Posybnyk z kredytuvannya malyh sh pidpryemstv by Vladimir Vasiljevich

Запорізька обласна громадська організація Запорізький інформаційно-консультаційний центр «Агро-Таврія»

ПРОЕКТ РАЗВИТКУ ПЛОДООВОЧЕВНИЦТВА В УКРАЇНІ

ПОСІБНИК З ПРОЦЕДУР КРЕДИТУВАННЯ МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ

АГЕНТСТВО КАНАДИ З МІЖНАРОДНОГО РОЗВИТКУ МЕНОНИТСЬКА АСОЦІАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО РАЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР «АГРО-ТАВРІЯ»

Мелітополь 2009

CANADIAN INTERNATIONAL DEVELOPMENT AGENCY АГЕНТСТВО КАНАДИ З МІЖНАРОДНОГО РОЗВИТКУ

MENNONITE ECONOMIC DEVELOPMENT ASSOCIATES МЕНОНИТСЬКА АСОЦІАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО РАЗВИТКУ ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР «АГРО-ТАВРІЯ»

Посібник з процедур кредитування малих та середніх підприємств

Автори: Сергій Григор’єв Пітер Еріксен .

Для безкоштовного розповсюдження

Видання було підготовлено за підтримки Проекту Тасіс «Покращення системи логістики та маркетингу для малих та середніх підприємств в сільському господарстві» Видання було підготовлено та надруковане спеціалістами Запорізької обласної громадської організації «Запорізький інформаційно-консультаційний центр «Агро-Таврія», в рамках «Проекту розвитку плодоовочівництва в Україні, який реалізується Менонітською асоціацією Економічного розвитку (Канада, MEDA), при фінансовій підтримці Канадського агентства міжнародного розвитку (CIDA). Відповідальність за зміст видання несуть автори та укладачі; зміст необов’язково співпадає з думкою CIDA чи урядом Канади. Запорізький інформаційно-консультаційний центр «Агро-Таврія» 8-0619 – 42-13-68

Зміст 1.0 Загальна інформація 2.0 Вступ 3.0 Огляд системи кредитування 3.1. Пояснювальна записка 3.2. Початок роботи 4.0. Попередня відбіркова формаА1 4.1. Реквізити заявника 4.2. Опис проекту 4.3. Орієнтовний бухгалтерський баланс та стислий огляд комерційної діяльності компанії – спонсора субпроекту 4.4. Орієнтовне резюме господарської діяльності16 5.0. Детальна заявка – форма А2 5.1. Реквізити заявника 5.3. Необхідні документи 5.3.1. Бізнес-план 5.3.2. Незалежне дослідження ринку 5.3.3.Контрольний перелік для кредитного інспектора 5.3.4.Інші моменти, які слід проаналізувати 6.0. Звіт для ухвалення рішення – форма А3 Вступ 6.1. Детальна інформація про заявника 6.2. Детальна інформація про проект 6.5. Оцінка 6.6. Рекомендації 6.7 Загальна інформація 6.8 Власники/ Керівники 6.9 Персонал 6.10 Детальна інформація про існуючий кредит 6.11 Запропонований проект 6.12 Ринок та конкуренція 6.13 Фінансовий стан 6.14 Звіт про прибутки і збитки 6.15 Рух грошових коштів 6.16 Покриття повернення кредиту 6.17 Валові внески до банку 6.18 Аналіз ризику 3

6. 19 Інша інформація 6.20 Додатки до кредитного звіту для ухвалення рішення про надання кредитів Додаток 1. Звіт про прибутки та збитки Додаток 2. Бухгалтерський баланс Додаток 3. Рух грошових коштів Додаток А. Кредитний звіт для ухвалення рішення46 Додатки: Підпроект46 Додатки: Компанія (включаючи під проект 7.0. Приклад мінімальних вимог при складанні кредитної угоди – Форма А4 Додаток (A). Інвестиційний проект Додаток (Б). Забезпечення Додаток (В). Загальні умови кредитування 8.0 Форма контролю виплати суми кредиту * - форма A5 9.0 Моніторинг кредиту та заборгованості – форма A6

Посібник з процедур кредитування малих і середніх підприємств 1.0 Загальна інформація Малим та середнім підприємствам (МСП) в Україні непросто одержати кредити в комерційних банках або інших установах, які надають послуги з кредитування. Одна з проблем, з якими стикаються МСП, полягає у недостатньому розумінні процесу кредитування та різних елементів заявки на кредит і процесу кредитної оцінки. У цьому посібнику детально описуються процедури, які застосовують комерційні банки, працюючи з клієнтами, які звертаються до них за кредитами, а також внутрішня робота, що здійснюється в банку в ході оцінки такої заявки. МСП можуть користуватися посібником як для того, щоб розібратися в цих процесах, так і для того, щоб підготувати детальну кредитну заявку, яка потім буде подана до банку. В окремому додатку до посібника міститься презентація, яка описує процес розробки бізнес-плану для МСП, а також конкретні методи кредитування і фінансової оцінки, що застосовуються при кредитній оцінці МСП. У посібнику представлені різноманітні елементи процесу кредитної оцінки та узагальнені форми для складання кредитної заявки і кредитної оцінки. У згаданому вище додатку вміщені детальні форми для складання кредитної заявки і кредитної оцінки. Крім того, цей посібник буде корисним і для кредитних інспекторів/аналітиків комерційних банків, оскільки в ньому детально описується кредитний процес.

2.0 Вступ «Посібник з процедур кредитування…» розроблений, головним чином, для того, щоб допомогти МСП здійснювати процес подання заявки на кредит, а також для того, щоб надати кредитним інспекторам банків:     

Практичні настанови щодо оцінки проекту; Стандартизований формат для підготовки та подання звіту; Стандартизований модуль для здійснення фінансового аналізу; Стандартизовану структуру контрольної звітності; Базову методологію для вирішення проблем та для роботи з проблемними кредитами. Кредитний ризик, пов’язаний із кредитами, що їх надають українські банки, несуть самі ці банки, тож вони зацікавлені у стандартизації процесу скринінгу заявок та оцінки детальних кредитних заявок і підвищенні ефективності управління кредитним портфелем узагалі. надаватиме підтримку і настанови МСП, зацікавленим у тому, щоб підготувати кредитну заявку і подати її до комерційного банку. У цьому посібнику викладено основні кредитні процедури (включно з процедурами зі створення та ведення системи реєстрації документів), яких слід дотримуватися банкам, що надають кредити МСП. У ньому також пояснюються загальні принципи, на яких базуються кредитні процедури. У подальших розділах описуються основні кроки, які доцільно здійснювати банкам, згруповані в шести пунктах. Ці «Шість кроків кредитного процесу» проілюстровано на схемі, розміщеній у розділі 3.0. Кожен розділ посібника розпочинається з пояснювальної записки та деяких основних вказівок, які допоможуть зрозуміти причини використання різних форматів та процедур. Цей посібник не має на меті замінити собою інші посібники, якими забезпечуються банки під час навчальних програм, що проводять інші міжнародні організації. При створенні цього посібника ми намагалися зосередитися на практичних операційних потребах банків та на загальних вимогах до опрацювання кредиту. Прагнучи надати посібникові практичного характеру, ми при його розробці враховували специфіку умов підприємницької діяльності в Україні. Крім того, цей посібник розроблявся як простий та практичний матеріал, який читачі могли б використовувати в своїй повсякденній роботі при підготовці заявки на кредит і/або оцінці кредитної заявки. 5

Слід зазначити, що зміст цього посібника можна використовувати як структурований опис, котрий містить типову інформацію, яка має бути надана і проаналізована (кредитний посібник за визначенням має бути узагальнюючим, і читач, зокрема кредитний інспектор, має, дотримуючись основного підходу, що тут застосовується, подбати також і про те, щоб на розгляд кредитного комітету банку надавалася й додаткова інформація, матеріали та результати аналізу). У Посібнику містяться посилання на добре визначені та загальноприйняті, виважені банківські процедури. У процесі підготовки формату та змісту цього Посібника, автори брали до уваги те, що користувачам зручніше послуговуватися матеріалами, що подають інформацію стисло й водночас вичерпно. Якщо у кредитних інспекторів або інших працівників банку виникають сумніви щодо будьякого аспекту, викладеного в цьому посібнику, Проект готовий надати будь-які роз’яснення та допомогу з будь-якого аспекту процесів підготовки кредитної заявки та кредитної оцінки. Крім того, Проект передбачає проводити тренінги та надавати індивідуальний інструктаж МСП і банкам, зацікавленим у запровадженні кредитних процедур, викладених у цьому посібнику.

3.0 Огляд системи кредитування 3.1. Пояснювальна записка До уваги кредитних інспекторів подаються «Шість кроків», аби вони мали уявлення про те, яким чином розподіляти весь процес на окремі операції.     

Інтерв’ю з імовірними клієнтами, що претендують на отримання кредиту; Збір необхідної супровідної документації; Здійснення оцінки змісту кредитної заявки. Ведення кредитних справ і внутрішнє звітування в банку; Управління портфелем у довготерміновій перспективі.

Більшість із цих кроків говорять самі за себе, та коли досвідчені кредитні інспектори гортатимуть ті сторінки посібника, де пояснюються базові елементи процесу, ми сподіваємось на їхню терплячість, оскільки посібник розроблявся, враховуючи всі рівні досвіду в банківській сфері, включаючи й випадки, коли кредитний інспектор не має попереднього досвіду банківської роботи або не одержав спеціальної навчальної підготовки. 3.2. Початок роботи Незабаром імовірний клієнт звернеться до кредитного інспектора банку та повідомить про свою зацікавленість в отриманні кредиту. Цей імовірний клієнт, вірогідно, чув про можливості отримати кредит від якоїсь компанії, прочитав статтю у пресі про банківське кредитування МСП або просто цікавиться, які є можливості кредитування. Перший контакт здійснюється телефоном, листом, або ж під час першої зустрічі, ініційованої кредитним інспектором чи клієнтом. Якими б не були обставини попереднього обговорення, кредитному інспектору було б доцільно скласти короткий письмовий звіт про цю зустріч або бесіду та прийняти початкове рішення, чи вартий цей запит подальшого розгляду. Якщо кредитний інспектор вважає, що фінансування (або часткове фінансування) запропонованого клієнтом проекту може бути доцільним, він робить певні формальні кроки для перевірки деяких моментів. Першим формальним кроком кредитного інспектора є підготовка короткого огляду запропонованого проекту. Запит може подавати підприємство, яке є клієнтом банку або новим клієнтом. Якщо це підприємство – клієнт, то вся інформація, необхідна кредитному інспектору для заповнення ПОПЕРЕДНЬОЇ ВІДБІРКОВОЇ ФОРМИ (А1), можливо, уже міститься у файлах банку. Якщо ймовірного позичальника немає в списку клієнтів банку, кредитний інспектор отримує попередню інформацію від імовірного клієнта в ході співбесіди, заповнюючи при цьому попередню відбіркову форму, яка є своєрідним планом проведення обговорення під час цієї першої зустрічі. Кредитний інспектор не повинен зважати на те, що представлені цифрові дані носять оцінний характер або що їх немає в письмовій формі. Можливо, на деякі питання взагалі відповіді не буде. Це не є підставою для занепокоєння. Мета збору будь-якої базової інформації полягає в тому, аби сформувати попередні висновки про того, хто обстоює пропонований проект, і про проект як такий. Цей попередній етап відбору ймовірного клієнта та формування стосунків «клієнт-банкір» здійснюється для виявлення вочевидь нежиттєздатних проектів. При цьому кредитний інспектор банку керується настановами і кредитною політикою банку. Однак навіть якщо банк не зацікавлений у наданні фінансування особі, яка до нього звернулася, доцільно все одно заповнити базову контрольну форму, відобразивши в ній результати першої співбесіди та виклавши висновок кредитного інспектора.

4.0. Попередня відбіркова формаА1

Вступ Після того, як банком буде зібрана певна кількість попередніх відбіркових форм, може бути доцільним – як перший крок у процесі оцінки проектів – здійснити процес градації. Це можна зробити, просто розподіливши заповнені відбіркові форми на три категорії:

Група A: Ймовірно Група Б: Можливо Група В: Неможливо

Якщо заявки віднесено до груп А чи Б, кредитний інспектор потребуватиме додаткової інформації та часу для розгляду проектів. Що ж до заявок, віднесених до групи В, кредитний інспектор може офіційно повідомити заявників про відмову з тієї чи іншої причини (напр., через те, що пропонована діяльність є незаконною або що ризик, пов’язаний з нею, є надто високим, а політика банку виключає надання кредиту, пов’язаного з таким високим ризиком). Заявки, віднесені до двох перших груп (А та Б), слід згрупувати за пріоритетністю, починаючи з найперспективніших з погляду ймовірності надання кредиту. Може бути так, що заявники, віднесені до групи Б, виглядають перспективно або ж заявник чимось привернув уваги кредитного інспектора, тоді йому знадобиться ще деяка додаткова базова інформація, перш ніж він буде готовий прийняти ДЕТАЛЬНУ ЗАЯВКУ (форма А2). Кредитний інспектор повинен зберігати всі відбіркові форми (включно із заявками, віднесеними до групи В) і щоквартально звітувати про них перед кредитним комітетом. Якщо справа початково була віднесена до групи Б і з певної причини (наприклад, після додаткових внесків до власного капіталу) кредитний інспектор включив її до групи А, то кредитному комітету необхідно зазначити підстави зміни статусу. Для цього є дві причини:  По-перше, банк не зацікавлений, щоб потенційний заявник ніс зайві витрати, пов’язані з підготовкою детальної документації (бізнес-плану, фінансових звітів тощо), тоді як кредитному інспекторові варто зробити якісь простіші дії або зібрати додаткову інформацію для того, щоб вирішити, чи має пропонований для кредитування проект обґрунтовані шанси задовольнити визначеним банком кредитним критеріям (наприклад, відвідання місця здійснення заявником господарської діяльності може виявити додаткові дані, які свідчать на користь даного проекту або дають підстави для того, щоб перевести заявку до категорії «В».  По-друге, кредитні інспектори повинні заощаджувати свій власний час та інші ресурси, потрібні для проведення детального аналізу та процедурних дій щодо більш перспективних (комерційно життєздатних) проектів. Питання, внесені до попередньої відбіркової форми, не вимагають якихось пояснень, проте якщо кредитний інспектор відчуває, що заявник заповнить форму краще із ним, то він має йому допомогти.

4.1. Реквізити заявника

Назва ........................................................... Адреса ...........................................................

Юридичний статус..................... Код .......................................

Телефон

...........................................................

Факс

...........................................................

Сума кредиту............... Валюта...........................

Акціонери

........................................................... ........................................................... ...........................................................

Вид господарської діяльності ймовірного заявника ........................................................................................................................................... ........................................................................................................................................... ...........................................................................................................................................

4.2. Опис проекту

Опис проекту ...................................................................................................................................... ....................................................................................................................................... ........................................................................................................................................ Потреби

Джерела

_________________________________________________________________________ Тис. грн

Тис. грн

Основні фонди Земля і споруди

Довготерміновий банківський кредит

Обладнання

Короткотерміновий банківський кредит

Транспортні засоби

Інше банківське фінансування

Офісне обладнання Інше

Власні кошти

Обіговий капітал Запаси

Кредит постачальника

Накладні витрати Витрати на навчання

Інші

Проценти за тимчасовими кредитами Додаткові непередбачувані витрати 9

4.3. Орієнтовний бухгалтерський баланс та стислий огляд комерційної діяльності компанії –спонсора субпроекту кінець року

кінець року

тис. грн.

Готівкові кошти

----------

Разом активів

======

----------

Резерв надходжень

----------

Разом пасивів

======

Основні засоби Земля Споруди Обладнання Автомобілі Офісне обладнання Оборотні активи Акціонерний капітал Дебіторська заборгованість

Поточні зобов’язання Банківські кредити Кредиторська заборгованість Інше Капітал та резерви Випущений акціонерний капітал

4.4. Орієнтовне резюме господарської діяльності 2006 тис. грн.

2007 тис. грн.

2008 тис. грн.

Продажі Чистий прибуток до відрахувань на сплату процентів та податків Проценти Податки Чистий прибуток

====

Коментарі .................................................................................................................................................................................... .................................................................................................................................................................................... ............................................................................................. Підпис ..............................

Категорія проекту .............

Дата ..............................

Кредитний інспектор 10

5.0. ДЕТАЛЬНА ЗАЯВКА – ФОРМА А2 Як зазначалося вище, кредитний інспектор повинен уважно переглянути заявки потенційних кандидатів, віднесених до групи А, з тим, щоб запропонувати тим, хто подав найкращі в цій категорії, надати більш повну інформацію у ДЕТАЛЬНІЙ ФОРМІ ЗАЯВКИ (А2); ці заявки мають розглядатися в першу чергу. На другій сторінці «Детальної форми заявки» розміщено перелік питань, які кредитний інспектор банку повинен розглянути до того, як запропонувати заявнику вдаватися до значних витрат, пов’язаних із перевіркою незалежним аудитором звітів, проведенням дослідження ринку тощо. Це узагальнений перелік питань, і тому кожен кредитний інспектор має обміркувати додаткові моменти (зокрема, пов’язані з місцевою специфікою). Проте пропонований перелік має на меті спрямувати кредитного інспектора на вивчення широкого кола важливих питань, перш ніж офіційно розпочинати процес упровадження кредитних процедур. Насамперед, кредитному інспекторові слід відразу ж сформувати думку, чи зможе ймовірний заявник надати всю необхідну документацію і чи відповідає він вимогам, сформульованим у переліку питань. Наприклад, кредитний інспектор міг би провести співбесіду з імовірним кандидатом під час другої чи третьої зустрічі. Ця співбесіда може проходити на місці здійснення заявником господарської діяльності. Після ознайомлення з операційною діяльністю та загального обговорення запропонованого проекту кредитний інспектор повинен вирішити, чи є у ймовірного кандидата реальні шанси задовольнити кредитні принципи банку та інші моменти, визначені у переліку та формах, що входять до «Детальної форми заявки». Внесені до контрольного переліку питання розроблені для вирішення двох завдань:  Нагадати кредитному інспектору про те, що ці питання слід добре пам’ятати при проведенні співбесіди з імовірним клієнтом. Від кредитного інспектора не чекають, що він сформує всебічну думку про реальні можливості заявника повною мірою дотримуватися вимог процедур банку, але до того, як зажадати від імовірного кандидата комплексного пакета інформації, кредитному інспекторові слід вивчити всі основні питання. Припускається, що потенційний заявник вже на цьому етапі повинен бути віднесений до групи А (тобто до категорії ймовірних заявників).  Перелік питань також є важливою підмогою для ймовірних заявників, аби вони могли в загальних рисах ознайомитися з вимогами до інформації та із основними принципами і процедурами банку. Щойно кредитний інспектор звертається до заявника, який пропонує проект, з проханням про детальну інформацію, необхідну для розгляду питання про надання довготермінового кредиту (або будьякого кредиту з цією метою), у заявника відразу формується переконання, що банк обов’язково надасть йому фінансування. Тому дуже важливо на етапі, коли кредитний інспектор звертається до клієнта з проханням надати пакет детальної інформації, поінформувати його про існування «шести кроків», які необхідно пройти для завершення процесу оцінки. Завдяки цьому очікування клієнта спиратимуться на точний опис кредитних процедур. Важливо також, щоб кредитний інспектор інформував потенційних заявників про результати стадії, що передує поданню детальної заявки. Окрім фактичної інформації про пропонований проект, яку кредитний інспектор отримує із заповненням попередніх контрольних форм, у нього повинна також скластися міцна особиста інтуїтивна думка про заявника за проектом. Це важливий елемент будь-якого процесу кредитної оцінки. Жоден посібник, – включаючи й цей, – не зможе навчити кредитного інспектора тому, як розвивати у собі ці суттєві навички. Проте, вивчивши фактори, викладені у пунктах попередніх контрольних форм, та пункти, на які заявник дав відповідь у детальній заявці, а також ознайомившись із цим посібником, кредитні інспектори отримують стимул для того, аби навчитися формувати власні інтуїтивні висновки щодо потенціалу розвитку бізнесу свого банку. Звичайно ж, особисті враження чи відчуття довіри до конкретного проекту або заявника повинні підтверджуватися фактичними доказами, фактами, зібраними за допомогою загальноприйнятих прийомів оцінки ризику та шляхом формуванням низки гідних довіри фінансових доказів. Кредитний інспектор банку повинен особисто відвідати місце здійснення кожного субпроекту перед тим, як сформувати висновок про те, чи переходити до другого етапу (кроку) роботи з ймовірним субпозичальником, чи ні. Відвідання місця здійснення діяльності потенційним клієнтом дуже 11

важливе, оскільки зазвичай отримана в такий спосіб візуальна інформація має сильнішу дескриптивну цінність, аніж безліч усних або письмових пояснень та коментарів щодо діяльності заявника, проекту та його перспектив. До того, як кредитний інспектор запропонує клієнтові заповнити детальну форму заявки та збере відповідну інформацію, кредитний менеджер повинен спочатку підписати відбіркову форму (А1), тим самим офіційно підтвердивши, що прийнятий процес відбору завершено. ДЕТАЛЬНА ЗАЯВКА – ФОРМА A2

5.1. Реквізити заявника Назва ........................................................... Адреса ...........................................................

Юридичний статус..................... Код .......................................

Телефон

...........................................................

Факс

...........................................................

Сума кредиту............... Валюта...........................

Акціонери

...........................................................

Вид господарської діяльності ймовірного заявника ........................................................................................................................................... 5.2. Деталі проекту Опис проекту ........................................................................................................................................ ....................................................................................................................................... Потреби

Джерела

_________________________________________________________________________ Тис. грн

Тис. грн

Основні фонди Земля і споруди

Довготерміновий банківський кредит

Обладнання

Короткотерміновий банківський кредит

Транспортні засоби

Інше банківське фінансування

Офісне обладнання Інше

Власні кошти

Обіговий капітал Запаси

Кредит постачальника

Накладні витрати Витрати на навчання

Інші

Проценти за тимчасовими кредитами Додаткові непередбачувані витрати -------

-------

5.3. Необхідні документи 5.3.1. Бізнес-план (більш докладна інформація міститься в додатку до цього посібника) Бізнес-план має містити основну інформацію, яка потрібна кредитному інспекторові для складання кредитного звіту, що подається на розгляд кредитного комітету банку. Бізнес-план має містити докладний опис за такими позиціями: «Основна інформація» - інформація про компанію, що звернулася за кредитом, із зазначенням організаційно-правової форми, форми власності та із стислим оглядом історії компанії. «Пропозиція» - опис запропонованого проекту, включно з детальною інформацією про джерела та плановане використання коштів; - опис продукту або процесу (підкреслити наявність спеціальних ліцензій/патентів); - опис сектору господарської діяльності, в якому діє заявник, опис ринку та характеристика конкурентів заявника; - конкретні маркетингові стратегії, які застосовує компанія заявника; - наявні та запропоновані фізичні ресурси компанії заявника (тобто споруди та виробниче/офісне обладнання, транспортні засоби). «Менеджмент» - інформація про керівництво компанії (включно з детальним резюме та інформацією про зацікавленість у веденні інших форм господарської діяльності) та статистичні дані про персонал компанії взагалі; - інформація про дорадників компанії, аудиторів тощо. «Фінансова інформація» - прогнози господарської та фінансової діяльності компанії. Ця інформація включає:  прогноз господарської діяльності на три роки наперед;  прогнозні бухгалтерські баланси станом на кінець року;  прогнозну оцінку руху грошових коштів (зазвичай, помісячно на перший рік, а далі – поквартально на наступні два роки);  опис основних припущень, на основі яких здійснювалася прогнозна оцінка. - перевірені аудитором рахунки за минулі (три) роки (якщо тільки це не новостворена компанія, в останньому випадку – вихідний бухгалтерський баланс / прогноз прибутків та збитків); - детальна інформація про інші джерела фінансування.

5.3.2. Незалежне дослідження ринку Існує хороша, виважена банківська практика, яка полягає в тому, щоб зажадати від заявника подання звіту про незалежну та об’єктивну оцінку ринку, на якому він працює. Якщо надана інформація буде точною, а зроблені висновки достовірними, то такий аналіз значною мірою допоможе кредитному інспектору. Зрозуміло, що хибна інформація може вкрай негативно позначитися на діяльності як клієнта, так і банку. Кредитний інспектор банку має право звільнити заявника від необхідності замовляти ринкове дослідження. Проте він повинен ставитися до реалізації цього права дуже обачно: йому слід добре подумати перед тим, як вирішити, чи слід замовляти ринкове дослідження, чи ні. Так, на ринку може скластися така ситуація, коли недостатність або недостовірність інформаційних джерел обмежує ефективність ринкових досліджень, які в іншому разі були б дуже корисними для банку. Компаніязаявник може мати значні досягнення в своїй роботі і досить високий рівень проникнення на ринок для того, щоб кредитна установа мала всі підстави повірити в те, що викладені в бізнес-плані прогнозні показники є реалістичними (тобто що базові прогнози майбутніх доходів та руху грошових коштів опираються на ринковий потенціал). Одне застереження, – якщо кредитний інспектор вимагає від заявника подати результати незалежного ринкового дослідження, він повинен уважно вивчити технічне завдання, яке було поставлене організації-виконавцю, для того, щоб зрозуміти контекст, у якому були поставлені питання і зроблені висновки. Насамкінець, кредитний інспектор може зняти вимогу про проведення незалежного ринкового дослідження, якщо банк має доступ до достовірних джерел інформації (тобто до внутрішніх даних та іншої інформації про досвід клієнта банку). 5.3.3.Контрольний перелік для кредитного інспектора Відповідність кредитній політиці банку Позитивна кредитна історія 5.3.4.Інші моменти, які слід проаналізувати Наявність свідоцтва про реєстрацію Положення кредитної угоди Сировина (джерела, диверсифікованість) Застарілість продукції (відповідність досліджень та розробок) Наявність проміжного джерела фінансування Адекватність і незалежність проведеного маркетингового дослідження Відвідання місця здійснення господарської діяльності заявника Податкова заборгованість Попередня кредитна історія Комплексний характер підготовки керівництва

..............................

Кредитний менеджер Дата

6.0. Звіт для ухвалення рішення – форма А3 Вступ Цей розділ посібника розроблено у форматі типових звітів для ухвалення рішення з наданням деяких пояснень у відповідних пунктах. Ми вирішили не робити коментарів щодо деяких абзаців, де йдеться про само собою зрозумілі вимоги (йдеться про пункти 6.2 – 6.5), але загалом наш намір полягав у тому, щоб не лише дати опис конкретних форм, а й продемонструвати кредитним інспекторам методологію роботи з ними. Від самого початку процесу кредитної оцінки у центрі уваги кредитних інспекторів має перебувати здійснення оцінки спроможності клієнта погашати кредит; це має більше значення, ніж вартість запропонованої застави. Основним завданням кредитного інспектора є аналіз руху грошових коштів. Тож він має ретельно вивчити припущення, на яких будується прогноз руху грошових коштів. Надійність гарантій, вартість заставленої нерухомості, закладу часто носять уявний, а не реальний характер. Судові витрати, втрачені можливості, втрачений процент, витрати робочого часту працівників та інші накладні витрати банку (не кажучи вже про кошти, витрачені на проведення експертизи з банкрутства) можуть залишити банк ні з чим у кінці довгого і часто тяжкого шляху. Секрет належного кредитування і формування ефективного і життєздатного кредитного портфеля полягає в тому, аби насамперед сконцентруватися на спроможності кожного ймовірного клієнта обслуговувати отриманий ним кредит. До реалізації застави вдаються у виняткових випадках, можливо, в 10% (щонайбільше) випадків. Це означає, що у 90% випадків застава приймається як стримуючий засіб по відношенню до клієнтів, аби застерегти клієнтів від несплати кредиту; крім того, вартість застави є підтвердженням правильності припущень про вартість зароблених банком активів. Усі завдання кредитного інспектора в кредитному процесі оцінки однаково важливі, і якщо ослабиться будь-яка ланка в ланцюгу подій, всю послідовність буде порушено. Досі ми в цьому посібнику розглядали питання підготовчої фази роботи кредитного відділу, і якщо вона здійснюється належним чином, кредитний інспектор на цей момент матиме чистий стіл і визначений порядок пріоритетності. Заявки, пов’язані із ризиком, що перевищує комерційно доцільну межу, будуть відхилені, а у випадку відносно слабких кредитних заявок кредитний інспектор, як мінімум, зажадає надати більш переконливі документи (або запропонує власникам збільшити капітал компанії тощо). Проте кредитний інспектор матиме на цей момент також певну кількість найперспективніших заявок, і ймовірним клієнтам буде запропоновано надати банку повний інформаційний пакет. Рідко трапляється, щоб уся інформація з’явилася відразу: скажімо, звіт незалежного оцінника про вартість пропонованої потенційним позичальником застави може надійти згодом. За кожним кредитним інспектором лишається право вирішувати, коли він вважатиме, що зібраної інформації вже достатньо для того, щоб розпочати складання кредитного звіту для ухвалення відповідного рішення. Такий кредитний звіт є своєрідною рушійного силою всього процесу оцінки кредиту та найважливішим документом (після кредитної угоди), що зберігається у файлах кредитного відділу. Вже після того, як кредит буде надано, а гроші інвестовано, керівники банку (інші сторони, наприклад, внутрішні та зовнішні аудитори) звертатимуться до кредитного звіту для ухвалення рішення, підготовленого інспектором, як до джерела інформації. Кредитний інспектор уже забуде деталі, що стосуються якоїсь конкретної кредитної справи, коли іншим може знадобитися передивитися її для того, щоб зрозуміти, яким був ризик під час здійснення попереднього розгляду. У них можуть виникнути такі питання: 

Яке дослідження та аналіз проведено, щоб перевірити реалістичність прогнозу щодо обсягів продажу даної компанії?  Хто оцінив майно під заставу кредиту (скажімо, в 50 тис. грн.)? Якими міркуваннями керувалися при оцінці?  Яким було співвідношення між залученим і власним капіталом у момент надання кредиту?  Що говориться в звіті аудитора про матеріально-товарні запаси та роботи, що виконуються?  Хто рекомендував надати кредит? Цей перелік можна продовжувати без кінця. Єдине, в чому ми переконані, – це те, що колись нова папка з кредитною справою, в якій описувалася картина блискучого майбутнього, старіє та зношується з кожним новим вивченням справи. Отже, при складанні кредитного звіту як основного документа, в якому відображено стосунки між банком та клієнтом, слід: 15

    

Підкріплювати кредитну заявку чіткою та послідовною інформацією; Чітко визначати та давати оцінку сильним та слабким сторонам кредитної заявки; Використовувати стандартні прийоми фінансового аналізу та аналізу ризику; Дотримуватися стандартного формату (тобто формату, визначеного в цьому розділі посібника); Зважати на те, що члени кредитного комітету при визначенні основних проблем покладаються на кредитного інспектора як на особу, що має найтісніші стосунки з клієнтом. Вони також покладаються на керівництво кредитного відділу, яке має підтвердити, що кредитний звіт об’єктивно і точно відображає фактичний стан справ.

Стандартні формати Таким чином, важливість та необхідність здійснення чіткого, об’єктивного аналізу та дотримання стандартних форматів при складанні кредитного звіту важко переоцінити. Необхідність стандартизації форматів звітності пов’язана з тим, що при застосуванні таких форматів кожна зацікавлена особа може легко порівняти подібне з подібним. Відносні порівняння дійсно ефективні лише за умови, якщо всі звіти добре структуровані та представлені у форматі, що дозволяє проводити порівняння. Принципи складання звітів для ухвалення рішення У цьому розділі посібника надається формат, який рекомендується використовувати банкам, а також розглядаються деякі основні правила, що допоможуть кредитним інспекторам в засвоєнні прийомів складання звіту, аналізі проектів, оцінці ризиків, представленні інформації про фінансовий стан та здійсненні фінансового аналізу. У зразку кредитного звіту, що додається, запропоновано структуру та основний зміст відповідного формату. Принципи та правила відображено згідно з послідовністю розміщення у зразку звіту розділів, яких вони стосуються. Перші три сторінки кожного кредитного звіту повинні містити резюме; після резюме подається детальний виклад звіту. Перша сторінка просто містить два пункти: «6.1. Детальна інформація про заявника» та «6.2. Детальна інформація про проект». 6.1. Детальна інформація про заявника Цей розділ потребує відповіді на три запитання. Відповіді на ці запитання забезпечують кредитний комітет та інші зовнішні сторони інформацією та чітким визначенням теперішньої та потенційної власності ймовірного позичальника. Не більше і не менше. 6.2. Детальна інформація про проект Цей розділ складається з двох частин. Перша частина вимагає від кредитного інспектора вказати в одному-двох реченнях (не в одному-двох словах і не в трьох-чотирьох реченнях), що заявник планує здійснити. Так, якщо пропонується проект будівництва холодильника. Друга частина інформації про проект представляє ліворуч розподіл компонентів за проектом («Потреби»), а праворуч – підсумок витрат за цими компонентами разом із приміткою про те, звідки планується отримувати інвестиції/фінансування («Джерела»). Ця інформація головним чином переноситься з детальної форми заявки (А2). 6.5. Оцінка Оцінка є, можливо, найважливішим розділом звіту, оскільки в цьому розділі міститься огляд основних питань, викладених в основному тексті звіту. Крім того, в цьому розділі представляються всі факти «за» та «проти», всі сильні та слабкі сторони, на яких кредитному комітетові слід зосередити свою увагу. Зрозуміло, що в разі якщо підкомпоненти справи представлено в хибному вигляді або якщо в основній частині звіту містяться неточні розрахунки, то члени кредитного комітету й інші сторони зроблять невірні висновки на основі оцінки. Отже, до написання цього розділу слід поставитися дуже дбайливо і займатися ним доцільно в останню чергу. Цей розділ повинен включати (зазвичай, саме в такій послідовності):  Опис стану в галузі ( взяти приклад аграрного виробництва).  Характеристику теперішнього та прогнозованого фінансового становища позичальника слід подати оглядово – в одному-двох реченнях. Фінансове становище може бути задовільним або незадовільним. Якщо становище незадовільне, оцінка повинна бути негативною, і заявка відхиляється. Якщо теперішнє та очікуване фінансове становище позичальника покращується або воно є стабільним, то 16

слід відобразити цей факт у стислій формі, посилаючись на аналіз фінансових коефіцієнтів, у основному тексті звіту. Якщо фінансове становище позичальника далеко не задовільне, але визначено шляхи його поліпшення і вони впроваджуються (наприклад, запропоновано здійснювати нові інвестиції у власний капітал), то за результатами оцінки можна дати кваліфіковану рекомендацію затвердити кредитну лінію (наприклад, «рекомендується затвердити кредит за умови отримання підтвердження аудитора, що стільки-то грн. інвестовано у формі постійного капіталу з визначеного та прийнятного джерела);  Кредитний інспектор повинен поінформувати про характеристики власників/керівництва та підтвердити, що вони мають необхідну кваліфікацію та досвід для впровадження проекту (узагальнивши в одному-двох реченнях, яким саме належним та переконливим досвідом вони володіють);  Слід особливо зупинитися на основних передбачуваних труднощах та викласти логічні й виважені способи подолання цих труднощів, що їх пропонує позичальник;  Потрібно дати стислий коментар щодо достатності застави, що пропонується для забезпечення кредиту, і навести відомості та коментарі щодо коефіцієнта покриття обслуговування боргу (тобто у скільки разів чистий прибуток позичальника (додавши спершу запропоновану процентну ставку) перевищує щорічні зобов’язання з погашення кредиту. Цей елемент є, вочевидь, найважливішим, вирішальним аргументом процесу здійснення оцінки. Завдяки йому можна дати відповідь на основне питання, – чи отримає банк свої гроші назад?  Загалом, оцінка повинна містити чіткі посилання на будь-які матеріальні фактори чи конкретні ситуації, які значною мірою позначаються на кредитній заявці. Слід чітко вказати на існування будьяких відомих кредитному інспектору чинників, що можуть негативно вплинути на здійсненність заявки.  Завершальна фраза в оцінці – це порада кредитного інспектора, як членам кредитного комітету діяти; вона повинна задавати тон рекомендації. Було б нелогічно, якби оцінка завершувалася негативним відгуком, проте містила б рекомендації видати кредит. Не кращим видається і нерішучий висновок. Обов’язок кредитного інспектора – бути рішучим та дати чіткі рекомендації щодо того, варто підтримати кредитну заявку, чи ні. Третього не дано. 6.6. Рекомендації У цьому розділі чітко визначаються умови надання кредиту (у форматі, запропонованому в прикладі, що надається в посібнику). Важливо пам’ятати, що основні умови надання кредиту, затверджені кредитним комітетом (і лише ці основні умови), слід переносити до пропозиції надання кредиту (кредитної угоди). Якщо становище позичальника дещо змінилося на момент прийняття рішення кредитним комітетом (наприклад, позичальник просить видати кредит в іншій валюті, а не в тій, що вказана в рекомендаціях), то кредитний інспектор повинен роз’яснити цей момент кредитному комітету та рекомендувати внести зміни (або рекомендувати прийняти негативне рішення). У розділі 6.4 відведене місце, де можна зазначити специфічні попередні умови, які можуть виникнути при розгляді тієї чи іншої справи. Цей засіб може бути дуже корисним для кредитного інспектора, якщо ним користуватися обачливо. Рекомендується не зловживати ним, оскільки кредитному інспектору буде незручно знову виносити на розгляд кредитного комітету значні корективи до початкового рішення. І насамкінець, звіт для ухвалення рішення повинен підписуватися кредитним інспектором в нижній частині стор. 2 та завірятися начальником кредитного відділу.

Кредитний звіт для ухвалення рішення – форма A3

Розділ 1 Резюме На розгляд:

Кредитному комітету банку

Дата:

________

Рішення щодо :

_______________________________

6.1

Реквізити заявника Назва (ПІБ) та адреса:

___________________________________ ___________________________________ ___________________________________

Тип госп. діяльності:

___________________________________

Акціонери:

___________________________________ ___________________________________ ___________________________________

6.2

Інформація про проект Опис проекту

____________________________________ ____________________________________ ____________________________________

Потреби за проектом та джерела фінансування Потреби Основні засоби:

Джерела тис. грн.

тис. грн.

Земля та споруди Обладнання Автомобілі для комерційних перевезень

Інші джерела фінансування банку

Автомобілі

Строковий кредит

Офісне обладнання

Овердрафт

Інше

Лізинг Проміжний/тимчасовий кредит

Внесок заявника Обіговий капітал

Власний капітал Кредит

Запаси Накладні витрати

Фінансування коштом госп. д-сті

Витрати на навчання

Кредит постачальника

Проценти за тимчасовими кредитами Інше Додаткові непередбачувані витрати -------

-------

6.3

Кредит забезпечується таким чином: а. б. в. г.

6.4

Одноособова перша закладна на майно позичальника у: ____________ Право утримання майна позичальників: ____________________________ Порука надана: ___________________________________________ Інше: _____________________________________________________

Інші спеціальні умови (як приклад) а. Відповідність перевірених аудитором фінансових звітів за період ____________ по (кінцева дата) вимогам банку та/або б. Відповідність вимогам банку результатів незалежної оцінки майна позичальника, розташованого ________________________________

6.4.1

Попередня перевірка середовища В одному-двох реченнях подати звіт про стан справ щодо належного дотримання процедур (див. Додаток ІІ до цього посібника).

6.4.2

Закупівлі В одному-двох реченнях зазначити, чи дотримується позичальник загальних правил закупівлі, відповідно до яких товари, що фінансуються за рахунок кредиту, закуповуються за ринковими цінами.

6.5

Оцінка

__________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________________ ______________________ _________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________

6.6

Рекомендації

6.6.1 Ми рекомендуємо затвердити кредитну заявку компанії з обмеженою відповідальністю _______________ (або ми рекомендуємо відхилити кредитну заявку) на таких умовах: Сума:

_______________

Валюта:

Термін:*

_______________років

Фіксована/Змінна:

_______________

Маржа банку:

Звіт підготовлено:

_______________%

Загальна ставка:

_______________%

_____________

Рекомендовано:

____________

Кредитний інспектор

Кредитний менеджер

*У додатку 4 див. запропонований графік погашення кредиту.

РОЗДІЛ 2 Основна частина кредитного звіту для ухвалення рішення

Загальна інформація

6.7

У цьому вступному абзаці у трьох-чотирьох реченнях подається історія заявників, характеристика їх відповідної навчальної підготовки або минулого досвіду (наводяться факти з історії комерційної діяльності, якщо вони відомі), що дозволяє їм вважатися гідними довіри заявниками, спроможними реалізувати запропонований проект (наприклад, «Пан Х закінчив Мелітопольський аграрний університет інститут у 1972 р. і працювала в у фермерському господарстві «АРГО» і далі,,,,

Власники/ Керівники

6.8

ПІБ

Вік

Посада

Освіта /

Частка

Досвід

1.___________

___

_______

_________________

2.___________

___

_______

_________________

3.___________

___

_______

_________________

4.___________

___

_______

_________________

Разом

100%

Коментар

Кредитний інспектор повинен в одному реченні дати оцінку керівництву, висловивши свою думку про загальну спроможність керівників вести комерційну діяльність (наприклад, «Команда керівників має хорошу кваліфікацію, а успішне впровадження ними проекту Х підтверджує їхню компетентність та здатність керувати запропонованим проектом»).

6.9

Персонал Чоловіки

Жінки

Разом

Нинішня кількість Запропонована кількість _____

_____

Разом

6.10

Детальна інформація про існуючий кредит тис. грн. Видана сума Сплачена сума ______ Залишок

Кредитний інспектор повинен вказати, яким був досвід банку та чи існує будь-яка заборгованість за основною сумою наявного боргу або процентами. Слід дати позичальнику кредитну оцінку за 5бальною шкалою:

6.11

Завжди сплачує вчасно

У середньому сплачує впродовж тижня

Сплачує впродовж 1 – 3 тижнів після настання дати платежу

Сплачує через 3 тижні та після отримання нагадування

Значне прострочення платежів, вносить платежі завжди не раніше, ніж через місяць від настання дати платежу

Запропонований проект

Дотримуючись вимог, викладених на стор. 1 кредитного звіту для ухвалення рішення, кредитний інспектор у цьому розділі повинен дати опис проекту, підсумувавши стисло оцінку проекту та представивши графік його впровадження. До цього розділу слід включити оцінку кредитним інспектором технічних та управлінських можливостей позичальника, які мають забезпечити ефективне впровадження проекту (відповідно до пункту 6.8 (див. вище)). Було б дуже корисно, якби для членів кредитного комітету проект можна було описати як окрему модель. Як правило, це можна зробити щодо більших проектів, при цьому представляючи витрати, джерела фінансування та рух грошових коштів за окремим проектом. Взагалі слід показати, як проект вписується в загальну комерційну діяльність компанії. Яку б форму презентації компанія не обрала, кредитний інспектор повинен самостійно вирішити, яка форма найбільш прийнятна для банку. У цьому розділі кредитного звіту також міститься оцінка аналізу прибутків за проектом (на відміну від аналізу загальної прибутковості компанії та аналізу руху грошових коштів). Залежно від масштабу проекту, кредитний інспектор має представити аналіз прогнозів руху грошових коштів проекту у тому чи іншому розрізі та надати коментарі щодо результатів. Так, для дуже малих проектів вимірювання дисконтованого коефіцієнта окупності може бути суто академічним питанням і навіть певною мірою дезорієнтувати. Якщо оцінюються проекти, за якими валовий щорічний рух грошових коштів (тобто щорічний обсяг продажів) менший за 100 тис. грн., рекомендується, аби кредитний 22

інспектор зосередився на аналізі прогнозу руху грошових коштів для проекту за точкою беззбитковості. У ході цього дослідження слід проаналізувати: а. наявність та достатність проміжного фінансування; б. припущення позичальника щодо графіка впровадження проекту; в. надані третьою стороною підтвердження основних елементів вартості (тобто письмові котирування постачальника, проформи-інвойси тощо); г. включення до розрахунків проекту достатньої маржі на випадок непередбачуваних обставин (щодо запланованого графіка впровадження та витрат); д. для існуючих компаній, що розпочинають проект, – контрольний перелік потенційно деструктивних елементів для загального руху грошових коштів компанії (тобто негативну дію руху грошових коштів під час капітального будівництва ресторану або вплив несприятливих погодних умов). Насамкінець, кредитний інспектор повинен сформулювати власну думку щодо впевненості (або, навпаки, невпевненості) у фінансовому успіху проекту та підтвердити результати, отримані за вищенаведеними пунктами (а)-(д). Щодо більших проектів, крім аналогічного аналізу, кредитний інспектор повинен підрахувати та дати свої пояснення щодо дисконтованого коефіцієнта окупності та чистої приведеної вартості. У випадках, коли недоцільно відділяти рух грошових коштів проекту від прогнозів компанії в цілому, кредитний інспектор повинен завершити опрацювання цього розділу проекту аналізом загального руху грошових коштів.

6.12

Ринок та конкуренція

Цей розділ звіту слід розпочати з визначення продукції/послуг, які надає компанія-заявник, а після цього дати опис галузі. Слід також дати загальний опис ринку, на якому компанія-заявник здійснює свою діяльність. Якщо компанія працює лише на внутрішньому ринку і не здійснює експорт, то кредитний інспектор обмежує аналіз внутрішнім ринком. Він може довідково надати відповідні приклади чи дані з міжнародної практики. Таким чином, основне завдання кредитного інспектора при складанні цієї частини звіту полягає в тому, щоб дати членам кредитного комітету інформацію про розмір ринку заявника та його динаміку. Кредитний інспектор повинен вказати частку (у відсотках) заявника на ринку та частку на ринку основних його конкурентів. Якщо після оцінки та опису частки на ринку дається прогноз щодо її зростання, то це питання слід розглядати у світлі тих припущень, на яких ґрунтується такий позитивний прогноз. Заявник у своєму бізнес-плані повинен дати опис чітко визначених стратегій, які він збирається реалізувати для забезпечення зростання своєї частки на ринку (або принаймні збереження її на нинішньому ринку). Обов’язок кредитного інспектора полягає в тому, щоб чітко викласти в цьому розділі звіту основні факти, завершивши його резюме (позитивним або негативним) і зазначивши, чи реалістичними, на його думку, є завдання, які поставив перед собою заявник щодо своєї частки на ринку. Необхідність дати чіткий та стислий опис ринку диктується тим, що члени кредитного комітету повинні мати відповідне підґрунтя для того, щоб визначити, чи можна вважати прогнози заявника досяжними. Саме прогнози лежать в основі розрахунків, необхідних для оцінки покриття погашення кредиту. Такі прогнози є однією з фундаментальних основ оцінки компанією свого власного майбутнього, при цьому необхідно об’єктивно врахувати обмеження, котрі диктуються ринком, на якому здійснюється діяльність за даним проектом.

6.13

Фінансовий стан

Узагальнення детальної фінансової інформації (що міститься в додатках) дає можливість кредитному комітету отримати стислу, але вичерпну характеристику фінансового становища заявника. У таблиці наводяться узагальнені дані бухгалтерського балансу, а також короткий коментар, з якого члени кредитного комітету повинні зрозуміти точку зору кредитного інспектора щодо ліквідності, стабільності, короткотермінових та довготермінових перспектив заявника. У тексті звіту кредитний інспектор повинен навести свій висновок про те, як він оцінює фінансовий стан заявника – як хороший чи як поганий. Найважливіше (після добре підібраного персоналу), що повинна мати будь-яка компанія, – це активи, необхідні для здійснення нею операцій. Дані про основні фонди, – як продемонстровано в узагальненому бухгалтерському балансі компанії (у цьому розділі звіту), – підтверджують зроблені кредитним інспектором у ході процесу оцінки спостереження стосовно таких необхідних речей, як: існування офісного і виробничих приміщень, а також про їх вартість та форму власності (власні чи орендовані). У цьому пункті таблиці не слід подавати занадто багато цифр, оскільки це може відвернути увагу читача та приховати від нього головну інформацію. Якщо заявник має перевірені аудитором фінансові звіти за один або більше років, то їх слід узагальнити (у цьому випадку наводиться інформація максимум за три роки). Якщо ж перевірених аудитором фінансових звітів немає, на це слід вказати, зазначивши причини такої ситуації (наприклад, заявник щойно розпочав свою діяльність). Отже, розділ, в якому міститься характеристика основних фондів, є для кредитного комітету підтвердженням того, що заявник має або орендує активи, необхідні для здійснення ним своєї діяльності. Щоденна діяльність компанії відображається в розділах «Поточні активи» та «Поточні пасиви» узагальненого бухгалтерського балансу. Інформація, що міститься в цих розділах, у загальних рисах, але чітко демонструє, чи спроможна компанія-заявник (або чи буде вона спроможна в майбутньому) виконувати свою щоденну діяльність. Ознайомившись із інформацією, що міститься в шести рядках балансу, члени кредитного комітету мають з’ясувати для себе, чи має заявник достатній рівень оборотного капіталу для нормальної операційної діяльності, а вивчивши наведені в таблиці дані за роками, зроблять висновок щодо тенденцій: чи свідчать вони про покращання становища, чи, навпаки, про його погіршення. Детальний аналіз, що міститься в додатку, дає можливість читачеві отримати докладнішу інформацію та пояснення деяких характеристик. Проте резюме, наведене в цій частині звіту, має велике значення, бо містить квінтесенцію, яка унаочнює інформацію. Наведений нижче формат може використовуватися для опису дуже широкого спектра типів господарської діяльності, і кредитний інспектор має при подачі даних завжди переводити їх у цей формат не лише тому, що члени Кредитного комітету призвичаяться до нього як до стандартної форми подачі даних, але й тому, що він дозволяє з першого погляду бачити будь-яку очевидну різницю у фінансовому становищі заявника.

6.13

Фінансове становище

Компанія «XYZ Лтд», бухгалтерський баланс станом на 31 грудня

2005

2006

Факт т.. грн.

2007

2008

План

т. грн.

Основні фонди Земля та споруди

2.2

3.8

3.7

Техніка

1.3

1.2

1.1

1.0

0.9

Транспортні засоби 0.2

0.2

0.3

0.4

Офісне обладнання 0.1

0.1

3.8

3.7

5.3

5.1

Акціонерний капітал

1.3

1.5

1.7

1.8

2.1

Дебіторська заборгованість

0.5

0.7

1.2

1.6

Поточні активи

Готівка

Разом активів

0.1

0.0

1.9

2.2

2.9

3.0

3.7

5.7

5.9

8.2

8.1

8.8

Поточні пасиви Овердрафт банку

1.8

1.6

2.1

2.6

2.8

Кредиторськ. заборгованість 1.2

1.4

1.6

1.5

1.7

Податкова заборгованість

0.1

0.4

0.3

0.2

3.1

3.4

4.0

4.4

4.7

Довготермінове фінансування Випущений акц. капітал

0.2

Резерв надходжень(дефіцит) (0.4)

0.5

1.1

1.6

1.9

Довготерм. кредити банку

2.8

1.8

2.9

1.9

2.0

5.7

5.9

8.2

8.1

8.8

У статтях розділу «Основні фонди», показаних над заштрихованою лінією, узагальнюються дані про стан основних активів заявника. Важливо, що інформація, яка міститься тут, відразу дає працівнику банку картину про наявну заставу, яку компанія може запропонувати, не включаючи при цьому заставу з боку третіх сторін та до здійснення попередньої переуступки прав. Якщо пропонований проект передбачає закупівлю великого обсягу додаткових активів, то читач має можливість побачити, яким чином це позначиться на інших статтях бухгалтерського балансу. Інформацію про такий важливий для будь-якої компанії фактор, як стабільність, часто можна отримати з першого погляду на динаміку показників у статті «Активи». Статті розділу «Поточні активи», показані між заштрихованими лініями, характеризують стан оборотного капіталу компанії-заявника. Знову ж таки, читачу набагато зручніше отримати інформацію, яку в узагальненому вигляді викладено в шести рядках, і вона справляє більше враження, аніж стоси аналітичних матеріалів. З простого прикладу, що наводиться вище, можна легко побачити, що фінансування щоденної операційної діяльності компанії незадовільне; виникає кілька серйозних питань щодо податкової заборгованості та стану поточних рахунків, що дедалі ускладнюється. Якщо дані бухгалтерського балансу аналізувати окремо від даних звіту про прибутки та збитки, можна часом зробити хибні висновки, але ці дані, якщо вони представлені так, як у наведеному вище прикладі, можуть підказати читачеві очевидні запитання, які можна поставити. Аналіз коефіцієнтів на основі даних бухгалтерського балансу буде розглянутий далі, але для ілюстрації переваг стислого резюме і дотримання стандартного формату на кшталт поданого нижче слід наголосити, що наведена в такий спосіб інформація може значною мірою допомогти об’єктивному читачеві, який, щонайімовірніше, раніше не мав нагоди що-небудь дізнатися стосовно заявника. Довготермінове фінансування в бухгалтерському балансі заявника узагальнено нижче – у статтях, наведених під нижньою заштрихованою лінією. Існує у фінансовому менеджменті така добре знана мудрість, яку багато хто поділяє. Вона полягає в тому, що довготермінові активи повинні фінансуватися за рахунок довготермінових кредитів або постійного капіталу. Як правило, за рахунок трьох статей, показаних під нижньою заштрихованою лінією, мають фінансуватися основні фонди, злиття та деякі довготермінові потреби фінансування оборотного капіталу, як це слід зробити у випадку наведеного вище базового прикладу. Тут відношення заборгованості до власного капіталу є неприйнятним, і виплата дивідендів акціонерам на буде прийнятною для банкіра, який надасть нове фінансування. Якщо баланс компанії є настільки слабким, як у цьому випадку, то для вирішення проблеми дисбалансу позичальник може перевести резерви в постійний капітал та утриматися від виплати належних за законом дивідендів. Ознайомившись із даними, що містяться у нижній частині бухгалтерського балансу, члени кредитного комітету побачать, яке місце пропонований кредит посяде в загальній картині і в яких спосіб слід витратити кредитні кошти – на фінансування основних фондів (чи оборотного капіталу).

У цьому місці кредитному інспекторові рекомендується звернутися до розділу 6.20 цієї глави, в якому представлено додатки до кредитного звіту для ухвалення рішення, і зокрема, до розрахунків, представлення та коментарів до аналізу відносних показників. Насамкінець, рівень деталізації звіту, необхідний кредитному комітету, щоб побачити результати проведеного кредитним інспектором аналізу, цілком може залежати від конкретної заявки, і кожен кредитний інспектор має змогу визначати, який рівень деталізації є найдоцільнішим у конкретному випадку. Слід, однак, наголосити на тому, що в додатках до кредитного звіту необхідно зазначати рівень деталізації.

Звіт про прибутки і збитки

6.14

Узагальнений бухгалтерський баланс дасть змогу кредитному комітету скласти думку про компанію-заявника на визначений момент часу (так би мовити, створить «моментальне фото» компанії). Звіт про прибутки і збитки демонструє діяльність у часі (тобто створює динамічне «кіно»). Послідовний виклад інформації про виробничий цикл на основі рахунку прибутків та збитків повинен бути ще більш стислим, ніж у випадку наведеного вище бухгалтерського балансу. Ознайомлюючись з ним, члени кредитного комітету, як правило, повинні відразу побачити, яким був оборот заявника в минулі періоди та які прибутки він отримує. Зазвичай також вказують суми процентів, – у минулому та в майбутньому, – щоб мати уявлення про загальний тягар заборгованості компанії, а також поточні відрахування на сплату податків. У наведеному нижче прикладі продемонстровано підхід до складання підсумкового звіту про прибутки та збитки. 6.14

Звіт про прибутки і збитки

Компанія «XYZ Лтд.», Звіт про прибутки і збитки станом на 31 грудня

2004

2005

2006

2007

2008

Фактичний (за даними аудиту) Прогнозний т. грн.

т. грн.

Продаж

1.5

2.4

3.1

4.2

5.8

Прибуток до сплати процентів та податків

0.2

0.4

0.5

0.7

0.8

Проценти

0.2

0.1

0.3

0.2

Податки

0.0

0.1

0.2

0.3

Чистий прибуток (збитки)

0.0

0.2

0.0

0.2

0.3

б/в

Як зазначалося вище, у розділі 6.13, де йшлося про представлення бухгалтерського балансу в основному тексті звіту, у розділі 6.14 доцільно подати інформацію у найпростішій формі, оскільки саме так можна отримати найяскравішу картину діяльності заявника. Вищенаведений простий приклад передає дуже позитивну динаміку загального обороту компанії, але дані в нижній частині свідчать про певну «неповороткість», на яку слід звернути увагу. З цього також добре видно (завдяки відсутності надмірної деталізації, яка завуальовує головне), що заплановані проценти за кредитом ледве покриваються за рахунок надходжень, а це є сигналом для стурбованості. Члени кредитного комітету повинні розглянути звіт про рух грошових коштів (6.15) і з’ясувати, чи викладена там інформація є більш утішливою. Потім вони мають переглянути детальні графіки, розміщені на звороті звіту, щоб 26

отримати додаткову інформацію та ознайомитися з припущеннями, на основі яких робилися детальні прогнози. У таких випадках кредитний інспектор повинен бути готовим до докладного перехресного опитування з боку членів кредитного комітету.

Рух грошових коштів

6.15

Дехто стверджуватиме, що дані про рух грошових коштів є ключем до фінансової оцінки будьякого проекту. Якщо інформація про загальний рух грошових коштів компанії підтверджує спроможність покриття зобов’язань щодо погашення та обслуговування боргу, то інші характеристики справи мають менше значення або принаймні потребуватимуть набагато меншої уваги з боку кредитного комітету. Безперечно, аби розуміти та бути в змозі інтерпретувати дані про рух грошових коштів, необхідно добре знати динаміку розвитку проекту і розуміти загальні питання діяльності компанії та її становище на ринку. Зазвичай, до кожного кредитного звіту для ухвалення рішення в Додатку 3 слід додавати (як правило, помісячно) інформацію про рух грошових коштів, в якій докладно представляються всі основні надходження і виплати грошових коштів. Якщо це доцільно для окремого проекту, крім загальної інформації про рух грошових коштів компанії, слід також надавати інформацію про рух грошових коштів за проектом. Основні коефіцієнти, що розраховуються на основі аналізу руху грошових коштів, – це дисконтований коефіцієнт окупності проекту, а також відношення між чистим рухом грошових коштів та запропонованим графіком виплат за кредитом. Огляд руху грошових коштів у кредитному звіті для ухвалення рішення (пункт 6.15) також слід представляти стисло, з дотриманням вимог до формату, що висуваються до підготовки бухгалтерського балансу та звіту про прибутки і збитки. Зразок такого огляду наводиться далі для ілюстрації.

6.15

Огляд руху грошових коштів

Компанія «XYZ Лтд.», квартальний звіт про рух грошових коштів за рік станом на 31 грудня 2006 р. К1

К2

К3

К4

Разом

2007

2008

млн. грн. млн. грн. млн. грн. млн. грн.

млн. грн. млн. грн. млн. грн..

0.65

0.75

1.21

1.38

3.99

5.30

6.10

Витрати на продажі 0.43

0.47

0.78

0.86

2.54

3.20

3.70

Валовий прибуток

0.22

0.28

0.43

0.52

1.45

2.10

2.40

Витрати

0.14

0.16

0.27

0.34

0.91

1.31

1.56

0.04 0.00

0.00 0.00

0.04 0.20

0.08 0.30

0.06 0.40

0.38

0.41

Продажі

Проценти 0.00 Оподаткування 0.00

0.08 0.20

Чистий рух грошових коштів 0.08

0.08

0.16

0.06

0.38

З огляду на покриття виплат процентів дані узагальненого звіту про рух грошових коштів видаються дещо більш втішними порівняно з даними звіту про прибутки і збитки, але лише «дещо». А як щодо потенціалу повернення кредиту? Складається враження, що рух грошових коштів надто «напружений», щоб розглядати можливість надання кредиту на суму 400 тис. грн. на 3-річний термін. Отже, необхідно докладно ознайомитися з місячними звітами про рух грошових коштів (див. Додаток 3).

Покриття повернення кредиту

6.16

Кредитний комітет має приділити увагу питанню про те, скільки разів попередні прибутки заявника та рух грошових коштів покривали виплати основної суми боргу за запропонованим банком кредитом (сума основного боргу «Б»), а також за елементом обслуговування боргу (проценти «П»). Крім того, для зручності слід показати сукупне «покриття ризику». Ці важливі коефіцієнти «накладають» запропоновані зобов’язання за кредитом на прибутки компанії-заявника в минулому, а також на заплановану фінансову модель. Щоб уникнути подвійного обчислення при визначенні коефіцієнта обслуговування, додайте нестягнутий процент до валового прибутку (“EBIT»). Також звичною є практика додавати коефіцієнт нездійсненої амортизації (як основного безготівкового елементу) та ділити результат на запропоновану річну суму процентів. Рекомендується здійснювати обчислення таким чином: EBIT + коефіцієнт амортизації П+

Б П – податок (виражається як дріб (тобто 25% = 0,25))

Результат слід виділити так, аби його було чітко видно; після цього дається короткий висновок про те, чи вважає кредитний інспектор коефіцієнт покриття повернення /використання боргу задовільним, чи ні.

Валові внески до банку

6.17

Необхідно виконати простий розрахунок валової (тобто до здійснення витрат) маржі, що нараховуватиметься на користь банку упродовж очікуваного терміну запропонованого кредиту (включно з будь-якими зобов’язаннями/комісійними за відкриття кредиту тощо) і навести результати цього розрахунку. Найдоцільніше представити ці дані за рокам, наприклад, так: 6.17

Валовий внесок на користь банку

2009

2010

2011

2012

Разом

млн. грн. млн. грн. млн. грн. млн. грн. млн. грн. Кредитна маржа (6%) Комісія за відкриття кредиту ____

____

Разом

6.18

Аналіз ризику

Надзвичайно важливим питанням є здійснення короткої, але водночас різнобічної оцінки основних ризиків банку, яка в стислій формі викладається в кредитному звіті. Цей аналіз включає три основних підмножини; після нього подається короткий коментар значення кожної з них для банку:

Запропонований кредит, виражений у % від усіх кредитів банку:

(1)

- загальна кредитна книга - капітал - середній розмір кредиту - Разом кредитів, наданих представникам даної галузі. Взагалі кажучи, кредитний інспектор повинен тут визначити зони ризику та прокоментувати результати. Дуже важко узагальнити ці результати, але будь-який окремий кредит не повинен складати значний відсоток як від усіх кредитів, занесених в кредитну книгу банку, так і від постійного капіталу банку (фактично, чим меншим є це число, тим краще). Порівняння із середнім розміром кредитів, що надаються банком, дасть можливість вказати, яким за обсягом є кредит, що оцінюється: великим, малим чи середнім. Якщо кредит незвично великий/малий, кредитний інспектор повинен аргументувати, чому він видається, та обґрунтувати свої рекомендації. Дані про кредити представникам однієї галузі, дадуть можливість членам кредитного комітету скласти загальне уявлення про позиції банку у даній галузі і застережуть від загрози надто значної концентрації кредитів в одній галузі, сегменті ринку тощо.

Покриття забезпечення

(2)

При визначенні вартості заставлених активів (вказати), як правило, головна увага приділяється нерухомості. Вартість ділять на суму кредиту; кредитний інспектор дає пояснення. Як правило, покриття застави повинно перевищувати суму кредиту, мінімум в 1,2 раза. При розрахунках слід застосовувати реалістичний (консервативний) погляд на вартість майна і вказувати, на якій основі була здійснена її оцінка (тобто «оцінено за допомогою методу xxxxx» або «собівартість станом на 2007 р. становила ХХХ» і т.д.) Зони вразливості для галузі/позичальника

(3)

Існує чимало аспектів справи, які можуть поставити під загрозу погашення наданого банком кредиту, – від ризиків обмінного курсу до землетрусу. У цьому відношенні важливо виділити основні елементи та проаналізувати їх щодо оцінки заявки на кредит. Якщо кредитний інспектор не встановить основні ризики даного проекту чи компанії, то кредитний комітет цього за нього не зробить. Наприкінці цього розділу звіту слід навести стислий коментар, в якому в загальних рисах має бути представлений огляд ризиків.

6. 19

Інша інформація

Трьома найважливішими інформативними положеннями, якими кредитний комітет може скористатися при вивченні цього завершального розділу, є такі:



ПІБ (назва) аудиторів (наскільки достовірними є розрахунки);  ПІБ (назва) оцінників (наскільки достовірним є розрахунок вартості забезпечення);  Джерело отримання пропозиції (в який спосіб банк вийшов на цього клієнта). Крім того, кредитний інспектор повинен надати короткий виклад інших аналогічних фактів, якщо вони мають істотне значення.

6.20

Додатки до кредитного звіту для ухвалення рішення про надання кредитів

Додатки слугують для того, щоб кредитний комітет міг докладно ознайомитися з певною необхідною йому інформацією. Ознайомившись із основним текстом звіту, члени кредитного комітету складуть уявлення про проект, про наявні можливості та засоби компанії-заявника для успішного впровадження проекту, а також про ринок продуктів/послуг заявника. Виходячи з цієї інформації, члени кредитного комітету зможуть вирішити, чи реалістичними є плани заявника на майбутнє, чи ні. Ми тут хотіли б застерегти, що занадто великий обсяг даних у додатках може відвернути увагу від головних питань, позбавити їх ясності, замість того, щоб надати необхідну інформацію, для чого вони власне слугують. Зважте на те, щоб у справі містилися всі відповіді на запитання, які кредитний комітет міг би поставити (кредитному інспектору вони відомі). Секрет підготовки ґрунтовного подання для ухвалення кредитного рішення полягає в тому, щоб визначити основні питання, основні сильні та слабкі сторони, а також представити виважені аргументи, які б допомогли іншим дійти висновку, що слід прийняти позитивне чи (в іншому випадку) негативне рішення. Природа не терпить вакууму, тож кредитному інспектору неможна бути нерішучим, непевним, непереконливим. Його завдання полягає в тому, щоб перевірити всі аргументи «за» і «проти» конкретної пропозиції та узагальнити їх у кредитному звіті для ухвалення рішення у формі висновків. Отже, при складанні додатків до кредитного звіту для ухвалення рішення слід по можливості дотримуватися стандартного формату; зазвичай, у додатках необхідно, по-перше, дати опис проекту або визначити мету кредиту; по-друге, дати характеристику стану компанії в цілому. Якщо йдеться про фінансування проекту, інформацію про проект необхідно подати в такому самому основному форматі, як і інформацію про компанію в цілому (тобто опис проекту доповнюється інформацією про інші види діяльності компанії). Ми пропонуємо основну схему складання додатків, що включає три звіти.

Додаток 1.

Звіт про прибутки та збитки

У звіті, що додається, ми визначили стандартний формат, якого, на нашу думку, слід дотримуватися, аби читачі змогли отримати візуально виважені та інформативні матеріали. Читачу необхідна інформація про абсолютні показники, а також історичні дані та плани компанії-заявника на майбутнє. Окрім даних про вартість за кожною позицією, читач отримує можливість ознайомитися з основними тенденціями, – це дуже важливо для члена кредитного комітету, якщо він хоче мати достатньо інформації для ухвалення рішення. Ми пропонуємо, аби кожен показник представлявся у процентах та у вигляді коефіцієнта, бо це надзвичайно корисні інструменти для визначення важливих тенденцій (позитивних та негативних). Членам кредитного комітету буде зручніше користуватись звітом, якщо при його складанні застосовувати мінімалістський підхід, навіть у додатках. Необов’язково перелічувати у звіті про прибутки та збитки всі мислимі статті витрат; краще їх згрупувати під окремими заголовками. У статті «Виробничі витрати/загальнозаводські накладні витрати» необхідно згрупувати витрати за проектами з виробництва, а також включити такі статті, як «Витрати обігу», «Адміністративно-господарські витрати» та «Фінансові витрати». Основні складові вартості слід згрупувати за категоріями накладних витрат. Як правило, звіт про прибутки та збитки представляють на одній сторінці в альбомному форматі. Коефіцієнти, відношення та пояснення Далі рекомендується обмежене число стандартних фінансових коефіцієнтів, що були відібрані як прийнятні для використання всіма кредитними інспекторами банку завдяки своїй практичній спрямованості та можливості з їх допомогою визначати сильні й слабкі сторони фінансування. Основна мета цього типу аналізу фінансових коефіцієнтів полягає в тому, щоб дати можливість читачу побачити та зрозуміти абсолютні відношення у визначений момент часу (тобто в бухгалтерському балансі) та спостерігати абсолютні зміни в динаміці. Але від кредитного інспектора вимагається також вміння тлумачити ці темпи змін у часі. Наприклад, якщо валовий прибуток заявника складає 30%, а в середньому по галузі він становить 35%, то постає питання, у чому причина такого відставання. Чи причина полягає в певній неефективності, яку можна визначити? Яка саме частина не є відповідною, структура витрат чи надходжень? Можливо, ціну продажу одиниці продукції компанії-заявника необхідно збільшити відповідно до конкурентних вимог (або компанія-заявник повинна з причин, продиктованих конкуренцією, зменшити ціну за одиницю своєї продукції). Можливо, витрати на оплату 30

праці або вартість робочої сили розходяться з галузевою нормою. Можливо, компанія-заявник неефективно закуповує сировину. В будь-якому випадку всі ці питання можуть виникнути в результаті аналізу одного з основних коефіцієнтів (валового прибутку, вираженого в процентному відношенні), і від кредитного інспектора вимагається вивчити їх, узагальнити та відповісти на запитання кредитного комітету. Одним із важливих моментів аналізу валового прибутку, вираженого в процентному відношенні, є те, що якщо можна проаналізувати тенденції, які спостерігалися впродовж певного часу (в минулому і в майбутньому), то це сприятиме виявленню потенціалу компанії щодо погашення наданих запозичень. Схожими міркуваннями керуються при здійсненні аналізу коефіцієнтів, результати якого представлено в додатках, та при процентному визначенні всіх статей звіту про прибутки та збитки по відношенню до обороту як стандартних показників ефективності (або навпаки, неефективності). Це створює основу для порівняння з іншими даними щодо компаній/галузей, які банк, можливо, має в своєму розпорядженні, а також основу для вивчення тенденцій, що спостерігаються. Необхідно розрахувати такі фінансові показники: (1)

Валовий прибуток, %: Визначається діленням суми валового прибутку на чистий оборот (після відрахувань на сплату податку з продажу); результат виражається у %. Кредитний інспектор має знати, яке значення цього показника є типовим у відповідному секторі ринку, і дати коментарі щодо того, чи не виходить компанія-заявник за рамки цих показників. Крім того, він має проаналізувати тенденції цього показника, скориставшись цією інформацією, щоб оцінити, наскільки реалістичними є прогнози заявника про виробничу діяльність даної компанії;

(2)

Витрати як % від чистого обороту: Так само, як і в пункті (1) вище;

(3)

Чистий прибуток, %: Так само, як і в пункті (1) вище.

Примітка: коефіцієнти окупності (тобто розрахунок прибутків за статтями бухгалтерського балансу) найкраще всього розміщувати в нижній частині бухгалтерського балансу, аби читач бачив обидві групи даних.

Додаток 2.

Бухгалтерський баланс

Необхідно розрахувати та розмістити в нижній частині бухгалтерського балансу такі коефіцієнти (як це продемонстровано на даному зразку, дотримуватися якого рекомендується всім банкам). (1) Доходи на активи: Чистий прибуток до відрахувань на виплату процентів та податків ділиться на загальні активи в середньому; виражається в %. Цей коефіцієнт показує, який прибуток ми отримали на основі інвестованого капіталу. Оскільки ми беремо прибуток до відрахувань на виплату процентів та податків, коефіцієнт дає нам можливість сформувати думку, яким чином зростають інвестовані грошові кошти. Завдання підприємця або кредитного інспектора полягає в тому, щоб порівняти цифрові дані про доходи від реалізації проекту з альтернативними можливостями та поставити питання про доцільність продовжувати впровадження проекту, якщо доходи істотно нижчі, аніж ті, що їх можуть принести інвестиції, якщо їх робити в іншому напрямку; 31

(2) Заборгованість/Власний капітал: Заборгованість, включно з максимальним використанням овердрафту, термінові кредити, капіталізована вартість непогашеного фінансового лізингу мінус чистий залишок за касою або інші ліквідні активи. Підсумок ділиться на чистий власний капітал, який складається із сплаченого акціонерного капіталу, доходів та капітальних резервів плюс субординовані кредити. Це, зазвичай, повинна бути цифра, що наближається до 1,0, але обставини в компаніях можуть бути різними, і кожне значне відхилення має бути виправданим.

(3) Рух запасів Середній обсяг запасів (обсяг запасів на початок періоду плюс обсяг запасів на кінець періоду, поділений на 2) ділиться на собівартість продажів і множиться на кількість тижнів (днів) у періоді. Результат виражається у тижнях (днях). Це дуже корисний коефіцієнт, який дозволяє встановити, чи не відбувається завищення вартості компанії через уповільненість руху запасів або їх застарілість; (4) Надані і взяті кредити Кредиторська заборгованість ділиться на собівартість продажів, +/- зміна в обсягу запасів, множиться на кількість тижнів у звітному періоді. Дебіторська заборгованість ділиться на собівартість продажів, +/- зміна в обсягу запасів, множиться на кількість тижнів (днів) у звітному періоді. Обидва коефіцієнти виражаються у прогнозах наданих і взятих кредитів, у разі відхилення цих показників від галузевих норм заявник має дати пояснення; (5) Обслуговування боргу: Суму чистого прибутку до відрахувань на сплату податків, процентів та амортизацію ділять на сукупний процент за кредитом (включаючи запропонований кредит). Повинно бути триразове покриття плюс запас міцності кредиту. За кожним кредитним аналітиком залишається право визначити, яким повинен бути цей запас. Якщо виникають сумніви, необхідно проконсультуватися з колегами. (6) Покриття погашення: Суму чистого прибутку до відрахувань на сплату податків та амортизацію ділять на щорічну суму боргу, що погашатиметься (проценти плюс основна сума боргу). Дуже узагальнено можна сказати, що сума покриття повинна в найкращому випадку перевищувати суму кредиту вдвічі (враховуючи запас міцності). Якщо це не так, можливо, термін позики слід продовжити на довший період. Формулу можна виразити таким чином: EBIT + коефіцієнт амортизації П+

Б П – податок (виражається дробом (тобто 25%= 0,25))

Додаток 3.

Рух грошових коштів

Рекомендований формат представлено в зразку, що додається; наголошуємо на необхідності здійснювати аналіз помісячно або принаймні впродовж першого року впровадження проекту. Аналіз руху грошових коштів є, можливо, найважливішим видом аналізу при здійсненні оцінки проекту. Компанії часто зазнають невдач не в результаті інших причин, обумовлених ситуацією на ринку та появою нових технологій, яких у них немає, а саме через брак готівки. Звичайно, брак готівки 32

пов’язаний, головним чином, з неправильним менеджментом. Він виникає, коли керівництву не вдається забезпечити достатньою кількістю грошових коштів проект/компанію. Але кредитний інспектор, проаналізувавши рух грошових коштів, повинен відповісти на основне запитання, яке виникає в ході кредитної оцінки: «Чи отримає банк свої гроші назад, причому з процентами?» Який запас міцності кредиту закладається при створенні прогнозів руху грошових коштів? Аналіз коефіцієнтів Двома основними показниками руху грошових коштів проекту є дисконтований коефіцієнт окупності та чиста дисконтована вартість. Ними вимірюється вартість руху грошових коштів в майбутньому. При цьому береться до уваги часова вартість грошей. Готівку краще мати зараз, аніж через два роки. Методи, які застосовуються для визначення дисконтованого коефіцієнта окупності та чистої дисконтованої вартості, називають методами дисконтованих надходжень готівки. Існують декілька різних методів обчислення цих функцій у залежності від характеру руху грошових коштів (постійний, нерегулярний або атиповий). Дисконтований коефіцієнт окупності вимірюється шляхом визначення процента облікової ставки та множення його на суму грошових надходжень у майбутньому. Методи чистої дисконтованої вартості для визначення суми майбутніх грошових надходжень дають можливість обчислити різницю між поточною вартістю чистих вигід у майбутньому (за готівковими коштами) та початковими інвестиціями. Якщо результат позитивний, проект приймається. Ці методи потребують застосування ізольованого підходу до оцінки проекту, тому ними слід користуватися обережно. Іншими словами, якщо покриття погашення кредиту та спроможність обслуговувати борг перевищують вимоги, що стосуються виконання основних завдань банку, позичальник за угодою може мати більше причин для обстоювання свого інвестиційного рішення, ніж рух грошових коштів (тобто проект надає інші ефективні засоби в межах корпоративної моделі т.ін.). Дисконтований коефіцієнт окупності використовується, головним чином, для вибору однієї інвестиційної можливості (стратегії) з ряду ймовірних інвестицій, хоч би якою була, наприклад, сума інвестиції. Він використовується переважно тоді, коли інвестиційна компанія виробила політику, що визначає, які завдання повинні реалізовуватися за окремими проектами. Ним важко скористатися новій компанії або компанії, що вдається до диверсифікації асортименту своєї продукції/послуг. Метод чистої дисконтованої вартості дає можливість отримати більше практичних рішень для компанії, оскільки розкриває деяку інформацію про прибутковість компанії.

Додаток А. Кредитний звіт для ухвалення рішення

Додатки:

Підпроект

(i)

Приблизний бухгалтерський баланс для підпроекту;

(ii)

Торговий рахунок та рахунок прибутків і збитків для підпроекту;

(iii)

Звіт про рух грошових коштів для підпроекту.

Кредитний звіт для ухвалення рішення

Додатки:Компанія (включаючи підпроект)

(iv)

Приблизний бухгалтерський баланс для компанії

(v)

Торговий рахунок та рахунок прибутків і збитків для компанії

(vi)

Звіт про рух грошових коштів для компанії

7.0. Приклад мінімальних вимог при складанні кредитної угоди – Форма А4 Цей приклад типової кредитної угоди подається в Посібнику як своєрідний путівник для працівників кредитних відділів банків. Кредитні інспектори та їхні керівники можуть користуватися ним як контрольним переліком, щоб упевнитися, що їхня документація щодо надання кредитів містить усі ключові пункти. Остаточна версія цих документів має бути перевірена українським експертом з юридичних питань, без цього користуватися цією формою для складання документації банкам не рекомендується. Кредитна угода

(складається на бланку банка) між

банком _______________________________________ та

________________________________________, Позичальником

Дата

Згідно з умовами, викладеними нижче, та умовами надання кредиту, а також Додатками А та Б (копії додаються), що є складовими частинами цієї Угоди, банк ________________________ (далі «банк»), надасть Позичальнику ________________________ (далі «Позичальник») кредит (далі «кредит») у сумі ______________________ (сума прописом).

(1) Кредит на поповнення оборотних коштів (i)

Сума: _________________________ (сума прописом)

(ii)

Строк:

____ років (включно з ___ (місяцем) пільгового періоду неплатежу);

(iii) Процентна ставка: ___ %, сплачується щокварталу (двічі на рік) за залишком заборгованості, починаючи з _______________________; (iv)

Погашення: Погашення кредиту здійснюватиметься рівними платежами, що вноситимуться щоквартально (двічі на рік), починаючи з _________________ і до __________________________.

(v)

Зобов’язання: Комісійні у розмірі ( )% сплачуються на вимогу банку за його листом. Комісійні:

Схвалення Позичальником

(2) Кредит на капітальні витрати (i)

Сума: _________________________ (сума прописом); 36

(ii) Строк: неплатежу);

____ років (включно з ___ роком (роками) (місяцем) пільгового періоду

(v)

Зобов’язання: Комісійні у розмірі ( )% сплачуються на вимогу банку за його листом. Комісійні:

Схвалення Позичальником

(3) Мета Кредит буде використаний для задоволення потреб Позичальника, сформульованих в Додатку А, що додається до цієї Угоди і є її складовою частиною. Внесок Позичальника в сумі ________ (сума прописом) сплачуватиметься до освоєння (або пропорційно з освоєнням) кредиту банку.

(4) Забезпечення Забезпечення за кредитом, що також надається для покриття загальних зобов’язань Позичальника перед банком, визначається в Додатку Б, що додається до цієї Угоди і є її складовою частиною, після підписання та нотаріального засвідчення Угоди (якщо це потрібно) у формі окремого договору.

(5) Дати закінчення дії угоди Якщо між сторонами немає письмових домовленостей про інше: (i)

Найпізнішою датою завершення дії цієї угоди є________________;

(ii) Датою освоєння кредитних коштів вважатиметься щонайпізніше ________________, після чого дія цієї Угоди припиняється. (6) Вся угода Ця Угода включає загальні умови кредиту, викладені в Додатку В, який додається до неї і є її невід’ємною частиною. Від банку

________________ (назва банку) 37

_____________________

______________________

ПІБ:

Посада:

Від ______________________________ (назва (ПІБ) Позичальника)

_____________________

______________________

ПІБ:

Посада:

Підписано в: _______________________

Дата ___________

Додаток (A). Інвестиційний проект Потреби Основні засоби:

Джерела тис. грн.

тис. грн.

Земля та споруди Обладнання Автомобілі для комерційних перевезень

Інші джерела фінансування банку

Автомобілі

Строковий кредит

Офісне обладнання

Овердрафт

Інше

Лізинг Проміжний/тимчасовий кредит

Внесок заявника Обіговий капітал

Власний капітал Кредит

Запаси Накладні витрати

Фінансування коштом госп. д-сті

Витрати на навчання

Кредит постачальника

Проценти за тимчасовими кредитами Інше Додаткові непередбачувані витрати -------

Надати докладну інформацію про придбання обладнання та копії запитів / рахунків-фактур / пропозицій та угод про закупівлю.

Додаток (Б). Забезпечення Згідно з параграфом (3) Кредитної угоди, банку надається таке забезпечення:

Застава майна Позичальника ...........................

Обтяження / Застава обладнання.................

Вартість _________________

Порука

..............................

Вартість _________________

Гарантії

..............................

Вартість _________________

Інші види забезпечення

..............................

Вартість _________________

Детально про умови щодо забезпечення – у відповідних угодах про заставу (обтяження, поруку, гарантії).

Додаток (В). Загальні умови кредитування (1) Використання кредиту Усі активи та послуги, придбані згідно з цією Угодою, повинні закуповуватися відповідно до принципів послідовної практики ведення комерційної діяльності. (2) Проценти Проценти нараховується на день дебітування кредитного рахунку та виплачується в кінці кожного періоду (квартал, півріччя). Банк ________ повідомлятиме Позичальника про суму до сплати щонайменше за _____ днів до дати здійснення платежу. Проценти сплачуються в ________________ (вказати валюту, в якій сплачуватимуться проценти, ця валюта має бути такою самою, як валюта кредиту). (3) Погашення

Згідно зі статтею 1 Кредитної угоди, погашення здійснюється в ________________ (вказати валюту, в якій сплачуватиметься основна сума кредиту) відповідно до графіка погашення кредиту на дати здійснення платежів, що обумовлені статтею 1 Кредитної угоди. (4) Несплачені проценти Незалежно від положень статей 1 та 2, будь-які суми, не отримані банком на день здійснення платежу, вважатимуться простроченими і на них нараховуватиметься пеня в сумі, що складає ____ % від (вказати, наприклад, ставку рефінансування НБУ), що сплачується протягом п’яти банківських днів від отримання вимоги. Будь-які несплачені проценти сплачуються в ________________ (вказати валюту, в якій сплачуватимуться проценти на прострочені проценти). (5) Впровадження проекту Позичальник впроваджуватиме проект, опираючись на інвестиційні та фінансові дані, викладені в додатку А. Якщо, за спостереженням банку, потреби або джерела фінансування істотно змінюються, банк залишає за собою право відкликати або скоригувати суми та/або умови надання кредиту так, як вважатиме за потрібне. Позичальник погоджується тісно співпрацювати з банком у наданні будь-якої інформації, за якою до нього звертаються, та надавати доступ до своїх рахунків, приміщень та місць здійснення діяльності банку або його уповноваженим особам. З отриманням такого запиту від банку Позичальник надасть інформацію, перевірену або засвідчену незалежним консультантом або радником. (6) Страхування Позичальник має придбати страховку і здійснювати той вид страхування своєї господарської діяльності та майна, якого від нього вимагатиме банк. 41

(7) Аудит На вимогу банку рахунки Позичальника мають бути перевірені аудитором у спосіб, прийнятний для банку, і подаватися на розгляд банк протягом трьох місяців наприкінці кожного звітного періоду впродовж дії Кредитної угоди. (8) Витрати Будь-які витрати, які несе Позичальник у зв’язку з провадженням Кредитної угоди, зокрема, банківських збір при здійсненні платежів та/або витрати при обміні валюти, будь-які внески на отримання сертифікатів, збори, пов’язані з юридичним оформленням застави, бере на себе Позичальник.

(9) Відмова від застави За винятком випадків, коли банк погодився на протилежне, Позичальник, поки будь-яка сума боргу лишається несплаченою згідно з цією Угодою:   

не створюватиме або не обтяжуватиме себе будь-якою заставою або правом утримання своїх надходжень чи активів; не продаватиме, не передаватиме та в будь-який інший спосіб не відчужуватиме більш ніж ____ % компонентів, що складають проект; не братиме на себе боргові зобов’язання, що перевищують _______. (10) Попередні умови

До першої виплати кредитних коштів за цією Угодою Позичальник повинен представити у банк, а банк прийматиме як достатні: -

будь-які документи компанії, необхідні для надання права на здійснення запозичень за Кредитною угодою та виконання Угоди від імені Позичальника;

сертифікат Позичальника, в якому зазначаються прізвища та містяться зразки підписів осіб, що мають право підпису від імені Позичальника; заявки на виплату та всі інші документи та виписки, що готуються відповідно до цієї Угоди;

документи, що підтверджують наявність усіх забезпечень;

будь-які інші документи, що підтверджують будь-які положення Угоди або існування забезпечення, що їх банк може запитати у зв’язку з поважними причинами.

(11) Підтвердження та гарантії Позичальник підтверджує та гарантує, що:  Позичальник належним чином зареєстрований та здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством України; має всі повноваження та право укладати Угоду, здійснювати запозичення та виконувати зобов’язання згідно з Угодою; 42

 Угода не суперечить будь-яким іншим угодам, за якими Позичальник є однією із сторін;  Позичальник володіє майном, яке він віддав у заставу, та підтверджує, що не існує будь-яких обтяжень, застави або прав утримання цього майна; не існує судових позовів стосовно його господарської діяльності, що можуть мати негативні наслідки.  На момент виплати кредитних коштів не існує жодних підстав, що дають право банку припинити виплати або розірвати Кредитну угоду. (12) Заяви або повідомлення Будь-які заяви, повідомлення або листи щодо цієї Угоди, вважатимуться такими, що мають зобов’язувальну силу, якщо інша сторона отримує їх у письмовій формі за адресою: ______________________________________________________. (13) Внесення доповнень Внесення доповнень до Кредитної угоди здійснюється за взаємною згодою обох сторін, за винятком положень, обумовлених у Кредитній угоді між банком та його джерелом рефінансування. (14) Законодавство Угода регулюється згідно з чинним законодавством України. (15) Розв’язання спорів Сторони за цією Угодою зобов’язуються розв’язувати будь-які спори, які можуть виникати в ході виконання цієї Угоди, шляхом взаємних консультацій та переговорів. Якщо питання неможливо врегулювати мирним шляхом, воно передається в арбітражний суд. (16) Розрахунок року/місяця

У рамках цієї Угоди, рік вважатиметься таким, що складається з 360 днів, а місяць – з 30 днів.

(17) Виплати за кредитом Банк здійснюватиме виплати за кредитом згідно з умовами та строками, погодженими з Позичальником. (18) Нагляд Позичальник погоджується на те, що банк здійснюватиме нагляд за ходом виконання проекту. Він інформуватиме банк про своє становище та статус виконання проекту, а також звітуватиметься, як того вимагатиме банк. 43

Позичальник зобов’язується негайно інформувати банк про будь-які серйозні зміни свого становища або виникнення будь-яких серйозних ускладнень чи зволікань у виконанні проекту. (19) Використані кредитні кошти Будь-яка сума, не затребувана або не виплачена відповідно до цієї Угоди, утримуватиметься з кредитних коштів. (20) Дострокове погашення У випадку, якщо Позичальник збирається завчасно достроково погасити кредит, він повинен компенсувати будь-які втрати, яких банк може зазнати у зв’язку із достроковим погашенням. (21) Анулювання кредиту Позичальником У випадку якщо Позичальник збирається анулювати кредит, він повинен компенсувати банкові будь-які втрати, які банк може понести в зв’язку з анулюванням. (22) Призупинення Угоди Банк може призупинити право Позичальника користуватися кредитними коштами, якщо Позичальник не дотримується положень цієї Кредитної угоди. Банк повинен регулярно перевіряти, чи немає певних тенденцій, які, на думку банку, могли б негативно позначитися на господарській діяльності Позичальника або його спроможності здійснювати свою господарську діяльність. (23) Припинення Угоди Банк залишає за собою право припинити свої зобов’язання здійснювати кредитування відповідно до цієї Угоди та вимагати негайного погашення всього кредиту, включно із сплатою нарахованих процентів та штрафів, у таких випадках:  Якщо Позичальник не виконує повною мірою положення цієї Кредитної угоди або будь-яких інших угод, укладених між банком і Позичальником;  Якщо виникнуть істотні зміни, пов’язані з контролем над компанією Позичальника;  Якщо впродовж дії цієї Кредитної угоди у господарській діяльності Позичальника відбуваються якісь зрушення, що, на обґрунтовану думку банку, ставлять під загрозу ймовірність погашення кредиту;  Якщо Позичальник не сплачує будь-яку іншу заборгованість за запозиченнями і ця заборгованість зросла до терміну її погашення через таку несплату.

8.0

ФОРМА КОНТРОЛЮ ВИПЛАТИ СУМИ КРЕДИТУ *

Потреби

Потрібно

Завершено

Так/ні

- ФОРМА A5

Коментарі

_________________________________________________________________________ Юридичний висновок про сек'ютеризацію застави _________________________________________________________________________ Задовільні свідчення витрат _________________________________________________________________________ Підтвердження внеску позичальника _________________________________________________________________________ Свідчення про наявність інших джерел фінансування _________________________________________________________________________ Задовільна страховка _________________________________________________________________________ Задовільне господарське/ фінансове становище _________________________________________________________________________ Задовільний результат скринінгу середовища _________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________ Інше Рекомендовано:________________________ Схвалено: ______________________ ПІБ:

_____________

Посада:_____________

ПІБ: _____________ Посада: _____________

*Ця форма має бути представлена менеджеру кредитного відділу до того, як будуть відпущені кошти відповідно до Кредитної угоди, належним чином заповнена кредитним інспектором і долучена до кредитної справи.

9.0

МОНІТОРИНГ КРЕДИТУ ТА ЗАБОРГОВАНОСТІ – ФОРМА A6

Одразу після виплати кредиту слід розпочинати впроваджувати моніторинг. Відповідальність за моніторинг кредиту покладається на кредитного інспектора, і кредитний інспектор (жодним чином не інша, не знайома з проектом особа) отримує завдання:  Забезпечити, щоб клієнтові надавалися рахунки на здійснення платежів відповідно до умов Кредитної угоди та щоб звіти надсилалися вчасно. Як правило, Позичальник має одержувати вимогу про сплату процентів/основної суми кредиту не пізніше ніж за три тижні до дати, коли він має вносити платежі.  Забезпечити тісний контакт з Позичальником, аби отримувати належну інформацію про хід упровадження фінансованого проекту, а також спостерігати за прогресом компанії в цілому.  Отримувати постійно фінансову інформацію, що її Позичальник погодився надавати згідно з положеннями Кредитної угоди; зажадати будь-якої додаткової інформації чи пояснень, якщо кредитний інспектор вважатиме це за необхідне. Кредитний інспектор повинен започаткувати програму періодичних зустрічей з Позичальником для взаємного обміну інформацією.  Надавати керівництву кредитного відділу стислі звіти у визначеному форматі, докладно зупиняючись на основних пунктах успішної (або навпаки) діяльності. У цих звітах, у разі необхідності, слід визначати відповідні заходи, які повинен здійснювати банк. Кредитний інспектор має запропонувати, в який спосіб можна впровадити заплановані заходи.  Запобігати будь-яким проблемам, що можуть виникнути, та обговорювати можливі засоби їх вирішення з керівником;  Відвідувати місце здійснення проекту принаймні раз на три місяці на етапі впровадження і щонайменше раз на шість місяців після його завершення. Крім того, з позичальником зазвичай слід підтримувати телефонний зв’язок, і Позичальника слід заохочувати періодично дзвонити в банк з усним звітом про стан проекту. Якщо не виникає жодних проблем, а впровадження проекту йде своїм ходом згідно з кошторисом (з погляду часу та вартості), кредитному інспектору не слід практикувати надто інтенсивне втручання. Проте кредитний інспектор має постійно підтримувати певні контакти з позичальником повсякчас, оскільки тісні робочі стосунки сприятливо позначаться на діяльності банку, якщо пізніше виникатимуть проблеми. Кредитний інспектор повинен вести протоколи своїх зустрічей та відвідувань місць упровадження проекту і зберігати їх у кредитній справі. Якщо виникають проблеми з упровадженням конкретного проекту або погашення кредиту та/або виплата процентів опиняється під загрозою, то кредитний інспектор має негайно доповісти про це керівництву банку в письмовій формі. У звіті слід вказати характер проблеми, коротко пояснити, якими можуть бути наслідки цієї проблеми для банку, а в крайньому випадку рекомендувати план дій для захисту інтересів банку. Можливо, якщо проект зазнає труднощів, буде доцільним розробити план дій, а кредитному інспектору – розглянути можливість реструктуризації кредиту. Кредитний інспектор також повинен зважити, як такі проблеми можуть позначитися на безпеці банку. Банк може призупинити подальші виплати за кредитом (якщо частина кредитних коштів лишається ще невиплаченою). За дуже серйозних обставин (тобто якщо позичальник не може сплачувати проценти або погашати основну суму кредиту і немає жодних підстав розраховувати на ймовірність повернення кредиту) кредитний інспектор не матиме іншої альтернативи, як вимагати повернення кредиту або, якщо 46

це можливо, конфіскувати закладені активи, позбавити права викупу застави у вигляді нерухомого майна і т.ін. Як правило, чим енергійніші вживатимуться заходи, коли справа дійде до реалізації забезпечення, тим кращими будуть результати для банку. Проте, якщо виникатимуть проблеми справді непередбачуваного характеру, то частіше за все банк опиняється в ситуації, коли забезпечення реалізувати неможливо. Кожну ситуацію слід розв’язувати, зважаючи на притаманній їй позитивні (чи негативні) моменти. Якщо кредитному інспектору все ж вдасться встановити, які фінансові труднощі або проблеми господарської діяльності компанії клієнта призвели до того, що позичальник не в змозі виконати зобов’язання за Кредитною угодою, одним з його перших завдань буде визначити резерв на покриття безнадійного боргу, якщо в цьому є потреба. Це слід робити офіційно, у письмовій формі, і надавати таку інформацію разом з інформацію про інші проблемні кредити відповідному органу банку (зазвичай, кредитному комітетові чи спостережній раді). Насамкінець ще декілька слів про проблемні кредити, – в кредитній справі слід постійно відображати обговорення, які ведуться з боржником. Єдиний спосіб запобігти зазначеним вище проблемам – обмежити кредитну діяльність за кредитною лінією тими випадками, коли будь-які сумніви щодо погашення кредиту відсутні. Звичайно, нереалістично сподіватися на те, що жоден із позичальників не матиме заборгованості, але від якості попередньо прийнятих кредитних рішень великою мірою залежатиме рівень заборгованості в майбутньому. Якщо господарська діяльність клієнтів розвивається успішно і вони вчасно погашають кредити і сплачують відсотки, кредитний інспектор повинен підтримувати тісні контакти з такими позичальниками, щоб забезпечити банку можливість, за наявності такої потреби, і надалі надавати кредити цим клієнтам.