УЧЕБНЫЕ ПРОГРАММЫ ЮНЫХ СПЕЛЕОЛОГОВ by Зурсгс Украина

КЛУБ СПЕЛЕОЛОГІВ “ЦИКЛОП”

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ЮНИХ СПЕЛЕОЛОГІВ

ЛЬВІВ 2013

Навчально-методична серія «Школа спелеології»

Випуск 14

ББК 74.200.585.4 Н 41

Радзієвський Володимир Олександрович, Рогожніков Валерий Янович Навчальні програми юних спелеогів Підручник для керівників спелеологічних гуртків закладів

позашківьних

Львів, 2013 р. 37 стор.

Редактор серії Л.Н.Суховей

Данные рекомендации предназначены для повышения квалификации инструкторов, спелеологов и руководителей кружков юных спелеологов. Подготовка кадров в спелеологии – важное направление работы общественных спелеологических организаций. От их качества зависит не только уровень квалификации спелеологов, но и безопасность спелеологических исследований в целом. В данной работе сделана попытка обобщения уже имеющегося опыта подготовки кадров в спелеологических организациях и группах.

Библиография 3 назв.

 В.О. Радзієвський, В.Я. Рогожніков 2

ОТ РЕДАКТОРА Одной из нерешенных в жизнедеятельности спелеоорганизаций, секций и групп является проблема поиска, обучения и подготовки смены. С одной стороны, обучением спелеологов занимаются непосредственно сами спелеоклубы, секции и группы, для чего Украинская спелеологическая ассоциация (УСА) разработала систему подготовки кадров. Но эта система охватывает в основном студенческую и рабочую молодежь. С другой стороны, в Министерстве образования и науки Украины имеется своя система подготовки спелеологов. Среди внешкольных учреждений образования действуют специализированные учреждения областные и районные центры туризма и краеведения учащейся молодежи (станции юных туристов) в своей структуре имеющие кружки, готовящие из школьников средних и старших классов спелеотуристов. Такие кружки работают в течение учебного года по 216 часовым программам 3-х годичного обучения. Министерством образования и науки Украины еще в 1996 году утверждены две такие 3-х годичные программы (Л1, 2). Программа «Юные спелеологи», автор Владимир Радзиевский, известный спелеолог, методист Тернопольского центра туризма и краеведения учащейся молодежи, адаптирована к обучению юных спелеологов живущих в местах богатых на горизонтальные (лабиринтовые) пещеры. Программа «Спелеотуризм», автор Валерий Рогожников, известный спелеолог, методист Всеукраинского государственного центра туризма и краеведения учащейся молодежи, адаптирована к обучению юных спелеологов для работы в вертикальных пещерах. Большим достоинством программ является то, что в них включена общетуристская и научная подготовка будущих спелеологов. Казалось бы, имеется стройная система подготовки кадров позволяющая вовлекать в спелеологию с 5-7 классов, а к окончанию школы уже иметь подготовленых для УСА спелеологов. На местах, где общественные организации спелеологов и внешкольные учреждения образования не утруждают себя сотрудничеством, все складывается несколько иначе. Проблема внешкольных учреждений в том, что их, впрочем, как и в школах, не интересует «трудойстройство» выпускников. В лучшем случае выпускники спелеокружков поступая в ВУЗы, находят там «осередки» УСА. В основном, же из-за отсутствия местной общественной спелеоорганизации, бывшие школьники-кружковцы перестают заниматься спелеологией и туризмом. Проблема общественных спелеоорганизаций, клубов, секций и групп в том, что они не уделяют должного внимания подготовке своей смены. Наилучшим решением является сотрудничество спелеологов с руководством внешкольных учреждений, которое заинтересовано в расширении номенклатуры своих кружков. Наиболее опытные спелеологи, имеющие педагогическое образование, должны в таких учреждениях открывать хотя бы по одному спелеокружку, как внештатники. 3

ПРОГРАМИ ДЛЯ СПЕЛЕОЛОГІЧНИХ ГУРТКІВ ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЮНІ СПЕЛЕОЛОГИ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Виховання молодого покоління фізично міцним, загартованим, грунтовно обізнаним з основами знань — головне завдання освітянських навчальновиховних закладів нашої держави. Важливе місце у формуванні громадянської особистості учнів посідає туризм і краєзнавство. Тут в процесі активного пізнаня рідного краю, в ході нестандартних форм навчання і предметної краєзнавчо-пошукової і дослідницької діяльності досягається ефективна єдність навчання і виховання, створюються засади загальнолюдської моралі. Особливого значення набуває шкільний туризм у зв'язку з введенням у дію Державної національної програми «ОСВІТА» (Україна XXI ст.). У числі різноманітних форм роботи з учнями нею передбачено розвиток позашкільної додаткової освіти шляхом орзгортання широкої мережі гуртків, клубів за інтересами, творчих об'єднань. Поміж найбільш приваблюючих для школярів є гуртки юних туристів-спелеологів. Спелеотуризм сприяє розвитку в учнівської молоді самостійності у вчинках та діях і відповідальності за них, потяг до пізнання нового, набуття поглиблених знань про навколишній світ і закономірності його розвитку, формує творчу думку та ініціативу, допомагає школярам у виборі майбутньої професії. Навчальна програма гуртка розрахована на три роки. За цей час гуртківці не лише оволодівають спеціальними спелеологічними знаннями, а й вмінням та навичками організації туристського і експедиційного побуту в різних природних і кліматичних умовах, подолання складних природних перешкод, роботи з картою, компасом, вимірювальними інструментами та науковими приладами. Школярі розвиваються фізично, зміцнюють здоров'я, звикають стійко переносити труднощі похідного життя. У процесі занять поглиблюється, стає більш осмисленою любов до рідної землі, формується бережливе ставлення до природи, закладаються елементи сучасного екологічного мислення. Виклад навчального матеріалу будується концентричним методом: перший рік занять — загальні поняття про туризм, практичні знання і навички основ пішохідного та початкових засад спелеотуризму. На другому році подається головний обсяг спелеологічних знань, поглиблюються і розширюються туристські вміння, технічна підготовленість. Третій рік занять — закріплення і розширення спелеологічної і загальнотуристської підготовки, практична пошуково-дослідницька робота, стажування в проведенні масових заходів — екскурсій, походів, змагань. Гурток комплектується з учнів однієї вікової групи, починаючи з VIII (IX) класу. На першому році навчання кількісний склад гуртка становить 15 учнів, на другому — 12, на третьому — 8. 4

Місячна сітка навчальних годин — 24, річна — 216. Заняття тривалістю 2—4 години проводяться раз на тиждень переважно в лекційній формі. Практичні заняття в приміщенні, місцеві екскурсії (4 години), одноденні (8 годин), дводенні (14 годин), триденні (22 години) походи здійснюються в робочі, вихідні і святкові дні. Канікулярний час використовується для проведення багатоденних навчальних та залікових подорожей і спелеологічних експедицій. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗАНЯТЬ Перший рік навчання Кількість годин занять усього теоретич практич них них

Тема 1. Шкільний туризм і краєзнавство в Україні 2. Всеукраїнськийрух учнівської молоді «Моя земля — земля моїх батьків» печери 3. Види туризму. Спелеотуризм. Екскурсійні рідного краю та України 4. Форми туристсько-краєзнавчої та пошуковонародознавчої роботи 5. Суспільне корисна робота в шкільному туризмі 6. Природа рідного краю. Охорона навколишнього середовища. Проблеми екології в житті рідного краю 7. Історія та культура рідного краю. Охорона історичних пам'яток 8. Організація, підготовка, проведення екскурсії, туристської прогулянки, походу 9. Оформлення документів екскурсії, походу 10. Туристське спорядження, його використання, зберігання, ремонт 11. Харчування у поході 12. Привали і ночівлі на туристському маршруті 13. Гігієна туриста 14. Перша долікарська допомога в поході 15. Техніка безпеки на екскурсіях і в походах. Правила подолання природних перешкод на місцевості та в печера 16. Елементи топографії та орієнтування на місцевості і в печерах 17. Фізична підготовка туриста 18. Краєзнавчі навички і вміння туриста 19. Розробка одно-, триденного пішого маршруту рідним краєм 20. Туристсько-спортивна класифікація 21. Туристські змагання 22. Суддівська підготовка

Разом:

9 10

1 2

8 8

18 3

4 1

14 2

13 10 10 1 3

1 2 2 1 2

12 8 8

22 6 8

2 2 2

20 4 6

12 1 18 13

2 1 2 3

16 10

216 37 179 5

ПРОГРАМА 1. ШКІЛЬНИЙ ТУРИЗМ І КРАЄЗНАВСТВО В УКРАЇНІ Значення шкільного туризму і краєзнавства у вивченні рідного краю. Виховне значення туризму, його роль у фізичному розвитку, загартуванні та оздоровленні учнівської молоді. 2. ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РУХ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ «МОЯ ЗЕМЛЯ-ЗЕМЛЯ МОЇХ БАТЬКІВ» Загальні відомості про рух, народознавчий та краєзнавчий зміст його пошукових напрямків. Діяльність пошуково-експсдиційних загонів. Практичні заняття Екскурсія в місцевий краєзнавчий музей. Туристська прогулянка до визначних місць свого населеного пункту та його околиць. Зустріч з цікавими людьми — земляками. 3. ВИДИ ТУРИЗМУ. СПЕЛЕОТУРИЗМ Види туризму. Піший туризм як основа кожного з -них. Спелеологічний туризм, його зв'язок з гірським туризмом, альпінізмом, спортивним скелелазінням, наукою, масовими пізнавально-оздоровчими екскурсіями. Екскурсійні печери рідного краю та України. Практичні заняття Вихід з гуртківцями в одну з місцевих екскурсійних чи інших доступних для масового відвідування печер. 4. ФОРМИ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОЇ ТА ПОШУКОВОНАРОДОЗНАВЧОЇ РОБОТИ Екскурсії, туристські прогулянки, подорожі, походи, експедиції,змагання і туристські зльоти, краєзнавчі конференції, виставки. Шкільні світлиці, краєзнавчі, тематичні, меморіальні музеї й шкільні музейні кімнати. Кабінети народознавства. Практичні заняття Екскурсія в місцевий шкільний музей (світлицю). Зустріч зпошуковим загоном юних краєзнавців, активом музею. Ознайомлення з проведенням масового заходу в школі чи будинку школяра (туристські змагання, краєзнавчий вечір, виставка, конференція). 5. СУСПІЛЬНО КОРИСНА РОБОТА В ШКІЛЬНОМУ ТУРИЗМІ Виконання краєзнавчих та прикладних завдань під час туристських походів і експедицій. Участь туристів у суспільне корисній роботі на маршрутах. Практичні заняття Одноденний піший похід з виконанням нескладного краєзнавчого завдання (обстеження екологічного стану свого населеного пункту і його околиць, схоронності пам'яток історії та культури, санітарного стану місцевих водойм, робота по облаштуванню мурашників, очищенню і благоустрою джерел тощо). 6. ПРИРОДА РІДНОГО КРАЮ,ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Огляд природи свого краю. Вимоги щодо охорони природи на туристських маршрутах, при проведенні масових змагань, зльотів, екскурсій, подорожей і експедицій в печери. Пам'ятки природи, заповідники, національні парки, окремі визначні природні об'єкти рідного краю та України. Виховання екологічних навичок як необхідного елемента культури туризму. Практичні заняття Зустріч з фахівцями і ентузіастами природоохоронної справи. Туристська прогулянка чи одноденний, маршрут до місцевих пам'яток природи. Знайомство з літературою про природу рідного краю, перегляд кіно, відео- та слайдфільмів про заповідні об'єкти і території та визначні пам'ятки природи України і зарубіжних країн. 7. ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА РІДНОГО КРАЮ. ОХОРОНА ІСТОРИЧНИХ ПАМ'ЯТОК Історпко-культурний огляд рідного краю. Його пам'ятки історії та культури, їх значення як національного скарбу українського народу. Визначні пам'ятки історії та культури нашої держави. Практичні заняття Одноденна екскурсія або піший похід до місцевих пам'яток історії та культури. Зустріч з краєзнавцями—дослідниками історії та культури рідного краю. 6

8. ОРГАНІЗАЦІЯ, ПІДГОТОВКА, ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЇ, ТУРИСТСЬКОЇ ПРОГУЛЯНКИ, ПОХОДУ Особливості проведення екскурсій, туристських подорожей, походів. Вибір маршруту. Визначення пізнавальної і краєзнавчої мети. Підбір спорядження, організація харчування. Медичний контроль. Правила техніки безпеки під час проведення екскурсії, туристської прогулянки, походу. Практичні заняття Розробка схеми і маршруту екскурсії, одноденного походу. Розрахунки матеріального забезпечення (одяг, взуття, предмети колективного користування, харчування, транспорт та інші видатки). Складання усних і письмових звітів, їх обговорення на занятті гуртка після проведення заходу. 9. ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ЕКСКУРСІЇ, ПОХОДУ Екскурсійна путівка, маршрутний лист, маршрутна книжка. Їх оформлення. Опрацювання плану, графіка, списків матеріального забезпечення. Лікарський допуск, випуск маршрутно-кваліфікаційної комісії, реєстрація в територіальній контрольно-рятівній службі (для спелеомаршрутів). Заняття проводиться в формі індивідуального навчального завдання, яке практично виконуєкожний гуртківець. 10. ТУРИСТСЬКЕ СПОРЯДЖЕННЯ.ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, РЕМОНТ Вимоги до спорядження: надійність, легкість, компактність, естетика. Види спорядження для пішохідних і спелеологічних маршрутів. Призначення окремих видів спорядження, правила користування ним, догляд, зберігання, ремонт. Спільне використання групового спорядження та обладнання. Особливі вимоги щодо спорядження для маршрутів у печери. Практичні заняття Підбір і прилаштування спорядження для пішого походу імаршруту в просту необладнану печеру. Робота із спорядженням, виконання дрібного ремонту. 11. ХАРЧУВАННЯ У ПОХОДІ Основні вимоги до продуктів харчування: калорійність, наявність вітамінів, різноманітність. Використання в поході дикоростучих рослин, ягід. Організація харчування на маршруті. Розкладки і меню. Санітарія кухні. Транспортування продуктів. Практичні заняття Підбір продуктів харчування. Підготовка особистого і колективного посуду, кухонного обладнання. Розробка меню. Розфасовка продуктів для транспортування. Освоєння вмінь приготування їжі в польових умовах, вивчення рецептури повсякденних страв. 12. ПРИВАЛИ І НОЧІВЛІ НА ТУРИСТСЬКОМУ МАРШРУТІ Правила організації привалів і ночівель у різних природних і метеорологічних умовах. Головні вимоги: безпека, зручність, комфортність. Обладнання таборового містечка. Кострове господарство. Типи вогнищ, види палива. Використання примусів. Вимоги техніки безпеки. Практичні заняття Дводенний піший маршрут з ночівлею в польових умовах. Відпрацювання вмінь облаштування табору та організації похідного побуту. 13. ГІГІЄНА ТУРИСТА Особиста гігієна учасника походу. Гігієнічні вимоги до індивідуального та групового спорядження. Санітарія похідного побуту. 14. ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА В ПОХОДІ Допомога при травмах, опіках, отруєннях. Рятування на воді. Загальновживані медичні препарати, їх застосування. Профілактика захворювань на маршруті. Комплектування аптечки. Транспортування потерпілого. Практичні заняття Підбір медикаментів при організації екскурсії туристської прогулянки, кількаденного походу. Складання похідної аптечки. Освоєння правил і техніки накладання пов'язок, прийомів транспортування хворого чи потерпілого з використанням підручних 7

засобів. Ознайомлення з місцевими лікарськими рослинами та способами їх використання в народній медицині. 15. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА ЕКСКУРСІЯХ І В ПОХОДАХ. ПРАВИЛА ПОДОЛАННЯ ПРИРОДНИХ ПЕРЕШКОДНА МІСЦЕВОСТІ ТА В ПЕЧЕРАХ Правила безпеки при проведенні екскурсій і походів. Вимоги щодо поведінки на воді. Техніка руху по пересіченій місцевості, при подоланні природних перешкод, водних переправ. Індивідуальні та групові дії туристів на ускладнених ділянках шляху, в несприятливих погодних умовах. Самостраховка і страховка учасників походу з використанням простих технічних засобів. Практичні заняття Відпрацювання способів і прийомів подолання заболочених ділянок по купинах і кладях. водних перешкод (вбрід, на човні, плавом з використанням підручних матеріалів), крутих схилів, піскуватих, кам'янистих і скельних ділянок. Перехід перешкод по дерев'яним дощечкам. Освоєння навичок самостраховки і взаємодії в групі на ускладнених ділянках рельєфу (за допомогою рук, з використанням жердини, вірьовки). Робота з вузлами, карабінами, вірьовкою. Вивчення правил і прийомів руху в печері, способів пересування (повзком, плазом, прониканням, у розпорах тощо) в печерах. Спуск і підйом у невеликих вертикальних порожнинах за допомогою вірьовки з верхньою або іншими видами страховки. 16. ЕЛЕМЕНТИ ТОПОГРАФІЇ ТА ОРІЄНТУВАННЯНА МІСЦЕВОСТІ І В ПЕЧЕРАХ Орієнтування за природними ознаками, компасом, картою. Схеми і топографічні карти місцевості. Плани-карти печер. Масштаби. Умовні позначення. Окомірна топографічна зйомка простих полігонів та лінійних маршрутів. Практичні заняття Визначення сторін світу за сонцем, по зоряному небу, за характером рослинності, розташуванням об'єктів на місцевості. Компас, його будова, різні типи компасів, робота з ними: визначення азимутів, прокладання азимутальних ходів. Складання кроків ходового шляху, схем окремих ділянок місцевості. Карта, види карт, читання карт. Особливості планів-карт печер.Орієнтування на поверхні і в нескладних печерах за допомогою компаса і карти (плану). 17. ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ТУРИСТА Значення ранкової гімнастики, занять альпінізмом та іншими видами спорту. Комплекси фізичних вправ для туриста. Навчальні пішохідні маршрути — основна форма передпохідних тренувань. Фізичні нормативи для визначення підготовленості туриста добагатоденного походу, експедиції. Практичні заняття Вивчення комплексів вправ для загальної фізичної підготовки туриста. Проведення тренувальних піших походів вихідного дня з поступовим нарощуванням заплічного вантажу та кілометражу маршрутів у різноманітних погодних і сезонних умовах. 18. КРАЄЗНАВЧІ ВМІННЯ І НАВИЧКИ ТУРИСТА Основи методики краєзнавчих спостережень під час екскурсії, походу. Збирання, систематизація, оформлення отриманих матеріалів. Метеорологічні спостереження на маршруті. Практичні заняття Відпрацювання вмінь проводити опитування місцевого населення, записувати розповіді, бувальщини, легенди. Збирання топонімічних даних, етнографічних матеріалів. Проведення найпростіших спостережень на малих річках, джерелах, водоймах. Опис ландшафту, окремих пам'ятних об'єктів. Спостереження за погодою з використанням народних прикмет і природних ознак, а також простих приладів (барометр, термометр, флюгер). 19. РОЗРОБКА ОДНО-ТРИДЕННОГО МАРШРУТУ Вибір маршруту. Збирання відомостей і літературних джерел.Складання схеми і графіка маршруту. Технічний опис маршруту і підготовка ілюстративних матеріалів до нього (фотографії, малюнки, схеми, кроки окремих відрізків шляху). Робота виконується кожним гуртківцем як індивідуальне залікове завдання. 8

20. ТУРИСТСЬКО-СПОРТИВНА КЛАСИФІКАЦІЯ Класифікація в туризмі. Степені і категорії маршрутів. Спортивні нормативи. Кваліфікація від значківця «Мандрівник України» до Майстра спорту. 21.ТУРИСТСЬКІ ЗМАГАННЯ Види змагань: туристський похід, крос-похід (ралі), техніка різних видів туризму, топографічна зйомка, орієнтування в печерах. Практичні заняття Участь гуртківців у змаганнях з техніки пішохідного туризму. 22. СУДДІВСЬКА ПІДГОТОВКА Принципи комплектування колегії суддів. Обов'язки і права суддів. Етика роботи суддів. Система підготовки суддів. Документація змагань. Практичні заняття Робота гуртківців як помічників суддів на змаганнях юних туристів і спелеотуристів, участь у роботі секретаріату, комендантської та господарської служб.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗАНЯТЬ ДРУГИЙ РІК НАВЧАННЯ Кількість годин занять Усього теорет практи ичних чних

Тема 1. Масовий туризм в Україні. Спелеологія і спелеотуризм 2. Можливості рідного краю для розвитку спелеотуризму і спелеологічних досліджень 3. Безпека спелеоподорожей 4. Людина і печери 5. Печери — пам'ятки природи, їсторії, культури 6. Наукове і господарське значення спелеологічних досліджень 7. Організація спелеоподорожей і експедицій 8. Спорядження спелеотурнста 9. Матеріальне забезпечення спелеоекспедиції 10. Піші походи і спелеотурнстські маршрутй 11. Похідний та базовий спелеотабір 12. Харчування в спелео подорожах та експедиціях 13. Гігієна спелеотуриста. Долікарська допомога в печерах 14. Фізична і технічна підготовка спелеотуриста 15. Навчальна література і посібники. Робота з друкованими джерелами 16. Спеціальна спслеологічиа підготовка: підземні порожнини, їх походження, види загільні відомості про карст, поверхневий карст і його форми, основні форми глибинного карсту, загальні відомості про карстові води, основи методики досліджень поверхневих і глибинних карстових форм, підземних порожнин іншого походження 17. Топографія і елементи картографії. Напівінструментальна топографічна зйомка на поверхяі і під землею 18. Оформлення результатів спелеологічних маршрутів 19. Спелеотуристські зльоти і змагання

10 12 2 1

2 2 2 1

2 12 6 8 12 10 4 2 20

2 4 2 2 4 2 4 2 2

40 6 23

12 2 3

28 4 20

8 10

8 4 6 8 8

Разом: 216 66 150

ПРОГРАМА 1. МАСОВИЙ ТУРИЗМ В УКРАЇНІ.СПЕЛЕОЛОГІЯ І СПЕЛЕОТУРИЗМ Відомості про туристські організації в Україні, їх діяльність. Значення масового туризму для виховання, оздоровлення та фізичної підготовки молоді. Культура і традиції спортивного туризму. Спелеотуризм і спелеологія в Україні. Українська спелеологічна асоціація, її діяльність як організаційного і методичного центру, співпраця з міжнародними і зарубіжними спелеологами. 2. МОЖЛИВОСТІ РІДНОГО КРАЮ ДЛЯ РОЗВИТКУ СПЕЛЕОТУРИЗМУ І СПЕЛЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Можливості свого регіону і України для розвитку спелеотуризму та проведення спелеологічних досліджень.Печери на території рідного краю. Спортивні маршрути таперспективи пошукових і дослідницьких робіт. Практичні заняття Навчально-тренувальний маршрут в одну з місцевих печер. 3. БЕЗПЕКА СПЕЛЕОПОДОРОЖЕЙ Особливості будови природних та штучних підземних порожнин та їх режиму, які становлять пряму чи потенційну загрозу для відвідувачів.Ймовірність заблукати в лабіринті, потрапити в обвал, під зливну повінь, на затоплені водою, загазовані ділянки. Поведінка групи і окремого туриста, що заблукали в печері. Правила руху під землею при подоланні складних ділянок і природних перешкод. Страховка і самостраховка учасників спелеомаршруту. Вимоги до спорядження при організації маршруту в складні печери. Необхідність реєстрації в місцевій контрольно-рятівній службі, дотримання контрольних термінів перебування під землею. Практичні заняття Навчальний маршрут у печеру з відпрацюванням прийомівподолання ускладнених за будовою ділянок, техніки роботи навірьовці, організації страхувальних робіт, проходження заданихмаршрутів з орієнтуванням за спелеокартою. 4. ЛЮДИНА І ПЕЧЕРИ Місце печер у житті людини. Вплив підземного середовища на фізіологічний і психічний стан людини. Протипоказання заняттям спелеотуризмом. Значення попередньої інформації про печеру і особливості її будови та мікрокліматичних умов. Дослідження печер у пізнавальних, наукових та господарських цілях. Екологія підземного середовища та наслідки проникнення людини в печери. Проблеми збереження печер як унікальних витворів природи. 5. ПЕЧЕРИ - ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ, ІСТОРІЇ, КУЛЬТУРИ Печери — заповідні об'єкти природи. Палеологічні та археологічні знахідки в печерах. Підземні міста, картинні галереї, святилища, храми, поховання, їх значення для світової науки і культури. 6.НАУКОВЕ І ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ СПЕЛЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Дослідження картознавців і спелеологів та їх значення для географічної науки, інженерної геології, сільського господарства, гідробудівництва. Печери — природні каптажі водних ресурсів. Карстові процеси і формування сучасного рельєфу, ландшафтів. Печери як об'єкти масового туризму (Червона, Мармурова —Крим, Кришталева — Поділля) та ін. Спелеоекскурсійні об'єкти в зарубіжних країнах (Флінт-Рідж — Мамонтова, Карлсбадська —США, Мацоха —Чехія, Леденіка — Болгарія) та ін. Економічний ефект їх використання, проблеми охорони і збереження. 7. ОРГАНІЗАЦІЯ СПЕЛЕОПОДОРОЖЕЙ І ЕКСПЕДИЦІЙ Специфіка спелеоподорожей і експедицій. Необхідність спеціальної фізичної, технічної і морально-вольової підготовки учасників. Правила організації спелеоподорожей в Україні. 10

Комплектування групи. Вимоги до учасників і керівників. Розподіл обов'язків: розвідувально-штурмова група, робочі пошукові групи (картографи, гідрологи, групи спеціальних спостережень), служба забезпечення. Вибір району і об'єктів спелеоподорожі. Визначення робочих завдань. Розробка плану, графіка, кошторису, документації маршруту. Отримання дозволу природоохоронних організацій, маршрутно-кваліфікаційної комісії, реєстрація в контрольно-рятівній службі. Підготовка спорядження та обладнання. Передпохідні тренування і навчальнотренувальні маршрути. Практичні заняття Знайомство із звітами спелеоподорожей досвідчених груп. Зустрічі з провідними спелеологами свого краю. Опрацювання плану, графіка, кошторису та іншої документації навчального виходу. Підбір спорядження і обладнання для виконання конкретних завдань спортивного і дослідницького характеру. Заліковий маршрут в одну із печер місцевого спелеорайону. 8. СПОРЯДЖЕННЯ СПЕЛЕОТУРИСТА Спеціальне спорядження потрібне для здійснення тривалої подорожі в категорійні печери: печерні сумки, транспортні мішки, мотузки, гаки скельні та льодові, системи страховки, каски, технічні пристрої для підйомів і спусків по вірьовці, спелеодрабини(у випадку доцільності їх застосування). Особливі вимоги щодоодягу, взуття, предметів життєзабезпечення. Засоби освітлення: електроліхтарики. свічки, акумуляторні та ацетиленові світильники, бензинові, газові та інші ліхтарі. Правила користування ними. Розрахунки засобів освітлення і пального, їх транспортування, зберігання. Засоби зв'язку: телефони, рації. Спелеодрабини, їх конструкція, виготовлення, транспортування. Способи герметизації особистого та групового спорядження під землею. Практичні заняття Ознайомлення з усім комплексом спорядження, необхідного для проведення тривалої експедиції в печери. Комплектування особистого та групового майна, приладів, інструментів. Підготовка цільових комплектів «Наука», «Світло», «Аптека», «Кухня», «Канцелярія», «Ремонтний набір», «Недоторканий запас» та ін. 9. МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПЕЛЕОЕКСПЕДИЦП Кошторис експедиції. Його залежність від складності маршруту, тривалості, віддаленості району подорожі, сезону, кількості учасників, обсягів робочого завдання. Прилади і матеріали для проведення спелеологічних дослідницьких робіт: гірські компаси, бусоль, нівелір, екліметр, анемометр, психрометр, мірні стрічки, альтиметр і т. д. Фото та відеоапаратура для підземних зйомок. Журнали спостережень, пікетажні книжки, канцелярське приладдя. Медикаменти, асортимент. Індивідуальні пакети. Облік і матеріальна звітність. Господарський журнал. Відомості, товарні чеки, рахунки, накладні, проїзні квитки, авансовізвіти, відрядження. Питання ощадності у використанні коштів та матеріальних ресурсів, раціональна організація роботи, харчування, бережливе ставлення до спорядження, обладнання, приладів та апаратури, економне витрачання засобів освітлення та запасів палива. Практичні заняття Підготовка матеріальної документації експедиції, звітних матеріалів. Підбір приладів, апаратури, обладнання. Відпрацювання практичних навичок користування і роботи з ними. 10. ПІШІ ПОХОДИ І СПЕЛЕОТУРИСТСЬКІ ЕКСПЕДИЦІЇ Необхідність пішохідних маршрутів на підходах до багатьох печер. Особливості підходів: значні вантажі для транспортування, часто ускладнений характер місцевості і брак зручних комунікацій, малонаселеність території, відсутність природного палива, труднощі з водою. 11

Головний тактичний принцип організації піших переходів — поступове нарощування ходових навантажень до максимального з деяким зниженням наприкінці терміну. Коректування тактичної схеми залежно від конкретних умов місцевості, погоди та інших наявних чинників. Ходові дні і днівки. Кількість ходових годин, чистий час. Кілометраж, вагові навантаження учасників, швидкість руху в різних умовах. Ритм і темп пересування, організація переходів. Ланцюжок, обов'язки ведучого і замикаючого. Візуальний і слуховий зв'язок у групі під час руху. Організація бівуаків. Загальні відомості про особливості підходів у високогір'ї. Наявність крутих трав'янистих і осипних схилів, скельних, льодово-снігових ділянок. Розрідженість повітря, сонячна радіація, погодні зміни. Зневоднення організму, послаблення його опірної здатності до простудних захворювань. Прийоми і засоби страховки і самостраховки. Практичні заняття Навчально-тренувальний піший дво-триденний похід за ускладненим маршрутом і графіком руху. 11. ПОХІДНИЙ ТА БАЗОВИЙ СПЕЛЕОТАБІР Організація похідного та базового спелеотабору. Закидка спорядження і обладнання в базовий підземний табір: разова одночасна, поетапна, човникова. Створення проміжних таборів таскладів-сховищ. Правила зняття таборів, термінової евакуації. Екологічні вимоги. Планування підземного базового табору. Установка наметів, місць для роботи, відпочинку, харчування, складу, туалетів. Санітарні вимоги функціонування базового табору. Зберігання майна, обладнання, приладів від перезволоження і псування в умовах печер. Харчування в підземному таборі. Приготування гарячих стравз використанням підземних вод. Робота з примусами, газовими плитками, паяльними лампами. Застереження щодо використання сухого палива. Вимоги щодо безпеки розташування табору. Практичні заняття Постановка і облаштування базового спелеотабору на поверхніі під землею під час тренувальних походів. 12. ХАРЧУВАННЯ В СПЕЛЕОПОДОРОЖАХ ТА ЕКСПЕДИЦІЯХ Значення правильного харчування в спелеоекспедиціях. Енергетичні ресурси організму на підземних маршрутах. Фізіологічні особливості життєдіяльності організму в умовах підземного середовища. Засвоюваність різних компонентів харчового раціону. Денний раціон спелеолога і його залежність від умов роботи і підвищених фізичних навантажень. Підбір продуктів для спелеоподорожей різної категорії складності і тривалості перебування під землею. Використання сушених, сублімованих, консервованих продуктів, висококалорійних сумішей, вітамінних добавок. Санітарно-гігієнічні вимоги щодо приготування їжі, її харчових і смакових якостей. Упаковка, транспортування і зберігання продуктів під час роботи підземного базового табору. Практичні заняття Відпрацювання технології приготування їжі на вогнищі (електроплитці, за допомогою електрокип'ятильників) в базовому таборі на поверхні та на примусах, газових плитках, паяльних лампаху підземному таборі. 13. ГІГІЄНА СПЕЛЕОТУРИСТА.ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА В ПЕЧЕРАХ Предмети особистої гігієни спелеотуриста, вимоги щодо їх утримання в печерах. Дотримання гігієнічного і санітарного режиму побуту в умовах підземного табору. Простудні захворювання в спелеоподорожі, їх симптоми, лікування. Профілактичні заходи. Використання полівітамінів, стимулюючих засобів.

Травми і захворювання, що вимагають термінового транспортування потерпілого на поверхню. 14. ФІЗИЧНА І ТЕХНІЧНА ПІДГОТОВКА СПЕЛЕОТУРИСТА Фізична підготовленість і спортивно-технічна кваліфікація — необхідні умови для успішного виконання спелеологічних завдань. Вплив фізичних вправ на м'язову і нервову системи, апарат дихання, кровообігу. Підбір вправ для розвитку сили, витривалості, швидкості реакції, зміцнення вестибулярного апарату. Загартування організму. Шкода куріння та вживання алкоголю, порушення режиму дня і сну. Поняття про тренованість, втому, перевтому, перетренованість. Технічна підготовка: основи техніки скелелазіння, робота з вірьовками, спуски і підйоми із застосуванням технічних пристроїв різних конструкцій, транспортування вантажів. Правила роботи в гідрокостюмах. Надувні човни. Користування, техніка пересування, догляд, ремонт. Практичні заняття Проходження печер за ускладненими маршрутами із збільшенням ходових та технічних навантажень. Удосконалення техніки роботи на вірьовці. Здача фізнормативів по комплексу вправ, ре-комендованих для підготовки спелеотуриста. 15. НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА І ПОСІБНИКИ.РОБОТА 3 ДРУКОВАНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ Навчальна, довідкова та науково-популярна література і навчальні посібники для навчання спелеологів. Самостійне виготовлення унаочнень. Спеціальна література з карстознавства, геології та суміжних наук, доступна школярам при самостійному опрацюванні. Методика роботи з друкованими джерелами, вибір матеріалу, конспектування, анотації. 16. СПЕЦІАЛЬНА СПЕЛЕОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА Підземні порожнини, їх походження, види. Природні і штучні порожнини (карстові, еолові, морські, вулканічні, термальні, льодовикові, біогенні, антропогенні). Види порожнин: ніша, грот, печера, лабіринт, шахта, безодня. Класифікація порожнин за характером їх закладання в гірській товщі: горизонтальні, горизонтально-похилі, вертикальні, комбіновані. Основні геоморфологічні елементи порожнин: тріщина, щілина, хід, зал, ярус, колодязь. Загальні відомості про карст. Природні фактори формування карстових порожнин. Карстуючі гірські породи: вапняк, гіпс, мармур, ангідрид та деякі інші. Поняття про карбонатну агресивність атмосферних вод. Типи карсту: голий, задернований, перекритий, покритий, підвулканічний. Поверхневий карст і його форми. Кари, лійки, понори, полья, котловини, карстові мости. Карстовий рельєф і його характерні особливості. Основні форми глибинного карсту: печери, шахти, провалля, безодні. Загальні відомості про карстові води. Режим поверхневих і карстових вод у різних карстових районах та кліматичних зонах. Поняття про гідродинамічну зональність тріщнннокарстових воді зв'язок карстових порожнин з різними зонами. Обводненість карстових порожнин і сезонні коливання рівня підземних вод. Періодична затоплюваність печер. Карстові озера. Основи методики досліджень поверхневих і глибинних карстових форм, підземних порожнин іншого походження. Опис входу до печери, його експозиція, доступність проникнення під землю. Загальний опис печери, складання її плану, зйомка карти. Проведення камеральної обробки матеріалів, спостережень та обмірів. Характеристика

натічних і кристалізаційних утворень. Відбір зразків гірських порід, проб води для аналізу. Спостереження спелеофауни. Практичні заняття Ознайомлення і практична робота по комплексу питань спеціальної підготовки під час навчально-тренувальних спелеомаршрутів на поверхні і під землею. 17. ТОПОГРАФІЯ І ЕЛЕМЕНТИ КАРТОГРАФІЇ НАПІВІНСТРУМЕНТАЛЬНА ТОПОГРАФІЧНА ЗЙОМКАНА ПОВЕРХНІ І ПІД ЗЕМЛЕЮ Топографічна карта. Градусна і координатна сітки. Магнітне відхилення. Рамка і зарамочне оформлення. Читання карти. Визначення масштабів, віддалей, узвищень. Оцінка рельєфу. Старіння карт. Напівінструментальна топографічна зйомка планів поверхні. Метод закритих полігонів. Розсіювання нев'язок. Топозйомка під землею. Методи прямокутних координат, полярний, обходу, їх комбіноване застосування при картуванні печер. Камеральна обробка матеріалів зйомки. Оцінка похибок. Перерахунок даних у системі прямокутних координат. Практичні заняття Удосконалення вміння поводитися з гірським компасом, бусоллю, планшетом. Проведення зйомочних робіт на поверхні і підземлею. Складання планів ділянок поверхні і печер, відпрацювання техніки абрисовки в підземній зйомці. Ув'язка поверхневої і підземної зйомки. Удосконалення вмінь і поглиблення загальнихнавичок зйомочних і камеральних робіт. 18. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ СПЕЛЕОЛОГІЧНИХ МАРШРУТІВ Пікетажні книжки, плани-абриси, журнали спеціальних спостережень. Карта-еталон. Інші графічні матеріали. Форми звіту (довідка, опис), зміст звіту, наявність необхідних ілюстративних матеріалів. Практичні заняття Обробка морфометрнчних і описових матеріалів. Систематизація зііомочних даних. Картографічне оформлення зйомки. Побудова гістограм, роз тріщинуватості, напрямків закладання ходів, розрізів та блок-схем закладання порожнини. Складання таблиць, діаграм за результатами мікрокліматичних спостережень. Загальний та геологічний опис печери. 19. СПЕЛЕОТУРИСТСЬКІ ЗЛЬОТИ І ЗМАГАННЯ Підготовка і проведення зльотів і змагань. Оргкомітет, головна суддівська колегія, допоміжні служби. Штаб зльоту. Обов'язки головного судді і членів колегії суддів, їх права. Положення про змагання, програма, технічні умови за видами. Правила суддівства змагань з спелеотехніки та орієнтування впечерах. Практичні заняття Участь гуртківців у технічній підготовці змагань, їх документації. Практична робота в якості суддів етапів та помічників суддів у різних видах програми.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗАНЯТЬ ТРЕТІЙ РІК НАВЧАННЯ Кількість годин занять Усього теоретич практи них чних

Тема 1 1. Історія спелеології. Спелеологічні дослідження в Україні та за рубежем.Найбільші печери світу 2. Огляд головних спелеологічних районів України. Можливості їх досліджень. Перспективи відкрить. Проблеми екології 3. Фізична і психологічна підготовка спелеолога 4. Складні горизонтальні печери, їх будова. Тактика і техніка проходження 5. Вертикальні печери, їх будова. Тактика і техніка проходження 6. Техніка безпеки при роботах в складних вертикальних і горизонтальних печерах 7. Рятувальні роботи в печерах 8. Топографічна зйомка складних горизонтальних і вертикальних печер 9. Комплекс спелеологічних досліджень печер 10. Спеціальна підготовка спелеолога: геологія карсту відклади печер вторинні утворення в печерах мікроклімат печер, підземні води фауна і флора печер печери і людина 11. Спелеогенез. Питання формування карстових порожнин 12. Методика пошуку і розвідки печер 13. Печери — екскурсійні об'єкти. Опрацювання спелеомаршрутів для масового відвідування 14. Суддівство змагань з орієнтування в печерах і спелеотехніки 15.Система інструкторської підготовки в спелеологічному туризмі

Разом:

2 20

2 2

10 10

2 2

8 8

38 12 16 5 5 10 5 5 2 12

6 4 6 1 1 2 1 1 2 4

32 8 10 4 4 8 4 4

216

164

Спелеоекспедиції та залікові спелеоподорожі в карстові регіони України та зарубіжних країн, стажування гуртківців як екскурсоводів, суддів спелеозмагань, молодших інструкторів спелеотуризму проводяться протягом навчального року поза сіткою навчальних годин (окрім практичних занять, передбачених програмою гуртка). ПРОГРАМА 1. ІСТОРІЯ СПЕЛЕОЛОГІЇ. СПЕЛЕОЛОГ1ЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯВ УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ.НАЙБІЛЬШІ ПЕЧЕРИ СВІТУ Виникнення спелеології як нової науки про печери на стику географії, геології, гідрології, карстознавства, мінералогії, біології, археології, екології. Участь у наукових дослідженнях краєзнавців-спелеотуристів. Роль французького вченого-спелеолога, лауреата Нобелівської премії Норбера Кастере. 15

Школа видатного українського спелеолога і вченого-карстознавця В. М. Дублянського і її значення в становленні, розвиткуі виходу на світовий рівень вітчизняної спелеології. Створення і діяльність секцій і клубів спелеотуристів у Криму, Львові, Тернополі, Києві, Одесі, Чернівцях. Головні напрямкиі результати їх діяльності. Всесоюзні і всеукраїнські зльоти і змагання спелеотуристів. Відкриття і дослідження карстових печер у Криму, на Поділлі, Буковині, в Карпатах. Найбільші в світі карстові лабіринтові системи в гіпсах Придністровського Поділля. Найбільші печери і безодні світу. Зарубіжні дослідники печер. Міжнародний спелеологічний конгрес, його місце в координації роботи спелеологів різних країн. Українська спелеологічна асоціація, її роль у сучасному розвитку снелеологічного руху в Україні і співпраця з зарубіжними спелеологічними організаціями. 2. ОГЛЯД ГОЛОВНИХ СПЕЛЕОЛОГІЧНИХ РАЙОНІВ УКРАЇНИ. МОЖЛИВОСТІ ЇХ ДОСЛІДЖЕНЬ.ПЕРСПЕКТИВИ ВІДКРИТЬ. ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ Основні спелеологічні райони нашої країни, їх характеристика. Можливості для проведення спелеотуристських подорожей та пошуково-дослідницьких експедицій. Перспективи відкриття нових печер. Проблеми екології та охорона печер. Перспективи спелеологічних досліджень рідного краю. 3. ФІЗИЧНА І ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА СПЕЛЕОЛОГА Тренування спелеолога, його особливості у звичайному і підготовчому періодах. Вищий ступінь тренованості. Питання реабілітації. Лікарський контроль і самоконтроль. Основи валеології. Зв'язок її основних засад з підготовкою спелеолога, з тривалою спелеотуристською діяльністю. Психологічні особливості спелеотуризму. Установка на специфіку роботи під землею. Індивідуальні особливості, стосунки в колективі. Психіка і екстремальні ситуації на спелеомаршрутах. Організація навчально-тренувального процесу. Особливості і відмінності тренувань юнаків і дівчат (характер і величина навантажень, специфіка вправ, інтенсивність занять). Врахування психології школярів підліткового віку. Практичні заняття Комплексне відпрацювання і закріплення технічних навичокта вмінь на тренуваннях та робочих спелеомаршрутах. Ознайомлення з роботою в гідрокостюмах та з надувними човнами. 4. СКЛАДНІ ГОРИЗОНТАЛЬНІ ПЕЧЕРИ, ЇХ БУДОВА. ТАКТИКА І ТЕХНІКА ПРОХОДЖЕННЯ Особливості складних горизонтальних порожнин: розгалуженість, ярусність, обводненість, розруйнованість гірських порід та ін. Об'єктивні перешкоди та небезпеки природного характеру. Проходження печери чи її окремих частин у гідрокостюмах, з використанням плавзасобів. Загальні відомості про сифони і способиїх подолання. Залежність тактики проходження горизонтальних печер від відомих і передбачуваних умов. Її коректування в процесі виникнення додаткових конкретних обставин. Комплектування розвідувальної, штурмової та зйомочних груп, служб забезпечення і зв'язку. Технічні прийоми руху по ходах печери при подоланні тіснин, труб, коминів, брилевих завалів та замивів. Застереження зривів,обвалів, заклинювання. Способи подолання обводнених ділянок. Практичні заняття Навчально-тренувальні і робочі маршрути в лабіринтових печерах. Удосконалення вмінь орієнтування в складних системах порожнин, подолання ускладнених ділянок печери.

Зауваження: складність печери повинна відповідати віку учасників маршруту та їхній підготовленості. 5. ВЕРТИКАЛЬНІ ПЕЧЕРИ, ЇХ БУДОВА. ТАКТИКА І ТЕХНІКА ПРОХОДЖЕННЯ Особливості вертикальних порожнин, їх будова. Тактика проходження (штурму) вертикальних печер, її залежність від складності печери, гідрогеологічних та інших умов. Основні прийоми проходження стін, прямовисних колодязів, шахт. Техніка роботи на одній вірьовці, підйоми і спуски з використанням різних технічних пристроїв. Навішування спелеодрабин, техніка роботи на них, організація страховки. Рух по мокрих глинистих і скельних ділянках, у завалах з самостраховкою і верхньою страховкою. Практичні заняття Навчально-тренувальні маршрути у вертикальні печери. Відпрацювання і вдосконалення техніки роботи на одній вірьовці. Апробація тактичних варіантів проходження різних за складністю маршрутів. Зауваження: складність маршрутів повинна відповідати віку учасників та їхній підготовленості. 6. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТАХ У СКЛАДНИХ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ І ВЕРТИКАЛЬНИХ ПЕЧЕРАХ Профілактичні заходи щодо попередження небезпек об'єктивного і суб'єктивного характеру.Правила безпеки при проходженні горизонтальних печер лабіринтового типу. Врахування ймовірності заблукати, способи маркірування шляху і роботи з картою та компасом. Правила безпеки при спуску у вертикальні печери: очистка маршруту від каменів, організація самостраховкн і страховки. Вимоги безпеки при роботі. Небезпеки, пов'язані з обводненнямі загазованістю печер, низькими чи високими температурами, забрудненістю органічними рештками, раптовим чи періодичним затопленням зливами, повінню. Виявлення таких факторів, способи їх уникнення. Врахування при плануванні маршруту потенційних небезпек, що виникають внаслідок перевтоми учасників (сповільнена реакція, притуплення інстинкту самозбереження, порушення тонусунервової системи, виснаження фізичних сил). 7. РЯТУВАЛЬНІ РОБОТИ В ПЕЧЕРАХ Обов'язковість реєстрації спелеогрупи в місцевій контрольно-рятувальній службі чи у відповідних органах територіальної влади, дотримання контрольних термінів виходу на поверхню. Обов'язки керівника і учасників маршруту при виникненні аварійної ситуації на поверхні чи під землею. Порядок дій. Методика і способи пошуків груп чи окремих людей, що заблукали в лабіринтових печерах. Схема пошукових робіт. Транспортування потерпілого з горизонтальних і вертикальних печер. Способи, технічні засоби. Необхідність наявності в групі на складних спелеологічних маршрутах медичного працівника або учасника з належною фаховою освітою. Практичні заняття Навчально-тренувальний рятувальний виїзд групи в одну з печер з відпрацюванням таких елементів: збір і виїзд учасників по привозі, пошук потерпілого під землею, подання на місці першої долікарської допомоги, транспортування потерпілого на поверхню. 8. ТОПОГРАФІЧНА ЗЙОМКА СКЛАДНИХ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ І ВЕРТИКАЛЬНИХ ПЕЧЕР Топозйомка горизонтальних печер. Пікети, їх нумерація, система маркування шляху, ходовий план-абрис, умовні спелеологічні позначення. Особливості картування порожнин, складених різновисокими поверхами. Нівелювальні роботи. З'єднувальна зйомка. 17

Розвідка і визначення домінуючих напрямків простягання ходів. Маркування і зйомка головних магістралей — базисної основи зйомки. Прив'язка до магістралей зйомочних полігонів, їх величина, методика роботи всередині полігонів. Ув'язка полігонів міжсобою і з магістралями. Спільні пікети. Зйомочні ходи правим і лівим обходом. Похибки побудови рисунка, спостережень та інші при зйомці великих підземних систем. Зменшення похибок перерахунком даних у системі прямокутних координат. Топографічна зйомка вертикальних порожнин. Плани — зрізи та їх орієнтування на поверхні та в глибині. Довга і коротка осі. Висотні відмітки. Проміжні базиси зйомки. Метод суміщених перерізів, що застосовується при топозйомочних роботах у шахтах, які складаються з серії внутрішніх різноорієнтованих колодязів. Ув'язка підземної зйомки з топозйомкою поверхні. Можливості використання комп'ютерної технології при оформленні результатів топозйомки. Об'ємні моделі вертикальних порожнин. Практичні заняття Маршрути в полігони спелеоробіт з робочою зйомкою і картуванням горизонтальних і вертикальних печер. 9. КОМПЛЕКС СПЕЛЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПЕЧЕР Картка обліку як результат комплексного дослідження печери, доступного для відповідно підготовлених спелеологів. Основні розділи картки: розташування об'єкта, морфометрична, геологічна, гідрогеологічна, мікрокліматична характеристики. Дані про доступність печери, можливості використання. Додаткові відомості. Поняття про кадастр печер. Вимоги щодо його опрацювання. 10. СПЕЦІАЛЬНА ПІДГОТОВКА СПЕЛЕОЛОГА Геологія карсту. Карстуючі гірські породи, їх мінералогічні характеристики. Текстура і структура гірських порід. Наявність і характер тріщинуватості та шаруватості, їх вплив на розвиток карстових процесів. Тектонічні рухи і тектонічні порушення в карстовому районі. Стратиграфія району. Загальні поняття про геохронологію та методи встановлення відносного віку гірських порід. Відклади печер. Автохтонні, алохтонні, водноакумулятивні та гравітаційні відклади. Типи відкладів: залишкові, обвальні, водно-механічні, органогенні, антропогенні, їх характеристики. Вторинні утворення в печерах. Стадійність утворення натіково-крапельних форм залежно від ступеня зволоження чи обводнення порожнини. Крапельні утворення: соломки, сталактити, сталагміти, гелектити. Натічні форми: драпрі, куліси, фестони, кірки. Брунькуваті і бурульчасті форми. Взаємозв'язок цих форм. Вплив концентрації кальциту в підземних водах, швидкості натікання розчину, вологості повітря, температури на утворенняі швидкість росту натічних форм. Утворення вінців, ступенів, карнизів, сінтрових ванн. Кристалізаційні форми: голки, друзи, щітки, ексцентрики та ін., їх виникнення в порожнинах карбонатного і сульфатного карсту. Мікроклімат печер, підземні води. Статичні, динамічні та стато-динамічні порожнини, особливості їх режиму. Мікрокліматична класифікація печер за морфологічними ознаками: мішкоподібні теплі і холодні, складні одноходові, вітрові та прохідні двоходові.Температурний режим порожнин. Характер та інтенсивність циркуляції повітря. Вологість повітря і пов'язані з нею конденсаційні процеси. Характер формування водоносних горизонтів у карстових районах.Шляхи проникнення води в печери: інфільтрація, інфлюація, конденсація, підземні водотоки. Класифікація підземних вод — грунтові, міжпластові. Зони аерації, насичення і розвантаження. Мінералізація підземних вод. Розподіл поверхневого водостоку в мікрорайоні печери, його сезонні коливання. Проблеми охорони підземних вод від забруднення промисловими стоками.

Фауна і флора печер. Умови для розвитку біологічного життяв печерах. Троглобіони і троглофіли. Кожани, їх види. Печерні безхребетні, мешканці підземних водойм. Охорона підземної фауни. Пліснява, мохи в екскурсійних печерах, проблема боротьби з ними. Загальні поняття про палеозоологічні спостереження в печерах. Печери і людина. Використання печер людиною як схованки, притулку, житла, святилища, могильника. Свідоцтва матеріальної культури та мистецтва древніх людей, що збереглися в печерах. Скульптурні зображення, настінні малюнки, предмети праці і побуту, виявлені в печерах України та в інших країнах світу. Загальні попяття про правила і методи збирання підйомного матеріалу в печерах. Обор'язковість Відкритого листа Інституту археології АН України для проведення археологічних пошуків у печерах. Практичні заняття Маршрути в печери для практичного закріплення навчальної тематики шляхом проведення спостережень, огляду, опису, вимірювальних та інших робіт. 11. СПЕЛЕОҐЕНЕЗИС. ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ КАРСТОВИХ ПОРОЖНИН Основні етапи неотектонічного розвитку карстового району. Гідрогеологічні умови формування карстових форм. Основні фактори утворення підземних порожнин. Роль суфозії і нівальних процесів у формуванні печер. 12. МЕТОДИКА ПОШУКУ І РОЗВІДКИ ПЕЧЕР Геологічна і гідрологічна характеристика району за наявними даними. Перспективи пошуку печер за опитувальними відомостями. Поняття про геофізичні і сейсмологічні методи виявлення іфіксації підземних порожнин. Загальний огляд району, визначення його меж для проведення розвідувальних маршрутів. Характерні форми поверхневого і глибинного карсту, карстового рельєфу, ландшафту і їх врахуванняпри організації пошукових маршрутів. Тактика пошуку печер. Визначення зон для окремих пошукових груп. Склад групи пошуку, методика обстеження площ. Визначення і закріплення на місцевості виявлених карстопроявів, їх прив'язка до карти, складання плану-схеми. Особливі вимоги щодо безпеки розвідувальних робіт у карстових районах з вертикальними порожнинами. Практичні заняття Навчальні маршрути для відпрацювання тактики і техніки пошуку печер у спелеорайоні, фіксації карстових форм і попередньої розвідки виявлених спелеооб'єктів. 13. ПЕЧЕРИ — ЕКСКУРСІЙНІ ОБ'ЄКТИ. ОПРАЦЮВАННЯ СПЕЛЕОМАРШРУТІВ ДЛЯ МАСОВОГО ВІДВІДУВАННЯ Використання печер в екскурсійних цілях. Обладнання печер для масових екскурсій. Особливості проведення екскурсій спортивного характеру в необладнаних печерах. Вимоги щодо підготовленості учасників, спорядження, засобів освітлення, техніки безпеки; вимоги по дотриманню правил охорони підземного середовища. Відомості про екскурсійні печери України та зарубіжних країн. Методика розробки екскурсійних маршрутів у печерах для різних категорій відвідувачів. Практичні заняття Самостійне опрацювання гуртківцями екскурсійного маршрутув одній з відповідних для цієї мети місцевих печер, захист маршруту. Практична робота гуртківців з екскурсійними групами як інструкторів-провідників. 14. СУДДІВСТВО ЗМАГАНЬ 3 ОРІЄНТУВАННЯ В ПЕЧЕРАХ І СПЕЛЕОТЕХНІКИ Організація змагань та їх суддівства. Постановка дистанцій з різних видів орієнтування (заданий, позначений, маркірований маршрут, за вибором, естафета) та спелеотехніки (проходження маршрутів, рятувальні роботи). Нормативи, методика, обладнання дистанцій. Визначення результатів змагань, оформлення підсумкової документації. 19

Практичні заняття Участь гуртківців у практичній роботі по підготовці змаганьі суддівстві з усіх видів програми. 15. СИСТЕМА ІНСТРУКТОРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ В СПЕЛЕОЛОГІЧНОМУ ТУРИЗМІ Система і форми підготовки інструкторів спелеотуризму. Стажування та атестація інструкторських кадрів. Спелеотуристські гуртки і клуби в загальноосвітніх школах, позашкільних навчальновиховних закладах. Підготовка молодших інструкторів туризму. Підвищення кваліфікації інструкторських кадрів. АВТОРСЬКІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 3 НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГОТА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Програма гуртка юних спелеологів розрахована на три роки занять. Це дає змогу керівникам використати широкий спектр педагогічних та методичних засобів і форм виховання та навчання школярів. На першому році, коли в гуртку збираються новачки, фактично не обізнані з специфікою туризму і спелеології, звичайно відбувається процес селекції. Частина учнів, звірившись зі своїми власними уподобаннями, залишає заняття, а основний склад учасників формується в стабільний колектив. На цьому етапі рекомендується надати перевагу практичним формам навчання. Початківців насамперед приваблюють елеменіи романтики, що закладені в самому туризмі і спелеології. Це і нові враження та люди, і можливості побувати в нових місцях, і багато іншого, незвичного, починаючи від спеціального спорядження до особливостей похідного режиму та організації таборового побуту. Протягом першого року занять гуртківці повинні засвоїти весь комплекс практичних знань і навичок з пішохідного і елементів спелеотуризму. Це дозволяє закласти необхідну базу для подальшого навчання і не повертатися до елементарних питань початкового періоду. Великої уваги слід надати формуванню працездатного, згуртованого колективу, без чого діяльність гуртка втрачає сенс. Враховуючи психологічні особливості підліткового віку, послаблення на загал, фізичного розвитку дітей, проявів майнової нерівності деяких сімей, певних впливів соціального середовищана мораль, в тому числі — взаємини статей, та інші чинники, цезавдання вимагає від керівника гуртка великого педагогічного такту, вмінь і чисто людського терпіння. Другий рік навчання призначається на ґрунтовне освоєння і закріплення основних туристських і спелеологічних знань, достатніх для поступового переходу до практичної самостійної праці гуртківців. Тут необхідно залучити учнів до роботи з літературними джерелами, як спеціальними, так і науково-популярними, довідковими, інформаційними. У питаннях морально-вольової і психологічної підготовки необхідно використати книги відомих дослідників печер У. Холідея, П. Трантєєва, М. Сіфра, Л. Якуча, вітчизняних спелеологів. Особливо цінними в цій справі є книги лауреата Нобелівської премії Н. Кастере «Десять років під землею», «Тридцять років під землею», «Моє життя під землею», «Поклик безодні», видані свогочасу в колишньому СРСР. В них, окрім великого фактичного матеріалу, викладено морально-психологічні та світоглядні позиції, які мають непересічне значення для кожного дослідника печер. На завершальному третьому році навчання гуртківці поряд з удосконаленням і поглибленням своїх знань вже ведуть практичну пошуково-дослідницьку роботу і беруть участь в організації, підготовці і проведенні масових туристсько-спортивних і краєзнавчнх заходів тих закладів, при яких діє гурток, та в школах за місцем навчання.

Необхідно окремо зауважити, що пропонована програма має узагальнюючий характер для всіх регіонів України. Проте кожен з них відрізняється своїми особливостями (будова і кількість печер, горизонтальні і вертикальні порожнини, віддаленість і доступність для учнів шкільного віку цих об'єктів, перспективи пошуково-розвідувальних та інших робіт тощо). Все це зумовлює навчальні можливості спелеологічних гуртків. Зокрема це торкається, насамперед, перспектив відкриття і дослідження нових печер у своєму місцевому спелеорайоні. Зрештою є чимало труднощів кадрового і фінансово-матеріального характеру. Тому при авторському коректуванні програми рекомендується, з огляду на конкретні умови, включати в навчальний план більший обсяг тих тем, які відповідають реальній обстановці. У їх числі, в першу чергу, питання охорони природи і підземного середовища, екологічне виховання, практичне прокладання екологічних стежок до печер і інших пам'яток природи, проведення пошуково-розвідувальних спелеомаршрутів, опрацювання чи оновлення кадастру вже відомих місцевих спелеооб'єктів. Слід також звернути увагу на підготовку гуртківців до прикладної діяльності — розробки нових місцевих екскурсійних маршрутів у печери, роботи їх як інструкторівпровідників, практичної участі в масових туристсько-краєзнавчих заходах і народнознавчому вивченні рідного краю. Перелік спеціального спелеотуристського спорядження Комбінезон. Рукавиці брезентові. Взуття на гумовому ходу. Захисна каска з електричним (на акумуляторі, батарейках) налобним світильником, ацетиленовою освітлювальною лампою. Сумка спелеолога. Транспортний мішок. Вірьовка основна. Вірьовка допоміжна. Обв'язка, бесідка (зблокована або спеціальна система для роботи на вертикалях). Карабіни (різні). Самосхоплюючі для підйому та інші технічні пристрої для спуску, страховки при роботі на вертикалях. Гаки (різні). Молоток скельний. Гідрокостюм (при роботі в обводнених печерах). Компас гірський, бусоль (БГ-2 чи ін.). Мірна стрічка (лазерний дальномір портативний). Екліметр (нівелір). Психрометр аспіраційний Ассмана. Анемометр крильчастий АСО-3 чи інший. Альтиметр авіаційний чи ін.

ОРІЄНТОВНА ПРОГРАМА ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОГО ГУРТКА "СПЕЛЕОТУРИЗМ" /1-й рік навчання/ Мета програми - оволодіння гуртківцями загальними туристськими знаннями та навичками, основами базової спелеопiдготовки для участi в спелеопоходах 12-ї к.с. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН Усього

Назва теми

1 1. Спелеологія в туризмі та краєзнавстві 2. Печери України та інших країн світу 3. Наукове та практичне значення печер як пам'яток природи, історії та культури

Кількість годин у тому числі теорет практ. ичних занять у пре на міще місцні евості

2 2

1 4. Особливості поведінки людини під землею та вплив печерного середовища на організм i психіку спелеолога 5. Техніка безпеки спелеологічних експедицій 6. Основи організації спелеологічних експедицій 7. Експедиційне особисте та групове спорядження /загально туристське/ 8. Спеціальне /особисте та групове/ спелеологічне спорядження 9. Вузли в спелеологічній техніці 10. Організація харчуванняв спелеологічній експедиції 11. Підходи до печер та їх організація 12. Орієнтування на місцевості 13. Пересувні та базові наземні табори 14. Гігієна спелеолога 15. Перша медична допомога потерпілому та його транспортування 16. Техніка пересування спелеолога в печері 17. Теоретичні проблеми спелеології 18. Наукові дослідження в печерах 19. Спелеологічні зльоті та змагання Разом

12 10 14

2 4 2

10 6 10

4 6 6 8 28 8 2

2 2 2 2 3 4 2

2 4

8 47 8 28 14 216

2 2 8 3 2 49

2 10

4 35

23 12 137

4 6 23 4

І. СПЕЛЕОЛОГIЯ В ТУРИЗМІ ТА КРАЄЗНАВСТВІ /2 години/ Пізнавальне, оздоровче та виховне значення спелеології. Спелеологія в системі туризму і краєзнавства. Світові спелеологічні організації. Сучасна організація спелеології в Україні. Зв'язок спелеології з геологією, археологією, біологією, медициною, інженерною геологією. Використання досягнень спелеології в господарстві. 2. ПЕЧЕРИ УКРАЇНИ ТА IНШИХ КРАЇН СВІТУ /2 години/ Печери Криму, Карпат, Поділля, Одещини, Кавказу, Уралу, Сибіру, Піренеїв, Атлаських гір та ін. Найбільші та найглибші печерні системи. Місцеві можливості для проведення спелеологічних екскурсій та пощуку. 3. НАУКОВЕ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПЕЧЕР ЯК ПАМ'ЯТОК ПРИРОДИ, ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ /1 година/ Печери як природні об'єкги. Їх наукове, естетичне, пізнавальне та господарське значення. Комплекс наук, які займаються вивченням печер. Роль печер у формуванні підземного стоку та клімату району. Визначні палеозоологічні знахідки в печерах. Екологічні проблеми печер. Роль паспортизації об'єкгів та організації охоронного режиму, боротьби з печерним вандалізмом 1 браконьєрством, роботи спелеологів, пов'язані з виявленням та вивченням нових печер. 4. ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ ШД ЗЕМЛЕЮ ТА ВПЛИВ ПЕЧЕРНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ОРГАНІЗМ І ПСИХІКУ СПЕЛЕОЛОГА /І2 годин/ Місце печер у житті людини /житло, печерні храми, підземні міста, кладовища, катакомби, шахти тощо/. Вплив підземного середовища на психіку людини та особливості суб'єктивного сприймання печерного світу різними людьми. Різне сприймання підземних обставин у колективі та окремо кожною людиною. Фізіологічний вплив специфічних кліматичних факторів на організм, роль акліматизації та адаптації. Значення тривалості перебування людини під землею та особливості поведінки людини в печері.

Визначна роль печер у медицині, спеціальні медичні дослідження та лікування в печерах. Самоконтроль за поведінкою і самопочуттям спелеологів під час перебування під землею. 5. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ СПЕЛЕОЛОГІЧНИХ ЕКСПЕДИЦІЙ /І0 годин/ Особливості та небезпека природних і штучних печер. Об'єктивні та суб'єкгивні причини нещасних випадків у печерах. Обвали, лабіритність, тісновини, заводненість, можливість паводків. Правила поведінки людини, що заблукала в печері. Правила руху під землею /огляд маршруту, перевірка упорів, зачепів, проходження завалів, висипок, льоду, щілин, каменів/. Страхування та самострахування. Захист мотузком. Комплектування спелеологічної групи. Обов'язки групи забезпечення на поверхні та роль контрольних і аварійних термінів. Зв'язок спелеологічної групи з місцевою контрольно-рятувальяою службою. Практичні заняття. Набуття навичок скелелазіння, вивчення необхідних альпіністських вузлів. Робота з мотузкою та сполеодрабиного. Вивчення техніки динамічного страхування та опрацювання прийомів страхування до автоматизму. 6. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СПЕЛЕОЛОГІЧНИХ ЕКСПЕДИЦІЙ /І4 годин/ Специфіка опелеологічних експедицій, наявність і характер підходів і під'їздів до печери, технічні умови роботи на поверхні та в печерах різних типів, складності в умовах абсолютної темряви, необхідність використання спеціального спорядження. Організація рятувальної служби. Морально-вольова підготовка учасників до експедиії. Правила проведення туристських походів, експедицій та екскурсій з учнівськов та студентською молоддю закладів освіти України, завдання маршрутно-кваліфікаційних комісій та контрольно-рятувальної служби. Порядок комплектування групи, вимоги до учасників і керівників, розподіл обов'язків між членами груп /розвідувальні групи, топографічні та фотографічні групи, транспортні підрозділи, групи забезпечення, рятувальні групи/. Рятувальний фонд та його зміст. Необхідність у допохідних тренуваннях. Зміст і склад експедиційної документації /ведення польового щоденника, журналу виходів на маршрут та журналу зв'язку; фотографування, оформлення маршрутних документів/. Практичні заняття. Розробка картосхеми, план-графіка, кошторису навчальної спелеоподорожі. Складання списків спорядження, приладів та інструментів. Оформлення маршрутних документів, фотографування в почерах. 7. ЕКСПЕДИЦІЙНЕ ОСОБИСТЕ ТА ГРУПОВЕ СПОРЯДЖЕННЯ /ЗАГАЛЬНОТУРИСЬКЕ/ /8 годин/ Основні вимоги до спорядження /надійність, мала маса, компактність, естетичний вигляд/. Туристські намети, рюкзаки /станкові та анатомічні/, спальні мішки, надувні матраци, захисні килимки, посуд для приготування їжі, сокири, примуси, сухе паливо, пристрій для вогнища, туристський одяг, взуття, головні убори, плащі та накидки, склад похідної аптечки. Практичні заняття. Основне туристське спорядження. Пакування рюкзака, встановлення намету, улаштування туристського біваку. 8. СПЕЦІАЛЬНЕ /ОСОБИСТЕ ТА ГРУПОВЕ/ СПЕЛЕОЛОГІЧНЕ СПОРЯДЖЕННЯ /4 години/ Порядок використання в спелеології статичних і динамічних мотузок, самосхоплюючих і спускових пристроїв, карабінів, різних тилів гаків і фурнітури до них. Аналіз конструкцій захисних пристроїв для мотузки /троси, коуші, амортизатори/. Конструктивні особливості спелеологічних систем. Спелоологічні драбини. Освітлення /свічки, карбідні та електричні системи/, засоби зв'язку. Спелеологічний одяг, каски, чоботи, рукавиці, транспортні мішки та гідроізоляція до них, надувні човни. Підземні базові табори. Практичні заняття. Ознайомлення з усіма видами спелеологічного спорядження. Комплектація та укладання транспортних мішків. Ознайомлення з цільовими комплектами: аптечка, кухня, ремонтний набір, наукове спорядження, рятівний фонд. 23

9. ВУЗЛИ В СПЕЛЕОЛОГІЧНІЙ ТЕХНІЦІ /6 годин/ Вузли для зв'язування двох мотузок. Кріплення мотузок на уступах, деревах, фурнітурі гаків і карабінів. Вузли-замінники самохоплюючих і спускових пристроїв; міцність мотузок при використанні тих чи інших вузлів. Практичні заняття. Вивчення вузлів: провідник, шкотовий, зашморг, "стремено", Бахмана, схоплюючий, зустрічних і подвійних різновидів та їн. Змагання на швидкість в'язання вузлів із зав'язаніми очима. 10. ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ В СПЕЛЕОЛОПЧНІЙ ЕКСШЗДИЦІЇ /6 годин/ Значення правильного харчуврчня в спелеологічній експедиції. Енергетичні витрати організму в експедиції та на підземних маршрутах. Фізіологічні особливості життедіяльності організму в печері та харчування. Калорійність і кількість вітамінів в основних продуктах. Добовий раціон харчування спелеолога. Набір продуктів для спелеологічних експедицій. Принцип складання переліку та вагових розкладок основних продуктів харчування. Організація харчування в спологічній експедиції, санітарно-гігіенічні вимоги до приготування їжі, упаковки, обліку, транспортування тя зберігання продуктів хярчування на поверхні та під зємлею. Правила транспортування та зберігання палива для підземної кухні /бензин, газові бавоня, сухе пальне/. 11. ПІДХОДИ ДО ПЕЧЕР ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЯ /8 годин/ Особливості підходів до печер: великий вантаж для транспортування, гірський або лісовий характер місцевості, відсутність поселень, природного палива і води. Польовий тактичний принцип подорожі - доступове нарощування навантажень до максимального зменшення їх у кінці подорожі. Варіанти тактичних схем. Ходові дні та днювання, кількість ходових годин, кілометраж переходів, середня швидкість руху в різних умовах, оптимальне вагове навантаження на кожного учасника. Схоженість групи, обов'язки головуючого, штурмана та замикаючого. Чергування переходів і привалів. Водно-солевий режим, його фізіологічні основи і значення на маршруті. Вимоги до учасників та їх спорядження. Правильний вибір одягу та взуття, догляд за ногами, загальна гігієна та санітарія в подорожі. IIрактичні заняття. Тренування з техніки подолання природних перешкод: крутих трав'янисгих і кам'яних схилів, буреломів, заболоченої місцевості, проходження закритої лісової місцевості, рух по снігу, піску. Елементарні методи страхування за допомогою жердини, альпінштока, мотузки, підручних засобів. Перехід через річку убрід. Дотримання техніки безпеки при роботі з вогнем, при русі по воді, на крутих схилах і болотах. 12. ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ /28 годин/ Топографічна карта, номенклатура карт і їх легенди. Види компасів, способи орієнтування карти, умовні топографічні знаки. Пряме та зворотне топографічне завдання, способи добору маршруту та орієнтирів за картою. Практичні заняття. Тренування з орієнтування на місцевості. Проведення змагань зі спортивного орієнтування. Складання топографічної схеми туристського маршруту на підходах до печер, опису маршруту. 13. ПЕРЕСУВНІ ТА БАЗОВІ НАЗЕМНІ ТАБОРИ /8 годин/ Вимоги, до правильної організації табору та експедиційного побуту /безпека, зручність, наявність питної води, палива/. Санітарні вимоги до базового табору, добору місця табору. Принципи планування табору: встановлення наметів, улаштування майстерні, місць відпочинку, кухні та їдальні, складу, сушарки, камерального приміщення. Заходи щодо захисту табірного майна від затоплення та пожежі. Практичні заняття. Улаштування базового табору на поверхні. Способи розведення вогнища. 14. ГІГІЄНА СПЕЛЕОЛОГА /2 години/ Речі особистого користування /мило, рушник, зубна щітка та паста, запасна білизна/, вимоги до їх зберігання. Ранковий туалет, прання власних речей, вечірній туалет, догляд за ногами, одягом, взуттям. 24

15. ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛОМУ ТА ЙОГО ТРАНСПОРТУВАННЯ /8 годин/ Надання своєчасної долікарської медичної допомоги потерпілому. Перелік та ознаки типових захворювань. Можливості лікування на маршруті. Попередження захворювань. Надання першої медичної допомоги при опіках, кровотечах, пошкодженнях шкіри, синцях, вивихах, розтягах, переломах, сонячних і теплових ударах, переохолодженнях, обмороженнях, отруєннях, ураженні блискавкою, електричним струмом, укусах отруйних тварин і комах. Травми та захворювання, що погребують негайного транспортування до лікарні або повного спокою та термінового виклику лікаря до потерпілого. Способи рятування на воді, надання допомоги потопаючому /штучне дихання, непрямий масаж серця, звільнення органів дихання від води/. Склад похідної аптечки та її використання. Практичні заняття. Ознайомлення з необхідними лікувальними препаратами та засобами, які застосовують при захворюваннях і травмах. Накладання пов'язок, шин, транспортування потерпілого. Протишокові заходи. 16. ТЕХНІКА ПЕРЕСУВАННЯ СПЕЛЕОЛОГА В ПЕЧЕРІ /47 годин/ Основні правила руху в печері: огляд ближньої частини печери, можливості визначити основні точки опори для використання їх при лазінні; зупинки для огляду та відпочинку. Проходжопня щілин. Практичні заняття. Тренування з використання точок опори ногами, захвати, упирання та розпірка руками, передпліччям і ногами /стопою, гомілюю/. Лазіння та ходіння стрімким скелями. Спуск по стрімких і нестрімких скелях, пересування по стіні вздовж горизонтальної та похилої щілини. Підйом по вузькій та широкій щілині. Рух по камінах різної ширини та фактури стін. Пересування на вузьких терасах, підйом і спуск по плитах. Пересуванні по гребенях скель. Проходження заводнених і слизьких щілин /простих або складних на вибір учасників/. Організація страхування та самоотрахування при вільному лазінні. Проходження стін по могузці за допомогою самосхоплюючих і спускових пристроїв. 17. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ СПЕЛЕОЛОГІЇ /8 годин/ Геологічна природа карсту та формування печер. Відклади в печерах. Підземні води. Мікроклімат печер. Флора і фауна печер. Печери та первісна людина. Печери як середовище для лікування. 18. НАУКОВІ ДОСЛІЖЕННЯ В ПЕЧЕРАХ /28 годин/ Пошук і розвідка печер. Геологічні та гідрогеологічні характеристики району за середніми показниками. Форми поверхневого і глибинного карсту та їх зв'язок. Топографічні роботи в печері та вивчення мікроклімату й гідрології, геологічні дослідження. Вимоги до складання звіту про печеру та матеріалів про кадастр печер. Практичні заняття. Топографічна зйомка на тренувальних полігонах на поверхні та в печерах, в умовах лабірінту та вертикальної печери. Комплекс камеральних робіт, вивчання фізико-географічних та інших особливостей печери. Складання навчального звіту та характеристики до кадастру. 19. СПЕДВОЛОПЧНІ ЗЛЬОТИ ТА ЗМАГАННЯ /І4 годин/ Особливості змагань спелеологів зі спелеоорієнтування. Вибір і підготовка трас відповідно до виду та класу змагань. Суддівство та регламентація змагань з орієнтування. Особливості змагань зі спелеологічної техніки, вибір і підготовка траси, смуги перешкод на прямовисі та для рятувальних робіт. Практичні заняття. Змагання з топографічяої зйомки та особистої спелеологічної техніки. Суддівство та рогламент змагань з техніки. Змагання зі спелеологічної техніки та орієнтування в печерах. Суддівство цих змагань. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ ІУРТКІВЦІВ Учні повинні знати: правила поведінки людини під землею та вилив печерного середовища на організм і психіку спелеолога; техніку безпеки спелеологічних подорожей; основи організації спелеологічних подорожей; основи наукових досліджень у печерах; вузли, які використовують у спелеологічній техніці; техніку безпеки при підходах до печер; 25

правила транспортування потерпілого; техніку пересування спелеолога по печері; техніку подолання природних перешкод: крутих трав'янистих і кам'яних схилів, буреломів, заболоченої місцьевості, проходження закритої лісової місцевості, руху по снігу, піску; елементарні методи страхування за допомогою жердини, альпінштока, мотузки, підручних засобів; гігієну спелеолога. Учні повинні вміти: орієнтуватися на місцевості та в печерах; надавати першу медичну допомогу потерпілому; працювати з мотузкою та спелеодрабиною; переходити через річку бродом; дотримуватися техніки безпеки при роботі з вогнем, при русі по воді, на крутих схилах і болотах.

СПЕЛЕОТУРИЗМ /2-й рік навчання/ Мета програми - оволодіння гуртківцями основами печеролазання, знаннями та навичками для участі в спелеопоходах 1-2-ї к.с. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН Назва теми

1. Останні досягнення української та світової спелеології 2. Основи печеролазіння 3. Відпочинок, біваки та печерні табори в штатних ситуаціях 4. Типи мотузок, які застосовують у спелеології. Їх міцність і надійність 5. Особисте спорядження спелолога для відвідування прямовисних печер 6. Засоби кріплення та захисту мотузки 7. Організація підходу з горизонталі до прямовису та з прямовису до горизонталі 8. Засоби запобігання небезпечному торканню мотузки до каміння 9. Зневодноння траси або відводення траси від падаючого каміння та води 10. Демпферні заходи на трасі 11. Техніка підйому по мотузці 12. Техніка спуску по мотузці 13. Допомога партнеру по двійці на прямовисі 14. Правила безпеки проходження прямовисних печер 15. Науково краєзнавча підготовка: геологічна природа карсту відклади в печерах мікроклімат печер флора і фауна печер археологія печер 16. Комплексні спелеологічні дослідження печер і вимоги до матеріалів кадастру печер України

Кількість годин Усього у тому числі теор практ. етич занять них у пре на міще місцні евості 2 2 4 26 30 14

16 14

4 2

2 2

12 12 19 19 18 4

2 2 4 4 2 4

10 10 11 11 12

2 8 4 2 2

2 4 2 2 2

Разом 216

4 4 4

10 10

4 2

150

І. ОСТАННІ ДОСЯГНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТА СВІТОВОЇ СПЕЛЕОЛОГІЇ /2 години/ Результати найвизначніших і найрезультативніших спелеологічних подорожей у печери України та інших країн світу. Аналіз досягнень і поразок. Безпека та засоби допомоги потерпілим. 2. ОСНОВИ ПЕЧЕРОЛАЗІННЯ /30 годин/ Загальні правила роботи па скельному рельєфі. Засоби використання точок опори ногами, різні захвати, упирання та розпірки рукою, ступнею, передпліччям і гомілкою. Засоби використання нетривкої точки опори. Практичні заняття. Тренування способів руху на крутих скелях, низьких, вузьких, середніх і широких камінах, по внутрішньому та зовнішньому кутах. Відпрацьовування засобів руху по вузьких терасах, плитах, гребенях. Вивчання методів проходження звужень, вертикальних, горизонтальних щілин і зигзагів. Розслаблення м'язів і концентрація зусиль на різних ділянках щілин. 3. ВІДПОЧИНОК, БІВАКИ ТА ПІДЗЕМНІ ТАБОРИ В ШТАТНИХ СИТУАЦІЯХ /І4 годин/ Відпочинок. Вибір місця. Теплоізоляційні засоби /мотузка, рукавиці, каска та ін./ між скелею та спелеологом, який відпочиває. Підземні табори. Печерний намет, спальний мішок і гамак. Склад підземної кухні. Виготовлення їжі під землею. Організація життя табору, гігієна та санітарія, ліквідація та пакування табірного майна. Практичні заняття. В умовах, що імітують підземні, розташувати підземний табір, організувати приготування їжі та санітарно-гігієнічні умови відпочинку. Пакування табірного майна для транспортування по печері. 4. ТИПИ МОТУЗОК, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ У СПЕЛЕОЛОГІЇ. ЇХ МІЦНІСТЬ І НАДІЙНІСТЬ /б годин/ Застосовування мотузок у північно-американському та західно-європейському стилях одномогузкової техніки. Використання їх для підземних сходжень. Міцність, динамічні властивості, довговічність, надійність і конструктивні особливості мотузок. Практичні заняття. Випробування мотузок різних типів і різного терміну використання. Паспортний контроль, огляд мотузок, прощупування та динамічні випробування на придатність до використання як лінійної опори в техніці SRТ /одномотузкова техніка/, так і у вигляді динамічної нижньої страховки в техніці підземних сходжень. 5. ОСОБИСТЕ СПОРЯДЖЕННЯ СПЕЛЕОЛОГА ДЛЯ ВІДВІДУВАННЯ ПРЯМОВІСНИХ ПЕЧЕР /І6 годин/ Особливості одягу спелеолога, його головного убору, взуття та освітлення для відвідування прямовисних печер. Спеціальне спорядження: самосхоплюючий пристрій для руки, ступні та фіксуючий; самострахуючий захват, лонжа /вуса/, демпферні засоби, спускові засоби, "небесний палець", закладні елементи. Бесідки, обв'язка, карабіни, блок, поводок, пробійник, молоток, ключ, скельні та шлямбурні гаки, тросові розтяжки, протектори під вузли та мотузку, особиста міні-аптечка, штурмова сумка та особистий транспортний мішок. Практичні заняття. Ознайомлення з особистим спелеологічним спорядженням різних типів. Застосування різних консруктивних особливостей. Ремонт спорядження. 6. ЗАСОБИ КРІПЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ МОТУЗОК /І4 годин/ Надійні засоби кріплення та захисту мотузки. Кріплення мотузка в різних умовах. Застосовування природних виступів, пелюсткових, горизонтальних і вертикальних гаків, швелерних гаків, різних типів закладних елементів, шлямбурних гаків різних конструкцій та фурнітури до них. Тросові відтяжки, упори, протектори для вузла та для лінійної частини мотузкової траси. Захист мотузки від тертя. Практичні заняття. Набуття навичок кріплення мотузки в різних умовах. Забивання гаків різних конструкцій. 7. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДХОДУ 3 ГОРИЗОНТАЛІ ДО ПРЯМОВИСУ ТА 3 ПРЯМОВИСУ ДО ГОРИЗОНТАЛІ /І2 годин/ Організація поручнів при підходах до прямовису, дублювання гаків. Варіанти улаштування прямовису при переході з прямовису до горизонталі. 27

Практичні заняття. Набуття навичок роботи в прямовисі, на поручнях. Техніка безпеки при підходах до прямовису. Проміжні точки кріплення. Перехід з одного прямовису до іншого. 8. ЗАСОБИ ЗАПОБІГАННЯ НЕБЕЗПЕЧНОМУ ТОРКАННЮ МОТУЗКИ ДО КАМІННЯ /І6 годин/ Улаштування прямовису. Основні правила кріплення мотузки. Проміжна точка кріплення. Протектори, упори, відтягування до протилежної стіни за допомогою тросової відтяжки. Захист вузлів на проміжній точкі. Практичні заняття. Кріплення на трасі мотузки та способи її зберігання. Забивання гаків. Використання протекторів, відтяжок, упорів. 9. ЗНЕВОДНЕННЯ ТРАСИ АБО ВІДВЕДЕННЯ ТРАСИ ВІД ПАДАЮЧОГО КАМІННЯ ТА ВОДИ /І2 годин/ Вода на спелеологічних трасах. Відведення води від мотузок,обходження обводнених ділянок. Відведення трас від води за допомогою підтяжок і тролеїв. Практичні заняття. Засоби запобігання небезпечному торканню мотузки до каміння. Відведення трас від каменепадних місць, струмків і водопадів. 10. ДЕМПФЕРНІ ЗАХОДИ НА ТРАСІ /І2 годин/ Аварії на спелеологічних трасах, руйнування точок кріплення мотузки, динамічний удар. Роль демпферних заходів. Добір динамічних типів мотузки. Механічні демпфери, що можуть бути встановлені на точках кріплення та на підвісній системі спелеолога. Розривні елементи в системі. Надійні демпферні засоби: самострахувчі вуса /лонжа/, виконані з динамічної мотузки. Практичні заняття. Демонстрація на випробувальному стенді динамічних і статичних даних різних типів мотузок. Проведення дослідів для різних видів демпферного спорядження. Порівняння результатів дослідів. 11. ТЕХНІКА ПІДЙОМУ ПО МОТУЗЦІ /І9 годин/ Рух по трасі, обладнаній для одномотузкової техніки, у польському варіанті "ДСД" як більш маневреному та здатному зменшити"кареми" на проміжних точках кріплення. Підйом у варіанті "ДОД" як методом "ступня-рука" для швидкісного руху та підвищення маневреності, так і методом "Фрог" для підйому у втомленому стані або з вантажем. Практичні заняття. Проходження прямовисів і проміжної точки кріплення. 12. ТЕХНІКА СПУСКУ ПО МОТУЗИ /І9 годин/ Спуск по трасі одномотузкової техніки за допомогою "стопера", Петцля, "бобіни Дрейслера", вітчизняної "решітки" або американського "рака". Характеристика "стопера", "бобіни Дрейслера", "решітка" та "рака". Використання самострахувальних засобів типу "Шант" або"Рефлекс". Техніка безпеки під час спуску по мотузці. Практичні заняття. Порядок проходження проміжної точки кріплення при спуску. Техніка безпеки. Правило двох точок кріплення спелеолога до мотузки в усіх видах роботи. І3. ДОПОМОГА ПАРТНЕРУ ПО ДВІЙЦІ НА ПРЯМОВИСІ /І8 годин/ Головні причини, при яких можливе зависання спелеолога в пряиовисі без можливості самостійно продовжувати маршруг /утома, поломка спорядження, травма тощо/. Правильна оцінка ситуації та прийняття правильного рішення. Практичні заняття. Відпрацьовування спелеологами на прямовисі засобів підйому та спуску потерпілого в різних ситуаціях. Проходження проміжної точки рятівником, що транспортує потерпілого. 14. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРОХОЖЕННЯ ПРЯМОВИСНИХ ПЕЧЕР /4 години/ Основні правила безпеки: при роботі в печерних прямовисах на поверхні повинна залишатися допоміжна група, що контролює вхід і здатна в разі погреби організувати рятувальні роботи; лінійне /мотузки, троси/ та особисте спорядження, гаки та фурнітура до них повинні бути старанно перевірені перед штурмом печери;

мотузки або трос повинні в необхідний термін і належним чином випробовані, забезпечені сертифікатом використання та зберігатись в умовах, що забезпечують їх зберігання; якщо в результаті перовірки перед штурмом знайдено місця пошкодження обплітання, передавлені місця, затвердіння в серцевині, ці ділянки вирізаються; головними ознаками непридатності мотузки є руйнування більше половини ниток обплітання, мотузка зазнала занадто великого динамічномого удару або впливу хімікатів; діаметр мотузки місцями змінився /на ній з'явилися місця з м'якими та твердими ділянками/; якщо зігнути мотузку в кільце, вона не утворює правильної окружності; мотузка деякий час невідомо як використовувалась; мотузка була виготовлена понад 5 років тому; при використанні в печері троса у вигляді лінійної опори слід брати трос діаметром 56 мм (вантажно-людський,, або авіаційний). Трос має бути високоякісний, слабокрутним, багатосталковим з протилежним напрямом скручений сталок по шарах; використати вантажний та бензельний трос заборонено, трос перед використанням потрібно належним чином випробувати. Трос підлягає заміні за наявності порваних сталок, вузлів, стоншень, при зносі зовнішніх дротинок понад 50% діаметра; при роботі з тросом необхідні демпферні та протиобертальні засоби; вузли на тросі не в'яжуться за жодних обставин. Для закріплення троса застосовують коуши-клини тощо; шлямбурні гаки та фурнітура до них за міцністю мають відповідати максимальним динамічним навантаженням, не можна використовувати чужі гаки та фурнітури з невідомим ресурсом надійності; проміжні точки кріплення мотузки вибирають після аналізу можливої зміна траси при руйнуванні цієї проміжної точки кріплення; закладні елементи та підвісні гаки рекомендується використовувати тільки для тимчасового закріплення спелеолога з наступним закріпленням мотузки за допомогою гака; усі роботи біля краю прямовису виконують тільки після органівації самострахування, обов'язкового для кожного спелеолога; навіщуючи прямовис у печері мотузкою, слід прагнути, щоб вона в жодному місці не торкалася скелі. Там, де цього не вдалося досягти, ставлять протектори, упори та розтяжки; у західно-європейському варіанті техніки однієї мотузки їх перекріплюють на проміжних точках кріплення через кожні 18-20 м; не слід прокладати маршрут там, де є вода, потрібно прогнозувати можливість зміни шляху водного потоку, якщо його потужність збільшиться; на початку кожного прямовису слід дублювати гаки; якщо відведення мотузки від вертикалі в плані перувищує 2 м на 10 метрів глибини або при руйнуванні проміжної точки кріплення можливо пошкодження мотузки об скелі, дублювати гакі рекомендується на проміжній точці кріплення; якщо мотузку кріплять на двох протилежних стінах, кут між розтяжками не має перевищувати 120°; при виході в прямовис із застосуванням точки кріплення, розташованої вище попередньої, поручні слід виводити не на гак, а на мотуаку так, шоб кут між поручнями і мотузкою прямовису становив 90°; при руйнуванні проміжної точки кріплення виникає динамічний удар, який потрібно усунути завдяки обов'язковим демпферним заходам; точки проміжного кріплення мотузки потрібно в плані змістити так, щоб при одночасному переміщенні групи по трасі спелеологи не розміщувались один над одним; з усіх можливих варіантів траси слід вибирати не лише найбезпечніший, а й найзручніший; якщо траса входить у звуження, то проміжні точки кріплення мотузки організовують перед звуженням і після нього; 29

страхування обов'язкове в усіх випадках, коли можливість самострахування під сумнівом; якщо в когось з учасників штурму з'являетьоя пропозиція організувати страхування, це говорить про його необхідність; страхування має бути абсолютно надійним, страхуючий повинен бути забезпечений самостраховкою і працювати в рукавицях; при нижньому страхуванні під час спелеологічних сходжень гаки забивають через кожні 2-3 м. У разі зриву гальмувати мотузку потрібно поступово /динамічне страхування/; страхування потрібно здійснювати динамічною мотузкою діаметром 10-12 мм., при страхуванні згори на підйомі в прямовисі страхування виконують жорстко через самохват. При страхуванні згори на спуску в прямовисі страхування виконують лише через спусковий пристрій, при страхуванні знизу під час спелеологічних сходжень страхування виконують динамічно через спусковий пристрій; між страхуючим і тим, кого страхують, має бути добрий зв'язок голосом або сигналами. У такій ситуації доцільно використовувати свисток /один свисток - "стоп", два "іду вниз", три - "іду вгору", чотири - "мотузка вільна"/; страхуючий в жодному разі не припиняє страхування до одержання інформації від того, що страхується, про перехід на самострахування або вихід на безпечне місце; до початку робіт, пов'язаних зі спусканням вантажу, необхідно почистити каменопадні ділянки гострі ребра, які можуть пошкодити спорядження, потрібно збити або затупити молотком; кріплення різних видів спорядження на стіні має бути незалежним, природні опори потрібно вибирати особливо ретельно, при організації трас як опори слід використовувати гаки; старі шлямбурні гаки, ресурс яких невідомий, можна використовувати лише у виняткових випадках після блокування; горизонтальні поручні організовують так, щоб відстань між проміжними точками кріплення не перевищувала 5 м, мотузка поручнів не повинна бути натягнутою, але й її провис не повинен перевищувати 0,5 м під навантаженням; проходячи трасу прямовису та проміжні точки кріплення, спелеолог повинен строго дотримуватися закону двох способів кріплення мотузки, не допускається жодних порушень; спускаючись у нрямовис, не можна допускати ковзання, різких гальмувань і ривків, швидкість спускання має бути щонайбільше 1 м/с, необхідно постійно контролювати самострахуючий пристрій, не обмежуючи при цьому рух кулака; роботам на полицях і прямовисних ділянках по закріпленню вантажів слід приділяти не менше уваги, ніж при страхуванні й самосурахуванні учасників, не рекомендується піднімати вантаж на собі, якщо його маса перевищує 15 кг, вантаж потрібно транспортувати в добре упакованому вигляді, випадіння з транспортного мішка предметів може бути небезпечним; необхідно слідкувати, щоб на кожній ділянці було не більше однієї людини /винятком можуть бути лише рятувальні роботи/, спелеолог повсякчас повинен бути готовим допомогти партнеру по двійці піднятися чи опуститися до найближчого безпечного виступу і надати першу медичну допомогу. 15. НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧА ПІДГОТОВКА /І8 годин/ Поняття "карстові печери". Перелік і характеристика гірських порід, що карстуються. Найважливіші карстові райони України та зарубіжжя, де є природні печери. Видклади в печерах. Головні стадії розвитку печер і роль відкладів як індикаторів цих стадій. Види крихких, уламкових, метаколоїдних, натікаючих і кристалічних відкладів. Їх хронологічне та естетичне значення. Класифікація почер за температурою повітря. Роль вологості повітря та конденсатних процесів. Головні поняття про печери динамічного та статичного типу мікроклімату. Зв'язок атмосферного тиску в печері та на поверхні в різні пори року та протягом доби. 30

Практичні заняття. Ознайомлення з відкладами в печерах. Відбір проб. Правила дослідження мікроклімату печери. Відбір проб повітря, вимірювання температури тощо. 16. КОМПЛЕКСНІ СПЕЛЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЧЕР І ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ КАДАСТРУ ПЕЧЕР УКРАЇНИ /4 години/ Основою комплексних спелеологічних досліджень в дослідження: детальні топографічні; загальні фізико-географічні; загальні геологічні; мікрокліматичні; зоологічні та мікробіологічні; екологічні; детальні карстологічні; бальнеологічні; радіологічні; археологічні. Аналіз методів збереження та можливого використання. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ ІУРТКІВЦІВ Учні повинні знати: основи печеролазіння; типи мотузок, які застосовують у спелеології, їх міцність і надійність; спорядження спелеолога; правила використання та збереження могузок різних типів; техніку проходження прямовисів; техніку надання допомоги потерпілому; техніку безпеки роботи на прямовисах; власне спорядження спелеолога для відвідування прямовисних печер; засоби кріплення та захисту мотузки; демпферні заходи на трасі. Учні повинні вміти: вільно працювати на скельному рельєфі; організовувати відпочинок і відновлювання сил у підземних базових таборах; організовувати підхід з горизонталі до прямовису та з прямовису до горизонталі; запобігати небезпечному торканню мотузкою каміння; організовувати зневоднення траси, відведення траси від падаючого каміння та води; організовувати демпферні заходи на трасі; підійматись та спускатись по мотузці; допомогти партнеру по двійці на прямовисі; проводити комплексні спелеологічні дослідження печор.

СПЕЛЕОТУРИЗМ /3-й рік навчання/ Мета програми - оволодіння гургківцями знаннями та навичками універсальної техніки проходження прямовисних печер для участі в спелеопоходах 2-3-ї к.с. Назва теми

1 1. Спелеологічні експедиції по Україні та експедиції українських спелеологів за кордоном 2. Безпека печер та охорона печерного світу /екологічний аспект/ 3. Особливості перебування людини під землею 4. Засоби життєзабезпечення людини під землею 5. Система універсальної тахніки проходження прямовисних почер: загальні положення техніка однієї мотузки тросова техніка техніка сходжень у печерах транспортування вантажів у прямовисних печерах 6. Проходження звужень і завалів 7. IIроходження складних заводнених горизонтальних печер 8. Проходження складних заводнених прямовисних печер

Усь ого

Кількість годин в том числе Тео практ. занять рет. У на місцпре евості міще ніі

2 2 14

2 2 4

2 14 14 16 14 17

2 2 2 4 2 2

12 12

2 2

12 12 12 12 11 10 10 31

9. Засоби безпеки під час проходження складних печерних систем 10. Топографічна зйомка складних печерних комбінованих систем 11. Рятувальні роботи в печерах 12. Перша медична допомога потерпілому в печерах 13. Основи тактичних розрахунків експедицій у печерах 14. Організація, проведення та суддівство змагань зі спелеологічної техніки

Разом

4 18 20 22 16

4 4 2 4

4 4 8 12

10 12 12

216

126

І. СПЕЛЕОЛОГІЧНІ ЕКСПЕДИЦІЇ ПО УКРАЇНІ ТА ЕКСПЕДИЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ СПЕЛЕОЛОГІВ ЗА КОРДОНОМ /2 години/ Умови подорожування в спелеологічних районах України /Крим, Придністров'є, Одещина, Карпати/. Останні доклідження українських спелеологів у експедиціях по українських печерах. Головні спіелеологічні райони ближнього зарубіжжя /Кавказ, Урал, Північна Двіна, Алтай, Якутія, Прибайкалля, Примор'є/. Напрямки роботи найактивнішних секцій ближнього зарубіжжя. Найцікавіші спелеологічиі ройонії світу /Альпи, Піренеї, Балкани, Татри, Анди та ін./. Найцікавіші досягнення спелеологів. Світові рекорди в спелеотуризмі. 2. БЕЗПЕКА ПЕЧЕР ТА ОХОРОНА ПЕЧЕРНОГО СВІТУ/ЕКОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ/ /2 години/ Поняття про печеру як унікальний і дуже вразливий природний об'єкт. Захист печер від знищення /консервація, організація заповід'ого режиму, розумна експлуатація у вигляді екскурсійного об'єкта/. Приклади раціонального використання печер і зразкової охорони печерного світу. 3. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБУВАННЯ ЛЮДИНИ ПІД ЗЕМЛЕЙ /2 години/ Негативний і позитивний вплив печер на організм і психіку людини залежно від часу та характеру взаємодії спелеолога та підземного середовища. Характеристика елементів підземного середовища: темрява, часові зрушення, замкнений простір, зорові та слухові галюцинації, шум, радіація, гази. Знижена, підвищена температура повітря, підвищена вологість, туман, вітер, водні перешкоди /часто при дуже низькій температурі води/, можливість затоплення. Морфологія та процеси, які з нею пов'язані: наявність прямовисних уступів, колодязів, вертикальних стін, лабіринтність печери, наявність великих залів, вузьких щілин, великих мас льоду та снігу, можлияість обвалів каміння, льоду та снігу, осипні ділянки. Елементи мікрорельєфу, які впливають на людину: ріжучі, слизькі та крихкі. Явища, які можуть бути дуже небеспечними: землетруси, грози, задимлення, зустрічі з агресивними тваринами та патогенними організмами. Елементарні правила безпеки спілкування з печерним середовищем. 4. ЗАСОБИ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЮДИНИ ПІД ЗЕМЛЕЮ /І4 годин/ Одяг для льодових, холодних, теплих і дуже теплих печер, а також для маршрутів з орошенням дощового або водоспадного характеру. Одяг для плавання та пірнання в печерних. річках та озерах. Методи відновлення сил спелеолога. Вміння розслаблятися та відпочивати на коротких зупинках і великих біваках. Організація харчування як важливий метод відновлення організму. Ритм роботи під землею /для дитячих груп - 5 год роботи протягом трьох днів, а потім день відпочинку; п'ять днів по 8 год роботи, а потім два дні відпочинку; 16 год роботи, потім 32 год відпочинку, але не більше трьох таких циклів підряд; для найбільш підготовлених груп та в екстремальних умовах: - 24 год роботи, потім 48 год відпочинку, але не більше двох циклів підряд/.

Організація відпочинку при вимушеному довгому чеканні в печерних умовах. Запобігання переохолодження в цій ситуації. Сушіння одягу та спорядження. Економія сил. Приклади зі спелеологічної практики. Практични заняття. Складання списків спорядження, яке забезпечує виживання, для печер різних типів, списків продуктів, спорядження підземних таборів на основі наметів або гамаків. Добір за списками спорядження, пакування, занесення в печеру із забрудненими та мокрими ділянками, розбивання табору та організація відпочинку. 5. СИСТЕМА УНІВЕРСАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ПРОХОЖЕННЯ ПРЯМОВИСНИХ ПЕЧЕР /60 годин/. Загальні положення /2 години/ Зведення всіх спелеологічних знань і навичок до єдиної системи, адаптація всіх видів техніки проходження прямовисів один до одного. Вивчення засобів переходу з одного виду техніки на інший з використанням мінімального та спільного для всіх видів техніки спорядження: техніка однієї мотузки; тросова техніка; техніка сходжень у печерах; рятувальні роботи в печерах у прямовисі. Транспортування вантажу в усіх перелічених видах. Добір зразків спорядження та виготовлення відсутніх видів спорядження спелеологів, найпридатнішого при використанні в усіх наведених видах техніки. Добір засобів закріплення мотузки або тросу і виготовлення відсутньої фурнітури закріплення, найпридатнішої до використання в усіх наведених видах техніки. Перепідготовка спелеологів для роботи з новим спорядженням і використання всіх видів техніки Техніка однієї мотузки (ОМТ) /І4 годин/ Теорія розвитку спелеологічної техніка в Україні від техніка драбин до ОМТ. Місце техніки ОМТ в Універсальній техніці проходження вертикальних печер. Характеристика північно-американського та західно-європейського варіантів ОМТ. Умови, що забезпечують рентабельність і безпеку ОМТ: наявність мотузки з необхідними технічними характеристиками, організація зручного та безпечного підходу до траси, належне закріплення кінця мотузки та перехід з горизонтальних поручнів на прямовис; виключення торкання мотузки до скелі, небезпечного руйнування мотузки при всіх можливих діях спелеолога на трасі; зневоднення траси або відведення її від води та каменепадів, система підготовки та перепідготовка спелеологів; наявність і вдосконалення відповідної тактики. Практичні заняття. Методи аналізу придатності й випробування мотузки для використання в ОМТ. Перевірка мотузок /огляд і прощупування/. Кріплення та захист мотузки. Використання самоврізних гаків з конусним клином типу ''Спіт". Кріплення мотузок у різних ситуаціях щодо рельєфу стін. Методи демпферних /протиривкових/ заходів, тролейні траси, нарощування мотузок. Методи векдінення торкання мотузки до скелі, зневоднення траси та відведення траси від води та каменепадів. Правильне використання особистого спорядження спелеолога в техніці ОМТ і виконання правил безпеки для цієї техніки. Тросова техніка /І4 годин/ Мисце троса в універсальній техніці проходження прямовисних печер /трос як лінійна опора, відтяжка, у вигляді петель до закладних елементів, поручнів тощо/. Історія використання троса. Методи спуску по тросу. Спорядження для пересування по тросу в прямовисі. Види тросів, їх міцність, надійність і конструктивні особливості. Переваги та недоліки троса порівняно з мотузкою. Вимоги до методив випробування та збереження. Характеристика протиривкових і протиобертових заходів. Методи кріплення троса до скелі. Проведення рятувальних робіт з використанням троса. Практичні заняття. Підхід до прямивису та навішування троса. Методи руху на тросі. Протиривкові та протиобертальні засоби, безпека роботи в прямовисі. Техніка сходжень у печерах /І6 годин/ Місце техніки сходжень у печерах в універсальній техніці проходження прямовисних печер. Спелеологічна класифікація опор /мікрозачеп, зачеп, виступ, ребро, горизонтальна площадка, уступ, похилий уступ зі зворотним нахилом, тріщина, плита тощо/, фрагменти 33

елементів печери, по яких рухається спелеолог під час сходжень /розщелина, камін, плита, гребінь, зовнішній і внутрішній вузли, кулуар тощо/. Особливості умов підземних сходжень /підвищена вологість, висока заглеєність скель і спорядження, підвищена загроза кам'яних обвалів, темрява, обмежені можливості оцінки маршруту/. Умовні знаки в спелеології. Практичні заняття. Порядок і методи підйому з використанням наведених елементарних опор і фрагментів печери вільним лазінням. Методи сходжень по стінах за допомогою гаків /пелюсткові, швелерні, короби та "спіти"/, закладок /стопери, "гекси", паруси, якірні трубки, ексцентрики, "френди"/. Організація страхування, зміна лідера, заміна штурмового спорядження на лінійне. Набуття навичок тактичних розрахунків спелеологічних сходжень. Транспортування вантажів у прямовисних печерах /І4 годин/ Умови транспортування вантажів. Засоби транспортування фотоапаратури та наукового приладдя. Транспортування вантажів великої маси /каміння при розбиранні завалів, великої кількості контейнерів, потерпілого/ різними видами поліспастів, застосовуючи особисте спорядження та спеціально сконструйовані прилади /важільна та барабанна лебідка, різні блоки з фіксаторами і без них/. Практичні заняття. Герметизація та захист від ударів вантажу, транспортування його в різних умовах заводнення. Кріплення та страхування вантажу, що зображує "потерпілого" під час транспортування. 6. ПРОХОЖЕННЯ ЗВУЖЕНЬ І ЗАВАЛІВ /І7 годин/ Види звужень і завалів: вільні /проходять без знімання спорядження та без страхування/; обмежено вільні /спорядження слід зняти, транспортування вантажів перетяжкою, бажане страхування/; важкі /рух без верхнього одягу, на видоху, страхування необхідне/, дуже важкі /ті самі, що й обмежено вільні, але з різкими змінами напрямів ходу/; непрохідні /рух можливий лише після розширення/. Методи розширення звужень, розбирання завалів /вибір пухкого грунту, розбирання кам'яної кладки стіни, руйнування каміння молотом і клинами, руйнування каміння розжаренням та охолодженням/. Практичні заняття. Проходження звужень різного типу з вантажем і без нього. 7. ПРОХОДЖЕННЯ СКЛАДНИХ ЗАВОДНЕНИХ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ ПЕЧЕР /І2 годин/ /Ця тема розкривається після проходження гургківцями курсу підводного плавання/ Характер і тип заводнення печери /крапельний, грозовий, дощовий, водоскидний, плівкові води на скелях, калюжі, струмки, річки, озера, відкриті сифони, сезонно відкриті сифони, забиті сифони, горизонтальні підводні печери, похилі та вертикальні підводні печери/. Характеристики заводнення для горизонтальних печер. Одяг і взутгя спелеолога в різних умовах заводнення і режимах роботи. Безпека при проходженні складних заводнених горизонтальних печер. Практичні заняння. Методи пересуванння вздовж струмків, річок, проходження печерних озер і напівзакритих сифонів. Плавання в печерному одязі та захист освітлення від води. 8. ПРОХОДЖЕННЯ СКЛАДНИХ ЗАВОДННИХ ПРЯМОВИСНИХ ПЕЧЕР /І2 годин/ Типи заводнення. Тактичні методи вирішення завдань. Умови збільшення маси спорядження. Практичні заняття. Комплекс загартування для профілактики простудних захворювань і зменшення впливу переохолодження на організм та психіку спелеолога. Робота в умовах великої заводненості /до водоскиду/, на прямовисі з великим вантажем. 9. ЗАСОБИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ СКЛАДНИХ ПЕЧЕРНИХ СИСТИМ /4 годин/ Правила техніки безпеки підчас проходжання складних печерних систем. Орієнтування в печерах. Методи проходження печер, звужень і завалів, роботи в прямовисі 34

при техніці однієї мотузки, спелеологічних сходжень і тросової техніки, робота в заводнених печерах різних типів, методи рятувальних робіт. Фотографічна зйомка. Техніка безпеки при роботі в прямовисі в умовах заводненості. 10. ТОПОГРАФІЧНА ЗЙОМКА СКЛАДНИХ ПЕЧЕРНИХ КОМБІНОВАНИХ СИСТЕМ /І8 годин/ Методи переведення підземної топографічної зйомки в координати через ЕОМ /програмне забезпечення можна замовити в Українській асоціації спелеологів/. Технічна, геологічна та туристська система умовних позначень. Практичні заняття. Топографічна зйомка підземної порожнини. Обробка даних зйомки на ЕОМ. Побудова плану, розрізів та просторової моделі печери в трьох координатах з використанням умовних знаків. 11. РЯТУВАЛЬНІ РОБОТИ В ПЕЧЕРАХ /20 годин/ Тактика та техніка рятувальних робіт на великій глибинів заводнених умовах, у підземних річках, озерах, сифонах і в прямовисі з великою кількістю перекріплених мотузок. Розташування таборів відпочинку рятувальників і пунктів допомоги потерпілому. Системи зв'язку між окремими рятувальними групами на прикладах реальних рятувальних робіт з великої глибини. Аналіз дії керівників і рятувальних груп. Особливості етики та поведінки рятувальників під час та після проведення рятувальних робіт. Практичні заняття. Відпрацьовування на навчальних печерних полігонах: надання технічної допомоги завислому на мотузці потерпілому при спуску одним спелеологом з підходом знизу та спуском потерпілого на дно колодязя; надання технічної допомоги завислому на мотузці потерпілому при спуску з підходом згори та спуском на дно колодязя одним спелеологом; надання технічної допомоги завислому на мотузці потерпілому при підйомі одним спелеологом з підходом знизу та спуском на дно колодязя; надання технічної допомоги завислому на мотузці потерпілому при підйомі одним спелеологом з підходом згори та спуском на дно колодязя; підйом потерпілого одним рятувальником на собі з проходженням місць кріплення мотузок; "роздільний" підйом потерпілого в прямовисї "противагою" та "поліспастом" із супроводженням і без нього, із демонтажем траси та без нього. 12. ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛОМУ В ПЕЧЕРАХ /22 години/ Тяжкі травми, методи їх діагностики, лікування та методи транспортування: закриті травми черепа /струс та удар мозку, пецелом основи черепа/; травми хребта та спинного мозку; травми обличчя та шиї; травми грудини та ребвр; травми внутрішніх органів; травми тазу та тазових органів; закриті та відкриті переломи кінцівок; розтяги та розриви зв'язок; вивихи; рани та кровотечі; переохолодження; опіки; ураження блискавкою; удари, садно, протертості. Протишокові заходи та реанімація. Для кожної з наведених травм - методи першої допомоги, засоби лікування та транспортування потерпілого. Правила знімання одягу та взуття з потерпілого. Правила накладання шин різного типу до імобілізації травмованого місця. Практичні заняття. Головні ознаки травми. Встановлення діагнозу, надання необхідної допомоги, підготовка потерпілого до транспортування. Методи діагностики та реанімаційні заходи. Надання першої медичної допомоги: оцінка загального стану, місця та характеру травми; припинення дії травмуючих факторів; відновлення дихання та серцевої діяльності /первинні реанімаційні дії/; зупинка кровотечі; стерильні пов'язки; фіксація травмованих ділянок тіла підручними засобами; надання дотерпілому положення відповідно до виду травми /функціональне вкладання/; забезпечення максимально швидкої і обережної доставка потерпілого з печери на поверхню; вирішення питання доставка хворого в лікарню або виклик медичної допомоги до місця події. 35

ІЗ. ОСНОВИ ТАКТИЧНИХ РОЗРАХУНКІВ ЕКСПЕДИЦЇЙ У ПЕЧЇРАХ /І6 годин/ Тактика спелеологічних подорожей як розділ практичної спелеології. Встановленяя способів використання необхідних або наявних засобів проходження печер і засобів безпеки. Вивчення спелеологічних властивостей та можливостей спеціалізованих спелеологічних груп, виявлення їх завдань і засобів використання в спільних роботах. Вивчення характеру ділянки спелоологічних робіт. Розробка найдоцільніших способів організації та виконання робіт у наявних умовах. Організація робіт для різних ланок спелеологічної експедиції, організація нотаріального та технічного забезпечення робіт, розробка такгико-технічних вимог до членів спелеологічних подорожей тощо. Поняття тактичної швидкості найменшої елементарної одиниці експедиції - штурмової групи /двійки/. Тактична швидкість групи, завдання групи, якість спортивно-технічної підготовки кожного учасника і всієї групи. Фізична, технічна та моральна підготовка кожного учасника групи, загальна сходженість групи, спорядження групи. Розрахунок тактичної швидкості штурмової групи. Методи розрахунку тактичної швидіюсті групи: тактична швидкість транспортної групи, яка несе вантаж; тактична швидкість групи навішування спорядження; тактична швидкість рятувальної групи; тактична швидкість групи першопроходців; сумарний час штурму. Практичні заняття. Розрахунок головного тактичного завдання штурму. Розрахунок першопроходження печери. Гіпотетичні графіки робіт в умовних спелеотехнічних знаках. 14. ОРГАНІЗАЦІЯ, ПРОВЕДЕННЯ ТА СУДДІВСТВО ЗМАГАНЬ ЗІ СПЕЛЕОЛОГІЧНОЇ ТЕХНІКИ /І5 годин/ Місце змагань у системі навчання та вдосконалення техніки спелеологів. Види змагань: смуга спелеологічних перешкод; індивідуальні спелеологічні гонки; рятувальні роботи /індивідуальні та командні/; топографічна зйомка. Конкурсна програма змагань: спелоологічних саморобок, фотографій про спелеологічні подорожі; спелеологічної пісні, слайдів слайдфільмів по спелеологічні теми тощо. Умови проведення змагань і конкурсів. Методика суддівства. Практичні заняття. Проведення слелеологічяих змагань і конкурсів у місті, районі, області тощо. Комплектування команди. Участь у семінарі з підготовки суддів.Практичне засвоєння таблиці штрафів і методи її використання. Техніка безпеки при проведенні змагань і їх медичне обслуговування. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ ГУПТКІВЦІВ Учні повинні знати: особливості перебування людини під землею; засоби життезабезпечення людини під землею, системи універсальної техніки проходження прямовисних печер; загальні положення правил проходження печер; техніку однієї мотузки; тросову техніку; техніку сходжень у печерах; техніку транспортування вантажів у прямовисних печерах; основи тактичних розрахунків подорожей у печері; засоби безпеки під час проходження складних печерних систем; методи діагностики, лікування та транспортування потерпілого. Учні повинні вміти: проходити звуження га заваля; проходити складні заводнені горизонтальні та прямовисні печери; виконувати топографічну зйомку складних печерних комбінованих систем; надавати першу медичну допомогу потерпілому в печерах; виконувати весь комплекс рятувальних робіт.

ПРОГРАМИ ДЛЯ СПЕЛЕОЛОГІЧНИХ ГУРТКІВ ШКІЛ Програм рекомендованих Міністерством освіти для гуртків закладів освіти (позакласного часу) не існує. Профіль гуртків для позакласної роботи, та кількість годин вирішує директор окремої школи. Спелеологи які працюють у навчальних закладах 1-3 ст., мають можливість самостійно розробити такі программи, або адаптувати існуючі. Таку програму на 33 години було розроблено, та апробовано у 1997-98 роках в УВК №46 м.Харьков. Програма “Тайни печер” діє протягом півроку № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Назва теми Предмет спелеології Уявлення про печеру. Термінологія Як утворюються печери Поняття про карст Чім підземний світ відрізняється від поверхні Небезпека печер Як люди сами створюють печери Геологія та мінералогія печер Роль води в житті печер Морфологія печер Чи є життя у печерах? Палеонтологічні знахідки у печерах По слідах древньої людини Мікроклімат печер Звідкіля беруться назви печер Принципи описа печер Як роблять карти печер Спорядження для підземних подорожей Значення вивчення печер для людської діяльності Проблемні питання спелеології Як стати спелеологом

Кількість годин 1 1 2 2 1 1 2 2 1 1 2 1 1 1 1 1 3 6 1 1 1

ЛІТЕРАТУРА 1. Орiєнтовнi навчальнi програми туристсько-краєзнавчих обєднань учнiвської молодi –Київ, 1996. 2. Програма для туристсько-краєзнавчих гурткiв позашкiльних закладiв -Київ, 1996 3. Спелеология в школе //Вісник УСА №2(24), 1999

СОДЕРЖАНИЕ

ОТ РЕДАКТОРА..........................................................................................................3 ПРОГРАМИ ДЛЯ СПЕЛЕОЛОГІЧНИХ ГУРТКІВ ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЮНІ СПЕЛЕОЛОГИ..............................................................................4 1-й рік навчання.................................................................................................5 2-й рік навчання.................................................................................................9 3-й рік навчання...............................................................................................15 ОРІЄНТОВНА ПРОГРАМА ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОГО ГУРТКА "СПЕЛЕОТУРИЗМ" 1-й рік навчання...............................................................................................21 2-й рік навчання...............................................................................................26 3-й рік навчання...............................................................................................31 ПРОГРАМИ ДЛЯ СПЕЛЕОЛОГІЧНИХ ГУРТКІВ ШКІЛ...................................37 ЛІТЕРАТУРА.............................................................................................................37