Основи комп’ютерної графіки: Adobe Photoshop CS: Курс лекцій і практикум

УДК 004.92(075.8) ББК 32.973.26018.2 Ж55

Р е ц е н з е н т : М. С. Тимошик, др філол. наук, проф. Затверджено на засіданні кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протокол № 7 від 27.12.2006 р.

Ж 55

Женченко М. І. Основи комп’ютерної графіки: Adobe Photoshop CS: Курс лекцій та практикум — К.: Видво “Жнець”, 2007. — 124 с.: іл.

ISBN 9789669644565 У курсі лекцій розглядаються функціональні можливості редактора растрової графіки Adobe Photoshop CS, описуються особливості створення, редагування та підготовки до друку зображувальних оригіналів різних видів. Наприкінці видання для закріплення набутих навичок роботи у програмі подаються практичні завдання до кожної теми, а також перелік клавіатурних скорочень Adobe Photoshop CS. Для студентів вищих навчальних закладів спеціальностей “Видавнича справа та редагування” та “Журналістика”, а також усіх, хто цікавиться даною темою. УДК 004.92(075.8) ББК 32.973.26018.2

ISBN 9789669644565

© Женченко М. І., 2007

ЗМІСТ В с т у п . Растрова графіка: властивості, переваги та недоліки ...................................................................... 5 Тема 1 ПОЧАТОК РОБОТИ З ПРОГРАМОЮ

Запуск програми ................................................................ 7 Формати зображень ............................................................ 7 Створення нового документа ................................................ 7 Відкриття документа .......................................................... 8 Збереження документа ........................................................ 9 Повернення до останньої збереженої версії документа ............ 9 Збереження нової версії документа ...................................... 10 Вимірювання .................................................................... 10 Переміщення початку координат ........................................ 11 Масштабування зображення ................................................ 11 Тема 2 ЗАГАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ ІНТЕРФЕЙСУ КОРИСТУВАЧА

Інтерфейс користувача ........................................................ 15 Меню програми .................................................................. 16 Палітри ............................................................................ 23 Панель інструментів .......................................................... 29 Рядок стану ...................................................................... 39 Тема 3 ПЛАСТИ: СТВОРЕННЯ, ДУБЛЮВАННЯ, ВИДАЛЕННЯ. ОПЕРАЦІЇ НАД ПЛАСТАМИ

Створення нового пласту...................................................... 43 Перетворення виділеної ділянки на пласт .............................. 43 Дублювання пласту ............................................................ 44 Операції над пластами ........................................................ 44 Тема 4 ЗАСТОСУВАННЯ ДО ПЛАСТУ СПЕЦІАЛЬНИХ ЕФЕКТІВ

Ефекти Drop Shadow та Inner Shadow .................................... 52 Ефекти Outer Glow та Inner Glow .......................................... 53 Ефект Bevel and Emboss ...................................................... 55 Ефект Color Overlay ............................................................ 56 Ефект Gradient Overlay ...................................................... 57 Ефект Pattern Overlay ........................................................ 57 Ефект Stroke .................................................................... 58 Команди управління ефектами ............................................ 59 3

Тема 5 КОЛІРНІ МОДЕЛІ. КАНАЛИ ТА МАСКИ

Колірні моделі .................................................................. 61 Канали та маски ................................................................ 67 Тема 6 РЕДАГУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ

Зміна розмірів зображення та роздільної здатності.................. Підгонка зображення по заданих розмірах ............................ Зміна розміру полотна ........................................................ Кадрування зображення ...................................................... Поворот зображення .......................................................... Тонова та колірна корекція зображення ................................ Обробка зображень за допомогою маскування ........................

71 72 72 73 75 75 80

Тема 7 РОБОТА З ТЕКСТОМ

Текст у Photoshop .............................................................. Створення текстового пласту ................................................ Виділення тексту .............................................................. Зміна атрибутів символів та абзацу ...................................... Використання атрибутів абзацу ............................................ Застосування до тексту спеціальних ефектів .......................... Заливка тексту зображенням за допомогою маски пласту ........ Створення зникаючого тексту ..............................................

83 83 84 85 87 88 90 91

Тема 8 ФІЛЬТРИ

Коригувальні фільтри ........................................................ 93 Деструктивні фільтри ........................................................ 96 Додаткові плагінифільтри до Photoshop ................................ 99 Тема 9 ПІДГОТОВКА ЗОБРАЖЕНЬ ДЛЯ WEB

Розміри та роздільна здатність ............................................ 101 Зменшення кількості кольорів ............................................ 102 Стиснуті формати файлів .................................................... 103 Зображення, що складаються з фрагментів .......................... 104 Оптимізація зображень за допомогою команди Save For Web...................................................................... 104

П р а к т и к у м .................................................................... 108 Список використаної літератури ...................................... 118 Комбінації клавіш ............................................................ 119 4

Вступ

ВСТ УП На сьогодні існує багато видань, присвячених опису роботи у популярному редакторі растрової графіки Adobe Photoshop. Проте більшість з них має обсяг понад 500 сторінок, оскільки містить докладний опис усіх можливостей програми. Це, безперечно, дуже добре, але початківець, котрий уперше відкриває Adobe Photoshop (та ще й має філологічну освіту), може просто “потонути” в такій кількості інформації. Таким чином, даний курс лекцій має на меті надати основні дані про функціональні можливості Adobe Photoshop, навчити редагувати й готувати до друку растрові зображення, створю вати обкладинки та різноманітну інформаційнорекламну про дукцію. Перш ніж перейти до розгляду роботи у програмі, визначимо поняття “растрова графіка”. РАСТРОВА ГРАФІКА: ВЛАСТИВОСТІ, ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

Принцип кодування графічної інформації в растровій (піксельній, бітовій) графіці дуже відрізняється від векторної. Основними будівельними блоками кожного растрового зображення є пікселі. Якщо в векторних програмах кожний графічний елемент існує у вигляді окремого графічного об’єкта, котрий можна редагувати, то в растрових треба обробляти багато кольорових пікселей, котрі разом створюють іллюзію певних форм. Там, де створюється друкована продукція пікселі існують з двох причин: щоб описати складні відтінки та відтворити найменші деталі зображення. Піксель — мінімальний елемент зображення, що формується методом растрової графіки на вивідних пристроях. Він був відкритий і використовувався людьми за багато століть до комп’ютерів, моніторів і сканерів у таких напрямах монументального і прикладного мистецтва, як мозаїка, вітраж, вишивка, адже у кожній з перерахованих технік зображення будується з дискретних і, як правило, кольорових елементів. Усі піксельні зображення являють собою мозаїку з дуже дрібних елементів — пікселів, що характеризуються положенням у так 5

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

званій бітовій карті (таблиці, матриці) і характеристиками кольору. Кожен піксель, як камінчик у мозаїці, незалежний один від одного, і має свої значення кольору. Роздільна здатність зображення визначає розмір пікселей. Переваг у піксельній графіці порівняно з векторною, не дуже багато: ¨ простота технічної реалізації процесу автоматизації введення (оцифровки) образотворчої інформації. Існує розвинута система зовнішніх пристроїв (сканери, відеокамери, цифрові фотокамери) для введення фотографій, слайдів, малюнків, акварелей та інших образотворчих оригіналів у пам’ять комп’ютеру. Ці зовнішні пристрої постійно вдосконалюються, надаючи можливість усе більш якісного перетворення зображень на матеріальних носіях (папері, плівці і т. д.) у цифрову форму; ¨ можливість створювати й обробляти фотореалістичні зображення. Можна одержувати ефекти кольору, створювати перспективну глибину, розмитість, акварельність і т. д. Однак піксельна графіка має й істотні недоліки: ¨ складність при малюванні, оскільки ще до початку малювання програма потребує введения конкретних значень роздільної здатності (кількості точок на одиницю довжини) і глибини кольору (кількості колірних біт на піксель). І хоча ці значення потім можна змінити, це, як правило, призводить до тих чи інших погрішностей, до того ж такі зміни не можна робити багаторазово й у дуже широкому діапазоні; ¨ проблеми при трансформаціях. При спробі злегка повернути зображення, наприклад з чіткими тонкими вертикальними лініями, виявляється, що чіткі лінії перетворюються на “сходинки”. Це означає, що за будь-яких трансформацій (поворотах, зміні масштабу тощо) у піксельній графіці неможливо обійтися без втрати якості (через дискретну природу зображення).

6

Тема 1. Початок роботи з програмою

Т е ма 1 ПОЧАТОК РОБОТИ З ПРОГРАМОЮ ЗАПУСК ПРОГРАМИ Для запуску програми в операційній системі Windows 98, ME, 2000, ХР чи NT слід натиснути кнопку Start (Пуск), розташовану на панелі задач, обрати Programs (Програми), потім Adobe Photoshop і клікнути на елементі Adobe Photoshop. Увага! Якщо у вас на робочому столі немає піктограми для програми Photoshop, відкрийте папку Adobe Photoshop і перетягніть значок з цієї папки на робочий стіл.

ФОР МАТИ ЗОБРАЖЕНЬ Будьяке зображення можна створити, відкрити, редагувати і зберегти в 12 різних форматах Photoshop. Але зазвичай використовуються тільки кілька форматів: PSD — власний формат файлу програми Photoshop, який підтримує всі типи зображень, зберігає всі дані про документ та використовується для обміну зображеннями між програмами (InDesign, Illustrator, FrameMaker); TIFF — універсальний формат для збереження відсканованого зображення з кольоровими каналами, імпортується до всіх програм верстки та відкривається всіма програмами растрової графіки; GIF — зберігає файли для Web; JPEG — призначений для збереження файлів зі стисненням; EPS — описує зображення мовою PostScript, тому дозволяє зберігати не лише растрову, а й векторну графіку. Використовується для експорту у програму Adobe Illustrator.

СТВОРЕННЯ НОВОГО ДОКУ МЕНТА Для створення нового документа необхідно з меню File обрати New (Файл > Новий) чи скористатися комбінацією клавіш Ctrl+N. Після цього слід заповнити поля у діалоговому вікні New (рис. 1): ¨ ввести назву створюваного файлу (будьяке ім’я на ваш розсуд, але бажано англійською мовою) в поле Name (Ім’я). За замовчуванням файлам присвоюється ім’я Untitled1, Untitled2 і т. д.; ¨ обрати розмір сторінки в полі Preset (А4, А3). Якщо ви обрали Custom (ваше власне значення), необхідно ввести значення пара7

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

метрів Width (Ширина) і Height (Висота) та обрати одиницю виміру у вікні поруч з полями Width і Height (зазвичай, мм чи см); ¨ ввести значення параметра Resolution (Роздільна здатність), необхідне для друку зображення незалежно від того, чи буде воно виводитися на фотоскладальний пристрій чи передаватися мережею (оптимальне для друку значення 300 dpi); ¨ у полі Color Mode (Режим) обрати Рис. 1. Діалогове вікно New колірну модель зображення (див. докладніше у темі 5, с. 61). Пізніше можна буде перевести зображення в іншу колірну модель. ¨ поставити перемикач Background Contents (Вміст) у положення White (Білий), Background Color (Колір тла) або обрати опцію Transparent (Прозорий), якщо ви хочете, щоб тло стало пластом зображення.

3. Натиснути кнопку ОК. Після цього з’явиться вікно нового файлу. Увага! Для того, щоб значення, що вводяться у вікні New, збігалися зі значеннями для іншого відкритого документа, треба при відкритому вікні New у нижній частині меню Window (Вікно) обрати ім’я зображення, що має необхідні властивості. Якщо якенебудь зображення з програм Photoshop чи Illustrator знаходиться в буфері обміну, то у вікні New автоматично будуть відображені його (зображення) розміри. Для того щоб уникнути цього, при виклику команди меню File > New слід тримати натиснутою клавішу <Alt>.

ВІДКРИТ ТЯ ДОКУ МЕНТА Щоб відкрити попередньо збережений документ необхідно: ¨ виконати команду Open (Відкрити) чи Browse (Огляд) з меню File (Файл) (комбінації клавіш <Ctrl+O>, <Shift+Ctrl+O> відповідно); ¨ виділити файл, який слід відкрити (рис. 2). Якщо зображення було збережено зі зменшеною копією для попереднього перегляду, натиснути кнопку Show Preview (Попередній перегляд), щоб побачити зразок зображення. У випадку відкриття за допомогою команди Browse (Огляд) усі зображення в підтримуваних форматах будуть показані у вигляді їхніх зменшених копій, і для їх відкриття треба лише клікнути мишею на необхідному (рис. 2); ¨ виділити ім’я файлу і натиснути Open (Відкрити) чи двічі клікнути на імені файлу; 8

Тема 1. Початок роботи з програмою

Рис. 2. Відкриття файлу за допомогою команд Open та Browse

¨ вибрати варіант All Formats (Усі формати) з контекстного меню Files of type (Типи файлів) для того, щоб були показані файли усіх форматів. Увага! Якщо ім’я файлу, який ви хочете відкрити, не з’являється в списку файлів, це означає, що вбудований модуль для даного формату не встановлений при інсталяції програми Photoshop. Встановіть його.

Для того щоб вказати конкретний формат файлу при його відкритті, треба виконати команду Open As (Відкрити як) з меню File (Файл), у меню, що відкриється, обрати необхідний формат та натиснути Open (Відкрити). Для швидкого переходу між відкритими вікнами зображень можна скористатися “гарячими” клавішами <Ctrl+Tab>. Для того, щоб знову відкрити файл, який нещодавно був закритий, слід обрати його ім’я у підменю Open Recent (Нещодавно відкриті) меню File (Файл).

ЗБЕРІГАННЯ ДОКУ МЕНТА Для зберігання зображення треба виконати команду Save (Зберегти) з меню File (Файл) чи скористатися комбінацією клавіш <Ctrl+S>.

ПОВЕР НЕННЯ ДО ОСТАННЬОЇ ЗБЕРЕЖЕНОЇ ВЕРСІЇ ДОКУ МЕНТА Щоб відновити останню збережену версію документа, слід обрати команду Revert (Повернутися) з меню File (Файл). Скасувати останні виконані дії можна також за допомогою палітри History (Історія) та інструменту History Brush (Архівний пензль).

9

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

ЗБЕРІГАННЯ НОВОЇ ВЕРСІЇ ДОКУ МЕНТА Використовуючи команду Save As (Зберегти як), можна зберегти зображення в іншому режимі чи скористатися копією для варіацій з дизайном. Наприклад, можна зберегти версію зображення в режимі CMYK, а вихідне зображення залишити в режимі RGB. Для цього необхідно: ¨ виконати команду Save As (Зберегти як) з меню File (Файл) (комбінація клавіш <Shift+Ctrl+S>); ¨ ввести нове ім’я чи змінити існуюче в полі File name (Ім’я файлу) (рис. 3). Встановити прапорець Use Lower Case Extension (Розширення vалими літерами), щоб розширення було написано маленькими літерами; ¨ обрати папку, в яку буде збережена нова версія зображення; ¨ з контекстного меню Save As (Зберегти як) обрати інший формат файлу. Доступними будуть лише ті формати, що підтримують поточний режим зображення; ¨ натиснути кнопку Save Рис. 3. Діалогове вікно Save As (Зберегти). Якщо ви хочете зберегти копію файлу і продовжити роботу з оригіналом, встановіть прапорець Save As a Copy (Зберегти у вигляді копії). Увага! Якщо ви не змінили ім’я файлу і натиснули кнопку Save (Зберегти), з’явиться вікно з попереджуючим повідомленням. Натисніть кнопку Replace (Замінити), щоб замінити вихідний файл, чи Cancel (Скасувати), щоб повернутися до діалогового вікна Save As (Зберегти як). Якщо обраний формат не підтримує багатопластових зображень, опція Layers (Пласти) автоматично стане недоступною, а збережене зображення не матиме пластів.

ВИМІРЮВАННЯ

Вимірювальні лінійки За замовчуванням вимірювальні лінійки на екран не виводяться, але в будь-який момент можна одержати доступ до них, якщо виконати команду Rulers (Показати лінійки) з меню View (Перегляд) — комбінація клавіш <Ctrl+R>. Після виводу лінійок на екран біля команди Rulers з’явиться “галочка”.

10

Тема 1. Початок роботи з програмою

Для того, щоб прибрати лінійки з екрану треба повторно виконати команду Rulers (“галочка” перед назвою команди зникне). У програмі Adobe Photoshop лінійки можуть відображатися у різних одиницях виміру залежно від потреби і звичок користувача. Для зміни одиниці виміри слід з меню Edit (Редагування) обрати команду Preferences (Установки) і вибрати розділ Units & Rulers (Одиниці виміру і Лінійки).

ПЕРЕМІЩЕННЯ ПОЧАТ КУ КООР ДИНАТ За замовчуванням початок координат збігається з верхнім лівим кутом сторінки. У цьому випадку усі координати на сторінці мають позитивні значення. Однак для тих чи інших цілей може знадобитися переміщення початку координат. Це легко зробити вручну: досить натиснути кнопку миші в ділянці перетинання двох лінійок і, не відпускаючи її, перемістити крапку початку координат у будьяке необхідне місце. Для повернення початку координат в положення за замовчуванням досить двічі клікнути в ділянці перетинання двох лінійок.

МАСШТАБУ ВАННЯ ЗОБРАЖЕННЯ Для того щоб мати можливість бачити зображення в цілому й водночас досить упевнено працювати з дрібними елементами малюнка, у програмі передбачена функція зменшення і збільшення (масштабування) зображень на екрані. Збільшити чи зменшити зображення на екрані можна кількома способами: 1. За допомогою інструмента Zoom (Масштаб). Для цього слід: ¨ активізувати інструмент Zoom (Масштаб). При цьому курсор набуває форми збільшувального скла зі знаком плюс ( ). Для зменшення зображення треба при активному інструменті Zoom (Масштаб) натиснути на клавішу <Alt>. Курсор в цьому випадку набуває форми зменшувального скла зі знаком мінус ( ) ); ¨ помістити курсор у центр ділянки, призначеної для збільшення чи зменшення, і клікнути кнопкою миші. Клік можна повторювати до необхідного збільшення/зменшення. При досягненні максимального збільшення (6400%) чи максимального зменшення (3,13%) курсор “втрачає” знак плюса/мінуса, і зображення далі не збільшується/зменшується).

11

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Коли необхідно збільшити конкретну ділянку зображення, інструментом Zoom (Масштаб) окреслюють необхідну ділянку за допомогою пунктирного прямокутника. Для цього вміщують курсор в один з кутів ділянки, натискають кнопку миші і, не відпускаючи її, окреслюють ділянку. Після відпускання кнопки миші виділена ділянка буде збільшена настільки, наскільки дозволяє поточний робочий екран. Для активізації інструмента Zoom (Масштаб) під час роботи з якимнебудь іншим інструментом треба утримувати комбінацію клавіш <Ctrl+Пробіл> (для збільшення) або <Ctrl+Аlt+Пробіл> (для зменшення).

2. За допомогою команди Zoom In (Збільшити) чи Zoom Out (Зменшити) з меню View (Перегляд).

3. Введенням довільного значення масштабу у поле управління масштабом зображення в нижній лівій частині екрана (рис. 4). Реальний масштаб позначається пунктом 100%. Цей масштаб можна встановити ще таким чином: ¨ виконати команду Actual Size (Реальний розмір) з меню View (Перегляд) або двічі натиснути на кнопку інструмента Рис. 4. Поле управління Zoom (Масштаб) у палітрі інструментів. масштабом зображення Для показу документа в масштабі розміру робочого стола, треба виконати команду Fit In Window (Цілий документ) з меню View (Перегляд). Необхідний масштаб програма розрахує сама.

4. За допомогою палітри Navigator (Навігатор) (рис. 5). Палітра служить для швидкого переміщення зображення, збільшеного в робочому вікні, і для гнучкої зміни самого масштабу. Палітра Navigator (Навігатор) викликається на екран командою Navigator (Навігатор) з меню Window (Вікно). Рис. 5. Палітра Navigator Вікно перегляду палітри Navigator (Навігатор) завжди відображає зображення повністю, а збільшений фрагмент, який видно у робочому вікні, виділений кольоровою рамкою, колір якої можна змінити.

12

Тема 1. Початок роботи з програмою

Для переміщення зображення у робочому вікні досить помістити курсор у межі кольорової рамки (курсор набуде форми інструмента Hand (Рука) ( ), натиснути кнопку миші і переміщувати рамку в потрібному напрямку. Якщо точно відомо, який фрагмент необхідно вивести в робочому вікні, потрібно курсор у формі руки з вказівним пальцем помістити в центр фрагмента у вікні перегляду палітри і клікнути кнопкою миші. Це забезпечує дуже швидкий спосіб переміщення. У нижній частині палітри розташовано блок управління масштабуванням (див. рис. 5). У лівій частині знаходиться цифрове поле, абсолютно ідентичне полю у рядку стану (див. тему 2, с. 39). У правій частині блоку управління розташована смуга настроювання масштабу — переміщення повзунка вліво (убік кнопки з маленькими трикутниками) зменшує зображення, переміщення вправо (убік кнопки з великими трикутниками) — збільшує його. Клік на кнопках із трикутниками забезпечує масштабування зі стандартними значеннями. Діапазон масштабування — від 3,13 до 6400%. Передбачений ще один спосіб масштабування на той випадок, якщо користувачу точно відомий фрагмент, котрий необхідно збільшити — при натиснутій клавіші <Ctrl> (курсор набуде форми інструмента Zoom (Масштаб)) у вікні перегляду палітри його слід окреслити прямокутною рамкою. Для того щоб змінити колір рамки, що обмежує фрагмент зображення у вікні перегляду палітри Navigator (Навігатор), слід натиснути кнопку з трикутною стрілкою праворуч від назви палітри, відкривши тим самим меню команд палітри. Вибір команди Palette Options (Параметри палітри) відкриває однойменне діалогове вікно (рис. 6). У цьому вікні у списку Color (Колір) групи View Box (Рамка перегляду) можна вибрати один з готових кольорів: Рис. 6. Діалоове вікно Palette Options Light Blue (Яскравосиній); палітри Navigator Light Red (Червоний); Green (Зелений); Medium Blue (Синій); Yellow (Жовтий); Magenta (Пурпурний); Cyan (Блакитний); Light Gray (Сірий); Black (Чорний).

13

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

При бажанні можна вибрати варіант Custom (Каталог) чи клікнути на кольоровому квадраті, а потім у діалоговому вікні Color (Колір) визначити будь-який власний колір. При значному збільшенні зображення виникає необхідність його переміщення для одержання доступу до схованих (невідображуваних) частин документа. Для цього передбачені такі можливості: ¨ традиційні смуги прокручування для переміщення зображення по вертикалі чи по горизонталі; ¨ спеціальний інструмент Hand (Рука). Для переміщення збільшеного зображення необхідно активізувати інструмент Hand (Рука), натиснути кнопку миші і переміщувати зображення в будьякому напрямку. Для виклику інструмента Hand (Рука) під час роботи з будь-яким іншим інструментом достатньо утримувати натиснутою клавішу <Пробіл>.

Запитання до теми: 1. Які ви знаєте формати файлів?

2. Як створити новий документ?

3. Як відкрити вже існуючий документ?

4. Як зберегти документ?

5. Для чого потрібні вимірювальні лінійки та як ними користуватися?

6. Які способи масштабування зображення ви знаєте?

7. Як можна переміщувати зображення у робочому вікні?

14

Тема 2. Загальні елементи інтерфейсу користувача

Т е ма 2 ЗАГАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ ІНТЕРФЕЙСУ КОРИСТУВАЧА ІНТЕР ФЕЙС КОРИСТУ ВАЧА До інтерфейсу користувача (рис. 7) входить: заголовок вікна програми, головне командне меню, панель опцій активного інструмента, робочі вікна для відображення документів, а також сукупність різних палітр, у тому числі і палітра інструментів, за допомогою яких здійснюється створення і редагування зображень. Заголовок вікна програми та назва файлу Головне командне меню Панель опцій активного інструмента

Палітра інструментів Палітри Рядок стану

Рис. 7. Загальний вигляд інтерфейсу користувача

Заголовок вікна програми Верхня смуга темносинього кольору — рядок заголовка — відображає назву і значок програми, у даному випадку Adobe Photoshop, а також містить три кнопки, що дозволяють керувати розмірами і місцем розташування програмного вікна. Клік на значку програми в лівій частині смуги виводить на екран віконне меню (рис. 8). Команди цього меню є приналежністю не програми, а операційної системи Windows, тому, якщо встановлена (як у даному випадку) локалізована версія операційної системи, команди цього меню також відображаються російсьРис. 8. Системне меню кою мовою, навіть якщо використовується інтерфейсу користувача оригінальна програма Adobe Photoshop. Список команд може змінюватися залежно від конкретної програми. Найчастіше меню містить команди для роботи з вікном програми. Вони дозволяють відновити, перемістити вікно, змінити його 15

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

розмір, закрити, а також перейти до іншої завантаженої у даний момент програми. Ліва з трьох кнопок, розташованих у правій частині смуги, згортає вікно програми, залишаючи тільки кнопку в смузі задач (taskbar) інтерфейсу Windows, після чого програма переходить у пасивний стан, звільняючи деякі ресурси (зокрема, оперативну пам’ять) для інших програм. Клік на кнопці в смузі задач повертає вікно в активний стан. Права з трьох кнопок закриває вікно (програма припиняє роботу). Якщо при цьому відкриті не збережені документи, для кожного з них буде виведене діалогове вікно з запитом про збереження. Вигляд середньої кнопки залежить від розташування вікна. Якщо вікно займає частину екрана (у цьому випадку вікно можна переміщувати і змінювати його розміри), то кліком на середній кнопці можна збільшити його (“розгорнути вікно”) до розмірів всього екрана. Якщо вікно займає весь екран, за допомогою середньої кнопки можна відновити розміри, які воно мало до “розгортання”.

МЕНЮ ПРОГРАМИ Пункт меню можна відкрити двома способами: ¨ розташувати курсор миші на назві пункту меню (наприклад, File (Файл) і натиснути ліву кнопку миші. У результаті відкриється список команд відповідного пункту меню; ¨ натиснути клавішу <Alt> і, не відпускаючи її, натиснути клавішу літери, що у назві меню виділена підкресленням (наприклад, для пункту File (Файл) — клавіша <F>). Результат буде той самий, що і при роботі з мишею: відкриється список команд відповідного пункту меню. Виконати конкретну команду також можна декількома способами: ¨ розташувати курсор миші на рядку з назвою команди і клацнути лівою кнопкою миші; ¨ у списку команд меню переміщувати підсвічену ділянку за допомогою клавіш управління курсором. При досягненні потрібної команди натиснути клавішу <Enter>; ¨ натиснути комбінацію клавіш, що відповідає певній команді (клавіатурне скорочення зазначається біля кожної команди меню), наприклад <Ctrl+N> для виконання команди New (Створити новий документ).

16

Тема 2. Загальні елементи інтерфейсу користувача

Меню FILE Меню File (Файл) містить команди для роботи з файлом: відкрити, зберегти, надрукувати тощо (рис. 9). ¨ New (Новий) — створити новий документ. ¨ Open (Відкрити) — відкрити існуючий документ. ¨ Browse (Огляд) — відкрити вже збережений документ, обравши його зі списку зменшених копій зображень. ¨ Open as (Відкрити як) — відкрити файл певного формату. ¨ Open Recent (Відкрити останні документи) — відкрити файл, котрий вже відкривався протягом останнього часу. Увага! Чорний трикутник біля назви команди означає, що команда має власне підменю, з якого користувач може обирати необхідну команду. Три точки в назвах команд, наприклад, New, Open, Browse, Open as означають, що для виконання даних команд вимагаються додаткові дані, котрі повинен надати користувач. Так здійснюється “діалог” користувача з програмою. Рис. 9. Меню File ¨ Close (Закрити) — закрити активний документ. ¨ Close All (Закрити всі) — закрити всі відкриті документи програми. ¨ Save (Зберегти), Save as (Зберегти як), Save a Version (Зберегти як варіант), Save for Web (Зберегти для Web) — зберегти новостворений файл; зберегти існуючий файл у новому форматі чи під новим ім’ям; як варіант, як шаблон чи для Web. ¨ Revert (Відновити) — повернутися до останньої збереженої версії документа. ¨ Place (Розмістити) — розмісти у програмі файл Adobe Illustrator чи PDF. ¨ Export (Експорт) — зберегти файл у форматі Adobe Illustrator чи PDF. ¨ Import (Імпортувати) — імпортувати у програму файл PDF. ¨ File Info (Інформація про файл) — створити інформаційний файл про документ (назва, автор документа, розміщення тощо).

17

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

¨ Page Setup (Параметри сторінки) — визначити розміри сторінки (ширину та висоту), орієнтацію (книжкова, журнальна), принтер, на якому буде роздруковуватися документ. ¨ Print with preview (Друк з переглядом) — роздрукувати файл, попередньо переглянувши його, визначивши масштаб, розташування зображення на сторінці, колірний профіль тощо. ¨ Print (Друк) — роздрукувати файл. ¨ Exit (Вийти) — вийти з програми.

Меню EDIT У меню Edit (Виправлення) містяться команди редагування зображення: копіювання, трансформації, вставки і перевизначення, а також команди зміни загальних установок програми (рис. 10). Розглянемо деякі з них. ¨ Undo (Скасувати) — скасувати останню дію. Після скасування команда Undo змінюється на команду Redo (Повернутися) — відмінити скасування останньої дії. ¨ Step Farward/Backward (Крок вперед/назад) — повернутися на крок вперед чи назад. Так, здійснивши кілька операцій, ви завжди можете скасувати їх, повернувшись назад чи відмінити скасування, перейшовши вперед. ¨ Fade (Послабити) — послабити ефект від багатьох операцій: останнього застосованого фільтра, команд коригування тощо. ¨ Cut (Вирізати) — вирізати виділений фрагмент. ¨ Copy (Копіювати) — скопіювати виділений фрагмент. ¨ Paste (Вставити) — вставити виділений фрагмент. ¨ Clear (Видалити) — видалити виділеРис. 10. Меню Edit ний фрагмент. ¨ Fill (Виконати заливку) — змінити заливку активного пласту (залити кольором чи візерунком). ¨ Stroke (Виконати обведення) — змінити розмір та колір обведення в активному пласті.

18

Тема 2. Загальні елементи інтерфейсу користувача

¨ Transform (Трансформувати) — трансформувати (змінити масштаб, повернути, деформувати зображення). ¨ Purge (Очистити) — звільнити пам’ять. ¨ Color Settings (Настройки кольору) — редагувати колірні настройки програми (настройки кольоропередачі монітора, колірні профілі). ¨ Keyboard Shortcurts (Гарячі клавіши) — редагувати клавіатурні відповідники певних команд чи інструментів. ¨ Preferences (Установки) — загальні установки файлів програми за замовчуванням. Загальні установки за замовчуванням програми Adobe Photoshop (параметри відображення і кольороподілу, одиниці виміру і т. д.) при закритті програми зберігаються в спеціальну папку Adobe Photoshop CS Prefs, що знаходиться в папці C:\Documents and Settings\Application Data\Adobe\Photoshop\Adobe Photoshop CS Settings (для Windows XP). Для збереження даного файлу потрібен час, тому Adobe Photoshop не закривається миттєво. Більшість установок, що зберігаються в цьому файлі, визначаються в діалоговому вікні Preferences (Установки), котре має такі розділи (рис. 11): General (Основні) — визначаються основні установки для інструментів та інші загальні параметри; File Handing (Управління файлом) — задаються параметри управління файлом; Display & Cursors (Екран та курРис. 11. Діалогове вікно сори) — визначається вигляд на Preferences (Установки) екрані зображень та курсорів; Transparency & Gamut (Прозорість та діапазон) — задаються два параметри: прозорість тла та кольори RGB, котрі неможливо передати у режимі CMYK; Units & Rulers (Одиниці виміру і лінійки) — встановлюються одиниці виміру для лінійок і для шрифту; Guides, Grid & Slices (Направляючі, сітка і фрагменти) — визначаються колір та інші параметри направляючих ліній, сітки та поділу зображення на фрагменти; PlugIns & Scratch Disk (Додаткові модулі та диск тимчасових файлів) — визначаються диски для збереження тимчасової інформації і місце розташування додаткових модулів; 19

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Memory & Image Cache (Пам’ять та кешзображення) — містить команди для прискорення роботи програми; File Browser (Перегляд файлів) — визначає параметри створення мініатюр зображень для перегляду файлів.

Меню IMAGE Команди меню Image (Зображення) (рис. 12) призначені для редагування зображень (зміни розміру, кольорних настройок). Розглянемо основні з них. ¨ Mode (Режим) — перевести зображення в кожну з восьми кольорних моделей. ¨Adjustments (Коригування) — змінити тон, насиченість, яскравість кольору чи контрастність зображення.

Рис. 12. Меню Image

Увага! Детальніше команди підменю команди Adjustments описані у темі “Редагування зображень” (с. 75).

¨Duplicate (Дублювати) — зробити копію зображення в іншому файлі. ¨ Image Size (Розмір зображення) — змінити розмір файлу, розміри зображення чи роздільну здатність. ¨ Canvas Size (Розмір полотна) — змінити розмір робочого простору, у якому розташоване зображення. ¨ Rotate Canvas (Повернути полотно) — повернути полотно, або робочий простір, на якому знаходиться зображення, окремо від самого зображення.

Меню LAYER Команди, розташовані в меню Layer (Пласти) дозволяють створювати, додавати, копіювати, видаляти, групувати, змінювати порядок слідування пластів, керувати взаємним розташуванням зв’язаних пластів, поєднувати пласти, додавати до них маски і перетворювати зображення в єдине ціле (рис. 13). Доступ до більшості команд меню Layer (Пласти) можна одержати швидше, скориставшись меню палітри Layers (Пласти). Оскільки будьяке зображення створюється й редагується у програмі за допомогою пластів, команди цього меню будуть окремо розглянуті у темі “Пласти...” (с. 41).

20

Тема 2. Загальні елементи інтерфейсу користувача

Меню SELECT Меню Select (Виділити) слугує для виділення окремих ділянок, пластів зображення або зображення в цілому (рис. 13). ¨ All (Усі) — виділити всі ділянки зображення. ¨ Deselect (Зняти виділення) — зняти виділення з усіх раніше виділених ділянок. ¨ Reselect (Відновити виділення) — знову виділити ту ділянку, до якої була застосована остання команда Deselect. ¨ Inverse (Інвертувати) — поміняти місцями виділені та невиділені ділянки. Команда дозволяє при модифікації зображення захистити певну його частину від змін. ¨ Color Range (Діапазон кольорів) — створити виділення з урахуванням кольору. ¨ Feather (Розтушувати) — пом’якшити контури виділеної ділянки. ¨ Modify (Модифікувати) — група Рис. 13. Меню Select команд, котрі автоматично збільшують чи зменшують кількість виділених пікселей. Так, команда Border (Границя) цієї групи виділяє ділянку зазначеної товщини по периметру існуючого контура виділення, Smooth (Закруглити) закруглює усі гострі кути у контурі виділення, команди Expand (Розтягнути) та Contract (Стиснути) розтягує чи стискує виділену ділянку на певну кількість пікселей. ¨ Grow (Сусідні пікселі) — виділити сусідні пікселі, розташовані поруч з виділеною ділянкою і подібні до кольорів пікселів, що увійшли до виділеної ділянки. ¨ Similar (Подібні відтінки) — діє аналогічно до попередньої команди, але виділяє всі пікселі, а не лише сусідні. ¨ Transform Selection (Трансформувати виділену ділянку) — трансформувати (масштабувати, повернути на певний кут тощо) виділену ділянку зображення; ¨ Load Selection (Завантажити виділену ділянку) — завантажити канал з виділеною ділянкою в інший документ або активізувати збережене виділення у відкритому документі. ¨ Save Selection (Зберегти виділену ділянку) — зберегти ви ділену ділянку в новому альфаканалі існуючого чи нового документа.

21

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Меню FILTER Меню Filter (Фільтр) містить фільтри, що виконують широкий діапазон операцій по редагуванню зображення і згруповані за допомогою підміню (рис. 14). Функції кожного з фільтрів детально описуватимуться у темі “Фільтри” (с. 93).

Меню VIEW Команди меню View (Перегляд) контролюють спосіб відображення документа та різних елементів на екрані (рис. 15). Розглянемо основні команди. ¨ Proof Setup (Установки пробного відбитка) — подивитись, як виглядатиме зображення при друці в різних режимах. ¨Proof Colors (Установки кольору) — виділити ті кольори, що не будуть виведені при чотирикольорному друці. ¨ Zoom in (Зменшити), Zoom Out (Збільшити), Fit on Screen (Показати на розмір екрану), Actual Pixels (Реальний розмір), Print Size (Розмір друку) — масштабувати зображення. ¨ Show (Показати) — вивести на екран чи приховати сітку (Grid), направляючі (Guides), фрагменти (Slices) тощо. Дана команда має власне меню, з якого й обирається елемент, який необхідно показати чи сховати. ¨ Rulers (Лінійки) — вивести на екран лінйки. ¨ Lock Guides (Закріпити направляючі), Clear Guides (Видалити направляючі), New Guide (Нові направляючі) — закріпити, видалити існуючі або створити нові направляючі лінії за заданими параметрами. ¨ Lock Slices (Закріпити фрагменти), Clear Slices (Видалити фрагменти) — закріпити (заборонити пересувати, трансформувати) чи видалити фрагменти, на які поділено зображення.

Меню WINDOW Команди з меню Window (Вікно) (рис. 16) керують показом чи приховуванням різних палітр. У цьому меню також розташований список відкритих зображень, кожне з яких можна зробити активним. При роботі в операційному середовищі Windows дане меню дозволяє керувати взаємним розташуванням вікон зображень і показати/сховати рядок стану (Status Bar).

Меню HELP Команди з меню Help (Допомога) дозволяють одержати доступ до посібника з програми Photoshop в інтерактивному режимі (проте 22

Тема 2. Загальні елементи інтерфейсу користувача

Рис. 14. Меню Filter

Рис. 15. Меню View

Рис. 16. Меню Window

лише в англомовному варіанті), довідатись останні новини від компанії Adobe, підключившись до сайту Adobe Online (також англомовного).

ПАЛІТРИ У програмі є 17 палітр, які можна переміщувати по екрану і змінювати їхнє розташування, прийняте за замовчуванням. Багато операцій у програмі Photoshop CS виконуються за допомогою палітр. Для того, щоб відкрити будьяку палітру, треба звернутися до меню Window (Вікно) та клікнути на назві необхідної палітри. Біля назв палітр, котрі вже є на екрані, в меню Window (Вікно) стоїть “галочка”. Зазначена палітра буде розташована поверх інших, що входять до тієї ж групи. Щоб показати/сховати всі відкриті палітри, включаючи і панель інструментів, треба натиснути клавішу <Tab>. Комбінація клавіш <Shift+Tab> дозволяє показати/сховати усі відкриті палітри за винятком панелі інструментів.

23

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Для того, щоб яканебудь палітра “спливла” поверх інших, розташованих у цій же групі, треба клікнути на відповідній вкладці (імені палітри). Палітру можна відокремити від групи, перетягнувши її вкладку, а також додати до будь-якої іншої групи, перетягнувши вкладку і розташувавши її поверх групи. За допомогою маніпулятора зміни розмірів (нижній правий кут) можна збільшити розмір палітри. Для того щоб згорнути/розгорнути палітру, слід двічі клікнути на її імені чи один раз на відповідній кнопці, розташованій у верхньому правому куті вікна. Якщо розмір палітри відрізняється від встановленого за замовчуванням, спочатку треба натиснути кнопку Minimize, щоб відновити розмір палітри за замовчуванням, потім натиснути ще раз, щоб згорнути палітру. Якщо в діалоговому вікні Edit > Preferences > General (Виправлення > Установки > Загальні) встановлений прапорець Save Palette Locations (Зберігати розташування палітр), палітри, відкриті в момент виходу з програми Photoshop, з’являться на тому самому місці при черговому запуску програми. У будь-який момент можна відновити груповання палітр за замовчуванням, скориставшись командою Window > Workspace > Reset Palette Locations (Вікно > Робоче середовище > Відновити розташування палітр). Всі палітри можна також “скласти” у верхній частині екрана поряд з палітрою опцій активного інструмента.

Палітра COLOR Палітра Color (Колір) (рис. 17) призначена для змішування і вибору кольорів. З меню палітри треба обрати ко лірну модель (докладніше про колірні моделі див. у темі 5, с. 61). Змішувати Панель зі кольори можна, пересуваючи повзунки. зразками кольорів Щоб швидко змінити колір, треба Меню клікнути на панелі зі зразками, розташопалітри ваній внизу палітри Color. Рис. 17. Палітра Color Для того щоб відкрити панель Color Picker (Палітра кольорів), де також можна вибрати колір, слід клікнути один раз на квадратику фонового чи основного кольору, якщо він у даний момент є активним, або двічі, якщо він не активний.

24

Тема 2. Загальні елементи інтерфейсу користувача

Палітра SWATCHES Палітра Swatches (Зразки) (рис. 18) містить готові зразки кольорів та дозволяє їх змінювати. Окремі зразки можна додавати чи видаляти з палітри. За допомогою команд меню цієї палітри можна також завантажити, приєднати і зберегти зразки кольорів, створені користувачем.

Меню палітри

Рис. 18. Палітра Swatches

Палітра STYLES Палітра Styles (Стилі) використовується у випадку, коли по трібно застосувати збережені колись певні ефекти чи їх поєднання. Обрати необхідні ефекти можна з контекстного меню палітри (рис.

19). Програма має й власну бібліотеку стилів.

Палітра NAVIGATOR За допомогою палітри Navigator (Навігація) можна змінити масштаб всього зображення або окремої його частини, а також швидко переміщувати збільшене зображення у робочому вікні (рис.

20). Меню палітри

Меню палітри Рис. 20. Палітра Navigator

Рис. 19. Палітра Styles

Палітра INFO На палітрі Info (Інформація) відображаються колірні компоненти пікселя, на який у даний момент вказує курсор (рис. 21). Також тут розміщуються дані про колірні зразки (максимум чотири), обрані на зображенні. Якщо відкрите діалогове вікно корекції кольору, то на палітрі будуть відображатися дані про колірні зразки до і 25

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

після модифікації. Крім того, тут показані координати х и у курсору на зображенні. На палітрі може відображатися й інша Меню інформація залежно від того, який палітри інструмент активізований: наприклад, розміри виділеної ділянки чи рамки, по Рис. 21. Палітра Info якій буде обрізане зображення: ширина (W) чи висота (Н), кут (А), вертикальний (V) і горизонтальний (Н) нахил при трансформації виділеної ділянки. У меню палітри Info Options (Опції палітри Info) можна змінити режим для представлення виведених даних: Actual Color (поточний режим зображення), Proof Color; колірну модель: Grayscale, RGB, Web, HSB, CMYK, Lab Color, Total Ink та одиниці виміру.

Палітра HISTOGRAM На палітрі Histogram (Гістограма) (рис. 22) можна переглянути гістограму тонової та колірної корекції як зображення в цілому, так і окремих його колірних каналів. Меню палітри

Палітра LAYERS Рис. 22. Палітра Histogram

Зазвичай при створенні нового зображення його тло є непрозорим. Палітра Layers (Пласти) дозволяє додавати, видаляти, показувати/ховати, копіювати, групувати, зв’язувати і змінювати порядок слідування пластів, розташованих поверх тла. Кожному пласту може відповідати свій власний режим змішування і рівень прозорості, і кожен пласт можна редагувати, не змінюючи при цьому інші. Також із пластом можна зв’язати маску (mask). Детальніше функції цієї палатри описано у темі “Пласти...” (с. 41).

Палітра CHANNELS У палітрі Channels (Канали) відображається один чи більше каналів, що і складають зображення (рис. 23). Також за допомогою цієї палітри можна створити альфаканали, використовувані для збереження виділених ділянок, і канали кольорів (spot color channel), необхідні при кольороподілі (див. докладніше тему 5, с. 67).

26

Тема 2. Загальні елементи інтерфейсу користувача

Палітра PATHS Контур (path) — це фігура, що складається із сегментів кривих і відрізків прямих ліній, з’єднаних між собою вузловими крапками. Є два способи намалювати контури: безпосередньо за допомогою одного з інструментів побудови векторних фігур чи інструмента Реn (Перо) або створивши виділену ділянку, а потім перетворивши її на контур. Контур можна залити чи окреслити. Зберегти контур і одержати доступ до нього можна, використовуючи палітру Paths (Контури) (рис. 24).

Меню палітри Меню палітри Рис. 23. Палітра Channels

Рис. 24. Палітра Path

Палітра HISTORY За допомогою палітри History (Історія) можна вибірково скасувати одну чи кілька дій по редагуванню зображення (рис. 25). Кожне застосування фільтру і будьяка інша операція представлена у вигляді окремого елемента в списку Меню палітри подій на даній палітрі, при цьому Рис. 25. Палітра History нижня подія є останньої. Якщо клікнути на попередній події, документ буде відновлений до цього етапу редагування. Що відбудеться при виділенні якоїсь події, залежить від того, чи знаходиться палітра в лінійному режимі чи ні. У лінійному режимі, якщо ви виділили, а потім видалили одну з попередніх подій чи відновили редагування зображення з більш ранньої події, усі наступні події (на палітрі їхні елементи стануть тьмяними) також будуть вилучені. У нелінійному режимі можна виділити чи видалити попередні події і при цьому не втратити на ступні. Ця опція включається/виключається за допомогою прапорця 27

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Allow NonLinear History (Дозволити нелінійність подій) у вікні History Options (Опції палітри History), що викликається командою History Options з меню палітри. Лінійний і нелінійний режими палітри можна переключати в будь-який момент редагування.

Палітра ACTIONS Основним призначенням палітри Actions (Дії) є автоматизація обробки зображень (рис. 26). Можна записати послідовність команд, а потім застосувати їх до одного зображення чи до цілої групи зображень.

Палітри CHARACTER та PARAGRAPH Палітри Character (Шрифт) та Paragraph (Абзац) призначені для редагування тексту — зміни кеглю, гарнітури, накреслення, кернінгу та трекінгу шрифту, вибору параметрів абзацу: способу виключки, відступів між абзацами тощо. Детально функції цих палітр розглядатимуться у темі 7 (с. 85–87).

Палітра BRUSHES Палітра Brushes (Пензлі) (рис. 27) вміщує зразки пензлей. Вона також дозволяє завантажити, додати і зберегти різні пензлі і бібліотеки та редагувати вже існуючі. Увага! Число під зразком пензля визначає його діаметр у пікселях. Пензлі використовуються не лише для малювання, а й для редагування зображення інструментами Clone Stamp та Healing Brush (див. с. 28–29).

Меню палітри

Рис. 26. Палітра Actions

28

Рис. 27. Палітра Brushes

Тема 2. Загальні елементи інтерфейсу користувача

Для того щоб активізувати Спливаюча палітра певний інструмент на палітрі інструмента інструментів (рис. 28), слід клікнути на ньому мишею. Викликати інструменти можна також за допомогою клавіатури (якщо ви забули клавішну комбінацію, наведіть курсор на піктограму інструмента, затримайте на кілька секунд, і спливаюча підказка нагадає її вам). Увага! Якщо на кнопці інструментів є невеликий трикутник і з вершиною вправо, це означає, що вона приховує спливаючу палітру з одним або декількома інструментами цієї ж групи. Щоб по черзі викликати інструменти, розташовані на одній спливаючій палітрі і зв’язані між собою, слід натискати клавішу <Shift> і відповідну “гарячу” клавішу або, натиснувши <Alt>, клікнути на піктограмі інструмента.

Розглянемо спочатку функції кожного з інструментів. При цьому спочатку описуватимуться інструменти, об’єднані у групи.

Рис. 28. Палітра інструментів

ПАНЕЛЬ ІНСТРУ МЕНТІВ

Група інструментів для виділення ділянки геометричної форми (рис. 29) 1. Restangular Marguee 1 (Прямокутна ділянка) — 2 шляхом перетягування 3 контура з рухомою пунктирною 4 лінією виділяє прямокутну Рис. 29. Група інструментів ділянку зображення. для виділення ділянки геометричної форми 2.

Elliptical Marguee (Еліптична ділянка) — шляхом перетягування контура з рухомою пунктирною лінією виділяє еліптичну ділянку зображення.

3. SingleRow Marguee (Рядок пікселів) — виділяє горизонтальний рядок пікселів на всю ширину зображення.

4. SingleColumn Marguee (Стовбець пікселів) — виділяє вертикальний стовбець пікселів на висоту зображення. Увага! Під перетягуванням розуміється пересування курсора чи інструмента з натиснутою лівою кнопкою миші.

29

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Група інструментів для виділення ділянки довільної форми (рис. 30) 1

1. Lasso (Ласо) — виділяє ділянки довільної форми.

2. Polygonal Lasso (Багатокутне 3 ласо) — виділяє ділянки у вигляді Рис. 30. Група інструментів для виділення ділянки довільної форми багатокутника: декілька кліків миші у різних місцях створюють контур із прямих відрізків, кожен клік задає кут багатокутника.

3. Magnetic Lasso (Магнітне ласо) — виділяє ділянки, автоматично прив’язуючи контур виділення до країв зображення переднього плану.

2

Група інструментів для порізки об’єктів (рис. 31) 1. Slice (Фрагмент) — використовується для створення рисун2 ків для Web. Він розділяє зображення на прямокутні ділянки Рис. 31. Група інструментів (фрагменти), до яких можна додадля порізки об’єктів вати посилання, анімацію тощо.

2. Slise Select (Виділення фрагменту) — дозволяє виправити помилку при невдалому поділі зображення на фрагменти шляхом виділення фрагментів, котрі треба змінити.

1

Група інструментів для усунення дефектів зображення (рис. 32) 1. Healing Brush (Поновлюючий пензль) — діє аналогічно до інструмента Clone Stamp (див. далі), але, на відміну від Рис. 32. Група інструментів для усунення дефектів зображення останнього, скопійована частина набуває того ж самого кольору та фактури, що і частина зображення, на яку її перенесено. Залежно від розміру частини, що копіюється, на палітрі опцій інструмента можна обирати розмір пензля.

2. Patch Tool (Заплатка) — дозволяє створювати виділені ділянки та переносити їх на нове місце.

3. Color Replacement Tool (Пензль заміни кольору) — використовується для заміни кольорів в зображенні шляхом копіювання кольору однієї частини зображення в іншу.

1

2 3

30

Тема 2. Загальні елементи інтерфейсу користувача

Група інструментів малювання (рис. 33): 1.

Brush (Пензль) — призначений для малювання м’яких ліній пензлем.

2.

Pencil (Олівець) — використовується для малювання нерівних ліній з зазубренами.

1 2 Рис. 33. Група інструментів малювання

Увага! Якщо, обравши інструмент пензль чи олівець, утримувати клавішу <Shift> можна намалювати чітку пряму лінію олівцем чи пряму лінію з розмивкою пензлем.

Група інструментів клонування (рис. 34): 1. Clone Stamp (Штамп 1 клонування) — використовується для клонування (перене2 сення) однієї частини зобраРис. 34. Група інструментів клонування ження в іншу шляхом кліку при натиснутій клавіші <Alt> у частині зображення, призначеній для клонування, і перетягуванням клонованої частини у потрібну позицію. Розмір штампу обирається на панелі опцій інструмента у полі Brush (Пензль).

2. Pattern Stamp (Штамп фона) призначений для зафарбовування частини зображення певним фоном, обраним на палітрі опцій інструмента.

Група інструментів відновлення (рис. 35) 1. History Brush (Архівний 1 пензль) — відновлює зображення до попередньої події в тій частині 2 зображення, де провели пензлем.

2. Art History Brush (Худож- Рис. 35. Група інструментів відновлення ній пензль, що відновлює) — робить таку саму дію, що і архівний пензль, тільки штрихами певного стилю.

Група інструментів стирання (рис. 36): 1. Eraser (Гумка) — призначена для стирання рисунку пласта таким чином, що крізь нього починає проглядати нижній пласт або ж колір тла.

1 2 3 Рис. 36. Група інструментів стирання

31

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

2. Background Eraser (Фонова гумка) — дозволяє при перетаскуванні по фону зображення видаляти фон.

3. Magic Eraser (“Чарівна” гумка) — видаляє ділянки зображення, зафарбовані одним й тим самим чи подібними кольорами.

Група інструментів заливки (рис. 37) 1

1. Gradient (Градієнт) — заливає виділений фрагмент плавним переходом кольорів (градієнтом). Рис. 37. Група інструментів заливки 2. Paint Bicket (Ківш) — заповнює виділену ділянку суцільним кольором (основним) або обраним на панелі опцій рисунком.

2

1 2 3 Рис. 38. Група інструментів чіткості меж зображення

Група інструментів чіткості меж зображення (рис. 38) 1. Blur (Розмивання) — зменшує контрастність, позбавляючи зображення чіткості. Увага! При натиснутій клавіші <Alt> підвищує чіткість.

2. Sharpen (Чіткість) — підвищує контрастність, надаючи зображенню чіткості. Увага! При натиснутій клавіші <Alt> розмиває зображення.

3. Smudge (Палець) — розмазує кольори в зображенні.

Група інструментів висвітлення і затемнення зображень (рис. 39) 1 2 3 Рис. 39. Група інструментів висвітлення і затемнення зображень

1. Dodge (Освітлювач) — робить пікселі зображення яскравішими. Увага! При натиснутій клавіші <Alt> затемнює зображення.

2. Burn (Затемнювач) — робить пікселі зображення менш яскравими.

Увага! При натиснутій клавіші <Alt> висвітлює зображення.

32

Тема 2. Загальні елементи інтерфейсу користувача

3. Sponge (Губка) — знижує насиченість кольорів: кольори тьмяніють, переходячи в сірий колір. Увага! Якщо на палітрі опцій інструмента у полі Mode поміняти значення Desaturate (Зменшення насиченості) на Saturate (Збільшення насиченості) за допомогою інструмента можна підвищувати насиченість кольорів.

Група інструментів прямого виділення (рис. 40) 1. Path Selection (Виділення контура) — виділяє контур.

2. Direct Selection (Безпосереднє виділення) — редагує контур, намальований пером, шляхом перетягування точки.

1 2 Рис. 40. Група інструментів прямого виділення

Увага! При натиснутій клавіші <Alt> виділяється увесь контур, після чого його можна переміщувати цілком.

Група інструментів для роботи з текстом (рис. 41): 1. Horizontal Type (Горизон1 тальний текст) — створює 2 горизонтальний текстовий напис.

3 4 2. Vertical Type (Вертикальний текст) — створює вертиРис. 41. Група інструментів кальний текстовий напис. для роботи з текстом 3. Horizontal Type Mask (Горизонтальна текстова маска) — створює горизонтальний текстовий напис у вигляді маски — виділеної ділянки навколо літер.

4. Vertical Type Mask (Вертикальна текстова маска) — створює вертикальний текстовий напис у вигляді маски — виділеної ділянки навколо літер.

Група інструментів для роботи з контурами (рис. 42): Будь-який контур складається з опорних крапок, котрі можуть бути двох типів: ¨ гладкі опорні точки (smooth anchor point), що з’єднують дві криві без зламу, дугою; 33

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS 1 2 3 4 5 Рис. 42. Група інструментів для роботи з контуром

¨ кутові опорні точки (corner anchor point), котрі з’єднують дві криві, утворюючи кути. Для створення та редагування контурів використовують такі інструменти:

1. Pen Tool (Перо) — створює редагований контур.

2. Freeform Pen Tool (Довільне перо) — дозволяє створювати довільні контури та векторні маски.

3. Add Anchor Point Tool (Додати крапку) — додає крапку до певного сегменту контуру.

4. Delete Anchor Point Tool (Видалити крапку) — видаляє точки, з яких складається векторний контур, не розриваючи його. При видаленні точки автоматично створюється новий сегмент контуру між сусідніми крапками.

5. Convert Point Tool (Перетворити точки) — змінює тип точки — з гладкої на кутову та навпаки.

Група векторних інструментів створення фігур (рис. 43) 1. Rectangle Tool (Прямокутник) — створює прямокутник, залитий кольором переднього плану. Якщо при перетаску5 ванні миші, утримувати натис6 нутою клавишу <Shift>, то Рис. 43. Група векторних можна намалювати квадрат. інструментів створення фігур 2. Rounded Rectangle Tool (Прямокутник із закругленими кутами) — створює прямокутник із закругленими кутами. При натиснутій клавиші <Shift>, можна намалювати квадрат із закругленими кутами.

3. Ellipse Tool (Еліпс) — сторює еліпс.

4. Polygon Tool (Багатокутник) — створює багатокутник. На панелі опцій інструмента можна задати кількість кутів.

5. Line Tool (Лінія) — використовується для створення прямих ліній.

6. Custom Shape Tool (Довільна фігура) — створює довільні векторні об’єкти — стрілки, візерунки, рослини тварини та ін. Обрати вид об’єкта можна у полі Shape на панелі опцій інструмента.

1

2 3 4

34

Тема 2. Загальні елементи інтерфейсу користувача

Група інструментів для створення приміток (рис. 44) 1. Notes Tool (Примітки) — 1 додає до зображення примітку, при цьому на екрані відобра2 жається лише значок примітки. Рис. 44. Група інструментів Для того, щоб прочитати текст, для створення приміток треба двічі клікнути на значку.

2. Audio Annotation Tool (Звукові примітки) — діє аналогічно до попереднього інструмента, тільки примітка додається у звуковому вигляді. Для роботи цього інструмента треба мати мікрофон та звукову плату на комп’ютері.

Група інструментів для роботи з кольором (рис. 45) 1. Eyedropper (Піпетка) — клік інструментом на певному кольорі 1 у зображенні задає цей колір як 2 основний або, при натиснутій 3 клавіші <Alt>, як колір тла.

2. Color Sampler (Вибір кольоРис. 45. Група інструментів ру) — клік на чотирьох пікселях для створення приміток зображення дозволяє оцінити в палітрі Info колір цих пікселей.

3. Measure (Вимірювач) — дозволяє виміряти відстань та на прямок у вікні зображення шляхом пертягування з однієї точки в іншу. Отримані дані фіксуються у палітрі Info. Використовуючи клавішу <Alt>, можна вимірювати кути.

Інструменти, не об’єднані у групи Move (Переміщення) — інструмент для переміщення виділеної ділянки зображення. В разі відсутності виділення переміщується весь пласт. Якщо при обраному інструменті клікнути правою кнопкою миші на певній частині зображення, з’явиться контекстне меню з назвою активного в даний момент пласту.

Magic Wand (Чарівна паличка) — інструмент для виділення неперевної ділянки пікселів одного кольору.

35

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Crop (Кадрування) — інструмент для кадрування зображення. Дозволяє обрізувати зображення шляхом перетягування рамки для обмеження зображення. На межі рамки розміщено квадратні маркери, перетягуючи які можна змінювати розмір рамки.

Hand (Рука) — переміщує зображення у вікні, показуючи його ділянки, які були раніше приховані. Подвійний клік на кнопці “рука” задає зображенню розмір, який точно дорівнює розміру вікна.

Zoom (Масштаб) — збільшує чи зменшує зображення. Подвійни клік на кнопці інструмента повертає зображенню нормальний розмір.

Засоби управління панелі інструментів (рис. 46) 1. Foreground color (Основной колір). Клік на значку основного кольору відкриває діалогове вікно Color Picker (Вибір кольору) (рис.

47). Щоб змінити основний колір, треба: ¨ обрати необхідну гаму кольорів, пересунувши повзунок на панелі зі зразками; 3 ¨ вибрати колір з цієї гами, клікнувши у 1 полі Select Foreground Color діалогового 2 вікна; ¨ натиснути клавішу <Enter>.

4 5 Основний колір використовується всіма 6 інструментами, крім гумки.

7 2. Background Color (Колір тла). Клік на піктограмі кольору тла також викликає 8 діалогове вікно Color Picker (Палітра коль9 орів), у якому можна обрати колір тла, ви10 користовуваний гумками та градієнтними інтрументами.

Рис. 46. Засоби управління панелі інструментів

Увага! Якщо поруч з кольором стоїть трикутник зі знаком оклику — це означає, що даний колір не може бути надрукованим у колірній моделі CMYK. У цьому випадку слід обов’язково клікнути на трикутнику — знак оклику зникне, а колір зміниться на такий, що може бути переданий кольорами CMYK.

3. Switch Colors (Переключення кольорів) — змінює колір тла на основний і навпаки.

4. Default Colors (Кольори за замовчуванням) — змінює основний колір на чорний, а колір тла на білий. Білий основний колір 36

Тема 2. Загальні елементи інтерфейсу користувача

можна задати, клікнувши послідовно на піктограмах Default Colors та Switch Colors.

5. Marching Ants (Перехід до стандартного режиму редагування) — вимикає режим швидкого маскування.

6. Quick Mask (Режим швидкої маски) — вмикає режим швидкого маскування, в якому Рис. 47. Діалогове вікно Color Picker можна редагувати межі виділення за допомогою інструментів малювання.

7. Standard Window (Стандартне вікно) — відкриває зображення в стандартному вікні. За замовчуванням будьяке зображення відкривається у стандартному вікні.

8. Full Screen With Menu Bar (Повний екран з рядком меню) — відкриває зображення у вікні без заголовка і смуги прокручування вікна, без неактивних вікон та панелі задач Windows. Видимими залишаються тільки меню й палітри. Порожня ділянка навколо зображення заповнюється сірим тлом. Використовується, якщо зображення не вміщується в стандартному вікні.

9. Absolute Full Screen (Повний екран). Якщо зображення не вміщується й у повному екрані з рядком меню, то клік на цій кнопці прибере з екрана меню, обмеживши доступ до команд. Видимими залишаться тільки панель інструментів і палітри. Тло навколо зображення стане чорним.

10. Edit in Image Ready (Редагувати в Image Ready) — клік на цій кнопці відкриває активне зображення у програмі Image Ready.

Панелі опцій інструментів Для кожного інструмента задаються власні параметри (режим змішування кольорів, значення непрозорості, розмір пензля тощо) на панелі опцій інструмента, розташованій вгорі екрана. На панелі опцій з правого боку розташована піктограма активного інструмента. Якщо клікнути на стрілочці поруч з піктограмою, розкриється контекстне меню, де ви можете вибрати інший інструмент. Цей список можна редагувати, видаляти рідко використовувані і додавати часто застосовувані інструменти. Установки на панелі опцій зберігаються для кожного інструмента, якщо їх не змінити чи не відновити прийняті за замовчуванням. Завантажити, дода37

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

ти і зберегти різні комбінації кнопок, а також відновити прийняті за замовчуванням характеристики інструмента можна за допомогою команд контекстного меню панелі. Для того щоб відновити прийняті за замовчуванням значення опцій для всіх інструментів, слід вибрати команду Reset All Tools (Відновити всі інструменти) або клікнути на кнопці Reset All Tools у вікні Edit > Preferences > General (Виправлення > Установки > Загальні). Увага! У вікні Edit > Preferences > Display& Cursors (Виправлення > Установки > Відображення & курсори) виберіть, як буде виглядати курсор: так само, як і піктограма інструмента на панелі інструментів, чи у вигляді хрестика. Якщо спробувати неправильно використовувати інструмент, з’явиться піктограма заборони 0. Клікніть мишею у вікні, що містить зображення, над яким ви працюєте, щоб довідатися, чому не можна використовувати інструмент у даній ситуації.

Склад параметрів на панелі опцій змінюється в залежності від того, який інструмент обраний. Наприклад, на панелі опцій інструментів виділення можна задати спосіб накладання виділених ділянок: об’єднання, вирахування, перетин шляхом вибору відповідної кнопки в лівій частині панелі; задати у вікні Feather (Розтушувати) рівень пом’якшення контурів виділення, а у вікні Style (Стиль) параметри виділеної ділянки — Normal (Виділення ділянки довільного розміру) чи Fixed Size (Виділення ділянки фіксованого розміру) (рис. 48).

Рис. 48. Панель опцій інструментів виділення геометричної ділянки

На панелі опцій інструментів малювання у вікні Brush обирається розмір та форма пензля, у вікні Mode — спосіб накладання кольорів при малюванні, а вікнах Opacity та Flow — непрозорість всієї намальованої лінії чи її окремих крапок відповідно (рис. 49).

Рис. 49. Панель опцій інструментів малювання

Панель опцій інструмента заливки Paint Backet (Ківш) (рис. 50) дозволяє обрати спосіб заливки: основним кольором (Foreground) чи візерунком (Pattern), а також обрати режим змішування кольорів (Mode) та рівень прозорості заливки (Opacity), збіль38

Тема 2. Загальні елементи інтерфейсу користувача

Рис. 50. Панель опцій інструмента заливки Paint Backet (Ківш)

шити чи зменшити кількість пікселей, котрі будуть зафарбовуватися інструментом, увівши відповідне значення у вікні Tolerance (Допуск). У меню кнопки Pattern (Візерунок) можна обирати тип візерунка для створення Рис. 51. Бібліотека візерунків палітри опцій інструмента заливки візерунком. Програма Paint Backet (Ківш) пропонує велику бібліотеку візерунків, поділену на певні групи (бібліотеки) (рис. 51).

РЯДОК СТАНУ Рядок стану викликається на екран виконанням команди Status Bar з меню Window. У рядку стану внизу екрану (рис. 52) відображаються значення таких параметрів: ¨ Document Size — розмір документа; Рис. 52. Рядок стану внизу ¨ Document Profile — екрана профіль документа; ¨ Document Dimensions (Розмір документа) — розмір відкритого документа; ¨ Scratch Sizes (Обсяг пам’яті) — обсяг оперативної пам’яті, на даний момент доступної для програми Photoshop; ¨ Efficiency (Ефективність) — частка використовуваної оперативної пам’яті; ¨ Timing (Час) — час роботи у програмі; ¨ Current Tool (Поточний інструмент) — ім’я активного інструмента; Вказавши курсором на рядок стану, натисніть і утримуйте кнопку миші, щоб побачити, як буде розташоване зображення на сторінці. Якщо, указавши курсором на рядок стану, натиснути кнопку миші при натиснутій клавіші <Alt>, то на екран буде виведена інформація про розміри зображення, число каналів, режими та роздільну здатність. Щоб почати відлік годин з нуля, оберіть елемент меню Timing (Час).

39

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Запитання до теми: 1. Які елементи входять до інтерфейсу користувача?

2. Які команди меню File (Файл) та Edit (Виправлення) ви знаєте? Опишіть функції кожної команди.

3. Які команди меню Image (Зображення) та Select (Виділити) ви знаєте? Опишіть функції кожної команди.

4. Які команди меню View (Перегляд) та Window (Вікно) ви знаєте? Опишіть функції кожної команди.

5. Як згорнути чи розгорнути, викликати на екран певну палітру?

6. Які функції виконують палітри Colors, Swatches та Styles?

7. Які функції виконують палітри Info та Navigator?

8. Які функції виконують палітри Histogram, Layers та Channels?

9. Які функції виконують палітри Path, History та Actions?

10. Які функції виконують палітри Charaster, Paragraf та Brushers.

11. Поясніть дію кожного інструмента з груп інструментів для виділення ділянки геометричної форми, для виділення ділянки довільної форми та для порізки об’єктів.

12. Поясніть дію кожного інструмента з груп інструментів для усунення дефектів зображення, для малювання та клонування.

13. Поясніть дію кожного інструмента з груп інструментів для відновлення, стирання та заливки.

14. Поясніть дію кожного інструмента з груп інструментів чіткості меж зображення, для висвітлення і затемнення та прямого виділення.

15. Поясніть дію кожного інструмента з груп інструментів для роботи з текстом, контурами та для створення векторних об’єктів.

16. Поясніть дію кожного інструмента з груп інструментів для створення приміток та роботи з кольором.

17. Які ви знаєте інструменти, що не об’єднані у групи. Поясніть функції кожного з них.

18. Які ви знаєте засоби управління панелі інструментів? Опишіть функції кожного з них.

19. Які параметри задаються на панелі опцій інструментів виділення, малювання та заливки?

40

Тема 3. Пласти: створення, дублювання, видалення. Операції з пластами

Т е ма 3 ПЛАСТИ: СТВОРЕННЯ, ДУБЛЮВАННЯ, ВИДАЛЕННЯ. ОПЕРАЦІЇ З ПЛАСТАМИ Основою обробки зображень у програмі Photoshop є пласти. Кожна частина зображення може знаходитися на окремому пласті. Одна з переваг використання пластів — можливість розподіляти компоненти зображення по окремих пластах і редагувати їх, не торкаючись інших пластів. Всі операції з пластами здійснюються за допомогою палітри Layers (рис. 53) та команд меню Layer (рис. 54). Редагувати можна тільки поточний пласт (обраний чи активний). Для того, щоб вибрати пласт треба клікнути на його імені на палітрі Layers. Увага! Якщо ви не пам’ятаєте імені пласта, оберіть інструмент Move (Переміщення) та клікніть на необхідній частині зображення правою кнопкою миші. Верхня назва контекстного меню і буде іменем пласту, на якому знаходиться обрана вами частина зображення. Режим змішування

Меню палітри Встановлен ня прозорості пласту Встановлення рівня насиченості кольору пласту Активний пласт Lock all (Заблокувати усі пласти) Lock position (Блокувати положення) Піктограма, що керує видимістю пластів

Add Add Create Create new Create New a layer layer Layer a new fill or adjusstyle mask set ment layer (Створити (Додати (Додати (Об’єднати (Створити новий пласт) до пласту до пласту пласти коригуваль стиль) маску) у папки) ний пласт чи пласт заливки)

Delete layer (Видалити пласт)

Рис. 53. Палітра Layers

41

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Редагувати водночас кілька пластів не можна: коли ви змінюєте частину зображення, інші пласти при цьому не змінюються. На палітрі Layers (Пласти) розташований список пластів, починаючи із самого верхнього і закінчуючи самим нижнім. Background (Тло) знаходиться наприкінці списку. Пласт, виділений у даний момент на палітрі (активний) — єдиний, котрий можна редагувати. Щоб активізувати будь-який пласт, слід клікнути мишею на його імені.

Рис. 54. Меню Layer

Увага! Якщо зберегти зображення в будьякому форматі, крім формату Photoshop (.psd) чи Advanced TIFF (.tif), усі пласти будуть об’єднані, а прозорі точки самого нижнього пласту стануть непрозорого білого кольору. Що стосується зміни режиму зображення (перетворення з режиму RGB у CMYK тощо), то якщо ви хочете зберегти пласти, встановіть прапорець Don’t Flatten (He поєднувати) чи Don’t Merge (He зливати). У зображенні може міститися стільки пластів, скільки дозволяє вільна пам’ять і місце на диску.

Пласти непрозорі там, де є якийсь малюнок, і прозорі там, де малюнка немає. Для кожного пласту можна задати власний рівень непрозорості і режим, що керує тим, як цей пласт сполучається із пластами, розташованими під ним. Можна змінити порядок розташування пластів, а також зв’язати з будь-яким пластом маску пласту. Якщо при створенні нового зображення після виконання команди меню File > New (Файл > Новий) у діалоговому вікні встановити перемикач Contents (Вміст) у положення White (Білий) чи Background Color (Фоновий колір), нижня частина зображення стане тлом, тобто не буде пластом. Якщо ж обрати варіант Transparent (Прозорий), нижня частина зображення буде пластом. У будь-який момент до зображення можна додавати нові пласти. Крім стандартних пластів можна створити коригувальний пласт (adjustment layer), що використовується для попереднього перегляду ефектів корекції кольору на пластах, що знаходяться нижче, та текстовий пласт, що редагується (editable type layer), який автоматично створюється при використанні інструмента Туре (Текст).

42

Тема 3. Пласти: створення, дублювання, видалення. Операції з пластами

СТВОРЕННЯ НОВОГО ПЛАСТУ Для того щоб створити на 100% непрозорий пласт у режимі Normal (Нормальний), слід натиснути кнопку Create New Layer (Створити новий пласт), розташовану внизу палітри Layers (Пласти). Якщо при створенні Рис. 56. Вікно вибору параметрів пласту треба задати його для створення нового пласту властивості, слід: 1. З меню палітри Layers (Пласти) чи меню Layer (Пласт) обрати команду New Layer (Новий пласт) або, утримуючи клавішу <Alt>, натиснути кнопку Create New Layer внизу палітри Layers (див. рис. 53).

2. Заповнити поля діалогового вікна New Layer (рис. 55): ¨ Name (Ім’я) — поле для введення імені нового пласту; Увага! Поставте прапорець Group With Previous Layer (Згрупувати з попереднім пластом), щоб новий пласт став частиною групи відсікання.

¨ Color (Колір) — опція зміни кольору пласту; ¨ Mode (Режим змішування кольорів) та Opacity (Непрозорість). Пізніше ці характеристики можуть бути змінені.

3. Натиснути ОК. Новий пласт з’явиться безпосередньо над пластом, що до цього був активним. Увага! При вставці виділеної ділянки у пласт чи створенні тексту автоматично створюється новий пласт.

ПЕРЕТ ВОРЕННЯ ВИДІЛЕНОЇ ДІЛЯНКИ НА ПЛАСТ Для перетворення виділеної ділянки на пласт слід: 1. Створити виділену ділянку. Виділена ділянка — це фрагмент зображення, ізольований спеціальною рамкою, тому його можна змінювати, не торкаючись частини зображення, що залишилася. Виділену ділянку можна створити за допомогою інструментів виділення, наприклад, Lasso (Ласо) чи Magic Wand (Чарівна паличка) або за допомогою команди виділення, наприклад, Color Range (Діапазон кольорів).

43

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

2. Для того щоб розмістити копію виділених пікселів на новому пласті і залишити вихідний пласт без змін, слід виконати з меню Layer команду New > Layer Via Copy (Новий > За допомогою копіювання) або скористатися комбінацією клавіш <Ctrl+J>. Для того щоб розмістити виділену ділянку на новому пласті і видалити її з основного, треба вибрати з меню Layer команду New > Layer Via Cut (Новий > За допомогою вирізання) або скористатися комбінацією клавіш <Ctrl+Shift+J>.

ДУБЛЮВАННЯ ПЛАСТУ Для створення дублікату певного пласту слід перетягнути ім’я пласту, дублікат якого ви хочете створити, на кнопку Create New Layer (Створити новий пласт), розташовану внизу палітри Layers (Пласти). Дублікат пласту з’явиться над вихідним пластом і стане активним. За замовчуванням новостворений пласт матиме таке саме ім’я, як і продубльований, тільки зі словом “copy”. Для того щоб дати ім’я дублікату пласту при його створенні, треба (рис. 56): 1. Клікнути правою кнопкою миші на пласті, який ви хочете дублювати, і виконати команду Duplicate Layer (Дублювати пласт) з меню Layer чи з контекстного меню Рис. 56. Вікно вибору параметрів дублікату пласту палітри Layers (див. рис.

53, 54). Увага! Меню палітри Layers викликається кліком правою кнопки миші на певному пласті.

2. У поле As (Як) ввести ім’я дубліката пласту.

3. Натиснути кнопку ОК.

ОПЕРАЦІЇ З ПЛАСТАМИ Є дві причини для того, щоб тимчасово ховати пласти, з якими ви в даний момент не працюєте: вони відволікають увагу і без них продуктивність програми Photoshop підвищується.

44

Тема 3. Пласти: створення, дублювання, видалення. Операції з пластами

Приховування і показ пластів Для приховування пласту на палітрі Layers (Пласти) треба натиснути на значку у вигляді ока, що відповідає тому пласту, який ви хочете сховати (див. рис. 53). Щоб знову відобразити пласт, слід клацнути на тому самому квадратику ще раз. Сховати та показати певний пласт можна також обравши із контекстного меню, яке викликається кліком правою кнопкою миші на значку у вигляді ока, пункт Hide this Layer (Сховати цей пласт) чи Show this layer (Показати цей пласт) (рис. 57). Щоб сховати чи показати кілька пластів, треба перетягнути курсор, утримуючи натиснутою кнопку миші, по стовпчику з піктограмами у вигляді ока. Щоб сховати всі пласти (включаючи тло), крім того, на значку якого ви клікнули, треба, натиснувши клавішу <Alt>, клікнути на значку у вигляді ока. Щоб знову відобразити всі пласти, слід клікнути ще раз при натиснутій клавіші <Alt>. Приховати/показати всі пласти можна обравши пункт контекстного меню Show/ Hide all other layers (Показати/ Cховати всі інші пласти). За допомогою контекстного меню також існує можливість позначити будь-який Рис. 57. Контекстне меню, пласт одним із кольорів, доступних у кон- що керує видимістю пластів текстному меню (див. рис. 57).

Видалення пласту Для видалення пласту слід: 1. На палітрі Layers (Пласти) обрати пласт, який ви хочете видалити, клікнувши на його імені.

2. Виконати команду Delete Layer (Видалити пласт) з меню Layer чи з контекстного меню палітри Layers.

3. Клікнути мишею на варіанті відповіді Yes. Увага! Якщо ви передумали видаляти пласт, виберіть команду Edit > Undo (Виправлення > Скасувати) чи на палітрі History (Історія) клікніть на попередній команді.

Трансформація пласту Для трансформації пласту необхідно виконати такі дії: 1. На палітрі Layers (Пласти) активізувати пласт, який ви хочете трансформувати. Будьякі пласти, зв’язані з даним, також будуть 45

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

змінені. Ви також можете створити виділену ділянку, щоб трансформувати тільки виділені пікселі.

2. Вибрати з меню Edit (Виправлення) команду Transform (Трансформувати) та обрати з контекстного меню одну із команд: Scale (Масштаб), Rotate (Поворот), Skew (Нахил), Distort (Перекручування) чи Perspective (Перспектива). Після цього навколо непрозорої частини пласту з’явиться габаритна рамка з маркерами в кутах та на кожній із бокових сторін. Увага! Якщо ви збираєтеся трансформувати пласт кілька разів, то з метою економії часу і збереження якості зображення, після виконання першої команди застосуйте інші команди перетворення, а потім зафіксуйте відразу всі внесені зміни (крок 4).

3. При виконанні команди Scale (Масштаб) перетягнути кут рамки, щоб змінити розмір зображення по горизонталі і вертикалі. Для зміни розмірів лише по вертикалі чи по горизонталі слід перетягнути маркер тільки на одній із бокових сторін (горизонтальній чи вертикальній). Увага! Для збереження співвідношення ширини і висоти слід тримати натиснутою клавішу <Shift>. Натиснувши клавішу <Alt>, ви зможете змінювати масштаб зображення щодо опорної точки.

При виконанні команди Rotate (Поворот) помістити курсор за межами зображення (курсор набуде вигляду двосторонньої стрілки), і тягнути його по колу. Увага! Натисніть клавішу <Shift>, щоб повернути зображення на кут, кратний 15 градусам.

При виконанні команди Skew (Нахил) перетягнути кутовий маркер, якщо потрібно змінити тільки положення зображення, або перетягнути маніпулятор на одній із бокових сторін, щоб нахилити зображення щодо горизонтальної чи вертикальної осі. Увага! Натисніть клавішу <Alt> і нахил буде відбуватися симетрично щодо центра пласту.

Рис. 58. Масштаб зображення (1) Поворот зображення (2) Результат виконання команди Distort (3) Результат виконання команди Perspective (4)

46

Тема 3. Пласти: створення, дублювання, видалення. Операції з пластами

При виконанні команди Distort (Перекручування) перетягнути кутовий маркер рамки в будьяку необхідну крапку, або перетягнути маркер на боковій стороні, щоб спотворити її щодо горизонтальної і/чи вертикальної осі. Увага! Натисніть клавішу <Alt>, і перекручування пласту буде симетричним щодо центра пласту. Дана операція дозволяє більш помітно змінити зображення, ніж нахил.

При виконанні команди Perspective (Перспектива) перетягнути кутовий маркер уздовж вертикальної чи горизонтальної осі, щоб створити перспективу вздовж обраної осі. Інші кути зміняться відповідно. Можна також перетягнути боковий маркер, щоб нахилити вихідне зображення щодо горизонтальної чи вертикальної осі.

4. Для того щоб зафіксувати внесені зміни, треба двічі клікнути мишею усередині габаритної рамки або натиснути клавішу <Enter>. Щоб скасувати трансформацію, слід натиснути клавішу <Esc>. Для того щоб повторити останню операцію трансформації, виберіть з меню Edit (Виправлення) команду Transform > Again (Трансформувати > Знову) або скористайтеся комбінацією клавіш <Ctrl+Shift+T>. Щоб трансформувати дублікат виділеної ділянки, при виборі команди тримайте натиснутою клавішу <Alt> або скористайтеся “гарячими” клавішами: <Ctrl+Alt+T>. Увага! У діалоговому вікні, що викликається за допомогою команди Preferences > General (Установки > Загальні) з меню Edit (Виправлення) (комбінація клавіш <Ctrl+K>), виберіть метод інтерполяції для команд трансформації. Варіант Bicubic (Бікубічний) — найкращий, але найповільніший метод — дає найменше погіршення якості зображення. Інтерполяція — це спосіб заповнення проміжків між пікселями.

Довільна трансформація пласту Для проведення серії перетворень, використовують команду Free Transform (Довільна трансформація). У цьому випадку не потрібно вибирати кожну окрему команду з меню, оскільки можна, виконавши команду, клікнути правою кнопкою миші та одержати доступ до контекстного меню з усіма командами трансформації. Крім того, реальні дії над вихідним зображенням проводяться лише один раз, у той момент, коли ви підтверджуєте необхідність внесення змін. Для довільної трансформації треба виконати такі дії: 1. На палітрі Layers (Пласти) вибрати пласт, який ви хочете трансформувати. Усі пов’язані з ним пласти також будуть змінені.

47

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

2. Вибрати команду Free Transform (Довільна трансформація) з меню Edit (Виправлення) або скористатися комбінацією клавіш <Ctrl+T>.

3. Виконати операції трансформації.

4. Зафіксувати внесені зміни, двічі клікнувши мишею усередині рамки чи натиснувши клавішу <Enter>. Для скасування змін слід натиснути <Esc>. Необхідно або прийняти зміни, або скасувати їх, щоб повернутися до звичайного редагування. При трансформації пласту (чи виділеної ділянки, розташованої на пласті) будь-який простір, що звільнився після перетворення, стане прозорим. Якщо змінювати виділену ділянку, розташовану на тлі, простір, що звільнився, буде залито кольором тла.

Зміна порядку розташування пластів Для зміни порядку розташування пластів треба: 1. На палітрі Layers (Пласти) клікнути мишею на імені пласту, положення якого щодо інших пластів ви хочете змінити.

2. Перетягнути ім’я пласту нагору чи вниз по палітрі і відпустити кнопку миші, коли темна горизонтальна лінія займе потрібне положення. Положення активного пласту щодо інших пластів можна змінити й іншим способом: вибравши з меню Layer (Пласт) команду Arrange (Розташувати) та обравши необхідний варіант: Bring to Front (Над всіма іншими)— Ctrl+Shift+]; Bring Forward (Перенести нагору) — Ctrl+]; Send Backward (Перенести вниз) — Ctrl+[; Send to Back (Під всіма іншими) — Ctrl+Shift+[. Увага! Не можна розташувати будь-який пласт під тлом.

Переміщення пласту Для переміщення пласту слід обрати інструмент Move (Переміщення) — клавіша <V> та перетягнути курсор інструмента у вікні зображення.

Блокування пласту Опція Lock (Блокування) допомагає запобігти випадковим змінам зображення. Для її застосування необхідно: 1. На палітрі Layers (Пласти) вибрати пласт, який треба заблокувати.

2. Встановити прапорець Lock position (Блокувати положення) (див. рис. 53), щоб заблокувати положення пласту. Після цього пласт не можна буде перемістити, проте він залишиться доступним для редагування.

48

Тема 3. Пласти: створення, дублювання, видалення. Операції з пластами

Якщо встановити прапорець Lock all (Заблокувати усі), пласт буде захищений від всіх операцій редагування.

Збереження копії пласту в новому файлі Якщо необхідно зберегти варіанти певного пласту, наприклад із змінами та без змін, ви можете зберегти копії окремих пластів у новому чи вже існуючому відкритому документі. Для цього необхідно: 1. На палітрі Layers (Пласти) вибрати пласт, копію якого ви хочете зберегти.

2. Клікнути на ньому правою кнопкою миші і з контекстного меню вибрати команду Duplicate Layer (Дублювати пласт).

3. Вибрати у полі Document (Документ) групи Destination (Цільовий) значення New (Новий) — див. рис. 56.

4. У поле As (Як) ввести ім’я пласту, під яким він з’явиться в новому файлі, а у полі Name (Ім’я) у групі Destination (Цільовий) вказати ім’я для нового файлу.

6. Натиснути ОК і зберегти новий документ.

Злиття двох пластів Для злиття пластів необхідно: 1. Активізувати верхній пласт із двох, котрі необхідно злити. Якщо вибрати набір пластів, усі пласти, що входять до нього, будуть злиті в один.

2. З меню палітри Layers (Пласти) вибрати команду Merge Down (Злити з нижнім) — комбінація клавіш <Ctrl+E>. Активний пласт буде злитий із пластом, розташованим безпосередньо під ним. Для злиття набору пластів виберіть команду Merge Layer Set (Злити набір пластів). Команда Merge Visible (Злити видимі) з’єднує усі видимі в даний момент пласти в один видимий, котрий займає місце нижнього видимого пласту, при цьому заховані пласти не змінюються (комбінація клавіш <Ctrl+Shift+E>).

Зв’язування пластів Зв’язування використовується тоді, коли необхідно зафіксувати відносне розташування декількох пластів. Зв’язані пласти можна переміщувати як єдине ціле у вікні чи зображенні, перетаскувати/копіювати в інше зображення та вирівнювати. Для зв’язування пластів і їхнього переміщення як єдиного цілого необхідно: 1. На палітрі Layers (Пласти) клікнути мишею на одному із пластів, котрі треба зв’язати.

49

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

2. Натиснути на квадратику в другому стовпчику поруч із пластом, котрий ви хочете зв’язати із пластом, обраним в п. 1 (рис.

59). Пласти, що зв’язуються, не обов’язково повинні бути розташовані послідовно. Значок зв’язку з’являється поруч з кожним неактивним зв’язаним пластом. Рис. 59. Зв’язування пластів

Значок зв’язку

Вирівнювання пластів

Рис. 60. Команди вирівнювання

Зв’язані пласти можна вирівнювати один відносно іншого по верхньому чи нижньому, лівому чи правому краю, вертикальному чи горизонтальному центру (рис. 60). Для виклику команд вирівнювання слід обрати пункт Align Linked (Вирівняти зв’язані) з меню Layer (Пласти). Якщо виділити певну ділянку на пласті, то команда Align Linked зміниться на Align To Selection (Вирівняти по виділеному), і ви зможете вирівняти пласт відносно виділеної ділянки.

Запитання до теми: 1. Поясніть функцію кожної кнопки на палітрі Layers.

2. Як створити новий пласт?

3. Як перетворити виділену ділянку на пласт?

4. Як продублювати пласт?

5. Як приховати та показати, видалити пласт?

6. Як трансформувати пласт?

7. Як змінити порядок слідування пластів, перемістити чи заблокувати пласт?

8. Як зберегти копію пласту в новому файлі?

9. Як злити чи зв’язати кілька пластів?

10. Як застосувати до пласту команди вирівнювання?

50

Тема 4. Застосування до пласту спеціальних ефектів

Т е ма 4 ЗАСТОСУВАННЯ ДО ПЛАСТУ СПЕЦІАЛЬНИХ ЕФЕКТІВ До пласту можна застосувати такі спеціальні ефекти: Drop Shadow (Зовнішня тінь), Inner Shadow (Внутрішня тінь), Outer Glow (Зовнішнє підсвічування), Inner Glow (Внутрішнє підсвічування), Bevel and Emboss (Нахил і рельєф), Satin (Атлас), Color Overlay (Накладення кольору), Gradient Overlay (Накладення градієнта), Pattern Overlay (Накладення візерунка) і Stroke (Контур). Ефекти пласту можуть бути застосовані до будьякого пласту, навіть до текстового пласту, що редагується, і в будь-який момент їх можна ввімкнути/вимкнути. Ефект пласту автоматично впливає на всі непрозорі точки пласту й поновлюється при додаванні, зміні чи видаленні пікселів із пласту. Ефекти застосовуються і редагуються за допомогою діалогового вікна Layer Style (Стиль пласту), що викликається командою Layer Style (Стиль пласту) з меню Layer (Пласт) чи спливаючого меню Add layer style (Додати до пласту стиль) на палітрі Layers (Пласти) (рис.

61). Галочка поруч з елементом меню означає, що даний ефект уже застосований до поточного пласту. На палітрі Layers (Пласти) ефекти відображаються у вигляді списку під елементом пласту, до якого вони застосовані. Ефекти зв’язуються з головним пластом, до якого вони були застосовані, і переміщуються разом з ним. Ефекти пласту не можна застосувати до тла зображення.

Рис. 61. Діалогове вікно Layer Style

Меню ефектів пласту на палітрі Layers

51

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Перш ніж розглядати окремі ефекти, зупинимося на загальній інформації, яку необхідно знати користувачу: ¨ для того, щоб застосувати ефект пласту, слід двічі клікнути мишею на імені пласту. У діалоговому вікні Layer Style (Стиль пласту) треба клікнути на імені необхідного ефекту (не обмежуйтеся тільки прапорцем!) і вибрати параметри ефекту. До одного пласту можна застосувати кілька ефектів. Поставте прапорець Preview (Попередній перегляд), щоб попередньо пере глянути результат у вікні зображення. Також до пласту можна застосувати ефект, вибравши пласт, а потім елемент зі спливаючого меню Add layer style (Додати стиль пласту), що викликається натискуванням кнопки, розташованої внизу палітри Layers (Пласти); ¨ на палітрі Layers (Пласти) кожен пласт, до якого був застосований ефект, позначений особливою піктограмою. Клікніть на стрілці поруч з цим значком, щоб побачити список ефектів, застосованих до даного пласту. У кожного ефекту є власна піктограма у вигляді ока, використовувана для відображення/приховування ефекту; ¨ для редагування існуючого ефекту пласту (чи для додавання ще одного) слід клікнути на імені ефекту в списку, розташованому під ім’ям пласту; можна також вибрати ефект зі спливаючого меню Add layer style (Додати стиль пласту), розташованого внизу палітри Layers (Пласти).

ЕФЕКТИ DROP SHADOW та INNER SHADOW Для застосування ефектів слід: 1. Задати значення параметрів у розділі Structure (Структура) (рис. 62): ¨ Blend Mode (Режим змішування кольорів) — обирається режим змішування кольорів. Зазвичай використовується режим Normall (Нормальний). Інші режими використовуються для досягнення спеціальних ефектів. Панель вибору кольорів служить для обрання зразків кольору для тіні; Рис. 62. Розділ Drop Shadow діалогового вікна ¨ Opacity (Прозорість) — Layer Style дає змогу обрати рівень неп52

Тема 4. Застосування до пласту спеціальних ефектів

розорості тіні; ¨ Angle (Кут) — визначає кут тіні щодо фігур вихідного пласту. Встановіть прапорець Use Global Light (Використовувати глобальне висвітлення), щоб використовувати те значення кута, яке було введено в діалоговому вікні Layer > Layer Style > Global Light (Пласт > Стиль пласту > Глобальне висвітлення). Зніміть цей прапорець, якщо хочете використовувати особливий кут для даного ефекту. Увага! Якщо змінити кут для окремого ефекту при встановленому прапорці Use Global Light (Використовувати глобальне висвітлення), то кут для всіх ефектів, що використовують цю опцію, також буде змінений. Така можливість допомагає зробити однорідним висвітлення декількох пластів.

¨ Distance (Відстань) — відстань (у пікселях) від тіні до фігури вихідного пласту чи ширина внутрішньої тіні; ¨ Spread (Поширення) — визначає ступінь розмивання тіні; ¨ Choke (Зменшення) — для ефекту Inner Shadow (Внутрішня тінь) — параметр, що дозволяє звузити тінь; ¨ Size (Розмір) — задає розмір тіні за допомогою повзунка.

2. Обрати параметри у розділі Quality (Якість): ¨ Contour (Контур) — дозволяє обрати контур для тіні на спеціальній панелі. Поставте прапорець Antialiased (Згладжування), щоб пом’якшити зубцюваті краї між тінню й іншими частинами зображення; ¨ Noise (Шум) — встановлює рівень шуму, регулює ступінь хаотичності на межі тіні. Поставте прапорець Layer Knocks Out Drop Shadow (Заборонити просвічування тіні), щоб крізь прозорі ділянки пласту не було видно тінь.

3. Натиснути ОК.

ЕФЕКТИ OUTER GLOW та INNER GLOW Для застосування ефектів необхідно: 1. Задати значення параметрів у розділі Structure (Структура) (рис. 63): ¨ Opacity (Прозорість) — рівень непрозорості підсвічування; ¨ Noise (Шум) — ступінь хаотичності підсвічування. Для зміни кольору підсвічування клікніть на зразку кольору, виберіть відтінок на спливаючій панелі (чи з палітри Swatches (Зразки), поки відкрита панель Color Picker). Обирайте колір, який контрастує з фоновим, тому що складно побачити світлий колір зовнішнього 53

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

підсвічування на світлому тлі. Колір буде попередньо показаний у вікні зображення. Для створення підсвічування з градієнта клікніть на стрілці, щоб вибрати градієнт на спливаючій панелі, чи на мініатюрі градієнта, щоб змінити один з наявних зразків чи створити новий.

2. Вибрати значення параметрів у розділі Elements (Елементи): Рис. 63. Розділ Outer Glow діалогового вікна ¨ зі спливаючого меню Layer Style Technique (Техніка) обрати варіант Softer (М’якше) чи Precise (Точно) для контролю над тим, наскільки точно маска відповідає контуру ділянки; ¨ для ефекту Inner Glow (Внутрішнє підсвічування) поставити перемикач у положення Center (Центр), щоб створити підсвічування, що виходить з центра пікселів пласту. Якщо перемикач встановлений у положення Edge (Край), створюється підсвічування, що виходить всередину від країв об’єкта; ¨ у випадку ефекту Outer Glow (Зовнішнє підсвічування) встановити значення параметра Spread (Поширення), щоб визначити ширину підсвічування до початку розмивання; ¨ для ефекту Inner Glow (Внутрішнє підсвічування) підкоригувати величину параметра Choke (Зменшення), щоб визначити ширину підсвічування до моменту, коли воно почне розмиватися; ¨ вказати розмір підсвічування за допомогою параметра Size (Розмір).

3. Вибрати значення параметрів у розділі Quality (Якість): ¨ Contour (Контур) — дозволяє обирати зразки контуру для краю підсвічування; ¨ Range (Діапазон) — контролює розташування ефекту контуру усередині підсвічування. Якщо підсвічування містить градієнт, треба встановити значення параметра Jitting (Тремтіння), щоб випадковим чином розподілити колір в градієнті.

3. Натиснути ОК.

54

Тема 4. Застосування до пласту спеціальних ефектів

ЕФЕКТ BEVEL AND EMBOSS Ефект Bevel and Emboss (Нахил і рельєф) (рис. 64) створює ілюзію об’єму шляхом додавання світла і тіні до елементів пласту. Для його застосування необхідно: 1. Вибрати значення параметрів у розділі Structure (Структура): ¨ у меню Style (Стиль) вибрати один з варіантів: Outer Bevel (Зовнішній нахил), Inner Bevel (Внутрішній нахил), Emboss (Рельєф), Pillow Emboss (Опуклий рельєф) чи Stroke Emboss (Рельєфний контур); ¨ зі спливаючого меню Technique (Техніка) вибрати варіант Smooth (Гладко), Рис. 64. Розділ Bevel and Emboss діалогового Chisel Hard (Твердий різець) вікна Layer Style чи Chisel Soft (М’який різець); ¨ вибрати значення параметра Depth (Глибина), щоб указати ступінь зсуву світлих ділянок і тіні від фігур пласту (перемикачі Up (Нагору) і Down (Униз) дозволяють поміняти місцями положення світла і тіні); ¨ вибрати значення параметра Size (Розмір) для ефекту; ¨ збільшити значення параметра Soften (Пом’якшити), якщо хочете розмити чіткі краї фігури і, таким чином, пом’якшити ефект.

2. Вибрати значення параметрів у розділі Shading (Затінення): ¨ обрати параметри Angle (Кут) і Altitude (Висота), які визначають положення джерела світла, що у свою чергу впливає на відблиски і тіні; ¨ клікнути на стрілці Gloss Contour (Контур блиску) і вибрати зразок на спливаючій панелі; ¨ вибрати значення параметрів Highlight Mode (Режим підсвічування) і Opacity (Непрозорість) чи Shadow Mode (Режим тіні) і Opacity (Непрозорість) для світлих і темних ділянок зображення відповідно; ¨ для зміни кольору світлих чи темних тонів клікнути на будьякому зразку кольору і вибрати новий тон на панелі Color 55

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Picker. Колір буде попередньо показаний у вікні зображення. Потім натиснути ОК.

3. Для того щоб додати контур до країв підсвічування при застосуванні ефекту Bevel and Emboss (Нахил і рельєф), треба: ¨ клікнути мишею на написі Contour (Контур), розташованому ліворуч у діалоговому вікні Layer Style (Стиль пласту) під заголовком Bevel and Emboss (Нахил і рельєф); ¨ клікнути на чорній кутовій стрілці в полі Contour (Контур) і вибрати зразок країв контуру на спливаючій панелі; ¨ установити значення параметра Range (Діапазон), щоб ви значити розташування ефекту контуру в межах підсвічування. Ця опція ніяк не впливає на ефект Emboss (Рельєф); ¨ поставити прапорець Antialiased (Згладжування), якщо хочете пом’якшити чіткі краї розташованих поруч ділянок.

4. Для того щоб додати текстуру до ефекту слід клікнути на написі Texture (Текстура), розташованому ліворуч у діалоговому вікні Layer Style (Стиль пласту) під заголовком Bevel and Emboss (Нахил і рельєф), потім на стрілці поля Texture (Текстура), вибрати малюнок на спливаючій панелі і виконати кожну з перерахованих нижче дій: ¨ відрегулювати масштаб малюнка за допомогою повзунка Scale (Масштаб); ¨ змінити значення параметра Depth (Глибина), щоб підкоригувати контраст світлих і темних кольорів малюнка; ¨ поставити прапорець Invert (Інвертувати), щоб поміняти місцями світлі і темні ділянки. Це дасть такий самий ефект, як і при зміні значення параметра Depth (Глибина) з негативного на позитивне і навпаки; ¨ поставити прапорець Link with Layer (Зв’язати із пластом), щоб текстура і пласт переміщувалися сінхронно; ¨ натиснути ОК.

ЕФЕКТ COLOR OVERLAY Ефект Color Overlay (Накласти колір) (рис. 65) дозволяє накладати необхідний колір на пласт. Для застосування ефекту необхідно: ¨ вибрати значення параметра Blend Mode (Режим змішування); ¨ клікнути на зразку кольору і вибрати колір для накладення; ¨ підкоригувати значення параметра Opacity (Непрозорість); ¨ натиснути ОК.

56

Тема 4. Застосування до пласту спеціальних ефектів

ЕФЕКТ GRADIENT OVERLAY Ефект Gradient Overlay (Накласти градієнт) дозволяє накладати поверх пласту градієнт (рис. 66). Для застосування ефекту необхідно: ¨ вибрати значення параметра Blend Mode (Режим змішування); ¨ відрегулювати значення параметра Opacity (Непрозорість); ¨ клікнути на стрілці в полі Gradient (Градієнт), потім вибрати зразок зафарбування на спливаючій панелі; ¨ поставити прапорець Reverse (Змінити), щоб змінити напрямок градієнта; ¨ вибрати значення в полі Style (Стиль): Linear (Лінійний), Radial (Радіальний), Angle (Кутовий), Reflected (Відбиваний) чи Diamond (Ромбовидний); ¨ поставити прапорець Align with Layer (Вирівняти із пластом), щоб вирівняти градієнт щодо фігур пласту; ¨ установити значення параметра Angle (Кут) для градієнта; ¨ вибрати значення параметра Scale (Масштаб) для визначення положення серединної точки градієнта; ¨ натиснути ОК.

Рис. 65. Розділ Color Overlay діалогового вікна Layer Style

Рис. 66. Розділ Gradient Overlay діалогового вікна Layer Style

ЕФЕКТ PATTERN OVERLAY Ефект Pattern Overlay (Накласти візерунок) дозволяє накладати поверх пласту візерунок (рис. 67). Для застосування ефекту необхідно: ¨ вибрати значення параметра Blend Mode (Режим змішування); ¨ відрегулювати значення параметра Opacity (Непрозорість); 57

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

¨ клікнути стрілкою в полі Pattern (Візерунок) і вибрати бажаний зразок на спливаючій панелі; ¨ натиснути кнопку Snap to Origin (Прив’язати до початку координат), щоб вирівняти візерунок щодо верхнього лівого кута зображення. Змінити положення візерунка можна також, перетягнувши його у вікні зображення; Рис. 67. Розділ Pattern ¨ вибрати значення параметра діалогового вікна Layer Style Scale (Масштаб) для візерунка; ¨ поставити прапорець Link with Layer (Зв’язати із пластом), щоб зв’язати візерунок із пластом. Якщо ви хочете використати ваш власний візерунок, слід натиснути кнопку Create new preset (Створити новий зразок), щоб додати ваш візерунок до інших зразків; ¨ натиснути ОК. ЕФЕКТ STROKE Ефект Stroke (Контур) дозволяє створити контур об’єктів пласту (рис. 68). Для застосування ефекту необхідно: ¨ вибрати значення параметра Size (Розмір); ¨ зі спливаючого меню Position (Положення) обрати, як буде розташовуватися контур стосовно країв фігури: Outside (Ззовні), Inside (Усередині) чи Centered (По Рис. 68. Розділ Stroke діалогового вікна Layer Style центру); ¨ вибрати значення параметра Blend Mode (Режим змішування); ¨ установити значення параметра Opacity (Непрозорість); ¨ вибрати придатний варіант контуру з меню Fill Type (Тип заливки): Color (Колір), Gradient (Градієнт) чи Pattern (Візерунок); ¨ натиснути ОК.

58

Тема 4. Застосування до пласту спеціальних ефектів

КОМАНДИ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТАМИ Доступ до команд управління ефектами можна одержати, клікнувши правою кнопкою миші на значку ефектів пласту на палітрі Layers (Пласти) або за допомогою меню Layer > Layer Style (Пласт > Стиль пласту) (рис. 69). Розглянемо основні з цих команд: ¨ Copy Layer Style (Копіювати стиль пласту) — копіює всі ефекти виділеного пласту так, щоб їх можна було вставити в будь-який інший пласт; ¨ Paste Layer Style (Вставити стиль пласту) — вставляє ефекти на поточний пласт у тому самому чи іншому документі; ¨ Paste Layer Style to Linked (Вставити стиль пласту в зв’язаний пласт) — вставляє ефекти в усі пласти, зв’язані на даний момент із виділеним. Але вставлений ефект замінить уже застосований тільки в тому випадку, якщо вони належать до однієї категорії (нап- Рис. 69. Команди риклад, якщо вставляється ефект Drop Shadow, то він управління ефектами замінить існуючий ефект Drop Shadow); ¨ Clear Layer Style (Очистити стиль пласту) — видаляє всі стилі з виділеного пласту. Вона також відновлює значення параметра Blending Options (Опції змішування), прийняте за замовчуванням; ¨ Global Light (Глобальне висвітлення) встановлює значення параметрів Angle (Кут) і Altitude (Висота), загальні для всіх поточних і майбутніх ефектів, у яких включена опція Use Global Light (Використовувати глобальне висвітлення). І, навпаки, якщо змінити значення параметрів Angle (Кут) і Altitude (Висота) для окремого ефекту при включеній опції Use Global Light (Використовувати глобальне висвітлення), значення даних параметрів для інших ефектів, що використовують цю опцію, також зміняться, тому що зміняться їхні значення в діалоговому вікні Global Light (Глобальне висвітлення). Команда Global Light (Глобальне висвітлення) забезпечує однакове висвітлення на декількох пластах; ¨ Create Layers (Створити пласти) — розміщує кожен ефект на своєму власному пласті. Після цього зображення істотно не змінюється, але тепер більше не можна буде редагувати ефекти за допомогою діалогового вікна Layer Style (Стиль пласту), і ефекти не будуть зв’язані із пластом, до якого спочатку були застосовані; ¨ Hide All Effects (Сховати всі ефекти) — тимчасово ховає ефекти всіх пластів документа. Для того щоб знову відобразити їх, треба 59

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

обрати команду Layer > Layer Style > Show All Effects (Пласт > Стиль пласту > Показати всі ефекти); ¨ Scale Effects (Масштаб ефектів) — відкриває діалогове вікно, в якому можна зменшити чи збільшити розмір усіх поточних ефектів виділеного пласту. Ефекти пласту можна зберегти у вигляді стилю за допомогою палітри Styles (Стилі).

Запитання до теми: 1. Поясніть значення кожного параметра з діалогового вікна ефекта Drop Shadow (Зовнішня тінь).

2. Поясніть значення кожного параметра з діалогового вікна ефекта Inner Shadow (Внутрішня тінь).

3. Поясніть значення кожного параметра з діалогового вікна ефекта Outer Glow (Зовнішнє підсвічування).

4. Поясніть значення кожного параметра з діалогового вікна ефекта Inner Glow (Внутрішнє підсвічування).

5. Поясніть значення кожного параметра з діалогового вікна ефекта Bevel and Emboss (Нахил і рельєф).

6. Поясніть значення кожного параметра з діалогового вікна ефектів Color Overlay (Накладення кольору), Gradient Overlay (Накладення градієнта), Pattern Overlay (Накладення візерунка) і Stroke (Контур).

7. Які ви знаєте команди управління ефектами?

60

Тема 5. Колірні моделі. Канали та маски

Т е ма 5

КОЛІРНІ МОДЕЛІ. КАНАЛИ ТА МАСКИ КОЛІРНІ МОДЕЛІ Найбільшою проблемою, що виникає при друці кольорових зображень є досягнення відповідності кольору на моніторі кольорам при роздруці на принтері та друкарському обладнанні. Ця проблема виникає через те, що для відображення кольорів на моніторі і принтері використовують принципово різні колірні моделі. Усі кольори можна поділити на два види: аддитивні, котрі випромінюють світло (лампа, екран монітора чи телевізора) і суб трактивні, які його поглинають. Предмети мають певний колір завдяки своїй здатності відбивати, поглинати чи пропускати світлові хвилі. Для аддитивних кольорів чорний колір — це відсутність будьякого випромінювання. Максимально яскравим є білий колір, що вміщує всі кольори спектра. Субтрактивні кольори утворюються інакше. Світло певного спектра потрапляє на поверхню предмета, що не світиться, після цього частина спектра поглинається предметом, а частина відбивається. Саме той колір, що буде відбиватися і сприйматиметься як колір об’єкта. Наприклад, якщо поглинулися всі кольори, крім синього, то предмет сприйматиметься як синій. Таким чином, білі предмети відбивають весь спектр, а чорні його поглинають. Кольорів дуже багато, проте не всі вони можуть бути відтворені. Діапазон кольорів, котрий може бути відтворений чи описаний певним чином називають колірним охопленням. Для опису кольору було розроблено кілька колірних моделей, кожна з яких має різне колірне охоплення. Перехід з однієї колірної моделі до іншої відбувається шляхом вибору відповідної команди з групи Mode (Режим) меню Image (Зображення).

Колірна модель RGB RGB — це аддитивна колірна модель, для якої основними є три кольори — Red (Червоний), Green (Зелений) та Blue (Блакитний). Інші кольори отримуються шляхом змішування трьох основних в різних відсоткових співвідношеннях. У цій моделі працюють монітор, телевізор, сканер, вона є також основною для роботи з цифровими зображеннями.

61

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Більшість дизайнерів обробляють фото, працюють з іншими зображеннями також у моделі RGB, оскільки застосування більшості фільтрів для растрових зображень можливе лише в цій моделі.

Колірна модель CMYK CMYK — це субтрактивна колірна модель, що використовується для друку зображень. У цій моделі кольори утворююються у результаті вирахування основних аддитивних кольорів. Таким чином, й основних субтрактивних кольорів буде три: синій, пурпурний та жовтий. Ці кольори складають так звану поліграфічну тріаду. При друці фарбами названих кольорів червона, зелена і блакитна складові білого світла поглинаються таким чином, що велика частина видимого колірного спектра може бути репродукована на папері. Кожному пікселю в такому зображенні привласнюються значення, що визначають процентний уміст тріадних фарб. При змішуванні двох базових складових кольорів результат буде темнішим кожного з них окремо, а при змішуванні всіх трьох вийде чорний колір. При повній відсутності фарби залишається білий колір (білий папір). Таким чином, нульові значення складових дають білий колір, максимальні значення повинні давати чорний, їхні рівні значення — відтінки сірого, крім того є чисті субтрактивні кольори і їхні подвійні сполучення. Це означає, що модель, у якій вони описуються, схожа на модель RGB. Але проблема полягає в тому, що модель CMYK покликана описувати реальні поліграфічні фарби, котрі, на жаль, не такі ідеальні, як кольоровий промінь. Вони мають домішки, тому не можуть цілком перекрити весь колірний діапазон, а це призводить, зокрема, до того, що змішування трьох основних фарб, котре повинне давати чорний колір, дає якийсь невизначений (“брудний”) темний колір, і це скоріше темнокоричневий, ніж глибокий чорний колір. Для компенсації цього недоліку до числа основних поліграфічних фарб була внесена чорна фарба. Саме вона додала останню літеру в назву моделі CMYK, хоча й не зовсім звичайно: С — Cyan (Синій); М — Magenta (Пурпурний); Y — Yellow (Жовтий); 62

Тема 5. Колірні моделі. Канали та маски

K (увага!) — blасК (Чорний), тобто від слова узята не перша, а остання літера. Таким чином, моделі RGB і CMYK, хоча і пов’язані між собою, однак їхні взаємні переходи одна в одну (конвертування) не відбуваються без утрат, оскільки колірне охоплення у них різне. І мова йде лише про те, щоб зменшити втрати до прийнятного рівня. Це викликає необхідність дуже складних калібрувань всіх апаратних частин, що працюють з кольором: сканера (він здійснює введення зображення), монітора (по ньому судять про колір і коригують його параметри), вивідного пристрою (він створює оригінали для друку), друкарського обладнання (виконуючого кінцеву стадію).

Колірна модель HSB Колірна модель HSB найбільш близька до сприйняття кольору людиною, тому вона зручна для підбору відтінків та кольорів. Вона базується на моделі RGB, але має іншу систему координат. Будьякий колір у цій моделі може бути представлений трьома каналами: H (Hue — колірний тон), S (Saturation — насиченість) та B (Brightness — яскравість). Недоліком цієї моделі є необхідність перетворювати її на модель RGB для відображення на екрані монітора чи на модель CMYK для одержання поліграфічного відбитка.

Колірна модель LAB Колірна модель Lab була створена Міжнародною комісією з висвітлення (CIE) з метою подолання істотних недоліків вищевикладених моделей. Зокрема, ця модель покликана стати апаратно незалежною моделлю і визначати кольори незважаючи на особливості пристрою (монітора, принтера, друкарського обладнання тощо). У комісії були виконані експериментальні роботи з вивчення сприйняття кольору людиною. Величезний статистичний матеріал дозволив створити серію математичних моделей, у яких колір описувався не в термінах елементів, відтворених пристроями, а з використанням трьох складових колірного сприйняття людини. У цій моделі будь-який колір визначається світлотою (L) і двома хроматичними компонентами: параметром а, що змінюється в діапазоні від зеленого до червоного, і параметром b, що змінюється в діапазоні від синього до жовтого. Колірна модель Lab представляється у вигляді смужки, що визначає світлоту, і квадрата, що визначає хроматичні параметри.

63

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

У даній моделі важко орієнтуватися, як і в моделях RGB чи CMYK, але про неї потрібно мати уявлення, оскільки програма Adobe Photoshop використовує її як модельпосередника при будьякому конвертуванні з моделі в модель. Крім того, її можна використовувати в наступних випадках: при друці на принтерах з PostScript Level 2 і Level 3, при роботі з форматом PhotoCD, при конвертуванні кольорового зображення в сіру шкалу.

Сіра шкала Сіра шкала (Grayscale) застосовується для відображення чорнобілих зображень чи фотографій для чорнобілої поліграфії. Традиційна сіра шкала, що використовує на кожен піксель зображення один байт інформації, може передавати 256 відтінків (градацій) сірого чи кольору яскравості (brightness): значення 0 представляє чорний колір, а значення 255 — білий. Сіра шкала представляється у вигляді смуги з відтінками сірого кольору та може виражатися й у процентних відношеннях. У цьому випадку 0% представляє білий колір (відсутність фарби на білому папері), а 100% — чорний колір (плашка глибокої чорної фарби). При конвертуванні зображень у градаціях сірого в колірну модель кожна складова одержує однакові значення, рівні значенням сірих відтінків (оскільки сіра шкала розташовується на діагоналі в колірному кубі моделі RGB).

Змішані кольори (Spot Color) Кольорове зображення зазвичай отримується послідовним на кладанням чотирьох базових кольорів — синього, пурпурного, жовтого та чорного. Однак є й інший спосіб друку. Можно виготовити фарбу необхідного кольору, а потім накласти її на папір відповідно до друкарської форми. Кольори, що друкуються заздалегдь змішаними фарбами називають змішаними або плашечними. У такому способі є кілька переваг порівняно з друком складовими фарбами CMYK. Поперше, це впевненість в отриманні необхідного кольору, оскільки плашечні кольори обираються дизайнером заздалегідь по каталогу. Отримання ж необхідного кольору при змішуванні чотирьох фарб залежить як від якості друкарського обладання, так і від професійності друкаря.

64

Тема 5. Колірні моделі. Канали та маски

Плашечні кольори мають відповідник у CMYK та об’єднуються у бібліотеки: Trumatch, Pantone, Focoltone та ін. На сьогодні найбільш популярним є стандарт Pantone, оскільки він підтримується всіма програмами підготовки зображення до друку. Для вибору кольору з певної бібліотеки треба: ¨ у діалоговому вікні Color Picker (Палітра кольорів) (див. рис. 47, с. 37) обрати Custom (Каталог); ¨ у вікні Custom Colors (Каталог кольорів) (рис. 70) обрати необхідну бібліотеку кольорів; ¨ вибрати з бібліотеки потрібний колір; ¨ натиснути OK.

Рис. 70. Вибір бібліотеки кольорів

За допомогою змішаних кольорів можна також тонувати чорнобілі зображення, створюючи дуплексні зображення. Дуплексне зображення — це напівтонове зображення, надруковане кількома фарбами, з яких основною є чорна, а інші — змішані. Дуплекс як метод друку застосовують не лише для надання певного відтінку (імітації під старовинні фото тощо), а й для покращання якості напівтонових зображень, оскільки додаткові кольори, накладаючись на сірі тони, розширюють тоновий діапазон. Зважаючи на те, що дуплекс друкують плашечними кольорами за особливою схемою, дуплексні зображення виділяють в окремий тип, не відносячи їх не до кольорових, не до напівтонових. Для того, щоб перетворити напівтонове зображення в дуплексне, триплексне або квадроплексне, треба у меню Image (Зображення) обрати групу Mode (Режим) та виконати команду Duotone. При цьому на екрані відобразиться діалоговове вікно Duotone Options (Параметри дуплекса) (рис. 71).

65

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

За замовчуванням встановлюється режим Monotone (Одна фарба). Для того, щоб створити дуплексне, триплексне чи квадроплексне зображення слід обрати відповідний пункт зі списку Type (Тип):

Рис. 71. Діалогове вікно Duotone Options

¨ Duotone (Дві фарби); ¨ Tritone (Три фарби);

¨ Quadtone (Чотири фарби). Для вибору кольору слід: ¨ клікнути на відповідному кольоровому прямокутнику — ink 1, ink 2 для створення дуплексного; ink 1, ink 2 та ink 3 — триплексного; ink 1, ink 2, ink 3, ink 4 — квадропексного зображення; Увага! Інтенсивність кольорів фарб має зменшуватися по мірі зростання їх номера (зверху вниз). Це пов’язано з тим, що в процесі друку макети кожного кольору друкуються в порядку, визначеному у вікні Duotone Options. Таким чином, правильне розміщення фарб дозволить досягти оптимальної глибини кольоропередачі.

¨ у діалоговому вікні Custom Colors (Каталог кольорів) обрати необхідний змішаний колір. ¨ натиснути OK. У процесі створення дуплекса ви можете подивитись попередні результати зміни параметрів, встановивши флажок Preview. До комплекту Photoshop входить кілька десятків наборів дуплексів, котрі зберігаються у папці Adobe Photoshop\Presets\Duotones. У трьох каталогах зібрані дво, трьох та чотирьохкольорові дуплекси. Для завантаження будьякого з них треба відкрити вікно Duotone Options (Параметри дуплекса) та натиснути на кнопку Load (Завантажити). Ви можете також зберігати власні установки дуплекса за допомогою кнопки Save (Зберегти) діалогового вікна Duotone Options (Параметри дуплекса).

66

Тема 5. Колірні моделі. Канали та маски

КАНАЛИ ТА МАСКИ Кожне зображення в програмі Photoshop складається з одного чи більше напівтонових зображень певного кольору, які називають каналами. Кольоровий канал — це напівтонове зображення, що відображає розподіл яскравості відповідного базового кольору. Наприклад, зображення в режимі RGB складається з червоного, зеленого і синього каналів. Іноді необхідно змінити колір лише в одному каналі, наприклад зменшити яскравість у каналі червоного кольору, але зазвичай зміни проводяться і відображаються в багатоканальному, композитному зображенні (верхній елемент на палітрі Channels) і впливають на всі канали зображення одночасно. Для управління виводом на екран окремих каналів слугує палітра Channels (див. рис. 23, с. 27). За допомогою цієї палітри можна створювати, видаляти, дублювати канали. Увага! Чим більше каналів містить зображення, тим більше пам’яті воно займає. Розмір зображення в режимі RGB із трьома каналами (червоний, зелений і синій) буде в три рази більшим, ніж того самого зображення в напівтоновому режимі з одним каналом. Це ж саме зображення в режимі CMYK буде містити чотири канали і займатиме ще більше дискового простору.

При роботі з виділеннями часто трапляються ситуації, коли певну виділену ділянку треба використовувати кілька разів у процесі редагування зображення. Для цього у програмі передбачена функція збереження виділеної ділянки. Таке збережене виділення називають маскою. Маска — це напівтонове зображення з чорним чи білим тлом, яке використовується для того, щоб приховати невиділену частину пласту зображення, не видаляючи її інформацію. За допомогою маски можна тимчасово сховати пікселі пласту так, щоб було видно іншу частину зображення без них. При цьому виділену частину можна редагувати всіма інструментами, а невиділена (замаскована) частина зображення захищена маскою від редагування. Маска існує у документі у вигляді додаткового каналу. За замовчуванням на піктограмі каналу маски виділені ділянки позначають білим кольором, а замасковані — чорним. Спеціальні напівтонові канали, що використовуються для зберігання виділеної ділянки як маски, називаються альфаканалами. Альфаканали на зображення не впливають і не друкуються. Маска, 67

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

збережена в альфаканалі може в будь-який час бути завантажена як виділена ділянка. Для створення маски слід виділити необхідну ділянку зображення та виконати команду Save Selection (Зберегти виділення) з меню Selection (Виділення). Після цього відкриється діалогове вікно Save Selection (рис. 72), в якому слід: ¨ у списку Document (Документ) обрати будь-який відкритий документ. Ця можливість дозволяє зберегти виділення як канал не лише в активному зображенні, а й у будьякому відкритому файлі чи в новому документі.

Рис. 72. Діалогове вікно Save Selection

Увага! Канал можна зберігати в іншому документі, якщо його розмір (геометричний та роздільна здатність) точно дорівнює розмі ру активного документа.

¨ у списку Channel (Канал) обрати зберігання в новий канал чи в один з існуючих у документі каналів. Якщо виділення зберігається у новий канал слід ввести його ім’я у поле Name (Ім’я). За замовчуванням новому альфаканалу присвоюється ім’я Alpha 1. Якщо виділення зберігається в існуючий альфаканал, слід обрати спосіб його взаємодії із вмістом цього каналу: Replace Channel (Замінити канал), Add to Channel (Додати до каналу), Subtract from Channel (Вирахувати з каналу) та Intersect with Channel (Знайти перетин з каналом); ¨ натиснути кнопку ОК, щоб створити новий альфаканал за заданими параметрами. Якщо одночасно активізувати альфаканал з маскою та композитне зображення, то вмикається режим накладання альфаканалу на зображення і таким чином у вікні документа стає видимим зображення, а поверх нього у вигляді червоної напівпрозорої плівки показано альфаканал (рис. 73). Аналогічного ефекту можна досягти, використавши режим накладання маски на зображення Quick Mask (Швидка маска), що викликається натискуванням відповідної кнопки на панелі інструментів (див. рис. 46, с. 36). Альфаканал при цьому не створюється, проте на час редагування виділення створюється тимчасовий канал, який видно на палітрі каналів (рис. 74). Після закінчення редагу68

Тема 5. Колірні моделі. Канали та маски

вання слід повернутися у режим виділеня, натиснувши на кнопку ліворуч від кнопки швидкого маскування.

Рис. 73. Замаскована частина, вкрита напівпрозорою червоною плівкою

Рис. 74. Тимчасовий канал на палітрі Channels

Маски переважно використовують для виділення складних частин зображення, створення різних спеціальних ефектів за допомогою виділень. Для перенесення частини зображення на інший фон (видалення фону) при створенні монтажів з кількох зображень використовують маску пласту. Маска пласту — це маска прозорості пласту. Вона визначає, які ділянки пласту будуть видимими, а які прозорими. На палітрі пластів її піктограма розташована поруч з мініатюрою пласту, а на палітрі каналів вона займає окремий рядок і називається так само, як і пласт з додаванням слова “Mask”. Так, при створенні нової маски пласту на основі виділеної ділянки зображення, усі невиділені пікселі стануть прозорими, проте їх інформація залишиться (рис. 75). Додавши до пласту маску, ви можете регулювати, яка частина зображення бути прихованою, редагуючи маску за допомогою пензля. Робота з маскою пласту відбувається чорним та білим кольорами. Те, що зафарбовується чорним кольором, стає прихованим, а те, що білим — видимим. Пласт та маска пов’язані. Щоб розірвати цей зв’язок, треба клікнути на значку зв’язку (див. рис. 75) між піктограмами зображення та пласту.

69

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Рис. 75. Зображення до та після використання маски пласту

Значок зв’язку пласту з маскою

Піктограма маски пласту на палітрі Layers

Для видалення маски пласту треба перетягнути її піктограму у палітрі Layers (Пласти) на кнопку Delete Layer (Видалити пласт) на панелі палітри. При цьому з’явиться діалогове вікно, у якому треба обрати відповідь на запитання, що робити з маскою пласту. Є кілька варіантів відповіді: ¨ Apply (Застосувати) — маска застосовується до пласту, після чого замасковані пікселі видаляються з пласту, тобто невиділена частина зображення зникне; ¨ Discard (Ігнорувати) — маска ігнорується і вміст пласту повністю зберігається; ¨ Cancel (Відмінити) — видалення маски пласту відміняється. Запитання до теми: 1. Що таке колірні моделі? Які колірні моделі ви знаєте?

2. Опишіть принцип роботи у колірних моделях CMYK та RGB. 3. Опишіть принцип роботи у колірних моделях HSB, LAB та Grayscale.

4. Що таке змішані кольори? Як обрати змішаний колір з бібліотеки кольорів?

5. Дайте визначення поняттю “дуплексне зображення”.

6. Як створити дуплексні зображення та для чого вони використовуються?

7. Для чого використовуються канали та маски? Дайте визначення цим поняттям.

8. Що таке альфаканал?

9. Дайте визначення поняттю “маска пласту”. Поясніть, для чого застосовують маску пласту.

10. Як видалити маску пласту?

70

Тема 6. Редагування зображень

Т е ма 6

РЕДАГУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ ЗМІНА РОЗМІРІВ ЗОБРАЖЕННЯ ТА РОЗДІЛЬНОЇ ЗДАТ НОСТІ Для зміни розмірів зображення треба вибрати команду меню Image > Image Size (Зображення > Розмір зображення), і на екрані з’явиться діалогове вікно (рис. 76), яке дає змогу змінювати розміри і роздільну здатність зображення. Для зміни розміру необхідно: 1. У полях Width (Ширина) і Height (Висота), розташованих у групі Document Size (Розмір документа), вибрати одиниці виміру (см чи мм).

2. Ввести нові значення у поля Width (Ширина) і Height (Висота).

3. Не знімати прапорець Constrain Proportions (Зберігати пропорції), якщо ви хочете зберегти співвідноРис. 76. Діалогове вікно Image Size шення ширини і висоти зображення. Якщо ж хочете змінювати ширину зображення незалежно від висоти, зняти цей прапорець.

4. Натиснути ОК. Увага! Для того, щоб зберегти роздільну здатність, при зміні ширини чи висоти зображення треба встановити прапорець Resample Image (Відслідковувати зміни).

Роздільна здатність — це число пікселів, що містяться в зображенні; вимірюється в пікселях на дюйм. Для зміни роздільної здатності необхідно: 1. Ввести необхідне значення у поле Resolution, обравши одиницю виміру pixels/inch (піксель на дюйм) та натиснути ОК. Оптимальною для друку є роздільна здатність 300 пікселів на дюйм.

2. Зняти чи поставити прапорець у поле Resample Image (Відслідковувати зміни).

3. У вікні Resample Image обрати один з методів інтерполяції: Nearest Neighbour (Найближчий сусід), Bilinear (Білінійний) чи 71

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Bicubic (Бікубічний). Бікубічна інтерполяція найменш негативно впливає на якість зображення. Увага! Розміри і роздільна здатність зображення при друці взаємозалежні. При зміні роздільної здатності чи розмірів зображення загальна кількість пікселів зберігається в тому випадку, якщо в діалоговому вікні Image Size (Розмір зображення) знятий прапорець Resample Image (Відслідковувати зміни).

Якщо збільшити роздільну здатність при встановленому прапорці Resample Image (Відслідковувати зміни), тобто провести інтерполяцію, до зображення будуть додані пікселі, збільшиться розмір файлу, але чіткість зменшиться, якість зображення погіршиться. Якщо зменшити роздільну здатність, з файлу буде вилучено певну інформацію, і відновити її можна тільки за допомогою палітри History до закриття файлу. Розмитість зображення після проведення інтерполяції буде видно тільки при друці зображення, на екрані це помітити неможливо. Саме тому краще створювати зображення потрібного розміру та роздільної здатності.

ПІДГОНКА ЗОБРАЖЕННЯ ПО ЗАДАНИХ РОЗМІРАХ Команда Fit Image (Підігнати зображення) впливає тільки на фізичні розміри зображення, не змінюючи його роздільну здатність, тому її варто використовувати, якщо ви хочете зменшити зображення. Для цього слід: 1. Вибрати команду File > Automate > Fit Image (Файл > Автоматично > Підігнати зображення) — рис. 77.

2. Ввести значення ширини чи висоти в пікселях. Інше поле буде автоматично підкориРис. 77. Діалогове вікно Fit Image говано після того, як ви натиснете ОК, так що співвідношення ширина/висота буде збережено.

3. Натиснути ОК.

ЗМІНА РОЗМІРУ ПОЛОТ НА Для зміни розміру полотна необхідно: 1. Якщо в зображенні (рис. 78) є тло, обрати колір тла.

2. Відкрити діалогове вікно Image > Canvas Size (Зображен ня > Розмір полотна).

72

Тема 6. Редагування зображень

3. Ввести нове значення в поле Width (Ширина) і/чи Height (Висота). Зміна однієї величини (ширини чи висоти) ніяк не впливає на іншу.

4. За бажанням. Можна задати відносну зміну ширини чи висоти. Для цього треба встановити прапорець Relative (Відносно) і ввести у поле Width (Ширина) і/чи Height (Висота) те значення, на яке ви хочете збільшити чи зменшити розмір полотна.

6. Клікнути на незайнятому Рис. 78. Діалогове вікно Canvaz Size квадратику Anchor (Якір) для того щоб перемістити зображення щодо нового полотна. Світлий елемент показує поточне розташування зображення.

7. Натиснути ОК. Усі додаткові ділянки будуть автоматично залиті кольором тла.

КАД РУ ВАННЯ ЗОБРАЖЕННЯ Зображення може бути обрізане за допомогою інструмента Crop (Кадрувати), команди Crop (Кадрувати) чи команди Trim (Підрізати). У програмі Photoshop є декілька нових опцій для інструмента Crop (Кадрувати). Для кадрування за допомогою рамки слід: 1. Вибрати інструмент Crop (Кадрувати) — клавіша <С>.

2. Намалювати рамку навколо тієї ділянки зображення, яку ви хочете зберегти.

3. Виконати кожну з нижченаведених дій на панелі опцій інструмента Crop (Кадрувати): ¨ встановити прапорець Shield cropped area (Закрити ділянку кадрування), якщо хочете, щоб ділянка за межами рамки була затемнена (це допоможе краще побачити, що залишиться); ¨ клікнути на зразку Color (Колір), якщо хочете змінити колір затемненої ділянки і вибрати значення параметра Opacity (Непрозорість) для цього кольору; ¨ поставити перемикач Cropped Area (ділянка, що відрізається) у положення Delete (Видалити), щоб видалити ділянку, що не увійшла до рамки, чи Hide (Сховати), щоб зберегти ділянку за межа73

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

ми зображення разом з файлом. За допомогою інструмента Move (Перемістити) можна перемістити заховані пікселі пласту, що знаходяться за межами зображення. Ця функція не доступна для тла; ¨ активізувати опцію Perspective (Перспектива), якщо ви хочете спотворити зображення.

4. Натиснути <Enter>. Увага! Для того щоб змінити розмір рамки, слід перетягнути один з її маркерів (курсор набуде вигляду двосторонньої стрілки). Якщо при цьому натиснути клавішу <Shift>, будуть збережені пропорції рамки. Натиснувши клавішу <Alt>, можна змінити розмір рамки щодо її центра. Для того щоб скасувати процес обрізки до того, як дію буде виконано, натисніть <Esc>.

Для зазначення при обрізці зображення розмірів і роздільної здатності необхідно: 1. Вибрати інструмент Crop (Кадрувати) — клавіша <С>.

2. На панелі опцій інструмента ввести значення в поля Width (Ширина) і/чи Height (Висота). Якщо необхідно обрізати одне зображення відповідно до розмірів іншого відкритого зображення, слід натиснути кнопку Front Image (Зовнішнє зображення), щоб перенести у поля Width і/чи Height розміри відкритого зображення.

3. Перетягнути рамку кадрування та натиснути клавішу <Enter>. Ува га! Щоб очистити поля Width (Ширина), Height (Висота) і Resolution (Роздільна здатність), треба натиснути кнопку Clear (Очистити).

Якщо зробити обрізку за допомогою рамки, розмір якої більше розміру зображення, збільшиться розмір полотна зображення. Для кадрування зображення за допомогою команди Crop слід: 1. Вибрати інструмент Rectangular Marquee (Прямокутна ділянка) — клавіша <М>.

2. Намалювати рамку навколо ділянки, яку ви хочете зберегти. Для того щоб відрегулювати розмір рамки, слід установити в полі Style (Стиль) на панелі опцій інструмента значення Fixed Size (Фіксований розмір) чи Fixed Aspect Ratio (Зберігати відношення сторін), потім клікнути мишею на зображенні.

3. Вибрати команду Image > Crop (Зображення > Кадрувати). Команда Crop (Кадрувати) корисна тільки в тому випадку, якщо немає необхідності використовувати опції, надані інструментом Crop.

74

Тема 6. Редагування зображень

ПОВОРОТ ЗОБРАЖЕННЯ Щоб перевернути зображення зверху вниз і створити дзеркальне зображення, треба обрати Image > Rotate Canvas > Flip Canvas Vertical (Зображення > Повернути полотно > Перевернути полотно уздовж вертикалі). Команди Rotate Canvas > Flip Horizontal і Flip Vertical (Повернути полотно > Перевернути уздовж горизонталі і Перевернути уздовж вертикалі) перевертають усі пласти зображення. Якщо ж треба перевернути тільки один пласт, то краще скористатися командою Edit > Transform > Flip Horizontal чи Flip Vertical (Виправлення > Трансформувати > Перевернути уздовж горизонталі чи Перевернути уздовж вертикалі). Для того щоб повернути зображення праворуч чи ліворуч, слід виконати команду Image > Rotate Canvas > Flip Canvas Horizontal (Зображення > Повернути полотно > Перевернути уздовж горизонталі).

ТОНОВА ТА КОЛІРНА КОРЕКЦІЯ ЗОБРАЖЕННЯ Усі команди тонової та колірної корекції зберігаються в меню Image > Adjustments (Зображення > Настроїти) та можуть бути застосовані до пласту безпосередньо чи за допомогою коригувального пласту. Розглянемо найбільш вживані з них.

Команда Brightness/Contrast Команда Brightness/Contrast (Яскравість/Контраст) є найпростішою, проте менш функціональною, порівняно, наприклад, з командами Levels (Рівні) та Curves (Криві) (про них розповідатиметься далі) командою колірної корекції. Для її застосування слід: 1. Вибрати пласт, потім з меню Image (Зображення) обрати команду Adjustments > Brightness/Contrast (Корекція > Яскравість/Контраст).

2. У діалоговому вікні Brightness/Contrast (рис. 79) пересунути повзунок яскравості вправо, щоб трохи висвітлити пласт, або ж вліво, щоб затемнити його. Можна також у полі Brightness (Яскравість) зазначити будьяке значення від 100 до 100.

3. Пересунути повзунок Contrast (Контраст) вправо для збільшення контрасту та вліво для його зменшення. Можна також ввести в поле Contrast (Контраст) будьяке число від 100 до 100.

4. Натиснути ОК.

75

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Команди Auto Contrast, Auto Levels, Auto Color Команди Auto Contrast (Автоконтраст), Auto Levels (Автоматичне формування рівнів) та Auto Color (Автоматичне настроювання кольорів) дозволяють автоматично змінювати контрастність та кольори зображення згідно із закладеними у програмі уявленнями про ідеальні значення яскравості та співідношення складових колірної моделі. Увага! Команда Auto Color працює лише в колірній моделі RGB.

Команда Levels Команда Levels (Рівні) дозволяє змінити яскравість зображення за рахунок зміни тонових градацій (рівнів). При виконанні команди Image > Adjustments > Levels (Зображення > Корекція > Рівні) — комбінація клавіш <Ctrl+L> — на екран виводиться діалогове вікно Levels (Рівні), в якому міститься гістограма, а також два набори бігунків із відповідними полями визначення числових параметрів і декілька автоматизованих опцій, які викликаються кнопками із зображеннями піпетки в нижньому правому куті (рис. 80). Параметри діалогового вікна Levels виконують такі функції: ¨ Channel (Канал) — дає можливість обрати із меню, яке відкривається колірний канал, який необхідно відредагувати. ¨ Input Levels (Вхідні значення) — використовується для зміни контрастності зображення за рахунок затемнення найтемніших кольорів і висвітлення найсвітліших. Поля параметра Input Levels відповідають бігункам безпосередньо під гістограмою. Наприклад, для збільшення яскравості світлих тонів і контрасту треба пересунути білого повзунка вліво, а щоб зробити темні тони ще темнішими, пересунути чорного повзунка вправо. Повзунок середніх тонів при цьому також переміститься. ¨ Gamma (Гама) — сеРис. 80. Діалогове вікно Levels реднє поле параметра Input Levels і відповідний сірий бігунок представляють величину гами, тобто рівень яскравості середньосірого кольору на зображенні. Зна76

Тема 6. Редагування зображень

чення “гама” може змінюватися від 0,1 до 9,99, при цьому 1,0 відповідає “найбільш середнім” сірим кольорам. Будьяке значення гама, відмінне від 1,0, призводить до зниження контрастності зображеня за рахунок висвітлення або затемнення сірих кольорів без зміни світла і тіней. ¨ Output Levels (Вихідні рівні) — ці параметри використовуються для зменшення діапазону рівнів яскравості зображення за рахунок висвітлення найтемніших пікселів і затемнення найсвітліших. Наприклад, щоб зменшити контраст і висвітлити зображення, треба пересунути чорного повзунка вправо, а для зменшення контрасту і затемнення зображення — білого повзунка вліво. Увага! Замість переміщення повзунків можна ввести потрібні значення в поле Input Levels (Вхідні рівні) і Output Levels (Вихідні рівні).

¨ OK/Cancel — зберегти чи скасувати внесені зміни. ¨ Load/Save (Завантажити/Зберегти) — за допомогою цих кнопок можна завантажити з диска і зберегти на диску вибрані параметри. ¨ Auto — використовується для автоматичного перетворення найтемніших пікселів виділеної ділянки зображеня на чорні, а найсвітліших — на білі. Аналогічний ефект можна отримати при використанні команди Image > Adjustments > Auto Levels. ¨ Options (Опції автокорекції) — програма автоматично затемнює і висвітлює зображення в межах параметру, введеного у вікні опцій. Щоб збільшити число пікселів, перетворюваних на білі і чорні, у вікні опцій слід збільшити значення, а щоб послабити ефект — зменшити. ¨ Кнопки з піпетками дозволяють автоматично настроювати колір пікселя зображення. Якщо клікнути на пікселі при активній “піпетці” чорного кольору (перша з трьох), то програма перетворить колір цього пікселя й усі темніші кольори на чорний.

Команда Curves Команда Curves (Криві) призначена для заміни відсоткових значень яскравості пікселів зображення на абсолютно інші. Ця команда є найкращим, але й найскладнішим засобом кореції кольору. Маніпулюючи кривою у діалоговому вікні Curves (рис. 81) можна змінити все зображення, вплинути лише на певний діапазон тонів одного кольору чи використовувати будь-який проміжний варіант. Вихідна крива певного кольору являє собою пряму лінію під кутом 45°. Додаючи на неї точки, можна зробити одні її ділянки більш кру77

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

тими, а інші більш пологими. Ділянки зображення, що відповідають крутим частинам кривої, стають контрастнішими, а на ділянках з більш пологими частинами контраст втрачається. Коли крива підіймається вище вихідної діагоналі в 45°, зображення стає темнішим, а коли опускається — світлішим.

Команда Hue/Saturation Команда Hue/Saturation (Колірний тон/Насиченість) виРис. 81. Діалогове вікно Curves конує дві функції. Поперше, вона дозволяє настроювати кольори на зображенні відповідно до їхніх колірних тонів і насиченості. Ви можете змінити вказані діапазони кольорів або модифікувати всі кольори спектра. Подруге ця команда дає змогу тонувати зображення, використовуючи нові колірні тони і значення насиченості і не змінюючи при цьому основну інформацію про яскравість вихідного зображення (рис. 82).

Команда Color Balance Тонування чи корекцію кольору можна робити за допомогою команди Color Balance (Баланс кольору) (рис. 83). На екрані з’явиться діалогове вікно Color Balance, в якому можна скоригувати відтінки пласту. Корекцію кольору буде простіше помітити на зображенні із широким діапазоном кольорів. Для застосування Рис. 82. Діалогове вікно Hue/Saturation команди слід: 1. Переконатися, що у вікні показане зображення зі змішаними кольорами (перший канал на палітрі Channels (Канали)). Для тонування напівтонового зображення слід спочатку перевести його в колірний режим.

2. Вибрати довільний пласт.

78

Тема 6. Редагування зображень

3. Скористатися командою Image > Adjustments > Color Balance (Зображення > Корекція > Баланс кольору) (комбінація клавіш <Ctrl>+<B>) чи створити коригувальний пласт, вибравши пункт Color Balance (Баланс кольору) у спливаючому меню, що викликається натисРис. 83. Діалогове вікно Color Balance куванням кнопки Create new fill or adjustment layer (Створити новий пласт чи коригувальний пласт заливки), розташованої внизу палітри Layers (Пласти).

4. Внизу діалогового вікна відзначити діапазон, який хочете підкоригувати: Shadows (Темні тони), Midtones (Середні тони) чи Highlights (Світлі тони).

5. За бажанням. Установити прапорець Preserve Luminosity (Зберігати яскравість), щоб зберегти значення яскравості.

6. Пересунути будьякого повзунка убік того кольору, який ви хочете додати. Теплі і холодні тони розташовані парами навпроти один одного. Наприклад, переміщення повзунків убік Cyan і Blue створить холодний відтінок.

7. Переглянути попередні результати.

Команди Invert, Threshold та Posterize Команди Invert (Інверсія), Threshold (Поріг) та Posterize (Плакат) не поліпшують зображення, але дозволяють створювати спеціальні ефекти. Команда Invert Для того, щоб пласт чи тло стали виглядати немов негатив слід виконати команду Image > Adjustments > Invert (Зображення > Корекція > Інверсія) або ж натиснути комбінацію клавіш <Ctrl+I>. Значення яскравості і/чи кольору кожного пікселя будуть заміщені на протилежні. За допомогою цієї команди можна також перетворити негатив на позитив, але з точки зору фотографів це не найбільш вдалий спосіб.

Команда Threshold За допомогою діалогового вікна Threshold (Поріг) (рис. 84) можна створити двоколірне чорнобіле зображення, перетворивши кольорові чи сірі пікселі на чорні та білі. Для цього необхідно: 79

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

1. Вибрати будь-який пласт чи тло, а потім виконати команду Image > Adjustments > Threshold (Зображення > Коригування > Поріг).

2. Пересунути повзунок вправо, щоб збільшити число чорних пікселів, чи вліво, щоб збільшити Рис. 84. Діалогове вікно Threshold число білих. Можна також у поле Threshold Level (Рівень порога) ввести будьяке значення (від 1 до 255). Пікселі світліше обраного значення стануть білими, а інші — чорними.

3. Натиснути ОК.

Команда Posterize Якщо команда Threshold залишає у зображенні тільки два кольори (чорний та білий), то команда Posterize може залишити стільки кольорів, скільки ви побажаєте. Ця команда автоматично розподіляє увесь діапазон яскравості на певне число рівних проміжків (рівнів), яке визначається у полі Levels (Рівні) діалогового вікна програми.

ОБРОБКА ЗОБРАЖЕНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ МАСКУ ВАННЯ

Створення плавного переходу між пластом зображення та іншим пластом Для створення плавного переходу між кількома пластами (накладання однієї частини зображення на іншу) слід: 1. Виділити потрібний пласт зображення.

2. Клікнути на кнопці створення маски пласту на палітрі Layers (Пласти).

3. Обрати інструмент Gradient (Градієнт), натиснувши клавішу <G> чи комбінацію клавіш <Shift>+<G>.

4. На панелі опцій клікнути на кнопці Linear gradient (Лінійний градієнт) та у палітрі опцій інструмента встановити стиль градієнта Foreground to Background (Від переднього плану до фона) або Black,White (Чорний, Білий) для створення лінійного переходу від чорного до білого. Біла ділянка градації — це частина зображення, яку необхідно виділити.

80

Тема 6. Редагування зображень

4. Протягнути лінію інструмента в напрямку до тієї частини зображення, яку необхідно залишити без змін. Наприклад, якщо ви хочете об’єднати з іншим пластом верхню частину зображення, то лінію градієнта слід протягнути зверху вниз. У результаті верхня частина зображення стане прозорою і крізь неї проглядатимуть пікселі нижнього пласту.

Видалення фону зображення з використанням команди Extract Маскування дуже часто застосовується для редагування зображень. Одним із основних інструментів маскування є команда Extract (Екстракція) з меню Filtеr (Фільтр) (у попередніх версіях вона знаходилась у меню Image). Ця команда дозволяє видаляти фон у об’єктів, що мають складний контур та знаходяться на багатокольорному фоні. Алгоритм дій описано нижче.

1. З меню Filtеr оберіть команду Extract (<Alt+Ctrl+X>). Після цього з’явиться діалогове вікно Extract (рис. 85). інструмент Edge Highlighter

Рис. 85. Діалогове вікно Extract

2. Оберіть інструмент Edge Highlighter (Маркер країв) (рис. 85) для позначення контуру, по якому необхідно обрізати зображення. Увага! Для того, щоб краще бачити обрізувану ділянку зображення, його можна масштабувати та переміщувати у діалоговому вікні за допомогою інструментів Zoom (Масштаб) та Hand (Рука), котрі діють так само, як і в самій програмі Photoshop.

У вікні Tool Options (Параметри інструментів) у правій частині діалогового вікна задається довільний розмір (Brush Size) та колір (Fill) пензля інструмента Edge Highlighter.

81

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

3. Обведіть контуром необхідну ділянку зображення. При цьому наносити контур слід так, щоб лінія захоплювала точно контур об’єкта і трохи фон та об’єкт.

Увага! Значно полегшити роботу можна, поставивши флажок Smart Highlighting (Напівавтоматичне маркування). У цьому режимі інструмент Edge Highlighter сам визначає контур об’єкта.

4. Оберіть інструмент Fill (Заливка) в лівій частині діалогового вікна та клікніть ним всередині створюваного контура чи поза ним, щоб вказати програмі, яка ділянка (та, що всередині контура, чи та, що за ним) підлягає видаленню.

5. Клікніть на кнопці Preview (Перегляд), щоб подивитись на результат екстракції безпосередньо у вікні перегляду. Якщо ви задоволені результатом, натисніть OK. Якщо ні, то контур обрізки можна відкоригувати. Для повернення до редагування контура, слід клікнути на ньому інструментом Edge Highlighter, і він знову стане видимим. Якщо навколо об’єкта залишився невидалений фон, то в цьому місці слід зробити лінію контура менш товстою. Для видалення частин контура слугує інструмент Eraser (Гумка). Відкоригувати нечіткі із залишками фону краї об’єкта допоможе й спеціальний інструмент Edge Touchup (Корекція країв). Він видаляє невеликі фрагменти фона та посилює контраст та чіткість країв об’єкта. М’якість країв зображення регулюється пересуванням смуги у вікні Smooth (Згладжування). Для того, щоб лінії обведення та заливки відображалися на екрані, слід включити флажки Show Hightlight (Показати краї) та Show Fill (Показати заливку). Запитання до теми: 1. Як змінити розмір зображення?

2. Що таке роздільна здатність зображення та як її змінити?

3. Як підігнати зображення по заданим розмірам та змінити розмір полотна?

4. Як відкадрувати та повернути зображення?

5. Які команди тонової та колірної корекції ви знаєте? Охарактеризуйте функції кожної з них.

6. Як створити плавний перехід між кількома зображеннями?

7. Як видалити фон із зображення з використанням команди Extract?

82

Тема 7. Робота з текстом

Т е ма 7

РОБОТА З ТЕКСТОМ ТЕКСТ У PHOTOSHOP Створюючи текст у Photoshop, перш за все слід пам’ятати, що дана програма не призначена для роботи із текстами великого обсягу, оскільки в ній не передбачено вирівнювання по формату та неможливо розставити переноси для українського тексту. Крім того, оскільки Photoshop — це програма растрової графіки і кожна літера складається з окремих пікселів, то краї у літер будуть нерівними. Тому дана програма переважно використовується для створення текстів з різноманітними ефектами — заголовків на обкладинках, рекламах тощо. Будьякі типи тексту створюються за допомогою інструмента Туре (Текст), меню Layer (Пласти), палітр Character (Шрифт) та Paragraph (Абзац).

СТВОРЕННЯ ТЕКСТОВОГО ПЛАСТУ Для створення текстового пласту слід: 1. Активізувати інструмент Туре (Текст) — клавіша <Т>.

2. Визначити режим створення текстового пласту: порядкове введення чи текстовий блок. Якщо активізувати інструмент Туре (Текст) і клікнути мишею у вікні зображення, то включається режим порядкового введення. По досягненні краю зображення такий текст буде зникати, доки ви не натиснете клавішу <Enter>. Цей режим зручний при введенні декількох рядків тексту і розміщенні переносів вручну. Коли ви малюєте пунктирний контур, що визначає межі тексту, який вводиться, створюється текстовий блок. Такий спосіб введення використовується для великих фрагментів тексту. Можна вибрати два алгоритми обробки текстового блоку — Adobe Singleline Composer (Порядкове розміщення) чи Adobe Everyline Composer (Розміщення всіх рядків). Вони визначають дії програми Photoshop при переносі тексту на інший рядок, коли вже досягнута межа блоку.

3. На панелі опцій інструмента Туре (рис. 86) виконати такі дії: ¨ натиснути кнопку Туре, щоб поміняти орієнтацію тексту (по горизонталі/по вертикалі); 83

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

гарнітура накреслення

кегль

метод вирівнювання згладжування

колір деформа кнопка ція Palettes тексту (Палітри)

Рис. 86. Палітра опцій інструмента Type (Текст)

¨ вибрати шрифт, стиль і кегль шрифту (останній можна ввести вручну); ¨ зазначити у полі Antialiased (Згладжування) один з методів згладжування контурів літер: Sharp (Різке), Crisp (Тверде), Strong (Сильне) чи Smooth (Гладке). Це дозволить згладити контури тексту як з маленьким, так і з середнім кеглем, додаючи напівпрозорі точки уздовж контурів літер. При виборі варіанта None (He застосовувати згладжування) у символів будуть нерівні краї; ¨ натиснути одну із кнопок групи Alignment (Виключка), щоб вирівняти текст щодо лівої, правої границі чи по центру вікна; ¨ вибрати колір тексту, клікнувши на полі зразка на панелі опцій і обравши колір на палітрі. Колір тексту можна вказати також за допомогою палітр Swatches (Зразки) чи Colors (Кольори); ¨ натиснути кнопку Palettes (Палітри), щоб відкрити палітри Character (Шрифт) і Paragraph (Абзац) та вибрати необхідні атри бути.

4. Набрати текст у вікні зображення та натиснути <Enter>. Увага! Коли курсор знаходиться усередині габаритної рамки, то команда Save (Зберегти) не доступна. При використанні інструмента Туре (Текст) програма кожного разу створює новий пласт. Пам’ятайте про це, якщо створюєте текст методом спроб і помилок, і видаляйте текстові пласти, які вже не потрібні.

ВИДІЛЕННЯ ТЕКСТУ Перш ніж редагувати текст, його необхідно виділити. Можна виділити одну літеру, слово чи всі слова текстового пласту для редагування текстового блоку. Для виділення слова треба двічі клікнути мишею на ньому, рядка — тричі клікнути, абзацу — чотири рази, всього тексту — натиснути комбінацію клавіш <Ctrl+A>. Для виділення частини тексту 84

Тема 7. Робота з текстом

можна також натиснути кнопку миші та перетягувати курсор, виділяючи необхідний фрагмент. Для виділення текстового блоку треба: 1. Вибрати інструмент Move (Переміщення).

2. Встановити прапорець Show Bounding Box (Показати габаритну рамку) на панелі опцій.

3. Клікнути мишею на імені текстового пласту на палітрі Layers (Пласти). Ви побачите межі текстового блоку. Увага! Для того, щоб після редагування зафіксувати зміни і перейти до виконання інших операцій, натисніть клавішу <Enter> на додатковій цифровій клавіатурі або активізуйте інший інструмент чи виділіть інший пласт. Щоб не зберігати внесені зміни, натисніть клавішу <Esc>.

ЗМІНА АТ РИБУТІВ СИМВОЛІВ ТА АБЗАЦУ

Зміна атрибутів символів Для зміни атрибутів символів слід: 1. У палітрі Layers (Пласти) обрати текстовий пласт.

2. За допомогою інструмента Туре виділити той фрагмент тексту, який слід змінити (інакше зміни будуть застосовані до всього тексту).

3. Натиснути кнопку Palettes (Палітри), щоб відкрити палітру Character (Шрифт) (рис. 87), якщо вона ще не відкрита. За допомогою палітри Character (Шрифт) можна: 1. Змінити гарнітуру, кегль, накреслення, колір шрифту. Ці дії можна також виконати за допомогою палітри інструмента Type (Текст) (див. рис. 86).

2. Встановити значення кернінгу — інтервалу між двома сусідніми виділеними літерами та трекінгу — відстані між всіма літерами у певному фрагменті тексту. Позитивне означатиме збільшення відстані між літерами, а негативне — зменшення.

3. Задати значення інтерліньяжу — відстані між поточним рядком тексту і рядком, розташованим над ним. Міжрядковий інтервал за замовчуванням розраховується пропорційно кеглю. Їхнє співвідношення зазначається в діалоговому вікні Justification (Вирівнювання), що відкривається за допомогою 85

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

меню палітри Paragraph (Абзац). За замовчуванням величина інтервалу становить 120 % від кегля. Наприклад, міжрядкова відстань для кегля в 30 пт за замовчуванням дорівнює 36.

4. Масштабувати текст по горизонталі чи вертикалі. Нормальне масштабування відповідає 100%.

5. Задати зсув виділених символів по горизонталі чи вертикалі відносно базової лінії. Позитивне значення означатиме, що букви будуть розташовані вище базової лінії; а негативне — нижче.

6. Обрати метод згладжування контурів літер (див. докладніше с. 84). ¨ визначити спосіб виділення окремих частин тексту — перетворити звичайний шрифт у напівжирний чи курсив, набрати текст всіма прописними чи малими прописними літерами, у вигляді верхнього чи нижнього індексу, підкреслити чи перекреслити літери. Такі самі команди можна виконати й з меню, яке викликається натискуванням чорної трикутної кнопки у верхньому правому куті палітри (див. рис. 87). Увага! Натиснувши клавішу <Alt> та поставивши курсор у відповідні поля, можна, натискаючи клавіші зі стрілками “уверх”/“вниз”, зменшувати та збільшувати відповідні значення у вікнах палітри Character (Шрифт).

Виклик меню палітри Накреслення

Гарнітура Кегль

Інтерліньяж

Масштаб по вертикалі

Масштаб по горизонталі

Зсув відносно базової лінії

Колір Метод згладжування контурів літер

Напівжирний та курсив

Кернінг

Трекінг

Усі великі Верхній та маленькі та нижній великі літери індекси Рис. 87. Палітра Charaster

86

Підкреслення та перекреслення

Тема 7. Робота з текстом

ВИКОРИСТАННЯ АТ РИБУТІВ АБЗАЦУ Для форматування текстового блоку слід: 1. У палітрі Layers (Пласти) клацнути на тому текстовому пласті, який хочете змінити. Якщо необхідно змінити весь текст у пласті, то текст можна не виділяти. Для того, щоб модифікувати один чи кілька абзаців, треба активізувати інструмент Туре (Текст) та виділити необхідну частину тексту.

2. Викликати палітру Paragraph (Абзац) (рис. 88).

По правому краю

Останній рядок по лівому краю

Останній рядок по центру

Останній рядок по правому краю

По центру По лівому краю

Виклик меню палітри По ширині

Відступ ліворуч

Відступ нового рядка

Відступ праворуч Інтервал перед абзацом

Інтервал після абзацу

Рис. 88. Палітра Paragraph

За допомогою палітри Paragraph (Абзац) можна: 1. Задати виключку абзаца, натискаючи одну із кнопок виключки у верхній частині палітри. Перша група кнопок: Left align text (По лівому краю), Center text (По центру) і Right align text (По правому краю) відповідає за вирівнювання тексту щодо однієї з меж габаритної рамки. Друга група кнопок: Justify last left (Останній рядок по лівому краю), Justify last centered (Останній рядок по центру) і Justify last right (Останній рядок по правому краю) відповідає за вирівнювання тільки останнього рядка абзацу; при цьому інші рядки повністю заповнюють габаритну рамку. Клік на останній кнопці Justify all (По ширині) вирівнює весь абзац, включаючи останній рядок, щодо габаритної рамки. При даному 87

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

вирівнюванні, щоб усунути великі прогалини між словами треба вручну розставити переноси, оскільки команда автоматичної розстановки переносів Hyphenate (Розміщення переносів) у нижній частині палітри не підтримує українську та російську мови.

2. Змінити розмір відступу і відбивок, увівши необхідні значення у поля Indent left margin (Відступ ліворуч), Indent right margin (Відступ праворуч) чи Indent first line (Відступ нового рядка). Для візуального поділу абзаців треба ввести певні значення в поле Add space before paragraph (Додати інтервал перед абзацом) і/чи Add space after paragraph (Додати інтервал після абзацу). Увага! При активізованому інструменті Туре (Текст) на екрані з’являється габаритна рамка абзацу, форму якої та розташування рядків тексту всередині неї можна змінювати, перетягнувши при натиснутій клавіші <Ctrl> один з маркерів габаритної рамки.

Всі зміни можна відмінити, виконавши команду Reset Paragraph (Відновити параметри абзацу) з меню палітри, кнопка виклику якого розташована у верхньому правому куті палітри (див. рис. 88). Ця команда відновлює значення параметрів абзацу, встановлені за замовчуванням. Ува га! Якщо ви вводите у поля палітр Character (Шрифт) та Paragraph (Абзац) значення параметрів, відмінні від установлених за замовчуванням, треба зазначити для них одиниці виміру. Дюйм позначається скороченням in, сантиметр — cm, піксель — рх і цицеро — pica. Введена вами величина автоматично буде перетворена з урахуванням установлених за замовчуванням одиниць виміру. Ви можете також самі встановити зручні вам одиниці. Для цього слід виконати команду Preferences (Установки) з меню Edit (Виправлення), обрати вікно Units&Rulers (Одиниці виміру і лінійки) і в поле Туре (Текст) розділу Units (Одиниці виміру) ввести відповідні одиниці виміру.

ЗАСТОСУ ВАННЯ ДО ТЕКСТУ СПЕЦІАЛЬНИХ ЕФЕКТІВ

Деформація тексту на пласті, що редагується У програмі Photoshop є певний набір функцій типу Warp Text (Деформувати текст), що дозволяють згинати габаритну рамку і текст усередині неї. Деформований текст залишається при цьому редагованим.

88

Тема 7. Робота з текстом

Для того, щоб деформувати текст, треба: 1. У палітрі Layers (Пласти) виділити текст, який хочете деформувати.

2. Виконати команду Layer > Type > Warp Text (Пласти > Текст > Деформувати текст) чи активізувати інструмент Туре (Текст), натиснувши клавішу <Т> та клікнувши на кнопці Warp Text на панелі опцій.

3. У спливаючому меню Style (Стиль) діалогового вікна Warp Text (рис. 89) обрати стиль тексту.

4. Поставити перемикач у положення Vertical (По вертикалі) чи Horizontal (По горизонталі), щоб задати основний напрямок для операції деформування тексту.

5. Пересунути повзунки Bend (Вигин), Horizontal Distortion (Горизонтальне перекручування) і/чи Vertical Distortion (Вертикальне перекручування). Рис. 89. Діалогове вікно Warp Tekst 6. Натиснути ОК. Мініатюра пласту зміниться, позначаючи таким чином, що до тексту була застосована операція деформації. Увага! Якщо ви хочете змінити масштаб чи форму деформованого тексту так, щоб він умістився у визначену ділянку, виберіть пласт деформованого тексту і за допомогою інструмента Move (Переміщення) змініть форму габаритної рамки (перевірте, щоб був установлений прапорець Show Bounding Box (Показати габаритну рамку).

Переведення тексту в растровий формат Для того, щоб до текстового пласту, що редагується, застосувати фільтри чи такі інструменти, як Brush (Пензль), Blur (Розмивання), Eraser (Гумка), Smudge (Палець), окреслити текст або заповнити його градієнтом чи малюнком, необхідно перевести текстовий пласт у растровий формат. Увага! Типографські атрибути переведеного у растровий формат тексту (наприклад, шрифт чи стиль) змінити не можна.

Для переведення тексту у растровий формат слід: 1. У палітрі Layers (Пласти) обрати потрібний пласт. Якщо необхідно зберегти вихідний пласт, що редагується, для подальшого використання, то треба створити його дублікат та працювати з ним.

89

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

2. Виконати з меню Layer (Пласти) команду Rasterize > Туре (Перетворити в растровий формат > Текст). Текст, переведений у растровий формат відкриється на комп’ютері, де немає шрифту, яким він набраний, оскільки даний текст відкривається вже не як текст, а як малюнок.

ЗАЛИВКА ТЕКСТУ ЗОБРАЖЕННЯМ ЗА ДОПОМОГОЮ МАСКИ ПЛАСТУ Перевага використання маски полягає в тому, що одержати доступ до неї можна як з палітри Layers (Пласти), так і з палітри Channels (Канали). На обох палітрах показується мініатюра маски пласту, коли виділений пласт, до якого вона застосована. Для заливки за допомогою маски пласту тексту зображенням (рис. 90) необхідно:

Рис. 90. Текстовий пласт з маскою та текст, залитий зображеням

1. Активізувати пласт, що містить непрозорі пікселі (не тло).

2. Активізувати інструмент Horizontal Type Mask (Горизонтальна маска тексту), натиснувши клавішу <Т>.

3. Вибрати шрифт та інші характеристики тексту, потім клікнути мишею на зображенні. Тимчасово буде включений режим Quick Mask (Швидка маска) для зображення.

4. Ввести текст, який ви хочете залити. Для перетворення тексту на виділену ділянку на панелі опцій натисніть клавішу <Enter> або активізуйте будь-який інший інструмент.

5. За допомогою інструмента групи Marquee (Виділення) змінити розташування виділеного тексту. Увага! Якщо для переміщення виділеної ділянки використовувати інструмент Move (Переміщення), будуть вилучені пікселі зображення з виділеної ділянки поточного пласту.

90

Тема 7. Робота з текстом

6. Вибрати з меню Layer (Пласти) команду Add Layer Mask > Reveal Selection (Додати маску пласту > Показати виділення), щоб обмежити видимі пікселі пласту виділеною ділянкою. Тепер текст буде відображатися у вигляді білих чи чорних пікселів на мініатюрі маски пласту. Увага! Щоб змінити розташування тексту в масці пласту, спочатку слід видалити зв’язок маски із пластом (клікнути на піктограмі зв’язку, щоб вона зникла), потім за допомогою інструмента Move (Переміщення), що активізується натисканням клавіші <V>, перетягнути маску у вікні зображення.

СТВОРЕННЯ ЗНИКАЮЧОГО ТЕКСТУ Для створення зникаючого тексту (рис. 91) треба:

Рис. 91. Текстовий пласт з маскою та зникаючий текст

1. Створити текст і залишити його пласт активним. Текст можна редагувати і перетворювати в растровий формат.

2. У нижній частині палітри Layers (Пласти) клацнути по кнопці Add a mask (Додати маску). Поруч з ім’ям пласту з’явиться мініатюра маски.

3. Обрати інструмент Gradient (Градієнт), натиснувши клавішу <G> чи комбінацію клавіш <Shift>+<G>.

4. На панелі опцій клікнути на кнопці з трикутною стрілочкою у полі Gradient і вибрати граничні кольори.

5. Клікнути на кнопці Linear gradient (Лінійний градієнт), вибрати режим Normal (Нормальний) і ввести значення непрозорості рівне 100%.

6. Утримуючи кнопку миші, перетягнути курсор зверху вниз чи справа наліво у вікні зображення, хоча б через половину тексту. Маска текстового пласту заповниться градієнтом від білого до чор91

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

ного. Текст буде захований у тих місцях, де на масці присутній чорний колір (див. рис. 91). Увага! Клікніть на мініатюрі чи імені текстового пласту на палітрі Layers для того, щоб модифікувати пласт; потім виділіть мініатюру маски чи пласту для того, щоб змінити цю маску. Запитання до теми: 1. Як створити текстовий пласт?

2. Як виділити текст?

3. Як змінити атрибути символів за допомогою палітри Charaster. Поясніть функцію кожної кнопки палітри.

4. Як змінити атрибути абзацу за допомогою палітри Paragraf. Поясніть функцію кожної кнопки палітри.

5. Як деформувати текст на редагованому пласті?

6. Як перевести текст у растровий формат?

7. Як залити текст зображенням?

8. Як створити зникаючий текст?

92

Тема 8. Фільтри

Т е ма 8 ФІЛЬТРИ Фільтри можна застосовувати, обравши команду з певної групи меню Filter (Фільтр). У Photoshop CS при виклику деяких фільтрів з меню Filter з’являється діалогове вікно (рис. 92), в якому розташовується зображення, до якого ви застосовуєте фільтр, перелік груп фільтрів та параметри активного фільтру. Якщо натиснути трикутну кнопку зліва від назви групи, з’явиться перелік фільтрів цієї групи у вигляді маленьких зображень, до яких застосовано певний фільтр. Ця функція дуже корисна при виборі фільтру, оскільки дозволяє побачити результат його використання.

Рис. 92. Діалогове вікно меню Filter

Усі фільтри програми можна поділити на коригувальні, що допомагають покращити якість зображення та деструктивні, котрі додають до зображення певні ефекти, порушуючи початкову чіткість та композицію зображення. Розглянемо кожну групу фільтрів.

КОРИГУ ВАЛЬНІ ФІЛЬТ РИ

Фільтри групи Sharpen (Чіткість) До фільтрів чіткості належать фільтри Sharpen (Чіткість), Sharpen More (Більше чіткості), Sharpen Edges (Чіткість контурів) та Unsharp Mask (Нечітке маскування).

93

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Застосовуючи фільтри цієї групи можна збільшити контрастність сусідніх пікселів. Фільтри Sharpen та Sharpen More впливають на довільно віділену ділянку зображення, а фільтр Sharpen Edges обробляє тільки контури зображення — ділянки з найбільшою контрастністю. Фільтр Unsharp Mask працює в обидвах режимах і є найкращим з цієї групи, оскільки він наділений функціональними можливостями команд Sharpen, Sharpen More та Sharpen Edges, але пропунує користувачу більшу гнучкість. Зважаючи на це, ми детально розглянемо роботу саме цього фільтру

Застосування фільтра Unsharp Mask Якщо ви змінили розміри чи роздільну здатність зображення при встановленому прапорці Resample Image (Відслідковувати зміни), а потім перевели зображення в режим CMYK чи якось трансформували, то зображення може стати менш чітким через проведення інтерполяції. Незважаючи на назву, фільтр Unsharp Mask (Нечітке маскування) збільшуює контрастність між сусідніми пікселями. Для застосування фільтра слід: 1. Вибрати елемент меню Filter > Sharpen > Unsharp Mask (Фільтр > Чіткість > Нечітке маскування).

2. Визначити у відсотках значення параметра Amount (Кількість), що вказує, наскільки буде збільшений контраст між пікселями. Увага! Виберіть невелике значення (нижче 50) для фігур чи природних об’єктів; зазначте більше значення, якщо в зображенні містяться об’єкти з чіткими контурами. Дуже велике значення створить помітний ореол навколо висококонтрастних ділянок. Чим більше зображення, тим менше слід збільшувати чіткість. Для зображень з високою роздільною здатністю варто вибрати значення параметра Amount (Кількість) у межах між 150 і 200%.

3. Обрати значення параметра Radius (Радіус), котрий визначає кількість пікселів, змінюваних навколо кожної точки, контраст якої збільшується. Для того, щоб встановити правильно цей параметр, необхідно враховувати остаточний розмір зображення та роздільну здатність. Величину параметра Radius можна обирати у діапазоні від 0,1 до 250 і таким чином визначити число змінюваних пікселів навколо висококонтрастних ділянок зображення. Чим вище роздільна здатність зображення, тим більше пікселів 94

Тема 8. Фільтри

знаходиться на межі між висококонтрастними ділянками і, відповідно, потрібне більше значення радіуса. Увага! Чим вище значення радіуса, тим менше може бути значення параметра Amount і навпаки.

4. Вибрати значення параметра Threshold (Поріг) у діапазоні від 0 до 255 для визначення мінімальної контрастності, яку повинна мати ділянка, перш ніж вона буде змінена. Якщо вказати 0, то фільтр буде застосований до всього зображення. Величина більше 0 викликає збільшення чіткості уздовж меж висококонтрастних ділянок і менш помітне збільшення чіткості в низькоконтрастних ділянках. Якщо збільшити значення параметра Threshold (Поріг), можна збільшити і значення параметрів Amount (Кількість) і Radius (Радіус), щоб підсилити контрастність меж і при цьому не перестаратися в ділянках, де це не потрібно. Для того щоб запобігти виникненню шуму, варто значення параметра Threshold (Поріг) встановити між 8 і 20.

5. Клікнути на кнопці ОК.

Фільтри групи Noise (Шум) Фільтри цієї групи допомагають видалити із зображення пил, подряпини, зменшити растр на фото. Фільтр Dust & Scratches (Пил та подряпини) використовує принцип видалення пікселів, котрі явно відрізняються від сусідніх та заміни їх на пікселі подібного кольору. Проте, слід враховувати, що програма не може іноді відрізнити подряпину від значущої деталі фото, тому в результаті застосування фільтра зменшується деталізованість фото. У діалоговому вікні фільтру треба виставити параметри Radius (Радіус) (чим більше радіус, тим більші деталі вважаються недоліками й редагуються) та Threshold (Поріг) (визначає мінімальний контраст, котрий повинні мати деталі, щоб програма розглядала їх як дефекти). Фільтр Despeckle (Шум) допомагає видалити шум у зображенні. Він зменшує чіткість зображення у виділеній ділянці і водночас зберігає її межі. Цей фільтр варто застосовувати до більшості відсканованих фото при їх підготовці до друку.

Фільтри групи Blur (Розмивання) 95

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Фільтри цієї групи часто застосовуються для зменшення зернистості відсканованого фото. Найкращий ефект дає застосування фільтру Gaussian Blur (Розмивання по Гауссу) з невеликим значенням радіусу (менше 1). Після його використання слід один чи два рази застосувати фільтр Sharpen Edges (Чіткість контурів), щоб зробити зображення більш чітким.

ДЕСТ РУКТИВНІ ФІЛЬТ РИ До деструктивних належать фільтри, котрі використовуються для досягнення певних художніх ефектів та спотворення зображення. Розглянемо найцікавіші з них. Фільтри групи Artistic (Художні) створюють ефект мальовничого зображення: ¨ Colored Pencil (Кольорові олівці) — додає до зображення кольорові штрихові лінії, що перехрещуються; ¨ Dry Brush (Сухий пензль) — імітує малюнок, що нагадує техніку сухого пензля (малювання великою кількістю фарби при малій кількості води). Після застосування фільтра зображеня стає темнішим; ¨ Film Grain (Зерниста фотоплівка) — створює імітацію збільшеного зерна на фотографії; ¨ Paint Daubs (Олія) — створює ефект картини, написаної олією; ¨ Palette Knife (Мастихін) — дозволяє імітувати техніку живопису, що виконується інструментом на зразок широкого ножа (мастихіном). Зображення набуває підкреслено грубої форми; ¨ Poster Edges (Плакат) — знаходить усі контури зображення та обводить їх чорними лініями. Результат схожий на плакат; ¨ Rough Pastels (Пастель) — створює ефект зображення, намальованого пастеллю. Фільтри групи Brush Strokes (Штрихи) створюють якісну імітацію малюнка різними інструментами: ¨ Accented Edges (Акцент на краях) — збільшує контраст контурів; ¨ Angled Strokes (Штрихи під нахилом) та Crosshatch (Перехресні штрихи)— діють аналогічно до фільтра Colored Pencil з тією лише різницею, що при нанесенні штрихів зберігається колір зображення; 96

Тема 8. Фільтри

¨ Sprayed Strokes (Розпилення контуру) та Spatter (Тряс ка) — розмивають зображення, додаючи по контуру об’єктів штрихи чи точки. Фільтри групи Distort (Деформація) різноманітним чином деформують зображення: скручують (Twirl), роблять зігзагоподібним (ZigZag), створюють ефект перегляду фото крізь скло (Glass), натягування фото на внутіршню чи зовнішню поверхні кулі (Pinch, Spherize), додають хвилі (Wave) тощо. Фільтри групи Pixelate (Фрагмент) різноманітним чином фрагментують зображення, перетворюючи його на плями суцільного кольору: ¨ Crystallize (Кристалізація) — перетворює зображення на плями неправильної форми, розмір яких можна задати у межах від 3 до 300 пікселей; ¨ Mosaic (Мозаіка) — накладає пікселі, об’єднуючи їх у великі прямокутні ділянки. Ширину та висоту прямокутників задає опція Cell Size; ¨ Pointillize (точки) — діє аналогічно до фильтру Crystallize. Різниця полягає в тому, що зображення поділяється на окремі плями, проміжки між якими заповнюються фоновим кольором. Фільтри групи Render (Освітлення та візуалізація) допомагають створити ефекти освітлення та надання випадкової текстури: ¨ Clouds (Хмари) и Difference Clouds (Хмари з накладан ням) — використовують для створення текстури у вигляді плям основного та фонового кольорів, схожих на хмари; ¨ Fibers — створює текстуру у вигляді вертикальних ліній основного та фонового кольорів; ¨ Lens Flare (Блік) — створює спалахи світла; ¨ Lighting Effects (Ефекти висвітлення) — дозволяє створити велику кількість ефектів висвітлення. У зображенні можна розташувати до 16 джерел світла і для кожного джерела встановити свій колір, інтенсивність і напрям променів світла. Фільтри групи Sketch (Ескізні) перетворюють кольорове зображення на монохромне, використовуючи основний та фоновий колір документа: ¨ Charcoal (Вугілля), Chalk and Charcoal (Крейда та вугіл ля) — імітують роботу вугіллям та крейдою. У результаті створюється двоколірне (основний та фоновий колір) чи троьхколірне (основний, фоновий та нейтральний сірий кольори) зображення; 97

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

¨ Graphic Pen (Перо) — перетворює зображення на комбінацію з тонких штрихів основного кольору на фоновому (можна змінювати довжину, напрямок штриху та значення основного кольору); ¨ Halftone Pattern (Растр) — перетворює фото на растрову сітку, поділивши його на растрові точки; ¨ Stamp (Штамп) — перетворює зображення на чорнобілий умовний малюнок; ¨ Photocopy (Ксерокс) — перетворює зображення на чорнобілий умовний малюнок, зберігаючи при цьому напівтони зображення; ¨ Water Paper (Акварель) — зберігає кольори фото, перетворюючи зображення на акварель, написану на фактурному папері. Фільтри групи Stylize (Стилізація) додають до зображення різноманітні ефекти. Вони спрощують зображення, зменшуючи кількість деталей: ¨ Glowing Edges (Підсвічування країв) — додає до зображення підсвічування по контурам та затемнює інші ділянки зображення. За його допомогою можна перетворити зображення на неонову рекламу. У діалоговому вікні фільтра повзунок Edge Width (Ширина країв) задає ширину підсвічування, Edge Brightness (Яскра вість) — яскравість, Smoothness (Пом’якшення) — ступінь пом’якшення (чим більший, тим менше видно вихідне зображення та менш деталізовані підсвічувані контури). ¨ Tiles (Розбивання) — розбиває зображення на велику кількість хаотично розташованих прямокутників однакового розміру; ¨ Emboss (Барельєф) — створює з вихідного зображення барельєф і часто використовується при оформленні журналів. Для створення барельєфу слід задати такі параметри: Angle (Кут) — кут, під яким падає світло; Height (Висота) — висоту барельєфа; Amount (Ефект) — чіткість країв. Даний фільтр зазвичай застосовують для обробки напівтонових зображень з високим контрастом та добре видимими деталями. ¨ Wind (Вітер) — схожий за дією на фільтри розмивання в русі. Він імітує слід, що сприймається оком від предмету, котрий швидко рухається. Фільтри групи Texture (Текстура) використовуються для додавання текстури до зображення: ¨ Cracelure (Кракелюри) — наносить на зображення тріщини.

98

Тема 8. Фільтри

При цьому можна визначити розмір, глибину та яскравість тріщин; ¨ Grain (Зерно) — створює на зображенні до 10 видів шуму (обираються у вікні Grain Type): від плям певних випадкових кольорів до подряпин; ¨ Mosaic Tiles (Мозаїчні фрагменти) — перетворює зображення на мозаїку. При цьому регулюється розмір частин мозаїки, відстань між окремими частинами та яскравість вихідного зображення; ¨ Patchwork (Кольорова плитка) — перетворює зображення на мозаїку з квадратних плиток. У діалоговому вікні фільтра можна задати розмір плиток та їх рельєфність; ¨ Stained Glass (Вітраж) — перетворює зображення на вітраж. Проміжки між склом заливаються основним кольором. Можна також задати розмір скла, товщину проміжків та освітленість вітража; ¨ Texturizer (Текстуризатор) — накладає на зображення довільну текстуру. В діалоговому вікні фільтра можна обрати певну текстуру або ж імпортувати необхідний зразок (будь-який файл у форматі .psd). Повзунок Scaling (Масштаб) задає масштабування текстури, Relief (Рельєф) — визначає ступінь її рельєфності, а у списку Light Direction (Світло) задається кут нахилу світла, що падатиме на зображення.

ДОДАТКОВІ ПЛАГІНИФІЛЬТРИ ДО PHOTOSHOP Плагіни (від англ. змінний, такий, що знімається) — це додаткові мініпрограми, котрі розширюють функціональні можливості основної програми. Найбільш популярними серед користувачів Photoshop(у) є плагінифільтри, котрі дозволяють створювати додаткові, не передбачені стандартним набором фільтрів Photoshop, ефекти. Загальна кількість таких плагінів вимірюється сотнями, тому ми розглянемо найцікавіші з них: 1. Колекція Eye Candy від компанії Alien Skin Software. Фільтри цієї колекції: ¨ створюють тривимірні фрески та імітують природні субстанції: зображення перетворюється на зроблене з срібла, заліза чи золота (Chrome), вогню (Fire) або диму (Smoke); ¨ імітують погляд на зображення крізь кольорове скло (Glass). Колір скла обирається у діалоговому вікні фільтра; ¨ додають до зображення зірку (Star). Колір, кількість кутів, розмір та інші параметри зірки задаються у діалоговому вікні фільтру; 99

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

¨ розкидають по зображенню краплі, створюючи ефект мокрої поверхні (Water drops). У діалоговому вікні фільтру визначають розмір, колір, рівень прозорості крапель, відстань між ними.

2. Колекція фільтрів Xenofex від компанії Alien Skin Software складається з фільтрів, що імітують різноманітні природні явища та матеріали: висохлої, потрісканої землі (Baked Earth), зоряного неба (Constellation), зім’ятого паперу, бетону (Crumple), електро статичного розряду та молнії (Electrify та Lightning), прапору на вітру (Flag), обгорілого паперу з нерівними краями (Stain).

Запитання до теми: 1. У чому різниця між коригувальними та деструктивними фільтрами?

2. Які ви знаєте коригувальні фільтри?

3. Поясніть дію фільтру Unsharp Mask?

4. За допомогою яких фільтрів можна видалити подряпини, зменшити шум у зображенні?

5. Які деструктивні фільтри ви знаєте?

6. Поясніть функції кожної групи деструктивних фільтрів.

7. Які ви знаєте додаткові плігінифільтри. Поясніть функції кожного з них.

100

Тема 9. Підготовка зображень для WEB

Т е ма 9

ПІДГОТОВКА ЗОБРАЖЕНЬ ДЛЯ WEB Зважаючи на стрімкий розвиток інформаційних технологій, пов’язаних з використанням Internet, Photoshop з кожною новою версією стає все більше орієнтованим на нову категорію користувачів — Webдизайнерів. Тому в даній темі ми розглянемо особливості підготовки у Photoshop зображень для WWW (World Wide Web). Оскільки графічна інформація передається у мережі значно повільніше текстової, а більшість користувачів ліпше залишать сайт, ніж чекатимуть довгого завантаження картинок, то одним з основних завдань підготовки зображень до передачі їх у мережу є оптимізація зображення, тобто таке перетворення зображення, що забезпечує мінімальний розмір файлу. Цього можна досягти кількома способами: ¨ зниженням розмірів та роздільної здатності зображень; ¨ зменшенням кількості кольорів у зображенні (індексації зображення); ¨ використанням стиснутих і спеціальних форматів файлів. Усі ці способи використовуються при підготовці зображень для Webсторінок. Проте важливо знайти компроміс між швидкістю і якістю зображення. Розглянемо переваги й недоліки кожного з цих способів.

РОЗМІРИ ТА РОЗДІЛЬНА ЗДАТНІСТЬ На відміну від паперової, розмір Webсторінки не обмежений ні по горизонталі, ні по вертикалі. Проте, макетуючи сторінку, слід пам’ятати, що її ширина ні в якому разі не повинна бути більше ширини екрана, а довжина сторінки більше, ніж дватри екрана. Оскільки зображення на Webсторінці призначені тільки для перегляду на екрані, їх роздільна здатність повинна збігатися з роздільною здатністю екрана, а розміри — не перевищувати його. Проте роздільна здатність монітора та діагональ екрана варіюється в широких межах, тому на практиці сторінки проектуються, виходячи із середніх величин. Найбільш поширеною є роздільна здатність 1024x768 пікселів. З цих розмірів треба відняти площу, займану елементами інтерфейсу самого браузера. Розміри зображень на сторінці визначаються її дизайном, створюючи який варто намагатися зменшити кількість зображень та їх розмір.

101

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ КОЛЬОРІВ Для представлення графіки в Internet широко використовуються індексовані зображення, котрі дозволяють передавати лише до 256 фіксованих кольорів. Набір кольорів зображення (палітра) зберігається у файлі разом із зображенням і використовується браузером для демонстрації. Зображення з індексованим кольором одержують з повнокольорових зображень шляхом зменшення кількості кольорів. Для отримання індексованого зображення слід з меню Mode (Режим) обрати команду Indexced Color (Індексований колір) та визначити параметри індексації кольорів у діалоговому вікні команди (рис. 93). ¨ Palette (Палітра) — пропонується на вибір кілька палітр кольорів. Палітри поділяються на фіксовані та алгоритмічні. Фіксовані мають чітко визначений набір кольорів, котрі зазвичай використовуються певною програмою перегляду чи апаратним засобом (наприклад, Web — стандартна палітра браузеров, Uniform — палітра VGAмониторов, Windows — системна палітра Рис. 93. Діалогове вікно команди Windows). Алгоритмічні палітри заIndexced Color безпечують більш коректну передачу кольорів та генеруються для кожного зображення індивідуально. Палітри створюються по трьом різним алгоритмам скорочення кількості кольорів (утворення палітри кольорів): Selective (Селективна) — складається з кольорів, що найчастіше зустрічаються в зображенні; Adaptive (Адаптивна) — включає кольори, котрими зафарбовані набільші ділянки зображення та кольори з Webпалітри; Perceptual (Перцептивна) — складається з кольорів тієї частини спектра, в якій око чутливіше до деталей. ¨ Colors (Кольори) — задає кількість кольорів в індексованому зображенні (розмір палітри). Дана функція працює лише з алгоритмічними палітрами, оскільки у фіксованих палірах кількість кольорів заздалегідь чітко визначена. ¨ Forced (Примусово) — визначаються кольори, що додаються до таблиці “примусово”. Це можуть бути чорний та білий кольори, 102

Тема 9. Підготовка зображень для WEB

Primaries (Базові) — синій, червоний, зелений, пурпурний, жовтий, блакитний чи Custom (Каталог) — будь-який колір на вибір. ¨ Transparency (Прозорість) — режим збереження прозорості. ¨ Matte (Кайма) — визначає спосіб обробки напівпрозорих частин зображення, забезпечуючи непомітний перехід країв зображення у фоновий колір сторінки. ¨ Dither (Згладжування) — визначається спосіб згладжування індексованого зображення. Згладжування використовується для імітації відсутніх у палітрі зображення кольорів шляхом сполучення декількох сусідніх пікселей близьких кольорів. Інує кілька способів імітації: Pattern (Візерунок), Diffusion (Діффузія) та Noise (Шум). У більшості випадків використовують варіанти Diffusion для фотогорафічних зображень та Noise для фонових текстур і градієнтів, оскільки вони не дають такого чіткого візерунка, як варіант Pattern. ¨ Amount (Сила) — задається сила згладжування у відсотках. При цьому слід пам’ятати, що чим сильніше згладжування, тим більший розмір має файл зображення. Флажок Preserve Exact Colors (Зберігати точні кольори) змушує алгоритм згладжування залишати поза увагою пікселі, ко льори яких знаходяться в палітрі зображення.

СТИСНУТІ ФОР МАТИ ФАЙЛІВ Для стискування графічної інформації використовують формат GIF, в основі якого лежить ефективний алгоритм стиску LZW. Цей формат працює тільки з індексованими зображеннями. Формат GIF використовується й для створення анімаційних ефектів. Він дозволяє зберігати в одному файлі певну кількість зображень, а браузери можуть їх по черзі демонструвати. Для кожного зображення можна вказати час його демонстрації. Якщо зображення, що зберігаються у файлі в форматі GIF, представляють фази анімації, браузер продемонструє вам маленький “мультфільм”. Дана особливість формату GIF знайшла широке застосування в Webдизайні, адже такі анімаційні ефекти можна зустріти майже на кожній сторінці WWW. Особливо часто анімовані зображення використовуються в баннерах (від англійського banner — “плакат”) — рекламних оголошеннях. Повнокольорові та напівтонові зображення зберігаються у форматі JPEG, унікальний алгоритм якого дозволяє домагатися щільності стискування у 15 разів.

103

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Високий рівень стискування досягається ціною погіршення якості зображення, що неприйнятно для видавничих систем, але не дуже істотно для Webсторінок. Обидва формати — GIF і JPEG — підтримують порядкове розгорнення, коли зображення завантажується не відразу, а через проміжки (25) рядків. Це виглядає так, начебто в міру завантаження сторінки зображення стає більш чітким. Неможливість створення повнокольорових зображень із прозорими ділянками в рамках форматів GIF і JPEG призвела до появи нового формату — PNG, який був розроблений як альтернатива формату GIF для представлення зображень у мережі World Wide Web і в інших електронних мережах. Він зберігає всю колірну інформацію й один альфаканал зображення.

ЗОБРАЖЕННЯ, ЩО СКЛАДАЮТЬСЯ З ФРАГМЕНТІВ Для оптимізації зображення іноді можна застосувати до різних його частин різні ступені стискування, різну колірну палітру і навіть різний формат. Для цього велике зображення потрібно розрізати на фрагменти за допомогою інструмента Slice Tool і задати для кожного фрагмента індивідуальні параметри. Зборка фрагментів у єдине зображення здійснюється HTMLкодом сторінки. Розрізування зображення також зручно для організації посилань і необхідно при створенні ролловерів — елементів дизайну сайта, котрі можуть змінювати свій вигляд у браузері.

ОПТИМІЗАЦІЯ ЗОБРАЖЕНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМАНДИ SAVE FOR WEB Для оптимізації зображення у Photoshop слід виконати команду Save For Web (Зберегти для Web) з меню File (Файл). Після цього відкриється діалогове вікно команди (рис. 94). Основну частину вікна займає ділянка попереднього перегляду, в якій можна задавати чотири варіанти перегляду: ¨ Original (Оригінал) — перегляд оригіналу зображення до оптимізації; ¨ Optimazed (Оптимізований) — перегляд оптимізованого зображення; ¨ 2Up (Два варіанта) — перегляд в одному вікні поруч оригіналу та оптимізованого зображення; 104

Тема 9. Підготовка зображень для WEB

Рис. 94. Діалогове вікно команди Save for Web

¨ 4Up (Чотири варіанта) — перегляд в одному вікні водночас оригіналу та трьох варіантів оптимізованого зображення (з різною кількістю кольорів). Ці режими дозволяють переглядати результати оптимізації без проміжної стадії експорту у файл, порівнювати різні варанти оптимізації між собою та з оригіналом. У правій частині вікна знаходиться список Preset (Настройки) (рис. 95), в якому визначаються параметри оптимізації зображення. Більшість параметрів цього списку аналогічні до розглянутих вище параметрів діалогового вікна команди Indexced Color (Індексований колір). Так, у лівому стовпчику обирається (зверху вниз): ¨ формат оптимізованого файлу (gif, jpeg, png); ¨ алгоритм скорочення кількості кольорів (утворення палітри кольорів): Selective (Селективна), Adaptive (Адаптивна), Perceptual (Перцептивна) та Restrective (Web). Рис. 95. Вікно Дія перших трьох алгоритмів описувалися команди Save for Web раніше (див. с. 102), а алгоритм Restrective (Web) (права частина) 105

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

для скорочення кольорів використовує фіксовану стандартну палітру Web з 215 кольорів. ¨ алгоритм згладжування (dithering) для імітації перехідних кольорів при переводі фото в індексований формат. Флажок Transparency (Прозорість) забезпечує перетворення прозорих частин пласту Photoshop у прозорість gifфайлу. Його слід обов’язково ввімкнути, якщо в документі є прозорі ділянки, які мають залишитися прозорими й в броузері. У правому стовпчику списку Preset (Настройки) знаходяться такі параметри (зверху вниз): Lossy (Якість) — алгоритм попередньої обробки зображення, що підвищує ефективність стиснення файлу. Великі значення цього параметра значно знижують якість. Якщо ж поставити 5–15 %, то втрати якості будуть майже непомітними, проте розмір файла зменшиться на 10–40 %; Colors (Кольори), Dither (Згладжування) та Matte (Кайма) — див. докладніше с. 102–103; Web Snap (До палітри Web) — задає відсоток кольорів, що приведені до палітри Web. Використання стандартної палітри Web дозволяє досягти однакової передачі кольорів на різних платформах комп’ютерів. До палітри Web можна привести всі кольори зображення або лише найважливіші з них. Зміна значень параметра Web Snap впливає й на палітру зображення — деякі кольори змінюються і на їх зразках з’являється білий кружок, котрий означає, що даний колір приведений до палітри Web. Під параметрами оптимізації в правій частині діалогового вікна Save For Web є вкладка Color Table (Таблиця кольорів) та Image Size (Розмір зображення). Вкладка Color Table (Таблиця кольорів) дозволяє управляти окремими кольорами зображення: додавати, видаляти, змінювати та приводити до палітри Web. У правій частині діалогового вікна також знаходятья кнопки OK (Прийняти), Cancel (Скасувати) та Done (Готово), котрі дозволяють прийняти чи скасувати результати оптимізації зображення. Ліву частину діалогового вікна займає панель інструментів. Інструменти Zoom (Масштаб) і Hand (Рука) призначені для масштабування та прокрутки ділянок у вікнах перегляду і діють аналогічно інструментам у самій програмі Photoshop. Інструмент Slice Select (Виділення фрагмента) призначено для виділення окремих фрагментів при оптимізації.

106

Тема 9. Підготовка зображень для WEB

Перемикач Toggle Slices Visibility (Переключення видимості фрагментів) управляє видимістю меж фрагментів зображення. Усі параметри оптимізації можна зберегти, що дозволяє переносити їх між програмами Photoshop, Illustrator та ImageReady.

ImageReady та Photoshop використовують однакові файли параметрів оптимізації. Для того, щоб використати їх в Adobe Illustrator, слід переписати ці параметри у відповідну папку цієї програми.

Запитання до теми: 1. Що таке “оптимізація зображення” та якими способами можна її досягти?

2. Як зменшити кількість кольорів у зображенні за допомогою команди Indexced Color (Індексований колір)? Поясніть функції параметрів діалогового вікна цієї команди.

3. Які “стиснуті” формати ви знаєте?

4. Як поділити зображення на фрагменти та для чого це потрібно?

5. Як оптимізувати зображення за допомогою команди Save For Web? Поясніть функції параметрів діалогового вікна цієї програми.

107

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

ПРАКТИКУМ

Завдання до теми

ПО ЧАТ ОК РО БО Т И З ПРОГ РАМОЮ 1. Завантажити Adobe Photoshop на комп’ютер.

2. Створити новий документ. У діалоговому вікні New задати розмір документа А4 (21х29,7 см), роздільну здатність — 300 dpi, колірну модель — RGB, колір тла White.

3. Зберегти файл у форматі .psd під назвою Zavd 1.Прізвище у папку Elektronna grafika.

4. Закрити файл Zavd 1.Прізвище.psd.

5. Відкрити файл foto.tif з папки Elektronna grafika за допомогою команди Open (Відкрити).

6. Зберегти копію файлу foto.tif у ту ж саму папку.

7. Відкрити довільний файл за допомогою команди Browse (Перегляд) та зберегти його у папку Elektronna grafika у форматі .psd під назвою Priklad.

8. Закрити файл Priklad.psd.

9. Вивести на екран вимірювальні лінійки.

10. Прибрати з екрану вимірювальні лінійки.

11. Перемістити початок координат.

12. Збільшити зображення на екрані за допомогою інструмента Zoom (Масштаб).

13. Зменшити зображення на екрані за допомогою команди Zoom out.

14. Змінити колір рамки, що обмежує фрагмент зображення у вікні перегляду палітри Navigator (Навігатор).

15. Збільшити у робочому вікні довільний фрагмент зображення за допомогою палітри Navigator (Навігатор).

16. Перемістити зображення у вікні так, щоб побачити невідображувані частини документа.

17. Закрити файл foto.tif.

108

Практикум

Завдання до теми

ЗАГАЛЬНІ ЕЛЕ МЕН Т И ІНТ ЕР ФЕЙ СУ КО РИС Т У ВАЧА 1. Відкрити Adobe Photoshop.

2. Клікнути правою кнопкою миші на заголовку вікна програми та згорнути вікно програми.

3. Клікнути на кнопці програми у смузі задач Windows, щоб повернути вікно в активний стан.

4. Відкрити файл Zavd 1.Прізвище.psd, збережений у попередньому завданні, вивести на екран лінійки та змінити одиниці виміру для лінійок на см.

5. Створити нові направляючі лінії у позиціях 4 та 6 см по вертикалі. Змінити колір направляючих ліній.

6. Закріпити та видалити направляючі лінії.

7. За допомогою меню Window (Вікно) показати та сховати по черзі усі палітри.

8. Використовуючи інструмент виділення, виділити прямокутну ділянку, змінити основний колір на колір з параметрами C40 M56 Y17 K14 та залити цим кольором виділену ділянку за допомогою інструмента Paint Bucket (Ківш).

9. Виділити еліптичну ділянку та залити її довільним візерунком з бібліотеки візерунків на палітрі опцій інструмента Paint Bucket (Ківш).

10. Обрати інструмент Brush (Пензль) діаметором 35 px та намалювати довільну фігуру.

11. Поміняти місцями основний колір та колір тла. Вибрати інструмент Brush (Пензль) у вигляді зірки та намалювати довільну фігуру.

12. За допомогою меню Layer (Пласти) створити новий пласт.

13. Обрати інструмент Custom Shape Tool та у новому пласті створити довільні векторні об’єкти, використовуючи бібліотеку векторних об’єктів з вікна Shape панелі опцій інструмента.

14. Виділити створені векторні об’єкти та змінити їх стиль за допомогою палітри Styles (Стилі).

15. Відкрити файл foto.tif з папки Elektronna grafika та, використовуючи інструмент Magic Wand (Чарівна паличка), виділити фон на фото.

109

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

16. Інвертувати виділення, використовуючи відповідну команду меню Select (Виділення) та скопіювати виділений фрагмент.

17. Перейти до документа zavd 1.Прізвище.psd та вставити скопійований фрагмент.

18. Збільшити скопійований фрагмент та розмити його по контуру за допомогою інструмента Blur (Розмивання), обравши розмір пензля 101 px.

19. Розмазати кольори в зображенні за допомогою інструмента Smudge (Палець).

20. Відмінити останню дію за допомогою палітри History та закрити файл без збереження.

21. Повернутися до файлу foto.tif, висвітлити та затемнити в ньому фон за допомогою інструментів Dodge (Освітлювач) та Burn (Затемнювач).

22. Витерти частину фону інструментом Eraser (Гумка).

23. Випробувати та порівняти дію інструментів Clone Stamp (Штамп) та Heiling Brush (Поновлюючий пензль).

24. Видалити частину фону на зображенні за допомогою інструмента Background Eraser (Фонова гумка).

25. Закрити файл foto.tif, не зберігаючи його.

26. Зберегти та закрити файл zavd 1.Прізвище.psd.

Завдання до теми

ПЛАС Т И: СТ ВО РЕН НЯ, ДУБ ЛЮ ВАН НЯ, ВИ ДАЛЕН НЯ. ОПЕ РАЦІЇ З ПЛАС Т АМИ 1. Створити новий документ формату А4 (21х29,7 см), з роздільною здатністю 300 dpi, в колірній моделі RGB, обрати колір тла White.

2. Зберегти його під назвою Zavd3.Прізвище.psd у папку Elektronna grafika.

3. Відкрити файл foto.tif. та створити дублікат пласту Background.

4. Виділити на пласті Background copy ділянку у вигляді еліпсу та перетворити виділену ділянку на пласт.

5. Перемістити пласт Background copy відносно пласту Background.

110

Практикум

6. Приховати пласт Background.

7. Зменшити прозорість пласту Background copy до 90%.

8. Змінити основний колір на колір з параметрами СMYK (С45 M68 Y89 K14), створити новий пласт та залити його цим кольором.

9. Застосувати до пласту Layer 2 градієнт.

10. Перемістити пласт Layer 2 під пласт Background copy.

11. Створити дублікат пласту Layer 1.

12. Змінити масштаб пласту Layer 1 copy, вибравши команду Edit > Transform > Scale (Виправлення > Трансформувати > Масштаб).

13. Трансформувати пласт Layer 1, застосувавши послідовно команди Edit > Transform > Distort, Edit > Transform > Perspective та Edit > Transform>Skew.

14. Видалити пласт Background.

15. Створити послідовно коригувальні пласти з кольором і візерунком та зменшити їх прозорість до 30%.

16. Приховати коригувальні пласти.

17. Зв’язати всі пласти між собою та вирівняти їх по нижньому краю.

18. Перемістити зв’язані пласти у файл Zavd3.Прізвище.psd.

19. Закрити файл foto.tif, не зберігаючи зроблені зміни.

20. Зберегти та закрити файл Zavd3.Прізвище.psd.

Завдання до теми

ЗАС Т О СУ ВАН НЯ ДО ПЛАС Т У СПЕЦІАЛЬ НИХ ЕФЕКТ ІВ 1. Створити новий документ формату А4 (21х29,7 см), з роздільною здатністю 300 dpi, в колірній моделі RGB, обрати колір тла White.

2. Зберегти його під назвою Zavd4.Прізвище.psd у папку Elektronna grafika.

3. Обрати на палітрі інструментів інструмент Type (Текст), на пілітрі опцій інструмента кегль тексту 60 пунктів і набрати своє прізвище та ім’я.

111

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

4. Збільшити зображення до 50%.

5. Застосувати до текстового пласту ефект Drop Shadow із значеннями параметрів розділу Strukture: Blend Mode — Normall; Колір — Pantone Solid Coated 207C; Opacity — 65%; Angle — 145°; Distance — 3 px; Spread — 15%; Size — 30 px.

6. Застосувати до текстового пласту ефект Inner Shadow з тими ж значеннями Blend Mode, колір, Opacity, Angle, Distance, що і в пункті 5 завдання; встановити значення параметра Choke — 65%, Size — 15 px; контур тіні — Ring (Кільце), Noise — 0%.

7. Приховати ефекти Drop Shadow і Inner Shadow та застосувати до текстового пласту ефект Outer Glow зі значеннями параметрів: розділ Strukture: Blend Mode — Normall; Opacity — 55%; Noise — 40%; колір підсвічування — градієнт Orange, Yellow, Orange; розділі Elements: Technique — Precise, Spread — 55%, Size — 40 px; розділ Quality: Contour — Linear (лінійний); Range — 45%, Jittеr (Тремтіння) — 25%.

8. Застосувати до текстового пласту ефект Inner Glow з тими самими значеннями параметрів Blend Mode, Opacity, Noise, що і в пункті 7 завдання; обрати колір Pantone Solid Coated 382C, Technique — Precise, Size — 20 px; у розділі Elements поставити перемикач у положення Center (Центр), щоб створити підсвічування, що виходить з центра пікселів пласту; визначити ширину підсвічування, встановивши параметр Choke на 10%; встановити параметри розділу Quality аналогічно пункту 7.

9. Сховати всі ефекти та застосувати до текстового пласту ефект Bevel and Emboss, обравши з меню стиль варіант Outer Bevel (Зовнішній нахил) та заповнивши поля інших параметрів. Змінити послідовно стиль на Inner Bevel (Внутрішній нахил), Emboss (Рельєф), Pillow Emboss (Опуклий рельєф) та Stroke Emboss (Рельєфний контур).

10. Додати до ефекту контур та рельєф.

11. Видалити ефект Bevel and Emboss та послідовно застосувати до текстового пласту ефекти Color Overlay, Gradient Overlay, Pattern Overlay (зі значенням непрозорості 25%) та Stroke.

12. Показати всі ефекти.

112

Практикум

15. Виділити в ньому овальну ділянку та створити дублікат пласту Background.

16. Додати до пласту Background copy маску пласту.

17. Видалити маску, застосувавши її до пласту.

18. Видалити пласт Background.

19. Додати до створеного овального зображення ефект Drop Shadow.

20. Продублювати пласт Background copy у файл Zavd5.Прізвище.psd та злити всі пласти цього файлу в один пласт.

21. Зберегти та закрити файл Zavd5.Прізвище.psd.

Завдання до теми

РЕ ДАГУ ВАН НЯ ЗОБ РАЖЕНЬ 1. Створити новий документ формату А4 (21х29,7 см), з роздільною здатністю 300 dpi, у колірній моделі RGB, обрати колір тла White.

2. Зберегти його під назвою Zavd6.Прізвище.psd в папку Elektronna grafika.

3. Зменшити у вікні Image Size ширину зображення до 15 см, зберігаючи пропорції, при встановленому прапорцю Resample Image.

4. Відмінити зроблені зміни, натиснувши Cancel, та повторити дію пункту 3 зі знятим прапорцем Resample Image. Порівняти значення у полі Resolution зі значенням при виконанні пункту 3.

5. Відкрити з папки Elektronna grafika файл foto2.tif.

6. Змінити в ньому роздільну здатність до 300 dpi при знятому прапорці Resample Image.

7. Створити дублікат пласту Background та перетягнути (скопійовати) його у файл Zavd6.Прізвище.psd.

8. Виставити по лінійці за допомогою направляючих розміри 10х11 см.

9. Зменшити розмір зображення так, щоб у визначену направляючими ділянку увійшла лише та частина зображення, яку ви хочете залишити.

10. Обрати інструмент Crop та відкадрувати зображення. Для 113

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

прийняття змін натиснути <Enter>.

11. Збільшити розмір полотна файлу Zavd6.Прізвище.psd. до формату А4 (21х29,7 см), обравши колір тла White.

12. Створити новий пласт, виділити довільну ділянку та залити її кольором (на вибір).

13. Застосувати до створеного пласту (Layer 1) маску пласту та створити плавний перехід між зображенням та залитою кольором ділянкою (пластами Background copy та Layer 1).

14. Продублювати файл foto2.tif та створити його дзеркальне зображення.

15. Відкрити файл foto.tif та відкадрувати файли foto2.tif та foto2copy.tif відповідно до розмірів файлу foto.tif.

16. Застосувати до файлу foto2copy.tif послідовно команди Invert, Equalize, Threshold та Posterize.

17. Повернутися до файлу foto2.tif, висвітлити його та збільшити контрастність за допомогою команди Brightness/Contrast.

18. Зменшити кількість синього кольору та додати червоного за допомогою команди Color Balance.

19. Затемнити foto2.tif за допомогою команди Levels.

20. Поекспериментувати з командою Curves.

21. Закрити файли foto.tif, foto2.tif та foto2copy.tif, не зберігаючи зроблені зміни.

22. Відкрити довільне фото (бажано з одним великим предметом на багатокольорному фоні). Видалити на фото фон за допомогою команди Extract та закрити файл, не зберігаючи його.

23. Зберегти та закрити файл Zavd6.Прізвище.psd.

Завдання до теми

РО БО Т А З Т ЕКС Т ОМ 1. Створити новий документ формату А4 (21х29,7 см), з роздільною здатністю 300 dpi, в колірній моделі RGB, обрати колір тла White.

2. Зберегти його під назвою Zavd7.Прізвище.psd в папку Elektronna grafika.

114

Практикум

3. Обрати в палітрі інструментів інструмент Type (Текст), на панелі опцій інструмента обрати шрифт Ariel, кегль 40 pt, напівжирне накреслення, метод згладжування меж літер Strong і набрати своє прізвище, ім’я та по батькові у режимі порядкового введення.

4. Виділити набраний текст, змінити колір шрифту на Pantone 281 C, встановити для всього тексту кернінг +50 та для окремих літер на вибір трекінг 150.

5. Виділити прізвище та змінити накреслення шрифту на напівжирний курсив, підкреслити літери та зробити їх великими, виділити першу літеру прізвища та встановити для неї зсув щодо базової лінії 30 пт.

6. Виділити ім’я та змінити горизонтальний масштаб на 200%, а вертикальний на 300%, застосувати режими “нижній індекс” та “перекреслити”.

7. Створити новий пласт, у якому створити текстовий блок.

8. Відкрити у Word(і) довільний текстовий файл, скопіювати текст завдання, повернутись у Photoshop та вставити текст у створений текстовий блок.

9. Виділити весь текст, змінити шрифт на Ariаl, кегль 10 пт, встановити інтерліньяж — Auto, виключку — Justify lust left (Останній рядок по лівому краю), відступ зліва — 20 пт, відступ справа — 20 пт, абзацний відступ — 30 пт, відстань перед абзацом — 6 пт, після абзацу — 3 пт.

10. Деформувати текст за допомогою діалогового вікна Warp Text.

11. Перевести текст в растровий формат та, застосувавши інструмент Smudge (Палець), розмазати краї першої та останньої літер тексту.

12. Відкрити файл foto.tif, активізувати інструмент Горизонтальна текстова маска, обрати параметри тексту: шрифт — Ariаl, кегль — 30 пт, набрати довільний текст та залити його зображенням фото за допомогою маски пласту.

13. Закрити файл foto.tif, не зберігаючи зміни.

14. Повернутися до файлу Zavd7.Прізвище.psd та створити зникаючий текст за допомогою маски пласту.

15. Зберегти та закрити файл Zavd7.Прізвище.psd.

115

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Завдання до теми

ФІЛЬТ РИ Завдання 1. Застосувати коригувальні фільтри 1. Відкрити будьяке зображення.

2. Зменшити растр у зображенні, використовуючи фільтр Noise>Despeckle.

3. Розмити зображення за допомогою фільтра групи Blur.

4. Скасувати розмивання зображення.

5. Збільшити чіткість зображення за допомогою фільтра Unsharp Mask.

6. Закрити зображення, не зберігаючи змін. Завдання 2. Застосувати деструктивні фільтри 1. Відкрити файл foto.tif.

2. Продублювати пласт Background і натиснути ОК.

3. Застосувати послідовно кожен фільтр з групи Artistic та переглянути результат, зменшивши зображення у вікні перегляду фільтрів до 33 %.

4. Застосувати послідовно кожен фільтр з груп Brush Strokes, Distort, Sketch, Stylize та Texture. Результат застосування фільтра переглянути у діалоговому вікні фільтрів.

5. Відмінити застосування фільтрів, натиснувши кнопку Cancel.

6. Виконати команду Filter > Stylize > Find Edges (Фільтр > Стилізація > Виділення країв) та натиснути ОК.

7. Відмінити дію фільтра та закрити файл foto.tif, не зберігаючи змін. Завдання 3. Створити зображення із “зім’ятими” краями та “мозаїчне” зображення 1. Відкрите файл foto.tif та створити його дублікат.

2. У файлі foto copy.tif виконати послідовно такі дії: ¨ обрати як фоновий колір білий; ¨ виконати команду Canvas Size з меню Image та обрати розмір полотна більший за розмір файлу, щоб додати кант до зображення; ¨ вибрати інструмент Rectangular Marquee (клавіша <M>); ¨ на панелі опцій цього інструмента ввести значення 8 у поле Feather; 116

Практикум

¨ виділити за допомогою пунктирного контуру частину зображення (не включаючи його кант); ¨ з меню Select вибрати команду Inverse (комбінація клавіш <Ctrl+Shift+I>). Тепер виділена ділянка буде складатися з доданого канту і частини зображення; ¨ виконати команду меню Filter > Distort > Ripple, перемістити зображення у вікні попереднього перегляду так, щоб було видно краї зображення та натиснути ОК; ¨ відмінити дію попередньої команди та виконати команду меню Filter > Distort > Twirl, перемістити зображення у вікні попереднього перегляду так, щоб було видно краї зображення та натиснути ОК; ¨ відмінити дію попередньої команди та виконати команду меню Filter > Distort > ZigZag. Перемістити зображення у вікні попереднього перегляду так, щоб було видно краї зображення та натиснути ОК; ¨ відмінити дію команди.

3. До файлу foto copy.tif послідовно застосувати кожен фільтр з групи Pixelate (застосувати один фільтр, відмінити команду, застосувати другий, відмінити команду і т. д.).

4. Закрити файл foto copy.tif, не зберігаючи зроблені зміни. Завдання 4. Додати світло в зображення 1. У файлі foto.tif виконати команду Filter > Render > Lighting Effects.

3. Зі списку, що розкривається, у полі Style (Стиль) вибрати варіант Default (За замовчуванням) чи готовий ефект висвітлення.

4. У розділі Light Type виконати такі дії: ¨ установити прапорець On (Ввімкнути), щоб побачити ефект у вікні попереднього перегляду; ¨ зі списку, що розкривається, у полі Light Type вибрати відповідний тип джерела світла: Spotlight (Прожектор), якщо хочете, щоб за замовчуванням пучок світла був вузьким, конусоподібним і давав пляму еліптичної форми; ¨ для того, щоб видалити джерело світла, слід перетягнути його центральну крапку на кнопку у вигляді кошика; ¨ щоб створити копію джерела світла, треба натиснути клавішу <Alt> і перетягнути його центральну крапку в потрібне місце та натиснути ОК.

5. Закрити файл foto.tif, не зберігаючи зроблені зміни.

117

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

Завдання до теми

ПІДГОТ ОВКА ЗОБРАЖЕНЬ ДЛЯ WEB 1. Відкрити файл foto2.tif.

2. Зменшити кількість кольорів у зображенні за допомогою команди Indexced Color.

3. Зберегти файл у форматі .gif.

4. Повернутися до файлу foto2.tif та порівняти розмір файлу foto2.tif. та foto2.gif.

5. Закрити файл foto2.gif.

6. Оптимізувати зображення foto2.tif за допомогою команди Save for Web, обравши чотири варіант перегляду у діалоговому вікні команди.

7. Обрати різні значення параметрів у діалоговому вікні команди Save for Web та порівняти результати оптимізації у вікні перегляду.

8. Скасувати оптимізацію.

9. Розрізати файл foto2.tif на фрагменти.

10. За допомогою команди Save for Web застосувати різні параметри оптимізації до кожного з фрагментів, порівняти отримані результати.

12. Закрити файл foto2.tif, не зберігаючи зроблені зміни.

118

Список використаної літератури

Список використаної літератури 1. Веселовська Г. В. Основи комп’ютерної графіки: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів: [у 2 кн.] / Г. В. Веселовська, В. Є. Ходаков, В. М. Веселовський; Херсон. держ. техн. унт — Херсон : Олдіплюс, 2001. Кн. 2 — 2002. — 291 с.

2. Донни О’Куин. Допечатная подготовка. Руководство дизайнера. — СПб., 2001. — 590 с.

3. Левыкин И. В. Компьютерная графика: Учеб пособие — Ч. : ЧГЭУ, 2002 — 90 с.

4. МакКлелланд Дик. Photoshop 7. Библия пользователя : Пер. с англ. — М. : Издательский дом"Вильямс", 2003. — 928 с.

5. Тайц А., Тайц А. Самоучитель Adobe Photoshop 7 — СПб. : БХВПетербург, 2004. — 688 с.

119

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS

КОМБІНАЦІЇ КЛАВІШ КОМАНДИ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗ НАЧЕННЯ Показати/сховати всі палітри, включаючи палітру інструментів Показати/сховати всі палітри за винятком палітри інструментів Скасувати дію Прийняти внесені зміни в будьякому діалоговому вікні Скасувати зміни в будьякому діалоговому вікні Виклик системи допомоги

Tab Shitt+Tab Ctrl+Z Enter Esc F1

ПАЛІТРИ Показати/сховати палітру Brushers (Пензлі) Color (Колір) Layers (Пласти) Info (Інформація) Actions (Дії)

F5 F6 F7 F8 F9

ІНСТРУ МЕНТИ Вибір інструмента Rectangular Marquee (Прямокутна ділянка) Move (Переміщення) Lasso (Ласо) Magic Wand (Чарівна паличка) Crop (Кадрувати) Brush/Pencil (Пензль/Олівець) Rubber Stamp (Штамп) Healing Brush/Patch (Коригувальний пензль) History Brush (Поновлюючий пензль) Eraser (Гумка) Blur (Розмивання) Dodge (Висвітлювач) Pen (Перо) Addanchorpoint (Додати вузлову крапку) Deleteanchorpoint (Видалити вузлову крапку) Directselection (Пряме виділення) Туре (Текст) Measure (Вимірник) Gradient/Paint Bucket (Градієнт/Ківш) Notes (Примітки) Eyedropper (Піпетка) Hand (Рука) Zoom (Масштаб)

М V L W С У S J Y Е R 0 Р + (плюс) (мінус) А Т U G N I Н Z

Переключення інструментів у групі: Shift+літера вибору інструмента цієї групи

120

Комбінації клавіш

ЗМІНА МАСШТАБУ, ВИМІРЮВАННЯ Збільшити Зменшити Розташування по розміру екрана Показати/сховати лінійки Показати/сховати сітку Показати/сховати направляючі

Сtrl+Аlt+”плюс” Сtrl+Аlt+ “мінус" Ctrl+0 Ctrl+R Ctrt+” (лапки) Ctrt+;

МЕНЮ FILE ( ФАЙЛ) New (Створити) Open Відкрити) Open as (Відкрити як) Browse (Перегляд) Close (Закрити) Save (Зберегти) Save a copy (Зберегти копію) Save as (Зберегти як) Page Setup (Параметри сторінки) Print (Друк)

Ctrl+N Ctrl+0 Ctrl+Alt+0 Shift+Ctrl+0 Ctrl+W Ctrl+S Ctrl+Altt+S Ctrl+Shift+S Ctrl+Shlft+P Ctrl+P

ПЛАСТИ Створити пласт Ctrl+Shift+N Створити пласт без виклику діалогового вікна Ctrl+Alt+Shift+N Створити пласт шляхом копіювання Ctrl+J Створити пласт з вирізаної ділянки Ctrl+Shitt+J Згрупувати пласт з попередніми Ctrl+G Розгрупувати пласти Ctrl+Shift+G Злити видимі пласти Shift+Ctrl+E Виділити верхній пласт Shitt+Alt+] Виділити наступний пласт (розташований зверху) Alt+] Виділити нижній пласт Shift+Alt+[ Діалогове вікно Layer Effects (ефекти пласту) Drop shadow (Відкинути тінь) Inner shadow (Внутрішня тінь) Outer glow (Зовнішнє підсвічування) Inner glow (Внутрішнє підсвічування) Bevel and emboss (Нахил і рельєф)

Ctrl+1 Ctrl+2 Ctrl+3 Ctrl+4 Ctrl+5

Злиття пластів Злити копію виділеного пласту із пластом, розташованим під ним Злити копії усіх видимих пластів з виділеним пластом Злити копії зв’язаних пластів із пластом, розташованим нижче

Alt+команда Merge Down Аlt+команда Merge Visible Alt+команда Merge Linked

Зміна порядку розташування пластів Розташувати над всіма Розташувати перед наступним пластом

Ctrl+Shift+] Ctrl+[

121

Основи комп’ютерної графіки. Adobe Photoshop CS Розташувати під всіма пластами Помістити під попереднім пластом

Ctrl+Shift+[ Ctrl+[

Трансформація Довільна трансформація Довільна трансформація з дублюванням Повтор операції трансформації з дублюванням

Ctrl+T Ctrl+Shift+T Ctrl+Alt+T

РОБОТА ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМ Зміна насиченості, контрасту, тону кольорів зображення Levels (Рівні) Auto Levels (Авторівні) Auto Contrast (Автоконтраст) Auto Color (Автоконтраст) Curves (Криві) Color Balance (Баланс кольору) Hue/Saturation (Тон/Насиченість) Desaturate (Знебарвити) Invert (Інвертувати)

Ctrl + L Shift+Ctrl+L Alt+Shift+Ctrl+L Shift+Ctrl+B Ctrl+M Ctrl+B Ctrt+U Shift+Ctrl+U Ctrt+I

РОБОТА З ТЕКСТОМ Вирівнювання тексту По лівому/верхньому краю По центру По правому/нижньому краю

Ctrl+Shlft+L Ctrl+Shlft+C Ctrl+Shift+R

Виділення Слово Літера праворуч Літера ліворуч Літера праворуч Літера ліворуч Верхній рядок Нижній рядок Усі літери

Подвійний клік миші Shift+стрілка "вправо" Shift+стрілка "вліво" Ctrl+Snift+стрілка "вправо" Ctrl+Shift+стрілка "вліво" Shift+стрілка "нагору" Shift+стрілка "вниз" Ctrl+A

ФІЛЬТ РИ Знову застосувати останній фільтр, що використовувався Поступове зникнення ефекту останнього фільтра Застосувати фільтр з останніми встановленими характеристиками

122

Ctrl+F Ctrl+Shift+F Ctrl+Alt+F

Навчальне видання Женченко Марина Іванівна ОСНОВИ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ: ADOBE PHOTOSHOP CS

Курс лекцій та практикум

Підписано до друку 28.01.07. Формат 60х84/16. Ум.друк. арк. 7,21. Обл.вид. арк. 11,7. Наклад 500 пр. ТОВ “Видавництво “Жнець” 04215, м. Київ, просп. Свободи 17, к. 55 Тел.: (044) 4339957 Email: zhnec@viaduk.net Свідоцтво Держкомінформу України ДК № 1813 від 26.05.2004 р. Віддруковано СПД Цимбаленко Є. С.

02068, м. Київ, вул. Олійника, 5

123