Аlma Mater
2
Зміст Наше свято………………………………...3 З перших вуст……………………………..4 Гадаю,що…………………………………..5 Порадник………………………………… 6 ЦЕ корисно знати!......................................7 Слово любові…………………………….. 8 Відзначаємо……………………………….9 Стежинами рідного караю………………10 Сторінка психолога……………………...11 Духовна сторінка……………………......12 Заплющ очі – відкрий серце…………….14 Проби пера……………………………….15 Осіннні роздуми…………………………16 Вітаємо!…………………………………..17
Дорогі читачі!!! Нагадуємо вам, що в нашому Навчальному закладі продовжує діяти акція «Подаруй бібліотеці книгу!» Запрошуємо усіх небайдужих шанувальників книги взяти в ній участь і зробити добру справу для поповнення скарбу знань.
Головний редактор: Сасанчин Надія Василівна
Щомісячний вісник Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище» – «Alma Mater» розпочав своє існування у лютому 2009 року. Проходив час і газета зазнавала змін: змінювався погляд на її оформлення, мінялося наповнення, склад колективу, що працю над кожним із видань… Та незмінним залишалось одне: бажання стати ближчими до кожного: чи то учня, чи то працівника нашого закладу; приймати участь у формуванні моральної життєвої мотивації, активної громадянської позиції, навичок поведінки в колективі і суспільстві, здійснювати формування гуманістичної культури особистості, здатності протидіяти проявам бездуховності.
Alma Mater
НаШе СвЯтО…
3
Свято Першого вересня…
Alma Mater
Чортківського ВПУ та впевнено йтимуть до своєї мети, долаючи усілякі труднощі. Нехай цей навчальний рік принесе вам, любі діти, злагоду та мир у серцях кожного, радість й щастя, успіхи у навчанні! Нашим викладачам та усім співробітникам закладу зичу любові й добра, усяких гараздів й благ, погожої днини на освітянській ниві! Хай кожну родину береже Господь! Зі святом!
ДОРОГІ УЧНІ, МАЙСТРИ, ВИКЛАДАЧІ, БАТЬКИ! Щиро вітаю вас з першовересневим святом, святом Знань і творчих звершень на шляху вибраної вами професії. За доброю традицією, урочий День першого вересня є довгоочікуваним й особливим святом. Особливим тому, що зібравши усі сподівання й надії наших вихованців, накопичує подвійну життєдайну енергію для зросту професійних якостей та вмінь на благо нашої країни та кожного, зокрема! Пора студентських-шкільних років – це пора по-справжньому неповторна й багатогранна, пора збагачення людської особистості дорогоцінним досвідом, пора славних перемог, нових здобутків. Любити науку, любити знання, і вміло скористатися ними – найбільша цінність для кожного з нас! Цьогоріч, як і завше, випадає велика честь вітати дорогих нам першокурсників, котрі так скоро навчатимуться в просторих аудиторіях
З ПОВАГОЮ, ДИРЕКТОР ДЕРЖАВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
,,ЧОРТКІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ” ОЛЕГ ВАЛЕРІЙОВИЧ ІВАНІЛОВ
Alma Mater
НОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ РІК – НОВИЙ ШЛЯХ У МАЙБУТНЄ! Шлях, котрий кожен з нас проторюватиме самостійно і з великим ентузіазмом. Дуже сподіваюсь на це! Адже техпрофесійна діяльність варта того, щоб її вправно здобували і нею пишалися. Особливо тоді, коли на сучасному світовому ринку вона посідає одну із провідних позицій, а центр зайнятості найбільш формує цілу галузеву сітку вакантних місць на професії, які ми здобуваємо. Тому памʼятайте, шановні учні, що Чортківське ВПУ завжди радо приймає усіх вас, спраглих знань, в своє родинне коло, і в ньому ви, упевнений, дійдете до нових висот! Хай у цьому вам пощастить! З найкращими побажаннями з нагоди нового навчального року для моїх колег, усіх учнів та їх рідних! Будьте нам здоровими й успішними! Михайло Антонович Дячок, заступник директора ДНЗ Чортківського ВПУ
ГаДаЮ, щО … 5
Учнівство, студентство – найпрекрасніша верства населення. Повні потенціалу молоді особистості, котрі впевнено крокують до нових вершин у всі часи змінювали світ. Маємо великий досвід студентської активності за часів боротьби за Україну, у роки її незалежності. Ще зовсім юні учні старших класів, студенти багатьох навчальних закладів зуміли виступити на захист своєї держави, хоч як жертовно це нам обійшлося. А сьогодні на плечах наших вихованців лежатиме нелегке завдання отримати знання для побудови європейського кар’єрного зросту на благо нашої країни. У нашому закладі вони отримають чудовий досвід навчання й роботи у різних сферах! Ми, викладачі, радо їм в цьому допоможемо! Наснаги вам і віри! Андрій Михайлович Бондя, заступник директора з навчально-виховної роботи
Alma Mater
Розпочинається новий навчальний рік, а Тобі вже кортить швидше повернутись до рідних, друзів, коханих? Безперечно, Ти радієш з того, що подорослішав, перейшов на інший, вищий курс навчання, або ж Ти тільки першопочатківець… Однак чогось Тобі не вистачає, все ще думаєш про радісне літо, яке так швидко промайнуло? Не сумуй! Це завжди так буває, коли проходить пЕрІоД аДаПтАцІї в новому середовищі і в нових умовах, коли Ти призвичаюєшся до нових завдань, нових видів роботи, нового графіку. У цьому випадку найкраще Тобі допоможуть декілька порад, які мудро підкажуть, що потрібно для того, щоб почувати себе у своїй тарілці: 1. Заспокойся! Розжени різні думки врізнобіч і подумай про щось добре! 2. Згадай чудове літо, яке ти провів, і подумай про ще кращу студентську пору, в якій ти зможеш знайти справжніх друзів і зреалізувати себе!
ПоРаДнИк! 6 3. Зателефонуй до батьків, знайомих, друзів, розпитай як у них справи. Вони, повір, знайдуть теплі слова, щоб підтримати тебе! 4. Займись улюбленою справою – натхнення і гарний настрій тобі гарантований! 5. Розплануй добре свій час, не марнуй жодну хвилину, виконуй вчасно домашні завдання – це буде Тобі на користь і вбереже від сумʼяття й тривоги, поганих наслідків. 6. Посміхнись, прогуляйся алеєю чи парком. Подихай свіжим повітрям! Це додасть тобі сили й енергії ! 7. Зроби добру справу! Бути милосердним, добрим, справедливим, ввічливим – одні з найкращих рис та якостей людини! 8. Займись спортом! Додаткові навантаження тільки зміцнять твій організм! У здоровому тілі здоровий дух! 9. Кожен початок важкий, однак гідно витримати його – справа мудрих!
Alma Mater Гуртожицький кодекс
Жителі гуртожитку зобовʼязані: 1. Бережно користуватися майном. 2. Забезпечити належну чистоту в кімнатах, коридорах, дотримуватись особистої гігієни. 3. Економно використовувати електроенергію і воду. 4. Бути ввічливими з усіма працівниками в гуртожитку, виконувати постанови ради гуртожитку, вихователів, вчителів, коменданта. 5. Дотримуватись правил пожежної безпеки. 6. Чергувати в кімнатах, коридорах. 7. При вибутті з гуртожитку здавати закріплені речі та меблі. Категорично забороняється: 1. Розпивати спиртні напої, курити. 2. Грати в азартні ігри, створювати шум музапаратурою. 3. Приймати гостей після 22.00 4. Розклеювати на стінах плакати, вивіски.
Це КоРиСнО зНаТи! CлОвОм ЛюБоВі… 8
7
5. Займатися пранням, сушінням білизни, готувати їжу в кімнатах. 6. Виносити речі, які належать гуртожитку. 7. За втрачений або зіпсований інвентар мешканець гуртожитку відшкодовує його вартість в порядку, вставленному чинним законодавством... Розпорядок дня: • Підйом 7.00 – 7.20 • Водні процедури і прибирання в кімнатах 7. 20 – 7. 45 • Сніданок 7. 45 – 8. 15 • Обід 13.00 – 13.30 • Заняття (середа, пʼятниця) 8.30 – 16.00 • Гурткова робота 16.00 – 17. 00 • Відпочинок 17. 00 – 17. 30 • Прибирання в кімнатах – 17. 30 – 18. 00 • Підготовка до уроків – 18. 00 – 20. 00 • Вечеря – 20. 00 – 20. 30 • Лінійка з інформаційнопросвітницької роботи 20. 30 – 21. 30. • Особистий час – 21. 30 – 22. 30
Виховують серцем…
Alma Mater Вчительська професія – одна із небагатьох найважчих, найталановитіших та найактуальніших. Вона потрібна всяк і кожному! Така доволі відома усім аксіома давно стала реальністю для виховательського колективу Чортківського ВПУ, в якому старанно працюють уже не перший рік педагоги-вихователі Леся Михайлівна Ступа, Світлана Василівна Волощук та Василь Іванович Ожга. Це багатогранні й творчі особистості, здатні вловити іскорку таланту чи не в кожного учня. Лагідною усмішкою й нащирішими побажаннями керівники груп у гуртожитку щиро вітають своїх юних вихованців й зичать їм вдалого навчального року, творчих злетів та райдужних миттєвостей. Божого благословення усім вам, дорогі учні!
ВіДзНаЧаЄмО…9
Крила А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху-пір"я, А з правди, чесноти і довір"я. У кого - з вірності у коханні. У кого - з вічного поривання. У кого - з щирості до роботи. У кого - з щедрості на турботи. У кого - з пісні, або з надії, Або з поезії, або з мрії. Людина нібито не літає... А крила має. А крила має!
Всеукраїнський день бібліотек відзначається 30 вересня згідно з Указом
Президента України від 14 травня 1998 № 471/98.
Перша друкована книга В Україні
1574 – Іван Федоров надрукував у Львові першу в Україні книгу – «Апостол».
Вигнаний зі столиці Московії реакційним духівництвом, першодрукар Іван Федоров прямує до «богоспасенного міста Львова», де у власній друкарні власним коштом з допомогою небагатих львівських міщан видруковує «Діяння та Послання Святих Апостолів». Перша українська книга відзначається великим форматом, різноманітністю та високим рівнем художнього оформлення і поліграфічного виконання. Львівський «Апостол» видрукуваний накладом, досить великим на свій час, – 1 200 примірників. На сьогодні збереглося близько 100 примірників видання у найбільших книгозбірнях України, а
також Росії, Польщі, Болгарії, США та інших країн. Організувати власну друкарню Івану Федоровичу допомогло Львівське братство. Наприкінці лютого 1573 р. він розпочав друкування своєї першої у Львові книги «Апостол», роботу над якою завершив 15 лютого 1574 р. Львівський «Апостол» – надзвичайно дбайливо складена та майстерно оформлена книга на 264 сторінки. Порівняно з московським «Апостолом», львівська книга мала ряд нововведень, зокрема вирізьблені додаткові сторінкові гравюри із зображенням євангеліста Луки, орнаментальним знаком герба Львова та друкарським знаком – гербом першодрукаря. У львівському «Апостолі» вміщено широку й докладну післямову «Повість... откуда начася й како свершися друкарня сия». Післямова, написана самим Іваном Федоровичем, характеризує його не лише як талановитого ремісника, а й високоосвіченого редактора та палкого патріота.
Alma Mater
СтЕжИнАмИ рІдНоГо КрАю… 10
Замок у Чорткові споруджено у XVI столітті з ініціативи першовласника цих земель Єжи Чартковського (Jerze Czortkowski), на лівому березі річки Серет. Спочатку укріплення було земельно-дерев’яним і слугувало для захисту від нападів татар та волохів. Після знищення його татарами, Станіславом Гольським в 1610 році на цьому місці було закладено і зведено мурований замок.
Замок у пʼятисторонньому плані, на кутах височіють наріжні башти. До перебудови, замок по периметру, був забудований жилими та господарськими приміщеннями, зовнішні стіни будов були оборонним
муром фортеці. Від них залишилися лише підвали. Дві башти виступали за лінію мурів. Південно-західна п'ятигранна має два яруси та великі підвали. Північно-західна – чотиригранна, має один ярус з підвалом. Перекриття башт не збереглися. Після перебудови палац зайняв західну частину замку. Прямокутний в плані, обома торцями примикає до кутових башт замку, які фактично стали його продовженням. Ренесансний по стилю замок мав з двору два поверхи, які прикрашали вишукані аркадні галереї. Ця фортифікаційна споруда служила резиденцією відомих українських магнатських родів Гольських та Потоцьких. Входить до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля». В плані — п'ятикутник (пентагон). Знаходиться на території місцевості «Вигнанка». Своєю красою завжди запрошує багатьох туристів, етнографістів, краєзнавців, усіх закохани у красу старовинних архітектурних будівель. То ж, поспішаймо!
Alma AlmaMater Mater
ДуХоВнА сТоРіНкА… СтОрІнКа ПсИхОлОгА 11 11
Викладач-психолог Гузік Валентина Богданівна …
19 заповідей Монтесорі Батьки мали б перечитувати їх хоча б раз на рік! Ця педагогічна система – одна з найбільш популярних у багатьох країнах світу. Найголовніший її принцип: кожна дитина розвивається за своїм особистим, абсолютно індивідуальним планом у спеціально підготовленому середовищі. Тому всім батькам, які хочуть розуміти дітей і правильно їх виховувати, пропонуємо 19 заповідей великого педагога Марії Монтесорі: 1. Дітей навчає те, що їх оточує. 2. Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати. 3. Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати. 4. Якщо дитині демонструють ворожість – вона вчиться битися. 5. Якщо з дитиною поводитись чесно – вона навчається справедливості. 6. Якщо дитину висміюють – вона вчиться бути нерішучою. 7. Якщо дитина живее з почуттям безпеки – вона вчиться вірити.
8. Якщо дитину часто ганьблять – вона вчиться відчувати себе винною. 9. Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться добре ставитись до себе. 10. Якщо до дитини часто ставляться поблажливо – вона вчиться бути терплячою. 11. Якщо дитину підбадьорують – вона набуває впевненості у собі. 12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе потрібною – вона вчиться знаходити у цьому світі любов. 13. Не говоріть погано про дитину – ні при ній, ні без неї. 14. Концентруйтеся на розвитку хорошого в дитині, в підсумку поганому не залишиться місця. 15. Завжди прислухайтесь і відповідайте дитині, яка до вас звертається. 16. Поважайте дитину, яка зробила помилку, і змогла виправити її. 17. Будьте готові допомагати дитині, яка перебуває в пошуку, і будьте непомітними для тієї дитини, яка вже усе знайшла. 18. Допомагайте дитині освоювати незнане раніше. Робіть це, наповнюючи оточуючий світ турботою і стриманістю, тишею і любовʼю. 19. У спілкуванні з дитиною завжди дотримуйтесь якнайкращих манер – пропонуйте їй найкраще, що є у вас
Рік Андрія Шептицького в Україні
Alma Mater
«Хто на своєму місці працює для добра народу, виконуючи сумлінно свої обовʼязки, той стає ліпшим патріотом, ніж той, хто багато говорить, а мало робить, Тож любіть своє, тримайтеся свого, дбайте про своє!» Андрей Шептицький Із послання до вірних зі Станіславівської єпархії «Любий Таточко!» – так називали діти-сироти митрополита Андрія Шептицький, свого мецената й порадника. Його ім'я вже давно стало символом української Церкви, символом духовності нації, символом національного та духовного єднання народу. Для кожного українця ця незвичайна харизматична постать – святий приклад для наслідування. Адже його заповіти - вчення справжньої віри та любові до ближнього, свідомого християнства й національного патріотизму - заповіти на всі віки, на всі прийдешні покоління.
ДуХоВнА сТоРіНкА… 12 Свій шлях обрав свідомо. Прагнув скромним пастирем-ченцем служити Богові та людям. Та Господеві цього було замало, вимагав від нього ще визначніших і масштабніших діянь, ще ревнішого служіння, бо знав, що він здатен на більше. Митрополит Андрей Шептицький народився 29 липня 1865 року в мальовничому селі Прилбичі, що на Яворівщині біля Львова, в сім'ї графів Івана Шептицького та Софії з Фредрів. При хрещенні його назвали Романом. Глибоко релігійна, вона особливу увагу приділяла його релігійному вихованню, прищеплюючи любов до Бога. Саме завдяки матері малий Роман пізнав молитви, навчався катехизму, із захопленням слухав розповіді про Христа, читав Біблію... Мати виховувала його в скромності, в своєрідній аскезі, у страхові перед гріхом, але дбала про всебічний розвиток. Шептицькі часто виїздили за кордон і брали з собою дітей, щоби вони пізнавали світ, вивчали мови, а, буваючи в тамтешніх музеях та храмах, естетично виховувались і духовно багатіли... 2 червня 1888 року, Роман Шептицький вступив до новіціяту OO. Василіан в Добромилі, а 1 липня 1888 року, під час облечин прийняв монаше ім’я Андрей . Пo складенні перших монаших обітів 13 серпня 1889 року бр. Андрей дo кінця шкільного року 1889/90 перебував в Добромилі під
керівництвом о. Каспера Щепковського. Відмежований від старших ченців, а також від новиків, дотримувався звичайного монастирського порядку, не занедбуючи властивих собі практик покори i скромності. В тім часі студіював також теорію красномовства, застосовуючи її під час різних монастирських урочистостей i виступів, що без сумніву мало вплив на його пізніше добре приготування гомілетичне . В 1890–1891 роках, разом з іншими василіанами, бр. Андрей продовжував теологічні студії під опікою Єзуїтів у Кракові. 22 серпня 1892 року склав урочисті монаші обіти в монастирі OO. Василіан в Кристинополі, де 11 листопада цього ж року отримав священичі свячення з рук єпископа Юліана Пелеша перемишльського ординарія грекокатолицького обряду . Завдяки незвичайним здібностям розуму і серця, незабаром став настоятелем новіціяту OO. Василіан в Добромилі і ректором василіанських місій в східній Галичині . В 1896 році був ігуменом монастиря св. Онуфрія у Львові, a в 1898 році професором моральної i догматичної теології в Кристинопільському монастирі. У віці 34 років о. Андрей Шептицький був покликаний на єпископську греко-католицьку столицю в Станіславові. Єпископське
свячення відбулося 17 вересня 1899 році у Львові, в кафедральному соборі св. Юра з рук нового митрополита Юліана Куїловського. Відразу по єпископських свяченнях владика Андрей енергійно взявся за моральну віднову своєї єпархії. Запровадив також багато організаційних змін з метою віднови Греко-католицької Церкви на своїм терені. Візитував парафії від Буковини аж по Закарпаття. Побудував нові духовні семінарії в Станіславові та передав катедральній парафії свою цінну бібліотеку . 17 грудня 1900 року папа Лев XIII номінував єпископа Андрея Шептицького Митрополитом Галицьким, архієпископом Львівським, i єпископом Кам’янецькоПодільським. Урочисте введення на митрополичий престол до катедри св. Юра у Львові відбулося 17 січня 1901 року. З катедральним собором св. Юра Митрополит був пов’язаний протягом 44 років — до кінця свого життя .
Alma Mater ЗаПлЮщ ОчІ – вІдКрИй ПрОбИ СеРцЕ… пЕрА .. 14 15 Коли молюсь я щиро, Душа мов крила розкрива. До нашого Спасителя Ісуса Христа… керівник музичного гуртка Марія Базилюк ДЗИҐАР З МАЯТНИКОМ
«О Боже, дай же сили» Мене молитва знов спасла, І я повірила в Христа. Без Тебе, Боже, Не змогла… Тобі і дяка, і хвала! О Боже, все Мені прости. Важкий мій хрест Дай донести. О Боже, все мені прости Прости... О Боже, дай же сили, Прожити це життя, Щоб ми ніколи не грішили. Назад немає воротя…
Один учений мав у своїй робітні великий стінний дзиґар. Дзиґар вибивав години врочисто, повільно і дуже голосно. ,,Це Вам не заважає?” – спитав студент. ,,Ні, – відповів учений, – бо я весь час ставлю собі питання, що зробив за годину, яка оце минула”. А що зробив за минулу годину ти? Б РУНО ФЕРРЕРО
Та буде мир, та буде мир. Не буде неспокою… Оксана Кулик, студентка 4 курсу, поетеса, вокалістка, Місучилища (2012)
«Музика – життя»…
гармонія
Затихло місто Затихло місто… Людей не чути, І птах не пролітає. Іде війна, іде біда Та градом вже стріляють. Полинув страх, прийшла війна. Там хлопці помирають. Той кат, що братом був У серце нам стріляє. Та якось буде доживем! Ми вийдемо і з бою,
мого
*** Я не буду з тобою, я не буду з тобою, Моя мила земля… А буду з тобою, а буду з тобою, Коли буде воленька твоя. Я буду Господа молити, Я буду Господа просити, За мир і спокій на землі. Бо ж треба так на світі жити, Щоб ані скалки у душі. Я дякую за батька, я дякую за матір, За мир і волю на землі, Як почнеться війна – візьмуть автомати, І зникнуть сонця вітражі… Кузик Микола, студент 2 курсу
Alma Mater
ОСІННЯ СПОВІДЬ (НОТАТКИ)
Вересень Хочу додому, там осінь у гості зайшла, гуаш червону, жовту, чорну на пеньочку розклала і пісню тихо-тихо для люду заспівала. Та хто її чує та хто її бачить. Немає часу для сольника молодої вересневої панянки. Усі в справах. Працюють, працюють. Ніхто не лінується. Все менше воркують, а більше сумують. Коли ж слухать пісню таку тиху. Надворі сонце пече, наче це лише літо царствувати зачинає, проте осінь уже не гостює, а панує. Вона ще тиха, тендітна і цнотлива. Ще зовсім трошки юначка це із літом потанцює, а потім як заплаче, затріпоче і темну вуаль покаже. Норовлива, горда, безкомпромісна осінь знову з нами. Хочу додому, там осінь малює, бо тут їй нічого робити. Тут скелі і камінь, залізо і бруд. Нема для кого фарбувати, нема що прикрашати. Сюди вона скоро лише воду і холод принесе. Тут нема місця для літньо-осіннього танцю. У цьому місті все більше краси модерну, його не цікавить буденний спектакль
Осінні роздуми… 16 природи. Хочу додому, там осінь чекає, а я знову її там не зустрічаю. Буденність, як гиря, тягне до дна польоти мої. Гроші, як наркотик, дурманять і туманять. Бажання статусу, як потреба знати діагноз, забирає можливість жити сьогоднішнім. Осінь-осінь, скільки сталося за цей рік: щось розбилося, щось зів`яло, щось розтало. Ти в моєму домі, осінь, малюй щиро, не халтур. Ми ж з тобою знаєм: мистецтво вічне, а наша робота – лиш мить, яку ми так хочемо зберегти для вічності. Я приїду, приїду, осінь. Не сумуй. Танцюй. Танцюй! Скоро когось ти знову закохаєш в свій танок. Хто зна, можливо, той хтось буде кращим учнем, ніж я… Іванна Мрига
Бондю Галину Тимофіївну (1 вересня) Дячка Михайла Антоновича (2 вересня) Бомбар Галину Тимофіївну (6 вересня) Фартушинського Богдана Петровича (7 вересня) Блаженко Надію Романівну (9 вересня) Дерій Наталю Богданівну (12 вересня) Базилюк Марію Петрівну (13 вересня) Мудру Марію Петрівну (13 вересня) Маланюк Леонію Іванівну (14 вересня) Костів Світлану Петрівну (18 вересня) Іванців Марію Ігорівну (19 вересня) Дзюрдзевич Оксану Василівну (22 вересня) Мимохід Оксану Євгенівну (25 вересня) Логуш Оксану Іванівну ( 25 вересня)
Від щирого серця вітаємо іменинників! Бажаємо Вам щастя і достатку, Ясного неба, сонця і тепла, В житті щодень лиш злагоди й порядку, Щоб доля Ваша світлою була. В роботі — успіху й терпіння, У справах — вічного горіння, В сім'ї — любові і добра На многії та благії літа! Дай Вам, Боже, днів щасливих Дай добра, здоров'я й сили, Дай достатку, згоди, втіхи, Змоги дай життю радіти, І ділитись словом щирим, Теплим, лагідним, правдивим.