Характеристика шрифту як способу поліграфічного відтворення тексту

Page 1

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Шевченко В. Е.

Художньо-технічне редагування Презентації лекцій для студентів Інституту журналістики

Шевченко Вікторія, 2013


Тема 4. Характеристика шрифту як способу поліграфічного відтворення тексту Шевченко Вікторія, 2013


Друкарське оформлення повинне донести до читача те, що слухачеві повідомляє інтонація голосу. ЕЛЬ ЛИСИЦЬКИЙ

Шрифт – це графічно виражена мова, це втілена у знаках думка. ВИЛЛІ ТООТС

Шевченко Вікторія, 2013


Проблематика теми: шрифтове оформлення видання; параметри і елементи шрифтів; класифікація шрифтів; комп’ютерні технології маніпуляції шрифтами; зручність читання; вибір шрифтів для основного та додаткового текстів залежно від виду видання. Шевченко Вікторія, 2013


План теми

1. Графічні ознаки шрифтів. 2. Класифікація шрифтів. 3. Естетика і зручність читання.


Шевченко Вікторія, 2013


Графічні ознаки шрифтів Після того, як авторський оригінал опрацьований у видавництві, підрахована кількість знаків (тобто обсяг), починається його перетворення у друкарський твір. Спочатку вибирається формат видання і формат набору, які залежать від обсягу твору, читацького призначення, виду видання, наявності зображень тощо. Наступними визначаються параметри шрифтового оформлення усіх видів тексту: основного, додаткових, для заголовків усіх рівнів, текстівок, колонтитулів, зносок. Шевченко Вікторія, 2013


Поняття «шрифтова графіка», «мистецтво шрифту» вивчає наука «типографіка» (від грец. typos – відбиток) або «шрифтознавство» (від нім. schrift, schreiben – писати).

Шевченко Вікторія, 2013


Друкований текст є основою інформації, що передається візуально. При цьому значення слів передає зміст, а графічне оформлення, шрифтове виконання, відтінки – посилення або послаблення значення, стиль, яскравість, гучність, інтонацію тощо.

Шевченко Вікторія, 2013


Малюнок шрифту віддзеркалює задум роману. Через вибір шрифту передається стиль рок-музики.

Шевченко Вікторія, 2013


Стиль музики передається за допомогою шрифтових засобів. Тінь, засічковий шрифт — усе це відображає характер музики. Такий самий нестримний, у чомусь новаторський, агресивний, як і рок. Шевченко Вікторія, 2013



Беззасічковий шрифт, різний кегль. Візуальне переформулюва ння.

Шевченко Вікторія, 2013


Багато білого простору, ілюстративне підкріплення, плашка. Вдале відображення назви роману «Мерці».

Шевченко Вікторія, 2013


William Caslon (Вільям Кезлон) 1692-1766 шрифт "Caslon" Має сильну конструкцію, міцну форму і велике розмаїття деталей. Основні штрихи, як правило, сильніші, ніж у багатьох інших більш ранніх антикв. Шевченко Вікторія, 2013


John Baskerville (Джон Баскервіль) 1706-1775 Гармонія і краса шрифту і тепер надихає графічних дизайнерів використовувати його в книгах і журналах. Елегантність і графічна досконалість "Baskerville" прекрасно підходять для вираження гідності та традицій. Шевченко Вікторія, 2013


Шрифт Баскервіля

Шевченко Вікторія, 2013


Шевченко Вікторія, 2013


Claude Garamond (Клод Гарамон) 1490-1561 шрифт "Garamond" Цей шрифт золотоносна жила типографіки, яка плідно розробляється вже протягом чотирьох століть. Він відрізняється типовою французькою елегантністю. Шевченко Вікторія, 2013


Шевченко Вікторія, 2013


Frederic Goudy (Фредерік Гауді) 1865-1947 шрифт "Copperplate gothic" Шрифт найчастіше використовується для канцелярії, соціального друку, а також красується на склі дверей банків, адвокатських контор та ресторанів. Шевченко Вікторія, 2013


Paul Renner (Пауль Реннер) 1878-1956 шрифт "Futura" Створювався за допомогою циркуля і лінійки, хоча ідея геометричної будови символів не є нонсенсом.

Шевченко Вікторія, 2013


Erik Gill (Ерік Гілл) 1882-1940 шрифт "Gill Sans" Був розроблений для фірми Монотайп. Цей проект завершив конкурс у створенні гротесків, який проходив у Європі після появи Футура і зіграв важливу роль у розвитку типографіки того часу. Шевченко Вікторія, 2013


Max Miedinger (Макс Міденгер) 1910-1980 шрифт "Helvetica" Був розроблений Максом Міденгером і Едуардом Гофманом у шрифтовій майстерні "Haas". Це гарнітура для широкого спектру позначень, розроблена на основі "SchelterGrotesk". Шевченко Вікторія, 2013


Roger Excoffon (Роджер Екскофон) 1910-1983 шрифт "Antique Olive" Геометричний і компактний, знайшов своє застосування в світі реклами. Це незвичайний, відмітний від інших, але важкий гротесковий шрифт. Шевченко Вікторія, 2013


Adrian Frutiger (Адріан Фрутігер) 1928 шрифт "Univers" Одна з перших гарнітур, спроектованих систематично, як велика кількість взаємозалежних креслень, запропонованих одночасно. Як гротесковий текстовий шрифт, завдяки високій читабельності, він витримує конкуренцію з найбільш широко використовуваними антиквенними шрифтами. Шевченко Вікторія, 2013


Matthew Carter (Метью Картер) 1932 шрифт "Galliard" Є стилізацією, адаптованою під сучасний смак, але водночас пронизаний духом і естетикою середньовічної французької типографіки. Шевченко Вікторія, 2013


Дизайн студія Kalyaki створила серію плакатів «Шрифтова спадщина світу". Ідея проекту – показати процес розвитку світового класичного набірного шрифту через конкретних значущих постатей в світі дизайну і типографіки. Часові рамки проекту охоплюють часовий проміжок від 16 століття (поява шрифту "Garamond") до модернізму (поява шрифту "Helvetica"). Шрифт – відображення свого часу, моди, технологій. Ця серія плакатів ілюструє різні етапи розвитку гарнітур в контексті історії дизайну. Типографічні портрети виконані шрифтами, розробленими самими авторами, яких хотілося б популяризувати за допомогою представленого проекту. Шевченко Вікторія, 2013


До параметрів шрифту входять: • гарнітура, кегль, насиченість, колір літер; • способи виділення; • проміжки між літерами, словами, рядками; • вирівнювання; • композиція тексту й інших елементів видання. Шевченко Вікторія, 2013


За способом виконання шрифти поділяються на:

Мальовані – створюються художниками для конкретного видання. Друкарські – мають сталі характеристики, які дають можливість віднести їх до тієї чи іншої гарнітури. Шевченко Вікторія, 2013


Термін «літера» позначає конкретний друкований символ поза залежністю від способу його збереження, будь то металевий злиток, прозора плівка, магнітна стрічка, папір чи математичний набір опису кривих в пам’яті комп’ютера (векторна графіка). Поняття «шрифт» належить до повного набору літер із визначеним малюнком (гарнітурою), що відрізняється накресленням, нахилом і розміром. Наприклад, опис конкретного шрифту: Times New Roman, курсив, кегль 12


При виборі шрифту варто врахувати: • читабельність; • спосіб вирівнювання тексту; • ширину і відстань між шпальтами; • архітектуру шрифту. Шевченко Вікторія, 2013


1. (Face of Character). 2. (Size). 3. (Linespace). 4. (Em-Square). 5. (Cap-height). 6. (x-height). 7. (Stem). 8. (Accent). 9. (Serif). 10. (Baseline). 11. (Hairline). 12. (Counter). 13. (Descender). 14. (Ascender). 15. (Terminal). 16. (Ball). 17. (Side bearing). Шевченко Вікторія, 2013

Елементи літери


Шевченко Вікторія, 2013


Шевченко Вікторія, 2013


Шевченко Вікторія, 2013


Засічки – горизонтальні і вертикальні поперечні штрихи, що підкреслюють верхню та нижню межу літери, роблять рядок рівнішим, ніби витягнутим уздовж лінії. Це головна ознака, за якою всі шрифти розділяються на дві групи – із засічками і без них (serif і sans serif). Розмір і форма засічок відносно основного штриха букви можуть бути різноманітними.

Шевченко Вікторія, 2013



Поняття “Шрифт” поєднує кілька понять: 1. Сукупність букв, цифр і знаків визначеного малюнка (гарнітури) і розміру (кегля), як технічний засіб відтворення тексту будьякою мовою. 2. Комплект текстових знаків (гарнітура) для складання (наприклад літер для друкарського складання, символів у шрифтовому файлі для комп’ютерного складання). 3. Малюнок (конфігурація) букв, цифр і знаків. Шевченко Вікторія, 2013


Капітель – великі літери шрифту, лінія висоти яких розташована на рівні малих літер (х-висота). Якщо у гарнітури капітельні літери відсутні, їх можна сформувати шляхом зменшення висоти на 80 % і збільшення ширини до 105110 %. Шевченко Вікторія, 2013


Гарнітури об’єднуються у родини – серії шрифтів, схожих за малюнком, але відмінних в окремих елементах: нахил, насиченість, щільність. Шрифт із своїми стильовими ознаками, що відрізняють його від інших, є самостійною гарнітурою з власною назвою. Наприклад, гарнітура AvantGarde має таке сімейство:

Шевченко Вікторія, 2013


Накреслення Символи будь-якої гарнітури шрифту можна видозмінити: нахилом і характером вічка (пряме, курсивне і похиле); насиченістю (світле, напівжирне і жирне); щільністю (вузьке, нормальне і широке); заповненістю (контурне, відтінене і заштриховане). Шевченко Вікторія, 2013


За нахилом і характером вічка літера: пряма (Plain), • похила (Inclined), • курсивна (Italic). Основні штрихи прямокутних літер прямого накреслення розташовані вертикально, тобто перпендикулярно до горизонтальної базової лінії шрифту. У деяких комп’ютерних програмах існує можливість створення курсиву шляхом нахилу символів у правий бік під кутом від 7 до 15°.


За насиченістю шрифти бувають: • світлі (Light), • суперсвітлі (Extra light), • напівжирні (Semi bold), • жирні (Bold). Насиченість шрифту визначається відношенням товщини основного штриха до висоти знака малих літер, типу «н», «п».


Залежно від пропорцій знаків або ширини вічка, шрифт може бути: • стиснутим (narrow, compressed, condensed), • нормальним (normal) • широким (expanded, extended, wide).

Шевченко Вікторія, 2013


Шевченко Вікторія, 2013



Ритмічні ефекти Ритмічні ефекти фрагмету тексту (виділені міжслівні проміжки – ритмічна гра різних інтервалів і мас). Шевченко Вікторія, 2013


Ритм рядка 1. середній перепад в довжині рядків. 2. слабкий перепад в довжині рядків. Ритмічн ий ефект ослаблений. 3. сильні перепади в довжині рядків. Великі розходження в протяжності рядків викликають потужний ритмічний рух, який може позначитися на легкості читання. Шевченко Вікторія, 2013


Гарнітура шрифту стандартний шрифтовий комплект

Кожна гарнітура шрифту, крім літер і цифр, включає кілька десятків спеціальних символів – від кіл і рисок, що позначають пункти списків, до знаків авторського права. Такі символи, як правило, за розміром дорівнюють напівкруглій шпації (ширині найширшої літери). Шевченко Вікторія, 2013


Шевченко Вікторія, 2013



Шевченко Вікторія, 2013


Шевченко Вікторія, 2013


Шевченко Вікторія, 2013


Повна графічна характеристика шрифту пропорційність та контрастність; малюнок засічок або їх відсутність; насиченість; нахил (прямі, курсивні, похилі); щільність літер; заповненість основних штрихів; кегль (розмір літер). Шевченко Вікторія, 2013


Покращення типографіки: 8 1. Ширина способів (довжина рядка)

• важко читати занадто довгі, або надто короткі рядки. • у довгих рядках важко знайти наступний. • короткі можуть бути використані тільки для невеликих текстів. • оптимальним вважається рядок в 40-100 символів, включаючи пробіли. Шевченко Вікторія, 2013


Найбільш зручним для читання є текст, набраний 9 або 10 кеглем на шпонах в 2 пт. Ідеальна довжина рядка: для художніх текстів - 22 цицеро (99 мм), для наукових праць - 28 цицеро (126 мм). У рядку ідеальної довжини поміщається 90-100 знаків. Мінімальна довжина рядка становить 27 знаків, оптимальна - 40 і максимальна - 100. Цицеро - назва шрифту, кегль якого дорівнює 12 пунктам (4,511 мм).

Розрахунок кегля для формату колонки: довжина рядка = 1,5-2 рядкам малими знаками алфавіту; довжина рядка = 9-10 слів (середнє 5 літер); Чим довший рядок, тим крупнішим повинен бути шрифт. Шевченко Вікторія, 2013


Покращення типографіки: 8 2. Інтерліньяж способів Правильний поділ рядків дозволяє стежити за рядком і покращує зовнішній вигляд тексту. Впливає: гарнітура, повнота, розмір шрифту, довжина рядка, відстань між словами . Чим довший рядок, тим більший простір. Чим більший розмір шрифту, тим простір менше. Правило - інтерліньяж на 2-5 пунктів більше, ніж кегль. Шевченко Вікторія, 2013


Покращення типографіки: 8 способів 3. Лапки Бажано, щоб розміщувалися на полях тексту, аби не злитися з ним і не порушити ліве поле та баланс тексту.

Шевченко Вікторія, 2013


Покращення 4. Вертикальний ритм типографіки: 8 способів Сітка базових ліній – основа типографічного ритму на сторінці. Вона дозволяє легко стежити за текстом, збільшуючи читабельність.

Постійний вертикальний ритм утримує текст на постійній базовій сітці так, що пропорції і баланс зберігаються незмінними по всій сторінці незалежно від розміру шрифту, інтерліньяжу або довжини рядка. Шевченко Вікторія, 2013


Покращення типографіки: 8 способів 5. Висячі рядки Щоб уникнути: •збільшити розмір шрифту, •інтерліньяж, •довжину рядка, •відстань між словами чи літерами, •ручний розрив рядка.

Шевченко Вікторія, 2013


Покращення типографіки: 8 способів Виділення тексту використовувати лише одне.


Покращення типографіки: 8 способів 7. Масштаб створює ієрархію, що поліпшує читабельність, створює гармонію та поліпшує когнітивну якість тексту.


Покращення типографіки: 8 способів 8. Рвані краї (нерівні рядки) хороший край «м'який», рівномірний, без занадто довгих, або занадто коротких рядків.


Кегль шрифту •вертикальний розмір (кегль); •горизонтальний розмір (ширина літери). Розмірні характеристики шрифту є основним показником при підрахунках обсягу видання. Комп’ютерний пункт англо-американської системи вимірів відрізняється від типографського пункта у системі Дідо. 1 points=0,9348 п.; 1 п.=1,0697 points. Шевченко Вікторія, 2013


співвіднесення вічка, верхніх та нижніх виносних елементів літери

Шевченко Вікторія, 2013


Висота літери "Н", мм Кегль шрифт у, пункти

Рубаний шрифт Pragmatica

Новий малоконтрастний шрифт

JournalSansSe rif

SchoolBook

Times

Мала літер а

Велик а

Мала

Велик а

Мал а

Велик а

Мал а

Велик а

8

1,45

1,92

1,27

1,81

1,33

1,89

1,30

1,84

9

1,66

2,24

1,49

2,16

1,42

2,16

1,49

2,11

10

1,75

2,51

1,58

2,45

1,59

2,40

1,63

2,38

12

2,20

2,95

1,80

2,70

1,91

2,83

1,95

2,85

14

2,46

3,46

2,28

3,38

2,16

3,33

2,25

3,30

16

2,83

3,86

2,48

3,74

2,56

3,82

2,60

3,73

18

3,17

4,38

2,84

4,24

2,90

4,31

2,85

4,28

20

3,58

4,74

3,10

4,71

3,23

4,71

3,19

4,68

Шевченко Вікторія, 2013


Кількість знаків одного текстового рядка.

3

Кількість знаків у форматі набору (у кв.) в одному рядку 3¼ 3½ 3¾ 4 4¼ 4½ 4¾ 5 5¼ 5½ 5¾ 6 6¼ 6½ 6¾

7

Cour i e r

18

19

21

22

24

25

27

28

30

31

33

34

36

38

39

41

42

14

Verdana

19

21

23

24

26

27

29

30

31

33

35

37

38

40

41

43

44

14

       

19

22

23

24

25

27

28

30

31

32

34

36

37

39

42

43

14

SchoolBook

20

22

23

25

27

28

30

31

33

35

37

39

40

42

44

45

47

20

21

24

26

27

29

31

32

34

36

38

39

41

43

44

46

47

21

22

24

26

27

29

30

32

34

36

37

38

41

42

44

46

47

21

23

24

26

28

30

31

33

35

37

39

40

42

44

46

47

49

21

22

24

25

28

30

31

33

35

37

38

40

42

43

45

47

48

Кегль

Гарнітура

14

U krainianTim esET Baltica 14 Cour i e r 12 14 Arial 14

12

Verdana

22

23

25

27

29

31

32

34

36

38

40

42

44

46

47

49

50

12

Pragmatica

22

24

25

27

29

31

32

34

37

38

40

42

44

46

48

50

51

14

TimesNewRoman SchoolBook Futuris Baltica

23

25

26

29

30

32

34

36

38

40

42

44

46

47

49

50

52

22 23 23

25 24 25

27 26 27

29 29 29

31 31 31

33 33 33

34 35 34

36 37 36

38 39 38

41 41 41

42 42 43

44 44 45

46 46 47

48 47 48

50 49 50

51 51 52

53 52 54

U krainianTim esET 23 25 27 12 23 26 28 Arial Cour i e r 10 25 27 29 14 26 28 30 Academy

29

31

33

34

36

39

41

43

45

47

49

50

52

54

29 31

31 34

33 36

35 38

37 40

39 42

42 44

44 46

46 48

48 51

50 53

51 55

53 57

56 59

32

34

38

39

41

43

45

47

49

51

53

55

57

60

12 14 12 12

10

Verdana

25

27

30

33

34

37

39

41

43

45

47

49

52

54

56

58

60

10

Pragmatica Futuris TimesNewRoman SchoolBook Baltica

25

27

30

33

34

36

39

42

43

47

48

50

53

54

56

59

61

26

28

30

32

34

36

39

42

44

46

48

50

52

55

57

59

61

26

28

31

33

34

37

39

42

44

46

48

50

52

55

57

59

61

27 27

30 30

32 33

34 35

37 37

39 40

42 42

44 44

46 46

48 49

50 51

53 53

55 55

57 58

59 60

62 62

64 64

U krainianTim esET 27 30 33 35 10 27 30 33 35 Arial 12 29 31 34 36 Academy

37

40

42

45

47

49

51

54

56

58

61

63

65

37 39

40 43

42 44

44 47

46 49

49 51

51 54

53 57

56 58

58 61

61 63

63 66

67 69

12 12 10 10 10


10 U krainianTim esET 27 10 12

30

33

35

37

40

42

45

47

49

51

54

56

58

61

63

65

27 30 33 35 37 40 42 44 46 49 51 53 56 58 61 63 Arial Кількість знаків одного текстового рядка 29 31 34 36 39 43 44 47 49 51 54 57 58 61 63 66 Academy

67 69

31

34

37

40

42

45

47

50

52

55

58

60

63

65

68

70

73

8 10

TimesNewRoman Cour i e r Futuris

31 31

34 34

37 36

39 39

42 42

45 45

47 47

50 50

53 52

55 55

58 58

61 61

63 63

66 66

69 69

71 71

74 73

8

Verdana

32

36

38

41

43

46

49

52

54

57

59

62

65

67

70

72

75

32

35

37

41

44

46

49

52

54

57

60

63

68

69

71

73

76

35 35 35 35

38 38 38 38

40 41 41 41

43 44 44 44

46 46 46 47

49 49 49 51

52 52 52 53

54 55 55 55

57 58 58 59

60 62 61 62

63 64 64 64

66 67 67 67

68 69 70 70

71 72 72 73

74 75 75 76

77 78 78 79

80 82 82 82

39

43

45

49

52

55

59

62

66

68

72

75

80

82

86

90

92

39

42

45

50

52

56

59

62

65

68

72

75

78

83

86

90

93

42

46

49

53

56

60

63

67

70

74

78

81

85

88

92

95

99

10

Pragmatica 8 SchoolBook Baltica 8 8 U krainianTimesET 10 Academy 8 TimesNewRoman 8 Futuris Cour i e r 6 8

6

Verdana

43

47

50

54

58

61

65

68

71

75

79

83

87

90

94

97

101

6

Pragmatica Academy SchoolBook Baltica U krainian TimesET Futuris TimesNewRoman Academy

44

47

51

55

58

62

65

69

72

76

80

84

88

92

95

99

103

44

47

52

55

59

64

66

70

75

77

82

85

90

93

97 100 104

46 46 46 52

50 50 50 57

53 54 54 61

57 57 58 65

61 62 62 69

65 66 66 74

69 70 70 78

73 73 74 83

76 77 77 87

80 82 82 92

85 88 85 89 87 90 96 101

94 93 94 105

96 97 98 109

100 101 102 113

52

56

61

65

70

74

78

83

88

92

96 101 105 109 114 118 122

59

64

69

74

78

87

89

94

99 103 108 114 119 124 129 134 139

8 6 6 6 6 6 6

104 105 106 117

108 109 109 122


Гарнітури однакового кегля мають різні пропорційні відношення, а, отже, займають на сторінці відмінну площину і сприймаються читачем по-різному, полегшують читання, чи, навпаки, привертають увагу незвичністю і складністю візерунка. Так, наприклад шрифт, надрукований 12 кеглем, може мати вигляд суцільної темної плями як 9 або 10 п., а може бути світлим і широким, як 14 п.


Проміжки як складник шрифту Загальне оформлення друкованого видання залежить не лише від застосовуваних шрифтів, а й від точності вибору проміжків навколо заголовків, текстів, кожного рядка абзацу, слова, літери. Візуально людина сприймає блок тексту як сірий прямокутник. Абзацні, міжрядкові та міжлітерні проміжки у монолітному тексті виконують функцію внутрішнього членування без розбиття його на частини. У дрібних кеглях проміжки збільшуються, але великі кеглі тяжіють до щільності складання. Шевченко Вікторія, 2013


Шпація (лат. spatium – простір, проміжок) Пробільний матеріал для утворення проміжків у рядку між словами, а також між літерами при складанні врозрядку. з часів металевого складання: Кругла шпація дорівнює розміру найширшої літери М. Вона вертикально розділяється на дві рівні половини півкруглі шпації, розмір яких дорівнює ширині цифр N. Для розділення слів використовується 3-m-пробіл або тонка шпація – шпація, розділена на 3 частини t. Для 12-ти пунктового шрифту кругла шпація дорівнює 12 п., півкругла шпація – 12 : 2 = 6 п., а тонка шпація – 12 : 3 = 3 п. Шевченко Вікторія, 2013


Проміжки у поєднанні зі шрифтами утворюють такі види: відступ – проміжок, що позначає абзац;

Шевченко Вікторія, 2013


відбиття – збільшення міжрядкового простору між абзацами;

Шевченко Вікторія, 2013


апрош – міжлітерний проміжок;

Шевченко Вікторія, 2013


спуск – відступ зверху великого значеннєвого розділу;

Шевченко Вікторія, 2013


поля – білий простір навколо формату набору;

Шевченко Вікторія, 2013


інтерліньяж – проміжок між рядками;

Шевченко Вікторія, 2013


Абзацний відступ представляє собою відстань, яка визначає положення початку абзацу відносно інших рядків тексту.

Шевченко Вікторія, 2013


Членування тексту на абзаци досягається такими способами: відступ;

© Шевченко Вікторія, 2013


виступ;

Шевченко Вікторія, 2013


«сліпі» рядки між абзацами;

Шевченко Вікторія, 2013


безабзацний (з проміжками в кінці останнього рядка).

Шевченко Вікторія, 2013


Відбиття зверху – це відстань між верхньою межею абзацу і базовою лінією попереднього абзацу. Відбиття знизу – відстань між нижньою межею абзацу і базовою лінією наступного абзацу. Втягування застосовується для виділення фрагментів тексту обсягом в один чи кілька абзаців пояснювального або довідкового призначення, цитат чи коментарів, шляхом складання на звужений формат. Міжлітерні проміжки або апроші (від франц. approche – підхід, наближення) є одним із основних способів поліпшення зовнішнього вигляду друкованого видання. Шевченко Вікторія, 2013


Трекінг – встановлення збільшених або зменшених міжлітерних проміжків між усіма символами усередині заданого відрізка тексту.


Кожен файл шрифтів має внутрішню таблицю кернінгу. Дизайнер налаштовує відстані між парами рядків, визначаючи їх у тисячних частках. Наприклад, VA має кернінг -80, а ry 30. Шевченко Вікторія, 2013


Трекінг здійснюють у такі способи: • як операція над виділеним фрагментом тексту; • як елемент стильового оформлення; • як установка за умовчанням. У програмах верстки для кожного накреслення існує таблиця трекінгу (Custom tracking tables), Ступінь необхідної корекції міжлітерного проміжку залежить не лише від кегля, але й від гарнітури. Деякі гарнітури вимагають більшого трекінгу, інші – майже не потребують його. Особливо корисний трекінг при верстці таблиць. Шевченко Вікторія, 2013


Трекінг збільшують коли: • у жирних шрифтах заголовок на формат набору здається надто чорним; • необхідно отримати певний ефект, виділити фрагмент тексту – шапку, підзаголовок, вріз, коментар; • текст має зайняти заздалегідь встановлений формат (наприклад, блок у газеті).

Шевченко Вікторія, 2013


Завжди стежте за відстанями До і Після слів. Вони повинні бути правильно дотримані. Наприклад, спробуйте уявити букву О між словами.


Є такий прийом – уявіть, що між буквами розташовані однакові за об’ємом кулі, наповнені повітрям. Наша мета – щоб ці кулі нікуди не розповзалися, а були надійно закріплені між буквами.


1 – гарнітура, 2 – кегль , 3 – кернінг, 4 – висота символа, 5 – відхилення від базової лінії, 6 – накреслення, 7 – інтерліньяж, 8 – трекінг, 9 – ширина символа, 10 – колір текста, 11 – можтфікація символів, 12 – мова, 13 – варіанти згладжування символів. Шевченко Вікторія, 2013


Кернінг (англ. kerning) при наборі тексту – вибіркова зміна інтервалу між літерами в залежності від їх форми


Одна з найпоширеніших помилок криється в одиниці. Цей символ – вузький і утворює навколо себе багато порожнього простору. З цієї причини кернінг потребує доопрацювання. Шевченко Вікторія, 2013


Цифра “7″ – ще один проблемний символ. На нього теж слід звернути увагу.

Шевченко Вікторія, 2013


Міжслівний проміжок може бути відносно більшим чи меншим залежно від характеру шрифту і від кегля (оптимальним є проміжок, не менший ⅓ і не більший ½ кегля), але у будь-якому випадку він залежить від міжлітерних проміжків. Шрифт вузьких пропорцій дає змогу зменшувати міжслівний проміжок. Однак, зменшення кеглю не означає автоматичного зменшення проміжку, оскільки кеглі 7-8 п. потребують більших інтервалів між словами, ніж великі і середні. Шевченко Вікторія, 2013


Існує 4 основних способи вирівнювання тексту: • вирівнювання вліво (права межа залишається нерівною); • вирівнювання вправо (ліва межа залишається нерівною); • вирівнювання по центру (центрування рядків); • вирівнювання по формату (по ширині), коли текст одночасно має рівні праву і ліву межу. Шевченко Вікторія, 2013


Дослідження читання текстів показують, що більшість читачів надають перевагу вирівнюванню по лівій межі. За рахунок різної довжини рядків, праворуч утворюється нерівне поле, що робить текст світлішим. Крім того, однаковий розмір міжслівних проміжків полегшує виділення груп слів при читанні. Текст, що має рівну ліву межу сприймається як динамічний, стрімкий і впевнений. Таке вирівнювання надає документу неофіційний, сучасний характер, тому його часто використовують для верстання наукових та ділових бюлетенів. Шевченко Вікторія, 2013



Вирівнювання тексту по правому краю привертає увагу незвичністю, але можуть виникнути труднощі при пошуку початку нового рядка. Таке оформлення закликає людину до дії, тисне на неї, що дає змогу застосовувати його у рекламах. Також праве вирівнювання використовується для виділення заголовків і підзаголовків усередині тексту. Пустий простір ліворуч заповнюється зображенням, врізом чи яким-небудь довідковим елементом.

Шевченко Вікторія, 2013



Вирівнювання по ширині відбувається завдяки збільшенню проміжків між словами, адже всі рядки повинні мати однакову довжину. При цьому текст виглядає темнішим, бо зникає простір з правого поля. Через збільшення кількості переносів і великих проміжків між словами текст може гірше читатися. Проте в книгах, газетах і журналах, офіційних публікаціях часто використовують вирівнювання по формату, що дає можливість скоротити кількість сторінок у матеріалі і знизити витрати, привернути увагу заголовком малого розміру.

Шевченко Вікторія, 2013


Шевченко Вікторія, 2013


Вирівнювання по центру робить текст більш офіційним, урочистим, тому він широко використовується у весільних запрошеннях, привітаннях і т. п. Особливо підходить вирівнювання по центру для виділення коротких (1-2 рядки) заголовків, що охоплюють по ширині більше однієї шпальти. Слід уникати центрування великих блоків тексту – вони важко читаються, ускладнюється пошук початку рядка.




Інтерліньяж (від фр. interlinnage) – проміжок між базовими лініями сусідніх рядків. Вимірюється в пунктах і складається з кегля шрифту і відстані між рядками. У часи металевого складання інтерліньяж мав назву «крок рядка» – рядки металевого шрифту відокремлювалися тонкою свинцевою лінійкою розміром у 1-4 пункти – шпоном (нім. Span, Spon), при цьому мінімальний проміжок між рядками не міг бути менше кегля, або металевої літери. Крім того, при ручному складанні застосовувалися проміжки таких розмірів: 6-12 п. – реглет; 24, 36 і 48 п. – марзан. У цифрову епоху настільних видавничих систем інтерліньяж регулюється відповідно до поставленого завдання, технічних обмежень щодо його розміру не існує. Цей параметр надзвичайно важливий для читабельності тексту. Шевченко Вікторія, 2013


Інтерліньяж для тексту з рубаною гарнітурою має бути більше, ніж для тексту з засічками. Довгі рядки вимагають більшого інтерліньяжу, короткі – меншого. Залежність кегля від довжини рядка: Кегль шрифту

Довжина рядка (мм)

12 п. щільний з малим інтерліньяжем

72-156

12 п. з нормальним інтерліньяжем

72-140

10 п. щільний з малим інтерліньяжем

72-114

10 п. з нормальним інтерліньяжем

59-131

8 п. щільний з малим інтерліньяжем

55-106

8 п. з нормальним інтерліньяжем

59-161

6 п. щільний з малим інтерліньяжем

38-106

6 п. з нормальним інтерліньяжем

59-161


Класифікація шрифтів 1. Накреслення і форма: шрифти із засічками, рубані шрифти, декоративні шрифти. 2. Принципи класифікації шрифтів у світі та Україні. 3.

Види шрифтів за призначенням: текстові, титульні шрифти, ініціал.

4. Оптичні особливості малюнка шрифту. Шевченко Вікторія, 2013


Класифікація шрифтів • спосіб виконання (2 групи); • малюнок (накреслення і форма); • історична латинська класифікація Олдржіха Главси (4 групи); • історична за Британським стандартом BS 2961:1967 (8 груп); • IBM classification комп’ютерних шрифтів True Type (10 груп); • класифікація MS Windows (5 груп); • класифікації шрифтів PANOSE за 10 ознаками; • за контрастністю і наявністю засічок ГОСТ 3489-71 (6 груп). Шевченко Вікторія, 2013


Накреслення і форма Форма шрифту надає текстові різні змістові відтінки. Комбінації його накреслення та просторових форм фіксують увагу на певному слові або фрагменті тексту, що дає змогу інтерпретувати текст засобами складання. Всі шрифти в основі мають певну графічну основу: •кириличну (слов’янські алфавіти), •латинську (шрифти романо-германської групи), •в’язь (шрифти країн арабського світу), •ієрогліфічну (шрифти країн сходу). Крім того, багато народів застосовують шрифти, побудовані на своїй національній графічній основі, наприклад Греція, Індія, Ізраїль. Шевченко Вікторія, 2013






Пропорційні відношення гарнітур одного кегля Impact J ournal      

Garamond P os t er Beton

Шевченко Вікторія, 2013

Europe C a slo n Franclin Gothic


Класифікація Главси (4 групи)

Найвідоміша латинська класифікація друкарських шрифтів відомого чеського знавця латиниці Олдржіха Главси: •венеціанська, •стара, •перехідна, •нова антиква (лат. - стародавній). Решту різновидів латинських шрифтів випадкових накреслень (за винятком готичних), Главса класифікує без зв’язку з часом виникнення під тими назвами, які склалися в друкарській практиці. Ця класифікація розроблялася хронологічно за триста років відповідно до графічних ознак. Шевченко Вікторія, 2013


Британський стандарт BS 2961:1967 Має в основі історичну класифікацію О. Главси і визначає 8 груп шрифтів: 1. Антиква венеціанська (гуманістична); 2. Антиква старого стилю; 3. Антиква нового стилю; 4. Перехідна антиква; 5. Брускові шрифти; 6. Гротески; 7. Рукописні шрифти; 8. Декоративні шрифти. Шевченко Вікторія, 2013


Антиква венеціанська (гуманістична) з’явилася в XV ст. в Італії як альтернатива готичному шрифту.

Антиква старого стилю - літери були більш правильної форми і чіткими. Шрифти Garalde включають гарнітури Bembo, Caslon.

Антиква нового стилю сформувалася в епоху класицизму. Її літери мають дуже високий контраст і довгі тонкі засічки, що з'єднуються зі штрихами під прямим кутом чи з легким заокругленням. Перехідна антиква формувалася в епоху бароко, і взяла від цього стилю витонченість, тонкі штрихи складну форму засічок. Прикладом сучасного шрифту цієї групи є Palatino.


Антиква венеціанська (гуманістична) (Humanist, Venetian) – група шрифтів із засічками, розроблених Н. Йєнсоном в 1470 р. в Італії як альтернатива готичному шрифту. Яскравим прикладом і першоджерелом цієї групи були шрифти Humanist, схожі на елегантні рукописні, із похилим натиском, що робить їх накреслення подібним до каліграфічного письма. Їхня ознака – похила риска букви «е». Оригінал для виливків виконувався широким пером з нахилом осі вліво (особливо це помітно в літерах «О» та «в»), верхня клиноподібна засічка для знаків нижнього регістра «b»), заокруглені переходи на засічку в основних штрихах, товщина штриха практично не змінюється. Шрифт легко відтворюється і одночасно є простим, лаконічним і легким у читанні. За накресленням подібний до найстарішого римського капітального шрифту.


Французький готичний шрифт


Антиква старого стилю, або Геральдик (старофранцузький стиль) (Garalde, Old Style), розроблені венеціанським друкарем Альдом Мануцієм в Італії наприкінці ХV ст. на прикладах рукописних робіт, є майже повною подобою венеціанського типу. Вони давали змогу економити папір без погіршення якості, оскільки літери були більш правильної форми. Це класичні книжкові шрифти, які стали основою традиційного прямого накреслення. Вони візуально менш каліграфічні, але мають рівні і тверді літери з незначним контрастом основних та сполучних штрихів, похилу вісь овалу (stress), невеличке вічко рядкових знаків, а літера «е» – горизонтальну риску. Характеристики майже ті ж, що й у гуманістичному стилі, тільки нижня засічка є двосторонньою. Засічки малих літер завжди розташовані під кутом, що імітує нахил пера при написанні. Завдяки такому наслідуванню рукописного шрифту всі вигнуті лінії форми літери мають перехід від товстого штриха до тонкого, контраст у товщині штриха помірно масний. Шевченко Вікторія, 2013


Французька антиква старого шрифту

Шевченко Вікторія, 2013


Голландська антиква в кириличній бібліотеці майже не представлена. Незважаючи на це, саме на основі таких шрифтів цар Петро I зробив свою відому шрифтову реформу, запровадив у 1798-1710 рр. гражданський шрифт замість друкованого напівустава. Епоха стилю бароко надала їм вигляду, якого можна було досягунти завдяки техніці гравіювання по металу, яка постійно вдосконалювалася. Голландськая антиква більш контрастна, ніж її французькі «предки»; засічки стали довшими і тоншими, їх скруглення виражені менше, осі овалів поступово випрамляються. Голландську антикву створювали Крістоффел ван Дейк, Хендрік ван ден Кеєре, Дірк Воскенс, Міклош Кіш та інші майстри XVII століття. У XX століття за мотивами робіт того часу були розроблені гарнітури Ван Дейк, Імпринт, Лектура, Спектрум, Холландер, Хаарлеммер, Ерхардт, Янсон Текст тощо.


Англійська антиква старого стилю

Єдина версія шрифта Кезлон, яка існує в кирилиці, у радянські часи мала непривабливу назву – Заголовкова газетна. Тільки нею поки і представлені численні шрифти Вільяма Кезлона I, розроблені в Англії в першій половині XVIII століття на основі голландської антикви, а також велика підгрупа сучасних шрифтів, створених за їх мотивами. На відміну від аскетичної, функціональної голландської антикви, шрифти Кезлона, дуже близькі до неї за структурою, демонструють можливості гравірування по металу. Вони ще більш контрастні і мають масу каліграфічних деталей (розчерків, каплевидних елементів), особливо в курсиві. Але, на жаль, у нас англійської антикви майже немає. Хоча Заголовкова газетна, тепер доволі сильно розширена, колись робилася для металевого набору на основі Кезлона, зрозуміло, що її малюнок далекий від пишноти справжніх шрифтів англійського майстра XVIII століття.


Гарнітура банніковська. Дизайнер Галина Баннікова (1951)


Сучасні версії антикви старого стилю


Усі ці шрифти – нагадування про час рококо, початок та середину XVIII ст. Рококо має в основному орнаментальну спрямованість; сама назва походить від поєднання двох слів: "бароко" і " рокайль" (мотив орнаменту , вигадлива декоративна обробка камінчиками гротів і фонтанів ). Архітектура рококо прагне бути легкою, привітною, грайливою; вона не дбає ні про органічне поєднання і розподіл частин споруди, ні про доцільність їх форм, а розпоряджається ними з повним свавіллям, що доходить до свавілля уникає строгої симетричності, без кінця варіює розчленовування й орнаментальні деталі і не скупиться марнувати останні. У витворах архітектури рококо прямі лінії і плоскі поверхні майже зникають або, принаймні, замасковуються фігурною обробкою; колони то подовжуються, то коротшають і скручуються гвинтоподібно; високі пілястри і величезні каріатиди підпирають незначні виступи.


Антикви перехідного стилю (Transitional), «Старий бароко» з’явилися у середині XVIII сторіччя в епоху бароко під впливом гравіювання і взяли від цього стилю витонченість, тонкі штрихи, складну форму засічок. Ці шрифти демонструють перехід від шрифтів Ренесансу до сучасних. Вони більш контрастні, а літери мають тонкі штрихи, контраст основних і сполучних елементів літер, заокруглені тонкі засічки, що стало можливим з підвищенням якості друку і паперу. Нахил осі на округлих символах практично зникає. Гравіровані мідні літери створюють враження однорідності і симетрії. Малюнок такого шрифту не подібний до каліграфії чи історичним зразкам, він має в основі математичні принципи та гармонійні пропорції. Цей шрифт було створено для задоволення потреб короля Франції Луї ХІV і він став власністю королівських друкарів. Відновив для комерційних потреб цей шрифт у ХVІІ ст. Фурньє. Класичні шрифти початку ХVІІІ ст., розроблені Уільямом Кезлоном, застосовуються і нині. Найпопулярнішими нині є: •Baskerville (1760, Англія); •Fournier (1760, Франція); •Bell (1780, Англія); •Scotch Roman (1790, Шотландія); •Palatino. Шевченко Вікторія, 2013


Бароко (італ. barocco через ісп. bar- ruecco від порт. barroco химерний, неправильний, дурний, зіпсований) - один з найважчих і найбагатозначніших термінів історії мистецтва. Словом «бароко» називають ряд історико-регіональних художніх стилів європейського мистецтва XVII-XVIII ст. Останні, критичні стадії розвитку інших стилів, тенденцію неспокійного, романтичного світовідчуття, мислення в експресивних, неврівноважених формах.


ITC Нью Баскервіль. Дизайнери Джон Кваранта, Метью Картер (1982), дизайнер кириличної версії Тагір Сафаєв (1993)


Ньютон, кирилізований варіант гарнітури Times New Roman. Дизайнери Стенлі Морісон, Віктор Лардент (1932), дизайнери кириличної версії Володимир Єфімов, Олександр Тарбеев (1990) Кращим кириличним варіантом Таймс ми назвали б Ньютон, є й інші версії Темза, Тевтоніка, Латинський. Баскервіль представлений хорошою кириличної версією під ім'ям ITC Нью Баскервіль і досить невдалим кириличним Баскервілем фірми Лінотайп. До цієї ж підгрупи відносяться гарнітура радянських часів Кудряшевская енциклопедична, близьке до неї по малюнку Петербург і Світлана.


Перехідна антиква створювалася у Франції, Голландії та Англії такими майстрами, як П'єр-Симон Фурньє, Ян Міхаель Флейшман, Джон Баскервіль (вірніше, його постійний гравер Джон Хенді); до неї ж належать перші гарнітури фірми Дідо. Частково вона нагадує спадщину Вільяма Кезлона I, недарма німецька школа шрифтознавства відносить його шрифти до перехідних антикв.Тим не менше вважається, що посилилася тонкість гравіювання і контраст штрихів, а також вертикальність осей овалів (на відміну від похилих осей напівовалом) і зближення ширин знаків дає можливість виділити ці гарнітури в окрему групу. На основі шрифтів перехідної антикви були створені такі гарнітури, як різні варіанти Баскервіля, Версаль, Квадрига, Коменіус, Кошен, Сенчурі Олд Стайл, ITC Стоун Серіф, Стоун Принт, Таймс Нью Роман, Таймс Європа, Флейшман, Фурньє, Електра тощо.

Шевченко Вікторія, 2013


Антикви нового стилю (Modern, Didone) сформувалися в епоху класицизму з переходом граверів літер на мідь і сталь. У ХVІІІ ст., з появою гладкішого паперу і високих технологій друку, шрифт також набув більш механічного вигляду і перестав нагадувати рукописний. Ці матеріали забезпечували більш тонкі лінії і прямі кути на засічках, більш високу якість виливків. Тому їх вирізняє однорідність, чітка структурованість, елегантність і стриманість. Вони мають повністю вертикальну вісь овалу, горизонтальні довгі, прямі, без заокруглень тонкі засічки, що з'єднуються зі штрихами під прямим кутом чи з легким заокругленням, різкий контраст між основними та сполучними штрихами.


Шрифти епохи класицизму, створені в кінці XVIII і на початку XIX ст. сімейством Дідо у Франції, Джанбатіста Бодоні в Італії, Карлом Юстусом Вальбаумом в Німеччині Їх форма обумовлена ​тільки процесом гравіювання на металі, практично втративши зв'язок із каліграфією. Вони мають повністю регулярний геометричний малюнок, сильний контраст між основними і додатковими штрихами, довгі тонкі засічки, вертикальні осі овалів, закриті одноширинні форми знаків. Крім того, до цієї групи прийнято відносити більш живі англійські і шотландські шрифти того ж періоду, у яких при всіх ознаках антикви нового стилю засічки заокруглені в місці примикання до основних штрихів. Протягом усього XIX ст. ці шрифти служили для набору тексту, і тільки в ХХ ст. їх змінила в цій якості антиква старого і перехідного стилю.


Шевченко Вікторія, 2013


Брускові шрифти (Square Serif, Stab-serif, Egyptian) з’явилися у кінці ХІХ ст., коли виникла потреба у рекламі, оформленні транспортних магістралей, оголошеннях, ділових і приватних друкованих матеріалах. Основна ознака брускових шрифтів у тому, що товщина основних та сполучних рисок, а також засічок майже однакова. Засічки мають форму бруска, товщина якого збігається з товщиною основних штрихів, і з'єднуються під прямим кутом. Ці шрифти мають кілька варіантів: •брускові шрифти без контрасту, наз. також єгипетськими - з квадратними засічками; •Klarendon – при майже звичайній антиквеній формі символу з невеликим контрастом штрихів має квадратні тонкі засічки, округленими в місці примикання; •тип TypeWriter має однакову ширину основних штрихів і інших елементів і постійну ширину символу; •шрифти із зворотним контрастом - італійські - практично не застосовуються для набору тексту, тому ми їх розглядати не будемо. Шевченко Вікторія, 2013


Брускові шрифти Шрифти з квадратними засічками – яскраві представники єгипетського стилю (назва пішла від публікацій цим шрифтом заміток про перемогу Наполеона в Єгипті). •Балтика - кириличний варіант шрифту Кандида. •Кириличні версії гарнітур ITC Офіціна Серіф і Рокуелл під псевдонімом Геометрика Слабсеріф 712. •Кирилична версія квадратного брускового шрифту Сіті під назвою Колізеум. •Версія шрифту ITC Лубалін Граф під назвою Луги.


Єгипетські шрифти • шрифти, що пішли від антикви нового стилю, одноширинні, з еліптичними овалами (гліфів, серифів, Хельсеріф), • шрифти, що пішли від геометричних гротесків, разноширинні, з овалами, близькими до кола (Бетон, ITC Лубалін Граф, Мемфіс, Рокуелл, Стаймі), • брускові шрифти на основі антикви старого стилю або гуманістичних гротесків (ITC Офіціна Серіф, Сесіль, силіка, Теза Серіф), • малоконтрастні шрифти без скруглення засічок (Кандида, Іжіптьен і Штемпель Шедоу), а також квадратні геометричні шрифти типу Сіті. Шевченко Вікторія, 2013


Неконтрастні брускові шрифти (єгипетські) можуть бути одноширинними і різноширинними, залежно від композиційної основи • виникли на початку XIX ст. в Англії і застосовувалися спочатку як титульні, але в ХХ ст. стали текстовими. • зазвичай вони мають невеликий контраст між основними і додатковими штрихами (або зовсім не мають візуального контрасту) і потужні прямокутні засічки.


Брускові шрифти Варіантом брускового шрифту є Klarendon, створений в Англії в середині XIX ст. При майже звичайній антиквеній формі символу з невеликим контрастом штрихів має квадратні тонкі засічки, що плавно з'єднуються зі штрихами. Це антиква нового стилю з посиленими зарубками і сполучними штрихами. Після винаходу машинного набору подібними шрифтами стали набирати тексти в газетах, тому що вони забезпечували гарну читабельність в дрібному кеглі на поганому газетному папері.

•Century, •Schoolbook. •Корона, •Ексцельсіор. Шевченко Вікторія, 2013


Для набору шкільних підручників - гарнітура Сенчурі Скулбук. У латиниці: Вольта, Ірідіум, Кларіон, Конкорд, Егіціо. Ексцельсіор і Нью Сенчурі Скулбук. У кирилиці: Журнальна та Шкільна, цифрова версія дореволюційної Академічна. Кириличний варіант шрифту Сорбонна, який, у свою чергу, був версією шрифту Челтенхем - і кирилична версія шрифту ITC Букман. Можна сказати, що перед нами перша шрифтовий підгрупа, справи у якої йдуть доволі добре.

Гарнітура Шкільна, кирилізований варіант шрифту Century Schoolbook. Дизайнер Морріс Бентон (1915-23), дизайнер кириличної версії Олена Царегородцева та ін. (1940-61).

Шевченко Вікторія, 2013


Шрифти типу "латинських» Це шрифти типу антиква з перебільшеними зарубками трикутної форми, винайдені в XIX ст. і поширені в акцидентному наборі на початку ХХ ст. До тієї ж підгрупи можна віднести текстові шрифти псевдокласичної форми, створені на рубежі XIX-ХХ ст., які майже вийшли з ужитку на Заході. Проте в Росії до недавнього часу одна з таких гарнітур - Літературна, колишня Латинська - була найбільш частовживаним текстовим шрифтом. Сюди ж варто включити сучасні шрифти з трикутними зарубками на основі антикви старого або перехідного стилів. Наприклад, Вандом, Меридіан, Свіфт, Трумп Медіеваль, ITC Чартер.


У підгрупі "латинських" шрифтів є гарнітури Літературна. Розроблена в кінці 30-х років на основі шрифту Латинський. (С.-Петербург, 1901), кирилізована версія шрифту Lateinisch фірми H. Berthold (Berlin, 1899). Квант Антиква (варіант Літературної). Нова Журнальна, оригінальний шрифт з трикутними зарубками. Шевченко Вікторія, 2013


Брускові шрифти Тип TypeWriter має однакову ширину основних штрихів та інших елементів,постійну ширину символу. Він має дуже багато похідних від творців друкарських машинок і виділяється в особливу групу MonoType, так званих моноширинних шрифтів, у яких усі літери (не символи!) однієї ширини. Найбільш розповсюдженим шрифтом цієї групи є Courier – тонкі штрихи і такі ж тонкі засічки.


Гротески (без засічок), або рубані шрифти Гротески (без засічок), або рубані шрифти (Lineale, Sans Serif) виникли у першій половині XІX ст. Спочатку ці типи шрифту вважалися незручними і непривабливими, оскільки глядачеві не вистачало традиційної засічки, тому їх назвали гротесками (тобто незвичними, абсурдними). Перша така гарнітура була розроблена 1816 р. Вільямом Каслоном ІV. Через сто років, у 20-і роки ХХ ст., розробки німецької дизайнерської школи Bauhaus довели шрифти до досконалості, що привело до їх поширення в рекламі і повсякденному житті. В англомовній літературі під словом Grotesque маються на увазі старі гротески, тобто шрифти без зарубок, розроблені в XIX ст. Усі інші шрифти без зарубок називаються Sans Serif (в Англії) і Gothic (в Америці). У нас під терміном "гротески" розуміються всі рубані шрифти. Здавалося б, розробити рубаний шрифт простіше, ніж Антикву, оскільки сукупна довжина контура всіх знаків шрифту для гротеску менше, ніж для антикви, за рахунок відсутності зарубок. Однак якраз завдяки своїй ясності і лаконічності гротеск вимагає підвищеної уваги з боку проектувальника. Неправильні форми в гротеску набагато видніші, ніж в Антикві, оскільки через відсутність зарубок, крапель та інших додаткових елементів структура знаків легше сприймається оком. Шевченко Вікторія, 2013


Гротески (без засічок) (Lineale, Sans Serif) 4 групи (товщина штрихів, щільність вічка, особливість кінцевих елементів). Геометричні гротески (Geometrics) Гуманістичні гротески (Humanist) Новий гротеск (NeoGrotesgue) періоду 60-х, шрифти з ледве помітними зарубками (так звані Glyphic). Готичні гротески (Grotesgue, Gothic) Різного роду шрифти без зарубок сучасної розробки, не укладаються в основні підгрупи гротесків.

FranklinGothic


Одноширинні закриті або напівзакриті шрифти з еліптичними овалами. Вперше з'явилися в Англії в 1816 р. Їх знаки мають помітний контраст між основними і сполучними штрихами. Спочатку ці гротески застосовувалися лише для акцидентного набору та рубрикації, але на рубежі XIX-ХХ ст. їх стали використовувати для набору текстів. Гротеск, Белл Готік, Гермес, Ньюс Готік, Франклін Готик.

Старі гротески


Гарнітура ITC Франклін Готик. Дизайнер Віктор Карузо (1980), на основі малюнків шрифту Franklin Gothic дизайнера Морріса Бентона (1904-3). Дизайнери кириличної версії Ісай Слуцкер, Тетяна Лисково (1995). Ньюс Готік (його кириличний різновид називається НьюсПейпер). Є також дореволюційний гротеск Гермес і шрифти радянського періоду Кудряшевська енциклопедична рубана.

Шевченко Вікторія, 2013


Геометричні гротески Авангард Готік, Кабель, Футура Авнер, Метро, ​ Нойцайт Гротеск, Спартан (Лінотайп), ЕрбарГротеск. Їх характерні спрощені форми на основі квадрата, кола та рівностороннього трикутника - досягнення німецького конструктивізму 30-х років ХХ ст. Геометричні гротески - рубані неконтрастні шрифти; їх знаки можуть бути як відкритими, так і закритими, але, як правило, вони різноширинні. Квадратні гротески, в яких овали прагнуть до форми квадрата або прямокутника: Банк Готік, Евростайл, а також імітації мальованих шрифтів російських конструктивістів 20-30 років ХХ ст., наприклад, Родченко і ITC Машин.


Геометричний гротеск Футура Пауль Реннер (1927), дизайнер кириличної версії Володимир Єфімов (1991-95) У кириличній бібліотеці існують чотири накреслення шрифту ITC Авангард Готік, хороші версії гарнітур Банк Готік, ITC Баухауз, ITC Кабель, Футура та її варіант Футуріс; Пристойні варіанти шрифтів Евростайл (Європа) і мікрограмів (Мікра), а також ще радянський варіант шрифту Ербар-Гротеск - Журнальна рубана.


Гарнітура Журнальна рубана, кирилізований варіант шрифту Erbar Grotesk. Дизайнер Якоб Ербар (1929), дизайнер кириличної версії Анатолій Щукін (1940-56) Є також кириличні Родченко, ITC Машин і ITC Стенберг. Немає кириличних версій справжнього (історичного) шрифту Кабель та інших латинських геометричних гротесків, наприклад, Авенір, Метро, ​ Нойцайт Гротеск, Спартан.


Гуманістичні гротески. Гарнітура ВТ Гуманіст 531 (Syntax), дизайнер Ханс Майєр (1968), Ісай Слуцкер, Манвел Шмавонян (1999) Народилися в той же час, що і геометричні. Їх структура заснована на структурі гуманістичної антикви, але позбавлена ​ засічок і каплевидних закінчень. Знаки гуманістичних гротесків виразно відкриті, різноширинні і, як правило, мають помітний контраст між основними і сполучними штрихами. Ці шрифти зараз дуже популярні. Гілл Санс, ITC Гауді Санс, Люсід, FF Meta, Оптима, ITC Офіціна Санс, Синтакс, Теза Санс, Фрутігер, ITC Ерас, ITC Офіціна Санс, Синтакс під псевдонімом Гуманіст 531.


Гарнітура Вердана. Відкритий гротеск, спеціально розроблений для застосування на екрані комп'ютера. Дизайнер Метью Картер (1996) Фрутігер (ФріСет) і дещо менш вдалі варіанти гарнітур Гілл Санс, Люсід, Оптима, ITC Ерас. Доступні в кириличній версії відомих шрифтів Вердана фірми Майкрософ.


Сучасні гуманістичні гротески розробляються в безлічі варіантів, включаючи справжні курсивні (не похилі) накреслення

Гилл Санс і Оптима, а також кириличні варіанти нових гуманістичних гротесків, наприклад, Арго, FF Meta, Теза Санс тощо. Шевченко Вікторія, 2013


Неогротески, або нові гротески Неогротески, що виникли після Другої світової війни на основі перероблених старих шрифтів типу акциденції пов'язані з розквітом швейцарської типографіки 60-х років, в загальному доступні нашим дизайнерам. Це-відома всім Гельветика і подібні їй закриті одноширинні неконтрастні гротески (Відео, Універс, Фоліо). Гарнітура Прагматика, кирилізований варіант неогротеска Helvetica (Neue Haas Grotesk). Дизайнери Едуард Хоффман, Макс Мідінгер (1957), дизайнер кириличної версії Володимир Єфімов (1989-94).


Неогротеск Univers налічує разом з похилими 21 накреслення. Дизайнер Адріан Фрутігер (1957) Геліос, Бастіон, Леттеріка, Сірветіка, Гельветика, Ванта. Кириличні версії шрифтів Гельветика, Нойє Гельветика і Універс фірми Лінотайп. До цієї ж підгрупи відноситься і шрифт Аріал фірми Монотайп, який найкраще читається на екрані, але абсолютно нестерпний на папері. Тим не менше в кирилиці майже не представлений - величезна кількість накреслень, розроблених на Заході для більшості з них. Число накреслень найбільш розвинених гарнітур Гельветика, Нойє Гельветика і Універс далеко не обмежене нормальним, напівжирним і похилим; воно становить кілька десятків (Гельветика - 24 накреслення, Нойє Гельветика - 51 накреслення, Універс - 21 накреслення, Лінотайп Універс - 59 накреслень), що дає зарубіжному дизайнерові небачений простір для творчості


Шрифти з ледве помітними засічками (Glyphic) Це шрифти без зарубок, але з деяким натяком на них, наприклад, Альбертус, Амеріго, Ікон, Копперплейт Готік, Кріль, ITC Серіф Готік, ITC Ньютекст, Спартан (Монотайп), Фріц Квадрата. У певному сенсі сюди можна також додати відомий шрифт Оптіма.


У кирилиці є Фріц Квадрата, варіанти Копперплейт Готік (Вакансія) і Кріль (Крикет) Дизайнери Ернст Фріц (1965), Віктор Карузо (1974) і Тьєррі Пюіфулю (курсиви, 1994). Дизайнер кириличної версії Олександр Тарбеев (1997) . Шевченко Вікторія, 2013


Рукописні шрифти (Script) значно відрізняються один від одного і можуть бути як із засічками, так і рубаними, але основна їх характеристика – подоба рукописного написання, отже, і обов’язковий нахил, курсивне накреслення. Тому вони ще називаються каліграфічними. Рядки, надруковані такими шрифтами, мають вигляд написаних пером та чорнилами. Ця група поєднує шрифти, що імітують вільний почерк від класичного розуміння до нерозбірливого. Вперше такий шрифт було використано ще у ХVI ст. Курсивні шрифти (Cursive) подібні до рукописних за накресленням, але літери курсиву завжди відокремлені проміжками, а рукописні мають сполучні штрихи. Стилі рукописних шрифтів варіюються від строгого (Palace Script) до неформального (Flash). Нерідко літери такого шрифту утворюють нерівний рядок. 1) Група Brush - шрифти, написані немовби пензлем; 2) Группа Calligraphy - шрифти, виконані пером; 3) виконані кульковою ручкою. Більшість рукописних шрифтів не може бути використана для довгих текстів, але у великих кеглях вони можуть бути дуже вдалими, особливо при використанні у чіткій відповідності до мети публікації. Застосовуються для оформлення запрошень, оголошень, дипломів тощо. Але такі шрифти важко читаються, тому ними не бажано писати довгі тексти. Серед шрифтів кирилиці– Decor, Betina, Script, Corrida. Шевченко Вікторія, 2013


Рукописні шрифти 1) Група Brush - шрифти, написані немовби пензлем

2) Группа Calligraphy - шрифти, виконані пером

3) Група Pen виконані кульковою ручкою Шевченко Вікторія, 2013


Декоративні шрифти Декоративні шрифти, або акцидентні, або видільні, або графічні (Graphic) відрізняються від будь-яких інших гарнітур незвичним накресленням мальованого характеру. Декоративні шрифти виникли на основі нової антикви в епоху романтизму, коли художники намагалися придумати щось незвичне, мальовниче, орнаментоване. Такі шрифти створюються спеціально для виділення окремих текстових фрагментів, заголовків, реклами. Основний текст декоративними шрифтами друкувати неможливо, оскільки вони важкі для читання. Наприклад, шрифт Frankenstein чудово підійде для оформлення назв творів на історичну тематику, але основний текст, надрукований цим шрифтом, читати неможливо. Залежно від застосування, декоративні шрифти дуже чітко передають настрій. Вони можуть застосовуватися для коментарів, які значно відрізняються від основного тексту. Шевченко Вікторія, 2013


Декоративні шрифти

Шевченко Вікторія, 2013


Грандж-шрифти


Динамічні шрифти • змінює свої характеристики в режимі реального часу під впливом зовнішніх факторів! • насиченість, товщину основних і допоміжних штрихів при впливі різної сили (ваги). Або кут нахилу в залежності від освітленості!


Символьні шрифти Символьні шрифти дають можливість прикрашати текст або доповнювати графічними елементами, відсутніми у стандартному наборі гарнітури. Ці шрифти замість літер містять набір графічних символів, ідеограм, виконаних у відповідному форматі. Набір таких символів називається також pi-комплект (pi-fonts). Ця назва пішла від старовинного виразу майстрів ручного складання, в якому слово «пі» (to pi) означало «зсипати велику кількість металевих літер у купу», наприклад, висипати касу літер. Будь-який комп’ютер, на якому встановлені текстові редактори, містить стандартні гарнітури Symbol, ITC Zapf Dingbats, Monotype Sorts, Wingdings. Знаки цих гарнітур включають символи для гральних карт, знаків Зодіаку, телепрограм, розкладів, нотних знаків, математичних формул, декоративних рамок, маркерів списків тощо. Наприклад, шрифт Wingdings, містить такі знаки: картинки: 

         ; пі-символи:     ; покажчики:    ; графічні примітиви: . Шевченко Вікторія, 2013



Кириличні шрифти

ідентифікують за контрастом між основними та сполучними штрихами, наявністю засічок, їх формою і розмірами, контурами цифр, формами літер «Д», «Ц», «Л», знаком питання, круглим частинам літер «О», «Р» та «В». 1 — літературна (колишня латинська), банніковська, типу гарамон; 2 — типу баскервіль; 3 — звичайна нова, єлизаветинська, типу бодоні; 4 — академічна, шкільна, бажановська; 5 — типу телінгатера; 6 — брускова газетна, типу мемфіс; 7 — журнальна рублена, типу універс. Шевченко Вікторія, 2013


«Шрифти друковані» «Шрифти друковані» поділяються на 6 основних груп, усередині яких шрифти діляться на гарнітури. 1. Рубані шрифти (гротески) не мають засічок, основні і сполучні штрихи в них однакової товщини, тобто контрастність (К) гарнітур дорівнює 1. До цієї групи належать Arial, Tahoma, JournalSansC, Lucida, Humanist, , PEW Report, Pragmatica, Helvetica, Futura, CentiryGothic. 2. Шрифти з ледве помітними засічками – малоконтрастні гарнітури з дещо потовщеними кінцями вертикальних штрихів з контрастністю К = 1. Наприклад, гарнітура BrushType. 3. Медієвальні (від франц. médiéval - середньовічний) або різноширинні шрифти – гарнітури з помітною контрастністю штрихів (К = 2,7–3,2), короткими засічками у вигляді поступового потовщення кінців основних штрихів, що наближаються за своєю формою до трикутника, переважно з похилими вісями круглих літер. Їх використовують під час набору найчастіше, тому що в їхньому малюнку зберігається гротескова виразність шрифтів без засічок, але вони більш зручні для читання, отже, ними можна складати великі обсяги тексту. У цю групу шрифтів включені Literaturnaya, Bannikovskaya, Ladoga, Lazurski, Times, Garamond. Шевченко Вікторія, 2013


4. Звичайні шрифти – гарнітури з контрастними штрихами (К = 3,5–9), довгими тонкими прямим засічками, що поєднуються з основними штрихами під прямим кутом, інколи легким заокругленням; літери округлі з вертикальними вісями. До цієї групи належать гарнітури Century, Elizavet, Nord, Bodony. 5. Брускові шрифти або єгипетські – гарнітури з неконтрастними або малоконтрастними штрихами і довгими засічками, близькими за формою до прямокутника, що поєднуються з основними штрихами під прямим кутом або з легким заокругленням. У цій групі шрифтів: Cougel, Bruskovaya. 6. Нові малоконтрастні шрифти мають малоконтрастні штрихи з потовщеними засічками, переважно із заокругленими кінцями, які поєднуються з основними штрихами під прямим кутом або легким заокругленням. Для цих шрифтів характерні широке вічко і висока зручність читання. У цій групі гарнітури Academy, Journal, Schoolbook, Kudriashov. Шевченко Вікторія, 2013


1 — літературна; 3 — академічна; 5 — банніковська; 7 — журнальна рублена; 9 — Рерберга; Телінгатера; 11 — бажановська;

2 — єлизаветинська; 4 — звичайна нова; 6 — шкільна; 8 — Лазурського; 10 — акцидентна 12 — Кузаняна.


1 — рукописний напівустав; 2 — готичний;

3 — гражданський; 4 — антиква.


1 — баскервіль; 3 — гарамон; 5 — мемфіс.

2 — бодоні; 4 — універс;

Рис. 2в. Некоторые образцы современных латинских шрифтов и гарнитур: 1 — баскервилль; 2 — бодони; 3 — гарамон; 4 — универс; 5 — мемфис.


Комп’ютерні системні шрифти True Type, відповідно до сучасної міжнародної класифікації IBM classification, поділяються на 10 типів: 1. Clarendon Serifs 2. Freeform Serifs 3. Oldstyle Serifs

4. Modern Serifs 5. Transitional Serifs


6. Slab Serifs 7. Sans Serifs 8. Ornamentals

9. Scripts 10. Symbolic


Класифікація ІВМ 1. Clarendon Serifs – малоконтрастні зі слабким контрастом і гладким переходом до засічок.

Шевченко Вікторія, 2013


Класифікація ІВМ 2. Freeform Serifs – шрифти із засічками довільної форми.

Шевченко Вікторія, 2013


Класифікація ІВМ

3. Oldstyle Serifs – шрифти на основі малюнка латиниці XV-XVII ст., з яскраво вираженим діагональним контрастом і плавним переходом від штрихів до засічок (відповідає гуманістичній антикві).

Шевченко Вікторія, 2013


Класифікація ІВМ 4. Modern Serifs – шрифти на основі малюнка латиниці початку XX ст., із сильним контрастом і кутовим переходом до засічок (відповідає новій антикві).

Шевченко Вікторія, 2013



Класифікація ІВМ 5. Transitional Serifs – шрифти на основі малюнку латиниці XVIII-XIX ст., з вираженим вертикальним контрастом і плавним переходом до засічок (відповідає перехідній антикві).

Шевченко Вікторія, 2013


Класифікація ІВМ 6. Slab Serifs – характеризуються прямокутним переходом до засічок і малим контрастом (група брускових шрифтів).



Класифікація ІВМ 7. Sans Serifs – рубані шрифти, гротески, без засічок (крім рукописних та декоративних).


Класифікація ІВМ 8. Ornamentals – шрифти стилізовані, декоративні, акцидентні. Застосовуються для виділення заголовків і у рекламі.

Шевченко Вікторія, 2013


Класифікація ІВМ 9. Scripts – рукописні, що імітують почерк.


Класифікація ІВМ 10. Symbolic – символьні, з картинок. Не залежні від дизайну шрифти, містять набори спеціальних символів (математичних, музичних і ін.), що можуть використовуватися з будь-яким шрифтом.



Класифікація MS Windows: 1. Roman – шрифти із засічками, наприклад Times, Bodony. 2. Swiss – рубані шрифти з перемінною товщиною штрихів, наприклад Helvetica, Futura. 3. Modern – шрифти з постійною товщиною штрихів, всі моноширинні шрифти, наприклад Courier. 4. Script – рукописні, наприклад Arbat. 5. Decorative – декоративні шрифти, наприклад готичні. Крім цього існують гарнітури поза перерахованими вище групами – No classification. Шевченко Вікторія, 2013


Класифікація MS Windows 1. Roman – шрифти із засічками, наприклад Times, Bodony.


Класифікація MS Windows 2. Swiss – рубані шрифти з перемінною товщиною штрихів, наприклад Helvetica, Futura.


Класифікація MS Windows 3. Modern – шрифти з постійною товщиною штрихів, всі моноширинні, наприклад Courier.

Шевченко Вікторія, 2013


Класифікація MS Windows 4. Script – рукописні, наприклад Arbat.

Шевченко Вікторія, 2013



Класифікація MS Windows 5. Decorative – декоративні шрифти, наприклад готичні.



Шевченко Вікторія, 2013



Система класифікації шрифтів PANOSE, розроблена фірмою ElseWare оперує не описовими характеристиками дизайну всього шрифту, а окремими найбільш характерними параметрами символів. Такий підхід забезпечує велику гнучкість опису шрифтів, дозволяє робити більш точну підстановку та автоматично синтезувати відсутні . У системі PANOSE шрифти описуються за 10 параметрами, що утворює набір з 10 цифр, які однозначно описують всі деталі зовнішнього вигляду символів: 1. FAMILY – ТИП ШРИФТУ: any - будь-який (0), no fit - не визначений(1), text & display - друкований та екранний (2), script - рукописний (3), decorative - декоративний (4), pictorial - символьний (5). 2. SERIF – ФОРМА ЗАСІЧОК: any - будь-яка (0), no fit - не визначена (1), cove завершена (2), obtuse cove - завершена тупа (3), square cove - завершена квадратна (4), obtuse square cove - завершена тупа квадратна (5), square thin - квадратна тонка (6), bone - брускова (7), exaggerated - збільшена (8), triangle - трикутна (9), normal sans - звичайні штрихи (10), obtuse sans - тупі штрихи (11), perp sans - перпендикулярні штрихи (12), flared - поступово розширені (13), rounded - заокруглені (14). 3. WEIGHT – НАСИЧЕНІСТЬ ШРИФТУ: any - будь-яка (0), no fit - не визначена (1), very light – дуже світла (2), light – світла (3), thin – тонка (4), book - книжкова (5), medium – середня (6), demi напівжирна (7), bold – жирна (8), heavy - насичена (9), black – чорна (10), nord – різка (11). 4. PROPORTION – ПРОПОРЦІЙНІСТЬ СИМВОЛІВ: any - будь-яка (0), no fit - не визначена (1), old style – старий стиль (2), modern – сучасний стиль (3), even width рівномірна (4), expanded - розширена (5), condensed - стиснута (6), very expanded – дуже широка (7), very condensed – дуже ущільнена (8), monospaced - рівноширока (9). 5. CONTRAST – КОНТРАСТНІСТЬ ШРИФТУ any - будь-яка (0), no fit - не визначена (1), none – відсутня (2), very low – дуже низька (3), low – низька (4), medium low – середньо низька (5), medium - середня (6), medium high – середньо сильна (7), high – сильна (8), very high - дуже сильна (9).


Класифікації шрифтів PANOSE



Види шрифтів за призначенням Відповідно до функціонального призначення шрифти варто поділити на дві великі групи: •текстові (text) призначені для складання великих обсягів тексту; • титульні (titling faces) – заголовних компонентів, титулів, обкладинок, колонтитулів. Текстова гарнітура відрізняється від титульної зручністю читання й розміром Крім цього, для позначення початку документа застосовуються ініціали, які можуть бути яскравою плямою на сторінці. Шевченко Вікторія, 2013


Текстові шрифти • • • • •

Текстовий шрифт відповідно до способу застосування може бути: основним, або набірним (text); додатковим, видільним, або акцидентним (display), технічним, службовим. Кожен із цих видів має свої особливості, але не завжди використовується за призначенням, інколи кілька видів текстових шрифтів об’єднуються. Будь-який із перелічених видів можна легко перетворити в інший зміною кегля, накреслення, проміжків. Шевченко Вікторія, 2013


Шрифти для основного тексту Шрифти для основного тексту мають просте виконання, яке не відволікає від змісту, і призначені для максимально комфортного читання довгих текстів. Вони уніфіковані, легко помітні завдяки контрастності знаків. Естетика текстових гарнітур – це логіка пропорцій і пластики, що змінюються у вузьких межах. Їхніми ознаками є зрозумілість, простота, стриманість (навіть щодо курсивного накреслення) малюнку, пропорцій, насиченості. Вимоги до таких шрифтів набагато ширші, ніж проста розбірливість, тобто слід забезпечити не лише легкість розрізнення оком окремих літер, а й легкість сприйняття цілих слів та фрагментів. Вдало підібраний текстовий шрифт сприяє успішному читанню. Текстовими шрифтами можуть бути як гарнітури із засічками, так і рубані, але ніколи – декоративні. Їхні розміри коливаються від 8 п. (у довідкових виданнях) до 20 п. (у дитячих виданнях). Шевченко Вікторія, 2013


Додаткові та акцидентні шрифти

Додаткові шрифти мають відрізнятися від основного тексту, але не впадати в око. Їх призначення – повідомити другорядну інформацію, доповнити основний текст. Застосовуються такі шрифти для коментарів, приміток, паралельних повідомлень, матеріалів неосновної тематики. Читач повинен з першого погляду зрозуміти, що він читає додатковий текст і не переплутати його з основним. Отже, додаткові тексти мають бути світлими, розміром, не більшим за основний шрифт, і контрастно виділятися з основного тексту. Акцидентні (від лат. accidens, accidentis – випадковий) текстові шрифти застосовуються для виділень у тексті або на сторінці. Такі виділення можуть бути ледве помітними – тією ж гарнітурою, але іншим кеглем, накресленням; або ж різко контрастувати малюнком, кольором, розміром. Спочатку акцидентними називали дрібні набірні друкарські роботи : бланки, рахунки, анкети, запрошення, об’яви, афіші тощо. Нині акцидентними шрифтами друкують невеликі текстові фрагменти (врізи, текстові виділення, колонтитули, ініціали, приклади) через їх важкість для сприйняття – складний малюнок, щільність. Для тексту акцидентні шрифти застосовуються рідко – найчастіше для заголовків. Шевченко Вікторія, 2013


Службові, технічні шрифти Службові текстові шрифти мають завжди менший кегль порівняно з основним текстом і світле накреслення. Вони застосовуються для текстівок, підписів авторів, зносок, вихідних відомостей. Технічні текстові шрифти призначені для спілкування людей за допомогою різних пристроїв: екрану комп’ютера, радіотелефона, калькулятора, панелі принтера і т.д. Наприклад, при проектуванні шрифту OCR перед А. Фрутігером постало завдання створити моноширинний шрифт таких пропорцій і пластики, щоб літери якнайсильніше відрізнялися одна від одної, і щоб промінь, що їх читає, мав якнайменше шансів помилитися. Цією вимогою можна пояснити появу особливої пластики в літерах . Технічні шрифти застосовуються в електронних виданнях, або як ілюстрація повідомлень різних пристроїв в науковій, технічній чи навчальній літературі. Шевченко Вікторія, 2013


Будова основного тексту За своєю будовою (з погляду оформлення) основний текст може бути простим і складеним. Простим називається такий текст, для оформлення якого застосовується одна гарнітура, і всі рядки мають однакову довжину. Це, наприклад, текст більшості художніх прозових творів. До складеного належать багатогарнітурні тексти з різноманітним форматуванням. Такі, наприклад, вірші, драматичні твори, тексти мовних словників, таблиці, формули, навчальна література, газетні матеріали. У цілому за застосуванням текстових гарнітур можна виділити: одногарнітурні видання – основний текст друкується однією гарнітурою, а додаткові тексти і виділення робляться варіюванням кегля і накресленням знаків цієї ж гарнітури; малогарнітурні видання – основний текст друкується однією гарнітурою, для додаткових текстів вибираються однадві додаткові гарнітури; багатогарнітурні видання – у таких виданнях важко виділити гарнітури основного і додаткових текстів, адже майже кожен текстовий блок має власне шрифтове оформлення. Шевченко Вікторія, 2013



Малогарнітурне видання У малогарнітурних виданнях також можуть використовуватися дві майже рівноправні гарнітури для основного тексту. Таке оформлення має сенс, якщо обсяг основного матеріалу можна розділити на дві частини. Наприклад, у книжкових виданнях: основний матеріал підручника і завдання з методичними рекомендаціями щодо виконання, або текст путівника по місту й історичні довідки про пам’ятки архітектури. У періодичних виданнях, як, наприклад, у газеті «День» на сторінці приблизно 50 % матеріалів складено гарнітурою Pragmatica, а 50 % – Schoolbook, але ці два шрифти мають чітке закріплення в структурі газети: публікації великого обсягу складаються шрифтом Schoolbook, а всі матеріали, розташовані в рамках, добірки коротких повідомлень, бічні блоки – шрифтом Pragmatica. Шевченко Вікторія, 2013


1. Шрифтова політика журналу певного виду. Зробити добірку найуживаніших шрифтів і їх сполучень для різних видів тексту і заголовків. Пояснити систему виділень. Photographer - беззасічковий шрифт. І фактично всюди однаковий, лише якщо придивитися, то помітно, що десь він трохи вужчий, а десь трохи у розрядку.


Для розмежування матеріалів це видання здебільшого використовує нешрифтові виділення:

виворітки


Кольорові виділення

Шевченко Вікторія, 2013


Також є такі шрифтові виділення, як курсив та напівжир. Курсив використовується у “ліхтариках”. Напівжиром написані допоміжні тексти, пояснення до фотографій. Також напіжиром виділяються назви, підзаголовки.


4. Знайти приклади вдало підібраного шрифту до конкретної тематики (стаття, реклама, книга...). Пояснити. Дуже вдалою є підбірка шрифтів у журналі “Digital Camera magazine”. Хоча рублений шрифт погано сприймається у великих текстах, для маленьких текстівок – він пасує, до того ж робить текст легким, ненав’язливим. Цікаво, що достатньо виділити цей шрифт напівжиром і він обов’язково зацікавить погляд. Для акценту на фотографії (пояснення щодо балансу білого) шриф обрано із засічками, що одразу ставить його в іншу, ніж всі інші текстівки, групу. Він окремо, але в той же час зрозуміло, що пов’язаний з фотографією.


Підбірка шрифтів до статті у журналі “National Geaographic”. Шрифт у заголовку дуже схожий на шрифт на старій амфорі, що зображена на фото. Це робить його дуже відповідним тематиці, “зістарює”. А червоний колір на фоні мап, нагадує про “червоний хрестик”, яким відмічали на мапі місцезнаходження скарбів. Курсив – доволі часто вживаний для ліду. Втім, тут він виглядає як нотатки на берегах записника якогось мандрівника. Шрифти на мапі – “рукописні” одразу ж налаштовують на пригодницьку розповідь про походи піратів.


Bal Harbour magazine Журнал присвячений фешн-новинкам, моді загалом. Використовуються різноманітні дуже вишукані шрифти. Не можна не відзначити якість оформлення реклами. Шрифтовими засобами виділення у тому числі.


Літера виступає не лише як семіотичний елемент, знак, а і як естетично довершена деталь, з якою можна вибудувати певну геометричну картинку. Літерки – кубики привертають увагу, естетично сторінка виглядає дуже привабливо. Можна поєднати засічковий і беззасічковий шрифти і навіть обрізати літери.



Поєднання картинки та оформлення тексту. Сяйво, легка розфокусація ліній у поєднанні з беззасічковим шрифтом виглядає дуже красиво.


Іще один корпоративний шрифт, що імітує рукописний. Коло – як основний елемент. Ніжні, «жіночні» літери.


Ефект літер, вирізаних із іншого журналу. Чорні квадрати ,у які обрамлений білий беззасічковий шрифт, сірий фон гармоніюють із зображенням та логотипом.



Ініціал Ініціал (dropped initial capital, drop cap, від лат. initialis – початковий) – графічно оформлена перша літера абзацу збільшеного розміру, що застосовується для виділення початку фрагменту друкованого твору: розділу, параграфу, структурної частини (висновків, резюме, матеріалу без заголовку, добірки творів). У газетах і журналах ініціал нерідко застосовується замість підзаголовків, або якщо заголовок зрушений від початку текстового матеріалу. Ініціали є виразником стилю оформлення видання. Їх призначення – привернути увагу читача до початку текстового блоку. Але якщо ініціал застосовують лише з декоративною метою, він може спотворити зміст твору. Необхідність його застосування визначає редактор, але розмір задає дизайнер чи художник. Ініціали бувають шрифтовими або зображальними. Шрифтовий ініціал утворюється з гарнітури основного тексту при збільшенні розміру і товщини літери. Зображальний ініціал створюється художником спеціально для видання або вибирається з каталогу ініціальних літер. У будь-якому випадку малюнок ініціальної літери має сполучатися із загальною ідеєю тексту. Шевченко Вікторія, 2013


Варіанти написання ініціалів


Способи розташування ініціалів Піднятий (високий) ініціал (raiser cap, standing cap, pop cap) – утворюється простим збільшенням кегля першої літери при збереженні інтерліньяжу. Ініціал розташовується на одній базовій лінії з текстом першого рядка абзацу. Проте в українській мові зустрічаються літери, непристосовані для цього: наприклад, «Д» і «Щ»: при збільшенні кеглю нижні виносні елементи переходять на наступний рядок. Архитиповий ініціал, врізаний у текст, розміщений в обклад (drop cap) – утворюється зниженням базової лінії ініціальної літери на другий-п’ятий рядок абзацу так, щоб верхня частина літери була вирівняна за верхніми виносними елементами літер першого рядка абзацу. Сам ініціал виділяється в окремий текстовий блок і має вигляд зображення, врізаного у текст кватиркою. Висячий вільний ініціал (hanging cap) не прив’язується до тексту, а розташовується на полях. Він може бути вирівняний як по базовій лінії першого рядка абзацу і виступати над текстом, або ж розташовуватися на рівні другого-п’ятого рядків. Шевченко Вікторія, 2013


Титульні шрифти Титульний шрифт (titling faces) використовується для складання заголовних компонентів (heading), титулів, колонтитулів, назв (title), заголовків (headline). Його призначення – виділення особливим малюнком літер та кеглем. Стиль оформлення заголовків усіх рівнів залежить від виду видання, його цільової аудиторії, художнього оформлення всього видання. Своєрідність заголовків надає друкованому виданню неповторності і вирізняє з-поміж інших. Найчастіше як титульні, застосовуються акцидентні (видільні) шрифти, часто – гротески. До титульного відносяться крупнокегельні шрифти (кг. 16 —48) усіх накреслень. Їх застосовують для набору заголовків у газетах, книгах і журналах, а також для набору тексту на титульних аркушах і обкладинках, оголошень, грамот, програм і інших акцидентних робіт. Для ті ж цілей використовують рубані і неконтрастні групи шрифтів. До титульних шрифтів належать, наприклад, Adobe Lithos, Caslon, Cheltenham, Clearface, ITC Souvenir, ITC Bauhaus, ITC Korrina, ITC Avant Garde, ATF Cooper Black, ATF Dom Casual, ATF Franklin Gothic, Linotype Clarendon, Olive Antique. Шевченко Вікторія, 2013


Рукописні


Шевченко Вікторія, 2013


Декоративні


Шевченко Вікторія, 2013


Шевченко Вікторія, 2013


Кілька простих порад щодо використання шрифтів: Для основного тексту використовуйте пряме світле накреслення шрифту. Шевченко Вікторія, 2013


Для заголовків і підзаголовків використовуйте більш жирне накреслення. Уникайте однакових гарнітур для заголовків і основного тексту. З іншого боку, для заголовків і підзаголовків краще використовувати схожі гарнітури; це ж стосується тих випадків, коли в основному тексті існує декілька гарнітур.


Якщо заголовок займає менше трьох рядків, ефектно виглядає гарнітура більш солідного вигляду, ніж у основного тексту.

Шевченко Вікторія, 2013


Курсив відмінно виглядає в шапках, рядках із прізвищами авторів, бічних заголовках і заголовкахліхтариках.


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.