GARUDA LE MAGAZINE D`HISTOIRE
ROZMOWA LIRYCZNA - Powiedz mi jak mnie kochasz. кОНСТАНТА гАЛЧИНСЬКИЙ - Powiem. - Wiec - Kocham cie w sloncu. I przy blasku swiec. Kocham cie w kapeluszu i w berecie. W wielkim wietrze na szosie, i na koncercie. W bzach i w brzozach, i w malinach, i w klonach. I gdy spisz. I gdy pracujesz skupiona. I gdy jajko roztlukujesz ladnie nawet wtedy, gdy ci lyzka spadnie. W taksowce. I w samochodzie. Bez wyjatku. I na koncu ulicy. I na poczatku. I gdy wlosy grzebieniem rozdzielisz. W niebezpieczenstwie. I na karuzeli. W morzu. W gorach. W kaloszach. I boso. Dzisiaj. Wczoraj. I jutro. Dniem i noca. I wiosna, kiedy jaskolka przylata. - A latem jak mnie kochasz - Jak tresc lata. - A jesienia, gdy chmurki i humorki - Nawet wtedy, gdy gubisz parasolki. - A gdy zima posrebrzy ramy okien - Zima kocham cie jak wesoly ogien. Blisko przy twoim sercu. Kolo niego. A za oknami snieg. Wrony na sniegu
ж.Я
Work and travel Бути чи …бути! Катя фон Кошиц
2 вересня я повернулась до сірих буднів історичного факультету. Знову пари, перездачі, стариє новиє шуткі, і люди, за якими я так скучила. Але, якби була можливість ще помити туалети в Пітсбурзі, я б мила. І зараз розкажу чому. Наслухавшись історій від різних людей, прочитавши кілограми коментарів в інеті, я вирішила їхати. Це був кінець жовтня. Самій їхати не хотілось, провела агітроботу серед друзів, погодилось кілька чоловік. Вибір компанії не був проблемою, бо компаній, які не є кидаловом насправді не так вже й багато. Найбільші – стаді.юа, студентленд і аспект. Хочу в Америку. З чого почати? Пункт Ван: йдеш в офіс компанії, реєструєшся, платиш реєстраційний збір (близько 500 гривень), який платиш за те, щоб не злитіти з їх гачка, отримуєш папери, підписуєш їх,потім кучу реклами, візитку твого оператора. З вами бесідує мила жіночка чи не дуже приємний чоловічок який малює вам всі радості життя. Далі тобі потрібно вирішити куди ти збираєшся їхати і ким ти хочеш бути. Основні критерії вибору – це зарплата, це штат, це наявність житла від роботодавця, інколи кількість робочих годин. Одним словом, тут все як футбол без пива, страшно незрозуміло. Але підійди до цього так: 1) Фінансовий бік питання. Зарплата . WAT тобі запропунує мінімальну федеральну зарплату – 7.25 бакса за годину, інколи це буває більше, але рідко. Це залежить від міста та твоєї контори – якщо це мегаполіс, то вона буде більша, але і жити там дорожче. Якщо відверто, плюнь на це. Ні одна вакансія з їх списку не дасть тобі заробити. Або тікай на рибніші місця, наприклад до мегаполісу, або шукай роботу на вечір. І завжди питай про додаткові години роботи, чи оплачуються овертайми додатково, які штрафи тобі можуть влетіти. 2) Куди штормом Елі занесло. Місце на карті. Тут, що душа забажає. Але при виборі глянь на карту і подивись куди звідси можна поїхати подорожувати, чи не валяється у сусідньому штаті Ієлоунстоун чи Ніагара. І бажано глянути кольори, бо біле то любов, а чорне, то журба… 3) Житло Тут два варіанта і не більше: перший – роботодавець надає вам житло. Переваги – багато інтернешнл студентів, не паришся де жити, інколи забирають на роботу. Мінуси – плата(страшно деруть), невідомі умови прожмивання, втрата роботи означає втрату житла, часто рівень оплати не відповідає сервісу, проблеми з поверненням депозиту мають практично усі, розміщення може бути в у чорта на кулічіках.
Я раджу власне житло. Особливо якщо ти їдеш не сам. Більше простору, ніяких перевірок, власний дворик, гараж, набагато дешевше. Але не вздумай влаштовувати амерікен паті, коли 100500 чоловік, яких ти не знаєш сикають у тебе повз унітаз! Краще ходити до інших. 4) Якщо хочеш трохи заробити, приготуйся пахати і шукай можливості працювати додаткові години, може хоч трохи відіб’єш програму.