Бойові мечі by Watra

В оформленні видання використані роботи Йоста Aммана із «Frundsbergers Kriegsbuch» (1565) : cc.5-6, 8, 9, 42, 46, 55, 58 , 68; Петера Фльотнера (с.39) ілюстрації до роботи Альфреда Хаттона «Old Swordplay.» (1892): сс.11, 13, 70, 73 ; гравюри з доповіді Джілламо Каорсіні «Stabilimenta Rhodiorum Militium» (1496): сс.17-19.

Çì³ñò

6 17 27 39 53 65 68 71 72

Вступне слово Європейські бойові мечі Півтораручний меч Дворучний меч Кавалерійський меч (бастард) Заключне слово Примітки Перелік ілюстрацій Перелік використаної літератури

Âñòóïíå ñëîâî

ьогодні çàâäàííÿ çáðîºçíàâñòâà íå âè÷åðïóþòüñÿ êîìïëåêñíîþ àòðèáóö³ºþ îêðåìèõ ïðåäìåò³â îçáðîºííÿ. Áóäü-ÿêà ì³ë³òàðíà òåõíîëîã³ÿ ïîáóòóº â ïåâíèõ ³ñòîðè÷íèõ òà êóëüòóðíèõ óìîâàõ, ñåðåä òèõ ÷è ³íøèõ ëþäñüêèõ ñï³ëüíîò, âîíà çóìîâëåíà ñîö³àëüíèìè ³ ìåíòàëüíèìè îñîáëèâîñòÿìè êîðèñòóâà÷³â. Äîñë³äæåííÿ çâ’ÿçê³â ì³æ ëþäèíîþ ³ çáðîºþ òà ¿õ âçàºìíèõ âïëèâ³â ïåðåòâîðþº çáðîºçíàâñòâî ç âóçüêî ñïåö³àë³çîâàíî¿ äèñöèïë³íè, ùî áàëàíñóº íà ãðàí³ íàóêè ³ çíàâåöòâà, íà ïîòóæíèé ³íñòðóìåíò äëÿ êîìïëåêñíîãî âèâ÷åííÿ áàãàòüîõ ³ñòîðè÷íèõ ÿâèù òà ïðîöåñ³â. Îêðåìèé ñþæåò — êóëüòóðíå çíà÷åííÿ çáðî¿ ó ïåðåä ³íäóñòð³àëüíó åïîõó ªâðîïåéñüêîãî Çàõîäó, îñîáëèâî òèõ ¿¿ òèï³â, ÿê³ ââàæàëèñÿ øëÿõåòíèìè. Äî ïðèêëàäó, áóêâàëüíî êîæíå äîñë³äæåííÿ ÿïîíñüêîãî ìå÷à ì³ñòèòü çãàäêó ïðî òå, íàñê³ëüêè âèñîêî ö³íèâñÿ ³ ö³íèòüñÿ â³í ÿïîíöÿìè ÿê êóëüòóðíèé ñèìâîë. Àëå çíà÷íî ð³äøå íàòðàïëÿºìî íà äåêëàðàö³þ òîãî áåçïåðå÷íîãî ôàêòó, ùî ºâðîïåéñüêèé ðèöàðñüêèé ìå÷ äëÿ êóëüòóðè Ñåðåäíüîâ³÷íîãî Çàõîäó ìàâ ïîä³áíå çíà÷åííÿ. Âçàãàë³, çáðîÿ ïåðåä³íäóñòð³àëüíî¿ åïîõè êð³ì óòèë³òàðíî¿ ôóíêö³¿ åôåêòèâíî âáèâàòè, ìàëà áàãàòî ñóïóòí³õ, êîòð³ íå

вступне слово

Ôîòî ¹ 1 Óæãîðîäñüêèé çàìîê. Ôàñàä òà ãîëîâíèé âõ³ä çàìêîâîãî ïàëàöó. Ñïîðóäà ê³íöÿ XVI ñò.

вступне слово

òàê ëåãêî âèçíàòè äðóãîðÿäíèìè. Ñïðèéíÿòòÿ òîãî÷àñíîþ ëþäèíîþ â³éíè, ñìåðò³ ³ ñìåðò³ íà â³éí³ òàê ñàìî áóëî â³äì³ííèì â³ä òåïåð³øíüîãî. Ñó÷àñíà ïåðåñ³÷íà ëþäèíà ìàþ÷è ç öüîãî ïðèâîäó óñòàëåí³ ñâ³òîãëÿäí³ ñòåðåîòèïè, ñôîðìîâàí³, çäåá³ëüøîãî, ïîä³ÿìè ÕÕ ñò. ³ áóäó÷è çàêîíîäàâ÷î â³äëó÷åíà â³ä çáðî¿ ó ïîâñÿêäåííîìó æèòò³, ìàº ïåðåâàæíî íåãàòèâí³ àñîö³àö³¿ ñòîñîâíî íå¿. Îñîáëèâîñò³ ¿¿ ïðîåêòóâàííÿ, âèðîáíèöòâà, îá³ãó ³ çàñòîñóâàííÿ â ³íäóñòð³àëüíó åïîõó ëèøå ïîãëèáëþþòü öþ â³äðàçó, ³ íåáåçï³äñòàâíî. Ïðîòå ñåðåäíüîâ³÷íà ºâðîïåéñüêà ëþäèíà, îñîáëèâî øëÿõåòíà ³ ñâ³òñüêà, ìàëà äî çáðî¿ інше ñòàâëåííÿ. Ïî-ïåðøå, çáðîÿ äëÿ øëÿõòè÷à áóëà ð³÷÷þ ìàëî íå ïîâñÿêäåííîãî óæèòêó, ³íñòðóìåíòîì ºäèíîãî ïðèïóñòèìîãî äëÿ íüîãî ðåìåñëà — âîºííîãî. Ïî-äðóãå, âîíà, áóëà ñêëàäîâîþ ïîíÿòòÿ øëÿõåòñüêî¿ ÷åñò³, ïðåäìåòîì çà äîïîìîãîþ ÿêîãî øëÿõåòíà ëþäèíà ñïëà÷óâàëà ïî÷åñíèé „ïîäàòîê êðîâ³”, ³ ó áàãàòüîõ âèïàäêàõ çíåâàга àáî âòðàòà çáðî¿ îçíà÷àëè âòðàòó ÷åñò³. Òîìó áóäü ÿêå äîñë³äæåííÿ æèòòÿ òà ïîáóòó ñåðåäíüî â³÷íî¿ ³ ðàííüîìîäåðíî¿ åë³òè ÷àñòî âèìàãàº ïèëüíî¿ óâàãè äî äàâíüîãî îçáðîºííÿ. Íà ñòîð³íêàõ ðîáîòè ðîçãëÿíóòî òðè ïðåäìåòè ç ç³áðàííÿ Ужгородського замку, àòðèáóòîâàí³ àâòîðîì ÿê ºâðîïåéñüê³ áîéîâ³ ìå÷³. Àâòîð ñòàâèâ ïåðåä ñîáîþ çàäà÷ó íå ëèøå ³íòåðïðåòóâàòè ці речі ÿê îêðåì³ àðòåôàêòè ìèíóëîãî, àëå ³ ðîçãëÿíóòè ¿õ ÿê ñêëàäîâ³ ïåâíèõ ì³ë³òàðíèõ òåõíîëîã³é, ³ øèðøå — ÿê ñïåöèô³÷íèé ïðîäóêò ºâðîïåéñüêèõ ñóáêóëüòóð (ðèöàðñüêî¿, „íàéìàíñüêî¿”, øëÿõåòñüêî¿). Íàñàìïåðåä, íåîáõ³äíî ñêîíñòàòóâàòè òîé ôàêò, ùî òðè ïðåäìåòè ìóçåéíîãî ç³áðàííÿ, ÿêèì ïðèñâÿ÷åíà öÿ ðîáîòà, âïåðøå àòðèáóòóþòüñÿ òà ââîäÿòüñÿ â íàóêîâèé îáá³ã àâòîðîì. Îñê³ëüêè âèçíà÷åííÿ íà êøòàëò „ìå÷ íåîáûêíîâåííûõ

вступне слово

ðàçìåðîâ äëÿ ðóáêè äâóìÿ ðóêàìè XIV-XVII ââ.” àáî „ìå÷-ñàáëÿ XIV-XVIII ââ.”, ÿê³, âëàñíå, ³ ñêëàäàþòü âåñü íàóêîâèé îïèñ åêñïîíàò³â â ³íâåíòàðíèõ êíèãàõ Çàêàðïàòñüêîãî êðàºçíàâ÷îãî ìóçåþ, íå ìîæóòü ââàæàòèñÿ äîñòàòí³ìè äëÿ ôàõîâî¿ àòðèáóö³¿.1 Âñ³ òðè ìå÷à º ñêëàäîâèìè ð³çíè õ ì³ë³òàðíè õ òåõíîëîã³é. Ï³ä òåðì³íîì „ì³ë³òàðíà òåõíîëîã³ÿ” àâòîð ðîçóì³º âçàºìîçàëåæíó ñèñòåìó ïðåäìåò³â îçáðîºííÿ òà ñïîðÿäæåííÿ, à òàêîæ óì³íü ³ íàâè÷îê ¿õ âèêîðèñòàííÿ ³ âèãîòîâëåííÿ, çà äîïîìîãîþ êîìïëåêñíîãî çàñòîñóâàííÿ êîòðèõ âèð³øóþòüñÿ ò³ ÷è ³íø³ òàêòè÷í³ çàäà÷³. Äîêëàäíå ç’ÿñóâàííÿ ïèòàííÿ ÷è ïîáóòóâàëè ì³ë³òàðí³ òåõíîëîã³¿, äî ÿêèõ íàëåæàòü ðîçãëÿíóò³ â ðîáîò³ ïðåäìåòè íà Óêðà¿í³, ñåðåä òîãî÷àñíîãî çáðîéíîãî ëþäó, àâòîð ïîëèøàº íà ïåðñïåêòèâó. Äî ïðèêëàäó îïèñè áàòàëüíèõ ïîä³é, âì³ùåí³ ó Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêèé ë³òîïèñ ï³ä 1249 ðîêîì ³ 15 àðòèêóë äðóãîãî ðîçä³ëó Ëèòîâñüêîãî ñòàòóòó 1566 ðîêó äàþòü ï³äñòàâè ñòâåðäæóâàòè, ùî ðèöàðñüêèé ñïîñ³á âåäåííÿ áîþ, íåâ³ä’ºìíîþ ñêëàäîâîþ êîòðîãî º ï³âòîðàðó÷íèé ³ òàê çâàíèé êàâàëåð³éñüêèé ìå÷, áóâ øèðîêî ïîøèðåíèé ñåðåä ðóñüêî¿ øëÿõòè. Äâîðó÷í³ ìå÷³ ìîãëè ïðîíèêàòè íà òåðèòîð³þ Óêðà¿íè ðàçîì ç í³ìåöüêèìè íàéìàíöÿìè, ùî ñêëàäàëè ïîâàæíèé êîíòèíãåíò ó íàäâ³ðíèõ àðì³ÿõ ì³ñöåâèõ ìàãíàò³â çà ÷àñ³â Ðå÷³ Ïîñïîëèòî¿.2 Ïðîòå âñ³ ö³ ñþæåòè ïîòðåáóþòü ðåòåëüí³øîãî äîñë³äæåííÿ, êîòðå ìîæå ñêëàñòè ïåðñïåêòèâó äàíî¿ òåìè. Õðîíîëîã³÷íà àòðèáóö³ÿ ï³âòîðàðó÷íîãî ìå÷à âèêîíàíà íà áàç³ äâîõ ³êîíîãðàô³÷íèõ äæåðåë, ùî ì³ñòÿòü çîáðàæåííÿ ïðåäìåò³â ³äåíòè÷íî¿ êîíñòðóêö³¿: ôðåñêè ç êàïëèö³ Ä³âè Ìàð³¿, ùî ì³ñòèòüñÿ â ÷åñüêîìó çàìêó Êàðëøòåéí, òà ðîáîòîþ àíîí³ìíîãî ó÷íÿ òøåáîíñüêîãî ìàéñòðà «Ñâÿò³ Êàòåðèíà, Äîðîôåÿ òà Âàðâàðà». Áåçïåðå÷íî, ï³âòîðàðó÷í³ ìå÷³ çóñòð³÷àþòüñÿ íà áàãàòüîõ ºâðîïåéñüêèõ çîáðàæåííÿõ. Ïðîòå àâòîð ââàæàâ çà

вступне слово

äîö³ëüíå ñêîðèñòàòèñÿ òèìè äæåðåëàìè, ÿê³ íà ÷àñ âèêîðèñòàííÿ öüîãî òèïó çáðî¿ ïîáóòóâàëè â ºäèíîìó êóëüòóðíîìó òà åêîíîì³÷íîìó ïðîñòîð³ ç ì³ñöåì çíàõ³äêè ìå÷à. Ñåðåäíüîâ³÷íå ìàëÿðñòâî, â ñèëó ñâîãî çàìèëóâàííÿ ïðåäìåòàìè ³ äåòàëÿìè, íàäçâè÷àéíî ö³ííå äæåðåëî ³íôîðìàö³¿ äëÿ çáðîºçíàâ÷èõ ñòóä³é. Íåð³äêî íåõòó÷è ïðàâèëüíèìè ïðîïîðö³ÿìè ³ êîìïîçèö³éíîþ ð³âíîâàãîþ çîáðàæåííÿ, íå îñîáëèâî ïåðåéìàþ÷èñü àíàòîì³÷íîþ áóäîâîþ ïåðñîíàæ³â, íå ñòàâëÿ÷è ïåðåä ñîáîþ çàâäàííÿ íàä³ëèòè ¿õ ³íäèâ³äóàëüíèìè ðèñàìè, ñåðåäíüîâ³÷íèé ìàëÿð áóâ íàäçâè÷àéíî óâàæíèì äî îêðåìî¿ äåòàë³, äð³áíîãî íþàíñó, ïîâñÿêäåííîãî æèòòÿ. Öÿ îñîáëèâà òâîð÷à ìàíåðà íå ëèøå ñòâîðþº íåïîâòîðíèé åìîö³éíèé êîëîðèò, àëå ³ ïîäàº íàì áåçë³÷ ôîòîãðàô³÷íî òî÷íèõ çîáðàæåíü íàéð³çíîìàí³òí³øèõ ïîáóòîâèõ ðå÷åé, ùî îòî÷óâàëè òîãî÷àñíó ëþäèíó, â òîìó ÷èñë³ ³ ïðåäìåò³â îçáðîºííÿ. Ôóíêö³îíàëüí³ îñîáëèâîñò³ ï³âòîðàðó÷íèõ ìå÷³â äîêëàäíî âèñâ³òëþþòü ñåðåäíüîâ³÷í³ ³ëþñòðîâàí³ òðàêòàòè ïðèñâÿ÷åí³ òîãî÷àñíîìó áîþ. Hans Talhoffer’s “Fechtbuch aus dem Jahre 1467”, ³ àíîí³ìíà ³òàë³éñüêà ðîáîòà “Gladiatoria” äðóãî¿ ïîëîâèíè XV ñò. çäàëèñÿ àâòîðó íàéá³ëüø ïðèäàòíèìè äëÿ çä³éñíåííÿ ôóíêö³îíàëüíîãî àíàë³çó ï³âòîðàðó÷íîãî ìå÷à ç óæãîðîäñüêîãî замку. Джерел такого плану існує значно більше, проте повний перелік і аналіз їх не є завданням цієї книги. До того ж цю роботу перфектно виконав Джон Клементс у своїй праці “Medieval Swordsmanship”, куди автор відсилає усіх зацікавлених.3 Äâîðó÷íèé ìå÷ ìàº íàñò³ëüêè õàðàêòåðíó êîíñòðóêö³þ, ùî íå ïîòðåáóº äîäàòêîâèõ çóñèëü äëÿ õðîíîëîã³÷íîãî âèçíà÷åííÿ — ïàðí³ ê³ëüöÿ òà ïðèêðàñè íà õðåñòîâèí³ äîçâîëÿþòü ïåâíî éîãî äàòóâàòè. Ïîâ’ÿçàí³ ç äàòóâàííÿì äâîðó÷íèê³â ïðîáëåìè ñëóøíî âèð³øèëè ùå àïîëîãåòè çáðîºçíàâñòâà ÿê íàóêîâî¿ äèñöèïë³íè — À Äåìì³í òà Â.Áåõàéì. Äî ¿õ ì³ðêóâàíü ç öüîãî ïðèâîäó

вступне слово

ïðèñòàº ³ àâòîð. Ãðàâþðà Ãàíñà Áóðãìàºðà íàäàº óÿâëåííÿ ïðî ñïîñ³á íîñ³ííÿ äâîðó÷íèêà, à òðàêòàò í³ìåöüêîãî ôåõòìàéñòðà ßêîáà Ñóòîðà ôîí Áàäåíà4 — ïðî ñïîñîáè éîãî âèêîðèñòàííÿ. Ïîð³âíÿëüíèé àíàë³ç êëåéì äàâ ìîæëèâ³ñòü ëîêàë³çóâàòè ïðåäìåò ãåîãðàô³÷íî. Òàêó ñàìó õàðàêòåðíó äëÿ XVI ñò. êîíñòðóêö³þ ìàº ³ „áóãåëüíèé” åôåñ êàâàëåð³éñüêîãî ìå÷à. Ãðàâþðè Éîñòà Àììàíà äåìîíñòðóþòü éîãî, ùî íàçèâàºòüñÿ „â àêö³¿”. Íà æàëü, íåçàäîâ³ëüíèé ñòàí çáåðåæåííÿ ïðåäìåòó, íå äîçâîëÿº ïðîâåñòè àíàë³ç êëåéìà. Ðîçä³ëè òîãî ÷è ³íøîãî îá’ºìó ïðèñâÿ÷åí³ áîéîâèì ìå÷àì ì³ñòèëèñÿ âæå â ïðîãðàìíèõ ïðàöÿõ ôóíäàòîð³â ³ñòîðè÷íîãî çáðîºçíàâñòâà — À. Äåìì³íà (À. Demmin Die Kreigswaffen in der Waffenkunde, Leipzig, 1869) ³ Â. Áåõàéìa (Handbuch der Waffenkunde. Das Waffenwesen in seiner historishen Entwickelung vom Beginn des Mittelalters bis zum Ende des 18 Jahrhunderts, Leipzig, 1890). Àâòîð посилається на òðåòº âèäàííÿ ïðàö³ Äåìì³íà5 òà ðîñ³éñüêèé ïåðåêëàä ïðàö³ Áåõàéìà6, ÿê³ ìàº ï³ä ðóêîþ. Îãëÿä òà ³íòåðïðåòàö³¿ ïåâíî¿ ê³ëüêîñò³ áîéîâèõ ìå÷³â ïðèñóòí³ ìàéæå â êîæí³é ðîáîò³, ùî ñòîñóºòüñÿ äàâíüî¿ ºâðîïåéñüêî¿ çáðî¿. Òàê³ ðîáîòè ðåãóëÿðíî âèõîäÿòü äðóêîì íà Çàõîä³ ç ê³íöÿ ïîçàìèíóëîãî ñòîð³÷÷ÿ äî ñüîãîäí³.7 ßê ïðèêëàä, âàðòî íàâåñòè ðîáîòó Ê. Áëåðà8, ùî ñòàëà êëàñè÷íîþ, òà çá³ðíèê ñòàòåé ñó÷àñíèõ çàõ³äíèõ äîñë³äíèê³â ï³ä ðåäàêö³ºþ Ô. Â³ëê³íñîíà, íåäàâíî ïåðåêëàäåíèé â Ðîñ³¿ 9 . Ó êîëèøíüîìó ñîöòàáîð³ åêâ³âàëåíòîì öèõ õðåñòîìàò³éíèõ ïðàöü ñëóæèëà ðîáîòà Ã. Ìþëëåðà ³ Ã. Êºëë³íãà10, äîñë³äíèê³â ç ÍÄÐ, êîòðîþ øèðîêî ïîñëóãîâóâàëèñÿ ñïåö³àë³ñòè ç ÑÐÑÐ. Ïîñòóëþþ÷è ºâðîïåéñüêèé ìå÷ ÿê íåâ³ä’ºìíó ñêëàäîâó ñåðåäíüîâ³÷íèõ âîºííèõ òåõíîëîã³é, â îñíîâíîìó ðèöàðñüêèõ, àâòîðè â³äçíà÷àþòü íåàáèÿêó õàðèçìó

вступне слово

ö³º¿ çáðî¿ äëÿ ñâ³äîìîñò³ òîãî÷àñíèõ ëþäåé, ³ çàóâàæóþòü éîãî âèêîðèñòàííÿ ïåðåâàæíî âîÿêàìè ç åë³òíèõ ñóñï³ëüíèõ ñòàí³â. Äåô³öèò ì³ñöÿ, õàðàêòåðíèé äëÿ çàãàëüíèõ ïðàöü, çàçâè÷àé çàâàæàâ äîêëàäíî çóïèíèòèñÿ íà ôóíêö³îíàëüíèõ îñîáëèâîñòÿõ ìå÷à. Ïî÷àòîê ñïåö³àëüíèõ äîñë³äíèöüêèõ çóñèëü, ñïðÿ ìîâàíèõ íà âèâ÷åííÿ ìå÷à ÿê îêðåìîãî òèïó çáðî¿ ïîâ’ÿçóþòü ç ëåãåíäàðíèì áðèòàíöåì â³êòîð³àíñüêî¿ äîáè сером Ð³÷àðäîì Áåðòîíîì (1821-1890). Íàóêîâ³ ñòóä³¿ áóëè äëÿ íüîãî ñêîð³øå õîá³ í³æ ïðîôåñ³ºþ. Ïðîòå éîãî „Êíèãà ìå÷à” (The Book of Sword), â ÿê³é â³í ïîä³ëèâñÿ íå ëèøå òåîðåòè÷íèìè çíàííÿìè, àëå ³ âëàñíèì äîñâ³äîì âèêîðèñòàííÿ õîëîäíî¿ çáðî¿, îïóáë³êîâàíà 1884 ðîêó, ³ â íàø ÷àñ ïåðåâèäàºòüñÿ ðåãóëÿðíî11. Ïðîòå ïåðøèì, õòî çàðîáèâ íàóêîâèé àâòîðèòåò íà êîìïëåêñíèõ äîñë³äæåííÿõ ºâðîïåéñüêîãî ìå÷à, áóâ àíãë³éñüêèé åêñïåðò Åâàðò Îêøîòò, îñíîâíà ä³ÿëüí³ñòü êîòðîãî ïðèïàäàº íà 60-70-³ ðîêè ÕÕ ñò.12 Â³í çàëó÷èâ íàéøèðøå êîëî ³ñòîðè÷íèõ äæåðåë äëÿ ñâî¿õ äîñë³äæåíü, â òîìó ÷èñë³ ë³òåðàòóðí³ òà çîáðàæàëüí³ òâîðè â³äïîâ³äíèõ åïîõ, ÷àñòî âäàâàâñÿ äî ïðàêòè÷íèõ åêñïåðèìåíò³â. Âîëîä³þ÷è íåïîâòîðíèì ñòèëåì ïîäà÷³ ìàòåð³àëó, â³í ñòàâèâ ïåðåä ñîáîþ çàâäàííÿ íå ò³ëüêè îïèñàòè òó ÷è ³íøó â³éñüêîâó òåõíîëîã³þ, àëå ³ ðåêîíñòðóþâàòè ¿¿. Îêøîòò íå ëèøå òî÷íî ç’ÿñóâàâ ôóíêö³¿ ìå÷à íà ïîë³ áèòâè òà éîãî ì³ñöå â ñåðåäíüîâ³÷í³é êóëüòóð³, íå ò³ëüêè ðîçðîáèâ îäíó ç íàéñòðóíê³øèõ êëàñèô³êàö³éíèõ ñèñòåì ºâðîïåéñüêîãî ìå÷à — â³í çàñíóâàâ íîâó øêîëó çáðîºçíàâ÷èõ äîñë³äæåíü, ùî áàçóâàëàñÿ íà ïðàêòè÷íèõ äîñë³äàõ, êîìïëåêñíîìó âèêîðèñòàííі ³ñòîðè÷íèõ äæåðåë òà çàñòîñóâàííі ìåòîä³â ³íøèõ íàóê. Âïëèâ éîãî ³äåé â³ä÷óòíèé â íåäàâíüîìó àìá³òíîìó ïðîåêò³ — ìàñøòàáíèõ ðîçêîïêàõ áðàòñüêèõ ìîãèë íà ì³ñö³ Òîóòîíñüêî¿ áèòâè, êîòðà â³äáóëàñÿ 1461 ðîêó â Àíãë³¿. Ó öèõ

вступне слово

äîñë³äæåííÿõ áðàëè ó÷àñòü íå ëèøå àðõåîëîãè, àëå ³ ñïåö³àë³ñòè ³íøèõ íàïðÿìê³â ëþäñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ разом ç ñóäìåäåêñïåðòàìè âêëþ÷íî. Ðåçóëüòàòè ¿õ ïðàö³ âèêëàäåí³ ó åïàòàæí³é, íà ïåðøèé ïîãëÿä, ðîáîò³ “Blood Red Roses”13 Ïîñë³äîâíèêàìè Îêøîòòà âèçíàþòü ñåáå ÷ëåíè ä³þ÷î¿ ó íàø ÷àñ ì³æíàðîäíî¿ îðãàí³çàö³¿ „Association of European Medieval Martial Arts”. Ä³ÿëüí³ñòü àñîö³àö³¿ íå îáìåæóºòüñÿ ðåêîíñòðóêö³ÿìè òèõ ÷è ³íøèõ ì³ë³òàðíèõ òåõíîëîã³é. Âàðò³ óâàãè ¿õ äîñë³äíèöüê³ çóñèëëÿ ñïðÿìîâàí³ íà âèâ÷åííÿ òà ââåäåííÿ â îá³ã øèðîêîãî êîëà ³ñòîðè÷íèõ äæåðåë, ùî ìîæóòü áóòè êîðèñíèìè â ñòóä³ÿõ íàä äàâíüîþ çáðîºþ òà áîéîâèìè òåõí³êàìè. Á³ëüø³ñòü ç íèõ (äî ïðèêëàäó, êèëèì ç Áàº, ùî ³ëþñòðóº áèòâó ïðè Ãàñò³íãñ³, ì³í³àòþðè ç Á³áë³¿ Мацейовського òà Ìàíåñüêîãî êîäåêñó, òðàêòàòè ñåðåäíüîâ³÷íèõ ìàéñòð³â ìå÷à òà ðåíåñàíñîâèõ ôåõòóâàëüíèê³â) íà äàíèé ìîìåíò º äîñòóïíèìè íà ñàéò³ àñîö³àö³¿ “aemma.com”. Îäèí ³ç çàñíîâíèê³â ÀÅÌÌÀ, Äæîí Êëåìåíòñ, ïîºäíàâøè ñîë³äí³ òåîðåòè÷í³ çíàííÿ, íàáóò³ ï³ä ÷àñ áàãàòîð³÷íî¿ ïðàö³ â ìóçåÿõ Çàõ³äíî¿ ªâðîïè ç ïðàêòè÷íèìè åêñïåðèìåíòàìè, âèïóñòèâ äâ³ êàï³òàëüí³ ïðàö³ ïðèñâÿ÷åí³ ôóíêö³îíàëüíèì îñîáëèâîñòÿì ñåðåäíüîâ³÷íèõ òà ðåíåñàíñîâèõ ìå÷³â.14 Îñòàíí³ì ÷àñîì ç’ÿâèëèñÿ ñïðîáè äîñë³äèòè êóëüòóðí³ òà ïñèõîëîã³÷í³ çâ’ÿçêè ì³æ ëþäèíîþ òà çáðîºþ, ùî ïîáóòóâàëè â ñåðåäíüîâ³÷íîìó ñóñï³ëüñòâ³, ¿õ âçàºìîâïëèâè. Öå íîâà, àëå íàäçâè÷àéíî ïåðñïåêòèâíà òåìà äëÿ çáðîºçíàâñòâà, îñê³ëüêè âîíà ³íòåãðóº öþ ñïåöèô³÷íó äèñöèïë³íó â çàãàëüíîíàóêîâèé ïðîöåñ òà çáàãà÷óº ¿¿ ìåòîäîëîã³÷íî. Ãàðíèì ïðèêëàäîì ðîçðîáêè öèõ ñþæåò³â º ðîáîòà Ð. Êåïåðà „Ðèöàðñòâî ³ íàñèëüñòâî â ñåðåäíüîâ³÷í³é ªâðîï³”.15 Ó öüîìó æ êëþ÷³ ïðàöþþòü àâòîðè, ùî âèêîíóþòü çàìîâëåííÿ äëÿ âèäàâíèöòâà “Osprey”, ÿêå ñïåö³àë³çóºòüñÿ íà ì³ë³òàðí³é òåìàòèö³.16

вступне слово

Îòæå, ìîæíà êîíñòàòóâàòè, ïî-ïåðøå, ïîñò³éíèé ³íòåðåñ äî äàâíüî¿ çáðî¿ у ñâ³ò³, ³, ïî-äðóãå, íàÿâí³ñòü ïåðñïåêòèâ äëÿ äîñë³äæåíü òàêîãî òèïó в Óêðà¿í³. Óêðà¿íñüêå çáðîºçíàâñòâî ìàº íàäçâè÷àéíî øèðîêèé ïðîñò³ð äëÿ ìàíåâðó, îñîáëèâî òîé éîãî íàïðÿìîê ÿêèé ñòîñóºòüñÿ ñåðåäíüîâ³÷÷ÿ. Нà äàíèé ìîìåíò ïðèõîâàíà çàáîðîíà íà òàêу ðîáîòу, ùî ³ñíóâàëà â ðàäÿíñüêèé ÷àñ, âæå í³áè çíÿòà, à â ìóçåéíèõ òà àðõ³âíèõ óñòàíîâàõ íàêîïè÷èëîñÿ áàãàòî ìàòåð³àëó, ÿêèé ÷åêàº ñâîãî äîñë³äíèêà. Ïåðñïåêòèâíèì âèäàºòüñÿ çàëó÷åííÿ ïðåäìåòíèõ çáðîºçíàâ÷èõ ñòóä³é äî á³ëüøèõ ³ñòîðè÷íèõ äîñë³äæåíü ïðèñâÿ÷åíèõ, äî ïðèêëàäó, äàâí³ì åë³òàì ÷è âîºíí³é ³ñòîð³¿. Îñê³ëüêè äåòàëüíèé àíàë³ç íîìåíêëàòóðè îçáðîºííÿ òèõ ÷è ³íøèõ ñóñï³ëüíèõ ñòàí³â, òåõí³êè éîãî çàñòîñóâàííÿ, êóëüòóðíîãî çíà÷åííÿ, âçàºìîâïëèâ³â ëþäèíè ³ çáðî¿ ìîæå ñëóæèòè ìàòåð³àëîì äëÿ øèðøèõ ³ñòîðè÷íèõ óçàãàëüíåíü.

  

  

å÷ — öå õîëîäíà çáðîÿ êîëþ÷î-ðóáàþ÷î¿ ä³¿, ùî çàñòîñâóºòüñÿ ïðè áåçïîñåðåä íüîìó êîíòàêò³ ç ïðîòèâíèêîì, îáëàäíàíà ïîð³âíÿíî äîâãèì, ïðÿìèì, äâîëåçîâèм êëèíêîì. Ñïðîáè äîñë³äíèê³â òèïîëîã³çóâàòè ³ ñèñòåìàòèçóâàòè ºâðîïåéñüêèі ñåðåäíüîâ³÷íі ìåчі ïðèçâåëè äî âèíèêíåííÿ áàãàòüîõ êëàñèô³êàö³éíèõ ñèñòåì. Сåðåä нèõ íàéïèëüí³øî¿ óâàãè çàñëóãîâóº çàïðîïîíîâàíà Åâàðòîì Îêøîòòîì, îñê³ëüêè âîíà áàçóºòüñÿ íà àâòåíòè÷íèõ ñåðåäíüîâ³÷íèõ òåðì³íàõ òà ôóíêö³îíàëüíèõ îçíàêàõ çáðî¿.17 Ïðîòå áóäü ÿêà êëàñèô³êàö³ÿ ñåðåäíüî â³÷íî¿ ºâðîïåéñüêî¿ çáðî¿ ó ïåâí³é ì³ð³ óìîâíà. Ðåãóëÿðíèõ àðì³é ç óñòàâíèìè çðàçêàìè îçáðî ºííÿ òîä³ íå ³ñíóâàëî, âîÿêè ñïîðÿäæàëèñÿ â ïðèâàòíîìó ïîðÿäêó, íà âëàñíèé êîøò, ñìàê òà ðèçèê. ×åðåç îðãàí³çàö³þ ñåðåäíüîâ³÷íîãî

європейські бойові мечі

ðåìåñëà, âèðîáíèöòâî çáðî¿ áóëî, âèñëîâëþþ÷èñü ñó÷àñíèì ñòèëåì, àâòîðñüêèì. Пðåäìåòè ì³ë³òàðíî¿ åê³ï³ðîâêè âèãîòîâëÿëèñÿ çà ³íäèâ³äóàëüíèì çàìîâëåííÿì, ï³ä êîíêðåòíó ðóêó, äëÿ âèêîíàííÿ îáìåæåíîãî ÷èñëà ôóíêö³é, (³íîä³ äëÿ îäí³º¿ºäèíî¿). Ó Çàõ³äí³é ªâðîï³ ìàéñòðè ïðè âèãîòîâëåí³ ìå÷³â, çàçâè÷àé, íå ñòàâèëè ñîá³ çàâäàííÿ àáè âèð³á æîðñòêî â³äïîâ³äàâ ÿêîìóñü ïåâíîìó òèïó ÷è ñòèëþ, à êåðóâàëèñÿ ôóíêö³îíàëüí³ñòþ, ïîòðåáàìè ³ ïîáàæàííÿìè çàìîâíèê³â. Òîìó çíàéòè ³äåíòè÷í³ åêçåìïëÿðè íàäçâè÷àéíî âàæêî. Çàóâàæèâøè âåëèêó ê³ëüê³ñòü ëîêàëüíèõ ìîäèô³êàö³é, çóìîâëåíèõ êóëüòóðíèìè òà åòí³÷íèìè òðàäèö³ÿìè ³ ãåîãðàô³÷íèìè îáñòàâèíàìè, äîâîäèòüñÿ âèçíàòè, ùî ïðî ñòðóíê³ àòðèáóö³éí³ ñèñòåìè òà êàòåãîðè÷í³ âèñíîâêè ìîâè éòè íå ìîæå. Ïåðø çà âñå ìå÷ áóâ ³íñòðóìåíòîì äëÿ ðàòíî¿ ðîáîòè. Áóäü ÿêèé òèï ìå÷à ïåðåäáà÷àâ âèêîíàííÿ îáìåæåíî¿ ê³ëüêîñò³ ÷³òêî âèçíà÷åíèõ çàâäàíü. Тîìó éîãî êîíñòðóêö³ÿ çóìîâëåíà ö³ëÿìè, äîñÿãíåííÿ ÿêèõ î÷³êóºòüñÿ ïðè áîéîâîìó çàñòîñóâàíí³. Âñ³ ñêëàäîâ³ äåòàë³ ìå÷à ôóíêö³îíàëüí³. Ó âèðîáíèöòâ³ áîéîâî¿ çáðî¿ ¿¿ äåêîðàòèâíå âèêîíàííÿ âèìóøåíî äðóãîðÿäíå, õî÷à ÷àñòî ìàº добрий ìèñòåöüêèé ð³âåíü. Ïàðàäíó çáðîþ, âèãîòîâëåíó âèêëþ÷íî äëÿ öåðåìîí³àëüíîãî

європейські бойові мечі

 1    . . "De Passagiis in Terram Sanctam".  . 

âèêîðèñòàííÿ ÷àñòî ïëóòàþòü ç òàê çâàíîþ öèâ³ëüíîþ, ùî ïðèçíà÷àëàñÿ äëÿ íîñ³ííÿ ç öèâ³ëüíèì êîñòþìîì, áåç ëàò òà ³íøîãî áîéîâîãî ñïîðÿäæåííÿ, ³ çàñòîñîâóâàëàñÿ íå íà ïîë³ áèòâè, à ó êðèòè÷íèõ ñèòóàö³ÿõ ïîâñÿêäåííîãî æèòòÿ. Êîíñòðóêòèâíî ºâðîïåéñüêèé ìå÷ ñêëàäà ºòüñÿ ç êëèíêà (ðîáî÷î¿ ÷àñòèíè) òà åôåñó (÷àñòèíè, çà äîïîìîãîþ ÿêî¿ ìå÷ óòðèìóºòüñÿ òà ïðèâîäèòüñÿ äî ðóõó). Êëèíîê çà ôóíêö³îíàëüíèì ïðèíöèïîì ïðèéíÿòî ïîä³ëÿòè íà ÷îòèðè ÷âåðò³: „ñëàáкó”, „ï³âñëàáкó”, ï³âñèëüíó”, „ñèëüíó”. Êîæíà ç íèõ ìàº îêðåìå ïðèçíà÷åííÿ. „Ñëàáкà” ÷âåðòü, íà ÿêó ïðèïàäàº â³ñòðÿ, ïðàöþº ïðè êîëþ÷îìó óäàð³. Ïðèáëèçíî íà ê³íåöü „ï³âñëàáкî¿” ÷âåðò³ áëèæ÷å äî „ñëàáкî¿”, ïðèïàäàº öåíòð ðóáàþ÷îãî óäàðó, ïëîùà êëèíêà íàâêîëî íüîãî íàéá³ëüø

         ( Faussar ),    ,    .                .   ,            ,        .       ,    ' ,        .     ,      .

європейські бойові мечі

åôåêòèâíà äëÿ ðóáêè. „Ï³âñèëüíà” ³ „ñèëüíà” ÷âåðò³ âèêîíóþòü ôóíêö³þ ðè÷àãà. Êð³ì òîãî, íà „ñèëüí³é” ÷âåðò³ ó ïðÿìîãî ºâðîïåéñüêîãî ìå÷à çíàõîäèòüñÿ öåíòð âàãè, à öå ë³ïøà òî÷êà äëÿ áëîêóâàííÿ óäàðó ïðîòèâíèêà. Åôåñ ñêëàäàºòüñÿ ç õâîñòîâèêà, õðåñòîâèíè, íàâåðøó òà ðóê³â’ÿ. Õâîñòîâèê ó ìå÷³â — öå ïðÿìà, ìåòàëåâà ñìóãà, ùî âèõîäèòü ç ê³íöÿ êëèíêà, ïðîòèëåæíîãî â³ñòðþ; õâîñòîâèê êëèíêà ñëóæèòü áàçîþ äëÿ ðóê³â’ÿ, êîòðå óòâîðþºòüñÿ íàêëàäêîþ, íàìîòêîþ, àáî íàïàéêîþ íà íüîãî ìåòàëó, äåðåâà, øê³ðè, ìåòàëåâîãî äðîòó etc. Õðåñòîâèíà — ïðÿìà àáî âèãíóòà ìåòàëåâà ñìóãà ç îòâîðîì ó öåíòð³, êîòðà íàñàäæóºòüñÿ íà õâîñòîâèê òà íàìåðòâî çàêð³ïëþºòüñÿ âïðèòóë äî êëèíêà. Çàõèùàº ðóêó òà ñëóæèòü ¿¿ óïîðîì. Íàâåðø — це , çàçâè÷àé, ìåòàëåâèé ãðóç íàéð³çíîìàí³òí³øî¿ ôîðìè, ó ºâðîïåéñüêèõ ñåðåäíüîâ³÷íèõ ìå÷³â íàãëóõî ïðèêëåïàíèé äî õâîñòîâèêà. Ðîçãðóæóº ðóêó òà ï³äâèùóº äèíàì³÷í³ ÿêîñò³ çáðî¿. Â ªâðîï³ ïðîòÿãîì ñåðåäíüîâ³÷÷ÿ àæ äî åïîõè Ðåíåñàíñó ìå÷ ÷åðåç трудомістку òåõíîëîã³þ âèãîòîâëåííÿ, âèñîêó âàðò³ñòü òà äîñèòü ñêëàäíó òåõí³êó áîþ, êîòðà âèìàãàëà ïîñò³éíèõ âïðàâ áóêâàëüíî ç äèòÿ÷îãî â³êó, áóâ âèêëþ÷íî çáðîºþ øëÿõòè òà ëþäåé äî íå¿ íàáëèæåíèõ.

 2    .   "De Passagiis in Terram Sanctam".  .  

європейські бойові мечі

Çà â³äïðàâíèé ïóíêò åâîëþö³¿ ñåðåäíüî â³÷íîãî ºâðîïåéñüêîãî ìå÷à ìîæíà ïðèéíÿòè ðèì ñüêó „ñïàòó” (äîâãèé äâîëåçîâèé ìå÷ äëÿ ê³ííîãî áîþ), êîòðà ä³ñòàëàñÿ çàõ³äíèì íàðîäàì ó ñïàäîê â³ä Ðèìñüêî¿ ²ìïåð³¿. À çà ê³íöåâ³ — äâîðó÷íèé ï³õîòíèé ìå÷ òà êàâàëåð³éñüêèé „áàñòàðä” ç ñêëàäíèì áóãåëüíèì åôåñîì (îáèäâà îïèñàí³ íèæ÷å). Ì³æ íèìè ì³ñòÿòüñÿ: ìåðîâ³íãñüê³ ìå÷³, âåëüìè áëèçüê³ äî ñïàòè; “îäíîðó÷í³ ðîìàíñüê³”; “ï³âòîðàðó÷í³ ãîòè÷í³”; ïåðåõ³äíèé äî äâîðó÷íèêà òèï ïðèëó÷íîãî ìå÷à; êîëþ÷èé ìå÷ „êîí÷àð” (³íàêøå „åñòîê”); ºâðîïåéñüêèé ôàëü÷³îí, ùî ìàâ çì³ùåíèé äî â³ñòðÿ öåíòð âàãè, çâîðîòíó çàòî÷êó ³ êðèâå àáî ñêîøåíå äî â³ñòðÿ ëåçî, à òàêîæ áàãàòî ïðîì³æíèõ ì³æ ïåðåë³÷åíèìè òèïàìè ïðåäìåò³â òà ëîêàëüíèõ ìîäèô³êàö³é íà çðàçîê øîòëàíäñüêîãî „êëåéìîðà”. Â ªâðîï³ ìå÷ âèéøîâ ç óæèòêó â äðóã³é ïîëîâèí³ XVI² ñò. ðàçîì ç âàæêèì çàõèñíèì îáëàäóíêîì, àáî òðàíñôîðìóâàâñÿ ó ëåãø³ ìîäèô³êàö³¿ — ïàëàø³ òà øïàãè ðîçðàõîâàí³ íà ðóáàþ÷èé óäàð. Êîæåí ç ïåðåë³÷åíèõ òèï³â ìàâ ñâî¿ îñîáëèâ³ ôóíêö³îíàëüí³ êîíäèö³¿ ³, â³äïîâ³äíî, òåõí³êè ðîáîòè ç íèìè ð³çíèëèñÿ îäíà â³ä îäíî¿. ªâðîïåéñüêèé ñåðåäíüîâ³÷íèé ìå÷ (íà â³äì³íó â³ä ñõ³äíî¿ êëèíêîâî¿ çáðî¿) ìàâ îð³ºíòà ö³þ íà ïðîëàìóþ÷èé óäàð, íåçàëåæíî â³ä òîãî,

 3      .  . ,    ,         .       ,    .          ,        .       XIV ,           .

європейські бойові мечі

áóâ â³í êîëþ÷èì àáî ðóáàþ÷èì. Öå ïîâ’ÿçàíî ç ïîâñþäíèì ³ òðàäèö³éíèì äëÿ ªâðîïè àêöåíòîì íà ñóö³ëüíèé, âàæêèé, çàõèñíèé îáëàäóíîê. Òàêó éîãî ñïðÿìîâàí³ñòü äîáðå ³ëþñòðóº ëåãåíäà ïðî â³çèòàö³þ àíãë³éñüêîãî êîðîëÿ Ð³÷àðäà Ëå â’ÿ÷å Ñåðöå äî ñóëòàíà Ñàëàä³íà. „Êîëè ïàíñòâî çàñïåðå÷àëîñÿ, ÷èÿ çáðîÿ ë³ïøà — ºâðîïåéñüêèé ìå÷ àáî ñõ³äíà øàáëÿ — Ð³÷àðä ç îäíîãî óäàðó ïåðåðóáàâ îêîâàíèé çàë³çîì ðèöàðñüêèé ñïèñ, à Ñàëàä³í êèíóâ íà ëåçî ñâîº¿ øàáë³ øîâêîâó õóñòî÷êó, äóíóâ íà íå¿, ³ õóñòî÷êà ðîçïàëàñÿ íà äâ³ ÷àñòèíè. Òîä³ Ð³÷àðä ñêëàâ îäèí íà îäíîãî ï’ÿòü çàë³çíèõ ùèò³â ³ îäíèì óäàðîì ðîçðóáàâ ¿õ. Ñàëàä³í çàïðîïîíóâàâ éîìó çðîáèòè öå æ ñàìå ç äèâàííîþ ïîäóøêîþ. Â³ä óäàðó ìå÷åì ïîäóøêà â³äëåò³ëà, ïðîòå çàëèøèëàñÿ íåóøêîäæåíîþ. Ñàëàä³í ï³äêèíóâ ¿¿ äî ïîâ³òðÿ ³, ïåðø í³æ âîíà òîðêíóëàñÿ çåìë³, äâ³÷³ ðîçñ³ê ñâî¿ì áóëàòíèì êëèíêîì.”18 Ïðîòå, ñïðàâåäëèâîñò³ çàðàäè, ïîòð³áíî äîäàòè, ùî í³ øàáëÿ Ñàëàä³íà, àí³, äî ïðèêëàäó, ëåãåíäàðíà ñàìóðàéñüêà êàòàíà íå áóëè á åôåêòèâíèìè ïðîòè âàæêîãî ðèöàðñüêîãî îá ëàäóíêó. Íà æàëü, êîëåêö³¿ çáðî¿ Óæãîðîäñüêîãî çàìêó íåäîñòàòíüî äëÿ òîãî, àáè ïîâí³ñòþ ïðîñë³äêóâàòè ðîçâèòîê ³ òðàíñôîрìàö³¿ ºâðîïåéñüêîãî

 4      .  . 

європейські бойові мечі

ñåðåäíüîâ³÷íîãî ìå÷à. Ïðîòå, íàÿâí³ òàì ðå÷³ ÿñêðàâî äåìîíñòðóþòü ÿê ñïåö³àë³ñòó, òàê ³ îñîá³, ïåðåñ³÷íî äàëåê³é â³ä ³ñòîð³¿ òà çáðî¿, ôðàãìåíòè öüîãî ïðîöåñó. À ðàçîì ç öèì ïåðåäàþòü ñòèëü òà ñìàê ñåðåäíüîâ³÷íî¿ åïîõè. Íàëàãîäæåííÿ ä³àëîãó ì³æ ïðåäìåòîì ñòàðîâèíè òà ñó÷àñíîþ ëþäèíîþ àâòîð ââàæàº ñâî¿ì ãîëîâíèì çàâäàííÿì.

²ëþñòðàö³ÿ ¹ 5 Ñï³íåëëî Àðåò³íî „Ñòðàæäàííÿ ñâÿòîãî Íåìåç³óñà 1385 ð. Ôðàãìåíò. Äåðåâî, òåìïåðà. Àá íàîíî ïðî³ëþñòðóâà òè êîíñòðóêòèâíó áóäîâó ñåðåäíüîâ³÷íîãî ºâðîïåéñüêîãî ìå÷à àâòîð ñêîðèñòàâñÿ ðîáîòîþ ôëîðåíò³éñüêîãî õóäîæíèêà. Çàëèøàþ÷è îñòîðíü äðàìàòèçì ìîìåíòó, ñë³ä âèçíàòè: ìàéñòåð çîáðàçèâ ðîáîòó ç ïðÿìèì ï³âòîðàðó÷íèì ìå÷åì ôîòîãðàô³÷íî òî÷íî ³ ïðîôåñ³éíî ãðàìîòíî. Ñò³éêà êàòà äîòåïåð º áàçîâîþ ïîçèö³ºþ äëÿ áàãàòüîõ ôåõòóâàëüíèõ øê³ë. Ìå÷ ï³âòîðàðó÷íèé, êîëþ÷îðóáàþ÷î¿ ä³¿; ïîäîâæåíå ðóê³â'ÿ ³ ìàñèâíèé íàâåðø çàáåçïå÷óþòü çáðî¿ ïðàâèëüíèé áàëàíñ òà ïðèïóñêàþòü äîñèòü ñêëàäí³ ôåõòóâàëüí³ åâîëþö³¿. Êàò òðèìàº éîãî òàê çâàíèì ³òàë³éñüêèì õâàòîì, ñïîñîáîì, ïðè êîòðîìó âêàç³âíèé ïàëåöü ïåðåíåñåíî çà ïëå÷å õðåñòîâèíè íà ð³êàññî. ²òàë³éñüêèé õâàò íàäàâàâ äîäàòêîâèé ðè÷àã äëÿ êîíòðîëþ íàä çáðîºþ, çíà÷íî íàðîùóþ÷è éîãî ôåõòóâàëüíèé ïîòåíö³àë.

європейські бойові мечі

²ëþñòðàö³ÿ ¹ 6 Ñï³íåëëî Àðåò³íî Ñòðàæäàííÿ ñâÿòîãî Íåìåç³óñà 1385 ð. Ôðàãìåíò. Íà ³ëþñòðàö³¿ ïîçíà÷åí³ êîíñòðóêòèâí³ ñêëàäîâ³ ìå÷à. 1. Êëèíîê. 2. Åôåñ. 3. Ñèëüíà ÷âåðòü êëèíêà. 4. Ï³âñèëüíà ÷âåðòü êëèíêà. 5. Ï³âñëàáà ÷âåðòü êëèíêà. 6. Ñëàáà ÷âåðòü êëèíêà. 7. Óäàðíèé öåíòð. 8. Â³ñòðÿ. 9. Íàâåðø. 10. Ðóê³â'ÿ. 11. Õðåñòîâèíà. 12. Äîë.

Ï³âòîðàðó÷íèé ìå÷  

Ï³âòîðàðó÷íèé ìå÷ , ðóãà ïîëîâèíà XIV ñò.

Клинок прямий, дволезовий, плаский, без долів. Широкий у сильній чверті, досить різко звужується до вістря. Без клейм та написів. Ефес утворено хрестовиною, хвостовиком та навершом. Хрестовина квадратна у розрізі, дещо вигнута у бік вістря. Хвостовик плаский, звужений біля навершу. Наверш восьмикутний, наглухо приклепаний до хвостовика, по центру з обох боків має круглу виїмку для прикраси, якою маскувалася заклепка довжина меча – 1220 мм довжина клинка – 950 мм довжина хрестовини – 240 мм За класифікацією Е. Окшотта меч належить до типу XVI a. Знайдений в Ужгороді серед металевого брухту і переданий до музею в 50-х рр. ХХ ст.

Ôîòî ¹ 2 Ï³âòîðàðó÷íèé ìå÷.   XIV c.

півтораручний меч

идовження руків’я у європейських мечів спостерігається з середини ХІІІ ст. — таким чином з’явився меч, котрий тепер позначається досить синтетичним терміном «півтораручний». Ним можна було працювати як однією, так і двома руками. В останньому випадку — без щита. Зброя мала кілька типів, («довгі мечі», «великі мечі», «мечі війни»), проте їх об’єднувала спільна ознака — руків’я, розраховане на двуручний хват. Це була майже виключно рицарська зброя, за висловом К. Граветта, головного куратора зброярні в Тауері “інструмент для важкої роботи”. Оскільки основною функцією таких мечів було проламування латного обладунку, вони перебували у використанні тривалий час. З ними ходили в бій ще в першій половині ХVІ сторіччя.

Ôîòî ¹ 3 Ï³âòîðàðó÷íèé ìå÷. Äðóãà ïîëîâèíà XIV ñò. Íàâåðø. Íà â³äì³íó â³ä ÿïîíñüêîãî ìå÷à, êîòðèé ÿâëÿâ ñîáîþ ëåãêî ðîçá³ðíó ñóêóïí³ñòü äåòàëåé, êîæíà ñêëàäîâà ÿêî¿ ëåãêî ìîãëà áóòè ïðèñòîñîâàíà äî âèêîðèñòàííÿ ç ³íøèì ìå÷åì, ºâðîïåéñüêèé ìå÷ áóâ êîíñòðóêö³ºþ êîíñòàíòíîþ ³ íåðîçá³ðíîþ, à éîãî ïåðåìîíòóâàííÿ - òðèâàëèì ³ òðóäîì³ñòêèì ïðîöåñîì. Íàâåðø, äåòàëü ìå÷à, ÿêà çàáåçïå÷óº êîíòðáàëàíñ äëÿ ðîçãðóçêè ðóêè ³ çá³ëüøåííÿ ôåõòóâàëüíîãî ïîòåíö³àëó çáðî¿. Íàâåðø íàìåðòâî ìîíòóâàâñÿ äî õâîñòîâèêà, òèì ñàìèì ñêð³ïëþþ÷è ñêëàäîâ³ ÷àñòèíè ðóê³â'ÿ. Çàëåæíî â³ä éîãî òèïó, çàêëåïêà íàêëåïóâàëàñÿ ïàðàëåëüíî àáî ïåðïåíäèêóëÿðíî â³äíîñíî ïîâçäîâæíüî¿ îñ³ ìå÷à. Çàêëåïêà íàâåðøó íà ôîòî ¹3 ðîçòàøîâàíà ïåðïåíäèêóëÿðíî. Ïî öåíòðó íàâåðøó ç îáîõ áîê³â óòâîðåíî êðóãëó âè¿ìêó äëÿ ïðèêðàñè, êîòðà á ìàñêóâàëà âòîïëåíó ó âè¿ìö³ çàêëåïêó.       1308-1425 .19

;

півтораручний меч

Клинки півтораручних мечів мали багато модифікацій. Що стосується нашого, то його виразне вістря розраховане на проникаючий колючий удар, особливо ефективний проти пластинчатих, бригандинних обладунків; а масивна і широка „сильна чверть” зручна для блокування ударів. Клинок з такими пропорціями як у меча з Ужгородського замку не лише годиться для простої рубки з коня, але припускає широкі можливості для фехтування. Численні тактати присвячені рицар ському бою (більша їх частина припадає на ХV сторіччя) детально зупияються на роботі з цією зброєю. В пішому бою такий меч зазвичай утримувався двома руками, а тому використовувався без щита. Фехтувальним еволюціям сприяло подовжене руків’я і масивний наверш, який виконує функцію балансиру. Навершом, як і плечами хрестовини завдавалися удари, для чого меч перехоплювався другою рукою, захищеною латною рукавицею, у півсильній чверті. Ганс Òàëüõîôôåð автор ілюстрованого фехтувального атласу відомого у редакціях 1443, 1459 і 1467 рр. особливу увагу çâåðòàº íà ð³çí³ çàõâàòè, äå ìå÷ âèêîðèñòîâóºòüñÿ ÿê важіль, òà çà÷åïè ïëå÷àìè õðåñòîâèíè ³ç íàñòóïíèì âèâåäåííÿì

²ëþñòðàö³ÿ ¹7 Ôðåñêà ç êàïëèö³ Ä³âè Ìàð³¿ çàìêó Êàðëøòåéí. 1370 ðð. Ôðàãìåíò Ôðåñêà ³ëþñòðóº ðîçä³ë 9, â³ðø³ 13-19 ç á³áë³éíî¿ êíèãè Îäêðîâåííÿ ñâ. ²îàííà Áîãîñëîâà. Ñï³ëüí³ êîíñòðóêòèâí³ îñîáëèâîñò³ ìå÷à ç Óæãîðîäñüêîãî çàìêó òà ê³ëüêîõ åêçåìïëÿð³â ìàëüîâàíî¿ çáðî¿, (íèìè, çà òâîð÷èì çàäóìîì íåâ³äîìîãî ñåðåäíüîâ³÷íîãî õóäîæíèêà, åê³ï³ðîâàí³ òðè àíãåëè ó âåðõí³é ÷àñòèí³ ôðåñêè) å, ïî-ïåðøå, äèñêîïîä³áí³ òà áàãàòîêóòí³ íàâåðø³, ïî-äðóãå, ôîðìè êëèíê³â ç ìàñèâíîþ ñèëüíîþ ÷âåðòþ ³ âèðàçíèì, äîáðå çàòî÷åíèì äëÿ óêîëó â³ñòðÿì, ³, ïî-òðåòº, ï³âòîðàðó÷í³ ðóê³â’ÿ. Ïîð³âíþþ÷è ïåðåë³÷åí³ îçíàêè, ìîæíà ïåâíî ñêàçàòè, ùî îïèñàíèé òóò ïðåäìåò º ³äåíòè÷íèì ìàëüîâàíèì ìå÷àì. Ïðî ³íøèé òèï ï³âòîðàðó÷íîãî ìå÷à, êîòðèé ïðåäñòàâëåíèé íà ôðåñö³ (íèì îçáðîºíèé ïåðøèé àíãåë çë³âà), âàðòóº ñêàçàòè ê³ëüêà ñë³â. Öå òàê çâàíèé "ìå÷ â³éíè" (Epee de Guerre). Îñíîâí³ êîíñòðóêòèâí³ îñîáëèâîñò³ çáðî¿ ïîëÿãàþòü ó äîâãîìó, øèðîêîìó êëèíêîâ³ ç ïàðàëåëüíèìè ïî âñ³é äîâæèí³ êðîìêàìè ëåçà; íåâèðàçíîìó, ëîïàòîïîä³áíîìó â³ñòð³ ³ ìàñèâíîìó íàâåðøó. Çà âèñëîâîì Å. Îêøîòòà, "öÿ äîñèòü âåëèêà òà âàæêà çáðîÿ çäàºòüñÿ ãðîì³çäêîþ, ïðîòå ïåðôåêòíî âèêîíóº ðîáîòó, äëÿ ÿêî¿ ïðèçíà÷åíà - çàâäàâàòè íàäçâè÷àéíî øèðîêèõ, ïîâ³ëüíèõ, ð³æó÷î-ðóáàþ÷èõ óäàð³â ç êîíÿ".20

півтораручний меч

ïðîòèâíèêà ç ñòàíó ð³âíîâàãè. (Tafel 47, 58, 60, 74) Â ïîºäèíêó áåç îáëàäóíêó àáî ôåõòóâàëüíîìó çàë³ ö³ òðþêè áóëè íàäçâè÷àéíî ðèçèêîâàíèìè, îñê³ëüêè âèêîíóþ÷è ¿õ, ëåãêî ìîæíà íàðâàòèñÿ íà çóñòð³÷íèé óäàð. Ïðîòå â áîþ, äå êîìáàòàíòè çàõèùàëèñÿ áðîíåþ, ÿêà äîçâîëÿëà ïðîïóñêàòè äåÿê³ óäàðè áåç îñîáëèâî¿ øêîäè, àëå îáòÿæóâàëèñÿ ¿¿ âàãîþ íàñò³ëüêè, ùî áóäü ÿêà âòðàòà ð³âíîâàãè ÷è ïàä³ííÿ ìîãëî ïðèçâåñòè äî ôàòàëüíèõ íàñë³äê³â, òàê³ ïðèéîìè áóëè íàäçâè÷àéíî åôåêòèâíèìè. Äåùî âèãíóòà õðåñòîâèíà, така, як у ìå÷à ç Óæãîðîäñüêîãî çàìêó, ïîëåãøóº ¿õ âèêîíàííÿ. Ïðîòå, îñíîâíà ôóíêö³ÿ цього меча — ïðî ëàìóâàòè áðîíþ. Åôåêòèâí³ñòü óäàðó çàëåæàëà ùå é â³ä òîãî íàñê³ëüêè âäàâàëîñÿ êîìáàòàíòó âêëàñòè â íüîãî âàãó ñâîãî ò³ëà ³ ñâî¿õ ëàò. Íàäçâè÷àéíî âàæëèâîþ áóëà âèòðèâàë³ñòü âîÿêà, à òàêîæ éîãî çäàòí³ñòü äîñòàòíüî äîâãî ïðàöþâàòè îáòÿæåíèì âàãîþ ñâîãî îáëàäóíêó. Ö³ ïðåìóäðîñò³ ðèöàðñüêî¿ íàóêè îïàíîâóâàëèñÿ ç äèòÿ÷èõ ðîê³â çà ðàõóíîê âèñíàæëèâèõ „ñòóä³é” . Ùî àâòîìàòè÷íî â³äêëàäàëî â³äáèòîê ³ íà õàðàêòåð îêðåìîãî êîìáàòàíòà ³ íà ìåíòàëüí³ñòü óñüîãî ðèöàðñüêîãî ñòàíó. Àíãë³éñüêèé õðîí³ñò Ðîäæåð Ãîâåäåí â ê³íö³ Õ²² ñò. ïèñàâ: „Áîºöü, êîòðèé íå ïðîïóñêàâ óäàð³â íå çìîæå áèòèñÿ òâåðäî. Â³í ìóñèòü áà÷èòè ÿê òå÷å

Ôîòî ¹ 4 Ï³âòîðàðó÷íèé ìå÷. ðóãà ïîëîâèíà XIVñò. Åôåñ, íèæíÿ ÷àñòèíà êëèíêà.

півтораручний меч

éîãî êðîâ ³ ÷óòè ÿê òð³ùàòü éîãî çóáè ï³ä êóëàêîì ñóïðîòèâíèêà, ïîáîðåíèé, ïîâèíåí ïîâñòàâàòè ç çåìë³ ïðè âñ³é ñâî¿é ñèë³, íå âòðà÷àþ÷è â³äâàãè. Êîæåí, õòî çäàòåí íà öå, éäå äî áîþ íåçâîðóøíèì.”21 Àòëàñ Òàëüõîôôåðà ì³ñòèòü ³ëþñòðàö³¿ áîéîâèõ ïðèéîì³â, äàëåêèõ â³ä êóðòóàç³¿. Ê³ñòêè âîÿê³â, ùî ïîëÿãëè ï³ä Òîóòîíîì ìàþòü íà ñîá³ ñë³äè òÿæêèõ ñòàðèõ ðàí, ùî ãî¿ëèñÿ äîâãî ³ ïîòâîðíî. Отже, рèöàðñüêèé õë³á íå áóâ ñîëîäêèì, а меч при боці служив інструментом направду тяжкої праці. Äëÿ õðîíîëîã³÷íî¿ àòðèáóö³¿ ìå÷à àâòîð ñêîðèñòàâñÿ ôðåñêîþ ç êàïëèö³ Ä³âè Ìàð³¿, ùî ðîçòàøîâàíà â ÷åñüêîìó çàìêó Êàðëøòåéí ß. Áåíäà òà Ç. Â³ðç ó êíèç³ „ Statni hrady a zamky” , датують фреску 1360 - 1370 ðр.22 Íà í³é çîáðàæåíî ê³ëüêà ìå÷³â ñõîæîãî òèïó ç áëèçüêèìè àáî òîòîæíèìè êîíñòðóêòèâíèìè åëåìåíòàìè: ï³âòîðàðó÷í³ ðóê³â’ÿ, íàâåðø³ ñóì³æíîãî, êîëåñîïîä³áíîãî òèïó, ³äåíòè÷íà ôîðìà êëèíêà. Âðàõîâóþ÷è òå, ùî ì³ñöÿ çíàõ³äêè íàøîãî ìå÷à òà ðîçòàøóâàííÿ ôðåñêè íàëåæàëè äî îäíîãî êóëüòóðíîãî, ðåë³ã³éíîãî òà åêîíîì³÷íîãî ïðîñòîðó, àâòîð ââàæàº çà ìîæëèâå äàòóâàòè ìå÷ ³ç ç³áðàííÿ Óæãîðîäñüêîãî çàìêó ÷àñîì íàïèñàííÿ ôðåñêè — äðóãîþ ïîëîâèíîþ XIV ñò. Îñîáëèâîñò³ êîíñòðóêö³¿ äàòóâàííþ íå ñóïåðå÷àòü.

півтораручний меч

Õðîíîëîã³÷íà àòðèáóö³ÿ ï³äòâåðäæóºòüñÿ ³íøèì äæåðåëîì òîãî æ ãåîãðàô³÷íîãî òà êóëü òóðíîãî ïðîñòîðó — ðîáîòîþ «Ñâÿò³ Êàòåðèíà, Äîðîôåÿ òà Âàðâàðà”, âèêîíàíîþ ó òåõí³ö³ ñòàíêîâîãî æèâîïèñó ó÷íåì Òðøåáîíñüêîãî ìàéñòðà (×åõ³ÿ). ßíîø Âåã äàòóº ¿¿ ê³íöåì XIV ñò. Ðîáîòà ì³ñòèòü çîáðàæåííÿ ìå÷à ç ï³âòîðàðó÷íèì ðóê³â’ÿì, îáìîòàíèì, íàéâ³ðîã³äí³øå, ìåòàëåâèì äðîòîì, áàãàòîãðàííèì íàâåðøîì, ³äåíòè÷íîþ íàøîìó ìå÷ó õðåñòîâèíîþ(êâàäðàòíîþ ó ðîçð³ç³ òà âèãíóòîþ äî â³ñòðÿ), ³ ïîä³áíîþ ôîðìîþ êëèíêà.23 Öå ñêîð³øå íàéï³çí³øà ìåæà õðîíîëîã³÷íî¿ àòðèáóö³¿, бо äîâåäåíèì ôàêòîì º òå, ùî íà ôîí³ Çàõ³äíî¿ ªâðîïè ðèöàðñüêå îçáðîºííÿ ñõ³äíèõ òåðèòîð³é християнського ñâ³òó áóëî äåùî àðõà¿÷íèì. Ùî ñòîñóºòüñÿ ì³ñöÿ âèãîòîâëåííÿ ïðåäìåòó, його навряд чи можна визначити точно, оскільки цей òèï ìå÷à ïîøèðþâàâñÿ íà âñþ òåðèòîð³þ ªâðîïè, äå ³ñíóâàëà âàæêà ðèöàðñüêà êàâàëåð³ÿ. Такі ìå÷³ âèêîðèñòîâóâàëèñÿ â êîìïëåêñ³ ç ïîâíîþ ðèöàðñüêîþ áðîíåþ ³ ïðîòè íå¿.

âîðó÷íèé ìå÷

Äâîðó÷íèé ìå÷ Øâåéöàð³ÿ, XVI ñò.

Клинок прямий, дволезовий, плаский, без долів. Довге рікассо у вигляді металевого полотна (прямокутного в розрізі). На рікассо два клейма, по одному з кожного боку. Клинок несиметрично сточений на один бік. Ефес утворено хрестовиною дугоподібної форми, вигнутою у бік вістря; руків’ям; та навершом у формі шестикутної призми. Хрестовина обладнана двома симетричними кільцями та парними спіралеподібними прикрасами (по дві пари на кожному плечі хрестовини). Наверш має на собі зображення лева, що стоїть на задніх лапах, і рослинної композиції, кожне зображення повторено тричі. Хрестовина та кільця мають на собі специфічні зарубки і вм’ятини, що залишилися від бойового використання меча.

Ôîòî ¹ 5 Äâîðó÷íèé ìå÷. Øâåéöàð³ÿ. XVI ñò. Íà ñâ³é ÷àñ äâîðó÷íèé ìå÷ áóâ ñòðàõ³òëèâîþ çáðîºþ. Äæîí Êëåìåíòñ, îäèí ç íåáàãàòüîõ äîñë³äíèê³â ñåðåäíüîâ³÷íîãî îçáðîºííÿ, êîòðèé ñòàâèâ ïðàêòè÷í³ åêñïåðèìåíòè, ç’ÿñîâóþ÷è ¿¿ ôóíêö³îíàëüí³ñòü, çàóâàæóº íàñòóïíå. «Ðóáêà äâîðó÷íèì ìå÷åì, ëåçî ÿêîãî ðóõàëîñÿ ïî øèðîêèõ äóãîïîä³áíèõ òðàºêòîð³ÿõ, âèìàãàëà çíà÷íèõ çóñèëü, ïðîòå áóëà íà ïðàâäó ñïóñòîøóþ÷îþ. Íèì ìîæíà áóëî â³äðóáàòè îáèäâ³ íîãè íà ð³âí³ ñòåãíà äîðîñëîìó ÷îëîâ³êîâ³, àáî çâàëèòè íàéá³ëüøîãî áîéîâîãî êîíÿ. Çà ñåðåäíüîâ³÷íèõ ÷àñ³â äâîðó÷íèêè çàñòîñîâóâàëè äëÿ çàõèñòó ïðîõîä³â ïðè îáëîãàõ. Òàêîæ íèìè åê³ï³ðóâàëèñÿ îñîáëèâ³ ç’ºäíàííÿ, êîòð³ îõîðîíÿëè ïðàïîð íà ïîë³ áîþ. Â åïîõó Ðåíåñàíñó äâîðó÷í³ ìå÷³ âèÿâèëèñÿ åôåêòèâíèìè ïðîòè ï³õîòíèõ áàòàë³é, ñïîðÿäæåíèõ ï³êàìè, àëåáàðäàìè òà ³íøîþ êîìá³íîâàíîþ çáðîºþ íà äîâãèõ äåðæàêàõ èìè áóëî çðó÷íî â³äñ³êàòè ìåòàëåâ³ ðîáî÷³ ÷àñòèíè â³ä äåðåâ'ÿíèõ äåðæàê³â. Òîä³ æ äâîðó÷íèê ïî÷àâ âæèâàòèñÿ äëÿ ïîºäèíê³â. Äâîðó÷íèé ìå÷ áóâ çàíàäòî âåëèêèì, àáè êîðèñòóâàòèñÿ íèì ðàçîì ç ï³õâàìè. Íàé÷àñò³øå éîãî íîñèëè íà ïëå÷³, àáî — øîòëàíäñüêèì ñïîñîáîì — ï³äâ³øåíèì íà ðåìåí³ çà ñïèíîþ. Äëÿ çðó÷íîñò³ ð³êàññî çàøèâàëîñÿ øê³ðîþ. ê³ðà çàïîá³ãàëà ïîøêîäæåííþ ëåçà òà íàòèðàííþ ïëå÷à, âîíà ïîëåãøóâàëà õâàò ïîâåðõ åôåñó.» (Clements J. Medieval Swordsmanship- Boulder, 1998 ðð. 41-42)

дворучний меч

В Закарпатський краєзнавчий музей потрапив з Львівського історичного музею. довжина меча – 1723 мм довжина клинка – 1290 мм довжина рікассо – 320 мм довжина заточеної частини клинка – 970 мм довжина хрестовини – 350 мм

воручний меч (Epee a Deux Mains (фр.), Twahandswerd, Zweihander, Bidenhander, Bidenhandiger (нім.), Spadone a Due Mani (іт.) — зброя винятково піхоти, до того ж елітної. Перші зразки датуються серединою XIV ст., виникнення її пов’язано з тим, що в цей час важко екіпіроване рицарське військо почало систематично ходити до бою в піших порядках. На середину XV ст. дворучник посів певне місце в арсеналі готичного вояцтва. Про його популярність свідчить, до прикладу, пропозиція майстрів дворучного меча із Турне від 27 лютого 1448 року „влаштувати свято та змагання і повідомити про це інші добрі міста”. 24 Серединою ХVст. датується Harleian Manuscript №3542 — перший відомий трактат про роботу дворучним мечем.

дворучний меч

Ôîòî ¹ 6 Äâîðó÷íèé ìå÷. Øâåéöàð³ÿ.XVI ñò. Ïëå÷å õðåñòîâèíè.

дворучний меч

Â îñòàíí³é òðåòèí³ ÕV ñòîð³÷÷ÿ ó çàõ³äíî ºâðîïåéñüêèõ ðèöàð³â ç’ÿâèâñÿ íàäçâè÷àéíî íåáåçïå÷íèé ñóïðîòèâíèê — øâåéöàðñüêà íàéìàíà ï³õîòà. Øâåéöàðñüê³ òàêòè÷í³ ðîçðîáêè ç äåÿêèìè âàð³àö³ÿìè òðîõè ï³çí³øå óñï³øíî ïî÷àëè çàñòîñîâóâàòè í³ìåöüê³ ëàíäñêíåõòè òà ³ñïàíці, òîæ íà ïî÷àòêó XVI ñò. ñôîðìóâàëàñÿ íîâà ì³ë³òàðíà òåõíîëîã³ÿ, êîòðó ñë³äîì çà ïåâíèì òèïîì çàõèñíîãî îáëàäóíêó, óìîâíî ìîæíà íàçâàòè „ëàíäñêíåõòñüêîþ”. Äâîðó÷íèé ìå÷ ñòàâ ¿¿ íåçì³ííîþ ³ íåçàì³ííîþ ÷àñòèíîþ. Протягом XVI ст. дворучник став традиційною зброєї німецьких та швейцарських найманих піхотинців і поступово вийшов з ужитку в середині XVIІ ст. разом з іншими зразками важкої холодної зброї. Â åïîõó ï³çíüîãî Ðåíåñàíñó äâîðó÷íèé ìå÷ ñòàâ öåíòðàëüíèì êîìïîíåíòîì çá³ðíîãî îáðàçó íàéìàíöÿ, ùî ïðîäàº ñâîþ êðîâ òà çáðîþ çà ãðîø³. Öåé îáðàç ç’ÿâëÿâñÿ â òîãî÷àñíîìó ìèñòåöòâ³ íàäçâè÷àéíî ÷àñòî, ùîïðàâäà ³íòåðïðåòóâàâñÿ ó ð³çíèé ñïîñ³á, â³ä åëåã³éíîãî çàìèëóâàííÿ („Ïàííà ³ ëàíäñêíåõò” Àëüáðåõòà Äþðåðà), äî æîðñòêî¿ ñàòèðè ( роботи Óðñà Ãðàôà). Âàðò³ ïèëüíî¿ óâàãè ðåïîðòàæí³ ñåð³¿ ãðàâþð Éîñòà Àììàíà ç æèòòÿ òîãî÷àñíèõ âîÿê³â. Çîáðàæåííÿ äâîðó÷íîãî ìå÷à òðàïëÿºòüñÿ ó ðîáîòàõ öèõ ìèòö³â ðåãóëÿðíî.

²ëþñòðàö³ÿ ¹ 8 Ãàíñ Áóðãìàºð (1471-1531). Ëàíäñêíåõò. Ãðàâþðà. Äâîðó÷íèé ìå÷ íà ïëå÷³ н³ìåöüêîãî ëàíäñêíåõòà êîíñòðóêòèâíî ïðîñò³øèé çà ïðåäìåò ç Óæãîðîäñüêîãî çàìêó, àäæå ïîçáàâëåíèé íå ëèøå ãàê³â íà ð³êàññî, àëå ³ ê³ëåöü òà ïðèêðàñ íà õðåñòîâèí³. Öèì â³í áëèæ÷èé äî ãîòè÷íî¿ òðàäèö³¿. Íàäçâè÷àéíî ö³êàâà äåòàëü çîáðàæåíîãî Áóðãìàºðîì ìå÷à — öå ð³êàññî çàøèòå, ñêîð³øå çà âñå, çàìøåâîþ øê³ðîþ. Ïåâíî, òàê ñàìî çàøèâàëîñÿ øê³ðîþ ³ ð³êàññî äâîðó÷íèêà ç ìóçåéíî¿ êîëåêö³¿ Óæãîðîäñüêîãî çàìêó.

дворучний меч

Предмет справді був вельми ефективним в рукопашному бою. Силою удару він не поступався древковій зброї (алебарді та похідним від неї типам), але через довгий клинок, балансування, захисну хрестовину (в ренесансових екземплярах досить складної конструкції) забезпечував набагато більше простору та можливості для маневру і фехтування, аніж будь яка зброя на держаку. Тому дворучний меч коштував дорого. З ним працювали досвідчені бійці за високу платню. Готичні екземпляри, зазвичай, конструктивно простіші за ренесансові. Для них характерна пряма хрестовина без кілець та прикрас, клинок з прямою ріжучою поверхнею та рікассо без гаків. В часи Ренесансу дворучний меч набув складнішої конструкції. Хрестовина часто мала вигнуту у напрямку вістря форму, вона обладнувалася захисними кільцями, іноді симетричними, та фігурними прикрасами. Останні, крім естетичної, мали ще і практичну функцію затримувати зброю супротивника. На рікассо з’явилася пара симетричних гаків, вони не лише блокували або ламали зброю опонента, але і слугували додатковою хрестовиною для захисту руки при хваті меча поверх ефесу. Трапляються екземпляри з хвилеподібною ріжучою поверхнею клинка — так звані

Ôîòî ¹ 7 Äâîðó÷íèé ìå÷. Øâåéöàð³ÿ. XVI ñò. Íàâåðø.

дворучний меч

фламмарди або фламбарди — „полум’яні мечі”. Термін „фламберга”, котрим часто позначається ця зброя навіть у поважних наукових колах, не є коректним відносно дворучного меча, оскільки історично так називалася шпагa з хвилястим клинком, а не меч. Автентичних зображень таких предметів надзвичайно багато.

²ëþñòðàö³ÿ ¹ 9 Øâåéöàðñüê³ íàéìàí³ ï³õîòèíö³ XVI ñò. Íàéñò³éê³ø³ âîÿêè ñâîãî ÷àñó, íàäàâàëè ïåðåâàãó êîìá³íîâàí³é çáðî¿ íà äîâãèõ äåðæàêàõ, ³ øèêóâàëèñÿ â áàòàë³¿, äå áóëà òàêà ù³ëüí³ñòü ï³ê íà îäèíèöþ ïëîù³, ùî ¿õ íå ìîãëà ïîäîëàòè íàâ³òü âàæêà ðèöàðñüêà êàâàëåð³ÿ. Â³ä øâåéöàðñüêèõ àëåáàðä çàãèíóâ, äî ïðèêëàäó, Êàðë Õîðîáðèé ãåðöîã Áóðãóíäñüêèé, îñòàíí³é ºâðîïåéñüêèé äåðæàâåöü, õòî ñïîâ³äóâàâ ðèöàðñüêèé ³äåàë íà â³éí³ òà â ïîë³òèö³. Äâîðó÷í³ ìå÷³ øâåéöàðö³ ïî÷àëè çàñòîñîâóâàòè ï³ñëÿ 1495 ðîêó.25

Ôîòî ¹ 8 Äâîðó÷íèé ìå÷. Øâåéöàð³ÿ. XVI ñò. Åôåñ, ð³êàññî.

дворучний меч

Оригінальна особливість меча з Ужгородського замку полягає в тому, що його рікассо припадає на всю сильну чверть клинка. Це аж ніяк не шкодить бойовим кондиціям, позаяк сильною чвертю клинка блокували удари, а тому вона не потребувала особливої заточки. Крім того у дворучниках рікассо служить для перехвату зброї поверх ефесу. Тому відсутність на нашому мечі звичних для ренесансового дворучника гаків робить його приступним для хвату по всій довжині рікассо. Таким чином меч стає надзвичайно мобільним. Вільно перехоплюючи зброю поверх ефесу, комбатант мав змогу значно скорочувати дистанцію бою без додаткового маневру, та завдавати сильних ударів по горизонтальних траєкторіях. Проте така конструктивна особливість збільшувала небезпеку того, що зброя могла бути перехоплена у цьому місці супротивником. Конструкція ефесу дозволяє досить певно датувати зброю XVI cторіччям, оскільки парні кільця на хрестовині характерні саме для цього часу. Розділ праці А. Демміна, де йдеться про клейма, монограми та написи на зброї, містить клеймо швейцарського дворучного меча-фламмарда XVI ст., що має спільні, якщо не говорити ідентичні, композиційні елементи з маркуванням нашого предмету.26 На цій підставі меч з Ужгородського замку атрибутований як швейцарський.

²ëþñòðàö³ÿ ¹ 10 Êëåéìî øâåéöàðñüêîãî äâîðó÷íîãî ìå÷à ôëàììàðäà. XVI ñò. (Demmin A. Die Kreigs-waffen. Leipzig. 1891, ð.1048)

Ôîòî ¹ 9 Äâîðó÷íèé ìå÷ Øâåéöàð³ÿ. VI ñò. Êëåéìî.

Ôîòî ¹ 10 Äâîðó÷íèé ìå÷. Øâåéöàð³ÿ. XVI ñò. Êëåéìî. Öåíòðàëüíèì êîìïîçèö³éíèì ëåìåíòîì îáîõ êëåéì (ôîòî ¹ 9, ³ëþñòðàö³ÿ ¹ 6) º ëàòèíñüêà ë³òåðà "S". Â îáîõ âèïàäêàõ íà íå¿ â îäíàêîâèé ñïîñ³á íàêëàäåí³ ë³òåðà "L" òà ïåðåâåðíóòà ë³òåðà "T" òàêèì ÷èíîì, ùî ¿õ âåðòèêàëüí³ ë³í³¿ ïîâçäîâæ ïåðåòèíàþòü ë³òåðó "S". ²íøèì ñï³ëüíèì êîìïîçèö³éíèì åëåìåíòîì º õðåñòè ó âåðõí³õ ÷àñòèíàõ êëåéì. Õðåñòè ìàþòü îäíàêîâ³ ïðîïîðö³¿ â³äíîñíî êîìïîçèö³é, â ÿê³ âïèñàí³, ïðîòå ðîçòàøîâàí³ äåùî ïî-ð³çíîìó: õðåñò êëåéìà íàâåäåíîãî À. Äåìì³íîì ïðÿìèé, ðîçòàøî âàíèé íà âåðòèêàëüí³é ë³í³¿ ë³òåðè «Ò», õðåñò ç äðóãîãî êëåéìà ñêîøåíèé âïðàâî. ²äåíòè÷í³ñòü ñïîñîáó ïîáó äîâè êîìïîçèö³¿ òà ¿¿ åëåìåíò³â äîçâîëÿº ïðèïóñòèòè, ùî îáèäâà êëåéìà ïîõîäÿòü ç îäí³º¿ ìàéñòåðí³ ÷è öåõó, àáî íàëåæàòü ìàéñòðàì-ðîäè÷àì. Íà ðåçóëüòàò³ ïîð³âíÿëüíîãî àíàë³çó êëåéì áàçîâàíà ãåîãðàô³÷íà òà õðîíîëîã³÷íà àòðèáóö³ÿ äâîðó÷íîãî ìå÷à ³ç ç³áðàííÿ Çàêàðïàòñüêîãî êðàºçíàâ÷îãî ìóçåþ.

àâàëåð³éñüêèé ìå÷ (áàñòàðä)

Êàâàëåð³éñüêèé ìå÷ (áàñòàðä) ªâðîïà, XVI ñò.

Клинок прямий, дволезовий, по середині сильної чверті з обох боків має невеликий дол. Помітні залишки клейма на сильній чверті, ймовірно у вигляді літери „А”. У слабій чверті ближче до вістря, і наприкінці півсильної чверті є по одному наскрізному отвору правильної круглої форми діаметром біля 5 мм. На клинку помітні численні пошкодження, в тому числі отримані, вірогідно, в результаті бойового використання меча. Ефес складної бугельної конструкції. Складається з хрестовини, хвостовика та навершу. Хрестовина довга відносно пропорцій клинка, пряма, кругла у розрізі, з кулеподібними кінцями. Обладнана системою захисних кілець та скоб. Хвостовик обламано, до його залишку (73 мм) в наш час приклепана смуга металу, на яку посаджено наверш. Наверш має форму конуса.

Ôîòî ¹ 11 Êàâàëåð³éñüêèé ìå÷ (áàñòàðä) ªâðîïà. XVI ñò.

кавалерійський меч

довжина клинка – 880 мм довжина хрестовини – 340 мм Знайдений у с. Підгоряни 1932 р.

сновна конструктивна особливість цього меча — складний бугельний ефес із системою захисних кілець та дужок. Про неї потрібно поговорити детально. Оскільки ефес є відправним пунктдатування предмету. Тенденція обладнувати ефеси мечів кільцями, дужками і складними гардами зафіксована в джерелах з останньої чверті XV ст. Ідея літала в повітрі і раніше, вже в попередньому XІV ст. Тоді з’явилася техніка «італійського хвату», при якому вказівний палець виносився на рікассо, що дозволяло краще контролювати точку уколу та ударний центр. Проте, у попередні епохи, коли мечем частіше рубали, ніж кололи, бугельна гарда себе не виправдовувала. Додаткове захисне обладнання на ефесі автоматично зміщує центр ваги у бік руків’я, що призводить до послаблення рубаючого удару. А нехтування у конструкції меча ударним балансом рубки заради захисту руки вважалося недоцільним.

кавалерійський меч

Ôîòî ¹ 12 Êàâàëåð³éñüêèé ìå÷ (áàñòàðä) ªâðîïà XVI ñò. Åôåñ, ÷àñòèíà êëèíêà.

кавалерійський меч

Тому кільця на хрестовинах, що захищали вказівний палець, протягом усього XІV ст зустрічаються, за одиничними виключеннями, лише на фальчіонах. Ця зброя мала настільки сильно зміщений баланс до вістря, що наявність додаткових деталей ефесу на нього не впливала. Найпершим ілюстративним свідченням появи цієї деталі вважається сієнський диптих оплакування Христа, створений у 1340-1350 рр. Протягом XV ст. в Західній Європі відбулося повне і остаточне поширення пластинчатого або суцільного латного обладунку не лише серед найбагатшої військової аристократії, але й у масах рядових комбатантів, і найактуальнішими повсюдно стали колючі кондиції меча. При роботі колючо-рубаючим, або колючим мечем корисна активна оборона – парирування або блокування удару власною зброєю, призначеною для нападу (фехтування). У конструкції зброї, розрахованої на фехтування, мусить бути передбачений надійний захист для кисті руки та/або вказівного пальця. Складна бугельна гарда, обладнана системою захисних кілець, дужок і півгард, краще вирішує цю проблему, аніж простий ефес з прямою хрестовиною.Тим більше, вояки в той час все частіше відмовлялися від важких латних

²ëþñòðàö³¿ ¹ 11, 12. Âåðøíèêè îçáðîºí³ ìå÷àìè-áàñòàðäàìè. Ãðàâþðè «Ïàí îáîçíèé» òà «Êàï³òàí » ³ç öèêëó Éîñòà ììàíà «Âîÿöüêå æèòòÿ». 1565 ð. Íàéìàíà øâåéöàðñüêà ï³õîòà ³ í³ìåöüê³ ëàíäñêíåõòè íà ïî÷àòêó ÕV² cò., ðåéòàðè ç àðñåíàëîì ï³ñòîëåò³â ïðè ñ³äë³ ó äðóã³é ïîëîâèí³ ñòîð³÷÷ÿ³, ñòàëè ïàíàìè íà ïîë³ áîþ. Ðèöàðñüêà òàêòèêà áàçîâàíà íà òàðàííîìó óäàð³ ñïèñ³â ³ ïîäàëüøîìó ðóêîïàøíîìó áîþ, ùî ì³ã ñêëàäàòèñÿ ç ê³ëüêîõ

кавалерійський меч

рукавиць заради ліпшої рухливості руки. Тому в момент, коли рубка мечем посунулася на задній план, така конструктивна раціоналізація могла бути зреалізована. Перший меч з таким ефесом зафіксований (орієнтовно) в 1475 р. на ілюстрації, що вшановує перемогу короля Португалії Альфонсо V над містом Арзіла, котра сталася 1471 р. Португальський король зображений на ній озброєним мечем з pas d’ane27 та двома боковими кільцями.28 Протягом наступного сторіччя цей тип ефесу перебував у найширшому вжитку не лише у мечів, але й у шпаг та фальчіонів. У європейських художників XVІ ст. існує безліч зображень мечів з ефесами, обладнаними кільцями, дужками, додатковими гардами. Так само багато їх атрибутовано і описано в музейних колекціях. Що стосується нашого предмету, то крім системи захисних кілець він має досить довгу хрестовину відносно пропорцій клинка. Довга хрестовина надзвичайно ускладнює носіння зброї на тілі. Таким чином можна зробити висновок: перед нами меч кавалериста, елемент бойового спорядження для війни, а не цивільного користування.

ïîñë³äîâíèõ ç³òêíåíü, â³äõîäèëà â ìèíóëå. À ðàçîì ç íåþ âèõîäèâ ç óæèòêó ïîâíèé îáëàäóíîê, ùî çàõèùàâ ò³ëî ç í³ã äî ãîëîâè. Ïðîòå, âîºííà åë³òà õîäèëà â á³é ó ìîäèô³êîâàíèõ â³äíîñíî ïîòðåá ÷àñó ëàòàõ. Åê³ï³ðîâàí³ àäåêâàòíî äîá³ çàíåïàäó ðèöàðñüêèõ ³äåé íà â³éí³ òà â ïîë³òèö³, îáèäâà ïåðñîíàæ³ Éîñòà Аììàíà, â³éñüêîâ³ äîñòîéíèêè, îçáðîºí³ ìå÷àìè ç áóãåëüíèìè ãàðäàìè. Á³ëüøèé ä³àïàçîí ìîæëèâîñòåé ö³º¿ çáðî¿, â³äïîâ³äàâ âèìîãàì ÷àñó.

кавалерійський меч

Торкаючись географічної атрибуції меча, зауважимо, що довгоклинкова зброя такого типу була в ширшому вжитку у Західній та Центральній Європі, позаяк вже в першій половині XVІ ст. у Південній та Східній — з тих чи інших причин — прямий меч був значно посунутий з ужитку шаблею. Трансільванський князь Стефан Баторій в 1576 р. був обраний польським королем, і перебуваючи на престолі Речі Посполитої (1576-1586), увів моду на шаблю і там, де вона настільки потіснила меч, що перетворилася на польський національний символ. Мечі з бугельними гардами були особливо популярними в Німеччині та Італії - блискучих осередках зброярства і фехтування. В Німеччині такий тип зброї називали Reitschwert — «кавалерійський меч». Звідти цей історичний термін перекочував у слов’янські мови. З конструктивних елементів предмету, котрий перебуває на збереженні в Ужгородському замку випливає те, що ця зброя — європейський кавалерійський меч. Бугельний ефес дозволяє датувати його XVІ сторіччям Тоді цей меч іноді називали „бастардом”.Âèêî ðèñòîâóâàâñÿ він âèêëþ÷íî âàæêî åê³ï³ðîâàíîþ ðèöàðñüêîþ ê³ííîòîþ, êîòðà ïðîòÿãîì XVI ñò. õî÷à ³ çäàâàëà ïîçèö³¿, ïðîòå âñå ùå çàëèøàëàñÿ ïîòóæíîþ ñèëîþ íà ïîë³ áèòâè. Такі мå÷³, ñëóãóâàли äëÿ òî÷íèõ óäàð³â â ñëàá³ ì³ñöÿ îáëàäóíêó.

кавалерійський меч

Ôîòî ¹ 13   () . XVI ñò. Çâîðîòí³é á³ê õðåñòîâèíè.

Ôîòî ¹ 14 Êàâàëåð³éñüêèé ìå÷ (áàñòàðä). ªâðîïà XVI ñò. Êëåéìî.

Çàêëþ÷íå ñëîâî

ïðîöåñ³ ðîáîòè àâòîð ñòàâèâ ñîá³ çà ìåòó ïîì³ñòèòè äîñë³äæåí³ ïðåäìåòè â ³ñòîðèêî-êóëüòóðíèé êîíòåêñò åïîõè, ïðîòÿãîì ÿêî¿ ö³ ïðåäìåòè ïåðåáóâàëè â ïðàêòè÷íîìó âèêîðèñòàíí³, ³ ï³ä öèì ðàêóðñîì ïîáà÷èòè çà àðòåôàêòàìè ìèíóëîãî, æèâèõ ëþäåé, ùî íèìè êîðèñòóâàëèñÿ. ßêùî òèïîëîã³÷íå âèçíà÷åííÿ çáðî¿ íå ñòàíîâèло îñîáëèâî¿ ïðîáëåìè, ïîçàÿê êîíñòðóêö³ÿ óñ³õ òðüîõ ïðåäìåò³â äîñèòü ëåãêî ï³ääàºòüñÿ àíàë³çó ³ ìàº õàðàêòåðí³ ôóíêö³îíàëüí³ îçíàêè; òî ó õðîíîëîã³÷í³é àòðèáóö³¿ â³äñóòíÿ æîðñòêà ïðèâ’ÿçêà ïðåäìåò³â äî ïåâíî¿ äàòè. Ñïðàâà â òîìó, ùî äîñë³äæåí³ ðå÷³ áóëè ñêëàäîâîþ ïåâíèõ ì³ë³òàðíèõ òåõíîлîã³é. Ïðîöåñè âèíèêíåííÿ, âïðîâàäæåííÿ, ïîáóòóâàííÿ òåõíîëîã³é, â òîìó ÷èñë³ â³éñüêîâèõ º досить тривалими, òîìó àâòîð íå ââàæàº äîö³ëüíîþ ñïðîáó „òîíêî ¿õ äàòóâàòè”. Òðè ïðåäìåòè, îïèñàí³ íà ñòîð³íêàõ ö³º¿ ðîáîòè, ³ëþñòðóþòü ïåâí³ ìîìåíòè ðîçâèòêó ºâðîïåéñüêèõ ì³ë³ òàðíèõ òåõíîëîã³é ñåðåäíüîâ³÷íèõ ³ ðàííüîìîäåðíèõ ÷àñ³â. Ïåðø³é òà òðåò³é ç îïèñàíèõ òóò ìå÷³â íàëåæèòü äî ðèöàðñüêî¿ ì³ë³òàðíî¿ òåõíîëîã³¿ íà ð³çíèõ åòàïàõ ¿¿ ðîçâèòêó.

заключне слово

Äðóãèé — ñêëàäîâà ÷àñòèíà ³íøîї, òàê çâàíî¿ „ëàíäñêíåõòñüêî¿”, ùî âïåðøå áóëà çàñòîñîâàíà íà ïðîòèâàãó ðèöàðñüê³é íàéìàíèìè øâåéöàðñüêèìè âîÿêàìè â îñòàíí³é òðåòèí³ XV ñò., à ïîâí³ñòþ îôîðìèëàñÿ â ï³õîòíèõ ôîðìàö³ÿõ Ìàêñèì³ë³àíà Ãàáñáóðãà íà çëàì³ XV-XVI ñò. Ïðîòå â³éíà çàéìàëà íàñò³ëüêè áàãàòî ì³ñöÿ â æèòò³ òîãî÷àñíî¿ ëþäèíè, îñîáëèâî øëÿõåòíî¿, ùî ïîâ’ÿçàí³ ç íåþ ðå÷³ ïðîëèâàþòü ñâ³òëî ³ íà îáëàøòóâàííÿ ¿¿ ïîáóòó, ³ íà ñïîñ³á ñïðèéíÿòòÿ ñâ³òó. Ìå÷ äëÿ øëÿõòè÷à áóâ íå ëèøå çíàðÿääÿì, çà äîïîìîãîþ ÿêîãî â³í êàë³÷èâ áëèæí³õ — çà öèì ïðåäìåòîì âèçíàâàëè õàðàêòåð òà ïðàâî íà îñîáèñòå ³ì’ÿ. Ìå÷ îäíî÷àñíî ñëóæèâ ãàðàíòîì ÷åñòè, ñâîáîäè òà áåçïåêè; ñàêðàëüíèì ñèìâîëîì; ïîêàçíèêîì ñîö³àëüíîãî ñòàòóñó; îñòàíí³ì ³ íàéâàãîì³øèì àðãóìåíòîì â ñóäîâèõ ñïðàâàõ òà îñîáèñòèõ ïîðàõóíêàõ. Ïðè ìå÷³ ìèíàëî âñå ñâ³äîìå æèòòÿ øëÿõåòíî¿ ëþäèíè. Òîìó â ñóñï³ëüñòâ³ ñåðåäíüîâ³÷íîãî ºâðîïåéñüêîãî Çàõîäó ìå÷ áóâ ïåâíèì êóëüòóðíèì ôåíîìåíîì, àíàëîã³þ ÿêîìó ìîæíà çíàéòè õ³áà ùî â ôåîäàëüí³é ßïîí³¿. Áåçóìîâíî, äàíå äîñë³äæåííÿ îïèñàíèõ òóò ïðåäìåò³â íå º ïîâí³ñòþ âè÷åðïíèì ÷è îñòàòî÷íèì. Àâòîð, ìàþ÷è âëàñíó òî÷êó çîðó, àæ í³ÿê íå áà÷èòü ñåáå ìîíîïîë³ñòîì íà ³ñòèíó, à òîìó çàïðîøóº óñ³ çàö³êàâëåí³ ñòîðîíè äî ä³àëîãó.



²íâåíòàðíà êíèãà ¹1 ³ñòîðè÷íî¿ ãðóïè â³ää³ëó ôîíä³â Çàêàðïàòñüêîãî êðàºçíàâ÷îãî ìóçåþ. Çàïèñè ï³ä ¹¹ 72, 228. 2 ßêîâåíêî Í. Ì. Óêðà¿íñüêà øëÿõòà ç ê³íöÿ XIV äî ñåðåäèíè XV²² ñò. ( Âîëèíü ³ Öåíòðàëüíà Óêðà¿íà). - Ê., 1993 ñ.113 3 Clements J. Medieval Swordsmanship - Boulder, 1998 4 Jakob Sutor’s Kunstliches Fechtbuch - Frankfurt, 1612, reprint in Stuttgart 1849. 5 Demmin A. Die Kreigswaffen... Leipzig. 1891 6 Áåõàéì Â. Ýíöèêëîïåäèÿ îðóæèÿ Ì., 199 7 Äîêëàäíó á³áë³îãðàô³þ ðîá³ò ïðèñâÿ÷åíèõ öèì ïèòàííÿì ñêëàâ ôðàíöóçüêèé ³ñòîðèê Ô. Êîíòàì³í. Äèâ : Êîíòàìèí Ô. Âîéíà â Ñðåäíèå Âåêà Ì., 2001, ñ. 337-385 8 Blair C. European and American Arms. London, 1962 9 Õîëîäíîå êëèíêîâîå îðóæèå. Ì., 2006 10 Muller H. Kolling H. Europaische Heib – und Stichwaffen. Berlin, 1981 11 Áåðòîí Ð. Ô. Êíèãà ìå÷åé. Ì., 2004 12 Äèâ. éîãî ïðàö³ : Oakeshott R. E Treece H. Fighting Man. New-York, 1963/ Oakeshott R. E A Knight and his Weapons. 1

примітки

London, 1964. / Oakeshott R. E. The Sword in the Age of Chivalry, Woodbridge, 1964, / Oakeshott R. E. Records of the Medieval Sword. Boydell press, 1991 13 Blood Red Roses, ed .– Fioreto V., Boylston A., Knusel C., . London, 2001 14 Clements J. Medieval Swordsmanship - Boulder, 1998; Clements J. Renaissance Swordsmanship - Boulder,1997 15 Kaeuper R. W. Chivalry and Violence in Medieval Europe – Oxford, 1999 16 Äèâ: Gravett C. English Medieval Knight Vol. 1-3 – Oxford, 2002; Nicolle D. Knight Hospitaller Vol. 1-2 – Oxford, 2001 17 Oakeshott E. The Sword in the Age of Chivalry - Woodbridge, 1998, p. 24 18 Õîëîäíîå îðóæèå – Ì., 2004, ñ.142 19 Oakeshott E. The Sword in the Age of Chivalry - Woodbridge, 1998, p.103; Îêøîòò Ý. Ð. Àðõåîëîãèÿ îðóæèÿ – Ì., 2004 ñ.369 20 Îêøîòò Ý. Ð. Àðõåîëîãèÿ îðóæèÿ – Ì., 2004, с. 243 21 Roger of Hoveden. Chronics Öèòîâàíî òà ïåðåêëàäåíî çà âèäàííÿì :Gravett C. English Medieval Knight 1200-1300. – Oxford, 2002 , p.17 22 Wirth Z. Benda J. Statni hrady a zamky – Praha, 1955 p. 6-7, 289 23 Âåã ß. Íåìåöêàÿ è ÷åøñêàÿ ñòàíêîâàÿ æèâîïèñü XV âåêà. – Áóäàïåøò, 1967, ðåïðîäóêöèÿ 1. 24 Êîíòàìèí Ô. Âîéíà â Ñðåäíèå Âåêà Ì., 2001, ñ. 233 Clements J. Medieval Swordsmanship - Boulder, 1998 p. 42 Demmin A. Die Kreigswaffen. — Leipzig. 1891, ð.1048 27 Ðas d’ane (“крок осла”)– äåòàëü õðåñòîâèíè, ùî ñêëàäàºòüñÿ ç äâîõ êðóãëèõ àáî îâàëüíèõ ìåòàëåâèõ ê³ëåöü, ðîзтàøîâàíèõ ç îáîõ áîê³â ëåçà, à ÷àñòêîâî ³ íàä íèì. Â XV² ñò. pas 25

примітки

d’ane ä³ñòàëà çàãàëüíå ïîøèðåííÿ ³ ïåðåòâîðèëàñÿ íà ñêëàäíèé, ÷àñòî ðîçê³øíî ïðèêðàøåíèé äîäàòîê äî ðóê³â’ÿ. Ë³òòðå âèçíà÷àº pas d’ane íàñòóïíèì ÷èíîì – â ìå÷àõ XV² ñò. ÷àñòèíà åôåñó, êîòðà ìàëà ôîðìó ê³ëüöÿ, ç’ºäíàíîãî ç õðåñòîâèíîþ òîíêîþ ñìóãîþ ìåòàëó. (Áåðòîí Ð. Ô. Êíèãà ìå÷åé. - Ì., 2004 ñ. 191) 28 Îêøîòò Ý. Ð. Àðõåîëîãèÿ îðóæèÿ – Ì., 2004 ñ.382

 

1,2. Морський бій хрестоносців з магометанами. Мініатюра, ХІІІ ст. : De Passagiis in Terram Sanctam. 3,4. Річард Лев’яче Серце. : Зображення на печатці. 5,6. Спінелло Аретіно „Страждання святого Немезіуса” 1385 р. Дерево, темпера. : Бошкович М Ранняя итальянская станковая живопись. — Будапешт, 1966 7. Фреска з каплиці Діви Марії замку Карлштейн. 1370 рр. : Wirth Z. Benda J. Statni hrady a zamky – Praha, 1955 8. Ганс Бургмаєр (1471-1531) „Ландскнехт” Гравюра. : Иллюстрированная энциклопедия моды – Прага, 1989 9. Швейцарські наймані піхотинці. Гравюра. : von Gleichen —Russwurn A. Renaissance. — Hamburg, 1881. 10. Клеймо дворучного меча-фламмарда. : Demmin A. Die Kreigswaffen. – Leipzig. 1891 11,12. Йост Умман. Гравюри «Пан обозний» та «Капітан» із циклу «Вояцьке життя». 1565 р.: Philippson M. Westeuropa im Zeitalter von Philipp II, Elisabeth, und Geinrich IV — Berlin, 1882

  

Àëåêñèíñêèé Ä. Ï. Æóêîâ Ê. À. Áóòÿãèí À. Ì. Êîðîâêèí Ä. Ñ. Âñàäíèêè âîéíû. Êàâàëåðèÿ Åâðîïû. – Ì., – ÑÏá., 2005 Áåðòîí Ð. Ô. Êíèãà ìå÷åé. - Ì., 2004 Áåõàéì Â. Ýíöèêëîïåäèÿ îðóæèÿ – Ì., 1993 Áîøêîâè÷ Ì. Ðàííÿÿ èòàëüÿíñêàÿ ñòàíêîâàÿ æèâîïèñü. – Áóäàïåøò,1966 Âåã ß. Íåìåöêàÿ è ÷åøñêàÿ ñòàíêîâàÿ æèâîïèñü XV âåêà. – Áóäàïåøò, 1967 Èëëþñòðèðîâàííàÿ ýíöèêëîïåäèÿ äðåâíîñòåé. — Ïðàãà, 1986 Èëëþñòðèðîâàííàÿ ýíöèêëîïåäèÿ ìîäû – Ïðàãà, 1989 Êîíòàìèí Ô. Âîéíà â Ñðåäíèå Âåêà. – ÑÏá., 2001 Êóëèíñêèé À. Í. Åâðîïåéñêîå õîëîäíîå îðóæèå. – ÑÏá., 2003 Îêøîòò Ý. Ð. Àðõåîëîãèÿ îðóæèÿ. – Ì., 2004 Окшотт Э. Р. Рыцарь и его доспехи. Рыцарь и его оружие. — М., 2007 Õàòòîí À. Ìå÷ ñêâîçü ñòîëåòèÿ – Ì., 2005 Õîëîäíîå êëèíêîâîå îðóæèå. — Ì., 2006 Õîëîäíîå îðóæèå. – Ì., 2004 ßêîâåíêî Í. Ì. Óêðà¿íñüêà øëÿõòà ç ê³íöÿ XIV äî ñåðåäèíè

перелік використаної літератури

XV²² ñò. ( Âîëèíü ³ Öåíòðàëüíà Óêðà¿íà). - Ê., 1993 Ars Gladiatoria. La Scherma Dei Cavalieri anno 1450 // <http.// www. aemma.org> Clements J. Medieval Swordsmanship - Boulder, 1998 Clements J. Renaissance Swordsmanship - Boulder, 1997 Cvet M. D. The Art of Long Sword Combat <http.// www. aemma.org> Demmin A. Die Kreigswaffen... – Leipzig, 1891 Hutton A. Old Swordplay – London, 1892 Gravett C. English Medieval Knight Vol. 1-3 – Oxford, 2002 Jakob Sutor’s Kunstliches Fechtbuch - Frankfurt, 1612, reprint in Stuttgart 1849 Karlinger H. Die Kunst Der Gotik. – Berlin, 1926 Kaeuper R. W. Chivalry and Violence in Medieval Europe – Oxford, 1999 Muller H. Kolling H. Europaische Heib – und Stichwaffen. Berlin, 1981 Oakeshott E. The Sword in the Age of Chivalry – Woodbridge, 1998 Philippson M. Westeuropa im Zeitalter von Philipp II, Elisabeth, und Geinrich IV – Berlin, 1882 Hans Talhoffer’s “Fechtbuch aus dem Jahre 1467 //<http.// www. aemma.com> Weapon. A Visual History of Arms and Armour. ( consultant editor Richard Holmes). — London, 2006 Wirth Z. Benda J. Statni hrady a zamky – Praha, 1955

Науково-популярне видання В. М. Гуцул Бойові мечі з Ужгородського замку текст друкується в авторській редакції макет,верстка, худажньо-технічне редагування М. Д. Кустрьо коректура О. І. Кустрьо фото автора