"Віва Україна" Випуск 7, Жовтень 2014

№7, ЖОВТЕНЬ 2014

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЖУРНАЛ

Міжнародні відносини>>

Безвізовий режим з ЄС для України в 2015 році – реальність? Думка Посла Республіки Молдова в Україні Іона Стевіле. Освіта>>

Ірина ГАГАРІНА: «Найголовніше в Україні - це її відкрите серце і її чесність. А також у нас якісна освіта!» Тема номеру>>

Верховна Рада ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС

RADISSON BLU RESORT, БУКОВЕЛЬ! Розташований в самому серці українських Карпат, на гірськолижному курорті Буковель, готель Radisson Blu Resort, Буковель пропонує першокласний сервіс, комфортне проживання та широкий спектр додаткових послуг. Новий готель Radisson Blu Resort в Буковелі пропонує 252 номери, оформлених в альпійському стилі і обладнаних згідно світовим стандартам.

Відвідайте Radisson Blu Resort в Буковелі! Зателефонуйте сьогодні, щоб забронювати номер в Radisson Blu Resort з просторими кімнатами з мальовничим видом на гори, який пропонує безпосередній доступ до гірськолижних схилів.

Відділ бронювання Тел: +38 034 343 7900 (24/7) +38 034 343 7989 Email: reservations.bukovel@radissonblu.com

№7, жовтень 2014

У НОМЕРІ: 6 українських вишів потрапили до рейтингу найкращих університетів світу стор. 21

ОЛЕКСАНДР ДОЛЬНИК БАТЬКО АРХІТЕКТУРИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА стор. 17

Верховна Рада ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС Харківську площу стор.10

Свободи «одягли» у вишиванку стор. 20

«Пробіг під каштанами» у Києві

стор. 5

Суспільно-політичний журнал №7, жовтень 2014

свідоцтво №20601-10401Р від 28.03.2014

Львів запрошує «на каву»

Засновник та головний редактор

стор. 3

Батт Умайр Ахмад Редакція може не поділяти погляди авторів статей та не несе відповідальності за зміст рекламних оголошень. Журнал виходить українською та англійською мовами. Частина накладу розповсюджується дипломатичними представництвами інших держав в Україні та посольствами України в різних країнах світу. Тираж 10 000 екземплярів Телефони редакції: +380 577816557 +380 949779557 www.viva-ukraine.com info@viva-ukraine.com 1

№7, жовтень 2014

Свято

День осіннього рівнодення День осіннього рівнодення — це день астрономічного початку осені. У цей день сонце знаходиться під і над горизонтом однаковий час (тобто день дорівнює ночі).

Земля в цей день займає строго вертикальне положення щодо Сонця. У 2014 році Осіннє Рівнодення припадає на 23 вересня. Цей день є однією з чотирьох енергетичних точок року – (весняне й осіннє Рівнодення зимове та літнє Сонцестояння), які споконвіку відзначалися людською спільнотою як свята природної сили. Початок астрономічного і календарного сезонів не збігається, тому астрономічна осінь настає в різний час. Астрономи підрахували, що з 2012 по 2044 у високосні роки день осіннього рівнодення буде потрапляти на 22 вересня, а в звичайні роки - на 23 вересня. Осіннє рівнодення — одне з чотирьох священних свят, які шанувалися і урочисто відзначалися з найдавніших часів. Це було часом вознесіння подяк богам за врожай і достаток, а також вшанування мертвих і прикраси могил. В космічному вимірі Осіннє Рівнодення є початком астрономічної осені, час коли у природі настають тиша і спокій, які сприяють зосередженості, схильності до медитативних розмірковувань про красу і гармонію Світу. Від прадавнього слов’янського звичаю святкування Осіннього Рівнодення до нас дійшов неймовірно красивий обряд, котрий називався Святом свічки, або Весіллям свічки, який широко проводили навіть вже і після приходу християнства. Основою його було обрядове запалення вогню в домівці від освяченої свічі (світильника). Цей вогонь господарі мусили принести додому з храму (капища) і запалити ним домашню свічу, або ще більш древній посвіт-кабицю – вмістилище для дерев’яної скіпки, якою освітлювалося помешкання. «Женіння свічки» відзначали з великою пишнотою як у місті, так і на селі. Так, у Києві, ремісничі братства влаштовували цілонічні вистави при світлі свічок, а вдень виносили на ринок велику воскову свічку та людиноподібну ляльку і урочисто «вінчали» їх з усіма весільними обрядами. Цього дня молодь ворожила «на долю», що також було відголоском прадавніх звичаїв. По селах зазвичай уквітчану свічку носили по хатах, і при її світлі споживали знов-таки обрядові весільні страви. Дійство тривало цілий тиждень, після чого жіноцтво урочисто запалювало від «женильної свічки» посвіт, при світлі якого мали працювати. Ще один з прадавніх обрядів Осіннього Рівнодення – випікання короваю з пшениці сьогорічного врожаю, як символ добробуту і достатку. В давні часи громада випікала велетенський коровай у людський зріст. Якщо за ним не видно було жерця, котрий славив Богів за врожай, то наступний рік мав теж бути врожайним. Пращури присвячували Осіннє Рівнодення Сивояру - осінньому Сонцю, або Світовиду Чотириликому, Божеству, котре, окрім всього іншого, уособлювало чотири сонячних прояви – зимове, весняне, літнє та осіннє. В наш час прихильники прадавнього слов’янського Звичаю русинів-українців відзначають Осіннє Рівнодення як Свято Світовида. В Японії День осіннього рівнодення Шубун-но-хі вважаєть-

ся офіційним святом і відзначається з 1878 року. Японці цього дня святкують не стільки унікальне астрономічне явище, скільки виконують стародавні обряди буддійського свята Хіган, коли за традицією прийнято згадувати померлих предків. До початку свята вони проводять ретельне прибирання будинку, особливо домашнього вівтаря з фотографіями і речами предків, освіжають квіти, виставляють ритуальну їжу і підношення. Цього дня готуються лише вегетаріанські страви з бобів, овочів, грибів, бульйон на рослинній основі, як нагадування буддійської заборони вбивати живу істоту і вживати м`ясо вбитого. В дні Хігана японці сім`ями йдуть поклонитися могилам своїх предків, замовляють молитви і надають необхідні ритуальні почесті. У Мексиці в день осіннього рівнодення багато хто прагне відвідати знамениту піраміду Кукулькан (на мові майя – «пернатий змій») у стародавньому місті Чичен-Іце. Піраміда орієнтована щодо Сонця таким чином, що саме в дні весняного і осіннього рівнодення промені проектують тіні платформ на край головних сходів у вигляді трикутників світла і тіні, що чергуються. У міру того, як сонце опускається нижче, тінь приймає все більш виразні контури змії, що звивається. Її хвіст міститься на верхній платформі, тіло тягнеться уздовж сходів і біля самої землі закінчується головою. Світлова ілюзія триває рівно 3 години 22 хвилини і, за переказами, в цей час потрібно опинитися на вершині й загадати бажання. На Русі день осіннього рівнодення також вважався святом і завжди відзначався пирогами і народними гуляннями. В день осіннього рівнодення починається друга половина бабиного літа і, за народним повір`ям, яка погода буде цього дня, такою буде й осінь. Ще народні прикмети говорять: чим вересень сухіший і тепліший, тим кращою буде осінь, тим пізніше прийде справжня зима. Осіння пора якнайбільше годиться для медитацій, оздоровчих духовних вправ та самоспоглядання, завершення поточних справ і планування майбутнього. Вітаємо русинів-українців з прадавнім природнім святом, хай завжди буде світло й затишно у ваших домівках, зичимо всім здоров’я, родинного благополуччя й достатку.

• • • • • • •

2

Прикмети у День осіннього рівнодення: У цей період слідкували за врожаєм горобини - якщо він багатий, то осінь очікується дощовою, а зима - холодною. Якщо горобина вродила слабо, то початок зими буде сухим, без дощів. Якщо на горобині і березі вже є жовте листя, то зима почнеться ранніми заморозками і буде холодною. Якщо багатий урожай жолудів - на Різдво випаде багато снігу. Якщо в день осіннього рівнодення починають відлітати журавлі та інші птахи - зима очікується сувора. Якщо в ці дні кури линяють - зима буде м’якою. Якщо у вересні спостерігаються грози, то осінь буде теплою.

№7, жовтень 2014

Фестиваль

Львів запрошує «на каву» З 19 по 21 вересня 2014 року у Львові пройшов фестиваль «На Каву до Львова». Протягом фестивалю кожен охочий міг влаштувати тур кав’ярнями Львова, які беруть участь у святковому конкурсі, і скуштувати «фестивальну» каву. Всі заклади-учасники готують каву ексклюзивних сортів і рецептів, аби створити справжнє свято найулюбленішого напою всього світу. У запашних нотках кави можна смакувати напоями і насолоджуватися спілкуванням – невід’ємними атрибутами культури кав’ярень Львова. Львів завжди мав славу міста кав’ярень. Відомо, що 1683 року галичанин Франц-Юрій Кульчицький заснував першу кав’ярню у Відні і одну з перших у Європі — «Hof zur Blauen Flasche». Відтоді – чи то тому, що Юрій Кульчицький народився на Львівщині, чи то тому, що кавова традиція швидко дійшла до Львова, і добре тут прижилася – Львів назавжди отримав славу кавової столиці Галичини. Підбадьорливий ароматний напій давно став невід’ємним символом найромантичнішого міста України - саме до Львова приїжджають туристи, щоб насолодитися справжньою кавою, а мешканці міста славляться справжніми кавоманами. А від осені 2007 року кавову культуру Львова зміцнює міський фестиваль кави. Свято кави у Львові, яке стало дуже популярним як в самому місті, так і за його межами, перетворився на символ осіннього Львова. У ці вересневі дні затишні львівські кав’ярні пропонують особливо великий вибір найоригінальніших кавових ласощів, і кожного року восени за допомогою усіх кавоманів, що відвідують ароматне свято, обирається найсмачніша з них. Для цього свята кращі львівські кав’ярні підготували тонни ароматної кави з усього світу і дуже великий вибір смачних кавових ласощів. Все це було представлено на Кавовій ярмарці на площі Ринок. Торік рекордний ярмарок зібрав 50 кращих кафе і кавових виробників, які представляли свою продукцію гостям свята. Кульмінацією фестивалю є тур Кавових Короля та Королеви, які мандрують львівськими кав’ярнями, смакують каву та згодом оголошують переможця Свята Кави – найкращу кав’ярню Львова. Цього року найкращою визнано GLORY CAFE. Свято супроводжується й іншими атракціями – презентаціями історії та традицій напою, музикою у стилі ретро і джазовим концертом. Кожен львів’янин та гість міста може знайти тут каву та відповідну кавову атмосферу до душі. Під час цьогорічного свята «На каву до Львова» організатори збирали кошти для закупівлі необхідних речей для військових. Зокрема кожен, хто здійснював благодійний внесок, отримував кавову зернинку та зміг долучитися до створення величезного кавового панно «Make coffee. Not war». Також в рамках Кавового ярмарку ресторатори віддали 1 гривню з кожного проданого горнятка кави. У зв’язку з ситуацією в країні в рамках свята було менше музичних виступів і концертів, але традиційні заходи, як от Кавова ВелоМИЛЯ, Кавовий ярмарок, Кавовий тур, таки відбулись. Також цього року розширили професійну складову свята «На каву до Львова» – львів’яни та гості міста змогли відвідати виставку «КаваEXPO», в якій взяли участь провідні світові виробники обладнання та аксесуарів, та побувати на п’яти офіційних національних чемпіонатах під егідою SCAE (Асоціація Спешіалті Кави Європи).

3

№7, жовтень 2014

Культура

Осінній велодень у Харкові У неділю, 21 вересня, в рамках Європейського Тижня Мобільності у Харкові відбувся Велодень. Харків’яни зібралися на своїх залізних конях і проїхались величезною колоною від пам’ятника Велосипедисту до парку Шевченка. Цікаві квести, різноманітні майстер-класи, виставки-ярмарки та фаєр-шоу – ось що чекало на жителів Харкова в цей день.

У цьому заході взяли участь люди різного віку, від малечі до пенсіонерів. Найменшому учаснику було всього два рочки, від їхав на дитячому кріслі на велосипеді батька. Приємно бачити, що діток змалку привчають до здорового способу життя. Також було багато людей похилого віку, і вони не гірше молоді ганяли на залізних конях. Окрім звичайних людей, які просто взяли свого велосипеда і приїхали на Велодень, у заході також приймали участь члени різних спортивних клубів та організацій міста, дитячо-юнацькі спортивні школи, ветерани спорту, спортсмени-професіонали. Цікаво, що жителі Харкова проявили оригінальність і влаштували невеличкий маскарад. На велосипедах їхали у костюмах медсестер, клоунів, тигрів, ведмедів та навіть вікінгів. Деякі брали з собою чотирилапих друзів: вівчарки та хаскі радісно бігли поряд зі своїми власниками. Та, звісно, на деяких велосипедах були українські прапори. Колону велосипедистів супроводжували ДПС та міліція, а також дуже допомагали велосипедисти-регулювальники, які тримали колону на одній смузі, що була виділена для учасників, і слідкували,щоб ніхто не виїжджав на зустрічну смугу. У кінцевому пункті проїзду колони – парку Шевченка – відбувалися різноманітні ігри, квести, майстер-класи. А також в цей день всі бажаючі могли безкоштовно підремонтувати свого залізного друга, адже були влаштовані пункти для обслуговування велосипедів. Ті, хто дочекався кінця Велодня, змогли насолодитися чарівним фаєр-шоу. Всі, хто брав участь у цьому заході, залишися задоволеними. Адже велосипедисти-професіонали у черговий раз отримали можливість безпечно проїхатися вулицями міста, зібратися усі разом. А новачки крім цього отримали масу нових емоцій та вражень. Тепер усі з нетерпінням чекаємо Весіннього Велодня!

Європейський Тиждень Мобільності традиційно проводиться з 16 по 22 вересня - це офіційна загальноєвропейська кампанія, яка підтримується Директоратом ЄС з навколишнього середовища. Завданням кампанії є сприяння розвитку широких дебатів про необхідність переглянути існуюче ставлення до транспорту і, зокрема, до використання приватних автомобілів. Мета акції - пропаганда здорового способу життя та привернення уваги до екологічно чистих видів транспорту. Організатори «Осіннього велодня» - Харківський велосипедний союз разом зі спільнотою мандрівників «Харків-Турист», велосипедним клубом «Bike Center», Фондом взаємодопомоги велосипедистам за підтримки Департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту Харківської міської ради. Харків’яни активно взяли участь у цій акції, за підрахунками захід відвідали близько 2 тисяч велосипедистів. Про це 22 вересня повідомив директор Департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту Костянтин Лобойченко. «Ми очікували, що в колоні буде їхати менше тисячі учасників, але в результаті, їх виявилося значно більше. В цілому все пройшло вдало, тим більше, що в цей раз був не просто заїзд, а ще й насичена розважальна програма. Будемо старатися проводити такі Велодні два рази на рік», - зазначив директор департаменту.

4

№7, жовтень 2014

Культура

«Пробіг під каштанами» у Києві Близько 6 тисяч людей взяли участь у благодійному «Пробігу під каштанами» у столиці. Вже 22-й раз поспіль українці долучаються до марафону, внески від якого йдуть на придбання необхідного обладнання для Центру дитячої кардіології і кардіохірургії. «Пробіг під каштанами» - наймасовіша в Україні спортивно-благодійна акція. Щорічно Пробіг відкриває святкування Дня Києва і проходить в останню неділю травня на Майдані Незалежності. Але, як виняток, у 2014 році Пробіг пройшов 7 вересня. На кошти, зібрані в рамках Пробігу, буде закуплено обладнання для Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України, фахівці якого рятують життя дітей з вродженими вадами серця. За останні чотири роки учасники Пробігу надали допомогу цим хворим дітям на суму близько 1 000 000 гривень. Організатори Пробігу вірять, що і цього року, незважаючи на те, що Пробіг вперше пройде не під склепінням квітучих київських каштанів, а восени, охочих вийти на 22-ий старт акції буде не менше, а допомога Центру буде такою ж відчутною, як і в минулі роки.

Також участь в забігах взяли дві особливі команди. Перша з них - «Команда здійсненої мрії» - діти, прооперовані в Центрі, реальний доказ того, що невеликий вклад кожного з нас може змінити світ іншої людини. Сьогодні це здорові діти, і вони готові на подвиги заради інших малюків, що борються з вродженими вадами серця. Друга - «Команда Мужніх» - команда учасників на візках. Ці люди змогли довести, що щире бажання бути здоровим і красивим може подолати все, навіть обмеження, дані долею. Вони виходять на старт не заради себе і не для того, щоб привернути увагу до людей з обмеженими можливостями, їх мета, як і мета всіх учасників Пробігу, допомогти маленьким пацієнтам Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України.

Двадцять другий щорічний «Пробіг під каштанами» стартував на Михайлівській площі о 10 ранку. Перед початком основного старту організатори провели «Зоряну розминку» з випускницею «Фабрики зірок» і сольною співачкою Світланою Тарабаровою. Ось уже 5-й рік поспіль перед початком забігів учасники роблять ранкову зарядку, яка по праву вважається однією з наймасовіших в Україні (у 2010 році Пробіг потрапив до Книги рекордів України як проект з «Наймасовішою зарядкою»). А першими учасниками забігу стали малюки віком 6-12 місяців, вони не вміють самостійно ходити, тож для них відбувся «Пробіг в ходунках». Крихітки подолали 10-метрову дистанцію Пробігу, щоб ще раз довести - бути відповідальним і добрим можна з перших днів життя.

Цікаві факти: - Вперше Пробіг пройшов в 1993 році, зібравши на старті 150 учасників; - В 2010 році в «Пробігу під каштанами» взяла участь рекордна кількість людей - 15 100 (рекорд занесений до Книги рекордів України як «Наймасовіша спортивно-благодійна акція»); - Щорічно у Пробігу приймає участь більше 100 корпоративних команд, кількість учасників яких налічує від 5 до 12 000 співробітників; - Вік наймолодшого зареєстрованого учасника Пробігу - 1 місяць, найстаршого - 98 років; - На кошти, зібрані під час Пробігу-2010, Центру дитячої кардіології було закуплено єдине в Україні обладнання «Штучне серце» (апарат екстракарпоральной мембранної оксигенації); - За час підтримки Центру учасники «Пробігу під каштанами» купили і передали лікувальному закладу обладнання та витратні матеріали на загальну суму понад 1 800 000 гривень.

5

№7, жовтень 2014

Освіта

Ірина ГАГАРІНА: «Найголовніше в Україні це її відкрите серце і її чесність. А також у нас якісна освіта!» Мільйони школярів та студентів на початку осені традиційно відправилися до своїх навчальних закладів. Університети доукомплектовуються абітурієнтами, вступна кампанія на деякі факультети та спеціальності ще триває. Не такою великою за кількістю, але дуже помітною та важливою для нашої країни є спільнота іноземних студентів, які щороку приїздять в Україну з метою отримання якісної європейської освіти. Але цього року, зважаючи на події на сході та в Криму, абітурієнтів з інших країн прилетіло набагато менше. Крім того, держава зіштовхнулася з проблемою переведення студентів, які навчалися у вишах Криму, Донецької та Луганської областей, в університети інших регіонів. Ці та багато інших актуальних питань сфери міжнародної освіти України ми обговорили з директором Українського державного центру міжнародної освіти Міністерства освіти та науки України Іриною ГАГАРІНОЮ.

ментів теж, вони виїжджали на ранні канікули, не припускаючи, що не повернуться до своїх вузів у вересні. Крім того, дуже велика проблема була пов’язана, як я сказала, з медиками, бо практично у всіх українських медичних університетах заповнений ліцензійний обсяг. Тому потрібно було прийняти оперативне рішення, яке дозволило б прийняти таких студентів для продовження навчання з урахуванням спеціальних обставин, що склалися. Така ситуація включає в себе не тільки переведення студентів з одного вишу до іншого, а також проблему зарахування студентів, які закінчили підготовчий факультет і планують вступ на основне навчання. Те ж саме стосується тих, хто закінчив бакалаврат. Такі студенти опинилися в ситуації, коли їм треба йти в магістратуру в абсолютно іншому університеті без диплома бакалавра. Це дещо окремий випадок, тому що це вже не переведення студентів, а це вступ заново без наявності необхідних документів. Міністерством було прийнято цілу низку оперативних рішень з урахуванням виключних обставин і розумінням того, що студенти абсолютно не винні в цій ситуації. Ми повинні були зробити все, що від нас залежало, щоб найменше постраждали ці учні. Міністерством було видано два циркулярних листа для ВНЗ з визначенням процедури, за якою вони можуть приймати цих студентів без повного переліку документів і в короткі терміни. Була відрегульована процедура перевищення ліцензійного обсягу. Це дуже строгі правила в системі освіти, проте наше Міністерство прийняло такі рішення, і зараз вже практично всі іноземні студенти зараховані в інші навчальні заклади. Однак, крім академічних, є ще й інші питання. Наприклад, питання з гуртожитками. Ми розуміємо, що ця проблема об’єктивно присутня, і багато гуртожитків вишів західної України, наприклад, зайняті, в тому числі і біженцями із зон конфлікту. Тим не менш, питання вирішуються, студенти або знімають квартири, або навчальні заклади намагаються для іноземців залишити все-таки місця, не заселяти їх українськими студентами, не заселяти біженцями ті гуртожитки, які призначені для іноземців. Є ще серйозна проблема, яка пов’язана з міграційним законодавством. Звісно, крім академічних регулювань існують ще й міграційні. Міністерство освіти звернулося до міграційної служби з проханням врахувати ситуацію і відступити від практики, коли прийом документів на продовження посвідки на тимчасове проживання здійснюється не пізніше ніж за 15 днів до закінчення терміну її дії. Міграційна служба пішла назустріч зверненню Міністерства освіти і зараз приймає документи такої категорії іноземних студентів до останнього дня дії цього документа.

У зв’язку з бойовими діями в Луганській та Донецькій областях місцеві вищі навчальні заклади зупинили свою роботу. Як вирішувалося питання з іноземними студентами, які навчалися в цих вишах? Яка частина з них поїхала, яка перевелася до інших навчальних закладів? Ще навесні було прийнято рішення всіх іноземних студентів Донецьких і Луганських ВНЗ відпустити на ранні канікули. Тобто до 20 травня вони всі повинні були виїхати, навіть якщо вони не встигли здати випускні або підсумкові іспити. Це було пов’язано із зверненнями посольств, і головною метою прийняття цієї міри було жодним чином не ризикувати безпекою іноземних громадян, які у нас навчаються. Проблема з іноземними студентами Донецького і Луганського регіону розглядалася вперше Міністерством в червні місяці. Уже в липні було чітке розуміння, що всіх іноземців ми будемо старатися переводити до вузів інших регіонів. А це близько 9 тисяч студентів різних спеціальностей, левова частка медиків. Міністерство своїм листом за підписом Міністра проінструктувало виші інших регіонів, яким чином може бути забезпечена полегшена процедура переведення цих студентів. До того ж ми чітко розуміли, що багато студентів не мають на руках академічних документів, випускних доку-

Це стосується тільки студентів Донецької та Луганської областей? Виключно. Міграційною службою був виданий циркуляр, 6

№7, жовтень 2014

Освіта ких вишів – вони намагаються не відпускати студентів, інколи не дають належних документів, деякі студенти були відраховані у зв’язку з неуспішністю. Це означає, що студенти повинні ще раз повторювати цей курс. Загалом, виші, які працюють на окупованій території, прекрасно знають наші підводні камені, але я думаю, що ми повинні проявити здатність ефективно реагувати у нестандартних ситуаціях і забезпечити таким студентам можливість отримати український диплом.

який давав можливість у всіх містах, куди приїжджають студенти, приймати ці документи до останнього дня дії посвідки на проживання. Також Міністерство освіти звернулося з ініціативою щодо прийняття виключного рішення про продовження терміну дії посвідок студентів вишів Донецької та Луганської областей, навіть коли термін дії таких посвідок сплинув. Це надасть можливість тим студентам, які ще не зараховані до ВНЗ виключно з причини того, що у них закінчився термін дії посвідки на тимчасове проживання, завершити своє влаштування на новому місці і продовжити навчання. Процес переведення такої кількості студентів дуже непростий. Наш Центр був уповноважений Міністерством здійснювати координацію переведення за зверненнями посольств і студентів. Для того, щоб ми могли ефективно здійснити підбір університету, в якому студент може продовжити навчання, ми рекомендуємо студентам надати нам детальну інформацію про себе за певною формою, що дозволяє Центру оперативно надсилати дані про студентів-кандидатів на переведення у виші, у яких вони планують своє подальше навчання. До нас в Центр звернулось близько 200 студентів, чесно кажучи, я думала, буде більше. Але багато хто з них самостійно вирішують ці проблеми, багато хто працює з фірмами, через які вони приїхали. На сьогоднішній момент, за оновленими вчора даними, можна сказати, що залишилися одиниці, може до 10 осіб, які ще не отримали підтвердження про зарахування до навчального закладу. Багато хто з них ще чекає рішення з приводу подовження дії посвідки на проживання. Ми будемо дуже наполегливо намагатися зробити максимум від нас залежне, щоб студенти не постраждали, і їм не треба було їхати на батьківщину отримувати знову візу.

Ще, звісно, рано судити про успішність сезону, але які прогнози щодо первинного набору студентів? Зрозуміло, що сезон складніше, ніж всі попередні, але можете сказати, які зараз цифри у порівнянні з минулим роком? Можу зазначити лише ситуацію, яка є на сьогодні, і що ми чуємо від компаній, які працюють на ринках. Зараз йде дуже широка інформаційна війна. І вона також працює в цільових країнах набору. І треба сказати, що в цих країнах ми конкуруємо з РФ, це всім відомо. До цього року ми конкурували достатньо успішно. Але у зв’язку з сьогоднішніми складними подіями, ми, звичайно, відчуваємо побоювання батьків відправляти своїх дітей на навчання в Україну, це абсолютно по-людськи зрозуміло. З приводу прогнозів можу сказати так: минулий рік був піковим, найуспішнішим, ми набрали близько 20 тисяч студентів-іноземців. Торік, за нашими даними, було видано близько 34-35 тисяч запрошень. Цього року всі запрошення з 1 січня реєструються у нас в Центрі, тому ми достовірно знаємо кількість виданих запрошень. На сьогоднішній день зареєстровано близько 11 тисяч. Тобто ми бачимо, що приблизно в 3 рази активність запрошення іноземців на навчання впала. Але я думаю, що ми повинні відвикати від способу оцінювання успішності української освіти виключно цифрою набору. Я є першим прихильником позиції оцінювання за критерієм якості освіти, і це також політика Міністерства освіти. По нижчим показникам по кількості: по-перше, істотно зменшиться кількість студентів у зв’язку з інформаційною пропагандою недружніх конкурентів. Побоювання батьків ми прекрасно розуміємо. Також ми втратили набір кримських вишів. Що стосується ВНЗ Донецького і Луганського регіонів, Міністерством рекомендовано призупинити набір іноземців на поточний навчальний рік. Тобто всі запрошення, виписані цими вишами, були анульовані. Тому я думаю, що ми отримаємо набір студентів цього року до 10 тисяч. Але картина може змінитися, якщо ситуація стабілізується; на кількісні показники також можуть вплинути слухачі підготовчих факультетів, які можуть приїжджати протягом навчального року.

Це стосовно студентів з Донецької та Луганської областей, а що на рахунок окупованої території Крим? Чи є дані про кількість переведених студентів з усіх цих регіонів? Зараз точних даних немає, тому що процес ще не завершений. На 1 листопада ми будемо просити всі ВНЗ надати нам списки студентів, прийнятих з Донецького і Луганського регіонів та Криму. У нас є тільки уривчасті відомості від тих вузів, у яких є питання з прийому таких студентів. Тому загальну кількість я зараз сказати не можу, але ми обов’язково ці дані отримаємо. Така інформація також необхідна посольствам для обліку їх громадян, які навчаються в Україні. З приводу Криму є визначена позиція Міністерства, що ми повинні створити всі умови, щоб студенти переводилися в українські вузи, бо дипломи, видані на тій території під ім’ям Російської Федерації, не будуть визнані ніде в цивілізованому світі. В Україні прийнято Закон окремо по цих територіях, він стосується і академічних питань. Однак там недосить чітко прописані іноземні студенти. Тим не менш вони зараз приїжджають. Найближчим часом очікується окремий лист Міністерства з прийому кримських студентів. По такій категорії студентів-іноземців є деякі нюанси, які потребують нестандартних рішень. Наприклад, вони приїжджають поновлюватись на навчання, але документи, які їм виписують кримські виші, датуються вереснем. А по нормі української процедури поновлення має відбуватися до початку навчального року. Це робиться спеціально, щоб студенти або втрачали рік, або не виїжджали з Криму. Але я думаю, що питання прийому таких студентів буде Міністерством відрегульовано на користь студентів. Адже ми зацікавлені в тому, щоб ці студенти залишилися в Україні, отримали українські дипломи. Найближчим часом це буде зроблено. Ми спостерігаємо певні штучні перешкоди з боку кримсь-

Недавно був прийнятий «Закон про вищу освіту», як він торкнеться сфери іноземних студентів? Якщо читати текст закону, то там немає детального зазначення питання навчання іноземців, але найголовніше в ньому не це. Найголовніше, що ним передбачена перебудова української системи вищої освіти на принципах сучасних міжнародних стандартів. Наш Центр планує свої активні дії на зовнішніх ринках на наступний рік, які пов’язані з популяризацією української освіти. Ми готуємося до сезону, і одним з головних аргументів буде якраз наближення української освіти до європейських стандартів. І після того, як Міністерство прийме ряд запланованих рішень щодо підвищення вимог до якості навчання інозем7

№7, жовтень 2014

Освіта

Держава Україна відповідно до закону, який прийнятий по режиму території Криму, навіть не припускає набір іноземних студентів до вузів, які знаходяться на окупованій території. Не припускає як таких студентів, яким Україна гарантує українську якість освіти і український диплом державного зразка. З приводу студентів Луганського і Донецького регіонів. Україна, як держава, в особі Міністерства освіти ухвалила рішення, про яке було повідомлено всім посольствам і на всіх рівнях, що тимчасово, до стабілізації ситуації, іноземні студенти переводяться до вишів інших регіонів і не продовжують вчитися на територіях, які зараз окуповані, ми знаємо ким. Набір іноземних студентів призупинений до навчальних закладів цих регіонів. Інструкція Міністерства освіти є обов’язковою для всіх ВНЗ усіх форм власності та підпорядкування.

ців, я думаю, що це буде дуже хороша комбінація. Це буде гарантія, з одного боку, якості, з іншого боку, хороших можливостей на ринку праці, який ширше, ніж одна країна. Це для студентів, які тут навчаються, дуже важливо. Будемо сподіватися, що нам вдасться все це зробити. Новий закон поламав багато стереотипів. І не все просто буде з його імплементацією. Але я думаю, що це – значний крок вперед. Я в цьому впевнена. У всякому разі, побудова системи освіти стає зрозумілою з точки зору міжнародного сприйняття. Тобто ми йдемо все-таки в сторону впровадження у себе цих стандартів, які зрозумілі тим же іноземним студентам, які знайомі з системою освіти європейських країн, Америки і т.д. Тобто тих країн, які вони розглядають як альтернативу для здобуття освіти. Також є ще один важливий момент, який я хочу зазначити у зв’язку з законом. Ви знаєте, що однією з ключових, так би мовити, «фішок» цього закону є надання вузам самостійності, в тому числі фінансової. Я дуже сильно сподіваюся, що наші вузи цю автономію сприймуть правильно і використають кошти, які залишатимуться у них, для вдосконалення своєї лабораторної бази, аудиторної бази, гуртожитків. Якщо це відбудеться, то це теж дає дуже хорошу перевагу українській пропозиції в галузі освіти.

І тарифи вузи все ще самі встановлюватимуть? Наприклад, в Болгарії у вузів теж є автономія, але ціни встановлює Кабінет Міністрів. У кожній країні своє регулювання. У нас зараз не встановлюються тарифи на навчання Кабінетом Міністрів. Є тільки одна стара постанова 1996 року, якою встановлено мінімальну планку. Я не чула жодної ідеї про те, щоб як-небудь регулювати це питання на рівні держави. Я вважаю, що університет, як будь-яка структура, в тому числі і бізнес структура, повинен сісти і порахувати, скільки коштує праця викладачів, скільки коштує утримання приміщень і т.д. Це економічна величина, я вважаю, що ці кошти треба вирахувати чесно і правильно. Не можна встановити найвищу ціну, так як до такого університету просто ніхто не приїде. Також неможливо поставити дуже низьку ціну, тому що університет буде у збитку, освітня діяльність все одно має приносити прибуток. Але я не думаю, що буде центральне регулювання.

Не всі студенти поїхали на батьківщину, деякі залишилися на літні канікули. Що Ви скажете про безпеку цих студентів? Чи постраждали іноземні студенти через події, наприклад, на Майдані або на Сході? Коли виникла небезпека у східних регіонах, Міністр запросив послів усіх країн, з яких у нас навчаються студенти. Це була перша подібна зустріч за багато років, темою була безпека іноземних студентів. Це була велика аудиторія, близько 19 країн. І позиція Міністерства була чіткою: «Ми готові до всіх термінових і неординарних заходів, щоб максимально убезпечити іноземних студентів в першу чергу». Як я вже сказала, було прийнято рішення дострокових канікул, була дана рекомендація навчальним закладам відпустити студентів, щоб максимальна їх кількість з цих регіонів виїхала. Багато посольств, зокрема, Туркменістану, Індії практично цілеспрямовано вивозили своїх студентів. Але ми прекрасно з вами розуміємо, що студенти – це повнолітні люди, змусити їх виїхати не можна. Наприклад, африканські студенти кажуть, мовляв, «у нас ще гірше». Тобто, з їх точки зору, сенсу їхати немає. Тому була певна кількість студентів, які залишилися в тих регіонах. На жаль, в Луганську був випадок захоплення терористами групи нігерійських студентів. Була інформація про те, що їх частково відпустили, ОБСЄ заявляло свою позицію з приводу захоплення студентів. Це було дуже проблематично. На Майдані, наскільки мені відомо, ніхто з іноземних студентів не постраждав. Однак і посольства, і університети займали позицію утримування іноземних студентів від будь-якої участі в революційних протестах і рухах. Виключно з міркувань безпеки цих іноземних громадян.

Ми знаємо, що Луганський медичний університет продовжує працювати. Старобільський вуз також продовжує роботу. Ці університети все ще запрошують іноземних студентів на навчання, як так відбувається? Офіційна позиція Міністерства, яка була висловлена усім посольствам, студентам і всім, хто питав, така: ми не вважаємо, що в цьому регіоні повинні зараз перебувати іноземні студенти. Однак у мене також була інформація про те, що деякі співробітники, зокрема, Луганського медичного університету агітували студентів, дзвонили і запрошували на навчання. Ставлення Міністерства і нашого Центру до таких «ініціатив» різко негативне, і ми просимо студентів не брати подібні запрошення до уваги.

Тобто Україна призупинила прийом іноземних студентів на території Криму, Луганського та Донецького регіонів, і Ви офіційно можете це підтвердити?

Що ви можете сказати про безпеку іноземних студентів на сьогоднішній день в інших містах України?

8

№7, жовтень 2014

Освіта ний, ніхто в Україні цього не приховує, але я абсолютно офіційно можу сказати, що при виникненні будь-яких загроз перші заходи будуть прийняті по відношенню до іноземних студентів. Це буде перша задача – відвести будь-які загрози від іноземних студентів, які навчаються в Україні. Це абсолютно точно.

Будь-хто, хто приїжджає в Україну в інші міста крім тих, які, як ми знаємо, у вогні, спостерігають абсолютно нормальне, мирне життя, в якому ніхто не ходить з автоматами, проходять концерти, висить реклама, навпаки люди дуже позитивно налаштовані. Україна живе звичайним нормальним життям. Слава Богу, ми поки тут не відчуваємо ніяких загроз, і розділяємо з іноземними студентами кожен день, ті реалії, які присутні і в нашому житті теж. Україна не єдина країна в світі, в якій відбуваються події подібного роду. Ми знаємо приклади багатьох країн, в яких або регіони є гарячими точками, або вся країна перебуває в неспокійному стані, або відбуваються окремі загрозливі події. У нас же до цього часу всі 23 роки було більш ніж спокійно. Ми цим пишалися, ми цьому раділи, ми звикли до такого життя. На жаль, сьогодні і в Україні настали важкі часи. Тим не менш, ми бачимо дуже багато іноземців, які у нас живуть, вчаться, приїжджають в гості. І вони живуть таким самим життям, яким живуть і українці. Був випадок, коли посольство Анголи, яке знаходиться в Росії, повідомило про рішення Міністерства освіти Анголи забрати всіх своїх студентів з України, які вчилися в Івано-Франківську. Це право держави, їх позиція. На що студенти написали велику заяву нашому Міністру і Послу приблизно такого змісту: «Ми не хочемо їхати з України, ми хочемо продовжувати тут навчатися. Тут безпечно, тут хороші відкриті люди, у нас все добре. Ми навчаємося українською мовою і не хочемо вчити російську для того, щоб отримувати свою освіту». У мене навіть десь лежить копія цього листа. І така позиція у дуже багатьох студентів. Хочу сказати, що рік у нас не дуже стабіль-

Що б Ви хотіли сказати нашим читачам, в числі яких також є іноземці? Іноземцям, які або не багато знають про нашу країну, або розмірковують чи приїжджати в Україну, я хочу сказати, що не зустрічала ще жодної людини, яка б приїхала в нашу країну і залишилася до неї байдужою. До нас в Центр щодня приходить багато студентів, і ми чуємо, як студенти з африканських країн кажуть «Слава Україні!» На нашу пошту приходять листи з текстом «благослови вас Господь, ви переможете», «ми поважаємо цю країну, ми поважаємо цей народ, тут дуже відкриті люди, у них щире серце, у вас гарна країна». Це ті враження, які ми чуємо від іноземців, які перебувають тут з нами у важкі часи. Я думаю що той, хто вирішить приїхати в Україну просто на неї подивитися або вчитися, буде приємно здивований тому, що до сих пір тут ще не був. Звичайно, у нас є свої проблеми, як в будь-якій іншій країні, але, напевно, якщо говорити про Україну, то головне - це її відкрите серце і її чесність. І потім це дуже красива країна, і у нас якісна освіта. Я багато зустрічаюся з іноземними дипломатами, і багато з них навчалися в Україні. Вони приходять сюди і кажуть: пройшло багато часу, але ми досі дуже тепло згадуємо Україну. Напевно, це відбувається не дарма.

9

№7, жовтень 2014

Тема номеру

Верховна Рада ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС У вівторок 16 вересня Верховна Рада України та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію України та ЄС в Києві і Страсбурзі. Президент Петро Порошенко та спікер ВР Олександр Турчинов назвали цей день історичним. За відповідне рішення проголосували 355 народних депутатів України та 536 євродепутатів. мократію і незалежність. Так зараз наші вояки борються на українську незалежність і цілісність держави. Підписання угоди і її ратифікації це перший крок, це тільки початок великого європейського шляху», - зазначив прем’єрміністр Арсеній Яценюк. Президент наголосив на тому, що Угода про асоціацію ратифікується в повному обсязі. «Жодна крапка, жодна кома, жодне слово від погодженої, парафованої і підписаної мною 27 червня Угоди не змінюється. І імплементація Угоди починається з першої ж хвилини», - заявив глава держави. За словами Порошенка, імплементація Угоди це і верховенство права, і свобода слова, і рішучі антикорупційні кроки і реформи, і значна частина, яка міститься в окремій угоді щодо безвізового режиму, і питання інвестиційного клімату, і питання захисту прав особистості, прав власності. «Я думаю, що де-факто - це програма реформ в нашій країні», - заявив президент. При цьому Порошенко відзначив: «Дякуючи блискучим зусиллям українських дипломатів, нам вдалося добитися права, а не обов’язку для України захистити свій ринок через відповідні ставки мита на товари, які ми імпортуємо, захистити національного виробника, національний бюджет, курс, щоб валюта не тікала з країни в умовах війни. І підкреслюю, що це право знаходиться цілком в руках України». Угодою передбачено створення політичної асоціації та поглиблення економічної інтеграції між ЄС і Україною, а також обопільний вільний доступ до ринків. Політичні положення наближають Україну до ЄС, відкриваючи нові канали для політичного діалогу та встановлюючи принципи для співпраці в, зокрема, енергетичній, транспортній сферах, галузі освіти. Угода вимагає від України впровадження реформ та шани демократичних принципів, прав людини і верховенства права. З-поміж інших правил, Угода передбачає можливість для значнішого руху робітників, встановлює цілі для безвізового режиму та сприяє зближенню нормативно-правових баз обох сторін, встановлюючи конкретні терміни, протягом яких Україна має перенести частину законодавства ЄС на власні закони та запровадити їх. Частина Угоди, що передбачає встановлення ГВЗВТ, своєю чергою, відчутно інтегрує ринки Євросоюзу та України. Це відбувається за допомогою скасування імпортних мит та заборони інших торговельних обмежень; водночас зберігаються особливі обмеження та перехідні періоди для найбільш «чутливих» сфер,

Президент України зазначив, що Європарламент провів підготовку до ратифікації за спеціальною скороченою процедурою. «Ті речі, які потребували три-чотири місяці кропіткої роботи по підготовці ратифікації в Європарламенті, були пророблені за дуже короткий термін - ми вклалися у два тижні», - повідомив Порошенко. Під час засідання Ради, де проходила ратифікація, президент України Петро Порошенко зазначив, що герої Небесної сотні і 872 українських силовика пожертвували своїм життям не лише заради України, а й заради Європи. «З часів другої світової війни жодна нація за прагнення бути європейцями не платила такої високої ціни», - наголосив президент України. Він додав, що сьогоднішній історичний день стане святом для України і для всієї Європи. «Євроінтеграція стала національною ідеєю України», - наголосив Петро Порошенко. «За» проголосували 355 народних депутатів із 381, зареєстрованого у сесійній залі. Проти – 0 депутатів, 26 – не голосували. Синхронне голосування проходило в режимі телемосту. Після прийняття рішення депутати, члени уряду і президент України Петро Порошенко встали і проспівали Гімн України. «Вперше в історії нашого континенту мільйони людей повстали на боротьбу за право жити в європейській спільноті. Унікальну можливість надає Угода. Її ратифікація відкриває шлях до всебічного реформування України за європейськими цінностями. Сьогодні Угода буде одночасно ратифікована з ЄС. Цією угодою держава підкреслює свій вибір на користь майбутнього членства в ЄС», - заявив перед голосуванням Олександр Турчинов. «Голосування за сьогоднішню ратифікацію є цивілізаційним вибором українців. Ми виправимо помилку, яка зроблена 350 років тому - Україна це Європа - так сказав і зробив український народ. Під цією угодою стоїть підпис всієї України і прикро, що вона скріплена кров’ю. Така плата за свободу, за де10

№7, жовтень 2014

Тема номеру

зокрема, торгівлі сільськогосподарською продукцією. Також Угода частково інтегруватиме ринки державних закупівель. Як зазначили у Представництві ЄС, зважаючи на одночасне голосування у Європарламенті та Верховній Раді України, Угоду про асоціацію буде тимчасово застосовано. Однак дата застосування має бути ще підтверджена Радою. Аби набути повної правової чинності, Угоду мають ратифікувати усі 28 країнчленів ЄС. Наразі вона була ратифікована лише шістьома країнами-членами. З іншого боку, процес повної ратифікації у країнах-членах може тривати протягом кількох років. Спочатку було заплановано, що торговельні правила, які містяться в Угоді, будуть застосовуватися від 1 листопада. Проте 12 вересня під час переговорів Росії, України та ЄС було вирішено відтермінувати тимчасове набуття чинності торговельними правилами до 31 грудня 2015 року.

го виробника, український бюджет і курс української валюти», - сказав Порошенко. Він наголосив, що «вітчизняна економіка отримала 1,5 додаткових роки, щоб бути конкурентоздатною, якісно і ефективно підготуватися до конкуренції з нашими європейськими партнерами і виробниками». «Я хочу подякувати Європейському Союзу за цей багатомільярдний бонус, який вони продемонстрували, підтримуючи Україну в ці складні часи», відзначив президент України і додав, що навзаєм європейські партнери просять одного - реформ. На думку Порошенка, ні війна, ні політична ситуація не є і не можуть бути виправданням відсутності реформ. Депутати ухвалили закон про люстрацію Народні депутати з третьої спроби ухвалили закон «Про очищення влади». За це рішення проголосував 231 народний депутат з 246 зареєстрованих в сесійній залі. На засіданні парламенту один із авторів законопроекту Юрій Дерев’янко (позафракційний) підкреслив, що при підготовці до другого читання законопроект «дуже суттєво змінився». За його словами, із законопроекту вилучені всі норми, які суперечили чинній Конституції. Відповідно до закону «суб’єктами люстрації сьогодні є всі без виключення чиновники, всі державні службовці і всі службовці органів місцевого самоврядування за виключенням виборних посад». Дерев’янко також зауважив, що цей закон розповсюджується на колишнього президента України Віктора Януковича. Депутат зазначив, що даний закон поширюється також на прем’єрміністра України, заступників міністра, заступників керівників інших центральних органів влади. Також цей закон поширюється на голів облдержадміністрацій. Дерев’янко підкреслив, що цей закон також розповсюджується на всіх тих осіб, які були безпосередньо «прив’язані» до подій Майдану. За його словами, йдеться про період Майдану з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, які були безпосередньо «причетні до подій, тобто протиправних дій щодо учасників Майдану». За словами Дерев’янка, під люстрацію підпадають всі судді та прокурори, які ухвалювали протиправні рішення щодо учасників Майдану.

Півтора роки підготовки для України Петро Порошенко зазначив, що нові домовленості мають замінити угоду про партнерство і співробітництво, яка була раніше підписана між ЄС і Україною. Він додав, що Угода про асоціацію має привести українські стандарти у відповідність до стандартів ЄС в галузі прав людини, безпеки та контролю над озброєннями, а також зняти торговельні бар’єри. Український президент вкотре підтвердив, що жодний параметр Угоди з ЄС не було змінено внаслідок переговорів з Росією. Порошенко зазначив, що «домовленості, які досягнуті днями у Брюсселі, дозволили нам отримати ще більше, ніж передбачає Угода». «До кінця 2015 року Україна має гарантовані преференції, коли з одного боку наші товари продаються в Європі безмитно, в той час як на українському ринку європейська продукція працює за правилами СОТ, підтримуючи українсько-

11

Тема номеру

№7, жовтень 2014

«Всі вони не мають права обіймати будь-яку державну посаду на термін 10 років», - додав він. Він підкреслив, що наступною категорією осіб, які підпадають під закон про люстрацію, є ті, хто за рішенням судів визнані такими, що закликали до розколу України, до сепаратизму. Дерев’янко зазначив, що такі особи не мають права обіймати посади на термін 5 років. За його словами, також цей закон стосується тих осіб, які були «агентами КДБ СРСР, ті, які вчилися в школах КДБ, крім технічних спеціальностей, ті особи, які були керівниками КПУ від рівня секретаря районної організації і вище, а також ті особи, які очолювали комсомол від рівня секретарів ЛКСМУ і вище». Він додав, що також цей закон вимагає від чиновників вказувати в декларації свої доходи та майно і доходи тих осіб, які проживають «спільно з ними і мають спільний побут». Юрій Дерев’янко зазначив, що законом передбачено, що в разі перевірки податкової служби щодо відповідності майна деклара-

ції, податкова не може ухвалювати рішення в разі фактичних розбіжностей, без того, щоб чиновник чи особа, щодо якої проводиться перевірка, не ознайомилися із зауваженнями і не дав своє пояснення цим розбіжностям. І тільки з урахуванням пояснень і доводів цієї особи приймається остаточне рішення. Нагадаємо, що незадовго до цього депутати не підтримали даний законопроект, але продовжували його обговорення. В попередньому голосуванні за законопроект свої голоси віддали 217 депутатів. Після цієї новини, активісти, які зібралися біля парламенту з вимогою ухвалити закон про люстрацію, своїми автомобілями перекрили вулицю Грушевського і підпалили на ній шини. У свою чергу спікер Верховної Ради Олександр Турчинов заявив, що жоден з депутатів не покине сесійну залу, поки закон про люстрацію не буде прийнятий. Після цього, прийнявши даний закон, голова парламенту оголосив засідання закритим.

Довідка: Україна і Євросоюз підписали політичну частину Угоди про асоціацію 21 березня, відклавши підписання його економічної частини, яка включає положення про створення зони вільної торгівлі, до обрання нового президента України. Після обрання президент Петро Порошенко підписав Угоду про асоціацію з ЄС в повному обсязі 27 червня. 12 вересня у Брюсселі відбулась тристороння міністерська зустріч у форматі Україна-ЄС-РФ. У спільній заяві за результатами зустрічі європейського комісара з питань торгівлі Карла Де Гухта, міністра закордонних справ Павла Клімкіна та міністра економічного розвитку РФ Олексія Улюкаєва повідомляється, що Україна, Росія і ЄС погодилися відкласти тимчасове застосування зони вільної торгівлі Україна-ЄС до 31 грудня 2015 року. Кабінет міністрів України затвердив план заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони на 2014 – 2017 роки. Як повідомляє УНІАН, план затверджено на засіданні уряду 17 вересня. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк на засіданні підкреслив, що імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС має бути завершена до 2017 року. Він пояснив, що такі стислі терміни для імплементації Угоди

пов’язані з необхідністю адаптації українського законодавства до європейських стандартів, а також мають «показати, що Україна відповідає правилам Європейського Союзу». «Чим швидше ми проведемо ці зміни, чим швидше Європейський Союз побачить, що ми насправді виконали Угоду, тим швидше у нас з’явиться шанс подати заявку на вступ до ЄС і сказати: ми відповідаємо критеріям, ми підписали Угоду і ми її виконали. Відповідно до статті 49 Договору, Україна може претендувати на членство в ЄС. Саме тому імплементація і виконання Угоди для уряду вкрай важливі», - сказав Яценюк.

12

Сьогодення

№7, жовтень 2014

Десятки тисяч людей пройшли по Москві Маршем миру В Москві та інших містах Росії 21 вересня пройшов Марш миру проти військової агресії Росії щодо України. Акція опозиції була узгоджена зі столичною владою. В ній взяли участь, за різними даними, від 5 до 100 тисяч чоловік.

плаката, в зв’язку з чим організатори маршу мають намір звернутися до суду. В резолюції, проект якої був заздалегідь опублікований на сайті акції, серед іншого містяться вимоги «вивести з території України російські війська», розслідувати факти «незаконного спонукання з боку влади РФ російських військовослужбовців до участі в бойових діях на південному сході України», а також «припинити торгову і газову війну проти України». Резолюцію підписали колишній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов, еколог Євгенія Чірікова, актриса Тетяна Лазарєва, журналіст Євген Кісельов, художник Андрій Більжо та інші. Крім Москви, антивоєнні акції пройшли ще в кількох російських містах, серед яких - Воронеж, Волгоград, Перм, Єкатеринбург, Ростов-на-Дону, Ставрополь, а також за кордоном - у Берліні, Відні, Бургасі, Парижі, Києві та Вашингтоні.

Захід, за словами лідерів опозиції, було направлено проти війни на Україні і агресивної зовнішньої політики Росії і представлявся як «Загальноросійський марш миру», оскільки в інших містах Росії також були влаштовані аналогічні заходи. У столиці хода пройшла за маршрутом від Пушкінської площі до проспекту Сахарова. У заявці було вказано участь в демонстрації до 50 тисяч осіб. На думку заступника секретаря Громадської палати Сергія Орджонікідзе, розрахунок на залучення до акції 50 тисяч учасників абсолютно не обґрунтований: «50 тисяч туди не підуть. Це повна нісенітниця. 50 учасників буде точно. Там зберуться люди, які або не розуміють, що роблять, або, навпаки, роблять все свідомо, під будь-яким приводом. Так їм і не важливий привід. Головне, щоб захід був антиурядовий», - сказав він Інтерфаксу напередодні Маршу. А також за його словами, абсолютно незрозуміло, перед ким влаштовується цей марш, так як Росія не бере участь у війні. «Опозиція має право на свою точку зору, але цей «Марш миру» їм треба було влаштувати не в Москві, а в іншому місці. Напевно, в Києві. Там це було б більш доречно з точки зору політичної ситуації, оскільки війну веде українська влада», - заявив Сергій Орджонікідзе, повідомляє Інтерфакс. За оцінкою Головного управління МВС Росії по Москві, загальна кількість учасників заходу на момент початку маршу наближалася до 5 тисяч осіб. «Проте всередині колони знаходяться як представники опозиції, так і прихильники ДНР і ЛНР», - наголошується на сайті відомства. На думку лідера партії «Яблуко» Сергія Мітрохіна, число учасників акції було небагато чим менше 50 тисяч. Співголова РПР-ПАРНАС Борис Нємцов написав у Твіттері, що зібралося 100 тисяч осіб. За повідомленням Інтерфаксу, будь-яких серйозних інцидентів зафіксовано не було. Під час Маршу миру в центрі Москви були посилені заходи безпеки. За повідомленнями кореспондентів і очевидців, перш ніж пропустити демонстрантів на марш, поліцейські перевіряли їх транспаранти і плакати. За повідомленням одного з організаторів маршу Петра Царькова в Твіттері, були вилучені чотири 13

№7, жовтень 2014

Міжнародні відносини

Безвізовий режим з ЄС для України в 2015 році – реальність? Думка Посла Республіки Молдова в Україні Іона Стевіле. Часи тяжких випробувань змушують народи по-іншому та ширше дивитися на світ, особливо на власних сусідів, потенційних партнерів. Шукати від них підтримки, аналізувати їх досвід, знаходити точки дотику, сфери для співпраці та взаємного розвитку. Молдова – така близька для українців географічно, і така, насправді, маловідома для нас країна, останнім часом приковує до себе все більше уваги наших співгромадян. Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні пан Іон Стевіле, з яким ми зустрілися наприкінці вересня, відзначив, що так багато інтерв’ю, як протягом останнього року, він не давав за все своє життя, і це також підтверджує викладену вище тезу про підвищений інтерес українців до сусідніх країн, держав та народів.

Біометричний паспорт громадянин Молдови може отримати як за місцем постійного проживання, так і в будь-якому дипломатичному представництві держави в світі: всі посольства мають відповідне обладнання. Не втратили силу й старі паспорти, за ними також можна відвідувати країни Євросоюзу, але в такому випадку треба отримувати візу. Виявилось, що запровадження безвізового режиму не викликало хвилю міграції, зокрема трудової. Насправді, як зазначив пан Посол, усі, хто мав бажання, сили та можливості, вже давно працюють за кордоном (і таких громадян близько 30 відсотків населення країни!). Безвізовий режим дав можливість багатьом з цих людей легалізувати своє становище в інших країнах (а відтак – додаткові гарантії захисту, додаткові права), спростив процедуру виїзду, врешті-решт, став важливим моральним фактором. Пан Посол оптимістично дивиться на перспективи запровадження безвізового режиму з ЄС для українців: за його сміливими прогнозами ми можемо його отримати вже з початку наступного, 2015-го року! Ратифікація Договору про Асоціацію, до якої Молдова та Україна йшли синхронно, зокрема у складі Східного партнерства, за думкою нашого співрозмовника, ті «півкроку», на які ми випереджаємо молдаван, маючи на увазі, що Європарламент ратифікував уже цей документ, а з Молдовою ще поки ні. Сама Угода була підписана президентом України Петром Порошенком та прем’єр-міністром Республіки Молдова Юрієм Лянке 27 червня 2014 року в Брюсселі. Молдавський Парламент ратифікував її практично відразу, 2 липня, але документ досі не ратифікований Європарламентом, в той час як Верховна рада України ратифікувала його 16 вересня цього року синхронно з європейськими колегами. До речі, відтермінування запровадження деяких положень Угоди, за що влада останнім часом піддається в Україні шаленій критиці, за думкою пана Посла, є виключно позитивним досягненням українського уряду. Адже це неймовірно вигідна преференція, можливість більше ніж протягом року експортувати власну продукцію на ринок ЄС без мита, в той же час брати мито з імпорту європейських товарів, наповнювати ним бюджет, і, що не менш важливо, мати додатковий час для місцевих виробників підготуватися до конкуренції з товарами євро-

Євроінтеграція та безвізовий режим Почали ми розмову з паном Послом із тем позитивних, оптимістичних та життєстверджуючих: євроінтеграційних. Як відомо, навесні 2014 року громадяни Республіки Молдова отримали можливість подорожувати країнами Європейського Союзу без віз. Пан Посол відзначив синхронність руху Молдови та України в європейському напрямку, але при цьому в деяких аспектах держави випереджають одна одну на півкроку. Безвізовий режим – саме ті «півкроку», на які випереджають нас молдавани. Обговоривши з фахівцем дане питання, склалося стійке враження, що у відсутності безвізового режиму з ЄС для українців ніхто не винен крім нашого ж уряду. Справа лише за запровадженням біометричних паспортів. Так, Молдові з її 3,5-мільйонним населенням цей крок дався набагато легше. Переговорний процес з Євросоюзом щодо лібералізації візового режиму почався в 2010 році. Перші біометрічні паспорти громадяни Молдови отримали у 2008 році, а починаючи з січня 2011 року стали видавати тільки біометричні паспорти. З тих пір навіть встигли поміняти «старі» біометричні паспорти на документи нового зразка, які, між іншим, ззовні не відрізняються від паспортів громадян країн-членів ЄС.

14

№7, жовтень 2014

Міжнародні відносини

пейських виробників на внутрішньоукраїнському ринку. Молдова мала подібні умови, але вже переходить в режим зони вільної торгівлі без виключень і обмежень. Єдиною територією, для якої зберігається митний режим, подібний нашому, за домовленістю уряду Молдови та відповідними європейськими інстанціями, залишається так зване «Придністров’я». Пан Посол відзначив важливість синхронного руху сусідніх країн в одному геополітичному та цивілізаційному напрямку. Він переконаний, що це запорука подальшого розвитку взаємозв’язків між нашими державами та народами в майбутньому, та спільна справа, яка має об’єднати нас, дати нові імпульси відносинам в багатьох сферах на довгі роки.

ших розбіжностей з мешканцями всієї іншої країни суттєво перебільшується та роздувається. «Почерк» одного з геополітичних гравців, якому вигідна нестабільність в сусідніх країнах, які він вважає своєю «зоною впливу», видно, як кажуть, неозброєним оком. Цьому свідчить не тільки порівняння хронології подій, але навіть присутність одних тих самих осіб в «керівництві» самопроголошених «держав» спочатку в Придністров’ї, потім в Криму, а вже потім в «ЛНР» та «ДНР». Для Республіки Молдова лівий берег Дністра не є «окупованою територією», як для нас Крим. Правда, там знаходяться російські війська – близько 2 тисяч людей, 500 з яких залучені в миротворчу операцію відповідно до молдавсько-російської угоди про призупинення збройного конфлікту 1992 року. Інші російські військові перебувають на території Молдови без згоди молдавських властей, тобто незаконно, тому Кишинів вимагає від Москви вивести їх без будь-яких умов. До речі, в миротворчій операції на Дністрі беруть участь біля десяти українських військових спостерігачів. Але вже багато років діє режим «території, яка не контролюється урядом». Є спеціальний закон, прийнятий в 2005 году сотнею депутатів зі ста одного, які складають парламент Республіки Молдова. До речі, безпосереднє відношення до його підготовки та прийняття має третій президент України Віктор Ющенко: документ був одним з пунктів так званого «Плану Ющенка». Питаннями даної території, у тому числі у переговорному форматі «5+2», одним з учасників якого є Україна, опікується відповідний віце-прем’єр молдавського уряду, який очолює роботу спеціального урядового органу (який раніше був міністерством, але отримав вищий статус). Він же представляє уряд Молдови у так званому форматі «1+1», в якому зустрічається майже щотижня з представником Придністров’я для вирішення кола питань соціального захисту населення, медицини, освіти, продовольчого та іншого забезпечення, тощо. Не зважаючи ні на які заяви сепаратистів, молдавська держава ставиться до всіх без виключення людей, які живуть на лівому березі Дністра та мають молдавський паспорт, як до своїх повноправних громадян. Вони користуються тими самими правами та гарантіями, мають доступ до всіх без виключення державних послуг та програм на всій території країни, без якихось обмежень та виключень. Уряд Молдови, хоч і не отримує в свій бюджет надходжень від податків з діяльності Придністров’я, продовжує дбати про економіку самопроголошеної республіки, тому що чудово розуміє, що від життєздатності підприємств на неконтрольованій території залежить рівень та якість життя людей, які там мешкають. Це дійсно благородна, розумна та відповідальна позиція! Як було зазначено вище, молдавська влада навіть досягла домовленостей з ЄС про те, щоб підприємства, розташовані на вказаній території, продовжували користуватися торговими преференціями, подібними тим, що діють зараз і діятимуть до кінця 2015-го року між Україною та Євросоюзом. В той час як сама держава вже має безмитний режим з європейськими країнами, її виробники мусять конкурувати з європейськими, а держава перестала отримувати надходження від імпорту товарів з ЄС. Після введення безвізового режиму з ЄС, мешканці території на лівому березі Дністра масово потягнулися в основну частину країни, де вишиковуються в черги для отримання біометричних молдавських паспортів. При цьому їх ніхто не примушує здавати «придністровські», українські та російські. Пан Посол впевнений, що єдиним і найкращим шляхом

«Придністров’я»: досвід Молдови Тему «Придністров’я», звичайно, ми не могли оминути в розмові з Послом Республіки Молдова. Адже це той гіркий досвід сусідів, який зараз на собі переживаємо ми. Переважна більшість українців хоч і чули про конфлікт, який триває не десь в далекій Африці чи Азії, а буквально на наших кордонах, але абсолютно не обізнані в його суті, реальних та декларованих причинах, наслідках та перспективах вирішення. Наша ж внутрішня ситуація змусила українців почати цікавитись даною темою, адже це досвід, яким ми можемо скористатися для розв’язання своїх проблем, а також матеріал для узагальнення та аналізу причин їхнього виникнення. Плідна, неймовірно цікава та корисна, завдяки високій фаховості та обізнаності пана Посла, розмова на цю тему тривала більше двох годин. Здивувало дві речі. Перша: наскільки схожі природа та алгоритми розвитку ситуації в Криму і на сході України, та на лівому березі Дністра в Молдові. Друга: яку активну участь брала Україна у врегулюванні конфлікту у так званій «придністровській молдавській республіці» від самого її початку.

Здивувало те, що більше двадцяти років спостерігаючи й докорінно знаючи придністровський конфлікт, його причини та наслідки, наша держава умудрилася допустити на своїй території майже в точності те ж саме! На ці щирі здивування наш співрозмовник, між іншим, професор історії, з посмішкою процитував вислів Гегеля: «Історія вчить лише тому, що вона ніколи нічому не навчила народи». Населення тієї частини Молдови, що знаходиться на лівому березі Дністра, складається з трьох відносно рівних етнічних частин: молдаван, українців та росіян. Як і в Криму та на Донбасі, там нема значно вираженого «етносу», культурі, мові, самобутності якого щось загрожує. Нема релігійних та інших суттєвих відмінностей, а роль світоглядних, ідеологічних та ін15

№7, жовтень 2014

Міжнародні відносини

мували можливість безкоштовного навчання в кращих вищих навчальних закладах України та Молдови. На жаль, через скрутну ситуацію в Україні, наш уряд не знайшов часу продовжити дію даною угоди, термін дії якої сплив минулого року, але питання знаходиться на контролі відповідних урядових структур і дане непорозуміння буде виправлене, договір продовжить дію. Велика кількість молдаван вчаться в університетах України за власний кошт або навіть за рахунок нашого бюджету, переважно мова йде про одеські виші, але їхню кількість встановити досить складно: між нашими країнами діє безвізовий режим, а багато громадян Молдови мають також і українські паспорти. Останнім часом дедалі більшу популярність серед української молоді здобуває ідея отримання вищої освіти в університетах Молдови, адже освітня сфера цієї країни помітно реформується на напрямку європейських стандартів, має на цьому шляху певні досягнення.

повернення відторгнутих територій Молдови та України є розбудова самих держав, створення таких умов, такої якості життя, при якому для всіх без виключення мешканців відірваних земель більше б не стояли питання «де краще» та «яким шляхом розвиватися» - щоб відповідь на них та вибір були очевидними абсолютно для всіх! Ми говорили також про зв’язок, існуючий та потенційний, про той вплив, який може зазнати ситуація на лівому березі Дністра від подій в Криму, Донецькій та Луганській областях України. В пресі, як відомо, активно обговорюється сценарій створення Російською Федерацією «сухопутного коридору» для доступу в Крим, від Донбасу до Придністров’я. Була також інформація стосовно проведення «опитувань» щодо ставлення мешканців згаданої території до входження в склад РФ (з традиційними для таких «волевиявлень» від «старшого брата» 97ма відсотками «за»). Пан Посол говорить про готовність молдавської влади до такого розвитку подій, в той же час ставиться до них стурбовано. До речі, аналізуючи промови Володимира Путіна в частині концепту «Новоросії», наш співрозмовник провів черговий невеликий екскурс в історію, в ті часи, коли він використовувався правителями Російської Імперії. Новоросійська губернія була створена 1764-го року, з південно-західним кордоном, помітьте, по Дністру. Але вже з 1822 року вона розширюється та перетворюється на Новоросійське і Бессарабське генерал-губернаторство, найвідомішим керівником якої був князь Михайло Воронцов. Згадуючи уроки історії, пан Посол зі здивуванням оцінив плани тих політиків, які сьогодні, в 21 столітті, прагнуть за допомогою зброї відновлювати імперії, які мають історичні властивості розпадатися. Традиційно, розмовляючи з вищим дипломатичним представником іншої держави в Україні, ми не могли не поцікавитись наслідками ситуації в Криму та на сході для громадян тієї країни, яку він представляє. Пан Посол відзначив значну кількість представників молдавської діаспори в Україні: як громадян Республіки Молдова, що живуть у нас, так і громадян України молдавського походження – більше 400 тисяч. Але переважно вони розселені в Одеській та Чернівецькій областях, також проживають на Кіровоградщині, Миколаївщині, Дніпропетровщині, Полтавщині, тощо. Саме в Криму та на Донбасі мешкало та мешкає мало молдаван, і говорити про певну масштабність чи масовість постраждалих від конфлікту або переселенців не доводиться.

Пан Посол провів неймовірно цікаву розповідь про історичні зв’язки України та Молдови в розрізі конкретних особистостей, зокрема доньки молдавського господаря Василя Лупу, яка вийшла заміж за сина Богдана Хмелницкого, митрополита Київського Петра Могили, Паїсія Величковського та багато інших. Відверто сказати, ми знали, але ніколи не здогадувались наскільки сильно переплетені долі наших країн, держав, народів, ключових особистостей, які визначали розвиток не тільки України та Молдови, але і всієї Європи! На жаль. Обсяг статті не дозволяє вмістити весь цей екскурс, але ми обіцяємо читачам присвятити даній темі окремий матеріал в одному з найближчих чисел журналу. Закінчив нашу зустріч пан Посол щирими побажаннями нашим читачам миру та процвітання. Побажав залишатися холоднокровними, мудрими, щирими, чесними та благородними, не зважаючи ні на які події та виклики. Висловив впевненість в невідворотності, безальтернативності європейського шляху для України і запевнив що його держава завжди буде нашим надійним супутником на цьому шляху!

Освіта та гуманітарні зв’язки Наше видання, як добре відомо його постійним читачам, приділяє особливу увагу сфері міжнародної освіти як одній з найбільш важливих галузей встановлення, зміцнення та розвитку гуманітарних зв’язків між українським народом та іншими народами світу в далекоглядній перспективі. Пан посол розповів про міжурядову програму обміну студентами, яку вже багато років реалізовують Молдова та Україна. Щороку по сто абітурієнтів з двох наших країн отри16

№7, жовтень 2014

Архітектура

ОЛЕКСАНДР ДОЛЬНИК БАТЬКО АРХІТЕКТУРИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА Олександр Дольник був одним з найбільш затребуваних і визнаних українських архітекторів. Численні і масштабні проекти, реалізовані його компанією за останні 20 років, сильно змінили центральну частину Дніпропетровська. Тому Дольника сміливо можна назвати одним з батьків Дніпропетровська. Олександр Дольник народився в 1954 р. у Дніпропетровську. Закінчив архітектурний факультет Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту. З середини 1970-х працював в державних проектних інститутах, був неодноразовим переможцем всесоюзних конкурсів молодих архітекторів. У 1989 р. заснував кооператив, який з часом перетворився в ТОВ Dolnik & Co. Сьогодні це одна з найбільших архітектурних компаній в Україні, де працюють близько 90 архітекторів та інженерів. Лауреат Державної премії в галузі архітектури. Ключові проекти очолюваної ним компанії реалізовані в Дніпропетровську. Серед них - житлові комплекси, офіси, торговельні центри, приватні вілли, хоральна синагога і ін. За чверть століття по кресленнях Дольника у Дніпропетровську побудовано будівель загальною площею понад 850 000 кв. м. В липні 2013 року, в 59 років, він помер. Після себе геніальний архітектор залишив 53 будівлі, які зробили Дніпропетровськ флагманом сучасної української архітектури ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК «ВЕЖІ» Архітектура має бути чесною, - вважав Олександр Дольник, - а, отже, повинна належати епосі, в якій ми живемо, враховувати історичний контекст, але без архаїки. Відмова від минулого в архітектурі - це неправильно. Ми включаємо минуле в нові проекти, не намагаючись його імітувати. Заявляємо про своє уявлення про світ, одночасно ставимося з повагою до історичної спадщини. Це я називаю чесної архітектурою. Популярний же в Україні підхід, заснований на імітації історичних об’єктів, - дикість, м’яко кажучи. Місто цікаве тим, що в ньому відбиваються архітектурні уявлення різних часів. Якщо ми не бачимо цих тимчасових шарів, значить місто мертве, а його архітектура схожа на пластмасові яблука і груші.

30-поверхові вежі-близнюки стали свого роду урбаністичним символом Дніпропетровська. Вони являють собою каскад лаконічно виразних форм, організовують панорамне розкриття і композиційно цілісний спуск до річки. Вежі відрізняються видатними для історичного центру міста масштабами і підкреслено строгим центрально-симетричним рішенням.

СИНАГОГА Архітектор відновив переобладнану в клуб будівлю синагоги 1852 споруди і «закодував» в її нутрощах безліч символів, що виявляють собою модель світопорядку в іудаїзмі. Так, сходи з шести ступенів символізують шість днів творіння, а п’ять арок П’ятикнижжя Мойсея.

17

№7, жовтень 2014

Архітектура ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК «АМФІТЕАТР»

Ідея амфітеатру навіяна попередньою функцією місця: в довоєнні роки тут розташовувалася єдина південна трибуна стадіону «Динамо». Бофілловский метод переносу великої історичної форми в сучасне житлове утворення був урівноважений розбивкою монолітного обсягу на 50 житлових осередків, що були згруповані в шість секцій і мали окремі входи з міських вулиць-сходів. Комплекс обладнаний містким дворівневим паркінгом, а розкриття тераси в сторону Дніпра найкращим чином організовує природне кондиціонування, вентиляцію і інсоляцію жител. З перших авторських ескізів «Амфітеатр» придбав лапідарні обриси подіуму «Веж» як симбіоз прагматичної сучасності і класицистичної монументальності. Навісний гранітний фасад і стрічкове засклення підкреслюють містобудівний масштаб і монолітність форми. Широкі площини світло-бежевого граніту в обсягах, безпрецедентних для пострадянського простору, перегукуються з грецькими і римськими мармурами Середземномор’я.

ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «ПАРКОВА КОЛОНАДА» Житловий комплекс «Паркова колонада» є частиною спроектованого архітектурного ансамблю, який складається з 4 багатоповерхових будівель, що формують північний кордон парку ім. Глоби, який розташований в центрі міста. Головний фасад будівлі, звернений у бік парку, являє собою гігантську колонаду, що підноситься над масивом зелених насаджень.

Архітектура Олександра Дольника висловлює дух феодальної гордості за промислове місто Дніпропетровськ. У ній є смак важкої індустрії. У ній є грубість промислової будівлі. У ній є яскравість і гострота фактур, мас, просторів. У ній є романтика феодальних міст, вибудуваних на базі колишньої радянської промисловості. Цей елемент «спогадів про класику», який входить в плоть цієї архітектури, має принципово інший смисл. Це не спроба побачити крізь техногенну архітектуру попередню класичну традицію. Це спроба зробити класику на основі промислової естетики», - казав про Дольника відомий архітектурний критик Григорій Ревзін.

ТОРГОВО-ДІЛОВИЙ КОМПЛЕКС «ПРИЗМА» Будівля торгово-ділового центру по вул. Глінки, 7 розташована в зоні загальноміського центру в оточенні існуючої малоповерхової забудови. Головний фасад будівлі торгово-ділового центру виходить на червону лінію забудови вул. Глінки. Проектом передбачено збереження головного історичного фасаду по вул. Глінки, 7 з проведенням ремонтно-реставраційних робіт з повним відновленням деталей фасаду будівлі на основі натурних досліджень згідно з проектом реставрації.

18

№7, жовтень 2014

Архітектура ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «АМСТЕРДАМ» Архітектурна ідея «Амстердаму» з’явилася в результаті компромісу. Наполегливе бажання замовника «прикрасити» майбутню будівлю «історичними елементами» зіштовхнулось з прихованим опором архітекторів, які у відповідь запропонували гротескну скульптуру середньовічного міста «висічену» із брили ординарного житлового будинку. Знайдений образ, як з’ясувалося, відповідав природному бажанню майбутніх клієнтів жити в своїх здалеку помітних будинках, що і зумовило комерційний успіх. За бажанням замовника, об’єкт задуманий як будинок клубного типу в розрахунку на «вузьке коло» жителів з високим рівнем доходу, при цьому всі квартири без винятку повинні мати панорамний вид на Дніпро. Це завдання було вирішено на основі двоквартирної секції, при цьому планування кожної квартири будувалось навколо двояко орієнтованого простору вітальні і їдальні. Ухвалений незвично широкий корпус (18м) дозволив розмістити паркінг і SPА-центр на цокольних поверхах, а Г-подібна форма будівлі дала можливість організувати на крутому рельєфі внутрішній двір-патіо.

ТОРГОВО-ДІЛОВИЙ КОМПЛЕКС «БОСФОР» Саме цей торгово-діловий центр став приводом для організації нового пішохідного Катеринославського бульвару на історичному перехресті головного проспекту міста з вулицею Управською (пізніше Виконкомівською). Функціонально будівля включає зону торгівлі, багатоярусний паркінг і офісний блок, організований навколо внутрішнього дворику на покрівлі другого поверху. Побудований він був у 2004 році.

МУЛЬТИКОМПЛЕКС «КАСКАД-ПЛАЗА» «Каскад-Плаза» - ключова споруда Катеринославського бульвару. Разом з комплексом «Босфор» вони утворюють площу-пасаж. Подіум з паркінгом та іншими загальноміськими функціями служить основою для трьох житлових блоків. Головна «фішка» будівлі - висячі сади на жорсткому бетонному каркасі.

Нагороди: Диплом I ступеня Державного Комітету будівництва та архітектури України Переможцю конкурсу на кращі будинки і комплекси, побудовані в 2003 р. «За високу якість проектування»;. Диплом I ступеня на Державному конкурсі в номінації «Кращі будинки і комплекси житлово-цивільного та промислового призначення», Київ 2002 р.; Вища професійна премія у сфері архітектури та будівництва «Золотий Ас», Київ, 2003 р.; Премія Національної Спілки Архітекторів України «Волюта», Київ 2006 р.; ДЕРЖАВНА ПРЕМІЯ УКРАЇНИ в області Архітектури, Київ 2007 р.

19

№7, жовтень 2014

Сьогодення

Харківську площу Свободи «одягли» у вишиванку

«No war» сказали миколаївці На Миколаївському центральному стадіоні 1200 миколаївців вишикувались і створили латинську букву N, яка символізує Миколаївську область, після 5-хвилинної фіксації до учасників акції приєдналася ще тисяча миколаївців, вони разом створили словосполучення «No war» («Ні війні»).

Півтори сотні людей з пензликами у руках 21 вересня прикрасили головну площу Харкова величезною вишиванкою. Витвір мистецтва розміром 30 на 100 метрів створювали протягом всього дня всі бажаючі, це рекорд для української символіки. Візерунок зробили за допомогою крейди, розведеної на воді та клеї. Мета художньої акції - об’єднати людей у День миру, заради миру в Україні, а також продемонструвати єдність українського народу. Взяти до рук пензлик і долучитися до акції, яку присвятили Міжнародному дню миру, змогли всі охочі. Раніше таку акцію молодь вже проводила два роки тому в Луганську. Вишиванка хоч і була меншою за розміром, але малювали її двічі – також на честь Дня української мови.

Як повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу Миколаївської облдержадміністрації, акція пройшла 21 вересня в рамках святкування 77-х роковин Миколаївської області. За дійством спостерігали представники Книги рекордів Гіннеса, велася фото- і відеофіксація з вертольота і навіть безпілотний апарат стежив за учасниками акції. За словами представника компанії, яка фіксує рекорди для Книги Гіннеса, Юрія Сирецького, всі матеріали буде передано до Великобританії і вивчені експертами. За тиждень стане відомо, чи вдалося миколаївцям встановити новий рекорд Книги Гіннеса, вибудувавши з людей найбільшу букву. «Шановні миколаївці, я вітаю вас з Днем області, з цим сонячним днем. Ви знаєте, у нас великий потенціал людей й ідей, і нам потрібний мир, для того, аби їх реалізовувати. Ми зробимо все, щоб був мир і спокій у Миколаївській області. Упевнений, що діти, які сьогодні брали участь у спробі потрапити до Книги рекордів Гіннеса, мріють про це ж. Ми повинні піклуватися про них і думати про майбутнє», - заявив на заході голова Миколаївської облдержадміністрації Вадим Мериков.

Для Харкова ж обрали традиційний слобожанський орнамент з трьох кольорів – червоного, чорного та білого. Щоб не доставляти клопоту комунальникам, які мали б відмивати малюнок, організатори відмовилися від звичайної фарби. Фарба, яку вони використали – це розведена крейда у воді та клеї ПВА. Такий варіант не шкідливий для діток, які також приймали участь у малюванні, а завдяки клею «вишитий» на площі рушник триматиметься до першого дощу. Організатори ще зранку зробили на бруківці розмітку, а буквами підписали якого кольору замальовувати квадрати. Коли кілька метрів розмітки було готово, харків’яни, серед яких були і маленькі дітки, взялися за пензлі і фарби. До речі, на фарбу витратили 5 літрів барвистого пігменту, 30 кілограмів крейди і кілька банок клею ПВА, після чого все це змішували в відрах і розливали в одноразові стаканчики.

20

№7, жовтень 2014

Сьогодення

Грузія приймає переселенців та дітей українських воїнів 16 вересня з Міжнародного аеропорту «Київ» відправився спецрейс із 110 українськими дітьми. Вони вирушили до міста Анакліа, розташованому на березі Чорного моря. На запрошення Уряду Грузії діти відпочиватимуть у дитячому закладі «Табір майбутнього», підвідомчому Міністерству у справах молоді та спорту цієї країни. Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу міністерства соціальної політики України. Як зазначається в повідомленні, до групи включено дітей з 15 областей України (Київська, Запорізька, Івано-Франківська, Дніпропетровська, Житомирська, Кіровоградська, Львівська, Полтавська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська, Донецька, Луганська області та м. Київ). Серед них 53 дитини, батьки яких є учасниками АТО, 51 дитина - з родин вимушених переселенців зі східних областей. У 3 дітей батьки загинули під час акцій протесту на Майдані Незалежності, в 2 дітей батьки загинули під час АТО. Одна дитина є сиротою. Ця поїздка стала можливою завдяки співпраці Уряду Грузії, Центру Дітей та Молоді з грузинської сторони та Міністерства соцполітики України, служби у справах дітей Київської обласної державної адміністрації і Міжнародного благодійного фонду «Країна Милосердя» – з української сторони. Задля супроводження українських дітей на відпочинок до Києва спеціально прилетіли Державний міністр Грузії з питань діаспори Гела Думбадзе та заступник Міністра у справах молоді та спорту Раті Брегадзе. Під час брифінгу, що відбувся в Міжнародному аеропорті «Київ» перед відправленням літака із дітьми, Думбадзе зазначив, що Грузія добре пам’ятає ту підтримку, що надавала їй Україна у складні моменти грузинської історії, тож вважає за честь віддячити нашій державі сьогодні. У свою чергу, заступник Міністра соціальної політики України Наталія Федорович подякувала грузинській стороні за запрошення українських дітей, які особливо потребують відпочинку та реабілітації. «Ці діти пережили важкі події. Тож я дякую Уряду Грузії за ту важливу справу, що він робить», - наголосила Федорович. Юних відпочивальників супроводжують 15 педагогічних та медичних працівників. Діти перебуватимуть у Грузії упродовж двох тижнів. Господарі підготували для них цікаву спортивну, культурну та пізнавальну програму, підкреслюється в повідомленні.

6 українських вишів потрапили до рейтингу найкращих університетів світу Університети Києва, Харкова, Донецька і Сум потрапили до списку топ-1000 найкращих вузів світу. Київ і Харків у списку перших 500. Щорічний рейтинг найкращих вишів світу «QS World University Rankings» 2014-2015 представила Британська міжнародна компанія «Quacquarelli Symonds» (QS). Метою даного рейтингу є визнання університетів, як багатогранних організацій, які б могли задовольнити потреби кола зацікавлених: студентів, батьків, вчених, співробітників вишів та роботодавців. Цей рейтинг вважається порівняльним інструментом, який покликаний допомогти потенційним іноземним студентам оцінити університети у глобальному масштабі. Рейтинг заснований на чотирьох основних принципах: дослідження, навчання, працевлаштування, а також інтернаціоналізація. Основними методологічними показниками при оцінці вишів стали: академічна репутація вишу, репутація серед роботодавців, кількість студентів на факультеті, міжнародні студенти та факультети, кількість цитувань. Цього року до топ-1000 потрапило 6 українських вишів: Національний університет ім. Т.Г.Шевченка, Київський політехнічний університет, Харківський університет імені В.Н.Каразіна, Сумський університет, Донецький національний університет та Харківський політехнічний. На відміну від минулого та позаминулого року, Національний університет ім. Т.Г.Шевченка опинився у групі вишів «421-430». Таким чином, столичний виш щороку демонструє невеличке зростання. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна зайняв 481-490 місця. Національний технічний університет Київський політехнічний інститут відзначений 551-600 місцями. А Сумський державний університет, на думку QS, заслужив 651-700 місця. Донецький національний університет і Національний технічний університет Харківський політехнічний інститут замикають рейтинг, займаючи нерозподілені позиції з 701 по 1000 місце. До першої трійки вишів потрапили: Массачусетський інститут технологій (США), за ним розташувався Кембрідж (Великобританія) та Імперіал Колледж Лондона (Великобританія). На четвертій позиції розташувався Гарвардський університет (США), на п’ятій - Оксфордський університет (Великобританія) та Університетський коледж Лондона, сьома сходинка - Стенфордський університет, восьма - Каліфорнійський Інститут технологій, дев’ята - Прінстонський університет, 10 - Йєлль.

21

№7, жовтень 2014

Світ

Шотландія сказала «Ні» Шотландія залишиться у складі Великобританії, виборці рішуче відкинули незалежність, повідомляє BBC. Згідно з остаточними результатами голосування у 32 районах, проти незалежності висловилися 2 мільйони 1 тисяча 926 осіб (55,3%), за незалежність - 1 мільйон 617 тисяч 989 шотландців (44,7%). Явка склала 84,59%. Референдум про незалежність Шотландії відбувся 18 вересня. Виборці повинні були дати відповідь на єдине питання: «Чи повинна Шотландія бути незалежною країною?» Соціологічні опитування показували, що за останні тижні кількість готових відповісти "так" і "ні" майже зрівнялася. Та все ж більш ніж півтора мільйони виборців залишилися розчарованими. Найбільшу підтримку відділенню країни надало місто Данді: там за незалежність проголосували 57,35% виборців. Найбільше ж місто Шотландії Глазго також проголосував «за», столиця Шотландії - Единбург - висловилась проти. Прем'єр-міністр Шотландії Алекс Салмонд вже визнав поразку після оприлюднення перших результатів референдуму щодо незалежності країни. «Мені шкода, що результати виявилися саме такими, але ми приймаємо демократичний вибір шотландського народу. Я хочу зазначити, що значна кількість людей проголосувало за незалежність», - заявив лідер кампанії на підтримку незалежності Шотландії. Він також підкреслив високу явку на референдум, сказавши, що вона стала однією з найвищих на референдумах по всьому світу. У свою чергу, прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон обіцяє Шотландії, яка за підсумками референдуму залишилася у складі Великобританії, розширення повноважень. Він зазначив, що розглядається надання більших повноважень Уельсу, Англії та Північній Ірландії. Та 19 вересня перший міністр Шотландії Алекс Салмонд, що очолював кампанію за відокремлення Шотландії від Великобританії, оголосив про відхід у відставку. За його словами, робота в уряді була почесним обов'язком всього його життя, передає Російська служба Бі-бі-сі. Він також заявив, що мрія про незалежність Шотландії «не помре ніколи». Раніше Салмонд визнав поразку, подякувавши 1,6 мільйона громадян, які проголосували за відділення.

Wizz Air відкриває рейси до Неаполя та до Москви «Незважаючи на нелегкі часи і непросту ситуацію на авіаційному ринку України, «Візз Ейр Україна» виконує обіцянки, дані українським пасажирам, і пропонує їм нові можливості для подорожей до європейських країн за доступними цінами. Беручи до уваги те, що ми припиняємо виконання рейсу Львів - Дортмунд з листопада 2014 року, ми раді оголосити про відкриття нового рейсу зі Львова до Неаполя, який наша авіакомпанія почне виконувати з 23 грудня. Неаполь - четвертий напрям, куди авіакомпанія літатиме зі Львова. Це розширить можливості українців відвідати Італію і насолодитися знаменитою італійської гостинністю. В свою чергу, італійські мандрівники зможуть відвідати один з головних культурних центрів західної України», - повідомив Акош Буш, генеральний директор «Візз Ейр Україна». Новий маршрут зі Львова до Неаполя здійснюватиметься з 23 грудня 2014 року. Рейс буде виконуватися на новому літаку Airbus A320 в Міжнародний Аеропорт Неаполя два рази на тиждень, по вівторках і суботах. Рейс в Неаполь замінить рейс Львів - Дортмунд, виконання якого авіакомпанія припиняє з 1 листопада. Очікується, що новий рейс буде користуватися великим попитом у пасажирів. Квитки на новий рейс Львів - Неаполь вже у продажу на сайті wizzair.com за ціною від 639 грн. Також в повідомленні авіакомпанії оголошується, що з 30 вересня 2014 авіакомпанія відкрила новий рейс «Київ - Москва (Росія)». Літак Airbus A320 піднявся в повітря в 14:25 за київським часом зі 165 пасажирами на борту. Рейси Wizz Air Ukraine з Києва в Москву будуть виконуватися тричі на тиждень: з 30 вересня по 27 жовтня по вівторках, четвергах і суботах, а з 15 грудня - по понеділках, середах і п’ятницях. З 27 жовтня по 15 грудня авіакомпанія літатиме в Москву два рази на тиждень - по понеділках і п’ятницях. Відправлятися рейси будуть з міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) в міжнародний аеропорт «Внуково» (Москва).

22

№7, жовтень 2014

Сьогодення

Виставковий проект «Апокаліпсис ХХ століття. Світові війни» В Києві 5 вересня в головному корпусі Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років» відбулась презентація виставкового проекту «Апокаліпсис ХХ століття. Світові війни», приурочена до 100-річчя початку Першої і 75-річчю початку Другої світових війн. Два наймасштабніших збройних конфлікту ХХ століття принесли світу розруху, спустошення, смерть, забравши життя 75 млн осіб. На вістрі геополітичних інтересів держав-завойовників обидва рази опинялася Україна, щоразу українці воювали за чужі інтереси, під чужими прапорами, воювали порізно, а то й взагалі один проти одного. Обидві війни мали спільні точки дотику. Якщо не ставити дати подій, то можна заблукати в часі, настільки спірально відбувалися ці битви. Навіть найвидатніші місця боїв на українській землі збігалися географічно зі зсувом у часі на чверть століття.

Будь-яка війна - це апокаліпсис, смертельний хаос. Рядки з щоденника майбутнього відомого українського письменника Олеся Гончара, датовані 28 липня 1944, стверджують: «... Тільки диявол, нечистий дух, міг так по-демонських спотворити, спотворити коротке людське життя, наповнити його стражданнями, яких би вистачило для сотень поколінь роду людського». Виставка розрахована на широке коло відвідувачів. Її мета - ще раз акцентувати увагу на антигуманному характері воєн, застерегти від нових апокаліпсисів, закликати до єдності, консолідації, порозумінню, світу. Світу, до якого прагне і Україна.

Саме ці тези візуалізовані виставкою, яка складається з прологу, основної частини і епілогу. В її основі - справжні пам’ятники, більшість з яких експонується вперше. Серед героїв виставки - генерал Семен Краснопєвцев, командир партизанського з’єднання Сидір Ковпак, сержант Григорій Дахненко, червоноармієць Захарій Остапенко, на долю яких випало дві світові війни. Відвідувачі зможуть побачити фото зруйнованої в Першу світову церкви в Дюнкерку на півночі Франції, знищеного 9 серпня 1945 ядерним вибухом католицького собору Уракамі в японському місті Нагасакі, культові предмети з зруйнованого в 1941 році Успенського собору Києво-Печерської лаври, Біблію видання першої чверті XIX в. Завершує виставковий проект фотолітопис подій 20132014 років, які відбувалися на Майдані, в Криму, а тепер розгортаються в південно-східних регіонах, де Україна веде нерівний бій за власне місце серед суверенних держав і народів.

До створення проекту підключилися: Національний музей історії України, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Музей однієї вулиці, Музей історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих, Музей «Православна Україна» Київської Митрополії УПЦ, Центральний державний архів громадських об’єднань України, Центральний державний історичний архів України, м Київ, Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного, Всеукраїнське громадське об’єднання «Союз «Народна пам’ять».

23

№7, жовтень 2014

Світ

В Нью-Йорку відкрилось кафе з серіалу «Друзі» Прем’єрний показ першого епізоду улюбленого серіалу відбувся 22 вересня 1994 року, таким чином виповнилось вже 20 років глядацької любові до серіальних друзів Рейчел Грін, Моніки Геллер, Чендлера Бінга, Джоуї Трібіані, Росса Геллера і Фібі Буффе. На честь ювілею компанія Warner Bros. анонсувала відкриття точної копії серіальної кав’ярні, де «Друзі» проводили багато часу. Адреса культового закладу Central Perk - 199 Лафайетт-стріт (Lafayette St), Нью-Йорку. З 17 вересня по 18 жовтня шанувальники серіалу зможуть випити тут безкоштовної кави, посидіти на тому знаменитому помаранчевому дивані, подивитися на реквізит зі зйомок і, звичайно, купити сувеніри. Спеціально для святкування ювілею «Друзів» була створена кавова суміш Central Perk Roast. Відвідувачам також обіцяють музичні виступи з найвідомішими піснями Фібі і візити Джеймса Майкла Тайлера, відомого за роллю Гантера, менеджера Central Perk. В якості музичного супроводу обрана пісня Smelly Cat і інші композиції, що виконувалися в шоу. В кафе також планується проводити конкурси з призами. Відзначимо, що ідея відкрити заклад по типу Central Perk не нова - подібні кафе функціонують по всьому світу, наприклад в Пекіні та Дубаї. В Нью-Йорку особливістю кав’ярні, звичайно, є «історична» батьківщина серіалу - за сценарієм шестеро друзів проживають в Манхеттені (Нью-Йорк).

Династія лідерства 125 років інновацій! www.mercedes-benz.ua

Довгоочікуваний Mercedes-Benz S-class Класика майбутнього.

24

190 років тому кінні перегони змінили годинникове виробництво назавжди

У 1821 році на кінних перегонах в Парижі Ніколя Ріуссек успішно випробував свій революційний винахід, що дозволяв записувати час з точністю до 5 секунд

На світ з’явився хронограф. На честь автора модель годинника Ніколя Ріуссек Хронограф Ювілейний випуск виконано на основі технології винаходу дисків, що обертаються.

МОНБЛАН. ІСТОРІЯ, ЯКУ ВАРТО РОЗПОВІСТИ

ЄДРПОУ: 393 353 66 Печерська філія ПАТ КБ «ПриватБанк» МФО: 300711 р/р ГРН: 2600 2052 7258 08 р/р USD: 2600 2052 7334 36 р/р EUR: 2600 4052 7324 46

На сьогоднішній день, враховуючи те складне становище, яке склалося в нашій Країні, БФ «ТЕРРИТОРІЯ ЖИТТЯ» особливу увагу приділяє направленню, пов’язаному з підтримкою обороноздатності та мобілізаційної готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного чи воєнного стану. Тому закликаємо всіх небайдужих - приєднуйтесь до нас, і ми, разом об’єднавшись, спрямуємо всі наші сили та можливості для боротьби з зовнішнім агресором! СЛАВА УКРАЇНІ!