Svitlo 28 June 2014 by Calendar of Exhibitions and Fairs

№28 червень 2014

Прийди,

Святий Духу!

Прийди, Святий Духу! Дорогі читачі, номер, який віддаємо у ваші руки, присвячений особі Святого Духа. Нам часто здається, що це - найбільш таємнича особа у Пресвятій Трійці. Уявляємо Отця, знаємо Ісуса, а особа Святого Духа нерідко є важкою для нашого розуміння. Але ж Він є духом воскреслого Христа. Коли воскреслий Ісус вперше постає перед учнями, він каже до них: “Прийміть Духа Святого!” (Йо. 20, 22). Святий Дух, даний згідно з обітницею Ісуса в день П’ятидесятниці, є початком і сповненням обітниць Христових. “А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в Ім’я Моє зішле, Той навчить вас усього, і все вам нагадає, що Я сказав вам” (Йо. 14, 26). Святий Дух приходить зі своїми дарами, ісходить від Отця і Сина для того, щоб усі пізнали, що Отець любить, а Син спасає кожного. Христос каже, що для кожного з нас Отець Небесний найбільше прагне Святого Духа. Як це розуміти? Святий Дух в Ісусі Христі відкриває нам волю Отця. Святий Дух освячує і веде Церкву. Силою Святого Духа звершуються Її таїнства. Він потрібний нам як повітря. Він потрібний нам для спілкування з Отцем і Сином. Святий Павло каже: “Про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але Сам Дух заступається за нас стогонами невимовними” (Рим. 8, 26). Святий Дух є подателем усіх дарів, які нам потрібні в часі земної подорожі. Особисто для мене, у моєму священстві Святий Дух став великою втіхою і радістю. Він вчить мене відкривати Небесного Отця і любити Христа. Найпрекрасніший досвід, який я пізнав, – це любов братів і сестер, які йдуть однією дорогою і моляться та заступаються один за одного. Наслідком цього досвіду є євангелізація. Там, де проголошується Христос, завжди виливається Святий Дух. Він приходить з конкретними завданнями і дарами. Одним з таких дарів і для мене особисто, і для фастівської спільноти є журнал, який ви тримаєте в руках. Ми віримо, що Святий Дух сам опікується цим виданням і скеровує його до вас. Дорогі браття і сестри, хочу побажати кожному з нас відкривати особу Святого Духа. Коли приходить Святий Дух, то Він приносить передовсім найважливіші дари – любов, радість і мир. Святий Дух завжди приносить Царство Боже, яке стає конкретною реальністю у нас і посеред нас. І вже тут, на землі, ми будуємо міцні, сповнені нової надії стосунки. Можна сказати: вже тут, на землі, ми досвідчуємо небо. Нехай зійде Дух Твій і відновить землю, відновить нашу Україну! Прийди, Святий Духу! о. Михайло Романів OP

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

ЗМІСТ

4 Просто в обличчя

14 Молитовний намет

22 Про силу молитви

8 Вірую в Духа Святого

18 Дари, харизми

24 Хрещення Святим Духом

“Світло з висоти” © 2011–2014, заснування і видання парафії Воздвиження Святого Хреста у м. Фастів Головний редактор: о. Михайло Романів ОР Випусковий редактор: Катерина Чвалова Церковний цензор: о. Павло Куницкий ОР Коректори: Зоя Нагорна, Любов Магас, Єгор Коваленко, Ігор Селіщев Редакційна колегія: Галина Маруняк, Олексій Лисенко, Віктор Собіянський Дизайн і верстка: Альберт Чехович, Теодор Александров З питаннями замовлення та розповсюдження газети звертайтеся: за телефонами: 096 33 44 513, 093 580 98 05, 095 690 36 99 e-mail: svitlozvysoty@gmail.com

ПРОЧИТАВ – ПЕРЕДАЙ ДАЛІ. ДАРОМ ОТРИМАВ – ДАРОМ ДАВАЙ. СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

Військові із радикальної нігерійської ісламської секти Боко Харам дали йому вибір: перехід у іслам або смерть. Коли відповів, що готовий померти як християнин – пролунав постріл. Прямо в обличчя. “Люди з Боко Харам не мають наді мною влади. Тільки Бог приймає рішення у моєму житті”, - говорить Хабіл, християнин із Нігерії, у якого стріляв член Боко Харам, бо не хотів відректися своєї віри. Хабіл не мав права вижити. У нього стріляли із АК-47. Протягом однієї із зустрічей, які відбулися у Польщі у квітні - травні, до нього підійшов військовий. – Мушу тобі щось сказати, - звернувся він до нігерійця. – Я знаю, як діє така куля. Вона проникає в тіло, а потім крутиться навколо власної осі просуваючись далі. Нема можливості, аби хтось, у кого вона потрапить - вижив. В момент, коли у тебе стріляли, хтось мав тебе оберігати.

просто в обличчя Чи ти готовий??? Хабіл - бізнесмен, до того ж християнин з євангелічної церкви. Про те, що трапилось у 2012 році у його селі на півночі Нігерії, доповідав зокрема у приміщенні Європейського парламенту, в Конгресі США. Говорив до студентів та людей із різних церков, як католицьких так і протестантських. До Польщі був запрошений через товариство “Голос Переслідуваних Християн”. З великою лагідністю в очах говорить про силу Божу і потребу пробачення ворогам. Часто співає.

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

- Співаю, бо тисячі християн у моїй країні є замордованими, а я живу. Жодні слова не здатні виразити моєї вдячності. Якби не Фото: Roman Koszowski /gn Христос, то вже більше року був би мертвим. Коли 28 листопада 2012 року о 23.00 Хабіл почув голосний стукіт у двері, то був переконаний, що то був патруль нігерійської армії. Відчинив двері та завмер. Чоловіки у довгих шатах. Закриті обличчя додавали страху. Одразу впізнав знаних брутальних чоловіків із Боко Харам: людей, які нападали на християнські храми, палили батьків на очах у дітей, перерізали горло. Лідер тієї групи сказав, щоб уся родина вийшла назовні.

Сказав, що прийшли виконати справу Аллаха. Дружина Хабіла благала, аби їх залишили живими. - У ту мить подумав, що скоро побачу Бога обличчям в обличчя та почав молитись. “Господи, я є слабким та грішним. Сам себе не врятую. Пробач мені мої гріхи. Прийми мою душу,” - згадує Хабіл. Моя дружина підбігла до мене заплакана. Сказав їй, аби не боялася. Бо зустрінемось колись на небі. Розвернувся, щоб востаннє подивитись на свою родину. Сльози заливали обличчя. До Хабіла підійшло кілька чоловіків. Кожен тримав автомат калашнікова. Пролунало ключове питання: ти християнин чи мусульманин? - Відповів, що я є християнином. Не міг зректися Ісуса, - розповідає Хабіл. Тоді запитали мене, чому не хочу прийняти ісламу як своєї релігії? Використав ту можливість, щоб посіяти зерно. Сказав, що ми також несемо Добру Новину мусульманам та усім, хто ще не знає Христа. Подивився на мене здивовано: “Кажеш, що ви, християни, знаєте Бога?” - Так, проголошуємо правдивого Бога. У відповідь Хабіл почув, що може жити спокійно, якщо тільки буде співпрацювати і стане мусульманином. Відповів коротко: “я християнин.” Тоді чоловік закликав дружину Хабіла. – Хочеш побачити, що станеться з твоїм чоловіком, якщо і надалі буде таким впертим? Благай його, щоб змінив думку, щоб могли собі спокійно жити. Натягнуту як струну тишу перервав голос Хабіла: - Ніщо не відлучить мене від любові Христа. Лідер військових почав нервувати. – Хабіл, запитую тебе востаннє: чи ти готовий померти як християнин? – Так, готовий померти як християнин! В калюжі крові Ледве встиг завершити відповідь, як він приклав мені дуло до обличчя та вистрілив. Куля пройшла через мій ніс. Коли впав на землю, він підійшов та став наді мною, щоб

перевірити чи я живий. Побачивши, що я мертвий, закричав: “Аллах є великим!” Про що думав Хабіл лежачи на землі у калюжі крові? Каже, що пробачав чоловікові, який у нього стріляв. А потім почав наспівувати пісеньку. Лежачи з діркою в голові співав: “Належу до армії Бога, буду розповідати про Добру Новину, ніхто мене не зупинить”. Зрозуміло, що чекав на зустріч з Богом. Замість чарівного голосу ангела, який його взяв би за руку, почув плач своєї дружини. За хвилину навіть подумав: “Господи, я вже не повинен тут бути, маю бути біля Тебе.” Чув натомість як дружина з жалем кричить до Бога. Була тоді на четвертому місяці вагітності. Коли Хабіл відкрив очі і сказав, що живий - остовпіла. Мав відкриту рану голови та дірку у щоці. – Знаю, що не виживу, але знай, що смерть то також здобуток. Будь близько Ісуса, - сказав із останніх сил. За хвилю відчув страшезний біль. Кров лилась з його очей, вуст, вух. Біль у кожній частинці тіла. Попросив води. – Коли намагався напитись, зрозумів, що куля пробила кістки, а в моєму черепі була дірка великого розміру. Попросив дружину, аби закликала на допомогу. Коли вона вийшла, то зрозумів, що вбито усіх чоловіків християн, які мешкали у нашому селі. Пішла тому до сусідів мусульман, щоб нам допомогли. Запропонували їй залишитись у них на ніч, але вона наполягала, що хоче бути біля помираючого чоловіка. Прийшли до нашого дому, щоб вона не була сама. Коли тільки ввійшли, старший син закричав: “Мій тато ще живе!” Повторював то щохвилини, згадує Хабіл. Тільки о 7.00 ранку завезли до лікарні. Коли лікар побачив пацієнта, то сказав, що нічим не може допомогти мертвій людині. Хабіл натомість ворушив губами, намагався щось сказати. Лікар закликав дружину пацієнта. Хабіл сказав їй, що якщо Господь зберіг його до цього моменту, то збереже і назавжди. Коли це почув лікар, то сказав, що він не має шансів на виживання. продовження на ст. 6 СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

Мріяв про смерть – “ Хтось…хтось живе в його тілі…...” На той час Хабіл нічого не знав про орКоли Хабіл почув ті слова, то він оживився і ганізацію “Голос Християнських мучеників”. закричав: ”Так, то Ісус живе в мені”. Лікар розАле вони знали про Хабіла. Чули про напад різав шкіру на щоці, аби подивитись, наскільна село та про єдиного чоловіка, який вики великий шматок кістки потрібно взяти зі жив. Задзвонили до його дружини та достегна. НЕ міг повірити, коли побачив, що мовились, перевезти операція не потрібна. Хабіла до лікарні у місНатягнуту як струну Фрагмент кістки, якотечку Йос. Але жінка го там бракувало, вже мала сумніви. Боялася, тишу перервав голос там був. Коли зашив що чоловік не пережирану вибіг до родини ве подорожі. Нарешті Хабіла: Хабіли та сказав: ”Вібуло прийнято рішензьміть кошти за операня щодо перевезення цію, не братиму їх, бо Хабіли. Господь уже Сам все Протягом 4-х гозцілив”. За кілька днів динної подорожі він Хабіл поїхав з лікарні. відчував такий сильЛікар попередив його, ний біль, що мріяв та благав, аби Бог забрав що куля пошкодила його вухо і він ніколи не його до Себе. Просив Господа про смерть. зможе на нього чути. Але за кілька місяців Водій кожні 50 км запитував у дружини: “Чи Хабіл вже чув на те вухо. Для підтвердженще дихає Хабіл?” ня задзвонив до лікаря, тримаючи слухавку - Коли доїхали, сталося щось неймовірне. біля ушкодженого вуха, поінформував його, Раптом відчув у собі сили, навіть здатність що чітко чує кожне його слово. знову ходити. Хотів навіть встати, але дружиСвідоцтво Хабіли є просте та зрозуміле. на заборонила мені. В лікарні мені зробили – Ісус показав мені, що якщо Він оберігає загальний огляд. Тиск крові, морфологічні моє життя, то ніхто його не зможе забрати. аналізи. І шок: результати були у межах норми. Лікарі НЕ могли того зрозуміти: чи це той За матеріалами: Gość Niedzielny самий чоловік, який стікав кров’ю від учора? Через два тижні вирішили робити операцію. Днем операції обрали п’ятницю. Лікарі хотіМолитва ли взяти шкіру та кістку зі стегна, щоб заповнити діру від кулі. Молитва благословення Але у п’ятницю привезли пораненого Нехай Господь тебе благомусульманина, і лікарі вирішили оперувати словить і нехай тебе охороняє. його а не Хабілу. Операцію відклали на наНехай явить тобі своє Обличчя і нехай ступну середу. Тоді ситуація повторилась. Лікарі стверджували, що то прикрий збіг обтебе береже. Нехай пошле свого Анставин. гела, щоби стеріг тебе на всіх дорогах Хабіл відповів їм, що кожне розчарувантвого життя. Нехай Бог тебе оберігає ня є благословенням і чекав далі. Ані він, ані від усього зла. Нехай сповнить твої долікарі тоді не розуміли, що Бог діяв. Хотів побрі наміри, а все в твоєму житті нехай казати світові, що Він дарує життя. В призначену середу лікар зняв пов’язки буде згідне з Його святою волею. Нета оглянув рани. Закричав: “Ісусе!” Побачив, хай Непорочна Мати опікується тобою. що дірка в обличчі заросла тканиною. ЗаклиНехай Вона, як рідна мати, провадить кав дружину Хабіли. “Це ж не та сама особа, тебе за руку. І я тебе благословляю в яка лежала в калюжі крові біля вашого дому”, Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. - сказав із недовірою, дивлячись на Хабіла.

- Ніщо не відлучить мене від любові Христа.

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

СВІТЛО СВІТЛОЗЗВИСОТИ ВИСОТИ••№28 №27//червень квітень 2014

Вірую в Духа Святого Харизми

Що означає: вірю в Духа Святого?

(Харизма з грецької - це милосердний дар) тобто дари Святого Духа, які безпосередньо чи посередньо служать розвитку Церкви. (пор. 1 Кор.12.6). Ці дари можуть бути як простими та звичайними, так і надзвичайними (дар мов, пророкування, оздоровлення). Їх отримують для будування Церкви, для добра інших людей, а також з огляду на потреби світу.

Вірити в Духа Святого означає молитись до нього так само як до Отця і Сина. Це означає віру в те, що Дух Святий приходить до нашого серця, аби ми, як діти Божі, пізнали нашого Отця у небі. Натхненні Святим Духом можемо змінювати обличчя землі. Після смерті Ісус обіцяв своїм учням, що пошле їм “Іншого Утішителя” (Йн 14,16), коли відійде до Отця. Коли потім на учнів, членів першої Церкви, зійшов Святий Дух, зрозуміли, що Ісус мав на увазі. Їх переповнювало глибоке почуття безпеки та радість у вірі, отримали також конкретні ХАРИЗМИ: могли пророкувати, зцілювати, робити чуда. І по сьогоднішній день у Церкві є люди, які мають такі дари і роблять великі речі.

Яку роль в житті Ісуса відігравав Святий Дух? Без Духа Святого не можна зрозуміти Ісуса. Як ні в кого іншого, у Його житті був присутній Дух Божий, якого називаємо Святим Духом.

Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновлення, яким кличемо: ”Авва, Отче!” Рим 8.15

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

Дух Святий був тим, хто покликав Ісуса до життя в лоні Діви Марії (Мт 1,18), підтвердив, що є улюбленим Сином (Лк 3, 21-22), направляє та веде Ісуса (Йн 19,30). На хресті Ісус Віддав Духа. А після свого воскресіння обдарував учнів Духом Святим (Йн 20,20). І таким чином Святий Дух перейшов на всю Церкву: “Як мене послав Отець, так і Я посилаю вас” (Йн 20,21).

Під яким іменем і в яких знаках проявляється Дух Святий? На Ісуса Дух Святий зійшов під видом голуба. Перші християни переживали присутність та дію Святого Духа як бальзам, як живу воду, як подув потужного вітру, як полум ’я вогню. Сам Ісус говорить про Святого Духа як про Заступника, Потішителя, Вчителя та Духа Правди. В Таїнствах Церкви обдарування Духом Святим стає видимим знаком через покладання рук та намащення єлеєм. Мир, який Господь укладає з людьми після потопу був провіщений Ною через появу голуба. У стародані часи голуб був також символом любові для язичників. Тому перші християни зрозуміли чому Дух Святий, втілена Божа любов, зійшов на Ісуса під видом голуба, коли Він був охрещений у Йордані. І дотепер голуб є символом миру та поєднання людини з Богом. (пор. Бут 8, 10-11).

Що означає, що Дух Святий говорить через пророків? Ще у Cтарому Завіті Бог наповнював чоловіків та жінок Духом, які говорили від Його імені та готували людство до приходу Месії. У Старому Завіті Бог вибирав чоловіків та жінок, готових до того, аби ставати Його допомогою: потішителями, провідниками і голосом сумління Його люду. То був Дух Божий, який промовляв устами Ісаї, Єремії, Єзекиїла та інших пророків. Йоан Христитель, останній із пророків, не лише заповідав пришестя Месії але зустрів Його та оголосив, що саме Той Є визволителем з влади гріха.

“Він побуджує нас до зустрічі з іншими. Запалює в нас вогонь любові, робить нас місіонерами Божої любові. Бенедикт XVI, катехеза про Святого Духа, 20.07.2007

В Ісусі Христі Бог став людиною і дав нам можливість вдивлятись у внутрішнє життя Боже. А там помічаємо дивовижні речі: Таємничий Бог не є нескінченною самотністю, є любов’ю. Син розмовляє з Отцем, і обоє поєднуються в Дусі, який творить атмосферу обдаровування любов’ю, яка робить з Них одного єдиного Бога. Бенедикт XVI, вігілія зіслання Святого Духа, 2006 р.

Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. Євр 1,1-2 СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

Як Святий Дух міг діяти в Марії, з Нею та через Неї? Марія залишалась у глибоких постійних стосунках з Богом, абсолютно відкрита на Його голос (Лк 1,38). Лише маючи такі стосунки могла, згідно дії Святого Духа стати “Матір’ю Бога” - а будучи Матір’ю Ісуса, стала також Матір’ю християн та усіх людей.

“Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить.” Лк 1,35

П ’ ятидесятниця (П ’ятидесятниця - з грецької pentecoste, п’ятидесятий день після Воскресіння), свято, під час якого Ізраїль урочисто святкував укладення союзу з Богом на Синаї.

Марія дозволила Духові Святому здійснити найбільше чудо з усіх можливих: Втілення Божого Сина. Сказала Богу своє “Так”: “Я є слугинею Господа, нехай зі мною станеться по Твоєму слову” (Лк 1,38). Зміцнена Духом Святим була з Христом до кінця, аж до хреста. Під хрестом Ісус робить її матір’ю народів (Йн 19, 25-27).

Що сталося під час П’ятидесятниці? Через п’ятдесят днів після Свого воскресіння Господь послав з неба Духа Святого на своїх учнів. Це момент утворення Церкви. В день П’ятидесятниці Дух Святий робить із заляканих апостолів відважних свідків Христа. Одразу охреститись захотіли тисячі людей: то був час народження Церкви. Той факт, що в цей

Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою. Дія 2, 4-6

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

день апостоли мали дар мов показує, що Церква від самого початку була відкрита на всіх, є вселенською та місійною. Промовляє до всіх людей, руйнує етнічні кордони та мовні перешкоди, може бути зрозумілою абсолютно кожній людині. Аж до сьогодення Святий Дух є джерелом життя Церкви.

Що робить Дух Святий у Церкві? Дух Святий будує Церкву та оживляє її. Нагадує про її місію. Збирає людей для служіння та обдаровує їх потрібними дарами. Веде нас до щораз глибшої єдності з Триєдиним Богом. Навіть якщо у своїй довгій історії Церква часом помилялась, то Дух Святий діє у ній завжди, незважаючи на людські вади та недосконалості. Сама двохтисячолітня діяльність Церкви, чисельні святі різних епох та культур є видимим доказом Його присутності. Дух Святий є тим, який зберігає Церкву цілісною у правді і провадить до щораз глибшого пізнання Бога. Дух Святий є тим, хто діє в ТАЇНСТВАХ і також чинить Святе Письмо для нас живим та актуальним. Людей, які повністю на Нього відкриваються обдаровує дарами своєї благодаті. (ХАРИЗМАМИ)

Що робить Дух Святий у моєму житті? Дух Святий відкриває мене на Бога, вчить мене молитися, і допомагає мені бути другом для інших. “Тихий гість нашої душі”, - так називає Духа Святого св. Августин. Хто хоче Його почути, мусить зупинитися у тиші. Часто Дух говорить до нас чи розмовляє з нами дуже тихо, хоча б голосом нашої совісті або також через інші зовнішні та внутрішні фактори. Бути “святинею Духа Святого” означає: бути цілим серцем та душею відкритим для Того гостя, для Бога в нас. Бо і наше тіло є в певній мірі помешканням Божим. Чим більше відкриваємося на дію Духа Святого в нас, тим більше Він стає Вчителем нашого життя, тим більше обдаровує нас сьогодні своїми ХАРИЗМАМИ для будування Церкви. В такий спосіб замість ВЧИНКІВ ТІЛА народжуються ПЛОДИ ДУХА.

Плоди Духа Святого (Гал 5,22) любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, лагідність, вірність, тихість, здержливість.

Вчинки тіла (Гал.5.19) розпуста, нечистота, розгнузданість, ідолослужба, чари, ворогування, свари, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі.

Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам. Ін 16,12-13

Youcat СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

Тиждень тому в Римі завершився конгрес гінекологів-християн, скликаний, як і щороку, організацією “Mater Care”. Папа прийняв лікарів на приватній аудієнції 20 вересня.

Колишнiй лікар аборціоніст Навернений

карю, це мій перший раз… я не хочу виходити заміж за цього хлопця. Батько мене вб’є. ДоДоктор Орієнте походить із Мессіни, він поможіть мені! І я допомагав. Ані на мить не відомий на Сицилії гінеколог. Його історія вважав, що роблю щось погане. облетіла Італію рік тому. На конгресі італійСицилійський гінеколог, карі очі, чорне ських гінекологів-християн AIGOC він виклав волосся, милий її з подробицяі галантний, має ми. Один із при“Святіший гарну репутацію. сутніх там лікарів Отче, цими Заробив добрий розповів про цю руками я ще маєток. Одних жіподію на порталі нок лікував, іншим лікарів - християн кілька років убивав дітей, пе“Fermenti vivi” тому вбивав діреконаний у пра- Ми не знали тей. Дівчаток і вильності свого доктора Орієнте. хлопчиків. Тоді покликання. Його Пам’ятаю, як він для мене це були “плоди”, а дружина, педіатр, вийшов на сцену лікувала дітей його і став говорити: замість того, щоб говорити про пацієнток. “Мене звати Анвбивство, я говорив про опера- Моя жінка не тоніо, я гінеколог, цію аборту. Тепер віддаю через погоджувалася з і цими руками твої руки Богові ці знарядтим, що я робив. вбивав дітей індя злочину”. Так сказав доктор Вона християнка, ших людей”. Нас молилася за мене обсипало мороАнтоніо Орієнте до Папи Франроками. Ми обоє зом. Запала доциска, вручаючи йому гінеколоне могли мати дівга тиша. Ніхто не гічний чемоданчик. тей. Боролися з сподівався такого ідіопатичним безвиступу. Доктор пліддям і не могли знайти його причину, Орієнте говорив сухим і серйозним тоном. продовжує доктор Орієнте. Він розповідає Без тіні емоцій. Нас зачепила лексика, яку він свою історію щиро. - Я боявся повертатися використовував, бо замість медичного тердодому, бо завжди заставав там плач і розміну “переривав вагітність” - він сказав: “я пач. Жінка не давала собі ради з тягарем вбивав”, замість “ембріони, плоди, клітини” бездітності. Одного вечора, по довгих ро- сказав “дітей”. ках цієї голгофи, я сів за стіл у своєму кабі- Люди приходили під мій кабінет попронеті й розплакався. Я не хотів повертатися сити про допомогу, - каже далі сам доктор додому, не хотів більше бачити депресію Орієнте. - Вони казали: пане лікарю, я маю своєї дружини. Плакав, як дитина. Й тоді прикрість із молодою дівчиною… не хочу поГосподь Бог прислав до мене молоде покидати сім’ю, я люблю свою дружину. Але та дружжя. Вони вже давно були моїми пацієндівчина завагітніла, прошу мені допомогти… тами. Застали мене похиленого над столом. І я допомагав. Або приходила дівчина: пане лі-

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

Я не витримав і розповів їм про своє страждання. Сам не знаю, чому саме їм. Вони ж мені відповіли: пане лікарю, ми не можемо вирішити вашу проблему. Але ми б хотіли представити вам того, хто знає, як допомогти: це Ісус Христос.

став свою дружину у ванні, її нудило. Я відчував, що вона має швиденько зробити тест на вагітність. Вона не хотіла: “Я зробила їх сотні, навіщо ще один?” Але на моє прохання пішла наступного дня здати кров. І не могла повірити! Ми стали батьками!

вiддав Папi знаряддя убивств Молоде подружжя залишило гінекологові адресу і запрошення на молитву їхньої спільноти при храмі. Минали дні. Повертаючись одного вечора з клініки, доктор Орієнте затримується біля будинку, з якого лунає музика. Через вікно він бачить людей, які співають, а серед них і тих двох молодих, які сказали йому про Христа. Він входить. - Я вийшов звідти повністю іншою людиною. Плакав і плакав, бо Хтось немовби зіслав мені світло. Тоді я зрозумів, що не можу просити про дітей для себе, якщо роками холоднокровно вбиваю інших, зачатих. Я сказав Богові: “Ніколи більше не буде смертей, аж до моєї смерті”. Спільнота оточила гінеколога молитвою. Його життя почало змінюватися. Але в медичному середовищі на нього починають показувати пальцем. Він щоразу гірше заробляє, колеги його відсторонюються. Доктор Орієнте відмовляється робити аборти, переконує, що то вбивство. - Я зрозумів, що вбивав дітей, - каже він. Що я вбивав зачатого Ісуса у кожному з них. І несподівано у моєму житті, окрім труднощів, з’явилося найбільше світло! Одного дня я за-

Я найбагатший

Минули роки. Подружжя Орієнте має зараз двох синів. - Моє життя повністю змінилося.

Я менше заробляю, кількість пацієнтів також зменшилася. Я змінив фартух лікаря аборціоніста на вбрання, в якому не можу робити нічого іншого, як тільки захищати та оберігати життя кожної людини. Від зачаття. І саме тому я сьогодні почуваюся найбагатшим лікарем світу! - з гордістю каже італійський лікар на конгресах та лекціях.

Сьогодні доктор Антоніо Орієнте віце-президент Католицького товариства лікарів-гінекологів Італії. Він уже кілька років бере участь у маршах за життя, їздить і дає свідчення по всьому Апеннінському півострові. В Бергамо, на півночі Італії, доктор Орієнте дякував Богові за дар своїх дітей і за навернення. Це стало постійним місцем його подорожей. За матеріалами: Gość Niedzielny

Молитва Господи Ісусе Христе, Ти ходив по землі й усім чинив добро. Ти зцілював хворих, аби зміцнити нашу віру. Вчини так, щоб кожний лікар своєю дбайливістю і щирістю пробуджував у хворих надію на одужання. Вчини так, щоб кожен лікар пам’ятав, що його праця є служінням Тобі. Обдаруй кожного лікаря здоров’ям, терпеливістю, добротою, щоб через його допомогу хворі пізнавали Твою доброту. Господи, Ти похвалив милосердного самарянина за те, що він не обминув страдника. Вчини, щоб усі медичні сестри та санітарки з турботою дбали про хворих. Нехай у кожному хворому вони зуміють побачити стражденного Христа. Обдаруй їх своїм милосердям, щоб вони вкладали душу в свою працю. Нехай їхні слова будуть лагідними й добрими, нехай вони зносять усі труднощі з усмішкою на обличчі. Вчини, щоб, несучи милосердя хворим, вони колись удостоїлися Твого милосердя. СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

Вже кілька місяців поспіль “молитовний намет” у Донецьку збирає людей, які прагнуть молитися за мир у нашій державі. Він пережив найтривожніші для всіх нас дні, ставши своєрідним форпостом віри на Сході України. Свою “роботу” Молитовний Майдан розпочав на початку березня, а за кілька днів до цього у соцмережі Facebook з’явилася група, яка стала традиційно сповіщати про всі події донецького “Намету” Подаємо хроніку мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики та правопису.

Молитовний намет

24.02.2014 НАРОД БОЖИЙ, я пригласила вас сюда надеясь, что вам, так же, как и мне, не безразлична судьба Украины, судьба ее народа и каждого человека. У нас большое сердце и давайте найдем в нем место для нужд, болей и радостей нашего ближнего, ибо так нас учил Исус, а мы его ученики, так делал Христос и мы тоже христиане. Прокоментуйте:

14.03.2014 Единственное место, где сечас можно безопасно собраться на улицах Донецка - это наш милитвенный майдан. Ежидневная молитва на площе Конституции, как всегда прошла хорошо, было около 100 человек, многие которые в первый раз и просто прохожие. Из представителей священства – как всегда протестанты разных направлений, грекокатолики, римо-католики, православные, напротив, через дорогу, стали молиться мусульмане. Прокоментуйте:

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

25.03.2014 Слова пастора з молитовного намету: “После последнего случая с нападением на наших молитвенников, общественность СМИ обратили на нас внимание. Для церкви – это сильное свидетельство, что она сейчас для многих не верующих людей является символом веры и мужества”. Прокоментуйте:

04.04.2014 Вірю, що там Бог, що Його воля, щоб люди служили, і що ця праця Йому подобається. Тому з легкістю і з радістю молюсь про молитовний намет у Донецьку (taras.vasiliev.5) Прокоментуйте:

02.04.2014 Молитва прошла хорошо, при том, что было холодно. Нам реально было тепло, так как мы физически чувствуем любовь и теплоту друг друга когда стоим и молимся. Мне очень хочется, что бы люди бросающие в нас камни и делающие разные гадости, поняли, что мы их любим, только как это донести не знаю. Действительно как только молиться о них другого пути не вижу. Они нашли в Киевском майдане то что было не правильно и не видят, того, что было хорошо. И я просил прощение у Бога за то, пусть даже малое, что было не хорошо на майдане в Киеве. И просил Бога, что бы нашим донецким ненавистникам, Бог открыл глаза, на доброе, что делали люди. Еще молились, против дьявола, который ослепляет умы людей ненавистью. Молитесь о нас, и молитесь о людях в Донецке, они хорошие люди, просто ослеплены злобой и недовольством. Прокоментуйте:

09.04.2014 Приятно, было слышать сегодня от одной журналистки, что сейчас самая актуальная тема для Донецка – это наша молитвенная палатка - как показатель духовного единства и сплоченности. Прокоментуйте:

16.04.2014 43-й день молитвенного марафона. Хочется немного подвести итоги. На первой молитве было около 25 человек, она была пафосной, презентабельной. Были первые лица крупных церквей, и на фоне тогда еще относительно мирных событий это выглядело, как необъезженные новобранцы полные соплей и энтузиазма записываются на передовую громить врага. А потом начались обычные будни, все поставило на свои места 13 марта, когда погибли и были избиты люди, за любовь к Украине. На своей шкуре испытав реальную угрозу жизни, эйфория быстро улетучилась и начались будни – не понимания братьев и сестер, нападения противников, запугивания, отчаяния из-за слабой поддержки. Но Бог, все это время нас не просто хранил, но и показывал, что то, что мы делаем есть Его план. Сейчас ежедневно на молитве присутствует около 100 человек. (…) Общественники думают, что наш молитвенный марафон, это некий церковный флеш-моб, а реально - это единственный выход как спасти Украину. Прокоментуйте: СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

22.04.2014 1. Почему мы молимся прилюдно? Потому, что мы показываем городу, что церковь не находиться в стороне от того, что происходит у нас в стране. Мы демонстрируем, что решение проблемы лежит в духовной плоскости, и мы применяем самое мощное оружие – молитву, и призываем всех следовать нашему примеру. 2. Почему мы молимся, используя украинскую символику? Потому, что: а) имеем библейское основание молиться за ту землю, которую дал нам Бог. б) сепаратизм считаем грехом, так как первое разделение произвел сатана на небе, и разделяет здесь на земле. в) патриотизм считаем угодный Богу, так как мы считаем, что наша страна больна и нуждается в исцелении, а не разделении. г) визуализируем свою позицию для города. Прокоментуйте:

24.04.2014 Господь моє світло й спасіння моє - кого буду боятись? Господь - то твердиня мого життя - кого буду лякатись? Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають! Коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, - на поміч Його! Прокоментуйте:

За матеріалами: www.facebook.com/molitovna100 www.facebook.com/sergey.kosyak.3

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

14.05.2014 Донецк, 72 день молитвенного марафона. Город живет своей жизнью - люди ходят на работу, дети в школу и садик, мамаши прохаживаются с колясками по скверам и паркам, все как всегда, если только не одно “но”. В ОГА сидят вооруженные люди, штурмуется очередная военная часть в городе на руках тысячи огнестрельного оружия, и страна Украина, для многих жителей региона перестала быть Родиной, пусть не юридически, но эмоционально около 20% населения стали ненавидеть Украину. В городе все меньше и меньше украинской символики. СМИ, соц. сети пропитанные ложью, сделали свою работу – часть людей в страхе и панике, часть ненавидят друг друга, часть готовы убивать, еще есть и просто бандиты, работающие за деньги, которым без разницы кого ликвидировать и мучать. А у нас своя война, наш молитвенный майданчик, как бельмо в глазе беззакония делает свою работу. Мы обычные рядовые члены церквей, пастора маленьких церквей, женщины, пожилые люди и девушки и парни, вдруг стали мощным оружием в руках Бога и Бог именно через малое и ничтожное покажет, Свою Славу. Украина, пройдя через все испытания и огонь, воспрянет как из пепла, воспрянет и сформируется новая элита общества из смелых, честных и любящих Бога людей. Мы молимся уже 72-день, молимся за Украину, в которой мы живем, мы жители Донбасса, люди разных конфессий, мы вне политики, мы просто любим Бога, людей и Украину. Кто имеет те же чувства, тогда ждем вас, каждый день Донецк, площадь Конституции с 18:00 до 19:00. Прокоментуйте:

24.05.2014 Сегодня впервые за 83 дня нашего молитвенного марафона, вечером не было молитвы. Сегодня впервые за 22 года независимости Украины в городе Донецке никто не смог проголосовать на выборах президента. Улицы Донецка как никогда пусты, только вокруг пивных забегаловок как всегда людно и шумно, возле них активно обсуждаются достижения непризнанной ДНР. Вспоминаются строки коммунистической песни “Кто был ничем, тот станет всем”. Самая активные маргиналы, действительно в ДНР могут дойти до премьер министра, внеся в парламент свою культуру, традиции и обычаи прямо вот из этих ларьков. Некоторых активистов я знаю лично, многие не плохие люди, но большинство обиженные на власть, на жизнь, на церковь, в общем через время будут обижены и на ДНР. Завтра планируем опять выставлять молитвенную палатку, только уже без баннеров и надписей, только крест и единственный баннер “МЫ МОЖЕМ ЗА ВАС МОЛИТЬСЯ” более чем на 20 языках. И на 18:00 опять молитва. Аппаратуру придется покупать новую, так как та, что была теперь радует вояк ДНР, которые разломали молитвенную палатку и унесли аппаратуру в качестве военного трофея. В Горловке вооруженные люди захватили здание “Церкви Христа”, во многих церквях по отменяли богослужения, террорист Бабай заявил, что всех не русских православных будет казнить. Грустно это все наблюдать, но утешает то, что в этих ситуация Бог особенным образом может проявить Свою славу, через обычных людей. Наступило время настоящему христианству - любить, врагов, прощать обижающих, побеждать противников любовью. Жить верой. Бог дает это чувство как Стефану, умирающему от побоев камнями, как Сам Христос молился за тех, кто Его убивал. Мне Бог дал, только маленькую часть пережить Его мир, в тот момент когда в грудь направлен ствол автомата, и обещание спустить курок, отнюдь не блеф, и когда на избивающих, у меня не было в сердце гнева или ненависти, а только сострадание и понимание того, что без Христа любой человек может превратиться в животное, и что бьющий более несчастен чем я. Я молюсь об этих ребятах, что бы Христос поселился в их сердце, который действительно дает настоящую победу, над настоящим врагом - собственными грехами и сатаной. Прокоментуйте:

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

По Божій милості кожен має дещо, чим Господь обдарував нас, особливі дари, які в церкві називають словом харизми. Це слово має дуже чітке пояснення. “Харизма – подароване, дане ні за що”. Це те, чого ти не заслужив, а тобі взяли й дали. Тобто Бог дає дар. Павло пише це церкві в Коринті, церкві з гордими людьми, що говорили: “Я Павлів”, чи “Аполлосів”, чи “Петрів”. А апостол каже: “Ні, це не ваші дари! Не ваші здатності, а дані Богом, це – харизма. Воно є у вас тому, що Бог був добрий до вас!”

Дари,

І те, що я маю дар, применшує мене, впокорює, робить скромним, бо, виявляється, все від Бога. З мого боку – нічого. Коли я приймаю Христа як Спасителя, Бог дає мені дар, такий, як Сам хоче. Тому будь-які духовні дари ми маємо від того, хто дарує. Найперший дар – спасіння, дар Духа Святого, і тоді вже Господь нам посилає інші, службові дари. Церква - це те місце яке дає нам Господь для того, щоб ми з повнотою в спільноті використовували Божі дари. 1Кор.12:12-14 : “Як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос. Бо ми всі одним Духом охрещені в тіло одне, чи то іудеї, чи геллини, чи раби чи вільні - усі ми напоєні Духом одним. Бо тіло не є однин член, а багато”. Тут наведено одну з найгарніших ілюстрацій Нового Завіту, що відображає унікальність Церкви, яка складається із багатьох органів, які гармонійно вживаються. Рука не б’є голову, коли та погано подумала, нога не копає руку, коли та неправильно зробила. Наш організм фантастичним чином узгоджено працює. І ось апостол Павло двічі (у Посланні до Римлян, 12, та до Коринтян, 12) особливо описує Церкву як тіло, коли говорить про дари. Саме у вченні про дари з’являється образ Церкви як тіла. Чому? Кожний з органів має свою функцію. Кожен член церкви має свою функцію. Це не випадково! Саме тому, що тіло єдине, апостол Павло говорить, що дари існують, щоб Церква була єдина

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

харизми у своїй праці. Ми потребуємо один одного, ми не можемо один без одного, тому ми і маємо єдність. Друзі, Церква без дарів – це паралізоване, ушкоджене тіло. Духовні дари є об’єднувальною силою помісної церкви, тому що кожний орган залежить від іншого. І власне тоді, коли кожний орган використовує свій дар, здатність, - тіло функціонує і врешті ця машина їде. Із дарами Духа Святого на нас вилилася Божа любов (Рим 5:5). Чи не тому Христос застерігає : “Перебувайте в любові Моїй” (Ів. 15). Любов є другим словом, коли ми говоримо про церкву і дари. Саме любов робить можливим використання різних дарів єдиним організмом. Кожній орган має тенденцію проголосити себе найважливішим. Руці здається, що вона є головна, бо якщо її немає, усьому тілу погано. Так само і нога. А що вже говорити про розум, серце! Вони найважливіші з усіх. Що сталося б, коли кожний орган тягнув би ковдру на себе? І тут втручається любов. Саме вона охороняє віруючих від нездорового, конкурентного використання дарів. Звичайно, і людська природа втручається, дари замість об’єднування, руйнують церкву, як це було в Коринті, і подібне, можливо, ми чули, трапляється в наших українських церквах. Любов робить тебе вдячним за те, що

роблять інші. Любов робить тебе здатним приймати це як подарунок, приймати із вдячністю. Тому любов охороняє від розділу, відокремлення. 13-й розділ послання до Коринтян - найсильніший розділ Писання про любов. Неймовірна пісня про найвищу любов. І знову ж не випадково він знаходиться між 12-м та 14-м розділами, де Павло говорить, що церква буде рухатися, функціонувати, як організм, якщо в центрі буде любов. Коли ж вона відійде в бік, станеться руїна. Коринтяни так і не почули як слід того, що говорив до них Павло. В історії читаємо, що уже через 40 років вони відлучили всіх своїх пресвітерів,

поглибивши хаос у церкві, а згодом церква в цьому місті взагалі перестала існувати. Без любові використання дарів іде на руйнування. Тому апостол Павло надає любові таке центральне місце. Коли ми говоримо про служіння дарів у церкві, темою №1 є любов. З чого починається 14-й розділ? Павло продовжує думку про дари, але говорить: “Дбайте про любов і про духовні дари” - але спочатку про любов. “Дбайте!” - це дієслово наказового способу дії, отже, кожний з нас несе відповідальність за те, як він дбає про любов і духовні дари! Спершу про любов, а потім – про духовні дари. Микола Романюк

Прибудь, Духу Святий,

Без подиху Твого,

Зішли з неба взятий

Немає нічого,

Світла Твого струмінь.

Лише біль і терни.

Прийди, Отче вбогих,

Обмий нечистоту,

Давце ласк дорогих,

Черствим дай охоту,

Прийди, Світло сумлінь.

Лікуй серця рани.

Наймиліший з гостей,

Нагни те, що горде,

О, солодка радосте!

Зігрій серце тверде,

Ніжне освіження.

Веди заблуканих.

В праці – охолода,

Дай же Твоїм вірним,

В спеку – жива вода,

Всім серцям покірним,

В плачі – Ти розрада.

Семикратні дари.

Світло найсвятіше,

Дай серцям відваги,

Серця наші в тиші

Вінець перемоги,

Піддай Твоїй силі.

Дай щастя без міри. СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

65-річний засновник і вокаліст гурту KISS Джин Сіммонс виступає проти християнофобії У своєму інтерв’ю співак обурився: “Нікому не заважає, що хтось є іудеєм або мусульманином, але, якщо хтось відкрито зізнається, що він християнин, його відразу атакують. Це підло”. Сіммонс додає, що переважно кореспондентів не обходять вбивці, які сидять у в’язниці, або факт знущання хазяїна над собакою. “Але якщо дізнаються, що людина – християнин і визнає Ісуса за свого

Толерантність

Господа, то ставляться до нього як до “цапавідбувайла”. У якому світі ми живемо?” – риторично запитує вокаліст. Що цікаво: сам музикант за походженням є євреєм. Народився 1949 року у м. Яффа у родині емігрантів з Угорщини, його справжнє ім’я – Хаїм Вітц (пізніше – Клейн). У 1955 році виїхав з Ізраїля до Нью-Йорка, де навчався у равінській школі. Однак наприкінці 1972 року Джин перервав навчання і разом з Полем Стенлі заснував хард-роковий гурт KISS, у якому став виступати під сценічним псевдонімом The Demon.

Польський тижневик “Gość Niedzielny”, що оприлюднив фрагмент інтерв’ю вокаліста, додає: хоч так рідко буває у світі, в якому живе Сіммонс, він, однак, є абсолютним абстинентом (не п’є алкоголю, не палить та не вживає наркотиків). Варто також згадати, що лідер гурту KISS брав участь у кампанії внесення до Конституції штату Каліфорнія поправки про заборону легалізації “одностатевих шлюбів”.

сві до

Зізнання

За матеріалами часопису “Egzorcysta”

Пірс Броснан – актор, що чотири рази зіграв Агента 007, під час Берлінського міжнародного кінофестивалю зізнався в інтерв’ю німецькій газеті “Bild-Zeitung”: “Мені завжди допомагала моя віра, тільки завдяки вірі мені вдалося пережити періоди життєвих криз”. Як згадує один з Інтернетресурсів, це не вперше Броснан розповідає у пресі про свої релігійні погляди. Іншим разом актор сказав, що молитва допомогла йому духовно “пережити” смерть дружини та падчерки. Пірс Броснан радить: “Завжди варто мати в кишені якусь молитву; під кінець кожного дня треба мати щось з собою, а для мене це Бог, Ісус, моє католицьке виховання, моя віра”.

Джеймса Бонда

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

За матеріалами часопису “Egzorcysta”

…Знімаючи чергову комедію, я працювала з двома християнами: одним актором, який дуже нав’язливо виявляв свою віру, і статистом, який був дуже стриманим. Через шість тижнів затятих дискусій із ними я пережила щось неймовірне. В той час я почувалася дуже самотньою і тоді той стриманий християнин привів мене до Церкви, де я зустріла нових друзів, і сьогодні я почуваюся в Церкві як удома. Зміна мого життя виявилася не такою вже й простою справою, вона потребувала чимало зусиль, зрештою, Саллі Філіпс, комедійна актриса і співавторка програми “Smack the Pony”, живе в Лондоні. Вона зіграла роль Шерон у фільмах про Бріджит Джонс. Коли я завершила навчання, то була релігійно байдужою. Брала участь у виставі “Христос-ІІ”, представленій на фестивалі в Едінбурзі. На обкладинці програмки був малюнок Ісуса з автоматом у руках. Мені подобалася моя антихристиянська позиція. Я вважала, що всі християни погано вдягаються, а ще вони нецікаві і надто горді. Чотирма роками пізніше я стала цікавитися магією. І тоді почалися жахливі сни. Я працювала у середовищі, яке не мало нічого спільного з християнством, і мені було нікому розповісти про свою релігійну травму. Зрештою, одного дня я зупинилася перед вітриною книжкового магазину і почала розмірковувати, а що би сталося, якби я купила собі Біблію.

Ісус мене змінив

ще й донині це - важка праця. Особливо важко було з “амністією брехні”. Все змінилося на діаметрально протилежне! Перш ніж я стала віруючою, моя писанина була трохи “хворою”: в ній було чимало того, що народилося від гніву й невдоволення. Відколи я стала християнкою, почала писати сценарії, в яких показую звичайних людей, не обов’язково тих, хто долає важкі проблеми, але це - позитивні особистості. Таким чином я намагаюся розвиватися на шляху своєї християнської віри. Люди спершу сердилися на мене, оскільки боялися, що я їх осуджуватиму. Віднедавна все змінилося - може тому, що я сама почуваюся нині більш упевненою у вірі і більше довіряю Ісусові.

о цт в а

За матеріалами, credo-ua.org

Молитва

Господи Боже, Ти – найвища Істина, допоможи мені знайти Правду і бути вірним Її свідком. Приходжу до Тебе, Отче, від світу, в якому проповідуються різні псевдоправди. Хочу знайти істину, яка походить від Тебе. Твій Син, а наш Господь і Спаситель, сказав, що Він сам – Правда. Він найповніше об’являє Тебе, Боже. Хочу бути слухняний Його словам, бо вони ведуть до Правди, яка робить мене вільним. Благаю Тебе за людей, які помиляються, живучи псевдоправдами. Духу Святий, освітлюй моє серце і мій розум, щоб я, наповнений Твоєю мудрістю, був виразною іконою Бога-Любові. Надихни серця та розуми всіх людей, щоб, пізнавши Правду, вони були Їй вірними в усіх обставинах життя. Будь прославлений, Господи, за те, що можемо Тебе пізнавати і прямувати за Тобою, щоб не загинути, але мати вічне життя. Нехай кожна людина зберігає в своєму серці слова: «Пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить!» Aмінь. СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

Про силу молитви Молитва за все, що відбувається у нашій країні, має дуже велику силу. Знаємо, що Бог все створив і всім управляє, тому не боїмося Йому довірити наші мрії. Лише Бог може “вирівнювати кермо” на небезпечних поворотах історії, писати рівно по наших кривих рядочках (як казала Мати Тереза) і безпосередньо втручатися тоді, коли найбільше цього потребуємо. Нагадаю вам дещо про молитву мудрістю отців Церкви... Сила молитви гасила силу вогню, приборкувала лють лева, припиняла війну, зупиняла битви, розсіювала бурю, проганяла демонів, відкривала двері небес, розривала пута смерті, виганяла хвороби, відбивала злі умисли, втихомирювала землетруси в містах і послані з висот покарання, і людські підступи, і взагалі всякі біди усувала молитва. Молитву ж я, знову-таки, маю на увазі не ту, яка просто лежить на вустах, а ту, що випливає з глибини душі. Іван Золотоустий каже: “Віруйте, що одержите, – і буде вам так”. Коли молимося, не даваймо нерішучості проникнути в нашу молитву і не даваймо розпачу обтяжити нашу впевненість. Навпаки, відчуймо, як самим перебігом молитви отримуємо те, що просимо. Не сумніваймося у тому, що благання наші успішно дійшли до Бога (Пор. Як. 5:15-16): кожен заслуговує бути почутим і отримати нагороду настільки, наскільки він вірить, що Бог його чує і здатний віддати належне. Іван Касіян: “Прощайте, як маєте щось проти кого-небудь, щоб молитви були вислухані!” Коли думаю, про що маю просити Бога в ці історичні хвилини для мого народу, то в пам’яті зринають чомусь найперше дари й плоди Святого Духа. Я перелічу їх, щоб і ви собі пригадали: це мудрість, розум, рада,

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

мужність, знання, побожність, страх Божий, любов, радість, мир, терпеливість, доброта, милосердя, віра, лагідність, поміркованість. Так, це потрібне завжди, але зараз... саме цього хочу просити у Тебе, Боже. У житті я часто була свідком справжнього чуда. І моє серце дивувалося, адже Бог робив те, що, з точки зору людини, не мало шансів. Тільки – завдяки вірі, дитячій довірливості! Прошу вас усіх до повної мобілізації у вірі, яка впевнено і з радістю очікує того, про що просить – так, немов би вже це отримала! Не варто слухати тих, котрі розповсюджують песимізм, скепсис і байдужість. Боротьба – це річ звичайна, і ніхто нас від неї не звільнить, поки триває життя. Все починається з кожного серця, з кожної думки, з найкоротшої і найтихішої молитви. Нехай на кожну зневіру буде впевнений погляд людини, що вірить! На кожну провокацію – незворушний мир в серці! На відверті протиправні дії будь-кого – ревна молитва за цю людину. Бог діє негайно, як тільки ми попросимо Його про це. Маймо повне довір’я до Того, Хто насправді керує історією і має на неї найбільший вплив! Тільки Бог остаточно вирішує у прийнятті важливих рішень – Його просімо! Уляна Журавчак, Дивенсвіт

IНЬ ЯН Концепція «іньян» має своє коріння в стародавній китайській філософії і метафізиці. Описує вона дві первинні і протилежні, але взаємодоповнюючі сили, котрі начебто можна віднайти у цілому всесвіті. Це - давній китайський символ, що означає вічний дуалізм реальності. Немовби латинська буква «S», вписана у коло, – чорна частина з білою крапкою всередині відділена від білої всередині якої, відповідно, чорна крапка. У древній філософії чорний колір означає Інь – жіночність, пасивний аспект реальності, підпорядкування, сум, холод і зиму. Біла барва – Ян – це чоловічість, аспект домінації, який означає силу, радість, тепло і літо. Інь та Ян взаємодоповнюються, символом чого є розміщення білої крапки посередині Інь і чорної – на Ян. З точки зору етики означає це, що не існує абсолютного добра і зла, та навіть більше – одна реальність переходить в іншу. Маємо тут справу із заміною значення добра і зла, що є небезпечним згідно із християнством, незгідне з нашою мораль-

ністю та теорією спасіння. Концепція «інь-ян» знайшла широке застосування в європейській езотериці, у практиках «Нью-Ейдж», у сатанинських ритуалах. «Інь-ян» є символом, який означає рівновагу між протилежностями – негативним і позитивними, між добром і злом. Теоретики «Нью-Ейдж» стверджують, що Бог і Люцифер – це сили, які доповнюються, так би мовити, дві сторони того самого божества. Натомість християнський Бог не є енергією – він Особа. Характер особи мають також демони. Дія Божа завжди є доброю за Своєю природою і її не треба зрівноважувати жодним злом. Бог – це Творець без початку і кінця. Зло натомість не є вічним, воно з’явилося лише тоді, коли згрішив сатана (який є сотворений), а пізніше людина, яка також сотворена Богом. Зло проникає у світ через свободу творіння. Бог є Творець, а сатана – узурпатор, який ніколи не переможе Бога. о. Олександр Посацький SJ., «Egzorcysta»

Молитва Серце чисте дай мені, о Господи, і дух праведний віднови в мені. Очисти мій розум від усяких злих бажань. Забери з мого життя всю жадібність і заздрість, всю злість і ненависть, усю гордість і марнославство. Сповни мою душу любов’ю до Тебе і духом служіння усім людям. Даруй мені сили чинити опір спокусам і їх перемогати. Зодягни мене в шату праведності, яку Ісус вистраждав для мене на Голгофі. Спонукай мене зростати в благодаті перед Тобою і помножувати добрі діла протягом усього мого життя. Через Христа, Господа нашого. Амінь. СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

Ми, люди, а особливо ті, хто належить до Церкви, маємо схильність обмежувати Бога у Його свободі: ми зазвичай наполягаємо на тому, що Бог слідує обов’язковому образу дій (так звані канали благодаті) і забуваємо, що Бог – це “потік”, який руйнує обмеження і прокладає Свій власний шлях, і що Дух віє, де і як хоче (це не скасовує ролі вчительства Церкви у розпізнанні того, що виходить від Духа Святого і що не від Нього). Що таке хрещення Святим Духом і як воно працює? У хрещенні Святим Духом є секрет, містична дія Бога, яка є Його способом прояву, і спосіб цієї дії відрізняється для кожної людини, тому що тільки Він знає наш внутрішній світ і те, як потрібно діяти з кожною окремою, унікальною особистістю.

Хрещення Святим Духом Хрещення Святим Духом не є таїнством, але воно має відношення до декількох таїнств. Воно актуалізує і, в деякій мірі, відновлює християнське втаємничення. У ранній Церкві хрестили дорослих людей, навернених з язичників, які з нагоди хрещення здійснювали акт віри і робили вільний і зрілий вибір. Сьогодні за дитину цей вибір роблять батьки та хресні. У такій ситуації охрещена людина рідко або так ніколи і не досягає етапу, коли зможе проголосити у Святому Дусі “Ісус Христос - мій Господь, мій Бог”. А поки людина не дійде до цього етапу все інше в її християнському житті розмивається і залишається незрілим. Чудеса більше не відбуваються і ми переживаємо те, що сталося в Назареті: “І не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру” (Мф. 13 , 58). Ефективність відновлення Таїнства Хрещення через хрещення Святим Духом полягає в наступному: нарешті і людина вносить свою лепту у справу, розпочату Святим Духом в Таїнстві Хрещення - а саме, робить вибір віри, підготовлений покаянням, що дає можливість Богу діяти вільно і з усією силою. Подібно до того, як вилку встромляють в розетку - і запалюється світло. Дар Божий нарешті вивільнюється, і Дух може розливатися, як аромат, в житті християнина.

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

Бог – Творець і Сила Перед тим, як вести мову про Хрещення Святим Духом, варто спробувати усвідомити, що таке Оновлення у Святому Дусі. Це оновлення, у якому Бог, а не людина, виступає головним Творцем. “І сказав той, хто сидить на престолі: “От нове творю все” (Одкр. 21, 5); “Зішлеш твій дух,– вони оживають, і ти відновлюєш лице землі” (Пс. 104, 30). З релігійної точки зору ми схильні дивитися на речі у перспективі Птолімея: в основі лежать наші зусилля – організація, ефективність, реформи, добра воля – і земля тут є центром, в який Бог приходить укріпити й увінчати, Своєю благодаттю і нашими зусиллями. Ми повинні слідувати Слову Божому, яке проголошує: “Визнайте силу Божу!” (Пс. 68, 35), тому що “сила Богові належить” (Пс. 62, 12). Занадто довго ми привласнювали собі Його силу, поводячись з нею так, ніби вона була нашою, ніби ми самі вирішуємо, як треба керувати силою Бога. Ми повинні кардинально змінити цей погляд. А це означає просто усвідомити, що без Духа Святого ми не можемо робити нічого – не можемо навіть сказати: “Ісус Христос – Господь!” (1 Кор. 12, 3).

Хрещення Святим Духом і Таїнство Хрещення Ми віримо, що хрещення Святим Духом робить реальним і оживляє наше Хрещення. Що стає причиною того, що Таїнство Хрещення не дає плодів? Таїнства не є магічними ритуалами, які працюють механічно, без відома людини або незважаючи на її дії. Їх ефективність є плодом тісної співпраці між Божою всемогутністю, тобто благодаттю Христа або Святого Духа, і людською свободою, тому що, як сказав Св. Августин: “Той, Хто створив тебе без твоєї участі, не врятує тебе без твоєї участі”. Божа складова хрещення, тобто благодать, має кілька аспектів – прощення гріхів, дар віри, надії і милосердя ( в о н и , однак , даються тільки як зерно), а також Боже усиновлення – все вище перелічене подається через ефективну дію Святого Духа. Але з чого складається та частина Хрещення, яку має виконати людина? Вона складається з віри! “Хто увірує і охреститься, той буде спасеннний” (Мк. 16, 16). Хрещення, таким чином, супроводжує іще один елемент – віра людини. “Котрі ж прийняли його – тим дало право дітьми Божими стати” (Йн. 1, 12). Хрещення подібне до Божественної печатки, що накладається на віру людини:

“У ньому й ви, – почувши слово правди, благовість вашого спасіння, в яке ви повірили, – були запечатані (зрозуміло, в Хрещенні) обіцяним Святим Духом” (див. Еф 1:13).

Хрещення і Підтвердження віри На зорі Церкви Хрещення було такою важливою подією, такою багатою благодаттю, що зазвичай не було необхідності нового зіслання Святого Духа, яка є зараз. Хрещення відбувалося над дорослими людьми, наверненими з язичників, які чинили акт віри і робили вільний та зрілий вибір. Досить прочитати катехези про Хрещення, приписувані Кирилові Єрусалимському, для того, щоб зрозуміти гли бину віри, в яку вводили тих, що чекали цього Та ї н с т в а . Насправді, до моменту Хрещення вони проходили через справжнє навернення, і, таким чином, для них Хрещення було справжнім омиванням, особистим оновленням, відродженням у Святому Духові. Сприятливі умови, які дозволяли Хрещенню у ранній Церкві втілюватися з такою силою, полягали у тому, що Божа благодать і людська відповідь на цю благодать збігалися у часі, вони були ідеально синхронні. продовження на ст. 26 СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

Хрещення немовлят у нехристиянському середовищі

лення є одним з цих рухів і найважливішою благодаттю для цього руху, без сумніву, є Хрещення Святим Духом і те, що відбувається перед ним.

На даний час ця синхронність зруйнована, тому що нас хрестять у дитячому віці, і мало - помалу аспект вільного й особистого Підтвердження віри акту віри втрачається. Сьогодні вибір дитиЕфективність “активації“ хрещення пони замінений вибором, який замість нього лягає в наступному: нарешті людина виконує роблять хресні та батьки. свою частину роботи - робить вибір віри, підУ такій ситуації охрещена людина рідко, готовлений покаянням. Це дає можливість а часом і ніколи, не досягає етапу проголоБожій роботі проявитися у всій своїй силі. Це шення своєї віри, коли з певністю може скасхоже на те, як вилку вставляють в розетку, і зати у Святому Дусі “Ісус Христос – мій Госяк наслідок - вмикається світло. Дар Божий подь”. А поки людина не перейде до цього нарешті звільняється, і Дух може розливатиетапу, все інше у християнському житті розся, як аромат, в житті християнина. мивається і залишається незрілим. Чудес Хрещення Святим Духом є підтвербільше не відбувається, і ми переживаємо дженням Хрещення людини, її вільним і те, що сталося у Назареті: “І не зробив там обдуманим “так” багато чуд через їхню Таїнства не є магічними ритуалаХрещенню з усіма невіру” (Мт. 13 , 58). зобов’язаннями, що ми, які працюють механічно, без випливають із цьоБожа воля відома людини або незважаючи го Таїнства. У цьому Тут, як мені здаєтьаспекті воно дуже ся, з’являється важлина її дії. Їх ефективність є плодом близьке до Таїнства вість хрещення Святим тісної співпраці між Божою всемо- М и р о п о м а з а н н я . Духом. Це Божа відТак як Миропомаповідь на “неспрацюгутністю, тобто благодаттю Хрисзання - це Таїнство, вання”, яке з’явилося у та або Святого Духа, і людською яке розвиває, підхристиянському житті у тверджує і завершує Таїнстві Хрещення. свободою, тому що, як сказав роботу Хрещення. З Протягом останСв. Августин: “Той, Хто створив нього також вихоніх років з боку Церкдить бажання більш ви, виявлялася деятебе без твоєї участі, не врятує активного залученка стурбованість, що тебе без твоєї участі”. ня в апостольську християнські Таїнства, і місійну роботу а особливо ХрещенЦеркви, що часто проявляється у житті тих, ня, вділяються людям, які так ніколи ними в хто отримує хрещення Святим Духом. Вони житті не скористаються. Як результат, висубільш схильні допомагати у будівництві валися пропозиції не хрестити дитину, якщо Церкви, задіяні в різних служіннях як мирянемає хоча б мінімальних гарантій, що плоди ни так і духовенство, свідчать про Христа Таїнства Хрещення будуть вирощені і оцінені тобто роблять усі ті речі, які нагадують про охрещеною дитиною. Адже згідно зі словами подію П’ятидесятниці. Спасителя, не можна метати бісер перед свиХрещення Святим Духом - це не єдина нями, а Хрещення – це перлина, так як воно є подія в Церкві, яка оживляє Таїнства поплодом пролитої Крові Ісуса. святи. Є, наприклад, відновлення обітниць Але, здається, Бог був стурбований цією хрещення на Великодню Вігілію, є духовні ситуацією ще до того, як нею перейнялася вправи та чернечі обіти, які іноді називають Церква, і створив у різних країнах Церковні “другим хрещенням”, а на рівні таїнств - це рухи, націлені на оновлення християнської Миропомазання. посвяти у дорослих. Харизматичне Онов-

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

Також нескладно помітити в життєвих історіях різних святих присутність спонтанного сходження Святого Духа, особливо в момент їх навернення. Однак хрещення Святим Духом відрізняється тим, що воно доступне всім Божим людям - великим і малим, а не тільки тим небагатьом обраним, які проходять через духовні вправи або дають чернечі обіти.

Воля Божа в історії

Звідки з’являється ця дивовижна сила, яку ми переживаємо, коли пройшли через хрещення Святим Духом? Те, про що ми говоримо, не є якоюсь абстрактною теорією – навпаки, це щось, що ми пережили, і тому можемо сказати разом з Йоанном: “Про те, що було від початку, що ми чули, що бачили своїми очима, що розглядали, і чого торкалися руки наші, (...) про те, що ми бачили і чули, звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами” (Див.: 1 Йн. 1, 1-11). Пояснення цієї сили – у волі Божій – це відбувається через те, що Богу захотілося оновити Церкву сьогодні цим способом – і цього досить. Є, наприклад, Біблійна розповідь, як, скажімо, описаний у Діяннях 8, 14-17, коли Петро та Йоан, почувши, що в Самарії прийняли слово Боже, вирушили туди, помолилися за них з покладанням рук, щоб мешканці Самарії могли отримати Святого Духа. Але такі Біблійні випадки не достатні для пояснення широти і глибини сучасного прояву зіслання Святого Духа. Пояснення, таким чином, криється у Божому плані. Ми, люди, а особливо ті, хто належить до Церкви, маємо схильність обмежувати Бога у Його свободі: ми зазвичай наполягаємо на тому, що Бог слідує обов’язковому образу дій (так звані канали благодаті) і забуваємо, що Бог – це “потік”,

який руйнує обмеження і прокладає Свій власний шлях, і що Дух віє, де і як хоче (це не скасовує ролі учення Церкви у розпізнанні того, що виходить від Духа Святого і що не від Нього). Що таке хрещення Святим Духом і як воно працює? У хрещенні Святим Духом є секрет, містична дія Бога, яка є Його способом прояву, і спосіб цієї дії відрізняється для кожної людини, тому що тільки Він знає наш внутрішній світ і те, як потрібно діяти з кожною окремою, унікальною особистістю.

Святий Дух від Отця і Сина ісходить

Звідки походить благодать, отримувана при хрещенні Святим Духом? Від тих, хто оточує нас? Ні! Від людини, яка отримує хрещення Святим Духом? Ні! Вона походить від Бога! Ми тільки можемо сказати, що така благодать пов’язана з хрещенням, адже Бог діє завжди послідовно та правильно і ніколи не відбувається так, що Він спершу робить, а потім відмовляється від Своїх дій. Він вірний обіцянкам і тому, що заснував Христос. Одне точно – це не брати передають Святого Духа, однак саме вони просять про зішестя Святого Духа на людину. Святий Дух не може бути дарований ні однією людиною, навіть Папою або єпископом, оскільки жодна людина сама по собою не має Святого Духа. Тільки Ісус може дати Святого Духа; ніхто інший не має Святого Духа, скоріше це Святий Дух володіє нами. о. Раньєро Канталамесса OFM СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

Розмова з психологом

Юлією Бойко

Впертість дитини

Хотілося б сьогодні поговорити, що таке дитяча впертість і як бути батькам, щоб себе зберегти і дитину не зруйнувати. А коли у дитини з’являється впертість? Впертість – це така суміш між темпераментом і вольовими процесами. Тобто коли дитина починає проявляти свою волю, то батькам починає здаватися, що вони виховали дуже вперту дитину і з цим потрібно щось робити. А потім вони приводять до психолога 14-літню дитину, жаліючись, що у неї немає вольових якостей. Це якраз наслідок того, що тоді, коли дитина проявляла свою волю, батькам вдалося це змінити та поламати… Де є межа між батьківською забороною і тим, щоб не перетворити дитину у “вічно слухняного хлопчика”? Питання межі завжди лишається відкритим, оскільки усі діти – різні. Може бути упертюх з темпераментом флегмата – про таких ми часто чуємо від батьків: “Це вам тільки здається, що дитина спокійна, – ви собі навіть не уявляєте, як тяжко з ним буває”. Звісно, таких дітей варто підтримувати у проявах їх емоційності, щоб вони не замикалися у собі і були більш відкритими. Тоді ця людина виросте більш зрозумілою і для батьків, і для оточуючих, і для самої себе. Упертий холерик – це навпаки бунт, крик та шум. І у цьому випадку батькам варто підтримувати ці дитячі прояви, називаючи ту емоцію, яку дитина зараз переживає: “Ти зараз гніваєшся через те, що ми не даємо тобі чогось зробити”. Батьки – люди старші, які мають досвід та уявлення про наслідки якоїсь дії. Вони можуть розширити кругозір дитини, показавши їй, до чого може призвести той чи інший вчинок, аби вона сама вирішила. І тоді дитина зрозуміє, що цього

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

робити не можна, але при цьому дитина не відчуватиме тиску на себе. А як бути із впертістю “на зло” батькам, які постійно все забороняють, зі своєрідним шкідництвом? Шкідництво теж має право на існування – таким чином дитина перевіряє, як далеко вона може “зайти” у відстоюванні своїх прав. Що стосується впертості “на зло”, то це характерно більше для підліткового віку, – і тоді можна припускати, що щось було дійсно не так, що дитина вимушена висловлювати свій протест таким чином, щоб зробити батькам боляче. Тобто це може бути реакція у відповідь на біль, який відчуває сама дитина. Від батьків часто можна почути: “Що ти мені будеш розказувати! Я життя прожила і краще знаю, як тобі вчинити”… У цей момент батьки не підтримують дитину та її емоцію, не розширяють його уявлення про наслідки, практично принижують дитину, відсуваючи її на другий план, просто ставлячи на противагу “ні” дитини своє “ні”. Тоді це дійсно боляче і старша дитина вже навіть може почати бунтувати, щоб батьки почули такий же біль. Не секрет, що у багатьох компаніях стосунки між працівниками формуються за принципом “я начальник – ти дурень”. Як батькам, приходячи додому, не почати впроваджувати цю схему, з якою вони уже зжилися, ще й у сім’ї?

Скоріш за все, ми усе ж апелюємо до людей, які помічають, що щось не так у їхньому житті і намагаються це змінити… А якщо людина усе ж “зривається”? Тоді потрібно звернутися до спеціаліста, аби спробувати спочатку змінити себе, а вже потім робити щось із дитиною. Недаремно у “дитячій консультації” психологи часто чергують свої прийоми дитини з обстеженням самих дорослих, адже немає нічого сталого: коли дитина змінюється, а це її нормальний стан, батьки теж мають змінюватися. Але у багатьох людей немає можливості піти до психолога. І, в принципі, культура відвідання психологів – це більш західна культура, не притаманна поки що Україні… Маленька історія – можливо, вона буде повчальною для вас. Моя достатньо близька подруга всиновила з чоловіком двох дівчат 5-7 років. Обоє батьків – психологи, вони розповідають, що часто сваряться, плачуть, переживаємо, тобто все відбувається досить емоційно. І от, одного разу, коли моя подруга дуже розстроїлась та розізлилася і сиділа ридала, до неї підійшов чоловік і – замість почати “відчитувати”, що вона не права, – просто запитав: “Чим я можу тобі допомогти. Що для тебе зараз зробити, аби ти заспокоїлася, впорядкувала свої думки та емоції, подумала про можливі наслідки – і вибрала правильний шлях до серця дитини, а лише потім змогла підійти і поговорити з нею?” Приблизно так варто поводитися і кожному з нас: насамперед поглянути на себе, що і чому відбувається зі мною, коли моя дитина протестує.

Чи можемо ми, підсумовуючи, сказати, що протест – це не завжди погано, це вираження особистості дитини… Саме так, протест може бути нормальним явищем для дитини, але може дуже непросто переживатися батьками, які мають бути до цього готовими. Важливо усвідомлювати, що бути з дитиною – означає поважати її та завжди лишатися у контакті з нею, більше любити та спілкуватися з дитиною. Якщо ж батькам складно, не варто боятися просити про допомогу в інших людей – передусім, звертатися до спеціалістів. На жаль, сьогодні все ще лишаються розповсюдженими фізичні покарання ди-

тини. Чи впливають вони на впертість дитини, чи не стає дитина ще впертішою через покарання батьків? Радше, дитина стає більш адаптивною до цих батьків і сприймає все значно болючіше. Тобто зовнішні прояви притупляються і здається, що дитина не реагує, але глибоко всередині – це дуже зранені діти… Важко бути дитиною, важко бути батьками впертої дитини, але бажаємо всім вам любові, мудрості, витривалості і постійного розвитку разом з дитиною. За матеріалами, Радіо “Марія”. СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

Спільна Декларація Папи Римського Франциска та

Вселенського Патріарха Вартоломея І Єрусалим, 25 травня 2014 У неділю 25 травня 2014 року Папа Франциск та Вселенський Константинопільський Патріарх Вартоломей І, зустрічаючись у Єрусалимі, підписали Спільну декларацію наступного змісту:

Як і наші шановані попередники Папа Павло VI і Вселенський Патріарх Атенагорас зустрічалися тут у Єрусалимі п’ятдесят років тому, також і ми, Папа Франциск та Вартоломей, Вселенський Патріарх, вирішили зустрітися на Святій Землі, «де наш спільний Відкупитель Господь Ісус жив, навчав, помер, воскрес і вознісся на небо, звідки послав Святого Духа на Церкву, яка народжувалася» (Спільне комюніке Папи Павло VI і Патріарха Атенагораса, оприлюднене після зустрічі 6 січня 1946 р.). Ця наша зустріч, чергове побачення єпископів Церков Риму і Константинополя, заснованих двома братами - апостолами Петром та Андрієм, є для нас джерелом великої духовної радості й дає нам нагоду призадуматися над глибиною та природою існуючих між нами зв’язків, що є плодом шляху, сповненого благодаті, під час якого Господь провадить нас, починаючи від того благословенного дня п’ятдесятирічної давності.

Наша сьогоднішня братня зустріч є новим, необхідним кроком на шляху до єдності, до якої нас може привести лише Святий Дух: до сопричастя у законних відмінностях. З живою вдячністю згадуємо кроки, які Господь уже дозволив нам здійснити. Обійми, якими тут, у Єрусалимі, обмінялися Папа Павло VI і Вселенський Патріарх Атенагорас, після багатьох століть мовчанки, приготували шлях до жесту надзвичайної

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

ваги – усунення із пам’яті та з Церкви рішень про взаємні екскомуніки з 1054 року. Продовженням цього стали візити в осідках Риму та Константинополя, часті листовні контакти, і, згодом, рішення святої пам’яті Папи Івана Павла ІІ та Патріарха Дімітроса розпочати богословський діалог істини між католиками і православними. Протягом цих років Бог, джерело всього миру та любові, навчив нас сприймати одні одних, як членів тієї самої християнської родини, відданої одному Господеві і Спасителеві Ісусові Христові, та любити одні одних. Таким чином, ми можемо ісповідувати нашу віру в те саме Христове Євангеліє, як воно було отримане від апостолів, виражене та передане нам Вселенськими Соборами та Отцями Церкви. Повністю усвідомлюючи те, що ми ще не досягли мети повного сопричастя, сьогодні ще раз підтверджуємо наше зобов’язання і далі разом прямувати до єдності, про яку Господь Ісус молив Отця: «Щоб усі були одно» (Ів 17,21).

Добре усвідомлюючи, що ця єдність виражається у любові до Бога і до ближнього, прагнемо того дня, коли, нарешті, разом візьмемо участь у Євхаристійному бенкеті. На нас, як на християнах, спочиває обов’язок приготуватися до отримання цього дару Євхаристійного сопричастя, відповідно до повчань святого Іринея Ліонського, через визнавання однієї віри, постійну молитву, внутрішнє навернення, оновлен-

ня життя та братерський діалог (Adversus haereses, IV,18,5. PG 7, 1028). Досягнувши ту мету, до якої ми спрямовуємо наші сподівання, ми виявимо перед світом Божу любов і, таким чином, будемо визнані справжніми учнями Ісуса Христа (пор. Ів 13,35).

Для осягнення цієї мети фундаментальний внесок у шукання повного сопричастя між католиками та православними вносить богословський діалог, який веде Міжнародна змішана комісія. За часів Пап Івана Павла ІІ та Бенедикта XVI і Патріарха Димітріоса, поступ, здійснений нашими богословськими зустрічами, був вагомим. Сьогодні бажаємо висловити нашу високу оцінку отриманим результатам, як також зусиллям, які тепер здійснюються. Мова не йде про виключно теоретичну дію, але про практикування в істині та любові, яке вимагає дедалі глибшого пізнавання взаємних традицій, щоб їх зрозуміти і від них вчитися. Тому, ще раз стверджуємо, що богословський діалог не займається пошуком мінімального спільного богословського зна-

менника для досягнення компромісу, але ґрунтується, радше, на поглибленні цілісної істини, яку Христос дарував Своїй Церкви, і яку ми, спонукувані Святим Духом, не перестаємо старатись якомога краще пізнавати. Отож, спільно стверджуємо, що наша вірність Господеві вимагає братньої зустрічі та справжнього діалогу. Цей спільний пошук не віддаляє від істини, а, швидше, через обмін дарами, під проводом Святого Духа приведе нас до повноти істини (пор. Ів 16,13).

Хоч ми ще перебуваємо на шляху до повного сопричастя, вже від сьогодні ми маємо обов’язок давати спільне свідчення Божої любові до всіх, співпрацюючи на служінні людству, особливо в тому, що стосується захисту гідності людської особи на кожному етапі її життя й святості сім’ї, що ґрунтується на подружжі, поширення миру та спільного добра, відповіді на злидні, які не перестають бичувати наш світ. Визнаємо, що слід постійно боротися з голодом, бідністю, неписьменністю, несправедливим розподілом благ. Нашим обов’язком є докла-

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

дати зусилля для того, щоб спільно будувати справедливе та гуманне суспільство, в якому ніхто не почуватиметься виключеним чи відкиненим.

Ми глибоко переконані, що майбутнє людського роду залежить також від того, як ми, в мудрий та сповнений любові спосіб, справедливо та чесно зуміємо захистити дар творіння, ввірений нам Богом. Тому з жалем визнаємо несправедливе визискування нашої планети, що є гріхом перед Божими очима. Ще раз підтверджуємо нашу відповідальність та обов’язок зростати у почуттях покори й поміркованості, щоб усі відчули необхідність шанувати створіння та дбайливо його охороняти. Разом стверджуємо спільне зобов’язання пробуджувати сумління стосовно охорони сотвореного світу, звертаємося із закликом до всіх людей доброї волі шукати таких способів життя, щоб було якомога менше марнотратства та якомога більше поміркованості, виявляючи якнайменше захланності і якнайбільше великодушності для того, щоб захистити Божий світ та добро Його люду.

Крім того існує невідкладна потреба ефективної та зобов’язуючої співпраці між християнами з метою повсюди забезпечити право прилюдно виражати свою віру та зустрічати справедливе ставлення, сприяючи внескові, який християнство не перестає давати у сучасні суспільство та культуру. У зв’язку з цим закликаємо всіх християн підтримувати автентичний діалог з юдаїзмом, ісламом та іншими релігійними традиціями. Байдужість та взаємне незнання можуть привести лише до недовір’я, і, на жаль, навіть до конфлікту.

СВІТЛО З ВИСОТИ • №27 №28 / квітень червень2014 2014

Із цього Святого Міста Єрусалиму прагнемо висловити нашу глибоку стурбованість становищем християн на Близькому Сході та їхнім правом залишатися повноправними громадянами своєї батьківщини. Звертаємо сповнену довіри молитву до Всемогутнього і Милосердного Бога за мир у Святій Землі та на всьому Близькому Сході. Особливо молимось за Церкви Єгипту, Сирії та Іраку, які зазнали великих страждань через недавні події. Заохочуємо всі сторони, незалежно від їхніх релігійних переконань, до дальшої праці над примиренням та справедливим визнанням прав народів. Ми глибоко переконані в тому, що не зброя, а діалог, прощення та примирення є єдиними засобами, якими можна досягти мир.

В історичному контексті, позначеному насильством, байдужістю та егоїзмом, дуже багато людей відчувають сьогодні втрату орієнтації. Саме спільним свідченням доброї новини Євангелія ми можемо допомогти людині нашого часу віднайти дорогу, яка приведе її до істини, справедливості та миру. В єдності намірів та пам’ятаючи приклад, поданий п’ятдесят років тому у Єрусалимі Папою Павлом VI і Патріархом Атенагорасом, звертаємось із закликом до християн, до віруючих кожної релігійної традиції, і до всіх людей доброї волі визнати невідкладність теперішнього моменту, що кличе нас шукати примирення та єдності людського роду, в повній пошані до законних відмінностей, для добра всього людства та майбутніх поколінь.

Проводячи це наше спільне паломництво до місця, де наш єдиний і той самий Господь Ісус Христос був розп’ятий, похований і воскрес, смиренно ввіряємо заступництву Пресвятої Діви Марії майбутні кроки нашого шляху до повної єдності та ввіряємо ввесь людський рід безмежній Божій любові. «Нехай Господь світить обличчям своїм до тебе та милує тебе! Нехай Господь оберне обличчя своє до тебе і дасть тобі мир!» (Чис 6,25-26). Єрусалим, 25 травня 2014 Франциск, Вартоломей І uk.radiovaticana.va

Божі мрії

Я завжди була дуже мрійливою людиною. Аналізуючи своє життя, розумію, що деякі мрії, які нещодавно здійснилися, дуже мене змінили – і я за це вдячна Богу. З дитинства я постійно дивувалася, як це люди йдуть до церкви, сповідаються і приймають причастя? Часто, коли бачила це таїнство по телевізору, уявляла себе там. Згодом я “відпустила” ці думки. А цього року перед Великодніми святами моя заповітна мрія здійснилася: я пішла до Першої сповіді. Але це був непростий шлях духовної боротьби самої з собою. До того ж, постійно виникали якісь “бар’єри”, що заважали мені прийняти Перше причастя… Я повинна була пройти Курс “Альфа” – серію бесід з основних аспектів християнства, а потім короткий курс катехез – і одразу після цього, ще до Нового року, приступити до сповіді. Але щось не склалося. У той момент до мене прийшло розчарування, невпевненість в тому, що це взагалі можливо. Та отець - настоятель сказав: “Значить ще не час, віддай все Богу і Він все вирішить”. Уже через місяць оголосили про другий Курс “Альфа”, і я собі сказала: це повинен бути мій час і моя сповідь! Але під час цих приготувань було ще багато випробовувань. На мене напала апатія, я взагалі нічого не хотіла, навіть до костелу ходити, руки просто опускалися. Але Дух Святий так керував, що

давав мені сили все пережити. Щоразу я відчувала підтримку друзів, і мені постійно навіювалися якісь думки: “Це твоя мрія, ти так довго чекала цього – і хочеш здатися?” Коли настав день сповіді, я встала вранці і цілий день на роботі рахувала години, а на вечірньому Богослужінні – хвилини до здійснення своєї мрії. Мені було дуже страшно йти до сповіді, серце вилітало, небувале хвилювання… Але після розрішення (моменту, коли визнала та сказала священику свої гріхи) я була на сьомому небі! Навіть не вийшла з каплиці, а немов полетіла на крилах щастя. Я відчула неймовірну легкість, було таке враження, наче камінь з душі скинула, але найголовніше – я відчула Божу благодать. Не вірилося, що моя мрія здійснилася. Я дуже дякую Богу за сили, які Він мені дав і дає тепер, дякую отцеві - настоятелю за його підтримку та друзям, які щиро мене підтримували. Не бійтеся мріяти: це неймовірне переживання великої радості, завдяки якій дійсно хочеться жити. Особливо, коли ваші мрії – угодні Богові.

Тетаня Бруква

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

• Наші доброді ї • Наші доброді ї • Наші доброді ї • Наші доброді ї • Наші доброді ї • Наші доброді ї • Наші доброді ї • Наші доброді ї •

за допомогу

у створенні цього журналу

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014

Дякуємо нашим добродіям

СВІТЛО З ВИСОТИ • №28 / червень 2014