№5, СЕРПЕНЬ 2014
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЖУРНАЛ
Міжнародні відносини>>
Агресія Росії: досвід Грузії Культура>>
Золото Криму «поїде» до Києва
Сьогодення>>
Рада прийняла один Тема номеру>> з основних законів Брехня російських для безвізового режиму з ЄС ЗМІ: ТОП - 80 Свято>>
Івана Купала 2014
Велика лаврська дзвіниця
— найвища дзвіниця Києво-Печерської лаври, одна із найвищих будівель Києва, що являє собою восьмигранну чотирьохярусну башту із позолоченим куполом. Споруджена 1731 — 1744 за проектом архітектора Йогана Готфріда Шеделя. Для будівництва дзвіниці була використана класична схема ордерної архітектоніки. У будівлі спостерігаються деякі елементи барокового стилю: спарені колони, розкріплені карнизи, обриси завершення глави. У будівництві дзвіниці застосована нова для того часу техніка.
№5, серпень 2014
У НОМЕРІ:
ЮНЕСКО: об’єкти культурної спадщини Криму належать Україні стор. 3
Верховна Рада ухвалила закон «Про вищу освіту» стор. 8
Агресія Росії: досвід Грузії стор. 12
У Донецькій області терористи збили пасажирський літак стор.6
Кастинг в балет «Великий Гетсбі»
стор. 11
Українці щодо московської аварії в метро-
стор. 11
Суспільно-політичний журнал №5, серпень 2014
Німеччина стала чемпіоном світу з футболу
свідоцтво №20601-10401Р від 28.03.2014 Засновник та головний редактор Батт Умайр Ахмад
стор. 28
Редакція може не поділяти погляди авторів статей та не несе відповідальності за зміст рекламних оголошень. Журнал виходить українською, англійською, іспанською, португальською, китайською, французькою та арабською мовами. Частина накладу розповсюджується дипломатичними представництвами інших держав в Україні та посольствами України в різних країнах світу.
Журнал «Віва Україна» висловлює щиру подяку за допомогу у підготовці номеру послу Грузії в Україні Міхеїлу Уклебі, послу України в Грузії Василю Цибенку та послу України в Пакистані Володимиру Лакомову.
Тираж 10 000 екземплярів Телефони редакції: +380 577816557 +380 949779557 www.viva-ukraine.com info@viva-ukraine.com 1
Культура
№5, серпень 2014
Золото Криму «поїде» до Києва Виставка музейних експонатів «Крим: золото і секрети Чорного моря» була відкрита у Нідерландах ще на початку лютого. Виставка була представлена в археологічному музеї Амстердамського університету «Аллард Пірсон». У ній зібрані археологічні знахідки з п’яти кримських музеїв. Серед артефактів – вироби з золота, церемоніальний шолом, коштовності. Тепер, коли Крим анексовано, незрозуміло куди повертати експонати. Тож голландці подовжили виставку до вересня. Та згодом, за даними Міністерства культури України, МЗС Королівства Нідерланди підтвердило визнання усіх експонатів виставки державною власністю України.
належала Криму. При цьому вона зазначила, що Міністерство культури буде всілякими способами домагатися повернення колекції скіфського золота на кримську землю, виходячи з рекомендацій Міністерства культури Російської Федерації та Міністерства закордонних справ РФ. У свою чергу директор департаменту інформаційної політики МЗС України Євген Перебийніс зазначив: «У контексті останніх заяв деяких офіційних представників Російської Федерації вважав би за доцільне заявити про неприпустимість намірів щодо крадіжки іншою країною національного багатства України, невід’ємну складову її культурної спадщини, що охороняється законом».
- Музейний фонд України є національним надбанням, а законним власником предметів, які належать до державної частини музейного фонду, є народ України. Це випливає зі статті 15 Закону України «Про музеї та музейну справу» та відповідних розпоряджень Кабінету міністрів України, - нагадали в міністерстві. Згідно з рішенням міністерства, зберігання та оперативне управління музейними предметами виставки після повернення в Україну, буде забезпечувати Національний музей історії України. Зараз тривають переговори з музеєм Амстердамського університету «Аллард Пірсон» щодо юридичних умов повернення виставки в Київ Крим вже відреагував на заяву Нідерландів. Мінкультури Криму Аріна Новосельська звинуватила владу України в здійсненні рейдерського захоплення колекції скіфського золота з кримських музеїв, яке експонується в Нідерландах. За словами міністра, влада України намагаються незаконним шляхом привласнити майно і колекцію, яка все життя
2
№5, серпень 2014
Культура
ЮНЕСКО: об’єкти культурної спадщини Криму належать Україні Як повідомляє перший заступник міністра культури України Олеся Островська-Люта, ЮНЕСКО дотримується резолюції Генасамблеї ООН з територіальної цілісності України і не визнає будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.
Заступник міністра зазначила, що українська сторона отримала запевнення в тому, що обговорення об’єктів культурної спадщини Криму буде здійснюватися виключно за участі України. Також Островська-Люта розповіла, що на 38-їй сесії комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО розглядався один український об’єкт «Київ: собор св. Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра». Складність питання, пов’язаного з цим об’єктом полягає в наявності забудови в охоронній (буферній) зоні, що впливає на історичну панораму міста.
Нагадаємо, минулого року до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО було внесено Херсонес Таврійський. Як повідомлялося, до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО увійшли вісім об’єктів на території України і вісім - на польській території. Зокрема, у Львівській області - Церква Вознесіння Христового у Потеличі, церкви Св. Димитрія у Маткові, церква Святої Трійці у Жовкві, церква Св. Георгія в Дрогобичі, в Івано-Франківській області - церква Святого Духа в Рогатині, церква Різдва Пресвятої Богородиці в нижньому Вербіжі, на Закарпатті - церква Вознесіння в Ясинях і церква св. Архангела Михайла в Ужок.
3
Суспільство
№5, серпень 2014
Вуличне фортепіано вітає харків’ян
Вулична бібліотека у київському парку
На вулицях Харкова тепер можна зустріти фортепіано «на прогулянці». 5 липня на площі Поезії біля пам’ятника Пушкіну протягом цілого дня кожен бажаючий міг пограти на інструменті або просто послухати виступаючих.
Тепер у киян з’явилась можливість почитати цікаву книжку у парку, навіть якщо її з собою немає. Для цього тепер є бібліотека, яка розташована прямо під відкритим небом. Проект називається «Вільна бібліотека».
Ця цікава ідея з’явилася у організаторів проекту, під час підготовки до Дня музики, але 21 червня «вигуляти» піаніно не вдалося, завадила погана погода. Та 5 липня фортепіано все ж «вийшло» погрітися на сонечку. А тим часом організатори зареєстрували сторінку музичного інструменту у соціальній мережі. На сторінці було надруковане таке привітне повідомлення: - Привіт! Я вуличне фортепіано. Я мешкаю в Харкові. Одного літнього дня мене вивезли і поставили на площу, де навколо відразу зібралися люди і заходилися грати. І танцювати, і співати. Зараз я мешкаю у гостинному подвір’ї літературного музею, але періодично буду з’являтися на вулицях міста. На фортепіано на вулиці в центрі міста люди реагували по-різному. Деякі не звертали уваги і далі шли у свої справах, деякі з цікавістю і здивуванням спостерігали за тим, що відбувається. Та все ж знайшлося багато людей, які наважилися щось зіграти. У сквері Поезії музика лунала з 11 ранку до майже 9 вечора. Координатор проекту Анастасія Іващенко розповіла, що окрім класичних композицій Баха, Шопена, також звучали мелодії британської рок-групи Pink Floyd, ресторанний репертуар. - Кілька пісень під акомпанемент Павла Чернявського заспівала Олена Кашуба. А потім під танго з кінофільму «Запах жінки» люди почали танцювати. Загалом, грали все підряд, навіть «Собачий вальс», - розповідає Анастасія. Також у «концерті» прийняли участь викладач консерваторії Ігор Приходько і його студенти. Іващенко додала, що подібні акції вже давно проводяться у Європі. А інструмент дівчині дістався від знайомого налагоджувальника, який відремонтував піаніно і віддав на розпорядження волонтерам. У планах організаторів ще кілька «прогулянок» з інструментом, поки не настали морози. Крім того друзі піаніно сподіваються, що до наступної зустрічі з харків’янами вони встигнуть оригінально прикрасити інструмент, а також зшити для нього водонепроникний чохол.
Кожен може безкоштовно взяти почитати книжку. Бокси з літературою розташовані прямо на алеях парку. Також заохочується принцип взаємності – будь-хто може додати щось цікаве з власної домашньої бібліотеки. Авторами проекту, за підтримки українського парку сучасної скульптури та інсталяції «Kiev Fashion Park», стала родина Володимира Падуна та Людмили Роздобудько-Падун. «Я художник, закінчив у 90-х Академію мистецтв, займався експериментальними видами мистецтв, але потім з дружиною перейшли до дизайну і речам, які можуть бути цікаві людям з практичної точки зору», - розповів Володимир. Мета цього проекту - обмін знаннями без обмежень. Книжкові бокси виконані у вигляді букви «V», що означає victory - перемога. Конструкція створена з металу і акрилового скла, яке не розіб’єш навіть молотком, тож незважаючи на «крихкий» вигляд, конструкція міцна. А також задумка виконана таким чином, щоб книги були захищені від снігу, дощу та інших примх погоди. Книги у вуличній бібліотеці, представлені російською та українською мовами, можуть задовольнити найрізноманітніші смаки. На одній полиці тут можна зустріти як класичні твори Дюма, Гоголя та Коцюбинського, так і роботи політичних діячів. «Книги абсолютно різні і поповнювати бібліотеку зможуть самі кияни. Всього по місту планується встановити 16 подібних конструкцій. Місця поки не визначені - все залежить від дозволів влади», - пояснив Володимир Падун. Незважаючи на те, що в парку можна безкоштовно підключитися до інтернету через вай-фай, через що багато приходять сюди з ноутбуками і планшетами, вільна бібліотека викликала живий інтерес у перехожих. «Це дуже гарна ідея! Як би там не було, але ніяка електронна книга не зрівняється зі справжньою паперовою. Відчуття, коли гортаєш сторінки, ніякими гаджетами не можна передати. Я з задоволенням буду користуватись «послугами» цієї бібліотеки і, по можливості, додам до неї щось власне», - розповіла свої враження киянка Світлана.
4
№5, серпень 2014
Суспільство
Киянин побив рекорд України у швидкубінгу Близько 50 людей із України, Вірменії і Білорусі зібралися в Одесі на перший міжнародний чемпіонат по швидкісній збірці кубика Рубіка «Odessa Open-2014», який відбувся 5-6 липня. Швидкубери (люди, які збирають кубик Рубика на швидкість) змагалися в Одесі по збірці кубиків з гранями 3*3*3, 2*2*2, 4*4*4, 5*5*5, збирали пірамідку і головоломку скьюб. А також демонстрували справжні чудеса техніки: збирали кубик ногами, наосліп і однією рукою. До речі другий результат по збірці кубика наосліп показав одесит, організатор змагань Артем Риляков. Ще один одесит Дмитро Касьян став другим у збірці кубику 5*5*5. У неділю, 6 липня, киянин Іван Вінник, використовуючи методику Джессіки Фрідріх, побив рекорд України. Він зміг з першої спроби зібрати кубик Рубіка (3 на 3 на 3, класичний) всього лише за 7,24 секунди. Цей показник зафіксували реєстратори книги рекордів України. До цього рекорд належав Ігорю Більченко, у якого був результат 7,8 секунди. Приборкувач кубиків Рубика – Іван Вінник – 16-річний абітурієнт Київського національного університету імені Шевченка. Переможець вже з першої спроби підкорив суддів унікальними здібностями, та 7,24 секунди – це не все, на що здатен Іван, його власний рекорд 5 секунд, але він не зміг його продемонструвати через надмірне хвилювання, тож чекатимемо невдовзі нових рекордів. Іван більше чотирьох років тому навчився у рідного дядька складати головоломку. Спочатку у нього довго не виходило скомбінувати у правильному порядку елементи, часом навіть хотілось той кубик закинути подалі. Але Іван хлопець наполегливий, тому він вирішив незважаючи ні на що досягти успіху. Це йому вдалося, адже невдовзі юний рекордсмен став краще навіть свого вчителя-дядька, який був для нього прикладом. Вдома у Вінника зберігається цілий ящик кубиків Рубика, а за перемогу у конкурсі в Одесі він отримав ще декілька. У списку інтересів Івана, крім кубика, футбол і музика, а у столичному університеті юнак буде вчитися на факультеті кібернетики. За реєстрацію у конкурсі учасники платили по 20 гривень, зібрані кошти були передані центру профорієнтації для дітей-сиріт в Одесі.
Підлітки розробили соціальну мережу для людей зі слабким зором В Одесі пройшов ХІ Чемпіонат України по молодіжному підприємництву у рамках Міжнародної освітньої програми SAGE-Students for Advancement of Global Entrepreneurship - «Школярі за розвиток глобального підприємництва». Більше ста кращих школярів України віком від семи до сімнадцяти років представляли свої соціальні та бізнес-проекти. Щороку учні Одеських шкіл готуються до Чемпіонату SAGE, розробляючи власні бізнес проекти. Місія SAGE спрямована на ознайомлення з азами підприємництва різних категорій населення, роблячи акцент на етичних нормах і правилах ділових відносин, соціальної відповідальності у бізнесі, цивільних правах і обов’язках. У номінації «Найкращий соціальний проект» перемогли підлітки, які створили соціальну мережу, в якій можна керувати голосом. Одеські школярі Борис Чубін («Приморський» ліцей), Арсен Оганесян (гімназія № 1 ім. А.П. Бистріної), Костянтин Коляновский (НВК «Гармонія») і Ельмір Еюбов (ЗОШ № 8) представили свій проект «Всесвітня соціальна мережа для сліпих і людей з вадами зору», який і став переможцем. Проект розроблений з метою об’єднання всіх сліпих та людей з вадами зору на єдиній платформі. За задумом розробників «Всесвітня соціальна мережа для сліпих і людей з вадами зору» має адаптувати інвалідів у соціумі і забезпечити комфортне проживання в міському просторі. Проект назвали GO, а приєднатися до нього можна, створивши власну сторінку за допомогою голосу. Ідея належить 15-річному учневі Приморського ліцею Борису Чубіну, який прославився тим, що винайшов торік бюджетну альтернативу електронному поводирю. - Мої товариші розробили голосові аптеку, магазин і бібліотеку, - розповів Борис, - А я вирішив об’єднати функції, створивши програму для людей з обмеженими можливостями. На сайті незрячі зможуть об’єднатися в гуртки за інтересами, заспівати хором он-лайн, почитати книгу, замовити товар, знайти нових друзів і навіть другу половинку. За допомогою голосу також можна буде надиктувати повідомлення і описати себе співрозмовнику. Звісно, «аватарок» у мережі не буде, але за ключовими словами, можна прослухати список підходящих кандидатів або груп на вибір. - Як правило, люди з обмеженими можливостями соромляться знайомитися на вулиці, а незрячим в два рази складніше це зробити, - каже ідейний натхненник. - А наша програма допоможе їм знайти друзів. Соціальні інноватори обіцяють: мережа запрацює вже в новому навчальному році. Після цього програму можна завантажити на комп’ютер, телефон або інший сучасний гаджет. Зараз розробники шукають інвесторів, адже тільки для створення зразка їм необхідно близько 20 тисяч доларів. Також переможці українського чемпіонату готуватимуться за спеціальною програмою, щоб гідно представити Україну на Чемпіонаті Світу по молодіжному підприємництву міжнародної програми SAGE - 2014, який пройде з 8 по 13 серпня 2014 року в Москві. 5
№5, серпень 2014
Сьгодення
У Донецькій області терористи збили пасажирський літак: 295 загиблих Недалеко від російського кордону на території України 17 липня приблизно о 16 годині був збитий пасажирський літак Боїнг-777 малазійських авіаліній, він слідував рейсом Амстердам-Куалу-Лумпур. Майже три сотні пасажирів було на борту, всі вони загинули. Літак був на висоті 10 км, коли зник з радарів. Згодом він впав біля міста Шахтарськ Донецької області. На борту знаходилося 280 пасажирів і 15 членів екіпажу, які летіли з Амстердама до столиці Малайзії Куалу-Лумпур. Серед пасажирів були громадяни Голландії, Австралії, Малайзії, Індонезії, Великобританії, Німеччини, Бельгії, Філіппін і Канади. «295 осіб загинули», - повідомив радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко. Літак був збитий із зенітно-ракетного комплексу «Бук». Трупи пасажирів розкидані в радіусі 4 кілометрів від катастрофи. Очевидці кажуть, що навіть можна знайти паспорта загиблих. Всесвітню мережу вже наповнили відео з зображенням, як падав Боїнг, за кадром можна почути радісні виклики щодо падіння «українського військового літака», який потім виявився малайзійським пасажирським. До речі проросійські терористи також не проминули похвалитися новим «досягненням», і у соціальній мережі лідер терористів Ігор Стрєлков з радістю відрапортував, що щойно збили український літак АН-26: «У районі Тореза щойно збили літак Ан-26, валяється десь за шахтою «Прогрес». Попереджали ж - не літати на «нашому небі». А ось і відео-підтвердження чергового «пташкопаду». Пташка впала за терикон, житловий сектор не зачепила. Мирні люди не постраждали», - цинічно коментує Стрєлок. Коли терористи зрозуміли свою помилку, то видалили запис. Крім цього, ще один керівник терористів - Ігор Безлер, більш відомий як Біс - відзвітував про збитий літак полковнику Василю Гераніну. Їх розмова була прослухана Службою безпеки України і викладена в YouTube Спочатку «Біс» говорить, що це український літак, але потім передзвонює і доповідає, що це цивільний літак з багатьма жертвами. Вони навіть спочатку спробували виправдати цей крок тим, що нібито на літаку перевозили шпіонів, а коли зрозуміли всю масштабність трагедії, то стали заперечувати взагалі причетність до цієї події. Тим часом російські ЗМІ вже опублікували безліч різноманітних версій того, що сталося. Одна версія неймовірніше іншої, але всі їх об’єднує те, що винна, звісно, Україна. Сам Володимир Путін подію прокоментував так: «Безумовно, дер-
жава, над територією якої це сталося, несе відповідальність за цю страшну трагедію. Хочу відзначити, що цієї трагедії б не сталося, якщо б на цій землі був мир», - змістовно зазначив президент Росії. Узагальнюючи російські версії розвитку подій, можна зазначити наступне: українська армія насправді хотіла збити літак Путіна (не будемо думати про те, що це фактично початок війни, про що, звісно, «мріють» українці), тому у небо піднялись українські літаки, але вони сплутали колір авіалайнерів і пішли за малайзійським боїнгом. Та підступний план українців вирахував іспанський диспетчер Карлос, який побачив за авіалайнером переслідувачів. У підтримку цієї версії також знайшлися «очевидці», які на відстані 10 кілометрів змогли розгледіти і малайзійський боїнг, і переслідуючий його український СУ-25 (який, до речі, на такій висоті літати не може). Америка знала наперед про помилку української армії і заздалегідь наповнила колись загублений літак якимись трупами за підробними документами, щоб підставити «Новороссію». Приблизно так виглядають «правдоподібні» версії «компетентних» російських ЗМІ.
А заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ, Леонід Калашников, вважає, що не важливо, хто збив Боїнг. Про це він заявив в ефірі телеканалу «Дождь». На питання журналіста про важливість встановлення винного у ситуації, Калашніков відповів: «А що вам легше стане, якщо ви дізнаєтеся?» Звісно, ні, кому це цікаво? Тим часом тисячі українців почали приходити до посольства Нідерландів, щоб висловити співчуття у зв’язку з трагедією у небі над Донбасом. До посольства Нідерландів у Києві на Контрактовій площі йдуть кияни з квітами, запалюють свічки і лампадки. Приходять також з іграшками, адже на борту були і діти. Співробітниця посольства навіть вийшла зі сльозами на очах і 6
№5, серпень 2014
Сьогодення
подякувала за співчуття. Мер Києва Віталій Кличко також відніс квіти до посольства Нідерландів. В Україну прибули міжнародні експерти від ОБСЄ з Нідерландів та Австралії для встановлення причин аварії, але довгий час не могли потрапити на місце трагедії через бойові дії, що проводяться у цьому районі. «У цій зоні не ведуться бойові дії - це розпорядження президента України, українські військові це розпорядження виконують на 100%, - запевнив прес-секретар РНБО Андрій Лисенко, - Те-
рористи, знаючи про це, провокаційно скоюють там вибухи і здійснюють обстріл цієї території. Ми заявляємо офіційно, що українські військові на даній території бойових дій не ведуть », заявив Лисенко. Пізніше так звана ДНР у своїй заяві проголосила, що не допустять міжнародних експертів, тому що вважають, що експерти не є нейтральними і діють в інтересах України, а структура ОБСЄ контролюється США. Міжнародні експерти, серед яких представники Нідерландів та Австралії з 27 липня не могли потрапити на місце катастрофи. І тільки 31 липня експерти змогли добратися до місця падіння літака. Майже 80 експертів з пошуковими собаками досліджували місце трагедії. Та на момент виходу номеру терористи знову заблокували автоколону експертів. До роботи повинні були приступити 124 фахівця, які рухалися на місце аварії літака на 18-ти автомобілях. Група планувала обстежити два поля західніше місця катастрофи.
«Залишаємося людьми та співчуваємо» українці щодо московської аварії в метро В ранкову годину пік 15 липня в московському метро сталась аварія. Потяг між станціями «Слов’янський бульвар» і «Парк перемоги» на швидкості 70 км/год зійшов з рейок. Найбільше постраждали перші три вагони. Загальна кількість постраждалих складає приблизно 160 осіб, 146 з них госпіталізовані, 23 особи загинули. Рятувальники вже витягли всіх загиблих і постраждалих із пошкоджених вагонів у московському метро, повідомив віце-мер Петро Бірюков. Згідно з даними пана Бірюкова, в московських лікарнях перебувають 128 постраждалих. Як повідомив офіційний представник слідчого комітету РФ Володимир Маркін, аварія в метро Москви могла статися через те, що стрілочний механізм зафіксували неналежним чином - дротом, який порвався. Встановлено, що серед загиблих є громадянка України, 1957 р.н., тіло якої було упізнано і знаходиться у судово-медичному морзі «Царіцино». Тіла всіх загиблих упізнані, інших громадян України серед загиблих немає. Серед постраждалих також є три громадянки України, дві з них після отримання
першої медичної допомоги від госпіталізації відмовились, одна громадянка перебуває у 13-му відділенні травматології міської клінічної лікарні № 64 Москви. Справа залишається на контролі МЗС та Посольства України в Російській Федерації. Незважаючи на те, що відбувається на Сході країни, українці залишаються людьми і відрізняють звичайних росіян від тих, хто продовжує ескалацію конфлікту на Донбасі, і співчувають постраждалим. Ще в день трагедії українці стали приходити до посольства РФ у Києві, вони поклали квіти, свічки, записки зі словами співчуття. Кияни приходили до посольства Російської Федерації і в наступні дні. 7
№5, серпень 2014
Сьогодення
ВР ухвалила закон «Про вищу освіту» Народні депутати підтримали у другому читанні та в цілому законопроект «Про вищу освіту» (нова редакція). За відповідне рішення проголосували 276 нардепів. Закон прийнято з поправками і підлягає техніко-юридичному редагуванню. Голова Комітету ВР з питань науки і освіти, народний депутат від «Батьківщини Лілія Гриневич при представленні проекту звернула увагу, що спроби прийняти цей документ тривали 5 років. До його тексту надійшло близько тисячі пропозицій від громадськості. Гриневич вражає, що законопроект допоможе Україні увійти у Європейський освітній простір. Зазначеним законом вводиться автономія вищого навчального закладу. Згідно з документом, автономія ВНЗ - це самостійність, незалежність у прийнятті рішень з організації освітнього процесу, наукових досліджень, економічної та іншої діяльності, самостійного добору кадрів в межах встановлених цим Законом. Також закон регулює ЗНО як основний критерій вступу до вузу, а також прописується більше можливостей для самоврядування студентів. Документ також забороняє стягувати плату зі студентів за виготовлення дипломів Так, документ передбачає, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий) рівень; науковий рівень. Відповідно до цього, здобуття вищої освіти на кожному рівні передбачає успішне виконання відповідної освітньої або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. Законом скасовується ступінь кандидата наук. Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вищою радою навчального закладу або наукової установи у разі успішного виконання відповідної наукової програми і публічного захисту дисертації. Згідно з документом, атестація здійснюється відкрито і гласно.
«Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, в тому числі під час захисту дисертації, можуть вільно здійснювати аудіо - та/або відеофіксації процесу атестації», - йдеться в законі. Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, здійснюється постійно діючою або разовою спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу або наукової установи, акредитованою Національним агентством щодо забезпечення якості вищої освіти, на підставі публічного захисту наукових досягнень у формі дисертації. Здобувач ступеня доктора філософії має право на вибір вченої ради. Забезпечується додатковий простір для роботи викладачів, у тому числі для наукової роботи. При цьому наголошується, що виявлення плагіату є підставою для скасування рішення про захист дисертації. Також передбачається створення системи забезпечення якості вищої освіти, зростання частки роботодавців та бізнесу у формуванні критеріїв вищої освіти і оцінки компетенції випускників. Передбачається, що дисертації осіб, які здобувають ступінь доктора філософії та доктора наук, а також відгуки будуть публікуватися на сайтах відповідних вузів. 8
№5, серпень 2014
Сьогодення
Рада прийняла один з основних законів для безвізового режиму з ЄС Верховна Рада України ухвалила закон, згідно з яким відбитки пальців громадян України вноситимуть в Єдиний державний демографічний реєстр та документи для виїзду за кордон. За закон про внесення змін до закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» проголосували 233 народних депутати з 254, зареєстрованих у залі засідань у вівторок 22 липня. Голосування проводилося кілька разів через брак необхідної кількості голосів. Згідно з законом, за згодою особи відцифровані відбитки пальців рук вносяться в безконтактний електронний носій у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, проїзного документа біженця. Відцифровані відбит-
ки пальців рук людини після внесення в безконтактний електронний носій вилучаються з Реєстру та знищуються. У законі зазначено, що відцифровані відбитки пальців рук особи отримуються після досягнення нею 12-річного віку. Як говориться в пояснювальній записці до закону, його прийняття дозволить забезпечити виконання рекомендацій європейський фахівців з лібералізації візового режиму з Євросоюзом. Довідка: введення в Україні біометричних закордонних паспортів, які міститимуть відбитки пальців їхніх власників, є основною вимогою Євросоюзу для спрощення візового режиму. Влада України пообіцяла, що біометричні паспорти почнуть видаватись 1 січня 2015 року, і будуть майже вдвічі дешевші, ніж сьогоднішні закордонні паспорти.
9
№5, серпень 2014
Свято
Івана Купала 2014 Православне свято Івана Купала в 2014 році припало в ніч з неділі на понеділок 6-7 липня. Купала відсвяткували у Києві та в багатьох інших містах України. У столиці з розмахом відзначили свято, кияни сплели 300-кілограмовий вінок з польових квітів, добували вогонь за допомогою дерев’яних паличок, брали участь в обрядах і за традицією стрибали через вогнище. Стародавнє свято Івана Купала на честь сонця відзначають в день Літнього сонцестояння, але в православній традиції (за старим стилем) він припадає на 6-7 липня. Іванов день заповнений обрядами, пов’язаними з водою, вогнем і травами: багаття, вінки, купання.
на борошно. За цим процесом тепер можуть спостерігати всі відвідувачі», - розповіли в музеї. У «Мамаєвій Слободі» свято Івана Купала відзначали цілих два дні. І, як це було неодноразово, проходило за нетрадиційним сценарієм. У суботу всіх запросили на «Купайлиця». Організатори розповіли, що серед відвідувачів обрали найкрасивішу пару - хлопця і дівчину (їм довелося танцювати на возі),а також хлопців запрягли в вози замість коней, і вони катали дівчат. На другий день дівчата прикрашали стрічками, бубликами та цукерками дерево «Марену» і сплели з соломи «Купалу». Завершилося святкування хороводом і парними стрибками через багаття. А в парку «Київська Русь» розіграли справжню давню виставу. «Ми привезли три вози польових квітів - маків, ромашок, волошок, та протягом 4 годин усі бажаючі брали участь у плетінні вінка-гіганта. У результаті вийшов «букет» діаметром 7 метрів і вагою 300 кілограм. Ми поклали його посередині дитинця і водили навколо нього хоровод - так званий слов’янський вихор, з трьох кіл. Також вперше ми провели обряд «12 місяців»: поставили по колу 12 коней, кожен з яких символізував один з місяців року. Відвідувачі створили зовнішнє коло хороводу, а тварини – внутрішнє. Як єднання людини і природи», - розповів режисер парку «Київська Русь» Олександр Андрієнко. Кожен міг підійти до коня, погладити її і загадати бажання. Завершилося святкування о 4 ранку зустріччю світанку і запуском палаючого колеса. В Одесі народні гуляння відбулися на пляжі санаторію «Росія». Відчути, що таке купальська магія, прийшли близько сотні одеситів і гостей міста, багато з яких вбралися у вишиванки і наділи вінки. Кульмінацією свята стало розведення багаття, який за переказами повинен виганяти злих духів. Потім з захватом прийшли і спалили опудало Марени. Для антуражу організатори запросили на свято майстрів фаєр-шоу і кілька музичних колективів. До речі, один з них приїхав до Одеси з Луганська. Після були хороводи, традиційні стрибки через багаття і спускання на воду вінків.
Сотні киян зібралися в неділю в Пирогово на гуляння в честь Івана Купала. Багато гостей прийшли в традиційних вишиванках. На святі люди плели вінки, стрибали через багаття, співали і танцювали. У музеї під відкритим небом у Пирогово свято Івана Купала збігся із запуском водяного млина XIX століття. Відшукали його співробітники музею в 1979 році в Карпатах. «Його використовували до 1960 року, однак незабаром колгоспи стали відмовлятися від подібного методу помелу і млин перетворився на занедбаний об’єкт. Наприкінці 70-х млин привезли в музей і помістили до експозиції «Карпати». Через більш ніж 40 років він прийшов в аварійний стан, і якби не реставрація, то він би просто розвалився на частини», - розповіла Наталія Іванченко, науковий співробітник Музею. Реставрували млин за гроші спонсорів два місяці, витративши 150 тисяч. «Поміняли два дерев’яних колеса і встановили 4 оригінальних кам’яних жорна. Також поруч з колесами викопали невелику водойму. Вода падає зверху на лопаті, і вони крутяться, обертаючи жорна. Співробітник музею засипає зерна пшениці, і вони перемелюють
10
№5, серпень 2014
Культура
Кастинг в балет «Великий Гетсбі» У липневі дні в Києві стартував міжнародний кастинг танцівників для балетного проекту «THE GREAT GATSBY». Режисер-постановник - Дуайт Роден, художній керівник нью-йоркського Complexions Contemporary Ballet, визнаний The New York Times одним з найбільш затребуваних хореографів наших днів, композитор - Костянтин Меладзе. Арт-директором балету і виконавцем головної партії виступає Денис Матвієнко, який давно отримав світове визнання і палку любов українських балетоманів. Зараз Денис - прем’єр Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі, але знаменитий танцівник знаходить час і сили для проектів у себе на батьківщині. Кияни побачать «Великого Гетсбі» вже в жовтні на сцені палацу «Україна». «THE GREAT GATSBY» - проект не тільки красивий, але і дуже складний, що вимагає величезної віддачі від усіх учасників, і що передбачає тривалий репетиційно-постановочний період. Тому балет готуватиметься за західним принципом, коли трупа постійно видозмінюється. Кожен з кількох складів, які налічують разом з солістами по 28 осіб, може оновлюватися, так що, юні балетні дарування, увага! Кастинги в проект час від часу будуть проводитися знову. Початковий же кастинг зібрав близько 50 учасників з усієї України, отримані також заявки з Кореї і США. У двох залах київського Будинку вчителя з претендентами протягом багатьох годин займалися сам Денис Матвієнко, а також асистенти Дуайта Родена та учасники Complexions Contemporary Ballet Христина Дулінг і Гері Джетер. Доленосні для учасників кастингу рішення приймало журі, до складу якого, крім Дениса Матвієнка, входили Дуайт Роден і продюсер проекту Олена Матвієнко. Ті, кого відібрали, вже приступили до роботи: у ході репетицій остаточно проясниться, хто з них все-таки потрапить в трупу. Кастинг сам по собі нагадував театральну постановку: різні характери, артистичні типажі, досвід, відразу видно, хто вже відчував адреналін великої сцени, а хто тільки мріє про яскраве світло софітів. Ось хтось не відходить від балетного станка навіть під час
нечисленних і коротких перерв. Розминається. Стає на високі полупальці і в сотий раз критично оцінює себе в дзеркалі навпроти. Проходить на наступний етап кастингу. А хтось інший не упускає можливості покрасуватися перед камерами і дати інтерв’ю. В очах впевненість. Але ні, йому говорять «велике спасибі» і вказують на роздягальню. Може, іншим разом. А може, ніколи.
11
№5, серпень 2014
Міжнародні відносини
Агресія Росії: досвід Грузії Посол України в Грузії Цибенко Василь Григорович для журналу «Віва-Україна»
Сьогодні, на моє глибоке переконання перед нами стоїть, у першу чергу, завдання повернення миру на сході нашої держави та концентрація зусиль на модернізацію країни. Як відомо, на території Донецької області був збитий пасажирський літак малайзійських авіаліній Боїнг-777. Проросійські бойовики перешкоджали незалежному розслідуванню (не віддавали «чорні скриньки», вивозили тіла загиблих), як ви вважаєте, чому так відбувається? Логіка їх поведінки досить примітивна. Вона розрахована на те, що шляхом маніпуляцій їм удається уникнути відповідальності. Проте, після катастрофи, яка сталася 17 липня ц.р. з малайзійським літаком в небі над Донецьком, світ має змінити своє ставлення до подій на сході України, а також до тих, хто ще підтримує проросійських сепаратистів. Уже цілком очевидно, що санкції до Росії з боку міжнародного співтовариства мають бути більш дієвими, а можливо і більш жорсткішими. І в основі їх вибору мають домінувати цінності і принципи, а не ціна питання.
Які зараз взаємовідносини між Україною і Грузією? Наразі взаємовідносини між Україною і Грузією, як і раніше, є досить гармонійними, конструктивними і успішними. Та й насправді, вони іншими не можуть бути, адже упродовж багатьох віків вони формувалися і розвивалися на засадах взаємної поваги, партнерства та дружби. Слід особливо відмітити, що взаємини між двома країнами пройшли важкі випробування, під час яких Україна і Грузія завжди були разом. Разом і в радості, і в біді. І зараз ми також разом долаємо непростий шлях в сім’ю європейських народів, розв’язуючи при цьому багато схожих проблем.
Щодо економіки. Як розвиваються відносини між українським і грузинським бізнесом? Між Україною і Грузією уже багато років діє режим вільної торгівлі, що, безумовно, сприяє динамічному розвитку торговельно-економічних відносин, створює привабливі умови для взаємодії бізнесових кіл двох країн. Правда, в цьому році, у зв’язку з подіями в Україні, товарообіг між нашими державами дещо скоротився. Але, за оцінками експертів, це явище тимчасове. Як тільки в Україну повернеться мир, бізнес першим відчує позитивні сигнали і відновить свою активність.
Як ви оцінюєте стан і перспективи Грузії? А окупованих територій Абхазії і Південної Осетії?
Грузія провела багато внутрішніх реформ. Чи проводиться робота з вивчення цього досвіду? Як використовує ці знання українська сторона?
Сьогодні Грузія демонструє високу динаміку свого розвитку і, як ніколи раніше, має досить гарні перспективи у контексті її інтеграції у Європейський союз, хоча для цього необхідно ще виконати великий обсяг непростої роботи. І це не лише моя особиста думка. Що ж стосується Абхазії і Південної Осетії, то процес їх реінтеграції досить складний і тривалий. Усім необхідно набратися терпіння і зосередити увагу на головному – на облаштуванні Грузії, до речі, як і Україні, на створені сучасних умов для благополучного і безпечного життя людей. І треба віддати належне новому грузинському уряду, який наполегливо працює над вищезазначеним.
Дійсно, Грузія має великий досвід успішного реформування усіх важливих сфер життя. Особливо відчутні тут позитивні зміни у боротьбі з корупцією, веденні бізнесу, наданні адміністративних послуг населенню через унікальну систему будинків юстиції, в яких люди без зайвої бюрократії можуть швидко вирішити будь-які життєві питання. Цілком зрозуміло, що такий досвід цікавий і для нашої держави.Тому з метою його вивчення упродовж 3-х останніх років Грузію відвідали дуже багато урядових, відомчих і регіональних делегацій. Усі вони були в захопленні від побаченого. Але до запровадження у нас життєво необхідних змін, справа, на жаль, так і не дійшла. Сподіваюся, що з приходом до влади команди народної довіри ситуація кардинально зміниться на краще. Принаймні я це відчув під час нещодавнього перебування в Грузії урядової делегації України на чолі з міністрами юстиції та інфраструктури П.Петренком і М.Бурбаком. У мене склалося враження, що ці молоді люди, дійсно, налаштовані на важку працю з облаштування нашої держави.
Є думка, що Крим повторив долю окупованих територій. Як ви вважаєте, що чекає Крим у складі РФ? Події в Криму, Придністров’ї, Абхазії та Південній Осетії, дійсно, розгорталися за дуже схожими сценаріями, які, звичайно, мали і свої особливості. В той же час мені здається, що нам не варто сильно перейматися тим, як буде жити Крим у складі Російської Федерації. Незважаючи на російську окупацію, Крим був і залишається суверенною територією України. Відновлення українською строю це лише питання часу. 12
№5, серпень 2014
Міжнародні відносини
Посол Грузії в Україні Міхеїл Уклеба для журналу «Віва-Україна»
Чи є діаспора українців у Грузії? Скільки українських громадян постійно живе і працює в Грузії? Українська діаспора в Грузії невелика. Вона налічує лише декілька тисяч наших співвітчизників. Ще близько однієї тисячі тут тимчасово проживає і працює. Найбільш помітною серед українських громадських організацій є Асоціація українців-мешканців Грузії, яку багато років очолює невтомний ентузіаст і великий патріот Михайло Федорович Борис. Він і його колеги, звичайно за підтримки Посольства, роблять багато для того, щоб українство на теренах Грузії жило і розвивалося, щоб молодь мала можливість вивчати материнську мову, звичаї і традиції українського народу, щоб підтримувалися зв’язки зі своєю історичною Батьківщиною. Для цього при Посольстві та Інформаційно-культурному Центрі Асоціації діють недільні школи, в яких викладачами працюють чудові майстри-педагоги – М.Гриценко, Л.Татарашвілі та В.Марджинішвілі. Чи багато туристів з України відвідують Грузію? Ви можете сказати, які у них враження від країни?
Багато хто помічає схожість того, що пережила Грузія у 2008 році, з тим, що переживає Україна зараз. Південна Осетія, Абхазія та Крим. Що ви думаєте з цього приводу?
Грузія завжди приваблювала до себе людей із різних куточків світу. Той, хто хоч раз тут побував, назавжди запам’ятав і красиві краєвиди, і грузинську гостинність, і особливий місцевий дух, який важко передати словами, але який відразу відчувається у всьому. Грузія – це те місце, куди завжди хочеться повернутися. І люди сюди їдуть, в тому числі і з України. За декілька останніх років чисельність гостей із нашої країни до Грузії зросла більш ніж удвічі і досягла у 2013 році 126 тис. осіб. Напевно, читачам Вашого часопису буде цікаво дізнатися, що у 2009 році між нашими державами щотижня виконувалося лише 14 регулярних авіарейсів, а зараз – більше 30.
Схожість, безумовно, є. Грузія пройшла й досі проходить дуже важкий шлях. На сьогоднішній день окуповано більш 20% території Грузії, оголошена незалежність так званої Абхазії і Південної Осетії. Але все, що передувало цьому, дуже схоже з ситуацією в Україні, особливо на Донбасі. Крим – це окрема тема, цьому не можна знайти аналогів в Грузії, але тому, що відбувається на Донбасі паралелей багато. У 2008 році трапилася російсько-грузинська війна, але все почалося ще в 90-х роках, коли в 92-93 році йшла війна в Абхазії, потім в Південній Осетії, коли нас зіштовхнули з абхазами і осетинами, з нашими братами. Так що все це ми проходили. В результаті, політика, яку проводила Росія по відношенню до сусідньої незалежної суверенної країни, такою, якою є Грузія, призвела до того, що в 2008 році це завершилося війною. А до цього Росія заохочувала і підтримувала сепаратизм в Абхазії і Південній Осетії, була також в ролі миротворця, була присутня як миротворчі війська СНД, хоча жодна інша країна СНД не була представлена у миротворчих військах. Ось це все призвело до війни між Росією і Грузією. І ось досі 20% території Грузії окуповано, не дивлячись на те, що є міжнародні зобов’язання, було підписано угоду Медведєва-Саркозі і Саакашвілі. Євросоюз тоді був посередником, був оформлений документ, відповідно до якого Росія повинна була покинути окуповані території, повернути свої війська і допустити міжнародних спостерігачів, а зокрема представників Євросоюзу. Спостерігачі досі перебувають на території Грузії, але їх не допускають на окуповані території, де вони в першу чергу повинні бути, щоб були захищені права людей, які звідти були вигнані. За весь час було вигнано понад 400 тис. людей, була проведена етнічна очистка, десятками спалювали села, люди залишалися без даху над головою, без нічого, та й досі Росія ігнорує зобов’язання. У нас ведеться Женевський формат переговорів, де учасники ООН, ОБСЄ, Євросоюз, США, Росія і Грузія. Буквально два тижні тому завершився черговий раунд, але результатів немає, на жаль, така ситуація. Було багато схожостей, зіткнення людей, заохочення агресії, сепаратизму, тероризму і т.д. і ось результат: катастрофа з літаком, скільки невинних людей загинуло через це.
Що б ви побажали українському народу, і в тому числі читачам «Віва Україна»? Насамперед усвідомлення того, що те, якою буде Україна залежить лише від нас самих. Не забувати, що кожного разу, коли ми втрачали свою незалежність, це траплялося не тільки і не стільки через зовнішні чинники. На моє глибоке переконання, це відбулося в першу чергу через те, що ми не змогли відшукати адекватну відповідь на ті непрості виклики, які поставали перед нами. Ось і зараз ми знову переживаємо чи не найскладніший виклик у своїй новітній історії. Від того, якою буде наша відповідь на нього, такою буде і Українська держава. Вірю, що цього разу наша відповідь буде правильною, адже занадто багато людей віддали своє життя, щоб Україна була вільною і успішною. Наш обов’язок зберегти пам’ять про них і кожного дня конкретними справами наближати країну до цієї великої мети. Для цього необхідно не чекати манни небесної, добре вчитися, чесно жити і працювати вірити в Бога і у власні сили. І тоді у нас буде усе гаразд. Ми ж українці! Слава Україні!
Ті, хто підтримують анексію Криму, вважають, що Крим буде другим Сочі, курортом номер один. Чи сталося це з окупованої Абхазією і Південною Осетією? Абхазія раніше вва13
№5, серпень 2014
Міжнародні відносини жалася одним з кращих курортів СРСР. Що ж там відбувається зараз?
що стосується Криму, то частина грузин поїхала. До української влади звернень не було. А ось з Донецька та Луганська звертаються люди, невелика кількість, але звертаються. І не тільки громадяни Грузії, які живуть в Україні, а й громадяни України, етнічні грузини. Ми, звичайно, намагаємося їм допомогти. Дуже багато людей приїжджають без паспорта тощо, ми оформляємо і допомагаємо. Звичайно, війна – це дуже погана річ, ось в Грузії 400 тис. людей водночас втекли, в чому були одягнені, тому почуття солідарності у нас набагато більше, ніж у будь-кого іншого. Звичайно, краще б ми цього не знали, але ми це пройшли і проходимо, бо ще раз скажу – 20% території у нас окуповано.
Може, звичайно, комусь і хочеться, щоб ці місця були процвітаючими, але ви мені не зможете назвати жодної окупованої території, яка була б успішною. Розумієте, це територія, на якій не діють міжнародні зобов’язання, вона поза зоною міжнародного права. Ось, наприклад, Абхазія, ну як вона може бути успішною, які можуть бути туристи? Людям там не гарантована безпека. Свобода людей, права людини, міжнародні зобов’язання. Тільки 4 країни визнали незалежність так званої Абхазії і Південної Осетії, звичайно, про який туризм може йти мова. Хто зараз приїде в країну, якщо вона неприваблива? А ось, наприклад, в Грузії були проведені значні реформи, тому багато туристів і приїжджає. Минулого 2013 року Грузію відвідало 5,4 млн. туристів, цього року очікуємо 6 млн., притому, що населення самої Грузії 4 млн. Ось уявіть, у нас туристів більше, ніж самого населення. Щороку Грузія розвивається, інфраструктура, нові готелі, нове обслуговування і т.д. І людей це приваблює, наприклад, Україна входить в 5-ку провідних туристичних партнерів Грузії, не дивлячись на те, що Україна безпосередньо не межує з Грузією. У 2013 році Грузію відвідало 126 тис. Українських туристів, це на 65% більше, ніж у 2012 році. А цього року, навіть, незважаючи на те, що серпень, вересень, жовтень попереду, Грузію відвідала 61 тис. українських туристів і це на 11 тис. більше, ніж за аналогічний період у 2013 році. Звісно, перші 4 партнера це наші сусіди – Туреччина, Азербайджан, Вірменія і Росія. З Росії теж збільшився потік туристів, не дивлячись на те, що у нас немає дипломатичних відносин. Ось в цьому наш плюс, в цьому наша привабливість. І це майбутнє для України, коли Україна проведе реформи. Зараз вже підписали угоду з ЄС. Ми йдемо європейським шляхом, це реформи, це боротьба з корупцією, це поліпшення іміджу наших країн, інвестиційного клімату. Звісно, це все збільшує нашу привабливість, і це хороший приклад для окупованих територій. Цифри самі говорять за себе, в Абхазії цього, на жаль, немає, не дивлячись на море. Адже все має бути: банківська система, відкритість, безпека. Звичайно, коли ми будемо успішні, коли будемо розвиватися економічно, коли будемо інтегрувати в ЄС, ось ці кроки, які робимо, то скоро в 2015 році і Україна, і Грузія отримає безвізовий режим. Підписана угода охоплює і тимчасово окуповану Абхазію, тимчасово окуповану Осетію, тимчасово окупований Крим. Але треба багато трудитися, працювати, реформуватися.
Як ви вважаєте, чи є ефект від санкцій, які застосовують по відношенню до Росії? Як це допомагає Україні? Міжнародна підтримка це, звичайно, дуже важливо, це один з вирішальних моментів. Якщо ми повернемося в історію, у випадку Грузії, в 90-х роках нам практично не надали міжнародної допомоги. Ми були один на один з тією агресією з боку Росії. І навіть у випадку війни 2008 року, вже, звичайно, була якась допомога, було підписано угоду про припинення вогню, але далі цього ми не пройшли. А у вашому випадку, вже відчутна суттєва міжнародна підтримка. І коли такі серйозні гравці, як США, ЄС, 28 розвинених країн приймають санкції, це стосується банківської системи, фінансів, інвестицій, кредитів, це серйозний удар. Такі речі показують країні, в бік якої застосовуються санкції, що пора повернутися в цивілізоване поле. Те, що вас підтримали сто держав, членів Генеральної Асамблеї ООН – це дуже велика перемога. Яку пораду ви могли б дати Україні як представник країни, яка пережила подібне? Найбільший порада – треба намагатися, щоб був мир. Холоднокровності, витримки, спокою. Доброго ставлення один до одного, до речі, у вас дуже сильно відчувається солідарність. Коли проходили президентські вибори, люди проявили дуже велику громадянську відповідальність, вони в черги шикувалися, щоб проголосувати. Чому? Тому що вони віддавали голос за майбутнє країни, це була підтримка своєї держави. Коли наші спостерігачі приїхали, вони були дуже здивовані, що по 2-3 години люди стояли в чергах, щоб проголосувати. Це говорить про те, що люди відповідальні, у них є солідарність зі своєю державою.
Тобто один з можливих сценаріїв для Криму: його чекає та ж доля, що й окуповані території Грузії? Люди просто побояться туди поїхати?
Як відомо, на території Донецької області був збитий пасажирський літак малайзійських авіаліній. Проросійські бойовики перешкоджали незалежному розслідуванню (не віддавали «чорні скриньки», вивозили тіла загиблих), як ви вважаєте, чому так відбувається?
Звичайно, хто туди поїде, ніхто не поїде, це небезпечно, права людини не захищені, журналісти не можуть поїхати. І ще справа в тому, що коли територія знаходиться поза міжнародним сегментом, звісно, там росте і наркотрафік, контрабанда зброї, тому що поза міжнародним контролем. Ось такі речі відбуваються на окупованих територіях. Це всім відомо, це факт.
Це неподобство, вони поза міжнародним полем, вони творять, що хочуть. Не розуміють, про що йде мова, коли близько 300 осіб загинуло, ні за що, ні про що. Їхали собі: хтось відпочивати, хтось додому, і раптом впали в небі України. Це злочин проти людства, збитий цивільний літак, стільки людей загинуло, ще й при цьому не сприяють. Мабуть, є, що приховувати. Ось як це можна назвати? Я навіть не можу підібрати назву. Зараз йде міжнародне розслідування, літак збили, не сам же він упав, його саме збили, організатори і виконавці повинні бути покарані. Відповідно до міжнародних вимог, міжнародного правосуддя. Щоб в майбутньому такі речі не траплялися.
Як вчинили громадяни Грузії, які перебували на території Криму в момент анексії? Чи отримали вони своєчасну допомогу від української влади? Чи багато громадян Грузії залишилося в Криму? Точних цифр по регіону ми не можемо вам сказати, але 14
№5, серпень 2014
Міжнародні відносини
Щодо економічних відносин з Україною. Розкажіть про товарообіг України з Грузією, в яких галузях він відбувається?
Союзу. Тоді ми стали експортувати в більш ніж 43 країни нашу продукцію. Це і Китай, США, країни Європи, Азії, а зараз вже і на ринок Росії нас допустили. Наша продукція вже конкурентоспроможна. А стосовно угоди, то коли ми вступимо в зону вільної торгівлі, наш експорт збільшиться на 12% за рахунок європейського ринку, а наш імпорт збільшиться паралельно на 7-7,5% і плюс наша економіка отримає близько 300 млн., наш ВВП збільшиться десь на 2%. Це грубі оцінки, які підрахували експерти. Головна мета для Грузії – це європейська і євроатлантична інтеграція. Ми від цього не відмовлялися, на відміну від інших країн, які призупинили вступ в НАТО, і ми зараз зробили дуже важливий крок, ми підписали асоційовану угоду з ЄС. А зараз ми повинні взяти на себе зобов’язання угоди і чим швидше ми піднімемо наші стандарти відповідно до вимог європейського союзу, тим швидше ми отримаємо безвізовий режим. Я думаю, це станеться через рік-півтора максимум. І ось так будемо йти, і сподіваємося на повноцінне членство в ЄС. Звичайно, це треба заслужити. Це вулиця двостороння. ЄС готовий співпрацювати, і ми теж повинні співпрацювати, для цього потрібно проводити реформи. Грузія, наприклад, провела значні реформи в боротьбі з корупцією з великим результатом, зараз проводимо реформи пенсійної системи, прокуратури, судової системи. Йде процес подальшої демократизації країни, в плані захисту прав людини і т.д. І ось ці стандарти ми повинні зараз підняти до рівня провідних європейських країн. Тобто для нас це успішне об’єднання. Ми – європейські країни і ми – члени ради Європи, як Україна і Молдова. Так що наше місце в Європі. Є хороший приклад, європейське інтеграційне об’єднання, там теж не все ідеально, там теж свої проблеми і криза, але вони успішні, і багато країн намагаються туди потрапити, стати членами цієї організації, а назвіть мені якесь інтеграційне об’єднання в нашому просторі, що було б так успішне. Природно, ми прагнемо туди. Плюс, так як ми європейські країни – наше місце там.
В цілому за весь рік товарообіг минулого року склав 795 млн. дол. Дуже серйозна цифра для України, а для Грузії тим більше, все-таки всього 4 млн. населення. У нас Україна входить в 5-ку провідних партнерів, навіть не в 10-ку, а в 5-ку, не дивлячись на те, що немає спільного сухопутного кордону. І навіть не дивлячись на події листопада-грудня на Майдані в минулому році, наш товарообіг виріс на 4%. За даними 6 місяців 2014 року наш експорт збільшився на 17%, ваш імпорт трішки скоротився, але товарообіг з Україною в цьому році знаходиться на 5 місці – 326,9 млн. дол. По експорту Україна для Грузії на 7-му місці, по імпорту на 4-му. Тобто ваш експорт для Грузії на 4-му місці, це дуже значне зростання. За минулий рік основна грузинська експортна продукція – це спирт, спиртні напої, вина, мінеральні води, розплави, залізничні локомотиви. З вашого боку найбільша частина продукції це сигарети, сталеві вироби, соняшникова олія, кокс, напівкокс. Торгівля розвивається, активно працюють поромні, залізничні переправи. Що стосовно освіти? Скільки грузинських студентів приїжджає здобувати вищу освіту в Україні? Ми знаходимося за кількістю студентів на 12 місці в Україні, 1278 студентів з Грузії. Попереду нас Азербайджан, Індія, Китай. На 12 місці Грузія з 4 млн. населення – це серйозна цифра з точки зору студентів для України. Ми дуже раді, що наші студенти вчаться у вас у вищих навчальних закладах, це говорить про якість вашого навчання, це плюс для України. Найчастіше їдуть вчитися на медичні факультети, навчаються в Києві і в інших містах. Ще в Одесі в Національному морському університеті, наприклад. Недавно ви відвідували Одесу, була укладена попередня домовленість про встановлення побратимських відносин з грузинським містом Батумі. Прокоментуйте, будь ласка, цю подію.
Що б ви побажали українському народу, і в тому числі читачам «Віва-Україна»?
Зустрічався з новим губернатором, новим мером міста. Між Одесою та Грузією дуже хороші відносини, до речі, Одеса – побратим міста Тбілісі, а ось Київ досі не має такого статусу, але зараз будемо це виправляти. Я сказав вашому новому меру, пану Кличку, про парадокс, що Одеса має побратимські стосунки із Тбілісі, столицею Грузії, а ось Київ не має, а Одеса не має побратимських відносин з курортним містом Батумі, але це ми скоро виправимо. Так що працюємо. Не тільки з Одесою, але й з іншими містами, наприклад з Дніпропетровськом, дуже багато туристів з Дніпропетровська, Запоріжжя, з сусідніх регіонів також їдуть до нас в Грузію. Ми раді українським туристам.
Дружньому українському народові хочеться побажати миру, процвітання, спокою, мужності. Дуже важливо, щоб люди були солідарні, бо непростий, важкий час. Мабуть, кожна країна повинна щось віддати своє за світле європейське майбутнє, мабуть нам доводиться розплачуватися. Дай бог, щоб це було меншим коштом. Правда на нашому боці, і добро обов’язково переможе зло. Ми обов’язково будемо повнокровними членами ЄС і НАТО, я впевнений в цьому. Для нас зараз безпека дуже важлива, ми не захищені, такі країни як Молдова, Грузія, Україна. Ось ніби як більше 45-мільйонна країна, а виявилося, що Україна теж не захищена. А для того, щоб країна розвивалася і була успішна, треба, щоб була гарантована безпека. А зараз вона нічим не забезпечена, ось в вашому випадку – Будапештським меморандумом, а в нашому – Договором про припинення вогню, які абсолютно не виконуються. Звичайно, ми повинні посилити нашу безпеку, звичайно, ми повинні прагнути об’єднатися з євроатлантичним простором і НАТО, щоб наша безпека була гарантована. Ось наша головна мета. Ми ні на кого не збираємося нападати, головне, щоб на нас не напали і не заважали робити свій вільний вибір. Вибір світлого європейського майбутнього.
Україна, Грузія і Молдова підписали угоду з ЄС, що це означає для наших країн? Я вам скажу, що це означає для Грузії. По-перше, це для нас, для 4-мільйонної країни, поява нового ринку, півмільярда людей живе на цьому ринку, 28 країн, велика можливість для грузинського бізнесу. А для того, щоб освоїти новий ринок, потрібно підвищити якість нашої продукції, тому що у європейського ринку свої вимоги до якості, і це дуже добре. Коли Росія вигнала нас з російського ринку, нашу винну продукцію, мінеральні води, нам було дуже складно, так як Росія була основним ринком для нас ще з часів Радянського 15
№5, серпень 2014
Свято
У мусульман завершився священний місяць Рамадан Більшість мусульманських країн в неділю 27 липня відзначили Ід аль-фітр (Ураза-байрам) свято розговіння, яке знаменує завершення посту Рамадан.
ми. Дуже важливо в дні свята зібрати разом всіх своїх родичів і не випускати їх з будинку, та як вважається, що в Ід аль-фітр в будинок приходять душі померлих. У свято розговіння обов’язкові загальні молитви в мечеті або на спеціальних майданчиках - намазгах. У хутбі, що читається муллою або імамом під час загального богослужіння, віруючим оголошується про «дійсність» проходження поста, дається повчання дотримуватися його в майбутньому. Після урочистого богослужіння віруючі відправляються на кладовища згадати померлих, а також відвідуються усипальниці місцевих святих, потім чоловіки, зібравшись групою, відвідують домівки всіх недавно померлих і виражають співчуття близьким покійного. А сім’ї померлих за останній рік влаштовують поминання із запрошенням мулли, родичів і близьких. У дні розговіння влаштовуються ярмарки, на яких народні співаки, танцюристи, лялькарі, жонглери та інші показують яскраві вистави, ведеться жвава торгівля на базарах, для молоді та дітей влаштовуються гойдалки, іноді розводять багаття, через які стрибають молоді мусульмани. Необхідно відзначити, що хоча свято розговіння і вважається малим, але воно відзначається дуже радісно і з великими надіями на щасливе існування наступного року.
Під час Рамадану протягом цілого місяця мусульманам заборонено їсти і пити, курити, вдаватися до розваг у світлий час доби. Святкування закінчення посту веде свій початок з часів пророка Мухаммеда. Свято розговіння відзначається три-чотири дні, починаючи з першого числа місяця Шавали. У перший день відбувається спеціальна спільна молитва. Потім організовується святкова трапеза. Для кожного віруючого мусульманина свято закінчення посту - це один з тих днів, коли серце переповнюється радістю і щастям за дотриманий пост, і, звичайно ж, любов’ю і покорою до Всевишнього. У цей день пропонується одягатися в кращі шати, використовувати найкращі пахощі, багато мусульман відвідують рідних і близьких, готують святкові страви, відвідують кладовища. У свято розговіння рекомендується дарувати подарунки, обмінюватися традиційними стравами з найближчими сусіда-
16
Тема номеру>>
Брехня російських ЗМІ:
ТОП - 80
№5, серпень 2014
Тема номеру
Брехня російських ЗМІ: ТОП - 80 В останні роки, Захід невиправдано потурав російській пропагандистській машині, що спромоглась створити ціле об’єднання невігласів-путіністів по всьому світові. Українська народна революція пролила світло на відверті фальсифікації та огидну брехню підконтрольних Кремлю мас-медіа, що намагаються створити “альтернативну реальність” для своєї аудиторії. Разом із російськими ЗМІ у пропаганді задіяні зграї проплачених коментаторів-“тролів”, що наводнюють гілки коментарів до новин з України та отруюють їх сарказмом, ненавистю та відвертою брехнею.
Перед вами нещодавно викриті топ-80 найбільш кричущих фальсифікацій стосовно України. Це не Слов’янськ. Це Саудівська Аравія. Це фото з Саудівської Аравії було хибно представлене як знімок Слов’янська.
Це не Донбас. Це Китай. Фото з Китаю, хибно заявлене як зображення Донбасу.
Відео з Кабардино-Балкарії, у РФ, нібито було зняте у Донецькій області
Жахливе відео з Дагестану нібито було зняте у Краматорську.
На фото — хлопчик, вбитий душевно хворою людиною в Криму, у 2010. Хибно стверджується, що дитину вбили українські військові на Донбасі.
Це не Донбас. Це Боснія. Знімок з Боснії, що буцімто зображує українських військових, які знущаються над мирним населенням та вбивають цивільних у Донбасі. Це не Донбас. Це кадр з художнього фільму. Кадр з художнього фільму зображує нібито реально існуючу дитину, що осиротіла через дії української армії на Донбасі.
Російське телебачення заявило, що лідер Правого Сектора Дмитро Ярош лідирує за результатами виборів. Насправді лідирував Порошенко (із 55.9 %), Ярош отримав 0.9 %.
Це не Слов’янськ. Це Мексика. Морг у Сьюдад-Хуарес хибно представлений як міський морг у Слов’янську, нібито переповнений трупами українських військовослужбовців та членів Нацгвардії.
Це не Донецьк. Це Африка. Фото гелікоптерів ООН в Африці хибно представили як знімок гелікоптерів ООН у Донецьку, на службі в української армії.
Донецьк не було спалено українською армією. Фальшивка зліва була виготовлена у Фотошопі на основі цього фото.
18
Це не Слов’янськ. Це Сирія. На фото, що з’явилося у російських ЗМІ, не нібито вбита українською армією у Слов’янську дитина, а маленька жертва обстрілу в Алеппо, Сирія.
№5, серпень 2014
Тема номеру
Це не Тернопіль. Це Польща. Демонстрація у Польші, що проходила у 2012 році, перетворилась на демонстрацію в Україні, на підтримку польської анексії.
Це не Донецьк. Це Венесуела. Це фото покликане зображати жінку, вбиту українськими військовими у Донецьку. Насправді на ньому — жінка, вбита у Венесуелі.
Це не Слов’янськ. Це Канада. Фото аварії потягу в Лак-Мегантік нібито зображає Слов’янськ.
Це не український безпілотник, збитий проросійськими терористами, а азербайджанський, збитий у Нагірному Карабаху.
Відео, зняте у Сирії, нібито було зняте на Донбасі.
Російські телеканали хибно заявляли про масове переселення мешканців України до Російської Федерації. На підтримку цієї заяви демонструвались фото та відео переходу польсько-українського кордону.
Це біженці не з України. Це біженці з Косово. Це фото косовських біженців хибно заявили як те, що зображує тисячі українських біженців до Росії. У своїх заявах до ЗМІ російські урядовці дуже перебільшили кількість біженців зі сходу України.
Це не член Української Нацгвардії. Це російський хлопець, що грається зі спецефектами. Фото зліва буцімто зображує солдата Національної гвардії України, що поїдає трупи супротивників. Насправді воно взяте з вебсайту, що демонструє створення спецефектів та гриму для фільмів-бойовиків.
Це не фото української армії, що нібито використовує фосфор. Це бомбардування Фаллуджі. Українські військові були хибно звинувачені у використанні фосфору проти мирного населення. Відео на підтримку вищезазначених страхіть, насправді є зйомкою CNN у Фаллуджі, в Іраку, від 2004 року. Перехоплена телефонна розмова відкрила наміри донецьких сепаратистів попросити у своїх покровителів з Росії залишки фосфорної бомби, щоб забезпечити фальсифікацію доказами.
19
На цьому кадрі — не урядова будівля в Луганську, нібито пошкоджена українським авіаційним ударом, а збитки, нанесені проросійськими терористами станції переходу кордону в Україні.
Це не Краматорськ. Це Сирія. Це відео, зроблене в Сирії, покликане зображати проросійських терористів, що збивають український гелікоптер над Донецьком.
Агресивна пропагандистська машина Росії продовжує штампувати фальсифікації, провокативні матеріали та відверту брехню щодо ситуації на Україні. Це не вагітна жінка, яку буцімто задушили в Одесі. Це тіло 59-річної Анни Вареникіної, загиблої від задушення димом. Однією з жертв трагічних подій в Одесі, за хибними даними російських ЗМІ, нібито була вагітна жінка, задушена мотузкою. Насправді, жертвою була Анна Вареникіна, 59-річна жінка, загибла у результаті численних опіків, задушення димом та супутнього отруєння.
Це не російський танк, нібито пошкоджений Українською Нацгвардією у 2014. Це танк сирійської армії у 2012. Відео російського танка, що зазнав ушкоджень з боку Української Нацгвардії, насправді виявилось відео сирійського танка, знищеного повстанцями у 2012 році.
№5, серпень 2014
Тема номеру Україна не будує концтабори. Вона виконує проект 2009 року, будуючи ізолятори для нелегальних мігрантів. Це відверте викривлення фактів надійшло просто з Кремля, у відгук на фальшиві заяви, що розповсюджувались російськими мас-медіа. Російське Міністерство закордонних справ звинуватило Україну в будівництві концтаборів, де влада нібито збиралась ув’язнити етнічних росіян, що не поступаються своїми поглядами. Насправді ж Україна просто продовжила виконання проекту 2009 року, за яким вона мала побудувати невеличкі ізолятори для нелегальних мігрантів, розраховані максимум на 100 чоловік одночасно. Такі установи дуже схожі на ті, що існують в Європі. Українські урядовці висловили своє обурення глибиною зіпсованості тієї уяви, що породила цю висмоктану з пальця фальсифікацію.
Збройні сили України не атакували поховальну процесію. Сепаратистів ніхто не турбував та не атакував під час поховальної церемонії. Російські ЗМІ, включно із програмою на НТВ, заявили, що українські військові буцімто атакували поховальну процесію сепаратистів. У дійсності стріляли у повітря самі сепаратисти; жодного нападу не було. Це добре видно на відео з поховання.
У збитому терористами українському гелікоптері не було шпигунів ЦРУ. Внаслідок цього інциденту загинули лише українські вояки. Російські ЗМІ заявили, що США відмовились прийняти тіла 13 шпигунів ЦРУ, буцімто вбитих внаслідок збиття терористами двох військових геликоптерів. Насправді, на борту гелікоптерів не було жодного іноземного агента.
“Викладача російської мови” не звільняли за відмову читати лекції українською. Викладач іноземної літератури пішов з роботи за власним бажанням 1 листопада 2013. У телевізійному сюжеті НТВ колишній “викладач російської мови, професор” стверджує, що його нібито було зненацька звільнено у березні 2014 за відмову читати лекції студентам українською. Насправді це був викладач іноземної літератури, що звільнився за власним бажанням 1 листопада 2013.
Дерева на Майдані ніхто не вирубував. Вони й досі там. Російський Перший Канал та інші розтиражовані мас-медіа хибно заявили, що український уряд звелів вирубати дерева на Майдані, аби знищити докази, що демонструють напрямок, у якому снайпери поціляли натовп протестувальників. Київський блогер провів незалежне розслідування та спростував ці хибні заяви фотографіями та відео.
Українська армія не малювала свастику на своїх танках. Це зробили у фотошопі. Російські ЗМІ (включно із тим, що на зображенні, під заголовком “Штаб російської армії”), що вербують та озброюють “волонтерів” з Росії для участі у терористичних актах на Україні під гаслом “боротьби проти фашизму”, використовували відверто змінене зображення українського танка, на якому нібито була намальована свастика. На оригінальному знімку інформаційного агентства Reuters на танкові немає ніяких позначень.
20
Український уряд не залякував журналістів ув’язненням. Він взагалі не робив такої заяви. Канал Росія 24 вигадав цілу заяву, нібито зроблену українським урядом. У цій заяві журналістів буцімто залякували ув’язненням за несприятливу точку зору під час репортажу подій на Україні.
На фото — не український генерал та колишній посол США 2014 року. Це театралізована постановка у червні 2013. Численні російські мас-медіа хибно заявили, що генерал української армії встав на коліна перед колишнім Послом США у травні 2014. Російські ЗМІ заявили також, що подібні дії демонструють підпорядкування української армії Сполученим Штатам Америки. Насправді це фото було зроблене у червні 2013 протягом театралізованого виступу, присвяченого козацьким традиціям.
Це не Україна, 2014. Це Чечня, 1995. Знімок 1995 року, що зображує сумнозвісні військові злочини Росії в Чечні, ЗМІ заявили як фотографію жертв української армії.
Це не Донбас. Це бомбардування Росією Грузії. Фото бомбування Росією цивільного населення у Грузії було представлене як зображення бомбування Донбасу, нібито влаштованого українською армією.
№5, серпень 2014 Це не Донбас. Це Росія. Кадр з відео, присвяченого російським заняттям з артилерійської підготовки, де використовувались системи “Град”, приписали діям української армії, що буцімто використовувала “Град” проти цивільних на Донбасі.
Це не військкомат Нацгвардії України. Це російська тюрма, 2005. Фото, зроблене у російській в’язниці у 2005, було хибно заявлене як фото з українського військкомату. Російські пропагандисти навіть замалювали у Фотошопі ім’я одного з охоронців кольорами прапору Правого Сектора.
Це не святкування євроінтеграції, 2014. Це виступ на танцювальному змаганні, 2012. Виступ 2012 року на танцювальному змаганні ЗМІ перетворили на святкування Україною прийдешньої євроінтеграції у 2014.
Це не український гелікоптер, збитий сепаратистами. Це аварія вертольоту в Індії, 2012 рік. На Politicus.ru опублікували статтю у супроводі фото того, що нібито залишилось від вищезгаданого гелікоптера. Насправді ж це фото зображує наслідки повітряної катастрофи біля селища Сармат, в окрузі Джамнагар штату Гуджарат, в Індії, 30 серпня 2012.
Тема номеру Це не Донбас. Це Кот-д’Івуар, 2011. Фото палаючого танка, що було буцімто зроблене на Донбасі, у 2014, насправді є знімком палаючого танка у Кот-д’Івуарі, у 2011.
Це не Донбас. Це Чечня, 2009. Фото, яке нібито зображає жорстокість українських військових стосовно цивільних на Донбасі, у 2014, насправді є знімком з Чечні, зробленим у 2009.
Це не один з трьохсот жертв збору органів, що нібито відбувається в Україні. Це тіло жертви російських військових злочинів у Чечні. Ріа Новості (одне з найбільших інформаційних агентств у Росії) опублікувало статтю про гуманітарну катастрофу на Україні, цитуючи маячню проросійських терористів. Пряма цитата, наведена у статті, стверджує, буцімто 180 членів Української Нацгвардії були знайдені із розрізаними животами, а ще триста тіл були розташовані поблизу; усі внутрішні органи в них були відсутні. Так як справжніх фото на підтримку цієї заяви не знайшлося, тож, розповідаючи про триста розпатраних тіл, RIA Новости додало зображення, що не мало нічого спільного з Україною. Насправді це одне із зображень страхіть часів російської війни в Чечні. Псевдо-новини про збір органів, що буцімто відбувається на Україні (часто у супроводі тієї ж фотографії без найменшого стосунку до цих подій) продовжують поширюватися мережею як лісова пожежа.
21
Російські ЗМІ звинуватили Джен Псакі у вигадуванні неіснуючих гір. Пізніше вони визнали, що Псакі не робила такої заяви. На RG.ru опублікували статтю під заголовком “Джен Псакі знайшла гори у Ростовській області”. Стаття містить цитати, що нібито були отримані журналістом Метом Лі з приводу українських біженців до Росії. Стверджується, що Псакі назвала їх “туристами, що подорожують, аби насолодитись видом Ростовських гір”. Метт Лі нагально заперечив, що будь-коли мав подібну бесіду з Псакі, стверджуючи, що усе, сказане у статті, було брехнею. Незважаючи на те, що Лі спростував наведене у статті, ті ж самі безпідставні звинувачення були повторені Комсомольською Правдою та іншими інформаційними агентствами; деякі статті містили сфальсифіковані цитати, нібито з Associated Press. Lenta.ru опублікувала вибачення перед Джен Псакі щодо передрукування вищезгаданих фальшивих звинувачень.
Це не місце поховання понівечених тіл членів Української Нацгвардії. Це місце поховання жертв військових злочинів Росії в Чечні. Це фото було взяте з архівів російських воєнних злочинів у Чечні.
Путін збрехав, що російські війська не брали ніякої участі в анексії Криму. Пізніше він визнав роль російських військ. Головний казкар Росії Володимир Путін повністю заперечував стосунок російських військ до анексії Криму. Однак, після аншлюсу Путін визнав, що брехав, та підтвердив, що російські війська брали активну участь у незаконній анексії Криму.
№5, серпень 2014
Тема номеру Українці не палили російські книжки в Києві. Це було знищення незаконної забудови. Численні російські джерела поширюють чутки щодо спалення російських книжок, яке нібито відбулось у Києві 6 липня 2014. Насправді ніякого книжкового автодафе не було. Фото на підтримку цієї фальсифікації зображують знищення нелегальної забудови у Києві.
Ця дитина не є жертвою українського артобстрілу. Цей хлопчик був поранений у Сирії. Це зображення маленького хлопчика слугувало ілюстрацією до статті про травми, які буцімто були нанесені дитині під час артобстрілу українською армією цивільних. Насправді це фото хлопчика, травмованого у Сирії.
Українці не зрубали берези, щоб звести нанівець вплив російської культури. Це був жарт, розміщений на українському сатиричному сайті у 2012. Жарт, опублікований на сайті української версії “The Onion” (UA Review) у 2012, був використаний, аби розкрутити у російських мас-медіа наступну нісенітницю: мовляв, у Львові знищують берези, аби звести нанівець вплив російської культури на населення.
Ця дівчинка загинула не від рук українських військових у Слов’янську. Вона стала жертвою сексуального маніяка в Росії, у 2013. Знімок померлої дівчинки широко розповсюджувався мережею разом з віршами та підписами, що звинувачували в її нещодавній загибелі у Слов’янську українську армію. Дівчинку на фото називали “Юлією Ізотовою”. У дійсності, це фото було вкрадене із сайту, де оплакувалась загибель Анастасії Луцишиної, вбитої сексуальним маніяком у Росії у 2013 році.
Academi не розміщувала найманців на Україні. Її персонал не знаходиться на українській території. Russia Today (RT) безпідставно заявила, що на території України були розміщені 400 американських найманців. У своєму безвідповідальному репортажі Russia Today зверталась то до Blackwater, то до Academi, не роблячи між ними різниці, та запевняла, що персонал компанії надіслали до України для ведення військових операцій. В Academi виступили зі спростуванням, назвавши репортаж відверто брехливим, так як компанія не надсилала нікого зі свого персоналу для проведення операцій до України. Academi також зазначила, що навіть проста перевірка фактів та акуратне викладення інформації допомогли б відрізнити Academi від Blackwater.
Цього хлопчика вбили не українські військові, а релігійний фанатик у 2010 році. Це широко розповсюджене фото хлопчика, буцімто вбитого українською армією, насправді зображує маленьку жертву релігійного фанатика у 2010.
Це не касетна бомба, що не здетонувала у Донецьку. Це бомба, скинута на Ліван ізраїльським військовим літаком. Це знімок з Associated Press, що зображує касетну бомбу, яка використовувалась ізраїльською армією у Лівані 2006 року.
Український уряд не спалював врожаї, аби створити штучний голод. Це пожежа, яка спалила пшеничні поля в Росії.
Путін збрехав, що в Україні немає ані збройних сил, ані інструкторів з Росії. Численні лідери сепаратистів були ідентифіковані як члени російських збройних сил. Президент Росії Володимир Путін збрехав пресі в інтерв’ю, опублікованому Russia Today (RT). Він заявив, що “Ніяких збройних сил, ніяких російських інструкторів на південному сході України немає. І ніколи не було”. Таке відхрещування звучить в унісон із брехливими заявами Путіна щодо Криму.
22
Українські військові не забирали органи в живих людей. Це — моторошна байка, вигадана російськими користувачами соціальної мережі ВК. Російські мас-медіа активно поширюють обурливу фальсифікацію щодо забору органів від живих людей українськими військовими та іноземними лікарями. У дійсності ця безглузда байка була висмоктана із пальця у російській соціальній мережі, ВК, та не має під собою жодних підстав.
№5, серпень 2014 Цю дівчинку не вбивали українські вояки. Вона загинула в Криму у 2013. Фото маленької дівчинки, що нібито стала жертвою української армії у Слов’янську, насправді зображує дитину, що загибла внаслідок нещасного випадку в Криму у 2013 році.
Це не концентраційний табір в Україні. Це Боснія, 1995 рік. Це не так званий “концентраційний табір” на Україні, а фото подій у Боснії 1995 року. На Україні немає концтаборів, незважаючи на сенсаційні заяви російських ЗМІ та урядовців.
Ця дитина — не одна з жертв на Донбасі. Це маленька щаслива австралійка, яка грається у багнюці зі своїм цуциком. Ця дитина — не жертва артобстрілу української армії у Донбасі, а дівчинка з Австралії, яка обожнює свого песика та любить гратися у багнюці.
Добре організовані осередки наймають сотні проплачених “тролів”, чиїм завданням є розповсюдження вигаданої та неприкрито хибної інформації, щоб ввести в оману інших. Серед завдань: провокація активістів, створення безлічі коментарів до новин з метою пропаганди кремлівського світогляду та прославляння політичного курсу російського керівництва. Для російських мас-медіа соціальні мережі часто слугують основним джерелом інформації.
Тема номеру На території України немає ніяких таборів для військовополонених. Rand Corporation не створювала подібного документу. Russia Today хибно заявила, що “план” RAND Corporation щодо Східної України містить низку нелюдських, драконівських заходів до народу України, які пропонуються українському урядові для втілення у життя. Навіть після нагадування RAND Corporation, що вона не створювала ніякого плану, Russia Today опублікувала наступну статтю, в якій ведучий радіопрограми висловив припущення, що “Вказівки для геноциду” були дітищем США. Джефрі Хайдей, керівник служби зі зв’язків з громадськістю, прокоментував для Examiner: “Насправді у RAND не створювали ніякого документу. Те, що цей документ не належить RAND, буде очевидним усім, хто знайомий з підходом корпорації. Можна, наприклад, відмітити заангажований стиль викладу, замість орієнтованого на факти, або його дивний формат. Будь ласка, зазначте, що RT прибрала принаймні дві статті, що стосувались цього абсурдного документу”.
Це не “герой” Новоросії, що кинувся під танк в Ізварине, під Луганськом. Це Олександр Скрябін, померлий від раку легенів 27 вересня 2011. 7 липня 2014 російські мас-медіа вибухнули серією статей про Олександра Скрябіна, буцімто героя неіснуючої Новоросії. Псевдо-героїчні казочки про озброєних сепаратистів були опубліковані Комсомольською Правдою, Вістями, порталом Комуністичної Партії Російської Федерації, НТВ, Газета.Ru та багатьма іншими. Здавалося, нікого не збентежив той факт, що Олександр Скрябін помер від раку легенів 27 вересня 2011. Навіть після того, як правда відкрилася, лише Russia Today видалила статтю та опублікувала спростування. Усі інші обмежились видаленням фотографії Скрябіна зі своїх статей, але саму вигадану історію про посмертний тероризм залишили.
23
Це не Слов’янськ. Це госпіталь Альхуррія, в Сирії. Стверджували, що маленька дівчинка на цьому знімкові загинула внаслідок артобстрілу українською армією Слов’янська. Фото було широко розповсюджене, його опублікував Віктор Баранець, військовий оглядач та коментатор Комсомольської Правди. У дійсності дане фото зображує дитину у сирійському госпіталі Альхуррія.
Це не “герой” Новоросії, що підірвав себе, аби уникнути полону членами Нацгвардії України. Це Олександр Скрябін, померлий від раку легенів 27 вересня 2011. У другій статті Скрябін постає водієм вантажівки, яка потрапила у засідку Української Національної Гвардії. Коли члени Нацгвардії попрямували до Скрябіна, він встиг подзвонити сепаратистам, вигукуючи, що не здасться супротивникові. Потім він підірвав себе та членів Нацгвардії лише однією гранатою.
Це не поховання Олександра Скрябіна, що буцімто кинувся під танк під Луганськом. Це поховання українських шахтарів 1 серпня 2011. Те ж саме джерело у мережі, що вихвалялось своєю участю в розповсюдженні російськими мас-медіа байок про Скрябіна, також опублікувало фото буцімто з його поховання. Насправді дана церемонія не мала нічого спільного з історією про Скрябіна. Це поховання донбаських шахтарів, загиблих у результаті виробничої аварії.
№5, серпень 2014
Тема номеру Цю дитину (фото зі стрілкою) було вбито не в Україні у 2014. Її вбив власний батько у Росії у 2013. Сумнозвісний пропагандист Олександр Дугін, російський скажений ідеолог, що вимагав “вбивати, вбивати і ще раз вбивати” українців, бреше з приводу подій на Україні як за звичкою. Він розповсюджує дезінформацію та заохочує до насильства не лише у мас-медіа, а й у мережі. Ось скріншот посту Догіна на його сторінці у Фейсбуці, зверненого до 16 719 його наслідувачів. Три з цих зображень відразу назвали фальшивими або тими, що не мають стосунку до подій на Україні у попередніх випусках даної серії статей. Фото, відмічене стрілкою, також зображує дитину, яку, як хибно стверджує Дугін, “вбив Порошенко” за російську національність. Насправді це російська дитина, вбита своїм батьком у Росії у 2013. Це фото ще не раз використовувалось російськими ЗМІ для ілюстрації інших випадків насильства над дітьми. Воно ніяким чином не стосується подій, що розвиваються на Україні.
Це не Нацгвардія України, що готується до використання хімічної зброї. Це тренування російських військ у 2013.
Це не бій у Краматорському аеропорту 10 липня 2010. Це аварія потягу у Лак-Мегантік, канадська провінція Квебек, 6 липня 2013. Це фото аварії потягу в Лак-Мегантік користується особливою популярністю серед антиукраїнських фальсифікаторів новин по всьому світові. Зараз те ж саме фото циркулює мережею буцімто як зображення бою за аеропорт у Краматорську.
Це не американські найманці в Україні. Це контрактники компанії Blackwater у Новому Орлеані, штат Луїзіана. Міністерство закордонних справ Російської Федерації висловило безпідставну “занепокоєність” надуманою появою американських найманців в Україні. Фото зліва неодноразово показували на російському телебаченні. Воно було змінене у Фотошопі: довелось прибрати американські дороговкази, адже оригінальний знімок агентства Reuters зображує контрактників Blackwater у Новому Орлеані, штат Луїзіана. Ці факти були викладені Послом Деніелом Байєром Постійній Раді ОБСЄ (хоча Посол Росії й поквапився покинути залу).
Це не Донбас. Це Чечня. Цей знімок, що нібито було зроблено на Донбасі, є, насправді, одним із зображень страхіть часів російської війни у Чечні.
Цю жінку не вбили під час боротьби за Новоросію. Насправді це фото 2013 року, на якому зображена протестувальниця проти кориди в Іспанії.
Це не спина жінки, яку буцімто катував член українського Парламенту Олег Ляшко. Це спина трирічного хлопчика, обпалена його батьками у 2010. У дійсності це фото було зроблене 2010 року.
Це не концтабір для чоловічого населення Слов’янська. Це Дахау, німецький концтабір, збудований у 1933 році.
Це не член української армії, буцімто нацист, що вбивав та з’їдав цуценят. Це російський нацист та садист Олексій Мільчаков з Санкт-Петербургу. Цей нео-нацист, садист та вбивця цуценят не член Української Національної Гвардії. У дійсності це Олексій Мільчаков з Санкт-Петербургу. Він попрямував до України, аби поповнити ряди сепаратистів.
24
Ці контрактники не брали участь у боях під Краматорськом. Це фото використовується російськими ЗМІ з 2012 року. Це фото було зроблене, щоб довести, що зображені на ньому американські найманці на даний момент ведуть бої у Краматорську. Це саме зображення (разом із пальмою на задньому плані, хоча пальми й не ростуть у Краматорську) використовувалось російськими ЗМІ ще з принаймні 2012 року.
Тема номеру
№5, серпень 2014 Це не святкування виборів мера у Києві. Це гей-парад у Парижі. Іван Охлобистін — сумнозвісний російський гомофоб, актор, пропагандист та священник Російської Православної Церкви, відомий тим, що, за його словами, гомосексуалісти мають бути живцем спалені у крематоріях. Він також люто захищає ідею насильства проти українців та знищення самої України. Зображення зліва Охлобистін помістив на своїй сторінці у Твіттері (де в нього 991 000 послідовників), стверджуючи, що на ньому — святкування виборів мера у Києві. Насправді оригінальне фото було зроблене на паризькому гей-параді 2008 року.
Викрадений український пілот не намагалась проникнути до Росії у якості біженця. Надія Савченко була у полоні в сепаратистів з 19 червня 2014, а пізніше — незаконно перевезена до Росії. Російські мас-медіа хибно заявили, що український пілот Надія Савченко була заарештована російськими органами під час “спроби проникнення до Росії у якості біженця”. Це груба фальсифікація, адже Савченко була захоплена у полон терористами на території України близько 19 червня 2014. Її так і не визволили, а замість того таємно перевезли до Росії та кинули за грати за фальшивим звинуваченням.
Ця дитина не є жертвою українських військових. Це пустотливий хлопчик з Росії. Ця дитина — не жертва артобстрілу Донбасу українською армією. Насправді це кумедне фото пустотливого хлопчика з російського сайту.
Це не одна з найкращих художніх галерей Чехії. Це приймальня Комуністичної Партії у Празі. Російський телеканал Росія 24 та інформагентство Вісті хибно заявили, що в одній з найкращих художніх галерей Чехії проходила виставка, присвячена Одеській трагедії. Насправді ця виставка проходила у приймальні Комуністичної Партії Праги.
Російські мас-медіа заявили, що в ІКАО визнали право Росії на контроль над кримським повітряним простором. ІКАО спростувала такі закиди, ще раз підтвердивши, що кримський повітряний простір належить Україні. Російські мас-медіа хибно заявили, що Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) погодилась із російськими претензіями на володіння повітряним простором над окупованим Кримом. ІКАО категорично заперечила таку неприховану брехню. Хоча Росія і захопила Крим, в ІКАО постановили, що кримський повітряний простір досі належить Україні.
Російське інформагентство LifeNews стверджує, що на фото зображений бій між сепаратистами та українською армією на кордоні з Росією 12 липня 2014. Насправді це фото раніше використовувалось як скріншот з відео, знятого 5 липня 2014 біля Савур-Могили, що розташована не поблизу кордону з Росією.
25
Це не українці, 2014 рік. Це російські нацисти у Москві, 2011. Тема нацизму дуже популярна серед антиукраїнських фальсифікаторів. Зображення зліва хибно описується як фото українців, зроблене у 2014. У дійсності це зображення російських скінхедів з Москви.
Російські засоби масової інформації звинуватили українців, в тому що вони збили МН17б поки цілилися у літак президента Путіна. Мережі повідомили, що 17 липня 2014 року президентський літак узяв досить дивний округлий маршрут по Україні, на своєму шляху з Варшави до Москви. Про це повідомляє Росія Сьогодні (неодноразово), Комсомольська правда і ряд інших російських засобів масової інформації. Російські авіалінії стверджують, що літак Путіна ніколи не літає через український повітряний простір (особливо з часу, коли Росія почала розпалювати заворушення на Сході України в цьому році).
Сумнозвісний Гіркін породив одне з найбільш дивовижних тверджень, нібито всі пасажири на рейсі Малайзії були мертві ще до того, як літак було збито. Щоб підкріпити це твердження, російські ЗМІ підняли питання про те, чому паспорта жертв виявилися настільки чистими, як ніби вони були абсолютно новими. Гіркін ймовірно запозичив цю версію про «трупів у літаку» у британського телесеріалу «Шерлок», щоб переконати світ, що його група терористів не вбивала сотні невинних.
№5, серпень 2014
Світ
У Японії відкрився парк розваг «Чарівний світ Гаррі Поттера» У парку розваг Universal Studios Japan відкрилася нова, «чарівна» зона, присвячена магічному світу Гарі Потера. Будівництво нової розважальної зони обійшлося японцям приблизно в $450 мільйонів (45 мільярдів ієн).
В новому тематичному парку «Чарівний світ Гаррі Поттера», що розташований в японському місті Осака, на рік очікується до двох мільйонів осіб відвідувачів. Для порівняння: парк атракціонів і розваг Universal Studios Japan, що розташований на площі 54 га, в минулому році прийняв 10 мільйонів відвідувачів. Аби першими потрапити до диво-ленду, більше трьох тисяч людей вишикувались в черги ще зночі. А вранці пройшла церемонія відкриття парку. Вона відбулась в дусі популярної серії романів Джоан Роулінг: після чарівного заклинання «З’явися!», яке разом з президентом Universal Studios Japan Гленом Гампэлом виголосили актори Еванна Лінч, яка виконала у фільмі роль Полумни Лавгуд, і Том Фелтон, який виконав роль Драко Малфоя, ворота відчинилися, і почалась казка, перед відвідувачами стали жителі Хогсміда - села чарівників. В новому парку на відвідувачів чекають атракціони, створені за останніми технологічними розробками. Найпопулярніший - імітатор, що дає абсолютну ілюзію польотів на вінику. Головний атракціон «Заборонений день Гаррі Поттера» пропонує до огляду замок Хогвартс: тут можна побачити живі портрети чарівників, відвідати кабінет директора школи чарівників Дамблдора. Шанувальники роману зможуть покататися на «Хогвартс-експресі», зробити покупки в крамниці магічних речей і спробувати вершкового пива.
26
№5, серпень 2014
Світ
Норвегія відмовляється від готівки Уже до 2020 року Норвегія може відмовитися від розрахунків готівковими грошима і стати першою країною в світі, яка повністю перейшла на банківські картки.
Її виведення з обігу в першу чергу дозволить суттєво знизити число грабежів. По-друге, відмова від готівки дозволить владі ефективніше боротися з фінансовими злочинами, адже електронні платежі відстежити набагато простіше, ніж потоки готівки. Нарешті, по-третє, суспільство в цілому істотно на цьому заощадить. Обробка операцій з готівкою обходиться вдвічі дорожче, ніж обробка електронних платежів», - заявив директор «Фінанс Норге» Ідар Кройцер. Розрахуватися пластиковою карткою в Норвегії можна майже скрізь. Місць, які не обладнані платіжними терміналами, - одиниці. На сьогоднішній день в столиці Норвегії Осло банківські картки не приймають хіба що на вуличних розпродажах і в міських автобусах, де, купуючи квиток у водія, необхідно розплачуватися готівкою. При цьому у контролерів є спеціальні мобільні термінали для оплати штрафів на місці. З року в рік у Норвегії також стає все менше банкоматів, обслуговування яких невигідне банкам. Не зважаючи на зростання показників відмови від розрахунків готівкою, у Норвегії все ж вважають, що повністю відмовитися від неї зможуть ще не скоро. Як заявила норвезьким ЗМІ член парламенту від ліберальної партії «Венстре» Гурі Мелбі, подібний законопроект викличе широку дискусію в суспільстві і навряд чи припаде до душі жителям королівства.
З такою пропозицією виступила норвезька організація «Фінанс Норге», що об’єднує найбільші банки і страхові компанії країни. Згідно з оцінками організації, з кожним роком норвежці все менше і менше користуються паперовими купюрами і монетами, віддаючи перевагу пластиковим карткам. Нині розрахунки готівкою становлять не більше 5% від усіх фінансових операцій, що здійснюються на території королівства. У структурі витрат домогосподарств цей показник ще менше - всього 4%. Рідше, ніж в Норвегії, готівкові гроші зараз використовуються лише у Швеції та Великобританії. Обидві ці країни, які на відміну від Норвегії входять в ЄС, поки що зберігають власні валюти, не поспішаючи переходити на євро. «Ми виступаємо за те, щоб Норвегія вже до 2020 року стала першою країною в світі, яка повністю відмовилася від готівки.
У Нью-Йорку з’явився мобільний додаток для власників собак Незвичайний мобільний додаток створили у Нью-Йорку у липні – «Doggy ВnВ». Він діє за принципом сайту знайомств, але не для людей, а для собак. «Doggy ВnВ» дає можливість власникам собак, які живуть неподалік один від одного, знайти собі «друга» для прогулянки. Для цього необхідно зареєструватися у програмі і заповнити «профіль» свого улюбленця – зазначити породу, вік, стать, вагу та інше, а також розмістити фотографію свого чотирилапого друга. «Багато людей соромляться підійти до інших «собачників» в парку. Цей додаток допомагає власникам собак швидко знайомитися один з одним, уникаючи таких незручних моментів», - розповів один з творців програми, 34-річний Ден Джолджич. Також за допомогою «Doggy ВnВ» можна буде знайти людину, яка залюбки догляне за твариною на час відсутності власника. «Часто людям доводиться відмовлятися від поїздок через те, що вони не можуть знайти «няню» для своєї собаки. Тепер у них такої проблеми не буде», - пояснив Джолджич. Господарі собак можуть розмістити в «Doggy ВnВ» повідомлення з проханням посидіти з їх вихованцем і чекати, поки хто-небудь з тих, що живуть поблизу них на нього відгукнеться. Додаток є безкоштовним і поки доступний тільки для власників айфонів і айпедів. Однак через кілька тижнів ним зможуть користуватися і власники пристроїв на базі системи Android. 27
№5, серпень 2014
Спорт
Німеччина стала чемпіоном світу з футболу 13 липня в Ріо-де-Жанейро збірна Німеччини обіграла аргентинців і здобула перемогу на Чемпіонаті світу 2014. Зустріч завершилася з рахунком 1-0. Таким чином, німці стали чотирикратними володарями найпрестижнішого в світі футбольного трофея. Обидві команди почали в невисокому темпі. Відповідальність зустрічі позначилася на якості самої гри. У боротьбі за м’яч було багато стиків, і на 17 хвилині перше пошкодження отримав Крістоф Крамер. Однак, через деякий час він повернувся на поле і продовжив матч. Перший по-справжньому небезпечний момент у аргентинців з’явився на 21 хвилині, коли до воріт прорвався Ігуаїн. З краю штрафного майданчика він цілив у лівий кут, але м’яч пройшов повз ворота. На 30 хвилині Ігуаїну таки вдалося вразити ворота суперника. Однак, лайнсмен підняв прапор, аргентинець опинився в положенні поза грою. Відразу ж після цього Йохан Лев зробив першу вимушену заміну. Крамер покинув поле, а замість нього вийшов Андре Шюррле. Відзначимо, що Шюррле відразу ж дуже добре включився у боротьбу. Надалі, по ходу зустрічі, він дуже часто розганяв атаки німців лівим флангом. На 40 хвилині відмінна можливість відзначитися була у Лео Мессі, але оборона зуміла з ним розібратися. Вже в компенсований час першого тайму німці створили дуже небезпечний момент. Після подачі кутового Бенедикт Геведес з близької відстані пробив головою, але м’яч потрапив у штангу. Таким чином, команди пішли на перерву з рівним рахунком. У другій половині гри наставник аргентинців вирішив замінити Лавессі, замість якого вийшов Серхіо Агуеро. На 47 хвилині Мессі отримав м’яч і знаходився в ідеальній позиції, щоб відкрити рахунок, але не влучив у ворота. М’яч пішов убік від правої штанги. Німці більше володіли м’ячем і намагалися розгойдувати оборону суперника. На 78 хвилині аргентинці зважилися на другу заміну. Поле покинув Ігуаїн, і йому на зміну вийшов Родріго Паласіо. Також ближче до кінця основного ігрового часу з поля пішов Міро Клозе, якого замінив Маріо Гетце. Другий тайм команди дограли при невеликій перевазі німців. Однак, їх моменти так і залишилися не реалізованими. Перший додатковий тайм також почався з ігровою перевагою збірної Німеччини. Вже на 91 хвилині Шюррле вийшов один на один з голкіпером, але Ромеро зумів відбити його удар. Гол назрівав і у аргентинців. На 97 хвилині Паласіо отримав просто ідеальну передачу, але не зміг правильно прийняти м’яч. Після цього намагався перекинути голкіпера. Однак, м’яч пройшов повз ворота. У другому екстра-таймі здорово дісталося Швайнштайгеру. Відразу кілька разів йому зарядили по ногах, потім ще й розбили око. Тим не менш, він продовжував зустріч до останнього. 113 хвилина гри стала фатальною для Аргентини. Гетце отримав відмінну передачу і відправив м’яч у правий нижній кут воріт. Ромеро в цей раз не зміг врятувати свою команду. Вже після 120 хвилини Швайні і сам пішов у підкат і сфолив на Лео Мессі. Точка була небезпечна і аргентинець повинен був саме тут доводити свій статус кращого гравця і лідера збірної. Саме в цей момент весь стадіон завмер. Після тривалої паузи Мессі пробив, але значно вище воріт. Арбітр Ріцоллі дав ще якийсь час дограти і просвистів про закінчення матчу. Так, Німеччина взяла четвертий в історії титул Чемпіона світу. Рівно стільки ж кубків у італійців, а більше - 5, тільки у збірної Бразилії, для якої цього року чемпіонат не склався. За останні 30 років ці збірні зустрічалися двічі у фіналах чемпіонатів світу (а вони, нагадаємо, трапляються лише раз на 4 роки) і обидва рази це було дуже емоційно: у 1986-му році Аргентина, ведена фантастичним Дієго Марадоною, перемогла (3:2 - сам він не забив, але у фіналі і без цього примудрився бути кращим); в 1990-му - програла з тим же Марадоною у складі (0:1). У Німеччині настільки вірили в перемогу своєї збірної на чемпіонаті світу з футболу, що навіть ризикнули грошима. Німці заздалегідь надрукували поштові марки, присвячені перемозі бундестім на ЧС 2014. Наклад у п’ять мільйонів марок, які прославляють перемогу збірної Німеччини на Мундіалі, надрукували ще до фіналу. Ризикнула залишитися в програші німецька Deutche Post AG. Адже якби першість на чемпіонаті з футболу відвоювала аргентинська збірна, то весь тираж довелося б просто знищити. Кожна марка коштує 60 євроцентів і презентували їх вранці через всього декілька годин після переможного матчу. 28
Херсонеський Дзвін Відлитий в Таганрозі в 1778 р з турецьких гармат, захоплених в якості трофея. На ньому зображені заступники моряків - св. Микола та св. Фока. Після Кримської війни був вивезений в Париж, де знаходився до 1913 р. Під час негоди використовувався як сигнальний дзвін, в Херсонесі Таврійському, попереджаючи кораблі про небезпечну близькість до берега в туманну погоду.
Церква святого Михайла Знаходиться у селі Ужок, Великоберезнянського району, Закарпатської області. Ужоцька дерев’яна церква є своєрідною візитівкою Закарпаття. Це пам’ятник дерев’яного зодчества бойківської школи, збудований на виступі високого пагорба. Разом з іншими дерев’яними церквами карпатського регіону, була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО.