Аня Юрина Аня Янчук Марія Конененко Макар Зубюк Захар Напень Надя Большаніна Мілена Зубюк Настя Золотова Мирослава Голуб Маргарита Железко
Даша Михайленко Андрій Алексєєв Вова Марійчин Поля Лютікова Луїза Корнійчук Даня Пономаренко Соломія Поприч Ніка Аміргусейнова Поприч Софія Даша Братчук Олександра Братчук
В
одній казковій країні все було незвичайним. Там дерева ходили в гості один до одного, пальма чомусь стріляла горохом та яблуками, й навіть трава на горі насправді була котом. Та не було нічого дивного, коли поміж вух цієї трави пролітала ялинка і свиня з зеленими крилами, а на галявинку обережно виходив подвійний Єдиноріг. Він був дуже нерішучий, адже дві його голови завжди сперечалися. Наприклад, якою дорогою скакати в місто звірів. Тому на поміч до Єдинорога приїжджає будинок з колесом.
Ок
І це було найдобріше місто у всесвіті, оскільки було розташоване на найдобрішій планеті Кошеня. Всі тваринки в цьому місті були дружніми, а якщо сварилися, їх мирила дівчинка, яка так і звалась - Мира. Та й навіщо сваритися, якщо лісу вистачало на всіх, й кожна тваринка мала свій будинок? Якось Мира замовила вигадати будиночки веселим художникам та художницям на планеті Земля, і перенесла їх через портали, за допомогою яких на планету звірів доставлялася їжа. Хатки були дуже красивими та і
незвичайними. Деякі вміли сміятися, а крім хатки-колеса і хатки-винограду була навіть хатка-пістолет. Вона була магазином зброї для захисту планети. Що таке магазин і що таке захист, звірі не розуміли, але портали на галявині не могли пропустити на планету щось непотрібне. Хоча навіщо потрібен похмурий будинок-в’язниця було не зрозуміло, і його поставили подалі. Але був там ще один портал. Ніхто про нього не знав і не бачив, а він просто розділяв сторінки цієї книжки. Й одного разу в щілину між ними проліз будинок-рот. Він й сам також був порталом. Порталом зла. І воно вилетіло з нього, й стало робити свою лиху справу.
Але Мира у одразу побігла до порталів за допомогою. Вони вмить викликали пожежника і доброго велетня. Велетень одразу вдарив лихого, й так сильно, що той відлетів. А пожежник гасив вогонь. Але цього було недостатньо, лихо було різним, його було дуже багато. Мира згадала про веселих художників та художниць з планети Земля. Вони все зможуть винайти спосіб, як врятувати планету Котик. На Землю можна пройти через будь-який портал. Але тут злий робот почав їх підпалювати один за одним. Мира ледь встигла стрибнути в останній. Через мить вона була вже на Землі, але повернутися через портал вона вже не зможе.
А на Землі жили веселі фантазери, винахідники чого завгодно. Спершу вони, звісно, не знали що робити. Портали спалені, а планета Кошеня дуже далеко. Але всі стали міркувати, сперечатися, деякі навіть пересварилися. У всіх були свої ідеї порятунку планети. Й вигадали створити машину, яка зможе перемогти зло лише силою добра, тому що від лихої сили зло тільки зростає. Почали з технічного завдання. Що машина повинна вміти, як вона буде виглядати, і як її перенести на планету Кошеня. Вирішили, що машина має бути поліцейським трансформером. Вона зможе одночасно бути великою і маленькою, і бути одразу в різних місцях, перетворюючись в змію, рибу або динозавра. Вона буде з’єднувати думки і називати її будуть Тімі-ті.
Цю машину треба по частинах завантажити в різні ракети і доставити на Сирну планету, яка знаходиться зовсім близько до планети Кошеня. Там слабка сила тяжіння, й там живуть добрі іншопланетяни, які допоможуть з’єднати всі частини. До речі, ракети теж доведеться побудувати, але це все ж легше. Вони вже давно вигадані. За два місяці все було готово. Разом з холодильником з нескінченною їжею, космонавти завантажили частини машини Тімі-ті та інші ракети, і зграя ракет вирушила в космос. На шляху доводилося відстрілюватися від
метеоритів, але згодом в головному ілюмінаторі всі побачили поверхню Сирної планети. Її так назвали, тому що вона мала стільки кратерів, як сир дірочок. Іншопланетяни були неймовірно раді. Щойно всі ракети
приземлилися, й частини Машини добра були вивантажені, іншопланетяни стали її збирати. Вони так добре впорались, що космонавтам майже нічого не довелося робити. Вони просто гуляли планетою в своїх скафандрах. А коли
машина була готова, вона сама стрибнула на планету Кошеня. Космонавтам туди було не можна, тому що люди можуть туди потрапити виключно через портали. І як тільки машина Тімі-ті потрапила на планету Кошеня, вона стала стріляти павутинням із спеціальних труб, щоб ловити зло в ці сітки. З інших труб вона дмухала
на зло пилком добра, щоб зло зробити «вдобреним», тоді воно саме вивітриться. Так вона «вдобрювала» злу краплю, ноги-чавуни, які все ламали, розігнала вічні хмари ураганів і лиха, злого робота, злий гарбуз, пустуна помідора і привид. Зло в усіх його проявах стало розбігатися і ховатися. Коли воно ховалося у воді, Тімі-ті
перетворювалася в рибу і виганяла його назовні. Коли воно ховалося в різних щілинах, Машина перетворювалася в змію, й знаходила його й там. Останні злюки сховалися у в’язниці. Вони й не знали, що це остання пастка. Недарма колись цей будинок прийшов сюди через портали. Останній раз Машина добра Тімі-ти дмухнула пилком, і в’язниця з рештками зла на планеті Кошеня щезла назавжди.
Книжка підготовлена в рамках проекту «Театр-книга» в школі Spring Up. Бориспіль, 2019. www.facebook.com/teatrkniga Автор проекту Кузьмич Сергій. +38067 9119308