Вчитель(під звуки української музики). Ми живемо на Україні, Де в степу із краю в край На добро усій країні Визріває урожай. Де пшениця достигає Колосиста, золота, Де, неначе море, грають І шумлять густі жита. Учитель оголошує тему та мету заняття.
Мета: розширити й поглибити знання дітей про хліборобську працю; пояснити ланцюжок дороги хліба від поля до нашого столу; формувати життєві компетентності; виховувати толерантне ставлення до хліба та людей праці
Хлопчик і дівчинка з хлібом-сіллю вітають дорогих гостей.
Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром Тільки б жодна кривда в неї не забігла. Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі, Щоб жилось по правді, щоб жилося в мирі.
Ведучі. За всіх часів і в усіх народів найбільшою святістю вважався хліб.
І група - Ботаніки Представники злакових добре відомі кожній людині. Це і не дивно, адже серед майже 11 тис. видів цих рослин є дуже багато таких, які з давніх-давен вирощують люди: пшениця, жито, овес, рис, кукурудза, ячмінь. За площею посівів злакові переважають усі разом взяті інші культурні рослини. Наприклад, пшениця - важлива зернова культура. Пшениця - рід однорічних трав'янистих рослин родини злакових; найважливіша продовольча культура. На земній кулі налічується більш як 20 видів пшениці. Кожний вид має багато сортів. Але всі види і сорти пшениці мають спільні ознаки.
Стебло пшениці - соломина. На ньому добре помітні вузли. Одна рослина розвиває від 2-4 до 12 і більше стебел. Листки В пшениці довгі, вузькі, з паралельними жилками; добре розвинуті листкові піхви. Суцвіття складний колос. Він складається з багатьох колосків. На осі кожного колоска сидять дві колоскові луски, а за ними - від 2 до 7 квіток. Квітка пшениці має типову для квіток злаків будову: 2 квіткові луски, 2 квіткові плівки, 3 тичинки, маточка з двома приймочками. У ще закритих квітках відбувається самозапилення. Плід - зернівка. 1- й учень. Благословенна ця священна мить Початку й звершень, зустрічі й розлуки! На стіл до хліба руки покладіть. Робочі, чесні і всесильні руки. 2- й учень. їх цінували сонце і вітри, їх обпікали півночі морозу, Вони здіймали вище прапори, Коли ми чули ворога погрози.
ІІ група – Історики 1- й учень. З давніх-давен народ наш над усе цінував хліб, сіль і честь. Хліб - то багатство, достаток, сіль - то гостинність і щирість, а честь - то людська гідність, за яку предки наші стояли, навіть не маючи шматка хліба ані дрібка солі. І нам, спадкоємцям, заповідали стояти на тому.
2- й учень. В незапам'ятні часи на лісових галявинах та луках густо квітували всілякі злаки, зокрема давні попередники проса, жита й пшениці. Наші предки могли вже варити якусь там страву з цього дарового зерна, спершу розмочуючи його у воді. 3-й учень. Та назовсім утвердилося воно в праслов'янських і близьких до них народів у пізню епоху кам'яного віку, коли людина винайшла кам'яну зернотерку, почала розмелювати злаки на дерті і випікати на розжареному камінні плескачі, коржі та інші вироби. Саме тоді й запахло на нашій землі свіжим печеним хлібом. «Хліб на столі - то й стіл-престол, бо як хліба тільки трошки, то й стіл - дошка», - кажуть у народі. 4-й учень. У житті всієї природи і людини є два урочисті моменти: весною - засів ниви, восени - обжинки. Це справжні свята для хлібороба.
5- й учень Та не завжди був хліб на нашому столі. Не можна стерти із сторінок нашої історії 1932-1933 роки голодомору, який спричинив величезну смертність населення, особливо дітей і людей похилого віку. Селяни кидали домівки й пробували дістатися до міста. Дивно, що ця трагедія трапилася саме в Україні.
3- й учень Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? Ой дощів мені треба, дощів, а не поту, Бо то піт прилип до брудної сорочки, Як плугатар кінчає роботу... 6- й учень. Їжею та окрасою був хліб на різних святах і обрядах. І тепер жодне весілля не обходиться без короваю. Із хлібом ідуть на родини, сходяться на поминальний обід. Обрядовим є хліб і в новорічні свята. В гості йдуть із хлібом. Мати виряджала дітей у дорогу теж із хлібом.
Ведучі. Отже, бачите, яке велике значення має наш хліб. У багатьох народів є спільні звичаї, традиції, вироблені повагою до хліба і хлібороба: не можна класти хліб на стіл перевернутим, якщо окраєць хліба падав додолу, його піднімали, цілували й клали на стіл. У народі кажуть: «Без хліба суха бесіда», «Хліб усьому голова».
Ведучі Загадки: Маю жовтий вусочок запашненький колосочок, Буде з мене мука й паляниця м'яка. (Пшениця) Б'ють мене ціпами, Ріжуть мене ножами. За те мене так гублять. Бо всі мене дуже люблять. (Хліб) Ходить полем із краю в край. Ріже чорний коровай. (Плуг) Викинем - не обіднієм, Зберем - розбагатієм. (Посів зерна) Штучка-одноручка, Носик стальний, хвостик дерев'яний. (Коса) Ні світ, ні зоря Пішов горбатий із двора. (Серп)
ІІІ група – Сучасники Отже, шматок хліба — важка праця. Гірко буває, коли ми бачимо його на підлозі, під партою. Поміркуйте, що ми варті без хліба? Скільки б не мали його люди — завжди говорять про нього з щирою, теплою повагою, беруть його в руки трепетно й урочисто. Відеоролик
Із хлібом пов'язано багато казок, легенд, які оспівують добротворення, вічну славу труду, землі-годівниці.
Ведучі. Недарма поет Максим Рильський писав про нього, звертаючись і до нас: «Не кидайся хлібом, він святий!» І коли сьогодні ти береш до рук скибку хліба, згадай ці слова.
(Всі учні читають вірш М.Рильського «Не кидайся хлібом»). — Не кидайтесь хлібом, він святий! — В суворості ласкавій, бувало каже дід старий Малечі кучерявій: — Не грайся хлібом, то ж бо гріх! Іще до немовляти, щасливий стримуючи сміх, Бувало каже мати: — Бо кожен труд: хоч рясен піт, Бо жита дух медовий Життя несе у людський світ І людські родить мови. Хто зерно сіє золоте В землю палку палку невтому, Той сам пшеницю зросте На полі вселюдському.