Видеонаблюдение wp 67 en ua

Робоча група «Статті 29» з питань захисту даних 11750/02/EN WP 67

Робочий документ щодо обробки персональних даних, одержаних шляхом відеоспостереження Ухвалений 25 листопада 2002 року

Робоча група була створена на підставі статті 29 Директиви 95/46/ЄС. Вона є незалежним європейським дорадчим органом з питань захисту даних та приватного життя. Її завдання описані в статті 30 Директиви 95/46/ЄС та статті 14 Директиви 97/66/ЄС. Діяльність секретаріату забезпечується Директоратом Е Європейської Комісії (послуги, інтелектуальна та промислова власність, засоби масової інформації та захист даних), Генеральний директорат з внутрішнього ринку, В-1049 Брюссель, Бельгія, офіс № С100-6/136. Веб-сайт: www.europa.eu.int/comm/privacy

РОБОЧА ГРУПА З ПИТАНЬ ЗАХИСТУ ФІЗИЧНИХ ОСІБ У СФЕРІ ОБРОБКИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ, створена згідно з Директивою 95/46/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 жовтня 1995 року1, враховуючи статтю 29, пункт (а) частини 1 та частину 3 статті 30 зазначеної Директиви, враховуючи Регламент робочої групи та зокрема його статті 12 та 14, УХВАЛИЛА ЦЕЙ РОБОЧИЙ ДОКУМЕНТ: 1.

ВСТУП

Протягом останніх кількох років державні та приватні організації в Європі все активніше застосовують системи одержання зображень. Ця обставина дала початок активним дебатам, як на рівні Спільноти, так і в окремих державах-членах, спрямованим на визначення передумов та обмежень, пов’язаних із встановленням засобів відеоспостереження, а також забезпеченням необхідних гарантій захисту для суб’єктів даних. Здобутий за останні кілька років досвід, у тому числі після транспонування Директиви 95/46/ЄС на національному рівні, засвідчив величезне поширення замкнутих систем відеоспостереження, камер та інших складних пристроїв, що використовуються у найрізноманітніших секторах. Крім того, розвиток технологій, перехід на цифровий формат та мініатюризація техніки значно збільшили можливості засобів записування зображення та звуку, в тому числі у зв’язку з їх підключенням до внутрішніх комп’ютерних мереж та мережі Інтернет. Крім операцій з обробки в контексті працевлаштування, які вже розглядалися Робочою групою в детальному документі (Висновок 8/2001 щодо обробки персональних даних в контексті працевлаштування2), зростання проникнення технологій відеоспостереження можуть легко оцінити всі громадяни.

1 Офіційний вісник, № L 281 від 23.11.1995, с. 31, доступно на: http://europa.eu.int/comm/internal_market/en/dataprot/index.htm

2 WP 48, ухвалений 13 вересня 2001 року, доступно на: http://europa.eu.int/comm/internal_market/en/dataprot/wpdocs/index.htm

2

Неповний аналіз основних застосувань показує, що відеоспостереження може використовуватися для зовсім різних цілей3, які, однак, можна згрупувати за кількома основними категоріями: 1) захист фізичних осіб; 2) захист майна; 3) громадські інтереси; 4) виявлення та запобігання скоєнню злочинів; 5) забезпечення доказів; 6) інші легітимні інтереси.

Різні передумови також застосовуються до встановлення відеокамер та подібних пристроїв. У деяких випадках використання системи відеозапису може бути обов’язковим на підставі певних положень держав-членів – наприклад, в казино – або коли відеоспостереження виконує функцію, що має особливу важливість для родичів суб’єктів даних – наприклад, при пошуку зниклих дітей чи дорослих. З іншого боку, можна відзначити кілька недоречних прикладів використання, головним чином у третіх країнах, наприклад, коли системи розпізнавання облич встановлювалися для запобігання бігамії, або коли місцева поліцейська адміністрація вирішувала опублікувати зображення, пов’язані з тяжким життям ув’язнених, засуджених за примус до статевих відносин. Тому, хоча за певних обставин відеоспостереження може бути виправданим, також мають місце випадки, коли до захисту із застосуванням засобів відеоспостереження вдаються імпульсивно і без адекватного врахування відповідних передумов та вжиття відповідних заходів. Інколи це відбувається через одержання економічної вигоди, переважно від держави, а також через кращі умови страхування при наявності обладнання відеоспостереження.

3 Різні системи відеоспостереження встановлюються: а) всередині або поблизу громадських або відкритих для громадськості споруд, наприклад, музеїв, культових споруд чи монументів з метою запобігання скоєнню злочинів та / або актів вандалізму; b) на стадіонах та спортивних об’єктах, особливо під час певних заходів; c) у транспортному секторі та у зв’язку з дорожнім рухом з метою спостереження за дорожнім рухом на шосе та магістралях або фіксації порушень швидкості руху та / або порушень правил у центрі міста, або для контролю за підземними об’єктами, що служать для доступу до ліній метро, або для нагляду за автозаправними станціями та всередині автомобілів таксі; d) з метою запобігання та / або виявлення протиправної поведінки поблизу шкіл, а також у зв’язку з домаганням до неповнолітніх; e) в медичних закладах під час хірургічних операцій та / або з метою, наприклад, надання дистанційної допомоги чи контролю за пацієнтами в палатах інтенсивної терапії та / або в місцях госпіталізації тяжко хворих та поміщених в карантин пацієнтів; f) в аеропортах, на борту суден та в прикордонних зонах з метою контролю за незаконним переміщенням кордону і сприяння розшуку неповнолітніх та інших зниклих осіб; g) приватними детективами; h) всередині та поблизу супермаркетів та магазинів, особливо тих, що продають предмети розкоші, з метою одержання доказів у разі скоєння злочинів, а також з метою маркетингового дослідження товарів та / або вивчення профілю споживачів; i) всередині або поблизу приватних володінь, як з метою безпеки, так і для одержання доказів у разі скоєння злочинів; j) для журналістських і рекламних цілей в режимі он-лайн із застосуванням веб-камер та камер, які використовуються для просування туризму, реклами, в тому числі пляжних курортів та танцювальних закладів, і знімають клієнтів та відвідувачів через регулярний інтервал без будь-якого попередження.

3

Таким чином, цей сектор є дуже різноплановим, він постійно розвивається, і у ньому застосовується вже кілька методик. Цей робочий документ покликаний стати початковим аналізом, починаючи з існування норм, які частково різняться між собою, та присутності надмірно деталізованих положень в окремих національних законах, що вимагають більш систематичного та гармонізованого підходу. Робочий документ стосується спостереження, призначеного для дистанційного моніторингу подій, ситуацій та явищ, і в ньому прямо не розглядаються інші випадки, наприклад, коли оприлюднюється інформація про певні події, як на періодичній, так і на систематичній основі, в рамках забезпечення прозорості діяльності місцевих органів влади та / або парламентських органів. Кожен оператор зможе надалі уточнювати зазначені тут рекомендації, як у відповідному секторі, так і стосовно майбутніх технологічних розробок, які Робоча група має намір дослідити. Крім того, принципи, що розглядаються в цьому документі, стосуються одержання зображень, ймовірно, пов’язаних зі звуковими та / або біометричними даними, такими як відбитки пальців4. Вищезазначені принципи можна також застосовувати, де це можливо, у зв’язку з обробкою персональних даних, одержаних без використання засобів відеоспостереження, а за допомогою інших видів спостереження, наприклад, дистанційного контролю – як у випадку, наприклад, із супутниковими GPS-системами. Цей робочий документ покликаний, у першу чергу, привернути увагу до широкого спектру критеріїв оцінки законності та доцільності встановлення окремих систем відеоспостереження. Однак, були враховані також такі аспекти: а) необхідно, щоб відповідні органи держав-членів оцінили відеоспостереження з загальної точки зору, в тому числі з метою сприяння глобально селективному, а також систематичному підходу в цьому питанні. Надмірна поширеність систем одержання зображень у громадських та приватних місцях не повинна призводити до встановлення невиправданих обмежень прав та основоположних свобод громадян; інакше громадяни можуть фактично стати суб’єктами диспропорційних процедур зі збирання даних, з використанням яких здійснюватиметься широкомасштабне встановлення їх особи у великій кількості громадських та приватних місць; b) необхідно оцінити напрямки розвитку технологій відеоспостереження з метою запобігання розробці програмного забезпечення, що ґрунтується як на розпізнаванні облич, так і на аналізі та прогнозуванні поведінки суб’єкта зйомки, та переходу від ведення непродуманого до динамічно-превентивного спостереження – на відміну від звичайного статичного спостереження, призначеного, головним чином, для документування певних подій та їх винуватців. Така нова форма спостереження ґрунтується на автоматичному визначенні рис обличчя, а також «анормальної» поведінки людини і включає наявність автоматизованих попереджень та підказок, що, ймовірно, містить ризики дискримінації.

2.

МІЖНАРОДНІ ПРАВОВІ ІНСТРУМЕНТИ а)

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

4 Більш детально питання застосування Директиви 95/46/ЄС в контексті біометрії буде розглянуте Робочою групою в окремому документі.

4

Захист приватного життя передбачений статтею 8 Конвенції про захист прав людини. b) Конвенція Ради Європи № 108/1981 про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних. Сфера дії Конвенції не обмежена, як у Директиві 95/46/ЄС, діяльністю в рамках «першого стовпа» ЄС (див. нижче). Заходи з відеоспостереження, які передбачають обробку персональних даних, підпадають під дію цієї конвенції. Консультативний комітет, створений відповідно до конвенції, відзначив, що голос та зображення вважаються персональними даними, якщо вони дають інформацію про людину та дозволяють встановити особу такої людини, в тому числі опосередковано. Рада Європи зараз завершує роботу над переліком керівних принципів щодо захисту фізичних осіб у сфері збирання та обробки даних, одержаних шляхом відеоспостереження. Ці принципи надалі визначатимуть гарантії захисту суб’єктів даних, передбачені в положеннях інструментів Ради Європи. с)

Хартія основних прав Європейського Союзу.

Статтею 7 Хартії основних прав Європейського Союзу передбачений захист приватного та сімейного життя, недоторканність житла та таємниця листування, а статтею 8 – захист персональних даних.

3.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ В КОНТЕКСТІ ДИРЕКТИВИ 95/46/ЄС

Окремі аспекти обробки персональної інформації, яка міститься в звукових та візуальних даних, були прямо висвітлені в Директиві 95/46/ЄС (надалі – «Директива»), у якій прямі посилання на такі дані наявні в кількох пунктах. Директива забезпечує захист особистої інформації та приватного життя, а також передбачає низку аспектів захисту персональних даних на основі основоположних прав і свобод фізичних осіб (ст. 1, ч. 1). Значна частина інформації, що збирається за допомогою відеоспостереження, стосується осіб, що були або можуть бути ідентифіковані, які були зняті під час пересування в громадських або відкритих для громадськості місцях. Особа, що пересувається в громадському місці, може слушно очікувати на меншій рівень поваги до приватного життя, однак не може очікувати на повне позбавлення себе прав та свобод, в тому числі пов’язаних зі своєю приватною сферою та зображенням. Слід також врахувати право на вільне пересування осіб, які законно перебувають на території держави, що передбачається статтею 2 Додаткового протоколу № 4 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Така свобода пересування може підлягати лише тим обмеженням, що необхідні в демократичному суспільстві і є пропорційними досягненню конкретних цілей. Суб’єкти даних мають право користуватися своєю свободою пересування без надмірних психологічних рамок, що стосується їх пересування та поведінки, а також не бути об’єктами детального моніторингу, призначеного для відстеження їх поведінки шляхом непомірного застосування відеоспостереження кількома органами в низці громадських або відкритих для громадськості місць. Специфічність та вразливість питання обробки звукових та візуальних даних щодо фізичних осіб висвітлюється в початкових пунктах Директиви. Крім міркувань щодо масштабу застосування, які будуть наведені нижче, у цих пунктах та відповідних статтях Директиви відзначається, що:

5

а) Директива поширюється, в принципі, на це питання, враховуючи важливість розвитку технологій, використовуваних для прийому, маніпуляцій та іншого поводження з певною категорією даних, зібраних у такий спосіб (див. пункт 14 декларативної частини); b) передбачені Директивою принципи захисту стосуються будь-якої інформації – включаючи звукову та візуальну інформацію – щодо встановленої особи чи особи, яку можна встановити, враховуючи, що для визначення того, чи можна особу встановити, повинні враховуватися всі засоби, використання яких контролером чи якою-небудь іншою особою ймовірно очікувати для встановлення вищезазначеної особи (див. статтю 2, підпункт (а) та пункт 26 декларативної частини). Крім вищезазначених конкретних посилань, Директива явно справляє весь свій вплив у рамках її окремих положень, що зокрема стосуються: 1) Якості даних. Зображення повинні оброблятися чесно і законно, а також для встановлених, чітких і законних цілей. Зображення повинні використовуватися згідно з тим принципом, що дані повинні бути достовірними, відповідними і не надлишковими, та не повинні надалі оброблятися у спосіб, несумісний з цими цілями; вони повинні зберігатися протягом обмеженого періоду часу тощо (див. статтю 6).

2) Критеріїв легітимізації обробки даних. На основі цих критеріїв необхідно, щоб обробка персональних даних, одержаних шляхом відеоспостереження, відповідала принаймні одній передумові, зазначеній в статті 7: недвозначна згода; необхідність виконання контракту; дотримання правового зобов’язання; захист життєво важливих інтересів суб’єкта даних; виконання завдання, здійснюваного в суспільних інтересах чи при виконанні офіційних повноважень; баланс інтересів.

Обробки особливих категорій даних, що підлягають гарантіям захисту, які застосовуються до використання конфіденційних даних чи даних щодо злочинів у рамках відеоспостереження (стаття 8).

3)

4)

Інформації, що надається суб’єктам даних (див. статті 10 та 11).

Прав суб’єктів даних, зокрема права на доступ та права на заперечення проти обробки на безсумнівних законних підставах (див. статті 12 та 14 а).

5)

6) Гарантій, що застосовуються у зв’язку з автоматизованими індивідуальними рішеннями (стаття 15).

7)

Безпеки операцій обробки (стаття 17).

8)

Повідомлення про операції із обробки (статті 18 та 19).

Попередньої перевірки операцій із обробки, що можуть містити певний ризик для прав і свобод суб’єктів даних (стаття 20).

9)

10) Передачі даних третім країнам (стаття 25 та далі).

Специфічність та вразливість питання обробки звукових та візуальних даних насамкінець відображено в останній статті Директиви, у якій Комісія намагається розглянути, зокрема, застосування Директиви до цього питання і надати відповідні пропозиції, що є необхідними з погляду досягнень в інформаційних технологіях і у світлі рівня прогресу в інформаційному суспільстві (див. статтю 33).

4.

НАЦІОНАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

6

У деяких державах-членах вже були проведені практичні дослідження у сфері відеоспостереження на основі конституційних положень5 або спеціального законодавства чи наказів та інших рішень, виданих компетентними національними органами 6. У кількох країнах також діють спеціальні положення, що застосовуються незалежно від тієї обставини, що відеоспостереження може передбачати обробку персональних даних. Згідно з такими нормами встановлення та розміщення замкнутої системи відеоспостереження та подібних засобів спостереження підлягає попередньому санкціонуванню адміністративним органом, який може бути представлений, повністю або частково, національним агентством з захисту даних. Ці норми можуть відрізнятися у зв’язку з публічним чи приватним характером суб’єкта, відповідального за роботу відповідного обладнання. В інших країнах відеоспостереження ще не є предметом спеціальних законів, однак органи з захисту даних працюють в напрямку забезпечення відповідного застосування загальних положень щодо захисту даних, зокрема, шляхом підготовки висновків, рекомендацій чи кодексів поведінки, які вже, наприклад, були ухвалені в Сполученому Королівстві, а в Італії наявні на стадії проектів. Бельгія

Висновки Агентства з захисту даних, зокрема Висновок 34/99 від 13 грудня 1999 року про обробку зображень, в тому числі одержаних за допомогою систем відеоспостереження; Висновок 3/2000 від 10 січня 2000 року про використання систем відеоспостереження у під’їздах багатоквартирних будинків

Данія

Консолідований акт № 76 від 1 лютого 2000 року про заборону відеоспостереження Рішення Агентства з захисту даних від 3 червня 2002 року про відеоспостереження, що здійснюється великою групою супермаркетів, та пряму трансляцію з пабу в мережі Інтернет

5 Див. рішення Конституційного суду Португалії 255/2002. Суд встановив, що «використання засобів електронного спостереження та моніторинг громадян приватними охоронними структурами містять обмеження права на захист приватного життя, передбаченого статтею 26 Конституції».

6 Принаймні в одній країні (Бельгії – справа Гайя), недотримання законодавства із захисту даних при збиранні зображень призвела до відмови в прийнятті доказів судом.

7

Франція

Акт № 78-17 від 6 січня 1978 року про обробку інформації, досьє та свободи Рекомендація Агентства з захисту даних № 94-056 від 21 червня 1994 року Рекомендації Агентства з захисту даних щодо відеоспостереження на робочому місці: http://www.cnil.fr/thematic/index.htm; та з інших питань (наприклад, використання веб-камер)7 Спеціальний акт щодо відеоспостереження з метою забезпечення громадської безпеки в громадських місцях: Акт № 95-73 від 21 січня 1995 року про безпеку (зі змінами, внесеними Постановою 2000-916 від 19 вересня 2000 року) Декрет № 96-926 від 17 жовтня 1996 року та Циркуляр від 22 жовтня 1996 року про імплементацію Акту № 95-73

Греція

Рішення Агентства з захисту даних від 28 січня 2000 року (афінське метро)

Німеччина

Розділ 6, b Федерального акту 2001 року

Ірландія

Практичне дослідження № 14/1996 системи відеоспостереження)

Італія

Розділ 20 Законодавчого декрету № 467 від 28.12.2001 (передбачає ухвалення кодексів поведінки)

(використання

замкнутої

Рішення агентства № 2 від 10 квітня 2002 року (сприяння ухваленню кодексів поведінки), 28 вересня 2001 року (запровадження банками біометричної технології та технології розпізнавання облич), 29 листопада 2000 року (так званий «декалог щодо відеоспостереження») Декрет президента № 250 від 22.06.1999 (регулює доступ транспортних засобів у центри міст та в зони з обмеженим доступом) Декрет № 433 від 14.11.1992 та Акт № 4/1993 (поширюється на музеї, державні бібліотеки та архіви) Законодавчий декрет № 45 від 04.02.2000 (пасажирські судна на національних маршрутах) Розділ 4 Акту № 300 від 20.05.1970 (так званий Статут робітників) Люксембург

Статті 10 та 11 Закону від 02.08.2002 про захист фізичних осіб у сфері обробки персональних даних

7 Див. річні звіти Французької національної комісії з питань інформатики та свобод.

8

Нідерланди

Звіт Агентства з захисту даних від 1997 року, що містить рекомендації щодо відеоспостереження, особливо, що стосується захисту фізичних осіб та майна в громадських місцях Проект закону, яким розширюється сфера кримінальної відповідальності за знімання зображень місць, відкритих для публіки, без інформування про це, був нещодавно схвалений нижньою палатою Проект закону, яким міським радам надаються повноваження на використання за певних умов систем відеоспостереження, буде незабаром переданий в парламент

Португалія

Декрет-закон 231/98 від 22 липня 1998 року (приватна охоронна діяльність та системи самозахисту) Закон 38/98 від 4 серпня 1998 року (заходи, що вживаються в разі насильства під час спортивних подій) Декрет-закон 263/01 від 28 вересня 2001 року (танцювальні майданчики) Декрет-закон 94/2002 від 12 квітня 2002 року (спортивні події)

Іспанія

Гармонічний закон № 4/1997 (відеоспостереження, здійснюється охоронними агентствами у громадських місцях) Королівський № 4/1997

декрет

№ 596/1999

про

імплементацію

що Акту

Швеція

Відеоспостереження прямо регламентується в Акті (1998:150) про загальне відеоспостереження та Акті (1995:1506) про приховане відеоспостереження (в кримінальних розслідуваннях)8

Сполучене Королівство

Кодекс правил у сфері застосування замкнутих відеоспостереження від 2000 року (Комісар з інформації)

систем

Важливі додаткові регуляторні інструменти були також ухвалені в Ісландії (розділ 4 Акту № 77/2000), Норвегії (глава VII Акту № 31 від 14.04.2000), Швейцарії (рекомендація федерального комісара) та Угорщині (рекомендація Агентства з захисту даних від 20.12.2000).

8 У Швеції загальне відеоспостереження вимагає, в принципі, схвалення з боку адміністративної ради країни, хоча існує низка винятків, наприклад, що стосується спостереження за поштовими і банківськими відділеннями та магазинами. Приховане відеоспостереження підлягає санкціонуванню судом. Рішення адміністративної ради країни відповідно до Акту про загальне відеоспостереження може бути оскаржене Канцлером юстиції з метою захисту громадських інтересів. Відеозапис, здійснений за допомогою цифрових камер, вважається таким, що містить обробку персональних даних у значенні шведського Акту про персональні дані, і зрештою ця сфера була передана під нагляд Агентства з захисту даних. Експертна комісія на даний час аналізує використання відеоспостереження з точки зору запобігання скоєнню злочинів. Комісія зокрема оцінить Акт про загальне відеоспостереження, щоб визначити, чи потребує він внесення змін. Комісія також проаналізує сферу застосування шведського Акту про персональні дані, що стосується відеоспостереження, та можливу потребу в спеціальному законодавстві, що б регламентувало обробку персональних даних у сфері відеоспостереження.

9

5.

СФЕРИ, У ЯКИХ ДИРЕКТИВА 95/46/ЄС ПОВНІСТЮ АБО ЧАСТКОВО НЕ

ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ

Директива не застосовується до діяльності з обробки звукових і візуальних даних, якщо вона ведеться з метою суспільного порядку, оборони, державної безпеки чи в ході державної діяльності, що відноситься до сфери кримінального права, чи іншої діяльності, що не відноситься до сфери дії права Співтовариства 9. Тим не менше, багато державчленів при транспонуванні Директиви 95/46/ЄС охопили такі питання у загальному вигляді, передбачивши, однак, певні винятки. А) У кількох країнах операції з обробки, що виконуються для вищезазначених цілей, також у будь-якому разі підлягають гарантіям відповідно до Конвенції № 108/1981 та відповідних рекомендацій Ради Європи, а також певних національних положень (див. частину 2 статті 3 та пункт 16 декларативної частини директиви 95/46/ЄС). У світлі своїх особливостей та існування спеціальних положень, також пов’язаних з розслідуваннями правоохоронних та судових органів, а також для цілей державної безпеки 10 – які можуть передбачати приховане, тобто без надання інформації про це, відеоспостереження, – ця категорія операцій з обробки детально не розглядатиметься в цьому документі. Однак, Робоча група хоче підкреслити, що подібно до кількох інших операцій з обробки персональних даних, які ймовірно виходять за рамки Директиви, відеоспостереження, що ведеться на основі конкретних вимог щодо громадської безпеки тощо з метою виявлення та запобігання скоєнню кримінальних злочинів, повинно відповідати вимогам, встановленим статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і як передбачатися спеціальними положеннями, відомими громадськості, так і бути пов’язаним та пропорційним запобіганню конкретним ризикам та певним злочинам – тобто у місцях, у яких існує такий ризик, або у зв’язку з публічними заходами, які можуть ймовірно призвести до таких злочинів 11. Слід враховувати вплив, який чинять системи відеоспостереження – наприклад, той факт, що незаконні дії можуть перекинутися на інші сфери або сектори, – і те, що контролер даних повинен завжди бути чітко зазначений, щоб суб’єкти даних могли користуватися своїми правами. Остання вимога також пов’язана з тією обставиною, що відеоспостереження все більше реалізується спільно поліцією та іншими державними органами (наприклад, органами місцевого самоврядування) та / або приватними організаціями (банками, спортивними асоціаціями, транспортними компаніями) – що містить у собі ризик розмивання індивідуальних функцій та відповідальності щодо виконуваних завдань 12. В) По-друге, Директива не застосовується до операцій з обробки, що виконуються фізичною особою в процесі діяльності винятково особистого чи домашнього характеру (див. частину 2 статті 3 та пункт 12 декларативної частини).

9 Див. пункт 16 декларативної частини.

10 Тут можна зробити посилання на принципи, встановлені Європейським судом з прав людини в справі Ротару проти Румунії, яка розглядалася 4 травня 2000 року. Див. вище.

11 Наприклад, у циркулярі, виданому у Франції 22.10.1996, містилися посилання на віддалені місця та магазини, що зачиняються пізно вночі.

12 Важливий приклад такого ризику – заходи, здійснювані кількома муніципалітетами в Італії з метою моніторингу за допомогою відеоспостереження громадських місць, у яких можлива проституція в нічний час. Низка муніципалітетів заявили в минулому, що вони були – малоймовірно – компетентними в запобіганні цьому феномену, тоді як інші муніципалітети видали накази, якими забороняли людям зупинятися та / або проїжджати на автомобілях в таких місцях, погрожуючи в разі порушення цієї вимоги розіслати фотографії на їх домашні адреси. Італійська влада видала рішення, яким передбачалися відповідні заходи з покарання за порушення відповідних положень.

10

Хоча вищезазначені обставини можуть мати місце, коли, наприклад, відеоспостереження встановлюється з метою дистанційного контролю за тим, що відбувається всередині власного будинку – наприклад, для запобігання крадіжкам або у рамках експлуатації так званої системи електронної сім’ї – це не стосується випадків, коли обладнання відеоспостереження встановлюється зовні або поблизу приватних володінь з метою захисту майна та / або безпеки. В останньому випадку система може взагалі встановлюватися не окремими власниками для контролю за вхідними дверима до своїх власних помешкань, а кількома власниками на основі угоди, консорціуму або кондомініуму з метою контролю за кількома входами та зонами в орендованому житлі, що робить Директиву застосовною до таких заходів. У разі якщо система експлуатується окремою сім’єю для моніторингу одних дверей, сходового майданчика, стоянки тощо, той факт, що Директива не застосовується до випадків винятково особистого використання, а також, що дані не доступні третім сторонам, не звільняє контролера системи від обов’язку поважати законні права та інтереси своїх сусідів та інших осіб, що проходять в такому місці. У державах-членах ЄС ці права та інтереси фактично захищаються незалежно від принципів захисту даних, встановлених загальними (цивільно-правовими) положеннями, що гарантують захист прав, зображень, сімейного життя та приватної сфери особи – наприклад, камера може бути встановлена зовні дверей квартири під таким кутом, що дозволятиме вести систематичний запис клієнтів медичної клініки та / або юридичної фірми, розташованої на тому ж поверсі, що, таким чином, міститиме неналежне втручання в професійну таємницю. Особливу увагу слід приділити орієнтації відеообладнання, потребі розміщення повідомлень та інформації, а також вчасному видаленню зображень, яке повинно здійснюватися протягом кількох годин у разі, якщо проникнення в дім або злочину не було скоєно. С) Насамкінець, статтею 9 Директиви визначено, що держави-члени встановлюють винятки чи відступи від деяких положень Директиви у тому, що стосується обробки персональних даних, яка проводиться виключно для цілей журналістики або художньої чи літературної творчості, зокрема в аудіовізуальній сфері (див. пункт 17 декларативної частини). Передбачаються лише винятки, необхідні для узгодження права на невтручання в особисте життя з нормами, що регулюють свободу самовираження 13. У цьому зв’язку потрібно особливо уважно підходити до встановлення веб-камер та / або онлайн-камер з метою недопущення порушення захисту фізичних осіб, що перебувають під відеоспостереження, з метою, яка може полягати в рекламній діяльності або діяльності з просування туризму14.

6.

ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ОБРОБКА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ

У світлі різних обставин, що були розглянуті вище, Робоча група дійшла висновку, що увагу слід приділити тому факту, що Директива 95/46/ЄС застосовується до обробки персональних даних, в тому числі візуальних та звукових даних, одержаних за допомогою замкнутих систем відеоспостереження та інших систем відеоспостереження, повністю або 13 Див. Рекомендацію 1/97 Робочої групи щодо законодавства з питань захисту даних та засобів масової інформації.

14 Веб-камера, яка була негласно встановлена поблизу сходів, що вели зі станції метро в Мілані, нібито для журналістських цілей, транслювала безпосередньо в мережу зображення приватних частин тіла жінок, що проходили повз неї. Той факт, що причетних до цього осіб встановити не вдалося, не дозволив національному агентству з захисту даних вжити заходів у зв’язку з цим.

11

частково автоматичними засобами, та до обробки в інший спосіб, ніж автоматичними засобами, персональних даних, які становлять частину реєстраційної системи або призначені для такої системи. Візуальні та звукові дані, пов’язані з фізичними особами, особа яких встановлена або може бути встановлена, є персональними даними: а) навіть якщо дані використовуються в рамках замкнутої системи, і навіть якщо вони не пов’язані з даними про особу; b) навіть якщо вони не стосуються фізичних осіб, чиї обличчя були відзняті, але містять іншу інформацію, таку як, наприклад, автомобільний номер чи ПІН-код, одержаний засобами спостереження за банкоматами; с) незалежно від засобів, що використовуються для обробки, – наприклад, стаціонарні та / чи мобільні відеосистеми, такі як портативні відеоприймачі, кольорові та / чи чорно-білі зображення – та використовуваної технології – кабельні або оптоволоконні пристрої – типу обладнання – стаціонарне, рухоме, портативне – режиму одержання зображень – тобто безперервне на відміну від періодичного, що може мати місце, коли одержання зображення відбувається лише в разі перевищення швидкісного ліміту, і не стосується відеозйомки, що ведеться у повністю випадковий, фрагментарний спосіб – та використовуваних комунікаційних засобів – тобто зв’язок з «центром» та / або передача зображень на віддалені термінали тощо. Можливість встановлення особи в значенні Директиви може також випливати із зіставлення даних з інформацією, якою володіють треті особи, або застосування, в окремому випадку, спеціальних технологій та / або приладів. Таким чином, одним із перших застережених заходів, що має бути вжитий контролером даних, – це перевірка, чи відеоспостереження не передбачає обробки персональних даних, пов’язаних з людьми, особа яких може бути встановлена. Якщо це так, Директива застосовується незалежно від національних положень, що вимагають, зокрема, підтвердження особи для цілей громадської безпеки. Це може мати місце, наприклад, у випадку з обладнанням, розташованим на вході або всередині банку, що дозволяє встановлювати особу клієнтів; і навпаки за деяких обставин Директива може не застосовуватися, наприклад, відносно зображень аерофотозйомки, які не можуть бути необхідним чином збільшені або не містять інформацію, пов’язану з фізичними особами, наприклад, при розвідці джерел води або місць утилізації сміття, а також, що стосується обладнання знімання панорамних зображень руху на автомагістралях.

7.

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ТА ВІДПОВІДНІ ЗАСТЕРЕЖНІ ЗАХОДИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО КОНТРОЛЕРА ДАНИХ А)

Законність обробки

Також у світлі вимоги про те, що обробка повинна бути законною (згідно з частиною (а) статті 6 Директиви), контролер даних повинен заздалегідь перевірити, чи спостереження відповідає загальним та спеціальним положенням, що застосовуються до цієї сфери, – наприклад, законам, правилам, кодексам поведінки, що мають юридичну значущість. Ці положення можуть також бути встановлені згідно з цілями громадської безпеки, а також цілями, відмінними від цілей захисту персональних даних – наприклад, необхідність одержання спеціальних дозволів від спеціальних адміністративних органів та дотримання їх вказівок.

12

Повинні бути вжиті всі необхідні заходи для забезпечення відповідності відеоспостереження принципам захисту даних та уникнення недоречних посилань на приватне життя15. У цьому відношенні слід також враховувати передовий досвід, який може наводитися в рекомендаціях, виданих наглядовими органами, а також інших саморегульованих інструментах. Також необхідно перевірити решту положень національного законодавства, включаючи конституційні принципи, положення цивільного та кримінального права, зокрема на предмет їх застосовності до «права на зображення» 16 або захисту помешкання особи; слід врахувати відповідну судову практику, якою могло встановлюватися, що приміщення, крім тих, що стосуються помешкання особи – наприклад, готельні номери, офіси, кімнати відпочинку, гардеробні, телефонні кабінки в будівлях тощо – слід також вважати приватними приміщеннями. У разі, якщо обладнання було встановлене приватними суб’єктами або державними органами, особливо органами місцевого самоврядування, нібито для цілей безпеки чи виявлення та запобігання скоєнню злочинів, особливу увагу слід приділити, при визначенні та інформуванні про зазначені цілі, завданням, які можуть законно виконуватися контролером даних – за умови, що певні публічні функції можуть виконуватися згідно з законом лише спеціальними неадміністративними органами, такими як зокрема судові органи. Це питання було підняте особливо відносно кількох органів місцевого самоврядування, які не мають прямої компетенції в питаннях забезпечення громадського порядку та громадської безпеки, але тим не менше, виконують допоміжну діяльність для цілей спостереження. Подібним чином спостереження, яке часто призначається для запобігання скоєнню злочинів, фактично спрямоване на постачання доказів у разі скоєння кримінальних злочинів. В)

Специфіка, визначення та законність цілей

Контролер даних повинен забезпечити, щоб цілі, які переслідуються, не були нечіткими чи двозначними, а також супроводжувалися точними критеріями при оцінці сумісності цілей, на які спрямована обробка (див. частину (b) статті 6 Директиви). Точне визначення цілей також необхідне з метою їх наведення як в інформації, що має надаватися суб’єктам даних, так і у відповідних повідомленнях, а також у зв’язку з попередньою перевіркою, що може бути проведена відносно обробки відповідно до статті 20 Директиви. Повинна бути явно заборонена можливість використання зібраних зображень для подальшої обробки, особливо що стосується технічних можливостей відтворення – наприклад, пряма заборона копіювання. Відповідні цілі повинні бути зазначені в документі, у якому також мають бути зібрані інші важливі питання концепції охорони приватного життя – відносно таких важливих питань, як документування часу, коли зображення видаляються, можливі запити про доступ з боку суб’єктів даних та / або законне ознайомлення з даними.

15 Нещодавно банк та місцева поліцейська дільниця відмовили клієнтові в проханні надати зображення, записані камерою, що також знімала банкомат, пов’язані зі злодієм, який після викрадення банківської картки клієнта використав її для незаконного зняття грошей з банкомата – на тих підставах, що це нібито порушує право на «приватне життя».

16 Це право вимагає у Франції та Бельгії «попередньої згоди».

13

С)

Критерії легітимізації обробки

Контролер даних зобов’язаний упевнитися, що спостереження відповідає не лише спеціальним положенням, переліченим у пункті А, а також і принаймні одному з критеріїв, що легітимізує обробку, відповідно до статті 7 директиви – що стосується саме захисту персональних даних. На відміну від менш частих випадків, коли має виконуватися встановлений законом обов’язок – наприклад, заходи в казино – або коли обробка необхідна для захисту життєвих інтересів – наприклад, для дистанційного спостереження за пацієнтами в реанімаційних відділеннях – часто трапляється, що контролер даних зобов’язаний виконувати завдання в інтересах громадськості або в рамках офіційних повноважень, можливо, на виконання певних нормативно-правових актів – наприклад, для виявлення порушень дорожнього руху або насильницької поведінки в громадському транспорті в місцях з високим рівнем злочинності – відповідно до частини (е) статті 7 Директиви; і навпаки, контролер даних може переслідувати законні інтереси, над якими не переважають інтереси суб’єкта даних або основні права та свободи (див. частину (f) статті 7). В обох випадках, а особливо в останньому, особливий характер операцій з обробки вимагає ретельного врахування масштабу завдань, повноважень та легітимних інтересів контролера даних. Поверховість та безпідставне розширення рамок таких завдань та повноважень повинні бути абсолютно виключені при проведення такого аналізу. Що стосується, зокрема, балансу інтересів, особливу увагу слід приділити, також заздалегідь заслухавши зацікавлені сторони, можливості того, що інтерес, який заслуговує на захист, може вступати в конфлікт або ж з встановленням системи, або певними заходами зі збереження даних, або з іншими операціями з обробки17. Насамкінець, що стосується одержання згоди суб’єкта даних, остання повинна бути недвозначною і базуватися на чітко визначеній інформації. Згода має надаватися окремо і саме у зв’язку із заходами зі спостереження, що проводяться в приміщенні, де відбувається приватне життя особи18. Законність обробки повинна також оцінюватися з урахуванням положень Директиви, які передбачають спеціальні гарантії щодо даних, пов’язаних зі злочинами (див. частину 5 статті 8 Директиви)19. Операції з обробки з використанням засобів відеоспостереження, які виконуються державними органами, повинні завжди ґрунтуватися на прямих законодавчих положеннях.

17 Згідно з розділом 6b нового німецького федерального закону про захист даних, який набрав чинності 23 травня 2001 року, спостереження за відкритими для публіки місцями за допомогою оптичних та електронних пристроїв дозволяється, якщо, зокрема, немає підстав вважати, що над ним переважатимуть інтереси суб’єкта даних, що заслуговує на захист.

18 Особливу увагу слід приділити реальній можливості вираження дійсної згоди в значенні частини (h) статті 2 Директиви 95/46/ЄС («будь-яке вільно виражене спеціальне і поінформоване зазначення його бажань, за допомогою якого суб’єкт даних дає свою згоду на обробку персональних даних, які його стосуються») у разі встановлення відеоспостереження, що перебуває у спільній власності (кондомініуми тощо).

19 Тут можна зробити посилання на статтю 8 португальського Закону № 67/98 про дані щодо осіб, підозрюваних в участі в незаконній та / або кримінальній діяльності.

14

D)

Пропорційність застосування відеоспостереження

Той принцип, що дані повинні бути адекватними та пропорційними цілям, які переслідуються, означає, передусім, що замкнуті системи відеоспостереження та подібні засоби відеоспостереження можуть розміщуватися лише на субсидіарній основі, тобто: для конкретних цілей, які виправдовують застосування таких систем. Слід уникати такої ситуації, коли, наприклад, адміністративний орган може встановлювати засоби відеоспостереження для запобігання скоєнню незначних правопорушень – наприклад, щоб підтримувати заборону на паління в школах та інших громадських місцях або заборону залишати недопалки та смітити в громадських місцях. Іншими словами, в кожному конкретному випадку необхідно послуговуватися принципом адекватності відносно цілей, що переслідуються, що передбачає певний обов’язок щодо мінімізації даних з боку контролера. Хоча може бути законним встановлення адекватної системи відеоспостереження та сигналізації, у випадку скоєння неодноразових нападів в автобусах на околицях міста або поблизу автобусних зупинок, воно не може бути виправданим, якщо така система спрямована або ж на запобігання нападам на водіїв автобусів та боротьбу із засміченням транспортних засобів – як подається агентству з захисту даних, – або на встановлення особи громадян, винних у незначних адміністративних порушеннях, таких як залишення мішків зі сміттям за межами баків для збору та / або в місцях, де сміття залишати не можна. Пропорційність повинна оцінюватися на основі навіть більш суворих критеріїв, коли йдеться про приміщення, закриті для громадськості. Обмін інформацією та досвідом між компетентними органами різних держав-членів може бути корисним у цьому відношенні20. Крім того, такі системи можуть бути реалізовані, якщо інші заходи захисту та безпеки, що не передбачають одержання зображень, – наприклад, використання броньованих дверей для боротьби з вандалізмом, встановлення автоматичних воріт та пристроїв контролю, комбінованих систем сигналізації, кращого і потужнішого освітлення вулиць вночі тощо, – видаються явно недостатніми та / або незастосовними з огляду на вищенаведені легітимні цілі. Вищезазначені міркування стосуються, зокрема, все більш частого використання відеоспостереження з метою самозахисту та захисту майна – головним чином поблизу громадських будівель та офісів, включаючи оточуючі зони. Такий тип реалізації вимагає оцінки з загальної точки зору непрямих наслідків, що спричиняються масовим застосуванням відеоспостереження – тобто, чи встановлення кількох пристроїв є реально ефективним стримуючим засобом, і чи порушники та / або вандали просто не перейдуть у інші місця та не вдадуться до інших дій. Е)

Пропорційність при проведенні заходів з відеоспостереження

Принцип, згідно з яким дані повинні бути адекватними, відповідними та не надлишковими, передбачає уважну оцінку пропорційності заходів, що застосовуються до обробки даних після того, як законність останньої була підтверджена. У першу чергу повинні розглядатися заходи щодо відеозйомки з урахуванням, зокрема, таких аспектів: 20 Це також забезпечить кращу гармонізацію як регуляторних підходів, так і адміністративних рішень, які інколи різняться – як було, наприклад, у випадку із залами для гри в бінго.

15

а) відповідність кута огляду цілям, що переслідуються 21, – наприклад, якщо спостереження ведеться у громадському місці, кут огляду не повинен дозволяти візуалізацію деталей та / або фізичних ознак, які не стосуються цілей, або зон всередині приватних місць, що розташовані поблизу, особливо, якщо реалізовані функції наближення; b) тип обладнання, що використовується для знімання, тобто стаціонарне чи портативне; с) фактичні заходи із встановлення, тобто розташування камер, використання камер фіксованого та / або рухомого огляду тощо; d) можливість збільшення та / або наближення зображень, як під час знімання, так і після, тобто збережених зображень; е)

функції стоп-кадру;

f)

зв’язок з «центром» для передачі звукових та / або візуальних попереджень;

g) заходи, вжиті за результатами відеоспостереження, тобто закриття входів, виклик персоналу спостереження тощо. По-друге, необхідно врахувати рішення, що має бути прийняте стосовно збереження зображень та періоду збереження, – останній повинен бути достатньо коротким і має відповідати потребам у кожному окремому випадку. Хоча в деяких випадках може бути достатньо системи, яка забезпечує лише візуалізацію зображень у рамках замкнутої системи відеоспостереження без їх збереження – наприклад, кас у супермаркеті, – в інших випадках – наприклад, для захисту приватного об’єкта – може бути виправданим збереження зображень протягом кількох годин з наступним автоматичним видаленням не пізніше ніж в кінці дня або принаймні в кінці тижня. Виняток з цього правила можуть становити випадки надходження тривожного повідомлення або запиту, що заслуговує на спеціальну увагу; у таких випадках є слушні причини зачекати, протягом короткого часу, на можливе прийняття рішення поліцією або судовими органами. Інший приклад: система, призначена для виявлення несанкціонованого доступу транспортних засобів у центр міста та зони з обмеженим рухом, повинна записувати зображення лише у разі вчинення порушення. Аспект пропорційності також повинен бути належним чином врахований у випадку, коли видаються доцільними менш короткі періоди збереження, які не повинні перевищувати один тиждень22 – наприклад, зображення відеоспостереження, які можуть використовуватися для встановлення особи людей, що періодично навідуються до приміщення банку, перш ніж скоїти пограбування. По-третє, увагу слід приділити випадкам, у яких встановлення особи людини полегшується шляхом зіставлення зображень обличчя з іншою інформацією, пов’язаною із 21 Приклади спеціальних заходів, яких слід вживати при визначенні кута огляду, можна знайти в двох положеннях, виданих італійським агентством з захисту даних. Орган у сфері охорони здоров’я, що планував запровадження послуги, яка б дозволяла родичам здійснювати постійне дистанційне спостереження за пацієнтами, які перебувають у комі, поміщені в карантин, та / або тяжко хворими в платах інтенсивної терапії, був повідомлений про необхідність вжиття відповідних заходів для запобігання одночасній візуалізації інших пацієнтів. У іншому випадку агентство вказало адміністративним органам поліції на те, що в рамках системи виявлення порушень швидкісного режиму достатньо знімати лише автомобільні номери, аніж також внутрішній простір транспортних засобів.

22 На думку агентств з захисту даних Данії та Швеції відеозапис може зберігатися лише протягом короткого періоду часу, який не повинен перевищувати 30 днів.

16

візуально зафіксованою поведінкою та / або діями – наприклад, у випадку зіставлення зображень та дій, виконаних клієнтами в банку в певний час, який легко визначається. У цьому відношенні слід враховувати чітке розмежування між тимчасовим збереженням зображень відеоспостереження, одержаних за допомогою засобів, розташованих на вході в банк, та безперечно більшим втручанням, що має місце у разі створення банків даних із фотографіями та відбитками пальців, які надаються клієнтами банків з власної згоди. Насамкінець, слід розглянути рішення, що повинні бути прийняті стосовно як можливої передачі даних третім сторонам – у якій, в принципі, не повинні брати участь суб’єкти, не пов’язані з діяльністю з відеоспостереження, – так і повного чи часткового розкриття даних, можливо, за кордоном чи навіть в мережі Інтернет – також у світлі положень, що стосуються адекватного захисту (див. статтю 25 Директиви та далі). Певна річ, вимога про те, що зображення повинні бути відповідними і не надлишковими, також стосується зіставлення інформації, якою володіють різні контролери систем відеоспостереження. Вищенаведені гарантії передбачають застосування, також в оперативному відношенні, принципу, що визначений у національному законодавстві кількох країн як принцип посередництва при використанні персональних даних, який покликаний у якомога більшій мірі зменшити обробку персональних даних або запобігти їй. Цей принцип повинен застосовуватися в усіх галузях також з урахуванням того факту, що багато цілей можуть фактично бути досягнуті без використання персональних даних або з використанням справді анонімних даних, навіть якщо такі цілі могли спочатку здаватися такими, що вимагають використання персональної інформації. Вищезазначені міркування також стосуються випадків виправданої потреби щодо оптимізації ділових ресурсів23 або іншого покращення послуг, які надаються користувачам24.

F)

Інформування суб’єктів даних

Відкритість та доречність використання засобів відеоспостереження передбачає надання адекватної інформації суб’єктам даних відповідно до статей 10 та 11 Директиви. Суб’єкти даних повинні бути поінформовані відповідно до статей 10 та 11 Директиви. Їм повинно бути відомо про факт здійснення відеоспостереження, навіть якщо воно пов’язане з публічними заходами, подіями чи рекламними заходами (веб-камери); вони повинні бути детально поінформовані про те, які місця контролюються. Немає необхідності зазначати точне розташування обладнання відеоспостереження, однак контекст спостереження повинен бути пояснений недвозначно. Інформація повинна бути розташована на слушній відстані від місць, які контролюються – не так, як це було зроблено у деяких випадках, коли слушним вважали розташування інформаційних табличок на відстані 500 метрів від місць, що перебували під відеоспостереженням; в тому числі, що стосується відеозйомки.

23 Наприклад, у випадку, коли необхідно розрахувати кількість кас, що повинні одночасно працювати в супермаркеті, залежно від кількості покупців, або з метою побудови оптимальних маршрутів руху покупців у супермаркеті.

24 Для прискорення доступу на робоче місце та / або в певний вид транспорту, що вимагає контролю особи, може бути достатньо особистих карток з фотографіями, можливо на комп’ютеризованому носієві, без запровадження системи розпізнавання облич.

17

Інформація повинна бути розміщена на видноті і може надаватися у стислій формі, за умови її ефективності; вона може містити знаки, які вже довели свою ефективність – наприклад, як у випадку з інформацією про відеоспостереження та заборону паління, – та може різнитися залежно від того, записуються зображення чи ні. Інформація про мету відеоспостереження та відповідного контролера повинна зазначатися в усіх випадках. Формат інформації повинен підбиратися окремо для кожного місця. Окремі належним чином обґрунтовані обмеження вимог щодо інформування допускаються лише у випадках, зазначених в статтях 10, 11 та 13 Директиви, – наприклад, тимчасове обмеження може застосовуватися до даних, зібраних в ході розслідувань, законним чином проведених адвокатом захисту, або з метою реалізації права на захист, протягом такого часу, доки надання інформації не ставитиме під загрозу досягнення конкретних цілей, що переслідуються. Насамкінець, особливу увагу слід приділити належним способам надання інформації сліпим людям.

G)

Додаткові вимоги

У зв’язку з додатковими вимогами, запобіжними заходами та гарантіями, що містяться в законодавстві про захист даних і підсумовані в пункті 3 вище – в тому числі, що стосується потреби в повідомленні про обробку персональних даних незалежного органа та здійснення таким органом нагляду за обробкою персональних даних відповідно до статей 18, 19 та 28 Директиви – Робоча група хоче звернути увагу, зокрема, на такі аспекти: а) Можливість ознайомлення або доступу до записаних зображень, якщо такі є, винятково з метою, з якою функціонує система відеоспостереження, або з метою обслуговування відповідного обладнання та виключно перевірки його справної роботи, повинна мати обмежена кількість визначених фізичних осіб; як альтернатива, це може відбуватися на основі запиту суб’єкта даних про доступ або законного ордера, виданого поліцією чи судовим органом з метою розслідування злочину. Якщо відеоспостереження призначене лише для виявлення та запобігання скоєнню злочинів, може бути доречним застосування рішення, що полягає у використанні двох ключів доступу – один із яких належить контролеру, а інший поліції – з метою забезпечення перегляду зображень радше працівниками поліції, ніж несанкціонованим персоналом – без шкоди законному праву суб’єкта даних на доступ шляхом запиту, поданого протягом короткого періоду зберігання зображення. б) Відповідні заходи безпеки повинні бути реалізовані з метою запобігання випадкам, зазначеним у статті 17 Директиви, включаючи поширення інформації, яка може бути корисною для захисту права суб’єкта даних, третьої сторони чи самого контролера, в тому числі з метою запобігання маніпуляції, зміні або знищенню доказів. с) Якість записаних зображень, якщо такі є, є також основоположною, зокрема, якщо однакові засоби запису використовуються повторно, що може містити ризик невидалення попередньо записаних зображень. d) Насамкінець, основоположним є те, щоб оператори, які безпосередньо залучені до заходів з відеоспостереження, були належним чином підготовлені та знали про кроки, яких слід вживати для повного дотримання відповідних вимог. Н)

Права суб’єктів даних

Окремі особливості зібраних персональних даних не позбавляють суб’єктів даних прав, передбачених статтями 13 та 14 Директиви, особливо, що стосується права на заперечення проти обробки. Згідно з Директивою 95/46 суб’єкт даних може в будь-який 18

час заперечити проти обробки даних, які його стосуються 25, на безсумнівних законних підставах, пов’язаних з його конкретною ситуацією. Право суб’єктів даних бути забутими та зазвичай короткий період зберігання зображень звужують сферу застосування права суб’єктів даних на доступ до персональних даних, за якими може бути встановлена їх особа; однак, це право має гарантуватися, особливо у разі подання детального запиту, за допомогою якого можливий швидкий пошук відповідних зображень. Слід також враховувати потребу в тимчасовому захисті прав третіх осіб. Будь-які обмеження, обґрунтовані складністю пошуку зображень, у разі якщо такі складнощі виявляються явно диспропорційними у зв’язку з коротким терміном зберігання зображень, встановлюються виключно підзаконними актами (див. частину 1 статті 13 Директиви) з належним урахуванням прав суб’єкта даних на захист відносно певних подій, які могли відбутися за період, що розглядається. І)

Додаткові гарантії у зв’язку з обробкою особливих категорій даних

Має бути заборонено ведення відеоспостереження виключно на основі расового походження осіб, що знімаються, їх релігійних та політичних поглядів, членства в профспілках або сексуального життя (стаття 8 Директиви). Не намагаючись створити вичерпний перелік різноманітних застосувань відеоспостереження, Робоча група хоче наголосити на потребі приділення більшої уваги – в принципі, де необхідно, в рамках попередньої перевірки операцій з обробки, зазначених у статті 20 Директиви, – кільком контекстам, у яких збираються зображення, що стосуються людей, особа яких встановлена або може бути встановлена, оскільки такі контексти слід оцінювати на індивідуальній основі. Досвід та / або дослідження, що проводяться в даний час, показують, що це, зокрема, стосується таких випадків: а) постійний взаємозв’язок між адмініструють ся різними контролерами даних;

системами

відеоспостереження,

які

b) можливий зв’язок між зображенням та біометричними даними, такими як відбитки пальців (наприклад, на вході в банк); с)

використання систем розпізнавання голосу;

d) запровадження – із застосуванням принципів пропорційності та на основі спеціальних положень – систем індексації, що застосовуються до записаних зображень та / або систем для їх одночасного автоматичного пошуку, особливо за ідентифікаційними даними; е) використання систем розпізнавання облич, які не обмежені виявленням маскування осіб, що пересуваються, наприклад, фальшивих борід чи перук, а основаних на визначенні підозрюваних правопорушників – тобто здатність системи автоматично визначати певних осіб на основі шаблонів та / або стандартних комплектів прикмет, що базуються на певних зовнішніх ознаках (наприклад, колір шкіри, очей, скули, що виступають тощо) або на основі наперед визначених моделей анормальної поведінки (раптові рухи, періодичне проходження через задані інтервали, спосіб паркування автомобіля тощо). У цьому зв’язку також доцільне втручання людини, враховуючи помилки, що можуть траплятися в цих випадках, а також що стосується пункту «f» нижче; f) можливість автоматичного відстеження реконструкції чи прогнозування поведінки людини;

маршруту,

слідів

та

/

або

25 Крім випадків, коли національним законодавством передбачено інше.

19

g) прийняття автоматизованих рішень на основі інформації про особу або за допомогою систем інтелектуального аналізу та втручання, що не пов’язані зі стандартним тривогами – наприклад, факт доступу в певне місце без необхідної ідентифікації або ж пожежна тривога.

8.

ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ В КОНТЕКСТІ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

У своєму Висновку № 8/2001 про обробку персональних даних в контексті працевлаштування, ухваленому 13 вересня 2001 року, та своєму Робочому документі про спостереження за електронними видами зв’язку на робочому місці, ухваленому 29 травня 2002 року26, Робоча група вже звертала увагу, у більш загальних поняттях, на деякі принципи, спрямовані на гарантування прав, свобод та гідності суб’єктів даних у контексті працевлаштування. Крім міркувань, наведених у вищезазначених документах, в тій мірі, в якій вони фактично застосовуються до відеоспостереження, доцільно відзначити, що використання систем відеоспостереження, що призначені безпосередньо для віддаленого контролю за якістю та кількістю виконаної роботи і, таким чином, містять обробку персональних даних в цьому контексті, як правило, не повинно дозволятися. Інша справа, коли системи відеоспостереження розміщуються, із забезпеченням належних гарантій, з метою дотримання вимог виробництва та / чи безпеки праці і також передбачають дистанційний моніторинг – хоча і опосередковано27. Досвід впровадження також показав, що спостереження не повинно поширюватися на місця, які зарезервовані для приватного використання працівників або не призначені для виконання робочих завдань – наприклад, туалети, душові, роздягальні та зони відпочинку; що зображення, зібрані виключно для охорони майна та / або виявлення та запобігання тяжким злочинам, не повинні використовуватися для покарання працівників за незначні дисциплінарні порушення; і що працівники завжди повинні мати можливість заперечити проти претензій на основі вмісту зібраних зображень. Працівники та будь-які інші особи, що працюють в приміщенні, повинні бути поінформовані. Така інформація повинна містити дані про контролера та мету спостереження, а також іншу інформацію, необхідну для забезпечення неупередженої обробки відносно суб’єкта даних, наприклад, у яких випадках записи може переглядати керівництво компанії, період запису та у яких випадках записи можуть бути розкриті правоохоронним органам. Надання інформації, наприклад, шляхом встановлення знака не може вважатися достатнім у контексті працевлаштування.

9.

ВИСНОВОК

Робоча група підготувала цей робочий документ для сприяння уніфікованому застосуванню національних заходів, ухвалених згідно з Директивою 95/46/ЄС у сфері відеоспостереження.

26 Обидва документи доступні за адресою: www.europa.eu.int/comm/internal_market/en/dataprot/wpdocs/index/htm 27 У таких випадках, крім міркувань, наведених у цьому документі, слід також особливо врахувати необхідність дотримання прав, передбачених колективними угодами, які інколи містять колективну інформацію про працівників та / або їх відповідні профспілкові організації – тобто окрім інформації, що має надаватися на індивідуальній основі відповідно до законів про захист даних; у інших випадках укладається угода з представниками працівників або профспілковими організаціями про умови встановлення відеоспостереження, в тому числі, що стосується його тривалості та інших умов знімання. У кількох країнах передбачене втручання держави у разі недосягнення згоди між зацікавленими сторонами.

20

***

21

У цьому контексті основоположним також є те, що держави-члени надають рекомендації щодо діяльності виробників, постачальників послуг, дистриб’юторів та дослідників з метою розвитку технологій, розробки програмного забезпечення та технічних пристроїв, які б відповідали принципам, наведеним у цьому документі. ***

Вчинено в Брюсселі, 25 листопада 2002 року За Робочу групу Голова Стефано РОДОТА

22