До 1 червня 2017 року Дня захисту дітей http://bice.org/en/ http://wcu-network.org.ua
Не залишаймо жодної дитини сам-на-сам з насильством 1. З приводу святкування Дня захисту дітей, 1 червня 2017 року, Міжнародне Католицьке Бюро Дитини (БІСЕ), його члени, серед яких Всеукраїнська громадська організація «Жіночий консорціум України» та партнерські організації в Східній Європі, Кавказі та Центральній Азії, заявляють про необхідність спрямувати зусилля для забезпечення безпеки дітей та захисту від будь-яких форм насильства. 2. Стратегія сталого розвитку Організації Об'єднаних Націй до 2030 року закликає уряди, програми і фонди ООН, громадські організації, так само як і всіх людей , вживати конкретні заходи, що спрямовані на ліквідацію усіх форм фізичного, сексуального, психологічного та інституційного насильства щодо дітей, в будь-яких умовах, зокрема в сім'ї, школі, дитячих закладах, інших навчальних закладах та в громадах. Актуальність проблеми насильства щодо дітей 3. Незважаючи на прийняття нових законів державами в Східній Європі, Кавказі та Центральній Азії проблема насильства щодо дітей залишається невирішеною. Статистика ЮНІСЕФ показує, що в Південно-Східній Європі, «більше 50% хлопчиків і дівчаток у віці 2-14 років (а в деяких країнах більше 70%) зазнали, принаймні, однієї з форм фізичного або психологічного насильства з боку членів сім’ї» ( ЄС і ЮНІСЕФ, серпень 2016). Діти з інвалідністю 4. Навіть тоді коли багато країн проходять через процес деінстітуціоналізаціі, багато дітей що мають фізичні, розумові та психічні розлади як і раніше живуть у підтримуваних державою інтернатах, а також в приватних інституціях, які досить часто працюють без ліцензування і відповідно без належного контролю держави. Така ситуація може призвести до насильства. Дійсно, велика кількість дітей з інвалідністю страждають від різних форм насильства, зокрема через нездатність неспеціалізованого персоналу впоратися з проблемами дітей та надати допомогу. Деякі діти страждають від недогляду, жорстокого поводження і насильства без можливості повідомити про свої проблеми чи отримати відшкодування. Окрім того, насильство по відношенню до дітей з інвалідністю збільшується через дискримінацію і стигматизацію. Насильство, що відбувається через інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) 5. Випадки насильства щодо дітей збільшується через використання ІКТ. Інформаційнокомунікаційні технології можуть забезпечити навчання і розширення прав і можливості для дітей, але через ІКТ відбувається кібербулінг, секстінг (розбещення) та сексуальні домагання (ґрумінг) та інші цифрові форми насильства. Виробництво і розповсюдження сексуально образливих зображень дитини, а також матеріалів, що призводять до збільшення рівня секс-туризму, сексуального насильства та сексуальної експлуатації.
Відсутність ефективних механізмів надання допомоги 6. Часто практика та законодавство не відповідають політиці захисту дітей від насильства та відповідні програми не фінансуються належним чином. Відсутність догляду, підтримки, консультування, соціального супроводу та механізмів надання допомоги потерпілим загрожує дітям, які потерпіли від насильства, упередженим ставленням і їх повторній віктимізації. Зрештою їхні права не дотримуються, в тому числі на доступ до правосуддя та юридичний захист. 7. З метою гарантувати кожній дитині підтримку, в тому числі дитині з інвалідністю, державна та місцеві політики, програми та плани дій мають враховувати Глобальні цілі сталого розвитку: -
Ціль 16.2 “ Покласти край наругам, експлуатації, торгівлі й усім формам насильства і тортур щодо дітей до 2030 року”. Ціль 5.2 “Ліквідувати всі форми насильства щодо всіх жінок і дівчаток у публічній і приватній сферах, включаючи торгівлю людьми, сексуальну та інші форми експлуатації”.
8. Тому, БICE, його члени серед яких Жіночий консорціум України, партнерські організації в Східній Європі, Кавказу і Центральної Азії закликають Держави, які взяли на себе відповідні зобов’язання, в тому числі Україну : (a) посилити інформаційно-просвітницьку діяльність, допомогу та підтримку батьків, задля кращого розуміння проблеми сексуального он-лайн насильства та наслідків насильства щодо дітей для їх фізичного та психічного розвитку; (b) забезпечення альтернативи інституціоналізації, наслідками якої є жорстоке поводження, насильство і недогляд, забезпечити сім’ї, які виховують дітей необхідними послугами, і достатньою соціальною підтримкою для можливості зростати та виховуватися дитині вдома; (c) розвивати і зміцнювати системи захисту дітей, такі як, механізми реабілітації, захисту та превенції, доступу до правосуддя, а також забезпечення юридичного захисту; (d) збирати та надавати відповідну інформацію з дезагрегованими даними та про послуги для дітей, які потерпіли від насильства, жорстокого поводження, недбалого поводження та експлуатації в сім'ях, школі, установах і громадах відповідно міжнародним і регіональним моніторинговим механізмам, в тому числі механізму Універсального Періодичного Огляду Організації Об'єднаних Націй і договірних органів, включаючи Комітету ООН з прав дитини, а також Ланцаротського комітету Ради Європи (Комітет сторін щодо моніторингу та впровадження Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства), коли це доречно.