Усі уроки всесвітня історія 10кл by Лера Сахно

Посібник розроблено ніднонідно до Програми :t

всесвітньої

історії

для

12-річиої

школи.

Упорядники видання приділили особливу увагу завданням,

які

х ро ію логічн о ї,

спрямовані

на

н ію сторо во ї,

формування

інф орм аці й н о ї,

логічної та історичної компетентності учнів. П о с іб н и к и методистів

розрахован і студентів

на

вищих

її а ичал ь іїї їх закладів.

ТАКОЖ ЧИТАИТЕ

мій ко н а й кг

УКРАЇНИ

м Vl 4 1 ПІП7

код:41 ПІП 13

к о д :4 1 П ІП 2 6

ксуі:41ПІП59

код: 41ПІП8

код: 41ПІП38

ко д:41 П ІП ЗЗ

код:41 П ІП 5 7

код: 41ПІП52

КНИГИ ЗАМОВЛЯЙТЕ ЗА АДРЕСОЮ: (і 1001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66, ВГ «Основа», if/I. (057) 731-96-33, e-mail: office@osnova.com.ua, www.osnova.com.ua

в ч и т е л ів педагогічних

Серія «12-річнашкола» Заснована у 2006 році

0 . П. Мокроф, 0. €. Розуміенко

уроки до курсу

«ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ» 10 клас Стандартний та академічний рівні

, Харків Видавнича група «Основа»

УДК 37.016 ББК 74.266.3 М74

M 74

Мокрогуз О. II. . Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас. Стандарт ний та академічний рівні / О. П. Мокрогуз, О. Є. Розумієнко. —X . : Вид. група «Основа», 2010. — 255 [1] с. : таб л .— (Серія «12-річна школа»). ISBN 978-617-00-0523-6. У посібнику представлені усі уроки до курсу всесвітньої історії 10 кла су, за програмою 12-річної школи для стандартного та академічного рівнів. Вони розроблепі із застосуванням сучасних інноваційних технологій, новітніх форм і методів роботи. Для викладачів, методистів та студентів педагогічних навчальних закладів. УДК 37.016 BBK 74.266.3

ISBN 978-617-00-0523-6

<8> Мокрогуз О. П., РозумієнкО O.. Є., 2010 © TOB «Видавнича група “Основа”*, 2010

ЗМІСТ Урок 1

Вступ .................................................................... ............... .

Тема 1. СВІТ НА ПОЧАТКУ XX ст. Уроки Особливості державного устрою, політичного життя та 2-3 соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія та Австро-Угорщина) на початку XX ст................. і.....................13 Урок 4 Національні рухи в Індії та Китаї. Особливості модернізаційиих процесів у Я п он ії.......................... .......... . З0 Урок б Загальна характеристика процесів у країнах Латинської Америки........................................ ................... ......... ...............40 Тема 2. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА 1914-1918 pp. Урок 6 Початок П ертої світової війни...................... ......................... 47 Уроки Військові кампанії та основні битви 7-8 1915-1918pp. .......................................... ................................. 59 Урок 9 Узагальнення знань за темами «Світ на початку XX ст.» і «Перша світова війна 1914—19IS р р .»..................................73 Урок 10 Резервний...................................................... ................... ........79 Тема З, ПОВОЄННЕ ОБЛАШТУВАННЯ СВІТУ Уроки Паризька мирна конференція 11-12 та створення Версальської системи..... ................................... 80 Урок 13 Нові незалежні держави. Плани Дауеса і Юнга .................... 93 Тема 4. ПЕРІОД ПОВОЄННОЇ КРИЗИ TA РЕВОЛЮЦІЙ (1919-1923 pp.) Урок 14 Тоталітаризм........................................... ................................ 103 Уроки Причини, хід та наслідки революції 1917 р. 15-16 та громадянської війни в Росії. Прихід до влади більшовиків. «Воєнний комунізм». Діяльність Комінтерну . ................... .............. .................. ..115 Уроки Революції в Німеччині та Угорщині. 17-18 Прихід до влади В. Муссоліні .......... ......................... .......... 129 Урок 19 Революція в Туреччині. М. Кемаль. Національні рухи в Китаї, Індії та Аф риці.......................... 138 Урок 20 Узагальнення знань за темами «Повоєнне облаштування світу» та «Період повоєнної кризи та революцій (1919-1923 pp.)........... ............................. ......^.............. .......... 148 Урок 21 Резервний...................... ............................ ...............................154

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Тема 4. ПЕРІОД СТАБІЛІЗАЦІЇ В ЄВРОПІ TA ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ (1924-1929 pp.) Урок 22 Доба «процвітання» у CIIIA.................................. і.................. 155 Урок(33) Німеччина в період Веймарської республіки ....................... 161 Урок 24 Велика Британія в 20-ті pp. XX ст................... ...................... 169 Урок 2¾ Франція в 20-ті pp. XX ст. ..................................................... ...179 Урок ^ Створення корпоративної системи в Італії ................ ............188 Уроки Утворення CPGP. 27-28 Неп............................................................................. ...................... 195 Урок 29 Польща, Чехословаччина, Угорщина у 20-х pp. XX ст......................................................... 208 Урок ЗО Румунія, Югославія та Болгарія після Першої світової війни ................... .............. ........... ........ 222 Уроки Розвиток освіти, науки, культури 31-32 у 1 0 -20-х pp. X X ст.......................... ........................................ 233 Урок 33 Узагальнення знань за темою «Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924-1929 p p .)» ..... .................... ......................... ...................248 Урок 34 Підсумкойе узагальнення ...................................... ......... і....... . 253 Урок 35 Резервний........ ................................................ ............................. 255

УРОК 1 Вступ Очікувані результати . Після цього уроку учні зможуть: характеризувати основні цінності та здобутки людства на по чатку X X ст.; описувати становище у світі на початку X X ст.; складати «демографічний портрет» людства. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу; Основні поняття; «індустріальна цивілізація», «тоталітаризм», «монополії», «картель», «трест», «синдикат», «концерн». ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку II. Мотивація навчальної діяльності Учитель коротко характеризує становище світу на початку XX ст.

Ні. Вивчення нового матеріалу Демографічна Ситуація У ч и т е л ь . Протягом X X ст. населення країн Америки й Аф рики зростало швидкими темпами. На кінець XIX ст. населення нашої планети станойило близько 1 млрд 300 млн чоловік. Най більш населеною була Азія — понад мільярд жителів (на початку XX ст. — 1 млрд 600 млн чоловік). Найбільш населеною країною був Китай. Там проживало 467 млн осіб. У Європі нараховувалось близько 325 млн осіб, в Америці — 178 млн (у Північній Америці (США та Канада) — 81 млн), Африці — 135 млн і в Австралії та Но вій Зеландії майже 5 млн. У пошуках кращого життя в США та ін ші країни Америки переїхало чимало емігрантів з Європи та Азії. Коловії переселенців розширилися в Австралії та Латинській Аме риці. Території, зручні для землеробства, становили трохи більше чверті суші. На них проживало до 9/10 населення світу, яке займа лося в переважній більшості сільським господарством. У 1900 р. міські жителі складали лише 10 % населення, тільки в 360 містах воно перевищувало HO тисяч.

Усі уроки д о курсу « Всесвітня історія». 10 клас

1. 2. 3. 4. 5.

Робота з картою Показати на карті: У Європі: Францію, Велику Британію, Німеччину, АвстроУгорщину, Росію. У Північній Америці: СІІІА, Мексику. У Латинській Америці: Бразилію, Чілі, Перу, Арґентину. г В Азії: Індію, Китай, Японію, Афганістан, Іран. Австралію.

Ц ивілізації У ч и т е л ь . У XX ст. продовжувався бурхливий розвиток інду стріальної цивілізації. Привласнююче господарство і відтворююча економіка служили головними засадами суспільного прогресу і кардинально змінили обличчя світу. Ринок став головним регуля тором товарного виробництва. Індустріальна цивілізація, при йшовши на зміну аграрній, зумовила панування машинного вироб ництва й істотне поглиблення поділу праці. Вона вивела Європу в лідери світового розвитку, а згодом високо піднесла роль СІІІА. Під впливом економічних досягнень, загальної інтелектуаліза ції суспільства зароджувалось прагнення до демократизації держа ви, національної самоідсіітифікаїцї й духьвного розкріпачення. Проте в рамках індустріальної цивілізації перехід до правової дер жави й громадянського суспільства здійснювався поступово, через революції та реформи, які охопили світ від початку століття і три вають до сьогодні. Феноменом XX ст. став тоталітаризм. На відміну від Європи, на Азійському й Африканському конти нентах народи зберігали традиційну цивілізацію. Повторення ж ит тя предків вважалось вищим смислом життя. З покоління » поко ління передавались традиції, звичаї, система духовних цінностей, Мало зрозумілих представникам інших народів. Взаємодія цивілі- ■ зацій протягом попередніх століть виявилась насправді вторгнен ням у традиційне суспільство і його руйнуванням, нав’язуванням власної моделі існування. | Х арактерні ознаки індустріального суспільства У ч и т е л ь . Найбільш прикметною ознакою економічного жит тя провідних країн (Німеччина, Велика Британія, Франція, Росія, СІІІА та Японія) на початку століття стало завершення форм ував ня індустріального суспільства. Насамперед це означало створення індустріальної структури господарства: • значно прискорились процеси урбанізації, пролетаризації та соціального розшарування суспільства;

частка промислового виробництва перевищила частку виробниц тва сільськогосподарської продукції. Світове промислове ви робництво ЗІ871 до 1913р. зросло майже й 5 разів, а обсяг тор гівлі — майже в чотири рази. Ш ирше використовується наймана праця — тепер вона охоп лює не лише виробництво, а й будівництво, транспорт, сферу п о сл уг; сільське господарство тощ о. У 1914 р. чисельність світового пролетаріату становила ЗО млп чоловік. Зросла продуктивність праці (в 1 9 0 0 -1 9 1 3 pp. вона виросла в промисловості в середньому на 40 % ). Ш видкими темпами відбувалася концентрація капіталу й ви робництва, створювалися монополії різного типу: картель — о б ’ єднання кількох підприємств однієї галузі; його учасники укладають угоду щ одо розподілу ринків збуту та цін, зберігаючи власність над засобами виробництва і продукцією та комерційну самостійність; синдикат — о б ’ єднання підприємств, щ о виробляють однорід ну продукцію ; за учасниками синдикату зберігається власність на засоби виробництва і виробнича самостійність, але вони втра чають комерційну самостійність; вироблена продукція реалізу ється як власність синдикату через спеціальну контору; трест — підприємства, щ о входять до цієї організації, позбав лені виробничої й комерційної самостійності; їх власники пере дають тресту засоби виробництва і натомість отримують акції відповідно до внесеної ними суми паю; концерн — о б ’ єднання ряду підприємств різних галузей госп о дарства (торговельних фірм, банків, транспортних компаній), щ о перебувають під єдиним фінансовим контролем). (Учні в зош итах записують визначення типів монополій.) У Німеччині переважали картелі і синдикати, у СШ А — трести і концерни. У цей час банки перетворюються на монополістів: вош і розпо рядж аю ться майже усім грош овим капіталом, а також значною частиною засобів виробництва і джерел сировини у своїй країні і ряді інш их держав. Контроль за господарським ж иттям країни потрапляє до рук всесильної фінансової олігархії. Переважна маса цінностей зосередж ується в руках незначної кількості магнатів ка піталу. Фінансова олігархія підпорядковує собі увесь державний апарат, спрямовує внутріщ ню, зовніш ню п олітику урядів.

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клаї

У Період, коли країни вступили в індустріальне суспільство, д< панують монополії, типовим стає вивезення капіталу. Лише про тигом перших 13 років XX ст. капіталовкладення провідних дер' мші вросли удвічі. ' Вивезення капіталу відбувалося нерівномірно. Провідне м і с ц ї тут належало Великій Британії. На 1900 р. її зарубіжні інвестиції становили 20 млрд доларів, Франції — 10 млрд, Німеччини - 4 З млрд, a CIJIA — тільки 0,5 млрд доларів. Вивезення товарів та капіталу зв’язало більшість регіонів з європейськими центрами промисловості й банками. Була сформована система світового гос* подарства. ’ Що однією характерною ознакою нового індустріального сус-; пільства стала поява міжнародних монополій і транснаціональних корпорацій, котрі розподілили між собою як світові ринки збуту, і так і виробництво товарів. Цей переділ відбувався у гострій бороть бі й не завжди відповідав тому територіальному переділові світу ■ між провідними державами, який уже завершився. У 1907 р. було укладено угоду про поділ світового ринку і співробітництво М ІЖ MO- ' нополіями — «Загальною електричною компанією» (CIIIA) та «За гальним товариством електрики» (Німеччина). Фінансові групи — Дж. Рокфеллера і Ротшільдів — поділили між собою «гасовий ринок світу», Величезний вплив на розвиток суспільства в кінці XIX — по- j чатку XX ст. мали науково-технічні досягнення, особливо в галузі фундаментальних наук. і Наприкінці XIX ст. — на початку XX ст. завершився процес ! формування індустріального капіталістичного суспільства в Захід- | ній і Центральній Європі та в Північній Америці . Це була зона при скореного розвитку — «перший ешелон». Південно-Східна та Східна Європа, включаючи Росію, а в А зії —Японія лише стали па ш лях реформ. Вони представляли зону «на здоганяючого розвитку». Схід, окрім Японії, ще не дозрів до розв’язання буржуазно’-демократичних завдань. У більшості країн Західної Європи та Північної Америки у цей час існували політичні свободи, діяли парламенти, визнавався принцип розподілу влади. Більшою чи меншою мірою їх держав ний устрій відповідав доктрині народного суверенітету: верховна влада належить народові, який здійсшоє її, обираючи своїх пред ставників у центральні та місцеві органи влади. ‘ ; У республіках та конституційних монархіях (наприклад, у Ве ликій Британії) існував парламентський режим. Парламенти мали

J U ---------------------------- —;---------- -І ИРИіодіїнчу владу, видавали закони, визначали бюджет. Виконав* *М*ЛНДУ здійснював уряд (кабінет або рада міністрів). Уряд очолю§§| проаидснт або прем'єр-міністр. * Окрім законодавчої та виконавчої влади, в країнах з парламентMWM режимом діяла незалежна судова влада — система центральIfIHi І місцевих судів, а також Верховний суд. Згідно з доктриною реінаділу влади всі три гілки влади — законодавча, виконавча су*<NM мали залишатися незалежними і взаємно врівноважувати цДЦі одну, щоб не допустити концентрації влади, що могло привесf Il до встановлення деспотичного режиму. Т аким чином, характерними ознаками індустріального суспіль-

ет»1е: 1) створення індустріальної системи господарства;

2 ) Прискорення процесів урбанізації, пролетаризації, соціального розшарування суспільства: , 3) концентрація виробництва і капіталу, створення монополій; 4) влиття банківського капіталу з промисловим, виникнення фіIlftiiCOBOi олігархії;

б) 6) 7) 8)

вивезення капіталу; утворення міжнародних монополістичних союзів; широке використання досягнень науково-технічного прогресу; вростання ролі держави в регулюванні економічних, соціаль них і політичних процесів, поява методів державно-монополіс тичного регулювання; 9) парламентський устрій, втілення принципу розподілу влад; 10) зміна психології людини і світоі’лядних цінностей в дусі під приємництва. Політична карта У ч и т е л ь . На початку X X ст. політична карта світу зазнала значних змін. Невелика група економічно найбільш розвинених країн завершила колоніальний поділ світу. У 1900 р. їх володіння становили близько 5 4 ,9 % усіх територій, на яких проживало по над 35 % населення. Найбільшою метрополією була Велика Брита нія - її влада поширювалась на третину суші Землі, в яких прожи вало близько 70 % населення колоній. Другою за величиною колоніальною імперією була Франція. У французьких колоніях проживали 9 ,5 % населення колоніальних країн. На початку X X ст. У них з ’явились серйозні конкуренти — СІЛА й Німеччина. У ні мецьких колоніях проживало 2,3 % населення. До того ж переважна більшість формально самостійних країн Азії та Латинської Америки була тією чи іншою мірою залежними

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клас

під держав Європи та США. Єдиною країною Азії, яка на кінець XIX ст. звільнилася від такої залежності і стала на ш лях коло ніальних пограбувань, була Японія. Розвинені держави поділили світ на сфери впливу. Апогею до сягла колоніальна політика. У колоніях та напівколоніях прожи вало 1367 млн чоЛ., або 79 % населення Землі. Британська, Фран цузька, Російська, Оттоманська, Австро-Угорська, Німецька, Портуґальська імперії набули класичних ознак, які їх об’єднували, і водночас призводили до загострення нездоланних суперечностей. Виняток становили Ш вейцарія, Швеція, Норвегія, деякі латино американські країни, де знаходила притулок трудова й політична еміграція поневолених народів. Політичне життя У ч и т е л ь . У політичному устрої простежувались дві тенден ції розвиток держав унітарного й федеративного типу. П ри кладом унітарних держ ав на початку століття були Велика Британія, Ф ранція, Італія. Влада у них зосереджувалася в цент ральних органах, місцеві органи могли самостійно вирішувати \ лише другорядні питання. З одного боку, це сприяло національ ній консолідації, а з іншого — спричиняло невдоволення через недостатнє урахування особливостей регіонів. За федеративного устрою влада поділяється між центральним і регіональним уря дами. Засади федералізму найбільш послідовно втілю валися в Сполучених Ш татах Америки. Абсолютних монархій на європейському континенті на зламі століть майже не залишилось. Парламентський режим встановив ся і в республіках, і в конституційних монархіях. Республіки, за лежно від того, кому належала вся повнота влади в країні, були президентськими або парламентськими. У провідних країнах відбулась структуризація суспільства. Ма сові політичні партії консерваторів і лібералів здобули досвід і ви робили гнучку тактику й стратегію боротьби за вплив на суспіль ство. Перехопити владу намагалися Лейбористська партія (Англія) та соціал-демократичні партії (Росія, Австрія, Угорщина, Бельгія, Польща, Голландія та ін.). Соціально-економічний розвиток У ч и т е л ь . За своїм соціально-економічним розвитком країни, в яких на початку XX ст. відбувався процес індустріалізації, умов но можна поділити на три групи («ешелони»). Першу групу очолю-

вали Англія, Фракція, СІНА; далі йшли країни Центральної і П ів денно-Східної Європи, Іспанія, Росія; останніми були держави Латинської Америки, А зії й Африки, Такі країни, як Німеччина, Італія, Японія, випереджали країни «другого еш елону*, але і в пер шому їх не визнавали за рівних. Вони відверто вимагали собі ♦міс це під сонцем» У 1 9 0 0 -1 9 0 3 pp. сталася світова економічна криза. Вона дала поштовх модернізації капіталізму, прискоренню процесів впрова дження нової техніки і технологій, концентрації виробництва. На передові позиції впевнено вийшла машинобудівна промисловість. Значно зросли обсяги виплавки сталі; тут першість належала СІІІА. Дедалі більшого поширення набували нові джерела енергії — елект рика й нафта. За допомогою транспорту і зв ’язку світ поступово об’єднувався, хоча до цілковитої гармонії було ще дуже далекоіндустріальний розвиток змінив соціальну структуру суспіль ства, посилив економічну диференціацію держав. За внутрішнім прогресом приховувались складні політичні, соціальні й економіч ні процеси, які створювали об’єктивні й суб’єктивні передумрви визрівання міждержавних конфліктів і воєн. Соціальна й політична атмйсфера на початку X X ст. була напру женою. Великі держави почали утворення союзів: у 1882 р, був під писаний таємний союзницький договір м іж Німеччиною, АвстроУгорщиною й Італією (Троїстий союз), їм протистояв альянс Англії, Франції і Росії, так звана Антанта (1907 p.). Ми з вами будемо вчити історію України у 10 класі за такими темами: • Тема 1. СВІТ НА ПОЧАТКУ X X ст. • • Тема 2. ПЕРШ А СВІТОВА ВІЙНА 1 9 1 4 -1 9 1 8 pp. • Тема 3. ПОВОЄННЕ ОБЛАШ ТУВАННЯ СВІТУ • Тема 4. ПЕРІОД ПОВОЄННОЇ КРИЗИ TA РЕВОЛЮЦІЙ (1 9 1 9 1923 рр.) • Тема б. ПЕРІОД СТАБІЛІЗАЦ ІЇ В ЄВРОПІ TA В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ (1 9 2 4 -1 9 2 9 pp.) Звертаємось до рубрик підручника. Виділяємо головні їх особ ливості на прикладі одного параграфа. Учні виписують основні рубрики підручника в зошит. Знайомило учнів з додатковою навчальною літературою, істо ричними атласами та, робочими зошитами, пропонуємо приклади форми роботи з ними.

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клщ

Для характеристики учнівської діяльності на уроках знайомив мо учнів з видами робіт: * відповідь на усні запитання; J • письмова відповідь на завдання і запитання; виконання домашніх завдань (є обов’язковим). Учні знайомляться з критеріями оцінювання навчальних до сягнень учнів під час проведення уроків. IV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда 1. Назвіть характерні ознаки демографічної ситуації в світі на по чатку XX ст. 2. Назвіть оснбвні ознаки індустріального суспільства. V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Тема I СВІТ НА ПОЧАТКУ X X СТ.

УРОКИ 2 -3 Особливості державного устрою, політичного життя та соціально-економічногО розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччинаj Франція, Росія та Австро-Угорщина) на початку X X ст. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: показувати на карті провідні країни Європи на початку X X ст.; • визначати особливості соціально-економічного розвитку про відних країн світу (СІІІА, Великої Британії, Німеччини, Фран ції, Росії та Австро-Угорщини) на початку X X ст.; порівнювати державний устрій та особливості політичного ж ит тя розвинених країн; • хронологічно зіставляти події та явища теми. Тип уроку: засвоєння навчального матеріалу. Основні поняття та терміни: «імперіалізм», «дуалістична мо нархія». ХІД УРОКУ

і. Організаційна частина уроку II. Мотивація навчальної діяльності У ч и т е л ь . Визначальними тенденціями світового розвитку були на початку X X ст. економічний, технічний та інтелектуаль ний прогрес, національно-визвольні та соціальні рухи, протисто яння демократії й тоталітаризму. Провідними країнами у цей пері од стають США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія та Австро-Угорщина.

III. Вивчення нового матеріалу Робота з таблицею Учні аналізують та порівнюють дані в таблиці «Особливості по літичного устрою провідних країн світу».

Країна США

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клац

Особливості політичного устрою 1. Сполучені Штати Америки жили за Конституцією 1787 р. 1 2. Законодавча влада була делегована Конгресу, який складав* ся з двох палат: палати представників, що обиралися насе ленням штатів, та сенату, членів якого обирали (до 1913 р.) парламенти штатів. Палата представників і сенат мали рів ні права щодо законодавчої ініціативи й прийняття законів. 3. Главою виконавчої влади був президент. Він обирався за гальним голосуванням в усіх штатах на 4 роки. За консти туцією він був главою держави й уряду. Йому доручалося , верховне командування збройними силами. 4. Для усунення президента конституція вимагала обґрунто ваного звинувачення в зраді, хабарництві та інших тяж ких злочинах. Це правило застосовувалося також щодо міністрів уряду. 5. Верховний суд користувався правом пуллірікації (скасу вання) будь-якого закону, як федерального, так і штату, якщо будо доведено, що він суперечить конституції. Та кож Верховний суд отримав повноваження видавати нака зи, обов’язкові для органів виконавчої влади, включаючи президента і міністрів Велика 1. Основу британської монархії становив конституційний Брита акт 1689 p., відомий під назвою «Білль про права». У ньо нія му вказувалося, що тільки парламент мас право приймати <• або скасовувати закони, встановлювати нові податки та розподіляти державний бюджет. Із часом «Білль про пра ва» доповнювався та удосконалювався. 2. Британський парламент складався з двох палат: вищої — палати лордів (представники найшановніших родин, ти тул лорда є спадковим) та нижньої — палати общин. Ниж ня палата обиралася на основі загального голосування. Правом голосу користувалися всі особи чоловічої статі, які мали ступінь осілості 12 місяців, Помешкання чи на ймали житлову площу не менш ніж за 10 фунтів, 3. Домінували дві партії: консерватори (торі) і ліберали (віги). Від партії, що перемогла на виборах, обирали голо ву уряду — прем'єр-міністра, а партія, яка програла, пе реходила в опозицію. Прийняття того чи іншого рішення залежало від парламентської більшості Франція 1. Із 1875 р. існувала Третя республіка. За ухваленою того ж року конституцією державу очолював президент, який обирався Національними зборами (парламентом) на сім років і міг бути переобраний на будь-який човий строк. Конституція надавала йому права командування армією і розпуску парламенту

Тема 1. Світ на початку XX ст.

15 Особливості політичного устрою

Країна 2.

3. 4.

Німеч чина

Росія

1. 2.

Парламент складався з двох палат: вищої (сенат) і ниж ньої (палата депутатів). До вищої входило 300 сенаторів, 225 з яких призначалися на 9 років, а інші довічно обира лися самими сенаторами. Палата депутатів обиралася на основі загального чоловічого виборчого права. Рада міністрів призначалася президентЬм, але була під звітна парламенту. Місцевого самоврядування практично не існувало. За за конами 1 8 7 6 -1 8 8 2 pp. посади мерів стали виборними. Реальна влада у департаментах належала префектам, які призначалися урядом

Згідно з конституцією 1871 р. до Німецької імперії входи ли 22 монархії (серед них Пруссія, Баварія, Саксонія) і 3 «вільних міста» (Любек, Бремен, Ґамбурґ). 2. На чолі імперії стояв король Пруссії. Він отримував титул імператора, був головнокомандувачем збройних сил, при значав урядовців, включаючи голову уряду — союзного канцлера, делегатів Пруссії до верхньої палати парла менту й міг здійснювати безпосереднє керівництво міні страми. 3 . Вищим законодавчим органом був бундестаг (парламент), який складався з двох палат: верхньої — бундесрату та нижньої — рейхстагу (обирався на 5 років, володів Обме женою законодавчою ініціативою). 4. Імперський уряд був представлений особою канцлера. Кабінету міністрів не існувало; міністри, які мали певне коло обов’язків, були підлеглими канцлера Російська імперія залишалась осередком абсолютизму. Цар спирався на централізований і підпорядкований лише йому бюрократичний апарат. 3. Державна рада була дорадчим законодавчим органом, чле ни якої призначались довічно з числа вищої знаті. Але пропозиції, які висловлювалися членами Держради під час обговорення законопроектів, не обмежували свободу прийняття рішення російського монарха. . 4. Виконавчий орган самодержавства — Рада міністрів — мав консультативні функції. 5 . Сенат, створений за Петра І, здійснював функції Верхов ного суду. Сенатори, призначені царем довічно, мали зна йомити громадськість з новими законами, тлумачити їх, контролювати їх виконання

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія ». 10*клас,

Країна 6.

АвстроУгор щина

Особливості політичного устрою І Державні посади обіймали лише представники дво- / рянського- стану. Вони також обіймали ключові посади в органах місцевого самоврядування — генерал- t губернатора (відповідав за збирання податків та оборону державного майна). В управлінні на місцях дворяйство брало участь через інститут «предводителів дворянства», які обирались на місЦях самим дворянством і затверджу вались царем На чолі Австро-Угорщини стояв австрійський цісар з ди настії Габсбургів, який одночасно носив титул короля Угорщини. Формально його влада була обмежена рейхсратом в Австрії та сеймом в Угорщині. Спільними для всієї імперії були три міністерства: закор донних справ, військове та морське, фінансів (останні два передбачались в обох частинах імперії). Усі інші міністер ства були самостійними для Австрії та Угорщини. Законодавча влада щодо спільних справ обох частин дер жави здійснювалась спеціальними «делегаціями», які скликалися щорічно по черзі у Відні та Будапешті. До їх складу входили по 60 делегатів від рейхсрату та сейму. Видатки на загальноімперські потреби розподілялися про порційно для обох частин імперії, згідно зі спеціально укладеною угодою. За австрійською конституцією 1867 р. утворювався рейхсрат — двопалатний парламент, що складався з палати панів та падати депутатів. До палати панів, крім спадко вих членів, імператор міг призначити пожиттєвих членів. Палата депутатів формувалася шляхом виборів від окре мих провінцій. Виборче право було обмежене майновим і віковим цензом та куріальною системою. І тільки у 1907 р. в АвстроУгорщині було запроваджене загальне виборче право і лік відована куріальна система виборів

Завдання Проаналізуйте дані таблиці та визначте особливості політично го устрою в кожній країні, порівнюючи їх між собою. У ч и т е л ь . Серйозні зміни відбулися у суспільстві та його структурі. Зріс рівень життя, поліпшилися умови праці та побуту, збільшилася тривалість життя і загальний добробут. Суспільство ставало більш однорідним. Зниїсли станові привілеї. Значну кіль кість населення становили нові середні верстви: фермери (у США),

Tem 1. Світ на початку XX ст.

селяни-власники (у Франції — до 60 % населення), кваліфіковані робітники і взагалі робітники (наприклад, інженерно-технічний персонал), службовці, вчителі, лікарі, працівники сфери об слуговування — їх часто узагальнено називають середнім класом.

Робота в групах Клас об’єднується в три групи, кожна з яких отримує завдання, проаналізувати особливості економічного розвитку в провідних країнах світу. США

1 а група У США вартість продукції промислового виробництва перева ж ала вартість сільськогосподарського в 1900 р. у 3 рази. Після Громадянської війни 1 8 6 1 -1 8 6 5 pp. склалися сприятливі політичні умови для економічного зростання країни. Конгрес США проводив політику підтримкиНндустріального розвитку. Оточення слаборозвинених країн, мирні умови існування давали змогу віль но розвивати господарство, не витрачаючи значних коштів на воєн ні потреби. Економічні успіхи мали географічну основу. Протяжність морсько го узбережжя, що досягала 18 тис. миль, надавала переваги для роз витку мореплавства, рибальства, зовнішньої торгівлі. Озера і річки з каналами об’єднували різні штати в єдине економічне ціле. До господарського обігу залучалися великі природні ресурси: вугілля, залізна руда, нафта, кольорові метали, ліс, камінь, сірка, глина. їх запаси забезпечували розвиток важ кої промисловості. Проте бракувало олова, калійних солей. Швидкими темпами освоювалися землі американського Захо ду, де переважав фермерський напрям сільського господарства. Значних розмірів досягло сільськогосподарське виробництво. Активно запроваджувались власні та європейські винаходи. Лише за 1 8 9 0 -1 9 0 0 pp. було видано 234 956 патентів. Використо вувалися переваги нового будівництва. Морально застаріле об ладнання практично було відсутнє і не гальмувало розвитку про мисловості. Активна роль належала спеціалізації робітників і під приємств, географічному поділу праці. Промисловість була орієн тована на масове виробництво, стандартизацію деталей. Значно зросли продуктивність, інтенсивність праці, зменшилися витрати виробництва. Тут існував широкий місткий внутрішній ринок. Конкуренто спроможність американських товарів була досить високою на

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія ». 10 tfiac

зовнішньому ринку. США будували своє господарство під захистом митних бар’єрів. / Пришвидшували розвиток економіки концентрація виробни цтва і капіталу, акціонування й утвореная корпорацій. Економіч не піднесення спиралося на інвестиції, що постійно зростаіи. Я к що в 1859 р. капітал, вкладений у промисловість, становив I 010 млн дол., то в 1914 р. — 22 791 млн дол. Велике значення ма ли європейські капітали. У 1899 р . — 3300 млн дол., в 19І4 р. — близько 5 млрд дол., з них англійських — 755 млн дол. І США розвивали своє господарство, використовуючи робочу си лу всього світу. За перші 14 років XX ст. імігрувало 146 млн осіб. У 1910 р. населення країни становило 92 млн осіб. США цізно включилися до територіального поділу світу. У 1867 р. у Росії за 6,7 млн дол. була куплена Аляска, кожний гек тар землі якої обійшовся лише в 5 центів. У 1898 р. Конгрес США узаконив анексію Гавайських островів. Колоніальними володіння ми стали Куба, Гуам, Пуерто-Рико, Філіппіни, частина островів Самоа. Загальна площа колоній США в 1914 р. дорівнювала 0,3 млн км2 з населенням 9,7 млн осіб. Водночас США стали на ш лях еко номічної експансії, основною зоною якої була Латинська Америка, і збільшували інвестиції за кордоном та експорт товарів, будували філіали своїх підприємств, використовуюча дешеві робочу силу та сировину. Промислове піднесення США на початку XX ст. найбільш яскраво виявилося у будівництві залізниць, їх протяжність за 1870-1913 pp. збільшилася у 8 разів. Вони зв’язали всі штати, ачо*тири трансконтинентальні лінії поєднали Атлантичне і Тихоокеан ське узбережжя. Розмах будівництва залізниць стимулював розви ток важкої промисловості, зміцнив економічну єдність країни, розширив географію промисловості на Південь і Захід. Отже, в галузевій структурі промисловості США суттєво збільши лася частка важкої промисловості. Проте з розвитком сільського гос подарства не втратили свого значення галузі переробки сільськогос подарської продукції, особливо борошномельна, консервна. Змінилася географія розташування промисловості. Східні шта ти (Пенсільванія, Нью-Йорк, Маесачусетс, Нью-Джерсі) зберігали своє індустріальне значення, особливо в обробній промисловості. Її центри виникають на Заході, Півдні. Темпи індустріалізації пів денних районів випереджали середні показники по країні в 2 рази. Швидко збільшувалася чисельність робітників. У 1870 р. їх на лічувалося 2 млн, а в 1909 р. — 6,6 млн осіб.

7*зуиа 1. Світ на початку X X ст.

\Німеччина 2-а група ^процесі індустріалізації початку X X ст. Німеччина за обсягом і темпами промислового виробництва посіла друге місце у світі та першо в Європі. Передумови такого економічного зростання скла лися На початку 70-х років X IX ст. Завершилося об’єднання Німеч чини аід владою Пруссії. Утворилася так звана друга імперія. Це призвело до ліквідації внутрішніх митних кордонів, створило дер жавну систему фінансів, грошового обігу, мір і ваги, залізничного і поштового щіава. Зросли інвестиції в промисловість. Нагрома дження капіталів сприяло акціонуванню. Активну роль у будівни цтві залізниць брав уряд. Перемога у франко-прусській війні 1 8 7 0 1871 pp. дала контрибуцію в 5 млрд франків. Існували переваги нового будівництва. Для розвитку важ кої промисловості були на явні значні запаси вугілля, залізної руди, калієвої солі. Економічні позиції Німеччини зміцнило приєднання Ельзасу і Лотарингії, ба гатих на залізну руду високої якості, з розвиненою бавовняною промисловістю. Переваги німецької промисловості забезпечували висока про дуктивність праці (за 1 8 5 0 -1 9 1 4 pp. зросла в 3 рази) і відносно низька заробітна плата. Машинна індустрія витіснила ремісників і забезпечила себе кваліфікованими робітниками. Аграрні рефор ми знищили залишки феодальних відносин на селі. У галузевій структурі зросло значення важкої промисловості. Темни її розвитку за 1 8 7 0 -1 9 1 3 pp. випередили легку (800 і 350 % ). Третина капіталів функціонувала у видобувній промисловості. У металургії, яка за обсягами виробництва доступалася лидае США, виплавка сталі зросла в 100, чавуну — в 13 разів. Значна роль на лежала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів вну трішнього згоряння. Розвивалися нові галузі: хімічна, електротех нічна, виробництво електроенергії. Промисловість забезпечувала потреби країни й експортувала електродвигуни, трансформатори, турбіни, анілінові фарби, соду, добрива, сірчану кислоту. Німеччи на перебувала на першому місці за обсягом воєнної промисловості. Продовжувала розвиватися легка промисловість. Так, потуж ність бавовняних заводів збільшилася на 40 % . Проте, на відміну від США, обмеженість власної сировини та необхідність її імпорту збільшували вартість продукції. Швидкий розвиток промисловості змінив склад населення. У 1911 р. чисельність робітників станови ла 6 7 % .

2 0 _________ _______________ _____ Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10iafac

Велика Британія / 3-я група j Інтенсивний процес індустріалізації СІЛА, Німеччини, росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробни цтва. Англійська промисловість втратила іноземні ринки длй ряду товарів. Водночас німецькі, американські товари, що були Якісні шими та дешевшими, потрапляли на внутрішній ринок країни. Спостерігався застій у техніці. Фабрична індустрія працювала на застарілому обладнанні. Модернізація техніки відбувалася повіль но, оскільки була складною та дорогою справою. Гальмівну роль відігравала монополія на експлуатацію колоній, що забезпечувала високі прибутки при застарілій техніці. Продукція нових галузей становила лише 6,5 % всієї промислової продукції країни. Так, у світовому електротехнічному виробництві частка Великої Брита-, нії становила 13, а Німеччини — 32% . У 1913 р. англійські заводи виготовляли лише 34 тис. автомобі лів. Розвиток нових і технічне переобладнання старих галузей ви магали значних інвестицій. Проте капітали не вкладались у розви ток національної промисловості, а експортувались: досягнувши у 1913 р. 4 млрд ф. ст., вони давали 5 % річних. Щорічний прибу ток англійських рантьє (8 млн осіб) становив 200 млн фунтів ст. За гострилася проблема постачання сировини для нових галузей про мисловості. Негативну роль відігравала політика протекціонізму з боку СІЛА, Німеччини, Франції. На 10-15 років пізніше почало ся акціонування промисловості та утворення корпорацій. Проте у структурі англійської промисловості відбувалися якісні зміни так само, як і у СІНА, Німеччині. Але за кількісними показниками індустріалізація у Великій Британії відбувалася повільно й непо слідовно. '■ Знизилися темпи економічного розвитку. Порівняно високі темпи характеризували важ ку промисловість, особливо нові галу зі: сталеливарну, електротехнічну, хімічну. У 7 разів збільшився обсяг залізничних перевезень (1 200 млн т). Зросла роль машинобу дування. Із традиційних галузей модернізувалося суднобудування. За 1870-1913 pp. тоннаж суден подвоївся, чистий дохід судноплав ства досяг 94 млн ф. ст., 3/5 нових кораблів світу будувалося у Ве ликій Британії. Протягом 1870-1913 pp. порівняно з американ ськими та німецькими незначними були темпи видобутку вугілля (в 2,6 раза), виплавка чавуну (в 1,7 раза), споживання бавовни (в 1,8 раза). На початку XX ст. за вартістю продукції легка промис ловість переважала важ ку в 1,7 раза.

Тема 1. Світ на початку X X ст. ............... —

____________________________

Франція

4-а група Франція відставала від США, Німеччини та Великої Британії не лише за темпами розвитку, а й за структурною перебудовою промис ловості. Так, з а '1 8 8 4 -1 9 0 9 pp. загальна продукція промисловості зросла на 75 % , а за 1 9 0 9 -1 9 1 4 pp. — лише на 25 % . Це можна пояс нити втратами у франко-прусській війні, переважаючим розвитком легкої промисловості, низьким технічним рівнем виробництва. Не гативно впливали на економічний розвиток парцелярний характер землеробства, його низький технічний рівень, зменшення сільськогос подарського виробництва внаслідок завезення дешевого хліба з-за океану. Послаблення економіки Франції зумовив експорт капіталів, що становив ЗО % світових інвестицій. Заданими 1908 p., у французь ку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5 млрд фр., в облігації та закордонні цінності — 104,4 млрд фр. Франція вивозила капітал у фор мі позикового, що призвело до зростання чисельності рантьє. На по чатку X X ст. їх налічувалося 2 млн при населенні 40 млн. Для екс порту товарів і капіталів Франція створила колоніальну імперію, територія якої в 21 раз перевищувала її власну. Метрополія вивозила до своїх колоцій 10 % експортного капіталу, 13 % товарів. Інтенсивно розвивалося транспортне машинобудування, зокре ма виробництво автомобілів, суднобудування. За темпами будівни цтва залізниць Франція поступалася лише США, їх протяжність у 1911 р. досягла 50,2 тис. км. У легкій промисловості зберігалося значення виробництва предметів розкоші, текстилю, галантереї. Перед Першою світовою війною відставання французької про мисловості від американської, німецької, англійської досягло від повідно: в металургії — 6 ,3 і 2 рази; за видобутком вугілля — 1 2 ,4 ; 6 і 7 разів; за виробництвом чавуну — 6 ,6 ; 3 ,9 і 1,6 раза; за виробни цтвом ст а л і— 6 ,3 ; 7 і 1,9 раза. На початку X X ст. відносно швидкими темпами почало розви ватися господарство Японії. Буржуазна революція і реформи «Мейдзі» (освіченого правління) сприяли становленню індустріального суспільства. Було ліквідовано політичну роздробленість країни, декларовано уніфікацію законів, рівність усіх підданих, свободу вибору професій і діяльності, торгівлі, імміграції населення, за проваджено єдині грошову та податкову системи, скасовано цехи та гільдії. Дозволялися іноземні інвестиції, впроваджувалися до сягнення науки та техніки. Аграрна реформа санкціонувала при ватну власність на землю, її куцівлю-продаж. Виступи груп.

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 кл$с

Російська імперія па початку XX ст. У ч и т е л ь . Розвиток капіталістичного способу виробництва в Росії мав свої особливості, порівняно окраїнами Європи: тут про мисловий сектор повністю перебував під контролем держави, роз вивався нерівномірно, виходячи зі стратегічних завдань і планів російського уряду. Прагнення самодержавства вивести економіку країни на рівень розвинених країн Західної Європи вимагало розв'язання двох основних завдань: 1) зміцнення внутрішнього ринку й підвищення купівельної спро можності населення; 2) стабілізація фінансової та банківської систем. З цією метою протягом 1892-1901 р. за ініціативою міністра фі нансів С. Вітте було проведено реалізацію економічних реформ за такими напрямками: ' 1) використання жорсткої податкової політики (у тому числі дер жавної монополії на винокуріння); 2) запровадження політики протекціонізму щодо вітчизняної про мисловості; 3) здійснення фінансової реформи, яка б забезпечувала стабіль ність і платоспроможність російського рубля, його конвертацію (перетворення на одну зі стабільних валют в Європі); 4) сприяння припливу іноземного капіталу у промисловість Ро сії. Реалізація економічної програми С. Вітте мала своїм результа том значний економічний підйом, сприяла процесові накопичення капіталу, призвела до зростання міст та їх населення, збільшення нових соціальних верств населення, я к і не відповідали структурі самодержавного суспільства. Основною суперечністю розвитку економіки країни був розрив між швидкими темпами розвитку вітчизняної промисловості та ар хаїчними засобами виробництва, що існували у сільському госпо дарстві. Особливості сільського господарства. На початку XX ст, Росія залишалась аграрною країною: на долю аграрного сектору припа дало 2/8 вартості валової продукції країни. В аграрному секторі продовжували існувати пережитки феодально-кріпосницької сис теми господарювання (поміщицьке землеволодіння, селянське ма лоземелля, безправність селянства, община з ЇЇ круговою порукою, викупні платежі).

Тема 1. Світна початкуX X ст.

На селі посилився процес пауперізації та обезземелення. Низь ка купівельна спроможність селянства звужувала внутрішній ри нок країни. Невирішеність аграрного питання посилювала соці альну напругу в суспільстві, стримувала розвиток капіталістичного способу виробництва на селі. Економічна криза 1900-1903 pp. На відміну від країн Західної Європи, економічна криза у Росії виявилась не тільки надто затяж ною, але й тяжкою. Якщ о на початок 1903 р. країни Європи вже почали виходити з кризи, то в Росії вона у цей час досягла свого апогею. Розпочавшись у легкій промисловості, з найбільшою си лою криза ударила по важ кій промисловості. Економічна криза значно посилила процес монополізації російської промисловості, а також прискорила процес концентрації виробництва, сприяла переростанню монополістичного капіталу у державно-монополіс тичний. Таким чином, у Росії, як і в інших країнах Європи, капіта-’ лістичне виробництво вступило у нову фазу свого розвитку — моно полістичну, яка мала ряд специфічних ознак, а саме: • залежність монополістичного виробництва від абсолютистської військово-феодальної влади самодержавства і ранні тенденції переростання монополістичної фази розвитку у державномонополістичний капіталізм; наявність значної, питомої ваги іноземного капіталу і порівня но невисокий ступінь активності Росії у вивезенні капіталів. Населення Росії складало (за даними перепису 1897 р.) 125 млн чол., у т. ч. українців— 25, 3м л н ; 7 0 % проживало на селі (97млн); робітників було 17 млн, підприємців міста — 1,5 млн; інтеліґенції та духовенства — 8b0 і 600 тисяч чол. Адміністративно імперія по ділялась на 99 губерній та областей, 768 повітів і 51 парафію. Зовнішня політика Росії. Російсько-японська війна 1 9 0 4 —1905 pp. Наприкінці X IX — на початку X X ст. суттєво загострились м іж державні суперечності на Далекому Сході, який став об’єктом ак тивної експансії великих капіталістичних держав. Активна полі тика Росії у цьому регіоні, швидке просування до берегів Тихого океану та кордонів Кореї почало турбувати Японію, яка прагнула забезпечити тут свою гегемонію. Під впливом безвідповідальних радників Микола II проводив на Далекому Сході авантюристичну політику, яка спричинила пря мий конфлікт з Японією. Царський уряд, не зумівши правильно

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клас

оцінити зовнішньополітичне становище Росії, рівень військової підготовки країни до війни, ш товхав М иколу II до її розв’я зання. Раптовою атакою на російські кораблі у Порт-Артурі 27 січня 1904 р. Японія розпочала війну. План Японії був розрахований на наступальні дії й передбачав досягнення панування на морі, оволо діння Кореєю, висадку десанту в Маньчжурії, захоплення ПортАртура, розгром головних сил росіян у районі Ляояна. Росія ж не мала загального плану військових дій. Військові дії для росіян як на морі, так і на суходолі складались невдало для російської армії. Висадка у лютому-квітні 1904 р. японських військ у Кореї та На Ляодунському півострові, успішні бойові дії проти росіян забезпе чили їм взяття в облогу Порт-Артуру і розгортання бойових дій у Маньчжурії. Із серпня по грудень 1904 р. тривала облога Порт-Артуру. За хисники фортеці витримали 6 штурмів; лише зрадницькі дії гене рала Стесселя призвели до капітуляції Порт-Артуру. Протягом 1905 р. Росія зазнала ще дві відчутні поразки: у лютому під Мукде ном та у травні поблизу острова Цусіма. За посередництвом США Росія та Японія розпочали переговори. За мирною угодою, підписа ною у Портсмуті (США) 23 серпня І905 p., Росія визнала Корею сферою впливу Японії, передала Японії право на оренду частини Ляодунського півострова з Порт-Артуром та південну частину Са халіну. Поразка царської Росії у війні з Японією серйозно вплинула на розстановку сил не тільки на Далекому Сході, а й в Європі. Разом з тим вона прискорила розвиток революційних, подій у Росії. Революція 1905—1907 pp. Прологом першої російської революції став страйк робітників Путиловського заводу у Петербурзі, що розпочався 3 січня 1903 р. А вже 8 січня страйк охопив всі заводи та фабрики столиці. Тодіш ня профспілкова організація робітників міста «Збори російських фабрично-заводських робітників», яку очолював священик Гапон, за пропозицією свого лідера вирішила звернутись з проханням до царя. Під петицією підписалось 150 тис чол. Уранці 9 січня 1905 р. народний похід до царя на чолі з Гапоном закінчився розстрілом беззбройних робітників. Понад тисяча вбитих і п’ять тисяч поране них — такою була відповідь «доброго царя-заступника». Гапону вдалося утекти, але у березні 1906 р. його було схоплено і за виро ком робітників повішено у передмісті Петербурга.

Тема 1. Світ на початку XX ст.

Події «Кривавої неділі» приголомшили російську громад ськість і викликали бурю протесту по всій країні. У Росії розпо чалась революція. Завдання революції полягали: • у розв’язанні аграрного питання (ліквідація поміщицького зем леволодіння, викупних платежів 1861 p., общини та кругової поруки; забезпечення йрав селянства); у встановленні конституційно-демократичного устрою в Росії (ліквідація самодержавства, демократизація суспільного ж ит тя, проголошення та юридичне закріплення прав і свобод гро мадян); • у розв’язанні назрілих проблем соціального характеру (вста новлення 8-годинного робочого дня, встановлення мінімально го розміру заробітної плати, виплати пенсій, системи соціаль ного захисту); у забезпеченні розв’язання національного питання (реалізація прав народів і національностей на самовизначення). Протягом січня-лю того 1905 р. по країні прокотилася хвиля масових страйків, в яких взяли участь 440 тисяч робітників: Улітку 1905 р. революція вступила у нову фазу свого розвитку (страйки набули політичного характеру, іноді переростаючи у збройні сутички з регулярними частинами та жандармерією). В Івано-Вознесенську виникли нові органи влади — Ради упо вноважених депутатів, як і відіграють велику роль у майбутньому Росії. У червні 1905 р. розпочалося повстання панцерника «Потьомкін », лке'продемонструвало готовність армії взяти боротися на боці революції. Найбільшого піднесення революційні події набули під час все російського жовтневого страйку 1905 р. 17 жовтня 1905 р. цар Ми кола II оголосив «Маніфест»,, який обіцяв запровадження,консти туційного устрою і скликання Державної Думи — російського парламенту. Стихійно почали створюватися Ради робітничих депу татів, проводились численні мітинги і демонстрації, виходили де мократичні періодичні видання, утворювались політичні партії, профспілки, громадські організації. У грудні 1905 р. більшовики здійснили спробу захопити владу, підняли збройне повстання в Мо скві, яке було придушене урядовими-військами. На початку 1906 р. Микола II здійснив реформу державного управління, запровадивши Державну Раду як верхню палату

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія», 10 клас

російського парламенту. Виборчий закон зберігав суттєві соціальні обмеження на виборах у Раду і Думу. Незважаючи на це, на засі даннях Думи ставились питання глибоких суспільно-політичних реформ. 9 червня 1906 р. Микола II розпустив Думу і призначив ви бори до II Думи. Остання діяла з 20 лютого до 3 червня 1907 р. і зно ву була розпущена за наказом царя. Після розпуску II Державної Думи в імперії розпочалися репре сії. Вибори до III Державної Думи проводились за новим виборчим законом, який надавав переваги заможним верствам і російському населенню. Для створення соціальної опори серед заможного селянства царський уряд за ініціативою II. Столипіна 9 листопада 1906 р. ого лосив указ про земельну реформу. Реформа сприяла виходу селян із общини, закріпленню землі у приватну власність, чим значно прискорила капіталістичний розвиток села. Одним з елементів проведення аграрної реформи стало переселення селян, особливо з України, на вільні землі у Сибір і на Далекий Схід. За 19061912 pp. на окраїни імперії виїхало близько 1 млн українців (близь ко 40 % усіх переселенців у P.). Через невміло організоване пере селення, відсутність продовольства, медичного обслуговування та непідготовленість на місцях до прийому переселенців частина з них померла, а частина повернулась до України (за деякими даними —близько 70 %). Становище Австро-Угорщини на початку XX ст. Лабораторна робота Розгляд питання «Становище Австро-Угорщини на початку XX ст ,» відбувається у вигляді лабораторної роботи. За даними 1900 р. населення імперії за ознакою рідної мови роз поділялось таким чином. Національності Німців Угорців Чехів , Поляків Русин Словаків Італійців

В Австрії Абсол. числ. 91 7 1000 - ■ 5 955 000 4 259 000 3 376 000 1 193 000 727 000

% 36 23 16 15 3 'з

В Угорщині Абсол. числ. % 2 135 181 ПД 8 742 301 45,4 429 447 2,2 2 019 641 10,5 -

Тома 1. Світна початкуX X ст.

Національності Сербів и хорватів Румун Інших Усього

В Австрії Абсол. числ. 711000 231000 519 000 26 151 000

% 3 1 100

В Угорщині Абсол. числ. 2 730 749 2 799479 397 761 19 254 559

% 14,2 14,5 2,1 100

Завдання 1-а група. Установити послідовність збільшення населення в Австрії. 2-а група. Установите послідовність збільшення населення в Угорщині, починаючи з найменшої. У ч и т е л ь . «Промисловий переворот», що поклав у XVIII ст. початок утворенню нового капіталістичного суспільства в країнах Західної Європи, повільно проникав у ж иття Австро-Угорщини. Вона тривалий час зберігала свій аграрний характер, намагаючись завозити промислові товари ззовні, ніж розвивати власне виробни цтво. Проте промисловість, хоч і повільно, але дедалі більше втру чалася в консервативне суспільство Австро-Угорщини. За родом занять, у 1900 p., згідно із даними таблиці, на кожні 10 тис. жителів припадало зайнятих: В Австрії Абсол. % числ., чол. 52,38 5 238 Землеробне та лісове гос-во 0,05 5 Рибальство 24,72 2,472 Промисловість 2,06 206 Гірнича справа 4,13 Торгівля 413 5,83 583 Транспорт — — Наймана праця Галузь

Військова служба Чиновники,вчителі Вільні професії Рантьє и пенсіонери • Без занять Усього

101 заго

41 318 293 10000

1,01 3,30 0,41 3,18 2,93 100

В Угорщині Абсол. % числ., чол. 6 842 68,42 1 0,01 1,352 13,52 85 0,85 2,89 289 2,29 229 5,54 554 0,79 79 297 2 97 139 133 10 000

1,39 1,33 100

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Завдання Зробіть три висновки за цією таблицею. У ч и т е л ь . Велике фабричне виробництво розвивалось пере важно у Нижній Австрії, Богемії, Моравії, Сілезії і Форальберзі. Виробництво заліза зосереджувалося в Нижній і Верхній Австрії, Ш тириї, Каринтії, Украй, Богемії, Моравії і Сілезії; машинобуду вання переважало у Відні, Нейштадті, Празі і Трієсті. В Угорщині промисловість була менш розвинена, проте і тут власна продукція поступово почала задовольняти попит місцевого ринку. Землеробство і скотарство було розвинене переважно в Угорщи ні, і ця половина монархії була її житнйцею. Проте цього бул'о за їдало, і хліб завозився додатково із Росії та Румунії. ' Австро-Угорщина, заданими 1912 p., у світовому масштабі тор гувала усього на 5 600 млн марок, що складало 3,3 % усієї світової торгівлі. Найбільший товарообмін відбувався з Німеччиною, Анг лією, Італією, Сполученими Штатами Америки і потім з баілканськими державами (Сербією, Румунією, Болгарією і Грецією). Учні мають проаналізувати бюджет Австро-Угорщини (у млн франків) і виконати завдання. Країни Австро-Угорщина Німеччина Франція Англія Італія Росія

1907 р. 3 000 5 903 3 833 5 000 1945 4 950

1913-1914 pp. 4 500 7125 5 473 6050 3 320 7150

Завдання 1. Наскільки зросли за вказаний період бюджети країн, наведе них у таблиці? 2. Бюджет якої країни зріс більше, ніж в Австро-Угорщині? Робітничий та соціалістичний рух У ч и т е л ь . Основною віхою в історії політичних партій на ру бежі XIX-X X ст. стала поява соціалістичних партій різного спря мування; від соціал-демократичних до націонал-соціалістичних. Установчий Конгрес II соціалістичного Інтернаціоналу відбув ся в липні 1889 р. у Парижі. У його роботі взяли участь чотириста

Тема 1. Світ на початку XX ст.

делегатів з двадцяти країн. Кінцевою метою робітничого класу, як зазначалося у документах Конгресу, є боротьба за соціалізм, а його найближчими завданнями — запровадження восьмигодинного ро бочого дня, поліпшення умов праці, заборона дитячої праці, низка інших вимог. Було прийнято рішення про святкування 1 травня як Дня міжнародної солідарності трудящих. II Інтернаціонал став впливовою силою у робітничому русі. У 1912 р. до нього входили представники соціалістичних та соціалдемократичних партій з 23 країн. Соціалісти були обрані до парла ментів деяких країн Західної Європи і мали там свої фракції. Вони відігравали провідну роль в організації масових акцій за права ро бітників. У цій боротьбі соціалістичні та сіоціал-демократичні пар тії спиралися на профспілки та робітничі кооперативи.

Робота в групах За даними таблиці «Чисельність європейських соціалістичних партій (1 9 0 0 - І 9 1 4 рр^)» зробіть три висновки. Велика Британія Рік 1900 1901 1902 1903 1904 1905 1906 1907 1908 1909 1910 1911 1912 1913 1914

Німеччина

4 0 0 000 530 000 633 000 8 3 6 000 9 7 0 000

Франція

34 688 40 000 52 913 56 963 57 977 69 085 69 578 72 692 75 192 9 3218

Члені партії, що вхо дять до профспілок

Індивідуальні члени

353 070 455 450 8 47 315 956 025 885 270 904 496 975 182 1 0 4 9 673 1 127 035 1 45 0 648 1 3 9 4 4 02 1 501 783 1 8 5 8 178 1 572 391 2 053 735

375 931 4 6 9 311 861 150 969 800 900 000 921 2 8 0 , 998 338 1 072 418 1 158 565 1 4 8 6 308 1 4 3 0 539 1 539 092 1 895 498

161 2147

У ч и т е л ь . Наприкінці X IX — на початку X X ст. світовий ро бітничий рух, особливо в Європі і пізніше в Північній Америці, одержав новий імпульс розвитку завдяки появі у 1891 р. документа Пани Римського Лева X III «Rerum Novarum», відомого також під назвою «Про умови ж иття робітничий к л ас». У ньому Папа говорив про необхідність цілого ряду реформ, зокрема обмеження трива лості робочого дня, установлення мінімального .розміру оплати

зо

Усі уроки д о курсу « Всесвітня історія». 10 клбс

праці, заборону дитячої праці, право на створення робочих органі зацій та обов’язок держави регулювати умови праці. На початку XX ст. виникають соціал-демократичні, церковні, а також соціалістичні, комуністичні й анархістські об'єднання жінок-робітниць. їх діяльність була спрямована на захист дітей і молоді, створення спортивних, велосипедних, туристичних об’єднань і споживчих товариств.

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

IV. Узагальнення та систематизація знань Бесіда В якій країні законодавча влада належала Конгресу? Назвіть країни, в яких влада належала монархам. В якій країні існували партії консерваторів та лібералів? В якій країні до вищої палати парламенту входило 300 сена торів? В якій країні парламент називався рейхсрат? Назвіть 2 переваги та 2 недоліки політичної системи країн, іс торія яких вивчалась протягом уроку. Яка країна була дуалістичної» монархією? V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.

УРОК 4 Націонал ьні рухи в Індії та Китаї. Особливості модернізаційних процесів у Японії Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • показувати на карті провідні країни Азії на початку XX ст.; • визначати особливості соціально-економічного розвитку Япо нії, Індії, Китаю на початку XX ст.; порівнювати державний устрій та особливості політичного ж ит тя і;их країн; • хронологічно зіставляти події та явища теми; • тлумачити й застосовувати поняття і терміни: «імперіалізм», і «нація», «національнийрух», «традиційнесуспільство*. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Основніпопяття: «імперіалізм», «нація», «національнийрух», «традиційне суспільство», «свадеші», «свараджі», «доба Мсйдзі», «Гоміндан»', «бойкот*.

Тема 1. Світ на початку XX ст.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку II. Мотивація навчальної діяльності Основні поняття уроку Імперіалізм (від лат. ітрегаге — правити) — державна політи ка, спрямована на завоювання територій, колоній або встановлен ня політичного й економічного контролю над іншими державами. Термін використовується для характеристики політики країн, що володіють колоніями або домінують над іншими країнами — неза лежно від того, чи називають вони себе імперіями. Нація ('лат. natio — плем’я, народ) — полісемантичне поняття, що застосовується для характеристики великих содіокультурних спільнот індустріальної енохи. Існує два основних значення терміна: 1) політична спільнота громадян певної держави — політична на ція. Часто вживається як синонім терміна «держава», коли ма ється на увазі її населення, наприклад, для посилання на «на ціональні» університети, банки та інші установи; 2) етнічна спільнота (етнос) з єдийою мовою і самосвідомістю (як особистим відчуттям «національної ідентичності», так і колек тивним усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших). У цьому значенні фактично є синонімом терміна «народ».

Національний руїс — масовий рух Нового і Новітнього часу про ти інонаціональйого панування, що розгортаються під чіткими на ціональними гаслами і мають на меті об’єднання в єдину націо нальну державу всіх етнічних територій свого народу. Традиційне суспільство — поняття, що характеризує доіндустріальну стадію розвитку суспільства від виникнення продуктив ного господарства до промислового перевороту, промислової рево люції. Синоніми аграрного суспільства — «аграрне суспільство» та «селянське суспільство». Робота з картою П окажіть на карті: 1) країни: Індію, Китай, Японію, Корею; 2) столиці Індії, Китаю, Японії.

III. Вивчення нового матеріалу У ч и т е л ь . На початку X X в. Китай фактично залишався напівколонією, хоча формально зберігав незалежність. Провідні держави Заходу, а також Росія і Японія прискореними темпами

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клас

ділили Китай на сфери впливу, перетворюючи цю країну на аграрно-; сировинний додаток своєї економіки. У країні наростав стихійний протест проти проникнення іноземців. На відміну від Китаю, Індія була безправною колонією Великої Британії. Разом з тим, метрополія доклала певних зусиль для ство рення в Індії сучасного сектору економіки, а це дало сприяло розвитку малого підприємництва й формуванню національної бур жуазії.

Робота з джерелами інформації Учні в парах опрацьовують інформацією про національні рухи? в Китаї та Індії напередодні Перщої світової війни. За допомогою вчителя аналізують події і дають їм власну оцінку. | Національний рух в Китаї Інформація 1

У серпні 1900 р. 20-тисячна армія восьми держав (США, Англії, Росії, Франції, Німеччини, Японії, Австро-Угорщини й Італії) з особливою жорстокістю придушила народне повстання в Китаї. Боротьба проти іноземців й маньчжурської династії тривала; (маньчжурів китайські патріоти також вважали чужоземцями). За* цих умов виникає ряд революційних організацій. Провідна роль, серед них належала «Союзу китайського відродження», який очо лював Сунь Ятсен. Головною силою національно-визвольного руху ; було демократичне крило національної буржуазії, яка прагнула повалити маньчжурську (циньску) династію й розв’язати аграрне питання. • Улітку 1905 р. майбутній лідер національно-визвольного руху Сзгнь Ятсен об’єднав кілька революційних організацій в «Об’єднану революційну лігу Китаю». Програма «Об’єднаної ліги» передбача ла вигнання маньчжурів, визволення Китаю, встановлення респу бліки й націоналізацію землі. Сунь Ятсен висунув так звані «три народні принципи»: націоналізм, народовладдя, народне благоден ство. 10 жовтня 1911 р, в Учані поліція натрапила на слід революцій ної організації. Почалися арешти, і, щоб запобігти розгрому, члени організації виступили зі зброєю в руках. До повсталих приєднався гарнізіон Учана, а потім студенти й робітники-металісти. Учанське повстання поклало початок революційній хвилі, як а прокотилася по всій країні. Незабаром влада циньского уряду була повалена у Ханькоу й Ханьяні, у листопаді — у Шанхаї. 2 грудня повсталі ]

Іома 1. Світ на початку XX ст.

нахопили Нанкін — південну столицю Китаю. Практично південь країни відокремився від півночі. На батьківщину з еміграції повернувся Сунь Ятсен. 29 грудня делегати провінцій, як і зібралися в Нанкіні на конференцію, про голосили утворення Китайської республіки. Сунь Ятсена обрали її тимчасовим президентом, і 1 січня 1912 р. він прийняв присягу. У Північному Китаї до влади прийшов Юань Шикай. Фактично нін перетворився на повновладного диктатора країни. 12 лютого Юань Шикай примусив регента підписати від імені 6-річного імпе ратора Пу І акт про зречення. НаступНого дня Сунь Ятсен подав у відставку на користь Юань ІІІикая.. У березні була прийнята тимчасова Конституція Китай ської республіки. У ній закріплювалися демократичні свободи. Це було значним кроком на ш ляху до цивілізованого суспільства. ..ЛОань Шикай переніс столицю в Пекін і почав наступ на демо кратичні сили. За цих умов Сунь Ятсен у серпні 1912 р. на базі «Со юзу» і деяких інших організацій створив нову партію — Гоміндан. На виборах до парламенту навесні 1913 р. ця партія отримала більшість голосів, але Юань ІПикай не хотів допускати її до влади. За його наказом був убитий кандидат від Гоміндану на пост прем’єрміністра, а парламент був розігнаний. У відповідь на це Сунь Ятсен зажадав відставки Юань Ш икая й закликав народ до нового виступу. У травні сім південних провін цій заявили про відокремленняиід Пекіна. Почалася громадянська війна м іж Півднем і Північчю. Наприкінці літа революційні вій ська Півдня зазнали поразки. У листопаді 1913 р. Юань Шикай за боронив діяльність Гоміндану. Сунь Ятсен знову мав емігрувати. П ісля розпуску парламенту з Конституції вилучили статті про демократичні свободи. Почалася підготовка до реставрації монар хії. Але в червні 1916 р. Юань Шикай помер.

Запитання 1. 2. 3. 4. 5.

Що стало приводом до національного повстання в Китаї? Хто очолив національно-визвольну боротьбу китайського народу? Якими були наслідки учанського повстання? Що спонукало Сунь Ятсена до утворення нової партії? Чим закінчилася громадянська війна Китаю 1913 p.?

Робота з картою 1. Назвіть провінції, я к і були захоплені повстанцями у 1911 р. 2. Де і коли-було проголошено утворення Китайської республіки? 3 . З якого часу і де перебувала столиця Китаю з 1912 р .

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 к л т

Національний рух в Індії Інформація 2

У національної буржуазії Індії була своя політична партія — I hI дійський Національний Конгрес (ІНК), створена ще в 1885 р. Але сере/ її членів не було єдності думок. Якщо помірковані діячі партії пого джувалися на самоврядування в рамках Британської імперії, то ради кально налаштовані виступали за повну незалежність країни. Приводом до активізації національно-визвольного руху сталоі рішення віце-короля Дж. Керзона про поділ на дві частини Бенга лії — однієї з найбільш багатих і квітучих провінцій. Це означалсІ розкол єдиного народу. І У відповідь на ці дії колоніальної адміністрації по усій країні| розпочався рух «снадеші» (бойкот англійських товарів з метою роз-І витку місцевої промисловості). У 1907 р. він переріс у рух «свара-® джі» (самоврядування). Страйки, мітинги, демонстрації проходи-і л и в Бенгалії, Пенджабі, Мадрасі та інших провінціях Індії. Кульмінацією боротьби став загальний політичний страйк ро бітників Бомбея в липні 1908 р. на підтримку Б. Г. Тилака, лідера лівого крила Національного конгресу, якого англійці засудили на 6 років тюремного ув’язнення за антибританську діяльність. Бом бейський страйк і підйом національно-визвольного руху примуси ли колоніальні власті піти на поступки: збільшилося представни цтво місцевого населення в дорадчих органах влади як у центрі, так і на місцях. У 1911 р. новий віце-король Хардинг скасував рі шення про поділ Бенгалії й переніс столицю з Калькутти до Делі.

Запитання 1. Якою бачили подальшу долю Індії представники національної буржуазії? 2. Які події стали приводом до розгортання національновизвольної боротьби в Індії? 3. У чому полягав зміст рухів «свадеші» та «свараджі»? 4. Які наслідки для Індії мав національний рух початку XX ст.? Робота з картою 1. Покажіть провінції, охоплені заворушеннями у 1907 р. 2. Де і коли відбувся загальний політичний страйк? 3. Назвіть місто, де перебувала столиця Індії до і після 1911 р. Особливості модернізаційних процесів у Японії У ч и т е л ь . На відміну від Індії та Китаю, Японія вступила у XX ст. сильною та доволі стабільною країною. Особливістю еко-

Тема 1, Світ на початку XX ст.

помічного підйому па початку X X ст. був ряд реформ, що розпоча лися в період правління імператора Муцухіто — «доба Мейдзі». Імператор Мейдзі поставив перед собою завдання європеїзувати Японію. Для цього було проведено ряд заходів: проголошено загальну рівність всього населення; • проголошено свободу релігії; • запроваджено обов’язкову освіту спочатку французького, а зго дом німецького типу; • запроваджено загальну військову повинність, нову армію було організовано на прусський манер, а флот — на англійський; студенти отримали можливість навчатися у західноєвропей ських університетах; • велика увага приділялася розвиткові легкої промисловості. Велике значення для посилення патріотичних настроїв у країні мала перемога Японії у російсько-японській війні 1 9 0 4 -1 9 0 5 pp. та приєднання Кореї у 1910 р. Серед азійських країн Японія була першою та єдиною країною, що самостійно стала на шлях капіталістичного розвитку. Своєрід ність розвитку Японії полягала в значному гальмуванні процесу феодальними пережитками. У Японії перехід до монополістичного капіталізму збігся з епо хою промислового перевороту. Перші монополії тут виникли вже па ранньому етапі розвитку промислового капіталізму: у 1880 р. було створено паперову компанію з виробництва та продажу папе ру; у 1882 р. виникло об’єднання пароплавного і транспортного суднобудування; на концерн перетворилися компанії Міцуї та Miцубісі (транспорт і транспортне машинобудування). Напівфеодальний характер управління японським суспіль ством дав змогу перекласти на трудящих усі витрати на модернізацію країни. Експлуатація тут досягла надзвичайно високого рівня: неймовірно низька заробітна плата і найбільш тривалий робочий день ( 1 5 - 1 8 год). К ількість робітників у 1914 р. становила 1 млн осіб. Широко застосовувалася праця дітей, робочий день яких не відрізнявся від робочого дня дорослих, а заробіток був у 10 разів нижчим. У промисловості зберігалися феодальні пережитки (фі зичне покарання робітників та ін.). На початку X X ст. Японія залишалась аграрною країною: 2/3 її населення працювало в сільському господарстві, розвиток капіта лістичних відносин на селі пішов прусським шляхом. Це призвело до посилення процесу пауперизації селян. На селі переважали

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клщ

кабальні умови земельної оренди (орендна плата часом становиш 65-70 % урожаю, орендар повинен був ще й відробляти на землі по міщика). У землеробстві використовувалася застаріла техніка (за; ступи й сапи). Слаборозвиненим було також тваринництво. ■> Дуже вузьким був внутрішній ринок Японії. Тому в 70-90-х ро* ках XIX ст. японська буржуазія і поміщики виявляли підвищений інтерес до опанування зовнішніх ринків. В особі самураїв країна отримала готовий мілітаристський авангард. У 70-ті роки XIX ст. почалася експансія Японії на Далекому Сході. Японський капітал лізм із самого початку набув специфічних ознак воєнно-феодально го імперіалізму» Це означало панування в економічному житті мо нополій, яке поєднувалося із засиллям мілітаристських клік, яких: підтримували поміщики. Незважаючи на такі суперечності, перетворення Японії на цент-1 ралізовану державу відбувалося високими темпами. Зі слабкої від сталої феодальної країни вона перетворилася на велику державу на Азійському континенті, ставши прикладом для інших азійських країн, які залишилися в становищі колоній або напівколоній. Створення економічного потенціалу. Для подальшого еконо мічного розвитку Японії важливе значення мала перемога в японо-: китайській війні 1894-1895 pp. Отримана від Китаю контрибуція, пограбування Китаю та Кореї стали додатковим джерелом капіта лу для японської економіки і Загальна сума капіталу, який інвесту вався в господарство країни, з 1894 по 1903 р. зросла у 3,5 раза і склала 887,6 млн єн (1894 р. — 249,8 млн єн). Капіталовкладення спрямовувалися насамперед у промисловість і на транспорт, проте, як і раніше, текстильна промисловість'залишалась провідною га луззю країни. Обсяг виробленої на ткацьких підприємствах про дукції в 1894-1898 pp. зріс більш ніж у 2 рази. Прискорений розвиток гірничорудної та видобувної промисло вості.(зріс видобуток вугілля, нафти, залізної руди та ін.) створив більш сприятливі умови для розвитку важкої промисловості — їй : з кінця 90-х років XIX ст. в Дпоиії приділяли особливу увагу. Пере дусім інвестували металургію і машинобудування. 3 1896 по 1904 р. японський уряд витратив на металургійну промисловість 19 млрд єн, що сприяло задоволенню внутрішніх потреб країни в чавуні на 60, а сталі — на 4 0 % . Найбільш розвиненою серед машинобудівних галузей було суд нобудування. Це пояснюється як острівним положенням країни, так і новими планами підготовки до війни. Із 1893 р. японський уряд надав приватним суднобудівним компаніям субсидію на суму

Тама 1. Світна початкуX X ст.

1,6 млн єн. Проте на японських корабельнях будували лише мало тоннажні судна, тому всі великі кораблі замовляли за кордоном. Розвиток залізничного транспорту поклав початок становлен ню залізничного машинобудування. Уже 1896 р. почалося спору дження паровозо- та вагонобудівних заводів в Осако і Нагої. У 1897 р. було введено в експлуатацію завод гірничого машинобу дування у Фукуоке та інші підприємства важ кої промисловості, зо крема ті, що випускали токарні верстати, електродвигуни. Розви валися нові галузі промисловості — хімічна та електротехнічна. До 1904 р. нараховувалося 560 машинобудівних заводів, 1 153 хім іч них підприємства, 322 підприємства газової та електропромислопості. Концентрація і монополізація. Збільшення підприємств про мисловості супроводжувалося подальшою концентрацією виробниц тва, зміною структури японського експорту — від експорту сирови ни до промислово розвинених країн країна перейшла до експорту готових виробів до Китаю і Кореї. За умов низького рівня капіталіс тичних відносин всередині країни Японія почала вивозити капітал до Китаю, Кореї і Тайваню, де робоча сила була дешевшою. Поштовхом до подальшої монополізації стали фінансова криза 1 8 9 7 -1 8 9 8 pp. і світова криза перевиробництва 1 9 0 0 -1 9 0 3 pp. Мо нополізація виробництва в Японії мала певні особливості. По-перше, японські монополії одразу ж склались як фінансовопромислові групи, що пояснювалося державним характером япон ського капіталізму: тут швидше сформувався державно-монополіс тичний капіталізм. ' По-друге, процес монополізації в Японії не обмежувався мо нополізацією якоїсь галузі виробництва або збуту якогось одного товару, а поширювався в різних напрямах. Пояснення цьому — хронічна нестача капіталу. За такого характеру монополізації по слаблювалася концентрація, до того ж фабричні товари, наприклад у текстильній промисловості, в якій переважали дрібні мануфак тури, забезпечували стійкий прибуток і без контролю над усім ринком. У господарському житті країни вже з другої половини 90-х ро ків провідну роль почали відігравати великі капіталістичні компа нії (сімейні фірми закритого типу або на акціонерних засадах). У 1903 р. їхня частка з оплаченим капіталом від 100 тис. єн і біль ше становила 89 ,1 % загальної суми капіталу, який інвестувався в економіку країни. До початку X X ст. монополістичні об’єднан ня з ’явилися в легкій промисловості: картелі — у текстильній,

38________________________________ Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». Ю клц

тютюновій, борошномельній та в інших галузях. Провідне місії у важкій промисловості посіли великі приватні компанії «Міцуї* .«Міцубісі», «Сумітомо», «Фудзіта» і державні підприємства. Бу дівництво державних підприємств сприяло збагаченню великог капіталу. Надаючи уряду засоби для спорудження підприємст шляхом підписки на державні позики, великий капітал одержував високі відсотки під час будівництва, а після його завершення уря; передавав підприємства одне за одним за безцінь тим самим вели ким підприємцям. Незважаючи на значну частку державних під приємств, у важкій промисловості зміцнювалися позиції приваЦ ного капіталу. 5 Великі монополісти — «Міцуї» і «Міцубісі» — посіли панівні становище у вугільній галузі. Цьому передувала запекла конку* рентна боротьба, яка особливо загострилась у роки російсько японської війни. Великий капітал відігравав провідну роль не тіль> ки у видобувній промисловості та суднобудуванні, а й у переробніі промисловості. Наприклад, електротехнічна компанія «Сібаура»і яка перебувала під контролем «Міцуї», була провідним підприємством галузі і мала фактичну монополію. Концерн «Сумітомо» воі лодів найбільшим у країні мідеплавильним заводом. На початку XX ст. було створено картельні об’єднання в цементній, годинни ковій, нафтовій промисловості. Створений у 19Q4 р. на основі двох великих нафтових компаній синдикат протистояв тиску американ ської компанії «Стандарт ойл». Кілька великих монополістичних об’єднань посіли провідне місце в залізничному транспорті й мор?, ському судноплавстві. ; М іліт аризація виробництва. Після перемоги у війні з Китаєві для розширення колоніальних володінь на Азіатському материку Японія прийняла програму розвитку на 10 років. Вона передбачала створення галузей важкої, переважно військової промисловості, реорганізацію й розширення збройних сил. У зв’язку з цим розви ток японської промисловості почав набувати однобічного характе ру. Військові галузі поступово посіли панівне становище у важ кій промисловості. У 1900 р. військові заводи й арсенали становили 40 % усіх державних підприємств, на яких було зосереджено 54 % робітників із числа тих, хто працював на державних підприєм ствах, і вироблялося 74 % всіх двигунів, які застосовували в про-] мисловості країни. • і Під час російсько-японської війни 1904-1905 pp. усю економі ку країни було поставлено па воєнні рейки. Поширювалися внут рішні позики, у тому числі й примусові. Із 3 до 17 % зріс земельний ;

І'ема 1. Світ на початку XX ст.

податок. І до того мізерна реальна заробітна плата знизилася ще на 20 % . Згортання цивільних галузей призвело до зростання безро біття. Скоротилися посівпі площі. Зросла зовнішня заборгованість, ;іа рахунок якої покривали 60 % воєнних витрат. Японія, перемігши у цій війні, захопила Південну Маньчжурію, а також Південний Сахалін. Провідні японські монополії намагалися монополізувати внутрішній ринок цих територій. Частка японських товарів в імпорті Кореї і Маньчжурії становила відповідно 74 і 60 % . Створювалися спеціальні колоніальні банки. У 1908 р. було створено ііапівдержавний концерн, який розпочав будівництво Південно-; Маньчжурської залізниці. Японські інвестиції в ці країни з 1900 до 1914 р. збільшилися з 1 млн до 220 млн дол. Розширення ринку збуту за рахунок економічної експансії зу мовило зростання промислового виробництва Японії. Піднялася хвиля засновництва, і капітали стали більш рівномірно розподіля тися м іж важкою та легкою промиеловістями. Концентрація капі талу, що посилилась у цей час, почала обганяти концентрацію ви робництва. На початку Першої світової війни 0 ,4 % всіх компаній володіли 38 % сукупного капіталу країни. П ісля криз кінця X IX — початку X X ст. розпочалася активна централізація банківської системи. Японський уряд з урахуванням досвіду законодавства інших країн ухвалив закони, які сприяли укрупненню банків. У 1896 р. для прискорення укрупнення банків було ухвалено спеціальний закон про об’єднання дрібних банків. Із 1901 р. за розпорядженням уряду дозволялося відкривати новий банк лише за наявності акціонерного капіталу на суму не менш ніж 500 тис. єн. На початку X X ст. провідні позиції в економіці посіли п’ять найбільших банків — «Міцуї», «Міцубісі», «Сумітомо», «Ясуда», «Даїті». Під час війни з Росією та після її завершення провідним банком країни став Банк Японії (заснований у 1882 p.), в якому зосередилась основна частина фінансових засобів. Інвести ції в промислові підприємства він здійснював ,!посередницьким шляхом через різні банки. Перевага у фінансуванні надавалась стратегічним галузям. Особливістю фінансово-банківської системи Японії було те, що до неї входили громадські фінансові установи, наприклад Бюро вкладів (Трастове фондове бюро) і Цінова заощаджувальна система. ' Більш пізній вступ Японії па шлях капіталістичного розвитку дав змогу розвивати виробництво на основі передової зарубіжної тех ніки та нових організаційних форм. В умовах існування великого числа дрібних підприємств нові підприємства одразу ж опинялися

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 кпаі

її монопольному становищі в тих галузях, в яких вони працювали. Зміцнюючи свої позиції та об’єднуючись, вони сприяли виникнен ню картелів і синдикатів у таких галузях, як цукрова, цементна,' вугільна, виробництво залізничного обладнання. Старі монополії Міцуї та Міцубісі перетворилися на концерни на чолі з холдинг^1 компаніями. Попри все, на початку XX ст. Японія залишилася сільськогос-' подарською країною. Частка промислового виробництва досягла? лише 40 %. Подолати сировинну спеціалізацію своєї економіки' Японія змогла завдяки послідовній реалізації національної страте гії розвитку, ефективним інституціональним реформам, форссва ному спрямуванню інвестицій у найбільш передові галузі виробни цтва і комунікацію, а також в освіту, науку та культуру.

IV. Узагальнення та систематизація знань і Бесіда 1. Дайте визначення понять: «імперіалізм», «нація», «національ-j ний рух», «традиційне суспільство». і 2. У чому полягав зміст рухів «свадеші» та «свараджі»? ; 3. Чим розвиток Японії відрізнявся від розвитку Індії та Китаю? V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Виконати завдання по контурній карті. . 1) Позначити території, захоплені Японією: , а) внаслідок японо-китайськоївійни 1894—1895 pp.; б) внаслідок японо-російської війни 1903—1905 pp.; в) території, приєднані до Японії у 1910 р. 2) Позначити країни, куди Спрямовувалася переважна частка японського експорту.

\ | ] :

УРОК 5

Загальна характеристика процесів у країнах ЛатинськоїАмерики Очікувані результати ' Після цього уроку учні зможуть: показувати на карті провідні країни Америки на початку XX ст.; | визначати особливості соціально-економічного розвитку про- ! . відних країн Латинської Америки на початку XX ст.;

Тема 1. Світна початку XX ст.

• хронологічно зіставляти події та явища теми; • тлумачити й застосовувати поняття і терміни: «латифундизм». Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Основні поняття: «латифундія», «каудильйо», «тенентисти». ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку II. Актуалізація опорних знань Робота з картою За допомогою карти назвіть: 1) європейські країни, я к і на початку X X ст. мали колоніальні во лодіння в Латинській Америці; 2) незалежні держави, що виникли у Латинській Америці на по чатку X IX с т ., укажіть їх столиці.

III. Мотивація навчальної діяльності У ч и т е л ь . Домінуюче становище у політичному житті посіда ли різйі угруповання латифундистів — нащадків іспанських і пор тугальських дворян-колонізаторів, як і використовували працю безземельних селян (в основному індіанців) та негрів-рабів (рабство у деяких країнах існувало до кінця X IX ст.). Латифундії ставали центрами ж иття цих країн. Латифундія — велике приватне зе мельне володіння, помістя. Панування латифундизму породжува ло безземелля основної маси селянства, сприяло орієнтації націо нальної економіки не на внутрішній, а на зовнішній ринок.

IV. Вивчення нового матеріалу Робота в групах Учні класу об’єднуються в 3 групи, я к і досліджують питання економічного, політичного і соціального рЬзвитку основних країн Латинської Америки. Особливості економічних і політичних процесів

1-а група Прочитайте уривок з історичного джерела і дайте відповіді на запитання. ...Особливості колонізації Латинської Америки полягали в то му, що з Іспанії та Портуґалії до Америки прибуло дворянство, яке отримало тут величезні земельні наділи, але воно з презирством

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія», 10 клас

ставилося до праці. Працювати повинні були місцеві жителі — ін-’ діанці або привезені з Африки негри-раби. Так склався своєрідний уклад життя країн Латинської Америки, центром якого стали ве ликі земельні володіння, латифундії, а їхніми господарями — на щадки іспанських дворян, які використовували працю безземель-. них селян — пеонів, індіанців, а головне — негрів-рабів... Незалежні латиноамериканські держави утворилися ще на по чатку XIX ст. Тут утвердилася республіканська форма правління.: Конституції країн регіону зазвичай наслідували Конституцію] СІЛА. Законодавча влада належала здебільшого Національному' конгресу, що складався з двох палат: сенату й палати депутатів. ! Главою держави й керівником уряду був президент, обраний за гальним голосуванням. Проте парламентаризм і демократія багато, в чому залишалися формальними. Будь-яке реальне поширення прав і свобод загрожувало існуванню латифундій. Влада в цих рес-; публіках належала різноманітним кланам латифундистів і набува ла форми особистої влади вождя (каудильйо), який безпосередньо спирався на армію. Величезну роль у житті латиноамериканських країн відігравала верхівка армії — генерали та офіцери, які най частіше походили з середовища землевласницької аристократії. Армійська верхівка часто-густо визначала напрямок політики кра-* їни, здійснювала військові перевороти і ставила біля керма того чи > ,іншого каудильйо, , Запитання ' ' ) 1. У чому полягала особливість колонізації Латинської А мерики?; 2. Як ви розумієте поняття «латифундизм»? Яке значення віді гравали латифундії в економічному та політичному житті країн Латинської Америки? Свою думку поясніть. З.. Назвіть, хто крім латифундистів, відігравав велику роль у ж и т -, ті країн Латинської Америки? ! 4. Якою була форма державного правліпня у більшості країн? Расовий склад та особливості соціального становища країн Латинської Америки 2-а група Прочитайте уривок з історичного джерела і дайте відповіді на запитання. ...Процеси міжрасового змішування призвели до появи великої кількості мулатів (нащадків білих і негрів) і метисів (нащадків бі лих та індіанців), які на початку XX ст. становили більшість насе лення Латинської Америки...

Тема 1. Світ на початку XX ст.

Для Латинської Америки тих років були притаманні різкі со ціальні контрасти. Місцева олігархія купалася в розкошах, а основ ні маси промислових робітників і трудівників села ледь животіли. Переважній більшості селян були недосяжні'одяг і взуття фабрич ного виробництва. Зібраного врожаю вистачало лише на то, щоб прогодуватися. їх н і діти не ходили до школи. Мільйони родин го лодували. ОкоЛиці Буенос-Айреса, Сантьяго та інших столиць бу ли оточені «кварталами бідноти», забудованими саморобними хат ками з каменю, ш матків бляхи та фанери. У цих районах не було ані електрики., ані каналізації, часто спалахували епідемії, що по збавляли життя сотні тисяч людей. Основна маса населення була неписьменною...

Запитання 1. Представники яких похідних рас становили більшість населен ня латиноамериканських країн на початку X X ст.? 2 . Якими були умови проживання більшості населення? Вплив інших держав на економіку Латинської Америки

3-я група Прочитайте уривок з історичного джерела і дайте відповіді на запитання. В економічній сфері країни Латинської Америки *іерез їхній за галом аграрний розвиток залежали від Великої Британії (протягом X IX ст.), а починаючи з повоєнного періоду — від СІІІА... Із 20 ла тиноамериканських республік найвпливовішими й великими були Бразилія, Арґентина і М ексика. Державами з великими потенцій ними можливостями були Венесуела, Перу, Чілі. Частка колоні альних володінь, що належали СІІІА, Франції, Великій Британії та іншим країнам, була незначною (всього 2 ,5 % території, до 4 ,5 % населення). У той період система ринкових відносин майже повніс тю сформувалася в Аргентині, Уругваї, Чілі, Мексиці, Бразилії, а в Болівії, Параґваї вона лише зароджувалась. У рамках світової гос подарської системи Латиноамериканський регіон відігравав роль аграрно-сировинної ланки. Країни Латинської Америки вивозили продукцію гірничовидобувної промисловості, сільськогосподар ську сировину і продовольство, а завозили машини, обладнання і споживчі товари. Кожна з Них виробляла здебільшого щось одне: Бразилія — каву, Арґентина — збіж ж я і м ’ясо, Чілі — мідь і селі тру, Болівія — олово, Перу. — срібло і бавовну, Венесуела — нафту і залізну руду, К оста-Ріка і Ґватемала — банани. Все це створювало

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». W tu

виняткову залежність економіки латиноамериканських країн S кон’юнктури світового ринку. Ці країни вступали до смуги на жорстокіших економічних струсів щоразу, коли зовнішня ситу ція складалася несприятливо для їхнього експорту. j

Запитання 1. Від яких держав світу найбільше залежали латиноамерика ські країни? Чому, на вашу думку? 2. Чому країни Латинської Америки залежали від кон’ю нкту| світового ринку? '1 3. На яких товарах спеціалізувалися латиноамериканські країні ■ У ч и т е л ь . Поява диктаторських режимів у Латинській A mi риці мала безліч причин. До таких причин слід віднести: 1) кризу консервативно-олігархічних і реформістських форі правління; З 2) нестійкий, монокультурний розвиток економіки; 1 3) нерозв’язані соціальні проблеми; '] 4) економічну залежність від США та Європи; 5) вплив офіцерських і католицьких угруповань; 6) традиції каудилізму, намагання політичних діячів використс вувати ідеї незалежності у власних цілях та прагнення згуртл вати національні сили за допомогою режиму особистої влади. Робота з таблицею Політичне становище у країнах Латинської Америки Особливості політичної ситуації Країна

Арґентина До 1916 р. країною управляли консерватори, яких підтри мували латифундисти. Період їхнього правління характери зувався бурхливим розвитком економіки, що перетворив Аргентину на одного з найбільших виробників м’яса та зер на у світі; цей час відзначився стрімким зростанням насе лення країни, розвитком народної освіти та культури. 1912 р. було прийнято закон про загальне виборче право за умов таємного голосування. Цей закон надав змогу партії більшості — радикалам — забезпечити обрання на посаду президента сного лідера І. Іригойєна. Під час свого правлін ня (1916-1922) йому вдалося відстояти нейтралітет Арґентини під час Першої світової війни; приділяв велику увагу питанням соціального забезпечення та освіті. Після 6-річної перерви був знову обраний президентом країни

Т$ма 1. Світ на початку XX ст.

Політичне становище у країнах Латинської Америки Особливості політичної ситуації У вересні 1924 р. група офіцерів здійснила військовий пере Чілі ворот під гаслами створення сильного уряду. Хунта, що за хопила владу, зібрала навколо себе правителів і прибічників твердої авторитарної влади, реформістів і радикалів. Незважаючи на прийняттю прогресивної Конституції 1925 p., передового трудового законодавства, реальна влада у країні дедалі більше зосереджувалася в руках Ібаньєса дель Кампо, який обійняв посаду військового міністра. У 1927 p., ставши президентом країни, він установив режим особистої диктатури (1927-1931 pp.) У 192&р. президентом країни було обрано Херардо МачадоКуба і-Моралєса, який установив в країні диктаторський режим, розпочавши жорстокі репресії проти демократичного руху. Мачадо створив урядову федерацію трудящих і наслідував приклад італійського фашизму, називаючи себе «антильським Муссоліні» Нікарагуа Установлено диктаторський режим після придушення руху патріотів на Ч о л і з Аугусто-Сесаром Сандіно. Владу захопив командувач національної гвардії Анастасіо Сомоса. Дикта тура клану Сомоси проіснувала в Нікарагуа понад 40 років Країна

Запит ання до таблиці 1. В яких країнах Латинської Америки були встановлені дикта торські режими? 2. Чому, на вашу думку, саме в цих країнах диктатура перемогла демократичні принципи та ідеї? У ч и т е л ь . Н а хвилі загал ьнореволюційного підйому, що по чався в Європі наприкінці війни, трудящим Латинської Америки вдалося досягти важливих соціальних завоювань. Так, у Бразилії в 1919 р. була дозволена діяльність профспілок і прийняті закони про відповідальність підприємців за нещасні випадки на виробни цтві, відміну штрафів та поліпшення санітарних умов. 8-годинного робочого дня добилися працівники Коста-Ріки, Арґентини та Ку би. У Чілі в 1920-1925 pp. до того ж були запроваджені обов’язкові недільний відпочинок та соціальне страхування. В Арґентині у се редині 20-х pp. розгорнулася масова кампанія за націоналізацію родовищ нафти, що й було здійснене у 1929 р. . У Бразилії та Нікарагуа зіткнення прогресивних і реакційних сил у 20-і набуло форми збройної боротьби. У середовищі молодшого

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». Юклщ

офіцерства бразильської армії виник патріотичний та антиолігар хічний рух пгенентистів (португальською tenente — лейтенант) У липні 1922 р. вони організували повстання у форті Копакабан в Ріо-де-Жанейро, через 2 роки — в Сан-Паулу, яке вони утримувеї ли протягом трьох тижнів, а колона повстанців під командування» капітана-інженера Луїса Карлоса Престеса, застосовуючи тактик] маневреної партизанської війни, за 2,5 роки пройшла 25 тис. к» з південного сходу на північ 14-ма штатами країни, завдавши пів сотні поразок кращим генералам урядової армії. Непереможною вона в лютому 1927 р. відступила на територію Болівії. У Нікара гуа в травні 1926 р. ліберальна опозиція також піднялася на бо ротьбу проти реакційного режиму, невдовзі до армії лібералів при< єднався Повстанський загін під проводом робітника Аугусто Сесарї Сандіно, що продовжив бойові дії після того як опозиція через рім склала зброю. Восени 1927 р. за участі добровольців майже з усієї Латинської Америки на півночі країни почала формуватися парти' занська армія, я к а завдала чимало поразок урядовим війська»* і підрозділам морської піхоти СІПА. Зрештою, обраний у листопаді 1932 р. президентом Нікарагуа від партії лібералів Сакаса погодив ся піти на переговори із Сандіно. V. Узагальнення та систематизація знань

•

Бесіда Що було спільного Ta відмінного в економічного розвитку країн Латинської Америки? VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Тема 2 ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА 1914-1918 PP. УРОК 6 Початок Першої світової війни

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: описувати процес створення Троїстого блоку та Антанти; • характеризувати витоки та природу міжнародних криз та конф ліктів на початку XX ст.; • визначати стратегічні плани противників, причини вступу у ві йну головних її учасників; пояснювати процес гонки озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністичної пропаганди, причини, привід &початок Першої світової війни; • показувати на карті основні театри військових дій, військові кампанії та основні битви 1914 p.; • давати характеристику визначних діячів Першої світової війни; хронологічно зіставляти події та явища теми. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Основні поняття і терміни: «військово-політичний блок», «гонка озброєнь», «мілітаризм», «шовінізм», «Антанта», «Троїстийсоюз». ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку II. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь . Троїстий союз — військово-політичний блок Ні меччини, Австро-Угорщини та Італії, який склався в 1879-1882 pp. і був спрямований проти Франції і Росії. Започаткував утворення союзу Австро-Німецький договір від 7 жовтня 1879 p., який передбачав спільні дії обох країн у разі на паду Росії на одну з них. Цей двосторонній союз 20 травня 188$ p.. був доповнений договором між Німеччиною, Австро-Угорщиною та

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 класі

~ 1 : 7 : : І Італією. Німеччина та Австро-Угорщина зобов’язувалися надавати? всіма засобами допомогу Італії у випадку нападу на неї Франції,| водночас Італія взяла на себе зобов’язання допомогти Німеччині,:] якщо та стане жертвою неспровокованого нападу з боку цієї ж дер жави. Австро-Угорщина звільнялась від допомоги Німеччині у разі і військових дій проти Франції — їй відводилась роль резерву на ви-] падок втручання у конфлікт Росії. Окремі статті договору стосувались великих держав і передбаї чали,,що у випадку нападу двох або кількох великих держав на о д і ного з членів Троїстого союзу у війну з ними вступають усі учасни-І ки договору. У разі нападу однієї з великих держав дві інші,| зобов’язувались зберігати сприятливий нейтралітет. Виняток ne*| редбачався лише для Франції: у разі її нападу на: одну з країн союзу J всі інші вступали у спільну боротьбу проти неї. І Договір трьох держав згодом поновлювався: 1$ 20 лютого 1887 р.' у Берліні підписано другий союзний договір;^ 6 травня 1891 р. — третій союзний договір; ] 28 червня 1902 р. — було укладено четвертий союзний догов Тексти цих Договорів переважно повторювали положення доку-j мента 1882 р. і містили лише окремі додаткові угоди. І Договір 1887 р. містив австро-італійську угоду про збереження статусу-кво на Балканах, а у разі якщо це виявилося б неможли вим, сторони передбачали узгоджувати свої дії, що свідчило про за родження суперечностей між цими країнами на Балканах. Наприкінці XIX — на початку XX ст. Італія почала переорієнтовувати зовнішньополітичний курс і поступово відходити від сво- ; їх союзників. Різке загострення англо-німецьких відносин, збитки від митноївійни, яку з 1880-хрр. повела Франція проти Італії, при мусили останню шукати зближення із Францією та Англією. Сут тєво послабила позиції Троїстого союзу франко-італійська угода, підписана 1 листопада І902 p., за якою Італія зобов’язувалася збе рігати нейтралітет у разі нападу Німеччини на Францію. У наступні роки Італія, залишаючись формально членом Троїстого союзу,; поступово зближувалася з Францією та Великою Британією. Ант ант а (від фр. entente — зі;ода, початок виразу фр. E n te n te ; cordiale — сердечна угода) — військово-політичне угрупування, основними членами якого були Велика Британія, Франція та Ро сія. Домінувала у міжнародних відносинах перших десятиліть XX ст. Виникла у відповідь на створення 1882 р. !подовження 1891 р. Троїстого союзу Німеччини, Австро-Угорщини та Італії. Веде поча ток від франко-російськоГо союзу 1891-1893 pp., оформилася як

Тема 2. Перша світова війна 1914-1918 pp.

глобальна коаліція після вступу до союзу Великої Британії, яка 8 квітня 1904 р. врегулювала суперечності з Францією в Африці та 31 серпня 1907 р. — з Російською імперією в Азії (Конвенція про розподіл сфер впливу в Ірані, Афганістані, Тибеті). Колоніальна експансія та мілітаризація Німеччини, її прагнення покінчити з пануванням Англії на морях спонукали Лондон відійти від попе редньої політики «блискучої ізоляції», вступити у союзницькі вза ємини з континентальними державами, зберігаючи провідну роль у світових міжнародних відносинах. Учитель пояснює учням основні причини початку Першої сві тової війни: 1. Небачене загострення суперечностей між провідними країнами світу в економічній, військовій та колоніальній сферах. Особ ливо гостре економічне суперництво виникло між Великою Британією та Німеччиною, яка наприкінці XIX — на початку •XX ст. випередила Велику Британію за темпами індустріалі зації, а її частка у світовому промисловому виробництві пере вищила частку, Британії. Між ними також існувало гостре військово-морське суперництво. Тоннаж військових кораблів Ні меччини збільшився з 188р р. п о 1 9 1 4 р . у 1 5 разів, а Великої Британії — в 4 рази. Німецький флот за всіма показниками став другим у світі після британського, і різниця між ними постійно скорочувалась. 2. Почалася гонка озброєнь, на яких наживалися військові корпо рації. Водночас відбувалася мілітаризація економіки та свідо мості величезних мас людей. 3. Прагнення правлячих кіл провідних країн світу подолати вну трішньополітичні кризи, наростання революційного і націо нально-визвольного рухів у радикальний спосіб — шляхом го тування до війни. Основні понят т я уроку Учні записують ознаки термінів і понять. Ш овінізм — найбільш одіозна форма націоналізму, пропагу вання національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої, поширення ідей національної переваги, роз палювання національної ворожнечі й ненависті. М іліт аризація — перенесення форм і методів воєнної організа ції в галузь цивільних відносин; воєнізація промисловості. Гонка озброєнь — політичне протистояння двох чи декількох держав у галузі збройних сил. Під час такого протистояння кожна

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія», 10 клщ

зі сторін виробляє величезні запаси зброї, прагнучи встановити паї ритет або випередити супротивника. . і Військово-політичний блок — закріплене відповідним міжнщ родним договором об’єднання держав, статутні документи яко м передбачають спільні дії військового характеру, зокрема для піде тримання міжнародного миру і приборкування актів агресії протв його членів. Робота зі схемою

Завдання * За наведеною схемою поясніть характер взаємовідносин між єв ропейськими країнами. Робота в групах 1. Користуючись текстом підручника, назвіть суперечності між наступними країнами. Визначте їх суть. 1-а група — Німеччина — Франція. * 2-а група— Німеччина — Росія. 3-я група — Німеччина — Велика Британія. • 4-а група — Росія — Австро-Угорщина. \ 2. , Прокоментуйте наведені висловлювання. 1-а група о п о в ід ь царю, яку склали М ЗС і Морське міністерство Росії напередодні і світової війни «Про ціль вітчизни на найближчі роки »

Безперечно, аж до остаточного вирішення завдання твердо при ймається для всіх дипломатичних зусиль Росії така політична ціль:

Тома2. Перша світова війна 1914-1918 pp.

у найближчі роки — 1 9 1 8 -1 9 1 9 pp. — заволодіти Босфором і Дар данеллами.

Член німецького генерального штабу Ф, фон Бернгарді Малоймовірно, що Німеччина і Франція зможуть будь-коли до мовитися щодо своїх проблем. Францію необхідно знищити взага лі. Вона повинна бути знищена раз і назавжди як велика держава.

Із висловлювань президента Франції P Пуанкаре Я не бачив у свого покоління іншої мети у ж итті, ніж надію поиернути наші втрачені провінції.

2-а група Із таємноїдоповіді міністрі закордонних справ Росії про мету Антанти (14 вересня 1914 р.) 1 . Головна мета союзників — зламати могутність Німеччини та Її претензії на військове та політичне панування... 2. Територіальні зміни повинні визначатися принципом на ціональностей. 3. Росія приєднуй до себе нижню течію Немалу і східну частин ну Галичини, а до Царства Польського вона приєднує Східну По знань, Сілезію і західну частину Галичини. 4. Франція повертає назад Ельзас-Лотарингію, долучаючи до неї яку захоче частину рейнської Пруссії та ГІалатинату. 5. Бельгія сзггтєво розширює свою територію. 6. Ш лезвіґ-Гольштейн повертається Данії. ft. Сербія приєднує Боснію та Герцеговину, Далмацію і П ів нічну Албанію. 1 1 . Греція приєднує південь Албанії, за винятком Валлони, яка підійде до Італії. . 12. Англія, Франція та Японія розділять м іж собою німецькі колонії... ’ 13. Німеччина й Австрія заплатять військову контрибуцію.

3-я група Із таємної ^Доповідної записки професорів» канцлеру Німеччини про мету війни 1914 р. Щоб забезпечити «тривалий мир», необхідно: а) у Франції значно зміцнити наш західний кордон від Бельфору до моря. Треба завоювати частину північно-західного французь кого берега каналу, щоб мати стратегічні гарантії проти нападу Англії й отримати сприятливий вихід до океану. Франція, повинна сплатити величезну суму у вигляді військової контрибуції. Нам

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клЗш

не слід також забувати, що Ф ранція має порівняно великі коЯ лонії... ’1 б) утримання Бельгії народ вважає справою честі, що не підля гає обговоренню... в) на кордоні з Росією треба створити з російських земель прИ' кордонний пояс, доступний німецькій сільськогосподарській коло нізації. Проте ми не зупинимось перед тим, щоб вказати на росій ські остзейські провінції... І г) оскільки ця війна є війною Англії проти впливу Німеччині на світовому ринку, на морі та в заокеанських країнах, необхідні досягти повернення на світовий ринок і забезпечити собі морськ шляхи. Контрибуції повинні бути такими, щоб вони покривалі країні її військові витрати... й надавали б можливість відновиті й розширити нашу військову могутність. і

У ч и т е л ь . Приводом до війни стало вбивство 28 червня 1914 р, 19-річним сербським студентом Гаврилою Принципом у столиц Боснії Сараєві наступника австро-угорського престолу ерцгерцог! Франца Фердинанда, який був відомий своєю ворожістю до Сербії^ Відень скористався підтримкою Берліна та 23 липня поставні Сербії ультиматум (вимога, пов’язана з обмеженням часу, даного на її виконання, а також із загрозою щодо серйозних наслідків у р а 3 зі її невиконання; є демонстрацією небажання будь-якого роду ш," реговорів).

Робота з документами Учні отримують роздавальний матеріал, в. якому містяться іс торичні документи, що допоможуть краще охарактеризувати ди пломатичні відносини напередодні війни. З повідомлення у лондонській « Тайме» за липень 1914 р.

«Белград. 18.00. Посол Австро-Угорщини Гізль вручив M3G Сербії ультиматум свого уряду з вимогами: — заборона в Сербії діяльності усіх антиавстрійських організацій; — припинення пропаганди, спрямованої проти АвстроУгорщини; — виведення зі складу сербської армії офіцерів за австрійським спискам и;1 ' — покарацня винуватців переходу Г. Принципом кордону; — допуск представників Австро-Угорщини до участі у розслі дуванні на території Сербії сараєвського убивства 28.06.1914 р. спадкоємця австрійського престолу та до ліквідації на території

Тема 2. Перша світова війна 1914-1918 pp.

, Сербії руху, спрямованого проти територіальної цілісності Австро? Угорщини. ■ Строк для відповіді — 48 годин, в іншому випадку — розрив дипломатичних відносин». Витяг із протоколу засідання австро-угорського уряду 7липня 1914р.

«...Суто дипломатичний успіх, коли б він закінчився цілкови тим принйженням Сербії, не мав би цінності. Тому треба висунути Сербії настільки радикальні вимоги, щоб можна було заздалегідь передбачити їх відхилення та вдатися до радикального розв’язання питання через воєнне втручання». З повідомлення австро-угорського посла у Берліні про зустріч з Вільгельмом Il 5 липня 1914 р.

«Кайзер сказав мені, що ми можемо покластися на цілковиту підтримку Німеччини. На думку кайзера Вільгельма, не варто зво лікати. Якщо між Австро-Угорщиною та Росією вибухне війна, то Німеччина стане на наш бік. Кайзер шкодуватиме, якщо ми не ско ристаємося теперішньою ситуацією, яка тепер усім нам на ко ристь...» Запит ання до документів 1. Чи дотримався австро-угорський уряд своїх позицій щодо ради кальності вимог до Сербії? Свою думку обґрунтуйте. 2. З якою метою Відень висував ультиматум Сербії? 3. Що надавало Австро-Угорщині впевненості у конфлікті з Сер бією? Із висловлювань президента Франції Р. Пуанкаре (серпень 1914 р .)

«Оголошення війни Німеччиною викликало в країні надзви чайний спалах патріЬтизму. Ніколи за всю свою історію Франція не була настільки прекрасною, як у ті часи, свідками яких нам до велося бути. Мобілізація, що розпочалася 2 серпня, завершилась уже сьогодні, вона пройшла дисципліновано, у такому порядку, з таким спокоєм, з таким піднесенням, що викликають радість уря ду і військової влади...» Запит ання Як ви оцінюєте дане висловлювання? Складання хронологічного ланцюжка Питання про вступ європейських країн у війну вивчається ш ля хом складання хронологічного ланцюжка. Цей вид роботи супрово джується коментуванням подій з боку вчителя.

Усі уроки д о курсу «Всесвітня Іс т р ія ». 10 клас і

Зразок хронологічного ланцюжка 28-31 липня • Австрія оголоси ла війну Сербії, Росія розпочала мобілізацію та відхилила вимо гу Німеччини припинити її

1 серпня Німеччина також розпочала мобілі зацію та оголоси ла війну Росії. • Союзна Росії Франція розпоча ла мобілізацію

3 серпня Німеччина оголосила війну Франції та Бельгії. Британія висунула Німеччині вимогу пова жати бельгійський нейтралітет

2 серпня Німеччина ввела в дію «план Шліффена*. Їївійська вторглися в Бельгію

4 серпня • Британія оголосила війну Німеч чині

Робота зі складання т аблиці Учні опрацьовують відповідний пункт параграфа у підручнику ? та фрагмент історичного джерела, після чого заповнюють таблицю і «Стратегічні плани противників». Країна

Документ 1

Стратегічні плани у Першій світовій війні

«...Німеччина намагалася покінчити з панувадням Англії на морях, | послабити її вплив на світовий ринок і захопити колонії. Німеччина ] також бажала приєднати промислове розвинені північно-східні регіо-1 ни Франції, захопити у Росії Прибалтику, Україну, Дон і Кавказ. ; Австро-Угорщина прагнула розширити сферу впливу на Балка нах, захопити Сербію, відібрати у Росії Польщу, Правобережну" Україну (Поділля та Волинь). 1 Османська імперія, що виступила на боці Троїстого союзу в жовт J ні 1914 p., розраховувала захопити російське Закавказзя і віднови-^ ти свій вплив на Балканах. . J Англія сподівалася послабити Німеччину, захопити частину ні* \ мецьких колоній в Африці, поділити Османську імперію — забрати| багаті нафтою Месопотамію та частину Аравійського півострова. J Франція прагнула повернути Ельзас і Східну Лотарингію,- що І були захоплені Німеччиною після франко-пруеської війни, захопи- > ти Саарську область (вугільні шахти) та лівий берег Рейну — при-1

Тема 2. Перша світова війна 1914-1918 pp.

родний кордон з Німеччиною, крім того, там містилися сучасні промислові підприємства. Росія намагалася встановити своє панування на Балканах і в протоках Босфор і Дарданелли, послабити Німеччину економіч но, відібрати в Австро-Угорщини Східну Галичину, землі у нижній течії Неману. Японія, що вступила у війну з Німеччиною в середині 1914 p., намагалася захопити німецькі орендні території в Китаї (півострів Шаньдунь) та острова у Тихому океані. , З обох боків війна мала загарбницький імперіалістичний ха рактер. Лише Сербія та Бельгія вели війну за своє визволення...» У ч и т е л ь . Щоб з ’ясувати, на яких фронтах розгорнулися основні бойові дії, учні об’єднуються в групи та працюють з інфор маційними текстами.

Робот а в групах 1-а група Текст 1 Бойові дії на Західному фронті було відкрито 4 серпня німець ким вторгненням до Бельгії та Люксембургу в обхід фортифікацій них споруд на франко-німецькому кордоні. Німці ж , відповідно до розробленого у 1 9 0 5 р. начальником німецького генерального шта бу Альфредом фон Шліффеном плану («план Шліффена»), обмину ли французькучоборону, яка перетворилася на нікому не потрібний своєрідний «музей бойової техніки»... На розгром Франції, за «планом Шліффена», відводилося не більше одного місяця. Після цього німецькі війська залізницею ма ли перекинути на Схід і розгромити російську армію. Проте події для німців розгорталися не зовсім так, як вони передбачали. Наприкінці серпня їхні війська опинились у 25 милях від столиці Франції. Президент та уряд 2 вересня залишили Париж і вирушили до Бордо. Німецькі війська вийшли на р. Марна з метою оточити фран цузів. Тут і сталася перша битва на західному театрі воєнних дій, що тривала з 5 по 12 вересня. У ній з обох боків взяло участь 1,5 млн воя ків. Обопільні втрати сягнули 600 тис. убитими й пораненими. Німецьке командування виявилося неспроможним координу вати дії своїх наступальних сил, як і швидко просувалися вперед. Скориставшись із цього, французький головнокомандувач генерал Жоффр стрімко перекинув свіж і сили з інших фронтів і, зна йшовши слабке місце в обороні німецьких військ, завдав контр удару. Маючи значну перевагу над німцями, як і до того ж були

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 к т

виснажені тривалим наступом, Жоффр примусив їх, починаю^ з 9 вересня відходити До р. Ена. Результатом битви на Марні став остаточний провал «блш кавичної ві йни»— основи плану Шліффена. Після цього німецькі війська на Західному фронті зарилиад в окопи, розпочалася позиційна війна. Фронт розтягнувся від пр« токи Ла-Манш до швейцарського кордону і наприкінці 1914 р. сті білізувався. Текст 2. Із французького офіційного повідомлення від 12 вересня 1914 р. про поразку німецьких військ на Марні

«З 24 серпня відбувається бій на фронті Піариж — Верден. Від самого початку правий фланг німців під командування! фон Клука, що просунувся 24 серпня до міста Провена, почав від ходити, зважаючи на небезпеку обходу французами; йому пощас тило уникнути небезпеки, і він кинувся на наш фланг, що обходи його на півночі з боку Марни і з заходу з боку Урка. Проте франко-англійські війська спромоглися завдати ворогов значних втрат і затримати його, оскільки це було потрібно для успі ху нашого наступу в інших місцях. Тепер ворог відступає до річок Ена та Уаза, іншими словами він відійшов за чотири дні на 60-70 кілометрів... Отже, перша фаза на Марні схиляється на користь союзників бо правий фланг і центр нині відступає». Завдання 1. На якому фронті були розпочаті військові дії військ Троїстого союзу проти військ Антанти? f 2. За яким планом німці розпочали свій наступ? Коротко охарак теризуйте цей план. ' . 3. Назвіть основні місця битв на Західному фронті. 4. Через що, на вашу думку, німецькі війська зазнали поразки в битві на Марні? 2-а група Текст З

Інакше розгорталися події на східному театрі, де сторони засто сували тактику швидких маневрених дій. Російська армія була ви мушена розпочати наступ на Східну Пруссію через відчайдушні прохання про допрмогу з боку своєї союзниці Франції, коли німець'] кі війська рвалися до Парижа. Східнопрусська операція для росій-| ських військ виявилася невдалою через неузгоджені дії 1-ї та 2-ї російських армій. Новий командувач німецьких ьійськ генералі

Тема 2. Перша світова війна 1914-1918 pp.

Гінденбург, використовуючи розгалужену систему залізниць, ото чив ударні сили 2-ї російської армії, розгромив їх і примусив росій ські війська в середині вересня залишити Східну Пруссію. Нато мість наступ російських армій під командуванням генерала Врусилова в Галичині та на Буковині виявився вдалим. Битва в Га личині відбувалась одночасно з битвою у Східній Пруссії у вересні 1914 р. Російські війська в перші дні наступу (битва тривала в 5 серпня по 13 вересня 1914 р.) відкинули австрійські війська від Львова, а потім примусили їх залишити територію Галичини. Авст рійці залишили лише сильний гарнізон в обложеному росіянами Перемишлі. Вони втратили 400 тис. вояків, у тому числі 100 тис. полоненими; російські війська — 230 тис. Текст 4. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про воєнні д ії в серпні 1914 р. на Східному фронті та їх вплив на перебіг війни.

«Наприкінці серпня не можна було заперечувати скрутного становища австро-угорських армій, що мали проти себе переважа ючу більшість росіян. Начальник австро-угорського генерального штабу генерал фон Конрадцілком мав рацію, коли вимагав від нас наступу через Нарев. Проте оскільки 8-ма німецька армія поступа лася Ранненкамфу, це неможливо було здійснити. Будь-який рух у напрямі на Млаву і Пултуськ у будь-який момент міг зупинити наступ Рененкамфа на лінію Алленштейн-Ельбінг. Нічого іншого не залишалось, ніж спочатку покінчити з російською Йєменською армією... Австро-угорська армія була повністю розгромлена і ,відійшла з величезними втратами за річку Сян. Росіяни йшли за нею; росій ське вторгнення в Моравію, а згодом у Верхню Селезію стало мож ливим. Треба було допомогти австро-угорській армії, в іншому разі їй загрожувало знищення... Підкріплення мало ось-ось підійти, і треба було додати їм якомога більшої сили. Західний же фронт зміцнити ми були не спроможні...» Запит ання 1. Про бойові дії на яких фронтах йдеться? 2. Де сталися основні битви? 3. Як німецький генерал оцінював операцію у Східній Пруссії? 3-я група Текст 5

Третім фронтом у Європі був Балканський. На Балканському фронті бойові дії точились між Австро-Угорщиною, Сербією та Чор ногорією. Спершу тут було три австрійські армії, але з початком

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». Ю к л і

воєнних дій між Росією та Австро-Угорщиною в Галичині останщ була вимушена терміново перекинути одну з армій (2-гу) на Росія ський фронт. Сербія розгорнула свої збройні сили у складі чотирьої армій, на допомогу їй прийшла чорногорська армія. 16-24 серпні 1914 р. австро-угорські війська зазнали поразки від сербів у горая Цера. Австро-угорські війська в 1914 р. так і не просунулись на Ti риторію Сербії. , І Мужні сербський та чорногорський народи, які чудово зналі місцеві умови й поєднували боротьбу польових військ з партизан ськими методами, могли тривалий час вести війну, навіть не отри муючи допомоги союзників. Так і сталося. Більше року, до осе* 1915 p., невеликі сили Сербії та Чорногорії самостійно захищаДІ свої території від австро-угорських військ, незважаючи на брйі озброєння та боєприпасів. Кавказький фронт виник після вступу у війну Туреччини на щ ці Німеччини 1 листопада 1914 р. Воєнні дії проти Росії Туреччиш розпочала ще 29 жовтня. Того ж дня турецькі міноносці йотопилІ російський канонерський човен «Донець», а ЗО жовтня німецьку турецький флот розпочав обстріл портів Севастополя, Феодосії, H cj воросійська. У відповідь на це російський уряд оголосив Туреччині війн^, російська Кавказька армія 2 листопада 1914 р. иеретнул* кордон і вирушила в глиб турецької території. Турецькі війська у свою чергу, вторглиея до Батумської області. Найбільш значпои подією того періоду на Кавказькому фронті була Сарикамиські операція, що тривала з 22 грудня 1914 р. до 7 січня 1915 p. Typid прагнули розгромити головні сили російської Кавказької армії. Po сійські війська чинили гідний опір турецьким атакам, а 3 січня ие рейшли у наступ. Сарикамиська операція закінчилася повним знИ( щенням 3-ї турецької армії. j Запит ання ] 1. Які фронти бойових дій були ще відкриті на початку війни? (2. Яким чином розгорталися військові дії на Балканах? ■ 3. За яких умов Туреччина встунилгР у П ерш у світову війну?

4. На чиєму боці була ініціатива на початку війни? •

•

IV. Узагальнення та систематизація зкань

Бесіда 1. Н азвіть головних учасників Перш ої світової війни.

2. Які вони мали стратегічні плани у війні? 3. Назвіть 3 причини Першої світової війни. 4. Що стало приводом до Першої світової війни?

І :

Тема 2. Перша світова $ійна 1914-1918 pp.

IV. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Позначити на контурній карті. а) країни-члени Антанти і Троїстого союзу; б) нанести лінії Західного і Східного фронтів у 1914 р .; в) позначити дати і місця основних битв у 1914-1915 pp.

УРОКИ 7 -8 Військові кампаніїта основні битви 19 15-1918 pp.

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • визначати причини вступу у війну головних її учасників, зокре ма США, виходу Росії з війни; ■ показувати па карті основні театри військових дій, військові кампанії та основні битви 1915-1918 рро • робити критичний аналіз завершення та підсумків війни; • давати характеристику визначних діячів Першої світової війни; • на основі різних джерел інформації аналізувати та узагальню вати основні втрати внаслідок Першої світової війни; • хронологічно зіставляти події та явища теми; • тлумачити й застосовувати поняття і терміни: «анексія». Тип уроку: формування і вдосконалення умінь і навичок. Основні поняття: «Верденська м ’ясорубка», «Брусиловський прорив», «позиційна війпа». ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку II. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь . У лютому 1915 р. на Мазурських озерах був роз громлений 10-тисячщш російський корпус. У березні 1915 р. рос ійські війська здобули фортецю Перемишль. 2 травня німці прорвали фронт під Горліце. Горліцька операція тривала до 22 червня. Російські війська залишили Галичину, Бу ковину, частину Волині. У липні 1915р, німці почали наступ на Варшаву, у серпні на Kobао (Каунас), у вересні на Вільнюс. Росія втратила Польщу, Литву,

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 KM

Латвію, Західну Білорусь, 10 % залізниць, 30 % промисловост 300 тис. убитими. Війна набула позиційного характеру. У 1915 р. на Західному фронті німецькі війська відбивали крі вопролитні, але безрезультатні атаки французів в Артуа і Шампї ні. Стримуючи наступ, німці стрімкими контратаками зводили as нівець успіхи противника. За рік Франція втратила 1 млн 292 тис. солдатів, англійці 279 тис., німці — 612 тис. * III. Вивчення нового матеріалу

Питання про військові кампанії доцільно розглянути шляхо аналізу документів за наведеними нижче запитаннями. Упродовз роботи з документами вчитель доповнює та уточнює відповц учнів. Робота з докум ент ам и

Уривок зі спогадів солдата Канадського експедиційного корпусу і про першу газову атаку на Іпрі, очевидцем якої він став І 22 квітня 1915 р: |

«...Зліва від нас були розташ овані французькі колоніальні частини. Цим нещасним, мабуть, канадці зобов’язані своєю шм разкою цього дня. Вдалині ми побачили хмару, що зростає, неї] наче з-під землі. Вона була червоно-зелена і збільшувалася у мі ру просування. Вона нагадувала туман, що притискався до землі, заввишки не вище за два метри, що заповнював кожну щілину і ямку, на землі. Ми не знали, що це таке. Раптово в тумані ми, ті що пере бували в резерві, помітили якісь рухи. Наближаючись до нас, зі швидкістю, наче саме пекло переслідувало їх, бігли чорні вій ська з Північної Африки. Бідолахи, я не звинувачую їх. Це могло примусити бігти будь-яку людину... Газ наблизився, і вони по-! бігли. їх офіцери безуспішно намагалися навести лад у цьому потоці. Здавалося, що їх черевики ледве торкалися землі. На бігу вони закривали свої обличчя, носи й очі руками, і крізь по чорнілі губи, що у декого потріскалися й кровоточили, вони хрипіли: «Allemands! Allemands!» Деякі з наших офіцерів, що розуміли французьку, зупинивши деяких з них і примусивши себе слухати, просили їх повернутися на свої позиції. Але вони абсолютно збожеволіли від жаху і не звертали на це ніякої уваги... Приголомшує швидкість рішення і дії, що про демонстрував наш капітан. Про те, що за дим рухається у напрямку

І Тема 2. Перша світова війна 1914-1918 pp.

до нас, він знав не більше, ніж будь-який солдат. Але у нього був той розум, який діє автоматично в разі небезпеки, а потім обмірковує. 4 «Намочіть свої хустки водою з фляжок, хлопці!» — наказав він. Ми всі швидко підкорилися. «Прикладіть хустки до обличчя і стрі ляйте як чорти!» : Ми зробили де, і, коли газ наблизився, хустки прислужилися еиого роду тимчасовим респіратором і врятували багато з нас від Страшної смерті. Ми були в резерві, тому постраждали менше, але Псе ж таки деякі з нас загинули від цього пекельного продукту. Лю дина помирає від газу в страшних муках. Вони стали абсолютно чорними, всі ті, кого я бачив тоді. Чорні, як начищений черевик, очі, губи, нігті, навіять зуби. З рота йшла піна, як у скаженого со баки, п ’ять-ш ість хвилин судом і потім — «на захід» (термін Пер шої світової, що означав смерть)». Запит ання 1. Про появу якої новітньої зброї свідчив солдат? 2. Чи розуміли люди те, що відбувалося біля Іпру? З чим вони по рівнювали ці явища? ( 4 Я. Якому винаходу науковців, на вашу думку, дали поштовх події 22 квітня 1915 p.? У ч и т е л ь . 22 квітня 1915 р. біля бельгійського міста Inp німці ішерше у світовій історії здійснили газову атаку. Із 15 тис. англій ських вояків, що отруїлись хлором, третина померла. Англійці й французи спробували перекрити протоки Босфор І Дарданелли. 18 березня 1915 р. 14 англійських і 4 французьких дредноути увійшли у протоки. Але на мінах і від турецьких гармат аатонуло 3 і було пошкоджено 2 кораблі. Союзники відступили. Бу ло вирішено почати суходольну операцію. У турків було 6 дивізій для захисту проток. Турецькі війська повністю заблокували десант союзників, який у грудні того ж 1915 р. був змушений залишити свій плацдарм. 25 квітня 1915 р. 5 дивізій союзників висадились на Галліпольському півострові. Турецькі війська повністю заблокували десант союзників, який у грудні того ж 1915 р. був змушений залишити свій плацдарм. 29 квітня Італія підписала Лондонський договір з Антантою. * 23 травня Італія оголосила війну Німеччині, Австро-Угорщині. 30 трав'ня почались військові дії. Італія розгорнула 3 5 дивізій проти 20 дивізій Австро-Угорщини. Війна набула позиційного характеру.

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 і

Меморандум верховного головнокомандуючого німецькими арміями генерала Epixa фон Фалькенгайна у грудні 1915 р. 4 «...Верден — найпотужніший опорний пункт французькі фронту від бельгійських кордонів до Швейцарії. Він оточений с; темою найсучасніших укріплень і, на думку всіх французів, неп| ступний, тому перетворився на національний символ і жоден фра цузький воєначальник не посміє добровільно здати його ворогові Якщо Верден опиниться в наших руках — а ми, зрозуміло, | кладемо зусиль, щоб так воно і сталося, — це відкриє нам дорогу серця Франції, в такому разі уже заздалегідь приреченої на поре ку. Але навіть якщо ми не досягнемо такої стратегічної мети, Hajt зусилля принесуть перемогу вже тим, що ми перетворимо Bep# на згубний смерч, який поступово всмокче у себе весь французькі військовий потенціал, виснажуючи його з останніх ділянок фро ту, з тилу, зі всієї Франції. Дивізію за дивізією поставлятиме вор<ї на верденську м ’ясорубку, а ми будемо їх там молотити одну і одною*. J Зі спогадів очевидців німецької ат&ки на Верден | «Четверта година ранку 21 лютого 1916 р. З останнім ударо! баштового годинника Верденського кафедрального собору на даі єпископського палацу з гуркотом, подібним до гуркоту грому, о | рушився важкий снаряд, пробив його і вибухнув, утворивши широ ку воронку, захопивши стіни і підлогу двох поверхів. З уламків ба лок,-цеглини, штукатурки, меблів, з клаптів килимів над місто! піднявся потужний султан диму і пилу, а гучний відгомін вибух] потонув у гуркоті осідаючих стін і хрускоті дерева, що ламається. Нічним черговим штабу верденської ділянки фронту — штіІ розташовувався в ратуші — немає потреби оголошувати тривогу з усіх боків сюди збігаються офіцери, на ходу щось на себе натягу ючи: вони квапляться в зал засідань... - J ...Лише через три години і п ’ятнадцять хвилин — чверть ні восьму — три тисячі триста німецьких снарядів усіх калібрів по чали вивергати свої снаряди на верденську ділянку між річкою Mei і рівниною Воєвре. Сотні гармат б’ють і б’ють, кілометр за кіломе тром по окопах, під’їзних ш ляхах, долинах і схилах, по голих рів нинах і зарослих пагорбах, по селах і хуторах, просто по землі, ді може не бути нічого, Окрім мурашника або мишачого гнізда, по жи вому й неживому, вибух за вибухом, вибух за вибухом в Омоне Орне, Бомоне, Дамвільєре, Дуомоне, Вердені... У простір від землі до самого неба увірвався гуркіт розривів і за повнив його від горизонту до горизонту. Цей гуркіт вивергали ста

Тема 2. Перша світова війна 1914-1918 pp.

Лоні глотки важ ких снарядів, гаубиць і мортир, скорострільні по льові гармати, міномети й кулемети, як і своїм пронизливим «так-так-так» прорізали гуркіт снарядів крупного калібру. Коли повітряні хвилі, підняті вибухами, стикаються, здається, що повітря густіш ає, то спресоване, то, навпаки, розріджене, розі гнане, клаптями відкидається детонацією. Свист куль, дробовий Тріск шрапнелі, гучне виття важ ких снарядів, що летять, падають ( громоподібним відлунням, удари мін, що рвуть все на частини І класною силою, і тиском повітря, вереск металевих уламків, що Летять по невідомих траєкторіях... Лише снарядів важкого калібру німецькі батареї випускають Ho сто п’ятдесят тйсяч на день... І так година за годиною, день за днем... He було місця, не було укриття, куди б не проник цей ураган ввуків».

Запитання 1. Чому німці обрали для атак саме французький Верден? 2. Чому історики назвали цю битву «Верденською м ’ясорубкою » ? У ч и т е л ь . Верденська битва тривала з 21 лютого по 18 грудня 1916 р. Німецькі сили — 1204 гармати, 202 міномети, 160 бойових літаків, 14 аеростатів, 50 дивізій. У французів — 69 дивізій, І 632 гармати.

Сучасний текстпро битву на річці Сомма Я к відомо, однією з найбільш визначних битв Першої "світової вважається битва на річці Сомма. Почалася операція 24 червня 1916 р. з артилерійської підготовки, після чого в бій була кинута піхота. 1 липня англійська і французька піхота рушили в атаку. Але німці уже встигли посилити оборону й підтягти резерви. І го ловне, сама тактика піхотних атак ланцюгом безнадійно застаріла разом з появою кулеметів і скорострільних гармат. Але командунання союзників цього ще не зрозуміло. У результаті першого дня тільки англійці втратили 21 тисячу солдатів убитими і 35 тисяч по раненими (за іншими даними, 16 тисяч убитими і 34 пораненими). І Іодальші спроби розвинути наступ успіху не принесли через запек лий онір німців. Щоденні втрати обчислювалися десятками тисяч солдатів. Тільки до середини липня ціною величезних жертв союз никам вдалося заволодіти другою лінією укріплень. Але до того мо менту німці вж е встигли облаштувати в'глибині нові позиції. Битва на річці Сомма набувала затяжного характеру.

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 кла

------------- :--------------------------------------------,------------ -------------- :------------------------------------------------ :----------------------------------------------------------------------- :-------- - J 1

З вересня союзники почали новий масштабний наступ, але Si 10 днів змогли просунутися тільки на 3 -4 кілометри. І тоді 15 вй ресня англійці уперше застосували в бою танки. Попри те, що тан ків було лише 18, вони мали величезний психологічний тиск ні німецьку піхоту. Англійці за 5 годин змогли пройти 5 кілометрів більш ніж за 10 днів до цього (за іншими даними, 2 км за 3 години} До середини осені почалися дощі, і низовинна місцевість у райов) Сомми перетворилася на суцільне болото, що ще більше ускладни ло наступ. 13 листопада бойові дії на річці Сомма припинилися че рез виснаження сторін. і У результаті за чотири з половиною місяці англійцям і францу зам вдалося просунутися на фронті завдовжки 40 км лише на 10 KSji При цьому їх загальні втрати склали 623 907 осіб (за іншим] даними близько 800 000), з них убитими і зниклими безвісти -*j 146 431 людина. Середні втрати англійських дивізій досягли 80 %1 Німецькі втрати оцінюються в 465-600 тисяч чоловік, зокремі 164 055 чоловік — убитими і зниклими безвісти.

Запит ання j 1. Де відбулася чергова битва Першої світової війни? Хто у.нЙ брав участь? 1 2. Чому, на думку автора тексту, англо-французькі війська зазна| ли поразки? І 3. Який технічний винахід Допоміг союзним військам покращити свої позиції під час битви? | 4. Якими були наслідки цієї битви для обох сторін?

У ч и т е л ь . Битва тривала з 1 липня по 18 листопада 1916 р. Boij на була найбільш кровопролитною на Західному, фронті за всі рокі| війни. 45 % від загальної кількості англо-французьких сил на Захід! ному фронті було зосереджено у цій битві: 150 дивізій, Ю тис гармата 1 тис літаків. Англійці і французи у 3 рази перевищували німецькі армію у живій силі. Але німці встигали підвозити підкріплення. J За 5 місяців союзники на фронті у 35 км просунулись вглиб н і 10 км. Втрати сторін: німці — 538 тис. полоненими, вбитими і по| раненими, англійці — 453 тис., французи — 341 тис. Сучасний текст про Брусиловський прорив

Наступною великою військовою операцією на Південне! Західному фронті став так званий Брусиловський прорив 1916 р | який увійшов до всіх підручників військової справи. 30 березні) 1916 р, замість М. Іванова командуючим Південно-Західним фрої том призначений О. БрусилоВ. Під безпосереднім командуванняіі

Тама 2. Перша світова війна 1914-1918 pp.

останнього з 4 червня на фронті від Луцька до Чернівців почався масований наступ армій Південно-Західного фронту, який тривав до 20 вересня 1916 р. Перевершуючи супротивника в піхоті в 2 - 2 ,5 раза, артилерії 1— в 1 ,5 - 1 ,7 раза російські війська досить легко прорвали оборону австро-угорських формувань і вже 7 черв ня взяли Луцьк, а 18 червня— Чернівці. Війська О. Брусилова за йняли південну Галичину, Буковину і знову підійшли, до Карпат ських перевалів, проте на початку вересня темп наступальних дій вначно сповільнився, і Південно-Західний фронт стабілізувався по Лінії р. Стоход, міст і сіл Киселин, Золочів, Бережани, Галич, Ста ніслав, Делятин, Ворохта, Селетин. Дослідники неоднозначно підходять до оцінки результатів насту пальної бпєрацїї Південно-Західного фронту влітку 1916 р. У радян ській історіографії традиційно робився наголос на значних втратах австрійських військ (1 ,5 млн убитими, пораненими і полоненими, 681 гармата, 1795 кулеметів, 448 бомбометів і мінометів), тоді як російські втрати оцінювалися приблизно в 500 тис. осіб. Проте, як від значає С. Нелипович, лише за підрахунками Ставки Південно-Західний фронт втратив з 4 червня по 27 жовтня 1,65 млн осіб, що, на його дум ку, і вирішило долю так званого Брусиловського прориву — російські иійська захлинулися власною кров’ю, а жодне із завдань не було до сягнуто: ворог не розгромлений, Ковель як вузловий центр так і не було взято, цоцри величезні втрати російських військ. У стратегічно му плані, правда, все ж таки були досягнуті позитивні для Антанти результати — врятована від розгрому Італія, розв’язано питання при єднання Румунії до Антанти , російський наступ полегшив становище англійців і французів на їх фронтах. Україні, на території якої відбувалася ця грандіозна битва, вій на знову принесла суттєві руйнування, загиібель сотень тисяч укра їнців — солдатів, офіцерів і просто мирних жителів. Результат, битви 1. Російські війська просунулись на 8 0 -1 2 0 км. 2. Австро-Угорщина зазнала значних втрат (200 тис. загиблих проти 62 тис. загиблих у російській армії). 3. У війну на боці Антанти вступила Румунія.

Запитання 1. Де і під чиїм командуванням розпочалася ще одна визначна битва Першої світової війни? 2. Що, на думку істориків, допомогло російським військам здобу ти перемогу? 3. Я к і наслідки мав Брусиловський прорив?

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

Р. Гібсон, М. Прендергаст «Німецька підводна війна 1914-1918 p p.»

«У 1914 р. Велика Британія володіла такою перевагою на о іЛ анських просторах, що протягом декількох місяців діяльність я і мецького торгового флоту виявилася майже повністю паралізовЯ ною. Тому німцям довелося розраховувати на торговельні судяИ нейтральних країн, а також на довоєнні міжнародні договори 1 листопада 1914 р. між англійцями і німцями сталася битва нецш далік від Коронеля на чілійському узбережжі. Англійці, с у д Я яких були застарілої конструкції, зазнали поразки, втративши д ш з чотирьох кораблів. Щ Тоді з Великої Британії були терміново відправлені на підмош два найсучасніші лінійні крейсери, і 8 грудня 1914 р. неподалЯ Фолклендських островів англійці узяли реванш. У січні 1915 щ англійці потопили німецький крейсер «Блюхер» і завдали п оїлки джень ще 2 крейсерам Німеччини; Ш Знищити військово-морський флот Великої Британії НімеШ чини не вдалось. Проте у німців була ще одна ефективна зброя -Щ підводний човен. 18 лютого 1915 р. німецьке ко м ан ду ван н і оголосйло прибережні води Великої Британії воєнною зоною і зJ j явила, що починає необмежену підводну війну біля берегів Б р » танії та Ірландії. 4 1 травня 1915 р. пасажирський лайнер «Лузітанія» вируш иі з Нью-Йорка до Ліверпуля. Того ж дня в нью-йоркських газетні з ’явилося застереження — судна під британським прапором риі зикують бути потопленими. Через шість дній, 7 травня 1915 р я на північний захід від Ірландії лайнер був підірваний торпедою! випущеною з німецького підводного човна U-20. З двох тисяч пасаж ирів «Лузітанії» потонули тисяча двісті, у тому числа 128 американців. -І Потоплення «Лузітанії» викликало хвилю громадського обу| рення як у Великій Британії, так і в Сполучених Штатах, де до цье| го, навпаки, висловлювали невдоволення поводженням англійці! з нейтральними судами» . І У 1915 році: • Потоплено 228 торгових суден Антаїгґй — загальний тонная! 651572 тонни. J • Потоплено 89 нейтральних кораблів — загальний тонная^ 120 254 тонни. | • Німецкі втрати склали 19 підводних човнів (33 % особистого вкладу). . *

Тома 2. Перша Cetroaa війна 1914~1918рр.

У 1916 році: 24 березня 1916 р. торпедою був потоплений британський паро плав «Сассекс», що здійснював рейси між Великою Британією і континентальною Європою, при цьому загинули ще більше грома дян СІЛА, ніж при потопленні «Лузітанії*. Запит ання 1. Чи використала Німеччина повною мірою свій потенціал на морі? 2. Які дії Німеччини на морі викликали найбільше обурення СПІА та Великої Британії? У ч и т е л ь . Упродовж вивчення питання про основні битви 1915-1918 pp. ви, мабуть, помітили, що в цей час було використано багато технічних вдосконалень, які допомагали країнам-учасницям покращувати свої позиції. Назвіть, я к і саме. З лютого 1917 р. CIIIA розірвали дипломатичні відносини з Ні меччиною, а 6 квітня оголосили про вступ у війну на боці Антанти. CIJIA не стали пов’язувати себе якимись зобов’язаннями, сподіва ючись по війні відігравати провідну роль під час мирних перегово рів головного арбітра. ч Формальним приводом до вступу у війну стліла німецька дипло матична депеша («Нота Циммермана»), перехоплена англійською розвідкою і передана американцям, в якій йшлося про таємні пере говори Німеччини і Мексики про союз проти GIIIA. Упродовж року па Західний фронт прибуло понад 2 млн американських солдатів. З виступу Вудро Вільсонщ У Конгресі СІЛА 2 квітня 1917 р.

«Ми не прагнемо ні завоювань, ні панування. Ми не шукаємо для себе ні контрибуцій, ні матеріального відшкодування за Ti жертви, я к і добровільно приносимо. Ми -~t лише одні з борців за права людини. Ми битимемося за демократію, за права тих, хто підкоряється властям, щоб мати право голосу у своїх власних державах, за права І свободи малих народів, за загальне панування права, створення такого союзу вільних народів, який принесе мир і безпеку всім на родам і, нарешті, зробить сам світ вільним. Розв’язанню Цього за вдання ми можемо присвятити наше життя і нашу долю...» •

Запит ання Я к і цілі переслідували CIIIA у війні, виходячи з промови Вудро Вільсона в Конгресі СІІІА?

У ч и т е л ь . Знесилені тривалою війною, народи почали борютьг бу за її припинення. У лютому 1917 р. антивоєнні та соціальні

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». Ь

виступи в Росії набули небаченого розмаху і переросли в ревооН дію. На початку березня влада перейшла до Тимчасового у р |Н Новий уряд не відмовився від зобов’язань царя Миколи II передИ юзниками і закликав продовжувати війну до переможного кіздИ У квітні-травні 1917 р. на Східному фронті почалися масові ( Я тання солдатів німецької та російської армій. Я У жовтні 1917 p., прийшовши до влади, більшовики на ЧІЯ з Володимиром Леніним оголосили «мир без анексій і к о н т р ів цій», тобто без територіальних надбань та без грошової компенсаЯ за втрати. Ж З березня 1918 р. у м. Брест-Литовську більшовицька Росія П І писала сепаратний мир з Німеччиною, Австро-Угорщиною, БолЯ ріею та ТуреФшноїо і вийшла з війни. ■ Для аналізу умов, за яких Росія вийшла з війни, учні працю й* зі статтями Брест-Литовського мирного договору. і Брест-Литовський мирний дбговор

’

.«Стаття! , 1 Росія, з одного боку, і Німеччина, Австро-Угорщина, Волга]; й Туреччина — з іншого, повідомляють, що стан війни між нищ припинено.

Стаття III * і Області, що дежать на захід від установленої договірними сщ ронами лінії, що належали раніше Росії, не будуть більше переб^ вати під її верховною владою: установлена лінія позначена на прй кладеній карті... (яа заході від Росії відторгалися Польщі Прибалтика, частина Білорусії.) х J

Стаття V Росія негайно проведе повну демобілізацію своєї армії... Стаття VI Росія зобов’язується негайно укласти мир з Українською На родною Республікою й визнати мирний договір між цією державо! й державами Четверного союзу. Територія України негайно звіль няється від російських військ і російської Червоної гвардії. Стаття IX Договірні сторони взаємно відмовляються від відшкодуванні своїх військових витрат, тоб^о державних витрат ца ведення війни так само як і від відшкодування військових збитків, тобто тих збиі ків, які були завдані їм та їх громадянам у зоні воєнних дій військс

£ Перша світова війна 1914-1918 pp.

■Ми заходами, у тому числі й усіма' зробленими у ворожій країні В п ізи д ія м и » . : B 1Запитання K На яких умовах Росія підписала сепаратний мир? В Для якої зі сторін договір був більш вигідним? В У ч и т е л ь . По усіх країнах Європій у 1917 р. прокотилася ■ і л я антивоєнних виступів. Але віййа тривала. Основні бойові дії ■ П зосереджені на Західному фронті. У 1917 р. німецьке «оман■ рання віддавало перевагу оборонній тактиці, Антанта — насту■Л ьній. H У грудні 1 9 1 6 р . Німеччина виступила з пропозицією розпочати Мроговори про мир, сподіваючись залишити за собою всі завойова■ території. Країни Антанти відхилили цю пропозицію. В Генеральний наступ країн Антанти одночасно па всіх фронтах B s c c H i 1917 р. виявився невдалим. У квітні 1917 р. англоЬ ан ц у зь К е командування зробило спробу атакувати ворога в райоH Реймса. За сім тижнів боїв французи втратили убитими й пора■цш м и понад 500 тис* вояків. В У французькій армії спалахнули Заколоти проти продовження Війни. Новий командуючий Петен (герой оборони Вердена) жорето■кми заходами і деякими покращеннями умов перебування солдаM l на фронті зумів навести лад у військах, І Із другої половини 1917 р. увесь тягар подальших боїв ліг на Илечі англійців. їм вдалося провести кілька вдалих операцій, що [іміцнило підірваний дух військ Антанти. Одна з таких операцій Iy районі Камбре (листопад-грудень 1 9 І7 р.) стала «тріумфом тан,Ків». Тут 378 англійських танків у взаємодії з піхотою та авіацією іавдали удару і прорвали потужну оборону противника. ' Італійці зазнали нищівної поразки під Капоретто.в жовтні 1917 p.: 3 0 0 тис. з них потрапили в полон, 130 тис. загинули. Ан глійські та французькі дивізії, перекинуті з Ніцци на автомобілях, дещо покращили становище і не допустили виходу Італії з війни. На четвертому році війни союзники, нарешті, дійшли згрди та у квітні 1 9 1 8 р . створили спільне командування. Головнокоманду вачем усіх союзних військ на Західному фронті було призначено маршала Фердияанда Фоша. 18 липня 1918 р. союзники рушили в наступ і відкинули німців від Марни. Остаточної^ удару союзники завдали біля А м ’єна 8 серпня, де англійські танки прорвали оборону німців. За один день було роз бито 16 німецьких дивізій.

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

У вересні війська А нтанти перейш ли в наступ по всьо» фронту. 14 серпня Гінденбург заявив імператорові Вільгельмуі про необхідність домагатися закінчення війни дипломатичним методами. • ,-.Ij 28 вересня Болгарія стала першою країною з Четверного союз; яка вийшла з війни. 28 жовтня Австро-Угорщина запросив перемир’я, яке було підписано З листопада. ЗО жовтня Туреччи| змушена була на кабальних умовах підписати перемир’я з A htuj тою. Після цих подій Німеччині нічого не залишалося, я к ро! чати переговори про мир. Німецький уряд очолив принц Макс Баденський, який зворнуі ся до американського президента Вудро Вільсона з пропозиціє! про перемир’я на основі його «14 пунктів». J «14 пунктів» Вільсона

Учитель роздає учням фрагмент «14 пунктів* Вільсона для ана лізу за наведеними нижче запитаннями. «<...> 2, Абсолютна свобода судноплавства на морях поза терй торіальними водами як е мирний, так і у військовий час, крім вя падків, коли деякі моря будуть частиною або повністю закриї в міжнародному порядку для виконання міжнародних договорів 3. Усунення... всіх економічних бар’єрів і встановлення рівне сті умов для торгівлі всіх націй, що стоять за мир... 4. ...національні озброєння будуть скорочені до граничного мі німуму, сумісного з державною безпекою. ; 6. Звільнення всіх російських територій... J 7. Бельгія, — весь світ погодиться, —- має бути євакуйовав і відновлена без спроби обмежити суверенітет, яким вона користї ється нарівні з усіма іншими вільними націями... 8. Уся французька територія має бути звільнена,, й окуповав частини повернені, а зло, завдане Ф ранції Пруссією в 1871 р. щод Ельзасу та Лотарингії, яке порушувало загальний мир майже 50 рс ків, повинно бути виправлено, аби мирні стосунки могли знову бу ти встановлені на користь усіх. 9. Виправлення кордонів Італії має бути здійснене на основі яс ного розрізнення національних кордонів. 10. Народи Австро-Угорщини... повинні дістати якнайш ирш можливість автономного розвитку. 11. Зайняті території мають бути повернені. Сербії має бути не даний вільний і надійний доступ до моря. Взаємини різних балкав ських держав мають бути визначені дружньою дорогою відповідв до історично встановлених принципів приналежності й націоналі

Tома 2. Перша світова війна Т914-1918рр.

пості. Мають бути встановлені міжнародні гарантії політичної та економічної незалежності й територіальної цілості різних балканських держав. 12. Турецькі частини Оттоманської імперії в сучасному її складі мають отримати забезпечений і міцний суверенітет, але інщі націо нальності, що нині перебувають під владою турок, повинні отримати гарантію існування й абсолютно непорушні умови автономного розви тку. Дарданелли мають бути постійно відкриті для вільного проходу судів і торгівлі усіх націй під міжнародними гарантіями. 13. П овинні бути створена незалежна Польська держава, яка повинна включати всі території з незаперечно польським насе ленням, якому має бути забезпечений вільний і надійний доступ до моря, а політична й економічна незалежність якої, так само нк і територіальна цілісність, мають бутй гарантовані міжнарод ним договором. 14. Повинно бути утворене загальне об’єднання націй на основі особливих статутів з метою створеіщя взаємної гарантії політичної не залежності й територіальної цілості як великих, так і малих держав. Завдання 1. Проаналізуйте, як за цим документом визначалась доля країн Європи. 2. З якою метою пропонувалося створити загальне об’єднання націй? Робота з підручником Учням пропонується прочитати пункт параграфа, де йдеться про завершення війни. Під час роботи з підручником учні визнача ють умови підписання Комп’єнського перемир’я. Умови перемир’я. ; Припинення воєнних дій; , евакуація протягом 14 днів окупованих німецькими військами районів Франції, Бельгії та Люксембургу, Ельзасу і Лотарингії; • війська Антанти займали лівий берег Рейну, а на правому пе редбачалося створити демілітаризовану зону; • Німеччина зобов’язувалася повернути усіх військовополонених та евакуювати свої війська з територій, що колись входили до Австро-Угорщини (Румунії, Туреччини та Східної Африки); Німеччина повинна видати Антанті велику кількість озброєння та військової техніки, серед іншого 2 тис. літаків, 10 тис. ван тажних автомобілів, а також значну частину кораблів військово-' морського флоту. • •

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 кіш

С кладання т аблиці J Питання нро наслідки війни для найбільших країн-учасниц* вивчається під час заповнення таблиці «Маештаби втрат та руйнуй вань». ^ Орієнтовний вигляд таблиці Наслідки війни Людські втрати

Зміст

Росія — 2 млн 300 тис. чол., Німеччина — понад 2 млн чол., Австро-Угорщина — 1млн 440 t h g . , Франція— 1 млн 383 тис., Британська імперія з колоніями (Велика Британія 909 тис.) — 743тис., Італія — 700 тис., Ту реччина — 325 тис., Болгарія — 100 тис., СІПА — 53 тис. Жертви хво Цивільні втрати Європи під час Першої світової війни — S роб і голоду 5 млн чол. (від голоду, хвороб, епідемії «іспанки* тощо) Матеріальні • IIa території, де велися воєнні дії, в руїнах лежали втрати міста, села, дороги, мости, залізниці; країни зазнали значних втрат національного багатства: Росія — 60 %, Австро-Угорщина — 41 %, НімеччиІ на — 33 %, Франція — 31 %, Велика Британія —115 % | Зміна роз Зросла роль CIIIA як кредитора Європи та їх економіч- \ становки на могутність; І сил на між США створили могутню армію та флот; і народній посилився вплив Японії на Далекому Сході; j • послабилися позиції Фрайції та Великої Британії; і арені . почався занепад колоніальної системи Політичні • Розпалися Німецька, Австро-УгОрська, Російська, ' зміни Османська імперії; ' | утворилися нові держави: Польща, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія, Чехословаччина, Австрія, Угор щина, Королівство сербів, хорватів і словенців; .* до влади в Європі почали приходити диктатори, які ’ виступали проти демократії

111. Узагальнення та систематизація знань

’ . Бесіда 1. Чому CIIIA вступили у війну? 2. Чим зумовлений був вихід Росії з війни? 4. Назвіть три підсумки війни. 5 . Назвіть трьох визначних діячів П ер т о ї світової війни. 6. Назвіть три наслідки війни, 7. Дайте визначення терміна «анексія».

'■& .

-і -А ^ | І

Тема 2. Перша світова війна 1914-1918 рр.

IV. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Позначити на контурній карті. 1) місця і дати найбільш визначних битв 1916-1918 pp.; 2) місце і дату, де було підписано перемир’я з Німеччиною.

УРОК 9 Узагальнення знань за темами «Світ на початку XX ст.» і «Перша світова війна 1914— 1918 рр.»

;

Мета: узагальнити та систематизувати матеріал, вивчений з да ної теми; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити Висновки, виділяти головне і другорядне; працю вати з історичними термінами, висловлювати власну точку зору; вчити учнів культури спілкування. ХІД УРОКУ І. Організаційна частина уроку

Методичні рекомендації Урок проходить у вигляді змагання трьох команд. Клас зазда легідь об’єднується у три команди, кожна з яких обирає собі капі тана. П равила гри 1. На уроці учні будуть працювати в групах, урок проходитиме у вигляді змагання між ними. 2. Командам буде запропоновано шість конкурсних завдань, за які будуть нараховуватися бали. За кожне завдання —" певна кількість балів. 3. За «мертві душ і» — учнів, які це працювали впродовж уроку, з команди будуть зніматися бали (один у ч е н ь о д и н бал). 4. За кожне порушення правил гри з команди знімається один бал. 5. За кожне доповнення команда отримує додатковий бал. 6. Учні з команди-переможниці отримують наприкінці уроку оцінки, на один бал вищі від зароблених. 7. Перемагає та команда, яка отримає більшу кількість балів. У кінці уроку капітани команд виставляють оцінки членам сво їх команд. Ці оцінки будуть узгоджені з учителем.

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». Wtuli

Il. Основна частина уроку

Завдання І. Історичний марафон Команди називають по черзі поняття і терміни з теми та пая< нюють їх. Наприклад: Імперіалізм (від лат. imperare — правити) •— державна політик! спрямована на завоювання територій, колоній, або встановлення п< літичного й економічного контролю над іншими державами. Д уаліст ична монархія ( двоїста монархія) — форма держави» го правління, за якої поряд з монархом функціонують парламеї і уряд. Глава держави особисто формує уряд, який відповідальна не перед парламентом, а перед монархом. Монарх має право вето і закони, які приймає парламент. Технічний прогрес— це поступальний рух техніки, еволюціі ний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного вира| ництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх Сил прв роди, це об’єктивна, постійно діюча закономірність розвитк матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдоско налення техніки, технології та організації виробництва, підвищен ня його ефективності. Державне регулювання економіки — це майже всі функції дер жави, пов’язані з економічною та економіко-соціальною діяльній тю і покликані забезпечити умови функціонування ринкової еко-і номічної системи. т, Націоналізм — специфічний стан свідомості етносу і соціальнопсихологічних орієнтацій людей, а також сполучені з ними ідеолог гія, теорія і соціальна практика. Національний рух — 1) будь-який суспільно-політичний рух,і учасниками якого є представники певної етнічної спільності пл§4 мені, народності, нації), з метою звільнення своєї країни від чужб-| земного панування; 2) у вузькому розумінні — національної визвольний рух — масові рухи Нового і Новітнього часу цротш інонаціонального панування, що розгортаються під чіткими націо-ї нальними гаслами і мають на меті об’єднання в єдину національну! державу всіх етнічних територій свого народу. Латифундизм — 1) система землеволодіння, основу якої скла4! дають великі поміщицькі земельні володіння — латифундії; 2) зй&І , силля латифундій в економіці слаборозвияених країн Латинської! Америки. І Гонка озброєнь — політичне протистояння двох або декількох! держав (а частіше ■ — цілих військових блоків) за перевагу в області!

Тема 2. Перше са/тоаа війна 1914- 1918 pp.

збройних сил. Під час такого протистояння кожна зі сторін нако пичує величезні запаси зброї, намагаючись встановити паритет в супротивником або обігнати його. Мілітаризм (фр. mtUtarisme, від лат. militaris — військовий) — державна ідеологія, спрямована на виправдання політики всесвіт нього нарощування військової могутності держави і яка водночас допускає використання військової сили нри розв’язанні міжнарод них і внутрішніх конфліктів. Ш овінізмі фр. chauviniame, в англ. версії джингоїзм) вай[ одіозніше форма націоналізму, пропагування національної винят ковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої на ції, поширення ідей національної переваги, розпалювання національної ворожнечі й ненависті. Анексія (лат. аппехіо — приєднання) — це насильницьке захо плення державою всієї або частини території іншої держави або на роду і включення її до свого складу. Цей перелік тривав доти» поки не будуть названі всі основні тер міни теми. У цьому конкурсі перемагає та команда, яка останньою називає якийсь термін. Вона отримує п'ять балів, а інші дві коман ди по три бали. Завдання 2. «Виправ помилки» Команди отримують на спеціальних картках тексти, в яких до пущені помилки. Затри хвилини вони повинні знайти ці помилки та виправити їх. За кожну правильно виправлену помилку нарахо вується один бал. Картка 1 Статті Брест-Литовського мирного договору

Стаття! , . Росія» з одного боку, і Німеччина, Австро-Угорщина, Франція й Велика BpHTaiiifl - з іншого, повідомляють, що стан війни між ними припинено. Стаття III Області, що лежать на захід від установленої договірними сто ронами лінії, що й належали раніше Росії, будуть перебувати під її верховною владою: установлена лінія позначена на прикладеній карті... Стаття V • Франція негайно проведе повну демобілізацію своєї армії...

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 ю)

--------- — .........----------------------—------ :---------------------- — !--------------------- ------------------------------------- -------------- ----------

.. ,

------- ;--------

Стаття VI 1 Велика Британія зобов’язується негайно укласти мир з Украї ською Народною Республікою й визнати мирний дотовір між ціе державою й державами Четверного союзу. Територія України негайї очищається від російськихвійськ і російської Червоної гвардії. , ' Стаття IX " "і Договірні сторони вимагають відшкодування своїх військові витрат, тобтд державних витрат на ведення війни, так само як і B^ шкодування військових збитків, тобто тих збитків, які були зап діяні їм і їх громадянам у зоні воєнних дій військовими заходам; у тому числі й усіма зробленими у ворожій країні реквізиціями. Картка 2

*14 пунктів» Втсонш | 2. Залежність судноплавства на морях поза територіальним водами я к в мирний, так і військовий Час, крім випадків, коли де! кі моря будуть частиною або повністю закриті в міжнародному на рядку для виконання міжнародних договорів. І 3. Усунення... всіх екоиовїічйих бар’єрів і встановлення рівн^ сті умов для торгівлі всіх націй, що стоять зй мир... і! 4. .^національні озброєння будуть збережені й обсягах, нотріб них для забезпечення державної безпеки. 6. Звільнення всіх російських територій... Д 7. Бельгія, -— весь світ погодиться, — має бути евакуйовані і відновлена без спроби обмежити суверенітет, яким вона користу ється нарівні зі всіма іншими вільними націями... ; 8. Вся французька територія має бути звільнена, окрім Ельзас] та Лотарингії... Картка З «14 пунктів» Вільсона

11. Румунія, Сербія та Україна мають бути евакуйовані. За ті території мають бути повернені. Румунії має бути наданий віл* ний і надійний доступ до моря. Взаємини різних балканських дер жав мають бути визначені дружньою дорогою відповідно д< історично встановлених принципів приналежності і паціональнос ті. Мають бути встановлені міжнародні гарантії політичної та ек<і номічної незалежності й територіальної цілісності рідних балкав ських держав. ^ ' 13. Має бути створена незалеясна Українська держава, як а винна включати всі території з незаперечно українським населед

Тама 2. Перша світова війна 1914-1918 pp.

ням, якому має бути забезпечений вільний і надійний доступ до моря, а політична й економічна незалежність якої, так само як і те риторіальна цілісність, мають бути гарантовані міжнародним до говором. 1 4 .,Має бути утворене загальне об’єднання націй на основі особливих статутів, в цілях створення взаємної гарантії політич ної незалежності й територіальної цілості великих, окрім малих, держав. Завдаш ш З. «Словесний теніс» Цей вид змагання передбачає обмін запитаннями з тем між ко мандами. Гру починає перша команда, яка ставить запитання двом іншим, потім те саме роблять друга та третя команди. Відповідати треба одразу після поставлених запитань- Час на обмірковування не Надається. Під час гри необхідно стежити, щоб кожна команда поставила однакову кількість запитань і дала однакову кількість відповідей. Словесний теніс триває 5 -7 хв. Перед початком змаган ня кЬМанди мають хвилину на підготовку запитань. Максимальна оцінка за цей конкурс — 6 балів. При цьому враховується й те, які запитання поставили команди, і те, як в о н и відповідали на запи тання своїх суперників. . . Завдання 4. Складання есе методом «Гамбургер» Перш ніж приступити до виконання завдання, учні мають при гадати, що таке гамбургер. Це, власне, булочка, яка має начинку і складається з трьох частин: 1. Верхня частина — булка. 2. Середина — м’ясо, салат, сир. • 3. Нижня частина — булка. За таким самим принципом будуватиметься відповідь команди. Адже есе буде складатися з трьох частин: 1. Вступ. Одне-два речення, я к і пояснюють головну ідею або тему есе. ■.' . ■ 2. Основна частина. Факти, докази, пояснення, які підтримують головну ідею (4-6 речень). 3. Висновок. Підсумкове речення, яке висловлює головну думку всього сказаного. •

Потім команди отримують теми для складання есе. 1 команда. Які особливості політичного Життя спостерігались на початку XX ст. у провідних країнах світу?

Усі уроки д о курсу « Всесвітня історія», 10*

•

2 команда. Які основні тенденції економічного розвитку спо«^В рігалися на початку XX ст. в провідних країнах світу? • З команда. Які зміни в соціальній структурі світового суспіІ|^И ства відбуваються на початку X X c t.? Для складання есе учням дається 5 хв. Слово для відповіді ється одному представнику, який висловлює точку зору всієї Щ манди. Максимальна оцінка конкурсу 6 балів.

Завдання 5. «Відгадай битву» Щ Учитель зачитує уривки а основних битв часів Першої світояН війни, а учні повинні назвати, про яку йдеться. За кожну п р ав и л » ну відповідь нараховується 1 бал. Я 1. Від самого початку правий фланг німців під командуваняїН фон Kлука, що просунувся 24 серпня до міста Провена, п о ч И відходити, зважаючи на небезпеку бути обійденим нами; й о іЯ пощастило уникнути небезпеки, і він кинувся на наш флавін (Битва на р. Марна) Я 2. ...Зліва від нас буди розташовані французькі колоніальні ч а с т Я ви. Цим нещасним, мабуть, канадці зобов’язані своєю пораД кою цього дня. Вдалині ми побачили хмару, що зростає, неначЯ з-під землі. Це була червопо-зелена хмара, і вона збільшувалася в об’ємі у міру просування. Вона нагадувала туман, але. та к и щ що притискався до землі, заввишки не вище за два метри, щ заповнює кожну щілину і ямку в землі. Ми не знали, що це т і ї ке... (Битва на Inpt) 3. Увесь простір від землі до самого піднебіння увірвався гуркії; розривів І заповнив його від горизонту до горизонту. Цей гуркії вивергали сталеві глотки важких снарядів, гаубиць і мортир, скорострільні польові гармати, міномети і кулемети, які своїм пронизливим «так-так-так» прорізали гуркіт снарядів крупно»! го калібру... І так година за годиною, день за днем... J He було місця, не було укриття, куди б не проник цей урагані звуків. («Верренська м'ясорубка») \ 4. ...16 вересня англійці вперше застосували в бою танки. Незва- ’ жаючи на те, що танків було лише 18, вони мали величезний психологічний тиск на німецьку піхоту. Англійці за 5 годин змогли пройти б кілометрів, тобто більш ніж за 10 днів до цього (за іншими даними — 2 км за 3 години)... (Битва на,р.Соммі) ' б. ...4 червня на фронті від Луцька до Чернівців почався масова" ний наступ армій Південно-Західного фронту, який тривав до 20 вересня 1016 р. Перевершуючи супротивника в піхоті

в 2. Перша світова війна 1914-1918 pp.

в 2-2 ,5 раза, артилерії — в 1 ,5-1,7 раза, російські війська до сить легко прорвали оборону австро-угорських формувань і вже 7 червня взяли Луцьк, а 18 червня — Чернівці. (Брусилоеський прориє) Завдання 6. Робота з картою Проаналізуйте карту «Перша світова війна 1914-1918 pp.», ви конайте завдання. ї. Назвіть держави разом з колоніями, що входили до складу військово-політичних блоків: а) Антанти; б) Четверного союзу; в) зберігали нейтралітет у війні, 2. Назвіть континенти та країни, на території яких велися воєнні дії. 3. З ’ясуйте, на яких морях та океанах відбувалися воєнні дії. III. Підбиття підсумків. Оголошення результатів

Капітани команд виставляють оцінки членам своїх команд. Оцінки узгоджуються з учителем. IV. Домашнє завдання

•

Випереджальне завдання-: підготувати повідомлення про ЛлойдДжорджа, Р. Пуанкаре, Ж . Клемапсо.

УРОК 10 Резервний

Тема З ПОВОЄННЕ ОБЛАШТУВАННЯ СВІТУ УРОКИ 11- 1 2 Паризька мирна конференція та ствЬрення Версальської системи

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • описувати хід Паризької конференції; характеризувати і’оловні положення Версальського договор з Німеччиною та договорів з її союзниками у Першій світові війні; механізм створення, переваги й недоліки Ліги Націй; ' Щ • визначати причини розбіжностей між державами -перем ожі ницями на Паризькій конференції; J • критично аналізувати рішення Паризької мирної конференції! зокрема статей Версальського договору; J •• використовувати історичну карту для розкриття умов Версальського договору, мирних договорів із союзниками Німеччина у Першій світовій війні, наслідків Вашинґтонського договору; • давати характеристику Д. Ллойд-Джорджу, Р. Пуанкаре, Ж . Клемансо; • узагальнювати значення повоєнного врегулювання міжнарод ного становища; • хронологічно співвідносити події та явищ а теми. Тип уроку: засвоєння нового навчального Матеріалу. Основні попяття і терміни: «Паризька мирна конференція», «Версальський договір», «Ліга Націй», «репарація», «контрибу ція» . ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку II. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь . Перша світова: війна тривала 1 568 днів. ^ У ній брали участь 38 держав, у яких проживало 70 % населен ня земної кулі.

Тема 3. Повоєнне облаштування світу

Збройна боротьба велася на фронтах загальною протяжністю

2 600-4 000 км. У цій війні вперше в історії усіх воєн знайшли широке застосу вання танки, літаки, підводні човни, зенітні і протитанкові знаряд дя, міномети, гранатомети, бомбомети, вогнемети, важка артиле рія, ручні гранати, хімічні і димові снаряди, отруйні речовини. III. Вивчення нового матеріалу

Основні поняття уроку Репарації — вид матеріальної відповідальності держави-агресора, що полягав у відшкодуванні за мирним договором збитків, зав даних державам, що зазнали нападу. ' Репарація — повне або часткове відшкодування (за мирним до говором або іншими міжнародними актами) державою, що роз^ в’язала агресивну війну, збитків,'заподіяних державі, що зазнала нападу. Конт рибуція— 1) примусові післявоєнні платежі, я к і сплачує держава, яка зазнала поразки у війні, державам-переможнйцям; 2) примусові грошові чи натуральні стягнення з населення, які про водять війська однієї з воюючих країн на захопленій території про тивника. Сучасним міжнародним правом заборонена. Робота з таблицею За таблицею визначте країни, які зазнали найбільших втрат (убиті та померлі від ран) у Першій світовій війні від кількості мобілізовайих. Країна Великі Британія Італія Португалія Росія СІЛА Франція Інші * Усього Австро-Угорщина Болгарія

Мобілізовані Убиті та померлі від ран КраїниАнтанти 8 9 0 4 467 908 371 462 391 56 1 5 0 0 0 7 222 100 000 12 000 000 1700 000 50 585 4 355 000 8 410 000 1357 800 402 721 2 804 343 42 188 810 3889090 Країни Четверного союзу 922 500 7 800 000 75 844 1200 000

Поранені. 2 090 212 953 886 13 751 4 950 000 205 690 4 266 000 329 741 12 809 280 3 620 000 152 390

' 82

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Країна Німеччина Туреччина Усього В цілому

Мобілізовані Убиті та померлі від ран Поране пі 11000 000 1808 546 4 247 143 325 000 2 850 000 400 000 22 850 000 3 1 3 1890 8 419 533 65 038 810 8 020 980 21228 813 І

(Тибо IT. Snoxa диктатур.

M., 1998.

С. 1 2 -1 3),

У ч и т е л ь . Винятково великими були масштаби матеріальних] збитків. До безпосередньо військових витрат, які дорівнювали] 180 мільярдів доларів, треба додати вартість втраченого в результа-j ті ведення воєнних дій на суходолі (будинки і заводи, зруйнованії у Франції та Бельгії) і на морі (торговельні судна, що затонули ра*| зом з вантажем) або внаслідок передчасного зносу, зумовленого^ надто інтенсивним використанням, а також втрати, пов’язані іф| зруйнуванням виробництва товарної продукції, що в сумі станови-1 ло майже 100 мільярдів доларів. 1

Робота в групах | Учні об’єднуються в групи, опрацьовують Документи і дають', відповіді на запитання до них. і 1-а група

С. Панхерст «Домашній фронт» «У липні (1916) до мене звернулися жінки, що працювали на авіаційних підприємствах у Лондоні. Вони покривали крила літа ків маскувальною фарбою за 15 шилінгів за тиждень, працюючи з восьмої ранку до Qпів на сьому вечора. їх часто просили працюва-1 ти до 8 вечора, а платили за цю понаднормову працю, як за щоден ну... За їхніми словами, постійно по шість або й більше з 30-ти ж і нок, що працювали на фарбуванні, вимушені були виходити з цеху' і відлежуватись на камінні по півгодини, а то й більше, перш ніжзнову повернутися на свої робочі місця». Запит ання 1. Чи вплинула війна на становище жінок? 2. Як би пояснили назву книги С. Цанхерста? 2-а група

В. Черчилль про Першу світову війну і «Усі страхіття всіх століть були зібрані докупи, і не тільки ар мії, а й усі народи були кинуті в їхню прірву... Ні народи, ні їхні, правителі не зупинилися перед будь-яким діянням, тільки б воно

Тема 3 . Повоєнне облаштування світу

допомогло їхній перемозі. Німеччина, як а випустила пекло на сво боду, стійко очолювала терор; але їй на п ’яти наступали відчай душні й розтоптані нею країни, що прагнули помсти. На кожний злочин проти людства або міжнародних законів відповідали репре сіями. Торговельні судна, нейтральні судна, шпитальні судна то пили в Морі, а людей на борту кидали напризволяще або розстрілю вали у воді. Докладали усіляких зусиль, щоб підкорити голодом цілі народи, незважаючи на вік та стать. Артилерія руйнувала міс та і пам’ятки. Бомби падали з повітря без обмежень. Отруйні гази і запалю вальні речовини різних видів душили або спопеляли солдатів. Рід кий вогонь лився на їхні тіла. Люди падали з кеба У полум’ї або то нули в темних морських глибинах. Ж ива сила армій обмежувалася лише кількістю чоловічого населення в їхніх країнах. Європа і біль ша частина Азії та Африки стали одним величезним полем боЮ, з якого після стількох років борбтьбіи бігли не тільки армії, а й цілі народи. Коли все закінчилося, мордування та канібалізм залиш а лися єдиними засобами, від яких цивілізовані, учені, християнські держави зуміли відмовитися, але користь від *пцх була б сумнів ною*. '■ Запит ання • Як війна вплинула на моральний стан суспільства? 3-я група Гобсбаум Е. Вік екстремізму// Коротка історія XX ст. -1914-1991.

«...Ця тотальність воєнних зусиль і рішучість з обох боків вою вати без кінця й за будь-яку ціну залишили своє тавро. Без нього тяжко пояснити дедалі більшу брутальність і нелюдяність XX ст. Іїа жаль, ніхто серйозно й не сумнівається в тому, що після 1914 ро ку криваве варварство дереться вгору... * Причиною цієї дедалі більшої бруталізації стало не тільки і не стільки вивільнення схильності до жорстокості і насильства, яка дрімає в людській істоті і яку війна природно узаконює... Чого б то люди, що самі вбивали й бачили, як убивали й калічили їхніх дру зів, вагалися, чи вбивати й жорстоко переслідувати ворогів будьякої доброї справи?» •

Запит ання Якою ціною сплачувало людство війні навіть за «добру справу» ?

У ч и т е л ь . Настав час розв’язати нез’ясовані питання за сто лом переговорів.

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». IO t

18 січня 1919 р. президент Франції Р. Пуанкаре офіційно Щ крив Паризьку мирну конференцію. «Панове, — заявив він, — рщ h o сорЬк вісім років тому у Дзеркальній залі Версальського палай було проголошено Німецьку імперію. Сьогодні ми зібралися ї ї для того, щоб зруйнувати та змінити все, що було створено тая дня». Всі важливі питання на конференції вирішували предетавні ки США, Франції, Англії, Японії та Італії, які утворили «раду ді сятьох* (по 2 представники від країни). 8 березня 1919 р. її засті пила «рада чотирьох», до якої входили: прем’єр-міністр Англ| Д. Ллойд-Джордж, президент США В. Вільсон, прем’єр Франц| Ж. Клемансо (голова конференції), прем’єр-міністр Італії В. Орландй Робота з підручником Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника і запої нюють таблицю «Прагнення великих держав під час Паризькі мирної конференції». Зразок таблиці Держава .США

Велика Британія

Франція

Італія Японія

Прагнення держав-переможниць на Паризькій конференції* • Претензії на світову гегемонію, , ,• j • Зацікавленість у реалізації принципу вільної торгівлі та мореплавства. • /' • ; Прагнули встановити свій політичний вплив у Європі ; Намагалася»закріпити першість на морях та контроль над більшістю німецьких колоній. Хотіла перешкодити Франції стати лідером у Європі. Була зацікавлена у збереженні Німецької держави для f забезпечення рівноваги сил у Європі. Прагнула відновити свою колишню могутність * Прагнула послабити Німеччину, розчленувати її на малі держави, / Приєднати Саарський вугільний басейн. * Повернути Ельзас та Лотарингію. Захопити значну частину турецьких і німецьких колоній. * Встановити своє панівне становище в Європі , • Домагалася територіальних надбань на Балканах за раху1 нок земель, що входили до складу Австро-Угорщини Прагнула захопили німецькі колонії на Далекому Сході. • ■ Вимагала передати їй Шаньдунь

У ч и т е л ь . Отже, кож на країна ставила перед собою певні ам-' бітні плани. І Англія, і Ф ранція, не кажучи, вже про Сполучені Штати, сподівалися встановити свою першість в Європі Ta світі. То-

Тема 3. Повоєнне облаштування світу

му Паризька конференція перетворилась на місце запальних дис кусій, внаслідок яких 28 червня 1919 р. у Версалі було підписано договір з Німеччиною, що увійшов в історію як Версальськйй.

Робота в групах Учні об’єднуються у чотири групи і працюють зі змістом Вер сальського договору і з ’ясовують ставлення до договору представ ників великих країн. Територіальні обмеження Німеччини 1-а-група і 1. Німеччина поступалася територіями на користь п ’яти сусідніх країн, до того ж її було розчленовано на дві частини- Три міста з територією навколо них {Данциґ, Саар, Мемель) підлягали управлінню Ліги Націй, у майбутньому населення цих регіонів мало Право висловити шляхом плебісциту своє бажання щодо приєдйання до Німеччини чи навпаки. Вугільні шахти Caapy передавалися Франції на 15 років. Східна Пруссія відокремлю валася від Німеччини «польським коридором». 2. Усі заморські німецькі колонії відходили під мандат Ліги Націй (в основному цим мандатом скористалася Велика Британія). 3. Німеччина втратила усі землі, захоплені на.Сході внаслідок по разки Росії. Деякі з них (Україна, Білорусія) Росія повернула собі, а інші постали як незалежні держави — Польща, Естонія, Латвія, Литва.

Запитання 1. На користь яких країн Німеччина поступалася своїми територі ями? 2. Яка територія віддавалася на управління Ліги Націй? 3. Яка доля спіткала землі, захоплені Німеччиною на Сході? Військові та політичні обмеження 2-агрупа 1. Збройні сили було скорочено: • чисельність війська не могла перевищувати 100 тис. чоловік; • дозволялося мати не більше шести «кишенькових* крейсерів; • заборонялося мати підводний флот та військову авіацію; накладалася заборона на важ ку артилерію й танки; • термін служби солдатів встановлювався у 12 років, а офіце рів — 25. 2. Західна частина країни вздовж обох берегів Рейну перетворю валася на зону, вільну від зброї, підлягала демілітаризації.

86 _______

3. 4. 5.

•

■■ •

_____________ Усіуроки д о курсу « Всесвітня Історія». 10 Kff

Зона простягалася на захід до кордонів Франції і на 50 км 'з схід від правого берегу Рейну. До того ж у зону на захід від Pe ну на 15 років вводилися війська переможців. Заборонялося об’єднання Німеччини з Австрією (аншлюс) з м тою утворення єдиної Німецької держави. Німеччина проголошувалася єдиним винуватцем війни. Накладалися великі репарації (в основному на користь Фра) ції), суму яких згодом мала визначити спеціальна комісія. • Завдання ‘ Охарактеризуйте зміни у військовій галузі та політичному жни ті Німеччини.

Фінансово-економічні обмеження | • 3-я група 1. Німеччина повинна була передати союзникам золото і коштові ності, які вона отримала в ході війни від інших держав (у том| числі від Росії). ’ 2. Державам-переможцям Німеччина повинна була сплачуваті значну суму репарацій. He вдалося встановити суму репарацій Лише у 1921 р. на Лондонській конференції вона була встанов лена в сумі 132 млрд золотих марок. Франція мала отриматі 52 % , Велика Британія — 22 % , Італія — 10 % загальної суми*

Запит ання 1. У чому полягали економічні зобов’язання Німеччини щодо ін шйх держав? 2. Як було розв’язане питання виплати репарацій? Які країни їа отримали? 3. Чим контрибуція відрізняється від репарацій?

Значення Всрсальського договору 4-а група

З меморандуму Д. Ллойд-Джорджв, Ж. Клемансо І В. Вільсона від 25 березня 1919 р. («Документ Із Фонтенбло»):

«Ви можете позбавити Німеччину її колоній, довести її армік до розмірів поліційної сили, а її флот до рівня флоту держави п’ятого рангу. Зрештою, це байдуже: якщо вона вважатиме мир' ний договір 1919 р. несправедливим, вона знайде засоби помстити ся переможцям...» Черчилль У. Вторая мировая война

«Територіальні статті Верйальського договору залишали Німеч чину фактично недоторкайною, Вона, як і раніше, залишалася най

Гема 3. Повоєнне облаштування світу

більшим національним масивом у Європі. Маршал Фош, почувши Про підписання Версальського мирного договору, напрочуд пра вильно сказав: «Це не мир. Це перемир’я на двадцять років» . Еко номічні статті договору були злісними і дурними до такої міри, що ставали явно безглуздими». Завдання • Охарактеризуйте ставлення до Версальського договору учасни ків Паризької конференції та відомих політичних діячів. Створення Ліги Націй У ч и т е л ь . Створення Ліги Націй американський президент вважав попередньою умовою для ведення переговорів. Вудро Вілсон зображував Лігу Націй як єдиного гаранта майбутнього миру й розглядав її як інструмент посилення міжнародного впливу СІЛА. Він пропонував розв’язати через Лігу Націй питання про колишні володіння Османської імперії Ta долю німецьких колоній. Його пропозиції наразилися на заперечення, особливо з боку британських делегатів. Ледь пощастило узгодити компромісний проект Ліги Націй. Робота з документом Учні після опрацювання тексту відповідають на запитання. Зі статуту Ліги Націй

«Високі Договірні Сторони, беручи до уваги, що для розвитку співпраці між народами та для гарантії їх миру та безпеки важливо прийняти деякі зобов’язання: не вдаватися до війни; підтримувати у повній власності міжнародні відносини, засновані на справедли вості й честі; суворо дотримувати розпорядження міжнародного права, що визнаються відтепер дійсним правом поведінки урядів; встановити панування справедливості й сумлінно дотримуватись договорів та зобов’язань у взаємних відносинах, — приймають іс нуючий Статут Ліги Націй. Члени Ліги визнають, що збереження миру вимагає обмеження національних озброєнь до мінімуму, що гарантує національну без пеку та виконання міжнародних зобов’язань, які накладаються за гальним виступом. РаДа, враховуючи географічне полож ення Ta особливі умови кож ної держ ави, готує плани цього обмеження з метою розгляду та внесення ріш ення різними урядами.

Ц і плани повинні скласти предмет нового розгляду, а в разі по треби— перегляду, щонайменше КОжні десять років.

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». Ю я Ш

Після їх ухвалення різними урядами ліміт озброєнь, встанов^И ний таким чином, не може бути перевищений без згоди Ради. « Я Члени Ліги зобов’язали поважати й зберігати проти в с я ш Я зовнішнього нападу територіальну цілісність та існуючу політнр^И незалежність всіх членів Ліги. У разі нападу, загрози або небезіІИ к-и нападу Рада вживає заходів щодо забезпечення виконання цяН го зобов’язання. H Безумовно оголошується, що будь-яка війна або загроза вій^И чи зачіпає вона прямо, чи опосередковано кого-небудь з членів ЗИ ги, цікавить Лігу в цілому і що остання повинна вжитц з а х о д и здатних у реальний спосіб захистити мир націй. У подібному SM падку Генеральний секретар негайно скликає Раду на вимогу б у д е якого члена Ліги. Кожен член Ліги має право дружнім чином зв д в нути увагу Зібрання або Ради на будь-яку обставину, зд а т Я вплинути на міжнародні відносини і, отже, загрожувати миру 'еЛ Добрій згоді між націями, від яких залежить мир. '■ Члени Ліги погоджуються, що в разі виникнення м іж ними с я перечки, яка може спричинити розрив, вони піддадуть її або трЯ тейському розгляду, або винесуть на розгляд Ради. Вони ногодзйш ються, що у жодному випадку не повинні вдаватися до війни Щ завершення тримісячного терміну після рішення третейських с у я дів або доповіді Ради. 1 Якщо член Ліги вдається до війни, усупереч зобов’язанням 1 4 він... розглядається як такий, що здійснив акт війни проти всіх id ших членів Ліги. Останні зобов’язані негайно розірвати з ним у« торгові або фінансові відносини, заборонити всі стосунки між свої ми громадянами й громадянами держави, що порушила Статуї і припинити будь-які фінансові, торгові або особисті відносини міз громадянами цієї держави й громадянами будь-якої іншої держа ви, незважаючи на те, чи є вона членом Ліги, чи ні. ’ ■*? У цьому випадку Рада зобов’язана запропонувати різним зацікав! лениМ урядам той чисельний склад військової, морської або повітряної сили, за допомогою якого члени Ліги братимуть участь у збройних] силах, призначених для підтримки поваги до обов’язків Ліги. І Зі складу Ліги може бути виключений кожен її член, що по шив зобов’язання Статуту. Рішення про виключення виноситься! всіма членами Ліги, представленими у Раді. ‘ У разі суперечки між двома державами, з яких лише одна є чле ном Ліги або жодна з яких не входить до неї, державі або державам, що не входять до складу Ліги, пропонується дотримуватися зобов’язань, покладених на її членів з метою врегулювання супе речки, на умовах, визнаних Радою справедливими.

■Me 3. Повоєнне облаштування світу

І Якщо запрошена держава, відмовляючись прийняти на себе Івон'язки члена Ліги з метою врегулювання суперечки, вдається до . Війни проти члена Ліги, то щодо неї застосовуються постанови Стаіуту». [ Завдання 3 якою метою було утворено Лігу Націй? | . Які нові принципи в системі міжнародних відносин передбачав Статут Ліги Націй? | , Яким чином Статут Ліги Націй передбачав запобігати новим збройним конфліктам? Робота зі схемою

У ч и т е л ь . Головними цілями нової організації, згідно зі Ста тутом, вважалися «розвиток співробітництва між народами і га рантія миру та безпеки». Проте Сенат США узяв курс на самоізоля цію від європейських справ і відмовився ратифікувати угоду про вступ США до Ліги Націй. Без економічної та військової підтримки США Ліга Націй виявилася надто слабкою організацією. Провідну роль в її діяльності відігравали Велика Британія та Франція. Про тягом 20-30-х pp. представники 42 (а після прийняття Німеччини і Радянського Союзу — 44) держав щороку збиралися на Асамблеї Ліги Націй, проте вона так і не перетворилася на гаранта миру для захисту народів від держав-агресорів, хоча ст. 16 Статуту передба чала можливість застосування Лігою Націй економічних і воєнних санкцій проти них. Але, крім утворення Ліги Націй та обговорення долі Німеччи ни, «велика трійка» ухвалила важливі рішенця щодо майбутнього Австро-Угорщини, Болгарії та Туреччини. Долю територій цих

90 ——

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клщ —

—

■

—

' ' ;

"* t

держав було вирішено укладанням упродовж 1919-1923 pp. низкі договорів. , -(І Складання т аблиці І За допомогою підручника учні заповнюють таблицю «Мирні дві говори Німеччини з іншими державами» . ’< Назва договору Сен-Жерменський Нейїський Тріанонський, Севрський

Дата 10 вересня 1919 р. 27 листопада 1919 р. 4 червня 1920 р. 10 серпня 1920 р.

Держава Австрія Болгарія Угорщина Туреччина

Зміст дбїоворх

У ч и т е л ь . Проте попри всі договори, що вже були підписані нерозв’язаними залишалися суперечності між провідними кр аїн і ми світу щодо розмежування сфер впливу на Тихому океані, на Да лекому Сході та морських озброєнь. Усунути ці суперечності булі покликана Вашинґтонська конференція (листопад 1921 — лютиі 1922 p.), на якій СПІА, Велика Британія, Франція, Бельгія, Італія Голландія, Портуґалія, Японія підписали низку багатосторонні! та двосторонніх договорів. Найважливішими з них були три: «до говір чотирьох», «договір п ’яти» і «договір дев’я їи » . Робота з підручником Учні опрацьовують, відповідний матеріал підручника та запов» нюютьтаблицю «Вашингтонські договори». Орієнтовний вигляд таблиці Дата ДержавиНазва договору укладання учасниці «Договір 13 грудня CHIA1Вели чоти 1921 р. ка Британія, рьох» Франція, Японія

Зміст договору

1. Гарантував острівні володіння його учасників у басейні Ти хого океану. . 2 . Надавалися взаємні гарантії недоторканості цих володінь строком на 10 років. 3. Англо-японський договір і 1902 р. був розірваний. S 4. У випадку загрози будь-якій < державі сторони вдавалися до взаємний консультацій для « прийняття «найрішучітих заходів» з метою захисту своїх інтересів J

Тема 3. Повоєнне облаштування світу

Назва Дата ДержавиЗміст договору учасниці договору укладання «Договір 6 лютого США,Велика 1. Забороняв створювати нові морські бази і посилювати бе п’яти*. 1922 р. Британія, (ирообт Франція, регову охорону. 2. СЩА отримали право укрі меження Японія, військовоплювати острови, які захища Італія морських ли наближевіня до її територі альних вод. озброєнь) 3. Була встановлена квота водо тоннажності лінійного флоту: США і Великої Британії — по 525 тис. т; Японії — 315 тис. т; Франції та Італії — по 175 тис. т. 4. Заборонялося будівництво лінкорів водотоннажністю понад 35 тис. тонн. 5. Обмежувалася тоннажність і для крейсерів. 6. США вдалося примусити Анг лію відмовитися від давнього правила, згідно з яким її флот мав дорівюоватися за кількіс тю флотам двох найсильніших після неї морських держав США, Вели 1. Проголосив принцип сувере«Договір 6 лютого - нітету і територіальної ціліс дев’яти» 1922 р. ка Британія, Франція, ності Китаю. Японія, Іта 2. Держави взяли на себе лія, Бельгія, зобов’язання відмовитися Португалія, від поділу Китаю на сфери Голландія, впливу. Китай 3. Японія відмовилася від моно польного становища в Китаї. 4. Японія повертала Китаю його колишні німецькі володіння. 5. Були визнані принципи «від критих дверей » та «рівних можливостей*, що створило загрозу йоневолення Китаю великими державами

V "< 92

------------ .............................. .....................................

■ ,

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 KfH .......................... г . . . . . . . . . . . . .

.................... і ..-і.;............ ;

.............. 4

У ч и т е л ь . Усі договори, укладені після Першої світової Bi: ни , утворили систему повоєнного облаштування світу, так звая Вєрсальсько-Вашинґтонську систему. Завдання ■ • Поміркуйте та назвіть сильні та слабкі сторони Версальськ* ' ■'t Вашинґтонської системи договорів. Завдання виконується методом «Дерево рішень», яке матиац такий вигляд. 1 Сильні сторони ВерсальськоВашинґтоиської системи 1. Ця система завершила процес повоєнного мирного врегулю вання

Слабкі сторони ВерсальськоВашинґтонської системи 1. Посилилася боротьба в-таборі 1 переможців, бо вона закріпила.1 провідну роль: | Франції у-Європі, ; • Великої Британії — на Близь- > кому Сході, з США—-у світі -V 1 2. Вона не створила Міцних мир- , них відносин •

2. Підготувала умови для тимча сової стабілізації у сфері між народних відносин ■■ ■& 3. Послабила суперечності 3. Поглибила Суперечності між пе- 1 у 20-х pp. між провідними дерреможснимиі переможцями, бо:, і жавами світу весь тягар післявоєнних змін був покладний на переможені ’’ народи, що стало основою нових конфліктів; ' • встановила високі репарації, не враховуючи реальних можли востей переможених країн 4. Провідні держави світу відмо 4. Закріпила принципи колоніа- і, вилися від війни як засобу ви лізму, запровадивши мандатну рішення конфліктів систему • • 5. Було визнано право націй на 5. Поза Версальсько-Ващинґтон-" самовизначення ськоЮ системою залишилася радянська Росія, яка не визнала 6. Створено Лігу Націй системи повоєнних договорів 7. Було визнано незалежність . ' багатьох європейських держав

П овідом лення у ч н ів < Виступ учнів/ я к і отримали випереджальне завдання підготу; вати повідомлення про Ллойд-Джорджа, Р. Пуанкаре та Ж . Knei мансо.

ТЬма 3. Повоєнне облаштування світу

IV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда . 1. Коли відбулась Паризька конференція? Назвіть три головні положення Версальського договору щодо Німеччини. 8 . Назвіть договори з союзниками Німеччини у Першій світовій війні. 4. Назвіть дві переваги та два недоліки Ліги Націй, в. Якими були причини розбіжностей між державами-перєможницями на Паризькій конференції? 6 . Хто такі Ллойд-Джордж, Пуанкаре, Клемансо? 17. Чим «репарація» відрізняється від «контрибуції»? V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

УРОК 13 Нові незалежні держави. Плани Дауеса і Юнга

• • • • • •

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: характеризувати значення реалізації планів Дауеса і Юнга для Європи і США; пояснювати механізм розв’язання проблеми репарацій та зна чення її подолання для стабільності у світі; використовувати історичну карту для розкриття кордонів но вих незалежних держав Європи; узагальнювати значення повоєнного врегулювання міжнарод ного становища; давати характеристику Штреземану; хронологічно співвідносити події та явища теми; Тип урюку: засвоєння навчального матеріалу. ХІД УРОКУ

і. Організаційна частина уроку II. Мотивація навчальної діяльності

Завдання 1. Назвіть і покажіть на карті багатонаціональні держави Європи до Першої світової війни, . 2. Поясніть терміни: «анексія», «контрибуція» .

Усі уроки д о курсу «Всесвітня Історія». W k jh

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчит еля Із л и с т і в д о д о н ь к и Ін дір и Га н ді

«У ЄврЬпі відбулися суттєві зміни, і на її карті з’явився ряд ні вих держав. Порівняй стару карту з новою, і ти одразу побачиш J великі зміни... Подивися на нову карту Європи. Повністю зникі одна з найбільших деркав — Австро-Угорщина, — і замість В; з'явилося декілька невеликих держав... До них відносяться: A bc1 рія, що зберегла мізерну частину своєї попередньої території і W лике славне місто Відень — столицю країни; Угорщина такоз в урізаному вигляді; Чехо-Словаччина, до якої увійшла колинш Богемія; Югославія... | Далі на північ знаходиться ще одна нова держава, щвгадше, стй ра держава, що знову з ’явилася на карті, — Польща. Польща буд створена з території Пруссії, ?осії, Австрії... ] На північ від Польщі знаходяться Прибалтійські держави: JInn ва, Латвія, Естонія, Ф інляндія — всі спадкоємиці колишньої цар сьКої імперії... Останні великі територіальні зміни в Європі — де передача про вінцій Ельзасу та Лотарингії Франції. Є ще деякі зміни... Подивися на карту ще раз. Бачиш, Росія повністю відрізана Bij Європи низкою держав. Це Ф інляндія, Естонія, Латвія, Литва; Польща і Румунія... Більшість цих держав виникла не в результат Версальських угод, а внаслідок радянської революції. Разом з тим союзники вітали їх появу, оскільки вони створюють ланцюі щ « відділяє Росію від небільшовицької Європи». (Неру Д. Взгляд нщ всемирную историю. — M., 1975. — С. 55-56) Учні виписують назви нових держави у зошит. • • • • • • • •

Утворення національних держав у Європі Червень 1917 р. — проголошення незалежності Литви. Грудень 1917р. — утворення незалежної Фінляндії. Січень 1918 р. — проголошення незалежності Української На*' родної Республіки. Лютий 1918 р. — утворення незалежної Естонії. Жовтень 1918 р. — утворення Чехо-Словаччини. Листопад 1918 р. — проголошення Західноукраїнської Народ ної Республіки. Листопад 1918 р. — утворення незалежної Польської держави. Листопад 1918 р. — проголошення Австрійської республіки. ї

Тема 3. Повоєнне облаштування світу

• Листопад 1918 р. — проголошення Угорської республіки. • Листопад 1918 р . — утворення незалежної Латвії. • Грудень 1918 р. — створення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців. • Червень 1919 р. — проголошення Веймарської республіки в Ні-, меччині. Робота зі схемою Учні отримують схеми розпаду двох великих імперій внаслідок [ Першої світової війни, які супроводжуються розповіддю вчителя.

Запит ання до схеми 1. Які імперії припинили своє існування на початку Х Х ст.? 2. Що стало поштовхом до їх розпаду? 3. Я кі нові держави виникли внаслідок розпаду Російської та Австро-Угорської імперії? У ч и т е л ь. Після закінчення Першої світової війни країни Ан танти уклали мирні договори і висунули жорсткі вимоги вже фак тично іншим державам, я к і повалили режими , винні у розв ’язувайні війни (Німеччина, Австрія та ін.). Умови миру виявилися;кабальними, не зовсім справедливими, тим більше, що ці країни не капі тулювали перед державами Антанти, Розміри репарацій переви щували можливості переможених країн. Кордони в бвропі визначали довільно, з урахуванням інтересів Антанти, принципи самовизначення народів були грубо знехтувані.

Усі уроки д о курсу •Всесвітня історія». 10

Внаслідок такого перерозподілу кордонів виникли райони з іссЯ пактним проживанням національних меншин: 'Я • угорці — Румунія (Трансільванія), Словаччина, Югославія} Я німці — Польща та Чехословаччина; Я австрійці — Італія; " 'Я українці та білоруси — Польща. Я Усі ці проблеми спонукали європейські країни переглянути Iifl воєнні договори.

Робота в групах Я Учні об’єднуються у чотири групи, кожна з яких отримує у р іЯ ки з історичних джерел. Я Генуезька конференція 1922 р. ■ 1-а група Ж Учні опрацьовують уривки з матеріалами Генуезької кбнфєреш ції 1922 р. Я

Для розв’язання економічних і фінансових питань у повоєннії му світі було скликано міжнародну конференцію в Генуї (Італія* яка тривала з 10 квітня по 19 травня 1922 р. і в якій брали учасЛ представники 29 держав. Офіційною метою конференції був НоїщЯ засобів «економічного відродження Центральної та Східної ЄврЛ пи». Але на її засіданнях переважало «російське питання» . З а х ід и країни домагалися, щоб радянська Росія визнала всі борги ц а| ського і Тимчасового урядів, повернула підприємства, що були ні ціоналізовані, або відшкодувала їхню вартість, ліквідувала мощ полію зовнішньої торгівлі. ! Радянський уряд погоджувався сплатити колишні борги Росі) якщо західні країни візьмуть на себе зобов’язання відшкодував збитки від іноземної інтервенції, а також Нададуть економічну допомогу, вигідні кредити й підпишуть торговельні угоди. Вказа на сума збитків від інтервенції (39 млрд золотих карбованців значно перевищувала борги царської Росії й Тимчасового у р я д і (18 496 млн). Така пропозиція не влаштовувала західні країнйі і конференція припинила свою діяльність. Питання врегулюванні взаємних фінансово-економічних претензій, а також питання пра роззброєння, порушені радянською делегацією, вирішені не були. ] Запит ання ' 1. Де і коли зібралася чергова післявоєнна конференція з проблемі врегулювання економічних та фінансових питань? 2. Якою була прихована мета даної конференції? 3. Чим завершилася робота конференції?

Іма 3. Повоєнне облаштування світу

Рапалльська угода 2-а група Учні опрацьовують витяг з Pariaitльської угоди між Радянською !федеративною Соціалістичною Республікою та Німеччиною.

Стаття 1 Обидва уряди згодні, що суперечності між Німеччиною та PoІІйською Радянською Республікою у питаннях, які виникли за час Перебування цих держав у стані війни, регулюються на таких під ставах: а) Німецька держава і РРФСР відмовляються від відшкодуван: МИ їхніх воєнних витрат, рівно як і від відшкодування їхніх воєн них втрат, іншими словами, тих збитків, що були завдані їм та їх нім громадянам у районах воєнних дій внаслідок заходів, включно в ужитими на території супротивної сторони реквізиціями... в) Німеччина та Росія відмовляються від відшкодування їхніх витрат на військовополонених. Стаття З Дипломатичні та консульські відносини між Німеччиною та РРФСР негайно відновлюються... Стаття 5 v Обидва уряди будуть у доброзичливому дусі йти назустріч гос подарським потребам обох країн... Запит ання 1. На яких умовах було підписано Рапалльську угоду? 2. Яке значення мала угода для РРФСР та Німеччини? Матеріали Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій 3-я група Учні опрацьовують історичні матеріали з найважливіїпими по становами Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій. Гаазьку конференцію було скликано за рішенням Генуезької конференції 1922 р. Це була фінансово-економічна конференція, в роботі якої брали участь представники ділових кіл, «зацікавле них у російських справах». На конференції обговорювалися пи тання про націоналізацію іноземної власності, яку здійснили біль шовики в Росії, а також про борги царського й Тимчасового урядів і про можливе надання кредитів радянській Росії. Представники західних держав наполягали на відшкодуванні збитків, що їх за знали власники-іноземці в Росії.

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 кпа

............................................ :------------ :--------------------------------------------------:— .

---------- :------------ 1 —

:------------------ ;— --------------:------- 1 'tt*

Радянський уряд запропонував перелік підприємств багать^; галузей економіки, що могли бути передані в оренду, концесію аби спільне'управління іноземним підприємцям. Проте цю пропозиції не було прйййято. Захід сподівався хоча б на часткове поверненні боргів з боку радянської Росії. Конференція закінчилася, так і в ухваливши рішення. / Інша міжнародна конференція того часу відкрилась у швейцар ському м. Лозанні 20 листопада 1922р. і тривала з перервою аж д< 24 липня 1923 р. У роботі конференції брали участь Велика Британії Франція, Італія, Японія, Греція, Румунія, Югославія, Туреччині і СІЛА (як спостерігач). Для розгляду питання про режим чорно* морських проток на конференцію запросили російсько-українсько грузинську делегацію та делегацію Болгарії. Ще одним важливий питанням, що розглядалося на конференції, було підписання мир'; ного договору з Туреччиною. ■ , Позиція радянської делегації щодо статусу чорноморських про ток різко розійшл ася з позицією західних держав . ... Пропозицій радянської делегації було відхилено... і прийнято конвенцію, щ4 базувалася на англійських пропозиціях. Вона зводилася до вимога про вільне проходження протоками військових суден під будь* яким прапором як у мирний, так і у воєнний час, якщо Туреччині залишається нейтральною* а якщо вона бере участь у війні, то за лишається вільний прохід лише для суден нейтральних країн, Прийняття цієї конвенції порушувало життєві інтереси чорномор ських країн, у тому числі й Туреччини. і ...У 1925 р. загострилися німецько-французькі суперечності» Для розв’язання цих та інших проблем було скликано Локарнську конференцію (5—16 жовтня 1925 p.), у якій взяли участь представ ники Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Бельгії, Поль щі Ta Чехословаччини. і Локарнська конференція склала Рейнський гарантійний пакт, Підписаний 1 грудня 1925 р. у Лондоні, що забезпечував недотор канність кордонів між Францією, ,Бельгією та Німеччиною. Фран ція та Бельгія зобов’язалися Jie розпочинати війни. Велика Бри танія та Італія виступали як головні гаранти Рейнського пакту. Проте гарантії не поширювалися на кордони !Німеччини з Чехословаччиною та Польщею... Запит ання ' 1. Якою була мета кожної з конференцій 1922-1925 pp.? 2. Які рішення були прийняті внаслідок кожної з конференцій?

Тома 3. Повоєнне облаштування світу

Пакт Бріана-К еллога 4-а група Учні опрацьовують витяг з пакту Бріана-Келлога. 27 серпня 1928 р. Стаття 1 Високі Сторони, що домовляються, урочисто оголошують від імені своїх народів, що вони засуджують засіб використання війни для врегулювання міжнародних конфліктів І відмовляються у сво їх взаємовідносинах від війни як знаряддя національної політики, Стаття 2 Високі Сторони, які домовляються, визнають, що врегулюван ня або розв’язання всіх суперечностей або конфліктів.;, повинні розв’язуватися лише мирними засобами. Стаття З Ц я угода буде ратифікована Високими Сторонами, що домовля ються... згідно з конституціями цих країн, і вона набере чинності у відносинах між ними, щойно всі документи про ратифікацію буде депоновано у Вашингтоні. Ц я угода, щойно вона набере чинності, як це передбачено в нойерсдньому абзаці, залишиться відкритою так довго, скільки буде необхідно для приєднання до неї інших держав світу. Запитання 1. Що спонукало Францію та США до розробки та укладання так званого пакту Бріана-Келлога? 2. Якими були основні умови даного пакту? 3. Які країни приєдналися до даного пакту? 4. Чи відіграв даний пакт призначену йому роль у забороні гонки озброєнь та війни як засобу розв’язання конфліктів між держа вами? Свою думку обґрунтуйте. Складення т аб л и ц і Р озгляд питання про плани Дауеса та Юнга доцільно провести під час складання порівняльної таблиці. Для цього учні опрацьову ють відповідний пункт параграфа у підручнику та додаткову ін формацію. План Дауоса Мета Коли І де прийнятий Сума репарацій, умови виплати Наслідки

План IOnra

100

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10,

Репарація — повне або часткове відшкодування (за мирним | И говором або іншими міжнародними актами) державою, щШ розв’язала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що Я знала нападу. і Я

План Дауеса Щ Н априкінці 1922 — на початку 1923 р* суперечнбсті u f l Німеччиною та країнам и-перем ож Н ицям и 'загострилися. Hа й в і лючішим залишалося питання про репарації. Обсяг репараш И установлений 1921 p ., виявився для Німеччини нездійсненниЯ С користавш ись з н ев и к о н ан н я Н ім еччиною р е п а р а ц ій н )Я зобов’язань, у січні 1923 p., Ф ранція і Бельгія окупували Г у в ський басейн та Рейнську область. О купація Руру, де б у я зосередж ено в аж к у пром исловість Н ім еччини, п ри звела Ш загострення економічної кризи в країні. Тисячі підприємств п р Я пинили діяльність через відсутність сировини, зросло безроб^TTJj зменшилася заробітна плата, збільшилась інф ляція. Криза щ була міжнародного характеру, але ні США» ні Велика Британі не підтрим али Ф ранцію , не бажаю чи її посилення в Європ Фріанція (а також Бельгія) мусила вивести свої війська та поге дитисЯ На перегляд репараційних зобов’язань Німеччини. f Лондонська конференція, що відбулася в серпні 1924 р,, схві лила розроблену комісією експертів під керівництвом директор одйого з найбільших банків Чикаго американця Чарльза ДауесІ (план Дауеса) доповідь, спрямовану на перегляд репараційний зобов’язань Німеччини, План Дауеса не визначав загальної сумі репарацій. ■: Згідно з цим планом, прийнятим 16 серпня 1924 p., Німеч< ч ипа щ ороку сп лачувала певну суму р еп ар ац ій (поступові збільш ую чи її з 1 млрд марок у 1 9 24-1925 pp. до 2,5 млр; у 1928—1929 pp.). Як головні джерела покриття репарацій перед! бачалося використовувати надходження державного бюджету^ що мали збільшитись від запровадження високих непрямих по* датків на товари, широкого вжитку, а також на прибутки німець-* ких промислових підприємств і залізниць. Це викликало вкрай незадовільну реакцію більшості німецьких громадян. А втім, Німеччині надавалося 800 млн золотих марок у вигляді позики від США. Це допомогло відновити німецьку економіку. У на ступні шість років іноземні інвестиції в Німеччину перевищили 20 млрд марок. План був розрахований на те» що німецькі під приємства та фірми перенесуть свою зовнішньоекономічну ді-

ІЬме 3. Повоєнне облаштування світу

101

ІЛьність до Східної Європи, насамперед до CPCP. СЩА, Велика Британія та Ф ранція мали наміри в такий спосіб позбутися поІвнційногр конкурента в Євроці. Згодом, із розвитком економіки Німеччини та посиленням її Ііпливу в міжнародних відносинах, уряд країни почав вимагати пе регляду умов плану Дауеса/ Позицію Німеччини підтримали СІІІА.

П ланЮ нга . І Другий репараційний план для Німеччини, прийнятий 1929 p.* Пазвали планом Юнга, оскільки головою створеного Лігою Націй комітету експертів з розв’язання репараційного питання став вмериканський підприємець, президент електротехнічного трес ту О. Юнг. План Юнга було затверджено 20 січня 1930 р. на конференції в Гаазі. За новим репараційним планом розмір що річних виплат було зменшено й визначено в розмірі 2 Млрд марок иа найближчі 37 років. Відповідно до плану Юнга всі форми та види контролю над Німеччиною, її господарством і фінансами ліквідовувалися. Д ля отримання й розподілу репарацій було створено Банк міжнародних, розрахунків, головною функцією якого стало фінансування важ кої та військової промисловості Німеччини. Банк зміцнював позиції американського капіталу » Європі. і

Нобелівський лауреат Густав Штрезсмап На довиборах у Східній Фризії (Німеччина) Густав Штреземан став депутатом рейхстагу, у 1919 р. очолив у ньому фракцію націонал-лібералів Ґ став заступником голови своєї партії. На цій посаді він намагався досягти злиття Націонал-ліберальної партії з Прогресивною народною партією. Зазнавши невдачі, Штреземан зайнявся створенням власної партії — Німецької народної партії, головою якої він був до своєї смерті. Н а виборах 1920 р. партія Ш треземана домоглася успіху і взяла участь у формуванні уряду ФеренбаХа. Штреземан очолив фракцію партії в рейхстазі і керував комітетом рейхстагу з іно земних справ. Із серпня по листопад 1923 р. під час Рурського конфлікту Густай Штреземан обіймав посаду рейхсканцлера і м і ністра закордонних справ у коаліційному уряді Н ІІП , СДПГ, НДП і партії Центра, а потім аж до своєї смерті був міністром закордонних справ Німеччини.

У 1926 р. за свій внесок у зміцнення миру у підписанні Л окя ских угод Густав Штреземан був нагороджений Нобелівської прощ миру, у 1928 р. став почесним доктором Гейдельберзького унія ситету, 3 жовтня 1929 р. він помер. IV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда 1. Які імперії припинили своє існування на початку XX ст. та і нові держави утворились натомість? ' \ 2. Покажіть па карті ці держави. 3. Дайте визначення терміна «репарація*. ' 4. Назвіть дати відомих вам договорів, підписаних европейсьі ми державами у 20-х pp. XX ст. 5. Що собою являли плаци Юнга та Дауеса? V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Тема 4 ПЕРІОД ПОВОЄННОЇ КРИЗИ TA РЕВОЛЮЦІЙ (1919-1923 PP.) УРОК 14 Тоталітаризм

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • називати основні ознаки та різновиди тоталітаризму; • характеризувати особливості тоталітарних режимів; • хронологічно співвідносити події та явища теми. Основні поняття і терміни: «більшовизм», «фашизм», «тоталі таризм» . ХІД УРОКУ I. Організаційна частина уроку II. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Як свідчить історичний досвід, реальна політична влада в країні може відрізнятися від проголошеної в конституції форми правління. Наприклад, у США й колишньому CPCP форма правління була однаковою — республіканською, але реальна полі тична владам - різною. Щоб мати точне уявлення про політичне життя тієї або іншої країни, недостатньо знати тільки про проголо шену в ній форму правління, необхідно ще з’ясувати, який полі тичний режим у ній цанує. У результаті може трацйтися так, що країна з монархічною формою правління виявляється більш демо кратичною, ніж інша республіка. Тоталітарний режим характеризується абсолютним контролем держави над усіма областями людського життя, повним підпоряд куванням людини політичній владі та панівній'ідеології. III. Вивчення нового матеріалу

Передумови виникнення тоталітаризму У ч и т е л ь . Попри розмаїття передумов та умов появи тоталі тарних політичних режимів, слід зазначити, що їх виникненню

104

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 щ ■Я

сприяли об’єктивні історичні процеси, що позначилися наприкіні XIX — початку XX ст. Вступ суспільства в індустріальну стадію розвитку стрімко зм шиї умови праці і життя людини. Розвиток науки і техніки, удосконалені ня виробничого процесу і технологій дозволили створити принципові нові зразки засобів зв’язку і сполучень. На цьому тлі різко зросл) можливості засобів масової інформації. У цей. час став технічно моя® ливий ідеологічний і політичний контроль за особистістю. j Індустріальна стадія розвитку сприяла появі світоглядної ие» редумови тоталітаризму, зокрема формуванню колективістськогі світогляду, свідомості, що ґрунтується на переважанні колектив ного над індивідуальним. і Зростаючий розподіл праці та її спеціалізація, масовий харак тер виробництва зруйнували традиційні форми ж иття конкретно людини і зробили її практично беззахисною перед стихією ринко вої економіки і конкуренції. Війни і політичні катаклізми наочно знецінили вартість власні людського життя. Економічні кризи, що стали помітно частішими^ загострення соціальних суперечностей і конфліктів ставили люди ну фактично на межу фізичного виживання. У суспільстві стрімкії зростало соціальне розшарування людей, інтереси яких найчасті ше були протилежними чи просто не збігалися. Усі погляди і сцодівання в цей час були спрямовані па державJl та її органи на місцях як універсального регулятора взаємин інді| відів. Люди були згодні підтримати будь-яку владу, яка дасть ї | роботу і гарантований заробіток, забезпечить ніитлом, подбає прі дітей І Л ІТ Н ІХ людей. I ' Важливу роль у появі тоталітаризму відіграли політичні умси ви, до яких належали нові масові партії, різке посилення ролі дер жави, розвиток різного роду тоталітарних рухів. ■ Історичний досвід засвідчує, що тоталітарні режими виника ють, як правило, за надзвичайних умов, до яких можна віднести: J згубні наслідки війни; •' зростання нестабільності в суспільстві, масові заворушення; : . , ' . . - 1JS кризу влади, неспроможність узяти ситуацію під контроль зви чайними засобами; * і • параліч усієї політичної системи країни; • економічну кризу та її руйнівні наслідки; , ; • різке загострення національних і расових суперечностей; • необхідність розв’язання для країни винятково важливого стра тегічного завдання, що вимагає консолідації всієї нації. й

Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій ( 1919-1923 pp.)

105

Основне понят т я уроку Тоталітаризм (totalitas, лат. — повнота) — державний лад, іцо здійснюй абсолютний контроль над усіма сферами суспільного життя. Цей термін було запроваджено ідеологом італійського фашизму Дж. Джитіле на початку XX ст. У 1925 р. він вперше пролунав в італійському парламенті. Лідер італійського фашизму Б. Myccoліні увів його у Свій політичний лексикон. Із цього моменту почи нається становлення тоталітарного ладу в Італії, потім у CPCP за часів сталінізму та гітлерівській Німеччині. Робота з підручником Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника і випису ють до зошита основні ознаки тоталітарної держави. Орієнтовний варіант записів 1. Висока концентрація влади, гіпертрофія апарату влади, її про никнення в усі сфери ж иття суспільства. У тоталітарній свідо мості проблеми «влада й суспільство» не існує: вони мисляться як єдине нероздільне ціле. Актуальними стають зовсім інші проблеми, а саме: влада і народ у боротьбі проти внутрішніх во рогів, влада і народ проти ворожого зовнішнього оточення. За умов тоталітаризму народ, реально усунутий від влади, вірить, що влада виражає інтереси глибше й повніше, ніж він зміг би це зробити. 2. Тоталітарним режимам притаманна одцопартійність. Існує єди на правляча партія, на чолі якої стоїть харизматичний лідер. Мережа партійних гнізд пронизує всі виробничо-організаційні структури суспільства, спрямовуючи їх діяльність і здійснюю чи контроль. 3. Ідеологія всього жйття суспільства. В основі тоталітарної ідео логії — розгляд історії як закономірного руху до певної мети (світове панування, побудова комунізму іт . ін.), яка виправдо вує всі засоби. Дана ідеологія включає серію міфів (про керівну роль робітничого класу, про перевагу арійської раси і т. ін.), які відбивають силу магічних символів. Тоталітарне суспільство докладає значних зусиль для ідеологічної обробки населення. 4. Тоталітаризм характеризується монополією влади на інформа цію, повним контролем над засобами масової інформації. Уся інформація має однобічну спрямованість — уславлення існую чого ладу, його досягнень. За допомогою засобів масової інфор мації вирішується завданий піднесення ентузіазму мас для До сягнення цілей, поставлених тоталітарним режимом.

106

Усі урокидо курсу «Всесвітня історія». 10 Щ

5. Монрполія держави на використання всіх засобів веденн збройної боротьби. Армія, поліція, усі інші силові структур перебувають у винятковому підпорядкуванні центру пол іти* ноївлади. ' sI 6. Існування відпрацьованої системи загального контролю над щ ведінкою людей, системи насильства. З цією метою створюютщ ся трудові и концентраційні табори, гетто, де застосовують^ важка праця, людей катують, придушують їх волю до о п о р || відбуваються масові вбивства ні в чому неповинних осіб. Такі у CPCP була створена ціла мережа таборів — ГУЛАГ. До 1941 до нього входило 53 концентраційних табори, 425 виправно трудових колоній і 50 таборів для неповнолітніх. З а роки існ$ вання цих таборів у них загинуло понад 40 млн чоловік. У то ї! літарному суспільстві діє ретельно розроблений репресивни; апарат. З його допомогою насаджуються страх за особисте ж и | тя і життя членів родини, підозрілість і доноси, заохочуютьсі анонімки. Робиться це для того, щоб у країні не виникало іна комислення й опозиції. За допомогою силових і каральних ор ганів держава контролює життя й поведінку населення. і 7. Загальним для тоталітарних режимів є те, що вони, функціонуй ють відповідно до принципу — «заборонено все, окрім того, щ< наказано владою». Керуючись цим принципом, суспільств* здійснює виховання людини. Тоталітаризму потрібна скромні особистість: у бажаннях, в одязі, у поведнгці. КультивуєтьсІ прагнення не виділятися, бути як усі. Пригнічується прояв іа дивідуальності, оригінальності в судженнях; поширюються ви назування, догідництво, лицемірство. У ч и т е л ь . Разом можна виділити в даній групі кілька різно видів тоталітаризму — це комуністичний-тоталітаризм, фашиз* і націонал-соціалізм. ,

Робота в групах і Учні об’єднуються в три групи, я к і працюють із сучасними до> слідженнями за даною темою. Кожна група отримує'матеріалі з описом особливостей кожного різновиду тоталітаризму та дают^ відповіді на запитання. 1

Італійський фашизм І 1-а група | Раніше за інших фашизм утвердився в Італії. Виникненні Й зростання італійського фашизму було визначено й зумовлено спєі

Тома 4. Період повоєнно! кризи та революцій (1919-1923 pp.)

107

цифічшщи економічними, соціальними й політичними проблема ми, що виникли уже в XIX ст. і загострилися ще більше після Пер шої світової війни. Хоча Італія зазнала в Першій світовій війні ряд тяжких поразок, вона була в числі країн-переможців. Італія одер жала Південний Тіроль та Істрію з Трієстом, але їй довелося відмо витися на користь Югославії від Далматинського узбережжя, на яке вона також претендувала, тоді як Фіуме (Ріска) був оголошепий вільним містом. ...Італійські війська під проводом поета Габріеле Д ’Аннунціо не виконали наказу про відхід і 12 вересня 1919 р. самочинно окупу вали місто Фіуме. Упродовж 16 місяців Д ’Аннунціо, що привлас нив собі титул «начальника*, порядкував у місті, застосовуючи уже тоді елементи політичного стилю фашистської Італії. Достат ньо пригадати масові ходи Й наради йото прихильників у чорних сорочках під прапорами із зображенням мертвої голови, войовничі пісні, вітання на давньоримський зразок й емоційні діалоги натов пу з його вождем. 28 березня 1919 р. у Мілані Муссоліні створив організацію «Бойові загони», яка перебрала за зразок політичний стиль Д’Аннунціо. , Уряд і поліція не тільки не заважали фашистам, але навіть за охочували їх. Фашизм отримує могутніх заступників в особі За гальної конфедерації промисловців і поміщицьких союзів. 28 жовтня 1921 р. Муссоліні став головою уряду. 2 жовтня 1925 р. були засновані фашистські корпорації, що об’єднували ро ботодавців і працівників. У країні створювалися 22 корпорації (за галузями промисловості), у складі Кожної з них перебував пред ставник фашистських профспілок, підприємницьких союзів, фа шистської партії. Головою кожної з 22 корпорацій став «сам* Мус соліні; він дає очолив міністерство корпорацій. Закон надав корпораціям право визначення умов праці (робочий час, заробітна плата) і розв’язання трудових суперечок (страйки заборонялися й пригнічувалися). Установлення корпоративного ладу дозволило Муссоліні покін чити з парламентом, зокрема з тим, що від нього залишилося. За мість нього була створена «палата фашистських організацій і кор порацій» . Члени її призначалися Муссоліні. За цим на початку листопада 1925 р. пішли «Вищі фащистські закони*, що розширили владу глави уряду за рахунок парламенту, який .JJyp. відтепер повністю цідпор^дкоааний виконавчій владі. Подальшими законами були розпущені міські збори депутатів,

108

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». Ю к ^ Л

скасована свобода зібрань та об’єднань, друку, були звільнені цШ літично неблагонадійні службовці. «Надзвичайні закони» вип4Н вали один за іншим: <:Я - було заборонено професійні союзи (зіа винятком держ авців фашистських) і політичні партії (за винятком однієї — фапшйН

- відновлено смертну кару за «політичні злочини»; "Ш - запроваджено надзвичайну юстицію (трибунали) та адм нЯ стративну висилку; •щ - комуністична партія була оголошена поза законом; Ш - органі місцевого самоврядування скасовувалися: замість Hlfl порядкували призначені урядом чиновники (подеста)... * Завдання . . . . . . . / Визначте основні ознаки італійського фашизму . '<! Орієнтовна відповідь ' і 1. Тенденція «вождізму» , єдиної диктатури. 2. Фашистська партія Стала складовою частиною державного апі рату. Партійні з ’їзди були скасовані, так само я к і всякі форі| партійного «самоврядування», \ 3. Терор. Фашистський реясим не Може інакше триматися, крії як засобами масового придушення, кривавими розправами.

Німецький фашизм. Націонал-соціалізм (Нацизм) | 2-а група ^ J Зазнавши поразки у Першій світовій війні, Німеччина пережш вала глибоку економічну, політичну, моральну кризу. Після Вещ сальського договору, який глибоко принизив німців, економікй країни опинилася у надзвичайно скрутному становищі. На цьом® ґрунті почали розвиватися реваншистські ідеї, виникати націонві лістичні рухи. Однією з таких організацій стала Німецька робітник ^a партія (ДАП), утворена в січні 1919 р. в Мюнхені. Її організатор А. Дрекслер того ж року запросив до лав партії Адольфа Гітлера. 1 Емблемою партії було обрано свастику — хреста із загнутим^ під прямцм кутом кійцями. Цей знак відомий ще з глибокої давни2 ни і символізує безперервний рух сонця. У націоналістичному русі Німеччини цей символ уперше з ’явився на прапорах окультного' товариства Туле, з яким були тісно пов’язані керівники HCДАП'. Гітлері Обрав емблемою партії Чорну свастику, вписану в біле коло на червоному тлі. Для нього червоний колір символізував соціальні4 ідеали Партії, білий націоналістичні, а свастика вказувала на це* реМОгу німецького духу.

fBMa 4. Період повоєнної кризи та революцій ( 1919-1923 pp.) m

109

--------------------- ------ ---------- ;------------------------------- ;---------------;— __— ---------------------

Для партійного вітання теж обрали старовинний символічний ІКсст — підняття вгору витягнутої руки. Це створило своєрідний імідж партії; вона швидко стала численною, аГ ітлер — популяр ним оратором. Ідеологія партії спиралася на чотири підвалини — націоналізм, расизм, антисемітизм, антикомунізм. На відміну від фашистів, на цисти наголошували не на державі, а на нації. Вони трактували по няття «нація-народ» як окрему культурно-біологічну та ірра ціонально-містичну спільноту, що завжди перебуває у ворожих антагоністичних відносинах з іншими спільностями. Спираючись Ka ідейних Попередників (Фіхте, Гегеля, Юнга, Ніцще, Шпенглера Ta інших), нацисти взяли на озброєння основні положення з тради ційного пангерманського шовінізму XIX ст.: • .панівне становище Німеччини в континентальній Європі; • возз'єднання всіх народів, Що розмовляють німецькою мовою, в межах німецького рейху; • розширення німецьких колоніальних володінь. Важливою складовою ідеологічної платформи нацизму був ра сизм. Гітлер уважав нації нерівноцінними: буцімто є вищі, а є нижу чі. Німці, поза сумнівом, найвища арійська нація, повинна встано вити «новий світовий порядок». На підтвердження цієї тези Гітлер розробив расову теорію, що ,розглядала історію людства як боротьбу між расами. Особливий наголос у цій теорії робився на антисемітиз мі. Євреїв звинуватили в усіх негараздах, що відбувались у світі та країні. Перша світова війна, революція, інфляція, зростання цін, безробіття тощо приписувались інтригам євреїв. Відповідно, будьякі можливі позитивні дії безпосередньо пов’язувалася з акціями проти них. Злочинним і нелюдяним було «остаточне вирішення» єврейського питання. Зрештою, нацисти знищили понад 6 млн єв реїв із 10 млн, що проживали на Європейському континенті. Наріжним каменем ідеологічного фундаменту нацизму, без перечно, був антикомунізм. Ще у '1922 р. Адольф Гітлер у таємно му меморандумі до осіб, що субсидують -партію, стисло й відверто сформулював її мету — «знищити й викорінити марксистський сві тогляд». Згодом саме на основі антикомувізму створювалася вся система ідейного багажу нацизму. На відміну від італійських фа шистів,, яких підтримувала католицька церква, нацисти стояли на позиціях антиклерикалізму і боролися проти церкви. Запит ання 1. Що стало причинами зародження націонал-соціалістичних ідей у Німеччині?

1 10

Усі уроки д о курсу« Всесвітня історія». 10 Щ

2. Якою була символіка нової партії і чому? 3. На я к і підвалини спирався німецький нацизм?

І І

Радянський більшовизм ! 3-я група ! Історично першою й класичною формою тоталітаризму став кі мунізм (соціалізм) радянського типу, початок якому доклад військово-комуністична система, що загалом сформувався в 1918 ; Комуністичний тоталітаризм більшою мірою, ніж інші різновиді виражає основні ознаки цього ладу, оскільки передбачає повне ус; ненвя приватної власності, а отже, усілякої автономії особистості абсолютну владу держави. 1 Радянський режим виник у результаті революції, тобто н і сильства: більшовики захопили владу в листопаді 1917 р. У с і ї ні 1918 р. відбулися вибори. Вільно обрані Установчі збори бул| розігнані через кілька Днів, тому що значна їх більшість бул| ворожа більшовикам. Усі або майже всі режими в такому стані не конституційні, але найчастіше режим, встановлений ш ляхо| насильства, прагне стати конституційним. Він приймає констц туцію, відповідно до якої будуть призначатися правителі й здій сяюватиметься влада, • Радянський режим прийняв трц конституції: в 1918, 1924, 1936 рр, Усі ці конституційні тексти є фікцією. Депутати обира. ються вільно, але вільно стати кандидатом не можна. Оскількі список кандидатів єдиний, залиш ається лише вибір між голо суванням «за* або неучастю в голосуванні. Результати виборі] передбачувані. Хід засідань обох частин парламенту відомий за здалегідь, якщ о не громадянам, то у всякому разі правителям Критичні виступи розгортаються за заздалегідь відпрацьований сценарієм. Тільки теоретично проголошено основні права: свобода слова друку, зібрань, Особа священна, житло недоторканне, гараитуєть ся дотримання всіх вимог, усіх офіційно проголошених свобод. Запит ання 1. Чому тоталітарний комунізм вважають класичною формою? 2. Чому навіть за наявності конституції радянську систему відяо сять до тоталітарних? Складання таблиці Упродовж виступу кожної групи учні заповнюють за допомо гою лчителя порівняльну таблицю.

111

Тома 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919-1923 pp.)

Італійський фашизм

Націоналсоціалізм

Радянський більшовизм

Головні ідеї Соціальна база Основні символи Ставлення до церкви

Робота з документ ами, плакат ам и, карикат урам и Учні працюють в групах з різними джерелами інформації, по рівнюючи різні форми тоталітарних режимів. Пропаганда. ЗМІ Документ 1. Перелік заголовків статей у, газеті «Радянська думка» (орган Шевченківського окружного комітету К П (б)У Черкаської області)

«Увагу на Далекий Схід»; «Китай готується до радянськокитайської конференції»; «Радянсько-турецькі взаємини розвива ються нормально».; «Без роботи п’ята частина людності Німеч чини»; «Демонстрації безробітних у Мадриді»; «Дерево Леніна (лист із Гавани)»; «Товаришу Сталіну — орден Трудового Червоно го Прапора»; «Спільно з партією — у партії Леніна»; «Успіхи соціалістичного будівництва посилили потяг робітників, кол госпників до партії» ; «Командири промисловості, кращ і представ ники техніки просять прийняти їх до лав партії»; «Кращих найми тів, колгоспників — до ВКП(б)»; «Нові десятки тисяч робітників у партії»; «Інженери ідуть до лав партії». Запит ання 1. Про що писали радянські газети (на прикладі «Радянської думки»)? 1 2. Чому, на вашу думку, була обрана саме така інформація? 3. Яку мету переслідувала держава, використовуючи ЗМІ? Документ 2

Геббельс прекрасно знав силу друкованого слова. І хоча здава лося, що неможливо взяти під контроль засоби масової інформації, але Нацисти зробили це. Кількість газет і журналів скоротилася вдвічі, а їхній наклад — у понад 3 рази. На щоденній імперській прес-конференції Геббельс давав жорсткі офіційні формулювання, що забезпечували «єдність волі» у пресі, доводячи політичну ре гламентацію до межі. Державна монополія на пропаганду гаран тувала контроль над радіо, без якого, на думку Геббельса, владу

112

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 1Q кпа

неможливо зміцнити. Половина країни слухала радіо щодня, а дало можливість для найширшого контролю над розумом. У газ хоч щось можна було прочитати між рядками. Диктор радіо чю?а: тільки офіційну інформацію. Три тисячі кінотеатрів, які щодіи відвідував 1 млн німців, пропонували перед кожним фільмом (по ставленому в «арійському дусі») випуск новин, кіножурнал із «про сіяними» Міністерством пропаганди фактами. 1 Запит ання 1. Як нацисти використовували ЗМІ? 2. Чому, на думку Геббєльса, було дуже важливо встановити контроль саме над радіо? ' 3. Що, на вашу думку, було спільного в діяльності ЗМІ CPCP та Німеччини? Олюднешгя

Документ 3. Фюрер, який вдень і вночі думає про народ та його щастя

Всю ніч не гасне світло у вікні... А ми спимо спокійно, без турбот. І в роздумах за нас, за весь народ Знайдеш ти рішення — вінець важкій роботі.

Запит ання і 1. Як ці інформації розкривають поняття «олюднення»? \ 2. Для чого потрібно було «олюднювати» вождів CPCP та Німеч чини? Творення нової людини Документ 4. З висловлювань А. Гітлера

«У кого в руках молодь, у того в руках і майбутнє. Я розпочи наю з молоді. Ми, ті, хто старі, — відпрацьований матеріал. Ми прогнили до самих кісток. Але моя чудова молодь! Чи є де-небудь у світі ще така прекрасна молодь? Погляньте на цих юнаків і під літків! Який матеріал! З ними я зможу створити новий світ! Це — героїчне покоління молоді, з Якої вийде твррець, людинабог... Усяка освіта в національній державі має бути спрямована пе редусім не на те, щоб набивати учня нікчемними знаннями, а на створення здорового тіла... Мозок молоді не повинен заповнювати ся науковими знаннями... Нова молодь, подібно до тієї, що була у Давній Спарті, має бути мужньою та сильною. Ідеальній, держава повинна базуватися на двох основних освітніх ідеях. По-перше, треба запалити вогонь у серці молоді і впровадити в її розум: понят

Тома4. Період повоєнної кризи та революцій ( 1919-1923 pp.)

113

тя раси. По-друге, німецька молодь має бути готового до війни, на вченою або перемогти, або вмерти. Кінцева мета освіти — сфор мувати громадян, які усвідомлюватимуть славу країни й будуть фанатично віддані національній ідеї». Документ 5. Нові завдання перед суспільствознавчими науками

1) Дати молоді знання і вміння виробити у себе комуністичні погляди; 21 формувати вміння правильно осмислювати основні явища су часного життя, класової боротьби, міжнародного революційного рухуз З ^з’ясувати, у чому полягає правильний ш лях будівника соціаяізму|в CPGP, у чому значення диктатури пролетаріату; 4^ виховувати інтернаціоналіста, дати пролетарське розуміння національного питання, озброїти учня на вирішальну боротьбу а націоналізмом; 5) виховувати войовничих атеїстів; 6) дати розуміння генеральної'лінії партії і необхідності бороть би з ухилами; 7) виховувати уміння і класову свідомість до праці. Запит ання до документів 4 і 5 1. Якою бачив тоталітарний режим «нову людину»? 2. Які якості мають бути притаманні «новій людині»? 8. Що не бажано було маТи людині нового зразка? Суспільна атмосфера Документе

’

Іноземні спостерігачі, які побували в Німеччині до 1939 p., ди вувалися з того, що німці взагалі не усвідомлювали себе «жертвою залякувань Ta утисків з боку аморальної й жорстокої диктатури». Навпаки, вони зі щирим ентузіазмом підтримували її. Переважна більшість населення нічого не мала проти того, що її позбавили осо бистої волі, знищили безліч культурних цінностей, запропонував ши натомість «безглузде варварство» , що ж иття і роботу піддали такій регламентації, якої німці, котрих за багато поколінь привчи ли до суворого порядку, досі не знали. Дивно, але багато іноземців поверталися з Німеччини з переконанням: у країні відбуваються позитивні зрушення. Якщо ці люди не ставали прихильниками нацизму, то в усяко му разі ставилися толерантно до «Нової Німеччини».

114

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 1Q Kik

Документ 7. Зі спогадів учителя М. В. Попеля На свою біду, засумнівався у непогрішимості органів ніж ський учитель Попель Микола Васильович. Навідавшись за міс: народження до райцентру Ситківців Вінницької області, сказав/іи чальникові райвідділу HKBC Савченку: «Даремно мого брата Врлі дю засудили на 10 років. Адже він теж учитель, лейтенант-зап Начальник вирішив йому ті недоречні сумніви з голови вибиті проторив до тюрми й знущався два тижні. Опинившись на юц пригнічений своєю безмежною беззахисністю перед непередбач; ваними сюрпризами долі вчитель наНисав у ЦК: «Наді мнок) зн> щалися морально і фізично. Я втратив спокій і впевненість |у зі втрашньому дні. Мені се здається, що будь-якої миті я можу бут; заарештованим всупереч усім правам, дарованих мені Сталінсько: Конституцією, за примхою того чи іншого представника влади, беї оглядки на те, що я ніколи ні словом, ні ділом, ні помислом не грі* шив проти мого народу». 1

Документе. Про ставлення радянської молоді д о труднощів

«Незважаючи на матеріальну скруту, як, наприклад нестачі продовольства, надто гостра в ті часи, ні я, ні молодь, що мене ото> чувала, не відчували ніяких антирадянських почуттів. Ми проси знаходили виправдання всім труднощам і тому героїчному напру женню, якого вимагало будівництво нового світу... Атмосфера са мовідданої боротьби за загальну справу —* пуск заводу — захоплю* вала нашу уяву, пробуджувала в нас ентузіазм і ніби ставила нас ні передову, де про труднощі забували чи не звертали на них уваги» .

Завдання до документів 6, 7 і 8 Прочитайте подані джерела інформації та дайте характерне™ ку моральної атмосфери суспільств Радянського Союзу та на цистської Німеччини. IV. Узагальнення та систематизація знань 1. 2. 3. 4.

Бесіда * Дайте визначення поняття «тоталітаризм». Назвіть загальні ознаки тоталітаризму. У чому подібність тавідмінностіфашизму, націонал-соціалізму комунізму? Чому всі тоталітарні режими приречені на крах? V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Тома 4.. Період повоєнної кризи та революцій ( 1919-1923 pp.)

115

УРОКИ 1 5 -1 6 Причини, хід та наслідки революції 1917 р. та громадянської війни в Росії. Прихід до влади більшовиків. «Воєнний комунізм». Діяльність Комінтерну

Очікувані результати Щсля цього уроку учні зможуть: • Називати ключові події періоду повоєнної кризи та революцій; • Доказувати на карті зміну кордонів Російської держави після Падіння монархії, приходу до влади більшовиківгоеиовні фрон ти громадянської війни; • описуваіти хід російської революції 1917 р.; • характеризувати період повоєнної кризи та .загострення соці альних суперечностей, діяльність Комінтерну щодо розповсю дження «світової пролетарської революції»; • аналізувати добу «воєнного комунізму» в радянській Росії; • давати власну оцінку діяльності провідних політичних діячів періоду: Леніна, Корейського. Тип уроку; засвоєння навчального матеріалу знань. Основні поняття і терміни: «більшовизм» , «громадянська вій на», «воєнний комунізм» , «Комінтерн» , «світова пролетарська ре волюція», «експорт революції», «валізкова дипломатія». ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

іі. Мотивація навчальної діяльності Учи те ль. Перша світова війни стала важким випробування^ для Росії, На початку 1917 р. стан економіки, політична ситуація, що склалася в країні, призвели до зростання соціальної напруже ності, посилення невдоволення, що охопило і ліберальну громад ськість, і армію, і переважну частину трудящих. “ III. Вивчення нового матеріалу

Основні поняття уроку Більшовизм — ідейні, теоретичні, стратегічні йтактичні осно ви революційного пролетарського руху та революційного перетво рення капіталістичного суспільства на комуністичне. Громадянське війна — боротьба за владу між громадянами од ного суспільства, країн». Воєннийкомунізм — здійснювані більшовиками з середини 1918 р. по березень 1921*р. соціально-економічні та політичні перетворення на підконтрольній їм території колишньої Російської імперії.

116

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 кп$

Комінтерн (Комуністичний Інтернаціонал) — міжнароді організація, що об’єднувала організації і партії комуністично/ спрямування з 1919 по 1943 рік. Світова пролетарська революція — термін, що означає поі#и: рення і перемогу пролетарської революції в інших країнах. Експорт революції— ідеалістична теорія, яка, ігноруючи обгєк тивні закономірності суспільного розвитку, говорить про перЬне сення революційного руху з однієї країни в іншу, Валізкова дипломатія —-таємна дипломатія (таємна диплома тична попїта, яка зазвичай перевозиться кур’єрами у валізах, щ перевіряється на митниці). Робота з підручником ' Учні працюють в парах з текстом підручника, викладають у зо’* шиті основні причини революції в Росії у вигляді тез. Результати роботи обговорюються в класі та в разі потреби ко ригуються учителем. ,

Робота з хронологічним ланцюжком

23 лютого 1917 р. на Путиловському заводі розпо чався страйк^ 4 в якому взяли участь 90 тис. робітників і «кий згодом охопив основ ні'заводи Петрограда

У ніч 28 лю Створено 28 лютого того відбува Тимчасовий Микола II лося терміно комітет Дер доручив Poве засідання жавної Думи, дзянку сфор Кабінету Мі мувати новий який пере ністрів; за брав функції -jS Кабінет Міні участю Род- -V уряду і зааре стрів, але він зянка (голова штував го погодився Державної лову Держав очолити Тим думи) та бра ної ради часовий ко та царя — Щегловітова мітет Дер Михайла жавної Думи

0 4-йгоди У ніч проти 2 березня ні ранку цар зустрівся з гене 28 лютого ралом Рузьким, ко цар зали мандувачем Північно шив Став го фроцту, який ку (Моги -fS запропонував йому льов) Підписати маніфест і виїхав до про зречення і дору Царського чити Родзянкові Села сформувати уряд на родної довіри

O 22-йго дині 2 бе резня Ми кола II оголосив своє рішен ня про зре чення тро ну і за Себе, і за сина

7 березня Миколу II 3 родиною було зааре штовано і під охоро ною від правлено до Цар ського Села

Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій ( 1919-1923 pp.)

117

Запитання 1. Щ о ртало приводом до революції в Російській імперії? 2. Який характер мав перший етап революції? 3. Якими подіями закінчився перший етап революції? Повідомлення учня про О. Керенського Запитання • У чому, на ваш погляд, полягала слабкість уряду, очолюваного О. Керенським? У ч и т е л ь . З березня 1917 р. у ранкових газетах було опубліко вано «Звернення до громадян і товаришів», у якому проголошува лось утворення Тимчасового революційного уряду, вміщувався список його складу і програма дій уряду. Опівдні відбулася таємна зустріч членів уряду з великим кня зем Михайлом Романовим, який підписав акт зречення трону. Зре чення Михайла Романова трону і проголошення маніфесту про пе редачу всієї повноти влади Тимчасовому урядові завершили події в історії, відомі як Лютнева революція в Росії; відбувся Перехід від самодержавного правління До республіканського. Для російських лібералів революція завершилась, але для ро сійських соціалістів вона лише розпочиналася. Робота з логічним ланцюжком

118

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 к л »

) " О , -• Липневе повстання більшовиків 1917 р. було організоване найбільш { радикальними членами більшовицького ЦК , Ж До Петрограда прибув вождь більшовиків Ленін, якийспробував відвер* нути удар владних структурно більшовицькій партії як по організатору; заколоту. 4 липня було організовано мирну демонстрацію протесту

Проте Тимчасовому уряду за допомогою відданих військових частин вда* лося розігнати маніфестацію йутримати під контролем столицю. Більшовиків звинуватили у шпигунстві на користь Німеччини, зраді інте ресів революції

Липнева криза Тимчасового уряду була спричинена незгодою міністрі»»; кадетів а результатами угоди, укладеної з Українською Центральною Радою делегацією на чолі з О. Керенським, І, Церетелі, М. Терещенком. Кадети подали у відставку. Лише відмова від досягнутих у Києві угод дозволила сформувати новийсклад Тимчасового уряду на чолі з О. Ке ренським. Ради відійшли на другийплан. Двовладдя завершилося компромісом

Робота з підручником; % За текстом підручника визначте причини поглиблення CoiI ціально-політичної кризи. • • • • • •

Орієнтовний варіант, відповіді Зростання анархії та насильства у країні! самочинне захоплення землі селянами; зростання кількості робітничих виступів; вимоги надання автономії Україні, незалежності Фінляндії^ Польщі; радикалізація армії, катастрофічний спад виробництва, зростай* ня цін на продукти першої необхідності,та широкого вжитку; посилення впливу на широкі верстви населення більшовицько» партії, яка на своєму VI з’їзді проголосила курс на збройне за і хаплення влади, і

Учитель, Дедалі більше представників промислово-фінан совий кіл, дворянства, офіцерів, ліберальної інтелігенції схиляло*-; ся до думки про необхідність наведення в країні порядку, встанов лення влади «сильної руки*.

Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1 919-1923 pp.)

119

Складання таблиці Учні складають хронологічну таблицю «Події липня-жовтня 1917р.». . ' Дата.

Подія

16 липня 1917 р.

Зустріч Керевського з генералітетом у Ставці в Могильо ві. Генерали звинуватили уряд у розвалі країни, армії, вимагали надати більше прав військовим

3-10 серпня

Відбулися зустрічі Керенського з головнокомандувачем генералом Корніловим, який вимагав від уряду рішучих дій щодо наведення порядку

12—14 серпня У Москві проходила державна нарада 15 серпня 1917 р.

Рада завершила Свою роботу. Керенський не спромігся згуртувати навколо себе різні кола російського суспіль ства

24 серпня

Корнілов віддав наказ генералу Кримову наступати на Петроград

27 серпня '

' Газети опублікували заяву Тимчасового уряду про наступ генерала Корнілова на столицю та про запровадження воєнного стану в Петрограді. Революція опинилася під загрозою

28 серпня

<Керенський повідомив членів уряду про зраду генерала Корнілова. Останньому телеграфували рішення уряду про зняття його з посади командувача. На це Корнілов відповів: «He вважаю за можливе здати посаду». Для оборони було створено ревкоми. На допомогу до сто лиці прибув тритисячний загін матросів Кронштадта. Гарнізон Петрограда в повному складі став на захист сто лиці

ЗО серпня

Заколот провалився

1 вересня

Тимчас'овйй уряд проголосив Росію республікою. Для Зміцнення виконавчої влади було створено Директорію — Раду п’яти. Прем’єр-міністром залишався Керенський

14 вересня

Розпочала роботу Демократична нарада, на якій було створено Тимчасову раду Республіки — парламент

10 жовтня

Відбулося чергова таємне засідання ЦК РСДРП(б), на якому був присутній і Ленін. Більшістю голосів ЦК РСДРП(б) виніс рішення про підготовку збройного пов стання. Проти голосували лише Камєнєв та Зинов’єв

18 жовтня

Камєнєв і Зинов’єв у газеті «Новая жизнь» опублікували заяву про свою незгоду з рішенням ЦК РСДРП(б) про збройне захоплення влади більшовиками і передачу її радам

120_______ '

________________

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клас^

. Дата

Подія

24 жовтня

Військові загони BPK (Військово-революційного коміте ту) захопили стратегічно важливі об’єкти в столиці

O 2-йгодині ранку ■25 жовтня

Відбулося засідання Петроградської ради, на яке прибув Ленін, де йпроголосив передачу влади радам Розпочав роботу II Всеросійський з’їзд рад робітничих і солдатських депутатів

0 21-йгодині Холостий постріл «Аврори» дав сигнал до наступу Частин BPK на Зимовий палац. До вечора формування, що захи 40 хвилин щали палац, поступово розійшлися, у палаці залишилися 25 жовтня жіночий батальйон та юнкери 26 жовтня

Тимчасовий уряд було заарештовано

Повідомлення учня про В. І. Леніна

Запитання •

‘

Як на ваш розеуд, чому до сьогодні є досить багато прихильник ків В. Леніна? а

У ч ит е л ь. Другий Всеросійський з’їзд рад прийняв два важ ливих документи: Декрет про землю та Декрет про мир. ?

Робота є групах ї Учні по групах опрацьовують уривки з Декрета про землю і Дек рете про мир та аналізують їх за допомогою вчителя йвизначають значення цих документів. 1-а група Декрет про землю

«<...>1) Поміщицька власність на землю скасовується негайно' без усякого викупу. ' 2) Поміщицькі маєтки, так само як усі землі питомі, монастир ські, церковні з усім їхнім живим і мертвим реманентом, садибни ми будівлями й усіма приналежностями, переходять у розпоря дження волосних земельних комітетів і повітових Рад селянських депутатів до Установчих зборів. { 3) Будь-яке псування конфіскованого майна, що належить від-, тецер усьому народу, оголошується тяжким злочином та карається революційним судом. Питання про землю в повному обсязі може бути розв’язане тіль ки всенародними Установчими зборами. J

Тема4, Період повоєнної кризи та революцій ( 1919-1923 p p .)

121

Найбільш справедливим розв’язанням земельного питання має бути таке: 1) Право приватної власності на землю скасовується назавжди; земля не може ні продаватися, ні купуватися, ні здаватися в оренду або в заставу, ні будь-яким іншим способом відчужувана. Уся земля: державна, питома, кабінетська, монастирська, церковна, посесійна, майоратна, приватновласницька, суспільна йселянська і т. ін. — відчужується безоплатно, передається у всенародну влас ність йпереходить у користування всіх трудящих на ній. За потерпілими від майнового перевороту визнається лише пра во на суспільну підтримку на час, необхідний для пристосування до нових умов існування. 2) Усі надра землі (руда, нафта, вуї’ілля, сіль і т. ін.), а також ліси й води, що мають загальнодержавне значення, переходять у виняткове користування держави. Усі дрібні ріки, озера, ліси та ін. переходять у користування громад за умови завідування ними місцевими оргацами самоврядування. 3) Земельні ділянкй з висококультурними господарствами: са ди, плантації, розсадники, розплідники, оранжереї йт. ін. — не підлягають розділу, а перетворюються, на показові йпередаються у виняткове користування держави або громад залежно від їх роз міру і значення. 4) Право користування землею дістають усі громадяни (без різниці статі) Російської держави, що бажають обробляти її своїми силами, за допомогою своєї родини або в товаристві і тільки до того часу, доки вони здатні її обробляти. Наймана праця не допускається. 5) Землекористування повинне бути зрівняльним, тобто земля розподіляється між трудящими, виходячи з місцевих умов, за тру довою або споживчою нормою».

Запитання 1. У чиє володіння переходили всі земельні масиви? 2. Чи є справедливим, на вашу думку, скасування всіх форм влас ності на землю, окрім державної? Про що свідчить така заборо на? Свою думку обґрунтуйте. 3. На яких умовах громадяни отримали землю? 4. Які висновки можна зробити про стан розв’язання земельного питання урядом більшовиків?

2-а група Декрет про мир

«Робочий і Селянський уряд, створений революцією 24-25 жов тня, що спирається на Ради робітників, солдатських і селянських

122

_____ ________ ________ Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клд,

депутатів, пропонує всім воюючим народам та їх урядам неї айя почати переговори про справедливий демократичний мир. Справедливим або демократичним миром... уряд вважає гайний мир без анексій (тобто без захоплення чужих земель, ба насильницького приєднання чужих народностей) і без контри буцій... '' І Уряд пропонує усім урядам і народам усіх воюючих країн н^ гайно укласти перемир’я...» І

Запитання ■. , 1 1. Які основні принципи міжнародної політики було покладені в основу Декрету про мир? І 2. Як поставилися до Декрету про мир: | а) солдати, населення; | в) союзники Росії по Антанті; * г) країни Четверного союзу? .

•

Уч ите ль. Одразу ж після Жовтневого перевороту в Петрограф ді було ліквідовано Сенат і Синод, Державну раду. Місцеві орган® самоврядування було підпорядковано радам. А до літа 1918 р. були! створено робітничо-селянську міліцію, Всеросійську надзвичайну комісію (BHK) на чолі з Ф . Дзержинським, народні суди та револю* ційнітрибунали. ' • ■ ' 1 ■ .» Створення Червоної армії було проголошено декретом від ] 5 сі^ ня 1918 p., при цьому формування проводилось з числа солдатів5 добровольців та виборних командирів, але з 9 червня 1918 р. бул« оголошено загальну військову повинність. • У листопаді 1918 р. було створене Раду робітничо-селянської оборони на чолі з В. Леніним, яка забезпечувала координацію дії фронту йтилу. Згодом, на пропозицію Троцького, до служби в Червоній армії було залучено 50 тис. офіцерів царської армії, переважно фронто виків. Сім’ї цих офіцерів у більшовицькому тилу фактично пере творились на заручників. ; У листопаді 1917 р. відбулися вибори до Установчих зборів. I j 715 місць 412 отримали представники есерів, 17 — меншовики 16 — кадети, 87 — представники інших політичних партій, І83 — більшовики. 5 січня відкрилося засідання Установчих зборів, дле уже на ступного дня через відмову депутатів голосувати за пропозиції біль шовиків були розпущені.

Тама 4. Період повоєнної кризи та революцій ( 1919-1923 pp.)

123

Складання таблиці Слухаючи розповідь учителя, учні заповнюють таблицю «Основ ні етапи Громадянської війни». Етапи Жовтень 1917 — травень 1918 р. Травень-листоиад 1918 р. Листопад 1918 р. — Весна 1919 р. Весна 1919 р .— Квітень 192,0р. Травень-листопад 1920 р.

Основні ПОДІЇ

Перший етап (жовтень 1917 — травснь1918р.) У цей період збройні сутички мали локальний характер. Після Жовтневого повстання на боротьбу з революцією піднявся генерал ! 0. Каледін, слідомповалений прем’єр О, Керенський, козачий , генерал Ц. Краснов, на півдні Уралу — отаман А. І. Дутов. До кінця 1917 р. потужний осередок контрреволюції виник на півдні Росії. Тут проти нової влади виступила Центральна Рада України. На До ну була сформована Добровольча армія (верховний керівник — О. Алексєев, головнокомандувач JI. Корнілов, після його загибе л і— А. Денікін). " У березні-квітні 1918 р. відбулася висадка підрозділів англій ських (У Мурманську), американських та японських (на Далекому Сході) військ. Другий етап (травень-листопад 1918 p.). Розширення інтервенції. У травні-червні 1918 р. збройна бо ротьба набула загальнонаціональних масштабів. Наприкінці трав ня почалося збройне повстання 45-тисячного Чехословацького корпусу в Сибіру. У Казані чехословаки захопили золотий запас Росії (понад ЗОтйс. пудів золота і срібла загальною вартістю 660 млн рублів). У серпні англійці висадились у Закавказзі, витіснивши звідти німецькі війська, англо-французькі десанти зайняли Архангельськ і Одесу. Перетворення війни в загальнонаціональну, Одночасно в бага тьох центральних губерніях Росії у збройну боротьбу включилися селяни, везадоволені продовольчою політикою більшовиків. Уліт ку відбулося понад 200 белянських повстань (лише у червні — 108). Повстання селян у Поволжі та на Уралі стали однією з причин па діння радянської влади в цих регіонах. Частина селян брала участь

124

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». /Oj

у Народній армії Комуча; уральське селянство служило в а{ Колчака. . У серпні 1918 р. відбулося Іжевськ-Воткінське повстання ро| ників, які створили армію чисельністю близько ЗО тис. чол. і: трималися до листопада, після чого повсталі відступили і пе йшли з родинами до армії Колчака. 2 вересня 1918 р. ВЦВК прийняв рішення про перетворення ] дянської республіки на військовий табір. У ^ересні був створ Реввійськрада Республіки під головуванням Л. Троцького ган, Який стояв на чолі всіх фронтів і військових установ. ЗО лис Нада був прийнятий декрет ВЦВК про утворення Ради робіті і селянської оборони на чолі з В. Леніним. Керівник військового і домства Л. Д. Троцький вжив енергійних заходів щодо зміцнені Червоної армії: була запроваджена сувора Дисципліна, цроведе| примусову мобілізацію колишніх офіцерів царської армії, створе інститут військових комісарів, що контролювали політичну лін|| командирів. На кінець 1918 р. чисельність Червоної армії перея щила 1,5 млн чоловік. 18 листопада 1918 р. в Омську адмірал А. Колчак здійснив пер ворот, в результаті якого були розігнані тимчасові уряди (вкліі чаючи Директорію) і встановлена військова диктатура. АдмірЦ Колчак був проголошений Верховним правителем. При ньому ств рювався Омський уряд, під владою якого опинилися вся Сибі| Урал, Оренбурзька губернія.

Третій етап (листопад 1918 р. — весна 1919 р.) На цьому етапі провідною силою в боротьбі з більшовиками стгі| ли військово-диктаторські режими на сході (адмірала О. Колчака)! півдні (генерала А. Дрнікіна)* північному заході (генерала М. Юдаі нича) та півночі країни (генерала Е, Міллера). я Маїсова інтервенція, прогни Росії. Третій етап громадянської ві йни був пов’язаний зі змійами в міжнародній обстановці. Закінчені ня Першої світової війни дозволило вивільнити бойові сили держав Антанти і спрямувати їх проти Росії. Наприкінці листопада 1918 р| французькі та англійські війська здійснили висадку в чорноморці ських портах Росії. На початок 1919 р. чисельність іноземним збройних сил на півдні досягла 130 тис. солдатів, на півночі — дщ 20 тис. У районі Далекого Сходу та Сибіру союзники зосередили д$| 150 тис. військ. ] Військова інтервенція спричинила патріотичне піднесення^ в країні, а у світі — рух солідарності під гаслом «Руки геть від Ра дянської Росії!». . і

іма4. Період повоєнної кризи та революцій ( 1919-1923 pp.)

125

Восени 1918 р. головним був Східний фронт. Тут розгорнувся Юитрнаступ Червоної армії під командуванням І. Вацетіс, під час IKofo білогвардійські частини були витіснені з Середнього ПоволKMі Прикам’я.

Четвертий етап (весна 1919 р. — квітень 1920 р.) Комбінований наступ антибільшовицьких сил. На початок 1019 р. військово-стратегічна обстановка помітно загострилася на цсіх фронтах. У березні 1919 p., маючи на меті об’єднатися з деніКІнцями для спільного удару, зі сходу на Москву почала наступ ар мія О. Колчака (наступ відбивав Східний фронт під командуванням C- Каменева і М. Фрунзе), на північному заході армія М. Юденича Вдійснювала бойові операції проти Петрограда. До літа 1919 р. центр збройної боротьби перемістився на Південний фронт, де ар мія генерала А. Денікіна почала наступ на Москву, підійшовши до ;Тули. Наприкінці жовтня 1919 р. білі були'зупииені військами Пів денного фронту (командуючий А. Єгоров) та за підтримки армії II. Махна відкинуті до Причорномор’я. Армія генерала Юденича була витіснена до Естонії, залишки військ генерала Денікіна, які ! очолив П. Врангель, закріпилися в Криму. Наприкінці 1919 — на початку 1920 pp. Червона армія та селянські повстанські загони остаточно розбили війська Колчака. П’ятий етап (травень—листопад 1920 р.) У травні 1920 р. Червона армія вступила у війну з Польщею, на магаючись захопити Варшаву і створити необхідні умови для ,про голошення там радянської влади- Проте ця спроба зазнала пораз ки. Через неузгодженість у діях військ армія М. Тухачевського була розгромлена неподалік Варшави. У березні 1921 р, був підпи саний Ризький мирний договір, за умовами якого до Польщі віді йшла значна частина території України та Білорусії. Головною подією завершального періоду Громадянської війни став розгром Збройних сил Півдня Росії на чолі з генералом П . Врангеля. Війська Південного фронту під командуванням, М. Фрунзе в листопаді 1920 р. повністю оволоділи Кримом. Протягом 1920-1921 pp. за допомогою загонів Червоної Армії завершився процес радянізації на території Середньої А зії та За кавказзя. До кінця 1922 р. припинилися бойові дії на Далекому Сході. 14 листопада Далекосхідна республіка, що існувала як бу ферна держава з 6 квітня 1920 p., возз’єдналася з РРФСР.

126

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

Учи те ль, У громадянській війні не буває переможця. 3 6 » ки, завдані війною, становили 50 млрд карбованців. Промислов виробництво в 1920 р. знизилося до 14 % проти 1913 p., сільсщ і господарське виробництво скоротилося майже вдвічі. Величезщ ми були людські втрати: за різними даними, від голоду, х в ор ії «білого» й«червоного терору» загинуло від 12 до 15 млн осіб. Із н я тільки 800 тис. були вояками. Понад 2 млн колишніх громадя Росії опинилося в еміграції. Було заборонено діяльність усіх н і більшовицьких партій, заарештовано їхніх лідерів, ліквідовано щ революційні політичні інститути і громадські організації, встаной лено контроль над видавничою діяльністю, профспілками, іншиш громадськими організаціями. Після замаху на життя В. Леніна 30 серпня 1918 р. та вбивства Ki рівника петроградської HK М. Урицького Раднарком 5 вересня 1918 я видав постанову *Про червоний терор». Форми «червоного терори були різноманітними: розстріли за класовою ознакою, система заруй ників, створення концтаборів для ворожих елементів (Соловки) тощот На території, де панували білогвардійські війська, ситуація TM само була дуже складною: відновлювалися старі порядки. Землі поверталася пйміщикам, фабрики — власникам, робітники йселій ни зазнавали репресій, тривали єврейські погроми. Патріотизм проголошений теоретиками «білої справи», насправді перства рювався на прагнення реваншу йпомсти. 1 Щодо особливостей економічного життя країни, то тут більша вики проводили політику, яка згодом отримала назву «воєнний щ муйізм». Основою воєнного комунізму були надзвичайні заході щодо постачання міст і армії іхродовольством, згортання товариІ грошових відносин, націоналізації всієї промисловості, включаю! чи дрібну, продрозкладки, забезпечення населення продовольчим! йпромисловими товарами за картками, загальної трудової пови нності ймаксимальної централізації управління народним госпсй дарством і країною в цілому. і

Аналіз основних положень політики воєнного комунізму І У галузі виробництва та управління , • J * Націоналізація. На основі декрету від 28 липня 1918 р. булі здійснено прискорену націоналізацію всіх галузей промисли вості. До 1921 р. було націоналізовано 80 % великих і середнії підприємств, на яких було зайнято 70 % робітників’. ) • Знищення ринку йтоварно-грошових відносин. 22 липня 1918 р* був прийнятий декрет «Про спекуляцію», що забороняв буд*|

Тама 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919-1923 рр:)

І 27

яку недержавну торгівлю. Забезпечення населення продовольством, предметами особистого користування здійснювалося че рез мережу державного постачання. До початку 1919 р. повністю була націоналізована приватна торгівля. Завершився перехід до'повної натуралізації економічних відносин: скасовано плату за паливо, комунальні послуги; продукти харчування й про мислові товари відпускалися безкоштовно. З 1 січня 1921 р. бу ло запроваджено безкоштовне постачання й обслуговування ро бітників та службовців держпідприємств, членів їх родин і червоноарМійців.

• Централізація, державного управління. У галузі сільського господарства • Продрозкладка. Декрет про розкладку був прийнятий 11 січня 1919 р. Держава повідомляла цифру своїх потреб у зерні, потім ця кількість розподілялася (розкладалась) по губерніях, пові тах, волостях. Під час продрозкладки влада виходила не з мож ливостей селянських господарств, а з досить умовних держав них потреб. Із осені 1919 р. розкладка поширювалася на картоплю, сіно; з 1920 р. — на м ’ясо та ще 20 видів сировини й продовольства. Дана політика поставила селянство в опози цію до влади. • Перехід до комуністичного виробництва та розподілу. З метою створення єдиного виробничого господарства, Що забезпечує країну всім необхідним, було взято курс на форсоване об’єднан ня одноосібників у колективні господарства, а також на ство рення радгоспів. Декрет про землю практично скасовувався. Земельний фонд відтепер передавався в першу чергу радгосцам і комунам, у д ругу— трудовим артілям і товариствам зі спіль ного обробітку землі (ТОЗам). Селянин-одноосібник міг корис туватися лише залишками земельного фонду. Мілітаризація праці У період воєнного комунізму було запроваджено загальну тру дову повинність для населення у віці від 16 до 50 років (гасло часу: «Хто не працює, той не їсть!»). Праця стає обов ’язково-примусовою. Для закріплення робочої сили на одному місці вводяться трудові книжки. Ще одним елементом політики воєнного комунізму стала мілітаризація праці, що перетворила робітників на: бійців трудово го фронту. М ілітаризація охопила спочатку робітників та службов ців воєнної промисловості; у листопаді 1918 р. — усіх зайнятих у залізничному, а з березня 1919 р. — на мореькому й річковому

128

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 кі

транспорті. Із 1920 р. робітники йселяни переводилися на станом ще мобілізованих солдатів. На початку 1921 р. створюються труї ві армії з тилових армійських частин на Уралі, Україні, Кавка у західних губерніях. ' •?

Запитання т а завдання для аналізу 1. 2. 3. 4.

Яких сфер життя стосувалася політика «військового комунізму» Охарактеризуйте основні заходи військового комунізму. Чому селянство опинилося в опозиції до влади? Змоделюйте, яким чином політика воєнного комунізму мог, вплинути на подальший розвиток економіки країни. з

Діяльність Комінтерну Установчий конгрес Комінтерну відбувся 4-6 березня 1919 у Москві. У ньОму взяли участь 52 делегати від 13 компартій і22к< муністичних груп, лівосоціалістичних та робітничих організації з 21 країни. Конгрес прийняв Маніфест — звернення до пролетар усіх країн, в якому закликав до згуртування сил з метою здійснеіі Н Я СВІТОВОЇ революції. ; 1-йконгрес закликав робітників всіх країн об’єднатися на заа дах пролетарського інтернаціоналізму в революційній боротьбі а повалення буржуазії і встановлення диктатури пролетаріату в усь< му світі. і IV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда 1. Дайте визначення понять «більшовизм», «громадянська вії на», «воєннийкомунізм», «Комінтерн», «світовапролетарсь* революція», «експортреволюції», «валізковадипломатія». 2. Охарактеризуйте кількома реченнями постаті О. Керенськог та В. Леніна. 3. У чому полягала сутність політики воєнного комунізму? і

Робота з картою 1. Покажіть місто, з яким пов’язані події Лютневої революції. 2. Назвіть держави, що утворилися після розпаду Російської ім перії, основні фронти громадянської війни. IV. Домашнє завдання

і і

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Випереджальне завдання: підготувати повідомлення про Карлі Лібкнехта, Беніто Муссоліні, Керенського, Леніна.

Тома 4. Період повоєнної кризи та револю цій{ 1919- 1923 pp.)

129

УРОКИ 1 7 -1 8 Революціїв Німеччиніі та Угорщині. Прихід до влади Б. Муссоліні Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть; • називати ключові події періоду повоєнної кризи та революцій; • показувати на карті нові кордони Німеччини, Угорщини; • описувати хід революції 1.918 р. у Німеччині, революцій в Угор щині; • аналізувати процес встановлення фашистської диктатури Б. Муссоліні в Італії; • порівнювати характер та наслідки революцій у Росії та Німеччині; • давати власну оцінку діяльності провідних політичних діячів періоду: Муссоліні, Куна, Люксембург, Лібкнехта, Борта. Тип уроку: засвоєння навчального матеріалу. Основні поняття і терміни: «Комінтерн»,«світова пролетарська революція», «експорт революції», «валізкова дипломатія», «фа шизм». ХІД УРОКУ і, Організаційна частина уроку

II. Мотивація навчальної діяльності Учи тел ь. Сьогодні на уроці ми вивчатимемо історію країн, які відіграли визначальну роль у подальшому розвитку не тільки Європи, але йсвіту загалом. Йтиметься про Німеччину, Угорщину, Італію та про ,події, які призвели до встановлення тоталітарних і диктаторських режимів у цих країнах.

III. Вивчення нового матеріалу У ч и т е л ь. Німеччина та Угорщина зазнали поразки в Першій світовій війні, внаслідок чого тут відбулися революції.

Робота з таблицею Учні мають опрацювати порівняльну таблицю «Причини рево люції в Німеччині та Угорщині» (due. с. 1ЗО) і виконати завдання. Завдання 1. Пригадайте, у складі якого воєнного блоку ці країни брали участь у Першій світовій війні. 2. Щ о спільного та відмінного у причинах революції в Німеччині та Угорщині?

130

Усі уракидо курсу «всесвітня історія». 10

Причини революції в Німеччині

Причини революції в Угорщині 1

1. Господарська розруха, інф 1. ляція, дорожнеча, голод,; 2. безробіття внаслідок Пер шої світової війни. 2. Поразка Німеччини у Пер 3. шій світовій війні. 4. 3. Вплив революції 1918 р. в Росії 5.

Глибока економічна криза, снри-j чинена Першою світовою війною.* Загострення соціальних конфлікт і піднесення національного руху.: Активна дія опозиційних сил. Поразка країн Четверного союзу ; у війні. ' Розпад Австро-Угорської імперії

Робота в групах Групи отримують документи, аналізують їх та презентую класу хронологію подій. Листопадова революція в Німеччині 1-а група ' У Листопадовій революції в Німеччині вирішальну рОль ву грали дві партії — Соціал-демократична партія Німеччини (СДП] на чолі з Ф . Ебертом та Ф . Шейдеманом і Незалежна соща демократична партія Німеччини (І1СД1ТГІ) на чолі з К. Каутські і Г. Гаазе. Обидві партії ставили перед собою завдання здіисни демократичну революцію, встановити в країні республікапсь! форму правління, затвердити демократичні свободи. Проте політика підтримки імперіалістичної війни з боку СДГ відштовхнула від неї значну частину робітників і спричинила р( кол у самій партії. НСДПН знаходила більш гнучкі форми і мето, роботи. Революційні елементи всередині партії об’єдналися в гіз пу «Спартак», куди увійшли К. Лібкнехт, Р. Люксембург та ш. Усі ці обставини і визначили характер та особливості революї в Німеччині. На початку жовтня 1918 р / «Спартак» провів свою конфере цію, яка закликала до боротьби проти уряду. Спартаківці органіс вували демонстрації, проводили роботу серед військових морякі У цей час німецький військовий флот отримує наказ вийти у ві Крите море і дати бій англійській ескадрі, яка значно переважа німецькі морські сили. З листопада 1918 р. на військово-морській базі у місті Кіль в бухнуло повстання. Тут знаходилося 40 тис. моряків і морські піхотинців. Робітники Кіля -підтримали повстання, була створе Рада робітничих і матроських депутатів. . Слідом за Кілем подібні повстання відбулися в інших міста були створені Ради робітничих і солдатських депутатів, які беру владу до своїх рук.

Тома4■Період повоєнної кризи та революцій (19 1 9-1 9 23 pp.)

131

9 листопада повстання перемогло в Берліні. На мітингу озброє них робітників і солдатів К. Лібкнехт проголосив «вільну Німець ку Соціалістичну республіку». Кайзер Вільгельм утік до Голландії. Німецька імперія припинила існування. За таких умов влада перейшла до рук соціал-демократичного уряду на чолі з Фрідріхом Ебертом. 10 листопада 1918 р. збори де легатів від солдатів і робітників Берліна обрали виконавчий комі тет Берлінської Ради робітничих і солдатських депутатів і затвер дили уряд Еберта, визнавши його «суто соціалістичним урядом». Отримавши санкцію Берлінської ради, уряд Еберта почав називати себе Радою Народних Уповноважених (РНУ). Новий уряд видає де кларацію, яка не йшла далі буржуазно-демократичних реформ, 1розпочинає боротьбу проти Рад робітничих і солдатських депута тів, вимагаючи скликання Установчих зборів. 16-21 грудня 1918 р. відбувся перший Загальнонімецький з’їзд Рад, більшість делегатів якого була представлена соціалдемократами і незалежними Соціал-демократами. З ’їзд прийняв рішення про скликання Установчих зборів та про передачу всієї за конодавчої і виконавчої влади Раді нароДних уповноважених. Ли ше після цього ЗО грудня 1918 р. в Берліні відбувся Установчий в’їзд комуністичної партії. Уряд Еберта відкрито перейшов у на ступ Проти революційних сил. Спровокувавши передчасний виступ берлінських робітників, уряд кинув на Берлін «ударні загони», ♦залізні батальйони» під командуванням соціал-демократа Г. Нос ке, який увійшов в історію як «кривавий собака». 11 січня 1919 р. загони Носке увірвалися до Берліна, 15 січня були вбиті К. Лібкнехт і Р. Люксембург. 19 січня відбулися вибори до Установчих (Націльних) зборів. Буржуазні партії одержали 54,5 % голосів, СДПЇІ і НСДПІІ — 45,5 % . Було створено коаліцій нийуряд на чолі з Ф. НІейдеманом. Революція в листопаді 1918 р. у Німеччині не вийшла за буржуазно-демократичні раМки, попри те, що її головною рушій ною силою був пролетаріат. Вона покінчила з Другою імперією 1871-1918 pp., утвердила буржуазно-парламентську республіку, запровадила 8-годинний робочий день, загальне виборче право, проголосила демократичні права і свободи. Створювалися сприят ливі перспективи для демократичного розвитку Німеччини.

Завдання І . Які політичні сили відіграли провідну роль у подіях Листопадо вої революції в Німеччині?

132

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

2. Складіть хронологічний ланцюжок подій. 3. Якими'були завоювання революції? Революція в Угорщині

2-а група Угорщина як складова Австро-Угорської імперії брала акі участь у Першій світовій війні. Але глибока криза, що охог країну в останній рік війни, призвела до загострення політичі та економічного становища в країні, до піднесення антивоєнні руху. Вагому роль у цьому русі відігравав угорський граф М. Kati який у роки війни створив партію незалежності. Угорці вимагм негайного укладення сепаратного миру, розриву з Німеччиї проголошення незалежної Угорщини в її історичних кордонах, За ініціативи Карої було утворено Національну раду, до увійшли партія незалежності та Соціал-демократична партія Уг щини (СДПУ), 26 жовтня Національна рада виступила з мані<] том до народу, в якому було викладено програму соціалм політичних змін і реформи, проголошувалася рівність усіх наюЩ у рамках єдиної і неподільної Угорщини. Проте уряд відмовився розпочати реформи .У ніч проти 31 жов| ня 1918 р. в Австро-Угорщині розпочалася революція. Уній взя| участь широкі народні маси. На хвилі революційного піднесені Карої за участі соціал-демократів сформував коаліційний уря; який заявив про проведення реформ. 13 листопада М. Карої виступив з програмою уряду з цього ні тання, а 16 листопада Національна рада проголосила Угорщид республікою. Поряд із владними структурами після революції створювали^ громадсько-політичні органи — ради, які контролювали po6ot фабрик, заводів, конфіскацію поміщицьких земель або навіть брї ли владу до своїх рук. Основним досягненням національної революції 1918 р. було не валення монархії Габсбургів та відокремлення Угорщини від стрії, що започаткувало створення незалежної держави.

Запитання і завдання до документа

1. Які політичні сили відіграли провідну роль у революційних по] діях 1918 р.? 2. Які вимоги висувала партія графа Карої? 3. Складіть хронологічний ланцюжок подій. 4. Якими були завоювання революції?

Л м а 4. Період повоєнної кризи та револю цій( 1919-1923 pp.)

133

Групи презентують хронологічні таблиці та визначають спільні TA відмінні ознаки в Революції в Німеччині та Угорщині. У разі Необхідності вчитель коригує висновки учнів. Повідомлення учня про Карла Лібкнехта •

Завдання . Чому соціал-демократичний уряд Німеччини вдався до вбив ства без суда і слідства лідера компартії К. Лібкнехта.

1) 2) 8)

Робота з картою Знайдіть на карті і назвіть: території, які відійшли від Німеччини за Версальською угодою; території, які відійшли?від Угорщини за Тріанонською угодою; назвіть Організацію, під управління якої перейшла Саарська область; які країни розмежовувала Рейнська демілітаризована зона.

Уч ите ль, розглянувши події Листопадової революції в Н і меччині та Угорщині, можемо сказати, що ці країни отримали всі шанси для демократичного розвитку. Д от чи змогли вони скорис татися з нього, чи ні, спробуємо з’ясувати згодом, а зараз розгляне мо, яким було повоєнне становище. Італії, що належала, на відміну під Німеччини та Угорщини, до числа країн-п^реможниць.

Робота з підручником Клас опрацьовує питання про те, якими були наслідки Першої світової війни для Італії. * Орієнтовний варіант відповіді 1. Італія опинилася у військово-політичній та фінансовій залеж ності від своїх союзників. 2. Вона не отримала від своїх союзників обіцяних територій Дал мації та Фіуне. • 3. Італія втратила у війні 650 тис. загиблих і понад 1 млн поране них, 1,5 млн потрапили в полон. 4. Італія втратила третину національного багатства. 5. У країні He вистачало предметів першої необхідності, палива, продовольства. 6. Сільське господарство було підірване мобілізацією до армії пра цюючої частини селянства. 7. Якщо до війна Італія була експортером продовольства, то після Війни вона мала купувати продовольство за кордоном. 8. Внутрішній державний борг Італії з 1915 по 1919 pp. зріс з 15,3 млрд лір до 49,9 млрд лір.

134

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 к гіЯ

9. Зовнішній борг країни становив 19,2 млрд лір. Я 10. Вартість національної грошової одиниці — ліри — упала у 5разіЯ 11. Значно зросли ціни на продукти харчування йтовари першИ необхідності. Я 12. У 1919-1920 pp. в Італії відбувалися антиурядові виступи p fl бітників, ■ 13. Мілітаризація економіки зумовила значне зростання ролі ваяЯ кої промисловості. M 14. Італія з аграрної країни перетворилася на аграрйо-індустріальиЯ (набули розвитку металургійна, машинобудівна та хімічна ггн лузі промисловості; з’явилися йзміцніли свої позиції завдянЯ державшим кредитам такі гіганти, як «Ансальдо», «Ільвад «Фіат», «Вреда»). •

Проблемне запитання | Чи можна вважати Італію «Переможеною в таборі переможців *1

Учи те ль . Отже, Італія, перебуваючи у стані переможців, іщ чувалася переможеною. Прагнення реваншу та почуття приниже* ня національної гідності стали важливими чинниками для розвив тку Політичного життя в країні. J Учасники робітничого руху висували гасла встановлення дшй татури пролетаріату у формі радянської влади, натомість нідпрц| ємницькі кола Італії, зрозумівши неспроможність уряду захистити їхні інтереси, пов’язували свої надії з фашистським рухом («фашіо» у перекладі з італійської — «зв’язка», «пучок», у переносно му значенні — «союз», «єднання»). І!

Робота з документами Учні отримують документи, які вони аналізують за наведеними нижче запитаннями. Документі

Відмітною ознакою фашизму була його антиінтеліґентність. I hl теліґенція на початку X X ст. сприймалася як невід'ємний атрибут буржуазного суспільства. Люди розумової праці, на думку Беніто Муссоліні (лідер фашистів Італії), як правило, народжували однудві дитини, у тойчас як сильна нація потребувала багатодітних ро дин. Згодом режим Муссоліні створював спеціальні штучці села (наприклад, Саббатію під Римом) і сповідував культ села. Сам Мус соліні пишався титулом «дуче-селяшш»,’ Один з предтеч фашист ського руху, поет і художник Марінетті, висунув гасло «Смерть інтеліґенції!», маючи на увазі не смерть окремих індивідів-представників інтелігенції, а смерть суспільного прошарку. Разом з тим

Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919-1923 pp.)

135

чимало видатних мислителів початку століття опинилися в лавах фашистського руху. Документ 2

Фашисти знали та розуміли почуття йнастрої фронтовиків. Ба гато з них вважали силу універсальним засобом розв’язання супе речностей, а цінність людського життя на шкалі моральних цін ностей різко впала. Ця маса розлючених на увесь світ людей була вкрай невдоволеною, тож могла спалахнути майже миттєво. Документ З

Фашизм намагався привернути на свій бік насамперед молодь, повернулася з фронту і серед якої відбувалося різке політичне розмежування... ' , Запальні гасла, ефектні жести, абсолютна політична безприн ципність фашистів — усе це привернуло ту частину молоді, яка ладна була вчинити будь-що, аби ляше не тягти прозаїчного існу вання. Тяжку матеріальну йморальну кризу переживали середні верстви населення, дрібні власники... що

Документ 4

Після 1918 р. фашисти почали базувати свою ідеологію на па тріотичних та реваншистських почуттях, використовуючи загаль ну образу ї невдоволення, економічну кризу та інші негативні сус пільні моменти! У той же час окреслюються намагання фашистів використовувати у своїй ідеології два чинники, які згодом стали визначальними — історичну традицію (загострену настільки, що вона часто перетворювалася на псевдоісторичну традицію або істо ричну псевдотрадицію) та фактор релігії. Документ 5. Програма фашистського руху Італії 1919 р.

• • ‘

• •

•

Вимоги: боротьба проти «будь-якого імперіалізму»; ліквідація сенату, поліції, привілеїв та титулів; „ загальне виборче право; гарантії громадянських свобод; скликання Установчих зборів; заборона таємної дипломатії; ' загальне роззброєння; запровадження 8-годинного робочого дня; участь робітників у технічному керівництві підприємством; націоналізація військової промисловості; передача землі селянам; загальна освіта; безкоштовні бібліотеки.

136

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». IO n

Запитання до документів 1. Які верстви населення ставали на бік фашистів і чому? 2. Чому інтелігенція — мисляча частина суспільства — опинид ся поза інтересами фашистів? 3. На яких почуттях базувався фашизм після 1918 р.? і 4. Які чинники стали визначальними у фашистській ідеології? Я на вашу думку, чому саме вони? Історія італійського фашизму

Складання хронологічного ланцюжка Розповідь вчителя про історію італійського фашизму супро джується складанням учнями хронологічного ланцюжка.

Березень 1919 р. — Беніто Муссоліні утворив «Союз боротьби» — «Фашіо ді компаттименто», головною метою якого він проголосив боротьбу ' за інтереси нації. «Завжди був переконаний у тому, — заявляв Муссолі ні, — що заради порятунку Італії треба розстріляти кілька десятків де- : путатів. Переконаний, що парламент — чума, отруйна кров нації. Її слід винищити»

1920 р. — фашисти утворили загони чорносорочечників (сквадристів) і почали погроми робітничих і демократичних організацій, знищення та вбивства політичних і профспілкових діячів; у країні запанував тербр і насильство. Влада не чинила жодного опору. Навіть більше — військо ві, поліція, суд фактично заохочували фашистський рух. Зброю чорно сорочечники отримували зі екладів армії, професійні офіцери навчали банди йкерували їхніми операціями

24 жовтня 1922 р. — у Неаполі відкрився Черговий з ’їзд фашистських союзів, на якому Муссоліні в агресивній промові ультимативно зажадав від уряду надання фашистам 5 міністерських портфелів і комісаріат - авіації

27 жовтня 1922 р . — Муссоліні оголосив загальну мобілізацію фашис тів. 28 жовтня — атака на головні центри країни. Три колони сК вардистів увійшли до Рима з боку Перуджі йвисунули ультиматум уряду. По лилася кров: у Кремоні, Болоньї, Алессандрії сквардисти стали некерованими. Кабінет Міністрів виніс рішення про відставку, але заздалегідь затвердім і розіслав на місця декрет про облоговий стан, за яким армія отримала необхідні повноваження для встановлення порядку (король не підписав декрет)

Тома 4. Період повоєнної кризи та революцій ( 1919-1923 p p .)

137

Повідомлення про Беніто Муссоліні Прослухавши повідомленням про Беніто Муссоліні та ознайо мившись з текстом, учні мають дати відповідь на запитання. Беніто Муссоліні: політичний портрет (витяг зі статтіЛ. Білоусова)

«Для Італії 30-ті роки були часом зміцнення та панування ре жиму Муссоліні. Дуче був витонченим і розумним диктатором. Він розумів, що лише насильством неможливо створити міцний фунда мент політичної влади, що необхідно, аби люди погодилися з існу ючою системою. В якийсь момент Муссоліні сам повірив у те, що він — людина, «дарована Італії провидінням», що всі її успіхи є на слідком його геніальної творчості, «Італійці, не хвилюйтеся, — за явив він якось, я поведу вас чимраз вище і чимраз далі». І що далі він вів, то активніше та брутальніше запроваджувався в країні його культ. З-поміж політичних діячів X X ст, дуче — беззапе речний чемпіон за кількістю державних посад, що він їх обіймав. На його честь складали поеми йпісні, знімали кінофільми, створю вали монументальні скульптури, малювали картини, друкували листівки. Навіть календар повинен був пристосовуватися до ходи «великої людини». Із 1933 р . нове офіційне літочислення почало відраховувати роки «фашистської ери». Фашизм вніс до повсяк денного життя італійців серію ритуалів, що об’єднувалися понят тям «фашистський стил'ь». Щоби створити «новий моральний та фізичний тип італійця», режим почав укорінювати в суспільство норми поведінки. Серед фашистів було скасовано рукостискання, жінкам заборонили носити штани, для пішоходів установлювався однобічний рух лівим боком вулиці. За рішенням уряду, всі італій ці, незалежно від віку, сімейного стану і статі, повинні були по су ботах брати участь у військово-спортивній та політичній підготов ці. Всюдисущий дуче надихав маси власним прикладом у «битві за хліб», «за ліру», «за інтегральну мемарацію» і, Він демонстративно брав участь у молотьбі, отримував символічну заробітну платню.

138

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 кяШ

Закріпившись при владі, Муссоліні заповзявся перебудовував Рим. З 1925 по 1942 pp., з метою вивільнення місця під громадсьіИ будівництво в столиці було розібрано на цеглу 19 церков. У коД рідних та близьких дуче не приховував свого Нерозуміння мистЯ цтва та презирливого ставлення до нього. Ворожість до мистецтві дуче пояснював згідно зі своїм розумінням природи людини: «Перш ніж відчути необхідність у культурному розвитку, людина відчулі потребу наказу». У певному розумінні можна сказати, що в історії поліцай передував педагогові». |

Запитання

1. Як ви вважаєте, чому населення Італії пішло за Муссоліні? :і 2. Як відбувався процес формування культу особи щуче? >, 3. Якими засобами Муссоліні демонстрував свій зв’язок із народом? IV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Хто такі Ф . Еберт, К. Лібкнехт, Р. Люксембург, Б. Кун, Б. Мус соліні? 2. Чому фашизм прийшов до влади саме у Німеччині та Італії? V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Випереджальне завдання: підготувати повідомлення про Mycтафа Кемадь Ататюрка, Сунь Ясена, Махатму Ганді.

УРО К 19 Революція в Туреччині. М. Кемаль. • Націонал ьні рухи в Китарґ, Індії та Африці

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • називати ключові події періоду повоєнної кризи .та революцій; • показувати на карті нові кордони Туреччини; • описувати хід революцій у Туреччині, національних рухів у Ки таї, Індії йАфриці; • давати власну оцінку діяльності Кемаля. Тин уроку: засвоєння навчального матеріалу. Основні поняття і терміни: «підмандатна Територія», «медж ліс», «Рух 4 травн2, «Гоміндан», «ІНК», ґандизм, «соляний по хід », «кампанія громадянської непокори », «Мусульманська ліга».

Тома 4. Період поноенної кризи та революцій ( 1919-1923 pp.)

139

ХІД УРОКУ

K Організаційна частина уроку II. Мотивація навчальної діяльності

Робота з картою Знайдіть на карті і назвіть: 1) держави, що утворились після розпаду Османської імперії; 2) володіння Османської імперії, я к і за мандатами Ліги Надій бу ли передані під управління: а) Великої Британії; б) Франції. III. Вивчення нового матеріалу

Революція в Туреччині. М. Кемаль У ч и т е л ь, Участь Туреччини у Першій світовій війні на боці } Німеччини мала для неї катастрофічні наслідки. Союзники анексуі вали всі її зовнішні володіння. Постало питання.про те, якою має І бути повоєнна Туреччина. Розв’язання цього питання перебрав на себе турецький народ на чолі з його новими лідерами, я к і взяли за основу тезу про незалежність усієї Туреччини. Складання хронологічного ланцюжка Розповідь вчителя про революційні події в Туреччині супрово джується складанням хронологічного ланцюжка (due. с. 140). •

Завдання Перегляньте хронологію революційних подій у Туреччині та підбийте підсумки революції.

Повідомлення учнів «Мустафа Кемаль Ататюрк>* У ч и т е л ь . Величезні успіхи революції створили Кемалю ве личезний авторитет у країні. Спираючись на нього, лідер революції та керівництво створеної ним у 1923 р. Народно-республіканської партії (НРП) розпочали рішучі перетворення, які змінили і Тради ційну структуру країни, і її зовнішній вигляд. Робота зі схемою •

Завдання Використовуючи наведену схему (див. с. 141) та додаткову ін формацію, доведіть, що Туреччина почала розвиватися демо кратичним шляхом.

140

• • •

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

Вибори до парламенту були двоступеневими і відбувались за мажоритарною системою. Жінки лише з 1930 р. отримали право обирати та бут*и обрани ми до муніципальних органів влади, з 1934 р. — до меджлісу. Декларувалися всі головні демократичні права і свободи.

Ома 4. Період повоєнної кризи та революцій (1 919-1923 pp.)

141

Користуючись текстом підручника та розповіддю вчителя, учні складають таблицю «Реформи Мустафи Кемаля Ататюрка». Зразок таблиці Реформи ї

Зміст реформи

Демократиза Проголошено демократичні права та свободи. Жінки отримали рівні права з чоловіками, за винятком ція країни державної служби. , ч Заборонено багатошлюбність Адміністра тивна ■

Замість губерній запроваджувалися округи (вілаєти)

Правова

Мусульманське законодавство замінено цивільними ко дексами за європейським зразком. Створювалося світське судочинство за європейським зразком

Економічна

Запроваджено державне регулювання економіки. Уряд сприяв розвиткові імпортозамінних Галузей про мисловості. Здійснювалося будівництво залізниць, промислових під приємств, портів тощо. , • Уряд Надавав підтримку розвитку національної промис ловості. / Створювалися умови для приватної підприємницької діяльності. Встановлені високі митні тарифи, що захищали націо нальну промисловість від іноземної конкуренції. Скасовувалися пільги іноземному капіталові *'■ ..... -- ------- '-------------- 1-- і.

142

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 1

Зміст реформи Ц Іслам перестав бути державною релігією. Я Закриті,мусульманські школи. Я Іслам відокремлювався від держави та школи. Я Із повноважень духівництва вилучалося судочинство щ Фінансова Створено Центральний республіканський банк, 'Щ Проведено податкову реформу Щ У галузі освіта Запроваджена світська освіта. Я Відмова від арабської абетки і повернення до латинськоИ Відкривалися середні і вищі навчальні заклади І У побуті Запроваджено європейське літочислення та календар. і Запроваджувався європейський стиль одягу і заохочува*! лося його носіння. . ’ Жінки могли з’являлися на вулицях без паранджі, Скасовано родові титули ( «паша*, «бей», «ефенді»), запроваджено прізвища Реформи Релігійна

Національний рух в Китаї У ч и т е л ь. Китай безпосередньо не брав участі у Першій світо вій війні. Проте Паризька мирна конференція прийняла рішенні передати колишню німецьку орендну територію — провінції Шаньдун — під управління Японії, що викликало масове незадо' волення населення Китаю.

Робота з документами

Вашингтонський договір щодо Китаю від 6 лютого 1922 р. (витяг) '

Стаття 1 -і Інші держави, що домовляються* окрім Китаю, згодні: 1. Поважати суверенітет, незалежність і територіальну та адмі ністративну недоторканність Китаю. 2. Надати Китаю цілковиту і нічим не обмежену можливість розвиватися йпідтримувати життєздатний і стабільний уряд. 3. Використати свій вплив з метою справжнього встановлення та підтримки принципу «рівних можливостей» для торгівлі йпро мисловості усіх націй на всій території Китаю.

Стаття З З метою більш дієвого застосування принципу «відчинених две рей», тобто рівних можливостей, що відкриваються в Китаї для торгівлі йпромисловості, усіх націй, ійші, окрім Китаю, держави, що домовляються, погодились у тому, що вони не шукатимуть, а ]5івно не підтримуватимуть своїх громадян у пошуках угод, що

Тома 4. Період повоєнно/ кризи та революцій (1 9 19 -1 92 3 pp.)

143

Щогли б сприяти встановленню на їхню користь будь-якої загальної іищості в правах щодо торгового чи економічного розвитку... Ки тай зобов’язується дотримуватися принципів, установлених у по становах цієї статті, під час розгляду заявок на економічні права [і переваги з боку урядів або громадян усіх інших держав незалежно ^ІІд того, чи є вони учасниками нинішнього трактату, чи ні.

Запитання 1. Чи ставав за цим документом Китай справді незалежною краї ною? 2. Щ о підтверджує ваші міркування? «Рух 4 травня»

«Рух почався з виступу студентів та учнів середніх шкіл Пе кіну, які зібралися 4 травня 1919 р. на центральній площі сто лиці. Вони провели мітинг та демонстрацію протесту з вимогою анулювати поступки Японії («Двадцять одна вимога»), зроблені їй під час війни. Виступ пекінських студентів був підтриманий широкими колами китайської молоді та інтелігенції й супрово джувався рухом за «нову культуру», наслідком якого стало ство рення нової письмової мови «байхуа», що відповідала розмовній. Це була справжня культурна йлітературна революція, що дала змогу залучити до писемності та полегшити освіту для мільйонів китайцій... Значна частина молоді у цей час стала до лав суньятсенівської партії (Гоміндан) і Комуністичної партії Китаю (КПК)... «Рух 4 травня» сприяв також консолідації робітничого класу, що позначилося на організації його виступів, страйках. У Ш анхаї та інших містах відбулися демонстрації, політичні; страйки, бойкотувалися японські товари. Китайський уряд був вимушений заявити про відмову підписати Версальський мир ний договір і зняти з посад найбільш ненависних народові прояпонськи налаштованих сановників». >

Запитання 1. Проти чого виступали учасники «руху 4 травня»? 2. Які Прошарки населення взяли участь у цьому русі? . 3. Якими були досягнення даного руху? Учит ел ь. «Рух 4 травня» став початком нового етапу в рево люційному процесі Китаю. Насамперед це вплинуло на формуван ня партії Гоміндан (Національна партія). 1923 p., коли Сунь Ятсену — лідеру Гоміндану — поталанило прийти до влади в Південному Китаї, у провінції Гуандун, столицею якої є м. Гуанчжоу (Кантон), він розпочав роботу зі створення нової партії та власної армії.

144

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія», 10 кле

На першому конгресі Гоміндану 1924 p., в якому взяли учасі і комуністи, було проголошено політику єдиного фронту, осередкові якого мала стати згуртована дисципліною йсуворо централізовая за радянським зразком група революціонерів радикального спря мування, За допомогою радянських військових радників — М. Б « родіна, П. Павлова, В. Блюхера — була створена військова школ# у Вампу, що стала кузнею кадрів революційних командирів і комі* сарів. Авторитет уряду Сунь Ятсена в Гуаньчжоу зростаВгСмерті, Сунь Ятсена у березні 1925 р. стала відчутною втратою для ре волюції, проте не зупинила її розгортання. ,

Складання хронологічного ланцюжка Під час розповіді вчителя про революційні події в Китаї 1925-' 1927 рр. учні складають хронологічний ланцюжок. s 1 липня 1925 р. у Гуанчжоу уряд прого лосив себе Національ ним урядом Китаю йрозпочав боротьбу за об’єднання країни

У липні 1926 р. гомінданівські Після друго го конгресу війська виступили у Північний Гоміндану . похід, наслідком якого стало при Навесні ; єднання до територій, контрольо ваних Чан Кайші, Шанхая, Нан 1926 р. фак тична влада -N кіна, У хані та інших великих міст опинилася -V і провінцій Китаю. До гомінда в руках Чан нівської армії вливалися перефор Кайші, що мовані загони розгромлених армій став голов генералів-мілітаристів, тож навес нокоманду ні 1927 р. чисельність її зросла вачем майже втричі

Навесні 1927 р. Чан Кайші Об’єднання Китаю було фактично проголосив у Шанхаї влас завершене. Усі політичні сили в кра ний Національний уряд. їні, за винятком комуністів, визнали Лідери гомінданівців У хані -\ уряд Чан Кайші. Наприкінці 1928 р. 1-у спершу намагалися чинити -V ЦВК Гоміндану ухвалив офіційне опір переворотові, але восе рішення про завершення воєнного ни того ж року Чан Кайші етапу революції та про початок по здобув Ухань літичних перетворень

Національний рух в Індії У ч и т е л ь. Ще в одній східній країні Перша світова війна ста ла поштовхом до зростання національно-визвольного руху. Особ ливістю індійського руху було проголошення ненасильницької форми виступів — сатьяграха.

Тема4. Період повоєнної кризи та револю цій(1919-1923 pp.)

145

Робота з документом Учні опрацьовують уривок історичного джерела та з’ясовують причини, що призвели до цих подій. «Перша світова війна загострила суперечності між Індією та Ве ликою Британією, сприяла новому піднесенню визвольного руху. По-перше, Велика Британія активно використовувала людський і матеріальний потенціал Індії. По-друге, індійська національна бур жуазія, виконуючи англійські замовлення з постачання армії, збіль шила свої капітали у період війни і прагнула вкладати їх у подаль ший розвиток виробництва. Проте правлячі кола Великої Британії обмежували підприємницьку діяльність індійських кампаній, і во ни потерпали від політичного безправ’я та расової дискримінації. Війна погіршила становище широких трудящих мас. У містах швидко зростала вартість життя. Селяни були придушені тягарем по датків і боргами лихварям. Великі підприємці, робітники, селяни, інтеліґенція, дрібні власники становили ядро національно-визвольного руху, в якому існували внутрішні суперечності, зумовлені специфіч ними інтересами, що часТо-густо визначали політику його окремих груп. Безпосереднім приводом до початку піднесення визвольного руху 1919-1922 pp. були реформи Монтегю—Челмсфорда, що закріп лювали колоніальний стан країни, а також закон Роулетта, спрямова нийпроти учасників визвольного руху в країні. Міністр у справах Індії Монтегю і віце-король Челмсфорд під готували для британського уряду і парламенту доповідь про бри танську політику в Індії, на підставі якої 1919 р. було прийнято За кон про управління Індією. Цим законом передбачалося символічне розширення складу виборців до центральної та законодавчої асамб леї країни (загалом від 1 до 3 % дорослого населення). Індійцям на давалися місця у виконавчих радах при віце-королі та губернато рах провінцій для отримання посад міністрів охорони здоров’я, освіти та деяких інших другорядних посад колоніальної адміні страції. Англійці ж, як і раніше, повністю контролювали фінанси, армію, поліцію — всі життєво важливі сфери економіки, внутріш ньої та зовнішньої політики Індії. Новий закон запроваджував ви борчу систему за релігійними куріями і в такий спосіб навмисно роз’єднував і вів до протистояння індусів і мусульман. Крім того, у тому ж таки 1919 р. англійська влада надала чиннос ті законові Роулетта, названому так на ім’я його автора — англійського судді. Закон передбачав посилення покарань за антиурядову діяль ність. Поліції надавалося право заарештовувати, ув’язнювати йсуди ти за зачиненими дверима усіх, хто підозрювався в революційній ді яльності.

146

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

Запитання 1. Щ о спричинило загостреная відносин між Індією та Велике Британією? 2. Я кі верстви населення стали ядром індійського національне визвольного руху? 3. Які закони, прийняті англійським урядом, ще більше ускла нили ситуацію в країні? Розкрийте їх зміст. Учи те ль. Така діяльність колоніального уряду спричинил» широку кампанію протесту по усій країні.

Складання хронологічного ланцюжка Під час розповіді вчйтеля; про події індійського національновизвольного руху 1919-1922 pp. учні складають хронологічний ланцюжок. , 10 квітня 1919 р. англійська влада вислала без суду з Амрітсара двох видатних громадських діячів — Кітчлу і Сатьяпала. 13 квітня, у день ; релігійного свята, на майдані відбувся масовий мітинг жителів міста йа знай протесту проти цієї акції. Солдати, викликані напередодні до міста, перетнули вихід з майдану і відкрили вогонь по беззбройному натовпу. 1 Майже 1 тис. осіб було вбито і приблизно вдвічі більше поранено. і Амрітсарська бійня спричинила нове піднесення національновизвольного руху в країні У грудні 1920 р. на сесії Індійського-національного конгресу (IHK) було вирішено розпочати кампанію громадянської непокори. Ця кампанія супроводжувалася бойкотування англійських товарів, закриттям лавок і магазинів, відмовою від прйці в англійських установах і т. ін.

ч> У 1918-1922 pp. зросла активність робітничого класу. Страйки охопили, усі промислові центри країни, почали створюватися перші профспілки, а 1920 р. утворився Всеіндійський конгрес профспілок. Значного розма ху набув селянський рух. Активну участь у визвольній боротьбі брали ймусульмани. У 1918 р. в Індії виник халіфатський рух, антибританський по суті У 1922 р. в м. Чаурі-Чаура місцеві жителі, доведені до відчаю утисками колоніальної влади, вбили 22 поліцаїв. Керівництво ІНК, збентежене виходом антианглійської боротьби за межі ненасильства, ухвалило припинити кампанії громадянської непокори. Внаслідок цього, а також репресій, до яких удалися колонізатори, рух пішов на спад

Тема 4, Період повоєнноїкризи та революцій (1 919-1923 pp.)

147

Повідомлення учня про Махатму Гадді

Запитання 1. Які якості характеру Махатми Ганді допомогали йому як полі тику? • 2. Як змінилася тактика борців за незалежність Індії після при єднання до них Махатми Ганді?

Робота з підручником у групах Учні об’єднуються у дві групи Ta опрацьовують матеріал під ручника, виконуючи завдання. По закінченні роботи кожна група презентує свої результати, які заносяться до зошитів. • 1-а група — виписати основні принципи соціально-політичного йфілософсько-релігійноговчений гандизму. • 2-а група — виписати зміст сатьяграхи. 1-а група Основні принципи соціально-політичного йфілософсько-релі гійного вчення гандизму: • досягнення незалежності Індії через залучення до боротьби ши роких народних мас за дотримання ними принципу ненасильництва; • засудження класової боротьби; • визнання гармонії класових інтересів і вимога розв’язання всіх конфліктів через арбітраж, виходячи з концепції опіки селян поміщиками, а робітників — капіталістами; • прагнення об’єднати в боротьбі за незалежність усіх індійців, незалежно від релігії, національності, кастй і класу, під керів ництвом ІНК.

• • • •

2-а група • Сатьяграха передбачала: відмову від титулів, наданих британцями; бойкотування урядових установ, навчальних закладів; організацію мирних демонстрацій, політичних страйків; у виняткових випадках— відмову від сплати податків. IV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда 1. Назвіть керівників національних рухів і революцій у Туреччи ні, Індії, Китаї. 2. Охарактеризуйте Конституцію Туреччини 1924 р. 3. Які реформи були проведені Ататюрком? 4. Чому ідеї Ганді здобули широку підтримку в Індії?

148

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 кЩ

V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.

У Р О К 20 Узагальнення знань за темами «Повоєнне облаштування світу» та «Період повоєнної кризи та революцій (1919-1923 pp.)» J

Мета: узагальнити та систематизувати матеріал, вивчений з дач ної теми; розвивати в учнів уміння аналізувати йсистематизувати матеріал, робити висновки, вміти виділяти головне і другорядне і працювати з історичними термінами, висловлювати власну точк] зору; вчити учнів культури спілкування. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент Методичні рекомендації Див. урок 9.

II. Основна часина уроку

Завдання 1. Хронологічний конкурс Цейконкурс має характер розминки і передбачає знання хроно; логії історичних подій. Капітанам необхідно розмістити запропо новані події у хронологічній послідовності. Максимальна оцінка за цей конкурс шість балів. 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Картка 1 Страйк на Путиловському заводі. Постріл «Аврори». Зречення трону Миколи II. Запровадження політики «Воєнного комунізму». Громадянська війна в Росії. Декрет про землю.

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Картка 2 , Проголошення «вільної Німецької Соціалістичної республіки». Заклик «Спартака» до боротьби проти уряду. Убивство К, Лібкце.хта та Р. Люксембург. Похід урядових «ударних загонів». Вибори до Установчих зборів. Втеча кайзера до Голландії.

Тема 4. Період Повоєнної кризи та революцій (1919-1923 pp.) ...................

і—

■.......... .

149

1 ' 1 ■ -----------------' ....... ............................................................................................................................ — ------ ------------------------------------------------ :

Картка З Створення «Союзу боротьби» г-г «Фашіо ді компаттименто ». Кінець Першої світової війни. Проходження Римом парадного маршу Муссоліні. Організація загонів чорносорочечників. 6 . Призначення Муссоліні головою уряду. 6. Вимога Муссоліні до уряду про надання йому 5 міністерських портфелів. 1, 2. 8. 4.

Завдання 2. Відгадай героя Учитель зачитує уривки з біографій історичних осіб, а учні по винні вгадати, про кого йдеться. За кожну правильну відповідь на раховується І бал. 1. Зійшов на престол після смерті свого батька. У його характері сучасники відзначали два недоліки слабку волю і мінливість, Здобув гарну освіту, володів французькою, англійською і ні мецькою Мовами. Невдачі на фронті в Першій світовій війні, революційна пропаганда в тилу та у військах, розруха, мініс терська чехарда і т. ін. спричинили різке невдоволення серед різних верств суспільства. Був розстріляний разом з родиною в Єкатеринбурзі. (Російський цар Микола II) 2. Народився в грецькому Micfi Салоніки в родині дрібного митно го службовця. Служив у сирійському місті Дамаску, де згодом організував таємну спілку «Батьківщина та воля». Отримав відрядження до Франції для вивчення європейського військо вого досвіду. Став довічним головою Народно-республіканської ■ партії/ {Мустафа Кемаль) 3. Народився в 1883 р. в сім’ї сільського коваля в провінції Форлі, в невеликому селі Довіа. Працював каменярем, ковалем, чорно робом. Заснував власну газету «Пополо д’Італіа» («11 PopoIo d’ltalia»). (Б. Мусеоліні) 4. Навчався у Казанському університеті, звідки був відрахований за революційну діяльність. Керував революційними гуртками, неодноразово був заарештований та відбував заслання. На ньо го було здійснено невдалий замах есерки Фані Каплан. Останні два роки життя важкохворів і практично не брав участі в управ* лінні державою. (В. Ленін) б. Народився в родині дивана (Прем’єр-міністра) крихітного кня зівства. He відзначався якимись помітними успіхами в навчан н і був дуже несміливим та уникав товариства інших Дітей. Ви мушений був у віці 13 років узяти шлюб. Отримав диплом

ISO

__________

Усі уроди д о курсу «Всесвітня історія». Ш м

баристера (адвоката). Удосконалив свою англійську, ви$Н французьку мову, в Лондонському університеті та Школі пдИ опановував юридичні та природничі науки, брав уроки « Я пейських музики і танців. Ставі лідером і вчителем однієї з Jjfl більших націй на Землі. Його боротьба тривала до самої с ш ті — ще 33 роки. (Махатма Ганді) '9 6. Походив з селянської родини, лікар за освітою, написав каш «Викрадений у ЛоПдоні». Був обраний першим президенти Китайської Республіки. (Сунь Ятсен ) '1 7. Проголосив у «Квітневих тезах» гасло «Вся влада радам!» як* передбачено мирний,перехід влади до рад; одночасно висущ, лозунги про припинення воєнних дій, передачу землі селянії а заводів і фабрик — робітникам. У липні 1917 після невдал спроби перевороту проголосив курс на перехід влади до р шляхом збройного повстання. (В. Ленін) 8. Офіційно обіймав посаду комісара з іноземних справ, створ уряд під назвою Революційна Правляча Рада. Уряд проголое скасування всіх аристократичних титулів і привілеїв, відокре лення церкви від держави, гарантував свободу слова і зібрав безкоштовну освіту, мовні та культурні права для націонал них меншин. Також комуністи націоналізували промислові І комерційні підприємства, житло, транспорт, банківську сфер| медицину. (Бела Кун) 9. Брав участь у створенні і роботі Тимчасової політичної Держава Думи. У Тимчасовому Уряді був Міністром юстиції, військовим! морським міністром, міністром-головою, поєднував посад міністра-голови і верховного головнокомандуючого. Цісля реаі люції перейшов на нелегальне становище у Фінляндії. Намагавс брати участь у роботі Установчих Зборів. (О. Керенський) 10. Організував демонстративний марш на столицю. Став наймі лодшим прем’єр-міністром в історії країни. Спочатку він кориі тувався підтримкою парламентських лібералів. З їх допомого! він запровадив жорстку цензуру та змінив виборчі методи таї що зміг зосередити у своїх руках диктаторські повноважень і розпустити усі інші партії. Особисто здійснював керівництв міністерствами внутрішніх справ, зовнішніх справ, колоніі підприємництва, армії та інших військових формувань та су< пільних робіт. Іноді в його руках було сконцентровано до сем посад на додачу до прем’єрської. (Муссоліні) 11. Брала участь у заснуванні німецької компартії і виступила з д< повіддю «Масовий страйк і німецька соціал-демократія» на

Ьиа4. Період повоєнної кризи та революцій (1 9 1 9 -1 9 2 3 p p .)

151

установчому з’їзді. Вона різко критикувала більшовиків за встановлення в Росії однопартійної диктатури, нехтування де■ мократичних свобод та придушення опозиційних партій. Ак тивно продовжувала виступати проти міністеріалізму і компро місів з правими і центристськими партіями, які вважала «опортуністичними», (Люксембург) ^2. Став на чолі заколоту, спрямованого проти соціал-демокра! тичного керівництва Німеччини і Заколотники намагалися вста новити в країні радянську владу. Соціал-демократи побоювали ся, що дії його та його прихильників можуть призвести до громадянської війни. Уряд соціал-демократів запровадив над звичайний стан і застосував протииовсталих силу. (Лібкнехт) 13. Наприкінці 1918 р. уклав секретну домовленість з керівниц твом армії. Обійняв посаду рейхсканцлера, став одним із голів так званої Ради народних уповноважених. У 1919 р. Національ ні Збори обрали його президентом країни. (Еберт) 14. Очолив національно-визвольний рух проти Антанти, успіх яко го призвів до проголошення в країні республіки. У 1921 р. сфор мував тимчасовий уряд. Після проголошення республіки став її першим Президентом; цравив авторитарно, запроваджуючи ре форми, що мали європеїзувати і модернізувати країну. Дбав про розвиток промисловості, здійснив ряд реформ у галузі права, мови, культури і побуту. (Кемаль) Завдання 3. Риб’ячий скелет Командам надаються плакати, ца яких намальовано «риб’ячі скелети». За допомогою цього методу вониповинні охарактеризуІтти наслідки Першої світової війни длЯ різних країн. На виконан ня завдання надається 5 хв. • 1-а команда — для Росії; • 2-а команда — для Німеччини; • 3-я команда — для Італії. Учитель пояснює правила виконання завдання. Риб’яча голона — назва запитання, ребра — зміст або напрями вирішення, хвіст — висновок.

Максимальна оцінка за цей конкурс .5 балів.

152

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». ТЩ

Завдання 4. Книжкова шафа Для виконання цього завдання запрошуються до дошки по| ному учаснику від кожної команди. На плакаті, прикріплено® дошки, зображено книжкову шафу. Назва проблеми__?

•

Висновок__? Як правильно виконати це завдання біля дошки? Угорі, на книжковій шафі, зазначається назва завдання а проблеми, яку треба розв’язати. На полицях для книг записуються основні напрямки та по| док розв’язання проблеми. Знизу, під книжковою шафою, записується висновок. Далі учні отримують завдання для роботи з книжковою шафо 1-а команда. Національний рух в Індії. 2-а команда. Національний рух у Китаї. 3-я команда. Політика «воєнного комунізму» в Росії.

Завдання 5. Роздуми Учні отримують запитання в результаті жеребкування. Ді підготовки відповіді їм надається 4 хв. Учасники з іншої команд можуть доповнити виступ, за що отримають додаткові бали. ^ 1. Визначте об’єктивні та суб’єктивні причини виникнення тот літаризму. Якою була соціальна база тоталітарних режи: у різних країнах Європи у міжвоєнний період? 2. Визначте спільні та відмінні ознаки революцій у Німеччині Угорщині. 3. Визначте спільні та відмінні ознаки революцій у Росії та Туреччині

Завдання 6. Про що йдеться в уривку і Команди повинні назвати договори, міжнародні документи зі уривками документів. Учні отримують по 2 уривки в результат жеребкування. Для підготовки відповіді їм надається 4 хв. Учасни ки з іншої команди можуть доповнити, за що отримають додаткои бали.

fbMa 4. Період повоєнної кризи та революцій (1 919-1923 pp.)

153

J, БернардШоу зазначав: «П’ять місяців переговорів дуже схожі на історію про «десятьох маленьких індіанців», які внаслідок різних пригод зникають один за одним, доки, врешті-решт, де сятий залишився один! Хіба ми не бачили, як спочатку засідала Рада десятьох, потім Верховна Рада п’яти, після Рада чотирьох і, нарешті, Рада трьох, та сама, якій натовп зараз аплодує? Во ни йє будівничими нової Європи». (Паризький договір) Німецька держава та РРФСР у подальшому відмовляються від відшкодування їхніх воєнних витрат, так само, як і від відшко дування воєнних збитків, іншими словами, тих збитків, що бу ли завдані їм та їхнім громадянам у районах воєнних дій вна слідок заходів, включно зі здійсненими на території супротивної сторони реквізиціями. (Рапалльський договір) З- Високі Договірні Сторони, беручи до уваги, що для розвитку співпраці між народами та для гарантії їх миру та безпеки важ! ливо прийняти деякі зобов’язання: не вдаватися до війни; підI тримувати у повній гласності міжнародні відносини, засновані І на справедливості йчесті; суворо дотримувати розпорядження : міжнародного права, що визнаються відтепер дійсним правом 1 поведінки урядів встановити панування справедливості йсум лінно дотримуватись договорів та зобов’язань у взаємних від носинах, — приймають існуючий Статут. (Ліга Націй) 4. Стаття 59. Австрія відмовляється... на користь Румунії від уся ких прав на частину колишнього герцогства Буковинського... Стаття 88. Незалежність Австрії не може бути відчужена без згоди Ради Ліги Націй. Унаслідок цього Австрія зобов’язується утриматися... від будь-якого акту, здатного прямо або побічно порушити її незалежність будь-яким шляхом, а особливо до її включення до Ліги Націй, шляхом участі у справах будь-якої іншої держави. (Сен-Жермепський договір) б. Стаття 36. Угорщина відмовляється... на користь Італії від уся ких прав, на які вона могла б претендувати на території колиш ньої австро-угорської монархії, визнані у складі Італії, згідно зі ст. 36, розділ 1, мирного договору, укладеного 10 вересня 1919 р. між Союзними йОб’єднаними державами йАвстрією... Стаття 104. Загальне число військових сил в угорській армії не має перевищувати 35 000 чоловік, включаючи офіцерів і не стройові частини... {Тріапонський договір) 6. Стаття І . Договірні держави погоджуються обмежити свої озбро єння да море відповідно до домовленостей цього трактату.

1 5 4 ______________ _________________ Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». ?0ю|

Стаття IV. Загальний тоннаж лінійних судів, що може підляй ти заміні, не буде*перевищувати: для Сполучених Штатів;! 525 000 тонн... для Британської імперії — 525 000 тонн... Д$ Франції — 175 000 тонн... для Італії 175 000 тонн... для Яйі нії — 315 000 тонн... • ; Стаття V. Жодна з Договірних держав не буде купувати або б дувати, доручати будувати! допускати в.межах своєї теритої будівництво лінійних судів, що мають водотоннажність пон^ 35 000 тонн. (Вашинґліонські трактати) III. Підбиття підсумків. Оголошення результатів Капітани команд Виставляють оцінки членам своїх комаві Оцінки узгоджуються з учителем.

У Р О К 21 Резервний

Тема 5 ПЕРІОД СТАБІЛІЗАЦІЇ В ЄВРОПІ TA ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ (1924-1929 pp.) УР О К 22 Доба «процвітання» у США Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • називати основні внутріполітичні події в США періоду стабілі зації 1924-1929 pp.; • описувати політику «жорстокого індивідуалізму» за президентів-республіканців у США; • характеризувати добу «процвітання» у США; • давати власну оцінку нолітиці ізоляціонізму США; Тип уроку: засвоєння навчального матеріалу. Основні поняття і терміни: «процвітання», «жорсткий індиві дуалізм», «ізоляціонізм». ХІД УРОКУ I. Організаційна частина уроку II. Мотивація навчальної діяльності Метод «Мозковий штурм» Уч и т е л ь . Для того щоб перейти до розгляду особливостей по літичного, економічного та соціального життя Сполучених Штатів Америки у 20-30-х pp. X X ст., ми повинні з’ясувати, якими вияви лися для неї наслідки Першої світової війни та як це вплинуло на статус США у світі. Для цього вам пропонується висловити свої припущення. III. Вивчення нового матеріалу Учні називають причини, які сприяли зміні статусу США, а вчитель фіксує їхні відповіді на дошці. Після цього за допомогою вчителя учні записують причини до зошита. Причини зміни статусу США після Першої світової війни 1. Сполучені Штати не зазнали воєнної розрухи.

156

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 кі.

2. Кількість людських жертв у США було значно менше порівв но з іншими країнами (53 тис. осіб убитими та 280 тис. пораї ними). 3. США отримали великі прибутки від воєнних поставок (приб> ки монополій з 1914 по 1919 рр, становили 33,6 млрд доларів 4. Зросли капіталовкладення в американську економіку. 5. За випуском промислової продукції США випереджали Англії Францію, Німеччину, Італію, Японію разом узяті. ; 6. Значно зріс американський промисловий потенціал: : 1/2 світового видобутку кам’яного вугілля (до1925 p.); ;■ * • 3/5 видобутку чавуну та сталі; • 2/3 видобутку нафти; 86 % випуску автомобілів. 7. Зросло промислове і сільськогосподарське виробництво, змеї шилося безробіття, зросла заробітна плата. 8. Запроваджувалася раціоналізація виробництва. 1 9. Посилився інтелектуальний потенціал країни за рйхунок ещ грації (1900-1920 pp. прибуло 14 млн осіб) 10. Із боржника європейських країн США перетворилися на кредй тора. . ■ 11. Головною формою експорту капіталу стали воєнні позики. 12. Зросли і приватні американські інвестиції за кордоном, які ста новили на той час 7 млрд доларів.

•

Робота по групах Клас ділиться на дві групи і працює з їііДручнйкоіуг. і 1-а група розглядає внутрішньополітичний курс США у повоєн ні роки. : 2-а група — зовнішньополітичний курс США у повоєнні роки.

Після виконаної роботи учні презентують свої відповіді на по ставлені завдання. У разі необхідності вЧитель доповнює уЧнів.

Орієнтовний варіант відповідей Внутрішньополітичний курс США 1. Уряд Вільсона передбачав активне втручання держави в економіку, здійснення часткових ліберальних реформ, поєднання Вільної конку ренції з певними формами держрегулювання економіки

Зовнішньополітичний курс ’ США

1. Курс на встановлення «сві тового лідерства» США

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 p p .)

Внутрішньополітичний курс США

157

Зовнішньополітичний курс США

2. Намагався закріпити за робітника 2. СЩА. поступилися Англії ми право на створення організацій, та Франції чисельністю проведення страйків, укладення ко армії та флоту, а також лективного договору, встановлення міцністю воєнно-політичннх зв’язків з іншими співробітництва між працею та ка країнами. піталом! — 3. У серпні 1920 р. вступила в силу по 3. 1920 р. Сенат не ратифіку вав Версальський договір правка до Конституції про надання і положення про Лігу Націй виборчих прав жінкам

У ч и-те л ь, У 1920 р. відбулися чергові вибори, На яких до вла№ доступилися республіканці, а їхній кандидат Уоррен Гардінг :тав президентом. Заступаючи на Пост президента 4 березня 1921 р,, Гардінг у сво їйпромові у Вашинґтоні обіцяв країні «реконструкцію, реадапта цію, реставрацій)». Було створене бюджетного бюро, що відповідало за економне застосування бюджетних коштів. Економічне регулювання, запро ваджене урядом Вільсона, де тільки можна, було усунене. Податко ві закони знизили податкові ставки з високих доходів, митні зако ни підвищили мита на сільськогосподарські і промислові продукти. Перше загальне обмеження імміграції зафіксувало в 1921 р. націоаальну квоту йобмежило щорічну імміграцію 355 825 персонами. Уряд Гардінга надав більше 2 млрд доларів кредиту фермерам і за конодавчо підтримав сільськогосподарські кооперації зі збуту. Також він вперше сприяв будівництву федеральних автомобільних доріг. Президент амністував засуджених до позбавлення волі супротивників зійни і публічно нагадав на Півдні країни про цивільні права для аф роамериканців. Він не зміг провести через Конгрес закон проти лінчузання і створення міністерства суспільної добродійності, оскільки з 1922 р. виникли проблеми у відносинах з Конгресом. Неоднозначно складалися відносини уряду з профспілками. Гара;інгі Гувер домоглися восьмигодинного робочого дня в сталеливарній іромисловості, але жорстокі ДІЇ міністра юстиції Доерті проти страйку шлізничників привели у вересні 1922 р. до відчуження багатьох проф спілок від політики: уряду. У листопаді 1922 р. проміжні вибори до Конгресу завдали республіканцям відчутної поразки. У серпні 1921 р. було підписано мирний договір з Німеччиною, за яким CtIIA забезпечили собі всі права з Версальського договору, не беручи на себе його зобов’язань.

158

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія ». 10

Найважливіша зовнішньополітична подія сталася у листоп 1921 р. у Вашинґтоні. Саме тоді Гардінг відкрив конферен дев’яти держав, яка повинна була сприяти зменшенню напружеі ня на Далекому Сході та обмеженню озброєння на флоті. В уп чотирьох держав США, Англія, Франція і Японія взаємно гарант; вали одна одйій недоторканність їхніх володінь у районі Тихої* океану. В угоді дев’яти держав про Кйтай і з Китаєм держави під твердили, хоч і не беззастережно, суверенітет і територіальну ц| лісність Китаю. У договорі п’яти держав в лютому 1922 р. США Англія, Японія ,"Франція йІталія тимчасово обмежили гонку озбро єнь на морі. і Корупція та махінації деяких членів уряду,' близьких до Гар дінга, Почали компрометувати самого президента. Несподіван смерть Гардінга 1923 р. позбавила його ганьби і подальшого ви криття. Згідно з Конституцією США президентську посаду обійняз віце-президент Кальвін Kyлідж. Він також заперечував концепцій державного регулювання соціально-економічних відносин* «Нор? мальні люди піклуються про себе самі», — говорив він. заступаючи на посаду президента. Курс на розвиток підприємництва швидко приніс позитивні результати. ! Період президентства Гардінга та Куліджа ввійшов в історію під назвою «проспериті» — процвітання.

Робота зі схемою Заходи, здійснені Гардінгом та Куліджем, аналізуються за до? помогою схеми. Скорочення видатків на соціальні програ ми (пенсії, допомога безробітним і т. ін.)

Скасовано податок на прибутки корпорацій та •знижено податок для осіб, що мають високі доходи

Відмова від полі тики державного регулювання

Засади економічної політики президентів У. Гардінга та К. Куліджа

Гема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 pp.)

159

У ч и те л ь. В американській свідомості міцно утвердилася іумка, чітко сформульована сенатором Г.-К. Лоджем: «Щ о менше /ряд США втручатиметься у справи бізнесу, то краще». Безпе речно, за такого підходу не уряд, а бізнес відігравав провідну роль / житті суспільства. І головним завданням уряду було створення штимальних умов для розвитку підприємництва. Всупереч послабленню економічних функцій, держави підпри:мці отримали чимало можливостей для одержання урядових субждій. Заради отримання прибутків вони не зупинялися перед позушенням закону. 20-ті pp. були для Сполучених Штатів роками процвітання. V 1929 р. обсяг продукції промислового виробництва перевищив зівень кризового 1921 р. на 78 % . Наприкінці 20-х pp. США виробляли стільки ж промислової іроДукції, скільки увесь інший світ. Надзвичайно швидкі темпи ікономічііого зростання США пояснювалися політичною стабільіістю, фінансовою потужністю, величезними резервами виутрішіього рйнку, протекціоністською політикою держави. Особливо стрімко розвивалися нові галузі промисловості, що обладнувалися за останнім словом науки, і техніки. Найбільш яскравий приклад — бурхливе зростання автомобільної промисло вості, Якщо 1914 р. у країні було випущено 569 тис. автомобілів, то 1929р. — вже 5 358 тис. Автомобіль став своєрідним символом американського процві тання. Кожний п’ятий^ американець мав власний автомобіль. По яснюється це, можливо, тим, що американці упродовж усієї історії країни ніби завжди «були на колесах» у пошуках вільної землі, заробітків» кращої долі. Розвиток автомобільної промисловості від бувався паралельно з будівництвом розгалуженої ,мережі автомо більних шляхів. Це, у свою чергу, сприяло розвиткові внутрішнього D HHK y. .

Наслідком промислового буму стало нове збільшення національ ного доходу США. За 1923-1929 pp. він зріс з 74,3 млрд до 86,8 млрд толарів, тобто на 17 % . За даними американської статистики, середіьорічний прибуток кожної американської сім’ї становив близько З тис. дол. Це були досить пристойні гроші', оскільки долар відтоді шдешевшав у багато разів. Збільшення прибутків і поширення систе ми кредитування створювали для робітників, службовців, дрібних власників реальні можливості для придбання за готівку* а частіше у кредит автомобілів, радіоприймачів, холодильників, пилососів, пральних машин та іншої побутової техніки.

160

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

Проте не всі галузі економіки переживали промислове піднесеш Сільське господарство зазнавало кризи перевиробництва, ціни аграрну продукцію знижувалися, фермерські господарства става хронічно збитковими. Лише протягом 1925-1929 pp. було примусе продано з молотка за несцлату боргів і податків 547 тис. ферм. Великих втрат країні завдало запровадження «сухого закощ XVIII поправка до Конституції (1920) заборонила виготовлення і пре даж алкогольних напоїв на території США. «Сухий закон» призвів д ’ > різкого зростання майже ліквідованої на той час організоване злочинності, створення системи нелегального розповсюдження сш них напоїв. У 1933 р. цю горезвісну поправку було скасовано.

Учні з поданого нижче переліку визначають 3 фактори, що пр* звели до економічного зростання, розміщуючи їх у порядку пріору тетності. 1. Ресурси США мали великий запас природних ресурсів. Це доиомогл Америці стати великою індустріальною державою до гірчат* X X ст. і заклало твердий ґрунт для подальшої експанс у 1920-х pp. 2. Вплив Першої світової війни США успішно вийшли з війни. Вони забезпечували Європу бЦ гатьма товарами і панували на європейських ринках під че війни. Війна прискорила технологічні Зміни, на які з готовніс тю пристали США. 3. Технологічні зміни f Це був період великих інновацій. Це допомогло модернізуватя існуючі види промисловості і розвинути нові. Змінам значної! мірою сприяв розвиток електрики. Електрика забезпечувані більш дешеве та ефективне джерело енергії для фабрик. Це до* зволило розпочати випуск нових споживчих товарів, таких я| холодильники, пилососи і радіо. *| 4. Масова продукція 1 Нові технології, на основі яких випуск товарів здійснювавсь у великих обсягах, суттєво сприяли зниженню собівартості останніх і, відповідно, зростанню прибутків. Генрі Форд запо чаткував масовий випуск продукції в автомобільній промислО* вості, запровадивши напередодні війни складальний конвеєр?! Це дозолило настільки знизити вартість, що тисячі пересічнй| американців могли дозволити собі придбати автомобіль, У 1920-х pp. його ідеї застосовувалися в усіх видах промисло вості, у тому числі у виробництві споживчих товарів. . •

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924- 1929 рр.)

161

5. Масовий маркетинг , Продукти масового виробництва мали продаватися на масовому ринку. Деякі компанії витрачали дуже великі суми на рекламу. Ця нова індустрія розвинула новітні технології з переконання людей робити покупки. 6. Кредити Збільшення кредитів набагато спростило купівлю товарів для людей, навіть якщо вони не мали досить готівки, щоб заплати ти за них одразу. 7. Упевненість Упевненість американців була їхньою визначною рисою. Тобто вони були упевнені у тому, що можуть купувати товари, вклада ти гроші в компанії і випробовувати нові ідеї. Упевненість є жит тєво необхідним компонентом у будь-якому еконрмічному бумі. 8. Політика республіканських президентів Республіканська пробізнесова політика заохочувала бум. Bona зменшила податки па доходи та прибутки компаній, що дозво ляло багатим людям вкладати більше грошей в американську промисловість та будівництво, а решті — витрачати більше на американські товари. Вона встановила додаткові тарифи на ім портовані товари, і це сприяло розвитку американських вироб ників. IV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда 1. Назвіть фактори економічного буму в CIUA. 2. Чому період 1920-х років називають процвітанням? V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.

УР О К 23 Німеччина в період Веймарської республіки

•

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: називати основні внутріполітичні події в Німеччині періоду стабілізації 1924-1929 pp.; показувати на карті Рейнську демілітаризовану зону; описувати становлення Веймарської республіки в Німеччині.

162 Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 кл$ ------- ----------------------- -------------:----------------

Тип уроку: комбінований. Основні поняття і терміни: «репарації», «Веймарська республ| ка», «фашизм». ХІД УРОКУ I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація опорних знань

Робота з таблицею І За допомогою карти в атлаеі заповніть таблицю «Територіальні зміни у Німеччині за Версальською угодою (1919)». і $ Орієнтовний вигляд таблиці | Країни, що отримали німецькі території

Території, іцо були вилучені у Німеччини

Франція

Ельзас і Лотарингія

Данія

Північний ІПлезвіґ

Польща

Частину Познані, Сілезії, Померанії, Східної Пруссії

Чехословаччина

Частина Силезії

Бельгія

Округи Ейпен, Мальмеди, Морене

;

III. Мотивація навчально?діяльності

У ч и т е л ь. Веймарська республіка — історичнаназва німець; кої держави на честь конституційного Національного зібрання, ще засідало у Веймарі. Вона виникла в 1918 р. внаслідок буржуазно? демократичної Листопадової революції (1918-1919). У перші рок* політичне життя Німеччини визначала парламентська більшість! що складалася з соціал-демократів, Німецької демократичної пар тії і Партії центру. СДПҐ уже відійшла від своїх колишніх револЮ: ційнихідей. IV. Вивчення нового матеріалу

Уч ите ль. Із кінця 1918 р. економічне становище Німеччині безупинно погіршувалося. Втративши багаті на сировину Ельза< і Лотарингію йпередавши Франції на 15 років право експлуатації ре сурсів Саарської області, у Німеччині на 75 % скоротився видобутої залізної руди, на 25 % — вугілля, на 35 % — виплавки сталі. Згор тання військової промисловості та демобілізація з армії спричинилі

163

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 pp.)

масове безробіття. Країні відчутно бракувало сировини, продоволь ства, палива. Спекулянти дедалі більше роздували ціни. Курс мар ки падав, почалась інфляція. 1922 р. марка упала до 1/10 своєї вар тості у 1920 р. Життєвий рівень населення знижувався. Повоєнний розвиток Німеччини відбувався за вкрай несприят ливих для неї зовнішньополітичних умов.

Робота з документом

Документ 1

«...Вирішальну роль відіграв... Всрсальський договір. Але на віть не те важливо, що він поставив Німеччину в жорсткі умови. Відомо, що у разі виконання цього договору за всіма пунктами Н і меччині довелося б сплачувати репарації 50 років. Проте фатальну роль відіграла інша обставина: те, що, відповідно до цього догово ру, вся провина за Першу світову війну покладалася винятково на Німеччину. Слід зазначити, що в історії міжнародного права уперше було цисунуто подібне обвинувачення проти цілого народу. Війни закін чуються миром, після якого одна сторона вважається переможцем, а інша — переможеною, причому сторона, що програла, може за лишити поле битви з піднятою головою. Але після Версальського договору Німеччина повинна була понести йморальне покарання, адже її засуджували як єдиного винуватця лиха, завданого війною, і вона мала визнати свою моральну поразку...»

Запитання до документа 1. Яку причину автор документа називає вирішальною у назріван ні націоналістичних та реваншистських настроїв у Німеччині? 2. Чому, на вашу думку, саме моральний аспект Версальського до говору мав таке значення для Німеччини? Учи те л ь . 81 липня 1919 р. Установчі збори схвалили консти туцію Німецької республіки, яка одержала назву Веймарської. У Німеччині було ліквідовано монархію і встановлено республіку. Уся країна поділялася на землі, які мали власне законодавство і парламенти (ландтаги). Центральний уряд мав набагато більші повноваження порівняно з тими, що надавала Конституція 1879 р. Особливі повноваження отримав президент, який міг видавати над звичайні закони, застосовувати збройні сили у випадку внутріш ньої політичної кризи. Важливим пунктом Веймарської конституг ції стало йоложецня про недоторканність приватної власності. Після об’єднання в 1990 р. Німеччина мала продовжити сплату 53 млн марок репараційних платежів, передбачених Версальським миром (1919).

164

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

Складне економічне становище посилювало напруження в CfH пільстві. Проти правих соціал-демократів та республіканців, J H сформували повоєнний уряд Німеччини, виступили ряд так зяая Н «добровольчих формувань» й таємних воєнізованих товарибіЯ бригада Ерхардта, Балтійська оборона, загони Хейдебрека, PocdH ха, товариства «Консул», «Вікінг» тощо. Вони формувалися з о^Н церів та унтер-офіцерів. H Заходи Г. Бауера 1І920 р. після скорочення рейхсверу ст аН основною силою заколоту монархічно налаштованих сил оп озщ Н Повстання «Чорного рейхсвера» очолив генерал Лютвіц. У береіИ 1920 р. його загони захопили Берлін. Президент Еберт втік зі сзН лиці. Путчисти сформували свій уряд на чолі з Каппом. Проте їм H вдалося втриматися при владі. Невдовзі путч розгромили загоН Червоної гвардії, утворені повсталими робітниками Берліна. H Путч Каппа-Лютвіца став причиною загальнонімецького страЯ ку, який у Рурі переріс у збройне повстання. Новий голова уриН F. Мюллер припинив страйк, загони Червоної гвардії були виведнИ у нейтральну зону. Я • Окупація на початку 1923 р. франко-бельгійською а р м іН РХРУ. Французький контроль над цим багатим регіонрм ще білЯ ше погіршили важке становище в економіці Німеччини. P ia H скоротилися видобуток вугілля і виплавка чавуну, що спричинЯ ло закриття фабрик, масове безробіття. Зростання інфляції прИ звело до робітничих страйків Ho усій країні. Цим ви ріш и м скористатися як ліві, так і праві політичні сили — вони звинД ватили уряд у некомпетентності. Комуністи розпочали оргавЯ заЦію «червоних сотень» і контрольних комісій. У серпні 1923Я розпочався загальнонімецький страйк, і уряд був вим уш оня піти у відставку. Йому на зміну прийшов уряд Штреземана, якзш репрезентував демократичні партії. У середині 1923 р. найбіяїи запеклі зіткнення відбулися в Саксонії, де комуністам на чощ з Е. Тельманом вдалося сформувати робітничі загони і почаі бййові дії проти урядових військ. Тільки після того Як уряд K l нув проти них додаткові сили рейхсверу, виступи були придупн ні. Комуністичну партію заборонили. У цей час велику популярність здобула Німецька націонал соціалістична робітнича партія Адольфа Гітлера. 8-9 листопад 1923 р. у Мюнхені нацисти організували путч і захопили уряд Bi варії, закликавши до походу на Берлін. Але частини рейхсверу рО зігнали їхні загони. Гітлера заарештували і засудили до п’яти рокі ув’язнення. Проте Через рік він вийшов на волю. Щ

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1 9 2 4 -і 929 p p .)

165

Робота зі схемою Веймарська Конституція від 11 серпня 1919 р.

1. Проаналізуйте систему організації влади за Веймарською кон ституцією і доведіть, що вона була насправді демократичною. Визначте форму правління в Німеччині після прийняття кон ституції. -

166

■I Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 Ш

-— .-------------- ------------------- ------------- ------------ -— ---------------— _ -----------

Економічна стабілізація І Учитель. Наприкінці 1923 р. німецька економіка почала вихс дати з кризи. Уряд ужив ряд заходів, що стабілізували виробництві Зокрема, у 1924 р. була проведена грошова реформа, внаслідок яке зріс курс німецької марки. Виплата репарацій призвела до зростанн податків з населення. Водночас іноземні капіталовкладення сприял: розширенню й модернізації виробництва. Подальша концентраті виробництва сприяла утворенню таких гігантів, як сталевий трест «І Фарбеніндастрі». Найбільще довготривалих позик Німеччині надалі) США. '■ Усі ці заходи дали змогу Німеччині знову посісти провідне мій це серед найсильніших держав світу, обігнавши за економічний показниками Англію і Францію. Почалося поступове відроджена німецького військово-промислового потенціалу. Німеччина розпе чала пошук країн для розміщення військових замовлень за корде ном. Такою країною став Радянський Союз. Німецько-радянські військове співробітництво почалося з середини 20-х років післ. підписання рапалльських угод. На радянських підприємствах ви готовлялися деталі для німецьких танків, літаків і гармат; офіцер) обох армій спільно проходили перепідготовку. Водночас а мовчав ної згоди західних держав Німеччина розпочала модернізг цій і розбудову військово-морського флоту. У політичному житті Веймарської республіки брало участі кілька впливових Партій: католицька партія «Центр», Німецькі народна партія та ін. Це були політичні об’єднання великих про мисловців, сільських багатіїв і церковних кіл. Досить впливовим* були Демократична і Націонал-ліберальна партії, які в 1923 р і утворили коаліційний уряд. Найбільший вплив у країні мали соціал-демократи. Робітники і найбідніші верстви населення подї трймували комуністів. Я Протистояння між лівими і правими почалося у 1924 р. За ін| ціативи комуністів були організовані загони самооборони під неї звою «Союз червоних фронтовиків». Праві і м онархіст створила численну воєнізовану організацію «Сталевий шолом». | Починаючи з 1921 р. почала швидко зростати нацистська пар* тія Гітлера, яка налічувала тоді 6 тис. чоловік. Шалена інфляція]»; французька окупація Руру, безробіття призвели до того, що ідей! Гітлера швидко знаходили послідовників. У своїх виступах Гітле різко нападав на керівників Веймарської республіки, засуджува Версальський договір. У 1923 р. його партія зросла до 50 тис. чол^І Невдалий путч та економічна стабілізація дещо загальмували зре тання лав націонал-соціалістичної партії.

Тама 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 pp .)

167

У 1925 р. помер президент Еберт. Главою держави був обраний колишній командуючий кайзерівською армією П. Гінденбург. Йо го прихід до влади посилив невдоволення лівих, зміцнивши пози ції правих сил у країні. Отже, до 1929 р. у Німеччині, як і в інших державах Європи, іс нувала багатопартійна система, між партіями точилася боротьба за владу та реалізацію різних політичних принципів.

Робота зі схемою Економіка Веймарської республіки

Завдання Проаналізуйте економічну ситуацію в Німеччині та зробіть ви сновки, які наслідки матиме такий її стан. Робота з таблицею. Учні отримують таблицю «Уряди Веймарської Німеччини» та за допомогою вчителя визначають особливості політичної ситуації в Німеччині. Роки Липень 1919 — червень 1920 р.

Назва уряду

Очолює Ф.

Склад уряду

Діяльність уряду

Коаліційний 1. Проводили політику лояль ного виконання Версаль уряд. Веймар ПІейдемап ського договору. (один з ліде ська коаліція 2. Намагалися зміцнити рес рів СДПН) публіканські'органи влади

168

Роки

Усі уроки д о курсу »Всесвітня історія». 10

Назва уряду

Склад уряду

Діяльність уряду

Значні пози ц ії в уряді посідали СДПН, НСДПН,

12-13 березня 1920 р. — спрс^И ба державного перевороту дляД відновлення «старих поряд V ків». Загальнонімецький Ж страйк (12 млн чол.) зірвав н в н міри путчистів ;Я ндп Червень Очолює Коаліційний Після оголошення країнами: Я 1920 — Ференбах переможницями ультиматумів уряд з пред травень ставників про сплату Німеччиною репа- Я буржуазних 1921 р. рацій уряд відмовився прийняв партій ти цей ультиматум і подав V і центру у відставку Я Травень Очолює Веймарська Був прихильником «політики в 1921 — І. Вірт коаліція на виконання» репараційних Я листопад чолі з лідером зобов’язань, за що був нова- Щ 1922 р. центру . лений противниками цієї полі-И / тики M Листопад Очолює Кун Представни 1. Узяв курс на саботаж Pcna11I 1921 — ки буржуаз раційиих платежів. M серпень них партій 2. Ця політика у січні 1923 р. 1923 призвела до франко'' бельгійської окупації Pypylj Окупація призвела до скоро- tJ ченіїя видобутку Німеччиною і вугілля і виплавки чавуну, що І спричинило обвал економіки ї та інфляцію. Уряд Куна розгорнув націоналістичну KaMnai1 нію під гаслом «Вітчизна у не- ! безпеці* йоголосив «пасивний» опір окупації ) Сер Очолює Уряд «вели Придушив революційні рухи f пень — Г. Штрезекої коаліції в Саксонії і Тюрингії листопад ман • ' партій*. 1923 р. 2 листопада 1923 р. СДПН заявила про свій вихід 3 уряду

Запитання т а завдання 1. Перегляньте таблицю і визначте її хронологічні рамки. 2. Скільки урядів змінилося за цей час? Про що де свідчить?

Тема 5, Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 p p .)

169

З. Назвіть основні проблеми, з якими стикалися уряди Німеччини у 1919-1923 pp. У ч и т е л ь . За умов політичної нестабільності та економічного колапсу відбувається консолідація націонал-соціалістів на чолі з Адольфом Гітлером. З квітня 1927 р. його партія регулярно фінансувалася великими промисловими корпораціями та банками, що були пов’язані з міжнародними діловими й політичними колами., Проте вибори до рейхстаґу 1928 р. нацисти програли. Причи ною цього було покращення економічного стаїїовища Німеччини. Індустріальне виробництво 1929 р. становило 117 % проти рівня 1913 р. Темпи промислового розвитку Німеччини були більш по пільними, ніж до війни, і нижчими, ніж у США та Франції, проте вищими, ніж в Англії. Частка Німеччини у світовому промислово му виробництві зросла до 12 % (1923 р. — 8 % ). Швидкими темпа ми розвивалися кам ’яновугільна, хімічна та газова галузі промис ловості, галузі металообробки, електротехніки. У 1925 р. президентом республіки став кайзерівський фель дмаршал монархіст П. Гінденбург. V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда 1. Назвіть причини встановлення Веймарської республіки. 2. Кому належала законодавча і виконавча влада у Веймарській республіці? 3. Охарактеризуйте позитивні і негативні зміни в економіці Вей марської республіки у 20-ті роки. 4. У чому була схожість у діяльності урядів Веймарської республіки? V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

УРОК 24 Велика Британія в 20-ті pp. XX ст.

• •

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: називати основні внутріполітичні події у Великій Британії пе ріоду стабілізації 1924-1929 pp.; показувати на карті трансформацію Британської колоніальної імперії; ''

170

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

описувати політику внутрішню політику консервативних і л Л бористських урядів у Великій Британії; Я характеризувати загальний страйк гірників 1925-1926 яН у Великій Британії. 1 Я Тип уроку: засвоєння навчального матеріалу. Я Основні поняття і терміни: «консервативна партія», «лей® ристськапарті», «загальнийстрайк», «домініон», «підмандатній риторії », «реконверсія », «коаліційний уряд », «гомруль ». Щ ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку II. Актуалізація опорних знань

Щ щ

Робота з картою J За допомогою карти атласа назвіть: і 1) колоніальні найбільші володіння Великої Британії в А зії, JIi ганській Америці та Африці; і 2) підмандатні території Великої Британії Африці, Азії та Лати* ській Америці та час їх появи; 3) держави і рік, коли вони отримали статус домініону у скла| Британської імперії. III. Мотивація навчальноїдіяльності Учи тель. Починаючи розгляд теми про розвиток Вели: Британії у міжвоєнний період, пропоную вам з’ясувати станови цієї держави після Першої світової війни. IV. Вивчення нового матеріалу

'І

Метод «Мозковий штурм» Учні висловлюють свої припущення, як склалася доля Велико! Британії у повоєнний час. Учитель записує їх висловлені ними дум? ки на дошці. Після цієї вправи до зошитів заносяться основні на слідки війни. Учитель у разі необхідності коментує йдоповнює відповіді учнів. Орієнтовний зміст відповідей

За результатами Першої війни: * Велика Британія усунула свого конкурента в Європі — Німеч чину; отримала 22 % німецьких репарацій; • захопила значну частину колишніх колоніальних володінь Н і меччини-.

Томе 5. Період стабілізації в Європі та Північній A r n p rn i ( 1924- 1929рр.)

171

Разом з тим: • втратила 1/3 національного багатства; • втратила 40 % торгового флоту; • скоротився на 20 % випуск промислової продукції; • стан зовнішньої торгівлі погіршився: збільшився імпорт сирови ни та продовольства, зменшився експорт британських товарів; • податки зросли в б разів; • зросли державні позики (внутрішні у 10 разів, зовнішній борг у кінці війни становив 1млрд 150 млн фунтів стерлінгів); • із кредитора американських банків Велика Британія перетво рилася на їхнього боржника (лише на погашення процентів Британія щорічно витрачала 40 % держбюджету); • посилився національно-визвольний рух у британських колоніях. Наслідки війни для Великої Британії не були втішними. Ситуа ція в країні вимагала здійснення якісних заходів йусіх сферах життя, щоб повернути Англії колишню могутність.

Робота зі схемою Учні опрацьовують схему «Політичні партії Великої Британії. Вибори 1918 р.*.

172

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

Робота в парах Учні отримують історичні джерела, де містяться основні зах І^Н коаліційного уряду. Опрацьовуючи тексти в дарах, учні дають повіді на запитання до документів. Д о кум ен ті

яШ

Лейтмотивом діяльності уряду Ллойд-Джорджа було гасл И «Розбуди Велику Британію!» Прем’єр-міністр уважав, що найкиИ щим Методом виведення країни з економічної кризи буде стимуляН вання приватної підприємницької ініціативи, демонтаж си ст еіИ державного регулювання. Уряд швидко ліквідував усі Державні сиН гани контролю за економікоіо, демобілізував армію (4 млн ан г л іЯ ських солдатів повернулися додому), почав здійснювати реконве|Н сію — переведення промисловості на випуск мирної продукції). .'JH У лютому 1918 р. у країні було проведено чергову виборчу р Л форму. Кількість виборців зрослаз 8 млн до 21 млн осіб, уперше Bqfl борчі права отримали жінки віком понад ЗО років. Ллойд-Джордм обіцяв зробити «країну гідною її героїв*. Більшість виборців підИ тримувала реформаторський курс коаліційного уряду. ,■ Після виборів було прийнято програми допомоги безробітним та будівництва дешевих жител для малозабезпечених. У 1918 р. з&Ц проваджено 8-річну, а 1921 р. — 9-річну безкоштовну обов’язковзя освіту... M

Запитання І 1. Щ о уряд Ллойд-Джорджа вважав найкращим заходом, щоб ви-' вести країну з економічної кризи? 2. Яка категорія населення вперше проголосувала за новим вибор чим законодавством? ' 3. Щ о було зроблено у соціальній сфері? Документ 2

...Чи не головною довоєнною проблемою Британії було ірланд ське питання — ірландські націоналісти більше не задовольнялися гомрулем (самоврядуванням). У 1918 р. — в Дубліні саМопроголошений парламент проголосив Ірландію незалежною республікою. У 1919 р. — в Ірландії розпочалася громадянська війна, в якій провідну роль відіграла Ірландська республіканська армія (IPA)* Проти незалежності виступив уряд Ллойд-Джорджа та шість про тестантських графств Ольстера. 1921р. — між ворогуючими сторонами було укладено перемир’я йдосягнуто домовленості, за якими Ірландія отримала статус до-

^ p w e 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924- 1929 р р .)

173

■ і! її іону у складі Британської імперії, а шість протестантських Ьрафств Ольстере — право проголосувати за вихід зі складу Ірланд с ь к о ї республіки і залишитись частиною Сполученого КоролівI Запитання І | , У чому полягав зміст «ірландського питання»? Ш , Як воно було розв’язано? І У ч и т е л ь. У січні 1923 р. ситуація в країні змінилася — до І влади прийшли лейбористи, і Рамсей Макдональд оголосив склад І уряду. Консерватори і ліберали не змогли домовитися про створенI ця коаліційного уряду. За такої ситуації, не маючи більшості в парI ламенті, лідери обох партій не перешкоджали створенню лейбо ристського кабінету. Робота з документом Документ 3. Про Рамсея Макдональда та перший лейбористський уряд

«Король доручив P . Макдональду сформувати перший за всю британську історію кабінет лейбористів. Проте Макдональд теж міг провалитися під час голосування довіри уряду, оскільки він представляв меншість, та на цей рік вже призначені загальні вибо ри. Прихід до влади лейбористів змусив тремтіти фінансовий світ, ! який вбачав у Макдональді та його друзях агентів більшовицької Росії. Король, який виявив ,бажання дати лейбористам «законний шанс», запитував себе, що сказала б про такий кабінет його бабуся, королева Вікторія. Але хвилювання даремні. Бажаючи залишити ся при владі, Макдональд угамував своїх найбільш революційно налаштованих прибічників». ■ Завдання 1. Поміркуйте, чому фінансовий світ побоювався приходу до вла ди лейбористів у Великій Британії. ' 2. Які усталені політичні традиції британського суспільства було порушено? 3. З ’ясуйте, яких заходів вжив лейбористський уряд Р. Макдо нальда, щоб зберегти в країні «соціальний мир». (Boponaeea В. В., Татаринов М. В. Всесвітня історія. I O1клас. Готові дидактичні набори до уроків. — X.: ВГ «Основа», 2006. — С. 62).

174

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

Запитання Ц 1. Як би ви визначили характер заходів уряду Макдональда? 2. Щ о в діяльності лейбористського уряду могло призвести до pot чарування його прихильників? Свою думку поясніть. і

У чи т е л ь, Незважаючи на популярні заходи у соціальній сфві рі, уряд Макдональда з часом викликав розчарування у своїх пр« хильників через непопулярність дій під час розв’язання трудовий конфліктів. Це призвело до того, що у жовтні 1924 р. на виборе: абсолютну більшість отримали консерватори, сформувавши одне! партійний уряд на чолі зі Стенлі Волдуїном, • '•J Уряд Волдуїна намагався проводити врівноважену внутрішшІ та зовнішню політику, проте саме па час прем’єрства Волдуїнаярн4 пав ряд соціальних конфліктів у Британії. \

Робота з документами Учні працюють у парах, даючи відповіді на запитання. Після., опрацювання документів проводиться загальне обговорення. | Документ 4

...Для англійців вугілля було не просто джерелом тепла,! а невід’ємним атрибутом британського способу життя. Цілі поко ління сформувалися з переконанням, що у світі може трапитися що завгодно, але комин, розпечений англійським вугіллям, пови нен завжди палати в оселі. Проте з часом шахти стали збитковими, попит на вугілля скоротився через післявоєнну економічну депре сію на континенті та конкуренцію з боку нафти, \ Британські тред-юніони (профспілки) вважали, що таке стано вище склалося тому, що приватні власники надбають про стан ву

Тема 5. Період стабілізації а Європі та Північній Америці ( 1924- 1929рр.)

175

к гільної промисловості, а відтак існує єдиний вихід — націоналіза ція шахт. Власники шахт дотримувалися іншої думки: щоб шахти могли успішно конкурувати з новими джерелами енергії, а ш ахта рі й далі мали роботу, слід подовжити тривалість робочого дня і скоротити заробітну плату. Про те, що в роки війни власники шахт отримували^надприбутки, але на модернізацію шахт виручку не витрачали, вони воліли не згадувати. Ще у 1921 р. уряд повернув шахти власникам, чим налаштував шахтарів проти себе. Упродовж п ’яти років держава витрачала чи мало коштів платників, податків на субсидії власникам шахт, щоб ті не скорочували кількість робочих місць під приводом збитковос ті шахт. Документ5. Л и с т Генради британських тред-юніонів виконкому федерації гірників 8 квітня 1926 р.

«Дорогий м-ре Кук! Промисловий комітет Генеральної ради уважно розглянув звер нення, де Ви просили комітет зробити декларацію про підтримку, яку комітет готовий надати Вашій федерації у питанні про спроби власників шахт запровадити: а) укладення порайонних угод; б) подовження робочого дня; в) зменшення зарплати. Комітет усвідомлює важливість нинішнього становища, але вважає, що не настав ще час, коли може бути зроблена остаточна декларація про тактику Генеральної ради. Генеральна рада вважає, що переговори перебувають ще на пер вісній стадії і треба докласти зусиль для того, аби знайти ш ляхи до зменшення розбіжностей між Вашою федерацією та власниками шахт. З цією метою він рекомендує негайно продовжити перегово ри. Комітет має бажання, щоби Ви подали йому після Вашої за втрашньої конференції докладне викладення точки'зору Вашої фе дерації стосовно різних пропозицій, зроблених комісією. Комітет запевняє Вас, що він готовий зробити все можливе для того, щоб сприяти угоді, і віддає себе у розпорядження Вашій феде рації, якщо вона забажає скористатися з його послуг». Документе

Наприкінці квітня 1926 р. державні субсидії припинилися і власники почали звільняти шахтарів з роботи. Реакція шахтарів була блискавичною — 3 травня вони розпо чали грандіозний страйк, який переріс у загальнобританський

176

Усі уроки д о курсу « Bcdcoinnt історія». 10

і тривав до 12 травня. Кількість учасників загального страйку (рЯ зом із родинами) становила близько 18 млн осіб, тобто понад 40 Я всього населення країни. І Проте шахти стали яблуком розбрату не лише між шахтарями і власниками шахт, страйк розколов Британію навпіл: по один бщ конфлікту стали шахтарі, по інший — середні та заможні верствщ Шахтарів підтримав Британський конгрес тред-юніонів (БКТ); а плав ників — уряд С. Болдуїна, через що прем’єр опинився віч-на-віч щ загрозою загального страйку. Профспілки інших галузей закликали своїх членів припинити роботу на підтримку шахтарів, які BHMaraJM підвищення заробітної плати і поліпшення умов праці. ,Ц 11 травня 1926 р. Верховний суд країни визнав страйк не конним і вже наступного дня керівництво БКТ оголосило про йогів припинення. Страйк шахтарів, які не підкорилися рішенню Генеї ральної ради БКТ, тривав до кінця листопада. Заробітну платні® гірників було зменшено, а робочий день подовжено. і

Запитання до документів 4-6 : 1. Чому для англійців видобуток вугілля мав таке велике значення? 2. Щ о стало причиною загального страйку шахтарів? J 3. Чому страйк шахтарів увійшов в історію як загальнобританський? < 4. Чим закінчився шахтарський страйк 1925-1926 pp.? 5. Припустіть, як події 1925—1926 pp. вплинуть на чергові вибори.1 Уч ите ль. Поразка шахтарів послабила позиції тред-юніонів, проте вона примусила парламент прийняти у 1927 р. важливий за кон про трудові конфлікти і профспілки. Цей закон завдав тредюніонам такого удару, від якого вони не змогли оговтатись до за кінчення Другої світової війни. Документ 7. Закон «Про трудові конфлікти і профспілки»

Будь-який страйк є незаконним у разі, якщо (І) метою його не є сприяння врегулюванню трудових конфліктів... та (II) якщо він за думаний та розрахований на те, щоб безпосередньо або шляхом ство рення труднощів для суспільства застосувати примус щодо уряду. Вимоги закону про трудові конфлікти і тред-юніони Між оголошенням страйку і його початком має пройти певний час («охолоджувальний період»), щоб роботодавці й працівники спробували порозумітися, уникнувши страйку. ^ • Організатори та учасники незаконних страйків підлягали штра фу чи навіть відповідальності перед судом.

Тома'5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 p p .)

177

Масове пікетування заборонялося. • Політичні внески тред-юніонів до скарбниці Лейбористської партії заборонялися. • Тред-юніони державних службовців не могли бути членами БКТ. Запитання та завдання до документа 7 1. Доведіть, що Закон про трудові конфлікти і тред-юніони дійсно послабив позиції британських тред-юніонів. 2. Чому, на вашу думку, автори закону внесли останні два пункти? 3. Установіть причини прийняття консервативним урядом С. Болдуїна даного закону саме у 1927 р. 4. Які страйки забороняв даний закон, а які дозволяв? Поясніть чому. У ч и т е л ь . За цих обставин, в умовах кризи, що розпочалася в 1929 p., на виборах перемогу здобули лейбористи, сформувавши другий лейбористський уряд на чолі з Р. Макдоцальдом. Документе

Світова економічна криза далася взнаки у Великій Британії в першому кварталі 1930 р. Найбільш критичний момент в еконо міці настав навесні 1932 p., коли виробництво знизилося на 23 % від рівня 1929 р. Проте збитки були трохи меншими, ніж у США та Німеччині. Це пояснюється тим, що англійська промисловість роз вивалась уповільненими темпами у першій половині 20-х років і тільки на початку 1925 р. досягла довоєнного рівня. Усі галузі економіки були охоплені глибокою кризою, особливо постраждали традиційні базові галузі: металургія, вугільна промисловість, суд нобудування. Виплавка чавуну і сталі скоротилися майже вдвічі, випуск суден скоротився майже у 12 разів. Дрібні фермери та орендарі розорялися, бо сільськогосподар ська продукція впала в ціні в середньому на 1/3. За роки кризи по силилася залежність країни від постачання сировини та продо вольства, експорт англійських товарів скоротився удвічі. На 2,5 млн тонн скоротився тоннаж британського торговельного фло ту. У 1931 р. витрати Великої Британії вперше перевищили при бутки на HO млн фунтів стерлінгів... Криза призвела до небаченого рівня безробіття. У 1932 р. кожний четвертий робітник (з них май же половина металургів, понад 1/3 шахтарів) залишився без робо ти. Економічне життя в індустріальних центрах практично завмер ло. ...Виникали нові страйки, «голодні походи»...

178

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 з

Запитання до документа 8 1. Чому криза, яка охопила Велику Британію, завдала менп збитків, ніж у Сполучених Штатах та Німеччині? 2 . Які галузі економіки постраждали найбільше? 3. До яких наслідків у фінансовій та соціальній сферах призвел економічна криза? Учи те л ь . Уряд країни не контролював економічну ситуації у Кабінеті Міністрів стався розкол щодо засобів виходу з кризи, щ призвелов 1931 р. до відставки уряду. Ц ьогож рокуР. Макдональ, сформував т. зв. «національний уряд» із лейбористів, консєрватЬ рів і лібералів.

Робота зі схемою Зменшено допомогу з безробіття на 10 % Знижено зарплати службовцям, перш за все вчителям та військовим морякам

Встановлено ввізне мито —► Заходи в розмірі 10% «національного» Були запроваджені про УРЯДУ з питану подолання еконо —► текціоністські закони, мічної кризи іцо сприяли розвитку власної промисловості

\ 1931 р. — відмінено золотий стандарт фунта стерлінга, що призвело до падіння його курсу

Велика Британія відмовилась від вільної торгівлі

---- —------- г1

Створено стерлінгову зону, що об’єднувала країни, які використо вували фунт для взаєморозрахунків

Запитання т а завдання 1. Які сфери життя охопили основні антикризові заходи? 2. Пригадайте основні заходи «нового курсу» Рузвельта у США та порівняйте їх із діями «національного» уряду Р. Макдональда. Уч ит е ль . Ужиті заходи дали змогу в І934 р. вийти з тяжкої економічної кризи, а до початку Другої світової війни економіка Великої Британії досягла докризового рівня. Англійський реформізм у 30-ті роки дедалі більше спирався на традиційні для Країни консервативні ідеї. Тому не дивно, що на ви борах 1935 р. з відчутною перевагою перемогли консерватори; вони здобули 387 депутатських місць у палаті громад і сформували одно партійний уряд на чолі з С. Болдуїном, якого у 1937 р. заступив Н. Чемберлен.

Тема 5. Період стабілізації а Європі та Північній Америці (1 924-1989 pp.)

179

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда 1. Назвіть Уряди Великої Британії, що перебували при владі в 20-х роках. 2". У чому відмінність політики цих урядів? 4. Назвіть причини та наслідки страйку шахтарів. 5. Завдяки чому Велика Британія легше пережила часи кризи? VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.

У Р О К 25 Франція а 20»тІ pp. XX ст.

• • • •

Очікувані результати Щсля цього уроку учні зможуть: характеризувати соціально-економічний розвиток країни у 20-pp.; визначати причини розбіжностей між державами-переможницями па Паризькій конференції; називати основні внутріполітичні події, у Франції в 19241929 рр.; /' ■’ описувати політику «уряду національного порозуміння» у Франції. Тип уроку: комбінований. Основні поняття і терміни: «уряд національного порозуміння*. ХЩУРОКУ !. Організаційна частина уроку

І. Актуалізація опорних знань Робота з картою За допомогою карти історичного атласа назвіть: 1) які території були повернуті Франції за Версальеьким дого вором; 2) материк, де зберігалися найбільші колоніальні володіння Франції; 3) підмандатні території, які отримала Франція після Першої сві тової війни. Яким документом це передбачалося?

180

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 кла

II. Мотивація навчальної діяльності Учи те ль . Починаючи розгляд теми про розвиток Франц у міжвоєнний період* пропоную вам з’ясувати її становище держг ви після Першої світової війни. III. Вивчення нового матеріалу

Memqd «Мозковий штурм» Учні висловлюють свої припущення щодо становища у Франці у повоєнний час (відзначаючи позитивні й негативні чинники)^ а вчитель записує їх на дошці. . Учитель у разі необхідності коментує йдоповнює думки учнів, і

•

• •

Орієнтовний зміст відповідей ; Наслідки війни: ; Війна призвела до значних людських втрат (1 млн 300 тис. сол дат загинуло, 2 млн 800 тис. було поранено та майже 5 млн чол . залишилися без житла та роботи); Франція зазнала значних матеріальних втрат (були спустошені; північно-східні департаменти, де була найбільш розвинена про мисловість; зруйновано близько 10 thcv фабрик і заводів; заги-? нула половина французького торгового флоту; загальні втрати; Франції становили 134 млрд золотих франків); ' | занепало сільське господарство — 325 тис. га орної землі стали непридатними для використання; J із країни-кредитора Франція перетворилася на боржника.

Разом з тим: ’ військове виробництво стимулювало розвиток ряду галузей | промисловості, спричинило зростання загального промислово- ‘ . го потенціалу країни (виникли індустріальні райони та нові ! підприємства — «Рено», «Сітроен»); . • вона повернула собі високорозвинені індустріальні райони Ель зас та Лотарингію; • до складу французької колоніальної імперії ввійшли німецькі і турецькі володіння (частина Того та Камеруну в Африці; Сирія та Ліван на Близькому Сході). •

Узагальнення Війна завдала Франції не тільки збитки та руйнування, а йсти мулювала розвиток промисловості, розширила французькі колоні альні володіння. *

Тема5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1 9 2 4 -1929 p p .)

181

Робота в групах ч Учні класу діляться на дві групи, які отримують історичні тек сти та запитання до них. Після виконання роботи кожна група пре зентує свій документ та аналіз до нього. ‘ 1-а група Документ 1

Після війни Франція залишилася президентською республі кою. У країні діяла Конституція 1875 р. Главою держави був пре зидент, що обирався парламентом і був наділений значними повно важеннями. Він призначав главу виконавчої влади — голову Ради міністрів, який відповідав перед законодавчим органом. Вищим за конодавчим органом влади були Національні збори (парламент), що складались з палати депутатів і сенату. Виборче право мали чолрвіки, що досягли 21 року. Ж інки, військовослужбовці, сезонні робітники виборчих прав не мали. У Франції склалася багатопартійна система, але найбільш впливовими партіями були республі канська й радикальна. Запитання Про що йдеться в даному документі? Якою була Франція за формою правління? Якими повноваженнями був наділений президент? • Який орган влади виконував функції вищого законодавчого? Які представники французького суспільства користувалися ви борчим правом, а х т о — ні? 6. Які з партій були найбільш впливовими? 1. 2. 3. 4. 5.

2-а група Документ 2

Після війни уряд Ж . Клемансо намагався посилити патріо тичні настрої. З цією метою було влаштовано офіційні святку вання з приводу повернення Ельзасу та Лотарингії, в П арижі був влаштований парад Перемоги. День перемир’я з Німеччиною ~ 11 листопада — оголошено національним святом. Під Тріумфаль ну арку на Єлисейських П олях перенесли реш тки невідомого солдата, доставлені з поля битви ііід Верденом, і запалили над ним Вічций вогонь. Інвалідам війни й колишнім фронтовикам було виявлено підкреслену повагу: їм установили особисті пенсії, сплата яких мала здійснюватися коштом репарацій з Німеччи ни. Маршала Фоша поховали поряд з усипальницею Наїголеона Вонапарта в соборі Інвалідів.

182__________ _______

Усі уроки д о курсу «Всесвітня Історія». 10 клад

Запитання для аналізу документа 1. Про що йдеться в документі? 2. Які Заходи було вжито для посилення патріотичних настрої^ серед французів? 3. Чому» на вашу думку, Клемансо вважав посилення патріотизму однією з нагальних задач повоєнної Франції? Учи тель. Отож Франція намагалася розв ’язати довоєнні про блеми за рахунок посилення патріотичних почуттів серед населені ня і здійснення соціальних програм. Під тиском революційних ви? ступів населення Ж. Клемансо був змушений піти на деякі поступки. 23 квітня 1919 р. був прийнятий закон про запроваджені ня 8-годиниого робочого дня, 25 березня 1919 р. — закон про право профспілок укладати з підприємцями колективні договори. Доволі сильні позиції у Франції посідали ліві партії. Найбільш лівою була Соціалістична партія. Політичний курс її визначався реформами існуючого політико-економічного устрою. Її лідерами були JI. Блюм, П. Фор. Клас об’єднується у декілька невеликих груп по 5-7 чолові^ і отримує історичний текст про політичне і соціально становищ^ у Франції напередодні перших повоєнних виборів. Учні читають ті аналізують даний текст за запитаннями» наведеними після доку мента. ' Робота з історичним текстом < Документе

1 травня 1919 p., незважаючи на заборону уряду, у Франції стале святом солідарності трудящих, демонстрацією їх готовності до подаль] шої боротьби за свої права. Тільки в Парижі в демонстраціях взял| участь 500 тис. чол. Масштаб демонстрації відбулися в Леоніі Марсел| Бордо, Гаврі і в інших містах. У ряді міст Франції мали місце зіткнен. ня з поліцією, демонстранти будували барикаДй. Солдати не викону* вали наказів своїх командирів, браталися з робітниками. У травні-червні 1919 р. у страйковому русі брало участь близь* ко 1 млн 200 тис. чол. За таких умов уряд Клемансо 12 липн* 1919 р. ухвалив новий виборчий закон, який відновлював систем^ виборів за департаментськими списками і запроваджував деякі елементи пропорційного представництва. :І 26 жовтня 1919 р. група з 71 чоловіка прогресивних письмен? ників, юристів, художників Франції на чолі з А. Франсом та A. Bapi бюсом виступила з прилюдним протестом проти блокади та інтер* венції у радянській Росії. (Франція брала участь у боротьбі прот*

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці{ 1924-1929 p p .)

183

більшовицької Росії. У листопаді 1918 р. французький військовий флот у складі 70 кораблів прибув до чорноморських берегів Росії. Стотисячна французька армія висадилася у Севастополі і Одесі і розпочала бойові дії на півдні України. Французькі війська діяли йна Далекому Сході. Представники Ж. КлемаНсо були при росій ських білогвардійських арміях Колчака і Денікіна.) У ході революційного піднесення відбулося кількісне зростан ня Соціалістичної партії Франції. На початку 1920 р. в її радах бу ло 150 тис. чол. Одночасно в Соціалістичній партії почався процес формування лівого крила на чолі з М. Кашеном. Відповіддю правлячих кіл Франції на такі дії стало формування у 1919 p., напередодні парламентських виборів Національного бло ку. Його очолили Пуанкаре і Мільєран. Мета блоку — придушити революційний рух, проводити «жорстку політику» щодо Німеччи ни. Гасло блоку «Німці за усе заплатять!» стало дійсно популяр ним. У блок увійшли всі буржуазні партії, а також партія Радика лів і Радикал-соціалістів. 1. 2. 3. 4.

Запитання і завдання Які верстви населення брали участь у заворушеннях у 1919 р .? Які закони були прийняті урядом? Проти чого виступили представники мистецької інтелігенції? Які зміни сталися у французькому суспільстві під впливом по дій у Радянській Росії?

У ч и те л ь . У листопаді 1919 р. у Франції відбулися перші піс ля війни парламентські вибори. Перемогу здобув «Національний блок», діставши понад 2/3 місць у палаті депутатів. Він перебував при владі з 1919 по 1924 pp. Прем’єр-міністром став Александр М і льєран.

Робота в парах Учні в парах опрацьовують документ і дають відповідь на пи тання. Документ 4

Широкого розмаху у Франції, як і в інших європейських краї нах, набув страйковий рух. У 1919 р. у ньому взялЬ участь понад 1 млн чол. Французькі робітники вимагали скорочення робочого дня, підвищення заробітної плати, визнання прав профспілок. Уряд задовольнив ряд вимог робітників. Ш ирокі кола громадськос ті Франції засуджували військове втручання країни у російські справи. Найбільшими виступами робітництва стали страйки заліз ничників у лютому і травні 1920 р.

184

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». Юклащ

У 1920 р. кількість членів Загальної конференції праці. (ЗКПІ зросла до 2,4 млн чол. Восени 1921 р. у Франції відбувся тримісячний загальний страйк, але він закінчився невдало. У ЗКП стався розколі що дестабілізувало робітничий рух. У 1921 р. окремі профспілко®! організації, виключені з рядів ВКП, утворили Унітарну загальну кон-' ференцію праці, яка перебувала під відчутним впливом комуністів. ; < Активну участь у страйках брали члени Соціалістичної партій Франції, окремі діячі якої виступали за вступ до III Інтернаціона лу. Відомий партійний діяч JI. Блюм категорично виступив проти! приєднання соціалістів до комуністичного руху. Ж. Лонге, П. Фор і деякі соціалісти утворили ЗО грудня 1920 р;| Французьку комуністичну партію. , 1

Запитання 1 1. Чим були зумовлені масові виступи робітників? 2 . Які зміни сталися у профспілковому русі Франції? 2. Порівняйте причини та хід страйкового руху Великої Британії та Франції. Робота з підручником Учні опрацьовують відповідний пункт параграфа та виписують прояви економічної кризи 1918-1921 pp., яка супроводжувала страйковий рух. Орієнтовний варіант відповіді Промислове виробництво становило 55 % рівня 1913 p.; • виробництво сільськогосподарської продукції 77 % ; ціни на продовольство і товари першої необхідності зросли в 5 -7 разів; податки зросли в 4 рази; • різко впав курс франка, відбулася інфляція; важливу роль відіграв заснований урядом банк «Національний кредит», через який розподілялися субсидії ца відновлення зруйнованих війною районів. У ч и т е л ь . Після виходу із кризи в економіці Франції спосте рігався застій, але вже до 1924 р. у країні намічається часткова ста білізація. . Робота з документом Учні опрацьовують документ і дають відповіді на запитання. Документ 5

У 1924-1929 pp. у Франції, як і в інших західних країнах, спосте рігається стабілізація й розвиток економіки на основі зростаючої по-

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 pp. )

185

літичної стабільності французького суспільства, відновлення демокра тії. Високі темпи промислового розвитку Франції досягалися за рахунок отримання репарацій з Німеччини (9 млн марок золотом), використання саарського вугілля та лотаринзької руди, дешевої робо чої сили в колоніях; До того ж у міжвоєнний період Франція перетво рилася на своєрідну Мекку для іноземного туризму, зокрема із США, що сприяло розвиткові сфери обслуговування. Сільське господарство теж розвивалося досить успішно. У 1931 р. кількість міського населення B n e p m e перевищила сільське, частка якого все ще залишалась на рівні 49,2 % , що було значно більше, ніж в інших розвинених країнах. Незважаючи на появу та розвиток вели ких підприємств, понад 40 % французьких робітників працювали на дрібних підприємствах, 25 % торговельних закладів і 53 % сільських господарств не використовували найману працю. Франція залишалася державою-рантьє: у 1929 р. прибутки від цінних паперів майже утричі перевищували прибуток від промис ловості. За темпами промислового розвитку у роки стабілізації Франція випереджала Німеччину та Велику Британію й поступалася лише США. Максимальний у міжвоєнний час обсяг промислового вироб ництва був досягнутий 1930 р. — він на 40 % перевищив довоєнний рівень. Запитання та завдання 1. Який період характеризується частковою стабілізацією в еко номіці? 2. Якими були причини стабілізації? 3. Назвіть основні ознаки стабілізації економіки. 4 . Порівняйте даний період розвитку у Франції з іншими європей ськими країнами. У ч и т е л ь . Розглянувши економічну ситуацію в країні, давай те з ’ясуємо, яким чином розвивалося політичне ж иття Франції у 1918-1929 p p . Складання логічного ланцюжка Уряд Ж. Клемансо (1917-1919 pp.) Жорж Клемансо провів низку заходів щодо послаблення повоєнної на пруженості та припинення страйків робітників. 1. Встановив 8-годинний робочий день. 2. Профспілки отримали право на укладення колективного договору. 3. Намагався посилити патріотичні настрої серед населення —

2 2 fX

r -

;

186

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

Зумів невдоволення людей змінити на стан очікування кращих ча- :1 сів, які настануть для Франції ____________ __________________ j

Уряд «Національного блоку» 1 Перший уряд «Національного блоку» очолив А. Мільеран (1 9 1 9 -1 9 2 2 pp.)' 1. Проголосив курс «твердої руки». 2. Намагався придушити страйкову боротьбу. 3. Намагався подолати кризу. 5 4. Прагнув відродити економіку. І 5. Домагався від Німеччини повної сплати репарацій. ■:* 6. Црагнув зменшити втручання держави в економічне життя. ^ У 1 9 2 2 -1 9 2 4 pp. уряд «Національного блоку» очолив Р. Пуанкаре. J У країні посилилося незадоволення провалом Рурської акції 1923 p ., ко- ” ли франко-бельгійські війська були вимушені залишити німецький Рур. ; Проти уряду Виступило духівництво й масові релігійні організації ;

Уряд «Лівого блоку» («картель лівих» — 1 9 2 4 -1 9 2 6 pp.) Уряд очолив Едуард Ерріо. У передвиборчій програмі уряд обіцяв: 1. Амністію політичним в’язням. 2. Відновлення на роботі звільнених страйкарів. 3. Створення системи соціального страхуванні^ 4. Введення прогресивно-прибуткового податку.1 5. Дотримання закону про 8-годинний робочий день Проте всі ці демократичні заходи уряд не впроваджував у життя, що спричинило його крибу

І}

■

•

і '

Уряд «Національного блоку» — союзу правих партій і частини радикалів (1 9 2 6 -1 9 2 8 pp.) Уряд очолив лідер правих, екс-президент Франції Р. Пуанкаре. Заходи уряду Р. Пуанкаре: J 1 . Вів боротьбу проти інфляції, за стабілізацію франка. 2. Скоротив витрати за рахунок зменшення чисельності державних службовців. 3. Було запроваджено нові податки. 4. У 1926 р. вперше була запроваджена державна допомога з безробіття. 5. Були запроваджені пенсії за віком, допомога у зв’язку із хворобою та інвалідністю. 1 9 2 8 -1 9 2 9 pp. — внаслідок нового виборчого закону 1928 р. до влади прийшов «Союз правих партій» без радикалів. 1929 p. — Р . Пуанкаре подав у відставку

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924- 1929 pp. )

187

Робота з документом З листа лідерів французьких соціалістів Леона Блюма прем’єр-міністрові Едуарду Eppio від 25 березня 1925 р.

«Тепер через те, що час згаяно, і головним чином... через негідні маневри антиреспубліканської опозиції, безвідповідально ризику ючи розоренням Франції, ...становище стало настільки серйозним, що не можна зволікати ані хвилини. Курей зростають, ціни підвищуються, загрожує інфляція. Труднощі нашого казначейства — спадок старого парламенту — не лише використовуються тими, хто грає на зниженні франка, але віддають нас на милість банків і Французького банку. Дуже часто доводиться для Покриття важких платежів вдаватися до їхніх по слуг, коли вони вільні були відмовити нам чи заплатити. Демокра тичний уряд не може миритИся з таким рабством. Він не може надалі залежати від ласки та жити під тягарем великих грошових сил, сил ворожих, покладаючи на уряд відповідальність за ті труднощі, за які відповідальні інші... Країна не може далі так жити. ...Ми знайдемо допомогу лише в самих собі, у животворних силах... країни... Ми не є прибічниками теперішнього громадського порядку, 5 але мине прагнемо його змінити шляхом фінансового та економічного безладу, кільцем хаотичних криз... ' Першочергові зусилля повинні бути спрямовані, на нашу дум ку, на те, гцоб не допустити подальшого зростання цін і нового збільшення обігу, ...вплинути на теперішній вексельний курс, на внутрішні спекулятивні курси, які не відповідають реальній вар тості франка, тобто його реальній купівельній спроможності. ' Але досягнуті результати не відкривають... ніяких перспектив, якщо уряд не підготує широкої операції з фінансового і валютного оздоровлення, ...яка б остаточно забезпечила реальну безпеку каз начейства, звільнила б державу від... панування банків, швидко відновила би справжню вартість франка... ...Допускаючи зростання цін або безробіття, а також погоджую чись на відмову або на неминуче відкладення.., значних реформ, уряд може зрадити ті надії, які країна покладала на нього...» Завдання 1. Прокоментуйте, якою була економічна ситуація у Франції в пе ріод діяльності уряду «Лівого блоку* Е, Eppdo. 2. Якими внутрішньо- та зовнішньополітичними чинниками була викликана ситуація, про яку йдеться в документі? 3. Дослідіть, що пропонується здійснити урядові Е. Ерріо.

188

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10Щ

4. Встановіть, що насправді із запропонованого Л. Блюмом вйкі нав уряд «Лівого блоку», а що здійснити не вдалося. 5. Які наслідки для Франції мала діяльність уряду «Лівого бл< ку»? Відповідь обґрунтуйте. .(Bojwnaeea В. В., Tamapunoe М. В. Всесвітня історія. 10 клас. Ц тові дидактичні набори до уроків. — X.: В Г «Основа», 2006. — С. 64 IV. Узагальнення та систематизація знань

-і

Бесіда 1. Чим різнився розвиток Франції після Першої світової війви ні, розвитку Великої Британії, а в чому був схожий? і 2. У чому політика урядів Франції після Першої світової війни від різнилася від політики урядів Великої Британії, а в чому схожая V. Домацінє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

;

УРОК 26 Створення корпоративної системи в Італії

Очікувані результати ї Після цього уроку учні зможуть: • називати основні внутріполітичні події в Європі періоду стабілі; зації 192 4 -1 9 2 9 pp.; , , • описувати хід створення корпоративної системи; • характеризувати головні її структурні елементи; 1 • давати характеристику Муссоліні; • хронологічно співвідносити події та явища теми. 5 Тип уроку: засвоєння навчального матеріалу. Основні поняття і терміни: «фашизм» , «тоталітаризм», «дуче» «Авентинськийблок», «корпоративнасистема», «Сталевийпакт* «Латеранський Конкордат». Х ІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку II. Мотивація навчальної діяльності У ч и т е л ь . Протягом 192 2 -1 9 2 6 pp. в Італії тривала консолі дація фашистського режиму, що полягала у поступовому оволодій ні фашистами всією повнотою законодавчої та виконавчої владі й оформленні тоталітарної диктатури. ~

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1 924-1929 p p .)

189

III. Вивчення нового матеріалу Робота зі схемою

Завдання до схеми Розгляньте схему і доведіть, що заходи, здійснювані урядом Муссоліні, були спрямовані на формування в Італії тоталітар ної держави. ^Робота з документом

•,

Документ 1

Фашизм продовжував йти шляхом посилення урядової влади, а не перетворення законодавчої. Із цією метою був розроблений за конопроект про реформу виборчої системи, за яким партія або блок партій, що отримали на виборах 1/4 голосів виборців, одержували 2/3 місць у парламенті, а третину, що залишалася, мали розподі ляти між іншими партіями пропорційно отриманим голосам. На виборах 5 квітня 1924 р. фашисти разом з лібералами, що виступали загальним списком з ними, одержали майже 2/3 усіх місць і тепер безперечно панували в парламенті. Утім, цей успіх на виборах був досягнутий насамперед за допомогою терористичних заходів і завдяки фінансовій підтримці з боку промислового об’єднання «Конфіндустрія». Попри все, чимало голосів отримала опозиція —* соціалісти, На родна партія й навіть комуністи. За цих умов фашисти припусти лися помилки, намагаючись одним ударом розрубати Гордіїв вузол політичних відносин, помилки, яка спричинила дуже серйозну кризу в партії. «Партії нового типу» зазвичай не нехтують відверто бандитськими методами політичної боротьби, трапляється, це діє досить успішно, шокуючи опонентів, але цього разу мафіозні мето ди фашистів обернулися проти них самих. Один з лідерів опозиції, який надто часто дошкуляв дуче в парла менті, — Джакомо Маттеотті — був викрадений і вбитий фашистами.

180

_________

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історій». Ю клщ

Вибух обурення, що здійнявся через це, ледве не привів партію Я розвалу. Масовий вихід з партії й розгубленість керівництва при мусила Муссоліні навіть заговорити про можливу відставку, Ond зиція ж , скориставшись розгубленістю ворогів, утворила перши! на Заході антифашистський фронт — Авентинський блок. Блокоі була прийнята декларація йро те, що опозиційні партії не братж муті участь у роботі парламенту, доки не буде скасовано фашисф ську міліцію й відновлено законність. Паралельно вони розпочал| широку антифашистську пропаганду, сподіваючись на крах фа< шистських організацій через внутрішні суперечності й падіння їі авторитету. ' Проте досить пасивна тактика Авентинського блоку, нездоланй на ворожнеча усередині антифашистського табору (комуністи та» і нге увійшли до блоку), а головне — зростання впливу прихильно ків дуче, що тривало попри всі негаразди, дозволили дуче реаніму* вати й посилити свою владу. З січня. 1925 р. Муссоліні виступш у парламенті з промовою, у якій заявив про те, що боротьба м і* урядом й опозицією буде розв’язана силою: «Ми прагнемо фашизувати націю. Повинні бути італійці епохи фашизму, як були, напри' клад, італійці епохи Відродження*.

Запитання 1. Який законопроект реформи виборчої системи сприяв посилеН' ню урядової влади фашистів? 2. Чи існувала у цей час опозиція правлячій партії? Як ставились фашисти до діяльності опозиціонерів? 3 . До яких наслідків призвело вбивство Джакомо Маттеотті? 4. Чи зміг Авентинський блок гідно протистояти дуче? Чому?

У ч и т е л ь . «Криза Маттеотті* прискорила ліквідацію лібе ральної держави та встановлення фашистської диктатури в Італії. Розповідь учителя супроводжується складанням таблиці «Ета пи фашизації Італ ії*. Фашизація країни 1. Видано закони про: * чистку державного апарату від «підозрілих елементів»; • Заборону діяльності будь-яких асоціацій поза контролем фашист ської партії; право префекта на конфіскацію накладу газет 2, 24 грудня 1925 р. — видано закон про права прем’єр-міністра. Ке рівник уряду не був відповідальним перед парламентом і в разі воту му недовіри не мав подавати у відставку ■ '

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 p p .)

191

Фашизація країни 3.

3 квітня 1926 р. — видано закон про контроль уряду над профспіл ками

5 листопада 1926 р. -— закон про розпуск усіх «антинаціональних» партій

Запроваджено заслання без суду і слідства, відновлено смертну кару щодо ворогів держави

Підростаюче покоління охоплювалося дитячими і юнацькими фа шистськими організаціями

Студентська молодь була організована в університетські фашистські групи, а'викладачі навчальних закладів повинні були присягати на вірність фашистському режиму

Завдання до таблиці Проаналізуйте основні заходи щодо фашизації країни і дайте їх власну оцінку. У ч и т е л ь . Найбільш помітним у фашизмі був корпоративізм як гармонічний принцип організації суспільства, що не розділяє його за класовою або за партійною ознакою, а об’єднує різні класи. Основні поняття уроку Корпорація (від лат. corpus, corporatio — тіло, стан, об’єднан ня) — це об’єднання людей за їхнім місцем на службі суспільству. Можливі корпорації різних галузей господарства незалежно від конкретних професій працівників. Різні корпорації виконують на стільки ж взаємно необхідні функції в суспільстві, як органи одно го тіла. Найважливіше положення корпоративізму — заперечення класової боротьби, яка призводить до розколу нації. Корпоративізм — прихильність, захист інтересів певної спілки чи організації, створеної на основі професійних або інших інтересів. У ч и т е л ь . . Засновники корпоративізму бачили в ньому «еко номічну демократію, що органічно виростає й спирається на широ ку народну основу;..» «Корпоративна система долає соціалізм і лі бералізм і створює новий синтез», — писав Муссоліні. При цьому корпорація виконує не тільки функцію захисту економічних інте ресів даної групи трудящих перед роботодавцем і державою, але й спільну з ними функцію гармонізації соціально-економічного життя як своєї галузі, так і всієї країни — аж до законодавчого рів ня (корпоративний парламент).

■

192

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клв

21 квітня 1927 р. ВФР була опублікована «Хартія праці». Белі ка фашистська рада — вищий орган фашистської ієрархії — фо| мально не мав законодавчої влади, тому сама Хартія не була закс ном, проте згодом вона створила підґрунтя низки законодавчій актів, що мали правовий та юридично-нормативний характер. Робота в групах Клас ділиться на дві групи, які аналізують тексти і дають відпо віді на запитання. 1-а група Документ 2

«Хартія праці» проголосила державотворення й оголошу! страйки та інші форми боротьби пролетаріату карним злочином| Хартія була спрямована на затвердження) ідеї союзу про співр бітництво класів «в ім ’я загальних національних інтересів». Вйі хідним пунктом такого роду ідеології була перша стаття хартій «Італійська нація є організмом, цілі, життя й засоби дії якого пере! вйщують силою й тривалістю цілі, життя й засоби дії, що є складом вими цього організму окремих осіб та їх груп. Вона становить мс ральну, політичну й економічну єдність і цілковито здійснюється! у фашистській державі». І Процес перетворення фашистської держави на тоталітарну кон кретизувався в Хартії розширенням державного втручання у сферу виробництва. У спеціальній статті уточнювалися форми державного втручання в цю сферу: «Втручання держави у виробництво може мати місце лише тоді, коли відсутня приватна ініціатива, або колі| вона є недостатньою, або коли в цьому замішані політичні інтереси держави. Втручання його може набути форми контролю, заохочені ня або безпосереднього управління». Таким чином, принцип при ватної власності залишався непорушним, і це важливо мати на ува зі під час характеристики фашистської системи в цілому, яку самі фашисти намагалися зобразити чи не як нове слово у розвитку люд ської цивілізації. В основу «нової фашистської держави» були покладені корпо рації, що об’єднують підприємців і робітників за галузями вироб ництва. Проте протягом ряду років ці корпорації залишалися тіль ки на папері, тому що їх створення наштовхнулося на серйозні труднощі. Опиралися цьому й робітники, й підприємці. Підприєм ці були незадоволені тими розділами «Хартії праці» , де містилися гарантії для робітників: принцип оплати праці, право на щорічну оплачувану відпустку, компенсацію для звільнених не через про

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 pp.)

193

вину робітників та ін. Ці досить скромні й суто декларативні обі цянки викликали невдоволення підприємців. Складалося вражен ня про серйозні суперечності між буржуазією як класом і фашизмом як державною владою. Фашистська пропаганда старанно працюва ла в цьому напрямі, насаджуючи тезу про «надкласовий» характер фашистської держави. Такого роду пропаганда особливо посилила ся в період економічної кризи, що вразила Італію в 1927 р. Запитання 1. Що проголошувала «Хартія праці» у своїй пертій статті? Як обґрунтовувалась заборона страйків? 2 . Внаслідок чого держава почала втручатися у виробничу сферу? Про що це свідчило? 3. Що лежало в основі корпорацій? Яким чином учасники корпо рацій сприйняли їх утворенню? 2-а група Документ З

У 1929 р. Муссоліні підписав з ГІапою Римським «Латеранський конкордат» — угоду про взаємне визнання Ватшсану й Італії суве ренними державами. У Латеранському палаці були підписані 3 до кументи: політичний договір, конкордат і фінансова угода. У пер шому документі йшлося, що обидві сторони вирішили досягти остаточної угоди, усунути існуючі суперечності й остаточно влад нати «римське питання», що виникло в 1870 р. Згідно з першою статтею політичного договору Італія визнавала католицьку релігію «єдиною державною релігією». Третя стаття передбачала утворен ня на території Рима самостійної держави-міста Ватикан, повна власність, абсолютна і суверенна юрисдикція над яким визнавала ся за папським престолом. Інші статті договору стосувалися різно манітних питань адміністративно-технічного порядку Щодо держа ви Ватикан: її кордонів, нерухомості, водопостачання, засобів зв’язку, становища громадян держави, прав посольства папського престолу. Згідно з другою статтею, Італія шанує особу верховного первосвященика як «священну і недоторканну». У свою чергу, папський престол заявив, що «він має намір за лишатися поза світським суперництвом між іншими державами». Фінансова конвенція, підписана тоді ж , передбачала задоволен ня фінансових претензій папськоі'о престолу. Як компенсацію за втрати через ліквідацію Папської області у 1870 р. Італія зобо в ’язалася сплатити Ватикану 750 млн лірі 1 млрд у цінних паперах. Нарешті, укладений тоді ж конкордат визначав суттєві привілеї

194

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». W t

католицької церкви в Італії. Згідно з конкордатом, в усіх школ запроваджувалось вивчення релігії,- шлюб визнавався лише ці ковний, а єпископи зобов’язувалися молитись за короля. Конщ дат був спрямований проти принципу світського характеру д» жави. Після укладення Латеранських угод Ватикан заборонив усьо: духівництву вступати до будь-якої політичної партії або підтрим1 вати її. Духовенство не могло прилучитися до антифашистської ® ротьби, хоча певна його частина на чолі з колишнім лідером каті лицької партії Стурцо залишалася ворожою фашизму. З іншо: боку, фашизм визнав організацію «Католицька чинність», які «мала функціонувати поза рамками будь-якої політичної партії пі| безпосереднім керівництвом вищого католицького духівництву поширюючи й відстоюючи католицькі принципи...» ! Латеранські угоди відкрили апостольській столиці дорогу до ін тенсифікації дипломатичної діяльності в масштабах, яких доти н< було в історії католицизму. У період понтифікату Пія X I апостоль ська столиця підписала понад 45 конкордатів і міжнародних дого ворів, зокрема з Польщею (10 лютого 1925 р.) та гітлерівським Рей хом (20 червня 1933 p.). Після створення держави-міста Ватикалі офіційно було затверджено її прапор. Особистий штандарт папи — це червоне шовкове полотнище, в кутку якого вишиті золотом клю чі Св. Петра в обрамленні зірок. Латеранські договори стали угодою про тісне співробітництва та союз між церквою і фашистською державою. Через декілька дні] після підписання Латеранських пактів Пій X I заявив, що Муссолі ні — людина, «посланапровидінням». Запитання 1. Що таке «Латеранський конкордат»? 2. Які привілеї для Папської держави передбачались у ньому? 3. Я кі зобов’язання взяв на себе Ватикан у відповідь за надані при вілеї? IV. Узагальнення та систематизація знань Бесіда • Назвіть нові державні організації Італії 20-х років X X ст. Як ви розумієте термін «корпоративна система»? Що таке «Латеранський конкордат»? V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1 9 2 4 - 1929 рр.)

195

УРОКИ 2 7 -2 8 Утворення СРСР. Неп Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • називати основні внутріполітичні події в СРСР; • показувати на карті кордони СРСР; • аналізувати утворення СРСР, причини переходу до непу; • застосовувати та пояснювати поняття і терміни: «неп». Тип уроку; засвоєння навчального матеріалу. Основні поняття та терміпи: «нова економічна політика», «продподаток», «СРСР», «унітаризм», «федерація», «конфедера ція», «автономізація». , ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку II. Мотивація навчальної діяльності У ч и т е л ь . Глибока економічна криза була викликана підри вом економіки, розрухою в роки Першої світової і громадянської воєн, політикою воєнного комунізму із загальною націоналізацією промисловості, директивними методами управління народним гос подарством, а також продрозкладкою в сільському господарстві, забороною продавати залишки, іцо позбавляло селянина зацікав леності в розвитку свого господарства, внутрішньою політичною кризою. III. Вивчення нового матеріалу У ч и т е л ь . Економічна і соціально-політична ситуація в Ра дянському Союзі на початку 20-х років характеризувалася глибо кою економічною кризою. Промисловість була зруйнована. Неста ча сировини і палива призвела до того, хцо третина заводів і фабрик простоювали взагалі, а регатапрацювали з неповним навантажен ням. Обсяг промислової, продукції в 1920 р. складав 14 % від рівня 1913 p., тобто зменшився в 7 разів, чавуну виплавлялося тільки З % від обсягу 1913 p., сталі — 5 % , вугілля видобувалося ЗО % . У 1921 р. на одну людину випускалося 1 м ситцю на рік, на одне селянське господарство вироблялося сто грамів металевих виробів. Виробництво цукру скоротилося в 45 разів. Шматок мила став рід кістю. Фінансовий стан країни характеризувався гігантською ін фляцією (гроші знецінилися в 13 000 разів).

196

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 т

У тяжкому становищі перебувало сільське господарство. ГІосЙ ні площі скоротилися зі HO млн десятин до 75 млн, упала врожа: ність. У 1921 р. в країні спалахнув голод, який охопив Поволжі Приуралля, Казахстан, Західний Сибір, Україну. Голодувало ^ ЗО млн чоловік. Незважаючи на допомогу світового співтовариств» загинуло 3 млн чоловік, 2 млн дітей стали сиротами. Проявом внутрішньої політичної кризи стало скороченні чисельності робітників, які були соціальною базою та опороя радянської влади, — з 2,5 млн в 1913 р. до 1,2 млн в 1921 р| тобто на 54 % . Зменшення їх кількості було зумовлене трудно| щами міського життя, внаслідок чого чимало людей повертали^ на село, а також масовою загибеллю робітників на фронтах Гр№| мадянської війни. 1 ' Наприкінці 20-го — на початку 1921 pp. відбувається ряд се лянських повстань проти проведення політики продрозкладки, Масштаби виступів були величезні: Західний Сибір, Урал, Дон, Ку* бань, Поволжя та Центральні губернії. У багатьох губерніях у пов станнях брало участь 2 5 -3 0 % загальної кількості населення, тобте майже все чоловіче населення. Загони Антонова, що діяли в Тамбовській і частково у Воро незькій губерніях, нараховували до 50 тис. чол. і були розділені не дві армії. Чисельність західносибірських повстанців тільки в одно* му Ішимському повіті досягала 60 тис. чол. Проти Антонова воюва ла армія під командуванням Тухачевського, що нараховувала де 40 тис. бійців. Повстання матросів у Кронштадті павесні 1921 р. стало най більш сильним і послідовним виступом проти більшовицької вла ди. Воно проходило під гаслами: «Ради без комуністів», «Геть продрозкладку», «Свободу торгівлі». 1 березня на Якірній площ: Кронштадту в присутності 16 тис. моряків була одностайно при йнята резолюція з 15 пунктів, в якій вимагалося скасування приві леїв для комуністів, свободи слова для всіх соціальних партій. На ступного дня зібрання представників команд кораблів висловилс недовіру голові Кронштадтської Ради М. Васильєву і комісару фло ту М. Кузьміну. Тимчасовий ревком міста очолив писар з лінкорі «Петропавловськ» С. Петриченко. Радянські установи продовжу вали працювати без перешкод, переважна частина комуністів містг висловили солідарність з повсталими. Кронштадтці домогалися відкритих і гласних переговорів з вла дою, але їх делегація була заарештована більшовиками. Перши* штурм Кронштадту військами 7-ї армії М. Тухачевського 8 березню

Гема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 p p .)

197

1921 р. був невдалим. Це пояснюється тим, що червоноармійці ма сово відмовилися стріляти в балтійських моряків. Органами ВЧК були проведені масові репресії проти відмовників, і вже в ході дру гого штурму фортеці 17 березня місто було захоплено. Понад 8 тис. моряків перейшло до Фінляндії, частина була убита в боях, а інші пройшли через трибунал і надзвичайні «трійки», які тільки за 21 березня 1921 р. розстріляли 71 моряка. З весни 1922 р. відбуло ся масове виселення жителів Кронштадту, а з липня було проведе но «чистку» Петрограда від підозрілих осіб. У цей період тривала криза і всередині правлячої партії РКП(б), що засвідчили дискусія про профспілки і зростання невдоволення серед рядових комуністів. По ходу розповіді учні складають тези про становище Росії на початку 20-х років. Після розповіді учні повинні назвати причини, що засвідчува тимуть необхідність запровадження змін у країні. У ч и т е л ь . Отже, перші економічні спроби більшовиків закін чилися цілковитим провалом, тому більшовицька влада на X з ’ї з д і , РКП(б) прийняла резолюцію «Про заміну продрозкладки продподатком». Нова економічна пблітика ( неп) — економічна політиканка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 р. Неп передбачав «допущення приватного сектора», тобто дозвіл свободи торгівлі, дрібного підприємництва, залучення іноземного капіталу за умов збереження за собою «командних висот» у державі. Скла довою частиною була грошова реформа, випуск червінця, формаль но забезпеченого на 25 % золотом та іноземною валютою. Робота в групах Учні класу об’єднуються у 5 груп, які працюють з документа ми, що характеризують зміст нової економічної політики (непу). 1-а група Документ 1

...Постановою Всеросійського Центрального Виконавчого Комі тету й Ради Народних Комісарів розкладка скасовується, і замість неї запроваджується податок на продукти сільського господар ства. Цей податок повинен бути меншим, ніж хлібна розкладка. Він має призначатися ще до весняного цОсіву, щоб кожний селянин міг заздалегідь врахувати, яку частину врожаю він має віддати державі

198

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 кА

й скільки залишиться у його повному розпорядженні. Податок пі винен стягуватися без кругової поруки, тобто повинен падати ] окремого домохазяїна, щоб старанному й працьовитому хазяїн® не довелося платити за неакуратного односельця. По сплаті подач ку надлишки, що залишилися в селянина, надходять у його пові розпорядження. Він має право обміняти їх на продукти й реманен| які буде доставляти до села держава через кордон та зі своїх фабрі і заводів; він може використовувати їх для обміну на потрібні йо» продукти через кооперативи та на місцевих ринках і базарах...

Запитання ' і 1. Які зміни було запроваджено при проведенні непу у першу чергуі 2. Які наслідки мала заміна продрозкладки продподатком? Свой думку обґрунтуйте. : 2-а група

І:

Документ 2

Докорінні зміни відбулися і в галузі промислового виробництва! Насамперед був скасований декрет про тотальну націоналізація промисловості. Було дозволено тимчасове відновлення капіталіс тичного виробництва на дрібних промислових підприємствах, ще випускають товари широкого вжитку. У зв’язку із цим у промисло вості й торгівлі виник приватний сектор: деякі державні підпри ємства були денаціоналізовані, інші — здані в оренду; приватним особам було дозволено створювати власні промислові підприємствї із кількістю зайнятих на них не більше 20 чоловік (пізніше ця кіль кість була збільшена). Серед орендованих приватниками фабрик були й такі, які нараховували 2 0 0 -3 0 0 людей, а загалом на частк} приватного сектору в період непу припадало від 1/5 до 1/4 промис лової продукції, 4 0 -8 0 % роздрібної торгівлі й невелика частиш оптової торгівлі.

Запитання 1. Які докорінні зміни сталися в промисловості? 2. Яке значення це мало для подальшого розвитку економіки дер жави? 3-я група Документ З

Капіталісти були допущені лише до виробництва предметів на родного споживання, тобто в дуже потрібних, але не вирішальних галузях виробництва. Разом з тим значна частина промисловості, уся зовніппщ торгівля залишалися в руках держави, або, як гово

Тема5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 p p .)

199

рили більшовики, вони зберігали за собою «командні висоти в еко номіці». Допускалося також створення концесій із залученням інозем ного капіталу, змішаних акціонерних товариств і спільних підпри ємств. У статті «Про продовольчий податок» В. Ленін закликав учитися у капіталістів, називав основні форми реалізації нової еко номічної політики: оренда, кооперація, концесії, торгівля. До числа найважливіших законів, прийнятих Радянською владою в 1920 p., належить закон про концесії. Радянська сторона за дого вором передавала закордонним підприємцям на певний строк в екс плуатацію природні багатства, підприємства або інші господарчі об’єкти. У коццесіях Ленін вбачав небезпеку відновлення капіта лізму. Але завдяки концесіям країна отримала можливість придба ти необхідні машини й паровози, верстати й устаткування, без яких відновити господарство було неможливо. Запитання 1. Що таке концесії? 2. Яку мету переслідував Ленін, коли дозволяв створення кон цесій? 3. Чого і чому, на вашу думку, боявся Ленін, дозволяючи створен ня концесій? 4-а група Документ 4

Декретами Раднаркому в 1923 р. були визначені нова структура й статут державних промислових підприємств (трестів) і державної торгівлі (синдикатів). Головкоми були скасовані, а замість них створені трести — об’єднання однорідних або взаємозалежних між собою підприємств, що отримали повну господарську й фінансову цезалежність, аж до права випуску довгострокових облігаційних позик. Уже до кінця 1922 р. близько 90 % промислових підпри ємств були об’єднані у 421 трест, причому 40 % з них було центра лізованого, а 60 % — місцевого підпорядкування. Трести самі ви рішували, іцо робити й де реалізовувати продукцію. Підприємства, що входили до тресту, знімалися з державного постачання й пере ходили до закупівлі ресурсів на ринку. Закон передбачав, що «дер жавна скарбниця за борги трестів не відповідає». Почали виникати синдикати — добровільні об’єднання трестів на засадах кооперації, що займалися збутом, постачанням, креди туванням, зовнішньоторговельними операціями. До кінця 1922 р. 80 % трестованої промисловості було синдиковано, а до початку

200_____________________________ Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія».

Ю кП <

1928 р. усього нараховувалося 23 синдикати, які діяли майже в усі галузях промисловості, зосередивши у своїх руках основну часті ну оптової торгівлі.. Правління синдикатів обиралося на збора представників трестів, причому кожний трест міг передати на влаї ний розсуд більшу або меншу частину свого постачання й збуі у ведення синдикату. Я

Запитання і 1. Які нові ознаки капіталістичних відносин впроваджувалися в життя за часів непу? j '1 2. Що собою являли трести та синдикати? | 3. Яке значення мала поява цих об’єднань? | 5-а група

Документ 5

Була проведена грошова реформа. Замість знецінених й фак тично вже відкинутих обігом совзнаків у 1922 р. було розпочато ви пуск нової грошової одиниці — червінців, іцо мали золотий вміст і курс у золоті. У 1924 р. совзнаки, що швидко витіснялися червін цями, взагалі припинили друкувати й вилучили з обігу. Того ж ро ку був збалансований бюджет і заборонено використання грошової емісії для покриття витрат держави; були випущені нові білети державної скарбниці — рублі (10 рублів = 1 червінцю). На валютно му ринку як усередині країни, так і за кордоном червінці вільно об мінювалися на золото й основні іноземні валюти за довоєнним кур сом царського рубля (1 американський долар = 1,94 рубля). Відродилася кредитна система. У 1921 р. відновив свою діяль ність Держбанк, що почав кредитування промисловості й торгівлі на комерційній основі. У 1922-1925 pp. був створений цілий ряд спеціалізованих банків: акціонерні, у яких пайовиками були Держ банк, синдикати/ кооперативи, приватні особи й навіть деякий час іноземці для кредитування окремих галузей господарства й ра йонів країни; кооперативні — для кредитування споживчої коо перації, організовані на паях товариства сільськогосподарського кредиту, що замикалися на республіканські й центральний сіль ськогосподарські банки; товариства взаємного кредиту — для кре дитування приватної промисловості й торгівлі; ощадні.каси — для мобілізації грошових нагромаджень населення. На 1 жовтня 1923 р. у країні діяло IT самостійних банків, а частка Держбанку в загальних кредитних вкладеннях усієї банківської системи ста новила 2/3. До 1 жовтня 1926 р. число банків зросло до 61, а част

Тема 5. Період стабілізації о Європі та Північній Америці ( 1924-1929 p p .)

201

ка Держбанку в кредитуванні народного господарства знизилася до 48%. З а п и та н н я

1. У чому полягав зміст грошової реформи 1922 p.? 2. Які нововведення з ’явилися в кредитній системі? 3. Про що свідчили такі зміни у фінансовій системі держави? Яке значення вони мали для економічного розвитку? У ч и т е л ь . Впровадження непу спричинило зміну соціальної структури й способу життя людей. Робота з історичним джерелом Документе

Скасування закону про загальну трудову повинність в 1921 р. дала можливість зайнятися підприємництвом. Полиці магазинів швидко почали наповнюватися товарами й продуктами. У багатьох містах були відкриті «Торгсіни», де можна було купити дорогі речі, але тільки за золото й іноземну валюту. Люди самі відкопували свої скарби й несли в «Торгсіни» приховані коштовності. Проте не забаром візит у «Торгсін» спричиняв, як правило, обшук і арешт із подальшим звільненням у випадку добровільної здачі, золота й ва люти. Протягом 1921-1922 pp. неп був вимушеною спробою утримати владу шляхом економічних поступок ринку. Проте цей ринок був сильно деформований. Приватна власність не була гарантована. Держава розглядала її як найзапеклішого історичного ворога. То му власники мали недостатньо стимулів для перспективного, роз ширення господарства, створюючи капітали на спекулятивних операціях. До приватної діяльності долучалися насамперед різного роду авантюристи, спекулянти, які прагнули якнайшвидше зірва ти куш, витратити його, пожити для задоволення. За умов «воєнного комунізму» і розподільної економіки наро джувалася нова каста людей, які починали вважати себе сіллю зем лі. Неп для них був тільки перешкодою. У відродженні вільного ринку вони безпомилково розгледіли смертельну загрозу своїм портфелям, пайкам, партійним привілеям. Контратака була неми нучою. Наступ більшовики повели у тій єдиній сфері, де вважали себе недоторканими, — в ідеології. Першою жертвою цього прихо ваного наступу па неп стала інтеліґенція. Рішення про висилку впало на їхніх голови зненацька. Ніхто не думав, що влада піде на такий хід «ідеологічної асенізації», як групове вигнання з Росії...

202

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

М. Бердяєв писав: «Висилалася за кордон діла група п и сьм ем ників,- вчених, громадських діячів, яких визнавали безнадійними в сенсі навернення в комуністичну віру. Це були дивні заходи, ш потім уже не повторювалися. Я був висланий зі своєї батьківщини не через політичні, а ідеологічні причини. Коли мені сказали, іцЛ висилають, я відчув страшенний смуток. Я не хотів емігрувати...*|| Завдання для всього класу І Порівняйте політику «воєнного комунізму» та неп та назвіте сильні й слабкі сторони непу порівняно з попереднім економіч*: ним експериментом більшовиків.

1. 2. 3.

4. 5. 6.

Орієнтовні варіанти відповідей Позитивні підсумки непу Удалося відновити народне господарство й навіть перевершитидовоєнний рівень за рахунок внутрішніх резервів. .] Відродилося сільське господарство, що дозволило нагодувати,! населення країни. ’ Національний прибуток збільшився на 18 % у рік і до 1928 р. — на 10 % в перерахунку на душу населепня, що перевищило рі вень 1913р. Зростання промислової продукції становило 30 % щорічно, що свідчило про швидке зростання продуктивності праці. Національна валюта країни стала міцною й стабільною. Швидко зростав матеріальний добробут населення.

Негативні підсумки непу 1 . Мав місце непропорційний розвиток основних галузей народно го господарства. 2. Відставання темпів відродження промисловості від сільсько господарського виробництва містило в собі загрозу економічних криз. 3. У селі відбувалася соціальна й майнова диференціація селян ства, що призвело до зростання напруженості між різними вер ствами. 4. У місті протягом 20-х років збільшувалася чисельність безро бітних, яка до кінця непу склала понад 2 млн чоловік. 5. Фінансова система зміцніла лише на певний час. У другій по ловині 20-х років у зв’язку з активним фінансуванням важкої індустрії була порушена ринкова рівновага, почалася інфляція, що підірвало фінансово-кредитну систему. У ч и т е л ь . З метою недопущення концентрації приватного ка піталу держава використовувала такий інструмент, як податки.

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 pp.)

203

У 1924/1925 господарському році податки поглинали від 35 до 52 % усього доходу приватників. Середніх і великих приватних промислових підприємств у перші роки непу було мало. У 1923/1924 р. у складі всієї цензової промисловості (тобто промис лових підприємств із числом робітників не мсншо 16 за наявності механічного двигуна і не менше ЗО — без двигуна) приватні підпри ємства давали ли те 4,3 % продукції. Переважну частину населення країни складали селяни. Вони потерпали від диспропорцій у співвідношенні регульованих держа ною цін на промислові і сільськогосподарських товарів («ножиці цін*). Селяни, незважаючи на нестачу товарів промислового вироб ництва! не могли їх придбати через занадто високі ціни. Так, до ві йни селянин, щоб оплатити вартість плуга, повинен був продати 6 пудів пшениці, а в 1923 р. — 24 пуди; вартість сінокосарки за той же період зросла з 125 пудів зерна до 544. У 1923 р. через зниження заготівельних цін па найважливіші зернові культури і надмірне підвищення відпускних цін напромислові товари виникли трудно щі зі збутом промислових товарів. До лютого 1924 р. стало зрозуміло, що селяни здавати хліб дер жаві за радзнаки відмовляються. 2 лютого 1924 р, II з ’їзд Рад CPCP запровадив в обіг стійку валюту загальносоюзного зразка. Декрет ЦВК і PHK CPCP від 5 лютого 1924 р. повідомляв про випуск біле тів державного казначейства СРСР. З 14 лютого 1924 р. було при пинене друкування радзнаків, а з 25 березня — випуск їх в обіг. Передумови утворення CPCP Розповідь учителя 1. Ідеологічні. Жовтнева революція 1917 р. призвела до розпаду Російської імперії. Виникла дезінтеграція колишнього єдиного державного простору, що проіснував декілька століть. Більшо вицька ідея світової революції і створення в майбутньому Все світньої Федеративної Республіки Рад форсувала новий об’єд навчий процес. Активну роль у розгортанні об’єднавчого руху відіграла РРФСР, влада якої були зацікавлена у відновленні унітарної держави на території колишньої Російської імперії. 2 , Політичні. У зв’язку а перемогою радянської влади на основній території колишньої Російської імперії виникла ще одна перед умова об’єднавчого процесу — єдиний характер політичного ла ду (диктатура пролетаріату у формі Республіки Рад), подібні ознаки організації державної влади й управління. У більшос ті республік влада належала національним комуністичним

2 04

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». ІО к л Я Ш

партіям, що входили до складу РКП (б). Нестійке міжнародне становище молодих радянських республік в умовах к а п іт а л ів тичного оточення також диктувала потребу в об’єднанні. Я 3. Економічні та культурні. Потреба об’єднання диктувалася та Я ' кож спільною історичною долею народів багатонаціональної держави, наявністю багаторічних економічних і культурний зв’язків. 1 Між окремими районами країни історично склався економіч ний поділ праці: промисловість центру забезпечувала райони* південного СХОДУ І П ІВН О Ч І, отримуючи натомість сировину - ”*! бавовну, ліс, льон; південні райони виступали основними по стачальниками нафти, кам’яного вугілля, залізної руди і т. ін. . Значення цього поділу зросло щсля закінчення Громадянської | війни, коли постало завдання відновити зруйноване господар-1 ство і подолати економічну відсталість радянських республік. 1 У національні республіки й області з центральних губерній пе- .1 реводилися текстильні та шерстяні фабрики, шкіряні заводи, ] друкарні, посилалися лікарі, педагоги. Прийнятий у 1920 р. і план ГОЕЛРО (електрифікації Росії) також був розрахований і для усіх районів країни. Після розповіді учні мають назвати, який із чинників вони вва жають найважливішим.

У ч и т е л ь . За часів непу сталася визначна подія в політично му життя багатьох країн — утворення Союзу Радянських Соціаліс тичних Республік (СРСР). Процес утворення СРСР був складним і суперечливим. Ще в роки Громадянської війни фактично склався військово-політичний союз радянських республік. Улітку 1919 р. з ініціативи України ВЦВК РРФСР видав декрет «Про об’єднання радянських республік Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби зі світовим імперіалізмом». За умов визнання незалеж ності та права республік на самовизначення було вирішено об’єднати їхні господарські, фінансові та залізничні організації. Було створено спільну військову організацію республік. У вересні та грудні 1920 р. РРФСР уклала союзні договори з Азербайджан ською та Українською радянськими республіками. 20 вересня 1920 р. РСФСР і Азербайджан підписали договір, щ став зразковою моделлю для договорів між РСФСР та іншими ра дянськими республіками: сторони Погоджувалися на тісний вій ськовий і фінансово-економічний союз. У найкоротший термін під лягали об’єднанню: військові сили і командування, органи, що

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 pp.)

205

контролюють економіку і зовнішню торгівлю, органи постачання, залізничний і водний транспорт, пошта, телеграф, фінанси. Азер байджан був найбільш слабкою і бідною з радянських республік. Україна більш наполегливо відстоювала свої суверенні права. До говір, укладений з нею в грудні 1920 p., залишав Україні значно більше прав. Передавши у ведення центрального уряду наркомати з військово-морських справГ зовнішньої торгівлі, фінансів, праці, пошти і телеграфу і Вищу рада народного господарства, Українська радянська республіка зберегла ряд республіканських наркоматів, серед іншого — з іноземних справ і право вступати в дипломатичні відносини з іншими державами. . У 1921 р. були підписані договори з Білоруською, Вірменською, Грузинською республіками. Латвія і Литва на той час стали суве ренними державами. До РРФСР тяжіли дві народні республіки в Середній Азії Бухарська і Хорезмська. Проектів створення Союзу було декілька. Перший з них за пропонував нарком у справах національностей Й. Сталін. Він підго тував проект резолюцій, що передбачав. входження України, Б і лорусії, Закавказьких республік до складу РРФСР на правах автономії. План дістав назву автономізації. Керівництво ж Грузії вважало, що республіки повинні зберегти атрибути самостійності й незалежності та формувати свої відносини на договірних засадах. Фактично ця пропозиція означала створення конфедерації радян ських республік. 6 жовтня 1922 р. ЦК затверджує перероблений за вказівками Леніна проект резолюції «Про взаємини суверенних союзних рес публік». У її першому пункті зазначалося: «Визнати необхідним укладання договору між Україною, Білорусією, Федерацією Закав казьких Республік і РСФСР про об’єднання їх у «Союз Соціалістич них Радянських Республік» із залишенням за кожною з них права вільного виходу зі складу Союзу...» Ленін уважав, що майбутній союз має будуватися на федератив них засадах, де РРФСР буде рівною за правами та обов’язками з ін шими республіками. Проект автономізації він відкидав як такий, що утискає права республік, а у створенні конфедерації вбачав не достатній рівень об’єднання. Ленінський план «федералізації» здо був перемогу над сталінською «автономізацією». Правда, Сталіну вдалося нейтралізувати Кавказькі республіки, насамперед Грузію, створивши Закавказьку Федерацію, на чолі якої було поставлено Закбюро партії, а його секретарем призначений С. Орджонікідзе — завойовник Грузії і близький друг Сталіна. \'

206_______ .______________

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 кЩ

Запитання 1. Чому Сталін був проти конфедерації? 2. Чому Ленін виступив за федерацію і проти автономії?

? * ,

Робота над поняттями ' Учні мають за допомогою словників опрацювати поняття і даті відповіді на запитання. | Автономія — самоврядування; надане загальнодержавною коЩ ституцією право якій-небудь частині держави (території, регіону) самостійно здійснювати певні функції державної влади й управ» ління. Федерація — форма державного устрою, за якою республіки, штати, землі тощо, які входять до складу союзної держави, зберіга ють частину своїх прав, мають власні конституції, законодавчі, ви конавчі, судові органи. Водночас створюються єдині федеративні (союзні) органи державної влади, встановлюється єдина державна грошова одиниця тощо. Конфедерація — форма державного устрою, за якої об’єднані держави зберігають свою політичну та юридичну самостійність, У конфедерації відсутні органи центральної влади і загальне зако нодавство. Спеціальні об’єднані органи конфедерації створюються лише для координації дій у певних цілях (зовнішньополітичній, воєнній та ін.).

У ч и т е л ь . Створенню Союзу PCP Передували з ’їзди рад Укра їни, Білорусії, Закавказзя й РРФСР, де було винесено рішення про необхідність об’єднання в Союз на рівноправних засадах. 29 грудня 1922 р. у Кремлі відбулася конференція уповно жених представників — делегацій національних республік, що за твердила проекти декларацій про утворення CPCP і проект союзно го договору. Ритуал підписання було призначено на ЗО грудня 1922 р. Перший загальносоюзний з ’їзд рад відкрився об 11-й годині в Андріївській залі у Кремлі. На ньому було прийнято Декларацію й Договір про утворення СРСР. Робота з документом Документ 7

...Зруйновані продуктивні сили і виснажені господарські ресур си роблять недостатніми окремі зусилля окремих республік з гос подарського будівництва. Відбудова народного господарства, як з’ясувалося, неможлива за умов окремого існування республік.

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 pp.)

207

З іншого боку, нестійкість міжнародного становища і небезпека нових нападів роблять неминучим створення єдиного фронту ра дянських республік в умовах капіталістичного оточення. Нарешті, сама структура радянської влади, інтернаціональна за своєю класовою природою, штовхає трудящі маси радянських республік на шлях об’єднання в одну соціалістичну сім ’ю... Союз цей є добровільним об’єднанням рівноправних народів... за кожною республікою забезпечене право вільного виходу з Союзу... нова союзна держава буде гідним увінчанням закладених ще в жовтні 1917 року основ мирного співжиття і братерського співробітництва народів... новим рішучим кроком на шляху об’єднання трудящих усіх країн у світову соціалістичну радянську республіку. Запитання ^ 1. Які аргументи наводяться на користь створення СРСР? 2. Чи можна вважати перелік причин вичерпним? 3. Які б ви використали контраргументи щодо створення СРСР?

У ч и т е л ь . Другий з’їзд рад, хцо відбувся в січні 1924 р., при йняв Конституцію СРСР, яка закріпила створення нової держави, але ні Декларація, ні Договір на ньому не приймалися. 21 січня 1924 р. Леніна не стало. А втім, боротьба за владу по чалася ще задовго до його смерті. Основними суперниками в ній ви ступали Й. Сталін і Л. ТроЦький. Серйозні зіткнення між ними по чалися 1923 р. Троцький очолив «ліву опозицію», що різко критикувала бюрократизацію партійного апарату та спроби Сталі на зосередити всю повноту влади у своїх руках. Пізніше сформувалася «нова опозиція», яку очолили Камєнєв і Зинов’єв. «Нова опозиція» виступила проти монополізації Сталі ним права на «ленінську спадхцину», його гасла про можливість побудови соціалізму в окремо взятій країні та перемогу соціалізму в ній за відсутності світової соціалістичної революції. • Сталін на той час мав уже значну владу і вплив у партії та під гаслом «захисту ленінізму» розправлявся зі своїми черговими супротивниками. Лідерів опозиції усунули від партійного і дер жавного управління, керівництва Комінтерном. Останній виступ опозиції відбувся в 1927 р. — «платформа 83». На XV з ’їзді BK lI (б) (2 -1 9 грудня 1927 р.) було завершено розгром троцькістськозинов’євської опозиції. На початку 1928 р. Троцького та ще декіль кох опозиціонерів було вислано до Алма-Ати. Згодом Троцького вислали з країни до Туреччини. Проти своїх політичних супротивників Сталін використовував ад міністративні засоби, звинувачуючи їх в антидержавній діяльності.

208

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10

Генеральний секретар ЦК ВКП (б) спирався на підтримку оргагя безпеки, армії, партійного апарату. Він спромігся знищити залш| ки внутрішньопартійної демократії й поступово затвердити свя особисту владу в партії та країні. 1929 рік став роком остаточні перемоги Сталіна в боротьбі за владу і водночас початком затве] дження сталінського тоталітарного режиму в CPCP. і IV. Узагальнення та систематизація знань

}

Бесіда • Коли був утворений CPCP ? ' Дайте визначення поняттю «неп». V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.

УРОК 29 Польща, Чехословаччина, Угорщина у 20-х pp.

Очікувані результати і Після цього уроку учні зможуть: ' характеризувати особливості соціально-економічного та полі тичного розвитку нових незалежних європейських держав: Польща, Чехословаччина, Угорщина; хронологічно співвідносити події та явища тем и., Тип уроку: комбінований. Основні поняття і терміни: «Регентська рада», «режим сана ції», «пацифікації», «судетськапроблема», «група“Град”», «Рево люційна урядова рада», «хортизм». ХІД УРОКУ I. Організаційна частина уроку II. Актуалізація опорних знань Робота з картом} Використовуючи карту історичного атласа, виконайте завдання. 1. Назвіть держави, що утворилися після розпаду АвстроУгорської імперії. Які міжнародні угоди передбачали розподіл її територій? 2* Які польські землі залишилися у складі Німеччини?

Тома 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 pp.)

209

3. Які території відійшли до Польщі за Версальським мирним до говором? і. Які території отримала Румунія після Першої світової.війни? б. Які території втратила Болгарія за Нейїським договором? До складу яких держав одійшли ці території? 6. На підставі якої міжнародної угоди та які саме українські землі було передано Чехословаччині? ІІ(. Мотивація навчальної діяльності У ч и т е л ь . Польща, Чехословаччина та Угорщина здобули не залежність лісля Першої світової війни внаслідок розпаду АвстроУгорської та Російської імперій. IV. Вивчення нового матеріалу Робота в групах Учні об’єднуються в 3 групи, кожна з яких працює над доку ментом, аналізуючи його за наведеними запитаннями. На роботу відводиться 5 хв., після чого групи презентують свої відповіді. Піс ля закінчення доповіді усіх трьох груп клас за допомогою вчителя підбиває підсумки. Відновлення незалежності Польхці 1 -а група ...Революції в Роси, Австро-Угорщині, Німеччині створили спри ятливі умови для відновлення незалежності країни. За умов краху австро-німецької окупації в ніч проти 7 листопада 1918 р. представни ки лівих партій — Польської соціалістичної партії (ППС), галицької соціал-демократії та Партії людової (селянської) — створили в Люблі ні незалежний від окупантів уряд, що його очолив депутат австрій ського рейхсрату, лідер галицької соціал-демократії Ігнаций Дашинський. Цей уряд проголосив Польщу народною республікою, обіцяв передати на розгляд Установчих зборів низку демократичних реформ, але проіснував недовго. 10 листопада до Варшави повернувся, звільнившись із в ’ язниці в Магдебурзі (Німеччина), Юзеф Пілсудський, в якому представни ки польського капіталу і правих партій вбачали людину, здатну відродити польську державність... Створена окупантами у Варшаві Регентська рада 11 листопада 1918 р. передала Пілсудському владу з «метою збереження порядку в країні». На вимогу Пілсудського уряд Дашинського пішов у від ставку, натомість було створейО новий на чолі з правим соціалістом

210

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

Є. Морачевським, що був повністю підлеглий Пілсудському, пр^Н голошеному «начальником» держави... Я Запитання до документа "9 1. Які події сприяли відновленню незалежності Польщі? я 2. Які політичні сили створили незалежний від окупантів уряд вя території Польщі? ■' :* 3. Хто очолив цей уряд? V 4. Яка доля спіткала новостворений уряд? 5. Які сили підтримували ІОзефа Пілсудського? 6 . Яке звання отримав Юзеф Пілсудський у новоствореній державі?

Режим «санації» («оздоровлення») У ч и т е л ь . У березні 1921 р. після тривалих дискусій сей» прийняв Конституцію Польської Республіки, що мала демократич ний характер. Пілсудський, невдоволений тим, що конституція обмежувала повноваження керівника держави, відмовився балотуватися на поі саду президента. Більшістю голосів президентом було обрано під триманого лівими партіями й партіями національних меншин про фесора Г. Нарутовича. Але через тиждень після виборів його вбили. Новим президентом обрали С. Войцехівського, замолоду пов’язано го з ППС. і Економічне становище Польщі характеризувалося значним зростанням цін і знеціненням польської валюти. Інфляція призве- І ла до падіння реальної заробітної платні, розгулу спекуляції. Піл-1 судський демонстративно пішов з посади начальника Генерального 1 штабу, але він виношував плани повернення до влади. 12 травня 1926 р. війська, якими командували віддані Пілсу ському генерали та офіцери (багато хто з них у роки світової війни служив під його керівництвом у легіонах), розпочали похід на Вар шаву. У вуличних боях вони відрізали столицю від західних воє водств, де уряд мав великі сили. Проти уряду виступив робітничий клас. 14 травня страйк залізничників перетворився на загальний. Комуністи, які вважали тодішній уряд фашистським, підтримали Пілсудського. Як Пілсудський, так і уряд не мали бажання перетворювати конфлікт на громадянську війну, побоюючись, що це може при звести до виступу народних мас із революційними гаслами. 14 трав ня президент Войцехівський та уряд Вітоса склали повноваження. Польська партія соціалістів закликала припинити загальний страйк. Керівником^цового уряду за вказівкою Пілсудського було

Тома 5. Період стабілізації в Європі те Північній Америці ( 1924-1929 p p .)

211

призначено професора К. Бартеля. Сам же Пілсудський абсолют ною більшістю голосів депутатів сейму і сенату був обраний прези дентом, але демонстративно відмовився прийняти цей вибір, обі йнявши посади військового міністра й головного інспектора армії. На вимогу Пілсудського президентом став професор Львівського політехнічного інституту Ігнаций Мосцицький. Успіх перевороту був зумовлений масовою підтримкою офіцер ства, робітників, лівих сил. Вельми невизначене гасло «санації» («оздоровлення»), проголошене Пілсудським, його минуле соціа ліста давали підстави сподіватися на те, що прихід до влади остан нього призведе до повного оздоровлення політичного й економічно го життя. ППС висунула гасло: «Демократія з Пілсудським. Пілсудський з демократією». Проте Пілсудський, здобувши пере могу за підтримки лівих сил, не мав наміру боротися за їх підтрим ку й надалі. . Прийшовши до влади, він наголосив, що не належить до жодної партії, яка стоїть над класами і партіями. Він не приховував своєї зневаги до парламентської демократії та, зберігши парламент, сут тєво обмежив його можливості контролювати діяльність уряду. Фактично він здійснював контроль за внутрішньою й зовнішньою політикою держави. Недарма його називали «начальником дер жави». Прихід Пілсудського до влади збігся з частковою стабілізацією польської економіки. Цього вдалось досягти не в останню чергу за допомогою іноземного капіталу. Польща 1927 р. отримала великі позики від англійських Ta американських банкірів. У польських підприємствах і банках значно зросла частка іноземного капіталу: в 1928 р. вона становила 33 % від загального капіталу акціонерних компаній у Польщі. У 1926-1929 pp. було створено 105 нових кар телів. Підвищення рівня промислового виробництва призвело до відчутного скорочення безробіття, сприяло послабленню соціаль них конфліктів. Проте репресії санаційного режиму проти лівих сил, вбивство декількох супротивників Пілсудського спричинили невдоволення в країні. Напередодні виборів до сейму й сенату, при значених на березень 1928 p., Пілсудський створив Безпартійний блок співробітництва з урядовців. Його підтримали і магнати поль ського капіталу, і католицька церква. Це було спроба об’єднати прибічників навколо свого «вождя», «начальника» на основі со ціальної солідарності всього народу. Проте Безпартійний блок отримав25% голосів виборців до сейму і 31,7 % до сенату. Ліві пар* тії здобули таку саму кількість голосів. Новий парламент виявився

212

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

неспроможним у боротьбі проти уряду і змушений був надати й ой Я можливість здійснювати політику, визначену Пілсудським. W Проте вже 1926 р. у Польщі почали з ’являтися перші ознак* кризи, яка тяжко вразила економіку 1928 p. T

Утворення Чехословаччини Ч " 2-а група До 1918 р. Чеські землі та Словаччина входили до складу бага тонаціональної Австро-Угорської монархії, в якій панувала Динас тія Габсбургів. Упродовж декількох століть чехи і словаки не мали національної самостійності й перебували під чужоземним гнітом... Перша світова війна спричинила в Чеських землях і Словаччи ні активний антивоєнний рух і посилення боротьби проти імперії...; Всередині країни посилився саботаж, почастішали страйки, зріс опір австрійським чиновникам. ; У перебігу війни серед чеської та словацької буржуазії сфор-1 мувалося два крила. Певна її частина... орієнтувалася на перемогу . німецько-австрійського блоку. Інша частина, на чолі якої стояли Т. Масарйк і Е. Бенеш, прагнучи суверенітету й незалежності, орі єнтувалася на перемогу країн Антанти. Саме ці патріотичні сили очолили національно-визвольний рух у Чехії та Словаччині. Пер шим його великим проявом став загальний страйк у січні 1918 р. У Чехії він проходив під гаслами «Право націй на самовизначенця!» , «Національна та державна самостійність Чехословаччини!» У липні 1918 р. усі чеські політичні партії створили Націо нальний комітет, пов’язаний з Чехословацькою національною ра дою в Парижі, що його очолив знаний політичний діяч Томаш Maсарик. 28 жовтня 1918 p., коли стало відомо, що австро-угорський уряд погодився прийняти запропоновані президентом Вільсоном умови миру, Національний комітет проголосив створення Чехосло вацької Держави. ЗО жовтня Словацька національна рада заявила про відокремлення Словаччини від Угорщини та приєднання її до Чеських земель... 14 листопада 1918 р. Національні збори, що сфор мувалися через розширення складу Національного комітету, про голосили Чехословаччину республікою та обрали президентом Toмаша Масарика. _

і-

Запитання 1. Що стало поштовхом для чеського і словацького народів у до сягненні незалежності?

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924- 1929 рр .)

213

2. Яке питання спричинило розкол у середовищі чеської та сло вацької буржуазії у перебігу війни? 3. Хто очолив національно-визвольний рух у Чехії та Словаччині? 4. Назвіть основні події національно-визвольної боротьби, що при звели до створення Чехословацької республіки. 5. Хто очолив новоствОрену державу? У ч и т е л ь . Остаточно кордони Чехословаччини було визначе но в 1919—1920 pp. Версальським, Сен-Жерменським і Тріанонськйм мирними договорами. До складу Чехословацької держави увійшли Чехія, Моравія, частина Сілезії, Словаччина і Закарпат ська Україна. Територія Чехо-Словаччини становила 140 тис. км2. населення — близько 13,6 млн осіб. Серед них: чехів — майже 7 млн, німців — 3 млн, словаків — 2 млн, угорців — 750 тис., укра їнців — 450 тис., поляків — 100 тис. До складу Чехословаччини в січні 1919 p., всупереч рішенню Народного з ’їзду Закарпаття про возз’єднання з радянською Україною, ввійшла Закарпатська Укра їна. Чехословацький уряд не виконав своїх зобов’язань щодо забез печення автономії Підкарпатської Русі, тобто Закарпаття, хоча ко рінне населення тут не відчувало такої сильної національної дискримінації, як у Румунії та Польщі. З усіх новостворених дер жав Східної Європи Чехословаччина була найбільш демократич ною, але це не означало, що відносини між центральним урядом і населенням Закарпаття були безконфліктними. Питання про ав тономію завжди призводило до зростання напруженості між Пра гою та її східними провінціями. Завдання учням 1. Знайдіть на карті ті частини країни, про які йшлося. 2. Виписати національний склад Чехо-Словаччини у порядку зменшення. 3. Яким було становище українського населення Підкарпатської Русі? і' Робота зі'схемою Учитель розповідає про.державний лад Чехословаччини за Кон ституцією 1920 р. Під час розповіді вчителя учні складають схему.

214________________________ ______ Усі уроки д о курсу « Всесвітня історія ». 10

Конституція 1920 р. Я 20 лютого 1920 р. Національні збори прийняли Конституція Чехословацької Республіки, що декларувала основні демократичні свободи. Президент, якого обирали Національні збори терміном аН 7 років, наділявся великими повноваженнями, здійснюючи разом з урядом виконавчу владу. Законодавча влада належала законодам чим Національним зборам. Прийняттям конституції завершилося створення Чехословацької Республіки, Формально всі нації користувались однаковими правами, ад я включення до конституції Положення про «єдину чехословацькії націю» означало, що національна самобутність словаків не бралася до уваги. Суперечності в різноманітних сферах життя між чехами і словаками, то явні, то приховані, мали місце протягом усього іс-З нування Чехословацької Республіки та були розв’язані на початку! 90-х pp. X X ст. шляхом створення двох самостійних держав — Че-І хії та Словаччини. На міжнародній арені Чехословаччина орієнтувалася на Фран-| цію, а в 1920-1921 pp. разом із Румунією та Югославією створила] Малу Антанту, що виявилася важливою ланкою системи військово-/ політичних союзів під егідою Франції. /;

Запитання 1. Охарактеризуйте державний лад, який був встановлений у Чехословаччині за Конституцією 1920 р.? 2 . За Конституцією Чехословаччина була проголошена унітарною державою. До яких проблем у майбутньому могло призвести це положення? У ч и т е л ь . Чехословаччина, успадкувавши 4/5 промислово го потенціалу імперії Габсбургів, стала однією з найбільш розви нених в економічному плані країн Центральної та ПівденноСхідної Європи. Важливе значення для неї мало здвоювання зовнішніх ринків, боротьба проти конкуренції промислово роз винених держав. Наприкінці 1923 р. економіка країни вийшла з повоєнної економічної кризи. Чеські підприємці зуміли завою вати чимало ринків, особливо в Центральній Європі, де раніше провідні позиції належали німецьким та австрійським фірмам. Чеські корпорації підпорядкували собі економіку Словаччини та Закарпатської України, перетворивши їх на аграрно-сировинні придатки економічно розвинених чеських земель. У багатьох чехословацьких концернах сильні позиції мали англійські, французькі та бельгійські капіталісти.

Іома 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 pp.)

215

Промислове виробництво Чехословаччини неухильно зростало і в 1927-1929 pp. перевищило довоєнний рівень на 20 % . ЧехоСловаччина за вивозом взуття, бавовняних тканин посіла друге місце серед європейських країн, а за експортом Цукру — перше. У розв’язанні політичних питань велику роль відігравала «група Града», що дістала свою назву від резиденції президента у Празі. І [резидент Чехословаччини Т. Масарик був досвідченим політи ком, мав великий авторитет у країні, підтримував тісні зв’язки з банками, корпораціями як у себе в країні, так і за кордсйюм. З Maсариком тісно співпрацював один з ідеологів національносоціалістичної партії, який в усіх урядах обіймав посаду міністра закордонних справ, — Е. Беяеш. «Град» впливав на розв’язання найважливіших питань внутрішньої та зовнішньої політики через «п'ятірку» — лідерів чеських партій, включно з соціал-демо кратією, хоча між ними виникали розбіжності й конфлікти через прагнення «п’ятірки» бути незалежною від «Града». Угорщина 3-я група Угорщина як важлива частина Австро-Угорщини брала актив ну участь у Першій світовій війні. Але глибока криза, що охопила країну в останній рік війни, призвела... до піднесення антивоєнно го руху. Вагому роль у цьому русі відігравав угорський граф М. Ка рої, який у роки війни створив Партію незалежності. Угорці вима гали негайного укладення сепаратного миру, розриву з Німеччиною, проголошення незалежної Угорщини в її історичних кордонах. За ініціативою Карої було утворено Національну раду, до якої ввійшли партія незалежності та Соціал-демократична партія Угор щини (СДПУ). 26 жовтня Національна рада виступила з маніфес том до народу, в якому було викладено програму соціальнополітичних змін і реформи, проголошувалася рівноправність усіх націй у рамках єдиної та неподільної Угорщини. Однак уряд відмовився розпочати реформи, У ніч проти 31 жовт ня 1918 р. в Австро-Угорщині почалася революція. У ній взяли участь широкі народні маси. На хвилі революційного піднесення Карої за участі соціал-демократів сформував коаліційний уряд, який заявив про проведення реформ. 13 листопада M. Карої висту пив із програмою уряду з цього питання, а 16 листопада Національ на рада проголосила Угорщину республікою. Поряд із владними структурами після революції створювалися громадсько-політичні органи, які контролювали роботу фабрик,

216

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». Ю кла

заводів, конфісковували поміщицькі землі або навіть брали влад; до своїх рук. Ці органи називалися радами. і Основним досягненням національної революції 1918 р. було п© валення монархії Габсбургів та відокремлення Угорщини від Ав> стрії, що започаткувало створення незалежної держави. Запитання \ 1. Що стало поштовхом для угорців у досягненні незалежності? 2. Які сили очолили угорський народ в антивоєнному русі? 3. Назвіть основні події національної революції, що призвели д( створення Угорської республіки. ’ 4. Що стало основним досягненням національної революції 1918 p.?

У ч и т е л ь . Ситуація в країні погіршилася, коли країни Ан танти в березні 1919 р. висунули Угорщині ультиматум, зажадав| ши передачі майже 2/3 її території сусіднім державам: Румунії*] Чехо-Словаччині та майбутній Югославії. Уряд Карої виявився не1?’ спроможним дати відсіч цим територіальним зазіханням і пішов у відставку. Новий уряд було запропоновано сформувати соціалдемократам. Проте їх лідери вирішили домовитись про СП ІЛ ЬН І Д ІЇ З з комуністами. Вони уклали угоду та об’єдналися в єдину Соціаліс-1 тичну партію Угорщини. J На основі цієї угоди в ніч проти 21 березня 1919 р. було сформо- ] вано Революційну урядову раду, до якої перейшла вся влада в кра-| їні, проголошеній Угорською радянською республікою (УРР). Го- ’j ловою уряду було обрано соціал-демократа Шандора Гарбая. Бела! Кун став його заступником і комісаром іноземних справ. Угорські ] революціонери намагалися створити «збройний союз» із радян- ською Росією. Першими кроками уряду стали створення Червоної армії, на- ? ціоналізація промислових підприємств, банків, транспорт, земель- ) них володінь, що перевищували 57 га введення монопольного пра ва держави на зовнішню торгівлю. Влітку 1919 р. на з ’їзді рад було прийнято нову конституцію, за якою вся влада переходила до рад. Політика революційного уряду наразилася на опір заможних верств населення, а спроба створити колективні сільськогосподар ські товариства викликала гостре невдоволення селянства. Міське населення аж ніяк не влаштовувала націоналізація дрібних під приємств. Отже, соціальна база нової влади звузилася, її підтриму вала незначна меншість населення. Основну силу опору революційному урядові становила Націо нальна армія, сформована за допомогою країн Антанти адміралом

Тєма5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 p p .)

217

флоту М. Горті з офіцерів та унтер-офіцерів колишньої угорської армії. У перші тижні існування УРР ситуація в країні різко погірши лася. Південь Угорщини окупувала Франція, румунські війська за хопили Трансільванію, північні райони зайняли чехо-словаки. У травні новостворена Червона армія розбила чехо-словацьку ар мію і вступила на територію Словаччини та Закарпатської Украї ни. Внаслідок таких дій виникла Словацька радянська республіка. Проте на вимогу голови Паризької мирної конференції Клемансо угорські війська в червні було виведено зі Словаччини. За це Угор щині пообіцяли евакуювати румунські війська з Трансільванії, але Паризька конференція Вирішила передати Трансільванію Румунії, тому війська останньої залишилися там. Тоді угорська Червона армія 20 липня 1919 р. перейшла в на ступ з метою відкинути румунські війська, але успіху не досягла. Румунські війська перейшли в контрнаступ. Безперервні бойові дії як проти внутрішніх, так і проти зовніш ніх ворогів призвели до повного виснаження комуністичного режи му Угорщини. Уряд вступив у переговори з країнами Антанти про припинення війни і 1 серпня 1919 р. пішов у відставку. Проісну вавши 133 дні, комуністична диктатура в Угорщині впала. Запитання 1. Що було спільного в політиці радянських урядів Угорщини та Росії? 2. Чому Угорська радянська республіка зазнала поразки? У ч и т е л ь . Новий уряд було сформовано з профспілкових і соціал-демократичних лідерів. Він ліквідував революційні трибу нали, відновив поліцію й суди. 4 серпня частини румунської армії увійшли до Будапешта и роззброїли Червону армію. Почалися аре шти більшовицьких активістів. 16 листопада, після виведення ру мунських військ, у місто вступила угорська національна армія М. Хорті, єдина на той час реальна, загальнонаціональна сила, здатна підтримувати порядок. Попереду військ на білому коні їхав адмірал М. Хорті, який фактично встановив у країні свою диктатуру. Міклопі Хорті фон Надьбаня (1868-1957) — військовий прави тель Угорщини в 1920-1944 pp. Контр-адмірал. Народився у м. Кендереш. Закінчив військово-морську академію. У 1886-1918 pp. служив у військово-морському флоті Австро-Угорщини. У 1918 р. — головнокомандувач австро-угорського флоту. У період комуністич ного режиму в Угорщині був військовим міністром еміграційного

218

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

уряду, що облаштувався в Середі, а потім головнокомандувачем яяШ ціональної армії. Після падіння УРР обраний до парламенту, 11 резня 1920 р. проголошений регентом (правителем) УгорщинзИ Після 1933 р. встановив тісні зв’язки з нацистською НімеччиноіИ У жовтні 1944 р. виїхав до Німеччини, а потім до кінця життя пераЯ бував в еміграції в Портуґалії. , " 'Я У січні 1920 р. в країні було проведено вибори до Національний зборів, які розпочали свою роботу 16 лютого 1920 р. НаціональвЯ збори анулювали австро-угорську угоду 1867 р. та акти двох ресщ Я блік 1918—1919 pp. і винесли рішення про відновлення в країні маЯ нархії. Проти такого рішення категорично виступили країни A sfl танти і сусіди Угорщини (Чехо-Словаччина, Румунія, КоролівствЯ сербів, хорватів і словенців). М. Хорті скористався з такого станаЯ вища і 1 березня 1920 р. домігся проголошення себе регентом із шйИ рокими повноваженнями. Він отримав право в екстремальних вцЯ падках розпускати Національні збори, зберіг за собою посадЯ голови командувача армії, проте головними його функціями булЯ представництво країни на міжнародній арені, призначення та пряЯ йом послів. Я У червні 1920 р. Угорщина підписала Тріанонський мирний до* говір, згідно з яким вона втрачала 2/3 території і половину насе лення. На неї було покладено обов’язок зі сплати репарацій. Чисельність збройних сил обмежувалася 35 тис. вояків. У 1921 р. прихильники монархії двічі намагалися вчинити за: колот з метою повернути престол Карлу IV Габсбургу, доки Націо нальні збори 3 листопада 1921 р. не прийняли закон, що позбавляв його цього права. Отож у 1921 р. в Угорщині-було встановлено авто ритарний режим Хорті. Майже нічим не обмежена влада глави дер жави поєднувалась зі збереженням парламенту і деяких елементів парламентської демократії — загального виборчого права, опози ційних, у тому числі соціал-демократичної, партій. Хортисти не спромоглися створити власної масової фашистської партії. He маю чи масової соціальної опори, гортизм спйрався на систему легаль них і таємних союзів і товариств, таких як «Союз угорців, що про-1 буджуються» та ін. їхнім керівним центром був «Союз Етелкез»,1 або «Екса», яким керувала «Рада семи вождів». Хорті вважався! «невидимим главою союзу» і контролював діяльність усіх цих op-J ганізацій. j Економічне становище Угорщини стабілізувалося лише в 1 9 2 4 - h 1926 pp. за допомогою позик, що надійшли від США, Великої Бри танії та Франції. Виникали нові галузі виробництва, але економіка

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1 924т 1929 p p .)

219

країни залишалась переважно аграрно-індустріальною. Було проиедено часткову аграрну реформу. На міжнародній арені Угорщина прагнула до перегляду Tpiaнонського договору і зменшення репарацій. З 1927 р. Угорщина зблизилася з Італією, Запитання 1. Назвіть спільні ознаки між авторитарним режимом М. Хорті в Угорщині та фашистським режимом Б. Муссоліні в Італії? 2. Поміркуйте, чому Угорщина почала прагнути зближення з Іта лією. У ч и т е л ь . Незважаючи на прагнення Польщі та Чехословаччини відновити своє право на самостійний розвиток, самі вони не визнавали цього права за іншими народами. Робота з таблицею Слухаючи розповідь учителя, учні складають таблицю «Особ ливості політичного та економічного розвитку Польщі, Чехословаччини та Угорщини». Польща Політичне Визначення захід життя них кордонів на Паризькій мирній конференції (По знань, частина Примор’я, Данцизький коридор, частина Сілезії). 1920р. "—ум. Сиа було визначено східні кордони Польщі — «лінію Керзона». 1923 р. —- Рада пос лів Антанти визна ла суверенітет Польщі над Схід ною Галичиною. За результатами Ризького миру 1921 р. між радян ською Росією і Польщею Західна Україна і Західна

Чехословаччина 20 лютого 1920 р. — прийнято Консти туцію, яка декла рувала основні демократичні сво боди. Президент (Томаш Масарик) обирався на 7 років і наді лявся великими повноваженнями. Президент разом з урядом здійсню вав виконавчу вла ду, законодавча влада належала Національним зборам. Формально усі на ції користувались рівними правами, але положення в Конституції про «єдину чехосло-

Угорщина 1918р. — запрова джено загальне виборче право; проголошено сво боду зібрань і со юзів, політичних організацій, утво рення та рівно правність націй. Листопад 1918 р .— створен ня Комуністичної партії, яку очолив Бела Кун. Комуністи дестабі лізували ситуацію в країні, заклика ли народ до рево люції. 19 березня 1919 р .— ультиматум країн Антанти про пере дачу майже

220

Економіч не життя

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». Ь

Польща

Чехословаччина

Угорщина

Білорусь увійшли до складу Польщі (внаслідок польськобільшовицької війни 1920 p.). 1921 р. сейм при йняв Конституцію, що мала демокра тичний характер і обмежувала по вноваження глави держави; прези дентом обрано С. Войцехівського. Через економічні проблеми в країні 14 травня 1926 р. президент склав повноваження. Пілсудський зрік ся президентства, обійнявши посади військового міні стра й головного інспектора армії. Президентом став професор Львів ського політехніч ного інституту Irнацій Мосцицький

вацьку націю» означало, що не бралась до уваги національна само бутність словаків. Підтримка багато партійності. Створення сприят ливих умов для утворення урядо вих коаліцій різ них партій

2/3 території cywjH сіднім з У горщ и Ц ною державам. H Уряд Карої пода|М у відставку. 'Я 21 березня 1919 ||Я соціал -демократів уклали угоду з к о в муністами, утво- Щ ривши об’єднану Я Соціалістичну пащ тію Угорщини Jl (СПУ), яка пере- ї ї брала на себе влади вкраїні. і Створено новий І уряд — Револю- І ційну урядову І раду. 1 Скасовано чини та звання. Створено Червону армію та Червону , охорону. Відокремлено церкву від дер жави. Ліквідовані суди, створювалися ре волюційні трибу нали. 1 серпня 1919 р. — комуністична дик татура впала, було встановлено авто ритарний режим М. Горті (Хорті)

У 1920-х pp. еконо мічне становище характеризувалося зростанням цін, падінням вартості польської валюти,

Успадкувала У 1918 р. було за 4/5 промислового проваджено 8-гопотенціалу імперії динний робочий Габсбургів. день та планувало Стала однією ся провести аграр з найбільш ну реформу

Іемв 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924-1929 pp.)

221

Польща

Чехословаччина

Угорщина

зниженням реаль ної заробітної платні, розгулом спекуляції. 1927 р. — Польща отримала великі позики від англій ських та амери канських банкірів. Зросла частка іно земного капіталу (у 1928 р. вона ста новила 33 % за гального капіталу акціонерних ком паній у Польщі). У 1926-1929 pp. було створено 105 нових кар телів. Підвищився рівень промислового ви робництва. Скорочення безро біття та послаблен ня соціальних конфліктів

розвинених в еко номічному плані країн Центральної та ПівденноСхідної Європи. Запроваджено 8-годинний робо чий день. Передбачалася до помога з безробіття і було розширено медичне страху вання. Розпочалася аграр на реформа (вста новлено межі зе мельного володіння до 250 га або 150 га ріллі). Установлено моно полію на деякі предмети вироб ництва, яка конт ролювалася систе мою ліцензій. Стабілізація гро шової одиниці — крони. Військова промис ловість і залізнич ний транспорт взя то під контроль держави. Створено сприят ливі умови для розвитку середньо го класу та зайнят тя провідних пози цій в економіці чеськими підпри ємцями. Залучення інозем них інвестицій

Дуже швидко си туація погірши лась — закрилося багато промисло вих підприємств, зросло безробіття, ціни, тривала інф ляція, не проводи лися соціальні ре форми. Із приходом СПУ до влади було по новлено 8-годинний робо чий день, підвище но заробітну пла ту, скасовано поміщицьке земле володіння, запро ваджено загальне страхування від нещасних випад ків, проводилася примусова рекві зиція майна у за можних ґромадян. 1924-1926 pp. — надходження по зик від США, Ве ликої Британії, Франції дало мож ливість стабілізу вати економічну ситуацію в країні

222

Польща

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». JOt

Чехословаччина

Угорщина 'Щ

(1/3 акцій промис лових і торгівельних підприємств належала інозем цям). 1923 р. — економі ка країни вийшла з повоєнної еконо мічної кризи

V. Узагальнення та систематизація знань Робота з таблицею

Використовуючи карту, заповніть таблицю «Територіальні з мі ни в Польщі, Чехословяччині та Угорщині у повоєнні роки*. 1 Країна

За яким договором

Отримані території

Втрачені території

■J

-------------------------

VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.

УРОКЗО Румунія, Югославія та Болгарія після Першої світової війни Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • характеризувати особливості соціально-економічного та полі точного розвитку нових незалежних європейських держав: Py мунії, Югославії та Болгарії; • хронологічно співвідносити події та явища теми. Тип уроку: комбінований. Основні поняття і терміни: «цараністи*, «Татарбунарське пов стання», «залізна гвардія*, «тісняки», «Відовданська конститу дія», «Народна скупщина», монархічна диктатура».

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці( 1924-1929 p p .)

223

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку II. Актуалізація опорних знань Робота з картою Використовуючи карту історичного атласа, виконайте завдання. 1. Знайдіть та назвіть на карті територію та столиці Румунії та Болгарії. 2. Пригадайте, коли і до складу якого військового блоку входили ці країни під час Першої світової війни. III. Вивчення нового матеріалу Румунія * У ч и т е л ь . На відміну від багатьох сусідів, Румунія напере додні війни була незалежною конституційною монархією. В еконо мічному аспекті вона являла собою відсталу аграрну країну. Занят тям більш ніж 80 % населення було сільське господарство, у промисловому виробництві переважали легка і харчова галузі. У великій промисловості було зайнято менше 1/3 робітників. Ма шинобудування практично не існувало, усі машини та устаткуван ня завозилися з-за кордону. В економіці дуже великий вплив мав іноземний капітал, особливо німецький та австрійський. Інозем ним виробникам належало майже 78 % промислових підприємств Румунії. ...Румунія вступила у війну в серпні 1916 р. на боці Антанти, але воєнні дії велися вкрай невдало, і в грудні того ж року німецькі війська зайняли столицю Бухарест... Уряд змушений був піти на підписання 7 травня 1918 р. сепаратного миру з Німеччиною (Буха рестський мир). Утім, правлячі кола Румунії не полишали надій на співробітниц тво з Антантою та її допомогу. За день до закінчення війни 10 лис топада 1918 р. румунський уряд висунув ультиматум командуваче ві окупаційних військ генералу Макензену і заявив про розрив Бухарестського договору. Румунія знову повернулася до Антанти й опинилася в стані переможців. ...На останньому етапі війни у квітні 1918 р. румунські власті заявили про анексію Бессарабії, територію якої вони окупували ще в січні 1918 р. У листопаді того ж року до складу Румунії було включено Буковину, хоча населення Північної Буковини рішенням народного віча в Чернівцях висло вилося за приєднання до України.

224

Усіуроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

Країни Антайти також дозволили румунським військам у ні 1918 р. зайняти територію Трансільванії, що входила до склС^Н Австро-Угорщини. За умовами Сен-Жерменського, Нейїського і ТріанонськснИ мирних договорів територія Румунії збільшилася більш ніж у Д)Н рази, а населення зросло з 8 до 16 млн осіб. Румунія перетворилйИ на багатонаціональну державу: більш йіж 1/4 її жителів становшіИ національні меншини — угорці, українці, німці. У 1920 р. р у м у Д ський парламент оголосив про завершення процесу н ац іон альн ої об’єднання. Я 1. 2. 3. 4.

Запитання Якою за формою правління була Румунія? Що становило основу румунської економіки? Яким був розвиток промисловості? Якими були наслідки віййи для Румунської держави?

Щ Щ Я Il Я

Робота з історичними текстами

Клас об’єднується у три групи, кожна з яких отримує уривоя з історичного джерела про особливості політичного та економічної го становища Румунії, Болгарії після Першої світової війни та пр<я проблему створення нової слов’янської держави — Югославії. Піс-Ц ля опрацювання своєї інформації кожна група презентує свої від4| повіді на поставлені запитання. І Економічна та політична ситуація в Болгарії 1-а група

] J І

' Вступивши у жовтні 1915 р. у війну на боці австро-німецького і блоку, Болгарія 1918 р. повністю вичерпала свої людські та еконо мічні ресурси. Тривала війна вимагала мобілізації майже всього працездатного чоловічого населення, завдала значних збитків про мисловості, сільському господарству, ремеслам. 70 % підприємств, не пов’язаних з військовими постачаннями, припинили зовсім або скоротили до мінімуму свою діяльність. Площа земель, що оброб лялися, в аграрній Болгарії скоротилася на 2 5 -3 0 % , країна виму шена була купувати борошно та інші види продовольства за кордо ном... Через величезні витрати на армію стрімко зростали податки, спекулянти підвищували ціни на продукти харчування. У багатьох районах країни розпочався голод... У 1918 р. активізувалися антивоєнний та демократичний рухи. Революційна ситуація переросла у революційний вибух, коли у ве ресні 1918 р. війська Антанти прорвали фронт болгарської армії

Тама 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1 924-1929 pp.)

225

п районі Доброполе. У військах, що відступали, розпочалося сти хійне повстання солдатів під гаслами «На багнет винуватців ві йни!», «На Софію!». Повстанці захопили головний штаб болгар ської армії та заарештували офіцерів... Уряд, не маючи сил придушити повстання, надіслав для переговорів делегацію, до якої входили популярні діячі Болгарського хліборобського народного союзу (БХНС) Александр Стамболійський і Райко Даскалов. Іншу делегацію було відправлено до командування Антанти з проханням про перемир’я... Даскалов не виправдав довіри уряду — він приєднався до пов станців і 27 вересня в Радомирі проголосив республіку на чолі зі Стамболійським... Запитання 1. Яких жертв вимагала війна від Болгарської держави? 2. Що стало переломним моментом у розгортанні антивоєнного та демократичного рухів? 3. Де, коли і па чолі з ким було проголошено Болгарську республіку? Червневі події 1923 р. у Болгарії 2-а група Наприкінці 1920 р. праві партії розпочали боротьбу проти «хлі боробського» уряду-... Навесні 1922 р. сформувалася «Народна змо ва» — невелика організація, іцо об’єднала групу правих елементів болгарського суспільства, які поставили за мету повалення уряду БХНС і встановлення авторитарного режиму. Завдяки зусиллям «Народної змови» влітку 1922 р. три провідні праві партії створили «Конституційний блок», який проголосив відновлення «конститу ційних прав і свобод, якими знехтували». Вони спирались на Вій ськову лігу, що була створена 1919 р. та об’єднала невдоволених своїм матеріальним і суспільним становихцем офіцерів, яких звіль нили зі служби за умовами Нейїського договору. На чолі Військо вої ліги стояв генерал І. Вилков, якого підтримував цар Борис III. Фактично він виконував функції головнокомандувача болгарської армії. Цар, залишаючись осторонь, уміло спрямовував дії супро тивників уряду БХНС. Вважаючи ситуацію сприятливою для здій снення змови, керівництво «Народної змови» та Військової ліги, яким таємно диригував Борис III, в ніч проти 9 червня 1923 р. вчи нило державний заколот. Міністрів і депутатів БХНС заарештува ли змовники, а А. Стамболійського, який намагався організувати опір, по-звірячому вбили. Народне протистояння змові було при душене.

226

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

Внаслідок перевороту владу захопив уряд на чолі з одним із ,JgjH дерів «Народної змови» Александром Цанковим. Провідні посадаЯ в ньому обіймали військові. У їхніх руках були армія, поліція, цева адміністрація, а політичні партії відігравали другорядну ролнЯ Новий режим мав військово-фатистеький характер. Це була в ід Н верта диктатура реакційних сил суспільства. Репресії та переслідуЯ вання були спрямовані проти БХНС, Болгарської комуністичне™ партії (БКП) та інших лівих партій. Я Запитання 'Я 1. Які дві політичні сили сформувалися у Болгарії в 1922 p.? Я 2. Яку мету переслідували новостворені організації? Я 3 . Коли відбувся державний переворот у країні? Які політичні с и Я ли стали на чолі перевороту? .. щ 4. Якими були наслідки даної події для Болгарії? Я

Вересневі події 1923 р. у Болгарії Щ 3-я група Ш Вересневе повстання 1923 р. стало прямою відповіддю лівихЯ сил на встановлення військово-фашистської диктатури. Під час перевороту БКП посіла позицію нейтралітету, що спричинило кри тику керівяицтва партії з боку як Комінтерну, так і рядових ко муністів. Під впливом цієї критики ЦК БКГІ на засіданні 5 -7 серп-1 ня 1923 р. виніс рішення про збройне повстання. Було розпочато і переговори з керівництвом лівих партій. Соціалісти відкинули ; пропозиції про співробітництво, сповідуючи тактику нена сильницьких дій, а з БХНС було підписано угоду про спільні дії диктаторського режиму. В керівництві БКП точилися серйозні су- | Перечки щодо питання про збройне повстання. Г. Димитров і В. Ko-' 1 ларов обстоювали тактику спільного фронту боротьби проти фа- З шистської диктатури, а секретар ЦК Т. Луканов виступав проти повстання. Уряд, дізнавшись про підготовку повстання, вдався до превентивних репресій. Але ЦК БКГІ ухвалив розпочати повстання ‘ в ніч проти 23 вересня з метою встановлення влади робітничо- : селянського уряду. Повстання було підготовлене неналежним чи ном й спиралося переважно на ентузіазм і рішучість народу вести боротьбу проти Влади. Політична орієнтація його учасників не за вжди була чіткою, лави повстанців розривали внутрішні супереч ності. До складу Головного революційного комітету (ГРК) увійшли Г. Димитров, В. Коларов і Г. Генов. Перші збройні бої почалися 13 вересня під Казанликом, а 19 вересня спалахнуло повстання в Південній Болгарії, у Старозагорському окрузі. Масового ха-

Тема 5. Період стабілізації в Європі те Північній Америці { 1924-1929 p p .)

227

рактеру набуло повстання в Північно-Західній Болгарії. Розпочав ши його у визначений строк, тобто в ніч проти 23 вересня, повстан ці захопили м. Фердинанд (нині Михайловград) та інші населені пункти. Декілька днів точилися запеклі бої проти урядових військ, але 27 вересня повстанці мусили залишити Фердинанд, а потім від ступити за кордон. У Софії, де владі вдалося заарештувати деяких керівників ГРК, повстання не відбулося. Запит ання 1. Як поводилося керівництво БКП після встановлення фашист ської диктатури в країні? 2. Що спонукало їх до рішучіших дій? 3. Хто очолив повстання 23 вересня 1923 p.? 4. Якими були наслідки повстання? 5. Чому, на вашу думку, це повстання зазнало поразки? У ч и т е л ь . Болгарія як член Четверного союзу у Першій світо вій війні за результатами Нейїського договору була відрізана від Егейськоі'о моря і втратила значну частину своєї території. Болга рії заборонялося мати армію чисельністю понад 20 тис. вояків, авіацію, військово-морський флот тощо. Упродовж 37 років країна повинна була сплатити 2 260 млн золотих франків репарацій. Усе це ускладнило і без того важке становище Болгарської держави. Робота з підручником Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника, розгля

даючи питання про політику уряду Стамболійського, та аналізують їх разом з вчителем. Запитання 1. Якими були наслідки Нейїського договору для чинного уряду? 2. Яка партія стала одноосібно правлячою політичною силою у Болгарії? 3. Що ставив на меті Стамболійський, проводячи ряд соціальноекономічних реформ? 4. Які реформи були проведені урядом Стамболійського? Чи були вони популярними серед населення і чому? 5. Який курс провадився у зовнішньополітичній сфері?

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців У ч и т е л ь . .,.Югославія — таку назву отримала держава, що утворилася 1929 р. внаслідок об’єднання кількох південнослов’ян ських земель. Серед них були як незалежні держави — Сербія,

228

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

Чорногорія, так і землі, що входили до складу Австро-Угорщини, иД Хорватія, Боснія та Герцеговина, Словенія та ін. ,Я Перша світова війна виявилася каталізатором історичних п р Д цесів на Балканському півострові. Сербія і Чорногорія, що воювали на боці Антанти, під час війни значно зміцнили свій авторитет сен ред південнослов’янських народів. Більшість впливових п артія Хорвати, Словенії, Боснії виступали за надання своїм народам с у * веренітету або широкої автономії. ...У серпні 1918р. партії Словенії створили Народну раду, 5 ж о вті ня виникло Народне віче Хорватії, яке стало представницьким ор-І ганом усіх південнослов’янських земель й отримало функції коор І динаційного центру. Незабаром воно дістало назву Народного ьічаЧ словенців, хорватів і сербів та 29 жовтня 1018 р. оголосило про роз ' рив зв’язків з австро-угорською монархією, Про утворення неза лежної Держави словенців, хорватів і сербів. Проте нова держава-І виявилася нежиттєздатною. Вона проіснувала лише один місяць: і два дні й не .змогла виконати жодної своєї обіцянки... В умовах ві йни... молода держава вимушена була піти на союз із Сербією. Сербія не приховувала планів об’єднати всі південнослов’янські землі під своєю владою. 1 грудня 1918 р. було підписано угоду між Державою словенців, хорватів і сербів Ta Сербією про створення спільної держави Королівства сербів, хорватів і словенців. До його складу ввійшли: Сербія, Словенія, Боснія, Герцеговина, Хор ватія, Далмація, частина Македонії та Чорногорія. Формою прав ління у новій державі була конституційна монархія на чолі з серб ською королівською династією Карагеоргієвичів, і король мав право разом із парламентом (скупщиною) на законодавчу владу. . У політичному, економічному й культурному житті одразу ви никли складні проблеми, пов’язані з боротьбою між великосербською буржуазією... та хорватськими й словенськими сепаратиста ми. В уряді королівства головні посади належали сербським політикам, Декілька міністерських портфелів віддали тим хорва там і словенцям, котрі були прибічниками централізації... У дер жавному апараті, поліції та армії переважали серби. Найбільш економічно розвиненими регіонами були Словенія і Хорватія, яких не влаштовувала відсутність реальної влади у но вій державі. Гострі суперечності виникли в зовнішньополітичній діяльності. Хорватія традиційно орієнтувалася на Німеччину, Сло венія — на Австрію, Сербія — на Росію, а Боснія — на мусульман ські країни. Ця орієнтація склалася історично й продовжувала зберігатися в майбутньому. Найгострішими були релігійні супе

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 pp.)

229

речності, що пояснювалися приналежністю народів Королівства до різних віросповідань: православного (серби і чорногорці), като лицького (хорвати, словенці), мусульманського (серби Боснії, які сповідували іслам). У країні виникла взаємна релігійна нетерпи мість народів. . Запитання 1. Що стало каталізатором історичних процесів на Балкайському півострові? 2. Яка нова держава утворилася 29 жовтня 1918 p.? 3. Чому і з ким молода держава змушена була укласти союз? 4. Коли було утворене Королівство сербів, хорватів і словенців? Які держави увійшли до його складу? 5. Які проблеми залишалися нерозв’язаними у Королівстві? Національне питання в Югославії У ч и т е л ь . Найбільш гострим питанням для Королівства стала великосербська політика, яку проводили король та уряд. Унітарне Югославське королівство на чолі з сербською династією Kapareopгієвичів не враховувало особливостей історичного розвитку та по літичного стану народів і територій, які входили до нього. Тому на ціональне питання протягом усього міжвоєнного часу було тією віссю, навколо якої вирувало внутрішньополітичне життя країни. Визначальними були сербо-хорватські суперечності. Деякі опо зиційні хорватські, словенські та мусульманські партії виступали з вимогами надання рівних прав усім національностям. Зокрема, 1921 р. було створено Хорватський блок, до якого увійшли партії, що вимагали федерального устрою королівства CXC. Прихильником сепаратистів була Хорватська республіканська селянська партія (XPClT). Її популярність зросла після того, як влітку 1924 р. її лідер С. Радич поїхав до CPCP і заявив про вступ партії до Селянського Інтернаціоналу. Прагнучи внести розкол в опозиційний рух, король і сербські партії пішли на компроміс із Радичем. Його та інших представників цієї партії було включено до складу уряду, партія перестала називати себе республіканською, визнала Відовданську конституцію та вийшла з Селянського Інтер націоналу. Проте компроміс був тимчасовим. 20 червня 1928 р. під час бурхливої дискусії в скупщині депутат від правлячої партії смер тельно поранив С. Радича, а двох інших парламентарів від Хор ватської селянської партії було вбито..У Хорватії почалися масові мітинги протесту.

230________ __ ________

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». Ю к л Щ

Вибухонебезпечна ситуація складалася в Косові, де після п«і разки від турків 1389 р. Сербська держава припинила існування! У національній самосвідомості сербів Косово посідало особливе місі це, адже тут перебував центр сербської державності. Проте від кіщ ця XVII ст. сербське населення з різних причин почало залишала свою прабатьківщину> переселяючись переважно до Воєводіни! а на їхнє місце турецька адміністрація поселяла албанців. Невдовзі албанці склали тут більшість населення. 1 Албанізація Косова — роз’ятрена рана у сербській національній свідомості. У міжвоєнний період в цьому регіоні виникали числені ні конфлікти між сербами та албанцями. Прогресивні сили і в Xom ватії, і в Словенії, здіймаючи прапор націоналізму, прагнули суве*| ренітету й незалежності, що відповідало настроям значної частин^ жителів цих районів королівства. Загострення національних су*! перечностей призвело до військово-монархічного перевороту в січ ні 1929 р. Запитання 1. Що було найгострішим питанням для королівства? У кому Hoi лягала причина загострення цього питання? 2. Я к розвивалися сербо-хорватські відносини? 3. У чому полягала проблема Косово? Включення Бессарабії та Північної Буковини до складу Румунії У ч и т е л ь . З ’ясувавши ситуацію зі здобуттям незалежності кожної з названих країн, хотілося б доповнити інформацію щодо включення Бессарабії та Північної Буковини до* складу Румунії. Так, у січні 1918 р. вона розпочала інтервенцію в Бессарабії, де уже було встановлено радянську владу. Селянський з ’їзд, що зібрався в умовах румунської окупації в Кишинові, одностайно висловився за радянську владу. Румунський уряд уклав угоду з радянським урядом (березень 1918 p.), за умовами якої румунська влада мала залишити протягом двох місяців територію Бессарабії та не вжива ти жодних дій проти радянської Росії. Проте у квітні 1918 p., ско риставшись з окупації України австро-німецькими військами піс ля підписання Брестського миру, Румунія відмовилася від виконання щойно підписаної угоди й анексувала Боссарабію. Ру мунська окупаційна влада інсценувала «волевиявлення» населен ня про приєднання до Румунії за умови надання територіальної ав тономії. У листопаді 1918 р. до складу Румунії було введено й Буковину... Національні збори румун, що переважали в Півден ній Буковині, висловилися за приєднання до Румунії. А от населрн-

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці( 1924-1929p p .)

231

ня Північної Буковини, ідо складалося переважно з українців, за явило про своє бажання возз’єднатись з Україною. Румунські війська, заручившись підтримкою Антанти, окупували Північну Буковину, ігноруючи волевиявлення її населення. IV. Узагальнення та систематизація знань Робота з картою

За допомогою карти історичного атласа заповніть таблицю «Те риторіальні зміни в Болгарії та Румунії у повоєнний час». Країна

Міжнародний договір

Втрачені • території .

Отримані території

Робот а зі схемами

Учні отримують схеми зі змістом румунської Конституції 1923 р. та Відовданської Конституції 1921 р. За допомогою прийо му «Два-чотири-разом» учні аналізують та порівнюють дані Кон ституції. Румунська Конституція 1923 р.

•

Основні положення Декларовано політичні права й свободи; свободи слова, зборів, друку тощо;

232

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10

• скасовано станові та церковні привілеї; '■ • закріплено загальне виборче право ,'якого, проте, не було надЯ но жінкам і військовим; Jj • запроваджено обов’язкову початкову освіту; Ж запроваджено кримінально-процесуальні гарантії і суд пряй ■.} сяжних; передбачався захист усіх форм власності; і мешканцям нових провінцій' належало одержати підданстві королівства, а деяким категоріям осіб — службовцям, праціві никам освіти і охорони здоров’я — скласти іспит з румунські мови, історії, географії та конституційного права; І • збереглися високі виборчі цензи та вибори за колегіями (від «палати торгівців, промисловців, ручпої праці, сільського госі подарства») — у нижню палату й за округами — у сенат. Ij Відовданська Конституція 1921 р. Югославії

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 pp.)

233

V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Підготувати учнівські проекти «Розвиток літератури і живопи су в 10-20-х pp. X X ст.».

УРОКИ 3 1 -3 2 Розвиток освіти, науки, культури у 10 -2 0 -х pp. XX ст.

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: ■ визначати основні ідеї і течії у розвитку культури; • характеризувати найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей; аналізувати нові напрями в культурі. Тип уроку: засвоєння навчального матеріалу. Основні поняття та терміни: «модернізм», «авангардизм», «втрачене покоління», «масова культура», «джаз», «мюзикл», «олімпійський рух». ХІД УРОКУ I. Організаційна частина уроку II. Вивчення нового матеріалу Вдосконалення системи освіти У ч и т е л ь . Новий технічний рівень виробництва, його усклад нення і спеціалізація, масовий характер і стандартизація вимагали поліпшення загальноосвітнього і технічного рівнів населення. По ступове підвищення значущості освіти супроводжувалося розвит ком різних форм спеціалізованого технічного навчання, особливо в нових галузях промисловості. Загальна і спеціальна освіта става ла потребою розвитку суспільства, неодмінною умовою його про гресу і вдосконалення. Істотно мінялися структура і зміст освіти в різних країнах. Значно більше уваги почали приділяти вивченню математики, фізики, хімії на всіх стадіях навчання, зважаючи на потреби виробництва; освіта дедалі більше почала набувати при кладного характеру. В основі спеціалізації та диференціації освіти було підвищення ії загального рівня. У 1918 р. діти з б до 14 років обов'язково повинні були навчати ся в школах.

234

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Університетська освіта у Великій Британії перебувала на вищо му світовому рівні, а ії центри — Лондонський,'Кембриджський, Оксфордський та Единбурзький університети — були своєрідною Меккою для кращих наукових сил світу і приваблювали таланови ту молодь багатьох країн Європи, Америки та Азії. Передові позиціїСІІІАу виробництві, нових технологіях, зростан ня великого фабричного виробництва, конвеєрна система його органі зації з технікою, що безперервно ускладнювалася, зумовили швидке зростання освіти в країні. Якщо у 1910 р. в середній школі (9-12 кла си) навчалося 15,4 % молоді віком 14-17 років, то у 1920 р. — вже 32,3 % , а в 1930 p.—- 51,4 % . Змінювався й зміст середньої освіти. Ще у 1918 р. закони про обов’язкову початкову освіту було прийнято в усіх штатах. Тому неграмотність тут знизилася з 7,7 % у 1910 р. до 4,3 % у 1930 р. У школах США встановили досить низький мінімум обов’я зк о ви х , знань, проте істотно збільш ились програма -з необов’язкових предметів, що давало простір для творчості як педа гогам, так і самим учням. Приблизно з 20-х pp. в американській шко лі здійснювалася диференціація навчання між,тими, хто має «акаде мічні здібності», й тими, хто «практично мислить». До шкільної програми включалися курси, що готували до професії з ведення хат нього господарства. Високого рівня досягла освіта у Франції. Ще наприкінці X IX ст. було прийнято закони, що передбачали обов’язкове навчання дітей обох статей віком від 6 до 13 років. На початку X X ст. встановлено нову структуру середньої школи, що формально зрівнювала кла сичне й реальне відділення у праві здобуття подальшої освіти. Ви ща освіта у Франції розвивалася в ті роки здебільшого у стінах уні верситетів. Німеччина досягла значних успіхів в освіті та науці у другій по ловині X IX — на початку X X ст. Центрами освіти і зосередження кращих наукових сил країни стали Гейдельберзький, Кельнський, Лейпцизький та Фрайбурзький університети. Робота в парах Учитель організовує роботу в парах. Учні отримують уривок З історичного джерела, в якому повинні знайти причини підвищен ня зацікавленості держави у кваліфікованих, освічених кадрах. Документ 1

У повоєнні роки західні держави більше, ніж раніше, відчули потребу у кваліфікованих робітниках і грамотних управлінцях. Необхідність відновлення зруйнрваної війною економіки, форму вання у молоді нового мислення змушували поставитись уважніше

Тема 5. Період стабілізації а Європі та Північній Америці ( 1924-1929 p p .)

235

до проблем виховання та освіти. Слід зазначити, що протягом цьо го періоду в усіх провідних західноєвропейських країнах і CHIA школа, можливо, більш адекватно, ніж будь-яка інша громадська структура, відображала настрої та інтереси епохи. Ринок праці по требував не лише «універсального» працівника, а й людини, яка б мала ґрунтовну загальну освіту. •

Запит ання до документа Чому саме у повоєнні роки держава більше, ніж раніше відчула потребу у кваліфікованих кадрах? Робот а в групах

Учні об’єднуються у три. групи, кожна з яких отримує уривок історичного тексту про стан освіти в деяких країнах світу. 1-а група Стан О с в і т и у Великій Британії у 20'ТІ pp. XX ст.

У 1918 р. [у Великій Британії] за так званим законом Фішера було збільшепо граничний вік обов’язкового навчання з 12 до 14 ро ків. Уся початкова освіта стала повністю безкоштовною. Дітям, які далі но навчалися у середній школі (а таких була більшість), нада но деякі можливості для подальшої освіти. Місцевій владі надали право відкривати дошкільні заклади для дітей до 5 років. Проте це не мало успіху, через те що кошти уряду було витрачено на організацію продовження початкової освіти... Менш ніж 10 відсотків дітей навчалося у середній школі, в якій у 16 років можна було скласти випускний іспит. До середньої школи йшли діти з посередніми здібностями з багатих сімей, тому що їхні батькИ були спроможні заплатити за навчання. Діти з бідних сімей, що склади іспити, отримували грошову допомогу для внесення плати за навчання, проте оскільки навчання у середпій школі було пов’язане з різними витратами, то дуже мало дітей з робітничих сімей продов жували навчання у середній і ще менше — у вищій школі. Запитання 1, Які зміни сталися в початковій освіті у 1918 р. у Великій Британії? 2, Яке право отримала місцева цлада у сфері освіти? Чи було до сягнуто очікуваних результати? Чому?

3, Які діти вступали до середньої та вищої школи? Чому? 2-а група Б. Муссоліні про мету шкільної о с в і т и

«Немає ніякої потреби перевантажувати дітей викладанням учбнь, що походять як з минулого, так \ з сьогодення. Нам треба

236

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клас

єдине: щоб школи розвивали характер італійців. Уся шкільна сис тема повинна вчити молодих людей розуміти фашизм, щоб вони самі оновлювалися у фашизмі й жили в тій історичній атмосфері, яку створила фашистська революція». Запитання 1. У чому Б. Муссоліні вбачав мету шкільної освіти? 2. Чому, на вашу думку, не було ніякої потреби перевантажувати дітей викладанням учень, що походили як з минулого, так і з* сьогодення? 3-я група Погляд дослідника на соціальні зміни в Шотландії

Після 1918 р. у старших класах вивчали більше предметів. Важливість класичних предметів занепала. Більшість учнів вивча ли точні науки, оскільки існувала тенденція вважати фізику і х і мію «хлопчачими» предметами, у той час як дівчата вивчали біо логію. Предмети комерційного і технічного спрямування стали нормальним явищем у середній школі, хоча вони все ще приваблю вали менш здібних дітей. Запитання 1. Чому, на вашу думку, з 1918 р. занепадає класична наука, а більшість учнів починає вивчати точні науки? З якими зміна ми у я^итті людства це пов’язано? * 2. Які тенденції спостерігалися під час вибору предметів у серед ній та вищій школі? ' Робота з таблицею Учитель організовує роботу з таблицею «Розвиток Освіти у про відних державах Європи та США». : Франція

США

Наприкінці У 1910 р. в середній шко X I X ст. було при лі навчалося 15 ,4 % Мо йнято закони, що лоді віком '14-17 років, передбачали у 1920 р. — вже 3 2 ,3 % , обов’язкове на а 1930 р. — 51 ,4 % . вчання дітей обох Ще 1918 р. закони про статей від 6 до обов'язкову початкову 13 років. освіту було прийнято На початку X X ст. в усіх штатах. встановлено нову У школах США було структуру серед встановлено досить ньої школи, що низький мінімум

Німеччина Центрами освіти були Гейдельберзький, Кельн ський, Лейпцизький та Фрайбурзький універси тети. За часів фашистської диктатури всю систему освіти буде поставлено на службу нацизму. Освіта була вкрай заідео логізованою: правильним визнавалося лише те, що

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці <1924- 1929 pp.)

Франція формально зрів нювала класичне й реальне відді лення у праві здо буття подальшої освіти. Вища освіта у Франції розви валася в ті роки здебільшого у сті нах університетів

США обов’язкових знань, про те істотно збільшувалися програми необов’язкових предметів. Приблизно з 20-х pp. в американській школі здійснювалася диферен ціація навчання між тими, хто має «академіч ні здібності», й т и м и ,- Х Т О «практично мислить». До шкільної програми включалися курси, що готували до професії з ве дення хатнього господар ства

237

Німеччина відповідало фашист ським догмам. У школах процвітали ра сизм і антисемітизм. Заборонялися будь-які прояви вольнодумства, інакомислення. Німецькі середня і вища школи мали на меті лише готувати кадри для вій- ' ськового виробництва і вермахту. Престиж освіти катастро фічно знизився

Запит ання та завдання 1 . Які зміни відбулися и освіті у 20-ті роки XX ст. ?

2, Дорівняйте освіту в демократичних і тоталітарних державах на прикладі Великої Британії, Франції, США та Німеччини. Найважливіші досягнення в галузі науки Робот а з таблицею Учитель організовує роботу з таблицею «Найважливіші досяг нення в галузі науки». Наука , Ім’я вченого Біологія М. Вавилов (1887-1943) Т. X. Морган (1866-1945) І. Павлбв Зігмунд Фрейд Меди цина (1856-1939)

К. Ландштайнер (1868-1943)

Відкриття Основоположник вчення про біологічні основи селекції ' Один із засновників генетики Створив теорію умовних рефлексів. Засновник психоаналізу. ■ Розвинув теорію психосексуального роз витку індивіда. Є автором відомих робіт «Тлумачення снів» (1900 p.), «Я і Воно» (1923 р.) Один із засновників імунології. Відкрив групи крові людини. Довів інфекційну природу поліомієліту

238

Усі уроки д о курсу « Всесвітня історія». 10 клас

Наука Фізика

Ім’я вченого МаксПланк (1858-1947) НільсВор (1885-1962) Фредерік таїренКюрі Альберт Ейнштейн (1879-1955) Енріко Фермі (1901-1954)

Хімія

Ф, Габер М. Зелінський

Відкриття Основоположник квантової теорії. Відкрив закон випромінювання, що був названий його ім’ям Розробив теорії металів і атомного ядра та створив квантово-планетарну модель атома Відкрили штучну радіоактивність (1934) та розробили штучне перетворення одних елементів на інші Створив теорію відносності. Відкрив закони фотоефекту. Один із засновників квантової теорії та статистичної фізики Довів існування нових радіоактивних еле ментів. Відкрив «дерні реакції. Вперше здійснив ядерну ланцюгову реак цію у збудованому ним ядерному реакторі. Заснував першу в Італії школу сучасної фізики Вув одним з авторів хімічної зброї Був одним із винахідників протигазу

Запитання та завдання 1 . В яких галузях науки були зроблені основні відкриття? 2 . Яке значення мали ці відкриття для подальшого розвитку люд ства? 3. Яке з відкриттів, па вашу думку, є найважливішим для люд ства? Відповідь обґрунтуйте. У ч и т е л ь . Стандартизація й раціональна організація праці відкривали можливість широкого впровадження конвеєра і масо вого виробництва. З кінця X IX ст. поширилася тенденція перетво рення науки на безпосередню продуктивну силу. Якщо до початку X X ст. значна частина технічних винаходів була справою рук тала новитих самоуків, то надалі чимраз більша частка відкриттів, що становили інтерес для виробництва, ставала результатом викорис тання наукового знання. Революційний переворот у природознавстві відкривав гігант ські можливості розвитку продуктивних сил, Вражаючими були досягнення в машинобудуванні, авіації. '

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 pp .)

239

Досягнення французької авіації пов’язані з іменами Е. Ньєпора і А. Фармана. У 20-х pp. у Франції розпочалася розробка проблем ре активного польоту й ракетобудування (Р. Лорєн, Р. Рено-Пельтрі). Hfl1початку 20-х pp. поряд із радіотелеграфним зв’язком виник ло радіомовлення. Для вивчення законів поширення радіохвиль чимало зробили Б. Введенський, О. Щ укін, А. Зоммерфельд та ін ші вчені й практики. Успішно розвивалися в ті роки радіолокація та радіонавігація. Засоби радіолокації, наприклад, дозволяли ви значати розташування віддалених предметів, їхню швидкість і в деяких випадках розпізнавати об’єкт. Зростала суспільна зна чущість радіомовлення, що транслювало як інформаційні, так і розважальні програми. У 1926 р. вперше було встановлено тран сатлантичний телефонний зв’язок між Лондоном і Нью-Йорком, заснований на використанні радіотехніки. Першу систему телемовлення було продемонстровано у 20-ті pp. в Англії Джоцом Лоджі Бердтом. Телевізійна картинка являла со бою чергування рухомих чорних та білих смуг. Такі експерименти вперше було проведено у 1925-1926 pp. з використанням лампових підсилювачів. У 1928 р. було здійснено перші спроби кольорового телебачення. Істотні зміни сталися в 'транспорті, що посідав дедалі важливі ше місце у повсякденному житті людей. Після Першої світової вій ни авіація перетворилася на важливий різновид транспорту спо чатку для перевезення пошти, потім — пасажирів. Багато значили для розвитку повітряного транспорту випробувальні та рекордні польоти: 1927 р. американець Ч. Ліндберг здійснив перший тран сатлантичний безпосадковий переліт за 33 години. Електрика, іцо до Першої світової війни вважалася розкішшю в побуті, в ті роки стала звичайним атрибутом житла мешканців міста. Водночас у будинках з’явилися й нові побутові прилади: пи лососи, праски, пральні машини тохцо. Виробництво електроенер гії стало важливою галуззю економіки. Будувалися перші електро станції, у тому числі й перші гідроелектричні (ГЕС), Найбільшою з побудованих була ГЕС Боулдер на р. Колорадо у СІЛА — ії гребля сягала заввишки 222 метри. Характерною ознакою пейзажу стали металеві щогли ліній електропередач. Електричні машини витіс нили з промисловості парові. Р о б о та з документ ами Учитель організовує роботу в парах з історичними текстами, що характеризують особливості технічного розвитку в світі, після чого учні дають відповіді на запитання.

240

Усі уроки д о курсу « Всесвітня історія ». 10 клар

Документ 1. Масова продукція

Нові технології означали, що товари могли вироблятися наба гато дешевше і у великих розмірах. Генрі Форд започаткував масо ве виробництво в автомобільній промисловості, запровадивши на передодні війни складальний конвеєр. Він випускав машини так дешево, що тисячі звичайних американців могли дозволити собі їх придбати. У 1920-х його ідеї застосовувалися у всіх видах промис ловості, зокрема щодо товарів масового споживання. Запитання 1. Хто започаткував масове виробництво автомобілів? 2, Яке значення для промисловості мало запровадження конвеєр ного виробництва? Документ 2. Технологічні зміни

Це був період великих інновацій. Це допомогло модернізувати існуючі види промисловості й розвинути нові. Підтримкою дим змінам став розвиток електрики. Електрика забезпечувала більш дешеве та ефективне джерело енергії для фабрик. Вона також при звела до випуску нових споживчих товарів, таких як холодильни ки, пилососи і радіо. Запитання 1. Що стало підтримкою технологічного прогресу? 2. Яке значення мав розвиток електрики для промисловості та по всякденного життя людей? Нові тенденції в розвитку літератури і мистецтва У ч и т е л ь . Відмітною особливістю суспільної свідомості на по чатку X X ст. була віра у невпинність прогресу людства, безмежішй оптимізм. Успіхи науки дозволяли сподіватися на всемогутність розуму. Здавалося, ніщо не може завадити людині, озброєній нау ковим пізнанням, зробити довкілля і суспільство кращими. Перша світова війна серйозно похитнула ці переконання. Її по чаток, жорстокість, злидні, спричинені війною, різко змінили гро мадські настрої. Це передусім виявилося у втраті оптимізму, який заступив песимізм — зневіра у щасливому майбутньому. Характер ною ознакою свідомості стало відчуття занепаду європейської циві лізації — відчуття, яке на початку століття побутувало хіба що се ред частини європейських інтелектуалів-декадентів. Маніфестом цього нового світосприйняття стала книга німецького історика Освальда Шпенглера «Занепад Європи», що вийшла в 1 9 1 9 1922 pp. У ній історію людства показано не як звичайний лінійний

lJeMa 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (19 2 4-1 9 29 p p .) ______ 241

процес розвитку від простого до складного, від дикості до цивіліза ції, а як ланцюжок не пов’язаних одна з одною культур, кожна з яких народжується, переживає піднесення, а потім занепадає і гЦне, залишаючи по собі туманні спомини й руїни. Так і Європа, на його думку, переживши вищу стадію свого розвитку у XV III ст., вступила у смугу занепаду, так само як колись давньоєгипетська, греко-римська чи індійська цивілізації. Іншою, не менщ важливою ознакою тогочасної дійсності стало поширення ірраціоналізму — зневіри у можливостях людського розуму. Ці два великих зрушення суспільної свідомості — затвер дження песимізму та ірраціоналізму —- залишили глибокий слід в європейському мистецтві. У 20-ті pp. новим явищем у літературі стали письменники «утраченого покоління» — американець Ернест Хемінгуей, англі єць Річард Олдіпгтон, німець Еріх-Марія Ремарк, — покоління, чиє становлення як митців припало на роки війни. Вони найбільш гостро відчули руйнацію цінностей, що сталася після війни. Герої їхніх романів — сильні молоді люди, які також багато пережили і зневірилися. У більшості своїй вони не стали циніками: знають ціну чоловічій дружбі, відданості, любові, для них усе це, можли в о ,— останнє виправдання сенсу життя. Термін «утрачене покоління», що його вперше використала американська письменниця Г. Стайн, став означати напрям у літе ратурі, який відображав протест проти нелюдської бійні Першої світової війни, настрої песимізму й зневіри у соціальній дійсності та способі життя. На початку X X ст. у сфері художньої творчості — у літературі, архітектурі, малярстві, музиці, театральному мистецтві — ви никає безліч течій, груп, шкіл, які зазвичай позначають збірним терміном «модернізм» (модерн— новий). Модернізм — у мистецтві загальний термін, що використо вується для позначення здійснюваних на початку X X ст. спроб по рвати з художніми традиціями X IX ст.; заснований на концепції домінування форми над змістом. В образотворчому мистецтві її без посередніми представниками є абстракціоністи; у літературі — письменники, що експериментують з альтернативними формами оповіді; у музиці — традиційне поняття ключа було замінене на атональність; в архітектурі — центральними концепціями висту пають функціоналізм і відсутність декоративності. У цьому терміні немає спроби вичленити будь-яку спільну озна ку — очевидні різноманітність і різноплановість майстрів. Об’єднує їх

242___________________________

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 Knacj

насамперед авангардизм — розрив з визнаними нормами і традиціями, бунт проти старих форм не тільки в мистецтві, але й у житті взагалі. У той же час у різних майстрів абсолютно різними були, з одного боку, цілі, а з іншого — тон і спрямованість протесту. / Особливо цінується вироблення власного, ні на кого не схожого образу, що пов’язано зі зміною загальних естетичних настанов» Я к що раніше головною естетичною категорією було прекрасне, все мистецтво попереднього сторіччя було пронизане гуманізмом, то тепер популярною категорією стає потворне, ідеал цілісної люд ської особистості зникає, що часом веде до підриву фундаменталь них засад творчості (наприклад, образотворче мистецтво відмовля ється від зображувальності, образності). Головною цінністю визнається внутрішній світ художника, право без обмежень обира ти способи вираження своїх переживань, асоціацій. До Першої світової війни в мистецтві панував реалізм. Світ тоді здавався гідним його реалістичного відображення. Особистість творця, його смаки і пристрасті могли виявитись у виборі жанру, композиції, форми або кольору. Коли світ утратив в очах художників, архітекторів, музикантів свою гармонійність і раціональність, його реалістичне відо браження ніби втратило сенс. Сталася зміна в осмисленні ролі митця. Вона тепер полягала не у відображенні світу, а у вираженні митцем власного бачення й розуміння. Хоча панорама західноєвропейського образотворчого мисте цтва в означенні десятиліття вирізнялася строкатістю, співісну ванням і протистоянням різних шкіл і напрямів, основні види Мис тецтва розвивалися в рамках реалізму. Йдеться про ту загальну творчу діяльність художників і творців, що спиралася на традиції реалістичної зображальності, коли джерелом творчості є реаль ність життя — людина, природа, предметність. Проте вже була «нова реальність», створена після дерзань авангарду. Західноєвропейські митці, які репрезентували на початку сто ліття нові модерністські течії, у 20-ті pp. вже стали «старими» май страми. Фовісти, кубісти, футуристи заспокоїлися. Вони вже He «бунтівники», а визнані метри, хоча й не створювали більше нічого незвичайного (крім П. Пікассо). До модерністів поступово прийшло визнання, але більшість музеїв ще не поспішала придбати їхні тво ри. Час «зірок» минув, накотилася широка хвиля приблизно рівно значних багатолюдних шеренг митців. , У перші повоєнні роки стало помітним піднесення абстрактного мистецтва. Після Першої світової війни інфляція духовних ціннос тей, прискорена еволюція стилів і напрямів, що почали дуже інтен-

Тема 5. Період стабілізації'а Європі та Північній Америці( 1924-1929 p p .)

24 3

сивно розвиватися у другій половині 10-х pp. XX ст., призвели до появи безпредметного мистецтва. Костянтин Малевич створив свій знаменитий «Чорний квадрат на білому тлі* 1915 р. Ця крайня школа модерністського мистецтва розвивалася як протистояння кубізмові та вихід на безпредметне зображення, позбавлене будьякого зв’язку з предметним світом. У 20-ті pp. його.репрезентували француз Р. Делопе, голландець П. Мондріан, К. Малевич та інші митці, які потрапили під вплив абстракціоністських живопису й теорії. Інше русло еволюції стилів, що йшло від символізму і стилю мо дерн, призвело до появи унікального засобу абстрактного живопи су, засновником якого був В. Кандінський (він практично не мав прямих цослідовників). Його творчість однаково належала як ро сійському, так і німецькому авангардові. Якщр безпредметність, залишивши всі компроміси з реальністю на стадії кубізму, пряму вала до рішучого розриву з конкретністю, створюючи мову універ сальних першоелементів, то абстракціонізм Кандінського розви вався від особистого до загального, поступово позбуваючись (абстрагуючись) реальних форм. На відміну від безпредметності, в абстракціонізмі мова не вільна від абстракцій з рослинними й біоморфними формами та енергіями, хоча вони не нагадують нічого конкретного. . У 20-ті pp. в наукових і творчих лабораторіях Парижа, Москви і Мюнхена робилися спроби узагальнити досвід абстракціонізму, вивчити першоелементи художніх форм (лінія, крапка, пляма, ко лір тощо), а також опрацьовувались, ідеї синтезу живопису, архі тектури, ужиткового мистецтва, печатки дизайиу. У другій поло вині 20-х pp. інтерес до абстракціонізму зменшився. У ряді країн з авторитарними й тоталітарними режимами цю течію затаврували і навіть заборонили. Робот а з підручником

Учні опрацьовують відповідний параграф підручника і дають відповідь на запитання: «Які особливості суспільної свідомості бу ли притаманні початку XX ст.?* Орієнтовні відповіді • Відчуття занепаду європейської цивілізації, песимізм, зневіра у щасливому майбутньому, що з ’явилися після Першої світової війни, • Поширення ірраціоналізму — зневіри в можливостях людського розуму.

244

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Робота в парах Учні в парах опрацьовують історичний текст та за допомого!» вчителя аналізують його. Документ З

Важливим новим явищем 20-30-х pp. стало народження ма сової культури... Переважна частина населення європейських кра їн стала писемною, а відтак — «споживачем» культурної продук ції. З інщого боку, під впливом промислової революції руйнувався старий життєвий уклад, мільйони людей залишили село і стали мешканцями міста. На їхні мислення й поведінку почали впливати вже не традиції, а засоби масової інформації, насамперед, газети й журнали, що мали в ті роки колосальний вплив. Із появою радіо розпочалася епоха масової естрадної музичної культури, пісень, що буквально одразу ж завдяки виконанню по радіо, а після цьо го — тиражуванню на грамплатівках ставали надбанням мільйо нів, які робили виконавців «зірками»... Специфіка масової культури полягає в тому, що фільм, книга чи пісня стають справді культурною продукцією, яка створюється та розповсюджується в масовому порядку. Вона завдяки своїй спе цифіці мусить відповідати потребам масової аудиторії в дозвіллі, розвазі, розрядці, нарешті, постійно ніби балансуючи між високи ми критеріями мистецтва та рівнем його масового сприйняття. Запитання 1. Яке нове явище з ’явилося у 20-30-ті роки X X ст.? 2. Що спричинило появу «масової культури»? 3. У чому полягала специфіка «масової культури»? Робота зі схемою Учні отримують схему «Основні мистецькі течії» (див. на с. 24Й). На основі даної схеми учні отримують поняття про нові мистецькі течії. Запитання 1. Які зміни відбулися в мистецтві 20-х років X X ст.? 2. Що стало причиною таких змін? Свою думку обґрунтуйте. Масова культура — культура, популярна й поширена серед ши роких верств населення в даному суспільстві. Передумови формуван ня масової культури закладені в самій наявності структури сус пільства. Xoce Ортеґа-і-Ґассет сформулював відомий підхід до структуризації за ознаками творчої потенції. Така структуризація пе редбачає поділ суспільства на «творчу еліту», яка, природно, становить

Тема 5, Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 pp.)

245

Схема

меншу частину суспільства, і «масу» — що кількісно переважає. Від повідно виникає протиставлення культури еліти («елітарної культу ри») культурі «маси» — «масовій культурі». Джаз — форма музичного мистецтва, що виникла на межі X I X X X ст. в США як синтез африканської та європейської культур. Мюзикл ("від англ.— музичний спектакль) —‘ музично-сценічна вистава, в якій поєднуються різноманітні жанри і засоби естрадної та побутової музики, хореографічного, драматичного й оперного мистец тва. Від оперети відрізняється наскрізним драматургічним розвитком, використанням вокально-хореографічних ансамблів, драматичним змістом. Мюзикл як жанр виник в США у 1920-х роках. Олімпійський рух У ч и т е л ь . Спроби відродити традиції олімпійських змагань здійснювалися упродовж X IX ст. в Греції та Англії, проте вони не знаходили достатньої підтримки до 1894 p., коли був сформований Міжнародний олімпійський комітет. Олімпійський рух має свої емблему і прапор, затверджені МОКНУВ за пропозицією П’єра Kyбертенав 1913 р. Емблема — олімпійські кільця. Девіз — «Citius, Altius, Fortius» (Швидше, Вище, Сильніше). Прапор — біле полотнище з олімпій ськими кільцями, з 1920 р. піднімається на всіх Іграх. Символ Олімпійських ігор — п’ять кілець, що скріпляють, символізуючи

246

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія ». 10 клас

об’єднання п’яти континентів в олімпійському русі, так звані олім пійські кільця. Колір кілець у верхньому ряду — блакитний для Європи, чорний для Африки, червоний для Америки, в нижньому ряду — жовтий для Азії, зелений для Австралії. Перші ігри відбулися в Греції в 1896 р. Відтоді Олімпійські ігри проводилися кожні чотири роки. Ігри 1900 р. у Парижі (Франція) та ігри 1904 р. у Сент-Луїсі (штат Міссурі, США) поєднувалися із Всесвітніми ярмарками. Ігри 1916 р. не проводились. В Іграх в Сент-Луїсі брали участь майже лише американські спортсмени, оскільки з Європи дістатися через океан на той час було дуже склад но через технічні причини. З 1924 р. почали проводитися зимові Олімпійські і г й и . Жіночі змагання були включені в програму по чинаючи з Олімпійських ігор 1928 р. Літні олімпійські ігри

Рік 1896

Ігри *

І Олімпій ські ігри 1900 II Олімпій" ські ігри 1904 III Олімпій ські ігри 1908 IV Олімпій ські ігри 1912 V Олімпій ські ігри 1916 VI Олімпій ські ігри (скасовано) 1920 VII Олім пійські ігри 1924 VIII Олім пійські ігри 1928

Місто про ведення Афіни

Країнучаеішць 14

Париж

Сент-Луїс

Лондон

Стокгольм

Спортс Розіграно медалей менів 241 43 в 9 видах спорту 997 95 в 19 видах спорту 651 91 в 17 видах спорту 2008 110 в 22 видах спорту 2407 102 в 14 видах спорту

Берлін

Антверпен

2626

Париж

3089

2883

IX Олімпій Амстердам. ські ігри

154 в 22 видах спорту 126 в 17 видах спорту 109 в 15 видах спорту

Початок сінематографа У ч и т е л ь . 1894 р. — винахід німого кіно. Демонстрація вина' ходу в США Т. Едісоном, в Англії Р. У. Поллом.

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 pp.)

247

1895 р. — винахід синематографу (по’єднання плівки з проек ційним ліхтарем) братами Оґюстом і Луї Люм’єрами. Поява пер ших документальних фільмів братів Люм’єр («Прибуття потягу», «Поливальник» і т. ін.). Ранні фільми мали статичний план, показували подію без мон тажу чи інших кінематографічних прийомів. «Пристрасть Обераммеґро» (1898) був найпершим комерцій ним фільмом в історії. За ним вийшло багато інших картин, і кіно фільми стали окремою індустрією, що охопила увесь світ. Театри та компанії формувались спеціально з метою виробляти і розповсю джувати фільми, поступово сформувався культ кіноакторів, що ставали знаменитостями, незалежними від компаній. Уже у 1917му році Чарлі Чаплін уклав контракт, за яким його річний прибу ток станойив мільйон доларів. Перший театр, спроектований винятково для кінофільмів, був відкритий у Пітсбурзі (штат Пенсильванія) у 1905 р. Тисячі подіб них' театрів були збудовані або переобладнані протягом кількох на ступних років. У СІІІА такі театри називались нікелдеони, оскіль ки вхід коштував нікел — п ’ять центів. Зазвичай кінопоказ складався з одного фільму. Траплялися по двійні покази, що складалися з високоякісної «картини А», взятої на прокат незалежним театром за одночасну плату, та «картини Б» нижчої якості, яі-са бралась у прокат за відсоток від зборів. Щоб не тримати аудиторію в тиші, власники кінотеатрів найма ли піаністів, орган чи цілий оркестр, щоб грати музику відповідно до настрою фільму у кожен конкретний момент. На початку 1920-х більшість фільмів виходили з уже підготовленим списком музич них композицій для цих цілей або навіть з повним набором звуко записів, що створювались для значних кінопродуктів. Перший зву ковий фільм «Співак джазу» вийшов в 1927 р. у США. У тридцятих роках розпочинається ера кольорового кіно. Першим кольоровим фільмом був, знову таки, американський «Беркі Шарп» (1935). Питання про літературу і театр розглядається за допомогою за здалегідь підготовлених учнівських проектів. III. Узагальнення та систематизація знань Beeida

1. 2. 3. 4.

Які факти свідчать про вдосконалення освіти? Назвіть досягнення у сфері науки, здійснені в цей період. Поясніть напрями мистецтва, що їх об’єднувало. Що таке «масова культура»?

248

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клас

IV. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.

У Р О К 33 Узагальнення знань за темою «Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1 9 2 4 -1 9 2 9 pp.)» Мета: узагальнити та систематизувати матеріал, вивчений з да ної теми; повторити економічний, політичний і соціальний розви ток в США та країнах Європи в цей період; розвивати в учнів умін ня аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, вміти виділяти головне і другорядне, працювати з історичними термінами, висловлювати власну точку зору; вчити учнів культури спілкування. j ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент Методичні рекомендації Див. урок 9. II. Урок-змагання. / Завдання 1. Розминка Це завдання передбачає знання учнями з тем: «Доба “процві тання” у США»; «Німеччина в період Веймарської республіки»; «Франція в 20-ті pp. X X ст.»; «Велика Британія в 20-ті pp. Консер ватори і лейбористи при владі. Загальний страйк шахтарів 1925— 1926 pp.»; «Створення корпоративної системи в Італії»; «Утворен ня СРСР. Неп». Кожній команді надається право обрати картку з 10-ма запитаннями, на які вона має швидко відповісти. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал. Картка !.Німеччина та Італія ,1. Який міжнародний договір відіграв вирішальну роль у повоєн ній долі Німеччини? (Версальський) 2. Який аспект цього договору справив велике враження на ні мецьке суспільство? (Моральний, визначення Німеччини вину ватцем війни) 3. Коли було прийнято нову конституцію Німеччини? (11 серпня 1910 р.)

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці ( 1924-1929 p p .)

249

4. Хто стояв на чолі Німеччини за новою конституцією? (Прези дент) 5. Консолідація якого режиму відбувалася Італії в 1922-1926 pp.? (фашистського) 6. З чим пов’язана «криза Матеотті» в Італії? (Убивство лідера . опозиції Дж. Матеотті) 7. Хто став ідеологом фашизму в Італії? (Муссоліні) 8. За яким принципом було організовано суспільство у період фа шизації Італії? (Корпоративізму) 9. Що таке «Латеранський конкордат»? (Угода про взаємне ви знання Ватикану й Італії суверенними державами) 10. Що складало основу корпорацій в Італії? (Союз робітників і під приємців) Картка 2. Велика Британія та Франція 1. До складу якого воєнного блоку входили Англія та Франція під час П ертої світової війни? (Антанта) 2. Назвіть найбільші політичні партії Великої Британії. (Консер вативна, ліберальна та лейбористська) 3. Хто очолив коаліційний уряд Великої Британії у 1918 p.? (Ллойд-Джордж) 4. Коли в Ірландії розпочалася громадянська війна і між якими угрупуваннями? (1919 р. між прихильниками незалежності Ір ландії та протестантськими графствами Ольстера) 5. Що стало приводом до загальнобританського страйку 1926 p.? (Припинення сплати державою субсидій власникам вугільних шахт) 6. Якою була форма державного правління у Франції після Пер т о ї світової війни? (ІІрезиде}ітська республіка) 7. За рахунок посилення яких настроїв французький уряд нама гався розв’язати повоєнні проблеми? (Патріотичних) 8. Що стало метоіо Національного блоку у Франції? (Придушення революційного руху та проведення твердої політики щодо Н і меччини) 9. Хто очолив уряд Національного блоку у 1926-1928 pp.? (Пуанкаре) 10. Коли у Франції страйковий рух набув широкого розмаху? (1919р.) Картка 3. CPCP та CIIIA 1. Яка подія 1920-1921 pp. сприяла заміні політики «воєнного ко мунізму» на неп? (Голод)

250

Усі уроки д о курсу « Всесвітня історія». 10 клас

2. На що було замінено продрозкладку під час непу? (Продподаток) 3. Які типи монополій існували в Радянській Росії за часів непу? (Трести, синдикати) 4. Як називалися організації, де можна було придбати різні това ри за золото і валюту в Радянській Росії? (Торгсіни) 5. Коли було утворено СРСР? (ЗО грудня 1 9 2 2 р.) 6 . Що стало символом американського шляху розвитку? (Автомо біль для кожної родини) 7. Під якою назвою увійшов в історію період президентства Гар дінга та Куліджа в США? («Проспериті» процвітання) 8. Ініціатором створення якої міжнародної організації виступили Сполучені Штати після війни? (Ліги Націй) 9. Хто став «повновладним господарем» великих міст CIIIA після запровадження «сухого закону» 1919 p.? (Гангстери) 10. Яке расистське угрупування активізувало свою діяльність у 20-х роках X X ст.? (Ку-клус-клан) Завдання 2. Дерево запитапь Це завдання цередбачає знання учнями з теми: «Найважливіші досягнення в галузі освіти,-науки' і техніки. Основні ідеї й течії у розвитку культури. Нові цінності європейців і американців у по воєнні роки. Поява «масової культури». Нові напрями в мйстецтві та літературі» Для проведення даного конкурсу вчитель заздале гідь готує плакат у вигляді дерева, до якого прикріплюються листочкн, на внутрішньому боці яких написані запитання до певної теми. Троє представників із кожної команди по черзі підходять до дерева і, обравши певний листочок,читають запитання та дають на нього відповідь. За кожну правильну відповідь команди отримують З бали. ' ; Приклади запитань 1. Умови розвитку культури в 20-х pp. X X ст. 2. Проаналізуйте зміни, що сталися в освіті в 20-х pp. X X ст. на прикладі провідних країн світу. 3. Назвіть основні досягнення в науці в 20-х pp. X X ст. 4. Які технічні досягнення характерні для 20-х pp. X X ст.? 5. Розкрийте зміст поняття «масова культура», наведіть приклади. 6. Назвіть основні мистецькі течії початку X X ст. та відомих пред ставників цих течій.

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1 924-1929 pp.)

251

7. Назвіть відомих представників літератури та особливості їх творчої діяльності. 8. Кіно — культурна новинка 20-х pp. X X ст. 9. Особливості розвитку театрального мистецтва. Завдання 3. Вгадай країну Це завдання передбачає перевірити знання учнями з тем: «Особ ливості соціально-економічного та політичного розвитку нових не залежних європейських держав: Польща, Чехословаччина, Угор щина», «Румунія, Югославія та Болгарія після Першої світової війни». Команди отримують картки з описом історичної події, що сталася в певній державі. Потрібно визначити країну та подію, що відбулась. Перемагає та команда, яка зробить це швидше. Завдан ня оцінюється в 4 бали. 1. За умов краху австро-німецької окупації в ніч проти 7 листопа да 1918 р. представники лівих партій створили в Любліні неза лежний від окупантів уряд, що його очолив депутат австрій ського рейхсрату, лідер галицької соціал-демократії Ігнаций Латинський. (Відновлення незалежності Польщі) 2. Повна частина буржуазії... орієнтувалася на перемогу німецькоавстрійського блоку. Інша частина, на чолі якої стояли Т. Macaрик і Е. Венеш, прагнучи суверенітету й незалежності, орієнту валася на перемогу країн Антанти; Ці патріотичні сили й очолили національно-визвольний рух. (Створення Чехословаччини) 3 . Глибока криза, що охопила країну в останній рік війни, призве ла... до піднесення антивоєнного руху. Вагому роль у цьому русі відігравав граф M. Карої, який у роки війни створив партію не залежності. У ніч проти 31 жовтня 1918 р. почалася революція. У ній взяли участь широкі народні маси. На хвилі революційно.го піднесення Карої за участі соціал-демократів сформував коа ліційний уряд, який заявив про проведення реформ. (Відокрем лення Угорщини) 4 . Завдяки зусиллям «Народної змови » влітку 1922 р. три провід ні праві партії створили «Конституційний блок» , який проголо сив метою відновлення «зневажених конституційних прав і сво бод». Опору вони вбачали у Військовій лізі, що була створена 1919 р. та об’єднала невдоволених своїм матеріальним і сус пільним становищем офіцерів, яких звільнили зі служби за умовами Нейїського договору. (Червневий переворот 1923 р. ' у Болгарії)

252

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Завдання 4. Влучний постріл Учитель прикріплює до дошки плакат, на якому зашифровані запитання (це завдання нагадує собою гру «Морський бій»). Учні повинні влучно «вистрілити». Під кожним пострілом криється якесь запитання. Плакат має такий вигляд: 1

Кожна команда робить два постріли. На обдумування надається ЗО сек. Від команди виступає один учень, а команда має право допов нювати. За кожну правильну відповідь можна отримати три бали. Приклади запитань А/1 назвіть причини зростання економіки США в період «проспе риті»; А/2 назвіть етапи фашизації Італії; Б/1 назвіть заходи, які вживались британським урядом для подо лання післявоєнної кризи; Б/2 назвіть наслідки Першої світової війни для'Франції; В/І поясніть зміст політики непу в Радянській Росії; В/2 назвіть передумови світової економічної кризи 1929 р. Завдання 5. Біля карти Учитель викликає по одному учню від команди. По черзі кож ному з них необхідно виконати завданню. Якщо учень не надасть правильної відповіді, то учень з наступної команди має можливість продемонструвати свої знання. Завдання: , 1. Показати на карті Рейнську демілітаризовану зону. 2. Показати на карті одну з країн Британської колоніальної імпе рії в Азії. 3. Показати на карті Ленінград. 4. Показати на карті Вашинґтон. 5. Показати на карті Веймар. 6. Показати на карті країну, звідки походить термін «джаз». 7. Показати на карті країну, звідки походить термін «неп». 8. Показати на карті країну, звідки походить термін «корпоратив на система». ' * 9. Показати на карті країну, з якою пов’язане ім’я засновника олімпійського руху.

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1 924-1929 p p .)

253

Завдання 6. Країна і дата ' Команда повинна назвати країну і дату події, про яку говорить вчитель. 1. Президентом країни став І. Мосцидький (Польща, 1926). 2. Перебування при владі прем’єр-міністра Антоніна Швегла (Че хословаччина, 1922-1929). 3. Вступ до Ліги Націй з одночасним отриманням позики в розмірі 250 млн золотих крон (Угорщина, 1927). 4. Убивство націоналістом лідера іншої партії С. Радича (Югосла вія, 1928). 5. Смерть короля Фердинанда (Румунія, 1927). 6. Вибух у столичному соборі з метою вбивства голови уряду (Бол- гарія, 1925). 7. Убитий радянський повпред П. Войков (Польща, 1927). 8. Татарбунарське повстання (Румунія, 1924). 9. Перебування при владі уряду Eppio (Франція, 1924-1925}. Підбиття підсумків. Оголошення результатів.

УРОК 34 Підсумкове узагальнення

Мета: узагальнити та систематизувати матеріал, який вивчався протягом навчального року. ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку II. Мотивація діяльності учнів Бесіда

1. Які теми ісурсу вивчались протягом року? 2. Який хронологічний період вивчався? 3. Як би ви охарактеризували цю епоху? III. Основна частина уроку

Завдання 1. Пояснити зміст термінів Учитель пропонує учням назвати по черзі поняття й терміни з теми та пояснити їх зміст. Наприклад: 1. Імперіалізм. 2. Дуалістична монархія. 3. Технічний прогрес.

Усі уроки д о курсу «Всесвітня історія». 10 клас

4. Державне регулювання економіки, Нація. 6. Націоналізм. 7. Національний рух. 8. Латифундизм. 9. Гонка озброєнь. 10. Мілітаризм. 11. Шовінізм. 12. Анексія. 13. Репарація. 14. Контрибуція. 15. Більшовизм. 16. Громадянська війна. 17. «Воєнний комунізм*. 18. Комінтерн. 19. Фашизм. 20. Корпоративна система. 21. Ізоляціонізм. 22. Неп. 23. Модернізм. 24. Авангардизм. 25. «Втраченепокоління». 26. Масова культура. 27. Джаз. 28. Мюзикл.

б.

Учитель може продовжити цей перелік доти, доки не будуть на звані всі основні терміни курсу.

1) 2) 3) 4) 5) 6)

Завдання 2. Знання хронології Учитель пропонує учням запитання по датах. Коли: відбулась Паризька мирна конференція; створено Лігу Націй; підписано Вашингтонський договір; розпочалося втілення планів Дауеса та Юнга; відбулись революції в Росії, Туреччині, Угорщині і Німеччині; До влади в Італії прийшли фашисти.

Завдання 3. «Словесний теніс» Цей вид змагання передбачає обмін запитаннями з тем між ко мандами. Гру починає перша команда, яка ставить запитання двом

Тема 5. Період стабілізації о Європі та Північній Америці (1 924-1929 p p .)

255

іншим, потім те саме роблять друга та третя команди. Надавати відповідь на запитання треба одразу. Під час гри необхідно стежи ти, щоб кожна команда поставила однакову кількість запитань і дала однакову кількість відповідей. Словесний теніс триває 5 - 7 х в . Перед початком; змагання команди мають хвилину на підготовку запитань. Максимальна оцінка за цей конкурс — 6 балів. При цьо му враховується й те, які запитання поставили команди, і те, як вони відповідали на запитання своїх суперників. Запитання стосуються теми «Світ на початку X X ст.». Завдання 4. Складання есе Рекомендації зі складання есе дивись на с. 77. Потім команди отримують теми для есе. 1-а команда. Наслідки Першої світової війни 2-а команда. Тоталітаризм як метод розв ’язання повоєнних проб лем. 3-я команда. Кроки європейських урядів зі стабілізації економі ки у післявоєнний період. Для складання есе учням надається 5 хв. Слово для відповіді надається одному представнику, який висловлює точку зору всієї команди. Максимальна оцінка конкурсу 6 балів. Завдання 4. «Риб’ячий скелет» Командам надаються плакати, на яких намальовано «риб’ячі скелети» (див. с. 151). Учитель пояснює правила виконання завдан ня: риб’яча г о л о в а н а з в а запитання, ребра — зміст або напрями вирішення, хвіст — висновок. Максимальна оцінка за цей конкурс 5 балів. На виконання завдання надається 5 хв. За допомогою цього методу вони повинні охарактеризувати особ ливості розвитку культури у 20-х pp. X X ст. 1-а команда. Освіта. 2-а команда. Наука і техніка. ", 3-я команда. Література і мистецтво.

УРОК 35 Резервний

Н авчальне видання

Серія «12-річна школа»

М 0КР0ГУЗ Олександр Петрович РОЗУМІЄНКО Олександра Євгенівна УСІ УРОКИ ДО К У РС У «В С ЕС ВІТ Н Я ІС Т О РІЯ » 10 клас. Стандартний та академічний рівні Головний редактор Н .І. Х ар ківська Редактор О. О. Ів а к ін Відповідальний за видання Ю. М. А ф анасепко Технічний редактор О. В. Л єбєдєва Коректор О. М. Ж уренко Підписано до друку 2 3 .03.2 0 J0 . Формат 60x90/16. Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна. Ум. друк. арк. 16,0. Замовлення № 10-04/19-05. TOB «Видавнича група “Основа”* 61001, м. Харків, вуд. Плеханівська, 66 тел. (057) 731-96-33 e-mail: office@osnova.c6in.ua Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК Ла 2911 від 25.07.2007 р.