Митниця, №96 by Pasha Gridnev

державна митна служба україни

№ 11 (96)

наповнення аповнення державного ержавного бюджету стр. 5

митні итні платежі

стр. 2 Держмитслужба презентувала результати роботи в напрямі здійснення пост-аудиту

стр. 26

В Російській митній академії зібралися кінологи 5 країн СНД

стр. 30 Михайло Грушевський — дослідник історії торгівельно-митних стосунків на Сході Європи

зміст

Читайте в номері АктуАльно

регіон

Держмитслужба презентувала результати роботи в напрямі здійснення пост-аудиту

Незаконна автомобільна еліта фінішувала на українському кордоні

У Вашингтоні Голова Служби Ігор Калєтнік презентував перші результати роботи Митного кодексу

Тісна співпраця митниці з бюджетоформуючими підприємствами регіону — сучасна і успішна практика

Керівники правоохоронних підрозділів митних органів України та Росії провели робочу зустріч

Не бізнес для митниці, а митниця — для розвитку чесного бізнесу

Сонячна енергетика збагачує економіку Подільського краю

Сильні митники — гордість Хмельниччини

Наукове забезпечення діяльності української митниці: зроблено черговий крок

Кінолог на службі і вдома

митнА стАтистикА

Наповнення Державного бюджету у січні-листопаді 2012 року АктуАльно

Більше 600 підприємств Донеччини застосовують електронне декларування

В Одесі пройшло засідання Консультативної Ради Місії EUBAM

міжнАроднА співпрАця

с лово про колегу митнА нАукА

кінологічнА с лужбА

Південна митниця долучилася до урочистостей з нагоди семиріччя діяльності EUBAM

В Російській митній академії зібралися кінологи 5 країн СНД

Спільний кордон — спільний підхід до його захисту

Знайома незнайомка Спроба психологічного портрету

Основні тенденції зовнішньої торгівлі товарами за 11 місяців 2012 року

Михайло Грушевський — дослідник історії торгівельно-митних стосунків на Сході Європи

Імпорт легкових автомобілів

Не працею єдиною

митнА стАтистикА

з незвичного рАкурсу

минувшинА

знімАючи мундир

«У

країнці глибоко шанують своє європейське коріння та твердо вірять у своє європейське майбутнє. Саме тому євроінтеграційний вибір України залишається незмінним зовнішньополітичним пріоритетом. Ми будемо продовжувати всеохоплюючі внутрішні перетворення та модернізацію країни відповідно до європейських стандартів. Говорячи про європейську інтеграцію України, хочу відзначити у цьому процесі зусилля наших надійних партнерів та союзників, таких як Польща та Литва. Ми успішно розбудовуємо усесторонню взаємодію з Російською Федерацією — нашим найбільшим сусідом, з яким нас поєднують давні економічні та гуманітарні зв’язки. У 2012 році продовжували розвиватися відносини стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки, основані на спільності інтересів. Реформи в Україні, наша зростаюча готовність плідно співпрацювати із крупними американськими інвесторами дають відносинам нову позитивну динаміку. Україна та Китай наповнювали міждержавні взаємини конкретними проектами у різних сферах взаємодії, що підкреслювало наше стратегічне партнерство. Тривав активний українсько-турецький діалог, спрямований на поглиблення відносин стратегічного партнерства. Цього року було надано суттєвого імпульсу нашим відносинам з Туркменістаном. Традиційно активною була співпраця з Азербайджаном, Казахстаном та Молдовою. Спостерігалося стійке зростання обсягів двосторонньої торгівлі між Україною та Республікою Білорусь. Встановлення відносин всеохоплюючого партнерства між Україною та Індією відкриває нові перспективи для широкомасштабної взаємодії. Продовжувався курс на зміцнення українсько-японського глобального партнерства.

Ми перегорнули нову сторінку наших відносин з Бразилією, ознакою якої є значна активізація. Протягом 2012 року ініціативи України з розширення співпраці з В’єтнамом, Республікою Корея та Сінгапуром набули подальшого розвитку і почали давати економічні результати. Перспективною також є розбудова відносин з Індонезією та Таїландом. Надано суттєвого поштовху поглибленню співпраці з країнами Близькосхідного регіону. Результати моїх візитів до Йорданії, Катару та Об’єднаних Арабських Еміратів засвідчили наявність значного потенціалу для активізації двосторонньої взаємодії, насамперед в торговельно-економічній, енергетичній та інвестиційній сферах. Ми послідовно розбудовуємо співпрацю з країнами Латинської Америки. В центрі цих відносин є Бразилія — один з наших ключових партнерів у регіоні. Продовжується плідна взаємодія з Кубою. Значні перспективи криються в активізації відносин з Мексикою та Аргентиною. Саме у такому ключі Україна налаштована продовжувати свою зовнішньополітичну діяльність. Українська дипломатія, українська зовнішня політика буде завжди присутня там, де присутній національний інтерес. Національний інтерес — це, на сьогодні, насамперед, інтерес економічний. І тому лінія на економізацію вітчизняної зовнішньої політики буде продовжена. Україна — відкрита для іноземного капіталу, ідей та інновацій. Наша економіка — стабільна, а правила гри у ній — чіткі та прозорі. Ми створюємо всі умови для залучення інвестиційних ресурсів, реалізації масштабних спільних проектів, укладення нових контрактів для вітчизняного бізнесу. Відповідно, народжується нова економічна динаміка — динаміка, яка може зробити співпрацю з українськими компаніями особливо перспективною».

Президент України Віктор Янукович

актуально

Держмитслужба презентувала результати роботи в напрямі здійснення пост-аудиту

Митниця активно застосовує пост-аудит контроль, що дозволяє після випуску товарів у вільний обіг виявити порушення, яких суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності припустилися на стадії митного оформлення.

ро це під час брифінгу, присвяченому найбільш резонансним результатам перевірок за 2012 рік, повідомив перший заступник Голови Держмитслужби Олександр Дороховський. Так Департамент митного аудиту та управління ризиками Держмитслужби виявив, що «Кременчуцький автоскладальний завод» купував в Китайській Народній Республіці значні парті ї легкових та вантажних транспортних засобів у некомплектному або незавершеному вигляді. А в Україні ці товари декларувалися як запасні частини.

В результаті компанія занижувала вартість транспортних засобів в 2–2,5 рази та мінімізовувала свої зобов’язання щодо сплати митних платежів. Державна митна служба України отримала інформацію від митних органів КНР щодо імпорту в Україну кузовів транспортних засобів та запасних частин до них, так званих «машинокомлектів». Надані документи підтвердили дані щодо вартісних та якісних характеристик товарів, які мають значення для оподаткування при імпорті.

ОлЕкса НДр ДОрОхОвськ Ий: «За 10 Місяців проведено понад 1000 доку Мен тальних перевірок, що всього лише на 10% більше пока Зника Минулого року. в той же час еконо Мічна ефективність пост-аудит контролю в 2 ра Зи вище пока Зника Минулого року. За ре Зультата Ми доку Ментальних переві рок виявлено порушень на су Му понад пів Мільярда гривень». 2

Саме так було виявлено, що ці відомості суттєво відрізняються від тих, що були надані митним органам України під час оформлення.

Економічна ефективність пост-аудит контролю — вдвічі більша за минулорічну

За даними фактами Держмитслужбою проведено документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. За її результатами зафіксовані порушення на суму близько 28 млн. гривень. Документальна перевірка діяльності «Порше Україна» встановила, що компанією не в повному обсязі додавалися до митної вартості її складові, які згідно з положеннями МКУ мали бути частиною бази оподаткування. Це призвело до несплати податків на суму 13 млн. гривень. Загальна сума податкових зобов’язань, виставлених цим двом компаніям із урахуванням штрафних санкцій, складає близько 51 млн. грн.

Олена Мочалова-Колесник, Прес-служба ДМСУ

| МИТНИЦЯ • № 96 2012

актуально

результатом реалізації концепції «чистий бізнес — чесні податки» стане

цивілізований конкурентний ринок та збільшення надходжень до бюджету п ро це голова д ержмитслужби ігор калєтнік заявив під час Міжнародної конференції «п рактика та проблеми застосування податкового законодавства».

ерівник відомства підкреслив, що спільна місія бізнесу і митниці — підвищити рівень прозорості ведення підприємництва. Партнерські взаємовідносини платників податків і фіскальних органів є рушійною силою в досягненні балансу інтересів держави і бізнесу. Митній службі це надасть можливість ефективно адмініструвати податки і наповнювати державний бюджет, а легальному бізнесу — прогнозовані умови роботи, гарантії і стабільність розвитку. Саме ці принципи закладено в Меморандумі про партнерство та співробітництво між Асоціацією платників податків і Митною та Податковою службами, який було підписано у вересні цього року.

Нове митне законодавство спростило ведення зовнішьноекономічної діяльності

Ігор Калєтнік також нагадав, що Держмитслужба схвалила концепцію розвитку відомства на 2013 рік «Чистий бізнес — чесні податки». «Основна філософія Стратегії полягає у тому, що митниця зобов’язується на доброчесність суб’єкта відповідати довірою. І ця довіра надасть сумлінному суб’єкту певні переваги: прискорення проходження через митницю товарів, зменшення кількості митних перевірок. Максимальною формою довіри повинно стати подання митниці документів про товари без їх фізичного пред’явлення митникам», — сказав Голова Держмитслужби. Вже зараз робота в умовах нового Митного кодексу суттєво спростила ведення зовнішньоекономічної діяльності. Запроваджені законодавчі зміни призвели до скорочення часу митного оформлення товарів та витрат суб’єктів господарювання. МИТНИЦЯ • № 96 2012 |

«Час митного оформлення на сьогодні складає при імпорті 1 годину 16 хвилин, при експорті — 40 хвилин. З початку дії нового Митного кодексу лише 6% товарів підлягають митному огляду. У 2009 році їх доля була 70%. Перший метод визначення митної вартості застосовується майже у 90% випадків», — сказав Голова Держмитслужби.

Олена Мочалова-Колесник, Прес-служба ДМСУ

ІгОр калє ТНІк: «Митниця Зобов’я Зується на доброчесність суб’єкта відповідати довірою. і ця довіра надасть су Млінно Му суб’єкту певні переваги: прискорення проходження чере З Митницю товарів, ЗМен шення кількості Митних перевірок. Макси Мальною фор Мою довіри по винно стати подання Митниці доку Ментів про товари бе З їх фі Зичного пред’явлення Митника М». 3

актуально

керівники правоохоронних підрозділів митних органів України та росії провели робочу зустріч у ході робочої зустрічі сторони розглянули хід виконання положень плану спільних дій по боротьбі з митними порушеннями на 2012–2013 роки та протоколів про обмін інформацією щодо правопорушень, вчинених на українсько-російській ділянці кордону, і у сфері протидії порушенням митного законодавства при авіаперевезеннях. товарів, валюти, наркотиків та транспортних засобів, низці проблемних питань щодо обміну інформацією, а також на організаційних та практичних заходах правоохоронного характеру щодо недопущення незаконного транзитного переміщення товарів і транспортних засобів через митні кордони України та Російської Федерації на 2013 рік.

сТЕпа Н ДЕрИвОлк Ов: «сьо годні Ми Має Мо Значні реЗультати по в Зає Модії у сфері боротьби З контрабан дою наркотиків, виявленні правопорушень на каналі авіаційних переве Зень, а також у ро Звитку співробіт ництва в галу Зі кінології». ОлЕкса НДр вас Ильєв: «робоча Зустріч сприяти Ме За побіганню правопорушень на кордоні та підвищенню ефективності співробітни цтва Між Митни Ми служ ба Ми країн-сусідів.

«С

ьогодні ми маємо значні результати по взаємодії у сфері боротьби з контрабандою наркотиків, виявленні правопорушень на каналі авіаційних перевезень, а також у розвитку співробітництва в галузі кінології», — сказав заступник Голови Держмитслужби Степан Дериволков.

Митники країн-сусідів обговорили подальші напрями взаємодії

Особливу увагу учасники зустрічі зосередили на аспектах ефективності подальшого співробітництва митних служб України і Російської Федерації у правоохоронній сфері, спрямованих на запобігання незаконного переміщення

Предметом спільного обговорення стала необхідність розширення співпраці у сфері обміну інформацією про переміщення через українсько-російську ділянку кордону високоліквідних товарів автомобільним транспортом. З означених питань сторони досягли домовленостей та підписали відповідні протоколи. Заступник керівника Федеральної митної служби Росії Олександр Васильєв, відмічаючи значний кадровий потенціал та спільні напрацювання правоохоронних підрозділів митних органів України і Росії, підкреслив, що робоча зустріч сприятиме запобіганню правопорушень на кордоні та підвищенню ефективності співробітництва між митними службами країн-сусідів. Російська делегація також ознайомилася з роботою митних органів України в морських та автомобільних пунктах пропуску та організацією заходів запобігання та виявлення митних правопорушень.

Олена Гусєва,

Південна митниця | МИТНИЦЯ • № 96 2012

митна статистика

Наповнення Державного бюджету у січні-листопаді 2012 року

124,3 млрд грн очікувані надходження митних платежів до Державного бюджету України за підсумками 2012 року

↑ +9,3%

103,7

млрд грн

113,4

млрд грн

11 місяців 11 місяців 2011 2012 Сума доходів бюджету, забезпечена митними органами України за 11 місяців, майже на 10 млрд грн перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Зростання відбулося на 9,3%.

Основою формування митних платежів є імпорт товарів, який за підсумками 11-ти місяців 2012 року демонструє низькі темпи росту за вартісним показником (+1%), та негативну динаміку (-6%) – за ваговим показником.

У листопаді митними органами спрямовано до державної скарбниці 10,6 млрд грн, що на 5,6 млн грн більше листопада 2011 року.

Станом за 11 місяців поточного року спрямовано до Державного бюджету митних платежів у сумі

113,4 млрд грн

У листопаді імпорт товарів, який оподатковується хоча б одним із митних податків, має негативну динаміку відносно листопада минулого року (зменшення на 6%) та склав 5 млрд $.

↑ +3,4%

52,8

млрд $

54,6

млрд $

11 місяців 11 місяців 2011 2012

МИТНИЦЯ • № 96 2012 |

Імпорт товарів, з якого сплачуються митні платежі, за підсумками 11-ти місяців поточного року склав 54,6 млрд. $ з темпами росту +3,4% проти аналогічного періоду 2011 року.

актуально

Більше 600 підприємств Донеччини застосовують електронне декларування у донецьку відбулось спільне засідання комітетів торговопромислової палати україни та донецької тпп з питань зовнішньоекономічній діяльності

а засіданні були присутні близько 100 учасників: представники органів влади та науково-ділових кіл Донецької області, дипломатичних представництв закордонних держав, керівники підприємств-членів Донецької ТПП, Європейської Бізнес Асоціації, ділових організацій і асоціацій Донецької області, члени правління Громадської ради при Східній митниці, засоби масової інформації. У заході взяли участь начальник Східної митниці Євгенія Романчикова, заступник начальника митниці Володимир Денисов, заступник начальника СБК та ПМП Олексій Калинович, начальник відділу організації митного контролю Сергій Федоров. Основна мета засідання — практичне сприяння українським підприємствам у розвитку зовнішньоекономічної діяльності, встановлення двосторонніх торговельних, виробничих та науково-технічних зв’язків із зарубіжними країнами. Під час засідання учасники обговорили такі основні питання: • розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств Донецької області та України на сучасному етапі; • перспективні напрями співробітництва України із зарубіжними країнами; • зовнішньоекономічна діяльність підприємств в умовах дії нового Митного кодексу України; • проблеми ведення зовнішньоекономічної діяльності в умовах членства України в СОТ, • транскордонне співробітництво Донецької області в рамках Єврорегіону «Донбас».

З прийняттям нового Митного кодексу бізнес в Україні став більш захищений

На засіданні представники бізнесу відзначали, що півроку, які минули з дня введення в дію нового Митного кодексу України, однозначно переконали в тому, що Україна зробила крок вперед у відношенні імплементації міжнародних документів та досвіду з питань

митної справи. Бізнес в Україні став більш захищеним, особливо при здійсненні імпортних поставок. Незважаючи на те, що новий Митний кодекс являє собою певний компроміс між інтересами бізнесу, підходами влади і міжнародною практикою явно позначилася тенденція на створення більш сприятливих умов для бізнесу в області ЗЕД. Позитивно сприйняті бізнесом

Підприємства Донецької області дуже активно застосовують електронне декларування товарів. В електронному вигляді оформлюється 62% митних декларацій, більше 600 підприємств регіону приймають участь в цій формі декларування. Значно зменшено час митного оформлення: середній час оформлення митної декларації складає від 40 хвилин (експорт) до 1 години (імпорт). Обсяг оглядів складає трохи більше 1,5% від усіх оформлених митних декларацій, що практично відповідає статистиці митних служб ЄС.

| МИТНИЦЯ • № 96 2012

актуально

нововведення Митного кодексу: порядок визначення митної вартості імпортованих товарів, консультації та порядок оскарження рішень митних органів, зменшення контролю на кордоні на користь пост-аудиту, свобода оформлення на будь митниці і т.д. Суб’єкти господарювання впевнені, що ще більше позитивного ефекту слід очікувати після застосування на практиці нововведень і переваг, включаючи інститут уповноважених економічних операторів, електронне декларування, механізми оскарження рішень митних органів і т.д.

Бізнес регіону задоволений співпрацею з митницею

Євгенія Романчикова виступила на засіданні із доповіддю «Новий Митний кодекс в дії: результати роботи Східної митниці». Зокрема, начальник митниці відзначила, що новий Митний кодекс спрямований на максимальне спрощення митних формальностей, створення найбільш комфортних умов для ведення легального і прозорого бізнесу, максимальної автоматизації та уніфікації процедур митного контролю, зниження ролі «людського чинника». Про це свідчать результати роботи митниці: підприємства Донецької області дуже активно застосовують електронне декларування товарів. В електронному вигляді оформлюється 62% митних декларацій, більше 600 підприємств регіону приймають участь в цій формі декларування. Значно зменшено час митного оформлення: середній час оформлення митної декларації складає від 40 хвилин (експорт) до 1 години (імпорт). Обсяг оглядів складає трохи більше 1,5% від усіх оформлених митних декларацій, що практично відповідає статистиці митних служб ЄС. Голова Громадської ради при Східній митниці Лілія Доля відзначила налагоджену взаємодію та активну роботу з митницею. Учасники засідання назвали вдалою форму обговорення актуальних питань, запропоновану і реалізовану у ДТПП, коли в рамках засідання комітету ЗЕД розглядаються аналітичні та прикладні питання за участю керівництва Східної митниці, представників науки, бізнесу, торгових місій і консульств зарубіжних країн.

Під час засідання учасники обговорили такі основні питання: • розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств Донецької області та України на сучасному етапі; • перспективні напрями співробітництва України із зарубіжними країнами; • зовнішньоекономічна діяльність підприємств в умовах дії нового Митного кодексу України; • проблеми ведення зовнішньоекономічної діяльності в умовах членства України в СОТ, • транскордонне співробітництво Донецької області в рамках Єврорегіону «Донбас».

Вікторія Данилевська, Східна митниця

МИТНИЦЯ • № 96 2012 |

міжнародна співпраця

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОРАТ З ОПОДАТКУВАННЯ ТА МИТНОГО СОЮЗУ Генеральний директор М. Брюссель, 06 листопада 2012 року № АРЕС (2012) 1430806 п. Ігор Калєтнік Голова Державна митна служба України 11-г вул. Дегтярівська, м. Київ 04119 Україна

Шановний пане Калєтнік, дякую Вам за відмінну організацію та надзвичайну гостинність, проявлену до учасників Семінару високого рівня з митного співробітництва на східному кордоні ЄС, що відбувся у Києві 10 – 12 жовтня 2012 року. Дякую за Вашу ініціативу провести цю важливу зустріч, а також за Вашу значну роль та активну участь Ваших співробітників впродовж усього часу нашого заходу, що мав успіх та ще раз продемонстрував, яку важливу роль відіграє Україна для налагодження європейського митного співробітництва. Я переконаний, що відкриті й відверті обговорення, що мали місце під час Семінару, сприятимуть розвитку подальшого співробітництва між нашими Адміністраціями. Хочу висловити подяку усіи офіційним особам Держмитслужби України за їх напружену роботу та професіоналізм, які забезпечили успіх заходу. З повагою, Ханс Зурек

| МИТНИЦЯ • № 96 2012

міжнародна співпраця

в Одесі пройшло засідання консультативної ради Місії EUBAM

Н Місія EUBAM почала свою роботу 30 листопада 2005 року, отримавши повноваження сприяти та надавати технічну підтримку своїм основним партнерам — прикордонним і митним службам Республіки Молдова і України в їх роботі по наближенню існуючих процедур до європейських стандартів.

а 19-ому засіданні Консультативної Ради Місії ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM) головував нещодавно призначений посол Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські. Він відзначив значні досягнення Місії та її молдавських і українських партнерів, і заявив, що «EUBAM, маючи можливість надавати експертну допомогу в сфері управління кордоном, залишається важливим гравцем в регіоні». Уповноважений представник ЄС в Україні також підкреслив, що робота EUBAM демонструє, наскільки взаємовигідними можуть бути відносини ЄС, України та Молдови.

EUBAM відзвітувалася перед партнерськими службами і намітила плани на майбутнє

На засіданні Консультативної Ради Місія ЄС представила своїм основним партнерам — міністерствам закордонних справ Молдови та України, прикордонним і митним відомствам обох країн, а також міжнародним організаціям, в тому числі Представництву ЄС в Молдові та Україні, Програмі розвитку ООН та Організації з безпеки і співробітництва в Європі — докладний звіт про свою діяльність за півроку. Консультативна Рада відзначила досягнення EUBAM у всіх сферах ді-

Чергове засідання консультативної ради Місії EUBAM визначило пріоритетні напрями співпраці з партнерськими службами

МИТНИЦЯ • № 96 2012 |

яльності, включаючи роботу з нарощування інституційного потенціалу партнерських служб, підтримку партнерів у ході підготовки до ЄВРО 2012, роль EUBAM у налагодженні відносин між митними представниками з Кишинева і Тирасполя після відновлення вантажних залізничних перевезень через Придністров’я, а також визначальну роль Місії у створенні спільно керованого пункту пропуску «Россошани – Бричень» і організації спільного патрулювання на молдовсько-українському кордоні в липні цього року. Слід зазначити, що Консультативна рада є керівним органом EUBAM, засідання якого проходять двічі на рік. За традицією на таких зустрічах не тільки підводять підсумки, а й визначають перспективи подальшої співпраці. За словами керівника Департаменту розвитку митної інфраструктури і міжнародного співробітництва Держмитслужби Ігоря Тимофєєва, на засіданні окреслено низку пріоритетних питань, пов’язаних з практичною реалізацією Митного кодексу України, та обговорено основні моменти щодо організації спільних операцій на кордоні за участю партнерських служб. Підсумовуючи, очільник EUBAM пан Удо Буркхолдер сказав: «Ми — достатньо амбітна Місія, і чим вище

Ян Томбінські: «EUBAM залишається важливим гравцем в регіоні»

наші досягнення, тим вище очікування. Але ми прагнемо відповідати цим очікуванням». Він запевнив, що партнерські служби можуть і в подальшому розраховувати на довгострокову готовність Місії ЄС сприяти підвищенню стандартів у сфері управління молдовсько-українським кордоном.

Олена Гусєва,

Південна митниця

Ігор Тимофеєв: «Ми обговорили основні моменти організації спільних операцій на кордоні»

міжнародна співпраця

південна митниця долучилася до урочистост

у знаменитий сад скульптур одеського літературного музею, де зазвичай 1 квітня збираються всесвітньо відомі одесити та прихильники гумору, в останній день осені, який видався напрочуд погожим, прийшли журналісти та майстри фотографії. д ля них англійські кокер-спанієлі піф і Масяня — окраса та гордість відділу кінологічного забезпечення сбк та пМп південної митниці — показали справжню виставу.

ід прицілами об’єктивів фотоапаратів та відеокамер вони на ділі доводили, що недарма їдять свій «собачий хліб» та демонстрували вищий клас у пошуку наркотичних речовин, зброї, умінні компактно транспортуватися і навіть загоряти. Масяня, наприклад, для участі спеціально приїхала потягом з пункту пропуску на українсько-молдовському кордоні «Платонове», де вони разом із головним інспектором відділу кінологічного забезпечення СБК та ПМП Південної митниці Андрієм Яришем несуть службу. Хоча

бурхливі оплески та щирі посмішки глядачів варті всіх незручностей подорожі у сумці. До того ж кінологічній команді не звикати до такої творчої роботи. Масяня навіть у Москві виступала і виборола призове місце на змаганнях з пошуку наркотичних речовин кінологів митних органів країн СНД. Після виступу «зірки собачого шоу», так їх охрестили журналісти, залюбки прийняли участь в імпровізованій фотосесії, позуючи на заздрість професійним моделям з природнім, щирим кокетством.

Такий незвичайний феєрверк позитиву передував відкриттю в Одеському Літературному музеї організованої Місією Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM) фотовиставки «Собаки: служба і дружба» та феєрверку із 7 свічок на святковому торті, які символізували 7 років її діяльності. Протягом тисячоліть собаки є захисниками і друзями людей, а для митників та прикордонників вони ще й партнери та вірні помічники. Тому керівництвом Місії було прийнято рішення в ознаменування се-

Своє семиріччя EUBAM присвятила чотирилапим помічникам митників і прикордонників

| МИТНИЦЯ • № 96 2012

міжнародна співпраця

тей з нагоди семиріччя діяльності EUBAM миріччя діяльності організувати таку фотовиставку. «Нам здається доречним, відзначаючи свій день народження, віддати належне собакам — кращим друзям людини. Собаки — не тільки важлива частина нашого життя. Вони також відіграють величезну роль у забезпеченні безпеки на кордоні», — зазначив, відкриваючи фотовиставку, заступник Глави Місії ЄС Славомір Піхор. — Ефективне управління кордоном базується на довірі між сторонами, а собаки, які працюють з прикордонною та митною службами, прекрасно демонструють і довіру, і відданість». Оголошений Місією ЄС конкурс проводився у двох номінаціях: «служба», щоб підкреслити ключову роль собак у роботі прикордонних і митних відомств, та «дружба», щоб проілюструвати значення чотирилапих друзів у нашому житті. Строге журі із 300 фотографій, надісланих не лише з України та Молдови, а й з Росії, Польщі, Латвії, Німеччини, Ірландії, Угорщини та Великобританії, відібрало понад 100 найкращих робіт. Вони стали основою експозиції, а їх автори отримали дипломи та пам’ятні подарунки. Серед переможців в категорії «Служба» головний інспектор ВМО № 2 митного поста «Одесапорт» Олександр Манзюк. До речі, цей справжній майстер зупиняти мить та бачити красу життя в особливому ракурсі очима об’єктива фотоапарата — автор 5 із 100 відібраних журі фотографій. Цікаво, що в приміщенні одного із найкращих музеїв Одеси, в залах якого проходить фотовиставка, в 19 столітті розміщувалася Одеська митниця.

Олена Гусєва,

Південна митниця

За 7 років, що EUBAM працює на україно-молдовському кордоні, її місія не змінилася і звучить наступним чином: «Зробити раціональний внесок в розвиток таких процедур управління кордоном, які відповідали б стандартам Європейського Союзу і задовольняли б законні потреби громадян Молдови та України, осіб, що перетинають кордон, а також ділових кіл, що в свою чергу зміцнює регіональну безпеку і сприяє економічному розвитку».

МИТНИЦЯ • № 96 2012 |

Надаючи партнерським службам всебічну підтримку у впровадженні передового досвіду ЄС через свою штаб-квартиру в Одесі та шість польових офісів з обох сторін україно-молдовського кордону, EUBAM прагне до того , щоб прикордонні та митні процедури і норми в Молдові та Україні в кінці кінців дзеркально відображали аналогічні процедури, які переважають в Європейському Союзі. Бюджет EUBAM на 2011-2013 роки становить 21 мільйон євро, а її персонал складається з близько 100 експертів з країн-членів ЄС, які прикомандировані або працюють за контрактом, та 126 місцевих спеціалістів з Молдови та України. Правовою базою EUBAM є Меморандум про Взаєморозуміння, підписаний в кінці 2005 року Європейською Комісією, Урядом Республіки Молдова та Урядом України. Нейтралітет, партнерство, надійність, результативність, орієнтація на надання послуг та прозорість — ось шість ключових цінностей Місії. Мандат Місії продовжувався вже тричі (в 2007, 2009 та 2011 роках), при цьому діючий нині мандат завершується 30 листопада 2015 року.

міжнародна співпраця

спільний кордон — спільний підхід до його захисту

Держмитслужбі пройшла зустріч представників Департаменту боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями з представниками Департаменту митно-акцизного контролю та контролю ігрової діяльності Міністерства Фінансів Республіки Польща. Делегацію митних органів Польщі очолив Директор Департаменту митно-акцизного контролю та контролю ігрової діяльності Міністерства Фінансів Республіки Польща Артур Янишевський. На зустрічі делегати високо оцінили рівень взаємодії, що існує у рамках надання взаємної адміністративної допомоги між правоохоронними підрозділами митних органів України та Республіки Польща.

Митники-сусіди намітили перспективи співпраці на майбутнє

Також обговорювались питання оперативної взаємодії митних органів обох країн на спільній ділянці кордону та розглядалась можливість проведення заходів організаційного та практичного характеру, направлених на підвищення ефективності співробітництва митних органів України та Республіки Польща у напрямку боротьби з митними правопорушеннями. Представники обох сторін підвели підсумки взаємодії митних органів України та Республіки Польща під час проведення Чемпіонату Європи з футболу ЄВРО 2012. Делегації українських і польських митників окремо визначили і погодилися, що представники митних органів країн-організаторів під час проведення чемпіонату виявили і продемонстрували високий рівень професіоналізму та координації. Крім того, представників польської делегації ознайомили з діяльністю та функціонуванням Моніторингового центру Державної митної служби України з метою демонстрації його можливостей. Наприкінці зустрічі сторони висловили сподівання на продовження та розширення взаємовигідної співпраці митних органів України та Республіки Польща у напрямку боротьби з митними правопорушеннями.

Андрій Гриньов,

Департамент боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями

| МИТНИЦЯ • № 96 2012

митна статистика

Основні тенденції зовнішньої торгівлі товарами за 11 місяців 2012 року Станом за 11 місяців 2012 року товарообіг України зріс на 1,4% відносно аналогічного періоду 2011 року. Темпи росту зовнішньої торгівлі станом за 11 місяців поточного року відносно січня — жовтня 2012 року трохи знизились та становлять для українського експорту — 2%, імпорту — 1%. Абсолютне значення сальдо від’ємне, за підсумками 11-ти місяців залишається меншим, ніж у піковому 2008 році, та меншим його негативного значення в аналогічному періоді 2011 року.

Товарообіг млрд $

13,2

14,2 13,8

13,1 13,2 12

11,2

13,8 12,4

9,9

↑

сальдо млрд $

+0,7 −1,3

↓

січень

лютий

−1,5

березень

−2,6

квітень

−1,3

−1

−1,6

−1,5

травень

червень

липень

серпень

Товарна структура з сальдо

вересень

−1,2

жовтень листопад

Товарна структура українського товарообігу, експорту та імпорту товарів, за підсумками 11-ти місяців 2012 року в основному зорієнтована на товари первинного ступеню обробки (вироби для промисловості) та сировинні товари. Засоби виробництва та споживчі товари ділять між собою третю та четверту позицію, перші випереджають в експорті, в імпорті – навпаки, випереджають споживчі товари.

млрд $

58,9 +12,4

−1,5

−0,9

Імпорт

40,2

↑

сальдо млрд. $

20,3

↓

−12,5 вироби для сировинні промисловості товари

МИТНИЦЯ • № 96 2012 |

Помісячна динаміка товарообігу є для листопада негативною. В листопаді відбулось його зменшення відносно жовтня поточного року на 5,6% (на 0,8 млрд. дол. США), відносно аналогічного періоду минулого року — на 6,3% (на 0,9 млрд. дол. США). Абсолютне значення товарообігу в листопаді становить 13 млрд $, в тому числі, експорт — 5,9 млрд $, імпорт — 7,1 млрд $.

−7,8 засоби виробництва

4% легкові автомобілі 13% засоби виробництва

17,1

−3,3 споживчі товари

−2,8

18% споживчі товари

11% споживчі товари

34% сировинні товари 22% сировинні товари

76,72 млрд. $

3,2 легкові автомобілі

Експорт

30% вироби для промисловості

10% засоби виробництва

63,04 млрд. $

57% вироби для промисловості

митна статистика

Імпорт легкових автомобілів

8703 од. товарна позиція згідно з УКТЗЕД

з 2008 по 11 місяців 2012

40,4%

6,7%

11,6%

20,7%

20,6%

317,5 тис.

61,3 тис.

106,8 тис.

189,9 тис.

189,1 тис.

2008

2009

2010

2011

2012

20% в середньому становить сума сплаченого з імпорту легкових автомобілів щорічно від всього мита, сплаченого з імпорту товарів в Україну. За підсумками 2011 року ця сума склала 19%, за 11 місяців 2012 — 18%.

Аналіз географії імпорту протягом 5-ти річного періоду:

Перше місце належало азійським країнам – виробникам, питома вага від 38% у 2012 році — до 47% у 2008.

III

Друге місце обіймають країни ЄС, питома вага імпорту з яких протягом всього періоду зростала від 22% у 2008 році – до 38% у 2012. Саме у 2012 році питома вага імпорту легкових автомобілів з країн Азії та ЄС майже зрівнялась і склала близько 38%.

Третє місце належить імпорту автомобілів з країн СНД, питома вага яких у загальних обсягах є варіативною, залежить від змін законодавства в сфері оподаткування цього товару і традиційно складає від 19% до 24%.

65%

Імпорт легкових автомобілів за 11 місяців 2012 року

39 853

71 035

із країн СНД

з країн ЄС

Росія та Узбекистан

Німеччина, Велика Британія, Румунія, Чехія — 71%

189 096 одиниць

6 112

72 096

автомобілі з об’ємом двигуна від 1 500 — до 3 000 см³ (до 2 500 см³ — із запалюванням від стиснення, до 3 000 см³ — з іскровим запалюванням), від загальної кількості ввезених легкових автомобілів у 2012 році.

з країн Азії

з інших країн

Японія, Південна Корея, Китай та Туреччина — 96%

США та Мексика – 92%

Із них — з бензиновими двигунами: А92 А95

Найбільші постачальники: 14

19% Росія

13%

Німеччина

12%

11%

Японія Південна Корея

10%

88%

Китай

| МИТНИЦЯ • № 96 2012

регіон

Незаконна автомобільна еліта фінішувала на українському кордоні н а складському майданчику ч опської митниці поблизу українсько-румунського кордону вже місяцями чекають своєї долі майже сотня вилучених іномарок, що використовувалися порушниками для різних незаконних оборудок.

к розповів начальник м/п «Дякове» Сергій Андроненков, з початку року чопські митники також зафіксували десятки порушень із ввезення на територію України престижних іномарок з фальшивими документами або перебитими номерами кузовів. Вартість елітних автівок сягає майже 5 мільйонів гривень.

Незавидна доля дорогих авто: їх крадуть, незаконно переганяють та перебивають номери

Серед когорти позашляховиків різних моделей німецьких «БМВ Х5», «БМВ Х3» та «БМВ Х1» та англійського «MINI COOPER S» в око потрапили чорний та срібний «Мерседеси» останніх випусків. Дізнаємося, що коштують два «німця» понад півтора мільйона гривень. Перший «MERCEDES-BENZ E350 CDI» вилучено у громадянина Молдови на українсько-угорському кордоні працівниками митного поста «Лужанка». При перевірці в інспекторів виникли сумніви щодо відповідності оригіналу доручення. З’ясувалося, вказаний номер кузова в документі не відповідав фактичному на автомобілі. Пізніше порушник зізнався, що на прохання знайомого за грошову винагороду він погодився перемістити на територію України вищевказаний легковий автомобіль та передати замовнику. Про другий вилучений «Мерседес Бенц E 250 СDI», 2012 року випуску, чопські митники згадують, що при перевірці документів насторожив зовнішній вигляд румунського водія, який був одягнутий досить скромно і неохайно. Невдовзі з’ясувалося, що елітна автівка йому не належить. А офіційна відповідь від чеської фірма підтвердила, що вказаний іноземець не є їх уповноваженим водієм. Цю машину злочинці викрали, переправили до Румунії та планували перевезти в Україну. Потім за винагороду переМИТНИЦЯ • № 96 2012 |

Вартість елітних автівок сягає майже

5 мільйонів гривень.

дати новому власнику. Відтак автівку та документи водій мав залишити поблизу залізничного вокзалу у Львові. Подібна доля спіткала і новенький «Лексус RX450H», вартістю майже мільйон гривень, який також не зміг здолати українсько-румунський кордон через підробку номерів кузова джипа. Старший інспектор м/п «Дякове» Михайло Лендєл згадує, як російський водій поводився досить напружено і запевняв, що їде з угорської столиці. Проте електронний пристрій з пошуку доріг свідчив про поїздку з Франції. Коли позашляховик оглянули ретельніше, то виявили підробку номерів кузова. На справжній номер була приклеєна спеціальна планка з іншими номерами, вказані у документах на автомобіль. За словами іноземця, новеньку іномарку-двійника, пробіг якого всього 9 тисяч км, він перевозив директору підприємства, де працює, для особистих цілей.

сумні «рекорди»

Нещодавно чопські інспектори задокументували одразу 8 порушень митного законодавства, пов’язаними з незаконним ввезенням та розпорядженням громадянами Чехії в Україну іномарок. 27-річний чех намагався «зеленим» коридором» ввезти на територію нашої держави «Шкоду Октавію» за підробленими документами. Під час проходження митного контролю він надав інспекторам техпаспорт на автомобіль, власником якого була вказана чеська фірма, та доручення на право керування цією іномаркою від директора підприємства, засвідчене нотаріусом у м. Брно (Чеська Республіка). Однак митники засумнівалися у достовірності документів та правомірному переміщенні даного транспортного засобу через українсько-угорський кордон та звернулися із відповідним запитом до чеської компанії. Невдовзі отримано офі-

регіон

ційну відповідь, в якій зазначалося, що чеська фірма доручення вказаному водію не видавала. Тобто його підробили. Як пояснив горе-водій, доручення на право користування та розпорядження даним автомобілем «оформив» його знайомий. Він лише мав доставити «Шкоду Октавію» до обласного центру Закарпаття та передати невідомим особам за винагороду. За статтею 483 ч.1 Митного кодексу України відносно громадянина Чехії складено протокол про порушення митного законодавства. Незаконна іномарка вилучена на склад митниці до рішення суду. До речі, отримавши від єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України інформацію, чопські митники з’ясували, що даний громадянин Чехії на початку жовтня поточного року у режимі тимчасового ввезення перемістив на територію нашої країни через іншу митницю ще одну «Шкоду Октавію». Молодик зізнався, що не вивіз іномарку через кордон, а віддав її у розпорядження та користування невідомим особам за винагороду у Львові. Тож за невивезення автомобіля та розпорядження ним без дозволу митного органу чопським інспекторам довелось скласти відносно чеха ще один протокол за статтею 469 ч.2 Митного кодексу України. А працівники митного поста «Лужанка» вивели «на чисту воду» ще одного громадянина Чехії, який, в’їжджаючи на територію України на позашляховику «HYUNDAI TUCSON», «забув», що упродовж кількох місяців цього року в режимі «тимчасового ввезення» він завіз 6 іномарок (!) та незаконно ними розпорядився. Відтак, чотири автомобілі різних марок: «OPEL MODRA», «Ауді А8», «Ауді А6» та «Шкода Октавія» на реєстраційних чеських номерах 35-річний чоловік за матеріальну винагороду залишив у Тячеві. Інші іномарки — «MITSUBISHI LANCER», завезений через українсько-угорський кордон на реєстраційних номерах Чехії та «VW PASSAT» на польських номерах за винагороду передав у користування незнайомим особам у іншому закарпатському містечку – Хусті. На підставі статті 469 ч.2 МКУ відносно іноземця чопські митники склали одразу 6 протоколів про адмінпорушення. Після рішення суду йому доведеться сплатити штраф за кожний не вивезений автомобіль у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Вікторія Сенгетовська, Чопська митниця

| МИТНИЦЯ • № 96 2012

регіон

Тісна співпраця митниці з бюджетоформуючими підприємствами регіону — сучасна і успішна практика керівник п олтавської митниці вадим хмаров відвідав найпотужніші підприємства регіону.

лідер вітчизняного пасажирського вагонобудування представляє нову продукцію

Вадим Хмаров ознайомився з роботою ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод». І не випадково, адже підприємство є одним із найбільших в регіоні платником податків до Державного бюджету України, лише в цьому році ним сплачено податків та зборів на суму майже 330 млн. грн. Основним видом діяльності ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є виробництво вантажних та пасажирських вагонів, комплектуючих до них, вагонів метро, ескалаторів. Продукція підприємства має сталий попит не лише в Україні, а й далеко за її межами. Під час візиту очільник митниці ознайомився з останніми досягненнями підприємства у галузі пасажирського вагонобудування. Зокрема, оглянув нові електропоїзди, вагони РІЦ, «Мета». Вадим Хмаров оцінив високий рівень комфорту та новаторські ідеї крюківських вагонобудівників. Під час робочої зустрічі начальника митниці з головою правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Євгеном Хворостом були обговорені питання, що виникають під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Голова правління КВБЗ подякував митникам за оперативність у роботі, своєчасне інформування про зміни у митному законодавстві країни.

перспективне підприємство гірничо-збагачувальної галузі набирає обертів

Також Вадим Хмаров відвідав ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат». Очільник Полтавської митниці мав МИТНИЦЯ • № 96 2012 |

змогу особисто пересвідчитися, що в кар’єрі цього підприємства працює унікальна надсучасніша техніка провідних світових виробників. Зокрема, автосамоскиди «Caterpillar» вантажопідйомністю 180 та 220 тонн. За словами директора комерційного ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» Юрія Хіміча, це найбільші вантажівки на європейській частині СНД. Наприклад, вантажівка «Caterpillar» має 16-циліндрові двигуни об’ємом 80 літрів і потужністю 2,5 тисячі кінських сил. ТОВ «Єристівський гірничо-збага-

чувальний комбінат» першим в Україні завіз колісний бульдозер класу 70 тонн та два гідравлічних екскаватори з об’ємом ковша 34 кубометри. При митному оформленні одного такого екскаватора до бюджету країни перераховується понад 15 млн. грн. митних платежів. Перспективне підприємство нині лише набирає обертів. Сьогодні тут працюють понад 1000 чоловік, заплановано створити 3-3,5 тисячі робочих місць. Промислове видобування залізної руди на ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» розпочато з вересня поточного року. За словами Юрія Хіміча, розвідані й оцінені запаси руди — на рівні запасів Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Йдеться про майже 900 мільйонів тонн, проте це не остаточна цифра. «Співпраця з митницею розпочалася з початку створення Єристівського ГЗК. Звичайно, кожну одиницю техніки, яку ми купуємо за кордоном, оформляємо через митницю, — коментує Юрій Хіміч. — Це відомство завжди іде нам назустріч».

Олена Дубова,

Полтавська митниця

регіон

Не бізнес для митниці, а митниця — для розвитку чесного бізнесу «у зоні особливої уваги» закарпатського телеканалу тиса-1 – перші результати запровадження Митного кодексу. д ва погляди —надавачі та споживачі.

а запитання присутніх у студії журналістів — відповіді начальника Чопської митниці Олександра Похилька та голови Ради регіону учасників АСМАП у Закарпатській області Івана Романюка. — Які перші результати запровадження Митного кодексу? Олександр Похилько: Серед близько 5 тисяч акредитованих суб’єктів ЗЕД активно працюють чи здійснюють бодай одне митне оформлення на місяць — 1,5 тисячі. Новий Митний кодекс передбачає право суб’єктів обирати саме ту митницю, на якій їм зручно проводити оформлення. За період з 1 червня із зони діяльності нашої митниці не вийшов жодний партнер. Більше того, за вересень нам вдалося залучити до державного бюджету додатково 10 мільйонів гривень. Зауважу: ми не змінювали митну вартість чи фактурну вартість товарів, з яких стягувалися податки. Це стало можливим за рахунок того, що нові суб’єкти обирають тих спеціалістів, які надають якісні послуги.

Іван Романюк: Позитивних змін, які суттєво спростили нашу роботу, чимало. Змінено терміни митного оформлення. У дорозі трапляється різне і якщо, приміром ставалася поломка, нам необхідно було шукати внутрішню митницю, проводити відповідні дії. В іншому випадку — накладалися штрафи. Тепер перевізники отримали 10 днів замість 3. Також зараз у випадку зміни водія (захворів, наприклад) достатньо повідомити митницю призначення факсограмою. Як сприйняли суб’єкти ЗЕД таку новацію як пост-аудит контроль? ОП: По-перше, мова йде про звичну для європейців норму. По-друге, свої перевірки ми узгоджуємо із податковою. Ними займається спеціальний відділ митного аудиту, який складається з 10 чоловік. Причому перевіряємо не усіх підряд, що само по собі неможливо, а лише тих, хто входить до так званої «групи ризику». По-третє, після проведення перевірки складається акт, який підписами скріпляють і наші представники, і представники перевіреної структури. Якщо ж

останні не погоджуються із нашими висновками, вони висловлюють свої претензії в акті. Згодом свою правоту можна відстоювати у суді. Якщо з моменту запровадження Митного кодексу минуло кілька місяців, то система електронного декларування працює вже рік… ОП: Скажу, що завдання Голови Служби щодо необхідності досягнення 40% кількості оформлених в електронному вигляді документів ми вже перевиконали і плануємо вийти на показник 70%. ІР: Із перевізниками — усе очевидно. Для нас важлива економія часу, а електронне декларування дозволяє це робити. І мушу зазначити, що митниця робить усе, щоб здолати властиву українському менталітетові недовіру до технічних засобів. Найболючіша тема для митниці — черги. Чому вони взагалі виникають? ОП: Основна причини — об’єктивна. В країнах Євросоюзу заборонений рух для важковантажного транспорту у вихідні. Особливо це помітно на | МИТНИЦЯ • № 96 2012

регіон

словацькому напрямку. Якщо напередодні вік-енду на митному посту накопичується до 50 вантажівок, то їх непомітно, бо обсяги території поста набагато більше можуть їх розмістити. Якщо ж кількість транспорту збільшується, ми стаємо свідками вантажних «караванів» за межами поста. У цьому випадку одразу відбувається зустріч начальників митних постів, через 2 години (у випадку пролонгації проблеми) — начальників постів, ще через дві години спілку-

ОлЕкса НДр пО хИльк О: «п о електронно Му декларуванню ч опська Митниця є лі деро М: понад 60% декларацій офор Мля ються в електронно Му вигляді. у січні поточного року таку фор Му співпраці обирало лише 1,5% наших партнерів. сьогодні 102 підприє Мства Здійснюють електронне декларування». ються начальники митниць, а далі — компетенція голів митних служб обох країн. Як бачите, контроль суворий і чіткий! ІР: Специфіка нашої роботи полягає у тому, що впродовж вихідних транспорт повинен простоювати. Словацький напрямок має ще й особливість сканерної перевірки, а цей рентген може відсканувати лише до 120 машин на добу, що також обмежує можливості. Окрім того, є ще й «цехові» особливості, дещо пов’язано із бюрократичними процедурами. Але у нас є підстави сподіватися на виправлення ситуації. МИТНИЦЯ • № 96 2012 |

Проте стосунки митниці та перевізників навряд чи є геть безпроблемними? ОП: Так, як і в будь-якій роботі, де зустрічаються різні сторони. Але зараз, наприклад, більш лояльна ситуація із вилученням транспортного засобу після виявлення незадекларованого товару. Після ґрунтовного вивчення ситуації і аналізу усіх аспектів внесли зміни: якщо контрабанда здійснювалася зі зміною конструктивних особливостей транспортного засобу, тобто людина серйозно готувалася до

«акції», то суд виносить рішення про конфіскацію транспортного засобу. Якщо ж мова йде про звичайне приховування, то суд автівку повертає. А які ще проблеми слід вирішити для поліпшення роботи закарпатських митників? ОП: Давайте скажу про одну, вирішення якої, так би мовити, перебуває у процесі. У зоні діяльності Чопської митниці діє 19 пунктів пропуску. Програма їх розвитку передбачає близько 230 мільйонів гривень на їх облаштування. Впродовж останніх двох років виділено 23,3 мільйони, які вже використано. Зрештою, у нас є показовий досвід — реконструкція пункту «Ужгород-вантажний». Також потребують серйозної реконструкції митні пости «Лужанка», «Вилок» і «Дяково». Мушу сказати: як тільки кошти надійдуть, ми одразу готові «запустити» їх у роботу. Хоча номер 1 у списку — реконструкція найпотужнішого на українсько-словацькому кордоні пасажирського напрямку митного поста «Ужгород». Технічна документація, проекти — уся попе-

редня робота, що залежала від нас, проведена. Черга за коштами, які, я переконаний, надійдуть! Зустрічі на місцевих підприємствах, Громадська рада при митниці — це вдалий піар-хід чи щось інше? ОП: Взагалі спілкування із керівництвом підприємств, які відіграють надзвичайно важливу роль у формування бюджету регіону, створюють нові робочі місця, є дуже корисним для керівництва митниці.

Іва Н рОМа Нюк: «З усією відповідальністю Заяв ляю: співпраця Митниці і З переві Зника Ми Може стати прикладо М для роботи по всі М напря Мка М. д уМаю, ци М ска Зано усе!». З одного боку, ми вивчаємо ті моменти, у яких можемо сприяти їхній роботі. З іншого боку, ми отримуємо своєрідний індикативний показник для прогнозування надходжень, на які ми можемо розраховувати. І результат очевидний: на кінець місяця ми отримуємо похибку в прогнозах усього на 1,5-2 відсотки, а отже — ми не «малюємо» нереальні плани. І наша співпраця заснована на такому принципі: не бізнес — для митниці, а митниця — для розвитку бізнесу.

Вікторія Сенгетовська, Чопська митниця

регіон

сонячна енергетика збагачує економіку подільського краю в останні роки у зв’язку із загостренням енергетичних проблем та свідомою необхідністю енергозбереження у всьому світі все більше уваги приділяється використанню відновлюваної енергії. За регенеративними джерелами енергії — наше майбутнє.

они чисті, безпечні для клімату і практично невичерпні. Широке використання регенеративних носіїв енергії та використання безпечних для довкілля енергетичних технологій є суттєвим внеском до стабільного розвитку як держави в цілому, так і благополуччя її громадян. Одне з найпомітніших місць серед альтернативних джерел енергозбереження займає сонячна енергетика. На сьогодні в Україні активно розвиваються технології використання запасів сонячної енергії. Не є виключенням і Хмельниччина.

хмельниччина долучається до новітніх технологій

Влада Подільського краю зацікавлена у розвитку сонячної енергетики на території області. Хмельниччина відкрита для співпраці та гарантує іноземним інвесторам захищеність бізнесу. Нещодавно було створено підприємство «Екотехнік Україна», установчий фонд якого є 98% іноземна інвестиція. Зазначене підприємство виступає генеральним підрядником чеського підприємства «Ekotechnik Grop» усіх будівництв сонячних електростанцій в Україні. Будівництва заплановані в 7 областях нашої держави, зокрема, у Київській, Житомирській, Чернівецькій, Вінницькій, Запоріжській, Закарпатській, Дніпропетровській. Також на території Хмельницької області підприємством «Ekotechnik

Grop» планується будівництво до 30 сонячних електростанцій. Так нещодавно в селі Ясенівка Ярмолинецького району, в співпраці з чеськими партнерами, введений в тестовий режим першу в області сонячну електростанцію «Екотехнік Ярмолинці». Зараз на електростанції ведуться планові роботи. Керівництво підприємства «Екотехнік Ярмолинці» планує введення в дію першої частини зазначеної електростанції уже до кінця поточного року, а будівництво та запуск другої частини заплановано на 2013 рік.

Зрозуміло, що від підтримки альтернативної енергетики виграють не лише користувачі, а й держава — енергія сонця має ключове значення для зменшення енергетичної залежності України. Хмельниччина, в свою чергу, має значний потенціал у зазначеній сфері. Найголовніше те, що керівництво Подільського краю зацікавлене в успішності даного проекту, а це дає впевненість іноземним інвесторам у залученні коштів на проектування та будівництво сонячних електростанцій, здійснення проектних розробок, поставку сучасних високоефективних технологій та обладнання для реалізації програм для співробітництва.

Людмила Сиско,

Хмельницька митниця

хмельницька митниця — учасник процесу впровадження сонячної енергетики в Україні

Обладнання для будівництва зазначене підприємство ввозить з країн Євросоюзу. Митне оформлення здійснюється на митному посту «Хмельницький-центральний» Хмельницької митниці. З початку поточного року було ввезено обладнання на суму близько 700 тис. євро та сплачено до державної скарбниці 838 тис. грн. митних платежів. В наступному році підприємство планує збільшити обсяги виробництва втричі. На разі на підприємстві задіяні 30 працівників. А це, в свою чергу , є суттєвим кроком у вирішенні питання забезпечення робочими місцями жителів як міста, так і області відповідно.

| МИТНИЦЯ • № 96 2012

регіон

сильні митники — гордість хмельниччини Заступник начальника оперативного відділу сбк та пМп євгеній носов та старший інспектор митного поста «хмельницький-центральний» станіслав черевков поряд із щоденними основними завданнями з наповнення державної скарбниці та ефективного здійснення митних процедур свій вільний час присвячують спорту.

євгеній Носов (ліворуч) під час відкритого турніру з армспорту

армспорт — спорт для справжніх чоловіків

Євгеній Носов із захопленням займається арм-рестлінгом. Тренується під керуванням президента Хмельницької обласної федерації армспорту Олега Андреєва в спортивному комплексі заводу «Новатор». Євгеній говорить, що головне, що потрібно у цьому спорті — це сила, спритність і витривалість: якості, властиві будь-якому справжньому чоловікові. Займатися спортом Женя Носов почав ще у шкільному віці. І встиг спробувати себе у декількох видах. Був призером чемпіонату України з лижних гонок. Окремими й яскравими в дитячих спогадах залишились спортивні збори, які проходили в мальовничих Уральських горах біля Челябінська та Пермі. Також юний спортсмен із захопленням займався легкою атлетикою, був призером та переможцем на шкільних районних та обласних спортивних олімпіадах. Залишивши шкільну парту, Євгеній Сергійович вступив до Сумського військового інституту артилерії, де продовжив свій спортивний шлях. Неодноразово був чемпіоном та призером з таких видів спорту, як армспорт, військове багатоборство та гірьовий спорт. Був членом збірної команди інституту. Виконавши встановлені нормативи, став кандидатом в майстри спорту з військового бага-

МИТНИЦЯ • № 96 2012 |

тоборства та гірьового спорту. Свій трудовий шлях митника Євгеній розпочав на митному посту «Бачівськ» Глухівській митниці. Своїм хобі продовжував займатися у вільний від роботи час. В 2004 році став чемпіоном ДМСУ з гірьового спорту. З того часу входить до складу збірної команди з гірьового спорту Держмитслужби України. Наразі Євгеній Носов— наш колега, працює у Хмельницькій митниці. Хоча вільного часу у нього не і так багато, він знаходить хвилини для свого багатогранного спортивного таланту. Бере участь в обласних та всеукраїнських змаганнях. Нещодавно у вінницькому спортивному клубі «Нокаут» пройшов відкритий турнір з армспорту. На змагання приїхало близько 80 спортсменів з різних куточків України, які змагалися у чотирьох вагових категоріях —70, 80, 95, понад 95 кг . Поєдинки проходили дуже швидко, деякі тривали лічені секунди. Учасники з неабиякою спритністю заламували руки суперникам і брали як не силою, то спритністю. На турнірі в нелегкій боротьбі Євгеній Носов у ваговій категорії 95 кг виборов срібну медаль.

прихильник східного бойового мистецтва

Гордістю нашої митниці є також ще один митник-спортсмен Станіслав Черевков. У 16-річному віці Станіслав Вікторович почав займатися карате-шотокан. Синяки та гулі не лякали юного спортсмена, і він неодноразово був призером у шкільних спортивних олімпіадах. Будучи студентом технологічного університету «Поділля», Станіслав знаходив час для улюбленого хобі та був чемпіоном і призером обласних змагань з цього виду спорту. На Хмельницькій митниці Станіслав Вікторович почав працювати з 1997 року. Обставини життя склалися так, що тривалий час не займався улюбленим єдиноборством. Багато спортсменів після довгої перерви уже більше не повертаються у спорт. А Станіслав Вікторович з 2009 року почав наполегливо

займатися іншим видом карате — кіокушинкай, яке є більш жорстким видом цього бойового мистецтва. Займається під керуванням заслуженого тренера України Івана Шимкова. Як відомо, наполеглива праця завжди дає втішний і плідний результат. Нещодавно Станіслав Вікторович брав участь в міжнародному турнірі «WATEROORT CUP», який проходив у Нідерландах. У змаганнях брали участь спортсмени із 14 країн. У ваговій категорії понад 80 кг виступало 12 учасників. В нелегких боях Станіслав Вікторович виборов срібло і підняв Україну на 2-е місце, пропустивши вперед нідерландця. Назавжди запам’ятав, як гордо билось серце, коли у залі змагань звучав гімн України. Наразі Станіслав Черевков присвячує вільний час постійним тренуванням, адже попереду черговий міжнародний турнір. Дуже приємно, що спортсменимитники Хмельниччини не збираються зупинятися на досягнутому, а планують і надалі вдосконалюватися для майбутніх перемог.

Людмила Сиско,

Хмельницька митниця

митна наука

Наукове забезпечення діяльності української митниці: зроблено черговий крок сучасна наука — це сфера суспільної діяльності, основним призначенням якої є узагальнення та систематизація знань про об’єктивну реальність. приклад економічно розвинених держав світу свідчить, що успіх в їх розвитку нерозривно пов’язаний із ефективним використанням наукового потенціалу в усіх сферах діяльності — економіці та техніці, фінансах і управлінні, освіті та культурі.

озуміючи важливість наукового забезпечення діяльності митної служби України, Держмитслужба у вересні 2008 року на базі Київського центру підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів створила Державний науководослідний інститут митної справи (ДНДІМС) — на сьогоднішній день єдину в митній службі України науково-дослідну установу, предметом діяльності якої є проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень з питань концептуального аналізу стану та перспектив розвитку митної політики, теоретичних засад митної безпеки та організаційно-економічного механізму їх забезпечення. Не дивлячись на відносно юний вік, ДНДІМС поступово стає осередком митної науки, центром тяжіння для науковців та практиків, які займаються науковими дослідженнями у сфері митної справи, важливою складовою митної служби України. Результати діяльності інституту активно реалізуються у практичній діяльності української митниці, сприяючи підвищенню фіскальних, регулюючих, управлінських, освітніх аспектів її діяльності та стаючи запорукою у досягненні запланованих результатів. В основу діяльності ДНДІМС покладено проведення прикладних досліджень на замовлення Держмитслужби на основі Тематичного плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Державної митної служби України, що формується Науковою радою Держмитслужби України та затверджується наказом Голови Служби. Для приймання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт було сформовано представницькі

комісії Держмитслужби України, до складу яких увійшли директори департаментів та начальники управлінь, їх заступники, керівники відділів та секторів, провідні фахівці Держмитслужби. Загальне керівництво роботою комісій було покладено на Голову Наукової ради Держмитслужби, доктора економічних наук Павла Пашка. Структурні підрозділи Служби здійснили аналіз виконання робіт та надали висновки й рекомендації щодо впровадження їх результатів. На розгляд комісій було запропоновано 15 звітів з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, які виконувалися Державним науководослідним інститутом митної справи. Процедура захисту наукових робіт передбачала виступ наукового керівника або відповідального виконавця НДДКР, виступи опонентів – фахівців від профільних департаментів та управлінь, а також обговорення роботи присутніми науковцями та практиками у формі наукового дискурсу.

працює приймальна комісія

результати наукових досліджень мають практичний ефект

Серед найбільш вагомих напрямків проведених досліджень варто виокремити питання протидії контрабанді в контексті розробки проекту нової автоматизованої системи підготовки та прийняття рішень; розвитку системи управління ризиками у напрямі її застосування у пунктах пропуску; формування системи митного аудиту, удосконалення розвитку персоналу в митній службі; участі громадськості в управлінні митною справою. Жваву науково-практичну дискусію викликав захист звіту із НДР «Розробка методичного, апаратного та програмного забезпечення системи ідентифікації культурних цінностей для реєстрації та контролю при переміщенні їх через митний кордон України» (науковий керівник, д.філолог.н., проф. Ольга Калашникова), у межах якої було розроблено нову класифікацію культурних цінностей та передбачено інтеграцію | МИТНИЦЯ • № 96 2012

митна наука

Так виглядатиме одна із статей Митної енциклопедії України

Системи реєстрації культурних цінностей в межах ЄАІС Держмитслужби до Бази даних про контрабанду та порушення митних правил. Присутні на захисті НДР науковці та практики відмітили велику перспективу вказаного дослідження у контексті запобігання контрабанді культурних цінностей та висловили думку, що розроблюваний у межах роботи програмно-інформаційний комплекс не має аналогів в Україні та може використовуватися не тільки митними органами, але й Міністерством внутрішніх справ, Міністерством культури, Службою безпеки України, Державною прикордонною службою України. Увагу присутніх привернула і НДР «Розбудова митної справи України: витоки, реалії, перехід до сталого розвитку» (науковий керівник д.е.н., Іван Бережнюк, загальна редакція д.е.н. Павло Пашко), науковим результатом якої повинно стати написання кількатомної Митної енциклопедії України.

Розуміючи важливість результатів цієї роботи для подальшого розвитку митної служби, формування митної ідеології, митних традицій науковцями та присутніми на захисті фахівцями було зроблено чимало конструктивних пропозицій до форми та змісту майбутнього джерела митних знань. Наукові розробки виконавців НДР та ДКР впроваджуються у практичну діяльність митних органів України, стають у великій нагоді студентам вищих навчальних закладів, що готують фахівців для митної служби, сприяють підвищенню професійного рівня митників в процесі їх перепідготовки, формують історичний літопис становлення української митниці.

Ольга Нагорічна Олександр Фрадинський, ДНДІМС

Мистецтво — це «Я», наука — це «Ми» (Клод Бернар)

результати наукових робіт мають прикладне значення для митної галузі

МИТНИЦЯ • № 96 2012 |

Наукові дослідження проводилися на замовлення Держмитслужби

кінологічна служба

кінолог на службі і вдома сергію ч ерпакову дуже пощастило з роботою. адже кожна людина мріє, щоб його захоплення та робота якщо б і не поєднувались, але хоча би існували паралельно без загроз одне для одного. він не одразу дійшов такого висновку. й ого служба в рядах митних органів почалась ще в 1995 році та завжди була пов’язана з кордоном у повітряному пункті пропуску «Запоріжжя-аеропорт». у 2011 році д ержмитслужба збільшила кількість своїх кінологічних команд. в Запорізькій митниці, зокрема, їх кількість зросла з однієї на митному посту «бердянськ» до чотирьох для роботи на всіх митних постах області.

ому в травні 2011 року Сергій Юрійович, недовго роздумуючи, пішов за покликанням серця та вступив у доблесні ряди кінологічної служби в Запорізькій митниці. Для виконання завдань, поставлених Державою у Сергія Черпакова було все — бажання працювати, досвід спілкування та виховання собак та любов до чотирилапих друзів. Не стало перешкодою для нього те, що вдома мешкають ще двоє чудових улюбленця: такса Італіка та бульмастиф Аліта. Залишалося обрати тільки надійного напарника, а точніше чорно-білу напарницю, російського спанієля Венеру або просто Вікі.

Про цю дружну кінологічну команду Запорізької митниці — в нашому інтерв’ю з Сергієм Черпаковим, начальником відділу боротьби з незаконним обертом наркотиків та зброї служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Запорізької митниці. Олександра Романенко: Коли почалось Ваше захоплення собаками? Сергій Черпаков: Я ще з дитинства дуже хотів мати собаку, але така можливість з’явилась тільки тоді, коли я став жити окремо від батьків, тобто років з 20. З тих пір я не уявляю себе без собак.

ОР: Розкажіть про свою напарницю по службі? СЧ: Вікі — моя колега та надійний товариш, їй вже 1 рік 10 міс. Вікі спеціалізується на пошуку наркотиків в аеропорту. Хоча її часто залучають і для роботи в Бердянському порту і на терміналі «Запоріжжя-центральний». Ми разом ходимо на роботу, разом додому. Коли вона приходить додому після насиченого робочого дня, то вона всім видом показує свою значимість, мовляв, годувальниця родини прийшла, тобто вона розуміє, що ходить на службу, як і її хазяїн. | МИТНИЦЯ • № 96 2012

кінологічна служба

сергій Черпаков із напарницею на курсах підвищення кваліфікації

ОР: На чому основане навчання службових собак митниці при пошуку наркотиків? СЧ: Мене дуже засмучують розповіді про собак-наркоманів. Існує таке загальне помилкове уявлення. Аби визначити, чи годиться собака для роботи на митниці, її тестують. У собаки має бути природжене бажання гри — на цьому принципі засновано навчання собаки по пошуку наркотичних речовин. Собака з кінологічної служби не має бути агресивним і боятися скупчення людей, різких звуків і руху транспорту. До речі, митні собаки працюють не за ласощі. Головна винагорода для них — увага господаря-напарника. Для тварини пошук предмету перетворюється на забаву. Пес знає: якщо виявить предмет з «правильним» запахом — йому дадуть улюблену іграшку, якою можна усмак пограти з господарем. ОР: Як проходить навчання Вікі? СЧ: Ми з нею постійно підвищуємо кваліфікацію завдяки курсам, які проводяться на базі Хмельницького центру підвищення кваліфікації, перепідготовки кадрів та кінології. У листопаді 2011 ми пройшли підготовку по пошуку наркотиків рослинного походження, у жовтні цього року — по напівсинтетичних, де успішно здали іспити. Вікі гарно показала себе на останніх курсах, продемонструвавши досить високий рівень слухняності та витримки. Для мене дуже приємним було те, що при складанні іспиту, отримавши практичне завдання, вона дуже гарно з ним

справилась. Нам прийшлося лізти на цистерну у пошуках контрабанди, а це для спанієля з його невеличкими розмірами, повірте, не зовсім зручно. Ми з нею побували в різних містах Дніпропетровськ, Ямпіль, Чоп, де брали участь у різних змаганнях. Призові місця поки що не займали, але гадаю, все в наших руках. Кожні вихідні ми відвідуємо тренувальний майданчик в нашому місті, на роботі проводимо заняття із застосуванням диференційної дошки та ніколи не упускаємо випадку зайвий раз потренуватися з її улюбленою іграшкою.

кінологічні команди Запорізької митниці

ОР: Розкажіть про успіхи Вікі... СЧ: Особи, що провозять заборонені наркотичні засоби, намагаються заховати їх або знищити запах (використовують для цього одеколон, перець і так далі). Але все марно: Вікі все одно виявляє наркотики. І не лише наркотики, але й ліки, що містять наркотичні речовини. Вона допомогала при виявленні наркотиків, які знайшли на мальтійському судні, яке прибуло в Бердянський морський торговельний порт. Коли в кишені одної з робочих сини розділяють курток був знайдений дивний паку- захоплення батька нок з темною речовиною, Вікі однозначно підтвердила приналежність речовини до наркотичного засобу. В аеропорту вона оглядає багаж пасажирів та нерідкими є випадки, коли вона виявляє психотропні таблетки, які пасажири перевозять з собою, найчастіше з причин незнання митних правил. Так, з початку року в пункті пропуску «Запоріжжя», що знаходиться в аеропорту, було виявлено

близько двох сотень пігулок медпрепаратів, які містили психотропні речовини (феназепам тофізопам). До речі, вона спеціаліст не тільки з пошуку наркотиків, а ще й речей її господарей. Так вона допомогла знайти загублені серед густої трави ключі. ОР: Є різниця в тому, як поводиться Вікі на роботі та вдома? СЧ: Звичайно, Вікі розуміє та розмежовує роботу та час відпочинку. На роботі, вона зібрана та зосереджена. Вдома — вона розслаблена та іноді бешкетна. Дома в нас організувалась чотиринога банда з улюбленців, в яку, до речі, входить ще й кіт. Разом вони спроможні на деякі речі, які їм зовсім не личать. Так, наприклад, вони змушують кота красти для них їжу на кухні. ОР: Які у Вас плани на майбутнє? Ми плануємо прийняти участь у змаганнях, що будуть проходити між кінологічними командами митниць у 2013 році, але спочатку нам треба одержати перемогу на місцевому рівні.

Олександра Романенко, Запорізька митниця

У службі боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Запорізької митниці працює чотири кінологічні команди, в складі яких інспектори-кінологи та спанієлі. Порода цих собак митниками була обрана саме тому, що їх відзнакою є чутливий нюх, що підтверджується дослівним перекладом назви породи (spy — стежити, и nail — хватати). До того ж їм притаманні витривалість, енергійність та наполегливість, що так необхідні при проведенні митного огляду.

МИТНИЦЯ • № 96 2012 |

кінологічна служба

в російській митній академії зібралися кінологи 5 країн сНД інститут правоохоронної діяльності російської митної академії на базі центральної митниці (кінологічного центру фМс росії) провів перші Міжнародні курси підвищення кваліфікації фахівців-кінологів митних служб країн-учасниць комітету голів правоохоронних підрозділів керівників митних служб снд . Кінологи з Білорусі, Росії, України, Киргизстану та Азербайджану протягом 2 тижнів опановували основи організації кінологічного забезпечення правоохоронної діяльності митних органів. Один із п’яти представників від України — начальник відділу кінологічного забезпечення служби боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил Південної митниці Ігор Слівінський. У програмі семінару особлива увага приділялась аспектам міжнародного правового законодавства та нормативного регулювання митних органів на прикладі різних держав, ролі Всесвітньої митної організації як експерта митної справи та актуальним питанням відомчого нормативно-правового регулювання кінологічної діяльності країн СНД. Учасники семінару також взяли участь в міжнародній науково-практичній конференції на тему «Актуальні проблеми взаємодії митних органів Російської Федерації з іншими правоохоронними органами з питань протидії корупції», яку проводила Російська митна академія.

На теренах колишнього Радянського Союзу історія кінологічних служб веде свій відлік з відкриття в 1909 році у Санкт-Петербурзі розплідника поліцейських розшукових собак.

Повноправними партнерами митників собаки стали сім десятиліть потому, на зорі боротьби з наркоторгівлею — в кінці 1980-их років.

Зазвичай, зустрічі досвідчених спеціалістів-практиків — це і цікаво, і корисно. Адже, як відомо, довершеність не знає ні обмежень, ні перешкод. Природно, що відвідування аеропорту «Шереметьєво» та знайомство з роботою кінологічного підрозділу «повітряної брами» Росії стало родзинкою курсів.

кінологам митниць сНД є чим поділитися з колегами

«Контрабанда не визнає ні законів, ні кордонів. Це транснаціональне явище, боротьба з яким потребує спільних зусиль. Саме тому досвід колег із московського аеропорту є таким цікавим і цінним для кожного з нас», — переконаний Ігор Слівінський. Спеціалісти стверджують, що саме служба собак на митниці є вищим пілотажем кінологічної підготовки. На відміну, скажімо, від міліцейської собаки, чотириногому помічнику митника треба не просто обшукати приміщення чи відшукати конкретну людину, а за дуже обмежений час (як наприклад, під час відльоту чи при-

льоту в аеропорту) перевірити 200300 валіз і виявити небезпечний засіб серед розмаїття екзотичних і різких запахів. Ніс собаки залишається найчутливішим «приладом» для розпізнавання запахів і в епоху шаленого розвитку технологій. Тварина може виявити навіть одну молекулу речовини в літрі повітря, а її нюхова пам’ять здатна зберігати до тисячі запахів, при цьому розрізняючи найдрібніші їх нюанси. Вчені давно працюють над «штучним носом собаки», але їх спроби поки що не увінчалися успіхом. На сьогоднішній день аналогів живих детекторів немає. «Проте навіть, коли науковий геній створить такий «ніс», він ніколи не стане митнику ні напарником, ні другом», — переконаний кінолог з Одеси. Ці переконання розділяють його колеги – учасники курсів, які повернулися до своїх чотирилапих улюбленців, збагачені досвідом та сповнені новими планами.

Олена Гусєва,

Південна митниця

| МИТНИЦЯ • № 96 2012

з незвичного ракурсу

Знайома незнайомка

спроба психологічного портрету «контрабандисти» (Джордж Морланд)

вона стара як світ, і вічно юна. останній ребрендінг відбувся в італії, коли особа отримала звучне для слов’янського вуха ім’я — контрабанда. вона непередбачувана. Мінлива і спокуслива, як гарна жінка. викликає звикання і провокує проблеми. літопис протистояння їй сягає тисячоліть та рясніє вражаючими фактами, легендарними особистостями і курйозами. вона є соціальне зло, від якого потерпає світова економіка, людське здоров’я та калічаться долі. про контрабанду зазвичай говорять мовою цифр та в жанрі репортажу або резонансних розслідувань. це не просто явище. це живий, мінливий, гнучкий і дуже чутливий до будь-яких змін в економіці організм. Споконвіку контроль за міжнародною торгівлею був одним із суттєвих джерел поповнення державної скарбниці. Оглядати товари, що ввозяться, та обкладати їх митом почали ще за часів стародавнього Вавілону. Саме тоді, у ІІ тис. до н.е., як стверджують вчені, і з’явилася на світ побічна донька митних зборів — контрабанда. Природно, що першим митним порушенням стало ухилення від сплати податків. На теренах України поняття мита як платні за провіз товарів теритоМИТНИЦЯ • № 96 2012 |

рією держави з’явилося за часів Київської Русі. Джерела свідчать, що правові заходи протидії контрабанді було вжито в ХІІІ столітті, а відповідальність за контрабанду як за самостійне правопорушення з’явилася, коли XVII століття добігало кінця.

під флером романтики

Як відомо, одним із перших митників був Матвій, який збирав податки для імперського Риму, а згодом став апостолом-євангелістом. Ім’я

першого контрабандиста історія, на жаль, не зберегла. Цю прогалину надміру надолужили література та кінематограф. Саме мистецтву контрабанда завдячує флером очарування, суспільної привабливості та інтригуючого захоплення. Такі собі браві солдати, лицарі без страху і докору, романтики з великої дороги. Про контрабандистів написано багато творів. І майже всі автори ставляться до них із симпатією та захватом.

з незвичного ракурсу

«І навіщо було долі кинути мене в мирне коло чесних контрабандистів!?», — пише Лермонтов у відомій кожному з шкільної програми «Тамані», бідкаючись, що «стривожив їх спокій». Хоча з точки зору здорового глузду «чесний контрабандист» такий же нонсенс як, наприклад, «зрячий сліпий». Народжена пером Бабеля пішла у літературне безсмертя Любка Козак, власниця заїжджого двору і шинку, який став центром таємних угод контрабандистів Одеси. Її прототипом стала королева одеської контрабанди Любка Шерман з Мельницької вулиці. Завдяки Остапу Бендеру Ільфа і Петрова світу стало відомо, що саме на Малій Арнаутській виготовлялися підробки світових брендів. Дійсно за часів НЕПу Нафталій Френкель створив справжню імперію контрабанди та став королем контрафакту: на Малій Арнаутській він організував виробництво товарів з марками кращих магазинів Європи. Від шовкових панчох до дорогоцінностей і валюти всіх країн світу перевозили кораблі його флотилії, які курсували між портами Румунії, Туреччини та Росії. Радянський кінематограф радикально змінив у мистецтві вектор контрабандної привабливості. І в «Росії молодій», і в «Білому сонці пустелі» герої першого плану — «государеві люди», для яких інтереси вітчизни і честь мундиру понад усе. А контрабанда — соціальне зло і злочин.

«Торговці без законів» крізь призму психології

Науковці, починаючи від засновника кримінально-антропологічної психології Чезаре Ломброзо до сучасних психологів-криміналістів, одностайні в тому, що контрабандистам притаманні ознаки психології злочинця. Як свідчить судова практика, контрабанда належить до розряду так званих «чоловічих злочинів». Проте останнім часом має місце тенденція в бік збільшення кількості осіб жіночої статі, які вчиняють контрабанду. При цьому характерною є спеціалізація контрабандистів за статевою ознакою: жінки віддають перевагу контрабанді ювелірних виробів, валюти та наркотиків у місцях, що утруднюють їх виявлення: статевих органах, нижній білизні, сумочках, спеціально пристосованих панчохах, шпильках для волосся, одязі та взутті. Разом з тим дуже рідко зустрічаються випадки вчинення жінками контрабанди зброї, боєприпасів, радіоактивних, вибухових речовин, а також приховування з використанням виготовлених тайників, що більш харак-

Найпривабливіший контрабандист у мистецтві — ретт Батлєр («віднесені вітром») у виконанні кларка гейбла

терно для чоловіків. Для ефективної протидії науковцями створено так званий інформаційний портрет контрабандиста (ІПК). Це набір відомостей про особу контрабандиста — певний трафарет, що сприяє виявленню осіб, схильних до контрабанди. Згідно з розробленим ІПК важливе орієнтуюче значення мають такі ознаки, як стать, вік, освіта, місце проживання, робота, навчання, мета поїздки, а також психологічні особливості поведінки особи безпосередньо на момент здійснення митних формальностей на кордоні. Завершальними штрихами соціально-психологічний портрету сучасного «торговця без кордонів» є розмежування на епізодичного, ситуаційного і злісного контрабандиста. Разом з тим, для повноти уявлення про контрабанду не досить тільки соціально-психологічної природи основного фігуранта, треба перш за все, виявити причини, які її породжують.

Економіка чи генетика?

Переважна більшість економістів та психологів стверджують, що основну причину контрабанди слід шукати в економіці. Різниця в акцизах та вартості товарів в різних країнах, а також попит на заборонені предмети дають контрабандистам широкий простір та спонукають до дії. Таке обґрунтування спростовує

думку деяких вчених, які пояснюють це явище генетичною схильністю певних «незаконослухняних народів» до контрабандного промислу або тим, що контрабанда начебто притаманна загадковій слов’янській душі. Очевидним у глобалізованому світі є те, що контрабанда — це світова проблема, яка ігнорує кордони. Це вірус, який вражає, не зважаючи на національність, тому вакцина проти нього не потребує будь-яких особливих національних інгредієнтів. Як переконливо свідчить історія, навіть законослухняні англійці та американці про контрабанду знають далеко не з книжок. В Англії розквіт контрабанди припав на XVII–XVIII століття, коли на півдні країни сформувалася ціла контрабандистська культура зі своїми героями, легендами і звичаями. Навіть всесвітньо відомий економіст Адам Сміт підтримував вільну торгівлю і виправдовував контрабандистів законами природної справедливості, критикуючи сучасні йому закони. У США епоха сухого закону породила контрабанду, яка мала присмак пострілів і крові. Уряд виявився безсилим у двобої з контрабандним потоком спиртного. Питання було вирішено розчерком пера: після скасування сухого закону відпала і потреба в контрабанді алкогольних напоїв. Такий перебіг подій можна розглядати | МИТНИЦЯ • № 96 2012

з незвичного ракурсу

як варіант відповіді на питання: «Чи можна побороти контрабанду?»

Чи можна побороти контрабанду?

Як казали древні римляни, погана трава швидко росте. Засіяні зерна проросли бур’яном, у якого здерев’янів стовбур і який століттями паразитує на полі світової економіки. Маємо своєрідний парадокс: з одного боку економічні важелі провокують контрабанду, з іншого — саме економіка більше всього і потерпає від підстаркуватої леді, що має унікальну здатність до регенерації завдяки постійному підживленню попитом, який породжує пропозиції та множить лави охочих заробити легкі гроші. На думку прихильників «національної схильності» до контрабанди, різним народам у різній мірі притаманно бажання шалених грошей. Їх думка має право на слушність тільки з огляду на ментально-етичний аспект проблеми. Саме він, поряд з економічними та законодавчими важелями, набуває все більшої популярності у світі при вирішенні нагальних проблем. Дуже показовим є широка кампанія, організована світовими брендами, «Я ношу тільки справжнє!». На думку організаторів, все до банальності просто: люди принципово не купують підробок, тому їх виробництво стає збитковим. На кшталт цього пропонується боротьба з корупцією: ми не беремо і не даємо хабарів — корупція зникає як явище. У такий спосіб можна боротися і з контрабандою. Особливо з урахуванням того, що ореол романтичності контрабанди розгубився на численних історичних стежинах. Правда, привабливість контрабанди на ментальному рівні змінилася новим підходом, вкоріненим за радянських часів, коли було «все колгоспне, все моє»: у пересічного громадянина вкрасти — зло, а в держави можна. Хоча він теж поступово втрачає свої позиції. У нашому суспільстві контрабанда все одностайніше сприймається громадою як злочин, а контрабандист не герой, а злодій. Цьому сприяє і постійне зростання відрахувань Держмитслужбою України до бюджету, особливо у красномовному перекладі з мови цифр на мову соціальних виплат.

To be or not to be?

Контрабанда, яку називають позашлюбною донькою економіки, мало переймається тим, що вона шкодить закононародженому сину — бюджету. Проте протистояння їй дається дедалі важче: одвічна гра в перетягування МИТНИЦЯ • № 96 2012 |

«контрабандист» (а лександр Т. Франсія)

канату виснажує, а новим паросткам не дає вкорінитися запроваджена світовою спільнотою у цілому та Держмитслужбою зокрема низка заходів. Стрімко змінюється світовий митний простір, активізується міжнародна співпраця митних адміністрацій та інформаційний обмін, запроваджується електронна митниця, мінімізується людський фактор, широко застосовуються технічні засоби митного контролю та кінологічні команди, удосконалюється система управління аналізу ризиків та митного аудиту. Проте казати про занесення монстра до Червоної книги економіки зарано. Тим більше, що залишається відкритим питання «Красти чи не красти? Обманювати чи не обманювати?». Воно нагадує гамлетівське «Бути чи не бути?». Навіть зважаючи на те, що це питання етики, спроектоване життям в економічну площину, пояснювати контрабанду як професію малими статками, певно, так же цинічно, як вбивство чи пограбування банку. На це риторичне запитання кожен повинен відповісти сам. Проте, як радять психологи, перш, ніж оприлюднити свою відповідь, не зайве задуматись про оманливість самого обману: «Кого ви обманули та обікрали: митника, прикордонника, державу чи самого себе?!».

Іспанський контрабандист (французька школа, 1815 р.)

Олена Гусєва,

Південна митниця

минувШина

Михайло Грушевський — дослідник історії торгівельно-митних стосунків на Сході Європи

Михайло грушевський — видатний історик, письменник, один із фундаторів української науки, громадсько-політичний і державний діяч, голова центральної ради (1917–1918), засновник української історичної школи, творець новітньої концепції суспільної історії україни, над якою він працював усе життя і яку виклав у фундаментальній багатотомній праці «історія україни-русі».

уттєве значення надавав академік вивченню економічних, фінансових проблем і торговельно-митних стосунків в Україні та на Сході Європи, а також на південних рубежах нашого краю.

Дослідження у сфері торговельно-митної політики

Великий масив історичних досліджень Михайла Грушевського присвячено відтворенню розвитку економіки Руси, формуванню внутрішньої та зовнішньої торгівлі краю. У центрі його уваги — стосунки з Візантією, Хозарським каганатом, Молдовським князівством тощо. Історик подає поглиблений аналіз зв’язків українських земель з Заходом, Пів-

днем і Сходом, досліджує торговельні зв’язки Дніпровою та Дунайською дорогами, морські та суходільні шляхи в Південну Європу, Передню Азію та Новгород. Досліджуючи Х ст. і ситуацію у сфері торгівлі та податково-митної справи, Михайло Грушевський приходить до цілком слушного висновку: «початки київської державної організації були, поза сумнівом, тісно пов’язані з інтересами київської торгівлі, так як і пізніше державні інтереси тісно переплелися з торговельними, а купецький клас — з урядовим». «Сердцем, где сходились главные торговые артерии Восточной Европы и второстепенные дороги, — писав академік, — был Киев, одно из самых

старых культурных гнезд Европы»… Продовжуючи аналіз тогочасної торгівлі як «движучої сили» творення нових форм суспільного ладу у Подніпров’ї, Грушевський констатував, що «київська державна система Х віку може служити на поперти (підтримку) гадки, що власне інтереси торговельної потреби і рахунки Київського купецького патриціату послужило тою пружиною, що пустила в рух політичне житє Києва і його системи». Михайло Грушевський всебічно проаналізував грабіжницьку торговельно-митну систему королівської Польщі, яка завдавала величезних збитків українському купецтву. Він говорив: «Система примусових | МИТНИЦЯ • № 96 2012

минувШина

доріг, примусових станцій, складів заковували торгівлю в мертву вікову систему комунікації, розвивали комунікаційний рух до мінімума, забиваючи животворящого Духа промисла й торгівлі — своДо збору данини, мита та забезбідну конкуренцію». На купепечення торговельних зносин цтво тиснула й надзвичайно київські володарі залучали розвинена й до абсурду довекняжу дружину й «саджали своїх дена «система митних і тормужів» — митників, намісників, говельних оплат. Крім оплат «старців графських». З інших пограничних були мита внулітописних джерел відомо, що трішні, державні й приватні. охороною державних кордонів Далі, такі оплати як мостове, і митною справою займалися гребельне, перевізне, пашне також славетні богатирі-лицарі й ін. І ріжнородні ринкові поІлля Муромець, Добриня Микибори – торгове, ярмаркове, тич та Олексій Попович. помірне, штуковане, сохачне Суттєве місце в європейі т.п. Деякі з них опиралися ській торгівлі України займали на правительственних привізерно, риба, мед, віск, шкіра, легіях, далеко більше – на навовна, худоба в першу чергу, дужиттях державців і дідичів воли і особливо лісотовари. тих околиць, через які йшли торговельні дороги”. Між іншим, своє обурення негідною поведінкою королівської челяді у тому числі й серед митних службовців, висловлював гетьман Пилип Орлик. «Орендарі і їхні підлеглі нехай стягають мито до військової скарбниці з ввозу і вивозу лише певних товарів і лише в точно визначеному універсалами розмірі, не вимагаючи від купців нічого зайвого і не чинячи ані найменшого здирства вірним убогим людям», — писав він. Михайло Грушевський ґрунтовно досліджує ситуацію в Україні у період XVІ–XVІІІ ст. Він розглядає осно-

МИТНИЦЯ • № 96 2012 |

вні напрями торговельних операцій та особливості транзиту, співвідношення експорта/імпорта, види товарів. Грушевський вивчає тогочасну митну й торговельну системи, порядок і умови стягнення мита в Польші, Угорщині, Молдові, характеризує деяких українських та іноземних купців, які займалися зовнішньою торгівлею. Академік звертав серйозну увагу на масове вирублення й винищення польською шляхтою вікових лісів — споконвічного природного багатства України. Лісові товари — щогловий та будівельний ліс, бруси, дошки, попіл та ін. за солідні кошти через Гданський порт відправилися в Англію, Голландію, Францію.

У керма Центральної ради

Очоливши Українську Центральну Раду, Михайло Грушевський надавав великого значення справі організації та впорядкування фінансів, банківської та податково-митної системи молодої держави. Вже у грудні 1917 р. Рада приймає рішення щодо друкування паперових українських грошей — карбованців. При цьому один карбованець мав бути забезпечений 17,424 долями щирого золота. В Україні організовується Державний скарб, казначейство, відкриваються інші фінансові установи. Під керівництвом Грушевського формується новий державний фіскальний апарат. З організацією у складі Генерального Секретаріату (Уряду України) Генерального секретарства фінансів в структурі останнього ство-

рюється департамент митних зборів, якому доручається керівництво митною справою по всьому периметру державного кордону України. Разом з ним при Генеральному Секретаріаті організовується Комісійна рада з питань формування митної системи УНР. Об’єктивно оцінивши ситуацію, що склалася у прикордонні та з метою забезпечення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через кордон, рішенням Комісійної ради вздовж західного кордону держави — в Раздвилові, Гусятині, Збаражі, Новоселиці створюються митниці. Дещо пізніше митні установи організовуються вздовж північного та північно-східного кордону держави. В системі збройних сил Республіки формується прикордонна варта. З метою підтримання правопорядку, охорони державного кордону і боротьби з контрабандою створюється один з найкращих, мобільних підрозділів УНР — Запорозька дивізія, частина якої у квітні 1918 р. була передислокована в Крим для охорони морського кордону держави, портів і протидії митним правопорушенням. Перший президент України і керівництво Уряду планували й інші ефективні заходи зі зміцнення державного кордону, вдосконалення діяльності митниць і подолання контрабанди. Але втілити ці плани у життя, на жаль, не судилося.

Сергій Трусов, Климентій Гальський, Київ

знімаючи мундир

Не працею єдиною гадаю, що не помилюся, якщо скажу що серед митників по всій україні знайдеться чимало таких, які мають певні захоплення. а чи багато таких, які не просто приділяють час улюбленим заняттям, а займаються цим із повною віддачею? Звісно, що таких буде значно менше. ч и то фокус уваги спрямований на виконання службових обов’язків, чи інші життєві обставини змушують людей покинути свої уподобання.

собисто я пишаюся тими людьми, які не зважаючи на завантаженість, продовжують приділяти велику увагу своїм захопленням і більше того — займатися ними на професійному рівні, розвиватися й випробовувати свої сили у змаганнях. Саме про таких людей буде йти мова. Ні для кого не секрет, що у Держмитслужбі час від часу проводяться різноманітні спортивні змагання. Митники беруть активні участь у спортивних подіях, які проводяться серед працівників центральних органів виконавчої влади України. У жовтні цього року команда Держмитслужби зайняла почесне третє місце у футбольних змаганнях. А чи багато з вас знають, що працівники митних органів Київського регіону представляють Держмитслужбу на футбольній арені Бізнес Ліги у Києві і з 2003 року? Саме так проводить свої вихідні наша футбольна команда.

вболіваймо за наших!

Бізнес Ліга створена для тих, хто не уявляє свого життя без футболу, для кого спорт не став справою всього життя, але все ж таки залишається вагомою та невід’ємною його частиною.

Цього року Бізнес Ліга проводить 15 турнір, що робить цей сезон особливим. Змагання чемпіонату проходять щороку з жовтня до березня у спортивних залах Збройних сил України. Команди, які беруть участь у чемпіонаті, здебільшого представляють підприємства України, міжнародні компанії та організації. Цього разу команда Держмитслужби зійшлася у запеклому поєдинку із командою-переможцем попереднього чемпіонату «Нова пошта 2». Цей матч наша команда закінчила із рахунком 1:1. Варто зазначити, що до цього матчу команда «Нова пошта 2» йшла переможною ходою, але зустріла гідного суперника. Азарт, жага до перемоги та спортивних звершень додали нашим колегам сили у боротьбі. Нашу команду представляють працівники центрального апарату, Департаменту аналітичної роботи, аналізу та управління ризиками, Моніторингового центру (Департамент боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями), Автотранспортного митного господарства та Київської регіональної митниці. Усі, хто любить футбол та вболіває за нашу команду, може не тільки слідкувати за перебігом чемпіонату на сайті Бізнес Ліги, а й особисто підтримувати гравців під час матчів. Приємно визнавати, що професія «митник», окрім щоденного виконання посадових обов’язків, має безліч інших граней і кожен обирає свою, чи то спортивну, чи то творчу, а інколи і наукову. Тож розвивайте свої вміння, приділяйте увагу уподобанням. Майте сміливість заявити про себе, адже саме це є найдорожчим та дає сили й натхнення жити та працювати. А нашій команді хочу побажати наснаги, сил та підкорення спортивних висот!

Катерина Воронкова, Прес-служба ДМСУ

Особливість Бізнес Ліги у тому, що це просто об’єднання і не просто змагання. Матчі Ліги судять професійні судді, які судять футбольні чемпіонати, наприклад матчі Прем’єр-ліги.

| МИТНИЦЯ • № 96 2012

українські митники-баскетболісти привезли з угорщини бронзу

а міжнародному турнірі з баскетболу Київська регіональна митниця у складі збірної команди Державної митної служби України завоювала 3 місце. Наприкінці листопада в Угорщині (м. Сольнок) проходив регіональний міжнародний турнір з баскетболу, в якому взяли участь команди митників з Італії, Румунії, Хорватії, Угорщини та України. Нашій команді вдалося в запеклій та напруженій

боротьбі вибороти високе місце. Першими та другими відповідно стали команди Угорщини та Хорватії. Змагання тривали 4 дні. В вирішальній грі українським митникам випала нагода помірятись силами та вправністю з італійцями. Гра завершилась беззаперечною перемогою українців. Слід зазначити, що це перший такий турнір та, напевне, не останній. Такі змагання сприяють розвитку міжнародного співробітництва євро-

пейських держав, підвищенню іміджу України та популяризації спорту серед митників. До того ж, Європейська митна спортивна асоціація (ECSA), під егідою якої проходили змагання, на постійній основі організовує та проводить турніри з різних видів спорту.

Ольга Неділя,

Київська регіональна митниця

Інформаційний партнер

№11 (96) Офіційне видання Державної митної служби України, реєстраційне свідоцтво КВ № 6341 від 10 липня 2002 року

редакційна рада: Голова редакційної ради: Павло Пашко редакційна колегія: Сергій Трусов — редактор Олена Мочалова-Колесник, Лариса Янець Фото: Сергій Орлов, Олексій Вознюк, Олександр Алексєєв, Володимир Кратинов,

митни ЦЯ • № 11 (96) 2012 |

Деякі фотографії надані регіональними митницями, митницями, спеціалізованими митними установами та структурними підрозділами Держмитслужби України. Відповідальність за достовірність, добір та викладення інформації несе автор. Деякі фотографіі не є прямими ілюстраціями до опублікованих матеріалів. З питань розміщення реклами та передплати звертатися до: Видавництва ТОВ «Панорама», 03115, м. Київ А.Петрицького, 5/9, тел.: (044) 423-16-61, 450-06-80 E-mail: cusbroke@ukrpost.ua

верстка-дизайн: «РАВ», тел.: (044) 361-33-82, www.valko-agency.com.ua друк: ТОВ «ВТС ПРИНТ» н аклад: 200 примірників Передрук матеріалів — виключно за погодженням із Прес-службою ДМСУ тел. (044) 247-28-47