КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Інститут журналістики Кафедра історії журналістики
«ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник директора з навчальної роботи ________________________ «____»____________20__ року
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Історія зарубіжної журналістики для студентів
напрям підготовки 6.030301 Журналістика
КИЇВ – 2014
Розробник: д.філол.н., проф. Мелещенко О. К.
Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Протокол від «____» _____________ 2014 року №___
Голова науково-методичної ради ______________ (підпис)
(________________) (прізвище та ініціали)
«_____» _________________ 2014 року
© Мелещенко О. К., 2014 рік
ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Історія зарубіжної журналістики” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки напряму 6.030301 Журналістика. Предметом вивчення навчальної дисципліни є уведення студентів у процес зародження, розвитку та функціонування загальних характеристик і тенденцій світових ЗМІ, навчання студентів аналізу, виробленню критичної оцінки процесів і явищ, які супроводжують етапи становлення масмедіа у світі від зародження протожурналістських явищ до функціонування міжнародних ЗМІ у світовому інформаційному просторі, надання розуміння особливостей репортерської, аналітичної та публіцистичної праці, використання кращих набутків журналістської діяльності в сучасній зарубіжній мас-медійній практиці. Міждисциплінарні зв’язки: нормативна навчальна дисципліна “Історія зарубіжної журналістики” базується на вивченні студентами попередніх дисциплін “Вступ до спеціальності”, “Теорія журналістики”, “Методи і прийоми журналістської праці”, “Теорія і методи журналістської творчості”, “Проблематика ЗМІ”, “Навчальна практика” (із спеціалізацій журналістики пресової, фото-, агенцій, телерадіо-, інтернет-). У сукупності вивчені навчальні дисципліни повинні виробити у студентів цілісне уявлення щодо історії, теорії та практики журналістики. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: 1. Історія протожурналістських явищ (до Середньовіччя). 2. Преса та її попередники. 3. Поява преси як історично першого засобу масового інформації. 4. Розквіт періодики в період її світової монополії. 5. Радіо і телебачення як історично другий і третій ЗМІ. 6. Поява четвертого ЗМІ і розквіт ЗМК. 1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Історія зарубіжної журналістики” є формування у студентів цілісного розуміння загальних тенденцій розвитку зарубіжних засобів масової інформації з урахуванням історичного минулого та критичного осмислення всіх процесів і явищ, пов’язаних із мас-медійним поступом. 1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Історія зарубіжної журналістики” є а) формування у студентів цілісного уявлення щодо ролі ЗМІ в суспільстві та їхніх взаємовідносин із владою з урахуванням політичних, технологічних, комерційних та соціальних аспектів; б) розвинення критичного мислення студентів; в) вироблення об’єктивної оцінки соціально-історичних явищ у зв’язку з їхнім впливом на розвиток журналістики як соціального інституту; г) застосування отриманих знань у практичній журналістській діяльності. 1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати : 1) процеси, що сприяють зародженню журналістики та її розвитку; 2) роль журналістики у суспільстві та її видозміну залежно від типу суспільства; 3) соціально-історичні явища та їхній вплив на журналістику; 4) взаємовідносини у системі “влада – журналістика – суспільство” з урахуванням політичних, технологічних, бізнесових та соціальних аспектів; 5) типологічні, проблемно-тематичні, жанрові та мовно-стилістичні особливості різних видів ЗМІ, спираючись на міждисциплінарні зв’язки. вміти : 1) аналізувати й оцінювати факти та події минулого; 2) застосовувати прийоми ораторського мистецтва на практиці; 3) застосовувати методи та прийоми журналістської роботи на практиці; 4) розпізнавати публіцистичний стиль та відрізняти його від інших стилів; 5) писати достовірно та об’єктивно, етично виважено й історично вмотивовано. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 144 годин / 4 кредитів ECTS. Зокрема: лекції – 22 год., семінарські заняття – 22 год., самостійна робота – 100 год. 2. Форма підсумкового контролю успішності навчання – іспит. 3. Засоби діагностики успішності навчання. Оцінювання домашніх завдань, самостійних завдань, тестів, відповідей, доповнень і модульних контрольних робіт, виконаних студентами під час семінарських занять. 4. Програма навчальної дисципліни
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Змістовий модуль 1. Історія протожурналістських явищ (до Середньовіччя) Тема 1. Явище протожурналістики (18 год.) Предмет і об’єкт курсу. Історія і теорія журналістики – науки зі спільним об’єктом. Принципові відмінності у предметі вивчення історії і теорії журналістики. Зв’язок історії зарубіжної журналістики із загальної світової історією, історією цивілізацій, історією світової літератури. Цілі і завдання курсу. Проблема періодизації. Джерелознавча база. Явище протожурналістики: поняття, критерії визначення. Проблема диференціації протожурналістських і власне журналістських явищ. Інформаційне спілкування первісного суспільства. Роль суспільної інформації на етапі становлення держави. Усні, писемні та візуальні форми інформаційної діяльності. Протожурналістські явища античних Греції та Риму. Значення бібліотек в античну епоху. Жанри віршованої сатири та епістолографічна спадщина античного Риму. Винахід друкарського верстата в Китаї та Кореї. Ксилографічний друк. Перша ксилографічно друкована газета “Столичний вісник”. Винахід паперу, його поширення по континентах. Винахід людством усе нових матеріальних носіїв інформації для фіксації й трансляції соціально важливої інформації у часі та просторі. Протистояння християнської та антихристиянської публіцистики. Ідеологічний дискурс хрестових походів. Релігійно-політичні дискусії XI-XII ст. (інквізиція). Специфіка протожурналістських явищ у Київській Русі: а) літопис як початок періодичності і як перекличка з “Анналами”; б) публіцистичний первень у текстах періоду Київської Русі; в) ораторська учительна проза як основа давньоруської публіцистики. Зміщення акцентів у публіцистиці Середньовіччя від власне релігійно-клерикальних до політичних. Велика хартія вольностей. Утворення палати лордів та палати громад англійського парламенту. Змістовий модуль 2. Преса та її попередники Тема 2. Зародження преси та проміжкові форми від книг до газет і журналів (18 год.) Середньовічні хроніки та хроністи. Зародження політичної публіцистики. Зародження економічної публіцистики. Зарождення епістолярної публіцистики (“республіки літераторів” або “республіки вчених”). Всесвітньо-історичне значення винаходу друкарського верстата І. Гутенбергом. Друковане тиражування рукописів як відповідь суспільства на зростаючу потребу в освіті. Інкунабули. Ренесанс як відповідь на загрозу запинки друкарського верстата. Ренесанс як протиставлення регламентації суспільного життя з боку релігійної та світської влади. Діяльність численних діячів із цілеспрямованого збирання різноманітної інформації з метою здобуття політичного впливу або збагачення. Меланхтон як лідер такого типу людей. Перехідні друковані форми між книгами та газетами. “Реляції”, “летючі листки”, “новини”, “книги новин”, “ярмаркові відомості”, “балади новин”, “листи новин”, памфлети, листи, рукописні газети, напіврукописні-напівдруковані газети як безпосередні
попередники друкованих газет. Рукописна газета Фуггерів. Публіцистична діяльність великих гуманістів Середньовіччя. Театр, цирк, прообраз мюзиклу, карнавал, ярмарок, балаган, вертеп як середньовічні форми масовоінформаційної діяльності. Розвиток поштових комунікацій в Європі. Змагання між державною та приватною поштою. Журналістика Англійської революції. Змістовий модуль 3. Поява преси як історично першого засобу масового інформації Тема 3. Преса XVII – XVIIІ століть (19 год.) Актуальність відомостей, масовість поширення в освіченому середовищі, тиражність, періодичність – основні якості газети. Особливості появи та розповсюдження газет в Німеччині. Боротьба німецьких журналістів і редакторів за свободу преси. Особливості появи та розповсюдження газет в Англії. Видатні видавці Н. Баттер, Н. Боурн, Т. Арчер та ін. Газета “Віклі ньюз...”. Особливості появи та розповсюдження газет у Франції. Редактор і журналіст-просвітник Т. Ренодо. “Ля газетт”. Особливості появи та розповсюдження газет в інших країнах Європи. Відмінності між газетами та журналами. Енциклопедичність, науковість, освітянство, просвіта, пізніше – філософська, етична та естетична парадигма – основні якості журналів. Особливості появи та розповсюдження журналів у Німеччині. Особливості появи та розповсюдження журналів в Англії. Особливості появи та розповсюдження журналів у Франції. “Меркюр де Галан” – перший приватний журнал. Особливості появи та розповсюдження журналів в інших країнах Європи. “Лейпцігер цайтунг” (Німеччина) – перша у світі щоденна газета. Явище персонального журналізму. Д. Дефо – “батько” персонального журналізму. Новації в оформленні газет. Поява нових жанрів. “Дейлі курант” – перша англійська щоденна газета. “Вінер цайтунг” – найстаріша у світі щоденна газета. Перша російська друкована газета “Ведомости”, заснована Петром І. Перші російські журналісти Б. Волков та Я. Синявич. Газета та журнал “в одному пакеті” – унікальне явище в історії російської журналістики. Запізніла перша французька щоденна газета – “Паризька газета”. Розвиток жанрів трактату та памфлету. Створення у Франції асоціації “Пропаганда” (1793 р.) як початок створення журналістських інституцій. Журналістика Просвітництва в Європі та США. Змістовий модуль 4. Розквіт періодики в період її світової монополії Тема 4. Професіоналізація періодичної преси та підвищення її ваги в суспільному житті (17 год.) Вплив науково-технічних винаходів на розвиток європейської журналістики. Зростаюча організаторська роль редакцій газет і журналів. Поява перших інформаційних агентств у світі та їх зростаюча роль на міжнародній арені. Виникнення масової, бульварної, якісної, “жовтої” преси. Тенденції спеціалізації та диференціації світової журналістики.
Змістовий модуль 5. Радіо і телебачення як історично другий і третій ЗМІ Тема 5. Поява радіо й телебачення як історично другого та третього засобів масової інформації. Розвиток преси в першій половині ХХ ст. (36 год.) Поява радіомовлення в Європі та Америці. Перші медіамагнати та формування медіакорпорацій у світі. Особливості розвитку газетно-журнальної періодики в першій половині ХХ ст. Комерціалізація преси та розвиток рекламної комунікації. Нові методи, форми та жанри журналістської діяльності в першій половині ХХ ст. Виникнення телебачення в США та на Європейському континенті. Змістовий модуль 6. Поява четвертого ЗМІ і розквіт ЗМК Тема 6. Формування світового інформаційного простору (36 год.) Розвиток журналістики в період руйнування світової колоніальної системи. Формування глобальної комп’ютерної мережі та розвиток Інтернеткомунікацій. Інтернет-журналістика як явище. Зміна міжнародного медійного середовища у зв’язку з крахом тоталітарної журналістики. Новітні тенденції розвитку світової журналістики. 5. Рекомендована література Основна 1. История журналистики с давних времен до конца XVIII века // файл lek_zar в Електронній бібліотеці Інституту журналістики за адресою: www.journ.univ.kiev.ua 2. История мировой журналистики / Беспалова А. Г., Корнилов Е. А., Короченский А. П., Лучинский Ю. В., Станько А. И. – Изд. второе. – Ростов-наДону : Старые русские, 2000. – 344 с. 3. История печати : Антология (Д. Мильтон “О свободе печати”, Л. Саламон “Всеобщая история прессы”, Н. Новомбергский “Освобождение печати”). – М. : Аспект Пресс, 2001. – 419 с. (Серия “Классика журналистики”). 4. История печати : Антология (К. Бюхер “Происхождение газеты”, Сборник статей “Периодическая печать на Западе”, Е. В. Тарле “Печать во Франции при Наполеоне І”, В.Л.Львов-Рогачевский “Печать и цензура”). – Т. ІІ / Сост. Я. Н. Засурский, Е. Л. Вартанова. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 494 с. (Серия “Классика журналистики”). 5. Федченко П.М. Преса та її попередники: Історія зародження й основні закономірності розвитку / П. М. Федченко. – К. : Наукова думка, 1969. – 352 с.
Додаткова 6. Засоби масової інформації зарубіжних країн : Ретроспективний бібліографічний покажчик / Упоряд. Мелещенко О. К., Черняков Б. І. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. – 253 с. 7. История зарубежной журналистики. 1800 – 1945 : Хрестоматия / Сост. Г. В. Прутцков. – М. : Аспект Пресс, 2007. – 397 с. 8. Мелещенко О. К. Історія журналістики Великобританії : Конспект лекцій / О. К. Мелещенко. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2010. – 215 с. 9. Мелещенко О. К. Історія журналістики Росії XVIII сторіччя : текст лекцій / О. К. Мелещенко. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2012. – 399 с. 10. Прутцков Г. В. Введение в мировую журналистику : Антология в двух томах : Учеб. пособие. – Т. 1 / Г. В. Прутцков. – М.: Омега-Л, ИМПЭ им. А. С. Грибоедова, 2003. – 416 с. 11. Прутцков Г. В. Введение в мировую журналистику : Антология в двух томах : Учеб. пособие. – Т. 2 / Г. В. Прутцков. – М.: Омега-Л, ИМПЭ им. А. С. Грибоедова, 2003. – 464 с. 12. Трыков В. П. Зарубежная журналистика ХІХ века : Учеб. Пособие / В. П. Трыков. – М. : ИД “Камерон”, 2004. – 608 с. 13. Briggs A. A Social History of the Media from Gutenberg to the Internet / A. Briggs, P. Burke. – Cambridge, 2005. 14. Chapman J. Comparative Media History / J. Chapman. – London, 2005. 15. Conboy M. Journalism: A Critical History / M. Conboy. – London, 2004.