tekstoznavstvo by НМР ІЖ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ Кафедра видавничої справи та редагування «ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник директора з навчальної роботи проф. Т. О. Приступенко «____»____________2014 року

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ТЕКСТОЗНАВСТВО: Методи аналізу тексту для студентів галузі знань 0303 – журналістика та інформація напряму підготовки 6.030303 – видавнича справа та редагування

КИЇВ – 2014

Розробник: Серажим К. С., д. філол. н., проф. кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Обговорено та журналістики

рекомендовано

Науково-методичною

комісією

Інституту

Голова науково-методичної комісії ____________________ (В. Е. Шевченко) «_____» _________________ 2014 року

ВСТУП Навчальна дисципліна «Текстознавство: методи аналізу тексту» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0303 — журналістика та інформація з напряму підготовки 6.030303 — видавнича справа та редагування. Предметом вивчення навчальної дисципліни є освоєння сучасних методик аналізу тексту та використання їх у професійній діяльності. Міждисциплінарні зв’язки: дисципліна є продовженням курсів «Книжкові видання», «Текстознавство», пов’язана з курсом «Основи редагування». Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: Змістовий модуль 1. Методи вивчення тексту; Змістовий модуль 2. Проблеми редагування тексту. 1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Мета дисципліни полягає в отриманні студентами необхідних теоретичних знань про текст, засвоєнні методологічних принципів аналізу текстів, а також у виробленні практичних навичок редакторської роботи з текстом. 1.2. Завдання дисципліни – допомогти студентам опанувати сучасні методики аналізу тексту та використовувати їх у професійній діяльності. 1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати:  методи текстознавчих досліджень; основні концепції текстознавства, теорії авторства, типології текстів;  склад текстових категорій та їх узагальнення в категорії текстуальності;  суть і механізми породження текстів, особливості їх функціонування у певних медіасередовищах, суспільних дискурсах;  закономірності побудови тексту, аспекти співвідношення його рівнів та елементів залежно від його типу і жанрової форми, а також виду видання. вміти:  ідентифікувати жанр і тип тексту;  обирати оптимальні методи аналізу текстів, з огляду на їхні жанровостилістичні та функціональні особливості;  оперувати текстом як комунікаційною одиницею — встановлювати відмінності сприйняття тексту з погляду автора та реципієнта;  встановлювати співвідношення між планом змісту і планом вираження тексту, відтак застосовувати прийоми й засоби посилення його привабливості та впливовості на читача;  характеризувати текст, з огляду на його місце в дискурсі та інтертекстуальну взаємодію з іншими текстами і дискурсами;  створювати власні тексти й аналізувати їх за смисловими та структурними критеріями. 3

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 16 лекційних годин. 2. Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік. 3. Засоби діагностики успішності навчання: контрольні роботи, тестові завдання, залік.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Методи вивчення тексту Тема 1. Науково-методологічні основи аналізу тексту (2 год.) Природа і сутність поняття «текст». Визначення тексту як динамічної комунікативної одиниці вищого порядку, за допомогою якої здійснюється мовне спілкування. Текст як продукт мовленнєвої діяльності, як результат взаємодії плану вираження і плану змісту. Текст як предмет дослідження різних гуманітарних наук. Основні методологічні принципи аналізу тексту. Текстоцентричні, лінгвоцентричні, антропоцентричні, когнітивні, комунікаційні дослідження тексту. Герменевтика як тлумачення текстів. Тема 2. Текст як об’єкт лінгвістичного аналізу (2 год.) Основні категорії і властивості тексту, текст в системі мовних рівнів, жанрово-стильова будова тексту, екстралінгвістичні параметри тексту. Мовні засоби актуалізації змісту тексту. Алгоритм комплексного лінгвістичного аналізу тексту. Тема 3. Соціолінгвістичні дослідження тексту (2 год.) Методи соціолінгвістики як синтез лінгвістичних і соціологічних процедур. Питання соціолінгвістики: соціальна природа мови, її суспільні функції, механізми впливу соціальних чинників на мову, роль мови у житті суспільства та окремої людини, включаючи її світоглядну роль. Соціолінгвістичні методи. Загальна характеристика методик і процедур. Тема 4. Психологічний і мотиваційний аналіз тексту (2 год.) Прагматичний аспект вивчення тексту. Методологічна основа психологічного аналізу. Психолінгвістика і психосемантика як галузі знань. Авторство тексту і образ автора. Мета, мотив породження та інтерпретації повідомлення; предмет (тема) опису розглядається як спосіб досягнення цілі — наріжні проблеми в психологічному аналізі тексту. Схема психологічного аналізу. Застосування психологічного аналізу тексту в редакційній діяльності. Поняття «мотивація». Сутність та призначення мотиваційного аналізу тексту. Комунікаційний намір і комунікативна установка тексту. Мотиваційний аналіз рекламних текстів. Мотиваційний аналіз політичних текстів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Текстознавчі основи редагування тексту Тема 5. Вплив тексту на читача (2 год.) Проблема впливу тексту на читача. Сугестивність тексту: етичний аспект. Прагматична установка тексту і прагматична установка автора. Міра прагматичної інформації в тексті. Невідповідність обсягу інформації, закладеного в тексті, та обсягу інформації, сприйманої читачем. Причини цієї невідповідності — об’єктивні та суб’єктивні. Тональність, доступність (зрозумілість словника), логічність викладу, образність, експресивність як чинники впливу тексту на читача. Міра впливу на читача певних елементів тексту: заголовку, вступу, висновку, анотації. Тема 6. Інформаційна насиченість тексту (2 год.) Поняття інформаційної насиченості тексту та інформативності тексту. Поняття напруженого і ненапруженого тексту. Напруженість лексична і напруженість композиційно-синтаксична. Зняття напруженості. Інформаційна компресія. Способи компресії інформації в тексті: семіотичні та комунікативні. Редакторські прийоми підвищення ефективності слова: зняття невизначеності слова; актуалізація прихованих смислів слова; створення смислової багатоплановості слова; використання синтактики мовних форм для смислового нарощування. Концепт як ментальне утворення, універсальний елемент смислу тексту. Властивості концепту: непідлеглість законам логіки, відсутність жорсткого зв'язку з реальною дійсністю, динамічна спрямованість до потенційного образу; образність; естетизм; індивідуальність (С. Аскольдів, І. Тарасова). Інформативність тексту і метод контент-аналізу. Тема 7. Інформаційно-структурні характеристики тексту (1 год.) Текст як семантико-структурна єдність. Інформаційно-структурні якості тексту — логічність, зв’язність, цілісність. Текст як мовленнєвий твір, що володіє якостями цілісності та зв’язності. Цілісний мовленнєвий твір — вища комунікативна одиниця, вища форма реалізації комунікативної функції мови. Цілісність тексту, а також тематична, концептуальна, модальна його зв’язність. Семантичний рівень тексту. Структурна організація тексту. Комунікаційна організація тексту. Одиниці тексту: висловлювання, надфразова єдність, фрагмент. Абзац як композиційно-стилістична одиниця тексту. Тематичний (класичний) абзац. Вимоги до абзацоподілу тексту. Редакторські прийоми забезпечення цілісності тексту.

Тема 8. Тип і стиль тексту (1 год.) Наративи і типологія текстів. Тип тексту як зразок для текстотворення. Маніфестація тексту в різних типах: розповідь; опис; роздум. Часова організація наративу. Жанротвірні чинники тексту. Структура текстів різних типів і жанрів. Стиль тексту. Принципи відбору і поєднання мовних засобів у стилі тексту. Комунікативна стилістика: особливості методології. Тема 9. Медіатекст: функціонування в дискурсах (1 год.) Функціональний аспект у вивченні тексту. Співвідношення дискурсу, функціонального стилю і тексту. «Дериваційне дерево дискурсу» (М. Фуко). Прецедентний текст у розрізі текстопородження. Інтертекстуальність як форма зв’язності в тексті. Цитування, посилання, референції, переказ як способи введення в основний текст чужого. Тема 10. Практикум із редагування: застосування текстознавчих методів (1 год.) Студенти відпрацьовують навички:  ідентифікації текстів за критеріями типу, жанру, стилю;  застосування текстознавчих методів під час аналізу текстів різних жанрів і стилів, запропонованих викладачем;  визначення та обґрунтування рівня культури тексту;  розробка шляхів удосконалення тексту.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна 1. Іванченко Р.Г. Адекватність розуміння і ясність тексту. - К., 1991. 2. Іванов В.Ф. Контент-аналіз: Методологія і методика дослідження ЗМК: Навч. посібник / Наук. ред. А.З. Москаленко. - К.,1994. - 112 с. 3. Різун В. В., Мамалиґа А. І., Феллер М. Д. Нариси про текст: Теоретичні питання комунікації і тексту. – К.: Київ. ун-т, 1998. 4. Серажим К.С. Текстологія: елементи тексту й апарат видання / За ред. В.В. Різуна. - К.: РВЦ “Київський університет”, 1998. -72 с. 5. Серажим К.С. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність. - К., 2002. 6. Текстознавство : Підручник / К.С.Серажим. – К. : Видавничополіграфічний центр «Київський університет», 2009. – 527 с. Додаткова 7. Бабенко Л. Г. Лингвистический анализ текста. Теория и практика: учебник; практикум / Л. Г. Бабенко, Ю. В. Казарин. – М. : Флинта: Наука, 2005. – 496 с. 8. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. – М. : КомКнига, 2006. – 144 с. 9. Гарфинкель, Г. Что такое этнометодология? (PDF) / Пер. с англ. А. М. Корбута // Социологическое обозрение. — 2003. Т. 3. — № 4. — С. 3—25. 10. Єщенко Т.А. Лінгвістичний аналіз тексту : навч. посіб. / Т.А. Єщенко. − К. : Академія, 2009. – 264 с. 11. Йоргенсен М.В., Филлипс Л.Дж Дискурс-анализ. Теория и метод. – X.: Гуманитарный Центр, 2008. – 352с. 12. Ковалик І. І. Методика лінгвістичного аналізу тексту: навч. посіб. / І. І. Ковалик, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ. – К. : Вища школа, 1984. – 120 с. 13. Кондратенко Н.В. Український політичний дискурс: Текстуалізація реальності: Монографія. – Одеса: Чорномор’я, 2007. – 156 с. 14. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту / М. Крупа. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 416 с. 15. Почепцов Г.Г. Информационные войны. – М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000. – 576 с. 16. Прихода Я. Європа як концепт // Наукові записки Інституту журналістики. – 2002. – Т. 7. – С. 152–159. 17. Прихода Я. Лексема Європа як культурний концепт // Вісник Львівського університету. Сер. журналістика. – 2002. – Вип. 22. – С. 439–447. 18. Сакс Х. Социологическое описание (PDF) // Социологическое обозрение. — 2006. Т. 5. — № 1. — С. 43—53. 19. Ставицкая Л. Дискурс «помаранчевої» пристрасти // Киевский журнал Критика. – 2005. – № 3 – С. 3-16. – Режим доступа: http://www.textology.ru/public/pomaranch.html. 20. Тураева З.А. Лингвистика текста (текст: структура и семантика). – М.:Просвещение, 1986. – 126 с. 8

21. Уотсон, Р. Этнометодологический анализ текстов и чтения // Социологический журнал. — 2006. — № 1-2. 22. Ушакова Т.Н., Павлова Н.Д., Алексеев К.И., Латынов В.В., Цепцов В.А. Слово в действии. Интент-анализ политического дискурса. – Спб., 2000. 23. Яворська Г.М. Прескриптивна лінгвістика як дискурс: Мова. Культура. Влада. – К., 2000. – 286 с. 24. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания // НЗЛ. Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. – М.: Прогресс, 1988. – С. 52-92.