Подільський район, мапи поточного стану by Bureau of Initiative Architecture "GA"

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району

Мапи поточного стану

2019

Передмова Вітаємо! Ми — команда містопланувальників проекту «Інтегрованого розвитку Подільського району», який виконується за дорученням Уряду Німеччини у співпраці з Київською міською адміністрацією. Зараз ви гортаєте альбом з мапами поточного стану, який є частиною робіт першого аналітичного етапу з розробки стратегії Подільського району. Мапи містять інформацію стосовно району за результатами роботи експертів наступних напрямків: мобільність, технічна інфраструктура, охорона здоров’я, демографія, культура, спорт, дозвілля, туризм, довкілля, економіка, соціологія, освіта, історична спадщина та містопланування. Після закінчення мапування зібраної інформації експерти та експертки зробили короткі текстові висновки для кожної мапи, які дозволяють сфокусуватись на головному. Крім того, мапа дозволяє самостійно розглянути район та зробити неупереджені висновки.

Команда «Містопланування» проекту Інтегрованого розвитку Подільського району: Влодко Зотов, Марина Харлампова, Ганна Бондар, Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Олександр Щеглов.

Поточний стан району, зафіксований на мапах, є основою для аналізу, який відображений у SWOT-і по кожному експертному напрямку.

Зміст Передмова......................................................................................................... 2

Інтенсивність моторизованого трафіку............................................23

Містопланування............................................................................................. 4

Інтенсивність руху велосипедистів...................................................24

Функціональне зонування території................................................... 4

Затримки у русі громадського транспорту.....................................25

Пояснення до функціонального зонування...................................... 5

Економіка.........................................................................................................26

Житлова та змішана забудова................................................................ 6

Торгівля.......................................................................................................26

Промислові і комерційні території...................................................... 7

Бізнес-центри...........................................................................................27

Проекти забудови..................................................................................... 8

Великі платники податків......................................................................28

Бар’єри.......................................................................................................... 9

Основні промислові підприємства....................................................29

Резервні території................................................................................... 10

Освіта................................................................................................................30

Форми власності та управління будинками..................................... 11

Заклади освіти..........................................................................................30

Центри району..........................................................................................12

Заклади освіти: Поділ............................................................................. 31

Демографія...................................................................................................... 13

Охорона здоров’я.........................................................................................32

Щільність населення.............................................................................. 13

Забезпеченість первинними мед. закладами.................................32

Розподіл населення за віком................................................................ 14

Культура, спорт, туризм..............................................................................33

Житло.................................................................................................................15

Культура.....................................................................................................33

Забезпеченість житлом..........................................................................15

Забезпеченість спортивною інфраструктурою.............................34

Довкілля........................................................................................................... 16

Туризм, рекреація, відпочинок............................................................35

Зелені зони і природоохоронний фонд........................................... 16

Технічна інфраструктура.............................................................................36

Озеленення житлових і промислових кварталів............................17

Газопостачання........................................................................................36

Екологічний стан..................................................................................... 18

Каналізація.................................................................................................37

Історична спадщина..................................................................................... 19

Електропостачання.................................................................................38

Пам’ятки та їхні охоронні зони............................................................ 19

Теплопостачання.....................................................................................39

Будівлі-пам’ятки, архітектурні домінанти та дисгармонійна забудова..................................................................20

Дощова каналізація.................................................................................40

Мобільність.....................................................................................................22 Пасажиропотоки наземного громадського транспорту.............22

Телекомунікації........................................................................................ 41 Водопостачання.......................................................................................42

Функціональне зонування території Наявний стан Нерівномірний функціональний розподіл територій району. У північній частині домінує житлова, у центральній частині — промислова функція. Північна та центральна частини — монофункціональні та сформовані всупереч принципам компактного міста та змішаного використання.

ВУ

Л.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

ЗО

ПР

ОВ

ІД

НА

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

Незадовільна забезпеченність громадськими зеленими зонами у пішохідній доступності на історичному Подолі. Поділ відрізаний індустріальною зоною від Куренівки, Виноградаря та від річки Дніпро.

У зонах з низькою щільністю забудови відсутня громадська та соціальна функція. В

УЛ

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ТИ

РА СП

ЯН

ІЛ

СТ

ЬС

КО

ЬК

ВО

→

НО

Н С

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

Вулиці з активною комерцією

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Територія району — 3420 га

29%

36%

16,5%

8,5%

Змішана забудова

Житлова забудова

Інше

Зелені насадження

Промисловість і комерція

Водні поверхні

Колір відповідає щільності забудови

наднизької щільності (FAR<0.39)

на яких ведеться будівництво

сільгосп підприємства

низької щільності (FAR 0.4–0.79)

спец. призначення

загального користування

середної щільності (FAR 0.8–1.49)

озеленені спец. призначення

кладовища

високої щільності (FAR>1.5)

транспортна інфраструктура

парки

публічний простір

ліси і лісопарки

Заклади соціальної інфраструктури

Території соціальної інфраструктури

охорони здоров’я

дошкільної освіти

територія соц. інфраструктури

спортивні

початкової та середньої освіти

озеленена територія соц. інфраструктури

вищої освіти 2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району».

Джерела: Карти Google, OpenStreetMap, Yahoo Maps, Дослідження Подолу «Агентів змін», 2ГІС, Генеральний план розвитку м. Києва та його

Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

приміської зони до 2025 року (проект), Генеральний план міста Києва на період до 2020 року, Містобудівний кадастр Києва.

Функціональне зонування території Мапа створена на основі категоризації типології землекористування Berlin Landuse map. Схема функційного використання і класифікація відповідає мапі Berlin Landuse. Ця модель була обрана на етапі аналітики при розробці Концепції інтегрованого розвитку як зрозуміла, гнучка та інформативна для формування бачення майбутнього розвитку району та публічних дискусій. Вона включатиме свободу дій і обмеження наступним чином: чіткі обмеження будуть планувальним вікном, в рамках якого можна ухвалювати гнучкі рішення стосовно забудови і перетворення територій. Винятки з правил майже не потрібні.

Дуже важливо не стримувати міський розвиток у своїй динаміці, тому зони використання не завжди мають винятково одну функцію. Інші види використання можливі, якщо вони не переважають оригінальне використання і не порушують його. Це також необхідно для забезпечення змішаного використання територій. Змішане використання (Mixed-use) — типологія класичного європейського міста, що включає в себе житлову, комерційну, культурну, відпочинкову і адміністративну функції. Ці види використання фізично і фунціонально інтегровані, що зменшує потребу в моторизованій мобільності і створює короткі зв’язки для

немоторизованого транспорту. Змішане використання підвищує життєдайність публічного простору, дає можливість жити і працювати поряд. На мапі функціонального зонування ми виділили три рівні змішаного використання залежно від щільності забудови. BSR (build space ratio) — відношення площі забудови до площі ділянки. FAR (floor area ratio) — відношення площі всіх поверхів забудови до площі ділянки.

Більша щільність — темніший колір

Території забудови (наявна ситуація)

Змішана забудова (Міxed use)

Зелені насадження загального користування

Території, на яких велося спорудження будівель. Стан спорудження: від залиття фундаментів до облицювальних робіт. Категорія для споруд, будівель, або комплексів, які ще не введені в експлуатацію.

Територія, де в межах житлового кварталу не менше 30% площі займає нежитлова функція. У набір додаткових функцій до житла не входять склади, технічні споруди, виробництво.

Території зелених насаджень загального користування згідно з чинним Генеральним планом або такі, що нещодавно стали парками чи скверами за рішенням КМР і не відображені у Генеральному плані, інші зелені зони.

Житлова забудова наднизької щільності (FAR<0.4)

Транспортна інфраструктура

Парки

Території транспортної інфраструктури, що забезпечують функціонування транспортної системи і займають велику площу: депо, станції, розв’язки, залізничні насипи і колії.

Території, що мають статус скверу або парку і фактичну інфрастуктуру для проведеня часу. Сюди не увійшли парки, що за своєю характеристикою озеленення належать до лісів або лісопарків.

Промислові і комерційні території

Ліси і лісопарки

Території, що використовуються як гаражні кооперативи, офісні центри, складські приміщення, виробничі зони, території комерції, інженерна інфраструктура.

Території, що позначені на чинному Генеральному плані як ліс, лісопарк або як спеціальна зона. Категорія відрізняється від парків низьким рівнем антропогенного впливу.

Зазвичай ця щільність описує садибну забудову з висотою до 3 поверхів. Приміський характер забудови.

Житлова забудова низької щільності (FAR = 0.4-0.79) Ця щільність зазвичай відповідає низькоповерховій забудові до 5 поверхів. Приміський характер забудови

>30% від загальної площі озеленено

Житлова забудова середньої щільності (FAR = 0.8-1.49) Щільність, що найчастіше зустрічається в районі, відповідає мікрорайонній забудові від 5 поверхів і до 10. Характер забудови — міський.

Територія спеціального призначення

Території сільськогосподарських підприємств

Це закриті території військових частин, управлінь служб безпеки, науково-дослідних інститутів тощо.

Території, що знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств. А також ті, що вже не використовуються, але залишаються озелененими.

>30% від загальної площі озеленено

Житлова забудова високої щільності (FAR>1.5) Ця щільність відповідає компактній квартальній забудові Подолу та новим житловим комплексам, яскраво демонструє їхній характер.

Публічний простір

Територія соц. інфраструктури

Території, що не потрапляють у категорію зелених зон через низький відсоток озеленення (<50%) і мають основною функцією відкритий простір для громадських зібрань та активностей. Відсоток забудови складає не більше 20%.

Території комунальних шкіл, лікарень, поліклінік, університетів, спортивних закладів і стадіонів. Території соціальної інфраструктури площею <3 га позначені лише символом.

Житлова та змішана забудова Наявний стан

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

Схожість типологій забудови Куренівки і Виноградаря, Вітряних гір.

Велика кількість одноповерхової забудови. Забудова підвищеної висотності незбалансовано розташована на території району.

Відсутня блокована низькоповерхова забудова.

ВУ

Л.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

ЗО

ПР

ОВ

ІД

НА

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

Радикальна різниця планувальної структури Старого Подолу й інших частин району.

Територія району — 3420 Га 4%

16,5%

8,5%

змішана забудова

промисловість і комерція

водні території

УЛ

29% житлова забудова

.К И

36%

зелені насадження

інше

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЬК

7% інше

ЬС

ІЛ РА СП

ТИ

Н С

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

Житлова і змішана забудова Житлова і змішана забудова складають 33,5% від площі району, з них: 33.5%, 1141 Га

Садибна забудова 1–2 поверхи, BSR = 0.05–0.15, FAR<0.4.

садибна забудова

Інші території 67.5%

низьковерхова 1%

1% на декілька сімей

0.4% середньоповерхова 0,4% на декілька сімей

середньоповерхова

Середньоповерхова на декілька сімей

Середньоповерхова мікрорайонна

2–4 поверхи, BSR = 0.10–0.15, FAR = 0.4–0.6.

5–9 поверхів, BSR = 0.15–0.25, FAR = 0.8–1.1.

5–9 поверхів, BSR = 0.1–0.2, FAR = 0.7–1.5.

Фронт забудови не розташовано вздовж червоної лінії. Будівлі частково формують двори. Будинки мають 1-2 під’їзди.

Типова забудова 50–70х. Фронт забудови не розташовано вздовж червоної лінії. Двори прохідні, часто високий рівень озеленення. 3.3%

2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району».

реструктуризація за Генпланом

Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

підвищеної 5,6% поверховості

9,4% мікрорайонна

Низько12.8% поверхова на декілька сімей

Фронт забудови Типова забудова 50–60-х рр. частково Фронт забудови частково розташовано Резервні території розташовано вздовж вздовж червоної червоної лінії. Будинки лінії. Будинки мають 18.8%, 644 Га мають 1–2 під’їзди, приватні ділянки, які подвір’я — прохідні, не відділені одна від 8.8% відділені один від одного та одної парканами. наявнийдоступ Детальнийз план мають вулиці.

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

ЯН

Вулиці з активною комерцією

12,8%

→

36% зелені насадження

СТ

8,5% водні території

КО

16,5% промисловість і комерція

ВО

29% житлова забудова

НО

4% змішана забудова

9.3%

висотна

Квартальна 2.6%

1.7%

3–10 поверхів, BSR = 0.25 і більше, FAR = 0.8–3.4.

квартальна

2,6%

Підвищеної 5.6% поверховості 9–16 поверхів, BSR = 0.25–0.35, FAR = 0.8–2.1.

Фронт забудови розташовано вздовж червоної лінії. Формування напівзакритих дворів. Інші території Будівлі зазвичай 81.2% середньої висотності.

Забудова за радянськими типовими проектами 60–80-х років. Фронт забудови не розташовано вздовж червоної лінії. Двори – відкриті, прохідні.

1.0%

2.3%

невикористовувані території

гаражі, автостоянки

1,7%

Висотна >16 поверхів, BSR = 0.2–0.35, FAR = 1.5–4.4. Нова забудова. Фронт забудови частково розташовано вздовж червоної лінії. Будинки стоять щільно, двори здебільшого прохідні.

3.4%

території шкідливої і зупиненої промисловості

Джерела: Карти Google, OpenStreetMap, Yahoo Maps, Дослідження Подолу «Агентів змін», 2ГІС, ЛУН.

Промислові і комерційні території Наявний стан

ВУ

Л.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

ЗО

ПР

ОВ

ІД

НА

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

Три великих шкідливих об’єкти розділять район: цегляний завод, асфальтобетонний завод, завод «Фармак».

Гаражні кооперативи та гаражі займають 3% території району, порушують зв’язаність району, блокують нове використання територій навколо.

Ревіталізація занедбаних промислових територій здебільшого відбувається несистемно.

УЛ

Багато де промисловість витіснена іншими функціями: комерцією, складами або припинила свою діяльність.

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ТИ

РА СП

ЯН

ІЛ

СТ

ЬС

КО

ЬК

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Н С

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

Промислові і комерційні території складають 16,5% від площі району, з них:

2,5%

1,4%

2,5%

2,7%

2,1%

4,5%

0,7%

Комерційна забудова

Інженерна інфраструктура

Склади

Гаражі, автостоянки

Шкідлива промисловість

Нешкідлива промисловість

Зупинене виробництво

Споруди офісів, великих комерційних центрів, складівмагазинів, базарів.

Станція теплопостачання, котельні, електропідстанції, ГГРП, ГРП (ШРП), насосні станції, КНС.

Гаражні кооперативи, вуличні автостоянки.

Промисловість 1–3 рівня небезпечності.

Промисловість 4–5 рівня небезпечності.

Території виробництва, що більше не працює і не набуло нової функції.

Комунально-складські приміщення, логістичні центри.

2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району».

Джерела: Карти Google, OpenStreetMap, Yahoo Maps, Дослідження Подолу «Агентів змін», 2ГІС, Генеральний план розвитку м. Києва та його приміської

Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

зони до 2025 року (проект), Генеральний план міста Києва на період до 2020 року, Містобудівний кадастр Києва.

Проекти забудови Наявний стан

В УЛ . Г РЕЧК А

ВУ

Л.

ГА

ЗО

ПР

ОВ

ІД

НА

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

Майже винятково житлове будівництво поза Старим Подолом, що веде до збільшення маятникової міграції.

Масштабні будівництва на Виноградарі — загроза створення одноманітного середовища, що призведе до зникнення співмасштабного людині простору.

Мала кількість розроблених Детальних планів для Старого Подолу — це ризики неконтрольованої забудови у майбутньому.

Велика кількість точкових незаконних будівництв на Старому Подолі.

УЛ

Великою загрозою для цілісності Подільського району є реалізація ДПТ на вулиці Маршала Гречка. Територія не запланована за принципами компактного міста і змішаного використання.

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ТИ

РА СП

ЯН

ІЛ

СТ

ЬС

КО

ЬК

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Н С

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

Проекти забудови складають 14,5% від площі району, з них:

9,9%

Комерційна

Житлова

0,15%

2,7%

0,7%

Публічний простір

Змішана

Транспортна інфраструктура

Статус будівництва

Конкурс

У проекті

Будівництво

Детальний план території

Незаконна забудова

2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району».

Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

зони до 2025 року (проект), Генеральний план міста Києва на період до 2020 року, Містобудівний кадастр Києва.

Бар’єри Наявний стан

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

Старий Поділ майже з усіх сторін оточений емоційними і фізичними бар’єрами. Магістральні вулиці району не поєднують, а навпаки розривають район на окремі частини.

В УЛ . Г РЕЧК А

ВУ

Л.

ГА

ЗО

ПР

ОВ

ІД

НА

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

Район розділено на три частини промисловими зонами, залізницею та дорогами.

Межа району також є фізичним бар’єром, що ускладнює пересування.

УЛ

Вулиця Кирилівська є важливим транспортним зв’язком району, проте по усій свої довжині являє собою суцільний емоційний бар’єр.

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ТИ

РА СП

ЯН

ІЛ

СТ

ЬС

КО

ЬК

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Н С

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

Бар’єри складають 39% від площі району, з них:

1.8%

27.5%

Емоційні бар’єри

Фізичні бар’єри

Місця, що пригнічують емоційний стан людини. Неприємні на слух, вид, дотик і нюх. Можуть наводити страх, викликати огиду або стрес.

Закриті для відвідування території, природні бар’єри, які людина не може подолати самостійно пішки. Заводи, військові бази, склади та інші території, обмежені парканом або стіною.

1.0%

Території закритих спільнот

8.8%

Водні поверхні

Території проживання спільнот, охоплені парканом, контрольнопропускною системою. Вхід сторонніх людей суттєво обмежено або заборонено.

Лінійні фізичні бар’єри Ділянки доріг, залізничних колій, урвищ і парканів довші за 300 м. Можна рухатися вздовж бар’єру, але не можна перетнути.

2019 © «Інтегрований розвиток подільського району».

Джерела: Карти Google, OpenStreetMap, Yahoo Maps, Дослідження Подолу «Агентів змін», 2ГІС,

Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

Результати громадських обговорень.

Резервні території Наявний стан

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

Є потенціал з’єднання району у цілісну живу систему за рахунок ревіталізації промзон.

Л. ВУ

Набережна Дніпра і рекреаційні зони Куренівки можуть стати доступними завдяки ревіталізації промзон.

Є значний потенціал по створенню міської тканини за принципами компактного міста та змішаного використання на місці гаражних кооперативів.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

ЗО

ПР

ОВ

ІД

НА

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

У районі є багато територій, які можна використати різним чином: від житла до нової промисловості.

УЛ

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ТИ

РА СП

ЯН

ІЛ

СТ

ЬС

КО

ЬК

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Н С

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

Резервні території складають 18,8% від площі району, з них:

3,3%

3,4%

2,3%

1,0%

8,8%

Реструктуризація за Генпланом-2025

Шкідлива і зупинена промисловість

Гаражі, автостоянки

Невикористовувані території

Наявний Детальний план

Території гаражних кооперативів «розривають» тканину міста, створюють зони перегріву. Можуть бути запропоновані для перегляду виду використання.

Території, що не мають визначеного функціонального використання: пустирі, самочинні звалища, вільні від забудови ділянки тощо.

На цю територію розроблено ДПТ, що реалізує нове цільове призначення ділянки, і на цій території ще не ведеться будівництво.

Території промисловості, які проект Генерального плану до 2025 р. передбачає використати під житлову або громадську функцію.

Шкідлива промисловість, санітарна зона якої знаходиться на територіях житлової забудови.

2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району».

Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

зони до 2025 року (проект), Генеральний план міста Києва на період до 2020 року, Містобудівний кадастр Києва.

Форми власності та управління будинками Наявний стан У Подільському районі розташовано майже 2,2 тис. приватних будинків малоповерхової забудови, на які припадає 4,5% загальної площі житла. Більшість житлового фонду — 57,6% — є комунальною власністю територіальної громади.

Не набула належного розвитку реформа житлово-комунального господарства. Низькою залишається частка житла в управлінні ОСББ, котрі переважно сконцентровані на Подолі та лише окремі будинки є на Виноградарі, Вітряних Горах і Куренівці.

ВУ

Л.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

ЗО

ПР

ОВ

ІД

НА

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

УЛ

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ТИ

РА СП

ЯН

ІЛ

СТ

ЬС

КО

ЬК

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Н С

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

Розподіл житлових будинків за формами власності та управління Відсоток від загальної площі житла

6,1%

1,9%

57,6%

ОСББ

Відомчі

Комунальної власності

0,9%

Гуртожитки

14%

4,5%

14,1%

Інвестиційні будинки

Малоповерхові приватні будинки

Житлово-будівельні кооперативи

Відсоток від загальної кількості будинків

2,6% 0,9%

22,7%

0,8% 3,4%

67,1%

2,5%

2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району».

Джерела: Дані зі звіту експерту проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Ярослава Остафійчука,

Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

ЛУН, ТЕКСТИ.org.ua.

Центри району Наявний стан

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Території району можна розділити на чотири категорії за щільністю та кількістю наявних функцій. До першої категорії можна віднести Старий Поділ, який демонструє їх високу концентрацію за принципом змішаного використання. Друга категорія селітебних територій Куренівки, Виноградаря, Вітряних гір, вздовж вулиці М. Гречка, Мостицького показує посередню кількість та недостатню концентрацію функцій, що свідчить про відсутність зміша-

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

УЛ

ного використання і недостатній рівень комфорту субрайонів. До третьої категорії можна віднести територій приватної малоповерхової забудови, де відчувається істотний брак інфраструктури обслуговування. Четверта категорія — це території майбутнього девелопменту, де концентрація та кількість функцій недостатня. До них відносяться Подільсько-Куревнівська промзона, Рибальський, Гавань, сади агрокомбінату Пуща-Водиця.

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ТИ

РА СП

ЯН

ІЛ

СТ

ЬС

КО

ЬК

ВО

Н С

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

Ресторани, кафе, бари, фаст-фуд

→

НО

Заклади харчування

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Заклади торгівлі

Субцентри

Торговельні центри, Житній ринок

Центр району

Магазини роздрібної торгівлі, ринки

Центри субрайонів, 4 од. Локальні центри, 13 од.

Культурні заклади Театри, кінотеатри, музеї, бібліотеки, неформальні заклади культури, дитячі мистецькі школи

Громадські послуги Районна адміністрація, Національний університет «Києво-Могилянська академія», стадіон «Спартак»

Приватні послуги та офіси Приватні медичні заклади, аптеки, бізнес-центри, банки, нотаріуси, салони краси, готелі, СТО

Ключові публічні простори

Транспорт Автостанції «Полісся» (АС-2) та «Поділ» (АС-6) Зупинки громадського транспорту

Адміністративні будівлі, державні медичні заклади, навчальні заклади, спортивні об’єкти

2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району». Юрій Грановський, Олександр Щеглов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

Джерела: Карти Google, OpenStreetMap.

Щільність населення Наявний стан Щільність населення становить 66 осіб/га. Найвищий її рівень фіксується на Вітряних Горах і Мостицькому масиві — у 4,3 та 3,7 рази більше, ніж у середньому по району. Порівняно низькою вона є на Виноградарі та Куренівці, де значні території зайняті забудовою садибного типу, а також зеленими насадженнями.

ВУ

Л.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

ЗО

ПР

ОВ

ІД

НА

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

УЛ

У розрахунку на площу житлової забудови щільність населення в окремих мікрорайонах є надвисокою та перевищує 330 осіб/га. Особливо щільно мешканці зосереджені вздовж вулиць Вишгородська, Сергія Данченка, проспектів Правди та Свободи.

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ТИ

РА СП

ЯН

ІЛ

СТ

ЬС

КО

ЬК

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Н С

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

Розподіл площі житлової забудови за щільністю населення, осіб/га

31,5%

22,3%

14,3%

19%

12,9%

Низька До 60

Середня 60—169

Значна 170-239

Висока 240-329

Надвисока 330–430

2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району».

Джерела: Дані зі звіту експерту проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Ярослава Остафійчука,

Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

ЛУН, ТЕКСТИ.org.ua.

Розподіл населення за віком Наявний стан

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

ОВ

ІД

НА

В У Л . МІ С Ь КА

ВУ

Л.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

ЗО

ПР

Вітряні гори

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

Виноградар

Вікова структура населення Подільського району є відносно молодою. Питима вага осіб у віці 60 років і старше становить 16,5%, тоді як у середньому по міських поселеннях України – 22,8%.

Частка осіб працездатного віку (16‒59 років) становить 65,5%. Більше третини з них проживає на Виноградарі, що необхідно врахувати при розробці програм створення робочих місць.

Молодшими є жителі Куренівки, Мостицького масиву та Вітряних Гір, натомість помітно старшою є вікова структура мешканців Антифіївки й Виноградара.

Мостицький масив

УЛ

.К И

И ЛІ ВС

Куренівка Пріорка

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ВО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

ТИ

РА СП

ЯН

ІЛ

СТ

ЬС

КО

ЬК

→

НО

Антифіївка

Н С

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

Рибальський

Місцевість

Відсоток населення працездатного віку

Розподіл за віковими групами 0–6 років

7–17

18–23

24–59

Поділ Воздвиженка >60

Антифіївка

<64%

54%

23% 15%

Виноградар

64–66%

9% 8%

10% 9%

6% 8%

55% 54%

18% 23%

Вітряні гори

66–68%

13%

56%

15% 10%

Поділ, Воздвиженка

66–68%

11%

59%

16%

Мостицький масив

68–70%

10%

58%

15% 18%

Куренівка, Пріорка

68–70%

10%

58%

15%

>70%

13%

62%

15% 10%

Рибальський

8% 7%

2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району».

Джерела: Дані зі звіту експерту проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Ярослава Остафійчука,

Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

ЛУН, ТЕКСТИ.org.ua.

Забезпеченість житлом Наявний стан

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Забезпеченість мешканців району житлом є низькою – у середньому 19,2 м² загальної площі на одну особу. Найвищий її рівень реєструється на Подолі (24 м²), а також в окремих мікрорайонах сучасної забудови, найнижчий ‒ на Виноградарі й Антифіївці (18‒19 м²), де переважає малометражна забудова 1960‒70-х років (так звані хрущовки).

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

УЛ

Загалом для половини населення району цей показник є меншим за 20 м².

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ТИ

РА СП

ЯН

ІЛ

СТ

ЬС

КО

ЬК

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Н С

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

Забезпеченість житлом, м² загальної площі в середньому на одного жителя Розподіл населення за рівнем забезпеченості житлом, %

42%

35%

до 12

12–19

19–25

12%

25–35

35 —55

2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району».

Джерела: Дані зі звіту експерту проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Ярослава Остафійчука,

Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

ЛУН, ТЕКСТИ.org.ua.

Зелені зони і природоохоронний фонд È

& & & & & & & &

& П& & & & & & & & & & & & & & &

& & & & & & & &

& & & & & & &

& & & & &È &È &È

& & & & &È &È &È È

(

(È (È ( È (

(

È ( È ( È ( È( È( È( È

È È

(

(E ( E ( E(

E (

(E ( E ( E(

E (

(

È È

ÈD ÈD ÈD ÈD È

ÈD ÈD ÈD ÈD

ÈD

( ( ( ( E E E

( E

( ( ( ( E E E

( E

(

( E (

(

( ( ( ( E E E ( ( ( (

(

( E (

(

( ( ( ( E E E ( ( ( (

(

E E E ( ( ( (

E (

E E E ( ( ( (

E (

(

(E ( E ( E(

E (

(E ( E ( E(

E (

(

( ( ( ( E E E

( E

( ( ( ( E E E

( E

(

( E (

(

( E (

(

E (

(

D (

(

D (

( E

(

D (

(

D (

D E

(

E D

D E D ED

D E D

E D

D E

Л.

С EТD

(

( D

(

( D

(

& & & &

È È

& & & &

Куренівське E E E E кладовище E E E E E

ÈE

(

È È È È È Дендропарк ( ( È (È ( È ( È ( È "Сирецький" ( ( ( ( ( ( (

(

È È

(

& & & &

Куренівський È È È È È Парк

Кирилівський гай È È

Парк Хвойки È È

ЬК

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ С

ІВ

ТИ

.К И

→

УЛ

РО

& D & D & D &

È È È

È È

Березовий È È È È гай È ! ( È È È È9 È È

È E

È È

ЯН А

7 Дуб Красицького

СТ

Чагарники

КО

6 Дуб Котова

ВО

Кладовища

Території природнозаповідного фонду Місцевого значення

5 Дуб Гуналі

È È È È Юннатський

3 Віковий дуб Крістера

Сади

Загальнодержавного значення

4 Вікові дуби

2 Віковий дуб Красень

Парки і сквери

НО

1 Віковий дуб звичайний

Крупний лісопарк із переважанням листяних порід розміщений між вулицею Стеценка, залізницею та

Л.

Пам’ятки природи

È D

È È È

ВУ

КА

(

È È È

ІП

E ЕН

È È È

ЕЦ E E

Д Р.

ЬК

(

У районі знаходяться два об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Дендропарк «Сирецький» і Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Сирецький Гай».

Найбільша зелена зона — на північному заході Подільського району – соснові і мішані, переважно дубові-соснові, ліси Київського і Пуща-Водицького лісництв.

ЬК

(

È È

(

È È ! (

8È

ÈD ÈD È

E E E E E E E E Міське ( (Берковецьке) ( ( ( ( ( ( ( E E E E E E E E ( ( ( ( ( ( ( ( кладовище імені ( (E ( E ( E E (E ( E ( E( E Рікардо Мiлоса ( ( ( ( ( ( ( (

È È

ВС

D DDD D DDD

ЛІ

EE EE EE EE

вулицею Білицька. Частина цього масиву — парк «Сирецький Гай».

EE EE EE EE

È È

(

Сирецький гай

(( ((

È È È 3 !( È È È È È Крістерова È гірка È È ÈD ÈD

ВУ

(( ((

Сквер Кузьми Скрябіна

Ліси і лісопарки

D E E D D D

Зони за типом рослинності і призначенням

È È

Забезпеченість Подільського району озелененими територіями складає ~45 м2 на одного мешканця.

& & & & & & &

(

Київське лісництво

у& щ& &а &- В& о& д и ц ь к е л і с н и ц т в о

ЬС

& & & & & & & &

ІЛ

& & & & & & & &

Наявний стан

РА СП

& & & & & & & &

ВУЛ. ТИ

& & & & & & & &

В УЛ . Г РЕЧК А

& & & & & & & &

НА

& & & & & & & &

ІД

& & & & & & & &

ОВ

& & & & & & & &

ПР

& & & & & & & &

ЗО

& & & & & & & &

ГА

& & & & & & & &

Л.

& & & & & & & &

ВУ

В У Л . МІ С Ь КА

& & & & & & & &

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

& & & & & & & &

È È Парк È È È È 7 "Кинь-Грусть" È È È È È È & !( & È & È & È È È !(È!(1 & & È & È & È!( 11È È 2È 12 & & È & È & È È È È !( & & & ! (6 10 !( & & & & 5 & Лісове & È È È È È È! ( È урочище È È È È ! È È Крістерів (È È È È È È È È 14 ! (

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

& & & & & & & &

DÈ

È È

Гора Назви об’єктів

È È È

13È

Ліси Київського і Пуща-Водицького лісництв Породний склад лісу

Характеристика просторів

Флорівське E E кладовище E E È È Замкова E E E гора È È E E

! (

Пустир

8 Дуб Мозолевського

Газон

9 Дуб Шевченка

Ялина європейська

Відкриті без дерев

10 Дуб Янати

Сосна звичайна

Відкриті з поодинокими деревами

11 Дуби 6-го листопада

Мішаний ліс – сосна і дуб

Напіввідкриті з рівномірним розміщенням дерев

12 Дуби Фролькіса

Дуб червоний і звичайний

Напіввідкриті з нерівномірним розміщенням дерев

13 Шовковиця Сковороди

Інші листяні породи

Закриті деревостани горизонтальної зімкнутості

14 Ялина Крістера

Галявини без дерев

Закриті деревостани вертикальної зімкнутості

& && Луки

Стадіони і спортивні майданчики Сезонні сільськогосподарські культури

È È È Хрещатий È È È парк

Джерела: Генеральний план міста Києва на період до 2020 року; Містобудівний кадастр Києва; Регіональна доповідь про стан навколишнього природного 2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району».

середовища в м. Києві у 2016 році; Матеріали лісовпорядкування Київського і Пуща-Водицького лісництва; OpenStreetMap; Карти Google; Програма

Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 р. та Концепція формування зелених насаджень, 2004.

Озеленення житлових і промислових кварталів

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

Вкрай низький рівень озеленення (до 10% площі) характерний для щільно забудованого Старого Подолу.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Рівень озеленення кварталів залежить від особливостей і часу забудови.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

Наявний стан

.К И

Промислові зони мають дуже низьку частку зелених насаджень.

Найвищий рівень озеленення визначений у межах садибної забудови (від 50%).

УЛ

Середні значення — до 30% — характерні для відносно нових житлових масивів Виноградаря, Вітряних Гір і Мостицького Масиву.

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ЬК А

ВУЛ. ТИ

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Озеленення житлових та промислових кварталів за часткою деревної рослинності від площі мікрокварталу до 10%

10–30%

30–50%

50–68%

2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району».

Джерела: OpenStreetMap, Карти Google. Ступінь озеленення забудованих і промислових мікрокварталів визначена за часткою деревної рослинності у

Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

загальній площі мікрорайону. Деревна рослинність дешифрована за мультиспектральним космічним знімком Sentinel 2 (2018-05-26) за індексом NDVI.

Екологічний стан

Основними джерелами забруднення атмосферного повітря і інших компонентів довкілля є пересувні, серед яких на першому місці автотранспорт – 86% викидів. Із стаціонарних джерел найбільший внесок у забруднення довкілля надають підприємства енергетики – 64% загальної кількості «стаціонарних» викидів». Окрім того, територія знаходиться у зоні впливу підприємств, що розташовані за межами району Наявний стан Загальний рівень забруднення повітря за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) у 2016 р. у Києві оцінювався як високий. забруднення забрудненими є ґрунти У всіхОсновне водоймах джерело Києва виявлене перевищення ГДКНайбільш за двома-трьома неорганічними показниками довкілля – автотранспорт, а також промис- Аналіз і практично у всіх зразках – за вмістом органічнихПодільсько-Куренівської речовин техногенного походження. підприємства енергетики. лової зони. Тут коефіцієнти пере-у промикосмічних знімків показав, що найзабрудненішим є озеро Синє (Виноградар), ставки слових зонах, прибережні води затоки Гавань. вищення ГДК валового вмісту доЗагальний рівень забруднення значень: для міді (Cu) – 30, У природному ґрунтизабруднення Подільського районусягають збереглися у межах лісових масивів, інші повітря застані індексом свинця (Pb) –забруднення 3, цинку (Zn) – 36. металами території під техногенними ґрунтами. за Показником сумарного важкими атмосфери (ІЗА) у 2016 р. у Києві найзабрудненішими є ґрунти Подільсько-Куренівської промислової зони. Тут коефіцієнти оцінювався високий. Побутові відходи централізовано перевищення ГДК як (гранично допустимої концентрації) валового вмісту у ґрунтах досягають відправляють значень: для міді (Cu) – 30, свинець (Pb) – 3, цинку (Zn) – 36. на переробку, але Найзабрудненішим є озеро Синє більшість із них – 67% – на захороУ 2017(Виноградар), році утвореноставки 13205,7утон відходів. Побутові відходи централізовано відправляють на промислонення. Утворення стихійних сміттпереробку, але більшість із них – 67% на захоронення. Утворення стихійних сміттєзвалищ вих зонах, прибережні води затоки єзвалищ приурочене долісові покинутих приурочене до покинутих або занедбаних територій, також під загрозою масиви Гавань. Загалом у всіх водоймах

Наявний стан. М 1:20 000

Екологічний стан

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

оз. Княжиха ставок Кулик

Коноплянка

В УЛ . Г РЕЧК А

ВУ

Л.

ГА

ЗО

ПР

ОВ

ІД

НА

В У Л . МІ С Ь КА

ВІТРЯНІ ГОРИ

ВИНОГРАДАР

оз. Блакитне

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

оз. Коноплянка

оз. Синє

МОСТИЦЬКИЙ МАСИВ ЗАМКОВИЩЕ В

УЛ

.К И

И ЛІ оз. Куренівське

КА

→

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

ТИ

РА СП

ЯН

ІЛ

СТ

ЬС

КО

ЬК

РО

ВО

АНТИФІЇВКА

НО

Н зат. Гавань

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

ставок ставок

Л.

Брід

ВУ

оз. Петрівське

ІП

ЕН

ЕЦ

або занедбаних територій, також під загрозою лісові масиви.

Д Р.

СТ

Л.

ЬК

ВУ

ВС

КУРЕНІВКА

БІЛИЧЕ ПОЛЕ

виявлено перевищення ГДК (гранично допустимої концентрації) за двома-трьома неорганічними показниками, і практично у всіх зразках – за вмістом органічних речовин техногенного походження.

р. Д ніп р

зат. Гавань

Зони впливу значимих джерел забруднення ймовірне забруднення Зони акустичного повітря, ґрунтів і водойм

впливу аеропортів 2 км - вплив

LAmax 85 дБА промислових

LAmax 80 дБА підприємств

Забруднення ґрунтів (за Сумарним показником забруднення Zc)

Забруднення водойм Стан водойм за індексом каламутності Шумове забруднення води NDTI

допустимий <16 LA екв, дБА — рівні шуму концентрація помiрно небезпечний 16-32 завислих речовин LAmax 75 дБА 55,0–70,0 — середній небезпечний 33-128 висока— сильний LAmax 70 дБА 70,1–90,0 дуже небезпечний >128 (водойма забруднена)

5 км - вплив ТЕЦ і станції Зонитеплопостачання впливу значимих

джерел забруднення

200забруднення м - викиди повітря, ґрунтів і водойм Ймовірне

Шумове забруднення 55,0 - 70,0 - середній 70,1 - 90,0 - сильний

ПОДІЛ

Зони акустичного впливу аеропортів LAmax 85 дБА

LAmax 80 дБА низька LAmax 75 дБА (водойма відносно Забруднення ґрунтів водойм LAmaxЗабруднення 70 дБА чиста)показником забруднення Zc За сумарним Стан водойм за індексом каламутності

автотранспорту на 2магістральних км - вплив промислових підприємств

допустимий, <16

5 км - вплив ТЕЦ і станції теплопостачання

небезпечний, 33–128

200 м - викиди автотранспорту на магістральних

дуже небезпечний, >128

помiрно небезпечний, 16–32

вулицях із найбільш інтенсивним рухом

води NDTI. Концентрація завислих речовин висока (водойма забруднена) низька (водойма відносно чиста) Джерела: Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в м. Києві у 2016 році, OpenStreetMap, Карти Google, Дані про забруднення

2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району».

ґрунтів: Самчук, Кураєва, Єгоров та iн., 2006; Кураєва, Самчук, Сорокiна та iн., 2010. Sentinel 2 (2018-05-26), Методика оцінювання забруднення водойм J.P.

Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

Lacaux, 2006, Шевчук С.А., 2016, Методика шумового забруднення: ДБН Б.2.2-12:2018; ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013.

Пам’ятки та їхні охоронні зони Наявний стан

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Способи, якими наразі забезпечується охорона зон на Подолі, не гарантують належного збереження культурної спадщини. Сучасна забудова хаотично включена до історичної тканини Подолу, оскільки відсутні чіткі граничні обмеження. Фонова забудова та пам’ятки ландшафту, які є частиною історичного ансамблю, також незахищені. Квартали постмодерної радянської забудови гармонійно адаптовані до історичної тканини Подолу і мають бути збережені.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

УЛ

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

ЬК ЬС

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

ЯН

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ВУЛ. ТИ

→

ВО

Кирилівська церква

НО

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЬК А

Територія району – 3420 га, з них 804 га мають покриття щонайменше однією охоронною зоною. Буферні зони пам’яток

Археологічні охоронні зони

Буферна зона пам’ятки національного значення Андріївської церкви, 71 га

Археологічна охоронна зона, 313 га

Буферна зона пам’ятки національного значення Кирилівської церкви, 39 га

Археологічний заповідник, 32 га

Буферна зона ансамблю споруд Софійського собору, 14 га

Архітектурні охоронні зони

Ландшафтні охоронні зони

Архітектурна охоронна зона, 96 га

Зона охоронюваного ландшафту, 165 га

Архітектурний заповідник, 31 га

Пам’ятка ландшафту та історії «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра», 384 га

Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ», 144 га

Андріївська церква

Зона регулювання забудови, 485 га

Софійський собор

Пам‘ятки

Джерела: Дані зі звіту експертки проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Олени Кравченко.

Будівлі-пам’ятки, архітектурні домінанти та дисгармонійна забудова

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

У Подільському районі представлені усі види пам’яток і найбільше їх на Старому Подолі. У цій частині району середовище підпорядковане архітектурним домінантам. Будівлі, що і за масштабом, і за кольором дисонують з історичною забудовою, є дисгармонійними і в основному зосереджені у західній частині Старого Подолу.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

Наявний стан

УЛ

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ЬК А

ВУЛ. ТИ

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Будівлі-пам’ятки, 329 од. Архітектурні домінанти, 34 од. Дисгармонійна забудова, 12 од. Зони пам’яток містобудування та архітектури

Джерела: Дані зі звіту експертки проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Олени Кравченко.

Пасажиропотоки наземного громадського транспорту

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Найбільш завантаженими пасажирами наземного громадського транспорту є вулиці Олени Теліги, Кирилівська та Маршала Гречка, які з’єднують житлові масиви Подільського району з історичним, адміністративно-діловим та культурним центром міста.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

Наявний стан

УЛ

У зв’язку з постійним зростанням обсягів житлового будівництва показники пасажиропотоку надалі лише збільшуватимуться.

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ВУЛ. ТИ

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

ЬК А

Пасажиропотік, осіб/добу 1 00–1 000

30 001–40 000

1 001–5 000

40 001–60 000

5 001–10 000

60 001–80 000

10 001–20 000

80 001–104 000

20 001–30 000

2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району». Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

Джерела: Обстеження інтенсивності руху транспорту.

Інтенсивність моторизованого трафіку Наявний стан

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

Головна містобудівна проблема міста Києва, що формує розрив між транспортною пропозицією та транспортним попитом — це значний дисбаланс в системі розселення. Недостатня кількість мостових переходів, їхня обмежена пропускна спроможність призводить до утво-

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Найбільш завантаженими індивідуальним транспортом є вулиці Набережно-Хрещатицька, Набережно-Рибальська, Кирилівська, Новокостянтинівська, Олени Теліги та Велика Окружна дорога.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

УЛ

.К И

рення значних транспортних втрат на кореспонденціях між ліво- та правобережною частинами міста. Подільський мостовий перехід – важливий інфраструктурний об’єкт, який при ефективному включенні в магістральну мережу може суттєво покращити транспортне обслуговування всього міста. В той же час, неефективне включення його право- та лівобережних підходів призведе до збільшення транзитного руху на території району.

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ВУЛ. ТИ

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

ЬК А

Інтенсивність руху, автомобілів/добу 100–2 000

20 001–30 000

2 001–5 000

30 001–40 000

5 001–10 000

40 001–50 000

10 001–20 000

50 001–63 000

Джерела: Обстеження інтенсивності руху транспорту.

Інтенсивність руху велосипедистів Наявний стан

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

Найбільший потік велосипедистів в межах Подільського району спостерігається на вулицях Олени Теліги, Набережно-Хрещатицькій, Набережно-Луговій та Пішохідному мосту, що є частиною веломаршруту Троєщина – Центр.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Велосипед як засіб переміщення використовується в Києві лише у 0,02% поїздок.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

УЛ

За Концепцією розвитку велосипедної інфраструктури в місті Києві до 2025 передбачається 5% поїздок на велосипеді. Досягнення цього показника знаходиться під загрозою.

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ВУЛ. ТИ

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

ЬК А

Інтенсивність руху, велосипедистів/добу 10–50 51–100 101–150 151–200 201–250 251–300 301–339

Джерела: Обстеження інтенсивності руху транспорту.

Затримки у русі громадського транспорту Наявний стан

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

Найбільші затримки спостерігаються на вулицях Кирилівська, Олени Теліги, Верхній та Нижній Вали, Набережно-Хрещатицька та Набережно-Рибальська, Костянтинівська та просп. Свободи.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

На мапі відображено відсоткове збільшення часу поїздки громадським транспортом вулицями під час ранкового «піку», з 8:00 до 9:00, порівняно із еталонним часом проїзду з 7:00–8:00.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

УЛ

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ВУЛ. ТИ

ВО

→

НО ЬК А

Втрата часу

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Кількість транспортних засобів

1–20

1–25%

21–40

26–50%

41–60

51–75%

61–80

76–100%

81–103

101–150% 151–200% 201–300% 301–500% >500%

Джерела: GPS-дані руху громадського транспорту.

Торгівля Наявний стан

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

Низька забезпеченість населення торговою площею в магазинах – 2 339 м² на 10 тис. осіб.

Підприємствами району реалізовано 15% гуртового і лише 4% роздрібного товарообороту Києва. Площа магазинів торгової мережі зменшувалася протягом 5 останніх років і є найменшою серед районів міста.

В УЛ . Г РЕЧК А

ВУ

Л.

ГА

ЗО

ПР

ОВ

ІД

НА

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

Видом діяльності, що домінує у Подільському районі, є торгівля (зокрема гуртова).

УЛ

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ВУЛ. ТИ

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

ЬК А

Торговельні об’єкти Торговельний центр Магазин

2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району».

Джерела: Дані зі звітів експертів проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Віталія Пилипіва та Марії Грищенко,

Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова.

OpenStreetMap.

Бізнес-центри Наявний стан

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

Центральний Поділ характеризується найнижчим по Києву рівнем вакантності якісної офісної нерухомості. Сукупна орендна площа близько 200 тис. м².

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Основна частина офісної нерухомості класу А та В зосереджена у центральному Подолі.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

Найбільш «офісними» є вулиці Іллінська, Ярославська, Спаська, Верхній та Нижній Вал (понад 70% офісних площ району).

УЛ

Шляхом ревіталізації промислових приміщень створюються хаби та коворкінгові центри (HUB 4.0, IZONE, Blockchain Hub, Port creative hub та ін.).

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ЬК А

ВУЛ. ТИ

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Площа, м² < 1 000, 3 од.

10 000–20 000, 3 од.

1 000–5 000, 8 од.

20 000–30 000, 1 од.

5 000–10 000, 7 од.

>30 000, 1 од.

Джерела: Дані зі звіту експерту проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Віталія Пилипіва.

Великі платники податків Наявний стан

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

За фінансовими результатами великих та середніх підприємств до оподаткування в останні три роки район займає лідируючі позиції у Києві, поступаючись у 2018 році лише Шевченківському району.

Більшість з них здійснює діяльність у сфері гуртової торгівлі, тоді як серед промислових підприємств району великими платниками податків стали лише десяти.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Зростає кількість великих платників податків, які розміщені на території району (з 38 у 2015 р. до 83 у 2018 р.)

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

Наявною є позитивна динаміка економічного розвитку.

УЛ

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

А ЬК

КО ТИ

РА СП

ЯН

ІЛ

СТ

ЬС

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Н С

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

Основний вид діляності Оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів, 42 од.

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, 3 од.

Переробна промисловість, 10 шт.

Добувна промисловість і розроблення кар’єрів, 2 од.

Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність, 6 од.

Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування, 2 од.

Фінансова та страхова діяльність, 6 од.

Операції з нерухомим майном, 1 од.

Інформація та телекомунікації, 4 од.

Тимчасове розміщування й організація харчування, 1 од.

Професійна, наукова та технічна діяльність, 4 од.

Будівництво, 1 од.

Джерела: Дані зі звіту експерту проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Віталія Пилипіва.

Основні промислові підприємства Наявний стан

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

Майже 60% реалізації промислової продукції забезпечується підприємствами з виробництва харчових продуктів та напоїв, визначальними серед яких є ПрАТ «Київхліб», ТОВ «Столичний млин», ПАТ «Київський завод шампанських вин» «Столичний».

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Переробна промисловість із харчовою та хіміко-фармацевтичною спеціалізацією домінує в районі.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

Понад 30% промислової продукції реалізується підприємствами хіміко-фармацевтичної спеціалізації.

УЛ

.К И

Основними виробниками хімічної та нафтохімічної промисловості району є ПАТ «Фармак» та ПАТ «Київський вітамінний завод». Частина виробничих потужностей окремих підприємств знаходяться поза межами Подільського району. Зокрема, виробництво ТОВ «Супермаш» та ТОВ «Геберіт Пластікс Продакшн».

И ЛІ ВС

Найбільш «промисловими» є вулиці Кирилівська, Електриків та Сирецька (містять понад 40% усіх промислових підприємств).

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ВУЛ. ТИ

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

ЬК А

Вид промислової діяльності Машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування, 16 од.

Виробництво неметалевої мінеральної продукції, 4 од.

Виробництво харчових продуктів та напоїв, 9 од.

Легка промисловість, 3 од.

Видавнича продукція, поліграфічна та репродуктивна продукція, 8 од.

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря , 1 од.

Хімічна та нафтохімічна промисловость, 7 од.

Інші галузі промисловості, 20 од.

Металургія та виробництво готових металевих виробів, 6 од.

Джерела: Дані зі звіту експерту проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Віталія Пилипіва.

Заклади освіти Наявний стан

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

30 з 36 дитячих садочків перенавантажено, ще 5 дитячих садочків мають навантаження більше 90%. П’ята частина – 285 будинків – віддалені від шкіл прив’язки більше, ніж на 800 метрів (норма за ДНБ Планування і забудова територій 2.2-12:2018).

ВУ

Л.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

ЗО

ПР

ОВ

ІД

НА

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

Чверть шкіл (10 з 38) перенавантажено, ще 7 шкіл мають навантаження більше 90%.

Жоден будинок, прив’язаний до одного з ліцеїв Подільського району, не віддалений від нього більше, ніж на 800 метрів.

УЛ

При цьому чверть будинків (142 з 563), які прив’язані до звичайних шкіл, віддалені від них більше, ніж на 800 метрів. Для селективних шкіл (гімназій, спеціалізованих шкіл) цей показник менший – 16% будинків (143 з 885).

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ВУЛ. ТИ

ВО

ЬК А

Завантаженість закладів

→

НО

Типи закладів освіти

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Будинки та їхня віддаленість від закладів

Дошкільні

Менша 90%

Будинки закріплені за закладами

Школи-дитячі садочки

90–100%

Віддаленість більша 800 м

Загальноосвітні

Більша 100%

Віддаленість менша 800 м

Селективні загальноосвітні

Не визначається

Професійно-технічної освіти Вищої освіти

Джерела: Дані зі звіту експертки проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Марії Куделі, OpenStreetMap, ТЕКСТИ.org.ua.

Заклади освіти: Поділ Наявний стан

Типи закладів освіти

Завантаженість закладів

Будинки та їхня віддаленість від закладів

Дошкільні

Менша 90%

Будинки закріплені за закладами

Школи-дитячі садочки

90–100%

Віддаленість більша 800 м

Загальноосвітні

Більша 100%

Віддаленість менша 800 м

Селективні загальноосвітні

Не визначається

Професійно-технічної освіти Вищої освіти

Забезпеченість первинними медичними закладами

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Первинні медичні заклади — відповідно до Закону України заклади, в яких пацієнти можуть отримати медичну допомогу в амбулаторних умовах лікарем загальної практики або сімейним лікарем.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

Наявний стан

УЛ

Майже половина населення Подільского району не має жодного закладу первинного медичного обслуговування в радіусі 500 м від місця проживання.

.К И

Найбільші відстані до медичних закладів доводиться долати жителям приватного сектору в західній частині району, Мостицького масиву, Старого Подолу та Воздвиженки. Найзабезпеченішими у медичних закладах є жителі Нового Подолу (ст. м. «Тараса Шевченка»), а також Виноградара вздовж вулиці Вишгородської. Деякі з них мають доступ до трьох закладів.

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ТИ

РА СП

ЯН

ІЛ

СТ

ЬС

КО

ЬК

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Н С

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

Розподіл населення за кількістю доступних закладів первинного медичного обслуговування в радіусі 500 м

45,6%

36,2%

Жодного закладу

Один заклад

12,8%

Два заклади

Заклади первинного медичного обслуговування

Лікарні

Зони охоплення закладів радіусом 500 м

Лікарні, які не відповідають сучасним медичним практикам і потребують реструктуризації

5,4%

Три заклади

Заклади високоспеціалізованої допомоги

Джерела: Дані зі звіту експерту проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Дмитра Гуріна, OpenStreetMap.

Культура Наявний стан

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

Покриття території району дитячими мистецькими школами має два яскравих полюси і вказує на необхідність забезпечення решти районів рівноправним і рівноблизьким доступом до культурного ресурсу дітям дошкільного і шкільного віку

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Покриття території району бібліотеками є рівномірним і дозволяє створити мережу громадських культурних просторів за умови відповідних умов доступності і функціональної оснащеності закладів.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

УЛ

.К И

Неформальні/недержавні заклади культури тяжіють до креативних районів Подільського району - Історичний Поділ та постіндустріальний Поділ. Загальна характеристика розподілу закладів культури свічить про необхідність забезпечення базовими послугами всього району та створення можливостей розвитку субцентрів неформальної культури в спальних та депресивних районах.

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ЬК А

ВУЛ. ТИ

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Типи закладів Театри Неформальні заклади культури Дитячі мистецькі школи Бібліотеки

Джерела: Дані зі звіту експерту проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Олександра Шевченка.

Забезпеченість спортивною інфраструктурою

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

Не усі субрайони мають однаковий рівнонаближений доступ до спортивних майданчиків загального користування. Більше 40% з них є у незадовільному стані або потребують реконструкції.

ВУ

Л.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

ЗО

ПР

ОВ

ІД

НА

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

Наявний стан

Мінімальна кількість зелених рекреаційних зон містять у собі елементи спортивної інфраструктури. В

УЛ

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Наявні початкові елементи спортивних та фітнес маршрутів, що потребують подальшого мережування та розвитку. В той самий час теплові карти активності мешканців району показують відносно рівномірне покриття маршрутів бігу, велоруху по площі району.

Д Р.

ВУ

Спортивна інфраструктура на території навчальних закладів не є переважною і наявна переважно на території закладів Виноградаря.

Відкритим є питання загального доступу до інфраструктури такого типу.

ТИ

РА СП

ЯН

ІЛ

СТ

ЬС

КО

ЬК

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Н С

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

Розподіл населення за типами доступних спортивних об’єктів у радіусі 500 м

9,8%

52,8%

36,5%

Жоден об‘єкт

Тільки спортивний майданчик

Спортивний майданчик та стадіон

Спортивні майданчики

Спортивні поля та стадіони

Зони охоплення майданчиків радіусом 500 м

Зони охоплення стадіонів радіусом 500 м

0,9%

Тільки стадіон

2019 © «Інтегрований розвиток Подільського району». Юрій Грановський, Олександр Анісімов, Роман Дима, Влодко Зотов, Марина Харлампова, Олександр Щеглов.

Джерела: OpenStreetMap, Дані зі звіту експерту проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Олександра Шевченка.

Туризм, рекреація, відпочинок Наявний стан

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

Окрім зелених зон, район має значний потенціал водних фронтів, які мають бути дооснащені для гармонійного і інклюзивного використання усіма віковими верствами населення.

Зони рекреації рівномірно розташовані територією району, але їх функціонал і наповнення можуть бути перешкодою до інклюзивного і безпечного використання.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Історико-культурна спадщина району, а також основні туристичні дестинації (за виключенням Кирилівської церкви) формують основний потенціал для візиту району і знаходяться в зоні Історичного Подолу.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

УЛ

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ЬК А

ВУЛ. ТИ

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Туристичні дестинації Рекреаційні зони

Джерела: Дані зі звіту експерту проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Олександра Шевченка.

Газопостачання Наявний стан

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

Основними проблемами системи газопостачання є: зношеність основних споруд та мереж, невідповідність технічного оснащення, в т.ч. автоматика безпеки, головних газорегуляторних пунктів діючим нормативам.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Система газопостачання в межах Подільського району багатоступенева: розподільні газопроводи високого тиску І та ІІ категорії, середнього та низького тиску.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

УЛ

Цінова політика, яка постійно змінюється, та заборгованість за спожитий газ призводять до збоїв у постачанні природного газу. Особливо це актуально в опалювальний період, коли обмежується обсяг газу, який подається на виробничі підприємства та теплоенергетичні об’єкти, що в свою чергу, призводить до зменшення виробництва тепла та електроенергії.

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ЬК А

ВУЛ. ТИ

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Газопровід середнього тиску Газопровід високого тиску 60

Газорегуляторний пункт, номер

Джерела: Дані зі звіту експертки проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Вікторії Бурдейни.

Каналізація Наявний стан

500

В УЛ . Г РЕЧК А

1000

НА

ІД ОВ

50 0

ПР

500

120

300

500

ВУ

1200

500 В

0 60

УЛ

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

140

500

А ЬК ЬС

ІЛ

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

ЯН

ТИ

0 50

СТ

Н ІВ

РА СП

КО С

ЬК

50 0

ВУЛ. ТИ

→

ВО

600

НО

600

0 50

Л.

500

РО

ВУ

КА

Основні каналізаційні колектори потребують будівництва дублерів для можливості проведення капітальних ремонтів та підвищення надійності водовідведення.

ІП

ЕН

Підключення нової забудови до мереж каналізації часто потребує реконструкції існуючих колекторів через високу ступінь їх зносу, а також, в окремих випадках, потребує збільшення їх діаметрів – для підвищення пропускної спроможності.

ЕЦ

500

СТ

Каналізаційні колектори, прокладені у минулі роки, побудовані із залізобетону без гідроізоляції та захисту їх від газової корозії.

Д Р.

Л.

600 ВУ

Каналізаційні насосні станції потребують реконструкції із заміною основного обладнання на сучасне енергоефективне.

Основна частина об’єктів каналізації побудована більше 50 років тому та має значний ступінь зносу. Близько 45% каналізаційних мереж відслужили свій амортизаційний період та знаходяться в незадовільному та аварійному стані.

1200

Л.

ГА

ЗО

500

100

400

0 50

800

Каналізування забудови Подільського району здійснюється самопливними та напірними мережами.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

50 0

600

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

Каналізаційна насосна станція «Ново-Подільська»

500

60 0 60 0 20 0

20 0

500

40 0

0 30

200

Самопливні мережі Напірні мережі 600

Діаметр колектора у мм

Джерела: Дані зі звіту експертки проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Вікторії Бурдейни.

Електропостачання Наявний стан

На 5-ти підстанціях 110кВ основні групи високовольтного обладнання відпрацювали більше 40 років та потребують першочергової заміни.

В УЛ . Г РЕЧК А

ВУ

Л.

ГА

ЗО

ПР

ОВ

ІД

НА

Підстанція «Пріорська» 110/10 кВ

Електропостачання споживачів Подільського району здійснюється через 8 електропідстанцій 110кВ та підстанцію 330/110/10кВ «Нивки» з подальшим розподілом через розподільчі пункти 10кВ та трансформаторні підстанції 10/0,4кВ.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

На підстанції 110/10кВ «Пріорська» спостерігаються перевантаження

УЛ

.К И

одного з силових трансформаторів при відключенні іншого. Значна кількість повітряних ліній 110кВ знаходяться в експлуатації тривалий час і їх технічний стан з роками погіршуються. Крім того, траси проходження повітряних ліній та охоронні зони навколо них займають значні території, які при переведення ліній електропередачі в кабельне виконання можливо використати, в т.ч. для створення громадського простору.

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ЬК А

ВУЛ. ТИ

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Підстанція «СТ–2» 110/35/10 кВ

Підстанція «Нивки» 330 кВ Підстанція «Оленівська» 110/10 кВ

Повітряні лінії електропередачі, 330 кВ Лінії ЕП 110 кВ Лінії ЕП 35 кВ

Джерела: Дані зі звіту експертки проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Вікторії Бурдейни.

Теплопостачання Наявний стан

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

Централізоване теплопостачання Подільського району здійснюють станція теплопостачання СТ-2, районні котельні РК Виноградар, РК Вітряні гори, РК Нивки, РК Вишгородська, РК по вул. Попова, 4, квартальна котельня по вул. Макіївській,4б та ще 19 квартальних котелень.

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Насосна станція 21

Районна котельня «Виноградар»

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

Районна котельня «Вітряні Гори»

УЛ

Значна довжина теплових магістралей та пересічний рельєф місцевості обумовили необхідність спорудження підкачувальних насосних станцій: НС-11, НС-14, НС-21.

.К И

Основне обладнання більшості джерел теплопостачання експлуатується більше 50 років та не відповідає сучасним умовам енергоефективності, надійності та екологічності. Раніше прокладені теплові мережі, в основному, мають підвісну ізоляцію з мінвати, яка має слабкі тепло ізолюючі властивості, і це призводить до значних тепловтрат.

И ЛІ ВС

Існуючі джерела теплопостачання та теплові мережі, більшою мірою, не мають резервів для покриття тепло потреб нового будівництва.

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЬС

ІЛ

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

ЯН

ТИ

Н ІВ

РА СП

СТ С

ЬК А

ВУЛ. ТИ

КО

ЬК

ВО

→

НО

Насосна станція 14

Станція теплопостачання 2

Районні котельні, котельні Теплові мережі

Джерела: Дані зі звіту експертки проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Вікторії Бурдейни.

Дощова каналізація Наявний стан

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Відведення дощових та талих вод з квартальних територій відбувається по спланованій поверхні у квартальні або вуличні мережі, а потім через вуличні дощоприймачі в закриті колектори, струмки, річки та пониження рельєфу.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

УЛ

.К И

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Наявні локальні очисні споруди, якими обладнана незначна частина підприємств, є морально та технічно застарілими. На випусках дощових вод з колекторів у водні об’єкти відсутні очисні споруди.

Д Р.

ВУ

Основні колектори поділяються на: а) колектори, термін експлуатації яких вичерпано – Глибочицький колектор від вул. Татарської до гавані р. Дніпро; б) колектори, амортизація яких складає 50% і більше – по вул. Нижньоюрківській, по вул. Терьохіна, по вул. Кирилівській.

Недостатній поперечний переріз та незадовільний стан мереж спричиняють підтоплення наступних територій Подільського району – вул. Кирилівська, пров. Патона, вул. Осиповського, просп. Правди.

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ЬК А

ВУЛ. ТИ

ВО

→

НО

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Магістральний колектор

Джерела: Дані зі звіту експертки проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Вікторії Бурдейни.

Телекомунікації Наявний стан

НА

ІД ОВ

ПР

ЗО

Спостерігається тенденція поступової відмови від стаціонарної телефонії на користь мобільного (GSM, CDMA, UMTS тощо) зв’язку.

В УЛ . Г РЕЧК А

ГА

Л. ВУ

Телекомунікаційні мережі в межах Подільського району, як і м. Києва в цілому, достатньо розвинені для забезпечення сучасних потреб громадськості.

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

УЛ

Телебачення абонентам пропонується ефірне цифрове (DVB-T2), кабельне, супутникове, онлайн-телебачення (IPTV) тощо.

.К И

Інтернет-послуги пропонуються великою кількістю інтернет-провайдерів (оптоволоконний зв’язок, ТВ-кабель, Ethernet) та мобільних операторів (3G, 4G). В межах Подільського району є громадські простори з вільним доступом до Інтернету через Wi-Fi. Мережі дротового мовлення останнім часом втратили свою актуальність, але є необхідними для оповіщення у разі надзвичайних ситуацій.

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

ЯН

А ЬК ЬС

ІЛ

СТ

ТИ

Н ІВ

РА СП

КО С

ЬК А

ВУЛ. ТИ

ВО

Магістральні радіофідери

→

НО

Опорна підсилювальна станція

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

Автоматична телефонна станція Виносний абонентський модуль

Радіо ТП

Київський міський передавальний центр

Оптичні кабелі міського магістрального кільця

Підголовна станція кабельного оператора

Транзитна станція

Зони покриття операторів кабельного телебачення

Центральна станція проводового мовлення

Джерела: Дані зі звіту експертки проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Вікторії Бурдейни.

Водопостачання Наявний стан

О ГА РУ Ж Н А Д О Р В ЕЛ И КА О К

Розвинена мережа централізованого водопроводу та наявність артезіанських свердловин та потужних водопровідних споруд забезпечують надійне водопостачання існуючої забудови району майже на 100%.

В УЛ . Г РЕЧК А

ВУ

Л.

ГА

ЗО

ПР

ОВ

ІД

НА

В У Л . В И ШГ О Р О Д С Ь К А

В У Л . МІ С Ь КА

Гідровузол з НС «Виноградар–1»

Скорочення фактичного водоспоживання населенням та більш раціональне використання водних ресурсів промисловим та комунальним секторами за останні роки створили умови для наявності резервів для нових підключень.

НС ІІІ підйому «Виноградар–3»

УЛ

.К И

Незадовільний технічний стан та застаріла технологія системи очистки води на водоочисних спорудах призводять до погіршення якості питної води. Високий рівень амортизації водопровідних споруд, зносу мереж та резервуарного парку призводить до частих аварійних ситуацій, втрат при транспортуванні очищеної води та погіршення її питної якості.

И ЛІ ВС

ЬК

Л.

СТ

Л.

РО

ВУ

КА

ІП

ЕН

ЕЦ

Д Р.

ВУ

В УЛ . Е Л Е К Т РИ КІВ

ТИ

РА СП

ЯН

ІЛ

СТ

ЬС

КО

ЬК

ВО

→

НО

Насосна станція поливального водопроводу КП ШЕУ Подільского району Н С

ВУЛ. ТИ

ІВ ЬК А

Водозабір технічної води для СТ–2 НС ІІІ підйому «Смородинська»

Водопровідні мережі

Джерела: Дані зі звіту експертки проекту Інтегрованого розвитку Подільського району — Вікторії Бурдейни.

Дякуємо за увагу!

Розроблено в рамках проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні». Проект виконується у Подільському районі Києва за дорученням Уряду Німеччини. Виконавець — Deutsche Gesellschaft für Іnternationalle Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. У співпраці з Київською міською державною адміністрацією. Крутий узвіз, 7, 2-й поверх 01004 Київ, Україна Т +380 44 581 00 02 М +380 96 696 43 56 І www.giz.de/ukraine-ua © Будь-яке використання матеріалів даного дослідження дозволено за умови посилання на першоджерело.