Кірпічник #2
ГРОМАДЯНСЬКА ІНІЦІАТИВА #КІРПІЧКА
ЯКЕ МАЙБУТНЄ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ НА КІРПІЧЦІ? 31.08.2017 року відбувся круглий стіл на тему: «Чи вдасться відновити парк Перемоги?» за ініціативи управління архітектури та містобудування міської ради та ініціативної групи #Кірпічка. Під час обговорень проблематики відновлення зеленої зони та водойми на земельній ділянці площею 8,5 гектарів та про те як відновити втрачений статус парку було презентовано нещодавно віднайдені у Центральному державному науково-технічному архіві України анотацію на робочий проект «Ландшафтний парк Перемоги в м. Ужгороді (рекультивація кар’єру) та проект Генерального плану парку (фото) за 1984 рік ландшафтного архітектора Валентини Григорівни Маєвської. Як відомо, парк Перемоги було закладено ще на початку 80-х років на території колишнього кар’єру
цегельного заводу. В анотації до робочого проекту архітектор В. Маєвська згадує, що на момент розроблення генерального плану парку на території вже були проведені певні роботи з благоустрою. Проектом передбачалась повна рекультивація кар’єру включно із розчищенням, поглибленням та благоустроєм водойми на території у 13,2 гектари. Художня ідея композиції передбачала формування вдосконалених форм пейзажного парку для повсякденного відпочинку мешканців кварталу, створення живописного природної оази на контрасті з тодішнім урбанізованим середовищем. Передбачалось фор-
мування ландшафтів переважно садово-паркового типу на периферії території, що органічно мали переходити до відкритих полян, а далі, до озера у центрі. Ландшафтний архітектор Олена Лемак презентувала власний проект 2016 року з ревіталізації парку Перемоги. Особливістю проекту є відновлення повноводності озера. Пропонується запровадження сучасних технологій управління дощовими/талими водами, які можна скеровувати до озера з прибу-
динкових територій довколишніх будинків.Технології передбачають збір води та її очистку від важких металів, щоб не завдавати шкоди довкіллю та дітям, які влітку дуже полюбляють купатися у водоймі. Також авторка проекту привертає увагу до того, що на території колишнього цегельного заводу розташовувалося гетто для євреїв під час другої світової війни. Тому варто в частині локації облаштувати меморіальний комплекс, що прилягає до озера вздовж стіни до супермаркету «Сільпо». Решта території має бути зонована для активного та пасивного відпочинку. Щодо видового складу кущів та дерев пропонується використовувати аборигенні типи рослин, зробити ставку на відкриті території з гарними газонами. У місті бракує відкритих зон типу полян, немає потреби штучно заліснювати парк. Важливіше зберегти його природню красу. Пропозиції щодо облаштування зон парку слід скеровувати за адресою: пл. Поштова, 3 м. Ужгород, 88000 на ім’я міського голови.
Увага! У міській раді повідомили, що орендар - ТОВ «Ужгород-маркет» планує забудувати 1/3 частини території. Це рівно 2 гектари території, що в межах вулиці 8 Березня та озера. Інші 4 гектари в принципі не придатні під будівництво через водне плесо та охоронну зону озера. Тобто орендар пропонує компроміс в якому не має компромісу, суцільне фарисейство. 17 грудня 2017 року припиняється договір оренди. Наразі відповідальність за подальшу долю парку та чи буде продовжено договір оренди лежить виключно на совісті міської ради та міського голови Богдана Андріїва, які зобов’язались відновити парк на площі 8,5 гектарів.
«ГРОМАДЯНСЬКА ІНІЦІАТИВА «КІРПІЧКА»
ЕКС-ДЕПУТАТИ, ЧИЇ КАРТКИ НЕЗАКОННО ГОЛОСУВАЛИ НА «ЗАМІНОВАНІЙ» СЕСІЇ МІСЬКРАДИ, УХИЛЯЮТЬСЯ ВІД СЛІДСТВА Досі триває розслідування у кримінальній справі відкритій по факту проведення незаконного засідання сесії міської ради 9 листопада 2015 року під час якої було прийнято зміни до Генерального плану Ужгорода і чимало дерибанних земельних рішень Слідство викликає на допит екс-депутатів Ярослава Шафаря, Василя Гнатківа, Елизавету Лях, Юрія Белякова для з’ясування обставин того, як за їх відсутності на сесії міської ради голосували їх картки. Однак, останні ухиляються від явки до слідчого та надання показів, інформує правник Олександр Пересоляк. «Це може означати, що ці екс-депутати перебувають в змові з екс-мером Віктором Погореловим і повинні нести відповідальність як співучасники злочинів 9 листопада 2015 року», - вважає Олександр Пересоляк.
Нагадаємо, 9 листопада 2015 року відбулося «засекречене» для громади засідання міської ради. У начебто замінованому приміщенні, під прикриттям міліції, котра пропускала в споруду депутатів, але забороняла вхід представникам громадськості та журналістам, відбувся завершальний для цієї каденції масштабний «дерибан» міських майна і землі. Як з’ясувалося згодом, на засіданні голосували картки депутатів, відсутніх у сесійній залі. По факту службового підлогу було порушено карну справу. Пізніше, новообраний склад міської ради, усвідомлюючи нежиттєздатність ухвалених рішень на цій сесії, переголосували 10 березня 2016 року без поправок зміни до генерального плану та плану зонування міста Ужгорода. Цим вчинком, теперішня міська влада перебрала всю відповідальність за ризики розкрадання зелених зон міста на себе.
СУД У ЛЬВОВІ ПІДТВЕРДИВ НЕЗАКОННІСТЬ ПРИЙНЯТТЯ МІСЬРАДОЮ ГЕНПЛАНУ УЖГОРОДА
Громада Ужгорода здобула ще одну важливу перемогу на шляху відстоювання спільних інтересів
У четвер, 29 червня 2017 року, Львівський апеляційний адміністративний суд залишив в силі постанову Ужгородського міськрайонного суду (суддя Оксана Монич) в частині визнання протиправним і скасування рішення Ужгородської міської ради від 10 березня 2016 року, яким затверджено містобудівну документацію: зміни до генерального плану та план зонування території м. Ужгорода. Суд встановив, що міською радою було грубо порушено процедуру ухвалення містобудівної документації, адже не було враховані державні інтереси та не враховано результати громадських обговорень, а найголовніше порушено права жителів міста на зелені зони та не проведено екологічну експертизу. В супереч мораторію в Ужгороді повністю зникали парк «Перемога» на 8,5 га, різко скорочувалась площа Боздоського парку на 38%, повністю забудовувався сквер на Можайського та інші. «Тепер завдання громаді міста - не дати цій розхри-
станій в своїх міжусобицях владі затвердити повторно ці недолугі, злочинні документи, розроблені без врахування суспільних і громадських інтересів з порушенням норм законів та ДБН. Саме на підставі цієї містобудівної документації, за відстоювання «законності» якої «зайшло» апеляційній Феміді, дерибанили землі, зокрема громадського та рекреаційного призначення, наші голодні «обранці» протягом 1,5 року замість розробляти добротну містобудівну документацію, яка б дійсно відповідала державним, суспільним інтересам, а не тільки вузькоприватним інтересам забудовників і дерибанщиків-прихлєбатєлєй», - прокоментувала ситуацію правник Наталія Майстренко. Відзначимо, що в судах розглядаються ще три справи за позовами міського та обласного прокурорів, та громадських активістів. На разі, 2 червня 2017 року, Закарпатський окружний адміністративний суд так само повністю підтримав позовні вимоги заступника прокурора Закарпатської області до міської ради. Суд підтвердив нечинність змін до генплану і скасував рішення про затвердження містобудівної документації.
«ГРОМАДЯНСЬКА ІНІЦІАТИВА «КІРПІЧКА»
УЖГОРОДЦІ ВЗЯЛИСЯ ЗА ЗАРИБНЕННЯ КІРПІЧКИ
Ужгородські рибалки запустили кілька сотень мальків ставкового коропа у міські водойми, зокрема на озері у парку Перемоги, Чорному озері, радванському кар’єрі та каналі загальним обсягом у 50 кг. На зустріч небайдужим пішов і власник рибника, який, дізнавшись про ініціативу, зробив суттєву знижку. Одним з ініціаторів кампанії відновлення іхтіофауни, ужгородський рибалка Остап Палінчак розповідає: «Риби у водоймах дуже мало, на риболовлю як у ванну ходимо. Хочеться, щоб риболовля була цікавішою. 80% рибалок їздять за кордон ловити, там завжди є результат. Зараз зариблюємо коропом озера. Пізніше, якщо все буде добре, привезу судака в річку, і якщо знайду кошти, стерлядь» розповідає Остап. Ініціативу активно підтримують, навіть не рибалки долучаються, однак є й ті, хто каже «і так все виб’ють». Активісти мають намір відновити біорізноманіття водойм міста, які постраждали від лютих морозів та цьогорічного мору. Коропи досить добре нерестять-
ся, справляються із фітопланктоном та у своєрідний спосіб фільтрують озера від заболочування. Окрім аматорської риболовлі, зарибнені озера є кормовою базою для пернатих, які облюбували наші водойми. Ужгородці сподіваються, що міська влада зверне увагу на занедбаність рекреаційних зон міста та розпочне їх облаштування у 2018 році. До прикладу, на Кірпічці потрібні днорозчищувальні заходи із застосуванням спеціальної техніки Водгоспу. Нещодавно рибалки також запускали в озеро на Кірпічці білих амурів та карасів. Загалом ужгородці зібрали на зарибнення 4591 грн. Це трохи більше від потрібної суми, тому надлишок коштів вирішено спрямувати на закупівлю для Кірпічки додатково мальків судака. Нагадаємо, впродовж 2015-2017 років містяни влаштовували ряд акцій протесту, аби вберегти водойму і парк на 8,5 гектарах, від суцільної забудови.
Цікаві факти: У 1952 році в кар’єрі цегельного заводу, що по вул. Минайській, робітниками був знайдений бронзовий скарб, в який входило 22 предмети (кельти, серпи, браслети, спіраль для захисту рук). Скарб містився в посудині. За сприяння краєзнавця Федора Потушняка він був переданий в Закарпатський краєзнавчий музей. У цьому ж кар’єрі в 1958 році робітники знайшли бронзовий кинджал. Також на території цегельного заводу та кар’єру віднайдено залишки могильника ранньої залізної доби. Тому частина території парку Перемоги входить до зони охорони археологічного культурного шару.
З ЩОДЕННИКА ЮНОГО НАТУРАЛІСТА Молода мама та журналістка Вікторія Жуйко-Сабо написала у власному пості у фейсбуці: «Дві години у засідці дали добрий результат. На Кірпічці виводок лисочок. Дуже смішні, гуляють з мамою і татом. Сьогодні я їх пофоткала, а ще тих більшеньких сомиків. Водяних курочок маленьких теж десь трійко. По ондатрі-нутрії, скоріш за все то Стюарт Літл, але, ставлю руку на серце, то найчистіший пацюк, якого я бачила. Він так круто плаває! Не буду багато писати, дивіться фото і ходіть на Кірпічку». З 2016 року орнітолог Оксана Станкевич організовує навчання для юних натуралістів. Малеча та й дорослі охоче навчаються та спостерігають за дикою природою на території парку Перемоги. Крижні досить урбанізовані птахи. Вони вже давно облюбували водойми біля людей і,
іноді, знаходять їхні гнізда у дуже несподіваних місцях, наприклад, горищах. Лиски також. Біля людей їм простіше харчуватись. На річці вони не гніздяться, бо у нас береги відкриті, рослинності практично немає. А на озері на Кірпічці береги зароснуті рогозом. Саме це і є ідеальним середовищем для гніздування цих птахів. Тут час від часу гніздяться також водяні курочки (родина пастушкових - чорні пташки з червоним дзьобом, схожі на лисок) та бугайчики (з родини чапель). Але це дуже потайні птахи. Якщо турбування з боку людей є постійним, то вони уникають гніздування у таких місцях Відзначимо, що лиски, водяні курочки, очеретянки великі, бугайчики – охороняються законом та внесені до Червоного списку Закарпатської області.
«ГРОМАДЯНСЬКА ІНІЦІАТИВА «КІРПІЧКА»
ЧИ ПОТРІБНА УЖГОРОДЦЯМ «КІРПІЧКА»? Ігнат Олександр, хірург-онколог: в місті відсутні парки де мешканці можуть відпочити і активно провести вільний свій час. Кірпічка єдина паркова зона в місті із озером. Волосянський Олександр, громадський діяч: Я глибоко переконаний, що Кірпічка стане улюбленою парковою зоною для відпочинку ужгородців. Тут в дитинстві я рибалив, катався на санчатах, знайомився з тваринами та рослинами. Ужгороду не вистачає зелених зон - і спільними зусиллями ми докорінно змінимо цю ситуацію. Бачинська Анастасія, адвокат: звісно, що потрібна :) парк - легені мікрорайону Bandy Sholtes, письменник: #Кірпічка знаходиться посеред радянської забудови і там було б дуже доречно зберегти і розвивати зелену зону, адже поряд ніяких парків та скверів немає. Це звичний для навколишніх мешканців простір, який не варто і не має сенсу забудовувати. Місто і так переповнене пустими новими будівлями. Так, Кірпічка зараз виглядає не дуже гарно, але це не означає, що цей простір не можна зробити кращим, було б бажання. Терлецька Ілдика, активістка: разом із мешканцями кварталу ми добилися мораторію на забудову, не за горами і рішення про поновлення статусу парку. Вірю і знаю, що на Кірпічці буде європейський парк, бо це вимога людей!
Цап Іштван, перший заступник міського голови: Моя бабуся жила на Грушевського. Літом я у неї гостював тижнями. І, звичайно, з дітворою нашою найулюбленішою «локацією» для ігор, купання, риболовлі, була Кірпічка. Тому вона мені дуже рідна і близька. Ми зобов’язані її зберегти для містян. Всіх поколінь! Диба Олег, журналіст: Відповідь однозначна - так. Співвідносно до масштабів Ужгорода це має бути аналог Центрального парку в Нью-Йорку - зелена зона рекреації в центрі суцільної забудови. Всі схеми передачі цієї землі під забудову є неприхованою корупцією. Тобто, карним злочином. Рахімов Євген, громадський діяч: Так, безумовно, Кірпічка як ініціатива неодмінно дасть свої плоди. Особливо в умовах тотальних крадіжок зелених зон. Такими темпами ми невдовзі можемо отримати місто - бетон. І, між іншим, екологічний стан повітря в м. Ужгороді наразі надзвичайно тривожний. І це при тому, що ми живемо у екологічно чистій зоні (Закарпаття). Отож, моя думка - Кірпічка надзвичайно необхідний проект. Гулан Ярослав, журналіст: Звичайно, що потрібна, тому що апріорі треба зелені оазиси серед спальних районів. І вони мають бути облаштовані. Негря Власта, волонтер: щиро вболіваю за парк та тішусь від думки, що людям не байдуже.
ПОДЯКИ
Ініціативна група #Кірпічка висловлює вдячність кожному хто долучився до збору коштів для зарибнення Кірпічки, зокрема: Ключевський Ігор 75 грн., Пітула Володимир 50 грн., Яцков Микола 75 грн., Собран Маріанна 100 грн., Білак Олександр 200 грн., Дзуровчик Вікторія 200 грн., Майстренко Наталія 100 грн., Осадчук Валерій 100 грн., Сергієнко Богдан 400 грн., Палінчак Остап 200 грн., Анонім 100 грн., Запісочний Сергій 50 грн., Баранов Валєра 400 грн., Терлецький Едуард 100 грн., Анонім 200 грн., Дроздовський Ярослав 100 грн., Фещенко Віталій 100 грн., Климків Володимир 50 грн., Феськов Володимир 200 грн., Медведєв Юрiй 300 грн., Любка Андрій 250 грн., Щадей Віктор 400 грн., Беля Маріам 100 грн., Анонім 51 грн., Волосянський Олександр 100 грн., Горват Валерій 245 грн., Гаврилець Роман 245 грн. та Спектерман Єфім 100 грн. Також окремо вдячні власнику рибника, який зробив знижку на 750 грн. Щиро вдячні Роману Богуславському за неодноразову фінансову допомогу, завдяки якій адвокати Кірпічки відвойовують для ужгородців зелені зони у судах. Висловлюємо велику подяку Таші Маркович за безкоштовну верстку цього номеру. Так само вдячні Олександрі Скиба та Юлії Трофімчук (ВГО Інститут «Республіка») за 4000 грн. та БФ «Центр громадських ініціатив» - 1500 грн., наданих для друку цього вісника накладом 15 тис. примірників. Ми безмежно вдячні за інформаційну підтримку нашим друзям із ЗОДТРК «Тиса1», Uzhinform.com, редакціям газет «Новини Закарпаття», «РІО», інформаційним сайтам Zakarpattya.net.ua, Prozahid.com, журналістам Оксані Штефаньо, Ярині Денисюк, Вікторії Жуйко-Сабо, Ані Семенюк, Анастасії Соболєвій, Аллі Хаятовій, Ользі Павловій, Нелі Янчук, Олегу Дибі, Ользі Блонській, та іншим.
НАШІ ПАРТНЕРИ:
Нас можна підтримати: Громадська організація «Ужгородська громадська рада», ЄДРПОУ 39638639, розрахунковий рахунок 2600201635953, відділення ПАТ «Кредобанк» у м. Ужгород, МФО 325365, призначення платежу: доброчинна пожертва. Слідкуйте за нами у мережі фейсбук на сторінці https://www.facebook.com/kirpichka/
«ГРОМАДЯНСЬКА ІНІЦІАТИВА «КІРПІЧКА»