Генеральний план Києва, Детальні плани територій та Зонінг у розрізі розвитку Подільського району by Bureau of Initiative Architecture "GA"

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

2019

Чернетка

Генеральний план Києва, Детальні плани територій та Зонінг у розрізі розвитку Подільського району Інвентаризація

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Передмова Вітаємо! Ми — команда містопланувальників проекту «Інтегрованого розвитку Подільського району», який виконується за дорученням Уряду Німеччини у співпраці з Київською міською адміністрацією. Документ, який ви читаєте, є частиною робіт І-го аналітичного етапу з розробки стратегії Подільського району. У ньому ми зібрали різні рівні Містобудівної документації, яка стосується Подільського району, проаналізували її на відповідність, зафіксували основні техніко-економічні показники.

На наступних етапах проекту ця робота допоможе порівняти результати, які отримані під час стратегування, з офіційними планами міста щодо розвитку району. Влодко Зотов, Марина Харлампова, Ганна Бондар

Також документ містить роз’яснення основних понять згідно з чинним «Законом про містобудівну діяльність» (темним тоном) та його проектом (світлим тоном). Таким чином можна не тільки дізнатись, що значить той чи інший термін, а й скласти уяву про пропоновані зміни у законодавчому полі.

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

Планування і забудова територій — діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об’єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності;

7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об’єктів;

«»

8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об’єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 101) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.*

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

«»

Планування і забудова територій — це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає: 1) прогнозування розвитку територій і населених пунктів; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку населених пунктів;

7) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачена містобудівна діяльність; 8) розроблення містобудівної документації та проектної документації, будівництво об’єктів; 9) збереження традиційного характеру середовища історичних населених пунктів;

3) визначення містобудівних потреб та основних напрямів використання територій;

10) реконструкція існуючої забудови та територій;

4) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;

11) збереження та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об’єктів, природних ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;

5) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 6) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, при-

родоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об’єктів;

12) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів.*

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

Генеральний план Києва, Детальні плани територій та Зонінг у розрізі розвитку Подільського району Не є містобудівною документацією Генеральна схема планування території України, 2003 р.

Стратегія Києва до 2025 р.

Генеральний план Києва до 2020 р.

Генеральний план Києва до 2025 р.

-Схема зонування

Чинна

Чинний

Проект

Містобудівна документація — затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.*

-Плани зонування

Детальні плани територій району

Чинні

Містобудівна документація — затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій та встановлюють зонування території щодо розміщення забудови та інших видів її використання (землекористування).**

«»

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Зміст Вступ

1. Подільський район

Європа, Україна і Київ Україна, Київ і Подільський район Подільский район Висновок

2. Генеральний план Києва

3. Плани зонування, проекти

4. Детальні плани територій

Післямова

Генеральний план до 2020 року, чинний Генеральний план до 2025 року, проект Порівняння Генеральних планів Висновок

Схема зонування району Види використання територій та містобудівні обмеження Основні принципи зонування території району Плани зонування територій Поділ Петрівсько-Куренівський промрайон Рибальський острів Татарка Бабин яр Печерський ландшафтний район Висновок

Детальні плани територій Детальний план території на місці агрокомбінату “Пуща-Водиця”, чинний Детальний план території на Рибальському острові, чинний Висновок

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг ув розрізі розвитку району

1 Подільський район Генеральна схема планування території України, 2003 р.

Стратегія Києва до 2025 р.

Генеральний план Києва до 2020 р.

Генеральний план Києва до 2025 р.

-Схема зонування

Державний рівень

Рівень не визначено

Місцевий рівень

Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.*

-Плани зонування

Детальні плани територій району

Засобом державного регулювання містобудівної діяльності є містобудівна документація. Містобудівна документація поділяється:

«»

- загальнодержавного рівня; - регіонального рівня; - місцевого рівня.**

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Європа, Україна, Київ «»

Генеральна схема планування території України — містобудівна документація, яка визначає концептуальні вирішення планування та використання території України. Відповідно до неї розробляються: - загальнодержавні програми соціального, економічного розвитку, використання та охорони земель в тому числі, у сфері формування, збереження та використання екологічної мережі, інші державні програми розвитку галузей економіки; - визначаються території за видами переважного використання та техногенного навантаження; - визначаються напрями удосконалення систем розселення та сталого розвитку населених пунктів; - здійснюється підготовка пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою та адміністративно-територіальної реформи України; - здійснюється вибір і проектування найважливіших транспортних шляхів, енергетичних та інших інженерних комунікацій, будівель і споруд загальнодержавного значення, тощо.* Площа Європи, 1 127 300 000 Га

Населення, 741 000 000 ос.

Щільність населення, 0,7 ос/га

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Україна і Київ «»

Відповідно до положень Генеральної схеми планування території України розробляється інша планувальна документація нижчого рівня: схеми планування окремих частин території України, які включають терито-

Площа України,* Населення,** 60 362 800 Га 42 234 000 ос. 10

Щільність населення, 0,7 ос/га

рії кількох областей, схем міжнародних транспортних коридорів та зон їх впливу, спільних проектів територіального розвитку транскордонних регіонів.*

* З окупованими територіями

** Без окупованого Криму

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

Київ і Подільський район Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження Генеральних планів населених пунктів, Планів зонування територій і Детальних планів території.*

Містобудівна документація на місцевому рівні складається із Генерального плану населеного пункту та Детального плану територій, що розробляються на актуалізованій картографічній основі в цифровій...**

Площа Києва, 84 800 Га

Населення, 2 950 000 ос.

Щільність населення, 35 ос/га

«»

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Подільський район «»

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі Генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження Генерального плану.*

Ліс

Мікрорайон Ліс Сади

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обґрунтування довгострокової політики з питань використання і забудови територій.

Дачі Цвинтар

Дачі

Промзона

Нове будівництво

Площа району, 3 400 Га © Google Earth

Но будівн Сади

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної місцевої громади, з урахуванням державних, громадських і приватних інтересів в його, затверджених встановлених порядком, межах, визначає потреби у зміні встановлених меж для містобудівних потреб та встановлює містобудівне зонування території.**

Населення, 201 500 ос.

Щільність населення, 62 ос/га

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

Дачі

Насосна

Мікрорайон

ове ництво Гаражі Дачі

Цвинтар Промзона

Парк

Дачі

Мікрорайон

Депо

Лікарня

Промзона

Рибальський острів

Промзона Поділ Замкова гора

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Висновок Генеральна схема планування території України визначає концептуальні вирішення планування та використання території України. Розроблена у 2003 році і потребує актуалізації. Складається з текстових, графічних та табличних матеріалів.

«»

Текстова частина містить наступні розділи: 1. Загальні положення; 2. Мета і завдання проекту Генеральної схеми;

3. Основні передумови, обмеження та проблеми використання території України; 4. Прогнози соціально-економічного розвитку України; 5. Основні напрямки раціонального використання території України; 6. Соціальні, економічні та екологічні результати реалізації Генеральної схеми; 7. Пропозиції щодо упорядкування адміністративно-територіального устрою України; 8. Етапи та механізми забезпечення реалізації Генеральної схеми.

Генеральна схема планування території України

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг ув розрізі розвитку району

2 Генеральний план Києва Не є містобудівною документацією Генеральна схема планування території України, 2003 р.

Стратегія Києва до 2025 р.

Генеральний план Києва до 2020 р.

Генеральний план Києва до 2025 р.

-Схема зонування

Чинна

Чинний

Проект

Генеральний план населеного пункту — містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.*

-Плани зонування

Детальні плани територій району

Чинні

«»

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

«»

Генеральний план до 2020 року, чинний

Стратегічна мета розвитку Києва У довгостроковій перспективі визначена Концепцією — це створення високоякісного середовища життєдіяльності населення на основі сталого розвитку міста в нових соціально-економічних умовах та забезпечення виконання Києвом функцій столиці України. Сталий розвиток Києва визначається як збалансоване функціонування міста, забезпечення економічного зростання і потреб населення з одночасним поліпшенням екологічного стану міського середовища в цілому, а також раціональне використання всіх ресурсів, в тому числі природних, технологічне переоснащення і реструктуризація підприємств, удосконалення соціальної, виробничої,

Система загальноміських центрів

* Використана легенда з проекту Генерального плану до 2025 року

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

транспортної, інженерної інфраструктури міста, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження та збагачення природних ландшафтів та культурної спадщини.

«»

Реалізація цих напрямків сталого розвитку міста забезпечить досягнення світових стандартів рівня та якості життя населення. Для досягнення стратегічної мети передбачається реалізація системи цілей (основних напрямків) перспективного розвитку Києва.

* У відкритому доступі головне креслення ГП подано без легенди

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

«»

Генеральний план до 2020 року, чинний

«»

Житлове будівництво Відповідно до Концепції розвитку м.Києва на період до 2020р. передбачається розміщення житлового будівництва в обсязі 26,0 млн.кв.м загальної площі квартир, у т.ч.: - у 2001–2010рр. — 11,02 млн.кв.м., - у 2011–2020рр. — 14,98 млн.кв.м. При реалізації цих обсягів будівництва житловий фонд міста, з урахуванням убутку існуючого з різних причин (4,12 млн.кв.м), зросте майже у 1,5 рази і становитиме у кінці розрахункового періоду 70,74 млн. кв. м загальної площі, у т.ч. в 2010р. — 57,86 тис. кв. м. Житлова забезпеченість зросте з 18,7 кв. м до 22,2 кв.м у 2010р. та 27,0 кв.м на одного мешканця у 2020р. Структура житлового будівництва за поверховістю...: - садибна та котеджна (1–3 пов.) — 10%; - малоповерхова та блокована (1–3 пов.) — 3%; - середньоповерхова (4–8 пов.) — 21%; - багатоповерхова (9 пов. та вище) — 66%. Із загального обсягу житлового будівництва майже 78% (8,5 млн.кв.м) розміщується в мікрорайонах..., 17% (1,9 млн.кв.м) — на окремих ділянках, 2% (0,2 млн.кв.м) — ...існуючих садових товариств..., 3% (0,4 млн.кв.м) — ...добудова...житлових...будинків... За категоріями сучасного використання земель найбільші обсяги житлового будівництва (67,4%) розміщуються на вільних від забудови територіях (з них землі сільськогосподарського призначення — 37,9%), і 32,6% — на територіях, що підлягають реконструкції. У цей період завершується забудова основних житлових масивів — ..., та розпочинається будівництво

Розвиток економічного комплексу: - забезпечення стійкого зростання економіки міста, як основи підвищення рівня життя населення, комплексного розвитку міста; - розвиток ринкової інфраструктури, необхідної для формування та забезпечення ефективного функціонування ринкової економіки як у Києві так і в Україні; - посилення столичних функцій і розвиток інфраструктури міжнародної діяльності; - ефективне використання трудових ресурсів, зростання зайнятості населення;

на нових, основні з яких — ... вул. Замковецька (1, 2 м/р), проспект “Правди”, м/р “Троянда”... Передбачається виведення та багатоповерхова забудова садових товариств “Нивки” та “Воскресенській”. Найбільш потужним замовником на будівництво у цей період є КМДА — 70,4% від загального обсягу; на замовлення інших підприємств і організацій буде здійснено 23,6% обсягу житлового будівництва. Структура замовлення КМДА визначена з урахуванням місткості закріплених за ними мікрорайонів та окремих ділянок: ХК “Київміськбуд” — 42,6% до загального обсягу, ДГО “Житло-інвест”... — 25,7%, УКБ — 16%, районні в Києві державні адміністрації — 12%, інші підрозділи — 3,7%.

Трансформація існуючого житлового фонду Якщо в період 2001–2010рр. реконструкції підлягають переважно будинки історичної забудови та п’ятиповерхові будинки, то в період 2011–2020рр. необхідно буде проводити також реконструкцію (санацію) дев’ятиповерхових будинків, особливо точкових панельних будинків, збудованих у 70-ті роки. Проведення санації панельних 5–9–16-поверхових будинків у період 2011–2020рр. планується як обов’язкові заходи, пов’язані із виконанням завдань по енергозбереженню у житловому фонді.

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

Розвиток соціальної сфери: - збільшення обсягів житлового будівництва з метою досягнення міжнародних стандартів житлового забезпечення та оновлення існуючого житлового фонду шляхом його реконструкції, ремонту та модернізації; - удосконалення соціальної інфраструктури: розвиток мережі закладів та установ дошкільного виховання, освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури та відпочинку на основі забезпечення нормативних показників соціальних стандартів та рівного доступу до соціальних послуг усіх верств населення міста.

Розвиток соціальної сфери - удосконалення соціальної інфраструктури: розвиток мережі закладів та установ дошкільного виховання, освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури та відпочинку на основі забезпечення нормативних показників соціальних стандартів та рівного доступу до соціальних послуг усіх верств населення міста. Розвиток міської мережі має формуватися як система загальноміських центрів і створювати привабливі умови для розміщення об’єктів виробничого призначення і ринкової інфраструктури.

Територіальний розвиток Потреба в територіях для розміщення всіх видів будівництва на розрахунковий період становить 30,1 тис.га, в тому числі: - житлового будівництва (включаючи громадське обслуговування, озеленені території загального користування, вулично-шляхову мережу) — 9,3 тис.га; - промислово-комунального будівництва — 2,0 тис.га; - об’єктів ринкової інфраструктури та цивільного будівництва — 1,6 тис.га; - рекреаційних територій — 13,5 тис.га; - об’єктів транспорту та вулично-шляхової мережі —3,0 тис.га; - інженерної підготовки території — 0,7 тис.га. Крім того, визначена потреба в курортних зонах — 4,25 тис.га та територіях масового відпочинку — 73,8 тис.га. Співставення розмірів необхідних місту територій з наявним внутрішнім ресурсом свідчить про те, що для повного задоволення потреби необхідно залучення додаткових територій за існуючими межами міста.

Планування та забудова міста — формування повноцінного життєвого середовища шляхом: - удосконалення функціонально-планувальної організації забудови міста (ущільнення, послідовна регенерація, реконструкція з урахуванням перспективних потреб і сучасних вимог); - якісне формування архітектурної та об’ємно-просторової структури районів нової забудови; - підвищення інтенсивності використання міських територій в цілому, у тому числі підземного простору; - збереження та відтворення історично-архітектурно-природного комплексу Києва.

Функціонально-планувальна організація В основу планувальної організації Києва та його приміської зони, ..., які передбачають єдність суспільного, економічного і територіального устрою і забезпечують розвиток Києва та зони його інтенсивного впливу як цілісне збалансоване територіальне утворення.

«»

На проектний період визначено 8 планувальних зон...: 1 — Центральна планувальна зона; 2 — Південна планувальна зона; 2а — Планувальна зона сельбищного району Ходосівка-Підгірці; 3 — Західна планувальна зона; 4 — Північна планувальна зона; 4а — Планувальна зона сельбищного району Вишгород; 5 — Північна лівобережна планувальна зона; 6 — Східна планувальна зона. Для поліфункціонального використання запропонована реорганізація окремих частин промрайону Теличка, окремі промислові утворення центральної планувальної зони, південна та центральна частина Подільсько-Куренівського промрайону...

Система загальноміських центрів Практика містобудівного розвитку свідчить, що організація центроформуючих функцій найзначніших міст пов’язана з процесами розвитку планувальних каркасів. Формування планувального каркасу стає структурною основою системи загальноміського центру. В опорному планувальному каркасі міста у вузлах і вздовж планувальних вісей формується система центрів загальноміського, регіонального та міського рівнів.

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

«»

Генеральний план до 2025 року, проект

Система громадських центрів

Компактне місто Стримування територіального розростання міста для зменшення навантажень та витрат на інженерно-транспортну інфраструктуру. Пріоритет внутрішнього розвитку та облаштування міста. Раціональне використання вільних міських земельних ресурсів, модернізація застарілого житлового фонду, оновлення деградованих промислово-складських та інших територій. Культурно-діловий центр країни Великі ділові ініціативи. Активізація потенціалу розвитку столиці. Розширення міжнародних зв’язків і проектів. Збільшення конкурентоздатності економіки. Розвиток економіки знань. Поліпшення

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

інвестиційного клімату. Розвиток установ культури з урахуванням потреб різних соціальних та вікових груп, людей з особливими потребами. Збільшення кількості установ дитячого дошкільного та позашкільного виховання, місць культурного спілкування для молоді.

«»

Збалансований розвиток міста та агломерації Координоване регулювання використання і забудови приміських територій (Київської агломерації). Формування єдиного транспортно-планувального каркасу міста та приміської зони. Розвиток швидкісного електротранспорту для забезпечення сполучень місць розселення і прикладання праці міста та приміської зони. Забезпечення будівництва об’єктів спільних інтересів.

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

«»

Генеральний план до 2025 року, проект

«»

Планувальна структура міста Планувальна структура Києва складається з 7 планувальних зон. На правому березі формуються Центральна, Південна, Західна, Північна, на лівому — Північна лівобережна та Східна. Об’єднуючим елементом є сьома планувальна зона — долина Дніпра з островами та озелененими прибережними територіями, як частина основного коридору національної екологічної мережі та головна планувальна вісь міста.

На їх перехресті сформувалися точково-вузлові елементи планувальної структури — планувальні центри: загальноміський центр, центри планувальних зон. Функціонально-планувальній ієрархії відповідає також організаційна побудова системи громадських центрів: загальноміський, центри планувальних зон, центри житлових і промислових районів, мікрорайонні.

Окрім 7-ї, до складу кожної планувальної зони входять: існуюча чи проектна зона ділової активності, промислові райони, створені на основі промислових, науково-виробничих і комунально-складських комплексів, сельбищна і рекреаційна зони, а також елементи загальноміського центра.

Функціональне зонування території

При цьому, біля кожного напрямку зовнішніх зв’язків формується відповідний сектор міської території, формування та розвиток якого передбачається в органічному взаємозв’язку з прилеглими секторами приміської зони.

На подовженні транспортних коридорів та загальнодержавних магістралей по території Києва формуються планувальні осі міста: «схід-захід» (просп. Перемоги–бульв. Шевченка–міст Метро–Броварський просп. та просп. Ак. Глушкова–40-річчя Жовтня–вул. Саперно-Слобідська–Південний міст–просп. Бажана), «північ-південь» — долина Дніпра з існуючими озелененими територіями разом з елементами транспортного каркасу (на правому березі: вул. Богатирська–Набережне шосе–Дніпропетровське шосе, на лівому: вул. Оноре де Бальзака–проектна рокадна магістраль Троєщина-Осокорки). 22

Відповідальність перед прийдешніми поколіннями Збереження історичного середовища, пам’яток світового, національного та місцевого значення, раціональне їх використання для історико-пізнавального туризму. Збереження та поліпшення унікального природного ландшафту, рівня озелененості, збагачення екосистем, створення нових зелених насаджень, парків, скверів, збільшення площ громадських зелених зон. Поліпшення якості повітря і води та санітарної очистки міста. Чистота територій.

Ліквідуються диспропорції між розселенням та зайнятістю населення. На лівобережжі передбачається збільшення робочих місць з 19,7% до 30,6 %.

ГЖЦ — Громадсько-житлова зона у ядрі загальноміського центру; Г — Громадська зона; ГЖ — Громадсько-житлова зона; Ж — Житлова зона; ПЗФ — Зона природно-заповідного фонду; Р — Ландшафтно-рекреаційна зона; К — Курортна зона; ТР — Зона транспортної інфраструктури; ТРВ — територіальна зона вулиць, доріг; ІН — Зона інженерної інфраструктури; КС — Комунально-складська зона; В — Виробнича зона; С — Спеціальна зона; ІК — Зона історико-культурного призначення;

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

Привабливе та гуманне місто Підвищення якості житлових умов до рівня європейських столиць. Урахування потреб у житлі наступного покоління. Можливість придбання житла для сімей з середнім рівнем доходу. Забезпечення соціального житла для громадян, що потребують соціальної підтримки. Гарантування суспільної безпеки та надання якісних побутових, медичних і комунальних послуг. Розвиток інфраструктури спорту і фізкультури. Урахування потреб людей з обмеженими фізичними можливостями.

Мобільне та доступне місто Збалансоване розселення та зайнятість на лівобережжі і правобережжі. Пріоритетний розвиток громадського швидкісного електротранспорту. Поліпшення транспортних зв’язків між окремими районами. Збільшення протяжності та щільності автомагістралей. Будівництво тунелів, мостів, розв’язок та паркінгів. Забезпечення зручних транспортних зв’язків з приміськими територіями. Зменшення витрат часу до 30–40 хв. на пересування від місця проживання до роботи.

Житлове будівництво

дарства, збільшення місткості готелів, парку пожежних машин, кількості громадських вбиралень, оздоровчих установ різної форми власності.

- збільшення житлового фонду з 63,6 млн. кв. м до 84,7 млн. кв. м за рахунок нового будівництва та комплексної реконструкції існуючого застарілого житла; - розміщення нового житлового будівництва переважно на правобережній частині міста (70,4 %) та обмеження його обсягів на лівобережжі (29,6 %); - підвищення середньої поверховості житлового фонду за рахунок нового будівництва до 9 поверхів, а на вільних територіях та територіях комплексної реконструкції застарілого житлового фонду — до 16–23 поверхів; - обмежене будівництво садибної малоповерхової забудови (4 %), тільки в районах існуючої садибної житлової забудови, у зв’язку з відсутністю для цієї мети вільних територіальних ресурсів; - доущільнення великорозмірних присадибних ділянок на територіях існуючої садибної житлової забудови;

Система громадського обслуговування - будівництво в кожному мікрорайоні м. Києва багатофункціональних відкритих майданчиків зі спортивними тренажерами, синтетичним покриттям для ігрових видів спорту, будівництво в кожному районі міста універсальних спортивних комплексів;

«»

- пріоритетне та випереджаюче будівництво дитячих дошкільних закладів відповідно до містобудівної та проектної документації; - розвиток мережі шкільних закладів комунальної та приватної форм власності, включаючи загальноосвітні школи, гімназії, ліцеї до 358,8 тис. місць за рахунок будівництва шкіл у нових мікрорайонах, реконструкції, розширення шкільних будівель в районах існуючої забудови; - будівництво в кожному районі міста універсальних спортивних комплексів; - будівництво торговельно-розважальних комплексів з забезпеченням родинного дозвілля;

Промисл. та комунально-складські території Для житлового будівництва, багатофункціональної громадської забудови, а також інженерно-транспортної інфраструктури, зелених насаджень загального користування можливо перепрофілювати промислові та комунально-складські території з загальною площею до 1 530,0 га.

- модернізація й будівництво кінотеатрів, театрів, художніх центрів, цирку, бібліотек і інших установ культури; - будівництво підприємств торгівлі, громадського харчування й побутового обслуговування в пішохідній доступності у житлових районах і мікрорайонах; - розвиток інфраструктури житлово-комунального госпо-

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Генеральний план до 2020 року, чинний

6. Вітряні гори 5. Пріорка

2. ПодільськоКуренівська промзона

1. Рибальський острів

Куренівка 4. На місці агрокомбінату “Пуща-Водиця” 3.

Генеральний план до 2025 року, проект

6. Вітряні гори 5. Пріорка

2. ПодільськоКуренівська промзона

Куренівка 4. На місці агрокомбінату “Пуща-Водиця” 3.

1. Рибальський острів

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

Порівняння Генеральних планів ГП 2020

ГП2025

Зазначені території здебільшого несуть на собі відбиток радянського планування і містять промислову забудову

Поступове зменшення зон промислової забудови на користь житлової багатоповерхової та громадської

1. Рибальський острів Промислова, громадська забудова, озеленення.

Громадська забудова і озеленення

2. Подільсько-Куренівська промзона Промислова, громадська забудова, озеленення.

Промислова, громадська забудова, озеленення.

3. На місці агрокомбінату “Пуща-Водиця” Житлова, громадська, промислова забудова, садівництво, озел., цвинтар

Житлова, громадська, промислова забудова, озеленення, дачі, цвинтар

4. Куренівка Житлова, промислова, громадська забудова, озеленення, цвинтар

Житлова, промислова, громадська забудова, озеленення, цвинтар

5. Пріорка Житлова, громадська забудова, озеленення

Житлова, громадська забудова, озеленення

6. Вітряні гори Житлова, промислова, громадська забудова

* Використана легенда з проекту Генерального плану до 2025 року

Житлова, промислова, громадська забудова, озеленення 25

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Висновок Чинний Генеральний план до 2020 року і проект Генерального плану до 2025 року розроблені у 2001 і 2015 роках відповідно. Стратегія розвитку Києва до 2025 року розроблена у 2017 році і нещодавно оновлена. Юридично цей документ не є частиної містобудівної документації. Таким чином, рішення чинного Генерального плану і проекту не грунтуються на засадах Стратегії.

Більшість статистичних даних, прогнозів та рішень Генерального плану до 2020 року застаріли або втратили актуальність. Проект Генерального плану до 2025 р. потребує критичного перегляду у розрізі відповідності задекларованих Стратегічних цілей пропонованим планувальним рішенням, пріоритетам та джерелам фінансування.

Стратегія розвитку Києва до 2025 року

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг ув розрізі розвитку району

3 Плани зонування, проекти Генеральна схема планування території України, 2003 р.

Стратегія Києва до 2025 р.

Генеральний план Києва до 2020 р.

План зонування території (зонінг) — містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється на основі Генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.*

Генеральний план Києва до 2025 р.

-Схема зонування -Плани зонування

Детальні плани територій району

Зонування території — розподіл за даними Генерального плану населеного пункту та містобудівного кадастру території на зони при плануванні територій з метою визначення виду використання встановлених зон та обмежень на їх використання.**

«»

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

«»

Схема зонування району, проект

План зонування території — визначає функціональне призначення територій, вимоги до забудови окремих територій. Він не визначає розміщення конкретних об’єктів та обсяги будівництва. План зонування території — містобудівна документація на місцевому рівні, деталізує концепцію ГП до 2025р., складова правил регулювання забудови, забезпечує формування державної політику у сфері містобудування. Схема функціонального зонування — складова графічних матеріалів проекту ГП до 2025р. 1 серпня 2018 року набув чинності ДБН Б.1.1-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території». Це пов’язує містобудівну документацію різних рівнів. Проектом Закону Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобу-

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

дівної діяльності» №6403, передбачено введення місцевих правил регулювання забудови, невід’ємною частиною яких стають плани зонування. Цей закон розширює повноваженя органів місцевого самоврядування щодо регулювання забудови. Зонінг населеного пункту створюється з метою: - регулювання планування та забудови територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів; - раціонального використання території населеного пункту; - створення сприятливих умов для залучення інвестицій у будівництво..., можливості вибору інвестором найбільш ефективного виду використання земельної ділянки для містобудівних потреб; - забезпечення вільного доступу громадян до інформації стосовно

розвитку населеного пункту, взаємоузгодження державних інтересів, громади та інвесторів; - забезпечення сумісності забудови окремих земельних ділянок з оточуючою забудовою та землекористуванням; - сприяння реалізації завдань довгострокового розвитку міста, ..., з урахуванням його містобудівних особливостей, об’єктів історико-культурної спадщини та екологічного стану; - розвитку інженерної та транспортної інфраструктури населеного пункту; - вдосконалення мережі соціально-культурного та торгівельно-побутового обслуговування населення; - збереження об’єктів культурної спадщини та об’єктів природно-заповідного фонду.

«»

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Види використання територій «»

Для забезпечення цілісності та удосконалення планувальної структури на території м. Києва визначаються основні функціональні зони за дозволеними видами використання територій та земельних ділянок у їх межах. Функціональні зони... позначаються на схемах (картах) відповідними кодами. Території... відносяться до однієї із основних функціональних зон за умови, якщо більшість її площі займають ділянки основної функції. ГЖЦ — Громадсько-житлова зона у ядрі загальноміського центру... призначена для розміщення громадських центрів загальноміського та національного управління, спеціалізованих громадських комплексів (адміністративного, культурного, виставкового, медичного, освітнього, спортивного та інш.)... Г — Громадська зона (у ядрі загальноміського центру підзона Г1) призначається для розміщення громадських центрів,... спеціалізованого призначення (адміністративного, культурного, виставкового, медичного, освітнього, спортивного та ін.). Зони ГЖЦ та Г складається з ділянок установ та організацій громадського призначення, озеленення, скверів та бульварів, пішохідних просторів, місцевих вулиць та проїздів. ГЖ — Громадсько-житлова зона... призначена для житлової забудови з об’єктами обслуговування місцевого та районного значення, а також об’єктів громадського призначення. Громадсько-житлова зона складається з існуючих, перспективних об’єктів... та... парків, скверів, бульварів, внутрисельбищної вуличної та транспортної мережі, пішохідних зон. Ж — Житлова зона... призначена для розміщення житлових будинків з підприємствами та установами обслуговування..., а також окремих об’єктів громадського призначення... В подальшому при розробленні Зонінгу в житловій зоні визначаються підзони за поверховістю забудови відповідно до ДБН Б.1.1-14: 2012: 1. малоповерхові – заввишки 1- 3 поверхи; 2. середньоповерхові – заввишки 4-8 поверхів; 3. багатоповерхові – заввишки від 9-ти поверхів. ПЗФ — Зона природно-заповідного фонду... призначена для збереження земель і водного простору, природних комплексів та об’єктів, які мають... цінність... Складається з природних територій та об’єктів... та штучно створених об’єктів... загальнодержавного та місцевого значення. Р — Ландшафтно-рекреаційна зона... призначена для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів... Складається з земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень загального користування, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас,... будинків відпочинку, пансіонатів, об’єктів фізичної культури і спорту,... інших аналогічних об’єктів, а також існуючих дачно-садових районів та інших об’єктів стаціонарної рекреації.

К — Курортна зона... призначена для організації оздоровлення та відпочинку населення. Курортна зона складається з ділянок курортно-оздоровчих установ, об’єктів туристичної сфери, озеленених територій та об’єктів природно-ландшафтного комплексу. ТР — Зона транспортної інфраструктури призначається для розміщення об’єктів залізничного, повітряного, річкового автомобільного транспорту та електротранспорту... Складається з існуючих об’єктів та перспективних територій, призначених для розвитку вказаних видів транспорту. ТРВ — Територіальна зона вулиць, доріг (в межах червоних ліній) призначена для формування вуличної мережі міста Києва у вигляді єдиної системи і складається з існуючих магістральних вулиць, загальноміського та районного значення; житлових вулиць, доріг у промислових зонах, проїздів, пішохідних вулиць, велосипедних доріжок, а також територій, які зарезервовані для розвитку вуличної мережі. ІН — Зона інженерної інфраструктури... призначена для розміщення магістральних (головних) та розподільчих інженерних мереж та споруд (водо-, електро-, тепло-, газопостачання, господарсько-побутової та дощової каналізації, об’єктів телекомунікації) і складається з земельних ділянок... існуючих та зарезервованих для розвитку інженерних об’єктів та мереж. КС — Комунально-складська зона... для... підприємств, які забезпечують потреби населення у зберіганні товарів, комунальних і побутових послугах із загальними для них об’єктами інженерно-технічного і адміністративного забезпечення... В — Виробнича зона... призначена для... підприємств матеріального виробництва, у т.ч. промисловості, будівельних баз, та промислових вузлів (районів)... комунального господарства,... об’єктів виробничої інфраструктури,... що забезпечують їх функціонування. С — Спеціальна зона призначається для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, а також об’єктів комунального господарства з спеціальними інженерними спорудами утворених відповідно до законів України. ІК — Зона історико-культурного призначення... включає у себе пам’ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби... зона... призначена для забезпечення збереження та охорони об’єктів нерухомої культурної спадщини.

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

Містобудівні обмеження як частина Зонінгу

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Генеральний план до 2025 року, проект

9. Шевченка, Пріорка та Вітряні гори

10. Виноградар

Ліс 11.

3. ПетрівськоКуренівська промзона

На місці агрокомбінату “Пуща-Водиця” 8.

Дачі та Берковецький цвинтар 7.

Сирець 6.

Мостицький масив Замковище та Куренівка 5.

Схема зонування до 2025 року, проект

Ліс 11.

3. ПетрівськоКуренівська промзона

На місці агрокомбінату “Пуща-Водиця” 8.

Дачі та Берковецький цвинтар 7.

Сирець 6.

Мостицький масив, Замковище та Куренівка 5.

1. Рибальський острів

4. Поділ та Воздвиженка

9. Шевченка, Пріорка та Вітряні гори

10. Виноградар

2. Порт

1. Рибальський острів

4. Поділ та Воздвиженка

** Мається на увазі житл. багатокварт., середньо- та багатопов.

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

- Межі планувальних утворень, планів зонування території, не співпадають з адміністративними границями району; - Схема зонування повторює проект ГП до 2025р., який пропонує створення системи громадських центрів для збалансованого розвитку міста та району. Проте, у Схемі зонування ця ідея не розвинена;

Основні принципи зонування території району

- Графічні матеріали демонструють зосередження громадської функції на Подолі і Рибальському півострові та її недостатність у спальних мікрорайонах; - Реструктуризація промисловості планується частково, у тому числі комунально-промислових зон у районі Подолу, з освоєнням частини територій під багатофункціональне використання. Відзначається «делікатне» поєднання промисловісті з громадською функцією. Як правило, громадська функція планується там, де вона по факту вже існує; - Не пропонується створення додаткової та нової вулично-дорожньої мережі з метою покращення поєднаності міської тканини під час планування нових мікрорайонів та ревіталізації промислових зон; - Схема демонструє спадкоємність радянської містобудівної практики щодо мікрорайнів. Залишається розділенність району на центральну частину, промислову зону, з додаванням громадської функції та «спального району», до якого відноситься Виноградар, Куренівка, Сирець, Мостицький район, Вітряні гори, Пріорка та селище Шевченка.

1. Рибальський острів Громадська забудова і озеленення

2. Порт Промислова*** забудова і озеленення

3. Петрівсько-Куренівська промзона Промислова, житлова**, громадська забудова і озеленення

4. Поділ та Воздвиженка Промисл., житл., гром.-житл. забудова, громадська, озеленення

5. Мостицький масив, Замковище та Куренівка Промислова, житлова, громадська забудова і озеленення

6. Сирець Промислова, житлова, громадська забудова і озеленення

7. Дачі та Берковецький цвинтар Промислова, житлова, громадська забудова, дачі, цвинтар

8. На місці агрокомбінату «Пуща-Водиця» Промислова, житлова, громадська забудова і озеленення

9. Шевченка, Пріорка, Вітряні гори Садибна, багатоквартирна, громадська забудова і озеленення

10. Виноградар Промислова, житлова, громадська забудова і озеленення

11. Ліс Ліс *** Маються на увазі одночасно зони виробничої, комунально-складської, транспортної та інженерної забудови

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Плани зонування територій, проекти

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

2. Петрівсько-Куренівський

5. Бабин яр

4. Татарка

3. Рибальський острів

1. Поділ

6. Печерський 35

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

«»

Поділ

Планувальне утворення 1.1.016 «Поділ» розташоване у центральній прибережній частині центральної планувальної зони міста Києва, в історичних місцевостях Поділ і Плоське Подільського адміністративного району... Рельєф спокійний, за виключенням південно-західної частини планувального утворення... Центральна його частина

Генеральний план до 2020 року, чинний

Існуючий стан

1. Промислова забудова

2. Громадська забудова 3. Промислова забудова

5. Громадська забудова 4. Громадська забудова

«»

Існуючий характер забудови району периметральний, середньої поверховості. Функціональне призначення забудови — житлово-громадське, існують значні промислові зони. Комерційна інфраструктура у поєднанні з культурною та освітньою, пішохідні простори, а також транспортна доступність, роблять Поділ привабливим місцем для відпочінку.

ГП до 2020 р. пропонує: розвиток існуючих промислових та комунальних територій, розвиток громадського центру, зменшення житлової функції, збереження цінного ландшафту, історичної забудови та культурної спадщини; виокремлення головних транспортних магістралей району зі збільшенням навантаження на них, прокладання нових. Збереження існуючого озеленення. Зона має ознаки поліфункціонального використання.

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

розташована на прибережній низині і прилягає з північного сходу і сходу до акваторії ріки Дніпро. Перепад абсолютних відміток поверхні землі за Балтійською системою висот становить від 93,0 до 167,0 м. Орієнтовна площа території — 300,97 га. Існуюча щільність населення — 138 чол./га.

Генеральний план до 2025 року, проект

«»

План зонування, проект

1. Громадська забудова

2. Промислова забудова 3. Громадська забудова

5. Громадська та житлова забудова 4. Промислова забудова

Прослідковується часткова спадкоємність рішень Генерального плану до 2020 р. Відмінності: пропонується реструктуризація промислових та комунально-складських зон на півночі та зміна функції на громадську. Поділ входить до складу багатофункціонального загальноміського центру та має характеристики поліфункціонального використання, тому виділяються території з домінуючею функцією громадських центрів. Зберігається житлова функція, охоронюваний ландшафт та історична забудова.

Проект Плану зонування території Подолу деталізує рішення проекту Генерального плану до 2025 р. Планувальна структура передбачає збереження забудови, вулиць, площ, парків, громадських центрів. Функціональне зонування: збереження та розвиток житлової та змішаної громадсько–житлової забудови, збереження існуючих пам’яток архітектури, зелених зон та цінного ландшафту. Визначені межі Археологічної зони. Освоєння прибережної зони громадською функцією. Транспортна магістраль стає фізичною перешкодою для користування рікою. Залишаються промислові підприємства 4–5 класу шкідливості поряд з громадсько-житловою забудовою та Дніпром. Виокремлена територія для функціонування річкового транспорту, не розглядається як міський громадський транспорт. 37

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

«»

ПетрівськоКуренівський промрайон

Планувальне утворення 1.2.018 «Промрайон «Петрівсько-Куренівський» розташоване в північній прибережній частині центральної планувальної зони міста Києва, в межах історичних місцевостей Петрівка, Плоське і Куренівка Подільського і Оболонського адміністративних районів. Більшість забудови є мало- і середньоповерховою. Дане планувальне утворення відносится до одного з найбільших в Києві. Ця промзона багатогалузева. Існує технічна інфраструктура та дороги. Приблизно 60% території планувального утворення 1.2.018 розташовано в межах Подільського району.

Генеральний план до 2020 року, чинний

Існуючий стан

1. Промислова забудова

«»

У межах Подільського району розташована Частина ПетрівськоКуренівського промрайону. Його планувальна структура почала формуватись у середини ХІХ ст., коли тут розгорнулося інтенсивне промислове будівництво і має регулярний характер. Сучасна забудова склалася переважно у 1960–70 рр. Більшість забудови є малоі середньоповерховою. Переважаюче функціональне призначення існуючої забудови — промислово-виробниче, комунально-складське. Рельєф спокійний, з перепадом абсолютних відміток поверхні землі від 91,8 до 109,0 м (за Балтійською системою висот).

Генеральний план до 2020 р. пропонує розвиток промислової, промислово-складської функції та порту, адже Київ — один із провідних промислових центрів країни. Територія включає точково громадську функцію. Не передбачено створення озеленених територій, забудови за принципом Змішаного використання, нових поперечних транспортних та пішохідних зв’язків для поєднання територій промзони.

Сьогодні частина промислової зони у Подільському районі знаходится у занедбаному стані. Розвиток коммерційної функції відбувається несистемно. Але є і винятки — промислові підприємства, що активно розвиваються. 38

2. Промислова забудова

3. Промислова забудова

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

Генеральний план до 2025 року, проект

1. Громадська забудова

2. Громадська та промислова забудова

План зонування, проект

3. Озеленення

Основна відмінність між чинним Генеральним планом та проектом полягає у тенденції заміщення промислової забудови громадською. Генеральний план до 2025 р. демонструє спадкоємність рішень Генерального плану 2020 р. У більшості випадків збережена поточна планувальна структура. Також збережене розташування виробничих підприємств 3—5 класу шкідливості. На територіях, що межують з Подолом та Татаркою, пропонується громадська функція — адміністративні, наукові та фінансові установи. Озеленення територій загального користування та санітарно-захісних зон у районі порту. Пропонуються нові транспортні зв’язки, що створять передумови для формування кварталів забудови.

Проект Плану зонування території Петрівсько-Куренівської промзони повністю базується на рішеннях проекту Генерального плану до 2025 року. Зонінг деталізує якості громадської функції, збереження цінної забудови, окреслює озеленення санітарно-захисних зон.

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

«»

Рибальський острів

Існуючий стан

Планувальне утворення 1.1.015 «Рибальський острів» розташоване в прибережній частині центральної планувальної зони міста Києва, в межах Рибальського півострову, розташованого в акваторії Дніпра та портової гавані. Орієнтовна площа території планувального утворення складає 102,49 га.

Генеральний план до 2020 року, чинний 2. Парк 1. Промисловість та житло

«» 40

Планувальна структура території почала формуватися наприкінці ХІХ століття, коли тут була облаштована гавань для потреб київського річкового порту. У 1920—30-і рр. тут утворилася промислова зона, суднобудівний завод «Ленінська кузня». У 1950–60х рр. була побудована гавань з річковим портом і зведено вантовий міст. Нинішня забудова склалася переважно у 1960-70 рр. © Google Earth

-Пропонує збереження промисловості у західній частині; - Розвиток громадської забудови у східній частині; - Створення озелененої території у північній частині; - Збереження громадської забудови і парку у північній; - Збереження жилової забудови у центральній частині.

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

3 Генеральний план до 2025 року, проект

План зонування, проект 2. Громадська забудова

1. Громадська забудова

- Пропонує використати більшу частину території для створення громадської забудови; - У західній та східній частинах створити захисні смуги зелених насаджень спеціального призначення; - Демонтувати житло у центральній частині острова.

- Проект Плану зонування території Рибальського острова повністю базується на рішеннях проекту Генерального плану до 2025 року; - Рішення чинного та проектного Генеральних планів щодо розвитку території співпадають.

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

«»

Татарка

Планувальне утворення 1.1.012 «Татарка» розташоване у центральній та північній нагірних частинах центральної планувальної зони міста Києва. Більшість забудови є середньо- і багатоповерховою. Переважаюче функціональне призначення забудови — житлово-гро-

Генеральний план до 2020 року, чинний

Існуючий стан

«»

Історична місцевість «Татарка» розташована у центральній та північній нагірних частинах центральної планувальної зони міста Києва, в межах історичних місцевостей Татарка, Вовчий Яр і частково Дорогожичі Шевченківського і Подільського адміністративних районів. На території місцевості розташовані гори Щекавиця, Юрковиця і Кирилівські висоти. Більшість забудови є середньо- і багатоповерховою. В основному — це житлова та житлово-громадська забудова. Є промислові підприємства. У зв’язку зі складним рельєфом місцевості існує розірванність пішохідних та транспортних зв’язків. Деякі вулиці з часом стали тупіками чи занепали. Рельєф активний.

Пропонується створення наземного транспортного зв’язку, який поєднає вулицю Кирилівську та Лук’янівку по Мильному провулку, розвиток громадської функції, збереження існуючої житлової забудови.

Приблизно 40 % площі планувального утворення «Татарка» розташовано у Подільському районі.

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

мадське, існують промислові підприємства... Рельєф активний, з перепадом абсолютних відміток поверхні землі від 97,6 до 173,6 м. Орієнтовна площа території планувального утворення складає 274,16 га. Існуюча щільність населення — 160 чол./га.

Генеральний план до 2025 року, проект

План зонування, проект

Рішення чинного та проектного Генеральних планів до 2020 та 2025 років відповідно щодо розвитку території узгоджені між собою. З незначних відмінностей відзначається зменшення території незабудованих схилів «Крайки». Пропонується створення транспортного зв’язку (тунель), який поєднає вулицю Кирилівську та Лук’янівку по Мильному провулку.

Планувальна структура, запропонована Зонінгом, порівняно з існуючим станом та ГП до 2025 р. суттево не змінюється. Функціональне зонування включає в себе житлову, змішану громадсько-житлову забудову та обслуговуючі комунально-складські об’єкти. На наявних схилах «Крайки» пропонується житлова забудова зі сторони вулиці Нагірної. Планується будова дитячих дошкільних установ.

«»

Також пропонуєтся реструктуризація і перепрофілювання територій закинутих промислових підприємств під змішану громадсько-житлову забудову зі збереженням існуючих історичних будівель (пам’ятка національного значення) на території колишнього Пивзаводу на Подолі. Визначені межі археологічних пам’яток, об’єктів культурної спадщини. Кількість вулиць та транспортних зв’язків з нагірною частиною не змінюється. Залишаються непов’язаними нагірна та підгірна частини. Деталізується функційне використання навколо запланованого тунелю, який створює транспортне сполучення районів міста.

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

«»

Бабин яр

Планувальне утворення 1.3.019 «Ландшафтний район «Бабин Яр» розташоване у північно-західній нагірній частині центральної планувальної зони міста Києва, охоплює історичні місцевості Дорогожичі, урочищ Бабин яр. Основне функціональне призначення території планувального утворення, що розглядається — рекреаційні, озеленені території, територія кладовища.

Генеральний план до 2020 року, чинний

Існуючий стан

«»

На початку ХХ ст. ця місцина називалась Київською Швейцарією і тут навіть ходив трамвай. Саме неподалік Бабиного Яру стоїть найдревніша Кирилівська церква ХІІ ст. Межує з Татаркою та Куренівкою. Рельєф південної частини планувального утворення має переважно рівнинний характер, з незначними, до 4 метрів, перепадами висот. Північна частина за характером ландшафту більш активна, з крутими схилами яру та загальним пониженням рельєфу у бік долини Дніпра. Перепад абсолютних відміток становить від 110,1 до 184,4 м (за Балтійською системою висот). Орієнтовна площа території планувального утворення складає 166,96 га. У Подільському районі розташовано приблизно 7% території планувального утворення «Ландшафтний район «Бабин Яр» .

Рішення ГП до 2020 р. зберігає наявні види використання території: рекреацію та цінний ландшафт, місце пам’яті.

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

Генеральний план до 2025 року, проект

План зонування, проект

Рішення чинного та проектного Генеральних планів 2020 та 2025 років відповідно щодо розвитку території узгоджені між собою. Генеральний план до 2025 року пропонує збереження наявних зелених зон та цінного ландшафту, а також території пам’яті.

Проект Плану зонування території «Ландшафтний район «Бабин Яр» повністю базується на рішеннях проекту ГП до 2025 р. та деталізує його. Планувальна структура частини, що знаходиться у межах Подільського району, не змінюється. Функціональне зонування території наступне: природно-заповідний фонд, пам’ятка культурної спадщини та історико-культурний заповідник. У 2018 р. оголошено конкурс Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC) з метою залучення кращих архітекторів та архітектурних бюро з усього світу до створення проекту майбутнього приміщення Центру. Конкурс проводить німецька компанія [phase eins]. Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» буде розташований поруч із місцем історичних подій у Бабиному Яру.

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

«»

Печерський ландшафтний район

Генеральний план до 2020 року, чинний

Існуючий стан

«»

Планувальне утворення 1.3.020 Ландшафтний район «Печерський» розташоване у східній нагірній частині центральної планувальної зони міста Києва, на Дніпровських схилах, охоплює історичні місцевості... Територія планувального утворення є одним з найдавніших районів міста... Забудова утворення має розріджений характер, в основному зосереджена на ділянках громадських і храмових комплексів. Більша її частина — середньоповерхова. Переважаюче функціональне призначення забудови — громадське... Орієнтовна площа території планувального утворення складає 319,47 га.

Територія ландшафтного парку розташована у східній нагірній частині центральної планувальної зони міста Києва, на Дніпровських схилах і охоплює історичні місцевості. Є цінна розріджена забудова. Рельєф активний, з перепадом абсолютних відміток поверхні землі від 91,8 до 194,0 м.

Рішення ГП до 2020 р. зберігає наявні види використання території.

Частина утворення, яка розташована у межах Подільського району, включає пішохідний міст, що має поєднати Володимирську гірку та Хрещатий парк. 46

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

Генеральний план до 2025 року, проект

План зонування, проект

Рішення чинного та проектного Генеральних планів до 2020 та 2025 років відповідно щодо розвитку території узгоджені між собою.

Проект Плану зонування території Печерського ландшафтного району повністю базується на рішеннях проекту Генерального плану до 2025 року.

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Висновок Схема зонування до 2025 року, проект

9. Шевченка, Пріорка та Вітряні гори

10. Виноградар

Ліс 11.

3. ПетрівськоКуренівська промзона

На місці агрокомбінату “Пуща-Водиця” 8.

Дачі та Берковецький цвинтар 7.

Мостицький масив, Замковище та Куренівка 5.

Сирець 6.

2. Порт

1. Рибальський острів

4. Поділ та Воздвиженка

Планувальна структура району 4

Пуща-Водиця, Берковці

Куренівка, Виноградар, Вітряні гори

Петрівсько-Куренівська

Поділ та Рибальський

Ліс

Дачі

Озеленення

Висотне житло

Спальний мікрорайон

Район має планувальну структуру, яка складається з 4-ох частин. Центр — території Подолу, Рибальського та Воздвиженки зплановані за принципом Змішаного використання, містять громадську і житлову забудову середньої поверховості. Промзона — території Петрівсько-Куренівської промзони, містять промислову та громадську забудову. Мікрорайон — території Куренівки, Пріорки, Мостицького масиву, Виноградаря та Вітряних 48

Промисловість

Промзона

Громадська забудова

Середньоповерхове житло

Громадська забудова

Центр

гір, зплановані за принципом Мікрорайонної монофункційної забудови, не формують компактну міську тканину. Озеленення — території Берковецького цвинтаря, садівничих товариств та лісу. Інструмент Зонінгу фокусується на регулюванні забудови та її якостей, лишаючи поза фокусом такий важливий інструмент створення міської тканини, як Вулиця.

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг ув розрізі розвитку району

4 Детальні плани територій Генеральна схема планування території України, 2003 р.

Стратегія Києва до 2025 р.

Генеральний план Києва до 2020 р.

Детальний план території — містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення Генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.*

Генеральний план Києва до 2025 р.

-Схема зонування -Плани зонування

Детальні плани територій району

Детальний план території — містобудівна документація, з остаточного планування території (групи або окремої земельної ділянки) та її детального зонування.

«»

Детальний план територій деталізує та уточнює положення Генерального плану населеного пункту.**

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Детальні плани територій

Площа Києва, 84 800 Га 50

Площа району, 3 400 Га, 100%

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

На Подільсько-Куренівській промзоні, На Петрівці, 80 Га 214 Га

На Рибальському острові, 130 Га, 4% 51

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Детальний план території на місці агрокомбінату “Пуща-Водиця”, чинний

- Територія ДПТ від площі району

11,41 %

- Територія в межах ДПТ - Щільність населення - Населення

388,6 Га 400 ос/Га 62 900 чол

- Багатоповерхове житло - Середньо- та малоповерхове житло - Житлова забезпеченість - Протяжність вуличної мережі - Гаражі - Стоянки

1 870 000 м2 3 000 м2 29,7 м2/ос 19 км 14 750 авто 3 000 авто

Існуючий стан Будується

390 Га

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

ДПТ, чинний Будується

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Детальний план території на місці агрокомбінату “Пуща-Водиця” Генеральний план до 2020 року, чинний

Генеральний план до 2025 року, проект 1. Житлова забудова

2. Житлова забудова та парк

4. Громадська забудова

3. Промислова та житлова забудова

2. Громадська та промислова забудова

5. Агрокомбінат “Пуща-Водиця

- Основна ідея Генерального плану до 2020 року щодо розвитку цієї території полягає у зменшенні розмірів агрокомбінату “Пуща-Водиця” і використання території для багатоповерхової житлової забудови; - Частина територій резервується для промислової забудови.

1. Громадська забудова 4. Житлова забудова

3. Громадська та житлова забудова

5. Громадська та житлова забудова

- Проект Генерального плану до 2025 року пропонує зовсім відмовитись від сільського господарства та використати усю територію для створення багатоповерхової житлової та громадської забудови; - Житлові території поєднуються діагональними зв’язками озеленених просторів; - Частина територій, резервується для промислової забудови, споруд метрополітену, комунально-складської забудови.

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

План зонування, проект

ДПТ, чинний

Станція метрополітену Станція метрополітену

- Проект плану зонування базується на рішеннях проекту Генерального плану до 2025 року і повторює його в узагальненій формі.

- ДПТ на місці агрокомбінату “Пуща-Водиця” не відповідає чинному Генеральному плану до 2020 року і повторює планувальні рішення проекту Генерального плану до 2025 року та проекту Плану зонування, який розроблений на його основі; - На більшій частині територій пропонує створення багатоповерхової житлової забудови у формі розімкнених прохідних кварталів та окремостоячих башт, простори яких поєднані парковими зонами та бульварами загального користування; - Передбачає створення трьох ТРЦ значного розміру; - Значні території відведені під споруди транспорту. 55

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Детальний план території на Рибальському острові, чинний

- Територія ДПТ від площі району - Територія в межах ДПТ - Щільність населення - Населення - Багатоповерхове квартальне житло - Житлова забезпеченість - Протяжність вуличної мережі - Гаражі - Стоянки

Існуючий стан Будується

130 Га 56

4 % 130 Га 470 ос/Га 20 900 чол 941 600 м2 45 м2/ос 8 км 6 459 авто 845 авто

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

ДПТ, чинний Будується

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Детальний план території на Рибальському острові Генеральний план до 2020 року, чинний

1. Промисловість та житло

Генеральний план до 2025 року, проект 2. Парк

- Пропонує збереження промисловості у західній частині; - Розвиток громадської забудови у східній частині; - Створення озелененої території у північній частині; - Збереження громадської забудови і парку на півночі; - Збереження жилової забудови у центральній частині. 58

1. Громадська забудова

2. Громадська забудова

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

План зонування, проект 1. Громадська забудова та захисна смуга зелених насаджень

ДПТ, чинний 2. Громадська забудова та захисна смуга зелених насаджень

- Проект плану зонування території Рибальського острова повністю базується на рішеннях проекту Генерального плану до 2025 року.

1. Житлова квартальна забудова зі змішаним використанням*, парк та канали

2. Житлова квартальна забудова зі змішаним використанням* та канал

- ДПТ на Рибальському острові не відповідає чинному та проектному Генеральному плану, Плану зонування і є подальшим уточненням функційного зонування. 59

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Висновок

Детальний план території на місці агрокомбінату “Пуща-Водиця”

Детальний план території на Рибальському острові

ДПТ на місці агрокомбінату «Пуща-Водиця» являє типовий зразок пострадянського планування і суміщує у собі елементи мікрорайонної житлової забудови з прохідними подвір’ями, нечітко артикульованими межами відповідальності, високим відсотком озеленених просторів, окремостоячими громадськими спорудами, з одного боку, та сучасними тенденціями перехідного періоду, з іншого боку, а саме: висотну житлову забудову, напівзамкнені прохідні квартали, непішохідні головні вулиці, позбавлені торгівлі, перші поверхи, відірвані паркуваннями від хідників, велетенські торгівельні комплекси тощо. ДПТ використовує значну кількість резервних територій району і має бути критично переглянутий з точки зору створення компактного і живого міста.

Попри те, що ДПТ на Рибальському острові буквально не відповідає містобудівельній документації вищих рівнів і є подальшим уточненням планувальної і функційної структури, він пропонує принципово новий підхід до планування міста: замість спальних мікрорайонів чи ділових висоток пропонується збудувати компактне квартальне місто з пішохідними просторами бульварів та каналів, яке основане на принципі Змішаного використання*. Цей принцип передбачає, що будь-яка частина міста складається у першу чергу з житлової забудови, до якої додається комерційна, торгова, соціальна інфраструктура тощо. Пропорція житлової функції до усіх інших визначає характер Міської тканини* у даному місці: міський центр, переферія центру тощо.

* Термінологія, що не використовується офіційно

Генеральні плани Києва, ДПТ та Зонінг у розрізі розвитку району

Післямова Чим займалася команда «Містопланування» на першому етапі проекту? Шукала відповіді на наступні питання: 1. Який район сьогодні? Вдалося з’ясувати наступне: - 36% території району займає озеленення; - 29% території району займає житлова забудова; - 13% територій житлової забудови займає садибна; - 9% територій житлової забудови займає мікрорайонна; - 6% територій житлової забудови займає квартальна; - 17% території району займає промислова забудова; - 18% території району можна розглядати, як резервні; - 28% території району фізично недоступні для пересування. 2. Що місто планує робити з районом? Для цього був проведений аналіз містобудівної документації і виявлено що: - Нове житлове будівництво — єдина виконана містобудівна політика чинного Генерального плану; - За 10-ть років з 2001 по 2011 житловий фонд Києва виріс на 23%, а населення на 5%; - Проект Генерального плану до 2025 року відрізняється від чинного тим, що пропонує

деіндустріалізацію територій для потреб громадської та житлової забудови; - Зонінг, як інструмент, фокусується на створені забудови, але ігнорує планувальну структуру міста та вуличний каркас; - Планувальну структуру району за характером територій зі сходу на захід можна описати як Центр–Промзона–Спальний мікрорайон–Ліс і дачі; - Детальні плани територій займають 15% території району. Детальний план на місці агрокомбінату «Пуща-Водиця» потребує критичного перегляду на відповідність принципам Компактності та Змішаного використання; 3. Як місто це робить з районом? Для цього був проведений огляд інституційного виміру, політик, стратегій та виявлено: - Пересічному громадянину розібратися у тому, хто і за що відповідає у місті — складно; - 99% бюджету району на 2019 р. передбачено на транспортну інфраструктуру, у т. ч. для будівництва метро на Виноградар; - На соціальні потреби передбачено 1% бюджету. 4. Як зрозуміти район за 10 хвилин? - 6-ть експертів витратили 3-и місяці, щоби розібратись у містобудівній політиці району. - Пересічний подолянин не зможе самотужки розібратись у містобудівній політиці району. 61

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Дякуємо за увагу!

Розроблено в рамках проекту “Інтегрований розвиток міст в Україні”. Проект виконується у Подільському районі Києва за дорученням Уряду Німеччини. Виконавець — Deutsche Gesellschaft für Іnternationalle Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. У співпраці з Київською міською державною адміністрацією. Крутий узвіз, 7, 2-ий поверх 01004 Київ, Україна Т +380 44 581 00 02 М +380 96 696 43 56 І www.giz.de/ukraine-ua Текст та верстка — Влодко Зотов, Марина Харлампова, Бюро ініціативної архітектури “GA” Київ, 2019 © Будь-яке використання матеріалів даного дослідження дозволено за умови посилання на першоджерело