Журнал 2015

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

П Р О Ф Е С І Й Н А  №1–2(44–45)/2015

ОСВІТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК

2

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. ВИДАННЯ Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області ЗАСНОВНИК Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області Головний редактор Л.І. Шевчук – директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, кандидат педагогічних наук, доцент. Редакційна колегія О.О. Гаврилюк – директор ВПУ №25 м. Хмельницького, кандидат педагогічних наук. Р.С. Гуревич – доктор педагогічних наук, професор, ректор Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Л.К. Джус – заступник директора НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області з методичної роботи. І.І. Дунець – директор ВАТ «АДВІС». І.Є. Каньковський – завідувач кафедри теорії і методики трудового і професійного навчання Хмельницького національного університету, доктор педагогічних наук, доцент. С.Б. Коломійчук – завідувач лабораторії науково-методичного забезпечення управлінської діяльності в ПТНЗ НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. А.П. Лісіцина – заступник головного редактора, технічний редактор. Л.Б. Лук’янова – директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, голова правління громадської спілки «Українська асоціація освіти дорослих». Н.Г. Ничкало – дійсний член НАПН України, академік-секретар Відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор. В.В. Олійник – ректор Університету менеджменту освіти, член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор. В.В. Паржницький - начальник відділу професійної освіти і тренінгів Інституту модернізації змісту освіти. О.В. Петров – методист НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. В.О. Радкевич – директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, старший науковий співробітник, член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук. В.В. Рибалка – доктор психологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу педагогічної психології і психології праці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. Т.М. Сидоренко – завідувач відділу загальноосвітньої підготовки НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. Н.М. Сиско – завідувач відділу підвищення кваліфікації та дослідно-експериментальної роботи НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, кандидат психологічних наук. Я.О. Ситніков – директор ДПТНЗ «Яготинський ЦПТО», кандидат історичних наук В.В. Супрун – директор Департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України, кандидат економічних наук, доцент. О.І. Фасоля – директор Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації. А.М. Харчук – заступник директора – начальник управління професійної освіти та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації. О.Л. Шамралюк – методист НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. О.В. Шевчук – завідувач лабораторії виховної роботи НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. О.І. Щербак – директор Київського професійно-педагогічного коледжу ім. А. Макаренка, керівник Українського аналітичного центру професійної освіти «Національна обсерваторія», членкореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор. Адреса НМЦ ПТО ПК: 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 10. Тел. / факс: (03822) 2-21-43, 2-34-44. Е-mail: hm_nmc@ukr.net; profosvita-nmc@yandex.ru Вісник переєстровано Головним управлінням юстиції у Хмельницькій області 19.01.2010. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії ХМ № 630/117П ISBN

3

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

СТОРІНКА РЕДАКТОРА Слово до читачів Шановні колеги, однодумці, партнери, друзі! Шановна профтехосвітянська спільното! Цьогоріч ми відзначаємо знаменну і величну дату – 75-річчя з часу створення системи трудових резервів. Науково-методичний центр професійнотехнічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області щиро вітає вас із цим славним ювілеєм.

75-ліття – це час дати історичну оцінку процесу формування системи профтехосвіти регіону, зосередити увагу на вагомих здобутках і виробити стратегію подальшого розвитку, це вагома відмітка, що є виразником педагогічного потенціалу, високого професіоналізму та майстерності, креативного пошуку, спрямованого на підготовку високопрофесійних і конкурентоспроможних робітничих кадрів, здатних забезпечити економічну стабільність регіону та країни в цілому. Усе це є свідченням високого статусу профтехосвіти на ринку освітніх послуг, громадсько-суспільного визнання, утвердження авторитету й іміджу цієї освітньої галузі. З часу свого створення наша система значно розширила свої обрії, і сьогодні від її берегів стартує у самостійне плавання величезна когорта представників різних професій, залюблених у свою працю, які примножують славу і багатство рідної країни. Викликає глибоку повагу самовіддана творча праця цілої плеяди талановитих людей, відданих педагогічній діяльності, які впевнено і динамічно працюють над пошуком, апробацією і впровадженням новітніх підходів і технологій, форм і методів, роблячи вагомий внесок у розвиток освітянської галузі, сприяючи подальшому примноженню вітчизняного освітнього інтелектуального потенціалу, забезпеченню реформування системи освіти на нових засадах. Тож нехай роки становлення, розвитку, оновлення і процвітання профтехосвіти, сповнені поваги до педагогічної праці, стануть ерою загальнонаціонального єднання для усіх тих, хто душу й серце вкладає у своїх вихованців, усіма зусиллями наближає прогресивний поступ освіти й науки, цінує велич таланту, високість благородних намірів, здатен проявити безмежну наполегливість у досягненні мети своєї діяльності. Шановні профтехосвітяни! Зичимо Вам міцного здоров’я, миру й добробуту, невтомного натхнення, непереборного прагнення до удосконалення професійного амплуа, щедрої і світлої долі, віри, успіхів у реалізації професійних намірів і життєвих планів, щоденного бадьорого настрою, великого терпіння, незламної віри у результативність своєї праці, нових професійних звершень в ім'я України. Бажаємо інноваційних знахідок і плідної праці на педагогічній ниві, професійного процвітання у просторі професійно-технічної освіти регіону і країни. Хай ваш педагогічний ентузіазм, окрилений голубом миру, збагачений чистими та цілющими джерелами рідної землі, надалі спонукає до впровадження інноваційних підходів до підготовки нової генерації високопрофесійних кадрів. Головний редактор науково-методичного вісника «Професійна освіта», кандидат педагогічних наук, доцент, лауреат Державної премії України в галузі освіти

4

Л.І. Шевчук

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПРОФТЕХОСВІТИ В.В. СУПРУН, директор Департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України, кандидат економічних наук, доцент

ПРІОРИТЕТИ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН Сьогодні професійно-технічна освіта, метою якої є створення умов для здобуття особами професійних компетентностей та професійного розвитку особистості упродовж життя відповідно до її покликання, інтересів і здібностей для задоволення власних потреб, потреб економіки, суспільства та держави, перебуває в режимі активного очікування докорінного оновлення її нормативнозаконодавчої бази. Серед основних завдань, визначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України та Коаліційної угоди, важливим є реформування професійно-технічної освіти згідно з європейськими стандартами шляхом розроблення та сприяння прийняттю у новій редакції Законів України «Про освіту» та «Про професійну освіту». Міністерством освіти і науки України, як головним розробником, та ініціативною групою підготовлено проект Закону України «Про професійну освіту» із залученням зацікавлених сторін: органів виконавчої влади та самоврядування, галузевих академій наук, роботодавців, керівників професійно-технічних навчальних закладів і громадськості. Метою запропонованого законопроекту є удосконалення чинних механізмів реалізації державної політики та правових відносин у сфері управління професійно-технічною освітою.

Зазначений проект закону та аналіз регуляторного впливу оприлюднено уперше 21.05.2015 на офіційному веб-сайті МОН. 15 липня 2015 року проект Закону України «Про професійну освіту» розглянуто на засіданні Урядового комітету з питань гуманітарного розвитку та соціальної політики Кабінету Міністрів України. Без зауважень законопроект погоджено із рядом міністерств України, зокрема: Міністерством економічного розвитку і торгівлі; регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; інфраструктури, енергетики та вугільної промисловості України, оборони. Міністерствами аграрної політики та продовольства, внутрішніх справ, соціальної політики України, Асоціацією міст України до проекту акта висловлено зауваження (пропозиції), які повністю або частково враховано. За ініціативою Урядового комітету з питань гуманітарного розвитку та соціальної політики МОН України направило доопрацьований законопроект ще декільком міністерствам України (фінансів, культури, молоді та спорту, охорони здоров'я), а також Державній регуляторній службі України, Національній академії педагогічних наук України, Спільному представницькому орга5

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ну сторони роботодавців на національному рівні. Більшість зауважень і пропозицій у ході доопрацювання із заінтересованими сторонами МОН враховано. Уточнено окремі норми стосовно майнових прав професійних навчальних закладів, повноваження центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері професійної освіти, а також внесено редакційні правки. З урахуванням зауважень Мінфіну і Мін’юсту передбачено, що здійснюватиметься забезпечення пільгового проїзду студентів, курсантів, слухачів і педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачення на це відповідних видатків з місцевих бюджетів. Передбачається встановлення розміру мінімальної академічної стипендії для учнів професійно-технічних навчальних закладів не менше, ніж дві третини прожиткового мінімуму. Але не всі зауваження Мінфіну щодо окремих норм законопроекту були схвалені міжнародними експертами та представниками Європейського фонду освіти. Зокрема, на відміну від Міністерства фінансів України, експерти підтримали автономію навчальних закладів, утворення та / або спільне фінансування та експлуатацію інноваційних підприємств (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) на базі наявних закладів професійної освіти. Крім того, вдалося відстояти розширений перелік педпрацівників системи професійної освіти, яким встановлюються надбавки і доплати; збережено право професійних закладів розміщувати кошти спеціального фонду на поточних рахунках у банках. Також відхилено пропозицію Мінфіну щодо встановлення термінів навчання за кожним ступенем про-

фесійної освіти, адже термін навчання залежить від складності професії, відповідно до затверджених навчальних планів, що відображається у тривалості (строках) навчання. Не знайшла підтримки і пропозиція, що стосувалась визначення критеріїв, за якими професійні навчальні заклади будуть віднесені до того чи іншого нового типу, зважаючи на те, що обмеження за відповідними параметрами та граничною чисельністю обмежує конституційні та інші права; наявність проектних фінансових і демографічних показників дозволить у майбутньому розраховувати наповнюваність навчальних закладів усіх типів і відповідних обсягів фінансування системи освіти в цілому, які дозволять контролювати граничну чисельність для чіткого визначення типу закладу. Головним розробником законопроекту взято до уваги пропозиції Мінмолодьспорту стосовно віднесення до закладів професійної чи вищої освіти (підготовка фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра) коледжів та училищ спортивного профілю, що на цей час є вищими навчальними закладами, які провадять освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації за спеціальностями галузі знань «Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини» за наявності у них відповідної ліцензії. Відображення у проекті закону «Про професійну освіту» знайшли пропозиції Мінкультури, якими передбачено здійснення професійнопрактичної підготовки здобувачів професійної освіти у структурних підрозділах, що забезпечують практичну підготовку за місцем навчання; визначення статутом навчального закладу порядку організації освітнього процесу в закладі професійної освіти (типовий порядок організації освітнього процесу затверджується 6

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти). Прикінцевими положеннями законопроекту враховано позицію Міністерства культури України, яка стосується вищих навчальних закладів І рівня акредитації культурномистецького спрямування, що не можуть бути автоматично віднесені до системи професійної освіти у випадку неотримання ними відповідної ліцензії протягом п’яти років після набрання чинності Закону України «Про вищу освіту». Також висловили свої зауваження та пропозиції Національна академія педагогічних наук України, Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні. Державна регуляторна служба України надала експертний висновок без зауважень.

21 вересня 2015 року проект Закону «Про професійну освіту» було схвалено на Урядовому комітеті з питань гуманітарного розвитку та соціальної політики. Міністр освіти і науки України Сергій Квіт особисто представляв цей законопроект. 30 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України одноголосно схвалив законопроект «Про професійну освіту» і направив його до Верховної Ради України. Прийняття цього Закону дозволить: забезпечити оперативність прийняття управлінських рішень щодо професійної освіти та її фінансового забезпечення; покращити розвиток соціального партнерства, консолідацію зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, навчальних закладів, роботодавців, науковців і громадських об’єднань для забезпечення ринку праці кваліфікованими робітниками, збільшити обсяги фінансування та інвестицій;

забезпечити умови для випереджувального розвитку професійної освіти, створення багатопрофільних, різнорівневих професійних навчальних закладів, що здійснюватимуть підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації молодших спеціалістів і кваліфікованих робітників відповідно до потреб регіонального ринку праці та загальнодержавних потреб. Основні новації законопроекту полягають у відображенні ідентифікації кваліфікацій, що надає сьогодні професійно-технічна освіта, з першого до п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій: перший – відповідає першому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здатність особи виконувати прості завдання у чітко визначеній структурованій сфері роботи під безпосереднім керівництвом на основі отриманого інструктажу; другий – відповідає другому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здатність особи виконувати типові нескладні завдання у чітко визначеній структурованій сфері роботи на основі здобутих базових знань, умінь і навичок; третій – відповідає третьому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здатність особи до самостійного виконання виробничих завдань середньої складності у різних ситуаціях за визначеними алгоритмами, встановленими нормами часу і якості, під мінімальним керівництвом на основі здобутих загальних систематизованих знань, умінь і навичок у сфері професійної діяльності; четвертий — відповідає четвертому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здатність особи до самостійного виконання складних спеціалізованих виробничих завдань у пев7

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ній галузі професійної діяльності, зокрема в нестандартних ситуаціях, на основі здобутих спеціалізованих теоретичних знань, практичних умінь і навичок; п’ятий — відповідає п’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здатність особи до виконання типових спеціалізованих виробничих завдань підвищеної складності та / або здійснення обмежених управлінських функцій на основі здобутих широких спеціалізованих теоретичних знань, практичних умінь, навичок, а також певного досвіду, набутих у процесі навчання та / або професійної діяльності. Освітні програми кожного освітньо-професійного рівня формують здатність особи до подальшого навчання. Законодавчо впроваджуватиметься двоступеневість професійної освіти: «кваліфікований робітник» та «молодший спеціаліст»: кваліфікований робітник — присвоюється особі, яка успішно виконала освітню програму та досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів професійної освіти, що відповідають одному чи кільком (з першого по четвертий) освітньо-професійним рівням професійної освіти; молодший спеціаліст — присвоюється особі, яка успішно виконала освітню програму та досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів професійної освіти, що відповідають п’ятому освітньо-професійному рівню професійної освіти. Запроваджується створення багатопрофільних, різнорівневих закладів професійної освіти нового типу: регіональний центр професійної освіти, професійний коледж, професійний ліцей та центр професійної підготовки, які готуватимуть фахівців усіх без винятку професій

та спеціальностей, яких потребує конкретний регіон. Управління у сфері професійної освіти в Україні матиме державно-громадський характер і здійснюватиметься на принципах законності, демократії, гласності, автономії та самоврядування; прозорості та відкритості своєї освітньої та інших видів діяльності. Планується створення у кожному регіоні ради стейкхолдерів професійної освіти, що є координаційним органом з питань визначення та впровадження державної і регіональної політики у сфері професійної освіти. До складу ради стейкхолдерів професійної освіти будуть входити представники місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій роботодавців, у тому числі галузевих (міжгалузевих) об’єднань роботодавців і професійних асоціацій, професійних навчальних закладів, а також національні та міжнародні експерти у сфері професійної освіти. Типове положення про раду стейкхолдерів та порядок її утворення затверджуватимуться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти. Основними завданнями ради стейкхолдерів професійної освіти є: сприяння формуванню та реалізації державної політики у сфері підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації кадрів, розвитку професійної освіти; розроблення та подання рекомендацій засновникам (або уповноваженим ними органам) щодо утворення, реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) чи ліквідації утворених ними закладів професійної освіти;

8

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

прогнозування обсягів і кваліфікаційної структури потреби ринку праці у відповідному регіоні; подання пропозицій професійним навчальним закладам щодо відкриття, розвитку і закриття програм підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації кваліфікованих робітників (молодших спеціалістів) або власних освітніх програм; розроблення пропозицій щодо удосконалення економічного регулювання розвитку професійної освіти; підтримання ефективної взаємодії зацікавлених центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у сфері формування і використання трудового потенціалу країни; подання центральним і місцевим органам виконавчої влади пропозицій та рекомендацій щодо оптимізації мережі закладів професійної освіти; реформування і удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників; виконання інших завдань, передбачених положенням про раду стейкхолдерів професійної освіти. Передбачено створення у навчальному закладі наглядової ради з метою здійснення координації основних напрямів його діяльності, додержання мети його утворення, нагляду за управлінням майном тощо. Наглядова рада закладу професійної освіти сприяє виконанню перспективних завдань його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійснення контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу професійної освіти із суб’єктами господарської діяльності (роботодавцями, їх об’єднаннями, професійними спілками, іншими стейкхолдерами), з

державними органами та органами місцевого самоврядування, громадськістю, суспільно-політичними організаціями в інтересах розвитку та підвищення якості освітньої діяльності і конкурентоспроможності закладу професійної освіти, здійснює громадський контроль за його діяльністю. Порядок формування наглядової ради, строк дії її повноважень, компетенція і порядок діяльності визначаються статутом закладу професійної освіти. До складу наглядової ради не можуть входити працівники закладу професійної освіти. Передбачено зміну статусу особи, яка навчається в профтехучилищі: замість «учень» пропонується «студент». Взагалі ж особи, які здобувають професійну освіту за певним ступенем професійної освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні, за професією, спеціальністю, є студентами, курсантами, слухачами. Студентом є особа, зарахована до закладу професійної освіти на навчання за програмами професійної освіти для здобуття ступеня професійної освіти та певного освітньопрофесійного рівня. Курсантом є особа, зарахована до військового чи прирівняного до нього закладу професійної освіти із специфічними умовами навчання за програмами професійної освіти та якій присвоєно спеціальне військове звання рядового, сержантського, старшинського чи молодшого начальницького складу. Слухачем є особа, зарахована до закладу професійної освіти, підприємства, організації, установи на навчання за програмами короткострокового професійного навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації. Пропонується здійснювати контроль у сфері професійної освіти шляхом державного контролю (на9

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

гляду), громадського контролю та самоконтролю. Передбачено утворення незалежних установ оцінювання та забезпечення якості професійної освіти, що є незалежними організаціями (установами, агенціями, бюро тощо), акредитованими центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, які здійснюють оцінювання змісту та / або результатів освітньої діяльності професійних навчальних закладів. Формуватиметься сучасна процедура ліцензування у сфері професійної освіти й акредитація навчальних програм як підтвердження спроможності професійного навчального закладу, що має відповідну ліцензію на освітню діяльність за відповідним напрямом (групою професій чи спеціальностей), здійснювати професійну освіту та видавати випускникам документи державного зразка про отримання ними професії чи спеціальності. Професійний навчальний заклад видаватиме документи про професійну освіту державного зразка тільки з акредитованих навчальних програм. За неакредитованими навчальними програмами (в тому числі – короткострокового професійного навчання) професійний навчальний заклад має право видавати документи про професійну освіту власного зразка. Тобто вперше в незалежній Україні впроваджується право професійного навчального закладу видавати, окрім документів про професійну освіту державного зразка, й власного. З метою реалізації принципу єдності і наступності професійної освіти та навчання упродовж життя програми професійної освіти за ступенем «кваліфікований робітник» інтегруються з відповідними навчальними програмами підготовки за ступенем професійної

освіти «молодший спеціаліст», а програми професійної освіти за ступенем «молодший спеціаліст» можуть інтегруватися з відповідними програмами підготовки фахівців вищої освіти. Запроваджується автономія закладу професійної освіти — розширення його прав, самостійність, незалежність і відповідальність закладу професійної освіти у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, змісту освітньої діяльності, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів. Зокрема, закладом можуть вільно використовуватися зароблені кошти від надання освітніх послуг і здійснення інших видів діяльності відповідно до законодавства. Кошти зараховуватимуться на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів або на поточні та / або вкладні (депозитні) рахунки установ державних банків. Заклади професійної освіти визначатимуть форми організації навчального процесу та види навчальних занять — самостійно запроваджуватимуть спеціалізації, розроблятимуть власні освітні програми професійного навчання (у тому числі, у формі практикумів, семінарів, курсів, тренінгів тощо), а також підтверджуватимуть професійну кваліфікацію осіб, одержану в тому числі шляхом неформального професійного навчання — процес здобуття професійної освіти, що не регламентований місцем, строком і формою навчання та не передбачає отримання документів про освіту державного зразка. У сфері професійної освіти може застосовуватися державноприватне партнерство. Його право10

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

вими засадами є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про державно-приватне партнерство», інші законодавчі акти, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У свою чергу, державноприватне партнерство у сфері професійної освіти може, зокрема, передбачати: утворення та / або спільне фінансування закладів професійної освіти, а також підприємств, установ, організацій, які надають професійну освіту; утворення та / або спільне фінансування і розвиток баз професійно-практичної підготовки; утворення та / або спільне фінансування та експлуатацію інноваційних підприємств (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) на базі наявних закладів професійної освіти; розроблення і розвиток сучасних технологій професійного навчання, професійно-практичної підготовки; запровадження спільних програм фінансування підготовки кадрів. Фінансування державноприватного партнерства у сфері професійної освіти здійснюватиметься за рахунок фінансових ресурсів приватного партнера; фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку; коштів державного та місцевих бюджетів; інших не заборонених законодавством джерел. Слід зазначити, що Міністерством освіти і науки України було проведено широке громадське обговорення, зокрема на нарадах спільно з центральними та місцевими органами виконавчої влади, представниками роботодавців, громадських організацій та асоціацій, навчальних

закладів та установ професійнотехнічної освіти. Обговорення законопроекту було динамічним, були і різні оцінки, і загальні думки про розвиток професійної освіти взагалі та проблеми конкретних типів навчальних закладів зокрема. Законопроект обговорено під час круглого столу з питань розвитку професійної освіти «Професійний навчальний заклад завтрашнього дня», що організувало ГО «Інститут професійних кваліфікацій» 21.04.2015; з Всеукраїнською асоціацією працівників професійнотехнічної освіти 19.06.2015 і на регіональних засіданнях керівників навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти, керівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації. Проведено два брифінги Міністром освіти і науки України Сергієм Квітом і громадську презентацію двох законопроектів «Про освіту» і «Про професійну освіту» 27.05.2015. В обговоренні також взяла участь голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич. Враховано «Рекомендації для розроблення проекту закону «Про професійну освіту» міжнародних експертів С. Крістінсен (Данія), Р.Н. Блок (Данія), Г. Ганф (Німеччина) в рамках проекту Twinning «Модернізація законодавчих стандартів та принципів освіти і навчання у відповідності з політикою Європейського Союзу щодо навчання впродовж життя». Отримано та враховано коментарі Європейського фонду освіти (ЄФО) м. Турин від 01.06.2015. Усього до Міністерства освіти і науки України надійшло 1723 зауваження та пропозиції. Законотворча діяльність Департаменту ПТО МОН України сприятиме реформуванню освітньої галузі, 11

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

переведенню її на абсолютно новий рівень. Зважаючи на поточні й очікувані реформи галузі ПТО, реалії сьогодення та перспективні виклики, крім законотворчих, є й ряд інших пріоритетів, над якими ми постійно працюємо. Це формування оптимальної мережі професійно-технічних навчальних закладів відповідно до вимог регіонального ринку праці; оновлення змісту професійнотехнічної освіти, впровадження у навчальний процес інноваційних технологій навчання із застосуванням сучасних матеріалів і нових технологій виробництва, розроблення державних стандартів професійнотехнічної освіти та їх апробації у навчальних закладах і на виробництві; продовження співпраці з соціальними партнерами; запровадження міжнародного досвіду, участі у міжнародних проектах; оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів. Останнім часом Департаментом ПТО МОН України проводиться робота щодо підготовки системи профтехосвіти країни до докорінних реформ. Зокрема, велика увага приділяється удосконаленню мережі професійно-технічних навчальних закладів. Станом на 01.09.2015 мережа державних професійнотехнічних навчальних закладів (ПТНЗ) становить 941 навчальний заклад, з них 937 підпорядковані МОН України, а 4 – іншим центральним органам виконавчої влади. Оскільки 53 ПТНЗ Донецької та 60 ПТНЗ Луганської областей розташовані в зоні проведення антитерористичної операції, тому ми маємо налагоджений інформаційний зв'язок тільки із 824 професійно-технічними навчальними закладами. З 824 професійно-технічних навчальних закладів:  710 професійно-технічних навчальних закладів (крім навчальних центрів при кримінально-

виконавчих установах закритого типу, професійно-технічних навчальних закладів, що є структурними підрозділами вищих навчальних закладів, та навчальних закладів інших типів, що надають професійнотехнічну освіту);  26 професійно-технічних навчальних закладів, що є структурними підрозділами вищих навчальних закладів;  23 навчальні заклади інших типів, що надають професійнотехнічну освіту;  65 навчальних центрів при кримінально-виконавчих установах закритого типу. Підготовка кваліфікованих робітників для всіх галузей економіки здійснюється у державних професійно-технічних навчальних закладах, що підпорядковані Міністерству освіти і науки України, із контингентом понад 300 тисяч осіб за 35 напрямами та видами господарської діяльності. Упродовж останніх років зберігається тенденція щодо зменшення контингенту учнів у ПТНЗ, що, у свою чергу, призводить до збільшення кількості малокомплектних закладів (контингент – до 200 учнів). Нині з 814 державних ПТНЗ – 282 малокомплектні заклади із загальним контингенттом 5,8 тис. учнів і 32 філії з контингентом 3,8 тис. осіб. Станом на 01.09.2015 до професійно-технічних навчальних закладів прийнято 131,3 тис. осіб (у тому числі 127,7 тис. осіб за державним замовленням). З них:  випускників загальноосвітніх навчальних закладів – 124,4 тис. осіб;  незайнятого населення – 0,4 тис. осіб;  працюючого населення – 6,5 тис. осіб. Виняткове значення для забезпечення належної якості підготовки кадрів у закладах ПТО має їх кадро12

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

вий потенціал. Так, у професійнотехнічних навчальних закладах працюють 39,5 тис. педагогічних кадрів, з них 17,8 тис. старших майстрів і майстрів виробничого навчання, 14,0 тис. викладачів. Забезпеченість педагогічними кадрами становить 87,1 %. В умовах реформування профтехосвітянської галузі не втрачає актуальності співпраця професійнотехнічних навчальних закладів із соціальними партнерами, яка втілюється у створенні сучасних навчальнопрактичних центрів за галузевим спрямуванням, що концентрують найсучасніші досягнення виробничих і педагогічних технологій для впровадження їх у підготовку робітничих кадрів. На сьогодні функціонує 84 таких центри. Найбільш активними соціальними партнерами є компанії: «Henkel Bautechnik Ukraine», «KNAUF», фабрика сучасних будівельних сумішей «БудМайстер», «BOSCH», «TRIORA», «NIBKO», «HERZ Україна», ТОВ «Акватерм-Київ», ТзОВ «СнєжкаУкраїна» та інші. Глобальні перетворення, які вже розпочалися у системі ПТО, актуалізують налагодження конструктивного міжнародного співробітництва у цій сфері. Наприклад, впроваджується спільний проект Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини у співпраці з організацією «Global Project Partners» «Професійна освіта в будівельній галузі України», у рамках якого підвищили кваліфікацію 45 педагогічних працівників професійнотехнічних навчальних закладів України у навчальних центрах міст Франкфурта-на-Одері та Коттбуса за програмами німецької професійнотехнічної освіти. Успішно завершився проект Твіннінг «Модернізація законодавчих стандартів та принципів освіти та навчання у відповіднос-

ті до політики Європейського Союзу щодо навчання впродовж життя», бенефіціаром якого було Міністерство освіти і науки України. У 2014 2015 роках Міністерство активно співпрацювало з Європейським фондом освіти. Україна є активним учасником Туринського процесу, починаючи з 2010 року. В умовах реформування освіти та сучасних підходів до організації навчально-виробничої діяльності та науково-методичного забезпечення важливого значення набуває поняття професіоналізму. Сучасність спонукає професійно-технічну освіту до вдосконалення діяльності навчальних закладів, які повинні володіти науково-методичними аспектами, орієнтуватися на наукове дослідження, бути професійно компетентними. Сучасне суспільство потребує фахівця з реалізацією особистісного підходу щодо проектування стратегії власного потенційного розвитку та здатного самореалізуватися в професійній діяльності. Запорукою успіху професійно-технічного навчального закладу є систематична й організована методична робота як на рівні навчального закладу, так і на рівні регіону. Профтехосвіта потребує педагогів нового типу, які володіють високою професійною компетентністю, здатні об’єктивно вирішувати актуальні питання, критично мислити та творчо працювати. Отож очікуване оновлення законодавчої бази профтехосвіти повинно принести нам підняття цієї освітньої галузі на новий рівень розвитку, який забезпечить якісну підготовку професійно мобільного, затребуваного роботодавцями кадрового потенціалу, зростання рейтингу професійних закладів, суспільне визнання профтехосвіти конкурентоспроможною галуззю на ринку освітніх послуг.

13

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

О.І. ФАСОЛЯ, директор Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації

ОСВІТА РЕГІОНУ НАПЕРЕДОДНІ ДОКОРІННИХ ЗМІН Зміни в політичному, соціально-економічному житті нашої країни, зростаючі вимоги суспільства до якісної освіти спонукають як до радикальних реформ в українській освіті, так і до поступових кроків щодо її удосконалення. На сьогодні триває реформування освітньої галузі нашої держави, адже освіта є основою прогресу людства. У зв’язку з цим перед освітянами стоять завдання формування в молодих українців таких якостей, як прагнення до навчання впродовж життя, постійний пошук найкращих шляхів розв’язання життєвих проблем. Робота Департаменту освіти і науки, обласної державної адміністрації, місцевих органів управління освітою, навчальних закладів у минулому навчальному році була спрямована насамперед на задоволення освітніх потреб громадян щодо здобуття освіти, забезпечення рівного доступу до якісної освіти, реалізацію пріоритетних напрямів розвитку освіти, подолання наявних проблем, вирішення перспективних завдань. Усі напрацювання в галузі освіти області стали можливими завдяки розумінню учасниками навчально-виховного процесу необхідності оновлення освіти. Нові кроки в розвитку освіти будуть пов’язані з посиленням ролі місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, із залученням громадян до вирішення назрілих питань. Майбутнє України визначається рівнем освіченості. Знання та вміння, набуті в дитинстві, – це коріння. Чим воно міцніше, тим впевненіше почувається людина в житті.

Якісна освіта і майбутнє – це ті аспекти, з позицій яких потрібно здійснити аналіз розвитку освіти області за минулий навчальний рік та визначити орієнтири на 2015/2016 навчальний рік. Актуальним є запровадження системи незалежного моніторингу рівня навчальних досягнень і врахування його результатів під час переходу з одного рівня освіти на інший. Особливо потребують вирішення питання організаційно-методичного та нормативно-правового забезпечення переходу старшої школи на профільне навчання. Потребує удосконалення діяльність кожного педагога, яка має бути спрямована на активний пошук і здобуття нових знань, свідоме застосування набутих знань у різних ситуаціях, вміння формувати ключові та предметні компетенції. Відповідно до вимог сьогодення пріоритетним завданням в освітянській галузі є: - досягнення якісних результатів у запровадженні державних стандартів і нових програм, якісної підготовки учнів до складання ЗНО; - формування готовності керівників навчальних закладів до роботи в умовах децентралізації; - кожен навчальний заклад має стати для дитини осередком становлення громадянина-патріота України. Для забезпечення зазначених завдань педагоги області мають постійно підвищувати професійну майстерність, бути активними учасниками впровадження сучасних інноваційних методик, конкурсів і фестивалів, які сприяють ініціюванню но14

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ваторства, формуванню професійної освітянської еліти. Враховуючи попередні напрацювання, реалії сьогодення, оцінюючи внутрішній потенціал освітньої галузі регіону для її подальшого інноваційного розвитку, методична служба області має продовжити роботу зі створення єдиної системи інформаційно-ресурсного та науковометодичного супроводження педагогів на основі телекомунікаційних зв’язків, глобальних і локальних мереж, внести певні зміни у зміст та організаційні форми науковометодичної роботи, яка має базуватись на досягненнях педагогічної науки і перспективах педагогічного досвіду та забезпечувати підвищення рівня кваліфікації, майстерності педагога, творчого потенціалу педагогічного колективу, поліп-шення якості знань учнів, рівня їхньої вихованості та розвитку. Сучасний випускник навчального закладу повинен мати компетенцію застосовувати інформаційні технології, а їх впровадження залежить від багатьох чинників: матеріально-технічного та навчальнометодичного забезпе-чення навчальних закладів, внутрішньої мотивації об’єктів навчально-виховного процесу до використання інформаційних технологій, відповідного фахового рівня педагогів тощо. Саме від того, якою мірою вирішено проблеми інформатизації у кожному навчальному закладі, залежить рівень підготовки фахівців освіти в майбутньому. Одним із шляхів підвищення якості освіти є впровадження профільного навчання в старшій школі. Реалізація профільної освіти повинна мати відповідну мате-ріальнотехнічну та навчально-методичну базу, сучасне комп’ю-терне забезпечення, підручники, лабораторії, майстерні тощо. Викладати в профільних класах повинні педагогиноватори, діяльність яких має супро-

воджуватися постійним науковометодичним пошуком. На сьогодні є недостатнім рівень роз’яснювальної роботи з батьками, використання можливостей освітніх округів. Проблемним залишається питання підходу до вибору профілю, який, зазвичай, визначається не за запитами учнів, а можливістю навчального закладу. Система роботи з обдарованими та здібними учнями у кожному навчальному закладі потребує оновлення. Підвищення рівня підготовки учнів до олімпіад, конкурсів, турнірів, змагань має бути в епіцентрі уваги всіх учасників навчальновиховного процесу – освітян, учнів, батьків. Особливу увага слід звернути на формування внутрішньої мотивації вихованців до самостійного пошуку себе і свого шляху, прагнення до знань, наполегливості щодо виконання завдань. Ступінь освіченості молодої людини визначає її подальшу долю. Тому забезпечення високої якості освіти – один із пріоритетних напрямів роботи сучасної школи. Упровадження ЗНО дає можливість побачити якість знань випускників, результативність навчальної діяльності кожної школи та її педагогів. Вперше у цьому році обов’язкове ЗНО з української мови зараховувалось як результат державної підсумкової атестації з предмета. Це дало нам можливість бачити реальну картину знань випускників, здобутки і прорахунки у викладанні предмета, ставлення учнів та їхніх батьків до такої форми ДПА та ролі ЗНО у визначенні подальшої долі випускників. Варто акцентувати увагу на основних проблемах, які показало об’єднання державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання з української мови у ЗНЗ:

15

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

- об’єктивність семестрового та річного оцінювання випускників ЗНЗ; - розбіжність між річним оцінюванням і результатами ДПА; - непідтвердження 45% випускників, які були претендентами на нагородження золотими медалями; - низький рівень знань учнів, особливо у творчих завданнях: учні не вміють висловлювати власні судження, майже не читають художньої літератури. У системі професійнотехнічної освіти об’єднання ЗНО і ДПА цьогоріч не відбулося, проте певна частина вихованців ПТНЗ області успішно склали сесію ЗНО і за його результатами вступили до вищих освітніх закладів. У 2015 році 207 випускників закладів ПТО поповнили лави студентів ВНЗ, з них продовжили освіту за фахом – 124 особи. Кожна людина, незалежно від її стану здоров’я, особливостей фізичного та інтелектуального розвитку, має право на одержання якісної освіти. У новому навчальному році місцеві органи управління освітою мають: - забезпечити дітей, які потребують соціального захисту, психолого-педагогічним супроводом; - використовуючи систему спеціальних загальноосвітніх закладів як інформаційно-методичний ресурс, продовжити розширення мережі інклюзивних класів і груп в освітніх закладах області; - забезпечити належне проведення корекційно-розвивальної роботи для дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах і при організації індивідуальної форми навчання; - забезпечити проведення педагогами роз’яснювальної роботи серед батьків дітей з порушеннями психофізичного розвитку щодо ви-

бору навчального закладу та форми навчання; - забезпечити спеціальну перепідготовку педагогів шляхом підвищення кваліфікації вчителів, асистентів вчителів, практичних психологів, працівників ПМПК. Цього року серед виховних напрямів найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як актуальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь. Одним із завдань Міністерства освіти і науки України було передбачити впровадження у навчальновиховний процес форм і методів виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки Героїчні і водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукали до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників і кімнат бойової слави. У кожному закладі освіти області створено музеї, присвячені загиблим випускникам, та в кожному музеї при навчальному закладі оформлено куточки або розділи бойової слави героїв антитерористичної операції. Навчальним закладам присвоюються імена загиблих героїв. Усі учасники виховного процесу – учні, педагоги, батьки – включилися у волонтерський рух: плетіння маскувальних сіток, підготовку малюнків, листів воїнам АТО, збір продуктів харчування, речей тощо. Протягом 2014/2015 навчального року вихованці закладів активно й успішно брали участь в очнозаочних конкурсах, акціях, заходах із художньо-естетичного, екологічного, гуманітарного, туристськокраєзнавчого, науково-технічного напрямів. Особливим випробуванням була участь переможців обласних

16

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

етапів акцій у всеукраїнських і міжнародних турах. Отримані результати свідчать про ефективність праці педагогічних та дитячих колективів регіону, наполегливе прагнення зберігати традиції і примножувати їх новими формами та досягненнями. Ураховуючи нові суспільнополітичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянинапатріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, гарантувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві. Найбільш інтегрована в економіку галузь освітньої діяльності – професійна освіта – теж перебуває на порозі докорінних змін. На часі прийняття Закону України «Про професійну освіту», проектом якого передбачено ряд реформ цієї галузі. Це і створення багатопрофільних навчальних закладів на основі існуючої мережі ПТО, це і нові типи закладів освіти (регіональний центр професійної освіти, професійний коледж, центр професійної підготовки), введення так званих стейкхолдерів професійної освіти, які впливатимуть на систему та визначатимуть подальший її розвиток. Водночас варто відмітити, що професійно-технічна освіта упродовж минулого навчального року здобула ряд вагомих досягнень, що підтверджено, зокрема результатами участі у Шостій міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2015».

Учасниками виставки були управління професійної освіти та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації, Науково-методичний центр професійнотехнічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області та 12 ПТНЗ області: Старокостянтинівський професійний ліцей, Понінківський професійний ліцей, Хмельницький професійний ліцей, ДНЗ «Вище професійне училище №11 м.Хмельницького», Вище художнє професійне училище №19 смт Грицева, Шепетівський професійний ліцей, Вище професійне училище №25 м.Хмельницького, ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти», Ярмолинецький професійний ліцей, Новоселицький професійний аграрний ліцей, ДПТНЗ «Деражнянський професійний аграрний ліцей», ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей», які презентували на виставці систему роботи з упровадження сучасних технологій навчання і виховання при підготовці висококваліфікованих робітників, кращий педагогічний досвід, створену на регіональному рівні навчальнометодичну літературу. За підсумками тематичного конкурсу, який відбувся в рамках виставки, профтехосвітяни отримали вісім почесних нагород: - у номінації «Розробка та упровадження у навчально-виховний процес сучасних систем моніторингу якості освіти» Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженернопедагогічних працівників у Хмельницькій області нагороджено золотою медаллю; - у номінації «Діяльність професійно-технічного навчального закладу з підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників»:

17

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

- золота медаль - ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти», Старокостянтинівський професійний ліцей; - бронзова медаль – ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей»; у номінації «Сучасний навчальний заклад як соціокультурний осередок громадянсько-патріотичного виховання дітей та студентської молоді» перемогу здобули та нагороджені: золота медаль - Вище професійне училище №25 м. Хмельницького; срібна медаль – ДПТНЗ «Деражнянський професійний аграрний ліцей», Вище художнє професійне училище №19 смт Грицева; - у номінації «Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальну, наукову та управлінську діяльність навчального закладу» ДНЗ «Вище професійне училище №11 м.Хмельницького» нагороджено срібною медаллю. Відповідно до програми роботи Дня професійно-технічної освіти, що відбувся у рамках виставки, було проведено патріотичний музичний захід «З Україною в серці», на якому гідно представили Хмельниччину Микола Білоокий, учень Хмельницького професійного ліцею, та Олександр Коваль, учень Вищого професійного училища №36 с.Балина. Представники профтехосвіти також взяли участь у роботі й активному обговоренні питань круглого столу на тему «Психологопедагогічні умови вдосконалення особистісно-розвивальних технологій у професійно-технічній освіті», який проводився лабораторією технологій професійного навчання Інституту ПТО НАПН України. За результатами участі у виставці управління професійної освіти та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації, Науково-

методичний центр професійнотехнічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області та професійно-технічні навчальні заклади-учасники виставки нагороджені дипломами за творчу працю з підвищення якості національної освіти й занесені до каталогу Міжнародної виставки. З 15 грудня 2014 р. по 1 травня 2015 р. видавництвом «Шкільний світ» для всіх передплатників видань проведено огляд-конкурс «Панорама творчих уроків – 2015» за темою «Я – віртуоз у викладанні предмета», за підсумками якого Царьова Євеліна Сергіївна, заступник директора з навчально-виробничої роботи ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» ввійшла в число переможців, які посіли І місце. Редакція журналу «ПРОФТЕХОСВІТА» видавництва «Шкільний світ» з 1 грудня 2014 р. по 1 травня 2015 р. проводила конкурс «Профтехосвіта на зламі століть», присвячений 75-річчю створення трудових резервів, системі, яка заклала основу для розвитку сучасної професійно-технічної освіти. За результатами конкурсу 7 педагогів ПТНЗ області є серед переможців, які зайняли ІІІ місце: - у номінації «Історія та традиції профтехосвіти»: Кенц Петро Іванович, заступник директора з науково-методичної роботи Вищого професійно-технічного училища №4 м. Хмельницького, та Марценюк Валерій, член Національної спілки журналістів України, літературний редактор ВПУ №25 м. Хмельницького; - у номінації «Професія, що обрана тобою…»: Ковальчук Зоя Сергіївна, викладач ДНЗ «Теофіпольський професійний аграрнопромисловий ліцей», Чайковська Леся Петрівна, майстер виробничого 18

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

навчання ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей», Крисько Людмила Семенівна, майстер виробничого навчання Новоселицького професійного аграрного ліцею, Крисько Володимир Васильович, майстер виробничого навчання Новосе-лицького професійного аграрного ліцею, Заєць Галина Яківна, бібліотекар Новоселицького профе-сійного аграрного ліцею. Варто підкреслити, що вихованці закладів ПТО є активними учасниками і призерами обласних і всеукраїнських змагальницьких заходів, а також наукових конференцій. Одну з таких було проведено з метою підтримки та розвитку винахідництва і раціоналізаторства серед учнівської та студентської молоді, її залучення до здійснення науково-дослідницької діяльності 18 травня 2015 року Науково-методичним центром професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженернопедагогічних працівників у Хмельницькій області спільно з Хмельницьким національним університетом. Це була Перша Подільська науковопрактична Інтернет-конференція молодих науковців «Технічних думок творчий злет – 2015», у якій взяли участь 22 учні із 11 професійно-технічних навчальних закладів області. Учнями-учасниками конференції було підготовлено 19 наукових повідомлень. Наукові повідомлення учнів ПТНЗ увійшли у збірник матеріалів конференції, а також розміщені на інформаційному порталі «Профтехосвіта Хмельниччини». Подані учнівські роботи засвідчили, що у цих навчальних закладах приділяється належна увага організації науково-дослідницької роботи з учнями, діяльності гуртків технічної творчості та забезпечується належний педагогічний супровід. Серед учнівських повідомлень особливий інтерес становлять роботи винахідницького та технічного спря-

мування, представлені у секціях «Електроніка та приладобудування» і «Науково-технічна творчість та винахідництво», які можуть знайти практичне застосування. Враховуючи актуальність і практичну значимість проблематики конференції, в закладах профтехосвіти області необхідно посилити роботу щодо організації науководослідницької, винахідницької діяльності з учнями, активізації роботи гуртків технічної творчості. Перемоги та призові місця у всеукраїнських конкурсах фахової майстерності стають для вихованців професійно-технічних навчальних закладів Хмельниччини традиційними. У минулому навчальному році учень ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей» Шарлай Вадим посів ІІІ місце у Всеукраїнському конкурсі фахової майстерності з професії «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування» та отримав диплом ІІ ступеня. А вихованці ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» Гриник Михайло та Маковський Ігор відзначені відповідно дипломами ІІ і ІІІ ступенів за перемогу в конкурсах з професій: «Монтажник санітарнотехнічних систем та устаткування» та «Водій автотранспортних засобів категорії «С». Важливим принципом організації навчання у професійнотехнічних навчальних закладах є забезпечення оптимального поєд-нання професійної та загальноосвітньої підготовок з урахуванням впровадження найсучасніших виробничих технологій. Слід зазначити, що 468 учнів ПТНЗ області брали у 2015 році участь у ЗНО, що складає 89,7 % від кількості зареєстрованих і 10,5 % від загальної кількості випускників, які одночасно з професією здобували повну загальну середню освіту. За підсумками 2014/2015 навчального року випускники ПТНЗ отримали за 19

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

рішенням педагогічних рад чотири «золоті медалі» за високі досягнення у навчанні та три «срібні медалі»; 227 випускників – дипломи кваліфікованого робітника з відзнакою; близько 3 тис. чол. (61% від випуску) за час навчання опанували дві й більше професій, що сприяє їхній мобільності на ринку праці. Вищезазначені досягнення є підтвердженням того, що у професійно-технічних навчальних закладах області здійснюється належна підготовка кадрів на рівні державних вимог. Реалії сьогодення значно змінили зміст і форми культурнодозвіллєвої діяльності та в цілому виховної роботи в навчальних закладах професійно-технічної освіти. Індикатором зростання національної свідомості та патріотичного піднесення стало проведення мистецьких ініціатив професійнотехнічних навчальних закладів Хмельниччини благодійної акції «Голос миру», ініціаторами якої виступили лідери обласної ради учнівського самоврядування. Під час проведення мистецьких ініціатив професійно-технічних навчальних закладів Хмельниччини благодійної акції «Голос миру» було зібрано близько 80 тисяч гривень, які були передані на потреби наших земляків, які захищають країну на сході, та людей, змушених покинути рідний дім унаслідок військових дій на території нашої держави. На часі модернізація змісту освіти, яка передбачає: розроблення та впровадження державних стандартів професійно-технічної освіти з професій широких кваліфікацій; оновлення оптимального переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників (скорочення їх кількості на основі інтеграції); впровадження у навчальний процес інноваційних освітніх та Інтернеттехнологій, забезпечення ПТНЗ су-

часними засобами навчання, інформатизації та комп'ютеризації. На сьогодні всі професійно-технічні навчальні заклади та гуртожитки ПТНЗ області підключені до мережі Інтернет, мають власні web-сайти. У двох ПТНЗ області встановлено програмний комплекс «Електронна бібліотека». У Інтернет-просторі функціонує інформаційний портал «Профтехосвіта Хмельниччини», який відображає різні сторони діяльності професійно-технічної освіти регіону. Для залучення учнівської молоді до своєчасного кар'єрного планування, сприяння розширенню її уявлень про себе та про світ професій у 2015 році створено профорієнтаційний портал професійної освіти Хмельниччини. Він містить банк професій закладів ПТО регіону, професіограми, контактні дані усіх ПТНЗ, які здійснюють підготовку кадрів; інформацію про умови вступу та посилання на корисні рекомендації з пошуку роботи. За дорученням Міністерства освіти і науки України педагогічні працівники ПТНЗ області протягом навчального року розробили проект державного стандарту з професії 5132 «Молодша медична сестра з догляду за хворими» (основний розробник Плужненський професійний аграрний ліцей), який передано до міністерства для затвердження, брали участь у доопрацюванні проектів державних стандартів ще з чотирьох професій: «Вишивальник», «Живописець», «Слюсарелектрик з ремонту електроустаткування» та «Столяр». На сьогодні, в системі професійно-технічної освіти Хмельниччини із 102 професій, за якими здійснюється підготовка кваліфікованих робітників, 96 професій опановуються за державними стандартами професійно-технічної освіти.

20

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

У 2014/2015 навчальному році в 34 ПТНЗ області первинною професійною підготовкою та професійно-технічним навчанням було охоплено близько 13 тис. осіб. У поточному році на ринок праці області направлено 6940 кваліфікованих робітників, з них 4804 випускників, які навчались за державним замовленням, 1958 осіб з числа незайнятого населення та працівників, які пройшли професійно-технічне навчання на базі ПТНЗ, 178 осіб отримали професію за рахунок коштів юридичних і фізичних осіб. До початку нового 2015/2016 навчального року здійснено реорганізацію двох ПТНЗ м. Кам’янцяПодільського (Державний професійно-технічний навчальний заклад «Кам’янець-Подільське вище професійне училище» та Кам’янецьПодільський професійний художній ліцей) шляхом приєднання до Державного навчального закладу «Подільський центр професійнотехнічної освіти». У результаті реорганізації створено багатопрофільний навчальний заклад. Таким чином, станом на 01.09.2015 мережу професійнотехнічних навчальних закладів області складають 28 державних ПТНЗ, які фінансуються за рахунок субвенції на підготовку робітничих кадрів з державного бюджету місцевим бюджетам, з них: 8 аграрних, 2 промислово-аграрних, 9 промислових професійних ліцеїв; 6 навчальних закладів мають статус «Вище професійне училище», 3 центри професійнотехнічної освіти. З початком навчального року до занять у ПТНЗ приступили понад 5,8 тис. випускників загальноосвітніх шкіл 2015 року, які виявили бажання здобути робітничу професію. Пріоритетними у майбутніх учнів є як професії технічного профілю, так і професії сфери послуг, а саме: «Слюсар з ремонту автомобілів; то-

кар»; «Кухар; кондитер»; «Перукар»; «Електрогазозварник»; «Електромонтер»; «Майстер з діагностики та налагодження електронного устаткування автомобільних засобів». Упродовж останніх років зберігається тенденція щодо зменшення контингенту учнів у ПТНЗ області, що, у свою чергу, призводить до збільшення кількості малокомплектних закладів. На сьогодні з 28 ПТНЗ функціонують 5 закладів з кількістю учнів менше 300. Як наслідок, нераціонально використовуються державні кошти, матеріально-технічна база, педагогічні кадри. На часі реорганізація таких навчальних закладів шляхом приєднання до більш потужних і створення нових типів навчальних закладів – багатопрофільних регіональних центрів професійної освіти для забезпечення ринку праці області робітничими кадрами та спеціалістами різних профілей. Гострою проблемою є матеріально-технічне забезпечення ПТНЗ. Обмеженість бюджетних видатків зумовило практично її повне фізичне та моральне старіння. Проте навчальними закладами вживаються конкретні заходи щодо оновлення та зміцнення навчальноматерільної бази за рахунок власних надходжень. Так, з метою належної підготовки до нового навчального року за рахунок власних надходжень професійно-технічних навчальних закладів придбано комп’ютерну техніку на суму 78 тис. грн., обладнання в майстерні та лабораторії – 209 тис. грн.; проведено поточних ремонтів у гуртожитках, навчальних корпусах, котельнях інших приміщеннях в обсязі 1 млн. 233 тис. грн., що на 584 тис. грн. більше порівняно з минулим навчальним роком. У 2016 році відповідно до спільного плану роботи Департаменту освіти і науки Хмельницької обл21

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

держадміністрації та НМЦ ПТО ПК Науково-методичний центр проведе Всеукраїнську Інтернет-конференцію з теми «Методичні засади підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи професійної освіти». Спільно з Хмельницьким національним університетом буде проведено ІІ Міжнародну заочну науковопрактичну Інтернет-конференцію «Технічна творчість молоді – шлях до інноваційного розвитку держави», ІІ Науково-технічну Інтернетконференцію «Подільські наукові читання, присвячені пам’яті професора Георгія Августинова», Подільський відкритий конкурс науковотехнічних робіт учнів та студентів «Енергоефективність у промисловості, сільському, міському та домашньому господарствах». Педагоги ПТНЗ області візьмуть участь у VІІ Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2016», у Восьмому міжнародному форумі «Інноватика в сучасній освіті - 2016» та у Всеукраїнській науковопрактичній конференції «Актуальні питання теорії та практики психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців». Основними завданнями, які необхідно буде вирішувати найближчим часом, є: створення ради стейкхолдерів професійної освіти, яка буде координаційним органом з питань визначення та впровадження державної і регіональної політики у сфері професійної освіти; розроблення обласної Програми розвитку професійнотехнічної освіти на 2016-2020 рр.; оптимізація мережі професійно-технічних навчальних закладів із урахуванням економічного та демографічного прогнозів; створення багатопрофільних, різнорівневих закладів

професійної освіти нового типу: регіональний центр професійної освіти, професійний коледж, професійний ліцей та центр професійної підготовки, які готуватимуть фахівців усіх без винятку професій та спеціальностей, яких потребує регіон; утворення незалежної установи оцінювання та забезпечення якості професійної освіти в регіоні; створення у професійнотехнічних навчальних закладах наглядових рад; регулярне проведення моніторингу кон’юнктури ринку праці; - оновлення змісту професійної освіти на основі впровадження державних стандартів ПТО, інноваційних педагогічних і виробничих технологій та міжнародного досвіду; - створення нового покоління навчально-методичної літератури; посилення правової відповідальності суб’єктів господарської діяльності щодо виконання ними умов державного замовлення на підготовку та працевлаштування робітничих кадрів; спрямування системи профорієнтаційної роботи на професійне самовизначення і врівноваження структури попиту та пропозицій на регіональному ринку праці, забезпечення інформування учнів загальноосвітніх шкіл щодо умов навчання, перспектив при отриманні робітничих професій, висвітлення інформаційно-агітацій-них матеріалів у засобах масової інформації; - активний розвиток соціального партнерства та налагодження міжнародної співпраці з питань розвитку професійно-технічної освіти.

22

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

А.М. ХАРЧУК, заступник директора - начальник управління професійної освіти і ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації

З РОЗШИРЕНОГО ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ЩОДО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПРОФЕСІЙНУ ОСВІТУ» Професійно-технічна освіта сьогодні перебуває на порозі кардинальних змін. Цим змінам передує активна законотворча діяльність. Адже на часі ухвалення законопроекту «Про професійну освіту». Цей процес непростий, адже потребує виваженого підходу, про що йшлося на розширеному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки, яке відбулося 04 листопада 2015 року. Учасниками цього зібрання, крім народних депутатів України, були усі зацікавлені у прийнятті законопроекту сторони: керівники регіональних департаментів освіти, вищих навчальних закладів ІІІ р.а., роботодавці, представники Всеукраїнської асоціації працівників ПТО, державної інспекції ПТНЗ, науковці НАПН України. Проект передбачає концептуальне реформування цієї сфери. Створюється новий сегмент освіти, що об’єднає й оптимізує теперішні професійно-технічні навчальні заклади та професійно орієнтовані вищі навчальні заклади І – ІІ рівнів акредитації. Водночас усі зміни спрямовані на підвищення якості професійної освіти. Проект Закону України «Про професійну освіту» презентував міністр освіти і науки Квіт С.М., який підкреслив, що цей законопроект розроблено за участю усіх зацікавлених суб’єктів, з урахуванням міжнародного досвіду. Одним із важливих

аспектів нормативного документа Сергій Миронович відмітив те, що він реалізує ідею двоступеневості професійної освіти («кваліфікований робітник» - «молодший спеціаліст»), багатопрофільності навчальних закладів. Голова Комітету ВРУ з питань освіти і науки Гриневич Л.М. зауважила, що новоприйнятий закон повинен створювати простір для реформування профтехосвітянської галузі та є поштовхом для її розвитку. Лілія Михайлівна зосередила увагу на дискусійних змінах, що міститься у законопроекті: 1) входження до системи ПТО когорти ВНЗ І-ІІ р.а.; 2) позиціювання ОКР «молодший спеціаліст» у НРК; 3) визначення статусу закладів ПТО, які готують кадри для потреб держави у цілому, а не окремого регіону (необхідність залишити їх на фінансуванні безпосередньо з державного бюджету); 4) суперечність між проектом закону і бюджетним кодексом; 5) неприпустимість вилучення тимчасово невикористовуваних приміщень із власності закладів ПТО; 6) налагодження дієвого зв’язку системи освіти із ринком праці; 7) закріплення статусу центрів визнання професійних кваліфікацій. Президент НАПН України Кремень В.Г. як позитив законопрое23

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

кту відмітив об’єднання закладів ПТО і ВНЗ І-ІІ р.а, запропонував упорядкувати і розширити понятійний апарат нормативного акта, залишити на п’ятому рівні «молодшого спеціаліста», забезпечити трансфер кредитів – можливість переходу від професійної до вищої освіти; затвердити визнання кваліфікацій, набутих у процесі неформального (інформального) навчання. У ході засідання відбулося жваве обговорення законопроекту. Усі зацікавлені сторони відстоювали різні позиції. Зокрема, це стосується апологетів професійної освіти, з одного боку, та вищої – з іншого. Так, директор Івано-Франківського базового медичного коледжу відстоював позицію «молодшого бакалавра» у законопроекті та критикував «молодшого спеціаліста», наголошував на суперечностях між зазначеними вище освітньо-кваліфікаційними рівнями, що виникають у термінах навчання. Заступник директора департаменту освіти і науки Вінниччини запропонував запровадити замість регіональних центрів професійної освіти, визначених законопроектом, міжрегіональні навчальні заклади за галузевим принципом, визначити місце у системі ПТО комунальних закладів освіти, передбачити перепідготовку й працевлаштування вивільнюваних педагогічних працівників. Директор департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації відмітила, що існує можливість об’єднання ПТНЗ як за галузевим, так і за територіальним принципом шляхом створення кластерів. На жаль, ідея створення міжрегіональних центрів ПТО не була підтримана головою федерації роботодавців. А наявність на одному рівні кваліфікацій вищої та професійної освіти була гостро розкритикована представником програми «Еразмус+». Голова

Київської обласної асоціації працівників ПТО констатував відсутність соціального пакета у законопроекті. Позиція представників Хмельниччини на засіданні полягала у наголошенні на необхідності ефективного вирішення проблеми оптимізації ПТНЗ, зокрема визначення умов існування малокомплектних освітніх закладів, а також розробки критеріїв для віднесення закладів ПТО до різних типів і їх об’єднання, підтримання ідеї створення міжрегіональних центрів ПТО за певними напрямами підготовки, приділення більшої уваги такому типу навчального закладу як професійний коледж, розв'язання проблеми працевлаштування педагогічних кадрів, які будуть вивільнятись у результаті об’єднання навчальних закладів, розробки положень про кожен із нових типів навчальних закладів професійної освіти, визначених у законопроекті. Головою державної інспекції закладів ПТО було визначено проблеми, що потребують вирішення у новому законодавчому полі. Це, зокрема, ліцензування й атестація ПТНЗ, акредитація навчальних програм, використання приміщень малокомплектних професійних закладів. Директором Навчальнометодичного кабінету ПТО м. Києва було акцентовано увагу на таких позиціях, як: необхідність однозначного вирішення питання фінансування ПТНЗ (як варіант - місцевий бюджет плюс субвенції державного бюджету); вирішення проблеми проходження зовнішньої сертифікації майстрами виробничого навчання, які мають значний виробничий досвід, і педагогами-початківцями, що відразу після завершення навчання приступили до професійної діяльності. У ході напружених дискусій Ничкало Нелля Григорівна, акаде24

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

мік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор пед. наук, професор, дійсний член НАПН України, обґрунтовано довела, що зняти суперечність між освітньокваліфікаційними рівнями «молодший бакалавр» і «молодший спеціаліст» потрібно, залишивши на п'ятому рівні Національної рамки кваліфікацій саме «молодшого спеціаліста». З усього зазначеного вище можна підсумувати, що думки учасників зібрання розділилися стосовно наявності двох кваліфікацій (професійної і вищої) на одному рівні, а також щодо фінансування закладів ПТО (місцеві бюджети чи державний бюджет). Але варто зазначити, що зацікавлені сторони були одностайними щодо необхідності визнання результатів неформального навчання, підняття престижу професійної освіти, подолання диспропорцій між професійною і вищою освітою. Насичений і жвавий діалог навколо проекту Закону України «Про професійну освіту» не вирішив усі його проблемні питання. Тому народними депутатами було прийнято рішення відправити законопроект на доопрацювання суб'єктові законода-

вчої ініціативи, тобто Кабінету Міністрів України. Хочеться вірити, що основоположний для профтехосвіти документ після належного його доопрацювання буде розглянуто і схвалено Верховною Радою України уже на початку 2016 року. Прийняття цього закону дасть змогу: – забезпечити оперативність прийняття управлінських рішень щодо професійної освіти та її фінансового забезпечення; – забезпечити розвиток соціального партнерства, консолідацію зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, навчальних закладів, роботодавців, науковців і громадських об’єднань із метою забезпечення ринку праці кваліфікованими працівниками, збільшити обсяги фінансування та інвестицій; – забезпечити умови для випереджувального розвитку професійної освіти, створення багатопрофільних, різнорівневих професійних навчальних закладів, що здійснюватимуть підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів і кваліфікованих робітників відповідно до потреб регіонального ринку праці та загальнодержавних потреб. Л.І. ШЕВЧУК, директор НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, кандидат педагогічних наук, доцент

ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ Проект Закону України «Про професійну освіту» передбачає нові підходи до оцінювання рівня кваліфікації педагогів, які забезпечують підготовку робітників, молодших спеціалістів. Йдеться про нові поняття для української освіти: процедура зов-

нішнього незалежного підтвердження кваліфікації (сертифікація), органи підтвердження кваліфікації; комплексне оцінювання педагогічної діяльності. При цьому, у документі зазначається, що педагогічні працівники – це особи, які провадять навчальну, навчально-виховну, на25

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

вчально-виробничу, та, підкреслимо, творчу, методичну, експериментальну й організаційну діяльність у закладах професійної освіти. У статті щодо робочого часу педагогічних працівників зазначається, що їхній робочий час складається з навчальної, методичної, виховної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків протягом навчального року. Це те, на чому не акцентувалась увага у попередньому законі. Одночасно зазначається, що основними завданнями підтвердження кваліфікації (сертифікації) педагогічних працівників є: підвищення якості професійної освіти; підтвердження права на провадження педагогічної діяльності педагогічними працівниками та визначення рівня їх кваліфікації; стимулювання цілеспрямованого, безперервного підвищення рівня кваліфікації педагогічних працівників, їх методологічної культури, особистісного й професійного зростання, використання ними сучасних педагогічних технологій. Діюча на сьогодні атестація педагогів, на думку управлінців і педагогічної громадськості, є неефективним процесом. Недарма до МОН України надходили скарги від педагогів та Міністерство надсилало роз’яснення щодо перекосів на місцях стосовно процедури атестації через конфлікт інтересів директора навчального закладу і педагогів. Найбільшого з’ясування потребує поняття «сертифікація педагогів». У лютому 2016 року набуває чинності Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», яким зазначено, що «сертифікація – це підтвердження відповідності третьою стороною (особою, яка є незалежною від особи, що надає об’єкт оцінки відповідності, та від особи, що заінтересована в такому

об’єкті як споживач чи користувач), яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу. [1]. Юридичний словник тлумачить це поняття наступним чином: «Сертифікація – це процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам [7]. Отже, сертифікація педагогів – це підтвердження третьою, незалежною стороною відповідності педагога встановленим законо-давством вимогам. З метою глибшого з’ясування цього питання нами було проаналізовано міжнародну практику визначення рівня кваліфікації педагогічних працівників, їх сертифікації та врахування її у нашій законодавчій базі. Як зазначає Т. Ткачук, сертифікація учителів є досить поширеною світовою практикою. Ця процедура залежить від системи управління школою. Можна виділити дві такі системи: централізована (Японія, Норвегія) та лібералізована (США, Канада, Велика Британія тощо). При централізованій системі учитель не може потрапити у школу, не маючи сертифіката, тому в цих країнах процедура уніфікована. Натомість у лібералізованих системах дозволено, наприклад, для приватних шкіл самостійно визначати рівень компетентності учителя, при цьому державні органи не цікавляться, чи має учитель приватної школи сертифікат. У Канаді, так само, як і в США, кожна провінція встановлює власні вимоги до тестів для сертифікації. У Швеції сертифікацію вчителів увели лише у 2011 році, тому результати цієї новації поки що не оприлюднюють.

25

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Цікавим щодо сертифікації вчителів є досвід Сполучених Штатів Америки. Ще у 1975 році Конгрес цієї країни затвердив Національну програму вчительських центрів, яка передбачала виділення коштів для штатів та окремих округів з метою створення у них учительських центрів. Офіційно метою таких центрів стало надання можливості учителю самостійно визначати та задовольняти власні потреби у підвищенні кваліфікації та розробці програм із урахуванням потреб своїх учнів. У відомій доповіді «Нація у небезпеці» (1983 р.) Національна комісія з питань досконалості освіти рекомендувала розробку так званих сходинок кар’єри, які б визначали різницю між вчителями-початківцями, досвідченими вчителями з різною якістю праці та вчителямимайстрами. Починаючи з 1986 року, так звана дослідницька група Холмса пропонує ієрархію посад вчителів на основі рівня їх професійної підготовки та компетентності. Тоді ж була опублікована доповідь Комісії Карнегі «Нація готується: вчителі для ХХІ століття», у якій зазначалося, що залежність оплати праці вчителя та інших винагород від якості праці є вирішальною для підняття статусу цієї професії. У 1987 році у США була створена Рада з оцінки професіоналізму вчителів, процедури проведення контролю знань учителів за допомогою екзаменів і тестів, контролю педагогічних і технологічних умінь і навичок, який здійснюється за допомогою відеозаписів їх педагогічної діяльності. Оцінювання праці вчителя вважається ключовим кроком у підвищенні її якості. Нові підходи мали на меті більш ретельну, об’єктивну і строгу оцінку праці вчителів. У США для досягнення найвищого рівня педагогічного статусу

необхідно пройти 8 позицій: отримати ступінь бакалавра, магістра, а потім ще перейти на шість позицій вище, поступово одержавши 30 кредитів з тих знань, які він вважає потрібними для свого розвитку і підвищення кваліфікації [5, 6]. У 1994 році Президент Клінтон підписав Закон «Цілі 2000 року – зробити Америку освіченою», що передбачав створення Національної ради зі стандартів і удосконалення освіти, згідно з якою педагогпочатківець проходить сертифікацію на вчительську професію, а потім – повторні сертифікації через кожні 2 роки на визначення рівня професійної компетентності з одночасним визначенням конкретних завдань для удосконалення педагогічної діяльності. З метою визначення рівня професійної компетентності у цій країні використовуються анкети, рейтингові оцінки, самооцінки, «клінічні спостереження», метод «учительського портфелю». У результаті визначення рівня професіоналізму розробляються «кар’єрні маршрути», «маршрути службового росту», які представляють план або програму для стимулювання вчителів підвищувати свою компетентність. На сьогодні у США створено національні вимірювальні програми (NES), які дають змогу в режимі online скласти тест на потенційні педагогічні здібності, запроваджена процедура підтвердження якості отриманого диплома майбутніми вчителями. Такий іспит Praxis 1 складається з 3-х частин: тест на знання державної мови, знання з математики на визначення логіки мислення (уміння розв’язувати задачі з 2-3 невідомими, оперування даними, пов’язаними з графіками, схемами, знання простих геометричних теорем, наприклад Піфагора тощо).

26

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Іспит Praxis 2 вимагає засвідчити свої знання з педагогіки, методики, вікової психології та педагогічних вимірювань. У деяких штатах цієї країни вимагають додаткові сертифікати. Американський учитель, який хоче отримувати вищу зарплату, може звернутися в Національну Раду Професійних Учительських Стандартів, і якщо успішно складе іспити, то отримає загальнонаціональну ліцензію, яка даватиме змогу працювати у будь-якому штаті США. Усе більшої популярності набуває міжнародна сертифікація для вчителів. Такі сертифікати вимагаються у міжнародних школах. У них учням видають атестати, за якими вони можуть продовжувати навчання у більшості західноєвропейських країн, а також США, Австралії та Канаді. Пройти процедуру міжнародної сертифікації можна після спеціально пройдених навчальних програм у Великій Британії, Канаді, США [4]. При обговоренні проекту Закону України «Про професійну освіту» питання сертифікації педагогів набуло гострої дискусії, зокрема на рівні розширеного засідання Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України. Україна має знайти свій варіант оцінки рівня професіоналізму педагогів і їх матеріального заохочення за результатами діяльності. Професійна освіта є більш складною освітньою системою, оскільки безпосередньо пов’язана з виробництвом. Педагогічний персонал повинен володіти повною мірою як психолого-педагогічною складовою професійної діяльності, так і мати високий рівень технологічних, виробничих умінь, аби засобами своєї спеціальності вміло формувати високо-кваліфікованого, соціально відповідального фахівця.

Оцінюючи рівень кваліфікації педагогів системи професійної освіти, необхідно враховувати рівень їх професійної компетентності в галузі навчального предмета, професії, а також рівень методичної, навчальновиховної, творчої, експериментальної й організаційної компетентностей у педагогічній діяльності. Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженернопедагогічних працівників у Хмельницькій області з метою визначення рівня педагогічної, методичної складової педагогічної діяльності розробив діагностичні анкети для різних категорій педагогічних працівників: викладачів, майстрів виробничого навчання, методистів, вихователів, керівників ПТНЗ. Діагностичні анкети дають змогу оцінити рівень фаховості кожного педагога за наслідками самооцінки, оцінки їх досвідченими педагогами та керівниками навчального закладу, а також визначити завдання для подальшого розвитку професійної компетентності педагога за індивідуальним планом. Позитивні результати та досягнення кожного педагога заносяться у базу даних, яку створив і веде НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, та які враховуються під час атестації педагогів. Таким чином, на порядку денному у проблемі зовнішнього незалежного підтвердження квалі-фікації педагогів професійної школи стоять питання: атестація чи сертифікація; якщо сертифікація – то це раз у професійній діяльності педагога чи систематично через певний час; який інструментарій необхідно розробити для об’єктивної незалежної оцінки рівня професіоналізму педагога профе-сійної школи; якими силами, у який термін та інше. При вирішенні даних проблем можна звернутись до досвіду Міністерства охорони здоров’я України з 27

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

питання підвищення кваліфікації лікарів та проведення іспитів на передатестаційних циклах. Порядок оцінювання фаховості лікарів затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України та погоджено з Міністерством юстиції України. У них прийнята шкала значень різних видів діяльності лікарів у період між атестаційними циклами, які оцінюються за бальною системою. Таких видів діяльності у шкалі налічується 22, кожному з них відповідає певна кількість балів. Зокрема, це і навчання у закладах післядипломної освіти, стажування, науково-педагогічна робота, участь у науковопрактичних конференціях, публікації, видання посібника, підручника, рекомендацій, отримання патентів, упровадження в практику інноваційних розробок і технологій тощо [2]. Набрана різна кількість балів відносить медичних працівників до різних кваліфікаційних категорій. Вважаємо, що творче опрацювання вітчизняного досвіду щодо підтвердження кваліфікації педагогів професійної школи з урахуванням надбань зарубіжного досвіду сприятимуть розробці й впровадженню положення щодо процедури незалежного підтвердження кваліфікації педагогів професійної школи, створенню нормативно-правової бази.

Література 1. Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності». – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/124-19.

2. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 18.05.1994 №73.

3. Проект Закону України «Про професійну освіту». – Електронний ресурс.

– Режим доступу: http://www.zakonoproekt.org.ua/ viewhtm.aspx?hn.

4. Ткачук Т. Потрібна сертифікація освітян / Тарас Ткачук // Освітня політика: портал громадських експертів. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://education-ua.org/ua/ articles/329-potribna-sertifikatsiyaosvityan.

5. Шевчук Л.І. Проблеми удосконалення професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників / Л.І. Шевчук // Професійна освіта.

– 1999. №1-2 (16-17).

– С. 24-30.

6. Шевчук Л.І. Проблеми професійної компетентності педагогів як важливий чинник ефективності навчально-виховного процесу в ПТНЗ / Л.І. Шевчук // Професійна освіта. – 2001. - №1-2 (18-19). – С. 3-18.

7. Юридичний словник. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://kodeksy.com.ua/dictionary/s/sertifi katsiya.htm.

ЗАТВЕРДЖЕНО НМР НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області Протокол № 7 від 23.12.14 ПОЛОЖЕННЯ про дистанційне навчання на курсах підвищення кваліфікації при Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області І. Загальні положення 1.1. Це Положення визначає основні засади організації та запровадження дистанційного навчання на курсах підвищення кваліфікації при Науково28

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області (далі – НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області), яке розроблено на основі Положення про дистанційне навчання, затверджене наказом МОН України від 25.04.13 №466, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30 квітня 2013 р. за № 703/23235.

1.2. Під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційнокомунікаційних технологій.

1.3. Це Положення поширюється на дистанційне навчання у НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області.

1.4. Метою дистанційного навчання при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області є надання освітніх послуг щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

1.5. Завданням дистанційного навчання при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області є забезпечення педагогічним працівникам закладів професійнотехнічної освіти можливості реалізації конституційного права на підвищення кваліфікації незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання відповідно до їх здібностей.

1.6. У цьому Положенні терміни і поняття вживаються у таких значеннях: асинхронний режим – взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою у часі, застосовуючи при цьому електронну пошту, форум, соціальні мережі тощо; веб-ресурси навчальних програм КПК різних категорій педпрацівників закладів професійно-технічної освіти, у тому числі дистанційні курси, – систематизоване зібрання інформації та засобів навчально-методичного характеру, необхідних для засвоєння навчальних дисциплін (програм), яке доступне через Інтернет (локальну мережу) за допомогою веб-браузера та / або інших доступних користувачеві програмних засобів; веб-середовище дистанційного навчання – системно організована сукупність веб-ресурсів навчальних програм КПК різних категорій педпрацівників закладів професійно-технічної освіти, програмного забезпечення управління веб-ресурсами, засобів взаємодії суб’єктів дистанційного навчання та управління дистанційним навчанням; дистанційна форма навчання – форма організації навчального процесу при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, яка забезпечує реалізацію дистанційного навчання та передбачає можливість отримання слухачем курсів підвищення кваліфікації документа, встановленого державою зразка; інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання – технології створення, накопичення, зберігання та доступу до веб-ресурсів (електронних ресурсів) навчальних програм КПК різних категорій педпрацівників закладів професійно-технічної освіти, а також забезпечення організації і супроводу навчального процесу за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення та засобів інформаційно-комунікаційного зв’язку, у тому числі Інтернету; 29

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

психолого-педагогічні технології дистанційного навчання – система засобів, прийомів, кроків, послідовне здійснення яких забезпечує виконання завдань навчання, виховання і розвитку особистості; синхронний режим – взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої всі учасники одночасно перебувають у веб-середовищі дистанційного навчання (чат, аудіо-, відеоконференції, соціальні мережі тощо); система управління веб-ресурсами навчальних програм – програмне забезпечення для створення, збереження, накопичення та передачі веб-ресурсів, а також для забезпечення авторизованого доступу суб’єктів дистанційного навчання до цих веб-ресурсів; система управління дистанційним навчанням – програмне забезпечення, призначене для організації навчального процесу та контролю за навчанням через Інтернет та / або локальну мережу; суб’єкти дистанційного навчання – особа, яка навчається (слухач), та особи, які забезпечують навчальний процес за дистанційною формою навчання (викладачі-тьютори, куратори-тьютори, педагогічні та науково-педагогічні працівники, методисти); технології дистанційного навчання – комплекс освітніх технологій, включаючи психолого-педагогічні та інформаційно-комунікаційні, що надають можливість реалізувати процес дистанційного навчання при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. ІІ. Реалізація дистанційного навчання 2.1. Дистанційне навчання реалізовується шляхом: застосування дистанційної форми як окремої форми навчання; використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання в різних формах.

2.2. Запровадження дистанційної форми навчання при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області можливе за погодженням з МОН України.

2.3. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти за дистанційною формою навчання здійснюються при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області за ліцензованими напрямами підготовки.

2.4. Строк навчання слухачів за дистанційною формою встановлюється НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області і має бути не меншим, ніж за денною (очною) формою навчання.

2.5. Кількість слухачів, що навчаються за дистанційною формою, визначається в межах ліцензованого обсягу підвищення кваліфікації. При цьому норматив чисельності слухачів, що навчаються при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області за дистанційною формою, повинен становити не менше одного куратора-тьютора на вісімнадцять слухачів. {Пункт 2.6 розділу II Положення про дистанційне навчання (наказ Міністерства освіти і науки № 466 від 25.04.2013)} 2.6. Веб-ресурси, що використовуються у НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області для забезпечення навчального процесу за дистанційною формою навчання, мають проходити процедуру експертизи на засіданні відділу ПК ДЕР НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області.

2.7. Технології дистанційного навчання можуть використовуватись під час організації та забезпечення денної, очно-заочної форм підвищення кваліфікації.

2.8. Рішення щодо використання технологій дистанційного навчання на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійно30

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

технічної освіти при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області приймається науково-методичною радою НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. ІІІ. Організація навчального процесу за дистанційною формою на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області 3.1. Зарахування слухачів на проходження курсового підвищення кваліфікації за дистанційною формою здійснюється за погодженням з адміністрацією професійно-технічного навчального закладу.

3.2. Слухачі, які навчаються за дистанційною формою, зобов'язані оволодівати знаннями, практичними навичками відповідно до навчального плану. Зміст навчання за дистанційною формою визначається на основі діагностичного дослідження рівня професійної компетентності педагогічного працівника і має відповідати освітньо-кваліфікаційній характеристиці та вимогам його професійної діяльності.

3.3. Навчальний процес за дистанційною формою підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійної освіти здійснюється у таких формах: самостійна робота; навчальні заняття; практична підготовка (педагогічна практика, стажування); контрольні заходи. Основною формою організації навчального процесу за дистанційною формою є самостійна робота.

3.4. На основі результатів діагностування рівня професійної компетентності слухача розробляється індивідуальний план самостійної роботи педагога. В індивідуальному плані зазначається: тема випускної (курсової) роботи, проблеми, які самостійно опрацьовує слухач; література з визначених проблем; період роботи над проблемами; форма звітності про роботу над визначеними проблемами – практичні завдання (реферат, конспект, практичний або дидактичний матеріал тощо); консультант з кожної проблеми. На розробку індивідуального плану та керівництво випускною (курсовою) роботою виділяється 2 години.

3.5. Для керівництва індивідуальною самостійною роботою слухачеві призначається керівник з числа працівників НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області.

3.6. Для координації самостійної роботи виділяється 6 год індивідуальних консультацій, що здійснюються працівниками НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області в синхронному та асинхронному режимах.

3.7. Основними видами навчальних занять за дистанційною формою підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійної освіти є: лекція, семінар, практичні заняття, консультації та інші.

3.8. Лекція, консультація, семінар проводяться зі слухачами дистанційно у синхронному або асинхронному режимі відповідно до навчального плану.

3.9. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб’єктами дистанційного навчання під час навчальних занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному або асинхронному режимі.

3.10. Практичне заняття, яке передбачає виконання практичних робіт, відбувається дистанційно в асинхронному режимі. Окремі практичні завдання можуть виконуватись у синхронному режимі.

3.11. Іншими видами навчальних занять при здійсненні навчального процесу можуть бути ділові ігри, виконання проектів у групах тощо. Ці види навчальних занять можуть проводитись очно або дистанційно у синхронному або асинхронному режимі.

31

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

3.12. Педагогічну практику, стажування слухач, який навчається за дистанційною формою навчання, проходить за місцем роботи або проживання відповідно до його індивідуальних потреб і програмних цілей навчального закладу.

3.13. Контрольні заходи при здійсненні курсів підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області включають модульні та підсумковий контроль знань слухачів. Підсумковий контроль передбачає виконання слухачем випускної (курсової) роботи. Слухач курсів підвищення кваліфікації допускається до захисту випускної (курсової) роботи за умови отримання позитивної рецензії. На рецензування випускної (курсової) роботи виділяється 2 години. Усі контрольні заходи можуть здійснюватись відповідно до рішення НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області з використанням можливостей інформаційнокомунікаційних технологій, зокрема відеоконференцзв’язку за умови забезпечення аутентифікації того, хто навчається, або очно.

3.14. У НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області при організації навчального процесу за будь-якою формою підвищення кваліфікації технології дистанційного навчання можуть використовуватись для методичного та дидактичного забезпечення самостійної роботи, контрольних заходів, а також при здійсненні навчальних занять.

3.15. На методиста ПТНЗ, в якому працює слухач, покладається функція методичного супроводу щодо виконання слухачем індивідуального плану самостійної роботи. ІV. Забезпечення дистанційного навчання на курсах підвищення кваліфікації при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області 4.1. Науково-методичне забезпечення дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних працівників навчальних закладів професійної освіти включає: методичні (теоретичні та практичні) рекомендації щодо розроблення та використання педагогічно-психологічних та інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання; критерії, засоби і системи контролю якості дистанційного навчання; змістовне, дидактичне та методичне наповнення веб-ресурсів навчальних планів і програм курсового підвищення кваліфікації.

4.2. Педагогічні, науково-педагогічні працівники та методисти НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, які залучені до проведення курсового підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання, повинні підвищувати свою кваліфікацію щодо організації та володіння технологіями дистанційного навчання (не рідше одного разу на 5 років та обсягом не менше 108 академічних годин). Кваліфікація працівників має бути підтверджена документом про підвищення кваліфікації за тематикою дистанційного навчання.

4.3. Системотехнічне забезпечення дистанційного навчання на курсах підвищення кваліфікації при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області включає: апаратні засоби (персональні комп’ютери, мережеве обладнання, джерела безперебійного живлення, сервери, обладнання для відеоконференцзв’язку тощо), що забезпечують розроблення і використання веб-ресурсів навчального призначення, управління навчальним процесом та необхідні види навчальної взаємодії між суб’єктами дистанційного навчання у синхронному і асинхронному режимах; інформаційно-комунікаційне забезпечення із пропускною здатністю каналів, що надає всім суб’єктам дистанційного навчання на курсах підвищення кваліфікації при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області цілодобовий доступ до веб32

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ресурсів і веб-сервісів для реалізації навчального процесу у синхронному та асинхронному режимах; програмне забезпечення загального та спеціального призначення (у тому числі для осіб з особливими потребами), яке має бути ліцензійним або побудованим на програмних продуктах з відкритими кодами; веб-ресурси навчальних програм, що необхідні для забезпечення дистанційного навчання на курсах підвищення кваліфікації при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, можуть містити: - методичні рекомендації щодо їх використання, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо; - документи планування навчального процесу (навчально-тематичні плани, розклади занять); - відео- та аудіозаписи лекцій, семінарів тощо; - мультимедійні лекційні матеріали; - термінологічні словники; - практичні завдання із методичними рекомендаціями щодо їх виконання; - віртуальні лабораторні роботи із методичними рекомендаціями щодо їх використання; - пакети тестових завдань для проведення контрольних заходів, тестування із автоматизованою перевіркою результатів, тестування із перевіркою викладачем; - електронні бібліотеки чи посилання на них; - бібліографії; - дистанційний курс, що об’єднує зазначені вище веб-ресурси навчальних програм єдиним педагогічним сценарієм; - інші ресурси навчального призначення. Перелік веб-ресурсів навчальних програм курсів підвищення кваліфікації різних категорій педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти, необхідних для забезпечення дистанційного навчання, визначається НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області та затверджується рішенням науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. Для забезпечення дистанційного навчання слухачів курсів підвищення кваліфікації НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області може створювати власні веб-ресурси або використовувати інші веб-ресурси, що підлягають перевірці у НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. Директор НМЦ ПТО ПК

Л.І. Шевчук

КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ Вступ Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убез33

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

печенням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави. Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу (раtria) як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін. Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу. Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери. В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України. Серед них Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорозьке, Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна та інші українські визвольні проекти. На особливу увагу заслуговує формування української політичної культури в часи Речі Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролі Кримського Ханату як держави кримськотатарського народу, включно з тривалим воєнним протистоянням і плідною військовою та культурною співпрацею. Особливого значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності та ін. Важливим завданням є розгляд порівняльно-історичних відомостей про переривання державності в інших європейських країнах, які сьогодні представлені потужними європейськими націями. Спеціального розгляду потребують історичні обставини, що призводять до переривання державницької традиції. Разом із тим, національно-патріотичне виховання не повинно прищеплювати ідеї культурного імперіалізму, тобто способу споглядання світу лише очима власної культури. Ця Концепція виходить з ідеї об’єднання різних народів, на34

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ціональних та етнічних груп, які проживають на території України, довкола ідеї української державності, українського громадянства, що виступають загальними надбаннями, забезпечують їхній всебічний соціальний та культурний розвиток. Українська держава заперечує будь-які форми дискримінації, підтримуючи всі мови і культури, що зазнали такої дискримінації в часи колоніальної залежності України. На жаль, до сьогодні українська освіта не мала переконливої і позитивної традиції, досвіду щодо виховання патріотизму в дітей та молоді, у попередні часи боялися взагалі терміна «національний», а «патріотичне виховання» сприймали винятково в етнонародному або неорадянському вимірі. Протягом останніх десятиліть було розроблено низку концепцій: Концепція національної системи виховання (1996); Концепція національно-патріотичного виховання (2009); Концепція Загальнодержавної цільової програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 рр.; Концепція громадянської освіти та виховання в Україні (2012). Проте жодна з них не була розгорнута і не втілилася в конкретні кроки з реалізації через зміну векторів розвитку держави і, відповідно, освітньої політики, через різні уявлення правлячих еліт на ідеологію і напрями розвитку освіти. На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей: - повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України); - участь у громадсько-політичному житті країни; - повага до прав людини; - верховенство права; - толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей; - рівність всіх перед законом; - готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України. Відтак, враховуючи всі обставини, виникає гостра потреба у розробленні концепції, яка б визначала нову стратегію цілеспрямованого і ефективного процесу виховання суб’єкта громадянського суспільства, громадянина-патріота України.

1. Мета та завдання національно-патріотичного виховання дітей та молоді Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національнопатріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

35

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави. Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та об’єднань, Збройних Сил України, інших силових структур. Системна організація військо-патріотичного виховання молоді має бути спрямована на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування психологічної та фізичної готовності до служби в Збройних Силах, задоволення потреби підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни. Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань: - утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України; - виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки; - підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя; - усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю; - сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів; - формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій; - утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства; - культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи; - формування мовленнєвої культури; - спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

36

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

2. Принципи патріотичного виховання Патріотичне виховання спирається на загальнопедагогічні принципи виховання, такі як дитиноцентризм, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізм, врахування вікових та індивідуальних особливостей. Водночас патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його специфіку. Серед них: - принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави; - принцип самоактивності й саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках; - принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування в дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід'ємну складову культури загальнолюдської; - принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді готовності до захисту вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем; - принцип історичної і соціальної пам’яті спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності; - принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні.

3. Шляхи реалізації патріотичного виховання дітей та молоді 3.1. Удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді: - підготовка нормативно-правових документів з питань національнопатріотичного виховання молоді, внесення відповідних змін до законодавства; - розроблення державних і громадських заходів з інформаційної безпеки, спрямованих на запобігання негативним наслідкам впливу інформаційної війни; - розроблення порядку державного фінансування заходів, спрямованих і на національно-патріотичне виховання молодих людей; - підготовка комплексної програми військово-патріотичного виховання та нормативно-методичного забезпечення її реалізації з метою виховання здорового підростаючого покоління, готового захищати національні інтереси та територіальну цілісність України; - вироблення науково-теоретичних і методичних засад патріотичного виховання молоді: включення проблематики патріотичного виховання молоді до дослідницьких програм та планів наукових і навчальних закладів (через світову історію можна показати, як державність поновлювали інші народи, зокрема чехи та поляки; через зарубіжну літературу показати, як ці народи утверджували 37

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

свою ідентичність; через дисципліни природничо-наукового циклу розкрити здобутки українців у науці і техніці, якими слід пишатися тощо, бо тільки цілісна і системна картина гарантуватиме осягнення мети Концепції); - вивчення потреб молоді, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень; - забезпечення активної участі сім’ї та родини в розвитку фізично і морально здорової, патріотично налаштованої зростаючої особистості.

3.2. Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання: - проведення заходів, спрямованих на реалізацію патріотичного виховання в закладах системи освіти, культури, спорту; - підтримка та сприяння волонтерським проектам, іншої громадської діяльності та самоорганізації українських громадян, спрямованої на заохочення молоді до благодійних соціальних, інтелектуальних та творчих ініціатив і проектів на благо України; - створення умов для популяризації кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, героїчного минулого і сучасного українського народу, підтримки професійної й самодіяльної творчості; - активне залучення до патріотичного виховання дітей та молоді учасників бойових дій на Сході України, членів сімей Героїв Небесної Сотні, бійців АТО та їхніх сімей, діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють активну громадянську і патріотичну позицію; - залучення молоді до участі у збереженні і підтримці єдності українського суспільства, у громадському русі задля громадянського миру і злагоди; - сприяння спортивній і фізичній підготовці, спрямованій на утвердження здорового способу життя молодих громадян з урахуванням принципів національно-патріотичного виховання; - налагодження співпраці з військовими формуваннями України як мотивація готовності до вибору військових професій; - сприяння роботі клубів за місцем проживання, центрів патріотичного виховання та інших громадських організацій, які здійснюють патріотичне виховання молоді; - активізація виховної роботи з дітьми та молоддю засобами всеукраїнської дитячої військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»); - удосконалення підготовки та перепідготовки кадрів, які займаються питаннями національного і патріотичного виховання дітей та молоді в системі освіти, культури, спорту.

3.3. Співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадянським суспільством: - активне залучення до національно-патріотичного виховання дітей та молоді дитячих і молодіжних громадських організацій (об’єднань), використання їхнього досвіду, потенціалу, методів роботи у вихованні патріотів України; - організаційна та фінансова підтримка на конкурсній основі програм, проектів громадських організацій, спрямованих на національно-патріотичне виховання дітей та молоді; - долучення батьківської громадськості до популяризації кращого досвіду патріотичного виховання; - посилення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади стосовно національно-патріотичного виховання молоді.

38

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

3.4. Інформаційне забезпечення національно-патріотичного виховання дітей та молоді: - організація у теле-, радіопрограмах, Інтернет-ресурсах та в друкованій пресі постійно діючих рубрик, що популяризують українську історію, боротьбу українського народу за незалежність, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання різних соціальних інституцій; підтримка україномовних молодіжних засобів масової інформації; - запобігання пропаганді в засобах масової інформації культу насильства, жорстокості і бездуховності, поширення порнографії та інших матеріалів, що суперечать загальнолюдським та національним духовним цінностям, заперечують суверенність Української держави; - виробництво кіно- і відеофільмів, підтримка видання науковопопулярної, наукової, художньої літератури національно-патріотичного спрямування; - підготовка інформаційної та науково-популярної літератури для батьків з питань патріотичного виховання дітей та молоді у сім’ї; висвітлення в засобах масової інформації кращого досвіду родинного виховання; - здійснення заходів щодо розширення фактографічної бази історичних подій, публікація розсекречених архівних документів, видання історичної науково-популярної літератури, довідкових матеріалів про здобутки України за роки незалежності, книг патріотичної спрямованості. Процес патріотичного виховання дітей і молоді повинен мати випереджувальний характер, відповідати віковим і сенситивним періодам розвитку дитини та особистісним характеристикам. Етапи впровадження національно-патріотичного виховання дітей та молоді На першому етапі (2015 р.) планується : - створення нормативно-правового підґрунтя, інформаційно-методичного забезпечення для здійснення національно-патріотичного виховання дітей та молоді; - створення Центру патріотичного виховання у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України; - створення інформаційного ресурсу, присвяченого цій тематиці. На другому етапі (2016-2017 рр.) передбачається: - розроблення програм, навчально-методичних посібників з предметів гуманітарно-соціального спрямування для дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та вищих освітніх закладів, спрямованих на патріотичне виховання дітей та молоді; - підготовка та видання науково-методичних посібників і методичних рекомендацій з організації виховних заходів, роботи клубів, центрів патріотичного виховання тощо. На третьому етапі (2018-2019 рр.) забезпечується : - проведення моніторингу системи патріотичного виховання дітей та молоді за допомогою соціологічних опитувань, анкетування, психологічного тестування; - проведення науково-методичних конференцій, створення банку передового педагогічного досвіду на інформаційному веб-ресурсі; - аналіз здобутого, встановлення досягнень і викликів, корекція навчальновиховних впливів з урахуванням результатів моніторингу.

39

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Очікувані результати: У результаті впровадження системи національно-патріотичного виховання очікується: – забезпечення у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті; – зацікавленість молоді щодо служби у Збройних силах України, готовність до захисту України та виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави; – збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки; – створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання молоді; – консолідація зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого покоління. Необхідною умовою втілення Концепції в практику є широке обговорення її положень і завдань, проведення конференцій, круглих столів, семінарів, що будуть актуалізувати порушені цією Концепцією питання і завдання та спонукатимуть до розроблення конкретних заходів з їх реалізації.

ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ І МОЛОДІ Пояснювальна записка Підготовлені Заходи спрямовані на розкриття мети, положень і завдань «Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді», прийнятої на засіданні Колегії Міністерства освіти і науки України 26 березня 2015 р. Ця концепція спирається на традиції української державності, національно-визвольної боротьби українського народу, громадянську свідомість, здатність критично і незалежно мислити, бути активним у відстоюванні своєї позиції та готовим до захисту незалежності й територіальної цілісності української держави. Розробниками пропонується така структура Заходів, що окреслює напрями і шляхи розвитку національно-патріотичного виховання в освітньому просторі України. Вони розташовані за показниками важливості і значущості – від загальнодержавного рівня до структурних складових освітньої системи та їх науково-методичного забезпечення. Перший розділ – Удосконалення нормативно-правової бази – містить у собі елементи управління цим процесом на державному рівні. Другий розділ – Взаємодія центральних органів виконавчої влади, установ і організацій – включає до заходів національно-патріотичного виховання дітей і молоді широке коло учасників. Третій розділ – Створення соціально-педагогічних умов для реалізації національно-патріотичного виховання. Сюди ввійшли позиції і заходи, які стосуються цілісного підходу до організації і перебігу зазначеного виховання, що включає загальнопедагогічний і середовищний підхід, стосується дітей і молоді, що охоплені освітнім і виховним процесами. Четвертий розділ – Зміст і форми національно-патріотичного виховання. Ця позиція найбільш об’ємна в документі, повно і детально пропонує заходи у 40

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

всіх структурних складових освітнього, навчально-виховного процесу – від дошкілля до підготовки і перепідготовки учительства. П’ятий розділ – Військово-патріотичне виховання дітей і молоді. В цьому розділі, з огляду на актуальність і важливість теми, розробники вважали за доцільне зібрати і представити цілісно цей аспект національно-патріотичного виховання. Шостий розділ – Інформаційно-комунікаційні технології у забезпеченні національно-патріотичного виховання – розкриває актуальність, значення і можливість ІКТ для організації і проведення визначеного Концепцією напряму виховної діяльності. Сьомий розділ – Наукове і навчально-методичне забезпечення – розкриває, через які наукові і навчально-методичні матеріали, підручники, конференції, круглі столи тощо здійснюватиметься увесь комплекс заходів, пропонованих у попередніх розділах. Восьмий розділ – Національно-патріотичне виховання за участю громадських організацій – підкреслює важливість тісної співпраці з громадським сектором. Така співпраця закладена і в інших розділах цього документа. Отже, запропонована структура не лише відображає мету і завдання Концепції, а й спирається на структуру побудови навчально-виховного процесу, його змістове наповнення та науково-методичне забезпечення. № з/п

1.

1.1.

1.2.

1.3.

Назва заходу

Строк виконання

Відповідальні за виконання УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ І МОЛОДІ Внести зміни і з урахуванням їх розробити та заІV МОН твердити нову редакцію нормативно-правових доквартал кументів МОН України: «Базовий компонент до2015 р. шкільної освіти» і «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» Сприяти розробці проекту Стратегії національноІІІ МОН патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – квартал 2020 роки (далі Стратегія) та проекту Плану дій 2015 р. щодо реалізації Стратегії шляхом участі у Робочій групі з розробки Стратегії та надання пропозицій від МОН Підготувати проект нової редакції постанови КабіІІІ МОН нету Міністрів України «Про затвердження переліквартал ку позашкільних навчальних закладів з позашкіль2015 р. ної роботи з дітьми, а також закладів та заходів у галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету» і доповнити - у першому абзаці розділу 2. «Заходи з позашкільної освіти» після слів «науково-технічного» словосполученням «національно-патріотичного»; - у розділі 4. «Заходи у галузі освіти» окремим абзацом «Проведення всеукраїнських заходів з національно-патріотичного виховання»

41

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

1.4.

1.5.

1.6.

1.7.

2.

2.1.

2.2.

2.3.

2.4.

2.5.

2.6.

Підготувати проект рішення Кабінету Міністрів України про надання статусу «всеукраїнський» дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура») Підготувати проект рішення Кабінету Міністрів України про надання статусу «всеукраїнський» дитячо-юнацькому фестивалю мистецтв «Сурми звитяги» Підготувати проект закону про внесення змін до закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: доповнити розділ про загальні принципи організації місцевого самоврядування в частині переліку функцій місцевого самоврядування та ст.

32 словами: «національно-патріотичного виховання»

ІІІ квартал 2015 р.

МОН

ІV квартал 2015 р.

МОН

ІІІ квартал 2015 р.

МОН, НАПН, із залученням зацікавлених органів управління державної влади МОН

Звернутися в Комітет з питань культури і духовІІІ ності Верховної Ради України щодо своєчасного квартал прийняття ВРУ нормативного акта про відзначен2015 р. ня пам’ятних дат і ювілеїв, зокрема не пізніше як за 3 місяці до початку нового року ВЗАЄМОДІЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ Створити Раду з національно-патріотичного виІІІ МОН ховання при МОН України квартал 2015 р. Створити Центр національно-патріотичного вихоІІІ МОН вання дітей та молоді на базі Українського держаквартал вного центру туризму і краєзнавства учнівської 2015 р. молоді з метою централізації процесу національнопатріотичного виховання в системі освіти Сприяти створенню Міжвідомчої Ради з питань ІІІ МОН національно-патріотичного виховання при Кабінеквартал ті міністрів України 2015 р. Сприяти створенню Рад з питань національноІV МОН патріотичного виховання в обласних центрах квартал 2015 р. Провести інвентаризацію та налагодити облік всіх ІV МОН, із позашкільних навчальних закладів незалежно від квартал залученпідпорядкування, типу та форми власності 2015 р. ням Мінмолодьспорту, МВС, Мінкультури, ДСНС Мінсоцполітики, Міноборони, Держприкордонслужби Підтримати ініціативу молодіжних організацій і у 2015МОН, із співпраці з ними реалізувати проект реформування 2017 рр. залучен-

42

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. мережі позашкільних установ «Центри громадянської освіти» 2.7.

3.

3.1.

3.2.

3.3.

ням Мінмолодьспорту Систематично проводити конференції, семінари, Постійно МОН, круглі столи тощо, присвячені особам, фактам і НАПН, із подіям, зазначеним у Законі України «Про засузалучендження комуністичного і націонал-соціалістичного ням (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та Мінкульзаборону пропаганди їх символіки» (№ 2558 від 9 тури, Мінквітня 2015 року) для кожної категорії педагогічоборони, них працівників з урахуванням специфіки їхньої Мінмолопрофесійної діяльності дьспорту, МВС, НАН, УІНП СТВОРЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ Популяризувати на конференціях, круглих столах і Постійно МОН, широко висвітлювати у друкованих засобах, наНАПН, вчально-методичній літературі, особливо у підручВНЗ, обланиках з історії для усіх рівнів освіти, факти і події, сні управщо свідчать про колективну й індивідуальну бороління освітьбу за незалежність України у ХХ столітті, перети, районлічених у Законі України «Про правовий статус та ні та міські вшанування пам’яті борців за незалежність Украївідділи ни у ХХ столітті» (№ 25-38-1 від 7.04.2015) освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрації На виконання Закону України «Про засудження Постійно МОН, комуністичного і націонал-соціалістичного (нациНАПН, із стського) тоталітарних режимів в Україні та забозалученрону пропаганди їх символіки» (№ 2558 від 6 квітням УІНП ня 2015 р.) розробити нові та удосконалити відпота НАН відно до ідеології їх засудження діючі програми, навчальні посібники, підручники з питань історії у розділах, що розкривають комуністичні та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими Внести до змісту загальної середньої освіти предз 2016 р. МОН, мет «громадянська освіта», що найповніше відпоІнститут відає завданням національно-патріотичного вихомодернізавання дітей і молоді, поєднує політико-правову, ції змісту історико-патріотичну, екологічну, культурологічну освіти, проблематику НАПН, Інститут педагогіки, Інститут проблем ви-

43

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

3.4.

3.5.

3.6.

3.7.

3.8.

3.9.

Організувати громадське обговорення результатів всеукраїнського медіаосвітнього експерименту та розпочати масове впровадження медіаосвіти в загальноосвітніх навчальних закладах, всебічно використовуючи її можливості для підвищення рівня медійної та інформаційної грамотності, патріотичної свідомості та критичного мислення учнівської молоді Проводити науково-дослідницьку та освітньопросвітницьку роботу, яка передбачає відновлення історичної пам’яті про тривалі державницькі традиції України (Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорізьке, Гетьманщина, діяльність Українських урядів 1917-1921 років, інші визвольні проекти), включно з проведенням фотовиставок, організацією музейних експозицій, проведенням дискусій, круглих столів із застосуванням регіональних традицій, свідчень усної історії національно-визвольної боротьби українського народу Забезпечити проведення тижнів правової освіти та національно-патріотичного виховання, спрямованих на розвиток у дітей та молоді почуття власної гідності, усвідомлення своїх прав і місця у суспільстві, можливості реалізації своїх прав у поєднанні з виконанням обов’язків із застосуванням рекомендацій Українського інституту національної пам’яті Провести всеукраїнську нараду осіб, відповідальних за патріотичне виховання в обласних управліннях та районних, міських відділах освіти на тему «Шляхи вдосконалення патріотичного виховання в умовах декомунізації та ліквідації наслідків тоталітаризму» Проводити у освітніх закладах спеціальні уроки, конкурси, фестивалі з відзначення Дня української писемності та мови

На День знань провести лекції, бесіди, виховні заходи з метою утвердження у свідомості молоді переконань про єдність і соборність України (Сходу і Заходу)

44

2016 2017 рр.

ховання МОН, НАПН

Постійно

МОН, НАПН

Постійно

МОН, НАПН, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій МОН

Травень 2016 р.

Щорічно 9 листопада

Щорічно 1 вересня

МОН, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій МОН, НАПН, УІНП, із залученням обласних та Київської міської державних

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

3.10.

3.11.

3.12.

4.

4.3.

4.3.1.

4.3.2.

4.3.3.

адміністрацій Започаткувати Всеукраїнський місячник у рамках Щорічно МОН, проведення міжнародного місячника шкільної бібз 2015 р. НАПН, ліотеки «Виховуємо громадянина – патріота УкраДНПБ їни» України ім. В.О. Сухомлинського, Інститут модернізації змісту освіти Комплектувати фонди бібліотек освітньо-виховних Постійно НАПН, закладів літературою, спрямованою на національДНПБ но-патріотичне виховання України ім. В.О. Сухомлинського Залучати дітей, учнів, студентів і педагогічні коле- Постійно Інститут ктиви до пошуку, охорони, збереження народної модернізакультурної спадщини України (пісні, легенди, пеції змісту рекази тощо) освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій ЗМІСТ І ФОРМИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ Основна і старша школа, професійно-технічна освіта Внести уточнення і доповнення до Державного IV квар- МОН, стандарту базової і повної загальної середньої тал 2016 Інститут освіти, змісту навчальних програм і підручників з року модернізаусіх предметів з метою посилення їх національноції змісту патріотичного виховного потенціалу, відображеносвіти, ня ідей Законів України «Про засудження комунісНАПН, тичного і націонал-соціалістичного (нацистського) Інститут тоталітарних режимів в Україні та заборону пропапедагогіки ганди їх символіки», «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» При формуванні типових навчальних планів пе2015 МОН, редбачити збільшення кількості годин на вивчення 2016 рр. Інститут української мови і літератури в школах з націонамодернізальними мовами викладання ції змісту освіти, НАПН, Інститут педагогіки Удосконалити навчальні програми варіативного 2015 МОН, складника змісту освіти, зокрема з історії та геог2016 рр. Інститут рафії території проживання, розвитку народних модерніза-

45

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. промислів, літературної і громадської спадщини краю щодо посилення національно-патріотичного спрямування

4.3.4.

Розробити та апробувати програму тематичних виховних годин для учнів 5-11 класів «Минуле, теперішнє та майбутнє у вчинках та діяннях українців»

Постійно

4.3.5.

Розробити та апробувати тренінгові програми для учнів 10-11 класів:  з підвищення рівня політико-правові свідомості «Я і моє право»;  з формування навичок самоорганізації «Самі будуємо своє життя у рідній країні»;  програми проведення класних виховних годин у формі особистісно-рольових ігор: «Комітет з розвитку громадянського суспільства», «Політична карусель», «Громадяни і політики» тощо Налагодити системну екскурсійну діяльність дітей та учнівської молоді, поїздки-обміни учнівських та студентських груп, відвідування визначних історичних місць та ознайомлення з пам’ятками української історії та культури.

2016 2017 рр.

Провести акцію старшокласників «Спільними зусиллями» (збір коштів для забезпечення потреб військовослужбовців) (8-11 кл.)

Постійно

4.3.6.

4.3.7.

46

2015 2016 рр.

ції змісту освіти, НАПН, Інститут педагогіки НАПН, Інститут соціальної та політичної психології, Інститут модернізації змісту освіти МОН, НАПН, Інститут соціальної та політичної психології

МОН, НАПН, Український державний центр дитячого і юнацького туризму, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій Із залученням обласних та Київської міської державних адмініст-

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

4.3.8.

Захід для дітей-переселенців із зони АТО «Пізнай свою історію – вона єднає»

ІІ квартал 2016 р.

4.3.9.

Провеcти пізнавально-виховний захід для дітейпереселенців із зони АТО в рамках «Міжнародного дня безневинних дітей – жертв агресії» (International Day of Innocent Children Victims of Aggression) Позашкільна освіта Скоординувати програми національнопатріотичного виховання дітей і молоді з програмою відродження краєзнавчого руху, які акумулюють надбання країни на місцевому рівні

4 червня 2016 р.

4.4.2.

Організувати і провести всеукраїнську туристськокраєзнавчу експедицію «Моя Батьківщина – Україна»

IV квартал 2015 р. – І квартал 2016 р.

4.4.3.

Забезпечити проведення Всеукраїнських організаційно-масових заходів патріотичного спрямування за такими напрямами: - еколого-натуралістичний:  Всеукраїнський фестиваль «Українська паляниця»;  Всеукраїнський фестиваль «Україна - сад» (1-11 кл.);  Всеукраїнський конкурс з квітникарства і ландшафтного дизайну «Квітуча Україна» (1-11 кл.).  Всеукраїнський юнацький фестиваль «В об’єктиві натураліста» (8-11 кл.); - дослідницько-експериментальний:  Всеукраїнська науково-технічна виставкаконкурс молодіжних інноваційних проектів «Майбутнє України» (8-11 кл.);  Міжнародна науково-практична конференція учнів-членів Малої академії наук «Україна – очима молодих» (8-11 кл.).

- науково-технічний:  Всеукраїнська виставка-конкурс науковотехнічної творчості «Наш пошук і творчість – тобі, Україно!» (1-11 кл.);

Постійно

4.4.

4.4.1.

47

IV квартал 2015 р.

рацій НАПН, Інститут проблем виховання НАПН, Інститут проблем виховання НАН, НАПН, місцеві органи управління освіти Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, МОН, Інститут модернізації змісту освіти Центри позашкільної освіти державної, комунальної та приватної форм власності, НАПН, Інститут проблем виховання, МОН

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

- художньо-естетичний:  Всеукраїнський пленер з ужиткового мистецтва «Таланти твої, Україно!» (5-11 кл.);  Всеукраїнська виставка-конкурс декоративно-ужиткового і образотворчого мистецтва «Знай і люби свій край» (5-11 кл.); - туристсько-краєзнавчий:  Всеукраїнська краєзнавча конференція учнівської молоді «Мій рідний край, моя земля очима сучасників» (8-11 кл., студенти);  Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді «Пізнай себе, свій рід, свій народ…» (8-11 кл.);  Всеукраїнська історико-географічна експедиція «Історія міст і сіл України» (1-11 кл.);  Всеукраїнська експедиція учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина – Україна» (8-11 кл.);  Всеукраїнський конкурс туристськокраєзнавчих експедицій «Мій рідний край» (8-11 кл., студенти);  Всеукраїнський збір лідерів учнівського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів України (8-11 кл.)

4.5.

4.5.1.

Вища освіта Запровадити факультативний курс у ВНЗ «Народна психологія», спрямований на вивчення звичаїв українського народу

4.5.2.

Створити студентські об’єднання за мистецькими вподобаннями – вишивка, пісенна творчість, кулінарія, гончарне мистецтво, хореографічна майстерність тощо і налагодити їх роботу Впровадити практику волонтерської роботи студентів ВНЗ у будинках сиріт, інтернатах (допомога в формуванні громадянської свідомості молоді, інтеграції у суспіль-ство) Надавати організаційну та матеріальну підтримку національно-патріотичним заходам органів студентського самоврядування

4.5.3.

4.5.4.

IV квартал 2015 р. – І квартал 2016 р. Постійно

Постійно

Постійно

4.5.5.

Започаткувати студентські олімпіади з національно-патріотичної тематики

І квартал 2016 р.

4.5.6.

Започаткувати конкурс курсових робіт та наукових публікацій студентів вищих навчальних закладів з національно-патріотичної тематики

І квартал 2016 р.

4.5.7.

Проводити конкурси студентських есе на тему «Що для мене патріотизм і любов до Батьківщи-

Щорічно

48

МОН, вищі навчальні заклади МОН, вищі навчальні заклади Вищі навчальні заклади МОН, вищі навчальні заклади МОН, вищі навчальні заклади Вищі навчальні заклади, НАПН Вищі навчальні

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. ни?»

4.6.

4.6.1.

4.6.2.

4.6.3.

4.6.4.

4.6.5.

4.6.6.

4.6.7.

заклади, НАПН

Підготовка і перепідготовка працівників освіти Створити інтегративну систему освіти дорослих IV кварзасобами тал розроблення програм підвищення кваліфікації та 2015 р. – перепідготовки учасників бойових дій, учасників І квартал АТО, переселенців, біженців, спрямовану на подо2016 р. лання стереотипів та конфліктів на патріотичному і національному ґрунті, формуваннясвідомої світоглядної патріотичної, державницької позиції Забезпечити проведення тренінгових занять з пи2015 р. тань виховання громадянина-патріота для педагогічних працівників загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, методистів інститутів післядипломної педагогічної освіти, методичних кабінетів

Увести до навчальних планів підготовки і перепідготовки педагогів різного профілю навчальний курс «Сучасні методи і технології національнопатріотичного виховання школярів» Увести до навчальних планів підготовки психологів, соціальних педагогів та практичних психологів спецкурс «Технології впливу на становлення політико-правової свідомості та громадянської позиції учнів» Увести до навчальних планів підготовки вчителів інформатики спецкурс «Безпека дітей в інформаційному просторі» Організувати при обласних ІППО експериментальні центри з розроблення та апробації навчальновиховних інновацій громадянсько-патріотичного спрямування, передбачивши їх активну міжрегіональну взаємодію, обмін інформацією та досвідом роботи

І квартал 2016 р.

Запровадити в закладах післядипломної освіти спеціальні курси для педагогічних і науковопедагогічних працівників: «Українська національна ідентичність», «Розвиток національної свідомості українців як складової багатонаціональної держави в культурологічному аспекті», «Вірність і відданість загальнолюдським цінностям як основа патріотичного виховання»

Постійно

49

МОН, вищі навчальні заклади, ІППО

НАПН, Інститут проблем виховання, Національний екологонатуралістичний центр учнівської молоді, Інститут модернізації змісту освіти МОН, ВНЗ, ІППО

І квартал 2016 р.

МОН, ВНЗ

І квартал 2016 р.

МОН, ВНЗ

IV квартал 2015 р. – І квартал 2016 р.

МОН, заклади післядипломної педагогічної освіти, НАПН МОН, заклади післядипломної педагогічної освіти, НАПН

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

4.6.8.

Передбачити у програмах курсової та міжкурсової підготовки педагогічних працівників, керівників навчальних закладів ознайомлення із технологіями роботи з родинами, що передбачає відтворення історії роду на прикладах кожної конкретної сім’ї, із подальшим укладанням на рівні навчального закладу курсу «Історія народу»

IV квартал 2015 р. – І квартал 2016 р.

4.6.9.

Розробити навчальне та науково-методичне забезпечення курсів підвищення кваліфікації керівних, педагогічних і науково-педагогічних кадрів, працівників методичних і психологічних служб системи освіти з питань національно-патріотичного виховання як складової системи підвищення кваліфікації

Постійно

5.

5.1.

5.1.1.

5.1.2.

5.1.3.

5.1.4.

5.1.5.

НАПН, ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», заклади післядипломної педагогічної освіти

НАПН, ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», заклади післядипломної педагогічної освіти ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ І МОЛОДІ Заклади освіти різного рівня Ввести в штатний розклад середніх ЗНЗ і профтехДо МОН, училищ посаду військового керівника (0,5 ставки) 1 вересня Інститут 2015 р. модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій Розробити посадову інструкцію військового керівДо МОН, ника, включивши у неї завдання патріотичного 1 вересня Інститут виховання 2015 р. модернізації змісту освіти Розробити тематичні стенди для кабінетів військоІ квартал МОН, вої підготовки з урахуванням найновіших видів 2016 р. Інститут зброї та воєнних стратегій модернізації змісту освіти, ІППО Розробити і виготовити моделі основних видів ІІІ квар- МОН, озброєнь для навчальних цілей тал Міноборо2016 р. ни Укомплектувати навчальні заклади (кабінети війІІІ квар- МОН, ськової підготовки) засобами і системами захисту тал Міноборо(протигази, санітарне обладнання тощо) 2016 р. ни, із за-

50

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

5.1.6.

У середніх школах, профтехучилищах обладнати:  смугу перешкод;  військово-спортивний комплекс

ІІІ квартал 2016 р.

5.1.7.

Побудувати (відновити) в опорних школах освітніх округів стаціонарні тири

IV квартал 2016 р.

5.1.8.

Обладнати у кожній середній школі приміщення для захисту від військових дій

IV квартал 2016 р.

5.1.9.

Активізувати профорієнтаційну роботу серед старшокласників на подальшу службу в Збройних силах України шляхом проведення конкурсів, вікторин, змагань тощо

Постійно

5.1.10 .

Директорам шкіл забезпечити зв'язок з військовими частинами (екскурсії до музеїв військових частин, спільні заходи патріотичного спрямування); активізувати зв’язки і спільну профорієнтаційну діяльність шкіл та військових ВНЗ (юний правознавець, десантник, рятівник, розвідник, снайпер, поліцейський, прикордонник, радист) (1-11 кл.)

Постійно

5.1.11

Залучати офіцерів військових частин, воїнів АТО

Постійно

51

лученням обласних та Київської міської державних адміністрацій Із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій Із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій Із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій МОН, НАПН, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням територіальних відділення ЗСУ Із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ Із залу-

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. .

до проведення навчальних занять у школах із військової підготовки

5.1.12 .

Організувати тренувальні збори юнаків 10 класу середніх навчальних закладів на базі військових частин

ІІІ квартал 2015 р.

5.1.13 .

Удосконалити нині діючі навчальні програми із Захисту Вітчизни, ввівши нові розділи:  національно-патріотичне виховання учнів;  сучасні види озброєнь і захисту;  Україна у військових діях

До 1 вересня 2015 р.

5.1.14 .

У кожному регіоні створити й організувати роботу методичного семінару військових керівників і вчителів фізичної культури, а також класних керівників, вихователів ПТНЗ із питань військовопатріотичного виховання учнів

І квартал 2016 р.

5.1.15 .

Розглянути можливість підготовки педагогів за інтегрованими спеціальностями:  вчитель і класний керівник (вихователь, провідник);  військовий керівник і вчитель фізичної культури;

IV квартал 2015 р.

52

ченням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ Із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ МОН, Інститут модернізації змісту освіти, НАПН, Інститут проблем виховання, із залученням Міноборони, МВС, ДСНС Із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ МОН, ВНЗ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. 

5.1.16 .

військовий керівник і вчитель біології та хімії;  військовий керівник і вчитель фізики;  військовий керівник і вчитель географії Розпочинати навчальний рік у ЗНЗ Уроком мужності і милосердя під девізом «Борімося – поборемо!», залучивши до його проведення учасників бойових дій на Сході країни, представників волонтерських організацій, ветеранів минулих воєн, дисидентського руху, активних учасників Революції Гідності, членів сімей Героїв Небесної Сотні та полеглих бійців АТО

Щорічно 1 вересня

5.1.17 .

Розробити й обговорити проект загальнодержавної Програми військово-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді

ІІІ квартал 2015 р.

5.1.18.

Провести з дітьми та учнівською молоддю на рівні закладу, району, міста: безстрокових акцій «Ми разом», спрямованих на допомогу пораненим військовим (1-11 кл.); благодійної акції «З вірою в серці», спрямованої на під-тримку захисників нашої країни, їхніх дітей та родин, медичних працівників і волонтерів, які працюють в зоні АТО (1-11 кл., студенти); мітингу-реквієму на вшанування Героїв Небесної Сотні (1-11 кл, студенти); зустрічей з воїнами-учасниками АТО «В родинному колі» (1-11 кл.)

Постійно

5.1.19.

Залучати учнів і студентську молодь до участі у «Вахті пам'яті Небесної сотні»

Постійно

53

МОН, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ МОН, Інститут модернізації змісту освіти, НАПН, із залученням Мінмолодьспорту, Міноборони, Мінкультури, МВС, УІНП Із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ Керівники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, із залученням обласних та Київської міської державних адмініст-

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

5.1.20.

5.1.21.

5.1.22.

Проводити тематичні заходи, присвячені героїчним подвигам українських воїнів, боротьбі за територіальну цілісність і незалежність України: 1 до утворення Української Повстанської Армії (14.10.1942 р.); 2 до дня Соборності України; 3 до святкування дня Гідності та Свободи

Щорічно –

Забезпечити організацію перегляду та обговорення учнями і студентами вітчизняних художніх і документальних фільмів:  «Між Гітлером і Сталіним. Україна в ІІ Світовій війні», 2002 рік, авт. – Святослав Новицький;  «Війна – український рахунок», 2002 рік, авт. – Сергій Буковський;  «Війна без переможців», 2003 рік, авт. – Ігор Чижов;  «ОУН-УПА: війна на два фронти», 2006 рік, авт. – Андрій Санченко;  «УПА. Третя сила», 2007 рік, авт. – Сергій Братішко, Віталій Загоруйко;  «1377 спалених заживо», 2009 рік, авт. – Іван Кравчишин;  «Поводир», 2014 рік, авт. – О.Г.Санін тощо Проводити раз на рік фестивалі патріотичної пісні; святкування Дня Примирення, Дня Збройних Сил України, Дня призовника, захисника Вітчизни, відзначення дня пам'яті Героїв Крут

Постійно

54

14.10 22.01 22.11

Постійно

рацій, територіальних відділень ЗСУ Керівники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ Керівники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ МОН, керівники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

5.1.23.

Під час організації і діяльності літніх таборів зосереджувати роботу на змаганнях з військовоприкладних видів спорту, участі у військовопатріотичній грі «Сокіл»» («Джура») тощо

Постійно

5.1.24.

Активізувати рух волонтерської допомоги (акції, проекти) у навчальних закладах різних типів

Постійно

5.1.25.

Провести Всеукраїнську науково-практичну конференцію з військово-патріотичного виховання

Квітень 2016 р.

5.2.

5.2.1.

Дитячі та юнацькі організації різного спрямування Створити пластові центри у всіх містах і селах І квартал Із залуУкраїни з метою проведення виховної роботи се2017 р. ченням ред дітей та молоді обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ Впровадити військово-патріотичну виховну сисПостійно МОН,

5.2.2.

55

Керівники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ Керівники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ МОН, Інститут модернізації змісту освіти, НАПН, із залученням УІНП, НАН

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. тему «Джура» із залученням ігрових форм: - всеукраїнська дитячо-юнацька гра «Котигорошко» молодшої вікової групи; - всеукраїнська дитячо-юнацька гра «Джура» середньої вікової групи; - всеукраїнська дитячо-юнацька гра «Сокіл» старшої вікової групи; - всеукраїнська військово-спортивна гра «Хортинг» для учнів навчальних закладів з посиленою військовою та фізичною підготовкою; - всеукраїнська військово-спортивна гра «Заграва» для студентської молоді. Всеукраїнський фізкультурно-патріотичний фестиваль школярів України «Козацький гарт»

5.2.3.

5.2.4.

6.

6.1.

6.2.

керівники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, Центр патріотичного виховання дітей та молоді МОН України, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ Розробити план заходів з відзначення у 2017 році ІІ квартал МОН, із 105-ї річниці пластового руху в Україні та у 2019 2016 р. залученроці – 30-ї річниці відновлення діяльності Пласту в ням МінУкраїні молодьспорту та Мінкультури Створення у м. Києві музею пластового (скаутсьІ квартал Із залукого) руху 2017 р. ченням КМДА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ Створити відкриту мережу освітніх ресурсів, присIV НАПН, вячену національно-патріотичному вихованню квартал МОН, Індітей і молоді 2016 р. ститут модернізації змісту освіти, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання Сприяти створенню створення військовоIV МОН, Інпатріотичних ігрових медіапрограм квартал ститут 2015 р. модернізації змісту освіти, із залученням Мінкуль-

56

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

6.3.

Забезпечити державне замовлення на створення ме-діапродукції (комп'ютерні ігри, мультфільми, кінофільми, інтерактивні телепрограми), які сприяють національній та громадянській самоіндентифікації дітей і молоді

ІІІ квартал 2015 р.

6.4.

Створити Інтернет-портал «Слава Україні», на якому розмістити фонд записів художньо-патріотичних, літературних і музичних творів, а також освітніх програм з вітчизняної історії

IV квартал 2015 р.

6.5.

Створити цикл документальних фільмів з історії України, присвячений видатним особистостям, звичаям, традиціям, українським ремеслам тощо і включити їх до освітніх програм

Впродовж 20152017 рр.

6.6.

Провести Всеукраїнський Інтернет-турнір юних інтелектуалів «Любіть Україну», фотоконкурс «Моя Україна»

Впродовж 20152017 рр.

6.7.

Започаткувати проведення щорічних телеконкурсів знавців історії, культури, традицій свого народу «Моя Україна»

Постійно

6.8.

Забезпечити наповнення інформаційного контенту позитивною інформацією щодо привабливості образу України, державних символів, поваги до них, підтримки бажання жити й працювати в Україні, цінності національної спадщини, спрямованих на формування історичної пам’яті

Постійно

57

тури та Держкомтелерадіо МОН, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням Мінфіну Із залученням Мінкультури, Український Інститут національної пам'яті Із залученням Мінкультури, УІНП, Держкомтелерадіо НАПН, Інститут обдарованої дитини, ІваноФранківський регіональний центр оцінювання якості освіти НАПН, МАН із залученням Держкомтелерадіо МОН, НАПН, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. міської держадміністрацій

6.9.

Започаткувати на Першому національному каналі цикл навчально-пізнавальних передач для молоді з національно-патріотичної, науково-технічної, еколого-натураліс-тичної, естетичної, туристичнокраєзнавчої тематики

IV квартал 2015 р.

6.10.

Підготувати буклет і провести виставки робіт майстрів самчиківського розпису «Квітуча Україна» з циклу «Естафета поколінь»

IV квартал 2015 р.

6.11.

Організувати та провести серію вебінарів з патріотичного виховання дітей та молоді, присвячених методиці формування патріотичного виховання в ранньому, дошкільному, молодшому шкільному та підлітковому віці. Організувати та проводити серію вебінарів, присвячених методиці формування патріотичного виховання в ранньому, дошкільному, молодшому шкільному та підлітковому віці Проводити виставки фото та архівних документів, що ілюструють становлення та розвиток української держави

Щорічно

Організувати за участю учнів і студентів створення в соціальних мережах національно-патріотичних сторінок «Моє місто», «Моє село», «Мій рідний край» тощо

2015 р.

6.12.

6.13.

58

Постійно

МОН, із залученням Держкомтелерадіо, Мінінформполітики, УІНП, НАПН, НАН, Спілки журналістів НАПН, Інститут професійнотехнічної освіти НАПН, МОН, Інститут модернізації змісту освіти

Центральна дитяча бібліотека, ДНПБ України ім. В.О. Су -хомлинського, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій Із залученням обласних та Київсь-

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

6.14.

6.15.

6.16.

6.17.

6.18.

7.

7.1.

7.1.1.

7.1.2.

кої міської державних адміністрацій Започаткувати проведення всеукраїнського конкуЗ 2016 МОН, рсу «Вчитель року» в номінації «Захист Вітчизни» року Інститут модернізації змісту освіти Створити сторінки з обговорення проблем націоІV квар- НАПН, нально-патріотичного виховання дітей і молоді на тал ДВНЗ сайті віртуальної лабораторії Науково2015 р. «Універметодичного центру Університету менеджменту ситет меосвіти «Науково-освітній кластер УМО» неджменту освіти» спільно з ІППО Створити на електронних носіях тематичні добірки Постійно НАПН, українських літературних і музичних творів націоІнститут нально-патріотичної тематики педагогіки, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання Готувати персональні книжкові виставки, присвяПостійно НАПН, чені творчості видатних українських інтелектуалів ДНПБ і політичних діячів, які спричинилися до організаУкраїни ції боротьби за незалежність, становлення і розвиім. В.О. Су ток української державності хомлинського, Педмузей України Створити на веб-порталі ДНПБ і регулярно поповПостійно НАПН, нювати ресурс «Досвід роботи бібліотек з патріоДНПБ тичного виховання» України ім. В. О. Сухомлинського НАУКОВЕ І НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Навчально-методичні ресурси (монографії, підручники, навчальні посібники, методичні матеріали) Приступити до розроблення структури і змісту 2015МОН, новітніх підручників, навчальних посібників, літе2016 рр. НАПН, ратури для дітей з історії України, спрямованих на Інститут формування громадянської і патріотичної свідомомодернізасті учнів і студентів ції змісту освіти Підготувати і видати збірки сучасних літературних 2015Із залутворів патріотичного змісту для освітніх закладів 2016 рр. ченням різних типів Мінкуль-

59

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

7.1.3.

7.1.4.

7.1.5.

7.1.6.

7.1.7.

7.1.8.

Включити питання патріотичного виховання дітей та молоді до дослідницьких програм і планів науково-дослідних інститутів та університетів, які охоплювали б зміст загальної середньої та університетської освіти, включаючи і предмети природничо-математичного циклу Підготувати курси лекцій та методичні рекомендації для учителів загальноосвітньої школи, профтехучилищ, присвячені тривалим державницьким традиціям України (Київська Русь, Велике Князівство Литовське, Військо Запорізьке, Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського тощо) Узагальнити досвід використання загальноукраїнського та регіонального компонента виховання патріотизму, що накопичений у навчальних закладах. Підготувати і видати необхідні навчальнометодичні матеріали тиражем, що забезпечить кожний загальноосвітній навчальний заклад України

Розробити серію навчально-методичних посібників:  рекомендації фахівцям з формування патріотизму як настанови (системи переконань, властивості) особистості дитини;  рекомендації батькам з організації патріотичного виховання дитини раннього віку;  рекомендації батькам з організації патріотичного виховання дитини дошкільного віку;  рекомендації батькам з організації патріотичного виховання дитини молодшого шкільного та підліткового віку;  рекомендації фахівцям розвивальних, корекційно-розвивальних, корекційнореабілітаційних центрів раннього втручання з організації елементів патріотичного виховання в предметно-практичній діяльності дитини;  рекомендації з проведення масових заходів (фестивалів, народних свят, конкурсів, присвячених патріотичній тематиці) Провести всеукраїнський конкурс рукописів методичних рекомендацій та методичних посібників з національно-патріотичного виховання дітей та молоді Розробити методичні рекомендації з формування

60

2016 2019 рр.

тури та Спілки письменників НАПН, ВНЗ

ІV квартал 2015 р. – І квартал 2016 р.

УІНП, Інститут модернізації змісту освіти, НАПН

ІV квартал 2015 р. – І квартал 2016 р.

Інститут модернізації змісту освіти, НАПН, Інститут проблем виховання, Центр Гуцульщинознавства (м. Косів) НАПН, Інститут проблем виховання

2015 2017 рр.

ІV квартал 2015 р. ІV

Інститут модернізації змісту освіти, НАПН Інститут

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

7.1.9.

7.1.10 .

7.1.11 .

7.1.12 .

програм національно-патріотичного виховання освітніх установ (з прикладами змісту програмного матеріалу для закладів різного типу і віку вихованців)

квартал 2015 р.

Розробити методичні рекомендації з організації громадянського виховання у освітніх закладах та громадських об'єднаннях Розробити методичні рекомендації, спрямовані на забезпечення співробітництва школи і сім'ї у формуванні особистості-громадянина

ІV квартал 2015 р. Грудень 2015 р.

Розробити змістовий блок «Національнопатріотичне виховання учнів» до курсу «Педагогіка вищої школи» Підготувати для вчителів шкіл методичні рекомендації «Виховання ціннісних орієнтацій на уроках (ціннісне ставлення до себе, своєї сім'ї, державних символів, держави)»

2015 2016 рр. До 1 вересня 2016 р.

Підготувати програму і посібник «Видатні українці у боротьбі за незалежну Україну» для варіативної частини змісту загальної середньої освіти Проводити дослідження наукових тем, що стосуються особливостей українського етносу у різних регіонах України

ІІІ квартал 2016 р. Довготривалий проект

7.1.15 .

Здійснити наукову розробку проблеми «Шляхи подолання комплексу меншовартості українця та створення передумов підвищення престижності спілкування українською мовою»

2016 2017 рр.

7.1.16 .

Розробити спецкурс «Роль школи у національнопатріо-тичному вихованні учнів» для майбутніх

IV квартал

7.1.13 .

7.1.14 .

61

модернізації змісту освіти, НАПН, ВНЗ, ІППО, науковометодичні центри департаментів (управлінь) освіти і науки НАПН НАПН, Інститут психології імені Г.С. Кост ю-ка ВНЗ, НАПН, ІППО НАПН, Інститут проблем виховання, інститут модернізації змісту освіти НАПН, Інститут педагогіки НАПН, Інститут психології імені Г.С. Костюка, Інститут політичної та соціальної психології НАПН, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН, Інститут

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. вчителів

2016 р.

7.1.17 .

Розробити методичні рекомендацій для викладачів ВНЗ з реалізації національно-патріотичного виховання студентської молоді

Грудень 2016 р.

7.1.18 .

Провести цикл семінарів для підвищення кваліфікації викладачів закладів вищої освіти щодо методів реалізації національного-патріотичного виховання у системі вищої освіти Надавати рекомендаційні бібліографічні списки «Бібліотечка для учителя», присвячені національно-патріотичній тематиці

Протягом 2017 р.

7.1.20 .

Розробити методичні рекомендації «Патріотичне виховання засобами шкільних бібліотек: методи та підходи»

2017 р.

7.1.21 .

Підготувати науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Національно-патріотичне виховання дітей та молоді»

Щорічно

7.2 7.2.1.

Конференції, семінари, круглі столи Проводити майстер-класи, круглі столи із залучен- Постійно ням фахівців-розробників змісту національнопатріотичного виховання, культури, громадських організацій з метою покращення якості проведення позашкільних та позааудиторних виховних заходів класними керівниками, вчителями, шкільною адміністрацією

7.2.2.

Провести Міжнародну науково-практичну конференцію «Духовність у становленні та розвитку особистості», одним із напрямів її роботи є «Патріотизм та громадянськість в духовному розвитку особистості»

Травень 2015 р.

7.2.3.

Провести науково-методичні студії на тему «Виховання моральної самосвідомості – основи патріотизму дітей та учнівської молоді» в рамках VІІ Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій

18-19 вересня 2015 р.

7.1.19 .

62

Щорічно

педагогічної освіти і освіти дорослих, ІППО НАПН, Інститут вищої освіти НАПН, Інститут вищої освіти НАПН, ДНПБ України ім. В.О. Сухо млинського НАПН, ДНПБ України ім. В.О. Сухо млинського НАПН, ДНПБ України ім. В.О. Сухо млинського НАПН, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих, Центри педагогічної майстер-ності НАПН, Інститут психології імені Г.С. Кост ю-ка Черкаський ОІППО, НАПН, Інсти-

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

7.2.4.

Провести конференцію «Особливості національної ідентифікації дітей та молоді в сучасних соціокультурних умовах»

Листопадгрудень 2015 р.

7.2.5.

Організувати і провести круглий стіл із запрошенням психологів та соціальних педагогів закладів освіти щодо розробки та впровадження ефективних моделей національно-патріотичного виховання сучасної молоді

Грудень 2015 р.

7.2.6.

Провести круглий стіл «Специфіка патріотичного виховання учнів в зоні проведення АТО»

Січень 2016 р.

7.2.7.

Провести серію семінарів для педагогів ДНЗ та методистів ММК «Система національнопатріотичного виховання дітей дошкільного віку: пріоритети і засоби у контексті історичних викликів сучасності»; «Виховання елементів патріотизму у дітей старшого дошкільного віку засобами автентичних ігор» Організувати і провести Всеукраїнську науковопрактичну конференцію «Теоретико-методологічні засади та світоглядні орієнтири національнопатріотичного виховання дітей та молоді»

Лютий 2016 р.

7.2.8.

63

Квітеньтравень 2016 р.

тут проблем виховання НАПН, Інститут психології імені Г.С. Кост ю-ка, Український НМЦ практичної психології та соціальної роботи НАПН, Інститут психології імені Г.С. Кост ю-ка МОН, Луганський ОІППО, Сватівський районний молодіжний центр «Слобожанська духовна криниця ім. М. Щепенка», Сватівська районна школа мистецтв, НАПН, Інститут проблем виховання НАПН, Інститут проблем виховання

НАПН, Інститут проблем виховання

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

7.2.9.

Провести круглий стіл на тему «Питання громадянського виховання у документальному кіноциклі «Революція гідності»

2016 р.

7.2.10 .

Проводити Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Актуальні проблеми психологопедагогічного про-ектування процесу національнопатріотичного виховання дітей та молоді»

Щорічно

7.2.11 .

Провести круглий стіл «Психолого-педагогічні умови становлення ціннісних орієнтацій як чинник національного виховання дітей та молоді»

Жовтень 2016 р.

7.2.12.

Організувати і провести науково-практичну конференцію «Актуальні проблеми громадянського та патріотичного виховання дітей та учнівської молоді»

2017 р.

7.2.13.

Провести круглий стіл «Виховання громадянинапатріота: сучасний український вимір»

2017 р.

7.2.14.

Організувати педагогічні читання «Неперервна освіта дорослих – фундамент усвідомлення національних цінностей українського народу в умовах глобалізаційних процесів» Організовувати та проводити відкриті уроки в експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів з метою виховання національної самосвідомості учнів та відкриті лекції у вищих навчальних закладах з проблем виховання студентів як духовної еліти нації

2017 р.

7.2.15.

64

Постійно

НАПН, Інститут проблем виховання МОН, НАПН, Інститут психології імені Г.С. Кост ю-ка, Інститут проблем виховання НАПН, Інститут психології імені Г.С. Кост ю-ка ВНЗ, НАПН, із залученням Мінкультури, Мінмолодьспорту МОН, НАПН, Мінкультури, Мінмолодьспорту НАПН, ІППО НАПН, ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» спільно з управлінням освіти і науки та ІППО ІваноФранківської, Київської, Миколаївської, Черкаської,

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. Чернігівської, Рівненської областей та м. Києва

8.

8.1.

8.1.1.

8.1.2.

8.1.3.

8.1.4.

8.1.5.

8.1.6.

8.1.7.

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЗА УЧАСТЮ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Масові виховні заходи та тренінги, семінари за участю громадських організацій Проводити тренінги, семінари, вишколи організаПостійно Центр паторів патріотично-виховної роботи в системі тріотичноосвіти і в громадському секторі го виховання дітей та молоді МОН України Проводити Всеукраїнський фестиваль мистецтв Щорічно Центр па«Сурми звитяги» тріотичного виховання дітей та молоді МОН України Розробити положення і проводити щорічно Форум Від Центр паукраїнських патріотичних справ «Ми –Українці!»

14-15 тріотичножовтня го вихо2015 р. вання дітей та молоді МОН України Розробити та впровадити Положення та Програму Травень Центр памасового просвітницько-спортивного заходу «Свя2016 р. тріотичното Героїв» го виховання дітей та молоді МОН України Проводити огляд-конкурс організації і проведення Щорічно Центр палітнього таборування державними установами та тріотичногромадськими організаціями го виховання дітей та молоді МОН України Проводити Всеукраїнські змагання зі спортивного Щорічно Центр патуризму (пішохідного) «Стежками Героїв» тріотичного виховання дітей та молоді МОН України Проводити Всеукраїнські юнацькі змагання із Щорічно Центр па-

65

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. спортивного туризму «Осінній рейд»

66

тріотичного виховання дітей та молоді МОН України

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ О.В. ШЕВЧУК, завлабораторії виховної роботи НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЛИСТ щодо національно-патріотичного виховання у професійно-технічних навчальних закладах Хмельницької області на 2015/2016 н.р. Інформаційно-методичний лист спрямований на виконання положень і завдань Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, прийнятої на засіданні Колегії Міністерства освіти і науки України 26 березня 2015 р., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України (від 16.06.2015 №641) та заходів щодо її реалізації. Основними нормативно-правовими актами, що регламентують національно-патріотичне виховання в ПТНЗ, є: 1. Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді.

2. Методичні матеріали для використання у проведенні інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення та військовослужбовців щодо встановлення Дня захисника України (лист глави адміністрації Президента України від 23.10.2014 № 02-01/3078).

3. Накази Міністерства освіти і науки України: - «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України» від 07.09.2000 №439; - «Про затвердження Положення про Всеукраїнську дитячоюнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура») від 13.06.2012 №687; - «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-

патріотичного виховання дітей та учнівської молоді» від 27.10.2014 №1232; - «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 16.06.2015 №641.

4. Листи Міністерства освіти і науки України: - Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році» від 25.07.2014 №1/9-376; - «Про Всеукраїнську акцію «Лист пораненому» від 04.08.2014 № 1/9-392; - «Про проведення Уроків мужності» від 13.08.2014 № 1/9-412; - Про відзначення 70-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України» з додатком «Методичні матеріали щодо вшанування 70-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України» від 17.10.2014 № 1/9-543. З огляду на прийняття нових нормативних актів національнопатріотичного спрямування у березні 2015 року відбулось засідання науково-методичної ради Науковометодичного центру професійнотехнічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних 67

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

працівників у Хмельницькій області, на якому проаналізовано стан роботи педагогічних колективів ПТНЗ області щодо посилення національнопатріотичного виховання учнівської молоді й ухвалено такі рішення: керівникам ПТНЗ сприяти розробці та впровадженню авторських, експериментальних програм з питань національно-патріотичного виховання учнівської молоді; для популяризації національно-патріотичного виховання вивчати, узагальнювати та поширювати передовий педагогічний досвід ПТНЗ області; активізувати увагу керівництва ПТНЗ до стану патріотичного виховання; здійснювати щорічний аналіз стану викладання предмета «Захист Вітчизни», організацію військово-патріотичного виховання учнівської молоді, роботу гуртків патріотичного спрямування; організувати участь учнів ПТНЗ у військово-спортивних патріотичних іграх «Захисник України», «Джура»; посилити співпрацю з органами військового управління з питань підготовки молоді до збройного захисту держави та організації проведення навчально-польових зборів на базі військових частин; організувати діяльність учнівських радіостудій та випуск медіапродукції. Також викладачам суспільно-гуманітарних дисциплін ПТНЗ рекомендовано реалізовувати патріотичну складову навчання і виховання учнівської молоді через підбір відповідного дидактичного матеріалу, усім педпрацівникам ПТНЗ активізувати національно-патріотичне виховання через різні форми виховної позанавчальної роботи. Кожен навчальний заклад має стати для учнів осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, гарантувати її національну

безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві. У системі виховної роботи професійно-технічних навчальних закладів мають впроваджуватись різноманітні форми і методи громадянського та патріотичного виховання учнівської молоді: - інформаційно-масові: тематичні уроки, лекції, дискусії, вікторини, екскурсії до культурних, історичних пам’яток, музеїв; співпраця з громадськими організаціями (органами місцевого самоврядування, Радою ветеранів); - наочні: музеї та експозиційні зали Бойової Слави, виставки учнівської творчості, тематичні стенди, фотовиставки; - інтегровані: учнівське самоврядування та волонтерський рух, гуртки (туристичні, військовопатріотичні), тижні військово-патріотичної роботи, заходи до Дня Перемоги та вшанування воїнів-інтернаціоналістів тощо; - індивідуальні: творчі завдання (буклети, малюнки, плакати, звіти, презентації); створення родинного дерева, нарисів про родичівучасників війни, оформлення літописів-альбомів «Бойовий шлях моїх дідусів і бабусь», «Ордени та медалі у моїй родині»); - діяльнісно-практичні: проекти, огляди-конкурси, олімпіади, конкурси МАН, пошуково-дослідницька робота музеїв, робота прес-центрів та учнівських газет, участь у Всеукраїнських акціях: «Солдатська хустина», «Ветерани живуть поруч», «Пам’ятати. Відродити. Зберегти», «Милосердя», «Від серця до серця», святкові концерти, упорядкування територій біля пам’ятників, пам’ятних знаків і меморіалів, участь у військово-спортивних змаганнях тощо; 68

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

- діалогові: тематичні виховні години, години відвертості, бесіди, уроки мужності, зустрічі з учасниками війни, дітьми війни, з випускниками-військовослужбовцями, учасниками АТО тощо. Національно-патріотичне виховання учнів повинен здійснювати увесь педагогічний колектив навчального закладу. Для погодженого та цілеспрямованого проведення цієї роботи першочергове значення має конкретний розподіл обов'язків між членами педагогічного колективу. Директор навчального закладу спрямовує діяльність педагогічного колективу і керує всією роботою з військово-патріотичного виховання учнів. Заступник директора з виховної роботи планує і здійснює основні заходи з військово-патріотичної роботи у позаурочний час; контролює та координує діяльність класних керівників, вихователів гуртожитку і надає їм постійну допомогу в організації військово-патріотичної роботи з учнями. Класний керівник, майстер виробничого навчання планує й організовує роботу з військово-патріотичного виховання учнів у групі. Викладач використовує навчальний матеріал свого предмета в позаурочній роботі з військово-патріотичного виховання. Враховуючи події сьогодення, у планах роботи як у цілому професійно-технічного навчального закладу, так і класних керівників груп і вихователів гуртожитку, необхідно обов’язково виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи – національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, формувати здатність до осми-

слення моральних і культурних цінностей, історії, діяти відповідно до системи вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності. Не менш важливим є повсякденне виховання в учнів поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів – Герба, Прапора, Гімну. Також у навчальному закладі на уроках та в позанавчальний час необхідно системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчати та популяризувати історію українського козацтва, берегти і пропагувати історико-культурну спадщину українського народу; покращувати військово-патріотичне виховання молоді, формувати готовність до захисту Вітчизни. Важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування нею повинно стати пріоритетним у виховній роботі з учнями. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці. Також у ПТНЗ необхідно проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування родинної та суспільної толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв і традицій як українців, так і представників різних національностей. До такої роботи можуть залучатись психологи, викладачі історії, працівники кримінальної міліції, представники громадських організацій. Роботу з батьківським активом варто проводити за такими напрямами: роз'яснення батькам завдань військово-патріо69

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

тичного виховання учнів; ознайомлення батьків із основними методами військово-патріотичного виховання учнів; залучення батьків до участі в позаурочній роботі (допомога в проведенні походів, екскурсій, військових ігор, керівництво гуртками, бесіди з учнями) на патріотичні теми, різноманітні форми спільної пошукової і творчої діяльності. Різноманітні професійні знання та вміння батьків, їх включення в роботу при вмілій співпраці з педагогами збагачують патріотичну роботу з учнями. Водночас необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського самоврядування щодо формування в учнів духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві. У закладах профтехосвіти рекомендуємо запланувати у 2015/2016 н.р. проведення конференцій, семінарів, круглих столів тощо, присвячених особам, фактам і подіям, зазначеним у Законі України «Про засудження комуністичного і націоналсоціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» для кожної категорії педагогічних працівників з урахуванням специфіки їхньої професійної діяльності; популяризувати на конференціях, круглих столах і широко висвітлювати факти і події, що свідчать про колективну й індивідуальну боротьбу за незалежність України у ХХ столітті, перерахованих у Законі України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті»; проводити науководослідницьку та освітньопросвітницьку роботу, яка передбачає відновлення історичної пам’яті про тривалі державницькі традиції України (Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорізьке, Гетьманщина, діяль-

ність Українських урядів 1917-1921 років, інші визвольні проекти), включно з проведенням фотовиставок, організацією музейних експозицій, проведенням дискусій, круглих столів із застосуванням регіональних традицій, свідчень усної історії національно-визвольної боротьби українського народу; забезпечити проведення тижнів правової освіти та національно-патріотичного виховання, спрямованих на розвиток у молоді почуття власної гідності, усвідомлення своїх прав і місця у суспільстві, можливості реалізації своїх прав у поєднанні з виконанням обов’язків із застосуванням рекомендацій Українського інституту національної пам’яті. Щорічно у закладах профтехосвіти необхідно обов’язково планувати та проводити тематичні заходи, присвячені героїчним подвигам українських воїнів, боротьбі за територіальну цілісність і незалежність України: до утворення Української Повстанської Армії (14 жовтня); до дня Соборності України (22 січня); до святкування дня Гідності та Свободи (22 листопада); спеціальні уроки, конкурси, фестивалі з відзначення Дня української писемності та мови (9 листопада). Велика увага має приділятися роботі бібліотек закладів профтехосвіти, зокрема, постійному комплектуванню фондів бібліотек ПТНЗ літературою, спрямованою на національно-патріотичне виховання, залученню учнівського та педагогічного колективів до пошуку, охорони, збереження народної культурної спадщини України (пісні, легенди, перекази тощо); проведенню виставок фото та архівних документів, що ілюструють становлення та розвиток української держави; підготовці персональних книжкових виставок, присвячених творчості видатних українських інтелектуалів і політичних 70

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

діячів, які спричинилися до організації боротьби за незалежність, становлення і розвиток української державності; створенню і регулярному поповненню ресурсу «Досвід роботи бібліотек з патріотичного виховання». Для відвідування визначних історичних місць та ознайомлення з пам’ятками української історії і культури як в межах Хмельницької області, так і по Україні, пропонується в усіх ПТНЗ налагодити системну екскурсійну діяльність учнівської молоді та працівників навчального закладу, поїздки-обміни учнівських груп тощо. Для активізації волонтерської діяльності в усіх ПТНЗ слід планувати і постійно проводити такі акції: «Спільними зусиллями» (збір коштів для забезпечення потреб військовослужбовців), на рівні закладу, району, міста – безстрокові акції «Ми разом», спрямовані на допомогу пораненим військовим; благодійні акції «З вірою в серці», спрямовані на підтримку захисників нашої країни, їхніх дітей та родин, медичних працівників і волонтерів, які працюють у зоні АТО; взяти участь у мітингуреквіємі з вшанування Героїв Небесної Сотні; проводити зустрічі з воїнами-учасниками АТО «В родинному колі»; залучати учнівську молодь до участі у «Вахті пам'яті Небесної сотні». До 1 вересня 2015 р. у штатний розклад ПТНЗ має вводитися посада військового керівника (0,5 ставки) (Додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641, п.5.1.1.). Залучаючи обласні та міські державні адміністрації, спонсорів і батьків, адміністрації навчальних закладів, необхідно укомплектувати навчальні заклади (кабінети «Захисту Вітчизни») засобами і системами захисту (протигази, санітарне облад-

нання тощо); обладнати смугу перешкод і військово-спортивний комплекс; побудувати (відновити) стаціонарні тири; обладнати у кожному ПТНЗ приміщення для захисту від військових дій. Керівникам професійно-технічних навчальних закладів слід активізувати профорієнтаційну роботу серед учнівської молоді на подальшу службу в Збройних Силах України шляхом проведення конкурсів, вікторин, змагань тощо, забезпечити зв'язок з військовими частинами (екскурсії до музеїв військових частин, спільні заходи патріотичного спрямування); активізувати зв’язки і спільну профорієнтаційну діяльність ПТНЗ та військових ВНЗ (юний правознавець, десантник, рятівник, розвідник, снайпер, поліцейський, прикордонник, радист), залучати офіцерів військових частин, воїнів АТО до проведення навчальних занять у ПТНЗ із військової підготовки, організувати тренувальні збори юнаків на базі військових частин. На виховних годинах, уроках історії, літератури, в позанавчальний час у гуртожитках викладачам-предметникам, класним керівникам, вихователям гуртожитків пропонується організувати перегляд та обговорення учнями вітчизняних художніх і документальних фільмів: «Між Гітлером і Сталіним. Україна в ІІ Світовій війні» (2002 рік, авт. – Святослав Новицький); «Війна – український рахунок» (2002 рік, авт. – Сергій Буковський); «Війна без переможців» (2003 рік, авт. – Ігор Чижов); «ОУНУПА: війна на два фронти» (2006 рік, авт. – Андрій Санченко); «УПА. Третя сила» (2007 рік, авт. – Сергій Братішко, Віталій Загоруйко); «1377 спалених заживо» (2009 рік, авт. – Іван Кравчишин); «Поводир» (2014 рік, авт. – О.Г. Санін) тощо. В усіх ПТНЗ області мають бути проведені фестивалі патріотичної 71

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

пісні, святкування Дня Примирення, Дня Збройних Сил України, Дня призовника, захисника Вітчизни, відзначення дня пам'яті Героїв Крут тощо. З 2015/2016 н.р. керівникам фізичного виховання, викладачам фізичної культури та захисту Вітчизни необхідно розпочати впровадження військово-патріотичної виховної системи «Джура» із залученням ігрових форм – дитячо-юнацької гри «Сокіл» старшої вікової групи, військово-спортивної гри «Заграва» для студентської молоді. Слід звернути увагу на актуальність, значення і можливість інформаційно-комунікаційних технологій для організації і проведення визначеного Концепцією напряму виховної діяльності. На сайтах ПТНЗ необхідно створити сторінки, присвячені національно-патріотичному вихованню учнівської молоді, забезпечуючи наповнення інформаційного контенту позитивною інформацією щодо привабливості образу України, державних символів, поваги до них, підтримки бажання жити й працювати в Україні; цінності національної спадщини, спрямованих на формування історичної пам’яті; організувати за участю учнів створення в соціальних мережах національно-патріотичних сторінок «Моє місто», «Моє село», «Мій рідний край» тощо; створити на електронних носіях тематичні добірки українських літературних і музичних творів національно-патріотичної тематики. З 2016 року Міністерством освіти і науки України та Інститутом модернізації змісту освіти започатковується проведення всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» в номінації «Захист Вітчизни».

Впродовж 2015-2017 рр. учням закладів профтехосвіти Хмельниччини пропонується взяти участь у Всеукраїнському Інтернет-турнірі юних інтелектуалів «Любіть Україну», фотоконкурсі «Моя Україна». Планується започаткувати із залученням обласних, міських і районних адміністрацій проведення щорічних телеконкурсів знавців історії, культури, традицій свого народу «Моя Україна». Отже, проблема виховання учнівської молоді є багатогранною і залишається актуальною для педагогічних колективів усіх професійнотехнічних навчальних закладів. Досвід показує, що без комплексного підходу до вирішення проблем виховання ефективної роботи в цьому напрямі досягти практично неможливо. Тому мають бути скоординовані зусилля всіх педагогів, органів учнівського самоврядування, громадських і молодіжних організацій. Керівникам професійно-технічних навчальних закладів необхідно продовжити роботу над удосконаленням форм і методів виховної роботи, шукати ефективні шляхи взаємодії всіх зацікавлених організацій. Підвищенню результативності виховної роботи в навчальному закладі сприяє вдосконалення нових форм роботи, пошук нових систем виховання, впровадження розвивальних технологій. Також необхідно звернути увагу на розробку та впровадження авторських, експериментальних програм з питань виховання учнівської молоді, вивчення та поширення кращого педагогічного досвіду з виховної роботи, зокрема, з питань національно-патріотичного виховання.

72

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

О.В. ШЕВЧУК, завлабораторії виховної роботи НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

АНАЛІЗ СТАНУ РОБОТИ ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕКТИВІВ ПТНЗ ОБЛАСТІ ЩОДО ПОСИЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Основними нормативно-правовими актами, що регламентують національно-патріотичне виховання в ПТНЗ, є: розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року №1718-р «Деякі питання військово-патріотичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів», накази Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України» (№439 від 07.09.2000), «Про методичні рекомендації з патріотичного виховання» (№1/9-614 від 27.11.2014), «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді» (№1232 від 27.10.2014), наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України та Міністерства культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року №3754/981/ 538/49 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання молоді»; лист МОНУ №1/9-614 від 27.11.2014 «Про методичні рекомендації з патріотичного виховання» тощо. Відповідно до Концепції національно-патріотичного виховання молоді національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами соціального досвіду, готовності до

виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури. Здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України. Національно-патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту. Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціальну, економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, науку, історію, державу, право. У новій Концепції національно-патріотичного виховання молоді реалізуються такі виховні завдання: 1. Формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей: • повага до прав людини; • толерантне ставлення до цінностей і переконань представників 73

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

іншої культури, а також до регіональних і національно-мовних особливостей; • верховенство права; • рівність всіх перед законом; • повага до національних символів; • участь у громадсько-політичному житті держави; • готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України. Національно-патріотичне виховання молоді реалізується у досягненні таких виховних завдань, як: • прищеплення загальнолюдських духовних цінностей; • формування національної ідентичності, спільних національних цінностей, при цьому забезпечуючи толерантне ставлення до наявної в Україні культурної різноманітності; • вивчення державницьких традицій України; • ознайомлення з історією боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху; • формування духовних цінностей громадянина; • виховання правової культури, поваги до Конституції України, законів України, державної символіки; • формування мовної культури, оволодіння та вживання державної мови, поширених іноземних мов; • прищеплення шанобливого ставлення до Збройних Сил України, інших військових формувань; роль Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян; мотивація молоді до військової служби; • забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про людей з особливими потребами; • виховання гідності, прагнення до свободи, справедливості, толерантності, миролюбності.

Військово-патріотичне виховання – важлива складова системи патріотичного виховання, реалізація завдань якого здійснюється у співпраці педагогічних колективів, батьківської громади, представників влади, громадських і благодійних організацій. Громадянське та патріотичне виховання учнів у професійнотехнічних навчальних закладах області здійснюється комплексно – через навчальний процес, позаурочну виховну роботу, функціонування органів учнівського самоврядування і має послідовний характер. У ПТНЗ планується військовопатріотичне виховання молоді як складова розділу річного плану виховної роботи. Військово-патріотичне виховання здійснюється у формі лекцій, бесід, розповідей, екскурсій до музеїв військових частин, зустрічей із ветеранами війни, праці та військової служби, походів місцями бойової слави, пошукової роботи, участі у роботі гуртків військово-патріотичного спрямування тощо. Військово-патріотичне виховання здійснюється насамперед у процесі навчання, де в учнів закладається фундамент глибоких знань, формуються світогляд, національна самосвідомість. Одними із пріоритетних шляхів реалізації особистості є: - формування особистості професіонала-патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, чітко орієнтується в сучасних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлений до життя і праці; - забезпечення і продовження української культурно-історичної традиції, вивчення історії та культури рідного краю, свого родоводу, виховання шанобливого ставлення до державних святинь, української 74

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

мови і культури, історії і культури народів, які проживають в Україні. Значно зростає роль військової підготовки у навчальному закладі, який безпосередньо дає молоді знання і вміння, пов'язані з її майбутньою військовою діяльністю. Тому набуті у навчальному закладі військові знання та навички визначатимуть рівень спроможності виконання конституційного обов'язку громадянином України щодо захисту Вітчизни. На сьогодні навчальний заклад є єдиним центром з підготовки всієї молоді (незалежно від того, буде вона призвана на строкову військову службу чи ні) до захисту Вітчизни. У цій ситуації надзвичайно зростає роль предмета «Захист Вітчизни» як складової частини військовопатріотичного виховання, спрямованої на підготовку юнаків у теоретичному, практичному, фізичному і психологічному плані до майбутньої військової діяльності. Під час занять із допризовної підготовки («Захист Вітчизни») учні знайомляться зі специфікою військової праці, готуються до виконання обов'язків солдата, дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, виховують в собі якості, необхідні майбутньому воїнові. Програма предмета «Захист Вітчизни» дозволяє під час вивчення кожної теми використовувати матеріали із життя воїнів у мирний час і пропагувати на уроках приклади героїчного життя українського народу, його Збройних Сил. На заняттях з вогневої підготовки надається можливість показати використання стрілецької зброї. Вивчення військової присяги дозволяє розкрити важливі вимоги до морально-бойових якостей воїнів, формує почуття національної гордості за Збройні сили України, за Батьківщину. Уроки історії України озброюють учнів знаннями законів сус-

пільного розвитку, допомагають засвоїти основні відомості про війну й армію. Учні вивчають героїчні бойові та трудові традиції українського народу і його Збройних сил. На уроках літератури формуються моральні ідеали молоді на прикладах позитивних героїв художніх творів, встановлюється живий зв'язок далекого минулого із сучасністю, виховується почуття гордості за свою Батьківщину, свій народ. На уроках математики, фізики, хімії, біології учні одержують основи знань, без яких неможливо оволодіти засобами захисту, точними вимірами, знаннями про біологічні та хімічні властивості речовин тощо. Велику роль у фізичній підготовці юнаків до військової служби відіграють уроки фізкультури. На цих заняттях формуються якості, які необхідні солдатові: висока працездатність, витривалість, чітка координація і точність рухів. Предмет «Захист Вітчизни» читається в усіх ПТНЗ в обсязі 105 годин, з них – 18 годин виділено на проведення навчально-польових зборів. Здійснюється систематичний контроль за станом викладання предмета «Захист Вітчизни» та організацією військово-патріотичного виховання в ПТНЗ; ці питання виносяться на розгляд педагогічних рад ПТНЗ. Проводиться пошукова робота, працюють клуби та гуртки військово-патріотичного спрямування. Зокрема, протягом січня-березня 2014 року у професійно-технічних навчальних закладах Хмельницької області проводилась краєзнавчопошукова робота щодо зібрання матеріалів про жителів Хмельниччини, які брали участь у бойових діях, організації підпілля, проживали на окупованій території тощо під час Великої Вітчизняної війни (участь 75

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

взяли 12 педагогічних працівників і 17 учнів з ПТНЗ: ВПУ №4 м. Хмельницького, Хмельницького професійного ліцею, ВПУ №25 м. Хмельницького, Шепетівського професійного ліцею, Полонського професійного аграрного ліцею, ДНЗ «Подільський центр ПТО», Плужненського професійного аграрного ліцею, Ярмолинецького професійного ліцею). За підсумками дослідницько-пошукової роботи учнів і педагогів ПТНЗ підготовлена збірка матеріалів, присвячена 70-річчю визволення Хмельницької області від німецькофашистських загарбників у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Ці матеріали надіслані в ПТНЗ області в електронному варіанті та розміщені на порталі «Профтехосвіта Хмельниччини». Збірка цих матеріалів може бути використана при проведенні уроків історії України, позаурочної роботи з учнівською молоддю, зокрема, при підготовці виховних годин, тематичних лекцій, конференцій, роботі гуртків патріотичного спрямування тощо. Усі учасники пошукової та дослідницької роботи нагороджені подяками Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженернопедагогічних працівників у Хмельницькій області. Забезпечується повне та змістовне проведення заходів з цивільного захисту та організація навчальнопольових зборів (ВПУ №4 м. Хмельницького, ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг», Нетішинський професійний ліцей, ДНЗ «Волочиський промисловоаграрний професійний ліцей»). Проводяться виховні години, заходи, спрямовані на формування в учнів соціально-політичної компетентності, національної свідомості, виховання почуття патріотизму, лю-

бові й пошани до державних символів і ритуалів суверенної України; виховується повага до Конституції України, Законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь (у навчальних закладах розміщена державна символіка, виконується державний Гімн і підняття державного Прапора під час проведення різноманітних урочистих зібрань, спортивних змагань, інших масових заходів). Формується психологічна та фізична готовність молоді до виконання громадянського і конституційного обов’язку щодо відстоювання національних інтересів і незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби. Усі виховні заходи сприяють розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я (участь у масових заходах художньо-естетичного, науково-технічного, еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, національно-патріотичного, фізкультурно-оздоровчого, військового та спортивного напряму; сприяння участі учнівської молоді в інноваційних просвітницько-оздоровчих превентивних програмах: «Рівний – рівному», «Майбутнє починається сьогодні», «Діалог», «Захисти себе від ВІЛ» тощо; участь у міських, районних спортивних змаганнях, забезпечення участі в обласних і всеукраїнських спортивних змаганнях, спартакіадах, різноманітних акціях тощо). Зокрема, 22 січня 2015 р. колективи Хмельницьких ПТНЗ стали активними учасниками акції «Хода єдності», присвяченої Дню Соборності України. Взявшись за руки, учасники акції пройшли вулицями Проскурівська та Соборна до Майдану Незалежності. Організовуються та проводяться конкурси учнівських творчих ро76

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

біт, спрямованих на виховання дбайливого ставлення до національних багатств, рідної природи, готовності до захисту Батьківщини, пошани до історичної пам'яті, любові до рідної культури, мови, національних свят і традицій. У 2013 році у бібліотеці державного навчального закладу «Хмельницький центр професійнотехнічної освіти сфери послуг» відкрито учнівську виставку «Радість можна знайти у творчості». Метою заходу є збереження та примноження духовного й культурного надбання та стародавніх традицій майстрів декоративно-прикладного мистецтва. В експозиції представлені кращі учнівські роботи, зокрема, вишивка хрестиком, гладдю, бісером, орігамі, глиняні сувеніри, малюнки тощо. Організаторами виставки є бібліотекар Філімонова Т.М. і викладач художньої культури Павлишина О.Б. вищезгаданого навчального закладу. Формується мовна культура, оволодіння та використання української мови як духовного коду нації (проводяться різноманітні творчі конкурси знавців української мови, літературні вечори, відзначення Днів української писемності та мови; забезпечується участь учнів у різних етапах всеукраїнських конкурсів учнівської творчості, присвячених Шевченківським дням, П. Яцика тощо). Найбільш доступним та ефективним осередком виховання патріотичних почуттів у молоді є робота музеїв бойової та трудової слави періоду Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав при навчальних закладах. Участь учнів в обладнанні експозиції музею та його роботі прищеплює первинні трудові навички, вміння переконливо висловлювати свої думки, породжує інтерес до пошуково-дослідної роботи. Куточки Бойової Слави, музеї функціонують майже в усіх ПТНЗ області. Коли проводився огляд му-

зеїв при навчальних закладах області, переможцями конкурсу стали ВПУ №36 с. Балина, ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей», ДНЗ «Волочиський промисловоаграрний професійний ліцей». Однією з основних форм військово-патріотичного виховання є військово-шефська робота, яка полягає у встановленні та підтриманні зв'язків з працівниками військових частин і навчальних закладів, з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, трудовими колективами, цивільними навчальними закладами, громадськими організаціями з метою проведення спільних заходів з військовопатріотичного виховання молоді, виховання у неї громадянських почуттів та якостей. Формами військово-шефської роботи в ПТНЗ області є: • організація тематичних вечорів, зустрічей з воїнами-афганцями, сім'ями військовослужбовців, надання посильної допомоги ветеранам і вдовам; • залучення молоді до участі в упорядкуванні меморіальних комплексів, пам'ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни; • надання допомоги місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у проведенні урочистостей, присвячених пам’ятним датам; • організація змагань з військово-прикладних видів спорту, проведення змагань з кульової стрільби тощо. Значна роль у навчальновиховному процесі ПТНЗ приділяється трудовому вихованню учнівської молоді, роботі волонтерських загонів. Волонтерськими загонами ПТНЗ надано допомогу щодо впорядкування садиб ветеранів війни та праці, вдовам, інвалідам; надавались 77

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

соціально-побутові послуги одиноким непрацездатним громадянам. Враховуючи проблеми сьогодення, дуже об’ємна робота проводиться волонтерами в ПТНЗ області щодо збору коштів, теплих речей, засобів гігієни та інших необхідних речей для учасників АТО. Наприклад, волонтерський загін ВПУ №4 м. Хмельницького взяв участь у привітанні ветеранів війни Хмельниччини та святковому концерті до 70річчя визволення області від німецько-фашистських загарбників, організовувались зустрічі учнів з ветеранами війни, праці, з дітьми війни. Були проведені заходи пам’яті. У 2014 році провели акцію та зібрали кошти (500 гривень) для допомоги у лікуванні учнів, які брали участь у мітингах Євромайдану; флешмоб «Ми – за мирну, єдину, європейську Україну». Також учні писали листи пораненим і зібрали продукти та одяг для воїнів АТО. Волонтери Хмельницького про-фесійного ліцею електроніки взяли участь у благодійній акції «Подаруй тепло солдату», яка тривала з 8 по 24 жовтня 2014 року (зібрано кошти в сумі 1000 гривень і теплі речі). Лабораторією виховної роботи НМЦ ПТО ПК узагальнюється інформація про волонтерську діяльність ПТНЗ області, що розміщується на інформаційному порталі «Профтехосвіта Хмельниччини». Військово-патріотичне виховання учнів здійснює весь педагогічний колектив навчального закладу. У сучасних умовах поряд із зростанням виховної функції навчального закладу підвищується роль сім'ї у вихованні дітей, підсилюється значення суспільного виховання. З огляду на це, актуалізується необхідність роботи з батьківським активом. Батькам рекомендуємо такі форми та методи військово-

патріотичного виховання учнів у сім'ї: ознайомлення дітей із сімейними бойовими та трудовими традиціями; бесіди про героїчні подвиги українського народу; спільний перегляд героїко-патріотичних фільмів, телевізійних передач; заохочення дітей до участі в догляді за могилами воїнів і надання допомоги інвалідам війни; розвиток інтересу до військової професії і служби в Збройних силах України; фізична підготовка та загартування дітей. У 2014 році проведений аналіз стану матеріально-технічної бази предмета «Захист Вітчизни». Усі ПТНЗ забезпечені кабінетами. Тільки в двох ПТНЗ (ВПУ №4 м. Хмельницького, ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг») матеріально-технічна база відповідає усім вимогам майже на 100%, адже викладачі самостійно покращують наповнюваність кабінету. У 19 ПТНЗ відповідність матеріально-технічної бази з предмета становить 80-95% , 6 ПТНЗ – 70-80%, 3 ПТНЗ – менше 70% (ДНЗ «Хмельницький центр ПТО торгівлі та харчових технологій», ВПУ №25 м. Хмельницького, Голосківський професійний аграрний ліцей) (немає тиру, смуги перешкод, відведеного місця для вивчення прийомів і правил стрільби, виносного обладнання тощо). Щорічно згідно з розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації про організацію у навчальному році допризовної підготовки та підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей перевіряється та аналізується стан викладання предмета «Захист Вітчизни» та організація військово-патріотичного виховання в ПТНЗ області. Основними зауваженнями було оновлення та дообладнання МТБ (місць вивчення стройових прийомів, місця для вивчення основ і пра78

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

вил стрільби, єдиної смуги перешкод, місць для вивчення обов’язків днювального та чатового). Відсутність навчальної та малокаліберної зброї значно погіршує стан викладання захисту Вітчизни (розділ «Вогнева підготовка»). Слід зауважити, що у 2015 році при проведенні обласної Спартакіади серед допризовної молоді, присвяченої 70-й річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні та 26-ї річниці виводу радянських військ з Афганістану, тільки третина ПТНЗ взяла у ній участь у зв’язку з відсутністю в навчальних закладах зброї і неможливістю відпрацювань стрільби з малокаліберної гвинтівки, розбирання та складання автомата Калашникова. При проведенні атестаційних експертиз ПТНЗ найбільше зауважень є до оформлення робочої та плануючої документації викладачів предмета «Захист Вітчизни», зокрема, наказів, що регулюють військово-патріотичне виховання учнів у ПТНЗ, заповнення журналів з реєстрації інструктажів та стану матеріально-технічної бази. Деякі учні погано знають історію Української армії. Окрім того, вони однобоко проінформовані про умови служби в ЗСУ; не задумуються над тим, що за відмову від служби в армії їм доведеться нести відповідальність. Тому організаторам виховної роботи необхідно враховувати також актуальність джерел інформації. Так, найбільший вплив на готовність юнаків до строкової військової служби мають засоби масової інформації (телебачення, радіо, преса), але найважливішу інформацію юнаки одержують у процесі безпосереднього емоційного спілкування зі старшими товаришами, які проходять строкову службу, ровесниками, батьками. Також відсутня системність у роботі більшості навчальних закладів

щодо узагальнення пошукової роботи та оформлення її результатів. НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області надіслано листи у ПТНЗ щодо проведення Уроків мужності (темами цих уроків мають бути мужність українських військових і добровольців, їх вірність Присязі українському народові, готовність віддати життя за мир і спокій в Україні, а також героїзм простих українців, які з перших днів антитерористичної операції допомагають забезпечувати війська захисним спорядженням, ліками, продовольством; лейтмотивом уроків має стати любов до України, самовідданість і патріотизм її захисників, активна громадянська позиція українців, особиста відповідальність за долю держави); також поінформовано про порядок використання державної символіки в навчальних закладах України; підготовлено наказ «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації військово-патріотичного виховання у професійно-технічних навчальних закладах», про посилення заходів щодо військово-патріотичного виховання учнівської молоді в ПТНЗ. Особливу увагу слід звернути на роботу волонтерських загонів навчальних закладів, зокрема, що стосується допомоги сім’ям, які втратили рідних під час проведення антитерористичної операції, пораненим, які перебувають як у лікувальних закладах, так і вдома. Усі заходи мають враховувати вікові та психологічні особливості учнів.

5 лютого 2013 року на базі військової частини А0553 м. Хмельницького було проведено заняття з викладачами предмета «Захист Вітчизни» на тему «Організація та проведення допризовної підготовки учнівської молоді у зв'язку з переходом на комплектування Збройних Сил 79

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

України військовослужбовцями за контрактом». У цьому заході взяли участь викладачі предмета «Захист Вітчизни» та 60 учнів закладів профтехосвіти міста Хмельницького, які мають намір проходити військову службу за контрактом. Учасники заходу отримали інформацію про соціальний захист військовослужбовців, вакансії посад військових-контрактників (зокрема, є потреба у водіях категорії «С», «Е»). Після теоретичної частини заняття викладачі та учні переглянули зразки вогнепальної та холодної зброї, різноманітних радіоприймачів, а також були ознайомлені з правилами стрибків з парашутом. У березні 2013 року на базі ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг» було проведено засідання робочої групи викладачів предмета «Захист Вітчизни» за темою «Організація цивільної оборони в ПТНЗ області». Викладачем ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг» В.І. Єрмоленком надана інформація про основні заходи професійно-технічного навчального закладу з питань цивільної оборони; проведено круглий стіл «Організація тижня цивільної оборони» та розкрито зміст роботи начальника штабу цивільної оборони ПТНЗ. Частина матеріалів, зокрема, керівні та робочі документи з питань цивільного захисту, документи комісії з питань надзвичайних ситуацій та евакуаційної комісії, документи невоєнізованих формувань розповсюджено для навчальних закладів на електронних носіях.

30 вересня 2013 року у Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області відбулось засідання робочої групи викладачів предмета «Захист Вітчи-

зни» з питань забезпеченості матеріально-технічної бази, обладнання та інвентарю при викладанні предмета й організації допризовної підготовки учнівської молоді.

4 квітня 2014 року відзначалась 70-та річниця остаточного звільнення Червоною Армією Хмельницької (до 1954 р. Кам’янецьПодільської) області від німецькофашистських загарбників. У зв’язку з цією датою 6 травня 2014 року базі Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області відбулася учнівська відеоконференція за результатами досліднопошукової роботи, присвяченої визволенню Хмельницької області від німецько-фашистських загарбників у Великій Вітчизняній війні 19411945 рр. Педагогічні та учнівські колективи ПТНЗ, відзначаючи дату визволення Хмельниччини, провели круглі столи, «уроки пам'яті», огляди музеїв і кімнат бойової слави, конкурси на кращу патріотичну пісню, присвячені Великій Вітчизняній війні, впорядкування могил загиблих, волонтерські загони надали допомогу ветеранам тощо.

6 травня 2014 року на базі Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області в режимі он-лайн відбулось засідання круглого столу заступників директорів з виховної роботи та викладачів предмета «Захист Вітчизни» ПТНЗ Хмельницької області на тему «Формування патріотизму в українському суспільстві – одне з основних завдань закладів ПТО». Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України 2014 рік – Рік учасників бойових дій на території інших держав. У ПТНЗ області 80

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

були проведені науково-практичні конференції за участю військових, які залучалися до бойових дій на території інших держав, тематичні уроки і лекції з історії війни в Республіці Афганістан та інших локальних конфліктів, тематичні виставки в бібліотеках ПТНЗ. Систему патріотичного виховання в ПТНЗ та вимоги до викладання предмета «Захист Вітчизни» розкрив у своєму виступі В.І. Єрмоленко, викладач предмета «Захист Вітчизни» ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг». Як приклад, викладач підготував презентацію проведення 24 квітня 2014 року Дня цивільного захисту у навчальному закладі. Це – проведення урочистої лінійки, збір керівного і командного складу, перегляд навчальних фільмів, виставка вибухонебезпечних предметів, індивідуальних засобів захисту, військово-спортивні естафети, здавання нормативів тощо. Н.В. Хованець, заступник директора Хмельницького професійного ліцею, презентувала відкриття стендової композиції «Відлуння афганських гір». Був переглянутий фільм про героя афганської війни, випускника Хмельницького професійного ліцею Олега Небрачного. В.Г. Перун, заступник директора з виховної роботи Чорноострівського професійного аграрного ліцею, розповіла про відкриття меморіальної дошки воїнам-інтернаціоналістам Кукурудзі О.П., Батурко О.Г., які загинули в Демократичній Республіці Афганістан. Викладач предмета «Захист Вітчизни» ДНЗ «Теофіпольський професійний аграрно-промисловий ліцей» А.Ф. Шелан презентував методичний посібник «Особливості формування загальновійськових навичок на уроках з предмета «Захист Вітчизни» у ПТНЗ».

28 серпня 2014 року на базі Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області відбулось засідання фахової секції викладачів предмета «Захист Вітчизни» професійно-технічних навчальних закладів Хмельницької області з питань викладання предмета «Захист Вітчизни» та організації військовопатріотичного виховання.

19 лютого 2015 року на базі Хмельницького професійного ліцею відбувся навчальний семінар для викладачів предмета «Захист Вітчизни» ПТНЗ Хмельницької області з теми «Організація цивільного захисту. Захист населення під час надзвичайних ситуацій». У семінарі брали участь викладачі предмета «Захист Вітчизни» ПТНЗ Хмельницької області, працівники Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженернопедагогічних працівників у Хмельницькій області і навчальнометодичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області, головні спеціалісти Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації. Директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області Л.І. Шевчук розповіла про основні напрями військово-патріотичного виховання в професійно-технічних навчальних закладах області та про обговорення Концепції національно-патріотичного виховання молоді. Майстер навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області Ю.В. Мальнев розповів про основні принципи захисту населення від надзвичайних ситуацій.

81

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Для розповсюдження в закладах профтехосвіти були надані відеофільми та презентації щодо радіаційного та хімічного захисту, організації оповіщення, захисту від терактів тощо. О.В. Шевчук, завідувач лабораторії виховної роботи НМЦ ПТО ПК, звернула особливу увагу на зміст нормативно-правових документів, що визначають військовопатріотичне виховання у ПТНЗ, викладання дисципліни «Захист Вітчизни», рекомендації до проекту нової програми предмета. Досвідом роботи з питань, що розглядались на семінарі, поділились В.І. Єрмоленко, викладач ДНЗ «Хмельницький центр професійнотехнічної освіти сфери послуг», та Я.П. Годованюк, викладач Нетішинського професійного ліцею. Низку матеріалів для учасників семінару підготували викладач «Захисту Вітчизни» Хмельницького професійного ліцею С.А. Мацюк і методист цього ж закладу А.М. Михальчук, зокрема, методичні рекомендації щодо створення та обладнання інформаційно-довідкових куточків цивільного захисту в закладах освіти, дії у випадках загрози терористичних актів, дії населення в умовах надзвичайних ситуацій військового характеру тощо. Учасники семінару ознайомились з матеріально-технічною базою та переглянули урок-тренінг «Надзвичайні ситуації. Правила поведінки під час надзвичайних ситуацій соціально-політичного та воєнного характеру» викладача «Захисту Вітчизни» Хмельницького професійного ліцею О.І. Рудик. Щорічно перед початком навчального року на засіданнях фахових секцій, які проводить НМЦ ПТО ПК, розглядаються питання організації виховної роботи в закладах профтехосвіти Хмельницької області, методичні рекомендації щодо ви-

кладання предметів «Фізична культура» та «Захист Вітчизни». Щорічно при НМЦ ПТО ПК функціонує консультаційний пункт для викладачів предмета «Захист Вітчизни» з питань планування військово-патріотичного виховання в ПТНЗ, організації навчально-польових занять, заходів безпеки при проведенні навчально-польових занять та інших питань викладання предмета. Протягом року педпрацівникам надається методична допомога щодо планування, проведення та організації виховної роботи, організації спортивно-масової роботи та військово-патріотичного виховання тощо як у НМЦ ПТО ПК, так і при виїздах у професійно-технічні навчальні заклади. У 2014 році викладач предмета «Захист Вітчизни» Нетішинського професійного ліцею Я.П. Годованюк підготував методичні рекомендації «Організація і методика проведення занять з військової топографії» і «Основи цивільного захисту». На інформаційному порталі «Профтехосвіта Хмельниччини» у рубриці «Грані виховання» створені розділи «Національне виховання», предмет «Захист Вітчизни», «Військово-патріотичне виховання», «Цивільний захист», в яких розміщена нормативно-правова база, методичні рекомендації, зразки документів, презентації та відеоматеріали, конкурсні роботи тощо з питань військово-патріотичного виховання. У науково-методичному віснику НМЦ ПТО ПК «Професійна освіта» надруковано матеріали таких педагогів, як: О.В. Боровик, директор ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей» («Формування патріотичної свідомості молоді раннього юнацького віку аграрних ліцеїв», «Розвиток патріотичної свідомості ліцеїстів як соціально-психологічна проблема»), О.В. Шевчук, завлабораторії виховної ро82

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

боти НМЦ ПТО ПК («Системний підхід до організації краєзнавчої та пошукової роботи. Діяльність музею та його вплив на навчально-виховний процес ПТНЗ», «Формування національної свідомості учнів ПТНЗ засобами військово-патріотичного виховання»), В.І. Єрмоленко, викладач предмета «Захист Вітчизни» ДНЗ «Хмельницький

центр ПТО сфери послуг» («Зразки документів з підготовки та організації занять з предмета «Захист Вітчизни» у професійно-технічних навчальних закладах»), Т.С. Богуш, викладач ВПУ №25 м. Хмельницького («Народна культура і сучасні методи виховання»).

М.Ф. БОРИЛЮК, методист відділу загальноосвітньої підготовки НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

ОРГАНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПТНЗ ВИКЛАДАЧАМИ ІСТОРІЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Формування національно-патріотичної свідомості учнівської молоді, усвідомлення моральних і культурних цінностей – одне із провідних завдань навчально-виховного процесу у професійно-технічних навчальних закладах. Вагомий внесок у роботу з національно-патріотичного виховання учнів роблять викладачі історії, української мови та літератури. Аналізуючи роботу педагогів з цієї проблеми, слід відзначити, що за рекомендацією Міністерства освіти і науки України перший урок в усіх навчальних закладах країни був присвячений темі «Україна – єдина країна». Педагогами нашої області також були проведені такі уроки. Викладачем ДПТНЗ «Деражнянський професійний аграрний ліцей» Кондратюком М.О. підготовлений навчальний фільм на тему «України – єдина країна», який розміщений на інформаційній платформі «Профтехосвіта Хмельниччини». Рекомендуємо цей матеріал використовувати при проведенні уроків і виховних заходів, спрямованих на активізацію націо-

нально-патріотичного виховання учнівської молоді. Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженернопедагогічних працівників у Хмельницькій області системно організовує та проводить заходи, спрямовані на розвиток патріотичної культури педагогів ПТНЗ. 29 січня 2013 року проведено семінар-практикум на тему «Виховання в учнів особистісних рис громадянина України – мета педагогічної праці викладачів суспільних дисциплін», на якому Загородня О.М., викладач ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг», поділилася досвідом з цього питання та презентувала «Робочий зошит з історії рідного краю першої половини ХХ ст.», «Методичні рекомендації до вивчення історії рідного краю першої половини ХХ ст.» та навчальний посібник «Проскурів у роки воєнного лихоліття. Історія в світлинах», які пройшли апробацію в 2012 та 2013 рр., були розглянуті науково-методичною радою НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій 83

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

області та схвалені до поширення у ПТНЗ області. У 2013 році відповідно до плану роботи НМЦ ПТО ПК проведено виставку комплекснометодичного забезпечення предметів загальноосвітньої підготовки «Педагогічні ідеї та знахідки». Серед поданих матеріалів були представлені розробки уроків, збірники завдань, відеоматеріали позанавчальних виховних заходів. Відеоматеріал, який підготував викладач ДНЗ «Хмельницький центр ПТО торгівлі та харчових технологій» Трач А.Б. (відвідування учнями музею «Проскурівського підпілля» та зустріч з ветеранами Великої Вітчизняної Війни), а також напрацювання викладача Понінківського професійного ліцею Олійник М.М. (відеоурок та презентації до нього «Розвиток дисидентського руху в України у 60-70-х роках»), викладача ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» Кирпенко В.В. (фрагмент відеоуроку та матеріали до нього «Українська держава П. Скоропадського») відзначені як кращі та презентувалися на обласному вебінарі викладачів історії та правознавства 15 квітня 2014 року. Виховання громадянина-патріота неможливе без вивчення рідної мови. Учнівська молодь має усвідомити, що без оволодіння державною мовою неможливо стати повноцінним громадянином своєї держави, патріотом України та й просто інтелігентною людиною, кваліфікованим спеціалістом будь-якої галузі діяльності. Тому до патріотичного виховання учнівської молоді та піднесення престижу української мови долучається НМЦ ПТО ПК. Щороку організовуються і проводяться конкурс знавців української мови імені П. Яцика та мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Т.Г. Шевченка серед учнів ПТНЗ. Активність учасників і

виборені призові місця на обласних конкурсах свідчать про те, що викладачі-словесники повністю готові до виховання в учнів почуття любові та гідності до рідної мови, культури та Батьківщини. Окрім мовних конкурсів, у 2014 році учні ПТНЗ області вперше взяли участь у Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості «Україна, як і великий наш Кобзар, – вічні». Цей конкурс мав на меті популяризацію творчої спадщини Т.Г. Шевченка, активізацію виховної і патріотичної роботи серед учнівської молоді та підтримку юних талантів. За результатами конкурсу була проведена учнівська відеоконференція. Її учасниками стали учні, роботи яких визначені журі як кращі в номінаціях: «Література» й «Історія України та державотворення». За підсумками конкурсу та відеоконференції Науково-методичним центром професійнотехнічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області було створено фільм за участю Хмельницького міського товариства української мови ім. Тараса Шевченка «Просвіта». Фільм був розповсюджений серед професійно-технічних навчальних закладів області та рекомендований до використання при організації позанавчальної роботи з учнями, проведенні виховних заходів, приурочених Шевченківським дням, історії України, патріотичному вихованню. Відеоматеріал також розміщений на інформаційному порталі «Профтехосвіта Хмельниччини» у розділі «Відеокалейдоскоп». Актуальним питанням на сьогодні є створення навчальнометодичної літератури. Тому НМЦ ПТО ПК координує цю роботу та надає практичну допомогу творчим педагогам у написанні підручників, посібників, створенні електронних засобів навчання. Як результат, за 84

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

останні роки педагогами ПТНЗ створено чимало матеріалів комплекснометодичного забезпечення, спрямованих на формування патріотичної свідомості учнівської молоді. Зокрема, теоретико-пізнавальний посібник-хрестоматію «Література рідного краю. На лелечому крилі» викладача Плужненського професійного аграрного ліцею Даниленко Г.А.; теоретико-пізнавальний посібник з діалектології та краєзнавства «У Теремці» викладача ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг» Кенца П.І.; навчально-методичний посібник «Роль шістдесятників в українській літературі» викладача ВПУ №36 с. Балина Дмітрієва Г.П.; навчальний посібник «Пізнай свій обряд» викладача ВПУ №36 с. Балина Олійник Т.Г. З метою виховання громадянина-патріота України, готового любити й шанувати суверенну, незалежну, демократичну державу рекомендуємо викладачам історії: • залучати учнів до участі у заходах, організованих громадськими організаціями. Це щорічна траурна хода «Засвіти свічку» (присвячена пам’яті жертв Голодомору), День соборності України, День державного прапора;  організовувати екскурсії до місць бойової слави, пам’яток культури та природи, історичних місць і подій, життєписів відомих діячів;  проводити виховні заходи, круглі столи, зустрічі з учасниками бойових дій на Сході України;  залучати учнів до волонтерської діяльності, активно пропагувати діяльність з надання матеріальної і моральної підтримки воїнам АТО і членам їхніх сімей;  під час вивчення тем історії та сьогодення знайомити учнів з успіхами та творчістю видатних земляків, які прославили нашу державу та стали гордістю нації. Це спортивні

рекорди братів Кличків, А. Шевченка, Я. Клочкової, І. Сверстюка; імена театральних діячів Б. Ступки, А. Роговцевої, І. Миколайчука, переможниці пісенного конкурсу «Євробачення» Руслани Лижичко. Такі приклади викликають почуття поваги й особистої причетності, заохочують до активного життя, стимулюють бажання зробити щось значиме для свого народу;  активно проводити дискусії та дебати з тих тем, де представлені яскраві приклади прояву патріотизму однолітків. Це: діяльність «Молодої гвардії», Бій під Крутами, національний молодіжний рух у Західній Україні, «живий ланцюг» на підтримку незалежності України у 1990 році;  залучати учнів до проведення дослідницьких робіт на тему «Походження та значення державних символів», яка озброїть їх не тільки знаннями української державної символіки, а й уміннями застосовувати отримані знання для захисту національних символів від неправильного тлумачення;  провести роботу з розроблення та оновлення матеріалів КМЗ, зокрема навчально-методичної літератури патріотичного спрямування. Для розвитку в учнів почуття любові до рідного краю, мови, культури, поваги до історичного минулого, відданості національній ідеї викладачам української мови та літератури рекомендуємо:  при формулюванні триєдиної мети навчальних занять особливу увагу приділяти патріотичній складовій, яка має бути наявна на кожному уроці;  реалізовувати патріотичну складову навчання і виховання учнівської молоді через підбір відповідного дидактичного матеріалу (тексти переказів, диктантів, творчих 85

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

 організувати відвідування міських бібліотек і книжкових виставок, екскурсії у літературні музеї;  залучати учнів до підготовки пошукових робіт з історії родоводу, дослідження історії рідних населених пунктів та їхніх видатних постатей;  запрошувати на навчальні та виховні заходи митців рідного краю для проведення патріотичних бесід з вихованцями і презентації їх творів. У результаті впровадження рекомендованих заходів системи національно-патріотичного виховання ми сформуємо повноцінну особистість, яка буде цінувати національну честь і гідність, любити, шанувати та відстоювати рідну Батьківщину.

робіт, присвячені видатним постатям);  організувати проведення позаурочних виховних заходів, спрямованих на піднесення національнопатріотичних компетентностей учнівської молоді;  проводити предметні тижні з мови та літератури; організовувати мовознавчі турніри, конкурси кращих знавців і читців літературних творів;  максимально залучати учнів до участі у гуртковій роботі патріотичного спрямування у позанавчальний час;  організовувати діяльність учнівських радіостудій, випуск учнівських медіа патріотичної тематики;

О.С. ВІТЯЗЬ, заступник директора з навчально-виховної роботи ХДЦЕВУМ

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ ЗАСОБАМИ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ Метою національно-патріотичного виховання є сприяння формуванню у молодого покоління почуття патріотизму, становлення особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації науково-технічного та творчого потенціалу молодих громадян. Виходячи з цього, основна ідея національно-патріотичного виховання полягає у мотивації громадської активності молодого покоління. Найкращою мотивацією до суспільної праці є почуття гордості за свою державу, співпереживання за минуле, співпричетність до творення її сьогодення та майбуття. Саме тому патріотичне виховання молоді є найголовнішим пріоритетом молодіжної політики в Україні.

Процес національно-патріотичного виховання є важливою складовою національної безпеки України. Реалізація єдиної комплексної програми патріотичного виховання молодих громадян України забезпечує ґрунтовну мотивацію молоді до праці на користь України. Урядом України розроблено заходи щодо національно-патріотичного виховання та видано ряд нормативних документів. Сьогодні виховання громадянина-патріота – цілеспрямований, систематичний, регульований процес, мета якого – утвердження свідомості нації, народу, етнічної культури, мовної єдності, кращих рис характеру громадянина України. У навчальних закладах робота з патріотичного виховання учнів спрямована на: 86

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.  формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;  виховання розуміння високої цінності українського громадянства, внутрішньої потреби бути громадянином України;  формування поваги до Конституції України, державної символіки: Герба, Прапора, Гімну України;  збереження і продовження українських культурно-історичних традицій;  виховання шанобливого ставлення до рідних святинь, української мови, історії;  формування національної свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;  формування соціальної активності;  виховання правової культури особистості;  формування й розвиток духовно-моральних і загальнолюдських цінностей;  формування в учнів потреби до праці як першої життєвої необхідності, високої цінності й головного способу досягнення життєвого успіху;  сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних і культурних потреб особистості;  виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності. Національно-патріотичне виховання підростаючого покоління завжди було важливим для позашкільної освіти і визначалось умовами соціально-культурного розвитку держави, об'єктивними соціальноекономічними потребами суспільства у підготовці підлітків до життя. В основі виховного су лежить система виховних від-

носин, що забезпечує взаємодію педагогів, батьків та учнів згідно з суспільно заданими цілями виховання – розквіт духовної сутності людини, яка має стати висококваліфікованим спеціалістом, займати чіткі національні, загальногосподарські позиції, бути активною у громадському житті, відповідальною за моральне становлення себе як особистості. Позашкільна освіта використовує безліч форм національнопатріотичного виховання. Найпоширенішими є заняття учнів у гуртках, творчих об’єднаннях, клубах за інтересами. Патріотичні почуття, що виникають завдяки засобам гурткової роботи, відіграють у житті учнів роль внутрішнього стимулятора, який є найкращим і найсильнішим двигуном його громадянського ствердження на основі природного потягу до родини, рідного міста, краю, країни та Батьківщини в цілому. Демонстрацією отриманих знань та умінь є участь учнів у масових заходах різних рівнів. Участь учнів у заходах, які відбуваються у ПТНЗ, дає змогу розкрити творчий потенціал особистості. Представляючи навчальний заклад на обласному конкурсі, учні підвищують свій особистий статус, а ставши учасниками всеукраїнських і міжнародних заходів, вже ідентифікують себе людьми, на яких покладено місію представлення області чи країни. Для отримання результативного впливу гурткової роботи на формування національно-патріотичних почуттів необхідно:  розробити технологію національно-патріотичного виховання з використанням різноманітних форм і методів;  розробити та впровадити програму з патріотичного виховання учнів у гуртковій роботі; 87

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.  підготувати викладачів і керівників гуртків до роботи з національно-патріотичного виховання, забезпечити їх методичною літературою, програмами та практичними розробками;  залучити родину учнів до участі у виховній роботі закладу;  задіяти громадськість, ветеранів війни та праці, народних умільців, діячів культури;  систематично використовувати елементи народної педагогіки, традиції національного виховання;  створити банк творчих робіт, музеї чи куточки історії навчального закладу (села, селища, міста) як результат проведеної роботи з національно-патріотичного виховання. Хмельницький державний центр естетичного виховання учнівської молоді є координаційним центром роботи гуртків професійнотехнічних навчальних закладів області. Використовуючи у своїй діяльності різні форми і методи організації та проведення виховної роботи, він залучає професійнотехнічні заклади до участі у таких заходах національно-патріотичного спрямування, як: - проведення акцій пам’яті (урочисті лінійки, покладання квітів, вшанування ветеранів, урочисті вечори, уроки мужності, зустрічі): до Дня Перемоги, Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав; до Дня захисника Вітчизни, Дня Чорнобильської тра-гедії, Дня пам’яті жертв політичних репресій, Дня партизанської слави, Дня пам’яті жертв Голодомору; - волонтерська діяльність: допомога воїнам у зоні бойових дій, упорядкування братських могил загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, відвідування людей з обмеженими можливостями;

проведення заходів із відзначення дат українського літературно-мистецького життя; - організація тематичних виставок образотворчого та декоративно-вжиткового мистецтва; - участь в обласних масових заходах, таких як: огляд-конкурс художньої самодіяльності колективів ПТНЗ, конкурс читців «Шевченко з нами…», конкурс читців-гумористів «Посміхнемось щиро Вишні», виставка вертепів і витинанок, виставка писанкарства та вишивки на пасхальну тематику, фестиваль-конкурс патріотичної пісні «Співоче Поділля», фестиваль-конкурс «Велика Коляда», обласна заочна експедиція обрядових пісень, ігор, танців і розваг «Ми українського роду діти».

- участь у благодійних акціях та ініціативах. Актуальним залишається питання створення стабільної мережі гуртків різних напрямів, навчання у яких сприятиме втіленню ідеї патріотичного виховання як національного пріоритету України. За статистичними даними у 2014/2015 навчальному році у професійно-технічних навчальних закладах області працювало лише 6 гуртків військово-патріотичного напряму (ними охоплено лише 108 учнів). Реалії сьогодення значно змінили зміст і форми культурнодозвіллєвої діяльності, які мають великий смисловий та емоційний вплив на особистість. Індикатором зростання національної свідомості та патріотичного піднесення стали нещодавно проведені мистецькі ініціативи професійно-технічних навчальних закладів Хмельниччини. Зокрема, це благодійна акція «Голос миру», ініціаторами якої виступили лідери Хмельницької обласної ради учнівського самоврядування. У заході 88

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

взяло участь 27 професійно-технічних навчальних закладів області. Під час проведення акції діяв благодійний ярмарок-розпродаж товарів та експонатів, виготовлених учнями та працівниками ПТНЗ, проводились майстер-класи, працювали волонтери зі збору благодійних внесків. Лідерами учнівського самоврядування та представниками Хмельницького професійного ліцею електроніки, Ярмолинецького професійного ліцею, Шепетівського професійного ліцею, ДПТНЗ «Красилівський професійний ліцей», ДПТНЗ «Деражнянський професійний аграрний ліцей» було передано сертифікати на власну продукцію бійцям 8-го полку спеціального призначення і представникам самооборони та контролю Хмельниччини. Мистецькі колективи долучилися до концертної програми. Під час проведення мистецьких ініціатив професійно-технічних навчальних

закладів Хмельниччини благодійної акції «Голос миру» було зібрано близько 20 тисяч гривень, що були передані на потреби наших земляків, які захищають країну на сході та людей, змушених покинути рідний дім унаслідок військових дій на території нашої держави. Кожна молода людина є активним учасником розбудови громадянського суспільства, відіграє в ньому важливу роль і несе відповідальність у процесах прийняття рішень на всіх рівнях, які впливають на її життя. Національно-патріотичне виховання, включаючи у себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, володіє високим рівнем комплексності, тобто охоплює своїм впливом усі покоління і пронизує усі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, історію, державу, право.

Н.В. ХОВАНЕЦЬ, заступник директора з виховної роботи Хмельницького професійного ліцею

КРАЄЗНАВЧО-ПОШУКОВА ТА ВОЛОНТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ УЧНІВ Змінюються часи, епохи, люди... Але вічним залишається прагнення людини до добра, любові, світла, краси, істини. Одним із основних завдань виховання на сучасному етапі є формування свідомого громадянина, патріота і професіонала. Патріотизм – це глибинне усвідомлення індивідом своєї єдності з Батьківщиною як окремою духовною, суспільно-політичною, еконо-

мічною, культурною, територіальною цілісністю. Національно-патріотичне виховання має на меті формування національно-патріотичної свідомості, а саме: особистісної ідентифікації зі своєю нацією, віри в духовні сили та майбутнє країни, волі до праці на користь народу; усвідомлення моральних і культурних цінностей; знання історії, звичаїв, обрядів, символіки як всієї країни, так і її регіонального 89

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

різноманіття. Головною домінантою національно-патріотичного виховання дітей та молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до суспільства, держави та самої себе; відчуття свої належності до України, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни; активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції. Інформованість молоді щодо різних сфер соціального життя, науки, техніки, освіти, оборони, а також безпосередня участь молоді у різних формах волонтерського руху створюють сприятливі умови для розвитку всіх складових національнопатріотичного виховання як пріоритетної сфери соціального життя країни, підвищення його статусу та розвитку потенціалу, досягнення якісно нових результатів у вихованні підростаючого покоління. Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціальну, економічну, політичну, духовну, спирається на освіту, культуру, науку, спорт, історію, право. Це, у свою чергу, передбачає визначення і реалізацію першочергових і перспективних заходів, спрямованих на формування свідомої дієвої громадянської позиції, готовності практичними діями зміцнювати країну, турбуватися про її цілісність і суверенітет, піклуватися про її постійний розвиток на шляху утвердження національних і загальноєвропейських цінностей; ставати, у разі необхідності, на її захист. Виховання патріотизму починається з шанобливого ставлення до національних символів, саме тому кожен тиждень в ліцеї розпочинається з підняття Державного

Прапора та виконання Гімну. На попіл ніхто не згорів: Солдатські портрети на Вишитих крилах пливуть. І доки є пам'ять в людей і Живуть матері, допоки й сини, Що спіткнулись об кулі, живуть. Б. Олійник

Саме таким гаслом керувалися учні Хмельницького професійного ліцею, організовуючи пошукову роботу гуртка «Юний пошуковецьтурист», який поставив собі за мету відшукати матеріали про учнів нашого ліцею, які воювали не на своїй землі. Так, в Україні цього року вшановують учасників бойових дій на території інших держав. Саме 15 лютого, 25 років тому завершилося виведення радянських військ з Афганістану. Україна у тій війні втратила майже три з половиною тисячі своїх синів. Десятки тисяч повернулися скаліченими – фізично чи морально. Ці люди просто виконали свій обов'язок – військовий і громадянський – і виконали його з честю. Тому їх потрібно пам’ятати, і цю пам'ять пошуківці знайшли в с. Бубнівка Волочиського району, де проживає мати загиблого в Афганістані Олега Небрачного, який був учнем нашого ліцею. Пошукова група, очолювана керівником гуртка, здійснила патріотично-дослідницьку експедицію до школи, де навчався Олег, поспілкувалася з учителями, які його знали, зокрема з М.І. Новак, побувала в будинку, де ріс герой. Мати люб’язно надала пошуковцям цінні матеріали, які потім були використані в стендовій експозиції. Експедиційна група, перебуваючи в Бубнівці, віддала особисто честь Олегу на його могилі. Молодший сержант Олег Небрачний, виконуючи свій командирський обов’язок, проявивши мужність і героїзм, загинув в бою, посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки. Гуртківцями було відзнято фільм про героя, зібраний матеріал 90

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

було використано для стендової композиції. Проте не лише він один виконував інтернаціональний обов’язок, були й інші. І саме їх імена продовжують відшуковувати члени гуртка. Паралельно гуртківці працюють з матеріалами про Велику Вітчизняну війну, зустрічаються з ветеранами, збирають спогади, відвідують музеї та могили, працюють в архіві – і все це заради збереження пам’яті. На превеликий жаль, сьогоднішні події в нашій країні стали основою для створення ще однієї стендової експозиції «Небесна сотня». Пошуковці збирають інформацію про героїв АТО, які захищають територіальну цілісність України. Пошукова робота покликана стимулювати становлення юної особистості. Вона є прикладом передачі досвіду від покоління до покоління, від педагога до учня, становлення особистості. Педагогічний аспект роботи з учнями має дидактичну складову – опанування учнями сучасних методів наукового дослідження та виховну – психологічна адаптація учнів до умов реального життя, виховання позитивного світогляду, вміння гнучко перебудовувати напрям діяльності. Пошукова діяльність учнів, на відміну від звичайної, яка полягає у засвоєнні готових знань, спрямована на самостійне їх творче перетворення і застосування. Вона стимулює становлення юної особистості, спрямовує її до мотиваційної сфери, самоусвідомлення і, готуючи учнів до входження в доросле життя, відкриває перспективи для їхнього самоствердження, вводить у світ наукових досліджень. Педагогічний та учнівський склад колективу Хмельницького професійного ліцею займається волонтерською діяльністю протягом

багатьох років. У навчально-виробничих майстернях учні шиють постільну білизну для людей похилого віку Хмельницького геріатрич-ного пансіонату, для ветеранів війни і праці, надають посильну допомогу діткам з Хмельницького спеціалізованого дитячого будинку, влаштовують для них благодійні концерти. Але зараз, коли в країні іде війна, будь-яка свідома людина не може бути осторонь такої необхідної та благородної справи, як допомога Українській Армії. Не залишились байдужими до цього педагоги та учні нашого навчального закладу. Хмельницький професійний ліцей співпрацює із Хмельницьким обласним благодійним фондом «Центр Добриня», Армія SOS. Двічі на тиждень, у вільний від роботи та навчання час, учні і педагоги при координації волонтерів фонду «Добриня» здійснюють у супермаркетах м. Хмельницького збір продуктів харчування і коштів для захисників країни. Майстрами виробничого навчання та учнями було виготовлено та передано на передову переносні пічки на твердому паливі для обігріву бліндажів. Наразі майстри виконують замовлення солдатів з АТО на виготовлення пічок з використанням рідкого палива. Учні і майстри плетуть маскувальні сітки, шиють білі чохли на каски, маскувальні штани, виготовляють обереги для наших захисників. Засвоївши технологію приготування сухих борщів, майстри разом з учнями переробляють та сушать овочі, які використовуються для швидкого приготування обідів у екстремальних умовах на передовій. Ліцеїсти активно відгукнулись на акцію «Напиши листа солдату», «Подаруй книгу солдату», «Оберіг для захисника». Власноруч виготовляли обереги, сувеніри, листівки.

91

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Учні ліцею взяли участь у волонтерському концерті «Голос миру» та ярмарку-розпродажу власноруч виготовлених сувенірів і патріотичних емблем, що відбувся 17.02.2015 у приміщенні Хмельницької телерадіокомпанії «Поділля-центр», кошти від продажу яких пішли на підтримку Збройних Сил України. 14 лютого з ініціативи Хмельницької обласної державної адміністрації та Департаменту освіти і науки творчий колектив ліцею вітав солдат, що знаходяться на лікуванні в Хмельницькому штипалі. Волонтерська робота всього колективу в цілому та найбільш активних учасників особисто була відзначена обласним фондом «Добриня» та Хмельницькою обласною радою з врученням подяк за активну громадянську позицію, вагомий внесок у розвиток волонтерського руху, сприяння матеріально-технічному забезпеченню військових формувань України. Особиста участь учнів у вказаних заходах піднімає почуття патріотизму, причетності до справи захисту держави, формує відповідальність. Аналізуючи волонтерську роботу в ліцеї, можна сказати: якщо на початку необхідно було заохочувати учнів до волонтерства, то зараз серед них є багато охочих брати участь у волонтерських заходах. Волонтерська та пошукова робота сприяє реалізації таких завдань національно-патріотичного виховання:

- прищеплення загальнолюдських духовних цінностей: цінності людського життя, добра, краси, справедливості; – формування духовних цінностей громадянина: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, української держави, рідної землі, родини, гордості за героїчне минуле і сучасне; вшанування національної пам’яті; – виховання правової культури, поваги до Конституції України, законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь, демократичних цінностей; – прищеплення шанобливого ставлення до Збройних Сил України, інших військових формувань, добровольчих військових об’єднань громадян в українській історії; роль Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян; – забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про людей з особливими потребами; – виховання гідності, прагнення до свободи, справедливості, толерантності, миролюбності; – виховання готовності і здатності протидіяти проявам несправедливості, жорстокості, аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності. В.І. ВАРЦАБА, заступник директора з виховної роботи ВПУ №25 м. Хмельницького

СУЧАСНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ОСЕРЕДОК ГРОМАДЯНСЬКО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

92

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Розбудова системи освіти, її докорінне реформування покликані стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу українського народу, його національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства. Процес розбудови української держави, її майбутнє залежить від того, якими будуть її громадяни – сьогоднішні діти, учні, студенти, молодь; наскільки у них будуть сформовані активна життєва позиція, національна самосвідомість, моральність, готовність до творчої праці заради розбудови власної держави. Виховання у молодого покоління почуття гордості за рідну Україну, активної громадянської позиції, а в теперішній час ще й готовності захищати її незалежність і територіальну цілісність є завданням загальнодержавного масштабу. Сучасний навчальний заклад повинен стати могутнім фактором виховання молоді, формування її життєвих компетентностей і орієнтирів, духовності, моральності, національної гідності і патріотизму. Саме таке завдання і виконує ВПУ №25 м. Хмельницького. У сучасній педагогічній науці патріотичне виховання визначається як історично зумовлена сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної поведінки, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь. На думку І. Беха, патріотичне виховання також передбачає «широкі знання конституційних і правових норм, державної політики, національних форм життєдіяльності та поведінки в усіх сферах суспільного життя».

Патріотизм покликаний дати новий поштовх для розвитку духовності нації. Це є нагальною потребою і держави, і суспільства, і особистості. Державі необхідно, щоб молодь зростала національно свідомою, а суспільство було зацікавлене в тому, щоб розвиток особистості здійснювався на моральній основі, щоб кожна особистість знайшла своє гідне місце в ньому. Реалізація заявлених викликів забезпечить Україні відповідне місце у цивілізованому європейському та світовому співтоваристві. Розробка методологічних засад формування особистості учнів є провідною проблемою української психолого-педагогічної науки. Всебічний розвиток людини як особистості та формування її національної самосвідомості становить головну мету концепції гуманізації та гуманітаризації системи освіти, проголошеної Державною національною програмою «Освіта» (Україна XXI століття). Про виховання особистості в дусі любові до Батьківщини й усвідомлення свого громадянського обов'язку на основі національних і духовних цінностей в поєднанні із загальнолюдськими йдеться і в законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійнотехнічну освіту». Система патріотичного виховання учнів сьогодні регулюється такими законодавчими документами, як: Указ Президента України щодо покращення патріотичного виховання громадян, Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства, затверджена постановою Кабінету Міністрів України. Могутнім фактором виховання молоді, формування її життєвих компетентностей і орієнтирів, духовності, моральності, національ93

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ної гідності і патріотизму є діяльність сучасних закладів освіти. Загалом сьогодні під патріотизмом учнів ми розуміємо їх здатність до глибокого усвідомлення своєї ідентичності з українським народом, поваги до рідного народу, історичного минулого держави України та включення до активної навчальної і предметноперетворювальної діяльності зі зміцнення і розвитку свого рідного краю, насамперед малої батьківщини, культури та власної життєдіяльності. Патріотичне виховання передбачає взаємопов'язану діяльність викладача й учня з розвитку сукупності моральних норм і рис поведінки, а саме: поваги до Батьківщини, відданості їй, активної праці на благо Вітчизни, примноження трудових звичаїв країни, прагнення до зміцнення честі й гідності своєї держави, любові до рідного краю, дружби з іншими народами тощо. Основними завданнями патріотичного виховання учнів ВПУ №25 стали формування в них необхідності пізнавати себе як члена сім'ї, родини, молодіжного об'єднання; як учня, жителя міста чи села; виховання у нього любові до рідного дому, вулиці, своєї країни, до природи; до рідного слова та державної мови, побуту, традицій, культурних особливостей як рідного, так й інших етносів українського народу шляхом проведення тематичних виховних годин, годин спілкування, обговорення подій сьогодення. Логічним продовженням навчального процесу є позаурочна робота в училищі. Вона відіграє значну роль в організації вільного часу учнів, враховуючи той факт, що більшість батьків зайняті на виробництві чи на іншому місці своєї праці, а значна частина учнів училища проживає у гуртожитку та має досить вільного часу, тому саме позаурочній роботі приділяється значна

увага, що дає змогу запобігти бездоглядності, зацікавити молодь училищними справами, залучить до участі в гуртках художньої самодіяльності, спортивних секціях, роботі учнівського самоврядування та ін. Завдяки позаурочній роботі формуються та розширюються інтереси учнів. Вона надає значні можливості для вияву індивідуальних здібностей та таланту, самостійності та суспільної активності. Особливо сприятливі умови для накопичення досвіду життя складаються в колективі. Ніщо так не об'єднує колектив, як трудова, суспільна та ігрова діяльність, в яких учні більш активно беруть участь у позаурочний час. Саме тому у ВПУ №25 стало практикою проведення виховних годин, зустрічей з відомими людьми, відзначення урочистих заходів, організації виставок в училищній бібліотеці, що розташована в гуртожитку. Це, зрештою, зручно для самих вихованців. Метою патріотичного виховання в позаурочній роботі є поглиблення й розширення знань про український народ та Україну, пропаганду та відродження народних звичаїв, традицій, ремесел та ін. Відсутність у людини пам'яті та пошани до традицій батьків утворює прірву між поколіннями, що спричиняє духовне та фізичне виродження; дезорганізацію в суспільстві, аморальність і духовний занепад. Саме з метою відродження та вшанування українських традицій з учнями гуртожитку ВПУ №25 була проведена відкрита виховна година на тему «А понад світом українська вишивка цвіте!» Організувала та провела захід вихователь гуртожитку Обертюк Н.І. У чарівний, невідомий та барвистий світ української давньої вишивки потрапили учасники заходу. Учні та гості прийшли у вишиванках, чим створили незабутню атмосферу українського колориту та роз94

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

маїття узорів. Потім учні поринули у вишивану казку під назвою «А понад світом українська вишивка цвіте!» Не знані досі таємниці вишивального мистецтва розкривали учні: Гринчук Марія, Савчук Наталія, Сідлецький Роман. Досі учні ніколи не замислювались, наскільки глибокий той світ вишивки, у якому панує рівновага, єдність, завершеність, досконалість і гармонія. Кожну розповідь учнів прикрашали зразки вишивок, зібраних у різних селах Хмельниччини, що через мультимедійний проектор виводились на екран. Та й давні костюми, у які були одягнені дівчата, яскраво демонстрували всю красу вишиванки. Любов до вишивки яскраво відображена також в українському пісенному фольклорі, який продемонстрували учні: Фурман Вероніка, Макєєва Зінаїда та Гурська Марія. Світ вишивки опоетизований не лише у народних піснях. Небайдужими до краси були й письменники, поети, художники. З натхненням і патріотизмом прозвучали вірші В. Симоненка, А. Малишка у виконанні Марії Гринчук та Олени Голомбієвської. Саме патріотизм, громадянськість повинні об'єднувати українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою, – незалежну державу. Виховувати любов до нації, до минулого, до свого народу, до Батьківщини є завданням кожного педагога. Саме така робота принесе гідний урожай – здорову націю, відважних патріотів і процвітання рідній Україні. Гурткова робота проводиться у ВПУ №25 у формі практичних занять, майстер-класів, на яких учні виготовляють вироби декоративно-ужиткового мистецтва, використовуючи традиційні символи та орнаменти, створюють композиції, беруть участь у художній самодіяльності та ін.

Варто відмітити участь учнів навчального закладу у Міжнародному конкурсі малюнків «Люди людям створили таку долю» (концтабір «Аушвіц»), що відбувся у Польщі. Вихренко Владислав і Зарічний Віталій у 2014 р. стали лауреатами конкурсу, їх роботи розміщено у збірці (керівник Шаля Л.А.). Ефективною є робота з вихованцями під час індивідуальних занять, що дає більші можливості для виявлення творчих здібностей та обдарувань, художніх інтересів, музичних нахилів. На підтвердження результативності такої діяльності можна навести приклад роботи гуртків художньої самодіяльності та спортивних секцій. Індивідуальна робота з учнями дала змогу здобувати перемоги та посідати призові місця в конкурсах і спартакіадах уже протягом тривалого часу. Любов до Батьківщини є однією з визначальних рис кожного справжнього громадянина. Будучи якістю синтетичною, «патріотизм включає в себе емоційно-моральне і дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної природи, до своєї нації, до матеріальних і духовних надбань суспільства». Проте легко виховувати любов до країни, яка забезпечує належний фінансовий добробут і впевненість у майбутньому. Важче це робити, коли молода людина щодня бачить проблеми, котрі не можуть вирішити її батьки, коли мова можновладців розходиться з ділом, коли депутати декларують одні принципи, а сповідують зовсім інші, коли майже усі стикаються з матеріальними нестатками та постійними розбіжностями між бажаним і реальним. Але ж якщо до виховання патріотів навіть не братися, кращого майбутнього для України досягти буде важко, а то й неможливо взагалі, особливо в теперішній непростій ситуації, що склалася в нашій державі.

95

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Тому зараз основна увага приділяється саме «вихованню національному, тобто вихованню в дусі ментальності українського народу, потягу до прекрасного і прагнення до гармонії». Сучасні умови життя в Україні висувають перед освітою якісно нові завдання у сфері виховання молоді, розв'язання яких допоможе подолати існуючий формалізм у змісті виховної роботи. Виховання громадян України має національний характер, базується на національних традиціях українського народу, є ідейною силою національної свідомості, засобом збереження національної ідентичності. Сучасна модель виховання враховує особливості сьогодення, оскільки цього вимагають соціальноекономічне становище країни, моральний і духовний стан українського народу, подальший розвиток культури, науки. Виховання особистості має бути спрямоване передусім на розвиток патріотизму – любові до свого народу, до України. Адже стабільність і могутність держави багато в чому залежить від патріотизму її громадян. Патріот – це не той, хто говорить красиві слова про Україну, прикрашає дійсність, а той, хто бачить труднощі, помилки, проблеми, розуміє суспільно-політичну ситуацію в країні і світі, проте не панікує, не носиться зі своїми егоїстичними претензіями, не збирається тікати, а готовий долати перешкоди, зв'язати свою долю з долею Вітчизни, віддати за неї життя. Патріот – це той, хто розуміє, що просто так ні свободи, ні права ніхто не роздає, їх потрібно взяти самому і захищати також самому. Патріот – це той, хто в умовах сучасного неправового поля, безчинства влади і політиків, корумпованості усієї вертикалі влади, сприяє розбудові демократичної, соціальної, правової держави власним прикладом, відстороненням власних інте-

ресів перед інтересами громади не лише правовими методами, а, як крайній випадок, і більш радикальними. У сьогоднішніх умовах новітнього здобуття свободи, європейського вибору майбутнього для нашої України, після революції гідності ми, педагоги, зобов'язані усі свої сили спрямувати на виховання свідомих патріотів України, керуючись прикладами новітніх українських героїв: героїв Небесної Сотні, героя України генерала Кульчицького, героїв Хмельниччини, котрі поклали своє життя чи здоров'я на Євромайдані. З урахуванням сутності, структури й етапів патріотичного виховання, вимог соціально-економічного розвитку України, поглядів педагогічної науки, досвіду закладів освіти визначається орієнтовний зміст патріотичного виховання. Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що патріотичні почуття, національна свідомість молодого покоління не виникають самі по собі, вони є результатом ідейно-виховної роботи, перш за все сім'ї, далі — освітніх і позанавчальних закладів. Важливою складовою для виховання патріотизму є позаурочна виховна робота, тому що: - це більш творчий і відкритий процес; - вона має широкі можливості у виборі змісту, форм, методів, прийомів, засобів проведення; - вона не регламентована програмами, часом і місцем проведення; - у ній яскраво виявляються творчість та ініціатива учнів і педагогів; - вона є важливим механізмом об'єднання зусиль закладів освіти та родини. Державний розділ у позаурочній виховній діяльності становлять знання про історичний шлях українського народу, про походжен96

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ня державних символів, походження назв міст, вулиць, річок, полів, лугів, про походження пам'яток історії та культури, про видатних борців за незалежність України; про діяльність українських письменників, поетів, вчених, знання української мови; розуміння величі українського народу тощо. Цей розділ може містити такі теми: «Стежками Батьківщини», «Великий дім – держава», «Козацькому роду – нема переводу», «Різдву Христовому поклонімося», «Мово рідна, слово рідне», «Умій учитись, щоб уміти трудитись», «Свято весни в Україні», «Свято жінки», «Зелені свята в Україні». Відкрита виховна година «Святий правічний наш народ», проведена класним керівником Мельниковою Т.О., саме відображає характер цього розділу, передає його зміст і підкреслює важливість. Під час проведення заходу педагог спонукала учнів згадати фрагменти історії становлення українського народу, культури, звичаїв. Вони з гордістю читали патріотичні вірші про боротьбу і незламність українського народу. Переглядали фільм про розвиток козацтва на Україні. Проведення заходів з використанням національного одягу учнями та педагогами, демонстрація великої кількості літератури про наш народ та його подвиги, що багато років заборонялася чи була «не рекомендованою», спонукає учнів глибше вивчати історію свого народу, його культуру, звичаї та передавати їх наступним поколінням, а головне – кожен учень з гордістю промовлятиме: «Я – українець». Упродовж навчального року педагоги ВПУ №25 також проводять бесіди про символи України – Прапор, Герб, Гімн та їхнє походження, про історію рідного міста чи села, про значення української мови, про українських письменників, про професії, які є в Україні, про традиції

родичання, родинні обереги, реліквії, про традиції Різдвяного посту, святість йорданської води, про Великодні свята, традиційне писанкарство (з організацією майстер-класів з його виконання), про багатства природи України та ін. У ході виховної роботи, щоденних уроків звертається увага на проведення навчально-виховного процесу та позаурочних заходів саме рідною, українською мовою. Мова виховує, навчає й розвиває дітей, під її впливом удосконалюються почуття й сприймання молоді, збагачуються знання, уявлення, думки дорослих громадян. На великому значенні мови наголошував відомий педагог К. Ушинський: «... вимерла мова в устах народу – вимер і народ... Мова народу – відображення Батьківщини і духовного життя народу». Ось чому різні види позаурочної виховної роботи: бесіди, розповіді, свята, вечори, екскурсії – потрібно проводити виключно рідною мовою. З метою виховання любові до української мови та бажання нею розмовляти навчально-виховний процес та усі позанавчальні заходи в училищі проводяться тільки українською. Соціальний розділ становлять знання про героїчне минуле рідного краю, про життя прославлених земляків, виявлення бажання охороняти історичні пам'ятки, зберігати матеріальні цінності; дбайливе ставлення до національних багатств, рідної природи, розуміння значення праці батьків та українського народу; бажання брати участь у громадських справах; уміння виявляти волю, старанність, ініціативність, працьовитість, творчу активність тощо. Слід відмітити, що волонтерська бригада учнівського самоврядування «Милосердя» опікується ветеранами війни та праці, надає фізичну допомогу та моральну підтримку одиноким людям. Вже тривалий час волонтери опікуються ветераном Великої Віт97

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

чизняної війни Нагорним М.Я., котрий мешкає в мікрорайоні «Лезневе», відвідують міський геріатричний центр, впорядковують могили на військовому кладовищі м. Хмельницького, беруть участь у покладанні квітів до пам'ятників загиблим воїнам. Безліч свят, виховних заходів, акцій пронизані патріотичними почуттями, кращими якостями учнів ВПУ №25. Учасники учнівського самоврядування шанують і пропагують високоморальні традиції нашого народу. Тому стали традиційними благодійні акції. Актив самоврядування не байдужий до ситуації, яка склалася на Сході України. Активісти розуміють, що десятки тисяч патріотів знаходяться на передовій, захищаючи від терористів свободу і територіальну цілісність України. Водночас розуміють, що всім їм, як ніколи, потрібна увага, добре слово, повага та любов небайдужих людей. Напередодні Новорічних і Різдвяних свят, а саме перед Днем Святого Миколая чи не найважливішим є для кожного з нас робити добрі справи. Тому активісти учнівського самоврядування училища, що має назву «Учнівська Прибузька Республіка «Майбуття Поділля», запропонували провести акцію «Привітай солдата». Вони запрошували усіх небайдужих зібрати солодкі гостинці і підготувати листівки з теплими словами для бійців, які лікуються у Хмельницькому військовому шпиталі. Було зібрано і підготовлено учнями та педагогами подарунки із солодощами, домашньою випічкою, фруктами і доставлено у військовий шпиталь. А ще аматори художньої самодіяльності училища під керівництвом педагога-організатора Когут О.С. і керівника музичних гуртків Кравчука С.П. організували концертну програму для воїнів із зони АТО.

Були сказані слова подяки і поваги тим, хто самовіддано захищав рідну землю, хто несе нелегку службу на Сході України. У подарунок їм звучали вірші та музичні твори у виконанні Зінаїди Макеєвої, Василя Галачинського, Марії Гринчук та Марії Гурської, Вероніки Фурман та інших. Звучали щирі слова вдячності, побажання здоров'я, миру, швидкого одужання і повернення додому, адже кожного з них чекають дружини, діти, наречені і батьки. Така ініціатива вихованців говорить сама за себе – постійна і клопітка виховна робота педагогів навчального закладу приносить щедрі плоди, а ще важливо – її визнають інші: і учням, і вихованцям ВПУ №25 виголошують щирі слова подяки. Родинний розділ спрямований на виховання любові до батьків, рідних і близьких людей; пошани до людей старшого віку, знання місць знаходження їхніх могил, знання родоводу, коріння, оволодіння народною мораллю, етикою; шанування та дотримання народних і релігійних звичаїв, обрядів, вірувань, національних і родинних свят, усної народної творчості; знання народних промислів і ремесел, знання народних і родинних пісень, танців, ігор, забав тощо. Уся робота за цим розділом об'єднана темою «Сім'я людини в контексті життя суспільства» та проводиться за такими напрямами: любов як основа сімейного життя; сім'я як місце захищеності дитини; мати та батько – безумовна цінність для кожної людини; відповідальність кожного члена родини за сім'ю; внесок членів сім'ї в її благополуччя та щастя. Цей розділ виховної роботи містить таку тематику: «Мій дім. Святині рідного дому», «Роде наш красний», «Найрідніша в світі», «Матусю, сонечко моє», «Земля на зернят98

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

кові стоїть». Саме за останньою темою нещодавно було проведено відкриту виховну годину. Вихователь Сова З.А. разом з активом своєї групи зуміла показати велич українського хліба, необхідність дбайливого ставлення до нього та поваги праці людей, котрі його вирощують. Результатом проведення таких виховних заходів стає накопичення учнями знань про походження українського народу, родинні свята, обряди та звичаї, про хліб, про професії батьків і родичів та ін. Ці знання та поняття розширюються та поглиблюються у процесі бесід про взаємовідносини в сім'ї та сімейні обов'язки, про походження українського народу, родинні звичаї та свята, про працю батьків і родичів. Ефективність процесу формування у молодого покоління патріотичних рис, активної життєвої позиції й соціальної відповідальності зростає за умови залучення сім'ї, яка є найважливішим суб'єктом виховання. Великий внесок у розробку проблем родинного виховання зробив видатний український учений М. Стельмахович. У своїх працях він постійно звертався до ідей народної педагогіки, її заповідей та ідеалів. «Національне родинне виховання, – підкреслював учений, – базоване на українознавстві, сприяє піднесенню національної самосвідомості учня, формуванню сукупності уявлень про власну націю, її самобутність, історичний шлях, місце серед інших етносів». Тільки у сім'ї, за умови усвідомлення всього свого родоводу можливе національно-патріотичне виховання, саме в ній дитина проходить шлях від роду до народу і до нації. Але історичний досвід свідчить, що сама родина не може виховати особистість. Це можна зробити лише у тісному зв'язку із закладами освіти. П. Кононенко, Т. Усатенко зазна-

чають, що «родина виховує члена держави, нації, школа – розвиває його». У Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти визначено основні завдання родинного виховання: забезпечення духовної єдності поколінь, збереження родинних традицій, сімейних реліквій, вивчення родоводу, залучення дітей до народних традицій, рідної мови, звичаїв, обрядів, виховання у них національної свідомості і самосвідомості; виховання поваги до законів, прав і свобод людини, розвиток громадянської і соціальної відповідальності. Головною метою роботи з сім'ями є залучення батьків як рівноправних партнерів до активної участі в процесі формування патріотизму молоді через: 1) обговорення актуальності і важливості проблеми патріотичних якостей учнів, формування позитивного ставлення до експериментальної роботи; 2) вивчення інтересів і вподобань кожної сім'ї з метою використання їх у виховній роботі з дітьми; підвищення рівня поінформованості батьків з питань патріотичного виховання шляхом обґрунтовування змісту моральних, сімейних і патріотичних цінностей; підготовку рекомендацій батькам із питань патріотичного виховання своєї дитини в сім'ї; 3) проведення семінарів, практикумів, тренінгів щодо вибору сучасних ефективних форм і методів патріотичного виховання; 4) організацію спільного дозвілля батьків і дітей. Тому озброївшись цим досвідом і взявши до уваги намічені державою кроки, колектив педагогів ВПУ №25 активно долучає до виховного процесу і сім'ю. Ми визнаємо, що успіх реалізації такої спільної діяльності училища і сімей наших учнів у форму99

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ванні патріотичних якостей учнів значною мірою залежить від тих відносин, які складаються між класним керівником і батьками, основою яких має стати довіра. В училищі практикуються спільні виховні заходи із залученням учнів, їх батьків і педагогів. Наприклад, у березні 2014 року до 200річчя від дня народження Т.Г. Шевченка було проведено виховну годину «Тарас Григорович Шевченко – великий син України», яку підготувала класний керівник групи №32 Пархом'юк Л.В.

Під час виховного заходу практично усі діти, їхні батьки та педагоги були одягнені в національний одяг; батько одного з учнів та класний керівник були ведучими заходу, а на брейн-ринг усі три сторони виставили свої команди. Усе це свідчить про те, що педагоги є не лише носіями фахової інформації – вони дбають й про моральність їх дітей. Варто відзначити й той факт, що залучення до заходу певної кількості педагогів також сприяє кращому порозумінню викладача та учня.

Н.В. ГРИНИШИН, заступник директора з виховної роботи ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького»

ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ, ГРОМАДЯНСЬКОЇ, ДЕРЖАВНИЦЬКОЇ ТА ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ В УЧНІВ ПТНЗ Антотація. Стаття присвячена проблемам, формам, напрямам національно-патріотичного виховання молоді України. Актуалізується питання особливостей національно-патріотичного виховання в умовах професійно-технічного навчального закладу. Трансформація українського суспільства накладає значний відбиток на сучасну учнівську молодь професійно-технічних навчальних закладів. У таких умовах постає гостра необхідність у формуванні патріотичної позиції учнівської молоді, яка впливатиме не тільки на її власне майбутнє, а й майбутнє всієї країни. Сьогодні Україна переживає складні часи воєнних дій, що розгорнулися на Сході. А тому навчальний заклад сьогодні має стати для кожного учня осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано її розбудовувати, гаран-

тувати національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві. Мета статті полягає в аналізі професійно-технічного навчального закладу як середовища становлення патріотичності учнівської молоді. Відповідно до мети окреслено завдання: 1. Проаналізувати професійнотехнічний навчальний заклад як середовище становлення патріотичності.

2. Визначити та обґрунтувати чинники, що впливають на процес патріотичного виховання учнівської молоді. Патріотизм є багатоаспектним поняттям, фундаментальною духовно-моральною якістю, світоглядною і психологічною характеристикою особистості, духовно-моральним принципом її життєдіяльності. Він базу100

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ється на системі знань, почуттів, понять, переконань, діяльності і визначає ставлення людини до себе, своєї родини, свого народу й Батьківщини, їх історії і духовно-культурних надбань, готовність до праці в ім'я процвітання народу і країни. Організовуючи роботу з патріотичного виховання, потрібно враховувати, що в Україні історично склався широкий спектр регіонально-політичних і регіонально-культурних відмінностей, існує неоднозначне ставлення населення до багатьох подій минулого та сучасності. Саме патріотизм, громадянськість повинні об’єднувати українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою, – незалежну державу. Становлення учнівської молоді відбувається у ПТНЗ, який, у свою чергу, виступає соціальним середовищем життєдіяльності та функціонування особистості. Учнівська молодь стає суб’єктом впливу різних факторів у новому середовищі, які визначають її становлення. Соціальне середовище, у нашому випадку ПТНЗ, покликане створити педагогічні, психологічні, інформаційні, моральні умови для становлення особистості учнів. ПТНЗ виступає не тільки як соціальне, а й як освітньокультурне середовище. Завдання професійно-технічного навчального закладу – не тільки підготувати освіченого фахівця, професіонала, а й виховати особистість, готову до реалій життя, справжнього патріота своєї держави. Над реалізацією цього завдання працює весь колектив професійно-технічного навчального закладу. Саме педагог повинен допомогти кожному учневі стати кваліфікованим робітником і господарем власної долі. Адже ідеалом виховання є національно свідома, життєво компетентна, високоінтелектуальна, творча, здатна до саморозвитку і самовдосконалення особистість, носій на-

ціональних цінностей, національних традицій і звичаїв, культури українського народу. З метою організації патріотичного виховання учнівської молоді в умовах професійно-технічних навчальних закладах доречно проводити: лекції, бесіди («Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Пам’яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Наша Вітчизна – Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Патріотизм – актуальна потреба України», «Моя земля – земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І синє небо, і жовте колосся», «Народні символи» тощо); семінари, «круглі столи», конференції («У пам’яті світ врятований», «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру», «Люблю я свій народ – ціную його звичаї»); уроки пам’яті («Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни»); екскурсії до музеїв військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, походи по місцях бойової слави, пошукову роботу, участь у роботі клубів і гуртків патріотичного спрямування; акції з метою упорядкування меморіальних комплексів, пам’ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни; години спілкування («Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»); залучати молодіжні громадські організації до соціального ста101

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

новлення підлітків, розвитку духовності та зміцнення моральних засад, виховання любові та поваги до історії свого народу; налагодити співпрацю з органами виконавчої влади, громадськими організаціями, закладами культури і освіти щодо героїко-патріотичного виховання учнівської молоді, пропаганди кращих здобутків українського суспільства, виховання почуття гордості громадян за свою Батьківщину; сприяти створенню військово-патріотичних об'єднань, клубів і гуртків за інтересами, молодіжних центрів творчості, фізкультурноспортивних та туристських клубів і підтримці їх роботи; заходи, які виховують любов до української мови, – «Свято рідної мови», «Шевченківське слово», «Тиждень української мови»; конкурс на кращу розповідь української байки, вечір української пісні; форми роботи, пов’язані з вивченням історії рідного краю і народу (історичне краєзнавство) – відвідування місць історичних подій, вивчення літератури, збирання документів, влаштування виставок, складання історії свого роду, участь у роботі гуртків, оформлення кімнат народознавства, святкування Дня Конституції, Дня незалежності України; форми і методи військовопатріотичного виховання – патріотичні клуби, фестивалі патріотичної пісні, святкування Дня Перемоги, Дня збройних Сил України, Дня захисника Вітчизни, участь у військово-спортивних іграх на місцевості; участь у «Вахті пам’яті», в акції «Громадянин»; виховання бережливого ставлення до природи – конкурс на кращий плакат «Бережи довкілля», екологічні екскурсії, свята;

форми і методи виховання правосвідомості – вивчення Конституції України, зустрічі з депутатами, працівниками правоохоронних органів, дискусії: «Чи варто дотримуватись букви закону?», «Що значить бути патріотом?», захист рефератів з тем «Найважливіші функції Української держави», «Свобода та особиста недоторканість громадян»; виховання засобами праці – соціально-проектна діяльність, аукціони, ярмарки, розширення зеленої зони біля училища, впорядкування та догляд за подвір’ям, проведення операцій «Турбота», «Милосердя» та ін.; оформлення куточків державної символіки, де учні мають змогу ознайомитися з державними символами України – Гербом, Гімном, Прапором, постійне виховання в учнів поваги до державних символів, розвиток у них свідомості справжніх громадян і патріотів своєї країни. Ефективним засобом виховання, навчання і розвитку творчих здібностей учнів є активна участь у гуртках технічної творчості, і, як наслідок, створення матеріальних, технічних об'єктів з ознаками корисності та новизни, що створює умови для розвитку технічного мислення учнів, а також сприяє надбанню досвіду технічної творчої діяльності, що дуже важливо для майбутнього робітника. У ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького» під керівництвом досвідчених майстрів виробничого навчання діють 8 гуртків технічної творчості, які відвідують понад 120 учнів: «Юний електрик», «Юний автомобіліст», «Модерніст-конструктор», «Юний слюсар», «Автолюбитель», «Токар-початківець», «Юний зварювальник», «Автомодифікатор», мета діяльності яких – навчати гуртківців основам творчої праці, пробудити інтерес, закріпити творче ставлення до обраної професії, що виявляється 102

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

у раціоналізаторській та винахідницькій діяльності. Результат діяльності гуртків технічної творчості – вироби, виготовлені учнями – проектування та виготовлення екологічного велотаксі, багі, відновлення раритетних автомобілів, проектування та виготовлення обладунків лицаря, блока живлення, вітрогенератора для забезпечення електричною енергією робочих місць токарів і багато іншого. Удосконалення професійних умінь і навичок учнів відбувається завдяки участі у волонтерській діяльності. Це допомога у відновленні військової техніки. Учні училища під час виробничої практики, виробничого навчання та у вільний від навчання час разом із спеціалістами ПрВП «Мазсервіс» відновили 7 одиниць військової техніки, яка братиме участь у військових діях. Велика роль у процесі формування патріотизму у молодого покоління належить також бібліотеці навчального закладу. У ній оформлюються розгорнуті експозиції та книжково-ілюстративні виставки: «Якою є історія української Конституції», «Моя Земля – це незалежна Україна», «Незалежність держави і права молоді», «Майбутнє твоє, Україно!»; стенди «Україна незалежна: сторінки історії»; на базі бібліотеки проводяться уроки державності: «Державні символи України», «Символіка нашого краю»; історикопатріотичні години «Сторінками історії»; уроки історичної пам'яті «Історія української державності»; дискусії: «Яким я бачу майбутнє своєї держави?», «Жити за законами держави»; вечори запитань і відповідей: «Хто ми, чиї сини, яких батьків, ким, за що закуті?», «Вони загинули в боротьбі за Українську державу» та ін. Немає важливішого завдання як виховання нового покоління українців. Без об’єднання зусиль держави, освітніх установ і громадськості

це зробити неможливо. А головне у цьому – зацікавленість усіх у вихованні високоосвіченої, патріотично налаштованої української нації, без якої Україна може втратити свою державність. Література 1. Бака М.М. Фізичне і військово-патріотичне виховання молоді: навч.-метод. посібн. / М.М. Бака, В.П. Корж. – К.: Книга пам’яті України, 2004. – 460 с.

2. Березін А.М. Психологічні чинники формування національної свідомості / А.М. Березін // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – № 10. – С. 54-56.

3. Бех І.Д., Чорна К.І. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. – К., 2014. – 29 с.

4. Васянович Г.П. Мета, завдання та принципи патріотичного виховання студентської молоді / Г.П. Васянович // Вибрані твори: збірник наукових праць в 5-ти томах.

– Львів: Сполом, 2010. – С. 424-431.

5. Головінський І. Національна свідомість як рушійна сила державотворення. Психологічна інтерпретація / І. Головінський. – К., 2004.

6. Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави / В. Гонський // Рідна школа. – 2001. – №2.

7. Завалевський Ю.І. Громадянське виховання старшокласників: проблеми, досвід, перспективи / Ю.І. Завалевський. – К., 2003. – 104 с.

8. Калакура Я. Історична пам’ять як чинник самоідентифікації українців / Я. Калакура // Українознавство. – 2004. – Ч. 3-4. – С. 206210.

9. Коць Т. Національно-мовне виховання в родині і школі / Т. Коць // Українознавство. – 2007. – №4.

10. Кіндрат В.К. Формування патріотизму в школярів у концепції В.О. Сухомлинського / В.К. Кіндрат 103

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

// Педагогіка і психологія. –1998. –

№3. – С 56 – 63. М.В. ЧЕРКАСЬКИЙ, директор ДПТНЗ «Деражнянський професійний аграрний ліцей» Є.І. ЖУРАКІВСЬКА, методист ДПТНЗ «Деражнянський професійний аграрний ліцей»

ОРГАНІЗАЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ У ЗАКЛАДІ ПРОФТЕХОСВІТИ Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується. В.О. Сухомлинський Громадянсько-патріотичне виховання сучасної молоді займає одне з головних місць у процесі виховання. Проблема виховання громадянина постала перед людством тоді, коли виникла перша держава, і актуальною буде доти, поки держава існуватиме як соціальний інститут. Адже існує пряма залежність між державою і людиною. Нову демократичну державу можуть створити лише свідомі громадяни, які люблять Україну, свій народ і готові самовіддано служити їх інтересам. Головною ознакою національно-патріотичного виховання молоді є формування в особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції. Педагогічний колектив ДПТНЗ «Деражнянський професійний аграрний ліцей» сьогодні робить акцент на формуванні патріотизму і громадської позиції, поваги до культурного та історичного минулого України, її Конституції та державної символіки. Зростає увага до виховання на жит-

тєвих прикладах, використання інформаційно-комунікаційних і проектних технологій, проведення громадянсько-патріотичних акцій, зустрічей, екскурсій, експериментальнодослідної роботи. Сьогодні як ніколи важливо відтворити в українському суспільстві почуття істинного патріотизму як духовно-моральної та соціальної цінності, сформувати в учнів громадянсько активні, соціально значущі якості, які вони зможуть проявити в усіх видах діяльності, перш за все, пов’язаних із захистом інтересів своєї родини, рідного краю, народу та Батьківщини, реалізації особистого потенціалу на благо української держави. В умовах економічної кризи відбувається інтенсивний процес соціальної та моральної деградації значної частини молоді, тому притупляються природні потреби у пізнанні й творчості, втрачається інтерес до чесної праці, знецінюються духовні ідеали. Формування патріотизму має здійснюватись в умовах національ104

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ного виховання. Патріотичне виховання вчені розуміють як «формування гармонійної, розвиненої, високоосвіченої, соціально активної й національно свідомої людини, наділеної глибокою громадянською відповідальністю, здоровими інтелектуально творчими й духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, господарською кмітливістю, підприємливістю й ініціативою». Здійснення цих завдань реалізується через основні положення Концепції національно-патріотичного виховання. Основними принципами національно-патріотичного виховання, на дотримання яких спрямована робота ліцею, є: - принцип національної спрямованості виховання, який передбачає формування в учнів національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливого ставлення до його культури; - принцип гуманізації виховного процесу, при якому педагоги зосереджують увагу на учневі як найвищій цінності, ураховують вікові особливості учнів, їх можливості, спонукають до самостійності, стимулюють свідоме ставлення до своєї поведінки, діяльності та патріотичних цінностей. Чимало уваги ліцей приділяє посиленню ролі родини. При цьому великого значення надається вивченню історії українського народу, рідної мови та літератури, українського мистецтва, народних звичаїв і традицій. Ми прагнемо, аби зміст навчальних дисциплін безпосередньо був пов'язаний з сучасними досягненнями в опануванні інноваційних технологій, висвітленням правдивої історії українського народу, історії культури, новим відкриттям призабутих пам’яток нашої спадщини.

Наші ліцеїсти виховуються на прикладах козацтва, героїв Крут, на легендарних постаттях князів Святослава Хороброго та Ярослава Мудрого, славних гетьманів, отаманів, січових стрільців і бійців ОУН – УПА, на традиціях Київської Русі та національно-визвольної боротьби, на творах Тараса Шевченка і Лесі Українки, Євгена Маланюка, Олега Ольжича, Олени Теліги, Василя Стуса, Валерія Марченка, В’ячеслава Чорновола, Олександра Ємця та інших полум’яних борців за українську національну ідею. На кожному уроці суспільних дисциплін викладачі наголошують, яким нелегким і тернистим був шлях українців до незалежності, скільком поколінням довелося відстоювати нашу мову, історію, культуру. Багатий ідейно-тематичний зміст програмних художніх творів дає змогу реалізувати мету національного виховання в повному обсязі. Національно-патріотичне виховання на уроках літератури здійснюється на основі проблемного вивчення художніх текстів, де є активна чи пасивна позиція героїв у ставленні до проблем національного відродження. Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість молоді, ідентифікаційним кодом нації. Розуміння учнями процесу повернення до рідних коренів, витоків українства, національного самоствердження і саморозвитку вже є проявом патріотизму. Багато можливостей щодо формування національно-патріотичних почуттів дає і позаурочна робота з української словесності. Традиційними є участь у конкурсах знавців української мови ім. П. Яцика, мовно-літературних конкурсах ім. Т.Г. Шевченка, олімпіадах. Учні із 105

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

задоволенням беруть участь у заходах до Дня рідної мови, у заняттях театрального гуртка. Це приємно, адже ставлення учнів до мови визначається їхнім ставленням до Батьківщини, свого народу, його культури, розвиває почуття національної гідності, любові до національних традицій, народної мудрості, до краси і гармонії рідного слова. Також шляхами реалізації громадянсько-патріотичного виховання у позанавчальній роботі є тематичні місячники, декади: - тематичний урок «Україна єдина»; - зустріч з воїнами-інтернаціоналістами «Афганістан… Біль пам’яті і серця!»

- свята «Козацькі забави»; «Козацькому роду – нема переводу», « Сонцесяйна калита»; - театралізовані вистави, зокрема «Андріївські вечорниці». До дня Збройних Сил України проводяться військово-спортивні змагання юнаків, конкурсно-розважальні програми, зокрема: «Бравий вигляд, у всім лад – без п’яти хвилин солдат», турнір «Справжні лицарі», спортивні змагання «Веселі старти». Під час декади правових змагань проведено інтелектуальний конкурс «Турнір Феміди» (викладач Кондратюк М.О.), літературну виставку «Правова стежина» (бібліотекар Ясінська А.В.), виготовлено буклет «Знай свої права» (Кондратюк М.О.), проведено лекцію «Конвенція ООН про право людини» (Кондратюк М.О.), зустріч з юристом «Закон і ми» (Бачинський В.С.). Учнівське самоврядування займається пошуковою роботою. Крім того, учнями та викладачами суспільних дисциплін Саковським І.А., Кондратюком М.О. були здійснені такі науково-пошукові проекти: «Подвигу жити вічно», «Черво-

ний смерч над Криничним», «Стежками минулого Деражнянщини». Так, учнями нашого ліцею був проведений значний обсяг робіт з пошуку могили невідомого матроса, що знаходиться на території нашого міста. А дослідження розкопок у селі Городище відзначено дипломом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у Всеукраїнському конкурсі науково-пошукових робіт учнівської та студентської молоді, присвяченому 20-й річниці незалежності України. На рівні ліцею організовано проект громадянського спрямування «Мій край – моя історія жива», реалізовуючи який проведено заходи: «Революція Гідності», «Ми небайдужі», «Добро починається з тебе», «Милосердя», «Напиши листа солдату», «Подаруй тепло солдату», а також надавалася суттєва фінансова та речова допомога, готувалися сухпайки (для приготування борщів) для воїнів. Сьогодні Україна переживає найбільше випробування в своїй новітній історії – збройну боротьбу за незалежність та територіальну цілісність. Ліцей вшановує пам’ять полеглих у зоні АТО, зокрема колишніх учнів: Гейсуна Ігоря, Григорьєва Василя. Пишаємось тими випускниками, які і сьогодні є бійцями АТО: Давиденком Анатолієм, Бляхарським Олегом, Алілуйком Сергієм, Воронюком Артемом, Качуринцем Олександром, Курячим Андрієм, Підлюдним Сергієм, Клоповим Олександрем, Плохотнюком Віталієм, Панасюком Олександром, Донцем Леонідом, Зубіцьким Володимиром та іншими. Ми турбуємось долею Андріюка Євгена, що зник безвісти, та Михайлюка Олександра, який, захищаючи Донецький аеропорт, потрапив у полон. Хочеться вірити, що наші вихованці набудуть етичних якостей особистості, колективізму, любові до 106

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

своєї Батьківщини, шанобливого ставлення до своєї країни, народу. Історична можливість нашого народу розбудувати власну державу

потребує перебудови громадянськопатріотичного виховання, над чим і працює педагогічний колектив ліцею. В.І. ЄРМОЛЕНКО, викладач ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг»

РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ ПТНЗ НА УРОКАХ ПРЕДМЕТА «ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ» ТА В ПОЗАНАВЧАЛЬНИЙ ЧАС Конституція України визначає захист Вітчизни обов'язком громадян, найважливішою функцією держави. Безпека людини, її життя і здоров'я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. На сьогодні перед нашою державою стоять завдання – виховання у молодого покоління почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації науково-технічного та творчого потенціалу молодих людей. Саме тому патріотичне виховання молоді є одним із найважливіших пріоритетів молодіжної політики в Україні. Патріотичне виховання проводиться з метою формування в учнів високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадських і конституційних обов'язків. Військово-патріотичне виховання здійснюється насамперед у процесі навчання, де в учнів закладається фундамент глибоких знань, формується світогляд, національна самовідданість. Під час занять з допризовної підготовки учні знайомляться зі специфікою військової праці, готуються до виконання обов'язків солдата,

дізнаються про особливості служби у Збройних Силах України, виховують у собі якості, необхідні майбутньому воїну; вивчають основи і правила стрільби, стрілецьку зброю, поводження з нею, догляд та її зберігання, ручні осколкові гранати, порядок їх використання. Також вихованці знайомляться з мінновибуховими та невибуховими загородженнями, їх установкою та подоланням, вивчають способи орієнтування на місцевості, визначення азимуту, руху по ньому, обходу перешкод. Заняття з підготовки проводяться на базі 8-го окремого полку спецпризначення Прикордонної академії та ТСОУ м. Хмельницького. Учні вивчають особливості ведення воєнних дій з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права та першої медичної допомоги на полі бою. На теоретичних, тактикостройових і тактичних заняттях вихованці вивчають теоретичні положення ведення бою, організації, озброєння та бойових можливостей своїх підрозділів, прийоми і способи дії в бою, застосування зброї та техніки у складних умовах місцевості. Значна увага приділяється вихованню в учнів морально-бойових якостей, необхідних для виконання бойових завдань.

107

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Розділ «Основи цивільного захисту» завершується проведенням Дня цивільного захисту, в якому бере участь весь особовий склад Центру. Вивчення курсу «Захист Вітчизни» завершується триденними навчально-польовими заняттями. Для проведення занять є матеріально-технічна база. Військово-патріотичне виховання в позаурочний час здійснюється на основі річного плану військово- патріотичного виховання учнів Центру. У цьому навчальному році проведені такі заходи військовопатріотичного спрямування: - 8 жовтня 2014 р. – заняття з цивільного захисту (ЦЗ), які проводили педпрацівники НМЦ ЦЗ та БЖД Хмельницької області; - 14 жовтня 2014 р. – з метою формування та розвитку особистості, виховання почуття патріотизму, виконання кодексу «лицарської честі» на засадах елементів козацької педагогіки і у зв'язку з Днем Українського Козацтва та Покрови – свято «Козацькому роду – нема переводу»; - у період з 06.11 по 06.12.2014 – місячник військово-патріотичної та оборонно-масової роботи, який закінчився проведенням тижня фізвиховання та захисту Вітчизни; - 03 грудня 2014 р. — проведена зустріч з ветеранами ЗС, учасниками бойових дій та АТО, присвячена 23-й річниці Збройних Сил України; - 17 грудня 2014 р. — зустріч з волонтером Цекуттьовим A.A., який провів заняття з надання першої медичної допомоги на полі бою; - у листопаді – грудні учні І та II курсів були на заняттях та екскурсії у воїнів-спецназівців Національної академії державної прикордонної служби та ТСОУ м. Хмельницького;

- щовівторка та щочетверга проводяться заняття стрілецького гуртка «Патріот»; - за потребою оновлюється куточок бойової слави; - 10 лютого 2015 р. проведена виховна година, присвячена 26-й річниці виводу військ з Афганістану. Планується проведення заходів до 71-ї річниці визволення м. Хмельницького від німецькофашистських загарбників та 70річниці Перемоги у ВВВ та Дня ЦЗ. Військово-патріотичне виховання повинен здійснювати весь педагогічний колектив навчального закладу. На уроках історії треба озброювати учнів знаннями законів соціального розвитку, допомагати у засвоєнні основних відомостей про війну і армію, вивчати героїчні, бойові та трудові традиції українського народу і його збройних сил. На уроках літератури необхідно формувати моральні ідеали молоді на прикладах позитивних героїв художніх творів, встановлювати живий зв'язок далекого минулого із сучасністю, виховувати почуття гордості за свою Батьківщину, свій народ. На уроках математики, фізики, хімії, біології треба давати основи знань, без яких неможливо оволодіти засобами захисту від зброї масового ураження. Велику роль у фізичній підготовці юнаків до військової служби мають уроки фізкультури. На заняттях із фізичної культури формуються якості, які необхідні солдатові: висока працездатність, витривалість, чітка координація і точність рухів. Для патріотичного виховання потрібно залучати і батьківський актив, а також дати можливість майстрам виробничого навчання та класним 108

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

керівникам більше часу на проведення виховних годин зі своїми групами. Лейтмотивом військово-патріотичного виховання є любов до України, самосвідомість і патріотизм її захисників, активна громадська позиція українця, особиста відповідальність за долю держави. Але для того, щоб виконувати в повному обсязі завдання предмета «Захист Вітчизни» та військовопатріотичного виховання, потрібно вирішити такі проблеми: ■ забезпечити навчальні заклади стрілецькою зброєю — навчальними автоматами Калашникова та малокаліберними гвинтівками; ■ збільшити кількість годин на заняття з вогневої підготовки з питань: способи визначення відстані до цілі, поводження та зберігання стрілецької зброї в польових умовах, затримки при стрільбі та способи їх усунення; ■ передбачити більшу кількість навчальних гранат до 13 штук для виконання вправи №4 – метання гранати на влучність; ■ на польових заняттях учні повинні виконати вправу стрільби з автомата Калашникова бойовим патроном. Але в цьому разі такої можливості вже немає. Причиною цього є те, що військкомат м. Хмельницького та Хмельницької області не зробив заявку у Міністерство оборо-

ни України на виділення патронів для військових частин на ці стрільби. Військова частина готова проводити стрільбу з учнями, але ліміту на боєприпаси у них немає. Що стосується військової топографії, то необхідно ввести в програму навчання способи орієнтування з допомогою топографічної карти, вивчення рельєфу по карті, зміст топографічних карт, визначення відстані по карті, визначення координат об'єктів на земній поверхні, а також ввести розділ «Загальні основи туризму». У районі бойових дій багато підрозділів зазнають втрат від протипіхотних і протитранспортних мін. Тому необхідно мати більше годин для вивчення основних типів протипіхотних і протитанкових мін, їх установки, маскування та знешкодження. Відповідно до державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учні повинні оволодіти основними засобами індивідуального захисту органів дихання та шкіри, приладами радіаційної, хімічної розвідки і контролю. Але, як учні можуть оволодіти засобами РХР та ДК, якщо ці засоби вилучені із навчального закладу військкоматом? Усі ці проблеми потрібно вирішувати з військкоматами на місцевому рівні, а з Міністерством оборони – на рівні Міністерства освіти і науки України.

Л.І. СИВАК, майстер виробничого навчання ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького»

РОЛЬ МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНО СВІДОМОЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ 109

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Учитель, який передає дитині лише знання, – це ремісник, той, хто виховує характер, – справжній митець своєї справи… Софія Русова Завдання професійно-технічного навчального закладу – не тільки підготувати освіченого фахівця, професіонала, а й виховати особистість, готову до реалій життя, справжнього патріота своєї держави. Над реалізацією цього завдання працює весь колектив професійнотехнічного навчального закладу, зокрема й майстер виробничого навчання. Провідна роль у вихованні та навчанні учнів ПТНЗ належить майстрові виробничого навчання. Саме він поєднує в собі функції викладача, вихователя і наставника, вирішує основні завдання підготовки робітників, формує у своїх учнів знання, уміння та навички, виховує любов та повагу до обраної професії. Він впливає на них особистою поведінкою, способом життя, своїми моральними якостями. Його інтелект, культуру поведінки, професійну майстерність і громадську активність учні сприймають як своєрідний еталон. Нерідко саме професійна діяльність майстра стає тим вирішальним фактором, на якому ґрунтується ставлення учнів не лише до обраної професії, а й до праці загалом. Костянтин Ушинський надавав великого значення особистості педагога, стверджуючи, що «багато чого залежить від загального розпорядку в закладі, але найголовніше завжди залежатиме від особистості безпосередньо вихователя, що стоїть обличчям до вихованця: вплив особистості на молоду душу становить ту виховну силу, яку не можна нівелювати.

Я майстер виробничого навчання ДНЗ «Вище професійне училище №11 м.Хмельницького» і своєю професією дуже пишаюся. Мій професійний шлях розпочався у 1981 році. Особливість моєї професії в тому, що щодня й щогодини несу учням зернинку знань, краплинку професійної майстерності, море любові та добра. Я переконана, що моя робота, знання та вміння необхідні людям, яким завтра вступати у самостійне життя. Моє професійне кредо – постійний пошук, самовдосконалення, адже, навчаючи інших, я навчаюся сама. Як каже східна мудрість: «Якщо ти даси людині рибу, ти нагодуєш її один раз, але якщо ти навчиш її ловити рибу, вона ніколи більше не буде і голодною». Соціально-економічні негаразди останніх років можуть здолати лише громадяни-патріоти, очищені духом, оскільки саме із забруднення душ нечистими помислами, словами та справами, виникла руїна в економіці, фінансах та інших сферах нашого життя. Отже, виховання має бути спрямоване на відродження духовної свідомості учнів, усвідомлення вихованцями себе, як представників етносу, носіїв національного характеру, спадкоємців загальнолюдських, християнських і національних морально-духовних цінностей. Ідеалом виховання, у моєму розумінні, є національно свідома, життєво компетентна, високоінтелектуальна, творча, духовна, здатна до саморозвитку і самовдосконалення особистість, носій національ110

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

них цінностей, національних виховних традицій і звичаїв, моральнопедагогічного досвіду українського етносу. У вихованні дотримуюсь постулатів педагогіки співробітництва, гуманної педагогіки, основна мета якої – виховання шляхетної, духовно багатої людини. Щоб досягнути мети, потрібно: - створити умови, для того, щоб учні зрозуміли величезну силу добрих почуттів, слів, думок, вчинків, відповідальність за свої вчинки та думки; - допомогти учням пізнати себе, свій внутрішній світ, осягнути красу життя; - розвивати інтерес до духовного життя; - формувати в учнів вміння працювати самостійно, навички співпраці; - заохочувати сміливість висловлюватися, прагнути обмірковувати, розвивати прагнення знати більше. Важливою умовою ефективності виховних зусиль майстра є його особистий приклад, глибоке знання справи, сувора вимогливість до себе, доброзичливе ставлення до учнів, тактовність. Таким чином, виховний вплив майстра має бути тактовним, ненав'язливим. Вільний розвиток особистості може здійснюватися за умови, коли учень не відчуває на собі виховного тиску. Адже Особистість виховується Особистістю; Доброта виховується Добротою; Спрямованість виховується Спрямованістю; Духовність виховується Духовністю; Патріотизм виховується Патріотизмом; Людина виховується Людиною. У вихованні дотримуюсь постулатів педагогіки співробітництва, гуманної педагогіки, основна мета якої – виховання шляхетної, духовно багатої людини.

Майстер виробничого навчання кожен день, кожну хвилину спілкування, взаємодії з учнями спрямовує на реалізацію як навчальновиробничих завдань, так і виховання поваги до батьків, свого коріння, поваги та любові до професії, культури та історії України, виховання учнів патріотами своєї держави. Тільки через співпрацю, особистий приклад і небайдужість до доль дітей можливо досягнути результатів. У співпраці з класним керівником за активної участі учнів групи проводяться виховні години, загальноучилищні заходи, хвилини спілкування. Учні на рівні з дорослими вносять ідеї щодо проведення та тематики заходів, створюють презентації, беруть участь у розробці сценаріїв. Одним із підтверджень небайдужості до долі своєї Батьківщини є активна участь в акціях та інших заходах, що проводяться з метою моральної та матеріальної підтримки української армії. З початку навчального року мої учні, як і учні інших груп, взяли участь у акціях: «Перше вересня: замість квітів – допомога армії», на якій було зібрано кошти для лікування бійців, поранених в зоні АТО; «Напиши листа солдату», «Подаруй оберіг солдату», «Допомога воїнам АТО» – збір продуктів харчування, засобів першої необхідності, теплих речей на підтримку воїнів АТО. Неодноразово відбувалися зустрічі з нашими випускниками – учасниками АТО, яким також надавалась посильна допомога. Великий інтерес в учнів викликає участь у відновленні військової техніки на базі ПрВП «Мазсервіс». У формуванні національної свідомості велику роль відіграють свята українського народу, визначні дати в історії України. У ці дні учні влаштовують урочисті концерти, під 111

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

час яких виконують українські народні пісні, танці, читають вірші українських поетів. Так, мої вихованці неодноразово брали участь у заходах, шо відбувалися у нашому закладі. Традиційними стали бесіди, виховні години, диспути, круглі столи та виготовлення стінгазет на патріотичні теми. Значне місце у вихованні національної свідомості займає державна символіка. Ефективним засобом виховання, навчання і розвитку творчих здібностей учнів є активна участь у гуртках технічної творчості, і, як наслідок, створення матеріальних, технічних об'єктів з ознаками корисності і новизни, які сприяють розвитку технічного мислення учнів, надбанню досвіду технічної творчої діяльності, що дуже важливо для майбутнього робітника. Я сподіваюсь, що мої вихованці стануть новою українською елітою – моральною, духовною, високоосвіченою, інтелектуальною, культурною, національно свідомою. Я мрію виховати людину добрих помислів, почуттів і дій, яка існує в

гармонії зі світом, із власним серцем. Національна свідомість формується та розвивається разом із особистістю. «Немає у світі нічого складнішого й багатшого, ніж людська особистість, – писав В. Сухомлинський.

– Її всебічний розвиток, моральна досконалісгь – мета виховання. Шлях до досягнення цієї мети так само складний, як і сама людина». Єдина політична українська нація потребує соборності духу могутньої патріотичної енергії творення держави на засадах добра, а не зла. Тільки за цієї інтегруючої сили суспільство втілюватиме в життя національно-державницьку ідею духовно-інтелектуального ренесансу суспільства й особистості. Не загубити! Не втратити! Відродити! Навчити жити творчо та ініціативно! Ось ниточка, яка проходить через всю мою роботу і, сподіваюсь, залишить слід в учнівських серцях! Я бажаю вам мудрості та звершення сподівань у нелегкій справі виховання підростаючого покоління!

А.Б. КРУЦОНЬ, заступник директора з виховної роботи ДНЗ «Хмельницький центр ПТО торгівлі та харчових технологій»

РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДНЗ «ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЦЕНТР ПТО ТОРГІВЛІ ТА ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ» 112

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Кожній людини практично від народження притаманне бажання бути кращою порівняно з іншими. Дитина молодшого віку прагне стати першою у грі, більш старші – у різних змаганнях, дорослі – прагнуть досягти звершень у кар’єрі, створити кращу родину, облаштувати своє житло краще, ніж оточуючі. Саме на цій властивості ґрунтується проведення рейтингів навчально-виховної діяльності у Центрі. Метою запровадження рейтингової оцінки навчально-виховної діяльності учнів Центру є здійснення моніторингу якості виховання та освіти, створення атмосфери здорової змагальності та конкуренції в освітньому середовищі, вироблення системи зовнішньої відповідальності класних керівників і лідерів учнівського самоврядування із їх обов’язковою звітністю про результати діяльності перед учнівським, педагогічним колективом та адміністрацією Центру. Рейтингова оцінка діяльності учасників змагання здійснюється на засадах:  об’єктивності;  колегіальності;  системності;  рівноправності;  прозорості та демократичності;  гласності;  постійного пошуку нових і вдосконалення наявних критеріїв оцінювання. У Центрі розроблено і впроваджено різні види проведення рейтингів, що дозволяє охопити всі напрями діяльності навчального закладу. Насамперед, варто зупинитись на визначенні рейтингу учня в групі. Порівняння власних досягнень з досягненнями інших стимулює кожного учня, дозволяє спрямувати власні сили, знання і бажання на самовдосконалення. Цей вид змагання є

найбільш відкритим, зрозумілим учням, оскільки кожен відповідає сам за власні досягнення, лише від його бажань і зусиль залежить кінцевий результат. Визначення рейтингів у групах відбувається досить часто – один раз на місяць. Таке часте підбиття підсумків дає можливість кожному учневі вчасно замислитись над своїм рейтингом, осмислити, що не допрацьовано, і виправити помилки. Виділено такі критерії оцінки навчально-виховної діяльності для визначення рейтингу учнів у групі: 1. Результати теоретичного та виробничого навчання (якість знань учня).

2. Пропуски занять та прогули. За 1 годину прогулу знімається 5 балів, за 1 годину пропуску – 1 бал.

3. Відвідування бібліотеки кожним учнем.

4. Участь в олімпіадах з навчальних предметів.

5. Участь у роботі різноманітних гуртків за інтересами.

6. Участь у загальних конкурсах Центру.

7. Участь у спортивно-масових заходах ПТНЗ.

8. Ставлення учня до чергування у групі та навчальному закладі.

9. Участь в учнівському самоврядуванні групи.

10. Участь у проведенні виховних заходів.

11. Участь у підготовці та випуску газет групи.

12. Участь у профорієнтаційній роботі.

13. Участь у художній самодіяльності Центру.

14. Виконання доручень і ведення зошита моніторингу.

15. Порушення правил внутрішнього розпорядку. Цей перелік критеріїв дозволяє повністю оцінити різноманітні досягнення кожного учня. За кожним 113

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

критерієм учневі нараховується певна кількість балів, які згодом сумуються. Від рейтингу окремого учня слід переходити до рейтингу на визначення кращої групи Центру. Основна мета цього виду змагання – згуртувати учнівський колектив, навчити відповідальності не лише за себе, а й за товаришів по групі. Гордість за досягнення свого колективу стимулює кожного учня. Іноді результат, якого не вдається досягнути годинами виховних бесід, досягається саме через змагання. Критерії для визначення рейтингу груп Центру такі ж, як і для визначення кращого учня у групі. Позитив саме такого підходу до оцінювання у тому, що, покращуючи власні показники за певними характеристиками, кожен учень допомагає покращити рейтинг свого колективу. Тобто використовується невловимий, але такий важливий перехід від особистісного до колективного. За підсумками рейтингів навчально-виховної діяльності груп у Центрі визначаються лідери, а також групи, у яких результат дуже низький. Причиною часто є велика кількість прогулів у групі. Проте завжди є можливість виправити результати у наступному півріччі, проаналізувати причини відставання та усунути недоліки. Життя учнів Центру складається не лише з навчання та виховної діяльності, важливу роль займає також побут, проживання у гуртожитку. Чистота й порядок у кімнаті створює необхідні умови й атмосферу для самостійного опрацювання навчального матеріалу та відпочинку. Для стимулювання учнів, що проживають у гуртожитку, проводиться визначення рейтингу кімнат. Підсумки такого виду змагання підбиваються раз на півроку.

Звичайно для учнів завжди важливий приклад їх наставників – класних керівників. Саме тому у Центрі проводиться визначення рейтингу не лише серед учнів, груп, але й серед класних керівників. Розроблено відповідні критерії для його визначення, а саме: 1. Проведення відкритих виховних заходів (обласних і внутрішніх).

2. Обласні та внутрішні виступи.

3. Методичні доповіді на різноманітну тематику.

4. Методичні розробки.

5. КМЗ.

6. Зміцнення матеріально-технічної бази.

7. Чергування по корпусу.

8. Проведення заходів для усунення правопорушень у групі.

9. Видання посібників.

10. Рівень роботи учнівського самоврядування у групі.

11. Участь в організації змагання на кращу групу.

12. Оцінка роботи редколегії учнівського колективу.

13. Дотримання учнями групи правил внутрішнього розпорядку.

14. Робота з громадськістю.

15. Відвідування учнів вдома та у гуртожитку.

16. Робота батьківського комітету групи.

17. Профорієнтаційна робота. Рейтинг розглянутий на методичному об’єднанні класних керівників, за його результатами найкращі показники у Провоторової Л.П. Відкритість і прозорість цього виду рейтингу дозволяє кожному класному керівникові насамперед актуально і повно оцінити результати своєї праці, визначити ділянки роботи, які потребується підвищеної уваги. За потреби молоді спеціалісти – класні керівники можуть звернутись за порадою до більш досвідчених, конкретизуючи свої 114

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

 Робота учнівського самоврядування поверху.  Організація змагання на кращу кімнату. Кращим вихователем за проведеним рейтингом стала Михайлюк А.В. Проведення усіх видів рейтингів уже зараз дало змогу підвищити якість виховної роботи у навчальному закладі, стимулювати учнів до участі у роботі Центру, позаурочній діяльності, учнівському самоврядуванні. Зараз актуальним залишається закріплення та підвищення здобутих досягнень як серед учнівського, так і серед педагогічного колективів.

запитання за відповідними критеріями рейтингу. У Центрі значна увага приділяється налагодженню виховної роботи в позаурочний час. Відповідальними за цей непростий вид діяльності є вихователі. У Центрі проводиться також рейтинг вихователів. Критерії оцінки ефективності роботи майже збігаються з тими, що розроблені для визначення кращих класних керівників. Однак є додаткові:  Визначення санітарного стану кімнат поверху.  Заходи щодо усунення правопорушень у гуртожитку.

О.В. ШЕВЧУК, завідувач лабораторії виховної роботи НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

НОВІТНІ ПІДХОДИ ДО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ У ПТНЗ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ Організація виховної роботи в ПТНЗ здійснюється відповідно до таких нормативних документів: • Конституція України; • Закони України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту»; • Концепція національнопатріотичного виховання дітей та молоді; • Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (Указ Президента України від 25 червня 2013 року №344); • Орієнтовне положення про організацію виховної роботи у професійно-технічних навчальних закладах Міністерства освіти і науки України.

26 березня 2015 року була затверджена Концепція національно-

патріотичного виховання дітей та молоді, відповідно до якої мають реалізуватись виховні завдання, спрямовані на формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей і демонструє своєю поведінкою: • повагу до прав людини; • толерантне ставлення до цінностей та переконань представників іншої культури, а також до регіональних і національно-мовних особливостей; • верховенство права; • рівність всіх перед законом; • повагу до національних символів; • участь у громадсько-політичному житті держави;

115

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

• готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України. Кабінетом Міністрів України 23 листопада 2011 р. N 1341 прийнято постанову «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій», яка впроваджується з метою: введення європейських стандартів і принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетенцій фахівців; забезпечення гармонізації норм законодавства у сфері освіти та соціально-трудових відносин; сприяння національному і міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні; налагодження ефективної взаємодії сфери освітніх послуг і ринку праці. Компетенції поділяють на професійні й особистісні. Рівень

Знання

Для успішної роботи потрібні професійні компетенції, які спочатку формуються у навчальному закладі. Професійна компетенція – здатність успішно діяти з урахуванням практичного досвіду, вміння і якості знань під час вирішення завдань професійної діяльності. Особистісна компетенція – набір психологічних якостей, які забезпечують ефективну поведінку людини у певній діловій ситуації. Загалом, особистісна компетенція включає: прийняття рішень, встановлення контактів, комунікативність, орієнтацію на результат, вміння навчатись, впевненість у собі. Професійно-технічній освіті відповідає 3-й, 4-й і навіть 5-й рівень для окремих складних спеціальностей Національної рамки кваліфікацій.

Уміння

Комунікація

Автономність і відповідальність Здатність самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, зокрема у нестандартних ситуаціях 4 Спеціалізовані виконання скла- здійснення самостійність у фактологічні та дних спеціалізо- наставництва, навчанні та / або теоретичні ваних завдань, передавання професійній діязнання, набуті у що передбачає досвіду льності процесі навчан- прий-няття ріня та / або про- шень у ситуаціфесійної діяль- ях, що змінюності ються, зокрема у нестандартних ситуаціях

116

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. Розуміння принципів, методів, процесів у навчанні та / або професійній діяльності

планування власної роботи та в обмеженому контексті, організація, контроль, оцінювання та коригування роботи інших

продукування складних деталізованих усних і письмових повідомлень, зокрема у професійній діяльності

відповідальність за результати навчання та / або професійної діяльності

обмежена відповідальність за навчання та результати роботи інших

Запровадження Національної рамки кваліфікацій вимагає як формування нової особистості викладача, так і сприятиме особистісному зростанню учнів. На виконання завдань, поставлених у вищезазначених державних документах у системі виховної роботи запроваджуються різноманітні інноваційні форми виховної роботи в закладах профтехосвіти. Методичне забезпечення виховної роботи та соціального захисту в закладах професійно-технічної освіти Хмельницької області здійснює лабораторія виховної роботи Науково-методичного центру професійнотехнічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області. Виконання основних завдань і реалізація основних принципів виховання в професійно-технічних навчальних закладах Хмельницької області здійснюється за такими пріоритетними напрямами: громадянське, військово-патріотичне, моральне, превентивне, художньо-естетичне, екологічне, трудове виховання, індивідуальна робота з учнями, робота з батьками, позаурочна робота у гуртожитку та фізична підготовка. Лише за умов чіткої організації управління виховним процесом, а саме — визначення мети та завдань виховної роботи, складання чіткого плану, розподілу обов’язків, максимального залучення органів учнівського самоврядування, а також звер-

нення уваги керівництва на контроль виховного процесу, на його кінцевий результат — можна реально підвищити ефективність виховного процесу. Досить вагомим і складним є питання адаптації учнів до умов навчання в професійно-технічному навчальному закладі. Для успішної адаптації першокурсників необхідна постійна робота з ними педагогів, майстрів виробничого навчання, вихователів гуртожитку, класних керівників, психолога і всього колективу професійно-технічного навчального закладу, спрямована на навчання, виховання та підготовку майбутніх фахівців. Цю роботу організовують соціальні педагоги і психологи закладів профтехосвіти. Не менш важливим питанням у ПТНЗ є питання соціального захисту дітей-сиріт, дітей-інвалідів і дітей, позбавлених батьківського піклування. У зв'язку зі складним економічним становищем вищезазначеної категорії дітей у навчальних закладах організовуються піклувальні ради, благодійні фонди, які надають допомогу у вирішенні багатьох проблем соціального та правового захисту дітей-сиріт, дітей-інвалідів і дітей, позбавлених батьківського піклування. Щорічно в закладах профтехосвіти області навчається близько 500 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, 68% з них знаходяться на повному державному утриманні. За даними статистичної звітності, майже 2,5 тис. уч-

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

нів ПТНЗ із малозабезпечених сімей, 2 тис. учнів – проживає у неповних сім’ях, більше 500 учнів – з неблагополучних сімей. Тому важливим напрямом у роботі ПТНЗ є першочергова адаптація соціально незахищених категорій учнів до загального навчального середовища, працевлаштування за здобутою професією. Із урахуванням соціального стану учнів планується та організовується відповідна виховна робота в закладах профтехосвіти області. У навчальних закладах області здійснюється пошук нових форм і методів з проблем соціально-правового захисту певних категорій учнів. Так, у ДПТНЗ «Красилівський професійний ліцей» за підтримки Міністерства у справах міжнародного розвитку Великої Британії «Сприяння реформі соціальних послуг» впроваджуються проекти «Знайди себе», «Успіх», «Сходинки самостійності» та «Шанс», метою яких є організація соціально незахищених категорій учнів у групи за інтересами, надання їм фінансової та психологічної підтримки щодо утвердження здорового способу життя, становлення особистості. Важливим питанням соціального захисту учнівської молоді є створення належних умов проживання в гуртожитках. На цей час професійно-технічні навчальні заклади мають у своєму розпорядженні 30 гуртожитків, у яких проживає до 4000 учнів. Враховуючи те, що типові нормативні документи, які регламентують роботу гуртожитків, не відповідають сучасним вимогам і не сприяють вирішенню проблем учнівських гуртожитків, Науково-методичним центром професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області підготовлено від-

повідний пакет документів, до якого увійшли: паспорт гуртожитку, договір-зобов'язання учня, санітарні вимоги до кімнат та інші. Безумовно, це сприяло впорядкуванню роботи працівників гуртожитків закладів профтехосвіти області. Також було надіслано до МОН України пропозиції до проекту положення про учнівський та студентський гуртожиток професійно-технічного та вищого навчального закладу. Усі гуртожитки забезпечені Інтернетом. Але великою проблемою для всіх гуртожитків залишається оновлення матеріально-технічної бази. Прийняття нового положення про учнівський гуртожиток може частково вирішити і матеріальні проблеми, зокрема, залучення батьківських, спонсорських коштів допоможе розв’язати ряд питань. Звертається увага на запровадження теплозберігаючих технологій в усіх наявних корпусах та облаштування автономного опалення гуртожитків; придбання та обладнання гуртожитків меблями, твердим і м’яким інвентарем; розвиток учнівського самоврядування, відповідального ставлення до збереження громадського майна, залучення учнів до вирішення всіх питань життєдіяльності колективів гуртожитків тощо. Усі учні, які проживають у гуртожитку, мають залучатися до господарських робіт із самообслуговування (підтримання порядку і чистоти в місцях проживання та загального користування тощо). Керівництво професійно-технічного навчального закладу спільно з органами учнівського самоврядування та первинною профспілковою організацією учнів може створювати будівельні загони для проведення робіт у гуртожитку та на прилеглій території навчального закладу. Такі зміни в проекті сприяють і трудовому вихо118

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ванню, і покращенню роботи учнівського самоврядування, і підвищенню відповідальності за збереження майна. Учнівське самоврядування дає можливість удосконалювати систему виховної роботи, створювати належні умови для виявлення, підтримки та розвитку здібностей, обдаровувань учнів, задоволення їх інтересів, потреб. Основними сферами діяльності учнівського самоврядування є: організація самообслуговування учнів, дотримання встановленого режиму, чистоти, порядку та дисципліни; організація дозвілля учнів, позанавчальних виховних заходів, конкурсів, вечорів, екскурсій; організація участі у спортивних змаганнях; організація діяльності гуртків, конкурсів за різними напрямами виховання; організація взаємодопомоги учнів у навчанні, аналіз успішності учнів; організація суспільно корисної праці, допомога в ремонті наочних посібників, інвентарю, організація роботи бригад на практиці, практично-лабораторних заняттях; співробітництво з громадськими організаціями, участь в інформаційнопросвітницьких програмах; координація і здійснення контролю, взаємодія з адміністрацією, педагогічним колективом; підготовка та випуск інформаційних матеріалів; участь у професійній орієнтації учнів шкіл тощо. Велика увага приділяється роботі з обдарованою молоддю. Учні залучаються до участі в конкурсах фахової майстерності, предметних олімпіадах, конкурсах, до участі в предметних гуртках, гуртках технічної творчості, гуртках художньоестетичного напряму, до участі у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнівчленів Малої академії наук тощо. Учні ПТНЗ мають можливість займатися науково-дослідницькою

діяльністю в рамках роботи Центрів екологічної освіти, які створені за сприяння Національної академії педагогічних наук України на базі ДНЗ «Подільський центр ПТО», ВПУ №4 м. Хмельницького, Плужненського професійного аграрного ліцею, ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей». Провідною діяльністю Центрів екологічної освіти є організація і координація екологоосвітньої діяльності у межах області. З цього напряму роботи на базі Плужненського професійного аграрного ліцею проводяться учнівські конференції. У кожному професійнотехнічному навчальному закладі створена система профорієнтаційної роботи, спрямована на забезпечення допомоги особистості в активному і свідомому професійному самовизначенні та становленні. У 2009 році в обласному центрі зайнятості створена методична рада з питань профорієнтації населення, до складу якої увійшли працівники Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області. На засіданнях розглядалися питання організації профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю в системі професійнотехнічної освіти, робота агітбригад і волонтерських загонів; розповсюджена інформація щодо проведення ярмарків і марафонів професій, днів кар'єри і відкритих дверей, презентацій районних, міських та обласного центрів зайнятості тощо. Неодноразово проводились секційні засідання та практичні семінари заступників директорів з виховної роботи, практичних психологів ПТНЗ і представників обласного центру зайнятості. Для керівників і педагогічних працівників закладів профтехосвіти 119

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Науково-методичним центром професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженернопедагогічних працівників у Хмельницькій області підготовлено посібник «Система профорієнтаційної роботи в закладах профтехосвіти» (автор Н.М. Каспрік). З метою підвищення якості профорієнтаційної роботи серед учнівської молоді навчальних закладів і мотивації до професійної діяльності, створення умов для свідомого вибору конкретної робітничої професії, підняття престижу суспільно значимих робітничих професій проводились конкурси «Робітнича професія – 2009», «Популярні енциклопедії робітничих професій» (2012 рік); Хмельницька обласна служба зайнятості спільно з Департаментом освіти і науки, молоді та спорту Хмельницької облдержадміністрації провела конкурс агітбригад «Моя професія – моя гордість» серед команд учнівської молоді професійно-технічних навчальних закладів області (2011, 2012, 2013 роки); конкурс знавців іноземних мов серед учнів ПТНЗ «Моя професія – моє майбутнє» (2013, 2014, 2015 роки). З метою залучення учнів до вивчення регіонального ринку праці, формування здатності до його аналізу, оволодіння технікою пошуку роботи, стимулювання учнів до самопізнання, самоосвіти, виховання професійно важливих якостей, уточнення подальшої професійної перспективи у 2015 році проводився конкурс учнівських проектів «Орієнтир на професію». Проблеми, які унеможливлюють якісне проведення профорієнтаційної роботи: низька наповнюваність класів у загальноосвітніх школах, особливо у сільській місцевості; фінансування, яке необхідне для відряджень на ярмарки професій по районах та ефірного часу на телеба-

ченні чи радіо; демографічна криза; непрестижність робітничих професій (особливо сільськогосподарського напряму); незацікавленість батьків. Слід зауважити, що деякі ПТНЗ не завжди беруть участь у спільних заходах районних центрів зайнятості. З метою набуття навичок ділової активності, для виконання молодими людьми складних завдань, викликаними швидкими змінами в суспільстві, для педагогічних працівників області в рамках українськобританського проекту «Навчання ділової активності учнів ПТНЗ» проводилось навчання та був поширений науково-методичний комплекс, до якого входять: навчально-методичні посібники для педагогів ПТНЗ «Ділова активність», «Розвиток ділової активності учнів ПТНЗ в процесі професійної і загальноосвітньої підготовки», навчальний посібник для учнів ПТНЗ «Працюю на себе» та робочий зошит для учнів ПТНЗ «Ділова активність». Проведено низку навчальнопрактичних семінарів з педагогами аграрних ПТНЗ щодо набуття учнями навичок ведення власної справи на селі. В усіх ПТНЗ із запропонованих учням вільно вибраних предметів читається «Ділова активність», «Основи підприємницької діяльності», «Культура молодого робітника». З метою підготовки до самостійного життя, розвитку особистісних професійних якостей в ПТНЗ функціонують учнівські ательє, перукарні, магазини. У 2008 році випускник Грицівського ВПУ №38 Горобець Юрій Сергійович та випускник ВПУ №36 с. Балина Білий Сергій Олександрович отримали гранти Президента України для реалізації проектів «Розведення шиншил» та «Технологія вирощування гречки в післяукіс120

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

них посівах в умовах південнозахідного лісостепу України». Соціальні перетворення в Україні вимагають внесення доцільних змін у зміст індивідуального розвитку учня, що передбачає індивідуально-особистісний підхід до виховання. Це й визначає шляхи методичної роботи з керівниками навчальних груп. Проведення виховної роботи у ПТНЗ залежить від професіоналізму класних керівників, майстрів виробничого навчання, вихователів гуртожитків та якісного змісту виховних заходів. Для цього організовується навчання класних керівників, обмін передовим досвідом виховної роботи творчих педагогічних працівників; директори ПТНЗ включають питання виховної роботи в атестаційні вимоги до педагогічних працівників. Мета роботи методичної комісії класних керівників і вихо-вателів гуртожитку: на основі особистіснорозвивального підходу створити систему виховної роботи у ПТНЗ, спрямовану на соціалізацію учнів, з урахуванням потенційних можливостей кожного учня, утвердження його як особистості, включення в суспільне життя закладу, міста, держави як активної дієвої сили. Діяльність методичної комісії класних керівників і вихователів гуртожитку дає змогу вивчити та оцінити зміни у виховному процесі, проаналізувати головні чинники розвитку інновацій в виховній роботі, скласти прогноз розвитку закладу на майбутній період. Здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України. Крім того, у ПТНЗ проводиться пошукова робота, працюють клуби та гуртки військово-патріотичного спрямування.

Зокрема, протягом січняберезня 2014 року у професійнотехнічних навчальних закладах Хмельницької області проводилась краєзнавчо-пошукова робота щодо зібрання матеріалів про жителів Хмельниччини, які брали участь у бойових діях, організації підпілля, проживали на окупованій території тощо під час Великої Вітчизняної війни. За підсумками дослідницькопошукової роботи учнів і педагогів ПТНЗ підготовлена збірка матеріалів, присвячена 70-річчю визволення Хмельницької області від німецькофашистських загарбників у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Ці матеріали надіслані в ПТНЗ області в електронному варіанті та розміщені на порталі «Профтехосвіта Хмельниччини». Усі учасники пошукової та дослідницької роботи нагороджені подяками Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженернопедагогічних працівників у Хмельницькій області. Найбільш доступним та ефективним осередком виховання патріотичних почуттів у молоді є робота музеїв бойової та трудової слави періоду Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав при навчальних закладах. Участь учнів в обладнанні експозиції музею та його роботі прищеплює первинні трудові навички, вміння переконливо висловлювати свої думки, породжує інтерес до пошуково-дослідної роботи. Куточки бойової слави, музеї функціонують майже у всіх ПТНЗ області. Коли проводився огляд музеїв при навчальних закладах області, його переможцями стали ВПУ №36 с. Балина, ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей», ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей».

121

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

З метою виховання у молоді турботливого, бережливого ставлення до старшого покоління, бажання надати йому необхідну допомогу і підтримку розвивається волонтерський рух. Його метою є надання допомоги ветеранам, людям похилого віку, вдовам загиблих і померлих учасників Великої Вітчизняної війни, учасників АТО на сході країни. Лабораторією виховної роботи НМЦ ПТО ПК узагальнена інформація про волонтерську діяльність ПТНЗ області та розміщена на інформаційному порталі «Профтехосвіта Хмельниччини». У закладах профтехосвіти області створена певна система профілактики правопорушень і формування правосвідомості учнів, проводиться індивідуальна робота з учнями, схильними до правопорушень, з учнями-сиротами, з учнями з багатодітних, малозабезпечених сімей тощо. Заходи правовиховної роботи плануються, погоджуються та проводяться разом з працівниками відділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх. В усіх навчальних закладах створена Рада профілактики правопорушень. Важливим недоліком у правовиховній роботі професійно-технічних навчальних закладів є те, що серед заходів виховного впливу переважають словесні форми. Аналіз свідчить, що серед запланованих заходів 80% становлять лекції, бесіди тощо. Все це позначається на ефективності правового виховання учнів. Правовиховна діяльність вимагає впровадження активних та інноваційних її форм. Фізичне виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів стає складовою частиною системи виховання і освіти, що спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини та сприяє всебічному розвитку май-

бутніх робітників, підготовці їх до трудової діяльності. Важливо відзначити, що в усіх закладах профтехосвіти Хмельницької області впроваджується програми МОН України «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя», «Разом до здорового майбутнього», «Діалог», «Захисти себе від ВІЛ». За програмою «Захисти себе від ВІЛ» працює два пілотних професійно-технічних навчальних заклади – Вищі професійні училища №25 м. Хмельницького та №36 с. Балина. У професійно-технічних навчальних закладах діють спортивні секції, гуртки, якими охоплено 60% учнівського контингенту. Важливо дотримуватися вимог навчальних програм щодо розвитку на уроках фізичної культури спеціальних фізичних якостей, які притаманні конкретним професіям. Це завдання вирішує професійноприкладна фізична підготовка (ППФП). Статистика свідчить, що у 30 професійно-технічних закладах області за станом здоров’я кількість учнів, які займаються в спецмедгрупі, складає 2-13% від загального контингенту навчального закладу. Директорам ПТНЗ слід звернути увагу на якісний і своєчасний медогляд учнів, закріплення за кожним навчальним закладом медичного працівника. Водночас необхідно посилити контроль за проведенням занять з фізичної культури та фізичного виховання у професійно-технічних навчальних закладах; підвищити їх якість, забезпечити пріоритетність технологій та методик, які оберігають, підтримують і розвивають здоров’я дітей; забезпечити безумовне виконання викладачами правил і вимог щодо безпеки проведення за122

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

нять з фізичного виховання, позаурочних спортивно-масових заходів. Також треба провести інвентаризацію спортивної бази навчальних закладів і спланувати роботу щодо її ремонту та реконструкції відповідно до чинних нормативів, вжити заходів щодо забезпечення навчальних закладів спортивним інвентарем та обладнанням. Директорам ПТНЗ необхідно звернути увагу на роботу спортивних секцій і гуртків, покращити якість проведення занять. Також необхідно провести роз’яснювальну роботу серед батьків щодо необхідності контролю за реальним станом здоров’я учнів та інформування про це адміністрації навчального закладу. Деякі ПТНЗ області не мають власного спортивного залу (Ярмолинецький, Шепетівський професійні ліцеї) або спортивна база потребує капітального ремонту (Говорський, Новоселицький, Чорноострівський та Голосківський професійні аграрні ліцеї), але адміністрація цих навчальних закладів виходить з ситуації та укладає угоди з іншими установами щодо використання спортивної бази учнями ПТНЗ в осінньо-зимовий період. Щорічно у НМЦ ПТО ПК функціонує консультаційний пункт для заступників директорів з виховної роботи щодо оновлення змісту, форм і методів управління навчально-виховною діяльністю учнів, організації роботи методичної комісії класних керівників і вихователів гуртожитків; для класних керівників, майстрів в/н, вихователів гуртожитків щодо планування виховної роботи відповідно до чинних вимог, підвищення якості навчально-виховного процесу; протягом року педпрацівникам надається методична допомога щодо планування, проведення та організації виховної роботи, роботи методичної комісії класних

керівників і вихователів гуртожитків, організації спортивно-масової роботи та військово-патріотичного виховання тощо як у НМЦ ПТО ПК, так і при виїздах у професійно-технічні навчальні заклади. Узагальнений досвід працівників НМЦ ПТО ПТНЗ і педагогів ПТНЗ друкується на сторінках науково-методичного вісника «Професійна освіта». Усі матеріали розміщені на сайті НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, інформаційному порталі «Профтехосвіта Хмельниччини». Кожний ПТНЗ має власний сайт, передовий досвід педагогічних працівників ПТНЗ висвітлюється на власних блогах. Для усіх категорій педпрацівників області на курсах підвищення кваліфікації багато уваги приділяється методиці виховання, педагогіці, психології, нормативно-правовому забезпеченню, плануванню виховного процесу. Проводяться як очно, так і в режимі он-лайн навчальні, практичні семінари, круглі столи з різноманітних питань, проблем, засідання творчих і робочих груп з розробки документації тощо. Аналізуючи стан організації виховної роботи в ПТНЗ області, слід відзначити основні виховні проблеми, які впливають на результативність навчально-виховного процесу, а саме: несформованість ціннісних орієнтирів, несформованість життєвих навичок, погіршення стану здоров’я учнів, соціальна апатія, агресія і насильство, збільшення проявів девіантної поведінки. У навчальних закладах необхідно проводити відповідну роботу щодо покращення організації правовиховної діяльності, активізувати роботу Ради профілактики правопорушень і спільні заходи з кримінальною міліцією у справах неповнолітніх, поліпшити проведення місячни123

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ків (тижнів) правової освіти, залучати до цієї роботи батьків і представників громадських організацій. Основними зауваженнями при вивченні стану викладання предмета «Захист Вітчизни» та військовопатріотичного виховання було оновлення та дообладнання матеріальнотехнічної бази. Відсутність навчальної та малокаліберної зброї значно погіршує стан викладання захисту Вітчизни. Слід зауважити, що у 2015 році при проведенні серед допризовної молоді обласної спартакіади, присвяченої 70-й річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні та 26-й річниці виводу радянських військ з Афганістану, тільки третина ПТНЗ взяла у ній участь у зв’язку з відсутністю в навчальних закладах зброї і неможливістю відпрацювань стрільби з малокаліберної гвинтівки, розбирання та складання автомата Калашникова. Отже, проблема виховання учнівської молоді є багатогранною і залишається актуальною для педаго-

гічних колективів усіх професійнотехнічних навчальних закладів. Досвід показує, що без комплексного підходу до вирішення проблем виховання ефективної роботи в цьому напрямі досягти практично неможливо. Тому мають бути скоординовані зусилля усіх педагогів, органів учнівського самоврядування, громадських і молодіжних організацій. Керівникам професійно-технічних навчальних закладів необхідно продовжити роботу над удосконаленням форм і методів виховної роботи, шукати ефективні шляхи взаємодії всіх зацікавлених організацій. Підвищенню результативності виховної роботи в навчальному закладі сприяє вдосконалення нових форм роботи, пошук нових систем виховання, впровадження розвивальних технологій. Також слід звернути увагу на розробку та впровадження авторських, експериментальних програм з питань виховання учнівської молоді, вивчення та поширення кращого педагогічного досвіду виховної роботи.

Т.В. ГРИГОРЧУК, директор Хмельницького державного центру естетичного виховання учнівської молоді

РЕАЛІЗАЦІЯ ЗМІСТУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ У ПТНЗ ОБЛАСТІ Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти України, засади якої визначено Конституцією України, законами України «Про освіту» та «Про позашкільну освіту». Її діяльність спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їхніх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року конкретизовано основні завдання позашкільної освіти. Сутність позашкільної освіти та виховання як складової частини системи освіти України визначають специфічні умови її функціонування, а саме: диференційованість, динамічність, гнучкість, мобільність, варіативність, доступність.

124

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Динамічна освіта та виховання – це процес безперервний. Він немає строкових термінів завершення і послідовно переходить із однієї стадії на другу, триває від створення умов, сприятливих для творчої діяльності дітей та підлітків, до забезпечення їх співробітництва у творчому процесі, що й формує потребу особистості у подальшому сприйнятті світу. У сучасних умовах саме позашкільна освіта надає додаткові можливості для духовного, інтелектуального, фізичного розвитку учнів. Специфіка освітнього простору позашкільного закладу розширює можливості вибору освітніх послуг з огляду на здібності й інтереси особистості, її власні плани щодо вибору майбутньої професії. Розвиток педагогічної роботи в Україні за останнє десятиріччя характеризується переосмисленням традиційних підходів до роботи з дітьми та підлітками, значними змінами та новаціями в цій сфері. Вільний та всебічний розвиток особистості є не тільки високим соціальним ідеалом, але й важливою умовою становлення суспільства, яке орієнтується на універсальні, гуманістичні та демократичні цінності. Осмислення цього процесу є однією з фундаментальних проблем сучасної педагогіки дозвілля. Важливим напрямом її вирішення стає глибоке дослідження вільного часу, його ролі та місця у формуванні та розкритті творчого потенціалу особистості. Незважаючи на кризу, яка охоплює всі галузі суспільства в нашій країні, сьогоденні проблеми учнів – специфічне відображення кризи. Застарілі методи роботи з учнівською молоддю уже не підходять, адже потрібні нові підходи. Координатором позашкільної освіти у професійно-технічних навчальних закладах області є Хмельницький державний центр естетич-

ного виховання учнівської молоді, який використовує систему навчально-виховних впливів, що стимулюють процес виховання успішної особистості та її творчої самореалізації. Серед них: 1. Ефективна мотивація сфери саморозвитку.

2. Створення навчально-діяльнісного середовища, що відповідає умовам: – проблемно-пошукового характеру; – інтерактивної організації; – креативної направленості; – актуалізації набутих знань, умінь, навичок; – розвитку необхідних психологічних якостей (ініціативності, адекватної самооцінки, високої працездатності); – права вибору і відповідальності за прийняте рішення.

3. Розроблення та застосування нового змісту освіти, що відповідає умовам реалізації сучасних навчальних технологій, вимогам науковості, активного соціального пошуку.

4. Широке застосування розвивально-проектних форм освітньої діяльності.

5. Мобілізація традицій сімейного виховання, їх узгодження з психолого-педагогічним впливом учнівського колективу.

6. Створення єдиного інформаційного простору навчання, виховання, розвитку і самореалізації творчої особистості. Особливого значення набувають інтерактивні форми роботи, які дають змогу одночасно як подавати інформацію й формувати певні навички, так і перевіряти наявний рівень знань і вмінь. Реалізуючи зміст позашкільної освіти, педагогічний колектив Центру застосовує в своїй діяльності такі інтерактивні форми роботи: 1. Театралізовані – розкривають тему за допомогою художніх 125

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

образів, засобів театралізації, використання творчих здібностей. Під час їх підготовки відбувається креативна діяльність педагогів та учнів. Це участь у конкурсах і фестивалях «Співоче Поділля», «Пісенний вернісаж», «Посміхнемось щиро Вишні», «Шевченко з нами».

2. Інтерактивні ігрові – виявляють знання, інтелектуальні сили, показують рівень організаторських здібностей та розкривають творчий потенціал кожного учня. З метою покращення ефективності роботи лідерів учнівського самоврядування та розкриття потенціалу особистості під час проведення обласних зльотів лідерів учнівського самоврядування до роботи з учнями залучаються фахівці, які проводять з ними спеціальні тренінги. Також для лідерів учнівського самоврядування з метою усвідомлення важливості вибору їхньої діяльності та надання допомоги у розкритті лідерських та організаційних здібностей проводиться мотиваційний освітній тренінг-проект «Школа лідера».

3. Інтелектуально-пізнавальні – своєрідна внутрішня «пружина» розкручування творчих сил, стимулювання до пошуку, відкриття, перемог над собою. Традиційно використовується у щорічних фестивалях-конкурсах «КВН ЮІР», «Молодь обирає здоров’я».

4. Художньо-прикладні, через які втілюються амбіції особистості. Використовуються у виставках декоративно-вжиткового мистецтва, вертепів і витинанок, писанок та вишивки на Пасхальну тематику, у фотовиставці за матеріалами конкурсу «Омріяна юність», виставках технічної творчості.

5. Проекти. Мета проектної роботи полягає у можливості кожного учня проявити себе якнайкраще: продемонструвати свої творчі здібності, використовуючи при цьому набуті знання й навички; поділитися

життєвим досвідом, розкрити у собі нові таланти, позбутися багатьох комплексів, мати на все власний погляд, навчитися слухати думки інших і поважати їх, заохочувати однодумців, друзів до творчих експериментів, креативного мислення. Найбільше проектів реалізуються у роботі Хмельницької обласної ради учнівського самоврядування при проведенні щорічних зльотів, благодійних акцій, конкурсів «Лідер року», «Кращий учнівський актив». Активно використовується така сучасна форма спілкування та обміну досвідом між лідерами учнівського самоврядування як вебінар. Також для задоволення творчих амбіцій учнівства було створено студію журналістики при ХДЦЕВУМ, результат творчих надбань вихованців можна прочитати на сторінках молодіжної газети ХОРУС ПТНЗ «Крила юності», яка є виданням учнівського активу області. Різноманітні форми й методи виховання охоплюють усі сторони дозвілля учнівської молоді. З метою ефективного творчого стимулювання до пошуку створено рейтингові таблиці участі ПТНЗ у масових заходах, які фіксують і висвітлюють шкалу учнівської активності. В організації навчально-виховного процесу необхідно пам’ятати, що творчі можливості, закладені у кожній дитині від природи, мають бути розвинені та педагогічно скориговані. Навчальний заклад, а саме викладач, вихователь, керівник гуртка можуть закласти підґрунтя розвитку творчого потенціалу особистості та визначити сталий напрям цього процесу. Вважають, що із впровадженням у навчально-виховний процес інтерактивних, особистісно зорієнтованих технологій, учень, досягаючи будьякого результату, має почуватися успішним, бо це відчуття допомагає самоствердженню його особистості.

126

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Про ефективність та якість проведеної виховної роботи у закладах професійно-технічної освіти та ХДЦЕВУМ свідчать перемоги та вдалі виступи наших вихованців у різноманітних конкурсах:  зразковий ансамбль танцю «Любисток» ХДЦЕВУМ – учасник XІІІ Міжнародного фольклорного фестивалю танцю і музики, м. Неос Мармарас, Греція;  учениця Понінківського професійного ліцею Філянець Ілона посіла ІІ місце, учениця Полонського професійного аграрного ліцею Олійник Галина – ІІІ місце на Всеукраїнському відкритому конкурсі читців, присвяченому 200річчю від дня народження Т.Г. Шевченка (м. Київ);  народний ансамбль танцю «Поділля» ХДЦЕВУМ отримав Гран-Прі та ІІ місце у Міжнародному фольклорному фестивалі, м. Агрідженто, Італія;  учень Вищого професійного училища №36 с. Балина Коваль Олександр посів ІІІ місце, учениця Вищого професійного училища №25 м. Хмельницького Макеєва Зінаїда та учень Хмельницького професійного ліцею Білоокий Микола – дипломанти фінального етапу Всеукраїнського конкурсу виконавців естрадної пісні серед учнівської молоді професійно-технічних навчальних закладів «Травневий зорепад» (м. Сквира Київської області);  учень Хмельницького професійного ліцею Білоокий Микола посів ІІІ місце у Всеукраїнському дитячо-юнацькому фестивалі-конкурсі «Пісня над Бугом»;  Олександр Коваль та Микола Білоокий – учасники VI Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти – 2015». Варто зазначити, що ми не обмежуємося у своїй роботі організацією відпочинку та розваг, хоча рекреаційна складова залишається провід-

ною, вона спрямована на зняття виробничої перевтоми, психологічної перенапруги, відтворення фізичних, інтелектуальних, емоційних сил учнів; на зміцнення здоров’я шляхом проведення навчальними закладами системи профтехосвіти ігрових, оздоровчих, розважальних, спортивних, національно-патріотичних програм, проведення вечорів відпочинку, видовищних заходів, театралізованих вистав, масових свят. У Хмельницькому державному центрі естетичного виховання учнівської молоді також велика увага приділяється удосконаленню методичної роботи. На рівні державних стандартів позашкільної освіти та виконання державних освітніх програм забезпечується проведення навчально-виховного процесу, здійснюється координування і навчальнометодичне керівництво роботою щодо забезпечення естетичного виховання учнів у професійно-технічних навчальних закладах області, розвитку їх здібностей та обдарувань. Методичний супровід здійснюється через методичні поради, рекомендації, навчальні посібники з різних жанрів і видів мистецтва. Керівниками гуртків ХДЦЕВУМ і ПТНЗ області апробовуються авторські програми гурткової роботи. З метою удосконалення різних напрямів виховної роботи, підвищення фахового рівня керівників гуртків ПТНЗ області, обміну досвідом щодо проведення навчальновиховної діяльності, організовуються обласні семінари-практикуми за різними напрямами роботи. Сучасні уявлення про реалізацію змісту освіти та новітні підходи до процесу виховання дозволяють сформувати модель інноваційної особистості успішного випускника, якому притаманні такі якості: – висока моральність, духовне багатство; 127

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

– усвідомлена громадянська позиція; – готовність до свідомого професійного самовизначення; – здатність до постійної самоосвіти та творчості; – цілеспрямованість, наполегливість; – турбота про особисте фізичне здоров’я; – висока культура мислення та спілкування; – володіння новими технологіями; – успішна адаптація до змін навколишнього світу; – готовність до самостійного розв’язання життєвих проблем, подолання труднощів; – відповідальність за свої дії. Сьогодні уже розпочато процес долання стереотипів, йде переоцінка цінностей. Визначальним поняттям освіти ХХІ століття оголошено Людину. Водночас для успішної реалізації державної політики в сфері освіти, виконання Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки, законодавства про освіту, зокрема про позашкільну освіту, вкрай важливо: - вжити заходів щодо модернізації механізмів організаційного й інформаційно-методичного супроводу діяльності позашкільних навчальних закладів області за основними напрямами позашкільної освіти; - сприяти створенню умов щодо розвитку сталої мережі гуртків,

зокрема військово-патріотичного напряму; - формувати у педагогів інноваційний стиль мислення, готовність до реалізації новітніх підходів у діяльності; - пропагувати методику системного підходу:  відмовитися від «одноразових» заходів;  виховний вплив здійснювати через весь навчально-виховний процес: уроки, навчальні заняття, спілкування, позаурочну діяльність;  в реалізації програми беруть участь весь педагогічний колектив, учні, батьки; - сприяти створенню й розвитку дитячих і молодіжних громадських організацій як осередків самореалізації особистості; - передбачити заходи щодо зміцнення і модернізації матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів тощо. Давайте будемо вчитися бути успішними, незважаючи на жодні проблеми. Будемо вчитися самі та навчати дітей бути щасливими – це правило, яке допоможе виховати Людину, що стане ідеалом процесу виховання, – різнобічно та гармонійно розвинену, національно свідому, високоосвічену, життєво компетентну, творчу особистість, здатну до саморозвитку і самовдосконалення.

Н.М. ПОЛІКЕВИЧ, заступник директора з навчально-виховної роботи ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей»

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАНАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ У ПТНЗ У Законі України «Про освіту» сказано, що «метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості

та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання висо128

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ких моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення його освітнього вибору, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями». Виховна робота, яка проводиться у професійно-технічному навчальному закладі, – це важлива складова системи виховання дітей, вона є логічним продовженням діяльності, розпочатої у загальноосвітньому навчальному закладі, вона доповнює і розширює вплив сім’ї, школи, дитячих, молодіжних і громадських організацій на становлення та розвиток духовності особистості. Завданням кожного педагогічного колективу є вирішення проблем духовно-морального розвитку особистості, формування свідомого прагнення в учнів до життєтворчості, вміння будувати своє життя, повноцінно використовувати свій час. Звичайно, навчальний заклад не може захистити дитину від негативного впливу середовища, але він в змозі заповнити її вільний час, надати можливість самореалізуватися і самовиражатися. Сьогоднішні учні професійнотехнічних навчальних закладів дуже не схожі на тих, хто приходив до нас на навчання років десять – п’ятнадцять тому. Сучасні діти розкуті і креативні. Водночас багато часу перебуваючи у віртуальному світі, вони більш безпорадні і неврівноважені. Часто вони не помічають, що коїться навколо них, не бажають займатися спортом, гуляти на свіжому повітрі, їх не обходять проблеми друзів, рідних, близьких. Позашкільна освіта, як складова безперервної освіти, є саме тією унікальною ланкою, яка має можливість впливати на зайнятість дітей та підлітків у позанавчальний час. Від-

відування гуртків, секцій, студій, клубів, позашкільних навчальних закладів дітьми та підлітками, особливо дітьми, схильними до скоєння правопорушень, дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування, відвертає їх від «впливу вулиці», дає змогу отримувати знання, навички з тих напрямів діяльності, які викликають особистий інтерес, надає можливість педагогічним працівникам вести ефективну профілактичну роботу. Тому навчальним закладам, батькам, громадським організаціям, які опікуються проблемами запобігання злочинності серед неповнолітніх, украй важливо залучати до різних форм позашкільної роботи дітей, схильних до праворушень. Ось тут і повинна вступати в дію і на повну силу працювати система позашкільної освіти, на яку покладені великі функції і надії, бо вона покликана заповнювати години дозвілля, призначені для особистісного зростання кожної дитини, її виховання, реалізації всього найкращого, що потенційно закладено в ній. Дозвілля сприяє фізичному, духовному, соціальному та інтелектуальному розвитку людини. Більшість гуртків, спортивних секцій у нашому ліцеї працюють на громадських засадах. Оплачуваними є лише гурток естрадно-вокального співу та спортивна секція з футболу і волейболу. Загалом, у різноманітних гуртках і секціях у 2014/2015 н.р. займається 309 дітей, що складає понад 77% від усієї кількості учнів навчального закладу. Слід зауважити, що учні ліцею займаються і у Волочиській ДЮСШ і в районній школі мистецтв. На громадських засадах у нас діють гурток виготовлення м’яких іграшок, гурток крою і шиття, секція настільного тенісу, важкої атлетики, гирьового спорту, шахів і шашок. Також працює одинадцять предмет129

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

них гуртків. П’ятий рік працює гурток, який очолює молодий викладач історії Сергій Барановський. Навчаючись в університеті, Сергій Васильович був активним членом університетського КВК, а в ліцеї створив хорошу команду з креативних учнів. Наша агітбригада «Веселі та умілі» постійно була серед кращих, займала призові місця. Ми і досі виступаємо в школах району з профорієнтаційною роботою, в районному будинку культури. Напевне, багатьом запам’яталась команда юних інспекторів руху «Щасливої дороги!», яка весело і неординарно представляла свої виступи. Під час проведення тижнів безпеки життєдіяльності учасники команди з успіхом презентують себе і надіються, що зможуть знову змагатися на обласному рівні з командами інших ліцеїв. Нещодавно наша футбольна команда, яку тренує керівник спортивної секції Валерій Липа, зайняла перше місце в обласних змаганнях і 19 квітня поїхала на змагання у м. Ужгород. Ми стараємось залучати до занять спортом усіх дітей, якщо їм дозволяє здоров’я. Традиційним і популярним є у нас щорічний турнір з міні-футболу на кубок колишнього директора ліцею Івана Івановича Лесика, який відбувається у березні. У турнірі беруть участь учні загальноосвітніх шкіл м. Волочиська, Волочиського району та Підволочиського ліцею, загалом біля п’ятнадцяти команд. Турнір дає можливість знайомити учнів шкіл з ліцеєм, тобто це також своєрідна профорієнтаційна робота. Учні у захваті від нашого спортивного залу, який має площу понад 640 квадратних метрів. Вихователі гуртожитку відповідно до планів виховної роботи проводять багато заходів у позаурочний час. Вдовіна Тетяна Володимирівна залучає учнів до участі у

гуртку народознавства, діти щорічно влаштовують веселі «Андріївські вечорниці», вечори української народної пісні тощо. А хлопцям більше до душі спортивні змагання з футболу, волейболу, тенісу. Їх організовує вихователь Янік Ярослав Йосипович. Змагаються між собою хлопці, які мешкають у різних секціях, на різних поверхах. Є у гуртожитку також міні-спортзал, де учні опановують мистецтво боксу, займаються на тренажерах. Не стоїть осторонь позаурочної роботи і бібліотека. Усі ми знаємо, що сучасні діти надають перевагу не книгам, а Інтернету, де можна отримувати різноманітну інформацію, часто негативну. З книгою дружать не так багато учнів, ось і намагається бібліотекар проводити різноманітні заходи, щоб заохотити учнів до читання. Перш за все, це щомісячний захід «Година бібліотекаря», де усі охочі можуть отримати інформацію про того чи іншого письменника, поета тощо. Це виховні заходи у навчальних групах, обов’язкові походи в бібліотеку на зустрічі з цікавими людьми і т. д. Велика роль в організації дозвілля відводиться і раді учнівського самоврядування та раді гуртожитку. Учні самостійно готують матеріал для виступів на інформаційних лінійках, організовують свято осені, свято новорічної ялинки, заходи до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, активно готують заходи до місячника здорового способу життя, який щорічно проводиться з 1 лютого до 1 березня тощо. З перших днів вересня проводиться анкетування в усіх навчальних групах з метою вивчення інтересів і нахилів кожної дитини, вивчаються її уподобання, здібності, творчі та фізичні задатки. Керівники гуртків презентують свою роботу, 130

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

заохочують дітей до участі у гуртках, висвітлюють перспективи. Дитина, яка має інтерес до хорошої справи, не стане витрачати

свій час і сили марно, а головне завдання дорослих – своєчасно допомогти її розкрити свій потенціал, дати змогу повірити в себе. Ю.І. СТАРИК, заступник директора з виховної роботи ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти»

ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ-ПРОФЕСІОНАЛА ЗАСОБАМИ ПОЗАНАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ Виховання – це найбільш діалектична і найбільш суперечлива сфера педагогічної діяльності. На сучасному етапі завданням виховання є створення таких умов, за яких може розвинутися людина, що добре знає себе, вміє використовувати власний потенціал, вміє створювати ситуації успіху і професійного зростання, розробляти й реалізовувати власний життєвий сценарій. За таких умов педагог має бути готовий до інноваційної діяльності. Виховна робота у ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» проводиться відповідно до Концепції громадського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти, перспективного плану роботи Центру на навчальний рік і планів роботи класних керівників, вихователів, бібліотекарів. Основне завдання, яке стоїть перед педагогами ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти», – формування у молоді системи цінностей, духовної і національної свідомості, чіткої патріотичної позиції, розвиток творчої, всебічно розвиненої особистості, особистісного потенціалу, залучення кожного учня до активної громадської діяльності, а

також піклування про здоров’я кожної дитини. Щоб успішно розв’язати поставлені завдання, наш педагогічний колектив постійно шукає шляхи й форми підвищення якості навчання й виховання учнів, формування громадської активності, підготовки їх до участі в трудових і суспільно-політичних справах країни. Пріоритетними завданнями Центру є:  формування особистості – патріота України, який усвідомлює важливість свого життя й орієнтується у реаліях сучасності;  виховання культурної особистості з демократичним світоглядом, яка не порушує прав і свобод людини, із повагою ставиться до традицій, культур народів світу;  забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних і власних інтересів;  формування покоління, яке здатне навчатися упродовж життя;  створення й розвиток цінностей громадянського суспільства;  формування національної свідомості, людської гідності;  розвиток у дітей і молоді творчих здібностей, підтримка обдарованої молоді; 131

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

 виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, збереження й зміцнення фізичного й психічного здоров’я учнів;  формування моральної культури особистості. Принципи виховної системи:  любов до Батьківщини;  повага до старших, піклування про них;  бережливе ставлення до природи та її ресурсів;  уміння підпорядковувати особисте суспільному;  дотримання звичаїв, обрядів, традицій свого народу;  відповідальність перед суспільством за свою поведінку;  відповідальне виконання громадянських обов’язків і правових норм;  правова свідомість і самосвідомість;  громадянський обов’язок перед родичами, старшими поколіннями. Одним із основних напрямів виховної роботи в Центрі протягом останніх років є формування у підлітків моральних цінностей, виховання громадськості, подолання духовно-моральної кризи в суспільстві. Система роботи з позанавчальної роботи зорієнтована на виховання в учнів шанобливого ставлення до історії й культури України, на розуміння та формування внутрішнього прийняття приналежності до певного державного соціуму, ідентифікації себе з відповідним етносом, державою; позитивних моральних якостей. Оскільки громадянськість є найсуттєвішою психологічною характеристикою особистості, що поєднує результати впливів багатьох напрямів виховання, то проблема формування громадянина має вирішуватися комплексно, засобами морального, трудового, екологічного,

естетичного та інших напрямів виховної роботи. Узагальнюючи досвід проведення позакласних виховних заходів, можна виділити такі форми роботи:  години спілкування;  виховні бесіди;  екскурсії;  літературні читання;  вікторини;  конкурси дитячих малюнків;  диспути;  анкетування (вивчення ставлення до традицій, культури народу України);  уроки мужності, пам'яті;  участь в обласних конкурсах і фестивалях, семінарах;  складання віршів, пісень, оповідань («Посміхнемось щиро Вишні!», «Твій рідний край»);  вивчення та прослуховування пісень, віршів про Україну в аудіозаписах;  уроки-роздуми;  політінформації;  дні довіри (робота з батьками);  індивідуальні бесіди. Крім того, розповсюджені такі форми виховних заходів:  акції підтримки;  уроки-подорожі;  клуб цікавих зустрічей;  усний журнал;  правовий ринг; Конкурси:  конкурс знавців української мови ім. П. Яцика;  конкурс агітбригад «Моя професія – моя гордість!»;  обласний заочний конкурс авторів-гумористів «Власні усмішки» серед учнів і працівників ПТНЗ;  обласний конкурс української патріотичної пісні «Співоче Поділля»;  акція Всеукраїнського благодійного фонду «Серце до серця»; 132

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

 конкурс інструментальної музики «На хвилях гармонії» серед учнів ПТНЗ, присвячений 70-й річниці визволення України від фашистських загарбників. Громадянське виховання складається із взаємопов’язаних компонентів: соціального, морального й психолого-вольового. Тому соціальне й моральне виховання тісно переплітаються. Це закономірний процес, адже всі якості, які формуються у процесі громадянського виховання, – якості моралі. Виховання у підлітків громадянськості безпосередньо впливає на всі критерії, що складають моральність. Чимало уваги приділяється морально-правовому вихованню, пропаганді здорового способу життя, попередженню негативних явищ серед молоді, індивідуальній роботі з учнями, схильними до правопорушень. Реалізація заходів проходить через дискусії, вечори зустрічі, де ми намагаємось формувати правову культуру учнів, виховувати повагу до Конституції України, державних символів і законів України. Проводяться профілактичні заходи щодо попередження правопорушень, вживання наркотичних речовин, алкоголю та куріння. Традиційними стали:  конкурси плакатів;  виховні години;  бесіди з тем: «СНІД – загроза людству», «Молодь – за здоровий спосіб життя». Постійно підтримується зв’язок з батьківським комітетом груп, батьками учнів, схильних до правопорушень. Підвищення рівня правових знань, правосвідомості та правової культури можливі лише за умови повсякденного, професійно організованого правового виховання, здійснюваного з використанням усіх його форм, у тому числі й за допомогою найновішої, науково обґрунто-

ваної юридичної літератури та нових технологій організації діяльності. Найперше завдання правового виховання — озброєння учнів знаннями законів, підвищення їх юридичної обізнаності, систематичне інформування їх про актуальні питання права. Правові знання є тим підґрунтям, на якому формується правова свідомість. Вони допомагають учням співвідносити свої вчинки і поведінку своїх товаришів не лише із загальновідомими моральними нормами, а й з вимогами законів, коригувати свою поведінку, змінювати її у правильному напрямі. З метою виховання власного ставлення до взаємної відповідальності між членами сім’ї, ознайомлення учнів з основами сімейного права України, вміння аналізувати правові ситуації та ухвалювати правові рішення з питань життя сім’ї проводяться інтерактивні уроки, бесіди, дискусії на тему «Сімейне право України». Вивчення сім’ї, шлюбу має глибоке практичне значення, воно є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються у суспільстві. Відповідна робота у Центрі проводиться з фізичного загартування учнів, з підготовки їх до служби у Збройних Силах України. Організація цієї роботи проводиться за Положенням про фізичне виховання учнів. У нашому навчальному закладі створено всі необхідні умови для нормального проведення занять, вміло поєднуються навчальна, культурно-масова, оздоровча робота, йде творчий пошук більш досконалих форм і методів навчально-виховної та професійнопрактичної підготовки. Застосування ІКТ на уроках теоретичного та виробничого навчання у нашому Центрі стало звичним для кожного педагога. Також досвід роботи показав, що ІКТ можна широко використовувати і у ви133

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ховному процесі, а саме в позаурочній виховній роботі. Як відомо, одним із пріоритетних завдань позаурочної роботи є реалізація на практиці особистісно орієнтованого підходу до кожної молодої людини. Важливу роль у цьому процесі відіграє гурткова робота, що здійснюється відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців та з використанням різних організаційних форм роботи. У навчальному закладі активно працюють ряд гуртків. Це і «Смерічка», «Троїсті музики», «Сантехдизайн», «Юний стрілець», «Репортер», «Сам собі режисер», літературна студія «Пульс», спортивні секції з футболу, баскетболу, настільного тенісу тощо. Усі керівники гуртків на перший план висувають учнівську творчість як результативний компонент їх навчання творчості з боку педагогів. Творчий підхід розглядається як специфічна частина діяльнісного підходу, а педагогічна творчість є запорукою успішного розвитку і здійснення на високому рівні навчально-виховного процесу. Наприклад, учні, що відвідують гурток «Репортер», мають змогу розвивати найголовніші вміння і навички журналістської творчості: знаходити інформацію, відбирати факти й аналізувати, систематизувати інформацію, оформляти в тексти певних жанрів. Програма передбачає різні дієві форми та методи навчання і виховання: лекції, бесіди, ділові ігри, обговорення проблем за круглим столом, зустрічі з місцевими журналістами. Результатом роботи є випуск щомісячного номера газети навчального закладу «Будівельник». Газету учні створюють самостійно у програмі Microsoft Publisher. У своїх статтях вони висвітлюють усі події, що відбуваються протягом місяця у Центрі. Додаткову інформацію для

написання статей гуртківці черпають з розподіленого інформаційного ресурсу локальної мережі та глобальної мережі Internet. Усі події обговорюються учасниками гуртка у діалогах, створених у загальнодоступних соціальних мережах. Це привчає вихованців до того, що Інтернет – це не просто засіб розваги, а й джерело знань, помічник у навчанні та самовдосконаленні. До того ж учні вчаться самостійно працювати над матеріалом, мають повну свободу вибору й аналізу інформації, що надходить. Роботи гуртківців беруть участь у щорічному обласному конкурсі «Нова преса» та завойовують призові місця. У 2012 році газета отримала диплом лауреата у XV Національному конкурсі шкільних газет. Усі номери газети розміщуються на сайті навчального закладу, де кожен учень і працівник може їх переглянути. Робота гуртка «Сам собі режисер» базується на виявленні ефективних шляхів формування i розвитку творчих здібностей учнів; встановленні оптимальних пропорцій між інформатизованим i традиційним вихованням з урахуванням усіх сучасних принципів; відповідності дидактично орієнтованих комп'ютерних програм до психофізіологічних та інтелектуальних особливостей вихованців. На заняттях гуртка учні вільно працюють у програмах Sony Vegas Pro, Microsoft Visual Studio, Windows Movie Maker для редагування та впорядкування відео; PhotoShop Master, CorelDRAW для випуску буклетів, афіш; Microsoft PowerPoint для монтування презентацій. Також використання розподіленого інформаційного ресурсу Internet дозволяє здійснювати, крім перерахованих вище видів діяльності, ще й пошук інформації, у тому числі аудіовізуальної, у різних базах даних всесвітньої мережі; самопредставлення у мультимедійному 134

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

середовищі; формалізацію інформації, поєднання індивідуальних, групових i колективних форм навчання; активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, розвивати їх самостійність. Також у Центрі створено власний сайт. Гуртківці щоразу поповнюють його цікавими новинами. Також на заняттях цього гуртка створюються електронні газети «Go to the ПТО» (Погляд твого обʼєктива). Гуртківці висвітлюють проблеми та захоплення сучасної молоді. У 2013 році на обласному конкурсі «Нова преса» у номінації «Краща електронна газета» газета виборола перше місце. Отож, застосування інформаційно-комунікаційних технологій у гуртковій роботі сприяє розвитку особистості учня, навичок самостійної роботи з Інтернет-ресурсами, пошуку власних підходів до розв’язання нестандартних завдань, формуванню інформаційної культури учнів, підготовці випускників Центру до життя у сучасному інформаційному просторі. Особливо хочеться відмітити роботу літературної студії «Пульс» (керівник – Маслова Лариса). У літературній студії «Пульс» до корисної, суспільно значущої діяльності залучаються усі охочі спробувати себе у творчості, розвивати не тільки відповідні здібності, а й в цілому творчий підхід до будь-якої справи – учні з багатодітних родин, діти-сироти, юнаки і дівчата, які мали проблеми з поведінкою у недалекому минулому. Робота в студії дає також можливості знайти у собі й удосконалювати організаторський талант, вміння спілкуватися, висловлювати думку і точку зору, відстоювати громадянську позицію, навчатися відрізняти справжнє від штучного, долати байдужість до навколишнього світу.

Цим і пояснюється вибір «незаїжджених» форм і методів діяльності творчого об’єднання, адже учасники його можуть спробувати себе в ролі журналіста-репортера (у студії готуються інтерв’ю, репортажі, замітки, нариси на замовлення місцевої преси, зокрема регіональної газети «Край Кам’янецький»), у ролі редакторів і видавців (періодично «Пульс» випускає збірки поезій, прози, публіцистики, демонструються газетні публікації, збірки). Оскільки рівень літературних навичок і знань неоднорідний, більш підготовлені члени студії допомагають менш обізнаним (спрацьовує система «рівний – рівному») редагувати та коректувати матеріали, тактовно вказуючи на недоліки і позитивні моменти, а це нагода активізуватися, відчути впевненість у власних силах, відшліфовувати спостережливість, увагу, критичне сприйняття речей, явищ. Зустрічі з «колегами по цеху» – представниками дорослих аматорських клубів, психологами, знаними митцями, зокрема членами міського поетичного клубу «Ліра», лауреатами всеукраїнських конкурсів театрального та мистецтва художнього читання – наприклад, з Іваном Шереметою (за життя Микити Годованця був знайомий із ним), актрисоюаматоркою Любов’ю Луцик та ін., дають поштовх до творчого зростання, самовдосконалення. Співпраця з бібліотекою, гуртками «Репортер», «Сам собі режисер», викладачами історії, вокальною групою «Смерічка» та ансамблем «Троїсті музики», духовим оркестром, постійна участь студійців у засіданнях ранкового клубу «Діалог», де зазвичай проводяться цікаві та відверті розмови з актуальної для молоді тематики, робить значний внесок у вказану справу.

135

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Неоціненною послугою з набуття життєвого досвіду є зустрічі з героями майбутніх публікацій – з ветеранами праці та війни, бійцями АТО, переселенцями-ровесниками зі Сходу, жертвами репресій і свідками Голодомору, майстрами своєї справи, адже це спонукає до бажання розібратися в собі, зрозуміти інших, визначитися з головним напрямом у житті, посісти гідне місце в ньому, стати справжнім патріотом Батьківщини. Теж саме можна сказати і про значення участі членів студії у різних акціях – прибирання могил і обелісків героїв, шефство над ветеранами, волонтерські заходи у спеціалізованих дитячих установах, інтернатах для пристарілих. Неможливо не згадати про один із важливих аспектів діяльності студії «Пульс» – літературні експедиції до сільських глибинок з метою пошуку нових героїв публікацій, вивчення, пропагування історичного, культурного надбання, кінцевим результатом яких є написання науковопопулярних робіт і захист їх на традиційних регіональних краєзнавчих конкурсах, які організовує Хмельницький національний університет. Безумовно, творчі доробки членів студії належним чином оцінюються у різноманітних літературних конкурсах як обласного, так і всеукраїнського рівнів, що дає не тільки упевненість у власних силах, а й стимулює подальшу активність, надаючи шанс на успішний саморозвиток, реалізацію творчого потенціалу як запоруку професійних і громадських здобутків у майбутньому. Творчість недарма вважається одним із найважливіших видів людської діяльності. Без неї було б абсолютно неможливо розвинуте людське суспільство, а значить, і його існування. Розвиток нашого суспільства значною мірою залежить від іні-

ціативи, енергії, знань, здібностей, творчості кожної людини. Стрижнем трудової активності виступає вміння кожного висококваліфікованого робітника грамотно мислити, раціонально й ефективно працювати. У зв'язку з цим велике значення має формування робітника такого типу, основу дій якого складали б висока культура, професійна майстерність, цілеспрямованість, ініціатива та творчість. І одне з головних завдань – сформувати у людини потяг до винахідницької, раціоналізаторської, дослідницької діяльності, прищепити любов до технічної творчості. Ось, наприклад, під час занять гуртка «Сантехдизайн» (керівник Нікольчук Д.В.) учні поглиблено вивчають види основних деталей санітарно-технічних систем, з’єднання труб і кріплення трубопроводів; особливості монтажу систем центрального опалення, водопостачання, каналізації та водостоків. Завдяки темам, запланованим на навчальний рік, учні вчаться самостійно виконувати роботи під час монтажу та ремонту систем центрального опалення, водопостачання, каналізації та газопостачання, раціонально й ефективно організовувати працю на робочому місці, дотримуватись норм технологічного процесу, не допускати браку в роботі. Гурток «Сантехдизайн» розширює кругозір учнів, активізує їх творчу думку, ставить перед ними посильні суспільно корисні завдання. Під час проведення Національного туру Міжнародного конкурсу молодіжних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище» під гаслом «Збережемо енергію – збережемо планету» у жовтні 2013 р. – лютому 2014 р. робота гуртківця Гриника Михайла «Економія води – користь для довкілля. Модернізація системи водопостачання гуртожитку» ввійшла у 136

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

фінальну частину конкурсу. У цій роботі для більш економного споживання води пропонується виконати модернізацію системи водопостачання гуртожитку, яка полягає в встановленні на змішувачі умивальників сучасних аераторів Turbo, які допомагають зменшити витрати холодної та гарячої води від 40 до 70%. Жодна виховна технологія, якою б новітньою вона не була, не дасть бажаного результату, якщо педагог не усвідомить, що любов, добре ставлення до дитини – найефективніший засіб виховання, основа педагогіки.

В.О. Сухомлинський говорив: «Педагог без любові до дитини – це співець без голосу». Довіра, розуміння – основа спілкування з дитиною, а любов – запорука успіху. Ідеї усіх провідних педагогів світу сходяться в одному: мета професійної школи полягає в тому, щоб виховувати не тільки спеціаліста, але й Людину. Тому професія має органічно базуватися на дуже делікатній основі – особистості, спроможній реалізуватися у суспільстві в якості як висококласного спеціаліста, так і повноцінного члена соціуму.

О.О. ТЮТЮННИК, заступник директора з навчально-виховної роботи Понінківського професійного ліцею

НОВІТНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ У ПТНЗ Головна мета позашкільної освіти та виховання – створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку учнівської молоді у вільний від навчання час, підготовка підлітків до життя в умовах переходу до ринкової економіки при впровадженні якісно нових форм і методів організації позашкільної життєдіяльності підлітків, задоволенні їхніх освітніх потреб шляхом залучення до художньої, декоративно-прикладної, еколого-природничої, туристичнокраєзнавчої та інших видів творчості. Організація позашкільної діяльності учнівської молоді є одним із резервів підвищення якості й інтенсивності вирішення завдань суспільства в галузі освіти. Основними завданнями позашкільної освіти є:

– формування суспільно-громадського досвіду особистості; – розвиток, стимулювання та реалізація її духовного і творчого потенціалу; – створення системи пошуку, розвитку і підтримки юних талантів і обдарувань для формування творчої еліти у різних галузях суспільного життя; – залучення до особистісно значущих соціокультурних цінностей, потреба у яких не забезпечується системою базової освіти; – задоволення її потреб у професійному самовизначенні; – забезпечення соціально-педагогічного захисту неповнолітніх та організація їхнього дозвілля; – розвиток психофізичних ресурсів, зміцнення здоров’я, підтримка працездатності протягом усього періоду навчання; 137

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

– виховання вольових якостей, формування активної життєвої позиції, здорового способу життя засобами фізичної культури, спорту. Важливе місце у системі виховання учнівської молоді займає гурткова робота. Улюбленими гуртками учнів Понінківського професійного ліцею стали духовий оркестр, вокальні гуртки «Гармонія» та «Любисток», гурток лозоплетіння «Чарівна лоза», гурток конструювання та моделювання виробів з тканини, гурток фотомистецтва «Етюд». Різноманітні види діяльності, які пропонуються учням ліцею на заняттях гуртків, дозволяють створити умови для їхнього самовираження і саморозвитку. Духовий оркестр ліцею об’єднує 17 учнів віком від 15 до 18 років, духовно близьких, для яких мистецтво є проявом їхніх творчих здібностей. Основний напрям роботи колективу — відродження, збагачення національного мистецтва. У його репертуарі українські народні твори, стрілецькі та козацькі пісні, марші. Систематично поновлюється репертуар творами українських і зарубіжних класиків. Тісний контакт керівника оркестру Паламарчука Валерія Анатолійовича та учнів, взаєморозуміння позитивно впливають на моральний розвиток вихованців, формують їх характер, особисті якості. Духовий оркестр традиційно є учасником загальноліцейних заходів, оглядів художньої самодіяльності, заходів із відзначення державних свят у селищі та обласному центрі. Вокальні гуртки «Гармонія» та «Любисток» працюють, перш за все, для того, щоб виховувати у гуртківців моральні й естетичні якості засобами пісні, шукати юні таланти, розвивати їх вокальні здібності. Гуртківці на чолі з керівниками Заміховським Дмитром

Сергійовичем та Захарчуком Мечиславом Григоровичем вивчають пісенну творчість рідного краю, досліджують пісні минулого, відроджують їх. На заняттях учні вивчають різні системи дихання, працюють над постановкою голосу, зміцненням голосового апарату. Постійна робота над собою, виступи, концерти сприяють розвитку умінь застосовувати правильне голосоведіння, яке відіграє важливу роль в ансамблевому співі. Гуртківці вчаться вільно почуватися на сцені, правильно реагувати на погляди глядачів, долати скутість, хвилювання перед виступом. Учасники гуртка із задоволенням беруть участь у ліцейних, селищних та обласних заходах. Зокрема, учні ліцею Гнип Михайло та Мокрицька Оксана здобули перше місце в обласному конкурсі української патріотичної пісні «Співоче Поділля» у номінації «Малі вокальні форми» і брали участь у благодійній акції «Голос миру». Одним із напрямів роботи вокальних гуртків ліцею є патріотичне виховання молоді засобами українського мистецтва, вивчення та практичне ознайомлення з джерелами фольклору, збереження надбань національнокультурної спадщини, підвищення духовності підростаючого покоління, відродження традицій і обрядів. Цей напрям реалізований, зокрема через участь гуртківців у обласній фольклорній експедиції, в якій їхня робота була оцінена дипломом ІІ-го ступеня. З метою відродження українських народних ремесел у ліцеї працює гурток лозоплетіння «Чарівна лоза», метою якого є виховувати у підростаючого покоління почуття національної гідності та гордості за нашу Україну, любов до рідного краю, пошану до своєї історії, відродження народних традицій, звичаїв, 138

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

обрядів. Навчаючись ремеслу лозоплетіння під керівництвом Одюшина В’ячеслава Петровича, учні не тільки оволодівають трудовими навичками, а й примножують національні традиції та звичаї. Плетіння з лози – давнє і вічно молоде мистецтво, яке завжди було неодмінною рисою життя народу, проявом його духовної геніальності, що втілилося навічно у виробах народних майстрів, які володіли високою мистецькою майстерністю, витонченим естетичним і художнім смаком. Ознайомитися з різними видами тканин, їх властивостями, засвоїти способи з’єднання тканин і декоративного оформлення виробів учням дає можливість гурток конструювання та моделювання виробів з тканини під керівництвом Солодкої Тетяни Олександрівни. Виконання об’ємних моделей, зокрема іграшок дає уявлення про форму моделей, її конструкцію, умовне трактування образу тварин. Гуртківці засвоюють правила розкрою, пошиття і оформлення об’ємних моделей. Заняття цього гуртка, по-перше, доступні: невеликі клаптики тканини та голка з ниткою завжди під рукою. По-друге, вони викликають світлі почуття: радість створення, залучення до світу прекрасного в природі і мистецтві.

По-третє, вони пізнавальні: допомагають краще пізнати та розглянути навколишній світ. Пошивши іграшку, можна прикрасити інтер’єр, подарувати її. Розвиваючи навички творчого підходу до художнього оформлення фотографій, можна навчитися такому: - обробляти цифрові фотографії з допомогою комп’ютерної техніки; - створювати фоторепортажі з різноманітних заходів, що відбуваються у ліцеї; - робити художнє оформлення різноманітних матеріалів, буклетів, методичних розробок, календарів, стендів. Зазначені вище можливості надає учням гурток фотоаматорів «Етюд» під керівництвом Богуша Ігоря Леонідовича. Виконані гуртківцями роботи оцінені дипломами другого ступеня обласного конкурсу «Омріяна юність». Перераховані форми та методи роботи покликані створити сприятливі умови для формування творчої, інтелектуальної, гармонійно розвиненої особистості, здатної до саморозвитку і самореалізації в сучасному суспільстві.

С.М. ЗАРУДЗЕЙ, заступник директора з виховної роботи Грицівського ВПУ №38

ПРАВИЛА ПРИЙОМУ ДО ПТНЗ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ Профорієнтаційна робота займає вагоме місце в системі профтехосвіти України. Адже це кузня робітничих кадрів, на плечі яких лягає економіка та сільське господарство України. А для того, щоб існувала ПТО, потрібні учні, які б хотіли освоїти ту чи іншу робітничу

професію. І ми, педагоги, як ніхто, повинні допомогти їм у виборі професії. Вибір професії – дуже важливий крок у житті людини. Професія – це свого роду доля, тому варто витратити час, щоб ґрунтовно вивчити і завчасно її спланувати.

139

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Кожен учень під час вибору професії керується різними принципами: комусь порадили батьки, комусь товариші, хтось вибрав модну професію, але залишаються і такі, що не можуть визначитися із вибором. А тому таким учням потрібно приділити більше уваги, допомогти їм зорієнтуватися, показати престиж робітничих професій. Для цього й існує професійна орієнтація. Профорієнтаційна робота – це цілорічний безперервний процес, який розпочинається на початку вересня з аналізу профорієнтаційної роботи за минулий навчальний рік, моніторингу соціального середовища, ринку праці, контингенту учнів, видання управлінських рішень щодо форм і напрямів цієї роботи. До основних методів профорієнтаційної роботи належать: - програмно-цільовий метод (визначення головної мети профорієнтації, розробка програми її досягнення, створення механізму керування); - метод прогнозування (прогноз кадрової політики, тенденції науково-технічного прогресу, облік сучасних і перспективних вимог до різних професій); - метод моделювання (застосування знань на практиці, керування практикою на виробництві); організаційно-розпорядчий метод (видання наказів, розпоряджень, положень). З цього випливає головна мета профорієнтаційної роботи – знайти оптимальне поєднання особистісних бажань і потреб суспільства. З цією метою у Грицівському ВПУ №38 розроблено такі заходи: - видається наказ про створення приймальної комісії, до якої входять представники адміністрації, викладачі, майстри виробничого навчання та вихователі гуртожитку; - складено правила прийому та план профорієнтаційної роботи нав-

чального закладу, за яким кожному працівникові доведено план набору відповідно до педагогічного навантаження або тарифної ставки; - за кожним працівником училища закріплено школи (одна у Шепетівському районі, решта – в інших районах Хмельницької області та сусідніх регіонах України); - складені оголошення, які розміщені в Інтернет-мережі, засобах масової інформації; розробляються буклети, листівки, календарі, альбоми про училище; - створені профорієнтаційні бригади, у кожну з яких входять викладачі, майстри та технічні працівники; - налагоджено зв'язок з випускниками минулих років та учнями, які навчаються зараз у ПТНЗ з метою доведення інформації про професії, які можна здобути у нашому училищі; - налагоджено зв’язок із центрами зайнятості з метою доведення до них інформації про професії, які здобуваються у Грицівському ВПУ №38; - на батьківських зборах у школах проводяться зустрічі працівників училища з батьками випускників шкіл; - в училищі проводяться Дні відкритих дверей. Важливим інструментом профорієнтаційної роботи є правила прийому до ПТНЗ. Пропонуємо взірець правил прийому нашого навчального закладу. Правила прийому до Грицівського вищого професійного училища №38 на 2015 рік 1. Загальна частина 1.1. Правила прийому учнів до Грицівського вищого професійного училища №38 розроблено на основі Типових правил прийому до професійно-технічних навчальних закладів України, за140

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

тверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 14.05.2013 №499 1.2. До Грицівського вищого професійного училища № 38 приймаються громадяни України.

1.3. Громадяни України мають рівні права на здобуття професійно-технічної освіти відповідно до своїх здібностей і нахилів незалежно від національності, раси, статі, соціального і майнового стану, світоглядних і політичних переконань, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин. Особа, яку визнано біженцем або особою, що потребує додаткового захисту, має рівне з громадянами України право на освіту. Обмеження допускаються за медичними та віковими показниками, а також показниками професійної придатності, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

1.4. Прийом громадян до Грицівського ВПУ №38 здійснюється для здобуття професій (спеціальностей) за такими освітньокваліфікаційними рівнями: кваліфікований робітник:  тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва (категорія «А1» «А2»); слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; водій автотранспортних засобів категорії «С» (ліцензія від 15.12.2014 серія АЕ №527759);  електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування; водій автотранспортних засобів, категорія «С» (ліцензія від 15.12.2014 серія АЕ №527759);  кухар; пекар (ліцензія від 15.12.2014 серія АЕ №527759);  тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва (категорія «А1» «А2» «В1») (ліцензія від

15.12.2014 серія АЕ №527759);  кухар (ліцензія від 15.12.2014 серія АЕ №527759); молодший спеціаліст:  експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва (ліцензія від 10.03.2015 серія АЕ №636037);  виробництво харчової продукції (ліцензія від 10.03.2015 серія АЕ №636037).

1.5. Прийом громадян на первинну професійну підготовку здійснюється за рахунок видатків із Державного бюджету України на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного замовлення у професійно-технічних навчальних закладах державної власності.

1.6. Прийом громадян понад державне замовлення, а також перепідготовка та підвищення кваліфікації здійснюються за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб.

2. Приймальна комісія 2.1. Прийом до Грицівського ВПУ №38 здійснює приймальна комісія.

2.2. Очолює приймальну комісію директор Грицівського ВПУ №38, який своїм наказом визначає та затверджує персональний склад і порядок її роботи.

2.3. Правила прийому до Грицівського ВПУ №38 розробляються відповідно до законодавства України, в тому числі згідно з Типовими правилами прийому, та затверджуються керівником професійно-технічного навчального закладу за погодженням з Департаментом освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації.

2.4. Приймальна комісія: - організовує прийом документів; - проводить із вступниками бесіди з питань вибору професії або спеціальності, умов навчання, матеріального забезпечення та забез141

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

печення особливого соціального захисту учнів, слухачів, працевлаштування після закінчення навчального закладу; - організовує та координує підготовку та проведення конкурсного відбору; - приймає рішення щодо осіб, рекомендованих до зарахування до Грицівського ВПУ №38, оформляє протокол та оголошує відповідні списки осіб; організовує роботу щодо комплектування навчальних груп з урахуванням здібностей і нахилів, віку, стану здоров'я та професійної придатності вступників; - вирішує інші питання, пов'язані з прийомом.

2.5. Правила прийому до Грицівського ВПУ №38 доводяться до відома вступників через засоби масової інформації, інформаційні стенди і обумовлюють: - перелік професій, спеціальностей та спеціалізацій за ними згідно з отриманою ліцензією; - вимоги щодо освітнього рівня вступників за кожною професією (спеціальністю) та спеціалізацією; - заплановані обсяги прийому, освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні випускників, терміни навчання за професіями (спеціальностями) та спеціалізаціями; - форми та ступеневість навчання; - обмеження з професій (спеціальностей) та спеціалізацій за віком вступників, статтю та медичними показниками; - перелік вступних випробувань за професіями (спеціальностями) та спеціалізаціями, порядок і форми їх проведення (співбесіди, контрольні роботи з окремих предметів, тестування, іспити тощо) та системи оцінювання знань; - порядок зарахування на відповідну форму навчання та поря-

док зарахування вступників, які мають однаковий конкурсний бал; - порядок розгляду оскаржень результатів вступних випробувань; - порядок роботи приймальної комісії (понеділок – п’ятниця з 900 – 1730); - наявність місць у гуртожитку та умови їх надання; - порядок проходження медичного огляду вступників до професійно-технічних навчальних закладів, що проводять підготовку фахівців для галузей, які потребують обов’язкового професійного медичного відбору, або проходження зазначеного огляду в інших медичних установах.

2.6. Строки проведення прийому на навчання встановлюються правилами прийому Грицівського ВПУ №38 відповідно до затверджених у встановленому порядку робочих навчальних планів з 25 травня по 20 серпня 2015 року.

3. Документи для вступу 3.1. Вступники подають особисто заяву про вступ до Грицівського ВПУ №38, вказуючи обрану професію (спеціальність), форму навчання, місце проживання, до якої додають: документ про освіту (оригінал) за умови вступу на денну форму навчання за державним замовленням; в інших випадках – оригінал або завірену копію; документ про присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня «кваліфікований робітник» за результатами закінчення другого ступеня навчання у навчальному закладі другого або третього атестаційного рівня (для навчання на третьому ступені професійно-технічної освіти у навчальних закладах третього атестаційного рівня) (оригінал або його завірену копію); медичну довідку за формою, установленою чинним законодавством; 142

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

6 фотокарток розміром 3 х 4

лодший спеціаліст» у навчальних закладах ІІІ атестаційного рівня здійснюється на базі другого ступеня з наявним освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник» відповідного напряму (спеціальності). Прийом слухачів на перепідготовку або підвищення кваліфікації може здійснюватися шляхом проведення вхідного контролю знань, умінь і навичок відповідно до статті 14 Закону України «Про професійнотехнічну освіту».

4.5 Зарахування за напрямом «молодший спеціаліст» з професії «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва» (кваліфікація «технікмеханік») проводиться шляхом тестового відбору з професії «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, трактористмашиніст сільськогосподарського виробництва, водій автотранспортних засобів категорії «С». Зарахування за напрямом «молодший спеціаліст» з професії «Виробництво харчової продукції» (кваліфікація «технік-технолог») проводиться шляхом тестового відбору з професії «Кухар 4-го розряду».

4.6. Особи, які без поважних причин не з'явилися на конкурсний відбір у зазначений за розкладом час або отримали незадовільні результати, до участі у наступних етапах конкурсного відбору не допускаються.

5. Зарахування 5.1. До Грицівського ВПУ №38 зараховуються поза конкурсом: особи, яким відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надано таке право; діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа віком від 18 до 23 років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05

см; копії документів, що дають право на пільги до вступу в навчальний заклад (за наявності). Вступники пред’являють особисто документ, що посвідчує особу та громадянство (паспорт громадянина України, військовий квиток або посвідчення про приписку (відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»), свідоцтво про народження – для осіб, які за віком не мають паспорта, або інший документ, який засвідчує особу і громадянство).

3.2. Особи, які направляються на навчання підприємствами, установами, організаціями, додають до заяви про вступ відповідний документ.

4. Умови прийому 4.1. Прийом до Грицівського ВПУ №38 проводиться шляхом конкурсного відбору вступників на навчання: за результатами співбесіди; за результатами середнього бала свідоцтва про базову загальну середню освіту або середнього бала атестата про повну загальну середню освіту; 4.2. Конкурсний відбір проводитися поетапно протягом усього періоду прийому документів.

4.3. Учні професійно-технічного навчального закладу, які успішно закінчили другий ступінь професійно-технічної освіти і пройшли кваліфікаційну атестацію, зараховуються (переводяться) на третій ступінь навчання на основі конкурсного відбору.

4.4. Зарахування осіб на третій ступінь здійснюється без надання вступником сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання. Підготовка робітників високого рівня кваліфікації з присвоєнням освітньо-кваліфікаційного рівня «мо143

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

квітня 1994 року № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» (зі змінами); діти-інваліди та інваліди, яким не протипоказане навчання за обраним напрямом (спеціальністю), відповідно до статті 22 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; особи, яким відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надано таке право, у тому числі громадяни, віднесені до категорії 3, – за умови одержання громадянами цієї категорії позитивних оцінок на вступних випробуваннях; особи, яким відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» надано таке право; діти, чиї батьки загинули або стали інвалідами на вугледобувних підприємствах, при вступі на навчання за гірничими спеціальностями і професіями відповідно до Указу Президента України від 19 травня 1999 року №524 «Про державну допомогу дітям, які вчаться за гірничими спеціальностями і чиї батьки загинули або стали інвалідами на вугледобувних підприємствах»; діти військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, працівників правоохоронних органів, які загинули під час виконання службових обов'язків, на місця, забезпечені державним замовленням. Вступники у цьому разі подають відповідний документ про те, що батько (мати) визнані такими, що загинули під час виконання службових обов'язків, відповідно до Указу Президента України від 21 лютого 2002 року

№157 «Про додаткові заходи щодо посилення турботи про захисників Вітчизни, їх правового і соціального захисту, поліпшення військовопатріотичного виховання молоді».

5.2. Першочергово зараховуються за інших рівних умов: випускники загальноосвітнього навчального закладу III ступеня, нагороджені золотою (срібною) медаллю; випускники загальноосвітнього навчального закладу II ступеня, які мають свідоцтво про базову загальну середню освіту з відзнакою; учасники міжнародних, завершального етапу всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсів з дисциплін за умови, якщо вони вступають за професіями (спеціальностями), для яких вищезазначені дисципліни є профільними; випускники професійно-технічних навчальних закладів, які отримали дипломи кваліфікованого робітника з відзнакою і вступають до професійно-технічного навчального закладу третього атестаційного рівня за відповідними професіями (спеціальностями); особи, які вступають до професійно-технічного навчального закладу за цільовим направленням на навчання.

5.3. Не пізніше ніж через 5 днів після закінчення конкурсного відбору приймальна комісія приймає рішення, оформляє протокол та оголошує список осіб, що рекомендовані до зарахування на навчання до професійно-технічного навчального закладу за обраною формою.

5.4. У разі оскарження результатів конкурсного відбору вступник у триденний строк після їх оголошення подає відповідну заяву на ім'я голови приймальної комісії.

5.5. Зарахування до професійно-технічного навчального закладу здійснюється наказом директора цього закладу.

144

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

5.6. Після конкурсного відбору зарахування до професійно-технічного навчального закладу може супроводжуватись укладанням договору між навчальним закладом, замовником робітничих кадрів (підприємством, організацією тощо) і випускником (для неповнолітніх  його батьками) про навчання та подальше працевлаштування.

5.7. Зарахування до професійно-технічного навчального закладу на навчання за рахунок видатків з Державного бюджету України на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного замовлення здійснюється в межах затвердженого державного замовлення.

6. Прикінцеві положення 6.1. Зазначений порядок прийому документів з подальшим зарахуванням поширюється на вступників, які не мають базової загальної середньої освіти і подають довідку про навчання в основній середній загальноосвітній школі.

6.2. Особи, які без поважних причин не приступили до занять

протягом 10 днів від дня їх початку, відраховуються з професійнотехнічного навчального закладу. На звільнені місця може проводитися зарахування осіб, що отримали позитивні результати при конкурсному відборі, але не були зараховані. При невиконанні державного замовлення на прийом з окремих професій (спеціальностей) Грицівське ВПУ №38 може проводити додатковий прийом.

6.3. Особам, які не зараховані до Грицівського ВПУ №38, а також тим, які без поважних причин не приступили до занять, повертаються документи не пізніше ніж протягом п'яти днів з дня прийняття рішення.

6.4. Матеріали, які засвідчують результати вступних випробувань, зберігаються протягом одного року, а потім знищуються, про що складається відповідний акт.

6.5. Контроль за дотриманням Правил прийому до Грицівського ВПУ №38 здійснюється Міністерством освіти і науки України та Департаментом освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації.

Л.І. АНДРЄЄВА, методист ВПУ №4 м. Хмельницького

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПЕРШОГО УРОКУ «В ЄДНОСТІ НАША СИЛА» пов’язані зі становленням незалежності України; - формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу; - формувати готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни;

Тема уроку. «В єдності наша сила». Мета: формувати в учнів розуміння єдності і цілісності України, її багатонаціонального народу як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави. Завдання: - ознайомити учнів з основними історичними подіями, що 145

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

- виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців і народів інших національностей, що населяють країну; - виховувати почуття патріотизму, національної гордості та любові до Батьківщини. Обладнання: зображення Державних символів (Державного Прапора України, Державного Герба, примірник Конституції України, запис Державного Гімну України; виставка книг про державну символіку, звичаї, традиції українського народу, презентаційний матеріал), вишиті рушники, букет із гілок калини, колосків жита, пшениці, відеоролик «Мій рідний край», аудіозапис пісень «Лиш у нас на Україні» родини Май, «Заспіваймо пісню про Україну» Олександра Пономарьова, Гімн України. Очікувані результати: формування індивідуальних, соціальних і загальнолюдських цінностей; усвідомлення своєї ролі в колективі, державі, світі; почуття гордості за свою державу, любов до неї; уміння робити аналіз подій, фактів, історичних явищ; формування навичок відповідальної поведінки, розвиток критичного мислення.

до наших учнів. Дорогі учні, сьогодні ви вперше сядете за парти нашого навчального закладу, щоб здобути професію кваліфікованого робітника. Усі ви уже такі дорослі, і кожен посвоєму щасливий, бо живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – нашій славній Україні. Нам усміхається лагідне сонце, яке протягує промені із синього неба. Немає кращого у світі неба, ніж небо України. Воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому її ніколи і нікому не відділити від матінки-землі. Як не можна відділити небо від землі, так і не можна відділити Захід України від Сходу, Чорне море від Дніпра. Бо все це – Україна єдина, суверенна, незалежна. Але останнім часом нас постійно переслідує думка. Яким буде завтрашній день України? На хвилинку задумайтесь, що ж значить для кожного із вас Україна. Учень 1 Хто ти, квітуча, прекрасна, чарівна. Очі, мов небо, ясні, голубі… Учень 2 Хто ти? Немов веселкова царівна, Хто дарував ці прикраси тобі? Учениця Я – Україна, твоя Батьківщина! Сонце твоє, твої ріки й поля. Я – Україна, і завше, і нині – Небо твоє, твоя рідна земля! Педагог. Наш урок сьогодні – це урок патріотизму, єдності українського народу, тема якого «В єдності наша сила». До тебе, Україно, Наша бездольная мати, Струна моя перша озветься, І буде вона урочисто і тихо лунати, І пісня від серця поллється. Звучить пісня «Україна» у виконанні учениці ІІ. Мальовнича Україна (відеофрагменти) Педагог. Україна – це щедра земля під волошковим небом, це за-

Девіз «Борімося – поборемо» План уроку 1. Вступ.

2. Мальовнича Україна.

3. Становлення державності.

4. Державні символи.

5. Герої не вмирають.

6. Вірші про учасників АТО.

7. Що таке патріотизм.

8. Україна – єдина. І. Вступ (перед вступом транслюється відеоролик «Діти України») Педагог. Доброго дня, шановні батьки, педагогічні працівники, гості! По-особливому я хочу звернутись 146

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

думливі степи, широкі поля, густі ліси, карпатські верховини і донецькі простори, Полісся, біленькі полтавські хати і велич сільських краєвидів, сині озера і річки, калина край вікна, журавель у небі і соловей в лузі, золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес. Це рідний дім, дорога в училище, рідна мова й пісня колискова, це мама й тато і вся родина – все це наша Батьківщина, наша земля, наша незалежна, суверенна держава. Україно моя, для мене ти єдина, Як рідна мати, що дала життя. І щастя дні і в лиховісні днини До тебе повертаюсь віддаля. Вклоняюсь рідним вербам і тополям І припаду до рідної землі. Що маю я таку щасливу долю, Великий Боже, дякую тобі. Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради. Україна сьогодні – незалежна держава, частина Європи, величезна територія з величезним населенням. Ми різні з материнської колиски, Та всі ми діти щирої Землі. В родині вільній всі ми українці. Ми України доньки і сини. Українці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до будь-якої нації, будь-якої мови, до українських звичаїв і традицій. На території нашої держави проживають представники понад 100 національностей: росіяни, молдавани, поляки, гагаузи, вірмени й багато інших. Усі ми єдині. Бо наша земля – Україна. А згадаємо її історичне минуле – безмежна боротьба, величний порив волі, вічна сутичка з людьми, котрі бажали розділити землю, на якій жили наші предки і житимуть наші діти.

Не оминають нашої пам’яті величні походи князів за часів Київської Русі, набіги на татар козаків під супроводом гетьманів, бунти під проводом Олекси Довбуша та Максима Залізняка, захист загальнонаціональних прав під час Першої і Другої світових воєн, від’єднання від СРСР, утворення самостійної держави. Люди боролися тому, що відчували себе частиною одного цілого, розуміли, що за них самих ніхто не побудує їхнього майбутнього. Нас роками відучували від мови, традицій, культури і навіть історії. ІІІ. Історичний екскурс (презентація) Педагог. Давайте пригадаємо основні віхи становлення України як держави.

1. Кінець VIII – початок IX ст.

– утворення Київської держави (Київська Русь).

2. 1187 р. – перша літописна згадка назви «Україна».

3. 1648 – 1657 рр. – національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького.

4. 1917 р. – створення Генерального Секретаріату на чолі з В. Винниченком – першого в XX ст. українського уряду.

5. 7 листопада 1917 р. – проголошення III Універсалу, який передбачав створення Української Народної Республіки, яка мала перебувати у федеративних зв’язках із Росією.

6. 22 січня 1918 р. – прийняття IV Універсалу УЦР, який проголошував УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою українського народу.

7. 22 січня 1919 р. – Акт злуки УНР і ЗУНР.

8. 29 червня 1945 р. – підписано договір і протокол до нього про вихід Закарпатської України зі складу Чехословаччини та про її 147

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

возз’єднання з Радянською Україною.

9. 1954 р. – входження Кримської області до складу УРСР.

10. 24 серпня 1991 р. – прийняття Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України.

11. 1997 р. – підписання Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. Як розпочалась історія незалежної України? Протягом багатьох століть українці мріяли про незалежну державу. У середині 1980-х років XX століття знову розпочалась боротьба українського народу за незалежність.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України. Цей документ припинив існування Української Радянської Соціалістичної Республіки і проголосив створення незалежної держави — України. День прийняття цього Акту є національним святом. З того часу на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. Щоб упевнитись у підтримці населення, Верховна Рада України закликала всіх громадян підтвердити своє рішення голосуванням — 1 грудня 1991 року під час референдуму за незалежність України. Проголошення незалежності України відкрило нову сторінку в її історії. За п’ять років після здобуття незалежності 28 червня 1996 року Верховна Рада України затвердила Конституцію України. Столиця України – місто Київ. ІV. Державні символи (презентація) Педагог. Є у нас, як в кожній державі у світі, свій прапор. Держав-

ний прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Ці барви символізували Київську державу ще до християнізації Русі. Упродовж ХХ століття жовто-блакитний прапор слугував символом українського національного опору. З січня 1992 року Верховна Рада закріпила статус офіційного прапора України, і щорічно 23 серпня ми відмічаємо День Державного Прапора. Учень. Прапор – це державний символ Він є в кожній державі; Це для всіх ознака сили, Це для всіх ознака слави. Синьо-жовтий прапор маємо: Синє небо, жовте жито; Прапор свій оберігаємо. (Наталя Поклад) Український народ має герб – тризуб. Нашому гербу понад тисячі років. Герб у формі тризуба увів князь Володимир Великий. Головним елементом великого державного герба України є знак Княжої держави Володимира Великого (малий державний герб України) (Конституція України, ст.20). Учень. Наш герб – тризуб. Це воля, слава й сила. Наш герб – тризуб. Недоля нас косила Та ми зросли, ми є, Ми завжди будем, Добро і пісню Несемо ми людям. (Наталя Поклад) Гімн – урочиста головна пісня, яка уславлює Україну. Гімн є символом державності і національної єдності. Національний гімн України – пісня «Ще не вмерла Україна... ». Текст до неї написав український поет Петро Платонович Чубинський, а музику – композитор, священник Михайло Вербицький. Коли звучить гімн – обов’язково потрібно вставати. Учень 148

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. Прийме удар, піде на муку Брат за брата, свій за свого.

Слова палкі, мелодія врочиста. Державний гімн ми знаємо усі. Для кожного села, містечка, міста – Це клич один з мільйонів голосів. Це наша клятва, заповідь священна, Хай чують друзі й вороги, Що Україна вічна, незнищенна, Від неї ясне світло навкруги. (Звучить гімн України, співають усі в залі).

VІ. Герої не вмирають Педагог. Трагічні події в Україні з листопада минулого року тривожать та не залишають у спокої жодного громадянина країни. Кожному із нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану та АТО і заради чого вони жертвують своїм життям. Листопад – лютий 2014 р. – Революція гідності, Майдан.

- На вашу думку, як змінилася свідомість українців, що стало передумовою такої зміни?

- Чи можна було запобігти смерті Небесної сотні?

27 лютого 2014 р. – дії сепаратистів, підтримуваних агресивною Росією проти України, захоплення будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

- Як ви думаєте, чи правомірними є дії РФ? Ні для кого не секрет, що сьогодні на Сході України тривають військові дії. Сили АТО намагаються протистояти терористам. Більшість жителів Донецької та Луганської областей виїхали з зони АТО.

- Жителі яких областей України повинні були бути призвані до армії? Погодьтеся, коли йдеться про честь і гідність твоєї країни, коли ворог посягає на територіальну цілісність, коли раптом виникає гурт зрадників країни, ми не можемо вести дискусії, кому йти воювати. Це – обов’язок кожного. Не залежить, де ти живеш, де служив, ким працюєш. Тому всі ми повинні бути вдячні тим, хто відстоює право України бути гордою державою, хто захищає нас. Жах лише в тому, що гинуть наші співвітчизники. Зараз наша держава переживає важкі часи, і кожен намагається допомогти, зробити свій внесок у

V. Легенда Педагог. Давайте звернемось до легенди, яка пояснює назву слова «Україна». Кажуть, коли представники народів прийшли до Бога, щоб визначитися, яку їм землю обирати і як її назвати, коли були призначені французам – Франція, німцям – Німеччина, і коли залишилося тільки двоє дівчат, глянув на них Всевишній і сказав: «Ви – євреї, жили в раю, у вас було все: і достаток, і мудрі пророки, але ви не вміли цього шанувати – то будете відтепер називатися країною Ізраїль, тобто вигнані з раю». Поглянув же на друге вбоге, але горде дівча, і сказав: «А ви – дуже працьовиті і мужні люди. Вам жити в раю, і держава ваша називатиметься Україна. Але щоб справді бути такою країною, треба пройти через важкі випробування війнами і холодом, голодом і хворобами, стихіями і всілякими негараздами». І, напевно, якраз ті випробування переживає зараз Україна і ми усі разом з вами. Різкими зламами, лихими закрутами Продирається доля крізь хащі. Хай груди заквітнуть червоними рутами – Не втратимо честі своєї нізащо! Там, де з рідними-милими, Там, де зі своїми хорошими, Власним розумом, власними силами Щастя своє збудувати зможемо! Свій на свого не здійме руку! Брат на брата не скаже злого!

149

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. Перед вікнами отчими навідмашку в лице старший брат б’є молодшого Аж кровиця тече… Твердо маємо знати Від роду – до роду – Привид старшого брата – Вбиває Свободу.

майбутнє. Ми пам’ятаємо наших героїв, які боролися проти несправедливості, стояли на смерть за незалежність нашої держави. «Небесна сотня» називають їх, низький їм уклін. Демонструється слайд з прізвищами героїв. Звучить пісня «Гей, плине кача…» (відеофрагменти подій на Майдані) Ми серцем і душею з тими, хто й в ці дні боронить нашу свободу на Сході України, пам’ятаємо тих, хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього. Серед них – наші випускники Ліщук Руслан, Миколайчук Дмитро. Давайте хвилиною мовчання вшануємо їхню пам’ять… (хвилина мовчання) VІІ. Поетичні рядки Педагог. Дуже багато віршів і пісень складено про нашу Україну, про наших патріотів, захисників Вітчизни. Ми з гордістю читаємо рядки подільського поета Коваля М.І., а особливо вірші, авторами яких є наші учні та педагогічні працівники. Привид старшого брата (у виконанні поета Миколи Коваля)

Чому так трапляється в світі? (у виконанні автора – учениці Мелентьєвої Аліни) Чому так трапляється в світі, Що без батьків залишаються діти? Чому батько і мати із сивиною, Так рано дітей своїх хоронить? Щасливе дитинство, омріяна юність, Так швидко закінчилась молодість. Солдата в армію служити забрали, Холодний АК в руки дали… Молодий, неосвічений пішов воювати Проти друга, проти рідного брата. Сидів тижнями в окопі холоднім, Цілими днями залишався голодним. А вдома чекали син і дружина, Мати молилася Богу за сина. Раптом перестав ворог стріляти, Сів солдат листа додому писати: «Привіт, рідненькі, я дуже сумую, Синочка свого у щоку цілую. Дружину свою, що є сил обнімаю, Зустрічі із тобою, мамо, чекаю. Новини погані, тут море крові! Втомилась душа від цього бою. Ворогів багато – нерівні сили, Боюсь, щоб нас тут не перебили. Всі поля, міста, ріки й полонини, Вражі сили братською кров’ю залили. Воював якось з хлопцем одним, В нього дружина, троє синів. Батько помер, хворая мати, Сім’ю годував, пішов воювати. Та ось знову стріляти почали, Ворожая куля в серце попала. Залишились діти, дружина, сини, Самотня вдова і троє сиріт. Не сумуйте без мене, я повернуся, Ви тільки вірте, чекайте, моліться».

Перед вікнами отчими навідмашку В лице старший брат б’є молодшого Аж кровиця тече. На землицю прарідну, Що й заюшивсь закат… І усім стало видно – Старший брат – справжній кат.

- Зупини їх, Ісусе! – Плаче мати стара. – Старший брат відрекнувся Від любові й добра. Старший брат став похожий на хижого звіра. Поверни його, Боже, до правди, до віри. Припини братську битву, Що призводить до згину. Наверни на Молитву усю Україну. Зак живі і здорові – щедрість в душі вселяй. А то скоро від крові Захлинеться Земля…

Вірність (автор – майстер в/н Симоненко М.Г.) Сидить голуб на березі, голубку чекає, Вітер гілками хитає, голубку гукає.

150

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. Голубонько, лебідонько, прилети до мене, Дуже-дуже я сумую, дорога, без тебе. Полетів же я до Сходу землю захищати, Землю рідну, українську, що плекала мати. Плаче, стогне, моя ненька, терпить болі й рани, Буду міцно боронити – хай знають тирани. Не засну я ні на хвильку, не заплющу очі, Не проникне ворог лютий а ні вдень, ні вночі. Не проникнуть його танки, прокляті та злії, Нашкодити дуже хочуть, наче чорні змії. Нехай цвітуть сади рясно, спить спокійно море, Не затьмарить українців ні біда, ні горе. Помолися, голубонько, за всю Україну, Дуже бачити я хочу вільну та єдину.

У шибку пташинкою вдарюсь твою. Прийду на світанні у садок із росою, А може, дощем на поріг упаду. Голубко, не плач. Так судилося, ненько, Що слово «матусю» вже не буде моїм. Прийду і попрошуся в сон твій тихенько, Розкажу, як мається в домі моїм. Мені колискову ангел співає, І рана смертельна уже не болить. Ти, знаєш матусю, й тут сумно буває, Душа за тобою, рідненька, щемить. Мамочко, вибач за чорну хустину, За те, що віднині будеш сама. Тебе я люблю. І люблю Україну, Вона, як і ти, була в мене одна.

Слова віршів свідчать про безмежну любов наших синів, захисників до матері і до Вітчизни, про їх безмежний патріотизм.

VІІІ. Що таке патріотизм? Педагог. Звертаючись до історичного минулого, сьогодення української нації, осмислюючи його духовні цінності, ми бачимо кращі риси наших українців: патріотизм, волелюбність, повагу до своєї нації. Але чи легко бути патріотом? Чи вважаєте ви себе патріотами своєї держави? Чому? Зверніть увагу на екран. Ви бачите слова відомих людей про любов до Батьківщини, патріотизм та єдність народу. А як ви розумієте ці афоризми? Вдумайтесь, будь ласка. Афоризми Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя. (Сенека) Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може. (Д. Байрон) Забудеш рідний край — твоє всохне коріння. (П. Тичина) Патріотизм — це не любов до ідеї, а любов до вітчизни. (В. Распутін)

Козацького роду сини (автор - практичний психолог ВПУ №4 Салюк Л.В.) Вони боронили в поту і в крові Аеропорт у Донецьку, хоч були на межі. Від куль і гармат, від залпів важких Дитячі листи надихали живих. Стоять наші солдати і ночами й у снах, По ворогу ведуть вогонь на рубежах, Пишаються солдати командиром, Бо він плекав в солдатах силу. Долали труднощі у холоди і спеку, Яким ніяк не бачилось кінця. Військова ноша часто втроє гнула, Вигострювався слух гостріш ножа! А ми щасливі, що є у нас такі герої! Вони Вітчизну вірно захистять, І честь, і совість поруч йдуть з війною, Подумати боюсь, вони насмерть стоять! Щоби народ примножував у славі, Щоби і небо в нас цвіло у жайворах, Щоби ми мріяли, вчилися, писали, Щоби у євроспільноті жили. Проженім ворогів ми назавжди, Засвітім світлих душ промінці! З криці щастя нап’ємось водиці, Ми – козацького роду сини.

Мамо, не плач (автор – Оксана МаксимишинаКорабель) Мамо, не плач. Я повернуся весною.

151

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом. (Ч. Айтматов) Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна. (І. Світличний) Що ж таке, на вашу думку, патріотизм? (відповіді учнів) Бути патріотом – це поважати, перш за все, свою націю (її традиції, історію, інтереси на міжнародній арені і ін.), а потім вже інше. Поважати себе, відповідати за свої вчинки, дії, слова, поведінку, бо ми є представниками своєї нації, ми – це наша країна. Мені здається, що це стан душі, любов до країни, яка тебе виростила. Це почуття гордості до своєї країни, повага до її історії, мови, пошана до традицій і пильність до всіх подій, що трапляються як зовні, так і всередині. Сьогодні українська молодь все більше починає замислюватись над питанням патріотизму і відданості своїй державі. І це є винятково позитивною тенденцією в розвитку сучасного українського суспільства. Ми маємо поважати свою країну і вірити в її непереможність, але ні в якому разі не можемо перебільшувати її значимість і силу, ставити її вище, ніж всі інші держави. Так, для нас Україна є найкращою і найріднішою. Так само дорога для кожного з нас, як і для кожної людини її Батьківщина. Що ж таке національний ідеал? (відповіді учнів) Для української нації найголовнішими рисами є: віра в Бога, любов до рідної землі, мужність, любов і пошана до батьків і старших, турбота про менших і слабших, працьовитість, любов до природи, поетичність вдачі. Скажіть, будь ласка, а що таке національна свідомість? (відповіді учнів)

Це усвідомлення людиною своєї приналежності до певної нації. Вона включає в себе і формується на основі знання мови, історії, культури, місця України серед інших народів, ментальності українців. Обов’язковою ознакою сформованості національної свідомості є розуміння необхідності побудови власної держави, прагнення активної діяльності заради цього. Десять заповідей справжнього Українця 1. Любов до Батьківщини, народу, цілеспрямованість і наполегливість у досягненні життєвої мети.

2. Усвідомлення своєї належності до української нації, почуття гордості за свій народ.

3. Інтерес до минулого, теперішнього та майбутнього своєї Батьківщини.

4. Почуття громадянського обов’язку та відповідальності перед Батьківщиною.

5. Готовність активно діяти на шляху становлення суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, до праці в ім’я України.

6. Висока правосвідомість, повага до Конституції, знання законів, потреба в їх дотриманні; повага до державних символів.

7. Готовність служити Батьківщині та стати на захист державних інтересів.

8. Досконале знання державної мови, турбота про піднесення її престижу.

9. Повага до традицій та звичаїв рідного народу, усвідомлення своєї приналежності до нього як його представника, спадкоємця й наставника.

10. Прагнення до самовдосконалення своїх патріотичних рис, гуманістична мораль, яка охоплює доброту, чесність, чуйність, сумлінність, самоповагу.

152

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Твоїх земель не розтина, Бо ти єдина, Україно, Бо ти на всіх у нас одна. Одна від Заходу й до Сходу,

ІX. Підсумки. Єдина Україна. Педагог. Колосальна і багаторічна справа сучасного державотворення була розпочата на фундаменті, який закладався упродовж віків. За нами – велике героїчне минуле, позначене звитягою і випробуваннями, здобутками і суперечностями, болісними помилками, трагедіями і втратами. І все це – наша історія – провісник майбутньої свободи. Учень Я українець вірою і кров’ю, Моє коріння тут, у цій землі. Вона моєю живиться любов’ю, А я страждаю болями її. Учениця Я українка! – цього не відняти, В моїй душі співають солов'ї, Були такими мої мама й тато, Й такими будуть правнуки мої! Педагог. Сьогодні кожному громадянинові нашої держави зрозуміло, що Україну чекає тернистий, важкий і довгий шлях входження у світовий простір. Шлях України — це шлях побудови самостійної, демократичної, незалежної, правової держави, а не держави тільки етнічної. У цьому — джерело нашої внутрішньої стабільності і міжнаціональної злагоди. Ми віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. А ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної, демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Нехай ніхто не половинить,

Володарка земель і вод – Ніхто не ділить хай народу, Бо не поділиться народ. Нехай ніхто не половинить, Твоїх земель не розтина, Бо ти єдина, Україно, Бо ти на світі в нас одна. (Дмитро Чередниченко) Не ділімо цю землю, Не ділімо це небо, Не ділімо хатини, Сім’ї не ділімо! Бо ми – браття єдині В українському слові, В українськім корінні, В українській любові. Сподіваюся, що кожен із вас відчув себе причетним до долі та історії нашої Батьківщини. Її щасливе майбутнє – це справа ваших рук і сердець. Нехай світлим, радісним і плідним буде кожен ваш день. Досягайте високих результатів у навчанні, будьте активними у громадському житті. Будьте єдині і в горі, і в радості, що б не відбувалося – ми не переможні! І надалі будемо розбудовувати, прославляти нашу державу, наш край подільський працею, нашими високими здобутками і піснею, бо ми є співочою нацією. Розквітай, Україно і наш подільський край! Мирного неба, любові один до одного. Божого благословення, ангела-охоронця нам усім і нашій неньці Україні.

153

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

А.І. КАМЛЮК, старший майстер Хмельницького професійного ліцею

РАЗОМ МИ ПЕРЕМОЖЕМО… Педагогічний та учнівський колективи Хмельницького професійного ліцею займаються волонтерською діяльністю вже упродовж багатьох років. У навчальновиробничих майстернях учні шиють постільну білизну для людей похи-

лого віку Хмельницького геріатричного пансіонату для ветеранів війни і праці, надають посильну допомогу діткам з Хмельницького спеціалізованого дитячого будинку, влаштовують для них благодійні концерти.

Але зараз, коли в країні триває війна, будь-яка свідома людина не може бути осторонь такої необхідної та благородної справи як допомога Українській Армії. Не залишились байдужими до цього педагоги та учні нашого навчального закладу. Саме тому директором ліцею Станіславом Григорієм Васильовичем було спрямовано роботу всього колективу на співпрацю із Хмель-

ницьким Обласним Благодійним Фондом «Центр Добриня», Армія SOS. Двічі на тиждень, у вільний від роботи та навчання час учні і педагоги при координації волонтерів фонду «Центр Добриня» здійснюють у супермаркетах м. Хмельницького збір продуктів харчування і коштів для захисників країни.

154

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Крім того, майстрами виробничого навчання було виготовлено та передано на передову переносні пічки на твердому паливі для

обігріву бліндажів. Наразі майстри виконують замовлення солдатів з АТО на виготовлення пічок з використанням рідкого палива.

Учні і майстри плетуть маскувальні сітки, шиють білі чохли на каски, маскувальні штани, виго-

товляють обереги захисників.

155

для

наших

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Крім того, учні ліцею взяли участь у волонтерському концерті та ярмарку-розпродажу власноруч

виготовлених сувенірів і патріотичних емблем, кошти від реалізації яких пішли на підтримку Збройних Сил України.

156

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Волонтерська робота всього колективу в цілому та найбільш активних учасників особисто була відзначена Обласним Фондом «Добриня» та Хмельницькою обласною радою з врученням подяк за активну

громадську позицію, вагомий внесок у розвиток волонтерського руху, сприяння матеріально-технічному забезпеченню військових формувань України.

Колектив ліцею взяв участь в обласній благодійній волонтерській акції «Голос миру», яка відбулась 17.02.2015 у приміщені Хмельницької телерадіокомпанії «Поділляцентр». Учні продавали обереги та сувеніри, виготовлені у вільний від навчання час. Кошти, виручені від продажу, передали в благодійний фонд для закупівлі необхідних речей солдатам АТО. На акції вкотре було відмічено роботу колективу та особисто директора ліцею Станіслава Г.В. подякою від волонтерів Фонду «Центр Добриня».

157

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Викладачі, майстри виробничого навчання та учні і надалі надаватимуть посильну допомогу доблесним захисникам, поки це буде

необхідно, тим самим наближаючи довгоочікувану Перемогу. Слава Україні! Героям Слава!

М.Є.ЛІВШУН, директор Полонського професійного аграрного ліцею

БІЛЯ ВИТОКІВ ПРОФТЕХОСВІТЯНСЬКОЇ ГАЛУЗІ. ПОЛОНСЬКОМУ ПРОФЕСІЙНОМУ АГРАРНОМУ ЛІЦЕЮ – 80 Полонський професійний аграрний ліцей – один із найстаріших професійно-технічних навчальних закладів України. Його народження і становлення нерозривно пов’язані із головними віхами в історії нашого народу та відображають той непростий шлях, ті соціально-економічні перетворення, що відбувалися у ХХ столітті в народному господарстві країни. Індустріалізація і колективізація кінця 1920-х – початку 1930-х років минулого століття зумовили величезну потребу в кваліфікованих робітничих кадрах як для промисловості, так і для сільського господарс-

тва. У село надходили перші трактори, комбайни, автомобілі, інша сільськогосподарська техніка. Потрібні були кадри для роботи на них та для їх обслуговування. З цією метою за рішенням наркоматів почали створювати перші професійні навчальні заклади для підготовки кваліфікованих робітничих кадрів.

5 жовтня 1935 року в місті Полонному, в колишньому маєтку пана Карвіцького, була створена обласна школа комбайнерів. Це був перший на Хмельниччині навчальний заклад, покликаний готувати механізаторські кадри для колгоспів і радгоспів краю.

158

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Ця дата стала початком відліку існування нашого навчального закладу в перші роки становлення. Називався він по-різному: обласна школа комбайнерів, школа механізації сільського господарства, а після Другої світової війни – училище механізації сільського господарства. Про масштаби роботи довоєнної школи свідчать цифри: з 1935 по 1941 роки школа підготувала більше п’яти тисяч механізаторів різних спеціальностей. Саме вони ставали основою механізованого товарного сільськогосподарського виробництва Хмельниччини. А коли на нашу землю поповзли німецько-фашистські полчища, випускники училища пересіли на танки і САУ, автомобілі і «Катюші» та мужньо захищали рідну землю, громили ворога аж до Берліна. Під час війни школа не працювала. Після звільнення території Полонного від фашистських окупантів, вже в січні 1944 року, школа механізації відновила свою діяльність. Цікавий факт: ще в селах Варварівка, Бражинці, Новолабунь, Коханівка, Великі Каленичі Полонського району стояли німецькі війська, і більшість території району була окупованою, у школу було призначено керівника та розпочато набір двох груп дівчат для підготовки механізаторів. Це свідчить про надзвичайну важливість роботи школи з підготовки механізаторських кадрів в умовах війни, а також про відновлення сільськогосподарського виробництва на звільнених територіях. Важкими були повоєнні роки. Але незважаючи на труднощі, школа механізації розвивається. Щороку зростає кількість випускників, поновлюється матеріально-технічна база, зростає викладацький та інструкторський склад, надходить вітчизняна сільськогосподарська техніка.

Полонське училище механізації сільського господарства займає своє гідне місце у системі державних трудових резервів. З усіх куточків області за направленнями до Полонного їдуть на курси трактористів, водіїв, слюсарів, електриків сотні молодих людей. Популярність училища зростає. Про нього знають у багатьох куточках України. Найбільшого розвитку ліцей досягає у 60-80 роках минулого століття, коли навчальний заклад реорганізовано в сільське професійнотехнічне училище, а державні трудові резерви – в державну систему професійно-технічної освіти. Розпочався пошук шляхів поєднання загальноосвітньої і професійної підготовки, створено Державний комітет ПТО (1969 рік). У 1975 році в училищі запроваджується підготовка робітників з отриманням середньої освіти. Це призводить до вдосконалення змісту та форм організації навчальновиховного процесу, формування високоосвіченого інженерно-педагогічного колективу, підвищує освітній і культурний рівень випускників. Для вдосконалення підготовки робітничих кадрів обладнуються нові лабораторії і майстерні, розвивається навчальне господарство, будується сучасний гуртожиток, їдальня, запроваджується кабінетна система. У ліцеї розпочинають підготовку з нових професій: слюсар з ремонту електрообладнання тракторів, автомобілів і комбайнів, механізатор тваринницьких комплексів і механізованих ферм, електромонтажник, зв’язківець, муляр, штукатур, формувальник фарфорових і фаянсових виробів, живописець. Щороку в ліцеї готують до 180 водіїв для Збройних сил. Для навчальних цілей училище отримує найновіші трактори, зернозбиральні і кормозбиральні комбайни, 159

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

іншу сільськогосподарську техніку, автомобілі, навчальне обладнання і літературу. Учні забезпечуються безкоштовним харчуванням, стипендією і обмундируванням. Виробничу практику учні проходять на найбільших підприємствах держави, господарствах району, беруть активну участь у суспільному виробництві, заробляють кошти для себе і навчального закладу. Контингент учнів Полонського училища досягає 12001300 осіб. Зі зміною у 1991 році соціально-економічних і політичних орієнтирів, у зв’язку зі становленням нової незалежної держави з ринковою економікою, розпочався новий етап у розвитку навчального закладу. Він був складним і тернистим. Незалежна Україна успадкувала потужну систему професійно-технічної освіти, яка за багатьма показниками відповідала потребам країни того часу – задоволенню потреб планової економіки та командно-адміністративної системи управління. Масштабні перетворення в країні виявили слабкі місця професійно-технічної освіти, її модель значною мірою не відповідає сучасним вимогам. Розпочались реформи, які фактично продовжуються і сьогодні. За цей час навчальний заклад декілька раз змінював назву, втрачав, знаходив, виживав, пристосовувався до складних соціальноекономічних умов ринкової економіки. Особливістю цього періоду є вивчення ринку трудових ресурсів, пошук потенційних замовників робітничих кадрів, налагодження партнерських стосунків із бізнесом, пошук додаткових джерел фінансування, запровадження нових професій, модернізація навчально-матеріальної бази, покращення якості навчальновиховного процесу. Через припинення роботи багатьох виробничих колективів на-

вчальному закладу доводиться більше уваги приділяти підготовці кваліфікованих робітників сфери послуг. Так з’являються професії «Перукар», «Соціальний робітник; молодша медична сестра з догляду за хворими». І сьогодні ми продовжуємо вивчати потреби роботодавців у нових професіях, шукаємо потенційних замовників робітничих кадрів, віримо у своє майбутнє і майбутнє системи професійно-технічної освіти. Полонський професійний аграрний ліцей має багаторічну історію. Творили цю історію люди. Декілька поколінь викладачів, інструкторів, майстрів виробничого навчання, вихователів, технічних працівників цеглинка за цеглинкою будували навчальний заклад, створювали належні умови для навчання. Вони дали путівку в життя цілій армії спеціалістів. За цей час у ліцеї підготовлено майже сорок тисяч кваліфікованих робітників для багатьох галузей народного господарства. Багато із них стали справжніми майстрами своєї справи, знаними хліборобами, керівниками і головними спеціалістами господарств, підприємств і організацій. Ми пишаємося тим, що випускники нашого навчального закладу за доблесну працю були відзначені високими урядовими нагородами. Героями Соціалістичної праці стали: Бортняк Петро Федосійович, Ніколін Сергій Микитович, Музика Василь Арсентійович, Кулик Федір Володимирович. Орденом Леніна були нагороджені: Пулим Ананій Данилович, Процюк Зіновій Семенович. Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджені: Чумак Іван Денисович, Зеленюк Олексій Володимирович, Тріщ Станіслав Іванович, Жвалюк Василь Павлович, Сидорук Василь Мойсеєвич, Лавренюк Павло Самійлович, Матюха Василь Васильович, 160

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Шуляк Микола Володимирович. Заслуженим працівником сільського господарства став Сосновий Євген Іванович та інші. Ми пишаємося тим, що старт у трудове життя саме в нашому навчальному закладі отримали прекрасні люди, спеціалісти з великої букви, знавці свої справи. Та, мабуть, немає в районі жодної родини, з якої хтось би не здобував освіту у нашому навчальному закладі. З почуттям шани, поваги і радості ми вітаємо наших шановних ветеранів. Вони – наша гордість, наша жива історія – Будник Анатолій Євменович, Будкевич Михайло Станіславович, Зварич Василь Сергійович, Кулеша Микола Федорович, Короташ Ніла Анатоліївна, Ліщук Володимир Іванович, Мигулько Іван Петрович, Ізерський Петро Андрійович, Солодкий Олександр Васильович, Панасюк Петро Михайлович, Рибачок Олександр Нікіфорович, Сирота Володимир Миколайович, Стаднік Лідія Андріївна, Дудник Євдокія Ульянівна, Ткач Юрій Пилипович, Степанчук Валентина Григорівна, Мошура Анатолій Сергійович, Гринчук Ольга Миколаївна, Будкевич Клавдія Олександрівна, Ціхоцька Юлія Павлівна і багато, багато інших. Окремі слова вдячності хочу висловити працівникам-ветеранам ліцею, яких на жаль уже немає з нами, але їхній внесок у розвиток ліцею є неоціненним: Паламарчук Людмила Іванівна, Гольтман Володимир Феліксович, Антонець Іван Прокопович, Звягінцев Іван Григорович, Головін Олександр Якович, Цимбалюк Микола Якович, Загороднюк Василь Аксентійович, Журавель Анатолій Ананійович, Мельниченко Петро Григорович. Ми низько вклоняємося усім за безцінний вклад у розвиток нашого навчального закладу, за невтомну працю, за ті роки життя, які віддали вихо-

ванню і навчанню підростаючого покоління. Безумовно, жодне підприємство, установа не може існувати без керівника. Отож, окреме слово про директорів. Кожен із них зробив свій внесок у створення та зміцнення матеріально-технічної бази навчального закладу, формування висококваліфікованого педагогічного колективу. Це педагоги-організатори, педагоги-практики, які залишили помітний слід в історії ліцею: Семенов Семен Семенович, Добровольський Прокіп Павлович, Паламарчук Костянтин Юхимович, Кулінський Володимир Петрович, Музика Володимир Давидович, Клименко Олесь Васильович, Жухевич Валентин Іванович. Сьогодні Полонський професійний аграрний ліцей – державний навчальний заклад, здатний виконувати з честю всі завдання, які ставить перед ним Україна. У ліцеї навчається 324 учні – як на базі повної середньої освіти, так і неповної середньої освіти (з терміном навчання три роки). Замовниками підготовки кваліфікованих робітників для ліцею є сільськогосподарські підприємства району, ТОВ «Хлібороб-С», приватні підприємці, фермери, цех електричного зв’язку, район електричних мереж, Полонський агробуд, центральна районна лікарня імені Н.С. Говорун, соціальні служби та інші. Я щиро вдячний разом з учнівським і педагогічним колективами ліцею за співпрацю і взаєморозуміння Пулим Світлані Олександрівні, Гладуну Олегу Йосиповичу, Вариводі Анатолію Вікторовичу, Рожанському В’ячеславу Станіславовичу, Савіцькому Івану Леонідовичу, Плис Лесі Анатоліївні, керівникам сільськогосподарських підприємств Рибчинському Сергію Володимировичу, Олицькому Миколі Васильовичу, Марченку Володимиру Леонідовичу, Скримському Руслану Францовичу, Огойку Михай161

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

лу Григоровичу, Ковальчуку Леоніду Олексійовичу та багатьом іншим. У навчальному закладі учням створені всі умови для успішного навчання, харчування, відпочинку, заняття фізичною культурою і спортом, художньою самодіяльністю. Усі учні забезпечені гуртожитком. Результатом роботи учнів є здобутки наших вихованців у конкурсах фахової майстерності, обласних і всеукраїнських конкурсах та змаганнях різних художньоестетичних і спортивних напрямів. Тільки протягом 2014/2015 навчального року дипломантами різних конкурсів стали учні ліцею: Адоміч Єлизавета, Білик Світлана, Біленька Світлана, Супрунець Євгена, Рибій Андрій. Учні Андрій Герасимчук та Дмитро Щавінський зайняли призові місця в обласних конкурсах фахової майстерності з професій «Водій автотранспортних засобів» і «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування». Учениця Світлана Білик виборола диплом І ступеня у ІІ етапі ХV Міжнародного конкурсу української мови імені Петра Яцика. Для того, щоб створити сприятливий мікроклімат у ліцеї, ми намагаємось розширити права і відповідальність кожного педагога та учня, переходимо до демократичного стилю управління, створюємо умови для подальшого зростання педагогічної майстерності інженерно-педаго-гічних працівників, сприяємо підвищенню їх кваліфікації як у навчальному закладі, так і за його межами. Для успішного виконання завдань з навчання і виховання учнів, які ставить перед нами держава, необхідні педагогічні кадри. Ми пишаємося тим, що протягом багатьох років у педагогічному колективі ліцею плідно працюють і є прикладом для інших відмінники освіти Сінчук Т.М., Степанчук С.С., Кірієнко З.Г., викладач-методист Жухевич В.І., спеціалісти вищої та першої

категорії Вельгас В.І., Натальчук Ю.І., Бігдаш Б.В., Сосуля Л.В., Гвалтюк М.А., Шклярук Л.В., вихователь Шишков Ю.О. Відзначаємо високий рівень методичної роботи, який забезпечує відмінник освіти, методист Приймак Т.Є., високий рівень психологічної підтримки наших учнів, яку здійснює психолог Писарчук Л.І., художньо-естетичного виховання учнів, яке творить Жухевич Р.А., бухгалтерського обліку та економічного розвитку ліцею, які забезпечує бухгалтерська служба навчального закладу на чолі з головним бухгалтером Тарасюк Л.П. Педагогічна діяльність майстрів виробничого навчання ліцею є особливою. Вони забезпечують професійно-практичну підготовку учнів, що є особливо важливим у подальшому житті випускників. Виховати професійно компетентних, конкурентоздатних робітників, соціально активних членів суспільства намагаються майстри виробничого навчання Леонець Л.М., Димніч В.С., Хоменко В.О., Дехтярук Ю.М., Гольба Л.С., Цвіркун С.М., Трояк В.В. Уміле керівництво майстрами здійснює старший майстер Лебеденко Г.М. та механік ліцею Щерба В.Г. Приємним є те, що останніми роками у нашу профтехосвітянську сім’ю прийшло чимало молодих викладачів і майстрів виробничого навчання, які принесли у роботу ліцею молодий ентузіазм, бажання плідно працювати з учнівською молоддю. Особливу подяку хочу висловити всім технічним працівникам і обслуговуючому персоналу, робота яких можливо мало помітна, але дуже необхідна для забезпечення навчально-виховного процесу, створення належних умов для навчання та виховання учнів. Сьогодні в системі профтехосвіти проводяться реформи, покликані забезпечити якісну підготовку кваліфікованих робітничих кадрів для різних галузей економіки, йде пошук ра162

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ціональних рішень щодо оптимізації мережі ПТНЗ, поліпшення соціального партнерства з роботодавцями, розширення джерел фінансування, інформатизації та комп’ютеризації навчального процесу, впровадження інноваційних технологій, підвищення кваліфікації інженерно-педаго-гічних кадрів. Колектив Полонського професійного аграрного ліцею буде брати найактивнішу участь у вирішенні цих проблем. Ми розраховуємо на підтримку і розуміння Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації, районної і міської влади, керівників підприємств, установ і організацій, госпо-

дарств і фермерів, приватних підприємців, наших добрих і надійних партнерів. Переконаний, що у нашого навчального закладу велике майбутнє. І ті, хто віддав свої знання і сили раніше, і ті, хто працює в ліцеї сьогодні, зробили і роблять все можливе для того, щоб створити належні умови для навчання і виховання робітничої молоді, яка своїми руками творитиме майбутнє України. Бажаю всім міцного здоров’я, творчої наснаги, прагнення жити і працювати ще краще на благо народу та України.

163

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА Н.М. СИСКО, завідувач відділу підвищення кваліфікації та дослідно-експериментальної роботи НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

СТАН ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНИХ СЛУЖБ ПТНЗ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ТА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПАТРОНАЖУ Основною метою діяльності психологічної служби у ПТНЗ є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників, сприяння особистісному зростанню та професійному становленню учнівської молоді. Діяльність психологічної служби системи освіти регламентується державними нормативноправовими документами, зокрема наказами та листами Міністерства освіти і науки України: - «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України» від 02.07.2009 №616; - «Про планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти» від 27.08.2000 №1/9-352; - «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України» від 28.12.2006 №864; - «Про затвердження Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів» від 19.10.2001 №691; - «Про затвердження Положення про експертизу психологічно-

го і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України» від 20.04.2001 №330; - «Щодо розподілу робочого часу у практичних психологів та соціальних педагогів» від 26.09.2012 №1/9-683; - «Про затвердження плану заходів щодо запобігання правопорушенням серед дітей, попередження жорстокого поводження з ними» від 21.03.2013 №176; - «Про визначення завдань працівників психологічної служби системи освіти в умовах інклюзивного навчання» від 02.01.2013 №1/9-1; - «Про стан та особливості діяльності працівників психологічної служби системи освіти у 2014/2015 навчальному році» №1/9-374 від 25.07.2014; - Етичним кодексом психолога. У ПТНЗ навчаються учні з найменш соціально захищених верств населення, процес дорослішання і соціалізації яких відбувається досить стрімко, супроводжується початком професійного самовизначення та реалізації на фоні складних соціальних чинників. Життя вимагає від юної особистості здатності успішно адаптуватися до нових умов, навчатися, перенавчатися, здобувати нові кваліфіка164

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ційні вміння, відповідати вимогам ринку праці, бути патріотом нашої держави. Ця здатність передбачає формування у молодих людей умінь усвідомлювати свої індивідуальні особливості, активно прагнути до вдосконалення, управляти власними емоціями, думками та поведінкою. Отже, в освітньому середовищі ПТНЗ мають бути створені умови для формування соціально зрілої особистості, здатної до саморозвитку, самоактуалізації. Таким чином, можна зазначити, що психосоціальні впливи середовища, в якому перебуває учень, рівень культури в навчальних закладах як загальної, так і педагогічної, психологічної є визначальними у здійсненні психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу учнівської молоді. Безпосередню участь у процесі особистісного становлення учнів беруть практичний психолог і соціальний педагог ПТНЗ. Здавалось, що психологічна служба ПТО ще молода, але пройшло вже 20 років з початку першої організованої підготовки цієї категорії педагогічних працівників для професійно-технічних навчальних закладів Хмельницької області. Варто відзначити, що при цілеспрямованій політиці Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації забезпеченість ПТНЗ Хмельницької області працівниками психологічної служби становить майже 100%, що є одним із найкращих показників в Україні. Упродовж 2014/2015 навчального року в закладах профтехосвіти працювало 29 практичних психологів і 30 соціальних педагогів. На цей час практичний психолог відсутній у ВПУ №25 м. Хмельницького і Говорському професійному аграрному ліцеї, соціальний педагог – у ДПТНЗ

«Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей». Аналіз освітнього рівня показує, що майже 90% практичних психологів відповідають фаховій освіті, проте соціальні педагоги лише на 29,7% задовольняють вимоги щодо освіти. Це пов’язано із тим, що сучасні нормативно-правові документи у 2010 році підвищили вимоги до фахового освітнього рівня цього працівника, який повинен мати вищу освіту за напрямом «Соціальна педагогіка». Таким чином, перед керівниками ПТНЗ постає завдання – привести у відповідність фахову освіту значної частини соціальних педагогів. Аналіз такого показника, як стаж роботи на посаді, дозволяє констатувати, що практичних психологів із педагогічним стажем понад 10 років є більше 40%. Соціальних педагогів з таким стажем – лише 6,7%. Це пов’язано із тим, що таку посаду в системі освіти було уведено значно пізніше, з 2004 року. Частина з них – це колишні заступники з виховної роботи, які у зв’язку зі скороченням перейшли на посаду соціального педагога. Таким чином, більшу когорту соціальних педагогів складають педагоги-початківці, яким необхідно надавати методичну допомогу в їх діяльності. Аналіз якісного рівня практичних психологів показує, що за цей період їх кваліфікація зросла: майже 21% – це спеціалісти вищої кваліфікаційної категорії, по 11% – спеціалісти І і ІІ кваліфікаційних категорій. Водночас ще 57% практичних психологів мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст». Соціальні педагоги І кваліфікаційної категорії складають 10%, спеціалісти ІІ кваліфікаційної категорії – 27%. Соціальні педагоги, які мають кваліфікаційну ка165

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

тегорію «спеціаліст», становлять 63%. Соціальних педагогів із вищою фаховою освітою і стажем роботи, які вимагаються для встановлення вищої категорії, поки що немає. За вищеперерахованих умов зростає роль формальної та неформальної освіти цієї категорії педагогічних працівників і науково-методичного супроводу їх діяльності. У чому він полягає? З метою приведення системи роботи психологічної служби ПТНЗ у відповідність до нормативних вимог нами надається допомога, аналізуються та погоджуються річні плани роботи, які потім затверджуються директорами ПТНЗ і контролюються. Проводиться постійна консультативна робота, особливо з працівниками-початківцями. По завершенню навчального року кожен навчальний заклад за затвердженою на державному рівні формою надає аналітико-статистичні звіти, дані яких узагальнюються. Про результати роботи психологічної служби ПТО області звітуємо перед обласним центром практичної психології та соціальної роботи, який дає позитивну оцінку нашої роботи. Також Науково-методичний центр здійснює організаційні заходи щодо підвищення кваліфікації практичних психологів і соціальних педагогів на базі Центрального та обласного інститутів післядипломної педагогічної освіти. Практичні психологи та соціальні педагоги ПТНЗ об’єднані в обласні фахові секції. Голова фахової секції практичних психологів – Лісіцин Віктор Дмитрович, практичний психолог ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг», спеціаліст вищої категорії. Голова фахової секції соціальних педагогів – Ляска Олена Олегівна, соціальний педагог Шепетівського професійного ліцею, спеціаліст першої категорії.

Необхідно відзначити, що фахові секції працюють за планом, спілкування фахівців служби відкрите, дружнє, професійне та спрямовується на взаємозбагачення власного досвіду й удосконалення роботи. Враховуючи актуальні вимоги та потреби психологічної служби ПТНЗ, НМЦ ПТО ПК організовує обласні семінари, тренінги, круглі столи, засідання обласних фахових секцій, постійне консультування. У цьому навчальному році розглядались питання:  «Зміст та напрями діяльності психологічної служби ПТО Хмельницької області у 2014/2015 навч. році» – засідання обласної фахової секції у формі вебінару12.09.2014;  «Перша психологічна допомога в кризових ситуаціях» – навчальний семінар 15.10.2014;  «Психологічні умови формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя» – навчальний семінар 26.02.2015;  «Психологічна профілактика суїцидальних тенденцій в учнів ПТНЗ» – проблемний семінар 14.05.2015. Упродовж навчального року працювала школа молодого фахівця психологічної служби. Варто подякувати керівникам тих ПТНЗ, які надавали нам допомогу в організації роботи працівників психологічної служби на базі своїх навчальних закладів. На інформаційному порталі «ПТО Хмельниччини» у рубриці «Психологічна служба» розміщено нормативну базу, інструктивнометодичні рекомендації, консультативні матеріали, посібники. На офіційному сайті НМЦ ПТО ПК у розділі «Новини» розміщено 14 матеріалів з діяльності психологічної служби. Працівники психологічної служби ПТО області є авторами по166

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

над 30 наукових статей, які опубліковано у науково-методичному віснику «Професійна освіта», 15 методичних рекомендацій та посібників, що були рекомендовані до друку науково-методичною радою НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. Необхідно відзначити також налагоджену тісну співпрацю з колегами обласного центру практичної психології та соціальної роботи, кафедрою практичної психології та педагогіки Хмельницького національного університету, волонтерськими організаціями, службою у справах дітей, соціальними службами, службою зайнятості, медичними працівниками, працівниками правоохоронних органів. Працівники психологічних служб ПТНЗ беруть активну участь у науково-практичних конференціях: міжнародній науково-практичній конференції «Професійне становлення особистості: проблеми та перспективи» (Хмельницький національний університет); міжгалузевій науковопрактичній конференції «Впровадження здоров'язбережувальних технологій у практику роботи навчальних закладів як один із пріоритетних напрямів освітньої політики України» (Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти); всеукраїнській науковопрактичній конференції «Актуальні питання теорії та практики психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців». Публікують тези у матеріалах конференцій. У квітні 2015 року в рамках науково-практичної конференції «Актуальні питання теорії та практики психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців» працівники психологічної служби брали участь у майстер-класах фахівців Хмельницького об’єднання психологів та психотерапевтів: «Робота з травмою за допомогою різних методів психоте-

рапії»; «Індивідуальні особливості сприйняття дитини. Нейропсихологічна діагностика»; «Комп’ютерна залежність чи вікно у новий світ?». Водночас проблемою залишається сама система оцінки результатів діяльності працівників психологічної служби ПТНЗ. Адже згідно з Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників другу та першу категорії працівникам психологічної служби присвоює атестаційна комісія першого рівня, яка створюється у навчальному закладі. У зв’язку з цим керівникам ПТНЗ необхідно добре володіти нормативною базою щодо діяльності психологічної служби ПТНЗ та активніше враховувати при оцінці роботи фахівців психологічної служби думки учнів, батьків, педагогів, а також оцінювати той інструментарій, форми і методи, які застосовуються при роботі з учнями. Відомо, що психологічний супровід і соціально-педагогічний патронаж у ПТНЗ спрямовується на надання психологічної і соціальнопедагогічної допомоги особливо соціально незахищеним категоріям учнів з метою подолання ними життєвих труднощів і підвищення їхнього соціального статусу. У 30 ПТНЗ області упродовж 2014/2015 року навчалось 11676 учнів, серед яких: дітей-сиріт – 439; дітей, які знаходяться на повному державному утриманні, – 300; дітей, які знаходяться під опікою, – 139; дітей з особливими потребами – 161; дітей з родин переселенців – 34 (31 учень із зони АТО, 3 – з АР Крим). Аналіз щорічних звітів ПТНЗ про діяльність психологічної служби засвідчує, тематикою звернень до фахівців з боку учнів є проблеми стосунків з однолітками (дружба, кохання, конфлікти тощо), проблеми стосунків з педагогами, труднощі у спілкуванні з батьками, самопізнання 167

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

та самореалізація, в т.ч. професійне самовизначення; з боку педагогів – це взаємини в педагогічному колективі, в т.ч. з адміністрацією, стосунки з вихованцями, учнями, батьками, проблеми навчально-виховної діяльності, виявлення та корекція особливостей соціально-психологічної взаємодії та соціально-психологічного розвитку особистості та групи, запити на соціально-психологічну підтримку та соціальний захист дітей та сімей, в тому числі сімей вимушених переселенців; проблеми професійної та особистісної самореалізації; з боку батьків – це проблеми дезадаптаційного характеру у дитини, проблеми у навчанні, проблеми стосунків дитини з однолітками в групі, стосунки в сім’ї, проблеми життєвої самореалізації, запит на соціальнопсихологічну підтримку та соціальний захист сім’ї, в тому числі сімей вимушених переселенців, запит на посередництво у взаємодії з державними установами, спеціалізованими закладами та недержавними громадськими організаціями. До сімей, які класифікуються як ті, що опинились у складних життєвих обставинах, належать, зокрема й сім’ї з дітьми, що опинились у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх самостійно у зв’язку з вимушеною міграцією. Для учнів з сімей переселенців із зони АТО чинниками психологічної травматизації виступають: невизначеність стану та відсутність достовірної інформації про ситуацію у місці мешкання; занепокоєння долею родичів і друзів, що залишилися у місцях бойових дій; побутова невлаштованість, матеріальні труднощі. Типовими реакціями на кризову ситуацію виступають: страх, що кризова подія чи явище повториться; переживання через те, що вони самі або їхні близькі постраждають або зникнуть; негативні реакції на образи

руйнування домівки чи громади; негативні реакції на розлучення з батьками, братами чи сестрами; глибока тривога та хвилювання; плач; глибоке відчуття горя; відчуття сорому чи провини через те, що не вдалося чи не було можливості допомогти постраждалим; надмірне переживання про інших постраждалих; замикання у собі чи жалість до себе; зміни у міжособистісних стосунках; зростання проявів ризикованої чи самодеструктивної поведінки, замкнутість та уникнення контактів, агресія; докорінні зміни у поглядах на оточуючий світ; відчуття безпорадності та безнадії у сьогоденні та майбутньому; непокора батькам та органам влади; активніша соціалізація з однолітками. Необхідно зазначити, що досвід практичних психологів освітніх закладів щодо роботи із учнями, які зазнали впливу надзвичайних ситуацій, недостатній. Тому постає питання підвищення їх кваліфікації з цього напряму роботи. У зв’язку з цим Науково-методичним центром професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженернопедагогічних працівників у Хмельницькій області 15.10.2014 було проведено навчальний семінар з практичними психологами і соціальними педагогами на тему «Перша психологічна допомога в кризових ситуаціях». Отже, хоча психологічна служба в своїй діяльності й має багато проблем, та все ж працює і розвивається, а з урахуванням подій останнього часу її роль зростає. Таким чином, перспективами розвитку психологічної служби ПТО області є: продовження розвитку і зміцнення мережі психологічної служби області; підвищення компетентності та професійного рівня працівників психологічної служби ПТНЗ; здійснення науково-методич168

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ного супроводу професійного становлення новопризначених працівників; сприяння забезпеченню практичним психологам, соціальним педагогам належних умов праці, необхідних для здійснення діагностичної, корекційно-розвивальної, консультативної та інших напрямів роботи; організація і забезпечення науковометодичного супроводу психологіч-

ної служби (методичні об’єднання, семінари, семінари-практикуми тощо); проведення експертизи психодіагностичного та корекційно-розвивального інструментарію; вивчення ефективності діяльності практичних психологів і соціальних педагогів ПТНЗ; узагальнення та поширення передового досвіду роботи працівників психологічної служби. Л.В. САЛЮК, практичний психолог ВПУ №4 м. Хмельницького

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЗДІБНОСТЕЙ В УЧНІВ ВПУ №4 м. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Наше суспільство переживає кардинальні зміни, які пов’язані з реформуванням у соціально-економічній, оборонній та інших галузях господарства. Корінних трансформацій зазнає система відносин людини зі світом. У такій ситуації особистість по-іншому сприймає час власного життя. Сучасна людина визначає свою поведінку, встановлює комунікативні зв’язки, виконує свою професійну діяльність, яка вимагає від особистості активних дій стосовно зміни своєї картини світу, сформованої протягом життя. Життєва компетентність учнів професійнотехнічних закладів сьогодні пов’язана з професійним, національним вихованням, з розширенням прав і свобод нашого народу, самоврядуванням, що передбачає участь молоді в усіх сферах управління суспільством. Сьогодні виникла соціальна потреба у формуванні такої особистості, яка могла б самостійно вирішувати як щоденні, так і масштабні громадські завдання. Людина структурує власне існування, по-своєму розміщуючи у часі заняття, діяльність, події. Похо-

дження часу, за словами В. Вернадського, приховане в унікальній своєрідності самого життя. С. Рубінштейн зазначив, що суб’єктивний час – це відносний час життя (поведінки) людини, що відображає план життя цієї людини. Є. Головаха та О. Кронік [5] розглядають психологічний час як форму переживання людиною структури причинних і цільових відношень між подіями її життєвого шляху. Одним із важливих напрямів роботи психологічної служби ВПУ №4 м. Хмельницького є здійснення психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу формування лідерських здібностей і життєвих компетенцій учнів навчального закладу. З кожним днем усе відчутніше порушується сформований механізм відносин людини з навколишнім світом. Зростання інтенсивності життя, скорочення часу на спілкування, підміна його комп’ютерним діалогом, фінансові, виробничі, сімейні труднощі створюють умови для розвитку хронічних форм стресу. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема формування копінг-поведінки, 169

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

яка визначає механізми подолання стресу та призводить до адаптації або дезадаптації особистості. Актуальною також залишається здатність відмовлятися від стереотипних способів мислення та розв’язання будь-яких завдань: побутових, навчальних, соціально-етичних та інших, що має назву креативності. Креативність – одна з провідних властивостей особистості комплексноінтегративного характеру, що пов’язана з усіма іншими властивостями; провідна життєво активна потреба, яка виявляється у перетворенні дійсності; ставлення, що відображає пошуково-перетворювальну сутність особистості. Ураховуючи такі актуальні цілі, психологічна служба училища виявляє учнів, які мають лідерські здібності: вивчається інтелект, творчий потенціал, творче мислення, особистісні орієнтації, діагностуються вольові властивості, рівень самооцінки, психометричної самооцінки особистості, схильність до лідерства за Р.С. Немовим, готовність бути лідером, вміння планувати власну життєдіяльність, комунікативні й організаторські здібності. Вихованців усіх категорій залучають до участі в учнівському самоврядуванні, до волонтерської діяльності, здійснюється соціально-педагогічний патронаж дітей-переселенців разом із адміністрацією, батьками, державними установами. Учнівське самоврядування – особлива форма активності учнів, спосіб життя учнівського колективу, приклад творчої самореалізації особистості. Це участь учнів у різноманітній та змістовній роботі навчального закладу, яка притягує їх до управління справами колективу, допомагає їм зрозуміти свої права та обов’язки, формує у них почуття керівника у групі, в училищі, місті, на виробництві.

Головний принцип — побудова відносин у загальновиховному процесі таким чином, щоб учень самостійно прагнув до активності у забезпеченні матеріальних і духовних потреб. Одним із багатьох особливостей гуманістичного виховання є допомога дітям у самовихованні та захисті їх від життєвих незгод, конфліктів, самотності, а також у створенні умов для вільного розвитку. Завданням виховання є соціалізація, соціальна адаптація, формування економічних, професійних, соціальних і культурних компетенцій, тобто поступове залучення молодої людини до системи суспільних і творчих відносин. Виховання ефективне тоді, коли наставник і учень разом створюють матеріальні й культурні цінності, набувають вмінь і навичок у процесі формування стосунків. З огляду на вищезазначене, у ВПУ №4 м. Хмельницького впроваджується проект «Психологічний супровід формування лідерських здібностей, життєвих компетенцій в учнів». Реалізація цього проекту здійснюється через зв’язки з державними освітніми установами, базовими підприємствами, громадськими організаціями, батьківським комітетом. Мета проекту: удосконалення системи роботи та здійснення психологічного супроводу формування лідерських здібностей та життєвих компетенцій особистості. Методи дослідження: аналіз літератури, опитування (психологічний клімат в учнівському колективі), референтометрія, соціометрія, аналіз журналів виховної роботи, анкетування випускників, моніторинг вступу випускників до ВНЗ, працевлаштування та успішної самореалізації. Соціальні партнери: НМЦ ПТО ПК, Департамент освіти і науки, державний центр естетичного 170

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

виховання молоді, національний університет, обласна юнацька бібліотека, дім «Просвіта», ВБО «АСЕТ», «Карітас», громадський центр «Допомога», родинний дім, центр соціальної допомоги молоді, міська спілка української молоді, рада волонтерів, служба у справах дітей, клуби позашкільного виховання за місцем проживання: «Вікторія», «Ліра», «Романтик», центр національного виховання учнівської молоді, характерне козацтво. Завдання проекту: - розвиток активності й усвідомленої суспільної позиції молоді; - виховання самосвідомості, власної значимості, творчої ініціативи; - створення умов для професійного росту; - впровадження інноваційних форм спільної діяльності учнів; - супровід учнів, переселених із місць АТО на сході країни та членів їх родин. Ми добре розуміємо, що взаємодія педагогів, учнів, батьків, підприємців успішно здійснюватиметься, якщо активно співпрацювати. Психологічна служба, педагоги, майстри виробничого навчання, вихователі гуртожитку усвідомлюють, що головне завдання – це розвиток соціальної активності учнів, виховання у них почуття власної гідності, надання їм можливості проявити себе, формування управлінських навичок. Усі разом шукаємо нові форми – це період народження різноманітних ідей, експериментів, дослідів. Особливу увагу приділяємо дітям-переселенцям. У цьому році в училищі навчається підліток із Донецька. Адаптуватися в новому колективі, проявити ініціативу йому вдалося завдяки роботі в комітеті учнівського самоврядування. Велике значення для творчого навчання і виховання має спільна діяльність, кооперація дитини з однолітками та

дорослими – батьками, наставниками та педагогами. Саме інтеріоризація вищих психічних якостей й соціальних навичок відбувається під час спілкування учня і наставника, на що звертали увагу Л.С. Виготський та Ж. Піаже, які досліджували важливі закономірності інтеріоризації [3;8]. При училищній Раді створені і працюють постійно діючі комітети: комітет науки і освіти, комітет соціальної політики, комітет зв’язків з громадськістю, комітет гуртків за інтересами, прес-центр, координаційна рада. Завдяки психологопедагогічному супроводу учні розміщують свої статті у газетах, інформаційних куточках училища; виступають на радіо, створюють відеорепортажі «Нова преса», пишуть свої вірші «Поетичний зорепад», виступають і створюють свої відеоролики, розміщують новини про життя молоді в училищі на нашому сайті. Творчо і цікаво у цьому році за супроводом психологічної служби, соціальних партнерів, батьків вдалося підготуватися і взяти участь у фольклорній експедиції. Учні вивчали фольклор і традиції різних регіонів України, створювали автентичні образи, ділилися враженнями від перегляду виступів різних фольклорних колективів. Використовуючи нові підходи, провели тренінги учнівського активу гуртожитку та комітету соціальної політики з сиротами училища. За супроводу психологічної служби навчилися плести ляльки-мотанки, обереги та виготовляти сувеніри для бійців АТО та солдатів у шпиталях, неодноразово долучалися до акцій: «Лист солдату», «Кров для солдата», «Турбота», «Голос Миру» з метою підтримки наших захисників. Правовою базою учнівського самоврядування є статут, за основу якого взято Конституцію України, Закон України «Про професійну 171

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

освіту», Концепцію громадянського виховання, Декларацію про права дитини, Правила учнів ВПУ №4. Статут учнівського самоврядування та його комісії діють у межах, установлених Конституцією України, та відповідно до Закону «Про молодіжні та дитячі організації», Закону «Про громадські об’єднання». Участь у професійних конкурсах надає можливість учням здобувати можливість виходу на більш високий рівень спілкування з професіоналами. Їхня праця оцінюється не лише викладачами та майстрами виробничого навчання, а незалежними експертами, фахівцями високої кваліфікації. Кожен учасник таких заходів реалізує своє право бути відповідальним і самостійним, бути співавтором і представити індивідуальні творчі здібності. Такий підхід відкриває перспективи професійного росту, саморозвитку, самовдосконалення. Здійснення психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу допомагає нашим учням почуватися впевнено на конкурсі, творчо і відповідально підходити до фахової діяльності. Сьогодні випускники Вищого професійного училища №4 м. Хмельницького – це керівники підприємств, провідні спеціалісти. Учнівська Рада училища активно співпрацює з обласним центром зайнятості та відділами освіти в реалізації проекту «Моя професія – моя гордість». Мета цієї акції – профорієнтаційна робота серед випускників шкіл, працевлаштування учнів училища та надання практичної допомоги у працевлаштуванні молоді з малозабезпечених і проблемних родин. Училище постійно бере участь у цьому проекті, учні рекламують свої професії та професійні навички. Психологічна служба супроводжує підготовку агітбригад, готує та проводить анкетування з

метою профорієнтації, консультує школярів у виборі майбутньої професії. З 1 січня 2014 року в базі даних вакансій по Хмельницькій області актуальними залишаються такі: штукатур, муляр, інженер-будівельник, маляр, лицювальник-плиточник, слюсар з ремонту автомобілів, електрозвазозварник, столяр, монтажник гіпсокартонних конструкцій, монтажник систем утеплення будівель. Потреби підприємств регіону в кадрах у розрізі професій сьогодні задовольняють: ТОВ «Будівельний Альянс Груп», колективне підприємство «Житлобуд», КП «Цивільжитлобуд», ЗАТ «СПМК 1», ПП «Яковишина», ЗАТ «Деражнянський маслозавод». Вони стимулюють учнів до виховання професійно важливих якостей та пропонують робочі місця під час проходження практики та після випуску учням нашого професійного закладу. «Говерла», СТО «Мітсубісі» задовольняють потреби молоді у професійному самовизначенні і творчій самореалізації слюсарів з ремонту автомобілів. Психологічний супровід здійснює служба у напрямах роботи з підготовки до ЗНО, вступу до ВНЗ, з роботодавцями щодо працевлаштування, оформлення резюме, супровідного листахарактеристики, клопотання перед іншими соціальними службами щодо надання соціального захисту дітямсиротам з питань проживання, медичного обслуговування, оздоровлення. ВПУ №4 – це не лише кузня будівничих, а й кузня кадрів для потреб навчальних закладів. Більшість працівників міських ПТНЗ, як і 80% наших педкадрів, набували знань, здобували освіту в цьому навчальному закладі. Гасло, за яким працює училище, – «Інноваційні технології в навчально-виховному процесі». В 172

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

училищі за сприяння компанії «Хенкель–Баутехнік» (Україна) в березні 2006 року створено структурний підрозділ – навчально-практичний будівельний центр, головне завдання якого полягає в організації зв’язку між підприємствами-виробниками будівельної продукції та навчальним закладом і будівельними організаціями для прискорення впровадження новітніх технологій у навчальний процес і будівництво. Пріоритетним напрямом є робота з дітьми-сиротами та дітьмипереселенцями, членами їхніх родин. Усього в училищі навчається 17 дітей-сиріт, які проживають у гуртожитку. Діти-сироти потребують особливої уваги. Це надання індивідуальної допомоги з різних проблем і питань, благодійна допомога, в якій беруть участь усі педагогічні працівники училища. Діти-сироти – це предмет особливої турботи волонтерів училища та учнівського самоврядування. У рамках програми психологопедагогічної допомоги, підтримки і соціального захисту дітей-сиріт проводяться заняття з адаптації та формування життєвих навичок хлопчиків і дівчат. З дітьми-сиротами на заняттях гуртків проводиться просвітницька робота з питань здорового способу життя, етики й естетики, з правових та економічних питань. Учні, які були позбавлені затишних домівок, вчаться вести господарство, прикрашати свою оселю, планувати свій бюджет, купувати собі потрібні речі, готувати різні страви, слідкувати за своїм зовнішнім виглядом, зустрічати гостей. Добру школу діти-сироти проходять, беручи участь в учнівському самоврядуванні, їх обирають у Раду гуртожитку, в учнівську Раду, де вони здобувають навички професійного зростання, досвід спіл-

кування та принциповості, пробують себе у ролі лідера і керівника. Усе це допомагає учнямсиротам адаптуватися у сучасних життєвих умовах. Щорічно після закінчення училища, за сприяння його адміністрації всі учні-сироти працевлаштовуються за фахом. Найбільш обдаровані вступають у ВНЗ і середні спеціальні заклади. Так, наша випускниця Кондратюк Христина у 2014 році вступила та успішно навчається у Кам’янецьПодільському національному університеті ім. Огієнка. Психологічна служба вивчає здібності та інтереси, хобі, здійснює супровід дітей до гуртків і секцій в училищі, клубів за місцем проживання, супроводжує на творчих концертах-звітах, конкурсах, родинних святах, туристичних походах, літніх оздоровчих заходах. У загін волонтерів залучені учні різних професій. Відпрацьовуючи свої професійні навички, вони надають практичну допомогу малозабезпеченим, ветеранам війни та праці, дітям-інвалідам, «дітям вулиці». Волонтери училища займаються ремонтом приміщень, надають соціальні послуги вдома, у дитячих садках і лікарнях, чим підвищують свій професіоналізм. Досвід діяльності учнівського самоврядування у ВПУ №4 показав, що така форма організації учнівського колективу є одним із найбільш дієвих способів вирішення цієї проблеми людства – проблеми спільного життя; водночас вона є і школою, що навчає демократії, мистецтву жити разом. Підбиваючи підсумки вищесказаного, слід відзначити, що учнівське самоврядування – організація, яка складається з учнів, створюється учнями і існує для учнів. А вихованці, які є членами учнівського самоврядування, проходять перші кроки 173

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

управлінця, самовдосконалюються, стають більш відповідальними, мобільними, завзятими; формується їх особистість. Учні вчаться демократії, співробітництву, мистецтву жити і працювати в колективі. Робота в учнівському самоврядуванні допомагає багатьом учням адаптуватися в цьому світі, дає змогу бути конкурентоспроможним на ринку праці, допомагає визначитися в житті. Сьогодні випускники училища здобувають вищу фахову освіту, 95% – працевлаштовані, успішно реалізували свій професійний потенціал і фахові знання та вміння на підприємствах та в установах Хмельницької області. Серед них – Черешня Сергій Сергійович, директор Центру зайнятості. Очолюють приватні підприємства Кукуруза Ніна Василівна, Палагута Сергій Вікторович, Хомик Олександр Дмитрович, Широкий Валерій Васильович, Усатий Олександр Миколайович, Широкий Артур Васильович, Лахай Віталій Васильович, Дєдович Олег, Миронинко Олександр, Ковальчук Валентин, Банашко Олександр, Нашкольний Володимир, Завацька Зоя. Працюють у органах внутрішніх справ – Зелецький Петро, Дябло Андрій. Майбутнє починається сьогодні. Ось уже третій рік президент самоврядування Матвієнко Сергій проходить практику на підприємстві «Клуб БМВ Поділля». Він вдячний майстрові виробничого навчання Янову Віктору Едуардовичу, педагогам, керівництву училища, психологічній службі, вихователям, які направляють, сприяють саморозвитку та формуванню лідерських здібностей. Хлопець прагне стати висококваліфікованим працівником і здобути вищу фахову освіту, застосовує інноваційні технології у навчанні та на виробництві з метою підвищення фахової компетентності, переможець олімпіад з історії, української та іно-

земної мов, конкурсів: «Нова преса», дослідницько-пошукової роботи до 70-річчя визволення Хмельниччини від німецько-фашистських загарбників. Наші учні займають перші місця у спортивних змаганнях, конкурсах фахової майстерності. Поряд із опануванням професії учні здобувають міцні знання із загальноосвітніх дисциплін, що дає можливість вступати до вищих навчальних закладів. Свідченням цього є те, що за підсумками обласних олімпіад із загальноосвітніх дисциплін серед ПТНЗ училище виборює ІІ, ІІІ місця. Призерами стали: Зімін Максим, Семененко Мирослава, Мелентьєва Аліна. Хочеться теплі слова сказати і про учнів: Бережанського Владислава, який гарно вишиває рушники й ікони та є переможцем обласних олімпіад, Пірната Вадима – призера конкурсу «Кращий за професією», Мелентьєву Аліну – дипломанта І-го ступеня конкурсу «Омріяна юність» серед учнів ПТНЗ області, Грицая Андрія – переможця конкурсу «Вишневі усмішки», Деду Віталія, який запрошений робототавцями в Африку як кращий випускник і кваліфікований спеціаліст. Училище виховало патріотів країни – Гречухіна Альберта Вадимовича, який загинув, виконуючи інтернаціональний обов’язок в республіці Афганістан, посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки; Миколайчука Дмитра, Ліщука Руслана – героїв України, учасників АТО. Вони завжди житимуть у серцях учнів, будуть гідним прикладом для нас. Наш вихованець Гаврилюк Вадим навчається у Академії сухопутних військ ім. П.Сагайдачного. Баланюк Валентин, Батажук Андрій, Бондар Андрій, Бухта Максим, Горєлов Руслан, Іваніцький Михайло, Мельник Богдан, Оліховський Мак174

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

сим, Омелянов Ігор, Пахута Олег, Поїденко Микола, Ткачук Юрій, Хоманець Артем, Ящук Сергій – вихованці училища – гідно захищають суверенітет нашої держави та беруть участь в антитерористичній операції. У наших вихованців попереду нові проекти, плани, захист дипломів і вступ до вищих навчальних закладів, але тепер їх не лякають ніякі труднощі. В училищі навчились долати перепони та йти вперед до бажаної мети. Психологічний супровід та учнівське самоврядування дозволяє учням училища розкрити такі соціальні якості людини, як: толерантність, критичність і конструктивність мислення, повага до власної та чужої праці, оптимізм, гуманізм, здатність до самоаналізу і самовиховання. Це спонукає до осмислення власної ролі у життєдіяльності колективу і є реальним фактором формування демократичних, правових засад і традицій у міжособистісному спілкуванні учнівської молоді, її підготовки до розбудови громадянського суспільства нашої України. Отже, доцільно організований за змістом і формою психологічний супровід розвитку лідерських здібностей учнів містить потужний виховний потенціал, формує компетентності допомагає учням-переселенцям адаптуватися і бути активними у навчальній та виробничій діяльності. Досвід переконливо по-

казує: супровід розвитку лідерських здібностей учнів – це ефективна форма підготовки гідного майбутнього. Література 1. Выготский Л.С. Собрание сочинений. В 6 т. / Л.С. Выготский. – М.: Педагогика,1984. – Т.4. –368 с.

2. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: науково-методичний посібник / І.Д. Бех. – К.: ІЗИН, 1988. – 204 с.

3. Вернадський В.И. Размышления натуралиста. Пространство и время в неживой природе / В.И. Вернадский. – М.: Наука,1975. – 176 с.

4. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ ст.») // Освіта. –1991. – 25 червня.

5. Головаха Е.И. Понятие психологического времени / Е.И. Головаха, А.А. Кроник // Категории материалистической диалектики в психологии. – М.: Наука,1988. – С.199-215.

6. Конвенція ООН про права дитини. – К.: Столиця, 1997 (ЮНІСЕФ).

7. Ткачук Т.А. Ефективне використання копінг-стратегій як складових допінг-поведінки молодої особистості / Т.А.Ткачук // Практична психологія та соціальна робота. – 2012. – № 6. – С.63-67.

8. Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка / Ж. Пиаже. - СПб.: Союз, 1997. – 256 с.

В.Д. ЛІСІЦИН, практичний психолог ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг»

СУЇЦИДАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ: ПРИЧИНИ ТА ШЛЯХИ ПРОФІЛАКТИКИ Актуальність проблеми. На початку XXI століття самогубства вийшли на четверте місце у низці

причин смерті, причому останнім часом спостерігається тенденція до їх зростання. Щороку від 800 000 до 175

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

мільйона людей вмирають через самогубство, що складає 10-ту за чисельністю причину смерті в усьому світі. Це більше, ніж втрати людства в найбільших битвах і в два рази більше, ніж жертви убивств. Загальна кількість смертей унаслідок самогубства у світі перевищує сумарну кількість смертей від тифу, дизентерії, скарлатини, малярії та ін. Однак статистика не точна, часто самогубства реєструють як нещасні випадки. А якщо порахувати спроби самогубства, не доведені до кінця, то цифра буде в 10-20 разів більшою. За статистикою, самогубство є однією з головних причин смертності у віковій групі від 15 до 29 років, але при цьому найбільшу схильність до суїциду проявляють люди, №

Країна

старші 70 років, повідомляє ВВС. Чоловіки позбавляють себе життя у три рази частіше за жінок. Три чверті самогубств припадають на країни з низьким або середнім рівнем доходів. За останні 45 років рівень самогубств зріс на 60%. До 2020 року суїцид вийде на друге місце в світі як причина смерті, випередивши рак і поступаючись тільки серцевосудинним захворюванням, прогнозує ЮНІСЕФ. Україна ввійшла до групи країн з високим рівнем суїцидальної активності – понад 19,8 самогубств на 10000 населення. Державна служба статистики підрахувала, що в 2012 році добровільно пішли з життя понад 9 тис. українців.

Рівень самогубств на 100 тис. осіб Чоловіки Жінки Загалом

Рік

1

Литва

61,3

10,4

34,1

2009

2

Південна Корея 39,9

22,1

31,0

2009

3

Білорусь

48,7

8,8

27,4

2007

4

Казахстан

43,0

9,4

25,6

2008

5

Японія

35,8

13,7

24,4

2007

6

Гаяна

33,8

11,6

22,9

2005

7

Угорщина

37,1

8,8

21,8

2009

8

Шрі-Ланка

—

—

21,6

1996

9

Латвія

37,6

6,7

20,7

2009

10 11

Україна Словенія

— 32,1

— 7,9

19,8 19,8

2012 2008

12

Росія

—

—

19,6

2013

13

Сербія та Чорно- 28,4 горія

11,1

19,5

2006

14

Фінляндія

27,3

9,5

18,3

2009

15

Бельгія

26,5

9,3

17,6

2005

16

Франція

25,5

9,0

17,0

2006

17

Естонія

29,1

6,2

16,5

2008

18

Швеція

26,0

6,3

15,8

2007

176

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

19

Молдова

28,0

4,3

15,7

2007

20

ПівденноАфриканська Республіка

25,3

5.6

15.4

2005

людей у віці 15-17 років і дорослі проблеми, з якими вони зустрічаються, призводить до відчуття втрати юнаками та дівчатами сенсу життя та подальшими суїцидальними тенденціями. Також у низці випадків суїцидальні дії є проявом крайньої форми аутоагресії. Методи дослідження. Для дослідження суїцидальних тенденцій в учнів ПТНЗ використовуються такі психодіагностичні методи та методики: «Неіснуюча тварина», «Психомалюнок», «Методика на визначення рівня агресивності БассаДарки», «Тест Люшера», «Креатив 1, 2, 3», методика ТАТ, «Тест стресостійкості», «Тест на навчальний стрес», «Комплексна оцінка проявів стресу», «Опитувальник адаптивності до стресу», «Адаптивність» А.Г. Маклакова, методика вивчення схильності до суїцидальної поведінки М.В. Горської. Результати дослідження. За статистикою, 10-20% учнів ПТНЗ України мають схильність до суїцидальних проявів. Водночас така схильність має свою специфіку залежно від віку, статі, соціальних умов проживання, особливостей виховання, соціального оточення юнака або дівчини. Профілактика та корекція суїцидальних тенденцій. Практичним психологом ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг» використовуються такі шляхи та методи профілактики суїцидальних тенденцій в учнів:  години спілкування з учнями: - «Стрес та його значення у повсякденному житті людини»;

Суїцидні спроби найчастіше скоюють молоді люди у віці від 14 до 20 років, що підвищує ризик рецидиву суїцидних дій. Сільські жителі України в 1,52 рази частіше закінчують життя самогубством, ніж міські. Багато в чому це пов'язано з різким підвищенням алкоголізації сільського населення. Тільки в західних областях України рівень самогубств і його динаміка в ці роки були значно меншими. Більш стійкий антисуїцидальний бар'єр у цій популяції, можливо, зумовлений сильними релігійними традиціями, більшою готовністю населення до нових соціальноекономічних умов життя і меншою його густотою порівняно з південним сходом країни. Актуальною є проблема суїцидальних тенденцій і серед учнів професійно-технічних навчальних закладів. Особливої гостроти вона набуває останнім часом. Одним із ключових факторів зростання кількості суїцидальних спроб і демонстративних суїцидальних дій серед цієї категорії є високий рівень стресу в суспільстві через політичну, економічну та фінансову кризу, військові дії на сході країни, катастрофічне зубожіння населення. Через фінансові проблеми, які виникли та загострились в сім'ях юнаків і дівчат, батьки зайняті фізичним виживанням родин і не мають можливості приділяти достатньої уваги своїм дітям. Відтак, юнаки та дівчата шукають відповіді на злободенні життєві питання у середовищі однолітків, у соціальних мережах, на сайтах різноманітного (часто сумнівного) змісту. Нестійкість психіки молодих 177

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

- «ПТСР: причини виникнення та методи боротьби»; - «Дезорієнтація та панічні напади і шляхи їх профілактики»; - «Суїцидальна поведінка молоді в Україні»; - «Навчальний стрес та його профілактика»; - «Депресія як деструктивний психоемоційний стан»; - «Девіантна та делінквентна поведінка в юнацькому віці та її наслідки»;  відеолекторії з учнями та педагогічними працівниками: - «Крок на зустріч смерті. Крок на зустріч життю»; - «По обидва боки від суїциду»; - «Суїцид. Психологічний аспект»; - «Суїцид та суїцидальна поведінка»; - «Депресія та самооцінка»; - «Депресія та суїцид»; - «Депресія. Профілактика депресії»;

- «Втрата мети життя. Поради психолога»; - «Самодопомога під час депресії»; - «Вплив кризових ситуацій на психіку людей». Також широко та систематично використовуються індивідуальна психодіагностична, консультативна, психокорекційна, тренінгова робота («Тренінг особистісного росту», «Розвиток впевненості у собі» тощо) з учнями, консультації педагогічних працівників і батьків учнів. Перспективи подальшої роботи. У майбутньому планується розширення переліку психодіагностичних, психокорекційних методик, що використовуються у роботі практичного психолога щодо профілактики суїцидальних тенденцій в учнів. Презентація результатів дослідження. Результати роботи були презентовані на засіданнях педагогічних рад Центру, педагогічних читаннях (01.2005, 01.2015) та під час проведення обласного семінару практичних психологів «Суїцидальні тенденції сучасної молоді: причини та шляхи профілактики» (14.05.2015). О.М. ТАРАЛЕВИЧ, вихователь гуртожитку ДНЗ «Подільський центр ПТО»

СИСТЕМА РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПАТРОНАЖУ ДІТЕЙ-СИРІТ І ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ Патронаж (від латинського «patronus» – «покровитель», «оборонець») – це особлива форма захисту недієздатної особи, її майна, у випадках, передбачених законом. Вперше у соціальній роботі патронаж був використаний у Великобританії як професійна діяльність, яка дозво-

ляє особам, сім'ям усувати соціальні та ситуаційні труднощі, які негативно впливають на життєдіяльність. У соціально-педагогічній діяльності патронаж – це форма взаємодії соціального педагога з клієнтом протягом 24 годин на добу, в результаті чого фахівець впливає на події.

178

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Термін взаємодії соціального педагога завжди обмежений. Залежно від конкретних подій він може продовжуватися від 4 місяців до 1 року. Контакти можуть продовжуватися періодично. Згідно з кваліфікаційною характеристикою, соціальний педагог ПТНЗ забезпечує соціально-педагогічний патронаж учнівської молоді, сприяє взаємодії навчального закладу, сім’ї, служб у справах неповнолітніх, соціального захисту, центрів соціальних служб для молоді, органів місцевого самоврядування, неурядових і громадських організацій, кримінальної міліції та інших підрозділів державних адміністрацій з метою адаптації дитини до вимог соціального середовища і створення умов для її сприятливого розвитку. Отже, особливістю соціальнопедагогічної роботи соціального педагога є його вміння визначати проблеми та потреби особистості на різних рівнях, здійснювати посередницьку роботу, використовувати ресурси різних закладів та установ, які працюють з дітьми, і знання суміжних професій. У ході патронажу соціальний педагог працює за такими основними напрямами і використовує методи роботи:  збір інформації (спостереження, анкетування, опитування);  складання банку даних (соціальний паспорт навчального закладу, групи, сім'ї та ін.);  відповідне реагування на порушення прав дитини (збір необхідних інформації та документів для подання до відповідних органів);  безпосередня робота з клієнтом;  профілактична робота. Соціальний педагог у разі необхідності переадресовує зібрані документи у відповідні служби соціального захисту.

Отже, патронаж – це вид діяльності соціального педагога, який передбачає відвідування дитини вдома з діагностичною, контролюючою і реабілітуючою метою, який дозволить підтримувати тривалі зв'язки, своєчасно вивчити проблемні ситуації, надавати термінову допомогу. Зміни обставин суспільного життя спричиняють подальше зростання гостроти і актуальності питань соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, посилення соціально-педагогічного супроводу і соціально-психологічної підтримки цієї категорії дітей. Варто наголосити, що соціально-педагогічний супровід неможливий без соціально-педагогічного патронажу. Соціальний супровід – робота, спрямована на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу. Варто наголосити, що соціально-педагогічний супровід неможливий без соціальнопедагогічного патронажу. Тому соціальний педагог виконує низку соціально-педагогічних завдань, які регламентовані такими нормативними документами, як: Закон України «Про освіту», Закон України «Про професійно-технічну освіту», Закон України «Про охорону дитинства», Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» та ін. Зокрема, згідно з Законом України «Про освіту» (стаття 22) соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії навчальних закладів, сім’ї і суспільства у вихованні дітей, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультаційну допомогу батькам, особам, які їх 179

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

замінюють. Педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами. Згідно з Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», соціальний супровід – робота, спрямована на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу. Дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, потрібно забезпечити максимально можливий рівень фізичного та психічного здоров'я, доступ до отримання якісної освіти, здобуття професійних навичок, надати можливість повністю реалізувати свій потенціал, розвивати почуття самоідентичності, навички міжособистісного спілкування і впевненості у різних ситуаціях суспільної взаємодії. Соціальний педагог є посередником між учнями, класними керівниками, майстрами виробничого навчання, опікунами (піклувальниками), батьками і соціальним оточенням навчального закладу. Для визначення учнів, які належать до певної категорії учнівської молоді, насамперед потрібно провести ретельне вивчення особових справ учнівського контингенту та соціальну паспортизацію учнівських груп. Класні керівники та майстри виробничого навчання, за можливістю (враховуючи місце проживання учня), проводять обстеження умов життя учнів, що потребують підвищеної уваги. На основі зібраних даних і відповідних документів складаються списки учнів за категоріями. За даними соціальних паспортів груп соціальним педагогом скла-

дається соціальний паспорт навчального закладу. На початок навчального року формується банк даних учнів пільгових категорій, тобто складаються окремі списки за визначеними формами учнів і сімей, які підлягають соціальному захисту та потребують своєчасної допомоги. Для підтвердження статусу учня соціальний педагог збирає пакет документів, що зберігаються у окремих папках. Соціальний педагог веде повний облік даних на дітей соціально незахищених категорій: списки дітей всіх пільгових категорій; пакет документів, які підтверджують статус дитини; акти обстеження житловопобутових умов; облікові картки; облік надання матеріальної допомоги (оздоровлення, безкоштовне харчування тощо). А також здійснює систематичний контроль за їх вихованням, навчанням, станом здоров’я, матеріально-побутовими умовами утримання, збереженням їхнього майна, а також виконанням опікунами своїх обов’язків. Першочерговим у роботі соціального педагога є соціально-педагогічний супровід і патронаж дітейсиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Робота з зазначеною категорією передбачає тісну співпрацю з опікуном і самою дитиною в двох аспектах: захист соціальних, майнових і житлових прав, формування повноцінної особистості дитини, соціалізованої до сталого дорослого життя. Станом на 01.09.2014 в училищі навчалось дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, – 24, з них на повному державному забезпеченні – 21, під опікою – троє дітей-сиріт, одна дитина є вимушеним переселенцем. Кожен учень цієї категорії є застрахованим і забезпеченим єдиними квитками. За 2014 рік оздоровлено двоє учнів в 180

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Староушицькому обласному дитячому санаторії «Дністер». Діти-сироти та учні під опікою отримують у навчальному закладі безкоштовне харчування у вигляді сніданку та обіду, вечеря компенсується продуктами харчування або коштами. Учні, яким виповнилось 18 років, щороку отримують допомогу на придбання канцтоварів та одягу. Двічі на рік проводиться обстеження житлово-побутових умов цієї категорії учнів. Якщо такі учні не проживають у гуртожитку училища, їх обов’язково відвідують вдома майстер виробничого навчання разом із соціальним педагогом. При роботі з опікунами соціальний педагог відстежує стан утримання, проживання та виховання дитини, відслідковує отримання державних виплат і соціальної допомоги на дитину, а саме: своєчасне оформлення пенсії у разі втрати годувальника, оформлення державної соціальної допомоги, отримання аліментів від батьків, позбавлених батьківських прав; здійснює моніторинг закріпленого житла щодо сплати комунальних послуг, його технічного стану, доцільності використання. Невід’ємним у роботі щодо захисту житлових прав дітей під опікою також є вступ опікунів у спадщину, яка залишилась від батьків. З дітьми-сиротами та дітьми під опікою соціальний педагог проводить індивідуальні консультації, групові заняття, а також організовує та проводить семінари для опікунів, на яких розглядаються соціальноправові, житлово-майнові питання, організація виховання та оздоровлення дітей під опікою. Опікуни отримують індивідуальні консультації з питань, що їх турбують. Серед традиційних форм і методів роботи з статусними дітьми хочеться окремо зупинитися на не досить традиційних. Зокрема я прак-

тикую активне залучення дітей-сиріт до масових заходів, волонтерських акцій, суспільного життя навчального закладу. В училищі уже чотири роки поспіль створюється колекція історичного одягу. Звісно, демонстрація та костюмовані дійства на рівні міста – це широкі можливості як для навчального закладу, так і для учнів. Тому підбираючи учнів під моделі одягу, намагаюсь залучити якомога більше статусних дітей. Ще одним яскравим прикладом є ідея виготовлення буржуйок у зону АТО з старих газових балонів. Група зварників із захопленням взялась за роботу. Серед найактивніших були саме діти-сироти. Троє таких вихованців навчається на електрогазозварника. Одному з них належала ідея прикрасити буржуйки символікою. Першочергове завдання соціального педагога ПТНЗ – сприяти розвитку, а точніше саморозвитку особистості, створенню умов для найбільшого психологічного комфорту. Тому велика увага приділяється простому, щирому спілкування з дітьми цієї категорії на теми, що їх турбують. Часто це елементарні життєві речі, про які просто немає з ким поговорити через життєві обставини. Сьогодні актуальною є проблема підлітків соціально незахищених категорій. Коло проблем цих молодих людей визначається конкретною життєвою історією, категорією. Важливим елементом є соціальний захист, що опирається на законодавчу базу, але ми не можемо відкидати особистісного впливу на кожного учня. У сучасних умовах як об’єктивна потреба визначається необхідність особистісної взаємодії з соціально незахищеними дітьми. Взаємодія соціального педагога та статусного учня базується на найак-

181

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

туальнішій проблемі (соціалізації) та має певні соціокультурні, психологічні та педагогічні особливості. Враховуючи те, що кількість таких учнів з кожним роком зростає, змінюється вся система роботи. Гуманізація сучасної освіти та виховання залежить від здатності педагогів повернутися до індивідуальності дитини. У цьому контексті педагогічна підтримка со-

ціально незахищених учнів – система засобів, що реально допомагають особистості у її самостійному моральному, громадському, професійному виборі; забезпечують умови для самостійного подолання труднощів їхнього саморозвитку в різних видах діяльності (навчальній, комунікативній, дозвільній тощо).

А.О. МАЛЬЧИК, соціальний педагог ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей»

СИСТЕМА РОБОТИ З СОЦІАЛЬНОПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ УЧНІВ ПТНЗ СОЦІАЛЬНО НЕЗАХИЩЕНИХ КАТЕГОРІЙ Враховуючи необхідність забезпечення вчасного і повноцінного фізичного, інтелектуального, морального, естетичного і соціального розвитку учнів підліткового віку відповідно до їх задатків, нахилів, здібностей, психічних і фізичних особливостей, на сучасному етапі здійснення соціально-педагогічного су-

діти з малозабезпечених родин

діти з багатодітних родин дітинапівсироти

проводу набуває неабиякої актуальності, що стає основним стратегічним напрямом роботи соціального педагога ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей», а саме вироблення системи із соціально-педагогічного супроводу учнів соціально незахищених категорій (рис. 1).

діти– сироти

учні, позбавлені батьківського піклування учні, які учні соціально постраждали незахищених внаслідок категорій аварії на ЧАЕС діти одиноких матерів

дітиінваліди

Рис. 1. Учні соціально незахищених категорій 182

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Велика увага приділяється питанням охорони здоров’я та збереженню життя учнів, пропаганді здорового способу життя, подоланню шкідливих звичок. Двічі на рік діти цієї пільгової категорії проходять поглиблений медичний огляд, також запроваджується обов'язкове особисте страхування учнів. З цією ж метою проводяться: - рейди: «У нас не палять», «Наші учні за здоровий спосіб життя»; - акції: «Обміняй цигарку на цукерку», «Перевір свій статус»; - конкурси малюнків: «Я за здоровий спосіб життя», «Не дамо СНІДу шанс»; - виховні заходи: «Що потрібно знати про СНІД?», «Паління та алкоголь – вороги здоров’я», «Профілактика ВІЛ/СНІДу та ІПСШ», «Ні – незахищеному сексу», «Торгівля людьми: це може трапитися з кожним». Для ефективного проведення тижнів боротьби з тютюнопалінням, алкоголізмом, наркоманією, СНІДом і венеричними захворюваннями, проявами жорстокості був організований інформаційний куточок, який систематично поповнюється агітаційними матеріалами. Активну участь у профілактиці негативних проявів у молодіжному середовищі ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» бере спілка ініціативної учнівської молоді (учнівське самоврядування), особлива увага звертається на учнів соціально незахищених категорій. Протягом навчального року постійно здійснюється співпраця з відділом кримінальної міліції у справах неповнолітніх, сектором охорони прав дітей. Розроблені спільні заходи щодо попередження правопорушень і злочинності серед учнів, особливо серед тих, хто перебуває на внутрішньоліцейному обліку та на обліку у

У ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» є 99 учнів соціально незахищених категорій, з них:  діти-сироти та позбавлені батьківського піклування – 9;  діти-напівсироти –19;  діти з багатодітних родин – 24;  діти одиноких матерів – 8;  діти з малозабезпечених родин – 18;  діти-інваліди – 3. Виходячи з вищевикладеного, провідними напрямами роботи щодо реалізації соціальної підтримки дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, напівсиріт, дітей з малозабезпечених родин та одиноких матерів, а також дітей із особливими потребами є створення системи соціально спрямованих, педагогічних дій, які сприяють розвитку особистості, її якісному навчанню, підвищенню рівня соціалізації та комфортності як у навчальному середовищі, так і у сім’ї. Специфікою соціальної роботи є координація діяльності державних виконавчих органів, що стоять на захисті прав дитини, організація суспільного захисту, допомога в оздоровленні учнів через співпрацю зі службами. У процесі роботи з дітьми соціально незахищених категорій здійснюється індивідуальне, сімейне, правове консультування, посередництво у врегулюванні сімейних конфліктів, налагодження дитячобатьківських взаємин, проводяться контрольні відвідування тощо. Також організовується соціальна допомога із залученням інших установ дітям і членам їхніх сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Сім’ям, де виховуються діти пільгових категорій, у першу чергу, надається соціально-педагогічна допомога у вигляді консультацій, бесід.

183

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

правоохоронних органах. Щосеместру проводиться спільний захід з кримінальною міліцією «Ми і закон» та рейди «Урок». Ефективність цієї системи соціально-педагогічного супроводу дітей соціально незахищених категорій доводить динаміка правопорушень і злочинності серед учнів такої категорії. Також важливим є той факт, що за результатами анонімного опитування та систематичних спостережень значно знизився рівень вживання учнями тютюнових, алкогольних виробів і наркотичних речовин. Яскравим прикладом успішного соціально-педагогічного супроводу є робота з ученицею групи №33 з професії «Кравець» Богушевською Евеліною. Ця учениця вступила до ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» у 2012 році, в результаті вивчення характеристик з попереднього навчального закладу та соціальних служб у справах дітей, педагогічного спостереження за ученицею, бесід із членами сім’ї, обстеження соціально-побутових умов встановлено, що дівчина проживає з татом і бабусею, її мати поїхала на заробітки і зникла, тато вживає алкогольні напої, не працює, вихованням і матеріальним забезпеченням Богушевської Е. не займається, дівчинку виховує бабуся, яка теж не має особливого впливу на неї. Ця сім’я перебуває на обліку у службі у справах дітей, як неблагополучна, дитину віднесено до категорії «важких підлітків». Варто зазначити, що ця учениця також перебувала на обліку у відділі кримінальної міліції у справах дітей. На початку навчання у ліцеї дівчина важко йшла на контакт, палила та вживала алкоголь, проявляла агресію. Поступово, у результаті спільної роботи соціального педагога, практичного психолога та класного керівника учениця пішла на контакт. Крім того, у результаті циклу бесід встановлено,

що Евеліна має бажання співати, в процесі прослуховування виявлено здібності до співу. Так Евеліна почала відвідувати вокальний гурток «Сузір’я», який ось вже протягом трьох років займає тільки призові місця у конкурсі «Співоче Поділля». Натхненна перемогою дівчина почала серйозніше займатися вокальним співом, а також відвідувати й хореографічний гурток. На цей час Богушевська Евеліна – не тільки активний учасник художньої самодіяльності ліцею, а також і член спілки ініціативної учнівської молоді. Зараз учениця не вживає алкогольні вироби, працює над тим, щоб кинути палити. Найбільш важливою подією стало зняття Евеліни з обліку у відділі кримінальної міліції у справах дітей. Не менш яскравим прикладом є доля учениці Чапайло Аліни. Дівчина має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, при вступі на навчання до ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» знаходилася на вихованні у будинку сімейного типу. Маючи старшу сестру, дівчина завжди мріяла проживати разом з нею, та на момент оформлення Аліни до дитячого будинку рідній сестрі в опіці було відмовлено. Поставивши за мету з’єднання родини, ми організували перегляд справи з встановлення опіки над цією ученицею та допомогли в оформленні документів. Результатом цієї роботи було позитивне рішення суду про передачу опіки над Чапайло Аліною рідній сестрі, чим досягнуто головної мети – сприяння соціальному та психологічному комфорту учня. Отже, робота соціального педагога із організації та проведення соціально-педагогічного супроводу дітей соціально незахищених категорій спрямована на виявлення учнів цієї категорії, вивчення психолого-педагогічних особливостей та їх мікросередовища, умов життя, виявлення інте184

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ресів і потреб, труднощів і проблем, конфліктних ситуацій, відхилень у поведінці та надання своєчасної соціальної допомоги й підтримки, адаптацію особистості до життя в суспільстві, таким чином соціальний педагог виступає посередником між учнем і навчальним закладом, сім’єю, соціумом та органами влади. Соціальний педагог сприяє реалізації прав і свобод учнів, створенню комфортної та без-

печної атмосфери, забезпеченню охорони їх життя та здоров’я, допомагає педагогічному колективу створити умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей учнів у позанавчальний час. Сьогодні актуальною є участь учнів у спортивних секціях і клубах, гуртках тому, що дуже мало дітей проводять своє дозвілля організовано.

О.О. ЛЯСКА, соціальний педагог Шепетівського професійного ліцею

ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАЦІЇ ТА КО-МЕДІАЦІЇ У ШЕПЕТІВСЬКОМУ ПРОФЕСІЙНОМУ ЛІЦЕЇ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ОРГАНІВ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ батьками, батьками й педагогами, між педагогами й адміністрацією, між самими педагогами. Від рівня компетентності працівників служби залежить ефективне для обох сторін розв’язання конфлікту. Конфлікт (від лат. conflictus – зіткнення, боротьба, ворожі відносини) – це ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони. Причинами конфліктів найчастіше є: - обмеженість ресурсів, які треба ділити; - взаємозалежність завдань; - розбіжність мети; - розбіжність в уявленнях і цінностях; - розбіжність у манерах поведінки і життєвому досвіді; - незадовільні комунікації.

«Відкрито говори про свої конфлікти і йди їм назустріч – тільки це приведе до їх найкращого вирішення…». Ми живемо у світі, де сонячне світло порозуміння часто заступають темні хмари образ, холодний вітер підозр, блискавки конфліктів… Як зберегти прекрасну погоду в нашій душі, жити в мирі і радості? Проблема вирішення конфліктних ситуацій завжди була і є актуальною для сучасного суспільства. Конфлікти у сфері педагогічної взаємодії тісно пов’язані з сімейними конфліктами та обумовлені розвитком конфліктності особистості, її впливу на інших. Саме у таких випадках до роботи над конфліктною ситуацією залучається соціально-психологічна служба закладу. Саме вона має право брати на себе функції посередника у конфліктах між учнями, учнями і

185

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Шляхи виходу з конфліктів

Переговори

Медіація

Для максимального результату роботи соціально-психологічної служби під час вирішення конфліктних ситуацій у Шепетівському професійному ліцеї прийнято рішення про впровадження медіації. Для

Арбітраж розв’язання конфліктів та допомоги адміністрації у попередженні негативних явищ, жорстокості, проявів насилля серед учнів у навчальному закладі створена служба «Порозуміння та вирішення конфліктів».

Служба «Порозуміння та вирішення конфліктів»

Медіатор (психолог)

Соціальний педагог

Заступник директора з виховної роботи

Юрисконсульт, викладач основ правових знань

Соціально-психологічна служба під час вирішення конфліктних ситуацій у Шепетівському професійному ліцеї використовує розроблені проекти «Впровадження медіації у роботу соціально-психологічної служби при розв’язанні конфліктних ситуацій між учасниками навчальновиховного процесу» та «Впровадження ко-медіації із залученням органів учнівського самоврядування». Медіація – це система мирного вирішення конфліктів в освітніх колективах за допомогою спеціально підготовлених посередників-медіаторів. Ця форма роботи є інноваційною. На відміну від будь-яких інших методів розв’язання конфліктних

Голова батьківського комітету

Голова учнівського самоврядування

ситуацій, медіація дозволяє сторонам особисто приймати рішення. Медіатор допомагає визначитися, чим саме обидві сторони можуть поступитися, щоб дійти згоди, адже проблема може полягати у тому, що одна із сторін не може точно сформулювати свою зацікавленість. Внаслідок суперечок виникає дуже багато негативних емоцій і образ, які заважають думати розсудливо. Але завдяки майстерності медіатора стає можливим спрямовувати емоції в правильне русло і учасники медіації розуміють, що їх не влаштовує, і що насправді їм потрібно. Для вдосконалення своєї роботи практичний психолог нашого ліцею взяла участь у програмі «Базові 186

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

навички медіатора: знайомство з медіацією у сімейних і кримінальних справах, а також медіацією у школі» в рамках проекту «Від відновних практик до гуманізації кримінальної юстиції щодо неповнолітніх» та отримала відповідний сертифікат. Для більш ефективної роботи у Шепетівському професійному ліцеї була впроваджена ко-медіація – це медіація, проведена двома (найчастіше) і більше медіаторами або командою медіаторів. Програми медіації однолітків зазвичай використовують модель спільної медіації (комедіації) для вирішення спорів між учнями, за якими передбачається спільна робота принаймні двох медіаторів. На наш погляд, найбільш ефективним є варіант плідної співпраці медіатора-координатора та медіатора-учня, тому що вони підсилюють переваги один одного, у них є більш широкий спектр інструментів для роботи. Там, де один медіатор може мимоволі упустити щось важливе, у двох медіаторів ймовірність того, що щось може бути залишено без уваги, набагато менша. Служба «Порозуміння та вирішення конфліктів» Шепетівського професійного ліцею надає певних повноважень молоді, здійснює вмілий нагляд за дорослими, забезпечує

участь представників різних груп, справедливе вирішення конфліктів за участю медіаторів і результати, які можна виміряти й оцінити. Результативність досвіду роботи соціально-психологічної служби навчального закладу щодо психологічного супроводу та соціальнопедагогічного патронажу під час розв’язання конфліктів підтверджується такими фактами, як:  гармонізація морального та соціально-психологічного клімату у професійному ліцеї та створення атмосфери довіри;  підвищення психологічної культури учасників навчальновиховного процесу;  оволодіння прийомами і навичками безконфліктного спілкування, позбавлення схильності до застосування конфліктогенів;  формування інформаційного банку матеріалів про наявність виходу зі складних ситуацій шляхом переговорів;  реалізація цього виду мирного вирішення конфліктів у системі ПТО Хмельницької області. Напрямом роботи на найближчу перспективу вважаємо збільшення кількості медіаторів серед учнівської молоді, які б допомогли вирішувати конфлікти мирним шляхом з відновленням спілкування та товариських відносин між учасниками конфлікту.

О.Д. РУЩАК, практичний психолог ДНЗ «Подільський центр ПТО»

ВИКОРИСТАННЯ МЕТАФОРИЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ У РОБОТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА Метафоричні асоціативні картки (МАК) – новий інструмент практичного психолога, який успішно застосовується в індивідуальній, сімейній та груповій роботі з різною

віковою групою. Він допомагає налагодити комунікацію, створити атмосферу довіри, викликає інтерес до саморозвитку. МАК дозволяють доторкнутися до «внутрішнього» без187

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

 слухаємо асоціації й образи клієнта; психолог не нав'язує свого бачення образів;  легко синтезуємо техніку МАК у різних психотерапевтичних школах. Хоча кожна колода метафоричних карток унікальна, вони можуть використовуватися спільно зі всіма іншими колодами, відкриваючи нові можливості для творчості та даючи нескінченний простір для ігор нашої уяви. На заняттях з використанням метафоричних асоціативних карток знижуються захисні бар’єри психіки, зменшується страх критики, тому завжди панує позитивна атмосфера. Метафоричні асоціативні карти використовуються для проективної психодіагностики. Використання асоціативних метафоричних карт засноване на проектному методі, який є сукупністю окремої техніки. Це дозволяє вивчати ті аспекти особистості, які найменш доступні спостереженню або опитуванню. Метафоричні карти для психодіагностики походять від тесту Роршаха, тесту Сонді й Тематичного аперцептивного тесту. Ми можемо застосовувати більшість колод метафоричних карт як набори стимульного матеріалу для проективної діагностики, використовуючи принципи, відомі нам з Тематичного аперцептивного тесту. Для проведення тесту варто відібрати карти, тематика зображень яких стосується досліджуваної теми. Карти пропонують клієнтові із проханням скласти за ними розповідь, що включає відповіді на запитання: - Хто дійові особи, зображені на картинці?

- Що відбувається?

- Що призвело до цієї ситуації? Що було раніше?

- Що буде далі? Чим усе закінчиться?

болісно, обережно, турботливо. Використовуючи метафоричний простір для пошуку нових шляхів вирішення своїх проблем та отримання відповідей, ми часто швидко знаходимо рішення та відповіді самостійно. Метафоричні асоціативні картки мають ряд переваг:  можуть використовуватися як при роботі з окремою групою, так і з однією людиною;  є проективними методами, які розширюють їх терапевтичний арсенал;  допомагають досить швидко прояснити та зрозуміти переживання і потреби людини, знайти ключ до незавершених внутрішніх процесів;  добре працюють з людиною, що погано усвідомлює свої відчуття, яка покладається на факти, але не на емоції;  дозволяють створити атмосферу довіри і допомагають подолати внутрішній опір;  допомагають за нетривалий термін знайти проблему, яка обтяжує людину;  знижують свідомий нагляд, що полегшує роботу клієнта з його внутрішнім «Я» і підсвідомими конфліктами;  дозволяють побачити справжню картину стосунків з навколишньою дійсністю;  дають змогу клієнтові вирішити проблему самостійно;  не орієнтують клієнта на «правильні відповіді» (відсутня оцінка відповіді). Особливості роботи з метафоричними асоціативними картками:  працюємо з МАК «наосліп» або «у відкриту»;  працюємо з МАК за конкретним запитом або шукаємо запит у процесі роботи; 188

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

- Що відчувають дійові особи?

- Про що вони думають? Складаючи історію, оповідач зазвичай ідентифікується з однією із дійових осіб, і бажання, прагнення та конфлікти цього персонажа можуть відбивати бажання, прагнення й конфлікти оповідача. Розповіді можуть відображати події з минулого досвіду оповідача, групові та соціокультурні установки, актуальні конфлікти, пов’язані з поточною ситуацією. Метафоричні асоціативні карти використовуються у тренінгах і корекційній роботі. Важливо, щоб кожен учасник групи знав і відчував, що на нього зважають, цінують його думку, що він може вільно висловлюватися, висувати припущення, робити вибір, що він неповторний. Кожен учасник відображає одну й ту ж ситуацію посвоєму. Залежно від поставлених цілей обираються форми роботи і техніки використання асоціативних карт. Загальним моментом усіх технік є те, що психолог ставить клієнту запитання, які стосуються актуальної для клієнта теми. Клієнт шукає відповіді на ці запитання в картинці, що випадково випала йому з колоди або цілеспрямовано обирає її. У випадку, коли карта містить напис, інтерпретують спершу зображення, потім слова. Якщо у колоді є окремі карти із зображенням й карти зі словами, інтерпретують випадковий збіг двох карт, які доповнюють одна одну й висвітлюють ту саму тему з різних боків. Поєднання картинки з написом при роботі з картами «вбиває двох зайців»: образ звертається до правої півкулі головного мозку, продукує асоціації на основі наочно-почуттєвих уявлень. Напис же апелює до лівої півкулі, що працює із граматичним оформленням образів. Карти стимулюють роботу обох півкуль

головного мозку, що призводить до виникнення нових способів осмислення старої ситуації, до появи інсайтів. У роботі з метафоричними картами людина відчуває осяяння, прозріння і знаходить відповіді на свої запитання. Як одержати відповіді на запитання за допомогою МАК? Клієнт обирає питання, що його хвилює, тему, яку прагне з’ясувати. Для пошуку вирішення проблеми клієнтові ставлять запитання відповідно до схеми обраної техніки. Для отримання відповіді на кожне питання витягають одну або кілька карт «наосліп» або «у відкриту». Можна комбінувати, пропонуючи спершу зробити свій вибір «у відкриту» – це свідома думка людини про свою проблему. Потім витягти кілька карт наосліп і дати волю несвідомому, ініціювавши пошук відповіді на своє запитання. При роботі карт «у відкриту» людина почувається безпечніше перед незнайомим. Вибір карти наосліп – це завжди виклик творчим здібностям, і саме цей спосіб витягування карт породжує справді приголомшливі відкриття. Розглянемо обрану карту. Якщо на картинці зображена людина – хто вона? Про що вона думає? У який період життя ми її спостерігаємо? Який у неї характер? Який настрій? Що б вона сказала вам із позиції свого досвіду на обрану вами тему? Якщо ця людина – ваша внутрішня частина, то яка? Що ця частина вашої особистості хоче вам донести? Яка її точка зору на проблему? Якщо на картинці зображена взаємодія людей – хто з цих людей ви? Хто інші зображені люди? Що відбувається? Яким буде розвиток подій? У якій сфері вашого життя відбувається ця взаємодія? Якщо на картинці присутня тварина – кого або що вона символізує? Який її характер, поведінка?

189

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Якщо на картинці зображений пейзаж – де це місце? Чиїми очима бачимо пейзаж? Що привело цю людину в це місце? Куди вона прагне? Що її веде? Що відбувається за межами видимого на картинці? Якщо на картинці є різні предмети – для чого вони служать? Як би ви могли їх застосувати в контексті обраної теми? Де у вашому житті є місце для таких речей? З яким станом душі асоціюються такі предмети й речі? Для чого вам дісталася ця карта? Що вона хоче сказати вам про ваше життя? Який урок вам належить отримати? Метафоричні картки вчать слухати співбесідника, вступати із ним у контакт, не конкуруючи й не засуджуючи. Вони створюють атмосферу для відвертого висловлення своїх думок і почуттів, для обміну ними з іншими учасниками групи. Метафоричні асоціативні карти використовуються в індивідуальних консультуваннях учнів, педагогів, батьків. Традиційна схема Етап 1. «Знайомство». Розклавши карти зображенням догори, психолог обирає карту, за допомогою якої він представляється клієнтові, підкресливши ті або інші свої риси. Показавши приклад, психолог пропонує клієнтові також представитися за допомогою карти. Етап 2. «У чому проблема?». Психолог просить клієнта обрати 1 – 3 карти, які передали б проблемну ситуацію, як він її бачить, і прокоментувати свій вибір. Етап 3. «Чого ви хочете домогтися?». Пропонуємо вибрати 1 – 3 карти, щоб показати бажаний результат проблемної ситуації. Просимо клієнта викласти «місток» із декількох карт від проблемних карт до карт бажаного результату. Клієнт

інтерпретує кожну карту, що утворює «місток». Етап 4. «Що ще можна зробити з цього приводу?» Пропонуємо клієнту наосліп витягнути 3 – 5 карт, які символізують додаткові можливості на шляху розв’язання проблеми. Дайте клієнтові достатньо часу для осмислення витягнених карт. Етап 5. «Ви будете робити це?». Просимо клієнта наосліп витягти 2 карти, які символізують труднощі або сумніви, що можуть виникнути у клієнта на шляху вирішення його проблеми. Після осмислення цих карт просимо витягти ще 2 карти – вони покажуть ресурси, які допоможуть впоратися з перешкодами. Для закріплення позитивної установки й посилення мотивації просимо клієнта витягти ще одну карту – вона передасть той настрій, той вираз обличчя, що буде в нього після благополучного розв’язання його важкої ситуації. Приклади методик для самостійної роботи з асоціативними картами. І. «Робота із стосунками». Виберіть стосунки, в яких ви хотіли б розібратися (з партнером, дитиною, батьками, колегами). Витягніть наосліп 5 карт, вони будуть відповідями на питання: 1. Що не працює у стосунках?

2. Що я приношу у стосунки?

3. Що друга сторона приносить у стосунки?

4. Що працює у стосунках?

5. Що має відбутися, щоб поліпшити стосунки? Зробіть висновки. ІІ. «Перед вибором». Виберіть ситуацію, де вам потрібний свіжий погляд на переваги і вади того або іншого життєвого вибору. Наосліп витягніть 3 карти, вони будуть відповідями на питання: 190

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

1. Що корисного я одержую в цій ситуації?

2. Яка ціна цього?

3. Які висновки я можу зробити? ІІІ. «Досягнення цілі». Подумайте про свою ціль, потримайте її у своїй уяві. Виберіть «у відкриту» або наосліп 5 – 10 карт, які допоможуть досягнути вашої цілі. Поясніть: чим допоможе конкретна карта-образ досягнути цілі? До карт-картинок наосліп виберіть карти-слова, поясніть: - як пов’язані карта-картинка з картою-словом?

- яку роль карти-слова відіграють у досягненні цілі? Розкладіть пари карток по значимості, поясніть свій вибір: - Що допоможе у досягненні поставленої цілі? Чому? Зробіть висновки. Власний досвід роботи з метафоричними асоціативними картками – 2 роки. Брала участь у лекційнопрактичних курсах «Психологи онлайн» та отримала сертифікати: «Використання метафоричних зображень у роботі практичного психолога» (42 а. г.) та «Використання метафоричних зображень в груповій роботі» (20 а. г.). Взяла участь у розробках авторських методик роботи з метафоричними асоціативними картками. У своїй роботі використовую колоди метафоричних асоціативних карток з різних напрямів (робота з кризовими станами, робота з відносинами, універсальні колоди). Придбано навчальну літературу для роботи з МАК: «Проективні карти в роботі психолога», «Метафоричні асоціативні картки», «Готові програми тренінгів з використання проективних карток», «Бути. Діяти. Володіти» (Коучинг: книга для особистісного розвитку за допомогою інсайтів), автор Єва Морозовська.

Проходжу он-лайн-навчання у метафоричному трансформаційному тренінгу «Від гусені до метелика» (автор Ніка Вернікова). У навчальному закладі «Подільський центр ПТО» провела практичний семінар для педагогів на тему «Підвищення особистісного росту педагога за допомогою метафоричних зображень», під час якого ознайомила педагогів з колодами метафоричних асоціативних карток, з правилами та методами їх використання у груповій та індивідуальній роботі з учнями. Під час семінару відпрацьовано практичні вправи із використанням метафоричних карток з колодами українських авторів: «Креатив-1», «Креатив-3», «Бути. Діяти. Володіти», «42», «Архетипи», «Хасидська мудрість» та з колодами карт німецького виробництва: «ОХ», «PERSONA», «СOPE». Метафоричні асоціативні картки можуть використовуватися педагогами для розвитку творчих здібностей учнів під час уроку, у сімейному дозвіллі, у колі друзів, для створення глибокого міжособистісного контакту. Асоціативні карти – це засіб прориву у власну фантазію і креативність, інструмент для самопізнання. Для молодих педагогів провела семінар з використанням метафоричних асоціативних карток «Адаптація молодого педагога до умов ПТНЗ». За допомогою роботи з МАК новопризначені педагоги змогли краще пізнати одне одного, налагодити комунікацію, пояснити свої емоції, почуття. Поступово під час семінару відбувалося саморозкриття та самопізнання особистості. Особливо зацікавило те, що різні люди абсолютно по-різному інтерпретують одну і ту ж карту. Використовуючи метафоричні картки у вправах, легко фантазувати, мріяти, уявляти себе у різних життєвих ситуаціях та шукати нові шляхи виходу з них.

191

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Під час обласного семінару практичних психологів «Зміст та форми підвищення професійної компетентності практичного психолога» ознайомила колег з новим інструментом і помічником психолога, з історією виникнення метафоричних карток, продемонструвала різноманітність колод метафоричних асоціативних карток, чим зацікавила багатьох колег. Метафоричні картки дуже швидко допомагають прояснити та зрозуміти актуальні переживання та потреби особистості, побачити наочну картину міжособистісних взаємовідносин. За допомогою метафоричних карток здійснюється ко-

рекція емоційних станів, пошук успішних стратегій дій, знаходження виходу з складних й неоднозначних ситуацій. Для супроводжуючих осіб під час обласного конкурсу фахової майстерності з професії «Штукатур» провела психологічний міні-тренінг «Все геніальне – просто!» (або ігри з уявою). За допомогою метафоричних карток відбулося знайомство учасників міні-тренінгу та відверта розмова у групі. Учасники мали можливість шукати нові шляхи вирішення своїх проблем та отримати відповіді на поставлені питання.

192

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЬ С.Б. КОЛОМІЙЧУК, завідувач лабораторії науково-методичного забезпечення управлінської діяльності в ПТНЗ НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОУПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОФЕСІЙНОТЕХНІЧНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ Глобальні зміни, що відбуваються на сучасному етапі розвитку всього українського суспільства, і освіти, зокрема, вимагають нових підходів до управління навчальними закладами, пріоритетними серед яких є впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, що мають забезпечити доступність та ефективність освіти, вдосконалення навчально-виховного процесу, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Саме від того, на якому рівні та як будуть вирішені проблеми інформатизації освіти, залежатиме рівень підготовки фахівців усіх галузей народного господарства, саме це визначить розвиток нашої країни в майбутньому. Інтенсивне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у сфері освіти є національним пріоритетом. Впровадження в освіту інформаційно-комунікаційних технологій сприяє підвищенню її якості, а також удосконаленню організації навчання в освітньому закладі та управління ним. У Концепції національної програми інформатизації зазначено, що інформатизація освіти – це сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціаль-

но-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, створених на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки. Поняття «інформатизація освіти» пов’язується із широким впровадженням у систему освіти методів і засобів ІКТ, створенням на цій основі комп’ютерно орієнтованого інформаційно-комунікаційного середовища, з наповненням цього середовища електронними науковими, освітніми та управлінськими інформаційними ресурсами, з наданням можливостей суб’єктам освітнього процесу здійснювати доступ до ресурсів середовища, використовувати його засоби і сервіси при розв’язуванні різних завдань. Нові завдання інформатизації освіти відповідно до сучасної освітньої парадигми виникають із впровадженням у професійну освіту сучасних освітніх і виробничих технологій, поглибленням інтеграції і розширенням масштабів впровадження комп’ютерних технологій у ПТНЗ. Зокрема, ці завдання передбачають 193

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

створення і впровадження у практику освіти комп’ютерно-орієнтованих інтерактивних і мультимедійних засобів навчання, систем бездротових віддалених і мобільних освітніх комунікацій, засобів захисту електронних систем навчання і освіти. Впровадження в освіту інформаційно-комунікаційних технологій сприяє підвищенню її якості, а також удосконаленню організації навчально-виховного процесу та управління навчальним закладом. Інформатизація освіти спонукає до удосконалення механізмів управління системою професійної освіти та її науково-методичного супроводу на основі:  використання автоматизованих банків даних науковопедагогічної інформації, інформаційно-методичних матеріалів, комунікаційних мереж;  розробки і впровадження інтегрованих навчальних систем, які реалізують можливості мультимедіа як найбільш популярної технології інформаційної навчально-методичної взаємодії;  удосконалення методології та стратегії відбору змісту, форм і методів навчання та виховання;  створення методичних систем професійного навчання, що орієнтовані на розвиток інтелектуального потенціалу учнів: формування у них умінь самостійно набувати знань, підбирати, обробляти, передавати, зберігати інформаційні ресурси, демонструвати інформацію. Ефективність інформатизації навчального закладу значною мірою залежить від наукового обґрунтування цього процесу. Питання впровадження інформаційно-комунікаційних технологій управління навчальним закладом шляхом систематизації інформаційного забезпечення управлінської діяльності досліджували В.В. Гуменюк,

В.П. Драгун, В.І. Маслов; виділяли рівні управлінської діяльності керівника з використанням інформаційнокомунікаційних технологій В. Глушков, Н. Довгань і Є. Машбиць; розробки напрямів удосконалення праці керівника навчального закладу з допомогою комп'ютерної техніки А. Хроленко, М. Жалдак, В.Е. Лунячек, І. Підласий, Т. Шамова; питання інформаційної культури досліджували В. Бабич, Г.А. Воронцов, О.В. Почупайло, Е.П. Семенюк та ін. У науковій літературі, зазвичай, в інформатизації навчального закладу виділяється кілька взаємопов'язаних складових: система інформатизації навчального закладу; інформатизація управління навчальним закладом; умови створення інформаційної бази управління навчальним закладом. Застосування інформаційних технологій у системі управління освітою є особливо необхідним, оскільки саме управлінські рішення спроможні змінити всю систему в цілому, а від їх правильності та своєчасності залежить ефективність системи освіти. Результати аналізу наукових праць і власного досвіду підтверджують, що інформаційні технології дають можливість підвищити ефективність усіх складових процесу розробки та реалізації управлінського рішення: - отримання необхідної інформації; - розробки управлінського рішення; - доведення управлінського рішення до виконавців; - контроль за виконанням управлінського рішення. Однак базовою для всіх інших функцій інформатизації навчального закладу є функція отримання, фіксації, зберігання та перетворення ін194

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

формації. Ця функція є ширшою за попередню у зв'язку з тим, що інформація потрібна не тільки для прийняття управлінських рішень. Саме ця функція створює умови для реалізації ще однієї важливої функції інформатизації навчального закладу — задоволення інформаційних потреб учнів, працівників, потенційних споживачів освітніх послуг, працівників інших освітніх установ і структур управління освітою. Для ефективного та цілеспрямованого використання результатів впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управління навчальним закладом розглянемо основні питання та принципи управління навчальним закладом, етапи та рівні управлінського процесу адміністрації освітнього закладу. Управління навчальним закладом – це діяльність управляючої підсистеми, яка спрямована на реалізацію мети навчального закладу шляхом створення умов (прогностичних, педагогічних, психологічних, кадрових, організаційних, матеріальнофінансових та інших), необхідних для належного розвитку педагогічного процесу (Лунячек В.Є.). Зупинимося на принципах об'єктивності, повноти, достатності й актуальності інформації в управлінні ПТНЗ. З точки зору ефективності впровадження ІКТ і комп’ютерних систем у вирішенні цих принципів робота керівників закладу освіти поділяється на такі два етапи: - на першому етапі – створення системи інформаційного забезпечення – здійснюється моделювання та організація побудови інформаційного середовища; - на другому етапі – подальша модернізація з використанням комп’ютерних програм та інформаційних технологій, створення банку даних базової, оперативної та під-

сумкової інформації, на базі якої організовано форми звітності та проведення моніторингу педагогічного процесу. Одним із методів удосконалення системи управління освітою є створення єдиного інформаційного освітнього простору ПТНЗ. Під поняттям «єдиний інформаційний освітній простір» необхідно розуміти можливість спільного використання наявних у системі електронних інформаційних ресурсів усіма суб’єктами системи. Єдиний інформаційно-освітній простір системи освіти пов’язаний з усіма видами освітянської діяльності. Можна визначити три його складові, які потребують організаційно-методичного супроводу: - єдиний інформаційний простір управлінської діяльності; - єдиний інформаційний простір навчальної діяльності; - єдиний інформаційний простір науково-методичної діяльності. Для вирішення завдань створення інформаційного освітнього простору ПТНЗ чимало навчальних закладів купують різні програмні продукти, які інтегрують в собі функції інформаційних систем, що дозволяє розв’язати широке коло проблем, наприклад: - зберігання особових справ учнів і працівників закладу в електронному вигляді (бази даних); - забезпечення комунікації всіх учасників освітнього процесу (в тому числі через сайт навчального закладу); - доступність і відкритість результатів навчального процесу для всіх учасників (розклад уроків, списки учнів і педагогів, дані про успішність і відвідування занять); - моніторинг якості освіти (аналіз і формування звітності за результатами навчання); 195

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

- автоматизація процесів управління навчально-виховним процесом (формування розкладу, розподіл педагогічного навантаження, формування навчальних планів); - наявність і підтримка електронного документообігу; - доступність усіх нормативних документів; - використання програмного середовища, яке формує інформаційний простір навчального закладу. Під час формування єдиного інформаційного простору ПТНЗ необхідно виходити з того, що реальна робота щодо його використання залежить від матеріально-технічної бази та можливостей самого навчального закладу. Модель інформаційного простору може складатись із декількох рівнів: 1. Перший рівень: наявний один або декілька комп’ютерів, не пов’язаних між собою. Усю базу даних встановлено на один комп’ютер, і користувачі змінюються по черзі для роботи з нею. Це мінімальна, але доволі дієва реалізація єдиного інформаційного простору, особливо для малих ПТНЗ.

2. Другий рівень: інтранет – це внутрішня мережа, коли декілька комп’ютерів об’єднані в єдину мережу. Вона складається з комп’ютерів, які стоять на столах користувачів, загального сервера та спеціального програмного забезпечення для організації персонального доступу кожного учасника навчального процесу до єдиної інформаційної бази даних.

3. Третій рівень: Інтернет, а саме створення відкритого доступу для всіх учасників навчального процесу та можливість зовнішнього доступу до інформації навчального закладу, розрахованої на широке коло користувачів і службової інформації для вузького кола учасників навча-

льно-виховного процесу з доступом через пароль. Розглянемо схему компонентів моделі інформаційного простору ПТНЗ: інформаційна база працівників навчального закладу; індивідуальне портфоліо педагогічних працівників та адміністрації (анкетні дані, особисті досягнення та матеріали); професійне навчання (пакети навчально-планувальної документації); навчальна робота (матеріали з оцінювання, атестації учнів, відвідування занять учнями, результати участі у конкурсах фахової майстерності, олімпіадах, тести тощо); виховна робота (результати конкурсів, робота гуртків різних напрямів, інформація про виховні заходи тощо); науково-методична робота (програмно-методичне забезпечення навчального процесу, дидактичні матеріали з різних предметів тощо); електронна бібліотека (навчальна література, електронні підручники, науково-пізнавальні фільми, віртуальні виставки тощо); канцелярія (інформаційно-пошукова система про працівників та учнів). У процесі інформатизації організаційно-управлінської діяльності ПТНЗ значну роль має відігравати інформація стосовно управління, яка надходить з: - паспорта навчального закладу (загальні дані про навчальний заклад, матеріально-технічне та методичне забезпечення тощо); - відділу кадрів (ведення особових справ, облік працівників, ведення книги наказів з особового складу тощо); - відомостей про учнів (ведення особових справ, облік успіш196

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ності та відвідування занять, психолого-педагогічний супровід тощо); - розкладу занять (автоматизація процесу складання розкладу, його варіативність та оптимальність); - бібліотеки (облік бібліотечного фонду, ведення електронного каталогу бібліотеки); - медичного кабінету (ведення медичних карт і книжок, медичний супровід тощо); - бухгалтерії (облік фінансових документів, тарифікація, ведення фінансово-господарської діяльності, статистична звітність). Інформаційні системи в освітніх закладах використовуються переважно для автоматизації таких завдань: - управління навчальним процесом (формування навчальних планів, розклад, моніторинг результатів навчання); - фінансове планування та бухгалтерський облік; - облік матеріально-технічної бази; - управління персоналом; - автоматизація діяльності бібліотеки; - документообіг; - підготовка оперативної та зовнішньої звітності. Сьогодні сформовано ринок готових інформаційних технологій для освітніх закладів. Розглянемо деякі програмні продукти для автоматизації управління навчальним процесом ПТНЗ. Це електронні засоби загального призначення, які створені компанією «Дієз-продукт» [ Компанія «Дієз-продукт» – провідний виробник програмних засобів для національної системи освіти та сучасних рішень для управління освітою – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.diez-product.com.ua/, сайт «Програми для керування закладами освіти» Компанія «Дієз-продукт»

http: // diez-product. com. ua /index.php?go=files&in=view&id=40& cat=1] та рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах (лист МОН України від 21.08.2007 №1/9-482 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2007. – вересень. – №26–27). Серед них програмний засіб «Річний план роботи загальноосвітнього навчального закладу», який легко адаптується для системи професійної освіти та включає такі режими роботи, як: - огляд і друк заходів (групування заходів за напрямами, датами, відповідальними, підсумками); - контроль за виконанням заходів (завдання критеріїв відбору, друк результатів контролю за виконанням алгоритмів); - оцінка ефективності управління (занесення експертних оцінок, формування звіту за конкретний період); - робота з довідниками (додавання відповідальних, підсумків). Дуже непростим завданням для керівників навчальних закладів є складання зручного для всіх розкладу. За допомогою програмного комплексу «Розклад» можна не тільки прискорити цей процес, а й оптимізувати за бажаними параметрами з урахуванням заданих пріоритетів. Програма допомагає підготувати розклад занять з урахуванням побажань педагогічних працівників і вимог адміністрації. Вбудований блок аналізу вхідних даних забезпечує перевірку наявних суперечностей та вказує місця їх виникнення. Кінцевий розклад можна роздрукувати або зберегти в зручному для користувача форматі файлу. Функціональні можливості:

197

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

 побудова оптимальних розкладів для навчальних груп і викладачів;  мінімізація кількості «вікон»;  урахування вихідних і методичних днів;  розташування діапазону занять по днях/годинах;  урахування характеру роботи і побажань педагогів, «погодинних» працівників;  введення «нульової», «другої» навчальної зміни;  урахування особливостей навчального закладу;  оптимізація розміщення занять по аудиторіях;  урахування особливостей навчальних дисциплін (фізкультура, виробниче навчання тощо);  можливість утворювати потоки з навчальних груп;  розділення навчальних груп на підгрупи;  урахування парних / непарних тижнів;  створення і збереження в базі даних будь-якої кількості варіантів розкладу;  створення розкладу з заняттями парного типу;  можливість модифікації розкладу протягом усього навчального року;  можливість контролю «якості» створеного розкладу. Програмний комплекс «Універсальна Інноваційна Система «Школа»» (UNIS «School»), який забезпечує підвищення ефективності управлінської діяльності та дає змогу створити єдину інформаційноаналітичну систему управління освітою за рахунок: впровадження автоматизованого обліку й обробки інформації; удосконалення системи ведення документації;

забезпечення інформаційної взаємодії між відповідними рівнями системи з використанням електронних засобів зв’язку; зменшення паперових інформаційних потоків з нижньої управлінської ланки до верхньої за рахунок збільшення електронних потоків інформації; збереження цілісності інформації на всіх етапах її обробки. Використання програмного комплексу «Універсальна Інноваційна Система «Школа»» дає змогу забезпечити реалізацію одного з пріоритетних напрямів розвитку сучасної освіти, а саме впровадження новітніх інформаційних і комунікаційних технологій в навчально-виховний процес і роботу органів управління освітою на всіх рівнях. Комплекс отримав гриф Міністерства освіти і науки України «схвалено до використання у навчально-виховному процесі» (лист від 17.01.2008 №1/11122). Цей програмний комплекс забезпечує автоматизацію таких завдань:  ведення загальних даних щодо навчального закладу;  ведення мережі груп;  введення та обробка даних про учнів;  пошук, формування списків і звітів щодо учнів за різними параметрами;  введення та обробка даних про працівників закладу освіти;  пошук, формування списків педагогічних працівників за різними параметрами;  моніторинг відвідування учнями занять;  захист інформації від несанкціонованого доступу;  обмін інформацією з базою даних управління освіти. У ПК «UNIS School» застосовується захист від несанкціонованого 198

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

доступу. Користувач бази даних (БД) повинен бути зареєстрований адміністратором ПК як користувач з певною роллю, знати свої системне ім’я та пароль. Ролі визначаються відповідно до функціональних завдань. Користувачі ПК можуть мати такі ролі: «Адміністратор» – має максимальний доступ до об'єктів ПК «UNIS School»; «Директор / Заступник» – має право на внесення, вилучення та редагування усіх даних, крім класифікаторів; «Секретар» – має право на внесення, вилучення та редагування усіх даних щодо учнів і працівників навчального закладу; внесення та редагування даних класифікаторів; «Вчитель» – має право перегляду усіх даних; внесення, вилучення та редагування даних щодо учнів; «Гості» – мають право на перегляд загальної інформації щодо навчального закладу, внесеної до БД. При створенні ПК «UNIS School» використано багатовіконний інтерфейс. Запуск різних функцій ПК виконується за допомогою опцій меню або кнопок панелі інструментів. Склад і компонування опцій меню залежить від функціонального призначення програмного модуля. У результаті вибору опції меню або натискання на кнопку панелі інструментів відкриваються інші вікна програми. Вікна програми можна розділити на два типи: - вікна для визначення команд (подальших дій) користувача; - вікна для роботи з даними. Вікна визначення команд користувача призначені для вибору подальших дій користувача. Основним елементом керування в цих формах є командні кнопки, але тут можуть знаходитись й інші елементи керування. Написи в полі вікна і на кноп-

ках вказують на дію, яка викликається шляхом натискання на кнопку. Вікна для роботи з даними призначені для роботи з записами таблиць БД. За допомогою цих вікон користувач може переглядати, редагувати і вводити нові дані до таблиць БД. Командні кнопки можуть ставати доступними або недоступними залежно від режимів роботи з даними. Робота з вікнами може виконуватися за допомогою маніпулятора «миша» або за допомогою клавіатури. Усі поля вікон для роботи з даними можуть поділятися на обов’язкові та необов’язкові для заповнення. За допомогою інструментів фільтрації та пошуку можна відібрати з БД інформацію за потрібними критеріями, проаналізувати її, експортувати в Excel, надрукувати у формі необхідного звіту. З базового рівня, рівня навчального закладу інформація в електронному вигляді може передаватися до управління освіти. Програмний комплекс «Тестування» (програмне забезпечення для підготовки до ЗНО). Програмний комплекс «Тестування» призначений для проведення тестувань учнів з будь-яких дисциплін. При цьому програма дозволяє здійснювати: - тестування учнів; - навчання учнів; - створення, редагування бази даних питань і відповідей. Питання та відповіді групуються за модулями та розділами і можуть заноситись до бази даних у текстовому або графічному вигляді. Формування тестового завдання відбувається шляхом випадкового вибору питань. Відповіді на ці питання завжди перемішуються, що сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу. Усі результати тес199

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

тування зберігаються і можуть виводитись у формі звітів. Програма придатна для використання не тільки у навчальних закладах, а й для проведення кваліфікаційних випробувань на підприємствах і навіть у домашніх умовах. Процес тестування можна здійснювати як у комп’ютерному класі, об’єднаному в локальну мережу, так і на окремому комп’ютері. Програмний комплекс «Net Школа Україна» [Офіційний сайт розробників програми «Net Школа Україна» – Режим доступу: http://net.elnik.kiev.ua/] призначений для вирішення завдань менеджменту сучасного навчального закладу. Він дає можливість автоматизувати функції кожного з учасників навчальновиховного процесу. Керівникам навчального закладу допомагає у: - веденні документації (поіменна книга, особові справи учнів і співробітників, автоматичне формування різноманітних звітів і ведення статистики); - роботі з розкладом навчальних занять (оперативне датування календарних планів і записів у журналі); - обліку руху учнів; - складанні автоматичних оперативних звітів (за 36 стандартними звітами (закладеними у програму) та за допомогою конструкторів звітів); - проведенні моніторингів навчального процесу та якості навчання учнів засобом виведення графіків і карт успішності (за предметами, середніми оцінками, педагогами тощо), моніторингу відвідування учнями занять; - веденні документообігу навчального закладу; - автоматизації складання статистичної звітності. Програмний комплекс «Net Школа Україна» дозволяє батькам та учням оперативно контролювати

успішність і відвідування занять через Інтернет (електронний класний журнал і щоденник) або отримувати цю інформацію через мобільний телефон, а також спілкуватися з педагогами й адміністрацією. Педагогам надає можливість вести класний журнал, працювати з розкладом і календарними планами, проводити тестування учнів, готувати електронні уроки, вести власне портфоліо. Розробки творчої групи Киричука В.О., до яких належать діагностично-проектуючий комп’ютерний комплекс «Універсал» та діагностично-аналітична комп’ютерна програма «ПЕРСОНАЛ», ліцензовані Міністерством освіти і науки України (сайт творчої групи Киричука В.О., розробників комп’ютерних програм «Універсал» та «ПЕРСОНАЛ» – Режим доступу: http://www.unv.com.ua/). Діагностично-проектуючий комп’ютерний комплекс «Універсал» створено для організації й управління навчально-виховним процесом у системі проектування особистісного розвитку учнів навчальних закладів різного типу. Програмою передбачено: - діагностику всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, педагогів, батьків) за 53 критеріями; - комплексний аналіз особистісного розвитку учнів (прогнозування, конструювання завдань); - проектування особистісно розвивального навчально-виховного змісту (програми, проекти, плани, сценарії тощо). Діагностично-аналітична комп’ютерна програма «ПЕРСОНАЛ» створена для психологічної діагностики й аналізу (психометрії) особистісного розвитку кадрового складу освітніх організацій, а також для індивідуальних і групових психологічних консультацій.

200

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Професійно-технічні навчальні заклади самостійно ухвалюють рішення про застосування того чи іншого програмного продукту. Дуже важливим у навчальному закладі є застосовування інформаційних технологій в роботі бібліотеки, якою користуються як педагогічні працівники, так і учні, оскільки від якості інформаційного та телекомунікаційного забезпечення цих ресурсів залежить якість усього навчального процесу. Бібліотека є в кожному ПТНЗ та виконує такі завдання, як накопичення, архівація знань і їх розповсюдження. Донедавна бібліотеки працювали з паперовими носіями (книжки, періодичні видання тощо), але у сучасних умовах використання засобів ІКТ може підняти роботу бібліотечного ресурсу на якісно новий рівень. Засоби ІКТ дозволяють суттєво збільшити інформаційний фонд бібліотеки, включити повнотекстові бази даних, які бібліотека може формувати сама або знаходити в інших навчальних закладах та у локальних і глобальних інформаційних системах, може купити і зберігати їх в електронному вигляді на різних носіях (дискети, диски, сервери тощо). Однак використання зазначених вище комп’ютерних програм не зовсім задовольняє користувача, який не стоїть на місці, а знаходиться у постійному пошуку. Потонути у масивах інформації можна і на власному комп’ютері, інформація час від часу на ньому теж стає неактуальною. Перераховані вище комп’ютерні програми все ж таки не вирішують проблем рутинної обробки інформації так, як би хотілось. На допомогу користувачеві приходять нові технології. Хмарні технології – це електронне сховище даних у мережі Інтернет, яке дозволяє зберігати, редагувати, а також ділитися інформацією з

друзями та колегами. Уперше про ці технології заговорили у 2008 р. Хмарні технології – це і браузерний інтерфейс поштової скриньки, і можливість створення та редагування офісних документів он-лайн, і складні математичні обчислення, для яких потужності одного персонального комп’ютера недостатньо. Якщо коротко, то хмарні технології − це такі технології обробки даних, у яких комп’ютерні ресурси надаються Інтернет-користувачеві як он-лайнсервіси. По суті, сьогодні хмарні технології − це одна велика концепція, що включає в себе багато різних понять. Це і програмне забезпечення, інфраструктура, платформа, база даних, робоче місце і т.д. Найголовнішою функцією хмарних технологій є задоволення потреб користувачів, що потребують віддаленої обробки даних. Суть хмарних технологій полягає у тому, що користувачеві надається хостинг віддаленого доступу до послуг і ресурсів через Інтернет. Хостинг – це послуга з розміщення обладнання клієнта на території провайдера, при цьому забезпечується підключення його до каналів зв’язку з високою пропускною спроможністю. Ці Інтернет-послуги (хмарні сервіси) можна розділити на три основні категорії: - інфраструктура як сервіс; - платформа як сервіс; - програмне забезпечення як сервіс. Порівняно з традиційним підходом, хмарні сервіси дозволяють керувати значними інфраструктурами, обслуговувати різноманітні групи користувачів у межах однієї хмари, а також означають повну залежність від провайдера хмарних послуг. Користувачеві хмарних сервісів немає потреби турбуватися про 201

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

інфраструктуру, яка забезпечує працездатність наданих йому сервісів. Усі завдання з налаштування, усунення недоліків, розширення інфраструктури бере на себе сервіспровайдер. Переваги хмарних технологій: - користувач сплачує за послугу тільки тоді, коли вона необхідна; сплачує лише за те, що використовує; - дозволяють економити на придбанні, підтримці, модернізації програмного забезпечення та обладнання; - масштабність, відмовостійкість і безпечність; - автоматичне виділення необхідних ресурсів залежно від потреби; - технічне обслуговування, оновлення програмного забезпечення проводить провайдер послуг. Недоліки хмарних технологій: - збереження інформації користувача залежить від компанії провайдера; - необхідно мати якісний Інтернет; - є ризик, що провайдер не зробить резервну копію даних, і вони будуть втрачені; - надаючи свою інформацію он-лайн-сервісу, користувач втрачає над ними контроль і обмежує свою свободу. Прикладами хмарних технологій в освіті можуть стати: електронні журнали, особисті кабінети для учнів і педагогів, інтерактивні приймальні керівників навчального закладу, тематичні навчальні форуми для учнів, тематичні інформаційні форуми для батьків учнів, пошукові центри інформації тощо. Неможливо не відзначити, що інформатизація управлінської діяльності підвищує вимоги до професійної підготовки управлінців, особливо до рівня їх інформаційної компетентності. На жаль, сьогодні більше

уваги приділяється саме комп’ютерній грамотності, в той час як інформаційна компетентність – це не тільки знання комп’ютерних програм і технологій, але включає в себе і такі складові, як робота з інформацією в електронному вигляді, знання та вміння використовувати найефективніші методи пошуку та зберігання інформації, уміння працювати із зовнішнім інформаційним середовищем, уміння оптимально використовувати архіви інформації та ін. Інформатизація освіти потребує наявності у її учасників інформаційної культури – здатності ефективно використовувати наявні інформаційні ресурси і засоби інформаційних комунікацій, а також застосовувати для цих цілей передові досягнення у галузі розвитку засобів інформації та інформаційно-комунікаційних технологій. Основою інформаційної компетентності керівника ПТНЗ є знання про інформаційне середовище, закони його функціонування та розвитку, уміння орієнтуватися у безмежному просторі різноманітних повідомлень і даних, раціонально використовувати засоби сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для задоволення інформаційних потреб. Крім того, уміння, що забезпечують ефективний пошук, структурування інформації, її адаптацію до особливостей педагогічного процесу і дидактичних вимог, формулювання навчальної проблеми різними інформаційно-комунікативними способами, кваліфіковану роботу з різними інформаційними ресурсами, професійними інструментами, готовими програмнометодичними комплексами, що дозволяють проектувати рішення педагогічних та управлінських проблем і практичних завдань, регулярну самостійну пізнавальну діяльність, готовність до ведення дистанційної 202

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

освітньої діяльності, використання комп’ютерних і мультимедійних технологій, цифрових освітніх ресурсів в освітньому процесі, ведення документації навчального закладу на електронних носіях. Враховуючи вище викладений матеріал, можна зробити такі висновки: інформатизація навчального закладу – це перш за все створення єдиного інформаційного освітнього простору ПТНЗ шляхом впровадження баз даних для інформаційного супроводу управлінської діяльності. Зміст інформації має відповідати сутності управлінських функцій і сприяти забезпеченню наукової основи для прийняття управлінських рішень. Для якісного процесу управління навчальним закладом потребують подальшого вирішення такі питання: - удосконалення матеріальнотехнічного забезпечення навчального закладу; - створення єдиного інформаційного освітнього простору; - створення програмного забезпечення для вирішення управлінських завдань; - впровадження електронної бібліотеки. Застосування в управлінні навчальним закладом інформаційних комп’ютерних технологій дає можливість: - управління навчальним закладом з використанням результатів попередньої діяльності; - прийняття більш ефективних управлінських рішень; - підвищення об’єктивності в оцінці діяльності педагогічних працівників та учнів; - прийняття більш виважених рішень, які стосуються підвищення результативності навчання;

- оперативного доступу до організаційної інформації стосовно діяльності освітнього закладу; - підвищення ефективності навчального процесу; - зменшення часу на виконання поточної роботи. Висвітлена інформація дозволить забезпечити керівникам ПТНЗ доступ до якісно нового рівня використання засобів ІКТ в управлінні, а також буде сприяти підвищенню ефективності роботи. Література 1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012 – 2021 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://guonkh.gov.ua/content/ documents/16/1517/Attaches/4455.pdf.

2. Закон України «Про Концепцію національної програми інформатизації»: станом на 04.07.2013 / Відомості Верховної Ради. – Офіц. вид. – К., 2013.

3. Хриков Є.М. Управління навчальним закладом: навч. посіб. / Є.М. Хриков. – К.: Знання, 2006. – 365 с.

4. Гречаник О. Формування системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом / О. Гречаник // Управління школою. – 2007. – №19 – 21. – C. 17-24.

5. Кравчина О.Є. Інформатизація організаційно-управлінської діяльності в загальноосвітній школі, УДК 371:004.9, [Електронний ресурс].

– Режим доступу: http://www.ime2000.edu-ua.net/em7/ content/08kojssi.htm.

6. Лунячек В.Е. Інформатизація управління освітою в Україні: тенденції в контексті глобального розвитку / В.Е. Лунячек // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2010. – №3. – С.

43-47.

7. Компанія «Дієз-продукт» – провідний виробник програмних засобів для національної системи осві203

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ти та сучасних рішень для управління освітою – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.diezproduct.com.ua/ – Заголовок з екрана.

8. Офіційний сайт розробників програми «Net Школа Україна» – [Електронний ресурс]. – Режим дос-

тупу: http://net.elnik.kiev.ua/– Заголовок з екрана.

9. Сайт творчої групи Киричука В.О., розробників комп’ютерних програм «Універсал» та «ПЕРСОНАЛ» – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unv.com.ua/ – Заголовок з екрана. В.М. СЕЛІЗАР, директор ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького» І.М. КИРИЛЮК, методист ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького»

ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНУ, НАУКОВУ ТА УПРАВЛІНСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Ми змінили своє оточення так радикально, що тепер повинні змінювати себе, щоб жити в цьому новому оточенні. Норберт Вінер Сучасні тенденції інформатизації, масової комунікації та глобалізації суспільства третього тисячоліття змінюють вимоги до професійного рівня підготовки майбутнього кваліфікованого робітника та спонукають навчальні заклади до зміни методичних підходів щодо використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі ПТНЗ як інструмента реалізації інноваційних педагогічних ідей. Ці зміни полягають у тому, що видозмінюються вимоги до підготовки фахівців, зокрема в таких напрямах, як самостійність отримання освіти; відповідальність за вибір режиму навчальної діяльності й інформаційної взаємодії з джерелами знань; планування навчальної траєкторії; готовність випускників професійно-технічних навчальних закладів

до використання сучасних інноваційних виробничих техно-логій у майбутній професійній діяльності. Останнім часом роботодавці, учні ПТНЗ все більш упевнено вимагають від виробників освітніх послуг гарантій якості їх кінцевого продукту. Сьогодні ефективним засобом підвищення якості професійного навчання виступають інформаційнокомунікаційні техно-логії (ІКТ), що зумовлюється гіпершвидкою трансформацією постіндустріального суспільства в інформаційне співтовариство, в якому виробництво і споживання інформації є найважливішим видом діяльності, а інформація визнається найціннішим ресурсом. Саме воно надає сьогодні особистості більше можливостей для підвищення власного загально204

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

культурного і професійного рівнів особистості упродовж усього життя. Коли ж змінюється стільки соціальних, технологічних і культурних параметрів, одночасно радикальні зміни відбуваються на всіх цих рівнях суспільства, зокрема в освіті. Змін зазнає методологія освіти, сучасне техніко-технологічне забезпечення навчального і виховного процесів, методи навчання, рівень самостійності та траєкторія отримання знань, вид і режим навчальної діяльності, процес планування професійної кар’єри. У сучасних умовах підвищення якості й ефективності професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників уможливлюється шляхом інтенсифікації навчального процесу унікальними, з точки зору педагогічного використання, засобами інформаційних і комунікаційних технологій. Сучасні суспільні, соціальноекономічні та інформаційно-технологічні зміни висувають нові вимоги до організації навчально-виховного процесу, що потребує створення й застосування нових освітніх систем, зміни освітнього процесу, форм, методів і засобів навчання. Виникає необхідність у створенні сучасної моделі функціонування навчального закладу. Метою статті є визначення методичних і педагогічних умов ефективного впровадження ІКТ у навчальну, наукову та управлінську діяльність навчального закладу та основних факторів, що впливають на результати навчально-виховного процесу та розвиток особистості учня в умовах широкого використання засобів ІКТ. Спираючись на дослідження у галузі застосування ІКТ в освіті, якими займались Биков В., Дорошенко Ю., Дмитренко П., Корсак К., Корсунська Н., Кухаренко В.,

Пасічник Ю., Стефаненко П., Триус Ю., Шуневич Б., можна зазначити, що однією із стратегій для подолання зазначених проблем і успішного адаптування ПТНЗ до вимог сучасного суспільства є впровадження і використання інноваційних інформаційно-комунікаційних і педагогічних технологій. Основними чинниками застосування ІКТ в освіті є:  прискорення передачі знань і накопиченого технологічного та соціального досвіду людства;  підвищення якості навчання й освіти;  створення нової системи освіти, що відповідає вимогам інформатизації суспільства і процесу модернізації традиційної системи освіти. Оновлення змісту освіти є актуальною проблемою, що потребує нової схеми підготовки кваліфікованого робітника, здатного працювати в динамічних умовах сучасних комп’ютерних технологій та активно їх використовувати у своїй професійній діяльності. На сучасному етапі інформатизації суспільства все більшого поширення в різноманітних сферах життя набувають ІКТ, що виступають як один з інструментів пізнання. Виникає необхідність в створенні нової моделі підготовки кваліфікованого робітника. В існуючій моделі є суперечність між рівнем підготовки та сучасними вимогами роботодавців до робітника. Масове впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітню сферу висуває проблему комп’ютеризації ПТНЗ у розряд пріоритетних. Розвиток і впровадження ІКТ спрямовані на їх комплексне інформаційно-ресурсне й методичне забезпечення. Кожний предмет здатний суттєво вплинути на менталітет людини, яка формує себе як особистість, на методи вирі205

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

шення не тільки навчальних, а й виробничих завдань. Сучасний випускник професійно-технічного навчального закладу повинен мати компетенцію використання інформаційних технологій, тобто технологій, що проектуються сучасною індустрією як в освіті, промисловості, так і в повсякденному житті. Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають нові можливості для творчості, знаходження і закріплення професійних навичок, дозволяють реалізовувати принципово нові форми і методи навчання. Сьогодні комп’ютеризація навчального процесу розглядається як один з найбільш перспективних напрямів підвищення якості освіти. Проте масштабна комп’ютеризація навчального процесу у професійно-технічному навчальному закладі – складна проблема, яка потребує тривалої цілеспрямованої роботи й постійної уваги. Інформатизація навчального закладу є комплексною проблемою, розв’язання якої відбувається шляхом одночасного вирішення таких завдань:  оснащення закладу комп’ютерною технікою;  забезпечення навчальними комп’ютерними програмами;  підключення до Інтернету та забезпечення можливості повноцінної роботи в ньому;  удосконалення системи управління професійним училищем шляхом застосування інформаційнокомунікаційних технологій (ІКТ) та впровадження певних нововведень у навчально-виховний процес;  створення автоматизованих робочих місць (АРМ) директора, секретаря, заступників директора, методиста, бібліотекаря, соціального педагога, керівників гуртків,

викладачів, майстрів виробничого навчання;  підготовка керівництва та педагогічних працівників закладу в галузі інформаційних технологій. Для реалізації поставленої мети у ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького» втілюється Програма інформатизації на 2013-2015 рр. Для реалізації цієї Програми, створення єдиного інформаційного простору в інформаційно-методичному забезпеченні функціонує інформаційна служба в складі 15 педагогічних працівників. Мета інформатизації діяльності навчального закладу – створення єдиного інформаційного простору. Принципи формування єдиного інформаційного простору:  формування єдиної бази даних для всіх ланок управління навчальним закладом з метою уникнення дублювання;  застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для обміну інформацією серед всіх учасників ЄІП;  використання сучасних інструментів педагогічного менеджменту дозволяє проводити всебічний аналіз діяльності ПТНЗ. Формування інформаційнокомунікаційної компетентності сприяє:  всебічному розвитку педагогів, самовдосконаленню, бажанню вчитися впродовж усього життя, розумінню інформаційно-комунікаційних процесів;  здатності застосовувати опановане у професійній діяльності;  удосконалювати професійну майстерність;  застосовувати набуті знання у педагогічній і повсякденній практиці. Ефективно впроваджуються ІКТ в управлінській діяльності, зокрема: 206

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

 введено електронний документообіг;  реалізується можливість виконавців спільної роботи з документами;  ІКТ використовуються при підготовці та проведенні педагогічних рад, виробничих нарад, інструктивно-методичних нарад, батьківських зборів;  з використанням ІКТ готується інформаційна, статистична, аналітична документація, звіти;  здійснюється планування навчального процесу;  здійснюється моніторинг стану організації та результатів навчально-виховного процесу;  здійснюється моніторинг результатів методичної роботи викладачів і майстрів виробничого навчання;  накопичення аналітичної інформації в базі даних;  висвітлення різних аспектів діяльності навчального закладу на сторінках веб-сайту та професійних блогів. Найактуальнішими напрямами інноваційних програм, які впроваджуються в училищі сьогодні, є комп’ютеризація, впровадження ІКТ у процес управління навчальним закладом. Створюються бази даних за напрямами діяльності, зокрема контроль відвідування учнями навчального закладу проводиться завдяки запровадженню обліку відвідувань за допомогою пластикових карток Юніора ПриватБанку. Облік учнів (слухачів) професійно-технічного навчального закладу ведеться за допомогою Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДБЕО). Проводяться маркетингові дослідження ринку праці, ринку освітніх послуг, опитування вступників, учнів, випускників, роботодавців. Ведеться моніторинг показників працевлаштованості випускників

навчального закладу, тенденції замовлення робітничих кадрів. Переваги використання засобів ІКТ в управлінській діяльності:  підвищення ефективності навчального процесу;  можливість використання результатів попередньої діяльності;  прийняття більш ефективних управлінських рішень;  підвищення об’єктивності в оцінці діяльності педагогічних працівників та учнів;  оперативний доступ до інформації про діяльність ліцею;  економія як матеріальних, так і людських ресурсів;  вільний час на вирішення важливих питань;  скорочення обсягу рутинної роботи. Використання ІКТ у навчальній діяльності дає можливість значно підвищити ефективність засвоєння необхідного обсягу навчального матеріалу, адаптації темпу подання нового матеріалу до швидкості його засвоєння з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Основними мотиваторами використання педагогічними працівниками ІКТ є:  рівень освіти та кваліфікації;  лідерські якості (бажання бути новатором щодо впровадження нових педагогічних засобів і методик, досягати якісних результатів навчання);  вміння самостійно здійснювати пошук ІКТ і засобів віртуальної наочності (ЗВН) для підвищення ефективності навчального процесу, опановувати їх і застосовувати у професійній діяльності;  ступінь інформаційноаналітичної грамотності;  додатково отримані надпрофесійні компетентності (комп’ю207

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

терна графіка чи програмування, сучасні сервіси та програми);  фінансовий стан (можливість придбати комп’ютерну техніку та програмне забезпечення);  доступність користування мережею Інтернет тощо. Певний відсоток педагогічних працівників, яким притаманні лідерські позиції у використанні нових педагогічних технологій і вимогливість до підготовки кваліфікованих робітників, не задовольняється відсутністю навчально-методичних комплексів і педагогічних програмних засобів, створених на основі використання ІКТ. Вони на основі системного підходу здійснюють пошук і відбір сучасних програмних засобів, які доцільно використовувати для оптимізації навчального процесу. Завдяки їх пошуковій творчій роботі в педагогічну практику увійшли презентаційні засоби, тестуючі системи «MyTest», «Test-W2», електронні бібліотеки, навчальні сайти знань і блоги обміну передовим педагогічним досвідом, програмні засоби інтерактивного навчання на базі тригер-технологій, опитувальні форми Google, дидактичні матеріали для використання у навчальному процесі програмних продуктів Windows MovieMaker, Pinnaclestudio, сервіси Інтернет, на основі яких розробляються і впроваджуються в навчальний процес методичні матеріали нового формату, котрі сприяють підвищенню пізнавальної активності учнів і формуванню в них професійної компетентності. Більш проблемними залишаються такі питання для педагогів як створення флешанімацій, навчальних відеофільмів, їх оцифровування, сканування великих обсягів навчального матеріалу. Створення таких засобів вимагає не лише додаткового фінансування, часу, але й спеціальних знань і вузькопрофільних компетенцій.

Переваги використання ІКТ:  сприяння створенню відкритого освітнього простору ПТНЗ;  забезпечення як учнів, так і викладачів новим концептуальним інструментарієм пізнавального характеру;  підвищення раціональності й ефективності навчання;  більш упевнена побудова власної траєкторії навчання;  розвиток інтелектуальних, творчих здібностей учнів щодо самостійного здобування нових знань;  більша привабливість для учнів;  легкість засвоєння матеріалу порівняно з традиційними засобами навчання;  відкриття суб’єктам навчання доступу до нетрадиційних різнопланових джерел інформації. Центром методичної роботи навчального закладу є методичний кабінет, який забезпечує управління двоєдиним педагогічним процесом, що охоплює діяльність, спрямовану на підвищення педагогічної майстерності викладачів і майстрів виробничого навчання з одного боку, і якість навчання – з іншого. Методичний кабінет оснащений відповідно до вимог – укомплектований комп’ютером, підключеним до мережі Internet, мультимедійним проектором та екраном, аудіо, відеосистемою, біндером, веб-камерою, принтером. Одне з головних завдань в умовах розвитку інформаційного суспільства, а, отже, завдань методичної служби – навчити педагогів використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології. Впровадження сучасних інформаційнокомунікаційних технологій забезпечує подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку майбутніх кваліфікованих працівників до життєдіяльності в 208

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

інформаційному суспільстві, сприяє розв’язанню проблеми щодо їх якісного впливу на зміст, методи та організаційні форми навчання. Комп’ютеризація дає можливість підвищувати інформаційнокомунікаційну компетентність педагогів області. На базі електронної бібліотеки методистами НМЦ ПТО ПК в Хмельницькій області постійно проводяться навчання з ІКТ для педагогів Хмельницької області. Процеси інформатизації суспільства, в тому числі освіти, ставлять перед педпрацівниками нові завдання і разом з тим дають ефективні засоби для їх вирішення. ІКТ застосовуються при проведенні уроків виробничого та теоретичного навчання, проведенні позаурочних заходів, учні залучаються до творчого процесу, розробляючи власні проекти. ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького» презентує кращий досвід педагогів на обласних методичних семінарах та при проведенні відкритих уроків на обласному рівні. Всі заходи проводяться з використанням ІКТ. Результати та основні напрями методичної роботи висвітлюються на сторінках професійного блога методиста Кирилюк Інни Михайлівни – http://123flfvxer.blogspot.com. Із реалізацією програми інформатизації покращується інформаційна компетентність педагога – складова його професійної компетентності, яка є інтегративною властивістю особистості, що виявляється у сукупності компетенцій технологічної, педагогічної і предметної сфери. У реалізації безперервної освіти педагога формується його ІКТ-компетентність. Для покращення рівня ІКТкомпетентності педагогів завідувачем лабораторії інформаційнокомунікаційних технологій Халавчук Ю.С. та методистом Кирилюк І.М. спільно з бібліотекарем Се-

лізар О.А. систематично проводяться тренінги та бібліотечні уроки: «Сучасні інформаційні технології та розвиток бібліотечних інновацій», «Бібліотека у світі відкритого доступу до інформації», «Інформаційні ресурси бібліотеки», «Робота з пошуковими системами», «Пошук необхідної інформації в Internet», «Створення блогів», «Розміщення інформаційних матеріалів на блогах», «Створення публікацій та презентацій». Педагогами училища створено та ведуться 22 професійних блоги (http://dnzvpu11.hol.es/index.php/blogi), за допомогою яких поширюється передовий педагогічний досвід. Педагоги училища є активними користувачами сайтів «Учительський журнал онлайн», «Методичний портал», де публікують свої доробки. Діяльність методичного кабінету спрямована на використання ІКТ та організацію ефективної діяльності електронного методичного кабінету. Електронний методичний кабінет і методична лабораторія – осередок накопичення, систематизації, обробки, узагальнення банку педагогічної, фахової, методичної інформації. У 2011 р. створено бібліотечно-інформаційний центр, оснащений 15 сучасними комп’ютерами. Робота електронної бібліотеки забезпечується програмним комплексом «Електронна бібліотека». Учні та викладачі використовують електронні підручники, посібники, довідники, відсутні в бібліотеці на паперових носіях, електронні плакати, мають можливість працювати в пошукових системах, створювати навчальні презентації, підбирати матеріали для підсумкових робіт. Педагоги мають змогу скористатись базою даних електронної бібліотеки, підготуватись до уроків, отримати список рекомендованої літератури, підібрати відеофрагменти за темою уроку, опрацювати ме209

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

тодичну літературу, наявну в базі даних. Електронна бібліотека пропонує до використання як викладачам, так і учням різноманітні програмні засоби, створені педагогами. До традиційного документального ресурсу книгозбірні додається суттєво новий вид – повнотекстові бази даних на електронних носіях в програмі «Бази даних бібліотечної системи». З 2011по 2014 рр. в базу даних електронної бібліотеки занесено 470 електронних підручників, посібників, збірників. Також бібліотекарем Селізар О.А. ведеться професійний блог. Крім того, влаштовується перегляд фільмів, проводяться масові заходи з використанням медіаресурсів. У ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького» створено відеотеку, яка налічує понад 200 науково-популярних, навчальних, документальних фільмів і відеофільмів подій з життя. Учнівська телерадіостудія «Завжди разом» під керівництвом керівника гуртка Кузенко О.П. щоденно випускає радіожурнали та відеорепортажі з життя училища (транслюються на 4 LCD телевізорах, розміщених на 1, 2, 3 поверхах навчального корпусу та в холі училища). Редакційною колегією учнівського самоврядування готується до випуску учнівська газета «Час молоді». Сьогодні учні та педагоги училища не уявляють початок першого уроку без гімну України, а перерв без учнівської радіостудії. Учні гуртка з захопленням готують радіорепортажі, підбирають матеріали до тематичних радіорубрик: «Вітальна скринька», «Музична скринька», «Цей день в історії», «Життя-буття», «Синоптики», «Цікаві факти», «Куди піти, куди податись», «Видатні особистості України», «Видатні особистості Хмельниччини», «Церковний календар», «Народний календар», «Будь здоров», «Новини та оголошення ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельни-

цького», «Професійні свята», «Міжнародні свята», «Українські свята», «Рідна моя Україна». Гуртківці створюють також відеорепортажі, відеоопитування, відеофільми з життя училища, матеріали систематизуються та зберігаються у відеотеці, розміщуються на сайті училища (http://dnz-vpu11.hol.es/index.php/ video). Під керівництвом голови інформаційної служби Дригули С.І., відповідального за ведення сайту Гузака Б.В., за підтримки методичної служби структурними підрозділами ведеться сайт училища http://dnzvpu11.hol.es. Педагогічні працівники училища беруть активну участь у створенні навчальної літератури, електронні примірники якої розміщено в базі даних електронної бібліотеки. Майстрами та викладачами створюються навчальні відеофільми та відеофрагменти, що застосовуються під час проведення уроків виробничого та теоретичного навчання. Викладачами та майстрами виробничого навчання (Шемчук А.А., Семенюк Р.В.) створюються інноваційні програмні продукти, що набувають популярності, зокрема Web-квест – це сучасна технологія, яка заснована на проектному методі навчання, що включає пошукову діяльність учнів з чіткими вказівками педагога із застосуванням нових інформаційно-комунікаційних засобів. Викладачами створюються інтерактивні динамічні презентації (Гузак Б.В., Халавчук Ю.С.), а керування презентацією завдяки сучасному програмному забезпеченню здійснюється за допомогою мобільного телефону. Активно залучаються учні до проектної діяльності через виконання творчих дипломних робіт, у яких використовуються ІКТ, зокрема дипломні роботи «Створення вебсайту» (кер. Халавчук Ю.С.), «Проектування та виготовлення блока 210

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

живлення» (кер. Гузак Б.В.), «Створення Баггі» (кер. Кушнір В.В.), «Виготовлення обладунків лицаря» (кер. Чепчерук С.Я.), «BMW – виробництво, асортимент, експертиза, сертифікація, реалізація» (кер. Доротюк О.В.). Освоюються педагогами та впроваджуються в практику роботи технології створення динамічних презентацій Prezi, інтерактивних вправ за допомогою сервісу Learning apps.org, за допомогою яких створюють інтерактивні кросворди, пазли, інтерактивні вікторини та онлайн ігри, використовують генератори ребусів (майстри виробничого навчання Доротюк О.В., Белінська Г.В, Ланець Н.С., Задворна Л.В., викладачі Гузак Б.В., Халавчук Ю.С.). Використання ІКТ надає широкі можливості для суттєвого підвищення якості навчального процесу, підвищує як рівень засвоєння знань, так і інтерес до навчання в цілому. Уроки із застосуванням ІКТ набувають іншого характеру та стилю, потребують нових методичних підходів. Але які передумови повинні сприяти педагогу ефективно використовувати ІКТ?

1. Інформаційна культура педагога. Вона передбачає оволодіння викладачем певними уміннями та навичками, які свідчать про його досконале володіння комп'ютером на рівні середньодосвідченого користувача.

2. Інформаційна культура учня. Від того, наскільки досконало учень володіє комп'ютером на рівні користувача залежить, чи досягне праця педагога успіху. Якщо ж значна частина учнів має обмаль знань щодо володіння комп'ютером, то перед педагогом неминуче постає запитання про доцільність застосування фронтальних комп'ютерних технологій.

3. Наявність значного педаго-

гічного досвіду. З ІКТ може працювати лише той педагог, який користується всім арсеналом традиційних методик. Урок із застосуванням ІКТ вимагає від викладача додаткових психологічних і методичних зусиль. Отже, формування інформаційно-комунікаційної компетентності сприяє:  всебічному розвитку педагогів, самовдосконаленню, бажанню вчитися упродовж усього життя, розумінню інформаційно-комунікаційних процесів;  здатності застосовувати опановане у професійній діяльності;  удосконалювати професійну майстерність;  застосовувати набуті знання у педагогічній і повсякденній практиці. Використання ІКТ дає можливість значно підвищити ефективність засвоєння необхідного обсягу навчального матеріалу, адаптації темпу подання нового матеріалу до швидкості його засвоєння з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Одним із завдань сучасної освіти є набуття випускником в процесі навчання інформаційно-комунікаційної компетентності через застосування ІКТ в усіх сферах діяльності навчального закладу. Новітні розробки в галузі інформаційних технологій змінюють спосіб їх застосування при опануванні різних дисциплін у процесі навчання. Виконання заходів програми комп’ютеризації дає стимул до саморозвитку та самореалізації педагога. Послідовне, систематичне впровадження у діяльність ПТНЗ ІКТ здатне не тільки розширити існуючий арсенал методичних засобів, але й повністю змінити існуючі форми навчання. Використання комп’ютерних програм, електронних засобів навчального призначення значно підвищує рівень навчальної 211

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

діяльності учнів, рівень засвоєння навчального матеріалу, спонукає до інтелектуальної і пошукової діяльності. У результаті виконання заходів програми інформатизації в ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького» відбулося підвищення ефективності організаційно-управлінської діяльності, створено передумови для підвищення конкурентоспроможності молоді та незайнятого населення на ринку праці, задоволення потреб ринку праці у професійному навчанні та перепідготовці незайнятого населення, запроваджується медіа-освіта в навчально-виховний процес. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності сприяє:  всебічному розвитку педагогів, самовдосконаленню, бажанню вчитися упродовж усього життя, розумінню інформаційно-комунікаційних процесів;  здатності застосовувати опановане у професійній діяльності;  удосконалювати професійну майстерність;  застосовувати набуті знання у педагогічній і повсякденній практиці. Використання ІКТ дає можливість значно підвищити ефективність засвоєння необхідного обсягу навчального матеріалу, адаптації темпу подання нового матеріалу до швидкості його засвоєння з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Література 1. Биков О. Новітні інформаційні технології в навчальновиховному процесі / О. Биков // Школа. – 2008. – № 7.

2. Гевал П. А. Загальні принципи використання комп’ютера на

уроках різних типів // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2000. – № 3. – С. 3334.

3. Дементієвська Н.П., Морзе Н.В. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів // Інформаційні технології і засоби навчання: зб. наук. праць / за ред. В. Ю. Бикова, Ю.О. Жука. – К.: Атака, 2005. – С. 76-95.

4. Дишлєва С.В. Інформаційнокомунікаційні технології та їх роль в освітньому процесі // Режим доступу: http://osvita.ua/school/technol/6804 5. Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании: Уч. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Академия. 2003. – 192 с.

6. Зимняя И.А. Ключевые компетентности как результативноцелевая основа компетентносногоподхода в образовании / И.А. Зимняя. – М.: Исследовательський центр проблем качества подготовки специалистов, 2004.

7. Кочевой Р.А. Информационные технологии в процессе обучения / Р.А. Кочевой // доп. учасників V Всеукр. наук.-метод. конф. «Впровадження нових інформаційних технологій навчання». – Запоріжжя: ЗДІА, 2005.

8. Пархомець І.Ю. Нові інформаційні технології навчання / І.Ю. Пархомець // Управління школою. – 2007. – № 29.

9. Полат Е.С. Современные педагогические и информационные технологии в системе образования: учебн. пособие для студентов высших учебных заведений / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина. – М.: Академия, 2007.

212

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Н.О. НІЖНІК, директор ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» Т.Ю. КОЗЛОВА, методист ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей»

ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ З ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ Анотація. У цій статті викладено найбільш важливі аспекти модернізації професійно-технічної освіти кваліфікованих робітників, що включає моніторинг регіонального ринку праці та налагодження соціального партнерства із замовниками робітничих кадрів, використання новітніх педагогічних і виробничих технологій, вдосконалення комплексно-методичного забезпечення та навчально-матеріальної бази з професій, суспільну організацію праці, що відбуваються в умовах європейської інтеграції сучасного ПТНЗ. Постановка проблеми. В умовах сьогоднішніх динамічних соціальних змін і ринкових перетворень у суспільстві, що зумовлені входженням України в європейський і світовий ринковий, освітній та інформаційний простір, професійна компетентність фахівців стала вирішальною передумовою конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг. Високий рівень підготовки національної робочої сили сприяє залученню іноземних інвестицій, розвиває можливості експортного виробництва з великою питомою вагою кваліфікованої праці, є найважливішим чинником стимулювання економічного розвитку та забезпечення конкурентоздатності економіки нашої країни в міжнародному вимірі. Отже, економічний розвиток України, як і будь-якої іншої держави, нині значною мірою залежить від якості підготовки робітничих кадрів, у зв’язку з цим, одним із напрямів удо-

сконалення змісту професійного навчання, що забезпечує конкурентоспроможність випускника ПТНЗ на ринку праці, є модернізація системи професійно-технічної освіти. Основними чинниками, що визначають напрями модернізації системи професійно-технічної освіти, є запити економіки й соціальної сфери, науки, техніки, технологій, загальнодержавного й територіальних ринків праці, а також перспективні потреби їхнього розвитку. Вони зумовлюють необхідність створення ефективної системи сприяння працевлаштуванню випускників навчальних закладів, що здійснюють професійно-технічну підготовку, включаючи формування в них готовності до визначення власної професійної траєкторії, розвитку кар’єри. При цьому необхідно суттєво вдосконалити зміст професійно-технічної освіти та підвищити якість професійної підготовки, орієнтуючись на міжнародні стандарти якості підготовки фахівців з робітничих спеціальностей, враховуючи вимоги, які ставить сучасна економіка до професійних та особистісних якостей працівника тощо. Вирішенню цього завдання, зокрема, сприятиме застосування у процесі професійно-технічної підготовки молоді інноваційних педагогічних і виробничих технологій, нових форм і методів професійної підготовки учнів, поширення ідей передового виробничого досвіду, зміцнення і вдосконалення комплексно-методичного забез213

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

печення та навчально-матеріальної бази з кожної конкретної професії. Таким чином, інноваційна діяльність професійно-технічного навчального закладу полягає у необхідності підвищення якості професійнотехнічної освіти кваліфікованих робітників відповідно до тих професійних компетенцій, які відповідатимуть вимогам замовника робітничих кадрів, сучасного ринку праці та європейським стандартам професійної освіти. Характерна для сьогоднішньої ситуації модернізація виробництва вимагає підготовки працівників, які швидко пристосовуються до змін, готові змінити свою професію й ступінь відповідальності, а це означає – здатні навчитися нової професії. Вони зобов'язані бути готовими впоратися з новими професійними функціями й здатними сприйняти ці конфігурації як звичайний режим сучасного виробництва. Тож сьогодні потрібен професійно мобільний кваліфікований робітник, готовий повноцінно жити й працювати навіть у стані невизначеності й непередбачуваності, готовий до саморозвитку й самовдосконалення. На шляху до вирішення цього питання постає низка проблем, які має вирішити професійно-технічна освіта, першочерговою є приведення у відповідність до потреб ринку праці обсягів державного замовлення на підготовку кваліфікованих робітників у ПТНЗ. Стратегічною метою нашого навчального закладу є задоволення потреб регіону у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках. Для ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» пріоритетними є такі напрями в роботі: реалізація потреб громадян у професійно-технічній освіті та забезпечення прав громадян на професійне навчання відповідно до їх покликання, інтересів і здібностей. Освітні послуги надаються навчальним закладом за різними видами професійної підготовки: первиннопрофесійною, підвищенням кваліфіка-

ції, курсовою підготовкою та перепідготовкою за 8 професіями, за ліцензією Міністерства освіти і науки України на здійснення освітньої діяльності та відповідно до обсягів державного замовлення. Формування та виконання обсягів державного замовлення на підготовку робітничих кадрів у професійнотехнічних навчальних закладах здійснюється відповідно до Порядку формування обсягів державного замовлення на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах України, який затверджено наказом МОН від 16.05.2006 №373. Відповідно до вищезазначеного Порядку формування обсягів підготовки робітничих кадрів за державним замовленням здійснюється за конкретними угодами між навчальними закладами та роботодавцями. Реалізацію цього питання адміністрація ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» вбачає, першочергово, у систематичному моніторингу регіонального ринку праці для виявлення реальних потреб підприємств м. Славути та району. Так, протягом тривалого часу між адміністрацією ліцею та Славутським міськрайонним центром зайнятості налагоджено тісну співпрацю, одним із головних аспектів такого партнерства є отримання двічі на рік інформації щодо поточної потреби у працівниках для заміщення вільних робочих місць у розрізі підприємств. Це відображає реальну картину регіонального ринку праці та створює передумови для взаємодії навчального закладу із роботодавцями, як з потенційними замовниками робітничих кадрів, що є визначальним чинником при формуванні обсягів державного замовлення на підготовку робітничих кадрів за напрямами економічної діяльності. Ініціативною творчою групою ліцею у складі: заступника директора з навчально-виробничої роботи Зубарець О.П., методиста ліцею Козло214

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

вої Т.Ю. та старшого майстра Ніжніка О.Г. було проведено аналіз стану регіонального ринку праці та виявлено, що понад 60% вільних робочих місць на регіональному ринку праці припадає на професії сфери послуг, громадського харчування, машинобудування та електротехнічні професій. Особливо велику частку від загальної чисельності вакантних робочих місць надають підприємства громадського харчування, металообробні та інші виробництва. На підприємствах м. Славути та району хронічно бракує кваліфікованих робітників за виробничими професіями, зокрема робітників з інструментом – 22% від загальної кількості вільних робочих місць, з обслуговування відвідувачів закладів громадського харчування та торгівлі – 19%, кваліфікованих працівників підприємств харчової промисловості – 14% та на рівні 16% виявлено потребу підприємств будівельного комплексу в різних категоріях робітників. Тобто стабільну першість на регіональному ринку праці м. Славути та району займають такі професії, як: кухар, кондитер, електрогазозварник, електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах, кравець. Також, проаналізувавши запити роботодавців, можна зробити висновок, що деякі професії з часом втрачають лідерські позиції, наприклад такі, як: слюсар з ремонту автомобілів, оператор комп’ютерного набору, обліковець, продавець продовольчих товарів, продавець непродовольчих товарів; а інші, навпаки, набирають актуальності, це професії: офіціант, бармен, рихтувальник кузовів, штукатур, монтажник гіпсокартонних конструкцій. Сьогодні роботодавець встановлює попит на робочу силу, визначає критерії та оцінює якість професійнотехнічної освіти, а професійно-технічний навчальний заклад підтверджує її таким показником-індикатором як результативність набору учнів на на-

вчання та працевлаштування його випускників. Визнано, що до наскрізних ключових компетенцій майбутнього кваліфікованого робітника (що впливає на його працевлаштування і вкрай затребувано роботодавцями) належить така сформована ним якість як мобільність. Як ми вже зазначали, мобільність постає впливовим чинником успішної життєдіяльності кваліфікованого робітника, вона дозволяє здійснювати пошук більш вдалого, результативного, перспективного робочого місця, внаслідок чого людина отримує задоволення від роботи (матеріальне, моральне, творче). Мобільність особистості певною мірою є виявом його амбіційної мети, прагнення до незалежності, визначеної життєвої цілі або певних орієнтирів, тобто є процесом самоадаптації, пристосування до зовнішнього навколишнього середовища, що обумовлено бажанням знайти особисте належне місце в людському соціумі. Причинами мобільності сьогодні виступає скорочення підприємств, роздержавлення й приватизація власності, інформатизація суспільства, інформатизація ринку послуг, поява нових професій, зміни напрямів трудових потоків, виникнення нових технологій та професій, диспропорцій ринку праці, кризові явища. Ці причини сприяють формуванню у працівника вміння оперативно включатись у пошук роботи, бути маневреним, володіти укрупненими, інтегрованими чи суміжними професіями, виховувати готовність працювати в конкурентному середовищі, в умовах, іноді наближених до екстремальних, та вміти оперативно оновлювати власні професійні компетенції залежно від потреб ринку праці чи запитів роботодавців. Тому одним із завдань професійно-технічного навчального закладу є інтегрування професій, за якими здійснюється підготовка, що є важливим чинником мобільності майбутньо215

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

го випускника. Так, найбільш затребувані професії галузі громадського харчування у ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» інтегровано таким чином: для абітурієнтів на базі 9 класу пропонується професія «Кухар; кондитер», а для абітурієнтів на базі 11 класу професія «Кухар; офіціант; бармен»; інтеграцію професій машинобудівної галузі реалізовано у професії, яка пропонується для абітурієнтів на основі базової загальної середньої освіти, «Рихтувальник кузовів; електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах»; професії будівельної галузі інтегровано таким чином: для абітурієнтів на базі базової загальної середньої освіти ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» пропонує професію «Штукатур; монтажник гіпсокартонних конструкцій». На основі вивчення потреби у робітничих кадрах, інтеграційного підходу до навчання та укладання договорів про співпрацю із підприємствами-замовниками на підготовку кваліфікованих робітників та адміністрацією ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» визначається обсяг державного замовлення, відповідно до чого й формується контингент навчального закладу. Моніторинг дозволяє визначати стан відповідності підготовки робітничих кадрів у ПТНЗ потребам ринку праці, що, у свою чергу, сприяє реальному плануванню обсягів і напрямів навчання. Співпраця навчального закладу і роботодавця – це перспективний шлях розв’язання багатьох проблем, що виникають у процесі підготовки і працевлаштування молодих кваліфікованих робітників. Система професійнотехнічної освіти потребує підтримки роботодавця, злагодженої взаємодії навчального закладу та виробництва, що сприятиме покращенню професійної підготовки робітничих кадрів. Безпосередньо для нашого навчального закладу встановлення і зміцнення зв’язків із соціальними

партнерами відкриває такі додаткові можливості:  спрощення доступу до інформації про ринок праці;  забезпечення врахування вимог роботодавців до рівня підготовки робітничих кадрів;  спрощується процедура коректування старих і розробки нових навчальних планів і програм, що відповідають вимогам роботодавців;  значно спрощується доступ всіх учасників освітнього процесу до інноваційних виробничих технологій і сучасних економічних моделей;  відкриваються більш широкі умови для організації практики для учнів ліцею;  з'являються умови для організації короткострокового стажування працівників ПТНЗ для ознайомлення з новими виробничими технологіями й устаткуванням;  розширюються можливості працевлаштування випускників. Початок співпраці ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» з роботодавцями нашого міста та району розпочинається із таких напрямів:  визначення потенційних партнерів і встановлення контакту;  вивчення їх можливостей, готовності до співпраці, окреслення спільних інтересів;  підготовка взаємовигідних пропозицій і плану співпраці, налагодження прямого зв’язку та визначення зобов’язань;  реалізація окресленого плану співпраці. Так, на основі моніторингу регіонального ринку праці, ми визначаємо потенційних замовників робітничих кадрів і встановлюємо контакт шляхом прямих перемовин між членами адміністрації навчального закладу і вповноваженими представниками підприємства. Після визначення спільних інтересів та окреслення плану реалізації співпраці вивчаємо особливості на216

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

пряму та специфіки роботи підприємства. Наприклад, замовник робітничих кадрів з професії «Кравець» ПАТ «Горинь» – публічне акціонерне товариство, що спеціалізується на виробництві робочого одягу, виробництві іншого одягу та аксесуарів, виробництві іншого верхнього одягу. Підприємство виготовляє як жіночий, так і чоловічий спецодяг на замовлення різних підприємств та для потреб Міністерства оборони (костюми літні польові, костюми зимові утеплені, куртки утеплені, плащі). Спецодяг, який виготовляють на публічному акціонерному товаристві «Горинь», в Європі оцінюється за найвищими якісними показниками. Саме тому серед покупців української продукції відомі німецькі та бельгійські фірми, у тому числі і славнозвісна компанія «МерседесБенц», працівники якої одягнуті у спецодяг пошиття ПАТ «Горинь». Власне, на ПАТ «Горинь» давно вже поламали застаріле уявлення про те, що пошиття спеціального одягу – це проста і тривіальна справа. Оскільки спецодяг належить до засобів захисту життя і здоров’я людини, то й вимоги до нього підпадають під найприскіпливіші стандарти. Але й тут славутчани демонструють професіоналізм: постійно здобувають найвищі місця за оцінкою якості продукції. Тому підприємству необхідні фахівці, здатні працювати в умовах швейного виробництва, знайомі з спеціалізованим обладнанням, можуть виконувати поопераційну обробку виробу. Наступною важливою складовою в налагодженні співпраці із замовниками робітничих кадрів є оновлення змісту професійно-технічної освіти, її орієнтація на вимоги підприємства. Втілити це завдання можливо лише за умови введення у навчальноплануючу документацію з кожної конкретної професії регіонального компонента в ті навчальні предмети, які формують професію в обсязі 20% загального часу, відведеного на предмет.

Регіональний компонент дозволяє вносити зміни відповідно до нововведень у техніці, технології та організації праці на регіональному рівні з урахуванням пропозицій замовників кадрів. Усі зміни, що вносяться до робочих навчальних програм погоджуються замовниками робітничих кадрів та розглядаються на засіданнях відповідних методичних комісій, що підтверджується відповідним протоколом. Так, наприклад, у робочі навчальні програми з предметів професійно-теоретичної (технологія виготовлення одягу, матеріалознавство, основи конструювання) та професійнопрактичної підготовок (виробниче навчання та виробнича практика) з професії «Кравець» введено регіональний компонент «Пошиття спецодягу». Звісно, впровадження регіонального компонента потребує внесення змін не лише до робочих навчальних планів і програм, а й переорієнтації інженерно-педагогічних працівників на новий вид навчальної діяльності, що має своє відображення у:  підвищенні фахового рівня за рахунок стажування з метою оновлення та розширення знань про особливості роботи підприємства (специфіку, умови праці, вимоги до кваліфікаційного рівня працівників, тенденції розвитку), вивчення сучасного виробничого досвіду, ознайомлення із досягненнями техніки і виробництва та перспективами їх розвитку, вивчення та подальше застосування інноваційних виробничих технологій;  внесенні змін до комплекснометодичного забезпечення предметів;  оновленні навчально-матеріальної бази для удосконалення професійної підготовки з кожної професії відповідно до вимог роботодавців. А це, в свою чергу, потребує додаткових зусиль як з боку навчального закладу, так і замовників робітничих кадрів. З цією метою на базі навчального закладу ефективно функціонує 217

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

консультативна рада, яка ставить перед собою завдання:  надання рекомендацій щодо добору більш затребуваних професій на регіональному ринку праці, для виконання держзамовлення;  визначення вимог до рівня кваліфікації молодих робітників, що відповідають вимогам замовника робітничих кадрів;  визначення основних тенденцій розвитку сучасного виробництва і на їх основі надання пропозицій адміністрації навчального закладу щодо вдосконалення навчально-виробничого процесу;  пошук нових взаємовигідних шляхів співпраці між навчальним закладом і роботодавцями;  визначення стратегії розвитку навчального закладу, удосконалення навчально-матеріальної бази, проведення аналізу ефективності діяльності навчального закладу. На засіданнях консультативної ради розглядаються основні питання, що турбують і роботодавців, і навчальний заклад, такі як:  стратегія розвитку навчального закладу відповідно до перспектив розвитку регіону;  перспективні плани щодо покращення навчально-матеріальної бази ліцею;  впровадження сучасних виробничих технологій у навчальновиробничий процес освітнього закладу;  перспективні робітничі професії нашого регіону, пошук шляхів налагодження співпраці із потенційними замовниками робітничих кадрів;  пошук нових підходів діяльності навчального закладу з підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників. У співпраці із замовниками робітничих кадрів можна досить ефективно покращити матеріально-технічну базу з професійно-практичної підготовки, так, наприклад, оновлення мате-

ріально-технічної бази з професії «Кравець» відбулося за рахунок часткового оновлення швейного устаткування, яке надав основний замовник робітничих кадрів з цієї професії ПАТ «Горинь», а саме: машина швейна універсальна «MITSUYN» – 2 шт., машина швейна універсальна «SHUNFA» – 1 шт., машина швейна універсальна «ПМЗ» 97 клас – 7 шт., машина швейна універсальна «TEXSTIMA» – 2 шт., пʼятинитковий оверлок «MITSUYN» – 2 шт., петельна машина «MINERVA» – 1 шт. та інше. В якісній підготовці конкурентоспроможного кваліфікованого робітника одним із визначних факторів є рівень кваліфікації інженерно-педагогічних працівників ПТНЗ. Так, з метою підвищення рівня професійної компетентності викладачів і майстрів виробничого навчання, практичного вивчення ними сучасної техніки та технології виробництва, наукової організації праці, поширення виробничого досвіду організовується стажування інженерно-педагогічних працівників навчального закладу. Результати стажування інженерно-педагогічних працівників доводять його ефективність, так, наприклад: майстер виробничого навчання з професії «Кравець» Чайковська Л.П. проходила стажування на ПАТ «Горинь», результатом стало пошиття учнями спецодягу для професій: «Кухар; офіціант; бармен»; «Кухар; кондитер», «Електрогазозварник», «Рихтувальник кузовів» та інших; найкращим показником результативності такої праці є замовлення на виготовлення спецодягу для своїх працівників соціальними партнерами ліцею, таки-

ми як: кафе-бар «Острів», ресторан «Легенда», ПП Дзюнь П.А.

218

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Досвід, який здобувають викладачі та майстри виробничого навчання в процесі ознайомлення з особливостями підприємства-замовника робітничих кадрів, реалізовується також через удосконалення комплекснометодичного забезпечення (планиконспекти уроків, наочність, натуральні зразки, роздатковий, інструкційно-технологічний матеріал, картки контролю та самоконтролю знань, умінь і навичок учнів, засоби технічного навчання, творчі завдання тощо). Так, наведемо кілька прикладів:  викладачем професійно-теоретичної підготовки з професії «Кухар; кондитер» Зубарець О.П. розроблено методичний посібник «Риба: обробка, технологія приготування напівфабрикатів», а також у співпраці із майстром виробничого навчання, викладачем професійно-теоретичної підготовки Ніжнік М.В. було розроблено зошит для лабораторно-практичних робіт з предмета «Технологія приготування їжі з основами товарознавства» з професії «Кухар», кваліфікація 3-й розряд;  майстер виробничого навчання, викладач професійно-теоретичної підготовки з професії «Електрогазозварник» Свінціцький О.Б. розробив методичний посібник «Інноваційні уроки з обладнання та технології зварювальних робіт» та створив методичну розробку на тему «Ознайомлення з газовою апаратурою. Підготовка обладнання до роботи»; ці роботи активно використовуються у навчальновиробничому процесі навчального закладу. Підготовка конкурентоспроможних на ринку праці робітників залежить від рівня володіння ними прогресивними технологіями. Компетенції, яких вимагають сьогодні роботодавці, включають рівень знань і вмінь працівника виконувати роботи з використанням нових високоефективних матеріалів, інструментів, обладнання та пристроїв, уміння працювати самостійно, творчо, приймати рішення в

нестандартних ситуаціях, мати базові знання з програмного забезпечення обладнання та правил його використання в процесі виробництва, розробки технологічних процесів, а також володіти такими якостями й уміннями: бути гнучким і мобільним, швидко адаптуватися до нових умов праці, використовувати свої знання для вирішення життєвих проблем, бути комунікабельним, здобувати потрібну інформацію, аналізувати її, приймати виважені рішення, бережно ставитися до власного здоров'я, бути відповідальним за своє майбутнє та мати прагнення до досягнення життєвого успіху. Тому перед інженерно-педагогічним колективом навчального закладу постає проблема навчання і виховання кваліфікованого робітника з достатньо сформованими компетентностями, які дають йому змогу успішно виконувати будь-які професійні функції та соціальні ролі. Досягнення цієї мети інженерно-педагогічний колектив ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» вбачає в організації уроків як професійно-теоретичної підготовки, так і виробничого навчання на підприємствах або в умовах, наближених до умов виробництва, проведенні майстер-класів за участю роботодавців, впровадженні інноваційних педагогічних і виробничих технологій у навчально-виробничий процес навчального закладу. З досвіду роботи можемо зробити висновок, що впровадження інновацій у галузі професійнотехнічної освіти сприяє не лише істотному підвищенню рівня підготовки кваліфікованих робітників, а й переорієнтації ПТНЗ на особистість, оскільки передбачає:  урахування здібностей, інтересів і нахилів учнів, індивідуальних відмінностей між учнями у навчальному процесі, його змісті та структурі;  моделювання організаційних, методичних і змістових компонентів 219

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

навчально-виробничого процесу з урахуванням передового педагогічного та виробничого досвіду, взаємодії учнів із виробництвом у процесі навчання;  варіативність та особистісно орієнтовану спрямованість навчально-виробничого процесу, внаслідок чого знання, уміння й навички перетворюються на засіб розвитку пізнавальних і особистісних якостей учнів. Для успішного впровадження педагогічних і виробничих інновацій керівник професійно-технічного навчального закладу повинен бути со-

ціально активною, творчою особистістю, вмотивованою на інноваційну управлінську діяльність, професійно обізнаним з основними навчальновиховними теоріями та особливостями виробництва підприємствзамовників робітничих кадрів. Чим ефективніше ПТНЗ буде взаємодіяти з роботодавцями в питанні формування трудового потенціалу, тим більша кількість випускників буде конкурентоспроможна, мобільна і, як результат, своєчасно працевлаштована.

220

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РОБОТА В ПТНЗ А.П. ЛІСІЦИНА, методист відділу передового педагогічного досвіду та інформаційно-видавничої діяльності НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

НА ЗАСІДАННЯХ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РАДИ ВИРІШУЮТЬСЯ АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРОФТЕХОСВІТЯНСЬКОЇ ГАЛУЗІ Нові виклики, які постали перед обласною методичною службою, сприяли оновленню нормативної бази діяльності Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області. Зокрема, наприкінці минулого року було ухвалено новий статут установи й оновлено склад науково-методичної ради Центру, на яку покладено функції не тільки осередку наукових дискусій, а й пошуку прогресивних підходів, рішень, спрямованих на ефективне розв’язання актуальних проблем профтехосвітянської галузі, вироблення нової концепції її розвитку. До складу науково-методичної ради, крім адміністрації та керівників структурних підрозділів НМЦ ПТО ПК, увійшли працівники департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації, керівники кращих закладів ПТО області, представники ПТНЗ І атестаційного рівня, соціальні партнери (перший заступник директора Хмельницького обласного центру зайнятості Залуський С.Е., голова ради директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, директор Хмельницького торговельно-економічного коледжу КНТЕУ, кандидат економічних наук, доцент Трішкіна Н.І.; приватний підприємець, за-

служений наставник молоді України, кавалер двох орденів «Трудової слави» Бацуца В.І. та інші). Оновлена науково-методична рада НМЦ ПТО ПК у поточному році успішно реалізувала покладену на неї місію. Про це свідчить ряд засідань різнопланової тематики, які відбулися цьогоріч. Усі засідання науково-методичної ради транслюються у режимі он-лайн для педагогів ПТНЗ області, презентації і відеозаписи, рішення висвітлюються на офіційному сайті НМЦ ПТО ПК та інформаційному порталі «Профтехосвіта Хмельниччини», матеріали засідань акумулюються на паперових і електронних носіях у бібліотеці НМЦ ПТО ПК. На засіданнях науковометодичної ради створюються усі умови для плідних наукових дискусій із питань впровадження нових підходів до підготовки кваліфікованого персоналу, формування у системі ПТО професійно мобільного і гармонійно розвинутого громадянина України; обміну кращим досвідом роботи адміністративного корпусу і педагогічної спільноти ПТНЗ; забезпечується динамічне інтерактивне середовище для наукового пошуку, експериментального дослідження і перевірки ефективності запроваджених інновацій.

221

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Як відомо, профтехосвіта сьогодні спрямовує усі зусилля на формування соціально і національно свідомої особистості, справжнього патріота своєї держави. Підтвердженням того, що національно-патріотичне виховання учнівської молоді у системі професійно-технічної освіти – важлива і відповідальна справа кожного педагога, який просто зобов’язаний прищеплювати своїм вихованцям любов до Батьківщини, рідної мови, повагу до її державних символів, звичаїв, традицій є чергове засідання науково-методичної ради Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області за участю науковців, роботодавців, педагогів-практиків на тему «Аналіз стану роботи педагогічних колективів ПТНЗ області щодо посилення національно-патріотичного виховання учнівської молоді», що відбулося 25 березня 2015 року. У ньому брали участь директори, заступники директорів з виховної, навчальної роботи, голови методичних комісій, викладачі предмета «Захист Вітчизни» із 29 закладів професійнотехнічної освіти Хмельниччини. Порядок денний засідання передбачав обговорення проблем національно-патріотичного виховання особливо у цей нелегкий для нашої держави час, ґрунтовний аналіз стану роботи педагогічних колективів ПТНЗ області щодо посилення національно-патріотичного виховання учнівської молоді, організації національно-патріотичного виховання учнів ПТНЗ викладачами історії та української мови. Досвідом організації патріотичного виховання, основними завданнями якого є: формування в учнів необхідності пізнавати себе як члена сім’ї, родини, молодіжного об’єднання, виховання любові до рідного

дому, вулиці, своєї країни, її природи, до рідного слова та державної мови, побуту, традицій, культурних особливостей як рідного, так й інших етносів українського народу шляхом проведення тематичних виховних годин, годин спілкування, занять у гуртках, поділився Варцаба В.І., заступник директора з виховної роботи ВПУ №25 м. Хмельницького. Це ще раз свідчить про те, що сучасний заклад професійно-технічної освіти має бути соціокультурним осередком громадсько-патріотичного виховання учнів, могутнім фактором формування життєвих орієнтирів і компетентностей особистості, її духовності, моральності, національної гідності та патріотизму. Хованець Н.В., заступник директора з виховної роботи Хмельницького професійного ліцею, як необхідну складову формування патріотизму учнів презентувала систему краєзнавчо-пошукової та волонтерської діяльності навчального закладу. Наталія Володимирівна поділилась досвідом організації гурткової роботи патріотичного спрямування. Це діяльність ліцейного гуртка «Юний пошуковець – турист», зокрема робота гуртківців над матеріалами про Велику Вітчизняну війну, зустрічі з ветеранами. Позитивним у презентованому досвіді є те, що вихованці ліцею збирають спогади, відвідують музеї та могили, працюють в архіві, активно відгукуються на акції «Напиши листа солдату», «Подаруй книгу солдату», «Оберіг для захисника», власноруч виготовляють обереги, сувеніри, листівки воїнам АТО. Те, що військово-патріотичне виховання повинен здійснювати весь педагогічний колектив навчального закладу проілюстрував на своєму досвіді Єрмоленко В.І., викладач предмета «Захист Вітчизни» ДНЗ 222

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

«Хмельницький центр професійнотехнічної освіти сфери послуг», який також продемонстрував підготовлений у його навчальному закладі фільм із військово-патріотичного виховання. Завдання професійно-технічного навчального закладу – не тільки підготувати освіченого фахівця, професіонала, а й виховати особистість, готову до реалій життя, справжнього патріота своєї держави. Саме над цим має постійно працювати колектив кожного освітнього закладу в цілому і кожен педагог зокрема. Для вихованців ПТНЗ досить важливим є особистий приклад його наставника, а саме провідна роль майстра виробничого навчання, який повинен формувати національно свідому, життєво компетентну, високоінтелектуальну, творчу, духовну, здатну до саморозвитку і самовдосконалення особистість, носія національних цінностей, національних виховних традицій і звичаїв, морально-педагогічного досвіду українського етносу. Власний приклад позитивного досвіду з цієї проблеми презентувала Сивак Л.І., майстер виробничого навчання ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького». В обговоренні питань щодо посилення національно-патріотичного виховання учнівської молоді взяли участь постійні члени науковометодичної ради, зокрема приватний підприємець, заслужений наставник молоді України, кавалер двох орденів «Трудової слави» Бацуца В.І.; директор Хмельницького торговельно-економічного коледжу КНТЕУ, кандидат економічних наук, доцент Трішкіна Н.І.; перший заступник директора Хмельницького обласного центру зайнятості Залуський С.Е., які внесли суттєві пропозиції до проекту рішення. Про результативність наполегливої праці педколективів ПТНЗ

свідчить презентований директором ДНЗ «Вище професійне училище №11 м. Хмельницького» Селізаром В.М. фільм «Патріотичне виховання – запорука патріотичної свідомості», підготовлений в очолюваному ним навчальному закладі; а також промовисте резюме директора Хмельницького професійного ліцею електроніки Роскваса А.І.: «Людинупатріота може виховати тільки педагог-патріот». Така увага до національнопатріотичного виховання учнівської молоді закладів професійнотехнічної освіти уже дає позитивні результати. Підтвердженням цього є активна участь вихованців ПТНЗ у благодійних, волонтерських акціях, наданні інших видів посильної допомоги воїнам АТО, їхнім родинам та багато іншого. За наслідками розгляду й обговорення запланованих питань було ухвалено рішення:  посилити контроль за станом патріотичного виховання у ПТНЗ;  здійснювати щорічний аналіз організації військовопатріотичного виховання учнівської молоді, стану викладання предмета «Захист Вітчизни», роботи гуртків патріотичного спрямування;  сприяти розробці та впровадженню авторських, експериментальних програм з питань національно-патріотичного виховання учнівської молоді;  для популяризації національно-патріотичного виховання вивчати, узагальнювати та поширювати передовий педагогічний досвід ПТНЗ області;  реалізовувати патріотичну складову навчання і виховання учнівської молоді через підбір відповідного дидактичного матеріалу при 223

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

викладанні суспільно-гуманітарних дисциплін;  розвивати патріотичні почуття учнів, їхню національну свідомість шляхом індивідуалізації навчально-виховного процесу;  посилити співпрацю з органами військового управління з питань підготовки молоді до збройного захисту держави та організації проведення навчально-польових зборів на базі військових частин;  активізувати національнопатріотичне виховання через різні форми позанавчальної роботи;  організувати діяльність учнівських радіостудій та випуск медіапродукції;  організувати участь учнів ПТНЗ у військово-спортивних патріотичних іграх «Захисник України», «Джура»;  вивчити питання про започаткування видання єдиної профтехосвітянської газети;  максимально залучати учнів ПТНЗ до впорядкування могил полеглих воїнів, пропагувати шефство над ветеранами, родинами, які втратили своїх близьких під час бойових дій. Справжнього патріота своєї країни можна формувати в умовах соціально-психологічного комфорту, який повинні забезпечити працівники психологічної служби навчального закладу. У часи соціальноекономічної і політичної нестабільності, деструктивних суспільних змін зростає роль психологічних служб ПТНЗ, покликаних здійснювати психологічний супровід і соціальнопедагогічний патронаж учнівської молоді. Це питання було у центрі уваги засідання науково-методичної ради Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженернопедагогічних працівників у Хмель-

ницькій області, яке відбулось 22 червня 2015 року. Наукова дискусія, що розгорнулась на засіданні, дозволила постійним членам науково-методичної ради – Харчук А.М., заступникові директора – начальникові управління професійної освіти та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації; Залуському С.Е., першому заступникові директора Хмельницького обласного центру зайнятості; Шевчук Л.І., директорові НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області – висловити своє бачення діяльності психологічних служб. Підґрунтям наукового діалогу став підготовлений завідувачем відділу підвищення кваліфікації та дослідно-експериментальної роботи НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області Сиско Н.М. аналіз діяльності психологічних служб ПТНЗ, у якому особливу увагу було звернуто на актуальність здійснення психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу соціально незахищених категорій учнів ПТНЗ, в тому числі дітей-сиріт, учнів із малозабезпечених родин, із сімей вимушених переселенців. Власним практичним досвідом з цього напряму роботи поділились фахівці психологічних служб професійно-технічних навчальних закладів. Вони також презентували напрацювання із власного амплуа. Систему роботи щодо здійснення психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та учнів інших соціально незахищених категорій висвітлили вихователь гуртожитку ДНЗ «Подільський центр ПТО» (Таралевич О.М.) і соціальний педагог ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей» (Мальчик А.О.), впровадження медіації та ко-медіації як ефективного інструментарію по224

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

передження та урегулювання конфліктів у педагогічних і учнівських колективах ПТНЗ – соціальний педагог Шепетівського професійного ліцею Ляска О.О. Практичні психологи окремих ПТНЗ теж поділились власним досвідом, що дотичний до теми засідання науково-методичної ради: здійснення психологічного супроводу формування лідерських здібностей учнівської молоді – Салюк Л.В. (ВПУ №4 м.Хмельницького), проведення діагностики суїцидальних тенденцій у сучасної молоді та шляхи їх профілактики – Лісіцин В.Д. (ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг»), застосування метафоричних зображень у роботі з учнівською молоддю та педагогами навчального закладу – Рущак О.Д. (ДНЗ «Подільський центр ПТО»). Члени науково-методичної ради взяли активну участь у формуванні її рішення: запровадити практику ознайомлення керівників і педагогів на інструктивно-методичних нарадах з нормативно-правовою документацією щодо психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу; посилити контроль за станом роботи психологічних служб ПТНЗ щодо здійснення психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу; здійснювати щорічний аналіз діяльності психологічних служб ПТНЗ щодо реалізації психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу; сприяти розробці та впровадженню авторських, експериментальних програм щодо діяльності психологічних служб у ПТНЗ; узагальнювати та поширювати передовий педагогічний досвід практичних психологів і соціальних педагогів ПТНЗ області щодо реалізації

психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу; посилити співпрацю з соціальними службами, медичними закладами з питань психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу; організувати для працівників психологічних служб ПТНЗ навчання з питань надання соціальнопсихологічної допомоги різним групам населення, які постраждали внаслідок АТО; призначення на посаду та звільнення з посади практичного психолога і соціального педагога закладу освіти здійснювати за погодженням з методистом психологічної служби з НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області; з метою оцінки діяльності працівників психологічної служби запровадити в ПТНЗ практику врахування думок учнів, батьків, педагогів; посилити співпрацю працівників психологічної служби та педагогів ПТНЗ щодо психолого-педагогічної допомоги; з метою підняття престижу робітничих професій, авторитету ПТНЗ активізувати профорієнтаційну роботу, впроваджувати психологічне тестування з визначення бажаного типу майбутньої професії ще під час подання документів вступниками; для досягнення якості підготовки робітничих кадрів, ефективності роботи педагогічних працівників зосередити увагу на створенні сприятливого соціально-психологічного клімату в учнівських і педагогічних колективах, проводити відповідні тренінги з різними категоріями педпрацівників і учнів щодо культури поведінки; приділяти увагу формуванню соціально активної, професійно мотивованої особистості учнів ПТНЗ; 225

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

підготувати збірник тестів для учнівської молоді за напрямами діагностики; налагодити співпрацю психологічних служб ПТНЗ області зі службою зайнятості з надання психологічної допомоги, проведення тренінгів для дорослого населення, зокрема для переміщених осіб. В умовах докорінного реформування галузі ПТО зростає роль маркетингової діяльності ПТНЗ, яка все активніше розширює свої межі від обов’язкової складової бізнесінструментарію до ефективного важеля ринку освітніх послуг. Це й зумовило необхідність ґрунтовного вивчення особливостей організації маркетингових досліджень у ПТНЗ і визначення перспектив подальшої діяльності маркетингових служб освітніх закладів як обов’язкової умови прогнозованої діяльності навчального закладу, його успішного функціонування та розвитку. З огляду на це, 12 листопада 2015 року відбулося засідання науково-методичної ради Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області за участю науковців, роботодавців, керівників ПТНЗ, педагогів-практиків на тему «Стан організації маркетингової діяльності у ПТНЗ та основні напрями її удосконалення». Шевчук Л.І., директор НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, акцентувала увагу на всезростаючій ролі маркетингової діяльності ПТНЗ у створенні сприятливих умов для успішного функціонування і розвитку закладів, утвердженні їх позитивного іміджу на ринку надавачів освітніх послуг. Заступник директора - начальник управління професійної освіти і ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Хмельницької об-

лдержадміністрації Харчук А.М. підкреслила виняткову роль маркетингової діяльності освітніх закладів у забезпеченні регіонального ринку праці кваліфікованими робітниками. Антоніна Михайлівна наголосила на посиленні спільної відповідальності ПТНЗ і роботодавців за працевлаштування кваліфікованих кадрів і закликала профтехосвітян до повномасштабного вивчення досвіду ПТНЗ України щодо організації маркетингової діяльності. У ході наукового обговорення Коломійчук С.Б., завідувач лабораторії науково-методичного забезпечення управлінської діяльності в ПТНЗ НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, проаналізувала стан організації маркетингової діяльності у ПТНЗ та окреслила основні напрями її удосконалення. Практичним досвідом із цього напряму роботи поділились керівні кадри ПТНЗ, у яких маркетингова діяльність організована на високому рівні. Зокрема, Рущак М.Ю., директор ДНЗ «Подільський центр ПТО», зосередив увагу на організації маркетингової служби очолюваного ним закладу освіти. Михайло Юрійович підкреслив, що для вивчення потреб ринку праці, зацікавленості замовників робітничих кадрів у кваліфікованих робітниках Центр систематично проводить опитування роботодавців, на основі якого ліцензуються нові професії, запроваджується курсове навчання. Рущак М.Ю. вагомим інструментом формування стратегії навчального закладу, забезпечення його ефективної співпраці з соціальними партнерами вважає створення і функціонування консультативних і фахових рад ПТНЗ. На думку директора ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького» Селізара В.М., який навів реальні приклади ефективної взаємодії ПТНЗ із замовниками кадрів, сучасні еконо226

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

мічні умови потребують нового підходу до маркетингу, що має базуватися перш за все на інтересах споживачів нового продукту. Василь Михайлович також презентував набір інструментарію, який використовується у ПТНЗ для проведення маркетингових досліджень, і акцентував увагу на їх дієвості, що полягає у створенні позитивного іміджу закладу на ринку освітніх послуг. Матеріали на науково-методичну раду також надали заступники директорів – ВПУ №25 м. Хмельницького Загіка О.О. і ДПТНЗ «Красилівський професійний ліцей» Бровчук Л.І. Науковим підходам до організації маркетингової діяльності навчального закладу, заснованих на критеріях конкурентоспроможності та оцінюванні зовнішніх умов функціонування освітнього суб’єкта, особливу увагу приділила заступник директора ВПУ №25 м. Хмельницького Загіка О.О., яка конкретизувала застосування маркетинговомоніторингових досліджень у процесі професійної підготовки кваліфікованих робітників. У матеріалах заступника директора ДПТНЗ «Красилівський професійний ліцей» Бровчук Л.І. йдеться про створену в навчальному закладі маркетингову групу, яка охоплює маркетингові дослідження, комунікації, управління маркетинговою діяльністю. Також відмічено, що перспективність роботи маркетингової групи у ПТНЗ полягає у забезпеченні концептуального осмислення маркетингового управління розвитком навчального закладу, оцінюванні відповідності потенціалу закладу потребам ринків праці й освітніх послуг, підвищенні надійності й ефективності розвитку освітнього закладу в ринкових умовах. У ході конструктивного обговорення порядку денного Залуський С.Е., перший заступник директора

Хмельницького обласного центру зайнятості, закликав керівників ПТНЗ активніше брати участь у тендерах на підготовку незайнятого населення. Бацуца В.І., приватний підприємець, заслужений наставник молоді України, кавалер двох орденів «Трудової слави», дав високу оцінку потенціалу профтехосвіти регіону та наголосив на необхідності спільної зацікавленості ПТНЗ і роботодавців у підготовці кадрів, запропонував здійснювати підготовку робітничого персоналу безпосередньо на його виробництві. Володимир Іванович підкреслив, що першочерговою місією закладів ПТО є саме навчальна. Стосовно маркетингової діяльності ПТНЗ науково-методичною радою було ухвалено таке рішення: - запровадити в ПТНЗ освітній маркетинг як необхідну умову прогнозованої діяльності навчального закладу, його успішного функціонування та розвитку; - продовжити практику анкетування роботодавців, дослідження й аналізу попиту і пропозицій на ринку праці та освітніх послуг, вивчення потреб роботодавців для вирішення актуальних проблемних питань підготовки кваліфікованих робітників, надання пропозицій щодо обсягів і структури підготовки кваліфікованих робітників, коригування змісту, форм і методів навчання; - удосконалювати форми співробітництва ПТНЗ, промисловості, бізнесу та профспілок з питань підготовки кваліфікованих робітничих кадрів для підприємств області, запроваджувати дуальну, модульнокомпетентнісну системи підготовки фахівців; - продовжити практику укладання договорів про співпрацю з підприємствами, установами й організаціями; залучати представників роботодавців до удосконалення матеріально-технічної бази, формуван227

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ня змісту освіти, проведення навчальних занять, участі у державній кваліфікаційній атестації, керівництва виробничою практикою; - здійснювати вивчення й аналіз оцінки роботодавцями професійного рівня підготовки випускників; - проводити моніторинг працевлаштування випускників, їх закріплення на першому робочому місці та професійного просування; - удосконалити перспективне та поточне планування роботи ПТНЗ на основі аналізу результатів і проблем навчально-виробничої, навчально-виховної, навчально-методичної, фінансово-господарської, виробничо-комерційної діяльності, виконання обсягів державного замовлення на підготовку робітничих кадрів і підсумків їх працевлаштування; - удосконалити роботу ПТНЗ з питань маркетингових комунікацій для формування іміджу та впливу на оцінки, думки і поведінку споживачів освітніх послуг; - з метою підняття престижу робітничих професій, іміджу ПТНЗ активізувати профорієнтаційну роботу, впроваджувати психологічне тестування з визначення бажаного типу майбутньої професії ще під час подання документів вступниками; - розглянути можливість створення організаційної структури при ПТНЗ, яка досліджувала б ринок освітніх послуг і ринок праці, сприяючи працевлаштуванню випускників; - активізувати роботу інформаційних служб ПТНЗ, зокрема з питань маркетингової та інформаційно-аналітичної діяльності; - здійснювати науково-методичний супровід роботи керівників ПТНЗ, зокрема з питань планування перспективного розвитку ПТНЗ і впровадження нових підходів до управління закладами ПТО;

- узагальнювати та поширювати передовий управлінський досвід ПТНЗ області з питань маркетингового підходу в управлінні; - активізувати співпрацю з обласним центром зайнятості щодо участі ПТНЗ у тендері на підготовку незайнятого населення; - вивчати досвід ПТНЗ України з питань організації маркетингового управління. Підсумкам дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації з психологопедагогічної підготовки педагогів закладів професійно-технічної освіти було присвячено чергове засідання науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, що відбулося 23 грудня 2015 року. У ході засідання Шамралюк О.Л., методист відділу ПК ДЕР, зосередила увагу на реалізації основних завдань дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня. Масштабність дослідно-експериментальної роботи засвідчив ґрунтовний аналіз охоплення курсовим підвищенням кваліфікації (різними його формами) педагогів України в цілому й області зокрема, а також кількісного і якісного складу інженерно-педагогічних працівників ПТНЗ області, охоплених курсовим підвищенням кваліфікації упродовж 2011-2015 рр., проходження інженерно-педагогічними працівниками ПТНЗ області стажування, підготовлений методистами Тертичною О.В., Вороною Ю.В. і Садовою Н.П. На перевагам, які надають курсовому підвищенню кваліфікації хмарні сервіси та модульне середовище Moodle, зупинилась методист відділу ПК ДЕР Лужняк Л.В.

228

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Підсумком засідання став проведений завідувачем відділу ПК ДЕР Сиско Н.М. статистичний аналіз результатів вихідного анкетування педагогів, які проходили курсове підвищення кваліфікації (за різними формами) на базі НМЦ ПТО ПК. Саме схвальні відгуки педагогів практично усієї України, які мали можливість проходити КПК на базі НМЦ ПТО ПК, уже вкотре підтвердили ефективність дослідно-експериментальної роботи. З огляду на такі позитивні результати дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня, науково-методичною радою НМЦ ПТО ПК прийнято рішення схвалити підсумковий звіт про дослідноекспериментальну роботу всеукраїнського рівня на базі НМЦ ПТО ПК за темою «Розроблення і впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації з психологопедагогічної підготовки педагогів закладів професійно-технічної освіти», підготувати узагальнені матеріали з дослідно-експериментальної роботи для представлення на засіданні НАПН України; забезпечити впровадження результатів дослідження в подальшу практику роботи НМЦ ПТО ПК щодо організації і проведення курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників ПТНЗ. Варто відмітити, що у січні 2016 року НМЦ ПТО ПК проведе

Всеукраїнську Інтернет-конференцію з теми «Методичні засади підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи професійної освіти», яка стане підсумком проведеної дослідно-експериментальної роботи, а також своєрідним форпостом інноваційних ідей і позитивних результатів підвищення кваліфікації з психологопедагогічної підготовки педагогів закладів професійно-технічної освіти й слугуватиме орієнтиром подальших науково-методичних пошуків у цьому напрямі. Така пильна увага постійно діючого колегіального органа, яким є науково-методична рада НМЦ ПТО ПК, до актуальних питань функціонування і розвитку закладів професійно-технічної освіти сприятиме ефективному управлінню науковометодичною роботою щодо реалізації основоположних ідей у навчально-виховному та виробничому процесах, розвитку творчої особистості педагога і учня, підвищенню їхнього інтелектуального потенціалу, впровадженню в практику кращого досвіду, прогресивних інноваційних технологій і наукових надбань, а також здійсненню дієвого науковометодичного супроводу щодо наближення змісту навчання до сучасних технологій, налагодженню конструктивного діалогу між профтехосвітою і її соціальними партнерами.

229

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

КРИТЕРІЇ оцінювання методичної роботи ПТНЗ Критерії розглянуто на засіданні науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області (протокол №4 від 23 грудня 2015 року) і схвалено до друку та використання у практичній роботі професійно-технічних навчальних закладів області. №з/п

Назва критерію

1

Наявність і змістовність документації щодо організації методичної роботи в ПТНЗ

2

Проведення діагностичної роботи з педагогами

Джерело, що підтверджує наявність і вираженість критерію Концепція методичної роботи в ПТНЗ, розділи у річному плані роботи ПТНЗ «Методична робота», «Підвищення кваліфікації», плани роботи педрад і методкомісій, план роботи методкабінету на рік

Діагностичні анкети рівня професійної компетентності, зведена діагностична карта навчального закладу

230

Вираженість критерію

Бали

У навчальному закладі є розроблена концепція методичної роботи, що відповідає стратегії розвитку ПТНЗ, розділи плану роботи «Методична робота», «Підвищення кваліфікації», плани роботи педрад і методкомісій відповідають концепції (програмі) розвитку ПТНЗ, робота методкабінету здійснюється відповідно до Положення про методичну роботу в ПТНЗ

1 б. – наявність у повному обсязі, за відсутність або незмістовність кожного із документів віднімається 0,2 б.

Діагностичною роботою охоплено усіх педагогів, її результати враховуються при плануванні подальшої роботи з педкадрами Діагностичною роботою охоплено усіх педагогів, але робота з ними організовується без урахування потреб і реального рівня професійної компетентності педагогів

1 б.

0,5 б.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

3

4

Робота над єдиною науковометодичною проблемою

Робота педагогічної ради навчального закладу

Розділ у річному плані роботи ПТНЗ «Методична робота», плани роботи та протоколи засідань педрад і методкомісій

Плани роботи, протоколи засідань і рішення педрад, накази за окремими рішеннями педрад

231

Діагностика проводиться переважно з окремими категоріями педагогів (початківцями, новопризначеними або з педагогами, що потребують допомоги з певних питань) Всебічне розкриття у плані роботи ПТНЗ роботи над єдиною науковометодичною проблемою, його систематичне виконання (здійснюється аналіз проміжних результатів роботи, на основі виробляються відповідні методрекомендації, узагальнюється досвід, розробляється дидактичне забезпечення)

0,25 б.

Робота над єдиною науковометодичною проблемою здійснюється безсистемно, має епізодичний характер.

0,25 б.

Педрадою розглядаються актуальні для навчального закладу питання, урізноманітнюються тематика і форми проведення засідань Педради планують на основі діагностування й аналізу потреб педагогів До підготовки педрад залучаються різні категорії педпрацівників,

0,2 б.

1 б.

0,1 б.

0,1 б.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

5

Організація роботи методкомісій

Плани роботи і протоколи засідань методкомісій, індивідуальні плани розвитку професійнопедагогічної компетентності, плани і звіти про самоосвітню роботу педагогів

232

Участь у засіданнях беруть роботодавці, представники громадськості, батьки Здійснюється систематичний контроль за виконанням рішень педрад. Наявні плани роботи, протоколи засідань, рішення із зазначенням виконавців і термінів виконання, накази про підготовку педрад і накази про виконання окремих рішень педрад. Створені методичні комісії предметні та за професіями Наявні плани роботи, протоколи засідань методкомісій, матеріали за результатами вивчення досвідів членів методкомісій На засіданнях розглядаються актуальні для навчального закладу питання, які відповідають його стратегічним цілям і спрямовані на реалізацію єдиної науково-методичної проблеми; стан впровадження інноваційних технологій; аналізується робота з оновлення змісту ПТО, дидактичне забезпечення предметів і професій У засіданнях методкомісій беруть участь роботодавці, працівники наукових установ, ВНЗ та ін. Систематично вивчається й узагальнюється досвід роботи членів методкомісій

0,2 б.

0,1 б.

0,3 б.

0,2 б.

0,2 б.

0,2 б.

0,1 б.

0,1 б.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

6

7

Довгострокове підвищення кваліфікації педагогів

Стажування педагогів

Перспективний план підвищення кваліфікації, річний план-графік підвищення кваліфікації, документи про підвищення кваліфікації

Річний і перспективний графіки стажування, програми стажування, документи про проходження стажування

233

Усі члени методкомісій працюють над індивідуальними темами, звітують про виконання планів розвитку професійно-педагогічної компетентності, Члени методкомісії займаються самоосвітою, звітують про виконання самоосвітньої роботи на засіданнях методкомісій Річний план-графік підвищення кваліфікації виконано у повному обсязі (з урахуванням поважних причин непроходження КПК) Річний план-графік підвищення кваліфікації виконано на 99-90% Річний план-графік підвищення кваліфікації виконано на 89-70% Річний план-графік підвищення кваліфікації виконано на 69-50% Річний план-графік підвищення кваліфікації виконано на менше 50%

0,1 б.

Річний графік стажування виконано у повному обсязі (з урахуванням поважних причин непроходження стажування) Річний графік стажування виконано на 99-90% Річний графік стажування виконано на 89-70% Річний графік стажування виконано

1 б.

0,1 б.

1 б.

0,75 б.

0,5 б.

0,25 б.

0 б.

0,75 б.

0,5 б.

0,25 б.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

8

9

10

11

Організація роботи з педагогамипочатківцями

Результативність участі педагогів у змагальницьких заходах

План роботи школи молодого педагога

Накази про підсумки заходів, дипломи, грамоти, сертифікати, медалі

на 69-50% Річний графік стажування виконано на менше 50% Працює школа молодого педагога Робота здійснюється тільки у порядку індивідуальних звернень педагогівпочатківців Робота з молодими педагогами не проводиться Всеукраїнські та міжнародні виставки, форуми, конкурси («Сучасні заклади освіти», «Інноватика у сучасній освіті», «Я віртуоз у викладанні предмета» тощо) Змагальницькі заходи обласного рівня (виставка КМЗ, конкурс інноваційних технологій у ПТО, конкурс «Кращий блогер» тощо)

Результативність участі учнів у змагальницьких заходах

Накази про підсумки обласних (всеукраїнських) олімпіад, конкурсів

Призове місце(я) на всеукраїнському рівні

Стан впровадження інноваційних технологій у ПТНЗ

Графік внутрішньо-училищного контролю, плани роботи та протоколи засідань педрад і методко-

Інноваційні педагогічні і виробничі технології впроваджуються у 75% і більше предметів і професій ПТНЗ

234

Призове місце (я) на обласному рівні

0 б.

1 б.

0,5 б.

0 б.

1 б. – за перемогу, 0,2 б. – за участь

+0,2 б. за кожне призове місце або перемогу в номінації -0,1 б. за кожен захід обласного рівня, у якому зобов’язані брати участь, але не взяли 1 б. за кожне призове місце +0,25 б. за кожне призове місце -0,1 б. за кожен захід обласного рівня, у якому зобов’язані брати участь, але не взяли 1 б.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. місій, графік відвідування уроків, плани і звіти з науководослідницької роботи, робочі навчальні програми

12

13

Рівень володіння і використання педагогами ІКТ

Розробка навчально-методичної літератури педагогами ПТНЗ

Орієнтовні вимоги до рівня володіння педпрацівниками ПТО основами ІКТ

Витяг з протоколів відповідних засідань методкомісій, педрад, науковометодичної ради НМЦ ПТО ПК, науковометодичної ради з питань освіти МОН України про схвалення навчально-методичної літератури, примірники навчальнометодичної літератури

235

Інноваційні педагогічні і виробничі технології впроваджуються у 74-50% предметів і професій ПТНЗ Інноваційні педагогічні і виробничі технології впроваджуються у 49-25% предметів і професій ПТНЗ Інноваційні педагогічні і виробничі технології впроваджуються у менше як 24% предметів і професій, що викладаються у ПТНЗ Понад 90% педагогів володіють ІКТ і використовують їх на заняттях Понад 50 % педагогів володіють ІКТ і використовують їх Менше половини педагогів володіють ІКТ і використовують їх у роботі Навчальнометодична література з грифом МОН України Навчальнометодична література схвалена на регіональному рівні Навчальнометодична література схвалена до використання на рівні закладу

0,5 б.

0,25 б.

0 б.

1 б.

0,5 б.

0 б.

1 б. за кожне видання 0,2 б. за кожне видання 0,1 б. за кожне видання

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

14

15

Вивчення, узагальнення й обмін передовим педагогічним досвідом

Публікації педагогів

Розділ у річному плані роботи ПТНЗ «Методична робота», методичні бюлетені, наукові статті, плани або сценарії проведення заходів, доповіді та виступи на засіданнях обласних фахових секцій та ін.

Педагоги закладу ділились власним досвідом на обласному рівні (обласні семінари, майстеркласи, педпрактика у рамках КПК, засідання обласних фахових секцій, вебінари тощо) Вивчення і узагальнення педагогічного досвіду на рівні ПТНЗ

0,2 б. за кожний захід

Наукові статті педагогів

Публікації у виданнях всеукраїнського рівня

Більше 2 статей – 1 б.

1-2 статті – 0,75 б. Більше 2 публікацій – 0,5 б.

1-2 публікації – 0,25 б.

0,15 б.

Публікації у виданнях обласного рівня

16

Організація дослідно-експериментальної роботи

Плани і програми дослідноекспериментальної роботи

236

Публікації у виданнях навчального закладу (за наявності у ПТНЗ періодичного видання) Здійснюється дослідноекспериментальна робота всеукраїнського рівня Здійснюється дослідноекспериментальна робота регіонального рівня Проводиться дослідноекспериментальна робота на рівні навчального закладу Дослідноекспериментальна робота на не проводиться

Вивчено і узагальнено досвід більше 20% педагогів – 1 б., 20-10 % педагогів 0,5 б.

1 б.

0,75 б.

0,5 б.

0 б.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

17

18

Створення педагогами персональних сайтів і професійних блогів

Змістовність і наповнюваність сайту навчального закладу

Адреса блогу або сайту в Інтернетпросторі, сертифікат про оволодіння ІКТ (створення власних блогів і вебсайтів)

Адреса сайту

237

Понад 40% педагогів мають власний блог (сайт), систематично поповнюють його і використовують з навчальною метою 20-40% педагогів мають власний блог (сайт), систематично поповнюють його і використовують з навчальною метою Менше 20% педагогів мають власний блог (сайт) і використовують його з навчальною метою До 10 % педагогів мають власний блог (сайт) і використовують його з навчальною метою

1 б.

Структура сайту відображає усі напрями діяльності навчального закладу, його здобутки і перспективи. Сторінки сайту оновлюються і наповнюються систематично (не рідше 1 разу на місяць) Структура сайту відображає усі напрями діяльності навчального закладу, його здобутки і перспективи. Сторінки сайту оновлюються і наповнюються епізодично (не рідше 1 разу на квартал) Структура сайту відображає не усі напрями діяльності навчального закладу, сайт поповнюється епізодично

1 б.

0,75 б.

0,5 б.

0,25 б.

0,5 б.

0,25 б.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

19

Атестаційна робота

Наказ про створення атестаційної комісії, протоколи засідань атестаційної комісії, графік роботи атестаційної комісії, наказ про результати атестації педагогів

Підготовка і проведення атестації педагогів проводиться з дотриманням вимог, термінів, визначених Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників

+1 б. – усіх вимог дотримано, -0,5 б. – є порушення

20

Функціонування електронної бібліотеки навчального закладу

Програмне забезпечення електронної бібліотеки, база даних електронних версій навчальнометодичної літератури, електронні версії видань

У навчальному закладі створена і функціонує електронна бібліотека, яка постійно поповнюється як виданнями (підручниками, посібники) всеукраїнського рівня, так і літературою, розробленою педагогами ПТНЗ Бібліотека задіюється до проведення методичних заходів У навчальному закладі створено електронну бібліотеку, яка містить підручники і посібники, що рекомендовані МОН до використання у навчальному процесі, періодичні видання. Бібліотека задіюється до проведення методичних заходів У методичному кабінеті зосереджуються і систематизуються нормативні та інструктивні матеріали, необхідні для організації навчального процесу, навчальна документація, педагогічна і методична література, дидактичні засоби, матеріали передового педагогічного досвіду. У кабінеті створено умови для ефективного

1 б.

21

Оснащення методичного кабінету

238

0,5 б.

0,5 б.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. проведення індивідуальних і масових методичних заходів з педагогами закладу, організації самоосвітньої роботи. Кабінет обладнаний мультимедійною системою Кабінет обладнаний комп’ютерною технікою У кабінеті є підключення до Інтернету.

0,2 б.

0,15 б.

0,15 б.

ПОРЯДОК подання навчально-методичних матеріалів на розгляд науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області Порядок розглянуто на засіданні науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області (протокол №4 від 23 грудня 2015 року) і схвалено до друку та використання у практичній роботі професійно-технічних навчальних закладів області.

1. Цей Порядок визначає процетися інженерно-педагогічним працівдуру підготовки, апробації, експертиникам, які здійснюють науковози, розгляду та затвердження навчальметодичну і науково-дослідну но-методичних видань, підготовлених діяльність, мають власні методичні педагогами системи професійнорозробки, які пройшли апробацію технічної освіти на регіональному та схвалені науково-методичними рівні. установами. Тому для проведення Порядок розроблено відповідно незалежної й об’єктивної експертизи до Типового положення про атестацію навчально-методичної літератури, педагогічних працівників, затверджерозробленої педагогами системи ПТО ного наказом Міністерства освіти і на регіональному рівні, у складі обнауки України від 6 жовтня 2010 року ласних фахових секцій працюють №930, із змінами, внесеними згідно з експертні групи. наказом Міністерства освіти і науки, 3. Педагоги закладів профемолоді та спорту від 20 грудня 2011 сійно-технічної освіти працюють над року №1473, наказом МОН України розробкою навчально-методичної від 8 серпня 2013 року №1135, Пололітератури у міжатестаційний період. ження про порядок здійснення Кожен педагогічний працівник ПТНЗ інноваційної освітньої діяльності, замає право на розгляд і об’єктивну твердженого наказом Міністерства оцінку підготовленої ним навчальноосвіти і науки України від 7 листопада методичної літератури, яка є продук2000 року №522. том його інноваційної освітньої 2. Відповідно до умов діяльності. присвоєння педагогічних звань, визна4. Науково-методичний супчених Типовим положенням про ровід розробки навчально-мето-дичної атестацію педагогічних працівників, літератури можуть здійс-нювати голопедагогічні звання можуть присвоювави методичних комісій, методисти 239

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ПТНЗ, профільні методисти НМЦ ПТО ПК, члени експертних груп, роботодавці, науковці. Вони надають консультації розробникам навчальнометодичних видань.

5. Голови методичних комісій ПТНЗ щорічно до 20 вересня подають методистові навчального закладу списки навчально-методичної літератури, розробка якої завершується у поточному навчальному році. Методист систематизує цю інформацію і до 10 жовтня подає у НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області перелік запланованої до видання педагогами навчально-методичної літератури в розрізі методичних комісій.

6. Створена педагогами навчально-методична література має бути обов’язково розглянута на засіданні методичної комісії ПТНЗ з отриманням рекомендацій, зауважень, висновків про відповідність чи невідповідність навчальним планам і програмам. Дані про розгляд навчально-методичних видань мають бути зафіксовані у протоколі засідання методкомісії.

7. Навчально-методична література має отримати ухвалу педагогічної ради навчального закладу про подання на науково-методичну раду НМЦ ПТО ПК (після доопрацювання за рекомендаціями методкомісії). У протоколі засідання педагогічної ради має бути зафіксовано її попередній розгляд на засіданні методичної комісії і результати цього розгляду. У випадку прийняття педагогічною радою ПТНЗ позитивного рішення за наслідками розгляду навчально-методичної літератури в ухвалі протоколу зазначається подальше подання цих видань на розгляд науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК. На основі протоколу робиться витяг з нього, який подається на засідання науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК.

8. На розгляд науковометодичної ради НМЦ ПТО ПК приймаються такі матеріали: - рукописи підручників, навчальних посібників, навчальнометодичних комплексів, навчальнонаочних посібників, конспектів лекцій, навчально-методичних або методичних посібників, методичних рекомендацій, практикумів, збірників текстових і різнорівневих завдань, збірників інструкційних, інструкційно-технологічних карт, збірок методичних розробок уроків, тем або позанавчальних заходів; - електронні посібники, підручники, мультимедійні навчальнометодичні комплекси, педагогічні програмні засоби тощо.

9. За результатами розгляду матеріалів науково-методична рада може ухвалювати такі рішення: 1) схвалити до поширення у закладах ПТО регіону та рекомендувати до подальшої експертизи щодо присвоєння відповідного грифа Міністерства освіти і науки України; 2) схвалити до поширення у закладах ПТО регіону; 3) схвалити до використання на рівні навчального закладу-розробника; 4) відхилити.

10. Поданню навчально-методичної літератури має передувати її апробація за відповідним предметом і професією. Крім апробації у ПТНЗрозробнику, література має апробуватися у закладі ПТО, де викладаються тотожні дисципліни і навчають аналогічним процесіям. У випадку, коли у регіоні підготовку кваліфікованих робітників з професії, для якої розроблено навчально-методичну літературу, здійснює тільки заклад-розробник, він же апробує видання.

11. Термін апробації навчальної літератури має становити не менше одного семестру. Апробація видання має завершитися не пізніше за 1 рік до 240

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

чергової (позачергової) атестації педагогічного працівника-розробника навчально-методичної літератури. Базу апробації розробник навчальнометодичної літератури обирає самостійно або за рекомендацією експертної групи.

12. В апробації повинні брати участь інженерно-педагогічні працівники, які володіють прийомами дослідницької роботи. У ході апробації доцільно визначати науковометодичний рівень навчальних книг, що апробуються; відповідність їх державним стандартам професійнотехнічної освіти з конкретних робітничих професій та Державному стандарту загальної середньої освіти (для навчально-методичної літератури з базових дисциплін); ураховувати використання інноваційних педагогічних і виробничих технологій; послідовність, логічність викладення матеріалу; оптимальність розподілення матеріалу відповідно до норм навчального часу; якість і доцільність ілюстративного матеріалу.

13. Після завершення процесу апробації інженерно-педагогічні працівники, які апробували видання, повинні підготувати рецензію на видання. У ній дається загальна оцінка видання з урахуванням його впливу на якість навчального процесу (посилення мотивації учнів до вивчення предмета і професії, зростання рівня знань, умінь і навичок учнів з посиланням на результати проведених контрольних зрізів у кінці апробації). У рецензії також має бути зафіксовано факт апробації навчально-методичної літератури, тобто вказано дату, номер і назву засідання відповідної методичної комісії або педагогічної ради навчального закладу, в якому здійснювалася апробація.

14. Усі навчально-методичні видання оцінюються членами експертних груп. Експертиза відбувається після завершення

апробації. За наслідками експертизи провідний експерт готує експертний висновок на навчально-методичну літературу. Експертний висновок повинен містити загальну характеристику, актуальність і доцільність видання, переваги і недоліки аналізованої навчально-методичної літератури, загальну оцінку видання.

15. На розгляд науковометодичної ради НМЦ ПТО ПК навчально-методична література подається після розгляду її на рівні навчального закладу (засідання методичної комісії, педагогічної ради), апробації у навчальному процесі з подальшим її рецензуванням та експертизою.

16. Для реєстрації літератури на розгляд науково-методичної ради у відділ передового педагогічного досвіду та інформаційно-видавничої діяльності НМЦ ПТО ПК необхідно подавати пакет супровідної документації: - лист-клопотання від навчального закладу на фірмовому бланку, підписаний керівником і скріплений печаткою; - роздрукований текст навчальнометодичного видання та його електронну версію; - витяг з протоколу засідання педагогічної ради навчального закладу з ухвалою, підписаний головою або секретарем і скріплений печаткою; - одну зовнішню рецензію з підписом рецензента, засвідченням підпису і печаткою установи, де працює рецензент; - експертний висновок. Навчально-методична література (друкований та електронний варіанти), яка отримала схвалення та рекомендацію науково-методичної ради до поширення, передається у бібліотеку НМЦ ПТО ПК. Схвалена навчально-методична література має використовуватися у подальшому в закладах ПТО регіону.

241

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

О.Л. ШАМРАЛЮК, А.П. ЛІСІЦИНА, методисти НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо розробки навчально-методичної літератури на регіональному рівні Методичні рекомендації розглянуто на засіданні науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області (протокол №4 від 23 грудня 2015 року) і схвалено до друку та використання у практичній роботі професійно-технічних навчальних закладів області. тичної й професійно-практичної підготовки), здатен запропонувати свої передові методи, прийоми, форми роботи на заняттях, обмінятися ними досвідом зі своїми колегами, тобто може стати автором методичної літератури, що буде використовуватися у ПТНЗ області. Навчально-методична література для ПТНЗ має відповідати і вимогам держстандартів, і роботодавців і водночас бути зрозумілою учнівському загалу. Це стосується не тільки професійної підготовки, але й загальноосвітньої, адже розробка літератури на регіональному рівні для предметів загальноосвітньої підготовки дасть можливість впроваджувати професійну спрямованість викладання цих дисциплін і урахування міжпредметних зв’язків. А це, у свою чергу, сприятиме зацікавленню учня ПТНЗ, який вивчає загальноосвітні предмети, професією, переконає у необхідності знань з базових дисциплін у будь-якій сфері діяльності, продемонструє практичні можливості застосування загальноосвітніх знань і умінь у майбутній практичній діяльності, утверджуватиме його прагнення поглиблювати знання та вміння. Кожне навчально-методичне видання має бути перевірено й апробовано. Тому велику увагу слід при-

Передмова Розробка навчально-методичної літератури на регіональному рівні педагогами закладів ПТО – важливий і невід’ємний атрибут науково-методичної, науково-дослідницької і проблемно-пошукової роботи ПТНЗ, гарант оновлення комплексно-методичного забезпечення предметів і професій. Педагогами профтехзакладів Хмельниччини велика увага приділяється саме цій роботі, але створення навчально-методичних видань потребує ґрунтовного, конструктивного підходу, який передбачає обов’язкове проходження певних етапів, взаємопов’язаних між собою. Звісно, потреба ПТНЗ у розробці різних видів навчальнометодичної літератури відповідно до нових освітніх вимог, зокрема державних стандартів, заснованих на компетенціях, сьогодні набуває особливої актуальності. Адже сучасний учень закладу ПТО потребує навчальної літератури, яка подає матеріал доступно, логічно, містить практичні приклади із застосування знань, умінь, навичок, ілюструє досягнення техніки і технологій у конкретній сфері. Також кожен педагогічний працівник, який має хоч якийсь досвід викладання дисциплін (як загальноосвітньої, так і професійно-теоре242

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

діляти експертизі, рецензуванню видань, до участі у цьому мають залучатися педагоги, науковці та роботодавці, що працюють у тих сферах, яких стосується те чи інше видання. Їхні висновки, пропозиції, рекомендації дуже важливі у процесі остаточного доопрацювання навчальнометодичної літератури. Тому сьогодні важливою є консолідація зусиль педагогів, науковців, роботодавців у розробці навчально-методичних видань. І. ВИДИ І ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ ВИДАНЬ

1. Поняття та класифікація видань навчально-методичної літератури Виданням називається документ, який пройшов редакційновидавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних документів щодо їхнього оформлення і поліграфічного виконання. Усю навчально-методичну літературу класифікують за різними ознаками. Найбільш вагомими із них є такі: обсяг, склад основного тексту, інформаційна ознака, цільове призначення.

Класифікаційна характеристика видань за цільовим призначенням № з/п

Вид

1

Наукове

2

Навчальне

3

Науковопопулярне

4

Наукововиробниче

5

Виробничопрактичне

6

Нормативне виробничопрактичне

Загальна характеристика Видання результатів теоретичних і (чи) експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам'яток культури, історичних документів та літературних текстів Видання систематизованих відомостей наукового або прикладного характеру, викладених у доступній для навчання й викладання формі Видання відомостей теоретичних та (чи) експериментальних досліджень у галузі науки, культури й техніки, викладених у формі, зрозумілій читачам-нефахівцям Видання відомостей результатів теоретичних та (чи) експериментальних досліджень, а також конкретних рекомендацій щодо їх упровадження в практику Видання відомостей з технології, техніки й організації виробництва, а також інших галузей суспільної практики, призначене фахівцям певного профілю та відповідної кваліфікації Видання норм, правил і вимог з конкретних сфер виробничо-практичної діяльності

243

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

7

8 9

Видання популярно викладених загальнодостуВидання для пних відомостей щодо організації побуту, доорганізації дозвілля, різноманітних форм самодіяльності, різзвілля них захоплень ЛітературноВидання твору художньої літератури художнє Видання коротких відомостей наукового чи Довідкове прикладного характеру, розміщених у порядку, зручному для швидкого пошуку Класифікаційна характеристика видань за інформаційними ознаками

№ з/п

Вид

1

Стандарт

2

Посібник

3

Наочний посібник

4

Практичний посібник

5

Навчальний посібник

6

Навчальний наочний посібник

7

8

9

10

Загальна характеристика Нормативне виробничо-практичне видання з комплексом норм, правил і вимог щодо об'єкта стандартизації, встановлених і затверджених відповідно до чинного законодавства Видання, призначене на допомогу в практичній діяльності чи в оволодінні навчальною дисципліною Видання, зміст якого передається, в основному, зображувальними засобами Виробничо-практичне видання, призначене практичним працівникам для оволодіння знаннями та навичками при виконанні будьякої роботи, операції, процесу Навчальне видання, що доповнює або частково (повністю) замінює підручник, офіційно затверджене як таке Навчальне образотворче видання матеріалів на допомогу у вивченні, викладанні чи вихованні

НавчальноНавчальне видання з методики викладання методичний навчальної дисципліни (її розділу, частини) посібник (або меабо з методики виховання тодичний посібник) Видання, розраховане на самостійне оволоПрактичний діння будь-якими виробничо-практичними порадник навичками Навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що Підручник відповідає навчальній програмі, офіційно затверджене як таке Навчальне видання літературно-художніх, Хрестоматія історичних та інших творів чи уривків з них, які є об'єктом вивчення 244

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

11

Методичні рекомендації

12

Курс лекцій

13

Текст лекцій

14

Конспект лекцій

15

Навчальна програма

16

Практикум

17

Словник

18

Енциклопедія

19

Енциклопедичний словник

20

Мовний словник

21

Тлумачний словник

22

Термінологічний словник

23

Розмовник

24

Довідник

25

Путівник

Навчальне або виробничо-практичне видання роз'яснень із певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни, роду практичної діяльності, із методикою виконання окремих завдань, певного виду робіт, а також заходів Навчальне видання певного викладу тем навчальної дисципліни, визначених програмою Навчальне видання викладу матеріалу певних розділів навчальної дисципліни Навчальне видання стислого викладу курсу лекцій або окремих розділів навчальної дисципліни Навчальне видання, що визначає зміст, обсяг, а також порядок вивчення й викладання певної навчальної дисципліни чи її розділу Навчальне видання практичних завдань і вправ, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок Довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними Довідкове видання, зведення основних відомостей із однієї чи усіх галузей знань та практичної діяльності, викладених у коротких статтях, розташованих за абеткою їхніх назв або в систематичному порядку Енциклопедія, статті якої викладені в стислій формі та розташовані за абеткою їхніх назв Словник переліку мовних одиниць з їхніми характеристиками або перекладом іншою (іншими) мовою (мовами) Мовний словник, що пояснює значення слів певної мови, дає граматичну, стилістичну характеристики, приклади застосування та інші відомості Словник термінів та визначень певної галузі знання Популярний чи мовний словник загальнопобутової лексики, фразеології, що служить посібником зі спілкування Довідкове видання прикладного характеру, побудоване за абеткою назв статей або в систематичному порядку Довідкове чи рекламне видання відомостей щодо певного географічного пункту, культурно-освітньої установи чи заходу 245

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Довідкове та (чи) рекламне видання систематизованого переліку послуг, предметів чи опису однієї речі, що призначені для випус26 Проспект ку, продажу чи показу, а також видання з описом діяльності підприємства, організації чи установи Нормативне виробничо-практичне, довідко27 Каталог ве та (чи) рекламне видання систематизованого переліку наявних речей і послуг Книжкове або комплектне аркушеве образо28 Альбом творче видання, що має (або не має) пояснювального тексту Альбом зображень різних об'єктів (карти, креслення, малюнки та ін.), що пропонується 29 Атлас з метою навчання або практичного використання Літературно-художнє видання, основою якоДокументально30 го є документи, опис реальних подій або фахудожнє видання ктів діяльності історичної особи Літературно-художнє видання, основою якоНауково-художнє 31 го є опис наукових фактів і фактів із історії видання науки Збірник літературно-художніх та (чи) науко32 Альманах во-популярних творів, об'єднаних за певною ознакою тобто доступність викладання, 2. Вимоги до навчальнозв’язок з лекційними та практичними методичної літератури Навчально-методична літеразнаннями, стимулювання самостійної тура для ПТНЗ має відповідати тароботи; ким вимогам, як: доступність викла- висока культура видання, наду, естетичність, ергономічність, явність довідкового апарату; науковість, логічність викладу. Крім - відповідність власній наукотого, до навчально-методичних вивій та педагогічній концепції викладань висувається ряд інших вимог: дача; - високий науково-методичний - відповідність робочому пларівень змісту, відображення в ньому ну, а також графіку навчального етичних та естетичних норм конкпроцесу. ретної людської діяльності; У процесі створення навчаль- відповідність основним наної літератури автор, крім викориспрямам і наслідкам розвитку наукотання власних критеріїв відбору вої думки, її сучасному стану; знань, визначення їх обсягу та гли- відповідність вимогам дербини, повинен дотримуватись державних освітніх стандартів, які вижавних освітніх стандартів профезначають обов’язковий набір знань; сійної освіти, які відіграють визна- відповідність системі органічальне значення для змісту та струкзації навчального процесу, що склатури майбутнього видання, та керулась у ПТНЗ, з урахуванням її перватися навчальною програмою предспектив; мета.

- високий дидактичний рівень Основною метою навчальної навчальної книги, що має забезпечикниги є не тільки проста передача ти необхідний навчальний ефект, знань учням, але й розвиток у них 246

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

професійно важливих і соціально значущих якостей особистості, формування системи професійної компетенції. Підручники та навчальні посібники – основні книги для навчальної діяльності учня. Зміст навчальної книги має відповідати вимогам державних освітніх стандартів і сучасним технологіям навчання, враховувати необхідність активного використання комп’ютерної техніки в навчальному процесі. Навчальний матеріал слід структурувати таким чином, щоб формувати в учня особисту термінологічну базу (тезаурус) науковопредметних знань, розвивати в нього навички володіння професійними прийомами, методами та способами їх застосування.

3. Характеристика найпоширеніших навчально-методичних видань Зосередимо увагу на окремих найпоширеніших видах навчальнометодичних видань. ПІДРУЧНИКИ Підручник – навчальне видання, яке містить систематизоване викладення навчальної дисципліни, що відповідає офіційно затвердженій навчальній програмі. Підручник повинен мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат. Підручник має подавати не тільки зміст певної науки, а й формувати вміння свідомого оперування набутими знаннями у типових обставинах. Він має навчити учня вмінню самостійно навчатися протягом усього життя, умінню не стільки запам’ятовувати безліч законів і фактів, скільки вирішувати практичні життєві завдання. Навчальний матеріал має бути пов’язаний з практичними завданнями, повинні простежуватися тісні міжпредметні зв’язки.

Потреба у розробці підручника виникає тоді, коли у програму підготовки уведено нові предмети, для яких немає відповідної навчальної літератури, рекомендованої або затвердженої Міністерством освіти і науки України, або підручникова література з певного предмета, професії є застарілою і не відповідає вимогам державних стандартів, рівневі розвитку науки, техніки, технологій. Розробка підручника, який дублює матеріал уже наявної навчальної літератури, не схвалюється. Підручник має обов’язково повністю відповідати чинній навчальній програмі з предмета і охоплювати усі її теми. НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ Навчальний посібник – навчальне видання, яке доповнює або частково замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його підрозділу. За наявності підручників з дисципліни навчальні посібники слід випускати для доповнення або заміни на основі нових методичних підходів, не допускаючи дублювання. Навчально-наочний посібник – навчальне образотворче видання матеріалів, які містять ілюстративнонаочні дані, що сприяють вивченню і викладанню дисципліни, засвоєнню її змісту. Навчально-методичний посібник – навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни, яке, окрім викладу навчального матеріалу, містить методичні вказівки і рекомендації щодо викладання дисципліни або організації самостійної роботи учнів, розвитку і виховання особистості. Навчальний посібник повинен мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат.

247

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

зації та узагальненню, перевірці якості їх засвоєння. До практикумів належать збірники задач і вправ, збірники тестових завдань, збірники текстів диктантів і переказів, збірник професійно спрямованих завдань, інструкції до лабораторних і практичних робіт, дидактичні матеріали, робочі зошити. Робочий зошит – навчальне видання, яке містить різні види практичних завдань, спрямованих на формування й закріплення практичних умінь, навичок. Робочі зошити можуть укладатися і як самостійні видання, призначені для виконання певних програмових завдань, або як складова комплекту до освітньої програми та / чи методичного, навчального посібника. Робочі зошити повинні обов’язково містити сторінки для відпрацювання учнями уміщених у них практичних завдань. До структури практикумів мають входити такі елементи: - зміст; - навчально-тематичний план дисципліни (теми, підтеми, кількість годин відповідно до навчального плану); - вступ; - основний текст (практичні завдання для виконання, тести тощо); - довідково-інформаційні дані (таблиці, схеми, графіки); - список літератури. ІНШІ ВИДИ НАВЧАЛЬНОМЕТОДИЧНИХ ВИДАНЬ Методичні рекомендації – навчальне видання для викладачів з методики засвоєння навчальної дисципліни. Методичні рекомендації повинні мати високий науковометодичний рівень, методичний матеріал має пояснювати специфіку дисципліни, особливості опрацювання теоретичного курсу і літературних

Універсальна структура підручника та навчального посібника: 1) зміст (має містити перелік усіх тем відповідно до навчальної програми); 2) вступ і (або) передмова (має бути окреслено роль і значення предмета у системі підготовки робітничих кадрів певної професії, для якої складено видання, мету і завдання вивчення цього предмета); 3) основний текст (дидактично та методично оброблений і систематизований автором навчальний матеріал); 4) блок самоконтролю (питання для самоперевірки знань, які розміщуються наприкінці кожної структурної частини); 5) блок практичних завдань (завдання для виконання учнями – основні, додаткові; приклади виконання завдань); 6) завдання або питання для самостійного опрацювання; 7) довідково-інформаційні дані (таблиці, схеми, графіки, тобто довідкові матеріали для виконання практичних завдань); 8) апарат для орієнтації у матеріалах книги (покажчики термінів і понять, іменні покажчики, глосарії, списки); 9) список літератури (основна використана та рекомендована література для поглибленого вивчення предмета); 10) додатки (повинні обов’язково стосуватися всієї книги в цілому або її окремих розділів, але не окремих питань). Список літератури, апарат для орієнтації та додатки в обсяг не входять. ПРАКТИКУМИ Практикум – навчальне видання практичних завдань і вправ, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок, їх системати248

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

джерел, виконання індивідуальних і самостійних завдань, підготовки до практичних занять, мають простежуватися тісні міжпредметні зв’язки. Методичні вказівки – навчально-методичні видання, що містять інформацію обов'язкового чи рекомендаційного характеру для виконання різних видів аудиторної та самостійної роботи учнями: практичних занять, лабораторного практикуму, розрахунково-графічних робіт, типових і контрольних завдань тощо. Тексти лекцій – навчальне видання, яке містить повний виклад лекційного матеріалу до затвердженої навчальної дисципліни (всіх лекцій або змістового блоку). Тексти лекцій повинні мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат. Навчальний матеріал має бути пов’язаний з практичними завданнями, відображати міжпредметні зв’язки. Текст лекцій може мати розповідний стиль викладу; містити цікаві приклади, які повинні зацікавити учня; ілюстративний і табличний матеріал, які підвищують цінність теоретичного матеріалу тощо. Тексти лекцій можуть містити питання для самоконтролю, а також додатки, які допоможуть учневі самостійно опрацьовувати матеріали, які важко знайти або які містяться в офіційних чи виробничих виданнях. Навчально-методичний комплекс – навчальне видання на допомогу учням у навчанні з викладом основного змісту та завдань навчальних занять. Містить усі теми навчального предмета основні визначення з теоретичного навчання, завдання, що стосуються професійно-практичної підготовки, поради щодо підготовки до різних видів занять, інструкції до самостійної та індивідуальної роботи, визначає форми та засоби поточного та підсумкового контролю.

Інструкційні картки – вид письмового інструктажу, що застосовується при вивченні операцій та складається з прийомів і трудових дій, відпрацювання трудових прийомів, способів, операцій, видів робіт. Взагалі письмове інструктування може бути таких видів: інструкційні картки, технологічні картки, інструкційно-технологічні картки, картки-завдання на виконання роботи (на урок), картки організації роботи, картки контролю технологічної послідовності виконання операції, роботи; картки засвоєння прийомів, картки попередження дефектів; картки самоконтролю тощо. Інструкційна картка включає вказівки щодо послідовності виконання тієї чи іншої роботи, вправ, завдань або інструкцій про дотримання певних правил, технічних умов, вимог. Інструкційна картка повинна розкривати найбільш раціональну послідовність прийомів і дій, мати необхідні інструктивні вказівки про правила виконання. Інструкційні карти повинні містити таку інформацію: словесну – описи найбільш раціональної послідовності, правил-рекомендацій і вказівок про виконання досліджуваних прийомів і способів, правил і критеріїв контролю та самоконтролю виконуваних дій, правил і способів безпеки при виконанні дій, вказівки про застосовувані засоби виконання трудових дій; графічну – малюнки, схеми, графіки тощо, що мають певну інструктивну значимість. Інструкційні карти можна використовувати як навчальну документацію для учнів, а також як методичну документацію для майстра виробничого навчання. Інструкційно-технологічні картки – дидактичний засіб, що використовується при виконанні учнями навчально-виробничих робіт комплексного характеру.

249

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Інструкційно-технологічна картка містить вказівки щодо виконання навчально-виробничої роботи залежно від технології, послідовності виконання, навчально-технічних і технологічних вимог, правила виконання прийомів, малюнки, схеми, фотографії, правила безпеки праці, елементи самоконтролю. Інструкційно-технологічні картки особливо доцільно застосовувати на початкових етапах навчання. На більш пізніх етапах навчання учні накопичують певний досвід, тому частіше використовують технологічні картки, у яких розкривається тільки технологія виконання робіт. Інструкційні та інструкційнотехнологічні картки обов’язково мають відповідати навчальній програмі і темі уроку; бути відносно простими, з чітким формулюванням, доступними у використанні та технічно грамотно оформлені. ІІ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У ПТНЗ 1. Особливості підготовки навчально-методичних видань з професійної підготовки Зміст навчальної літератури з професійно-теоретичного та професійно-практичного циклів повинен сприяти розвитку якостей, необхідних майбутньому фахівцю для безперервної освіти в умовах динамічного науково-технічного прогресу. Він повинен відображати основні види професійної діяльності випускника ПТНЗ. Особливістю змісту навчального матеріалу із фахової підготовки є необхідність його безперервного оновлення та уточнення. Навчальна книга із фахових дисциплін має складну структуру, яку умовно можна розділити на дві частини. Перша частина повинна містити стабільні та стійкі теоретичні і професійні знання, тому її розділи та

глави присвячені новим сучасним технологіям, типовим прикладним програмам. Друга частина має складатися з окремих розділів і глав, що легко оновлюються відповідно до сучасного стану галузі знань, у якій учень здобуває професію. Такий зміст і структура підручника (посібника) повинні забезпечити набір професійних знань, достатній для формування основної професійної компетенції майбутнього фахівця. Анотуючи навчально-методичне видання, його розробник має чітко окреслити його тематику, рівень охоплення матеріалом програми предмета, визначити адресата. Це означає, що в анотації навчальнометодичної літератури зі спецдисциплін чи виробничого навчання потрібно чітко вказати предмет, тему (теми), професію, категорію (розряд). Навчальна книга із предметів професійної підготовки має відповідати державним стандартам професійно-технічної освіти з конкретних професій та формувати ті фахові компетенції, якими має володіти сучасний кваліфікований робітник, конкурентоспроможний на ринку праці та професійно мобільний. Навчальна література з предметів профциклу має вже у вступі зорієнтувати учня на опанування тих чи інших теоретичних знань, спонукати до їх поглиблення. Велику увагу варто приділити апарату організації засвоєння, зокрема це повинні бути таблиці для організації засвоєння, які містить аналітичний матеріал, питання для самоперевірки, завдання різних видів (репродуктивного та творчого характеру, тестові, диференційовані, прикладні), матеріали до виконання практичних робіт, вправи для організації виконання самостійних робіт. Інформація, наведена у навчальних виданнях, має об’єктивно 250

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

відображати сучасний рівень розвитку виробництва, техніки та технологій, передові тенденції сфери обслуговування. Методична література має містити рекомендації з упровадження у навчально-виробничий процес ПТНЗ передових методів, прийомів, форм роботи, застосування новітніх технологій та матеріалів; конкретні приклади інноваційної діяльності, організації методичної роботи. Основні зусилля розробники навчально-методичної літератури мають спрямовувати на створення видань із тих предметів і професій, з яких кількість літератури, виданої за державний кошт, є недостатньою, не відповідає вимогам навчальних програм або є застарілою.

2. Урахування професійного спрямування при створенні навчально-методичної літератури загальноосвітнього циклу Підготовка робітничих кадрів у ПТНЗ має базуватися на ґрунтовному професійно спрямованому підході, навіть якщо це стосується дисциплін загальноосвітнього циклу. Адже першочергове завдання закладів ПТО – зацікавити учня його професією, показати важливість знань із базових дисциплін у майбутній професійній діяльності. Тому викладання кожної загальноосвітньої дисципліни має бути професійно спрямованим, що й повинно відображатися у навчально-методичній літературі. Адже Міністерство освіти і науки України повністю забезпечує ПТНЗ літературою із загальноосвітнього циклу, яка відповідає чинній програмі, але професійного спрямування у цих навчальних виданнях немає. У зв’язку з цим цінність навчальнометодичної літератури із загальноосвітніх предметів полягає у професійній спрямованості тем, занять, завдань, що уже з перших днів навчан-

ня у ПТНЗ формує, активізує учнівських інтерес до обраної професії. При розробці професійно спрямованої навчально-методичної літератури педагогічні працівники закладів ПТО мають враховувати специфіку тієї чи іншої професії. Наприклад, при розробці професійно спрямованої навчальної літератури для учнів, які здобувають професії сфери громадського харчування, особливий акцент можна зробити на таких загальноосвітніх предметах, як: хімія, біологія, фізика, географія, історія. У професійно спрямованих завданнях з хімії та фізики слід враховувати, що фахівець сфери громадського харчування повинен знати властивості продуктів харчування, особливості перебігу різних процесів обробки сировини. Розробляючи професійно спрямовані завдання з біології, викладач має враховувати, що фахівець цієї сфери має знати вплив на організм людини різних речовин, продуктів. При створенні професійно спрямованого матеріалу з географії, історії України, всесвітньої історії варто зауважити, що працівники сфери громадського харчування мають враховувати кулінарні традиції України та інших країн і застосовувати ці знання та вміння у практичній діяльності. При розробці професійно спрямованої літератури для професій сфери обслуговування зосередити увагу якнайбільше потрібно на таких загальноосвітніх дисциплінах, як: українська мова, історія, біологія, хімія, фізика, інформатика. Створюючи професійно спрямовані завдання з української мови для учнів, що здобувають професії сфери обслуговування, слід враховувати, що ці кваліфіковані робітники працюватимуть з людьми, тому у них потрібно виробляти вміння комунікативно виправдано послуговуватися етикетними формулами у різних мо251

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

вленнєвих ситуаціях, виробляти чіткість дикції, формувати правильне, багате і грамотне мовлення. Розробляючи професійно спрямовану навчальну літературу для учнів професій сфери послуг, викладачі історії, географії мають підібрати ситуативні завдання, які показують необхідність знань із цих предметів у їхній діяльності. Наприклад, перукар, манікюрниця має знати основні світові тенденції сучасних і минулих модних трендів і враховувати їх у своїй професійній діяльності. Для учнів, які здобувають професії соціального робітника, молодшої медичної сестри з догляду за хворими корисною буде навчальна література, яка максимально активізує їхній інтерес до вивчення хімії, біології. Актуальними є розробки професійно спрямованих занять з інформатики, в яких обов’язково буде простежуватися зв'язок з будь-якою професійною діяльністю. Адже без знання комп’ютерної техніки сьогодні неможливо взагалі уявити сучасну людину. Ось це далеко не повний перелік прикладів застосування професійно спрямованого підходу при розробці навчальної літератури із загальноосвітніх предметів на регіональному рівні. Методична література із загальноосвітніх дисциплін має ілюструвати шляхи реалізації професійної спрямованості загальноосвітньої підготовки, містити практичні приклади такої діяльності, рекомендації щодо впровадження професійно спрямованого підходу до викладання базових предметів у ПТНЗ. Це означає, що методична література з предметів загальноосвітнього циклу не має зводитися до банальної публікації планів-конспектів уроків, а повинна стати демонстрацією кращого педагогічного досвіду реалізації особис-

тісно орієнтованого та професійно спрямованого підходів до викладання базових дисциплін у закладах ПТО. Тільки такі видання матимуть наукову, методичну та практичну цінність. Підготовку навчальних видань міждисциплінарного характеру доцільно будувати з урахуванням: глиблення загальнотеоретичних і дисциплінарних знань; предметних зв’язків; проблемного викладення навчального матеріалу; чних словників, класифікаторів, властивостей тощо; та додаткової літератури за розділами програми. Суспільно-гуманітарні дисципліни – один із суттєвих компонентів освітнього простору, який спрямований на формування особистості майбутнього фахівця, національної культури суспільства в цілому. Основа їх змісту тісно пов’язана з проблемами життя. Зміни в соціально-економічних відносинах, державнополітичному устрої та духовному житті країни потребують перегляду всієї системи викладання гуманітарних предметів у ПТНЗ, докорінного оновлення їх змісту. Узгодження нової парадигми гуманітарної освіти з педагогічними та дидактичними традиціями можливе шляхом переорієнтації всього гуманітарного циклу на розвиток в учнів відповідальності за загальнозначущі цінності, формування в них установок на вільне самовизначення, загальнокультурну компетентність, самореалізацію і самоактуалізацію як суб’єкта активної соціальної діяльності. Зміст навчальних книг цього циклу (історія, українська мова, українська література, світова літе252

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ратура тощо) не повинен бути консервативним, а враховувати безперервний процес розвитку масової свідомості суспільства, зміни суспільної психології та ідеології. Навчальна література з гуманітарних наук повинна виховувати патріотичні та громадянські почуття в учнів. Особливості сучасного історичного періоду вимагають від авторів постійної уваги до національного менталітету, традицій, історичного досвіду України. Логіка соціокультурного розвитку країни пов’язана з можливістю вибору майбутнього, аналізом минулого і сучасного. Автори повинні ставити реально існуючі проблеми, що вимагають вирішення. При цьому слід уникати негативної тенденції невизнання або виключення цілих пластів минулого, оскільки такий підхід може призвести до створення нових догм замість звільнення від старих. Основний текст підручника (навчального посібника) – це дидактично та методично опрацьований і систематизований автором навчальний матеріал. Викладення матеріалу в навчальній книзі повинно вирізнятися об’єктивністю, науковістю та чіткою логічною послідовністю. Композиція підручника, терміни, прийоми введення до тексту нових понять, використання засобів наочності повинні бути спрямовані на те, щоб передати учневі певну інформацію, навчити його самостійно користуватися книгою, захопити його, викликати інтерес до дисципліни, що вивчається. Основними вимогами до навчальних видань суспільно-гуманітарного циклу є: 1) дотримання принципів історизму та спадковості; 2) дотримання етичних і естетичних норм при викладенні матеріалу;

3) повнота та об’єктивність бібліографічних відомостей; 4) включення необхідного довідкового апарату. Головне завдання фундаментальної освіти – розвинути в учнів здібності та навички аналізу, класифікації, узагальнення основних ознак явищ, їх властивостей, а також об’єктів навколишнього світу, тобто сформувати у них науковий спосіб мислення. Прагнення до цієї мети висуває на перший план проблему посилення фізико-математичної підготовки і вивчення дисциплін концептуальної спрямованості, а також виконання ряду необхідних умов. Навчальна література має бути адаптованою до професії. Відповідно автор підручника повинен, з одного боку, володіти достатнім обсягом знань зі своєї дисципліни, а з іншого – бути в курсі проблем учнів, що здобувають професії, для яких призначена навчальна книга. У цьому полягає системний підхід до проблеми вивчення природничо-математичних предметів у ПТНЗ. Основними вимогами до навчальних видань з природничоматематичних дисциплін є: 1) видання з фундаментальних наук (фізики, математики, хімії тощо) не повинні дублювати основні розділи шкільних програм; 2) викладення матеріалу має відповідати загальній логіці побудови навчальної дисципліни. Акценти слід робити на принципових питаннях розвитку науки; 3) видання повинне забезпечувати стійкі міждисциплінарні зв’язки у межах свого блоку, безперервність окремих видів підготовки (математичної, екологічної тощо); 4) структура тексту повинна передбачати можливості осмислення матеріалу, що вивчається. Наприклад, продуктивним є підхід до побудови тексту, де передбачено зіставлення 253

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

відомого та невідомого, зрозумілого і незрозумілого. Такий підхід дозволяє організувати вивчення предмета у формі послідовного просування від загальних законів і явищ до конкретних їх проявів і практичного застосування; 5) видання повинне містити достатню кількість довідкової інформації, яка орієнтувала б учня на її аналіз; 6) забезпечення логіко-структурного зв’язку з комп’ютерними засобами навчання; 7) книга має сприяти розвитку в учнів самостійності, логічного мислення, здатності до розв’язання практичних завдань; 8) видання має вирізнятися строгістю, доведеністю окремих положень, а також обґрунтованістю застосованих методів отримання результатів. Урахування усіх зазначених вище вимог сприятиме розробці якісної навчально-методичної літератури із загальноосвітньої підготовки, максимально орієнтованої на специфіку навчального процесу закладів ПТО. ІІІ. ЕТАПИ РОБОТИ НАД НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ 1. Формування мети видання та розробка концепції навчальнометодичної літератури Кожне навчально-методичне видання створюється з певною метою, і це має обов’язково враховувати його розробник. Тобто розробка навчально-методичної літератури – це не спосіб збільшити обсяг творчого доробку педагога перед атестацією, а цілеспрямована робота, що має на меті удосконалити, раціоналізувати навчально-виховний чи навчально-виробничий процес у ПТНЗ, показати ефективне застосування передових форм, прийомів і методів роботи, впровадження інноваційних педагогічних і виробничих техноло-

гій, наблизити теорію до практики, сприяти вдалій реалізації особистісно орієнтованого та професійно спрямованого підходів до викладання дисциплін різних циклів. Тому кожен педагог, який працює над розробкою навчальнометодичної літератури, має визначити насамперед мету видання, яка може полягати у розробці серії занять із певних предметів, професійно спрямованих завдань з певної дисципліни, уроків виробничого навчання із застосуванням новітніх виробничих технологій, матеріалів; впровадження у зміст освіти регіонального компонента; створення диференційованих завдань з певного предмета чи професії, розробка тестових завдань для підсумкового контролю з теми (предмета, професії), видання методичних вказівок щодо виконання учнями практичних робіт, методичних рекомендацій щодо викладання предметів тощо. Не менш важливою є концепція навчально-методичного видання, адже його розробник має усвідомити, яким чином він буде реалізовувати свою мету, тобто задум створення видання. Концепція навчальної книги визначає структуру видання, його інформаційне наповнення та естетичний вигляд. Створити концепцію – означає спроектувати майбутнє видання. Завдання автора, що проектує книгу, знайти й обґрунтувати її параметри як за типологічними ознаками, так і за оформленням – художнім, технічним, форматом, обкладинкою. Підготовка до видання навчально-методичної літератури є одним із найскладніших напрямів видавничої діяльності. Тому авторам навчально-методичної літератури необхідно вміти чітко розробити вдалу концепцію видання, використовуючи оригінальні методи й підходи, креативне бачення майбутньої 254

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

книги. Зокрема, розробник навчально-методичної літератури, формуючи концепцію видання, має зрозуміти не тільки його мету, спосіб її втілення, але й виробити своєрідний алгоритм роботи над літературою, спроектувати модель видання, джерела підбору інформації, її інтерпретацію та спосіб донесення її до учнів, інших педагогів, виявити можливі резерви зацікавлення цією інформацією усіх учасників навчального процесу.

2. Підбір, накопичення і систематизація матеріалів Розробник навчальної літератури має зважено підходити до вибору джерел інформації, які він використовуватиме у своєму виданні, тобто має вибирати найновіші дані, прогресивні бачення, пристосовувати їх подання відповідно до учнівського рівня сприйняття матеріалу, що у подальшому сприятиме засвоєнню нових знань, набуттю практичних умінь. Після того, як уже накопичено певний обсяг навчального матеріалу, потрібно його впорядкувати, систематизувати, тобто підготувати для подання учням. Адже вихованцям ПТНЗ буде дуже важко працювати з навчальною літературою, яка містить просто набір якихось даних, навіть дуже важливих, але без їх упорядкування, систематизації, виділення головного. Навіть якщо навчальна література має здебільшого теоретичний характер, у ній обов’язково слід передбачити питання чи завдання для самоперевірки (самоконтролю) знань після кожної теми. Якщо цього не буде зроблено, то суттєвого ефекту від опрацювання цієї літератури також не варто очікувати. На етапі підбору матеріалу для видання слід уникати інформаційного перенасичення, надавати перевагу офіційним, тобто перевіреним джерелам інформації, відшуковувати цікаві факти. Не доцільно викорис-

товувати у навчальній книзі матеріал, який учень може легко, без особливих зусиль, знайти у мережі Інтернет або ж у інших підручниках, посібниках, адже це знижуватиме рівень зацікавленості предметом, професією. При накопиченні різних масивів інформації потрібно враховувати те, що окремі інформаційні потоки можуть втрачати свою актуальність дуже швидко. А коли йдеться про підготовку підручників і посібників, то варто пам’ятати, що їх зміст має бути універсальним, тобто якомога довше не втрачати актуальності. Розробник методичної літератури у своєму виданні має показати прогресивний науковий погляд на викладання тих чи інших предметів, вивчення окремих тем, запропонувати власний підхід раціонального, ефективного вирішення дидактичних, методичних проблем, продемонструвати застосування передових методів, прийомів і форм роботи з учнями. Варто зауважити, що розробка методичної літератури – копітка справа, яка потребує акумуляції досвіду, обміну кращими здобутками професійної діяльності, застосування творчих підходів, нестандартного мислення, реалізації інноваційних освітніх технологій.

3. Структурування та насичення видання різними видами інформації Послідовність структурних елементів навчальної книги: назва, анотація, зміст, передмова, вступ, текст, післямова, додатки, словник базових та основних понять, література, покажчики. Анотація – коротка характеристика твору з погляду його призначення, змісту, виду, форми та інших особливостей. Анотація навчальної книги має також містити відомості про те, чим вона відрізняється від попередніх видань, в чому полягають 255

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

її переваги. В анотації до підручника чи навчального посібника потрібно обов'язково зазначати професію, спеціальність чи профіль підготовки кваліфікованих робітників, на яких розраховане видання. Анотацію навчальної книжки розміщують на звороті титульного аркуша. Зміст становить систему заголовків усіх, більш-менш значущих, частин книги з вказівкою сторінок, де вони розташовані. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки у тексті. Скорочувати заголовки у змісті або давати їх в іншій редакції порівняно із заголовками у тексті не дозволяється. Передмова у навчальній книзі повинна відповідати таким основним вимогам: характеризувати роль і значення предмета (виду занять) у підготовці фахівця, показувати місце цього курсу (його частин) серед інших дисциплін, містити формулювання основних завдань, що стоять перед учнями при вивченні навчального предмета. Вступ – важлива складова частина основного тексту, це короткий історичний нарис, який готує учня до розуміння сучасного стану проблеми; виклад початкових понять і пояснення основної термінології, аналіз поглядів, літературних джерел. Основні вимоги до вступу: - текст його має розкривати предмет дисципліни, якій присвячено книжку, історію її становлення й розвитку, зв'язки з іншими галузями знань; - має висвітлювати послідовність, наступність використання знань, набутих під час вивчення попередніх предметів, і тих, що вивчатимуться; - особливу увагу потрібно приділити питанням використання знань, які учень ще має отримати після вивчення цієї дисципліни, для розв'язання практичних завдань у

майбутній діяльності його як фахівця. Отже, мають бути вказані основні заходи, яких потрібно вжити для реалізації взаємозв'язків між дисциплінами у процесі вивчення підручника чи посібника. Вступ має бути написаний проблемно, образно, цікаво. Його потрібно розміщувати одразу за передмовою, він має органічно поєднуватися зі змістом навчальної книги. Текст – головний структурний елемент навчальної книги. Він розкриває зміст програми, забезпечує аргументоване, послідовне, повне її втілення і є головним носієм навчальної інформації. Основний текст підручника (навчального посібника) – це дидактично та методично оброблений і систематизований автором навчальний матеріал. Викладення матеріалу в навчальній книзі має характеризуватися об'єктивністю, науковістю та чіткою, логічною послідовністю. Композиція підручника, подання термінів, прийоми введення до тексту нових понять, використання засобів наочності повинні бути спрямовані на те, щоб передати учневі певну інформацію, навчити його самостійно користуватися книгою, викликати інтерес до предмета, що вивчається. До головних принципів підготовки тексту навчальної книги належать: науковість, системність, зв'язок теорії з практикою, усвідомленість навчання, єдність конкретного й абстрактного, міцність знань, поєднання індивідуального та колективного в навчанні, доступність навчального матеріалу. Конструюючи текст навчального видання, потрібно враховувати його відповідність загальним тенденціям науково-технічного прогресу і пам'ятати, що підручник (посібник) має сприяти швидкому адаптуванню спеціаліста на виробництві.

256

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

книжці; - перспективи розвитку науки; - відомості про особливості (наступність) застосування отриманих знань. Саме у післямові треба показати, як використовувати набуті знання під час вивчення наступних навчальних предметів або у майбутній професійній діяльності. Додатки. Словник базових та основних понять. Базові та основні поняття, наведені в алфавітній послідовності, утворюють словник ключових (базових) та основних понять. Такий словник розташовують за післямовою. Базові та основні поняття відіграють дуже важливу роль. Їх виокремлення запобігає змішуванню головного з другорядним у навчальній дисципліні, а також дає можливість встановити супідрядність понять і їх залежність між собою. Лаконічна за формою та чітка за змістом інформація сприяє інтенсивному відновленню в пам'яті основного змісту підручника. Вміщення словника базових та основних понять до сучасного підручника є обов'язковим. Література. Список літератури є складовим елементом у навчальній книжці. Він містить або використані автором літературні джерела або рекомендовані для опрацювання учнями для поглибленого вивчення навчальної дисципліни. Основна функція списку літератури полягає в тому, що він вказує на зв'язок навчального видання з іншими книжками, допомагає учням у самостійному вивченні предмета і поглибленому засвоєнні змісту навчання в цілому. Ось чому до списку літератури слід вносити найновіші видання. Покажчики (предметні, іменні, предметно-іменні тощо) є обов'язковим структурним елементом

Апарат організації засвоєння – структурний компонент підручника або посібника, який активізує та спрямовує пізнавальну діяльність учнів на опанування дисципліни. Його головне призначення у навчальному виданні можна визначити так: навчити учня вчитися. До апарату організації засвоєння належать: - інструктивно-методичні матеріали, що містять передмову до навчального видання та до окремих розділів; зразки дій і розв'язання задач (у тому числі робота з різними видами літератури, приладами, обладнанням, пристроями, пам'ятки, відповіді, інструкції); вказівки до виконання навчальних завдань, поради і вказівки щодо самоосвіти; - таблиці для організації засвоєння; - питання-завдання різних видів; - вправи для організації самостійних робіт, які необхідні для засвоєння навчального матеріалу і формування вмінь, що розвивають мислення; - підписи до ілюстрацій, що допомагають правильно сприймати ілюстративний матеріал, розуміти його, запам'ятовувати та застосовувати, забезпечують зв'язок наочнообразного та логічного мислення під час розв'язання пізнавальних і прикладних завдань, а також полегшують виконання самостійних робіт з ілюстративним матеріалом. Післямова. Особливу роль у книзі відіграє післямова. У ній роблять висновки з навчального матеріалу. Післямова містить: - загальну характеристику навчальної дисципліни; - деякі додаткові наукові відомості з предмета, що не увійшли в основний текст, характеристики окремих теорій; - вказівки на межі застосування закономірностей, що наведені у 257

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

навчальної книжки. Вони полегшують роботу з підручником чи посібником, підвищують культуру його видання. До предметного покажчика вводять основні терміни й поняття, які містить книжка, а до іменного – прізвища, імена та по батькові осіб, про яких ідеться у виданні. Поруч з терміном у предметному покажчику або прізвищем у іменному покажчику через кому проставляються номери сторінок, на яких цей термін або прізвище зустрічаються. Терміни у предметному покажчику та прізвища в іменному покажчику пишуться в один стовпчик і розташовуються в алфавітному порядку. Групу термінів або прізвищ, що починаються з однієї літери, відділяють від наступної групи. Ілюстративний матеріал Вибір виду ілюстрацій залежить від мети, яку ставить перед собою автор. Можна сформулювати такі загальні рекомендації авторам з ілюстрування навчальних книг: - ілюстрації мають використовуватися тільки у тих випадках, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься у книзі. Наявність їх дозволяє авторам передати більш чітко, точно та образно програмні матеріали, що викладаються; - вигляд ілюстрацій має відповідати ступеню підготовленості учнів. Так, у підручниках для учнів молодших курсів ілюстрації мають відрізнятися більшою образністю, ніж ілюстрації для учнів старших курсів, які можуть вільно читати креслення та складні схеми; - ілюстрації у вигляді схем не повинні повторювати матеріал основного тексту або містити зайву інформацію, що відволікає читача від засвоєння теми; - подані в підручниках і посібниках технічні креслення, що пояснюють устрій та принципи роботи

машин, їх механізмів і вузлів, не повинні містити малозначущих подробиць; - однотипні ілюстрації у підручнику мають бути виконані однією технікою; - при поданні статистичних даних доцільно використовувати графіки та діаграми, які є ефективним засобом передачі інформації між величинами і явищами, що вивчаються; - доцільно використовувати кольорові ілюстрації, які не тільки збагачують інформацію, а й акцентують увагу читачів на основних ідеях ілюстрованого матеріалу.

4. Апробація, експертиза і рецензування видань Перед ухваленням навчальні видання повинні пройти апробацію у ПТНЗ області за відповідним предметом і професією. Апробація навчальних видань — це процес вивчення й дослідження якості навчальної літератури, її відповідності вимогам державних стандартів ПТО з метою вдосконалення, схвалення або відхилення навчальних видань. Крім апробації у ПТНЗ-розробнику, література має апробуватися у закладі ПТО, де викладаються тотожні дисципліни і навчають аналогічним процесіям. У випадку, коли у регіоні підготовку кваліфікованих робітників з професії, для якої розроблено навчально-методичну літературу, здійснює тільки заклад-розробник, він же апробує видання. Термін апробації навчальної літератури має

258

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

становити не менше одного семестру. Базу апробації розробник навчально-методичної літератури обирає самостійно або за рекомендацією експертної групи. В апробації повинні брати участь педагогічні працівники, які володіють прийомами дослідницької роботи. У ході апробації доцільно визначати науковометодичний рівень навчальних книг, що апробують; відповідність їх державним стандартам професійнотехнічної освіти з конкретних робітничих професій та Державному стандарту загальної середньої освіти (для навчально-методичної літератури з базових дисциплін); ураховувати використання інноваційних педагогічних і виробничих технологій; послідовність, логічність викладання матеріалу; оптимальність розподілення матеріалу відповідно до норм навчального часу; якості та доцільності ілюстративного матеріалу. Після завершення процесу апробації педагогічні працівники, які апробували видання, повинні підготувати рецензію на видання. У ній дається загальна оцінка видання з урахуванням його впливу на якість навчального процесу (посилення мотивації учнів до вивчення предмета і професії, зростання рівня знань, умінь і навичок учнів з посиланням на результати проведених контрольних зрізів у кінці апробації). У рецензії також має бути зафіксовано факт апробації навчально-методичної літератури, тобто вказано дату, номер і назву засідання відповід-

ної методичної комісії або педагогічної ради навчального закладу, в якому здійснювалася апробація. Рецензія передбачає аналіз та оцінювання видання, критичний аналіз, рекомендацію до поширення, проведення наукового діалогу. Рецензія – документ, який передбачає коментування основних положень рецензованої праці (тлумачення думки автора, висловлення особистого ставлення до поставленої проблеми); узагальнену аргументовану оцінку; висновки про значення аналізованої праці. Типовий план написання тексту рецензії 1. Об'єкт і предмет аналізу.

2. Актуальність теми.

3. Короткий зміст.

4. Формулювання основної тези.

5. Загальна оцінка.

6. Недоліки, хиби, огріхи праці.

7. Висновки. Об'єктом оцінювання є повнота, глибина, всебічність розкриття теми; новизна й актуальність поставлених завдань і проблем; коректність аргументації і системи доказів; достовірність результатів; переконливість висновків. Наукова рецензія виконує такі функції: інформування, тобто ознайомлення з науковим твором (або кількома творами); оцінювання та осмислення у науковому соціумі певного знання. Особливість рецензії полягає в умінні спілкуватися, вести діалог (часто уявний) між рецензентом і автором видання.

Мовні кліше для написання рецензії Об'єкт аналізу

Рукопис книги (праця автора, рецензована робота...)

Актуальність теми

Актуальність видання обумовлена... Видання стосується теми... Видання стосується важливих 259

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Короткий зміст

Формулювання основної тези Загальна оцінка: позитивна

неоднозначна

Недоліки, хиби, огріхи

питань... Навчальне видання складається зі вступу, розділів, висновків, ... додатків тощо (вказується загальна кількість сторінок, позицій у списку використаних джерел, наявність ілюстрацій, таблиць, графіків)... У навчальній книзі (методичному посібникові) на перше місце висувається питання про... Рукопис посібника вирізняється ... значним фактичним матеріалом, ... оригінальним підходом до аналізу та вирішення поставлених завдань, ... високою інформативністю, … доречним ілюстративним матеріалом... Автор детально аналізує, ретельно розглядає, уважно простежує… Ідея автора ... досить продуктивна (оригінальна, новаторська)... Видання важливе нестандартними підходами до вирішення... Новизна видання у тому… Практична значущість видання…. Безперечною заслугою автора варто вважати новий підхід до … Варто відзначити певні дискусійні моменти... У цілому робота заслуговує позитивної оцінки. У виданні відчутно не вистачає ілюстративного та фактичного матеріалу, тому … Окремі аргументи (приклади, дані) не завжди переконливі. Незважаючи на дискусійність (неод-нозначність) основної концепції цієї праці, варто відзначити її значення та актуальність для... Серед недоліків видання – …. Суттєвий (серйозний) недолік роботи полягає у... (непереконливості доказів, спрощеному підході до..., відсутності чіткої характеристики..., критичної оцінки...). До прорахунків роботи належать...

260

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Висновки

Рецензія на навчальнометодичну літературу має бути скріплена печаткою установи, навчального закладу, підприємства, де працює рецензент. Підпис рецензента має засвідчити керівник установи, у якій він працює. Рецензія має містити такі реквізити: 1. Назва виду документа.

2. Заголовок (містить назву рецензованої роботи, прізвище та ініціали її автора).

3. Текст.

4. Посада, підпис і розшифрування підпису рецензента.

5. Дата.

6. Засвідчення підпису печаткою. Експертиза навчально-методичної літератури передбачає її оцінювання провідними експертами, тобто членами експертних груп, які працюють у рамках обласних фахових секцій. Це означає, що навчально-методичне видання, створене й апробоване педагогом-розробником, має бути оцінене експертами за такими критеріями: науковий рівень, розвивальний ефект навчального матеріалу, дидактична досконалість, методичне забезпечення, ергономічні показники.

Методично робота побудована нераціонально, варто скоротити... Поза розглядом автора залишилися питання... Автор не розглянув питання, що безпосередньо стосуються ... Вказані зауваження не впливають суттєво на загальну позитивну оцінку рукопису видання. Загалом це цікава й корисна робота. Таким чином, розглянутий рукопис видання заслуговує позитивної (високої) оцінки. Навчальне видання відповідає всім вимогам і може бути рекомендоване до поширення. Науковий рівень видання полягає у дотриманні вимог державних стандартів професійно-технічної освіти, відповідності навчальній програмі з предмета щодо структури, обсягу та розгляду матеріалу; методологічній обґрунтованості розкриття основних понять, фактів, законів і теорій; розкритті наукових положень відповідно до досягнень сучасної науки; розгляді системи знань у єдності з методами пізнання, застосуванням знань на практиці; дотриманні коректності уведення наукових понять, їх відповідності загальновживаній термінології. Розвивальний ефект навчального матеріалу досягається завдяки наявності ситуацій, які можуть сприяти становленню учня як особистості, розвитку його здібностей та обдарувань; особистісній зорієнтованості навчального матеріалу; придатності навчальної літератури для організації самоосвіти учнів професійно-технічних навчальних закладів, розвитку їх творчого мислення, формування спеціальних умінь і навичок. Дидактична досконалість видання визначається такими критеріями: 261

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

- доцільність поділу навчального матеріалу на розділи, їх послідовність, цілісний виклад матеріалу; - диференціація знань: за видами (теорія, закон, поняття), за фундаментальним спрямуванням (найбільш важливі базисні і опорні приклади), за системотворчим фактором (частина цілого, ціле як частина системи більш високого рівня, додатковий матеріал); - чіткість і послідовність структурування навчального матеріалу, рівномірність розподілу матеріалу між розділами, послідовність етапів роботи в середині розділу (ключові питання, рекомендації, умови тощо); - наочність і конкретність викладу матеріалу; - дотримання узгодженості із суміжними дисциплінами та наступності з раніше вивченим навчальним матеріалом; - наявність колективних та індивідуальних форм роботи; - унаочнення потрібної інформації, супроводження ілюстрації підписами, текстами, їх доречність; - наявність пояснення способів користування підручником (навчальним посібником) для учнів і педагогів. Рівень методичного забезпечення навчальної книги засвідчують такі показники: - наявність вправ на порівняння, вибірковий аналіз, розпізнавання та виділення головного, установлення взаємозв'язку, групування, класифікація, узагальнення та систематизація; - наявність ситуацій, які створюють умови викладачеві для його педагогічної творчості; - достатність довідкового забезпечення; - методична доцільність системи введення наукових понять, основних положень і висновків; методична цінність ілюстративного матеріалу, достатність і доцільність

апарату орієнтування (піктограми, висновки тощо); - наявність графіків, схем, таблиць, діаграм, їхнє практичне застосування; - рекомендації щодо додаткових засобів навчання з використанням сучасних інформаційних технологій; - додатки, словники (глосарії), довідкові таблиці тощо; - наявність зразків ведення записів, способів розв'язування задач, пропозицій щодо написання рефератів, творів, анкет тощо. До ергономічних показників входять відповідність лексикосинтаксичної складності тексту віковим особливостям учнів; належне художньо-естетичне оформлення видання; якість поліграфічного виконання підручника чи посібника, виготовлення і друкування наочноілюстративного матеріалу. Саме на основі зазначених вище критеріїв формується об’єктивний загальний висновок експерта про навчальне видання. Усі навчально-методичні видання оцінюються членами експертних груп. Експертиза відбувається після завершення апробації. За наслідками експертизи провідний експерт готує експертний висновок на навчально-методичну літературу. Експертний висновок повинен містити загальну характеристику, актуальність і доцільність видання, переваги і недоліки аналізованої навчально-методичної літератури, загальну оцінку видання. Текст експертного висновку має такі складові: значущість аналізованого видання у процесі викладання конкретного предмета, підготовці кваліфікованого робітника; дотримання кожного із критеріїв видання, зазначених вище; вплив видання на формування фахових компетенцій майбутнього працівника; відповідність літератури 262

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

державним стандартам, переваги і ного видання у навчальнонедоліки навчально-методичної літевиховному, навчально-виробничому ратури; рекомендації щодо доопрапроцесах чи позанавчальній діяльноцювання; загальний висновок щодо сті ПТНЗ області. можливості використання аналізоваМовні кліше для написання експертного висновку Складові частини експертного висновку Значущість видання

Науковий рівень видання

Розвивальний ефект навчального матеріалу

Рекомендовані мовні кліше Позитивна Неоднозначна характеристика видання або негативна характеристика видання Підготовлене автором видання покликане … Навчальний посібник спрямований на … Використання навчальної книги … (назва) у процесі підготовки кваліфікованих кадрів з професії «____________», для галузі __________ сприятиме …, спростить …, покращить…, удосконалить…, приведе навчальний процес у відповідність до … Навчальний посібник відпо- Аналізоване видання місвідає програмі предмета тить терміни та поняття, «____________», державно- що не відповідають загаму стандарту ПТО з профе- льновживаній термінолосії «____________». гії з предмета (професії) Навчальне видання відо- «____________________». бражає рівень розвитку га- Розгляд системи знань у лузі ___________. посібникові суперечить Матеріал підручника викла- використовуваним методено з урахуванням тенден- дам пізнання … (вказати цій розвитку галузі конкретно яким). ___________. Матеріал видання не повТермінологія, наведена у ністю відображає рівень виданні, відповідає загаль- розвитку техніки і техноним тенденціям розвитку логії галузі ________. техніки й технології з професії «____________» (предмета «__________»). Наведені у посібникові за- Аналізоване видання не вдання (зазначити типи відображає реалізацію завдань) сприяють розвитку особистісно орієнтованих творчого мислення учнів. і особистісноПідібраний автором посіб- розвивальних технологій ника апарат засвоєння з тем навчання й виховання _________________(вказати учнів ПТНЗ. теми) дає змогу сформува- Розвивальний ефект нати в учнів, які здобувають вчального матеріалу, професію «___________», уміщеного у посібнику, вміння (навички)__________ мінімальний, у зв’язку з (зазначити конкретно які). тим, що … Реалізація особистісно орієнтованого підходу досяга263

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Дидактична досконалість видання

Рівень методичного забезпечення навчальної книги

ється автором видання через … (вказати завдяки чому). Запровадження інноваційних підходів до навчання і виховання учнівської молоді закладів професійнотехнічної освіти реалізується через підбір системи завдань з … (вказати типи завдань, теми). Максимальний розвивальний ефект навчального матеріалу досягається завдяки використанню … (зазначити конкретні засоби) Матеріал навчального видання раціонально розподілено між темами навчальної програми, вдало структуровано за розділами і підрозділами. Автором навчальної книги дотримано узгодженість із су-міжними предметами … (вказати назви предметів), простежується наступність з раніше вивченим навчальним матеріалом з предметів (тем) … (зазначити предмети, теми). Дидактичний матеріал посібника прийнятний для колек-тивних та індивідуальних форм роботи на уроках. Дидактична досконалість видання досягається високим рівнем унаочнення інформації, усі ілюстрації супроводжуються відповідними підписами. Видання характеризується методичною досконалістю, достатнім рівнем довідкового забезпечення. Високий рівень методичного забезпечення навчальної книги досягається через використання різних видів завдань … (вказати яких саме).

264

Виклад матеріалу автор здійснює хаотично, неструктуровано, міжпредметні зв’язки виражені нечітко. Дидактичний потенціал видання порушується відсутністю супроводження ілюстративного матеріалу відповідними підписами, недоречним використанням окремих схем і малюнків (вказати теми або розділи видання, у яких допущено такі порушення).

Використання ілюстративного матеріалу до тем … (вказати назви тем) є методично недоцільним, оскільки він дублює текстові дані, містить зайву інформацію, яка відволікає увагу учнів. Видання характеризується низьким рівнем мето-

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Наявність прикладів виконання різних завдань… (вказати типи завдань), вирішення ситуацій з тем … (вказати яких саме тем) робить аналізований посібник методично досконалим. Ергономічність Наочно-ілюстративний матеріал видання підібрано вдало. Текстові, графічні та ілюстративні компоненти видання естетично оформлені. Лексико-синтаксична будова тексту навчальної книги повністю враховує вікові і психофізіологічні особливості учнів ПТНЗ.

дичного забезпечення, що пов’язане з використанням однотипних завдань, некоректним (неоднозначним) формулюванням їх змісту.

Вплив видання на формування фахових компетенцій майбутнього працівника

Використання аналізованого видання у навчальновиробничому (навчальновиховному) процесі сприяє формуванню таких компетенцій майбутнього кваліфікованого робітника сфери: … (вказати компетенції). Використання видання у виховній роботі ПТНЗ дає можливість сформувати в учнів …(вказати риси, життєві компетенції, які формує видання)

Переваги і недоліки навчальнометодичної літератури Загальний висновок щодо можливості використання аналізованого видання (на

Серед переваг видання варто зазначити …

Наочно-ілюстративний матеріал посібника, зокрема тем … (зазначити назви тем …) підібрано неякісно. Низька якість зображень, уміщених у виданні, ускладнює їх сприймання зоровим аналізатором. Лексико-синтаксична складність тексту аналізованого видання не відповідає (не повністю відповідає) віковим особливостям учнів. У аналізованому виданні не простежується чіткий вплив на формування фахових компетенцій майбутнього кваліфікованого робітника, зокрема таких, як … (зазначити, які компетенції, необхідні майбутньому робітникові, мало би формувати видання) У матеріалі, уміщеному в посібникові, не передбачено зв’язку з функціональними обов’язками майбутнього фахівця з професії «________». Основним недоліком видання є …

Навчальна література може використовуватись у навчально-виховному процесі ПТНЗ області. Аналізоване видання рекомендовано використовувати

Оскільки видання не відповідає навчальній програмі предмета «______________» (державному стандарту з професії «___________»,

265

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

рівні ПТНЗрозробника або на обласному рівні)

у навчально-виробничому процесі підготовки кваліфікованих робітників з професії «________» у ПТНЗ регіону. Навчальне видання доцільно використовувати як додаткову літературу в позанавчальній діяльності ПТНЗ області.

віковим особливостям учнів ПТНЗ), то воно не може використовуватись у навчальному процесі. У зв’язку з тим, що аналізоване видання не повністю відповідає навчальній програмі предмета «_____________» (має ряд недоліків у структурі та змісті, …) його рекомендовано повернути авторам на доопрацювання. Зауваження до дидактичної та методичної складової видання роблять неможливим його використання у навчальновиховному процесі. Невідповідність державному стандарту з професії «______________», дидактична та методична недосконалість видання унеможливлюють його використання у навчальному процесі. Навчальне видання може використовуватись на рівні ПТНЗ-розробника. точні висновки про відповідність чи невідповідність видання навчальним планам і програмам, обґрунтовують або спростовують доцільність його застосування та поширення. Після остаточного завершення структурування та оформлення усіх розділів видання наступним етапом роботи над ним є розгляд на засіданні методичної комісії ПТНЗ з отриманням рекомендацій, зауважень, висновків про відповідність чи невідповідність навчальним планам і програмам. Схвалення літератури методичною комісією є приводом до розгляду рукопису видання на засіданні педагогічної (методичної) ради, яка має право схвалити рішення про подання літератури на розгляд науково-методичної ради НМЦ ПТО

Ефективна апробація й ретельна експертиза навчально-методичної літератури є визначальним чинником якості та досконалості видань.

5. Розгляд і ухвалення навчально-методичної літератури Методист навчального закладу координує роботу щодо розробки педагогами навчально-методичної літератури, надає методичну допомогу. Профільні методисти НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій здійснюють консультаційний і методичний супровід створення навчальнометодичної літератури педагогами ПТНЗ області, зазначеної у поданій інформації з ПТНЗ. Саме профільні методисти надають авторам навчально-методичної літератури рекомендації, зауваження, роблять оста266

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ПК у Хмельницькій області. У протоколах засідань методичних комісій, педагогічних і методичних рад обов’язково має бути зафіксовано факт розгляду навчально-методичної літератури та ухвалене рішення (може буде ухвалено до друку або повернуто на доопрацювання, також можуть бути надані певні рекомендації щодо удосконалення структури і змісту видання). У протоколі засідання педагогічної ради окремим пунктом ухвали має бути зафіксовано факт подання літератури на розгляд науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. На розгляд науковометодичної ради НМЦ ПТО ПК приймаються такі матеріали: - рукописи підручників, навчальних посібників, навчальнометодичних комплексів, навчальнонаочних посібників, конспектів лекцій, навчально-методичних або методичних посібників, методичних рекомендацій, практикумів, збірок методичних розробок уроків, тем або позанавчальних заходів; збірників тестових, різнорівневих завдань, інструкційних, інструкційно-технологічних карт; - електронні посібники, підручники, мультимедійні навчальнометодичні комплекси, педагогічні програмні засоби тощо. На розгляд науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК навчально-методична література подається після розгляду її на рівні навчального закладу (засідання методичної комісії, педагогічної ради), апробації у навчальному процесі з подальшим її рецензуванням, експертизою. Для реєстрації літератури на розгляд науково-методичної ради у відділ передового педагогічного досвіду та інформаційно-видавничої діяльності та НМЦ ПТО ПК необхідно подавати: лист-клопотання від на-

вчального закладу на фірмовому бланку, підписаний керівником і скріплений печаткою; роздрукований текст навчально-методичного видання та його електронну версію; витяг з протоколу засідання педагогічної ради навчального закладу з ухвалою, підписаний головою або секретарем і скріплений печаткою; одну зовнішню рецензію з підписом рецензента, засвідченням підпису і печаткою установи, де працює рецензент; експертний висновок. На засіданні науково-методичної ради навчально-методичну літературу презентує профільний методист, який при цьому керується даними про апробацію та експертизу видання. За результатами розгляду матеріалів науково-методична рада може ухвалювати такі рішення: 1) схвалити до поширення у закладах ПТО регіону та рекомендувати до подальшої експертизи щодо присвоєння відповідного грифа Міністерства освіти і науки України; 2) схвалити до поширення у закладах ПТО регіону; 3) схвалити до використання на рівні навчального закладурозробника; 4) відхилити. Факт розгляду навчальнометодичної літератури та його результати фіксуються у протоколі засідання. ПТНЗ області інформуються відповідним листом НМЦ ПТО ПК, в якому до відома педагогічних колективів доводяться результати розгляду видань. Навчально-методична література (друкований та електронний варіанти), яка отримала схвалення та

267

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

рекомендацію науково-методичної ради до поширення у ПТНЗ області, передається у бібліотеку НМЦ ПТО ПК. Схвалена навчально-методична література має використовуватися у подальшому в закладах ПТО регіону. Рішення щодо ухвалення навчально-методичної літератури приймається абсолютною більшістю голосів її членів. Матеріали, які рекомендовані науково-методичною радою на доопрацювання, повертаються авторам для урахування рекомендацій. Інженерно-педагогічним працівникам ПТНЗ – авторам навчально-методичної літератури, яка схвалена до поширення у ПТНЗ області, необхідно подати упродовж двох тижнів після засідання науковометодичної ради у відділ інформаційно-видавничої діяльності та передового педагогічного досвіду естетично оформлений, граматично відредагований друкований примірник видання із обов’язковим зазначенням дати і номера протоколу науковометодичної ради НМЦ ПТО ПК. ІV. МОВНО-СТИЛІСТИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОМЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Вимоги до стилю видання При розробці навчальнометодичної літератури педагогічні працівники особливу увагу мають приділяти стилю видання. Адже тексти навчально-методичної літератури мають бути оформлені у науковому стилі. Сфера використання наукового стилю – наукова діяльність, науковотехнічний прогрес, освіта. Основне його призначення – викладення наслідків досліджень про людину, суспільство, явища природи, обґрунтування гіпотез, доведення істинності теорій, класифікація і систематизація знань, роз’яснення явищ, збудження інтелекту читача для їх осмислення.

Основні мовні засоби наукового стилю спрямовані на інформування, пізнання, вплив і характеризуються: - великою кількістю наукової термінології; - наявністю схем, таблиць, графіків, діаграм, карт, систем математичних, фізичних, хімічних та інших знаків і значків; - оперуванням абстрактними, переважно іншомовними, словами; - використанням суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполучень; - залученням цитат і посилань на першоджерела; - як правило, відсутністю авторської індивідуальної манери та емоційно-експресивної лексики; - наявністю чіткої композиційної структури тексту; монологічним характером текстів; - переважанням різнотипних складних речень, стандартних виразів. Науковий стиль унаслідок різнорідності галузей науки та освіти складається з таких підстилів: • власне науковий (із жанрами текстів: монографія, рецензія, стаття, наукова доповідь, повідомлення, курсова й дипломна роботи, реферат, тези), який, у свою чергу, поділяється на науково-технічні та науково-гуманітарні тексти; • науково-популярний, метою якого є доступний виклад інформації про наслідки складних досліджень для нефахівців, з використанням у спеціальних журналах і книгах навіть засобів художнього та публіцистичного стилів; • науково-навчальний – звертає головну увагу в підручниках, лекціях, бесідах на доступність, логічність викладу, образність і теж не виключає використання елементів емоційності.

268

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Отже, навчально-методична література має бути написана науковонавчальним підстилем. Це ще раз підтверджує той факт, що розробники видань мають пристосувати навчальний матеріал для його сприйняття учнями. Науковий стиль української мови має свої особливості. Його основна функція – інформативна (повідомлення, пояснення, з'ясування, обґрунтування, класифікація понять, систематизація знань, аргументований доказ); завдання – передавання інформації. Загальні ознаки наукового стилю – поняттєвість, об'єктивність, точність, логічність, доказовість, аргументованість, переконливість, узагальнення, абстрагованість, висновки; мовні ознаки – усна і писемна форми, широке використання термінів та іншомовної лексики, номенклатурних назв, символів, таблиць, діаграм, схем, графіків, цитат, переважання складних речень; форма тексту – монологічна (опис, міркування). Науковий текст – спосіб репрезентації наукової інформації, результат наукового дослідження. Загальні вимоги до наукового тексту • Текст має бути чітко структурованим, поділятися на розділи і параграфи. Потрібно прагнути того, щоб кожен розділ був самостійним науковим дослідженням з певної складової загальної проблеми, щоб кожну складову було викладено в тексті, а текст був цілісним, а не фрагментарним.

• Крім членування тексту на розділи і параграфи, має бути деталізований розподіл на значеннєві частини, абзаци і речення. Варто пам'ятати, що надмірне членування тексту утруднює його сприйняття, тому абзаци мають бути обґрунтованими і зводитися до викладу однієї думки.

• Текст має вирізнятися композиційністю.

• Початок і кінець абзаців у науковому тексті – це найбільш інформативні місця; інші речення тільки розкривають, деталізують, обґрунтовують, конкретизують головну думку або є сполучними елементами.

• Під час викладу матеріалу необхідно уникати понять, які не можна тлумачити однозначно.

• У тексті не має бути повторів, зокрема, це стосується висновків, написання яких передбачає новий рівень систематизації й узагальнення.

2. Грамотність, точність і доступність викладу матеріалу Для підготовки якісного рукопису навчального видання необхідно дотримуватися таких вимог до його мови: навчальний матеріал має бути викладений науковим стилем сучасної української літературної мови з урахуванням термінів із споріднених галузей науки; - мова підручника має бути зрозумілою, чіткою: - не допускається примітивне спрощення та наукова вульгаризація змісту; - іноземні слова можна вживати лише тоді, коли немає відповідника у рідній мові. Грамотність і доступність викладу матеріалу – широке і об'ємне поняття, але, передусім, це грамотність побудови фраз, простота і зрозумілість викладу, яка досягається вмінням дібрати потрібні слова та синтаксичні конструкції, правильне використання спеціальної термінології, небагатослів'я. Про доступність викладу навчального матеріалу свідчать такі складові: забезпечення повноцінної передачі знань, ефективна навчальна діяльність учнів. Правильне, не перекручене розуміння понять, термі269

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

нів, якими передаються ці поняття, доречне вживання їх, зв'язок думок і понять у єдину теорію, ясність викладу. Правильним є запитання, яке спонукає до думки і пошуку істини. Правильною є відповідь, в основі якої – істинні знання (наукові, об'єктивні, достовірні). Першою умовою логічності мовлення є логічність мислення, логічність міркувань як етапів розгортання думки. Вміння дисциплінувати своє мислення, міркувати послідовно, спиратися на попередні етапи думання, розвивати наступні, шукати джерела і причини явищ, висувати положення (тези), давати обґрунтування і пояснення фактам, вмотивовувати висновки — все це необхідні умови логічності мовлення, про які йшлося вище, а, отже, і високої його культури, адже без культури думання не може бути культури мовлення. Кожна теза (якщо це не аксіома) потребує доказів, підстав, тобто таких пояснень, які підтверджують, доводять істинність думки. Кожне наступне положення має органічно випливати з попереднього й бути підґрунтям для наступного. Точність мовлення досягається вмінням узгодити знання матеріалу зі знанням мови, тобто вибрати найточнішу для певної ситуації форму відповіді чи розповіді. Слід пам'ятати, що в народі здавна точність пов'язувалася з умінням чітко мислити, із знанням предмета мовлення, вмінням зіставити слово з особою, предметом, дією, явищем. Слово має виражати найістотніше і цим найістотнішим воно представлене у свідомості мовців. Тому точність викладення матеріалу у навчальній книзі — це передусім точність слів, точність їх добору. Точність викладу матеріалу у навчально-методичному виданні — це відповідність мовного змісту предметно-речовій дійсності, реальним

особам, системі понять. Точність залежить від вибору слова чи виразу, а також від уміння мовця зіставляти слово і предмет, річ, ознаку, явище, слово і поняття про них. Підручник повинен забезпечити науковість змісту матеріалу, точність, простоту і доступність його викладу, чіткість формулювання визначень, правил, законів, ідей, точну й доступну мову тексту, правильний розподіл навчального матеріалу за розділами і параграфами. Найважливіший матеріал має бути проілюстрований схемами, малюнками, відповідно структурований та оформлений шрифтами.

V. ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ ВИДАННЯ 1. Оформлення сторінки та тексту Рукопис навчально-методичного видання, яке подається на розгляд науково-методичної ради, обов’язково повинен мати обкладинку, титульну сторінку. На обкладинці зазначається назва навчального закладу, у якому працює розробник видання, прізвище й ініціали автора, назва видання та його вид (навчальний посібник, методичні рекомендації, збірник, методична розробка тощо). На титульній сторінці вказується організація-видавець, прізвище автора, заголовок, вид видання, місце і рік випуску твору, назва видавництва. На звороті титульного листа подаються індекси ББК (бібліотечнобібліографічна класифікація) та УДК (універсальна десяткова класифікація), прізвище й ініціали рецензента (ів) і відомості про них, назва організації, що рекомендувала це видання до друку (дата і номер протоколу засідання педради навчального закладу), анотація. Рукопис навчально-методичної літератури оформлюється на папері А4 або А5. При цьому береги доку270

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

мента повинні становити по 20 мм. ки у правому стовпчику змісту. ЗагоПотрібно використовувати двостоловки відділяються від тексту зверху ронній друк і дзеркальне відобраі знизу одним-двома інтервалами. У ження берегів документа. Основний кінці заголовка крапка не ставиться. текст видання на форматі А5 доціМіжрядковий інтервал – 1,0 – 1,15. льно друкувати шрифтом Times New Величина абзацного відступу – 1Roman Cyr (текст повинен бути на1,15 см (при оформленні не користубраний одним шрифтом). Назва розватись пропусками). ділу ВЕЛИКИМИ ЖИРНИМИ ЛІЕлектронний варіант рукопису ТЕРАМИ (висота 12-14 pt), назва навчально-методичної літератури, підрозділу – малими жирними літеяка подається на розгляд науковорами. Для набору тексту на форматі методичної ради НМЦ ПТО ПК, має А5 треба використовувати висоту бути оформлений відповідно до зашрифту 12 рt (норм.), на форматі А4 значених вище вимог у форматі текс– 12-14 рt (норм.). Заголовки частин, тового редактора Microsoft Word або розділів, глав до навчальних книг PDF. мають бути короткими, лаконічними, 2. Розміщення табличних, а їх шрифтове і технічне оформлення графічних, ілюстраційних даних у змісті повинно сприяти швидкому Таблиці повинні бути виконані пошукові інформації. Останнє слово за допомогою вбудованого редактора кожного заголовка з'єднують краптаблиць. Приклад оформлення табками з відповідним номером сторінлиці: Таблиця 1 – Назва таблиці № Прізвище та Стать Група Оцінка з/п ініціали чол. жін. лаб. контр.

1 2 3 4 2 3 При перенесенні таблиці на наступну сторінку вона повинна починатися з пронумерованого рядка. Ілюстративний матеріал навчального видання – це комплект зображень та елементів, що безпосередньо пов'язані з викладеним матеріалом і вміщені до видання для реалізації змісту навчання. У підручниках з предметів профтехциклу для учнів професійно-технічних навчальних закладів необхідно використовувати фотографії, малюнки, репродукції та графічні зображення / ескізи, креслення, карти, схеми, графіки, діаграми та ін./, які не повинні бути надто детальними, оскільки відвертають увагу від основного матеріалу. Ілюстрації слід використовувати тільки тоді, коли вони змінюють, 271

5

6

7

доповнюють, розкривають чи пояснюють словесну інформацію. Ілюстрація має відповідати ступеню підготовленості учня. Для учнів І — ІІ курсів матеріал з ілюстраціями має бути більш образним, ніж для учнів старших курсів. Однотипні ілюстрації у підручникові повинні виконуватись в одній техніці. Подані в підручниках технічні креслення, що пояснюють устрій та принципи роботи машин, їх механізмів і вузлів, не повинні містити малозначущих подробиць. Ефективно передають інформацію про величини і явища статистичних даних графіки та діаграми. Більша частина поданого ілюстративного матеріалу повинна бути

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

кольоровою. Рисунки можуть бути вставлені, як: – об’єкт, наприклад AUTOCAD, CorelDraw тощо; – малюнок Word (використовувати елементи графіки в тексті не рекомендується).

3. Список літератури Складання списку використаної літератури є обов’язковим елементом наукової роботи. Він є вираженням наукової етики та культури наукової праці. Список використаної літератури відображає роботу автора зі збору та аналізу літератури, дозволяє судити про ступінь фундаментальності проведеного дослідження і охоплює документи, використані при виконанні роботи. Будь-яка наукова робота супроводжується списком літератури, складати який необхідно за певними правилами. Кожен запис про книгу чи статтю – це бібліографічний запис, що містить основні відомості:  прізвище автора, його ініціали;  назва твору (без лапок) та відомості про відповідальність;  вихідні дані: місце видання, видавництво, рік видання;  кількість сторінок.

4. Оформлення додатків Додатки є важливим засобом збагачення змісту навчальної книги. У вигляді додатків доцільно давати різні матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки збагачують зміст навчального видання, роблять його переконливішим, ґрунтовнішим, відіграють велику роль не тільки у процесі вивчення теоретичної частини, а й під час проведення практичних занять. Інформація, яку містять додатки, належить до додаткової або є поясненням до окремих структурних

елементів тексту. Крім того, досить часто додатки використовують як засіб додаткової, узагальнювальної інформації для самоконтролю та закріплення матеріалу. Додатки за своїм характером та змістом повинні стосуватися книги в цілому або її окремих частин, а не окремих часткових питань. Недопустимо включати до книги додатки, що не пов’язані з темою книги. Додатками до навчальної літератури можуть бути опорні конспекти, підбірки тестових, різнорівневих, творчих завдань для поточного контролю, завдань для тематичних атестацій, контрольних і перевірочних робіт, інструктивні матеріали до виконання практичних робіт, довідкова інформація, необхідна для виконання різних видів завдань. Додатками до методичної літератури можуть бути планиконспекти занять, розробки фрагментів занять, довідково-аналітична інформація (плани, графіки, схеми). Розробники навчально-методичної літератури мають пам’ятати, що не варто ототожнювати поурочно-тематичні плани і методичні розробки, адже план заняття викладач чи майстер готує щоденно, передбачаючи у ньому послідовність методично скоординованих дій, а методичні розробки вимагають набагато ґрунтовнішого підходу та структури. Тому доцільно розміщувати окремі поурочні плани, якими педагоги бажають поділитися з колегами, як додатки до методичних рекомендацій, методичних посібників тощо. На них потрібно посилатися у тексті видань, у яких описано інноваційні підходи, процеси упровадження новітніх педагогічних і виробничих технологій, передовий досвід роботи. Нераціонально розміщувати у додатки увесь можливий матеріал із теми видання, адже це спричиняє розсіювання уваги читача такого 272

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

видання, вносить безсистемність у сприйняття потоку інформації. Такий підхід є способом екстенсивного збільшення обсягу видання, що вкрай

неприпустимо, адже акцент потрібно робити саме на якості підготовки навчально-методичної літератури, а не збільшення кількості її сторінок.

Взірець листа-клопотання Фірмовий бланк навчального закладу Дата, номер Директорові НМ ЦПТО ПК Шевчук Л.І. Шановна Людмило Іванівно! Навчальний посібник викладача професійно-теоретичної підготовки Іванова І.І. «Матеріалознавство для професії «Штукатур» 3-го розряду», розроблений учнів будівельних професій, був розглянутий і схвалений на засіданні методичної комісії та педагогічної ради навчального закладу, пройшов успішну апробацію в закладах професійно-технічної освіти області (ВПУ №4 м. Хмельницького і ДНЗ «Подільський центр ПТО»), має позитивну рецензію і експертний висновок провідного фахівця. Просимо розглянути рукопис видання на засіданні науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК щодо схвалення його до поширення на регіональному рівні.

Директор

підпис

розшифрування підпису

Печатка

Взірець витягу з протоколу педради Назва ПТНЗ ВИТЯГ З ПРОТОКОЛ № 5 засідання педагогічної ради 21 січня 2014 року

м. Хмельницький

Порядок денний: Розгляд рукописних матеріалів, які рекомендуються до друку: - методичний посібник «Нові підходи до підготовки кухарів у ПТНЗ». Автор: Мариненко І.В., викладач спецдисциплін.

273

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

СЛУХАЛИ: Викладача спецдисциплін Мариненко І.В., яка презентувала методичний посібник «Нові підходи до підготовки кухарів у ПТНЗ». ВИСТУПИЛИ: Методист навчального закладу Сокирняк А.М., яка зазначила, що методичний посібник Мариненко І.В. розглянуто на засіданні методичної комісії інженерно-педагогічних працівників професій громадського харчування (протокол №3 від 20.01.2014), де він отримав схвальну оцінку, апробовано у навчальновиробничому процесі та рекомендовано до поширення. УХВАЛИЛИ: 1. Схвалити методичний посібник викладача Мариненко І.В. до використання у навчально-виробничому процесі навчального закладу.

2. Подати методичний посібник Мариненко І.В «Нові підходи до підготовки кухарів у ПТНЗ» на розгляд науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. Голова педради

І.П. Коваль

Секретар педради

А.М. Іванова

30.03.2014 Печатка

Взірець експертного висновку на навчально-методичну літературу (готує провідний фахівець експертної групи) ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК на навчально-методичний посібник «Фізика у професії зварювальника» викладача Старокостянтинівського професійного Барчук Надії Степанівни Сьогодні особливо важливим аспектом викладання загальноосвітніх дисциплін у закладах професійно-технічної освіти є професійна спрямованість. Саме це сприяє зацікавленню учнів не тільки майбутньою професією, але й ще раз підтверджує важливість знань з базових предметів для формування фахових компетенцій майбутніх кваліфікованих робітників. При цьому варто враховувати ті загальноосвітні предмети, які становлять теоретичну та практичну базу для подальшого професійного навчання. Для зварювальників таким предметом є фізика. Проблему професійного спрямування викладання цієї дисципліни вирішує у своєму навчально-методичному посібникові викладач Старокостянтинівського професійного ліцею Барчук Н.С. Навчальний посібник відповідає програмі предмета «Фізика». Важливим у зазначеному посібникові є те, що автором підібрано ті теми, вивчення яких дає 274

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

можливість простежити найтісніший зв'язок фізики з професією «Електрогазозварник», акцентує увагу на теоретичній та практичній базі, яка закладається при вивченні фізики електрогазозварниками і є досить важливою для подальшого опанування спецтехнології цієї професії. Розвивальний ефект навчального матеріалу, уміщеного у посібнику, дещо мінімізується у зв’язку з тим, що автором не запропоновано системи завдань для закріплення вивченого. У виданні простежується наступність у вивченні фізики та спецтехнології професії «Електрогазозварник». Посібник вирізняється значним фактичним матеріалом, спрямованим на формування фахових компетенцій електрозварника, високою інформативністю й оригінальним підходом у доборі теоретичної та практичної його складової. Безумовною перевагою видання є апробація його у навчальному процесі підготовки електрозварників кількома закладами професійно-технічної освіти та позитивні результати цієї апробації. Єдиним недоліком видання є відсутність питань для самоконтролю знань у кінці кожної структурної частини посібника, що б значно спростило процедуру контролю процесу засвоєння учнями знань. Лексико-синтаксична будова тексту навчальної книги повністю враховує вікові та психофізіологічні особливості учнів ПТНЗ. Рукопис навчально-методичного посібника «Фізика у професії зварювальника» відповідає всім вимогам, може бути оцінений позитивно, заслуговує на поширення у ПТНЗ області. Викладач фізики ВПУ №4 м. Хмельницького

І.І. Іванов

Взірець рецензії на навчально-методичну літературу (готує інженерно-педагогічний працівник, який апробував видання) РЕЦЕНЗІЯ на навчально-методичний посібник «Фізика у професії зварювальника» викладача Старокостянтинівського професійного Барчук Надії Степанівни Навчально-методичний посібник апробувався упродовж І семестру 2013/2014 навчального року у групі електрозварників першого курсу навчання на уроках фізики (протокол засідання методкомісії від 11.01.2014 №7). Адаптований до умов навчального процесу ПТНЗ матеріал сприяв зацікавленню учнів фізикою як навчальним предметом, формуванню фахових компетенцій майбутніх зварників на основі базових знань з фізики. Упродовж періоду апробації проведено два контрольні зрізи знань (у жовтні та грудні) у формі різнорівневих завдань, розроблених на основі навчального матеріалу посібника. За результатами першого зрізу якість учнівських знань зросла на 7 відсотків порівняно з попереднім навчальним роком аналогічної групи. На другому етапі контролю знань учні продемонстрували якість навчаль275

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

них досягнень на рівні 35%, що ще на 10% більше, ніж під час першої перевірки знань. Такі результати свідчать про ефективність запровадження цього видання у навчальний процес закладів професійно-технічної освіти, які здійснюють підготовку електрозварників. Єдиним недоліком навчального видання виявилась відсутність питань для самоконтролю знань у кінці кожної структурної частини посібника, що б значно спростило процедуру контролю процесу засвоєння учнями знань. У цілому впровадження навчально-методичного посібника «Фізика у професії зварювальника» Барчук Н.С. дало позитивні результати. Викладач фізики

П.П. Петров

Власноручний підпис Петрова П.П. засвідчую: Директор ВПУ №4 м. Хмельницького

276

П.В. Тихонюк

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

А.П. ЛІСІЦИНА, методист відділу передового педагогічного досвіду та інформаційно-видавничої діяльності НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ: СУЧАСНИЙ СТАН, АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ У сучасних мінливих умовах розвитку професійно-технічної освіти, у часи стрімких змін і неоднозначного реформування цієї освітньої галузі актуалізується проблема якісного навчально-методичного забезпечення процесу підготовки кваліфікованих робітників. Недостатня увага держави до цієї проблеми змушує задіювати регіональні сили для розробки навчально-методичного забезпечення профтехосвіти. У комплексі заходів щодо виконання Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011–2015 роки було задекларовано, що велика увага має приділятися підготовці якісних, сучасних рукописів підручників для професійно-технічних навчальних закладів, у першу чергу, з пріоритетних професій машинобудування, металообробки, приладобудування, видобувної промисловості, транспорту і зв’язку, агропромислового комплексу. Було підвищено вимоги до наукового, навчально-методичного та поліграфічного рівня навчальної літератури. У той же час, у 20112012 роках навчальна література для ПТНЗ за рахунок коштів державного бюджету не видавалась. Головною проблемою в процесі оновлення змісту освіти в ПТНЗ на основі впровадження нових державних стандартів є відсутність нових підручників і методичного супроводу. Не було забезпечено виконання

Галузевої цільової програми «Підручник для професійно-технічних навчальних закладів», що була ініційована та затверджена на 2010-2012 роки Міністерством освіти і науки України. У цей період державного фінансування видання підручників не відбулося. Водночас протягом 2011-2012 років у регіонах було видано 72 найменування підручників, навчальних і навчально-методичних посібників, словників, збірників завдань для ПТНЗ загальним накладом 6283 примірники. З урахуванням реальної забезпеченості підручниками та навчальними посібниками професійнотехнічних навчальних закладів, пропозицій установ, навчальних закладів професійно-технічної освіти на 2013 рік за рахунок коштів державного бюджету видано 3 найменування підручників і навчальних посібників для учнів професійно-технічних навчальних закладів загальним накладом близько 75 тис. примірників, які за результатами науково-методичної експертизи отримали відповідну позитивну оцінку та схвалення до видання з рекомендаційним грифом Міністерства освіти і науки України [6]. Загальна забезпеченість ПТНЗ підручниками та навчальними посібниками на початок 2013/2014 навчального року із загальнотехнічних і спеціальних дисциплін склала 74 відсотки, із загальноосвітніх дисцип277

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

лін – 62,4 відсотка. Підручники із загальноосвітніх предметів для 10–11 класів у ПТНЗ практично не надходять, а навчальна література професійного спрямування впродовж останніх п’яти років майже не друкується [2]. Загальну кількість україномовних підручників різних років із спецдисциплін і загальноосвітніх предметів складають 138776 підручників, або 31,4 % від загальної їх кількості. Кількість наявних підручників із спецдисциплін суттєво переважає таку із загальноосвітніх предметів: 348071 (78,8% від загальної кількості) проти 93858 (21,2%) [2]. Такий стан забезпечення ПТНЗ області навчальною літературою з предметів і професій, необхідність приведення навчального процесу у відповідність до вимог державних стандартів зумовлюють акумуляцію зусиль інженерно-педагогічних працівників на розробку навчальнометодичної літератури, її апробацію, експертизу з подальшим ухваленням і поширенням у закладах профтехосвіти області. Для організації ефективної та раціональної роботи з підготовки навчально-методичної літератури Науково-методичним центром професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженернопедагогічних працівників у Хмельницькій області було підготовлено та поширено у ПТНЗ області рекомендації до підготовки та видання навчальної літератури, які неодноразово обговорювались на методичних заходах обласного рівня з різними категоріями педагогічних працівників. Так, у науково-методичному вісникові НМЦ ПТО ПК «Професійна освіта» надруковано ряд матеріалів з цього питання, зокрема: методичні рекомендації щодо видання методичної літератури, посібників (Шевчук Л.І., Кочаток Н.Д., Щерба А.П.)

– №1-2 (26-27) 2006 р., «Проблеми підручникотворення в контексті забезпечення якісної професійної освіти» (Шамралюк О.Л.) – №1-2 (30-31) 2008 р., методичні рекомендації щодо структури та змісту підручників для професійно-технічних навчальних закладів – №1-2 (30-31) 2008 р., рекомендації до підготовки і видання навчальної літератури – №1-2 (38-39) 2012 р. Крім того, підготовка навчально-методичної літератури була предметом обговорення на різних методичних заходах обласного рівня, що відбулися упродовж 2012 року: на обласному проблемному семінарі з організації методичної роботи в ПТНЗ, створення навчально-методичної літератури та інформаційного середовища ПТНЗ; інструктивнометодичному семінарі з організації методичної роботи в сучасному освітньому середовищі: забезпечення ефективного функціонування системи методичної роботи ПТНЗ; порядок підготовки навчально-методичної літератури; навчальному семінарі з метою підвищення рівня комп’ютерної грамотності методистів для ефективного супроводу створення педагогами навчальнометодичної літератури та розширення освітнього інформаційного простору. З 2013 року в області працює ряд обласних експертних комісій для здійснення експертизи й оцінювання навчально-методичної літератури, створеної педагогами ПТНЗ. Розгляд навчально-методичних видань і їх схвалення до поширення на регіональному рівні здійснює науково-методична рада обласної методичної служби – Науковометодичного центру професійнотехнічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області. До її складу входять науковці, робо тодавці, педагоги-практики, які у конструктивному діалозі обгово278

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

рюють і вирішують актуальні проблеми та перспективи розвитку профтехосвітянської галузі, а також розглядають навчально-методичну літературу, підготовлену педагогічними працівниками ПТНЗ області. Зокрема, на черговому засіданні науково-методичної ради, яка відбулася 25 березня 2015 року, було розглянуто 78 найменувань навчально-методичної літератури, з них: 18 навчальних посібників, 5 навчальнометодичних посібників, 2 навчальнонаочні посібники, 1 навчальнометодичний комплекс, 1 конспект лекцій, 8 методичних посібників, 8 робочих зошитів, 2 словники, 2 довідники, 5 практикумів, 11 збірників, 2 опорні конспекти, 1 довідковонавчальний посібник, 2 електронні засоби, 1 методичні вказівки, 1 альбом, 3 методичні рекомендації, 1 програму, 3 методрозробки. За наслідками обговорення підготовлених педагогами закладів ПТО навчальнометодичних видань схвалено до поширення у ПТНЗ області 58 найменувань, 11 рекомендовано для внутрішнього використання у навчальному процесі закладу-розробника, 8 повернуто авторам на доопрацювання, 1 відхилено як таке, що не відповідає навчальній програмі та віковим особливостям учнів. Із зазначеного вище зрозуміло, що педагогічні працівники ПТНЗ області є авторами найрізноманітніших видів навчально-методичної літератури. Але не всі педагоги враховують основні вимоги до змісту тих чи інших видів літератури. Наприклад, у багатьох навчальних посібниках, поданих на розгляд науковометодичної ради НМЦ ПТО ПК, немає питань чи завдань для самоконтролю; у більшості видань із загальноосвітньої підготовки не відображено професійне спрямування предметів; в окремих виданнях їх вид зазначено неправильно (деякі педагоги

збірник завдань, робочий зошит називають методичним посібником чи методичною розробкою; методичні рекомендації часто плутають із методичним посібником тощо); окремі автори перенасичують свої видання малюнками, схемами, фотографіями, які не відображають навчального змісту або ж виконані неякісно; збірники інструкційних карт відображають тільки зміст операцій, трудових дій без зазначення способів їх виконання та ін. Але незважаючи на це, майже серед кожного виду найменувань навчально-методичної літератури є ті видання, які можна вважати зразковими, а також ті, що відображають типові недоліки. Аналіз поданої на розгляд навчально-методичної літератури із предметів загальноосвітньої підготовки свідчить про те, що педагогами мало уваги приділяється професійному спрямуванню викладання загальноосвітніх дисциплін або продукується література, яка дублює навчальний матеріал, уміщений у підручниках. Так, із 24 ухвалених науково-методичною радою видань із загальноосвітніх предметів, лише 6 із них мають професійне спрямування, 2 відображають міжпредметні зв’язки. Найбільш чітко професійне спрямування реалізовано у навчальній літературі з іноземної мови, тому слід відмітити такі роботи: «Відеословник (лексика для кухарів: кухонне обладнання, інвентар, посуд, прибори). Частина 1» (Матвєйцева І.В., ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг»), «Тексти для читання з діловою спрямованістю (для професії «Діловод. Адміністратор. Касир»)» (Тхорик А.М., ВПУ №25 м. Хмельницького), «English for administrators, account clerks. Практикум з англійської мови» (Пришляк І.Р., Ярмолинецький професійний ліцей). Вдало реалізовано професійне спрямування у лабораторно279

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

му практикумі з інформатики у групах з професії «Кравець» (Бантюк А.М., ДНЗ «Подільський центр ПТО»), міжпредметні зв’язки чітко простежуються у методичному посібникові «Міжпредметні зв’язки на уроках математики» (Колоднюк О.В., ДНЗ «Теофіпольський професійний аграрно-промисловий ліцей»). Повністю відповідають вимогам до навчально-методичної літератури роботи викладача Нетішинського професійного ліцею Годованюка Я.П. – методичні рекомендації з організації і проведення занять з військової топографії та навчальнометодичний посібник «Основи цивільного захисту населення». З огляду на це, викладачам загальноосвітніх предметів потрібно працювати над навчально-методичною літературою з урахуванням потреби у ній та реалізовувати при цьому міжпредметні зв’язки і професійну спрямованість. Із ухвалених до поширення у ПТНЗ області 33 видань професійного циклу найбільше навчальних посібників (11), робочих зошитів (3), збірників завдань або інструкційних карт (7). Основні вимоги до навчальної літератури найповніше враховано у таких роботах, як: навчальний посібник «Економіка підприємства» (Мельникова Т.О., ВПУ №25 м. Хмельницького), зошит для лабораторно-практичних робіт «Організація обслуговування відвідувачів (професія «Адміністратор») (Дроздовська Л.В., ДНЗ «Подільський центр ПТО»), лабораторний практикум з предмета «Матеріалознавство» з професії «Кравець; закрійник» (Гнатюк О.В., ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг»), зошит для виконання лабораторнопрактичних робіт з матеріалознавства швейних виробів (Сопільник М.П., ДНЗ «Подільський центр

ПТО»), збірник інструкційних карток «Основи технічного моделювання одягу» (Гасюк О.В., ДНЗ «Подільський центр ПТО»), довідник «В’яжучі матеріали» (Дорох Л.А., ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей»), методрозробка «Методичні моделі уроків з предмета «Конструювання одягу» (Харусь Т.І., ВХПУ №19 смт Грицева). Крім того, досить вдало реалізовано творчий підхід до учнів такими авторами навчальної літератури з професійної підготовки, як: Фешинова Т.М. (Моделювання жіночого одягу: навчально-методичний посібник з виробничого навчання з професії «Закрійник»), ДНЗ «Подільський центр ПТО»; Слаба І.П. (Креативні ідеї декору стін: навчальний посібник), ВХПУ №19 смт Грицева. Диференційований підхід до учнів найчіткіше відображено у таких роботах, як: методичні рекомендації щодо контролю знань, умінь і навичок учнів професії «Кравець» (Григоренко В.В., Маркова В.В., ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг») і збірник різнорівневих завдань з предмета «Інформаційні технології» для учнів професії «Кравець», «Перукар», «Перукар-манікюрниця» (Лісіцин В.Д., ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг»). Регіональний компонент цікаво відображено у навчальному посібникові «Технологічні процеси виготовлення одягу із натуральної та штучної шкіри» (Бахуринська О.С., Братенко Т.В., Щерба Ю.А., Понінківський професійний ліцей). Найбільше літератури на розгляд науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК подано із Ярмолинецького професійного ліцею, ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг», ДНЗ «Подільський центр ПТО», Вищого художнього професійного училища №19 смт Грицева та Понінківського професійного ліцею. Але є ряд 280

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ПТНЗ, педпрацівниками яких упродовж останніх двох років не розроблено жодного найменування навчально-методичної літератури. Це Говорський, Чорноострівський, Новоселицький професійні аграрні ліцеї, ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей». Окремо варто відзначити роботи педагогічних працівників Понінківського професійного ліцею (навчальні посібники «Технологія столярних робіт» Романюка М.Є., «Технологія контролю целюлозно-паперового виробництва» Рубєж Т.В., «Посібник для машиніста папероробної машини» Грінчук В.М.), які відповідають навчальній програмі і можуть бути поширені у ПТНЗ України, оскільки у закладі здійснюється підготовка за професіями, що є одиничними в області. Водночас варто зауважити, що багато розробників навчальної літератури не враховують усіх функцій, які мають виконувати навчальні посібники. Зокрема, навчальна література повинна відображати дидактичні цілі та завдання навчання, описувати зміст, визначати систему пізнавальних дій з матеріалом, форми навчання та способи контролю; передбачати можливості перевірки, самооцінки та корекції процесу і результатів навчання; а також виконання тренувальних завдань для формування необхідних умінь і навичок. Часто автори навчальних видань перебільшують або ж недооцінюють роль ілюстрацій, картин, фотографій, графічного матеріалу. Слід пам’ятати, що ілюстрації використовуються тоді, коли вони доповнюють чи розкривають наведену в книзі інформацію; пояснюють будову, принципи роботи машин, механізмів. Ілюстративний матеріал, який повторює основний текст або взагалі з ним не пов'язаний, відволікає учнів від сприйняття матеріалу, тому його ви-

користовувати недоцільно. Усе це свідчить про те, що не потрібно переоцінювати значення ілюстративного матеріалу, використовувати його просто для збільшення обсягу видання, адже такий підхід не принесе користі. Крім того, треба звертати увагу на якість ілюстрацій, їх чіткість, можливість сприйняти їх зоровим аналізатором учня. Важливим показником якості навчальнометодичних видань є їх грамотність, естетичний вигляд. Тому кожен автор має ретельно вичитати рукопис видання, який він подає на розгляд науково-методичної ради, відредагувати та відкоректувати текст і позатекстові компоненти. Отож відсутність апарату контролю, перенасичення ілюстративним матеріалом, використання неякісних зображень, мовленнєва недосконалість – основні типові помилки, які допускають автори навчальної літератури із професійної підготовки. Ці та інші недоліки стали причиною повернення навчально-методичної літератури на доопрацювання або рекомендації її до використання лише на рівні ПТНЗ-розробника. Серед таких видань бути ті, що за назвою або змістом не відповідали навчальним програмам, державним стандартам з конкретних робітничих професій, не відображали зв’язку з професією, за своїм змістом не відповідали назві означеного виду, були розроблені на незначну кількість тем навчальної програми предмета, не містили апарат контролю учнівських знань тощо. Однією із причин такої ситуації є неотримання окремими розробниками навчально-методичних видань належної кваліфікованої допомоги у їх підготовці від методиста навчального закладу, голів методичних комісій, а також формальна апробація видань у закладірозробникові, відсутність належної експертизи літератури на рівні на281

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

вчального закладу. Тому створення навчально-методичної літератури – це справа не тільки одного педагога, а цілеспрямована діяльність колективу навчального закладу, усієї системи профтехосвіти регіону. Під час розробки і ухвалення навчально-методичної літератури на регіональному рівні виникає ряд недоліків і проблем, які пов’язані з процесом апробації та експертизи навчальних видань. По-перше, процес апробації навчальної літератури у ПТНЗ відстежити практично неможливо. Варто зазначити, що загальне оцінювання змісту видання передбачає апробацію навчальної літератури у процесі підготовки кваліфікованого робітника, експертизу педагогічними працівниками ПТНЗ, НМЦ ПТО ПК, науковцями, роботодавцями, які повинні визначити науково-методичний рівень навчальної книги. Бажано, щоб розроблена педагогами навчальна література апробувалася хоча б у двох ПТНЗ, де викладаються тотожні дисципліни і навчають аналогічним процесіям. Термін апробації навчальної літератури має становити не менше одного семестру. В апробації повинні брати участь педагогічні працівники, які володіють прийомами дослідницької роботи. У ході апробації доцільно визначати науково-методичний рівень навчальних книг, що апробуються; проводити моніторинг (контрольний зріз) знань і умінь учнів до та після використання навчального видання у навчальновиховному чи навчальновиробничому процесах, анкетування учнів щодо якості навчальної книги; узагальнювати результати апробації з урахуванням науковості викладання навчального матеріалу; брати до уваги спрямованість навчального матеріалу на формування науковотеоретичного мислення; мотивації навчання; світоглядних позицій; ви-

користання інноваційних педагогічних технологій; послідовність, логічність викладання матеріалу; оптимальність розподілення матеріалу відповідно до норм навчального часу; якості та доцільності ілюстративного матеріалу. Після завершення процесу апробації педагогічні працівники, які апробували видання, повинні підготувати рецензію за результатами апробації. У рецензії дається загальна оцінка видання з урахуванням його впливу на якість навчального процесу (посилення мотивації учнів до вивчення предмета і професії, зростання рівня знань, умінь і навичок учнів з посиланням на результати проведених контрольних зрізів у кінці апробації). При формуванні тексту рецензії слід уникати формального, поверхневого підходу. Навчальнометодична література має бути належним чином оцінена членами експертних груп, які створені з інженерно-педагогічних працівників ПТНЗ області за напрямами діяльності, предметами, професіями. Такі експертні групи діють у межах обласних фахових секцій. По-друге, потрібно, щоб члени експертних груп ґрунтовно вивчали зміст і керувалися у своїх висновках доцільністю поширення тієї чи іншої навчально-методичної літератури, ретельно аналізували її й об’єктивно оцінювали за такими критеріями, як: відповідність державним стандартам ПТО, державному стандарту загальної середньої освіти, науковий рівень викладеного матеріалу, його розвивальний ефект і дидактична досконалість, рівень методичного забезпечення навчального видання, його ергономічність. По-третє, навчальна література створюється не для збільшення обсягу творчого доробку педагога, а для учнів, тому усі видання мають бути доступними для їхнього користуван282

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ня. Навчально-методична література, схвалена до використання і поширення у ПТНЗ області, має стати предметом обміну досвідом між педагогами на засіданнях обласних фахових секцій, семінарах та інших методичних заходах. Інженернопедагогічні працівники – розробники навчально-методичних видань повинні ділитися досвідом зі своїми колегами, об’єднувати свої зусилля на створення якісного інтелектуального продукту, залучати до цієї роботи молоді кадри і педагогів з досвідом. Це сприятиме створенню банку даних кращого досвіду ПТНЗ. Бажано, щоб педагоги розміщували хоча б найцікавіші фрагменти своїх напрацювань на власних блогах, персональних сайтах. Це не сприятиме масовому плагіату, а навпаки стимулюватиме інших до співпраці у підручникотворенні. Адже будь-яка діяльність, у тому числі і педагогічна, має базуватися на взаємній підтримці, співпраці. Більше того, професійно-технічна освіта – це система, тобто той механізм, який має працювати злагоджено, раціонально, відповідально. По-четверте, педагогічним працівникам – розробникам навчально-методичної літератури не варто концентрувати свої зусилля на окремому її виді. Адже є дуже багато прикладів, коли педагоги обирають один із видів навчально-методичної літератури і продукують його упродовж кількох років у значній кількості. Це є екстенсивний підхід, він не приносить належного ефекту. Адже учні звикають до такої системи роботи педагога, вона їм набридає, а це, у свою чергу, знижує учнівський інтерес до певного предмета, професії. Тому педагог-розробник має урізноманітнювати ту навчальну літературу, яку він готує до впровадження у навчальний процес, ураховуючи специфіку предмета, професії,

рівень навчальних досягнень учнів і їх інтереси. З окремих тем дисципліни доцільно розробити робочий зошит, а з інших – збірник завдань, опорні конспекти тощо. Це урізноманітнить і наповнить навчальновиховний та навчально-виробничий процеси ПТНЗ новим змістом, активізує пізнавальну активність учнів. По-п’яте, педагогічні працівники – розробники навчально-методичної літератури потребують кваліфікованої консультаційної допомоги від методистів ПТНЗ, але не завжди і не в усіх закладах її отримують. Це свідчить про необхідність посилення уваги методистів закладів ПТО до процесу розробки, апробації та ухвалення навчально-методичної літератури на рівні навчального закладу. Це сприятиме підготовці якісних, належним чином оформлених видань для подальшого їх розгляду науковометодичною радою НМЦ ПТО ПК. Основними рекомендаціями на перспективу можна вважати такі: - посилити увагу до якості підготовки навчально-методичних видань працівниками системи ПТО; - передбачити у планах роботи обласних фахових секцій і обговорити на їх засіданнях стан забезпечення предметів і професій навчальнометодичними виданнями і на основі цього скоригувати роботу педагогів на розробку необхідної літератури; - при розробці навчальнометодичної літератури із загальноосвітніх дисциплін обов’язково вводити професійне спрямування, причому завдання з професійним спрямуванням мають бути підготовлені якісно, зі знанням справи; - урізноманітнювати види навчальної літератури, які розробляються педагогами; - педколективам ПТНЗ запровадити консультативні семінари для викладачів предметів загальноосвітньої, професійно-теоретичної підго283

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

товки і майстрів виробничого навчання для коригування розробки професійно спрямованої навчальної літератури; - активізувати діяльність експертних груп для подолання формалізму в експертизі навчальнометодичної літератури; - посилити контроль профільних методистів НМЦ ПТО ПК за апробацією навчальної літератури у закладах ПТО і подальшим її використанням у навчальному процесі після ухвалення науково-методичною радою; але цей контроль не має полягати у складанні якихось документів. Усе зазначене спонукало до розробки нового Порядку подання навчально-методичних матеріалів на розгляд науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, затвердження складу експертних груп, які працюють у рамках обласних фахових секцій керівних і педагогічних працівників, із підготовки експертних висновків на навчальнометодичну літературу, а також методичних рекомендацій щодо підготовки навчально-методичної літератури в ПТНЗ, у яких відображено етапи роботи над навчально-методичною літературою, особливості розробки навчально-методичної літератури із суспільно-гуманітарних дисциплін, предметів природничо-математичного циклу, з предметів професійнотеоретичної та професійно-практичної підготовки, вимоги до мовностилістичного та технічного оформлення. Стрімкі інформаційні зміни в освітній сфері вимагають створення навчальної літератури нового покоління, електронних підручників і посібників. Як зазначає Голіяд І.С., електронний підручник нового покоління як дидактичний засіб може виконувати основні функції викладача і забезпечувати основні цілі на-

вчання з високою результативністю. Досвідчений викладач втілює, з одного боку, знання матеріалу (професіоналізм), а з іншого, змогу його подати в такому вигляді, щоб той, хто навчається, запам’ятав більшу його частину з найменшим емоційнофізич-ними витратами. Тому в навчальному процесі вкрай необхідні наочність, візуалізація, схеми, графіки, таблиці тощо, в електронному вигляді, які рухаються і постійно змінюються, – тобто усе те, що є концентрацією інформації, а не її словесним описом [7]. Цим вимогам якнайповніше відповідає електронний підручник. Позитивним у нашій області є те, що 15 педагогів ПТНЗ увійшли до складу авторських колективів з розробки електронних підручників: «Технологія штукатурних робіт», «Сільськогосподарські машини», «Основи зварювання плавленням та термічного різання металів». Акумулюючи усі зусилля на створення якісного навчальнометодичного продукту для ПТНЗ, НМЦ ПТО ПК активно співпрацює з Інститутом ПТО НАПН України (директор – Радкевич В.О.), у складі якого функціонує лабораторія підручникотворення для системи ПТО, що нещодавно змінила назву на лабораторію електронних навчальних ресурсів. Така співпраця покликана сприяти запровадженню в професійно-технічних навчальних закладах підручників нового покоління, в тому числі й електронних, та формуванню національного професійно орієнтованого інформаційного навчального середовища, побудованого на основі кращих вітчизняних і зарубіжних новітніх освітніх технологій. Упродовж 2011-2014 рр. у Інституті ПТО виконувалось дослідження «Методичні основи створення підручників нового покоління для ПТНЗ», результати якого було розглянуто 1 284

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

квітня 2015 року на засіданні Президії НАПН України. Усі ці кроки спрямовані на розвиток ефективної системи підручникотворення, а це, як зазначає Ничкало Н.Г., – досить складний і винятково важливий напрям у педагогічній науці, що охоплює історичні, філософські, психологічні, художньо-естетичні, санітарногігієнічні проблеми, інтегровані у велетенському науково-педагогічному комплексі [8]. Такі підходи сприятимуть створенню якісного навчально-методичного продукту для системи ПТО, що у підсумку матиме визначальний вплив на якість підготовки кваліфікованих робітників. Література 1. Божко Н.В. Структурування змісту інтегрованого навчального посібника з виробничого навчання – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://repo.uipa.edu.ua.

2. Головінов В.П. Аналіз практики застосування Закону України «Про професійно-технічну освіту» / Василь Головінов // Професійнотехнічна освіта. – 2014. – №1. – С. 7 13.

3. Діденко О.В. Проблеми розробки електронних підручників для системи професійно-технічної освіти / Олександр Діденко // Науковометодичне забезпечення професійної освіти і навчання: матеріали Звітної науково-практичної конференції за 2013 рік (Київ, 24–25 березня 2014 р.) / Інститут професійно-технічної освіти НАПН України; за заг. ред.

В.О. Радкевич. – К.: ІПТО НАПН України, 2014. – Т. 2. – 164 с.

4. Заславська С. Сучасний підручник для ПТНЗ / С. Заславська // Професійно-технічна освіта. – 2011.

– №1. – С. 24–25.

5. Про затвердження Галузевої цільової програми «Підручник для професійно-технічних навчальних закладів [Електронний ресурс]: наказ Міністерства освіти і науки України від 31.12. 2009 р. №1257. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua/ about-ministry/normative/238.

6. Про практику застосування Міністерством освіти і науки України, Міністерством фінансів України, регіональними органами виконавчої влади Закону України «Про професійно-технічну освіту» в частині фінансового забезпечення професійнотехнічних навчальних закладів і установ професійно-технічної освіти (статті 5, 7, 8, 9, 29, 40, 49, 50, 51). / редкол. Л.М. Гриневич (голова), В.О. Дзоз, А.М. Дорохов, О.М. Сич, В.П. Головінов та ін.; за заг. ред. В.П. Головінова. – К.: Парламентське вид-во, 2014. – 501 с.

7. Голіяд. І.С. Методичні основи підручника нового покоління з креслення [Електронний ресурс] / І.С. Голіяд // Якість технологій та освіти. – 2011. – № 2. – С. 173-177. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/jpdf/yakict_2011_2_35.pdf.

8. Ничкало Нелля Григорівна. Підручник – справа державна / Н.Г. Ничкало // Професійно-технічна освіта. – 2008. – №2. – С.24-25.

285

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Г.В. ТИМОЩУК, завідувач відділу передового педагогічного досвіду та інформаційно-видавничої діяльності НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИЧНОЇ СЛУЖБИ ПТНЗ У сучасних умовах швидкого розвитку ринкових відносин професійно- технічні навчальні заклади повинні готувати кваліфікованих робітників нового типу. Це мобільні, конкурентоспроможні на ринку праці спеціалісти, які можуть своєчасно реагувати на потреби та зміни з економіці, органічно поєднувати широку теоретичну підготовку і високу практичну майстерність. Вирішенню таких завдань має сприяти якісно нова організація навчальновиробничого процесу у професійнотехнічних навчальних закладах, складовою якого є і методична робота. Тому сьогодні виникла необхідність організації методичної роботи таким чином, щоб вона якомога краще сприяла постійному розвитку та вдосконаленню навчальновиробничого процесу. Адже саме від системності та налагодженості залежить якісне виконання навчальними закладами покладених на них функцій: підготовка конкурентоспроможних кваліфікованих робітників відповідно до потреб ринку праці. Методична робота у професійно-технічному навчальному закладі здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 12.12.2000 №582 «Про удосконалення методичної роботи в системі професійно-технічної освіти», Положення про організацію навчальновиробничого процесу в професійнотехнічних навчальних закладах, Статуту навчального закладу, інших чинних нормативно-правових актів.

Найголовнішим та найістотнішим у методичній роботі будь-якого навчального закладу є надання реальної, дієвої допомоги педагогічним працівникам щодо розвитку їхньої професійної майстерності, поєднання знань, умінь і навичок сучасного педагога з притаманними йому рисами особистості. Методична робота у ПТНЗ базується на таких основних принципах: - науковість; - практична спрямованість; - оперативність і мобільність; - прогностичність і випереджувальний характер; - оптимальне поєднання індивідуальних і колективних форм; - системність і неперервність; - пріоритет знань і моральних цінностей. Завдання методичної роботи у ПТНЗ включає в себе: удосконалення змісту, форм і методів навчання; створення комплексно-методичного забезпечення предметів і професій, наочних засобів навчання; здійснення аналізу стану викладання навчальних предметів; впровадження у навчальний процес результатів наукових досліджень, передового досвіду, педагогічних технологій; здійснення апробації та введення нових освітніх технологій і систем; створення умов для експериментальнодослідницької роботи та розвитку творчості педагогічних працівників; підвищення професійної майстерності педагогічних працівників шляхом інформаційного забезпечення з проблем освіти, науки і техніки, педаго286

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

гіки, психології; забезпечення інтеграції навчально-виробничого процесу, науки і практики; проведення моніторингу професійної та навчальної діяльності; здійснення підготовки педагогічних працівників до атестації. Проте, якщо проаналізувати фахову підготовку методистів ПТНЗ, бачимо таку картину, що більшість із них мають педагогічну освіту, а не інженерно-педагогічну. Водночас методичної допомоги потребують саме викладачі спецпредметів та майстри виробничого навчання. Постає запитання: «Що може порекомендувати методист (який навчався, наприклад, на вчителя географії) викладачеві предмета «Допуски і технічні вимірювання» або взагалі майстрові виробничого навчання з професії, наприклад, «Верстатник широкого профілю»? Саме методисти в ПТНЗ мають сприяти розвитку інженернопедагогічних кадрів із високим рівнем професіоналізму, інноваційним творчим стилем аналітичного мислення. Отже, професіоналізм методистів полягає не в збереженні образу всезнаючого та всеуміючого дилетанта (знаю педагогіку, методи навчання тощо), а в умінні надати ефективну практичну допомогу (вибір, а здебільшого, розробка власних методичних систем відповідно до потреб педагога та виробничої ситуації). Практика показує, що посаду методиста, здебільшого, обіймають або пенсіонери (дуже часто викладачі – загальноосвітньої підготовки), або взагалі «хтось» за сумісництвом (0,5 ставки). Саме регуляторна політика у розв’язанні цього питання повинна стати однією із першочергових завдань у найближчій перспективі. Недостатнє розуміння істинної ролі методиста у навчально-

виховному процесі ПТНЗ, нівелювання його внутрішньої вищості, перетворення методиста у «старшого, куди пошлють», нерозуміння значення методичного фундаменту в освітній діяльності є каменем спотикання між наукою та формальним виконанням посадових обов’язків основної маси педагогів. Маємо сьогодні прикру ситуацію, коли методист, навчаючи самих педагогів (серед них є спеціалісти вищої категорії, викладачіметодисти, а в інших закладах – це навіть відмінники освіти), за чинними нормативними документами не вважається педагогом. Методист, маючи багато нічим не необґрунтованих обов’язків, не має права на гідну зарплатню. Водночас, маючи таку саму ставку, як викладач, він позбавлений пільг, які має той же викладач. Відпустка викладача – 56 днів, у методиста – 42. Викладачі, маючи щотижневий методичний день, мають додатково ще більше – 30 вільних днів. Хоча, якщо звернутися до Положення про методичну роботу у професійно-технічному навчальному закладі, методичний день надається адміністрацією професійнотехнічного навчального закладу за поданням методиста або голови методичної комісії з метою його використання для самоосвіти, роботи в бібліотеках та інших інформаційних центрах. Чи справді методист ПТНЗ має право вплинути на кількість методичних днів викладача? А у розробників Положення про атестацію педагогічних працівників (як у старому, так і у чинному) навіть не знайшлося звання для висококваліфікованого методиста. Педагогічного звання з прикладкою «методист» заслуговують викладачі, вихователі, керівники гуртків, бібліотекарі, практичні психологи, педагоги-організатори, а методисти, які 287

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

спрямовують ці категорії працівників освіти до педагогічного звання, залишаються осторонь почесних відзнак. Чи це не дивно? Аналіз показує, що саме в системі професійно-технічної освіти у навчальному закладі працює методист (або й кілька методистів), який справді дбає про методичне забезпечення навчально-виробничого та виховного процесів. За традицією, він виконує й управлінські функції, і функції, що належать до обов’язків працівників інших посад, але основною для нього є все ж методична (і нерідко, науково-методична) робота в істинному значенні цього слова. Більше того, методист ПТНЗ не спеціалізується з однієї професії чи предмета, а має добре орієнтуватися в методології навчання усіх предметів і професій, які пропонує навчальний заклад. Методисти навчальних закладів уважно відстежують актуальні тенденції у виробничих галузях, є надчутливим барометром інновацій. Вони акумулюють і генерують нові ідеї, ініціативи, які сприяють удосконаленню навчально-виробничого процесу в освітньому закладі; виявляють і накопичують кращий досвід педагогів, який дає позитивний результат і постійно поширюється як на теренах області, так і України. Центром методичної роботи у навчальному закладі є методичний кабінет, оснащення і оформлення якого створює необхідні умови для підготовки викладачів і майстрів виробничого навчання до занять, позаурочних заходів, індивідуальної роботи і самоосвіти. У методичному кабінеті мають бути зосереджені нормативні документи; інструктивні матеріали, які необхідні для організації навчального процесу; навчальна документація; педагогічна та методична література, дидактичні матеріали, зразки ІТК та

ККЗ, методичні розробки уроків, доповіді, методичні рекомендації. Слід відмітити, що протягом останніх років педагогічні колективи навчальних закладів області працюють над створенням електронного методичного кабінету. Маштабність цього завдання потребує поетапного вирішення, що пов’язано з великим обсягом роботи щодо створення електронних баз даних ресурсного забезпечення навчального процесу, бібліотечного фонду, методичного забезпечення. Вирішення проблеми створення електронного методичного кабінету відбувається шляхом розробки системи комплексного електронного інформаційно-методичного забезпечення навчального процесу. На першому етапі необхідно все ж таки створити електронну базу навчально-планувальної документації, підібрати програмне забезпечення. На другому етапі необхідно провести роботу щодо створення електронних баз даних: навчальнопланувальної документації теоретичного та виробничого навчання (загальної та індивідуальної); комп’ютерних програм для навчання і проведення контролю знань; електронного ресурсного забезпечення уроків (програми аудіовізуальної підтримки за предметами, електронний ілюстративний матеріал, методичні посібники та опорні конспекти тощо); каталогів бібліотечного фонду, наочних посібників, навчальноматеріальної бази навчального закладу, електронних засобів навчання; електронної методичної бібліотеки. Упровадження у навчальний процес інформаційних технологій дає змогу досягти якісно нового рівня

288

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

організації навчального процесу, відійти від переваги традиційних форм і методів навчання над інноваційними, активізувати педагогічну діяльність колективу. Використання електронних засобів візуалізації навчального матеріалу за допомогою сучасних ТЗН підвищило рівень засвоєння знань учнів. Для поширення знань, орієнтації в інформаційних потоках, набуття навичок аналітичного відбору потрібної інформації, для отримання педагогічними працівниками в будь-який зручний час прямого доступу до інформаційних ресурсів навчального закладу триває створення електронних кабінетів. Переваги електронного методичного кабінету – це зручність, простота у користуванні, можливість постійно підвищувати на робочому місці професійну компетентність будь-яким категоріям педагогічних працівників. Слід зазначити, що сьогодні значно підвищуються вимоги до гнучкості, мобільності не тільки професійних, а й методичних знань. В умовах швидких змін педагоги мають постійно оновлювати свої знання, вміння і компетенції шляхом впровадження нових педагогічних, інформаційних та комунікаційних технологій. Тому на сайті навчального закладу необхідно створювати методичний веб-кабінет, який постійно поповнюється оперативною інформацією. Методистам як посередникам між наукою і практикою необхідно вдосконалювати свої вміння в галузі інформаційної культури. Інформаційна культура методиста – вміння цілеспрямовано працювати з інформацією, використовуючи для її отримання, обробки і передачі через комп’ютерну інформаційну технологію, сучасні технічні засоби і методи. У роботі з інформацією методисту не обійтися без використання сучасних

комунікаційних технологій, які використовуються для моніторингу професійних труднощів та інформаційних потреб педагогів. Ще одним із напрямів використання ІКТ у методичній роботі є створення бази даних про педагогічних працівників, що дає змогу прогнозувати, планувати і організовувати підвищення кваліфікації педагогів; вивчення, узагальнення, оформлення і зберігання передового (інноваційного) педагогічного досвіду. Методична служба – це, справді, мозок і серце навчального закладу. Методична робота у професійнотехнічному навчальному закладі має здійснюватися за принципом неперервності, системності та систематичності. Як показує практика, найбільш суттєвими недоліками в організації методичної роботи у професійнотехнічному навчальному закладі є одноманітність організаційних форм і методів, відсутність діагностичнопрогностичного підходу та системності при організації методичної роботи, неврахування індивідуальних особливостей та можливостей учасників навчально-виробничого процесу, слабкий зв'язок теорії з практикою. Саме тому, під науковим керівництвом директора Науковомето-дичного центру професійнотехнічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, кандидата педагогічних наук, доцента Л.І. Шевчук робочою групою в складі працівників НМЦ ПТО ПК: Л.К. Джус, О.Л. Шамралюк, А.П. Лісіциної, Л.В. Лужняк, Г.В. Тимощук розроблені орієнтовні критерії оцінювання методичної роботи в закладах профтехосвіти. Зокрема для оцінки якості методроботи автори пропонують такі критерії, як: наявність і змістовність документації 289

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

щодо організації методичної роботи в ПТНЗ, проведення діагностичної роботи з педагогами, робота над єдиною науково-методичною проблемою та педагогічної ради навчального закладу, організація роботи методкомісій, довгострокове підвищення кваліфікації та стажування педагогів, організація роботи з педагогами-початківцями, результативність участі педагогів та учнів у змагальницьких заходах, стан впровадження інноваційних технологій у ПТНЗ, рівень володіння і використання педагогами ІКТ, розробка навчально-методичної літератури педагогами ПТНЗ, вивчення, узагальнення й обмін передовим педагогічним досвідом, публікації педагогів, організація дослідно-експериментальної роботи, створення педагогами персональних сайтів і професійних блогів, змістовність і наповнюваність сайту навчального закладу, атестаційна робота, функціонування електронної бібліотеки навчального закладу, оснащення методичного кабінету. Оцінювання методичної роботи у навчальних закладах проводитиметься з метою удосконалення: організаційно-методичного забезпечення програм розвитку професійно-технічного закладу; удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання учнівської молоді; розвитку педагогічної та професійної майстерності педагогічних працівників; інформаційного забезпечення педагогічних працівників з проблем освіти; організаційно-методичної допомоги у розвитку педагогічної творчості, експериментально-дослідницької роботи, впровадження результатів наукових досліджень, передового досвіду, нових педагогічних технологій;

створення КМЗ предметів і професій, розробки та видання навчальних, методичних посібників, рекомендацій, наочних засобів навчання. Розроблені Науково-методичним центром професійнотехнічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області критерії оцінювання методичної роботи у професійно-технічному навчальному закладі сприятимуть уникненню недоліків та удосконаленню організації методичної роботи у ПТНЗ, а також сприятиме об’єктивності оцінки і водночас підвищенню рівня професіоналізму педагогів і якості навчання. Орієнтовні критерії можуть застосовуватись також для самооцінки діяльності методичної служби професійнотехнічних навчальних закладів. Джерельна база 1. Концепція розвитку професійно-технічної освіти в Україні. – Академія педагогічних наук України, 2003.

2. Положення про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12 грудня 2000 р. №582.

3. Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: матеріали міжнародних науковопрактичних конференцій. – Хмельницький: ХНУ, 2001, 2003, 2005.

4. Порядок підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів, затверджений наказом МОН України від 30.04.2014 №535.

5. Хайчіна Ю. Адресна підготовка педагогічних кадрів для професійної школи / Ю. Хайчіна // Професійнотехнічна освіта. – 2014. – №2.

6. Організація науковометодичної роботи у професійнотехнічному закладі: методичні рекомендації. – Інститут інноваційних технологій і змісту освіти. – К., 2009.

290

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

О.Л. ШАМРАЛЮК, методист відділу підвищення кваліфікації та дослідно-експериментальної роботи НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНОЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ У ПТНЗ Реформування та модернізація сучасної освіти України у напрямі інтеграції в європейський освітній простір передбачає розробку та впровадження інноваційних освітніх систем і технологій. Під освітніми інноваціями розуміють вперше створені, вдосконалені освітні, навчальні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, що мають істотно поліпшити результати освітньої діяльності. Інноваційною освітньою діяльністю у системі освіти є діяльність, що спрямована на розроблення й використання у сфері освіти результатів наукових досліджень та розробок. Оскільки єдино правильним і ефективним шляхом перевірки результативності запровадження інновацій у системі освіти є експеримент, то дослідно-експериментальна робота є важливою складовою інноваційної діяльності навчального закладу. Основу інноваційних процесів в освіті складають дві важливі проблеми педагогіки – проблема вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду та проблема впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику. Результатом інноваційних процесів слугує використання теоретичних і практичних нововведень, а також таких, що утворюються на межі теорії і практики. Педагог може виступати автором, дослідником,

користувачем і пропагандистом нових педагогічних технологій, теорій, концепцій. Дослідно-експериментальна робота у навчальному закладі – це пошук найбільш ефективної педагогічної системи шляхом розробки програми експерименту та її реалізації, включаючи і процес удосконалення масової педагогічної практики на основі отриманих результатів експерименту. Її мета — забезпечити перехід діяльності навчального закладу на якісно новий рівень відповідно до цілей особистісного розвитку учнів, індивідуальних запитів педагогів, програмних цілей навчального закладу, соціально-економічних вимог. Необхідність і важливість проведення дослідно-експериментальної роботи полягає не тільки в отриманні нового педагогічного знання та досвіду, але і в набутті учнями важливих компетентностей та зростанні професіоналізму педагогів. Організація дослідно-експериментальної роботи в професійнотехнічному навчальному закладі потребує відповідного методичного забезпечення. Водночас методисти та педагогічні колективи досить часто допускають помилки в плануванні досліджень і проведенні експериментальної роботи. Педагогічні дослідження спрямовуються переважно на вивчення актуальних педагогічних проблем, 291

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

пов’язаних із предметною діяльністю особистості, яка розвивається, та експериментальну апробацію нових педагогічних технологій. Діяльність, про яку йдеться, має бути особистісно розвивальною, тобто її кінцева мета – розвиток особистості учня та педагога, тобто осіб, залучених до цієї діяльності. У системі професійно-технічної освіти дослідно-експериментальна робота проводиться відповідно до Положення про порядок здійснення інноваційної діяльності, затвердженого наказом Міністерства від 07.11.2000 № 522 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.11.2012 № 1352). Дослідно-експериментальна діяльність може здійснюється на всеукраїнському, регіональному рівнях, а також на рівні навчального закладу. Рівень визначається змістом та масштабністю змін, що будуть внесені у систему освіти внаслідок удосконалення педагогічної діяльності, використання запропонованої освітньої інновації. Дослідно-експериментальна робота всеукраїнського рівня здійснюється у системі освіти України і передбачає розроблення та використання в установленому законодавством порядку: освітніх, навчальних, виховних, управлінських систем; загальнодержавного компонента змісту професійно-технічної освіти; освітніх технологій, форм, методів і засобів навчання, виховання та управління освітою; науковометодичного, кадрового, матеріально-технічного та фінансового забезпечення навчально-виховного процесу у навчальних закладах; систем, технологій, форм і методів підвищення кваліфікації керівних, педагогічних та науково-педагогічних працівників.

На регіональному рівні дослідно-експериментальна робота здійснюється в системі освіти окремого регіону і передбачає розроблення та використання: регіонального компонента змісту професійнотехнічної освіти; освітніх технологій, форм, методів і засобів навчання, виховання та управління освітою; науково-методичного, матеріальнотехнічного та фінансового забезпечення навчально-виховного процесу. Дослідно-експериментальна робота, яка здійснюється на рівні професійно-технічного навчального закладу, передбачає використання освітніх інновацій, перевірених у ході експериментів всеукраїнського та регіонального рівнів, а також розроблення, експериментальну перевірку варіативної частини змісту освіти. Рівень експерименту визначається значущістю його результатів для розвитку освіти і рівнем офіційного замовлення на проведення дослідницької роботи. Одночасно в одній освітній установі може проводитися дослідно-експериментальна робота на різних рівнях. Робота щодо залучення педагогічних працівників до експериментальної та науководослідної діяльності ґрунтується на таких принципах: – наукової концептуальної обґрунтованості; – стратегічної спрямованості; – позитивної прогностичності; – орієнтації на розвиток i саморозвиток; – пошукової, творчої спрямованості; – методичної оснащеності; – співробітництва; – адаптивності; – ресурсозбереження. У наукових працях виділяють такі рівні творчої діяльності дослідноекспериментальної роботи: 292

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.  модифікаційний – передбачає удосконалення, раціоналізацію, модернізацію, видозміну якоїсь відомої методики, прийому. Сюди ж можна віднести відтворення в нових умовах того, що існувало раніше, але в інших умовах, або було втрачено масовою практикою, забуто;  комбінаторний – передбачає нове конструктивне з'єднання елементів раніше відомих методик, які в цьому поєднанні дотепер не використовувалися (потрібно мати на увазі, що інтеграція відомих елементів може породити абсолютно новий ефект, нові системні якості, інакше кажучи, нову технологію);  радикальний (інноваційний) – передбачає народження принципово нових, новаторських підходів, що не мають досі ні аналогів, ні прототипів. Це дозволяє реалізувати ті ініціативи та ідеї, що забезпечують впровадження принципово нових ефективних інноваційних технологій в освітній процес. Методологічне спрямування дослідно-експериментальної діяльності пов'язане із самостійною розробкою закладом освіти нових педагогічних ідей, цілей, завдань, форм роботи, функцій, методів i принципів, закономірностей організації та проведення навчальновиховного процесу. При цьому умовами здійснення дослідно-експериментальної діяльності є наявність відповідного ресурсного забезпечення та ефективне його використання, а також дотримання юридичними та фізичними особами, які здійснюють інноваційну освітню діяльність, законодавства України, вимог державних стандартів освіти, майнових і немайнових прав та обов’язків, погодження учасників навчально-виховного процесу, органів управління освітою

на здійснення інноваційної освітньої діяльності. Процес розроблення освітніх інновацій включає: - опис та обґрунтування запропонованих ідей та підходів, чітке і повне розкриття їх змісту, очікуваних результатів; - перевірку їх ефективності шляхом проведення експерименту або реалізації інноваційного освітнього проекту. Експериментом є науково обґрунтовані зміни в освітній галузі у спеціально створених умовах. Інноваційним освітнім проектом є процедура і комплекс усіх необхідних заходів щодо створення і реалізації інноваційного освітнього продукту. З ініціативою щодо проведення експерименту може виступити автор ініціативи – навчальний заклад або педагог (група педагогів), що має намір запропонувати нові освітні ідеї, педагогічні та управлінські технології, удосконалити освітню діяльність. Ініціатива реалізується шляхом організації та проведення у навчальних закладах дослідноекспериментальної роботи всеукраїнського, регіонального рівня та в окремому навчальному закладі. Рішення про організацію та проведення дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня приймає Міністерство освіти і науки України на підставі клопотання департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації, заявки на проведення, програми дослідноекспериментальної роботи, які розробляє автор ініціативи, та висновку відповідної комісії Науковометодичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Організація та проведення дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня здійснюється на основі рішення департаменту освіти і 293

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

науки обласної державної адміністрації на підставі клопотання від ПТНЗ, заявки на проведення, програми дослідно-експериментальної роботи, які розробляє автор ініціативи, та висновку експертної комісії, утвореної органом управління освітою. Міністерство освіти і науки України видає наказ про проведення дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня, орган управління освітою – про проведення експерименту регіонального рівня. Цими наказами затверджуються заявка на проведення дослідноекспериментальної роботи та програма. Навчальним закладам, на базі яких проводиться експеримент, надається статус експериментальних, а в разі потреби цими наказами затверджуються експериментальні навчальні плани з урахуванням типових навчальних планів. Аналіз науково-теоретичних джерел переконує, що суттєве значення в організації експериментальної діяльності має дотримання певної етапності проведення педагогічного експерименту. Так, пошуково-теоретичний етап педагогічного експерименту передбачає здійснення рефлексії досвіду роботи вчених, педагогів з цієї проблематики. Важливим є уточнення категоріального апарату дослідження, формулювання окремих понять, уточнення наукових підходів до реалізації ідей життєтворчості та родинності. Результатом цього етапу має стати усвідомлення важливості запровадження ідей педагогіки життєтворчості і педагогіки родинності в систему освіти. Окрім того, результати цього етапу мають бути відображені на педагогічних радах, науково-практичних конференціях, семінарах.

На етапі констатувального експерименту вивчається якість навчально-виховного процесу. Визначаються проблемні місця у педагогічній практиці. На цьому етапі доцільним є активне використання основних емпіричних методів, таких як: методи збору інформації (спостереження, анкетування, інтерв’ю, бесіда); методи обробки та аналізу інформації (метод групових, експертних оцінок, визначення середніх показників, моніторингові дослідження, метод побудови діаграм). Формувальний етап експерименту, який є найбільший у часовому вимірі, характеризується здійсненням пошуку найбільш оптимальних шляхів оптимізації навчальновиховного процесу, формалізацією механізмів науково-методичного, технологічного забезпечення, експериментальної програми. На цьому етапі розробляються нові моделі, педагогічні технології системи навчання і виховання. Окрім того, у межах цього етапу на основі діагностичних результатів здійснюється кількісний та якісний аналіз ефективності новизни. Одержані результати формувального етапу мають підтвердити гіпотезу. На узагальнюючому етапі педагогічного експерименту або завершальному аналізуються результати педагогічного експерименту, узагальнюється наукове дослідження до теоретичних висновків і науковометодичних рекомендацій. На основі методу експертних оцінок вивчається науково-практична доцільність впровадження новизни. Проводиться статистична обробка і порівняльна характеристика динаміки змін та впливу новизни на якість навчально-виховного процесу. Про виконання програми кожного етапу дослідно-експериментальної роботи експериментальний 294

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

навчальний заклад спільно з науковим керівником готують звіт, який подається у письмовій формі до Міністерства освіти і науки України, органу управління освітою, що видав наказ про його проведення. Звіт включає опис виконання завдань у відповідні строки та підкріплюється розробленими учасниками експерименту програмами, посібниками, методичними розробками, іншими практичними матеріалами, які розкривають сутність виконаної роботи. Одночасно подається програма наступного етапу експерименту. У разі потреби вносяться зміни до програми експерименту, розширення бази проведення, припинення експерименту відповідного рівня. Експертиза виконання програми кожного етапу експерименту всеукраїнського рівня здійснюється відповідною комісією Науковометодичної ради; регіонального рівня – експертною комісією відповідного органу управління освітою. Для проведення експертизи підсумків експерименту всеукраїнського або регіонального рівня автор ініціативи спільно з науковим керівником складає і подає до відповідного органу управління освітою звіт про завершення експерименту. На підставі висновків експертизи підсумків дослідно-експериментальної роботи Міністерство освіти і науки України, орган управління освітою, що видав наказ про проведення експерименту, видає наказ про його завершення, знімає статус експериментального із навчального закладу, визначає умови розповсюдження освітньої інновації. У разі невиконання програми дослідноекспериментальної роботи Міністерство освіти і науки України, орган управління освітою може прийняти рішення про її припинення.

Результати проведення дослідно-експериментальної роботи обов’язково мають оприлюднюватися на всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах, сторінках педагогічної преси, міжнародних виставках. Фінансування дослідно-експериментальної роботи може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством України. Пріоритетними напрями наукової та дослідницько-експериментальної роботи в професійнотехнічних навчальних закладах є:  розробка нового змісту освіти;  розробка нових методів, прийомів, методик, технологій, систем навчальних досліджень;  створення нових моделей навчальних закладів;  створення управлінських (керуючих) систем, механізмів управління. У межах дослідно-експериментальної діяльності здійснюються наукові педагогічні дослідження з метою одержання наукового результату. Колективна дослідницька діяльність педагогів професійної школи може реалізовуватись в межах виконання єдиної науковометодичної теми, яку затверджує педагогічна рада навчального закладу на початку нового навчального року. На засіданнях методичних комісій викладачі і майстри виробничого навчання затверджують індивідуальні теми стосовно професії чи предмета, який вони викладають. Про проміжні результати цих досліджень вони доповідають на педагогічних читаннях, засіданнях методичної ради, семінарах. Дослідженню підлягає зміст про295

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

фесії, кваліфікаційні вимоги до знань і вмінь робітників, яких готують у ПТНЗ. Особлива увага надається дослідженню технологічних процесів, що динамічно змінюються та вдосконалюються на сучасних підприємствах. Результати дослідження дають змогу ефективно оновлювати зміст професійного навчання майбутніх робітників, насичувати його необхідними знаннями й уміннями щодо обслуговування складного технологічного обладнання, обробки і виготовлення виробів із сучасних матеріалів. Науково-дослідницька діяльність педагога спрямована на пізнання й раціональне перетворення педагогічної реальності на основі досягнень педагогічної науки та застосування наукових методів. Результатом цієї діяльності є отримання нового педагогічного знання та розвиток методологічної культури педагогадослідника. Сучасний стан освіти потребує кардинальних змін не за рахунок перенасичення інформаційного освітнього простору малопродуктивними декларативними доктринами, програмами, що сприяють розвиткові і закріпленню негативних освітніх феноменів – конформізму, інформаційного стресу, а орієнтації освітньої політики на розкриття і розвиток творчого потенціалу, природної сутності особистості, формування цілісної, вільної, самодостатньої, інтелігентної особистості освітянина. Дослідно-експериментальна діяльність щодо впровадження в практику досягнень педагогічної науки передбачає оволодіння широким загалом педагогів результатами нових педагогічних досліджень, розробленими на їх основі практичними рекомендаціями і методикою їх застосування. Втілити ідеї педагогічної науки в практику діяльності можуть як окремий педагог, так і

група осіб, цілий педагогічний колектив. Готовність педагогів до інноваційної діяльності стимулює особистісний розвиток, визначає професійну спрямованість, напрями професійної освіти, професійне самовизначення керівника закладу та педагогічних працівників. Успішність інноваційної діяльності залежить від усвідомлення керівником і педагогічним колективом практичної значущості інновацій у системі освіти на професійному та особистісному рівнях. Під час підготовки до планування експерименту слід обов’язково враховувати умови конкретного закладу (зовнішні та внутрішні). Творче використання у здійсненні планування експериментальної діяльності в закладі вимог нормативних документів і методичних рекомендацій допоможе створити необхідну базу для піднесення рівня навчальновиховного процесу та сприятиме успішному і результативному виконанню завдань, які постають сьогодні перед освітою. Отже, організація дослідноекспериментальної діяльності потребує ретельного осмислення і реалізації певної системи заходів, яка має охоплювати вибір теми, визначення мети і завдань, підготовку педагогів до колективної творчої праці; розподіл теми на окремі питання для творчої розробки групами і окремими педагогами та проектування необхідного досвіду (розробка програми дослідження); організацію цілеспрямованої самоосвіти педагогів і колективних форм їхньої роботи відповідно до обраної теми; організацію систематичної конкретної допомоги педагогам у їхній роботі над темами з боку науковців; узагальнення результатів творчої праці педагогічного колективу на 296

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

основі окремих праць педпрацівників, використання їхньої творчої праці. З метою дослідження інноваційних підходів щодо організації практичної підготовки кваліфікованих робітників та відповідно до наказів Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації «Про проведення дослідно-експериментальної роботи» від 09.07.2015 №№314, 315 на базі п’яти закладів профтехосвіти області розпочато дослідно-експериментальну роботу регіонального рівня упродовж 2015-2018 рр. з двох тем: - «Організація професійнопрактичної підготовки в умовах виробництва» (ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей», ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького», ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти торгівлі та харчових технологій»; - «Організація внутрішньоучилищного контролю за навчальновиробничою діяльністю» (ДНЗ «Хмельницький центр професійнотехнічної освіти сфери послуг», ДНЗ «Подільський центр професійнотехнічної освіти»). Наукове керівництво та координацію діяльності цих експериментальних навчальних закладів області здійснює Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області. Метою дослідження з теми «Організація внутрішньоучилищного контролю за навчально-виробничою діяльністю» визначено теоретичне обґрунтування та експериментальну перевірку системи внутрішньоучилищного контролю за навчальновиробничою діяльністю з професій «Кравець», «Муляр; лицювальникплиточник». Сьогодення ставить нові вимоги до контролю навчально-

виробничого процесу в ПТНЗ, тому дослідно-експериментальна робота проводитиметься із урахуванням попереднього прогресивного досвіду у цій сфері та буде спрямована на вирішення таких завдань: - проведення аналізу стану проблеми дослідження; - здійснення порівняльного аналізу різних підходів до організації внутрішньоучилищного контролю за навчально-виробничою діяльністю; - експериментальна перевірка системи внутрішньоучилищного контролю за навчально-виробничою діяльністю; - розробка методичних рекомендацій щодо організації внутрішньоучилищного контролю за навчально-виробничою діяльністю у ПТНЗ. Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що буде розроблено, науково обґрунтовано і експериментально перевірено систему внутрішньоучилищного контролю за навчально-виробничою діяльністю. Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці діагностичного інструментарію та методичних рекомендацій для професійно-технічних навчальних закладів щодо організації внутрішньоучилищного контролю за навчальновиробничою діяльністю. Отримані матеріали дослідження можуть також бути використані при організації управління та освітнього маркетингу в професійно-технічних навчальних закладах, проведенні навчання керівних кадрів в школі резерву, у системі підвищення кваліфікації керівних та педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти. Дослідження теми «Організація професійно-практичної підготовки в умовах виробництва» спрямоване на теоретичне обґрунтування 297

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

та експериментальну перевірку організаційно-педагогічних умов організації професійно-практичної підготовки кваліфікованих робітни-ків з професій «Токар», «Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах», «Кухар» в умовах виробництва. Сьогодні головним завданням професійно-технічної освіти є підготовка кваліфікованих робітни-ків відповідно до потреб ринку праці, здатних працювати в умовах постійного оновлення техніки й технологій виробництва. Тому завданнями дослідно-експерименталь-ної роботи визначено: - вивчити й проаналізувати вітчизняний і зарубіжний досвід професійної підготовки кваліфікованих робітників в умовах виробництва; - перевірити ефективність різних організаційних форм навчання в умовах виробництва; - розробити методичні рекомендації щодо порядку організації професійно-практичної підготовки в умовах виробництва. Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що буде визначено, науково обґрунтовано і експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови організації професійно-практичної підготовки кваліфікованих робітників конкретної професії в умовах виробництва. Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці діагностичного інструментарію та методичних рекомендацій для професійно-технічних навчальних закладів щодо порядку організації професійно-практичної підготовки в умовах виробництва. Упровадження результатів дослідження передбачає підвищення якості професійної підготовки кваліфікованих робітників, розвиток професійної компетентності керів-ників

та педагогічних працівників ПТНЗ, сприятиме налагодженню соціального партнерства між бізнесом та професійною освітою. Матеріали дослідження також можуть бути використані при організації навчальновиробничого процесу в професійнотехнічних навчальних закладах; у системі підвищення кваліфікації керівних та педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти. Дослідно-експериментальна робота за обома темами здійснюватиметься в три етапи: 1. Констатувальний (вересень 2015 року – березень 2016 року).

2. Формувальний (квітень 2016 року – червень 2018 року).

3. Узагальнювальний (вересень – грудень 2018 року). Відповідно до програм дослідження підсумки кожного етапу дослідно-експериментальної роботи будуть обговорюватися на засіданні науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. Узагальнені результати дослідно-експериментальної роботи за темами дослідження будуть презентовані на обласній конференції та засіданнях обласних фахових секцій керівних і педагогічних працівників. Таким чином, дослідноекспериментальна педагогічна робота як частина інноваційної освітньої діяльності допомагає педагогічним колективам краще розуміти завдання, які ставлять перед закладами професійно-технічної освіти в сучасних соціально-економічних умовах, та розробляти оптимальні шляхи їх вирішення; сприяє створенню умов в освітньому середовищі, які мотивують учнів до здобуття знань, умінь і навичок та застосування їх у різних видах діяльності; забезпечує розвиток особистості, ерудованої, соціально активної, мислячої, спроможної самостійно, активно і 298

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

творчо вирішувати поставлені перед нею практичні завдання. При цьому варто зауважити, що сучасний професійно-технічний навчальний заклад, в якому здійснюється дослідно-експеримен-

тальна діяльність, вирізняється грамотною, системною та послідовною науково-методичною роботою з педагогами, що дозволяє спрогнозувати позитивний результат усього навчально-виробничого процесу. Г.В. ТИМОЩУК, завідувач відділу передового педагогічного досвіду та інформаційно-видавничої діяльності НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ МЕТОДИЧНИХ КОМІСІЙ У ПРОФЕСІЙНОТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ Якість навчально-виховного процесу професійно-технічного навчального закладу, його результати певною мірою залежать від викладача та майстра виробничого навчання, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності. З метою поліпшення фахової підготовки педагогічних кадрів у ПТНЗ проводять спеціальну методичну роботу, яка спонукає кожного викладача та майстра виробничого навчання до підвищення свого рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим викладачам і майстрам вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідчених колег, забезпечує підтримання у педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку. У процесі методичної роботи здійснюються підвищення наукового рівня викладача або майстра виробничого навчання, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження у практику передового

педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи педагога, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності. За формами діяльності викладачів і майстрів виробничого навчання всю методичну роботу можна поділити на такі форми: індивідуальну, групову, колективну. Ці форми методичної роботи у професійно-технічному навчальному закладі різняться між собою використовуваними прийомами, будучи однаково спрямованими на вдосконалення майстерності викладача, майстра виробничого навчання і педагогічного колективу загалом. Важливу роль в реалізації методичних завдань відіграють методичні комісії, які є основною ланкою у розробці та запровадженні сучасних форм, методів навчання і виховання у професійно-технічних навчальних закладах. Методичні комісії – це основний масовий методичний орган, діяльність якого безпосередньо впливає на підвищення якості навчання та виховання учнів, ефективність засто299

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

сування сучасних форм, методів навчання, сприяє професійному росту і методичній майстерності педагогічних працівників, впровадженню досягнень педагогічної науки і кращого досвіду в навчально-виховний процес. У професійно-технічних навчальних закладах Хмельницької області функціонує 141 методична комісія. Керівництво 110 методичних комісій оплачуване, а 30 функціонують на громадських засадах. Аналіз планів роботи методичних комісій ПТНЗ області показує, що вони, в основному, займаються вирішенням організаційних питань: розгляд і затвердження різноманітних планів, переліків навчальних, навчально-виробничих робіт, екзаменаційних білетів, завдань для контрольних і перевірочних робіт тощо. Це важливі питання, але ж основним призначенням методичних комісій є:  пропаганда кращого педагогічного досвіду;  впровадження інформаційнокомунікаційних технологій у навчальний процес;  орієнтація навчальновиховного процесу на активні методи навчання;  удосконалення комплекснометодичного забезпечення предметів, професії; формування електронної бази методичних напрацювань. Методичні комісії у навчальних закладах створюються при наявності трьох і більше викладачів, майстрів виробничого навчання певного предмета (професії) або споріднених предметів (груп професій). У випадку, коли в професійно-технічному навчальному закладі менше трьох викладачів або майстрів виробничого навчання певного предмета (професії), створюються міжпредметні (міжпрофесійні) циклові комісії. Методичні комісії створюються на навчальний рік і проводять засідання, як правило, щомісяця.

Дотримання предметного принципу при організації методичних комісій педагогів є однією з важливих умов їх успішної діяльності, але такий підхід вимагає великої кількості методичних комісій та складної системи координації їх діяльності. Тому традиційно методичні комісії ПТНЗ мають таку тематику: методична комісія природничоматематичного напряму, методична комісія викладачів суспільногуманітарного напряму, методична комісія викладачів і майстрів виробничого навчання галузевих напрямів (будівельної галузі, легкої промисловості, сфери послуг тощо), методична комісія класних керівників і вихователів гуртожитку. Слід зазначити, що методичні комісії класних керівників і вихователів гуртожитку створені у кожному професійно-технічному навчальному закладі області (крім ПТНЗ: Шепетівський професійний ліцей, Плужненський професійний аграрний ліцей, Вище професійне училище №36 с. Балина, Грицівське вище професійне училище №38, ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей»). Роботу цих методичних комісій координує заступник директора з виховної роботи. При визначенні складу методичних комісій враховуються умови роботи конкретного ПТНЗ, починаючи з кількості викладачів і майстрів виробничого навчання. Нечисленні за кількістю педагогів методичні комісії стикаються з чималими труднощами у своїй роботі. Методичні комісії з великою кількістю (8-15 осіб) педагогів мають різновіковий склад, з різним рівнем теоретичної підготовки, практичним досвідом роботи; це створює сприятливі умови для обміну думками, досвідом, дає змогу уникнути перевантаження окремих педагогів дорученнями. Водночас це не позбавляє можливос300

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ті організовувати індивідуальну роботу з педагогами, враховувати їхні особисті інтереси та потреби. Керівництво роботою методичних комісій здійснюють голови комісій, які обираються з найбільш досвідчених викладачів, майстрів виробничого навчання. Обов’язки та права голови методичної комісії ПТНЗ: 1. Складає план роботи і проводить засідання методичної комісії педагогів.

2. Організовує первинну методичну (науково-методичну) роботу.

3. Несе відповідальність за своєчасне проведення контрольних робіт учнів за графіком.

4. Вносить пропозиції до методичної (науково-методичної) ради про доцільність друкування науковометодичних розробок педагога в періодичних виданнях та окремим посібником, брошурою.

5. Відповідає за індивідуальну роботу з педагогами щодо пошуку шляхів подолання певних проблем, визначення тем для самоосвіти педагогів відповідно до вимог часу та індивідуальних потреб педагога.

6. Забезпечує заповнення педагогами індивідуальних карток, за якими протягом року діагностується результативність їх педагогічної діяльності.

7. Робить висновки про діяльність педагогів, звітує перед адміністрацією та методичною (науковометодичною) радою наприкінці навчального року. Слід пам’ятати, що керівником методичної комісії обирається досвідчений, ініціативний, творчий педагог, який має не тільки великий стаж роботи, а й власні оригінальні розробки, знахідки, досвід, що дає позитивний результат і вважається найкращим.

Для успішності роботи методичної комісії її керівникові необхідно вміти: передавати колегам свої знання та педагогічний досвід; аналізувати роботу усіх членів методичної комісії, у процесі проведення засідання вміти виділити головне, акцентувати на ньому увагу. Персональний склад методичних комісій, а також голови комісій затверджуються наказом директора професійно-технічного навчального закладу на початок навчального року. Керівники закладу є також членами методичних комісій відповідно до профілю їх викладацької діяльності або професії. Визначення змісту, форм і методів роботи методичної комісії залежить від конкретних умов роботи професійно-технічного навчального закладу та здійснюється з урахуванням індивідуальних можливостей педагогічних працівників. План роботи методичної комісії розробляється на навчальний рік за результатами попередньої діяльності педагогічного колективу та на основі аналізу підсумків діагностичного вивчення професійної компетентності педагогічних працівників. Пропонується для ознайомлення взірець плану роботи однієї із методичних комісій ВПУ №4 м. Хмельницького (додаток). У необхідних випадках до роботи методичних комісій залучаються працівники наукових установ, вищих навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл, спеціалісти підприємств-замовників кадрів та інші особи. Діяльність методичних комісій багатопланова й різноманітна за змістом, напрямами і формами. Це проведення відкритих уроків, їх самоаналіз та аналіз, ділові ігри, громадські огляди діяльності та звіти викладачів і майстрів виробничого на301

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

вчання, огляд літератури, презентації ідей, методичні консультації досвідчених викладачів, майстрів і керівників з певних тем, розробка і захист програми особистої діяльності з визначеного питання, обговорення результатів контрольних робіт, моніторинг успішності, розробка навчально-методичних посібників, дидактичних матеріалів. Методичні комісії здійснюють науково-методичне забезпечення викладання відповідного предмета, ведуть творчу пошукову, теоретичну й експериментальну роботу з навчальної дисципліни. При методичній комісії можуть створюватися тимчасові або постійні творчі групи та лабораторії на громадських засадах. Основним змістом роботи методичних комісій ПТНЗ є: - розробка, розгляд робочої навчально-програмної документації, її аналіз, внесення коректив (в обсязі регіонального компонента) у навчальні програми; - оновлення змісту навчання і виховання, забезпечення взаємозв'язку загальноосвітньої і професійної підготовки учнів і слухачів, внесення відповідних коректив до робочих навчальних планів і програм, поурочно-тематичних планів; - вивчення і використання у навчальному процесі нових педагогічних і виробничих технологій, передового досвіду навчання та виховання, аналіз результатів цієї роботи; - проведення роботи з комплексно-методичного забезпечення навчально-виробничого процесу засобами навчання, розробка методичних рекомендацій з ефективного використання дидактичних матеріалів, створення необхідних засобів навчання тощо; - аналіз стану і результатів навчально-виробничого та навчально-виховного процесів, якості знань,

умінь і навичок учнів, рівня їх вихованості та професійної культури; - аналіз результатів перевірок професійно-технічного навчального складу, внутрішнього контролю, розробка пропозицій та рекомендацій з поліпшення викладання окремих навчальних дисциплін; - організація наставництва, надання допомоги молодим педагогічним працівникам у підготовці і проведенні уроків, позаурочних заходів, організація взаємовідвідування занять, відкритих уроків та їх обговорення: - організація та проведення конкурсів, олімпіад з предметів і професій, семінарів-практикумів, позанавчальних виховних заходів тощо. У роботі методичних комісій можуть застосовуватись різні нетрадиційні форми: круглі столи, діалоги, методичні консиліуми, тренінги тощо. На засіданні методичної комісії ведеться протокол, в якому записується його номер, дата засідання, прізвища присутніх, порядок денний, стислий зміст виступів, пропозицій, зауважень. До протоколу додаються матеріали (доповіді, виступи, розробки уроків тощо) з розглянутих питань. У протоколі відображається весь хід засідання, точно і повністю (але не докладно) записується непрямою мовою кожне повідомлення і виступ. Відповідно до Типової інструкції з діловодства протоколи засідання методичних комісій зберігаються у навчальному закладі п’ять років. Засідання методичної комісії повинно відбуватися 1 раз на місяць. Кожне наступне засідання методичної комісії потрібно розпочинати з аналізу виконання рішень попереднього. Крім запланованих засідань, можливі позачергові з метою вирішення поточних питань (роз302

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

гляд, корекція та погодження навчально-плануючої документації, виконання рішень керівних органів тощо). Саме ці питання розглядались під час обласного семінарупрактикуму на тему «Інноваційні підходи до ефективного планування та організації роботи методичних комісій у ПТНЗ». Цей семінарпрактикум було проведено відповідно до плану роботи Науковометодичного центру професійнотехнічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області 30 квітня 2015 року у режимі онлайн для методистів, заступників директорів із навчально-методичної роботи та голів методичних комісій класних керівників, вихователів гуртожитку. Зі вступним словом до учасників семінару-практикуму звернулася заступник директора із методичної роботи НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області Джус Л.К., яка наголосила на актуальності й ефективності роботи методичних комісій у професійно-технічних навчальних закладах. Тимощук Г.В., завідувач відділу передового педагогічного досвіду та інформаційно-видавничої діяльності НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, висвітлила питання організації роботи методичних комісій у ПТНЗ області відповідно до сучасних вимог, проаналізувала стан роботи методичних комісій у ПТНЗ. Учасники семінару-практикуму мали також змогу у практичній частині ознайомитись із роботою методичної комісії комерційних та економічних дисциплін ДНЗ «Вище професійне училище №11 м. Хмельницького». Логічним продовженням актуальної практичної роботи став перегляд відеофільму ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний

ліцей», який висвітлив роботу методичної комісії викладачів і майстрів виробничого навчання будівельного напряму. Голова методичної комісії Дорох Л.А., зосередила увагу на організації та плануванні роботи методичних комісій. Плакса В.В., голова методичної комісії Понінківського професійного ліцею, поділився досвідом роботи щодо проведення тижнів професії. Слід зазначити, що велику увагу у навчальному закладі члени методичної комісії приділяють профорієнтаційній роботі. Під час семінару-практикуму Мартинюк О.О., голова методичної комісії Хмельницького професійного ліцею електроніки, акцентував увагу на системі роботи навчального закладу щодо підготовки та виконання дипломних (творчих) робіт учнями. Загородня О.М., голова методичної комісії ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг», зазначила, що загальноосвітня підготовка є вагомою складовою у навчанні та підвищенні якості підготовки кваліфікованих робітників. Олена Миколаївна підкреслила, що загальноосвітня підготовка у професійному навчальному закладі має свої особливості, тому достатній рівень середньої освіти тут не може бути забезпечений тільки за допомогою принципів, методів, форм і засобів навчання, які застосовуються у загальноосвітніх навчальних закладах у старших класах. Оскільки вивчення загальноосвітніх предметів здійснюється одночасно з вивченням загальнотехнічних і спеціальних предметів і з виробничим навчанням, то насамперед необхідно, щоб обидва види навчання взаємодоповнювали один одного. Процес взаємного збагачення змісту загальної та професійної освіти, перерозподіл його згідно з тенденціями диференціації 303

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

наукових, технічних знань визначає якісні зміни у змісті та процесі навчання у рамках чинних навчальних планів і програм. Учасники зазначеного семінару також мали змогу практично ознайомитися із роботою методичних комісій класних керівників і вихователів гуртожитку ДНЗ «Подільський центр ПТО» та ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг». На думку учасників, проведений семінар-практикум сприятиме їх особистісному та професійному зростанню, розвитку професіоналізму, самореалізації, успіху в професійній діяльності, сприяє вирішенню питань щодо організації та планування роботи методичних комісій у ПТНЗ. Але водночас слід зазначити, що на веб-сайтах окремих професійно-технічних навчальних закладів взагалі відсутні матеріали про роботу методичних комісій особливо класних керівників. У зв’язку з цим, необхідно заступникам директорів із навчальновиховної роботи, методистам, керівникам методичних комісій переглянути розміщені на веб-сайтах матеріали про свою роботу та поповнити їх або створити необхідні рубрики у тих закладах, де вони відсутні. Адже саме робота класних керівників, вихователів гуртожитку, викладачів, психологів допомагає вихованцям самостверджуватися у колективах, займати певне становище у середовищі ровесників, організовувати змістовну діяльність у позанавчальний час, сприяє розвитку особистості, формуванню її світогляду і практичних навичок, створенню учнівських колективів. Висвітлена інформація під час семінару-практикуму дозволить методистам і головам методичних ко-

місій якісно планувати й організовувати роботу, сприятиме підвищенню ефективності методичних комісій у закладах професійнотехнічної освіти Хмельниччини. Наостанок хочу зауважити, що все ж таки першочергове завдання методичної комісії – це здійснення рішучого повороту від масового навчання до посилення індивідуального підходу, розвитку творчих здібностей майбутніх робітників, їхньої самостійної праці, використання активних форм і методів навчання, семінарських і практичних занять, дискусій, моделювання практичних ситуацій. Джерельна база 1. Закон України «Про професійно-технічну освіту». – К., 1998.

2. Концепція розвитку професійної освіти і навчання в Україні (2010-2020 роки).

3. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ.

4. Положення про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12 грудня 2000 р. №582.

5. Форми методичної роботи // Завуч. – 2005. – №8(230). – С.2-20.

6. Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: матеріали міжнародних науковопрактичних конференцій. – Хмельницький: ХНУ, 2001, 2003, 2005, 2007.

7. Організація науковометодичної роботи у професійнотехнічному закладі: методичні рекомендації. Інститут інноваційних технологій і змісту освіти. – К., 2009.

304

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Додаток ВПУ №4 м. Хмельницького ЗАТВЕРДЖУЮ Заступник директора з НВР ____________ Н.Г. Голя ПЛАН роботи методичної комісії викладачів і майстрів в/н будівельних професій на 2015 / 2016 навчальний рік

№з/п 1 2 3 4 5

1

2

3

4 5

6

СЕРПЕНЬ Зміст роботи Робота між засіданнями Підготовка виробничих майстерень та кабінетів до навчального року. Обговорення планів роботи виробничих майстерень та кабінетів спецдисциплін. Організація роботи предметних гуртків професійного спрямування, затвердження їх планів роботи Організація виробничої практики учнів І-ІV курсів Аналіз діагностичних досліджень, обговорення проблемних питань з діагностичних анкет, вибір індивідуальної теми Засідання №1 Підсумки роботи методичної комісії за 2014/2015 н.р. Обговорення та затвердження навчально-плануючої документації, плану роботи методичної комісії на новий навчальний рік відповідно до вимог щодо організації навчально-виховного процесу Ознайомлення з нормативно-правовими документами щодо організації навчально-виробничого процесу, атестації, підвищення кваліфікації та стажування інженерно-педагогічних працівників Вивчення нормативних документів з питань оформлення журналів теоретичного та виробничого навчання Шляхи реалізації науково-методичної проблеми училища «Формування конкурентоспроможної особистості шляхом впровадження інноваційних технологій». Доповідь «Інноваційні технології шлях підготовки кваліфікованих робітників» Обговорення навчально-методичних комплексів з професії «Штукатур».

305

Відповідальні Члени комісії Члени комісії Члени комісії Майстри в/н Заст. директора з НВР, НМР, методист, члени комісії Голова методкомісії, члени комісії Члени комісії

Заст. директора з НВР, методист, голова МК Голова МК, члени комісії Методист Голова МК

Члени комісії

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

№з/п 1 2 3 4 5 6 1

2

3 4

5 6

№з/п 1

2

3 4 5 6

ВЕРЕСЕНЬ Зміст роботи Робота між засіданнями Підготовка до уроку знань

Відповідальні Члени комісії

Взаємовідвідування уроків теоретичного та виробничого навчання Ознайомлення з новинками навчально-методичної літератури Створення ППЗ та впровадження їх в навчальний процес Безпека праці, вимоги до організації робочих місць у виробничих майстернях, на будівництві

Члени комісії

Адаптація учнів І курсів

Члени комісії

Засідання №2 Аналіз роботи з комплексного методичного забезпечення предметів та професій і розробка конкретних завдань членами комісії щодо КМЗ уроків професійно-теоретичного і виробничого навчання Обговорення і затвердження теми методичної комісії, індивідуальних тем ІПП відповідно до наукової проблеми училища «Формування конкурентоспроможної особистості шляхом впровадження інноваційних технологій» Відвідування та обговорення відкритих уроків (інтегровані, бінарні уроки) Обговорення і затвердження тем дипломних (творчих) робіт з професії «Монтажник систем утеплення будівель». Вивчення та використання у навчальному процесі нових педагогічних і виробничих технологій Аукціон ідей. Впровадження в навчальний процес інноваційних педагогічних та виробничих технологій. ЖОВТЕНЬ Зміст роботи Робота між засіданнями Організація підготовки та участь у проведенні тижня педагогічної майстерності «Вмієш сам – навчи колегу» Підготовка до участі у Всеукраїнському конкурсі фахової майстерності серед учнів з професії «Лицювальник-плиточник» ІІІ розряду Участь у ярмарці професій для учнів загальноосвітніх шкіл Хмельницької області. Ознайомлення зі списком ІПП, які атестуються, вивчення їх педагогічної діяльності Самоосвіта членів комісії ( робота за планом розвитку професійної компетентності) Аналіз взаємовідвідування уроків

306

Завідувач бібліотеки Члени комісії Інженер з ОП, члени комісії

Голова МК, члени комісії Голова МК, методист, члени комісії Голова МК Члени комісії Члени комісії Члени комісії

Відповідальні Члени комісії Голова МК, члени комісії Голова МК, члени комісії Голова МК, Пижов О.О. Члени комісії Члени комісії

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. Засідання №3 1

2

3

4 5

№з/п

Обговорення і затвердження тем методичних розробок, доповідей, виступів викладачів та майстрів виробничого навчання для участі у заходах різного рівня Ознайомлення з графіками: стажування, курсів підвищення кваліфікації, проведення відкритих уроків, декади будівельних професій Обговорення матеріалів виявлення, вивчення узагальнення та поширення ППД (виступи з досвіду роботи, презентація матеріалів) Доповідь «Сучасні підходи до уроку виробничого навчання» Панорама знахідок «Кращий урок в/н» (аналіз уроків, проведених на будівництві) ЛИСТОПАД Зміст роботи

Голова МК, члени комісії Голова МК Члени комісії Майстри в/н Майстри в/н

Відповідальні

Робота між засіданнями 1 2

3

4 5 6

1

2

Вивчення педагогічної діяльності педагогів, які атестуються Підготовка до виступу на педагогічній раді «Основні напрями формування рис конкурентоспроможної особистості через навчання та виховання» Індивідуальна робота голови МК з педагогами з питань підготовки до проблемного семінару «Впровадження ППЗ на уроках спеціальних дисциплін та в/н» Аналіз організації робочих місць та технологічного процесу на виробничій практиці Організація роботи творчої лабораторії викладача матеріалознавства Кот Т.І. (поширення ППД)

Члени комісії

Обговорення плану підготовки та проведення конкурсу творчості молодих педагогів «Стратегія успіху» Засідання №4 Методична толока (з метою впровадження та пропаганди ППД): - Нестандартні уроки (виступ з досвіду), обговорення відкритих занять і взаємовідвідування уроків.

- КМЗ уроків спеціальних дисциплін (виступ з досвіду), обговорення відвіданих заходів творчої лабораторії викладача.

- Сучасні будівельні матеріали (майстер-класи на базі НПБЦ «Хенкель-Баутехнік (Україна)», їх обговорення).

- Впровадження ІКТ на уроках в/н (виступ з досвіду). Виставка-конкурс творчих доробків ІПП, які мають вищі кваліфікаційні категорії, педзвання

Члени комісії

307

Голова МК Голова МК

Майстри в/н Методист

Голова МК, члени комісії

Члени комісії

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

3

№з/п 1

2 3 4

Розгляд матеріалів, підготовлених до друку в методичний вісник училища «Колективний пошук – джерело педагогічної майстерності» та інші ЗМІ

ГРУДЕНЬ Зміст роботи Робота між засіданнями Підготовка завдань для проведення декади будівельних професій: «Штукатур; лицювальникплиточник; маляр»; «Монтажник систем утеплення будівель»; «Муляр»; «Монтажник ГКК»; «Електрозварник ручного зварювання» Дослідницько-пошукова робота учнів Розгляд новинок літератури будівельного профілю, методичної літератури Обговорення та аналіз стану відвідування занять учнями та відпрацювання пропусків

5

Аналіз стану безпеки праці на будівельних майданчиках

6

Створення та поповнення відео-, аудіо- та файлотеки. Засідання №5 Обговорення результатів контрольних робіт з предметів професійно-теоретичної підготовки Затвердження тем дипломних (творчих) робіт для груп № 315, 418, 110, 113. Аналіз якості знань учнів за підсумками атестації з теоретичного та виробничого навчання Презентація навчально-методичних комплексів з професії «Монтажник систем утеплення будівель» Підвищення ефективності уроків виробничого та теоретичного навчання шляхом впровадження інформаційно-комунікативних технологій (виступи) Творчі звіти членів МК за І семестр

1 2 3 4 5

6

№з/п 1

2 3

СІЧЕНЬ Зміст роботи Робота між засіданнями Підготовка до участі у педагогічному читанні «Використання сучасних технологій для вдосконалення якості професійного навчання на основі КМЗ професій і предметів». Робота над індивідуальними методичними темами Підготовка до участі у семінарі-тренінгу за програмою «Intel».Навчання для майбутнього».

308

Члени комісії

Відповідальні Голова МК, члени комісії

Голова МК Голова МК, члени комісії Заступник з НВР, голова МК, члени комісії Інженер з ОП, члени комісії Члени комісії

Члени комісії Голова МК, члени комісії Члени комісії Члени комісії Члени комісії

Голова МК, члени комісії

Відповідальні Голова МК, члени комісії Члени комісії Майстри в/н

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

4

Створення та забезпечення функціонування блогів

5

Підготовка до проведення майстер-класу з впровадження інноваційних технологій на уроках виробничого навчання (на виробництві) Надання консультацій при підготовці ІПП до виступу на засіданні творчої групи «Інновації у навчальному процесі. Проектна технологія» Організація та проведення декади будівельних професій (розподіл обов’язків за планом роботи декади) Засідання №6 Аналіз роботи методичної комісії за І семестр та завдання на ІІ семестр навчального року

6

7

1

2 3 4 5 6

№з/п 1

2 3 4

5 6

1

2

Моніторинг успішності учнів за І семестр, ліквідація прогалин у навчанні Вивчення, впровадження ППД за підсумками декади будівельних професій Дослідно-експериментальна робота, її види (доповідь). Презентація курсових робіт Шляхи реалізації проблемних питань з діагностичних анкет Розгляд матеріалів, підготовлених до видання ЛЮТИЙ Зміст роботи Робота між засіданнями Організація самостійної роботи учнів під час вивчення нового матеріалу та самоконтролю при проведенні практичних робіт Розробка заходів з профорієнтаційної роботи Аналіз журналів виробничого навчання Комплексно-методичне забезпечення навчальновиховного процесу (корегування паспортів КМЗ предметів, професій, кабінетів, майстерень) Залучення учнів до дослідницької роботи з вивчення будівельних регіональних компонентів Підготовка та участь у навчальному семінарі «Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці як фактор підвищення якості реальних результатів навчання» Засідання №7 Проблемний стіл: - Організація і проведення відкритих уроків (запитання, відповіді).

- Аналізуємо урок : Аналіз системи уроків, різних за типологією (робота з молодими педагогами). Формування та розвиток професійної компетентності педагога професійного навчання (доповідь)

309

Голова МК, методист, члени комісії Методист, голова МК, члени комісії Голова МК Голова МК

Голова МК, заст. директора з НВР, методист, члени комісії Голова МК, члени комісії Голова МК, члени комісії Голова МК, члени комісії Члени комісії Голова МК, члени комісії

Відповідальні Члени комісії Члени комісії Старший майстер Члени комісії Голова МК Голова МК, члени комісії

Члени комісії

Методист

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

3 4 5

№з/п 1 2 3 4

5 6

Інформація про відвідані заходи обласного та іншого рівнів, їх результативність Творчі звіти педагогів, що атестуються Методичний бюлетень: «Досвід», «Проблеми», «Пропозиції» БЕРЕЗЕНЬ Зміст роботи Робота між засіданнями Взаємовідвідування уроків в/н та спецтехнології Розгляд навчально-методичної літератури, підготовленої членами комісії Робота над створенням тематичної та дидактичної картотеки Підготовка та проведення семінару- практикуму учнів груп на базі НПБЦ «Хенкель Баутехнік» (Україна) Підготовка учнів до конкурсу фахової майстерності з професії «Лицювальник-плиточник» Вивчення і використання в навчальному процесі нових педагогічних і виробничих технологій, ППД

Члени комісії Педагоги, які атестуються Члени комісії

Відповідальні Члени комісії Члени комісії Члени комісії Члени комісії Члени комісії Члени комісії

Засідання №8 1 2

3 4

Огляд інформаційних матеріалів про науковотехнічні досягнення в будівельній галузі Аналіз результатів використання в навчальному процесі нових педагогічних і виробничих технологій, ППД (виступи) Аналіз системи роботи щодо створення та наповнення блогів ІПП Систематизація матеріалів для створення навчально-методичного посібника «Уроки виробничого навчання з професії «Штукатур», «Монтажник систем утеплення будівель» КВІТЕНЬ Зміст роботи

№з/п 1 2 3 4 5 6

Робота між засіданнями Участь у проведенні круглого столу «Виробниче навчання в умовах виробництва» «за» і «проти» Відвідування відкритих уроків виробничого навчання Стан матеріально-технічної бази кабінетів, лабораторій, майстерень Увага! Досвід! Узагальнення передового педагогічного досвіду. Працевлаштування учнів на виробничу практику Відвідування вання уроків

відкритих

заходів, взаємовідвіду-

310

Члени комісії, зав. бібліотеки Голова МК, члени комісії Члени комісії Члени комісії

Відповідальні Члени комісії Члени комісії Члени комісії Члени комісії Члени комісії Члени комісії

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

1 2

3 4 5

№з/п

Засідання №9 Ознайомлення з розкладом ДПА для ІІІ курсу Оновлення змісту навчання і виховання, забезпечення взаємозв’язку загальної і професійної підготовки учнів та слухачів (виступи) Підготовка та участь в обласному конкурсі фахової майстерності з професії «Лицювальник-плиточник» Організація, підготовка матеріалів до тематичної виставки «Творчий потенціал педагога» «Евриканські посиденьки» з майстрами в/н та викладачами спецдисциплін «Створення та презентація ППЗ». ТРАВЕНЬ Зміст роботи

3

Робота між засіданнями Інформація про виконання дипломних робіт учнями випускних груп Підготовка до виступу за проблемним столом творчої групи «Професійне спрямування навчання» Відвідування уроків в/н на будівництві

4 5

Профорієнтаційна робота Моя самоосвітня діяльність

1

Засідання №10 Планування навчально-виробничого процесу

1 2

4

5

Тренінг «Педагогічна майстерність педагога»

3

№з/п 1

2

Члени комісії Члени комісії Члени комісії Члени комісії

Відповідальні Члени комісії Члени комісії Члени комісії Члени комісії Члени комісії

Аналіз пробних кваліфікаційних робіт у випускних групах Підвищення якості знань учнів шляхом впровадження ІКТ у навчальний процес (виступи з досвіду роботи) Дискусійний клуб «Новаторство на виробництві»

2

Члени комісії

ЧЕРВЕНЬ Зміст роботи Робота між засіданнями Відвідування робочих місць учнів на будівництві

Підготовка та проведення державної кваліфікаційної атестації в групах № 110, 418, 315, 113

311

Заст. директора з НВР, старший майстер, голова МК Члени комісії Члени комісії Члени комісії, представники базових підприємств Члени комісії

Відповідальні Голова МК, інженер з ОП, заст. директора з НВР Заст. директора з НВР, старший майстер, голова МК

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

3

Підготовка до випуску учнів

4

Огляд новинок методичної літератури

5

Обговорення проекту плану методичної роботи на наступний навчальний рік

Голова МК, члени комісії Голова МК, члени комісії, зав. бібліотеки Голова МК

Засідання №11 1 2

Аналіз результатів проведення ДКА Звіт членів МК за результатами роботи

Члени комісії Голова комісії

3

Підсумки роботи методичної комісії за навчальний рік Обговорення проекту плану роботи методичної комісії на новий навчальний рік Анкетування «Перспективи розвитку методичної комісії»

Члени комісії

4 5

Члени комісії Члени комісії

М.В. ЗДОРОВИК, викладач ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей»

ВИЯВЛЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ НА ОСНОВІ КОМПЛЕКСНОЇ ЙОГО ОЦІНКИ Важливим фактором розвитку освіти є освоєння передового педагогічного досвіду викладачів-новаторів, викладачів-методистів, практиків-експериментаторів, майстрів педагогічної ниви. При цьому важливо не загубити жодної творчої знахідки. Першим етапом у процесі освоєння передового педагогічного досвіду є виявлення його на основі комплексної оцінки за допомогою системи критеріїв та їх показників, які всебічно відображають суть і зміст практичного досягнення. Проблемі комплексної оцінки передового педагогічного досвіду приділяли увагу вчені Ю.К. Бабанський, В.І. Бондар, М.Ю. Красовицький, Е.І. Моносзон, М.М. Скаткін, Н.І. Таланчук, Я.С. Турбовський та інші, застосовуючи від 4 до 10 критеріїв. Місце і значення кожного з них визначається у професійно-технічних навчальних закладах по-різному.

Як показують дослідження, педагогічні працівники також пробують застосовувати комплексну оцінку педагогічного досвіду. Методисти, керівники професійно-технічних навчальних закладів вказують, що для виявлення передового досвіду, його вивчення та узагальнення вони користуються такими критеріями, як: результативність, актуальність, перспективність, стабільність, новизна. Найбільше уваги приділяється результативності досвіду — 59% опитаних. Критерію актуальності надали перевагу 22% опитаних. Найменшої популярності здобув критерій новизни — 4,2% опитаних. Надавалося значення також оптимальності, науковості, оригінальності, достовірності. Як бачимо, практичні працівники дещо недооцінили такий показник як новизна. Втім, виявлення елементів передового досвіду передбачає насам312

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

перед визначення нового, корисного для практики, що несе в собі досвід. Бесіди з інженерно-педагогічними працівниками, вивчення матеріалів, у яких досвід узагальнено, показують, що деякі з них застосовують критерії для оцінки досвіду формально, нечітко усвідомлюючи зміст і суть кожного з них, не володіють технологією їх застосування. Відомо, що критерій — це «мірило для визначення оцінки предмета чи явища» [2, с. 43]. Оцінка складних явищ не вичерпується одним критерієм, для визначення їх змісту та суті необхідно застосовувати сукупність критеріїв. Проте, як показують спостереження, застосування великої кількості показників також утруднює процес виявлення передового, кращого. Проведені дослідження свідчать, що для оцінки педагогічного досвіду як передового доцільно застосовувати 5 – 7 критеріїв. Основні з них: новизна і прогресивність, результативність і дієвість, стабільність і повторюваність, перспективність. Легко помітити, що за домінуючою в них функцією ці критерії поділяються на дві групи: критерії, за допомогою яких оцінюється педагогічний досвід як передовий; критерії, на основі яких визначається можливість і доцільність вивчення та поширення досвіду. Кожен із критеріїв характеризується сукупністю показників, які його конкретизують і накреслюють шляхи практичного застосування. Зупинимося на характеристиці основних критеріїв передового педагогічного досвіду. І. Новизна і прогресивність. Як відомо, у сучасній педагогічній науці (В.І. Журавльов, М.Н. Скаткін, Я.С. Турбовський та ін.) виділяють три групи досвіду: масовий (позитивний), передовий і недостатній. Найбільшою, головною

є група позитивного досвіду. Завдяки йому визначається педагогічна діяльність загалу викладачів. Подекуди стикаємося з недостатнім досвідом. За В.І. Журавльовим він буває застарілий, відстаючий, негативний, помилковий. Негативний педагогічний досвід характеризує практичну діяльність педагогапрофесіонала, яка виконується з порушенням наукових рекомендацій, суттєвими помилками [З, с. 114]. Не підлягає сумніву, що першочерговим завданням органів освіти, методичних служб є запобігання недостатньому досвіду. Передовий педагогічний досвід, як надбання творчих педагогічних працівників, відзначається новизною і прогресивністю. Новизна передового досвіду може мати різний характер: від наукових відкриттів до раціоналізації окремих сторін педагогічної праці. Передовий досвід, новизна якого межує з науковим відкриттям, отримав у педагогіці назву новаторського. Залежно від характеру новизни він може бути дослідницький або раціоналізаторський. Інколи пошуки викладача-новатора наближаються до рівня педагогічного експерименту. Тоді досвід вважається дослідницьким. Такий досвід характеризується оригінальною, цілісною системою навчальних занять, яка передбачає творче оволодіння знаннями, інтелектуальний розвиток кожного учня з урахуванням його здібностей і підготовки. Ця система занять, експериментально перевірена та науково обґрунтована, широко використовується викладачами. Певний рівень творчої новизни досвіду досягається завдяки удосконаленню способів педагогічної діяльності, оригінальному поєднанню методів і прийомів з урахуванням здобутків науки і практики. Так, В.О. Сухомлинський писав: «Зроб313

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

лене вченим відкриття, коли воно оживає в людських взаємовідносинах, у живому пориві думок і емоцій, постає перед учителем як складне завдання, розв’язати яке можна багатьма способами, і у виборі способу, у втіленні теоретичних істин у живі людські думки й емоції і полягає творча праця вчителя» [4, с. 402]. Досвід, який ґрунтується на творчому застосуванні результатів науки і передового педагогічного досвіду, визначають як раціоналізаторський. Цей досвід, який характеризується додержанням усіх вимог і рекомендацій органів освіти, методичних служб, може бути названий зразковим. Такий досвід надзвичайно цінний для молодих педагогів і тих, хто відстає у формуванні власного досвіду. Новизна і прогресивність характеризуються такими показниками: відкриття нових форм, методів, способів педагогічної діяльності, вихід за межі відомого в науці і масовій практиці; творча реалізація в досвіді теоретичних концепцій, ідей; творче впровадження нових форм, методів, способів педагогічної діяльності з урахуванням місцевих умов; раціоналізація окремих сторін педагогічної діяльності; використання методичних рекомендацій, розроблених ученими, педагогами-новаторами, методистами; оптимальна організація педагогічної діяльності, яка є зразком для широкого загалу інженерно-педагогічних працівників. Перший і другий показники дають підстави вважати досвід дослідницьким; третій і четвертий — раціоналізаторським; п’ятий і шостий — зразковим.

II. Результативність і дієвість. Критерій має універсальний характер. Без нього досвід не може претендувати на статус передового.

Дуже часто виявлення передового досвіду починається з констатації високої результативності педагогічної діяльності, аналізу досвіду. Проте не завжди є підстави віднести цей досвід до передового: високі результати можуть бути випадковими, а самі досягнення, наприклад, за рахунок перевантаження учнів домашніми завданнями тощо. Основні показники стабільності: наявність в учнів міцних і стійких знань з основ наук, умінь і навичок в обсязі державних програм з урахуванням індивідуальних особливостей і здібностей кожного учня; високий рівень розвитку мислення і здібностей учнів (застосування знань у нестандартних ситуаціях, вміння аргументувати, доводити думку, діалектично мислити тощо); вихованість учнів, сформованість їхнього світогляду, переконань та ідеалів; суспільна, громадська активність учнів; додержання навчальної і трудової дисципліни; оптимальність у досягненні високих результатів. ІІІ. Стабільність і повторюваність. Стабільність характеризується насамперед перевіркою досвіду часом. Адже бувають випадки, коли тимчасові позитивні результати широко пропагуються, їх значення безпідставно перебільшується. Основні показники стабільності, функціонування досвіду протягом 3—4 років; перевірка на практиці досвіду інших педагогів. ІV. Перспективність. Творче наслідування досвіду іншими. Критерій потребує відокремлення типового, суттєвого в досвіді від індивідуального, що притаманне його носієві. Наприклад, імпровізації на уроках, особливості виховних прийомів певного викладача не завжди можуть наслідувати інші педагоги. А ось використання яскравих деталей художніх творів для глибоких узагальнень на уроках 314

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

української чи світової літератури, прийоми органічного поєднання навчання й виховання доцільно широко впроваджувати. Центром виявлення передового досвіду є навчальний заклад. Адміністрація навчального закладу вивчає стан викладання предмета, рівень знань і вихованості учнів. До виявлення досвіду залучають також членів методичних об’єднань, викладачів за фахом тощо. Відвідування відкритих уроків та інших заходів, обмін досвідом — основа для професійної характеристики кожного з його учасників. Разом з головами методичних комісій адміністрація навчального закладу у кінці першого семестру навчального року організує збір інформації про передовий досвід. На основі спостережень, вивчення документації, записів щоденників, опитування викладачів, учнів, у інформаційних картках записують дані про автора досвіду, складають анотацію самого досвіду, визначають його суть. Інформаційні дані забезпечують створення банків ідей передового педагогічного досвіду — досить економної і ефективної форми первинної фіксації й узагальнення передового досвіду. Інформаційні картки, що становлять основу банків, групуються за окремими на-

прямами (удосконалення сучасного уроку, проведення виховних заходів, методика застосування ІКТ тощо) або за предметами. Класифікацію даних підпорядковують певним педагогічним ситуаціям. Наприклад, створюють інформаційні банки ідей передового досвіду з проблемної теми. Картотеки передового досвіду організують у методкабінетах, їх поповнюють матеріалами про новаторський та раціоналізаторський досвід, які узагальнено, описано та проілюстровано. Як свідчить практика, науково обґрунтоване виявлення, обробка і фіксація досвіду обумовлюють ефективність його подальшого вивчення і поширення. Виявлення передового досвіду та визначення можливості його розповсюдження доцільно здійснювати за допомогою системи критеріїв і їх показників. Література 1. Критерій // Укр. рад. енцикл. – Т.

5. – К., 1984. – С. 525.

2. Журавлев В.И. Взаимосвязь педагогической науки и практики, – М., 1984, – 176с.

3. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи // Вибр. твори: У 5 т.– Т. 4. – К., 1977. – С. 391 – 626.

315

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

А.П. ЛІСІЦИНА, Л.В. ЛУЖНЯК, Г.В. ТИМОЩУК, О.Л. ШАМРАЛЮК, педпрацівники Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженернопедагогічних працівників у Хмельницькій області

НА ШЛЯХУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ Інтеграція України у світовий освітній простір потребує постійного вдосконалення національної системи освіти, пошуку нових ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг, що вимагає від освітньої галузі виявлення кращого світового досвіду й організації продуктивного міжнародного співробітництва в галузі освіти; апробації та впровадження інноваційних педагогічних систем з широким використанням інформаційних технологій, дослідження і реалізації сучасних підходів до реального забезпечення рівного доступу всіх громадян до якісної освіти, модернізації змісту освіти відповідно до світових тенденцій і вимог ринку праці, забезпечення безперервності освіти протягом усього життя. У сучасних умовах кожна сфера суспільного життя і кожна галузь економіки, аби залишитись на плаву, має розвиватися інноваційно. Це стосується і професійно-технічної освіти, яка якнайбільше пов’язана з економікою країни та найповніше відображає її запити. Чинними нормативно-правовими актами визначено пріоритетні напрями інноваційної діяльності у сфері професійно-технічної освіти, серед яких: – розробка та впровадження нових методів, прийомів, методик, технологій, систем навчання; – впровадження інформаційнокомунікаційних технологій;

– розробка програмних засобів навчального та наукового призначення, новітніх програм, підручників, посібників і методичних матеріалів нового покоління, у тому числі – електронних; – впровадження новітніх виробничих технологій; – створення нових моделей навчальних закладів; – створення і впровадження управлінських систем, механізмів управління. Інноваційна діяльність у професійній освіті виявляється передусім в оновленні та освоєнні нового змісту освіти, що пов’язано з освоєнням теорії і практики ринкової економіки, нових процесуальних умінь, розвитком умінь оперувати інформацією та творчого вирішення проблем. Увага зосереджується на впровадженні державних стандартів професійно-технічної освіти, розширенні методичних пошуків, переорієнтації змісту навчання із запам’ятовування матеріалу на формування здатності його використовувати, вмінь самонавчання. Тому особливої актуальності набуває інноваційна діяльність закладів ПТО. Інноваційною освітньою діяльністю є розробка, розповсюдження та застосування освітніх інновацій. Освітніми інноваціями є вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, що суттєво поліпшують 316

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

результати освітньої діяльності. Стосовно педагогічного процесу інновація означає введення нового в цілі, зміст, форми і методи навчання та виховання; в організацію спільної діяльності педагога та учня. Інновації самі по собі не виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих педагогів і колективів. Розрізняють такі види інновацій: психолого-педагогічні (нововведення в навчальний, виховний та управлінський процеси), наукововиробничі (комп’ютерні та мультимедійні технології, сучасне матеріально-технічне обладнання), соціально-економічні (юридичні, правові та економічні нововведення). Усі зазначені інновації впроваджуються у систему ПТО Хмельниччини. Рівень інноваційної освітньої діяльності визначається її змістом (розробка, розповсюдження чи застосування інновації), а також масштабністю змін, що вноситимуться в систему освіти внаслідок застосування запропонованої інновації. Інноваційна діяльність ПТНЗ тримається на трьох китах: інноваційному потенціалі, інноваційній культурі та інноваційній інфраструктурі. Інноваційний потенціал – сукупність науково-методичних, матеріально-технічних, кадрових можливостей закладів. Інноваційним потенціалом закладів профтехосвіти є навчально-матеріальна база та педагогічні кадри. Інноваційна культура – складова інноваційного потенціалу, що характеризує рівень освітньої, загальнокультурної, соціальної, психолого-педагогічної підготовленості освітян до інноваційної діяльності. Результативна активна участь вихованців закладів ПТО у всеукраїнських і міжнародних конкурсах, педагогів ПТНЗ Хмельниччини у виставкових заходах різних рівнів (внутрішньоліцейних, обласних, всеукраїн-

ських, міжнародних), у науковій роботі, обласних фахових секціях, процесах підручникотворення, оновлення науково-методичного забезпечення, відкриття навчально-виробничих дільниць, навчально-тренувальних фірм, співпраця з ВНЗ у проведенні спільних прикладних досліджень свідчать про високий рівень інноваційного потенціалу регіону в цілому та інноваційної культури зокрема. Інноваційна інфраструктура – сукупність закладів, організацій, установ, об’єднань, що займаються інноваційною діяльністю та надають послуги в її проведенні. Широкомасштабна інфраструктура ПТО регіону сприяє зміцненню партнерських взаємовідносин між освітньою галуззю та соціальним оточенням, налагодженню конструктивного діалогу між освітою, владними і бізнесовими структурами, що у підсумку сприятиме раціональному формуванню замовлення на підготовку робітничих кадрів, урахуванню вимог усіх зацікавлених сторін щодо професійної підготовки конкурентоспроможного трудоресурсного потенціалу регіону. До інноваційної інфраструктури також належить Науковометодичний центр професійнотехнічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, що є організатором інноваційної діяльності на рівні регіону, основне завдання якого полягає у створенні таких умов, за яких названі компоненти (інноваційний потенціал, інноваційна культура й інноваційна інфраструктура) існували б не окремо один від одного, а функціонували в межах єдиної цілісності. Тобто йдеться про створення організаційного механізму, який розглядаємо як системоутворюючу діяльність, спрямовану на збільшення кількості об’єктів інноваційної діяльності та зростання якості інноваційних продуктів.

317

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області активно працює над визначенням стану реалізації та впровадження у навчально-виробничий процес сучасних методик професійного навчання із застосуванням новітніх педагогічних і виробничих технологій, техніки, обладнання, інструментів і матеріалів; знаходиться у постійному пошуку сучасних ефективних форм і методів організації впровадження інноваційних технологій у навчально-виробничий процес ПТНЗ; забезпечує створення цілісної системи новітніх методик професійного навчання на основі вивчення кращого досвіду та його впровадження в інших навчальних закладах і установах. Саме розширення меж інноваційної інфраструктури, забезпечення високого рівня інноваційної культури, раціональне використання усього інноваційного потенціалу, ефективний моніторинг інноваційного розвитку ПТО є основними критеріями діагностики інноваційного розвитку освітньої галузі регіону в цілому. Сучасна професійно-технічна освіта покликана підготувати висококваліфікованого, професійно мобільного, соціально адаптованого робітника, здатного своєю щоденною працею забезпечити економічну стабільність нашої держави і добробут її громадян. Освітня галузь, на яку покладена така почесна місія, має відповідати актуальним педагогічним і виробничим тенденціям. Саме виявити та підтримати на належному рівні передовий педагогічний і виробничий досвід, який полягає у впровадженні нововведень у систему підготовки робітничого персоналу, мав на меті обласний конкурс інноваційних технологій у сфері професійно-технічної освіти, що відбувся під егідою НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області за активної підтримки департаменту освіти і науки облдержадміністрації.

Зазначений конкурс надав кожному ПТНЗ можливість презентувати свій інноваційний потенціал, поділитися досвідом впровадження його у систему підготовки кваліфікованих робітників, акцентувати основну увагу на глобальних проблемах і перспективах подальшої інноваційної діяльності. Тому кожен заклад ПТО намагався максимально позиціювати себе як осередок інноваційно-творчої праці усього педколективу. Інноваційні ідеї, презентовані на конкурс, були найрізноманітніші: це і результати технічної творчості, дослідно-пошукової роботи, науково-методичної діяльності, інноваційні виробничі та педагогічні технології, використання хмарних сервісів у педагогічній діяльності та ін. Впровадженню у навчальновиробничий процес інформаційнокомунікаційних технологій присвятили свої інноваційні проекти ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького», ВПУ №36 с. Балина, ДПТНЗ «Славутський професійний ліцей», Хмельницький професійний ліцей. Досвід упровадження педагогічних технологій демонстрували учасники ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг» (кейс-технологія), ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей», Ярмолинецького професійного ліцею (метод проектів), ДНЗ «Подільський центр ПТО», Полонського професійного аграрного ліцею, Грицівського ВПУ №38. На сучасних виробничих технологіях зосередили увагу ВПУ №4 та ВПУ №25 м. Хмельницького, Нетішинський професійний ліцей, ДНЗ «Подільський центр ПТО», Чорноострівський професійний аграрний ліцей. Результатам технічної творчості, зокрема створенню сучасних засобів навчання, діючих стендів і корисних моделей присвячені інноваційні проекти Старокостянтинівського професійного ліцею, Хмельницького про318

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

фесійного ліцею електроніки, ДНЗ «Подільський центр ПТО», Новоселицького професійного аграрного ліцею. ДПТНЗ «Красилівський професійний ліцей» та Плужненський професійний аграрний ліцей поділилися досвідом щодо організації професійної підготовки в умовах навчально-виробничих підрозділів. Специфіку підготовки фахівцяаграрія намагалися розкрити представники ДПТНЗ «Деражнянський професійний аграрний ліцей» та Голосківського професійного аграрного ліцею. Досвідом створення навчальних фільмів поділились педагоги Понінківського професійного ліцею. Висвітлили інновації у виховній роботі, соціально-педагогічний супровід учнівської молоді педагоги Шепетівського професійного ліцею, ДНЗ «Теофіпольський професійний аграрно-промисловий ліцей», ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей». Вдало налагоджену систему підготовки творчих дипломних робіт і дослідно-пошукової діяльності учнів презентували педагоги Ярмолинецького та Старокостянтинівського професійних ліцеїв. Досвідом роботи з активізації діяльності методичних комісій ПТНЗ поділилися учасники конкурсу від ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти торгівлі та харчових технологій». Досить креативно підійшли до конкурсу педагоги Вищого художнього професійного училища №19 смт Грицева, Нетішинського професійного ліцею, ВПУ №25 м. Хмельницького, які представили нетрадиційні техніки оздоблення виробів, виготовлення предметів інтер’єру. Для того, щоб перемогти у конкурсі, потрібно було не просто професійно, зі знанням справи презентувати певну інновацію, що активно впроваджується в освітньому

закладі, а продемонструвати ентузіазм педагогів-новаторів, любов до своєї праці. Різноманітність презентованих на конкурсі ідей спонукала членів журі досить виважено підійти до визначення переможців інноваційного змагання. Кращими було визнано такі ПТНЗ: - ВПУ №4 м. Хмельницького; - ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг»; - ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького»; - Хмельницький професійний ліцей електроніки; - Вище художнє професійне училище №19 смт Грицева; - ВПУ №25 м. Хмельницького; - ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти»; - Ярмолинецький професійний ліцей; - ВПУ №36 с. Балина; - ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей». Також за рішенням журі було відмічено конкурсні матеріали Старокостянтинівського професійного ліцею – за багатоаспектність напрямів інноваційної роботи при підготовці кваліфікованих робітників, ДНЗ «Волочиський промисловоаграрний професійний ліцей» – за інноваційні підходи до змісту та методики предмета «Технології», Нетішинського професійного ліцею – за впровадження нетрадиційних технік оздоблення виробів у професійну підготовку кваліфікованих робітників, Шепетівського професійного ліцею – за впровадження інноваційних методик психологічного супроводу у навчально-виховний процес, ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти торгівлі та харчових технологій» – за інноваційні підходи в активізації роботи методкомісій.

319

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Аналізуючи конкурсні роботи та їх презентації, варто відмітити позитивні та негативні моменти. Серед позитивних – багатоаспектність презентованих напрямів інноваційної діяльності, значна увага до технічної творчості та пошукової діяльності учнів, активна участь педагогів і учнів в оновленні засобів навчання, креативність підходів до організації інноваційної діяльності. Але водночас доцільно вказати на недоліки, які були допущені навчальними закладами-учасниками конкурсу, зокрема деякі ПТНЗ формально підійшли до конкурсу та недосконало розкрили сутність інноваційної діяльності, її результативність та ефективність. У багатьох випадках не було зв’язку інновацій з єдиною методичною проблемою, над якою працює педагогічний колектив. Крім того, слід зазначити, що жоден ПТНЗ не презентував інноваційних технологій у сфері управлінської діяльності. Також на перспективу варто звернути увагу навчальних закладів на те, що факт використання навчальними закладами у процесі підготовки кваліфікованих робітників інтерактивних методів навчання, інформаційно-комунікаційних технологій – швидше за все вимога освітнього сьогодення, а не атрибут інноваційної діяльності. Тому в подальшому учасникам інноваційних змагань потрібно акумулювати зусилля на повномасштабну презентацію інновації у конкретній галузі, практичній складовій її реалізації, ефективності кінцевих результатів упровадження нововведень. Крім того, потрібно перед участю у конкурсі кожному навчальному закладу визначитись із конкретною інновацією, яка найповніше представлена у навчально-виховному чи навчально-виробничому процесі. Проведення таких заходів сприяє підтриманню своєрідного ін-

новаційного ореолу в профтехосвітянській галузі. А науковометодичний та організаційний супровід упровадження інновацій у систему профтехосвіти Хмельниччини дає можливість налагодити дієву систему підготовки кадрів для різних галузей економіки, конкурентоспроможних на ринку праці, забезпечити високу якість професійної освіти, сприяє реалізації кращих здобутків міжнародного досвіду в сфері професійної освіти і навчання завдяки послідовній і чіткій інтеграції профтехосвіти регіону та країни у європейський освітній простір, активному обміну перспективним досвідом формування висококваліфікованого, професійного мобільного, креативного робітничого потенціалу. Інноваційна діяльність – це складний процес, що потребує науково-методичного підходу на всіх рівнях управління. Про ефективність інноваційної діяльності ПТО регіону свідчать не тільки створення умов для безперервного зростання рівня педагогічної майстерності освітян, їх самоосвітньої діяльності, участі в інноваційних проектах та оволодіння методами комплексного самоаналізу професійної діяльності, подолання проявів формалізму в методичній роботі на всіх рівнях, впровадження інтерактивних форм організації методичної роботи, диференційованих підходів до роботи з педкадрами, а й розширення зв’язків з усіма зацікавленими і відповідальними структурами, закладами, організаціями з метою координації спільних зусиль щодо виховання здорової, всебічно розвиненої особистості з чіткою системою життєвих цінностей, здатної реалізувати себе і відродити у майбутніх поколіннях духовний і фізичний потенціал нації. З огляду на зазначене вище, основними напрямами діяльності обласної методичної служби у плані науково-методичного й організацій320

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ного супроводу впровадження інновацій є: - модернізація системи методичної роботи ПТНЗ з метою створення умов для розвитку педагогічної майстерності, творчої ініціативи педагогічних працівників, удосконалення форм і методів підвищення їх кваліфікації у міжкурсовий період; - науково-методичний супровід організації освітнього процесу в умовах упровадження нових державних стандартів із робітничих професій, заснованих на компетенціях; - організаційно-методичне забезпечення дослідно-експериментальної, науково-пошукової роботи

та інноваційної діяльності навчальних закладів і окремих педагогічних працівників; - використання інформаційнокомунікаційних технологій у навчально-виховному процесі та діяльності навчальних закладів; - надання практичної допомоги молодим спеціалістам та іншим педагогічним працівникам у період підготовки їх до атестації, участь у роботі атестаційних комісій; - забезпечення проведення моніторингових досліджень якості ПТО, рівня навчальних досягнень учнів і стану навчально-виховної роботи у навчальних закладах регіону.

321

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ І МЕТОДИ НАВЧАННЯ Л.В. ЛУЖНЯК, методист відділу підвищення кваліфікації та дослідноекспериментальної роботи НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС КУРСОВОГО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В умовах швидкого розвитку й вимог суспільства щодо використання інформаційних технологій (як таких, що швидко розвиваються) і нових галузей та напрямів господарської діяльності з’являється потреба у перекваліфікації фахівців. Прискорення часу, що спостерігається внаслідок глобалізаційних процесів, також спонукає багатьох отримувати нову освіту або підвищувати свій кваліфікаційний рівень без відриву від основної роботи або дистанційно. У ряді країн (Китай, Латвія, Нідерланди, Алжир, Великобританія, Туреччина та ін.) від 10 до 25% студентів отримують освіту в закладах дистанційного навчання. У 2012 р., згідно з результатами дослідження Babson Survey Research Group, 32% студентів вищих навчальних закладів США (понад 6,7 млн.) пройшли хоча б один курс дистанційного навчання. Серед американських ВНЗ 65% відсотків уже ввели дистанційне навчання в стратегію свого розвитку. Представники Гарвардського університету і Массачусетського технологічного інституту в травні 2012 р. оголосили про запуск спільного проекту дистанційного он-лайннавчання edX (https://www.edx.org/). На розвиток edX кожен із партнерів виділив по 30 млн. доларів. Нині до проекту долучилося 50 закладів з різних країн світу. Станом на жовтень 2014 р. у проекті зареєстровано близько 3 млн. користувачів. Також

успішними проектами, що стартували у 2012 р., є Coursera (https://www.coursera.org/) та Udacity (https://www.udacity.com), що навчають сотні тисяч студентів. На 2013/2014 навчальний рік на всі курси платформи Coursera записався мільйон слухачів – у десять разів більше, ніж торік. Серед них 13 тисяч – українці. Розвиток дистанційної освіти в Україні розпочався значно пізніше, ніж у країнах Західної Європи і здійснювався за умов низького рівня інформатизації українського суспільства, незначної кількості оснащення комп'ютерною технікою навчальних закладів України та відсутності спеціалізованих методик дистанційного навчання. Теоретичні, практичні та соціальні аспекти дистанційної освіти розроблені в нашій країні недостатньо. Кількість наукових організацій та вищих навчальних закладів України, які активно розробляють або використовують відповідні курси дистанційного навчання відносно незначна, але поступово збільшується. Система дистанційної освіти є частиною системи освіти України, з нормативно-правовою базою, організаційно оформленою структурою, кадровим, системотехнічним, матеріально-технічним і фінансовим забезпеченням, що реалізує дистанційне навчання на рівнях загальної середньої, професійно-технічної, вищої та 322

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

післядипломної освіти, а також самоосвіти. Основні засади організації та запровадження дистанційного навчання в Україні визначає наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання». Під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес передання і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, яке створене на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Дистанційне навчання розглядається як нова педагогічна технологія або комплекс, що використовує у взаємодії та взаємодоповненні усі відомі технології навчання, підлягає основним законам педагогіки (хоча і трансформує їх згідно з новими умовами навчання і вимагає певного переосмислення у межах освітніх закладів). На економічному базисі системи післядипломної педагогічної освіти має вирости могутнє відроджене древо інформаційної культури педагога, де основним ідейним стовбуром є формування інформаційнограмотних і фахово-компетентних особистостей з критичним мисленням, здатних до самоосвіти, самооцінювання, самореалізації й орієнтації в цифровому середовищі. Тому в формуванні досвіду професійного саморозвитку педагогічного працівника важливе значення має доцільне застосування дистанційного навчання – однієї з форм організації навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації. За такої освітньої системи ХХ століття усі або частина занять здійснюється з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, а також по-

тенційних можливостей мережі Інтернет при територіальній віддаленості викладача й слухача курсів. У свою чергу, певним чином підготовлений педагог зможе запроваджувати дистанційне навчання в ПТНЗ, відкриваючи можливість вивести на новий рівень професійну підготовку учнів, дозволить забезпечити гнучкість і багатоваріантність у навчанні професії, сприятиме більш повному розкриттю потенціалу учнів через фактично необмежену кількість дистанційних навчальних курсів. Така форма навчання дає свободу вибору місця, часу та темпу навчання. Дистанційна форма навчання підходить майже всім, тому що дає можливість гармонійно поєднувати навчання та повсякденне життя. Отже, доцільність упровадження дистанційного навчання у системі післядипломної освіти зумовлена такими чинниками: гнучкістю навчального процесу (зручний час, місце, темп навчання); модульністю навчання (власна траєкторія руху кожного педагога); економією коштів (відрядження, проїзд, харчування, проживання, оплата замін); стабільністю навчального процесу в закладах освіти (зменшення кількості замін і внесення змін до розкладу); актуалізацією навчання на курсах підвищення кваліфікації як стимулу до самоосвіти; потребою підвищення рівня інформаційної культури педагогів (освоєння комп’ютерної техніки, використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні). Дистанційне середовище нівелює інформаційні кордони, посилюється якість навчального процесу, який переходить із площини теоретичного осмислення в суто практичне інтерактивне навчання, за якого зростає значення самостійної роботи тих, хто навчається. З цією метою працівники Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженер321

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

но-педагогічних працівників у Хмельницькій області (НМЦ ПТО ПК) на зміну застарілій моделі розробили нову модель курсів підвищення кваліфікації, засновану на таких положеннях: у центрі технології – слухач; в основі навчальної діяльності – співробітництво; слухачі відіграють активну роль у навчанні; суть технології – розвиток здатності слухачів до самонавчання. Курси підвищення кваліфікації проходять за дистанційною або комбінованою дистанційною, у поєднанні з очною (денною) формами навчання, які скорочують терміни аудиторного навчання в НМЦ ПТО ПК майже вдвічі та відповідно збільшують терміни навчання на дистанційному етапі, надають більшу свободу, гнучкість, більше часу на обмірковування та формулювання власних ідей, скорочують час відсутності працівника на робочому місці. Після зарахування кожен слухач отримує доступ до відповідного дистанційного курсу на платформі підтримки дистанційного навчання Moodle НМЦ ПТО ПК (hmnmc.itdev.org.ua). Поряд із цим, слухачі курсів мають спрощений доступ до навчальних матеріалів, практичних завдань, джерел інформації, Інтернет-ресурсів, електронних конспектів на платформі підтримки дистанційного навчання Moodle. До того ж створено систему оцінювання навчальної діяльності слухачів курсів. Це дає можливість забезпечити якісне навчання слухачів курсів на рівні дистанційної та очно-дистанційної форми. Модульні тести застосовуються нами в кінці кожного модуля дистанційного курсу. Крім того, розроблено анкети для опитування слухачів на початку роботи та оцінювання діяльності викладача і самого курсу в кінці роботи з дистанційним курсом, а також на науково-практичних конференціях,

захистах випускних курсових робіт і проектів. Зрозуміло, що в основі дистанційної освіти закладені принципи та особливості традиційних форм навчання, але після доповнення новими умовами, які полягають у використанні Інтернет-технологій для доступу до навчальних матеріалів, інтерактивної взаємодії між слухачами тощо, вони трансформуються у дидактичні принципи дистанційної освіти. Так, принцип спрямування навчання на вирішення завдань освіти і загального розвитку слухачів у традиційній освіті означає, що викладач повинен звертати увагу не лише на вирішення завдань і набуття вмінь, а й на ефективність проведеної системи виховних заходів у розглянутій темі. У дистанційній системі навчання цей принцип отримав таку інтерпретацію: принцип креативності характеру пізнавальної діяльності. За допомогою інтерактивних технологій креативний характер дистанційного навчання може реалізуватись за рахунок суперництва та змагання великої кількості слухачів, що підвищує їхній творчий потенціал. Принцип відповідності фундаментальності освіти пізнавальним потребам слухачів висуває певні критерії до їхніх психологічних потреб, а саме: висока мотиваційна потреба слухача; спрямованість його особистості на досягнення поставленої мети; достатньо висока здатність до комунікації; прагнення до саморозвитку і самокорегування; відповідність зовнішнього освітнього продукту слухача його внутрішнім особистісним потребам; орієнтація на конкретний, заздалегідь відомий результат, який не залежить від індивідуальності того, хто навчається. Продовженням цього принципу у дистанційній освіті є принцип вільного вибору отриманої інформації шляхом певної діяльності 322

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

(участь у дискусіях, телеконференціях, робота з пошуковими програмами, порівняльний аналіз інформації у WWW тощо). Принцип індивідуальної освітньої діяльності слухачів, відповідно до якого їм надається можливість вибору на всіх етапах навчального процесу: під час постановки особистих освітніх цілей, при виборі домінантних напрямів занять, форм і темпів навчання. Принцип урахування індивідуальних особливостей слухачів у процесі розробки дистанційного курсу передбачає модулі, заздалегідь розраховані на індивідуальні особливості особистості слухачів за трьома рівнями: психофізіологічним, психологічним і соціально-психологічним, а також за рівнем їх базової підготовки до навчання дистанційно. Для забезпечення наочності у дистанційному навчанні використовується принцип віртуалізації освіти та системного структурування інформації, де активно задіяні різноманітна символіка, відеофільми, комп'ютерні навчальні програми, інтерактивні методики тощо. Принцип пріоритету діяльнісних критеріїв оцінки результатів навчання перед інформаційними, відповідно до якого оцінюється передусім саме процес навчання, його характер, особливості взаємодії слухачів з викладачем, індивідуальна траєкторія вивчення окремих модулів, міра відмінності отриманих освітніх результатів від стандартних і загальнодоступних даних. Принцип створення слухачами особистісної освітньої продукції за тими модулями, що вивчаються. Ефективним засобом мотивації й освітньої самореалізації є можли-

вість поповнення веб-сайту особистими матеріалами слухача. Творчі роботи слухачів можуть також стати предметом наступних освітніх комунікацій. Принцип інтерактивності у спілкуванні з інформацією. Він розкриває провідну вимогу дидактики дистанційної освіти, відповідно до якої слухач має реально відчувати протягом навчання присутність викладача. З цією метою широко застосовуються такі заходи, як діалог, дискусії, телеконференції. Структура наведених вище педагогічних принципів не є сталою – з часом імовірні цілком реальні зміни та нововведення, пов’язані із подальшим розвитком і впровадженням дистанційного навчання. Однак, власне ці принципи є визначальними при побудові систем дистанційного навчання. Важливою складовою частиною дистанційного навчання є його реалізація за допомогою використання інформаційних технологій, а саме системи управління навчанням (з англ. Learning Managment System), які створені для розроблення, управління та поширення навчальних матеріалів он-лайн із забезпеченням спільного доступу багатьом користувачам. Розглянемо найбільш всесвітньо відомі. Слід зауважити, що розглянуті системи призначені для використання у різних операційних системах (не лише у якійсь одній). У таблиці 1 подано найвідоміші системи для підтримки дистанційного навчання, відмічені їх назви, подано інформацію про наявність українських локалізацій цих середовищ.

323

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Таблиця 1

+

+

+

+

+

+

Claroline

+

+

+

Dokeos

+

+

eFront

+

+

Ilias

+

+

+

+

KEWL

Інше

Використання в Росії

+

E-mail (внутрішня пошта)

Україномовна підтримка

+

Чат

Використання в Україні

+

Форум

Російська локалізація

ATutor

Російськомовна підтримка

Назва системи

Українська локалізація

Вільно поширювані системи створення курсів дистанційного навчання

віртуальні класи, дистанц. тренінг +

+

+

+

блог, подкаст

Lectureshare LON-CAPA +

+

OLAT

+

+

Sakai

+

Moodle

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

 всі вони безкоштовні, доступні для завантаження з сайтів виробників;  ці системи весь час оновлюються, до них створюються сучасні доповнення;  збільшується кількість загальнодоступних навчальних курсів, які можна використовувати безпосередньо у навчальному процесі;  для роботи з ними (як для створення курсів, так і для навчання) необхідна наявність на ПК будь-якої сучасної операційної системи з графічним інтерфейсом, виходом до Інтернету та сучасним браузером, потреби у додатковому програмному забезпеченні немає. Ще одним важливим елементом дистанційної освіти є специфі-

Для підтримки дистанційного навчання у закладі можна використовувати безкоштовні, вільно поширювані системи створення дистанційних курсів, такі як: Moodle, ATutor, Ilias, Olat. Це зумовлено декількома причинами:  більшість із них має сучасні засоби спілкування студентів і викладачів – чати, форуми, електронну пошту;  для створення навчальних курсів викладачам не потрібна додаткова спеціалізована підготовка;  створення курсів у цих системах – досить простий і зручний процес;

324

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

чне кадрове забезпечення, особливістю якого є якісно нові вимоги до викладача – від принципово нового рівня професійних і комп’ютерних знань та умінь до володіння концептуальними питаннями й дидактикою дистанційної підготовки. З досвіду відкритих університетів зарубіжних країн такою центральною фігурою дистанційного навчання є тьютор (координатор, куратор) курсу. Тьютор – безпосередній організатор самостійної роботи слухачів, консультант із усіх тем курсу. Він управляє ходом навчання і контролює його успішність. Основні вимоги до особистості тьютора – високий професіоналізм і загальнокультурний рівень, досвід викладацької і практичної роботи, комунікабельність. При НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області також створено апарат тьюторів, спеціалізація яких орієнтована на зміст дисциплін різних модулів. Таким чином, у структурі опорно-консультативного пункту є тьютори, кожний з яких координує підготовку слухачів із дисциплін свого модуля (соціогуманітарного, професійного, фахового). Відбір тьюторів здійснено з числа штатних працівників НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. Їх початкова підготовка проведена на короткотермінових курсах у Центрі підвищення кваліфікації, післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Хмельницького національного університету. Після успішного проходження курсів слухачі отримали свідоцтва про підвищення кваліфікації з питань організації та науковометодичного забезпечення дистанційного навчання. Загальне керівництво роботою тьюторів і опорноконсультативного пункту здійснюється відділом підвищення кваліфікації та дослідно-експериментальної роботи НМЦ ПТО ПК у Хмельниць-

кій області. Викладачами активно розробляються дидактичні комплекси комп’ютерно-орієнтованого методичного забезпечення з усіх курсів для різних категорій інженернопедагогічних працівників ПТНЗ, електронні версії яких накопичуються і постійно інтегруються в єдину інформаційну систему. Звичайно, жоден дистанційний курс не замінить живого спілкування з викладачем, можливість поставити йому запитання. Крім того, домашня атмосфера не завжди сприяє ефективному навчанню та запам’ятовуванню, адже слухачів можуть відволікати домашні справи. Тому поряд з усіма перевагами дистанційного навчання над очними курсами підвищення кваліфікації варто зазначити, що існує низка проблем, які виникають у процесі впровадження такої форми навчання, а саме: – низький рівень технічного забезпечення ПТНЗ (застаріла техніка, недостатня пропускна спроможність і низька якість телекомунікаційних мереж або взагалі відсутній вільний доступ до мережі Інтернет). Якщо ситуацію із забезпеченістю ПТНЗ комп’ютерами до цього часу вдалося покращити, то проблема підключення навчальних закладів до швидкісного Інтернету ще потребує вирішення. Насамперед це стосується віддалених сільських районів, для яких упровадження дистанційного навчання є найбільш актуальним. Потрібно також зазначити, що педагоги мають досить низьку мотивацію до використання ресурсів мережі Інтернет через необізнаність з її можливостями і способами використання у професійній діяльності; – психологічна неготовність освітян навчатися самостійно, неприйняття нового, інноваційного. Головна причина такого явища полягає не стільки в небажанні педагогів 325

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

удосконалюватися, скільки у відсутності в закладах відповідних умов для їхнього навчання і використання інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності. Особливо гострою є ця проблема для сільських навчальних закладів. Навіть наявність у багатьох ПТНЗ комп'ютерної техніки не вирішує проблему, оскільки наявне програмне забезпечення не відповідає сучасним вимогам; – низький рівень комп’ютерної грамотності педагогів. Проведені дослідження показали, що особливої актуальності це питання набуло для більшості педагогів, які належать до вікової категорії від 40 до 60 і більше років і мають стаж роботи від 15 до 40 років. Зазвичай, значна їх частина – професіонали, які мають визнання не тільки на рівні закладу, в якому вони працюють, а й регіону. Однак під час дослідження виявлено, що значна частина педагогів не володіє сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями навчання. Це породжує значний психологічний дискомфорт, впливає на їхній професійний рейтинг; - неможливість педагогів пройти педагогічну практику на базі кращих ПТНЗ області та вивчити їхній досвід роботи. Зазвичай на очних курсах підвищення кваліфікації слухачі відвідують відкриті уроки, майстер-класи, семінари, конференції та інші заходи, які підвищують фаховий рівень і практичну підготовку педагога. Під час дистанційного навчання цієї можливості практично немає, крім відвідування занять співробітників свого ж навчального закладу; - проблема аутентифікації користувача при перевірці знань. Неможливо точно сказати, хто знаходиться в певний момент за комп’ютером слухача. Поки що не запропоновано оптимального технологічного рішення і більшістю дис-

танційних програм використовується очна екзаменаційна сесія. Але одним із варіантів вирішення такої проблеми є встановлення відеокамер на боці того, хто навчається, та відповідного програмного забезпечення. Проблем багато, але сучасні заклади післядипломної освіти з традиційною формою підвищення кваліфікації відчувають необхідність у запровадженні дистанційної форми, однак вже не на рівні застосування окремих її елементів, а на рівні повноцінного впровадження дистанційної форми в системі курсового підвищення кваліфікації. Така система навчання та індивідуальні можливості кожного слухача спонукають зробити свій вибір форми підвищення кваліфікації або отримання додаткової освіти. Література 1. Бабійчук В.Г. Дистанційне навчання – сучасна форма підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти / В.Г. Бабійчук.

– С. 22-29 // Вересень. Науковий часопис: науково-методичний, інформаційно-освітній журнал. № 3-4 (64-65) 2013 / ред. Р.О. Гришкова [та ін.]. – Миколаїв: ОІППО, 2013.

2. Демида Б., Сагайдак С., Копил І. Системи дистанційного навчання: огляд, аналіз, вибір. – Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/106 62/1/14.pdf.

3. Кайдалова Л.Г. Викладач у системі дистанційного навчання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/.

4. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні.

5. Кухаренко В.М. Дистанційне навчання: Умови застосування. Дистанційний курс: навчальний посібник [3-е вид.] / Кухаренко В.М., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г.; за ред. В.М. Кухаренка.

– Х.: НТУ «ХПІ», «Торсінг», 2002. – 320 с.

6. Наказ МОН України «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» від 21.01.2004 №40 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

326

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. форми навчання в навчальний процес професійно-технічного навчального закладу / Ю.Л. Савченко // Педагогічний дискурс. – Випуск 14. – 2013.

ttp://www.osvita.org.ua/distance/pravo/03. html.

7. Савченко Ю.Л. Аналіз стану та перспектив впровадження дистанційної

О.В. ПЕТРОВ, методист відділу передового педагогічного досвіду та інформаційно-видавничої діяльності НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГА Завдяки впровадженню нових інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) полегшується взаємодія між різними типами освітніх установ, а також забезпечується високоефективна підтримка зворотнього зв’язку між викладачем і учнем. На сьогодні неможливо уявити навчання у професійно-технічному навчальному закладі (ПТНЗ) без використання ІКТ і сервісів будь-якої пошукової системи (Google, Bing, Яндекс тощо). Сайт ПТНЗ є не тільки джерелом інформації про ПТНЗ, а і точкою доступу до навчального контенту для учнів (Вікі, Moodle, репозиторії та інше). Провідним вектором сучасних досліджень у сфері інформатизації освіти є пошук комплексних рішень, які дозволяють сформувати єдине освітнє середовище ПТНЗ за допомогою інноваційних технологій з урахуванням трендів сучасності та максимально персоналізувати навчання, що є невід’ємною частиною освіти майбутнього. Як показує досвід розвинених зарубіжних країн [1; 2; 3], відмінним рішенням вищеописаних проблем є впровадження у навчальний процес «хмарних обчислень»[4]. Метою статті є розкриття особливостей використання викладачами хмарних сервісів у навчально-

му процесі, формування персонального освітнього середовища викладача та учня на основі GoogleApps та їх інтеграція з іншими сервісами. Сучасні мережеві сервіси надають широкі можливості для створення різних навчальних ситуацій, в яких учні можуть освоювати і відпрацьовувати навички, необхідні у XXI столітті: • інформаційна грамотність, тобто вміння шукати інформацію, порівнювати її з різних джерел, розпізнавати та вибирати найнеобхідніше; • мультимедійна грамотність – здатність розпізнавати і використовувати різні типи медіаресурсів як у роботі, так і у навчанні; • організаційна грамотність – здатність планувати свій час так, щоб встигнути все, що заплановано; • розуміння взаємозв’язків, які існують між різними людьми, групами та організаціями; • комунікативна грамотність – це навички ефективного спілкування та співробітництва; • продуктивна грамотність – здатність до створення якісних продуктів, можливість використання засобів планування. Корпоративна пошта є невід’ємною складовою корпоративної 327

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

культури. Основні її переваги порівняно з аккаунтом звичайного поштового сервісу – у єдиному інтерфейсі та наборі функцій для всіх співробіт-

ників, адреси пошти, що засвідчує місце роботи та вказує на портал закладу. Проаналізуємо найпоширеніші поштові сервіси (Таблиця 1).

Таблиця 1 Поштовий сервіс

Додаткові можливості

Переваги

Недоліки

Gmail

Поштовий аккаунт, який надає доступ до всіх сервісів Google. Об’єм диску для одного користувача становить 15 ГБ. Для освітян наявна можливість створення корпоративної пошти на основі сервісу та додаткові функції для модераторів

Єдиний аккаунт для всіх сервісів, їх взаємопроникність, корпоративна адреса пошти

Відкритий сервіс не є достатньо захищеним

Yandexmail

Доступний диск, об'ємом 10 ГБ, доступ до сервісів Yandex

Популярність сервісу, динамічний розвиток

Порівняно з Gmail, цей сервіс не є достатньо захищеним і надає набагато менше можливостей для користувачів

Ukr.net

Outlook

Корпоративна пошта на сервері навчального закладу

Доступний диск, об'ємом на eDisk Поширеність Вузький набір 4 ГБ та різна спрядодаткових мованість сер- сервісів вісу Доступний диск, об'ємом 7 ГБ. Високий ріВузький набір Для освітян наявна можливість вень захисту, додаткових створення корпоративної платкомплексні сервісів форми на основі сервісу та додат- рішення для кові функції для модераторів освіти, корпоративна адреса пошти — Відносна без- Відсутність пека, корпо- додаткових ративна адре- функцій са пошти

Найкраще для командної роботи та відпрацювання всіх навичок,

які потрібні сучасній людині, підходять сервіси Google. Основною пере329

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

вагою серед інших сервісів є можливість доступу під одним аккаунтом

до будь-якого сервісу, що входить до складу Google (Рис. 1).

Рис. 1. Структура сервісів Google Сервіси Google орієнтовані на спільну роботу та спілкування в мережі. За їх допомогою можна організувати різноманітну колективну діяльність (Таблиця 2). Таблиця 2 Сервіси Можливості Безкоштовна послуга електронної пошти від американської компанії Google. Надає доступ до поштових скриньок через веб-інтерфейс на основі протоколів POP3, SMTP, IMAP. Контакти Окремий сервіс, де кожен має можливість редагувати свою персональну адресну книгу, створювати групи контактів і використовувати їх при розсиланні повідомлень.

Google Події календаря зберігаються у режимі он-лайн. Це означає, що дані Календар не будуть втрачені, навіть якщо зламається жорсткий диск. Програма може імпортувати файли календаря Microsoft Outlook (.csv) та файли програми iCalendar (.ics). Можна додавати та обмінюватись календарями з різними рівнями прав доступу.

GoogleTalk GoogleTalk дозволяє спілкуватися за допомогою голосового чата і текстових повідомлень. GoogleTalk нагадує популярні сервіси ICQ і Skype, а також дозволяє передавати як текстову, так і голосову інформацію. Наявна можливість проводити відеоконференції та прямі трансляції (до 9 учасників одночасно).

Google-Диск Сховище даних, що належить компанії Google, за допомогою якого користувачі можуть зберігати свої дані на серверах у хмарі і ділитися ними з іншими користувачами в Інтернеті. У середовищі диску можна створювати та редагувати текстові документи, таблиці, презентації, малюнки, форми опитувань, а також спільно працювати над файлом у режимі реального часу та відстежувати зміни.

Gmail

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Спрощений безкоштовний хостинг на базі структурованої вікі. Можливості для створення колективних та індивідуальних сайтів і блогів. Користувачі сайту можуть працювати всі разом, також додавати інформацію з інших додатків Google.

Youtube Розміщення, монтаж відеофайлів і організація спільного доступу до них. Створення груп відео за тематикою, вбудовування окремого відео або списку відтворення до будь-якого порталу.

Google+ Багатомовна соціальна мережа та ідентифікаційна служба, яка належить компанії Google. Замість звичного, для користувачів інших соціальних мереж, єдиного списку «друзів» у Google+ є можливість розподіляти контакти за «колами»: друзі, родичі, колеги тощо. «Кіл» може бути декілька. Новини Вичерпна та актуальна інформація, зібрана службою «Новини Google» зі всього світу. Групи Можливість створювати групи, щоб спілкуватися електронною поштою у режимі один до групи, тобто відправляючи на адресу групи листа, людина автоматично відправляє його усім користувачам, включеним до цієї групи. Фотознімки Надає зручну можливість переглядати, змінювати і організовувати фотографії. Має зв'язок з диском, Youtube та Google+. Окремим блоком варто винесОдним із пріоритетів будьти весь спектр додатків і сервісів, якого сучасного ПТНЗ є підбір якісдоступ до яких можна отримати за них програмних рішень для створендопомогою аккаунту Google, а також ня персонального освітнього середоможливості синхронізації усіх даних вища викладача та учня. Основні з пристроєм на Android та встановможливості їх взаємодії представлені лення профільних додатків на нього. у такому вигляді (Таблиця 3).

Googleсайти та блоги

Таблиця 3 Сервіси

Використання Викладач

Учень

Надсилання та отримання електронних листів, створення списку завдань для виконання. Викладачі можуть впорядкувати та редагувати свої контакти, також експортувати / імпортувати контакти, створювати групи учнів для розсилки завдань.

Надсилання та отримання електронних листів, а також застосування інструментів для пошуку, що допомагають швидко шукати потрібну інформацію і відправляти миттєві повідомлення прямо зі своїх аккаунтів.

Google Викладачі мають можливість склаКалендар сти свій розклад зустрічей з учнями. Це спрощує співпрацю та обмін розкладами між групами. Календарі можуть бути спільними у масштабах усього ПТНЗ чи з деякими колегами. Діапазон управління правами та обмін допомагають підтримувати безпеку та 331

Учні можуть складати свій розклад і обмінюватися календарями та заходами, знати, коли їм потрібно здати те чи інше завдання з навчального курсу / дисципліни.

Gmail

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

конфіденційність.

Google- Корисний сервіс для швидкого зв'яTalk зку зі учнями (завжди видно, хто в мережі), якщо просто необхідно щось швидко повідомити чи висловити зауваження стосовно їх роботи.

Учні можуть телефонувати своїм знайомим і відправляти їм миттєві повідомлення безкоштовно в будьякий час і у будь-якій точці світу. Ефективними є спільні чати та відеоконференції для обговорення проектів і спільних завдань.

Google- Можливість створення завдань (доДиск кументів, таблиць, презентацій) для спільної роботи учнів у межах групи або всього навчального закладу в режимі реального часу. Крім того, остаточні версії документів можна публікувати для користувачів з усього світу. Широкі можливості спільного доступу до файлів для учнів (можливість переглядати, редагувати, коментувати), легке їх налаштування та перевірка виконаної роботи з точним зазначенням виконання саме того, що зробив певний учень. Це унеможливлює виконання одним учнем усіх завдань за групу.

Створення та редагування документів, зберігання власних документів у хмарному середовищі Google і можливого доступу до цих файлів з будь-якої точки світу, де є мережа Інтернет. Можливість швидко поділитися з друзями файлом за допомогою спільного доступу до нього. Перегляд більше 20 типів файлів прямо в браузері, у тому числі відео, AdobeIllustrator і Photoshop файли, навіть якщо на пристрої відсутнє оригінальне програмне забезпечення, що обробляє файл певного розширення. Можливість проведення якісної спільної роботи над проектами.

Google- Викладач за допомогою сайту чи сайти та блогу може комунікувати з учнями, блоги завантажувати у публічний доступ свої матеріали та завдання для опрацювання учнями, можливість спільної роботи та централізоване зберігання пов'язаних між собою документів на одному сайті (блозі), а також систематизації власного портфоліо в мережі Інтернет.

Можливість вести свій блог (сайт) на певну цікаву для учнів тему, це гарна практика для пошуку в мережі Інтернет цікавої інформації для своїх читачів сайту (блогу), а також можливість представити свої напрацювання широкій аудиторії. Учні можуть створювати сайти проектів, не написавши жодного рядка коду. Google-сайти (блоги) надають можливість використовувати вже готові шаблони, завдяки їм створити сайт так само легко, як і документ у MS Word. Ефективний Google-сервіс для внутрішнього обміну інформацією та спільної роботи учнів у вигляді відеофайлів. Крім того, база відео містить велику кількість навчального матеріалу, поданого у різних

Youtube Викладач може використовувати відео як додатковий матеріал при викладанні теми лекції, семінару, а також надихнути колег своїм прикладом знімати відео для кращого засвоєння матеріалу учнями.

332

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Academia

YouTube для ПТНЗ надає можливість використовувати тисячі безкоштовних високоякісних освітніх відео у контрольованому середовищі. Розміщення власних праць, статей, відслідковування їх цитування.

Важливо те, що за допомогою сервісу Gmail можна об'єднати кілька поштових скриньок під одним аккаунтом. Наприклад, якщо у вас є поштові аккаунти на meta.ua, ukr.net і i.ua, можна налаштувати Gmail так, щоб отримувати вхідні листи з усіх поштових скриньок на одну поштову адресу – Gmail, відповідати можна так само з одного аккаунта, але використовуючи різні поштові скриньки. Викладачі можуть додавати різні «мітки» вхідним листам. Ця функція дуже корисна, оскільки з мітками простіше шукати листи на якусь одну тему: «Листи від учнів групи...», «Важливі листи від колег», «Цікаві сайти для кращого викладу лекцій», «Документація». Крім того, Gmail зберігає усю послідовність листування, демонструючи весь його ланцюжок за датою останнього листа. Нові освітні стандарти, спрямовані на індивідуальну освітню траєкторію учня, на розширення освітнього середовища, припускають, що матеріалів, наявних у відкритому доступі, педагогові може і не вистачити. Це означає, що викладачам доведеться самим бути і авторами, і розробниками [5]. Але є багато проблем, які необхідно подолати викладачам: • викладачі мають малий досвід роботи з мережевими сервісами; • дуже мало викладачів обмінюються один з одним створеними навчальними напрацюваннями; • досвід вирішення проектних завдань є найчастіше у малих

формах (записи лекцій, виступів, хронологія проектів, науковопопулярне відео). Пошук якісних наукових джерел, актуальних за датою.

постійних групах викладачів, залучити нових викладачів до співпраці дуже важко; • у більшості викладачів практично немає досвіду співпраці у розробці навчальних матеріалів. Основними перевагами використання сервісів Google в освіті з точки зору користувача є [5]: • мінімальні вимоги до апаратного забезпечення (обов'язковою умовою є тільки наявність доступу до Інтернету); • Google-технології не вимагають витрат на придбання та обслуговування спеціального програмного забезпечення (доступ до додатків можна отримати через вікно будь-якого браузера) ; • Google підтримують всі операційні системи і клієнтські програми, які використовують учні, школи та ВНЗ; • усі інструменти Google безкоштовні. Розглянемо декілька варіантів інтеграції хмарних сервісів до власних електронних навчальних курсів (ЕНК) на базі LMS Moodle. Перший варіант – зробити у своєму електронному курсі посилання на документ Google Диску. Щоб його можливо було редагувати чи коментувати учням, потрібно обов'язково встановити рівень доступу: «Усі користувачі, які отримали посилання», а також який саме доступ ви надаєте («Може редагувати», «Може коментувати», «Може переглядати») (Рис.2).

333

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Рис.2. Налаштування спільного доступу У ЕНК завдання для учнів з гіперпосиланнями найчастіше використовуються для організації спільної роботи (зокрема, спільно заповнити таблицю чи знайти певну інформацію, створити спільну презентацію, чи, найбанальніше, вибрати тему свого індивідуально-дослідного завдання). Другий варіант доцільно використовувати тоді, коли викладачеві просто необхідно, щоб документ ві-

дображався у його курсі без можливості його редагування. Це означає, що файл Google-Диску (документ, таблиця, презентація, форма) необхідно вбудувати у курс. Для цього потрібно скопіювати html-код файлу і додати його у свій ЕНК. Після перезавантаження сторінки у вікні браузера буде відображено вбудований для перегляду документ. (Рис.3).

334

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Рис. 3. Приклад вбудованої в ЕНК Google-презентації Також у своїх ЕНК викладачі можуть використовувати відео з Youtube. Для відображення його у курсі необхідно, як і у попередньому випадку, скопіювати html-код відео та додати його на сторінку. Але, якщо це відео не особисте, необхідно ще додати посилання на канал автора, це є обов'язковим для того, щоб не порушувати його авторські права на це відео. Розвиток технологій хмарних обчислень дозволяє вносити в навчальний процес програмні новинки для його оптимізації та формувати в учнів навички колективної роботи над навчальними проектами, спрощувати спільну роботу учнів і викладачів, значно розширити види співпраці, сформувати навички ефективно опрацьовувати великі обсяги інформації та раціонально використовувати час і можливості навчатися. Хмарні технології є повноцінним навчальним інструментом, що дозволяє ПТНЗ створити власний он-лайнпростір і формувати особисте освітнє

середовище учня та викладача максимально ефективно. Постійне використання нових засобів для навчання надає можливість не стояти на одному місці, привчає до нового стилю поведінки, легкому вирішенню будь-яких ситуацій. Таке навчання допомагає зробити сам процес навчання відкритим і доступним для всіх: викладачів, учнів, батьків. Література 1. Биков В.Ю. Технології хмарних обчислень – провідні інформаційні технології подальшого розвитку інформатизації системи освіти України [Електронний ресурс] / В.Ю. Биков // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2011. – №6. – С. 3-11. - Режим доступу:http://lib.iitta.gov.ua/1173/.

2. Морзе Н.В. Педагогічні аспекти використання хмарних обчислень [Електронний ресурс] / Н.В. Морзе, О.Г. Кузьмінська // ІКТ в освіті, дослідженнях та індустріальних додатках: інтеграція, гармонізація та трансфер знань. – 2011. – №9. – С. 20-29. – Режим доступу: 335

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

http://elibrary.kubg.edu.ua/865/1/N_Mo rze_O_Kuzminska_ICTSODID_9.pdf.

336

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

3. Попова М.В. ИКТ в развитии межкультурной компетенции [Електронний ресурс] / М.В. Попова // Пятигорский государственный лингвистический университет. – 2009.

– Режим доступу: http://www.pglu.ru/lib/publications/Uni versity_Reading/2009/XII/uch_2009_X II_00053.pdf.

4. Патаракин Е.Д. Социальные взаимодействия и сетевое обучение 2.0 / Е.Д. Патаракин. – М.: НП «Современные технологии в образовании и культуре», 2009. – 176 с.

5. GoogleApps для освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.google.com/intx/uk/enterpri se/apps/education. Н.П. САДОВА, методист НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІВ ПТНЗ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ ОСОБИСТІСНО-РОЗВИВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ  розвитком навичок самостійної та колективної діяльності;  розвитком самоорганізованості;  формуванням компетентної дієздатної особистості;  підвищенням мотивації навчання;  інтенсифікацією й оптимізацією навчального процесу;  підвищенням ефективності уроку як основної одиниці навчально-виховної діяльності;  активізацією навчальної діяльності учнів на уроках, підвищенням інтересу до предметів;  забезпеченням оптимізації особистісного росту учня, формуванням готовності до подолання труднощів навчання та життя, стійкості до життєвих випробовувань. До сучасних особистіснорозвивальних технологій, які тільки починають впроваджуватись у професійно-технічну освіту, належать:  технологія розвитку критичного мислення;  колективна розумова діяльність;

ХХІ століття уже ознаменувалося швидким розвитком інформаційних, мобільних, Інтернет та інших технологій. Це час стрімкого розвитку усіх сфер діяльності. У зв’язку з цим змінились люди, їх світосприйняття. Традиційне навчання з його авторитаризмом, орієнтацією на середнього учня, перевагою репродуктивної діяльності над пошуковою не відповідає вимогам часу. Тому настала необхідність переходу від «передачі знань» до «навчання вчитися». Сучасному учневі не так треба подати тему, як навчити осмислювати її, а він уже потім шукатиме інформацію, яка допоможе реалізувати проблему. Тому навчальний процес має осучаснюватись новими педагогічними технологіями та методами, які будуть цікавими для сучасних учнів. До сучасних навчальних технологій належать особистісно-розвивальні. Актуальність просвітницької роботи з ознайомлення педагогів із особистісно-розвивальними технологіями визначається:  вимогами сьогодення; 337

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

 кейс-технологія;  проблемно-розвивальне навчання;  технологія імітаційно-ігрового навчання;  технологія веб-квесту;  коучинг-технологія тощо. Усі технології мають спільну ознаку – наявність проблеми, яку необхідно вирішити. Але, незважаючи на це, кожна технологія має свої особливості. Технологія розвитку критичного мислення – педагогічна система, спрямована на формування в учнів аналітичного мислення. Технологія колективної розумової діяльності визначається як «безперервний процес управління розвитком потреб, здібностей тих, хто навчається». Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем тощо. Технологія проблемно-розвивального навчання – організація навчального процесу, що передбачає створення проблемної ситуації й активну самостійну діяльність учнів у її розв’язанні. Технологія імітаційно-ігрового навчання – це методи, що дозволяють імітувати в ігровій формі та реалізовувати за допомогою ігрових дій в штучно створених педагогічних ситуаціях майбутню професійну діяльність учнів. Веб-квест – це технологія, орієнтована на учнів, занурених у процес навчання, яка розвиває їх критичне мислення. Ця технологія орієнтована на розвиток пізнавальної, пошукової діяльності учнів, під час якої значна частина інформації

здобувається через ресурси Інтернету. Коучинг-технологія є феноменом освітнього процесу, що побудований на мотивуючій взаємодії, за якої педагог створює спеціальні умови, спрямовані на розкриття особистісного потенціалу учня для досягнення ним значних для нього цілей в оптимальні терміни, у конкретній предметній галузі знань. Особистісно-розвивальні технології реалізують чимало позитивних навчальних цілей і завдань. Це вміння працювати в колективі; розвиток самостійного свідомого мислення, творчості учнів; вміння нестандартно вирішувати проблеми. Переваги сучасних технологій навчання можна перераховувати довго. Але вони дають позитивний результат лише тоді, коли вдало застосовані. Названі педагогічні технології широко використовуються у загальноосвітній ланці освіти як на Україні, так і за її межами. У системі професійно-технічної освіти це досить нові педагогічно-навчальні технології. Застосувати їх у професійнотехнічному навчальному закладі так, як у звичайній школі, не вдасться. Кожна інноваційна технологія потребує адаптування під кожну професію, навчальний предмет, тему програми, навчальну групу. У ПТНЗ педагоги уже цікавляться невідомими технологіями і методами, розпочинають вивчати методологію теоретично та продумувати місце і вид застосування, експериментувати і впроваджувати ці технології у навчальний процес. У ПТНЗ області є певний досвід упровадження особистісно-розвивальних технологій у навчальновиховний та навчально-виробничий процес. Зокрема, О.А. Вавренюк, викладач ДНЗ «Хмельницький центр ПТО торгівлі і харчових тех338

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

нологій», є автором методичної розробки уроку з предмета «Технологія приготування борошняних кондитерських виробів з основами товарознавства» на тему «Приготування виробів із дріжджового тіста». У цій розробці використовуються елементи кейс-технології. І.В. Матвєйцева, викладач ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг», активно впроваджує елементи кейс-технології у вигляді відеословників. Це дає можливість засвоїти професійну лексику у різних форматах: звичайний друкований, відеословник і словник у картинках. Викладачем ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» С.О. Горпинич підготовлено навчальний проект на тему «Молекулярна кухня», що використовується на уроках як демонстраційний, навчальний матеріал, а у деяких випадках – як зразок. Проект чітко структурований, створений за технологією проектного навчання. Викладач також розпочала роботу над збіркою кейсів з предмета «Технології» (варіативна частина) для учнів, які здобувають професію «Кухар, кондитер». І.М. Кирилюк, методист ДНЗ «Вище професійне училище №11 м. Хмельницького», представила опис своєї роботи на тему «Коучтехнології в методичній роботі». До роботи додала презентаційні матеріали коуч-сесій: 1) засідання школи педагога початківця (секція майстрів в/н) на тему «Сучасний

урок виробничого навчання»; 2) «Як створити портфоліо або дорога крізь терни до зірок». Викладач Старокостянтинівського професійного ліцею Л.П. Левицька, застосовуючи інформаційно-комунікаційну технологію навчання для професії «Кухар», розробила ілюстровані, схематичні опорні конспекти, схеми, плакати. Ю.Ю. Мельник та С.О. Горпинич, викладачі ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг», підготували навчальний комплекс з предмета «Технології» для учнів ПТНЗ професій громадського харчування. Цими викладачами завершується робота над електронним навчальним посібником і збірником тестових завдань. Навчальний комплекс з предмета «Технології» ілюструє застосування майже усіх особистіснорозвивальних технологій навчання. Досвід упровадження навчальних технологій містить у собі арсенал різноспрямованих форм, методів традиційної та інноваційної, інтерактивної діяльності педагогів і учнів на уроці та в позаурочний час. Особливо цінним є творчий підхід до створення системи роботи на різних етапах уроку залежно від його типу і навчального матеріалу та інших видах навчального процесу. З часом кожна особистісно-розвивальна технологія знайде свого дослідника і практика у ПТНЗ та дасть багатогранні результати.

339

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Н.П. ГОЛЯ, викладач м. Хмельницького

ВПУ

№4

ПРОЕКТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН Почуєш – забудеш, Побачиш – запам’ятаєш, Побудуєш – зрозумієш. Конфуцій На початку XXI століття закономірно постає питання про нову школу, яка створила б умови для повноцінного фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку дитини і плекала людину, здатну будувати демократичну державу. Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально-виховного процесу. Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для самореалізації учнів, підвищує мотивацію до отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні. Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов’язково беруть участь розум, серце і руки, тобто осмислення самостійно набутої інформації здійснюється через призму особистісного ставлення до неї і оцінку результатів у кінцевому продукті. Робота над проектом – практика особистісно орієнтованого навчання у процесі конкретної праці учня на основі його вільного вибору та з урахуванням його інтересів. У

свідомості учня це має такий вигляд: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати». Проект в освіті – це процес створення нових форм співпраці педагогів, учнів, педагогічної громадськості, нового змісту й технологій освіти, нових способів і технік педагогічної діяльності та мислення. Предметом проектування є створення умов для розвитку освіти загалом, переходу її від одного стану до іншого. Разом із поняттям «проект» певною мірою використовується поняття «проектна діяльність», «проектне навчання». Проектна діяльність – це частина навчальної діяльності, що містить ціннісно-орієнтаційну, перетворювальну, творчу й практичну діяльність. У її структурі можна виокремити такі компоненти: мотив – мета – способи – засоби – предмет – результат. Інша версія свідчить, що проектна діяльність передбачає здійснення під керівництвом і за підтримки викладача активної творчої самодіяльності учня в процесі навчання. Метод проектів – це система навчання, за допомогою якої учні набувають знань, умінь і навичок у процесі планування та виконання практичних завдань-проектів, що постійно ускладнюються. Під час роботи за методами проектів важливу роль відіграють самостійність, 340

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

активність, ініціативність і захопленість учнів. В основу методу покладено ідею здійснення навчання на активній основі шляхом самостійної та практичної діяльності учнів із урахуванням їхніх особистих інтересів. Проектна робота – одна з найбільш цікавих методик, які може використовувати викладач. Вона дозволяє:  ефективно реалізувати комунікативний підхід у навчальному процесі;  забезпечити активну практику для кожного учня групи з метою формування в учнів необхідних умінь і навичок практичної діяльності, а також економічну компетенцію на рівні, визначеному програмою;  знайомити учнів із економічною тематикою і шукати способи їх включення в активний діалог;  навчальний проект — це спільна навчально-пізнавальна, дослідницька, творча або ігрова діяльність учнів, які мають спільну мету, застосовують однакові засоби і методи діяльності, спрямовані на досягнення спільного реального результату, потрібного для розв’язання вагомої проблеми. Основною метою проектної діяльності є виготовлення цінного продукту у вигляді певного проекту, який надалі буде реалізовано. Мотивацією до створення проектів учнями є насамперед бажання отримати оцінку за свою діяльність, змагання за право бути найкращим, самоствердження серед однолітків. Головними є мотиви пізнання нового, вирішення проблемних ситуацій, пізнавальні мотиви самоосвіти й самовдосконалення. З метою впровадження проектної діяльності в практику розглянемо типологію учнівських проектів (за Є. Полат):

1. За характером діяльності: дослідницькі, творчі, рольові, ігрові, пригодницькі, практико зорієнтовані.

2. За кількістю учасників: індивідуальні (персональні), парні, групові, колективні, масові.

3. За характером контактів: внутрішні локальні, регіональні, міжнародні.

4. За предметно-змістовим охопленням: монопроекти, міжпредметні проекти.

5. За тривалістю виконання: короткострокові, середньої тривалості, довгострокові. Аналіз різних підходів до класифікації етапів проектної діяльності свідчить, що загалом її можна розподілити на три етапи: 1. Підготовчий – визначається проблема, тема, складається план майбутньої роботи, визначаються джерела інформації.

2. Практико-виконавчий – здійснюється робота над проектом (обробка джерел, формулювання висновків, підготовка портфоліо, презентації проекту).

3. Завершальний – відбувається презентація, захист, оцінювання проекту. Отже, проект – це шість «п»: проблема – проектування (планування) – пошук (інформації) – продукт – портфоліо (проектна папка) – презентація. Робота за методом проектів потребує від педагога не стільки викладання, скільки створення умов для виявлення учнями інтересу до пізнавальної діяльності, самоосвіти й використання отриманих знань на практиці. Викладач перестає бути предметником, а стає педагогом широкого профілю. Для цього він, як керівник проекту, повинен мати високий рівень культури й певні творчі здібності. Йому потрібно стати генератором розвитку в учнів пізнавальних 341

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

інтересів і творчого потенціалу. Віднині авторитет викладача залежить від уміння бути ініціатором цікавих починань.

Беручи участь у проектній діяльності, викладач може створити умови для розвитку учнів. Таблиця 1

Діяльність педагога в умовах підготовки проекту Етапи роботи над проектом

Зміст діяльності учнів

Функції викладача

І. Підготовчий

• Обговорення проблеми, визначення теми, завдань проекту.

• Планування роботи.

• Вибір способів накопичення інформації, методів аналізу, виду презентації, критеріїв оцінювання.

• Заявка задуму.

• Характеристика методу проекту.

• Ознайомлення зі змістом проекту.

• Мотивація пошуку.

• Допомога в постановці завдань.

• Висловлювання припущень.

• Висунення пропозицій ідей.

• Корекція плану та завдань.

ІІ. Практичновиконавчий

• Накопичення інформації.

• Розв’язання поточних завдань.

• Спостереження за об’єктами.

• Проведення експериментів.

• Анкетування.

• Робота з літературою.

• Аналіз інформації.

• Формулювання висновків.

• Оформлення результатів.

• Колективне обговорення.

• Спостереження за роботою учнів.

• Непряме керування діяльністю (поради, консультації тощо).

• Корекція підсумкових матеріалів.

• Спостереження за обробкою результатів і аналізом інформації.

• Сприйняття звіту.

• Постановка доцільних запитань (у ролі учасника).

ІІІ. Заключний

• Демонстрація результатів у презентації.

• Самооцінка результатів (за установленими критеріями).

Оцінювання зусиль учнів, їхньої креативності, якості використання джерел, можливостей, творчого потенціалу, якості звіту,

342

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

•

Захист проекту.

презентації, захисту проекту.

Керівник проектної учнівської діяльності повинен знати особливості педагогічного управління. Таблиця 2 Уміння та знання, потрібні керівникові проектної діяльності Уміння

Знання

Формувати проектні групи в позаурочний час для виконання проектів

Основних вимог щодо організації проектної позаурочної діяльності

Навчати дітей поетапно визначати тему, мету й завдання проекту

Форм і методів навчання учнів проектної технології, які опрацьовуються та засвоюються на практиці

Керувати діяльністю учнів під час планування та виконання проекту

Методики організації роботи й поетапного здійснення позаурочних про-ектів

Організовувати презентацію та захист проектів, оцінювати учнівські проекти й обґрунтовувати зауваження, надавати практичні поради й рекомендації під час виконання робіт тощо

Вимог щодо оформлення результатів діяльності, створення презентації та захисту позаурочних проектів, критеріїв оцінювання учнівських робіт тощо

На нашу думку, особлива цінність проектних технологій навчання на уроках економіки в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. У своїй педагогічній практиці найчастіше використовую такі види проектів, як: інформаційні, ігрові, дослідницькі, творчі. Учні, починаючи вивчати економіку, мають невеликий досвід. Вони відкриті для нової інформації та змінюють переконання відповідно до отриманої інформації. Учні часто не можуть порівняти економічні поняття з реальним життям. Вони мислять конкретними категоріями і сприймають інформацію через практику, наприклад, пробуючи щось у дії. Наприклад, при вивченні теми «Виробництво та продукт економічної діяльності», після пояснення нового матеріалу, групи описують ета-

пи виробництва певного товару. Зазвичай це тісно переплітається з професійним навчанням. Повний проект виробництва разом з розрахунком вартості товару робиться на прикладі виробництва (наприклад, вартість поклейки шпалер). Розрахувавши власну вартість, учні можуть порівняти її з вартістю цієї роботи на будівництві. Цей зв’язок з життям стимулює їх зацікавленість у навчанні та отриманні нових знань. Вивчення теми «Бюджет сім’ї» дає багато можливостей для творчих завдань. Зокрема учням пропонується скласти сімейний бюджет. Але потрібно не тільки скласти його, а й знайти шляхи економії, способи збільшення доходної частини бюджету, розрахувати економічні витрати.

343

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

• приймати рішення; • установлювати соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним); • створювати «кінцевий продукт» – матеріальні носії проектної діяльності; • презентувати створене перед аудиторією, оцінювати себе та інших. Результатом використання проектних технологій на уроках економіки є можливість: • забезпечити високий рівень знань випускників, уміння самостійно набувати і застосовувати їх на практиці; • розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи; • залучати кожного учня до активної пізнавальної діяльності; • формувати навички пізнавальної і дослідницької діяльності, розвивати критичне мислення; • формувати в учнів цілісну картину світу; • спілкуватися з однолітками не тільки свого навчального закладу, міста, але й інших міст і країн; • грамотно працювати з інформацією і т.д. Отже, необхідно зазначити, що проектна технологія є одним із найбільш ефективних засобів реалізації компетентнісно орієнтованого підходу у навчанні економіки, яка спрямована на розвиток учнів. Під час співпраці з викладачем та іншими учнями підвищується мотивація навчання, збільшується віра у свій успіх і досягаються такі результати, як добре засвоєння знань, високий рівень самостійної роботи учнів, уміння співпрацювати, бути відповідальним, приймати рішення, поважати точку зору інших.

З теми «Основні фонди підприємства» (курс «Основи галузевої економіки та підприємництва») учні отримують завдання знайти шляхи покращення використання основних фондів, що дозволяє творчо мислити, розвивати підприємницькі здібності, креативне мислення. Такий самий принцип використовую в темі «Безробіття і зайнятість трудових ресурсів» при розробці проекту зі скорочення безробіття в країні, якщо його рівень перевищує допустимий. Під час практичної роботи з теми «Бізнес-план» (на прикладі роботи деревообробного підприємства або організації, яка виконує роботи за професією «Столяр») також використовуються проектні технології. Щоб зацікавити учнів створенням проектів, доцільно проводити такі заходи: • пояснення суті проектного методу (із показом проектів); • демонстрування готових учнівських проектів (показ портфоліо виконаних проектів, у разі потреби застосування телекомунікаційних засобів); • розповідь про переваги проектної діяльності, риси, уміння, навички, які набуваються під час виконання проектів; • проведення мозкового штурму з визначенням проблем учнів, які можуть виникнути під час реалізації проекту; • реклама виконаних учнівських проектів тощо. У процесі проектної діяльності учні набувають таких умінь: • планувати свою роботу, попередньо передбачаючи можливі результати; • використовувати різноманітні джерела інформації; • самостійно збирати матеріал; • аналізувати і порівнювати факти, аргументувати свою думку;

Література 1. Проекти в школі: розробка та реалізація / упоряд. Ж. Сташко – К.: Шкільний світ, 2013.

2. Баженюк З.Р. Діагностика особливостей мотивації навчальної діяльності школярів [метод. рекоменд.] / З.Р. Баженюк. – Луцьк, 1999. – 111 с.

3. Байченко О. Метод проектів – технологія освіти ХХ ст. / О. Байченко // Відкритий урок. – 2007. – №1.

4. Волгіна Л., Богослов І. Організація проектної діяльності / Л. Волгіна, І. Богослов // Завуч. – 2007. – №4.

5. Пєхота О.М. Освітні технології / О.М. Пєхота. – К., 2003. – 115 с.

344

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

С.Є. КУЧЕР, заступник директора з навчально-виробничої роботи Шепетівського професійного ліцею

УПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНУ, НАУКОВУ ТА УПРАВЛІНСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ШЕПЕТІВСЬКОГО ПРОФЕСІЙНОГО ЛІЦЕЮ Хто володіє інформацією – володіє світом У. Черчіль Інформаційні технології стали невід’ємною частиною сучасного світу, вони визначають подальший економічний та суспільний розвиток людства. У цих умовах революційних змін вимагає й система навчання. Це дає підстави стверджувати, що актуальність цього питання має місце у сучасному освітньому середовищі, адже нині якісне викладання дисциплін не може здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають комп’ютерні технології та Інтернет. Вони дають змогу педагогові краще подати матеріал, зробити його більш цікавим, швидко перевірити знання учнів і підвищити їхній інтерес до навчання. Педагог має можливість отримувати найактуальнішу інформацію, активно спілкуватися з колегами, учнями та батьками. Завдяки цьому підвищується його авторитет, він дійсно може бути носієм культури, знань, усього передового. Оскільки застарілі методи та засоби навчання не відповідають нинішнім вимогам сучасного уроку і не підлягають тенденціям стрімкого розвитку науково-технічного прогресу, то це спонукає викладачів до впровадження інноваційних методів навчання та використання й адаптування цих технологій в навчальний процес. Особливо ця проблема гостро постає при формуванні професійних умінь і навичок, оскільки для

ефективнішого засвоєння знань, навчальний процес вимагає використання великої кількості наочних матеріалів, інтерактивних засобів, які, в свою чергу, сприяють досягненню навчальної мети. Отже, у ході роботи ми можемо висунути гіпотезу, що застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі професійної підготовки учнів ПТНЗ, науковій роботі, управлінській діяльності є ефективним засобом досягнення навчально-виховної, наукової та управлінської мети. Світова практика розвитку та використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті демонструє тенденцію до зміни традиційних форм організації освітнього процесу в умовах інформаційного суспільства. Об’єкт дослідження – інформаційно-комунікаційні технології в ПТНЗ і у процесі професійної підготовки майбутніх кравців. Предмет дослідження – зміст, форми і методи використання інформаційно-комунікаційних технологій в ПТНЗ (на прикладі Шепетівського професійного ліцею). Мета статті полягає в дослідженні ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій в процесі фахової підготовки учнів ПТНЗ. Одним із шляхів якісної підготовки майбутніх кваліфікованих ро-

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

бітників у професійно-технічних навчальних закладах є використання інформаційно-комунікаційних технологій. Активний розвиток інформаційного суспільства протягом останніх двох десятиліть спричинив зростання ролі інформаційно-комунікаційних технологій в усіх сферах життя, а особливо в науці, освіті, виробництві. Невдовзі неможливо буде уявити сучасний навчальний процес без використання ІКТ. Застосування ІКТ у навчальному процесі дозволяє реалізувати ідеї індивідуалізації та диференціації навчання, що є основними завданнями сучасної системи освіти України. Завдання педагогічного колективу ліцею перед впровадженням інноваційної технології: 1. Провести аналіз наукової, методичної та спеціальної літератури.

2. Ознайомитися та систематизувати психолого-педагогічні основи та дидактичні можливості ІКТ.

3. Систематизувати вимоги, що висуваються до інформаційно-комунікаційних систем, використовуваних у процесі навчання. Зараз усі розуміють, що ІКТ володіють колосальними інформаційними можливостями i не менш вражаючими послугами такими, як: алгоритми та структури даних, мови програмування, операційні системи і комп'ютерні мережі, розробка програмного забезпечення, бази даних та інформаційно-пошукові системи, штучний інтелект і робототехніка, комп'ютерна графіка, взаємодія людини і комп'ютера та ін. Однак необхідно враховувати те, що, якими б властивостями не володів той або інший засіб навчання й інформаційно-предметне середовище, насамперед якість формування в учнів професійних компетенцій залежить від

цілей освіти й особистісних якостей як викладача, так і учня. Організація навчального процесу з використанням ІКТ полягає у створенні педагогічних умов взаємодії між учнем і педагогом, коли кожному з них надається максимальна можливість із урахуванням індивідуальних особливостей зрозуміти, вивчити й застосувати ці технології. Таким чином, навчальний процес за комплексного комп'ютерного навчання спроектований на досягнення кожним його учасником запланованих результатів, виявлення й розвиток особистісних якостей учнів, їх мислення, навичок самостійного надбання знань, готовності до майбутньої професійної діяльності. Навчання з використанням ІКТ істотно збільшує роль педагогічних працівників ПТНЗ. За допомогою різних тестів, консультацій педагог має визначати, якими знаннями має оволодіти учень ліцею, які навчальні матеріали й посібники варто йому використати. Загалом він планує, організовує та керує процесом навчання, тобто виконує такі функції: - організовує навчальний процес, а також планування діяльності учнів; - розробляє, адаптує, модернізує програмні засоби навчального призначення; - працює з методичною документацією; - бере участь у розробці й створенні нових методик навчання із застосуванням ІКТ; - виконує аналітичні функції щодо виявлення різних помилок з метою коректування навчальних планів і програм; - прогнозує та діагностує напрями особистісного розвитку учнів; - корелює критерії оцінювання діяльності учнів, вибирає режим роботи з використанням ІКТ.

345

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

При підготовці майбутніх кваліфікованих робітників у Шепетівському професійному ліцеї найбільш ефективними є форми організації навчального процесу, коли застосовуються ІКТ як засіб спільної продуктивної взаємодії в процесі розв’язання навчально-пізнавальних, виховних, розвивальних завдань. Організаційний аспект реалізується шляхом інтеграції таких форм навчання: комп'ютерні уроки-лекції, лабораторні й практичні заняття із застосуванням ІКТ, дистанційне навчання, робота в Інтернеті, Інтернетконсультації, семінари, спецкурси, гурткова робота, проведення олімпіад, робота комп'ютерного центру. Найголовніше, про що не слід забувати: позитивні властивості ІКТ можуть виявлятися тільки тоді, коли вони органічно поєднуються з традиційними засобами, вписуються в наявні організаційні форми навчання, доповнюючи систему засобів навчання. Досвід роботи з учнями засвідчує, що використання інформаційних технологій надає широкі можливості для суттєвого підвищення якості навчально-виробничого процесу, підвищує як рівень засвоєння знань, так і інтерес до обраної професії в цілому. Навчання набуває іншого характеру та стилю, але і потребує нових методичних підходів. Навчально-виробничий процес у Шепетівському професійному ліцеї здійснюється за відповідною структурно-логічною схемою, яка спрямована на розширення можливостей професійної самореалізації особистості, забезпечення загальноосвітньої, загальнокультурної та професійної підготовки учасників навчального процесу, поліпшення їх соціального захисту та підвищення конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.

Педагогічні працівники ліцею проводять підготовку кваліфікованих робітників і перепідготовку слухачів центру зайнятості з ряду робітничих професій: електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, радіомеханік з ре-монту та обслуговування радіореле-апаратури, штукатур, лицювальник-плиточник, слюсар-ремонтник, електрогазозварник, столяр, верстатник деревообробних верстатів, кравець, продавець продовольчих товарів, продавець непродовольчих товарів. Варто зазначити, що в Шепетівському професійному ліцеї сучасний рівень розвитку інформаційнокомунікаційних технологій дозволяє підвищити ефективність процесу професійного навчання і якість засвоєння навчального матеріалу. Здійснюючи дослідження рівня використання ІКТ у навчальному процесі різних циклів підготовки кваліфікованих робітників, можна дійти висновку, де найчастіше застосовують інформаційні технології навчання. Найчастіше застосовуються інформаційні технології навчання у професійно-теоретичній та загальнопрофесійній підготовці. Пов’язано це передусім з тим, що розроблено мінімум професійних підручників, і викладачам необхідно пристосовуватися до інновацій у виробництві. У зв'язку з виникненням глобальної мережі Інтернет з'явилися нові інформаційні технології, пов'язані з комп'ютерними комунікаціями і реалізацією функцій створення, збору, обробки, зберігання, передачі та використання навчальної інформації, виконуваних через методи інформаційних технологій в процесі спілкування на відстані. Це призвело до появи нових дидактичних можливостей інформаційних технологій, що виникають у результаті взаємодії на відстані. Навчальний заклад підключений до мережі і має швидкіс346

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ний Internet з використанням сучасних технологій з’єднання для високоефективного доступу до освітніх ресурсів, а у навчальних кабінетах і деяких майстернях виробничого навчання ліцею встановлена комп’ютерна техніка: комп’ютер або ноутбук, принтер і телевізор. Особливу увагу педагогічний колектив приділяє виховній роботі з учнями за місцем проживання, а саме у гуртожитку ліцею. Робота проводиться за планом виховних заходів у гуртожитку. Мета цієї роботи – більш активне заохочення учнів до організації і проведення різноманітних заходів. У вільний від навчання час учнівська молодь розширює свій інтелектуальний рівень завдяки користуванню швидкісним бездротовим Інтернетом, який працює у гуртожитку. Викладачі та майстри виробничого навчання ліцею постійно використовують можливості ІКТ на уроках теоретичного та виробничого навчання. Застосування ІКТ спонукає учнів до виконання більшої кількості різних завдань, сприяє більш свідомому, ґрунтовному засвоєнню знань, умінь і навичок, переключає довільну увагу учнів на навчальний процес, на розв’язання навчального завдання, допомагає урізноманітнити роботу учнів, зняти напруження від звичайної навчальної діяльності. Викладачі загальноосвітньої підготовки Міщук О.Ю., Черниш В.В., Ляска О.О. з предметів: фізика, хімія, біологія, астрономія, екологія – при виконанні учнями лабораторних і практичних робіт застосовують віртуальні лабораторії. Виконання лабораторних робіт дозволяє продемонструвати ІКТуміння, систематизувати знання про можливості використання ІКТ у навчанні учня та роботі педагога. Щорічно ліцеїсти під керівництвом викладача іноземної мови

Здрачук А.С. беруть активну участь в обласному конкурсі на кращий рекламний відеоролик навчального закладу знавців іноземних мов «Моя професія – моє майбутнє». Учні ліцею при виконанні завдання виявили глибокі та міцні знання, уміння і практичні навички, високі творчі здібності, що стало результатом наполегливої і сумлінної праці. Учні гарно презентували свою професію, вибороли друге місце та були нагороджені дипломом за підсумками обласного конкурсу. Для повторення та закріплення матеріалу, опрацьованого на уроках, та при тематичному контролі використовується програма My TEST X, яка дає змогу краще і швидше перевірити знання усіх учнів. Для проходження тестів у цій програмі додатково розроблена інструкція, в якій більш детально і доступно подано роз’яснення, як правильно працювати з тестовими завданнями відповідно до кваліфікаційного розряду та виду тесту. При вивченні ряду тем з професії «Кравець» успішно застосовується програма LEKО SYSTEMS, яка допомагає не тільки підібрати необхідну модель, але й роздруковує готову викрійку на звичайному принтері, а учні в подальшому тільки склеюють між собою листки та вирізають готові лекала. Майстри виробничого навчання професії «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелеапаратури» на свої уроках застосовують комп’ютерну програму «sPlan». Програма «sPlan» – це простий і зручний інструмент для креслення електронних та електричних схем, яка дозволяє легко переносити символи з бібліотеки елементів на схему і прив'язувати їх до координатної сітки. У «sPlan» є багато інструментів для 347

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

креслення і редагування, які роблять розробку схем зручною та ефективною, такі як автонумерація елементів, складання списків елементів та інше. Викладачі та майстри виробничого навчання беруть активну участь у всеукраїнських, регіональних конференціях і вебінарах (семінарах он-лайн), які організовує Науково-методичний центр професійнотехнічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, з вивчення передового досвіду, новітніх технологій та матеріалів. Враховуючи те, що особливістю сучасного етапу розвитку економіки України є перехід до ринкових відносин і впровадження нових економічних механізмів, пов’язаних із суттєвими змінами у структурі власності, виробництва, інвестицій, зайнятості, педагогічний колектив тісно співпрацює з інженерно-педагогічними працівниками та учнями ПТНЗ Хмельницької області з упровадження нових технологій та матеріалів. Варто зазначити, що педагоги нашого ліцею в своїй роботі активно застосовують електронні підручники, що є комп’ютерним педагогічним засобом, призначеним для подання нової інформації, доповнення до друкованих видань. Використання електронних підручників полегшує виконання завдань, які отримують учні для самостійного опрацювання. Викладачі ліцею не тільки використовують електронні підручники для індивідуального й індивідуалізованого навчання, тестування отриманих знання учнів, а є їх співавторами. Викладач Вінічук С.М. після успішного завершення 144-годинного курсу підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників з напряму «Основи дидактичного проектування електронних програмно-педагогічних засобів» отримав сертифікат в

Українському науковому центрі розвитку інформаційних технологій і є співавтором зі створення сучасного електронного підручника нового покоління «Основи комп’ютерного орієнтованого дидактичного проектування для професії «Електрогазозварник». Це є напрямом і результативністю взаємодії науковців лабораторії підручникотворення ІПТО та викладачів НМЦ ПТО НАПН України. Про міцні професійні знання, навички і уміння свідчать наслідки випускних кваліфікаційних іспитів. Так, щорічно частина учнів складають їх на «відмінно», до 10% випускників отримують дипломи кваліфікованого робітника з відзнакою. Наявний рівень професійної підготовки дозволяє досягти стовідсоткового працевлаштування випускників. Щорічно випускники ліцею мають можливість продовжувати навчання у вищих навчальних закладах ІІІ – ІV рівнів акредитації. Науково-методична робота у ліцеї здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про удосконалення методичної роботи в системі професійнотехнічної освіти», річного плану роботи та спрямована на реалізацію методичної проблеми «Шляхи підвищення навчальних досягнень учнів». У методичній діяльності ліцею враховано пріоритетні напрями оновлення змісту освіти у професійнотехнічних навчальних закладах України. Науково-методична робота сприяє стимулюванню творчого потенціалу та підвищенню професійної майстерності кожного педагогічного працівника й спрямована на вивчення передового досвіду та обмін власним досвідом, проведення внутрішньоліцейних та обласних олімпіад, конкурсів з української мови імені Петра Яцика, Тараса Шевченка та 348

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

фахової майстерності, предметних декад, педагогічних конференцій, підвищення ефективності роботи методичних комісій, школи молодого педагога, методичної ради, проведення педагогічних рад, інструктивно-методичних нарад, педагогічних читань. Колектив ліцею тісно співпрацює з методистами Науковометодичного центру професійнотехнічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, яким керує високопрофесійний фахівець, кандидат педагогічних наук, доцент, лауреат Державної премії в галузі освіти Л.І. Шевчук. Педагогічні працівники навчального закладу беруть активну участь у заходах та обмінюються досвідом серед професійних навчальних закладів області: соціальний педагог ліцею Ляска О.О. та викладач «Правознавства» Гуменюк Л.Р. підготували «Словник соціальноправових термінів і понять» для інженерно-педагогічних працівників та учнів ПТНЗ. Розпочато роботу над магістерським дослідженням на тему «Використання ІКТ у фаховій підготовці майбутніх кравців на прикладі Шепетівського професійного ліцею». Педагогічні працівники ліцею є активними дописувачами до періодичних видань міста й області, вебжурналів і сайту ліцею. Інформаційно-комунікаційні технології навчання досить перспективні для підвищення творчої активності суб’єктів навчально-виховного процесу. Учні та педагоги ліцею брали активну участь у загальнометодичних заходах обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів, тому і маємо певні здобутки. Варто зазначити, що на високому рівні на базі нашого ліцею пройшли два обласних вебінари на

тему «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках історії» – викладач Л.Р. Гуменюк (урок «Культурне життя України в умовах незалежності», https: //www. youtube. сom /watch?v=B5Y9JtDAVFc); «Шляхи демократизації та гуманізації навчально-виховного процесу ПТНЗ» – класний керівник Маєвська О.Г. (Урок «Роки, обпалені війною», https://www.youtube.com/watch?v=Qq LLfU2Lj6Y). Члени колективу були активними учасниками обласних і всеукраїнських конкурсів, що відзначалося у відповідних наказах Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації та НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. Це конкурс інноваційних технологій, на який було подано роботу «Формування в учнів Шепетівського професійного ліцею базових професійних компетенцій засобами ІКТ на уроках виробничого навчання з професії «Кравець» (диплом ІІ ступеня), виставка КМЗ загальноосвітніх предметів (відзначений бінарний урок Гуменюк Л.Р. та Ляски О.О.), конкурс професійної майстерності серед майстрів виробничого навчання професії «Лицювальник-плиточник» (Ляска С.Г. – диплом ІІ ступеня), конкурс на кращу методичну розробку уроку виробничого та теоретичного навчання (відзначено Щербан Н.Т.). Щорічно учні ліцею беруть активну участь у науковій роботі, обласних і всеукраїнських конкурсах. У 2013/2014 навчальному році учні взяли участь у ХІІІ Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка. У номінації «Історія України і державотворення» конкурсні роботи мали дослідницький характер із обов’язковим залученням оригінальних джерел (архівні матеріали, кіно- та фо349

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

тофакти). Конкурсна робота на тему «В.М. Чорновіл, як і великий наш Кобзар, оборонець національного духу» була відзначена дипломом І ступеня. У роботі за допомогою ІКТ досліджено біографію, життєвий шлях, політичну діяльність В. Чорновола. Роботу виконав учень, що здобуває професію «Електрогазозварник», Поліщук Яків під керівництвом викладача суспільних дисциплін ліцею Гуменюк Л.Р. У номінації «Література» було виконано дослідницьку роботу «Тема української родини, сім’ї у творчості Т.Г. Шевченка». Над дослідженням під керівництвом викладача української мови ліцею Васик М.В. працювала учениця Отіопич Лідія, що здобуває професію «Кравець». Творча робота була відзначена дипломом І ступеня та направлена в Інститут інноваційних технологій і змісту освіти. У 2014 році навчальний заклад взяв участь у Міжнародному форумі «Інноватика в сучасній освіті», де у номінації «Інноваційні технології професійної діяльності працівників психологічної служби» представив роботу на тему «Впровадження медіації у роботу соціально-психологічної служби Шепетівського професійного ліцею при розв’язанні конфліктних ситуацій всіх учасників навчально-виховного процесу». Над цією темою працювала соціальний педагог ліцею Ляска О.О. Інноваційним у роботі є те, що посередницька та регулювальна функції стають професійними, емоційні та комунікативні прояви у конфлікті враховуються, але опрацьовуються нечітко, а лише настільки, щоб не заважати досягненню погодження. Робота була відзначена дипломом за активну діяльність з інноваційного оновлення змісту національної освіти та дипломом лауреата конкурсу ІІ ступеня в номінації «Інноваційні технології

компетентнісного становлення майбутнього робітника». Майстер виробничого навчання, керівник гуртка технічної творчості «Юний радіомеханік» Гуменюк І.Г. у 2013 році презентував Хмельницьку область у Всеукраїнському звіті-огляді переможців регіональних фестивалів технічної творчості ПТНЗ, на яку був представлений прилад для перевірки параметрів і відновлення кінескопів, за допомогою якого можливо перевірити і відновити роботу кінескопів кольорового зображення. Цей прилад дає можливість провести повну діагностику на несправність кінескопів і перевірити: емісію катода (катодів) кінескопа, обрив електродів (модулятор, катод, прискорюючий електрод), замикання між електродами, пошкодження кіл розігріву катодів. Прилад може на 80-100% відновлювати роботу кінескопа, що дуже важливо для економічного ефекту справи. У 2014 році Гуменюк І.Г. був відзначений сертифікатом учасника Національного туру Міжнародного конкурсу шкільних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище – 2014». Досвідчені практичні працівники ліцею, викладачі і майстри виробничого навчання входять до складу творчих груп, які беруть участь у розробці державних стандартів професійно-технічної освіти з робітничих професій «Кравець» та «Столяр». Усі педагогічні працівники ліцею взяли участь у навчанні комп’ютерної грамотності. У 2011 році п’ятнадцять інженерно-педагогічних працівників пройшли навчання за програмою Intel. Логічним підсумком навчання стало отримання сертифіката за програмою Intel «Навчання для майбутнього» з використання інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні навчаль350

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

них предметів відповідно до державного стандарту освіти України. Педагоги ліцею є активними дописувачами сайту Шепетівського професійного ліцею, працюють над створенням власних блогів і вебсайтів, де висловлюють своє бачення, діляться думками та досвідом. Зважаючи на необхідність впровадження у навчальний процес ПТНЗ інформаційно-комунікаційних технологій, створення умов для поетапного переходу до нового рівня освіти на основі інформаційних технологій, інженерно-педагогічним працівникам ліцею потрібно: - продовжити наукові дослідження, спрямовані на наукове обґрунтування впровадження інформаційно-комунікаційних технологій і новітнього навчально-наукового обладнання у навчально-виховний процес; - підвищити ефективність взаємодії науково-дослідних установ із навчальними закладами; - розробляти полікомпонентні системи засобів навчання, на основі яких можна реалізувати діяльність учнів у навчальних середовищах різного типу (предметно-просторове, предметно-інформаційне та інфокомунікативне навчальні середовища); - створювати системи дистанційного навчання учнів з обмеженими можливостями та дітей, які перебувають на довготривалому лікуванні. ІКТ значно полегшують процес оволодіння знаннями, і це неможливо заперечити. Для сучасної освіти найактуальнішою проблемою є модернізація системи управління навчальним закладом з метою забезпечення якості надання освітніх послуг, залежно від потреб людини, ринку праці, суспільства у цілому. Саме тому в сучасному ПТНЗ виникає необхідність створення такої моделі управління діяльністю педа-

гогічних працівників, яка б забезпечила оптимальні умови для розвитку, вдосконалення системи педагогічної роботи, сприяла підвищенню ефективності процесу навчання на основі розвитку усіх його суб’єктів. Це стає можливим тільки за умови високого рівня компетенцій керівних і педагогічних кадрів, здатності до впровадження інноваційних технологій навчання, виховання, управління, уміння прогнозувати, вивчати стратегію і тактику навчального закладу. Управлінець навчального закладу як ніхто інший повинен володіти інформаційно-комунікаційними технологіями та бути обізнаним у сучасних інформаційних розробках, які стосуються управління навчальним закладом та інформатизації освіти взагалі. Особливої уваги керівного складу заслуговують розробки, які активно запроваджують інформаційно-комунікаційні технології для автоматизації процесу управління навчальним закладом. Серед різноманітної програмної продукції значний інтерес становлять розробки творчої групи Єльнікових: система «Net Школа Україна», «ASC Шкільний розклад» та «Шкільний розклад Ректор 3». Також доцільно застосовувати програмні продукти для автоматизації управління навчальним процесом ПТНЗ. Це електронні засоби загального призначення, які створені компанією «Дієз-продукт». Як відомо, здійснення управлінської діяльності із застосуванням результатів моніторингових досліджень вимагає серйозної підготовки і створення єдиної інформаційної системи. Однак, використовуючи моніторинг на різних рівнях управлінської діяльності (загальноліцейному, педагогічному, учнівському), можна значно підвищити як ефективність діяльності кожного учасника педаго351

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

гічного процесу, так і ефективність навчального закладу в цілому. У Шепетівському професійному ліцеї з метою підвищення ефективності його розвитку та забезпечення науково-дослідного підходу в управлінні навчально-виховним і навчально-виробничим процесами планується використання кваліметричного підходу, який є одним із форм педагогічної діагностики. Сьогодні керівники навчальних закладів стикаються з певними труднощами в роботі: змінюються, розширюються їх функції, ускладнюється їх роль. Саме тому усвідомлення цих процесів і адаптація до них вимагає терпіння і часу, а також підготовки професійного керівника, який є висококваліфікованим фахівцем і в галузі управління навчальним закладом, і у навчально-виховній роботі. Коли фахівець виконує свої професійні обов’язки, то стикається з багатьма проблемами, тому змушений займатися самоосвітою або направляється на курси підвищення кваліфікації. Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації керівників управлінський склад ліцею перебував та успішно завершив в 2012 – 2014 роках курси в ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (м. Київ). Основним завданням курсів було оновлення та розширення знань, формування нових професійних компетенцій у психолого-педагогічній, методичній, організаційно-управлінській діяльності, вивчення передового педагогічного досвіду, застосування інноваційних технологій реалізації змісту освіти та інше. Управлінський склад ліцею активно співпрацює та вносить відповідні дані до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).

Застосування інформаційних технологій у системі управління освітою є необхідним, оскільки саме управлінські рішення спроможні змінити систему в цілому, а від їх правильності та своєчасності залежить ефективність освітнього процесу. Одним із методів удосконалення системи управління освітою є створення єдиного інформаційного освітнього простору ПТНЗ. Сьогодні ІКТ є однією з основних сфер педагогічних інновацій. Вона змінює уявлення про те, якими мають бути робочі місця педагога та учнів, інформаційне середовище, освітній простір, спільна робота суб’єктів навчання, наукова та управлінська діяльність. Людство неминуче вступає в інформаційну епоху. Фахівці вважають, що у світі розпочалося сторіччя інформатизації. Не стоїть осторонь цього процесу й наша держава, де останніми роками питанням інформатизації суспільства приділяється особлива увага. У глобальному розумінні в процесі формування самодостатнього суспільства значна роль належить інформації, освіті та формуванню практичних навичок. Адже саме вони є дієвими засобами поширення коректної інформації про кращі технології та досвід, що сприяє досягненню ефективності в масштабах суспільства. У системі показників розвитку інформаційного суспільства велике значення має розвиток інформаційнокомунікаційних технологій в галузі освіти. Література 1. Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття». – К., 1994 // Законодавчі акти та нормативні документи (на допомогу керівникам закладів та установ освіти): збірник. – К., 1999. – 401 с.

2. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: навчальний посібник для

352

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. студентів і слухачів післядипломної освіти. – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – 366 с.

3. Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании: Учебное пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 192 с.

4. Інструментарій менеджера освіти. Сайт творчої групи Єльнікових [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.elnik.kiev.ua – Назва з екрану.

5. Кадан А.М., Заяц Ю.Э. Современные глобальне сетевые технологии. Программа спецкурса. [Електронний ресурс] http://mf.grsu.by/ Kafedry/kaf001/academic_process/104/pr?d wnld=1.

5. Кравчина О.Є. Інформатизація організаційно-управлінської діяльності в загальноосвітній школі [Електронний ресурс] / О. Є. Кравчина // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2008. – №3(7). – Режим доступу до журн.: http: //www.ime. eduua.net/ em7/ emg.html.

6. Кремень В. Інформаційнокомунікаційні технології в освіті і формування інформаційного суспільства // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. Науковометодичний журнал. – 2006. – № 6. – С.

5–9.

7. Кулагин В.П., Найханов В.В., Овезов Б.Б., Роберт И.В., Кольцова Г.В., Юрасов В.Г. Информационные технологии в сфере образования. – М.: Янус. – К, 2004. – 248 с.

8. Лагутенко О. Б. Сучасні впровадження програмно-методич-ного забезпечення у навчальний процес та управління вищим навчальним закладом освіти / О. Б. Лагутенко, С. М. Яшанов // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. – Випуск 11 : зб. наук. праць; за ред. П.В. Дмитренка, В.Д. Сиротюка. – К.:

НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – С.

48–53.

9. Лапінський В.В. Каріна ЕтрелаЛьопіс Освіта та INTERNET // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 1999. – № 1. – С. 18–22.

10. Машбиц Е.И. Психологопедагогические проблемы компьютеризации обучения: Наука – реформы школы. – М.: Педагогика, 1988.– 192 с.

11. Морзе Н.В. Моделі ефективного використання інформаційнокомунікаційних та дистанційних технологій навчання у вищому навчальному закладі [Електронний ресурс] / Н.В. Морзе, О.Г. Глазунова // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2008. – №2(6). – Режим доступу до журн.: http://www.ime.edu-ua.net/em6/ emg.html.

12. Педагогика и психология высшей школы. Серия «Учебники и учебные пособия высшей школы» / Буланова-Топоркова М.В., Духавнева А.В., Столяренко Л.Д. и др. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 544 с.

13. Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Моисеева М.В., Петров А.Ю. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышения квалификации пед. кадров / Евгения Семеновна Полат (ред.). – М.: Academia, 2001. – 271 с.

14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 20062010 роки» // Офіційний вісник України.

– 2005. – № 49. – С. 40.

15. «Про Концепцію Національної програми інформатизації» №75/98-ВР від 2.02.98 р. // Офіційний вісн. України.

– 1998. – № 10. – С. 376.

16. Скляр В. Электронные библиотеки: вход свободный // Компьютеры + Программы. – 1998. – № 11. – С. 76–77.

353

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Г.А. МЕЛЬНИК, методист Ярмолинецького професійного ліцею

УПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНУ, НАУКОВУ ТА УПРАВЛІНСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЯРМОЛИНЕЦЬКОГО ПРОФЕСІЙНОГО ЛІЦЕЮ Міністерством освіти і науки України поставлені вимоги перед професійно-технічною освітою країни:  підготувати компетентного учня, який буде успішно й ефективно діяти в сучасному середовищі;  вивчити майбутнього робітника, який буде вносити суттєвий вклад у піднесення конкурентоздатності країни в європейському та світовому просторі;  виховати людину, яка не тільки володіє певним багажем знань, умінь, навичок і способів діяльності, а й уміє виконувати свої обов’язки відповідно до сучасних теоретичних надбань, світових вимог і стандартів. Освіта ХХІ століття – це освіта для людини, мета якої виховати людину нового покоління, використовуючи компетентнісно орієнтовані педагогічні технології. Формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, держави, впровадження сучасних інформаційних технологій у практику навчальновиховного процесу – пріоритетні шляхи розвитку освіти. Оволодіння учнями закладів професійно-технічної освіти ґрунтовними знаннями, професійними уміннями й навичками виступає однією з найважливіших проблем у професійній підготовці робітничих кадрів. Розв’язання цієї проблеми має свої потенційні можливості в контексті

головної тенденції розвитку освітніх систем початку ХХІ століття – гуманізації та гуманітаризації. Це зумовлює переорієнтацію навчальновиховного процесу на формування розвиненої особистості, створення сприятливого освітнього середовища для розкриття всіх потенційних здатностей людини і формування самостійної життєвої активності в усіх соціальних сферах. У педагогіці активізувався пошук адекватних цьому форм і методів роботи в навчальній діяльності. Сучасному суспільству необхідна якісна освіта, яка спроможна забезпечити потреби споживача та виробника матеріальних і духовних благ. Перехід до інформаційного суспільства кардинально змінює положення освіти. Згідно з Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр. та «Основними засадами розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», затвердженими Законом України від 9 січня 2007 року, № 537-v, однією з основних цілей розвитку інформаційного суспільства в Україні є забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності населення насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості. ХХІ сторіччя стрімко крокує нашою планетою, постійно 354

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

розширює інформаційний простір, вводить у наше життя новітні технології (персональний комп’ютер, INTERNET, різноманітне мультимедійне обладнання). Те, що ще вчора здавалося нам далеким, невідомим, недосяжним, відтепер є невід’ємним атрибутом нашого повсякденного життя. Інформатизація навчального процесу передбачає поетапне, поступове впровадження в навчальний процес інформаційних методів і засобів навчання, раціональне поєднання традиційних методів з сучасними інформаційними технологіями, що веде до покращення результатів навчання. Нині інформаційні технології стали невід’ємною частиною сучасного світу, вони значною мірою визначають подальший економічний та суспільний розвиток людства. Головною умовою успішної реалізації основних засад є забезпечення навчання, виховання, професійної підготовки людини для роботи в інформаційному суспільстві. В останні роки термін «інформаційні технології» замінює поняття «комп'ютерні технології» навчання. Інформаційно-комунікаційні технології можна віднести до технологічних засобів, і вони спрямовані на підготовку особистості інформаційного суспільства, формування вмінь працювати з інформацією, розвиток комунікативних здібностей, формування дослідницьких умінь і здатності вибору оптимальних рішень, забезпечення великим обсягом якісної інформації. Необхідним чинником засвоєння знань є технічні засоби навчання (ТЗН). Разом із традиційними ТЗН сучасна освіта використовує комп’ютер. Комп'ютеру належить чільне місце серед сучасних технічних засобів навчання. Перелік професій, пов'язаних з використанням комп'ю-

терів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожний, і навчальний процес не може стояти осторонь. Можна виділити такі чотири напрями використання комп'ютерів: 1) комп'ютер як елемент методики наукових досліджень; 2) комп'ютер як складова частина системи управління освітою; 3) комп'ютер як об'єкт вивчення; 4) комп'ютер як засіб навчання. Використання комп'ютера у навчальному процесі сприяє підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до науковотехнічного прогресу. Комп’ютер як об’єкт вивчення використовується при викладанні предметів «Інформаційні технології», «Основи інформатики» та як засіб навчання часто використовується викладачами професійнотеоретичного циклу та загальноосвітніх дисциплін, майстрами в/н. Систематичне і педагогічно доцільне використання під час занять мультимедійних засобів сприяє: - вдосконаленню сенсомоторної сфери учнів (сенсомоторика – взаємна координація сенсорних (чуттєвих) і моторних (рухових) компонентів діяльності людини); - розвитку їх зорової і слухової чутливості; - формуванню вміння сприймати; - розвитку спостережливості. Поряд із цим використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє розвитку перцептивної уваги, обумовлення виникнення мимовільної уваги, стійкості її та зосередженості. Використання комп’ютерних засобів навчання дозволяє збільшити обсяг аудіовізуальної інформації для засвоєння учнями, що, у свою чергу, 355

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

сприяє: - розвитку їхнього мислення; - формуванню системи розумових дій, здатності до самостійної творчої роботи. Переваги та недоліки використання інформаційнокомунікаційних технологій При використанні комп’ютерної техніки у навчанні не уникнути втоми, розсіяння уваги, тому викладач при проведенні занять з використанням ІКТ повинен дотримуватись Державних санітарних правил і норм. Правильна організація роботи на ПК, що передбачає перерви, дотримання тимчасових режимів, активізацію руху учнів і спеціальні вправи допоможуть викладачеві ліквідувати в учнів причини фізичного напруження, втоми очей тощо. Рекомендації з правильної організації комп’ютерного робочого місця і питання зниження фізичних навантажень викладено в інформаційному матеріалі під загальною назвою «Комп’ютерна ергономіка». Ергономіка – це напрям, який розглядає питання організації робочого місця і питання зниження фізичних навантажень, пов'язаних з роботою людини з технікою. Сучасний етап розвитку педагогічних технологій обумовлений багатьма чинниками, серед яких можна виділити: - широке розповсюдження складних професійно орієнтованих інформаційних систем, що постійно удосконалюються; - швидке поширення та проникнення ІКТ в усі сфери діяльності. Ці фактори зумовлюють такі основні фундаментальні зміни в педагогічних технологіях: - індивідуалізація та активізація процесу навчання; - застосування ефективних інформаційних технологій, орієнто-

ваних не лише на роботу викладача з аудиторією, а й на індивідуальну роботу з учнем, самостійну роботу учня як в аудиторії, так і її за межами. З 2006 року за розпорядженням Міністерства освіти та науки України започаткований експеримент з включення програми «Intel® Навчання для майбутнього» у систему підготовки викладачів. Метод проектів з використанням ІКТ. Програма передбачає підготовку педагогічних працівників з ефективного використання педагогічних та інформаційних технологій під час організації самостійної проектно-дослідницької діяльності учнів. В основу методу проектів покладена ідея, що складає суть поняття «проект», його спрямованість на результат. Для досягнення результату учні навчаються самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, залучаючи для цієї мети знання з різних галузей, навчаються прогнозувати результати і можливі наслідки інших варіантів розв’язання проблеми, здобувають уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Учні використовують ресурси Інтернету, створюють web-сайти навчальних проектів, мультимедійні презентації та публікації. Адже випускники шкіл, які вступають на навчання до ліцею, не вміють, як правило, працювати в групах, у них відсутнє прагнення до суперництва, здатність до ризику, більшість з них невпевнені в своїх силах і не розуміють того, що в подальшому житті цінним є професіоналізм і творчий підхід до праці. Тому з перших занять ми пропонуємо роботу в малих групах або роботу в парах. Цей метод не дає учневі можливості ухилятися від виконання завдання і сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватися, критично мислити, пере356

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

конувати, вести дискусію. Під час відпрацювання тем «Комплексні роботи», «Розбирально-складальні роботи», «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів» використовуємо метод «Аналіз ситуацій», де пропонуємо життєву або виробничу суперечливу ситуацію і разом з учнями аналізуємо: «У чому проблема ситуації?», «Якими є факти?», «Як вирішити цю проблему?». Цей метод навчає учнів аналізувати і приймати рішення. Метод рольових ігор потребує великої попередньої підготовки, але, незважаючи на це, учні завжди з великою відповідальністю ставляться до проведення такого уроку. Це дає їм змогу виконувати роль і експерта, і слюсаря, і механіка та оцінювати роботу своїх товаришів. Залучення учнів до активної діяльності сприяє формуванню у них впевненості в успішній реалізації своїх здібностей, навчає проектувати способи вирішення виробничих завдань. Метод проектів можна вважати одним із інноваційних, він створює умови для самореалізації учнів, допомагає їм включитися в активну соціальну дію. Профільні проекти спрямовані на вивчення специфіки майбутньої професійної діяльності. Вони дають змогу перевірити і закріпити теоретичні знання на практиці, забезпечують зв’язок теорії з практикою; сприяють набуттю життєвого досвіду, формуванню умінь і навичок. Короткотермінові проекти «Прилади освітлення» та «Зроби сам», над яким працюють учні під керівництвом майстрів виробничого навчання та викладача спецдисциплін Голдобіна В.А., мали за мету сформувати в учнів уміння самостійно ухвалювати професійні рішення. Проект проводиться поетапно: ідея, підготовка, здійснення, аналіз. Завдання майстра – допомагати та консультувати учнів, планувати та організовувати роботу учнів таким

чином, щоб можна було досягти визначеної мети. Учні самостійно визначають потрібні ресурси. Завдяки цим проектам майстерня з ремонту обладнання поповнилася новими діючими стендами: cтенд для розбирання коробки передач, cтенд для ремонту передньої балки, cтенд для ремонту двигуна та для знімання клапанів та інші. Усі ці експонати були виставлені на огляді технічної творчості ліцею та на обласних оглядах-конкурсах, де отримали хороші оцінки. На початку роботи над проектом перед учнями ставиться мета – створити за допомогою інтерактивних та інформаційних технологій відеофільми для вивчення окремих тем програми з професії «Слюсар з ремонту автомобілів», які б ознайомили з новою технікою і технологією при ремонті та обслуговуванні автомобілів. Під час роботи майстерпедагог безпосередньо виконує такі функції: допомагає учням у пошуках джерел, необхідних їм для роботи над проектом; сам є джерелом інформації; координує увесь процес; підтримує і заохочує учнів. Робота над проектом відбувається у декілька етапів: 1. Підготовка. Визначені теми і завдання проекту. Створено робочі групи з 5 учнів.

2. Планування. Робочі групи розробляють план роботи над проектом. Розподіляють завдання між учасниками, розподіляють ролі кожного члена робочої групи.

3. Дослідження. Учні досліджують і збирають інформацію про СТО, на яких використовується новітня техніка і технологія при ремонті та обслуговуванні автомобілів.

4. Виконання. Проводять зйомку відеороликів.

5. Оформлення проекту. Монтаж та озвучення за допомогою 357

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

комп’ютерної програми знятого матеріалу.

6. Захист проектів на Державній кваліфікаційній атестації. Працюючи над проектом, учні демонструють не тільки свої виробничі навички, а й творчу ініціативу, нестандартне мислення. Проектне навчання заохочує і підсилює прагнення учнів до навчання, тому що воно: особистісно орієнтоване; використовує безліч дидактичних підходів: спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру, дискусію, командне навчання тощо; використовує нові педагогічні технології, зокрема інформаційні; має високу мотивацію. Творчий дипломний проект став цікавим навчальним матеріалом, який можна використовувати на уроках теоретичного і виробничого навчання. Також особливо вдало проектні технології використовує викладач спецдисциплін Білик М.М. та майстри виробничого навчання з професії «Муляр. Штукатур. Лицювальник-плиточник». Дослідницька робота над впровадженням проектних технологій цих педагогів триває протягом трьох років. Робота проводилися поетапно. На першому (діагностичному) етапі (І курс) вивчається педагогічний досвід впровадження проектних технологій, теоретична база, характерні риси, обов’язкові етапи педагогічних проектів. У цей же період планується і проводиться перше учнівське дослідження. На другому (прогностичному) етапі (ІІ курс) триває робота з розробки й апробації власних проектів. У цей період проводяться проектні роботи різними викладачами та майстрами в/н. Найбільш яскраві та результативні проекти зберігаються в мультимедійній скарбничці нашого навчального закладу. В ході аналізу та обговорення результатів проектної роботи 358

на педагогічних радах і засіданнях методкомісій виявляються труднощі та недоліки, шляхом спроб і помилок поступово формуються рекомендації щодо впровадження різноманітних навчальних проектів. Протягом третього року навчання проводяться практичний та узагальнюючий етапи дослідження, де враховуються зауваження та пропозиції, які виникали в попередні роки. У результаті такої роботи значно розширилися міжпредметні зв’язки, стали більш практичними, наближеними до життя. Можна з упевненістю стверджувати, що проекти стають масштабнішими, масовішими, набувають загальноліцейного характеру. В цей період проводиться серйозна аналітична робота, усі керівники проектів готують методичні розробки та мультимедійні презентації. Також велика увага приділяється тісній співпраці з підприємствами-роботодавцями, учні вчаться працювати із сучасними новими матеріалами (різні ґрунтувальні суміші «Будмайстер» «Knauf», «Cerezit» та ін). За допомогою таких учнівських проектів наш ліцей зумів посучасному обладнати навчальні кабінети, майстерні, лабораторії та інші приміщення. Етап проектних технологій в ліцеї триває досі і буде продовжуватися надалі. На нашу думку, вони виявилися досить ефективними та корисними, більшість педагогічних працівників нашого закладу серйозно зацікавились цією інновацією, підхопили цю ідею та мають намір впроваджувати її в своїй подальшій роботі. При реалізації проектів у ліцеї обов’язково враховується взаємозв’язок теоретичного та виробничого навчання, широкі міжпредметні зв’язки. Проекти виконуються впродовж визначеного відрізка часу. У них є чітко виражені початок і

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

кінець. Проект закінчується, коли досягнуті його основні цілі. Проекти – це заходи, які певною мірою неповторні й однократні. Водночас ступінь унікальності може сильно відрізняти один проект від іншого. Проектна діяльність відкриває в учнях лідерів, які уміють організовувати роботу в своїх групах, азартних людей, які вміють доводити свою точку зору. Розвивається вміння співпрацювати, відчувати себе членом команди, брати відповідальність на себе, аналізувати результати діяльності. Це відповідає соціальному запиту сучасності, коли надається перевага комунікативній компетентності (навчитися жити разом). При використанні проектної технології змінюється роль викладача. Викладач стає одним із членів проектно-дослідницького колективу і може брати на себе різноманітні соціальні ролі в малій групі – джерела ідей, інформації, порадника, рефері тощо. Він так само, як і інші члени проектної групи, вступає до системи відносин, взаємодії, співпраці, несе відповідальність за навчально-проектну діяльність. Завдання педагога – відкрити вихованцям багатоманіття корисних для їх розвитку видів діяльності та спонукати до корисних справ, стримуючи від шкідливих. Проектні технології навчання відтворюють процеси дослідницької діяльності на відміну від традиційних лінійних технологій навчання. Хоча зміст і форма учнівських проектів може сильно відрізнятися, усі проектні роботи мають спільні риси та повинні бути побудовані за спільним планом, мати характерні етапи. Основні етапи учнівської проектної діяльності I етап – пошуковий. Викладач повідомляє учням тему проекту, мету та завдання проектної роботи,

заохочує їх до самостійної праці. Робота над проектом починається з визначення переліку робіт, необхідної кількості учасників і розподілу обов’язків між учасниками проекту. На цьому етапі проекту працює група «дослідників», що вивчає питання, підбирає матеріал: книги, журнали, брошури, фото, матеріали з Інтернету.

II етап – аналітичний. У проведенні етапу беруть участь групи «Менеджерів», «Соціологів», «Фотографів», «Журналістів», і «Бухгалтерів» (звісно, можливі варіанти). Групи аналізують зібрану до проекту інформацію, планують і організовують роботу із досягнення основної мети проекту: виготовляють ескізи, макети, фотоальбоми, мультимедійні продукти тощо, підбирають додатковий матеріал. Бухгалтери готують перелік необхідного матеріалу, складають кошторис, можливо, шукають джерело фінансування.

III етап – практичний. Це виконання практичного завдання, яке обирається залежно від професії. Наприклад, виконання ремонту навчального кабінету, майстерні, лабораторії. Причому окремі кроки роботи фотографуємо або знімаємо на цифрову фотокамеру. Отримані фотографії (відео) використовуємо у створенні звіту (або у дипломному проекті). Звіт виконуємо у різній формі з використанням інформаційних комп’ютерних технологій – текстовий документ, портфоліо, фільм, мультимедійна презентація, публікація або блоги. Таким чином оформляємо будь-яке пробне кваліфікаційне завдання.

IV етап – презентаційний. Огляд результатів проекту проводимо у вигляді виставки готових робіт і мультимедійних продуктів, у яких відображаємо всю послідовність виконання цього виду робіт. На фото359

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

графіях, у фільмах або презентаціях обов’язково присутні учні-виконавці. Це виключає можливість використання чужих даних і доводить, що учень або група учнів насправді самостійно виконує творче завдання. Огляд-конкурс проводиться у присутності компетентного журі, яке заповнює оцінювальні листи, аналізує подані роботи, надає слушні зауваження.

V етап – контрольний. На цьому етапі після оголошення оцінок журі проводиться обговореннядискусія, що оцінює результати та якість самого проекту. Учасники проекту, виконавці робіт можуть і самі порівняти результати своєї роботи, збагнути масштаб творчого натхнення, звернути увагу на зауваження. Обов’язковим є момент рефлексії, коли учні можуть не тільки оцінити свої творчі здобутки, а ще й рівень комфортності своєї участі у колективному проекті. Ми дослідили підвищення комп’ютерної грамотності учнів. Серед учнів першого курсу навчання було проведено стартовий контроль знань за допомогою тестів. Ці тестові завдання не тільки оцінювали знання, а виставляли загальний бал за 12бальною системою, а ще й виводили на екран відсоток правильних відповідей. Таке саме тестування провели в групах напередодні державної кваліфікаційної атестації, тобто на цей період учні вже брали участь у проектних роботах. Моніторинг показав, що рівень зростання комп’ютерної грамотності учнів найпотужніший саме після участі в навчальних проектних роботах. Наші дослідження повністю доводять доцільність впровадження проектних педагогічних технологій з використанням ІКТ у навчальний процес. На відміну від традиційних методів навчання, учнівські проекти дозволяють готувати справді конку-

рентоспроможних кваліфікованих робітників для потреб сучасного ринку праці. Проектні технології навчання – це різносторонній інтерактивний процес, комплекс взаємозалежних дій, які потребують посиленої дослідницької та творчої активності учнів. Протягом роботи над проектом відбувається інтеграція навчальних дисциплін, взаємодія учнів і педагогів, сумісна праця «на результат». Навчальні проекти дають більші можливості для використання індивідуального підходу до кожного учня і виховання соціальних навичок. Широкі міжпредметні зв’язки формують в учнів цілісну систему світосприйняття, сприяють більш плідному становленню молоді, підготовці висококваліфікованих робітників. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну творчу діяльність учнів, на розвиток критичного мислення та вмінь самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі. Основні завдання колективу щодо запровадження та використання ІКТ Сучасне інформаційне суспільство вимагає від кваліфікованого робітника, який виходить із професійно-технічного навчального закладу, крім професійних умінь і навичок, володіння інформаційними технологіями. У вирішенні цього питання адміністрацією Ярмолинецького професійного ліцею передбачено: 1. Створення належної комп'ютерної бази ліцею.

2. Наявність відповідного навчального програмного забезпечення та програмного забезпечення професійного спрямування.

3. Вільний доступ до світових джерел інформації, зокрема, мережі Інтернет.

360

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

4. Володіння педагогічними працівниками ліцею інформаційнокомунікаційними технологіями навчання та впровадження їх у навчально-виробничий процес. Для вирішення цих завдань адміністрацією були зроблені такі кроки: - створено комп'ютерну лабораторію (використовувалися кошти державного бюджету, залучені кошти з власних надходжень); - придбані: 4 мультимедійних проектори, цифрова фотокамера, цифрова відеокамера, 2 ноутбуки, телевізор з підтримкою Wi-Fi; - забезпечено під'єднання всіх кабінетів до мережі Інтернет за швидкісним тарифом на основі оптоволоконного кабеля; - забезпечено надійну роботу електронної пошти; - створено власний веб-сайт http://ypl.ucoz.ru/, постійно підтримується його функціонування та періодичне оновлення; - забезпечено інформаційний обмін між структурами профтехосвіти області шляхом використання безкоштовних можливостей мережі Інтернет, зокрема, використання мережі Sкуре та SeeMedia; - поступово здійснюється перехід на ліцензійне програмне забезпечення з використанням (відповідно до можливостей) вільного програмного забезпечення, яке не потребує ліцензії; - забезпечено програмними засобами професійного спрямування, придбаними як за власні кошти, так і за кошти держбюджету; - розроблено власні педагогічні програмні засоби (навчальнотематичні презентації, відеофільми, електронні посібники, навчальноконтролюючі програми, програмитренажери тощо); - здійснюються організаційні заходи щодо опанування педаго-

гічними працівниками Ярмолинецького професійного ліцею інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Значні кроки в розширенні віртуального простору зроблені завдяки створенню власного сайту, що значно розширило його можливості та функціональність. Сайт призначений для висвітлення питань, пов’язаних з роботою ліцею в напрямах навчання, виховання, з певними виробничими аспектами. Серйозна увага приділяється питанням самоосвіти педагогів та учнів. Педагоги освоюють сучасний спосіб популяризації власного досвіду – створення блогів. У ліцеї формується системна робота з цього питання. Блоги викладачів і майстрів виробничого навчання розміщені як на сайті ліцею, так і на інформаційному порталі НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. Відвідувачі сайту мають змогу ознайомитися на його сторінках зі станом упровадження інформаційнокомунікаційних технологій, завданнями, проблемами і перспективами роботи навчального закладу. Практичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках До сучасних інформаційнокомунікаційних технологій навчання, які використовуються в навчальному закладі, належать: 1. Інтернет – це джерело інформації, корисної з точки зору навчальної діяльності, її аналізу й оцінювання. Педагогічні працівники ліцею використовують інформаційні ресурси Інтернету за такими напрямами: - самоосвіта, вивчення досвіду колег в інших містах України та інших країн; - підготовка конспектів і дидактичних матеріалів; - підготовка атестаційних 361

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

матеріалів; - позаурочна робота учнів при підготовці рефератів, доповідей, повідомлень, індивідуальних творчих завдань тощо; - використання безпосередньо на уроках при самостійній роботі з документами, що вивчаються, довідковими матеріалами, навчальними інтерактивними моделями тощо; - тестування знань учнів з окремих предметів або розділів курсів; - участь у конференціях, семінарах, круглих столах, вікторинах.

2. Електронна пошта (E-mail) належить до засобів дистанційного доступу. Це один із режимів (послуг), що надаються комп'ютерними мережами. Електронна пошта дозволяє користувачам (викладачам, які навчаються) обмінюватися текстовими і графічними повідомленнями. Для реалізації режиму електронної пошти робоче місце користувачів оснащене апаратнопрограмними засобами: комп'ютером, принтером, модемом, монітором, клавіатурою, маніпулятором миша та відповідним програмним забезпеченням. Електронну пошту використовуємо для невербального спілкування учасників навчального процесу, для пересилання файлів, баз даних, документів. Важлива особливість полягає у тому, що в процесі застосування пошти абоненти не обов'язково повинні знаходитися на місці в момент зв'язку, тобто реалізується асинхронний обмін інформацією. Щоб використовувати електронну пошту, достатньо оволодіти простим текстовим редактором і кількома командами для відправлення, отримання та маніпуляції з інформацією. Викладачами електронна пошта може використовуватися при підготовці до занять, для кон-

сультації з колегами та пошуку матеріалу в Інтернет через FTPсервери. При проходженні дистанційного навчання режим електронної пошти можна використовувати для отримання необхідної навчальної інформації з Інтернету, для консультації з викладачем, для взаємонавчання при обміні інформацією один з одним. Таким чином, електронна пошта має широке використання в освітньому процесі.

3. Електронні конференції, або, як їх часто називають, комп'ютерні конференції, дозволяють отримувати на моніторі комп'ютера користувача, як мінімум, тексти повідомлень, переданих учасниками «конференції», що знаходяться на різних відстанях один від одного. Апаратне оснащення робочих місць таке ж, як у режимі електронної пошти. Програмне забезпечення залежить від режиму використання електронних конференцій.

4. Мультимедійні програмні засоби дозволяють поєднувати текстову, графічну, анімаційну, відео- і звукову інформацію. Одночасне використання кількох каналів сприйняття навчальної інформації дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу. Мультимедійні програмні засоби дають змогу імітувати складні реальні процеси, ситуації, візуалізувати абстрактну інформацію за рахунок динамічного представлення процесів, демонструвати фрагменти фільмів, віртуальних екскурсій тощо. Викладачі та майстри виробничого навчання Ярмолинецького професійного ліцею використовують мультимедійні засоби, а також створюють власні додатки до уроків. Викладачами професійнотеоретичного циклу з професії «Адміністратор; обліковець з реєстрації бухгалтерських даних» створено цикл презентацій з предметів «Бухгалтерський облік», «Економіка 362

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

підприємства», викладачами з професії «Слюсар з ремонту автомобілів» – з тем «Розвиток машинобудування», «Будова і технічне обслуговування бензинових і дизельних двигунів», «Технічне обслуговування легкових автомобілів», майстри виробничого навчання з професії «Електрогазозварник» створили презентації з тем: «Електродугове зварювання», «Газове зварювання» та інші.

5. Електронні посібники та підручники є корисними для організації дистанційної форми навчання та електронної методичної підтримки навчання у групі (викладач спецдисциплін Голдобін В.А. увійшов до авторського колективу зі створення електронного посібника зі зварювальної справи). Викладачами та майстрами виробничого навчання нашого навчального закладу створено ряд найменувань навчально-методичної літератури: - викладачем спецдисциплін з професії «Слюсар з ремонту автомобілів. Електрогазозварник» створено електронний посібник «Допуски і технічні виміри»; - викладачем спецдисциплін з професії «Адміністратор. Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних» підготовлено методичний посібник «Економіка підприємства», робочий зошит для лабораторно-практичних робіт із основ статистики; конспект лекцій з організації обслуговування відвідувачів; - викладачем основ галузевої економіки розроблено конспект лекцій з основ галузевої економіки і підприємництва; - викладачем української мови та літератури створено словники з професійним спрямуванням; - викладачем світової літератури підготовлено посібники «Зарубіжні письменники і Україна»,

«Ліцейний театр»; - викладачем географії складено робочі зошити для контролю знань учнів; - викладачем спецдисциплін будівельної справи створено робочий зошит для лабораторно-практичних робіт «Економіка в будівельній галузі». Сучасні інформаційно-комунікаційні технології передбачають використання ППЗ, які містять такі модулі: - електронна бібліотека; електронний підручник, посібник; - електронний довідник; тренажерний комплекс (комп'ютерні моделі, конструктори й тренажери); - електронний лабораторний практикум; - комп'ютерна тестуюча система тощо. Навіть окреме використання одного з цих елементів має ряд переваг: електронний підручник, посібник ґрунтується на гіпертекстовій основі (гіпертекст – це набір текстів, що містять вузли переходу від одного тексту до якогонебудь іншого; загальновідомим і яскраво вираженим прикладом гіпертексту служать веб-сторінки) – дозволяє працювати за індивідуальною освітньою траєкторією, визначити зручний темп роботи з матеріалом, що відповідає психофізіологічним особливостям його сприйняття; - електронний довідник – дозволяє оперативно одержати необхідну довідкову інформацію; - комп'ютерні моделі, конструктори й тренажери дозволяють закріпити знання й одержати навички їхнього практичного застосування в ситуаціях, що моделюють реальні; - електронний лабораторний 363

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

практикум дозволяє імітувати процеси, що відбуваються у досліджуваних реальних об'єктах, або змоделювати експеримент, який не можна зробити у реальних умовах; - комп'ютерна тестуюча система забезпечує, з одного боку, можливість самоконтролю для користувача, а з іншого боку – приймає на себе рутинну частину поточного або підсумкового контролю. Слід сказати декілька слів про комп’ютерне тестування. Комп’ютерне тестування, як і будь-який інший метод діагностики успішності навчальних досягнень, має переваги і недоліки. До недоліків комп’ютерного тестування можна віднести:  складність розробки науково обґрунтованого змісту тестів;  можливість відгадування учнями правильних відповідей, а, отже, ймовірність помилкової оцінки;  відсутність безпосереднього діалогу між викладачем і учнем і, як наслідок, можливості пояснення помилки. Порівняно з традиційними формами контролю комп'ютерне тестування має ряд переваг:  швидке одержання результатів і звільнення викладача від трудомісткої роботи з обробки результатів тестування;  індивідуалізація процесу навчання (автономність);  певний психологічний комфорт учнів під час тестування;  оперативність;  підвищення об’єктивності оцінювання знань, і, як наслідок, позитивний стимулюючий вплив на пізнавальну діяльність учня;  конфіденційність при анонімному тестуванні;  тестування на комп'ютері більш цікаве порівняно з традиційними формами опитування, що

створює позитивну мотивацію в учнів;  виключення негативного впливу на результати тестування таких факторів як настрій, рівень кваліфікації й інші характеристики конкретного викладача;  можливість застосування технічних засобів;  універсальність, охоплення всіх стадій процесу навчання;  контроль великого обсягу матеріалу;  зменшення порівняно з традиційним опитуванням затрат часу на 50 відсотків. Педагогічні працівники нашого навчального закладу для уроків контролю знань, тематичних атестацій, проведення теоретичних турів різних конкурсів тощо використовують тестуючі системи Test-W2. Так, викладачі Терлецька С.І., Білик М.М., Хоптяр І.М., Радловська О.П. є авторами методичних рекомендацій з проведення контрольно-регулювального та оціннорезультативного компонентів у навчанні учнів ліцею, де розглядають досвід, методику, систему, прийоми та практику використання комп’ютерного оцінювання учнів у процесі навчання з предметів «Інформаційні технології», «Бухгалтерський облік», «Охорона праці», «Технологія штукатурних робіт», «Математика». Використання програмних засобів забезпечує розвиток наочнообразного мислення, моторних і комунікативних навичок, цілеспрямованості і соціалізації; сприяє активізації вербальної взаємодії учнів, що є особливо важливим фактором у їх навчанні. З професії «Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних» педагоги використовують навчальну програму «1С: Бухгалтерія», «Водій автотранспортних засобів» – електронні тести з правил дорожньо364

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

го руху та автотренажер. Навчальноматеріальну базу з професії «Швачка. Кравець» оновлено сучасними машинками, з професії «Електрогазозварник» – новітніми апаратами. На сучасному етапі розвитку суспільства широкого впровадження у навчально-виховний процес набули Internet-ресурси. Необхідність їх полягає в тому, що вони надають доступ до інформації, якої немає у традиційних джерелах або кількість джерел обмежена, а також сприяють обміну фаховою інформацією. У процесі навчання послугами глобальної мережі користується як педагогічний колектив, так і учнівський. Для освітянської діяльності Internet пропонує уроки в режимі online, ресурси для викладачів та учнів, проекти on-line, Web Quests. Позитивними моментами використання Всесвітньої комп'ютерної мережі у навчальному процесі є:  для учнів: - навчання і робота в командах (співробітництво допомагає у вирішенні проблем); - робота в групах поза навчальним закладом (формування розумових навичок вищого рівня – аналіз інформації); - зростання в учнів інформаційної грамотності;  для викладачів: - знайомство з фаховою інформацією; - використання планів уроків, on-line курсів, web-сайтів; - обмін інформацією з колегами і спеціалістами-експертами з інших навчальних закладів; - об'єднання фахових ресурсів для вирішення загальних завдань. Це говорить про необхідність використання ресурсів Інтернету в педагогічній діяльності для досягнення більш значущих результатів.

Можна назвати найбільш значущі цілі, реалізація яких виправдовує введення інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання. Це: - індивідуалізація та диференціація процесу навчання; - здійснення контролю за зворотним зв'язком з діагностикою і оцінкою результатів; - здійснення самоконтролю і самокорекції; наочність (демонстрація динаміки процесів, що вивчаються, графічна інтерпретація досліджуваних закономірностей); - моделювання та імітація процесів, які вивчаються і досліджуються, явищ з переходом у «реальність – модель» і навпаки (або без переходу); - проведення лабораторних робіт у режимі приєднання за допомогою спеціальних пристроїв демонстраційного обладнання до комп'ютера; - створення і використання інформаційних баз даних, необхідних у навчальній діяльності, і забезпечення доступу до мережі інформації; - посилення мотивації навчання (за рахунок відображення засобів програм або вміщення в неї ігрових ситуацій); - озброєння учнів стратегією засвоєння навчального матеріалу; - формування стилю мислення, уміння приймати варіанти розв'язання (за рахунок систематичної логічної послідовності всіх операцій); - розвиток творчих здібностей особистості (за рахунок можливостей керувати пізнавальною діяльністю учнів). Вищесказане дозволяє зробити висновок: інформаційна технологія виступає як система, складовими 365

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

якої є учасники педагогічного процесу (викладачі та учні), та система теорій, ідей, засобів і методів організації навчальної діяльності для ефективного вирішення проблем, що охоплюють усі аспекти засвоєння знань і формування практичних навичок; інформаційні технології спонукають до постійної самоосвіти, а сам процес навчання дає можливість відчути практичні результати. Впровадження Ярмолинецьким професійним ліцеєм ІКТ у навчальний процес ґрунтується на постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці», затвердженій від 7 грудня 2005 року, №1153. Від успішного використання ІКТ у навчальному процесі залежить розвиток країни та її місце у світовій спільноті. Сьогодні вже ніхто не заперечуватиме те, що «інформація – рушійна сила розвитку суспільства», – так само, як і те, що «найбільшого успіху досягає той, хто володіє кращою інформацією». Ніхто не заперечуватиме також, що сьогодні книга і комп’ютер (як найавторитетніші джерела інформації) стоять на терезах нарівні. «Не володіти комп’ютером сьогодні – значить бути безграмотним». Сучасний комп’ютер багато може. Він пише музику і вірші, малює, грає в шахи, розмовляє. Він практично вміє робити все, що й людина. Сьогодні світ переживає процес бурхливої інформатизації. Фантастично розвивається електроннообчислювальна техніка, що робить інформацію доступною практично кожному. Вчені говорять про «інформаційний вибух», «інформаційну революцію», «інформаційну цивілізацію». Поняття інформаційної цивілізації, яка вже ввійшла у свої права, тлумачиться як якісно нова

суспільно-політична формація, що йде на зміну матеріальній (техногенній) цивілізації і забезпечує прогресивне освоєння процесів інформатизації. А оскільки ми живемо саме в інформаційну епоху, то маємо осучаснюватися і вчитися орієнтуватися в інформаційних лабіринтах. Щоб цей процес відбувався легше, щоб його можна було спрямовувати, в Ярмолинецькому професійному ліцеї створено інформаційну службу. Інноваційні технології навчання – шлях до підвищення якості професійної освіти, зацікавленості учнів у навчанні. Вони дають змогу диференціювати й індивідуалізувати процес навчання. Формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоювання та передачі інформації. За інноваційними технологіями навчання – майбутнє професійно-технічної освіти. Використання інформаційних технологій на уроках може відбуватися різними способами, що залежить від низки факторів, найважливішими з яких є такі: потреби конкретного уроку, рівень володіння різними програмами та наявність сертифікованих програм у системі професійної освіти. Серед зазначених технологій використовуємо такі види: - інформаційні технології; - електронні підручники; - окремі типи файлів (зображення, відео, аудіо, анімації); - розроблені авторські уроки (інтеграція різних об’єктів в один формат – презентації, web-сторінки). Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час людина спроможна засвоїти й переробити значний обсяг інформації. Фактичне сприйняття демонстраційних матеріалів є в 60 тисяч разів швидшим, аніж тексту, який читаємо. Саме тому велике значення має проведення лекцій, публічних виступів, узагаль366

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

нення досвіду тощо. Дослідження в галузі сприйняття та оброблення інформації свідчать, що 83% всієї інформації ми отримуємо за допомогою зорових органів, 11% – слухових, 3,5% – за допомогою запахів, 1,5% – тактильних рецепторів. Запам’ятовування інформації відбувається таким чином: якщо сприймається лише слухова інформація, то засвоюється 20% матеріалу, якщо інформація отримується лише за допомогою зору, то запам’ятовується до 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання слухового та зорового каналів інформації людина спроможна швидко засвоїти до 60% отриманої інформації. Таким чином, використання ІКТ сприяє кращому засвоєнню навчальної інформації на уроках. Використання мультимедійних технологій. У своїй роботі педагоги часто використовують мультимедійні засоби навчання, адже мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання. Експерти з маркетингу ще до появи технології мультимедіа за результатами численних експериментів виявили залежність між способом засвоєння матеріалу і здатністю відтворити здобуті знання через певний час. Найефективнішу дію на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття, вона засвоюється тим краще і міцніше, чим більше видів сприймання активізовано. Отже, очевидно є та роль, яка відводиться мультимедійним засобам

навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, розвинених комп’ютерних систем навчання. Ще Я.А Коменський у праці «Велика дидактика» писав, що треба все можливе «давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями…». З власного досвіду використання ІКТ можна сказати, що уроки з використанням мультимедійних технологій відзначаються такими перевагами: краще сприймається матеріал учнями, зростає їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити), відбувається індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення учнів до створення уроків, проектів, презентацій), скорочуються види робіт, що втомлювали учня, використовуються різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності підлітків, уможливлюється динамічне подання матеріалу, забезпечуються умови для формування самооцінки учня та його компетентності для самостійної роботи. Описати дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовуються на уроках, можна так: посилення мотивації навчання; активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб’єкта навчальної діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри й характеру допомоги та ін.); індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності учнів; урізноманітнення форм по367

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

дання інформації; урізноманітнення типів навчальних завдань; створення навчального середовища, яке забезпечує «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні та виробничі ситуації; постійне застосування ігрових прийомів; забезпечення оперативного зворотного зв’язку, можливість рефлексії; можливість відтворення фрагмента навчальної діяльності. Мультимедійні уроки зазвичай будуються за такою структурою: 1. Мотивація уроку – короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

3. Основна частина уроку – опанування навчального матеріалу уроку: робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів). Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп’ютера. Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи, методи та прийоми навчання.

4. Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення учнями основних понять уроку з демонстрацією слайдів із текстовими фрагментами.

Може виникнути питання, чи не є використання мультимедійних технологій даниною сучасності, адже такі етапи можна запланувати і для звичайного уроку? Однак уже перший досвід використання мультимедійних технологій свідчить, що їх упровадження підвищує ефективність засвоєння матеріалу, інтенсифікує процес навчання, стимулює інтерес учнів як до знань, так і до самого процесу їх отримання. Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога, який повинен уміти користуватися різноманітними програмами: графічними, fleshанімаціями, web-редактором, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Це уможливлює подання інформації у формі відео, презентації, web-сторінки з різноманітними роликами. У практиці багатьох педагогів для унаочнення навчального матеріалу дуже часто використовуються ресурси Інтернету. Створення та використання презентацій. Власний досвід створення та використання презентацій дозволяє визначити низку факторів, які впливають на ефективність навчально-виховного процесу: підвищення впливу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно; полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу; запам’ятовування навчального матеріалу на тривалий період; збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень; скорочення часу на розкриття проблеми. Використання презентацій дозволяє педагогу зручно й ефектно візуалізувати статистичну й динамічну інформацію, самостійно готу368

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

вати завдання, підбирати навчальний матеріал, що відповідає змісту конкретної теми з будь-якої базової дисципліни. У традиційному навчанні підготовка уроку викликає низку труднощів, пов’язаних з необхідністю демонстрування учням динамічних елементів. У цьому випадку підготовлені методично продумані слайдові презентації – найкращий вид унаочнення (карти, таблиці, схеми, фото, документи, завдання, шаблони виконання завдань), який не потребує матеріальних затрат (звичайно, потрібен проектор) і може швидко змінюватися за бажанням педагога. У практичній діяльності найчастіше використовуємо презентації, створені за допомогою програми Power Point, зокрема такі їх види: - презентації для лекційного викладу матеріалу; - презентації для повторювально-узагальнювальних уроків; - презентації для уроків тематичного оцінювання знань. Компонування матеріалу програми при цьому слугує своєрідною формою опорного конспекту. Учні під час підготовки домашнього завдання теж часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна. Отже, системне використання комп’ютера на уроці, зокрема презентацій, сприяє: підвищенню якісного рівня використання наочності на уроці; зростанню продуктивності уроку; реалізації міжпредметних зв’язків; уможливленню організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керівництвом викладачів спецдисциплін; логічному викладу навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань учнів; поліпшенню взаємин педагога з учнями.

Для підготовки мультимедіапрезентації можна користуватися як добре відомим програмним засобом Microsoft Power Point, так і спеціалізованими редакторами: Macromedia Flash, Picasa, Photodex ProShow та інші. Досліджуючи відгуки багатьох педагогів, які висловлюють свої думки на освітніх форумах та блогах, і на основі власних спостережень можна зазначити, що використання презентаційних матеріалів на уроках допомагає: - раціоналізувати форми подання інформації (економія часу на уроці); - підвищити ступінь наочності; - отримати швидкий зворотний зв'язок; - відповідати на наукові та культурні інтереси й запити учнів; - створити емоційне ставлення до навчальної інформації; - активізувати пізнавальну діяльність учнів; - реалізувати принципи індивідуалізації та диференціації навчального процесу; - підвищити ефективність засвоєння навчального матеріалу учнями; - проводити уроки на сучасному рівні, високотехнологічно; - готувати конкурентоспроможну особистість; - скоротити терміни освоєння предмета. За способом використання презентації в основному поділяють на дві групи: презентації для супроводу доповіді (лекції) й індивідуальні проекти. Презентація допомагає при узагальненні матеріалу, коли в темі є наскрізні поняття, і потрібно, наприклад, скласти узагальнювальну схему чи таблицю. Особливо цікавими є презентації-загадки, коли, отримуючи 369

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

певну інформацію на початкових слайдах, учні відгадують відповідь на запитання. Така форма дозволяє проводити різні види роботи – фронтальну, групову, індивідуальну. Загалом форма та місце використання презентації (або навіть окремого слайда) залежать від змісту уроку, виховного заходу, цілей заняття. Вони можуть успішно використовуватися на етапах: 1. При вивченні нового матеріалу. Дозволяє подавати дидактичний і навчальний матеріал різноманітними наочними засобами.

2. При закріпленні навчального матеріалу. Для учнів – це засіб самоперевірки, стимул до навчання. Для педагога – засіб якісного контролю засвоєння знань.

3. При проведенні та перевірці самостійних і контрольних робіт. Поряд з усним, забезпечується й візуальний контроль результатів (тестування).

4. При вирішенні завдань навчального характеру.

5. Для поглиблення знань. Використовується як джерело додаткового матеріалу до уроку.

6. Для виготовлення дидактичного матеріалу. Використовується при обмеженні матеріальних носіїв інформації. Уміле використання програми Power Point для виконання мультимедійних презентацій дає величезні можливості для розвитку учнів, формуючи важливі для сучасних умов життя навички. Робота над презентацією, її публічне представлення, захист позитивно впливають на розвиток в учнів навичок спілкування з допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій, дає додаткову мотивацію до вивчення предмета, сприяє підвищенню рівня сприйняття інформації, виробленню в учнів власної точки зору, вміння її аргументувати

й відстоювати, а, отже, сприяє підвищенню успішності учня. Майстерно зроблена презентація може привернути увагу учнів та пробудити інтерес до навчання. Таким чином, інформаційнокомунікативна компетентність педагога є необхідною умовою формування компетентного, успішного та конкурентоспроможного учня. Застарілі засоби навчання не дають змоги готувати конкурентоспроможних фахівців. Це підштовхує викладачів і майстрів виробничого навчання ліцею займатися пошуковою роботою. Основне завдання Ярмолинецького професійного ліцею – пошук і оновлення змісту професійної освіти. Сьогодні показником творчої праці колективу є його достатньо високий рейтинг в обласних конкурсах фахової майстерності, міжнародних конкурсах, у виставках технічної та декоративно-прикладної творчості. У навчальному закладі здійснюється підготовка фахівців високого рівня. Так, за останні три роки випущено понад 350 молодих робітників. З них більше 40% випускників отримали дипломи з відзнакою. Понад 98% випускників влаштовуються на роботу за отриманою у ліцеї професією. Найкращим показником підготовки кваліфікованих робітників є листи-подяки з підприємств області. Педагогічний колектив Ярмолинецького професійного ліцею готовий і надалі працювати над впровадженням у навчальний процес інноваційних педагогічних і виробничих технологій, щоб готувати висококваліфікованих, конкурентноспроможних, затребуваних на ринку праці робітників. Використання інформаційнокомп’ютерних технологій в управлінській діяльності Ярмолинецького професійного ліцею.

370

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Новий якісний етап у розвитку професійно-технічної освіти можливий лише за умови інтенсивного запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управління професійно-технічним навчальним закладом. Управління ліцеєм пов'язане з пошуками і застосуванням способів дії на колектив, його ланки або окремих співробітників та має враховувати весь спектр можливостей сучасних інформаційних технологій. У цьому випадку йдеться про застосування інформаційних технологій в організації інноваційної діяльності ліцею як цілеспрямовану та організовану сукупність інформаційних процесів із використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування, що в загальному вигляді слід розуміти як сукупність прийомів цілеспрямованої дії суб'єкта управління на його об'єкт. Управління пов’язане з обміном інформацією між компонентами системи, а також системи з навколишнім середовищем. У процесі управління одержують відомості про стан системи в кожен момент часу, про досягнення (або недосягнення) заданої мети для того, щоб впливати на систему і забезпечити виконання управлінських рішень. Інформація давно стала вирішальним чинником в економіці, торгівлі, виробництві, саме вона є необхідним компонентом при проведенні професійного навчання та наукових досліджень. Зростає потреба у засобах структурування, накопичення, обробки, зберігання, пошуку та передавання інформації – задоволення саме цих потреб і є метою створення та розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій. Інформаційно-комунікаційні

технології (Information and Communication Technologies, ICT) – сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів. Безперечним є те, що комп'ютерні технології увійшли в усі сфери суспільного життя, на виробництво, у побут і особливо широко використовуються у навчальних закладах для організації та проведення навчально-виховного процесу. Тому використання потенціалу комп'ютерних технологій та людських можливостей в менеджменті освітньої сфери може не лише сприяти реалізації інноваційного способу навчання, а й істотно покращити рівень якості знань учнів. Спосіб, який дозволяє здійснити це, – комплексна комп'ютеризація навчальновиховного процесу. Стратегічна мета адміністрації ліцею – впроваджуючи інформаційно-комп’ютерні технології, сприяти управлінню навчальновиховним процесом, реагувати на побажання роботодавців і динаміку ринку праці, створювати, підтримувати та поглиблювати конкурентні переваги підготовки кваліфікованих робітників. Виконання цього завдання вимагає також побудови інформаційно-технологічних систем, які мають такі технічні можливості та параметри: а) максимальна доступність – кожен користувач може дістати доступ до ІКТ-ресурсів у будь-який час і з будь-якого місця; б) будь-який інформаційний об’єкт повинен бути доступний одночасно багатьом зареєстрованим користувачам у якості інформаційнодовідкового матеріалу; в) маневреність прикладних 371

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

програм – необхідний перехід до мережевої архітектури, що призводить до змін в організації та роботі як окремих ІКТ-відділів, так і системи в цілому. Потрібно зауважити, що навчально-виховний процес відбувається у педагогічній системі, яка є тривимірною: організація, управління, спілкування. Компонент педагогічного процесу – навчання – визначено як «цілеспрямований, багатовимірний процес організації, управління, спілкування між суб’єктами педагогічної системи, «клітинкою» якого є ситуація спільної продуктивної діяльності, а результатом – знання, вміння, навички як компоненти культури, розвиток емоційно-ціннісного і творчого ставлення до навколишньої дійсності, засвоєння досвіду діяльності, культури її здійснення й управління нею». Аналіз визначення процесу навчання, наведений вище, дозволяє, на наш погляд, сприймати окремо взятий навчальний заклад, як складну соціально-педагогічну систему. На перший план виходить організація комп'ютерного забезпечення окремих підсистем діяльності навчального закладу, соціальнопедагогічної системи навчального закладу в цілому і наступних в ієрархії системи освіти більш високого рівня (районного, міського, обласного, загальнодержавного). У технічній літературі наведено різні класифікації сучасних інформаційних технологій, які можна використати в організації інноваційної діяльності закладів освіти. Таким чином, комп’ютери та комп’ютерні програми – це лише інструменти та матеріали, покликані спростити та підвищити ефективність роботи інформаційної системи. Щоб представити інформаційні системи, потрібно зрозуміти проблеми,

для яких вони розроблені, визначити їх структуру, процеси, що відбуваються у внутрішньому середовищі навчального закладу і зовнішньому соціумі. Сьогоднішні керівники навчальних закладів повинні об’єднувати комп’ютерні технології з інформаційною системою, яка функціонує у навчальному закладі. Важливим елементом використання Інтернет-технологій є аналітична робота адміністрації ліцею щодо навчальних комп'ютерних програм, які можна отримати через Інтернет, відповідність їх чинним навчальним програмам із різних предметів. Основними напрямами роботи з впровадження ІКТ є такі: - створення технологічної основи для запровадження інформаційно-комп’ютерних технологій в процесі управління; - застосування засобів інформаційно-комп’ютерних технологій в процесі управління навчальним закладом; - використання інформаційнокомп’ютерних технологій при підготовці та проведенні уроків, в тому числі індивідуалізація навчання учнів і дистанційний супровід освіти; - використання інформаційнокомп’ютерних технологій при підготовці та проведення позаурочних виховних заходів; - використання інформаційнокомп’ютерних технологій при підбитті підсумків діяльності навчального закладу за звітній період. Досягнення мети впровадження та створення комплексної автоматизованої системи управління (АСУ) ліцеєм здійснюється за двома напрямами: - комп'ютеризація навчальновиховного процесу та позаурочних заходів; - комп'ютеризація оформлення та ведення навчально-плануючої та 372

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

обліково-звітної документації. Вважаємо, що для комп'ютеризації управлінського процесу необхідно використовувати потенціал комп'ютера для вирішення регулярних завдань управління, а саме: 1) планування навчального процесу, включаючи розклад проведення занять і перспективний план роботи училища на наступний навчальний рік; 2) моніторинг процесу навчання на всіх його етапах, включаючи поетапні атестації, державні підсумкові атестації із загальноосвітніх предметів і державну кваліфікаційну атестацію; 3) оперативний аналіз відгуків і пропозицій від роботодавців з метою впровадження в навчальний процес сучасних технологій виробництва; 4) бухгалтерський облік і перспективне планування економічного розвитку тощо. Необхідні умови для запровадження ІКТ у навчальний процес стали можливі за рахунок розвитку програмно-технічної бази до рівня, що дозволяє використовувати комп’ютерні мережні і мультимедійні технології практично всім учасникам навчально-виховного процесу, істотне збільшення парку комп'ютерів (загальна кількість комп’ютерних класів – 2). У навчальному закладі під керівництвом методиста ліцею Г.І. Мельник була розроблена та успішно реалізована програма навчання кваліфікованому використанню персонального комп'ютера, сучасного програмного забезпечення, зокрема використання офісних технологій (наприклад, технології електронних таблиць, баз даних, презентацій), web-технології для викладання предметів професійнотеоретичного циклу, природничих і гуманітарних дисциплін, виконання

курсових, дипломних робіт і практичної роботи. На засіданнях методичних комісій була сформована загальна мета щодо застосування ІКТ у навчальновиховному процесі і розділена на окремі вектори практичного втілення. Вектор №1. Усім учасникам навчально-виховного процесу повинен бути забезпечений вільний доступ до ІКТ у навчальних кабінетах, навчально-виробничих майстернях, бібліотеці і по системі бездротового зв’язку в кімнатах гуртожитку. Вектор №2. Викладачі, майстри виробничого навчання, вихователі та інші інженерно-педагогічні працівники повинні на високому рівні володіти та ефективно використовувати ІКТ для допомоги учням у досягненні найбільш високого рівня знань і вмінь. Вектор №3. Усі учні незалежно від обраної професії та курсу навчання повинні володіти необхідним базовим рівнем (рівень базової загальної середньої освіти) користування персональним комп’ютером. Вектор №4. Базова здатність володіння ІКТ серед учнів повинна сприяти активному використанню електронних підручників, прикладних програм і контролюючих систем, а також навчальних курсів і методичних матеріалів для стаціонарної та дистанційної форм навчання. Таким чином, застосування інформаційно-комунікаційних технологій в управлінні навчальним закладом є складовою розвитку єдиного освітнього інформаційного середовища. Елементи інформаційних технологій в управлінні ліцеєм дозволяють узагальнити інформаційні потоки, класифікувати всю інформацію, забезпечити обмін нею. Використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій 373

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

в організації та плануванні діяльності закладу дає такі переваги: - підвищення ефективності навчального процесу; - можливість управління з використанням результатів попередньої діяльності; - прийняття більш ефективних управлінських рішень; - підвищення об'єктивності в оцінці діяльності викладачів і учнів; - більш ефективне управління пізнавальною діяльністю учнів; - можливість прийняття більш виважених рішень, які стосуються підвищення результативності навчання; - оперативний доступ до організаційної інформації стосовно діяльності навчального закладу; - скорочення обсягу рутинної роботи. Література 1. Теорія та практика навчання в професійно-технічних закладах: Монографія / Р.С. Гуревич. – Вінниця: ТОВ «Планер», 2009.

2. Використання комп’ютерних мереж у навчальному процесі / Шаповалова Наталія. – Бориславський педагогічний коледж, 2011.

3. Комп'ютерні мережі та телекомунікації: навч. посіб. / В.А. Ткаченко, О.В. Касілов, В.А. Рябик. – Харків: НТУ «ХПІ», 2011.

4. Богданов І.Т. Засоби інформаційних технологій, їх практичні можливості, дидактична доцільність

374

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

використання й упровадження / І.Т. Богданов, О.В. Сергєєв // Інформаційні технології в освіті: матеріали наук.-практ. конф. — Бердянськ: БДШ, 2001. — С. 284—289.

5. Жалдак М.І. Педагогічний потенціал інформатизації навчального процесу / М.І. Жалдак // Розвиток

педагогічної і психологічної наук в Україні 1992 – 2003: зб. наук. пр. до 10-річчя АПН України / АПН України. – Ч. 1. – Харків: ОВС, 2002.

6. Карашецький В.П. «Комп’ютерна система тестування знань / Науковий вісник НЛТУ України» 2009. – Вип. 19.7 Т.П. ЛУЦЮК, методист Новоселицького професійного аграрного ліцею

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИЯВЛЕННЯ, НАВЧАННЯ ТА ПІДТРИМКИ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ З народженням кожної людини в світ вноситься щось нове, чого ще не було, щось первозданне і неповторне. Обов’язок кожного – знати і не забувати, що він у світі єдиний у своїй якості і що ще ніколи не з’являвся хтось такий, як він, адже якби вже був такий, як він, то не було б необхідності в ньому самому Мартін Бубер Обдаровані діти – майбутній Проте, плануючи роботу з цією катецвіт нації, інтелектуальна еліта, горгорією дітей і розробляючи спеціадість і честь України, її світовий авльні програми, чи добре ми уявляєторитет. Вони відіграють важливу мо собі, хто така обдарована дитина? роль у підвищенні економічного, соЧи достатньо ми знаємо, які умови ціального й духовного добробуту потрібно створювати для навчання, суспільства. Саме тому робота з повиховання й розвитку обдарованих шуку й підтримки обдарованої молодітей та молоді? ді на сьогодні є пріоритетним напряОбдарованість дитини... Що це мом розвитку сучасної освіти, яка таке? Можливо, це своєрідна іскра має на меті сприяти вирішенню пиБожа, яку треба відшукати в її душі і тань, пов'язаних із розробкою нових допомогти не тільки не згаснути, а механізмів пошуку, навчання, вихоспалахнути полум’ям. Здібні, талавання та розвитку юних талантів. новиті люди в будь-якому суспільстРобота Новоселицького прові є його «локомотивом». Саме їхніфесійного аграрного ліцею спрямоми інтелектуальними зусиллями завана на створення умов для творчого, безпечується прогрес суспільства, інтелектуального, духовного й фізиплодами якого користуються всі. чного розвитку учнів, здобуття ниТому кожен педагог часто запитує ми якісної освіти залежно від потреб себе: «Як знайти та визначити обдалюдини, суспільства та ринку праці. рованість?» Адже через свою зайняУ ліцеї здійснюється пошук і тість, нестачу інформації, методичскладається банк обдарованих дітей. ної підтримки він обмежений у ви375

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

борі інструментарію, який допоміг би дати відповідь на це запитання. Визначення обдарованості дуже важливе – від цього залежить кого й на підставі яких критеріїв ми відбираємо і як навчатимемо. Від розуміння суті обдарованості залежить, на які особливості своїх учнів педагог звертатиме увагу. Коли ми говоримо про обдарованих дітей, то дуже часто маємо на увазі високий рівень інтелектуального розвитку, що дає змогу учневі без особливих труднощів засвоювати програму, брати участь в інтелектуальних конкурсах. Із цим, звичайно, не можна не погодитись, проте це далеко не повне розуміння поняття обдарованості. Адже є учні, які не можуть із легкіс-

тю навчатися різним предметам, засвоювати велику кількість даних, проте в пошуках нестандартних способів діяльності їм немає рівних. Зважаючи на це, педагогові, перш ніж планувати роботу з дітьми, потрібно визначити сферу обдарованості кожного учня, допомогти йому повірити в себе, усвідомити, що кожна людина — особистість творча й обдарована. Проведені спеціалістами з питань обдарованості дослідження останніх десятиліть дають підставу стверджувати, що обдарованість можна визначити як певну передумову досягнення успіхів у будь-якій діяльності.

Різновиди обдарованості Соціальна (учень має лідерські риси)

Академічна (учні, які володіють високими здібностями)

Практична (проявляється в певній галузі)

Інтелектуальна (із високим інтелектуальним коефіцієнтом IQ)

Творча (учні оригінально мислять, креативні)

Рухова (проявляється у спорті, танцях)

376

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Беручи до уваги різноманітність, індивідуальну своєрідність феномена обдарованості, при виборі методів роботи з обдарованими дітьми необхідно спочатку визначити такі чинники: * з яким типом обдарованості ми маємо справу; * у якій формі повинна бути виявлена обдарованість (у явній, віковій чи прихованій); * які завдання роботи є пріоритетними: - навчальні; - розвивальні або навчальнорозвивальні; - розвиток уже високих здібностей або, навпаки, недостатньо розвинених (зокрема комунікативних та особистісних); - психологічна підтримка й допомога (розробка і психологопедагогічний моніторинг спеціальних освітніх технологій тощо); - де буде обдарована дитина розвивати свої здібності, тобто умови роботи. Наше завдання — підтримати учня і розвинути його здібності, підготувати ґрунт для того, щоб ці здібності було реалізовано. Виявлення обдарованих дітей повинно починатися на основі спостереження, вивчення психологічних особливостей, мовлення, пам'яті, логічного мислення. Система пошуку обдарованих дітей передбачає проведення олімпіад, конкурсів, турнірів із різних предметів. Під час реалізації програми «Обдаровані діти» проводяться олімпіади з базових дисциплін, конкурси професійної майстерності. Проведення таких масових заходів не є самометою, а участь у них у жодному разі не є вимушеною, тому що це може призвести до пригнічення творчих здібностей. Головною загальною рисою обдарованих дітей є переважання у них пізнавальної мотивації та дослі-

джувальної активності. За умови правильної педагогічної організації діяльності учнів, систематичної та цілеспрямованої виховної діяльності пізнавальний інтерес стає стійкою рисою особистості учня і впливає на його розвиток та формування пізнавальної активності. Вважаю, що дослідницька робота учнів — важливий компонент розвитку творчої особистості, найсильніша мотивація пізнавального процесу. Зважаючи на це і прагнучи задовольнити пізнавальні потреби учнів, педагоги ліцею організовують участь обдарованих учнів у конкурсах, олімпіадах і конкурсах міжнародного та всеукраїнського значення. У 2013/2014 навчальному році учні ліцею брали участь у таких конкурсах: - в обласному конкурсі творчих робіт – виготовлено модель плуга навісного однокорпусного з питомим опором ПН – 30Р; учень Романюк Ю. відмічений наказом Департаменту освіти та науки облдержадміністрації; - у ХІІІ Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості до 200річчя Т.Г. Шевченка – підготовлено творчі роботи: * з української літератури на тему «Україна, як і великий наш Кобзар, – вічні» (учениця Віркун М.); * з історії України на тему «Історія України та державотворення» (учениця Крикова Д.); - у Всеукраїнському конкурсі винахідницьких і раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напряму – виготовлено пристрій «Термообробка садивного матеріалу» (учень Марценюк Д.); - у Всеукраїнському конкурсі мультимедійних проектів «Врятувати від забуття» – створено відеофільм «Дорога до Сибіру» – члени клубу «Пошук»; 377

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

- у конкурсі «Intel – Еко Україна» – творча робота «Вплив мінеральних добрив, засобів побутової хімії на навколишнє середовище» (учень Марценюк Д.); У конкурсі «Intel – Техно Україна» – виготовлено пристрій випресовування і запресовування сайлент-блоків і ремонту наконечників (учень Дворковий Р.) За участь у Подільському регіональному краєзнавчому конкурсі за творчу роботу «Тема любові до рідного краю, України в творах подільських поетів» учениця Віркун М. одержала сертифікат на свою роботу. Із обдарованими учнями працювати необхідно професійно. Система роботи педагогічного колективу з організаційно-методичної підтримки наукової роботи учнів охоплює такі форми: * діагностична та супроводжувальна робота (підготовча наукова робота з учнями, цільовий моніто-

ринг навчальної діяльності учнів, психолого-педагогічна підтримка учнів); * науково-дослідницька робота учнів (наукові товариства, гуртки, клуби, семінари; методичне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення); * науково-практична робота учнів (наукові екскурсії, практики, дослідницькі експедиції); * додаткова освіта учнів (поглиблене навчання, факультативи, гуртки, самоосвіта); * конкурентні форми учнівської взаємодії (організація наукових змагань; аналітична робота щодо успішності виступів учнів у наукових змаганнях; підтримка та заохочення переможців і призерів); * співпраця із закладами науки та вищої освіти (Подільський аграрно-технічний університет, Новоушицький технікум).

Форми організаційно-методичної підтримки наукової роботи учнів

Додаткова освіта

Конкурентні форми учнівської взаємодії

Науково-практична робота

Науково-дослідницька робота

Співпраця з вищою освітою

Схема.

Форми організаційно-методичної підтримки наукової роботи

учнів. Із метою популяризації науково-дослідницької діяльності учнів і роботи з обдарованими дітьми в лі-

цеї здійснюється написання історії нашого закладу, де обов’язково є рубрика «Досягнення учнів ліцею», в 378

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

якій розміщені матеріали про обдарованих учнів, про спортивні команди ліцею та їх досягнення. Досвід показує, що для роботи з обдарованими учнями необхідна спеціальна підготовка педагогів. Реалізація основних напрямів роботи з юними обдаруваннями гальмується професійно-особистісною неготовністю частини педагогів до роботи з обдарованими дітьми, недосконалим володінням методиками розвивального та особистісно орієнтованого навчання, методологією і методикою наукового пошуку, діагностикою обдарованості. Отже, педагог у роботі з обдарованими дітьми повинен бути: • талановитим, здатним до експериментальної й творчої діяльності; • професійно грамотним; • інтелігентним, моральним і ерудованим; • володіти сучасними педагогічними технологіями; • мати позитивну «Яконцепцію», бути цілеспрямованим, наполегливим, емоційно стабільним; • умілим організатором навчально-виховного процесу, психологом. Працюючи з обдарованими дітьми, педагог постійно:  оновлює й розширює зміст навчання;  працює диференційовано, здійснює індивідуальний підхід і консультування учнів;  стимулює пізнавальні здібності учнів;  приймає зважені психологопедагогічні рішення;  аналізує навчально-виховну діяльність — свою та групи;  добирає й готує матеріал для колективних творчих справ. З метою підготовки педагогів до роботи з обдарованими учнями методистом ліцею та головами методичних комісій організовуються

науково-практичні семінари з проблем психологічного супроводу роботи з обдарованими учнями, які допомагають подолати проблему недостатньої професійної та психологічної компетентності викладачів і майстрів виробничого навчання. Отже, при плануванні роботи з обдарованими дітьми передбачається такий перелік орієнтованих заходів: 1. Створення інформаційного банку даних обдарованих дітей із різних напрямів діяльності.

2. Систематизація матеріалів періодичних видань із проблеми дитячої обдарованості.

3. Проведення проблемнотематичних семінарів із метою систематичного підвищення майстерності викладачів, майстрів виробничого навчання, які працюють з обдарованими учнями.

4. Створення авторських програм і методичних розробок, спрямованих на виявлення та розвиток обдарованих учнів.

5. Залучення до роботи з обдарованими учнями викладачів, які мають педагогічні звання «викладач– методист», «старший викладач».

7. Створення банку педагогічного досвіду щодо роботи з обдарованими учнями.

8. Організація і проведення олімпіад із базових дисциплін (українська мова та література, математика, фізика, історія, правознавство, іноземна мова).

9. Організація та проведення творчих звітів педагогів за результатами роботи з обдарованими учнями на індивідуальних заняттях, гуртках.

10. Забезпечення участі обдарованих дітей в обласних творчих конкурсах.

11. Здійснення моніторингу стану здоров'я обдарованих учнів.

12. Розробка системи матеріального та морального заохочення 379

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

обдарованих учнів і викладачів, які працюють з ними.

13. Розгляд питань організації роботи з обдарованими учнями та визначення подальших напрямів діяльності на засіданнях методичних комісій викладачів і майстрів виробничого навчання, педагогічних радах, нарадах при директорові. Складено алгоритм роботи з обдарованими дітьми, який передбачає такі дії: 1. Виявлення здібностей та обдарувань учнів.

2. Створення банку даних «Обдарована дитина».

3. Мотиваційна робота з обдарованими учнями щодо орієнтації їх на досягнення високих результатів діяльності.

4. Організація системної роботи (введення додаткових предметів, спецкурсів, курсів за вибором; широка мережа факультативних занять; діяльність осередку наукового товариства МАН; робота наукових гуртків; самоосвітня діяльність учнів; робота у мережі Інтернет; співпраця з вищими закладами).

5. Добір і розстановка кадрів, розподіл між ними прав та обов'язків з огляду на їхні особистісні риси, психологічну сумісність, цілі особистого розвитку.

6. Формування взаємин співробітництва у системі «викладач — учень».

7. Самореалізація творчої особистості (предметні олімпіади, турніри, конкурси, інтелектуальні ігри, конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, учнівське самоврядування тощо).

8. Розробка та вдосконалення системи заохочень, стимулювання згідно з досягнутими результатами (преміювання переможців і призерів олімпіад, конкурсів, фестивалів; установлення іменних стипендій та ін.).

9. Управлінська підтримка творчих груп, формування єдиного творчого поля (створення умов для видавничої діяльності викладачів і учнів; система морального й матеріального стимулювання педагогічних працівників).

10. Очікувана мета (випускник — це сформована особистість із глибокими та міцними знаннями; майбутній учений, дослідник; активні життєві компетенції; уміння співпрацювати в колективі; прагнення до постійного вдосконалення). Для оцінки соціального розвитку учня, творчих здібностей, інтелекту практичні психологи разом із викладачами і майстрами виробничого навчання використовують різні психодіагностичні методи, що доповнюються відомостями батьків, даними спостережень за дитиною. Існує багато методик, які допомагають пізнати творчого, обдарованого учня, зокрема: * методика Векслера допоможе визначити рівень інтелектуальних здібностей; * методика Кетелла дає змогу оцінити інтелектуальні можливості дитини; * методика Айзенка визначає рівень інтелекту; * методика «Неіснуюча тварина» допоможе визначити, наскільки в дитини розвинена творча уява, оригінальність мислення, який у неї емоційний стан; * методика «Прогресивні матриці Равена» визначає рівень аналітико-синтетичних умінь; * анкета з визначення здібностей учнів за методикою американських вчених Хаана і Кафа допоможе встановити на основі співставлення з інтересами одноліток особливості спрямованості особистості. Завдання педагогів полягає у тому, щоб створити умови, за яких будь-яка дитина могла б просуватися 380

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

шляхом власної досконалості, уміла мислити самостійно, нестандартно. Цей шлях називається «самовдосконаленням дитини в умовах освітнього процесу». Основою підготовки якісного робітничого потенціалу є формування вмінь якісного виконання навчально-виробничих робіт. Але сьогодення вимагає від нас не тільки підготовки професійно грамотного робітника, а й комунікабельної, мобільної особистості, яка впевнено займе своє місце у сучасному суспільстві. Оскільки в ліцей на навчання приходить молодь з середнім рівнем знань, перед працівниками навчального закладу постає завдання розкрити професійні задатки майбутніх фахівців. У цьому напрямі педагогічний колектив працює творчо і цілеспрямовано. Важливою є повна й оптимальна адаптація учнів у навчальному закладі, адже без цього неможлива продуктивна діяльність у будьякому напрямі. Для цього здійснюється тісна співпраця майстрів виробничого навчання, класних керівників, вихователів і викладачів під керівництвом практичного психолога навчального закладу. Це дозволяє з перших днів перебування учня в навчальному закладі якнайшвидше створити комфортні умови для його подальшої діяльності. Є також можливість виявити здібності учня до обраної професії і в подальшому детально спланувати роботу щодо професійної підготовки. Велике значення має створення необхідних соціально-економічних умов для всебічного розвитку учня – відповідних умов проживання (обладнання кімнат для проживання, побутових кімнат для приготування їжі, самопідготовки, душових, бібліотеки), надання соціальної допомоги сиротам, напівсиротам і малозабезпеченим категоріям учнів (окрім допомо-

ги держави, такі категорії учнів отримують допомогу за рахунок учнівського профкому), можливість розкрити свої здібності в роботі різних гуртків – художньої самодіяльності, літературних, професійного спрямування, відвідування бібліотек, виставок, проведення днів здоров'я. Для того, щоб навчання не було обтяжливим і малопродуктивним, педагоги ліцею працюють над формуванням сприятливого мікроклімату на основі взаєморозуміння та поваги, пробуджуючи в учнів потребу в самоосвіті, самовдосконаленні. У навчальній діяльності робота з обдарованими дітьми ґрунтується на диференційованому підході, що сприяє розширенню й поглибленню освітнього простору предмета. Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аналітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Виявлення обдарованих і талановитих учнів – це тривалий процес. Обдарований учень сам собі допоможе, якщо викладач творчий, а навчальний процес буде цікавим, різнобічним, результативним. Робота викладачів з обдарованими учнями здійснюється за такими напрямами: 1. На уроках — індивідуальна диференційована робота.

2. Гурткова робота з предмета.

3. Позаурочні заходи у межах предметних тижнів.

4. Предметні заходи у групі із запрошенням батьків.

5. Участь учнів у конференції «День науки» із захистом навчальних проектів.

6. Участь в олімпіадах різного рівня.

7. Участь у творчих конкурсах різного рівня.

381

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

8. Участь у різних виховних заходах. Отже, формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації має доповнюватися науковими відомостями, які учні одержують у процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації. Серед методів навчання обдарованих учнів превалює самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням стимулює поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання мають творчий, диференційований характер. Вищеперераховані аспекти, органічно вплетені у структуру уроку, доповнюються системою позаурочної роботи, відвідуванням гуртка або участю у тематичних масових заходах (вечорах шанувальників літератури, історії, фізики, хімії та ін.); огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими тощо. Індивідуальні форми позаурочної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в очних і заочних олімпіадах, конкурсах на кращу науково-дослідну роботу. Викладачі послідовно стежать за розвитком інтересів і нахилів учнів, допомагають їм у виборі профілю позаурочних занять. Помітна роль у розвитку інтелектуально обдарованих дітей належить Малій академії наук України, її територіальним відділенням. Велику роль відіграють у роботі з обдарованими учнями впровадження новітніх технологій навчання, зокрема проведення уроків різнопланового характеру: інтегрованих – Крисько Л.С., бінарних – Красноступ В.І. , модульне навчання – Красноступ О.М., КВК, уроків-судів,

рольових ігор – Луцюк Т.П., практикумів, семінарів, дослідницьких, пошукових, проектних – Телєпова Л.С., Луцюк Т.П., інтерактивних – Врубель Є.А., Луцюк В.І., інформаційнокомунікаційних – Луцюк В.І. Із сучасних освітніх технологій використовуються найчастіше такі інтерактивні методи навчання, як: ситуативні рольові ігри, ділова гра, робота у мікрогрупах, «мозковий штурм», «займи позицію». Такі уроки є цікавими, ефективними, побудовані за чіткими правилами, прийнятними для учня і педагога, коли учень і педагог співпрацюють на професійному та особистісному рівнях з метою отримання стійкого досвіду навчання упродовж життя. Така робота сприяє підвищенню мотивації обдарованих дітей до співробітництва з педагогами й самовдосконалення. Отже, робота з обдарованими дітьми проводиться за такими етапами.

1. Підготовчий Виявлення обдарованих учнів, складання діагностичних карт, розроблення нормативних документів, складання програм для роботи з обдарованими учнями.

2. Основний (практичний) Упровадження інтерактивних методів навчання (проблемнодослідницьких, проектних, модульних), що розвивають в учнів творче й дослідницьке мислення. Активна участь в інтелектуальних і творчих конкурсах різних рівнів.

3. Узагальнення Аналіз досягнутих результатів. Співвідношення результатів реалізації програми з поставленими метою й завданнями. Визначення перспектив 382

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

і шляхів подальшої роботи з обдарованими учнями. Форми роботи викладачапредметника з обдарованими дітьми: 1. Розв'язання нестандартних завдань на уроках і в позаурочний час.

2. Індивідуальна й диференційована робота.

3. Ділові гри, інтерактивні методи навчання.

4. Участь у конкурсах різних рівнів.

5. Участь у предметних олімпіадах різних рівнів. Максимально можливий ступінь реалізації закладених у дитині потреб особистості, фізичне, духовне удосконалення, професіоналізм, розвиток інтелекту забезпечується через участь учнів у різноманітних спортивних змаганнях. До цього їх спонукає викладач фізичного виховання. До участі у військовопатріотичних заходах залучає учнів викладач історії Луцюк Т.П., бібліотекар Заєць Г.Я. Значна роль відводиться участі у конкурсах, вікторинах, тижнях професій, художній самодіяльності. Розвиток творчих здібностей учнів відбувається у результаті досконалого вивчення їхніх індивідуальних особливостей, використання різних форм роботи (індивідуальних, групових, парних). Кожен учень отримує фахову підготовку відповідно до своїх здібностей і навчальних можливостей. У когось формується незаперечний професійний талант, а хтось розкриває свій талант артиста чи спортсмена. Але у кожному випадку в наших ліцеїстів формується почуття впевненості. А це дуже важливо. Варто відмітити таких педагогів, як: Красноступ О.М., Луцюк В.І., Врубель Є.А., Телєпова Л.С. Професійна спрямованість предметів загальноосвітньої підготовки сприяє вихованню в учнів

ПТНЗ любові до обраної професії, розуміння її ролі в історичному розвитку людства. Вивчення і впровадження нових виробничих технологій здійснюється на уроках професійного циклу та виробничого навчання. Майбутній фахівець має можливість поринути в таїнства обраної професії, досконало оволодіти нею, пізнати найсучасніші тенденції її розвитку. Наприклад, освоєння технології нульового обробітку грунту, нової техніки, впровадження ресурсозберігальних технологій у сільському господарстві. І все це завдяки нашим майстрам виробничого навчання Гуменюк Є.І, Тарасову М.М., Крисько В.В., Гуменюку П.Є. Розвивальний характер навчання особливо велике значення має на уроках предметів професійного циклу та виробничого навчання. Це розвиток пам'яті, спостережливості, логічного мислення, організованості, зосередженості, творчої уяви. Як стверджував Ейнштейн: «Уява важливіша за знання, тому що знання обмежене. Уява ж охоплює все на світі, стимулює прогрес і є джерелом його еволюції». Без фантазії неможлива творча робота у жодній галузі. Без творчих якостей жоден робітник не здатен до винахідництва і може діяти тільки за певними шаблонами. Удосконалення навчально-виховного процесу, робота з обдарованими дітьми дають ґрунтовні, міцні знання, озброюють їх практичним розумінням основ наук, а у цьому допомагають:  олімпіади з базових дисциплін;  олімпіади з творчого мислення;  олімпіади з кмітливості та логічного мислення;  конкурси;  конкурси знавців математики та логічного мислення; 383

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

 інтелектуальні ігри: «Ланцюжок», «Так чи Ні», «КВК», «Ерудит», «Поле чудес», «Брейн-ринг», «Перший мільйон», «Щасливий випадок», «Бізнес», «Інтелектуальний хокей», «Вікторина», «Рольова гра», «Дотепник», «Що? Де? Коли?», «Колесо фортуни», «О, щасливчик», «Зоряний час», «LG-Еврика», «Найрозумніший»... Елементи змагань, що містяться в іграх, сприяють розвитку здібностей творчого мислення, залучають учнів до активного життя. Розв'язуючи ребуси, кросворди, учні поступово починають складати власні головоломки, що сприяє розвиткові пам'яті, уваги, кмітливості. Також учні вчаться самостійно працювати з літературою, аналізувати та систематизувати отримані дані, робити висновки. Формування професійної мобільності майбутніх робітничих кадрів значною мірою досягається через використання сучасних засобів навчання (комп'ютера, мультимедійних засобів, нових видів устаткування), опанування технічних навичок, розуміння змін, що відбуваються на виробництві; швидке реагування на вирішення виробничих ситуацій, відповідальність за результати своєї праці. Таким чином, робота за вказаними напрямами буде продуктивною в тому випадку, коли колектив працює над цим завданням комплексно, пробуджуючи в наших учнів приховані таланти, які надалі дозволяють проявити себе у конкурсах професійної майстерності різних рівнів, а в майбутньому – у відкритті власної справи. Розвиток обдарованості учнів залежить від професійного рівня педагогів і використання креативних методів навчання. У педагогічній діяльності викладачі використовують нові технології навчання, які

сприяють розвитку інтелектуальної, творчої, предметної або лідерської обдарованості. У зарубіжній школі найчастіше використовують такі форми навчання обдарованих дітей: прискорене навчання; збагачене навчання; розподіл за потоками, сетами, бендами; створення спеціальних класів і спеціальних шкіл для обдарованих дітей (відокремлене та спеціальне навчання). Прискорене навчання враховує здатність обдарованих дітей швидко засвоювати навчальний матеріал. Прискорене навчання може відбуватися завдяки більш ранньому початку навчання дитини у школі, «перестрибуванню» через класи, переходу до старшої вікової групи, але тільки з деяких предметів, більш ранньому вивченню курсу, який пізніше вивчатиметься всім класом, тимчасовому переведенню обдарованих учнів у спеціальну групу. Але такий темп навчання нерідко породжує нові проблеми, оскільки інтелектуальна перевага дитини не завжди супроводжується психологічною зрілістю. Часто виявляються прогалини у знаннях дитини, які стають помітними на пізніших стадіях навчання. Збагачене навчання використовують у роботі з групами, в яких навчаються діти з різними здібностями. Збагачена якісно програма має бути гнучкою, передбачати розвиток продуктивного мислення, індивідуальний підхід при її використанні, створювати умови, за яких учень міг би навчатися з притаманною йому швидкістю, самостійно вибирати навчальний матеріал, методи навчання. Розподіл за потоками, сетами, бендами передбачає формування однорідних учнівських груп (потоків). У таких групах діти не відчувають дискомфорту, спричиненого конкуренцією, темп навчання відпо384

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

відає їх здібностям, є більше можливостей для надання допомоги тим, хто її потребує. Але з часом ці групи знову стають неоднорідними, виникають проблеми, зумовлені внутрішньою диференціацією. Серед негативних рис такого підходу — відбір до груп за соціальними критеріями, зниження мотивації у навчанні, послаблення змагальності в групі. У британській школі практикують розподіл учнів за здібностями: бенди (три – чотири групи по 120 –140 учнів, де відсутня внутрішня диференціація навчання) і сети (об'єднання учнів, які виявили здібності у вивченні одного предмета). Відповідно один предмет учні вивчають в одній групі, що працює з певною швидкістю, інший предмет — в іншій, яка працює з іншою швидкістю). Створення спеціальних груп і спеціальних освітніх закладів для обдарованих дітей зумовлене тим, що обдаровані діти краще почуваються з рівними собі за інтелектуальним розвитком. Проте більшість зарубіжних учених вважають це недоцільним, оскільки за такої форми навчання певною мірою відбувається соціальна дезінтеграція обдарованих особистостей: навчання ізольовано від ровесників може мати негативні наслідки для їхнього загального, соціального та емоційного розвитку. Робота з обдарованими дітьми відбувається за спеціальними програмами, які акцентують увагу на певних сильних сторонах особистості (посилююча модель) або на слабких (коригуюча модель), збільшують вплив сильних сторін, щоб компенсувати слабкі (компенсуюча модель). Вибір форми навчання залежить від можливостей викладацького колективу, його здатності й уміння налагодити навчання відповідно до результатів діагностичного обстеження дітей, стимулювати їх когнітивні (лат. cognitio — знання, пізнання) здібнос-

ті, індивідуальні особливості кожної дитини. З метою підтримки обдарованих учнів ліцею розробляється план роботи з обдарованими дітьми та щороку проводиться свято «Сузір’я талантів», на якому відзначаються учні, що досягли значних успіхів у різних видах діяльності (навчанні, спорті, мистецтві); діти заохочуються призами, преміями з профспілкового комітету. Отже, робота з пошуку та підтримки обдарованих дітей має бути комплексною: це і єдність фундаментальних основ педагогіки й психології, і залучення широкого соціуму (батьків, викладачів) до роботи з обдарованими учнями, і створення умов, у яких би кожен учень знайшов свого учителя, свою справу, своє покликання. Література 1. Апостолова Г. Робота з обдарованими дітьми / Г. Апостолова // Обдарована дитина. – 2006. – №1.

2. Голобородько К. Наукова робота учнів / К. Голобородько. – X: Основа, 2005. – 156 с. (Б-ка журн. «Управління школою»; Вип. 6 (ЗО)).

3. Кульчицька О. Обдарованість: природа і суть / О. Кульчицька // Обдарована дитина. – 2007. – №1.

4. Кульчицька О. Проблеми обдарованості в сучасній психології / О. Кульчицька // Обдарована дитина. – 2008. – №1.

5. Савенков А. Современные концепции одаренности / А. Савенков // Обдарована дитина. – 2001. – № 6.

6. Савєльєва Л. Робота з обдарованими / Л. Савєльєва // Управління школою. – 2005. – №30 (114).

7. Сорокіна Л. Організація роботи з обдарованими дітьми в умовах сучасної школи / Л. Сорокіна // Управління школою. – 2010. – №1(229).

8. Чернишова Д. Організація роботи з обдарованими учнями / Д. Чернишова // Обдарована дитина. – 2001. – №7.

385

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Додаток 1 План роботи педагогічного колективу Новоселицького професійного аграрного ліцею з обдарованими учнями на навчальний рік Розділ І. Пошук обдарованих і талановитих дітей 1. Модернізація системи пошуку і вивчення особистості обдарованих учнів 1.1. Щорічно проводити діагностування з метою виявлення здібних і обдарованих учнів. Вересень – жовтень Заступник директора з НВР 1.2. Щорічно проводити індивідуальні консультації для новопризначених класних керівників з питання вивчення особистостей обдарованих учнів. Вересень – жовтень Заступник директора з НВР 1.3. Вивчити інтереси, запити, потреби обдарованих учнів через анкетування, враховувати ці дані під час планування роботи. Травень – вересень Класні керівники 1.4. За наслідками діагностування здійснювати корекцію психологопедагогічних карток обдарованих учнів, заповнення карток на новоприбулих. Вересень – жовтень Класні керівники 1.5. Щорічно здійснювати корекцію інформаційного банку даних обдарованих учнів. Вересень – жовтень Класні керівники Розділ ІІ. Навчання й виховання обдарованих і талановитих дітей 2.1. Організація роботи з обдарованими дітьми за програмою. Максимально використовувати варіативну складову навчального плану для організації курсів за вибором, факультативів, гуртків для задоволення інтересів і потреб обдарованих учнів у різних сферах діяльності. Щорічно Адміністрація 2.2. Створити умови для участі обдарованих учнів у роботі МАН. Щорічно Заступник директора з НВР 2.3. Брати участь у конкурсах, турнірах, конференціях. Постійно Заступник директора з НВР 2.4. Забезпечити безперервну участь учнів у пошуковій, науководослідницькій роботі, у проектній діяльності. Постійно Викладачі

386

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

2.5. Забезпечити рівень навчальної обдарованості учнів на уроці шляхом здійснення індивідуального підходу в навчанні. Постійно Заступник директора з НВР, викладачі 2.6. Забезпечення системи самонавчання, самоконтролю на уроках і в позаурочний час. Постійно Викладачі-предметники, бібліотекар 2.7. Проведення уроків інформаційної культури в усіх групах з метою розвитку навичок роботи з довідковою, науковою літературою. Вересень – грудень Бібліотекар 2.8. Широке застосування в роботі з обдарованими учнями елементів випереджального навчання. Постійно Викладачі-предметники 2.9. Урізноманітнення видів і форм роботи з обдарованими учнями для розвитку їхніх творчих здібностей і задоволення їхніх пізнавальних інтересів. Постійно Викладачі-предметники, керівники гуртків, класні керівники 2.10. Використання інформаційних технологій в індивідуальній роботі з учнями. Постійно Викладачі-предметники Розділ ІІІ. Методичне і матеріально-технічне забезпечення роботи з обдарованими дітьми 3.1. Проводити індивідуальні заняття, консультації з методики роботи з обдарованими учнями для класних керівників. Щорічно Методист 3.2. Викладачам, які працюють з обдарованими учнями, систематизувати наявний матеріал для роботи з обдарованими учнями і постійно поновлювати його. Постійно Викладачі-предметники 3.3. Створити у методичному кабінеті банк даних ППД з питань роботи з обдарованими учнями. Вересень – жовтень Методист 3.4. Організувати роботу обдарованих, здібних учнів за індивідуальним планом навчання з окремих предметів. Щорічно, вересень Адміністрація

387

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

3.5. Постійно поновлювати картотеку літератури в бібліотеці для учнів відповідно до їхніх здібностей, інтересів. Постійно Бібліотекар 3.6. Проводити індивідуальні консультації для учнів, викладачів, батьків із проблем розвитку творчих здібностей учнів. Протягом року Викладачі-предметники, класні керівники 3.7. Створити умови й організувати роботу учнів у мережі Інтернет у кабінеті інформатики. Адміністрація, завідувач кабінету інформатики 3.8. Проводити психологічні тренінги для формування психологофізіологічної стійкості, профілактики стресів, розумових, емоційних та інших перевантажень обдарованих дітей. Постійно Психолог 3.9. Налагодити обмін досвідом роботи з обдарованими учнями через інформаційну мережу Інтернет.

3.10. Сприяти популяризації творчих робіт, наукових досліджень учнів у періодичних виданнях, зокрема у виданнях «Життя Старокостянтинівщини» та «Майбуття». Щорічно Адміністрація Розділ ІV. Забезпечення соціально-правових гарантій 4.1. Нагороджувати учнів, які стали переможцями та призерами обласних олімпіад, конкурсів, турнірів.

4.2. Організація свята «Сузір’я талантів».

388

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА Л.І. ШЕВЧУК, директор НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, кандидат педагогічних наук, доцент Л.К. ДЖУС, заступник директора НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області Л.В. ЛУЖНЯК, С.В. ЖУХЕВИЧ, методисти НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО АТЕСТАЦІЇ КАБІНЕТІВ, ЛАБОРАТОРІЙ, МАЙСТЕРЕНЬ Методичні рекомендації розглянуто на засіданні науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області (протокол №4 від 23 грудня 2015 року) і схвалено до друку та використання у практичній роботі професійно-технічних навчальних закладів області. Атестації підлягають робочі місця викладачів, майстрів та учнів у навчальних кабінетах, лабораторіях, майстернях, на полігонах, пунктах технічного обслуговування і у навчальних господарствах. Основним завданням є комплексна оцінка робочих місць викладачів, майстрів виробничого навчання і учнів у навчальних кабінетах, лабораторіях, майстернях, на полігонах, пунктах технічного обслуговування, у навчальних господарствах згідно з сучасними вимогами науки і техніки, ДСПТО, робочих навчальних планів і програм, переліків лабораторних і навчально-виробничих робіт, дидактики, економіки, ергономіки, естетики, безпеки праці, а також санітарногігієнічними вимогами. Атестація робочих місць базується на принципах демократизму, систематичності, колегіальності, доступності та гласності, морального та матеріального заохочення. Метою атестації робочих місць є: - удосконалення оснащення робочих місць сучасним навчальним обладнанням; - покращення умов та безпеки праці; - підвищення ефективності навчально-виховного процесу; - раціональне використання навчально-матеріальної бази; - розвиток технічної творчості, економічного мислення і на цій основі підвищення якості підготовки майбутніх робітників відповідно до вимог роботодавців. Атестація робочих місць сприяє: - підвищенню відповідальності викладачів, майстрів виробничого навчання, завідувачів кабінетів та інших працівників; - впровадженню сучасних виробничих і педагогічних технологій; 389

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

- раціональному використанню площі навчальних приміщень та обладнання; - оснащенню навчальних кабінетів (лабораторій, виробничих майстерень) сучасним обладнанням, засобами навчання, нормативними документами, навчальною, методичною та довідковою літературою. У процесі атестації кожне робоче місце оцінюється комплексно в аспектах: - техніко-педагогічному; - організаційно-економічному; - умов та безпеки праці. При оцінюванні техніко-педагогічного рівня робочих місць учнів у навчальних кабінетах, лабораторіях, майстернях, на пунктах технічного обслуговування, полігонах і у навчальних господарствах враховуються такі основні показники: - відповідність кількості робочих місць учнів їх контингенту; - наявність технологічного обладнання, оснастки та інструментів, необхідних для повного виконання передбачених робочою навчальною програмою навчально-виробничих робіт з урахуванням специфіки базового підприємства; - відповідність новітнім виробничим технологіям і передовим методам праці; - обладнання робочих місць учнів сучасними інструментами і пристроями, засобами малої механізації, технологічною документацією згідно з вимогами ДСТУ і ТУ на виготовлення продукції, забезпечення відповідними матеріалами. При оцінюванні організаційно-економічного рівня робочих місць враховуються такі основні показники: - наявність у лабораторіях, навчальних майстернях, на полігонах і в навчальних господарствах спеціальних зон для проведення вступного і заключного інструктажів; - забезпеченість меблями та пристроями згідно з вимогами ергономіки та естетики; - рівень автоматизації і порядок розміщення сучасних технічних засобів навчання на робочих місцях викладачів, майстрів і учнів; - ефективність використання робочих місць (змінність і зайнятість робочих місць протягом навчального року). При оцінюванні умов і безпеки праці на робочих місцях враховуються такі основні показники: - відповідність санітарно-гігієнічних умов праці нормативним вимогам; - додержання вимог безпеки праці; - забезпечення учнів індивідуальними й колективними засобами захисту і їх відповідність стандартам із охорони праці; - забезпечення учнів спецодягом і спецвзуттям відповідно до встановлених норм. Проведення атестації робочих місць у ПТНЗ здійснюється в такій послідовності: - розробка Положення про атестацію робочих місць (навчальних кабінетів, майстерень, лабораторій); - видання наказу по ПТНЗ; - розробка та затвердження графіка проведення атестації робочих місць; - проведення атестації робочих місць; - оформлення результатів (протокол, акт, підсумковий наказ).

390

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Положення про атестацію робочих місць розробляється професійнотехнічним навчальним закладом, розглядається на педагогічній раді та затверджується директором. У Положенні має бути визначено: - мету проведення атестації робочих місць (навчальних кабінетів, майстерень, лабораторій); - перелік вимог до оснащення та наповнення навчального кабінету (виробничої майстерні, лабораторії); - критерії оцінки робочих місць. Кількість і перелік навчальних кабінетів, лабораторій та виробничих майстерень з професійної підготовки кваліфікованих робітників визначається відповідно до вимог державних стандартів професійно-технічної освіти, затверджених Міністерством освіти і науки України, та робочих навчальних планів. Вимоги до кабінетів загальноосвітньої підготовки визначені Положенням про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки від 20.07.04 №601. Відповідальним за роботу з атестації робочих місць є заступник директора з навчально-виробничої роботи, який очолює атестаційну комісію навчального закладу. До складу комісії також входять заступник директора з навчальної роботи, голови методичних комісій, старший майстер, представники підприємствзамовників кадрів. Атестаційна комісія згідно з розробленими критеріями оцінює робоче місце педагогічного працівника, заповнює кваліфікаційноатестаційний лист, в якому надає оцінку, свої зауваження та рекомендації, а також робить висновки і складає акт (додаток 1) за підписом усіх членів атестаційної комісії. По одному примірнику акт передається Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації та базовому підприємству. За атестацією робочих місць кожен навчальний кабінет, лабораторія, майстерня, полігон, навчальне господарство можуть бути віднесені до однієї із зазначених груп: - атестовані – всі робочі місця відповідають сучасним вимогам за всіма показниками; - неатестовані – окремі робочі місця або окремі показники робочих місць не відповідають встановленим вимогам. При невідповідності більшості робочих місць у навчальних кабінетах, лабораторіях, майстернях техніко-економічним і організаційно-економічним вимогам, недотриманні вимог безпеки праці ставиться питання про припинення підготовки робітників за цією професією. За підсумками атестації робочих місць видається наказ по ПТНЗ (додаток 2). Спільно з підприємством-замовником кадрів розробляються заходи з доведення робочих місць викладачів, майстрів і учнів у навчальних кабінетах, лабораторіях, майстернях, полігонах, навчальних господарствах до нормативного рівня з зазначенням термінів виконання. Оплата за завідування кабінетами, майстернями, лабораторіями здійснюється на підставі наказу, виданого в навчальному закладі. Основою для оплати та встановлення доплат, надбавок за завідування кабінетами, майстернями і лабораторіями є накази МОН «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» від 15.04.93 №102 та «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.05 №557.

391

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. Додаток 1 ЗАТВЕРДЖУЮ Директор ПТНЗ _________________ _________________ АКТ АТЕСТАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ ______________________________________________ (найменування кабінету (лабораторії, майстерні)

Завідувач:

ПІБ

Стан робочих місць: 1. Техніко-педагогічний рівень 1.1. Кількість робочих місць учнів __________________ 1.2. Оснащення робочих місць обладнанням, інструментами, механізмами, навчальними матеріалами відповідно до вимог робочих навчальних програм, відповідність новітнім виробничим технологіям і методам праці ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ 1.3. Забезпеченість основними обов’язковими засобами навчання відповідно до вимог ДСПТО ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ 1.4. Наявність комплектів навчально-програмної документації ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ 1.5. Наявність навчальних, методичних і наочних посібників ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ 1.6. Наявність і стан ведення паспорта КМЗ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ 1.7. Забезпеченість ТЗН ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ 2. Організаційно-економічний рівень робочих місць 2.1. Наявність у лабораторіях, навчальних майстернях спеціальних зон для проведення вступного та заключного інструктажів____________________________________ 2.2. Забезпеченість меблями та пристосуваннями ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ 2.3. Раціональність розміщення навчального обладнання ____________________________________________________________________________

392

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

2.4. Рівень комп’ютеризації, автоматизації та програмного забезпечення ____________________________________________________________________________

2.5. Раціональність розміщення ТЗН на робочих місцях викладача (майстра) і учня__________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ 2.6. Рівень використання сучасних виробничих і педагогічних технологій на уроках теоретичного (виробничого) навчання та професійна спрямованість кабінетів загальноосвітніх дисциплін ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ 2.7. Ефективність використання робочих місць (змінність і зайнятість робочих місць протягом навчального року) ______________________________________________ 2.8. Оцінка проведеної роботи з оснащення кабінету (майстерні, лабораторії) в міжатестаційний період _______________________________________________________ 3. Оцінка умов праці та безпеки праці на робочому місці 3.1. Відповідність санітарно-гігієнічних умов праці нормативним вимогам ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________ 3.2. Наявність та стан ведення журналу реєстрації інструктажів з безпеки праці ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ 3.3. Дотримання вимог охорони праці, забезпеченість учнів індивідуальними та колективними засобами і їх відповідність стандартам безпеки праці ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ 3.4. Забезпеченість учнів спецодягом і спецвзуттям згідно з встановленими нормами ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ 3.5. Забезпеченість засобами пожежогасіння ______________________________ 3.6. Наявність і склад медичної аптечки ___________________________________ Висновки атестаційної комісії ____________________________________________________________________________ (найменування кабінету, лабораторії, майстерні)

____________________________________________________________________________ (атестувати, не атестувати, атестувати умовно, припинити підготовку, навчання учнів)

Пропозиції комісії ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ Термін проведення повторної атестації ___________________________________________________________ Голова комісії _________ Члени комісії _________ _________ _________ _________

393

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Додаток 2 Наказ від________20___р. Про підсумки атестації робочих місць Відповідно до Положення про атестацію робочих місць (навчальних кабінетів, майстерень, лабораторій)… НАКАЗУЮ: 1. Вважати атестованими навчальні кабінети: № Назва кабінету ПІБ завідувача кабінету з/п

Оцінка

2. Продовжити термін атестації навчального кабінету, що атестувався у ____році.

3. Призначити завідувачами кабінетів і встановити доплату у розмірі ___% від посадового окладу. ПІБ завідувача кабінету Назва кабінету

4. Завідувачам навчальних кабінетів: 4.1. До __ 20__року спланувати роботу щодо дообладнання кабінетів на ___20 ____рік із урахуванням рекомендацій атестаційної комісії.

4.2. Створити передумови для організації роботи гуртків і факультативів, індивідуального й диференційованого навчання.

4.3. Дотримуватися вимог щодо матеріально-технічного оснащення кабінетів згідно із санітарно-гігієнічними нормами та правилами.

5. Контроль за виконання наказу покласти на _______________________. (ПІБ, посада) Директор

_______________

394

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Л.К. ДЖУС, заступник директора НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

МЕТОДИКА РОЗРОБКИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЯК ОДНА З ВАЖЛИВИХ УМОВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УРОКУ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ (методичні рекомендації) Методичні рекомендації розглянуто на засіданні науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області (протокол №2 від 22 червня 2015 року) і схвалено до друку та використання у практичній роботі професійно-технічних навчальних закладів області. У методичних рекомендаціях викладено загальні педагогічні підходи до порядку і методики розробки та використання в навчально-виробничому процесі інструкційно-технологічної документації. Методичні рекомендації призначені для старших майстрів і майстрів виробничого навчання. тійності, самоконтролю, підвищує Вступ Формування професійної продуктивність праці, дає можликомпетентності – важливої якості вість швидше опанувати прийоми кваліфікованого робітника вимагає виконання окремих операцій та проподальшого удосконалення процесу фесію в цілому, полегшує майстрові виробничого навчання. Цьому виробничого навчання керівництво сприяє широке застосування письнавчально-виробничим процесом. мового інструктування учнів, що дає На відміну від інших дидактиможливість чітко, стисло, максичних засобів навчання у письмових мально дохідливо, наочно, але в той інструкціях поєднуються різні види же час повно, за змістом, пояснити навчальної інформації. Вони дозвоучням виконання прийомів та операляють передати інформацію про те, цій виготовлення виробу, правил дощо і як повинен робити учень, викотримання технологічного процесу, нуючи виробниче завдання. Застовимог охорони праці та водночас сування письмових інструкцій позначно розширює можливості майслегшує організацію роботи учнів і тра щодо управління процесом наконтроль за її виконанням. вчання і є однією з важливих умов Письмові інструкції дозвопідвищення ефективності уроку виляють зберігати необхідну інформаробничого навчання. цію на час усього періоду навчання і тим самим створюють можливість Мета і завдання письмового повторного звернення учнів для інструктування Письмове інструктування – це отримання тих чи інших відомостей. інструктаж учнів за допомогою інЗастосування письмових інструктивно-методичних документів, струкцій полегшує організацію робоякі містять відомості і вказівки, нети учнів і контроль за її виконанням. обхідні учням для виконання вправ Інструктивний матеріал можна виабо навчально-виробничих завдань. вчати і тоді, коли шум та інші негативні виробничі обставини обмеПисьмове інструктування дожують, ускладнюють проведення успомагає розвивати навички самосного інструктажу. Використовуючи 395

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

письмове інструктування, легше забезпечити точність і якість викладу. Дидактична цінність письмових інструкцій підсилюється в тому випадку, якщо вони відповідають дидактичним вимогам і забезпечують варіювання у них різних видів інформації – словесної, графічної, а за необхідності, внесення до тексту контрольних запитань. Підвищення ефективності управління навчальним процесом зумовлена тим, що письмову інструкцію отримує кожний учень, і його діяльність не залежить від діяльності інших учнів. Робота учня стає більш самостійною і активною, навчальний процес більш враховує індивідуальні особливості учнів. Така індивідуалізація навчання дозволяє учневі суворо дотримуватись порядку та вимог щодо виконання завдання і постійно проводити самоконтроль. Використання письмових інструкцій забезпечує умови для самостійного усвідомлення учнями дій, що виконуються. Ця якість письмового інструктування забезпечує найбільш широкі можливості використання його як засобу для управління самостійною діяльністю учнів в умовах організації навчально-виробничого процесу, що ґрунтується на компетентнісному підході. На сучасному етапі розвитку професійно-технічної освіти розпочато розробку та впровадження в навчально-виробничий процес нового покоління державних стандартів, які ґрунтуються на модульно-компетентнісному підході. Модульно-компетентнісний підхід – це така модель організації навчально-виробничого процесу, метою якої є формування сукупності компетенцій учнів, а засобом її досягнення – модульна побудова структури і змісту професійного навчання.

Основним методом формування змісту державних стандартів, які ґрунтуються на компетентнісному підході, є функціональний аналіз професійних та особистісних компетенцій, затребуваних на ринку праці. Розробка та використання письмових інструкцій для виконання різних видів трудової діяльності та засобів вимірювання навичок і вмінь є важливою умовою швидкого і якісного набуття учнем необхідних професійних компетенцій. Вимоги до розробки і використання письмових інструкцій Документація письмового інструктування за стилем і змістом може бути різноманітною, але має бути простою за структурою: чіткою, лаконічною, зрозумілою, технічно грамотною. До неї слід включати такі види наочності, як: зразки, фотографії, малюнки, схеми, графіки. У ній повинні висвітлюватись дві сторони: - виробничо-технологічна, яка вказує, що і в якій послідовності виконувати для необхідного результату навчання; - навчально-інструктивна, яка містить вказівки, як виконувати. Розробляючи документацію письмового інструктування, необхідно проаналізувати програму виробничого навчання і виділити операції, компетенції, види робіт, необхідні для складання інструкційних документів, визначити порядок, послідовність виконання кожної вправи, підібрати ілюстрації, схеми, які пояснюють технологію обробки і прийоми роботи, визначити види документації, яку доцільніше використати і т.д. Інструкційна документація повинна містити: послідовність виконання вправ або робіт, вказівки про характер і особливості способів ви396

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

конання трудових прийомів, рухів, операцій або роботи. Педагогічні вимоги до навчальної інструкційно-технологічної документації передбачають: - можливість управління всіма видами навчально-виробничої діяльності учнів; - залежність виду і структури документації від специфіки професій; - можливість використання письмових інструкцій на всіх етапах навчання і в усіх видах інструктажу; - забезпечення єдності і наступності змісту і структури письмових інструкцій. При розробці конкретних документів необхідно керуватися такими вимогами до інструкційнотехнологічної документації: - відповідність програмі виробничого навчання; - відносна закінченість за змістом – відображення певних частин операції або закінченого технологічного процесу; - простота форми і структури, зручність у користуванні; - урахування реальних умов навчального процесу; - чіткість, ясність, доступність, образність, лаконічність і технічна грамотність інструкційно-технологічної документації; - поєднання словесних і наочних (графічних) рекомендацій; - поступове ускладнення навчально-виробничих вимог до роботи учнів; - наочність – ілюстрація малюнками, схемами, фотографіями, ескізами, графіками, що мають певну інструктивну значимість; - зміст кожного документа повинен забезпечувати можливість виконання письмових інструкцій безпосередньо на робочому місці учня. Важлива також раціональна методика використання інструкцій-

но-технологічної документації на уроках, маючи на увазі цінність їх на початкових, найважливіших етапах виробничого навчання, коли в учнів закладається база, фундамент майбутньої професії. Майстер з перших уроків виробничого навчання повинен навчити учнів користуватись письмовими інструкціями. Для цього необхідно детально проаналізувати з учнями всі види письмових інструктажів, виробити в них уміння і навички правильного їх застосування. Спосіб використання інструкцій дає найбільший ефект, якщо вони є у кожного учня на його робочому місці, мається на увазі, що вправи з відпрацювання трудових прийомів і способів виконуваної операції проводяться, як правило, фронтально. Бажано, щоб у майстра при цьому була така ж карта, виконана у великому масштабі, яка використовується як посібник при проведенні вступного інструктажу (фрагменти карти можна демонструвати, використовуючи технічні засоби навчання). Дуже важливо, щоб зміст інструктивних вказівок і пояснень, що містяться в карті, органічно були зв’язані зі змістом вступного інструктування учнів майстром. У жодному разі не можна допускати того, коли інструктаж – сам по собі, а карта – сама по собі. Тоді нею учні користуватися не будуть, оскільки наочно бачать, що майстер обходиться без неї. Якщо ж майстер кожне своє пояснення і вказівку буде підтверджувати посиланням на відповідні пояснення і вказівки карти, більше того, якщо майстер буде йти від карти до власних пояснень, тоді учні наочно будуть переконуватися у важливості використання карти. Особливо важливо вчити учнів користуватися картою, наявною на їх робочих місцях, у процесі виконання вправ з відпрацювання відповідних 397

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

трудових прийомів і операцій. Якщо струкційні карти застосовуються майстер у ході поточного інструктупри освоєнні і відпрацюванні трудовання виявив, що учень щось викових прийомів, способів, операцій, нує не так, як було показано і що повидів робіт; а інструкційнояснено в карті, то не слід відразу вкатехнологічні та технологічні карти зувати йому на помилку, а запроповикористовуються при виконанні нувати уважно прочитати відповідні учнями навчально-виробничих робіт пояснення в карті і самостійно викомплексного характеру. правити помилку. Так само слід зроІнструкційна карта містить бити, якщо учень сам звертається до вказівки до найбільш раціональної майстра за повторними поясненнями. послідовності виконання роботи, Подібна методика навчання із застовправ, прийомів, дій та необхідні суванням інструкційних карт постуінструктивні вказівки про правила пово привчить учнів до використанвиконання, тобто дає порядковоня навчальної документації не тільки розгорнуту орієнтовну основу діяльна початкових періодах навчання, а й ності учнів при освоєнні відповідної надалі на всіх етапах навчання. досліджуваної трудової операції, виМайстри виробничого навчанду роботи, компетенції. ня зобов’язані постійно працювати Застосування інструкційних над удосконаленням дидактичного карт багато в чому сприяє засвоєнрівня документації письмового інню учнями основ професії, що згоструктування і пам’ятати, що письдом забезпечує опанування професії, мове інструктування у поєднанні з спеціальності в цілому. іншими методами навчання значно Ефективність проведення уропідвищить якість навчання учнів на ку з використанням інструкційних уроці, а, отже, і результативність викарт зумовлюється тим, що учні, маробничого навчання в цілому. ючи такі картки на своїх робочих місцях, у процесі виконання вправ Види документів письмового можуть у будь-який момент звернуінструктування тися до інструкційних вказівок і проОсновними документами пидовжувати правильно виконувати сьмового інструктування є інвправи без допомоги майстра. струкційні, технологічні й інструкційно-технологічні карти. ІнЗразок інструкційної карти Назва операції, компетенції, виду роботи Порядок виконання, операції, компетенції, вид роботи

Інструкційні вказівки щодо виконання

Зразок інструкційної карти Назва операції, компетенції, виду роботи Малюнок, ескіз, схема, фотографія

Інструкційні вказівки щодо виконання

Правила безпеки праці

лідовність обробки, технологічні та технічні вимоги, обладнання, інструменти, матеріали для вико-

Технологічна карта містить вказівки, а також необхідні вимоги до виконання технологічної операції чи роботи. У технологі-

нання роботи.

чній карті обов’язково повинно бути вказано пос-

398

Технологічні карти мо-

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

жуть також включати і правила безпеки праці. Відповідно до пункту 2.2.4 Положення про організацію навчальновиробничого процесу у професійнотехнічних навчальних закладах майстрами виробничого навчання по-

винні бути розроблені відповідно до чинних державних стандартів інструкційні чи технологічні карти для всіх навчально-виробничих робіт, внесених до переліків навчальновиробничих робіт.

Зразок технологічної карти № з/п

Назва операції, компетенції

Малюнок, ескіз, фотографія

Технологічні вимоги щодо виконання

Обладнання, інструменти, пристрої

Різновидом технологічної карти є карти технологічної послідовності обробки деталі, вузла, виробу. Такі карти учні можуть складати самостійно при підготовці до уроку.

Матеріали, сировина

Правила безпеки праці

Це допомагає усвідомити послідовність роботи, яка буде виконуватись, а на уроці за допомогою картки відтворити в пам’яті всі етапи обробки кожної деталі.

Зразок карти технологічної послідовності обробки вузла (виробу, деталі) Назва вузла (виробу, деталі) № операції

Назва операції

Послідовність виконання

боти, технологічні та технічні вимоІнструкційно-технологічна карта містить вказівки для викоги, малюнки, креслення, ескізи, обнання навчально-виробничої роботи ладнання, інструменти, правила беззалежно від технології, послідовність пеки праці. та правила виконання прийомів роЗразок інструкційно-технологічної карти Назва компетенції, операції, виду роботи Малюнок, ескіз, фотографія, креслення (за необхідності)

Послідовність виконання

Інструкційні вказівки щодо виконання

Технологічні вимоги

Різновидом технологічних карт може бути інструкційно-технологічна карта запобігання можливих дефектів, у якій вказано дефекти, причини їх виникнення та способи їх усунення. Досвідчений майстер

Обладнання, інструменти, пристрої

Матеріали, сировина

Правила безпеки праці

знає, які дефекти зустрічаються найбільш часто і попередньо самостійно чи разом з учнями готує індивідуальні картки-завдання із запобігання дефектів.

399

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Зразок інструкційно-технологічної карти попередження і усунення дефектів Операція Можливі Причини Способи усунення дефекти виникнення

На уроках виробничого навчання учнів необхідно вчити користуватися державними стандартами та вивчати методи контролю якості виготовлення деталей, виробів, виконання робіт. З цією метою до-

Об’єкт контролю

Об’єкт контролю

цільно користуватися картами методів контролю якості. Карти контролю або самоконтролю використовуються для отримання необхідних навичок контролю, самоконтролю, самостійності в роботі.

Зразок карти контролю Перевір Вказівки, як перевірити (вказується, що перевірити)

Зразок карти самоконтролю Методи Засоби Ознаки, які контролю контролю характеризують якість виробу прийомів виконання операцій та охорона праці, підвищується якість навчання учнів, рівень їх професійної компетентності в опануванні професією. Виготовлення, правильне і систематичне застосування письмових інструкцій підвищує наукову організацію праці майстра виробничого навчання.

Висновки Письмове інструктування є одним із методичних прийомів проведення уроку виробничого навчання та дозволяє налагодити самостійну роботу учнів з виконання навчального завдання. Робота з картами письмового інструктажу повинна навчити учнів користуватися інструкційними картами на виробництві при виконанні певних видів робіт, операцій на кожному робочому місці та самостійно здійснювати контроль за правильністю та якістю виконання навчальних завдань. Письмове інструктування – основа технічної грамотності майбутніх робітників. За допомогою інструкційно-технологічної документації дотримується цілісність технологічного процесу: послідовність виконання операцій, необхідне обладнання та прилади, правильність

Література 1. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ (наказ від 30.05.2006 р. №419 із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки від 05.08.2008 №731, від 10.11.2008 №1019, від 10.07.2015 №746).

2. Ничкало Н.Г. Педагогічна книга майстра виробничого навчання / Н.Г. Ничкало. – К.: Вища школа, 1994.

3. Скакун В.А. Введение в профессию мастера производственного обучения / В.А. Скакун. – М.: Высшая школа, 1988.

4. Макиенко Н.И. Педагогический процесс в училищах профессиональнотехнического образования / Н.И. Макиенко.

– Минск: «Вышэйшая школа», 1977.

400

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Р.В. ЛІХАЧОВА, методист Рівненського центру професійнотехнічної освіти державної служби зайнятості

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ БЕЗРОБІТНИХ (з досвіду роботи Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості) Освіта є соціальною цінністю, тому має бути загальнодоступною та якісною. Сергій Квіт Проблема безробіття була та залишається однією з найболючіших в Україні з часів здобуття країною незалежності. У 2014-2015 роках вона стала ще загрозливішою у зв'язку зі складною суспільно-політичною ситуацією, яка склалася в державі, військовими діями на Сході та посиленням економічної кризи. Одним із найактуальніших питань для вирішення проблеми безробіття, подолання дисбалансу на ринку праці є професійно-освітня підготовка кадрів, підвищення якості робочої сили. Значна кількість дорослих людей не може працевлаштуватися не лише у зв’язку зі складною соціально-політичною ситуацією, війною та економічною кризою, але й тому, що раніше набуті професійні знання та навички застаріли та не відповідають вимогам часу. Виникає потреба у подальшому навчанні та перенавчанні. Ураховуючи існуючу ситуацію з професійною підготовкою робітничих кадрів в Україні, Рівненський центр професійнотехнічної освіти державної служби зайнятості здійснює пошук сучасних шляхів для подолання дисбалансу на ринку праці Рівненщини та інших регіонів, забезпечення

ефективності професійного навчання безробітних. Рівненський центр професійнотехнічної освіти державної служби зайнятості – державний професійнотехнічний навчальний заклад з 23річною історією. Центр стрімко розвивається, надаючи можливість дорослому населенню, в першу чергу, безробітним, на практиці реалізувати принцип «освіта через усе життя». З моменту отримання статусу навчального закладу його освітніми послугами з професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації скористалися понад 73 тисячі слухачів з числа безробітних та інших категорій громадян. Стратегічною метою Рівненського ЦПТО ДСЗ є забезпечення за стислий термін якісної професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних, з метою підвищення їх конкурентоспроможності на регіональних ринках праці, працевлаштування за фахом і подальшого закріплення випускників на робочих місцях підприємств, організацій, установ або започаткування ними власної справи; оперативне та гнучке реагування на практичні та швидкозмінні потреби місцевих гро401

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

мад у навчанні, а роботодавців – у кваліфікованих робітниках. Центр професійно-технічної освіти співпрацює із міськими, районними, міськрайонними та регіональними центрами зайнятості, роботодавцями, державними установами та громадськими організаціями підтримки малого та середнього бізнесу, Рівненським обласним центром професійної реабілітації інвалідів, управлінням освіти і науки обласної державної адміністрації, навчально-методичним центром професійно-технічної освіти з метою забезпечення загального доступу до професійної освіти безробітним та іншим соціально незахищеним жителям Рівненщини, надання випускникам навичок, необхідних для успішного працевлаштування в регіоні. Навчальний заклад приділяє особливу увагу наближенню освітніх послуг до місць проживання безробітних, з метою забезпечення доступу до професійного навчання мешканцям віддалених районів, сіл Рівненщини та інших регіонів. Пріоритетом ЦПТО ДСЗ є підготовка кваліфікованих кадрів під конкретні замовлення роботодавців, зокрема, за індивідуальною формою навчання, забезпечення високої якості та доступності професійного навчання для всіх членів громад Рівненської та інших областей, які є представниками різних соціальних груп. Основним напрямом діяльності центру професійно-технічної освіти є виконання замовлення Рівненського обласного центру зайнятості та інших регіональних центрів зайнятості на професійне навчання та підвищення кваліфікації безробітних, інших категорій незайнятого населення. Мета статті – висвітлення механізмів, які дозволяють навчальному закладу служби зайнятості оперативно та гнучко реагувати на потреби регіонального ринку праці, конкретних роботодавців у

підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації робітничих кадрів, забезпечувати випускників саме тими знаннями та практичними навичками, що необхідні для успішного працевлаштування. Зміни, які відбуваються на ринку праці Рівненщини та України в цілому, вимагають від навчального закладу служби зайнятості нових підходів до забезпечення ефективності професійного навчання безробітних, визначення основних засад його діяльності, якими є: визнання пріоритетності потреб кожного конкретного роботодавця; забезпечення доступності професійного навчання для різних верств населення, забезпечення соціальної та гендерної рівності у доступі до освіти; зміна системи стратегічного управління навчальним закладом, поглиблення взаємодії з роботодавцями; впровадження бізнесових, маркетингових підходів до діяльності навчального закладу; впровадження стратегічного планування, нової технології розробки навчальних програм на основі моделі «Освіта на основі результатів»; дослідження ефективності навчальних програм та успішності випускників Центру за професією після завершення навчання. Сьогодні потреби кожного конкретного роботодавця у професійній підготовці, перепідготовці або підвищенні кваліфікації робітників є визначальними в організації роботи Центру професійно-технічної освіти. Для їх невідкладного задоволення навчальний заклад служби зайнятості: а) забезпечує професійне навчання за широким спектром робітничих професій (55), у т.ч. за укрупненими. За потреби оперативно ліцензує нові професії, необхідність у яких виникає на ринку праці, а також організовує різноманітні курси підвищення кваліфікації та 402

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

навчання за напрямами (понад 200); це професії у сферах сільського господарства, будівництва, металота деревообробки, ремонту машин та устаткування, автомобільного транспорту та ремонту автомобілів, адміністративного та допоміжного обслуговування, побутового обслуговування, торгівлі, тимчасового розміщення і організації харчування, виробництва харчових продуктів і напоїв, інформації та телекомунікацій тощо. Чимало уваги приділяється й відродженню професій народних промислів (коваль ручного кування, бондар, виробник художніх виробів з лози, вишивальник та ін.). Кількість ліцензованих професій у 2015 році зросла до 56 (з урахуванням навчальних відділень і різних категорій водіїв, трактористівмашиністів сільськогосподарського виробництва – до 80), серед яких 5 укрупнених професій («Робітник фермерського господарства», «Верстатник широкого профілю», «Майстер ресторанного обслуговування», «Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення», «Оператор інформаційно-комунікаційних мереж»). Навчальний заклад здійснює навчання у широкому спектрі рівнів кваліфікації (від найнижчого до найвищого): б) забезпечує гнучкий підхід до розробки робочих навчальних планів і програм із залученням роботодавців або уповноважених ними висококваліфікованих представників, консультативних рад за професіями. Вирішальне значення у розробці нових навчальних планів і програм або перегляді вже наявних мають потреби роботодавців; в) широко впроваджує навчання безробітних за індивідуальною формою, під конкретні робочі місця: розширює перелік професій, за якими проводиться нав-

чання за вказаною формою та збільшує кількість осіб, які здобувають професію у такий спосіб; г) за необхідності використовує для навчальних цілей, відповідно до укладених договорів, виробничу базу роботодавців, здійснюючи навчання безробітних за дуальною системою, яка передбачає, що професійно-теоретичну підготовку слухачі проходять на базі навчального закладу, а професійно-практичну – на підприємствах, в організаціях або установах; д) удосконалює та розширює свою матеріально-технічну базу; е) працює без перерв на канікули; залежно від складності професії тривалість навчання складає від 1 місяця до 1 року. Середній термін навчання за професіями становить 3-5 місяців; є) сприяє роботодавцям у заповненні вакансій шляхом підбору кандидатів на працевлаштування з числа випускників Центру. У навчально-виробничий процес постійно впроваджуються інноваційні форми та методи навчання, сучасні виробничі технології, інструменти, матеріали. У професійній підготовці водіїв автотранспортних засобів використовуються симулятори водіння, кваліфікованих робітників для сільського господарства – впроваджено інноваційні технології вирощування пшениці на піщаних ґрунтах, при підготовці токарів почали використовувати новий сучасний верстат з ЧПУ; ковалів ручного кування – апарат повітряноплазмової різки (модель СUT70) фірми Jasic /дозволяє різати метал товщиною до 25 мм/; слюсарів з ремонту автомобілів – верстати для обточування дисків коліс, їх рихтування та правки, сканер для діагностики та коригування бортових електронних систем автомобілів, а також стенд розвал-сходження з 403

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

функцією 3D-графіки для перевірки та регулювання передньої та задньої підвісок легкових автомобілів різних марок. При підготовці верстатників деревообробних верстатів використовується сучасний фрезернокопіювальний верстат (CNCN – 2.2), керування яким здійснюється за допомогою програмного управління. У підготовку кравців і закрійників впроваджено використання нової промислової машини для виконання заповшивного або ланцюжкового швів на товстих і джинсових тканинах. Майбутні перукарі опановують використання спеціальних пристосувань, масок для захисту обличчя, очей від потрапляння дрібно зістриженого волосся, захисних щитів від потрапляння стайлингових засобів, а також плойок нового покоління фірми «BaByliss» для створення локонів. Слухачі здобувають навички використання сучасних методів та інноваційних технологій фарбування волосся з використанням фарб нового покоління від фірм «Lizap», «Vitalitis», «TLAV» (не пошкоджують волосся, покращують його якість), опановують методи сучасної стрижки від провідних технологів академії В. Тарасюка. Слухачі, які здобувають професії «Офіціант», «Майстер ресторанного обслуговування», вивчають технології кейтерингового обслуговування тощо. До послуг слухачів сучасна потужна матеріально-технічна база навчального закладу, яка забезпечує отримання безробітними знань і формування навичок, що відповідають вимогам роботодавців та державних стандартів ПТО. У Центрі професійно-технічної освіти є 132 навчальні кабінети, 41 лабораторія, 46 навчально-виробничих майстерень тощо. До послуг слухачів 2 бібліотеки з читальними залами, електронна бібліотека тощо. За наявності потреби місцевих

ринків праці у багатьох районах області створюються мобільні класи-майстерні для навчання безробітних за тією чи іншою професією. Для цього використовуються приміщення районних центрів зайнятості та орендуються інші. У штатному розписі Рівненського ЦПТО ДСЗ станом на 1 січня 2015 року налічувалось 124 працівники (з них 62 педагогічні працівники, у т.ч. 14 викладачів, 25 майстрів виробничого навчання, 3 старших майстри, 3 методисти та інші працівники). Усі керівники та педагогічні працівники мають відповідну вищу освіту за фаховим спрямуванням. Враховуючи комплектування груп залежно від потреб ринку праці, до викладання залучаються близько 560 позаштатних викладачів і майстрів виробничого навчання з відповідною освітою та досвідом роботи як на виробництві, так і у навчальних закладах різних рівнів акредитації. У навчальному закладі для навчання кваліфікованих робітників використовується найсучасніше обладнання, техніка, програмне забезпечення. Функціонує Ресурсний центр інформаційно-комунікаційних технологій (РЦІКТ), діяльність якого підвищує ефективність освітньої, методичної, а також управлінської діяльності. Слухачі та викладачі Центру користуються послугами електронної бібліотеки, яка розміщується на сайті навчального закладу. Запроваджено проведення бібліотечнобібліографічних уроків і Днів електронної книги. У навчальному процесі використовуються 10 програмних засобів за професіями та з предмета «Охорона праці». Якісно, швидко й ефективно навчати дорослих слухачів педагогам допомагають сучасні особистісно орієнтовані технології та технічні 404

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

засоби. У навчальному процесі використовуються 22 інтерактивні мультимедійні комплекси, до складу яких входять комп’ютери, інтерактивні дошки, мультимедійні проектори тощо. Підвищенню якості й ефективності навчального процесу сприяє й участь навчального закладу в роботі Всеукраїнської громадської організації «Рада з конкурентоспроможності індустрії інформаційнокомунікаційних технологій України»; тісна співпраця з Центром сприяння бізнесу (з діючим бізнесінкубатором), створеним при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, що функціонує в рамках Програми Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна та метою якого є покращення конкурентоздатності малого та середнього підприємництва міст Рівного та Любліна; подальший розвиток навчального господарства з підготовки кваліфікованих робітників для сільського господарства, який функціонує відповідно до розробленого бізнес-плану господарства на 2015 рік; створення (2014 р.) й функціонування навчального господарства з підготовки робітників для галузі готельного господарства та ресторанної справи «Тандем+». Слухачами Рівненського навчального відділення надавалися платні послуги за професіями: «Перукар (перукар-модельєр)», «Манікюрник», «Педикюрник», «Косметик», «Кондитер». У подальшому планується надання й платних готельних послуг (професії «Адміністратор», «Покоївка»). Окрім курсового підвищення кваліфікації та внутрішнього навчання педагогів, яке базується на результатах їх діагностування, численних відкритих уроках, майстеркласах, підвищенню фахового рівня та зростанню педагогічної майстерності викладачів і майстрів

виробничого навчання сприяє проведення тижнів за професіями, участь навчального закладу в різноманітних фестивалях, чемпіонатах та конкурсах професійної майстерності, зокрема міжнародних; відвідування всеукраїнських виставок, участь у професійних семінарах; проведення майстер-класів для слухачів і майстрів виробничого навчання на базі навчального закладу як вітчизняними (шеф-кухарі кейтерингової компанії «Кульбаба» (м.Рівне) Сергій Холодов та Аліса Хагенбрух, технологи індустрії краси провідної фірми «ESTEL», рівненська майстриня-кондитер Валентина Карбишева та ін.), так і закордонними фахівцями (голландський коваль Хууб Сенсен, італійський ресторатор Андреа Пірес, фахівці міжнародної компанії «Джойрокс»). Центр професійно-технічної освіти є пілотним навчальним закладом в експерименті Міністерства соціальної політики України щодо організації підтвердження рівня неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями, ініційованого Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні та Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні. Пілотною професією РЦПТО ДСЗ є професія «Кухар» (5 та 6 розряди). Крім того, РЦПТО ДСЗ є базою для дослідження професійного навчання безробітних за дистанційними технологіями, учасником ще одного експерименту. Ще у 2014 році між Рівненським ОЦЗ та Інститутом підготовки кадрів ДСЗ був укладений договір про співробітництво. Предмет договору – дослідження професійного навчання безробітних за дистанційними 405

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

технологіями на базі Рівненського ЦПТО ДСЗ. У І півріччі 2015 року розширено та покращено технічні можливості для впровадження дистанційного навчання: на базі сайту Рівненського ЦПТО ДСЗ створено платформу для проведення таких сучасних форм навчання як відеоконференція та вебінар (адреса: http://rcpto.org.ua/index.php/2013-0422-07-24-07/video-z-k305). Викладачі Центру використовують можливості платформи і проводять відеоуроки у режимі on-line як для слухачів, що знаходяться у відділеннях РЦПТО ДСЗ, так і в інших регіональних центрах зайнятості. Так, у 2014 році було проведено апробацію платформ дистанційного навчання «Moodle» та «Віртуальний університет». Викладачами Рівненського ЦПТО ДСЗ розроблено ряд курсів для дистанційного навчання, зокрема, з предметів «Бізнес-планування», «Основи ринкової економіки», «Маркетингова стратегія» (напрям «Підприємець-початківець»), з предметів «Основи комп’ютерної графіки та веб-дизайну», «Технології обробки інформації» (професія «Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення»), «Перукарська справа» (професія «Перукар (перукар-модельєр)»). Продовжується робота над створенням дистанційних курсів з предмета «Товарознавство продовольчих товарів» (професія «Продавець продовольчих товарів») та для професії «Монтажник інформаційно-комунікаційного устаткування». Розроблені навчальні плани та програми двох перспективних і затребуваних на ринку праці курсів підвищення кваліфікації в ІТ-сфері: 1) «Анімація в середовищі Unity 3D» (на 162 та 478 год); 2) «Створення додатків в середовищі Unity 3D на C#» (478 год).

На замовлення роботодавців, за умови подальшого працевлаштування, організовується професійне навчання безробітних за індивідуальною формою. При цьому теоретичний курс слухачі опановують самостійно та шляхом одержання консультацій у викладачів і фахівців підприємства, установи або організації. Виробниче навчання проводиться індивідуально на робочих місцях під керівництвом кваліфікованих робітників. Безробітні з вищою освітою, які виявили бажання отримати робітничу кваліфікацію та працювати за набутою професією, проходять навчання на загальних підставах. Великим попитом у роботодавців і безробітних користуються різноманітні короткотермінові курси цільового призначення (понад 200 програм) під конкретні робочі місця, більшість із яких розроблена за безпосередньої участі роботодавців або їхніх фахівців. Серед таких напрямів навчання – «Технологія виготовлення металопластикових виробів», «Технологічні особливості виробництва цегли», «Особливості обслуговування урочистих заходів в закладах ресторанного господарства», «Технологічні особливості робіт на підприємстві поштового зв’язку», «Вивчення нової техніки і прогресивних технологій вирощування основних сільськогосподарських культур», «Особливості вирощування біоенергетичних культур» та інші. Тривалість навчання на таких курсах установлюється, з урахуванням мети і складності навчання, від 24 до 500 годин. По їх закінченню слухачам видаються посвідчення ЦПТО ДСЗ про проходження відповідного навчання. З 2006 року по 2010 роки навчальний заклад був пілотним навчальним закладом українськоканадського проекту «Децентралізація управління професійним 406

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

навчанням в Україні», започаткованого за ініціативи Міністерства праці і соціальної політики України, Державного центру зайнятості та канадських партнерів – Асоціації місцевих коледжів Канади і Саскачеванського інституту прикладних наук і технологій. Метою проекту, який впроваджувався за фінансової підтримки Уряду Канади через Канадське агентство міжнародного розвитку, було «підвищення ефективності системи професійного навчання безробітних в Україні, впровадження моделі децентралізованого управління професійним навчанням та покращення координації інституцій професійного навчання в Україні» [9, с.1]. Пілотною професією Центру у цьому проекті була професія «Верстатник деревообробних верстатів». Досвід, набутий навчальний закладом у цьому міжнародному проекті, дозволяє навчальному закладу служби зайнятості успішно працювати на ринку освітніх послуг та відповідати сучасним вимогам як роботодавців, так й безробітних, інших категорій дорослого населення. Органами стратегічного управління в навчальних закладах Канади є спеціально створені дорадчі комітети, до яких входять керівники підприємств різних галузей. Ці комітети допомагають навчальним закладам будувати ефективні зв’язки з роботодавцями. Завдяки тісній співпраці з роботодавцями понад 90% випускників професійних шкіл у Канаді працевлаштовуються після закінчення навчання та закріплюються на робочих місцях. Впроваджуючи позитивний досвід роботи канадських колег, дев’ятий рік поспіль у Центрі професійно-технічної освіти функціонує дорадчий комітет навчального закладу, до складу якого входять 14 роботодавців основних ринкоутворюючих підприємств Рівнен-

ської області. Цей дорадчий орган адміністрації ЦПТО ДСЗ визначає стратегію його розвитку, розробляє шляхи та засоби співпраці між навчальними закладами та роботодавцями, забезпечує поглиблення співпраці з роботодавцями та підвищення рівня підтримки навчального закладу з їхнього боку. Головою Комітету є представник роботодавців; директор навчального закладу є його заступником. Керівник навчального закладу зобов’язаний надавати дорадчому комітету письмові відповіді на рекомендації та коментарі Комітету, викладені у його поданні адміністрації навчального закладу. Комітет працює незалежно, час від часу переглядає свою роботу та уважно ставиться до думки меншості. Щорічно дорадчий комітет оцінює свою роботу. Ефективність роботи дорадчого комітету оцінюється за якістю рекомендацій, які він надає, а робота адміністрації навчального закладу оцінюється за реакцією на коментарі та пропозиції дорадчого комітету. Інформація про стан ринку праці дозволяє навчальному закладу визначати регіональні потреби роботодавців у навчанні кваліфікованих робітників, галузі, в яких спостерігається нестача кадрів, а також нові професії, що з’являються на ринку праці. Ця інформація дозволяє долати дисбаланс між попитом і пропозицією на робітничі кадри в регіоні. Так, у 2014 р. за рекомендацією дорадчого комітету Центру проведено ліцензування 2 нових професій – «Робітник зеленого будівництва» (для Олександрійського навчального відділення), «Візажист» (для навчального відділення у м. Рівне), а також пройдено ліцензійну експертизу за професією «Рибовод» (для 407

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Млинівського навчального відділення); у І півріччі 2015 року розпочато навчання безробітних за 20-ма новими напрямами, серед яких: «Технологія вирощування овочів та безпека проведення робіт у тепличному господарстві» (72 год), «Технологія вирощування плодовоягідних культур та безпека проведення робіт» (72 год), «Зернопереробка, виробництво круп і комбікормів» (72 год); «Сучасні технології виготовлення натуральних овочевих консервів» (108 год); «Вирощування лісових культур та безпека проведення лісокультурних робіт» (72 год), «Сучасні технології в озелененні території» (40 год), «Сучасні технології та устаткування для виготовлення, формування та різання цегли» (72 год), «Технологія виготовлення спецодягу» (220 год), «Дотримання вимог охорони праці при розробці торф’яних покладів» (72 год), «Комп’ютеризований бухгалтерський облік з використанням системи програм «1С: Підприємство 8» (240 год) тощо. Від такого партнерства виграють усі: і роботодавці, які завдяки професійному навчанню безробітних мають необхідні робітничі кадри, і навчальний заклад служби зайнятості, який має позитивний імідж, і безробітні, які працевлаштовуються після закінчення навчання. Ознайомившись з досвідом роботи канадських колег та опанувавши кращі методики бізнеспланування, побудовані на основі досвіду Канади та країн ЦентральноСхідної Європи, Рівненський ЦПТО ДСЗ запровадив щорічну розробку власного бізнес-плану навчального закладу, яка передбачає ґрунтовне вивчення ринку праці, попиту роботодавців на кваліфікованих робітників, аналіз їх потреб у професійних навичках випускників, аналіз конкурентів тощо. Бізнес-план використовується як управлінський

засіб, у ньому визначені пріоритети ЦПТО ДСЗ. Він є необхідним для ефективного розподілу ресурсів, визначення досягнення цілей та зв’язку навчального закладу із зовнішніми зацікавленими сторонами, успішного функціонування в конкурентному середовищі. У зв’язку з необхідністю забезпечення ефективного управління розвитком центру професійнотехнічної освіти, гнучкого реагування навчального закладу на практичні та швидкозмінні потреби місцевих громад у професійній підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації безробітних, а роботодавців – у кваліфікованій робочій силі, а також з метою оптимального використання коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, які спрямовуються на розвиток Центру, фахівцями Рівненського ЦПТО ДСЗ вперше у 2008 році був розроблений стратегічний план навчального закладу на 2009-2011 роки. У 2011 році ця робота була продовжена та розроблена стратегія розвитку Центру на 2012-2015 роки. При розробці Стратегічного плану навчального закладу, крім результатів опитування роботодавців, була використана й інформація усіх базових центрів зайнятості, надана навчальному закладу у розрізі професій. Крім того, враховувалась інформація інших регіональних центрів зайнятості щодо перспективної потреби у професійному навчанні кваліфікованих робітників. На відміну від української, канадська система професійнотехнічної освіти є децентралізованою. Навчальні заклади, які основне фінансування отримують з бюджету провінції, мають право самостійно створювати навчальні програми, які відповідають потребам місцевих роботодавців, тому їх роз408

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

робка та оновлення відбувається спільно з представниками робото-давців профільних галузевих підприємств. Завдяки таким навчальним програмам випускники отримують саме ті знання та практичні навички, які забезпечують їх успішне працевлаштування. Ознайомившись з досвідом Саскачеванського інституту прикладних наук і технологій (Канада) з розробки навчальних програм на основі потреб галузі і громади, з моделлю, що відома як «Освіта на основі результатів» і базується на такому підході до організації навчального процесу, при якому зміст навчальної програми розробляється на основі «навчальних результатів» учнів чи слухачів, які визначені за безпосередньої участі роботодавців [12, с. 6], Рівненський ЦПТО ДСЗ впроваджує нову технологію розробки навчальних планів та програм. Нова модель розробки навчальної програми професійної підготовки (перепідготовки) кваліфікованих робітників дає можливість гнучко реагувати на потреби місцевих громад у навчанні та забезпечує роботодавців кваліфікованою робочою силою, яка відповідає вимогам сучасного ринку праці. Конкретними кроками циклу перепідготовки безробітних за професією є: аналіз ринку праці, навчальних потреб, професії, розробка та локалізація програм, їх впровадження та відслідковування ефективності. З метою визначення навчальних потреб за професією «Верстатник деревообробних верстатів», пілотної професії українсько-канадського проекту, фахівцями навчального закладу була розроблена анкета для роботодавців із переліком питань, сконцентрованих на професії, конкретних вміннях і навичках, необхідних для успішного працевлаштування безробітних. Після

проведення інтерв’ю фахівців ЦПТО ДСЗ з кожним із 12 роботодавців та їхніх висококваліфікованих представників, залучених до розробки навчальної програми, був здійснений аналіз результатів анкетування, оброблено 17 анкет з 12 великих і малих підприємств Рівного та Рівненської області, які мають різну спеціалізацію у деревообробці, та визначені спеціалізації в рамках професії. Наступним етапом роботи над створенням навчальної програми було формулювання навчальних результатів і кроків, визначення обов’язкових предметів і створення профілю програми – це процес визначення переліку предметів і навчальних результатів у межах програми. Обов’язковим етапом аналізу професії та розробки / підтвердження навчальної програми є семінар із залученням галузевих експертів, у ролі яких виступають висококваліфіковані, успішні представники тієї чи іншої професії. Фасилітатором (ведучим семінару) з розробки навчальної програми виступає не фахівець зі змісту професії, а фахівець із проведення процесу обговорення. Якщо в ході обговорення виникають якісь доповнення або уточнення, вони фіксуються секретарем семінару (викладач навчального закладу з професії), дописуються на кольорових аркушах і вивішуються на стіні. Роботодавці й експерти також вносять ці зміни і доповнення в свої рейтингові таблиці. Опрацювання рейтингових таблиць дає можливість визначити рейтинг кожного навчального результату та кроку, а також час, необхідний для засвоєння матеріалу, формування вмінь і відпрацювання навичок. Таким чином формується навчальний план. Консультативні ради за професіями, до складу яких входять висококваліфіковані представники 409

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

роботодавців забезпечують відповідність між навчальними програмами Рівненського ЦПТО ДСЗ і потребами, в першу чергу, регіонального ринку праці. Їх діяльність спрямована на формування та збереження міцних і ефективних зв'язків навчального закладу з роботодавцями задля покращення якості навчальних послуг за професією. Вони забезпечують відповідність між навчальними програмами Рівненського ЦПТО ДСЗ та потребами регіонального ринку праці, високий рівень працевлаштування випускників за цими професіями. Ці консультативні ради надають адміністрації навчального закладу поради та рекомендації, які допомагають ЦПТО ДСЗ покращити зміст навчальних програм. Завдання навчального закладу – слухати ці поради й оперативно реагувати на них. Очолює раду – представник роботодавця. Фахівець навчального закладу, який відповідає за навчання за конкретною професією, є секретарем ради. Робота консультативної ради оцінюється за якістю її рекомендацій, а навчального закладу – за його реакцією на ці рекомендації. Одним із прикладів реагування навчального закладу на рекомендацію консультативної ради (за професією «Кравець») є заснування творчої лабораторії з дизайну та художнього проектування виробів одягового та інтер’єрного призначення за 12-ма професіями. Реакцією на пропозицію консультативної ради деревообробного напряму стало включення до навчального плану та програми столярів будівельних додаткових блоків «Робота на пилорамах» та «Виготовлення корпусних меблів». За поданням відповідної ради до програми кухарів було включено блок виготовлення кондитерських виробів; програма кондитерів поповнилась темою «Мистецтво приготування виробів з мастики»; до навчальної програми вироб-

ничого навчання за професією «Бармен» включено вивчення техніки флейрингу (жонглювання пляшками) та файрингу (вогняне шоу) зі створенням необхідних умов для їх відпрацювання; а майбутні офіціанти стали додатково вивчати кейтеринг (виїзне обслуговування). Крім того, у зв’язку з підвищенням ролі Рівненської області як провідного туристичного оператора для регіонів Західної України, за рекомендацією роботодавців були внесені зміни до навчальної програми з предмета «Географія туризму» (професія «Агент з організації туризму»). На вимогу ради внесено зміни до програм виробничого навчання за професією «Косметик» (включено вивчення пірсингу та проколу вух) та за професією «Перукар» (включено вивчення ламінування та кератування волосся, а також його нарощування). Відповідно до пропозицій консультативної ради за професіями та напрямами ІТ-сфери до робочої навчальної програми за напрямом «Комп’ютеризований бухгалтерський облік 1С: Підприємство – Бухгалтерія для України 8.2» було введено вивчення комп’ютерних програм інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА: ЗАКОН (Головний бухгалтерПРОФ)» «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ РОЗУМНИЙ МОДУЛЬ»; розроблено новий напрям навчання «Робота з програмами комп’ютерної графіки AutoCad та ArchiCad» (490 год); придбано програмне забезпечення «1С Підприємство 8» з можливістю налаштувань з урахуванням змін у законодавстві (до того використовувалась лише навчальна версія) тощо. Наслідком такої безпосередньої участі роботодавців у перегляді та підтвердженні навчальних програм РЦПТО ДСЗ за різними професіями та курсами підвищення кваліфікації є відповідність знань, умінь і навичок слухачів навчального 410

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

закладу сучасним вимогам замовників робітничих кадрів. Одним із нових підходів до забезпечення результативності професійного навчання безробітних у Рівненському ЦПТО ДСЗ є дослідження ефективності навчальних програм та успішності випускників навчального центру за професією. При цьому успішність означає не оцінку слухача за 12-бальною системою, а працевлаштування та закріплення випускників на робочих місцях після завершення навчання за професією. Щороку центр профтехосвіти та Рівненська обласна служба зайнятості проводить моніторинг працевлаштування випускників РЦПТО ДСЗ та анкетування роботодавців. Завдяки сучасним підходам до професійного навчання безробітних, зворотньому зв’язку з випускниками та роботодавцями навчальному закладу служби зайнятості вдається забезпечувати досить високий рівень професійного навчання та працевлаштування випускників, їх закріплення на робочих місцях. Враховуючи те, що регіональні центри зайнятості направляють безробітних на професійне навчання до Рівненського ЦПТО ДСЗ лише на підставі договорів з роботодавцями, загальний показник працевлаштування по навчальному закладу орієнтовно становить 91,2% (по Рівненщині – 86,9%). Рівненський ЦПТО ДСЗ знаходиться в авангарді вітчизняних навчальних закладів професійнотехнічної освіти, адже в його діяльності вже є багато з того, що лише передбачається у законопроектах «Про освіту» і «Про професійну освіту», презентованих громадськості Міністром освіти і науки України Сергієм Квітом 27 травня 2015 року, а саме: наявність формальної (що потребує ліцензування) та неформальної (різнома-

нітні курси, тренінги) освіти; підтвердження результатів неформальної освіти /участь в експерименті/; дуальність, тобто навчальний процес відбувається як у закладі професійної освіти, так частково на підприємстві; багатопрофільність Центру; діяльність дорадчих органів (дорадчий комітет Центру та консультативні ради за професіями) – прообраз регіональних рад стейкхолдерів з представників місцевої влади, роботодавців, закладів освіти, експертів [5]. Навчальний заклад служби зайнятості знаходиться у постійному пошуку сучасних підходів до професійної освіти усіх категорій дорослого населення, забезпечення доступності, якості й ефективності професійного навчання, нових форм співпраці із замовниками робітничих кадрів із метою подолання дисбалансу на ринку праці, забезпечення роботодавців кваліфікованою робочою силою та працевлаштування безробітних, розвитку економіки регіону та України в цілому. Література 1. Проблеми та перспективи розвитку ринку праці в Україні [Електронний ресурс] / А.В. Вороніна, К.М. Ніколаєва// Дніпродзержинський державний технічний університет.

– Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/ 2015/2/39.pdf.

2. Основні тенденції на ринку праці [Електронний ресурс] / Державна служба зайнятості України/. – Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/ statdatacatalog/document?id=350794.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.10.2012 №10082012-п «Про затвердження Програми сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року» [Електронний ресурс]. – Режим дос411

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

тупу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2. nsf /link1/KP121008.html.

4. Порошенко оприлюднив тези «Стратегія 2020» [Електронний ресурс] /Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН)/ – Режим доступу: http://www.unian.ua/politics/989833poroshenko-oprilyudniv-tezistrategiji2020.html.

5. Освіта є соціальною цінністю, тому має бути загальнодоступною та якісною, – Сергій Квіт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/.

6. Матвіїв М.Я. Взаємозв’язок ринку знань з ринком праці в Україні: маркетинговий аспект // Галицький економічний вісник. – 2009. – №2. – С. 73-79.

7. Лібанова Е.М. Актуальний коментар. Нинішнє століття стане століттям конкуренції за робочу силу // Укрінформ, 23.07.2008.

8. Програмно-методичне забезпечення проведення атестації професійно-технічного навчального закладу / під заг. ред. О.М. Бурлакова. – 3-те вид., перероб. і допов. – Черкаси: видавець Андрощук П.С., 2010. –120 с.

9. Інформаційний вісник проекту «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні». – 2005. – №1. – С.1.

10. Сучасні підходи до управління професійно-технічними навчальними закладами: навчальнометодичний посібник / кол. автор.: Даниленко Л.І., Сергеєва Л.М. та ін.; за заг. ред. В.В. Олійника – К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2007. – 104 с.

11. Посібник зі стратегічного планування професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів / Девід Харві, Грант Мак Тавіш, Том Еванс та ін. – Українсько-канадський проект «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні». – К., 2007. – 124 с.

12. Проектування навчальних програм професійно-технічної освіти на основі потреб галузі й громади: навчально-методичний посібник / кол. автор.: Пащенко О.В., Сергеєва Л.М. та ін.; за заг. ред. Л.І. Даниленко. – К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2007.

– 176 с.

13. Інформаційний вісник проекту «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні». – 2006. – №2. – С.1. В.М. СЕЛІЗАР, директор ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького»

СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ШЛЯХ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ У статті визначено сучасні підходи до підготовки кваліфікованих робітників, обґрунтовано ефективність використання моделі соціального партнерства, розкрито досвід співпраці ПТНЗ із соціальними партнерами та організації навчально-виробничого процесу. Ключові слова: соціальне партнерство, професійна компе-

тентність, конкурентоспроможність, професійна мобільність, навчально-виробнича дільниця. Вступ. Реалії сьогодення вимагають від професійно-технічного навчального закладу не тільки здійснювати підготовку висококваліфікованих робітників, які затребувані на сучасному ринку праці, але й враховувати потреби та вимоги 412

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

роботодавців. Сучасний ринок праці ставить досить високі вимоги до кваліфікації і професійної компетентності робітників, отже випускників професійно-технічних навчальних закладів, що вимагає постійного пошуку ефективних шляхів та інноваційних методів професійної підготовки кваліфікованих робітників. Роботодавці вимагають максимальної готовності випускників професійно-технічних навчальних закладів до повноцінної професійної діяльності на конкретному виробництві, не бажаючи «доучувати» робітника у себе на підприємстві. У результаті недостатній рівень готовності випускників професійно-технічних навчальних закладів до роботи на підприємствах вступає в суперечність з потребами сучасного суспільства. Компромісним рішенням у цьому випадку є розробка нових підходів до підготовки кваліфікованих робітничих кадрів, що забезпечують випускникам професійно-технічних навчальних закладів формування високої професійної мобільності, конкурентоспроможності, самоактуалізації й самореалізації на ринку праці. Один із цих підходів – це соціальне партнерство. Аналіз попередніх досліджень. Проблеми соціального партнерства досліджуються у працях С. Батишева, О. Беспалька, К. Дєчева, О. Новикова, Ж. Петрочко, Н. Тимченко, Л. Щербак та ін. Є чимало визначень терміна «соціальне партнерство», яке існує в межах демократичного суспільства і є результатом певної соціальної технології з участю трьох сторін: держави; роботодавців і їх об’єднань; найманих працівників і їх об’єднань. В «Енциклопедії освіти» зазначено: «Соціальне партнерство – система: 1) колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин

між соціальними суб’єктами шляхом розроблення й реалізації спільних соціально-трудових договорів, програм чи угод на визначені терміни; 2) соціально-трудових відносин, що забезпечують оптимальний баланс і реалізацію основних інтересів різних соціальних груп; 3) інститутів і механізмів погодження інтересів учасників виробничого процесу: працівників і роботодавців» [2, с.

848-849]. Соціальне партнерство розглядається як така форма взаємодії між професійно-технічним навчальним закладом і роботодавцями, за якої ефективно реалізуються педагогічні умови впровадження інноваційних виробничих технологій у процес підготовки кваліфікованих робітників галузі машинобудування та сфери обслуговування, і відбувається системне оновлення змісту освіти з урахуванням техніко-технологічних змін і прискорена соціально-професійна адаптація учнів ПТНЗ до умов реального виробництва, формування у них професійної компетентності [3, с. 32]. Мета дослідження – вивчення моделі роботи ПТНЗ в умовах соціального партнерства, особливостей організації навчально-виробничого процесу. Виклад основного матеріалу. ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького», як і інші ПТНЗ, активно запроваджує кардинально нові підходи до організації навчально-виховного процесу. Фактором розвитку соціального партнерства в системі професійної освіти є інтеграційні процеси, які обумовлюють поєднання можливостей кадрового, виробничого, освітнього потенціалу регіону для вирішення завдань, спрямованих на підготовку конкурентоспроможного фахівця. Недостатнє забезпечення навчального закладу новітнім обладнанням та інструментами, потреба у 412

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

здешевленні собівартості освітньої діяльності зумовлює необхідність утворення при підприємствах навчально-виробничих дільниць і більш тісної співпраці в контексті відпрацювання професійних вмінь і навичок при вивченні новітніх технологій виробництва, які запроваджуються на підприємствах – соціальних партнерах. Так, зокрема, на базі підприємств – соціальних партнерів створено навчально-виробничі дільниці: при ПАТ Завод «ТЕМП», ДП «Красилівський агрегатний завод», ХКП «Електротранс», ПАТ «Хмельниччина –Авто», проводиться робота з облаштування дільниці на території підприємства ФОП Бацуца В.І. У процесі підготовки кваліфікованих робітників для потреб місцевого ринку праці педагогічними працівниками здійснюється системний аналіз виробництва, перспектив його розвитку, відбір, вивчення, узагальнення і використання наукової та виробничо-технологічної інформації про нові матеріали, техніку та технології. Це, в свою чергу, передбачає аналіз і класифікацію виробничих функцій та завдань професійно спрямованої підготовки, визначення рівнів соціально-професійної компетентності випускників ПТНЗ. Взаємодія з соціальними партнерами ставить за мету проведення маркетингових досліджень підприємств-партнерів, вивчення педагогічними працівниками навчального закладу різних методів і форм інноваційних виробничих технологій і впровадження їх у процес підготовки кваліфікованих робітників, побудову на основі отриманих даних власної моделі соціального партнерства. ПТНЗ в умовах тісної взаємодії з роботодавцями має додаткові можливості. Насамперед з’являється постійний доступ до інформації про стан ринку праці, що дає змогу уточнити структуру

професій і спеціальностей усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів, обсяги підготовки кадрів, визначити вимоги до професіограм і кваліфікаційних характеристик робітничих професій. По-друге, з’являється реальна можливість для того, щоб враховувати вимоги роботодавців до змісту професійної підготовки кваліфікованих робітників шляхом спільної розробки навчальних планів і програм на основі отриманої інформації про передовий досвід професійної діяльності в рамках професії. По-третє, відкриваються реальні можливості для організації практики учнів на обладнанні, діючому в сучасному виробництві, набуття учнями професійнопрактичних та операційних компетенцій роботи з принципово новою технікою, інструментами, які використовують робітники в процесі професійної діяльності та на науковій основі їх функціонування. По-четверте, стає можливою організація систематичного стажування викладачів спецдисциплін і майстрів виробничого навчання на підприємствах з метою ознайомлення з інноваційними виробничими технологіями, формування у них окремих складових структури професійнопедагогічної компетентності. Поп’яте, підвищуються можливості для цільової підготовки кваліфікованих робітників з урахуванням регіонального компонента розвитку економіки, що підвищує, в свою чергу, можливості працевлаштування випускників ПТНЗ. Крім того, створюється механізм об’єктивної оцінки якості підготовки кваліфікованих робітників незалежними експертними комісіями шляхом поетапних кваліфікаційних атестацій. Насамкінець, створюються умови для спільних проектів, що дозволяють поповнити спецфонд ПТНЗ, модернізувати матеріально-технічну 413

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

базу, розробити стратегію розвитку навчального закладу. Висока якість роботи – це мета, до якої прагне кожен навчальний заклад. ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького» постійно дбає про оновлення, модернізацію навчальноматеріальної бази відповідно до сучасних потреб виробництва, про надання послуг і виготовлення корисної продукції у навчально-виробничих майстернях закладу з використанням нових матеріалів, інструменту, методів обробки, передових виробничих технологій, розвиток нової форми співпраці – створення навчально-виробничих дільниць при підприємствах – соціальних партнерах. Успіх такого процесу зумовлюється і тим, що самі роботодавці безпосередньо цьому сприяють. Щороку долучаються до оновлення обладнання майстерень, засобів навчання. Педагогічний колектив навчального закладу має працювати на випередження і швидку адаптацію випускників у виробничій сфері. Саме тому впроваджуємо в практику своєї роботи різноманітні прогресивні прикладні програми, інноваційні, інформаційно-комунікативні та інші сучасні технології навчання. Педагогічний колектив закладу впроваджує сучасні виробничі та педагогічні технології в організацію і проведення професійного навчання. Це дозволяє підвищити мотивацію до навчання і забезпечувати належний рейтинг закладу та вибудовувати стабільні, міцні партнерські стосунки з підприємствами-замовниками робітничих кадрів. Виробниче навчання й практика на підприємствах — завершальні етапи професійної підготовки кваліфікованих робітників. На цих етапах відбувається подальше формування, удосконалення й відпрацьовування якостей, що характери-

зують професійну майстерність кваліфікованих робітників, їхнього морального вигляду, якостей особистості. Етапи навчального процесу значно відрізняються від навчання у навчальних майстернях як за цілями та змістом, так і за методами організації. Якщо у навчальних майстернях учні засвоюють ази професії, і головна мета навчання – формування умінь і навичок якісного виконання основних прийомів, операцій і їх комбінації у роботах комплексного характеру, то мета навчання на завершальних етапах професійної підготовки більш складна. Тут уже формується робітник-професіонал, здатний виконувати роботи відповідно до кваліфікаційної характеристики. Тільки при навчанні в умовах виробництва учні мають можливість вивчити техніку й технологію сучасного виробництва, систему організації праці, опанувати новітні виробничі технології, усвідомити себе членами трудового колективу. При проведенні виробничого навчання в умовах виробництва на підприємствах – соціальних партнерах застосовуються різні організаційні форми проведення навчання: найчастіше – навчання на навчально-виробничій дільниці у складі учнівських бригад, у складі бригад кваліфікованих робітників, індивідуальне прикріплення учнів до кваліфікованих робітників. Застосування тієї або іншої форми залежить від виробничого завдання, специфіки професії, змісту виробничої діяльності й організації праці робітників, де проводиться навчання учнів. На підприємствах проводяться уроки виробничого навчання – екскурсії, уроки-спостереження, де учні вивчають новітні технології, які застосовують сучасні підприємства. Безпосередня участь учнів у виробничому процесі дає вагому мотивацію для розвитку та вдосконалення 414

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

професійних умінь і навичок, змушує їх переглянути своє ставлення до вивчення предметів, виконання вказівок керівників робіт. Висновок. Без тісної співпраці з соціальними партнерами неможливий розвиток і модернізація як промислових підприємств, так і професійно-технічної освіти. Тому соціальним партнерам необхідно взяти на себе необхідну частину відповідальності за конкурентоспроможність системи освіти, її відповідність міжнародним стандартам і вимогам. Соціальне партнерство стає важливим засобом підвищення якості професійно-технічної освіти і адаптації випускників професійнотехнічних навчальних закладів до нових економічних умов. Ефективність роботи професійно-технічного навчального закладу в умовах соціального партнерства визначається якістю освіти, її результатом є підготовка висококваліфікованого робітника, здатного успішно самореалізу

415

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ватися на ринку праці; сприяння розвитку мотиваційної сфери та відповідальності всіх учасників соціального діалогу. Література 1. Дубровський І.М. Система соціального партнерства як регулятор соціально-трудових відносин в умовах трансформації українського суспільства (соціологічний аналіз). Дисертація на здобуття наук. ступеня к-та соціологічних наук. Спец.

22.00.07 – «Соціологія управління» / І.М. Дубровський – Харків, 2001.

2. Енциклопедія освіти / головний ред. В.Г. Кремень; Акад. пед. наук України. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 1040 с.

3. Колот А. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: монографія. Колот А. – К.: КНЕУ, 2004. – 230 с.

4. Мірошниченко О. Система показників стану соціального партнерства в Україні та її інформаційне забезпечення // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць. Вип. 7. – Тернопіль: Економічна думка, 2002.

– С. 200 – 205.

5. Профессиональная педагогика: учебник для студентов, обучающихся по педагогическим специальностям и направлениям / под. ред. С.Я. Батишева, А.М. Новикова. — Издание 3-е, переработанное. — М.: Из-во ЭГВЕС, 2009.

6. Щербак Л.В. Створення системи соціального партнерства у сфері професійно-технічної освіти: методичні рекомендації / Щербак Л.В.

– К.: Геопринт, 2008. – 45 с.

Г.В. СТАНІСЛАВ, директор Хмельницького професійного ліцею Т.А. КОВАЛЬЧУК, заступник директора з навчально-виробничої роботи Хмельницького професійного ліцею

ДІЯЛЬНІСТЬ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПРОФЕСІЙНОГО ЛІЦЕЮ З ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ Педагогічний колектив Хмельницького професійного ліцею постійно працює над підвищенням якості підготовки кваліфікованого робітника, що дозволить випускникам успішно розв’язати широкий спектр завдань на виробництві, задовольнить їх особистісні потреби і вимоги роботодавця, підвищить ціну робочої сили на сучасному ринку праці. Суспільство побудоване на креативній економіці, вимагає якості людського капіталу для забезпечення гнучкого ринку праці. Тому підгото-

вка кваліфікованих кадрів для різних галузей потребує ефективності та здатності конкурувати у сучасному виробництві, де відбувається потужна модернізація за рахунок впровадження інноваційних технологій. Адже сьогодення вимагає, з одного боку, орієнтації освітніх послуг на вимоги замовника-роботодавця, а з іншого – на задоволення особистісних потреб у професійному зростанні людини. Творча група у складі: Станіслава Г.В. – директора ліцею, Коваль416

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

чук Т.А. – заступника директора з навчально-виробничої роботи, Камлюк А.І. – старшого майстра, Безпечної Г.В. – майстра виробничого навчання – підготувала конкурсну роботу на Шосту міжнародну виставку «Сучасні заклади освіти – 2015» у номінації «Діяльність професійнотехнічного навчального закладу з підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників». Дослідження проводились у економічній, електротехнічній, швейній галузі, громадському харчуванні та художньо-оформлювальних роботах. Мета дослідження – на основі проведення нетрадиційних уроків теоретичного та виробничого навчання, тематичних позаурочних заходів виявити організаційнопедагогічні умови забезпечення якості підготовки кваліфікованих робітників у ліцеї, провести опитування роботодавців та створити діаграму працевлаштування. Об’єкт дослідження – система якості підготовки кваліфікованих робітників у ліцеї. Предмет дослідження – підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників на основі творчого підходу викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання. Завданням дослідження є вивчення та впровадження досвіду кращих викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання щодо розв’язання цієї проблеми в процесі підготовки кадрів для виробництва. Методи дослідження – теоретичні, емпіричні (моніторинг працевлаштування), опитування. Сучасні вимоги до підготовки кваліфікованого робітника за професією «Асистент референта. Конторський (офісний) службовець (бухгалтерія)» полягають у тому, що такий

фахівець повинен бути плідним учасником міжкультурної комунікації та мати необхідні комунікативні навички в сферах професійного та ситуативного спілкування в усній і письмовій формах, навички практичного володіння іноземною мовою в різних видах мовленнєвої діяльності в обсязі тематики, що обумовлена професійними потребами, та бути спроможними оволодіти новітньою фаховою інформацією через іноземні джерела. Для здійснення навчання за цією професією у закладі створено відповідні кабінети та лабораторії. Для здійснення професійнопрактичного навчання заклад має офіс-клас. Викладачі професійно-теоретичної підготовки та майстри виробничого навчання реалізують творчий підхід у роботі з учнями, звертаються до різних методів навчання, які дають можливість осмислено застосовувати свої знання, формувати життєві компетенції, реалізовувати соціальні потреби, формувати мотивацію у професійному навчанні; розвивають творчу особистість, пробуджують талант. Хмельницький професійний ліцей тісно співпрацює з ТОВ «Хмельницькгаз збут», яке є базовим ще з часів заснування ліцею. На цьому підприємстві створені навчальновиробничі дільниці, де учні, які здобувають професію «Слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування; електрогазозварник», проходять виробниче навчання на сучасному обладнанні й отримують практичний досвід роботи за новими технологіями. Підприємці надають можливість навчання на новітньому обладнанні, тим самим максимально наближуючи підготовку фахівців до умов реального промислового виробництва. Ураховуючи певні зміни у су417

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

часному виробництві, регіональним компонентом вводяться корективи у навчальні плани, які затверджуються на відповідних методичних комісіях та погоджуються з роботодавцями. Тобто учні вивчають саме ті технології і прийоми праці, які у майбутньому застосовуються на виробництві. Освоєння сучасних технологій зварювання пластикових газових труб, застосування яких прийшло на зміну металевим конструкціям, сприяє посиленню конкурентоспроможності майбутніх випускників ліцею на ринку праці. Під час проведення уроків виробничого та теоретичного навчання професії «Слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування» використовується електронне табло, а також робочі стенди із сучасними газовими котлами вітчизняного та закордонного виробництва. Це надає можливість учням практично застосовувати робочі прийоми з ремонту та експлуатації сучасного газового устаткування. Усі педагоги з професій швейного напряму працюють над власними методичними проблемами, а саме: – використання інтерактивних методів навчання; – навчання за модульною програмою слухачів з числа незайнятого населення; – використання інформаційнокомунікаційних технологій на уроках теоретичного та виробничого навчання. У результаті використання у педагогічній роботі нетрадиційних форм і методів навчання учні покращили свої вміння на уроках теорії та виробничого навчання. При використанні інтерактивних методів навчання кожен учень стає учасником спільного дослідження і вирішення проблеми, учасником рольової гри або аналізу

конкретної ситуації, групової дискусії або мозкового штурму. При застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій учням надається можливість продемонструвати результати цікавого навчального проекту, тому їх рівень мотивації до навчання зростає. Так, відповідно до листа Департаменту освіти і науки №03-22/1137 від 01.09.2014 щодо звернення двох швейних підприємств «ФОП Панасюк» та ПАТ «Хмельницьклегпром» про виконання замовлення на виготовлення військової амуніції для сил, які знаходяться у зоні АТО, і наказу Хмельницького професійного ліцею від 02.09.2014 зроблено зміни до графіка навчального процесу для окремих груп у зв’язку з перенесенням термінів практики. У процесі проходження практики учні ліцею набули нових знань і практичних умінь, навчилися працювати на новому високопродуктивному обладнанні. На підприємстві застосовується найновіше обладнання провідних фірм, таких як: Gerber, Durkopp, Juki, Pfaff. Розкрій виробів виконується за допомогою автоматизованого комплексу для настилання та розкроювання фірми Gerber. Крім того, учні засвоїли технологію виготовлення нових видів одягу – куртки чоловічої військової та форменого одягу для працівників залізничного транспорту. Постійна увага приділяється залученню учнів до творчої роботи. Були розроблені та впроваджені творчі навчальні проекти: - «Моя улюблена сукня» для учнів професії «Кравець». Проект розроблено та впроваджено за допомогою програми Іntel «Навчання для майбутнього». «Маки» – створення колекції моделей одягу в етностилі з різними техніками оздоблення.

418

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Колекції одягу «Літо в місті», «Батік», «Мальви». Усі колекції одягу неодноразово були представлені на міжрегіональному конкурсі «Калинове намисто» і на різноманітних міських та обласних заходах. Цей досвід роботи показує, що учні можуть виступати активними учасниками процесу навчання, виробляти свій власний погляд на інформацію, визначати мету і завдання й шукати шляхи їх вирішення. Метод проектів дозволяє вихованцям навчатися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що бачать продукт власної праці. За угодою з Хмельницьким обласним центром зайнятості в Хмельницькому професійному ліцеї проводиться перепідготовка незайнятого населення з професії «Швачка» за денною формою навчання із використанням модульної технології. Навчання є гнучкою та динамічною системою перепідготовки незайнятого населення, що відповідає вимогам сучасного виробництва. Комплексне навчально-методичне забезпечення дає змогу особам, які пройшли перепідготовку, порівняно за короткий термін знайти роботу. Аналіз підготовки груп з числа незайнятого населення за модульною системою показав, що таке навчання забезпечує індивідуальний підхід, дозволяє зробити навчальний процес більш гнучким і адаптованим до кожного слухача. Усі слухачі навчались у власному темпі і засвоїли навички за професією «Швачка» в досить короткі строки – три місяці. Ця система сприяє глибокому засвоєнню предметів профтехциклу незалежно від базових знань слухачів. Основним мірилом результативності роботи професійного закладу є працевлаштування випускників.

Криза поглибила негативні тенденції у вітчизняній швейній галузі, на всіх підприємствах спостерігається спад виробництва. Кожен керівник спрямовує зусилля на те, щоб у такий складний час зберегти вже існуючі робочі місця, не збільшувати кількість працівників. Попри те, ті підприємства, де учні протягом трьох років проходили практику, працевлаштовують випускників. Лідером працевлаштування є ТОВ «Бембі».

90% випускників ліцею працевлаштовуються в межах міста й області, 10-15% випускників вступають до вищих навчальних закладів для продовження навчання з обраної професії. Наші випускники проходять у нашому ж навчальному закладі педагогічні та виробничі практики вже як студенти ХНУ. Роботодавці справедливо вимагають від нас, щоб навчальний заклад давав такий рівень знань, умінь, який відповідав би їхнім вимогам. Зі свого боку, ми теж ставимо питання перед роботодавцем про те, що підготовка кваліфікованого робітника – спільна справа, якою треба займатися комплексно. Без підтримки і тісного зв’язку з виробництвом заклад не в змозі забезпечити підготовку сучасного, обізнаного з новітніми технологіями фахівця. Ресторанний бізнес – це мистецтво, і лише професіонал досягне в ньому успіху. На сьогодні однією з найбільш динамічно розвинених галузей торгівлі є ресторанний бізнес, що стало причиною досить жорсткої конкуренції між кафе, барами, ресторанами. Хмельниччина займає провідне місце в галузі за кількістю закладів ресторанного господарства, готельно-ресторанних комплексів, організації кейтерингового обслуговування. Успіх будь-якого закладу ресторанного господарства залежить, у першу чергу, від кухаря, офіціанта, 419

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

бармена, які створюють кулінарні шедеври. Сервірування столу – це захоплююча робота, де фантазія і творчість офіціанта може принести справжнє задоволення гостям ресторану. Майстерно приготовлена і оформлена страва принесе естетичне задоволення відвідувачам. Сучасному робітникові мають бути притаманні такі важливі фахові якості, як: професіоналізм, конкурентоспроможність, профкомпетентність і мобільність. Уся робота методичної комісії спрямована на якісну підготовку висококваліфікованих спеціалістів з професій «Кухар», «Офіціант», «Кулінар борошняних виробів». Для якісної підготовки кваліфікованих робітників викладачами професійно-теоретичної підготовки і майстрами виробничого навчання проводяться бінарні уроки, урокиконкурси, уроки-екскурсії, урокитренінги, уроки з елементами рольової гри, з використанням виробничих ситуацій, презентацій, збірника рецептур; розроблені спеціальні програми для розрахунку сировини на задану кількість порцій. Для перевірки учнівських знань використовуються тестові завдання, карткизавдання, кросворди. Навчально-матеріальна база ліцею сприяє якісній підготовці кваліфікованих робітників цього фаху. Навчальні кабінети зі спецтехнології, обладнання, організації обслуговування, кухня-лабораторія, навчальне кафе забезпечені обладнанням для приготування страв на барбекю, фондю, вок, мультиваркою, шафоюгриль, фритюрницями, блендерами, кавоварками, тостерами, слайсерами, сучасним холодильним обладнанням, плитами, жаровими шафами, а також широким асортиментом столового посуду, столових наборів, столової білизни, серветок, посуду європейських зразків відповідно до сучасних

вимог і наближені до виробництва. Популярним стало проведення конкурсів професійної майстерності, на яких учні демонструють здобуті знання, вміння та навички. Для цього учням потрібно докласти чимало зусиль, адже приготовлені страви повинні привернути увагу відвідувача, приносити естетичну насолоду, збуджувати апетит та поліпшувати засвоювання їжі. Систематично практикується проведення для учнів майстер-класів з приготування страв японської та європейських кухонь, страв подільської кухні. Практикується також проведення таких професійно спрямованих заходів, як: «Щедра осінь», «Запрошуємо до столу», «Веселі кухарські будні» «Святий Миколай прийшов», «День святого Валентина – свято молодих», метою яких є прищеплення любові учнів до професії. Важливе значення у підготовці кваліфікованих робітників має тісна співпраця з роботодавцями. Учні проходять практику з подальшим працевлаштуванням у кращих закладах нашого міста, таких як: ресторан «Колізей», «Абажур», «Україна» «Панський маєток», «Шотландія», «Моцарт». Учні знайомляться з новим устаткуванням, широким асортиментом страв, новими методами обслуговування, методами розрахунку з відвідувачами. Викладачі професійно-теоретичної підготовки і майстри виробничого навчання постійно працюють над підвищенням свого рівня професійної майстерності на курсах підвищення кваліфікації при НМЦ ПТО ПК, проходять стажування у сучасних закладах ресторанного господарства, беруть участь в обласних конкурсах фахової майстерності, проводяться майстеркласи, пишуть методичні розробки, працюють над створенням КМЗ. Для підвищення якості профе420

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

сійно-технічної освіти з про-фесії «Живописець; оформлювач вітрин, приміщень та будівель» у нашому закладі для набуття нових вмінь і навичок з цієї професії було введено ряд новітніх технік, зокрема таких, як: 1. Інкрустація соломки. Соломка застосовується і для прикраси різних виробів, а не тільки для аплікації. Ця техніка дає можливість оформлювати інтер’єр картинами.

2. Декоративні вироби зі шкіри. Оригінальні картини з шкіри – цей матеріал, як не дивно, відмінно підходить для створення витончених квітів і прикрас для стінних панно.

3. Об’ємний олійний живопис. За допомогою цієї техніки учні створюють дивовижні речі, які є неповторними та дуже цікавими. Цей різновид живопису, який базується на принципі «багатошаровості», дає змогу створити фактурність зображення.

4. Техніка роботи з пластичними матеріалами. Одним із напрямів, який відкриває великі можливості для самовираження, фантазії на уроках теорії та виробничого навчання, є обробка пластичних матеріалів, виготовлення з них виробів різного призначення. Заняття з художньої обробки у межах викладання – широке поле діяльності з формування всебічного розвитку людини. Для створення ситуації успіху на етапі виконання учнями практичних завдань із пластичних матеріалів (пластилін, глина, полімерна глина тощо) або паперу застосовується метод роботи у малих групах і парах. Це сприяє активізації творчої співпраці та своєчасному завершенню роботи. Учні відчувають задоволення, демонструють свої творчі успіхи. Тож зрозуміло, що ефективність занять

залежить від отриманого дітьми в процесі роботи емоційного задоволення, радості. Освоєння сучасних технологій та вивчення новітнього обладнання у галузі виконання художньооформлювальних робіт здійснюється учнями другого курсу під час проходження виробничого навчання на приватній типографії «Авіст» у місті Хмельницькому. Ми вважаємо, що всі цілі дослідження були досягнуті. Залишається зробити такі висновки. Система підготовки кваліфікованого робітника з використанням новітніх технологій в навчанні дає можливість змінити її якість. Про це свідчать відгуки соціальних партнерів про знання та вміння учнів і випускників нашого навчального закладу. Дослідженням встановлено, що сучасна професійна підготовка кваліфікованих робітників має визначатися єдністю компетентнісного, діяльнісного, системного та інших підходів. При такому підході навчальна діяльність стає предметом засвоєння, а учень набуває нового досвіду, оцінює якість результату своєї праці. Ефективність підготовки кваліфікованого робітника значною мірою залежить від максимальної повної комплектації навчального закладу засобами навчання та навчальним обладнанням. Правильний вибір засобів навчання залежить насамперед від усвідомлення викладачем і май-стром виробничого навчання необхідності впровадження у навчальний процес різноманітних засобів навчання, обізнаності з їх дидактичними можливостями та методичних рекомендацій щодо системного застосування цих засобів.

421

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

О.О. ТЮТЮННИК, заступник директора, викладач Понінківського професійного ліцею

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНОЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ З ПРЕДМЕТА «ЕЛЕКТРОТЕХНІКА» –– ШЛЯХ ДО ЕФЕКТИВНІШОГО ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ УЧНЯМИ ПТНЗ Ефективне управління системою освіти неможливе без надійної інформації про якість результатів навчання. Проблема контролю знань і умінь учнів постійно привертає до себе увагу викладачів і методистів. Контроль є одним із інструментів управління навчанням. У процесі навчання контроль виконує основні педагогічні завдання, які реалізуються через такі функції: навчальну, діагностичну, коригувальну, управлінську, оцінювальну. Провідним завданням контролю є об'єктивне і точне визначення рівня володіння програмним матеріалом на певному етапі. Не менш важливе завдання – створити позитивні мотиви навчання. Результати контролю корисні не тільки для оцінки досягнень тих чи інших учнів, але і для поліпшення роботи самого навчального закладу, який отримує засіб зворотного зв'язку. Тести як вимірювальний інструмент використовуються в більшості країн світу. Їхня розробка і використання засновані на могутній теорії і підтверджені численними дослідженнями. Тестологія як теорія і практика тестування існує більш 120 років, і за цей час накопичений величезний досвід використання тестів у різних сферах людської діяльності. Тести – один із засобів перевірки й оцінки результатів навчання учнів. Останнім часом вони знаходять усе більше застосування в практиці навчання.

Тест (від англійського test – іспит, перевірка) – стандартизовані, короткі, обмежені в часі іспиту, призначені для встановлення кількісних і якісних індивідуальних розходжень завдання. Фактори, що визначають надійність тесту: правильний вибір параметрів, що адекватно відбивають рівень знань; технологічність (чіткість, ясність) інструментарію перевірки й оцінки – чітка інструкція з організації перевірки, однозначність оцінки; однаковість умов кожного тестування; однорідність (рівнозначність) вимірника. Класифікація тестів розроблена за багатьма критеріями та досконало описана. У своїй викладацькій роботі я найчастіше використовую процедуру комп'ютерного тестування. Його впровадження дозволяє контролювати знання учнів при завершенні вивчення теми або розділу, проведенні атестації в кінці семестру або навчального року з будь-якої навчальної дисципліни. Комп’ютерне тестування має свої особливості. По-перше, тести виділяються своєю оперативністю: можна швидко перевірити й оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу. По-друге, підвищується об'єктивність перевірки й оцінки знань і умінь тих, яких навчають. По-третє, тести є найбільш перспективними 422

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

вимірниками рівня навченості вихованців в умовах введення освітніх стандартів. Комп'ютерні тести мають і свої недоліки – провокують випадкові помилки, не залишають вихідних результатів на випадок апеляції. Для створення комп’ютерних тестів розроблено чимало специфічного програмного забезпечення, кожен із видів якого має свої особливості. Хочу познайомити читачів з редактором тестів easyQuizze-2.0, на основі якого автором розроблена інтерактивна система контролю знань учнів з предмета «Електротехніка». Програмна оболонка для створення комп’ютерних тестів easyQuizze-2.0 – це проста і зручна програма для створення і редагування тестових питань. Кожен тест є незалежною програмою, яку Бал 1 2 3 4 5 6

% правильних відповідей <20 20-29 30-44 45-54 55-64 65-74

достатньо скопіювати на будь-який комп'ютер і запустити, щоб почати тестування. Ця особливість дозволяє легко інтегрувати тести у зміст електронних підручників і педагогічних програмних засобів. Система easyQuizze-2.0 застосовується для контролю знань і навичок учнів там, де можна підготувати коротко сформульовані запитання і до кожного дати 2-5 варіантів відповідей (від 1 до 3 з яких правильні) у вигляді тексту, формули, схеми або малюнка. Тестуюча система може формувати оцінки за 5, 10 або 12бальною шкалою, заліковою та європейською кредитно-трансферною системою. Оцінка за 12-бальною шкалою визначається за таблицею, наведеною у наказі МОН України від 25.04.2001 №341. Бал 7 8 9 10 11

% правильних відповідей 75-79 80-84 85-94 95-99 100

 робота на автономному комп'ютері;  робота в локальній комп'ютерній мережі. Для роботи з системою easyQuizze-2.0 не потрібні спеціальні знання, окрім основ роботи з Microsoft Windows та базових понять роботи з будь-яким текстовим редактором. Система easyQuizze-2.0 працює під керуванням операційної системи Windows XP. Для використання системи достатньо скопіювати її файли до основної папки, яку треба попередньо створити (наприклад, з назвою easyQuizze-2.0). Окремі папки тестів з навчальних предметів краще зберігати всередині основної папки.

Система easyQuizze-2.0 надає такі можливості:  збереження результатів тестування у підсумковому звіті;  добір потрібних параметрів шрифту запитань і відповідей, розмірів графічних елементів;  використання широкого діапазону шкал оцінювання;  встановлення індивідуальних параметрів тестування (кількість запитань, час тестування, шкала оцінювання);  уведення у запитання формул, таблиць і графічних зображень;  використання можливостей редакторів Paint і Word;  захист тестів і протоколу тестування від несанкціонованих дій; 423

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Вікно оболонки easyQuizze-2.0 Інтерактивна система контролю знань широко використовується автором і педагогами нашого навчального закладу Полодюком Л.Ю., № з/п 1

2.

3.

Професія Електромонтер з ремонту та обслуговування електрообладнання

Слюсар контрольновимірювальних приладів та автоматики (електроніка) Машиніст папероробної (картоноробної) машини (сіткар)

Богушом І.Л., Кошовим А.П., Плаксою В.В. на уроках теоретичного та виробничого навчання з різних професій.

Навчальний предмет Електротехніка з основами промислової електроніки Спеціальна технологія з професії «Електромонтер з ремонту та обслуговування електрообладнання» Виробниче навчання Електротехніка з основами промислової електроніки Спеціальна технологія з професії «Слюсар контрольновимірювальних приладів та автоматики (електроніка)» Електротехніка

424

ПІП педагога, який використовує описану ІСКЗУ Тютюнник О.О. Богуш І.Л., Плакса В.В. Богуш І.Л., Плакса В.В., Кошовий А.П. Тютюнник О.О. Полодюк Л.Ю.

Тютюнник О.О.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

4.

5.

6.

Кравець Муляр Столяр будівельний

Електротехніка Електротехніка Основи електротехніки

Як переконує педагогічний досвід, застосування інформаційнокомунікаційних технологій на заняттях теоретичного та виробничого навчання сприяє: · підвищенню інтересу до занять теоретичного та виробничого навчання; · поліпшенню дисципліни на заняттях; · покращенню успішності учнів; · підвищенню уваги й поліпшенню пам’яті; · набуттю вміння критично мислити тощо.

Полодюк Л.Ю. Полодюк Л.Ю. Полодюк Л.Ю.

Підтвердженням доцільності використання ІСКЗУ може стати динаміка росту навчальних досягнень учнів з предмета «Електротехніка»: 2012 р. – 51%, 2013 р. – 52%, 2014 р. – 53%. Уміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі є необхідним сьогодні. Нині неможливо навчатися, працювати, готувати конкурентоздатних фахівців, не використовуючи передові технології і методики. Комп’ютерні комунікації істотно вплинули на формування нового змісту освіти, форм і методів навчання. М.П. СОПІЛЬНИК, викладач ДНЗ «Подільський центр ПТО»

ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАСОБІВ НА УРОКАХ ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ ОДЯГУ Анотація. У статті висвітлюється методика використання відеоматеріалів на уроках технології виготовлення одягу, що в поєднанні з різними методами організації праці та сучасними засобами навчання забезпечує підвищення результативності засвоєння теоретичних знань і навичок учнів із застосуванням їх на практиці. Ключові слова: відеофільм, відеоматеріал, відеоролики, відеоуроки, електронний підручник, мультимедійні технології. Мета статті – показати доцільність застосування навчального відеоматеріалу на уроках технології виготовлення одягу для якісної підготовки компетентних, висококвалі-

фікованих робітників; розкрити спосіб організації роботи учнів під час перегляду відео у тісному поєднанні теорії з професійно-практичними навичками та уміннями; навести приклади завдань для використання відеоматеріалів на уроках. Виклад основного матеріалу. Неможливо навчити теорії без підручників, наочних посібників, плакатів. Підручники, плакати і наочні посібники у нас здебільшого старі, та й минув той час, коли можна було утримати увагу учнів, постійно пояснюючи їм матеріал за допомогою паперового плаката. Сьогодні для учнів основне джерело інформації, знань, інтересу – комп’ютер, Інтернет. Інформаційні технології – ось те, 425

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

що учням цікаве і дає змогу забезпечити інтерактивність, індивідуальність і доступність навчання [1]. Це спонукає педагога самостійно шукати найефективніші методи організації навчально-пізнавальної діяльності учнів за допомогою інформаційних технологій. З власного досвіду знаю, наскільки це копітка, але водночас творча праця. Наявність у ПТНЗ комп’ютерного класу, інтерактивної дошки та мультимедійних проекторів, доступ до Інтернету, презентації на певні теми – все це дає змогу значно підвищити інтенсивність та ефективність навчання, сприяє вдосконаленню педагогічної майстерності викладача. А це веде до зацікавленості та позитивної мотивації до навчання в учнів, дає можливості добре засвоїти інформацію, навчитися об’ємно мислити, знаходити для себе правильні відповіді на свої питання [2]. Електронні навчальні засоби з технології містять відповідно до схеми уроку тему, план, короткий тезовий виклад матеріалу, теми з використанням технологічної послідовності обробки виробів, графічне зображення обробки вузлів виробів, відеофрагменти, відеосюжети та завдання до їх аналізу. У деяких презентаціях є довідкові матеріали (таблиці дефектів обробки та способи їх усунення, технічні умови послідовності обробки вузлів виробів різного призначення) [3]. Крім того, майже до кожної теми можна дібрати проблемні запитання, тести, відповіді, які можуть стати певним підсумком вивчення матеріалу теми. Тому викладач може використовувати окремі елементи як на уроках засвоєння нових знань, так і на уроках повторення й узагальнення матеріалу [3]. Прагнення зробити урок сучасним, максимально навчити всіх і кожного спонукало до створення

електронного підручника «Технологія виготовлення одягу». Добре, що в нашому навчальному закладі є все необхідне для застосування нових технологій. Електронний підручник містить рекомендації з предмета «Технологія виготовлення одягу» для професії «Кравець 2-го розряду». У підручникові визначено теоретичну спрямованість кожного уроку. Виділено технічні умови на виконання ручних, машинних і вологотеплових робіт, клейове з’єднання деталей одягу, методи обробки столової, постільної і натільної білизни та виконання дрібного ремонту одягу, практичні відомості про методи навчання, матеріально-технічне і дидактичне забезпечення уроку, запитання для самоконтролю й обговорення, а також критерії оцінювання виконаної лабораторно-практичної роботи та результати, які необхідно одержати учням у кінці уроку. Передбачено зв'язок із раніше вивченим навчальним матеріалом, логіку пояснення упродовж усього уроку (алгоритм послідовності) [3]. Учні з цікавістю вивчають і використовують новий матеріал. Якраз активна самостійна пізнавальна діяльність особистості виступає рушійною силою її професійного зростання і успішного навчання [3]. Як показує досвід практичного використання електронного підручника, ефективним є застосування мультимедійних технологій: проектування інформації з екрана монітора комп’ютера на великий екран у класі. Це дає змогу одночасного подання та сприйняття навчального матеріалу всіма учнями. Відбувається інтенсифікація навчання внаслідок використання інтерактивної анімації, фотографій, малюнків, схем тощо. Електронний підручник допомагає викладачеві зробити урок живим, цікавим, забезпечити інтерактивність. А учням він максимально по426

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

легшує розуміння і запам’ятовування, дає змогу самостійно засвоювати навчальний курс [4]. Використання навчальних відеофільмів на уроках технології виготовлення одягу суттєво підвищує їх якість, дає змогу отримати максимальну кількість інформації про нові технології, матеріали, способи виготовлення одягу різного призначення. Учні мають змогу навчатися, порівнювати способи обробки вузлів виробів за новітніми технологіями, виділяти оптимальні варіанти розв’язання ряду технологічних проблем, чітко знати вимоги до якості робіт, можливі порушення технологічного процесу. Звичайно, якісне проведення уроку забезпечується різноманітними методами організації праці та сучасними засобами навчання [5]. Результати навчання учнів виявили, що для успішного проведення таких уроків потрібні: завдання для засвоєння знань, алгоритм аналізу відеороликів, знання технологічної послідовності обробки викладачем, відеофільми з новими тканинами і сучасними виробничими технологіями, засоби мультимедіа тощо. Усі задіяні навчальні фільми повинні відповідати обраній темі та бути корисними у навчанні учнів з подальшим використанням у своїй професійній діяльності на робочих місцях [5]. Викладач має знати всі моменти відеофільму і встановити, на чому треба акцентувати увагу учнів; продумати організацію роботи учнів до перегляду відеофільму та під час його аналізу [6]. У кабінеті технології виготовлення одягу є відеотека з багатьох тем програми обробки вузлів виробів різного призначення за новітніми технологіями. Більшість із них короткометражні, проте містять чітку інформацію з теми. Учні можуть із максимальною увагою переглянути ролик і виділити необхідну інформа-

цію відповідно до отриманого завдання. Завдання можуть бути фронтального характеру, варіативного та індивідуального. А зміст – обов’язково творчим, пошуковим, проблемним, оскільки це підвищує зацікавленість учнів новими технологіями обробки одягу. При перегляді та аналізі відеороликів учні можуть завжди отримати додаткові оцінки, виявити новизну в обговоренні, послідовність обробки та дефекти, які можуть виникати під час обробки виробів різного призначення. Завдання учням під час перегляду відеоролика «Обробка вузлів брюк за новітніми технологіями» на закріплення теми.

1. Назвати вузли, які показані на відеоролику і скласти технологічну послідовність їх обробки.

2. Вказати технічні умови для обробки цих вузлів.

3. Порівняти обробку вузлів брюк на універсальному і спеціальному обладнанні. Назвати машининапівавтомати, на яких обробляються брюки.

4. Замалювати графічне зображення вузлів брюк. Важливо під час перегляду відеороликів звертати увагу учнів на новітні технології обробки та устаткування. Адже з появою їх змінюються вимоги до кваліфікованого робітника. Відеоролики з широким набором технологічних операцій можуть викликати труднощі в аналізі учнями технологічної послідовності обробки. Після перегляду ролика можна організувати перевірку візуальної пам’яті учнів у вигляді технологічного диктанту в письмовій формі всіх технологічних моментів або кожному учневі запропонувати окремий етап роботи. Тоді завдання матиме варіативний характер, і вдасться уникнути дублювання.

427

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Якими ж є переваги мультимедійного уроку? Насамперед, зацікавленість уроком. Сучасні учні – це учні екранної інформації. Інформацію екрана монітора, інтерактивної дошки, проектора вони сприймають набагато краще, ніж книжкову інформацію. І це той важливий чинник, який я враховую під час проведення уроку [7]. На сучасному уроці раціонально використовую те, що дає змогу ефективно провести весь урок, змістовно і глибоко викласти новий матеріал і добре його закріпити. У цьому випадку в пригоді стають відеоуроки, призначені для наочної демонстрації. Саме за допомогою відеоуроку найлегше пояснити й показати, як виконується послідовність обробки швейних виробів. Використання відеоуроків є доцільним на будь-якому етапі вивчення матеріалу (пояснення нового, закріплення, повторення, контролю) [6]. Відеоуроки допомагають виконати такі етапи реалізації дидактичного завдання: засвоїти базові знання зі спецтехнології; систематизувати набуті знання; сформувати навички самоконтролю; сформувати мотивацію до навчання в цілому; надати навчально-методичну допомогу учням у самостійній роботі з навчальним матеріалом. Відеоуроки я розглядаю як пояснювально-демонстративний метод навчання, основне призначення якого – організувати засвоєння учнями інформації шляхом повідомлення навчального матеріалу та забезпечити його успішне сприйняття, яке посилюється внаслідок залучення зорової пам’яті.

Щоб продемонструвати ефективність засвоєння нового матеріалу, учні записують власні відеоуроки (майстер-клас обробки власних виробів), відкриваючи для себе нові можливості навчання. Можна стверджувати, що впровадження відеоуроків у процес навчання допомагає вирішити багато завдань: підвищити ефективність уроку; зменшити час на повторне вивчення нового матеріалу на користь виконання практичних вправ; закріпити матеріал на більш складних технологічних операціях обробки вузлів виробів; швидко реагувати на типові помилки учнів; залучати учнів до пізнавальної та пошукової діяльності. Відеоуроки – це потужній стимул до навчання. Коли учні усвідомлюють, що вони в змозі самостійно виконати етапи роботи (процесу), у них підвищується самооцінка і мотивація до навчання. Комп’ютерні засоби на уроках технології виготовлення одягу дають змогу використовувати додаткові матеріали з базового колективного швейного підприємства, підвищують ступінь наочності та інтересу до предмета, створюють умови для тісної співпраці між викладачем і учнями [7, с. 32-35]. Література 1. Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти на 2011 – 2015 роки / Профтехосвіта. – 2013. – №2 (59). – С.3.

2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології / І.М. Дичківська – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

3. Алексюк А.М. Перспек-тивні освітні технології: науково-метод. посібник / А.М. Алексюк, І.Д. Бех, Т.Ф. Демків. – К.: Гопак, 2000. – 560 с.

4. Волошин А.М. Комплексне використання засобів навчання при викладанні спецдисциплін // Все для вчи-

теля. – 2009. – № 1-2. – С. 9-25.

428

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

5. Савченко О.Я. Дидактика навчання в школі / О.Я. Савченко. – К.: Генеза, 2002. – 368 с.

6. Падалка О.С. Педагогічні технології // О.С. Падалка та ін.. – К.:

Українська енциклопедія ім. Бажана, 1995. – 253 с.

7. Замліла М.С. Мультимедійні проекти – одна із форм роботи з обдарованою молоддю // Обдарована дитина. – 2004. – № 9. – С.32-35.

Т.І. КОТ, викладач ВПУ №4 м. Хмельницького

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ СПЕЦДИСЦИПЛІН Навчаючи інших, вчимося самі Будь-який урок – це педагогічне явище, витвір викладача, на якому учні не тільки отримують, а й демонструють свої знання, вміння та навички. Чи цікаво учням на уроці? Як привернути їхню увагу до вивчення предмета? Як донести навчальний матеріал до свідомості учнів яскраво і красиво, щоб запам’яталось надовго або назавжди? Як створити сприятливу атмосферу для навчання, знайти індивідуальний підхід до кожного учня, навчивши використовувати набуті знання на практиці? Відповіді на ці питання дає впровадження інноваційних методів і форм навчання. Це традиційні уроки з новими аспектами (уроклекція, урок-семінар, урокконсультація), нестандартні уроки (урок-подорож, урок-дискусія, урокдослідження, урок текстувального аналізу, відеоуроки, інтегровані уроки), інтерактивні технології («Щасливий випадок», «Брейн-ринг», «Інтелект-шоу», «Аукціон знань». Зацікавити учнів предметом можна шляхом уникнення одноманітності у роботі. Добирати нетради-

ційні завдання слід із урахуванням доступності їхнього змісту. Крім того, використання ігрових моментів на уроках, цікавих історичних фактів, новинок у різних галузях сприяє розвитку логічного мислення та інтелекту учнів, їх зацікавленості предметом. Саме інтерактивні технології створюють таку атмосферу на уроці, за якої учні активно залучаються до

429

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

пізнавально-навчальної роботи в колективній діяльності. Використання наочності (опорних конспектів, плакатів, таблиць, макетів, відеоматеріалу, презентацій, різнорівневих картокзавдань, тестів, кросвордів, криптограм) стимулює краще усвідомлення та запам’ятовування учнями матеріалу, сприяє розвитку самостійної діяльності на уроках. Застосування опорних конспектів, які розробляються до уроків із значним обсягом нового матеріалу, дозволяє більш раціонально використовувати час на уроці, сприяє кращій концентрації уваги учнів на матеріалі, що вивчається. Такі конспекти роздруковуються для кожного учня, заповнюються ними під час уроку та вклеюються в робочі зошити. Презентації, відеосюжети та навчально-практичні фільми дають змогу візуалізувати деякі абстрактні поняття, процеси, операції, які потім

буде легше відтворити учням у практичній діяльності. Для оцінювання навчальної діяльності учнів на уроці, вивчення та закріплення матеріалу використовуються різнорівневі картки-завдання, тести, кросворди, опорні схеми. Ефективність застосування сучасних підходів до підготовки та проведення уроків підтверджується зростанням зацікавленості учнів предметом, розвитком їхніх комунікативних навичок, активізацією розумової діяльності, виробленням умінь розв’язувати проблемні завдання, працювати в команді, розширенням світогляду учнів, наближенням навчання до реальних умов виробництва. Результатом використання ефективних засобів навчання, сучасних технологій є підвищення якості знань, умінь і навичок учнів, а головне – бажання і задоволення їх отримувати та застосовувати.

Рис. 1. Рівень навчальних досягнень учнів Чималу роль відіграє дослідницько-пошукова робота, яка проводиться гуртком «Інновації в будівництві» у позанавчальний час. Під час гурткових занять учнями створюються дослідницькі роботи, творчі проекти, презентації, макети, здійснюється пошук цікавої інформації про новинки в галузі будівництва.

430

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Задовольнити особисті потреби та запити учнів допомагають індивідуальні та групові консультації, практичні роботи, адже «…вчитель – не той, хто вчить, а той, у кого вчаться…».

П.С. ГАВРИЛЮК, заступник директора з НВР, викладач ДНЗ «Подільський центр ПТО»

ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ ТА МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ Анотація: у статті відображено на конкретних прикладах у розрізі професії використання міжпредметних зв’язків для підготовки висококваліфікованих робітників, а також забезпечення логічного зв’язку при вивченні всіх предметів, видів навчання відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики та встановлення конкретних зв’язків між предметами загальноосвітнього, загальнотехнічного, та спеціальних циклів. Ключові слова: міжпредметні зв’язки, професійне навчання, навчально-виховний процес, професійні знання. «Все, що знаходиться у взаємному зв’язку, повинно викладатися у такому ж зв’язку», – ці слова видатного педагога Я.А. Коменського набули ще більшої значущості сьогодні, в час бурхливого розвитку науки і виробництва, коли наука стає безпосередньою продуктивною силою. Знання з різноманітних галузей тепер не ізольовані, не уособлені. Вони

стають найбільш дієвими при врахуванні зв’язку між науками. У наш час розвиток науки та техніки призвів до значних змін у взаємозв’язку науки та виробництва. Сьогодні наука стає безпосередньою виробничою силою. При вирішенні професійних завдань спеціаліст все частіше зустрічається з необхідністю володіти та вміло використовувати знання, які виходять за межі вузької спеціалізації – знання із різних галузей науки, психології тощо. Знання різних галузей не є тепер ізольованими, вони стають найбільш дієвими при зв’язку між науками. Зв’язок між навчальними предметами є відображенням зв’язку між відповідними науками, кожна з яких в своїй галузі вивчає єдиний об’єктивно існуючий матеріальний світ. У цьому випадку здійснення зв’язків між навчальними предметами відіграє дуже важливу роль у гармонійному розвитку учнів, у створенні в них цілісного, науко431

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

вого, діалектико-матеріалістичного світогляду. Необхідність міжпредметних зв’язків визначається дидактичними принципами навчання. Так, принцип міцності засвоєння знань дозволяє стверджувати, що формування вмінь і навичок буде краще відбуватися за умови вдало реалізованих міжпредметних зв’язків. У процесі реалізації міжпредметних зв’язків в учнів розширюється загальнопрофесійний кругозір, розвивається логічне мислення, активізується увага, зростає зацікавленість до предметів, що вивчаються [3]. Навчання у сучасній професійній школі реалізується як цілісний навчально-виховний процес, що має загальну структуру і функції, які відображають взаємодію викладання і навчання. Міжпредметні зв’язки сприяють реалізації всіх функцій навчання: освітньої, розвивальної і виховної. Ці функції здійснюються у взаємозв’язку і взаємодоповнюють одна одну. Єдність функцій є результатом цілеспрямованого процесу навчання як навчально-виховної системи [3]. Знання, якими учні оволоділи з теоретичних предметів професійного циклу, є проміжними ланками між професійно-практичною і загальноосвітньою підготовкою. Водночас загальноосвітні предмети пов’язані із загальнотехнічними і спеціальними через базу знань, необхідних під час професійно-практичного навчання. Це не прості, а складні зв’язки, що базуються на взаємодії основ наук і здійснюються за напрямами: введення у зміст уроку виробничого матеріалу як підґрунтя для теоретичних узагальнень і використання досвіду учнів, набутого у процесі професійної діяльності; розв’язання і складання завдань виробничого змісту; використання технічної літерату-

ри, довідників та обґрунтування результатів виконаного завдання, розробку інструкційних карток, ознайомлення учнів з роботою винахідників і раціоналізаторів тощо [1, с. 82-83; 7, с. 15-16]. Процес формування й засвоєння системи професійних знань, умінь і навичок, який базується на використанні міжпредметних зв’язків, можна поділити на такі етапи: встановлення родо-видових відношень знань (ієрархічні зв’язки) в середині однієї навчальної дисципліни; - встановлення неієрархічних зв’язків між системами знань із різних навчальних предметів; - здійснення взаємозв’язку між засвоєною системою знань і репродуктивною та продуктивною практикою. Складність й багатогранність здійснення процесу міжпредметних зв’язків змушує розглядати його як відкриту систему, яка взаємодіє з навколишнім середовищем у різних аспектах – змістовному, часовому, комунікативному тощо. Однак вхідним параметром цієї системи є навчальна інформація, а вихідним – якість підготовки учнів. Слід зауважити, що міжпредметні зв’язки здійснюються в двох напрямах. Для загальноосвітніх предметів – це конкретизація основних наукових положень, залучення фактичного матеріалу, використання завдань з професійним змістом, що дає змогу органічно поєднати загальноосвітню і професійну підготовку в єдиний навчально-виховний процес. Стосовно загальноосвітньої підготовки цей зв’язок можна охарактеризувати як професійну спрямованість загальноосвітніх предметів. Для спеціальних предметів – це передусім пояснення, обґрунтування практичних явищ науковими положеннями, фактами, законами.

432

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Питання реалізації міжпредметних зв’язків дуже важливі, тому вони повинні бути у центрі постійної уваги не лише викладачів, а й інших інженерно-педагогічних працівників. Робота з реалізації професійної спрямованості загальноосвітніх предметів у нашому навчальному закладі здійснюється за такими напрямами:  у річному плані засідань педагогічних рад обов’язково висвітлюється питання міжпредметних зв’язків;  практикується проведення спільних засідань методичних комісій соціально-гуманітарних, природничо-математичних дисциплін і методичних комісій професійної підготовки, на яких відбувається взаємне навчання викладачів загальноосвітніх і спеціальних предметів з тем, де встановлено міжпредметні зв’язки;  на засіданнях методичних комісій соціально-гуманітарних, природничо-математичних дисциплін коректуємо навчальні плани, плани уроків із урахуванням професій, які готуємо;  на інструктивно-методичних нарадах відбувається обмін досвідом з цієї теми;  засідання школи молодого викладача відбувається у формі семінарів, у яких беруть участь досвідчені викладачі загальноосвітніх і спеціальних предметів, а також майстри виробничого навчання;  професійна спрямованість загальноосвітніх предметів відображається як на відкритих уроках, так і на «звичайних» уроках в усіх викладачів. Одним із головних завдань, яке повинен ставити перед собою викладач професійно-технічного навчального закладу, – дати учням глибокі та міцні знання, засобами свого предмета розкрити красу їхньої майбутньої професії. Викладачі загаль-

ноосвітніх предметів приділяють велику увагу професійній спрямованості предметів загальноосвітнього циклу. Сутність принципу професійної спрямованості викладання курсу математики в професійно-технічних навчальних закладах полягає в такій організації навчання, яка, не порушуючи систематичності викладання предмета, а також логіки його подання, забезпечує більш детальне опрацювання професійно значущого навчального матеріалу, ілюструючи практичне значення цього предмета для розвитку тієї чи іншої галузі виробництва. Зокрема, основними принципами викладання математики є забезпечення зв’язку зі змістом професійної освіти, відповідності вимогам кваліфікаційної характеристики і задоволення потреб предметів професійно-технічного циклу щодо аналізу технологічних процесів, які вивчаються. Досягнення цієї загальної мети у практиці викладання курсу математики можна здійснювати різними шляхами: - конкретизацією теорій, явищ і процесів під час вивчення курсу математики та закріплення знань із використанням навчального матеріалу спеціальних предметів; - показом практичного використання у цій професійній діяльності знань, отриманих під час вивчення курсу математики; - складанням задач з професійно спрямованим змістом, виконанням розрахунків, пов’язаних з майбутньою професійною діяльністю учнів; - використанням діафільмів, кіно-, відеофільмів із загальноосвітніх предметів з ілюстрацією в них наступності та взаємозв’язку основ математики і професійних знань відповідно до профілю навчального закладу.

433

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Ось приклад завдання з професійною спрямованістю, яке використовується на уроках математики (професія «Кухар», «Кондитер»): Для приготування 20 штук тістечок необхідно 450 гр. яєць, 350 гр. цукрової пудри, 250 гр. борошна, 1 гр. ваніліну, 400 гр. вершкового масла, 250 гр. згущеного молока, 10 гр. коньяку. Скільки інгредієнтів потрібно для приготування 70 шт. тістечок? Викладач хімії, використовуючи міжпредметні зв’язки, сприяє розвитку мислення учнів, розвиває вміння застосовувати знання з хімії у різних дисциплінах, а також розуміти роль і місце хімії у майбутній професійній діяльності. Уроки фізики, географії викладачі проводять у тісному взаємозв’язку з уроками спецтехнології, обладнання та виробничим навчанням. Ці предмети дають змогу розширювати кругозір учнів, поглиблювати їхні знання, викликають інтерес до дисциплін природничо-математичного циклу, формують розуміння єдності природи та її основних законів, уміння встановлювати всебічні зв’язки між явищами, поняттями, теоріями. Урахування взаємозв’язку загальної і професійної освіти сприяє цілеспрямованому, систематичному, поглибленому вивченню взаємопов’язаних понять природничоматематичних предметів і дисциплін професійно-теоретичного циклу, посилює функції природничо-математичних предметів як теоретичної базової основи професійного навчання. Важливим засобом підготовки робітників є гуманітарні предмети, які не тільки збагачують знання, вміння і навички, а й формують морально-етичні якості майбутніх фахівців. Однобічна діяльність викладачів загальноосвітньої підготовки без тісного, постійного зв’язку з викла-

дачами спеціальних і загальнотехнічних дисциплін, предметів загальнотехнічної та професійно-теоретичної підготовки, майстрами виробничого навчання не дала б бажаних результатів – підвищення якості професійної підготовки. Зокрема, навчання за професією «Живописець; оформлювач вітрин, приміщень та будівель» є неможливим без знань і умінь, отриманих при вивченні загальноосвітніх предметів: - біології – знання про будову ока, сприйняття кольору та психологічний вплив кольору на людину; - хімії – знання про спирти, луги, гліцерин, олії, які входять до складу сучасних матеріалів для живопису та оформлювальних робіт; знання про хімічні реакції, які відбуваються під час змішування компонентів фарб; - фізики – знання про спектр кольорів, - історії – при вивченні предмета «Історія мистецтв»; - інформатики – при вивченні предмета «Комп’ютерна графіка». Реалізація міжпредметних зв’язків споріднених дисциплін, якими є технологія виконання художніх робіт, матеріалознавство, основи композиції, рисунок, живопис, охорона праці, дає можливість побачити те спільне, що їх об’єднує, і те, відмінне, що зумовлює їхню здатність доповнювати одна одну. Названі предмети є гранями одного явища – комплексу систематизованих знань, умінь і навичок, необхідних у професійній діяльності живописця, оформлювача вітрин, приміщень та будівель. Наприклад, під час вивчення теми «Техніки акварельного живопису» з предмета «Технологія виконання художніх робіт» необхідно звертатися до досвіду учнів, якого вони набули на уроках матеріалоз434

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

навства, зокрема, це знання про склад акварельних фарб, види пензлів і відповідні види паперу. Знання охорони праці, вимог до роботи з легкозаймистими та леткими речовинами, безпеки праці при роботі з електроінструментами доцільні при опануванні теми «Батик». Методами реалізації міжпредметних зв’язків можуть слугувати повторення визначень, характеристика понять, порівняння, завдання на знаходження відповідностей, тестування тощо. Яскраво прослідковуються міжпредметні зв’язки також на прикладі професії «Штукатур; лицювальник-плиточник». На уроках виробничого навчання, а точніше в його процесі відображається зв’язок між технологією штукатурних чи лицювальних робіт з матеріалознавством, охороною праці, кресленням, економікою, електротехнікою, фізичною культурою, основами правових знань. Таким чином, виробниче навчання є завершальним етапом попереднього вивчення всіх вище вказаних теоретичних предметів. Саме на виробничому навчанні отримані теоретичні знання зі спецтехнології застосовуються на практиці, в свою чергу спецтехнологія тісно пов’язана з матеріалознавством та охороною праці, тому що як теоретично, так і практично потрібно знати та вміти виконувати всі технологічні процеси, бути добре ознайомленим з правилами охорони праці при їх виконанні, а також знати властивості матеріалів і склад розчинів, з якими працюєш. Електротехніка пов’язана з виробничим навчанням, спецтехнологією і кресленням, бо у процесі роботи необхідно вміти читати будівельні креслення, знати будову всіх електроінструментів та будівельних машин і механізмів для запобігання травматизму під час їх експлуатації.

Вивчення основ правових знань і основи економіки дають змогу кваліфікованому робітникові вміти доцільно, з економічної точки зору, вираховувати кількість необхідних матеріалів, ощадливість їх використання в певних умовах з урахуванням вартості і обсягу робіт. Отже, міжпредметні зв’язки – це особливо значущий у сучасних умовах наукової інтеграції фактор формування змісту і структури навчального предмета, а сама структура навчального предмета слугує одним із об’єктивних джерел різноманіття їхніх видів і функцій. Вирішення проблеми міжпредметних зв’язків відіграє важливу роль при визначенні змісту, методів і організації процесу навчання. Особливо важливого значення набуває вона для професійно-технічних навчальних закладів, у яких навчально-виховний процес повинен будуватися на основі органічного поєднання загальної і професійно-технічної освіти. Література 1. Батышев С.Я. Проблемы взаимосвязи общего и профессионально-технического обучения учащихся в средних профтехучилищах / С.Я. Батышев // Советская педагогика – 1983. – №4. – С. 82–87.

2. Вінник Л. Міжпредметні зв’язки як умова підвищення ефективності навчально-виховного процесу / Л. Вінник // Професійнотехнічна освіта. – 2003. – №2. – 43 с.

3. Івахно О.М. Впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці кваліфікованих робітників на уроках української мови / О.М. Івахно // Вісник навчальнометодичного центру професійнотехнічної освіти в Одеській області. Інформаційно-методичний збірник. – 2014. – №2.

4. Нікуліна А.С., Сілаєва І.Є., Шевчук С.С. Сучасний урок в професійній школі: проектування, ор435

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ганізація, аналіз: методичний посібник. – Донецьк: ДІПО ІПП. – 2008.

– 160 с.

5. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: навч.-метод. посібник / Н.Г. Ничкало, В.О. 3айчук, Н.М. Розенберг та ін.; за ред. Н.Г. Ничкало. – К.: Вища школа, 1992. – С. 15-111, 276-315.

6. Семушина Л.Г., Ярошенко Н.Г. Содержание и технологии обучения в средних специальных

учебных заведениях / Л.Г.Семушина, Н.Г. Ярошенко – М.: Мастерство, 2001. – 272 с.

7. Цветков А.Н. Соотношение теоретического и практического (производственного) обучения в учреждениях начального профессионального образования: дисс. канд. пед. наук: 13.00.01 / А.Н. Цветков. – М., 2001. – 181 с.

Н.В. БОРОВИК, ДНЗ «Лісоводський аграрний ліцей»

викладач професійний

О.В. БОРОВИК, директор ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей», кандидат психологічних наук, доктор філософії в галузі психології, член-кореспондент МАНЕБ

ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА ВИХОВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Надзвичайно актуальною проблемою у цей нелегкий для нашої держави час є формування економічної культури та виховання відповідальності в учнів професійнотехнічних навчальних закладів. У процесі розвитку економічної культури важливо формувати в учнів здорові матеріальні потреби. Методологічною основою при написанні статті є наукові праці провідних закордонних і вітчизняних учених: Булавенко С., Гавриленко А.С, Вітенко І.М., Коломійського Н.Л., Лозової В.І., Максименка С.Д., Сухомлинського В.А., Філончук З.В., Фіцули М.М., Піпер Н. та інших. Аналіз літературних джерел показав, що дослідження цих науковців є ґрунтовними, але для фор-

мування в учнів економічної культури та виховання відповідальності залишаються не завершеними та не доопрацьованими. До визначення поняття «економічна культура» вітчизняні та зарубіжні вчені підходять по-різному, залежно від того, яку науку вони представляють. Як зазначає Філончук З.В., «економічна культура» – досить складна інтегрована категорія, яка знаходиться на межі соціології, економіки, психології, філософії, географії, історії, математики. Нами економічна культура розглядається як соціально-економічна характеристика особистості, що має економічну освіченість, економічну свідомість та економічне мислення, яке проявляється в умінні 436

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

визначити необхідний набір економічних компетенцій для реалізації тієї чи іншої економічної ролі. Одним із завдань сучасного професійно-технічного навчального закладу є формування економічного мислення та культури учнів, що обумовлено подальшою трансформацією українського суспільства на шляху ринкових реформ. Необхідні кваліфіковані спеціалісти, які здатні самостійно здійснювати вибір, приймати ціннісно й економічно обґрунтовані рішення. Формування економічного мислення та культури – це поступовий процес, який треба розпочинати якомога раніше. Завдання викладача як носія ціннісних орієнтацій полягає у формуванні світогляду учнів і визначенні ними життєвих цінностей, максимальному наближенні предмета до розуміння та особистісного сприйняття учнів, чого можливо досягти в разі виокремлення та використання економічної складової змісту курсу. Якщо зважати на рольовий підхід до структури економічних компетенцій, то можна стверджувати, що важливим є формування тих знань, які визначають роль громадянина, адже розуміння фінансового макроекономічного механізму, знання економічної історії сприяють формуванню економічної культури майбутнього громадянина. Час ніколи не щадить, а тим паче – час змін. У такий період одні, слабші підприємства, не витримують умов реформування і зникають, а інші, сильніші, шукають вихід, змінюють погляди, методи роботи, і, знайшовши свої шляхи, впевнено прямують ними. Нині зростати можуть лише конкурентоспроможні підприємства. Є очевидним, що особа, яка глибше розуміє проблеми сучасної економіки, врешті-решт досягне

більшого успіху, ніж людина із суто практичними навичками. Правильно вибрана цінова стратегія, грамотна тактика формування цін, економічно вивірені методи ціноутворення становлять основу успішної діяльності будь-якого підприємства, незалежно від форм власності. Контингент учнів, які приходять у професійно-технічні навчальні заклади, значно слабший, ніж у школах. Здебільшого, це діти-сироти, діти з багатодітних сімей. І тому ми впевнені, що викладачеві економіки потрібно відігравати подвійну роль – роль викладача економіки і роль психолога. Ось чому сьогодні дуже важливим є економічне виховання учнів. При вивченні економіки основним є формування економічного образу мислення майбутніх спеціалістів. Слід зазначити, що економічна освіта має сприяти формуванню мислення, що відповідає об’єктивним умовам нашого часу, розумінню складних мікро- та макроекономічних процесів як на національному рівні, так і на рівні світової економічної системи. Ринок докорінно змінює вимоги до змісту й характеру праці спеціалістів. Їхня робота може бути успішною за умови, що вони здатні на основі економічних знань самостійно аналізувати ситуацію, приймати виважені рішення, нести за них відповідальність і виявляти творчу ініціативу. Щоб домогтися цього, необхідна ґрунтовна економічна підготовка, передусім з економіки, яка є теоретичною і методологічною основою усіх конкретних економічних дисциплін. Ми вважаємо, що для окремої людини знання економічної науки полягає в можливості навчитися раціонально використовувати власні заощадження. Адже знання в галузі фінансів допоможуть вигідно вклас437

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ти кошти, врятувати їх за необхідності від інфляції тощо. Економічна обізнаність дає можливість успішно вести власний бізнес або вибрати хорошу професію, що користуватиметься попитом. Сучасний випускник професійно-технічного навчального закладу, дбаючи про свій добробут, про добробут своєї родини, протягом усього життя змушений робити економічний вибір, приймати економічні рішення і відповідати за їх наслідки, покладаючись, головним чином на власні зусилля і власний хист. Саме тому набуття економічних знань є актуальною потребою для учнів професійно-технічних навчальних закладів. Сьогодні майбутнім робітникам недостатньо мати високу професійну кваліфікацію. Для того, щоб знайти своє місце на сучасному ринку праці, їм потрібно мати економічні знання і уміти застосовувати їх у нестандартних ситуаціях. Саме тому ми практикуємо на своїх уроках використання методики виховання відповідальності та формування економічної культури, адже вона має унікальний набір прийомів і технік, що дозволяють створювати ситуацію мислення на уроці. Стратегії цієї методики дають змогу: – визначити життєвий досвід учнів з нової теми; – навчити учнів уважно прислухатись до думок інших; – виховувати в учнів небайдужість, інтелектуальну ініціативу; – активізувати раніше набуті знання; – вміти аналізувати інформацію, отриману на уроці; – розвивати в учнів здатність думати на уроці тощо. Економічне виховання – організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури учнів.

Важливим компонентом економічної культури є економічна свідомість – знання основних законів розвитку ринкової економіки, підвищення ефективності виробництва, перебудови його структури, вдосконалення виробничих відносин, системи управління та методів господарювання. Економічна свідомість забезпечує розуміння економічного життя суспільства, перетворення кожного працівника на активного, творчого учасника виробничого процесу. В умовах економічних реформ формування економічної свідомості підростаючого покоління стає загальним і обов'язковим. Складником економічної свідомості є економічне мислення – здатність до осмислення явищ економічного життя з урахуванням досягнень науки і техніки. Воно сприяє творчому розв'язанню особистістю економічних проблем, конкретних трудових завдань. Економічному життю людини властиві такі соціальні почуття, як колективізм, господарність, відповідальність, обов'язок та дисципліна. Економічна культура передбачає формування у ліцеїстів певних моральних і ділових якостей, необхідних для їх майбутньої трудової діяльності: суспільної активності, підприємливості, ініціативності, господарського, бережливого ставлення до суспільного добра, раціоналізаторських здібностей, відповідальності, прагнення до рентабельності, оновлення технологічних процесів і обладнання, продуктивності праці, високої якості продукції, особистого успіху й добробуту. Особлива актуальність виховання відповідальності зумовлена тим, що кожна людина стикається з проблемами економіки у професійній діяльності і в особистому житті.

438

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Учень як майбутній працівник має оволодіти такими економічними навичками:  планування і організації своєї праці;  виконання професійних обов'язків, трудових завдань згідно зі встановленими економічними та іншими нормативами;  оцінки результатів своєї праці за відповідними критеріями;  пошуку шляхів підвищення ефективності своєї праці;  вдосконалення виробництва в галузі своєї професійної діяльності. Зауважимо, що економічна діяльність у сфері особистого життя передбачає: планування та організацію особистого бюджету, доходів і витрат сім'ї; економічно обґрунтовану оцінку товарів, які купують для особистого користування, їх раціональне використання; розумне ставлення до свого здоров'я, режиму і способу життя, використання вільного часу та ін. У процесі розвитку економічної культури важливо формувати в учнів здорові матеріальні потреби. Матеріальні потреби, як і духовні, мають тенденцію зростати. Їх задоволення потребує від особистості високої активності. У вихованні учнів важливо, щоб матеріальні потреби не домінували над духовними. Важливими передумовами економічної підготовки підростаючого покоління є: - високий рівень економічної компетенції викладачів, батьків; - залучення учнів до суспільно корисної, продуктивної праці, яка супроводжується засвоєнням знань з економіки й організації виробництва у процесі праці, на уроках, під час екскурсій; прищеплювання учням вміння раціонально вести домашнє господарство, економити матеріальні цінності і час;

- дотримання режиму економії у сфері матеріального виробництва й обслуговування. Економічне виховання учнів сприяє формуванню в них необхідного рівня економічної культури. Це єдність економічних знань, економічного мислення, переконань, умінь, навичок і активної трудової діяльності щодо їх реалізації на практиці. Основу економічної культури, економічного виховання майбутніх робітників становлять економічні знання, але вони повинні бути усвідомлені, перетворені у переконання та використані в економічній діяльності. У сучасних умовах виховання учнівської молоді в дусі економії та бережливості набуває виняткового значення. На уроках економіки учні засвоюють, що рівень використання матеріальних ресурсів виражається через показник матеріаломісткості продукції – співвідношення маси матеріальних витрат (сировини, матеріалів, палива, енергії та інших видів ресурсів) і виготовленої продукції. Розрахунки проводяться як у грошовому, так і в натуральному вигляді. Слід відзначити, що ринкова економіка вимагає економічних знань від кожної особистості, яка закінчує навчальний заклад, а економічна освіта молоді, а потім її економічне виховання шляхом створення умов для застосування економічних знань у процесі праці, є головним способом морального, естетичного виховання учнів, і, перш за все, їх розумового та фізичного розвитку. Формування сучасного економічного мислення – складова частина складного процесу визначеної переорієнтації суспільної свідомості підростаючого покоління. Необхідність у переорієнтації суспільної свідомості викликана новими змінами, які відбуваються у житті людей, розвитком економіки, 439

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

переходом до інтенсивного виробництва, широким розвитком різних форм власності та ринкової інфраструктури. Підвищення ефективності суспільного виробництва деякою мірою залежить від зрілості економічної свідомості людей, які переважно виховувалися в дусі командно-адміністративної економіки з чітко визначеними планами виробництва, розподілу та забезпеченням доходів, від готовності брати активну участь в управлінні виробництвом, удосконаленні управління економікою, а це можливо, якщо до цієї діяльності буде підготовлена молодь, яка після закінчення навчання буде працювати в різних галузях народного господарства. Формування економічної свідомості – розвиток економічного мислення – проявляється на двох взаємопов'язаних рівнях – теоретичному й емпіричному. Теоретично-економічне мислення – це відображення в свідомості людей суспільних відносин у формі економічних теорій, розумінь, ідей, категорій. Емпіричноекономічне мислення – це обдумане і засвоєне людьми накопичення економічних знань, в тому числі економічної інформації, і застосування їх у вирішенні конкретних економічних завдань. На основі наведених тез можемо стверджувати, що новий тип економічного мислення передбачає ініціативу в праці, діловитість, відповідальність, творчий пошук інноваційної діяльності, що веде до найкращого господарського результату при найменших витратах, але за умови, що діють різні форми власності, господарювання. Система виховання особистості повинна мати різні форми об'єднання знань і діяльності, процесу навчання і підготовки до участі в творчій роботі. На нашу думку, сам процес виховання молоді пов'язаний з економічною культурою підростаючого покоління, яка формується в умовах розвитку ринкової

економіки, при соціальних змінах у суспільстві як результатах діяльності людей у сферах економічного життя. Розвиток науки і техніки, зростання свідомості молоді, зміни в економічній, суспільній, духовній сферах вимагають постійного вдосконалення виховання. Економічне виховання включає знання про економіку, суть економічних законів, систему виробничих відносин, грошову систему, податкову політику держави; а також інші економічні напрями навчання – менеджмент і маркетинг. Нове економічне мислення не може виникнути саме по собі, воно пов'язане з рівнем економічної підготовки людей. Тому для формування у молоді основ нового економічного мислення необхідно не тільки озброювати їх економічними знаннями, але й включати в активну трудову діяльність. Економічне виховання молоді необхідне у цей час, адже із розвитком ринкової економіки повинні розвиватися економічні інтереси, діловитість, відповідальність, творчий пошук шляхів поліпшення господарської діяльності. Молодь налаштована на пошук сенсу життя та свого місця в ньому, на утвердження себе у суспільстві. В умовах становлення ринкової економіки, коли розвитку набувають різні форми діяльності, дуже важливо сформувати в учнівської молоді готовність до нових способів господарювання. Гавриленко А.С. слушно зауважив, що актуальний раніше вислів «Хороша людина – це ще не професія» має бути переглянутий, оскільки гонитва за престижною професією спотворює людину, призводить до втрати людяності. Більш важливо навчити учнів оволодівати необхідними знаннями й уміти використовувати їх на благо людей, а значить, і для власного добробуту. Кожен викладач має віднайти у навчальному матеріалі можливості для виховання професіоналів, які залишатимуться людяними в будь-яких ситуаціях, оскільки саме за ними майбутнє. Зробити це можна завдяки вихованню особистої відповідальності учнів. На уроках економіки й основ галузевої економіки та підприєм-ництва учні нашого ліцею визна-чають альтернативну вартість; знаходять шляхи зниження трудомісткості виробництва продукції і підвищення продуктивності праці; складають власний бюджет; визначають суму прибутку до оподатку

440

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

вання та чистий прибуток; розраховують диференціальну ренту; визначають рівень безробіття й інфляції; складають калькуляцію одиниці продукції та визначають собівартість продукції рослинництва і тваринництва; визначають основні показники національного багатства, забезпеченість підприємства основними виробничими і оборотними фондами, суму нарахованої амортизації різними методами; розраховують ефективність використання вантажного автотранспорту і роботи ремонтної майстерні; встановлюють забезпеченість підприємства сільськогосподарською технікою; визначають показники рентабельності. Головне, що необхідно пам’ятати викладачеві, – не дозволяти учням підміняти умови поставленого завдання. Проаналізувавши наведені варіанти, учні зрозуміють, що саме від їхньої відповідальності найбільше залежить як їхній добробут, так і добробут держави в цілому. Адже і покращення навчання, і добросовісне виконання обов’язків, і раціональне використання природних ресурсів – усе це, у першу чергу, залежить від вимогливості й відповідального ставлення кожного до себе та інших. Духовні потреби людина починає задовольняти після задоволення матеріальних потреб. Хоча значну частину духовних потреб людина може реалізувати через власні захоплення, самоосвіту, прилучення до церкви, до діяльності у громадських організаціях. Співвідношення сукупних доходів і витрат сім'ї становить її бюджет. Головне у плануванні сімейного бюджету – уникнути його дефіциту, тобто перевищення витрат над доходами. Складання й планування сімейного бюджету – це мистецтво, яке базується на вмінні аналізувати доходи та видатки, стан рухомого й

нерухомого майна, зростання одних витрат і скорочення інших. Економічні дослідження розвинених країн показують, що фінансово-економічна обізнаність їх громадян є головним джерелом успішного розвитку держави. Тому не випадково в таких країнах цьому питанню приділяються велика увага: з економічними проблемами учні знайомляться вже з перших шкільних років і мають справу з ними впродовж усього навчального періоду, оволодіваючи навичками розв'язання економічно-математичних задач. Сьогодні, коли ринкові відносини в нашій державі набувають все більших обертів, нам також слід адаптувати учнів до розв'язання низки економічних проблем реального життя. Бюджет кожної сім'ї є важливою складовою економічної системи держави. Серед багатьох аспектів проблеми підготовки учнів до дорослого життя важливим є формування в них уявлення про сімейний бюджет та його особливості. Адже розумне планування власних доходів і витрат дозволяє родині заощаджувати кошти, спрямовувати їх на підвищення добробуту. Одним із засобів формування таких уявлень є математичні задачі на сімейний бюджет, які можна й потрібно пропонувати учням під час вивчення математики. Вони охоплюють велике коло економічних операцій, мають прикладну спрямованість. Ринкові відносини в державі розширяються та міцніють, а робота з цінними паперами поволі стає невід'ємною складовою фінансової діяльності кожного з її громадян. Такий стан у суспільстві потребує від молодих людей, які починають самостійне життя, певного набору практичних знань з економічної науки, яка базується на знаннях математики. Податкова політика держави визначає спроможність її економіки 441

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

4. Коломінський Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту: навч. посіб. / Н.Л. Коломінський. — К., 1996.

5. Кузнецова Т.В. Основи економічної психології / Т.В. Кузнецова.–К., 2006. – 140 с.

6. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: навчальний посібник для студ. пед. навч. закладів / В.І. Лозова, Г.В. Троцко / Харківський державний педагогічний університет ім. Сковороди. – 2 вид., випр. і доповн.– Х.: ОВС 2002.

7. Лукашевич Н.П., Сингаевская И.В., Бондарчук Е.И. Психология труда: учеб.-метод. пособие. — К., 1997.

8. Макиенко Н.И. Педагогический процес в училищах профессиональнотехнического образования: метод. пособие / Н.И. Макиенко. – М.: Высш. школа, 1983.

9. Максименко С.Д. Загальна психологія: навч. посіб. / С.Д. Максименко.

— К., 2000.

10. Педагогічна майстерність: підручник / І.А. Зязюн, Л.Ф. Кривонос та ін.; за ред. І.А. Зязюна. – 3-тє вид., допов. і переробл. – К., 2008. – 376 с.

11. Петровский А.В. Возрастная и педагогическая психология / А.В. Петровский. – М., 1996.

12. Піпер Н. Історія бізнесу: Пер. з нім. – К.: К. І. С., 2006. – 172 с.

13. Сухомлинський В.А. Про виховання / В.А. Сухомлинський. –М., 1975. – С. 33.

14. Тітечко С. Технологія розвитку критичного мислення / С. Тітечко // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2006.

– № 19. – С. 3-7.

15. Філончук З.В. Формування економічної культури учнів / З.В. Філончук // Економіка в школах України. – 2010. – №10 (71). – С. 5-8.

16. Фіцула М.М. Педагогіка: посібник / М.М. Фіцула. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002.

вийти на рівень стабільного, стійкого розвитку. Ознайомлення учнів із системою обчислення податків та їх використання державою є важливим елементом загальної підготовки майбутнього громадянина України для життя в умовах ринкової економіки. Саме сплачуючи податки, кожний громадянин одержує певні послуги від держави. Разом із розвитком ринкових відносин зростає виникнення непередбачуваних ускладнень, підвищується ступінь ризику на всіх рівнях. Це зумовлює необхідність захисту громадян від можливих втрат. Однією з головних проблем освіти стає використання навчального матеріалу не тільки для того, щоб зробити учнів розумнішими, але й виховати їх відповідно до сучасних вимог. Суспільству потрібні люди, які не просто відтворюють велику кількість знань, а ті, які вміють використовувати здобуті знання на практиці. Досить важливим у процесі розвитку економічної культури є формування в учнів здорових матеріальних потреб. Література 1. Булавенко С. Застосування методики мислення на уроках економіки / С. Булавенко // Геогра-фія та основи економіки в школі. – 2004. – № 1. – С. 17 – 19.

2. Гавриленко А.С. Виховуємо відповідальність учнів на уроках економіки / А.С. Гавриленко // Економіка в школах України. – 2010. – № 11 (72). – С. 5 – 7.

3. Гушулей Й.М. Вітенко І.М. Загальна методика викладання основ економіки: пробний навчальний посібник / Й.М. Гушулей, І.М. Вітенко. – Тернопіль: Астон, 2004. – 108 с.

442

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

П.С. ГАВРИЛЮК, заступник директора з НВР, викладач ДНЗ «Подільський центр ПТО»

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО УЧНІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ Анотація. У статті розглядаються особливості індивідуального підходу до учнів 1-го року навчання у професійно-технічних навчальних закладах, що ґрунтуються на взаємодії суб’єктів у системі «викладач-учень», яка передбачає, у першу чергу, співробітництво, взаємовплив, взаємодовіру у сфері спілкування та навчальної діяльності. Ключові слова: індивідуальний підхід, особистість, індивідуальні особливості. Питання індивідуалізації навчання є одним із центральних у педагогіці та практиці навчання, оскільки воно пов’язується з вирішенням проблем гуманізації навчальновиховного процесу, посиленням уваги до внутрішнього світу учня, надання широких можливостей для його гармонійного розвитку. Проблема індивідуального підходу в навчанні не є новою для психолого-педагогічної науки, її досліджували визначні педагоги Ж.-Ж. Руссо, Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський та ін., педагогиноватори Є.О. Ільїн, С.М. Лисенкова, В.Ф. Шаталов та ін. Традиційно великого значення проблемі індивідуального підходу у навчанні й вихованні надавалось у вітчизняній віковій та педагогічній психології: М.Я. Басов [1]; Л.І. Божович [2]; Г.С. Костюк [5]; С.Д. Максименко [6]; С.Л. Рубінштейн [9] та ін. Є всі підстави стверджувати, що в педагогіці та психології створена змістовна й розгалужена теоретична основа

вирішення різноманітних аспектів проблеми індивідуалізації навчання. Упродовж останніх років в Україні знизився престиж робітничих професій. Це зумовлено неефективним інформуванням населення про попит на професії, недостатньою участю суб’єктів господарювання у розв’язанні проблем професійної освіти і навчання. А суб’єктів господарювання, у свою чергу, не задовольняє якість підготовки робітничих кадрів, що пов’язано із застарілою матеріально-технічною базою, недосконалістю кваліфікаційних характеристик на професії та види робіт. Тому сьогодні підготовка робітничих кадрів є особливо актуальною, а навчально-виховний процес покликаний задовольнити інтереси й потреби учнів, зробити з них конкурентоспроможних фахівців на ринку праці. Незважаючи на те, що у різний час багато видатних учених приділяли увагу цій проблемі, на сьогодні ми, як і раніше, все ж є далекими від успішного її вирішення. Характерною особливістю роботи з учнями, які вступають до професійно-технічного навчального закладу, є те, що вони у більшості випадків мають середній бал свідоцтва про закінчення 9-го класу нижче 6-ти, а середній бал атестата – нижче 5,5 балів. Окрім того, більше 60% учнів проживають у малозабезпечених і неповних сім’ях. Трапляються випадки, коли учні проявляють запальність, дратівливість, схильність до 443

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

правопорушень, лихослів’я та порушень внутрішнього розпорядку дня, що свідчить про важковиховуваність, а пізніше може призвести до девіантної поведінки. Водночас кожен із них уже сформована особистість, зі своїми психологічними властивостями, тобто особливостями задатків, здібностей, інтелектуальної діяльності, когнітивного стилю, рівня домагань, самооцінки, індивідуальними особливостями діяльності, рисами характеру тощо. Практично-прикладне вирішення проблеми індивідуалізації навчання і виховання, на думку багатьох вчених, передбачає знання індивідуальних особливостей дитини, уміння їх діагностувати, враховувати і формувати, прогнозувати їх вплив на успішність діяльності [3; 4; 8]. З метою виявлення індивідуально-психологічних особливостей учнів, їх професійної придатності впродовж першого місяця навчання за завданням адміністрації психологічною службою за участю майстрів виробничого навчання та класних керівників проводиться анкетування учнів. Серед питань дослідження було й таке: «Що, на Ваш погляд, переживає учень, до якого викладач і майстер виробничого навчання ставляться як до сформованої особистості?» Отримані відповіді були дещо неочікуваними. Отже, були отримані такі відповіді: – гордість –16%; – зарозумілість, зверхність стосовно інших учнів – 16%; – любов до себе і свою значимість – 14%; – бажання вчитися краще – 11%; – радість – 11%; – розгубленість – 17%; – зниження інтересу до навчання – 6%; – задоволення від досягну-

того – 6%; – щастя – 3%; – розкутість, можливість краще себе проявити – 3%; – погіршення взаємовідносин у навчальній групі – 3%; – піднесеність – 3%; – впевненість у собі – 3%. Аналіз отриманих відповідей є цікавим і показовим. Абсолютна більшість учнів (72%) пов’язують увагу викладача до власної індивідуальності з виникненням різнобарвних, позитивних емоцій (гордість, любов до себе, щастя, задоволення і т.д.). Це, звісно, непогано, але насторожує два моменти. По-перше, виникнення таких яскравих емоцій може однозначно свідчити, що така увага з боку викладача є досить рідкісним явищем (враховуючи досвід навчання учнів у ЗОШ), хоча воно, безумовно, відповідає внутрішнім прагненням і очікуванням учня. Подруге ж, ці позитивні емоції зовсім не стосуються ситуації взаємодії, вони відносяться учнями або до успішності діяльності, або є зовсім «безпредметними», тобто є простою відповіддю на позитивний емоційний тон. Можна з розумінням поставитися до виявлення учнями негативних емоцій (розгубленість – 17%). Це говорить про те, що учні потрапили у ситуацію, коли вони змушені були змінити своє звичне місце проживання, що надало їм, з одного боку, певну самостійність у своїх діях, з іншого, – відповідальність за свої дії. Виявлення в учнів негативних емоцій (розгубленість, погіршення взаємовідносин у групі – разом 20%) свідчить про те, що ці учні взагалі не мають досвіду переживання такого типу педагогічних стосунків, або ж ці переживання є деформованими. До цього ж типу переживань слід віднести ті 6% відповідей, у яких вказується, що таке ставлення з боку 444

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

викладача може призвести до зниження інтересу до навчання. На наш погляд, лише 14% відповідей засвідчує наявність в учнів досвіду індивідуальної педагогічної взаємодії та адекватне її сприймання, як нормальних умов навчання, які стимулюють «бажання вчитися краще» та викликають «радість, бажання краще себе проявити». Таким чином, відповіді на перше питання показали, що для абсолютної більшості учнів індивідуальний підхід до них з боку викладача є бажаним, але незнайомим явищем, і вони не знають, як на це реагувати. Відповіді на друге питання підтверджують цей попередній висновок. Питання формулювалося так: «Чи переживали Ви подібне ставлення і як часто це було?» Відповіді респондентів розподілилися так: «так» – 21%, «рідко» – 24%, «ні» – 52 %. Отже, лише п’ята частина наших респондентів має особистий досвід індивідуальної педагогічної взаємодії з викладачем. Отримана цифра є дуже низькою. Ми розуміємо, що учень може, в принципі, й не відчувати, що з ним працюють якось особливо, індивідуально, і тому дати негативну відповідь. Тому була проведена бесіда, в результаті якої ми зрозуміли, що наші побоювання є марними – учні на власному особистісно-життєвому рівні добре розуміють, про що, власне, йдеться, і їхні відповіді є цілком адекватними. Наступне наше питання мало рефлексивно-оцінювальний характер. Воно формулювалося таким чином «Що у Вас, як у особистості, може бути цікавим для викладача?» Нам здається, що це питання ставить учня в діалогічну самооцінювальну позицію. Дійсно, юнак, за всіма показниками має, здавалося б, розуміти, що індивідуально ставитись можна, попри професійні вимоги, лише

до індивідуальності, тобто до людини, яка чимось цікава, привертає увагу інших. Відповіді на це питання розподілились таким чином: – почуття гумору – 15%; – рівень знань (не вказано, який цей рівень) – 15%; – старанність – 10%; – розум –10%; – бажання вчитися – 7%; – неординарність – 3,6%; – цікавість – 3,6%; – допитливість – 3,6%; – організаторські здібності – 3,6%; – артистичні здібності – 3,6%; – пунктуальність – 3,6%; – серйозність – 3,6%; – порядність – 3,6%; – наполегливість – 3,6%; – нічого – 3,6%; – не знаю – 7%. Ми можемо так інтерпретувати ці відповіді. Лише 10,6% опитаних мають недостатньо-рефлексивну позицію щодо власних особливостей як співрозмовника, співробітника. Це може свідчити або про недостатню розвиненість самосвідомості (індивідуальні варіанти вікового розвитку), або про те, що ці учні не схильні розглядати взаємодію з педагогом як особистісну розподілену діяльність, тож і вважають, що тут немає місця інтересу до особистості (у цьому дослідженні ця різниця не вивчалась). Абсолютна ж більшість учнів вважає, що в них є цілком визначені риси (передусім, це риси характеру та здібності), які можуть зробити їх цікавими особистостями для педагога. Якщо порівняти ці відповіді з отриманими на перше й друге питання, можна з упевненістю стверджувати, що більшість учнів першого року навчання переживають фрустрацію у педагогічному спілкуванні. Тільки у 32% випадків ця незадоволеність стосується безпосередньо навчальних здібностей та старанності, тобто 445

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

суто процесу навчання. Це, на наш погляд, підтверджує думку про те, що індивідуальний підхід до юнаків слід розглядати ширше, «виводячи» його за межі навчально-виховної взаємодії і відповідних рис. У тлумаченні Г.С. Костюка навчання просто не може бути не індивідуальним. Передумовою здійснення індивідуального підходу, за Г.С. Костюком, є вивчення дітей, їхніх індивідуальних особливостей. Вказується й те, що має бути головним у цьому вивченні. «Центральним моментом у вивченні психології кожного учня є вивчення фактичного ходу його навчання з кожної дисципліни» [5, с.149]. У кожному віці є центральна лінія розвитку, що забезпечує зміну особистості в цілому. Ця лінія утворює єдність з провідною діяльністю, в якій і розвиваються центральні психічні новоутворення віку. Сучасні теоретико-експериментальні дослідження встановили основні психічні новоутворення учня ПТНЗ: готовність до життєвого самовизначення, ставлення індивідуальності як вищого, завершеного способу існу-вання особистості, розвиток Я-концепції [10]. Отже, реалізація індивідуального підходу в навчанні учнів у професійно-технічних навчальних закладах ґрунтується на взаємодії суб’єктів у системі «викладачучень», яка передбачає, у першу чергу, співробітництво, взаємовплив, взаємодовіру у сфері спілкування та навчальної діяльності, а також організацію навчання як фасилітацію, управління навчально-виховним процесом, орієнтацію на особливості розвитку мотиваційної сфери учнів, становлення рис характеру, формування світогляду з допомогою теоретичного мислення і рефлексії, а також оціночних суджень юнаків і дів-

чат відносно інших людей і особистості педагога зокрема. Література 1. Басов М.Я. Избранные психологические произведения / М.Я. Басов – М.,1975. – 432 с.

2. Божович Л.И. Этапы формирования личности / Л.И. Божович. – М.: Воронеж, 1995. – 352 с.

3. Дубровина И.В. Индивидуальные особенности школьников / И.В. Дубровина. – М.: Знание, 1975.

– 85 с.

4. Ильин Е.П. Путь к ученику / Е.П. Ильин. – М.: Просвещение, 1988. – 222 с.

5. Костюк Г.С. Навчальновиховний процес і психічний розвиток особистості / Г.С. Костюк. – К.: Радянська школа, 1998. – 600 с.

6. Максименко С.Д. Генетическая психология: Методологиическая рефлексия проблем развития в психологии: монография / С.Д. Максименко. – К., 2000 – 320 с.

7. Педагог професійної школи: методичний посібник (за матеріалами Третього Всеукраїнського науково-методичного семінару «Інноваційні методики у професійній підготовці кваліфікованих робітників автотранспортної галузі» / за заг. ред. Л.В. Нестерової. – К.: ФОП Поліщук О.В., 2011. – Вип. 4. – 300 с.,[15] електрон. опт. диск (CD-ROM).

8. Практическая психология образования / Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: ТЦ «Сфера», 1997. – 528 с.

9. Рубинштейн С.Л. Психологическая наука и дело воспитания // Проблемы общей психологии. – М.: Педагогика, 1973. – С. 183-193.

10. Титаренко Т.М., Панок В.Г. Старший шкільний вік: рефлексія, самовизначення, вибір професії, життєві плани // Основи практичної психології. – К.: Либідь, 1999. – С. 440-447.

446

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ПІДГОТОВКА В ПТНЗ Л.С. ПОГРЕБНЯК, методист відділу загальноосвітньої підготовки НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

УЧАСТЬ УЧНІВ ПТНЗ У РОБОТІ НАУКОВИХ ТОВАРИСТВ ХТВ МАН УКРАЇНИ Становлення української державності, інтеграція в європейське і світове товариство, побудова громадянського суспільства, зростання міграції населення, у тому числі молоді, передбачають орієнтацію на особистість, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє застосовувати здобуті знання, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне удосконалити власне життя і життя своєї держави. Наявність обдарованості та високого інтелектуального потенціалу нації – запорука найбільших успіхів у будь-якій сфері діяльності держави. Майбутнє людської цивілізації залежить виключно від реалізації обдарованості людей, яка виявляється у дитячому та юнацькому віці. Саме тому в системі освіти ХХІ століття великого значення набуває робота з обдарованими дітьми. На важливості створення системи роботи з обдарованими учнями в кожному навчальному закладі постійно акцентується увага керівників ПТНЗ, адже розвиток творчих здібностей відіграє важливу роль в особистому й соціальному житті людини. Своєчасне виявлення, створення необхідних умов для розвитку талантів сприяє самореалізації людини, досягненню успіхів у майбутній діяльності. Однією із можливостей самореалізації для учнів ПТНЗ є участь у роботі наукових товариств ХТВ МАН України.

Отже, метою статті є аналіз співпраці ПТНЗ області з ХТВ МАН України. Для досягнення цієї мети визначимо такі завдання: • пошук і цілеспрямований відбір обдарованих дітей; • створення банку даних обдарованих учнів і педагогів; • створення максимально сприятливих умов для інтелектуального, духовного, морально-естетичного та фізичного розвитку учнів; • впровадження прогресивних технологій навчання; • створення індивідуальних програм роботи з обдарованими дітьми, викладачами-предметниками; • формування в учнів потреби у самоосвіті, творчості; • виховання національно свідомого громадянина України; • задоволення потреб учнів у професійному самовизначенні; • удосконалення роботи психологічної служби. Науково-дослідницька робота – це письмовий виклад власних результатів наукового дослідження, який ґрунтується на критичному огляді бібліографічних джерел. Основна мета виконання науководослідницької роботи – глибоко й творчо вивчити одне з питань теорії і практики певного предмета, удосконалити, систематизувати знання, уміння та навички з конкретного питання, оволодіти методами наукового дослідження.

447

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

У процесі написання науководослідницької роботи учні формують і удосконалюють знання та навички: - самостійно формулювати тему наукової роботи; - визначати мету, основні завдання, предмет і об’єкт дослідження; - роботи з літературними джерелами, електронними носіями інформації; - вміти грамотно, із науковим підходом проводити експеримент, дослід, спостереження; - оперувати фактами з цього питання; - логічно й аргументовано роботи висновки, узагальнення, вносити пропозиції; - правильно оформлювати результати експерименту, досліду;

- дотримуватися культури спілкування, мовленнєвого етикету, уміння готувати доповідь і вести діалог. Визначним заходом МАН є щорічний Всеукраїнський конкурсзахист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН. Здебільшого учні ПТНЗ області надають перевагу науково-дослідницькій діяльності у галузях філології та мистецтво-знавства (25%), хімії та біології, екології й аграрних наук (23%), історії та географії (20%). Дещо менше учнів навчається у секціях наукових від-ділень математики (10%), комп’ютерних наук (7%), фізики і астрономії (6%), технічних наук (4%).

Моніторинг участі учнів ПТНЗ у роботі наукових товариств ХТВ МАН України

2011 / 2012 н.р.

Кількість учаснків конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Кількість призових місць за результатами І етапу конкурсу–захисту

Заочні конкурси

Заочний конкурс юних літераторів

Навчання у заочних школах

Гуртки МАН

Кількість учаснків конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Кількість призових місць за результатами І етапу конкурсу -захисту

2010 / 2011 н.р.

2012 / 2013 н.р.

2013 / 2014 н.р.

2014 / 2015 н.р.

Конкурс «Intel-ЕкоУкраїна» та «Intel-ТехноУкраїна» Кількість учаснків конкурсу-захисту науководослідницьких робіт Кількість призових місць за результатами І етапу конкурсу -захисту Кількість учаснків конкурсу-захисту науководослідницьких робіт Кількість призових місць за результатами І етапу конкурсу -захисту Кількість учаснків конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Кількість призових місць за результатами І етапу конкурсу-захисту Кількість учаснків конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Кількість призових місць за результатами І етапу конкурсу -захисту

2009 / 2010 н.р.

Навчання у заочних школах

Код ПТНЗ

Кількість учаснків конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт

200 8/ 200 9 н.р.

001 002 004

2

2

1

1

2

1

6

2

1

3

2

2

005 008

7

1

19

010

1

1

8

011

1

1

4

1

1

2

9

3 3 1

5

448

7 4

1

1 4

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

012

1

014

2

015

1

1

2

3 1

1

1

018

9

1

1

1

1

020 023

1

024

2

025

2

026

2

027

3

2

1

1

5

1 2

3 1

1

1

3

1 2

1

1

3

2

4

1

2

2

3

1

2

1

2

6

1

032 033

3

2

3

034 035

2

4

2

2

3

3

3

1

036 038

4

039

3

2

1

040 041 042 043 102 Разом

2 3

18

14

4 4

41

10

4

35

26

Упродовж 2008-2015 рр. учні ПТНЗ вибороли у І етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науководослідницьких робіт учнів-членів ХТВ МАН України та у заочних конкурсах МАН 35 призових місць. Проблемним залишається низький відсоток членів ХТВ МАН України серед учнів ПТНЗ, а також незначна кількість робіт, теми яких пов’язані з обраною професією. У 2014/2015 навчальному році у роботі ХТВ МАН України брали участь 6 учнів із ПТНЗ області. Рекомендуємо у ПТНЗ розробити систему пошуково-дослідницької роботи учнів: виявлення учнів, які бажають займатися дослідницькою діяльністю; розвиток творчих здібностей учнів через залучення до

3

3

6

3

1

11

5

37

7

1

1

15

7

дослідної та пошукової роботи; участь в акціях, всеукраїнських конкурсах, конкурсах-захистах наукових робіт. При організації науководослідницької роботи необхідно приділяти особливу увагу формуванню в учнів умінь працювати з джерелами наукової інформації під час розв'язання певної проблеми (підготовка доповідей, рефератів, диспутів, розробок, власних гіпотез, оформлення бюлетенів, дайджестів, стіннівок, портфоліо); розвитку навичок планування та проведення експерименту для вивчення або розв'язання певної реальної проблеми (експерименти з морфології та фізіології рослин, екології фітоценозів, біоіндикації, моніторингу довкілля); проведенню 449

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

самостійних наукових досліджень. При цьому обов’язково треба враховувати індивідуальні особливості учнів, їхні запити, інтереси. Ми вважаємо, що завдання викладача – дати достатню мотивацію доцільності таких дій, продемонструвати, як це впливає на розвиток, на формування навичок учня працювати індивідуально, швидко орієнтуватися в джерелах інформації для розуміння та розв'язання теоретичних, практичних і регіональних проблем, уміння реалізувати свій потенціал у конкурсах і змаганнях. Наші учні мають можливість здобути навички науково-дослідної та експериментальної роботи в процесі навчальної практики, під час якої вони проводять фенологічні спостереження, польові експерименти, вивчають особливості видового складу місцевих біогеоценозів, роблять аналіз статистичних даних. Щоб дослід зацікавив учнів, був їм доступним за технікою виконання, попередньо опрацьовуємо наукову і навчальнометодичну літературу з визначеної проблеми, складаємо план проведення дослідження за наведеною формою: 1. Назва теми дослідження (має бути чіткою, короткою і відображати зміст теми, яка досліджується).

2. Обґрунтування теми (зміст мотивів, доцільність проведення).

3. Завдання дослідження.

4. Методика проведення дослідження.

5. Обладнання, інструменти, матеріали, необхідні для проведення дослідження.

6. Очікувані результати. Безпосереднє дослідження рекомендуємо учням проводити у такій послідовності: 1. Попереднє вивчення об'єкта дослідження (практичне й теоретичне).

2. Добір літератури з проблеми та робота з літературними джерелами.

3. Визначення мети та методики дослідження.

4. Постановка експерименту або проведення спостережень. Ретельні записи ходу дослідження.

5. Обробка результатів та їх обговорення.

6. Написання наукової роботи.

7. Виготовлення наочності, підготовка до конкурсу-захисту робіт. На завершальному етапі учням пропонується скласти мультимедійний проект власного дослідження. Особливу увагу необхідно звернути на формування в учнів уміння фіксувати результати досліджень: оформляти їх у вигляді таблиць, схем, фотознімків, обробляти тексти висновків, виготовляти наочні посібники, готуватись до конкурсу-захисту робіт. Урахування зазначених особливостей організації науково-дослідної роботи забезпечує формування творчої особистості з достатнім рівнем дослідницьких компетенцій та потребою в інтелектуальному самовдосконаленні, дає змогу побачити перспективу особистісного розвитку, поглибити потребу в науковому пізнанні й дослідництві. Література 1. Антонова О. Є. Теоретичні та методичні засади навчання педагогічно обдарованих студентів: [моногр.] / О. Є. Антонова. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – 472 с.

2. Балл Г.О. Психологія розвитку творчої особистості / Г.О. Балл. – К., 1996. – 236 с.

3. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей: [монограф.] / Д.Б. Богоявленская. – Самара: Издательский дом «Федоров», 2009. – 416 с.

4. Булах І.С. Психологія особистісного зростання підлітка: Монографія. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2003. – 340 с.

5. Демченко В.В. Технологія діагностики готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми: навч.-метод. посіб. / В.В. Демченко – Рівне: РОІППО, 2007. – 25 с.

6. Макридіна Л. О. Формування професійної готовності педагогів до роботи з обдарованими та здібними дітьми: [наук.-метод. посіб.] / Л.О. Макридіна. – Запоріжжя: КПУ, 2009. – 136 с.

450

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

А.С. КШАНОВСЬКА, викладач ВПУ №4 м. Хмельницького

ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ Р.М. РІЛЬКЕ У КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО КУЛЬТУРНОГО СВІТУ Усі ми живемо на благословенній землі України. І хочемо того чи ні, бачимо весь довколишній світ з височини її історичного досвіду, крізь «блакитні вежі» її духовних небес, у перспективі її горизонтів. Тому й інтернаціональний по суті курс зарубіжної літератури повинен набути власного національного обличчя. Дуже важливо й те, що такий підхід відкриває широкі можливості для того, щоб вивести з естетичної ізоляції літературу українську. Він робить її, як це є насправді, самодостатньою величиною, включає у процес духовних пошуків людства. Способів залучення на уроки зарубіжної літератури фактів і явищ з українського культурного життя безліч. Сьогодні більшість викладачів звертаються до зіставних методів літературного аналізу. Сам предмет підштовхує до пошуків у цій царині. Саме цей метод міг би реально поєднати вивчення рідної та зарубіжної літератур і перевести обидва предмети на рейки власне філологічного аналізу. Такий підхід до предмета, що вивчається, наближає нас до учня, до його світобачення, поглиблює інтерес учнів до духовного досвіду іншого народу. Включення психологічних, емоційних факторів сприйняття нового матеріалу підвищує ефективність уроку зарубіжної літератури. Тут і аналіз можливих художніх і образних перегуків, розгляд побутування «світових» тем і образів у вітчизняній літературі, дослідження впливу особистості письменника чи його творів на культурний процес у світі та Україні, зокрема, робота з

різними перекладами одного й того ж самого твору, дослідження українських мотивів у творчості зарубіжних авторів. Я зупинюсь на розкритті зв’язків відомого австрійського поета Райнера Марії Рільке (1875-1926) з українським культурним світом. У 2015 році виповнюється 140 років від дня народження великого самітника істинної поезії – Райнера Марії Рільке. «Відлюдник з Мюзо», середньовічний чаклун, врізаний у жорстоку метушню ХХ століття силою філософського каменю гармонії, Поет для обраних Богом, непізнаваний серед відомих…». Що він міг знати про таку трагічну земну Вітчизну нашу? Що могла знати про нього вона? На жаль, в Україні вивчення поезії та всієї творчості Рільке перебуває в стадії накопичення матеріалу, хоч праці на тему «Рільке й Україна» з’являються вже з 1940-х років. Наші ж, вітчизняні науковці, помічали в більшості своїй лише «значний вплив російської культури на поета», упосліджуючи духовну роль України у формуванні філософських та естетичних ідеалів майстра. До останнього часу в нас не дуже шанували високу поезію, позбавлену натовпної тупої простоти, закликів і нещирих вболівань. Істинні митці завжди відчувають справжню красу. Тому українською мовою перекладали Рільке кращі українські майстри: П. Тичина, М. Бажан, Д. Павличко, В. Стус, М. Лукаш та інші. Перекласти Рільке – означало зрозуміти самодостатність і незнищенність кожної окремої особистості. Обіпертися на його

451

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

духовний досвід – означає виплекати в собі невмирущість власного народу. Чи не тому прихилився у важку хвилину до його поезії В. Стус, який твердив: «Я є вільний – і тому Україна є вільною, бо вона в мені…». Цікаву думку висловив рількезнавець і перекладач російських віршів поета німецькою мовою Артур Лютер. Він писав: «Мені здається, що особлива мелодія української мови надзвичайно придатна для передачі вірша Рільке. Можна подумати, що сам Рільке міг би писати українською». Русь прийшла до Рільке 1890 – 1902 рр. перекладами Толстого, Достоєвського, Тургенєва. І хтозна, як би доля склалася далі, якби в 1897 р. поет не зустрів свою фею, свою Лу. Саме оповіді цієї жінки запалили Рільке мрією відвідати і пізнати Русь. Завдяки їй життєвий шлях поета переломився на Схід, щоб аж на Україні пізнати до дна забуту на Заході красу ночі людської покори й любої Богові убогості, щоб аж на Україні знайти близькі Богові речі та в одне ціле поєднати нахили Рільке до гармонії. Упродовж 1897 – 1898 рр. Лу і Рільке готуються до подорожі: вчать російську мову, знайомляться з російською культурою. Митець переймається любов’ю до «країни між Білим і Чорним морем». Тоді ж з вуст Лу він чує про «чарівну Малоросію», сповнену селянської ідилічної культури, дивовижних пісень і чудових народних театрів. Таємнича Русь вабить поета «близькістю до землі» та речей. З 25 квітня по 18 червня 1899 р. Рільке в Росії. Побачене вражає і вабить його, потребує осмислення. Подорож розбудила в Рільке інтерес до історії Русі, але Русі Київської (ХІ-ХІІІ ст.) та козацької, в яких він вбачав витоки «великої Росії». Про це свідчать не лише запис-

ники, а й твори поета. Так дві новели «Казок про любого Бога» є повністю українськими. Це «Пісня про Справедливість» та «Як старий Тимофій співав помираючи». «Казки» досить докладно окреслюють зачатки світогляду молодого Рільке та джерела його українських симпатій. Люба йому простота та щира побожність нашого народу, яка має дуже мало спільного з християнською релігійністю, догматикою, культом… Звідси ж випливає уява Рільке про наш народ «як народ майбутнього», бо народ близький Богові, близький до природи, до «речі». Він вірив, що в безіменності та в убогості жевріє, тліє велике вогнище майбутнього. Так у «Пісні про Справедливість» йдеться про сліпого співцякобзаря Остапа. Поет називає його Богом. Близькими Богові здаються йому й інші персонажі цієї наскрізь української казки. Саме в образі кобзаря Остапа можна побачити співця Орфея. Кобзар своїм співом зрушує душі людей, примушує боротись за правду. У цій казці українці постають борцями за справедливість. Згадує поет тут і запорозьких гетьманів Бульбу, Остряницю, Наливайка як славних героїв – «на віки вічні прославилась козача вірність». Рільке тонко схоплює пануючі риси ще не баченого ним у 1899 р. народу та ніжність українського пейзажу…: «Ці кургани є могилами минулих поколінь. Вони, наче застигла хвиля, простяглися степом. І в країні цій, де могили є горами, люди стали прірвами – глибокими, темними, мовчазними. Слова їх – то тільки хиткі мости над їх буттям. У всіх напрямах – безмір» (Р.М. Рільке «Казки про любого Бога»). Готуючись до нової подорожі, поет інтенсивно вчить мову, читає роботи про мистецтво, культуру, літературу Русі. Рільке захоплюється 452

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

староукраїнською літературою та Гоголем, читає Несторову «Повість минулих літ», «Слово о полку Ігоревім», «Києво-Печерський патерик». Знав поет також українські історичні пісні.

1 травня 1900 р. Рільке і Лу вирушили до Москви. Не затримуючись у «білокамінній», вони рушають до Києва, по дорозі завітавши в Тулу до Л. Толстого. Звідси поет напише: «Москва, яка вона не люба нам, зблідла в очікуванні численних прийдешніх вражень». У Києві Рільке пробув до 17 червня. Першим його відкриттям було глибоке розчарування від європейськості міста. Але, глибше пізнаючи Київ, поет закохується в нього. Рільке захоплюється природою та архітектурою Києва. У листах до матері він оповідає про Софію, КиєвоПечерську Лавру, монастирі й собори міста. Але й тепер, увібравши в себе духовну міць святих київських гір, поет не виокремив Україну з Росії. Він величає Київ «матір’ю городів руських», каже про нього як про «центр духовної культури Русі», «святе місце, де Росія чотирма сотнями церковних бань розповіла про себе світові». Перебуваючи в Києві, Рільке інтенсивно досліджує стародавні пам’ятки, що збереглися в місті. Особливо багато вражень у поета залишилось від Києво-Печерської Лаври. Їй він присвятив ряд поезій і найбільш захоплено оповідав саме про неї. «Це найсвятіший монастир всієї імперії, – писав поет. – Я пройшов усі ці підземелля раз на самоті, раз з народом». Пошук духовного проводиря приводить Рільке до Канева на могилу Т.Г. Шевченка. Російські враження від «дитячості» й «братерськості», терпеливого, помалу визріваючого з простоти й темноти для великого майбутнього народу, перетворюється

на Україні в переконання, що вона «…стоїть перед якимсь ще невидимим Початком». До подорожі на Україну поет вже знав і любив українське малярство. Він вже бачив й твори Левицького, Боровиковського. Знав картини Ярошенка й Рєпіна, з останнім був знайомий особисто. Поет не відділяв живопис давньої Русі від давньоукраїнського XVI-XVIII ст. Він уважно досліджував їх обидва, не лише спостерігаючи, а й вивчаючи відповідну літературу. Думки ж Рільке, висловлені щодо нової української літератури, фактично невідомі, але знаємо, що поет читав «Кобзаря» Шевченка, робив ґрунтовні виписки про нашого поета, був особисто знайомий із М.І. Стороженком. Більше відомостей збереглося про інтерес Рільке до М. Гоголя. Поета вражала незглибима любов письменника до Людини, яка була настільки вишуканою, що не знищила в Гоголеві Майстра-митця. Особливо імпонував йому зв’язок Гоголя з національною традицією та історією України.

17 червня 1900 р. Рільке і Лу виїхали з Києва до Кременчука. Потім Полтава, Харків, Петербург. 24 серпня 1900 р. поет назавжди покинув Русь. Але той шлях українськими степами запав у поетову душу, як і українські жінки-селянки, що вразили його розумом і сердечністю. «…Великим переживанням поета стала краса української природи, ідеалізованого ним пізніше безмежжя рівнини й степу. Не випадково саме «українські» твори Рільке найбільше вражали читачів». Тут, на цій землі, він знайшов такий жаданий приклад гармонійного єднання людей і природи, стихій і Бога. Тут йому вперше відкрився власний шлях. І не даремно Рільке планує назавжди переселитися до 453

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Києва, у це «близьке до Бога» місто.

1 вересня 1900 р. поет з жалем занотовує у своєму щоденнику: «Згадую оце полтавські степи, надвечірні зорі, хатки, і охоплює душу сум, що мене там немає». Перші роки після подорожі Райнер Йосипович, як звали поета в нас, носив на російський лад відпущену бороду, сорочку-«косоворотку». Ціле життя не розлучався він з українськими сувенірами: шовковою хусткою і срібним візантійським хрестом. Якщо Париж став для Рільке могутнім творчим стимулом, то Україна, Київ беззаперечно пояснили йому світ, викристалізували в ньому Поета. Дух України, її сутність виявилися у творчому спадку Рільке: це і переклади, і мистецтвознавчі статті, вірші і книги, навіяні перебуванням в Україні. Серед перекладів вирізняється «Слово про Ігорів похід». Цей текст поет знав ще до свого знайомства з Україною, і серед науковців висловлювалася думка про вплив нашого епосу на «Корнета» (1899 р.) Рільке (ритм і дикція твору). Як би там не було, але очевидно, що саме подорож у країну героїв «Слова» спонукала поета взятися за його переклад німецькою мовою, який вважається сьогодні найкращим із німецькомовних. Сам же Рільке був безмірно захоплений геніальним «Словом», окремі фрагменти якого вважав безприкладним виявом людського духу. Відвідини Лаври спричинили появу другої частини «Книги годин» – «Книги прощ». У цьому циклі поет поставив Київську святиню в один ряд із найвеличнішими пам’ятками людства. Образ прочанина і Монастиря як Людини, що прагне істини, і Місця світлих одкровень стають наскрізними у віршах «Книги прощ».

Окрім того, Рільке в «Книзі годин» відтворює образ сліпого кобзаряспівця, перед яким і він, Поет, мусить прихилити коліна, як перед величиною незрівнянно духовно вищою. У геттінгенському рукописі «Книги годин» Рільке пише: «У старих хроніках чернець читав про сірих співців, про кобзарів, що в ті часи ходили від хати до хати, коли вечір спадав на широку Україну. Чернець відчуває, що й зараз старий кобзар іде країною й завертає до кожних самотніх дверей через порослі травою, забуті пороги. А від тих, що мешкають ще там, забирає він пісні й вони тонуть, наче в колодязі, в його сліпоті. Бо пройшли дні, коли пісні залишали, щоб іти на світло, щоб з вітром іти. Звучання є поверненням. Українські мотиви лунають і в «Книзі образів». Є тут і глибока самотність, і сліпий співець, і звертання до природи та історії України. Так, у вірші «Буря» поету бачаться похилені плечі Мазепи перед козацькими строями, постає Україна, як край юної землі і безсмертного й духовного вітру, де всяка річ має свій голос. А вірш «Карл ХІІ» красномовно свідчить про самостійність думки автора, про глибокі надії поета на достойне прийдешнє України. У «Сонетах до Орфея» ще раз зазвучать полтавські степи, бо з їх глибини вийшли істинні в його розумінні поети-кобзарі, які, мов Орфей, спонукали співати саму природу, бо були з нею єдині. Через них, простих і магічно неосяжних, пізнав він істину Правди і силу простих і доцільних слів, що здатні змінювати світ і вести людей на боротьбу в ім’я Добра. Рільке став справжнім майстром самотності, як він сам себе називає, бо відсутність у цьому світі необхідна для вчування у той – внутрішній.

454

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Дивно, що «відлюдник» Рільке пише поезії, які неможливо не полюбити, повні теплоти, людяності і любові. Того, хто полюбив цей світ так, що перелив у кожний рядок досконалої форми безліч баченого, відчутного, втраченого, – неможливо не полюбити навзаєм. Іноді поет уявляє собі весь світ, як єдину живу істоту. Людство ж, тільки її поверхня:

чості поета, а й яке місце у його житті та поезії займає Україна, відвідини якої пояснили йому світ, зробили з Рільке справжнього і самобутнього поета, який своєю творчістю показав, що саме любов є тією силою, що робить людину безсмертною і подовжить існування серця світу, попри весь трагізм життя. У своїй роботі я зупинилася на розкритті зв’язків австрійського поета Райнера Марії Рільке з українським культурним світом. Я вважаю, що на уроках світової літератури необхідно приділяти більше уваги зв’язкам письменників з українським культурним світом. Лише тоді можна розширити світогляд учнів, поглибити їх інтерес до духовного досвіду не лише іншого, але й свого народу, залучити їх до процесу духовних пошуків людства. Література 1. Ізарський О. Рільке на Україні / О. Ізарський. – Філадельфія. – К.,1952.

2. Попов О. Майстер високої самотності / О. Попов // Сучасність.

– 1994. – №7-8. – С.19-23.

3. Лисенко І. Райнер Марія Рільке і Україна / І. Лисенко // Радянське літературознавство. – 1989. – №5. – С.25-31.

4. Нагірний М. Рільке слухає кобзарів / М. Нагірний // Жовтень. – 1985. – №3. – С.118-122.

5. Бажан М. Крізь туман міфів. Новели про Україну / М. Бажан. – Вітчизна.– 1969. – №9. – С.128-130.

Ми лиш уста. Хто серце оспіва, Що б’ється цілокупно, між глибин? Людство – єдине дерево.

У кінці «Книги прощ», яка писалася під безпосереднім враженням від святих київських місць, він усе це поєднує. Поет, ніби дерево під вітром, приймає на свої руки-віти Богадощ, що падає в ночі з далеких гір. Але Всесвіт і його крижані безмежжя незрівнянно більші за людство і землю. Їх дано охопити лиш серцю поета у високому напруженні любові, до якої приходиш через самотність. При вивченні творчості Р.М. Рільке я пропоную учням такі теми творчих робіт і рефератів: «Топографія душі – ось що ти є» (М. Цвєтаєва), «Що вчиниш, Боже, якщо я загину?» (Р.М. Рільке), «Україна у долі й творчості Р.М. Рільке», «Слов’янські мотиви у творчості Р.М. Рільке», «Духовна височінь і внутрішня краса ліричного героя поезії Р.М. Рільке», «Розвиток у поезії Р.М. Рільке поглядів на мистецтво слова та місце поета у Всесвіті», «Переклади Р.М. Рільке в Україні». Дуже важливо, щоб учні зрозуміли не лише саму суттєвість твор-

Н.І. ЗЕМЛЯК, викладач ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей»

ВИКОРИСТАННЯ НЕСТАНДАРТНИХ МЕТОДІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ 455

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Кожен викладач-словесник, який прагне дати своїм учням міцні та глибокі знання з української мови та літератури, прагне виховати мислячу людину, прищепити любов до мови, до літератури, виховати справжнього патріота своєї держави, повинен застосовувати на уроці найефективніші методи і прийоми навчання, використовувати передовий педагогічний досвід, шукати і знаходити свої власні шляхи до реалізації поставлених завдань. Література й мова вивчаються не для того, щоб через багато років людина могла розповісти всі правила, назвати біографічні дані кожного письменника, знати тему та ідею художнього твору, а для того, щоб навчити учня жити, думати, володіти усним і писемним мовленням. Потрібно, щоб кожен учень усвідомив: мова не просто засіб спілкування, а генетичний код, і порушення цього коду породжує хаос у душі, розриває генетичний зв'язок між поколіннями. К. Ушинський писав: «Відберіть у народу все – і він усе може повернути, але відберіть мову, і він більше ніколи не створить її». Справді, викладач творить людську душу, розвиває почуття. Ще Аристотель вважав: якщо ми піклуємося лише про розумовий розвиток молодої людини, забуваючи про необхідність розвитку її почуттів, ми йдемо назад, а не вперед. Тому перед викладачамисловесниками країни – важливе і складне державне завдання, для вирішення якого потрібні знання, енергія, пошук нових шляхів. Кожен, хто пов'язаний з викладанням мови, знає, що засвоюється матеріал тим легше і краще, чим більше зацікавлений у ньому той, хто навчається, чим більше він захоплений навчанням. Адже лише тоді, ко-

ли учневі цікаво, можна досягти найбільшої ефективності у засвоєнні знань. Анатоль Франс якось зазначив: «Мистецтво навчання є мистецтвом пробудження в юних душах допитливості та подальшого її задоволення. Коли ж насильно забивають голову знаннями, вони тільки гнітять і засмічують розум». Необхідно, щоб урок словесності був високоефективним, щоб він залишав слід у душах підлітків. Тому досвід підказує, що у вивчення мови слід вносити нетрадиційні, нестандартні форми роботи, бо оновлення форм, змісту і методів навчання – це вимога часу. Нетрадиційний, нестандартний урок!... Ця форма класичних занять все наполегливіше утверджується в освітній практиці. Багато викладачів вбачають у ній засіб подолання стереотипу уроку, зміни звичних способів спілкування, демократизації взаємовідносин між викладачем та учнями. Які ж характерні риси нетрадиційних або нестандартних уроків? Щоб встановити характерні риси нетрадиційних уроків, визначимо, в чому ж полягає традиційність звичайного уроку. Як показало вивчення цього питання, традиційність звичайного уроку полягає, перш за все, у традиційності структури уроку. Кожен традиційний урок складається з елементів, які можна знайти, якщо і не в усіх уроках, то принаймні, у більшості з них. Скажімо, у більшості типових уроків є організація учнів до роботи на уроці, перевірка домашнього завдання, мотивація, актуалізація опорних знань, вивчення нового матеріалу, закріплення й осмислення матеріалу, оголошення домашнього завдання. Нетрадиційний – це такий урок, в якого його традиційні елементи виконуються нетрадиційними

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

способами, і на цій основі структура цього заняття суттєво відрізняється від структури традиційного уроку. Якщо хоча б один елемент традиційного уроку буде реалізовано нетрадиційним способом, то вже такий урок певною мірою можна назвати нетрадиційним або традиційним з нетрадиційним виконанням одного із його елементів. Нетрадиційність уроку виявляється і в його тривалості. Фактично тривалість нетрадиційного уроку виходить за межі загальноприйнятої, в першу чергу, за рахунок залучення учнів до виконання завдань, пов’язаних із підготовкою до цього уроку. Нетрадиційні форми навчання уже відомі в номенклатурі організаційних форм навчання, але їх актуалізація здійснюється в ті моменти, коли з'являються якісно нові соціальні завдання, а також форми, що відзначаються нестандартністю організації навчального процесу, забезпечуючи оптимальність розв'язання навчально-виховних завдань. Що ж дає нестандартний, нетрадиційний урок? По-перше, активізацію розумової діяльності учнів, адже спонукає підлітків мислити, думати, порівнювати, аналізувати, виправляючи свої помилки і помилки свого товариша. По-друге, розвиток пізнавальних інтересів учнів до навчання. Їм цікаво вчитися, прагнучи знати якомога більше, щоб виступати у ролі викладача, контролюючи чи перевіряючи товариша. По-третє, розвиток зв'язного мовлення та творчих здібностей учнів. Вони вчаться правильно, грамотно і красиво говорити. При виборі типу уроку важливо враховувати вікові особливості учнів, їх бажання і вміння, а також той фактичний матеріал, який вивчатиметься на уроці. На відміну від звичайного уроку, мета якого – оволодіння знання-

ми, уміннями та навичками, нетрадиційні заняття спрямовані на повніше урахування вікових особливостей, інтересів, нахилів, здібностей кожного учня. Нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів. До того ж такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю учнів. Використання й проведення різних нестандартних уроків є найефективнішим засобом організації колективної пізнавальної діяльності, що сприяє досягненню високих результатів у роботі. Багато педагогів займалися дослідженням нестандартних уроків. Так, у посібникові «Педагогіка» Н.Є. Мойсеюк наведено визначення нестандартного уроку, їх класифікацію. Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нестандартну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширенішими типами нестандартних уроків є: урокипрес-конференції, уроки-аукціони, уроки-ділові ігри, уроки-занурення, уроки типу KBK, уроки-консультації, комп'ютерні уроки, театралізовані уроки, уроки з груповими формами роботи, уроки взаємного навчання, уроки творчості, які ведуть учні, уроки-заліки, уроки-сумніви, уроки-творчі звіти, уроки-формули, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-«суди», уроки пошуку істини, уроки-концерти, уроки-діалоги, уроки – рольові ігри, уроки-екскурсії, інтегровані уроки тощо. Отже, тут наведено перелік деяких нестандартних уроків, а не їх класифікація за певними параметрами.

457

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

У посібникові Н.П. Волкової «Педагогіка» з'являється спроба певної класифікації нестандартних уроків. Автор називає 12 типів нестандартних уроків, але кожний тип має свої параметри, за якими окремі уроки належать до певного типу. До нестандартних уроків автор відносить такі уроки: 1. Уроки змістовної спрямованості (уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-лекції).2. Уроки на інтегративній основі (урокикомплекси, уроки-панорами). 3. Уроки міжпредметні. 4. Уроки-змагання (уроки KBK, уроки-аукціони, урокитурніри, уроки-вікторини, урокиконкурси). 5. Уроки суспільного огляду знань (уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромт-екзамени, уроки-консультації, урокивзаємонавчання, уроки-консиліуми.

6. Уроки комунікативної спрямованості (уроки - усні журнали, урокидіалоги, уроки-репортажі, урокипанорами, уроки-протиріччя, урокипарадокси). 7. Уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіноуроки, дидактичний театр.

8. Уроки-подорожування, уроки-дослідження (уроки-пошуки, урокирозвідки, уроки - лабораторні дослідження, уроки - експедиційні дослідження, уроки - заочні подорожування, уроки - наукові дослідження).

9. Уроки з різновіковим складом учнів. 10. Уроки - ділові, рольові ігри (уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки «Слідство ведуть знавці», уроки-імпровізації, уроки-ілюстрації). 11. Уроки драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована робота у пантомімі, тіньові п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми-діяльності, де формальна драма створюється самими учасниками гри). 12. Уроки-психотренінги. Автор наводить коротко мету, методику проведення таких нестандартних уроків. Але в такій класифікації не-

стандартних уроків немає загального підходу до її основних параметрів. Багато інших авторів намагалися навести загальну класифікацію нестандартних уроків, але ними, як правило, не виділялися певні узагальнені основи такої класифікації (Антипова О.Й., Паламарчук В.Ф., Румянцева Д.І., Селевко Т.К., Фіцула M.M. та ін.). Підсумовуючи різні підходи до класифікації і структури нестандартних уроків, можемо запропонувати класифікацію таких уроків відносно педагогічних технологій навчання, які, в основному, використовуються в організації і методиці їх проведення. Поділимо всю систему нестандартних уроків на такі групи за педагогічними технологіями: 1) інформаційно-комунікативна технологія; 2) ігрова технологія; 3) дослідницька технологія; 4) інтерактивна технологія; 5) психотренінг. Безумовно, не можна абсолютно розділити численні типи нестандартних уроків на ізольовані групи, бо, як правило, на таких уроках використовуються декілька педагогічних технологій навчання. Недарма деякі уроки називають інтегрованими (інтеграційними) не тільки за змістом матеріалу і за формами організації навчання, а й за поєднанням різних педагогічних технологій навчання. Розглянемо деякі уроки. Урок-вікторина – це ряд запитань, які потребують відповідей в усній чи письмовій формі. Складаючи запитання, викладач повинен враховувати вік, інтереси, розумовий розвиток, рівень знань учнів. Усі питання повинні бути цікавими і нестандартними, поєднувати теоретичні знання і практичні вміння з української мови та літератури, міжпредметні зв’язки та досвід учнів.

458

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

Логічним закінченням урокувікторини повинно бути оголошення переможців і оцінювання учнів. Ця форма організації навчання сприяє розвитку інтересу до вивчення теми, збагачує мислення і мовлення учнів, допомагає кращому запам’ятовуванню інформації, виробляє в учнів практичні вміння і навички. Урок-вікторину доцільно використовувати як підсумковий до певного розділу. Урок типу КВК – своєрідна гра-змагання, що розгортається на уроці. Характерна ознака такого уроку – його насиченість позитивними емоціями. А урок, повний емоцій, надовго збережеться у пам’яті учнів. До того ж, він сприяє засвоєнню знань, розвиває активність, спостережливість, дотепність. Урок типу КВК має певні особливості. Необхідно організувати мінімум дві команди, які повинні знайти собі цікаві назви й обрати капітанів. Необхідна наявність журі, яке оцінюватиме гру команд. Дуже важливим є вибір теми і змісту для КВК. Урок повинен містити такі конкурси, які б мали триєдину мету і за тривалістю вмістилися б у відведений для уроку час. Варто не забувати, що це урок, а не виховний захід, тому необхідно дотримуватися всіх функцій і завдань навчального заняття. Але саме формулювання завдань-конкурсів повинно бути нестандартним, цікавим, веселим. Цьому сприятиме використання жартів, загадок, уривків пісень, фрагментів казок, кінофільмів і т.д. Визначаючи зміст конкурсів, необхідно враховувати пропозиції та ідеї учнів. Обов’язковим етапом уроку типу КВК є підбиття підсумків. Журі проводить оцінювання команд, визначає переможця. Педагог звертає увагу на помилки суперників. Шкалу

оцінювання конкурсів розробляє викладач. Урок-конференція – це збори, нарада для обговорення та розв’язання певних питань. Урок-конференція – обговорення тих питань і проблем, які ставить перед учнями нова тема. Уроку обов’язково передує самостійна підготовка учнів. Окремі з них за дорученням педагога вивчають задане питання з підручників і художніх книг, періодичних видань. Замість одноосібного викладання матеріалу відбувається обмін тими знаннями, які здобули учні. Педагог лише коригує, підсумовує і узагальнює. Але не можна перетворювати такий урок на доповідь учня. На уроці-конференції повинно бути обговорення нової інформації, а не лише її повідомлення. Тому перед кожним наступним виступом учня викладач повинен двома-трьома реченнями ввести групу у коло питань, яке він розкриє, зосередити увагу дітей на головному. Чергування виступів учнів, обговорення групи та повідомлення викладача сприяють легшому засвоєнню інформації. Використання цієї форми виховує самостійність, повагу до співрозмовника, розвиває уміння слухати, виділяти головне, уміння довести свою думку. Виступи учнів у ролі педагога впливають на формування особистості, допомагають краще зрозуміти свої можливості. Урок-вистава. Мета урокувистави – поглиблення, розширення в учнів діапазону спеціальних знань, умінь і навичок спілкування, співробітництва у процесі підготовки та виконання ролей; перевтілювання, входження в образ, проникнення ідеями, закладеними автором у ролях. Ролі визначено змістом і харак459

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. пізнавати світ не тільки через раціональну сферу, сферу мислення, а й через почуття, емоції. Особливо сприятливий мате-ріал для таких уроків має українська література. Теми: «На Україну линуть журавлі», «Повернуті із забуття», «Література нашого краю», «Чорна сповідь твоя, Україно» вивчаються досить успішно у формі уроків-композицій. Наприклад, на уроці «На Україну линуть журавлі» в комплексі використано загальне оформлення навчального кабінету – журавель на тлі голубого неба і сонця, а на крилі – немовля у сповитку; портрети письменників, програвач. Застосовуючи нетрадиційні методи, потрібно пам’ятати:  на сучасному етапі роботи ліцею в основу педагогічної практики слід покласти творчий підхід;  новації мислення мають бути педагогічно впровадженими та від-повідати основним вимогам навчання й виховання;  на уроці необхідно досягти поєднання ігрової та навчальної форм діяльності;  нетрадиційні заняття дають змогу урізноманітнювати форми і методи роботи на уроці, позбавлятися шаблонів, виховують цілісну, творчу особистість;

тером твору. Це можуть бути персонажі з міфів і легенд, казок, епосу, літературних творів. Оцінюється урок-вистава за якістю виконання ролей та досягнення поставленої мети. Урок-аукціон. На дошці зазначено список запитань, які повинні бути «продані на аукціоні» і на які всі учні мають знати відповіді. Для проведення «аукціону» обирається експертна група, керівник якої – ведучий. Він вирішує, у якому порядку називати учнів, які визначатимуть запитання, що «продається». Ведучий називає першого учня, той – номер запитання. Усі учні читають мовчки текст запитання на дошці. Ведучий запитує: «Хто хоче купити це запитання?» (треба розуміти це питання так: «Хто знає відповідь на нього?»). Чекає піднятих рук. Рахує: «Один» – знову читає запитання і оголошує: «Два...» Якщо піднялася рука «покупця», надає йому слово. За відповідь нараховуються бали. Відповідь можна уточнити, розширити, поглибити і за це також одержати бал. Коли запитання повністю куплене, ведучий називає другого продавця, і так поки всі запитання не будуть з’ясовані. Урок-диспут. Головна цін-ність цих уроків полягає в тому, що у них формується діалектичне мислення. Це невимушена, жива розмова учнів, яка дозволяє висловити свою точку зору, обґрунтувавши її, виробити вміння сприймати аргументи опонента, знаходячи слабкі місця, вміння ставити питання за фактичним матеріалом теми, активно перетворювати знання на переконання. Підготовка до уроку-диспуту змушує учнів опрацьовувати додаткову літературу. На початку уроку учням пропонуються цікаві факти, докази, аргументи, які записуються у зошит. У процесі підготовки до диспуту учнів поділяють на дві групи, два табори, які дотримуються діаметрально протилежних точок зору. У кожному таборі мають бути різні «спеціалісти». Вони ставлять один одному питання, вислуховують відповіді, погоджуються або не погоджуються, приходять до спільної думки. Додому учням дається завдання написати твір (своєрідний письмовий звіт із диспуту) і зробити висновок. Урок-змагання. Урок скла-дається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що у ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому. Складаються відомості, у них журі вноситиме оцінки кожному учневі за відповідь. Перемагає команда, яка набирає більшу кількість балів. Урок-композиція дає цілісне і повне уявлення про тему вивчення; забезпечує широку участь учнів як у підготовці, так і в проведенні уроку; передбачає комплексне застосування різних засобів навчання: плакатів, схем, портретів, картин, музичного супроводу, художньої і довідникової літератури та ін.; учить сприймати,

 використання нетрадиційних форм навчання сприяє формуванню пізнавальних інтересів учнів, їхніх життєвих компетенцій;

460

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.  уміле поєднання традиційних і нетрадиційних форм роботи забезпечує високу ефективність нестандартних уроків, бажання учнів навчитися, належний рівень навчальних досягнень учнів. Застосування нетрадиційних форм навчання забезпечує ефективність і результативність, сприяє формуванню активної особистості, дає можливість індивідуалізовано підходити до організації навчальної діяльності учнів з різним рівнем підготовленості, виявляти їх здібності та можливості, які на звичайних уроках не проявляються. Отже, запровадження нетрадиційного підходу до вивчення української мови та літератури має на меті досягнення такого рівня володіння мовою, який забезпечить: а) вміння грамотно вибудовувати усне й писемне мовлення; б) вміння точно «малювати» картини дійсності і логічно висловлювати думки, користуючись відповідними типами, стилями, жанрами мовлення; в) уміння правити власне мовлення і розвивати його індивідуальні риси.

Як супутні досягаються не менш важливі загальні цілі: а) формується цілісний, системний тип сприймання, опрацювання і відновлення знань; б) стимулюється загальний розвиток особистості; в) створюються сприятливі умови для розвитку творчого начала, утвердження своєї самобутності кожною особистістю; г) виробляється вміння працювати з інформацією самостійно. Часто і справедливо повторюють вислів: «Особистість учня – не посудина, яку потрібно наповнити знаннями, а факел, який слід запалити. Але вогонь легше всього займається від вогню». Захоплення викладача предметом, любов до мови та літератури, глибока ерудиція, щира зацікавленість долею кожного учня – ось що раніше і більше всього забезпечує успіх викладання. Ці ж якості викладача постійно змушують його думати про свої нові підходи до літератури і мови та про методичну майстерність.

Н.Д. ДИХТЯР, викладач ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького»

ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ У КОНТЕКСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ Однією з провідних тенденцій сучасного етапу розвитку професійно-технічної освіти є професійна спрямованість усіх навчальних предметів з точки зору фахової діяльності майбутніх кваліфікованих робітників. Сучасний стан професійнотехнічної освіти з тенденціями, що означилися в її розвитку, висуває нові

вимоги до професійної підготовки випускника та його особистісних якостей. Серед значущих – глибокі професійні знання та вміння, здатність до їх застосування, комунікабельність, готовність до самовдосконалення, творча активність. Конкурентоспроможність сучасного кваліфікованого робітника визначається не тільки його високою кваліфікацією у професійній 461

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

сфері, але й готовністю вирішувати професійні завдання в умовах іншомовної комунікації. Сьогодні іншомовне спілкування стає суттєвим компонентом майбутньої професійної діяльності кваліфікованого робітника, через що значно зростає роль дисципліни «Іноземна мова» у ПТНЗ. Такі науковці, як Г.О. Китайгородська, Е.П. Комарова, З.І. Коннова, Р.П. Мильруд, С.Ю. Ніколаєва, І.І. Халеєва, Е.П. Шубін та ін., проаналізувавши існуючі підходи до навчання іноземної мови та провівши дослідження з проблеми мовної підготовки робітника, свідчать про те, що гуманітарна підготовка випускника ПТНЗ в цілому та мовна освіта зокрема не повністю відповідають потребам суспільства та особистості, не дозволяють кваліфікованому робітникові вирішувати професійні завдання з належною якістю та задовольняти особисті потреби в іншомовному середовищі. Е.В. Рощина зазначає, що при вивченні професійно орієнтованого мовного матеріалу встановлюється двосторонній зв'язок між намаганням учня набути спеціальних знань та успішністю оволодіння мовою. Ляховицький М.В. підкреслив, що вивчення іноземної мови повинно бути не самоціллю, а засобом досягнення підвищеного рівня освіченості в рамках своєї професії [3, с. 28]. Урахування специфіки лексики з професійним спрямуванням повинно проводитися за такими напрямами:  робота над спеціальними текстами;  вивчення спеціальних тем для розвитку усного мовлення;  вивчення лексичного мінімуму з професії;  спілкування у сфері професійної діяльності. Метою навчання іноземних мов у ПТНЗ є досягнення рівня, дос-

татнього для практичного використання іноземної мови у майбутній професійній діяльності. Адже левова частка обладнання, інструментів, програмних продуктів, що використовуються у виробничому процесі, містить інструктивні вказівки щодо їх використання іноземною мовою, що викликає труднощі в опануванні новітніх технологій та програмних засобів кваліфікованими робітниками. Є певні труднощі у спілкуванні при опануванні новітніх виробничих технологій з залученням іноземних фахівців. Як показує повсякденний досвід, учні, володіючи граматикою англійської мови і досить великим словниковим запасом, часто не можуть подолати мовний бар’єр і вільно викласти свої думки. Вивчення професійної мови вимагає засвоєння великої кількості термінів і спеціальних понять, необхідних майбутньому професіоналу. Але за час, відведений на вивчення іноземної мови у ПТНЗ, неможливо оволодіти всією термінологією, тому дуже важливим є розвиток в учнів навичок роботи зі спеціальними словниками, глосаріями, довідниками за фахом. Однією з основних вимог сучасної програми з іноземної мови для ПТНЗ є реалізація комунікативного методу навчання. Учням технічних професій необхідно навчитися спілкуванню, передачі та сприйняттю інформації професійного характеру. Практичне оволодіння мовою професії передбачає також вміння самостійно працювати зі спеціальною літературою іноземною мовою з метою отримання професійної інформації. У процесі удосконалення усного мовлення велика вага приділяється монологу. Адже монологічна форма навчання викликає необхідність формування в учнів таких комунікативних умінь, як: вміння описати, викласти думку, повідомити та 462

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

донести якусь інформацію. Найефективнішими методами є інтеграція основних дидактичних принципів на уроках іноземної мови (принцип активності, комунікативно-професійної спрямованості, індивідуалізації). В умовах професійно орієнтованого навчання іноземній мові особливого значення набуває самостійна робота учнів, оскільки вона має індивідуальний характер. Кожний учень використовує джерела інформації залежно від власних потреб і цілей. Резюмуючи вищевказане, слід зазначити, що формування професійної іншомовної комунікативної компетентності учнів вимагає розробки системи навчання, орієнтованої на практичні потреби майбутніх фахівців. Основою іншомовного навчання повинні стати міжпредметна взаємодія викладачів і тісний взаємозв’язок предметів загальнопрофесійної, професійно-теоретичної підготовки, зокрема предметів «Іноземна мова», «Спецтехнологія», «Матеріалознавство». Іншомовна комунікативна компетентність забезпечить

випускникові ПТНЗ можливість повноцінно працювати з іншомовними інформаційними джерелами, знайомитися з сучасними виробничими технологіями та тенденціями в певній галузі, встановлювати контакти з зарубіжними партнерами у процесі професійної діяльності, сприятиме входженню у світове професійне співтовариство та забезпечить успішне функціонування в ньому. Література 1. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва.

– К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

2. Кравчук Г.В. Навчання професійно орієнтованого діалогічного мовлення на основі текстів науково-технічної реклами / Г.В. Кравчук // Іноземні мови. – 2008. – № 4. – С. 54-57.

3. Ляховицький М.В. Методика преподавания иностранных языков / М.В. Ляховицький. – М.: Высш. шк., 1981. – 153 с.

О.М. ЗАЄЦЬ, викладач ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького»

ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД У НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ Україна – незалежна держава, яка здійснює низку важливих заходів для того, щоб увійти у світову спільноту. Сучасні інтеграційні процеси, входження України до європейського освітнього простору, міжнародний обмін інформацією у різних галузях знань значною мірою впливають на підвищення статусу іноземної мови як важливого засобу комунікації, оскільки суспільство

все більше потребує кваліфікованих робітників, які опанували іншомовну комунікативну компетенцію, зокрема професійну. Невпинний розвиток і зміцнення євроінтеграційних процесів у різних сферах життя свідчать, що потребою та необхідністю сьогодення є іноземні мови. Тому одним із пріоритетних напрямів освіти є вивчення іноземної мови, що сприяє профілізації навчально463

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

виховного процесу. Особливо важливим є усвідомлення суспільством факту, що вивчення іноземних мов і культур сприяє не тільки розвитку окремої особистості у світі, що динамічно змінюється, а й гармонійному розвитку всього суспільства, виховує повагу до рідної культури, розвиває готовність до діалогу, толерантність у ставленні до інших мов і культур, здатність до міжкультурної взаємодії. Саме тому останнім часом велику увагу приділяють вивченню англійської мови в ПТНЗ. Як відомо, учні ПТНЗ – це специфічний контингент, який не буде навчатися у примусовому порядку. Їм потрібні такі методи і прийоми, які б їх зацікавили та спонукали до навчання. І тут неабияку роль при вивченні англійської мови відіграє особистісно орієнтована освіта учнів. Сутність освітнього процесу, згідно з особистісно орієнтованим підходом, полягає у створенні умов для освіти особистості – формування «образу себе в бутті» і його ключових складових: «образу Я», «образу Світу», «образу Я в Світі» (гармонійного, не відчуженого) в цілісності і повноті, що прагне нескінченності. Це розкриття й максимальний розвиток усіх можливостей людини, здібностей та інтересів, створення умов для самореалізації особистості в умовах певного соціуму і певного культурного осередку. Іншими словами – це створення «збагаченого освітнього середовища» через збереження і розвиток Культури, Особистості, Людства, через мотиваційну сферу особистості, що породжує процеси самоосвіти особистості. А самоосвіта є найважливішою умовою для вивчення англійської мови. Основне етикофілософське положення парадигми особистісно орієнтованої освіти:

«Особистість завжди повинна розглядатись як ціль і ніколи як засіб». Іншими словами, головною діючою одиницею освітнього процесу буде діалогічна цінність: особистість учня – особистість педагога. Окрім того, сам учень як індивід не є центром освітнього процесу. Таким центром є його особистість, точніше вісь: особистість у минулому – особистість тепер – особистість у майбутньому. Особистість у минулому – це, перш за все, суб’єктивний досвід діяльності і моральних переживань учня. Особистість тепер – це особистість учня як суб’єкта діяльності і відносин з певною системою особистісних цінностей. Особистість у майбутньому – це той «Я – ідеал», якого прагне сама особистість у соціумі, зміст життєвих смислів, планів, цілей особистості, реалізація на професійному рівні. Особистісно орієнтоване навчання розуміється як органічне поєднання навчання (нормативно узгодженої діяльності суспільства) й учня – індивідуально значимої діяльності окремого суб’єкта, у якому реалізується досвід його життєдіяльності. Особистісно орієнтоване навчання повинно забезпечити розвиток і саморозвиток учня, виходячи з розвитку його індивідуальних особливостей як суб’єкта пізнавальної та предметної діяльності. Особистісно орієнтоване навчання надає кожному учневі, спираючись на його здібності, нахили, інтереси, особисті цінності і суб’єктивний досвід, можливість реалізувати себе у вивченні англійської мови чи інших видах діяльності. Зміст навчання, його форми і методи добираються й організуються так, щоб учень міг проявити вибірковість предметного матеріалу, його виду і форми. Особистісно орієнтоване навчання будується за 464

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

принципом варіативності, тобто визнання різноманітного змісту і форм навчального процесу, вибір яких повинен здійснюватися педагогом із урахуванням мети розвитку кожного учня, його психологічної, педагогічної підтримки. Для того, щоб бути суб’єктом навчальної діяльності, учень повинен оволодіти основними її етапами: орієнтація – визначення мети – проектування – організація – контроль – корекція – оцінка. Засвоєння учнями структури діяльності відбувається завдяки педагогові, який допомагає орієнтуватися в матеріалі, що вивчається. Цей процес є складним, варіативним, малокерованим, бо суб’єкт освіти сам визначає шлях свого розвитку, враховуючи умови, а не підкоряючись їм. Методи і засоби психологопедагогічної підтримки діяльності учнів при вивченні англійської мови в особистісно орієнтованому навчанні різноманітні. Це такі, як: заохочення, створення яскравих образних уявлень – дидактична гра, ігри-загадки, кросворди, створення ситуації успіху, пізнавальні інтереси, створення проблемної ситуації, поштовх до пошуку альтернативних рішень, виконання творчих завдань і створення ситуацій взаємодопомоги, робота в

парах, робота в підгрупах, тестові завдання, мультимедійні засоби навчання. Отже, використання особистісно орієнтованого підходу до навчання учнів на уроках іноземної мови дає можливість кожному учневі розкритися, показати себе із найкращого боку, полегшує її вивчення і є важливою складовою розвитку особистості професіонала своєї справи, який вміє володіти декількома мовами. Література 1. Акбашева Р.Ш. Проектный подход к личностно-ориентированному образованию. – Уфа: Башгоспединститут, 1999. – С.

132.

2. Клокар Н.І., Слободянюк Н.Г., Стаднюк І.І. Концепція діяльності наукової лабораторії особистісно орієнтованого навчання та виховання // Організація та зміст діяльності наукових лабораторій інституту / за ред. Н.І. Клокар, О.В. Чубарук. – Біла Церква, 2005. – С. 209.

3. Личностно ориентированное обучение: теории и технологии: учебное пособие // под ред. Н.Н. Никитиной. – Ульяновск: ИПКПРО, 1998.

4. Навчання в дії. Як організувати підготовку вчителів до застосування інтерактивних технологій навчання: методичний посібник / А. Панченков, О. Пометун, Т. Ремех. – К.: А.П.Н., 2003. – 72 с.

5. Подмазін С.І. Особистісно орієнтований освітній процес: принципи, технології // Педагогіка і психологія. – 1997.

– № 2. – С. 37 – 43.

УДК 94(477)”1946/1947” Г12 П.С.

ГАВРИЛЮК, заступник директора з НВР, викладач ДНЗ «Подільський центр ПТО»

СУМНІ УРОКИ ІСТОРІЇ Анотація: У статті характеризується становище селян різних областей України під час голоду 1946-1947 рр., причиною якого була антинародна, антиукраїнська діяль-

ність радянського уряду, зокрема проведення насильницької хлібозаготівлі. Ключові слова: голод, геноцид. Вивчаючи курс історії України 465

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ХХ століття, аналізуючи пережите українським народом упродовж 19201950 рр. (голодомори 21-22, 32-33, 46-47 років), варто повернутися до більш глибокого осмислення цих кривавих і жорстоких подій, що криються в цілому комплексі причин, зокрема у складних суспільнополітичних умовах антилюдяної політики диктатора й тирана Й. Сталіна та його соратників Г. Маленкова, Л. Кагановича, інших очільників комуністичної партії та радянської держави. Події 20-50-х рр., особливо голодомори, довго залишалися таємницею для вивчення та дослідження. Абсолютна більшість документів мали гриф «таємно», «цілком таємно», «конфіденційно» і т.д. Після кривавої війни двічі прокотилися усією територією України розруха, знесилення народу, коли в руїнах лежало 28 тис. сіл, близько 30 тис. колгоспів, радгоспів і МТС, а біля 9 млн. українців загинули на полях війни, 80% селян складали жінки, окрім того у колгоспах працювало 792,8 тис. підлітків віком від 12 до 16 років, у сільській місцевості проживали 9 млн. непрацездатних осіб, яких потрібно було утримувати. Через брак сільськогосподарської техніки та коней обробляти землю колгоспники змушені були за допомогою корів. Незважаючи на надзвичайну ситуацію в українському селі, за планами імперського центру воно повинно було фінансувати, як і раніше, розвиток промисловості, яка вважалась первинною галуззю економіки. У післявоєнний період, як і раніше, існували так звані «ножиці цін» – різниця між низькими заготівельними цінами на сільськогосподарську продукцію й високими роздрібними. Широко застосовувався жорсткий адміністративний тиск,

практично стовідсотково була запроваджена практика підміни функцій державних органів партійними. У постанові ЦК ВКП(б) про агітаційно-пропагандистську роботу у зв’язку з прийняттям 27 березня 1946 р. закону про п’ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства СРСР на 1916-1950 роки підкреслювалося, що «парторганізації на селі зобов’язані боротися за успішне й високоякісне проведення усіх сільськогосподарських робіт у 1946 р., за підвищення врожайності й продуктивності тваринництва в кожному колгоспі, радгоспі, районі, області...». З метою постійного нагляду за колгоспами та радгоспами при союзному уряді 8 жовтня 1946 р. була утворена Рада у справах колгоспів, яку очолив замісник голови Ради Міністрів СРСР А. Андрєєв. Вирішальне значення для ленінсько-сталінської «соціальноекономічної формації» мала гранично низька продуктивність праці в колгоспній економіці, створеній переважно примусом тоталітарної системи. Діяв крайній ступінь експлуатації села — аж до межі його біологічного виживання. Побільшали й інші численні злочини державної політики, передусім символічна оплата праці колгоспників за трудодні і надмірні та непосильні податки на їхні присадибні ділянки. Вирощений хліб у колгоспників відбирався і вивозився, а за виконану роботу колгоспники одержували на трудодень інколи по 150200 г зерна, тобто лише кілька десятків кілограмів зерна для сім’ї на рік. У середньому в 1946 р. українським колгоспникам було нарахована на трудодень по 257 г зерна і 64 копійки грошей. При вилученні значних ресурсів із сільського господарства 466

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

державні капітальні вкладення в цю галузь економіки були вкрай недостатніми і становили разом із вкладенням колгоспів лише 15% від загальних. Через надмірно високі норми обов’язкових поставок і символічні заготівельні ціни, колгоспи отримували низькі прибутки. Тому в перші післявоєнні роки виробничі фонди колгоспів зростали повільно. Однак неподільні фонди колгоспів у 1946 р. порівняно з 1945 р. збільшилися на 6,7%. У цілому за 1946 р. з урахуванням підсобних господарств доходи зменшилися всього на 36 млн. крб. Це свідчить про те, що голоду в Україні можна було б уникнути. Необхідно зазначити, що в системі оподаткування за нормами прибутковості колгоспи України були поставлені в нерівні умови порівняно з колективами господарювання Росії. Так, на 1 га землі такі норми становили для України 58 крб. проти 46 в Росії, для ріллі 40 проти 37 крб. і т.д. Те саме відбувалося відносно прибутковості на голову худоби. Перші повоєнні роки характерризувалися гонитвою за освоєнням довоєнних оброблюваних площ. Керівництво України за вказівкою центру приймало економічно необґрунтовані плани, спрямовані на відновлення посівних площ з низькою агротехнікою. У 1946 році планувалося засіяти 80% довоєнних площ, фактично було засіяно 77,2%. Однак засуха, що звалилась на українське селянство, призвела до загибелі близько 350 тис. посівів. Особливо важке становище склалося в південних і східних областях України. Засуха викликала недорід як зернових, так і пропашних культур. При врожайності по СПСТ в середньому 4,1 з 1 га в Україні врожайність становила 3,8 ц. Середній урожай зернових у

колгоспах Херсонської області становив 1,25 ц з гектара, у Миколаївській області – 1,9 ц, в Ізмаїльській – 1 ц з гектара. Однак стихійне лихо вразило не всі регіони однаково. У ряді областей, зокрема центральних і західних, становище з зернозбиранням було непоганим. Це давало можливість при організованому розподілі всього зібраного врожаю уникнути голоду. Замість цього Україна перетворилася у величезне поле битви з голодними та зубожілими селянами «за виконання першої заповіді держави» – так називалася у заідеологізованому радянському суспільстві хлібозаготівля. У липні 1946 р. керівництво УРСР одержало телеграму-вказівку голови Ради Міністрів Союзу РСР Сталіна про доведення до регіонів збільшеного плану здачі хліба державі порівняно із затвердженим раніше, щоб забезпечити таким чином не тільки виконання, а й перевиконання хлібозаготівлі в цілому. На виконання хлібозаготівлі, як і під час голоду-геноциду 1932-33 рр., була спрямована діяльність уповноважених Міністерства заготівель СРСР, штат яких у 1946 р. порівняно з 1945 р. було збільшено з 5 до 11,5 тис. чол., чисельність апарату заготівель складала у 1946 р. близько 400 тис. чол. Репресивна політика давала свій «результат». Повсюдно поширювалося голодування людей. «Комуністи забрали весь хліб, а тепер ми помремо з голоду», – так висловився Р. Хрисенко — громадянин с.НовоЛипове Новогеоргіївського р-ну Кіровоградської обл. Жителька Полтави Андрусенко у розмові з товаришами по роботі свою думку сформулювала таким чином: «... просто вирішили виморити людей голодом, наша держава має 467

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

достатню кількість хліба, але зовсім не проявляє піклування про людей». Систематично надсилаючи інформацію Й. Сталіну про хід хлібозаготівель, М. Хрущов та Л. Каганович у листі, датованому 17 вересня 1947 р., писали: «Крім названих абсолютно вірно у Вашій директиві від 15 вересня 1947 р., ми відмітили Вінницьку, Кам’янецьПодільську, Миколаївську, Ізмаїльську й Чернівецьку області як такі, що погано проводять хлібозаготівлі». Те, що ці області з числа найбільш потерпілих й постраждалих від голоду, «батьки українського народу» не вказали. Проводячи жорстоку репресивну хлібозаготівельну політику, у 1947 р. М. Хрущов і Л. Каганович звітували перед вождем кожної п’ятиденки. 10 жовтня 1947 р. вони доповіли «дорогому товаришу Сталіну», що колгоспи, радгоспи і селянські господарства Української РСР виконали план здачі хліба державі на 101,3%. Саме виконання рішень партії й уряду з хлібозаготівель було головною причиною штучно створеного післявоєнного голодомору. Запасів на прожиття людям не залишилось ніяких — все забрала держава. Одну з причин лютування голоду селяни цілком правильно вбачали в непомірних грабіжницьких податках, що накладалися владою на присадибні ділянки колгоспників. У зв’язку з тим, що хліб, вирощений у колективних господарствах, насильно відбирався і вивозився, надію на виживання колгоспники покладали лише на свої господарства. Але присадибні ділянки колгоспників теж повинні були брати участь у хлібоздачі. Заготівлі хліба проводилися за принципом продрозкладки. Але з колгоспних комор і присадибних господарств часто вилучалося не лише продовольче, а й насіннєве

зерно та вся картопля. Постановами пленумів ЦК КП(б)У від 22 червня 1946 р. багатьом обкомам партії надавалося право підвищувати плани заготівель для колгоспів і селянських господарств до 50%, а від 17 серпня 1946 р. – до 100%. Партійнорадянське керівництво республіки домагалося через жорстокий терор, безпрецедентний тиск на колгоспи виконання цих встановлених завдань. Деяким областям, районам, колгоспам хлібозаготівельний план підвищувався по кілька разів і був обов’язковий для виконання. Але, незважаючи на ідеологічний та репресивний тиск, надходження хліба було дуже повільним і слабким, хоча колгоспи і селянські господдарства здавали майже все вирощене. Застосовуючи командно-примусові методи хлібозаготівель, насильницьку експропріацію зерна, ЦК КП(б)У в постанові «Про заготівлі на 20 листопада» відзначив Сталінську, Дніпропетровську, Кіровоградську, Миколаївську, Одеську, Кам’янець-Подільську й Київську області як такі, що «допустили ... зниження здачі хліба... й потурають саботажникам хлібозаготівель». Найвищий партійний орган республіки вимагав винних у протидії хлібозаготівлям притягувати до найсуворішої відповідальності. У 1946 р. уряд підвищив вимоги найбільш жорстокої відповідальності колгоспів за виконання планів держпоставок. Але хлібозаготівельний план навіть з урахуванням усього й продовольчого, насіннєвого й фуражного зерна виконати повністю було неможливо. Його було виконано на 62,4%. Посилення голоду спричиняло байдуже ставлення влади до людинитрудівника. Офіційно можновладці називали себе «слугами народу», а насправді проста трудова людина 468

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

«країни соціалізму» була перетворена на «гвинтика» тоталітарної машини, раба, на селі панувало кріпосництво у найбільш жорстоких, безжальних формах. Життя селянина-кріпака було повністю регламентованим. В умовах безмежної сталінщини на колгоспників не поширювалося пенсійне забезпечення. Їм не видавали паспортів, не дозволяли залишати села. У 1947 р. українське селянство до того ж називали «головним винуватцем продовольчих труднощів», як начебто заражене дрібнобуржуазністю через перебування під час війни на окупованій території. Одночасно непоодинокими були випадки побиття колгоспників уповноваженими з хлібозаготівель, керівними працівниками, як це сталося, наприклад, у селах Снятинського р-ну Станіславської обл., Радехівського р-ну Львівської обл., Ярмолинецького р-ну Кам’янець-Подільської обл., інших місцях. Перебуваючи постійно під репресивним тиском, голови колгоспів, районні керівники перевищували свою владу. Причину невиконання планів хлібозаготівель вони услід за найвищими можновладцями вбачали саме в тих селянах, які пережили окупацію. Брали приклад з «вождя і вчителя» Сталіна, який вважав, що як у селян, так і у районних керівників після війни з’явилися «дрібнобуржуазні» та «націоналістичні» настрої. Не оминув голод і Поділля. Примусове вилучення зерна в Кам’янець-Подільській області призвело до зубожіння подолян, місцями спостерігалися неприпустимі факти канібалізму та дистрофії. Ось свідчення деяких подолян. Бондаренко (Сніцаренко) Анастасія Данилівна (нар. 1926 року в с. Шрубків Летичівського району) згадувала: «У 1947 році я уже

ходила з мамою в поле, бо там сякийтакий пайок, давали баланду. Йшли у поле з каструлями. Половину пайка з’їдали, а половину відливали і несли додому, бо вдома на цей пайок чекала хвора бабуня і сестра. Однак не врятував їх наш напівголодний пайок од смерті». Іванова (Мацько) Феодосія Казимирівна (нар. 24 вересня 1939 року в с. Іванківці Старосинявського району), з 1946 року і живе і працює в с. Шрубків Летичівського району: «Мій батько загинув на фронті. Мама, у якої родичі померли в голодний 1933 рік, щоб легше ростити дітей, перебралися після війни в Шрубків. Село оточували ліси й фруктові садки. Але настала голодна весна 1947 року. Продукти харчування вичерпались і, щоб не вмерти з голоду, мама піднімала мене до сходу сонця з ліжка. Йшли ми на станицькі поля. Там у ріллі збирали напівгнилі цукрові буряки, варили з них чай. А потім, коли колгосп посадив картоплю, то ходили уночі до кагатів, вибирали картоплю, що ще не зовсім встигла погнити. До кагатів ходило багато шрубківчан. І ось одного разу нас оточили на конях об'їзні. Взяли у полон та й ведуть полями на Ставницю. А я перелякалася та й дуже стала голосно кричати: «Мамуненько!», біжу, хапаючись мамі за полу». Шевчук Андрій Овсійович (нар.

2 січня 1936 року в с. Шрубків Летичівського району): «Після війни, як і більшість селян, ми жили дуже бідно. Мама ходила у Пиляву, вимінювала речі на харчі. 1947 рік ледве не доконав нас. Ми паслися на траві: їли калачики, липуцьку, збирали кісточки із сливок. Ми, діти, допомагали мамі запасатися продуктами харчування. Старший брат по мамі Григорій Семенович Киричок (1930-1992) уже працював 469

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

на тракторній бригаді. 1949 року його призначили помічником комбайнера до Петра Гуцалюка». У 1947 р. смертність на Поділлі переважала народжуваність. Тисячі хворих на дистрофію, опухлих із голоду було зареєстровано по всій області. У південних регіонах Поділля в актах реєстрації смертності навесні і влітку 1947 р. все частіше стали з’являтися записи «помер від голоду» «помер від виснаження», «помер від дистрофії». Можна було б і не допустити голодомору, врятувати людей, перерозпроділити урожай з одних регіонів до інших, допомогти жителям неврожайних регіонів замість їх пограбування. Можна було б мобілізувати усі наявні резерви, звернутися по термінову допомогу до громадськості та міжнародних організацій. Станом на 1 лютого 1947 року в держрезерві СРСР знаходилося 10 млн. тонн хліба, на 1,9 млн. тонн більше, ніж на той час у 1946 р. Окрім того, значна кількість зерна була експортована з СРСР. Голод 1946-47 рр., творцем якого стала система тоталітаризму, був майже точною копією пограбування села під час голодомору 30-х років. Розгорнувши у тоталітарній державі шалену боротьбу проти всього національного, боячись вільних республік, прагнення й боротьби українського народу за незалежність, влада СРСР спиралася на масові репресії і терор. У 1945-1953 рр. було заарештовано 43 тис. 379 осіб віком до 25 років, близько 500 тис. було депортовано з України. Дуже потерпали від голоду мешканці сіл і міст Чернівецької, Вінницької, Кам’янець-Подільської, Сталінської, Волошиловоградської, Харківської, Сумської, Житомир-

ської областей. Голод 1946-1947 рр. – наслідок функціонування диктаторських тоталітарних режимів. І це майже незаперечна закономірність. Нам, нащадкам тих, що пережили таке, залишається пам’ятати про це і ніяким чином не допустити подібного в майбутньому. Література 1. Білас І. Г. Голокост на Україні в 1946–1947 рр. Особливості діяльності карального апарату // Науковий збірник Українського Вільного Університету. Ювілейне видання з приводу 70-ліття УВУ. – Мюнхен, 1992.

2. Веселова О.М., Марочко В.І., Мовчан О.М. Голодомори в Україні, 1921-1923, 1932-1933, 2946-1947: Злочин проти народу / О.М. Веселова, В.І. Марочко, О.М. Мовчан. – 2-е вид., допов. – К.; Нью-Йорк: Вид-во М.П. Коць, 2000. – 274 с. – Бібліогр.: С. 257-270.

3. Веселова О.М. Упокорити голодом прагнув станінський режим волелюбний народ. – Голос України.

– 1999. – 27 листопада.

4. Веселова О.М. Голод в Україні 1946-1947 рр. як віддзеркалення репресивної політики тоталітарної держави. – У кн.: Тоталітарна держава і політичні репресії в Україні у 20-80-ті роки. Матеріали Міжнародної наукової конференції (15-16 вересня 1994 р.).

– К.: Інститут історії України НАН України, 1998.

5. Веселова О.М., Панчєнко П.П. Ще одна трагічна сторінка історії України. Голод в Україні 1946–1947 років // Український історичний журнал. – 1995. – № 6: 1996. — № 1, 2.

6. Голод на Поділлі (книга свідчень). Літературно-художнє видання / ред.-упоряд. Мацько В.П. – Кам’янець-Подільський, 1993. – С. 100.

470

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

7. Маковійчук І.М., Пилявець Ю.Г. Голод на Україні у 1946– 1947 роках // Український історичний журнал. — 1990. — №8.

8. Неживий О.І. Голодомори в Україні у ХХ столітті: навч. посіб. –

К.: МАУП, 2007. – 328 с. – Бібліогр.

– С. 309-316.

9. Шульга І.Г. Голод на Поділлі.

– Вінниця: Континент – ПРИМ, 1993.

– 224 с.

О.А. ПОЛІЩУК, викладач ДНЗ «Теофіпольський професійний аграрно-промисловий ліцей»

МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З КУРСУ «ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ» У сучасних умовах відбувається суттєвий перегляд орієнтирів щодо системи оцінювання навчальних досягнень учнів, адже зміна загальної освітньої парадигми ставить вимогу відходу від інформаційної спрямованості навчання й перенесення акценту на розвиток особистості учня. Саме тому паралельно з інформатизацією в освіті запроваджуються педагогічні технології розвитку соціально-психологічних компетентностей, життєвих навичок учнів, метою яких є поліпшення соціальної адаптації дітей та підвищення їх стійкості у сучасному світі. Реформа оцінювання повинна утвердити у свідомості педагога розуміння того, що оцінка не є засобом фіксації невдач учня, а умовною позначкою його особистих досягнень. Об’єктивно постає необхідність відмови від оцінювання кількості відтворених знань як мірила учнівських здобутків й переходу до визначення рівня досягнень учнів відповідно до вміння аналізувати, систематизувати й творчо застосовувати отриману інформацію; приймати рішення й аргументувати свою думку, працювати у колективі тощо. Під час оцінювання навчальних досягнень учнів педагог повинен керуватись тим, що кінцевою метою навчальної діяльності є не просто засвоєння певної суми

знань, умінь і навичок, а формування компетенцій учнів (соціальних, полікультурних, інформаційних, самоосвітніх, творчих, життєвих тощо). Діагностика освітньої діяльності учня передбачає контроль, перевірку, облік, оцінювання знань, нагромадження статистичних даних, їх аналіз, рефлексію, виявлення динаміки освітніх змін і особистих здобутків учня, уточнення освітніх програм, корекцію ходу навчання, прогнозування подальшого перебігу подій. Контроль знань і умінь учнів – органічна складова навчального процесу. Зважаючи на те, що основним освітнім результатом учнів з курсу «Загальна біологія» є життєві навички, дещо змінюються підходи до контролю навчальних досягнень. Життєві навички – низка психологічних і соціальних компетентностей, які допомагають людині ладнати зі своїм внутрішнім світом і будувати продуктивні стосунки із зовнішнім оточенням. Іншими словами, життєві навички – це поєднання знань, ставлень і навичок. Знання – це інформація, необхідна для розуміння того, як внутрішні і зовнішні чинники впливають на здоров’я, поведінку і спосіб життя людини. Ставлення – психологічні установки, які визначають те, що людям подобаєть471

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

 презентації, проекти – дають можливість перевірити знання учнів, їх здатність логічно мислити, аналізувати, доводити, мотивувати;  портфоліо – збірка творчих робіт учня за певний період. З метою адекватного оцінювання навчальних досягнень учнів важливо врахувати оцінки самого учня і його однолітків. Саме оцінювання сприяє розвитку в учнів здатності до самоаналізу. Оцінювання однолітками проводиться із застосуванням групової форми роботи. Учні об’єднуються у групи. Протягом деякого часу вони готують по кілька запитань для інших груп. Згодом по черзі ставлять запитання та оцінюють відповіді, аргументуючи свою оцінку. Таким чином, у процесі діагностики навчальних досягнень учнів із курсу «Загальна біологія» поряд з традиційними методами контролю (усне опитування, письмові перевірочні роботи, тести тощо) доцільно застосовувати методи, які дозволяють, крім знань, оцінити ставлення та поведінкові навички учнів.

ся чи не подобається, що є вартим чи не вартим їхньої уваги. Ставлення залежать від особистої системи цінностей та соціальних, культурних і моральних норм, які пропагуються в суспільстві. Навички (спеціальні та соціально-психологічні) – спроможність самоорганізовувати своє життя у здоровий і продуктивний спосіб. Зважаючи на згадані особливості змісту курсу «Загальна біологія», оцінюватися повинні не лише теоретичні знання учнів, а їхня поведінкова компетентність: знання, уміння, ставлення, поведінка. У зв’язку з цим, крім традиційних методів контролю навчальних досягнень учнів, доцільно використовувати:  шкали – важливий метод для оцінювання ставлення учнів. Наприклад, учням дається твердження «Генетика – наука про закономірності спадковості і мінливості» і пропонується вказати ступінь своєї згоди або незгоди з цим твердженням («абсолютно не згодний», «не згодний», «згодний», «абсолютно згодний»);  поведінкові наміри – учневі пропонується оцінити вірогідність того, що він поводитиметься певним чином. Для цього наводиться конкретна життєва ситуація і перелік можливих варіантів поведінки;  інтерв’ю – відповіді на запитання у структурованому і неструктурованому форматі, які застосовуються для оцінювання знань, умінь і ставлень;  рольові ігри та моделювання – дозволяють відпрацювати й оцінювати поведінкові вміння;  дебати – дозволяють оцінити ставлення учнів до певної проблеми;

Література 1. Загальна методика навчання біології: навч. посібник / Мороз І.В., Степанюк А.В., Гончар О.Д., Міщук Н.Й., Барна Л.С., Жирська Г.Я. та ін. – К.: Либідь, 2006. – 592 с.

2. Форми і методи перевірки знань учнів з біології [Шухова Е.В., Лаврук Л.П., Чудовська Г.Й.]. – К.: Рад. школа, 1980. – 240 с.

3. Сухова Т.С. Контроль знаний. Системный поход / Т.С. Сухова // Биология в школе. – 1997. - №4. – С. 38-43.

4. Assessment Strategies for Skillsbased health Education with focus on HIV prevention and related issues (draft) – New York, UNICEF, 2003. – 111 p.

Т.Г. МАР’ЯНИЧ, методист ВПУ №25 м. Хмельницького 472

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ПРОВЕДЕННЯ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ТИЖНІВ У ПТНЗ Формування в учнів навичок самостійної діяльності, творчого потенціалу, креативного мислення і здатності використовувати знання на практиці є важливим завданням сучасної освіти. Адже «освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності…» (Р.Т. Кіосакі). Для розвитку цих якостей велике значення має позанавчальна робота. Коли учень за власним бажанням відвідуватиме позанавчальні заходи, то він і на уроках буде більш зацікавлено ставитися до навчального матеріалу, краще його розумітиме й засвоюватиме. Одним із засобів зацікавлення учнів є проведення предметних тижнів. На цій основі створюються великі можливості для переконання учнів у тому, що фізика, математика, біологія, географія, хімія, інформатика можуть бути по-справжньому цікавими, корисними, несподіваними й навіть веселими. Предметний тиждень — це визначна подія у житті училища. За кілька тижнів до початку предметного тижня на дошці оголошень з’являється повідомлення: «Увага! НЕЗАБАРОМ в училищі проводитиметься природничо-математичний тиждень. До програми тижня ввійде конкурс, у якому ви маєте «оспівати» предмети: математика, фізика, географія, інформатика, хімія, біологія у формі вірша, пісні, оди, сонета, гуморески тощо. Якщо, вже, в цю мить, до вас прийшло натхнення чи виник задум майбутнього твору – беріться за перо! Участь у конкурсах тижня дасть вам змогу отримати справжнісінькі гроші (у.о. ВПУ №25), за які ви зможете придбати на аукціоні те, що душа

забажає, - навіть додаткові бали з усіх предметів. А завершиться тиждень неймовірною дискотекою (вхід – за у.о. ВПУ №25). Чудовий настрій - гарантуємо!». У цей період кожен педагог веде активну агітацію серед учнів до участі у різних конкурсах, розв’язуванні завдань, виконання яких дасть змогу заробити «мудрики», які, у свою чергу, в день аукціону дадуть змогу учням придбати необхідне приладдя для навчання та інші важливі і потрібні речі. Звичайно, щороку ми придумуємо різні заходи, але обов’язково проводимо відкритий урок, олімпіаду з хімії, фізики, математики (відповідно до місяця, в якому проводимо тиждень), конкурс газет, газети викладачів із завданнями, за які учні отримують валюту ВПУ №25 – «мудрики». Останніми роками знизилась активність учнів, тому ми в 2015 році вирішили почати тиждень урочисто з лінійки, на якій сперечались всі «цариці науки», хто з них головна. На лінійці учням повідомили, що чекає їх на цьому тижневі. Підготували природничо-математичний вечір, на якому викладачі фізики, математики, інформатики випробовували команди на знання своїх предметів: ставили перед учасниками життєві завдання, і вони мали їх вирішувати, використовуючи знання цих предметів. У минулому навчальному році, в рамках тижня, відбувся КВН «Трохи про любов до науки». Коли проводяться такі заходи, актовий зал завжди повний, оскільки ми завжди проводимо додаткову гру з вболівальниками. Викладачі хімії, біології, екології підготували конференцію «Енергія в

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. Гріх заліпить, приховає гідно.

природі та житті людини», на якій учні виступали як вчені, літератори, кореспонденти, екологи, говорили про природу, про те, як треба її захищати від неправильного використання ресурсів. У кінці тижня проводився аукціон, на якому продавалися лоти, кожен лот має свою ціну, його назва написана у вірші-загадці, тому відразу не здогадаєшся, про що йдеться. Найцікавіше відбувається тоді, коли починаються торги. Справжнісінький молот і «Лот №1, початкова ціна 5 мудриків...». Наведу приклади текстів лотів: Лот 1

(Клей)

Сьогодні хочемо поділитись сценарієм проведення КВН «Трохи про любов до науки». Тиждень проводився у лютому, і до дня Святого Валентина викладачі фізики ВПУ №25 м. Хмельницького Мар’янич Т.Г.і Савчук Н.В. розробили цей сценарій. КВН Тема «Трохи про любов ... до науки» Мета: активізація пізнавальної діяльності. Звучить вступ до телевізійної гри «КВН» Ведучий: Дорогі гості та учасники гри! Для чого ми сьогодні зібралися? Для кого ми починаємо КВН? Звичайно для вас, дорогі наші учні. Щоб ви сьогодні трохи подумали і повеселилися. Краще дізналися таланти і здібності один одного, разом подумали над важкими питаннями, пораділи перемогам і з користю провели час. Для того, щоб ви не ставили запитання: а для чого нам фізика? Чому на уроках з електротехніки вчимо закони фізики? Я дуже сподіваюся, що після КВНу ви зрозумієте, що фізика і електротехніка – не «сухі» науки, що в них можна знайти багато привабливого. Я бажаю усім гарного настрою і перемоги! Команди, прошу на сцену! Наш КВН відбувається у переддень Валентина, тому і присвятимо ми його коханню. Конкурс 1. «Художник» Звучить пісня «Я не Рафаель» Ведучий: Зараз ми запрошуємо по одній людині від команди. Завдання. Використовуючи запропоновані елементи, намалювати портрет коханої людини. Для малюнка пропонуються модулі із зображеннями елементів електричного кола. Оцінюється:

Якщо він раптом запрацює ненадійно – Вона його робочу форму відновляє. Ці два предмети є при учневі постійно, І кожен з вас їх в своїй сумці має. (Олівець, точильниця)

Лот 2 Ці речі тобі, друже, допоможуть Не тільки лінію пряму провести, А будь-яку фігуру можуть Допомогти тобі накреслить. (Фігурна лінійка, олівець)

Лот 3 Без неї ви – як риба без води. Без неї учень – ні туди і ні сюди. Щоб досягти вершин наук, Не випускаєте її із рук. (Ручка) Якщо усмішка пропаде з лиця – Візьми у руки цього стрибунця. В дитинство ти повернешся на мить, Бо цей дружок тебе розвеселить.

(М’ячик) Лот 4 Щоб по життю навчитись твердо крокувати, Уміти треба прямо лінію вести. Тож допоможе руку впевнено тримати Ця річ, яку отут придбаєш ти. (Лінійка) Тільки у житті залежить все від тебе. А в навчанні чи в роботі – річ така потрібна: Все з’єдна докупи при потребі,

474

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

1. Художня сторона малюнка – максимум 5 балів.

2. Назвіть всі використані елементи. За кожен елемент – 1 бал. Ведучий: Пам’ять хороша – дуже важлива річ, особливо в сімейному житті. Часто, особливо дівчата, ображаються, що не пам’ятає хлопець якоїсь дати: день знайомства, день народження тощо. Конкурс 2. Тренуємо пам'ять. Завдання. По одній людині від команди. За жеребом визначаємо, хто виступає першим. Перед учасником на 1 хвилину відкривається піднос з 10 предметами. Він повинен запам’ятати і переказати через хвилину якомога більше предметів. Другому учаснику представляють інші предмети. Якщо підібрати важко, то частину замінюють, або він не присутній при виступі гравця іншої команди. Оцінка конкурсу: по одному балу за кожен правильно названий предмет. Конкурс 3. «Приватний детектив» Підозри, сумніви. Всяке в житті буває. Часом і найняти приватного детектива доводиться. А чи зможете ви виступити в цій ролі. Спробуємо свої сили в ролі інспектора. Командний конкурс. Завдання команди отримують по черзі – кожна команда має свою історію. На обговорення дається 2 хвилини. Якщо команда дає неповну відповідь або неправильну, то можуть відповісти гравці іншої команди. Оцінка конкурсу: правильна відповідь – 3 бали, неправильна відповідь – 0 балів. Завдання до конкурсу «Детективи» Історія 1. Смачного. Хороша історія, сказав Інспектор, вислухавши потерпілу, у якої з сараю тільки що вкрали 2 гусей. Розкажіть все по порядку.

- Повертаючись додому від сусідки, я помітила, що двері в сарай відкриті. Я впевнена, що злодій викрав би всіх гусей, але його хтось попередив. Мені здалося, що хтось свиснув, коли я підходила.

- Так, то ви чули свист, – сказав інспектор, – доведеться ближче познайомитися он з тим хлопцем.

- Я нічого не бачив і не чув, – сказав мотоцикліст, – я тільки що під’їхав. Щось сталося з мотоциклом. Зіпсувалася свічка.

- Ні, шановний, у вашому поясненні дещо не сходиться. Дуже шкода, але швидше за все вам на вечерю доведеться тюремну юшку їсти. Чому інспектор запідозрив молодого чоловіка? Картинка «Мотоцикліст тримає в руках свічку». Історія 2. Зниклі гроші Зникло 2000 євро. Я 2 рази перерахував суму.

- Кого ви підозрюєте у злочині?

- Навіть не знаю і кого.

- Як все сталося?

- Я перераховував гроші. Раптом у кімнаті стало темно. Потухла лампа. Я поставив на стіл стілець, хотів перевірити лампу. Від сильного опіку я похитнувся і звалився на підлогу. Якийсь час я пролежав без свідомості. Отямився і побачив весь цей безлад. Гроші пропали. Ось і все, що можу повідомити.

- Я звинувачую вас у крадіжці грошей. Все розказане вами суцільна вигадка. Чому він так вирішив. Малюнок «Лампа денного світла» Історія 3. Новорічна ялинка.

- Я повинен оглянути вашу квартиру. Ваш сусід стверджує, що поки він вчора у вас співав різдвяні пісні під ялинкою, яка горіла різнокольоровими лампочками, ви проникли в його квартиру. Викрали у нього дещо з цінних речей.

475

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

- Ні, інспекторе, минулого вечора нас не було дома. Правда, я прикрасив ялинку, навіть повісив гірлянду. Зараз розбуджу дружину і сина, вони ще сплять, ми вчора пізно повернулися. Квартиру можете дивитись. Шукайте.

- Спасибі, але я бачу, що в цьому немає необхідності. Обманює ваш сусід. Поясніть, чому інспектор так вирішив. Малюнок «Гірлянда без одної лампочки». Історія 4. На покинутій дачі. Сім’я Петренків виїхала з дачі, коли настали холоди. Сусід Войтенко погодився наглядати за дачею. Через якийсь час він зателефонував господарям і сказав, що дача пограбована. Ось, що він розповів інспектору: «Якось вночі я почув дивний шум. Незважаючи на сильний мороз, я пішов подивитися, в чому справа. Я заглянув у вікно. Всі вікна замерзли, і я нічого не зміг побачити. Продихав невеличку дірочку в льоду на склі, посвітив ліхтариком і побачив весь цей безлад».

- Все зрозуміло, сказав інспектор. Ви арештовані. Що змусило інспектора прийти до такого висновку? Льоду на склі з вулиці бути не може. Конкурс 4.Третій зайвий. Командний конкурс. Час – 3 хвилини. Команди отримують картки із завданням – забрати один термін, що відрізняється за своїм значенням від двох інших. Обґрунтувати свій вибір. Оцінка: по балу за кожну правильну відповідь. Прилади для конкурсу «Третій зайвий» 1. Амперметр, Вольтметр, Динамометр.

2. Кулон, Вольт, Ом.

3. Сила струму, Вольтметр, Міліамперметр.

4. Резистор, Опір, Конденсатор. Конкурс 5. Домашнє завдання.

Кожна команда вдома виготовляє саморобний музичний інструмент. Під його супровід хтось з команди виконує серенаду під вікном коханої. Серенада під вікном коханої. Як це романтично, кожна дівчина в душі мріє про це. Конкурс оцінюється максимум 10 балів. Якість інструменту – 5 балів, Вибір і виконання пісні – 5 балів. Конкурс 6. Конкурс уболівальників «Я знаю, що ти знаєш» Уболівальники команд на аркуші паперу пишуть прізвища вчених-фізиків. Час – 5 хвилин. Оцінка конкурсу: Викреслюються прізвища, загальні у команд. Бали команда отримує за кількістю прізвищ, які залишились. Питання 1. Чому клімат островів більш помірний і рівний, ніж клімат великих материків?

2. Яке значення в природі має велика питома теплота плавлення льоду?

3. Чим пояснити той факт, що на початку осені вода в річках та озерах не замерзає, хоч температура повітря на декілька градусів нижча від нуля?

4. Як Альберт Ейнштейн пояснював своїм учням свою спеціальну теорію відносності, з чим порівнював? Конкурс 7. Конкурс капітанів. Ведучий: Всім хоч раз доводилося слухати, а потім і розповідати казки: дітям, племінникам, друзям. Капітани отримують завдання. Виконують його, а потім розкажуть нам, що ж нового вони дізналися про казку «Ріпка» та «Іван царевич і сірий вовк». Час конкурсу – 5 хвилин. Завдання до конкурсу капітанів Завдання 1. «Ріпка». Яку сумарну силу приклали дід, баба, внучка, Жучка, кішка і мишка, якщо максимальне зусилля діда 243 Ньютона, 476

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

а кожного наступного героя в 3 рази менше попереднього. Існує формула для вирішення цього завдання. Запишіть її. Завдання 2. «Іван царевич і сірий вовк». «Тобі на своєму доброму коні в три роки не доїхати до Жарптиці». Визначте середню швидкість при такій подорожі, якщо дальність подорожі відповідає довжині екватора. Радіус Землі 6400 км. Журі підбиває попередні результати. Слово надається капітанам. Журі повідомляє результати гри. Ведучий: Ну як, зрозуміли, як важливо знати фізику? Скрізь, де б ви не працювали, в які б ситуації не потрапляли, знання законів фізики обов’язково допоможе вам знайти вихід з будь-якої складної ситуації. Підбиття підсумків і нагородження переможців. При проведенні конкурсів і завдань використовуються презентації, які висвічуються на широкоформатний екран. Предметний тиждень є комплексною формою роботи. Це можливість для спільної діяльності учнів різних вікових категорій, можливість

для кожного учня проявити свої дібності, приклад плідної співпраці викладачів різних предметів, класних керівників, тобто приклад діяльності, яка об’єднує педагогічний колектив. Тому велику увагу педагоги приділяють проведенню тижнів загальноосвітніх дисциплін, декад правових знань, тижнів з професій, за якими здійснюється підготовка в училищі. Література 1. Гончаренко С.У., Мисечко Є.М. Контрольні роботи з фізики.10-11 класи: посіб. для вчителя / С.У. Гончаренко, Є.М. Мисечко. – К.: Освіта, 1998. – 141 с.

2. Болховитинов В.Н., Волховой В.И. и др. «Твое свободное время» / В.Н. Болховитинов – М.: ВАП, 1994. – 464 с.

3. Благодаров В.С., Равуцкая Ж.И. Физика. 7-11 классы: Организация внеклассной работы. Банк методических идей. Творческие мероприятия / В.С. Благодаров, Ж.И. Равуцкая. – Волгоград: Учитель, 2011. – 153 с.

4. Брейгер Л.М., Глинская П.В. Предметные недели в школе. Химия. Физика / Л.М. Брейгер, П.В. Глинс-кая. – Волгоград: Учитель, 2001. – 45 с.

477

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

ЗМІСТ СТОРІНКА РЕДАКТОРА Слово до читачів…………………………………………………………………………………….. ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПРОФТЕХОСВІТИ

В.В. Супрун. Пріоритети професійно-технічної освіти крізь призму законодавчих змін………………………………………………………………………………. О.І. Фасоля. Освіта регіону напередодні докорінних змін………………………. А.М. Харчук. З розширеного засідання Комітету Верховної Ради щодо обговорення проекту Закону України «Про професійну освіту»……………………….. Л.І. Шевчук. Зовнішнє незалежне підтвердження кваліфікації педагогів професійної освіти………………………………………………………………………….. Положення про дистанційне навчання на курсах підвищення кваліфікації при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області…………………………………………… Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді……………… Заходи щодо реалізації концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді…………………………………………………………………………………. ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ О.В. Шевчук. Інформаційно-методичний лист щодо національнопатріотичного виховання у професійно-технічних навчальних закладах Хмельницької області на 2015 / 2016 н.р. ………………………………………………… О.В. Шевчук. Аналіз стану роботи педагогічних колективів ПТНЗ області щодо посилення національно-патріотичного виховання учнівської молоді………… М.Ф. Борилюк. Організація національно-патріотичного виховання учнів ПТНЗ викладачами історії та української мови…………………………………………... О.С. Вітязь. Національно-патріотичне виховання засобами позашкільної освіти Н.В. Хованець. Краєзнавчо-пошукова та волонтерська діяльність як складова формування патріотизму учнів…………………………………………………….. В.І. Варцаба. Сучасний навчальний заклад як соціокультурний осередок громадянсько-патріотичного виховання учнівської молоді…………………………. Н.В. Гринишин. Формування патріотизму, громадянської, державницької та військово-патріотичної свідомості в учнів ПТНЗ………………………………… М.В. Черкаський, Є.І. Жураківська. Організація громадянсько-патріотичного виховання учнів у закладі профтехосвіти…………………………………………. В.І. Єрмоленко. Розвиток національно-патріотичної свідомості учнів ПТНЗ на уроках предмета «Захист Вітчизни» та в позанавчальний час……………………. Л.І. Сивак. Роль майстра виробничого навчання у формуванні національно свідомої особистості майбутнього фахівця………………………………………… А.Б. Круцонь. Рейтингова оцінка навчально-виховної діяльності у ДНЗ «Хмельницький центр ПТО торгівлі та харчових технологій»…………………… О.В. Шевчук. Новітні підходи до виховання учнівської молоді у ПТНЗ Хмельниччини……………………………………………………………………….. Т.В. Григорчук. Реалізація змісту позашкільної освіти учнівської молоді у ПТНЗ області………………………………………………………………………… Н.М. Полікевич. Організація позанавчальної роботи у ПТНЗ…………………... Ю.І. Старик. Формування особистості учня-професіонала засобами позанавчальної роботи……………………………………………………………………… О.О. Тютюнник. Новітні підходи до організації гурткової роботи у ПТНЗ……. С.В. Зарудзей. Правила прийому до ПТНЗ як інструмент профорієнтаційної роботи………………………………………………………………………………… Л.І. Андрєєва. Методична розробка першого уроку «В єдності наша сила»……

478

3 4 13 22 24 28 33 40

67 73 83 86 89

93 100 104 107 110 113 115 124 128 131 137 139 145

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р.

А.І. Камлюк. Разом ми переможемо… …………………………………………… М.Є. Лівшун. Біля витоків профтехосвітянської галузі. Полонському професійному аграрному ліцею – 80………………………………………………………

154 158

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА

Н.М. Сиско. Стан діяльності психологічних служб ПТНЗ щодо здійснення психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу……………… Л.В. Салюк. Психологічний супровід формування лідерських здібностей в учнів ВПУ №4 м. Хмельницького….………………………………………………….. В.Д. Лісіцин. Суїцидальні тенденції сучасної молоді: причини та шляхи профілактики…………………………………………………………………………. О.М. Таралевич. Система роботи соціального педагога щодо здійснення соціально-педагогічного патронажу дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування……………………………………………………………………. А.О. Мальчик. Система роботи з соціально-педагогічного супроводу учнів ПТНЗ соціально незахищених категорій…………………………………………… О.О. Ляска. Впровадження медіації та ко-медіації у Шепетівському професійному ліцеї із залученням органів учнівського самоврядування………………… О.Д. Рущак. Використання метафоричних зображень у роботі практичного психолога……………………………………………………………………………...

164 169 175

178 182 185

187

УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЬ

С.Б. Коломійчук. Інформатизація організаційно-управлінської діяльності в професійно-технічному навчальному закладі……………………………………… В.М. Селізар, І.М. Кирилюк. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальну, наукову та управлінську діяльність навчального закладу……………………………………………………………………………………… Н. О. Ніжнік, Т. Ю. Козлова. Діяльність професійно-технічного навчального закладу з підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників……………..

193

204 213

НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РОБОТА В ПТНЗ

А.П. Лісіцина. На засіданнях науково-методичної ради вирішуються актуальні питання профтехосвітянської галузі………………………………………………... Критерії оцінювання методичної роботи ПТНЗ…………………………………… Порядок подання навчально-методичних матеріалів на розгляд науковометодичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області………………………… Шамралюк О.Л., Лісіцина А.П. Методичні рекомендації щодо розробки навчально-методичної літератури на регіональному рівні…………………………… А.П. Лісіцина. Створення навчально-методичної літератури на регіональному рівні: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку…………… Г.В. Тимощук. Підвищення ефективності методичної служби ПТНЗ………….. О.Л. Шамралюк. Організація дослідно-експериментальної роботи у ПТНЗ…. Г.В. Тимощук. Інноваційні підходи до організації роботи методичних комісій у професійно-технічних навчальних закладах…………………………………… М.В. Здоровик. Виявлення передового педагогічного досвіду на основі комплексної його оцінки………………………………………………………….. А.П. Лісіцина, Л.В. Лужняк, Г.В. Тимощук, О.Л. Шамралюк. На шляху інноваційного розвитку…………………………………………………………………

221 230 239 242 277 286 291 299 312 316

ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ І МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Л.В. Лужняк. Впровадження дистанційних технологій навчання під час курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників………………………….. О.В. Петров. Використання хмарних технологій для професійного розвитку педагога……………………………………………………………………………..... Н.П. Садова. Інноваційна діяльність педагогів ПТНЗ при впровадженні особистісно-розвивальних технологій навчання………………………………………… Н.Г. Голя. Проектні технології на уроках економічних дисциплін…………

479

322

329 337 340

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» №1-2 (44-45) 2015 р. С.Є. Кучер. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальну, наукову та управлінську діяльність Шепетівського професійного ліцею…. Г.А. Мельник. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний, наукову та управлінську діяльність Ярмолинецького професійного ліцею………………………………………………………………………………… Т.П. Луцюк. Інноваційні технології виявлення, навчання та підтримки розвитку обдарованих дітей та молоді……………………………………………………

345

355 375

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА

Л.І. Шевчук, Л.К. Джус, Л.В. Лужняк, С.В. Жухевич. Методичні рекомендації щодо атестації кабінетів, лабораторій, майстерень……………………………. Л.К. Джус. Методика розробки та використання інструкційно-технологічної документації як одна з важливих умов підвищення ефективності уроку виробничого навчання……………………………………………………………….. Р.В. Ліхачова. Сучасні підходи до забезпечення ефективності професійного навчання безробітних………………………………………………………………. В.М. Селізар. Соціальне партнерство як шлях до підвищення якості освіти…… Г.В. Станіслав, Т.А. Ковальчук. Діяльність Хмельницького професійного ліцею з підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників……………… О.О. Тютюнник. Використання інтерактивної системи контролю з предмета «Електротехніка» - шлях до ефективнішого засвоєння знань учнями ПТНЗ………………………………………………………………………………….. М.П. Сопільник. Використання електронних навчальних засобів на уроках технології виготовлення одягу………………………………………………………. Т.І. Кот. Сучасні підходи до підготовки та проведення уроків спецдисциплін…. П.С. Гаврилюк. Професійне навчання та міжпредметні зв’язки при підготовці кваліфікованих робітників…………………………………………………………… Н.В. Боровик, О.В. Боровик. Формування економічної культури та виховання відповідальності в учнів професійно-технічних навчальних закладів…………... П.С. Гаврилюк. Індивідуальний підхід до учнівпершокурсників……………………………………………………………………….

389

395 401 412 416

422 425 429 431 436 443

ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ПІДГОТОВКА В ПТНЗ

Л.С. Погребняк. Участь учнів ПТНЗ у роботі наукових товариств ХТВ МАН України ......................................................................................................................... А.С. Кшановська. Вивчення творчості Р.М. Рільке у контексті українського культурного світу…………………………………………………………………….. Н.І. Земляк. Використання нестандартних методів на уроках української мови та літератури………………………………………………………………………….. Н.Д. Дихтяр. Професійно орієнтоване навчання іноземної мови кваліфікованих робітників у контексті комунікативної компетентності………………………….. О.М.Заєць. Особистісно орієнтований підхід у навчанні англійської мови…………………………………………………………………………………… П.С. Гаврилюк. Сумні уроки історії……………………………………………….. О.А. Поліщук. Методика діагностики навчальних досягнень учнів з курсу «Загальна біологія»………………………………………………………………………. Т.Г. Мар’янич. Проведення природничо-математичних тижнів у ПТНЗ……….

480

447 451 455 461 463 465 471 472