Відповіді на завдання до підручника С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичової «Рідна мова»
4. 1. — Мамо, коли ж по черешні? — Спіють наші черешні, хай спіють... Бачиш,— кивнула на вікно,— у небі наче на грозу збирається. Ще під грім та блискавку втрапимо. — Хіба б не перечекали? Під вербою чи липою. — А як у полі нажене? Голо ж голісінько в полі. — Так і не скуштую черешень, а ввечері на поїзд мені... — Хай лишень розпогодиться, підемо,— й стала бідкатися: — Скільки цих клопотів набралось у хаті та біля хати! 2. Гроза — грім, збирається — насувається, розпогодиться — розхмариться.
РІДНА МОВА
§ 1. Краса і багатство української мови
et
9. 3. Близькими — далекими, говорити — мовчати, тонкі — товсті, простота — складність, забудете — згадаєте. 12. 2.
Кількість голосних 15 12
Кількість відкритих складів 12 9
.n
Мова Українська Російська
ld z
§ 2. Словосполучення і речення. Головні члени речення. Прості речення?
al
13. 1. Загадкова (яка?) дорога. 2. Український (який?) народ. 3. Дорога (чого?) історії. 4. Будував (що?) державу. 5. Залежать (від чого?) законів.
14. Стоїть Київ (підмет і присудок); Кий з Хоривом, Щек та Либідь (однорідні члени речення); над Дніпром (іменник з прийменником). 16. 1. Cлова с пропущенными буквами: донесла, збирати, велику, незадоволення, минулих. 2. Народ — людство, люди, громадяни. 17. 1. Давні (прикм.) українці поклонялися багатьом (прикм.) богам (імен.). Дажбог завжди (присл.) приносив людям (імен.) щастя (імен.) й багатство (імен.). Перун на небі (прийм. імен.) управляв громами (імен.) й (сполуч.) блискавками (імен.) та (сполуч.) карав лихих (прикм.) людей (імен.). Сварог дарував вогонь (імен.). Волос опікувався худобою (імен.). Могутній (прикм.) Стрибог вправно (присл.) кермував вітрами (імен.). Лада була богинею краси (імен.) й порядку (імен.). Крім того, наші (займ.) предки вірили ще в домовиків (імен.), лісовиків (імен.) і мавок (імен.), водяників (імен.) і русалок (імен.). 2. Щастя й багатство — горе й злидні; лихих — добрих; вправно — недбало.
927
РІДНА МОВА
§ 3. Однорідні члени речення. Вставні слова у простому реченні. Звертання. Розділові знаки у простому реченні 20. Найвидатніша, найвідоміша, найславетніша й найзагадковіша жінка Київської держави — княгиня Ольга, дружина князя Ігоря. Про розум, енергійність, далекоглядність Ольги свідчать літописці. Вольова й сильна, вона впродовж двадцяти п’яти років була могутньою правителькою. Княгиня тримала в покорі всі свої землі, дотримуючись законів і порядку. 21. 1. Княгиня Ольга захоплено дивилася на свого сипа Святослава. Кремезний, широкий у плечах, трохи незграбний, з дужими руками. Іноді княгиню Ольгу вражало те, що Святослав зненацька міг сказати різке слово, вихопитись із власною думкою поперед старших, зробити щось усупереч. 2. Різке слово — необдумане, образливе.
.n
et
23. 1. В’ються, заливаються, сміються, грають, дзвонять. В’ються [вйут′с′а] — 6 букв, 6 звуків. Дзвонять [дзвон′ат′] — 8 букв, 6 звуків. День [ден′] — 4 букви, 3 звуки. 25. Отже, мабуть, по-перше, по-друге, щоправда.
ld z
26. Син княгині Ольги Святослав, переповідають, був дуже відважний, хороб- рий. Про це, напевно, знали всі сусідні держави. На ворогів своїх не нападав хитро, підступно. Спочатку він посилав до того, на кого йшов походом, свого гінця. Той мав переказати попереджувальні слова Святослава: «Іду на ви!» Можливо, тому вороги дуже боялися князя, бо думали: «Коли він нас попереджає про свій похід, то, мабуть, у нього велике військо».
al
§ 4. Складне речення
33. 1. Князь Святослав усе життя провів у походах, бо за покликанням був воїном. Голову голив, але залишав довгий чуб, тому що це була ознака знатного роду. 34. Багато чого змінилося на Русі за часів Володимира. Князь скасував смерт- ну кару, замінив покарання великим грошовим податком. Він допомагав бідним. На княжому дворі завжди можна було отримати одяг і їжу. За часів Володимира в Україні відкрилися перші школи. Але тоді до навчання ставились із підозрою, а освічених людей вважали ледь не чародіями. Володимир силоміць примушував батьків віддавати дітей до школи. § 5. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові та діалозі
928
42. А ще мудрець зазначає: «Написали скорописці книг велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості».
44. 2. Сатира, -и, ж. 1. Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на різкому, дошкульному висміюванні пороків, хиб, негативних явищ дійсності. 2. Твір літератури або мистецтва, в якому використано прийом. Сукупність таких творів. 3. Різка, уїдлива насмішка.
51. Гусінь, метелики, коники, рогаті жуки — усі вони народжуються з личинок або лялечок. 52. «Будь уважний на переправі»,— попередив хлопця капітан.
§ 6. Групи слів за походженням
РІДНА МОВА
49. 1. б. 2. в. 3. б. 4. в. 5. б. 6. в. 7. в. 8. а. 9. а.
56. 1. Багаття, лелека, паляниця, линути, соняшник, мрія, загальний, гаяти, мереживо.
et
60. Шлак, шніцель, шайба, шлейф, шлягер.
.n
62. 2. Фортеця (французька), дипломат (грецька), документ (латинська), архів (грецька), армія (латинська), імперія (грецька), інтерес (латинська). § 7. Тлумачний словник української мови. Словник іншомовних слів
ld z
64. 2. Лагодити — ладнати, усувати, ліквідувати, уладнувати, виправляти. 71. Інтелект — розум, гіпотеза — припущення, автономія — незалежність, генеза — походження, імунітет — несприйнятливість, акцентувати — наголошувати, оптимальний — найкращий, найпридатніший.
al
§ 8. Активна і пасивна лексика. Застарілі слова (архаїзми, історизми, неологізми)
76. 1. Кіннота — кінне військо, кавалерія. 2. Пристрасний, енергійний, український, власний. 79. Глас — голос, рало — плуг, пупорізка — повитуха, піїти — поети, войну — війну, лівиця — ліва рука, шульга — лівша. 80. 2. Земля, ходити, добрий, сьогодні, оскільки, школяр, шосе, побачити, черевики. 81. 2. а) булава, бунчук, стяг. б) Петро Дорошенко — видатний гетьман Козацької держави, султан, гетьман. в) Росія, Польща, Лівобережжя, Правобережжя, Порта. 82. 2. Міщани, козаки, жупан, кунтуш, наопашки, кармазинах, горохвяний цвіт, личакова одежа.
929
84. Застарілі слова: глас; повіт; кравчиня.
РІДНА МОВА
85. 1. Вої — воїни, перст — палець, свічадо — дзеркало, зигзиця — зозуля, рать — військо, брань — битва, десниця — права рука. 88. 1. Брунькоцвіт — бруньковий цвіт; златозор — золоті зорі; вітрогриві — гриви з вітром; довгождано-раптовий — довгоочікуваний, несподіваний; забджолили — бджоли загуділи; малиноголово — малинові голови. 89. 2. Десниця — права рука, супліка — скарга, перст — палець, зигзиця зозуля, псяюка — собака, деінде — десь в іншому місці.
§ 9. Групи слів за вживанням. Загальновживані і стилістично забарвлені слова
.n
et
91. Назви осіб за професією: писар, автор, гетьман. Назви ознак: генеральний, своєрідний, козацький, старшинський, розширена, повна. Назва дій, процесів і станів: змушені були покинути, обрали, склав, обмежувала, мав існувати, передбачала. Назви на позначення кількості: перша. Службові слова: у, в, від, та.
ld z
92. 2. Жовтень... Ще недавно кущ горобини зеленів різьбленим листям, ізпоміж якого зоріли кетяги червоних ягід. За якийсь день-другий спалене нічними й ранковими заморозками листя облетіло. І на безмежному гіллі неправдоподібно яскраво спалахнуло безліч кетягів. Горобина, прикрашена природними гірляндами, прибрала святкового вигляду. Вона, як жива істота, усміхалася й тоді, коли хмари затягали небо й на додачу починав сіятися дощик.
al
93. 3. Подовження м’яких приголосних: насіння, гілля, коріння, зілля. § 10. Діалектні слова
94. 1. Україна, Буг, Сіверський Донець, Прип’ять, Чорне море, Азовське море, Закарпаття, Полтавщина, Черкащина, Вінниччина, Хмельниччина, Рівненщина, Волинь, Чернігівщина, Чернівецька область. 97. 3. Вогнища — багаття, вогонь, огнище, вогнисько, ватра; заметіль — хуртовина, завірюха; завірюха — буря, хуртовина, вітряниця, буревій; ватра — багаття, вогнище.
930
98. 1. Хліб — це найдорожче, що є в людини. Хлібом-сіллю ми вітаємо друзів. Ні робота, ні весілля — нічого на світі не обходиться без хліба. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото. Хліб шанували, шанують і шануватимуть завжди. То великий гріх — викидати хліб, виказувати йому неповагу. З давніх-давен існує повір’я, що до тієї домівки, де не цінують і не поважають хліб, приходить біда. 3. Окраєць, кусок, горбушка, скибка.
99. 3. Адесу — Одеса, палац — палац, балювати — працювати. 100. Дідо пас худобу на полонинах. А коли фронт тут стояв, німці з мадярами забирали маржину, а він не давав, бо то була не його худоба, а людська. Дід весь день пробув у холодній воді, аж увечері знайшла його вуйна Марія.
§ 11. Професійні слова і терміни. Просторічні слова. Жаргонізми 104. 1. Глину використовують у своїй роботі гончарі. 2. Зручну пилку, рубанок, долото і свердло придбав у магазині столяр. 3. Модем, принтер, диск — слова, які вживають у своєму професійному спілкуванні програмісти.
РІДНА МОВА
101. Хазяїн — ґазда, картопля — бараболя, квітка — чічка, хлібина — буханка, розмова — гомон.
et
105. 2. Студія, театр, режисери, прем’єра, роль, сцена, куліси, актори, антракт, вистава, декорації.
.n
106. 2. Для незнайки виноград увесь однаковий, а вмілець по самій корі пальцями чує, який сорт, бо кора ж різна: то нитчаста, то гладенька, то ребриста, то на ній луска, мов на рибі.
ld z
107. У Шацькому лісопарку зібрані унікальні флора і фауна. Це передовсім комахоїдні росичка і товстянка, водяна папороть сальвінія, плаваюча лілея лісова, зозулин черевичок. У лісі трапляються, рідкісна срібляста ялина, самшит, туя, понад сто видів лікарських рослин, є багато грибів, ягід. 112. 1. Щодо пирогів — моя баба перша на хуторі. Чи, може, воно вже й годі? Вважай — польова кухня.
al
§ 12. Офіційно-ділова лексика
116. 1. Бібліотечну картку читач заповнює власноручно. 2. На першій сторінці читач записує: а) прізвище, ім’я, по батькові; б) рік народження; а) клас; г) адресу. 3. Власноручним підписом читач підтверджує своє ознайомлення з правилами користування бібліотекою. 117. Надійшло повідомлення, розглянути заяву, два аркуші, дві хвилини, двох присутніх, п’ять книжок, важливих висновків, зазначених пунктів, в отриманому листі. 119. Розпорядження, держадміністрація, відзначення, заклад. 120. 2. Затвердити наказ, офіційна довідка, юридична відповідальність, відповідно до наказу, офіційна заява. 123. Візитна картка, документ, ділові знайомства, партнерські стосунки, представники різних установ, спеціальні правила, етикет користування.
931
124. Вельмишановний пане! Дорогі наші друзі! Шановні пані та панове! Шановні добродії! Високошановна пані, прийміть найщиріші вітання з нагоди... З повагою... 125. 1. б. 2. в. 3. б. 4. а. 5. в. 6. в. 7. б. 8. б. 9. б. 10. б. 11. в. 12. в.
РІДНА МОВА
§ 13. Основні способи словотворення в українській мові 126. 1. а) білий, білого, білими. б) біліти, білити, біляк, білий, побілена, біленький, побілілий. 127. Вибрала Дев’ятилітній Надруковані Львівський
брала (префіксальний). дев’ять літ (складання слів). друкувати (префіксально-суфіксальний). Львів (суфіксальний).
128. а) горбочку, вишневому, садочку, хатинка, маленькая, дитинка; б) притулятися, вийшла, виглядати, вийшло, засвітило.
et
129. Слухала — слух, говорила — говір, співала — спів, шепотіла — шепіт, переспівала — переспів. 130. Виділені слова утворені складанням слів та основ.
.n
131. 1. Каблуки — шпильки, вид меблів — стінка, портфель квадратний — дипломат. 2. Бабуся одна, та називають її на «ви».
ld z
133. 1. Чорноморський, хлібороб, зорепад, водограй, кароокий, семиструнний, триповерховий, землетрус, чорноброві, сталевар. § 14. Зміни приголосних при творенні іменників із суфіксом -ин(а) від прикметників на -ський, -цький. Зміни приголосних при творенні прикметників, що мають буквосполучення -чн-, -шн-
al
137. Вінницька — Вінниччина, Полтавська — Полтавщина, Луганська — Луганщина, Львівська — Львівщина, Миколаївська — Миколаївщина, Сумська — Сумщина, Чернівецька — Чернівеччина, Кіровоградська — Кіровоградщина, Хмельницька — Хмельниччина. 138. Полтавщина (Полтавська). Гуцульщина (Гуцульська). Донеччина (Донецька), батьківщина (батьківська). 139. 1. Вінниччина, Одещина, Хмельниччина, Туреччина. 2. Полтавщина, Черкащина, Донеччина, Київщина. 3. Козаччина, кріпаччина, панщина, Німеччина. 142.
932
Сонячний зайчик
Сам прокидається,
Спати лягає.
Скочить із хати,
Скраю подушки
Сонечку-мамі
Світло дрімає.
Сон розказати.
145. 1. Антон, Богдан, Борис, Василь, Віктор, Всеволод, Григір, Емма, Євген, Іван, Ігор, Ірина, Костянтин, Леонід, Ліна, Микола, Оксана, Олександр, Олена, Павло, Станіслав, Степан, Тарас. 2. Ліна Костенко, Оксана Іваненко, Павло Загребельний, Тарас Шевченко, Степан Руданський, Богдан Лепкий, Василь Земляк, Всеволод Нестайко, Григір Тютюнник, Олена Пчілка. § 15. Зміни приголосних при творенні прикметників на -зьк(ий), -цьк(ий), -ськ(ий) та іменників на -зтв(о), -цтв(о), -ств(о)
РІДНА МОВА
143. 1. Сонячних, пшеничні. 2. Соняшник, сонячно. 3. Сердечнім. 4. Місячними. 5. Чорничний. 6. Коричне, тропічна.
et
146. Прибуток не є утіха — утішатися прибутком, мусить слугувати — примусово служити; серця — сердечних справ. 148. Сільський, міський, український, філософський, збирацький, юнацький, кобзарський, київський, чорнуський.
.n
149. Убозтво, багацтво, дивацтво, людство, боягузтво.
150. 1. Братства. 2. Людське. 3. Людству. 4. Кавказькі. 5. Юнацькі братські. 6. Товариство.
ld z
151. 1. Столярство, килимарство, ткацтво, ковальство, мисливство, рибальство, бджолярство, гончарство. 152. Полтавський, угорський, словацький, польський, братиславський, віденський, переяславський, орловський, харківський, петербурзький, воронезький, таганрозький, австрійський.
al
153. 2. Птах — птаство, людина — людський, людство, бідняк — бідняцький, бідняцтво, багач — багатство, свиня — свинство. § 16. Сполучні о, е, є в складних словах
154. 4Ліворуч, право руч, міськ рада, юн шіст десят, санти метр, деци метр, 4 5 4 6 4 3 нат, 4 5 6 5 5 5 5 4кіло5метр, 5сонце6захисний, 5марсо4хід, 6машино4будівний, 5праце6влаштування, 4лісо5смуга, 6корене5плід, 5птахо6ферма. 155. 5Травень, 5рослина, 3яр, 4кування, 7природа, 5зілля, 6соловей, 5земля, 4нива 5пісня. Багатодітний, хліборобське, широкополих, життєдайними, самобутність. 158. 1. Життєдайний, багатогранний, багатоголосий, дзвінкоголосий, милозвучний, багатобарвний, життєлюбний. 159. 6Страто5сферaнzу , 4небо5зводzу , 4паро4возaнxий , 5тонко5стінaнzа . 162. 1. Самодзвонними, ніжнотонними. 933
§ 17. Написання слів з пів- разом, через дефіс, з апострофом
РІДНА МОВА
164. 1. Пвкниги, півміста, півгорода, піввулиці, півбудинку, півогірка, пів’яхти, пів’яблуні, пів-Ялти, пів-Умані, пів-Чернігова, пів-Юрмали, пів-Києва, півфінал, півкуля. 165. Пів столової ложки, пів відерної каструлі, пів на третю, о пів на одинадцяту, пів на другу. 166. Пів-Криму, пів-України, піволівця, піввідра, півзими, півдня, півночі, півтижня, піввагона, півуроку, пів-Європи, пів-Америки, пів’яблука, півЯви. 167. 1. Пишуться з пів- через дефіс
.n
2. «Біла ворона»
піввареника піворнамента піврядка півобласті півнамета піваркуша
et
пів-Білорусі пів-Ірпеня пів-Луганська пів-Африки
Пишуться з пів- разом
ld z
168. 1. Напівтемрява. 2. Напівстертий. 3. Півгодини. 4. Пів до сьомої. 5. Півметра, напівмертва. § 18. Написання складних слів разом і через дефіс
al
170. 1. Біографія, географія, біограф, географ, бібліограф, телефон, телескоп, бібліотека, біологія, телеграф, геологія. 173.
Пишуться разом
зовнішньополітичний аеропорт чорновусий автосалон російськомовний овочесховище водолаз авторитетний нафтопереробний автоперегони
934
Пишуться через дефіс Десна-ріка екс-чемпіон срібло-золото народ-трудівник абрикосово-полуничний
174. Фруктово-овочевий, легкокрилий, білосніжний, синьоокий, культурно-освітній, різнокольоровий, кисло-солодкий, середньовічний, червоножовтий, жовтогарячий.
§ 19. Творення і правопис складноскорочених слів 178. ТЮГ, комдив, ЗАГС, ПТУ, СТО, ТЕЦ, ДПІ, юннат.
182. Н. в. Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в.
ЗАЗ ЗАЗу ЗАЗу ЗАЗ ЗАЗом на ЗАЗі
ЦУМ ЦУМу ЦУМу ЦУМ ЦУМом у ЦУМі
et
181. Автоматизована система управління — АСУ, Львівський автомобільний завод — ЛАЗ, електронно-обчислювальна машина — ЕОМ, будівельно-монтажне управління — БМУ, Кременчуцька гідроелектростанція — КГЕС, Донецький басейн — Донбас, універсальний магазин — універсам.
РІДНА МОВА
180. 1. Наша ЗОШ визнана найкращою в районі. 2. Шлюбна пара переступила нарешті поріг загсу. 3. До АТС їхати півгодини. 4. З 1998 року почав діяти Монетний двір НБУ.
.n
185. 1. в. 2. а. 3. а. 4. в. 5. б. 6. в. 7. б. 8. а. 9. в. 10. в. 11. в. 12. в. § 20. Загальна характеристика частин мови
ld z
186. Канівські (прикм.) гори (імен.)… Зачаровано (присл.) вдивлявся (дієсл.) в (прийм.) них (займ.) Тарас (імен.) Шевченко (імен.), коли (присл.) плив (дієсл.) улітку (присл.) 1859 (числ.) року (імен.) вниз (присл.) по (прийм.) Дніпру (імен.). Його (займ.) погляд (імен.) зупинився (дієсл.) на (прийм.) Чернечій (прикм.) горі (імен.). Саме (займ.) це (займ.) місце (імен.), де (присл.) спочив (дієсл.) навіки (присл.) поет (імен.), стало (дієсл.) святим (прикм.) для (прийм.) українців (імен.).
al
187. Що, на, через, після, з, під, у, про, від.
189. Сидить — тепер. час, одн.; грає — тепер. час, одн.; процвітає — тепер. час, одн.; грає — тепер. час, одн.; вимовля — тепер. час, одн.; бились — мин. час, множ.; збиралась — мин. час, одн.; ховали — мин. час, множ. 190. 3. У ранньому дитинстві в Тараса виявився хист до малювання. Крейдою чи вуглинкою хлопець розмальовував стіни, лави, стіл, навіть долівку. Мріючи стати художником, він навчався в трьох церковних малярів, але вони не виявили в нього здібностей. Вечорами й ночами, виконавши всю загадану роботу, Тарас потай брав книжки з панської бібліотеки і читав, читав... Уява переносила його в невідомі світи, і малий забував про своє гірке життя. Незабаром Тарас і сам почав складати вірші. 191. 1. Поет, художник, прозаїк, талановитий. 2. Мужній, вільно, стійкий, наполегливий. 3. Він, мій, своя, про. 4. Двійка, п’ятий, шість, двадцять.
935
РІДНА МОВА
§ 22. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль 195. 1. Щастя (імен.), щасливчик (імен.), пощастило. (Дієслово пощастило відповідає на запитання що зробило?, тому воно зайве). 2. Здоровий, здоров’я (імен.), оздоровниця. (Зайве слово здоровий, прикметник, відповідає на запитання який?) 3. Спів (імен.), співати, співаки (імен.). (Зайве слово співати — це дієслово, відповідає на запитання що робити?, означає дію предмета). § 21. Іменники — назви істот і неістот 200. Псевдонімом, листопада, року, хуторі, містечка, книгою, ґанку, під дашках, пахвою, ліс, річку, поле.
.n
et
201. До Остапа Вишні (істота) такого жанру (неістота), як усмішка (неістота), у літературі (неістота) не існувало. Сам великий гуморист (істота) пояснював, що цей вид (неістота) сміху (неістота) «найнашіший», тобто український. А на запитання (неістота), чому він назвав свої твори (неістота) саме усмішками (неістота), відповідав щиро: «Мені нове життя (неістота) усміхається! І я йому усміхаюсь! Через те й усмішка (неістота)!» Від інших жанрів (неістота), зокрема гуморески (неістота), усмішка (неістота) відрізняється особливою ліричністю (неістота), широкими побутовими замальовками (неістота), описами (неістота), доброзичливим і лагідним сміхом (неістота).
al
ld z
205. 1. Зграя, камбала, горобець. Соня. (Іменник «зграя» означає сукупність птахів, це неістота, а всі інші іменники — істоти.) 2. Нептун, Сатурн, Земля, Місяць. (Нептун — це міфологічна істота, назви планет — це неістоти.) 3. Троянда, бактерія, кактус, краб. (Краб — назва тварини — це істота, назви квітів, мікроорганізмів — це неістоти.) 4. Максим, Дмитро, Ігор, Уран. (Уран — назва планети, це неістота.) 206. 1.
Назви істот
курка
настрій
рак
інжир
адмірал
жакет
щука
поезія
егоїст
лимон
сорока
авіаполіт
музикант
чай
імператор хірург 936
Назви неістот
2. «Краще сміх, ніж плач»
210. 1. Ви, звичайно, знаєте, що є такий острів — Ява в Індійському океані. Ото, що Ява, Суматра, Борнео, Целебес — великі Зондські острови. Ну, так Ява — це не острів. Ява — це мій найкращий друзяка і напарник. Мабуть, вам дивно, що то за ім’я таке? То він сам себе так назвав, коли йому лише років півтора було. Але причепилося ім’я до нього, як реп’ях до собачого хвоста. 211. Шекспір «Отелло», Котляревський «Наталка Полтавка», Галина Сидорівна, «Ревізор» Гоголя. § 24. Рід іменників. Іменники спільного роду
РІДНА МОВА
§ 23. Іменники — загальні та власні назви. Велика буква і лапки у власних назвах
et
217. Базіка — ч. р., плакса — ж. р., бідолахою — ч. р., трудяга — ч. р. Базікою називали Оленку, бо торохтіла безперестанку. «Костю, не будь плаксою»,— попереджала матуся сина. Бідолаха Горпина все життя так і була самотня. Невтомна трудяга бджілка збирає квітковий пилок. 218. 1. Стежки (ж. р.), броду (ч. р.), чолі (с. р.), руках (ж. р.), зорею (ж. р.), народе (ч. р.), шлях (ч. р.).
.n
219. 2. Людиною — людина, поезією — поезія, землю — земля, Полтавщині — Полтавщини, мама, смерть.
ld z
222. 1. Фрезерувальник — фрезерувальниця, учитель — учителька, рахівник — рахівниця, продавець — продавщиця, ткач — ткачиха, секретар-секретарка. 225. 1. Йому подобається просторе купе. 2. Нам запропонували ресторанне меню. 3. Дітям подобається цирковий поні. 3. Маленький колібрі зависає над квіткою, п’ючи нектар. 5. У газеті надруковано офіційне комюніке.
al
226. ГЕС — ж. р. (Дніпровська ГЕС). ООН — ж. р. (Організація Об’єднаних Націй). ВНЗ — ч. р. (Харківські ВНЗ). УТ — с. р. (телебачення). 227. 1. Говерла, Голландія, Гродно (с. р.). 2. Муфта, мусон, мулат (ч. р.). 3. Няня (ж. р.), щеня, оленя. 229. 2. Рагу — с. р., кенгуру — ч. р., желе — с. р., метро, кіно. § 25. Число іменників 231. Андрія Малишка (одн.) з дитинства (одн.) чарувала народна пісня (одн.). Не випадково багато віршів (множ.) поет написав у традиційній формі (одн.) пісень (одн.), які легко и природно лягали на музику (одн.). Про явори (множ.), тополі (множ.), руту (одн.), про зорі (одн.) — світанкові й вечорові, про стежки-доріженьки (множ.) написано й виспівано чимало, але поет (одн.) зумів найти свою ноту (одн.), розкрити у вірші (одн.) глибоке поняття (одн.) Батьківщини (одн.). Пісні (множ.), написані на слова (множ.) Андрія Самійловича (одн.), стали справді народними. Це найкраще визнання (одн.) для автора (одн.).
937
232. 1. Мідь, просо, гречка, жито, пшениця, небо. 3. Роса — роси, трава — трави, мед — меди, хліб — хліба, вода — води.
РІДНА МОВА
233. Банка, ґанок, франк, ланка, ранок, танк. 234. 1. Витрішки продавати — нічого не робити; сміятися на кутні — плакати; як горохом об стіну — безрезультатно; ні в тин ні в ворота — щось недоречно сказати або зробити; виносити сміття з хати — говорити зайве про ближніх. 2. Фразеологізми-синоніми: сміятися на кутні — обливатися слізьми. 237. 1. Гай, зошит, море, заздрощі. 2. Волосся, роковини, канікули, Чернівці. 3. Гіпс, жнива, картон, цукор. 239. 1. Брюки, шаровари, штани, шорти.
et
§ 26. Відмінки іменників
ld z
.n
243. Іван Пулюй (Н. в.). Це ім’я (Н. в.) повертається до нас із забуття (Р. в.), як і багато інших постатей (Р. в.), яскравих і непересічних, які не з власної волі (Р. в.) змушені були працювати поза межами (О. в.) України (Р. в.). Наш видатний співвітчизник (Н. в.) займався фізикою (О. в.), математикою (О. в.), астрономією (О. в.). Володів п’ятнадцятьма мовами (О. в.). Був відомим педагогом (О. в.), політиком (О. в.), громадським, діячем (О. в.). Праці (Н. в.) І. Пулюя (Р. в.), талановитого фізика (Р. в.), відкривача ікспроміння, вдумливого філософа (Р. в.), щирого українського патріота (Р. в.), є актуальними і сьогодні, коли Українська держава (Н. в.) утверджує свою незалежність (Зн. в.).
al
245. 1. Морозиво, небо, молоко, кіно. 2. Мрією, країною, планети, морем. 3. На вікні, у кабінеті, пісні, при клубі. 246. Н. в. Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в.
промінь, промені; променя, променів; променю, променям; промінь, промені; променем, променями; на промені, променях;
історія; історії; історії, історій; історії, історіям; історію, історії; історією, історіями; на історії, історіях;
відкриття; відкриттів; відкриттям; відкриття; відкриттями; на відкриттях.
247. Маленька праця (Н. в.) краща за велике безділля (Зн. в.).
938
248. Часто природа обдаровує людину багатьма талантами. Іван Пулюй був прекрасним ученим, знав п’ятнадцять мов, займався перекладацькою діяльністю. А в 1869 році доля звела докупи двох геніальних людей — Івана Пулюя та Пантелеймона Куліша. Вони мріяли дати українському народові Біблію. Палкі патріоти твердо вірили, що народ, який має Біблію власною мовою, буде вічним і незнищенним. Цей переклад уперше вийшов друком у Відні 1903 року і перевидавався пізніше багато разів у Берліні, Нью-Йорку, Лондоні. А у 2000 році перевиданий і в Україні.
Наш кіт На подвір’ї дві ворони з миски їли макарони (Зн. в.). На ворота (Зн. в.) кіт наш сів і на сонці спинку грів. Раптом двері (Н. в.) заскрипіли — дві ворони полетіли. Ну, а кіт наш втік до хати і почав вершки (Зн. в.) лизати.
250. 1. Носити воду решетом — ловити решетом зірки у воді. 2. Витрачати час, носити воду, набирають вугілля, кажуть про роботу, видно зірки, ловлять рибу. 251. 1. Сестро, Іване, Вікторіє, бабцю, батьку, Галино Андріївно, подруго, онучку, друже, побратиме, пане Президенте.
РІДНА МОВА
249.
et
§ 27. Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни
.n
253. Дитина — ж. р., увага — ж. р., методика — ж. р., сила — ж. р., воля — ж. р., мета, хитрюга — спільн. р., нероба — спільн. р., хлопчина — ч. р., витримка — ж. р. 254. Добро відплатиться добром.
ld z
255. Мати (III в.), творчість (ІІІ в.), стадія (І в.), певність (III в.), переконаність (ІІІ в.).
al
256. 1. Людина (Н. в., ж. р., І в.) мріяла літати з давніх часів (Р. в., ч. р., II в.). Одна з легенд (Р. в., ж. р., І в.) розповідає про Дедала (Р. в., ч. р., II в.) та його сина (Р. в., ч. р., II в.) Ікара (Р. в., ч. р., II в.). Дедал (Н. в., ч. р., II в.) зробив крила (Зн. в., с. р., ІІ в.) з пташиних пер (Р. в., с. р., II в.), зліпивши їх воском (Ор. в., ч. р., II в.). Стали батько (Н. в., ч. р., II в.) із сином (Ор. в., ч. р., П. в.) на високу скелю (Зн. в., ж. р., І в.) і полетіли. Ікар (Н. в., ч. р., II в.) необережно наблизився до сонця (Р. в., с. р., II в.), яке розтопило віск (Зн. в., ч. р. II. в.). Пера (Н. в., с. р., Н. в.) і одне за одним осипались. Наче вражений блискавкою (Ор. в., ж. р., І в.), юнак (Н. в., ч. р., II в.) каменем (Ор. в., ч. р., II в.) упав із висоти (Р. в., ж. р., І в.) й розбився. Але в пам’яті (Р. в., ж. р., III в.) людській Ікар (Н. в., ч. р., II в.) — це символ (Н. в., ч. р., II в.) прагнення (Р. в., с. р., II в.) людства (Р. в., с. р., II в.) до нових злетів (Р. в., ч. р., ІІ в.). 257. 1. Бажання, морозива, поле, кошеня (іменник IV відміни). 2. Лоша, курча, скло, лисеня (іменник II відміни). 3. Ім’я, тім’я, хлоп’я, сім’я (іменник І відміни). 258. 1. Ігор Сікорський (II в.), модель (III в.), вертольот (II в.), вік (ІІ в.),, життя (II в.), авіаконструювання (II в.), досягнення (II в.), слава (І в.), ім’я (IV в.), початок (II в.), виробництво (II в.), гелікоптер (ІІ в.), галузь (ІІІ в.), країна (І в.), світ (II в.).
939
259. II відміна
ІІІ відміна
бібліотекар гвинт дім ювілей плющ ніс слово огірок добро
IV відміна
любов мати честь тюль злість
ягня немовля курча
260. 1. Безладдя (ІІ в.), безсмертник (ІІ в.), безглуздя (II в.), безвідмовність (III в.), беззаконня (II в.), бездушність (III в.), безпорадність (ІІІ в.), безстрашність (ІІІ в.), безталання (ІІ в.), безсоння (II в.), безпомічність (III в.), безаварійність (III в.). 2. Безаварійність не так легко забезпечити на дорогах. Безстрашність — важлива риса в характері водія.
et
РІДНА МОВА
І відміна дошка вишня Ярина Десна мураха тривога собака невдаха соня яма
Тверда група недотепа
М’яка група
м’ята
Мішана група
будівля
каша
ерудиція
одежа
заготівля
раджа
ld z
екзотика
.n
§ 28. Відмінювання іменників І відміни 261. 1.
іржа
єхидна
невдача
думка
ноша
епоха
Яша
al
азбука
ракета
естрада ваза
ангіна 2. Немає дерева без коріння. 262. Швидка, педагогіка, освіта, сестра, бібліотека, мова, література, вихователька, українка, істина, коляска. Н. в. сестра, сестри бібліотека, бібліотеки Р. в. сестри, сестер бібліотеки, бібліотек Д. в. сестрі, сестрам бібліотеці, бібліотекам Зн. в. сестру, сестер бібліотеку, бібліотек Ор. в. сестрою, сестрами бібліотекою, бібліотеками М. в. (на) сестрі, сестрах бібліотеці, бібліотеках Кл. в. сестро, сестри бібліотеко, бібліотеки 940
263. 1. Діжка, скеля, парта, пригода (зайве слово — скеля, іменник м’як, групи).
265. Традиція, наставниця, гімназія. Н. в. традиції гімназії традицій гімназій Р. в. традиціям гімназіям Д. в. традиції гімназії Зн. в. традиціями гімназіями Ор. в. М. в. (на) традиціях (на) гімназіях Кл. в. традиції гімназії 267. 1. Неістоти: булки, платівки, реклами, історії, груші. Істоти: комах, нень, Жень, школярок, забіяк.
РІДНА МОВА
2. Рукою, лелекою, хмарою, кручею (зайве слово — кручею, іменник мішаної групи). 3. Оленко, Ірино, Машо, Галино (зайве слово — Машо, іменник мішаної групи).
et
268. 2. Софія Русова — Софіє, гімназія — гімназіє, дівчина — дівчино, консерваторія — консерваторіє, сила — сило, відвага — відваго, людина — людино, удача — удаче, мета — мета, українка — українко, освіта — освіто, Батьківщина — Батьківщино.
.n
§ 29. Відмінювання іменників II відміни
ld z
269. Тверда: стрибок, морозиво, берег, автограф, банк, око, гурт, віск, льон, мед, колесо, фонд, хист, Дніпро, салют, квадрат, коло. М’яка: зілля, князь, ліцей, збіжжя, узгір’я, сценарій, побачення, обличчя, стиль, вугілля, щастя. Мішана: Париж, вантаж, ключ. 270. Слово, мистецтво, крок, число, знак, символ, людство, підручник, рік.
al
271. 1. Поле — м’яка група. 2. Поле — 1. Безліса рівнина, рівний великий простір; рівнина, степ. Ішов я полями чистими та широкими // перен. Великі простори снігу, льоду та ін. Широке сніжне поле розкинулося переді мною; // Ділянка землі, що використовується під посіви; лан, нива. 2. Значна площа чи ділянка землі, спеціально відведена під що-небудь. // Спеціально обладнаний майданчик, призначений для спортивних ігор, змагань, посадки літаків. 3. Простір, у межах якого відбувається якась дія або який знаходиться у межах якоїсь дії. 4. перен. Можливість, умова для чого-небудь. // Ґрунт, основа якоїсь діяльності. 5. перен. Поприще, сфера діяльності. 6. Основа, на яку нанесено візерунок, зображення, напис. 7. Смужка уздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при писанні або друкуванні; берег. 8. перев. мн. Відігнуті краї капелюха, бриля тощо; криси. 9. геол. Родовище корисних копалин або частина такого родовища, відведена для розробки. 272. Народився Михайло Остроградський у 1801 році на Полтавщині. До восьми років ріс серед селянських дітей. Потім було навчання в гімназії. Пізніше Михайла віддали до Харківського університету. Це вирішило долю майбутнього вченого. Талановиті викладачі пробудили в Михайла любов до математики. Остроградський став визначним математиком, палким
941
РІДНА МОВА
пропагандистом знань, прекрасним лектором. Він мав дивовижний талант викладати складні положення науки просто і ясно. 273. Ділення (II в., Н. в., м’як.) перевіряється множенням (II в., Ор. в., м’як.). Додавання (II в., Н. в., м’як.) перевіряється відніманням (II в., Ор. в., м’як.). При множенні (ІІ в., М. в., м’як.) на нуль (ІІ в., Зн. в., м’як.) отримуємо нуль (II в., Зн. в., м’як.). 274. Місяць, життя, шістдесятиріччя, ювілей, вчений, науковець. Н. в. місяць місяці Р. в. місяця місяців Д. в. місяцеві місяцям Зн. в. місяць місяці Ор. в. місяцем місяцями М. в. (на) місяці (на) місяцях Кл. в. місяцю місяці
et
276. 1. Сину Дмитрові, синові Дмитру, брату Андрієві, братові Андрію, куму Іванові, кумові Івану, племіннику Федорові, племінникові Федору, добродію Петрові, добродієві Петру, другу Сашкові, другові Сашку.
ld z
.n
277. Їх єднала любов до рідної землі, її мови, пісні та думки про визволення (Зн. в., одн., м’як.) українського народу (Р. в., одн., тверд.). Геніальний математик (Н. в., одн., тверд.) Михайло Васильович Остроградський і геніальний митець (Н. в., одн., м’як.) письменник (Н. в., одн., тверд.), художник (Н. в., одн., тверд.) Тарас (Н. в., одн., тверд.) Григорович Шевченко багато років (Р. в., множ., тверд.) товаришували. У Петербурзі (М. в., одн., тверд.) Тарас (Н. в., одн., тверд.) відвідував лекції лицаря (Р. в., одн., м’як.) чисел (Р. в., множ., тверд.) Остроградського з астрономії, математики, фізики. А коли поет (Н. в., одн., тверд.) хворів, Михайло Васильович годинами просиджував біля нього.
al
§ 30. Особливості відмінювання іменників чоловічого роду II відміни в родовому відмінку
280. 1. Із навчального предмета Петро найкраще знав розділ про клімат. 2. Не порушуючи графіка, машиніст поїзда подолав гірський маршрут. 3. До Бугу залишилося кілька кілометрів. 4. Виконувати вправу потрібно з нового рядка. 5. Після ремонту приємно пахло свіжою фарбою. 282. Узбекистан, Китай, Казахстан; Лондон, Київ, Париж; Гангу, Дністер, Дніпро; Байкал, Синевир, Балатон; Урал, Тибет, Кавказ. Узбекистану, Китаю, Казахстану; Лондона, Києва, Парижа; Гангe, Дністра, Дніпра; Байкалу, Синевиру, Балатону; Уралу, Кавказу, Тибету. 285. 1. Рядок — рядка, жир — жиру, портрет — портрета, футбол — футболу, абзац — абзацу, пейзаж — пейзажу, струмок — струмка, стіл — стола, Іран — Ірану, документ — документа, атестат — атестата, університет — університету.
942
287. а) скипидар кашовар
б) писанкар виноградар
в) школяр
димар квіткар пустир пекар
Виноградар — виноградаря, виноградарем, виноградарі. Скипидар — скипидару, скипидаром. Кашовар — кашовара, кашоваром, кашовари. Писанкар — писанкаря, писанкарем, писанкарі. Кулінар — кулінара, кулінаром, кулінари. Нектар — нектару, нектаром. Інжир — інжиру, інжиром. Буксир — буксира, буксиром, буксири. Капіляр — капіляра, капіляром, капіляри. Пазур — пазура, пазуром, пазури. Процесор — процесора, процесором, процесори. Муляр — муляра, муляром, муляри. Столяр — столяра, столяром, столяри. Пекар — пекаря, пекарем, пекарі. Писанкар — писанкаря, писанкарем, писанкарі. Димар — димаря, димарем, димарі. Квіткар — квіткаря, квіткарем, квіткарі. Пустир — пустиря, пустирем, пустирі. Дебошир — дебошира, дебоширом, дебошири. Школяр — школяра, школярем, школярі.
РІДНА МОВА
кулінар нектар інжир буксир капіляр пазур процесор муляр столяр дебошир
ld z
.n
et
al
§ 31. Відмінювання іменників III та IV відміни
291. 1. Мужністю, любов’ю, печаллю, актуальністю, багатобарвністю, ніччю, січчю, честю, байдужістю, вродливістю, вермішеллю, кров’ю, гордістю, кіновар’ю, люттю, лютістю, памороззю, вертикаллю, галуззю. 292. Хоч гать (Зн. в.) гати — дуже багато чогось. Кров (Н. в.) ударила в голову — етан сильного хвилювання. День (Н. в.) і ніч (Н. в.) — постійно, цілодобово. Відважити солі (Зн. в.) — відповісти уїдливо. Розкидати сіті (Зн. в.) — підступно намагатися підкорити когось. Тиха заводь (Н. в.) — про місце зі спокійним, закостенілим життям. Збиватися з путі (Р. в.) — починати робити помилки, погані вчинки. 293. Ім’я видатного лікаря і мислителя Миколи Пирогова нерозривно пов’язані з хірургією. Він брав участь у російсько-турецькій війні 1854— 1856 років у Криму. Із честю і гідністю зносив усі труднощі й небезпеки воєнного часу. Не боячись крові і смерті, зробив велику кількість най- складніших операцій за відсутності багатьох необхідних препаратів. Микола Іванович уперше в польових умовах наклав гіпсову пов’язку.
943
РІДНА МОВА
297. Маля — маляти, малят; хлоп’я — хлоп’яти, хлоп’ят; порося — поросяти, поросят; плем’я — племені, племен; фазаненя — фазаненяти, фазаненят. § 32. Відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині 299. Іменники, що мають форму тільки множини: 1. Назви сукупностей людей, предметів: маневри, вибори. 2. Власні назви: Чернівці, Сорочинці. 3. Назви предметів парної будови: литаври, ножиці. 4. Назви речовин: парфуми, дріжджі. 5. Назви часових понять, ігор: вечорниці, роковини. 303. Кошти — коштів, коштами; надра — надр, надрами; іменини — іменин, іменинами; грошенята — грошенят, грошенятами; гуслі — гуслів, гуслями; дебати — дебатів, дебатами; вибори — виборів, виборами; дріжджі — дріжджів, дріжджами; жалощі — жалощів, жалощами; задвірки — задвірків, задвірками; збори — зборів, зборами; кайдани — кайданів, кайданами; копалини — копалин, копалинами; куранти — курантів, курантами.
.n
et
304. Дрижаки (Зн. в.) хапати — дуже змерзнути, перемерзнути. Наламати дров (Р. в.) — зробити щось погане, посваритися. Завидки (Н. в.) беруть — комусь заздрити. Зашпори (Н. в.) заходять — робить щось у холодній воді. Злидні (Н. в.) обсіли — нестатки, бідність. § 33. Не з іменниками
ld z
308. Бажання — небажання, вдячність — невдячність, визнання — невизнання, везіння — невезіння, воля — неволя, дбайливість — недбайливість, довіра — недовіра, доля — недоля, заможність — незаможність, зацікавленість — незацікавленість, звичність — незвичність.
al
309. У постаті Агатангела Кримського вражає незвичність, неординарність захоплень. Він володів шістдесятьма мовами, був чудовим перекладачем із перської, таджицької, турецької, азербайджанської та інших мов. Кримський — один із засновників Академії наук в Україні. Він відчував необхідність вивчення історії української мови, брав активну участь у створенні словників, упорядкуванні правопису, був редактором численних видань словників, збірників із сходознавства. Неосяжність обдарування видатного українського орієнталіста виявилася також у його письменницькій творчості. 310. 1. Не копиту кобила, а копито кобилі. Не товар, що лежить, а товар, що біжить. Не дім господаря красить, а господар дім. Не друг, хто медом маже, а друг, хто правду каже. Не приказка, але правда. Не подарунок дорогий, а увага. Не голова, а два вуха і шапка зверху. § 34. Букви е, и, і в суфіксах -ечок-, -ечк-, -ичок-, -ичк-, -інн(я), -енн(я), -инн(я), -ев(о)
944
314. Павутиння, лататтям, осіння, узліссі.
317. Обміління, управління, спросоння, соняшничиння, морквиння, запрошення, обчислення, уточнення. 321. Рученята, личенько, мареві, коненята, святечку, сонечко, вуличкою.
.n
et
325. Антон — Антонович, Антонівна. Борис — Борисович, Борисівна. Віталій — Віталійович, Віталіївна. В’ячеслав — В’ячеславович, В’ячеславівна. Гнат — Гнатович, Гнатівна. Данило — Данилович, Данилівна. Євген — Євгенович, Євгенівна. Іван — Іванович, Іванівна. Костянтин — Костянтинович, Костянтинівна. Любомир — Любомирович, Любомирівна. Михайло — Михайлович, Михайлівна. Назар — Назарович, Назарівна. Олександр — Олександрович, Олександрівна. Петро — Петрович, Петрівна. Святослав — Святославович, Святославівна, Яків — Якович, Яківна.
РІДНА МОВА
§ 35. Написання та відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові
ld z
328. 1. Володимир Іванович, Іван Никифорович, Василь Іванович, Ганна Петрівна. 330. Володимира Івановича Вернадського, Дмитру Івановичу Багалію, Агатангела Юхимовича Кримського. § 36. Особливості творення іменників
331.
al
Складанням слів
водоочищення Водохреща водозлив
Префіксальним способом творення
заклеювання запис закупівля
332. Мостобудування — складання слів; Електрозварювання, НАН — складання слів, початкових букв; можливістю — суфіксальний; застосування — суфіксальний. 336. Трудяги — труд, трудящий; романтичність — романтик, романтичний; легкість — легко, легкий; місток — міст; краєвид — край, видно; трамвайчики — трамвай; подарунків — подарувати; правнукам — онук; України — українець, український. 337. Любив — любов: суфіксальний; креслив — креслення: суфіксальний; ліпив — ліпка: суфіксальний; дарував — дарунок: суфіксальний; носив — ніс: суфіксальний; єднати — єднання: суфіксальний; ставали — ставлення: суфіксальний. 339. 1. в. 2. а. 3. в. 4. б. 5. б. в. а. 7. б. 8. а. 9. б. 10. б. 11. в. 12. в.
945
340. 1. в. 2. б. 3. а. 4. б. 5. в. 6. б.
РІДНА МОВА
341. 1. Тверда: сон, будильник, ранок, тато, Джек, сніданок, термос, ліфтавтобус, шлях, ліс, небо, замок, мило, ліжко, сон, слон. М’яка: вогонь. Мішана: вуж. § 37. Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль 346. Чорного — с. р., одн., Р. в.; маленькому — ч. р., одн., М. в.; прекрасний — ч. р., одн., Н. в.; майбутнє — с. р., одн., Зн. в.; знаменитого — ч. р., одн., Р. в.; головним — ч. р., одн., Ор. в.; найкращі — множ. Зн. в.; талановитого — ч. р., одн., Р. в.; сивий — ч. р., одн., Н. в.; славний — ч. р., одн., Н. в.; весела — ж. р., одн., Н. в.; романтичний — ч. р. одн., Н. в.; урівноважений — ч. р., одн., Н. в.; різноликий — ч. р., одн., Н. в.
.n
et
348. 1. Юнга (імен.), юнак (імен.), юність (імен.), юнацький (прикм.). Веселий (прикм.), веселішати (дієсл.), веселковий (прикм.), весільний (прикм.). Сині (множ.), жовті (множ.), червоні (множ.), білий (одн.). 2. Життєвою, природною красою. Чудовим копіювальником. Бути уважним. Ледь помітними порухами. Світлими і темними мазками. Диво на маленькому клаптику. На великому полотні. 349. 2. Червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий.
ld z
351. 3. Не лише пензлем, а й словами. Жодного прикметника. Моря не бачимо. Сонне дихання хвиль, лагідний дотик... § 38. Групи прикметників за значенням
353. 1.
Якісні
Відносні
дощовий
al
давній
Присвійні риб’ячий
одноманітний
український
Улянин
багатий
європейський
Йосипів
розумний
залізний
неньчин
огидний
липовий
удавів
білий
осінній
єнотів
2. Добро будує, зло руйнує. 354. 1. Видатний — якісн., мальовничий — якісн., тиха — якісн., солодка — якісн., дідові — присв., хоробрих — якісн., нелегкі — якісн., чумацькі — присв., частими — якісн., народні — присв., материна — присв., романтична — якісн., майбутній — відн. 355. 1. Скляний, глиняний, шерстяний, шкіряний, металевий, сніговий, паперовий, дерев’яний, порцеляновий, олов’яний.
946
357. 1. Ведмежий барліг — ведмежа послуга, солодкий цукор — солодке життя, сталева труба — сталева воля.
359. 2. Золотої (відн.), сонячний широкий (якісно-відносн.), дзвінку (якісн.), степовим (відн.), потужними (якісн.), незрівнянного (якісн.), нероздільним (відн.), великим (якісн.), споконвічні (відн.), розкішну (якісн.), журне (якісн.). Залізна воля. 360. Багачева — присв., панська — присв., мужицька — присв., білі руки — якісн., чорне сумління — відн., гостра — якісн., молодий — якісн., рум’яне — якісн., кам’яне — відн.-якісн., теплого — якісн., солодких — якісн.
РІДНА МОВА
358. Небесний, сонячний художник — якісно-відносні. Рідкісне вміння — якісний. Ясний літній день — якісно-відносні. Хмаринки легкі, кучеряві, грайливі — якісні. Стають олов’яними, застиглими — якісно-відносні. Похмурі, обважнілі хмари — якісні.
et
§ 39. Ступені порівняння якісних прикметників
.n
363. 1. Надійний — надійніший, найнадійніший; страшний — страшніший, якнайстрашніший; солодкий — солодший, найсолодший; геніальний — геніальніший, найгеніальніший; молодий — молодший, наймолодший; стрункий — стрункіший, якнайстрункіший; морозний — морозніший, найморозніший; иіжний — ніжніший, найніжніший. 2. Голосний — більш голосний, найбільш голосний; пухнастий — менш пухнастий, найбільш пухнастий; кислий — більш кислий, найменш кислий.
ld z
364. 1. Гірший, найкращий, смачніше, найдорожчий, найбільша, ближча, найвища, солодшого, гіркішого. 366. 1. Найлихіше, щонайвищому, страшнюче, гидюче, дурніший. 367. 2. Дуже уважний, видатних, найкраща, надзвичайна, найпривабливішу, найвеличнішу, надпотужного.
al
368. 2. 1. Полуниця. 2. Сонях. 3. Жолудь. Солодка — солодша, найсолодша, більш солодка, найбільш солодка. Пахуча — пахучіша, найпахучіша, більш пахуча, найбільш пахуча. 369. 2. Горбатий мішок на чотирьох стовпах стоїть (верблюд). Косий біс побіг у ліс (заєць). Сам пустий, дріб вибиває, голос густий, дітей збирає (барабан). Чорні, криві, від роду німі, а стануть у ряд — враз заговорять (букви). 370. 2. Більш досвідчений, мудріший, найщасливіший, веселіший, молодший. § 40. Прикметники твердої і м’якої групи. Відмінювання прикметників 373. Раннє, літнього, осінньої, вранішня, вечірні. Н. в. літнє Р. в. літнього Д. в. літньому Зн. в. літнє
947
РІДНА МОВА
Ор. в. М. в. 376. Н. в. Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в.
літнім (на) літньому крайній крок крайнього кроку крайньому крокові крайній крок крайнім кроком (на) крайньому кроці
377. 2. Блідолиций. 3. Н. в. Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в.
темнолиций темнолицього темнолицьому темнолицього темнолицим (на) темнолицьому
дружня підтримка дружньої підтримки дружній підтримці дружню підтримку дружньою підтримкою (на) дружній підтримці світлолиций світлолицього світлолицьому світлолицього світлолицим (на) світлолицьому
et
§ 41. Форми прикметників
.n
379. 1. Повний — повен, ладний — ладен, повинний — повинен, потрібний — потрібен, зелений — зелен. 2. Повен дім гостей зібрався на день народження бабусі. Ладен дім, де господиня трудяща. Потрібен досвід, щоб добре виконати цю роботу. Зелен клен над ставом росте.
ld z
380. 2. Здоров — Н. в., одн., ч. р.; повен — Н. в., одн., ч. р.; не велик — Н. в., одн., ч. р.; ладен — Н. в., одн., ч. р.; красен — Н. в., одн., ч. р. 381. 1. Рожевую, озимую.
382. 1. Хороше життя, надзвичайна радість, свіжого листя, видатна українська художниця, мужня жінка, великий життєлюб.
al
383. 2. Нові — сучасні, старі; молоді — новітні, похилі, рідний — близький, далекий; духовні — єдині, пусті; іржаві — якісні, тужаві — дужі, слабкі. § 42. Творення прикметників
386. Прикметники утворені суфіксальним способом. 387. Мертва тиша — абсолютна тиша. Вискочити на сухе — уникнути заслуженого покарання. Як грім з ясного неба — несподівано, раптово. Глупа ніч — пізня ніч. З легким серцем — без будь-якої тривоги. 388. 1. Маленькі, морські, сумнуваті, консервовані, звичайні. 389. Народна — народ (суфіксальний); безглуздим — глузд (префіксальний); доброю — непохідне; казкової — казка (суфіксальний); прекрасні — красивий, краса (префіксально-суфіксальний).
948
390. Олійні — олія (суфіксальний); світло-червона — світлий і червоний (основоскладання); темно-синій — темний і синій (основоскладання); темнорожевий — темний і рожевий (основоскладання).
391. Передньому — перед (суфіксальний); ніжно-рожевий — ніжний і рожевий (основоскладання); поодинокі — одинокий (префіксальний); солом’яний — солома (суфіксальний); ніжно-зеленим — ніжний і зелений (основоскладання); білосніжним — білий, сніг (основоскладання).
399. Великих, вільні, ученим, козацьку, диригентську — прикметники. 400. 1. Іменники.
et
401. 1. Великого Кобзаря, нова концертна форма, змішаний концерт, великий поет, хоровий диригент, концертна форма, шевченківські дні, лисенківські концерти. 2. Шевченкові дні, Лисенкові концерти.
РІДНА МОВА
§ 43. Перехід прикметників в іменники 395. 1. Ситий. 2. Ледачий, скупий. 5. Добрий, злий. 6. Старе, чуже. 8. Старим, молодим. 9. Хворого. 11. Чуже.
§ 44. Написання прикметникових суфіксів
межовий смішненький смішнесенький веселенький веселісінький життєвий
овочевий книжковий миттєвий тоненький тонесенький тонюсінький
ld z
404. Маршовий біленький білесенький харчовий січневий
.n
403. Козацький, господарський, український, французький, глядацький, запорізький, львівський.
al
405. Айвовий, аличевий, абрикосовий, сливовий, буряковий, вишневий, персиковий, черешневий, манговий, калиновий, смородиновий, обліпиховий. 406. 1. Діамантовим, бойовому, життєвій, місцевому, миттєвий, щотижнева. 407. 1. Соломія — Соломіїн, музика — музичний, сцена — сценічний. 410. 1. Любительський спектакль, овочевий салат, турецький орнамент, криворізький комбінат, крайовий музей, зелененький барвіночок, гужовий транспорт, взуттєва фабрика, червоненьке яблуко, фізичний стан, графічний малюнок, Софіїна книга, мамин кабінет, соєвий гуляш. 2. Чарівною стежкою життя в’ється зелененький барвіночок. Овочевий салат відрізнявся багатством овочів і приправ. Мені завжди приємно попрацювати в маминому кабінеті. § 45. Написання не з прикметниками 411. Неандертальський, неаполітанський, небіжчик, невістчин, невторований, негайний, недоумкуватий, немічний, неодмінний, неозорий, нестямний, нещодавній.
949
412. 1. Не винен. 2. Нещаслива. 3. Незаможного. 4. Невеличка. 5. Невелик. 6. Невеселий. 7. Не чужим. 8. Непримітливий. 413. Незвичайній творчості, неординарною людиною, неземної любові і немилосердної ненависті, щось невимовне і небесне, невидимих струн.
РІДНА МОВА
416. Із текстів про художника Сергія Васильківського
Із текстів про композитора Артемія Веделя
Нешвидка річка Сіверський Донець; Небесний, не похмурий, а сонячний майстер; Нероздільне життя з природою; Незрівнянний пейзажист; Незвичайні полотна; Не рухомі, а застиглі хмари на полотнах
Незбагненний дар провидця; Неземні звуки музики; Щось невимовне в очах; Не швидкий, а задумливий погляд; Не прості, а шляхетні манери; Неординарний маестро
et
§ 46. Написання -н- і -нн- у прикметниках
.n
418. Забезпечений, незабутній, загоєний, задоволений, диванний, немічний, законний, корисний, незамінний, камінний, не збагненний, залежний, не настанний, незліченний, неодмінний. 419. Незрівнянний, недосяжним, неспинним, несказанний, несподівані, професійним.
ld z
421. 1. Виразний, неперевершеним. 2. 6Скрипка; скрипалі. 6
422. Здоровенний, страшенний, нездоланний, нездійсненний, незрівнянний, незчисленний, невблаганний, неоціненний.
al
423. 1. Сторонній (усі інші прикметники пишуться з -к-). 2. Мирний (перші три прикметники пишуться з -нн-). § 47. Написання складних прикметників
427. Автобіографічний, бібліотечний, радіотехнічний, гідросферний, фотографічний, теплохідний, землемірний, піврічний, пароплавний, лісостеповий, чорногузий, зорепадний, життєписний. 429. Бельгія має коричнево-жовто-червоний прапор. Катар має біло-коричневий прапор. Бангладеш має зелено-червоний прапор. В’єтнам має червоно-жовтий прапор. Данія має червоно-білий прапор. Греція має біло-блакитний прапор. Польща має біло-червоний прапор. Швеція має блакитно-жовтий прапор. Пакистан має зелено-білий прапор.
950
432. Аграрно-промисловий, важкоатлетичний, бавовнозбиральний, багатоповерховий, бібліографічний, борошномельний, виробничо-фінансовий, газоподібний, далекосхідний, двозмінний, електромагнітний, єдиновір-
ний, механіко-технічний, миролюбний, однопроцентний, природозахисний.
438. Н. в. Євген Тимчишин, Лариса Дмитришин Д. в. Євгену Тимчишину, Ларисі Дмитришин М. в. (при) Євгену Тимчишині (Тимчишину), (при) Ларисі Дмитришин
et
440. Н. в. Ольга Степанів, Дмитро Лукашів, Петро Богданів Р. в. Ольги Степанів, Дмитра Лукашева, Петра Богданова Д. в. Ользі Степанів, Дмитру Лукашеву, Петру Богданові Зн. в. Ольгу Степанів, Дмитра Лукашева, Петра Богданова Ор. в. Ольгою Степанів, Дмитром Дукашевим, Петром Богдановим М. в. (при) Ользі Степанів, Дмитрові Лукашеві, Петрові Богданові Н. в. Оксана Іванців Р. в. Оксани Іванців Д. в. Оксані Іванців Зн. в. Оксану Іванців Ор. в. Оксаною Іванців М. в. (при) Оксані Іванців
РІДНА МОВА
§ 48. Написання прізвищ прикметникової форми
.n
441. 1. в. 2. б. 3. в. 4.б. 5. и. 6. в. 7. б. 8. б. 9. а. 10. в. 11. б. 12. в.
442. 1. б. 2. в. 3. в. 4. а. 5. в. 6. а. 7. а. 8. в. 9. а. 10. а. 11. а. 12. б.
ld z
§ 49. Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
444. Два (яке?), п’ять (яке?), вісім (яке?), дванадцять (яке?), шістдесят (яке?), тисячу (скільки?), шістнадцятого (якого?).
al
445. Восьмого (Р. в.), тисяча вісімсот сімдесят першого (Р. в.), другий (Н. в.), третій (Н. в.), сотню (Зн. в.). 447. Сімнадцятирічний (прикм.), двобій (імен.), потроїлися (дієсл.). 448. Одностайність (імен.), по-перше (присл.), однозначний (прикм.), однокласниця (імен.), подвоєння (імен.), одноголосно (присл.), один (числ.), двоє (числ.), два (числ.), потрібний (прикм.), по-десяте (числ.), три (числ.), по-третє (числ.). 449. 1. Сім (Н. в.) погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете. 2. Одне (Н. в.) сьогодні краще, ніж два (Н. в.) завтра. 3. Зігнувся в три (Зн. в.) погибелі. 4. Хто мовчить, той двох (Р. в.) навчить. § 50. Кількісні й порядкові числівники 451. 2. На вісімнадцять кілограмів, на два з половиною. Жаботинський: сто вісімдесят сім цілих п’ять десятих, сто шістдесят сім цілих п’ять десятих, двісті сімнадцять цілих п’ять десятих, п’ятсот сімдесят дві цілих п’ять десятих. Власов: сто дев’яносто сім цілих п’ять десятих, сто шістдесят дві цілих п’ять десятих, двісті десять, п’ятсот сімдесят.
951
454. Сто (простий), двісті (складний), в тисяча дев’ятсот шістдесят другому (складений), дванадцять (складний). Прості
Складні одинадцять триста кількасот п’ятнадцятий дванадцятеро
сто багато двоє три сорок
Складені двісті сімдесят п’ять сто дев’ять сорок один
456. 1. Зайве слово: простий числівник дев’ять. 2. Складений числівник сто сорок. 3. Складний числівник тринадцять. 457. 1. Тридцять три помножити на три, додати дію в дужках, три поділити на три: 33 • 3 + ( 3 : 3 ) = 100. 2. У дужках — триста тридцять три відняти тридцять три і поділити на три: (333 – 33) : 3 = 100.
et
РІДНА МОВА
455.
461. Вада — 3161 — одинадцять; ґава — 5131 — десять; вежа — 3791 — двадцять; жаба — 9121 — тринадцять.
.n
§ 51. Відмінювання власне кількісних, збірних і неозначено-кількісних числівників
ld z
462. 1. Одна (ж. р., одн.), одне (с. р., одн.). 2. (множ.). 2. Н. в. один одна одне Р. в. одного одної одного Ор. в. одним однією одним М. в. (на) одному одній одному
Один (ч. р., одн.), сім, одні одні одних одними одних
сім семи (сімох); сімома (сьома) семи (сімох)
463. Дві, три, два, два, двома, три (власне кількісні числівники).
al
464. 1. Н. в. сім Р. в. семи, сімох Д. в. семи Зн. в. сім, сімох Ор. в сьома, сімома М. в. (на) семи, сімох
десять десяти десяти десять десятьма (на) десяти
465. 1. 1. Четверо. 1. Дві. 2. Три 2. Н. в. четверо дві Р. в. чотирьох двох Д. в. чотирьом двом двома Ор. в. чотирма
952
467. Н. в. Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в.
шістдесят шістдесятьох шістдесятьом шістдесят шістдесятьма (на) шістдесятьох
п’ятеро п’ятьох п’ятьом п’ятьох п’ятьма (на п’ятьох) три трьох трьом трьома
шістсот шестисот шестистам шістсот шістьмастами (на) шестистах
сімдесят сімдесятьох сімдесятьом сімдесят сімдесятьма (на) сімдесятьох
сімсот семисот семистам сімсот семистами, сімомастами (на) семистах
468. До двохсот сімдесяти дев’яти додати шістдесят три; від ста шістдесяти чотирьох відняти двадцять вісім; додати триста тридцять три і п’ятсот дев’яносто п’ять. 469. 1. 1 + 2 + 34 + 56 + 7. 2. М. в. На одному, на двох, на тридцяти чотирьох, на п’ятдесяти шести, на семи (сімох).
РІДНА МОВА
Н. в. Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в.
470. 1. Шести — шістьох, п’ятьох — п’яти, двадцяти — двадцятьох, вісьмох — восьми, на десяти — на десятьох, п’ятдесятьома — п’ятдесятьма.
ld z
.n
et
471. У тисяча дев’ятсот сорок четвертому; з двадцятьма трьома; з нуль цілих три десятих; за чотири. Н. в. мільйон мільйони Р. в. мільйона мільйонів Д. в. мільйону мільйонам Зн. в. мільйон мільйони Ор. в. мільйоном мільйонами М. в. на мільйоні на мільйонах § 52. Відмінювання порядкових числівників
472. В тисяча п’ятсот чотирнадцятому (М. в.); у тисяча сімсот дев’яносто сьомому (М. в.).
al
473. Тринадцятого липня тисяча дев’ятсот вісімдесят п’ятого року. Шість метрів. «Стрибок у двадцять перше століття». Тридцять п’ять метрів. Шість цілих п’ятнадцять сотих метра. 474. 1. Ці нуль цілих п’ять десятих бала, нуль цілих три сотих хвилини, нуль цілих двадцять п’ять тисячних метра. 2. У тисяча дев’ятсот п’ятдесят шостому, тисяча дев’ятсот шістдесятому і тисяча дев’ятсот шістдесят четвертому. 475. 1. Р. в. ста дванадцяти, сорока двох, п’ятнадцяти Ор. в. ста дванадцятьма, сорока двома, п’ятнадцятьма М. в. на ста двадцятьох, на сорока двох, на п’ятнадцяти Р. в. чотирьохсот тридцяти двох, двохсот одинадцяти Ор. в. чотирмастами тридцятьма двома, двомстам одинадцятьом М. в. на чотирьохстах тридцятьох двох, на двохстах одинадцятьох 2. Р. в. сто дванадцятого, сорок другого, чотириста тридцять другого Ор. в. сто двадцятим, сорок другим, чотириста тридцять другим М. в. на сто дванадцятому, на сорок другому, на чотириста тридцять другому
953
Р. в. двісті одинадцятого, п’ятнадцятого Ор. в. двісті одинадцятим, п’ятнадцятим М. в. на двісті одинадцятому, на п’ятнадцятому
РІДНА МОВА
478. 1. в. 2. в. 3. а. 4. в. 5. в. 6. б. 7. а. 8. в. 9. б. 10. б. 11. в. 12. в. 479. Десять — числ., почат. ф.— десять, скільки?, власн. кільк., Н. в., простий, обстав. Тридцять — числ., почат. ф.— тридцять, скільки?, власн. кільк., Н. в., складн., обстав.
§ 53. Займенник: загальне значення, морфологічні знаки, синтаксична роль
et
480. Її (кого?), вони (хто?), хто (хто?), до них (до чого?), щось (що?), у них (у чому?), до тої (якої?). 481. Який (хто?), декілька (скільки?), деякі (які?), інші (хто? що?), йому (чому?), їхнє (чиє?).
ld z
.n
483. Я завмер, неначе стовпчик, Може, ми — одна сім’я: Хлопчик-клен, горобчик-хлопчик І звичайний хлопчик — я.
484. Цей, хто, той, наше, кожен, всякому, свій, яке, тобі, я, тому, воно, вона, мій, моя, усяке, своє, сам, себе, тебе.
al
485. 1. Іменник — дитина. 2. Особовий займенник — вона. 3. Прикметник — гарний. 486. 2. а) Слава, грація; б) фехтуванням, обличчя; в) найрізноманітніші; г) він, вони; д) якусь, всіх.
§ 54. Розряди займенників за значенням 488. 1. Сама надія ніколи не гріє. 2. Не сам гвіздок лізе в стіну, його молотком забивають. 6. Навчай інших і сам навчишся. 7. Всяк правду знає, та не всяк про неї дбає. 490. Як ми, вони, зі своїми, цей, для нього, це. 492. 2. Який — чий, котрий; йому — мені, тобі; своєю — мій, твій, він — я, ми.
954
495. Її — присвійний, свій — присвійний, я — особовий, хто — відносний, вона — особовий, той — вказівний, цього — вказівний.
§ 55. Правопис займенників
499. На який-небудь, хтозна в який, на що-небудь, хтозна-що, ні в чиїй, нічий, ні на який, ні до кого, хтось, ні до чийого, аби з ким, абикого, від абикого, до декого, де з ким. 500. Будь-хто, будь-що, хто-небудь, що-небудь, казна-який, казна-чий, хтозна-скільки, казна-котрий. 501. 1. Ніхто (запереч.), абищо, якийсь, що-небудь (неозначені). 2. Ні за що, будь з ким (окремо), у когось (разом), аби до кого. 3. Казна-який, будь-чий, хто-небудь (через дефіс), хтозна за що (окремо).
РІДНА МОВА
496. Дехто, дещо, дечий, деякий, ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки, абихто, абищо, абичий, абиякий, хтось, щось, чийсь, якийсь, котрийсь.
§ 56. Відмінювання займенників
et
503. Той — вказівний, якогось — неозначений, його — особовий, наші — присвійний, ми — особовий, вас — особовий.
ld z
506. Н. в. ви Р. в. вас Д. в. вам Зн. в. вас Ор. в. вами М. в. (на) вас
.n
504. 2. Я себе (Р. в.) розколишу і словами золотими думи запишу.
507. 1. Перед тим, як сісти їсти, не забудьте вимити руки. 2. Р. в. тебе вас нас Ор. в. тобою вами нами М. в. (на) тобі (на) вас (на) нас наш нашого нашому наш (нашого) нашим (на) нашому
наша нашої нашій нашу нашою (на) нашій
al
508. 2. Н. в. Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в.
наше нашого нашому наше нашим (на) нашому
509. Н. в. ваші Р. в. ваших Д. в. вашим Зн. в. ваші (ваших) Ор. в. вашими М. в. (на) ваших 510. Н. в. Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в.
їхній їхнього їхньому їхній (їхнього) їхнім (на) їхньому
їхнє їхнього їхньому їхнє їхнім (на) їхньому
їхня їхньої їхній їхню їхньою (на) їхній
їхні їхніх їхнім їхні (їхніх) їхніми (на) їхніх
955
511. 2. Сам не свій (Н. в.) — приголомшений. Піти на свій (Зн. в.) хліб — жити самостійним життям, забезпечувати себе матеріально. Своя (Н. в.) сорочка ближча до тіла — кожен насамперед думає про себе. Не у своїй (М. в.) тарілці — почуватися незручно, некомфортно. 515. Н. в. я Р. в. мене Д. в. мені Зн. в. мене Ор. в. мною М. в. (на) мені 517. Вказівні: цей, такої, та. 518. Н. в. стільки Р. в. стількох Д. в. стільком Зн. в. стільки (стількох) Ор. в. стількома М. в. (на) стількох
жодна жодної жодній жодну в жодною (на) жодній
ld z
520. Н. в. Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. М. в.
.n
519. Твій (Д. в.), оцю (Зн. в.).
et
РІДНА МОВА
512. Свої долі, наш український, їхня співпраця, свій внесок.
ніхто нікого нікому нікого ніким (на) нікому
ніщо нічого нічому ніщо нічим (на) нічому
al
522. Н. в. Р. в. Д, в. Зн. в. Ор. в. М. в.
523. Чийсь (неозначений). Н. в. чийсь Р. в. чийогось Д. в. чийомусь Зн. в. чийсь Ор. в. чиїмсь М. в. (на) чийомусь
525. Він (особов., Н. в.), неабиякий (заперечн., Зн. в.), ніякого (заперечн., Р. в.), які (відносн., Н. в.), його (особ., Р. в.), ніхто (заперечн., Н. в.), ніщо (заперчн., Н. в.), будь-яких (неозначен., Р. в.), своєю (присв., Ор. в.). 526. Мені (особов., Д. в.), щось (неознач., Н. в.), хто (питальн., Н. в.), нікого (заперечн., Р. в.), я (особов., Н. в.), її (особов., Р. в.). 527. 2. Він (особов.), я (особов.), ні перед ким (заперечн.), що (відносн.). 956
528. 1 б. 2. б. 3. б. 4. в. 5. а. 6. а. 7. а. 8. в. 9. в. 10. б. 11. в. 12. а.