Відповіді на запитання й завдання зошита для практичних робіт із «Загальної географії» О. Г. Стадника та Г. Д. Довгань Практична робота № 1 1. Барометр. 2. Термометр. 3. Опадомір. 4. Флюгер. Літо. Весна, осінь. Зима. 7.30 9.30 12.00 14.30 16.30 Умовні позначки: — збирання ягід і фруктів; — посадка дерев і чагарників; — обрізання дерев; — утеплення чагарників і молодих дерев; — снігозатримання; — посадка городніх культур (цибуля, капуста, помідори тощо). 10
20
30
Дата 1 Зима
10
20
Грудень 10
20
31
Жовтень 31
10
10
20
30
20
Листопад
31
20
28
31
Січень
31
10
20
Березень
Квітень
10
Лютий
30
ld z
Дата 1 Весна
20
.n
Вересень
10
10
20
ГЕОГРАФІЯ
Дата 1 Осінь
et
1. 2. 3. 4.
Травень
al
Висновок: У календар погоди заносяться відомості про температуру повітря, вид і кількість опадів, атмосферний тиск, стан хмарності, напрямку й сили вітру. Це необхідно для того, щоб виявити закономірності в зміні показників погоди, спостережуваних протягом року.
1.
2.
Додаткові завдання У теплу пору року (весна, літо, осінь) тварини ведуть активний спосіб життя. Вони рухливі, можуть долати великі відстані в пошуках їжі, швидко набирають вагу (наприклад, ховрашок навесні може важити 150 г, а наприкінці літа — 700—800 г). У холодну пору року (зима) частина тварин веде малорухомий і втаємничений спосіб життя, а частина залягає в сплячку. 1. Зима. Рослини стоять без листя, тварини впадають у сплячку або ведуть малорухомий спосіб життя, ріки й озера сковані льодом. 2. Весна. Пробуджуються рослини, набухають бруньки, з’являються перші квіти й листки. Пробуджуються або починають вести активний спосіб життя тварини. Перелітні птахи повертаються після зимівлі. Ріки звільняються від криги, спостерігається весняна повінь. 3. Літо. На рослинах зав’язуються плоди, з’являються молоді пагони. Тварини рухливі, швидко набирають вагу. Рівень води в ріках стає нижчим. 4. Осінь. На рослинах дозрівають плоди, потім поступово жовтіє і облітає листя. Зменшується активність тварин, перелітні птахи летять у райони з теплим кліматом. 803
Практична робота № 2
1.
Об’єкти, зображені на картах
Карта Птолемея
Сучасна карта півкуль
Євразія, Африка
Материки
Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія, Антарктида Атлантичний, Індійський, Тихий, Північний Льодовитий
Океани 2.
Етапи географічного пізнання Землі: 1) Древній етап; 2) Середні віки; 3) Великі географічні відкриття; 4) географія Нового часу; 5) сучасні географічні дослідження Новітнього часу.
{
e{ t
3
3.
2
.n
1
Подорожі і дослідження
ld z
ГЕОГРАФІЯ
{
{
{
│V│VI│VII│VIII│IX│X│XI│XII│XIII│XIV│XV│XVI│XVII│XVIII│XIX│XX│XXI│
Назва етапу
VІІІ—ХІ ст. плавання вікінгів. ХІІІ — початок ХІV ст. подорож Марко Поло в Китай, роки життя — 1254—1324. Подорожі Ібн Баттута, роки життя — 1304—1377. Створення принцом Генріхом Мореплавцем морехідної школи з обсерваторією. У 1487 р. португальський капітан Бартоломеу Діаш обігнув Африку з півдня й відкрив мис Доброї Надії
al
Середні століття. (V cт. — середина XVII ст.)
804
4
5
Особливості, найважливіші досягнення і уявлення людей про Землю З падінням Рима в V ст. н. е. частина праць античних учених були загублені або знищені. Деякі з них збереглися тільки завдяки арабським ученим, які діяльно вивчали й переводили ці праці на арабську мову. У Європі географічна наука зробила крок назад. Араби зберегли географічні відомості античних учених і примножили їх. Великих успіхів у мореплаванні досягли вікінги (нормани)
Продовження таблиці
Епоха Великих географічних відкриттів
У 1492 р. іспанські кораблі, очолювані Христофором Колумбом, досягають островів поблизу Америки. В 1498 р. португальська експедиція досягає берегів Індії. В 1519—1521 рр. експедиція Фернана Магеллана здійснює першу навколосвітню подорож. Навколосвітнє плавання здійснює Френсіс Дрейк (1577—1580 рр.). На початку ХVІІ ст. голландцями було відкрито Австралію. З кінця ХVІ до середини ХVІІ сторіччя, здійснювали свої походи землепроходці
Було досягнуто берегів Південної Америки. Зроблено перше навколосвітнє плавання. Його наукові результати були грандіозними: було доведено, що Земля має кулясту форму, а Світовий океан являє собою єдине ціле. Голландці виявили Австралію. Остаточно встановив, що Австралія — самостійний материк, голландський мореплавець Абель Тасман в 1644 р. Всі матеріали експедицій, що досліджували Австралію, було засекречено. Походи землепрохідців привели до відкриття величезних за територією земель Північної й Північно-Східної Азії й поклали початок освоєнню Сибіру й Далекого Сходу
ld z
.n
et
Подорожі і дослідження
Три навколосвітніх експедиції Джеймса Кука (1768— 1771, 1772—1775 й 1776— 1780 рр.). У січні 1820 року вперше до берегів Антарктиди підійшла російська експедиція під керівництвом Ф. Беллінсгаузена й М. Лазарєва. Перша російська навколосвітня експедиція І. Крузенштерна і Ю. Лисянського в 1803—1806 рр. На початку ХХ в. почалося освоєння полярних широт. Одним із видатних дослідників та організаторів освоєння Арктики був академік АН України О. Шмидт
al
Новий час і Новітній час
Подорожі Нового часу проходили під знаком всезростаючого значення наукових досліджень. Одним із перших взяв в експедицію вчених-натуралістів видатний англійський мореплавець Джеймс Кук. Він тричі обігнув Землю, відкрив східне узбережжя Австралії й безліч островів, досліджував Нову Зеландію. В організації географічних експедицій другої половини ХІХ ст. і всього ХХ ст. велику роль відіграють географічні товариства. У другій половині ХХ ст. географічні дослідження дедалі частіше стають міжнародними, це дозволяє охопити дослідженнями всю поверхню планети.
ГЕОГРАФІЯ
Особливості, найважливіші досягнення і уявлення людей про Землю
Назва етапу
Висновок: Древній етап, Середні віки (у тому числі епоха Великих географічних відкриттів), Новий час, Новітній час. Найважливішу роль зіграла епоха Великих географічних відкриттів, що належить до середньовічного етапу. 805
1. 2.
Додаткові завдання Давнім людям доводилося судити про Землю виходячи зі знань про навколишні території та власний досвід; впливали на їхні уявлення й релігійні вірування. Магелланова протока, протока Дрейка, місто Хабаровськ, Тасманово море, ріка Маккензі, Берингова протока, затока Кука, протока Кука, острови Кука. Практична робота № 3
1. Чисельний масштаб
Іменований масштаб
Використання
В 1 см — 500 м
Топографічна карта
1 : 200 000
В 1 см — 2000 м
Топографічна карта
1 : 4 000 000
В 1 см — 40 км
Карта України
1 : 95 000 000
В 1 см — 950 км
Карта півкуль
Чисельний масштаб: 1 : 5000. Іменований масштаб: в 1 см — 50 м. Відрізок в 500 м: |_______________________________________________________| (10 см) Чисельний масштаб: 1 : 10000. Іменований масштаб: в 1 см — 100 м. Відрізок в 500 м: |____________________________| (5 см). Чисельний масштаб: 1:25 000. Іменований масштаб: в 1 см — 250 м. Відрізок в 500 м: |___________| (2 см). Висновок: Щоб перетворити чисельний масштаб в іменований необхідно: 1) Знаменник чисельного масштабу перевести із сантиметрів у метри або кілометри; 2) записати чисельник дробу чисельного масштабу, що дорівнює 1 см — 1, і вказати, скільком метрам або кілометрам на місцевості відповідає 1 см на плані або карті, наприклад «в 1 см — 20 м» (в 1 см 20 м).
al
ld z
.n
ГЕОГРАФІЯ
2.
et
1 : 50 000
1.
2.
Додаткові завдання На фізичній карті України (комплект кольорових карт), виконаній у масштабі 1:5 300 000 (в 1 см 53 км) відстань між Києвом і Харковом становить 7,6 см. Обчислимо дійсну відстань на місцевості між цими містами: 53 км × 7,6 = 402,8 км. а) 402,8 км : 50 км = 8,06 см. б) 402,8 : 300 км = 1,34 см.
Чисельний
806
Іменований
Відповідність між відстанню на плані, карті і відстанню на місцевості
Лінійний
1 : 50 000
в 1 см — 500 м
500 0 500 1000 1500 2000 м
1 см на плані — 500 м на місцевості
1 : 100 000
в 1 см — 1 км
1
1 см на плані — 1 км на місцевості
0
1
2
3
4 км
Практична робота № 4
et
2.
Топографічна карта: 1 : 26 000. В 1 см — 260 м. Обчислення: Довжина відповідного відрізка на карті — 3,14 см. 785 м : 3,14 см = 260 м. Отже, 1 см відповідає 260 м, виходить, чисельний масштаб 1 : 26 000. Топографічна карта: 1 : 200 000. В 1 см — 2 км. Обчислення: Довжина відповідного відрізка на карті — 2,5 см. 5000 м : 2,5 см = 2000 м. Отже, 1 см відповідає 2000 м, значить чисельний масштаб 1 : 200 000. Фізична (загальногеографічна) карта: 1 : 400 000. В 1 см — 4 км. Обчислення: Довжина відповідного відрізка на карті — 2 см. 8000 м : 2 = 4000 м. Отже, 1 см відповідає 4000 м, значить чисельний масштаб 1 : 400 000. Щоб визначити масштаб, у якому виконаний план дачної ділянки, необхідно: 1) розділити наявні дані про його дійсну довжину на його довжину на плані: 20 м : 5 = 4 м; 2) перевести метри в сантиметри: 4 м = 400 см; 3) записати чисельний масштаб плану: 1 : 400. Висновок: Для визначення масштабу плану й карти потрібно за допомогою лінійки визначити довжину відрізка між даними крапками на карті, а потім розділити показник відстані між ними на місцевості на отриману довжину відрізка, результат перевести в сантиметри.
Для складання плану ділянки масштаб повинен бути менше 1:2 000 (в 1 см — 20 м), наприклад 1:1 500 (в 1 см — 15 м).
ld z
2.
.n
Додаткові завдання 1.
ґрунтова дорога
al
Окремо стоять хвойне й листяне дерево
ріка з покажчиком напрямку плину
луг
джерело
к
колодязь
школа
залізниця й станція
школа
Практична робота № 5
1. Координати
Назва об’єкта
41° пн. ш. й 15° сх. д.
Вулкан Везувій
63° пн. ш. й 151° зах. д.
Гора Мак-Кінлі
34° пд. ш. й 151° сх. д.
Місто Сідней
2. 3.
ГЕОГРАФІЯ
1.
а) Мертве озеро; б) водоспад Анхель. Париж: 49° пн. ш. і 2° сх. д.; західний напрямок; 2,1 см × 900 км = 1890 км.
807
1. 3.
Додаткові завдання Харків — Дніпропетровськ (180 км), Харків — Донецьк (234 км), Харків — Київ (402,8 км), Харків — Одеса (556 км). Координати точки С: 30° пн. ш. і 10° сх. д. Відстань від А до D: 8,4 см × 950 км = 7980 км. Південніше перебуває точка В. На схід — В. Практична робота № 6
1.
Форми рельєфу
Геологічний час утворення
Назва
Древні платформи
Плоскогір’я
Середньосибірське
Східноєвропейська
Рівнина
al
Східноєвропейська
Докембрій — найдавніша ділянка земної кори, утворення якої передувало кембрійському періоду
.n
Сибірська
ld z
ГЕОГРАФІЯ
Ділянки земної кори
et
4.
Москва: 56° пн. ш. і 38° сх. д.; північно-східний напрямок; 0,8 см × 900 км = 720 км. Каїр: 30° пн. ш. і 32° сх. д.; південний напрямок; 2,4 см × 900 км = 2160 км. а) 28° пн. ш. і 87° сх. д.; б) 18° пд. ш. і 26° сх. д.; в) 12° пн. ш. і 142° сх. д. Висновок: Для визначення координат точок і відстаней потрібно знати, що таке координати, меридіани, паралелі, масштаб; уміти визначати широту й довготу точок; визначати відстань між точками, використовуючи масштаб.
Докембрій — найдавніша ділянка земної кори, утворення якої передувало кембрійському періоду
Молоді платформи
Західносибірська
Туранська
Рівнина
Низовина
Західносибірська
Палеозой — утворення відбувалося більше 230 млн років тому
Туранська
Палеозойська платформа — утворення відбувалося більше 230 млн років тому
Області складчастості
808
Область давньої складчастості
Гори
Аппалачі
Палеозойська ера — утворення відбувалося 230–550 млн років тому
Область давньої складчастості
Гори
Скандинавські, Урал
Палеозойська ера — утворення відбувалося 230–550 млн років тому
Продовження таблиці
Область молодої складчастості
Атлас, Піренеї, Стара-Планина, Альпи, Памір, Кримські гори, Кавказ, Карпати, Гімалаї
Геологічний час утворення Кайнозойська ера, альпійська епоха горотворення — утворення відбувається в останні 70 млн років
Частина Тихоокеанського сейсмічного пояса проходить біля західного узбережжя Північної й Південної Америки в рельєфі йому відповідає найпротяжніша гірська система на Землі — північноамериканські Кордильєри, що переходять в Анди Південної Америки (загальна довжина досягає 18 000 км). Іншому сейсмічному поясу — Середземноморському, у рельєфі відповідає ряд гірських масивів Євразії, серед них Піренеї, Альпи, Стара-Планина, Карпати. Правильний ланцюжок причинно-наслідкових зв’язків: стійкі, вирівняні ділянки земної кори → платформи → рівнини суші й дна океану. Висновок: Платформам, як правило, відповідають рівнини, областям складчастості — гори.
.n
3.
Гори
Назва
et
2.
Форми рельєфу
Практична робота № 7 Частково або повністю на території України розташовані Карпати й Кримські гори. Висновок: 1) Сейсмічні пояси розташовані переважно на межах литосферних плит. 2) Всі великі рівнини розташовані на платформах. 3) Діючі вулкани розташовані, в основному, у межах сейсмічних поясів. 4) Гірські країни в основному відповідають областям складчастості.
al
4.
ld z
Додаткове завдання Виверження вулкана; ущелина; бурхлива гірська ріка; водоспад; круті схили; землетрус; гостра гірська вершина — пік.
ГЕОГРАФІЯ
Ділянки земної кори
Додаткове завдання Карпати — гірська система, розташована в Європі (Словаччина, Польща, Угорщина, Україна, Румунія), між 50° пн. ш. і 44° пн. ш.; 15° сх. д. і 29° сх. д.; межує на заході з Альпами, на півдні й південному сході зі Середньодунайською і Нижньодунайською рівнинами, на північному сході з Подільською височиною; простягнулися на 1500 км від околиць Братислави до Залізних Воріт на Дунаї, утворюючи опуклу до північного сходу дугу; середня висота 1000—2000 м, максимальна висота 2655 м (г. Герлаховськи-Штит). Практична робота № 8
1.
Середня добова температура: (1 + 6 + 4 + 2 – 1) = 12 (°С); 12 : 5 = 2,4 (°С). Добова амплітуда температур: 6 + 1 = 7 (°С). Найвища температура опівдні. Найнижча — опівночі. Це пояснюється кількістю одержуваної сонячної енергії: опівдні — максимальна кількість, а опівночі — її відсутність. 809
t, ºC 6 5 4 3 2 1 0 –1
Час, год
et Жовт.
Листоп.
Верес.
Серп.
Липень
Трав.
ld z
Черв.
.n
Грудень
Березень
Квіт.
Лютий
ГЕОГРАФІЯ
t, ºC 20 18 16 14 12 10 8 6 4 2 0 –2 –4 –6 –8 3.
8 12 16 20
Найтепліший місяць року: липень. Найхолодніший місяць року: січень. Температура швидко підвищувалася навесні, опускалася — восени. Середня річна температура: 99 — 23 = 76; 76:12 = 6,333 (°С). Річна амплітуда температур: 20 + 8 = 28 (°С).
Січень
2.
24
Графік річного ходу температур Пн-Сх 1
al
Напрямок вітру Пн Кількість днів 2
Пн-Зах
Зах
Сх 2
Пн 5 4 3 2 1
Пд-Сх 0
Пд 1
Пд-Зах Зах 2 4
Пн-Сх
2 3 4 5
Пд-Зах
810
Місяці
Пд Роза вітрів (Масштаб малюнка: 1 поділка — 1 день) Протягом місяця переважали західні вітри.
Сх
Пд-Сх
Пн-Зах 2
За зиму випало 86 мм опадів. За весну випало 118 мм опадів. За літо випало 183 мм опадів. За осінь випало 117 мм опадів. Найбільш дощовий місяць — червень. Найменше опадів випало в лютому. Усього за рік випало 504 мм опадів. Улітку на територію країни надходить більше повітряних мас, які несуть вологе повітря з Атлантичного океану.
5.
183
86
Зима
118
Весна
Місяць: січень.
Ясно Мінлива хмарність
Осінь
Кількість днів 14 7 10
al
ld z
Суцільна хмарність
Літо
.n
Показники хмарності
117
ГЕОГРАФІЯ
Кількість опадів, мм 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0
et
4.
Діаграма хмарності Показники хмарності в січні не мають істотних відмінностей у порівнянні з груднем і листопадом, а в порівнянні з жовтнем у січні спостерігалося менше днів із суцільною хмарністю. 6.
Максимальна температура 0 °С, мінімальна –32 °С. Амплітуда температур — 32°. Середня температура — 8 °С. За описуваний період температура спочатку знижувалася, потім підвищувалася. Опади спостерігалися протягом 8 днів. Опади випадали у вигляді снігу, за січень випало 33 мм опадів. 811
Протягом січня переважали східні вітри. Кількість днів із суцільною хмарністю — 10, з мінливою хмарністю — 7, безхмарних — 14. Спостерігалися заметіль, снігопад і відлига. Висновок: Для складання графіка температур необхідні дані про температуру повітря за певний період; для складання діаграми хмарності необхідні дані про кількість днів із суцільною хмарністю, змінною хмарністю та безхмарних; для складання діаграми опадів — дані про кількість опадів, що випали; для побудови олзи вітрів — дані про напрямок вітру в різні дні. Додаткові завдання 1,5 км × 6 °С = 9 °С; 27 °С –9 °С = 18 °С. Влітку територія суші добре прогрівається, й над нею формуються області з низьким тиском, води океану нагріваються повільніше, тому над Атлантичним океаном переважає більш низький атмосферний тиск, у результаті повітряні маси переміщаються з Атлантики в Євразію, із заходу на схід.
1.
Виділяють сім основних кліматичних поясів, вони відповідають територіям формування екваторіальних, тропічних, помірних, арктичних і антарктичних повітряних мас. Так само називаються й основні кліматичні пояси. Основний фактор формування кліматичних поясів — зміна кута падіння сонячних променів із широтою. Помірний пояс північної півкулі. Розташований приблизно між 40° і 65° пн. ш., у поясі низького атмосферного тиску. У межах поясу формуються помірні повітряні маси. На значній частині території, зайнятій помірним поясом, переважає західний перенос повітряних мас, на східній окраїні Євразії діють мусони (ці вітри змінюють свій напрямок по сезонах).
et
1. 2.
3.
.n
2.
ld z
ГЕОГРАФІЯ
Практична робота № 9
Середня температура повітря (°С)
al
Кліматичний пояс
Помірний
812
січень
липень
–15 ºС і нижче
+20 ºС і вище
Річна кількість опадів (мм), режим випадання
Переважаючий напрямок вітру. Пануючі повітряні маси січень
липень
До 1000 мм і більше
Західне і південне
Західне і північне
Розподілені нерівномірно, як правило, більше випадає в теплу пору року
Помірні повітряні маси
Помірні повітряні маси
Висновок: У теплу пору року температура піднімається до +20 ºС і вище, у холодну опускається до –15 °С і нижче. Переважають помірні
повітряні маси й низький атмосферний тиск. Висхідні потоки повітря спричиняють до значної кількості опадів — до 1000 мм і більше, але розподілені вони нерівномірно. Основна причина особливостей клімату — широтне положення на земній кулі.
Кліматична область
січень
липень
Річна кількість опадів (мм), режим випадання
Переважаючий напрямок вітру. Пануючі повітряні маси січень
липень Західне, помірні повітряні маси
0 +5
+17 +18
700—100, більше випадає у теплу пору року
Західне, помірні повітряні маси
Помірно континентального типу
0 –12
+18 +22
400—700, більше випадає у теплу пору року
Західне і східне, помірні повітряні маси
Західне, помірні повітряні маси
Континентального типу
–12 +30
+12 +25
100—400, більше випадає у теплу пору року
Південне, західне, помірні повітряні маси
Північне, західне, помірні повітряні маси
Мусонного типу
–8 –16
600—1000, основна частина випадає у теплу пору року
Західне (з суші до океану), помірні повітряні маси
Східне (з океану на сушу), помірні повітряні маси
ld z
.n
et
Морського типу
al
+14 +20
1.
2.
1. 2.
ГЕОГРАФІЯ
Середня температура повітря (°С)
Практична робота № 10 Гідрологічні об’єкти: море, ріка, озеро, океан, водоймище. До Атлантичного океану належать. Моря: Чорне, Азовське, Середземне. Протоки: Керченська, Босфор, Гібралтарська. Затоки: Біскайська, Мексиканська, Гвінейська. У Європі розташовані. Ріки: Дніпро, Дунай. Висновок: До гідрологічного належать такі географічні об’єкти: океан, море, затока, протока, ріка, озеро, водоймище. Додаткові завдання Нова Гвінея. 1) Ісландія; 2) Великобританія; 3) Нова Гвінея; 4) Малайзія; 5) Каспійське; 6) Аравійський; 7) Азовське; 8) Середземне; 9) Філіппінське. 813
Практична робота № 11
1.
Назви океанів і їхні характеристики Північний Льодовитий
Площа (млн км²)
76,17
14,75
Положення стосовно екватора й нульового меридіана
Повністю знаходиться в східній півкулі й здебільшого в південній
Перетинається нульовим меридіаном, повністю знаходиться в північній півкулі
Материки, що омиваються океаном
Африка, Євразія, Австралія, Антарктида
Північна Америка, Євразія
Океанічні течії, їхні види
Західно-Австралійська — холодна, поверхнева. Південна пасатна — тепла, поверхнева. Мозамбікська — тепла, поверхнева
СхідноГренландська — холодна, поверхнева
Розташування у кліматичних поясах
Знаходиться в екваторіальному, субекваторіальному, тропічному, субтропічному, помірному й субантарктичному поясах
Знаходиться в межах арктичного й субарктичного поясів
Середня глибина (м)
3711
1225
Максимальна глибина (м)
7729 (Зондський жолоб)
5527 (Гренландське море)
Температура води у поверхневому шарі (°С)
від 29 до –0,5, переважаюча температура води на поверхні вище 20 °С.
від 0—+5 влітку до –1 взимку
Солоність води (‰)
32—36,5 (у морях і затоках до 39—41)
близько 32 (у шельфових морях 25—29)
Представники рослинного і тваринного світу
В органічному світі велика кількість ендеміків. У північній частині живуть сардинелла, анчоус, скумбрія, тунець, корифена, акули, летючі риби. У Південних водах — нототенієві та білокровні риби; зустрічаються китовидні та ластоногі.
Рослинний і тваринний світ представлений арктичними й атлантичними формами. Основна маса — водорості. Для приатлантичних районів і шельфу, біля устя річок, характерні більші скупчення північноатлантичної риби (оселедець, тріска, пікша, палтус, морський окунь тощо.). На плавучій кризі зустрічається білий ведмідь
ld z
.n
et
Індійський
al
ГЕОГРАФІЯ
План характеристики
814
Подібності В океани впадають великі ріки, що сполучаються з Тихим і Атлантичним океанами. Є однакові види водоростей
Північний Льодовитий
За площею більше Північного Льодовитого океану в 5 разів. Більш високі показники солоності й температури морських вод. Більш різноманітний рослинний і тваринний світ. В органічному світі велика кількість ендеміків. Найскладніша система серединноокеанічних хребтів
Найменший, найнижча солоність, найбідніший органічний світ. Єдиний океан, що повністю розташований в одній півкулі — Північній. Найбільш важкодоступний океан і найменше вивчений. Покритий багаторічними льодами, товщина яких досягає 4,5 м. Найнижча температура поверхневого шару морської води
et
Індійський
План характеристики
.n
2.
Назви морів та їхні характеристики Азовське
422 тис. км²
39 тис. км²
Частиною якого океану є
Атлантичного
Атлантичного
Окраїнне або внутрішнє
Внутрішнє
Внутрішнє
Протоки, що з’єднують з океаном (морями)
Керченською протокою з’єднується з Азовським морем, протокою Босфор — з Мармуровим морем і далі через протоку Дарданелли — з Егейським і Середземним морями
Керченською протокою з’єднується з Чорним морем
Середня глибина (м)
Переважні глибини — близько 2000 м
8м
Максимальна глибина (м)
2210 м
15 м
Температура води у поверхневому шарі (°С)
Температура води улітку +24—+26 °С, узимку +6—+8 °С
Влітку температура поверхневого шару води +25—+26 °С узимку море замерзає на 2—3 місяці
ld z
Площа (тис. км²)
al
Чорне
ГЕОГРАФІЯ
Відмінності
815
Продовження таблиці План характеристики
Назви морів та їхні характеристики Азовське
Солоність поверхневого шару 17—18 ‰ (біля устя рік — 3—9‰), з глибиною солоність зростає до 22—25 ‰. На глибині більше 150 м вода містить сірководень
Середня солоність — близько 14 ‰ (біля устя рік нижче)
Представники рослинного і тваринного світу
Характерні представники риб: оселедець, хамса, ставрида, пеламіда, скумбрія, кефаль, камбала, бички, осетрові
Характерні представники риб: хамса, тюлька, камбала, осетер, лящ, судак
et
Чорне Солоність води (‰)
.n
ld z
Відмінності
Чорне море
Азовське море
Більше Азовського за площею майже в 11 разів, а за об’ємом — у 1678 разів. Значно глибше Азовського моря. Вище солоність. Вище зимові температури. Безпосередньо сполучається з Мармуровим морем і далі з Егейським і Середземним морями. Органічний світ більш різноманітний. На глибині більше 150 м вода містить сірководень
Менше Чорного за площею та об’ємом, не має шару із сірководнем. Більше представлені прісноводні риби. Більша віддаленість від Атлантичного океану. Нижча солоність. Узимку замерзає. Судноплавство обмежене через невеликі глибини, періодично ведуться роботи з поглиблення окремих ділянок дна, де проходять судна
al
ГЕОГРАФІЯ
Подібності
Моря Атлантичного океану. Мають солоність набагато нижчу, ніж води Атлантичного океану. Сполучаються протокою Босфор з Мармуровим морем і далі через протоку Дарданелли — з Егейським і Середземним морями. У моря впадають великі ріки. Є однакові види риб (осетрові, хамса, камбала). Використовуються людиною в господарських цілях, великі забруднення прибережних зон
3. План характеристики
Назви рік та їхні характеристики Ніл
816
Міссісіпі
Розташування ріки
В Африці, (у Руанді, Танзанії, Уганді, Судані, Єгипті)
У Північній Америці (США)
Місце розташування джерела
На Східно-Африкансь- Невелике озеро в штаті Мінекому плоскогір’ї сота (США)
Продовження таблиці План характеристики
Назви рік та їхні характеристики Міссісіпі
На північ
На південь
У Середземне море
У Мексиканську затоку Атлантичного океану
Особливості устя (дельта)
Утворює дельту (площею 24 тис. км²)
Утворює дельту, що збільшується приблизно на 100 м у рік
Характер течії у верхів’ях, середній та в нижній течії
В основному ріка має рівнинний, спокійний характер течії
В основному ріка має рівнинний, спокійний характер течії
Площа басейну (тис. км²)
2870
3268
Особливості клімату у басейні ріки
У верхів’ях — достатня кількість дощів і високі температури, у середній та нижній течії нестача опадів
Виражено зміну пір року, літо тепле, зима відносно м’яка, випадає 500—700 мм опадів на рік
Живлення й особ- Переважає дощове живливості режиму лення з максимумом наприкінці весни — початку літа
Змішане живлення, навесні — перевага снігового, влітку — дощового. Характерна весняна повінь
ld z
.n
et
Напрямок течії Куди впадає
—
598
Собат, Атбара, Голубий Ніл, Бахр-ель-Газаль
Міссурі, Арканзас, Ред-Рівер, Іллінойс, Огайо
al
Річний стік (км³) Найбільші притоки
ГЕОГРАФІЯ
Ніл
Подібності
Ріки мають, в основному, рівнинний, спокійний характер течії. Є найбільшими за довжиною на материку, де протікають. Утворюють дельту Відмінності Ніл має більшу довжину й меншу Міссісіпі більш повноводна. Має зміводність. Переважає дощове хар- шане живлення, навесні — перевачування з максимумом наприкінці жання снігового, влітку — дощового. Характерна весняна повінь весни — початку літа Висновок: Індійський океан більше Північного Льодовитого за площею в 5 разів. Він має більше високі показники солоності й температур морських вод. Він краще освоєний людиною, більш різноманітний його рослинний і тваринний світ.
817
Додаткові завдання 1.
Азовське море віддалене від Атлантичного океану, тому надходження більш солоної води в нього обмежене. Опрісняють води Азовського моря ріки, що впадають у нього, і опади, що випадають над його територією.
2.
Води рік несуть в океан деяку кількість розчинених речовин. У результаті випаровування ці речовини накопичуються в океані, а в ріки потрапляє прісна вода, яка знову розчиняє різні речовини й доставляє їх в океан. Практична робота № 12 а) Ріка протікає в південній частині материка Південна Америка. Амазонка утворюється злиттям рік Укаяли й Мараньйон; довжину звичайно розраховують від витоку першої або другої (з Укаяли довше); г) Впадає в Атлантичний океан. За 350 км до океану Амазонка утворює одну з найбільших у світі дельт, її площа близько 100 тис. км².
3.
а) Ріка Конго. б) Протікає в центральній частині материка Африка. в) Довжину ріки Конго зазвичай приймають з її головною притокою — р. Луалаба. Виток цієї ріки знаходиться на захід від озера Танганьїка. г) Загальний напрямок — на захід, особливість ріки — дугоподібна форма русла: від витоку р. Луалаби до устя Конго за прямою близько 1700 км, однак, перш ніж досягти океану, ріка проходить шлях довжиною в 4000 км. д) Впадає в Атлантичний океан, у м. Бома починається естуарій, його ширина досягає 17 км. е) Східно-Африканське плоскогір’я. Висновок: Басейн ріки Амазонка, з території якого вона збирає свої води, охоплює величезну територію в 7 млн км². Його основна частина знаходиться в екваторіальному поясі, для якого характерна велика кількість опадів, що випадають протягом року. Цим пояснюється режим ріки і її повноводість протягом усього року.
ld z
.n
ГЕОГРАФІЯ
et
2.
al
Додаткові завдання
а) Ніл; б) Ганг; в) Хуанхе. Практична робота № 13
818
1.
Пагорб являє собою невелику височину округлої або овальної форми; схили пагорба пологі, зі слабко вираженим підніжжям. Ґрунтові води розташовані далеко від поверхні. Клімат сухий, пагорб нерівномірно прогрівається протягом дня. Схили звичайно покриті трав’янистою рослинністю або зайняті деревами (дуб, сосна, липа, береза). Із тварин можуть зустрічатися ссавці, гризуни, птахи. Заплава й пагорб можуть використатися в господарській діяльності людини. Багато загального в кліматичних умовах. Розрізняється рівень залягання ґрунтових вод, а також видовий склад рослинного й тваринного миру.
2.
а) 2; б) 1; в) 2; г) 1; д) 1. Так, формуються. Це пов’язане з різною кількістю сонячної енергії, одержуваної схилами.
.n
ld z
al
ГЕОГРАФІЯ
Приклад опису природного комплексу лісу Ліс — це один із основних видів рослинного покриву, представленого більш-менш близько ростучими деревами. Як усякий рослинний покрив, ліс характеризується тим, що рослини перебувають у певній взаємодії з зайнятою ними територією, з її кліматом, ґрунтом і тваринним світом, складаючи з ними єдине ціле — природний комплекс. Вивчений нами ліс змішаний, середній, а місцями рідкий по густоті. Одна з основних лісоутворюючих порід — сосна, вона звичайно досягає 20—40 м у висоту й 80—100 см у діаметрі стовбура. За сприятливих умов сосна живе до 350 років, а окремі екземпляри — й до 500 років. Стовбур прямий, на значній висоті вільний від суків. Кора внизу стовбура червоно-бура, борозниста, у верхній частині й на старих гілках жовтувато-червона, майже гладенька, на молодих гілках сіро-зелена. Крона в молодості конусоподібна, пізніше округла або навіть зонтикоподібна. Хвоя сизо-зелена, гостра, жорстка, 4—7 см у довжину й 2 мм завширшки. Залежно від умов коренева система сосни істотно змінюється. Так на піщаних ґрунтах у сосни, крім горизонтально розбіжних коренів, розвивається глибокий стрижневий корінь, що дозволяє дереву добувати вологу не тільки з поверхні, але й з великої глибини. Глибока коренева система сосни робить її дуже стійкою проти вітру й низових лісових пожеж. Сосну використовують при закріпленні пісків. Деревина сосни з рожевуватим або буро-червоним ядром і жовтуватобілою заболонню. Вона широко використовується в будівництві, залізничній справі (шпали, стовпи), у столярному й меблевому виробництві, гірничорудній справі, у лісохімії. Із сосни одержують скипидар, каніфоль, ефіри, смоли, масла, спирти, дьоготь, деревне вугілля. Хвоя сосни виділяє фітонциди, що вбивають хвороботворних мікробів, у тому числі збудників туберкульозу. Соснові бруньки, насіння й хвоя містять багато різних вітамінів, що визначає їхнє використання в медицині. Дерева в лісі ростуть по всій площі рівномірно, але подекуди рідко, є галявини. У першому під’ярусі переважають сосна, ясен, дуб, бук, береза, осика, ялина, тополя, каштан, вільха чорна, у другому — черемха, вільха, клен. Чагарниковий ярус рослинності представлений такими рослинами: ліщина, верба, бузок, жовта акація, смородина, малина, жимолость. Трав’янистий покрив добре виділяється на галявинах. У лісі, особливо в затінених ділянках, зустрічаються мохи й лишайники. (Відзначимо, що лісову рослинність можна вивчати методом профілів, для цього територію перетинають одним або декількома паралельними маршрутами, наприклад між долинами рік, і послідовно описують рослинні угруповання, що зустрічаються, і збирають гербарій). У лісі водяться лисиця, їжак, білка, заєць, вовк, лісова кішка, куниця, ящірки, норка, мідянка, чорний тхір, зустрічаються кабани, лосі, благородний олень. Із птахів поширені дятли, сойка, іволга, зозуля, сова, чорний дрізд. Багатий рослинний і тваринний світ лісових боліт. Тут виростають багато лікарських і медоносних рослин. Зі ссавців зустрічаються: водяний пацюк, полівки; їхніми мешканцями можуть бути ондатра, видра, горностай. Але особливо багато представлені птахи, тут можуть водитися багато видів куликів, наприклад, бекас, гаршнеп,
et
3.
819
al
ld z
.n
ГЕОГРАФІЯ
et
чибіс, веретенник, зустрічаються болотні луні, чаплі, бугай. У гніздовий період і під час перельотів тут знаходять прихисток водоплавні птахи — гусаки й багато видів качок. Типові для боліт також трясогузки, коньки, очеретяні вівсянки, очеретянки й багато інших птахів. У ході господарської діяльності людина осушує болота, це призводить до зниження рівня ґрунтових вод, обмілінню рік. У лісі формується особливий мікроклімат. Улітку в лісі трохи холодніше, ніж на відкритій місцевості, а взимку тепліше; вдень прохолодніше, а вночі тепліше. Ґрунт у лісі промерзає на меншу глибину, ніж у полі. Сніг у густому лісі сходить на 2—3 тижні довше, ніж у полі. Опадів затримується на листяних деревах близько 15 %, на сосні — близько 20—25 %, на ялині — до 60 %. У лісі менші коливання температури й вологості, тут ослаблене освітлення. Ліс міняє силу й напрямок вітру, вітер на відстані 100—200 м від узлісся майже не відчувається. Тому роблять обсадку деревами доріг, створюють полезахисні смуги. Великий вплив лісу на ґрунт. У лісах формуються особливі, лісові ґрунти, що відрізняються за своїми властивостями від ґрунтів, утворених під трав’яною рослинністю. Лісові ґрунти, як правило, більше вилужені, характеризуються підзолистістю й мають кислу реакцію. Деревна рослинність поглинає корінням мінеральні речовини з глибоких шарів ґрунту, а при відмиранні відкладає їх у верхніх шарах ґрунту. Це приводить до того, що мінеральні речовини переносяться з нижніх шарів ґрунту у верхні. Значний вплив ліс справляє на поверхневий стік води, на просочування води в ґрунт і на випаровування, а відтак і на рівень ґрунтових вод. Ліс затримує поверхневий стік води, тому що сніг тут тане повільніше, ніж на відкритих місцях, а лісова підстилка, як губка, всмоктує опади, що випадають. Талі та зливові води не змивають верхній, родючий шар ґрунту, а просочуються на глибину й поповнюють ґрунтові води. Над лісами створюються більш сприятливі умови для конденсації водяних парів і випадання дощу, ніж над відкритим місцем. Дуже велика водоохоронна роль лісу, особливо при великому поверхневому стоці. Для охорони лісу і його відновлення необхідно зберігати наявний рослинний покрив, не допускати пожеж, періодично проводити санітарну вирубку. Висновок: Компоненти природи: повітря атмосфери, води гідросфери, рельєф і гірські породи літосфери й живі організми. Зміна одного з компонентів природи призводить до зміни інших. Наприклад, вирубка лісу — зникнення рослин і тварин, характерних для лісових районів,— зниження вологості — поява іншої рослинності — зміна й руйнування ґрунтів — утворення ярів — зниження рівня ґрунтових вод — обміління річок. Додаткові завдання
1. 2.
820
1) Змішаних лісів. Малюнки: 2, 3, 4. 2) Степів. Малюнки: 1, 5, 6. Для охорони лісу необхідно обмежити господарську діяльність на його території (у тому числі вирубку дерев), попереджати можливе виникнення пожеж, збільшувати площу охоронюваних територій, підтримувати кормову базу лісових тварин.
Практична робота № 14 Висновок: На політичній карті зображені материки, океани, держави і їхні столиці, державні кордони, найбільші міста.
ГЕОГРАФІЯ
al
ld z
.n
et
Додаткове завдання 1) Японія; 2) Італія; 3) Франція; 4) Індія; 5) Китай; 6) США.
821