Журнал "Охорона праці" №8/2020 by Охрана труда

ІНДЕКС 74377

ОХОРОНА ПРАЦІ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Засновано в 1994 році

8/2020 (314)

ГОТУЄМОСЬ ДО АУДИТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

с. 6

ТРЕНІНГИ ДЛЯ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

с. 18

ЯК ОФОРМИТИ СТАЖ ДЛЯ ПІЛЬГОВОЇ ПЕНСІЇ с. 50

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Із запитаннями, що стосуються навчання з охорони праці, журнал звернувся до фахівців з ОП, які мали досвід роботи або підвищували свої компетенції в професійних європейських інституціях. Як організовано навчання з охорони праці в країнах Європи? Чи діють там нормативні акти, що деталізують до дрібниць, кого і де навчати законодавчих норм з ОП або правил безпечного виконання робіт? Як перевіряють якість знань? У відповідь почули: в ЄС діють інші системи навчання, не зарегульовані державою. Типове положення, що регламентує проведення навчання та перевірку знань з охорони праці в Україні – це такий собі пострадянський рудимент, який морально вже давно віджив і до того ж містить суперечності щодо практичного застосування. Чи потрібен такий документ підприємствам? Закон України «Про охорону праці» (далі – Закон) прямою нормою делегує роботодавцям і відповідальність, і зобов’язання навчити працівників правил безпечного виконання робіт. Де і як навчати, як перевіряти якість набутих знань – має бути компетенцією роботодавця. Держава не повинна втручатися, вимагаючи, щоб керівники підприємств навчалися тільки в конкретному навчальному центрі або щоб у слухачів приймали іспити тільки інспектори праці. Це вже несучасно і неринково. Чи потрібен цей документ наглядовому органу? Вітчизняна Держпраці занадто перевантажена прямим державним функціоналом. Інспектори праці тепер універсальні, вивчають та охоплюють наглядом стосунки у трьох сферах: трудове законодавство, безпека та гігієна праці. Чи є в них час здійснювати перевірку знань цілої армії керівників і працівників? І чи готові вони взяти на себе відповідальність за неякісне навчання, якщо з навченим працівником стався нещасний випадок? Крім того, у самій процедурі складання іспитів очевидно є корупційні ризики… Чи потрібен цей документ закладам, які проводять навчання з ОП? Найбільша користь від Типового положення в тому, що воно зобов’язує роботодавців його виконувати, тобто навчати персонал. Незважаючи на те, що це дублювання норми Закону, воно не зайве – з огляду на невисокий рівень законослухняності бізнесу. Насправді ж установлений порядок формування комісій з перевірки знань – це постійний «головний біль», який супроводжує діяльність навчальних центрів. Менший він чи більший, залежить від уміння керівників таких центрів домовитися з наглядовим органом. Але це завжди проблемне питання. Разом подумаймо, що доцільно закріпити на законодавчому рівні. Можливо, періодичність навчання або обсяг знань з ОП, який потрібен тому чи іншому фахівцю. Держава може надавати навчальним центрам методичну допомогу: рекомендувати програми чи екзаменаційні запитання або ж забезпечувати контроль якості навчального процесу. Хоча це можуть робити й саморегулівні організації, що створюються учасниками ринку. Тож чи потрібно нам і надалі вдосконалювати Типове положення? Чи все ж таки доцільно відмовитися від нього, надавши роботодавцям більше свободи і водночас установивши відповідальність, від якої буде складно ухилятися? В експертному середовищі переконані: це станеться, але ще не скоро. На жаль, в Україні, попри революційні настрої громадян, зміни відбуваються дуже повільно – і в державному реформуванні, і в суспільному устрої, і в наших головах. Дмитро Матвійчук, головний редактор

ЗМІСТ

ОХОРОНА ПРАЦІ № 8/2020 (314)

Науково-виробничий щомісячний журнал

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Сергій Колесник На дорогах – без змін

Виходить з липня 1994 р. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: серія КВ № 23658-13498Р від 17.12.2018 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи: серія ДК № 6400 від 18.09.2018 Засновник: ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці»

Матвійчук Дмитро Лаврентійович головний редактор (044) 558-74-11 Солодчук Людмила Миколаївна заступник головного редактора – відповідальний за випуск номера (044) 558-74-18 Федоренко Микола Дмитрович заступник головного редактора (044) 558-74-11 Відділ передплати (044) 558-74-27, 296-82-56 Реклама (044) 292-80-58 Поліграфічні послуги (044) 558-36-03 Власні кореспонденти: Вінницька, Київська, Полтавська, Сумська, Харківська та Чернігівська обл. – Фандєєв Олександр Іванович (044) 296-01-73 Дніпропетровська, Донецька, Запорізька,Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Херсонська, та Черкаська обл., АР Крим – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632-23-29 Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька обл. – Якименко Зінаїда Степанівна (097) 314-40-74 Погляд редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв тощо несуть автори публікацій. За достовірність реклами відповідає рекламодавець.

Підписано до друку 10.08.2020. Формат 60х84/8. Папір – крейдяний матовий. Друк – офсетний. Ум.-друк. арк. – 14,02. Зам. № 151. © ОХОРОНА ПРАЦІ Адреса редакції та видавця: 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1 ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці» Надруковано в друкарні ТОВ «Літера»

mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua Журнал виходить українською та російською мовами.

Передплатні індекси: «ОХОРОНА ПРАЦІ» 74377 «ОХРАНА ТРУДА» 74378

Олександр Фандєєв Болючі питання навчання

За матеріалами онлайн-дискусії: як дистанційно здійснювати перевірку знань, вступний та інші інструктажі з питань ОП

Георгій Больман Аудит з охорони праці – вимога сучасності

ННДІПБОП розробив комплект документів для проведення зовнішнього добровільного аудиту

Сергій Чеберячко П’ять кроків до безпеки

Реалізовуємо на підприємстві систему безпечної праці 5П

Сергій Колесник Умію, хочу, можу, забезпечений

Олександр Фандєєв Комунікація означає «з людьми» 26 Як правильно налагоджувати психологічний контакт, встановлювати довірчі відносини, говорити і слухати

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Володимир Рожанський Гігієна праці в сучасних умовах. Особливості наглядової діяльності 44

Сергій Чеберячко, Михайло Дубенчук Як вибрати респіратор? Стандарт рекомендує...

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Зінаїда Якименко Пільгова пенсія. Судова практика Як відстояти в суді своє право на призначення пільгової пенсії

Додаток до журналу

Анонімні одкровення фермера з Кіровоградщини про охорону праці

Сергій Колесник Атестація робочих місць: ти туди не ходи...

Правила поведінки в критичних ситуаціях – від експертів журналу «Надзвичайна ситуація»

П’ять способів перевірити якість засобу захисту

Актуальне інтерв’ю з тренером і психологом Андрієм Молодоричем

Сергій Колесник Свідома бездіяльність

Фахівці ГУ Держпраці у Харківській області здійснюють профілактику профзахворювань по-новому

Управління виробничими ризиками в ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ»

Людмила Солодчук Бізнес-тренінг для безпеки, або Як виховати почуття відповідальності

Про роботу перевізників після відновлення транспортного руху

Інна Ільницька Терористична загроза: як поводитись, щоб урятуватись

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ Нові статистичні звіти про працю і травматизм на роботі Проведення аудиту з охорони праці на підприємстві

Законодавчі вимоги та покрокова інструкція для роботодавців

На обкладинці: творча робота переможниці Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» 2020 року Олени Снігирь (Полтавська область)

Атестація робочого місця тракториста-машиніста: зразки документів

ЧИТАЙТЕ НАС НА

TRENDING БОЛЮЧІ ПИТАННЯ НАВЧАННЯ Редакція журналу «Охорона праці» та Центр професійної освіти і навчання (м. Кривий Ріг) провели онлайн-дискусію «Навчання з охорони праці. Про наболіле». В обговоренні взяли участь експерти, науковці, представники Держпраці України, федерацій профспілок і роботодавців, Фонду соцстрахування, підприємств і організацій країни, органів місцевої влади, навчальних закладів тощо. Природно, що найбільше запитань було адресовано Наталії Віжул, начальнику відділу з питань охорони праці Департаменту з питань праці Держпраці України. Свої думки також висловили й інші учасники дискусії. Гадаємо, ця інформація буде корисною для широкого кола читачів. Тож плануємо розмістити її в повному обсязі в наступних номерах журналу. А зараз про найголовніше. – Як комісія Держпраці здійснює дистанційну перевірку знань працівників, які пройшли навчання в навчальних центрах? – До введення карантину Держпраці була налаштована на стаціонарну форму перевірки знань з питань охорони праці (далі – ОП), під час якої інспектор Держпраці мав змогу віч-на-віч спілкуватися з працівниками. Проте обставини, що змінилися, змусили перейти до дистанційної перевірки знань комісіями територіальних органів Держпраці на місцях. Вимоги в навчальних центрах такі самі, як під час перевірки знань на підприємствах. Вони визначені в п. 3.12 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15 (далі – Типове положення). Це такі умови, як забезпечення візуальної аутентифікації людей, які проходять перевірку знань з питань ОП; особиста присутність членів комісії з перевірки знань; забезпечення передачі відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному режимі. Процес навчання та перевірки знань Держпраці не переривала, адже знання є неодмінною умовою для допуску до багатьох видів робіт підвищеної небезпеки. (Однак, за словами одного з учасників онлайн-дискусії, у Дніпропетровській області через брак технічних можливостей перевірка знань під час карантину не проводилась (інформація на час написання статті). – Ред.). – Чи може Держпраці в односторонньому порядку визначати місце проведення засідання комісії з перевірки знань? Яким документом регламентується це питання?

– Типове положення не деталізує вимоги до роботи комісії, зокрема щодо місця проведення перевірки знань. Його визначення та обґрунтування здійснюється у взаємодії Держпраці з навчальними центрами. Слід розуміти, що кожна область має свої особливості. У країні активно функціонують більше ніж 500 навчальних центрів. Держпраці намагається їх охопити, але ж заліків багато. Бути одночасно в кількох місцях неможливо, тому в областях залежно від ситуації знаходять власні способи вирішення цього питання. Деякі теруправління облаштовують у своїх приміщеннях обладнані в належний спосіб класи для проведення іспитів, інші виїжджають на місця… У Типовому положенні не прописано також і кількість у групі тих, хто проходить перевірку знань. Водночас, з погляду здорового глузду, зрозуміло, що організовувати іспит для групи із 3–5 осіб за участю комісії, що складається з більшої кількості людей, нераціонально. Тому в такому разі слід домовлятися та знаходити зважене, компромісне рішення. – Чи є правочинною комісія з перевірки знань з питань ОП, до складу якої входять лише представники Держпраці? – Типовим положенням передбачена участь у комісії представників інших органів державного управління охороною праці, зокрема органів місцевої влади, а також профспілок. Організаційне забезпечення роботи комісії, оформлення документів, облік, зберігання протоколів тощо здійснює навчальний центр. Кандидатури до складу комісії, викладачів, представників профспілок, навчених посадових осіб пропонує навчальний центр, указуючи їх у листі-заявці до теруправлінь Держпраці. Якщо навчальні центри мають якісь зауваження до теруправлінь щодо цих питань, їм слід звернутися до центрального апарату Держпраці.

ʦ̡̡̛̭̖̱̬̟̦̭̜̌̽ ̡̨̡̦̱̬̭ ̸̨̨̛̯̔́̐ ̡̥̣̦̌̀̌

«Охорона праці очима дітей»

Творческая работа учасника конкурсу 2017 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

TRENDING Загалом, порядок формування складу комісії та участь у ній тих чи інших представників визначається Типовим положенням. Зокрема, якщо навчання проводилось у навчальному центрі, перевірку знань з питань ОП після проведення спеціального навчання для посадових осіб та інших працівників, безпосередньо зайнятих на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, здійснює комісія територіального органу Держпраці за участю профспілок. Перевірку знань з питань ОП категорії посадових осіб, які вказані в переліку п. 5.2. Типового положення (перші заступники та заступники міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади тощо), проводить комісія, створена наказом Держпраці. Очолює її Голова (заступник Голови), до складу комісії входять посадові особи Держпраці та її територіальних органів, а також представники відповідних профспілок. До складу комісії можуть також залучатися представники інших органів державного управління охороною праці, Головного навчально-методичного центру Держпраці, викладачі, які долучалися до проведення навчання. На підприємствах до роботи комісії можуть залучатися також страхові експерти Фонду соціального страхування України. Натомість участь представників Держпраці в комісіях з перевірки знань на підприємствах не передбачена, відповідальність за організацію перевірки знань покладається на роботодавців. – Чи можна проводити вступний та інші інструктажі з питань ОП дистанційно? – Проводити можна в будь-якій формі, з використанням комп’ютера, відеоматеріалів тощо. Водночас відповідно до вимог Типового положення це має бути зафіксовано та підтверджено власним підписом людини, яка пройшла інструктаж, у журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці або журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Для впровадження ж електронного підпису потрібно внести відповідні зміни до законодавства. – Чи має право комісія з теруправління однієї області перевіряти знання, серед іншого дистанційно, у працівників підприємства або слухачів навчального центру, розташованого в іншій області? – Це не заборонено, проте логічно звертатися до теруправління в межах своєї області. Так варто чинити хоча б з тих міркувань, що працівники теруправлінь мають певний досвід та інформацію про підприємства та навчальні центри області. Тож така співпраця є доцільнішою. – Якщо посадова особа працює на кількох підприємствах, чи потрібно мати посвідчення про навчання на кожному з них, якщо вид навчання однаковий? – Незалежно від виду навчання фахівець повинен його пройти й отримати посвідчення як на основному підприємстві, так і на тому, де він працює за сумісництвом. Підготував Олександр Фандєєв, спецкор

www.ohoronapraci.kiev.ua

ТОЧКА ЗОРУ Андрій Семенов, директор Центру професійної освіти і навчання (м. Кривий Ріг): – На мою думку, нині не зовсім зрозумілим є визначення понять «навчання з питань ОП» та «інструктаж з питань ОП», нечітко прописані в нормативно-правових актах пункти про їхню мету і завдання. А це призводить до певних суперечностей, зловживань, безвідповідальності та порушення прав одних учасників навчального процесу іншими. Головні «гравці» на цьому полі – навчальні заклади, їхні учні та слухачі, роботодавці, профспілки, Держпраці. У кожної з категорій – власні інтереси, потреби, права та обов’язки. Думаю, успішним навчання може бути лише за умови, якщо всі учасники процесу знатимуть свої права, виконуватимуть обов’язки і між ними буде взаєморозуміння. Відсутність конструктивного діалогу між учасниками призводить до негативних наслідків, зокрема до появи на ринку навчальних послуг недобросовісних гравців. Анатолій Стовбун, радник Голови ЦК Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України з питань безпеки і гігієни праці, канд. мед. наук: – Є проблеми щодо рівня кваліфікації викладачів, які проводять навчання з питань ОП за типовою програмою у приватних центрах підготовки. Деякі з них навіть не володіють термінологією предмета, якого навчають. Недостатнім є матеріально-технічне забезпечення навчання. Зокрема, фактично відсутні муляжі, моделі, інші засоби навчання, за допомогою яких можна наочно продемонструвати ті чи інші дії, щоб навчити виконувати їх правильно. Крім того, нерідко навчальні програми не враховують вимог розпорядчих актів органів виконавчої влади України, а також нових нормативно-правових актів з охорони праці і здоров’я, що прийняті у зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Актуально

АУДИТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ – вимога сучасності*

дними з базових принципів державної політики в галузі охорони праці є пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, сприяння підприємствам у створенні таких умов. До профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки виробництва з боку роботодавця, потрібно віднести експертне обстеження та аудит стану охорони праці. Процедуру проведення експертного обстеження регламентують наявні нормативно-правові акти, проте методики й порядку проведення аудиту з охорони праці в правовому полі немає. Обов’язки роботодавця щодо організації проведення аудиту з охорони праці встановлено у ст. 13 Закону України «Про охорону праці», а ст. 39 надано право посадовим особам Державної служби України з питань праці одержувати від роботодавця висновки цього аудиту. До нормативних актів, що діють у сфері технічного аудиту, належить також ДСТУ ISO 19011:2012 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління», який набрав чинності у липні 2013 року.

О Георгій Больман, завідувач навчально-наукової лабораторії науково-технічної підтримки ДУ «ННДІПБОП»

Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці розробив комплект документів з проведення зовнішнього добровільного аудиту у формі стандартів організації України (СОУ). ___________________________ * У додатку до цього номера журналу читайте матеріал М. Федоренка «Аудит: поняття, функції, сфера діяльності»

ДОЗВІЛ ЧИ ДЕКЛАРАЦІЯ? Що ж таке аудит у сфері охорони праці? Це оцінка системи та процесів підприємства для отримання незалежної думки аудитора щодо відповідності об’єкта аудиту вимогам законодавства з охорони праці. Сьогодні схожу діяльність провадить мережа експертних організацій, які оформлюють звіт за результатом обстеження стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, на підставі якого приймають рішення щодо видачі суб’єкту господарювання дозволу Держпраці відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок). Перелік робіт підвищеної небезпеки та устатковання підвищеної небезпеки, на виконання або експлуатацію яких відповідно до Порядку потрібне отримання дозволу, постійно скорочують, переносячи їх до переліку робіт і устатковання, які можна виконувати або експлуатувати на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань ОП. Через те, що отримання декларації не передбачає проведення експертного обстеження машин/ механізмів та системи управління охороною праці на підприємстві, обсяг надання експертних послуг в Україні зменшується. Це не сприяє поліпшенню умов праці на підприємствах. Адже інших

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці

важелів впливу на роботодавців щодо обов’язкового системного контролю за роботою обладнання підвищеної небезпеки немає.

ПОТРЕБА В АУДИТІ ЗРОСТАЄ Запровадження декларативного принципу, з одного боку, спрощує роботодавцю ведення господарської діяльності, а з іншого – вимагає від нього відповідальнішого ставлення до створення на підприємстві безпечних умов праці. Форма декларації (відповідно до Порядку) передбачає наявність у ній інформації про проведення добровільного аудиту з охорони праці із зазначенням дати його проведення. Із таким висновком аудиту роботодавець буде більш впевнений, що його виробництво безпечне. Водночас на сьогодні немає законодавчо врегульованого порядку проведення аудиту з охорони праці, який би регламентував вимоги до об’єктів та суб’єктів аудиту, питання підготовки та навчання аудиторів, оформлення результатів аудиту та їх легітимність, відповідальність аудиторів та аудиторських організацій тощо. Ураховуючи наведене вище, для сприяння створенню законодавчої бази щодо аудиту з охорони праці Державна установа «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» як головна організація з науково-технічної підтрим-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ки державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці розробив комплект документів з проведення зовнішнього добровільного аудиту у формі СОУ. Кожний напрям містить декілька стандартів, зокрема настанову щодо проведення аудиту, вимоги до аудиторських організацій, положення про навчання аудиторів та навчальну програму, оформлення результатів аудиту тощо. Стандарти схвалила вчена рада інституту, їх затвердили відповідними наказами. Їхня дія поширюється на суб’єктів господарювання, які мають намір провадити аудиторську діяльність і користуватися її результатами в межах системи стандартів інституту. Наразі, за інформацією інституту, опрацьовують проєкт постанови

КМУ щодо внесення змін до Порядку, зокрема у форми декларації для адаптації національного законодавства до вимог європейського. Зміни передбачають розширення видів проведення аудиту, зокрема, крім зовнішнього аудиту, запропоновано запровадження внутрішнього аудиту суб’єктом господарювання. Сьогодні проєкт на стадії розробки, у разі його затвердження постане потреба створення процедури проведення внутрішнього аудиту стану охорони праці підприємствами. Інститут прийняв рішення щодо розробки найближчим часом комплекту документів у формі СОУ, які б регламентували проведення внутрішнього аудиту на підприємстві. Плануємо структуру стандартів, яка б передбачала загальну частину умов проведення аудиту, а також спеціальну частину з урахуванням специфіки діяльності підприємства, його галузевої спеціалізації (нафтогазовий комплекс, видобувна промисловість, будівництво тощо).

НАВЧАННЯ АУДИТОРІВ Особливого значення для проведення зовнішнього й внутрішнього аудиту набуває підготовка ауди-

ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ ЗА ТРЬОМА НАПРЯМАМИ СОУ Усі три напрями об’єднує загальний принцип побудови стандартів на основі національного стандарту України ДСТУ ISO 19011:2012 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління» і «Концепції реформування системи управління охороною праці в Україні», схваленої розпорядженням КМУ від 12.12.2018 № 989-р. Відмінності напрямів – у типових програмах навчання аудиторів та їх назвах, що зумовлено вимогами законодавства з охорони праці. Так, наприклад, звіт за результатами проведення аудиту матеріально-технічної бази та умов праці, а також аудиту охорони праці роботодавець може використовувати під час реєстрації декларації матеріально-технічної бази та умов праці, передбаченої Порядком. Проведення аудиту саме з такою назвою має полегшити процедуру реєстрації декларації в територіальному управлінні наглядового органу у сфері охорони праці. Крім того, як ми зазначали, проведення аудиту з охорони праці передбачено ст. 13 Закону України «Про охорону праці», а право посадових осіб робити висновки такого аудиту закріплено у ст. 39 цього Закону. Відповідно до напряму «аудит безпеки праці» аудит має бути проведено після реалізації заходів Концепції, які полягають у створенні системи управління безпекою та гігієною праці.

Актуально своєного матеріалу. Така форма навчання набуває особливого значення в умовах поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. До навчання можна залучати фізичних осіб (експертів технічних для підготовки аудиторів зовнішнього аудиту, працівни-

Інститут послідовно працює задля реалізації вимог законодавства у сфері аудиту з охорони праці, створюючи відповідну законодавчу базу на рівні стандартів організації, відкритий до співпраці з суб’єктами господарювання з питань організації проведення аудиту, сприяння створенню безпечних та здорових умов праці.

СПІВПРАЦЯ з Литовською Республікою Відбулася онлайн-зустріч т. в. о. голови Держпраці Віталія Сажієнка, заступника голови Держпраці Ігоря Дегнери з головою Державної інспекції праці Литовської Республіки Йонасом Гріціусом. Під час заходу розглядали питання обміну досвідом щодо захисту відряджених українських працівників на роботу до Литовської Республіки, їхніх трудових прав, зокрема працевлаштування в межах правового поля. Також учасники зустрічі говорили про обмін інформацією щодо найкращих практик реалізації завдань, покладених на інспекторів праці. Ігор Дегнера поділився досвідом підготовки уніфікованих державних інспекторів праці в Україні, спроможних перевіряти дотримання прав найманих працівників у всіх аспектах. За результатами зустрічі було досягнуто згоди щодо початку спільного інформування громадян України, що виїжджають на роботу до Литовської Республіки, стосовно документів, які підтверджують законне право перебування та працевлаштування на території Литовської Республіки; укладення трудового договору та місця, куди звертатися у разі порушення трудового законодавства.

ків підприємств – для підготовки аудиторів внутрішнього аудиту), що відповідають певним вимогам, які встановив інститут. Дистанційний метод навчання є пріоритетним, оскільки він менш витратний для підприємства, а також дає змогу отримати кваліфікацію без відриву від виробництва.

ДО СВЯТА ПІДБИЛИ ПІДСУМКИ До Дня будівельника відбулося розширене засідання ради Будівельної палати України, на якому підбито підсумки роботи галузі в період епідеміологічних обмежень. Зокрема щодо реалізації програми «Велике будівництво». Незважаючи на зниження темпів виробництва, галузь має значний потенціал для виходу з кризи. Під час засідання найкращим представникам будівельної галузі вручили нагороди.

торів – навчання та перевірка їхніх знань. У межах наявної системи стандартів зовнішнього аудиту інститут розробив положення про навчання аудиторів аудиторських організацій та відповідну програму. Що стосується аудиторів внутрішнього аудиту підприємства, то аналогічні документи заплановано розробити найближчим часом. Навчати аудиторів пропонують як традиційним методом (очне навчання), так і дистанційно, що передбачає здобуття знань слухачами на робочому місці за допомогою самостійної підготовки з використанням тематичних лекцій та дистанційну перевірку за-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці

Успішні практики

П’ЯТЬ КРОКІВ ДО БЕЗПЕКИ Система безпечної праці – 5П (п’ять кроків до безпеки) на основі Safe Systems Of Work (SSOW). Знати – щоб передбачити, вміти – щоб допомогти.

Одним з таких нових підходів є система безпечної праці (Safe Systems Of Work, SSOW). Це ретельно відібрані згідно з певним виробничим завданням безСергій Чеберячко, печні процедури, які встановлюють з урахуванням комд-р техн. наук, професор кафедри петентності працівників та характеристик обладнання охорони праці та цивільної безпеки (табл. 1). Важливим етапом є ідентифікація небезпек та НТУ «Дніпровська політехніка» оцінка професійних ризиків, які проводять у комплексі під час прийняття рішення щодо мінімізації негативних оли аналізуємо статистичні дані з аварійності впливів на працівників. Особлива увага – до роботи на підприємствах, з’являються сумніви щодо над помилками працівників, це головна відмінність того, що роботу зі зниження професійних запропонованої системи від інших. ризиків справді проводять. Виникає думка, Запровадження такого підходу не тільки допоможе що небезпеки зі значним рівнем ризику технологічно запобігти нещасним випадкам, а й дасть змогу роботоскладно зменшити до безпечного рівня через високу давцям відстоювати свої права, надаючи всім заінтересовартість їх усунення. Імовірно, захист працівників ваним сторонам інформацію про вжиті заходи для забезобійдеться дорожче, ніж очікуваний прибуток печення безпечних практик. Система безпечної праці компанії. У такому разі здебільшого приймають складається з п’яти кроків (5П), які доволі управлінські рішення і використовують засоби просто реалізувати, маючи досвід роіндивідуального захисту, що не дає змоги боти із системою управління безПередбач уникнути травм. пекою праці, яку засновано на З іншого боку, на небезпеки з неризикоорієнтованому підході. Підтримуй значним рівнем ризику не звертають належної уваги, уважаючи, що ризик Проаналізуй виробниче завдання прийнятний, а отже, не може бути завдаПідрахуй Підрахуй небезпеки, підсумуй но істотної шкоди працівникам. професійні ризики Розуміючи цю проблему, усе більше Перевіряй Передбач безпечні методи небайдужих фахівців намагаються удота Підтримуй працездатність сконалити наявні чи запропонувати альполіпшуй Проаналізуй безпечних методів тернативні підходи до систем управління Перевіряй та поліпшуй безпекою та гігієною праці на підприємствах. результативність системи

5П

www.ohoronapraci.kiev.ua

Успішні практики Перший крок пов’язаний з ретельним аналізом виробничого завдання та визначенням усіх аспектів діяльності працівників для подальшої ідентифікації небезпек. Працівникам рекомендовано у письмовій формі надати відповіді на запитання (див. табл. 1):

Таблиця 1

Форма із системи безпечної праці Місце роботи

Місце, де виконується робота

Відповідальна особа

ПІБ

Дата аналізування

Дата перегляду

Інспектор

Хто здійснював перевірку

Опис роботи

Опишіть, яку роботу буде зроблено

Завдання

Що потрібно зробити

Місце виконання завдання

Виробниче середовище, умови праці, обмеження

Методи роботи

Як потрібно зробити

Навчання

Що потребує особливої уваги

Ідентифікація небезпек

Опишіть небезпеки (таблиця 2)

Оцінка ризиків

Додаток, таблиці 3–5

Алгоритм оцінки ризиків (табл. 3–5)

Планування роботи

1. Визначте завдання або робочу операцію та опишіть небезпеки (колонка 1, табл. 3).

Основна мета й кінцевий результат проєкту

Підготовчі роботи

Що потрібно зробити перед початком роботи

Інструменти й обладнання

Опишіть обладнання, що застосовується (матеріали, машини, джерела енергії)

ЗІЗ

Які ЗІЗ потрібні для виконання завдання

Процедури

Реєстр інструкцій для системи безпечної праці (таблиця 6)

Виконавець завдання

Учень, практикант, молодий чи досвідчений, це важливо для передбачення людських помилок та вміння діяти в разі надзвичайної ситуації

Джерела помилок

Можливі помилки людини, збої обладнання, причини травм/інцидентів

Аварійні заходи

Опишіть дії під час аварійних ситуацій

Санітарно-побутове забезпечення

Укажіть місця розташування санітарних кімнат, душових і т. д.

Другий крок полягає в ідентифікації небезпек і величини професійних ризиків від дії небезпечних факторів, які можуть вплинути на працівників під час виконання виробничих завдань, потрібно враховувати також психологічні аспекти впливу на працівників (табл. 2).

На цьому етапі: – виявляють небезпеки (табл. 2); – розраховують величини професійних ризиків через визначення ймовірності виникнення небезпек та тяжкість заподіяної шкоди (оцінка ризиків – це фундаментальний процес, що є основою успішного управління безпекою праці; вона являє собою процедуру, яка допомагає розробити систему безпечної праці); – розробляють та обґрунтовують заходи для зниження ризиків до прийнятного рівня (табл. 6).

2. Визначте та запишіть наслідки впливу небезпеки на людину (колонка 2, табл. 3). 3. Визначте осіб, які наражаються на ризик (колонка 3, табл. 3). 4. Визначте наявні заходи контролю ризику для кожного випадку (колонка 4, табл. 3). 5. Візьміть до уваги серйозність наслідків (колонка 5, табл. 3), імовірність небезпеки (колонка 6, табл. 3), а також за допомогою індикатора рівня ризику визначте рівень ризику, запишіть (колонка 7, табл. 3). 6. Якщо для контролю або зниження ризику потрібні додаткові елементи керування, це має бути записано (колонка 8, табл. 3); Третій крок – розробка безпечних методів роботи, навіть якщо рівень ризику незначний, що є однією з відмінностей цього підходу (див. приклад у додатку). У системі безпечної праці немає чіткої вимоги до процедур доведення потрібної інформації до працівників. Інформацію можна повідомити і усно, і письмово, і розпорядчим документом. Однак система вимагає чітко дотримуватись установленої на підприємстві форми надання інформації.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці Таблиця 3

Форма для оцінки фізичних/гігієнічних ризиків Опис небезпеки

Наслідки небезпеки

Професія

Засоби контролю

Серйозність наслідків

Імовірність

Ризик

Заходи зі зниження

Обов’язковими є процедури підготовки до роботи (отримання дозволів, спорядження, засобів захисту), планування послідовності виконання роботи, розроблення безпечних способів її виконання, урахування імовірних аварійних ситуацій та вміння діяти у разі їх виникнення, процедури по закінченні роботи (демонтаж, утилізація, вимкнення і т. д.), за якими бажано скласти реєстр (табл. 7). Кожна робота потребує індивідуального підходу, який враховує її специфіку, рівень ризику, фаховість працівників, умови праці та інше. Наприклад, для робіт з невисоким ризиком можна розробити набір певних правил, виконання яких гарантує безпеку. Для робіт з високим ризиком потрібно ретельно виписати не тільки інструкції, а й вимоги до виконавців, їх навчання і перевірки компетентності. Для робіт з підвищеною складністю та особливо небезпечних (наприклад, у замкнених просторах, у гарячих цехах, з електрообладнанням у мережах з напругою понад 1000 В), коли потрібний дозвіл на їх виконання, указані процедури потрібно задокументувати, а також звернути увагу на наявність інформації про ризики та правила безпечного виконання роботи, відповідальну особу. Рекомендовано використовувати чек-листи, де описано кожен крок. Четвертий крок – це підготовка персоналу, його навчання, щоб працівники правильно виконувати свою роботу, усвідомлювали небезпеки, знали методи захисту від них. На цьому етапі важливо забезпечити потрібний рівень комунікації із працівниками. Наполягаємо на зрозумілості безпечних методів та простоті їх виконання. Переконайтеся, що робітники, керівники й менеджери мають відповідні навички, повністю усвідомлюють потенційні ризики і знають запобіжні заходи, які вони повинні застосувати.

Таблиця 2

Форма для ідентифікації небезпек Ідентифікація небезпек Записи про травми

Ретельно перевірити форми актів Н-1 про причини травм або нещасних випадків на цій ділянці

Опитування працівників

Провести опитування працівників для виявлення наявних небезпеки, які можуть призвести до травми чи небезпечних ситуацій, інцидентів

Фізичні, ергономічні небезпеки

Наявність фізичних навантажень, переміщення вантажу, механізмів, що обертаються чи рухаються, незручних або екстремальних поз, захватів, повторюваних рухів, нахилів тулуба та ін. Небезпека падіння, ковзання, нерівна поверхня, пандуси, сходи та ін.

Гігієнічні небезпеки

Вплив екстремальних температур, недостатнього освітлення, підвищеного шуму, запиленості, вібрації, електромагнітних випромінювань та ін.

Психофізіологічні небезпеки

Тривалість спостереження, частота сигналів, кількість об’єктів спостереження, напруженість очей, одноманітність роботи, понаднормова робота, режим праці, темп/ритм роботи, зміна завдань, моторика дрібних рухів тощо

Так

Ні

Коментар

Таблиця 7

Реєстр інструкцій для системи безпечної праці Відділ

www.ohoronapraci.kiev.ua

Завдання

Робоча інструкція

Величина ризику

Дата виконання

Успішні практики Таблиця 4

Таблиця 5

Шкала для оцінки ризику Імовірність Майже неМалоМожливо ймовірно ймовірно Тяжкість

Опис діаграми Імовірно

Майже достовірно

Легка травма або біль від удару

Незначні травми або вивихи

Травма, що потребує медичного лікування

Травма, що потребує тривалого лікування, призводить до втрати певної функції

Травми, що призводять до інвалідності чи смерті

Ризик

Дії

Високий 15 – 25

Роботи не можна починати або потрібно негайно припинити. Інформувати керівників вищої ланки.

Помірний 6 – 14

Роботи не можна починати або потрібно негайно припинити. Проконсультуйтеся з керівниками, щоб отримати дозвіл.

Низький 1–5

Роботу можна виконувати або продовжувати. Потрібно інформувати працівників про безпечні методи роботи. Обов’язковий контроль за роботою. Таблиця 6

П’ятий крок – забезпечення регулярного моніторингу та поліпшення працездатності системи, підготовки працівників, виконання інструкцій і правил. На цьому етапі важливо забезпечити зворотний зв’язок для отримання відповідей стосовно результативності системи, виконання процедур, виявлення проблем і розробки заходів для поліпшення роботи. Потрібно зупиняти роботи, якщо помічено небезпечний стан обладнання чи небезпечну поведінку людей. Запропонована система безпечної праці, яка складається з п’яти кроків (5П) відповідає відомому принципу Демінга – Шухарта (постійне вдосконалення) та дає змогу знизити кількість профзахворювань і травм за рахунок постійної роботи над помилками працівників, удосконалення безпечних методів роботи, застосування чітких і зрозумілих інструкцій з виконання роботи, дій в аварійних ситуаціях. Кожний крок підкріплено відповідним інструментарієм для забезпечення його виконання. Упровадження такої системи дасть змогу активно застосовувати ризикоорієнтований підхід до безпеки праці, розширюючи можливості за рахунок розроблення безпечних процедур, про результативність яких завжди можна дізнатись через зворотний зв’язок із працівниками.

Аналіз досягнутого рівня безпеки Опис завдання

Дата проведення

Хто провів оцінку

Робоче місце

Ризик

Відповідь Так

Ні

Контроль за ризиком

Безпечного рівня досягнуто Так

Ні

Використання стисненого повітря Предмети, що розлітаються, обертаються Ризик травм кінцівок Ковзання, падіння Вибух Шкідливі хімречовини Інертні гази Падіння з висоти Гарячі поверхні Електричний струм Вплив шуму Вплив пилу Вплив вібрації Інші ризики

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці Додаток

Приклад оформлення виробничого завдання в системі безпечної праці Приміщення та місце роботи

Їдальня, будинок, тип A

Робочий керівник/ адміністратор

ПІБ, телефон

Дата створення Інспектор

ПІБ

Опис роботи

Видалення настінної плитки в зоні приготування їжі (10 м2).

Завдання

Обштукатурити поверхні й залишити готовими до повторного облицювання плиткою.

Метод, який слід застосовувати, і заходи безпеки

Накрийте робочу зону для захисту від пилу шматком поліетилену, який закріплено дерев’яними рейками 50 x 50 на стелі та де потрібно на підлозі. Перевірте герметизацію, щоб запобігти потраплянню пилу з робочої зони на решту кухні, використовуйте де потрібно скотч. Забезпечте тимчасове робоче місце спеціальною платформою заввишки 1,5 м. Збивайте плитку за допомогою ручного зубила, щоб мінімізувати пилоутворення. Для складних ділянок можна застосувати перфоратор. Збирайте відходи плитки в спеціальні пакети, щоб не забруднювати робочого місця. Штукатурку потрібно готувати на робочому місці з використанням води, яку можна набрати у відро в сантехнічній кімнаті. Не можна набирати воду з кранів на кухні.

Навчання

Базовий інструктаж на робочому місці.

Ідентифікація небезпек

Електричний струм. Для захисту використовувати захисне занулення.

Оцінка ризиків

Наведено в додатку.

Установки та обладнання, яке буде використано

Ручні інструменти: молоток, зубило, перфоратор, еклектричний міксер, платформа для роботи на висоті.

Заходи безпеки

Індивідуальні засоби захисту: захисні окуляри закритого типу, одноразові пилові півмаски, робочий одяг, захисні рукавички. Колективні засоби захисту: належний рівень освітлення (переносні світильники), пиловловлювачі.

Аварійні заходи

Перша допомога: використовуйте інструменти з медичної аптечки для надання долікарської допомоги на робочому місці до прибуття швидкої, контактний номер 103. У разі загоряння використовуйте вогнегасники на місці. Персонал має бути поінформований про проведення на місці аварійних заходів та пунктів збирання.

Санітарно-побутове забезпечення

www.ohoronapraci.kiev.ua

Туалет і вмивальник розміщено на першому поверсі. Кухонного обладнання не використовувати.

Управління ризиками

УМІЮ, ХОЧУ, МОЖУ, ЗАБЕЗПЕЧЕНИЙ

Сергій Колесник, власкор

У ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» реалізують цілу низку проєктів у галузі охорони праці. Зокрема, запроваджено процедуру з управління небезпечними діями співробітників. Підприємство стало лідером щорічного рейтингу нашого журналу як краще підприємство у сфері управління виробничими ризиками.

ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (м. Добропілля, Донецька область) Здійснює збагачення рядового вугілля газових марок Г, ДГ з випуском концентрату на коксування і для енергетичних потреб. Підприємство переробляє понад 4,0 млн т рядового вугілля на рік. Основні споживачі концентрату: «Дніпроенерго», «Західенерго», «Азовсталь», «Запоріжкокс» і т. ін.

УСПІХ ПІЛОТНОГО ПРОЄКТУ Однією з найефективніших і найуспішніших для підвищення безпеки праці програм та ініціатив на підприємстві став пілотний проєкт «Управління небезпечними діями із застосуванням системи безперервного вдосконалення». Результати впровадження програми: 5 істотно поліпшилися умови праці, культура виробництва; 5 зменшилася кількість небезпечних ситуацій і небезпечних дій працівників; 5 робочі місця приводять у відповідність до стандартів, розроблених на підприємстві. Цю роботу проводять згідно з графіком і критеріями оцінки стану зон відповідальності. Щомісяця результати роботи аналізують. Основні принципи динамічної оцінки ризиків, упровадженої на підприємстві: 5 Розпорядження згори донизу, ініціатива – знизу догори; 5 Забезпечення виробничої безпеки – справа кожного співробітника;

5 Події легше запобігти, ніж ліквідувати її наслідки; 5 Оцінка ризиків – невід’ємна частина повсякденної роботи.

«ІНСТРУМЕНТИ ЛІДЕРА» І «ЗАЛУЧЕННЯ» Це розроблені на підприємстві спеціальні мотиваційні проєкти. У межах цих програм у кожному підрозділі визначають агентів безпеки, або лідерів думок. Ці люди пройшли стажування у відділі охорони праці та промислової безпеки і наділені спеціальними повноваженнями. Щомісяця на нарадах у генерального директора «агенти» обмінюються досвідом, інформацією, ухвалюють потрібні рішення. Лідери думок – це люди, здатні впливати на думку співрозмовників. Відмінними ознаками лідерів думок є активна життєва позиція, широке коло спілкування, бажання постійно дізнаватися нове, давати корисні поради і вирішувати чужі проблеми.

На підприємстві запроваджено дуже цікавий мотиваційний проєкт із застосуванням «інструментів лідера». Усі співробітники ідентифі-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці ковані за п’ятьма рівнями зрілості залежно від їхньої здатності й готовності в процесі виконання робіт застосовувати різні стилі взаємодії: «дитина», «підліток», «юнак», «дорослий», «старий». Розрізняють співробітників цих груп за кольором каски. Природно, що кожен співробітник бажає носити каску, колір якої означає досвідченішого, «зрілішого» працівника. Для цього в компанії створено умови для розвитку і навчання персоналу тощо.

Причини небезпечних дій працівників Клас причини

Безпосередні причини

Причини організаційного рівня

Не володіє потрібними (для цієї професії, роботи) професійними знаннями. Не володіє спеціальними методами, прийомами, навичками. Не здатний до навчання, самонавчання, запам’ятовування.

Неефективна система навчання, інструктажу, тренувань, контролю знань і вмінь. Неефективна система професійного добору.

Негативна установка на виконання вимог безпеки. Несумлінність. Безвідповідальність. Недисциплінованість. Пасивність. Схильність до ризику. Мотивація, що спонукає до порушень вимог безпеки.

Неефективна система професійного добору. Неефективна система стимулювання. Неефективна система пропаганди, виховання. Ненормальний психологічний клімат у колективі (у родині). Неефективна (за критеріями безпеки) система організації та оплати праці. Низька культура виробництва.

В Не може

Тимчасове або хронічне нездужання, втома, нервовий зрив і т. ін. Емоційна нестійкість. Імпульсивність. Боязнь. Фізична слабкість. Неуважність. Алкогольне (наркотичне) сп’яніння. Вади зору. Нерозвинений окомір. Туговухість. Слабка пам’ять. Слабке оперативне мислення.

Неефективна система професійного добору. Неефективна система лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Ненормальний психологічний клімат у колективі (у родині).

Г Не забезпечено

Незабезпеченість інструментами, матеріалами та ін. засобами. Невідповідність умов на робочому місці санітарно-гігієнічним вимогам. Брак часу. Незабезпечення інформацією про обстановку на робочому місці, про небезпеки майбутньої роботи і под.

Незадовільна організація праці. Неефективна система забезпечення і контролю за станом робочих місць. Неефективна система забезпечення оперативною інформацією.

А Не вміє

ПРОЦЕДУРА ВИЯВЛЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ДІЙ На додаток до запровадженої на підприємстві Процедури класифікації, аналізу й реагування на небезпечні дії в бізнес-блоці «Вугілля ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО» (далі – Процедура) розроблено процедуру виявлення небезпечних дій, спричинених людським фактором. Будь-яка небезпечна дія може бути викликана однією або декількома причинами. Наприклад, неправильна оцінка стану установки, яка обслуговується, може бути наслідком нестачі професійних знань або

„

Ігор Савостьянов, начальник відділу охорони праці та промислової безпеки ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ».

Хоч би як добре не були поставлені завдання, без загального якісного залучення трудового колективу до здійснення ініціатив у галузі охорони праці досягнутий результат буде мати половинчастий характер, а ефект може поступово зійти нанівець. Примус не має належного впливу. Багато сил забирають контроль, покарання за невиконання встановлених стандартів, нейтралізація негативних наслідків конфлікту всередині колективу. Наше завдання – залучити весь колектив у вирішення цих питань. Для цього потрібно максимально задіяти всі мотиваційні способи, що застосовують у нас на підприємстві».

www.ohoronapraci.kiev.ua

Б Не хоче

Управління ризиками За даними ВООЗ, у двох із трьох нещасних випадків головним винуватцем є сам працівник, який з тих чи інших причин не дотримувався правил безпеки, порушував нормальний перебіг трудового процесу, не використовував передбачених засобів захисту і т. ін.

хворобливого стану працівника, браку потрібного часу для цієї операції або просто ігнорування працівником вимог про перевірку стану установки. Умовно всі причини можна розподілити на чотири групи. Групи (класи) причин н/в і аварій, пов’язаних з людським фактором: A. Не вміє – не володіє потрібними для цієї роботи знаннями; не опанував відповідні навички, методи, прийоми, способи. Б. Не хоче – уміє якісно й безпечно виконувати роботу (операцію), але в нього немає бажання дотримуватися вимог безпеки, немає мотивації, не розвинена психологічна установка на дотримання цих вимог. B. Не може – перебуває в такому фізичному або психологічному стані, що, незважаючи на вміння і бажання, допускає небезпечну дію. Г. Не забезпечений – не виконує приписаної дії через незабезпечення належними умовами – інструментами, матеріалами, інформацією і т. ін.

Для безпечної праці ці причини мають бути усунені, тобто Безпечна праця працівника = Уміє + Хоче + Може + Забезпечений.

КОНТРОЛЮЄМО, АНАЛІЗУЄМО, ВЖИВАЄМО ЗАХОДІВ Під час проведення трирівневого внутрішньовідомчого контролю стану охорони праці керівники всіх рівнів виявляють і фіксують небезпечні дії, пов’язані з людським фактором, тобто ті, що допускають працівники під час виконання операцій на підприємстві для аналізу та вжиття заходів. До того ж звертають увагу на таке: 5 хто виконує роботу; 5 які прийоми/методи виконання роботи застосовують; 5 які інструменти, обладнання та матеріали використовують; 5 у яких умовах виконують роботу; 5 які засоби захисту застосовують. Факт виявлення небезпечних дій підтверджують видачею талона небезпечних дій, з яким працівник ознайомлюється під підпис. Далі талон передають начальнику підрозділу та у відділ ОП і ПБ для внесення даних у журнал небезпечних дій. Начальник відділу ОП і ПБ на підставі цих талонів, розпоряджень, звітів із внутрішнього розслідування класифікує небезпечні дії, проводить аналіз роботи керівників з питань охорони праці, зокрема й виявлення ними небезпечних дій, спричинених людським фактором, і щомісяця дає її оцінку. Роботу керівників аналізують на комітеті з безпеки праці в межах виконання процедури трирівневого контролю стану ОП і зазначеної вище Процедури. На підставі цього аналізу розробляють пропозиції для керівників підприємства, спрямовані на те, щоб

Головне завдання будь-якого підприємства, як уважають у ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», – мотивація співробітників до дотримання вимог безпеки праці, без чого неможлива реалізація будь-яких програм і заходів у сфері охорони праці.

Перші три групи причин пов’язані з особистісними якостями працівника, тобто людським фактором. Четверта група причин – це виробниче середовище, в якому працівник діє. Усі причини небезпечних дій, своєю чергою, пов’язані з помилками у сфері організації та управління виробництвом, тобто з організаційними причинами. Приблизно за таким же принципом визначають на підприємстві і причини небезпечних дій керівників і фахівців.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці Рекомендовані заходи впливу

Попереджувальний талон № _____ (небезпечних дій, допущених працівником)

Небезпечну дію виявив ___________________ (ПІБ, підпис)

Короткий опис __________________________ Небезпечну дію допустив ________________

Причина допущення небезпечної дії (підкреслити) (чек-лист порушника)

Клас причини

А Не вміє

Безпосередні причини

Провести роз’яснювальну бесіду

Тимчасово відсторонити від роботи

Розробити додаткові заходи безпеки

Притягти до дисциплінарної відповідальності

Організувати внутрішнє розслідування за третім рівнем

Забезпечити потрібним обладнанням, ЗІЗ, інструментом

Інші (вказати) Відмітка

Не володіє потрібними (для цієї професії, виду роботи) професійними знаннями Не володіє спеціальними методами, прийомами, навичками Не здатний до навчання, самонавчання, запам’ятовування

Б Не хоче

Негативна установка на виконання вимог безпеки Несумлінність Безвідповідальність Недисциплінованість Пасивність Схильність до ризику Мотивація, що спонукає до порушень вимог безпеки

В Не може

Тимчасове або хронічне нездужання, втома, нервовий зрив і под. Емоційна нестійкість Імпульсивність

працівники вміли, хотіли, могли і були забезпечені всім потрібним для безпечного виконання робіт. Попереджувальний талон передають керівнику підрозділу для розгляду виявленої небезпечної дії та вжиття заходів для недопущення її повторення в майбутньому. До осіб, що повторно, навмисно або грубо порушили правила охорони праці та промислової безпеки, припустимо вживати заходів дисциплінарного впливу у формі догани або звільнення.

Боязнь Фізична слабкість Неуважність Алкогольне (наркотичне) сп’яніння Вади зору Нерозвинений окомір Туговухість Слабка пам’ять Слабке оперативне мислення

Г Не забезпечено

Незабезпеченість інструментами, матеріалами та ін. засобами Невідповідність умов на робочому місці санітарно-гігієнічним вимогам Брак часу Незабезпечення інформацією про обстановку на робочому місці, про небезпеки майбутньої роботи і под.

Інші

www.ohoronapraci.kiev.ua

За попереджувальним талоном запропонованих заходів вжито: _____________________________ __________________________________________ Розпорядження (наказ) № ___________________ від «____» ______________ 200 __ року Керівник підрозділу _________________________ (посада, ПІБ, підпис)

«____» ___________ 20 ___ р. Упроваджену в ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» ризикоорієнтовану СУОП постійно вдосконалюють завдяки ініціативам з боку керівництва та служби ОП і активної підтримки генерального директора підприємства Надії Судак. За результатами роботи у 2019 р. лідерами у сфері управління ризиками за рейтингом журналу «Охорона праці» стали ще два українських підприємства. Про їхній досвід ми розповімо в наступних публікаціях журналу. Фото з архіву підприємства

На замітку керівнику

Бізнес-тренінг для

ЯК ВИХОВАТИ ПОЧУТТЯ Розмова з непересічним тренером, психологом Андрієм Молодоричем вийшла далеко за межі заявленої теми, як підвищити професійні компетенції співробітників, сконцентрувавши їхню увагу на питаннях безпеки, та як обрати компетентного тренера. Говорили про психологію стосунків у колективі, інструменти для пожвавлення його роботи, про те, який керівник найкращий та як він повинен розвивати свої управлінські якості. А також про те, як зміниться вітчизняний бізнес під впливом пандемії COVID-19. – Уявімо, що я керівник підприємства, який розуміє, що розвиток його персоналу, його особистий розвиток – це запорука успіху в бізнесі і не тільки... – Це рідкісний випадок... – Коли, за Вашими спостереженнями, у керівників виникає потреба в послугах бізнес-тренерів? І хто ці керівники? – Тут, напевно, слід розділяти: хто й коли звертається і коли звертатися потрібно. Тому що просять про допомогу, коли вже наболіло, коли хтось із керівників або власників компанії раптом виявляє, що результату немає. Люди начебто є, їх ретельно добирали на посади ейчари та рекрутери, а результату їхньої роботи чомусь немає. Водночас є ціла купа всіляких відмазок з приводу його відсутності. Думаю, це і є перший привід, щоб поглянути на якість роботи персоналу. Хоча насправді дві події – прийняття на роботу та складання плану подальшого розвитку співробітників – повинні відбуватися якщо не одномоментно, то точно послідовно, до того ж з невеликим часовим розривом. Добираючи персонал, рекрутер, ейчар зазвичай орієнтуються на якісь зазначені керівником параметри. І керівник вважає, що нові фахівці володіють потрібними для роботи компетенціями.

Але через 2–3 місяці виявляється, що це не так: персонал потрібно доучувати, адаптувати до нових умов роботи, і для цього необхідно залучати наставників і коучів. Найчастіше виявляється, що багажу, з яким люди прийшли в компанію, недостатньо, щоб ефективно акліматизуватися у фірмі. Зазвичай, коли вже згорів якийсь план, коли потрібно комусь на шию повісити всіх собак, під час розбору польотів виявляється, що люди не вміють! Не вміють продавати, у них погано з комунікацією, вони безвідповідальні, не розуміють, що таке команда. Не… не… не… Я маю на увазі весь персонал компанії. Нехай це буде відділ фінансів, бухгалтерія, юридичний відділ, відділ логістики або виробництва. Там є свої маленькі колективи, в яких хтось працює краще, хтось гірше, де є певна виробнича «текучка», змінюються люди. І зазвичай ось у цьому «людському факторі» втрачається розуміння, де проблема, чому не дається результат. Так з’являється потреба збирати стратегічні сесії, розбиратися з людьми, що в них не виходить. Далі надається запит ейчару – шукати тренера, який за допомогою своєї чарівної палички за два дні вирішить проблему. Хоча буває й так: керівники та співробітники компаній самі усвідомлюють, що в них не вистачає знань, що їм потрібні тренінги та навчання. І це – привід звернутися до фахівців. Але такий цивілізований підхід досить рідко трапляється.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці

безпеки, або

ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ – Скажіть, у тренінгах на яку тематику, якої спрямованості найчастіше відчувають потребу компанії? – Тематика змінюється. Протягом 15 років роботи на цьому ринку теми «блукали»: попит зростав то на одну, то на іншу тему. Якийсь час були дуже популярні продажі та переговори, згодом усе це «крутнуло» у сферу командної роботи, потім – у сферу управління. Нині частково теми повертаються в напрям «уміння вести переговори». Теми потрібно розглядати, найімовірніше, з погляду зрілості ринку, розвитку кадрів, які на ринку з’являються. Понад 20 років тому в Україну заходили західні компанії, їхні капітал і знання, відкривалися нові фірми. Тоді ж вони добирали собі персонал. Українські фахівці, які пройшли навчання ще в СРСР, не відповідали новим бізнес-вимогам. Тому їх навчали. Запит на теми переговорів і продажів був більше пов’язаний з розвитком ринків, із прийняттям нових людей на посади продавців. Років 8–10 тому у сфері продажів і переговорів усе це трохи загальмувалося, припинило свій розвиток. Комунікативного аспекту стало менше, більше стало управлінсько-командних тем. Фахівці вже підучилися комунікацій, настав час об’єднувати їх у команди й опановувати ази управління цими людьми. Далі пішла тема управління. Я так розумію, що колективи вже плюс-мінус сформувалися, людей почали цінувати. У той час не можна було знайти на ринку хороші, живі, молоді кадри за прийнятні гроші – усі роз’їхалися. Тому кадри почали цінувати, і управлінці почали більше замислюватися про те, чи правильно вони керують кадрами, і взагалі, вчили їх цього чи ні. Тобто врешті-решт керівники доросли до більшменш зрілого запиту на самонавчання. Медичні, фармацевтичні, торгові представники, мерчандайзери або продавці були напрочуд підготовленими – по 20 тренінгів за п’ять років. А керівники за 20 років пройшли щонайбільше п’ять тренінгів – зовсім інша динаміка. Побутує думка, що вони вже розумні і навчатися їм не потрібно. Хвилі запитів на навчання бувають різні. Останні кілька років спостерігаємо дуже великий попит у галузі стратегічних сесій. У мене кожне друге замовлення, а то й більше, – на стратсесії. Коли люди намагаються розібратися у власних проблемах, ліквідувати застої та

www.ohoronapraci.kiev.ua

вузькі місця у своїх колективах, на підприємствах. Це свідчить про те, що ринок перебуває в більш зрілій фазі, це все відбувається всередині одного колективу. Тепер тенденції на ринку бізнес-тренінгів дуже сильно зміняться. – Який Ваш прогноз? – Досить сумний. Фірми точно скинуть баласт. Баласт – це люди, про яких думали, варто їх тримати чи ні. Я не думаю, що їх буде дуже багато, близько 20–30%. До пандемії COVID-19 бізнес дуже інтенсивно шукав кадри, не вистачало хороших фахівців. Нині нестачі точно немає. Багато хто повернувся в Україну і готовий працювати. Але бізнес поки не готовий їх брати. Тому що сам не розуміє, де він перебуває: коли станеться вихід з карантину, які будуть обсяги, зв’язки, поставки, обороти, якими людськими ресурсами він зможе це закривати. Питання, з ким зі співробітників потрібно прощатися, повинно вирішуватися на підставі не суб’єктивних, а об’єктивних чинників. На тренінговому ринку є такий продукт, як асесмент-центр – центр живої оцінки персоналу, навичок і компетентності співробітників, і є фірми, які займаються проведенням такої оцінки персоналу. Але в кризовий час їхні послуги можуть видатися занадто дорогими. Така послуга – проведення, підготовка та аналіз асесмент-центру – у професійної фірми, яка себе поважає, не може коштувати дешевше ніж 100 євро за одного співробітника, а це близько 50 000 грн за весь пакет послуги на 15 осіб. У такій оцінці беруть участь чотири асесори (оцінювачі), які під час процедури оцінки спостерігають, заповнюють попередньо складені методистами протоколи. А методисти спочатку розробляють протоколи для проведення центрів оцінки згідно з компетенціями замовника. А потім їх аналізують і складають характеристики на кожного співробітника, який брав участь у асесменті. І ця робота методистів займає добрих три тижні.

Асесмент-центр (аssessment center) – це багатовимірний процес оцінки, в якому учасники проходять спостереження і оцінюються командою об’єктивних, спеціально інструктованих, компетентних суддів (асесорів).

На замітку керівнику А є тестування, яке проводять за один день за допомогою спеціальних ділових ігор. Збирається колектив із 10–15 осіб, які беруть участь у заздалегідь дібраному згідно з компетенціями замовника наборі провокативних процедур. Ці модельовані процедури фактично за кілька годин розкривають реальний потенціал співробітників. Провокують демонстрацію всіх особистісних рис персоналу: відповідальність, лідерські амбіції, владність, пасивність-активність, сварливість, схильність до саботажу, різні інші особистісні характеристики. Як це відбувається. Якщо йдеться про те, що з 10–15 осіб треба п’ятьох скоротити, можна запросити тренера, який разом зі своїми помічниками (ігротехніками) проведе такий асесмент. Під час центру оцінки береться зріз за 100 параметрами, і на виході десь за два тижні надається характеристика на 15 членів цієї групи. Фахівці розкажуть, які зони розвитку в кожного з працівників, виявлять п’ятьох співробітників, які недотягують до параметрів замовника і яких потрібно скорочувати. Решту працівників потрібно залишати. Водночас замовнику дають дуже чіткі рекомендації, чого їх потрібно навчати і в якому напрямі розвивати. Ось такі тренінги сьогодні, на виході з кризи, для перебудови роботи бізнесу дуже корисні. І тоді було б розуміння, що люди, яких ми залишили з якихось певних причин у компанії, далі вже йшли б за складеним та узгодженим графіком розвитку. І з цими десятьма людьми, які залишилися, і з їхніми керівниками можна проводити стратегічну сесію: розробляти чіткі плани, виявляти зони відповідальності – хто за що відповідає і хто в якому напрямку рухається й розвивається. – Припустимо, є ідеальний керівник, який розуміє, навіть не в умовах кризи, що треба системно розвивати компетенції своїх співробітників. Ви можете скласти алгоритм його дій? – Він повинен взяти собі компетентного ейчара. І крапка! Це його першочергове завдання. Але як знайти такого, який розуміє, що потрібно робити? Боюся, це окреме питання і окреме мистецтво.

Тренінг у редакції журналу «Охорона праці». Початок…

Ейчар (HR, human resources) – це людські ресурси. Будь-який керівник розписує свій перелік справ, свої зони відповідальності, якими він займається протягом дня або тижня. У цьому списку буде 10–15 рольових пунктів: ось тут він займається продажами, тут фінансами, тут – менеджментом, маркетингом, стратегічним плануванням, зокрема й кадрами. Тобто йдеться про його мікрофункціональні ролі в колективі. Незважаючи на те що в будь-якій компанії є людина, якій делеговано ведення справ щодо кожного з цих напрямів. Частина думок і завдань у голові керівника стосується й людей: людського ресурсу, людського фактора, поведінки, ставлення людини. Де взяти співробітника, як його звільнити – ці питання потраплять у ту зону, якою в ідеалі повинна займатися призначена людина. Ця людина вирішує завдання, поставлені керівником, у частині роботи з персоналом. А вони можуть бути різні. Якщо в керівника болить голова про плинність персоналу – це одна біда, і відповідне завдання ставиться перед рекрутером (це окрема роль – співробітник, який відповідає за найм, рекрутинг; може бути частиною роботи ейчара, а може виконуватися окремою штатною одиницею). Якщо він не може знайти компетентного фахівця – це інше завдання. Якщо персонал нетямущий або некомпетентний – це третє завдання. Якщо потрібно, наприклад, переманити якогось топменеджера з конкурентного середовища, то це взагалі завдання хедхантера (head hunter – «мисливець за головами»). Вона абсолютно специфічна, може, навіть не ейчарівська. Якщо керівнику потрібно провести оцінку персоналу – він заплутався, не розуміє, що в нього з людьми відбувається, а їх кілька сотень, – зрозуміло, що необхідно буде знайти такого ейчара, який добре розумітиметься на організації асесмента, оціночних процедур, тестів тощо. Це все – компетенція ейчара. – Що б Ви порадили самому керівнику – які тренінги з пропонованих на ринку тренінгових програм йому варто пройти і з якою періодичністю це слід робити? – Учитися потрібно завжди! Я думаю, будь-який керівник, який себе поважає, саме так і робить. Навчатися можна де завгодно – на конгресах, виїжджаючи за кордон, у своїх топменеджерів. Для цього існують як мінімум конференції або круглі столи, які в професійному середовищі повинні проводитися. Тому що людина, яка займається своїм бізнесом і водночас не цікавиться тим, що відбувається в професійному середовищі, приречена на провал. Має бути якесь підживлення, розуміння ринку, бізнес-середовища, конкуренції. У будь-якому разі люди об’єднуються і проводять якісь заходи на тему того, що відбувається на ринку. Це як мінімум. А взагалі потрібно дивитися на конкретного керівника, його навички, вміння,

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці компетентність. Є дуже просунуті, яких уже навчили. Але є й зовсім зелені, яких ще вчити і вчити. Але це окремі випадки, і загалом відповісти неможливо. – А якщо говорити про особистісні компетенції, які тренінги порадите? – Тут усе дуже просто: орієнтуємося на проблеми. Якщо начальник, наприклад, беручи до уваги зворотний зв’язок від підлеглих, самодур, або занадто суворий, або занадто м’який – це вже характеристики, які потребують корекції. І це вирішується в межах тренінгу. Якщо йому складно виступати перед аудиторією, на великих заходах, тости говорити, важко «гаркнути» на співробітника, звільнити його – це параметри, які стосуються так званих софт скілз (Soft skills – «м’які навички») – навичок, необхідних для соціальної взаємодії, комунікації людини. І це теж можна вирішити за допомогою тренінгів. У всіх нас є свої «таргани» – установки, комплекси, які за умови успішної психологічної корекції можуть запускати набагато ефективнішу поведінку. Мова не про глибинну психотерапію або психоаналіз. Йдеться про те, що в хорошому тренінгу – а хорошим тренінгом я називаю насамперед психологічний тренінг – ефект повинен проявлятися на виході з нього. Тобто людина в процесі тренінгу повинна сама розбиратися у своїх проблемах, вчитися відповідати самій собі на свої запитання. А отже, самостійно розвиватися також і в майбутньому. Можливо, за допомогою коуча, але все одно самостійно. А коригувати інтрапсихічні установки, що впливають на майбутню поведінку людини, повинен хороший тренінг. Психологічний тренінг – це інструмент, який працює не за принципом «на тобі молоток, і ти зумієш з його допомогою забивати цвяхи». Ні, це про пошук і надання людині її власного внутрішнього ресурсу для забивання цвяхів. Це найефективніше. Якщо ми будемо навчати інструментарію, якихось конкретних навичок, але без необхідного особистісного опрацювання інтрапсихічної структури людини (менеджера, керівника), без опрацювання установок (набору ставленнєвих позицій людини до чого-небудь), навички не будуть приживатися. Вони будуть як приший кобилі хвіст, будуть відкидатися мотиваційною структурою особистості як такі, що не є життєво необхідними для особистості. – Ви говорили про зворотний зв’язок – як керівник може зрозуміти, який він у комунікації, як його характеризують підлеглі? – Служби персоналу великих компаній володіють технологією оцінки персоналу, яка називається «360 градусів». Це опитувальник, який складається раз на рік, можливо, і частіше, згідно з яким кожен співробітник оцінює всіх людей, з якими взаємодіє. Усіх, зокрема й начальника. Отже, керівник, навіть взаємодіючи лише зі своїми десятьма підлеглими,

www.ohoronapraci.kiev.ua

отримує 10 оцінок про себе. Є й більш обмежені опитувальники – «180 градусів», а також інші процедури оцінки, якими володіють ейчари. Вони здатні це виявити. Будь-який керівник, якщо він не надто відірваний від людей і не сидить у закритому, ізольованому від людей кабінеті 24 години на добу, а плюс-мінус спілкується з колективом, здатний сам собі чесно відповісти, який він. Він відповість на це питання інтуїтивно. Тому що є чутки, деякі припущення, є його інформація про реакцію підлеглих. Він же бачить, коли заходить у кімнату до співробітників, лякаються вони чи радіють. Тобто в певному сенсі в нього здогадки на цю тему є, і він свої «косяки» відчуває завжди. Інша річ, що хочеться іноді собі брехати: «Я добрий, білий, пухнастий, мене люблять». У цьому разі потрібно розвивати рівень особистісної зрілості, щоб бути справді готовим до відкритого зворотного зв’язку.

Але якщо людина боїться вийти з кабінету або виходить і «гавкає» на всіх – це авторитарний стиль управління. Це, імовірно, через страх, що інші люди можуть забрати в неї владу. – Опишіть ідеального керівника, до якого має прагнути кожен керівник за своїми особистісними характеристиками. – Я б сказав, що це людина, яка займає саме демократичну сходинку в стилях управління. Не ліберал, не наставник, а саме демократ, який здатен стояти поруч, стежити за процесом. Щось коригувати, десь підказувати, але насправді на 95% делегувати свої повноваження і втручатися тільки тоді, коли, скажімо, ситуація, на його думку, входить у форс-мажор. Це людина, яка довіряє своєму колективу, відкрита до негативного й позитивного зворотного зв’язку, яка є членом колективу, просто зі своєю функцією. Це командний гравець, координатор, наставник, старший товариш, якщо це можливо. Хотілося б, щоб керівник виконував також і батьківську функцію в колективі, це теж дуже важливо. Ось для мене це ідеально. У деяких молодих команд є вада. Наприклад, айтішні колективи. У них дуже часто все молодо, весело,

На замітку керівнику завзято і чудово, але немає людини, на яку можна покластися. Як тільки відбувається якийсь форсмажорний збій, уся ця молода поросль дружно не знає, куди бігти й на кого спертися. Ось у цьому біда молодих команд. Там потрібен керівник з досвідом, зрілий, який більше стабільний і менше емоційний і каже: «Стоп, нікуди не поспішаємо, без паніки!» Колективам після кризи необхідна людина, яка не буде смикатися, буде спокійно сидіти і говорити: «Почекай! Зараз ми все подивимося, перевіримо, розберемося і переможемо!» – А якщо колектив доросліший, зі своїми залізобетонними установками – як його розворушити? – «Літній» колектив я пересадив би в open space (офіс із відкритим плануванням), щоб кожен був на видноті. Щоб кожен працював не так, як він звик, не у своєму закритому просторі й вузькому колі, а з можливістю постійної комунікації один з одним. І ось це, думаю, розширило б «рамки» співробітників. Додало б іншої, живої, молодіжної мотивації, значно освіжило б роботу. Інакше керівнику потрібно самому постійно бігати і «драйвити» колектив, тому що колектив схильний спати. Як це й відбувалося завжди в Радянському Союзі. Працівники тихенько спали у своїх окремих кабінетах, керівник – у своєму, і ніхто один одного не бачив і не знав, як усе відбувається. – Які характеристики співробітників особливо важливі зараз, та й потім, після кризи? – Для співробітника нині однозначно необхідні висока готовність працювати, не депресивність, а активність. Потрібна відповідальність, як і завжди, але зараз особливо. Оскільки людина може тягнути на собі значно більше, ніж передбачається. Гнучкість до будь-яких обставин, здатність виходити за звичайні, стандартні рамки. – А для керівника? – Поміркованість – життєва мудрість. Стабільність, далекоглядність, хороші аналітичні здібності, широкі громадські зв’язки. Незважаючи на карантин, хоча б в інтернеті. Керівнику важливо дуже тонко відчувати ринок. Його зараз ніхто не відчуває, а керівник повинен його на запах визначати. Там безліч можливостей, але також і безліч пасток, пов’язаних зі старими засадами. Зараз багато старого перестане працювати. Це потрібно дуже швидко виявляти: від чогось відмовлятися, щось нове застосовувати. Наприклад, узяти інтернет-майданчик Zoom. Я б у цей Zoom ніколи в житті не пішов, якби не карантин, а тепер у мене там нові ініціативи запустилися. Випадково провів один захід у Zoom, а в нього 110 людей прийшло, а наступного дня записалося ще 150. Абсолютно нові речі бабахають!

ʦ̡̡̛̭̖̱̬̟̦̭̜̌̽ ̡̨̡̦̱̬̭ ̸̨̨̛̯̔́̐ ̡̥̣̦̌̀̌

«Охорона праці очима дітей»

Робота учасниці конкурсу Анни Балабохіної, м. Ужгород (2017 р.)

Точно так само, припускаю, поводитиметься й ринок. Там, де раніше було золоте дно, воно кудись зникло. І навпаки – повернувся ліворуч, копнув – а звідти «влупило». Усе абсолютно змінилося в головах людей, навіть з погляду активності. Ви спробуйте зараз працівників, які звикли сидіти вдома під час карантину і налаштували роботу дистанційно, повернути на робочі місця... – Насправді виходити хочеться, особливо жінкам – одягатися в презентаційно-ділове вбрання. – Можливо. Це можуть бути якраз робочі зустрічі. Раніше були п’ятихвилинки, на які всі намагалися запізнитися або не прийти. А зараз, може, буде нагода раз на тиждень зустрітися на нараді, домовитися про щось і розбігтися. – Повернімося до розвитку персоналу. Як вибрати компетентного, професійного тренера? – Питання вічне. Ейчари на цьому розуміються, а можливо, не дуже. Але хочеться вірити, що розуміються. Знають, кого потрібно залучати і що відбувається на ринку тренерів. Вони – частина цього ринку і дуже ефективно вміють «морозитися» від нових тренерів, закривати доступ, вуха, слухати тільки своїх. Я б іще сказав, що цей ринок знатно корумпований. Біда в тому, що коли йдеться про реальний пошук тренера, то половина фірм закрила для себе цю можливість необхідністю проводити тендер. На тендері важливий виграш у ціні. А я, наприклад, не збираюся брати участь у тендері, де я повинен «упасти» в ціні втричі. Це просто нецікаво, навіть удвічі «упасти» нецікаво. Це підриває саму по собі значущість, цінність тренінгу, цінність навчання, навичок тренера. З іншого боку, дуже багато фірм мають свій пул тренерів, 2–3 людини, з якими вони працюють роками і не збираються їх міняти. Мотиви цього можуть бути

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці різні, корупційні або звичні. Ще є частина ринку, яка вирішила для себе проблему навчання внутрішніми тренерами. А внутрішній тренер – та ще біда. Якщо порахувати його «зміст» за рік разом з усіма оргвитратами, «білою» зарплатою, автомобілем, відрядженнями тощо, він чимало грошей «їсть». Водночас він удається до певної фальсифікації навчання. Коли потрібно проводити тренінги щодо продукту або послуг компанії або з якихось внутрішніх комунікаційних питань – це окремий пласт роботи, для виконання якого справді потрібен внутрішній тренер. Але проблема в тому, що часто внутрішній тренер береться навчати своїх людей управління, переговорів, продажу. Але його вже по-іншому сприймають люди в компанії. І навіть якщо він правильно застосовує технологію тренінгу, навчити співробітників не зможе. Не відбудеться впливу на аудиторію. Це той самий ефект, коли вчити уроки самому з дитиною вдома, і коли діти вчаться в школі або з гувернанткою, нянею. Коли йдеться про реальну зміну поведінки людини, внутрішній тренер на 95% виявиться неефективним. Хоч яким би геніальним він був, просто через те, що в нього вже є відносини з тими, кого він навчатиме, і це зробить тренінг неефективним. – На що звернути увагу, вибираючи тренерів? – Потрібно дивитися, хто готував тренера, тобто розглядати його резюме не з погляду того, що він тренер № 1 на ринку, – він сам собі в рекламу вніс цей пункт. Або що він навчив 10 тисяч людей, або провів тисячу тренінгів. Головне – хто навчив його самого і де він навчався. Якщо брати мою підготовку – це 810 годин. Три роки я вчився бути тренером. Це щось значить. Ну, нехай не 800, хоча б 100 годин підготовки з тренінгу, за професією тренер. Якщо це є, тоді можна говорити, що людина справді може дати результат. І бажано, щоб це був психолог. А якщо це людина, яка, наприклад, закінчила факультет легкої атлетики Інституту фізкультури і тепер віщає, як усі повинні змінитися й жити по-іншому, – для мене це не тренер. Останнім часом з’явилася окрема категорія заходів, яка претендувала називатися тренінгами і атакувала ринок. Тепер, слава Богу, тренінг-шоу, що проводяться для тисячі осіб, і мотиваційні спікери, які кричать і бігають сценою, виділилися в окрему категорію, яка називається інфобізнесом. Уже хоч тут не плутається ніхто. Для мене критерії такі: чи навчався тренер «тренерства». Чи повторює тренер якісь книжки, які він перегнав у мультимедійний проектор, або й сам прочитав хоча б кілька десятків книг. А краще сотень. І, зрештою, чи справді він глибинно розуміє суть того, про що віщає. Тоді йому «зелене світло».

www.ohoronapraci.kiev.ua

Але якщо це переказ чогось, якщо спікер іде за завченим шаблоном, автоматично – це не тренер. Багато західних тренінгових центрів саме так і роблять: набирають з десяток тренерів, розробляють програму, навчають за нею «тренерів». І потім ці тренери«повторювальники» за шаблоном переказують тренінг, тобто вони його «читають». Такі спікери можуть три дні читати з презентації, в одних місцях вставляти жарти, в інших – усмішки. Їх реально дресирують, як мавпу, а вони потім тренують інших. Я не можу сказати, що продукт, якого вони навчають, ніякий. Тому що методичний центр створював його правильно. А ось те, що його презентує мавпа, – трохи шкода. – Які тренінги сьогодні найбільш популярні й затребувані? – «Ефективний керівник: колектив, проект, команда» – у моєму портфоліо є такий тренінг, він складається з п’яти модулів. Два модулі присвячені управлінню: стилям управління, владі, позиціям взаємодії. Третій – про команду, четвертий – про проектний менеджмент, п’ятий – про конфлікти. Я вважаю, що цей блок тренінгів, ця тематика зараз, як, утім, і раніше, будуть особливо потрібні. Тому що керівник повинен розуміти управління в різних формах: зверху вниз, зліва направо, за адміністративною вертикаллю, за командною горизонталлю. Це треба розуміти й знати кожному. Що сучасніша фірма, що стресовіше середовище, то більше й більше ми наближаємося до поняття теми «команда». До теми роботи в стресовому середовищі з максимальною концентрацією та максимальною відповідальністю. – Хочу наблизити наше інтерв’ю до теми безпеки на виробництві. Які тренінгові програми пропонують для людей, що працюють на об’єктах підвищеної небезпеки, де потрібно бути вкрай уважним, оцінювати ризики, реагувати на якісь ситуації? – Що пропонує ринок стосовно конкретних навичок, особливо у сфері безпеки праці? Та нічого. Таких

Закінчення тренінгу в редакції: результат нашої командної роботи

На замітку керівнику навичок ринок не пропонує взагалі. На тих семінарах і тренінгах, які проводять на тему охорони праці в Україні, зокрема й ваш журнал, люди не набувають навичок. Цими заходами ми впливаємо на сіру речовину, на лобні частки головного мозку. І припускаємо, що людина порозумнішає і сама зможе відкоригувати свою поведінку на автоматичному рівні, що дуже складно. Семінари швидше сприяють загальній ерудованості, розумінню теми. Можливо, посприяють тому, що людина знатиме, як правильно й безпечно виконати роботу. Зможе зупинитися і подумати перед тим, як щось робити. Я в жодному разі не применшую цінності цих заходів. Але навичок у сфері охорони праці, швидше за все, не навчають. Наприклад, візьмемо навичку надання домедичної допомоги. Про це можна лекцію прочитати, а можна дати манекен: ось на манекені тренуйтеся, затискайте рот, кудись дмухайте – ось це буде навичка. Інкасатори хоча б раз у своєму житті проходять тренінг на полігоні МВС. Там вони мають змогу постріляти на ходу з автомобіля по комусь, відреагувати на захоплення, на стресову ситуацію, яка в них реально може виникнути. Ось тоді я скажу, що це тренінг для інкасаторів. Точно так само і в охороні праці: якщо розробити якийсь набір кейсів, а потім спробувати відмоделювати середовище, в якому будуть наявні порушення системи безпеки, – це може бути тренінгом з отриманням навичок. Але цим потрібно заморочитися, створити саме тренінговий продукт. А це дуже не просто. І за таку роботу повинен хтось заплатити. Наперед її ніхто робити не буде – тема вузька, малозатребувана. Але можна взяти і тренінг команди – він максимально наближений до профілактики виробничих травм і неприємностей, тому що підвищує рівень відповідальності людей. Сприяє більшому осмисленню таких випадків, розумінню того, що відбувається, усвідомленості дій. Коли людина не просто автоматично щось робить, а ще й устигає подумати. Я справді звернув би увагу на тему командної взаємодії та формування команди як найбільш наближену з усіх тренінгів до виробничої теми. Якщо є хоча б днів зо три, щоб попрацювати з колективом на реальному виробничому матеріалі. Якщо занурюватися в конкретні людські відносини, у те, що відбувається між учасниками групи, витягувати шлейф накопичених відносин, тоді буде ще й ефект формування команди, прояснення людських відносин і регуляція взаємовідносин у колективі. Тобто такий тренінг піде на користь усім учасникам. З-поміж іншого, і в питаннях безпеки. – Тренінг з командної роботи змінюється залежно від того, яка команда. Ми говоримо про виробництво, чи є тут якісь нюанси? – Кожен тренінг продумується і адаптується під конкретне замовлення, але він все одно живий і про-

водитиметься на матеріалі, наданому групою. Я продумую його, визначаю кількість процедур, які можна реалізувати у відведений час і в певних умовах (зал, приміщення на фірмі). У межах відведеного часу я максимально вкладаю в учасників все з того, що мені доступне, на матеріалі групи. Якщо група сильно опиратиметься, то одержить складне завдання, якщо не дуже – дістане інше. Тренінг відгукуватиметься на те, що цікавить групу, а не мене. Адже якщо я призначу свою програму і буду за нею «за шкірку» тягнути групу, це буде зґвалтування. – Як вимірюється результативність і ефективність тренінгу? Що має бути на виході і що – через деякий час після тренінгу? – Вихід з тренінгу. Перше – має бути розуміння основних тем, на розкриття яких був спрямований тренінг. Друге – нове осмислення своїх завдань, щодо яких моделювався тренінг. Тренер опрацьовує велику кількість матеріалу, розглядає різні ситуації, оживляє безліч різних аспектів, в яких потрібно розставити крапки над «і». В особистому житті, у діловому тощо. Людина виходить із тренінгу й розмірковує про свої завдання: ось тут потрібно ще подумати, це треба сказати, а це зробити – і аспекти можуть бути абсолютно різні. Має бути зрозумілою зона найближчого розвитку. Протягом перших трьох-чотирьох тижнів після тренінгу можуть бути відгуки, такі собі дежавю або флешбеки. Коли відбувається та чи інша ситуація: «Треба ж, точнісінько як те, що було на тренінгу на якійсь процедурі! Там було це показано, і тут те саме, у паралель!» Тоді спрацьовує асоціативний зв’язок тих моделей, вони трансформуються в реальність. І людина дістає підтвердження: «Ось реальна ситуація, отже, у ній я можу діяти, як діяла на тренінгу». І тоді вона діє по-новому. Це призводить до того, що з’являється результат нової поведінки. Осмислюються процеси, виникає нове розуміння суті процесів, що відбуваються в межах обумовленої теми. Вони бачаться інакше. Наступного разу в тих самих ситуаціях людина зможе зовсім по-іншому дивитися на них, на різні деталі, різні аспекти. – Якими якостями повинна володіти людина, яка виконує роботи підвищеної небезпеки або експлуатує машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки? – Відповідальність, відповідальність і ще раз відповідальність! Така людина повинна відповідати не тільки за себе, але й за тих, хто її оточує, розуміти їх можливі вади і безвідповідальність і приймати її на себе. Тобто там, де можлива чужа безвідповідальність, потрібно підтримувати її своєю відповідальністю. Ще потрібні скрупульозність, уважність до деталей, здатність передбачати сценарії, можливі варіанти

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці розвитку подій – як позитивні, так і негативні. Важлива риса – прозорливість. Це вміння бачити співробітника наскрізь і передбачати його поведінку. А також терпіння до його можливого інфантилізму. Деякі фахівці, особливо молоді, можуть поводитися як діти, які ще не вміють звертати увагу на ті речі, які бачать дорослі. Наставникам таких співробітників потрібні якості вихователя, який може передати досвід і домогтися результату від іншого. Часто люди, які відповідають за безпеку, знають своє питання, але не вміють тиражувати свій досвід, передавати знання і переконувати, щось наочно пояснювати. Наставник повинен уміти змоделювати середовище, в якому людина зрозуміє на власному досвіді, що таке небезпечна поведінка, і відчує його наслідки. Грубий приклад – дати засунути пальці в розетку, щоб працівник назавжди зрозумів, що цього робити не можна. – А як можна сформувати в людини почуття відповідальності? – Відповідальність – це здатність відповідати за власні дії. Формується через досвід людини. Вона повинна сама пройти свій шлях, шлях спроб і помилок. І тоді виникає відповідальність, коли кожне рішення людини вивірене, осмислене. Формувати навички відповідальності також можливо під час соціальнопсихологічного тренінгу. Учасники такого тренінгу проходять досить болісні процедури. Людина повинна отримати досвід – наступити один раз на граблі, щоб щось зрозуміти. Тому що на чужому досвіді буде просто прикольно, а на своєму люди вчаться. Є ще одна вправа для учасників тренінгу, тривалістю в кілька днів. Вона називається «Давайте домовимося, коли завтра почнемо». Безвідповідальні люди ніколи не скажуть, що прийдуть о такій-то годині. Вони кажуть, що можуть запізнитися: «А я не знаю, що завтра буде: метро зупинять, дорогу перекриють, у заручники візьмуть...» Людина демонструє, що зовнішні обставини можуть бути сильніші за неї і що відповідальна не вона: «Не я впав – мене впустили!» Відповідальна людина приїде на півгодини раніше, щоб не підвести колег. – Які відгуки Ви отримували від керівників компаній після тренінгів? – Відгуків за 15 років дуже багато. Найчастіше крім «дякую» керівники кажуть про розв’язання тієї чи іншої проблеми. Провели стратегічну сесію – через два місяці проблеми зникли, працюють, усе гаразд. Пройшов тренінг – за результатами півріччя цех одержав вимпел № 1 на виробництві. Був тренінг з командної взаємодії – і один із фахівців раптово виявив себе. Це бачать його керівники і призначають на нову, вищу посаду. Серед моїх клієнтів багато людей, які виросли, сподіваюся, з-поміж іншого, завдяки моїм тренінгам.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Один з моїх колишніх учнів тепер генеральний директор великої компанії. Я справді бачу кар’єрне зростання учасників моїх тренінгів. Коли людина щось нове освоює, наприклад, в управлінні людьми, процесами, стає грамотною – її бачать і підвищують, підвищують, підвищують...

– Тепер питання: а чи був тренінг? Якщо він неефективний, як це визначити? – Якщо це було неефективно, то після тренінгу в людини відразу ж виникає вау-ефект, вона відчуває ейфорію. Я зразу згадую всіх моїх деструктивних конкурентів, які так працюють. Під час тренінгу людина відчуває підйом, з’являється почуття сильної ейфорії: «Ех, я впораюся, усе зможу, гори зверну, усе поламаю!» Це називається введення в субманіакальний стан. Після цього настає циклотимічний ефект. Через тиждень-два відбувається падіння. Людина стикається з тим, що, виявляється, вона може не все. І впадає в субдепресивний стан: «Я нікчема, ні з чим не впораюся, нічого не можу». У таких випадках навіть трапляються суїциди або парасуїциди (навмисне заподіяння шкоди своєму здоров’ю).

Циклотимія – субманіакально-субдепресивний стан, що рухається по колу. По суті маніакальнодепресивний невроз.

– Тобто тренер «навіяв» людині інше враження про себе, а не допоміг розібратися в її проблемах, не дав нових знань? – Так, замість реального результату він продав людині свою голограму. Свою історію про це. І це не тренінг, а фальсифікація. – Щиро дякую Вам за нові знання щодо тренінгів. Бесіду вела Людмила Солодчук, заступник головного редактора Фото О. Фандєєва та з архіву А. Молодорича

Корисно знати Не завжди кажи, що знаєш, але завжди знай, що кажеш. Клавдій

Комунікація означає

«з людьми»

Частина 1*

Розуміння основ комунікації корисне для всіх читачів журналу. Адже вміння спілкуватися й уникати конфліктних ситуацій є запорукою успіху в професії, суспільному та особистому житті. Читайте про те, як правильно налагоджувати психологічний контакт, установлювати довірливі стосунки, говорити й слухати. Спілкування – це передача інформації в будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу, процес взаємодії між людьми. Три основні завдання спілкування – передача інформації, вплив на поведінку іншого та прояв емоцій. Комунікація – це обмін інформацією, знаннями, образами, емоціями, інтелектуальною власністю. Термін «комунікація» походить від лат. communicatio – роблю загальним, пов’язую. У буквальному перекладі комунікація означає «з людьми».

Розрізняють два способи отримання інформації: вербальний і невербальний. Цікаво, що мова, тобто вербальний спосіб, не є визначальною в комунікації. Інформацію передають переважно за допомогою невербальних засобів. Ідеться про спілкування за допомогою мови тіла та голосових (несловесних) форм, як-от поза, жестикуляція, міміка, інтонації, тон і темп мовлення, дистанція спілкування, невербальні бар’єри. Фахівці вважають, що під час комунікації за допомогою мови може бути передано лише 7% інформації, тоді як невербальним способом, за допомогою інтонації – 38% і мови тіла – 55%.

ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО – ТРИМАЙ ДИСТАНЦІЮ Здебільшого ми підсвідомо відчуваємо зони спілкування, навіть якщо нічого не чули про них. Але все ж потрібно про них знати, щоб не допускати «несанкціонованого» втручання в чужий простір, що може негативно позначитися на результатах спілкування. Інтимна зона (15–46 см) – найголовніша. Люди оберігають її як одну з найвищих цінностей. У цю зону мають допуск ті, хто перебуває з людиною в тісному емоційному контакті: діти, батьки, родичі, чоловік, дружина, коханець, коханка, близькі друзі. Особиста зона (46–125 см) – у такому діапазоні спілкуються з друзями, однодумцями. Зазвичай така відстань розділяє людей на нарадах, офіційних прийомах, конференціях, тренінгах, дружніх вечірках та ін. Соціальна зона (1,2–2,5 м) – відстань під час спілкування з приятелями та колегами. Публічна зона (понад 2,5 м) – розділяє людей під час переговорів, візитів керівників, спілкування з великою аудиторією. Хочете, щоб люди почували себе затишно в процесі спілкування, – дотримуйтеся золотого правила: «Тримай дистанцію».

* Другу частину циклу про основи комунікації буде опубліковано в наступному номері журналу.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці

3. 4.

5. 6. 7. 8.

Загальні поради Слід дотримуватися оптимальної відстані у дистанціюванні – надмірно не віддалятися і не надто наближатися до партнера. Дистанція повинна відповідати ситуації. Не варто починати спілкування з відстані більше ніж 4 м. Найприйнятнішими на такій дистанції є усмішка, кивок головою на знак привітання. Перші фрази бажано промовляти на відстані соціальної зони. Відстань треба долати поступово, а не перескакувати через одну чи дві зони. У такому разі легше досягти згоди, виважено підійти до розв’язання проблеми. Небажано порушувати визначену зону, особливо інтимну. У ділових стосунках це є неприйнятним. Важливо бути готовим до виникнення комунікативних, психологічних бар’єрів. Щоб уникати перешкод, розмовляйте виразно, не надто швидко, не вживайте звуків і слів-паразитів. Дотримуйтеся зрозумілої співрозмовнику логіки міркування і стилю мови, утримуйтеся від висловлювання політичних, релігійних, інших суперечливих суджень і поглядів, які інші можуть не поділяти.

особисті теми й проблеми, сторони скорочують дистанцію спілкування, створюють позаробочу атмосферу, роблять спробу вручити подарунок, пригостити, допомогти. Установлення контакту означає створення атмосфери довіри. Контакт поліпшують: відкрита невербальна комунікація; ; усмішка; ; демонстрація щирості, інтересу до співбесідника; ; компліменти; ; розмова на загальні теми; ; поступове розширення тем для розмови; ; пошук цікавих для співрозмовника тем; ; виконання маленьких послуг; ; попередній успішний досвід спілкування; ; спілкування на рівних; ; впевнена демонстрація власної компетентності, ; готовності вирішувати проблеми; визначення спільного інтересу і свого ставлення; ; пояснення власних дій; ; дотримання принципу «Я відкрився – зі мною без; печно – ти також можеш відкритися». Контакт погіршують: погрози; : позиція зверху, некоректна позиція знизу, ігнору: вання співрозмовника; попередній негативний досвід; : випитування інформації; : реальні чи уявні погрози співрозмовнику; : некоректне використання комунікативних технік; : відмова виконати невеликі прохання; : некоректна відмова від пригощання; : невербальний пресинг; : поради і повчання, як жити. :

ЯК УСТАНОВИТИ ДОВІРЛИВІ ВІДНОСИНИ Мал. Ю. Судака

ЯК НАЛАГОДИТИ ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОНТАКТ Таким контактом називають ступінь концентрації співрозмовників один на одному або рівень довіри до співрозмовника. Розрізняють контакт поверхневий, що характеризується низьким ступенем концентрації, довіри і готовності працювати з інформацією від іншої людини, та глибокий, ознаки якого – високий ступінь концентрації, готовності сприймати іншу людину та отриману від неї інформацію всерйоз. За рівнями контакт розділяють на робочий (спілкування зі спеціалістом в межах його теми) та особистий. Коли крім робочих моментів обговорюють

www.ohoronapraci.kiev.ua

Цього можна досягти (йдеться про інспектора, роботодавця, керівника, працівника) за допомогою певних ефективних прийомів і технік. Демонстрація особистих професійних якостей: • Змістовні бесіди. • Фахові роз’яснення з професійних питань. • Розуміння проблем співрозмовника. • Поради та рекомендації щодо оптимальних шляхів розв’язання проблем. Демонстрація особистих морально-етичних якостей: • Чесність і порядність. • Готовність допомогти. • Готовність працювати заради громади. • Небажання брати участь у корупційних схемах.

Корисно знати • • •

• • • • • • •

Демонстрація переваги від співпраці: Спільна участь у різноманітних громадських заходах. Звітування перед громадою в спосіб, передбачений нормативними актами. Демонстрація обопільних переваг від співпраці (ми можемо разом поліпшити умови праці). Невербальна демонстрація: Щира та відкрита позиція під час спілкування. Відкрита жестикуляція, демонстрація відкритих рук. Уникнення невербальних бар’єрів. Впевнена поведінка, тон розмови. Демонстрація паритету в комунікації. Повага до комунікативних зон співрозмовника. Усмішка.

ЯК ПРАВИЛЬНО СТАВИТИ ЗАПИТАННЯ, СЛУХАТИ, ГОВОРИТИ Питаємо Залежно від мети розмови запитання бувають відкриті, закриті, альтернативні. Відкриті запитання вимагають розгорнутої відповіді співбесідника та починаються зі слів: що, де, коли, чому, як тощо. Призначення таких запитань: 9 захопити ініціативу, щоб співбесідник повніше розкрив себе; 9 отримати якомога більше інформації на ту чи іншу тему; 9 спонукати до вільного обміну інформацією; 9 дізнатися про погляд співбесідника і домогтися довірливого ставлення; 9 підштовхнути до роздумів над запитанням (наприклад: «Чому ви так думаєте?», «Що, на ваш погляд, потрібно зробити в цій ситуації?»). Закриті – вимагають згоди або короткої відповіді співрозмовника. Наприклад: «Скільки працівників у вашій компанії?», «Ви підпишете протокол перевірки?». Такі запитання спрямовані на те, щоб отримати згоду, уточнити ту чи іншу інформацію. Альтернативні – дають змогу співбесіднику обрати один із запропонованих варіантів. Наприклад: «Вам зручніше дати інформацію в усній чи письмовій формі?»

Помилки під час проведення бесіди: 1. Після запитань не робити пауз. 2. Два запитання одночасно – співбесідник обирає зручніше. 3. Підказка правильної відповіді. 4. Переривання відповіді, що призводить до неправильного її розуміння. 5. Невпевненість і сумнів у голосі під час озвучення запитання. Слухаємо Для якісного контакту зі співрозмовником та безконфліктного діалогу важливо володіти різними видами і техніками слухання та застосовувати їх згідно із ситуацією. Вони незамінні як у бізнесі, так і в особистісній взаємодії. Типи слухання Активний. У цьому разі ви концентруєтеся на інформації, уточнюєте її, перепитуєте, повторюєте, унаслідок чого співрозмовник розуміє, що ви хочете усвідомити все, що він каже. Пасивний. Часом людині потрібно виговоритися. У цьому разі слід мовчки слухати, не перебиваючи та зрідка підтакуючи на знак підтвердження, що ви її розумієте. Емпатичний. Слово «емпатія» (англ. empathy) походить від гр. patho – співпереживання. Слухаючи, ви подумки стаєте на місце мовця, розумієте його почуття, емоційний стан і висловлюєте це словами так, щоб він зрозумів, що ви глибоко співпереживаєте.

Техніки активного слухання

Ехо. Повторення основних положень, думок, висловлених співрозмовником. Повторенням передують вступні фрази: «Наскільки я вас зрозумів…», «Ви вважаєте, що…». Парафраз. Прийом полягає в поверненні змісту висловлювання за допомогою інших слів та словесних конструкцій. Для цього обирають найістотніші моменти висловлювань. Резюме. Відтворення суті висловлювань у стислому та узагальненому вигляді. До того ж можна використовувати такі вступні фрази, як: «Отже, ви вважаєте…», «На вашу думку…». Прийом ефективний, коли з’ясування затягнулося або потрібно коректно завершити розмову з балакучим співрозмовником. Уточнення. Прохання роз’яснити або уточнити щось із почутого важливо, зокрема, коли потрібно точно з’ясувати значущі питання, зрозуміти думки, завдання, мету. Ага-техніка. Вербальні сигнали на знак того, що ви перебуваєте в контакті, слухаєте комунікатора. Дає змогу утримувати контакт. Це слова «ага», «так», «звісно», які повторюють раз на 7–10 сек. Хто найліпший слухач? Згідно з дослідженнями психологів, більшість людей не мають навичок ефективного слухання і здебільшого

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці сприймають мову співрозмовника поверхово. Лише 10% людей володіють умінням слухати, заглиблюватися в суть повідомлень, думок, перейматися почуттями. Прикметно, що ліпшими здібностями до слухання володіють жінки. Чоловіки ж більше схильні слухати самих себе. Уміння слухати, чути, говорити є чи не найважливішою характеристикою комунікативної компетентності. Це неодмінна умова для ефективної роботи, оскільки розв’язання багатьох проблем можливе тільки в разі їх повного розуміння.

9 9 9 9 9 9

Говоримо Уміння говорити грамотно, гарно, переконливо, доносити свою думку, запалювати словом – талант, яким володіють аж ніяк не всі. Навчитися вмінню говорити можна, якщо ви: маєте багаж знань, ерудованість, начитаність, достатній словниковий запас; умієте володіти собою, відчувати співрозмовника, аудиторію, у слушний момент стримувати себе, надавати мові емоційного забарвлення; маєте гарну дикцію, чітко і виразно вимовляєте слова; володієте мистецтвом слова, не буваєте базікою, пам’ятаєте, що спілкування передбачає участь у ньому не однієї людини; знаєте, що не варто ставити велику кількість запитань, щоб не перетворювати розмову в допит; пам’ятаєте, що приблизно через 15 хв увага слухачів розсіюється, притупляється, і найліпший спосіб її повернути – нова тема розмови, дотепний жарт, анекдот, інтерактивна вправа;

www.ohoronapraci.kiev.ua

ЩО ДОСЛІДИЛИ АВСТРАЛІЙЦІ Фахівці однієї з австралійських фірм, що організовує великі наради, конференції, симпозіуми, дослідили поведінку слухачів на великих заходах. Результати досліджень показали: • 10% аудиторії слухають пленарну доповідь, та й то тільки перші 15 хв; • 20% аудиторії подумки відсутні на заході; • половина дрімають і віддаються фантазіям; • 20% слухачів просто сплять. Було також установлено, що чим зручніші крісла, тим менш продуктивно присутні проводять час на конференції. Крім того, підтверджено, що періоди концентрації уваги дорівнюють приблизно 10–15 хв. Після цього вона знижується, потім зростає на такий же проміжок часу, потім знову знижується, а після третього 15-хвилинного періоду стає мінімальною.

9 у разі, якщо під час розмови настало важке мовчання, заповнюєте паузу нейтральними темами: події в країні і світі, книги, кінофільми, подорожі тощо; 9 перед початком розмови цікавитеся, як звати співрозмовника та не забуваєте повторювати його ім’я під час діалогу; 9 відточуєте свої навички на практиці – це найліпший спосіб навчитися розмовляти правильно і впевнено. Редакція журналу дякує за допомогу в підготовці публікації організаторам тренінгів з ефективних комунікацій Антоніу Сантушу – менеджеру проєкту ЄС-МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні», Софії Литвин – координатору проєкту, а також тренеру Віталію Бєлову. Підготував Олександр Фандєєв, спецкор

Навмисно не придумаєш

Свідома БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ Анонімні одкровення фермера з Кіровоградщини про охорону праці.

адиму 54 роки, він має вищу освіту, за фахом інженер-механік. У 2000 році за розпорядженням райдержадміністрації йому надано в постійне користування 50 га ріллі для ведення фермерського господарства. Перші років із п’ять було дуже важко, з техніки фермер мав лише старенький трактор МТЗ-80, який батько Вадима викупив у односільчанина. Доводилося орендувати сівалку, культиватор, комбайн, вантажний автомобіль та іншу техніку. І все це було доступним тільки після того, як їх власник закінчував роботи у себе. Тому іноді доводилося сіяти та збирати врожай запізно, коли вологи в ґрунті було замало або зерно вже починало осипатися. Сьогодні його господарство має в обробітку 181 га землі. Крім 50 га та батькового земельного паю він орендує паї у понад 20 односільчан. У господарстві вже є власні три трактори, зокрема один новий

МТЗ-892, нове навісне і причіпне обладнання, старенький комбайн СК-5 «Нива». У фермерському господарстві не проводять робіт з гербіцидами та отрутохімікатами. Вадим, знаючи про досвід організації таких робіт своїх колег, коли люди наражалися на небезпеку і хворіли, наймає для цього спеціалізовані підприємства. Офіційно працевлаштовані п’ять працівників: голова господарства, заступник голови (син Вадима), тракторист-машиніст, підсобний робітник та бухгалтер на 0,5 ставки. Щороку з початку веснянопольових робіт і до завершення сівби озимих (6–7 міс.) Вадим за цивільно-правовим договором наймає ще 5–7 осіб для роботи на тракторах, комбайні, зерноскладі. Він добре знає, що за одну офіційно не працевлаштовану особу йому загрожує штраф 47 230 грн*. Тому останні 3–4 роки всі працюють за трудовим або за цивільноправовим договором. Хоча до цього сезонно працювали люди без будь-якого оформлення. Нині, як зізнався Вадим, одну заробітну плату працівникам, зокрема йому самому, нараховують офіційно, а іншу виплачують готівкою додатково.

Мал. Ю. Судака

За таким же принципом здійснюють розрахунки з особами, що працюють за ЦПД. Наприклад, комбайнер після закінчення жнив офіційно отримує 15–20 тис. грн і ще певну суму додатково, «у конверті». Відверто кажучи, служби охорони праці у фермерському господарстві немає. Три роки тому стався нещасний випадок. У період жнив через порив вітру солому задуло на колектор комбайна, і вона зайнялася. Комбайнерові й трактористу, який у цей час був на полі, довелося гасити і комбайн, і поле, які загорілися. Тракторист дістав серйозні опіки та потрапив до лікарні. По допомогу в розслідуванні нещасного випадку Вадим звернувся до територіального органу Держпраці, де йому підказали, що потрібно обов’язково «заднім числом» оформити потрібні документи. На думку Вадима, добре, що в наш час за гроші можна вирішити багато проблем. То ж терміново розробили та затвердили інструкції з охорони праці, придбали журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці. Через те, що потерпілий тракторист офіційно працює в господарстві ще з 2011 року, довелося з того часу «проводити» інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Крім цього, у квітні він «пройшов» періодичний медогляд. Наказом голови ф/г відповідальним за охорону праці призначено заступника голови фермерського господарства, який також у квітні «пройшов» навчання та перевірку знань із загальних питань з охорони праці та з питань пожежної безпеки, після чого отримав відповідні посвідчення.

* Від редакції: штраф за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) накладається у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати. Із першого січня 2020 р. мінімальна зарплата становить 4723 грн, тобто розмір штрафу 47 230 грн (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці

тичної служби. Фермер зізнався, що в майстерні іноді використовують електрозварювальні кабелі з пошкодженою ізоляцією, саморобний електродотримач, а на настільному свердлильному верстаті немає захисного кожуха. Маючи інженерну освіту і великий досвід роботи, ВаНа знімку в тракториста-машиніста немає рукавиць дим розуміє, що комбінованих (порушення п. 9 НПАОП 0.00-3.01-98) доводиться працювати з порушенням Вадим з гордістю похвалився вимог безпеки праці, без застосунаявністю розроблених (насправді вання потрібних ЗІЗ, хоча виправпросто роздрукованих з інтернету) лення цих порушень не потребує програм первинного та вступного істотних зусиль. Просто так звиінструктажу з питань охорони пра- кли. ці, Комплексного плану підвищення Як запевняє фермер, працівнирівня охорони праці та запобігання ки, які виконують небезпечну або виробничому травматизму, профзахворюванням і аваріям у ферНа початок 2020 р., за даними мерському господарстві. Держстату, в Україні зареєстроУже два роки працівники регувано 46 998 фермерських гослярно підписуються в журналах подарств. Вони обробляють про проведення з ними інструктажів, але медоглядів та атестації понад 4,5 млн га орної землі. робочого місця тракториста** У середньому на кожне госпоне проводили. Крім цього, Вадим дарство припадає 105–110 га. навіть не знає, що таке дозвіл або декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам за- шкідливу роботу, впевнені, що відконодавства з охорони праці, та повідають за свою безпеку самі, що її потрібно комусь подавати. і нещасний випадок може статися Не знає він і про комісію з пере- з ними лише випадково або непевірки знань з охорони праці під- редбачено. У таких умовах вони приємства та про інші вимоги. працюють десятки років. І серйозЯк розповів Вадим, на підпри- них інцидентів, окрім поранень, ще ємстві є ремонтна майстерня, де не було. Вони добре знають, які незастосовують верстати, електроін- безпеки є в їхній роботі, але вважаструменти, зварювальне та інше ють їх формальними і завжди униобладнання. Часто працівники су- кають. міщають декілька професій і спеПрацівникам фермерського ціальностей, наприклад, механіза- господарства, які звикли тільки підтора, слюсаря, зварника. Але, як писуватися в журналах з питань з’ясувалося, працівники не про- охорони праці, важко прищепити йшли відповідного навчання та хоча б якусь виробничу культуру. не мають допусків і груп з елек- Вадим також упевнений, що в разі тробезпеки, не створено енерге- нещасного випадку він не буде ні

за що відповідати. Адже, по-перше, працівники підписувалися в журналах з охорони праці, по-друге, вже є досвід «вирішення» проблем. Він абсолютно переконаний, що цього достатньо і решта вимог, передбачених у Положенні про службу охорони праці та інших нормативних актах з охорони праці, – це бюрократія. За 20 років роботи у фермера не було жодної перевірки з охорони праці. Років 10 тому господарство перевіряли «пожежники», які склали припис щодо усунення порушень, але досі частину їх так і не усунено (зокрема, не встановлено блискавкозахист на майстерні). Тому Вадим відчуває, що суворого контролю і відповідальності за порушення законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці немає. Можливий мінімальний штраф 340 грн за порушення, що може призвести й до смертельного травмування, – це дрібниця, яку він може сплатити безболісно. Варто зазначити, що Вадим добре обізнаний, як обійти законні вимоги в разі перевірки (наприклад, вивести з експлуатації, а потім знову ввести небезпечні обладнання, машини й механізми, зокрема два старі трактори, які вже давно не проходять технічного огляду, як «правильно» поставити на облік обладнання підвищеної небезпеки тощо). На жаль, викликати занепокоєння у фермера чи спонукати його до якихось «правильних» дій авторові не вдалося. Висновок бесіди невтішний: найнебезпечніший тип бездіяльності – свідома, підтверджена попереднім позитивним досвідом бездіяльність. Учитися культури безпеки такий фермер, можливо, почне тільки після того, як він або хтось із його працівників заплатить за його правовий нігілізм відчутну ціну власним здоров’ям або життям. Сергій Колесник, власкор Фото надав автор

** Приклад атестації робочого місця тракториста-машиніста с/г виробництва та зразки документів ви знайдете в додатку до цього номера журналу.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Школа охорони праці

Атестація робочих місць:

ти туди не ходи… Сергій Колесник, власкор

Щоб упевнитися, що на конкретному робочому місці немає шкідливих та небезпечних виробничих факторів, рекомендовано проводити атестацію всіх робочих місць. Однак українські роботодавці не поспішають із цим навіть там, де це передбачено чинним законодавством. Чому так відбувається і хто має за це відповідати? НЕБЕЗПЕЧНІ ТА ШКІДЛИВІ Статтею 5 ЗУ «Про охорону праці» передбачено, що «…під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору…». То ж у який спосіб виявити, присутні ці фактори на підприємстві чи ні? Небезпечний виробничий фактор – це фактор, вплив якого на працівника в певних умовах викликає травму або різке погіршення здоров’я. Шкідливий виробничий фактор – це фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до захворювання або зниження працездатності. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори розподілено на групи (згідно із чинним до 01.01.2020 ГОСТ 12.0.003-74). Усі шкідливі фактори виробничого середовища справляють негативний вплив на особу, викликаючи

професійне або хронічне захворювання, тимчасове або постійне зниження працездатності, порушення здоров’я. Залежно від рівня й тривалості впливу шкідливі фактори можуть стати небезпечними. Вони різні за природою дії на організм людини. Згідно з додатком 19 до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248 (далі – Класифікація), шкідливими та небезпечними факторами є: ¾ хімічні: речовини хімічного походження; деякі речовини біологічної природи, отримані хімічним синтезом та/або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу; аерозолі фіброгенної дії (пил); ¾ біологічні: продуценти, живі клітини і спори мікроорганізмів, що містяться в бактеріальних препаратах; патогенні мікроорганізми; ¾ фізичні: шум, вібрація, інфразвук, ультразвук, неіонізуючі випромінювання, іонізуючі випромінювання, мікроклімат, атмосферний тиск, освітленість, іонізація повітря, важкість праці, напруженість праці; ¾ фактори трудового процесу: важкість (тяжкість) праці, тобто характеристика трудового процесу,

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці пов’язаного з рівнем загальних енергозатрат, з навантаженням переважно на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи. Перелік шкідливих та небезпечних факторів може відрізнятися на кожному окремому підприємстві залежно від специфіки його діяльності.

ЗАКОНОДАВЧА БАЗА До обов’язків роботодавця, визначених ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», входить організація, зокрема: – лабораторних досліджень умов праці; – атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вжиття заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів. Законодавством передбачено обов’язок роботодавця щодо проведення атестації у випадку застосування на підприємстві технологічного процесу та використання обладнання, сировини, матеріалів, що є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів (ст. 33 ЗУ «Про охорону праці», ст. 144 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ін.). Якщо працівники підприємства виконують ту чи іншу роботу, яка визначена законодавством як робота з важкими та шкідливими умовами праці, то незалежно від найменування посади це робоче місце підлягає атестації за умовами праці. Перелік професій з небезпечними або шкідливими умовами праці визначено низкою нормативно-правових актів, які містять, зокрема: • Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за остановіком на пільгових умовах, затверджені постановою КМУ від 24.06.2016 № 461; • Список виробництв, робіт, цехів, професій есій ає і посад, зайнятість працівників в яких дає а право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, затверджений постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290; • Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня відповідно до постанови КМУ від 21.02.2001 № 163; • Перелік робіт з важкими, шкідливими та особливо шкідливими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці (залежно від виробничої галузі); • Перелік хімічних речовин, при роботі з якими у профілактичних цілях рекомендовано вживання

www.ohoronapraci.kiev.ua

•

молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затверджений МОЗ СРСР від 04.11.87 № 4430-87; Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом МОЗ України від 31.03.1994 № 46.

Але у наведених вище нормативних актах є не всі професії, наявні на конкретному підприємстві. У такому разі потрібно найменування посад штатного розпису привести у відповідність до чинного Класифікатора професій, визначених у Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 29.12.2004 № 336. Потрібно також ураховувати, що роботодавець не завжди може володіти спеціальними знаннями для самостійного визначення шкідливості та небезпечності умов праці. Тому, щоб бути впевненим, що на конкретному робочому місці немає шкідливих та небезпечних виробничих факторів, рекомендовано проводити атестацію всіх робочих місць. Адміністративна відповідальність роботодавця передбачена за непроведення атестації робочих місць за умовами праці. Це є порушенням законодавства про охорону праці відповідно до ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення: за порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) (від 510 до 1700 грн). До того ж повторне порушення, допущене протягом року, за яке особу вже було піддано щ р адміністративному стягненню, або ті самі діяння, адмініст вчинені вчине щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх заодин мінює і виховує дитину віком до 14 років або мін дитину-інваліда, тягне за собою накладенд ня штрафу від 100 до 300 НМДГ (від 1700 до 5100 грн). Кримінальна відповідальність роботодавця передбачена ст. 271 ККУ (штраф від 100 до 200 НМДГ або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк), якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров’ю працівника. Якщо атестація не проводилася, але підприємство несло витрати на виплату компенсацій і надання гарантій працівникам (додаткові відпустки, підвищена оплата праці, спецодяг і т. ін.), під час перевірки можуть виникнути запитання з приводу правомірності таких виплат

Школа охорони праці (якщо роботодавець перебуває на бюджетному фінансуванні), а також проблеми з їх оподаткуванням. Згідно з п. 11 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (далі – Порядок № 442), та частиною 8 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 № 96, контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників тощо покладено на Держпраці, зокрема на відділ з питань експертизи умов праці. Конкретні питання стосовно контролю за проведенням атестації робочих місць зазначені в розділі 12 Акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю. Його форма затверджена наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 № 1338 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів».

За результатами інспекційних відвідувань складають акт і в разі виявлення порушень з боку керівників підприємств, зокрема й щодо атестації робочих місць за умовами праці, вдаються до таких заходів: – складають протоколи про адміністративне правопорушення; – видають приписи щодо усунення порушень; – подають відповідні звернення до суду та ін. Крім інспекційних відвідувань спеціалісти відділів з питань експертизи умов праці територіальних підрозділів Держпраці здійснюють перевірки за зверненнями роботодавців, Пенсійного фонду України та в інших випадках, передбачених законодавством. Непроведення атестації призводить до порушення прав працівників. Виконуючи шкідливі або важкі роботи, наймана особа не отримає передбачених законодавством компенсацій і соціальних гарантій. Для працівника це є підставою розірвати трудовий договір за власним бажанням без відпрацювання двотижневого строку (ч. 3 ст. 38 КЗпП), а також звернутися до органів, які розглядають трудові спори, з вимогою відшкодування моральної та матеріальної шкоди (ст. 221 КЗпП).

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ АТЕСТАЦІЇ Атестацію робочих місць проводять відповідно до Порядку № 442 і Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Мінпраці від 01.09.1992 № 41 та Головним державним санітарним лікарем України (далі – Методичні рекомендації). Відповідно до п. 1 Порядку № 422 атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності й господарювання. Щоб з’ясувати, чи потрібна атестація, підприємство вивчає: – норми охорони та гігієни праці щодо свого виробництва, а також: • Списки № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; • Списки виробництв, цехів, про-

фесій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці; • Списки виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня. Знайшовши в цих документах роботи, фактори, професії, які є на робочих місцях його підприємства, роботодавець проводить атестацію таких місць. Видача наказу і створення атестаційної комісії. Атестацію проводить атестаційна комісія, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству чи організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п’ять років (п. 4 Порядку № 442), за умови,

якщо впродовж цього часу на підприємстві не змінювалися докорінно умови і характер праці. У наказі вказується підстава і завдання атестації, визначається склад атестаційної комісії, встановлюються терміни і графіки проведення як підготовчих робіт, так і самої атестації, визначаються проєктні та науково-дослідні організації, що необхідні для науково-технічної оцінки умов праці й розробки заходів для їх оптимізації. До складу атестаційної комісії рекомендується включати: • головних спеціалістів; • працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, служби охорони праці, органів охорони здоров’я підприємства; • представників громадських організацій та інших. Якщо підприємство щойно створене або введені нові посади, то

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ Їх також можуть проводити на робочому місці в межах атестації робочих місць для визначення параметрів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу. Дослідження проводять на договірних умовах лабораторії, атестовані Держпраці та МОЗ відповідно до Порядку атестації лабораторій на проведення гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, затвердженого наказом Мінсоцполітики та МОЗ № 784/102 від 29.05.2018. За результатами проведення лабораторних досліджень складають протоколи, а в подальшому з їх використанням атестаційна комісія заповнює карти умов праці на всі робочі місця, що атестуються. Якщо за висновками роботи комісії стан робочих місць не відповідає нормативам, визначеним Класифікацією, і створює ризик для співробітників, то комісія робить висновок про визнання умов праці шкідливими і відносить їх до 3-го класу шкідливості. Якщо стан робочих місць не перевищує граничних нормативів Класифікації, умови праці вважають допустимими. Якщо результатом проведеної перевірки

атестація робочих місць за умовами праці проводиться після прийняття на вакантні місця працівників та здійснення ними виробничої діяльності у характерних (типових) виробничих умовах. Початковий етап роботи комісії: ¾ формування потрібної правової й інформаційно-довідкової бази та організації її вивчення; ¾ підготовка планів розміщення устаткування по кожному підрозділу і визначення меж розміщення робочих місць; ¾ складання переліку робочих місць, що атестуються; ¾ вивчення чинників виробничого середовища і трудового процесу; ¾ встановлення відповідності професій і посад працюючих на досліджуваних робочих місцях характеру фактично виконуваних робіт на основі Єдиного

www.ohoronapraci.kiev.ua

є незадовільна оцінка, комісія направляє роботодавцю пропозиції щодо поліпшення умов праці. Висновок комісії є підставою для нарахування додаткових пільг і компенсацій співробітникам, умови праці яких визнані небезпечними або шкідливими. Своєчасно і якісно проведений аналіз умов праці є вкрай важливим елементом охорони праці. Оцінка праці дає змогу мінімізувати ризики настання нещасних випадків на виробництві, зменшити травматизм та випадки захворювань працівників.

тарифно-кваліфікаційного довідника. Другий етап роботи комісії – заповнення «Карти умов праці» на кожне робоче місце або на групу аналогічних місць. До неї вносять результати досліджень. Для їх дістання потрібно: ¾ дати оцінку технічного й організаційного рівня робочого місця з урахуванням впливу на працівників усіх чинників виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією праці, а також впливу технічного й організаційного рівня умов праці і ступеня ризику ушкодження здоров’я; ¾ провести гігієнічну оцінку умов і характеру праці; ¾ уточнити встановлені і внести нові пропозиції щодо пільг та компенсацій залежно від умов праці;

Фото надав автор

¾ визначити суму матеріальних витрат на ці цілі;

¾ вирішити питання надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення», інших пільг та компенсацій. Витяги з наказу вносять до трудових книжок працівників. Матеріали атестації зберігають протягом 50 років. На групу робочих місць, якщо умови й характер праці на них аналогічні за всіма показниками умов праці, на яких уже проведена атестація, допускається складання однієї Карти. За результатами атестації видають наказ по підприємству, визначають заходи щодо поліпшення умов і безпеки праці. За результатами аналізу стану робочих місць комісія присвоює їм клас і ступінь шкідливості згідно з категорією Класифікації.

Відверто про наболіле

Робота учасниці конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» 2018 р. Анастасії Король, м. Хмельницький

НА ДОРОГАХ БЕЗ ЗМІН Сергій Колесник, власкор

Відновлення руху пасажирського транспорту після пом’якшення умов карантину, пов’язаного з коронавірусом, здійснюється за умови дотримання санітарних та інших вимог безпеки. Але, на жаль, безпечнішими такі перевезення не стають.

ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ:

статистика ДТП у Німеччині За даними Федерального статистичного відомства ФРН, упродовж 2019 р. у ДТП загинули 3059 людей, що на 216 осіб (на 6,6%) менше, ніж у 2018 р. Це найнижчий показник за понад 60 років від початку збору статистичних даних щодо смертності на дорогах Німеччини. У 2019 р. також знизилася кількість потерпілих унаслідок аварій – на 3% (до 384 тис. осіб). А втім, загальна кількість ДТП у країні зросла на 1,9%.

а даними Державної Основними причинами, які служби з безпеки на призводять до ДТП за участю транспорті (далі – транспортних засобів, що здійсУкртрансбезпека), нюють пасажирські перевезення, у 2019 р. на дорогах України є такі: сталося 160 675 дорож5 порушення правил дорожнього ньо-транспортних пригод руху (ПДР); (ДТП), що на 7% більше, ніж необлаштованість доріг; 5 у 2018 р. (150 120 ДТП). відсутність контролю 5 Унаслідок цих нещасних виза безпекою перевезень. падків загинули 3454 людини, 32 736 – травмовані, що, відповідно, на 3,1 та 6% більше порівняно з 2018 р. (3350 / 30 884). Кількість ДТП за участю пасажирського автотранспорту в Україні у 2019 р. зросла порівняно з попереднім роком на 5% і становила 2829 випадків. Під час цих ДТП загинуло 354 особи, що на 20,8% більше, ніж у 2018 р.

УВАГА: НЕБЕЗПЕЧНИЙ ВОДІЙ Водії порушують правила переважно через недостатню кваліфікацію, втомлюваність під час роботи, відсутність належних і безпечних умов праці. Дуже часто максимальне заповнення автобусів пасажирами створює механічні перевантаження конструкції, ускладнює керування авто і, відповідно, збільшує ризик аварії. Поведінку водіїв за кермом теж не завжди можна назвати зразковою: користування телефоном, прослуховування музики в навушниках, розрахунок за проїзд з пасажирами під час руху – все це значною мірою відволікає увагу водія від керування автомобілем, оцінювання ситуації на дорозі та вчасного реагування.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

ПРИГОДИ (небезпечні випадки), які не кваліфікуються як дорожньо-транспортна пригода та не підлягають обліку: 5 Пригоди, які сталися внаслідок порушення водіями техніки безпеки і правил експлуатації транспортних засобів у процесі зчеплення (розчеплення) з причепами або встановлення на них спеціального обладнання чи механізмів, запуску двигуна за допомогою пускової рукоятки, проведення ремонту транспортного засобу тощо. 5 Пригоди за участю тракторів, інших самохідних машин і механізмів, що сталися внаслідок порушення техніки безпеки під час виконання ними основних виробничих операцій (польові роботи, прокладання траншей, лісозаготівля, робота в кар’єрах, вантажнорозвантажувальні роботи, що виконуються за допомогою автокранів чи методом самоскиду, установлення щогл, опор тощо). 5 Пригоди, які сталися під час тренувань і змагань з автомобільних чи мотоциклетних видів спорту, якщо постраждали водії-спортсмени, судді чи інший персонал, що обслуговує спортивні заходи, або глядачі. 5 Пригоди за участю велосипедів та гужового транспорту, які сталися під час їх руху і учасниками яких не були інші транспортні засоби чи пішоходи, а також за умови, що при цьому не завдано шкоди майну, життю чи здоров’ю третіх осіб. 5 Пригоди, які сталися внаслідок стихійного лиха, за умови що транспортний засіб не рухався. ______________________________ П. 4 Інструкції про порядок обліку дорожньо-транспортних пригод і осіб, які в них постраждали, та обміну інформацією між закладами охорони здоров’я і органами внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 25.06.2007 № 205/353

www.ohoronapraci.kiev.ua

autonews.autoua.net

Безпека праці Ускладнюють ситуацію й порушення з боку перевізників. Так, часто відмітки про стан здоров’я водія перед рейсом роблять наперед у чистих подорожніх листах (якщо підприємство використовує їх у своїй господарській діяльності). Водію залишається лише щодня справно їх заповнювати. Тому нерідко автобусом керує людина з відхиленнями в стані здоров’я (підвищений або знижений артеріальний тиск, порушення зору, перебування у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння тощо). Багато професіоналів останнім часом їдуть на заробітки до країн ЄС, а їхні робочі місця займають водії без досвіду роботи у сфері пасажирських перевезень. Вони отримують водійські категорії D1 та D, але володіють професійними навичками доволі посередньо. Проблемою є й неофіційне працевлаштування: власник автобуса видає водію довіреність на транспортний засіб, який виходить на маршрут. Часто водії автобусів та мікроавтобусів працюють по 12–16 годин на добу, «намотуючи» по 400–500 км, іноді навіть без напарника. Усе це, ясна річ, аж ніяк не сприяє безпеці на дорозі.

СТЕРЕЖИСЯ НЕНАДІЙНОГО АВТОМОБІЛЯ Про аварійний стан доріг в Україні говорити зайве – більшість із них будувалися ще в радянські часи. А от зростання в десятки разів кількості автомобілів – проблема, яка виникла в останні 30 років. Варто зазначити також, що підвищення

ЩОДО РОЗСЛІДУВАННЯ ДТП, ЯКІ СТАЛИСЯ З ПЕРЕВІЗНИКАМИ

Технічне розслідування дорожньо-транспортних пригод, катастроф, аварій, подій на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, що сталися з перевізниками, проводить Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) (ч. 5 п. 4 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2014 № 299). За фактом розслідування оформлюється Акт розслідування причин дорожньо-транспортної пригоди (за формою додатка 4 до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567). Проте сьогодні весь тягар розслідування нещасних випадків, що сталися з працівниками перевізників, фактично покладено згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 17.04.2019 № 337, на Державну службу України з питань праці.

Відверто про наболіле ВОДІЙ У РАЗІ ЗДІЙСНЕННЯ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПОВИНЕН ВЖИТИ ТАКИХ

ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ:

5 пройти перед виїздом на маршрут медичний огляд, забезпечити перевірку технічного стану і комплектності транспортного засобу;

вантажопідйомності автомобілів призвело до збільшення навантаження на дорожнє покриття та, як наслідок, до поступового його руйнування. Контроль за дотриманням норм ваги вантажу, що перевозиться, виконується вибірково. Водночас перевізники в гонитві за окупністю намагаються завантажитися понад норму. За інформацією ГО «Всеукраїнський центр реформ транспортної інфраструктури», загалом лише 25–30% автобусів на маршрутах відповідають нормам безпеки. Перевірка автобусів перед початком робочого

5 забезпечити безпеку пасажирів у разі виникнення перешкод для руху на маршруті (туман, ожеледь тощо), які не дають змоги продовжити поїздку, а також у разі вимушеної зупинки на залізничному переїзді; 5 забезпечити перевезення багажу в багажних відділеннях автобуса (у разі їх наявності) або таке розміщення багажу, щоб він не заважав вільному проходу пасажирів уздовж салону автобуса та не блокував доступ до основних і аварійних виходів; 5 стежити за виконанням пасажирами своїх обов’язків та безпечним розміщенням ними багажу і ручної поклажі в автобусі; 5 здійснювати висадку пасажирів у разі заправлення автобуса паливом під час виконання перевезення; 5 зупиняти автобус для посадки та висадки пасажирів на відстані не більше ніж 0,5 метра від краю проїзної частини дороги; 5 не допускати до поїздки пасажирів, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, порушують громадський порядок, мають при собі небезпечні вантажі, зокрема легкозаймисті, вибухонебезпечні й такі, що можуть забруднити транспортний засіб чи одяг пасажирів. Вимоги до водія з безпеки руху викладені в Інструкції з охорони праці для водіїв автомобілів усіх типів.

Аналіз перевірок пасажир ських транспортних засобів, здійснених Укртрансбезпеки, показує, що основними порушеннями є:

5 невідповідність технічного стану транспортних засобів вимогам безпеки; 5 недотримання режиму праці та відпочинку водіїв.

дня проводиться переважно фіктивно, у ліпшому разі поверхово. Нерідко відмітки про огляд авто механіком роблять на чистих подорожніх листах (якщо підприємство використовує їх у своїй господарській діяльності) із запасом на тиждень чи місяць. Про технічний стан більшості автобусів і говорити нічого – іржаві кузови, відірвані сидіння, потріскане скло, двері, які самі відчиняються, тощо (про небезпечний стан автобусів, зокрема маршруток, про важкі умови праці водіїв читайте у статті С. Колесника «Помалу їдеш – про травми забудеш» у журналі «Охорона праці» № 2/2019). Державний контроль за безпекою пасажирських перевезень здійснює національна поліція у межах своєї компетенції та Укртрансбезпека – орган, який контролює безпеку руху, а також виконання технічних і ліцензійних умов щодо перевезення пасажирів. Але, за інформацією цього відомства, сьогодні безпеку на дорогах України контролює 141 інспектор, що недостатньо для забезпечення якісного контролю. Голова ГО «Всеукраїнський центр реформ транспортної інфраструктури» Володимир Наумов під час спілкування зі ЗМІ оцінив ситуацію з пасажирськими перевезеннями як цілковиту анархію: «На сьогодні жоден орган не знає, скільки автобусів перевозять пасажирів… Якщо хтось хоче перевозити пасажирів, то він просто купує автобус, за кермо сідає якийсь водій або ж сам власник». Тож і виникають між перевізниками збройні війни. Згадаймо лише події, які відбулися в травні цього року в Броварах.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці ВИМОГИ ЗАКОНОДАВСТВА ДО ПЕРЕВІЗНИКІВ Варто зазначити, що законодавством передбачені чіткі вимоги щодо здійснення пасажирських перевезень. Зокрема, ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено перелік необхідних документів для перевізників і водіїв усіх видів пасажирських перевезень (регулярних та нерегулярних, спеціальних, перевезень юридичних та фізичних осіб, у режимі таксі та ін.). Автомобільний перевізник згідно з п. 145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 18.02.1997 № 176 (далі – Правила), зобов’язаний: 5 вживати заходів до забезпечення безпечної, зручної поїздки пасажирів і зберігання та/або доставки багажу згідно з договором перевезення і розкладом руху; 5 організувати проведення контролю технічного та санітарного стану автобусів чи легкових автомобілів перед початком роботи, крім автомобільного самозайнятого перевізника; 5 організувати проведення щозмінного передрейсового і післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, крім автомобільного самозайнятого перевізника; 5 видавати водіям та іншим працівникам передбачені законом документи; 5 утримувати транспортні засоби в належному технічному та санітарному стані; 5 компенсувати шкоду, заподіяну автомобільним перевізником та/або екіпажем здоров’ю та майну пасажирів; 5 виконувати вимоги цих Правил, ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів автомобільним транспортом, Правил дорожнього руху та правил технічної експлуатації транспортних засобів. Крім того, перевізник повинен: 5 провести стажування водія перед переведенням його на новий маршрут або на іншу модель автобуса; 5 ознайомити водія з паспортом маршруту та видати погоджений замовником витяг з нього; 5 видати формуляр у разі здійснення міжнародних нерегулярних і маятникових перевезень. Викладені проблеми з безпеки пасажирських перевезень існують багато років, проте відчутного прогресу щодо їх розв’язання, на жаль, досі немає. Сьогодні єдиний, хто несе кримінальну та адміністративну відповідальність за смерть на дорозі, – це водій транспортного засобу. Особливої уваги потребує питання підвищення культури водіння. На жаль, так і не було розглянуто внесений наприкінці 2016 року до Верховної Ради законопроєкт «Про дорожній рух та його безпеку». У ньому було передбачено революційні для українського суспільства новації. Зокрема, підвищення відповідальності для водіїв, пішоходів та велосипедистів. Було запропоновано суттєве збільшення штрафів за використання мобільних телефонів під час керування автомобілем та під час перетину пішоходами проїжджої частини. Уведення таких змін не вимагає фінансування. Для їх упровадження потрібні лише політична воля та чітке визначення відповідальних за здійснення реформ у сфері безпеки руху.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ЯК МАЄ ДІЯТИ ВОДІЙ У РАЗІ ДТП: 5 увімкнути аварійну світлову сигналізацію; 5 одягнути сигнальний жилет; 5 установити знак аварійної зупинки на відстані не ближче ніж 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м – за межами міста; 5 висадити пасажирів, дотримуючись правил безпеки; 5 викликати поліцію, зателефонувавши за номером 102. У разі пожежі: 5 евакуювати пасажирів, почати гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння. Якщо пасажир зазнав травми: 5 звільнити потерпілого від дії травмувального фактора, дотримуючись правил безпеки; 5 надати йому домедичну допомогу; 5 викликати швидку медичну допомогу за номером 103; 5 повідомити перевізника. Пасажирам заборонено: 7 відволікати водія під час руху автобуса; 7 відчиняти двері до повного зупинення автомобіля; 7 палити; 7 смітити; 7 перевозити пожежота вибухонебезпечні речовини. Пасажири повинні бути обережними... коли заходять і виходять з автомобіля, особливо під час дощу, снігопаду, ожеледиці. Водій повинен: своєчасно зчищати сміття, сніг, кригу з підніжки автомобіля, східців.

Безпека життєдіяльності

Терористична загроза:

як поводитись, щоб урятуватись Інна Ільницька, методист обласного методичного кабінету (БЖД населення) НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області

адзвичайні ситуації, вибухи з великою кількістю потерпілих, на жаль, перестали бути унікальними подіями. Тому є певні правила поведінки в екстремальній ситуації, що засновані на світовому досвіді. Кожний, хто їх дотримується, може не тільки зберегти власне життя, але й допомогти зберегти життя іншим.

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ До терористичного акту неможливо підготуватися заздалегідь, тому завжди потрібно бути напоготові, особливо в місцях масових заходів, у розважальних закладах, магазинах. 5 Звертайте увагу на підозрілих людей, предмети. Повідомляйте про все, що викликає підозру, співробітникам правоохоронних органів. 5 Ніколи не беріть від незнайомців пакети й сумки, не залишайте свій багаж без нагляду. 5 Простежте, щоб усі члени сім’ї мали план дій на випадок надзвичайних обставин, а також записали необхідні номери телефонів, адреси електронної пошти тощо. 5 Заздалегідь визначайте місце, де ви зможете зустрітися із членами вашої родини за екстреної ситуації.

daily.rbc.ua

Терористи ведуть свою «війну» без огляду на місце і час, захоплюючи в заручники мирних громадян. Це може статися будь-де: удома, на роботі, під час подорожі. То як уберегтися й допомогти спецслужбам нейтралізувати агресорів? 5 У разі евакуації візьміть із собою набір предметів першої необхідності та документи. 5 Завжди дізнавайтеся, де розташовані резервні виходи із приміщення. У 5 будинку, де мешкаєте, потрібно укріпити входи в підвали та на горища, встановити домофон, звільнити сходові клітини й коридори від захаращення. Організуйте чергування меш5 канців будинку для регулярного нагляду за порядком, особливо звертайте увагу на появу незнайомих людей, розвантаження всіляких вантажів. 5 Якщо сталися вибух, пожежа чи землетрус – ніколи не користуйтеся ліфтом. 5 Пам’ятайте, що паніка може спровокувати терористів і при-

скорити теракт, а також стати перешкодою для запобігання злочину чи зменшення його наслідків.

ЯК ВИЯВИТИ ТЕРОРИСТА Терористи зазвичай діють потайки. Проте їхні дії цілком можуть здатися підозрілими. І якщо ознаки дивної поведінки не мають пояснення, негайно повідомте про це поліцію. Будьте уважні, намагайтеся запам’ятати прикмети цих людей, у що вони одягнені, імена, особливості мови та манеру поведінки тощо. Проте не вдавайтеся до спроб зупинити їх самотужки. У разі якщо ви помітили щось таке, що викликає підозру, проявіть наполегливість у проясненні ситуації, за потреби залучіть близьких, знайомих, сусідів.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці Потрібно звертати увагу: на підозрілих, дивних осіб, які намагаються бути непримітними; на невеликі групи людей, що здаються агресивно налаштованими; на орендовані квартири, підвали, підсобні приміщення, склади, навколо яких спостерігається підозріла активність; на підозрілі телефонні розмови.

Рекомендації служби безпеки: остерігайтеся, а також зверніть увагу правоохоронних органів на людей, які одягнені не за сезоном (улітку в плащі або в товстій куртці), на людей з великими сумками й валізами в місцях, куди зазвичай валізи не беруть (у кінотеатрі або на святі); намагайтеся віддалитися на максимальну відстань від тих, хто поводиться неадекватно, знервовано тощо; якщо ви не можете відійти на достатню відстань від підозрілої людини, стежте за її мімікою. Смертник, який готується до теракту, зазвичай має вигляд надзвичайно зосереджений, його губи щільно стиснуті або повільно рухаються, ніби під час читання молитви; не підбирайте забуті речі: сумки, мобільні телефони, гаманці; не беріть від незнайомих осіб ніяких подарунків, речі з проханням передати їх іншій людині.

ПОВЕДІНКА В НАТОВПІ Терористи часто обирають для атак місця масового скупчення людей. Люди гинуть і дістають травми не лише від власне уражаючого фактора терористичного акту, а й унаслідок паніки. Які ж правила поведінки в натовпі: • виберіть найбезпечніше місце: якомога далі від середини натовпу, трибун, сміттєвих баків, ящиків, залишених пакетів, сумок, вітрин, парканів та огорож;

www.ohoronapraci.kiev.ua

• • • • • • • •

у разі паніки обов’язково зніміть із себе краватку, шарф; під час тисняви звільніть руки від усіх предметів, зігніть їх у ліктях, застебніть одяг на всі ґудзики; не можна хапатися за дерева, стовпи, огорожу; намагайтеся всіма силами утриматися на ногах; у разі падіння згорніться клубком, захистіть голову руками і намагайтеся звестися на ноги за течією натовпу; не привертайте до себе увагу висловлюваннями та вигуками провокативних гасел; не наближайтеся до агресивно налаштованих осіб і груп людей, уникайте сутичок; намагайтеся покинути натовп.

ЕВАКУАЦІЯ Повідомлення про евакуацію може надійти не лише в разі виявлення вибухового пристрою та ліквідації наслідків терористичного акту, а й під час пожежі, стихійного лиха тощо. Отримавши повідомлення від представників влади або правоохоронних органів про початок евакуації, зберігайте спокій і чітко виконуйте їхні команди. Якщо ви перебуваєте у квартирі, ваш алгоритм дій такий: 5 візьміть особисті документи, гроші та цінності; 5 вимкніть електрику, воду та газ; 5 допоможіть в евакуації літнім і тяжкохворим людям; 5 обов’язково замкніть вхідні двері, щоб запобігти можливому проникненню мародерів. Приміщення залишайте організовано, без паніки та поспіху. Повертайтеся назад тільки після дозволу відповідних служб.

ПСИХОЛОГІЯ СТРАХУ Страх перед терористичним насиллям іноді не відповідає загрозі. Як наслідок, виникає постійне відчуття тривоги, яке може в певний момент перерости в жах, прояви-

тися фізичною слабкістю, нерухомістю або панічною втечею. Такий пригнічений стан викликає почуття безнадії, навіть веде до відмови від боротьби за власне життя. Дезорганізація поведінки може спричинити несподівану втрату раніше набутих навичок, які, здавалося б, були доведені до автоматизму. Наприклад, деякі люди, які володіють прийомами самооборони, за екстремальної ситуації раптом зовсім забувають про них і навіть входять у стан ступору (заціпеніння). Інша реакція на загрозливу ситуацію – це підвищення швидкості реагування. Вона проявляється в мобілізації всіх ресурсів організму на подолання екстремальної ситуації. Водночас спостерігається чіткість сприйняття та оцінки того, що відбувається, мають місце адекватні ситуації дії. Бажаною є саме ця форма реагування, проте вона виявляється зазвичай тільки за наявності певних навичок і спеціальної підготовки.

Намагайтеся за змоги дотримуватися такого плану дій:

1. Перш ніж вживати заходів, проаналізуйте ситуацію, в якій ви опинилися. 2. Спробуйте оцінити людину, яка протистоїть вам, звернувши увагу на її фізичні та психічні дані, настрій та особливості поведінки. 3. Потрібно бути спокійним – це допоможе не тільки діяти, а й аналізувати ситуацію. 4. Визначте тактику своєї поведінки залежно від наявної інформації.

ОЦІНКА МОЖЛИВОСТЕЙ Більшість людей припускаються однієї з двох помилок – переоцінюють свої можливості або сильно занижують їх оцінку. Обидва варіанти роблять людину потенційною жертвою. Потрібно вміти розрізняти небезпеки дійсні та уявні, правильно оцінювати людей і контролювати себе. Слід завжди бути готовим психологічно до застосування насильства, що є ефективним

Безпека життєдіяльності ЗГІДНО ЗІ СТАТИСТИКОЮ За останні роки кількість терористичних атак зменшилася. Так, у 2017 р. зафіксовано 1286 проваджень за статтею КК України «Терористичний акт», у 2018 р. – 950 проваджень, у 2019 р. – 909 проваджень. А за півроку 2020-го – 331 провадження. Але згідно із цією статистикою приблизно 99% усіх терористичних актів у країні відбуваються в Донецькій та Луганській областях. Тобто більшість «офіційно зареєстрованих» терактів у нас – це обстріли України Російською Федерацією. Глобальний індекс тероризму також фіксує зменшення кількості терактів в Україні. Упродовж останнього року ми перемістилися на три позиції нижче – з 21-го місця (у 2018 р.) на 24-те місце (у 2019 р.).

засобом захисту. Головне правило – зрозуміти, наскільки реальною є загроза фізичного насильства і чи можна її уникнути. Оцінка можливостей залежатиме від того, де вам погрожують. Якщо це ваша квартира, тоді той, хто погрожує, набагато гірше орієнтується у незнайомій обстановці. Якщо це приміщення, в якому той, хто погрожує, є господарем становища, то незнання обстановки може бути перешкодою для вас. У темний час доби будь-яка загроза сприймається серйозніше, ніж удень. Важливо оцінити кількість людей, які реально загрожують вам. Характер взаємин між ними може підказати, хто в групі головний, чи вперше вони здійснюють напад чи діють як злагоджена злочинна група. Уникайте миттєвого реагування на напад насильницькими діями, особливо якщо злочинці озброєні. Перш ніж будь-що зробити, слід зважити свої реальні можливості й можливі наслідки дій.

ЗАХОПЛЕННЯ ЗАРУЧНИКА Ніхто з нас не захищений від ситуації, коли ми можемо опинитися в заручниках у терористів. Є декілька універсальних правил: • Намагайтеся зберігати спокій, не демонструйте свій страх. Не опирайтеся терористам, не намагайтеся заводити з ними розмову, не прагніть розчулити їх. Виконуйте їхні вимоги та не реагуйте на їхні дії щодо інших заручників. • Не порушуйте встановлених терористами правил, щоб не спро-

•

вокувати погіршення умов вашого утримання. Наприклад, не намагайтеся зв’язатися з родичами або правоохоронними органами. Якщо про це стане відомо викрадачам, вони, як мінімум, зроблять режим вашого утримання більш жорстким. Може настати такий момент, коли турбота про стан власного духу й тіла буде здаватися вам безглуздою. За такої ситуації, навпаки, дуже важливо не забувати про особисту гігієну, робити фізичні вправи. Не можна дозволяти собі зосереджуватися на почуттях. Способів відволіктися існує чимало: намагайтеся придумати собі якусь гру, згадати напівзабуті вірші, анекдоти тощо. Для вірян великим порятунком є молитва. Перебування в заручниках завдає психічної травми навіть вельми стійким людям. Звільнених нерідко обтяжують почуття н

•

провини і сорому, втрата самоповаги, різного роду страхи. Пам’ятайте, щоб повернутися до звичного життя, потрібний тривалий період. Заручники зазвичай перебувають в умовах різкого обмеження свободи переміщення і відсутності засобів зв’язку. Це ускладнює прийняття рішень. Якщо заручнику дозволили вступити в контакт із рідними, слід заспокоїти близьких, розповісти про вимоги викрадачів і попросити докласти максимум зусиль для звільнення.

ЯКЩО В ЗАРУЧНИКАХ ВАШ РОДИЧ Якщо ви дізналися про захоплення близької людини, негайно телефонуйте до поліції. Підготовка до операції триває від декількох годин до декількох днів. Це залежить від того, коли бандити висунуть свої вимоги. Якщо про захоплення ви дізналися від шантажистів, насамперед переконайтеся, що заручник живий та неушкоджений. Потрібно твердо дати зрозуміти, що про жодні перемовини не може йтися, поки ви не поспілкуєтеся з родичем по телефону. Під час розмови потрібно переконатися, що ви розмовляєте саме з ним і, по-друге, що це не магнітофонний запис. Під час бесіди не можна навіть натяками намагатися отримати

Потрібно пам’ятати, що: ¾ тільки в момент захоплення заручників є реальна можливість утекти з місця події; ¾ налаштуйтеся психологічно, що моментально вас не звільнять, але пам’ятайте, що звільнять обов’язково; ¾ у жодному разі не можна самостійно чинити опір терористам, кричати та обурюватися; ¾ якщо почався штурм, потрібно лягти, закривши голову руками; якщо можливо, подалі від вікон і дверей; ¾ тримайтеся подалі від терористів, оскільки під час штурму по них будуть стріляти снайпери; ¾ не слід брати в руки зброю, щоб вас не переплутали з терористами; ¾ якщо на вас повісили бомбу, без паніки голосом або рухом руки дайте зрозуміти про це співробітникам спецслужб; ¾ фіксуйте в пам’яті всі події, які супроводжують захоплення. Ця інформація буде вкрай важлива для правоохоронних органів.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Безпека праці інформацію про те, хто захопив родича і де його тримають. Ця цікавість може коштувати заручнику життя. Дуже важливо під час розмови за спокоїти заруч ника, пообіцявши вжити всіх можливих заходів для його якнайшвидшого звільнення. Поцікавтеся, як з ним поводяться, чи все в порядку в нього зі здоров’ям. Далі уважно вислухайте вимоги шантажистів. Просіть про тимчасове відстрочення. Мотивуйте це, наприклад, відсутністю в цей час фінансових можливостей виконати вимоги викрадачів. За цей час вам потрібно терміново вирішити, що робити: або виконати умови шантажистів, або звернутися до правоохоронних органів. Якщо ви зважилися звернутися по допомогу до фахівців, найліпше зробити це телефоном, адже злочинці можуть стежити за вами. Не використовуйте телефон, на який вам дзвонили шантажисти.

Морально приготуйтеся, що під час повторного дзвінка шантажисти можуть заявити вам, що їм відомо про ваш дзвінок до правоохоронних органів з проханням про допомогу. У цьому разі відповідати «не дзвонили» треба чітко, щоб у злочинців не було й тіні сумніву щодо щирості вашої відповіді. Під час операції спецслужб зі звільнення заручника виконуйте вказівки фахівців і намагайтеся не проявляти ініціативу. Намагайтеся виторгувати додатковий час, який дасть змогу якісніше підготуватися до операції. Вимагайте гарантій того, що заручнику нічого не загрожуватиме. Адже часто, отримавши баwww.ohoronapraci.kiev.ua

жане, терористи розправляються із заручником, щоб той не видав їх. Під час передачі викупу терористам переконайтеся, що заручник у безпечному місці та йому нічого не загрожує. Або ж це повинен бути одномоментний обмін. Ваша тверда позиція підвищить шанси на щасливе завершення справи.

ПСИХОЛОГІЯ ЗАРУЧНИКА Людина, яка опинилася в заручниках, спочатку не може повірити в те, що сталося. Однак потрібно відразу суворо дотримуватися правил, які допоможуть зберегти життя і здоров’я. Важливо не втратити розсудливість. У тих, хто став заручником, може виникнути некерована реакція протесту. Але терористи, як правило, вбивають бунтівного заручника, навіть якщо не планували вбивств. Після першого вбивства ситуація стрімко змінюється. Вина терористів перед законом зросла, і вони вже відчувають себе приреченими. Водночас заручники, побачивши свою цілком імовірну долю, отримують найсильнішу психічну травму. Якщо вас захопили, не потрібно проявляти жодної активності. Ви маєте просити дозвіл у злочинців, якщо хочете зробити будь-який значний рух. З перших днів життя в неволі у заручників починається процес адаптації – пристосування до абсолютно ненормальних умов існування. Однак дається це ціною психологічних і тілесних порушень – швидко притуплється гострота відчуттів і переживань. Таким чином психіка захищає себе. Головне за таких обставин – остаточно не втратити людську подобу. Багато експертів зазначають, що люди, з якими в заручниках опинилися їхні діти, зазвичай не зазнають розпаду особистості і не втрачають людської подоби. Психологи радять не замикатися в собі, при-

дивлятися до інших людей, з’ясовувати, чи не потрібна комусь допомога. Навіть дрібниця – погляд розуміння, слово підтримки – сприятиме тому, що між вами виникне контакт. Якщо людина відчуває підтримку, то і їй, і всім, хто поруч із нею, стає легше. Це перший крок до вашого спасіння. Зверніть увагу на людей, які впали в ступор: не намагайтеся вивести їх із цього стану – краще, якщо буде можливість, нагодувати їх, напоїти, допомогти влаштуватися зручніше.

ПІСЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ Іноді не тільки люди, які побували в заручниках, а й свідки терористичних атак потребують допомоги психологів. Щоб полегшити їх повернення до нормального життя, рекомендовано дотримуватися таких правил: 5 Не можна робити вигляд, що нічого не сталося, але не слід докучати розпитуваннями. Не потрібно намагатися швидко 5 переключити увагу потерпілого на щось інше. Людина повинна усвідомлювати, що з нею справді щось трапилося, виговоритися, скільки б вона не розповідала свою історію. 5 Навіть якщо людина каже, що вона в повному порядку, це може означати, що нерозв’язана психологічна проблема просто йде вглиб і потім обов’язково проявиться знову. Під час розповіді заохочуйте ви5 словлювання почуттів. Якщо оповідач починає плакати – не зупиняйте, дайте виплакатися. Ліпше обійняти людину, дати фізично відчути, що поруч із нею близькі люди. 5 Чоловіки в таких випадках часто висловлюють свою реакцію у вигляді гніву. Не заважайте виплеснути цей гнів. У такому разі дуже корисно, якщо людина, наприклад, тупає ногами або б’є кулаками в подушку. 5 Не можна надовго залишати потерпілого одного, давати замикатися в собі. Фото надала автор

Досвід. Аналіз. Практика

Гігієна праці в сучасних умовах. Особливості наглядової діяльності

Форсовані зміни виробничого макроі мікросередовища зумовлюють зміни у структурі професійної захворюваності. Це потребує комплексного вивчення умов праці, виробничого середовища та їхнього впливу на здоров’я працівників. Про це та інші напрями наглядової діяльності розповів начальник Головного управління Держпраці у Харківській області Володимир Рожанський.

ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ Нове тисячоліття поставило перед людством якісно новий виклик – розвиток в умовах негативного впливу довкілля та небезпечних/шкідливих факторів виробничо-

го середовища. У процессі науково-технічного прогресу змінюються умови праці, зокрема й унаслідок збільшення нервово-психічного напруження та інтелектуальних зусиль. Праця в умовах швидкоплинних процесів, суміщеного керування кількома об’єктами чи процесами призводить до перевищення можливостей людини. У цих умовах гігієна праці як складник гігієнічної науки є одним з пріоритетних напрямів у роботі Головного управління Держпраці у Харківській області (далі – ГУ). Гігієна праці вивчає трудову діяльність людини, умови, в яких вона працює, вплив виробничих факторів на її організм, стан здоров’я колективу, а також розробляє гігієнічні нормативи та профілактичні заходи, спрямовані на оздоровлення умов праці та запобігання профзахворюванням. Комплексне дослідження факторів виробничого середовища на робочому місці потрібне для встановлення всіх факторів і причин виникнення несприятливих умов праці. Для цього проводять санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на робочому місці. З метою створення національної системи запобігання виробничим ризикам для забезпечення ефективної реалізації права працівників на безпечні та здорові умови праці КМУ розпорядженням від 12.12.2018 № 989-р затвердив Концепцію реформування системи управління охороною праці в Україні. Реалізація Концепції передбачає впровадження в національне законодавство про охорону праці ризикоорієнтованого підходу шляхом імплементації рамкової

Директиви № 89/391/ЄЕС Ради щодо запровадження заходів заохочення поліпшення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі. Розуміючи важливість та потребу формування нових підходів до профілактики виробничо зумовлених захворювань, фахівці ГУ активно проводять інформаційнороз’яснювальну роботу під час робочих зустрічей, семінарів, консультацій з посадовими особами і працівниками підприємств, установ та організацій Харківщини.

У 2019 році фахівці відділу з питань гігієни праці виявили 230 випадків порушень вимог санітарного законодавства щодо гігієни праці. Зокрема, 96 порушень стосувалися незабезпечення організаційних заходів та проведення медоглядів для працівників певних категорій. Фахівці відділу з питань гігієни праці під час проведення заходів нагляду (контролю) та розслідування випадків професійних захворювань всебічно вивчають особливості технологічних процесів та санітарногігієнічних умов виробничої діяльності. Вносять відповідні пропозиції та формують першочергові заходи, пріоритетом яких є забезпечення здоров’я та життя працівника.

МЕДОГЛЯДАМ – ОСОБЛИВА УВАГА До повноважень ГУ належить контроль за організацією і проведенням медоглядів працівників певних категорій відповідно

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Медицина праці

до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ від 21.05.2007 № 246. Медогляди сприяють збереженню високої працездатності працівників – раннє виявлення початкових проявів захворювань, своєчасне стаціонарне, амбулаторне чи санаторно-курортне лікування, професійна та медична реабілітація разом з ефективним диспансерним наглядом запобігають втраті здоров’я та інвалідності. Раннє виявлення початкових проявів виробничо зумовлених захворювань з подальшими лікувально-профілактичними заходами є одними з основних чинників, що запобігають розвитку профзахворювань у працівників. Керуючись наданими повноваженнями, ГУ фокусує увагу передусім на якості, своєчасності та повноті проведення медичних оглядів. Особливу увагу приділяють фаховому складу комісії – її члени, яких залучають до проведення медоглядів, повинні мати відповідну підготовку з профпатології.

Під час перевірок

Протягом 2018–2019 років було виявлено численні порушення в роботі медичних комісій лікувально-профілактичних закладів Харківської області та м. Харкова, які проводили медогляди працівників певних категорій. Спільно з Департаментом охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації здійснено комплекс заходів щодо усунення недоліків у роботі медичних комісій КНП «Лозівське ТМО», КНП «Валківська ЦРЛ», КНП «Борівська ЦРЛ» та ін. Додатково для всіх голів та членів медичних комісій лікувально-профілактичних закладів восени 2019 року проведено семінар-нараду із залученням представників Департаменту охоро-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ни здоров’я ХОДА, НДІ гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного університету, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, Об’єднання профспілок Харківської області та роботодавців.

ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ ПО-НОВОМУ Серед передових досягнень харківської школи профпатології можна виділити наукові роботи директора НДІ гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного університету, доктора медичних наук, професора Володимира Коробчанського. Завдяки його працям про медицину граничних станів фахівці відділу з питань гігієни праці ГУ озброїлися новими знаннями. Медицина граничних станів – один з інноваційних напрямів розвитку вітчизняної галузі охорони здоров’я, зокрема щодо професійних захворювань. Річ у тім, що зазвичай у більшості працівників патологію діагностують не на початкових стадіях захворювання, а вже в разі стійкої втрати працездатності та за наявності інвалідності. Медицина граничних станів вивчає закономірності формування донозологічних станів (граничних між нормою та патологією), які виникають унаслідок безпосереднього та/або опосередкованого впливу на організм працівника виробничих або інших факторів ризику (довкілля та успадкованих). Для цього процесу характерним є ефект накопичення, який відповідає переходу від кількісних змін до якісної зміни – хвороби. Для своєчасного виявлення цих граничних станів, визначення та

усунення факторів ризику їх виникнення застосовують донозологічну діагностику. Оцінку функціонального стану організму та його адаптаційних можливостей здійснюють у період, коли явних ознак захворювання ще немає. Донозологічна діагностика профзахворювань – найбільш ефективний інструмент збереження здоров’я та працездатності працюючого населення, який відповідає вимогам сьогодення. Зазначена парадигма активно роз’яснюється головам та представникам медкомісій лікувально-профілактичних закладів під час семінарів та пропонується до застосування в роботі. Не останнє місце в діяльності відділу з питань гігієни праці посідає дозиметричний контроль робочих місць і доз опромінення працівників. З огляду на кількість об’єктів, на яких розміщено джерела іонізуючого випромінювання в Харківській області, кількість працівників категорії А, залучених до роботи із цими джерелами, та небезпечність цього випромінювання розроблено комплекс заходів, згідно з яким здійснюється моніторинг та формується постійний нагляд. Пріоритетом у зазначеному напрямі є індивідуальний дозиметричний контроль, особливо для жінок дітородного віку. Під час роботи із джерелами іонізуючого випромінювання використання індивідуальних дозиметрів дає змогу: об’єктивно вносити дані до картки обліку індивідуальної дози опромінення персоналу категорії А; контролювати досягнутий рівень санітарно-гігієнічного благополуччя на об’єкті; оперативно виявляти випадки позапланової зміни радіаційної обстановки, зокрема аварійні ситуації, для своєчасного розслідування та прийняття рішень.

Досвід. Аналіз. Практика ПРОТИДІЯ ПАНДЕМІЇ Сьогодення висуває перед ГУ нові виклики стосовно збереження здоров’я та життя медичних працівників, які ведуть боротьбу з коронавірусною інфекцією. Тому протидія поширенню пандемії COVID-19 ведеться всіма можливими способами, зокрема за допомогою встановлення причин інфікування медичних працівників та розроблення заходів із запобігання випадкам захворювання. В умовах пандемії COVID-19 потенціал відділу з питань гігієни праці ГУ спрямовано: • на активізацію профілактичних заходів серед роботодавців; • розслідування випадків гострих профзахворювань медпрацівників, які інфікувалися коронавірусом під час надання медичної допомоги інфекційним хворим, роботи із живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, під час здійснення дезінфекційних робіт тощо. Інформацію щодо зазначених заходів спочатку узагальнюють, а відтак вносять пропозиції для лікувально-профілактичних закладів Харківської області. Так, за результатами проведених розслідувань гострих профзахворювань внесено зміни до організації роботи відділень, які приймають на лікування хворих на COVID-19.

Засоби індивідуального захисту (відповідно до вимог НПАОП) мають видаватися працівникам на строк носіння, який не повинен перевищувати строк придатності, визначений документами виробника (інструкція з експлуатації, паспорт тощо).

Під час перевірки у трамвайному депо

У березні 2020 року ГУ Держпраці у Харківській області здійснювало відвідування суб’єктів господарювання з метою профілактики інфікування коронавірусом, широко висвітлюючи ці питання в засобах масової інформації. Роботу проводили, зокрема, у сферах роздрібної торгівлі, організації харчування, транспорту. Це дало позитивний ефект під час карантину та опосередковано вплинуло на стримування темпів поширення COVID-19 серед працівників підприємств Харківської області. Зокрема, йдеться про лікувальні заклади першої хвилі – КНП Харківської облради «Обласна клінічна інфекційна лікарня», КНП «Міська клінічна лікарня № 13» та ін. Для запобігання поширенню інфекції запроваджено такі заходи, як зонування («чиста» та «брудна» зони), улаштування фізичних перепон та просторового розмежування. Адміністрація закладів посилила контроль: ¾ за використанням ЗІЗ та тим, чи відповідають вони умовам і діяльності медичного працівника; ¾ дотриманням порядку одягання/зняття спецодягу та ЗІЗ; ¾ своєчасною зміною ЗІЗ у разі втрати їхніх властивостей про-

тягом зміни чи під час переміщень у зонах відділення. Сьогоднішній підхід до застосування засобів захисту полягає в тому, що в разі неможливості усунення джерела ризику колективні заходи захисту повинні превалювати над індивідуальними. Багатогранність гігієни праці, сучасні підходи до профілактики виробничо зумовлених захворювань та належне формування наглядової діяльності в цій сфері дасть змогу зберегти головну цінність країни – здоров’я та життя працюючого населення.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

ǱȳȞȘȎ ȟȠȎȠȖȟȠȖȘȎ

ȄȊǼ ǱǼ МО ГЛО НЕ СТАТИСЯ Неудачное падение на сцене повлекло отруївшись за собой смерть актера Четверо комунальників загинули в колекторі, газами

За оперативними даними, у липні 2020 року (станом на 30.07.2020) СТАЛОСЯ 72 НЕЩАСНИХ ВИПАДКИ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ВИРОБНИЦТВОМ. Під час нещасних випадків травмовано 91 особу, зокрема 49 – смертельно. Сталося 12 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 31 особу, зокрема 7 – смертельно.

У липні основними видами подій, які призвели до смертельних нещасних випадків, стали: • ДТП та наїзд ТЗ – 29%; • падіння, обрушення, обвалення предметів – 19%; • погіршення стану здоров’я – 17%; • падіння потерпілого – 12%; • ураження електричним струмом – 8%.

Коротко про обставини деяких смертельних нещасних випадків. 10.07. Львів У лікаря-терапевта під час робочого дня (22.06) піднялася температура тіла до 38,5 оС. Здавши аналіз на COVID-19, наступного дня через погіршення стану здоров’я він звернувся до обласної інфекційної клінічної лікарні, куди його госпіталізували. 28.06 надійшов позитивний результат ПЛР-тесту, а за 12 днів потерпілий помер від коронавірусної інфекції. Причина н/в: незадовільні фізичні дані або стан здоров’я (код 31). 13.07. Рівненська область Двоє працівників селищної ради підводою, запряженою двома кіньми, вивозили сміття на сміттєзвалище. Під час повороту дошка, на якій вони сиділи, з’їхала, і обидва чоловіки впали під задні ноги коня.

Один потерпілий дістав тяжкі травми, другий від травм помер. Причина н/в: невиконання вимог інструкцій з охорони праці (код 25.2).

шляхів. Електрогазозварювальник помер у лікарні наступного дня, водій – 26.07. Причина н/в: інші технічні причини (код 10).

17.07. Черкаська область Бригада електромонтерів виїхала на роботу для перевірки стану освітлення та перепрограмування таймерів електроопор. Під час підіймання приставною драбиною електромонтер упав з висоти близько трьох-чотирьох метрів, унаслідок чого дістав ушкодження, несумісні із життям. Причина н/в: недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки (код 0.5).

27.07. Запоріжжя Смертельний нещасний випадок стався у приміщенні розподільного пристрою. Електромонтера, який після закінчення робіт витирав пил у нижньому відсіку, було уражено електричним струмом. Причини та обставини уточнюються. Причина н/в: порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо (код 12).

22. 07. Закарпатська область Слюсар-ремонтник, виконуючи службові обов’язки у приміщенні каналізаційно-насосної станції, упав з висоти 10 м у каналізаційну шахту. Унаслідок падіння потерпілий дістав смертельні травми. Причина н/в: інші причини (код 43). 24.07. Миколаївська область У гаражі підприємства під час зварювання паливного бака вантажного автомобіля сталося загоряння парів дизпалива. Потерпілі дістали опіки тіла та дихальних

27.07. Харків Під час виконання планових робіт на мулових майданчиках міських очисних споруд одному з працівників стало зле, і він упав у колодязь. Три працівники намагалися йому надати допомогу, унаслідок чого загинули, імовірно, від отруєння газами (сірководень, метан). Причина н/в: порушення трудової і виробничої дисципліни (код 25). Підготувала головний спеціаліст управління інспекційної діяльності Держпраці Ольга Бєлоусова

01.01.2020 – 30.06.2020

01.01.2020 – 31.07.2020

01.01.2020 – 30.06.2020

01.01.2020 – 31.07.2020

сталося 2298 нещасних випадків на виробництві, загинули 208 осіб.

сталося 61 447 пожеж, загинули 928 осіб, потерпіли 774 особи.

сталося 72 394 дорожньотранспортні пригоди, загинули 1482 особи, потерпіли 13 909 осіб.

на водних об’єктах загинули 774 особи, з них 77 дітей. З офіційних джерел

www.ohoronapraci.kiev.ua

На правах реклами

Як вибрати респіратор? СТАНДАРТ рекомендує... Сергій Чеберячко, д-р техн. наук, професор НТУ «Дніпровська політехніка»

Михайло Дубенчук, ТОВ НВП «Стандарт»

У попередньому номері журналу «Охорона праці» ви вже ознайомилися з продукцією ТОВ НВП «Стандарт». Сьогодні ж хочемо поділитися методикою, що дасть змогу користувачам і спеціалістам з охорони праці зробити правильний вибір засобу захисту.

Справжній чи ні?! І як це перевірити? Одне з найперших запитань, яке ми ставимо собі, купуючи респіратори для захисту від COVID-19. П’ЯТЬ СПОСОБІВ ПЕРЕВІРИТИ ЯКІСТЬ РЕСПІРАТОРА ПЕРШИЙ – запровадити вхідний контроль фільтрувальних респіраторів за допомогою fit test. Цей спосіб, що використовують для перевірки відповідності респіратора антропометричним параметрам обличчя працівника, полягає у визначенні співвідношення зовнішньої і підмаскової концентрації тест-аерозолю за допомогою відбору проб і автоматичного їх порівняння. Для цього потрібен спеціальний вимірювальний прилад PortaCount Plus.

Про якість півмаски можна судити за її зовнішнім виглядом, зокрема за наявністю наголів’я, носового затискача та ущільнювача тощо (рис. 2). Також якісний респіратор не має розривів, гострих країв, задирок, щілин (наприклад, клапан видиху повинен щільно прилягати до сідловини), головний гарнітур кріпиться надійно, не повинен відриватися.

ДРУГИЙ – зовнішній огляд для з’ясування наявності належного маркування і конструктивних елементів, властивих фільтрувальному респіратору. Відповідно до вимог національного стандарту ДСТУ EN 149:2017 Засоби індивідуального захисту органів дихання. Фільтрувальні півмаски для захисту від аерозолів. Вимоги, випробування, маркування (далі – Стандарт) на ньому має бути нанесено: знак ідентифікації виробника, модель виробу, клас ефективності, знак відповідності технічним регламентам, вказівки щодо застосування та номер національного стандарту, якому відповідає продукція (рис. 1). Якщо написів немає або вони нерозбірливі чи з помилками – виріб підробний. Рис. 2. Особливі конструктивні елементи фільтрувальних півмасок

Рис. 1. Маркування респіратора за вимогами чинного законодавства

Важливий елемент – носовий затискач, що поліпшує щільність прилягання півмаски в ділянці перенісся. Носові затискачі бувають приховані й відкриті (рис. 3). Крім того, характерною ознакою півмасок третього класу ефективності (FFP3) є посилений обтюратор (рис. 4) або спеціальна гумова стрічка, яка забезпечує додатковий притиск для поліпшення прилягання (рис. 5).

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Медицина праці

Рис. 3. Види носових затискачів

Рис. 4. Обтюратори півмасок класу FFP3

Рис. 5. Респіратор «Стандарт» з гумовою стрічкою за смугою обтюрації

Значну увагу приділяють саме конструкції обтюратора. Через особливості фізичної будови обличчя півмаска навіть з якісним високоефективним фільтром не завжди щільно прилягає до нього. Тому може відбуватися просочування під неї шкідливих/небезпечних аерозолів. Тож виробники півмасок для забезпечення високого класу захисту посилюють обтюратор додатковим ущільнювальним матеріалом.

ТРЕТІЙ спосіб полягає у визначенні кількості шарів спеціального фільтрувального матеріалу. Здебільшого в півмасках їх має бути три: 9 перший (зовнішній каркасний) виконує функції захисту від механічного пошкодження, забезпечує стійкість до деформації, а також служить для видалення з повітряного потоку найбільших частинок пилу; 9 другий – фільтрувальний – призначений для очищення повітря від шкідливих аерозолів і залежно від властивостей фільтрувального матеріалу, який використовують, впливає на ступінь захисної ефективності респіратора; 9 третій – гіпоалергенний, призначений для вбирання вологи і делікатного контакту півмаски зі шкірою обличчя. Фільтрувальний матеріал виготовляють з розплаву поліпропілену, формуючи за допомогою стисненого повітря тонкі нитки, що через спеціальні філь’єри плавно спускаються на рухливі барабани й утворюють неткане полотно. Структура такого матеріалу нагадує лабіринт, що є істотною відмінністю від структури звичайних тканин. Для посилення ефекту вловлювання аерозольних частинок на поверхню матеріалу в полі коронного розряду наносять електростатичний заряд, який значно посилює його фільтрувальні властивості. Величина заряду незалежно від умов зберігання залишається стабільною протягом 2-х місяців, а потім поступово починає зменшуватися. www.ohoronapraci.kiev.ua

Для перевірки наявності електростатичного заряду потрібно порізати фільтрувальний шар на невеличкі шматочки, які під дією електричного заряду повинні притягуватися один до одного. Також, якщо фільтрувальний шар піднести до волосся, воно має притягуватися до нього. ЧЕТВЕРТИЙ спосіб – перевірка полум’ям (рис. 6). Фільтрувальні матеріали, які використовують для виготовлення ЗІЗ, відповідно до Стандарту мають бути важкозаймис тими. Матеріал, який підпалили, не повинен горіти, коли полум’я погасили. Тож скориставшись запальничкою, можна пересвідчитися, а б чи проходив цей респіРис. 6. Перевірка полум’ям: ратор перевірку в ла- якісний матеріал плавиться, а не горить бораторії взагалі. П’ЯТИЙ спосіб – перевірка водою. Фільтри виготовляють з гідрофобних матеріалів, а отже, вони відштовхують (не пропускають) рідкі аерозольні частинки. Якщо капнути кілька крапель рідини на зовнішню поверхню півмаски, вони повинні скотитися, а не просочитися крізь матеріал. Також рекомендуємо переглянути сайт виробника і переконатися в його доброчесності й сумлінності на підставі відповідних сертифікатів, відгуків споживачів, партнерів та ін.

ВИСНОВОК Щоб вибрати якісний фільтрувальний респіратор, потрібно: • • •

перевірити його маркування, установити виробника і клас ефективності; перевірити його зовнішній вигляд; перевірити якість респіратора за допомогою системи fit test.

У наступному номері журналу ви дізнаєтеся про те, як ефективно використовувати респіратори на основі оцінювання ризиків професійних захворювань.

Правова допомога

ПІЛЬГОВА ПЕНСІЯ.

Судова практика

СУТЬ СПРАВИ

Зінаїда Якименко, власкор

Як відстояти в суді своє право на призначення пільгової пенсії. І як формулювати позовні вимоги, щоб надалі не виникало питань, пов’язаних із виконанням рішення суду. ргани Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) відмовляють у призначенні пільгової пенсії або в зарахуванні періоду роботи до пільгового стажу з низки причин. Зокрема, якщо після основної «пільгової» роботи особа виконувала іншу роботу, що не передбачена списками «пільгових» професій. Або подані документи не відповідають установленим вимогам, що, на думку ПФУ, не дає підстав для зарахування пільгового стажу. Адже як часом буває: збирається людина на пенсію на пільгових умовах (вік підійшов, стаж роботи достатній – і в шкідливих умовах, і загальний). Приходить з усіма необхідними документами у відділення ПФУ, а в результаті отримує відмову у призначенні пенсії. Проте ці рішення не завжди правомірні. І відповідно, у результаті оскарження таких рішень у суді їх може бути визнано протиправними і скасовано. Я раджу завжди використовувати цей шанс і звертатися по захист порушених прав до суду. Отже, розглянемо позицію судів у таких справах на підставі однієї судової справи № 1.380.2019.000781, рішення в якій виніс Львівський окружний адміністративний суд 25.04.2019 і залишив у силі своєю постановою Восьмий апеляційний адміністративний суд 29.07.2019. А також дамо відповідь на питання, як формулювати позовні вимоги, щоб надалі не виникало питань, пов’язаних із виконанням рішення суду.

Василь М. (так умовно назвемо позивача у справі) з 1989 р. по дату подання позову працював (можливо, і понині працює) на посадах водія автомобіля, зайнятого на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі відкритих гірничих робіт. Це підтверджується записами в трудовій книжці. Загальний страховий стаж роботи становить 37 років 01 місяць 28 днів, а стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV), – 27 років 08 місяців 09 днів. Для реалізації свого права на призначення пенсії на пільгових умовах 29.10.2018 Василь М. звернувся до Новороздільського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – Управління ПФУ) із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Чоловік додав до заяви перелік необхідних документів. Однак рішенням від 11.01.2019 Управління ПФУ відмовило Василю М. у призначенні пенсії. Причина – стаж роботи з 13.05.2000 по 23.08.2018 рр. (тобто 17 років 11 місяців 22 дні) на посаді водія автомобіля, зайнятого на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі відкритих гірничих робіт в AT «Полюс Красноярськ», не підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Позиція Управління ПФУ ґрунтувалася на такому. Неодмінними умовами для виникнення в особи права на таке пенсійне забезпечення є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає в наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Однак Василь М. не надав перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсій-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Соціальний захист ним забезпеченням працівників за результатами атестації робочих місць згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У рішенні зазначалося, що карти атестації робочого місця, які надав Василь М., не можуть бути підставою для підтвердження зайнятості на шкідливих роботах. Управління ПФУ дійшло висновку щодо непідтвердження необхідного пільгового стажу (не менше ніж 12 років 06 місяців), вважаючи, що підстав для зарахування згаданого періоду роботи до пільгового стажу роботи за Списком № 2 та призначення пенсії за віком на пільгових умовах у віці 55 років не було.

Б’ю козирем – Картою умов праці!

Мал. Ю. Судака

АРГУМЕНТИ ПОЗИВАЧА Відсутність зазначеного переліку не зумовлює правових наслідків у вигляді позбавлення особи права на пенсію за віком на пільгових умовах. Василь М. вирішив звернутися до суду з позовом, у якому на обґрунтування своїх вимог послався на неодмінність застосування поряд з нормами національного законодавства норм міжнародних договорів. Позивач зазначив, що особу не може бути позбавлено права на пенсію за віком на пільгових умовах через відсутність згаданого Управлінням ПФУ переліку. Адже обов’язок його подання законодавством не встановлений. І в рішенні не наведено жодних норм права, на підставі яких потрібно надати такий перелік. Чоловік стверджував, що надані ним документи формально констатують факт перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2. А також документально підтверджують зайнятість працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, що підкріплюється наявністю результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. З огляду на це позивач вважав, що стаж його роботи з 13.05.2000 по 23.08.2018 рр. (тобто 17 років 11 місяців 22 дні в AT «Полюс Красноярськ», РФ) підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

ПОЗИЦІЯ СУДУ Під час оцінювання правомірності доводів Управління ПФУ суд керувався таким. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV і п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-ХІІ) обов’язковою

www.ohoronapraci.kiev.ua

умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність проведення атестації робочого місця працівника. Водночас у п. 9 постанови КМУ від 01.08.1992 № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (далі – Постанова № 442) ідеться про перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників та порядок його затвердження і зберігання. Наявність чи відсутність його не пов’язана з виникненням права на пенсію за віком на пільгових умовах. Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до Карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (п. 8 Постанови № 442). Результати атестації використовуються під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (п. 10 Постанови № 442). Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, розроблені на виконання Постанови № 442, закріплюють норму про те, що результати атестації за умовами праці є підставою для вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1788-ХІІ. А також підтверджують, що карти умов праці в сукупності з іншими документами встановлюють право на пенсію за віком на пільгових умовах. Проте суд вказав, що доводи Управління ПФУ стосовно невизнання карти атестації робочого місця підставою для підтвердження зайнятості у шкідливих умовах не відповідають нормам чинного законодавства України. Суд послався на правовий висновок Верховного Суду України у постановах від 10.09.2013 (справа № 21-183а13), 25.11.2014 (справа № 21-519а14), 19.05.2015 (справа № 21-175а15). Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ і Постанови № 442 дає підстави дійти висновку щодо виникнення в особи права на пенсійне забезпечення

Правова допомога на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ. Отже, неодмінними умовами для цього є: • формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2; • документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, що полягає в наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документи, що підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці: 9 Карта умов праці; 9 наказ на підприємстві про затвердження Переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; 9 трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додаванням такого витягу.

ПРАВО ПІДТВЕРДЖЕНО ДОКУМЕНТАМИ На підтвердження періодів роботи в AT «Полюс Красноярськ», що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, Василь М. надав необхідні документи. 1. Для встановлення факту зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2: • довідку, яка уточнює характер роботи на посадах за професіями, що дають право на дострокову пенсію від 02.10.2018 № 243-с, видану AT «Полюс Красноярськ». У ній вказано, що Василь М. повний робочий день, повний робочий тиждень працює в AT «Полюс Красноярськ» на виробництвах і посадах, передбачених Списками № 1 і № 2, затвердженими постановою КМ СССР від 26.01.1991. Зокрема, посада водія автомобіля, зайнятого на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі відкритих гірничих робіт з 13.05.2000 по 30.06.2016 рр. була передбачена Списком № 2, а з 01.07.2016 по 23.08.2018 рр. – Списком № 1. 2. Для підтвердження результатів атестації робочих місць: • карти атестації робочого місця за умовами праці водія автомобіля № 83132005002, № 126133005002, згідно з якими робота на цій посаді передбачає право на дострокове пенсійне забезпечення за Списком № 2, розділ І «Гірничі роботи»; • карти спеціальної оцінки умов праці водія автомобіля № 949 та № 1063, згідно з якими робота на цій посаді передбачає право на дострокове пенсійне забезпечення за Списком № 1, розділ І «Гірничі роботи»;

• переліки робочих місць, найменувань професій і посад, зайнятість на яких дає право застрахованим особам на дострокове призначення трудової пенсії. Цими переліками передбачено, що водії автомобілів, які зайняті на транспортуванні гірської маси в технологічному процесі, мають право на дострокове призначення трудової пенсії. Посада водія автомобіля, зайнятого на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі відкритих гірничих робіт, була передбачена Списком № 2, а потім Списком № 1.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ Відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. У такому разі застосовуються Правила обчислення періодів роботи, що дає право на дострокове призначення трудової пенсії по старості відповідно до статей 27 і 28 Федерального закону «Про трудові пенсії в Російській Федерації», затверджені постановою уряду РФ від 11.07.2002 № 516. Згідно з п. 2 цих Правил у разі дострокового призначення громадянам трудової пенсії по старості в порядку, передбаченому цими Правилами, підсумовуються періоди таких робіт: 1) підземні роботи, роботи із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах; 2) роботи з важкими умовами праці. Під час зарахування пільгового стажу беруть до уваги документи, що передбачені в законодавстві держави, з якою є відповідні договірні відносини.

Отже, періоди роботи з 13.05.2000 по 30.06.2016 рр. за Списком № 2 (робота із важкими умовами праці) та періоди роботи з 01.07.2016 по 23.08.2018 рр. за Списком № 1 (робота із шкідливими умовами праці) підлягають додаванню та в сумі становлять 17 років 11 місяців 22 дні. Водночас відповідно до п. 9 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики України від 18.11.2005 № 383, пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених Списками, зокрема, призначаються за Списком № 2, якщо одна з виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку № 1, а інша – у Списку № 2.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

Соціальний захист РІШЕННЯ СУДУ: ПЕНСІЮ ПРИЗНАЧИТИ! За результатами розгляду справи суд прийняв рішення. 9 Визнано протиправним і скасовано рішення Управління ПФУ від 11.01.2019 № 21/03.19-32 про відмову Василю М. у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі ст. 114 Закону № 1058-IV. 9 Зобов’язано Управління ПФУ зарахувати до стажу роботи Василя М. періоди роботи, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2: з 13.05.2000 по 23.08.2018 рр. (17 років 11 місяців 22 дні) на посадах водія автомобіля, зайнятого на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі відкритих гірничих робіт в AT «Полюс Красноярськ», що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. 9 Зобов’язано Управління ПФУ призначити і виплачувати Василю М. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 24.08.2018 р. Управління ПФУ оскаржило рішення суду в апеляційному порядку. Однак 29.07.2019 Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції – без змін. Апеляційний суд погодився з доводами суду першої інстанції.

Де той Красноярськ? Він ближче, ніж Моршин, чи далі?

Мал. Ю. Судака

ВИСНОВКИ

Деякі громадяни України й нині перебувають у трудових відносинах з підприємствами РФ. Угоди між урядами двох країн про трудову діяльність і соціальний захист працівників є чинними. Щоб не звертатися до суду двічі, в одній позовній заяві потрібно викласти прохання про визнання протиправним рішення і його скасування, зобов’язання призначити пенсію та виплачувати її. Відповідно, якщо йдеться про незарахування певного строку роботи до страхового стажу, ставити цю вимогу. У разі звільнення за місцем своєї роботи вимагайте надати довідку про стаж роботи на цьому підприємстві та підтвердження роботи повний робочий день, про розмір заробітної плати, копії наказів про атестацію робочого місця тощо. Можна зберігати копію своєї посадової інструкції, адже в деяких випадках вона також може стати в пригоді. Обов’язково слід перевірити правильність заповнення трудової книжки. Зокрема, назва професії/посади має збігатися з тією, що вказана в наказі про прийом на роботу і наказах про атестацію робочого місця. Мають бути правильно записані дати прийому, звільнення, а також персональні дані, такі як прізвище, ім’я, по батькові.

1 2 3

НОВИНИ ФССУ. ОБМЕЖЕННЯ СОЦВИПЛАТ На вимогу закону з 18 квітня 2020 року Фонд соціального страхування України призупинив фінансування медичних і соціальних послуг та окремих виплат для потерпілих на виробництві, осіб з інвалідністю та працюючого населення на період дії карантину. Обмеження накладено пунктом другим частини п’ятої прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Відповідно до його положень до завершення дії карантину ФССУ не може здійснювати фінансування: 1) для потерпілих на виробництві та осіб з інвалідністю: • витрат на придбання лікарських засобів та виробів медичного призначення, гігієнічних виробів (зокрема, підгузників або пелюшок); • спеціального медичного та постійного стороннього догляду, побутового обслуговування;

www.ohoronapraci.kiev.ua

додаткового харчування; санаторно-курортного лікування; 2) лікування в реабілітаційних відділеннях санаторнокурортних закладів після перенесених захворювань і травм для працюючих; 3) одноразових допомог потерпілим на виробництві або членам їх сімей в разі смерті потерпілих (окрім одноразових допомог родинам в разі смерті від гострого професійного захворювання на COVID-19). Водночас ФССУ продовжує нараховувати належні суми витрат на медико-соціальні послуги, а також одноразові допомоги. Кошти можуть бути направлені на рахунки потерпілих, осіб з інвалідністю та членів їх сімей після припинення дії обмежень, установлених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». • •

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2020

ˋ̛̯̜̯̖̌ ̏ ̸̵̛̛̦̜̣̙̌̍ ̵̨̦̥̖̬̌ ̙̱̬̦̣̱̌ ʦ̛̣̖̦̯̦̌ ʪ̡̱͕̔̌ ʺ̡̨̛̣̌ ˇ̨̡̨̖̬̖̦̔͘ ˀ̨̭̣̞̱̦̦̔̏̌́̚ ̡̛̪̞̏̌̔̏ ̵̨̬̦̦̌̏̀̏̌́̚ ̦̌ Ks/ Ͳϭϵ ̦̌ ̶̨̛̛̬̦̯̞̏̍̏͘ ʿ̨̨̬̖̖̦̏̔ ̸̛̛̛̭̯̯̭̯̦̜̌ ̦̣̞̌̌̚ ̵̨̬̦̌̏̀̏̌̽̚ ̦̌ Ks/ Ͳϭϵ͕ ̨̨̬̣̦̱̯̐́̚ ̨̛̛̥̏̐ ̸̨̨̛̦̦̐ ̡̨̨̦̌̔̌̏̚Ͳ ̭̯̏̌ ̨̨̺̔ ̨̬̭̣̞̱̦̦̔̏̌́̚ ̡̛̪̞̏̌̔̏ ̵̨̬̦̦̌̏̀̏̌́̚ ̦̌ Ks/ Ͳϭϵ ̯̌ ̡̨̞̹̱̦̦̏̔̔̏̌́ ̨̦̟̌̏̔̌̚ ̡̨̛̹̔͘ ˄̨̣̦̖̦̌̐̌̽̚ ̨̪̬̣̖̥̦̞̍ ̛̪̯̦̦͕̌́ ̨̪̏’̦̞́̌̚ ̚ ̨̬̭̣̞̱̦̦̥̔̏̌́̚ ̵̨̬̦̦̌̏̀̏̌́̚ ̦̌ Ks/ Ͳϭϵ͘ ʻ̯̣̞̌̌́ ˀ̨̡̨̥̦̖̦̌͘ ʳ ̨̦̱̏̚ ̵̛̱̏̍͘ ʤ̦̣̞̌̚ ̵̛̦̖̺̭̦̌ ̡̛̪̞͕̏̌̔̏ ̡̞́ ̛̭̯̣̭̌́ ̨̡̦̭̣̞̏̌̔ ̵̛̱̞͕̏̍̏ ̌̚ ̛̥̯̖̬̞̣̥̌̌̌ ̶̵̛̭̪̖̞̣̦̌̽ ̨̬̭̣̞̱̦̔̏̌̽̚͘ ˁ̖̬̞̜̐ ʶ̨̡̛̣̖̭̦͘ ʶ̨̯̖̣̦̽́ ̦̌ ̵̱̔̌ ʹ ̨̛̞̦̏̐̔ ̜ ̸̨̖̪̖̦̍̚͘ ʿ̨̬ ̛̣̯̖̬̦̯̱̌̽̌̏ ̶̨̨̖̦̯̬̣̞̦̥̱̌̏̌̚ ̨̪̣̖̦̦̌̀ ̯̌ ̸̨̪̭̯̦̦̌̌̀ ̸̨̬̟̐̌́ ̨̛̏̔͗ ̵̸̯̖̦̞̦̞ ̯̌ ̨̛̦̬̥̯̦̞̌̏ ̨̛̛̥͕̏̐ ̵̨̛̌̔̚ ̡̛̖̪̖̍̚͘ ʽ̡̣̖̭̦̬̌̔ ˇ̦̌̔̿̿̏͘ ʻ̌ ʪʿ ͨʤ̨̨̦̯̦̏ͩ ̦̯̌̀̽̚ ̶̞̦̱ ̡̛̖̪̖̍̚͘ ʿ̨̬ ̨̭̞̔̏̔ ̴̨̬̥̱̦̦̏̌́ ̡̛̱̣̯̱̬̽ ̡̛̖̪̖̍̚ ̨̨̬̪̞̏̔̌̿̚ ˁ̖̬̞̜̐ ʶ̸̱̖̬͕ ̸̡̛̦̣̦̌̌̽ ̞̞̣̱̏̔̔ ʽʿ ʪʿ ͨʤ̨̨̦̯̦̏ͩ͘ ʽ̡̣̖̭̦̬̌̔ ˇ̦̌̔̿̿̏͘ ʳ̶̨̦̦̞̟̏̌͘ ʥ̡̖̪̖̌̚͘ ʯ̨̬̭̯̦̦̌́͘ ˀ̡̨̨̨̛̛̬̞̦̯̦̞̿̏̌̚ ̨̛̥̖̯̔ ̨̨̛̬̯͕̍ ̡̡̛̛̪̬̯̌ ̱ ̴̭̖̬̞ ̡̛̖̪̖̍̚ ̶̪̬̞̌ ̦̌ ̵̛̪̞̪̬̥̭̯̔̿̏̌ ̛̬̱̪̐ ͨʪ̶̨̡̦̖̭̯̣̽̌̽ͩ͘ ʯ̞̦̟̌̔̌ ˔̡̡̨̛̥̖̦͘ ˔̡ ̶̛̪̬̖̣̹̯̱̯̭̌̏̌̏̌́ ̨̛̪̬̣̦̌̏̽͘ ˔̡ ̵̛̛̛̭̯̯̌̚ ̨̭̟̏ ̪̬͕̌̏̌ ̡̨̺́ ̨̛̯̬̱̜̔̏ ̨̨̞̬̔̐̏ ̦̖ ̨̱̣̍ ̡̨̱̣̖̦͕̌̔ ̌ ̶̡̛̪̬̞̦̌̏ ̨̪̯̖̬̪̞̏ ̦̌ ̶̨̛̛̬̦̯̞̏̍̏͘ ʺ̵̨̛̜̣̌ ʧ̶̨̛̣̦̖́̔̽͘ ˄̭́ ̨̯̖̬̞́ ̨̪̬ ʯʳʯ͘ ˍ̨ ̨̨̪̯̬̞̦̍ ̛̦̯̌̚ ̶̨̨̨̬̯̖̞̍̔̌̏̏ ̯̌ ̶̡̨̛̪̬̞̦̞̌̏̏ ̨̪̬ ̸̖̪̖̖̦̦̌̍́̚̚ ̯̌ ̡̨̛̛̬̭̯̦̦̏̌́ ʯʳʯ͘

Передплата на ІІ півріччя 2020 року!

Рахунок на оплату № 07/2020 Постачальник: ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці» UA28 300711 00000 26006052645478, у банку Печерська філія АТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Київ, МФО 300711, є платником податку на прибуток на загальних підставах. 02100, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 10/1, тел. (044) 558-74-27 код за ЄДРПОУ 21601181, ІПН 216011826532 №

Товар

Кількість

Од.

Ціна (грн)

Сума (грн)

Журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

шт.

250, 00

1500, 00

Всього:

1500, 00

Всього до оплати:

1500, 00

Передплатні індекси:

9 74377 – «Охорона праці» (українською мовою)* 9 74378 – «Охрана труда» (російською мовою).* *У платіжному дорученні вкажіть потрібний індекс видання

Всього найменувань 6, на суму 1 500,00 грн. (одна тисяча п’ятсот гривень 00 копійок) Без ПДВ

Головний редактор

Матвійчук Д. Л.

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ

№ 8/2020

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

& Нові статистичні звіти

про працю і травматизм на роботі

& Проведення аудиту з охорони праці на підприємстві

& Атестація робочого місця тракториста-машиніста Зразки документів

ǯǴǟǹǺ Додаток до журналу

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 8/2020 Адреса редакції 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1 Тел./факс (044) 558-74-11 E-mail mail@ohoronapraci.kiev.ua

МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Рубрику сформувала Тетяна Бреус

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОВІДОМЛЕННЯ Нові статистичні звіти про працю і травматизм на роботі Зінаїда Якименко

Про введення в дію, строки подання та відповідальність за неподання звітів

Спрощено введення в обіг окремих ЗІЗ Щодо визначення строків розслідування Зінаїда Якименко

www.ohoronapraci.kiev.ua

Приймальня Тел.: (044) 558-74-11 Відділ реалізації та маркетингу Тел.: (044) 558-74-27 (044) 296-82-56 Реклама Тел.: (044) 292-80-58 Поліграфічні послуги Тел.: (044) 558-36-03 Друкується мовою оригіналу. Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Надруковано в друкарні ТОВ «Друкарня «Літера»

9 9

Чи входить день утворення комісії у строк розслідування

Карантин: право на допомогу по частковому безробіттю

Сайт

За інформацією Держпраці

Хто отримає допомогу та які документи потрібно подати

Актуальні питання щодо розслідування випадків захворювання на COVID-19 на виробництві та пов’язаних з цим страхових виплат Микола Федоренко

Аналізуємо документи, затверджені постановою КМУ від 17.06.2020 № 498

НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ Аудит: поняття, функції, сфера діяльності Микола Федоренко

Особливості аудиту з охорони праці. Хто може бути аудитором. Повноваження аудитора

АКТУАЛЬНО Підготовка в Україні експертів технічних з промислової безпеки: МОНОПОЛІЯ В ДІЇ? Володимир Потебешко

Які організації займаються підготовкою та підвищенням кваліфікації експертів і скільки це коштує

ЗРАЗКИ ДОКУМЕНТІВ Атестація робочого місця тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва Підготував Микола Федоренко

Нормативна база та зразки заповнення потрібних документів

ЗАПИТУВАЛИ – ВІДПОВІДАЄМО

Фахівці у сфері охорони праці відповідають на запитання читачів щодо: Ð правильного розрахунку доплат і відпусток за результатами атестації робочих місць; Ð підстав для проведення позачергової атестації; Ð застосування списків виробництв, робіт, професій і посад в умовах карантину; Ð реєстрації технологічних транспортних засобів; Ð надання відомостей за формою Н-2; Ð актуальних питань, пов’язаних з працею неповнолітніх; Ð трудових прав працівника, призваного на строкову військову службу

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǴǶǵǟǺǶǸǰǵǫ ǯǨǲǶǵǶǬǨǪǹǺǪǨ

Інформацію взято з офіційних джерел, зокрема із сайтів Кабінету Міністрів України та з офіційних сайтів відповідних центральних органів виконавчої влади. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова від 27.05.2020 № 404 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». Цією постановою визнано такими, що втратили чинність: 1. Постанову КМУ від 15.09.1993 № 733 «Про створення Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення». 2. Пункт 1 постанови КМУ від 29.10.2003 № 1691 «Про затвердження складу Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення». 3. Постанови КМУ від 29.06.2004 № 815 та від 19.09.2007 № 1141 «Про зміну складу Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення».

Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення було створено відповідно до ЗУ «Про охорону праці» для розроблення і реалізації державної політики в галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму, створення системи державного управління цією галуззю.

З огляду на те, що на заміну зазначеній постанові новий документ не прийнято, за фактом Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення ліквідовано. Це може призвести до руйнування системи державного управління охороною життя та здоров’я людей на виробництві та профілактики побутового травматизму.

Розпорядження від 01.07.2020 № 792-р «Про призначення Дегнери І. А. заступником Голови Державної служби України з питань праці». Розпорядження від 08.07.2020 № 830-р «Про призначення Гоцула І. Є. першим заступником Голови Державної служби України з питань праці». Гоцула Ігоря Євгенійовича призначено першим заступником Голови Держпраці з 09.07.2020 на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǴǶǵǟǺǶǸǰǵǫ ǯǨǲǶǵǶǬǨǪǹǺǪǨ Постанова від 17.06.2020 № 498 «Деякі питання надання страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2». Документом затверджено: 1) Порядок здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів; 2) Порядок використання фінансової допомоги Фондом соціального страхування України для проведення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2. Про актуальні питання щодо розслідування випадків захворювання на COVID-19 на виробництві та пов’язаних з цим страхових виплат читайте на с. 12–13.

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Щодо внесення до Реєстру професійних стандартів нових професійних стандартів. За Порядком розроблення та затвердження професійних стандартів, затвердженим постановою КМУ від 31.05.2017 № 373, Реєстр професійних стандартів веде Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки). Після затвердження професійного стандарту Мінекономіки вносить його до Реєстру, після чого стандарт вважається введеним в дію. До Реєстру професійних стандартів внесено низку нових стандартів: ¾ Професійний стандарт «Інструктор-методист у справах осіб з порушеннями слуху», затверджений наказом Мінекономіки від 16.06.2020 № 1127. ¾ Професійний стандарт «Соціальний працівник (допоміжний персонал)», затверджений наказом Мінекономіки від 18.06.2020 № 1149. ¾ Професійний стандарт «Супроводжувач осіб з інвалідністю», затверджений наказом Мінекономіки від 20.06.2020 № 1178. ¾ Професійний стандарт «Фахівець із соціальної роботи», затверджений наказом Мінекономіки від 20.06.2020 № 1179. ¾ Професійний стандарт «Фахівець із соціальної допомоги вдома», затверджений наказом Мінекономіки від 20.06.2020 № 1180. ¾ Професійний стандарт «Майстер виробничого навчання», затверджений наказом Мінекономіки від 20.06.2020 № 1181. ¾ Професійний стандарт «Педагог професійного навчання», затверджений наказом Мінекономіки від 20.06.2020 № 1182. ¾ Професійний стандарт «Методист закладу професійної (професійно-технічної освіти)», затверджений наказом Мінекономіки від 20.06.2020 № 1183. ¾ Професійний стандарт «Монтажник інформаційно-комунікаційного устаткування», затверджений наказом Мінекономіки від 01.07.2020 № 1247. ¾ Професійний стандарт «Сортувальник-здавальник металу», затверджений наказом Мінекономіки від 14.07.2020 № 1328.

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǴǶǵǟǺǶǸǰǵǫ ǯǨǲǶǵǶǬǨǪǹǺǪǨ Наказ від 14.05.2020 № 879 «Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки призначеного органу з оцінки відповідності чи визнаної незалежної організації щодо відповідності вимогам до призначених органів з оцінки відповідності чи визнаних незалежних організацій і виконання ними своїх обов’язків, установлених Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та відповідними технічними регламентами» зареєстровано в Мін’юсті 23.06.2020 за № 563/34846. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ

Наказ від 16.06.2020 № 176 «Про затвердження Методологічних положень державного статистичного спостереження щодо травматизму на виробництві».

Водночас утратив чинність наказ Держстату від 29.09.2014 № 272 «Про затвердження Методологічних положень зі статистики охорони здоров’я та безпеки на роботі» (зі змінами).

Наказ від 17.06.2020 № 178 «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці».

Ця форма вводиться в дію починаючи зі звіту за І квартал 2021 року. Водночас із 01.02.2021 втрачає чинність відповідний наказ Держстату від 31.07.2019 № 259.

Наказ від 17.06.2020 № 179 «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці». Таку форму введено в дію починаючи зі звіту за січень 2021 року. Відповідно, з 01.02.2021 втрачає чинність попередній наказ Держстату від 10.06.2016 № 90.

Наказ від 22.06.2020 № 193 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету статистики України від 29 лютого 2000 року № 75 «Про затвердження форми державної статистичної звітності № 1-ППО «Звіт про пожежі».

Докладно про нові статистичні звіти про працю і травматизм на роботі читайте на с. 6–8.

Рубрику сформувала Тетяна БРЕУС, юрисконсульт ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці»

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǟǵǼǶǸǴǨǾǟǱǵǟ ǷǶǪǟǬǶǴǳǭǵǵȇ НОВІ СТАТИСТИЧНІ ЗВІТИ ПРО ПРАЦЮ І ТРАВМАТИЗМ НА РОБОТІ

Зінаїда ЯКИМЕНКО, власкор

Державна служба статистики у червні 2020 р. затвердила нові накази щодо статистичних спостережень. Розглянемо кожний окремо.

Водночас із затвердженням нових наказів Державна служба статистики (Держстат) визнала такими, що втратили/втратять чинність такі документи: y Методологічні положення зі статистики охорони здоров’я та безпеки на роботі (зі змінами), затверджені наказом від 29.09.2014 № 272; y наказ від 31.07.2019 № 259 «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці» (з 01 лютого 2021 р.); y наказ від 10.06.2016 № 90 «Про затвердження форм державного статистичного спостереження № 1-ПВ (місячна) та № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці» (з 01 лютого 2021 р.); y наказ від 29.02.2000 № 75 «Про затвердження форми державної статистичної звітності № 1-ППО «Звіт про пожежі». ЗВІТ ЩОДО ТРАВМАТИЗМУ Методологічні положення державного статистичного спостереження щодо травматизму на виробництві затверджено наказом Держстату від 16.06.2020 № 176. Незважаючи на те, що методологічні положення призначені для того, щоб їх використовували працівники органів державної статистики, корисними вони можуть бути для працівників органів державної влади, міжнародних організацій, профспілок тощо. Метою проведення державного статистичного спостереження (далі – ДСС) є формування інформації про нещасні випадки на виробництві для інформаційного забезпечення аналізу рівня травматизму на виробництві, міжнародних зіставлень. Ці Методологічні положення розроблено з урахуванням вимог, викладених в Регламенті (ЄС) Європарламенту та Ради № 1338/2008 від 16.12.2008 стосовно статистики у сфері охорони здоров’я та безпеки на виробництві, а також інших європейських документів. У межах ДСС формуються такі показники: 1) кількість потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом (осіб); 2) кількість потерпілих від нещасних випадків із смертельним наслідком (осіб); 3) кількість потерпілих від нещасних випадків, не пов’язаних з виробництвом (осіб); 4) кількість потерпілих від нещасних випадків, не пов’язаних з виробництвом, із смертельним наслідком (осіб); 5) тривалість тимчасової непрацездатності потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, яка закінчилася у звітному році (робочих днів); 6) кількість потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, яким установлено інвалідність (осіб); 7) кількість потерпілих від нещасних випадків, не пов’язаних з виробництвом, яким установлено інвалідність (осіб); 8) витрати підприємств (установ, організацій), зумовлені нещасним випадком (тис. грн).

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǟǵǼǶǸǴǨǾǟǱǵǟ ǷǶǪǟǬǶǴǳǭǵǵȇ Формування показників здійснюється в цілому по Україні, а також за категоріями потерпілих (жінки; особи до 18 років, особи у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння; особи, потерпілі під час групових нещасних випадків). Об’єктом ДСС є суб’єкти всіх секторів національної економіки, які використовують найману працю. До 28 лютого щорічно Фонд соціального страхування надає Державній службі статистики узагальнені адміністративні дані та Акти за формою Н-1 на підставі підписаної Угоди щодо взаємообміну інформаційними ресурсами. Фонд надає матеріали із знеособленими даними для забезпечення конфіденційності. Статистичну інформацію, яку отримано за даними ДСС, поширюють у зведеному знеособленому вигляді, оприлюднюють на офіційному сайті Держстату не пізніше як через 5 місяців після звітного року. ЗВІТИ З ПРАЦІ Форму державного статистичного спостереження № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці» затверджено наказом Держстату від 17.06.2020 № 178. Вводиться в дію починаючи зі звіту за І квартал 2021 р. На керівників територіальних органів Держстату покладається обов’язок забезпечити в установленому порядку збирання, опрацювання та подання даних за формою державного статистичного спостереження, затвердженою цим наказом. Юридичні особи зобов’язані подавати звіт до територіального органу Держстату не пізніше 07 числа місяця, наступного за звітним періодом. Тобто звіт за перший квартал 2021 р. потрібно подати не пізніше 7 травня 2021 р. У звіті відображають інформацію про кількість штатних працівників (прийнятих, звільнених тощо), втрати робочого часу штатних працівників (кількість невідпрацьованого робочого часу, наприклад через відпустки без збереження заробітної плати тощо), склад фонду оплати праці штатних працівників (заробітна плата, премії, інші заохочувальні виплати, соціальні пільги тощо), кількість і фонд оплати праці окремих категорій працівників (жінки, зовнішні сумісники, ті, що працюють за цивільно-правовими договорами), інформація про укладання колективних договорів станом на 31 грудня 2021 р. (у звіті за IV квартал), витрати на утримання робочої сили, що не входять до складу фонду оплати праці за 2020 рік (наприклад: витрати підприємства на соціальне забезпечення працівників). Форму державного статистичного спостереження № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці» затверджено наказом від 17.06.2020 № 179. Вводиться в дію починаючи зі звіту за січень 2021 р. Керівники територіальних органів Держстату зобов’язані забезпечити в установленому порядку збирання, опрацювання та подання даних за формою державного статистичного спостереження, затвердженою цим наказом. Юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб подають звіт не пізніше 7-го числа місяця, наступного за звітним періодом. Перший звіт у 2021 р. має бути подано до 07 лютого. Цей звіт, окрім загальної інформації про юридичну особу, містить один розділ «Кількість працівників, робочий фонд і фонд оплати праці». У звіті зазначається: фонд оплати праці усіх працівників (тис. грн), сума податку з доходів фізичних осіб, що

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǟǵǼǶǸǴǨǾǟǱǵǟ ǷǶǪǟǬǶǴǳǭǵǵȇ відрахована з фонду оплати праці усіх працівників (крім тимчасової непрацездатності) (тис. грн), середньооблікова кількість штатних працівників, осіб (у цілих числах), кількість відпрацьованого робочого часу штатними працівниками, люд. год (у цілих числах), фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн). ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕПОДАННЯ ЗВІТІВ Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення порядку подання або використання даних статистичних спостережень (ст. 1863). Штрафи накладаються у разі: : неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; : незабезпечення належного стану первинного обліку; : порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України: Â на громадян – від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 85 грн); Â на посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від 10 до 15 НМДГ (від 170 грн до 255 грн). Якщо ці дії вчинені повторно протягом року після накладення адмінстягнення, то такі дії тягнуть за собою накладення штрафу: Â на громадян – від 5 до 10 НМДГ (від 85 грн до 170 грн); Â на посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від 15 до 25 НМДГ від 255 грн до 425 грн). Порушення порядку використання конфіденційної інформації, приховування або перекручення даних державних статистичних спостережень, а також використання їх в засобах масової інформації, для поширення в інформаційних мережах, на паперових, магнітних та інших носіях, в наукових працях тощо без посилання на їх джерело тягне за собою накладення штрафу: Â на громадян – від 5 до 10 НМДГ (від 85 грн до 170 грн); Â на посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від 10 до 20 НМДГ (від 170 грн до 340 грн).

ДЕРЖПРАЦІ доводить до відома Технічний регламент засобів індивідуального захисту, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 № 771 відповідно до ст. 5 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», набирає чинності 30.08.2020.

МІНЕКОНОМІКИ доводить до відома Реєстр призначених органів з оцінки відповідності (ООВ) вимогам технічних регламентів розміщено на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки).

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǟǵǼǶǸǴǨǾǟǱǵǟ ǷǶǪǟǬǶǴǳǭǵǵȇ СПРОЩЕНО ВВЕДЕННЯ В ОБІГ ОКРЕМИХ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ На період проведення карантинних заходів, пов’язаних із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнято постанови КМУ, спрямовані на спрощення процедури введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту. Зокрема, згідно з постановою КМУ від 20.03.2020 № 226 дія Технічного регламенту засобів індивідуального захисту не поширюється на ЗІЗ, включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2020 № 224. Своєю чергою постановою КМУ від 08.04.2020 № 271 внесено зміни до Переліку, зокрема в частині визначення найменувань, кодів згідно з УКТЗЕД та процедури введення в обіг ЗІЗ. За інформацією Державної служби України з питань праці

ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ СТРОКІВ РОЗСЛІДУВАННЯ Строки розслідування нещасного випадку та/або гострого профзахворювання (отруєння) визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі – Порядок № 337). Якщо випадок розслідує комісія підприємства, то строк становить 5 робочих днів із дня утворення комісії (п. 30). Якщо випадок підлягає спеціальному розслідуванню, то розслідування проводиться протягом 15 робочих днів. Виникає запитання: як правильно вести відлік строку розслідування? Зокрема, коли починається відлік і чи входить день утворення комісії в цей строк. У пункті 30 Порядку № 337 зазначено: «з дня утворення комісії», а в пункті 31 взагалі не зазначено, з якого дня починається відлік, натомість є слово «протягом». Державна служба України з питань праці та Фонд соціального страхування на практиці включають день утворення комісії в строки. Вважаю, це суперечить Цивільному кодексу України. У ст. 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний його початок. Справа в тому, що наказ може бути виданий у другій половині дня, і члени комісії до закінчення робочого часу встигнуть лише ознайомитися з ним. Відповідно, у цей день комісія не зможе повноцінно виконувати покладені на її функції. Один день під час розслідування відіграє важливу роль. Тож несправедливо включати в строки день утворення комісії. Наприклад: комісію утворено на підприємстві у вівторок. Відповідно, останній день розслідування також буде у вівторок. Перебіг строку починаємо з середи. День утворення комісії збігається з днем закінчення п’ятиденного чи п’ятнадцятиденного строку. Вважаю, що, коли виникають розбіжності щодо визначення строків, потрібно керуватися положеннями саме Цивільного кодексу України.

Зінаїда Якименко, власкор

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǟǵǼǶǸǴǨǾǟǱǵǟ ǷǶǪǟǬǶǴǳǭǵǵȇ КАРАНТИН: ПРАВО НА ДОПОМОГУ ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ Уряд постановою від 15.07.2020 № 600 вніс зміни до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою КМУ від 22.04.2020 № 306 (далі – Порядок надання коштів № 306). Зміни набули чинності 16 липня поточного року. Згідно із змінами допомогу отримають на період карантину та протягом 30 календарних днів після завершення карантину застраховані особи у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу, передбаченої законодавством, у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності, а також: y працівники, які отримують оплату часу простою відповідно до ст. 113 Кодексу законів про працю України (крім періоду освоєння нового виробництва (продукції); y працівники, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до п. 31 частини першої ст. 25 та ст. 26 Закону України «Про відпустки» (крім осіб, які отримують пенсію); y фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які є застрахованими особами (крім осіб, які отримують пенсію) та не отримують допомогу по частковому безробіттю на період карантину як працівник. Нагадуємо: сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, зокрема ФОП, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину та у разі сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності. Розмір допомоги по частковому безробіттю. Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду зайнятості і не може перевищувати розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Строк виплати допомоги по частковому безробіттю. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше як 30 календарних днів після завершення карантину. Строк звернення за одержанням коштів. Роботодавець або ФОП, який є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва. ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ Для отримання допомоги по частковому безробіттю роботодавець або ФОП, яка є застрахованою особою, подає такі документи: 1) роботодавець – заяву в довільній формі, в якій зазначається, зокрема, інформація про належність роботодавця до суб’єктів малого або середнього підприємництва відповідно до Господарського кодексу України, разом із засвідченими роботодавцем

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǟǵǼǶǸǴǨǾǟǱǵǟ ǷǶǪǟǬǶǴǳǭǵǵȇ копіями підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів, передбачених цим пунктом; фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою, – заяву в довільній формі; 2) засвідчену роботодавцем/ФОП, який є застрахованою особою, копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності; 3) роботодавець – відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), в яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно із статтею 471 Закону України «Про зайнятість населення», за формою згідно з додатком 1 до Порядку надання коштів № 306; фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою та звертається за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину, – відомості щодо себе за формою згідно з додатком 2 до Порядку надання коштів № 306. У разі подання відомостей щодо себе та щодо найманих працівників ФОП, яка є застрахованою особою, подає відомості за формами згідно з додатками 1 і 2 до Порядку надання коштів № 306; 4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, подану роботодавцем або ФОП, яка є застрахованою особою, на підставі звітних відомостей, що надаються до Пенсійного фонду України або ДПС, крім ФОП, які є застрахованими особами та відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. У разі, коли суб’єкт господарювання належить одночасно до різних категорій суб’єктів підприємництва за різними критеріями, належність до відповідного суб’єкта підприємництва в цілях застосування цього Порядку визначається за річним доходом від провадження будь-якої діяльності на звітний рік. Показник річного доходу суб’єкта підприємництва від будь-якої діяльності визначається на підставі офіційних звітних даних за останні чотири квартали (для суб’єкта підприємництва, що подає квартальну звітність) або за останній звітний рік (для суб’єкта підприємництва, що подає річну звітність). Середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) визначається за даними відповідної статистичної звітності, де зазначається такий показник, або іншої передбаченої законодавством звітності, в якій наявні відповідні відомості. Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю приймають центри зайнятості протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або ФОП, яка є застрахованою особою, документів за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Перерахування коштів на поточний рахунок ФОП, яка є застрахованою особою, або роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснює центр зайнятості щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості на підставі відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини третьої статті 471 Закону України «Про зайнятість населення», наданих роботодавцем за формою згідно з додатком 4, а ФОП, яка є застрахованою особою, – за формою згідно з додатком 5 до Порядку надання коштів № 306. За інформацією Державної служби України з питань праці

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǟǵǼǶǸǴǨǾǟǱǵǟ ǷǶǪǟǬǶǴǳǭǵǵȇ АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЩОДО РОЗСЛІДУВАННЯ ВИПАДКІВ ЗАХВОРЮВАННЯ НА COVID-19 НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ З ЦИМ СТРАХОВИХ ВИПЛАТ Документи, затверджені постановою КМУ від 17.06.2020 № 498: ¾ Порядок здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів (далі – Порядок виплат); ¾ Порядок використання фінансової допомоги Фондом соціального страхування України для проведення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Порядок використання). Порядок використання визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмою «Фінансова допомога Фонду соціального страхування України, яка виділена із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я та членам їхніх сімей». Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем зазначеної бюджетної програми є Мінсоцполітики. Бюджетні кошти спрямовуються Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) на безповоротній основі, який проводить страхові виплати ЛИШЕ МЕДПРАЦІВНИКАМ ДЕРЖАВНИХ І КОМУНАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, яким установлено групу інвалідності, або членам сімей, батькам та утриманцям медпрацівників, які померли внаслідок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2. Порядок виплат визначає механізм надання Фондом страхових виплат МЕДПРАЦІВНИКАМ ДЕРЖАВНИХ І КОМУНАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, яким установлено групу інвалідності внаслідок інфікування COVID-19, та членам їх сімей у разі смерті медпрацівника. Зокрема, у п. 6 Порядку виплат вказано, що «факт СМЕРТІ МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА з причин, пов’язаних з інфікуванням медичного працівника гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження, встановлюється комісією із спеціального розслідування, що проводиться відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 р. № 337, та оформляється актом розслідування нещасного випадку за встановленою формою». Порядок виплат не вказує, відповідно до якого нормативного документа повинні розслідуватися випадки інфікування медпрацівника гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження, що не призвели до смертельного наслідку. У разі встановлення медпрацівнику групи інвалідності та ступеня втрати працездатності протягом одного календарного року внаслідок захворювання на COVID-19, що настало під час виконання професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження, медпрацівник для призначення страхової виплати подає до органу Фонду, зокрема, примірник акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії за встановленою формою. При цьому право на отримання страхової виплати настає з дня встановлення медико-соціальною експертною комісією групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності внаслідок захворювання медичного працівника на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 (п. 4 постанови КМУ № 498).

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǟǵǼǶǸǴǨǾǟǱǵǟ ǷǶǪǟǬǶǴǳǭǵǵȇ УМОВИ ТА РОЗМІРИ ПЕРЕДБАЧЕНИХ ВИПЛАТ Розміри виплат (відносно прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року)

Умови виплат ¾ У разі смерті медпрацівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження ¾ членам сім’ї, батькам, утриманцям померлого медпрацівника (п. 3 Порядку виплат)

y 750-кратний розмір

¾ У разі встановлення медпрацівнику групи інвалідності та ступеня втрати працездатності протягом одного календарного року внаслідок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження

y для осіб з інвалідністю I групи – 400-кратний розмір y для осіб з інвалідністю II групи – 350-кратний розмір y для осіб з інвалідністю III групи – 300-кратний розмір

Виникає запитання: як діяти у разі захворювання медпрацівника на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, яке не призвело до смертельного наслідку чи встановлення групи інвалідності? Як розслідувати випадки захворювання інших категорій працівників, які під час виконання професійних обов’язків захворіли на COVID-19? Аналогічні питання стосуються медичних працівників недержавних і некомунальних закладів охорони здоров’я.

ДОВІДКОВО Заклад охорони здоров’я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційноправової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників. (ст. 3 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я»)

Перелік закладів охорони здоров'я затверджено наказом МОЗ України від 22.10.2002 № 385. Кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої належать: • екстрена медична допомога; • первинна медична допомога; • вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я; • третинна (високоспеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я; • паліативна допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. (ст. 3 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я»)

P. S. У наступний номер журналу готуємо статтю, в якій розглянемо проблемні питання, які виникають під час розслідування випадків захворювання на COVID-19. Микола Федоренко, заступник головного редактора

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǵǶǸǴǨǺǰǪǵǭ ǸǭǫǻǳȆǪǨǵǵȇ

АУДИТ: ПОНЯТТЯ, ФУНКЦІЇ, СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ*

Микола ФЕДОРЕНКО, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Сфери застосування аудиту в Україні. Особливості аудиту з охорони праці. Хто може бути аудитором. Повноваження аудитора.

Законодавство передбачає обов’язок роботодавця щодо створення на підприємстві системи управління охороною праці (далі – СУОП) (ст. 13 Закону України «Про охорону праці»; далі – Закон про охорону праці). Вирішальна роль у її створенні належить керівнику служби охорони праці (далі – ОП) та особам, які відповідають за організацію експлуатації засобів виробництва підвищеної небезпеки. На сьогодні базовим критерієм належного функціонування СУОП є відсутність аварій, нещасних випадків, захворювань, інцидентів (далі – надзвичайних подій). Жоден роботодавець не застрахований від настання надзвичайних подій, ризик виникнення яких залежить від функціонування СУОП (об’єктивних і суб’єктивних виробничих факторів). Метою розслідування надзвичайних подій на виробництві є встановлення об’єктивних причин настання події та осіб, дія або бездіяльність яких призвела до неї. Для цього проводиться оцінка відповідності причетних до події: документації з ОП; y виду робіт, виробничого обладнання; y фахового рівня виробничого персоналу та інших елементів СУОП, y що діють на підприємстві. Виявлені під час розслідування недоліки можуть бути пов’язані з причинами надзвичайної події та є підставою для вжиття санкцій (притягнення до відповідальності) щодо винних осіб. Водночас очевидною є відповідальність роботодавця за непризначення відповідальних за організацію робіт осіб (зокрема, і керівника служби ОП) та функціонування СУОП загалом. Нині одним з дієвих інструментів підтвердження функціонування СУОП є аудит з ОП. Його основна мета – оцінка (з урахуванням виробничої специфіки та досвіду аудиторів аутсорсингової організації) адекватності наявної СУОП (відповідності нормативним вимогам наявної документації, організації експлуатації виробничого обладнання та фахового рівня виробничого персоналу тощо) і ризику виникнення надзвичайних подій на об’єкті аудиту, а також розроблення заходів щодо корегування елементів СУОП. _________________________ * Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці (ННДІПБОП) розробив комплект документів з проведення зовнішнього добровільного аудиту у формі стандартів організації України (читайте статтю Георгія Больмана «Аудит з охорони праці – вимога сучасності» у цьому номері журналу).

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǵǶǸǴǨǺǰǪǵǭ ǸǭǫǻǳȆǪǨǵǵȇ Проведення аудиту з ОП є своєрідною репетицією проведення перевірки об’єкта наглядовими (контролюючими) органами, а висновок аудиту дасть змогу знизити ризики та витрати матеріальних коштів, пов’язані з можливим виникненням незапланованих надзвичайних подій, а також зберегти психологічний клімат у колективі (зокрема, і роботодавця). Це, своєю чергою, захистить інтереси підприємства загалом. Крім того, результати аудиту допоможуть корегувати кадрову політику на підприємстві та вирішувати інші питання, що передбачені програмою аудиту.

ПРО ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ НА ВИРОБНИЦТВІ Форма Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (додаток 8 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107, у редакції постанови КМУ від 07.02.2018 № 48, далі – Порядок № 1107) передбачає проведення «добровільного аудиту з охорони праці». Міністерства розробляють власні нормативні документи, що визначають порядок проведення внутрішнього аудиту. Наприклад, Порядок здійснення внутрішнього аудиту в Національній службі здоров’я України, затверджений наказом НСЗУ від 12.02.2019 № 35 (14.04.2020 міністр охорони здоров’я ініціював аудит системи охорони здоров’я України); Порядок здійснення внутрішнього аудиту в системі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, затверджений наказом Мінекономрозвитку і торгівлі України від 03.05.2019 № 769, відповідно до п. 1.3 якого напрямами внутрішнього аудиту є аудит ефективності, фінансовий аудит і аудит відповідності.

ПРОФЕСІЯ «АУДИТОР» Державний класифікатор професій в Україні ДК 003:2010 містить професії, що пов’язані з аудиторською діяльністю. Зокрема, аудитор з фінансових питань, систем харчової безпеки, систем якості, екології – код 2411.2; аудитор інформаційних технологій – код 2139.2; соціальний аудитор – код 2446.2; державний аудитор – код 2419.3. Посада аудитора належить до категорії «професіонали». У закладах освіти проводиться навчання за спеціалізацією «Аудиторська діяльність». Але Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затверджений постановою КМУ від 29.04.2015 № 266, не передбачає спеціальності «Аудитор» (натомість існує спеціальність «Менеджмент»). Поряд із професією «аудитор» є професії «експерт технічний з промислової безпеки» – код 2414.2 і «експерт будівельний» – код 2142.2.

АУДИТ У ФІНАНСОВІЙ СФЕРІ Правові засади провадження аудиторської діяльності в Україні (зокрема й аудиту фінансової звітності) визначає Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (далі – Закон про аудит) від 21.12.2017 № 2258-VIII, відповідно до ст. 1 якого: аудитор – фізична особа, яка підтвердила кваліфікаційну придатність до y провадження аудиторської діяльності, має відповідний практичний досвід та включена до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǵǶǸǴǨǺǰǪǵǭ ǸǭǫǻǳȆǪǨǵǵȇ суб’єкт аудиторської діяльності – аудиторська фірма або аудитор, що відповідає таким y критеріям: провадить аудиторську діяльність як фізична особа – підприємець або провадить незалежну професійну діяльність; набув права на провадження аудиторської діяльності в установленому порядку; включений до Реєстру як суб’єкт аудиторської діяльності. Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» і більшість підзаконних нормативних документів стосуються фінансово-господарської діяльності підприємств. Аудитором може бути особа, яка: (ст. 19 Закону про аудит) має вищу освіту; y підтвердила високий рівень теоретичних знань та професійну компетентність шляхом y успішного складення відповідних іспитів (проходження атестації відповідною комісією); пройшла практичну підготовку із провадження аудиторської діяльності. y Теоретичні знання підтверджуються за такими напрямами: стандарти професійної етики та професійна незалежність; y міжнародні стандарти аудиту; y законодавчі засади аудиторської діяльності y та методика проведення аудиту (професійні навички); управління ризиками та внутрішній контроль; y фінансовий аналіз; y управлінський облік; y міжнародні стандарти фінансової звітності; y теорія бухгалтерського обліку та законодавчі засади ведення бухгалтерського обліку y та складання фінансової звітності; податкове законодавство та законодавство про єдиний соціальний внесок; y господарське, цивільне та трудове законодавство; y корпоративне законодавство та законодавство про відновлення y платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; інформаційні технології та комп’ютерні системи; y фінанси підприємств; y економіка підприємства та статистика. y Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю складається з Ради нагляду за аудиторською діяльністю та Інспекції із забезпечення якості (ст. 15 Закону про аудит). Відомості до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності вносить Аудиторська палата України (далі – АПУ) відповідно до вимог Порядку ведення Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, затвердженого наказом Мінфіну України від 19.09.2018 № 766. Підставою для відображення в Реєстрі інформації про дату і номер рішення про проходження перевірки системи контролю якості аудиторських послуг є чинне Свідоцтво про проходження перевірки системи контролю якості, видане АПУ. Аудиторська фірма подає пакет документів для включення до Реєстру аудиторських фірм: y заяву про включення до Реєстру; y реєстраційну картку; y копію документа про державну реєстрацію, засвідчену в установленому законодавством порядку; y копії установчих документів, засвідчених в установленому законодавством порядку; y копії сертифікатів аудиторів – засновників (учасників) фірми та керівника фірми; y витяг з наказу про призначення керівником фірми аудитора, засвідчений печаткою аудиторської фірми; y відгук регіонального відділення АПУ на подані документи.

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǵǶǸǴǨǺǰǪǵǭ ǸǭǫǻǳȆǪǨǵǵȇ Єдиний порядок проведення внутрішнього аудиту, підготовки аудиторських звітів, висновків та рекомендацій розпорядників коштів державного бюджету, а також оцінки якості такого аудиту визначають Основні засади здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів, затверджені постановою КМУ від 12.12.2018 № 1062; Порядок здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, затверджений постановою КМУ від 28.09.2011 № 1001; Стандарти внутрішнього аудиту, затверджені наказом Мінфіну України від 04.10.2011 № 1247. Єдиний порядок проведення зовнішніх перевірок системи контролю якості аудиторських послуг визначає Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг, затверджене рішенням АПУ від 30.10.2014 № 302/9 (далі – Положення № 302/9). Максимальний термін чинності свідоцтв про відповідність системи контролю якості, отриманих суб’єктами аудиторської діяльності за результатами перевірок, установлено до 31.12.2019 (п. 9.2.6 Положення № 302/9). Державна політика у сфері державного фінансового контролю реалізується Державною аудиторською службою на підставі Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання, затвердженого постановою КМУ від 27.03.2019 № 252 (далі – Порядок № 252). Об’єктом аудиту є «суб’єкт господарювання державної і комунальної власності, підприємства, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об’єднання таких підприємств» (частина 7 п. 4 Порядку № 252) .

АУДИТ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ СФЕРІ Організацію проведення внутрішніх аудитів передбачають відомчі нормативні документи, зокрема Положення про Систему управління охороною праці на підприємствах електроенергетики, затверджене наказом Міненерговугілля України від 09.02.2015 № 73 (далі – Положення № 73). Аудит – систематичний, незалежний і задокументований процес отримання доказів перевірки та об’єктивного їх оцінювання з метою визначення ступеня дотримання критеріїв перевірки (п. 1.4 глави І Положення № 73). Проведення внутрішнього аудиту передбачає розроблення Методики проведення внутрішніх аудитів, План-графіку та Завдання на проведення внутрішнього аудиту. Аудит ринку «на добу наперед» і внутрішньодобового ринку електроенергії. Визначення необхідності та вимог щодо проведення аудиту роботи ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг, а також розрахунків на цих ринках передбачено ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII. Аудит ринку «на добу наперед» і внутрішньодобового ринку – перевірка відповідності роботи ринку «на добу наперед» і внутрішньодобового ринку Правилам ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженим НКРЕКП від 14.03.2018 № 308 (далі – Правила). Аудит проводиться не менше ніж один раз на рік кваліфікованою незалежною аудиторською компанією з метою запобігання виникненню спорів щодо правильності визначення результатів торгів «на добу наперед» і внутрішньодобового ринку та пов’язаних з ними нарахувань оператора ринку (п. 1.5, п. 11.1 Правил).

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǵǶǸǴǨǺǰǪǵǭ ǸǭǫǻǳȆǪǨǵǵȇ Програма аудиту повинна формуватися в такий спосіб, щоб протягом року перевірити всю СУОП. Вхідними даними для аналізування СУОП є: y результати внутрішніх аудитів та оцінювання дотримання нормативних вимог, що підприємство зобов’язалося виконувати; y результати залучення працівників до ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків, розслідування інцидентів; y результати обговорення з працівниками, підрядниками та/або іншими сторонніми особами; y інформація, надана сторонніми особами, зокрема їх пропозиції, скарги; y дані, що підтверджують результативність діяльності підприємства у сфері охорони праці; y ступінь досягнення цілей у сфері охорони праці та виконання програми досягнення цілей; y результати розслідування інцидентів, відстеження коригувальних і запобіжних дій; y план заходів, визначених за результатами попереднього аналізування керівництвом; y зміни обставин, зокрема нормативних вимог щодо охорони праці; y рекомендації щодо покращення СУОП (п. 9.4 глави ІХ Положення № 73). Аудит технічного стану теплоелектроцентралі. Аудит технічного стану теплоелектроцентралі – експертне обстеження основного та допоміжного обладнання, в рамках якого здійснюється обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва будівель та споруд теплоелектроцентралі відповідно до законодавства, що проводиться з метою визначення реального технічного стану теплоелектроцентралі для підготовки рекомендацій щодо проведення реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі для оптимізації її виробничих витрат під час виробництва теплової та електричної енергії (п. 3 Порядку надання тимчасової підтримки виробникам, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, затвердженого постановою КМУ від 18.04.2018 № 324 (далі – Порядок № 324). Аудит технічного стану теплоелектроцентралі проводиться експертною організацією (на замовлення і за рахунок виробника та/або власника (співвласника) такої теплоелектроцентралі) і повинен включати такі питання (п. 7 Порядку № 324): загальні технічні характеристики роботи теплоелектроцентралі; y аналіз стану загальностанційного, станційного та допоміжного обладнання, теплових y мереж теплоелектроцентралі та загальні технічні характеристики теплових мереж (за наявності), до яких приєднана теплоелектроцентраль, з відображенням показників ефективності та надійності роботи обладнання; аналіз стану будівельних конструкцій та технологічних споруд теплоелектроцентралі; y аналіз паливовикористання та основних технічних показників на теплоелектроцентралі; y аналіз стану роботи обладнання теплоелектроцентралі щодо дотримання y вимог законодавства з охорони навколишнього природного середовища; оцінку залишкового строку експлуатації загальностанційного, станційного y та допоміжного обладнання теплоелектроцентралі. Метою проведення аудиту теплоелектроцентралі є визначення реального технічного стану теплоелектроцентралі для підготовки рекомендацій щодо проведення реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі для оптимізації її виробничих витрат під час виробництва теплової та електричної енергії. Проведенню аудиту передує розробка технічного завдання відповідно до Типового технічного завдання на проведення аудиту технічного стану теплоелектроцентралі, затвердженого наказом Міненерговугілля України від 12.07.2018 № 377. Результатом проведення аудиту технічного стану теплоелектроцентралі є висновок, що встановлює реальний технічний стан теплоелектроцентралі та надає рекомендації щодо поліпшення конкурентоспроможності теплоелектроцентралі і оптимізації її операційних витрат на вироблену електричну та теплову енергію. Аудит технічного стану теплоелектроцентралі проводиться на замовлення та за рахунок виробника та/або власника (співвласника) такої теплоелектроцентралі.

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǵǶǸǴǨǺǰǪǵǭ ǸǭǫǻǳȆǪǨǵǵȇ АУДИТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У СФЕРІ КІБЕРБЕЗПЕКИ Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 05.10.2017 № 2163-VIII розроблення нормативно-правових актів з незалежного аудиту інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури здійснюється на основі міжнародних стандартів, стандартів Європейського Союзу та НАТО з обов’язковим залученням представників основних суб’єктів національної системи кібербезпеки, наукових установ, незалежних аудиторів та експертів у сфері кібербезпеки, громадських організацій. До об’єктів критичної інфраструктури можуть бути віднесені підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які: провадять діяльність і надають послуги в галузях енергетики, хімічної промисловості, y транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах; надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема y у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії та газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я; є комунальними, аварійними та рятувальними службами, y службами екстреної допомоги населенню; включені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення y для економіки і безпеки держави; є об’єктами потенційно небезпечних технологій і виробництв. y

АУДИТ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА Проведення будівельного аудиту спрямовано на виявлення фактичної вартості будівельної продукції, послуг підрядних організацій, ступеня якості виконаних будівельно-монтажних робіт на всіх етапах реалізації проєкту будівництва, у межах яких визначається інвестиційна вартість будівництва до умов експлуатації будівель і споруд з урахуванням мінімальних витрат. Послуги будівельного аудиту надають суб’єкти господарювання консалтингово-аудиторського напряму.

АУДИТ У СФЕРІ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА Мета проведення аудитів у сфері лісового господарства – визначення ефективності й законності використання фінансових ресурсів і майна, інших активів, повноти та правильності формування доходів і витрат, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності. Зокрема, за результатами аудиту фінансово-господарської діяльності підприємств Державного агентства лісових ресурсів України від 09.02.2020 унаслідок виявлення численних фактів незаконних рубок та збитковості було звільнено двох керівників Закарпатського й Харківського управління лісового та мисливського господарства та застосовано відповідні санкції щодо інших керівників підприємств.

АУДИТ У СФЕРІ СЕРТИФІКАЦІЇ Кваліфікаційні вимоги до аудиторів із сертифікації у державній Системі сертифікації УкрСЕПРО визначає ДСТУ 3418-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до аудиторів та порядок їх атестації», що втратив чинність на підставі наказу від 29.12.2017 № 500. Нині чинним є ДСТУ ISO/IEC 17011:2005 «Загальні вимоги до органів акредитації, що акредитують органи оцінювання відповідності». Функціонують реєстри аудиторів із сертифікації. Механізм ведення Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) визначає Порядок ведення Реєстру аудиторів із сертифікації агрономів-інспекторів, затверджений постановою КМУ від 30.11.2016 № 881.

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǵǶǸǴǨǺǰǪǵǭ ǸǭǫǻǳȆǪǨǵǵȇ АУДИТ У СФЕРІ ОХОРОНИ ПРАЦІ Відповідно до Концепції реформування системи управління охороною праці в Україні, схваленої розпорядженням КМУ від 12.12.2018 № 989-р, серед основних напрямів реформи СУОП є стимулювання роботодавців до проведення добровільного аудиту з питань безпеки та гігієни праці. На сьогодні аудит ОП передбачений ст. 13 Закону про охорону праці від 14.10.1992 № 2694-XII, відповідно до якої роботодавець організовує аудит ОП у межах функціонування СУОП. Наразі немає інших підзаконних нормативних документів, які визначали б правові підстави проведення зовнішнього аудиту у сфері ОП. Аудит охорони праці – це документально оформлене системне обстеження i аналіз стану умов та безпеки праці з метою визначення їх відповідності критеріям, встановленим законодавчими та нормативно-правовими актами з охорони праці (глава 2 Рекомендацій щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці на виробництві, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 22.02.2008 № 35). Аудит – систематичний, незалежний і задокументований процес отримання і об’єктивного оцінювання даних, щоб визначити ступінь дотримання встановлених критеріїв (глосарій МОП-СУОП 2001 «Настанова з систем управління охороною праці»). Проєкт Закону України «Про аудит з промислової безпеки і охорони праці» був прийнятий за основу постановою ВРУ від 29.11.2006 № 389-V (далі – законопроєкт) та існує в редакції від 23.11.2007 № 873. Цей закон мав би визначити основні правові та організаційні засади здійснення аудиту з промислової безпеки (далі – ПБ) і ОП та спрямований на підвищення загального рівня безпеки виробництва при провадженні діяльності всіх суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності, організаційно-правової форми та видів діяльності. Так, відповідно до ст. 1 законопроєкту під аудитом з ПБ і ОП мають на увазі документально оформлений системний незалежний процес аналізу, оцінювання та обстеження об’єкта аудиту, що включає збирання і об’єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи управління охороною праці та інформації з цих питань вимогам законодавства України з ПБ і ОП. Вимоги до проведення аудитів з ПБ і ОП (ст. 3 законопроєкту): аудит є добровільним; y аудит може бути внутрішнім та зовнішнім; y внутрішній аудит проводиться з метою перевірки відповідності функціонування y системи з ПБ та ОП на об’єкті аудиту вимогам законодавства з ПБ та ОП; внутрішній аудит здійснюється 1 раз на рік, і його результати повинні y надаватись аудиторській організації перед проведенням зовнішнього аудиту. ДУМКА АВТОРА Вимоги щодо проведення добровільного аудиту з ОП під час оформлення Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, передбаченого Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (у редакції постанови КМУ від 07.02.2018 № 48) (далі – Порядок № 1107), були розраховані саме на набрання чинності Законом України «Про аудит з промислової безпеки і охорони праці». Зважаючи на діяльність суб’єктів господарювання, які спеціалізуються на аудиторській діяльності у сфері ОП, аудит може проводитися за такими напрямами: аудит документації (оцінка відповідності наявної на підприємстві документації y з безпеки праці, у тому числі технологічної документації);

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǵǶǸǴǨǺǰǪǵǭ ǸǭǫǻǳȆǪǨǵǵȇ аудит виробничого обладнання (оцінка відповідності вимогам безпеки технічного стану); y аудит окремих видів робіт (оцінка безпеки виконання робіт підвищеної небезпеки); y аудит виробничого персоналу (оцінка фахового рівня виробничого персоналу, y зокрема, й керівного персоналу та відповідальних осіб щодо відповідності організації робіт вимогам безпеки). Згідно з КВЕД-2010 «Класифікація видів економічної діяльності» з аудитом пов’язані такі види діяльності: клас 74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.» y (містить «консультування з питань безпеки праці»; клас 70.22 «Консультування з питань комерційної діяльності й керування»; y клас 69.20 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; y консультування з питань оподаткування». y Технічний огляд та експертне обстеження машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки належать до Переліку видів робіт, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (п. 16 додатка 6 до Порядку № 1107). Тобто за наявності вищезазначеної декларації роботодавець має право проводити технічний огляд, випробування та експертне обстеження обладнання підвищеної небезпеки (п. 21 Порядку № 1107). Порядок атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затверджений наказом Держгірпромнагляду України від 20.12.2006 № 16. Постанова № 1107 не передбачає необхідності отримання документа дозвільного або декларативного характеру на проведення аудиту з питань ОП. На підставі п. 5 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 № 687, до аудиту щодо відповідності вимогам безпеки технічного стану обладнання підвищеної небезпеки можуть залучатися тільки ті особи, які безпосередньо не беруть участі у проектуванні, виготовленні, постачанні, придбанні, володінні, користуванні, монтажі, налагоджуванні, технічному обслуговуванні, ремонті, модернізації, реконструкції чи заміні цього або аналогічного обладнання. Чинним законодавством не передбачено потреби отримання суб’єктом господарювання ліцензій, акредитації, документів дозвільного та декларативного характеру на проведення внутрішнього аудиту у сфері ОП. Водночас визначено вимоги щодо компетентності осіб, які залучаються до проведення аудиту: ці особи повинні бути компетентними у конкретних спеціалізаціях та предметних галузях, що дає змогу досягнути передбачуваних результатів аудиту. Підставою такої діяльності є вимоги ст. 5, 7 Господарського кодексу України, де зазначено про «право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва», водночас відносини у сфері господарювання регулюються «Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами». На проведенні внутрішнього аудиту спеціалізуються численні комерційні структури, зокрема: Об’єднання спеціалістів Technical Audit & Consulting Group (аудит з ПБ та ОП, y технічний, технологічний, енергетичний, пожежний тощо); Навчально-консультаційний центр «Профітех» (аудит ОП , СУОП); y Компанія RACIO (аудит з ОП та ПБ); y Компанія «Охорона праці (ФОП Валітова Н. П.)» (аудит стану ОП ). y

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǵǶǸǴǨǺǰǪǵǭ ǸǭǫǻǳȆǪǨǵǵȇ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ЗА ДСТУ ISO 19011:2012 Вимоги щодо планування та проведення аудиту систем управління (зокрема, СУОП), компетентності та оцінювання аудиторів визначає ДСТУ ISO 19011:2012 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління». Аудит – систематичний, незалежний і задокументований процес отримання доказів аудиту та об’єктивного їх оцінювання, щоб визначити ступінь дотримування критеріїв аудиту. Примітка 1. Внутрішні аудити, що їх іноді називають «аудити першою стороною», провадить зазвичай або сама організація, або за її дорученням певна особа для критичного аналізування з боку керівництва і для інших внутрішніх цілей (наприклад, щоб підтвердити результативність системи управління чи отримати інформацію для поліпшування системи управління). Внутрішні аудити можуть бути основою для самодекларування відповідності організації. У багатьох випадках, зокрема, у малих організаціях, незалежність може бути продемонстровано звільненням від відповідальності за діяльність організації, аудит якої провадять, або відсутністю упередженості та конфлікту інтересів. Примітка 2. До зовнішніх аудитів належать аудити другою стороною та аудити третьою стороною. Аудити другою стороною провадять ті сторони, що мають певну зацікавленість у діяльності організації, наприклад, замовники чи інші особи за їхнім дорученням. Аудити третьою стороною провадять незалежні аудиторські організації, наприклад, регуляторні органи чи органи сертифікації. Примітка 3. Якщо кілька систем управління різних типів (наприклад, щодо якості, охорони довкілля, гігієни та безпеки праці) перевіряють разом, це називають скомбінованим аудитом. Примітка 4. Якщо кілька аудиторських організацій разом здійснюють аудит одного об’єкта аудиту, це називають спільним аудитом (п. 3.1 ДСТУ ISO 19011:2012). Програма аудиту – сукупність заходів для проведення одного чи кількох аудитів, запланованих на конкретний період часу та спрямованих на досягнення конкретної цілі (п. 3.13 ДСТУ ISO 19011:2012); план аудиту – опис дій і заходів для проведення аудиту (п. 3.15 ДСТУ ISO 19011:2012). Передбачено також складання Календарного графіку аудиту (п. 6.2.2 ДСТУ ISO 19011:2012). Етапи проведення аудиту (розділ 6 ДСТУ ISO 19011:2012): розпочинання аудиту; y підготування до аудиторської діяльності; y здійснення аудиторської діяльності; y підготування та подання звіту про аудит; y завершення аудиту; y виконування подальших дій за результатами аудиту. y Для критичного аналізування даних аудиту група аудиту має провадити засідання на відповідних стадіях здійснення аудиту (п. 6.4.7 ДСТУ ISO 19011:2012). У разі потреби можуть бути призначені особи, які сприяють проведенню аудиту – спостерігачі або гіди (зокрема, від регуляторного органу або інших зацікавлених сторін). Результатом проведення аудиту є Звіт про аудит, який повинен бути складений перед проведенням заключної наради та містити таку інформацію (п. 6.5.1 ДСТУ ISO 19011:2012): план аудиту, зокрема графік; y підсумок проведення аудиту, зокрема будь-які перешкоди, що мали місце, y які могли б послабити вірогідність висновків аудиту; підтвердження того, що цілі аудиту було реалізовано в межах сфери аудиту y відповідно до плану аудиту; будь-які передбачені сферою аудиту елементи, які не було охоплено; y стислий виклад висновків аудиту та основних даних аудиту стосовно їх підтримання; y

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǵǶǸǴǨǺǰǪǵǭ ǸǭǫǻǳȆǪǨǵǵȇ будь-які неврегульовані розбіжності в судженнях групи аудиту та об’єкта аудиту; y можливості для поліпшування, якщо це передбачено в плані аудиту; y ідентифікована найкраща практика; y погоджені плани подальших дій, за їх наявності; y підтвердження конфіденційності змісту; y будь-які наслідки для програми аудиту чи наступних аудитів; y перелік адресатів для подання звіту про аудит. y Особа, яка залучається до проведення аудиту, має бути компетентною. Аудитори повинні мати знання і вміння з конкретної спеціалізації та предметної галузі, необхідні для досягнення передбачуваних результатів аудиту (п. 7.2.3.1 ДСТУ ISO 19011:2012). Технічний експерт не має повноважень аудитора в групі аудиту (примітка 2 до п. 3.10 ДСТУ ISO 19011:2012). Аудиторські знання та вміння можуть бути набуті поєднанням (п. 7.2.4 ДСТУ ISO 19011:2012): офіційної освіти/офіційного навчання та досвіду, які сприяють розвитку знань y і вмінь щодо сфери спеціалізації та предметної царини, у яких аудитор має намір здійснювати аудит системи управління; програм підготовки, які охоплюють загальні аудиторські знання та вміння; y досвіду роботи на доречній технічній, керівній або фаховій посаді, пов’язаній y із самостійним оцінюванням, прийманням рішень, розв’язуванням проблем і спілкуванням з керівним персоналом, фахівцями, колегами, замовниками та іншими зацікавленими сторонами; досвіду проведення аудитів під наглядом аудитора такої самої спеціалізації. y Підготовку аудиторів систем менеджменту професійного здоров’я та безпеки праці ISO 45001:2018 здійснюють сертифікаційні центри, зокрема, ТОВ «Бюро Верітас Сертіфікейшн Україна», код ЄДРПОУ 32490988, засновник – Бюро Верітас Сертифікейшн Холдинг (Франція). У ДП «Головний навчально-методичний центр Держпраці» є такий напрям підготовки, як експерт технічний з проведення експертного обстеження (аудиту) систем управління охороною праці та здійснення експертної оцінки стану охорони та безпеки промислового виробництва. Ілюстративний приклад знань і вмінь аудиторів у сфері контролювання гігієни та керування безпекою праці наведено в розділі А.8 додатка А до ДСТУ ISO 19011:2012, відповідно до якого аудитори повинні володіти знаннями та вміннями стосовно: ідентифікування небезпек, зокрема небезпек та інших чинників, що впливають y на діяльність людини на робочому місці (наприклад, фізичних, хімічних і біологічних чинників, а також гендерних, вікових чинників, чинників інвалідності чи інших фізіологічних, психологічних чинників або чинників здоров’я); загального оцінювання ризику, визначання засобів контролювання та обмінювання y інформацією про ризики (визначання засобів контролювання треба базувати на «ієрархії засобів контролювання»; оцінювання чинників здоров’я та людських чинників (зокрема фізіологічних y і психологічних чинників) і принципів щодо їх загального оцінювання: методів щодо моніторингу впливів і загального оцінювання ризиків, пов’язаних y з гігієною та безпекою праці (зокрема ризиків, зумовлених зазначеними вище людськими чинниками чи пов’язаних з гігієною праці), і відповідних стратегій щодо усунення чи зменшення цих впливів; поведінки людей, міжособистісних взаємодій і взаємодій між людиною та машинами, y процесами та робочим середовищем (охоплюючи робоче місце, принципи проєктування з урахуванням вимог ергономічності та безпеки, інформаційні та комунікаційні технології); оцінювання різних типів і рівнів компетентності у сфері гігієни та безпеки праці, y необхідних для всієї організації, і загального оцінювання цієї компетентності;

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǵǶǸǴǨǺǰǪǵǭ ǸǭǫǻǳȆǪǨǵǵȇ методів сприяння участі та залучення працівників; y методів сприяння оздоровленню чи гарному самопочуттю працівників y і відповідальності за свої вчинки (пов’язаних з курінням, наркотиками, алкоголем, проблемами з власною вагою, фізичними навантагами, стресами, агресивною поведінкою тощо) як у робочі години, так і в їхньому приватному житті; розробляння, використовування та оцінювання проактивних і реактивних показників y і критеріїв, принципів і практик щодо визначання потенційних надзвичайних ситуацій і щодо планування дій за надзвичайних ситуацій, запобігання їм, реагування на них і відновлювання після них; методів щодо розслідування та оцінювання інцидентів (зокрема нещасних випадків y і професійних захворювань); визначання та використовування пов’язаної зі здоров’ям інформації (зокрема даних y про впливи на робочому місці та моніторинг захворювань), за умови приділення особливої уваги конфіденційності окремих аспектів цієї інформації; розуміння медичної інформації (зокрема медичної термінології, достатньої для y розуміння даних, пов’язаних із запобіганням травмам і погіршенню стану здоров’я); систем «граничних значень впливів на робочому місці»; y методів щодо моніторингу результативності у сфері гігієни і безпеки праці y та звітування про неї; розуміння правових та інших вимог щодо гігієни та безпеки праці, достатніх, y щоб аудитор був у змозі оцінювати систему контролювання гігієни та керування безпекою праці. Блок-схему алгоритму «Організації внутрішнього аудиту на підприємстві» (за ДСТУ ISO 19011:2012) наведено в додатку.

АУДИТ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПЕРІОДИЧНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ПЛАНОВИХ ЗАХОДІВ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ) До критеріїв, за якими Державна служба з питань праці оцінює ступінь ризику від провадження господарської діяльності, внесено «невиконання суб’єктом господарювання зауважень, які було надано під час проведення аудиту охорони праці» (п. 1 Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці, затверджених постановою КМУ від 20.05.2020 № 383; далі – Постанова № 383). Критерії, за якими Державна служба з питань праці оцінює ступінь ризику від провадження господарської діяльності, доповнено таким: невиконання суб’єктом господарювання зауважень, які було надано під час проведення аудиту охорони праці протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду. Однією з умов збільшення періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань праці не віднесеного до високого ступеня ризику суб’єкта господарювання (крім невиявлення за результатами проведеного планового заходу суттєвих порушень вимог законодавства) є проведення аудиту охорони праці і промислової безпеки (п. 5 Постанови № 383). До того ж відповідно до п. 4 таблиці Додатка 3 Постанови № 383 під час визначення періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) суб’єкта господарювання у разі непроведення аудиту стану охорони праці і промислової безпеки або неповного усунення виявлених порушень під час його проведення (за відсутності заходу державного нагляду або контролю) протягом останніх п’яти років – призначається додатково 2 бали.

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǵǶǸǴǨǺǰǪǵǭ ǸǭǫǻǳȆǪǨǵǵȇ ВИСНОВКИ

Аудит – системний незалежний документований процес оцінювання об’єкта аудиту для встановлення відповідності встановленим критеріям (зокрема, у сфері ОП – чинному законодавству з ПБ і ОП). Аудит використовується у всіх сферах господарювання.

Правові засади провадження аудиторської діяльності визначає Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», що стосується фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання (переважно тих, що використовують бюджетні кошти), передбачає такі напрями аудиторської діяльності, як «управління ризиками та внутрішній контроль» і «господарське, цивільне та трудове законодавство» і відповідно до якого виконавцем аудиту є аудитор або група аудиторів. Аудитором є фізична особа, яка підтвердила кваліфікаційну придатність до провадження аудиторської діяльності, має відповідний практичний досвід і включена до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності. До Реєстру входять консалтингово-аудиторські організації, що спеціалізуються на аудиті фінансово-господарської діяльності підприємств.

Державним класифікатором професій України передбачено професії, пов’язані з аудиторською діяльністю, такі як аудитор з фінансових і соціальних питань, інформаційних технологій, систем харчової безпеки. Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, не містить спеціальності «Аудитор».

Серед видів економічної діяльності, які містить Класифікатор КВЕД-2010, передбачено види діяльності, пов’язані з проведенням аудиту з питань ОП, зокрема клас 74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у» (містить «консультування з питань безпеки праці» та клас 70.22 «Консультування з питань комерційної діяльності й керування»).

Більшість міністерств України розробляють власні нормативні документи, що визначають порядок проведення внутрішнього аудиту (Міністерство фінансів, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Національна служба здоров’я, Міністерство енергетики та вугільної промисловості тощо).

Нормативно-правових актів, які дають підстави для проведення зовнішнього аудиту з питань ОП, немає. Є проєкт Закону України «Про аудит з промислової безпеки і охорони праці» у редакції постанови Верховної Ради України від 23.11.2007 № 873.

Внутрішній аудит з ОП передбачений у межах функціонування СУОП ст. 13 Закону про охорону праці, зокрема із залученням на договірних умовах аутсорсингових (аудиторських) підприємств або окремих фахівців сторонніх підприємств. Аудит з питань ОП проводиться роботодавцем у добровільному порядку з метою визначення ефективності функціонування СУОП, зменшення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій та розроблення рекомендацій щодо підвищення ефективності цієї СУОП.

Єдиним нормативним документом, який конкретизує порядок проведення аудиту систем управління (зокрема, й СУОП), є ДСТУ ISO 19011:2012, що має рекомендаційний характер. Аудит може проводитись як індивідуально, так і аудиторською групою. Під час проведення аудиту аудиторською групою технічний експерт не може бути аудитором, але може залучатися до аудиту у складі групи аудиторів.

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǵǶǸǴǨǺǰǪǵǭ ǸǭǫǻǳȆǪǨǵǵȇ Аудит з питань ОП може проводитися за такими напрямами: документація з безпеки праці, фаховий рівень виробничого персоналу, технічний стан виробничого обладнання та інші цільові напрями. Проведенню аудиту передує розробка програми, календарного графіка та плану аудиту. За результатами проведення аудиту оформлюється Звіт про аудит (Висновок, Декларація тощо) з рекомендаціями щодо вирішення питань, пов’язаних з об’єктом і метою проведення аудиту. За результатами проведеного аудиту може бути передбачено вжиття корегувальних заходів щодо об’єкта аудиту.

Відповідно до ст. 19 Закону про аудит до аудиторів установлено такі вимоги: аудитором може бути особа, яка має вищу освіту; підтвердила високий рівень теоретичних знань та професійну компетентність шляхом успішного складення відповідних іспитів; пройшла практичну підготовку із провадження аудиторської діяльності. Вимоги до виконавців-аудиторів з ОП конкретизують розділ 7 і підрозділ А.8 додатка А до ДСТУ ISO 19011:2012.

Чинне законодавство не передбачає отримання суб’єктом господарювання ліцензії, акредитації, документів дозвільного або декларативного характеру на проведення внутрішнього аудиту з питань ОП, але визначає вимоги щодо компетентності осіб, які залучаються до проведення аудиту. Зокрема, визначено порядок проведення атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та експертне обстеження виробничого обладнання підвищеної небезпеки, і передбачено необхідність отримання суб’єктом господарювання документа декларативного характеру на спроможність проведення такого виду діяльності, як технічний огляд, випробування та експертне обстеження.

Підготовка фахівців з аудиту залежно від спеціалізації сфери діяльності проводиться сертифікаційними центрами (зокрема, підготовка аудиторів систем менеджменту професійного здоров’я та безпеки праці за ISO 45001:2018) і навчальними центрами (зокрема, що спеціалізуються на підготовці експертів технічних з ПБ). До проведення аудиту щодо оцінки відповідності вимогам безпеки технічного стану виробничого обладнання повинні залучатись експерти технічні з ПБ, в інших випадках – компетентні фахівці (не обов’язково експерти), які є компетентними у відповідних сферах господарювання.

Питання взаємовідносин між органами, що здійснюють заходи державного нагляду (контролю), моніторинг та аудит з ОП, а також пріоритету оформлених за результатами їх діяльності документів не врегульовано чинним законодавством. Тобто немає критеріїв оцінки щодо пріоритету між Приписом, оформленим за результатами здійснення заходів державного контролю, і Звітом (Висновком), оформленим за результатами проведення аудиту. Відповідно до останніх змін до Критеріїв, за якими Державна служба з питань праці оцінює ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктів господарювання, проведення аудиту з питань ОП і ПБ прирівнюється за значущістю до проведення заходів державного нагляду (контролю).

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǵǶǸǴǨǺǰǪǵǭ ǸǭǫǻǳȆǪǨǵǵȇ ДОДАТОК Блок-схема алгоритму «Організація внутрішнього аудиту на підприємстві» (за ДСТУ ISO 19011:2012 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління») Розпочинання аудиту 1. Отримати завдання на проведення аудиту. Ознайомитися з об’єктом аудиту та визначити можливість проведення аудиту на ньому. Сформувати групи аудиту з призначенням керівника групи (аудитори повинні мати знання і вміння з конкретної спеціалізації та предметної галузі – вимоги до осіб, які залучаються до проведення аудиту, визначено в розділі 7 та підрозділі А.8 додатка А до ДСТУ ISO 19011:2012; до проведення аудиту щодо оцінки відповідності вимогам безпеки технічного стану виробничого обладнання повинні залучатись експерти технічні з промислової безпеки, в інших випадках – компетентні фахівці, які мають досвід у відповідній сфері діяльності, водночас технічний експерт не має повноважень аудитора в групі аудиту).

2. Налагодити зв’язок із замовником (об’єктом) аудиту, зокрема: y установити способи обміну інформації між представниками об’єкта аудиту; y підтвердити повноваження щодо проведення аудиту, а також правові та договірні умови; y подати інформацію про мету, сферу, методи аудиту і склад групи аудиту; y підготувати запити щодо доступу до відповідних документів (для планування), а також установити порядок поводження з конференційною інформацією; y визначити вимоги щодо доступу на об’єкт аудиту (зокрема, вимоги безпеки); y погодити наявність осіб, які сприяють проведенню аудиту: спостерігачів, гідів (у разі потреби вони можуть бути призначені, зокрема, від регуляторного органу або інших зацікавлених сторін); y визначити конкретні сфери проведення аудиту на об’єктах; y скласти Програму аудиту і Календарний графік аудиту. 3. Установити можливість проведення аудиту (зокрема, достатність інформації, часу та ресурсів для проведення аудиту, адекватність співпраці з представниками об’єкта аудиту).

Підготування до аудиту 1. Провести аналіз наявних документів щодо об’єктів аудиту (зокрема, провести загальний огляд обсягу документів, системи управління та структури об’єкта аудиту, а також ознайомитися з результатами проведення попередніх аудитів).

2. Підготувати й узгодити із замовником (об’єктом) План аудиту, де має бути зазначено: y мету аудиту; y сферу аудиту; y критерії аудиту й перелік документів, на які є посилання; y ділянки, дати, очікувані час і тривалість проведення аудиту; y використовувані методи аудиту (структура та види аудиту); y розподіл обов’язків між членами групи аудиту та їх відповідальність; y надання належних ресурсів для критичних сфер аудиту; y дані про представника об’єкта аудиту, відповідального за аудит; використовувану робочу мову, зміст звітів, організаційні заходи щодо матеріально-технічного забезпечення, проведення специфічних дій, координування тощо. 3. Визначити робочі завдання аудиту та розподілити робочі завдання між учасниками аудиту. 4. Підготувати робочі документи, які охоплюють: y перелік контрольних питань; y плани вибіркового перевіряння (за потреби); y бланки для реєстрування інформації (зокрема, підтверджувальних доказів, протоколів нарад).

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǵǶǸǴǨǺǰǪǵǭ ǸǭǫǻǳȆǪǨǵǵȇ

Здійснення аудиту 1. Провести попередню нараду (з оформлення протоколу). 2. Проаналізувати наявні документи. 3. Забезпечити обмін інформацією між учасниками аудиту. 4. Визначити обов’язки (відповідальність) гідів і спостерігачів (за наявності). 3

5. Зібрати та перевірити інформацію (методи збирання інформації: опитування, спостерігання, критичне аналізування протоколів). 6. Підготувати дані аудиту (оцінити докази аудиту за критеріями аудиту). 7. Підготувати висновки аудиту, в яких має бути висвітлено такі аспекти: y ступінь відповідності системи управління критеріям аудиту та їх виконання; y результативність системи управління; y результативність дій керівництва об’єкта аудиту; y досвід в інших сферах (для визначення тенденцій). 8. Провести заключну нараду (з оформлення протоколу).

Підготування та подання Звіту про аудит 1. Звіт про аудит повинен бути датований і містити таку інформацію: y план аудиту (разом із графіком); y підсумок проведення аудиту (зокрема, будь-які перешкоди, що мали місце, які могли б послабити вірогідність висновків аудиту); y підтвердження того, що цілі аудиту було реалізовано в межах сфери аудиту відповідно до Плану аудиту; y будь-які передбачені сферою аудиту елементи, які не було охоплено; y стислий виклад висновків аудиту та основних даних аудиту стосовно їх підтримання; y будь-які неврегульовані розбіжності в судженнях учасників та об’єкта аудиту; y можливості для поліпшування (якщо це передбачено в Плані аудиту); y ідентифікована найкраща практика; y погоджені плани подальших дій (за їх наявності); y підтвердження конфіденційності матеріалів Звіту; y рекомендації для програми аудиту чи наступних аудитів; y перелік адресатів для подання Звіту. 2. Оформлення (підписання і затвердження) результатів аудиту.

Завершення аудиту

Виконування подальших дій (якщо Планом аудиту передбачено вжиття корегувальних заходів щодо об’єкта аудиту протягом узгодженого строку).

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǨǲǺǻǨǳȄǵǶ

ПІДГОТОВКА В УКРАЇНІ ЕКСПЕРТІВ ТЕХНІЧНИХ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ:

МОНОПОЛІЯ В ДІЇ? Володимир ПОТЕБЕШКО, журналіст

Автор розглянув проблемні питання, пов’язані з підготовкою експертів технічних з промислової безпеки в Україні. Зокрема, звернув увагу на ознаки монополії у сфері підготовки таких фахівців, яка призводить до значних витрат, пов’язаних з підготовкою або підвищенням кваліфікації експертів, та непередбачуваних дій щодо експертних організацій.

Зношеність засобів виробництва та неможливість їх кардинального оновлення змушує підприємства шукати шляхи продовження граничних строків їх експлуатації. Головна роль у визначенні технічного стану засобів виробництва належить фахівцям, які проводять технічний огляд та експертне обстеження засобів виробництва, – експертам технічним з промислової безпеки. Від їх фахового рівня залежить можливість подальшої безпечної експлуатації обладнання, машин/механізмів підвищеної небезпеки.

НОРМАТИВНА БАЗА Експерт технічний з промислової безпеки – атестований фахівець, який має підготовку з питань проведення технічних оглядів та/або експертних обстежень та отримав право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження (п. 2 НПАОП 0.00-6.08-07). У Національному класифікаторі професій ДК 003:2010 (далі – ДК 003:2010) за кодом 2414.2 визначена професія «експерт технічний з промислової безпеки», яка віднесена до розділу «Професіонали». Ця професія вимагає від працівника (з урахуванням кола та складності певних професійних завдань та обов’язків) кваліфікації за дипломом про повну вищу освіту, яка відповідає рівню спеціаліста, магістра. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників не містить кваліфікаційних вимог до професії «експерт технічний з промислової безпеки». Кваліфікаційні вимоги до професії «експерт будівельний» (код професії 2142.2 за ДК 003:2010) визначені розділом 1 «Керівники, професіонали, фахівці» Випуску 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Нормативні документи, пов’язані з діяльністю експерта технічного з промислової безпеки (фахівця, який має право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устатковання підвищеної небезпеки): ¾ Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26.05.2004 № 687 (далі – Порядок № 687).

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǨǲǺǻǨǳȄǵǶ

¾ Вимоги до спеціалізованих та експертних організацій, передбачених постановою КМУ від 26.05.2004 № 687, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляду) від 03.09.2007 № 195 (НПАОП 0.00-7.10-07). ¾ Вимоги до експертних організацій, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 12.04.2018 № 507 (далі – Вимоги до експертних організацій). ¾ Порядок атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затверджений наказом Держгірпромнагляду від 20.12.2006 № 16 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 29.05.2018 № 785), НПАОП 0.00-6.08-07 (далі – Порядок атестації). ¾ Перелік напрямів діяльності експертів технічних з промислової безпеки державних експертно-технічних центрів, що належать до сфери управління Державної служби України з питань праці, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 18.05.2017 № 824, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.06.2017 за № 723/3059 (далі – Перелік № 824). ¾ Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження обладнання установок гідрогенізаційних процесів у нафтопереробному, нафтохімічному та хімічному виробництвах, затверджений наказом Держгірпромнагляд від 12.03.2010 № 57 (НПАОП 0.00-6.09-10).

ДОВІДКОВО Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), серед інших напрямів інженерно-технічних експертиз передбачають експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності (п. 9 розділу ІІ), а також гірничотехнічну експертизу (п. 10 розділу ІІ); електротехнічну експертизу (п. 12 розділу ІІ); експертизу технічного стану ліфтів (п. 16 розділу ІІ).

ЩОДО ПІДГОТОВКИ ЕКСПЕРТА ТЕХНІЧНОГО

Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затверджений постановою КМУ від 29.04.2015 № 266 (далі – Постанова № 266), не містить спеціальностей, що стосуються сфери промислової безпеки та охорони праці. Тому заклади освіти не здійснюють підготовку та підвищення кваліфікації експерта технічного з промислової безпеки, оскільки такої кваліфікації (спеціальності), як «експерт технічний з промислової безпеки» і «експерт з охорони праці», у національних закладах вищої освіти не передбачено.

ДОВІДКОВО Постанова № 266 містить таку галузь знань, як «цивільна безпека» (спеціальності «пожежна безпека», «цивільна безпека»). «Охорона праці» віднесена саме до «цивільної безпеки». Із 20.12.2006 по 29.05.2018 процедура атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, визначалася Порядком атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки у редакції наказу Держгірпромнагляду від 20.12.2006 № 16. Відповідно до п. 3 цього наказу (за погодженням Голови Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва А. Дашкевича) начальника Державного підприємства «Головний навчальнометодичний центр Держпраці» (далі – ДП «ГНМЦ») зобов’язано організувати роботу щодо

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǨǲǺǻǨǳȄǵǶ атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки відповідно до вимог зазначеного Порядку. Тобто в наказі, яким затверджено згаданий вище Порядок, вказано, що єдиним навчальним центром, який мав право на проведення цієї підготовки, є ДП «ГНМЦ». У 2017 р. Громадська рада при Державній регуляторній службі України звернулася до голови Державної регуляторної служби України з листом, в якому зазначено таке: ¾ «ДП «Головний навчально-методичний центр Держпраці» відсутній у переліку вищих навчальних закладів і не має відповідної ліцензії». ¾ «У порушення чинного законодавства Порядком атестації встановлено виключне право ДП «Головний навчально-методичний центр» Держгірпромнагляду (на сьогодні ДП «Головний навчально-методичний центр Держпраці») на здійснення перепідготовки та довгострокового підвищення кваліфікації, а Держпраці погоджувати навчальні плани та програми». ¾ «Вищі навчальні заклади освіти позбавлені права на здійснення перепідготовки та довгострокового підвищення кваліфікації експертів технічних з промислової безпеки, а об’єднання організацій роботодавців право погоджувати відповідні навчальні плани та програми». ¾ «Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» дії Держпраці мають ознаки антиконкурентних». ¾ «Держпраці, перебравши на себе повноваження вищих навчальних закладів та об’єднань організацій роботодавців, порушує ст. 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Громадська рада при Державній регуляторній службі України з метою усунення порушень принципів державної регуляторної політики просила Державну регуляторну службу України провести експертизу наказу Держгірпромнагляду від 20.12.2006 № 16 «Про затвердження Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки» та вжити заходів щодо призупинення його дії. Найімовірніше, з урахуванням пропозицій Громадської ради при Державній регуляторній службі України наказом Міністерства соціальної політики України від 29.05.2018 № 785 було викладено Порядок атестації у новій редакції, де встановлено таку процедуру підготовки експертів технічних з промислової безпеки: ¾ До підготовки експертів технічних з промислової безпеки допускаються особи, які мають ступінь вищої освіти магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) за спеціальністю технічного спрямування та практичний стаж роботи на посадах відповідного технічного профілю не менше трьох років. ¾ Підготовка експертів технічних з промислової безпеки здійснюється за напрямами відповідно до Переліку № 824 навчальними закладами за типовими навчальними програмами, розробленими ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» з урахуванням пропозицій відповідних галузевих об’єднань організацій роботодавців (за їх наявності) та затвердженими Держпраці. Типові навчальні програми розміщуються на офіційному вебсайті Держпраці. Навчальний заклад – суб’єкт господарювання незалежно від форми власності, який здійснює підготовку експертів технічних з промислової безпеки (п. 2 Порядку атестації). ¾ Особи, які пройшли курс підготовки, складають іспит атестаційній комісії. До складу атестаційної комісії залучається посадова особа апарату Держпраці або її територіального органу. До участі в роботі атестаційної комісії можуть залучатись фахівці профільних наукових закладів, інші спеціалісти у сфері охорони праці та промислової безпеки. ¾ Іспит вважається успішно складеним, якщо отримано не менше ніж 80 відсотків правильних відповідей.

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǨǲǺǻǨǳȄǵǶ ¾ Результати іспиту заносять до протоколу засідання атестаційної комісії, який зберігається в навчальному закладі не менше 5 років. ¾ Рішення атестаційної комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії та оформлюється протоколом, який підписується головою та членами комісії. ¾ За результатами успішного іспиту навчальний заклад видає особі посвідчення експерта технічного з промислової безпеки за встановленою в додатку до Порядку атестації формою (п. 12 Порядку атестації). ¾ Експерт для підтвердження своєї кваліфікації повинен не рідше одного разу на 3 роки підвищувати кваліфікацію. За результатами проходження підвищення кваліфікації навчальний заклад видає свідоцтво (сертифікат) про підвищення кваліфікації (п. 13 Порядку атестації). Порядок атестації не передбачає складання іспиту атестаційній комісії у разі підвищення кваліфікації. ¾ Відомості про осіб, що пройшли підготовку та успішно склали іспит на експертів, які проводять технічний огляд та/або експертне обстеження, а також щодо проходження такими особами періодичного підвищення кваліфікації надаються протягом 5 робочих днів навчальними закладами до Держпраці, яка протягом 5 робочих днів розміщує їх на своєму офіційному веб-сайті (п. 14 Порядку атестації). *** Сьогодні на офіційних веб-сайтах Держпраці та ДП «ГНМЦ» розміщено титульні листи Типових навчальних програм для підготовки експертів технічних, затверджених Держпраці та схвалених Радою ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» (протокол № 132 від 17.09.2018). Однак відсутній зміст зазначених програм. Відсутність на офіційних вебсайтах змісту Типових навчальних програм для підготовки експертів технічних є порушенням вимог Порядку атестації. І саме це унеможливлює здійснення підготовки експертів технічних як ДП «ГНМЦ», так і іншими навчальними закладами та центрами. Для прикладу можна навести спроби Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» (далі – НТУ «Дніпровська політехніка») (до 2018 року – Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет»), акредитованого за IV рівнем (сертифікат про акредитацію РД-ІV № 0456931 від 05.06.2013), здійснювати підвищення кваліфікації та атестацію фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки. НТУ «Дніпровська політехніка» звернувся до Держпраці з листом (від 19.09.2018 № 13.3/22-67) із проханням надати навчальні програми за напрямами підготовки, зокрема, експертів технічних з проведення технічного огляду та/або експертного обстеження вантажопідіймальних кранів, підйомників, ліфтів, ескалаторів, канатних доріг, фунікулерів та експертів технічних з проведення технічного огляду та/або експертного обстеження об’єктів котлонагляду. Прохання НТУ «Дніпровська політехніка» Держпраці переадресувала ДП «Головний навчально-методичний центр Держпраці», а той своєю чергою – ДП «Національний науководослідний інститут промислової безпеки та охорони праці». Крім того, НТУ «Дніпровська політехніка» направила у ДП «ГНМЦ» інформацію про наявність у його профільних кафедр відповідної матеріально-технічної бази та професійного викладацького складу для організації теоретичного навчання кандидатів в експерти технічні з промислової безпеки, а також направила на погодження власні розроблені програми навчання та підвищення кваліфікації експертів технічних за відповідними напрямами. Але спроби НТУ «Дніпровська політехніка» отримати чи затвердити свої навчальні програми за напрямами підготовки експертів технічних протягом 2019 року не мали успіху, що відбило охоту у фахівців НТУ «Дніпровська політехніка» здійснювати підготовку експертів технічних.

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǨǲǺǻǨǳȄǵǶ Держпраці України доручила ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» до 01.02.2020 розробити нові Типові навчальні програми за напрямами підготовки експертів технічних. На запит редакції журналу ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» надіслав лист (від 03.03.2020 № 01/3-50/66), де зазначено, що «частина Типових навчальних програм для підготовки та підвищення кваліфікації експертів технічних з промислової безпеки опрацьована і надана до Держпраці України з метою їх затвердження, частина знаходяться на стадії опрацювання». Тексти навчальних програм після затвердження Держпраці України мають бути розміщені на її офіційному вебсайті в повному обсязі. Але станом на кінець липня роботу над Типовими навчальними програмами для навчання експертів не завершено.

ПРО БРАТІВ-БЛИЗНЮКІВ Крім ДП «ГНМЦ» підготовку експерта технічного з промислової безпеки здійснює навчальний центр зі співзвучною назвою – ТОВ «Головний навчально-методичний центр «Укрексперт» (далі – ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ»). Проаналізуємо інформацію про діяльність цих навчальних центрів.

СТАРШИЙ ДЕРЖАВНИЙ: Державне підприємство «ГНМЦ» (за даними сайту http://gnmc.kiev.ua)

ДП «ГНМЦ» створено з метою проведення робіт та надання послуг навчання з питань охорони праці та професійного психофізіологічного відбору і психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки. ДП «ГНМЦ» зареєстровано з 11.03.1996 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЭДРПОУ 23379396. Юридична та фактична адреса підприємства: вул. Вавілових, 10a, Київ, 04060. Керівник з 01.03.2017 – Субботін В’ячеслав Миколайович. Основний вид діяльності: 85.32 «Технічна та професійна середня освіта». Контакти: тел. (044) 453-97-40; е-mail: gnmc@gnmc.kiev.ua. Засновник ДП «ГНМЦ» – Держнаглядохоронпраці. За даними сайту, ДП «ГНМЦ» має ліцензію Міністерства освіти і науки України серії АЕ № 285872 від 15.01.2014 на «Надання освітніх послуг навчальними закладами, пов’язаних з одержанням освіти на рівні кваліфікаційних вимог до підвищення кваліфікації фахівців». ДП «ГНМЦ» у 2014 р. отримало міжнародний сертифікат TUV Rheinland Cert, що підтверджує впровадження на підприємстві системи менеджменту якості та проведення сертифікаційного аудиту відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001:2008. Щорічно в ДП «ГНМЦ» проходять навчання з питань охорони праці близько 10 тисяч осіб.

ДОВІДКОВО Діяльність організацій з професійного навчання, яка передбачає видачу свідоцтва державного зразка, підлягає ліцензуванню відповідно до Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти, затверджених постановою КМУ від 30.12.2015 № 1187 (у редакції постанови КМУ від 10.05.2018 № 347). Відповідно до п. 8 цього документа, не підлягає ліцензуванню провадження освітньої діяльності закладами вищої освіти відповідно до програм академічної мобільності, що не передбачають видачу окремих документів про освіту державного зразка. Заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх вебсайтах (у разі їх відсутності – на вебсайтах своїх засновників) відкритий доступ до інформації та документів, зазначених у п. 2 ст. 30 Закону України «Про освіту» (№ 2145-VIII), до яких належать, зокрема, сертифікати про акредитацію освітніх програм та результати моніторингу якості освіти.

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǨǲǺǻǨǳȄǵǶ ДП «ГНМЦ» має Декларацію відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони паці та промислової безпеки (дата реєстрації: 03.09.2015 № 127-15-32-К). ДП «ГНМЦ» має Дозвіл на початок роботи з проведення навчання та підвищення кадрів (експертів) у системі ЕТЦ Держнаглядохоронпраці України (№ 77.ПР.98 від 06.08.1998; видано Держнаглядохоронпраці). Крім того, дозволом передбачено: організацію та проведення навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці; підготовки фахівців з правом відповідального ведення гірничих та вибухових робіт; підготовки персоналу для вибухових робіт; розробки і виробництва засобів для навчання та підготовки кадрів; надання послуг у галузі навчання, підготовки та переатестації кадрів; розробки та впровадження комп’ютерних інформаційних мереж і баз даних; розробки, погодження та супроводження методик і навчальних посібників у сфері охорони праці; надання методичної допомоги власникам підприємств з питань організації роботи щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях, охорони надр та використання мінеральних ресурсів; наукововиробничої та науково-дослідної діяльності; здійснення експертної оцінки матеріальнотехнічної бази та програмно-методичного забезпечення навчальних закладів для видачі дозволів на проведення навчання з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів. Орієнтовним планом-графіком підготовки та підвищення кваліфікації експертів технічних з промислової безпеки в ДП «ГНМЦ» на 2020 рік передбачено підготовку експертів технічних за 16 напрямами. Тривалість навчання експертів технічних – до 24 днів. Інформація про залучення фахівців профільних наукових закладів, інших спеціалістів у сфері охорони праці та промислової безпеки до складу атестаційної комісії ДП «ГНМЦ» відсутня. Станом на 01.02.2020, згідно з відомостями про осіб, які пройшли підготовку на експертів, за останні три роки 624 особам присвоєно професію «експерт технічний з промислової безпеки» (проведено первинне навчання), зокрема: y у 2017 р. – 163 особам; y 2018 р. – 198 особам; y 2019 р. – 263 особам. Станом на 10.03.2020 вартість теоретичного навчання однієї особи, яка проходить підготовку на експерта технічного з промислової безпеки за напрямом «Проведення експертного обстеження (аудиту) систем управління охороною праці, здійснення експертної оцінки стану охорони праці та безпеки промислового виробництва» (з проходженням ПФО) становить 34 680 грн (з ПДВ). За інформацією з неофіційних джерел, кошти сплачуються як за навчання у ДП «ГНМЦ», так і за проходження практики та складання іспитів. Загалом з допустимими витратами на відрядження та витратами на проживання експертів таке навчання для експертних організацій коштує понад 60 тис. грн на одну особу (з розрахунку по 0,1 розміру мінімальної заробітної плати за кожним з видів витрат). ДП «ГНМЦ» є одним із засновників Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» (код ЄДРПОУ 24721069; код КВЕД 64.20 «Діяльність холдингових компаній»; юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 63), до складу засновників якої входять 30 експертно-технічних організацій. Керівник Асоціації – Карнаух Вадим Віталійович, який є директором ДП «Донецький експертно-технічний центр Держпраці». Як зазначалося вище, відомості про осіб, що пройшли підготовку та успішно склали іспит на експертів технічних, а також про проходження такими особами періодичного підвищення кваліфікації надаються навчальними закладами протягом 5 робочих днів до Держпраці, яка протягом 5 днів розміщує цю інформацію на своєму офіційному вебсайті (п. 14 Порядку атестації). На сьогодні відомості про цих осіб зазначені тільки на сайті ДП «ГНМЦ», що є порушенням вимог Порядку атестації, оскільки ці відомості повинні розміщуватися на вебсайті Держпраці.

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǨǲǺǻǨǳȄǵǶ МОЛОДШИЙ ПРИВАТНИЙ: ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ»

(за даними сайту http://gnmc.expert)

Iз 2019 року підготовкою експертів технічних з промислової безпеки почало займатися ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ», яке зареєстровано з 25.11.2015 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 40117802. Юридична адреса товариства: м. Київ, вул. Звіринецька, 63. Основний вид діяльності: 85.32 «Професійно-технічна освіта». Керівник товариства – Демид Тарас Іванович. Місце виконання робіт: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4а, оф. 403. Контакти: тел. (044) 393-49-44, (067) 343-49-44, е-mail: gnmc.expert@gmail.com.

Цікавий факт

За юридичною адресою ТОВ «ГНМЦ «Укрексперт» (вул. Звіринецька, 63, м. Київ, 01014) зареєстровано 1537 (!) суб’єктів господарювання.

Кінцевими бенефіціарними власниками (контролером) ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ» є Демид Тарас Іванович (адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 34а, кв. 8) та Червінська Альона Миколаївна (адреса: 04128, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Берковецька, гуртожиток, буд. 6). Розмір внеску кожного до статутного фонду становить 50 грн. ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ» має Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, зареєстрованої в журналі обліку суб’єктів господарювання у територіальному органі Держпраці 07.11.2019 № 3028-19-32, в якій задекларовано «навчання з питань охорони праці працівників інших суб’єктів господарювання» за адресою місця виконання робіт: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4а, офіс 403. Інформація щодо наявності ліцензії від Міністерства освіти і науки України на освітню діяльність ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ» на сайті організації відсутня. Редакція журналу направила лист-запит до Міністерства освіти і науки України щодо наявності у ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ» ліцензії на провадження освітньої діяльності з питань промислової безпеки і охорони праці. Згідно з отриманою відповіддю міністерства, ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ» не має ліцензії Міністерства освіти і науки України на провадження освітньої діяльності. ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ» відсутнє в Реєстрі суб’єктів освітньої діяльності Єдиної державної електронної бази з питань освіти. ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ» має Орієнтований план-графік підготовки та підвищення кваліфікації експертів технічних з промислової безпеки на 2020 рік, яким передбачено підготовку експертів технічних за 16 напрямами. Тривалість навчання експертів технічних, починаючи з 2020 року, – до 19 днів (на 5 днів менше, ніж в ДП «ГНМЦ»). Інформація про осіб, які пройшли підготовку та успішно склали іспит на експертів технічних, на офіційному веб-сайті ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ» відсутня. Інформація про залучення фахівців профільних наукових закладів, інших спеціалістів у сфері охорони праці та промислової безпеки до складу атестаційної комісії ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ» відсутня. Редакція отримала інформацію про навчання у ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ» від керівника одного з підприємств, експерти якого проходили підготовку експерта технічного з промислової безпеки за напрямом «Проведення експертного обстеження (аудиту) систем управління охороною праці, здійснення експертної оцінки стану охорони праці та безпеки промислового виробництва» у цьому навчальному центрі. Вдалося з’ясувати, що станом на 01.02.2020 загальна вартість (з ПДВ) теоретичного навчання становила 29 568 грн, іспиту – 5856 грн. Тривалість навчання – 1 місяць. Місце проведення навчання та складання іспиту – ДП «ГНМЦ». Перед іспитом експерт проходить практичні заняття, місце проведення практичного заняття вибирає самостійно. Сума договору на практичне заняття за одного слухача становила 12 000–20 000 грн.

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǨǲǺǻǨǳȄǵǶ Деякі експерти, що пройшли підготовку в ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ», дали їй таку оцінку: навчання дороге, якість – недостатня.

Цікавий факт

За даними сайту «Опендатабот» (opendatabot.ua/c/40117802), ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ» було створено внаслідок зміни 22.10.2019 назви ТОВ «РЕД БЕРІ» (юридична адреса: офіс 403, вул. Рогнідинська, 4а, м. Київ, 01004). ТОВ «РЕД БЕРІ» мало основний вид діяльності: до 10.01.2018 – 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля»; до 02.10.2018 – 06.10 «Добування сирої нафти»; до 22.10.2019 – 62.01 «Комп’ютерне програмування»; з 22.10.2019 – 85.32 «Професійнотехнічна освіта» Сьогодні місцем проведення підготовки експертів технічних з промислової безпеки (зазначеним у Декларації) є зазначена вище юридична адреса.

ПЕРИПЕТІЇ ПІДГОТОВКИ ЕКСПЕРТІВ ТЕХНІЧНИХ ТОВ «НВП «УКРТЕХЕКСПЕРТ» У 2019 році, відповідно до вимог Порядку атестації, настав термін підвищення кваліфікації 17 експертів технічних з промислової безпеки ТОВ «НВП «Укртехексперт». Уклавши договір з ДП «ГНМЦ» та оплативши послуги з підвищення кваліфікації, експерти ТОВ «НВП «Укртехексперт» пройшли підвищення кваліфікації та були допущені до складання «іспитів». Проте одного з експертів, пана Цебржинського І. І., начальник ДП «ГНМЦ» Субботін В. М. безпідставно не допустив до складання іспитів, незважаючи на те, що послуга з підвищення кваліфікації була оплачена. Але найцікавіше, що Порядком атестації не передбачено складання іспитів експертами технічними за результатами підвищення кваліфікації. Прізвище Цебржинського І. І. також було вилучено з розміщеної на офіційному вебсайті ДП «ГНМЦ» бази «Відомості про осіб, що пройшли підготовку та успішно склали іспит на експертів технічних» (як зазначалося вище, такий реєстр мав би бути розміщений на вебресурсі Держпраці), тобто фактично його позбавили змоги працювати експертом. Цебржинський І. І. звернувся зі скаргою до Адміністрації Президента України (від 11.06.2019), після чого за рішенням начальника ДП «ГНМЦ» Субботіна В. М. з названої бази експертів без попереджень і пояснень було вилучено ще 16 експертів технічних з промислової безпеки ТОВ «НВП «Укртехексперт» (зокрема, 15 тимчасово переміщених осіб). Відповідно, їх також було позбавлено можливості працювати експертами. Такі дії призвели до блокування роботи ТОВ «НВП «Укртехексперт», оскільки через відсутність його експертів у базі відомостей на офіційному вебсайті ДП «ГНМЦ» організаціїзамовники експертних послуг не могли встановлювати їх легітимність.

До уваги! Порядок атестації не передбачає складання іспитів за результатами підвищення кваліфікації експертами технічними. Повторне звернення Цебржинського І. І. (від 19.09.2019) до Адміністрації Президента України щодо неправомірних дій начальника ДП «ГНМЦ» Субботіна В. М. та вилучення його з бази «Відомості про осіб, що пройшли підготовку та успішно склали іспит на експертів технічних» також не стало приводом для детального розгляду та з’ясування обставин конфлікту. Оскільки саме звернення, як і попереднє, було переадресоване Держпраці України. На той час головою Держпраці був Чернега Роман Тарасович. У листі-відповіді Держпраці від 21.10.2019 № 4812/3/12-зв-19 було зазначено, що «ведення бази даних експертів технічних законодавством не передбачено». Крім того, у попередньому листі Держпраці від 01.08.2019 № 3489/3/12-зв-19 зауважено, що відповідно до розпорядження КМУ від 08.04.2015 № 347-р ДП «ГНМЦ» віднесено до сфери управління Держпраці. Водночас ДП «ГНМЦ» є самостійним господарюючим суб’єктом з правами юридичної особи, тому має право самостійно вирішувати питання

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǨǲǺǻǨǳȄǵǶ щодо укладання договорів, зокрема і з ТОВ «НВП «Укртехексперт». А відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України заборонено незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини. Маємо парадоксальну ситуацію: нормативно-правовим актом з охорони праці – Порядком атестації – на державному рівні через орган управління Держпраці України надано майже виключне право ДП «ГНМЦ» проводити підготовку експертів технічних з промислової безпеки (ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ», що також надає такі послуги з навчання, фактично є неофіційною філією ДП «ГНМЦ»), але втручатись у процес цієї підготовки державні органи (зокрема, Держпраці України) не мають права.

ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ» І ТОВ «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» ПІД ЄДИНИМ КЕРІВНИЦТВОМ До редакції журналу від ВГО «Комітет по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією» (м. Одеса) надійшло звернення від працівників державних експертнотехнічних центрів, які інформують про корупційну схему, яка базується на монополізації ринку експертних послуг ТОВ «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС». Це підприємство «надає послуги з експертного обстеження (технічного діагностування), технічних оглядів (у тому числі первинного, періодичного (чергового повного та часткового, позачергового), паспортизації машин». А перетворенню цього підприємства на монополіста сприяло керівництво Держпраці, у той час на чолі з Чернегою Р. Т. Монопольне становище ТОВ «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» пов’язане з тим, що, відповідно до п. 1 розділу ІІ Вимог до експертних організацій, з 05.12.2018 експертна організація повинна бути акредитованою Національним агентством з акредитації України як орган з інспектування, що здійснює інспектування як третя сторона. На сьогодні склалася така ситуація, що експерти технічні всіх не акредитованих в НААУ експертних організацій України вимушені укладати договори на експертні послуги (індивідуальні експертні висновки) за участю ТОВ «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС», яке має таку акредитацію НААУ. Експертним організаціям для продовження дії Дозволу від Держпраці на проведення експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єктів господарювання, які виконують роботи та/або експлуатують обладнання підвищеної небезпеки, також потрібна акредитація в НААУ (згідно з Вимогами до експертних організацій). Але така акредитація потребує тривалого часу та значних витрат, що було перешкодою для експертних організацій. Однак постановою КМУ від 03.03.2020 № 207 внесено зміни до п. 13 додатка 6 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107. Тепер «експертиза щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єктів господарювання, які виконують роботи та/або експлуатують обладнання підвищеної небезпеки» входить до Переліку видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Тобто Дозвіл від Держпраці на експертні послуги вже не потрібен. Достатньо подати Декларацію про наміри виконувати зазначені роботи / надавати послуги до територіального підрозділу Держпраці. ТОВ «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС»: код ЄДРПОУ 40282391, код основного виду діяльності за КВЕД 77.39 «Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н. в. і. у»; юридична адреса: вул. Рогнідинська, 4а, м. Київ, 01004; сайт: https://kta.biz.ua; е-mail: KTL20@i.ua. Керівник (з 17.02.2017) – Товарницький Василь Мирославович. ТОВ «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» має виданий Держпраці дозвіл № 282.17.30 від 10.11.2017 на технічний огляд, випробування, експертне обстеження, технічне діагностування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǨǲǺǻǨǳȄǵǶ Як це не дивно, але одним із засновників ТОВ «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» є Демид Тарас Іванович, який водночас є і керівником ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ», що спеціалізується на підготовці експертів технічних з промислової безпеки.

Цікавий факт

Зазначена в Декларації адреса місця проведення підготовки ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ» експертів технічних з промислової безпеки (вул. Рогнідинська, 4а, м. Київ) збігається з юридичною адресою ТОВ «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС».

МОНОПОЛІЯ БЕЗ ПРАВА ВТРУЧАННЯ Турбує також те, що сьогодні не можна вибрати навчальний заклад з питань підготовки посадових осіб органів Держпраці, а також категорій посадових осіб, оскільки єдиним таким закладом є ДП «ГНМЦ». Зокрема, п. 3 наказу Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, яким затверджено Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), встановлено монополію ДП «ГНМЦ» на підготовку посадових осіб органів Держпраці. Тобто, як і у випадку з підготовкою експертів технічних з промислової безпеки, ДП «ГНМЦ» може самостійно вирішувати питання щодо укладання договору на підготовку осіб органів Держпраці. Водночас, зважаючи на зазначені вище роз’яснення Держпраці, сама Держпраці не має права втручатись у процес підготовки своїх посадових осіб. Крім того, до компетенції ДП «ГНМЦ» належить проведення навчання категорій посадових осіб, вказаних у п. 5.2 НПАОП 0.00-4.12-05, зокрема: керівники підприємств (чисельністю понад 1000 працівників), керівники служб охорони праці, члени комісій з перевірки знань з питань охорони праці цих підприємств (крім членів комісій окремих структурних підрозділів), керівники та викладачі кафедр охорони праці вищих навчальних закладів, керівники і штатні викладачі галузевих навчальних центрів.

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

ЩОДО ПРАВОМІРНОСТІ ЕКСПЕРТНОГО ОБСТЕЖЕННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

За даними сайту ДП «ГНМЦ», серед типових програм для підготовки експертів технічних передбачена Типова навчальна програма для підготовки експертів технічних з промислової безпеки з проведення експертного обстеження (аудиту) систем управління охороною праці, здійснення експертної оцінки стану охорони праці та безпеки промислового виробництва. У ДП «ГНМЦ» пройшли навчання понад 130 експертів технічних за цим напрямом. Відповідно до п. 15 Переліку № 824 передбачено такий напрям підготовки експертів технічних з промислової безпеки – «проведення експертного обстеження (аудиту) систем управління охороною праці, здійснення експертної оцінки стану охорони праці та безпеки промислового виробництв». Відповідно до п. 2 Порядку № 687, експертне обстеження (технічне діагностування) – комплекс робіт з визначення технічного стану, умов і строку подальшої безпечної експлуатації устатковання з урахуванням режиму роботи, а також визначення потреби у проведенні ремонту, модернізації, реконструкції або виведенні з експлуатації. Тобто експертне обстеження стосується тільки машин, механізмів, устаткування і не стосується видів робіт і системи управління охороною праці. Отже, до Переліку напрямів діяльності експертів технічних з промислової безпеки державних експертно-технічних центрів, що належать до сфери управління Державної служби України з питань праці, включено діяльність, що не передбачена Порядком № 687.

Професія «експерт технічний з промислової безпеки» (за ДК 003:2010 код професії 2414.2) міститься в розділі «Професіонали». Відповідно до Порядку атестації, ця професія може бути присвоєна особі, яка має вищу (технічну) освіту (рівень магістра, спеціаліста) та практичний стаж роботи на посадах відповідного технічного профілю не менше ніж три роки.

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǨǲǺǻǨǳȄǵǶ

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників не містить кваліфікаційних вимог до професії «експерт технічний з промислової безпеки», хоча містить кваліфікаційні вимоги до професії «експерт будівельний», «аудитор» (з фінансових питань). Очевидно, що функціональні обов’язки експерта технічного з промислової безпеки та аудитора з промислової безпеки (зокрема, аудитора за ДСТУ OHSAS 18001:2010) мають багато спільного. Фактично ці фахівці є конкурентами у сфері охорони праці.

3 4

В Україні підготовку фахівців за професією «експерт технічний з промислової безпеки» здійснюють організації зі співзвучними назвами: ДП «ГНМЦ» та ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ». На сьогодні на офіційних вебсайтах Держпраці, ДП «ГНМЦ» та ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ» відсутні Типові навчальні програми підготовки експертів технічних (розміщено тільки титульний лист Типових навчальних програм, схвалених Радою ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці», протокол № 132 від 17.09.2018), що є порушенням вимог Порядку атестації. Крім того, на офіційному вебсайті Держпраці відсутня інформація про осіб, що пройшли підготовку та успішно склали іспит на експертів технічних. ДП «ГНМЦ» практикує безпідставне недопущення до підвищення кваліфікації експертів технічних з промислової безпеки неугодних експертних організацій. Навіть більше, пропонує складати експертам іспити за результатами періодичного підвищення кваліфікації, тоді як Порядок атестації не передбачає проведення такого іспиту. На сайті Держпраці (зокрема, 30.01.2020) зазначено, що навчальні заклади не мають достатніх підстав для проведення навчання та підвищення кваліфікації експертів технічних до оприлюднення на вебсайті Держпраці Типових навчальних програм. Отже, попри зміни до Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, внесені наказом Міністерства соціальної політики України від 29.05.2018 № 785, і далі існує монополія ДП «ГНМЦ» на підготовку експертів технічних з промислової безпеки з «тіньовим» придатком – ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ». Засновник останнього є співзасновником «монополізатора» ринку експертних послуг державних ЕТЦ – ТОВ «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС». Постає запитання: як вийшло, що землею, родючою на керівників (засновників) підприємств-монополістів з організації підготовки експертів та проведення експертизи у сфері промислової безпеки, стала саме Івано-Франківщина? Відповідь може бути тільки одна: просуванню земляків сприяв виходець з Івано-Франківщини Чернега Р. Т., який був головою Держпраці із січня 2015-го по грудень 2019 року. Саме в цей період «розквітли» ТОВ «ГНМЦ «УКРЕКСПЕРТ» та ТОВ «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС».

*** Сьогодні Держпраці перебуває в непростій ситуації: зміна поколінь, орієнтація переважно на питання праці та зайнятості населення, постійні перепідпорядкування та зміни в нормативному полі негативно впливають на її функціонування, зокрема на фаховий рівень працівників, які здійснюють контроль за утриманням засобів виробництва підвищеної небезпеки. Велику роль у цьому відіграють експерти технічні з промислової безпеки. На жаль, монополія ГНМЦ на підготовку експертів технічних, яка сформувалася за часів, коли керівником Держпраці був Чернега Р. І., та зловживання в цій сфері, так звані схеми, стимулювали створення бюрократичної структури з ознаками корупції, діяльність якої аж ніяк не сприяла підвищенню рівня підготовки експертів технічних. Увесь цей спадок для нового керівництва Держпраці стає тестом на готовність до реальних змін у сфері БГП та впровадження європейських стандартів. Давно назріло питання щодо виведення з-під управління Держпраці будь-яких підприємств, які надають послуги, зокрема у сфері навчання, адже функція Держпраці – незалежний нагляд і контроль. Це поверне службі довіру роботодавців, сприятиме збереженню життя та здоров’я працівників.

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ* ТРАКТОРИСТА-МАШИНІСТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

НОРМАТИВНА БАЗА щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці ¾ Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою КМУ від 01.08.1992 № 442; ¾ Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 № 163; ¾ Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41; ¾ Інструкція щодо заповнення Карти умов праці під час проведення атестації робочих місць, затверджена наказом Міністерства праці України та Міністерства охорони здоров’я України від 27.11.1992 № 06-41-48; ¾ Типове положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядку застосування галузевих переліків робіт, на яких можуть встановлюватися доплати робітникам за умови праці, затверджене постановою Держкомпраці СРСР від 03.10.1986 № 387/22-78. Наводимо алгоритм атестації за умовами праці будь-якого робочого місця. Видається наказ про проведення атестації, яким затверджується персональний склад комісії підприємства з проведення атестації, а також залучення працівників інших організацій, голова і секретар комісії (або структурних, виробничих підрозділів) та їх повноваження, встановлюються терміни проведення атестації, визначається взаємодія членів комісії (згідно з розподілом обов’язків) з організаціями та установами за межами підприємства (додаток 1). До складу атестаційної комісії рекомендується вводити головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров’я підприємства, представників громадських організацій. На першому засіданні атестаційної комісії її голова доповідає про розподіл обов’язків між членами атестаційної комісії (відповідальність за проведення певного етапу атестації та заповнення кожного окремого розділу Карти умов праці). ________________

* У продовження статей Сергія Колесника «Свідома бездіяльність» та «Атестація робочих місць: ти туди не ходи…» у цьому номері журналу.

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ На другому засіданні технічний керівник (головний інженер) підприємства доповідає про аналіз технологічного процесу на визначеному робочому місці, встановлення можливих шкідливих виробничих факторів та заповнення розділів І і ІІ Карти умов праці (додаток 3). За результатами засідання атестаційної комісії оформлюються протоколи. Організація проведення гігієнічних лабораторних досліджень шкідливих виробничих факторів на робочому місці містить такі етапи: визначення місця проведення санітарно-гігієнічних досліджень y (схема, протокол), метрологічне забезпечення; визначення концентрації хімічних речовин і пилу; y вимір параметрів фізичних факторів; y визначення показників мікроклімату y та температури зовнішнього середовища; визначення важкості та напруженості трудового процесу; y заповнення протоколів санітарно-гігієнічних досліджень; y заповнення розділу І Карти умов праці. y Після проведення необхідних гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу на наступних засіданнях комісії заслуховують: керівника служби охорони праці – про результати цих досліджень; 3 представника відділу кадрів – про результати проведення хронометражу 3 робочого часу працівника під дією шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу; санітарного лікаря лабораторії, що здійснювала гігієнічні дослідження, – 3 про гігієнічну оцінку умов праці та оцінку технічного і організаційного рівня на атестованому робочому місці. Відповідну інформацію заносять до Спостережного листа (додаток 2) та заповнюють розділ ІІІ Карти умов праці. На підставі зазначеної вище інформації проводять розрахунок пільг і компенсацій. На черговому засіданні атестаційної комісії голова комісії доповідає про встановлення виду і розміру пільг і компенсацій працівнику, на робочому місці якого проведена атестація та щодо якого заповнено розділ V Карти умов праці. Представник відділу праці і заробітної плати (головний бухгалтер) доводить до відома членів комісії інформацію про щорічні витрати підприємства для надання встановлених пільг і компенсацій працівнику. На останньому засіданні комісії обговорюють результати атестації робочого місця за умовами праці та складають проєкт наказу про результати проведення атестації. Проєкт наказу містить: Â відомості про виконання наказу про проведення атестації; Â оцінку участі членів комісії; Â загальну оцінку умов праці; Â складений додаток про надання працівнику пільг і компенсацій (додаток 4). Основною метою атестації є не тільки пільгове пенсійне забезпечення, реалізація права працівника на пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах, а й регулювання відносин між власником (або уповноваженим ним органом) і працівниками щодо реалізації прав на здорові й безпечні умови праці. Тож обов’язковим етапом атестації робочого місця за умовами праці є складання комплексних заходів щодо поліпшення умов праці на робочих місцях трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва, які передбачають забезпечення працівника потрібними засобами захисту. Микола Федоренко, заступник головного редактора

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ Фермерське господарство «ВЕСЕЛКА»

Додаток 1

НАКАЗ « 01 » серпня

2019 року

№7

Про проведення атестації робочих місць за умовами праці і визначення права працівників на пенсію за віком на пільгових умовах та інші пільги й компенсації за роботу з важкими та шкідливими умовами праці Згідно зі ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 7 Закону України «Про відпуски», ст. 5 Закону України «Про охорону праці», ст. 69 Господарського кодексу України, на підставі вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» та з метою реалізації права працівників підприємства на соціальний захист за роботу в несприятливих умовах праці НАКАЗУЮ: 1. Створити постійно діючу атестаційну комісію з атестації робочих місць у Фермерському господарстві «ВЕСЕЛКА» у складі, зазначеному в додатку до цього наказу. 2. Комісії з атестації робочих місць: 2.1. Під час організації атестації робочих місць керуватися: ¾ Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 № 442; Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, ¾ затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі – Методичні рекомендації); ¾ Інструкцією щодо заповнення Карти умов праці під час проведення атестації робочих місць, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства праці України від 27.11.1992 № 06-41-48. 2.2. Сформувати необхідну правову та нормативно-довідкову базу проведення атестації робочих місць за умовами праці, організувати її вивчення членами комісії та виконавцями. 2.3. Перевірити правильність записів найменувань професій у трудових книжках працівників, їх відповідність Класифікатору професій (ЄТКД), визначити коди професій. 2.4. Скласти переліки робочих місць, які мають право на відповідні пільги та компенсації. 2.5. Організувати проведення замірів шкідливих виробничих факторів лабораторією медичноекологічного центру ТОВ «МЕДЗАХИСТ». 2.6. Підготувати технологічні характеристики робочих місць, які підлягають атестації (перелік використовуваного обладнання, сировини, матеріалів тощо). 2.7. З метою визначення тривалості дії шкідливих факторів у відсотках від тривалості зміни скласти Листи спостереження (фотографія робочого дня). 2.8. Скласти карти умов праці відповідно до вимог Методичних рекомендацій, за результатами лабораторних досліджень та власних розрахунків. 2.9. За результатами атестації робочих місць видати наказ, визначити та реалізувати права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. 2.10. Атестаційній комісії у подальшому проводити атестацію робочих місць за умовами праці один раз на п’ять років, а у разі здійснення заходів щодо поліпшення умов праці на робочих місцях провести позачергову атестацію. 2.11. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою. З наказом ознайомлені:

Голова атестаційної комісії Члени атестаційної комісії

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

«ЗАТВЕРДЖУЮ» Голова Фермерського господарства «ВЕСЕЛКА»

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Рослинництво

Трактористмашиніст сільськогосподарського виробництва, 8331 (МТЗ, ТЯ-200-02 «Ярило», Бєларус-892, ХТЗ–242К.20, Оприскувач причіпний ОПК 300022 Кронос) (зайнятий на роботах під час внесення пестицидів та мінеральних добрив)

Назва професії згідно зі штатним розписом

Голова атестаційної комісії:

Найменування структурного підрозділу

№ з/п

Трактористмашиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва, 8331, 19205, 2

Найменування професій, встановлені відповідно до ДК 003:2010, код КП, ЗКППТР, випуск ДКХП

№1 (№ 1.1)

Номер робочого місця (номери аналогічних робочих місць) 7

Визначення факторів виробничого середовища, важкості та напруженості праці, виходячи з трудового процесу, обладнання, сировини та матеріалів 8

Списки на додаткову відпуску, постанова КМУ від 17.11.1997 № 1290

Протокол 1. Шкідливі хімічні речовиДодаток 1, № 1 від ни: вуглецю оксид, вуглеводні розділ ХХХІІІ, 01.08.2019 аліфатичні, азоту діоксид, п. 204 акролеїн. 2. Пил переважно фіброгенної дії: пил рослинного та тваринного походження з домішкою діоксиду кремнію від 2 до 10% 3. Вібрація (загальна категорії 1 (транспортна) (екв) 4. Шум (екв) 5. Мікроклімат: температура повітря, швидкість руху повітря, відносна вологість повітря 6. Важкість праці: стереотипні робочі рухи 7. Робоча поза: періодичне перебування у фіксованій позі, нахили тулуба, переміщення у просторі 8. Напруженість праці: тривалість зосередження уваги

Номер і дата протоколу рішення атестаційної комісії

Кількість робочих місць

Чисельність працівників

За цією професією

ПЕРЕЛІК робочих місць, професій та посад працівників Фермерського господарства «ВЕСЕЛКА», що підлягають первинній атестації за умовами праці та мають право на пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці

«УЗГОДЖЕНО» Представник трудового колективу

Додаток до наказу від 01.08.2019 № 7

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ

8.10

Підготування трактора до роботи. Прогрівання, заправка паливом

Переїзд до поля

8.30

8.00

Отримання схеми маршруту, дорожнього листа

8.00

Початок зміни

Найменування роботи, операції і т. д.

№ з/п

Початок роботи 9.00

8.30

8.10

17.00

Кінець спостереження

12.00-14.00

Обідня перерва

Робоче місце № 1 (№ 1.1)

Шкідливий виробничий фактор, хв

08.00

Початок спостереження

Індивідуальна фотографія робочого дня:

24.09.2019

Кінець роботи

Головненко Ю. В.

Дата

Тривалість, хв

Голова

Підпис

Шкідливі хімічні речовини

Прізвище та ініціали

Пил переважно фіброгенної дії

Посада

Спостереження провів:

Одна зміна

вібрація

Змінність

Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (МТЗ, ТЯ-200-02 «Ярило», Бєларус-892, ХТЗ-242К.20, Оприскувач причіп. ОПК 3000-22 Кронос) (зайнятий на роботах під час внесення пестицидів та мінеральних добрив)

шум

8331, 19205, 2

Назва професії (посади)

Професія (посада):

Цех (дільниця, служба): Рослинництво

мікроклімат

Код КП/ЗКППТР

(підпис)

Із спостереженнями ознайомлений _______

Назва підприємства: Фермерське господарство «ВЕСЕЛКА»

Нахили тулуба

Прізвище, ім’я, по батькові працівника: Петренко П. І.

Робоча поза

Додаток 2

Тривалість зосередження

ОП

ПЗ

Індекс операції

СПОСТЕРЕЖНИЙ ЛИСТ №1 індивідуальної фотографії робочого дня

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

9.10

10.15 10.25

Завантаження речовин та регулювання обладнання для виконання робіт з обробки сільськогосподарських земель

Керування трактором під час обробки земель

Відпочинок та власні потреби

Огляд обладнання та пристроїв, що використовуються

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

11.35

Технічне обслуговування трактора, усунення дрібних поломок

17.00

16.45

16.35

16.05

15.45

15.35

14.35

14.25

14.00

12.00

11.35

10.40

10.30

10.25

10.15

9.20

9.10

100

420

ПЗ – підготовчо-заключні роботи, 135 хв, 32,1%;

24 Усього, %

ОП – оперативна робота, 230 хв, 54,8 %;

23 Усього, хв

17.00

22 Завершення зміни

16.35 16.45

Розчеплення обладнання, огляд технічного стану, здача трактора під охорону

16.05

15.45

21 Здача дорожнього листа, перевдягання

19 Переїзд трактора до місця стоянки

Огляд, зачистка обладнання та пристроїв, що використовуються

15.35

17 Відпочинок та власні потреби

14.35

16 Керування трактором під час обробки земель

14.00 14.25

Очікування приїзду транспорту з речовинами для оброблення сільськогосподарських земель

Завантаження речовин та регулювання 15 обладнання для виконання робіт з обробки сільськогосподарських земель

13 Обідня перерва 12.00

10.40

11 Керування трактором під час обробки земель

10.30

Завантаження речовин та регулювання обладнання 10 виконання робіт з обробки сільськогосподарських земель

9.20

9.00

Очікування приїзду транспорту з речовинами для оброблення сільськогосподарських земель

40,5

170

екв

230 235

56,0

235

56,0

235

ВВ – відпочинок та власні потреби, 55 хв, 13,1%

56,0

235

54,8

230

ПЗ

ОП

ПЗ

ВВ

ОП

ПЗ

ВВ

ПЗ

ОП

ПЗ

ВВ

ОП

ПЗ

ВВ

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ

24.09.2019 24.09.2019

24.09.2019

Вуглеводні аліфатичні насичені С1-С10

Пил переважно фіброгенної дії: Пил рослинного та тваринного походження з домішкою діоксиду кремнію від 2 до 10%

24.09.2019

4,0

300,0

20,0

2,0

0,20

Дата Нормативне дослідження значення (ГДР, ГДК)

Вуглецю оксид

4 клас небезпеки:

Азоту діоксид

3 клас небезпеки:

Акролеїн

2 клас небезпеки:

Шкідливі хімічні речовини, мг/м3 1 клас небезпеки:

Фактори виробничого середовища і трудового процесу

№ з/п

Додаток 3

Номер робочого місця: № 1 Професія: 83331, 19205, 2 Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (внесення пестицидів та мінеральних добрив) Номери аналогічних робочих місць: № 1.1

3,6

44,8

< 4,0

1,3

<0,10

Фактичне значення

3-й клас умов праці 4-й клас умов Тривалість (шкідливий) праці дії фактора, Примітка (небезпечний) % за зміну 3.1 3.2 3.3 3.4

1. Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу

Підприємство: Фермерське господарство «ВЕСЕЛКА», 02225, Київська область, Боярський район, смт Ставище, вул. Т. Г. Шевченка, 10; Цех: (дільниця, відділ): Рослинництво

КАРТА УМОВ ПРАЦІ № 1

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Інфразвук

Ультразвук

Температура зовнішнього повітря (під час роботи на відкритому повітрі), °С – влітку – взимку

Атмосферний тиск

– магнітна складова, А/м

Мікроклімат у приміщенні: – температура повітря, °С – швидкість руху повітря, м/с – відносна вологість повітря, % – інфрачервоне випромінювання, Вт/м2

Шум (екв.)

Неіонізуюче випромінювання: – радіочастотний діапазон – діапазон промислової частоти – оптичний діапазон (лазерне випромінювання) – електрична складова, кВ/м

Вібрація (загальна і локальна)

24.09.2019

3 24.09.2019

20,1 0,27 64

0,4-0,2 75

5 66/52/50

18-27

4 65/62 /62 80

82 81– 85

6 1,02 2,0

Екв.

16 2д

12 16 2д

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ

Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну) – При локальному навантаженні (за участю м’язів кистей та пальців рук) – При регіональному (при роботі з переважною участю м’язів рук та плечового суглоба)

– маса піднімання і переміщення вантажу, кг

Динамічна робота: – потужність зовнішньої роботи (Вт) при роботі за участю м’язів нижніх кінцівок і тулуба – те саме при роботі з переважною участю м’язів плечового поясу

Важкість праці:

Біологічні фактори – Мікроорганізми 1 клас небезпеки___ 2 клас небезпеки___ 3-4 клас небезпеки___ – Білкові препарати 1 клас небезпеки ____ 2 клас небезпеки __ 3-4 клас небезпеки __ – Природні компоненти організму (амінокислоти, вітаміни тощо) 1 клас небезпеки __ 2 клас небезпеки __ 3-4 клас небезпеки ___

24.09.2019

до 20 000

до 40 000

3560

ч (45) 13 000 ж (27) 7800

ч до 30 ж до 7

ч (90) 44 000 ж (63) 26 400

Згідно з ГКП № 248 умови праці відносяться до класу 2 (допустимий (середньої важкості))

Клас та ступінь важкості праці визначаються відповідно до розрахункових балів (сума відношень основних та допоміжних показників до їх нормативних рівнів, помножених на відповідний коефіцієнт). Розрахунковий бал – 0,69

За зміну

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

1 1.1

Інтелектуальні навантаження Зміст роботи

Напруженість праці

Переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом, км По горизонталі По вертикалі

Нахили тулуба (вимушені, більше 30°), кількість за зміну

Робоча поза: Періодичне перебування в незручній позі та/або фіксованій позі (% часу зміни) Вимушена поза (% часу зміни) В позі стоячи – до 60 % часу зміни

– за участю м’язів тулуба і ніг

– однією рукою – двома руками

Статичне навантаження: – величина навантаження за зміну (кгс) при утриманні вантажу:

24.09.2019

ч до 70 000 ж до 42 000

До 60%

до 4

Рішення проРішення стих альпростих тернативальтернаних завдань тивних зазгідно з інвдань згідно струкцією з інструкцією

0,8

до 8

До 10%

51–100

56,0

До 25%

ч до 36 000 ж до 22 000

ч до 100 000 ж до 60 000

Клас та ступінь напруженості праці визначаються відповідно до розрахункових балів (сума відношень основних та допоміжних показників до їх нормативних рівнів, помножених на відповідний коефіцієнт) Розрахунковий бал – 0,86

За зміну

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ

Характер виконуваної роботи

1.4.

До 4

Спостереження за екрана2.4.3 ми відеотерміналів (годин за зміну)

5,0-1,1 мм більше 50% часу;

5,0–1,1 мм більше 50% часу; 1,0–0,З мм до 50% часу; менше 0,3 мм до 25% часу

54,8

Розмір об’єкта розрізнення (при відстані від очей працівника до об’єкта розрізняння 2.4.1 не більше 0,5 м), мм, при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни)

51–75

4 5 6 7 8 9 10 Сприймання Сприймання Згідно з ГКП № 248 умови праці сигналів з сигналів з відносяться до класу 2 (допустимий наступною наступною (напруженість праці середнього корекцією дій корекцією ступеня)) та операцій дій та операцій Обробка, Обробка, виконання виконання завдання та завдання та його перейого перевірка вірка Робота Робота за за встановле- встановленим графіком ним графіком з можливим з можливим його коригу- його коригуванням під ванням під час діяльночас діяльності сті

2.3

2.2

2.1

Сенсорні навантаження Тривалість зосередження уваги (в % від часу зміни) Щільність сигналів (світлових, звукових) та повідомлень в середньому за 1 годину роботи Навантаження на зоровий аналізатор

Розподіл функцій за ступенем складності завдання

1.3

Сприймання сигналів (інформації) та їх оцінка

1.2

За зміну

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

3.1

5.1

4.2

4.1

3.3

3.2

Кількість факторів

Змінність роботи

Ступінь ризику для власного життя та життя інших осіб Ступінь ризику для безпеки інших осіб Монотонність навантажень Кількість елементів (прийомів), потрібних для реалізації простого завдання або в операціях, які повторюються багаторазово Тривалість (с) виконання простих виробничих завдань, що повторюються Режим праці

Ступень відповідальності Значущість помилки

2.5

2 Навантаження на слуховий аналізатор (при виробничій потребі сприйняття мови чи диференційованих сигналів) Емоційне навантаження:

’

Виключений

Є відповідальним за функціональну якість допоміжних робіт (завдань). Вимагає додаткових зусиль з боку керівництва (бригадира, майстра тощо)

8 год. 7 год. Двозмінна Однозмінна робота (без робота (без нічної зміни) нічної зміни)

100–25

10–6

Виключений

4 Розбірливість слів та сигналів від 90 до 70%

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ І. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА УМОВ ПРАЦІ Характер та умови праці на робочому місці тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва відносяться до 3, 1 класу (шкідливий)

ІІ. ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО І ОРГАНІЗАЦІЙНОГО РІВНЯ Відповідає особливостям професії на цьому виробництві, спецодягом та побутовими приміщеннями забезпечені.

ІІІ. АТЕСТАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ Робоче місце тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва має 2 фактори 3 класу 1 ступеня шкідливості і небезпеки. За результатами показників факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу робоче місце тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва слід вважати зі шкідливими умовами праці, на якому необхідно здійснювати першочергові заходи по їх поліпшенню. На робочому місці визначено право на компенсації за шкідливі умови праці Розрахунок встановлення доплат за умови праці № з/п

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори на робочому місці

Ступень шкідливості виробничих факторів

Дія фактора, % за зміну

Бали

Шум

3 кл. 1 cm.

100

1,00

Вібрація

3 кл. I cm.

100

1,00 2,00

Разом: 4% доплати

Розрахунок розміру доплати за роботу на робочих місцях зі шкідливими та важкими умовами праці виконаний згідно з постановою Державного комітету праці СРСР і Секретаріату ВЦСПС від 03.10.86 № 387/22-78.

Розрахунок щорічних додаткових відпусток за умови праці № з/п

Шкідливі і небезпечні виробничі фактори на робочому місці

Ступень шкідливості виробничих факторів

Тривалість додаткової відпустки

Шум

3 кл. 1 cm.

Вібрація

3 кл. 1 cm.

Фактична кількість календарних днів: Кількість календарних днів, які передбачено Списком: Остаточна кількість днів додаткової відпуски:

4 календарних дні 4 календарних дні (Додаток 1, розділ XXXIII, п. 204) 4 календарних дні

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць і базується на результатах гігієнічної оцінки умов праці за категоріями і критеріями, затвердженими спільним наказом МОЗ і Мінпраці України від 31.12.97 № 383/55. В умовах, коли тривалість додаткової відпустки за результатами атестації робочих місць перевищує максимальну тривалість, зазначену в Списках, відпустка може бути продовжена на кількість днів цієї різниці за рахунок власних коштів підприємства.

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ IV. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ПРАЦІ, ЇХ ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ На робочому місці потрібно вжити таких заходів щодо поліпшення умов праці: забезпечити працівника спецодягом згідно з чинними нормами та дотримуватися режиму праці та відпочинку

V. ПІЛЬГИ ТА КОМПЕНСАЦІЇ Діючі

Запропоноване

Пенсійне забезпечення

Не передбачено

Доплати

Додаткова відпустка

4 календарних дні

Безкоштовна видача молока

Скорочений робочий час

Витрати (грн)

36 годин, відповідно до Постанови КМУ від 21.02.2001 № 163, розділ 27 «Сільське господарство»*

* Скорочений робочий час 36 годин встановлено відповідно до постанови КМУ від 21.02.2001 № 163 (розділ 27 «Сільське господарство») як працівникам, безпосередньо зайнятим обпиленням і обприскуванням рослин, внесенням отрутохімікатів у ґрунт.

Голова атестаційної комісії _________________________________________________________________ Члени атестаційної комісії __________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________ З атестацією ознайомлені __________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ

Фермерське господарство «ВЕСЕЛКА»

Додаток 4

НАКАЗ « 01 » вересня

2019 року

№ 8

Про результати первинної атестації робочих місць за умовами праці Відповідно до вимог державного законодавства про пільги та компенсації за шкідливі та небезпечні умови праці і за результатами проведеної у 2019 році первинної атестації робочих місць, згідно з постановою КМУ від 01.08.1992 № 442: НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Перелік робочих місць, професій та посад фермерського господарства «ВЕСЕЛКА», яким підтверджено право на пільги та компенсації за шкідливі і важкі умови праці (додаток до цього наказу). 2. Відповідно до законодавчих актів України (постанова КМУ від 17.11.1997 № 1290, наказ Міністерства праці та соціальної політики від 30.01.1998 № 16, постанова Державного комітету СРСР по праці і соціальних питаннях секретаріату ВЦРПС від 03.10.1986 № 387/22-78 «Про затвердження типового положення про оцінку умов праці») встановити пільги та компенсації за шкідливі і важкі умови праці. 3. Керівникам структурних підрозділів: Ознайомити під розпис працівників на атестованих робочих місцях з результатами атестації робочих місць за умовами праці; 4. Начальнику відділу кадрів: 4.1. При прийнятті на роботу доводити до відома про умови праці, пільги і компенсації за несприятливі умови праці за цією професією, посадою. 4.2. Організувати зберігання матеріалів атестації робочих місць за умовами праці як документів суворої звітності протягом 75 років відповідно до п. 450 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5. 4.3. Перевірити відповідність назв посад у штатному розписі та в трудових книжках з назвами у переліках робочих місць, професій і посад, яким підтверджено право на додаткову відпустку, на додаткову оплату та скорочений робочий час за виконання робіт у шкідливих умовах праці, у разі розбіжностей внести зміни до штатного розпису та трудових книжок. 5. Інженеру з охорони праці затвердити заходи щодо поліпшення умов праці. 6. Внести до колективного договору встановлені пільги та компенсації. 7. Головному бухгалтеру нараховувати доплати (компенсації) за роботу в шкідливих умовах праці з моменту видання цього наказу та протягом 5 років з дати видання наказу. 8. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою. З наказом ознайомлені:

Голова атестаційної комісії: Члени атестаційної комісії

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, 8331 (МТЗ, ТЯ-200-02 «Ярило», Бєларус-892, ХТЗ– 242К.20, Оприскувач причіпний ОПК 3000-22 Кронос), зайнятий на роботах під час внесення пестицидів та мінеральних добрив

Рослинництво

Голова атестаційної комісії:

Назва професії за штатним розписом

Найменування структурного підрозділу

№ з/п

4 к. д.

Спецхарчування (молоко)

Пільги та компенсації Розмір № робо- Кількість доплат Чисельність, чих робочих Додаткова до тарифної чол. місць місць відпустка ставки (посадового окладу)

Тракторист-маши- № 1 (№ 1.1) ніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва, 8331, 19205, 2

Найменування професій, встановлені відповідно до ДК 003:2010, код КП, ЗКППТР, випуск ДКХП

ПЕРЕЛІК робочих місць, професій та посад працівників Фермерського господарства «ВЕСЕЛКА», яким підтверджено право на пільги та компенсації за шкідливі і важкі умови праці

«ЗАТВЕРДЖУЮ» Голова Фермерського господарства «ВЕСЕЛКА»

36 год.

Скорочений тиждень

«УЗГОДЖЕНО» Представник трудового колективу

Додаток до наказу від 01.09.2019 № 8

ǯǸǨǯǲǰ ǬǶǲǻǴǭǵǺǟǪ

ǯǨǷǰǺǻǪǨǳǰ ± ǪǟǬǷǶǪǟǬǨǝǴǶ У РУБРИЦІ ПУБЛІКУЮТЬСЯ ОФІЦІЙНІ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ВІДПОВІДНО ДО КОМПЕТЕНЦІЇ ЩОДО ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ Й КОМЕНТАРІ ПОСАДОВИХ ОСІБ, НАУКОВИХ ДІЯЧІВ ТА ІНШИХ ПРАЦІВНИКІВ

ЗАІНТЕРЕСОВАНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ПІДПРИЄМСТВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ.

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ 1. ЯК ПРАВИЛЬНО РОЗРАХУВАТИ ДОПЛАТИ І ВІДПУСТКИ У 2018 р. на нашому підприємстві було проведено атестацію робочих місць. Члени комісії, які проводили атестацію, уже не працюють на підприємстві. Матеріали на розгляд в Управління Держпраці не було подано. У нинішньої адміністрації підприємства виникло питання щодо зайнятості наших електрогазозварників. Ми переглянули матеріали атестації робочих місць і з’ясували, що розрахунок розміру доплат за шкідливі умови праці та надання додаткових відпусток зроблено неправильно. Крім того, питання виникли фактично щодо всіх спеціальностей. Наприклад. Електрозварнику служби водопостачання відповідно до зайнятості (фотографія робочого дня, яка є в матеріалах) та Карти умов праці повинні дати 8% доплати, а дали 12%; слюсарю АВР служби водовідведення (виконує ремонт, чищення каналізаційних колодязів тощо), який іде на пенсію за Списком 2, дали 8% доплати, а електромонтеру, який працює на каналізаційній станції, – 12% доплати. Щоб отримати відповіді на запитання, які виникли не тільки в мене, було направлено запит до Управління Держпраці у Черкаській області про визначення правильності проведеної атестації. У своїй відповіді Управління Держпраці вказало на неправильність розрахунків щодо доплат і додаткових відпусток. В який спосіб можна це виправити відповідно до вимог НПАОП, щоб було правильно і справедливо для всіх наших працівників? 1. Чи можна на підставі листа Управління Держпраці створити наказом по підприємству свою комісію, яка перегляне матеріали атестації і зробить правильний розрахунок доплат і відпусток? Адже протоколи проведення лабораторних досліджень є. Можливо, потрібно зробити ще свіжі фотографії робочого дня? 2. Хто повинен робити розрахунок розміру доплати за важкі та шкідливі умови праці на підприємстві? Т. М. Підгорна, інженер з охорони праці КП «ВодГео» (м. Сміла Черкаської області) На Ваш лист щодо атестації робочих місць за умовами праці та розрахунку розміру надання працівникам доплат за роботу у шкідливих умовах праці відповідає радник голови Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів, кандадат медичних наук Анатолій Стовбун.

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǯǨǷǰǺǻǪǨǳǰ ± ǪǟǬǷǶǪǟǬǨǝǴǶ Беручи до уваги: y термін проведення попередньої атестації робочих місць за умовами праці (далі – атестація) – 19.09.2018; y зміну керівництва підприємства; y звільнення з підприємства членів попередньої комісії з проведення атестації; y порушення методики проведення атестації та неправильний розрахунок розміру доплат працівникам за важкі та шкідливі умови праці; y положення листа-відповіді Управління Держпраці, вважаю за можливе проведення на Вашому підприємстві позачергової (дострокової) атестації робочих місць за умовами праці. Для проведення такої атестації потрібно видати на підприємстві відповідний наказ, яким: а) створити комісію підприємства з проведення атестації у складі голови (один із заступників керівника підприємства), секретаря (представник відділу кадрів), членів комісії – представника відділу обліку результатів праці (табельник або представник відділу праці та заробітної плати), представника профкому, інженера з охорони праці, представника фінансово-економічної служби (бухгалтер і/або економіст), лікаря з гігієни праці територіального органу Держпраці (за згодою) та інших. Комісія повинна керуватись у своїй роботі Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 27.11.1992 № 06-41-48. б) визначити терміни проведення атестації, строки засідання комісії та складання протоколів; в) зобов’язати відповідальну посадову особу (головного інженера) якісно провести аналіз технологічного процесу на кожному робочому місці, яке підлягає атестації (доцільно зробити аналіз виконання виробничого завдання відповідно до професії працівника, його обов’язків та виконуваних ним робіт згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників), для максимально точного визначення наявних виробничих факторів (умов праці) протягом робочої зміни; г) здійснити лабораторні гігієнічні дослідження рівнів і концентрацій виробничих факторів для визначення ступеню їх шкідливої дії; д) одночасно з проведенням гігієнічних досліджень провести якісний хронометраж робочого часу зайнятості працівника під дією кожного з визначених шкідливих факторів трудового процесу. Звертаю Вашу увагу на таке. 1. Оскільки для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, відповідно до ст. 51 Кодексу законів про працю України має бути встановлено скорочений робочий тиждень – 36 годин, тривалість робочої зміни, на яку проводиться розрахунок зайнятості працівника, становить: y 6 год (360 хв) – у разі 6-денного робочого тижня; y 7 год 12 хв (432 хв) – у разі 5-денного робочого тижня. 2. Для визначення розміру доплат тривалість дії шкідливого фактора приймається навіть менша за 50% робочої зміни. 3. Визначення конкретного розміру доплат здійснюється згідно з положеннями нормативного акта (наводимо мовою оригіналу) Типовое положение об оценке условий труда на рабочих местах и порядок применения отраслевых перечней работ, на которых могут устанавливаться доплаты рабочим за условия труда, утвержденное постановлением Госкомитета СССР по труду и социальным вопросам и Секретариата ВЦСПС от 03.10.1986 № 387/22-78, який є доступним у мережі інтернет. Розмір доплат залежить від сумарного коефіцієнта добутків ступеня дії шкідливого фактора на тривалість його дії. З матеріалів цієї постанови стає зрозуміло, що чим більше шкідливих виробничих факторів буде визначено на робочому місці та що більше часу вони будуть діяти на працівника, то більшим буде розмір доплати. Розмір доплат повинен розраховувати представник бухгалтерсько-економічної служби підприємства, якого включено до складу комісії з проведення атестації. Протоколи проведеного хронометражу та визначення розміру доплат (як і інших пільг) мають бути розглянуті та затверджені на засіданні комісії з проведення атестації та додані до Карти умов праці працівника, робоче місце якого було атестоване. Водночас інформуємо: офіційне роз’яснення нормативних вимог мають право давати лише відповідні органи державного нагляду (контролю).

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǯǨǷǰǺǻǪǨǳǰ ± ǪǟǬǷǶǪǟǬǨǝǴǶ 2. КОЛИ ПРОВОДЯТЬ ПОЗАЧЕРГОВУ АТЕСТАЦІЮ Чи потрібно проводити атестацію робочих місць за умовами праці у разі створення нової установи в результаті реорганізації (через перетворення) іншої, на якій проведено атестацію? Вимогами ч. 3 п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 05.10.2016 № 741) передбачено проведення позачергової атестації в разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці. Мінсоцполітики надано право роз'яснення щодо порядку проведення атестації робочих місць, як передбачено ч. 2 п. 4 постанови КМУ від 01.08.1992 № 442 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 05.10.2016 № 741). Згідно п. 4.2. Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики від 18.11.2005 № 383 (зареєстрованого в Мін’юсті 01.12.2005 за №1451/11731) позачергова атестація проводиться в разі докорінної зміни умов і характеру праці та в разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника. З урахуванням наявних роз’яснень Мінсоцполітики щодо порядку проведення атестації робочих місць за результатами реорганізації установи її правонаступник повинен провести позачергову атестацію робочих місць. Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області

ЗАСТОСУВАННЯ СПИСКІВ ВИРОБНИЦТВ, РОБІТ, ПРОФЕСІЙ І ПОСАД В УМОВАХ КАРАНТИНУ Які особливості застосування списків виробництв, робіт, професій і посад, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах у разі, якщо діяльність частини виробництв на підприємстві під час проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці в умовах карантину було призупинено? Віднесення робочих місць до категорій зі шкідливими та небезпечними умовами праці є можливим на підставі результатів атестації, яка проводиться підприємствами відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (далі – Порядок) та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Мінпраці від 01.09.1994 № 41 (далі – Методичні рекомендації). Згідно з п. 4 Порядку атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Відповідно до пп. 3.1 та 3.4. Методичних рекомендацій визначаються характерні для конкретного робочого місця фактори виробничого середовища і трудового процесу, які підлягають лабораторним дослідженням, а самі лабораторно-інструментальні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, факторів проводяться в процесі роботи в характерних (типових) виробничих умовах, при справних і ефективно діючих засобах колективного та індивідуального захисту. Застосування зазначеного є неможливим на робочих місцях де виробництво призупинене. Результати атестації застосовуються під час обчислення стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (п. 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт,

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǯǨǷǰǺǻǪǨǳǰ ± ǪǟǬǷǶǪǟǬǨǝǴǶ професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики України від 18.11.2005 № 383). Тобто проведення чергової атестації визначається з урахуванням того, що вона має бути завершена до закінчення терміну дії попередньої атестації. Отже, проведення чергової атестації з терміном, що безпосередньо перевищує 5-річний період, не надає підстав для застосування Списків виробництв, робіт, професій і посад, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Пунктом 3 Роз’яснень від 10.05.1994 № 01-3/406-02-2 Мінсоцзахисту населення України та Мінпраці України зазначили, що право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше ніж 80% робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. Отже, під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховують дні, коли працівник був зайнятий в умовах, передбачених Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, не менше ніж 80% робочого часу, установленого для працівників цього виробництва, робіт, професій і посад. У разі поновлення виробничої діяльності на робочих місцях призупинених виробництв роботодавцю необхідно провести атестацію робочих місць за умовами праці в найкоротший час. Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області

РЕЄСТРАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТЗ Хто має право здійснювати реєстрацію технологічних транспортних засобів? Великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб (далі – технологічний ТЗ) – великотоннажний автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих розробках чи ґрунту на будівництві, а також інший механічний транспортний засіб, у тому числі обладнаний спеціальними пристроями чи механізмами, або транспортний засіб, призначений для руху тільки у поєднанні з іншим транспортним засобом, який керується машиністом (оператором, водієм) і використовується власником для забезпечення виробничих процесів під час провадження ним господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг), а також для переміщення сировини (матеріалів), що обробляється, і відходів виробництва. Порядок відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів затверджений постановою КМУ від 06.01.2010 № 8 (далі – Порядок). Реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація, взяття на облік та зняття з нього технологічного транспортного засобу здійснюється територіальними органами Держпраці. Відповідно до п. 6 Порядку юридичні і фізичні особи, іноземні фізичні і юридичні особи, особи без громадянства (що перебувають в Україні на законних підставах), які є власниками технологічних транспортних засобів чи використовують їх на законних підставах, або уповноважені ними особи (далі – власники) зобов’язані зареєструвати зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України. У такий же строк власники зобов’язані перереєструвати технологічні транспортні засоби у разі настання обставин, у зв’язку з якими виникла потреба у внесенні змін у реєстраційні документи. Відповідальність за достовірність поданих на реєстрацію документів або їх копій несе власник технологічного транспортного засобу згідно із законодавством. Ольга Середа, начальник відділу організації державного та ринкового нагляду, надання адміністративних послуг Управління Держпраці у Кіровоградській області

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǯǨǷǰǺǻǪǨǳǰ ± ǪǟǬǷǶǪǟǬǨǝǴǶ НАДАННЯ ВІДОМОСТЕЙ ЗА ФОРМОЮ Н-2 Який порядок надання відомостей про наслідки нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії за формою Н-2? Відповідно до вимог п. 64 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337, після закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого роботодавець протягом 10 робочих днів складає відомості про наслідки нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєнь), аварії за формою Н-2 (далі – повідомлення за формою Н-2) згідно з додатком 25, де зазначається про закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого; смерть потерпілого внаслідок раптового погіршення стану здоров’я, що підтверджується висновком закладу охорони здоров’я; встановлення заключного діагнозу; смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку, що стався раніше, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи про наслідковий зв’язок з нещасним випадком; встановлення інвалідності потерпілому чи його смерть внаслідок одержаної ним травми. Повідомлення за формою Н-2 протягом трьох робочих днів надсилається роботодавцем організаціям та особам, яким надсилались акти за формою Н-1, додається до матеріалів розслідування та зберігається разом з ними відповідно до вимог Порядку. Нагадаємо, що згідно з вимогами п. 50 Порядку кількість актів за формою Н-1 визначається рішенням комісії, а оригінали акта за формою Н-1 надаються потерпілому (членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі), робочому органу Фонду, підприємству (установі, організації) або місцевій держадміністрації чи органу місцевого самоврядування (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами – підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства). Головне управління Держпраці у Луганській області

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЩОДО ПРАЦІ НЕПОВНОЛІТНІХ Як здійснюється ведення обліку неповнолітніх співробітників на підприємстві? Згідно зі ст. 189 КЗпП роботодавці зобов’язані вести спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, із зазначенням дати їх народження. Правила ведення такого обліку в законодавстві не встановлені. Роботодавець має право вести такий облік у довільній формі (лист Мінсоцполітики від 04.09.2013 № 697/021/106-13). Наприклад, це може бути окремий журнал обліку неповнолітніх співробітників.

З якого віку роботодавець може приймати неповнолітніх на роботу? Згідно зі ст. 188 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) приймати на роботу можна осіб, які досягли 16 років. Прийняти на роботу можна й 15-річного підлітка, проте в такому разі додатково слід отримати від одного з батьків (особи, яка їх замінює) письмову згоду. Роботодавець має право приймати на роботу осіб з 14 років, але тільки за одночасного дотримання таких умов: якщо неповнолітній є учнем загальноосвітньої школи, професійно-

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǯǨǷǰǺǻǪǨǳǰ ± ǪǟǬǷǶǪǟǬǨǝǴǶ технічного або середньоспеціального навчального закладу; він виконуватиме легку роботу, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання; робота виконуватиметься у вільний від навчання час; отримано згоду одного з батьків або особи, яка їх замінює. Законодавством не передбачена форма надання згоди одного з батьків або особи, яка їх замінює, на працевлаштування неповнолітнього. На практиці батьки (особи, які їх замінюють) подають роботодавцеві заяву, у якій зазначається прохання прийняти на певну посаду неповнолітнього.

Чи повинен роботодавець оплачувати попередній медогляд перед прийняттям на роботу неповнолітнього співробітника? Так, повинен. Усі працівники віком до 21 року повинні щорічно проходити обов’язкові медичні огляди (ст. 191 КЗпП). Згідно зі ст. 17 Закону від 14.10.92 р. № 2694-XII (далі – Закон № 2694) роботодавець зобов’язаний на свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Порядок проведення медичних оглядів таких працівників затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я від 21.05.07 р. № 246.

Які існують обмеження за видами робіт? Неповнолітніх працівників не можна залучати (ст. 190 КЗпП): до важких робіт; робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці; підземних робіт; робіт, пов’язаних з підійманням і переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

На замітку! Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, де забороняється використовувати працю неповнолітніх, затверджений наказом МОЗ від 31.03.1994 № 46. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджені наказом МОЗ від 22.03.1996 № 59. Крім того, неповнолітніх співробітників не можна залучати до роботи в нічний час та у вихідні дні, а також до наднормових робіт (ст. 190 КЗпП).

Який порядок звільнення неповнолітньої особи за ініціативою роботодавця? Звільнення працівників молодше 18 років за ініціативою роботодавця має свої особливості. Таке звільнення, у принципі, допускається, проте крім дотримання загального порядку звільнення роботодавцеві необхідно отримати згоду районної (міської) служби у справах дітей. А якщо йдеться про звільнення за підставами, зазначеними в пунктах 1, 2 та 6 ст. 40 КЗпП, то звільнити неповнолітнього можна тільки у виняткових випадках і лише з подальшим працевлаштуванням. Наприклад, посада, яку займає неповнолітній, підпадає під скорочення. Звільнити такого співробітника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП роботодавець може з відома служби у справах дітей і лише за умови, що звільнений співробітник буде працевлаштований. Головне управління Держпраці у Запорізькій області

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ǯǨǷǰǺǻǪǨǳǰ ± ǪǟǬǷǶǪǟǬǨǝǴǶ ТРУДОВІ ПРАВА ПРАЦІВНИКА, ПРИЗВАНОГО НА СТРОКОВУ ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ Чи зберігається за працівником, призваним на строкову службу, місце роботи, посада та середній заробіток? Правовою підставою для надання працівникам, які виконують військовий обов’язок, передбачений законом, гарантій є ст. 119 Кодексу законів про працю України, де чітко визначено, що працівникам, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, гарантується збереження місця роботи, посади і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, у яких вони працювали на час призову незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному КМУ.

Чи можна розірвати строковий трудовий договір з працівником у період його військової служби у зв’язку із закінченням строку дії такого договору? Припинити трудовий договір за п. 2 ч. 1 ст. 36 КзпПУ можна тільки після закінчення проходження таким працівником військової служби. Це пояснюється тим, що встановлені ст. 119 КЗпПУ гарантії поширюються на всіх без винятку працівників незалежно від того, працюють вони за строковим або безстроковим трудовим договором. Проте у ст. 391 КЗпПУ зазначено: «Якщо після закінчення строку трудового договору (пп. 2 і 3 ст. 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк». Обережний роботодавець має попередити працівника (військовопризваного) про своє бажання розірвати строковий трудовий договір. Зробити це можна, наприклад, надіславши лист про те, що: а) відповідно до ст. 119 КЗпПУ під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення з військової служби за працівником зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток; б) після закінчення строкового трудового договору він до роботи допущений не буде; в) після закінчення військової служби (особливого періоду) працівник буде звільнений на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ і повинен з’явитися на підприємстві для отримання трудової книжки та остаточного розрахунку. Що стосується другої підстави для перетворення строкового договору на безстроковий – фактичного продовження трудових відносин, то з огляду на специфіку проходження військової служби, вона працювати ніяк не може. Адже ані фактичного виконання трудових обов’язків з боку працівників після закінчення строку дії договору, ані фактичного допуску його до роботи роботодавцем немає.

Чи можна звільнити працівника у зв’язку з призовом або вступом на військову службу? Звільнити працівника, який вступив на військову службу, без його згоди неможливо. Для звільнення за цією підставою потрібна заява працівника, де він сам зазначить підставу. Гарантії в частині збереження місця роботи, посади не поширюються на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.

ДОДАТОК ДО ЖУРНА ЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 8/2020

ǯǨǷǰǺǻǪǨǳǰ ± ǪǟǬǷǶǪǟǬǨǝǴǶ Як довго діють трудові гарантії щодо працівниківвійськовослужбовців? Відповідно до ст. 119 КЗпП зберігати місце роботи, посаду та середній заробіток працівника необхідно до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення працівника з військової служби.

Який документ є підставою для початку нарахування середнього заробітку працівнику, який призваний на строкову службу? Повістка, яку призовник пред’являє своєму роботодавцю. Вона і відповідна заява працівника-новобранця є підставою для видання наказу про його звільнення на період служби від роботи і для надання йому трудових гарантій, передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП. До того ж це може бути як оригінал повістки, так і її завірена копія. Про призов громадян на строкову військову службу військкомат також письмово повідомляє підприємство, на якому цей громадянин працює (абз. 3 п. 253 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1156/2008). Зробити це військкомат зобов’язаний у 10-денний строк (лист Міністерства оборони від 20.11.2015 №116/2/2/21362).

ВІДЗНАЧАЄМО У ВЕРЕСНІ 2020 року 1 вересня Ð День знань 2 вересня Ð День нотаріату 5 вересня Ð Міжнародний день благодійності 6 вересня Ð День підприємця 8 вересня Ð Міжнародний день грамотності Ð Міжнародний день солідарності журналістів 9 вересня Ð День тестувальника 12 вересня Ð Всесвітній день надання першої медичної допомоги ÐДень українського кіно ÐДень фізичної культури і спорту

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Просимо надсилати запитання до редакції у зручний для вас спосіб на вказану адресу. Ваші запитання розглянуть компетентні фахівці, а їхні відповіді будуть опубліковані на сторінках додатка.

НА ДОПОМОГ У СПЕЦІА ЛІС Т У З ОХОРОНИ ПРАЦІ

13 вересня Ð День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості Ð День танкістів 17 вересня Ð День рятівника ÐДень безпеки пацієнтів 19 вересня Ð День фармацевтичного працівника ÐДень винахідника і раціоналізатора 20 вересня Ð День працівника лісу 21 вересня Ð День миру 22 вересня Ð День партизанської слави Ð День без автомобілів Адреса для письмової кореспонденції: Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція журналу «Охорона праці», вул. Попудренка, 10/1, м. Київ, 02100. Електронна пошта: dnopop@gmail.com

Ð День осіннього рівнодення 27 вересня Ð День машинобудівника ÐМіжнародний день глухих Ð День туризму 29 вересня Ð Всесвітній день серця Ð День пам’яті трагедії Бабиного Яру Ð День отоларинголога 30 вересня Ð День усиновлення Ð Міжнародний день перекладача

Під час оформлення запитань та їх надсилання до редакції поштою або на електронну адресу просимо дотримуватися вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян».