Іван ЛОПУШИНСЬКИЙ
Іван Лопушинський
ЕЛЕКТРОННА ДЕМОКРАТІЯ ТА ЕЛЕКТРОННЕ УРЯДУВАННЯ: ДОСВІД США ДЛЯ УКРАЇНИ
Лопушинський Іван Петрович,
д.держ.упр., проф., професор кафедри державного управління, педагогіки та психології Херсонського національного технічного університету, заслужений працівник освіти України. м. Херсон.
Анотація: завдяки застосуванню Інтернет-технологій в органів державної та муніципальної влади з’являються нові можливості оперативного доведення власних рішень до широких верств населення, а в громадян - участі в політичному процесі, зокрема, підвищення рівня їхньої інформованості щодо актуальних політичних проблем, діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Разом з цим досить низьким є рівень зворотного зв’язку органів влади з громадянами, що актуалізує передовий досвід застосування електронного урядування та електронної демократії в Сполучених Штатах Америки як піонера запровадження новітніх цифрових Інтернеттехнологій. Ключові слова: електронне урядування, електронна демократія, досвід е-урядування та організації е-демократії в США. УДК 35004.031:55(035)
60
Постановка проблеми. В умовах сучасних глобальних процесів становлення громадянського суспільства демократія визнана кращою формою правління переважною кількістю країн світу, хоча традиційні форми її здійснення мають значні вади. Саме тому в умовах сьогодення надзвичайної ваги набуває саме електронна демократія, що вперше була застосована в США. Через е-демократію громадяни і бізнес визначають, які саме послуги і яким чином надаватиме їм держава, установлюють взаємну відповідальність у межах взаємодії, формуюють образ держави і суспільства та електронного урядування як окремого соціального інституту. Електронна демократія постає результатом освоєння громадянами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в процесі використання послуг електронного урядування, ефективність упровадження якого залежить від багатьох чинників політичного, соціального, економічного, інформаційного, науково-методичного, організаційного, нормативно-правового характеру тощо. Електронна демократія, складаючись з усіх наявних засобів комунікації, дає громадянам можливість ініціювати, контролювати та впливати на вироблення та реалізацію найважливіших державно-управлінських рішень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом до проблем упровадження електронної демократії та електронного урядування як в Україні, так і в передових країнах світу зверталися такі вітчизняні дослідники, як К.Вознюк, Н.Драгомирецька, О.Загаєцька, О.Загвойська, Т.Камінська, А.Камінська, В.Клюцевський, К.Линьов, І.Лопушинський, М.Міхальова, Я.Олійник, Н.Павлютенко, М.Пасічник, І.Рубан, А.Семенов, А.Семенченко, К.Синицький, С.Чукут та ін. Визначення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим і присвячено статтю. Разом з тим у їхніх та інших розвідках більшою мірою висвітлюється практика запровадження електронного урядування без прив’язки його до процесу електронної демократії як двох із складових функціонування сучасного громадянського суспільства. Формулювання мети статті. Саме тому метою нашої статті й стало висвітлення процесів електронної демократії та електронного урядування в США як єдиного цілого з метою його можливого перспективного запровадження в Україні в умовах адміністративної реформи та розбудови громадянського супільства. Висвітлення основного матеріалу дослідження. Як відомо, суть електронної демократії зводиться до використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з метою посилення демократичних процесів в умовах існування представницької демократії. Мета електронної демократії полягає в створенні фундаменту для участі людини та громадянина в ухваленні державних рішень, посилення впливу на формування і реалізацію державної політики,
ЕЛЕКТРОННА ДЕМОКРАТІЯ
вирішення питань місцевого значення, посилення прозорості та підзвітності органів влади громадянам. Електронна демократія є інструментом захисту людиною та громадянином своїх інтересів і визначення форм співробітництва з державою за допомогою технологій електронного урядування [4]. Електронне ж урядування – це спосіб організації державної влади за допомогою систем локальних інформаційних мереж та сегментів глобальної інформаційної мережі, що забезпечує функціонування органів влади в режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування з ними громадян, юридичних осіб, неурядових організацій. Зважаючи на нетривалий період інформатизації органів публічної влади в Україні, для нас особливо важливим є вивчення досвіду роботи в цьому надзвичайно важливому напрямку передових країн світу, насамперед США, як держави, що стояла біля джерел зародження електронної демократії та електронного урядування. Для США інформаційне суспільство – це завершення процесу глобалізації, що безпосередньо пов’язаний з узаконенням планетарної економічної, а можливо, і політичної влади транснаціональних корпорацій. Інформаційне суспільство, технології, Інтернет, електронна торгівля є ідеальним інструментом експансії США по всьому світу, інструментом забезпечення глобальної конкурентоспроможності американських корпорацій, ефективним засобом для поширення стандартів, цінностей і самого американського способу життя. Так виглядає стратегія США щодо інформаційного суспільства. У США під електронним урядуванням розуміють державні комп’ютерні системи, призначені для взаємодії з населенням країни (громадянами США, а також іноземцями, наприклад туристами) і структурами, що не належать до уряду. Такими структурами можуть бути бізнес, громадські організації, регіональні і муніципальні органи влади і ін. Одним з пріоритетних напрямів розвитку інформаційного суспільства в США є запровадження електронного урядування, що забезпечує населення всією необхідною інформацією. Слова, свого часу сказані президентом США Дж.Бушем, можуть і сьогодні слугувати девізом цієї ініціативи: “Я маю намір розширювати використання Інтернету для того, щоб дати можливість громадянам отримувати потрібну інформацію з Вашингтона тоді, коли вона їм необхідна, а не тоді, коли Вашингтон захоче її надати їм. Основна мета реформування повинна полягати не в тому, щоб просто надати інформацію людям, а в тому, щоб дати їм свободу в її використанні”. Принагідно зазначимо, що станом на 01.01.2011 р. у США доступ до мережі Інтернет має 95 відсотків дорослого населення країни. Початок електронному урядуванню в США було покладено створенням 1993 року веб-сайту Білого Дому (тобто Президента США). Типовий приклад систем “електронного урядування” – це викладення в Мережі Інтернет інформації про роботу державних структур і оплата податків через Інтернет. Сам термін “електроннe урядування” активно використовувався в адміністрації президента Клінтона, яка в цілому, і віце-президент Ґор, зокрема, були гарячими прихильниками нових технологій, особливо Інтернету. Розбудова електронного урядування залишилася одним з перспективних напрямів і при Джорджі Буші. Слід тільки назвати ухвалений у серпні 2001 року президентом документ під назвою “Список питань про контроль президента над управлінням федеральним урядом”, у якому було викладено ініціативу щодо розвитку електронного урядування. Основні принципи, визначені Президентом для формування електронного урядування, полягають у тому, щоб: – полегшити громадянам доступ до отримання послуг і до взаємодії з федеральним урядом;
61
Іван ЛОПУШИНСЬКИЙ
– підвищити ефективність і продуктивність роботи уряду; – посилити відповідальність уряду перед громадянами. На початку 2002 р. спеціальна робоча група подала президентові США конкретний план дій «E-Government Strategy», що мав на практиці реалізувати 3 принципи, висунуті президентом: – орієнтування на громадян, а не на бюрократію; – орієнтування на результат; ринковий підхід, – активне просування новацій. У США запровадження електронного урядування проводиться під гаслом більшої відвертості і підзвітності уряду громадянам. Підзвітність не зводиться лише до надання якоїсь потрібної громадянам інформації, а забезпечується відкритою специфікацією комплексів показників роботи конкретних державних органів і створенням доступних населенню засобів моніторингу цих показників. Таким чином, громадяни можуть самі визначати ефективність роботи урядових установ, а не покладатися лише на заяви керівників або вищих посадових осіб і повідомлення ЗМІ. І це не дивно, оскільки американський ідеал – це влада народу, здійснювана народом і для народу, а інформаційні технології ХХІ століття надають громадянам нові могутні засоби для запровадження в життя цього ідеалу. Уряд США будує свою діяльність, виходячи з орієнтації на задоволення потреб громадян, з потреби забезпечувати конкретність і результативність своєї діяльності і виконуваних ним програм та з активного використання ринкових механізмів і інновацій. Так, за ініціативою Офісу Управління і Бюджету США було сформовано Робочу групу з електронного урядування, до якої ввійшло понад 80 представників від 46 урядових агентств і бюро. Ця група була розробила документ за назвою “Стратегія електронного урядування”, скерований на підвищення ефективності діяльності уряду. Робоча група дійшла висновку, що федеральний уряд може значно поліпшити ефективність обслуговування своїх користувачів у майбутній період від 18 до 24 місяців, зосередившись на виконанні 23 високопріоритетних загальноурядових ініціатив (згодом як двадцять четверту ініціативу з електронного урядування було додано обробку платіжних відомостей). Усі ці запропоновані ініціативи дозволили заощадити декілька мільярдів доларів, зменшуючи операційну неефективність, скорочуючи витрати і надмірні витрати, у тому числі і в процесі підготовки зайвої кількості документів. Ці ініціативи дали можливість забезпечити надання послуг громадянам у терміни, вимірювані в хвилинах або в годинах, замість попередніх днів або тижнів. Робоча група з електронного урядування ідентифікувала основні федеральні проблеми, що можуть віднайти своє вирішення в межах концепції електронного урядування і електронного бізнесу. Проведений робочою групою аналіз показав, що головною перешкодою до створення електронного урядування, орієнтованого на громадянина, є надмірність і дублювання функцій і видів діяльності в різних урядових агентствах. Так, наприклад, було доведено, що з 28 видів бізнес-функцій у середньому кожна функція виконується в 19 агентствах, а кожне агентство в середньому залучене до виконання 17 різних бізнес-функцій. Для громадян це виливається в потребу розробляти значну кількість дублюючих звітів, вимагаючи при цьому від них відвідування тисяч різних веб-сайтів і десятків центрів викликів для пошуку потрібної інформації і отримання необхідної послуги. Наприклад, у разі потреби отримати субсидію для економічного розвитку слід було заповнити понад 1000 різних форм більш ніж 250 федеральних бюро і при цьому кожна форма містить значну кількість однакових даних. Робоча група також була ідентифікувала ключові бар’єри, які повинні бути усунені для успішної реалізації федерального електронного урядування. До основних бар’єрів належать бар’єри, пов’язані з культурою, архітектурою, довірою, ресурсами, а також з опором акціонерів. Було розроблено рекомендації з подолання цих бар’єрів.
62
ЕЛЕКТРОННА ДЕМОКРАТІЯ
Крім того, було запропоновано дві ініціативи, які мають фундаментальне значення для успішної реалізації кожного з окремих проектів, що належать до загальної програми трансформації федерального урядування в електронне. Першу ініціативу e-Аutentification спрямовано на побудову і зміцнення довіри для того, щоб сприяти широкому поширенню електронної взаємодії між суспільством і урядом і між урядами різних рівнів шляхом установлення загального вирішення факту “ідентичності”. Ці рішення скеровані на аутентифікацію в галузі забезпечення безпеки, захисту власності і впровадження електронного підпису в усіх ініціативах розвитку електронного урядування. Другу ініціативу E-Government Architecture було спрямовано на те, щоб досягти двох основних цілей. Одна мета полягає в розробці архітектури, що має розглядатися як архітектура федерального підприємства і яка повинна використовуватися в кожній ініціативі електронне урядування, будучи ядром стандартизованих моделей для формування конкретних технологічних рішень. Друга мета полягає в тому, щоб зібрати і проаналізувати різну інформацію про архітектуру і структуру бізнесу і даних, використовуваних федеральним урядом і на цій основі виробити нові пропозиції з розвитку ініціатив “електронного урядування” і скоротити наявну надмірність. Насамперед ці зусилля сконцентровано на чотирьох ключових галузях, що включають національну безпеку, економічне стимулювання, соціальне обслуговування і внутрішню діяльність офісів. В умовах сьогодення адміністрація президента США, розробляючи стратегію електронного урядування, має намір підтримувати проекти, скеровані на поліпшення спільної роботи урядових установ, зокрема електронне постачання, електронні гранти, електронне регулювання, електронний підпис. Стратегічною метою програм створення електронного урядування в США є створення повного електронного урядування. Щодо виду урядування, то це – електронні послуги, тобто організація захисту інформації і надання урядових послуг електронними засобами. Безумовно, що для трансформації федерального урядування в електронне слід реалізувати низку заходів: – використовувати Інтернет для надання сервісу в таких галузях, як пенсійне забезпечення, рекреаційні можливості і надання матеріалів для освіти і навчання громадян; – розширити спільне використання урядової і суспільної інформації і там, де це можливо і доцільно, інтегрувати федеральні, регіональні і місцеві дані; – скоротити накладні витрати і зайві витрати для бізнесу за рахунок запровадження раціональних процесів, що сприяють і підтримують формування консолідованих даних; – використовувати серед урядових службовців нагромаджений комерційними організаціями досвід скорочення операційних витрат для поліпшення результативності, насамперед у таких галузях як фінанси, людські ресурси і постачання; – виробити показники оцінки якості і проводити регулярний моніторинг діяльності уряду. Саме тому нині особливої уваги федеральний уряд США надає: – електронній торгівлі між державними організаціями і міністерствами; – проведенню електронних торгів на постачання товарів і послуг для задоволення державних потреб; – забезпеченню доступу населення до урядової і адміністративної інформації; – використанню смарт-карт, зокрема у федеральному уряді; – вирішенню різного роду завдань, зокрема отриманню офіційних документів через урядові веб-сайти, оплаті податків, наданню статистичної інформації про роботу державного апарату населенню тощо. Електронне урядування є однією із загальноурядових ініціатив. Перед федеральним урядом постало завдання поліпшити і здешевити свої послуги шляхом створен-
63
Іван ЛОПУШИНСЬКИЙ
ня орієнтованого на людей “електронного урядування”, яке значно підвищить ефективність федерального уряду і посилить його значущість для всіх громадян країни. Потреба переходу до електронного урядування очевидна, оскільки уряд є одним з найбільших споживачів ІТ. Разом з тим 45 млрд. доларів, які уряд США витратив на ІТ лише 2002 року, не призвели до порівнянного збільшення продуктивності в громадському секторі американської економіки. Це було викликано 4 причинами: – Урядові установи зазвичай оцінювали свої ІТ з позиції їх використання для обслуговування власних потреб і не брали до уваги потреби громадян. – У 90-і рр. ХХ ст. урядові установи використовували ІТ для автоматизації своїх робочих процесів (як друкарські машинки і калькулятори), а не для створення нових і ефективніших рішень. – Багато урядових установ сприймали ІТ як загрозу і часто йшли на марнотратні і зайві інвестиції, для того, щоб зберегти своє командне становище. – У більшості випадків урядові установи не забезпечували можливостей спільної роботи своїх ІТ-систем. У цілому можна сказати, що електронне урядування США сьогодні знаходиться на рівні агентства на вимогу, що означає використання стратегії, орієнтованої на зовнішню діяльність, але відносно низький рівень розвитку електронного управління. Наступний за цим рівень – повне електронне урядування. Щодо нових можливостей, то розвиток електронного урядування спростить для громадян отримання високоякісних послуг від федерального уряду і одночасно зменшить вартість цих послуг. Уряд США вважає, що переключення федеральних регулювальних процесів на онлайнові технології забезпечить громадянам спрощений доступ до багатьох важливих політичних рішень: поліпшить інформованість громадян і підвищить ефективність дій уряду. Портали електронного постачання і управління грантами робитимуть транзакції з урядом або отримання фінансової допомоги від уряду простішими, прозорішими, швидшими і більш вичерпними. Робота з управління ланцюжками постачань дасть можливість державним структурам уникнути непотрібних дій і зберегти ресурси. У цілому можна сказати, що розвиток електронного урядування забезпечить: – високу якість обслуговування клієнтів незалежно від того, як громадяни вступають у контакт з агентством – телефоном, особисто або через веб-сайт; – зниження витрат і зменшення труднощів у реалізації бізнесу з урядом; – скорочення урядових операційних витрат; – надання доступу до урядових сайтів людям з обмеженими можливостями; – підвищення прозорості і відповідальності уряду. Зазначимо, що ще одним напрямком діяльності Адміністрації президента США є робота з поліпшення використання веб-сайтів у діяльності федерального уряду: – Буде розширено і поліпшено сайт FirstGov, що надає громадянам зручний доступ до урядових послуг. Також буде налагоджено співпрацю між міністерствами і відомствами, урядами штатів і місцевими органами влади в галузі поліпшення функціонування веб-сайтів для того, щоб допомогти громадянам віднайти необхідну інформацію і отримати послуги, що відповідають їхнім потребам і які незалежні від бюрократичної тяганини. – Урядові установи будуть зобов’язані при використанні федеральної інфраструктури публічних ключів застосовувати цифровий підпис для виконання транзакцій у межах федерального уряду, між урядом і бізнесом і між урядом і громадянами. Використання цифрового підпису повинне бути скоординоване на рівні урядів штатів і місцевих органів влади, а також у приватному секторі. – З кінця 2002 року всі державні структури використовують єдиний портал електронного постачання для отримання доступу до необхідних повідомлень вартістю
64
ЕЛЕКТРОННА ДЕМОКРАТІЯ
від 25 тисяч доларів і вище. Першим кроком на шляху переходу уряду на електронні бізнес-процеси і на електронне постачання повинні стати повна урядова присутність в Інтернеті і формування загальноурядового стандарту на цю діяльність. Наступний крок – використання державними установами єдиного порталу з метою консолідація і розширення участі електронного урядування в управлінні ланцюжками постачань. – Державні структури зможуть отримувати федеральні кредити в онлайновому режимі через загальний сайт, який спрощуватиме управління кредитами і оцінку зайвих витрат аналогічно тому, як єдиний портал постачання спрощуватиме закупівлі. – Основні регулювальні структури використовуватимуть веб-сайт для того, щоб інформувати громадян про потребу виконання тих або інших вимог, забезпечити доступ до розробки правив і зробити прозорішими ухвалювані рішення. Американський уряд є прикладом відвертості, оскільки майже всі урядові агентства представлені в Інтернеті, а також усі законодавчі акти чинного Конгресу США безоплатно доступні через мережу. Доступність федерального керівництва і президента США для населення країни забезпечуються системою Comlink. Ця система має досконалі служби і засоби публікації урядових документів і відкрита для доступу користувачам Інтернету. Матеріали брифінгів, промови, відповіді, проекти законів, що надаються канцелярією Білого дому, розміщуються на сервері поширення електронної інформації системи Comlink і, на думку фахівців, понад мільйон користувачів щодня отримують документи, що їх цікавлять. Іншу систему – Open Meeting було реалізовано в рамках національної ініціативи з посилення контролю над діяльністю уряду з боку громадян. Вона дозволяє населенню подавати пропозиції і отримувати відгуки на них електронною поштою в інтерактивному режимі. Однією з головних цілей створення такої системи було спрощення проведення експериментів і отримання коментарів з різних джерел. За наявними даними, участь в роботі Open Meeting узяло понад 3 тисяч осіб, які висловили близько 1200 пропозицій. Ця система припускає виключно вільний обмін думками, проведення дебатів і винесення остаточних ухвал. Обидві системи дозволили зробити уряд доступним для населення країни і забезпечити громадян досконалими засобами доступу до державних документів і обраних представників в органах управління. У той же час федеральні службовці, у свою чергу, отримали можливість відстежувати настрої виборців. Слід відзначити і такий сайт, як FirstGov. Коли 20 вересня 2000 року Президент Клінтон представляв країні цей сайт, він змалював його функцію, як надання громадянам доступу до офіційної інформації і послуг 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік. Цей сайт дозволяє громадянам отримати доступ до 27 мільйонів сторінок даних, розміщених на 20 тисячах веб-сайтах урядових установ США. Президент вітав відвідувачів сайту FirstGov такими словами: “Сайт FirstGov дозволяє користувачам проглядати значний обсяг інформації, що охоплює всі теми і аспекти, починаючи від пошуку публікацій в бібліотеці Конгресу США і закінчуючи спостереженнями за черговою космічною експедицією. Він також дає можливість користувачам вирішувати в Інтернеті важливі питання, наприклад, подавати заявки на отримання студентських позик, дізнаватися про пільги з соціального забезпечення, порівнювати різні варіанти участі в програмі медичного обслуговування і навіть отримувати інформацію про урядові гранти і контракти. Цей епохальний прорив у створенні центру державних послуг допоможе жителям країни і всього світу знаходити потрібну їм інформацію і ресурси одним клацанням мишки – швидко і легко”. В огляді поточного стану впровадження концепції і технологій електронного урядування в США було проаналізовано зміст 1680 сайтів федерального уряду і урядів штатів, проведено дослідження онлайнової інформації і послуг, рівня захисту пер-
65
Іван ЛОПУШИНСЬКИЙ
сональних даних і забезпечення безпеки, а також розвитку електронної демократії, що надаються ними громадянам. Перехід на онлайнові послуги зручний як для уряду, так і для громадян. З розвитком цієї технології зникає потреба в особистих відвідинах, написанні паперових документів або в телефонному зв’язку з урядовими установами. Онлайнові послуги на урядових сайтах значно відрізняються одна від одної. До число 10 найбільш поширених і доступних у США ввійшли такі послуги: – сплата податків; – запит форм для заповнення та замовлення публікацій; – подача скарг; – реєстрація транспортних засобів; – отримання мисливських та риболовецьких ліцензій; – отримання різних свідоцтв; – реєстрація участі на семінарах і конференціях; – онлайнові відвідини магазинів. Щодо зрілості послуг, то США лідирують у цьому напрямку, притому зі значним відривом. У країни є найвищі показники в цьому напрямку. Нині на комерційних сайтах, як правило, товари або послуги оплачуються за допомогою кредитних карт. Проте ще 2000 року лише 3% урядових сайтів використовували кредитні карти. 2001 року цей показник досяг 10%, підтверджуючи той факт, що онлайнові фінансові транзакції починають проникати і в державні структури. У той же час, незважаючи на ухвалення законодавства про можливість застосування цифрового підпису для фінансових транзакцій, менше 1% (6 сайтів) використовували цю технологію. У США при створенні і діяльності електронного урядування значна увага надається захисту персональних даних і забезпеченню безпеки, що оцінюється за результатами виконання трьох вимог: – заборона комерційного маркетингу серед відвідувачів сайтів (це вимога ще 2001 року виконувалася тільки на 12% сайтів); – заборона на створення профілю відвідувачів (виконувалося на 10% сайтів); – заборона використання персональній інформації без згоди відвідувача (виконувалося на 13%). Одночасно виконують усі ці вимоги лише 10% урядових сайтів. З погляду забезпечення безпеки роботи тільки 8% сайтів використовують програмне забезпечення для управління мережевим трафіком. Показник розвитку демократії оцінює взаємне зближення уряду і громадян. Разом з тим на сьогодні можна констатувати безперечні успіхи Адміністрації США в галузі побудови електронної демократії та електронного урядування: було реформовано всю політику і структуру державного управління інформаційними потоками і інформаційними технологіями, зокрема завдання створення електронної демократії та електронного урядування стало національним і одним із пріоритетних; владні повноваження з проведення політики створення електронної демократії та електронного урядування було максимально сконцентровано як на загальнофедеральному рівні, так і на рівні державних установ; створено систему персональної відповідальності за інформатизацію державних органів; політику і практику створення електронної демократії та електронного урядування було уніфіковано, вони стали прозорими і підзвітними. Таким чином, США істотно просунулися на шляху реалізації ідеї електронної демократії та електронного урядування і багато в чому формують рішення і технології для електронної демократії та електронного урядування, що переймаються потім й іншими країнами, у т.ч. й Україною. Є всі підстави вважати, що найповніше й ефективно концепцію електронної демократії та електронного урядування призначено реалізувати саме США. Проте й Українська держава, використовуючи досвід передових країн світу, насамперед США, щодо запровадження електронної демократії
66
ЕЛЕКТРОННА ДЕМОКРАТІЯ
та електронного урядування, застосовуючи відповідні технології і вкладаючи значні бюджетні кошти, з часом зможе досягти в цій галузі управлінської діяльності та розбудови зв’язків зі своїми громадянами відповідних позитивних результатів. Формулювання висновків і перспективи подальших наукових розвідок. В Україні електронна демократія повинна забезпечуватися можливістю кожної людини та громадянина через ІКТ взяти участь у формуванні та реалізації державної і місцевої політики. Вивчення громадської думки посилюється шляхом проведення за допомогою електронних засобів усього комплексу статистичних досліджень. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні створити належні умови для проведення своїх засідань у режимі on-line, у яких представники громадськості змогли б брати участь. Порядок доступу та участі представників громадськості на засіданнях органів державної влади та органів місцевого самоврядування регулюється регламентами відповідних органів. Для громадськості слід забезпечити можливість подавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування в електронному вигляді пропозиції щодо поліпшення їх діяльності, а також урегулювання суспільних відносин, умов життя всіх верств населення, розвитку держави і суспільства в цілому. Аналіз досвіду запровадження інструментів електронної демократії в Україні показує, що завдяки застосуванню Інтернет-технологій у громадян з’являються нові можливості участі в політичному процесі, зокрема, підвищення рівня їхньої інформованості щодо актуальних політичних проблем, діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. У питаннях інформування громадян щодо діяльності центральних органів державної влади стан справ у цілому відповідає вимогам, визначеним чинними нормативно-правовими актам України. Разом із цим досить низьким є рівень зворотного зв’язку органів влади з громадянами, звітності щодо результатів застосування консультативних форм електронної демократії в процесі роботи над нормативно-правовими актами, формуванні напрямків державної політики. В Україні набули певного розвитку окремі елементи таких складових електронної демократії, як електронний парламент та електронний суд. Водночас стан розвитку кожної з цих складових не відповідає поточній практиці розвинених демократичних країн. Потребує дальшого розвитку галузева нормативно-правова база, що регламентує розвиток інформаційного суспільства в Україні в напрямку врахування вимог розвитку електронної демократії. Зокрема, актуальною є потреба визначення правових гарантій одержання громадянами відповідей на їхні запити до державних органів, здійснені в електронній формі. Суттєвою перепоною для реалізації форм електронної демократії є загальний рівень розвитку інформаційного суспільства в Україні, який не забезпечує рівного доступу громадян до отримання інформації, доступності для громадян різних форм електронної демократії. Гострою проблемою розвитку електронної демократії в Україні залишається помітна міжрегіональна „цифрова нерівність”, відсутність дієвих кроків з її подолання [4]. Подальші дослідження порушеної нами в статті проблеми вбачаються у висвітленні процесу запровадження в Україні електронної демократії та електронного урядування на новому етапі реалізації адміністративної реформи в нашій державі. Література: 1. Гутри И.С. Основные стратегии формирования электронного правительства. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ict.edu.ru/vconf/index.php?a=vcon f&c=getForm&r=thesisDesc&d=light&id_sec=183&id_thesis=6998 2.Зарубіжний досвід упровадження електронного урядування / Авт. кол.: Т.Камінська, А.Камінська, М.Пасічник та ін.; За заг. ред. д-ра наук з держ. Упр., проф. С.А.Чукут. – К.: НАДУ, 2008. – 200 с.
67
Іван ЛОПУШИНСЬКИЙ
3.Электронное правительство в США. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.svobodainfo.org/ru/node/253 4. Концепція розвитку електронного урядування в Україні. [Електронний ресурс] - http://dki.org.ua/files/Concept-E-Government.doc 5. Лопушинський І.П. Упровадження електронного урядування в роботу органів виконавчої влади України як вагома складова реформування державної служби //Публічне управління: теорія та практика : збірник наукових праць Асоціації докторів наук з державного управління. – Х.: Вид-во “ДокНаукДержУпр”, 2010. - №2. – С. 194-198. 6. Лопушинський І.П., Клюцевський В.І. Упровадження електронного урядування в систему державної служби в Україні //Державна політика щодо місцевого самоврядування: стан, проблеми та перспективи: Матеріали 1-ї Всеукраїнської науковопрактичної конференції. – Херсон: ХНТУ, 2010. – С.108-110. 7. Павлютенко Н.Ю. Электронная Европа и электронное правительство США. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ava.md/040-elektronnayamoldova/03814-elektronnaya-evropa-i-elektronnoe-pravitelstvo-ssha.html 8. Семенов А.В. Електронна демократія – стандарт відкритих засад управління //Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 30 трав. 2008 р.: у 3 т. / за заг. ред. О.Ю.Оболенського, С.В.Сьоміна. – К.:НАДУ, 2008. – Т.2. – С.351-352.
68