Виставка «Килим. Сучасні українські митці», яка з квітня до середини червня тривала у карпатському селищі Татарів (Івано-Франківська область), з кінця червня і майже увесь липень експонується у Львові, а потім вирушає до Києва і Харкова, є важливою не лише для Zenko Foundation як організатора, але і для всієї української арт-сцени. Для фундації проект є другим після дебютного «Українське сучасне мистецтво. З приватних колекцій». «Килим» - перший для Zenko Foundation всеукраїнський проект, він піднімає планку на нову висоту. Ми прагнемо розвиватися і дивитися у майбутнє. Щоб дізнатися, як буде виглядати українське мистецтво завтра, достатньо сьогодні подивитися на те, що створюють зараз молоді митці. Власне, саме таким і є одне із завдань нашого проекту. І саме в цьому полягає його важливість для усієї української арт-сцени: показати свіжі роботи найперспективніших молодих (середній вік учасників проекту – 25-30 років) українських художників. Друге завдання проекту «Килим» - ще раз переконливо продемонструвати, що цікаві мистецькі події відбуваються не лише у столиці. Саме тому проект стартував у Татарові, де розташований арт-простір Zenko Foundation. Культурна децентралізація, до речі, це ще один прогноз, який можна сміливо робити, і для Європи в цілому, і для української арт-сцени – зокрема.
Співзасновник Zenko Foundation
Адріан Афтаназів
У першій частині проекту, яка демонструвалась у Карпатах, брали участь 17 авторів, кожний з яких показав своє бачення традиційного мистецтва у сучасному світі. Більшість представлених у «Килимі» творів зроблені спеціально для проекту. На виставці представлені живопис, скульптура, інсталляції та відео-арт.
Центральна ідея проекту «Килим. Сучасні українські митці» - об’єднати традиційне мистецтво і сучасне, актуалізувати етнічну культуру і надати додаткових «народних» смислів актуальному арту.
Однією із особливостей проекту є те, що він від початку задуманий як мандрівний. Після Карпат він їде до Львова, потім – до Києва і Харкова. І в кожному місті він розширюється, змінюється, як за рахунок нових творів його учасників, так і за рахунок нових авторів.
Lorem ipsum dolor sit amet, aeterno complectitur an pro, ei his error vidisse facilisis. Est eu zril cotidieque, pri ad eruditi utroque partiendo, id vis graeci quaeque. Ei pro erat augue causae. Nam ad ipsum volumus expetendis. No ius affert antiopam periculis, consul essent atomorum ut pro. Mel id aliquando eloquentiam, has ex paulo possim.
IГОР АБРАМОВИЧ куратор
Історія килима сягає хіба не правитоків цивілізації. Відтоді, за неухильною традицією, ткасти полотно килима означає вкладати у його візерунки разом із потаємним теплом серця особливо-національні так само, як універсально-загальнолюдські уявлення про радість і красу, життя і смерть, цілі низки й шари глибинних змістів та значень, пов’язаних із антропо-космологічною картиною світу людини, з першочерговими чинниками людського життя, які й складають за будь-яких часів живе полотно історії. Килим – саме така складова звичного життєвого простору, тобто насамперед хатнього інтер’єру, котра має і практичний, і символічний сенс, виконуючи не лише зігріваючу й декоративну, а й насамперед захисну функцію – як оберіг. Сьогодні ми не надто свідомі щодо тих змістів, які потай нуртують у традиційних орнаментах. Але й сучасний художник, незважаючи на абсолютно інший сучасний контекст, іншу проблематику та інші завдання порівняно з тими, що їм здавна давали раду народні майстри, також мислить образами і символами, ними закладаючи у свої твори новітню, але так само багату гаму оновлених змістів та мотивів – сталих і сучасних. Подібно до килима, який містить символи різного змістового забарвлення й завжди має два боки — лицевий і зворотний, сучасне мистецтво відбиває різні складові дійсності — естетичні та ідейні, позитивні і негативні, лицевий і зворотний її бік. Одвічно актуальні теми життя та смерті, мінливостей людської долі, закодовані в килимових візерунках, з особливою гостротою постають за нинішніх, вкрай драматичних і бурхливих обставин існування нашої країни. Звісно, саме таку вибухову динаміку розвитку спричиняють періодичні пароксизми соціальнополітичних потрясінь аж до війн та революцій.
ОЛЕКСАНДР СОЛОВЙОВ куратор
Відповідно й сучасне українське мистецтво перебуває у перманентно перехідному стані, який практично годі увібгати у хоч які переконливі й тривкі визначення, характеристики й узагальнення. Приміром, «нові молоді», що з’явилися сьогодні на українській арт-сцені, вибудовують власні пошуки у парадоксальний спосіб – відверто всупереч вищезазначеному детермінізмові, стверджуючи ідеї естетичної автономії замість швидкого колективного реагування. Все помітніша відмова від привселюдності – її скасовано таким зануренням у самого себе, коли безпосереднє політичне посилання постає якомога притлумленим, зазнавши мутації у біополітику, що означає – знову на часі екзистенційна проблематика. Неминуче оголення «ран реальності» дедалі рідше розглядається у оптиці соціальної терапії, стаючи відтак відвертожорсткою художньою фіксацією. Така розірвана свідомість порушує й заплутує розмірений усталений стан речей, призводячи до зміщення звичної циркуляції явищ у простір необоротного, мало не катастрофічного їхнього взаємопроникнення, що дає змогу відобразити на одній поверхні різні часи й світоглядні моделі у їхній вкрай спресованій бліц-історичній взаємодії. Цей принцип збирання часів у фокус, де перегукується неспівставне, якраз слугує виразною характеристикою пост-травматичних періодів, котрим власне є українське транзитне «сьогодні» – неосяжний огром голосів та думок у їхній зболеній плутанині. Осягнуті й сформовані спільною ідеєю проекту, його виразною й цілісною концепцією, індивідуальні висловлювання групи молодих українських художників, такі несхожі за змістом, спрямуванням і забарвленням, формують однак навдивовиж єдине «ткане полотно», вщерть сповнений символів багатовимірний «килим»: щонаймінливіший у безнастанному русі, але бездоганно самодостатній, сповнений життя організм.
УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ Катерина Берлова
Роман Мінін
Назар Білик
Роман Михайлов
Мирослав Вайда
Сергій Петлюк
Артем Волокітін
Юрій Пікуль
Олексій Золотарьов
Степан Рябченко
Дар’я Кольцова
Олексій Сай
Антон Логов
Андрій Сидоренко
Тетяна Малиновська
Ганна Сорокова Олексій Яловега
ПАРТНЕРИ ПРОЕКТУ
Фонд заснований у 2015 році. Основною місією арт-інституції є підтримка і просування українського сучасного мистецтва. В колекції Zenko Foundation – понад 200 творів вітчизняних сучасних художників. Дебютним проектом фундації стала виставка «Українське сучасне мистецтво. З приватних колекцій» (жовтень-березень, арт-простір у готельному комплексі «Коруна»). У квітні 2016 року в арт-просторі Zenko Foundation в Карпатах стартував другий проект «Килим. Сучасні українські митці», який став всеукраїнським і після Карпат протягом року демонструвався у Львові, Києві та Харкові. Серед пріоритетних напрямків розвитку Zenko Foundation: виставкова програма на майданчиках Zenko Foundation, а також підтримка участі українських художників у масштабних національних і міжнародних проектах, аукціонах сучасного мистецтва тощо. Видавнича програма, метою якої є підвищення інформованості вітчизняної і зарубіжної аудиторії про український арт-процес; розвиток веб-порталу, на котрому у відкритому доступі розміщується інформація про колекцію Zenko Foundation, а також низка необхідних довідкових матеріалів, відеоінтерв’ю з художниками, архівні матеріали з історії сучасного мистецтва України. info@zenkofoundation.com www.zenkofoundation.com zenkofoundation @zenkofoundation
КОМАНДА
Zenko Foundation Куратори проекту Iгор Абрамович Олександр Соловйов Координатор проекту Адрiан Афтаназiв
PR Юлiя Купрiна Обкладинка, оригінал-макет Сергiй Фединяк
Фото Andaction Володимир Волчонков Логістика Артур Антоненко