Класифікація шрифтів. В. Шевченко by Victoryshe

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут журналістики

Шевченко Вікторія

Доктор наук із соціальних комунікацій, Завідувач кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну

Класифікація шрифтів Презентація лекції для студентів Інституту журналістики

План теми 1.

Хронологія виникнення шрифтів

Накреслення і форма

Історична класифікація

Призначення шрифтів

Хронологія виникнення шрифтів

Класифікація шрифтів

• • •

•

• • •

спосіб виконання (2 групи); малюнок (накреслення і форма); історична латинська класифікація Олдржіха Главси (4 групи); історична за Британським стандартом BS 2961:1967 (8 груп); IBM classification комп’ютерних шрифтів True Type (10 груп); класифікація MS Windows (5 груп); класифікації шрифтів PANOSE за 10 ознаками; за контрастністю і наявністю засічок ГОСТ 3489-71 (6 груп). © Шевченко Вікторія, 2018.

Накреслення і форма Форма шрифту надає текстові різні змістові відтінки. Комбінації його накреслення та просторових форм фіксують увагу на певному слові або фрагменті тексту, що дає змогу інтерпретувати текст засобами складання. Всі шрифти в основі мають певну графічну основу: •кириличну (слов’янські алфавіти), •латинську (шрифти романо-германської групи), •в’язь (шрифти країн арабського світу), •ієрогліфічну (шрифти країн сходу). Крім того, багато народів застосовують шрифти, побудовані на своїй національній графічній основі, наприклад Греція, Індія, Ізраїль. © Шевченко Вікторія, 2018.

Класифікація Главси (4 групи) Найвідоміша латинська класифікація друкарських шрифтів відомого чеського знавця латиниці Олдржіха Главси: •венеціанська, •стара, •перехідна, •нова антиква (лат. - стародавній). Решту різновидів латинських шрифтів випадкових накреслень (за винятком готичних), Главса класифікує без зв’язку з часом виникнення під тими назвами, які склалися в друкарській практиці. Ця класифікація розроблялася хронологічно за триста років відповідно до графічних ознак. © Шевченко Вікторія, 2018.

Британський стандарт BS 2961:1967 Має в основі історичну класифікацію О. Главси і визначає 8 груп шрифтів: 1. Антиква венеціанська (гуманістична); 2. Антиква старого стилю; 3. Антиква нового стилю; 4. Перехідна антиква; 5. Брускові шрифти; 6. Гротески; 7. Рукописні шрифти; 8. Декоративні шрифти. © Шевченко Вікторія, 2018.

Антиква венеціанська (гуманістична) з’явилася в XV ст. в Італії як альтернатива готичному шрифту.

Антиква старого стилю - літери були більш правильної форми і чіткими. Шрифти Garalde включають гарнітури Bembo, Caslon.

Антиква нового стилю сформувалася в епоху класицизму. Її літери мають дуже високий контраст і довгі тонкі засічки, що з'єднуються зі штрихами під прямим кутом чи з легким заокругленням. Перехідна антиква формувалася в епоху бароко, і взяла від цього стилю витонченість, тонкі штрихи складну форму засічок. Прикладом сучасного шрифту цієї групи є Palatino.

Антиква венеціанська (гуманістична) (Humanist, Venetian) – група шрифтів із засічками, розроблених Н. Йєнсоном в 1470 р. в Італії як альтернатива готичному шрифту. Яскравим прикладом і першоджерелом цієї групи були шрифти Humanist, схожі на елегантні рукописні, із похилим натиском, що робить їх накреслення подібним до каліграфічного письма. Їхня ознака – похила риска букви «е». Оригінал для виливків виконувався широким пером з нахилом осі вліво (особливо це помітно в літерах «О» та «в»), верхня клиноподібна засічка для знаків нижнього регістра «b»), заокруглені переходи на засічку в основних штрихах, товщина штриха практично не змінюється. Шрифт легко відтворюється і одночасно є простим, лаконічним і легким у читанні. За накресленням подібний до найстарішого римського капітального шрифту. © Шевченко Вікторія, 2018.

Французький готичний шрифт

Антиква старого стилю, або Геральдик (старофранцузький стиль) (Garalde, Old Style), розроблені венеціанським друкарем Альдом Мануцієм в Італії наприкінці ХV ст. на прикладах рукописних робіт, є майже повною подобою венеціанського типу. Вони давали змогу економити папір без погіршення якості, оскільки літери були більш правильної форми. Це класичні книжкові шрифти, які стали основою традиційного прямого накреслення. Вони візуально менш каліграфічні, але мають рівні і тверді літери з незначним контрастом основних та сполучних штрихів, похилу вісь овалу (stress), невеличке вічко рядкових знаків, а літера «е» – горизонтальну риску. Характеристики майже ті ж, що й у гуманістичному стилі, тільки нижня засічка є двосторонньою. Засічки малих літер завжди розташовані під кутом, що імітує нахил пера при написанні. Завдяки такому наслідуванню рукописного шрифту всі вигнуті лінії форми літери мають перехід від товстого штриха до тонкого, контраст у товщині штриха помірно масний. © Шевченко Вікторія, 2018.

Французька антиква старого шрифту

Шевченко Вікторія,

Голландська антиква в кириличній бібліотеці майже не представлена. Незважаючи на це, саме на основі таких шрифтів цар Петро I зробив свою відому шрифтову реформу, запровадив у 17981710 рр. гражданський шрифт замість друкованого напівустава. Епоха стилю бароко надала їм вигляду, якого можна було досягунти завдяки техніці гравіювання по металу, яка постійно вдосконалювалася. Голландськая антиква більш контрастна, ніж її французькі «предки»; засічки стали довшими і тоншими, їх скруглення виражені менше, осі овалів поступово випрамляються. Голландську антикву створювали Крістоффел ван Дейк, Хендрік ван ден Кеєре, Дірк Воскенс, Міклош Кіш та інші майстри XVII століття. У XX століття за мотивами робіт того часу були розроблені гарнітури Ван Дейк, Імпринт, Лектура, Спектрум, Холландер, Хаарлеммер, Ерхардт, Янсон Текст тощо.

Англійська антиква старого стилю

Єдина версія шрифта Кезлон, яка існує в кирилиці, у радянські часи мала непривабливу назву – Заголовкова газетна. Тільки нею поки і представлені численні шрифти Вільяма Кезлона I, розроблені в Англії в першій половині XVIII століття на основі голландської антикви, а також велика підгрупа сучасних шрифтів, створених за їх мотивами. На відміну від аскетичної, функціональної голландської антикви, шрифти Кезлона, дуже близькі до неї за структурою, демонструють можливості гравірування по металу. Вони ще більш контрастні і мають масу каліграфічних деталей (розчерків, каплевидних елементів), особливо в курсиві. Але, на жаль, у нас англійської антикви майже немає. Хоча Заголовкова газетна, тепер доволі сильно розширена, колись робилася для металевого набору на основі Кезлона, зрозуміло, що її малюнок далекий від пишноти справжніх шрифтів англійського майстра XVIII століття.

Гарнітура банніковська. Дизайнер Галина Баннікова (1951)

Сучасні версії антикви старого стилю

Антикви старого стилю нагадують про час рококо, початок та середину XVIII ст. Рококо має в основному орнаментальну спрямованість; сама назва походить від поєднання двох слів: "бароко" і " рокайль" (мотив орнаменту , вигадлива декоративна обробка камінчиками гротів і фонтанів ). Архітектура рококо прагне бути легкою, привітною, грайливою; вона не дбає ні про органічне поєднання і розподіл частин споруди, ні про доцільність їх форм, а розпоряджається ними з повним свавіллям, що доходить до свавілля уникає строгої симетричності, без кінця варіює розчленовування й орнаментальні деталі і не скупиться марнувати останні. У витворах архітектури рококо прямі лінії і плоскі поверхні майже зникають або, принаймні, замасковуються фігурною обробкою; колони то подовжуються, то коротшають і скручуються гвинтоподібно; високі пілястри і величезні каріатиди підпирають незначні виступи.

Антикви перехідного стилю (Transitional), «Старий бароко» з’явилися у середині XVIII сторіччя в епоху бароко під впливом гравіювання і взяли від цього стилю витонченість, тонкі штрихи, складну форму засічок. Ці шрифти демонструють перехід від шрифтів Ренесансу до сучасних. Вони більш контрастні, а літери мають тонкі штрихи, контраст основних і сполучних елементів літер, заокруглені тонкі засічки, що стало можливим з підвищенням якості друку і паперу. Нахил осі на округлих символах практично зникає. Гравіровані мідні літери створюють враження однорідності і симетрії. Малюнок такого шрифту не подібний до каліграфії чи історичним зразкам, він має в основі математичні принципи та гармонійні пропорції. Цей шрифт було створено для задоволення потреб короля Франції Луї ХІV і він став власністю королівських друкарів. Відновив для комерційних потреб цей шрифт у ХVІІ ст. Фурньє. Класичні шрифти початку ХVІІІ ст., розроблені Уільямом Кезлоном, застосовуються і нині. Найпопулярнішими нині є: • Baskerville (1760, Англія); • Fournier (1760, Франція); • Bell (1780, Англія); • Scotch Roman (1790, Шотландія); • Palatino.

Бароко (італ. barocco через ісп. barruecco від порт. barroco - химерний, неправильний, дурний, зіпсований) один з найважчих і найбагатозначніших термінів історії мистецтва. Словом «бароко» називають ряд історикорегіональних художніх стилів європейського мистецтва XVII-XVIII ст. Останні, критичні стадії розвитку інших стилів, тенденцію неспокійного, романтичного світовідчуття, мислення в експресивних, неврівноважених формах.

ITC Нью Баскервіль. Дизайнери Джон Кваранта, Метью Картер (1982), дизайнер кириличної версії Тагір Сафаєв (1993)

Ньютон, кирилізований варіант гарнітури Times New Roman. Дизайнери Стенлі Морісон, Віктор Лардент (1932), дизайнери кириличної версії Володимир Єфімов, Олександр Тарбеев (1990) Кращим кириличним

варіантом Таймс ми назвали б Ньютон, є й інші версії - Темза, Тевтоніка, Латинський. Баскервіль представлений хорошою кириличної версією під ім'ям ITC Нью Баскервіль і досить невдалим кириличним Баскервілем фірми Лінотайп. До цієї ж підгрупи відносяться гарнітура радянських часів Кудряшевская енциклопедична, близьке до неї по малюнку Петербург і Світлана.

Перехідна антиква створювалася у Франції, Голландії та Англії такими майстрами, як П'єр-Симон Фурньє, Ян Міхаель Флейшман, Джон Баскервіль (вірніше, його постійний гравер Джон Хенді); до неї ж належать перші гарнітури фірми Дідо. Частково вона нагадує спадщину Вільяма Кезлона I, недарма німецька школа шрифтознавства відносить його шрифти до перехідних антикв.Тим не менше вважається, що посилилася тонкість гравіювання і контраст штрихів, а також вертикальність осей овалів (на відміну від похилих осей напівовалом) і зближення ширин знаків дає можливість виділити ці гарнітури в окрему групу. На основі шрифтів перехідної антикви були створені такі гарнітури, як різні варіанти Баскервіля, Версаль, Квадрига, Коменіус, Кошен, Сенчурі Олд Стайл, ITC Стоун Серіф, Стоун Принт, Таймс Нью Роман, Таймс Європа, Флейшман, Фурньє, Електра тощо.

Антикви нового стилю (Modern, Didone) сформувалися в епоху класицизму з переходом граверів літер на мідь і сталь. У ХVІІІ ст., з появою гладкішого паперу і високих технологій друку, шрифт також набув більш механічного вигляду і перестав нагадувати рукописний. Ці матеріали забезпечували більш тонкі лінії і прямі кути на засічках, більш високу якість виливків. Тому їх вирізняє однорідність, чітка структурованість, елегантність і стриманість. Вони мають повністю вертикальну вісь овалу, горизонтальні довгі, прямі, без заокруглень тонкі засічки, що з'єднуються зі штрихами під прямим кутом чи з легким заокругленням, різкий контраст між основними та сполучними штрихами.

Шрифти епохи класицизму, створені в кінці XVIII і на початку XIX ст. сімейством Дідо у Франції, Джанбатіста Бодоні в Італії, Карлом Юстусом Вальбаумом в Німеччині

Їх форма обумовлена тільки процесом гравіювання на металі, практично втративши зв'язок із каліграфією. Вони мають повністю регулярний геометричний малюнок, сильний контраст між основними і додатковими штрихами, довгі тонкі засічки, вертикальні осі овалів, закриті одноширинні форми знаків. Крім того, до цієї групи прийнято відносити більш живі англійські і шотландські шрифти того ж періоду, у яких при всіх ознаках антикви нового стилю засічки заокруглені в місці примикання до основних штрихів. Протягом усього XIX ст. ці шрифти служили для набору тексту, і тільки в ХХ ст. їх змінила в цій якості антиква старого і перехідного стилю. © Шевченко Вікторія, 2018.

Брускові шрифти (Square Serif, Stab-serif, Egyptian) з’явилися у кінці ХІХ ст., коли виникла потреба у рекламі, оформленні транспортних магістралей, оголошеннях, ділових і приватних друкованих матеріалах. Основна ознака брускових шрифтів у тому, що товщина основних та сполучних рисок, а також засічок майже однакова. Засічки мають форму бруска, товщина якого збігається з товщиною основних штрихів, і з'єднуються під прямим кутом. Ці шрифти мають кілька варіантів: •брускові шрифти без контрасту, наз. також єгипетськими - з квадратними засічками; •Klarendon – при майже звичайній антиквеній формі символу з невеликим контрастом штрихів має квадратні тонкі засічки, округленими в місці примикання; •тип TypeWriter має однакову ширину основних штрихів і інших елементів і постійну ширину символу; •шрифти із зворотним контрастом - італійські - практично не застосовуються для набору тексту, тому ми їх розглядати не будемо. © Шевченко Вікторія, 2018.

Брускові шрифти Шрифти з квадратними засічками – яскраві представники єгипетського стилю (назва пішла від публікацій цим шрифтом заміток про перемогу Наполеона в Єгипті). Балтика - кириличний варіант шрифту Кандида. •Кириличні версії гарнітур ITC Офіціна Серіф і Рокуелл під псевдонімом Геометрика Слабсеріф 712. •Кирилична версія квадратного брускового шрифту Сіті під назвою Колізеум. •Версія шрифту ITC Лубалін Граф під назвою Луги. •

Єгипетські шрифти •

•

шрифти, що пішли від антикви нового стилю, одноширинні, з еліптичними овалами (гліфів, серифів, Хельсеріф), шрифти, що пішли від геометричних гротесків, разноширинні, з овалами, близькими до кола (Бетон, ITC Лубалін Граф, Мемфіс, Рокуелл, Стаймі), брускові шрифти на основі антикви старого стилю або гуманістичних гротесків (ITC Офіціна Серіф, Сесіль, силіка, Теза Серіф), малоконтрастні шрифти без скруглення засічок (Кандида, Іжіптьен і Штемпель Шедоу), а також квадратні геометричні шрифти типу Сіті.

Неконтрастні брускові шрифти (єгипетські) можуть бути одноширинними і різноширинними, залежно від композиційної • виникли на початку XIX ст. в Англії і основи застосовувалися спочатку як титульні, але в ХХ ст. стали текстовими. • зазвичай вони мають невеликий контраст між основними і додатковими штрихами (або зовсім не мають візуального контрасту) і потужні прямокутні засічки.

Брускові шрифти Варіантом брускового шрифту є Klarendon, створений в Англії в середині XIX ст. При майже звичайній антиквеній формі символу з невеликим контрастом штрихів має квадратні тонкі засічки, що плавно з'єднуються зі штрихами. Це антиква нового стилю з посиленими зарубками і сполучними штрихами. Після винаходу машинного набору подібними шрифтами стали набирати тексти в газетах, тому що вони забезпечували гарну читабельність в дрібному кеглі на поганому газетному папері.

Century, •Schoolbook. •Корона, •Ексцельсіор. •

Шрифти типу "латинських» Це шрифти типу антиква з перебільшеними зарубками трикутної форми, винайдені в XIX ст. і поширені в акцидентному наборі на початку ХХ ст. До тієї ж підгрупи можна віднести текстові шрифти псевдокласичної форми, створені на рубежі XIX-ХХ ст., які майже вийшли з ужитку на Заході. Проте в Росії до недавнього часу одна з таких гарнітур Літературна, колишня Латинська була найбільш частовживаним текстовим шрифтом. Сюди ж варто включити сучасні шрифти з трикутними зарубками на основі антикви старого або перехідного стилів. Наприклад, Вандом, Меридіан, Свіфт, Трумп Медіеваль, ITC Чартер. © Шевченко Вікторія, 2018.

У підгрупі "латинських" шрифтів є гарнітури Літературна. Розроблена в кінці 30-х років на основі шрифту Латинський. (С.Петербург, 1901), кирилізована версія шрифту Lateinisch фірми H. Berthold (Berlin, 1899). Квант Антиква (варіант Літературної). Нова Журнальна, оригінальний шрифт з трикутними зарубками.

Гротески (без засічок), або рубані шрифти Гротески (без засічок), або рубані шрифти (Lineale, Sans Serif) виникли у

першій половині XІX ст. Спочатку ці типи шрифту вважалися незручними і непривабливими, оскільки глядачеві не вистачало традиційної засічки, тому їх назвали гротесками (тобто незвичними, абсурдними). Перша така гарнітура була розроблена 1816 р. Вільямом Каслоном ІV. Через сто років, у 20-і роки ХХ ст., розробки німецької дизайнерської школи Bauhaus довели шрифти до досконалості, що привело до їх поширення в рекламі і повсякденному житті. В англомовній літературі під словом Grotesque маються на увазі старі гротески, тобто шрифти без зарубок, розроблені в XIX ст. Усі інші шрифти без зарубок називаються Sans Serif (в Англії) і Gothic (в Америці). У нас під терміном "гротески" розуміються всі рубані шрифти. Здавалося б, розробити рубаний шрифт простіше, ніж Антикву, оскільки сукупна довжина контура всіх знаків шрифту для гротеску менше, ніж для антикви, за рахунок відсутності зарубок. Однак якраз завдяки своїй ясності і лаконічності гротеск вимагає підвищеної уваги з боку проектувальника. Неправильні форми в гротеску набагато видніші, ніж в Антикві, оскільки через відсутність зарубок, крапель та інших додаткових елементів структура знаків легше сприймається оком. © Шевченко Вікторія, 2018.

Гротески (без засічок) (Lineale, Sans Serif) 4 групи (товщина штрихів, щільність вічка, особливість кінцевих елементів). Геометричні гротески (Geometrics) Гуманістичні гротески (Humanist) Новий гротеск (NeoGrotesgue) періоду 60-х, шрифти з ледве помітними зарубками (так звані Glyphic). Готичні гротески (Grotesgue, Gothic) Різного роду шрифти без зарубок сучасної розробки, не укладаються в основні підгрупи гротесків. 

Одноширинні закриті або напівзакриті шрифти з еліптичними овалами. Вперше з'явилися в Англії в 1816 р. Їх знаки мають помітний контраст між основними і сполучними штрихами. Спочатку ці гротески застосовувалися лише для акцидентного набору та рубрикації, але на рубежі XIX-ХХ ст. їх стали використовувати для набору текстів. Гротеск, Белл Готік, Гермес, Ньюс Готік, Франклін Готик. © Шевченко Вікторія, 2018.

Старі гротески

Гарнітура ITC Франклін Готик. Дизайнер Віктор Карузо (1980), на основі малюнків шрифту Franklin Gothic дизайнера Морріса Бентона (1904-3). Дизайнери кириличної версії Ісай Слуцкер, Тетяна Лисково (1995). Ньюс Готік (його кириличний різновид називається НьюсПейпер). Є також дореволюційний гротеск Гермес і шрифти радянського періоду Кудряшевська енциклопедична рубана.

Шевченко Вікторія,

Геометричні гротески

Авангард Готік, Кабель, Футура Авнер, Метро, Нойцайт Гротеск, Спартан (Лінотайп), ЕрбарГротеск. Їх характерні спрощені форми на основі квадрата, кола та рівностороннього трикутника - досягнення німецького конструктивізму 30-х років ХХ ст. Геометричні гротески - рубані неконтрастні шрифти; їх знаки можуть бути як відкритими, так і закритими, але, як правило, вони різноширинні. Квадратні гротески, в яких овали прагнуть до форми квадрата або прямокутника: Банк Готік, Евростайл, а також імітації мальованих шрифтів російських конструктивістів 20-30 років ХХ ст., наприклад, Родченко і ITC Машин.

Геометричний гротеск Футура Пауль Реннер (1927), дизайнер кириличної версії Володимир Єфімов (1991-95) У кириличній бібліотеці існують чотири накреслення шрифту ITC Авангард Готік, хороші версії гарнітур Банк Готік, ITC Баухауз, ITC Кабель, Футура та її варіант Футуріс; Пристойні варіанти шрифтів Евростайл (Європа) і мікрограмів (Мікра), а також ще радянський варіант шрифту Ербар-Гротеск Журнальна рубана.

Гарнітура Журнальна рубана, кирилізований варіант шрифту Erbar Grotesk. Дизайнер Якоб Ербар (1929), дизайнер кириличної версії Анатолій Щукін (1940-56) Є також кириличні Родченко, ITC Машин і ITC Стенберг. Немає кириличних версій справжнього (історичного) шрифту Кабель та інших латинських геометричних гротесків, наприклад, Авенір, Метро, Нойцайт Гротеск, Спартан. © Шевченко Вікторія, 2018.

Гуманістичні гротески. Гарнітура ВТ Гуманіст 531 (Syntax), дизайнер Ханс Майєр (1968), Ісай Слуцкер, Манвел Шмавонян Народилися в той же час, що і (1999) геометричні. Їх структура заснована на структурі гуманістичної антикви, але позбавлена засічок і каплевидних закінчень. Знаки гуманістичних гротесків виразно відкриті, різноширинні і, як правило, мають помітний контраст між основними і сполучними штрихами. Ці шрифти зараз дуже популярні. Гілл Санс, ITC Гауді Санс, Люсід, FF Meta, Оптима, ITC Офіціна Санс, Синтакс, Теза Санс, Фрутігер, ITC Ерас, ITC Офіціна Санс, Синтакс під псевдонімом Гуманіст 531. © Шевченко Вікторія, 2018.

Гарнітура Вердана. Відкритий гротеск, спеціально розроблений для застосування на екрані комп'ютера. Дизайнер Метью Картер (1996) Фрутігер

(ФріСет) і дещо менш вдалі варіанти гарнітур Гілл Санс, Люсід, Оптима, ITC Ерас. Доступні в кириличній версії відомих шрифтів Вердана фірми Майкрософ. © Шевченко Вікторія, 2018.

Сучасні гуманістичні гротески розробляються в безлічі варіантів, включаючи справжні курсивні (не похилі) Гилл Санс і накреслення

Оптима, а також кириличні варіанти нових гуманістичних гротесків, наприклад, Арго, FF Meta, Теза Санс тощо. © Шевченко Вікторія, 2018.

Шевченко Вікторія,

Неогротески, або нові гротески

Неогротески, що виникли після Другої світової війни на основі перероблених старих шрифтів типу акциденції пов'язані з розквітом швейцарської типографіки 60-х років, в загальному доступні нашим дизайнерам. Це-відома всім Гельветика і подібні їй закриті одноширинні неконтрастні гротески (Відео, Універс, Фоліо). Гарнітура Прагматика, кирилізований варіант неогротеска Helvetica (Neue Haas Grotesk). Дизайнери Едуард Хоффман, Макс Мідінгер (1957), дизайнер кириличної версії Володимир Єфімов (1989-94). © Шевченко Вікторія, 2018.

Неогротеск Univers налічує разом з похилими 21 накреслення. Дизайнер Адріан Геліос, Бастіон, Леттеріка, Сірветіка, Фрутігер (1957) Гельветика, Ванта.

Кириличні версії шрифтів Гельветика, Нойє Гельветика і Універс фірми Лінотайп. До цієї ж підгрупи відноситься і шрифт Аріал фірми Монотайп, який найкраще читається на екрані, але абсолютно нестерпний на папері. Тим не менше в кирилиці майже не представлений - величезна кількість накреслень, розроблених на Заході для більшості з них. Число накреслень найбільш розвинених гарнітур Гельветика, Нойє Гельветика і Універс далеко не обмежене нормальним, напівжирним і похилим; воно становить кілька десятків (Гельветика - 24 накреслення, Нойє Гельветика - 51 накреслення, Універс - 21 накреслення, Лінотайп Універс - 59 накреслень), що дає зарубіжному дизайнерові небачений простір для творчості © Шевченко Вікторія, 2018.

Шрифти з ледве помітними засічками (Glyphic) Це шрифти без зарубок, але з деяким натяком на них, наприклад, Альбертус, Амеріго, Ікон, Копперплейт Готік, Кріль, ITC Серіф Готік, ITC Ньютекст, Спартан (Монотайп), Фріц Квадрата. У певному сенсі сюди можна також додати відомий шрифт Оптіма. © Шевченко Вікторія, 2018.

У кирилиці є Фріц Квадрата, варіанти Копперплейт Готік (Вакансія) і Кріль (Крикет) Дизайнери Ернст Фріц (1965), Віктор Карузо (1974) і Тьєррі Пюіфулю (курсиви, 1994). Дизайнер кирилично ї версії Олександр Тарбеев © Шевченко Вікторія, 2018.

Рукописні шрифти (Script) значно відрізняються один від одного і можуть бути як із засічками, так і рубаними, але основна їх характеристика – подоба рукописного написання, отже, і обов’язковий нахил, курсивне накреслення. Тому вони ще називаються каліграфічними. Рядки, надруковані такими шрифтами, мають вигляд написаних пером та чорнилами. Ця група поєднує шрифти, що імітують вільний почерк від класичного розуміння до нерозбірливого. Вперше такий шрифт було використано ще у ХVI ст. Курсивні шрифти (Cursive) подібні до рукописних за накресленням, але літери курсиву завжди відокремлені проміжками, а рукописні мають сполучні штрихи. Стилі рукописних шрифтів варіюються від строгого (Palace Script) до неформального (Flash). Нерідко літери такого шрифту утворюють нерівний рядок. 1) Група Brush - шрифти, написані немовби пензлем; 2) Группа Calligraphy - шрифти, виконані пером; 3) виконані кульковою ручкою. Більшість рукописних шрифтів не може бути використана для довгих текстів, але у великих кеглях вони можуть бути дуже вдалими, особливо при використанні у чіткій відповідності до мети публікації. Застосовуються для оформлення запрошень, оголошень, дипломів тощо. Але такі шрифти важко читаються, тому ними не бажано писати довгі тексти. Серед шрифтів кирилиці– Decor, Betina, Script, Corrida.

Моноширинні шрифти Тип TypeWriter має однакову ширину основних штрихів та інших елементів,постійну ширину символу. Він має дуже багато похідних від творців друкарських машинок і виділяється в особливу групу MonoType, так званих моноширинних шрифтів, у яких усі літери (не символи!) однієї ширини. Найбільш розповсюдженим шрифтом цієї групи є Courier – тонкі штрихи і такі ж тонкі засічки.

Рукописні шрифти 1) Група Brush - шрифти, написані немовби пензлем

2) Группа Calligraphy шрифти, виконані пером

3) Група Pen виконані кульковою ручкою © Шевченко Вікторія, 2018.

Декоративні шрифти Декоративні шрифти, або акцидентні, або видільні, або графічні (Graphic) відрізняються від будь-яких інших гарнітур незвичним накресленням мальованого характеру. Декоративні шрифти виникли на основі нової антикви в епоху романтизму, коли художники намагалися придумати щось незвичне, мальовниче, орнаментоване. Такі шрифти створюються спеціально для виділення окремих текстових фрагментів, заголовків, реклами. Основний текст декоративними шрифтами друкувати неможливо, оскільки вони важкі для читання. Наприклад, шрифт Frankenstein чудово підійде для оформлення назв творів на історичну тематику, але основний текст, надрукований цим шрифтом, читати неможливо. Залежно від застосування, декоративні шрифти дуже чітко передають настрій. Вони можуть застосовуватися для коментарів, які значно відрізняються від основного тексту.

Декоративні шрифти

Грандж-шрифти

Динамічні шрифти •

•

змінює свої характеристики в режимі реального часу під впливом зовнішніх факторів! насиченість, товщину основних і допоміжних штрихів при впливі різної сили (ваги). Або кут нахилу в залежності від освітленості!

Символьні шрифти Символьні шрифти дають можливість прикрашати текст або доповнювати графічними елементами, відсутніми у стандартному наборі гарнітури. Ці шрифти замість літер містять набір графічних символів, ідеограм, виконаних у відповідному форматі. Набір таких символів називається також pi-комплект (pifonts). Ця назва пішла від старовинного виразу майстрів ручного складання, в якому слово «пі» (to pi) означало «зсипати велику кількість металевих літер у купу», наприклад, висипати касу літер. Будь-який комп’ютер, на якому встановлені текстові редактори, містить стандартні гарнітури Symbol, ITC Zapf Dingbats, Monotype Sorts, Wingdings. Знаки цих гарнітур включають символи для гральних карт, знаків Зодіаку, телепрограм, розкладів, нотних знаків, математичних формул, декоративних рамок, маркерів списків тощо. Наприклад, шрифт Wingdings, містить такі знаки: картинки: 

         ; пі-символи:     ; покажчики:    ; графічні примітиви: . © Шевченко Вікторія, 2018.

Кириличні шрифти

ідентифікують за контрастом між основними та сполучними штрихами, наявністю засічок, їх формою і розмірами, контурами цифр, формами літер «Д», «Ц», «Л», знаком питання, круглим частинам літер «О», «Р» та «В». 1 — літературна (колишня латинська), банніковська, типу гарамон; 2 — типу баскервіль; 3 — звичайна нова, єлизаветинська, типу бодоні; 4 — академічна, шкільна, бажановська; 5 — типу телінгатера; 6 — брускова газетна, типу мемфіс; 7 — журнальна рублена, типу універс. © Шевченко Вікторія, 2018.

«Шрифти друковані» «Шрифти друковані» поділяються на 6 основних груп, усередині яких шрифти діляться на гарнітури. 1. Рубані шрифти (гротески) не мають засічок, основні і сполучні штрихи в них однакової товщини, тобто контрастність (К) гарнітур дорівнює 1. До цієї групи належать Arial, Tahoma, JournalSansC, Lucida, Humanist, , PEW Report, Pragmatica, Helvetica, Futura, CentiryGothic. 2. Шрифти з ледве помітними засічками – малоконтрастні гарнітури з дещо потовщеними кінцями вертикальних штрихів з контрастністю К = 1. Наприклад, гарнітура BrushType. 3. Медієвальні (від франц. médiéval - середньовічний) або різноширинні шрифти – гарнітури з помітною контрастністю штрихів (К = 2,7–3,2), короткими засічками у вигляді поступового потовщення кінців основних штрихів, що наближаються за своєю формою до трикутника, переважно з похилими вісями круглих літер. Їх використовують під час набору найчастіше, тому що в їхньому малюнку зберігається гротескова виразність шрифтів без засічок, але вони більш зручні для читання, отже, ними можна складати великі обсяги тексту. У цю групу шрифтів включені Literaturnaya, Bannikovskaya, Ladoga, Lazurski, Times, Garamond.

4. Звичайні шрифти – гарнітури з контрастними штрихами (К = 3,5–9), довгими тонкими прямим засічками, що поєднуються з основними штрихами під прямим кутом, інколи легким заокругленням; літери округлі з вертикальними вісями. До цієї групи належать гарнітури Century, Elizavet, Nord, Bodony. 5. Брускові шрифти або єгипетські – гарнітури з неконтрастними або малоконтрастними штрихами і довгими засічками, близькими за формою до прямокутника, що поєднуються з основними штрихами під прямим кутом або з легким заокругленням. У цій групі шрифтів: Cougel, Bruskovaya. 6. Нові малоконтрастні шрифти мають малоконтрастні штрихи з потовщеними засічками, переважно із заокругленими кінцями, які поєднуються з основними штрихами під прямим кутом або легким заокругленням. Для цих шрифтів характерні широке вічко і висока зручність читання. У цій групі гарнітури Academy, Journal, Schoolbook, Kudriashov.

1 — літературна; 3 — академічна; 5 — банніковська; 7 — журнальна рублена; 9 — Рерберга; 11 — бажановська;

2 — єлизаветинська; 4 — звичайна нова; 6 — шкільна; 8 — Лазурського; 10 — акцидентна Телінгатера; 12 — Кузаняна.

1 — рукописний напівустав; 3 — гражданський; 2 — готичний; 4 — антиква.

1 — баскервіль; 3 — гарамон; 5 — мемфіс.

2 — бодоні; 4 — універс;

Рис. 2в. Некоторые образцы современных латинских шрифтов и гарнитур: 1 — баскервилль; 2 — бодони; 3 — гарамон; 4 — универс; 5 — мемфис.

Комп’ютерні системні шрифти True Type, відповідно до сучасної міжнародної класифікації IBM classification, поділяються на 10 типів: 1. Clarendon Serifs 2. Freeform Serifs 3. Oldstyle Serifs

4. Modern Serifs 5. Transitional Serifs

6. Slab Serifs 7. Sans Serifs 8. Ornamentals

9. Scripts 10. Symbolic

Класифікація ІВМ 1. Clarendon Serifs – малоконтрастні зі слабким контрастом і гладким переходом до засічок.

Класифікація ІВМ 2. Freeform Serifs – шрифти із засічками довільної форми.

Класифікація ІВМ 3. Oldstyle Serifs – шрифти на основі малюнка латиниці XV-XVII ст., з яскраво вираженим діагональним контрастом і плавним переходом від штрихів до засічок (відповідає гуманістичній антикві).

Шевченко Вікторія,

Класифікація ІВМ 4. Modern Serifs – шрифти на основі малюнка латиниці початку XX ст., із сильним контрастом і кутовим переходом до засічок (відповідає новій антикві).

Класифікація ІВМ

5. Transitional Serifs – шрифти на основі малюнку латиниці XVIII-XIX ст., з вираженим вертикальним контрастом і плавним переходом до засічок (відповідає перехідній антикві).

Шевченко Вікторія,

Класифікація ІВМ 6. Slab Serifs – характеризуються прямокутним переходом до засічок і малим контрастом (група брускових шрифтів).

Класифікація ІВМ 7. Sans Serifs – рубані шрифти, гротески, без засічок (крім рукописних та декоративних).

Класифікація ІВМ 8. Ornamentals – шрифти стилізовані, декоративні, акцидентні. Застосовуються для виділення заголовків і у рекламі.

Класифікація ІВМ 9. Scripts – рукописні, що імітують почерк.

Класифікація ІВМ

10. Symbolic – символьні, з картинок. Не залежні від дизайну шрифти, містять набори спеціальних символів (математичних, музичних і ін.), що можуть використовуватися з будь-яким шрифтом.

Класифікація MS Windows: 1. Roman – шрифти із засічками, наприклад Times, Bodony. 2. Swiss – рубані шрифти з перемінною товщиною штрихів, наприклад Helvetica, Futura. 3. Modern – шрифти з постійною товщиною штрихів, всі моноширинні шрифти, наприклад Courier. 4. Script – рукописні, наприклад Arbat. 5. Decorative – декоративні шрифти, наприклад готичні. Крім цього існують гарнітури поза перерахованими вище групами – No classification.

Класифікація MS Windows 1. Roman – шрифти із засічками, наприклад Times, Bodony.

Класифікація MS Windows

2. Swiss – рубані шрифти з перемінною товщиною штрихів, наприклад Helvetica, Futura.

Класифікація MS Windows 3. Modern – шрифти з постійною товщиною штрихів, всі моноширинні, наприклад Courier.

Класифікація MS Windows 4. Script – рукописні, наприклад Arbat.

Шевченко Вікторія,

Класифікація MS Windows 5. Decorative – декоративні шрифти, наприклад готичні.

Шевченко Вікторія,

Система класифікації шрифтів PANOSE, розроблена фірмою ElseWare оперує не описовими характеристиками дизайну всього шрифту, а окремими найбільш характерними параметрами символів. Такий підхід забезпечує велику гнучкість опису шрифтів, дозволяє робити більш точну підстановку та автоматично синтезувати відсутні . У системі PANOSE шрифти описуються за параметрами, що утворює набір з 10 цифр, які однозначно описують всі деталі зовнішнього вигляду символів: 1. FAMILY – ТИП ШРИФТУ: any - будь-який (0), no fit - не визначений(1), text & display друкований та екранний (2), script - рукописний (3), decorative - декоративний (4), pictorial символьний (5). 2. SERIF – ФОРМА ЗАСІЧОК: any - будь-яка (0), no fit - не визначена (1), cove - завершена (2), obtuse cove - завершена тупа (3), square cove - завершена квадратна (4), obtuse square cove - завершена тупа квадратна (5), square thin - квадратна тонка (6), bone - брускова (7), exaggerated - збільшена (8), triangle - трикутна (9), normal sans - звичайні штрихи (10), obtuse sans - тупі штрихи (11), perp sans - перпендикулярні штрихи (12), flared - поступово розширені (13), rounded - заокруглені (14). 3. WEIGHT – НАСИЧЕНІСТЬ ШРИФТУ: any - будь-яка (0), no fit - не визначена (1), very light – дуже світла (2), light – світла (3), thin – тонка (4), book - книжкова (5), medium – середня (6), demi напівжирна (7), bold – жирна (8), heavy - насичена (9), black – чорна (10), nord – різка (11). 4. PROPORTION – ПРОПОРЦІЙНІСТЬ СИМВОЛІВ: any - будь-яка (0), no fit - не визначена (1), old style – старий стиль (2), modern – сучасний стиль (3), even width - рівномірна (4), expanded - розширена (5), condensed - стиснута (6), very expanded – дуже широка (7), very condensed – дуже ущільнена (8), monospaced - рівноширока (9). 5. CONTRAST – КОНТРАСТНІСТЬ ШРИФТУ any - будь-яка (0), no fit - не визначена (1), none – відсутня (2), very low – дуже низька (3), low – низька (4), medium low – середньо низька (5), medium - середня (6), medium high – середньо сильна (7), high – сильна (8), very high - дуже сильна (9). © Шевченко Вікторія, 2018.

Класифікації шрифтів PANOSE

Види шрифтів за призначенням Відповідно до функціонального призначення шрифти варто поділити

на дві великі групи: •текстові (text) призначені для складання великих обсягів тексту; • титульні (titling faces) – заголовних компонентів, титулів, обкладинок, колонтитулів.

Текстова гарнітура відрізняється від титульної зручністю читання й розміром Крім цього, для позначення початку документа застосовуються ініціали, які можуть бути яскравою плямою на сторінці.

Текстові шрифти • • • • •

Текстовий шрифт відповідно до способу застосування може бути: основним, або набірним (text); додатковим, видільним, або акцидентним (display), технічним, службовим. Кожен із цих видів має свої особливості, але не завжди використовується за призначенням, інколи кілька видів текстових шрифтів об’єднуються. Будьякий із перелічених видів можна легко перетворити в інший зміною кегля, накреслення, проміжків.

Шевченко Вікторія,

Шрифти для основного тексту Шрифти для основного тексту мають просте виконання, яке не відволікає від змісту, і призначені для максимально комфортного читання довгих текстів. Вони уніфіковані, легко помітні завдяки контрастності знаків. Естетика текстових гарнітур – це логіка пропорцій і пластики, що змінюються у вузьких межах. Їхніми ознаками є зрозумілість, простота, стриманість (навіть щодо курсивного накреслення) малюнку, пропорцій, насиченості. Вимоги до таких шрифтів набагато ширші, ніж проста розбірливість, тобто слід забезпечити не лише легкість розрізнення оком окремих літер, а й легкість сприйняття цілих слів та фрагментів. Вдало підібраний текстовий шрифт сприяє успішному читанню. Текстовими шрифтами можуть бути як гарнітури із засічками, так і рубані, але ніколи – декоративні. Їхні розміри коливаються від 8 п. (у довідкових виданнях) до 20 п. (у дитячих виданнях).

Додаткові та акцидентні шрифти Додаткові шрифти мають відрізнятися від основного тексту, але не

впадати в око. Їх призначення – повідомити другорядну інформацію, доповнити основний текст. Застосовуються такі шрифти для коментарів, приміток, паралельних повідомлень, матеріалів неосновної тематики. Читач повинен з першого погляду зрозуміти, що він читає додатковий текст і не переплутати його з основним. Отже, додаткові тексти мають бути світлими, розміром, не більшим за основний шрифт, і контрастно виділятися з основного тексту. Акцидентні (від лат. accidens, accidentis – випадковий) текстові шрифти застосовуються для виділень у тексті або на сторінці. Такі виділення можуть бути ледве помітними – тією ж гарнітурою, але іншим кеглем, накресленням; або ж різко контрастувати малюнком, кольором, розміром. Спочатку акцидентними називали дрібні набірні друкарські роботи : бланки, рахунки, анкети, запрошення, об’яви, афіші тощо. Нині акцидентними шрифтами друкують невеликі текстові фрагменти (врізи, текстові виділення, колонтитули, ініціали, приклади) через їх важкість для сприйняття – складний малюнок, щільність. Для тексту акцидентні шрифти застосовуються рідко – найчастіше для заголовків.

Службові, технічні шрифти Службові текстові шрифти мають завжди менший кегль порівняно з основним текстом і світле накреслення. Вони застосовуються для текстівок, підписів авторів, зносок, вихідних відомостей. Технічні текстові шрифти призначені для спілкування людей за допомогою різних пристроїв: екрану комп’ютера, радіотелефона, калькулятора, панелі принтера і т.д. Наприклад, при проектуванні шрифту OCR перед А. Фрутігером постало завдання створити моноширинний шрифт таких пропорцій і пластики, щоб літери якнайсильніше відрізнялися одна від одної, і щоб промінь, що їх читає, мав якнайменше шансів помилитися. Цією вимогою можна пояснити появу особливої пластики в літерах . Технічні шрифти застосовуються в електронних виданнях, або як ілюстрація повідомлень різних пристроїв в науковій, технічній чи навчальній літературі. © Шевченко Вікторія, 2018.

Дизайн студія Kalyaki створила серію плакатів «Шрифтова спадщина світу“, які ілюструють різні етапи розвитку гарнітур в контексті історії дизайну. Шрифт – відображення свого часу, моди, технологій, то портрети виконані шрифтами, розробленими самими авторами. Ідея проекту – показати процес розвитку світового класичного шрифту через конкретних значущих постатей в світі дизайну і типографіки. Часові рамки проекту охоплюють проміжок від 16 ст. (поява шрифту "Garamond") до модернізму (поява шрифту "Helvetica"). http://www.lookatme.ru/flow/posts/design-radar/154271-mirovoe-shriftovoe-nasledie-ot-garamond-dohelvetica-2012-01-31

Дизайн студія Kalyaki створила серію плакатів «Шрифтова спадщина світу". Ідея проекту – показати процес розвитку світового класичного набірного шрифту через конкретних значущих постатей в світі дизайну і типографіки. Часові рамки проекту охоплюють часовий проміжок від 16 століття (поява шрифту "Garamond") до модернізму (поява шрифту "Helvetica"). Шрифт – відображення свого часу, моди, технологій. Ця серія плакатів ілюструє різні етапи розвитку гарнітур в контексті історії дизайну. Типографічні портрети виконані шрифтами, розробленими самими авторами, яких хотілося б популяризувати за допомогою представленого проекту. © Шевченко Вікторія, 2018.

William Caslon (Вільям Кезлон) 1692-1766 шрифт "Caslon" Має сильну конструкцію, міцну форму і велике розмаїття деталей. Основні штрихи, як правило, сильніші, ніж у багатьох інших більш ранніх антикв. © Шевченко Вікторія, 2018.

Шевченко Вікторія,

John Baskerville (Джон Баскервіль) 1706-1775 Гармонія і краса шрифту і тепер надихає графічних дизайнерів використовувати його в книгах і журналах. Елегантність і графічна досконалість "Baskerville" прекрасно підходять для вираження гідності та традицій. Шевченко Вікторія,

Шрифт Баскервіля

Шевченко Вікторія,

Claude Garamond (Клод Гарамон) 1490-1561 шрифт "Garamond" Цей шрифт - золотоносна жила типографіки, яка плідно розробляється вже протягом чотирьох століть. Він відрізняється типовою французькою елегантністю.

Шевченко Вікторія,

Frederic Goudy (Фредерік Гауді) 1865-1947 Шрифт найчастіше шрифтдля використовується канцелярії, соціального "Copperplate друку, а також gothic" красується на склі дверей банків, адвокатських контор та ресторанів. © Шевченко Вікторія, 2018.

Шевченко Вікторія,

Paul Renner (Пауль Реннер) 1878-1956 Створювався за шрифт допомогою циркуля і "Futura" лінійки, хоча ідея геометричної будови символів не є нонсенсом.

Шевченко Вікторія,

Erik Gill (Ерік Гілл) 1882-1940 Був розроблений для фірми шрифт "Gill Монотайп. Цей проект завершив конкурс у створенні Sans"

гротесків, який проходив у Європі після появи Футура і зіграв важливу роль у розвитку типографіки того часу.

Шевченко Вікторія,

Max Miedinger (Макс Міденгер) Був розроблений Максом Міденгером і Едуардом 1910-1980 Гофманом у шрифтовій шрифт майстерні "Haas". "Helvetica" Це гарнітура для широкого спектру позначень, розроблена на основі "Schelter-Grotesk".

Шевченко Вікторія,

Matthew Carter (Метью Картер) 1932 шрифт Є стилізацією, "Galliard" адаптованою під

сучасний смак, але водночас пронизаний духом і естетикою середньовічної французької типографіки.

Шевченко Вікторія,

Roger Excoffon (Роджер Екскофон) 1910-1983 шрифт "Antiqueі Olive" Геометричний компактний, знайшов своє застосування в світі реклами. Це незвичайний, відмітний від інших, але важкий гротесковий шрифт.

Шевченко Вікторія,

Adrian Frutiger (Адріан Фрутігер) Одна з перших гарнітур, 1928 спроектованих систематично, як велика кількість шрифт "Univers" взаємозалежних креслень, запропонованих одночасно. Як гротесковий текстовий шрифт, завдяки високій читабельності, він витримує конкуренцію з найбільш широко використовуваними антиквенними шрифтами.

Шевченко Вікторія,

Дякую за увагу