відповіді на питання та завдання ДО ПІДРУЧНИКА М. І. пентилюка та ін. «рідна мова» 1. ІІІ. Богородиця; чорнозем, любисток, м’ята, ряст, євшан-зілля, роса, дніпровська вода, зорі, місяць; Берегиня; молитва; Любов, Віра, Надія; джерела. 2. ІІ. Мамине слово, синій Дніпро, рідна мова, зіронька ранкова, калина, журлива пісня, коровай весільний, вишиванка, сад вишневий, дівчина, пшениця, серце мого роду, біль, любов, сльоза.
.n et
12. ІІ. Публіцистичний стиль; публіцистика; політикою; адміністративною; пропагандистським; агітація; логічність; емоційного; фраз; лексика; риторичні; сатири; гумору; монолог; інформаційна; дискусійного характеру; репортаж, інтерв’ю; газет; журналів; радіо-; телепередач; кінопубліцистика; ораторське. III. План 1. Функції публіцистичного стилю. 2. Цілі публіцистики. 3. Жанри та сфера використання публіцистичних творів.
ld z
РІДНА МОВА
10. ІІ. Мати Божа, свята Мати, заповітне Тарасове слово, время люте, остатня тяжкая минута, рідна матір, молитва праведна, материнський образ, полинові степи, чорноземна скиба, поліські озера, чисті очі, карпатські верховини.
al
14. І. Перекотиполе (заголовок до тексту). Степом, бур’яну, безвість, вітру, краї, рослині, безбатченком.
642
16. ІІ. Пісня в житті українців У сиву-сиву давнину сягають витоки української народної пісні. Якого б лиха не доводилося пережити народові, пісня завжди допомагала зберегти душу, пережити труднощі. Пісня супроводжувала кожного українця протягом усього життя. Кого тільки не чарувала її вічна краса! Один з перших збирачів народної пісні М. Максимович зазначав, що в українських піснях звучить душа українського народу і нерідко — його справжня історія. Високу оцінку нашій пісенності дали сотні діячів культури різних народів. Наприклад, Лев Толстой так глибоко оцінив нашу національну скарбницю: «Жодний інший народ не виявив себе в піснях так яскраво й гарно, як народ український. Щасливі ви, народилися серед народу з багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі і так чудово виливати свої думи, свої мрії, свої чуття заповітні. Хто має таку пісню, тому нічого жахатись за свою будучність. Його час не за горами. Вірите чи ні, що жодного народу простих пісень я не люблю так, як вашого. Під їх музику я душею спочиваю. Стільки в них краси і грації, стільки дужого, молодого чуття й сили!». Увесь вік людину супроводять пісні — від колиски до могили, бо нема такої значної події в житті народу, нема такого людського почуття,
яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом грому. Минають віки, а народна пісня залишається завжди молодою та чарівною… 17. ІV. Все ми ще зробимо, все ми ще звершимо. Щоб ти над нами, як сонце, зійшло!
al
ld z
21. І. 1. Без мови нашої, юначе, й народу нашого нема (В. Сосюра). 2. Мова є найважливіший, найдорожчий і найміцніший зв’язок, що з’єднує віджилі, живі й майбутні покоління народу в одне історичне ціле (К. Ушинськиії). 3. Мово рідна, слово рідне! Хто вас забуває, той у грудях не серденько, тільки камінь має. (С. Воробкевич). 4. У теперішній час годі доводити, що українська мова — одна з найбагатших слов’янських мов (І. Срезневський). 5. Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — стількома епітетами супроводяться визначення української мови. І всі ці епітети слушні. (О. Гончар). Пояснення: 1. Коми при звертанні. 2. Кома при однорідних членах речення, кома у складнопідрядному реченні. 3. Коми при однорідних членах речення. Знак оклику при звертанні. Кома у складнопідрядному реченні. 4. Кома у складносурядному реченні. Тире між підметом і присудком. 5. Кома між однорідними членами речення, тире після однорідних означень перед узагальнюючим словом.
РІДНА МОВА
.n et
18. ІІ. Роса й туман розкошують до сходу сонця.. Пояснення пунктограми: сполучник й з’єднує однорідні члени речення, неповторюваний. ІІІ. 5. Що більша роса, то жаркіший день. 6. Якщо ранком трава суха, на ніч чекайте дощу. 7. Гарно чути далекі звуки — повітря вологе, переддощове. Пояснення: реч. № 5: кома в складнопідрядному реченні; реч. № 6: кома у складнопідрядному реченні; реч. № 7: тире у безсполучниковому складносурядному реченні (друга частина речення містить пояснення першої).
ІІ. Віджилі — минулі, давні. Слушні — доречні, точні. 23. І. 1. На базарі не знайдеш, нічим не виміриш. 2. Входять в неї сліпими, а виходять зрячими. 3. Білеє поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє. 4. Вік пише, а само неписьменне. 5. Не дерево, а з листками. 6. Загадаю загадку, перекину через хатку; пішла загадка в похід, а вернулась через рік. 7. Не на міру, не на вагу — завжди його маю. 8. Чи гарне життя, чи погане, — завжди я супутниця вам. Зі мною так весело, гарно! Хто я? Здогадайся ти сам. Пояснення пунктограм: 1. Кома між однорідними присудками, не з’єднаними сполучником. 2. Кома перед протиставним сполучником а. 3. Кома між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучником; кома у складносурядному реченні. 4. Кома перед протиставним сполучником а. 5. Кома перед протиставним сполучником а. 6. Кома між однорідними присудками,
643
ld z
.n et
24. І. Мудра відповідь На світанку під’їздили до незнайомого придніпровського озера. Якийсь ранній дідок уже пасе на березі корову. — Дідусю, в цьому озері є риба? — А де б вона мала дітися? Просиділи над вудками до обіду, але ні кльову, ні півкльову. Знову питаємо: — Дідусю, чому ж воно не клює. Може, тут риби немає? — А де б вона взялася? (Ф. Маківчук) Пояснення: Якщо репліка кожної дійової особи починається з нового рядка, то лапки не ставляться, а на початку репліки ставиться тире. Після слів автора перед реплікою діалогу ставиться двокрапка. Якщо речення містить у собі запитання, в кінці нього ставиться знак питання. В кінці розповідного речення ставиться крапка. Перед протиставними сполучниками ставиться кома. Звертання виділяється у реченні комами. Вставні слова виділяються комами. 25. ІІ. Мабуть, найбільш вирогідними є такі значення слова: «окдуг», «князівство», «область», «край», «країна», «держава» (Р. Радишевський). Речення розповідне, поширене, просте, ускладнене однорідними членами речення та вставним словом, двоскладне, неокличне. Пояснення: Вставні слова виділяються в реченні комами. Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами речення, то після нього ставиться двокрапка.
al
РІДНА МОВА
не з’єднаними сполучником; кома перед протиставним сполучником а. 7. Кома між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучником. 8. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваним сполучником; кома між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучником.
26. І. 1. «Не журіться!» — Дір промовив. «За мечі!» — Аскольд гукнув. 2. «Чи з добром, чи з злом приходиш ти у наш гостинний двір?» — так, вітаючи Олега, запитав Аскольд і Дір. 3. Ольга низько уклонилась і промовила послам: «Йдіть сьогодні в човен спати, завтра ж честь я вам віддам.» 4. «За хозарами не встигнеш, бо пройдисвіти оці все забрали в свої руки», — наші гнівались купці. 5. І із уст у Святослава вириваються слова: «Вояки! Ім’я свого ми на наругу не дамо: як судилося нам вмерти, то, як лицарі, вмремо.» 6. І послам своїм щасливий Володимир відповів: «Я давно уже, бояри, охреститися хотів.» 7. «Вісім змислів князь наш має», — говорили вояки і прозвали Ярослава Осмомислом на віки. 8. Печеніг угледів хлопця і сміється: «От дурне, подолати, побороти воно думає мене» (Олександр Олесь).
644
28. ІІ. Сурма — духовий мідний музичний (сигнальний) інструмент, горн. Невільницький — той, що належить людині, яка поневолена, ув’язнена.
Чалити — причалювати. Шляхетний — благородний. Лицарство — братство, соціальний шар у Західній Європі середніх віків; кодекс честі, діяльність і поведінка лицарів. Ясирний — полонений. 29. ІІ. Іменники: голос, рало, колосся, бурі, воля. Числівник: перший. Прикметники: мисливський, дерев’яний, козацька, тихі, рішучий. Займенники: вона, нас, йому, вся. Морфологічні ознаки
Значення
Синтаксична роль
Предмет, явище
Рід, число, відмінок
Підмет, додаток, означення, прикладка, обставина
2. Числівник
Кількість, число, порядок при лічбі
Рід, відмінок, число (порядкові)
Означення, підмет, додаток
3. Прикметник
Ознака предмета
Рід, число, відмінок
Узгоджене означення, іменна частина складеного присудка
ld z
.n et
1. Іменник
4. Займенник
Вказує на особу, предмет
Рід, число, відмінок
Підмет, додаток, означення
РІДНА МОВА
Частина мови
30. І. Запорізька Січ (заголовок).
al
ІІІ. Літопис — літопису, документ — документа, герой — героя, пам’ятник — пам’ятника, час — часу, козак — козака, кріпак — кріпака, раб — раба, невільник — невільника, запорожець — запорожця, гетьман — гетьмана, месник — месника, шлях — шляху, Сибір — Сибіру.
31. І. 1. Матері ні купити, ні заслужити. 2. Рідна мати високо замахує, а помалу б’є. 3. Мати одною рукою б’є, а другою — гладить. 4. На сонці тепло, а біля мами — добре. 5. Дитина плаче, а матері боляче. 6. У дитини заболить пальчик, а в мами — серце. 7. Кожній матері своя дитина найкраща. І відміна: рука, дитина, мама. ІІ відміна: сонце, пальчик, серце. ІІІ відміна: мати. 32. І. Золота осінь, жовте листя, срібна далечінь, осінній листопад, тихе курликання, ранній відліт, ніжний шепіт, велетенські дуби, зажурений ліс, сірі хмари, теплі кольори, мерехтливе тріпотіння, яскраве уявлення, могутній красень, далека височінь.
645
33. ІІ. Словосполучення з епітетами: живий ліс, добрі очі, старезні пні, кошлаті поторочі, дубовий Нестор, білі вальси, радісні берези, сонний гриб, смарагдова куфайка, багряне сонце, лісна сутінь, сива сосна, малі озерця, втомлені громи.
.n et
ІV. Літопис — послідовний запис подій. Потороча — привид, опудало. Кошлатий — розкуйовджений. Куфайка — тепла плетена сорочка або стьобана куртка на ваті.
ld z
34. ІІ. Двадцятого століття, у тисяча дев’ятсот п’ятому році, вісімдесят концертів. Двадцятого — числівник, п. ф. — двадцятий, порядковий, складний, чоловічий рід, однина, родовий відмінок, означення. Тисяча дев’ятсот п’ятому — числівник, п. ф. — тисяча дев’ятсот п’ятий, порядковий, складений, чоловічий рід, однина, місцевий відмінок, означення. Вісімдесят — числівник, п. ф. — вісімдесят, кількісний, власне кількісний, складний, знахідний відмінок, додаток.
al
РІДНА МОВА
ІІІ. Старезні — прикметник, п. ф. — старезний, якісний, множина, називний відмінок, тверда група, повна форма, означення, суфіксальний спосіб творення. Радісних — прикметник, п. ф. — радісний, якісний, множина, родовий відмінок, тверда група, повна форма, означення, суфіксальний спосіб творення. Сонний — прикметник, п. ф. — сонний, якісний, однина, чоловічий рід, називний відмінок, тверда група, повна форма, означення, суфіксальний спосіб творення. Сутінню — іменник, п. ф. — сутінь, загальна назва, неістота, абстрактна назва, жіночий рід, однина, орудний відмінок, ІІІ відміна, додаток, префіксальний спосіб творення.
35. І.
іменники сотня п’ятірка пара половина дюжина
646
прикметники вісімдесятирічний триповерховий дводенний стоокий трибальний
числівники шістдесят обидва трьохсотий трильйон сімсот десять кільканадцять семеро
36. ІІ. — Привіт, Світлано! — Привіт, Марійко! — Давно не бачились. Що в тебе нового? — Із думки не йде той нарис про історію України, що я прочитала у шкільній газеті… Скільки ж цікавого і важливого про свій край нам ще невідомо! — А що ж тебе так зацікавило? — Наприклад, те, що багато наших співгромадян відіграли значну роль в історії інших країн та народів. Мені було цікаво дізнатися, приміром, що в селі Лемеші (Чернігівська область) на початку XVIII століття наро-
ld z
.n et
37. І. Чабрецю, краю, секретаря, загону, поета, морозу, Мороза, спортсмена, листа, каменя, водія, гаю, звуку, зошита, снігу, літака, Львова, маляра, дуба, простору, Швеця. ІІІ. Нечуйвітер (прізвище, прізвисько) — Нечуйвітра (чол.), Нечуйвітер (жін.). Вітер (рух, потік повітря) — вітру. Буряк (прізвище) — Буряка (чол.), Буряк (жін.). Буряк (овочевий коренеплід) — буряка. «Водограй» (назва творчого колективу або твору) — «Водограю». Водограй (струмінь води, який витікає під тиском) — водограю. Дід Нечуйвітер, старий металург, пильнує свої ятери. Надвечір вітер почав ущухати. У Миколи Буряка, нашого однокласника, сьогодні день народження. Від червоного буряка — червоні щічки. Ми зайдемо в чисту воду біля водограю. Давид Тухманов довірив «Водограю» запис музики до телефільму.
al
38. ІІ. 1. Я — особовий займенник. 2. Нічия — заперечний займенник. 3. Я — особовий займенник. 4. Ми — особовий займенник. 5. Я, ми — особові займенники.
РІДНА МОВА
дився хлопчик Олексій Розум. У вільний від випасу корів час, він співав у сільському церковному хорі, де його було помічено й відправлено до Петербургу. Згодом саме цей хлопчик став графом Розумовським і вінчаним чоловіком імператриці Єлизавети (щоправда, без права престолонаслідування). Уявляєш! — Так, дійсно цікаво. Просто подарунок долі — сільський хлопчик став імператором. — Ще б пак, раджу тобі теж прочитати цей нарис, не пошкодуєш і дізнаєшся чимало цікавого! Ну, бувай, зустрінемось пізніше. — Так, бувай.
40. І. Три відра, п’ять ясел, четверо товаришів, троє дівчат, шестеро саней, сто п’ятдесят гривень, дванадцятеро (дюжина) курей, одна третя (третина) групи, одна друга (половина) книги, одна восьма шляху, сто спортсменів, дві цілих одна третя склянки, одна ціла одна друга (півтора) гектара, шістдесят чотири делегати, два дні, сім тисяч дерев, сто двадцять п’ять відсотків. 41. ІІІ. Н. вісім книг Р. восьми книг Д. восьми книгам Зн. вісім книг О. вісьма книгами М. (на) восьми книгах Н. кілька фраз Р. кількох фраз Д. кільком фразам Зн. кілька фраз О. кількома фразами М. (на) кількох фразах
647
Н. двадцять третій рік Р. двадцять третього року Д. двадцять третьому року Зн. двадцять третій рік О. двадцять третім роком М. (на) двадцять третьому році
ld z
.n et
44. І. Відомий журналіст, друга замітка, цікава стаття, об’єктивна інформація, сьогоднішня газета, надзвичайне явище, короткий нарис, головний редактор, приватне оголошення, корисна реклама, наступний матеріал, остання рубрика, дотепний заголовок, авторський допис, четвертий розділ. Р. відомого журналіста О. відомим журналістом М. (на) відомому журналісті Кл. відомий журналісте Журналіст — іменник ІІ відміни, твердої групи. Р. другої замітки О. другою заміткою М. (на) другій замітці Кл. друга замітко Замітка — іменник І відміни, твердої групи.
al
РІДНА МОВА
42. І. Абищо, казна-хто, чий-небудь, хтозна в чому, де з ким, чийсь, яка-небудь, щось, ніякий, ніскільки, абикого, казна-чим, ні про кого, будьчому, будь у чому, дехто. Пояснення: подані займенники належать до неозначених і заперечних. ІІ. Чийсь голос пролунав у тиші кімнати. Я йду понад берегом казна-ким протоптаною стежкою. Дехто вмирає, так і не народившись.
Р. цікавої статті О. цікавою статтею М. (на) цікавій статті Кл. цікава стаття Стаття — іменник І відміни, м’якої групи. Р. об’єктивної інформації О. об’єктивною інформацією М. (на) об’єктивній інформації Кл. об’єктивна інформаціє Інформація — іменник І відміни, м’якої групи. Р. сьогоднішньої газети О. сьогоднішньою газетою М. (на) сьогоднішній газеті Кл. сьогоднішня газето Газета — іменник І відміни, твердої групи.
648
Р. надзвичайного явища О. надзвичайним явищем М. (на) надзвичайному явищі
Кл. надзвичайне явище Явище — іменник ІІ відміни, мішаної групи. Р. короткого нарису О. коротким нарисом М. (на) короткому нарисі Кл. короткий нарис Нарис — іменник ІІ відміни, твердої групи. Р. головного редактора О. головним редактором М. (на) головному редакторі Кл. головний редакторе Редактор — іменник ІІ відміни, твердої групи.
ld z
Р. корисної реклами О. корисною рекламою М. (на) корисній рекламі Кл. корисна рекламо Реклама — іменник І відміні, твердої групи.
al
Р. наступного матеріалу О. наступним матеріалом М. (на) наступному матеріалі Кл. наступний матеріал Матеріал — іменник ІІ відміни, твердої групи.
РІДНА МОВА
.n et
Р. приватного оголошення О. приватним оголошенням М. (на) приватному оголошенні Кл. приватне оголошення Оголошення — іменник ІІ відміни, м’якої групи.
Р. останньої рубрики О. останньою рубрикою М. (на) останній рубриці Кл. остання рубрико Рубрика — іменник І відміни, твердої групи. Р. дотепного заголовка О. дотепним заголовком М. (на) дотепному заголовку Кл. дотепний заголовок Заголовок — іменник ІІ відміни, твердої групи. Р. авторського допису О. авторським дописом М. (на) авторському дописі Кл. авторський допис Допис — іменник ІІ відміни, твердої групи. Р. четвертого розділу О. четвертим розділом М. (на) четвертому розділі Розділ — іменник ІІ відміни, твердої групи.
649
45. 1. Спільного роду. 2. Індіанка, кореянка, гречанка. 3. Багатоповерховий будинок; багатий урожай; росла (рослява) людина; добра успішність; значна посада. 4. Рідне, безкрає, сіре, бездонне, зоряне... 5. Залізна воля; сталевий характер; золоті руки; срібний голос; бронзова шкіра... 6. Багряний, вишневий, пурпуровий, кораловий, малиновий... 7. П’ятьма тисячами п’ятьмастами п’ятдесятьма п’ятьма; сімома тисячами сьомастами сімдесятьма сімома. 8. Числівник десять, у якому відбулися фонетичні зміни: одинадцять — один на десять. 9. Молоток як знаряддя праці слугував спочатку для обмолочування зерна. Спільнокореневі слова: молотити, молотьба, молотарка, молотник. 10. Чорне море, Зелений Гай, Біла Церква... 47. ІІ. Підтягнутий, по-парубоцькому жвавий, привітне обличчя, теплі волошкові очі, зухвало-молодечий, відкритий, радісно-дитинний погляд.
.n et
53. ІІ. Погасли, пішли, забрали, йшли, покрилися, взялись, здалося, переміг, збереглося, торкалися, закована, оживає. ІІІ. Збереглося — втратилося; погасали — загорялися. Історія народу збереглася у його піснях. Завдання будь-якого покоління українців — не втратити традиції національної культури. У віконці на хвилину загорілося світло і знову погасло.
ld z
РІДНА МОВА
51. ІІІ. Провідники — ватажки, проводирі. Кремезний — справний, дорідний. Нетрі — хащі, зарості.
ІV. Закована — присудок; занімілих — означення.
al
55. ІІ. Помічали, відтворювати, бувало, йдете, непокоїть, була, починаєте, уявляти, ходили, були, розмовляли, допоможе, уявити, описав, прибули, тримали, грозилися, кричали, голили, підголеною, носили, одягнені, защібалися, озброєні, описані, відбувалися, звернімо, нагадує, з’являтимуться.
650
ІІІ. Хідник — 1. Те саме, що хід. 2. Горизонтальна або похила виробка для переміщення шахтарів. 3. Піднята вище проїжджої частини пішохідна стежка з асфальту, цегли, дощок і т. ін. по боках вулиці чи площі; тротуар. Стежка в саду, парку; алея. 4. Вузький довгий килим або товста тканина такої ж форми, що її стелять на підлогу; постілка, доріжка. Варвари — 1. Назва, яку стародавні греки і римляни давали народам і племенам, що не належали до греко-римської цивілізації та, за їхнім переконанням, перебували на нижчому рівні культурного розвитку. 2. Некультурні, малосвідомі люди. Кольчуга — частина старовинного захисного військового спорядження у вигляді сорочки з металевих кілець. Кирея — верхній довгий суконний одяг із відлогою; кобеняк. Сагайдак — 1. Шкіряна сумка або дерев’яний футляр для стріл. 2. Те саме, що лук. 3. Чохол для рушниці, музичного інструмента тощо. Козак — 1. У 15—18 ст. — вільна озброєна людина, що жила на півдні України та брала участь у військових діях проти татаро-турецьких і польських загарбників; нащадок такої людини. 2. У дореволюційній
Росії з 18 ст. — представник військового стану, уродженець військових областей (Кубанської, Оренбурзької, Війська Донського та ін.). Рядовий кавалерійської частини, укомплектованої з таких представників. 3. Уродженець колишніх військових областей. 4. Парубок, юнак взагалі. 5. Відважний, завзятий, хоробрий чоловік; молодець. Чайка — бойовий довбаний човен запорізьких козаків з вітрилами та веслами, обшитий зовні дошками або очеретом для кращої плавучості й захисту від ворога. Пояснення: наведені слова є історизмами. 56. І. Кричати — горлати; говорити — балакати; працювати — трудитися; вигадати — видумати.
.n et
57. І. Забруднити, заялозити, засмальцювати. Мелькати, мигтіти, мерехтіти, блимати. Закупорювати, закорковувати. Примусити, намовляти, підбивати, присилувати. Зрозуміти, затямити, збагнути. Гуркотіти, гриміти, грянути, пролунати.
al
ld z
ІІ. Забруднити — забруднений, забруднивши, забруднено. Мелькати — мелькаючи, мелькавши. Закупорювати — закупорюючи, закупорено. Примусити — примушений, примусивши, примушено. Заялозити — заяложений, заялозивши, заяложено. Зрозуміти — зрозумілий, зрозумівши. Закорковувати — закорковуючи, закорковано. Засмальцювати — засмальцьований, засмальцювавши, засмальцьовано. Гуркотіти — гуркотячи. Намовляти — намовлений, намовляючи, намовлявши, намовлено. Мигтіти — мигтячи, мигтівши. Мерехтіти — мерехтячи, мерехтівши. Підбивати — підбиваючи, підбивавши. Затямити — затямивши. Присилувати — присилуваний, присилувавши, присилувано. Блимати — блимаючи, блимавши. Гриміти — гримлячи, гримівши. Грянути — грянувши. Пролунати — пролунавши. Збагнути — збагнений, збагнутий, збагнувши, збагнено, збагнуто.
РІДНА МОВА
ІІ. Дібрані синоніми відповідають на питання що робити? що зробити? і виражені неозначеною (початковою) формою дієслова.
58. ІІ. Гуляє, залишає, народився, находився, каже, розітне, їдять, викидають. 59. І. Зелений — зеленіти, жовтий — жовтіти, блискучий — блищати, радісний — радіти, веселий — веселити, малий — змаліти, розумний — розуміти, непритомний — непритомніти, невільний — неволити. 60. ІІ. План 1. Таємничі пошуки у повітці. 2. Опис зовнішності червоноармійця. 3. Розмова з червоноармійцем.
651
62. І. Загадка історії (заголовок). ІІ. Прави вивільни спереча вважа a ти, s a ти, s a тися, s a ти. s
ld z
.n et
ІІ. Або вдома не бути, або волі здобути Як часто ми чуємо вислови: «козацька вiдвага», «козацька мужнiсть», «козацька демократiя», «козацькi закони»... Хто ж вони, отi козаки? Якими вони були? Гордi сини вiльних степiв, безмежно смiливi, витривалi, вольовi, вiрнi у дружбi й безпощаднi до ворогiв, зi своїми цiкавими, оригiнальними звичаями. Славилися цi гордi лицарi глибоким патрiотизмом i безмежною вiрнiстю вiрi християнськiй. Можна було всю шкiру козака порiзати на паси, можна було розтяти груди i вирвати серце (згадаймо пiсню про Морозенка), можна було посадити на палю, як славного Гордiя Чурая, але не можна було зробити козака рабом. Мені здається, життєве кредо козака можна описати прислів’ями «Або пан, або пропав», «Або вдома не бути, або волі здобути». Саме таке ставлення до дійсності, на мій погляд, і дозволяло лицарям волі здобувати нові й нові перемоги, досягати поставленої мети, впевнено крокувати уперед, знаючи, що за ними Батьківщина, що шляху назад немає. Козацьке лицарство, закони Запорозької Сiчi — це найславетнiша сторiнка нашої iсторiї. Тому ми пишаємося ними. I так би хотiлося успадкувати все найкраще вiд цих наших гордих предкiв!
al
РІДНА МОВА
64. І. І лід іскру дасть, коли добре потерти. І колеса треба мастити, щоб легше котити. Є що попоїсти, та ніколи сісти. Біди ні продати, ні проміняти — й грім біди не вб’є. Біда не спить, а по людях ходить. Або рибку з’їсти, або на дно сісти. Або вдома не бути, або волі здобути. Аби день переднювати та ніч переночувати.
65. І. Скіфське городище (заголовок). ІІ. Притулилось (3 ос. одн.); розрослося (3 ос. одн.); подалося (3 ос. одн.); вийшло (3 ос. одн.); залишилося (3 ос. одн.); знайшли (3 ос. мн.); темніють (3 ос. мн.); вдивляються (3 ос. мн.); поросли (3 ос. мн.); потрапляв (3 ос. одн.); почував (3 ос. одн.); зробив (3 ос. одн.); було (3 ос. одн.); здавалось (3 ос. одн.); застугонять (3 ос. мн.); примчать (3 ос. мн.); озветься (3 ос. одн.); засвистять (3 ос. мн.); задзвенять (3 ос. мн.); загудуть (3 ос. мн.).
652
ІІІ. Притулилось — притулитися, розрослося — розростися, подалося — податися, вийшло — вийти, залишилося — залишитися, знайшли — знайти, темніють — темніти, вдивляються — вдивлятися, потрапляв — потрапляти, почував — почувати, зробив — зробити, було — бути, здавалось — здаватися, застугонять — застугоніти, примчать — примчати, озветься — озиватися, засвистять — засвистіти, задзвенять — задзвеніти, загудуть — загудіти.
, , , ,, ІV. Вдивля ється [удиеу л а jец’:а] , озове , ться [озове’ц’:а] , збі льшуєшся [зб’і , л’шуjес’:а] , е спинаєшся [спи на jес’:а] 67. ІІІ. Не ображайте друзів байдужістю. Новачки часто перебільшують свої можливості у заняттях спортом. 68. ІІ. Заблис, процвітала, став, судити, дозволив, кривдити, гнобити.
.n et
69. ІІ. План 1. Будівництво укріплень. 2. Мудрість та досвід Мономаха. 3. У хаті соцького. 4. Новини з кордону. 5. План нападу.
70. ІІІ.
al
ld z
Доконаний вид Стали — ставали почув — чув запам’ятав — пам’ятав видався — видавався збагнути побачив — бачив
Недоконаний вид Пересувався — пересунувся набували — набули творив — створив виходили — походили несли — принесли мала казав — сказав пояснював — пояснив діється — вдіється накраплювалися — накрапилися знав — пізнав снилося — наснилося чаклує — почаклує дає
, ІV. Землі [зеимл’і ] — 5 б., 5 зв. [з] — приг., дзв., тв. [еи] — гол., ненаг. [м] — приг., дзв., тв. [л’] — приг., дзв., м’як. [і] — гол, нагол. Земля — багатозначне слово. Земля — 1. Третя від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі та навколо Сонця. Місце життя і діяльності людей. 2. Верхній шар земної кори. Земляна поверхня, площина, по якій ходять. 3. Речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори. 4. Суходіл (на відміну від водяного простору). 5. Ґрунт, який обробляється і використовується для вирощування рослин. 6. Країна, край, держава. 7. В електротехніці — провідна маса землі, потенціал якої приймається рівним нулю.
РІДНА МОВА
ІІІ. 1. В); 2. А); 3. Б); 4. А); 5. В); 6. В); 7. Б); 8. В); 9. В); 10. Г); 11. Б); 12. А).
653
71. ІІ.
.n et
Недоконаний вид Згадується доводилося воювати бути залежало захищати зверталися сприяти був вважали уособлювало молилися вірили викликало шанували орати сіяти зближувало пояснювало виховувало
ld z
73. І. Летіти — літати, малювати — змалювати, оформити — оформлювати, прибігти — бігти, сидіти — просидіти, зламати — ламати, створити — творити, складати — поскладати, схитрити — хитрити, сформувати — формувати, писати — підписати, сказати — казати, сховати — ховати, скиглити — поскиглити, бігти — збігти, образити — ображати, мирити — помирити, плавати — поплавати, відпочити — відпочивати, ви,носити — вино,сити, косити — скосити, кликати — закликати, постріляти, бродити — побродити, ходити — сходити.
al
РІДНА МОВА
Доконаний вид вижити дало навчив
ІІІ. 4Летaіsти; 6скиглaиsти; wви4носaиsти.
74. І. Формувати — сформувати, псувати — зіпсувати, хилити — нахилиq w w гнути — зігнути, цідити — процідити, цементи, ховати — сховати, q w e тувати — wзацементувати, тиснути — eпритиснути, шити — wпошити, садити — посадити, сушити — висушити, дружити — подружити, w w w творити — створити, будувати — збудувати, пускати — випускати, w q q чистити — eпрочистити, терти — qстерти, прибуsвати — прибути, читавітати — привітати, горіти — прогоріти, розповідати — прочитати, e e e ти — розповісти, забувати — забути, м’яти — зім’яти. w ІІ. Говорити — проговорити, сідати — сісти, простити — прощати, відзначати — відзначити, обирати — обрати. 75. І. Переслідувати, насидітися, налітатися, адресувати, завідувати, натерпітися.
654
ІІ. Воліти — 1. Те саме, що бажати, хотіти. 2. Уважати за краще. Я волію спілкуватися з цікавими людьми. Агітувати — 1. Роз’яснювати політику якої-небудь партії чи організації, закликати до боротьби за цю політику або проти неї. 2. Переконувати в чому-небудь, спонукати до чогось.
.n et
Листівки агітують проти діючої влади. Адресувати — 1. Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу. 2. Звертати, направляти до кого-небудь (мову, погляд та ін.). Я хочу адресувати своє запитання до членів журі. Інформувати — повідомляти про що-небудь; доводити до відома. Тренер обіцяв інформувати учнів про результати позашкільних змагань. Завідувати — здійснювати керівництво, керувати чим-небудь; стежити за виконанням чого-небудь, розпоряджатися чимсь. Козацькими громадами у минувшину завідували отамани. Атакувати — 1. Навально наступати на ворога. 2. Спрямовувати свої дії проти кого-небудь або на досягнення якої-небудь мети. Пожарського атакував зі своїм загоном Виговський і під ворожим обстрілом зразу подався назад. Аплодувати — плескати в долоні на знак схвалення або вітання. Глядачі довго аплодували акторам після закінчення вистави.
al
ld z
ІІ. Тріумфувати — 1. Урочистим, всенародним святом відзначати перемогу; святкувати, радіти з нагоди перемоги. 2. Радіти, бути гордим з приводу якогось успіху. Гарантувати — давати гарантію у чому-небудь; захищати. Імпонувати — викликати повагу, прихильність, справляти гарне враження на кого-небудь; подобатися. Телефонувати — 1. Викликати до телефону дзвінком телефонного апарата. 2. Повідомляти про що-небудь по телефону. Стилізувати — 1. Надавати чому-небудь характерних рис певного стилю; зображувати, передавати що-небудь за допомогою умовно-декоративних прийомів. 2. Говорити або писати, дотримуючись певного стилю; говорити або писати стилістично вправно, вишукано.
РІДНА МОВА
76. І. Женити, веліти, телефонувати, стилізувати.
77. І. 1. Ждати — чекати. 2. Вбирати — обирати. 3. Ігнорувати — нехтувати. 4. Наголошувати — акцентувати. 5. Автоматизувати — механізувати. 6. Повідомляти — сигналізувати. 78. ІІ. Доконаний вид Загинути — гинути почав — починав
Недоконаний вид Жити — прожити годує — прогодує крути — прокрути крутити — закрутити цурається — відцурається роби — зроби можеш — зможеш шанує — вшанує вміє — зуміє впиратися — спертися
655
79. Сьогодні, теплого травневого ранку, я на прохання батьків прийшов до поштового відділення. У мене завдання — телеграфувати бабусі про свій приїзд на канікули, аби моя поява не стала для неї несподіванкою. У віконці — приємна жінка, її обов’язок — телеграфувати. Саме до неї я звернувся за бланком, в якому стисло виклав своє повідомлення. Через кілька хвилин моє повідомлення помчить дротами телефонних ліній, шукаючи свого адресата. Тепер я впевнений, що бабуся обов’язково чекатиме на мене і, як завжди, приготує до мого приїзду свою коронну страву — мої улюблені млинці. 80. І.
Робити — зробити Сідати — сісти
недоконаного виду
Двовидові дієслова (за контекстом)
Насидітися
Поважати
Веліти
схаменутися
чергувати
атакувати
відшуміти
покрикувати
гарантувати
ІІ. Учитель велів учню сісти. Совість велить дотримуватися норм моралі. Загони ворога атакували наші укріплення. Головнокомандуючий наказав атакувати позиції противника. Конституція гарантує збереження прав громадян. Влада гарантувала безпеку жителям постраждалих від негоди районів.
ld z
РІДНА МОВА
Шанувати — вшанувати
Одновидові дієслова доконаного виду
.n et
Дієслова, що утворюють видові пари
al
81. І. Демократія (заголовок). ІІ. Відзначилося (мин.), викликати (теп.), маю (теп.), засвідчується (інф.), управляли (мин.), говориться (інф.), міг (мин.), сказати (інф.), було (мин.), бачимо (теп.), розуміти (мин.), була (мин.), обирало (мин.), був (мин.), влаштовувала (мин.), переобирали (мин.), дотримувалися (мин.), полягає (теп.), є (теп.). ІІІ. Суспільно-політичний — такий, що має відношення до суспільства і політики. Суспільство — 1. Сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ; певний економічний лад, а також відповідна надбудова; усі жителі певного краю, міста і т. ін. 2. Група рослинних або тваринних організмів, що постійно чи тимчасово співіснують де-небудь; угруповання. Громадськість — передова частина, передові кола суспільства. Принципи демократії — основні вихідні положення форми управління, політичного ладу, за якого верховна влада належить народові.
656
82. ІІ. Розташоване (теп.), губиться (теп.), був (мин.), увійшов (мин.), згадується (теп.), уклав (мин.), збереглися (мин.), думає (теп.), спробуємо (майб.), з’ясувати (інф.), гадають (теп.), входить (теп.), могло (мин.), бути (інф.), витворилося (мин.), пов’язують (теп.), прославився (мин.), збереглася (мин.), існує (теп.), викинулася (мин.), не потрапити (інф.).
al
83. ІІ. Минулий час: сходив, ходив. Теперішній час: ходить. Майбутній час: сходжу, ходитиму, буду ходити.
РІДНА МОВА
ld z
.n et
IV. Походження назви міста Харків Харків був заснований 1654 року, саме тоді, коли Богдан Хмельницький перейшов з усією Україною під московську «протекцію». Місто заснувала ватага українських переселенців з ватажком — осадчим Іваном Каркачем. Українські переселенці із Задніпрянщини прийшли на дике поле і оселилися там, де річка Харків впадає в річку Лопань,— на Харківському городищі, де колись, у домонгольську добу, було, мабуть, староруське поселення. Тут у 1656 році харківці збудували земляну й дерев’яну огорожу навкруги городища, щоб захистити себе від татар. Вперше у літописах назва «Харків» з’являється лише у 1627 році. Та й то йдеться про річку Харків. А щодо походження назви міста існує кілька точок зору. Відомо, що назва Харків походить від імені козака Харка, який у далекому минулому буцімто заснував це поселення. Кінну 13-метрову скульптуру козака авторства відомого російського скульптора Зураба Церетелі можна побачити у центрі міста — на початку проспекту Леніна. Так харків’яни вшанували пам’ять засновника міста. За однією з версій назва Харків має індоєвропейське походження, тому місту щонайменше 6000 років. Слово «харк» — непросте, воно означає «срібло», а Харків — «срібна річка», «срібне місто». Група істориків вважає, що місто Шарукань (від імені половецького хана Шарукана), яке було розташоване на Сіверському Дінці,— це етимологічне джерело назви Харків (Шарук-ахан — Харук-ахан — Харукань). За всього розмаїття поглядів на походження назви нашого міста можна стверджувати, що воно має давню історію, чим ми, його мешканці, можемо пишатися.
84. І. Український тризуб (заголовок). 85. Інтерв’ю з однокласниками «Наш стяг — пшениця у степах Під голубим склепінням неба» — Ми часто кажемо: сильний як ведмідь, хитрий як лис, стрункий як тополя. Тут ведмідь виступає символом сили, лис — хитрості, тополя — стрункості. А чи замислюємося ми над тим, яку роль у нашому житті відіграють символи? — Так, довкола ми бачимо безліч символічних позначень. Вони про щось повідомляють, до чогось закликають. От і серед символів нашої держави ми бачимо їх: блакитний колір неба і жовтий колір пшеничного поля на Державному Прапорі України, тризуб як уособлення державної влади на Гербі України, Гімн — лаконічно висловлене прагнення українського народу до незалежності. Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства. Синьо-жовте поєднання на українських прапорах відоме з ХV ст., коли галицькі полки з такими стягами брали участь у Грюнвальдській битві 1410 року. Подібне поєднання кольорів походить від герба Галицько-
657
.n et
ld z
al
РІДНА МОВА
Волинського князівства — золотого лева в синьому полі, який з’явився в другій половині ХІІІ ст. — А що ви можете сказати про Герб України? З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберег. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Як символ він відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо). За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. Посли київського князя Ігоря при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого — тризуб. Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесне, земне й потойбічне, поєднання Божественного, Батьківського й Материнського — священних начал, трьох природних стихій — повітря, води й землі. — Чи таким самим символічним є вибір Державного Гімну України? Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року. Український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і Державним Гімном українського народу. Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об’єднаних у Громаду, сталося миттєво. Проте вже 20 жовтня того ж року Чубинського висилають «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Набувши поширення на Західній Україні, патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький), ще й знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського, пише музику до нього. У 1917 році твір вперше почав використовуватись як державний гімн. 15 січня 1992 року музична редакція Державного Гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України.
86. І. Похід запорожців (заголовок). ІІ. Виступають (теп.), їдуть (теп.), грають (теп.), були (мин.), світяться (теп.), б’ють (теп.), були (мин.), торохкотять (теп.), мають (теп.), б’ють (теп.), грають (теп.), їдуть (теп.), водять (теп.), заграли (мин.), було (мин.), вийшла (мин.), була (мин.), грають (теп.), стискає (теп.), хочеться (теп.), починають (теп.), гомонять (теп.), іде (теп.), стає (теп.), їде (теп.), має (теп.), мають (теп.), їде (теп.), їде (теп.) 87. ІІ. Розповідають (від основи, теп. ч.), жили (від основи, інф.), пліаче (від теп. ч.), вибігли (від інф.), побачили (теп. ч.), лежить (теп. ч.), оповив (від основи, інф.), каже (теп. ч.), візьмемо (теп. ч.), пораділи (інф.), забрали (інф.), питається (інф.), назвімо (теп. ч.), знайшли (інф.), зветься (теп. ч.), виріс (інф.), став (інф.). 658
, ІІІ. Зветься [зве ц’:а]
, озовешся [озове с’:а] , е питається [пи та jец’:а] , е спитаєшся [спи та jес’:а].
al
ld z
91. І. Дивосвiт прадавнiх слов’ян Здавна в Українi, багатiй на хлiб та землi, кожна травинка, билинка, тварина чи домашня худоба промовляла до людини близькою i зрозумiлою мовою. Вiд дощу, сонця залежало головне в життi стародавнього та далекого пращура-слов’янина. Тому й намагалися нашi далекi предки жити в мирi та злагодi з природою, яку по-справжньому і обожнювали, i боялися, i боготворили. Тому й надiляли явища природи людськими рисами: розумом, добротою, злом, пiдступнiстю. Грози та битви грiзний бог — так можна назвати Перуна, бога блискавки, грому та дощу. Його видимими земними символами вважали кремезного дуба, червону калину, вепра та пiвня-будимира, що проганяв нечисту силу темряви та пробуджував сонну природу. Сварог був богом небесного вогню. Вiн «подарував» землеробам ковальське знаряддя, «навчив» їх розпiкати в горнилi залiзо та кувати з нього зброю. Освячення й боготворiння Сонця збiгалося з ушануванням Дажбога, сина Сварога. Великої честi заслуговувала людина, яку порiвнювали iз сонцем. Коли ми щедруємо на старий Новий рiк, 13 сiчня, то спiваємо: «ясне сонечко — то господиня, ясен мiсяць — то господар, яснi зiрки — то його дітки». Богом живої природи був Ярило, богинею кохання — Лада, що й досi у словi «лад» уособлює злагоду i мир мiж людьми. Дивовижний світ слов’янських вірувань і уявлень про природу досі, незважаючи на плинність часу, відгукується в нашому житті чи то у народних святах, чи то у художніх творах. Бережімо його, не забуваймо!
РІДНА МОВА
.n et
89. І. — Які враження від екскурсії? — запитав мене тато, тільки-но я повернувся додому з краєзнавчого музею. — Мені сподобалось, неабиякий добуток для істориків та археологів оті експонати в археологічному відділі музею: шаблі часів козацтва, гармати, прапори, старовинні побутові речі, музичні інструменти… Навіть не віриться, що на місці теперішнього Харкова раніше була невеличка фортеця, що мала обороняти кордони від ворогів. — А чи є там надзвичайно цінні експонати? — Так, гетьманська булава, інкрустована дорогоцінними каменями. Історики датують цю знахідку добою середньовіччя. Це справжнє мистецьке диво. Навіть іноземці спеціально відвідують музей, аби помилуватися цим експонатом.
94. ІІІ. Любив (недок. вид, одн., чол. рід), провів (докон. вид, одн., чол. рід), спав (недок. вид, одн., чол. рід), було (недок. вид, одн., сер. рід), вирушав (недок. вид, одн., чол. рід), ішов (недок. вид, одн., чол. рід), непокоїли (недок. вид, мн.), вирушав (недок. вид, одн., чол. рід), нападав (недок. вид, одн., чол. рід), попереджав (недок. вид, одн., чол. рід), вживав (недок. вид, одн., чол. рід), поважали (недок. вид, мн.), боялися (недок. вид, мн.), попідростали (док. вид, мн.), посадив (док. вид, одн., чол. рід), став (док. вид, одн., чол. рід), вертався (недок. вид, одн., чол. рід), заступили (док. вид, мн.), закликав (недок. вид, одн., чол. рід), загинув (док. вид, одн., чол. рід). IV. qЗ4гинaуsти, eпід4датaиsся — неозначена форма дієслова (інфінітив) доконаного виду.
659
95. ІІ. Теперішній час дивиться пливе лежить знаємо згадують маємо
.n et
Минулий час Започаткувалася прийняли вмів записав заїздили записували були було бачили записали стояло мусила могли постало
97. І. Горить, забиває, підвівся, горить, горить, перетнула, торкає, зворушує.
ld z
, ева jец’:а] 98. І. Коливається [коли , кусається [куса , jец’:а] водиться [во ,диец’:а] родиться [ро диец’:а] , наїдається [наjїда jец’:а] , висипається [виеси,епа jе ц’:а] злякається [зл’ака jец’:а] , наїсться [на jі , с’ц’:а] труситься [тру сиец’:а]
al
РІДНА МОВА
96. ІІІ. Як піду до школи, обов’язково зустрічаю друзів. Коли поїду влітку до бабусі, то кожного ранку ходжу на рибалку.
ІІ. Кусатися, водитися, труситися. 1 особа однини: кусаюсь, воджусь, трушусь. 1 особа множина: кусаємося, водимося, трусимося. 2 особа однини: кусаєшся, водишся, трусишся. 2 особа множини: кусаєтеся, водитеся, труситеся. 3 особа однини: кусається, водиться, труситься. 3 особа множини: кусаються, водяться, трусяться.
99. І. Запам’ятаю, омрію, збагну, засвою. 100. І. Будеш веселитися — сумуватиму, будуть відлітати — прилітатимуть, будуть виходити — приходитимуть, будемо розмовляти — мовчатимемо, будеш плакати — сміятимешся.
660
101. І. Бережу, хочу, колишу, сплю, трушу, нагороджую; бережемо, хочемо, колишемо, спимо, трусимо, нагороджуємо; бережеш, хочеш, колишеш, спиш, трусиш, нагороджуєш; бережете, хочете, колишете, спите, трусите, нагороджуєте; береже, хоче, колише, спить, трусить, нагороджує; бережуть, хочуть, колишуть, сплять, трусять, нагороджують.
102. ІІ. Дієслова І дієвідміни тримають йде пританцьовують заливається присвічує
Дієслова ІІ дієвідміни стоять кадять мерехкотять
ld z
.n et
105. І. Ще з дитячого садка моєю улюбленою грою є «Прихований дзвіночок». Цю гру можна проводити і на вулиці, і в кімнаті. Визначивши того, хто водитиме, всі гравці стають по колу або по прямій лінії. Тримаючи руки за спиною, гравці обережно, так, щоб дзвіночок не задзвенів, передають його одне одному, а той, хто водить, намагається визначити, у кого знаходиться дзвіночок та вихопити його. Якщо він стоїть далеко від дзвіночка, гравці можуть задзеленчати, щоб подражнити його. Водити починає той, у кого дзвіночок забрали. Ця гра розвиває увагу, точність й обережність рухів, в неї цікаво та весело грати не лише дітлахам, але і дорослим. 106. І.
al
Дієслова І дієвідміни Знати казати товкти мити сохнути клеїти читати пекти нести хотіти іржати
Дієслова ІІ дієвідміни Ловити садити мастити бігти сидіти гоїти лежати спати бігти
РІДНА МОВА
104. І. 1. Працюватиму, буду працювати; рубатиму, буду рубати; малюватиму, буду малювати; розумітиму, буду розуміти. 2. Кивну, скажу, приховаю, полюблю. Мій старший брат після інституту працюватиме у школі. Якщо я побачу знайомого на вулиці, кивну на знак привітання.
ІІ. Клеїти дурня, пекти раків, хочеш не хочеш, бігти хвостиком. 112. ІІ. а) стоїть відійшли вирішуємо забуваємо загубилася витворила забула може
в) здіймімо засукаймо лікуймося відроджуймося вивищуймося
661
жити кажуть відійшло віддавали стати співати проказати йти чуємо відгукується прагне писала лікувати
.n et
ld z
114. ІІ. Височить — недоконаний вид, теперішній час, ІІ дієвідміна. Викликає — недоконаний вид, теперішній час, ІІ дієвідміна. Називають — недоконаний вид, теперішній час, І дієвідміна. Написав — доконаний вид, минулий час, І дієвідміна. Став — доконаний вид, минулий час, І дієвідміна. Дивлюсь — недоконаний вид, теперішній час, ІІ дієвідміна. Гадаю — недоконаний вид, теперішні час, І дієвідміна. Рвалася — недоконаний вид, минулий час, І дієвідміна. Висловився — доконаний вид, минулий час, ІІ дієвідміна. Молитись — інфінітив, ІІ дієвідміна. Свідчать — недоконаний вид, теперішній час, ІІ дієвідміна. Було — недоконаний вид, минулий час, І дієвідміна. Відправляли — недоконаний вид, минулий час, І дієвідміна. Залишається — недоконаний вид, теперішній час, І дієвідміна. Символізувало — недоконаний вид, минулий час, І дієвідміна.
al
РІДНА МОВА
ІІІ. Стоїть — недоконаний вид, теперішній час, ІІ дієвідміна. Забуваємо — недоконаний вид, теперішній час, І дієвідміна. Кажуть — недоконаний вид, теперішній час, І дієвідміна.
117. ІІ. Димлять — дійсний спосіб. Нахилився — дійсний спосіб. Переможем — дійсний спосіб. Не допускай — наказовий спосіб. Покаже — дійсний спосіб. 120. І. 1. Підливай (2 ос., наказовий спосіб). 2. Вріж (2 ос., наказовий спосіб). 3. Міряй (2 ос., наказовий спосіб). 4. Цурайся (2 ос., наказовий спосіб). 5. Посій (2 ос., наказовий спосіб). 6. Поживеш, зійдешся, наберешся (2 ос., дійсний спосіб). 7. Сій (2 ос., наказовий спосіб). 8. Готуй (2 ос., наказовий спосіб). 9. Здобудеш, побачиш (2 ос., дійсний спосіб). 10. Кайся (2 ос., наказовий спосіб). 11. Держись, кріпись (2 ос., наказовий спосіб).
662
121. І. Для того щоб виступ був вдалим і привернув увагу слухачів, добре підготуйся. По-перше, визнач тему, по-друге — чітко сформулюй її. Треба також враховувати, для кого і з якою метою ти виступатимеш. Визнач мету виступу не лише для себе, але й для слухачів. Обов’язково склади уявний психологічний портрет аудиторії. Тільки після цього сформулюй до збору матеріалу та його оформлення (З посібника).
123. І. 1. На добрий камінь що не дай, то змеле. 2. Підніми всяк колосок — з колосків росте мішок. 3. На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить. 4. Ех, якби та якби та виросли на голові гриби, то був би город. 5. Думай головою, а не черевиком. 6. Сідайте — ноги для дороги. 7. Скільки мотузку не плети, а кінець їй буде. 8. Скільки не літай, а все прийдеться на землю падати. 124. Людей слухай, а свій розум май. Вік живи — вік учись. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі. Коси, коса, поки роса. Не знаєш броду — не лізь у воду. Любиш кататися — люби й санчата возити.
Умовний спосіб пишався б підняв би прибіг би повернув би
Наказовий спосіб бережіть живи сідай не марнуй забудь
ld z
ІІ. Радієш, радітимеш, раділи; змужнієш, змужніли; забудеш, забули; ітимеш, ішли; загудеш, загули; любиш, любитимеш, любили.
al
127. ІІ. Будує — недоконаний вид, теперішній час, дійсний спосіб. Вигоює — недоконаний вид, теперішній час, дійсний спосіб. Навчає — недоконаний вид, теперішній час, дійсний спосіб. Має — недоконаний вид, теперішній час, дійсний спосіб. Сприяє — недоконаний вид, теперішній час, дійсний спосіб. Заважай — недоконаний вид, наказовий спосіб. Можеш — недоконаний вид, теперішній час, дійсний спосіб. Знищуй — недоконаний вид, наказовий спосіб. Зробить — доконаний вид, майбутній час, дійсний спосіб.
РІДНА МОВА
126. І. Дійсний спосіб радію змужнів забув ішов загуло люблю
.n et
125. Вдома я охоче малюю у вільний від навчання час. Я із задоволенням малював би більше. Малюймо, діти, разом — так цікавіше.
ІІІ. Принатурити — призвичаїти. Се — це. Яко — як. Застарілі слова. 128. І. Вибачайz , вибачz , вибачайZте вибачZте , пробачайz , пробачайZте , пробачz , пробачZте , не осудzи , не осудxіть , даруйz , даруйZте , простzи , простxіть , вибачайz на слові. Наведені дієслова 2 особи, наказового способу. 129. ІІ. Були — дієслово недоконаного виду, мин. ч., І дієвідм., дійсн. способу, 3 ос., мн. Залишали — дієслово недоконаного виду, мин. ч., ІІ дієвідм., дійсн. способу, 3 ос., мн. Увібрали — дієслово доконаного виду, мин. ч., дійсного способу, 3 ос., мн.
663
Переходять — дієслово недоконаного виду, теп. ч., ІІ дієвідм., дійсн. способу, 3 ос. мн. Стають — дієслово недоконаного виду, теп. ч., І дієвідм., дійсн. способу, 3 ос., мн. Передає — дієслово недоконаного виду, теп. ч., І дієвідм., дійсн. способу, 3 ос., одн. 130. ІІ. Прокидайтеся — наказовий спосіб. Встаньте — наказовий спосіб. Сійте — наказовий спосіб. Впадуть — дійсний спосіб.
.n et
133. 1. Нива (або море). 2. Ім’я. 3. Промінь (або тінь). 4. Вишня (або черешня). Хвилюється — дійсний спосіб; користуються — дійсний спосіб; ходить — дійсний спосіб; шелестить — дійсний спосіб; став — дійсний спосіб; дивишся — дійсний спосіб; зірви — наказовий спосіб; поживишся — дійсний спосіб.
ld z
134. ІІ. Було — дійсний спосіб; вирушив — дійсний спосіб (вирушив би); звали — дійсний спосіб (звали б); вирішив — дійсний спосіб (вирішив би); вивчає — дійсний спосіб; стане — дійсний спосіб; опинявся — дійсний спосіб (опинявся б); навчається — дійсний спосіб; вчителює — дійсний спосіб; написав — дійсний спосіб (написав би); був — дійсний спосіб (був би); мав — дійсний спосіб (мав би); пишуть — дійсний спосіб; знав — дійсний спосіб (знав би); називають — дійсний спосіб; засів — дійсний спосіб (засів би); називають — дійсний спосіб.
al
РІДНА МОВА
131. ІІ. Сядьте — наказовий спосіб; злетів — дійсний спосіб, минулий час; сів — дійсний спосіб, минулий час; сідай — наказовий спосіб; сядемо — дійсний спосіб, майбутній час; сиджу — дійсний спосіб, теперішній час; сиділи б — умовний спосіб; сидить — дійсний спосіб, теперішній час.
135. ІІ. Отримати: отримав би, отримала б, отримало б. 136. І. Сидів би, сиділа б, лишав би, залишала б, бив би, робила б, писав би, писала б, ходив би, ходила б, малював би, малювала б, липнув би, липнула б, кричав би, кричала б, говорив би, говорила б, порадив би, порадила б. ІІ. Якби не втома після занять, ходив би я на прогулянки. Коли б знав я, що сталося, порадив би другові вибачитися перед батьками. 139. І. Звершай, вимагай, оживає, будь, дає, віддай. ІІ. Звершай, не вимагай, хай оживає, будь, хай дає, віддай (наказовий спосіб). 140. І. Ріжте, печімо, плачмо, їж, злізаймо, сідайте, ставайте, кажіть, покладайте, підмітай, стережіть, докажімо, забігаймо, дозвольте, прибігаймо, вистій.
664
ІІІ. Ніколи неправди не кажіть. Дозвольте привітати вас із професійним святом. Вистіймо перед труднощами життя.
.n et
146. ІІ. 1. І виріс я на чужині, і сивію в чужому краї; то одинокому мені здається — кращого немає нічого в Бога, як Дніпро наша славная країна... 2. Мені легшає в неволі, як я їх складаю. З-за Дніпра мов далекого слова прилітають і стеляться на папері, плачучи, сміючись, мов ті діти... 3. Летим. Дивлюся, аж світає... 4. Смеркалося... Огнем кругом запалало.
ld z
147. ІІ. Навкруги пломеніє. От-от зійде сонце! Жайворонок бризнув із конюшини, злетів у високість, завмер. І ось уже трепетна сіра пташка в променях сонця стала золотою. Ще мить — і сонячні іскри заграли на краплях роси й на квітках конюшини. Над розтуленими чашечками квіток загули бджоли. Здавалося, все поле, весь світ співає, чудесна музика розливається понад землею (За І. Цюпою).
РІДНА МОВА
, 141. ІІ. Прийшов — прийдімо, прийді м, прийди, прийдіть. Запитав — запитаймо, запитай, запитайте. Прожити — проживімо, проживім, проживи, проживіть. Каятися — каймося, каймось, кайся, кайсь, кайтеся, кайтесь. Відповів — відповідаймо, відповідай, відповідайте. Хочеш — хотімо, хотім, хоти, хотіть. Жити — живімо, живім, живи, живіть. Посади — посадімо, посадім, посади, посадіть. Прославили — прославимо, прослав, прославте. Викопай — викопаймо, викопайте. Бути — будьмо, будь, будьте. Вчи — вчімо, вчіть.
al
Синтаксична роль безособових дієслів — присудок. Значення: явище природи (пломеніє), відчуття людини (здавалось).
150. ІІ.
Особові дієслова Німіє зайшла синіють потяглися лежить порозкидали манячать тягнуться темніють стеляться стоять
Безособові дієслова Тьмариться темніє віє
151. Гримить негода. Навкруги гриміло. Вітер віє. Красою віє над степом. Мрячить дрібний дощик. Зранку мрячить. Міцний холод морозив шибки. Вночі морозило. Степ пишно зеленіє. Зеленіло навкруги.
665
152. ІІ. Доводилося — одн., недоконаний вид, дійсний спосіб, префіксальносуфіксальний спосіб творення. Принесли — мн., доконаний вид, дійсний спосіб, префіксальний спосіб творення. Прозвали — мн., доконаний вид, дійсний спосіб, префіксальний спосіб творення. Прославлялось — одн., недоконаний, дійсний спосіб, префіксальносуфіксальний спосіб творення. Оспівувалось — одн., недоконаний, дійсний спосіб, префіксально-суфіксальний спосіб творення.
.n et
ld z
1. Загубіться — поч. ф. загубитися — дієслово. 2 Губитися. 3. -губитися4. Префікс за-. w 5. Префіксальний. 6. Загубитися ← губитися.
1. Проміняйте — поч. ф. проміняти — дієслово. 2. Міняти. 3. -міняти-. 4. Перфікс про-. e 5. Префіксальний. 6. Проміняти ← міняти.
al
РІДНА МОВА
155. ІІ. 1. Знецінюйте — поч. ф. знецінювати — дієслово. 2. Цінувати. 3. Цінувати4. Префікси qз-, wне-. 5. Префіксальний. 6. Знецінювати ← цінувати.
1. Почалося — дієсл., поч. ф. — початися. 2. Почати. 3. &Почати-. 4. -ся. s 5. Суфіксальний. 6. Початися — почати. 1. Забувати — дієсл., поч. ф. — забувати. 2. Забути. 3. Заб-. 4. -ува-. 5. Суфіксальний. 6. Забувати — забути.
666
1. Взялось — дієслово, поч. ф. — взятись. 2. Взяти. 3. Взяти-. 4. –sсь. 5. Суфіксальний. 6. Взятись — взяти.
156. ІІ. а) Збудуємо воздвигнемо сотворити зуміє приліг задрімав наснився схвалила засяяли ІІІ. Складання.
б) Розповідав ударити
в) Виник заснували прикривали вирішили випасались піднісся вибито викликався повернувся
ld z
161. І. Неславити — ганьбити, обмовляти. Незчутися — пропустити, не помітити, не усвідомити. Ненавидіти — не терпіти, не виносити. Непритомніти — мліти. Неволити — примушувати, силувати. Нехтувати — зневажати. Непокоїти — турбувати.
162. І. Недоучити, недобігти, недоспати, недограти, недописати.
РІДНА МОВА
.n et
158. ІІ. Погляне — дієслово, поч. ф.— поглянути, докон. вид, неперехідне, дійсний спосіб, майб. час, 3 особа, одн., І дієвідміна. Ідуть — дієслово, поч. ф.— їхати, недок. вид, неперехідне, дійсний спосіб, теперішній час, 3 особа, мн., І дієвідміна. Посіє — дієслово, поч. ф.— посіяти, докон. вид, перехідне, дійсний спосіб, майб. ч., 3 особа, одн., І дієвідміна.
al
166. ІІ. Ставити — ставиш, ставимо, ставите (ІІ дієвідміна). Проштовхується — проштовхуєшся, проштовхуємось, проштовхуєтесь (І дієвідміна). Мовить — мовиш, мовимо, мовите (ІІ дієвідміна). Утворюють — утворюєш, утворюємо, утворюєте (І дієвідміна). Виступають — виступаєш, виступаємо, виступаєте (І дієвідміна). Мати — маєш, маємо, маєте (І дієвідміна). Творять — твориш, творимо, творите (ІІ дієвідміна). 167. І. Випестити, випещу, випестXиш ; випестувати, випестую, випестуxєш ; очолювати, очолюю, очолюxєш ; очолити, очолю, очолXиш ; пожвавлювати, пожвавлюю, пожвавлюxєш ; пожвавити, пожвавлю, пожвавXиш . ІІ. Випестиш сина, щоб він тебе не розчарував. Я очолюю ініціативну групу класу. 168. ІІ. Розписка Мною, Івановим Сергієм Миколайовичем, учнем 7-А класу ЗОШ № 70, отримано від завідуючої бібліотекою М. Т. Тесленко для тимчасового користування на час канікул 2 (два) підручники з креслення, 1 (один) підручник з математики й 1 (один) «Український правопис». Зобов’язуюсь повернути їх до 1 вересня 200_ року. 24 травня 200_ року (підпис)
667
169. ІІ. Боялись — мин. ч., недок. в., дійсний спосіб. Ходять — теп. час, недок. в., дійсний спосіб. Говорить — теп. час, недок. в., дійсний спосіб. Зарадити — інфінітив. Підійшов — мин. ч., док. в., дійсний спосіб. Бійся, бійтесь, ходи, ходіть, говори, говоріть, зарадь, зарадьте, підійди, підійдіть.
ld z
.n et
171. Стояти — стою, стоїxмо, стоїш, стоїте, стоїть, стоять, стіймо, стій, стійте, стоятиму (буду стояти), стоятимемо (будемо стояти), стоятимеш (будеш стояти), стоятимете (будете стояти), стоятиме (буде стояти), стоятимуть (будуть стояти), стояв, стояло, стояла, стояли, стояв би, стояло б, стояла б, стояли б. Прибігти — прибігаю, прибігаємо, прибігаєш, прибігаєте, прибігає, прибігають, прибігаймо, прибігай, прибігайте, прибігатиму (буду прибігати), прибігатимемо (будемо прибігати), прибігатимеш (будеш прибігати), прибігатимете (будете прибігати), прибігатиме (буде прибігати), прибігатимуть (будуть прибігати), прибігав, прибігала, прибігало, прибігали, прибігав би, прибігала б, прибігало б, прибігали б. Запам’ятовувати — запам’ятовую, запам’ятовуємо, запам’ятовуєш, запам’ятовуєте, запам’ятовує, запам’ятовують, запам’ятовуймо, запам’ятовуй, запам’ятовуйте, запам’ятовуватиму (буду запам’ятовувати), запам’ятовуватимемо (будемо запам’ятовувати), запам’ятовуватимеш (будеш запам’ятовувати), запам’ятовуватимете (будете запам’ятовувати), запам’ятовуватиме (буде запам’ятовувати), запам’ятовуватимуть (будуть запам’ятовувати), запам’ятовував, запам’ятовувала, запам’ятовувало, запам’ятовували, запам’ятовував би, запам’ятовувала б, запам’ятовувало б, запам’ятовували б.
al
РІДНА МОВА
170. І. Летіти — летіxмо , летzи , летxіть ; готуватися — готуймося, готуйся, готуйтеся; стежити — стежxмо , стежz , стежZте ; класти — кладіxмо , кладzи , кладxіть ; мріяти — мрійxмо , мрійz , мрійZте ; глянути — гляньxмо , гляньz , гляньZте ; казати — кажіxмо , кажzи , кажxіть ; їсти — їжxмо , їжz , їжZте ; запитати — запитайxмо , запитайz , запитайZте .
174. І. Варіант 1 І рівень Дієслово це самостійна заміна частини мови. ІІ рівень Проллється, розбив, задзвенить, зашумів, побачила. Варінт 2 І рівень Дієслово це — самостійна частина мови, означає дію або стан предмета. ІІ рівень. Втаїш, поважаїщ, шкодють, перемелять, палють. 175. ІІ. Притиснутим, зібраного, були збудовані, перекриті, виконані. 177. І.
668
а) Солона капуста Зелене поле Біла стеля Міцний хлопець Світла кімната Тихий вітер
б) Посолена капуста Зеленіюче поле Побілена стеля Зміцнілий хлопець Освітлена кімната Стихаючий вітер
178. Різати — розрізаний, пиляти — розпиляний, розглядати — розглянутий, списати — списаний, доглянути — доглянутий, малювати — мальований, скласти — складений, рубати — рублений, приклеїти — приклеєний, створювати — створений, вибирати — вибраний, розписувати — розписаний. 179. ІІ. Огорнутий серпанком, засумовані легенди, зачарованих островів, розкиданих могил. Дієприкметник у реченнях виступає в ролі означення.
ld z
Активні Почорніле
Пасивні Назване стрижене рощене повернуте скручена зв’язана посаджена
al
187. Почорніти — почорніaлий, побіліти — побіліaлий, помолодіти — помозмарніти — змарнілий, повеселіти — повеселілий, пожовлоділий, a a a тіти — пожовтілий, заколоти — заколений (пасивний, активний не a утворюється), обгоріти — обгоріaлий, спітніти — спітніaлий, зарости — зарослий. a
РІДНА МОВА
184. ІІ.
.n et
180. ІІ. Хата метена, дівчина заплетена, достигле яблуко, виспаний доволі, спорожнілий колос, земля зігріта, хата укрита, землею підбита, вітром загороджена, просо не посіяне. Синтаксична роль — див. с. 103—104 (підкресл. у тексті).
188. І. Відцвітають — відцвітаючий, зеленіють — зеленіючий, працюють — s s працюючий, сплять — сплячий, палають — палаючий, думають — дуs s s маsючий. 189. І. Увагу класу привернули написані на дошці завдання. Жовтіюче листя вкрило доріжки парку. Будинок, збудований неподалік нашої школи, являє справжнє диво сучасної архітектури. Танцюючі пари кружляли по залі під звуки чарівної музики. Я люблю спостерігати палаючий схід сонця. 190. І. Писати — писаний, написати — написаний, прочитати — прочитаний, робити — роблений, зробити — зроблений, будувати — будований, збудувати — збудований, рити — ритий, перерити — переритий, бити — битий, розбити — розбитий, крити — критий, вкрити — вкритий, малювати — мальований, намалювати — намальований, мити — митий, вимити — вимитий. 192. ІІ.Сходить — сходячий, заходить — заходячий, ходить — ходячий, ломить, говорить, виїжджають — виїжджаючий, грає — граючий, вигравати, привертає, скажіть — сказаний, сидить — сидячий, умивається — умитий, беріть, бийте — битий, встали, взяли — взятий,
669
побили — побитий, пов’язали — пов’язаний, поклали — покладений, повезли — повезений, зробили — зроблений. 193. 1. Того, хто забув ключі в їдальні, просимо звернутися до учительської. 2. Хлопчик розповів про своїх родичів, що мешкають на Сумщині. 3. Мій брат. Який закінчив цього року одинадцятий клас, готується до вступу в університет. 4. Усі вітали переможця, який усміхався.
.n et
196. ІІ. Дерево — один із найбільш розповсюджених матеріалів у народних промислах. Дерево, широко використовуване у виробництві скульптур, слугує також для виготовлення різноманітних виробів побутового призначення, іграшок, декоративних виробів — настінних тарілок, панно, різних сувенірів. Серед м’яких листових порід, традиційно вживаних у виготовленні художніх виробів і сувенірів, народні майстри віддають перевагу липі, березі, вільсі, осиці й дубу.
ld z
199. І. 1. Кінь, спущений з ланцюгів, одразу став дибки. 2. Сонячні промені, протикаючи гущавину розквітлого жасмину, блукали по перських килимах. 3. Настя в супроводі до неї приставлених служниць, щойно вийшла з ялика й попрямувала до палацу (За. С. Плачиндою.) , ІІ. Гущавина [гушча виена] — 8 б., 9 зв. [г] — приг., дзв., тв. [у] — гол., ненагол. [ш] — приг., глух., тв. [ч] , — приг., глух., тв. [а ] — гол., нагол. [в] — приг., дзв., тв. [ие] — гол., ненагол. [н] — приг., дзв., тв. [а] — гол., ненагол.
al
РІДНА МОВА
197. ІІІ. Біля входу в парк, порослого високою травою, панувала тиша.
202. ІІ. Об’єднання «Гуцульщина», розміщене в місті Косові, є одним із центрів художньої обробки деревини. виконаний. ІІІ. Використаний, s s 205. ІІІ. План 1. Після ночівлі. 2. У пошуках картоплі. 3. Біля струмка.
670
206. ІІ. Поширене, створено, відбито, відтворено, організована. 1. Поширене — поширений — дієприкметник. 2. Поширити. 3. Пошир-. 4. Суфікс -ен-. 5. Суфіксальний. 6. Поширений — поширити.
1. Створено — безособова форма дієслова на -но. 2. Створений. 3. Створен-. 4. Суфікс -о-. 5. Суфіксальний. 6. Створено — створений. 1. Відбито — безособова форма дієслова на –то. 2. Відбитий. 3. Відбит-. 4. Суфікс -о-. 5. Суфіксальний. 6. Відбито — відбитий.
ld z
1. Організована — організований — дієприкметник. 2. Організувати. 3. Організува-. 4. Суфікс -н-. 5. Суфіксальний. 6. Організований — організувати.
РІДНА МОВА
.n et
1. Відтворено — безособова форма дієслова на –но. 2. Відтворений. 3. Відтворен-. 4. Суфікс -о-. 5. Суфіксальний. 6. Відтворено — відтворений.
al
ІІІ. Динамічний — рухливий. Відтворено — відображено, відбито. Перипетії — зміни, ускладнення. Організований — впорядкований, заснований.
208. І. Розбитий — розбито, заклеєний — заклеєно, споруджений — споруджено, прочитаний — прочитано, написаний — написано, створений — створено, зрошений — зрошено, почутий — почуто, розмитий — розмито, насичений — насичено, виконаний — виконано, зображений — зображено, вишитий — вишито. ІІ. На площі споруджено сцену для проведення свята. Перші рядки листа розмито водою. (Синтаксична роль — присудки.) ІІІ. Споруджений — зруйнований, зрошений — висушений. 211. ІІ. Доспала, водила — ведений — ведено, проводжала — проведений — проведено, дала — даний — дано, цвіте, візьму — взятий — взято, простелю — простелений — простелено, оживе — оживлений — оживлено. 212. ІІІ. Використовували — використано знання; вишивала — вишито квіти; виробленого — вироблено методику; вибіленого — вибілено стелю; визначити — визначено мету. В усіх словосполученнях — керування як спосіб зв’язку між словами (головне слово вимагає Зн. в. від залежного).
671
214. ІІ. Скрізь на луках скошено траву. На полях зібрано врожай. Деякі ділянки вже зорано. 215. ІІ. Званому, виконуваний, поширені, поширеним. 216. ІІ. Музей став притулком для незнищених реліквій давніх часів. Незнищенні ідеали привертають увагу письменників різних епох. 217. І. Натхненні ідеями, — натхненні у праці, здійсненні мрії — здійснений захід, порівнянні величини — порівнянні предмети. ІІ. Молоді люди, натхнені ідеями братерства, збиралися у гуртки, зустрічалися на тематичних вечорах. Натхненні у праці руки хліборобів.
.n et
ld z
221. ІІ. Музичні інструменти розподілено на чотири основні групи: струнні, духові, клавішні та ударні. До струнних інструментів можуть бути віднесені і гітара, віолончель, скрипка, , , арфа та інші. Духовими є кларнет, флейта, саксофон, тромбон, сурма . Клавішні інструменти — це фор, тепіано, орган, , клавікорди. Ударні музичні інструменти — барабан, тарілки й мара каси, ксилофон, трубчасті дзвіночки, оркестрові литаври (З довідника). Сурма — 1. Старовинний духовий музичний інструмент прямої видовженої форми, що його використовували переважно як сигнальний. 2. Сучасний духовий сигнальний інструмент у вигляді мідної трубки, зігнутої в кільце, з розтрубом на кінці; горн. 3. Духовий мідний музичний інструмент високого регістру з зігнутим у кільце циліндричним корпусом, який закінчується розтрубом, і пристроєм для зміни висоти звуку; труба. Клавікорди — старовинний клавішно-струнний ударний музичний інструмент із довгастим чотирикутним корпусом. Маракас — південноамериканський ударний музичний інструмент, рід брязкалець; поширений у джазі.
al
РІДНА МОВА
220. ІІІ. На власноруч зробленому столі майстри розклали інструменти. Колосся зібраної пшениці блищало на сонці.
672
222. Народні музичні інструменти України — це яскрава сторінка історії музичної культури українського народу. Вони виявляють багатство його душі, свідчать про високу матеріальну та духовну культуру. Українські народні музичні інструменти є ще одним підтвердженням наспівного, мелодійного характеру української музики, її багатоголосся. Адже давно відомо, що українці — народ співучий. На конструкції музичних інструментів України, їхній будові й навіть у назвах позначилися взаємозв’язок і взаємовплив культур різних народів. Але важливо те, що до скарбниці українських народних інструментів увійшли ті, які століттями виготовлялися і вдосконалювалися українськими майстрами, передавалися з покоління в покоління, широко розповсюджувалися серед населення. Візьмемо, приміром, духові музичні інструменти. З моменту свого виникнення вони не зазнали великих змін. Народні духові інструменти являють собою пусті трубки, виготовлені з дерева або кори. Звук в них утворюється завдяки коливанню повітря в самій трубці. Ко-
ld z
223. І. У замкненому просторі; про намальовану картину; обледенілих дерев; пропущені уроки; до залитої світлом кімнати; на хвилюючих зустрічах; звеселілого лісу; нечуваним щастям; про зачудовану природу.
al
, ІІІ. Щастям [шча ст’ам] 6 б., 7 зв. [ш] — приг., тв., гл. [г] , — приг., тв., гл. [а ] — гол., нагол. [с] — приг., тв., гл. [т’] — приг., м’як., гл. [а] — гол., нагол. [м] — приг., дзв., тв.
РІДНА МОВА
.n et
ливання досягається за допомогою губ або спеціального приладу — язичка. Дуда, коза, баран, міх — все це назви одного і того самого народного музичного інструмента, що відомий багатьом народам світу. Найбільш розповсюджена його назва — волинка. Вона виготовляється з вичиненої шкіри кози або теляти. З цієї шкіри роблять суцільний міх, який служить резервуаром для повітря. В один з отворів міха вставляють трубку, через яку музикант вдуває повітря. Друга трубка — ігрова. У ній, крім пищиків, є 6 отворів для зміни висоти звуку. Третя трубка з басовим пищиком забезпечує постійний (бурдонний) звук. Наповнивши міх повітрям, музикант натискує на нього ліктем і посилає повітря в ігрову та бурдонну трубку, викликаючи верескливе звучання пищиків. Волинки дійшли до нас із давніх часів. Грали на них переважно пастухи. У Стародавньому Римі волинка звучала в театрі й військовому оркестрі. У Франції XVIII століття на ній віртуозно грали професіональні музиканти. В Шотландії ансамбль волинщиків й у наш час супроводжує урочисті паради. В Україні цей інструмент входив до складу оркестру війська Запорізького, а тепер звучить переважно у західноукраїнських областях. Виготовляючи волинку, гуцульські майстри прикрашають її різьбленням, скульптурною голівкою кози.
225. І. Читати — читаючий, читаний; колоти — колотий, колений; косити — кошений; освітити — освічений; лікувати — лікуючий; здійснювати — здійснений, здійснюючий; бити — битий; виростити — вирощений; запрягти — запряжений; молоти — молотий; підписати — підписаний; створити — створений, створюючи; виконати — виконаний, виконуючий; співати — співаний, співаючий. ІІ. Автор вразив увесь читаючий світ несподіваним поворотом сюжету. Вирощені у шкільному квітнику рослини прикрасили святковий вечір. Запряжені коні нетерпляче били копитами в очікуванні вершників. Учні передали ветеранам вітальний лист, підписаний директором школи. 227. І. Принести — принесений, затримати — затриманий, прополоти — s s прополsений, замкнути — замкнsений, виконати — виконsаний, розбити — розбитий, молоти — молотий, розгромити — розгромлений, s a s в’їздити — в’їжджsений, кинути — кинуaтий, кинsений, розвинути — розвинений, розвинутий, скосити — скошений, пекти — печений, s a s s посіяти — посіяний, відгорнути — відгорнений, відгорнутий. s s a
673
ІІ. Мандрівники просувалися вглиб лісу в’їждженою дорогою. Розвинені держави Західної Європи підтримали акцію щодо збереження національних культурних пам’яток. Від скошеної трави йшов знайомий з дитинства аромат. 229. ІІ. Огороджені — не огороджені. Зеленіюче — не зеленіюче. Розкидані — не розкидані. Порослими — не порослими. Загони виявилися зовсім не огородженими. Не зеленіючий, а жовтіючий ліс постав перед очима мандрівників. Речі були не розкидані, а обережно складені у рюкзаку. Не порослі мохом пагорби, а могутні кам’яні скелі побачили ми на фотографіях, привезених з експедиції.
.n et
233. 1. Дівка заплетена, а хата не метина. 2. Вченому — світ, а не вченому — тьма. 3. Під лежачий камінь вода не біжить. 4. Згаяного часу і конем не доженеш. 5. Якщо бажаєш стати заможним, у праці будь непереможним. 236. ІІІ. Підхоплений — дієприкметник, поч. ф. — підхоплений, доконаний вид, мин. час, пасивний, однина, чол. рід, у реченні — поширене означення (дієприкметниковий зворот).
ld z
РІДНА МОВА
231. І. Розквітчаний на початку травня; несхожим на всі інші сади наших міст; оправлений червоними дротами; нікому ще не знаний; не кошена трава; неподоланий шлях.
239. ІІ. Зрази, присмачені сметаною; борщ, заправлений часником і зеленню; біфштекс; картопляне пюре; бісквіт, прикрашений кремом.
al
ІІІ. Котлети по-київськи Для приготування цієї страви потрібно: курятини 200 г, масла вершкового 30 г, 1 яйце, сухарів пшеничних 20 г, жиру для смаження 15 г, картоплі 350 г, горошку зеленого 50 г, сіль за смаком. Куряче філе треба відбити та нафарширувати вершковим маслом, надаючи йому форму груші. Фаршироване філе змочують у яйці, панірують у сухарях, повторюють цю операцію двічі, і смажать у фритюрі. При подачі на стіл поливають розтопленим маслом. Котлети можна подати на грінках з білого хліба. На гарнір подають смажену картоплю і зелений горошок. Замість картоплі можна подати моркву, білі гриби.
674
241. Варіант 1. І рівень На опушених інієм гілках і на змарнілому обличчі Пилипка стрибало ясне проміння сонця (Панас Мирний). Опушених — дієприкметник, -ен- — суфікс, пасивний, доконаний вид, минулий час. Змарнілому — дієприкметник, -л- — суфікс, активний, доконаний вид, минулий час. ІІ рівень г) не завантажений (доконаний вид, пасивний) нічим корабель, ще не знайдена (доконаний вид, пасивний) відповідь, не перевірені (доконаний вид, пасивний) секретарем відомості; не зрізане (доконаний вид, пасивний), а зламане (доконаний вид, пасивний) дерево.
РІДНА МОВА
al
ld z
.n et
ІІІ рівень Дієприкметник — це особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? (у називному відмінку однини чоловічого роду): Як не любити любов’ю наснажених, Мудрістю сповнених книг! М. Рильський. Дієприкметник поєднує в собі ознаки дієслова і прикметника. Від дієслова дієприкметник «успадкував» такі ознаки, як вид (доконаний, недоконаний), час, стан (активний, пасивний); від прикметника — вказання на ознаку предмета (прикметникові питання який? яка? яке? які?), змінюваність за родами, числами та відмінками, узгоджуваність з іменником у роді, числі, відмінку, а також синтаксичну функцію у реченні (означення або частина складеного іменного присудка). Варіант 2 І рівень Закидана в лісах і болотах загубилася самотня лісова сторожка, обнесена високим парканом (Ю. Забанацький). Закидана — дієприкметник, -н- — суфікс, пасивний, доконаний вид, минулий час. Обнесена — дієприкметник, -ен- — суфікс, пасивний, доконаний вид, минулий час. ІІ рівень г) окрилений (минулий час, пасивний), осяяний (минулий час, пасивний), зів’ялий (минулий час, активний), подвоєний (минулий час, пасивний), розквітлий (минулий час, активний). ІІІ рівень Слід розрізняти правопис прикметників і дієприкметників. У прикметниках наголошується суфікс, у дієприкметниках — корінь (колючий — колючий). Прикметники дієприкметникового походження з префіксом не-, які мають наголошений суфікс, пишуться з нн: незліченний. Дієприкметники можуть втрачати граматичні ознаки дієслова і переходити в інші частини мови: в іменники (командуючий), у прикметники (спілий, освічений — про людину). Правопис дієприкметників з не. Окремо не з дієприкметниками пишеться, коли заперечення підсилюється протиставленням (не розкидані, а зібрані), коли при дієприкметнику є пояснювальне слово (не вивчені учнем уроки), коли дієприкметник є присудком (вікно не зачинене). Разом не з дієприкметниками пишеться, коли дієприкметник без не не вживається (незнаний), коли при дієприкметнику немає пояснювальних слів (піднявся нестихаючий вітер).
244. І. Дієслова Писати говорити читають оголосити зберегти
Дієприслівники Надихаючи розказавши стоячи налетівши проводячи шануючи зриваючи несучи потерпівши прикріпивши
675
ІІ. 1. Розказавши — дієприслівник. 2. Розказати. 3. Розказа-. 4. -вши — суфікс. 5. Суфіксальний. 6. Розказавши — розказати.
.n et
1. Зриваючи — дієприслівник. 2. Зривають. 3. Зрива-. 4. -ючи — суфікс. 5. Суфіксальний. 6. Зриваючи — зривають.
ld z
245. ІІ. Гніваючись, довіряючи, просячи, повернувшись, беручи, радіючи. 247. ІІ. Замерзши (доконаний вид, минулий час) дзвенять (що зробивши?), сидимо (що роблячи?) слухаючи (недоконаний вид, теперішній час), сидячи (недоконаний вид, теперішній час) шиє (що роблячи?), намацуючи (недоконаний вид, теперішній час) зашивають (що роблячи?), допомігши (доконаний вид, минулий час) пішла (що зробивши?), освітлюючи (недоконаний вид, теперішній час), зрісши (доконаний вид, минулий час) стали дорослими (що зробивши?).
al
РІДНА МОВА
1. Шануючи — дієприслівник. 2. Шанують. 3. Шану-. 4. -ючи — суфікс. 5. Суфіксальний. 6. Шануючи — шанують.
249. І. Заволодівши, сховавши, взявши, опинившись, призначивши. d d d d d ІІ. 1. Задивляючись, запитуючи, склавши, прилетівши, осмисливши. 2. Посміхаючись, малюючи, приспівуючи, володіючи, стемнівши. 3. Заволодівши, сховавши, взявши, опинившись, призначивши. 4. Дякуючи, маючи, опанувавши, порадившись, розв’язавши. 5. Згорнувши, купаючись, курликаючи, вигравши, схаменувшись. ІІІ. Опинившись у лісі, туристи вирішили готуватися до ночівлі. Вони визначилися із місцем для табору і, взявши інструменти, почали ставити палатки. (Синтаксична роль дієприслівників — обставина.)
676
250. І. Мислити — мислdячи, говорити — говорdячи, бачити — бачdачи, фарбувати — фарбуючи, нагадуваспостерігати — спостерігаючи, d d ти — нагадуdючи, вивчати — вивчаdючи, співати — співаdючи, переносисяяти — сяючи, шкодити — шкодячи, відшкодовути — переносячи, d d d вати — відшкодовуdючи, запам’ятовувати — запам’ятовуdючи.
251. ІІ. Вивчив — вивчивши; скаже — сказавши; займає — займаючи, займавши; запитав — запитавши; розтлумач — розтлумачивши; посміхнувсь — посміхнувшись; забуду — забувши; маю — маючи. 252. І. Перевірити — перевіривши; перевіряти — перевіряючи; згадати — згадавши; згадувати — згадуючи; читати — читаючи; прочитати — прочитавши; радіти — радіючи; зрадіти — зрадівши; будувати — будуючи; збудувати — збудувавши; чути — чуючи; почути — почувши; підіймати — підіймаючи; підняти — піднявши; штовхати — штовхаючи; штовхнути — штовхнувши.
al
ld z
254. Кажуть, що людина з’являючись на світ із стиснутими кулачками, з пронизливим криком, наче погрожуючи завоювати все навколо. А відходить із нього, як правило, відкриваючи долоні: дивіться, мовляв, я нічого не забираю з собою, все залишаючи людям. Між цими двома моментами пролягає дивовижний і кожен раз неповторний шлях — створення особистості, що зумовлюється насамперед чарівним впливом матері. Тарас Шевченко з натхненням написав: У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молода З своїм дитяточком малим... Про особливу повагу до матері, яка народжує дітей, віддавши їм свою сердечну любов, теплоту і ласку, йдеться в українському фольклорі... (За. М. Стельмаховичем). Материнський вплив (заголовок). З’являючись — дієприслівник, недоконаного виду, теперішнього часу, у реченні — обставина. Погрожуючи — дієприслівник, недоконаного виду, теперішнього часу, у реченні — обставина. Залишаючи — дієприслівник, недоконаного виду, теперішнього часу, у реченні — обставина. Віддавши — дієприслівник, доконаного виду, минулого часу, у реченні — обставина.
РІДНА МОВА
.n et
ІІ. Хлопчик біг тротуаром, штовхаючи перехожих. Читаючи книгу, уявляєш події, що зображені в ній. Зрадівши зустрічі, друзі подалися на прогулянку до парку. Я помітив помилку у виконаному завданні, перевіряючи його. Почувши дзвоник на перерву, майже всі учні вибігли з класу.
256. ІІ. Підпираючи високу синю баню неба; пишучи на їхній білизні чорні риси; підкатавши драні штанці; кладучи їх на перли зубів. ІІІ. Віддзеркалюється — дієслово, поч. ф.— віддзеркалюватися, недоконаного виду, теперішнього часу, дійсного способу, неперехідне, І дієвідміни, 3 особи однини, у реченні — присудок. Золотоголове — прикметник, поч. ф.— золотоголовий, відносний, середній рід, однина, називний відмінок, повна форма, у реченні — означення. Кладучи — дієприслівник, поч. ф.— кладучи, недоконаний вид, теперішній час, у реченні — обставина. 257. І. Квіти, стуливши барвисті пелюстки, заснули.
677
Стуливши — дієприслівник, п. ф.— стуливши, доконаний вид, минулий час, у реченні — обставина. ІІ. Стуливши барвисті пелюстки, квіти заснули. Квіти заснули, стуливши барвисті пелюски. 259. І. 1. Коли я зайшов у кімнату, мати сиділа і читала. 2. Під час про-слуховування цього музичного твору в мене виникло рішення вчитися грати на якомусь інструменті. 3. Коли ми сиділи на березі, до нас підійшли школярі шостого класу. 4. Коли я під’їжджав до свого села, мене злетіла бейсболка. 5. Дівчина писала твір про зимову красу.
.n et
ІІ. Неподалік — центральний парк, у цю пору року в ньому багато відвідувачів, яким він дарує прохолоду і затишок у літню спеку. На центральній алеї парку величезний фонтан, біля якого завжди бавиться безліч дітлахів. Якщо повернути праворуч, опинишся на центральній площі нашого містечка. Тут завжди людно. У святкові дні саме тут проводяться концерти та розважальні заходи для жителів і гостей нашого міста.
ld z
РІДНА МОВА
261. І. Найпомітніший будинок на нашій вулиці — краєзнавчий музей. Побачивши цю невелику споруду з високим ґанком і старовинними дубовими сходами, ви одразу зацікавитесь і захочете завітати до музею. На розі нашої вулиці й Верхнього провулка, вимощеного бруківкою, височить щойно відреставрований собор.
264. ІІ. Вимагаdючи (недок. в.), відмовляdючись (недок. в.), говорdячи (недок. (недок. в.), входячи (недок. в.), увіходячи (недок. в.). в.), проводячи d d d
al
265. І. 1. Синіючі озера. Синіючи від холоду. 2. Співаючі діти. Співаючи в хорі. 3. Літаючі об’єкти. Літаючи уві сні. 4. Миючі засоби. Миючи руки. 266. ІІ. 1. Не спитавши броду, не ліз у воду. 2. Не хвали мене у вічі, не гудь поза очі. 3. Не бери нічого чужого — не будеш боятися нікого. 4. Не подумавши, кілочка не застружиш. 5. Що вранці не зробиш, того ввечері не наздоженеш. 6. Не дивись на людину, а на її діло. ІІІ. Нікого — займенник, п. ф.— ніхто, заперечний, р. в., у реченні додаток. Наздоженеш — дієслово, п. ф.— наздогнати, доконаного виду, майбутнього часу, дійсного способу, перехідне, І дієвідміни, 2 особи, однини, у реченні — присудок.
678
267. І. 1. Кожен робив своє діло мовчки, не перекидаdючись (недок. в.) словом, (недок. в.) думкою. 2. Сагайда сидів, не втручаючись (недок. не ділячись d d в.) у розмову, замислений, мовчазний. 3. Схилилась Шура на бильце ка(док. в.). 4. Незважаючи (недок. в.) на донапи й заснула, не зчувшись d d сить-таки задерикуватий характер Маковея, всі його любили. 5. Ясно(недок. в.), доки розгородять дорогу, йти горська вирішила, не чекаючи d пішки. 6. Багато людей живе не живdучи (недок. в.), а тільки збираючись жити.
268. І. Окремо Не бажаючи не піклуючись не дбаючи не вгаваючи не відгукнувшись не спромігшись не завізши не зупиняючись не гаючись
Разом Ненавидячи незчувшись нездужаючи недочуваючи
al
ld z
273. Варі ант І І рівень Світить річка, блукаючи заплавами, зникаючи у маревах небосхилу. ІІ рівень в) не відходячи, не розуміючи, не підійшовши, не розкривши, не виконавши. Варіант ІІ І рівень Сяде тут же, коло матері, хлопчик, набігавшись і втомившись, притуd d литься, слухає. ІІ рівень г) кажdучи, пливdучи, несdучи, сміdючись, тремтdячи.
РІДНА МОВА
.n et
ІІІ. Не дбаючи — дієприслівник, недоконаний вид, теперішній час, у реченні — обставина. Незчувшись — дієприслівник, доконаний вид, минулий час, у реченні — обставина. Не вгаваючись — дієприслівник, недоконаний вид, теперішній час, у реченні — обставина.
274. ІІ. Згодилася (як?) залюбки, відзначали (коли?) з давніх-давен, відзначали (як?) врочисто, розповідала (як?) докладно, мають (як?) обов’язково, йде (куди?) туди. ІІІ. Птахи дружно вертаються з вирію — на тепло. Раннiй вилiт бджiл — ознака теплої весни. Ластiвки лiтають високо — на гарну погоду, а низько — на дощ. 275. І. Зблизька, близько, улітку, зелено, учора, утричі, щасливо. 276. І. 1. Тиха вода, а як гарно камінь шліфує. 2. Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете. 3. Прийшла весна дуже красна. 4. Поки було літо, то все було розмаїто. 5. Не хочеш холоду — полюбиш ліс змолоду. 6. Злива довго не йде. 7. Восени і горобець багатий. 8. Пустився вітер зопалу в море, та наробив горе. 279. І. 1. Просуватися по-кошачому. 2. Оглядаючи здивовано. 3. Спокійно дуже. 4. Спів надворі. 5. Читання нашвидку. 6. Виконаний сьогодні. 7. Зібравшись повільно. 8. Танець навприсядки. спосіб дії
часу
місця
спосіб дії
280. Слухати уважно, слухати ввечері, слухати вдома; міркувати вголос, часу
причини
спосіб дії
місця
міркувати сьогодні, міркувати спросоння; жити весело, жити вдома,
679
часу
часу
спосібу дії
місця
жити довго; усміхатися радісно, усміхатися тепер, усміхатися здалека; спосібу дії
часу
мети
працювати напружено, працювати щохвилини, працювати навмисно. 281. 1. Швидко. 2. Близько. 3. Наскрізь. 4. Дуже тісно. 5. Тихо. 6. Монотонно. 7. Дуже добре. 8. Особисто, 9. Відразу. 10. Поступово. 11. Раптово. 283. ІІ. Спочатку — префіксально-суфіксальний. Серйозно — суфіксальний. 285. І. Бачити наскрізь; під стіл пішки ходити; ніде було повернутися; звалити все докупи; перевертати вверх дном; держати високо носа; видимо і невидимо; угору літати.
.n et
ІІ. а) докупи, вверх, вгору; б) високо, пішки; в) наскрізь, невидимо.
287. 1. Угору. 2. Тричі. 3. Утридорога. 4. Обіруч. ІІІ. 1. Угору — прислівник. 2. Гора. 3. Гор4. У- — префікс, -у- — суфікс. 5. Суфіксально-префіксальний. 6. Угору — гора.
ld z
РІДНА МОВА
286. І. Праворуч, повсякчас, мимохіть, босоніж, мимоволі, обіруч.
al
1. Тричі — прислівник. 2. Три. 3. Три-. 4. –чі- — суфікс. 5. Суфіксальний. 6. Тричі — три.
1. Утридорога — прислівник. 2. Три. Дорогий. 3. Три-, дорог-. 4. Злиття основ. 5. Утридорога — три + дорогий. 1. Обіруч — прислівник. 2. Обидва, рука. 3. Об-, рук-. 4. Складання основ. 5. Обіруч — обидва + рука. 288. ІІ. По-нашому говорити, казна-де шукати, знизу видний, по-російськи щиро, колись відомий, дуже швидко.
680
, , , , , , , 289. І. Де й, зате пла, збли зра ння, , , коли, де-h , небудь, ,дове рху, зазвича , зька, , , &л іво руч, наві дмаш, на віч, навсібі ч, на до в го, напро весні, на скрізь, 4 4 w 5 s
, , , , , , неподалі к, неспроста , передом, безкрай, віч-на -віч, упере мішку, , , всередині, ши роко. ІІ. Де-небудь, ліворуч, надовго. 291. ІІ. Безмежно (суфіксальний), неможливо щодня (суф.-префікс.), зовні (суфікс.), тоді (суфікс.), уранці чи ввечері (суфікс.-префікс.), навесні чи восени (суфікс. -префікс.).
ld z
.n et
292. Ще зовсім недавно сонечку було важко дотягнутися до землі крізь волохаті, сіро-сині, неначе брудні, вологі хмари. Ще зовсім недавно біліли подвір’я сріблястим снігом. А сьогодні біліють своїм святковим вбранням вишеньки і яблуньки, грушки й сливки, неначе наречені. Таким я бачу своє місто навесні, коли воно починає вигравати соковитими кольорами життя. Красені-каштани викинули свої свічечки-пірамідки з жовто-червоною облямівкою. Та й берізка на нашому подвір’ї цієї весни майже не відстає від найновіших тенденцій моди: у неї цьогосезонна сукня із жовто-зеленого бісеру, що нагадує різної довжини сережки, які кокетливо звисають або гойдаються, коли їх, ніби ненавмисно, займає вітер-пустун. Черемха знову буяє цвітом і пахощами, які ні з якими іншими не сплутаєш. Мабуть, то справжні французькі парфуми, які Весна привезла із самого Парижа. Все навкруги дихає свіжістю та молодістю весни, сам цими ароматами зустрічає людей наше місто, зелене та вродливе. Завітайте і переконайтеся!
РІДНА МОВА
ІІІ. Притрушені снігом дахи будинків сумно дивляться у небо. Перехожі втікають від пронизливого холоду. Тільки велетні-будинки не відчувають сьогодні вранці морозної стужі.
al
297. І. а) Більше вір своїм очам, ніж чужим речам. б) Лінощі — гірше хвороби. Ледар живе, аби землі важче. в) Скупому душа дешевше гроша. Нехай заздрять гірші, щоб прибуло більше. Скоріше в курки молока випросиш. г) Краще з розумним загубити, ніж з дурнем знайти. 298. ІІ. 1. Порожня бочка голосніше дзвеніть. 2. Менше слів, а більше діла. 3. Не роби комусь погано, бо й тобі гірше буде. 4. Нема більше глухого такого, що не хоче слухати. 5. Чим кривіше, тим смішніше. ІІІ. А) голосніше, кривіше, смішніше; Б) менше, більше, гірше. 299. І. Темно — темніше, більш (менш) темно, найтемніше, якнайтемніше, найбільш (найменш) темно. Хитро — хитріше, більш (менш) хитро, найхитріше, якнайхитріше, найбільш (найменш) хитро. Рішучо — рішучіше, більш (менш) рішучо, найрішучіше, якнайрішучіше, найбільш (найменш) рішучо. Швидко — швидше, більш (менш) швидко, найшвидше, якнайшвидше, найбільш (найменш) швидко. Високо — вище, більш (менш) високо, найвище, якнайвище, найбільш (найменш) високо. Ніжно — ніжніше, більш (менш) ніжно, найніжніше, якнайніжніше, найбільш (найменш) ніжно.
681
Чітко — чіткіше, більш (менш) чітко, найчіткіше, якнайчіткіше, найбільш (найменш чітко). Мудро — мудріше, більш (менш) мудро, наймудріше, якнаймудріше, найбільш (найменш) мудро. Дорого — дорожче, більш (менш) дорого, найдорожче, якнайдорожче, найбільш (найменш) дорого. Коротко — коротше, більш (менш) коротко, найкоротше, якнайкоротше, найбільш (найменш) коротко.
.n et
б) Гордо самостійно замкнуто неспокійно мужньо
ІІ. Упевнено, неспокійно. 302. І.
ld z
Ступені порівняння прикметників
Ступені порівняння прислівників
1. Почин дорожчий за гроші
2. Проси якнайбільше, а бери що дають.
5. Журба гірша за хворобу
3. Що більше, то ліпше
7. Що не робиться, то все найкраще
4. Совісті менше — гріха більше.
al
РІДНА МОВА
300. І. а) Щедро прекрасно спокійно ласкаво упевнено правдиво емоційно весело благородно жорстоко
6. Більше смутку, ніж радості.
303. Люди чуже бачать під лісом, а свого не бачать під носом. У правильності цієї народної істини ми переконувалися неодноразово. Мабуть, чи не кожен з нас хоч раз опинявся у ситуації, коли зауваження, адресоване до сторонньої людини, в першу чергу слід було б взяти до уваги тому, хто його робить. Чим це пояснюється? Відповідей на таке запитання може бути безліч. Мені здається, що пояснити таку «невідповідність» можна і з точки зору людської психології, і з точки зору культурного розвитку окремої особистості. Людина сприймає навколишній світ через власний світогляд, висуває певні вимоги до оточення. Але така вимогливість має в першу чергу спрямовуватися на себе, на свої вчинки та поведінку. Невиконання власних вимог — запорука несправедливого ставлення до оточуючих. Виконуймо власні настанови, і тоді оточуючий світ стане значно краще!
682
304. І. Стала менше залежати, зростати швидше, буде не менш, багато це, найбільше людей, значно густіше. ІІ. Стала менше (вищий ступінь, проста форма) залежати, зростати швидше (вищий ступінь, проста форма), буде не менш (вищий ступінь, проста форма), найбільше (найвищий ступінь, проста форма) мешкає, значно густіше (вищий ступінь, проста форма).
ІІІ. Менше — прислівник міри і ступеня, вищий ступінь порівняння, проста форма, у реченні — обставина. Швидше — прислівник способу дії, вищий ступінь порівняння, проста форма, у реченні — обставина.
.n et
305. І. Верхи, частіше, взимку, народні, ніколи не, завжди в, ясно, удень. ІІ. Верхи — прислівник способу дії, у реченні — обставина. Частіше — прислівник міри і ступеня, вищий ступінь порівняння, проста форма, у реченні — обставина. Взимку — прислівник часу, у реченні — обставина. Надворі — прислівник часу, у реченні — обставина. Ніколи — прислівник часу, у реченні — обставина. Завжди — прислівник часу, у реченні — обставина. Ясно — прислівник способу дії, у реченні — обставина. Удень — прислівник часу, у реченні — обставина.
313. 1. Безсумнівно, незмінно, швидкоплинно, глибинно, ясно, щоденно, безмежно, жалісно, широченно, дзеркально, старанно. 2. Туманно, невтішно, сонно, поважно, позитивно, смиренно, спокійно, страшенно, сумно, доброчинно.
ld z
315. І. Журливо — сумно, по секрету — таємно, імлисто — туманно, несправедливо — упереджено, казково — нездійсненно, важливо — цінно, щиро — гостинно, зразково — відмінно, дбайливо — старанно, ввічливо — делікатно, журливо — жалібно, суворо — невблаганно, загадково — незбагненно, злиденно — убого, дохідливо — доступно.
РІДНА МОВА
312. ІІ. Усвідомлення, уважно, життя, сутністю, уважність, розуміння, розміреності, радістю.
al
ІІ. Сумно зустрічали нас мешканці будинку. Освічена людина вміє делікатно вказати на помилку.
316. І. Темно — хоч оком світи; виразно — чорним по білому; щільно — лікоть до ліктя; віддано — вірою і правдою; даремно — за спасибі; добровільно — за власним бажанням; ґрунтовано — з усіма подробицями; дослівно — слово в слово; достеменно — як своїх п’ять пальців; дружно — душа в душу. Чорним по білому написано, як виконувати завдання. Я знаю мого давнього друга як свої п’ять пальців. ІІ. Достеменно. 317. Попідтинню, навмання, зрання, спросоння, попідвіконню. 318. Радісно, сумно, бездоганно, юно, страшенно, височино, упевнено, лагідно, безцеремонно, тьмяно, шалено, законно, виховано, нездійсненно, беззвучно, несказанно, незрівнянно, змістовно, відповідально, невпинно, піднесено, навмання, незліченно, напружено, сумлінно. 319. І. Слухати уважно, виконувати напружено, писати щоденно, виховувати віддано, запитувати зацікавлено, дивитися даремно, давати відповідь спокійно, співати старанно, критикувати упереджено.
683
ІІ. а) попідтинню, попідвіконню; б) сонно, достеменно, щільно, незмінно. 321. ІІ. а) тільки, інколи, пошепки, мовчки; б) вповні, усередині, справді. 323. І.
.n et
б) Удвічі заочі взагалі дедалі надворі наодинці напровесні втричі віднині зовні навколішки
324. І. Увечері, навкруги, відтоді, навшпиньки, навпроти, напередодні, мимоволі. 325. 1. Що маєш робити, те зроби сьогодні. 2. Без діла жити — тільки небо коптити. 3. Хто спішить, той двічі робить. 4. Ледачому все ніколи. 5. Грамоті вчиться — завжди пригодиться. 6. Письменний бачить поночі, як неписьменний удень. 7. Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.
ld z
РІДНА МОВА
а) Восени деколи звідки навпомацки завширшки всюди упівсили досередини
al
327. І. Мало — небагато, обґрунтовано — небезпідставно, поганенько — недобре, грубо — неввічливо, просто — невибагливо, збитково — вигідно, тьмяно — невиразно, низько — невисоко, постійно — невпинно, безрадісно — невтішно, терміново — негайно, мілко — неглибоко, абияк — недбало, злочинно — незаконно, могутньо — нездоланно. 328. І.
Без частки не не вживається
684
Можна добрати синонім без частки не
Є протиставлення
Незабаром
Небагатолюдно
Не безплідно, а результативно
невгаваюче
небажано
Не близько, а далеко
невгамовно
небезуспішно
Не боязко, а впевнено
невдогад
невдало
Не голосно, а тихо
невідь-де
невлад
Не гучно. Проте приглушено
невпопад
ненавмисно
Не мало, а достатньо
неквапом
негоже
Не швидко, а повільно
неминуче
недаром незадовго
непомалу нерідко нещодавно 330. І. Розмовляти не по-нашому; не дуже холодно; не зовсім правильно; уставитися необ’єктивно; писати нерозбірливо; співати неголосно; говорити неточно; коштує не дорого, а дешево; поводитися недисципліновано; виконати не старанно, a недбало; стояти непорушно; трапилося незадовго; недовершено зроблений; забути не навмисне, а випадково; тримати неміцно; виїхати не надовго, а тимчасово; розташований неподалік; учинити не по-дружньому.
332. І. 1. Ніяк я барвами досхочу своїх очей не напою. 2. Недарма ми гибли, до правди йдучи. 3. Лиш росою буде плакати жито і пливтимуть непомітно віки. 4. Геніїв між нами небагато, то чому б не поклонятись їм! 5. Тут я почну зажинок, бо кращий урожай не жди мене ніде. 6. Цілий тиждень живу і ходжу між левами, недаремно ж і місто взивається — Львів.
ld z
ІІ. Я нікуди не поїду, друже мій єдиний, як пошле мені Господь милосердний волю. Я без тебе — нікуди. Вони нас ніколи не забували. Сам я вільний і ніколи не зламав чужої волі! Щось ніяк не починалась тая пильная розмова.
РІДНА МОВА
.n et
ІІ. Розташований (де?) неподалік. Головне слово — розташований, залежне — неподалік; тип зв’язку — керування.
al
ІІІ. Досхочу — прислівник міри та ступеня, у реченні — обставина. Небагато — прислівник міри та ступеня, у реченні — обставина.
333. І. 1. Голкою ніде ткнути. 2. Ніде нічого. 3. Нізащо у світі. 4. І вгору глянути ніколи. 5. Ніколи б не подумав. 6. Далі вже нікуди. 7. Нікуди не годиться. 8. Переводиться нінащо. 336. І. Нітрохи, нізащо, нізвідки, ні туди ні сюди, ні так ні сяк, ніколи, не дуже, незадовго, невлад, недаремно, не інакше, нічогісінько, ніяково, неодноразово, ніскільки. ІІ. Нітрохи — ніскільки, анітрохи; все. Ніяково — незручно, збентежено; впевнено. 337. ІІ. Коли-небудь, ніхто-ніхто, будь-кого, віч-на-віч, всього-на-всього. 338. І. По-сусідськи, бозна-як, будь-як, давним-давно, де-небудь, десь-коли, якось-то, часто-часто, по-твоєму. 339. І. Співати по-італійськи, пояснити по-батьківськи, написано по-дитячому, попросити по-доброму, одягнутися по-модному, визнати по-чесному, прибрати по-хазяйськи, думати по-своєму, захищати по-геройськи. ІІ. Спосіб творення — префіксально-суфіксальний.
685
1. По-італійськи — прислівник. 2. Італійський. 3. Італійськ-. 4. Префікс по- і суфікс –и-. 5. Префіксально-суфіксальний. 6. По-італійськи — італійський. 1. По-доброму — прислівник. 2. Добрий. 3. Добр-. 4. Префікс по- і суфікс –ому-. 5. Префіксально-суфіксальний. 6. По-доброму — добрий.
.n et
341. І. 1. Підписати зошит по-шкільному. — По шкільному подвір’ї розбіглися школярі. 2. Мисливець ішов по лисячому сліду. — Він ставився до справ по-лисячому. 3. Пташки защебетали вже по-весняному. — По весняному небу пролетіли перші ластівки. 4. Заняття тривають по-перше червня. — По-перше, потрібно зустрітися з товаришем. 5. Іноземці говорили по-українському.— Вони довго гуляли по українському залу музею.
ld z
ІІ. Сьогодні всі одяглися по-зимовому. Я вперше в житті гуляв по зимовому лісу.
343. І.
Префікси по- і суфікси -ому, (-ему, -єму), -и, -е, (-є)
Префікси будь-, казна-, хтозна-
По-слов’янськи по-вашому по-третє по-давньому по-доброму по-іншому по-козацьки по-своєму
будь-де казна-звідки казна-куди хтозна-скільки хтозна-як
al
РІДНА МОВА
340. ІІ. wПо-матер ин и, ому, поськ и, ськ ому. 6 s ськ d a по-6 3 материн s ськ d d w мислив 7 d a поw мислив 7 d d
Суфікси -небудь, -таки, -то, -от
десь-то так-от як-небудь навіщо-таки звідки-таки
Складання однакових чи близьких за змістом слів повік-віки далеко-далеко ледве-ледве тихо-мирно мало-помалу
345. І. Босоніж, мимохіть, мимохідь, дедалі, самохіть, праворуч, нашвидкуруч, ліворуч, горілиць, водночас, силоміць, повсякчас. ІІ. Дуже приємно босоніж пробігти по вранішній росі. Я повсякчас забуваю полити квіти. Я нашвидкуруч зібрала речі в поїздку. Праворуч ми помітили інший вхід до будівлі. 347. І. Щосили, щодуху, абиде, абияк, аніяк, чимало, щоправда, анітрохи. ІІ. Абияк, анітрохи, деінде, чимало, щосили, якраз.
686
348. І. Узимку, влітку, збоку, назустріч, опівночі, угорі, насилу, вручну, начетверо, нащо, вранці, надвоє, нашвидку, сповна, спершу, помаленьку,
заново, докупи, навесні, надвечір, донизу, вдруге, помалу, злегка, догола, поруч, напоказ. 350.І. а)
в)
г)
Наприклад
Спроста
Втретє
Внічию
ґ)
навічно
удень
згарячу
уп’яте
втім
дотепер
навіки
завидна
начетверо
нащо
напевне
уночі
заодно
наскрізь
знизу
натроє
поодинці
врівень
подекуди
на початку
задовго
уголос
.n et
б)
Набагато
ld z
353. І. Без відома, безперестанку, без сумніву, без кінця-краю, вдосвіта, в затишку, відтепер, відусюди, вовіки, врешті-решт, вряди-годи, все одно, всього-навсього, втридорога, в цілому, вшосте, ген-ген, давним-давно, дедалі, день за днем, день у день, десь-то, до відома, до завтра, до ладу, донесхочу, донині, до ранку, збоку, з боку на бік, зроду-віку, зозла, зсередини.
al
345. І. 1. Кімнату замкнуто зсередини. — Читай зсередини розділу. 2. Видніється вдалечині. — Удалечині моря. 3. Глянув у бік. — Ударив у бік. 4. Попередити в останнє. — Налити води в останнє відро. 5. Увести прислівник у перше речення. — У перше почути. 6. Подарувати на пам’ять книгу. — Продекламувати вірш Тараса Шевченка на пам’ять. 7. У середині було темно. — Знайти в середині альбому потрібне фото.
РІДНА МОВА
ІІ. Дотепер, навіки.
ІІ. Давно, здавна, з давніх-давен, донедавна, нещодавно, віднедавна, давним-давно.
355. ІІ. а) мало, навпаки, насамперед, повільно. б) в цілому, в основному, за рахунок. 357. І. 1. Я вважаю, що людина повинна думати передусім про оточуючих. 2. Коли я бачу поруч сердиту людину, то мій настрій погіршується. 3. Справжня людина ніколи не дозволить собі образити співрозмовника. 4. Людина з великої букви — це переш за все альтруїст. 5. Найкращими рисами людини є, по-перше, відповідальність, по-друге. Доброта, потретє, порядність. 359. І. Мабуть, найбільш яскравим прикладом того, чого може досягти людина, є Демосфен. Його перша промова по суті провалилася, та інакше й бути не могло. Природа, на жаль, наділила його якостями, що були несумісні з ораторською діяльністю: маленький зріст, слабкий голос, погана дикція тощо. Здавалося, що дорога на трибуну для нього закрита назавжди. Інший би примирився та зайнявся чимось іншим, але тільки не Демосфен. Він розпочав щоденну працю. Щоранку через силу приходячи на берег моря, він, по-перше, набирав у рот каміння й подов-
687
гу відпрацьовував дикцію, по-друге, почав говорити голосно настільки, щоб заглушити шум морського прибою. Неймовірно, але завдяки таким тренуванням Демосфен, на щастя, позбувся своїх недоліків і став одним із найблискучіших ораторів свого часу. Отже, для людини немає нічого недосяжного (За Л. Зубенко).
.n et
Я відчиняю хатні двері, що знадвору пахнуть макухою, а з хати — хлібом і калачиками, які стоять у нас на всіх вікнах. За столом біля вузликів я знову бачу схилене обличчя мами. Вона вдивляється в якесь насіння і щось пошепки говорить до нього. А найближче до матері лежать вузлики з гарбузовим насінням. У мене одразу похололо в середині й нашорошились вуха. Я вже хотів було податися назад, та в цей час мати побачила мене (М. Стельмах). ІІ рівень І. в) по-іншому, віддавна, влітку, щоночі. ІІ. в) пліч-о-пліч, раз-у-раз, по-нашому, по-двоє. ІІІ рівень І. Весняний — по-весняному (суфіксально-префіксальний), весна — навесні (суфіксально-префіксальний), легкий — легко (суфіксальний), перший — по-перше (суфіксально-префіксальний), день — удень (префіксальний). ІІ. Легко — легший, більш (менш) легкий. Ва ріант ІІ І рівень Стилістична належність — художній текст, тип мовлення — від І особи.
ld z
РІДНА МОВА
361. Варіант І І рівень Стилістична належність — художній текст, тип мовлення — від І особи.
al
Я завжди пам’ятаю, як урочисто проводжали в поле плугатарів із раннім плугом. Коли ж вони повертались увечері додому, їх стрічали напівдорозі старі й малі. А яка то була радість, коли орач помалу виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба і казав, що він од зайця! Це був найкращий хліб мого дитинства! А хіба не святом ставав той день, коли ти сам торкався до чепіг і враз проводив свою першу борозну? (За М. Стельмахом). ІІ рівень І. б) обабіч, самохіть, босоніж, ліворуч. ІІ. б) донині, заодно, анітрохи, начетверо. ІІІ рівень І. Наш — по-нашому (суфіксально-префіксальний), високий — високо (суфіксальний), другий — вдруге (суфіксально-префіксальний), ранок — вранці (суфіксально-префіксальний), тиждень — щотижня (суфіксально-префіксальний). ІІ. Високо — вище, більш (менш) високо.
362. І. На землі, в них, поміж них, у краї, з них, у країні, у хвилину, серед країн.
688
364. І. Виходять на толоку (просторові відношення), звільняючи від сміття (просторові відношення), накопиченого за зиму (часові відношення),
гості в інвалідів (просторові відношення), прибирають у оселях (просторові відношення). 365. І. Під відкритим небом, вітер у кишені, до останньої нитки, перебиватися з хліба на воду, як крізь землю провалитися, з одного тіста. ІІ. Справжній друг може віддати все до останньої нитки. Я шукав ключі, але вони як крізь землю провалилися.
ld z
Синонімічні Біля, коло, близько між, проміж, поміж, серед, з, зі для, задля, з метою у, в, уві із, зі, з через, крізь, повз
Антонімічні Біля — край над — під за — перед до — повз до — від із — без
ІІ. Близько шостої години вечора мама повернулася з роботи. Біля будинку я зустрів знайомого хлопчика. Коло берега в цей час було багато відпочиваючих. Я ходжу до школи із задоволенням.— Я йду в лікарню без задоволення.
РІДНА МОВА
367. І.
.n et
366. І. 1. Народитися під щасливою зіркою; пійматися в лабети, пливти за течією, привертати до себе, прийти на розум, під самісіньким носом, без царя в голові. 2. Народитися в понеділок; вирвати з лап; пливти проти течії, відвертати від себе; вилетіти з голови; за тридев’ять земель; мати голову на плечах.
al
368. І. Почуття любові до Батьківщини починається з невеличких справ на загальну користь рідного міста, містечка, села, вулиці, двору. Країна не може жити без участі громадян у вирішенні загальних справ. Громадська діяльність передбачає, що людина робить щось важливе й корисне поза межами власної домівки, місця роботи або школи. Це не обов’язково. Ніхто не примушує вас до таких дій. Але, виявляючи активність, виконуючи щось на добровільних засадах, ви можете змінити життя навколо себе на краще. 371. ІІ. Перед, під час, на, без, в, впродовж, протягом, із. Пояснення: виділені прийменники належать до похідних. 372. І. 1. Не всяка дорога проходить коло села. 2. Коли не таланить, то й серед битого шляху віз обламається. 4. З чужим і посеред села розставайся. 374. І. Незважаючи на, згідно з, відповідно до, у зв’язку з, з метою, під час, у процесі, на чолі, за винятком, незалежно від. 375. І. а) навколо, поміж; б) близько, протягом; в) внаслідок, за рахунок.
689
ІІІ. У зв’язку з індустріалізацією, впровадженням науково-технічного прогресу щораз більший вплив на розміщення населення мають соціально-економічні фактори. Міграції мають різну інтенсивність, спрямованість, тривалість залежно від багатьох причин. У кінці ХІХ ст. виїжджало щорічно понад 40 тис. осіб. Діаспора — це розселення частини етносу поза межами своєї країни чи етнічної території.
.n et
386. Інтерес людини до свого власного імені; місце людини в суспільстві; свідоцтво про народження; право на ім’я зберігається за людиною; ім’я пов’язане з історією; допомогти у виборі імені; розповідь про своє прізвище; прізвище походить від назви птаха; прізвище із суфіксом; спільне для слов’янських мов; утворилося від імені; вказує на національність. 387. І. Прийти (головне) без Марічки (Р. в.); звернутися (головне) до Оксани (Р. в.); сказати (головне) замість Михайла (Р. в.); вийти (головне) назустріч Андрієві (Д. в.); прийти (головне) з Оксаною (О. в.); забігти (головне) за Марічкою (О. в.); тримати (головне) перед Михайлом (О. в.); забути (головне) про Андрія (З. в.).
ld z
РІДНА МОВА
376. І. Край леза виблискував на сонці.— Край дороги стояли чумаки. Танцюристи утворили чітке рівне коло.— Ми призначили зустріч коло кінотеатру. У нового учня була дивна звичка говорити протягом.— Протягом року мені вдалося вивчити англійську. Ми вийшли назустріч.— Автобус рухався назустріч автомобілю. Всі розмістилися навколо.— Навколо новачків зібралися учні.
al
388. І. Покласти на стіл, вболівати за переможців, йти за вчителем; розмова між дерев, дискусія між учнями. 389. І. Зі своїм іменем, з нашою особистістю, із родом, із рідною землею, з сьогоденням, з повагою. 390. І. 1. У &г7 осподарdствzі , як у млині: усе щось туркоче. 2. У дощ хату не покривають, а в погоду й так не капає. 3. Він у воді не втоне, і в огні не згорить. 4. У своїм дворі всяк хазяїн. 5. У чужім оці бачить заразу, у своїм — ні разу. 6. Голка 4&малfенькzа , та у морі до самого дна w&до4бирaаXєть sся. 7. Гуде, немов чотири вітри в лісі. 8. Гуде, як вітер у порожній димар. 9. Два борсуки в одній норі не вживуться. 391. І. 1. Зі своєї печі дим солодкий. 2. Із чужого коня перемоги. 3. З письма слова не викидають. 4. Із глибокої криниці — студена водиця. 5. Звичка, що ввійшла в характер із молоком матері, вийде тільки з душею. 6. Дощ іде, як із відра ллє, а зі стріх біжить, як цівкою. 7. Дружи з розумним — не будеш дурнем. 8. Додому ворота широкі, а з дому — вузькі. ІІ. Вийде з душею (О. в.), відпочивати з тиждень (З. в.).
690
394. І. 1. Не з’явився через хворобу. 2. Пропустити заняття з поважної причини. 3. Підйом тривав протягом трьох годин. 4. Призначили чергового
відповідно до правил внутрішнього розпорядку. 5. Працювати за контрактом. 6. Залучити до роботи. ІІ. Протягом, відповідно до. 395. І. Через дефіс Із-за з-посеред з-поміж з-під із-над з-поза
ІІ. Навкруги — перехід самостійної частини мови в прийменник, з-посеред — складання непохідних прийменників, незалежно від — поєднання самостійної частини мови з непохідним прийменником.
ld z
396. І. Задля нас; з-поміж нас; поміж людьми; на чолі; з учителем; назустріч щастю; у напрямку до площі; з-під опіки батьків; напередодні свята; понад деревами; увсі сні; з-понад гір, з-над вершин дерев.
al
398. І. Під час — окремо (поєднання самостійної частини мови з непохідним прийменником); разом із — окремо (поєднання самостійної частини мови з непохідним прийменником); до, на, у — непохідні.
РІДНА МОВА
Окремо Подібно до близько від на чолі відповідно до за винятком незалежно від згідно з
.n et
Разом Поміж ззаду навкруги назустріч посеред всупереч поблизу навколо задля наперед
400. ІІ. Поміж (дерев) — прийменник, незмінна ч. м., похідний, вказує на Р. в. іменника, просторові відношення; ходити поміж дерев; пишеться разом. До (тину) — прийменник, незм. ч. м., непохідний, вказує на Р. в. іменника, просторові відношення; підійти до тину. Без (жалю) — прийменник, незм. ч. м., непохідний, вказує на Р. в. іменника, причинові відношення; дивитись без жалю. 402. Варі ант І І рівень Весінній лиман Уся широчінь лиману, куди оком не кинь, уже вільна від криги. Лише коло (просторові віднош.) берега — від довгої, вигнутої коси до жовтих, навислих над водою скель удалині — льодові поля. Нерівні, кострубаті, у рядах торосів, озерцях густої блакиті. А ще півмісяця тому, коли Мишко приходив побігати на (значення мети) ковзанах, були вони, мов скатертина. Швидко зробила весна своє руйнівне діло. ІІ рівень І. в) коло, у зв’язку з, поперед, поміж, з-між. ІІ. б) у справі, незважаючи на, з метою, згідно з. ІІІ рівень І. Знайомити з досвідом (О. в.).
691
.n et
ld z
405. І. Маріїнський палац розташований у мальовничому куточку Києва, бо його оточує чудовий парк. 2. Архітектором та автором задуму Царського палацу є італієць за походженням, син видатного російського скульптора Варфоломія Варфоломійовича Растреллі, проте проект споруди розробив архітектор Іван Мічурін. 3. Архітектура палацу вражає багатством орнаментів, хоча ще більшої виразності надає йому композиція кольорів. 4. У XVIII столітті палац складався з головного двоповерхневого корпусу, і був прикрашений чудовим ліпленням. 5. Другий поверх, виконаний із дерева, призначався для житлових кімнат, оскільки перший, кам’яний поверх належав челяді. 6. У 80-х роках ХХ століття було проведено великі реставраційні роботи, а нині в палаці відбуваються урядові прийоми.
al
РІДНА МОВА
Схилятися над рікою (О. в.). Захищати від ворога (Р. в.). Варіант 2 І рівень Будівництво каналу. Дорога у степ мені добре знайома. Стільки разів ходив нею, бо ж мешкаю на крайній сільській вулиці. Особливо гарно вивчив, коли за лісосмугою почали канал для дніпровської води прокладати. Бігав із хлопцями дивитись, як працюють скрепери: сталевими ножами вгризаються у висушену землю, набирають повні ковші ґрунту і повзуть пологими відкосами, щоб висипати його обабіч рукотворного русла. Дуже цікаво було коло них (Ю. Голобородько). ІІ рівень г) понад, з-над, кінець, близько, вздовж. ІІ. б) з між, з поза, з над, з понад. ІІІ рівень І. Народитися у березні (М. в.). Залишитися коло хати (Р. в.). Радіти через приїзд (З. в.).
407. І. І в день і вночі; то сим, то тим боком; віднині і довіку; вірою і правдою; ні думано ні гадано; в одне вухо впускати, а в друге випускати; від і до; уздовж і впоперек; і босий і голий; ні риба ні м’ясо; метати громи і блискавки. ІІ. Я думав про зустріч і вдень і вночі. Ні думано ні гадано з’явилися наші колеги. Усе сказане на уроці в одне вухо влітало, а в друге вилітало. 408. І. 1. Храм вражає багатством оформлення і величністю. 2. Стіни храму були розписані чи то місцевим художником, чи то професіоналом. 3. В оздобленні інтер’єру собору брали участь як запрошені з Візантії, так і місцеві майстри. 4. Більшість мозаїк храму легко зрозуміти і запам’ятати. 5. Наша історія, можливо, деколи сумна, проте героїчна. ІІІ. Кому в 1 і 4 реченнях не ставимо, оскільки єднальний сполучник і між однорідними членами речення не повторюється.
692
409. ІІ. І, й — єднальний, одиничний, з’єднує однорідні члени речення. Але — протиставний, одиничний, з’єднує частини складного речення. Не тільки… а й — єднальний, парний, з’єднує однорідні члени речення.
То... то — розділові, повторюваний, з’єднує однорідні члени речення. ІІІ. 1. Символом і емблемою. 2. Архітектора, живописця, скульптора, теоретика. 5. На море, то не берег. ІV. Споруда, палац, замок, будівля.
411. Дерева вже убралися у жовті й червоні шати. Скоро скінчиться осіння пора, і зима заволодіє лісом. Ми з насолодою милуємося яскравими кольорами осені й сумно прощаємося з нею.
ld z
414. І. а) І, проте, та. б) якщо, що.
415. 2. Коли діло закінчується, порадників стає більше. 3. Не так легко зробити, як сказати. 5. Слово сказав таке міцне, що на ньому хоч палац зводь. 6. Треба з усіх сторін роздивитися, щоб добре побачити. 8. Якби пес робив, то б у чоботях ходив. 9. Хай бідненька хата, зате своя.
РІДНА МОВА
.n et
410. І. 1. До 1800 року в «Софіївці» було створено штучні скелі і гроти. 2. Міфологічні герої і сюжети пов’язані між собою часовими й територіальними зв’язками. 3. Багато умільців присвятили життя художній обробці каміння, виготовленню гранітних столів і ваз, лав і п’єдесталів, колон і сходів. 4. Від входу у глиб парку веде головна алея, обсаджена каштанами й тополями. 5. Територія між Нижнім і Верхнім ставами наймальовничіша. 6. Основна композиція парку складається з водної системи — озер, водоспадів і мережі каналів. 7. «Софіївку» називають храмом природи, поемою з каменю, води, землі, архітектурних споруд і скульптур (За О. Седаком).
al
418. І. Храми України є шедеврами світової архітектури, тому що дійсно створені справжніми майстрами. Храми України є шедеврами світової архітектури, що вражають своєю красою та величчю. Храми України є шедеврами світової архітектури, незважаючи на те що створені дуже давно. 428. ІІ. Після того як, й, і, і, незважаючи на те що, як, щоб, або, і, щоб. 430. І. Прості Мов що але хоча як наче коли та
Складні якби щоб аби зате проте ніби якщо нібито начебто
Складені Через те що Після того як Незважаючи на те що Для того щоб У зв’язку з ти що Як тільки Коли б Так що
431. І. Немовби, аби, щоб, все-таки, через те що, ніби, з-поміж, дарма що, зате, якщо, незважаючи на те що, так що, із-за, мовбито, якби, проте, хто-небудь, тому що, для того щоб, ніяк, що й.
693
432. І. 1. Давній український народ славив світлі небесні сили, аби тільки пригорнути до себе ласку неба. 2. Люди молились небу, щоб лише прогнати від себе холод, хмари, негоду. 3. Можна і в дрібниці зробити добро людині, через те що багато що починається з дрібниць. Як тільки прийде туга, пізнаєш друга. 5. Дарма що не красне, але власне.
.n et
434. І. 1. Я завжди із задоволенням відвідую театр, що б не сталося. 2. Щоб пізнати людину, треба її поважати. 3. Якби ми вчились так, як треба, то й мудрість би була своя. 4. Як би мені хотілося, щоб літо не кінчалося. 5. Я завжди уважно слухаю розповіді батька про те, як він рибалив. 6. Багато хто з учнів цікавиться історією взагалі, проте дослідницькою роботою займаються одиниці. 435. І. 1. Скрізь добре, проте вдома — найліпше. 2. Не їздять довгою дорогою, якщо знають ближню. 3. За те мене бито, що не там сіяв жито. 4. Хто їде волами, теж до місця добереться. 5. Треба йти до господи, щоб не було шкоди. 6. На те коня кують, щоб не спотикався. 7. Ліс узимку — немов старий кожух. 8. Рідко ступає, зате твердо. 9. Якщо бажання добре, то й дорога легка.
ld z
РІДНА МОВА
433. І. Якби я мав час, то провідав би бабусю.— Я довго міркував, як би помирити друзів. Ми вчимося в школі, щоб мати знання.— Що б я не казав, мене ніхто не слухав. Хоч ми з часом покидаємо батьківський дім, проте згодом знову повертаємось. — Мене цікавлять оповіді про те, як жилося під час війни. Хоч я і запізнився, зате приніс радісну новину.— Я поніс покарання за те, чого насправді не робив.
al
436. І. 1. Ворона прямо літає, проте ніколи вдома не буває. 2. Хоч мене в гості не звуть, та я знаю про те, де живуть (адреса). 437. ІІ. Та (і) — сполучник, незмін., з’єдн. однор. чл. реч., сурядний, єднальний, простий, повторюваний. І — сполучник, незмін., з’єдн. однор. чл. реч., сурядний, єднальний, простий, одиничний. Як — сполучник, незмін., з’єдн. частини складного речення, підрядний часу, простий, одиничний. Щоб — сполучник, незмін., з’єдн. частини складного речення, підрядний мети, складний (що + б), одиничний. 439. Варіант 1 І рівень І. Із щедрівок, які взимку виспівували під вікнами добрих людей, я знав, що (підр.) за плугом навіть сам Бог ходив, а (сур.) Богоматір носила їсти орачам. Тому й (сур.) досі, коли (підр.) я в полі бачу обрис жінки, яка несе обід уже не орачеві, а (сур.) трактористу чи (сур.) комбайнеру, в моїй душі трепетно сходяться ранкові легенди минулого з сьогоднішнім днем. ІІ рівень І. в) ані...ані, чи, проте, однак.
694
ІІ. в) щоб, неначе, якби, проте.
ІІІ рівень І. 1. Його шанують за те, що він завжди каже правду. 2. Сашко запізнився, зате встиг прибрати кімнату. 3. Якби не допомога друга, то я б не встиг впоратися із домашнім завданням. 4. Як би там не було, я завжди буду вдячний школі.
al
ld z
.n et
ІІІ. Урок видався цікавий, але короткий. Ми віримо в майбутнє, але ми не маємо права забувати минуле. Варіант 2 І рівень Мати радісно перебирала своє добро, хвалилася його силою і (сур.) все бачила себе в городі посеред літа, коли (підр.) ноги веселить роса, а (сур.) очі й руки — різне зілля. Я теж у думках забирався в горох або нахиляв до себе співучі маківки, та (сур.) це не заважало мені найбільше придивлятися до вузликів із гарбузовим насінням. Щоб (підр.) не дуже старатися самому, я попросив трохи його у матері, але (сур.) вона, поскупившись, дала мені лише одну пучку (М. Стельмах). ІІ рівень І. г) щоб, так що, поки, мов. ІІ. б) для того щоб, як тільки, тому що, дарма що. ІІІ рівень І. 1. Я написав у творі про те, що бачив під час подорожі. 2. Хоч було вже пізно, проте Оксана вирішила дочитати оповідання. 3. Якби я був директором школи, то збільшив би всі перерви. 4. Як би мені хотілося, щоб мій виступ побачив тато. ІІ. Василь обов’язково завітає до вас або зателефонує. Влітку я обов’язково іду або в дитячий табір, або на курорт з батьками. ІІІ. Жук пішов у сад за дачу і розв’язує задачу. І сад цвіте, і горличка туркоче, і тихий промінь на покосі спить.
РІДНА МОВА
ІІ. Здалеку почувся тихий шепіт чи зітхання, важко було зрозуміти одразу. Чи великому улову, чи малому ми завжди були раді.
443. ІІ. Ні — модальн., заперечн., не — модальн., заперечн., би — формотв., -но — модальн., спонук., тільки — модальн., видільн., -сь — словотв., нехай — формотв., чи — модальн., питальн. ІІІ. Людина і природа Рання весна тільки-но заходить у тихі села. Ніжні співи птахів нагадують сонячну мелодію неба. Ось вона оживає в душі і пробуджує її. Разом з таненням снігу йдуть геть неприємні спогади, холодні відчуття. Весь світ наливається теплом весняного проміння. І не зрозумієш, чи то сонце дарує ту неймовірну радість, чи то теплий вітер сколихнув приспану зимою душу… 444. І. а) не, ні, ані, хіба, чи, невже, що за, ось, що то, от, це, ото, справді, ген, саме, якраз, точно, власне, бодай, хоча б, аж, же, таки, годі, уже, давай, -бо; б) не-, ні-, небудь-, -же; в) хай, нехай, би. ІІ. Оце наш новий бригадир. Хай квітне земля! Невже ніхто не підготувався до уроку?
695
448. ІІІ. Ось (модальна, вказівна), не (модальна, заперечна), -ся (словотворча), ж (модальна, видільна). 450. ІІ. Хоч би, то, не, аж, таки, аж, не, ані, аж, не, не, бо, аж, не. 451. І. Окремо Таки знав хіба що ні з ким де про кого не спішив все ж таки чим би то
Разом Абихто деякі щось мовби нібито теж отже невже ІІ. І все ж таки спочатку треба було навідатись до сусіда. Віти легенько погойдувались, мовби вказували мандрівникам шлях. Хлопчик узяв-таки гостинець від бабусі.
.n et
Через дефіс Казна-який тільки-но узяв-таки співай-бо якось-то
ld z
456. ІІ. Десь-то (мод., вказівн.), дещо (словотворч.), абощо (словотв.), нехай (формотв.), абищо (словотв.), от що (мод., вказ.), то що (мод., вказ.), бозна-що (словотв.). 458. І. Окремо Через дефіс Разом Написав би Як-небудь Немовби електроніка ж казна-що Економимо чимало майнув тільки що надумав-таки Спотикається щоразу та ж так екс-чемпіон Робить абияк а все ж таки роздивився-таки Пішов абикуди ні до кого отакий-то Ніскільки лети ж бо будь-куди Отож чого б небудь стань-бо Отже он куди тільки-но ген далеко все-таки ось так отак от ІІ. Кожен, хто заходить у двір, спотикається щоразу об той старий корінь. Нарешті Уляна роздивилася-таки, хто стояв поруч із Іваном. У першу чергу слід позбутися звички робити домашні вправи абияк. Ген далеко у степ лине пісня чумаків. Чимало все-таки треба зробити, щоб досягти своєї мрії.
al
РІДНА МОВА
452. Казна-скільки, скількись, хтозна-звідки, звідкись, анітрохи.
ІІІ. Стань-бо — -бо — сл. част. мови, частка, словотворча, пишеться через дефіс. Абикуди — аби- — сл. част. мови, частка, словотворча, пишеться разом. 460. ІІІ. 1. а; 2. б; 3. в; 4. а; 5. б; 6. б; 7. г; 8. б; 9. г; 10. б; 11. в; 12. г.
696
463. Нікчемністю можна назвати життя без любові. Гра закінчилася із нічийним рахунком.
Я кілька разів зривався зі слабких лозин, що лякало мене, бо падати можна було нівроку. Дівчина виникла перед моїми очима нізвідки. Кілька тижнів боєць лежав у недузі. Немовля солодко спало на руках матері. Через негоду матч не відбувся. За час канікул я навчився плавати, а це вже неабищо.
.n et
470. ІІ. Нісенітниця — щось безглузде, нерозумне, без усякого змісту; дурниця. Нівроку — нічого собі, непогано, так як треба; непоганий, такий як треба. Ніяковість — незграбність, неповороткість через сором’язливість. Нівечення — псування, руйнування, знищення що-небудь, завдання каліцтва кому-небудь, катування.
ld z
472. ІІ. У хаті ніщо не замикалось. (Просте, двоскл. поширене реч.). Ніщо — ні- — сл. част. мови, частка, словотворча, пишеться разом. Не — сл. част. мови, частка, модальна, заперечна, пишеться окремо.
al
478. Варіант 1 І рівень То — сл. част. мови, частка, модальна, вказівна, пишеться окремо. ІІ рівень в) ось, от, це, оце, ген. ІІІ рівень Подарунок на день народження Я люблю дарувати подарунки. Переді мною ніколи не постає питання, що подарувати подружці чи другові на день народження, адже подарунків у мене багато — це мої кімнатні рослини. Я дуже люблю доглядати за ними, і вони віддячують мені своєю красою і життєдайною силою. Чимало їх у мене в кімнаті, і ще чимало їх я вирощу, та кожна з них — це частинка мене і моєї праці. Дивовижно спостерігати, як день за днем з маленької гілочки чи листочка виростає доросла рослинка, здатна дарувати радість милування кожному, хто на неї погляне. От вирощую я їх і дарую, аби мої близькі та знайомі теж змогли відчути радість. Крім того, такий подарунок є універсальним: це і квітка, і водночас презент, «зроблений» своїми руками. Варіант 2 І рівень Хіба — сл. част. мови, частка, модальна, питальна, пишеться окремо. ІІ рівень а) як, щоза, та, щото, й. ІІІ рівень Мандрівка до лісу Хіба не легко дихається влітку в лісі? Весело шумлять молоді березки. Вони першими заселяють нові місця. А он під ними ховаються від сонця
РІДНА МОВА
465. ІІ. Життя не має ціни, а воля дорожча за життя. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину. Невже наші предки наблизили пору — молитву і бізнес поставити поруч? Я кажу: не було б дон-кіхотів, Вже б давно посивіла земля.
697
молоді ялинки. Я обходжу березняк, і переді мною встають сосни. Вони піднімаються на гору, підкоряють піски. А ось могутній дуб із різьбленим листям. Дуб називають деревом-прикордонником, бо він часто зустрічається на межі лісу та степу і відважно бореться із суховіями. Ген там у глибині лісу бачу ялинку — лісову годувальницю. Голодної зими її насінням годуються і білки, і дятли, і шишкар. А тепер час йти до озера. О цій порі дуже приємно поплавати й поніжитись на сонечку. А потім тією самою стежкою повернутися додому, ще раз насолодившись прохолодою літнього лісу. 479. ІІ. а) косили, два, ми. б) й, ж, чи ж.
.n et
484. ІІІ. Дзюрчання струмка привернуло увагу туристів. Ніжне тьохкання солов’їв заспокоювало. Повз нас із гурчанням пронеслися дві вантажівки.
ld z
485. ІІ. Гов, хто там шепочеться? Гей, хто там шепочеться? Ох, хто там шепочеться? Тю, хто там шепочеться? Ой, хто там шепочеться? Ну хто там шепочеться? Цить, хто там шепочеться?
al
РІДНА МОВА
482. І. Ну, після роботи треба і відпочити. Привіт, Тетяно, не хочеш увечері сходити в кіно? Гей, хлопці, йдете грати у футбол? Годі байдикувати, ставайте до роботи!
486. ІІ. О, як я радий вас бачити, друзі! О, знову дощ пішов. О, де ж це я подів свій гаманець? О земле! Де твої сини? 487. О, в тебе новий номер журналу? Угу, сьогодні купила. Ой, можна і я подивлюсь? Ну давай краще разом, бо я ще сама не встигла переглянути. Ух, поглянь скільки красивих суконь на сторінці моди! Ого! Мені подобається блакитна. Та ну, вона якась бліда, от червона — дуже яскрава. Я не люблю червоний колір, тим більше він мені не пасує. Ну що ж, у всіх різні смаки. 490. ІІ. а) пам’ятники; створений; оселився. б) в; та; що.
698
491. ІІ. Розбудила поле, розправило груди, вдихнуло повітря, вмилося дощиком, привіталося з вітерцем, напувають ниву, ніжно пестить, вдихає
ld z
.n et
492. Краса в природі і в моїй душі Природа мого краю. Хіба можна бути байдужим? Людина і природа — вічні. Зелені луки. Глибока блакить неба. Верби над ставом. Польова дорога, а обабіч жовтіє житнє море. Ось хмаринка кинула на нього тінь, колосся проводжає її в дальню путь, а теплий вітер гонить і гонить її вперед у невідомість… Це мій край, сповнений краси і життєдайності, моя домівка. Хіба може людина, що живе тут, не милуватися такою красою? Звісно, ні. Не можна залишитися байдужим до живописної краси наших місць, не може душа не бриніти від того щастя, яке відчуваєш, коли споглядаєш цю захоплюючу і просту величність. Дивишся удаль, і здається, що все це вічне, що чиїсь очі століття і тисячоліття тому бачили те саме і так само насолоджувались спокоєм цих місць… І відчуваєш душею, що ти — маленька частинка природи, розчинена в її красі. Минуть роки, але на все життя залишиться в пам’яті й душі ота польова дорога, оте жито по обидва боки від неї, ота хмаринка, і знову сидітиме на пагорбі маленька дівчинка, милуючись колиханням колосків…
al
499. ІІ. 1. Та гей, бики! Зоремо поле, посієм яреє зерно… Ох, не однаково мені. 2. Спасибі за раду! Сійте зерно — гей! — добірне в нерозмежені лани! 3. Ой вигляни, срібний місяцю, із-за хмароньки… Ой у місті Немирові дівок танець ходить…
РІДНА МОВА
силу, зміцнюються від соків, загадково перешіптуються, граються з теплим вітром, зерном наливаються. Пояснення: вживання дієслів у переносному значенні доводить, що вони є метафорами (дієслова, що характеризують дію або стан істоти вживаються щодо неістоти).
500. І. Диви (похідн., волевиявл.), нуте (непохідн., волевиявл.), о (непох., емоц.), ох (непох., емоц.), ет (непох., емоц.), ка-а-р-р (непох., звуконасл.), со-ко-ко-ко (непох., звуконасл.), гур-гур (непох., звуконасл.), ой (непох., емоц.). ІІ. Пояснення: «ка-а-р-р» у реченні є підметом. 504. ІІ. Ох — вигук, непохід., емоц., вираж. ставлення, виділ. знаком оклику. Пхе — вигук, непохід., емоц., вираж. ставлення, виділ. знаком оклику. Ет — вигук, непохід., волевияв., спонукання, виділ. комою. Ой — вигук, непохід., емоц., вираж. душ. стан, виділ. комою. Та — вигук, похід., емоц., вираж. душ. стан, виділ. знаком оклику. Ого — вигук, непохід., емоц., вираж. здивування, виділ. знаком оклику. Бу-бу-бу — вигук, непох., звуконасл., виділ. трьома крапками, пишеться через дефіси. Гу-гу-гу — вигук, непох., звуконасл., виділ. трьома крапками, пишеться через дефіси.
699
ld z
.n et
505. Варіант 1 І рівень О — вигук, непохід., емоц., вираж. душ. стан, виділ. комою. ІІ рівень в) нумо, гайда, стоп, ну, киш, геть, ану. Пояснення: наведені вигуки виражають волевиявлення або спонукання до дії. ІІІ рівень — Ну, Світланко, що робитимемо сьогодні? — Мені хотілося б сходити до зоопарку. — Тю, ми ж минулого тижня там були. — Ет, то й що! Та ми ж не встигли оглянути серпентарій. — Та, ще встигнемо. Краще підемо до аквапарку! — Ой, а чи дозволять батьки? — Гей, не хвилюйся, я вже домовився з татом, він піде з нами! Варіант 2 І рівень Ку-ку — вигук, непох., звуконасл., виділ. знаком оклику, пишеться через дефіс. ІІ рівень в) цьвох, дзень, ме-е-е, тьох-тьох, брязь, гур-гур, цок-цок, гва-гав. Пояснення: наведені вигуки є звуконаслідувальними. ІІІ рівень Вчора хлопчики нашого класу брали участь у шкільній естафеті. Ох і хвилювались же ми, дівчата-болільниці. Ще б пак! Адже переможці мали б брати участь у міських змаганнях. Ось наші хлопці одразу ж на старті вириваються вперед, упевнено тримають оптимальний темп. Та ой лишенько! Майже на середині дистанції Денис, найспритніший у команді, падає і серйозно травмує коліно. Ох, в мене в душі все похололо. Як же продовжувати змагання? Та даремно я хвилювалася! Хлопці не здалися, швидко було проведено заміну учасника, і команда, не втрачаючи позицій, прийшла першою до фінішу. Ура!
al
РІДНА МОВА
Ру-ру-ру — вигук, непох., звуконасл., виділ. трьома крапками, пишеться через дефіси.
506. ІІ. Іменники: чудеса, місто. Прикметники: найбільше, відомі. Числівники: мільйони, першою. Займенники: моє, ті. Дієслова: підтримують, зодягають. Прислівник: просто. Прийменники: у, від. Сполучники: й, а, то. Частки: аж, всього-на-всього. ІІІ. Чудо — диво, чудасія, дивовижа. Жадоба — жадібність, пожадливість, захланність. Лет — літання, ширяння, політ. Крислатий — гіллястий, розлогий, вітластий. 700
507. ІІІ. Пояснення: останні 2 рядки є узагальненням усього попереднього тексту. 508. І. Значення Предметності Ознака, властивість предмета Число, кількість предметів, порядок при лічбі Вказує на предмет, ознаку або кількість предметів, не називаючи їх Дія або стан предмета
Числівник Займенник
Прислівник
Хто? Що? Який? Чий? Котрий? Скільки? Що робити? Що зробити? Як? Де? Коли? Куди? Звідки? Скільки? В якій мірі?
.n et
Дієслово
Питання Хто? Що? Який? Яка? Яке? Чий? Чия? Чиє? Скільки? Котрий?
Ознака дії, стану, предмета або іншої ознаки
al
ld z
510. І. Весняна казка Вислала матінка-весна свого сина Квітня землю квітчати. Заглянув Квітень під кущ, а там, ніби дитя, простягає свої листочки-рученята до нього пролісок. Квітень вмив очі водицею з криниці, а на місці, куди впали краплі, з’явився ряст. На галявині барвисто розкинулося покривало з тендітних перших квітів. Легкий вітерець гойднув їх малесенькі голівки, і в повітрі забринів голос весни. Старезний дуб, пробуджений цим голосом, розправив віти і потягнувся. Він усміхнувся до квіточок. Його усмішку побачило сонечко, і щедро пригріло землю. Ось вже і метелики закружляли над уквітчаною галявиною, голосисто заспівали птахи, вихваляючи весільний наряд землі.
РІДНА МОВА
Назва Іменник Прикметник
512. І. Херсонською — прикм., п. ф. — херонський, відносн., ж. рід, однина, О. в., у реченні — означення, написання з малої літери. Миколаївському — прикм., п. ф. — миколаївський, відносн., ч. р., одн., М. в., у реченні — означення, написання з малої літери. Ясний — прикм., п. ф. — ясний, якісний, ч. р, одн., Н. в., у реченні — означення. Сріблястих — прикм., п. ф. — сріблястий, якісний, множ., Р. в., у реченні — означення. Степових — прикм., п. ф. — степовий, відносний, множ., Р. в., у реченні — означення. Бузькі — прикм., п. ф. — бузький, відносн., множ., Н. в., у реченні — означення, зміна приголосних при словотворенні (Буг — бузький). Веселим — прикм., п. ф. — веселий, якісний, ч. р., одн., О. в., у реченні — означення. Життєвої — прикм., п. ф. — життєвий, відносн., ж. р., одн., Р. в., у реченні — означення. ІІ. &7Херсонськxою , микола їв не учzа , бу житт євZої . d 7 s ськcому , d w в’ян 5 s 3 зькzі , d 5 s 513. У вісімсот шістдесятому (порядков.) році, на двохстах (кількісн.) кораблях, у дев’ятсот чотирнадцятому (порядк.) році, на десяти тисячах (кіль-
701
кісн.) кораблів, шістдесят (кількісн.) чоловік, чотирнадцять (кількісн.) метрів, сто вісімдесят (кількісн.) сантиметрів.
.n et
517. ІІ. Ним — займ., п. ф. — він, особовий, ч. р., одн., 3 ос., О. в., у реченні — додаток. Нас — займ., п. ф. — ми, особовий, мн., 1 ос., Р. в., у реченні — додаток. Його — займ., п. ф. — він., особ., ч. р., одн., 3 ос., З. в., у реченні — додаток. Наше — займ., п. ф. — наш, присвійн., с. р., З. в.,одн., у реченні — означення. 519. ІІ. Дружба — іменник, неіст., абстр., І відміна, тв. гр., одн., Н. в., у реченні — підмет. Приносило — дієсл., п. ф. — приносити, недок. в., дійсн. сп., мин. ч., ІІ дієвідм., с. р., 3 ос., у реченні — присудок. Будьмо — дієсл., п. ф. — бути, недок., наказ. сп., 1 ос., мн., І дієвідм., у реченні — присудок. Своїми — займ., п. ф. — свої, присв., мн., О. в., у реченні — означення.
ld z
РІДНА МОВА
515. ІІ. Мати — дієсл., н. ф. — мати, недок. в., дійсн. сп., І дієвідм., перехідн., у реченні — присудок. Відчувати — дієсл., н. ф. — відчувати, недок. в., дійсн. сп., І дієвідм., перехідн., у реченні — присудок. Називаючи — дієприслівник, недок. в., перехідн., у реченні — обставина. Втрачаючи — дієприслівник, недок. в., перехідн., у реченні — обставина. Дарована — дієприкметник, недок. в., мин. ч., пасивн., ж. р., одн., Н. в., у реченні — означення.
al
520. Дружба в моєму житті
Виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла. Цицерон Я дуже цінував свою дружбу із Вовкою. Ми — однокласники. Наші батьки працюють на авіаційному заводі. Вони теж друзі. Якось на уроці російської мови ми писали твір на тему «Друзі пізнаються у біді». Не можу сказати, що я написав хороший твір. Навіть, мабуть, поганий. Це ж така важка тема. А Вовка списав твір у мене. Він взагалі не знав, про що писати. «Добре. Другові треба допомагати, нехай списує», — подумав я. На наступному уроці вчителька запитала, хто з нас двох написав цей твір. Я сказав: «Я!» І Вовка сказав: «Я!» «У такому разі ви обидва одержите одиниці», — констатувала (яке довге і важке слово!) Надія Іванівна. Після цього наша дружба, як кажуть, зійшла нанівець. Я нічого не сказав Вовці. Проте у мене більше не виникало бажання з ним грати, гуляти та розмовляти. Я розумію, що і я з благим наміром сам створив ситуацію, яка вирішила наші стосунки. Мабуть, треба було кому-небудь розповісти про все. Але мені важко, бо розумію, що винні ми з Вовкою вдвох. Та і чи лихо це? Можливо, ні. Тільки у мене тепер нема друга. А ось це — лихо.
702