КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ Кафедра кіно -,телемистецтва
«ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник декана/директора з навчальної роботи
______________________ «____»____________20__ року
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Переглядовий семінар з телережисури (1 курс)
_____________________________________________________________ (повна назва навчальної дисципліни)
для студентів
напрям підготовки __6.020203
Кіно -, телемистецтво ____________
(шифр і назва напряму підготовки)
спеціальність ______________________________________________________ (шифр і назва спеціальності)
спеціалізація ________ Режисер телебачення ___________________ (назва спеціалізації)
КИЇВ – 2014
Розробник: Ширман Р.Н., професор, заслужений діяч мистецтв України Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка Протокол від «____» _____________ 20___ року №___ Голова науково-методичної ради ____________________ (підпис)
(_ Шевченко В.Е.) (прізвище та ініціали)
«_____» _________________ 20___ року
© Ширман Р.Н., 2014 рік
ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Переглядовий семінар з телережисури” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0202 «мистецтво» з напряму підготовки 6.020203 кіно-, телемистецтво спеціальності - Режисер телебачення Предметом вивчення навчальної дисципліни є вивчення творчих та організаційних засад режисури кіно і телебачення, формування творчої особистості кіномитця. Міждисциплінарні зв’язки: Вивчення теоретичних та практичних навичок у побудові фільму, є найважливішим етапом становлення професійного рівня режисера, формування його індивідуального авторського стилю. Пізнання в галузі кіно та телебачення в поєднанні з вивченням інших предметів з області мистецтвознавства, кінознавства, сценарної майстерності, безпосереднім чином впливає на виховання особистості режисера у всіх жанрах і видах кіно-, і телевиробництва. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: Змістовий модуль 1. Народження та становлення кінематографу як естетичного феномену Змістовий модуль 2. Пошуки зображально-виражальних засобів Змістовий модуль 3. Формування системи монтажного кіно Змістовий модуль 4. Прихід звукового кіно 1. Мета та завдання навчальної дисципліни - підготувати режисера до практичної творчої співпраці і технологічного порозуміння з творчим колективом; - спрямувати студентів на вміння осмислено підходити до завдання теоретичної та практичної організації створення екранних видовищ; - сприяти підвищенню професійної культури та виробленню вміння творчо аналізувати твори кіномистецтва і телебачення. 1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни“ є: - познайомити студентів із теорією та практикою створення аудіовізуальних творів; - навчити користуватися розмаїттям зображально-виражальних засобів екранних видовищ; - показати можливості практичного застосування отриманих теоретичних знань; - допомогти студентові стати всебічно культурною та професійно освіченою людиною – як у мистецькому, так і у виробничому розумінні. Тобто на тлі загальної культури сучасного аудіовізуального мистецтва почувати себе впевнено й гідно, фахівцем університетського рівня. 1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати : основні тенденції розвитку режисури кіно і телебачення в Україні і світі; порядок створення та реалізації телевізійної продукції; порядок розроблення і створення аудіовізуальних мистецтв; типологію видів екранної продукції за головними критеріями; основні параметри різних видів екранних мистецтв; змістову та матеріальну структуру різних видів екранних творів; елементи службової частини режисури телебачення;
національні й міжнародні режисерські стандарти та правила їх застосування. фахові вимоги до представників творчих професій; функціональні обов’язки працівників студій та редакцій телебачення; сферу застосування режисури; сучасний ринок української телевізійної та кінопродукції; історичне минуле українського кіно-телевиробництва; спільне і відмінне у кіно-телевиробництві; технічну базу кіно-телевиробництва; основні етапи роботи виробництва екранного твору; творчо-технологічний вміти:
-
орієнтуватися в тенденціях розвитку режисури в Україні і світі; аналізувати тематику та мову екранних мистецтв; відрізняти різні види аудіовізуальної продукції; визначити основні елементи створення екранної продукції від задуму до готового фільму, телепередачі; визначати предмет режисури та жанри екранної творчості; аналізувати літературні та екранні твори; провести підготовчий період знімального процесу; створити режисерську та звукорежисерську експлікацію екранного твору; визначити мізансцену в драматичному та екранному мистецтвах; використовувати практичні навички втілення режисерського задуму при роботі над власним екранним твором; визначати особливості та взаємозв’язок в синтетичних видах мистецтв; аналізувати та характеризувати види кіномистецтва, визначати їх спільне та відмінне; створити режисерський сценарій екранного твору; створити звукозоровий образ; змонтувати та озвучити власний відеофільм згідно з режисерським задумом; провести теоретичний аналіз своєї роботи; провести драматургічний аналіз власного екранного твору.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин, 5 кредитів ECTS. Зокрема: лекції – 20 год.; практичні 48 год., самостійна робота – 112 год. 2.
Форма підсумкового контролю успішності навчання завершується іспитом
3. Засоби діагностики успішності навчання модульні контрольні роботи; залік та іспит. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Змістовий модуль 1 Модуль І. НАРОДЖЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КІНЕМАТОГРАФУ ЯК ЕСТЕТИЧНОГО ФЕНОМЕНУ ТЕМА
1.
ВСТУП.
ВИНАХІД
КІНО.ПЕРШОПРОХОДЦІ
СВІТОВОГО
КІНОМИСТЕЦТВА (12 год.) Предмет, структура та завдання курсу. Основні теоретичні положення науки про екранні мистецтва.
Технічні та соціокультурні передумови винаходу кіно. Науково-технічна революція ХІХ сторіччя. Від театру тіней до «живої» фотографії. «Чарівний ліхтар» А.Кірхера. Камераобскура – предтеча фотографічного апарату. Винахід фотографії та її розповсюдження у Європі. Фонограф Т.-А. Едісона та перші спроби запису звуку. Винахід кінематографу. Патенти на знімальну та проекційну техніку в Америці, Франції, Німеччині, Україні та інших країнах. 28 грудня 1895 року – перший публічний кіносеанс. Особливості кінотеатрального показу. Перші фільми братів Люм’єрів. Початок кінодокументалістики. Жорж Мельєс: мистецтво перетворення. 1902-1906 роки – найуспішніший період творчої діяльності Мельєса («Подорож на Місяць», «Фауст», «Попелюшка»). Жорж Мельєс – винахідник перших спецефектів. ТЕМА 2. ПЕРШІ КРОКИ КІНЕМАТОГРАФУ В ЄВРОПІ. НАРОДЖЕННЯ КІНЕМАТОГРАФУ США (12 год.) Французька комічна школа. Макс Ліндер – перша світова зірка комедії. Кінокомпанії конкуренти «Пате» та «Гомон». Перші французькі кіносеріали та їх творці. Брайтонська школа: пошуки кіномови. Фільми Д.А.Сміта, С.Хепуорта та Д.Уільямсона. Італійське кіно в пошуках форми видовища: від «Камо Грядеші?» до «Кабірії». Кіно Німеччини та Центральної Європи. Поява кіно в Америці. Томас Едісон. Кіно США на шляху до мистецтва. «Патентна війна». Створення Голлівуду. Перші американські кінематографісти. Едвін Портер та народження вестерна. ТЕМА 3. КІНЕМАТОГРАФ ДОРЕВОЛЮЦІЙНОЇ РОСІЙСЬКОЇ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КІНЕМАТОГРАФУ (14 год.)
ІМПЕРІЇ.
Соціокультурні передумови появи кіномистецтва в Україні та Росії. Створення у 1893 році українським конструктором Йосипом Тимченком та фізиком М. Любімовим одного з перших проекційних апаратів. Перші хронікальні зйомки Альфреда Федецького у 1896-1902 роках. 1907-1908 роки - початок національного кіновиробництва в Росії та Україні. Фільми, зроблені на українському національному матеріалі («Сватання на Гончарівці», «НаталкаПолтавка», «Богдан Хмельницький» та інші). Євген Бауер – режисер та художник. 1912 рік – дебют в кіно. Мелодрами Євгена Бауера та їх значення в становленні російського кіно. Співпраця режисера з зірками дореволюційного кіно В Холодною, В.Полонським, І.Мозжухіним. Зображальна культура фільмів Євгена Бауера – композиція кадру, монтаж, мізансцени («Сумерки женской души», «Песнь торжествующей любви», «Ямщик, не гони лошадей»). В.Гардін – актор, режисер, сценарист. Екранізації В.Гардіна – режисера: «Анна Каренина», «Крейцерова соната», «Приваловские миллионы» та інші. П.Чардинін – один з перших режисерів дореволюційного кіно. Співпраця з відомими акторами: В.Холодною, В.Максимовим, В.Караллі та ін. Найбільш відомі картини П.Чардиніна: «У камина», «Молчи, грусть, молчи», «Позабудь про камин, в нем погасли огни». Жанри, в яких працює П.Чардинін – мелодрама, комедія, фарс, екранізація. «Розумний» кінематограф та перші кроки просвітницького кіно. Микола ІІ та кінематограф. «Королі» та «королеви» німого кіно. Таємниця Віри Холодної – найпопулярнішої актриси дореволюційного кіно. 1914 рік – дебют в кіно. Образи жінок, яких зрадили в коханні. Кращі ролі: Ната («Життя за життя»), Пола («Молчи, грусть, молчи»), Маша («Живий труп»). Анімаційне кіно: роки становлення. В.Старевич – піонер анімації. Розробка технічних принципів об’ємної анімації в картинах «Прекрасна Люканіда», «Помста кінематографічного оператора», «Авіаційний тиждень комах». Робота В.Старевича в ігровому кіно: «Ніч перед Різдвом», «Тамань», «Вій» та інші.
Модуль ІІ. ПОШУКИ ЗОБРАЖАЛЬНО-ВИРАЖАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ТЕМА 4. РЕЖИСУРА АМЕРИКАНСЬКОГО КІНО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ (10 год.) Формування провідних творчих професій, переведення кіновиробництва на промислові рейки в Голлівуді. “Німе” кіно як мистецтво монтажно-пластичної виразності. Голлівуд класичний. Кіно як фольклорна свідомість американської нації. Система зірок. Творчість режисерів: Сесіля де Мілля, Едвіна Портера, Девіда Гріффіта, Чарльза Чапліна, Роберта Флаерті. Жанр комедії як найбільше досягнення американського кінематографу 1920-х років. Зв’язок кінокомедії з «низькими» формами народної культури. «Американська комічна» як синтез прийомів цирку, балагану, мюзик-холу. Мак Сеннет - родоначальник американської комедії. Студія «Кістоун» та її зірки. Традиції італійської комедії дель ‘арте в фільмах Мака Сеннета. «Слепстік» - комедія «ляпасів», що ґрунтується на традиціях цирку та американського театру. «Гег» - смішний трюк. Чарлі Чаплін та його фільми.Створення «класичної» маски Чапліна –актора. Творчість Чарлі Чапліна 1920-х років. Картини «Малюк», «Золота лихоманка» та інші. Бастер Кітон – «людина з кам’яним обличчям». Унікальність маски Бастера Кітона: неспівпадання обличчя “людини, що ніколи не посміхається” та драматичних і комічних ситуацій, що стрімко змінюються. Інтелектуальний гумор, несподівані асоціації, вміння знайти комічне в тривіальних ситуаціях – характерні риси фільмів Кітона «Генерал», «Шерлок-молодший», «Навігатор». Основна тема фільмів Б.Кітона – самотність та беззахістність людини, прірва між героєм та оточуючим його світом. Повнометражні комедії Б.Кітона – чітка сюжетна структура, досконалий монтаж та ризиковані трюки. «Народження нації» (1915) – підсумок творчих пошуків Д.-Й. Гріффіта. Розуміння ролі режисера як творця кінообразу. Розробка основних принципів акторської гри в кіно, розвиток зображальних засобів кіно як цілісної художньої системи. Крупний план, паралельний монтаж, панорама, вдале використання природи для передачі внутрішнього світу героїв. «Нетерпимість» (1916) – один з етапних фільмів в історії світового кіно. Постановочний розмах, нестандартність кінематографічних прийомів, новаторське використання монтажу. Трактовка поняття «нетерпимість» через широке коло філософських і моральних проблем, що ґрунтуються на великому історичному та міфологічному матеріалі. «Народження нації» і «Нетерпимість» - народження кінематографічної естетики, особливості стилю та світогляду, вплив на подальший розвиток кіномистецтва. Пізня творчість Девіда Гріффіта. Повернення до жанру мелодрами. «Зламані паростки» (1919) . Творчій спад початку 20-х років. «Сутичка» (1931) – останній фільм Гріффіта. ТЕМА 5. ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКОГО ЕКСПРЕСІОНІЗМУ. ФРАНЦУЗЬКИЙ КІНОАВАНГАРД (12 год.) Повоєнна криза німецької нації, потреба у міфології. Виробництво монументальних історичних епопей. Жанрово-стильові особливості німецького кіно 20-х рр. ХХ сторіччя. Вплив нових теоретичних праць у філософії та психології на фільми експресіоністів. Експресіонізм як творча та ідеологічна альтернатива імпресіонізму. Принцип суб'єктивної інтерпретації дійсності, тяжіння до ірраціональності, загостреної емоційності, перевага ліричного або гротесково-фантастичного. Світ фантастично деформований, позбавлений природних контурів. Заміна натури декораціями, використання різких контрастів світла і тіні, оптичних ефектів. Місце галюцинацій, снів, кошмарів божевільних в фільмах експресіоністів. Актор-маска. Фільм «Кабінет доктора Калігарі» Роберта Віне та його роль в становленні нового напрямку. Стильове та естетичне розмаїття німецьких фільмів 1920-х років. Неоромантизм, експресіонізм та каммершпіль в німецькому кіно 20-х років. Творчість Фріца Ланга. Неоромантичні тенденції та експресіоністська стилістика. Фільми «Нібелунги», «Доктор Мабузе», «Метрополіс» як феномен європейської культури.
«Неоромантизм» картини «Нібелунги» – мрія про людину, що може змінити долю Німеччини. Естетичні відмінності картини: монументальність декорацій, повільність кінооповіді, ніцшеанська трактовка героїв як «надлюдей», у яких відношення до смерті та кохання відрізняється від поглядів «звичайних смертних». Основні етапи творчості Фрідріха Мурнау. «Носферату – симфонія жаху»: перемога любові над тиранією. Мотиви готичної архітектури в декораціях з загостреними лініями (художник А. Грау), анімаційні епізоди, використання негативу, подвійна експозиція (оператор Ф. Вагнер), натурні зйомки, досконала акторська гра Макса Шрека (граф Дракула) – складові образної системи першої екранізації роману Б.Стокера. «Остання людина»: культ «маленької людини», гуманістичний пафос і відкриття стилістики «тихого» реалістичного кінописьма. «Остання людина» – найяскравіший приклад напрямку «каммершпіль» в німецькому кіно (раніше в театрі). «Каммершпіль» («камерна гра») або «міщанська драма» – проста історія про «маленьку» людину в великому місті. Мелодрама – жанрова основа напрямку. Заміна інтертитрів візуальними рішеннями. Художні особливості картини «Остання людина»: активне використання крупних планів, відсутність титрів, «суб’єктивна камера» оператора К.Фрейнда, зйомки картини в павільйоні (простір для пошуків режисером, оператором та художником нових можливостей кіномови). «Фауст»: глобальність концепції, традиції німецької культури. Естетичні пошуки німецького експресіонізму та французького кіноавангарду. Експресіонізм як творча та ідеологічна альтернатива імпресіонізму. Принцип суб'єктивної інтерпретації дійсності, тяжіння до ірраціональності, загостреної емоційності, перевага ліричного або гротесково-фантастичного. Світ фантастично деформований, позбавлений природних контурів. Натура замінюється декораціями, використовуються різкі контрасти світла і тіні, оптичні ефекти. Велике місце відводиться галюцинаціям, снам, кошмарам божевільних. Актор-маска. «Авангард» - художній напрямок європейського кіно 1920-х років. Пошук формальних засобів кіновиразності. «Перший авангард» - французький імпресіонізм. Теорія кіно Луї Деллюка. Фотогенія як лозунг боротьби за оновлення кіно. Вплив інших видів мистецтва. Творчість Абеля Ганса. Експерименти з оптикою. Картина «Наполеон» - найбільше досягнення А. Ганса. Особливості режисерської манери А. Ганса. Фільми Жана Епштейна та Жермен Дюлак. Експерименти Фернана Леже. Рання творчість Рене Клера. Вплив дадаїзму на фільми Р.Клера 1920-х років. Елітарний характер французького кіноавангарду другої половини 20-х років ХХ сторіччя. Вплив сюрреалізму на французький кіноавангард. ТЕМА 6. УКРАЇНСЬКЕ КІНО 1918-1926 РОКІВ. (12 год.) Проаналізувати фільми відомих режисерів російського дореволюційного кіно В.Гардіна (“Примара бродить по Європі”, “Остап Бандура”, “Слюсар та канцлер”) та П.Чардиніна (“Хазяїн чорних скель”, “Тарас Шевченко”, “ТарасТрясило”), зробленнні в Україні як спробу “вкласти” новий зміст в звичні схеми жанрового кіно. Простежити творчість Георгія Тасіна – режисера і сценариста Одеської кіностудії, автора відомих українських стрічок 1920-х років: “Примара бродить по Європі” (автор сценарію), “Джиммі Хіггінс” (автор сценарію та режисер). “Нічний візник” Г.Тасіна та “Два дні” Георгія Стабового як етапні картини в українському кіно другої половини 1920-х років: цілістність драматургічної конструкції та зображальних засобів. Інонаціональний матеріал в фільмах України («Беня Крик» та ін.). Дослідити прихід в кіно видатного театрального режисера Леся Курбаса (1924р.). Лесь Курбас і народження кіносатири. Побутова комедія “Вендетта” – пародія відомої кінофеєрії Ж.Мельєса в формі гротескної стилізації лубка. “Макдональд” – політична сатира за участю акторів театру “Березіль”. Прихід в кіно Олександра Довженка. Перші фільми режисера: «Ягідка кохання», «Вася-реформатор», «Сумка дипкур’єра». Модуль ІІІ. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МОНТАЖНОГО КІНО
ТЕМА 7. РАДЯНСЬКЕ ДОКУМЕНТАЛЬНЕ КІНО 20-30-Х РОКІВ. ТВОРЧІ ПОШУКИ ДЗИҐИ ВЕРТОВА (12 год.) Творчість Есфір Шуб та принцип створення історико-документальних фільмів із кадрів старої хроніки «Падіння династії Романових», «Росія Миколи ІІ і Лев Толстой». Дзіґа Вертов - режисер, сценарист, теоретик кіно, один із засновників радянського і світового документального кіно. Навчання в Психоневрологічному інституті і московському університеті. Початок кінокар’єри у відділі кінохроніки московського кінокомітету (після Жовтневої революції). Перші роботи Вертова - фільми за матеріалами громадянської війни: “Роковини революції” (1919), “Агітпоїзд ВЦИК” (1921), “Історія громадянської війни” (1922). Дзиґа Вертов та його пошуки універсальної кіномови. Заснування групи «кіноків». «Світ без маски» - як мета. Пошук нових способів зйомки і монтажу, нових методів організації знятого матеріалу, які дозволили б розкрити дійсність в її революційному розвитку. «Крокуй, Радо!», «Шоста частина світу»: пошуки образної мови публіцистичного кіно. Випуски «Кіноправди». Кожний номер - своє художнє рішення залежно від характеру подій. Співпраця з оператором М. Кауфманом. Нові можливості монтажу як засобу тлумачення відображених на плівку подій, широке використання титрів для агітаційної дії на глядачів. Кінодокумент одержує художньо-образне тлумачення. Теоретичне обґрунтування мистецтва документального фільму. Статті «Ми», «Він і я», «Кіноки-переворот», «Кіно-Око» - вплив пролеткультівських і лефовських естетичних теорій. Заперечення права художника на вигадку і домисел. Завдання мистецтва в документації дійсності. Прагнення продемонструвати нові методи зйомки і монтажу. Фільми Дзіги Вертова, зроблені в Україні – «Одинадцятий», «Людина з кіноапаратом», «Симфонія Донбасу». Особливості стилю, розвиток кіномови. Символічність побудов, алегорії та метафори в документальній оповіді. Пізня творчість Вертова: драма новатора. ТЕМА 8. СЕРГІЙ ЕЙЗЕНШТЕЙН І РОЗВИТОК ЄВРОПЕЙСЬКОГО КІНО ХХ СТОРІЧЧЯ (14 год.) Сергій Ейзенштейн - режисер, сценарист, теоретик кіномистецтва. Навчання у В. Мейєрхольда. Перший спектакль - п'єса О.Н. Островського "На всякого мудреца довольно простоты". Педагогічна діяльність в театральних майстернях Пролеткульту, де викладав самі різні дисципліни від естетики до акробатики. 1924 рік – прихід в кіно. Перші експерименти. «Монтаж атракціонів» раннього Ейзенштейна. Фільм «Страйк». «Броненосець «Потьомкін» як новаторський кінематографічний текст. Фільми «Жовтень» та «Старе і нове» – «інтелектуальне кіно». Подорож в Європу та США Приїзд в Америку на запрошення фірми "Парамаунт" для ознайомлення з технікою звукового кіно. Драми 1930-х років. Фільми «Олександр Невський» та «Іван Грозний» - 1 серія (Сталінська премія). 2 серія - вийшла тільки в серпні 1958, через десять років після смерті режисера, зйомки третьої припинені. Теоретичні праці режисера. Вплив С. Ейзенштейна на світове кіномистецтво. ТЕМА 9. ТВОРЧІСТЬ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ. ТВОРЧІСТЬ ЛЬВА КУЛЕШОВА (21 год.) Прихід в кіно в другій половині 1920-х років. «Вася-реформатор», «Ягідка кохання» та «Сумка дипкур’єра» – перші роботи в кіно. «Звенигора» (1928) як синтезований кіноміф. Драма взаємостосунків людини та природи. Поєднання історії, казки, хроніки Громадянської війни, епосу, лірики та сатири. Фільми Довженка як лірико-епічні твори, що будуються за допомогою зображальних засобів. «Арсенал» (1929) та поетика німецького експресіонізму. Поетична побудова, незвичні метафори, романтична героїка в поєднанні з сатиричним гротеском і політичною
публіцистикою. Емоційне навантаження титрів. Живописні картини-кадри. Значення композиції та освітлення. «Земля» (1930) – семантика землеробського міфу та поетика ліричного епосу. Перемога споконвічного в суперечці між старим та новим. Філософській твір, що ґрунтується на традиціях українського мистецтва та культури. Звукові картини «Іван», «Аероград», «Щорс». Державницька ідеологія засобами модерного кінописьма. Спроба примірити авторський ідеал з офіційною доктриною: зникнення гармонії та цільності. Розробка художніх засобів кінопубліцистики в документальних картинах воєнного періоду: «Битва за нашу радянську Україну» та «Перемога на правобережній Україні...». Драматична доля твору Олександра Довженка «України в огні» (1943) та подальших режисерських задумів. Літературна діяльність – «Тарас Бульба», «Відкриття Антарктиди», «Зачарована Десна» та інші. Повоєнна творчість. Педагогічна діяльність. Цензорське перетворення поетичної картини «Життя в квітах» в канонічний історико-біографічний опус «Мічурін» (1949). Закриття картини «Прощавай, Америко!». «Поема про море» - остання робота майстра, де ідеал та реальність відторгають один одного. Смерть майстра напередодні першого знімального дня. Модуль ІV. ПРИХІД ЗВУКОВОГО КІНО ТЕМА 10. НАРОДЖЕННЯ ЗВУКОВОГО КІНО НА ЗАХОДІ (15 год.) Дві основні проблеми створення звукового кіно: синхронізація зображення і звуку і недостатня гучність останнього. Едісон – винахідник звукозапису. «Кінетофонограф» – прилад, що дозволяє відтворювати звук і зображення одночасно. Спроби синхронізувати зображення і звук одночасно з винаходом кіно. 1919 рік - патентування системи звукового кінематографа, яка згодом зробила звукову революцію в кіно. Поява звуку в кіно та зміна виразних засобів кіномистецтва.. 6 жовтня 1927 – день прем'єри фільму з музикою та репліками «Співака джазу» – день народження звукового кінематографа. Причини, що змусили «Уорнер бразерс» зважитись на ризикований звуковий проект Перші звукові фільми: «Під дахами Парижу» Р. Клера, «Блакитний ангел» Д. Штенберга, «Трьохгрошова опера» Г. Пабста (за Б. Брехтом). Пошуки звукозорової виразності. Суперечки щодо функції звуку в кінематографі. Роль звуку та слова у зміні екранного образу героя. Магія слова як збудник дії. Звільнення персонажу з монтажного «кадру-клітини». Подовження тривалості кадру, зміни в його компонуванні: внутрішньокадровий рух, багатоплановість, взаємодія планів. Набуття глядачем більшої свободи в оцінці фільму. Тенденція до театралізації фільмів. Поява великої кількості т.з. talkies – фільмів, практично весь зміст яких вичерпується діалогом. Екранізація театральних п'єс. Зниження художнього рівня фільмів у результаті механічного використання слова, музики та шумів. Пошуки нової кіномови. ТЕМА 11. НАРОДЖЕННЯ РАДЯНСЬКОГО ЗВУКОВОГО КІНО (14 год.) "Заявка" Сергія Ейзенштейна, Всеволода Пудовкіна та Григорія Олександрова про творчі можливості використання звуку в кіно. Проголошення основного способу творчого використання трьох видів звуку в кінематографі у відмові від синхронності. Перехід до звуку – втрати і надбання. Засвоєння техніки звукового кіно, що відкривала нові можливості образного відтворення дійсності. Перші звукові радянські фільми: «Одна», «Путівка в життя», «Златі гори», «Дезертир», «Іван», «Зустрічний». Всесвітній успіх «Путівка в життя» М.Екка. Значення «Зустрічного» як етапного твору в розвитку звукового кіно.
Звернення до літературної класики та досвіду театру. «Гроза», «Петербургська ніч», «Іудушка Головльов». Акторська творчість в цих фільмах. Екранне слово і зміни екранного образу героя. Демократизація кіномови в ранніх звукових фільмах. ТЕМА 12. ТЕНДЕНЦІЇ РЕЖИСУРИ АМЕРИКАНСЬКОГО КІНО 30-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ (11 год.) Загальна характеристика економічної, політичної та соціокультурної ситуації в країні та її вплив на кінематограф. Поділ кінематографа США між фінансовими імперіями Моргана і Рокфеллерів, не зацікавлених у високому художньому результаті, якщо він не гарантує прибуток. Поява «виробничого кодексу». Зміцнення студійної системи, що є подальшим розвитком продюсерської системи і граничного обмеження можливостей режисерів. «Золоте століття Голлівуду». Еволюція системи жанрів. Вестерн, пригодницькі фільми і трилери. Мелодрама в епічному форматі. «Віднесені вітром» (1939) Джорджа Кьюкора, Сема Вуда і Віктора Флемінга (в титрах вказаний останній) - приклад творчого використання кольору в кінематографі. Компенсаторні функції жанрового кіно в епоху історичних та соціальних потрясінь. Жанр мюзиклу в американському кіно. Вклад в становлення жанру Б.Берклі, Д.Дурбіна, Ф.Астера, Дж. Гарленда, М. Руні та інших. Прихід звуку і занепад американської комедії. Три найзначніші картини Чарлі Чапліна – «Вогні великого міста» (1931), «Нові часи» (1936) і «Великий диктатор» (1940). Ствердження системи кінозірок. Європейські зірки на американському екрані (М.Дітрих, Г.Гарбо, В.Лі). ТЕМА 13. КІНЕМАТОГРАФ ФРАНЦІЇ (17 год.) Проаналізувати творчі пошуки французьких режисерів 30-х років. Дослідити вплив фільму «Під дахами Парижа» Рене Клера на подальший розвиток світового кіно. Визначити характерні риси фільмів Ренуара «Заміська прогулянка» (за Мопассаном) та «Правила гри» .
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна 1. Александров Г. Эпоха и кино / Г. Александров. – М., 1983. 2. Базен А. Что такое кино / А. Базен. – М., 1972. 3. Балош Б. Кино.Становление и сущность нового искусства / Бела Балош. – М., 1968. 4. Бергман И. Статьи, рецензии, интервью / И. Бергман. – М., 1969. 5. Герасимов С. Жизнь.Фильмы.Споры / Сергей Герасимов. – М., 1971. 6. Гинзбург С. Очерки теории кино / С. Гинзбург. – М., 1974. 7. Довженко О. Твори в 5 тт. / Олександр Довженко. – К., 1985. 8. Эйзенштейн С. Избранные произведения / Сергей Эйзенштейн. – М., 1964-71. 9. Згуриди А., Васильєв И. Научное кино в СССР / А. Згуриди. – М., 1969. 10. Ивасаки А. История японского кино / А. Ивасаки. – М., 1965. 11. Клер Р. Размышление о киноискусстве / Рене Клер. – М., 1968. 12. Колодяжна В., Трутко И. История зарубежного кино / В. Колодяжна, И. Трутко. – М., 1970. 13. Комаров С. История зарубежного кино. Немое кино / С. Комаров. – М., 1964.
14. Копылова Р. Кинематограф плюс телевидение / Р. Копылова. – М., 1977. 15. Корнієнко І. Півстсліття українського радянського кіно. Сторінки історії / Іван Корнієнко. – К., 1970. 16. Кулешов Л. Собрание починений / Лев Кулешов. – М., 1987. 17. Пудовкин В. Собрание починений / В. Пудовкин. – М., 1974-75. 18. Ромм М. Избранные произведения / М. Ромм. – М., 1980-82. 19. Саппак В. Телевидение и мы / В. Саппак. – М., 1989. 20. Трауберг Л. Избранные произведения / Л. Трауберг. – М., 1988. 21. Федерико Феллини. Делать фильмы / Федерико Феллини. – М, 1984. Додаткова 22. Аристотель. Поэтика / Аристотель. – М., 1978. 23. Бесси А. Инквизиция в раю / А. Бесси. – М., 1968. 24. Безклубенко С. Телевизионное кино / Сергій Безклубенко. – К., 1975. 25. Безклубенко С. Відеологія / Сергій Безклубенко. – К., 2004. 26. Богемський Г. Витторио Де Сика / Г. Богемський. – М., 1968. 27. Брюховецька Л. Леонід Осика / Л. Брюховецька. – К., 1999. 28. Васильєв И. Экран и наука / И. Васильєв. – М., 1967. 29. Вертов Д. Статьи, дневники, замыслы / Дзиґа Вертов. – М., 1966. 30. Власов В. Советская кинокомедия сегодня В. Власов. – М., 1970. 31. Гене И. Мечи Херасимы / И. Генс. – М., 1972. 32. Гинзбург С. Кинематография дореволюционной России / С. Гинзбург. – М., 1961. 33. Гуральник У. Русская литература и советское кино / У. Гуральник. – М., 1968. 34. Дакэн Л. Кино – наша профессия / Л. Дакэн. – М., 1963. 35. Дробошенко С. Экран и жизнь / Сергей Дробошенко. – М., 1963. 36. Зак М. Игорь Савченко / М. Зак, Л. Парфенов, О. Якубович-Ясный. – М.. 1969. 37. Зак М. Михаил Ромм и традиции советской кинорежиссуры / М. Зак. – М.,1975. 38. Зінич С. І. Кавалерідзе / С. Зінич, Н. Капельгородська. – К., 1971. 39. Зоркая Н. Портреты / Н. Зоркая. – М., 1966. 40. Ивасаки А. Современное японское кино / А. Ивасаки. – М., 1962. 41. История советского кино. – М., 1973. 42. Караганов А. Всеволод Пудовкин / А. Караганов. – М., 1974. 43. Кукаркин А. Кино,театр, музыка, живопись в США / А. Кукаркин. – М., 1990. 44. Котенок Р. Телевидение ФРГ в двух измерениях / Р. Котенок. – М., 1978. 45. Кузнецов П. Герой наших дней / П. Кузнецов. – М., 1965. 46. Кулешов Л. 50 лет в кино / Л. Кулешов, А. Хохлова. – М., 1975. 47. Лебедев Н. Очерк истории кино СССР. Немое кино / Н. Лебедев. – М.,1974. 48. Лепроон П. Современные французкие кинорежиссеры. – М.,1960 49. Листов В. История смотрит в объектив. – М., 1974. 50. Лоусон Д. Фильм. Творческий процесс. – М., 1965. 51. Мащенко І. Телебачення - тера інкогніто / Іван Мащенко. – К., 2001. 52. Медведев Т., 20 реж. Биографий / Т. Медведев, Л. Донец. – М., 1971. 53. Молодые режиссеры советского кино. – М., 1962. 54. Плахов А. 33 режиссера / А. Плахов. – К., 2001. 55. Погожева Л. Из книги в фільм / Л. Погожева. – М., 1961. 56. Поетичне кіно: заборонена школа. – К., 2001. 57. Разумный А. У истоков / А. Разумный. – М., 1975. 58. Ренуар Ж. Статьи. Интервью. Воспоминания. Сценарии / Ж. Ренуар. – М.. 1972.
59. Рошаль Л. Мир и игра / Л. Рошаль. – М., 1994. 60. Садуль Ж. Всеобщая история кино / Жорж Садуль. – М., 1961. 61. Садуль Ж. История киноискусства от его зарождения до наших дней / Жорж Садуль. – М., 1967. 62. Садуль Ж. Всеобщая история кино. Кино в период войны (1939-1945) / Жорж Садуль. – М., 1972. 63. Соболев Р. Голливуд. 60-е годы / Р. Соболев. – М., 1975. 64. Соболев Р. Люди и фильмы русского кино / Р. Соболев. – М., 1961. 65. Современное документальное кино. – М., 1970. 66. Современное искусство Италии. – М., 1970. 67. Соловьева И. Кино Италии. (1945-1960) / И. Соловьева. – М., 1961 68. Теплиц Е. История киноискусства. 1895-1927 / Ежи Теплиц. – М., 1968. 69. Теплиц Е. История киноискусства / Ежи Теплиц. – М., 1971. 70. Теплиц Е. Кино и телевидение в США / Ежи Теплиц. – М., 1994. 71. Уэлс об Уэлсе. Статьи. Интервью. Сценарии / О. Уэлс. – М., 1990. 72. Феллини о Феллини (8 ½, Рим, Джинжер и Фред), интервью, сценарии / Федерико Феллини. – М., 1988. 73. Феррара Д. Новое итальянское кино / Д. Феррара. – М, 1959. 74. Ханютин Ю. Современное документальное кино / Ю. Ханютин. – М., 1980. 75. Художественное восприятие. – М., 1971. 76. Церетели К. Грузинский советский кинематограф / К. Церетели. – М., 1975. 77. Чаплин Ч. Моя биография / Ч. Чаплин. – К., 1987. 78. Ширман Р. Алхимия режиссуры [Мастер-класс] / Роман Ширман. – К., Телекурьер, 2008. 79. Шкловский В. Эйзенштейн / Виктор Шкловский. – М., 1973. 80. Шуб Е. Жизнь моя - кинематограф. Крупним планом. Статьи. Выступления. Неосуществленные замыслы / Е. Шуб. – М.,1972.. 81. Юткевич С. Шекспир и кино / С. Юткевич. – М., 1973. 82. Юренев Р. Броненосец "Потемкин" Сергея Эйзенштейна / Р. Юренев. – М., 1965. 83. Юренев Р. О многонациональном характер советского киноискусства / Р. Юренев. – М., 1974. 84. Юренев Р. Советская кинокомедия / Р. Юренев. – М., 1964.