1. І яка чудова, світла і багата українська мова, мова мами й тата! (Марійка Підгірянка). 2. Дбайливе ставлення до багатства рідної мови має привчити людину не стирати її барвистості, не обмежувати можливостей. (В. Антоненко-Данилович). 3. Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів. Такими слушними епітетами супроводиться визнання української мови. (За Олесем Гончаром).
7.
Не бійтесь заглядати у словник Протягом останніх десяти років випущено понад 30 різноманітних українських словників. Ці видання допомагають людям у правильному написанні та тлумаченні слів. Українська мова збирає у собі дуже багато слів іншомовного походження та діалектів, які треба запам’ятовувати. Деякі слова, важкі у написанні, людина може знайти у словнику. Ми маємо заглядати у нього, щоб покращити свій словниковий запас.
10.
1. Слово до слова — зложиться мова. 2. Рідна мова — не полова, її за вітром не розвієш. 3. Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається. 4. Без знання чужої мови сиди собі вічно вдома.
15.
× × охоче навчатися; × × з товаришами; Урок мови; рідне слово; зустрітися × × × × новий підручник; відвідати бібліотеку; слухати уважно; чудовий настрій;
ld z
.n
et
6.
РІДНА МОВА
Відповіді на питання та завдання до підручника О. Глазової та Ю. Кузнецова «Рідна мова»
× наполегливо працювати.
1. Непомітно до нас підкралася осінь. 2. Золоте листя тихо падало на дорогу.
al
16. 18.
1. Так негадано ця осінь закурликала над степом. (Б. Олійник). 2. Йде Панна Осінь золотава з маленьким келихом вогню. (І Драч). 3. Метушні немає. Тиша. Прохолода. Осінь золотая тихо й ніжно ходить. (К. Перелісна). 4. По траві іще зеленій між дерев в саду ідем. Йдем по листу золотому. (М. Познанська). 5. Б’є осінь в бубон золотий холодними вітрами. (В. Сосюра). 6. Сади шумливі і духмяні холодна осінь роздягла. (В. Сосюра). 7. Пахне в’ялим листом. (Н. Кибальчич).
19.
1. Сиплеться, осипається листя. Плаче і посміхається крізь сльози осінь. (М. Стельмах). 2. Світить, та не гріє сонце золоте. (Я. Щоголів). 3. З вітром злинули під хмари сірі гуси і качки. (С. Черкасенко). 4. Від сонця та світла дуби сонні мліють. (О. Довгоп’ят). 5. На доріжки й трави падають листочки бурі й золотаві. (К. Перелісна). 6. Червонясте, золотисте опадає з кленів листя. (І. Блажкевич).
20.
3. Ходять хмари в небі синім, тихо вересень прийшов. (Н. Забіла). 4. А верес медом в вересні зацвів, заслав він килимами Україну. (Є. Гуцало). 5. Ви чули, як шумлять бори у вересневі вечори? (А. Малишко). 8. Вітер плаче, вітер віє, дощ осінній дрібно сіє. (К. Перелісна). 559