Landscape XXI Century (OntoArtGallery) 2012 by Andriy Shalygin

Пейзаж ХХІ століття Анатолій Криволап / Антоніо МенегеттІ / Олег Тістол

Київ, 2012

Landscape XXI century Anatoliy Kryvolap / Antonio Meneghetti / Oleg Tistol

Kyiv, 2012

Мистецтво — це справжність миті, лише так, лише тут, лише зараз… Олег Мазін Art is the truth of a moment: just as it is, just here, just now… Oleg Mazin

Видання здійснене у зв’язку з відкриттям Міжнародного Арт-проекту «Пейзаж ХХІ століття» та проведенням Міжнародного конкурсу молодих художників «Новий український пейзаж»

21 лютого 2011 — 31 липня 2012 Галерея сучасного мистецтва «OntoArtGallery» висловлює подяку за допомогу у здійснені Проекту: Міністерству культури України Інституту проблем сучасного мистецтва Антоніо Менегетті Анатолію Криволапу Олегу Тістолу Віктору Сидоренко Тетяні Харитоновій Марії Хрущак Ігорю Абрамовичу

The publication is dedicated to launch of the International Art Project «Landscape XXI Century» and International Contest of Young Artists «New Ukrainian Landscape».

21 February 2011 — 31 July 2012 Special thanks from Modern Art Gallery «OntoArtGallery» to: Ministry of Culture of Ukraine Modern Art Research Institute Antonio Meneghetti Anatoliy Kryvolap Oleg Tistol Victor Sydorenko Tatiana Kharitonova Maria Khrushchak Igor Abramovych

Прост ір ос обистої свобод и / Dimension of personal freed om

«…мистецтво, яке наслідує, далеке від дійсності. Тому-то, видається мені, воно і може відтворювати все що завгодно: адже воно зовсім трошки торкається будь-якої речі, але й тоді виходить лишень примарне її відображення. Живопис — і взагалі наслідувальне мистецтво — творить те, що далеке від дійсності, і має справу з початками нашої душі…» Платон, «Держава», Х

«…art that imitates is far from reality. That is why, it seems to me, it can reproduce anything: it slightly touches a thing, but even then only illusory images appear. Painting — as an imitating art — creates things that are far from reality and deals with origins of a soul…» Plato, The Republic, X

Історія зображення навколишнього світу, відтвореного через сітківку ока та вимальованого рукою людини, офіційно починає свій відлік із зображень на стінах печер у Везерській долині (Франція) та Альтаміри поблизу Сантандера (Іспанія). Щоправда, в палеолітичного мисливця-художника не було цікавості зобразити ще щось, окрім тварини — головного об’єкта свого мисливського буття. Світ природи, по суті, був її частиною, як руки чи очі. В історії мистецтва першими пейзажами прийнято вважати малюнки на вазах, що були знайдені у 1890-х археологом де Морганом під час розкопок гробниць доісторичного часу у Верхньому Єгипті, які датуються IV—V тисячоліттями до нашої ери. Умовне, схематичне, за допомогою декількох ліній, зображення хвиль річки, поміж них — рибин та крокодилів, трохи нижче — огорож та страусів — ось і вся картина тодішнього світу. На іншій вазі цього ж часу — птахи, звірі, пальма, будівля і дві людські постаті із піднятими угору руками — червоні силуети на жовтому тлі. Так, власне, почалась історія пейзажу в його сьогоднішньому розумінні. Протягом наступних тисячоліть навколишній світ усе ще залишався у зображеннях натяком, тлом, допоки людина не навчилась мислити і бачити «перспективно» — мова не про перспективу як таку, а про пейзаж, відкритий до глядача тим боком, зображення якого розкриває обрій почуттів про побачене. За допомогою клаптиків майолік, кольорових фризів та алебастрових барельєфів ми читаємо життя стародавніх Вавилону, Ассирії та Персії, славних своїми деталізованими краєвидами у творах ужиткового та образотворчого мистецтва. На жаль, пейзажі не зустрічаються в описах давніх «критиків» та істориків, окрім хіба що згадок про двох олександрійських майстрів, Деметрія і Серапіона, котрі жили у ІІ столітті до нашої ери в Римі та розмальовували приватні будинки сценами з буденного життя. Однак йдеться тут не про пейзаж, який створює настрій, інтимний чи поетичний, а про картинку, яка могла б прикрасити стіну розбещеної мистецькими вишукуваннями людини того часу. Далі, якщо перескочити декілька періодів красного мистецтва, пов’язаного з історіями богів та героїв, — починається доба «могуті живописця», яку у своєму «Трактаті про живопис» описав Леонардо да Вінчі: «Якщо живописець забажає побачити прекрасні речі, які вселяють йому любов, то в його власті породити іх… Якщо він забажає долин, якщо він захоче, аби перед ним відкривались з високих гірських вершин широкі поля, якщо він прагне за ними побачити горизонт моря, то він властелин над цим… І дійсно, все,

Formally, the history of depicting the surrounding world reproduced via eye retina and drawn by a human hand starts with drawings on cave walls in the Vezere Valley in France and in Altamira near Santander in Spain. However, Paleolithic hunter-artists were not interested in depicting anything but animals — principal objects of their hunter-style reality. The world of nature, in fact, was a part of it, like hands or eyes. History of arts traditionally perceives the first landscapes as pictures on the vases found in 1890’s by archeologist de Morgan during excavations of prehistoric tombs dating back to 4,000–5,000 B.C. in the Upper Egypt. A schematic drawing of river waves with some fish and crocodiles in between, and a bit lower — a fence and ostriches. That was the whole picture of their world. Another vase of the same time period had images of birds, animals, a palm tree, a building and two human figures with raised hands — red silhouettes against a yellow background. This is how history of landscape, in our current understanding of it, started. For many years to follow the surrounding world remained in pictures only a «hint», a «background», until a man learned to think and look «in perspective». Not perspective as such, but a landscape as an open world for a spectator, representation of which reveals a horizon of feelings related to what we see. Majolica patches, colourful friezes and alabaster bas-reliefs reveal to us life of ancient Babylon, Assyria and Persia, famous for their detailed landscapes, reproduced in works of ornamental and imitative art. Unfortunately, landscape is not mentioned by ancient «reviewers» and historians in their descriptions, except a couple perhaps mentioning two Alexandria masters — Demetrio and Serapion, who lived in II century B.C. in Rome and decorated private houses with scenes from everyday life. But even in those paragraphs nothing is said about landscapes that could create a mood, either intimate or poetic, they only mention pictures for decorating walls in houses of people spoilt with artistic recherché. Then, skipping several periods of fine arts praising gods and heroes, we come across the story of «painter’s might» narrated by Leonardo da Vinci in his «A Treatise On Painting»: «If an artist wishes to see beautiful things that inspire love, he has the power to create them… If he wishes for valleys, if he wishes to see vast fields from atop the mountains, if he chooses to see a water horizon behind them — he is the lord of those things… Indeed, everything that exists as an essence, as a fact or as imagination, he first has in his soul and then in his hands, that are so wonderful and able to create the same proportionate harmony in a single motion that is inherent to real objects».

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — В с т у п

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — i n t r o d u c t i o n

все що існує у всесвіті як сутність, як явище або як уявність, він має спершу в душі, а потім в руках, які настільки прекрасні, що в один і той самий час створюють таку ж пропорційну гармонію в одному єдиному погляді, яку утворюють предмети». Воля митця стає ключовим викликом у мистецтві епохи Відродження. Тут краєвид вже є ледь не обов’язковою складовою будьякої картини — чи то ікони, чи сімейного портрета мецената. Тому наступне слово — за Пітером Брейгелем, Клодом Лореном, Ніколя Пуссеном, Рембрандтом, Якобом ван Рьойсдалом, Вермеєром, Камілем Коро і Моне. Cаме вони зробили пейзаж тим жанром, який став найправдивішим портретом людини у своїй добі. Людини, котра прагне бути щирою у власних емоціях, які викликає навколишній світ, і не боятись бути у цьому світі собою. Про пейзаж як щось цілком нове та вражаюче заговорили напередодні ХХ століття завдяки французам. Першу виставку імпресіоністів — Моне, Дега, Ренуара, Сіслея та Пісаро — мало не засміяла тодішня критика. Однак імпресіоністи досі залишаються мало не найулюбленішими художниками наших з вами сучасників — їхні роботи є прикладом витонченого відтворення дійсності (В. Н. Прокоф’єв) і саме вони нарешті позбавили живопис темних, коричневих лаків і фарб та наповнили живописні картини грою рефлексів і кольорових тіней. Саме французи розширили можливості образотворчого мистецтва, відкривши нам світ сонця, світла і повітря, красу туманів, і — міський пейзаж, із мерехтінням вогнів нічних вітрин, скаженими ритмами безкінечного руху і динамікою невгамовних змагань між сумнівами та життєствердністю на полотні. Пейзаж — найбільш чіткий індикатор кожної національної школи живопису, починаючи з XVII століття. Ми чудово знаємо, що таке італійський пейзаж і голландський; німецький — від Каспара Давіда Фрідріха до Макса Лібермана; французький — Коро, Мілле, Ван Гог; англійський — Тернер; звісно, російський — Левітан, Шишкін, Айвазовський; майстри українського краєвиду — Куїнджі, Васильківський, Глущенко, Яблонська, Савадов і Чічкан старші, Криволап та інші. Пейзаж — чи не найкращий портрет епохи. І в той же час — портрет автора, його виміру світу і себе в ньому. Тому краєвид залишається головною хронікою світовідчуття, неймовірно насиченим ресурсом образності й художньої мови. Проте сьогодні, в епоху еклектики постмодернізму, після Чорнобилю, 11 вересня та інтернет-революції, пейзаж, що пройшов протягом попередніх кількох століть періоди розквіту, опинився осторонь того «актуального» мистецького пошуку, який видає себе за єдиний першорядний напрямок. Однак метафізичне трактування краєвиду набирає обертів: він стає якщо не «мрією про прекрасне», як колись, то хоча б можливістю того драматичного романтизму, яке в нього привнесли ХІХ і ХХ століття. Мабуть, пейзаж не є одним з провідних жанрів у сучасному мистецтві не тому, що довколишній світ втратив свою вагомість і перестав існувати в полі зору сучасної людини. Ми просто забули про те, що перш за все пейзаж як спосіб зображення світу і є портретом людини — її коріння, самоусвідомлення, її спостережень за світом та прагнень, якими б далекозорими вони не були. Пейзаж починається з обраних художником координат: лінії горизонту, сюжету, колірних співвідношень та кількості об’єктів, які потрапляють в кадр. Пейзаж і досі залишається (буквально) природою у фарбах. Але що для нас природа нині: міський парк? смуга дерев поруч з автотрасою? вид з вікна з клаптем неба над багатоповерхівками? Оскільки справа не у дереві чи небі, а в тому, як їх змалював художник і яким постає перед нами зображений світ, усе починається з початку — з того, яким ти бачиш світ довкола себе. Й історія нового пейзажу розпочинається прямо зараз, адже світ щоразу постає саме таким, яким ми його бачимо цієї миті.

Artist’s willpower turned into a key challenge in Renaissance art. Landscape then became an essential element of almost any picture — either an icon or a family portrait. Later Pieter Bruegel, Claude Lorrain, Poussin, Rembrandt, Ruisdael, Vermeer, Corot and Monet made their contribution. They were the ones who turned landscape into a genre of the most real portrayal of a person in his or her epoch. The person, who strives to be sincere in all emotions towards the surrounding world and is not afraid of being a true self in it. Today the landscape, having passed its blossom times in course of the previous few centuries, has found itself aside of the «actual» artistic search, which pretends to be the only key style. This probably happened not because the outside world had lost its importance or is no longer interesting to a contemporary man. We have simply forgotten that, first of all, a landscape as the means of epresenting the world is the true portrait of a contemporary man — of his roots, self-actualization, observations of the modern world and aspirations, however farsighted they might be. Landscape starts with coordinates, selected by painter: line of horizon, plot, interplay of colour and the number of objects snapped in a shot. Landscape, as something absolutely new and impressive, was discussed on the eve of XX century thanks to French artists. Critics of those days almost derided the first exhibition of impressionists such as Monet, Degas, Renoir, Sisley and Pissarro. However, impressionists remain practically the most favorite artists of our contemporaries. Their works remain a sample of refined reproduction of reality (V. N. Prokofiev). These were the ones who finally stripped painting of dark, brown lacquers and paints, and filled them with play of reflections and colourful shadows. French painters were the ones to expand potential of imitative arts and disclose the world of sun, light and air, the beauty of fogs, and urban landscape with its glimmering lights of night shop windows, crazy rhythms of never-ending movement and dynamics of restless contests of doubts and vitality on canvas. Starting with the XVII century landscape became the clearest indicator of a certain national school of painting. We know perfectly well the Italian, Dutch and German landscapes — from Caspar David Friedrich to Max Liebermann; the French — Corot, Millet, Van Gogh; the English — Turner and, of course, the Russian — Levitan, Shishkin, Aivazovsky; then go the masters of Ukrainian scenery — Kuindzi, Vasylkivskyi, Gluschenko, Yablonska, Savadov and Chichkan the seniors, Krivolap and others. Landscape is basically the best portrait of an epoch. And, at the same time, it is portrait of the author, of his or her vision of the world and their place in it. Therefore, it remains the main chronicle of worldview, our picture of the world, an incredibly rich resource of imagery and artistic language. No matter how much we want it, but in the epoch of post-modernist eclectics, after the Chernobyl disaster, September 11th tragedy and the Internet revolution — landscape is far from being the key style of contemporary art. At the same time, metaphysical interpretation of landscape gains momentum. It becomes if not «the dream about the beauty» as it was some time ago, then a potential for dramatic romanticism brought in during the XIX and XX centuries. Landscape remains, literally, nature in paints. But what is nature for us now: an urban park? a forest belt along a highway? a view from the window showing fragment of the sky above a multistoried building? Yet it is not the tree or the sky that matter, but the manner of their representation by the painter and the depicted world appearing before us. Thus, it all starts from the beginning: from how you see the world around you. And the history of new landscape starts now, since the world appears just as we see it here and now.

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — В с т у п

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — i n t r o d u c t i o n

Проек т / project

Сьогодні сучасне мистецтво — це насамперед епатаж. На задній план відходить краса, душа, естетика твору. Мистецтво втрачає свою найголовнішу цінність — дарувати задоволення. У плутані часи інформаційного буму, мінливої моди, короткочасного спалаху зірок важко нести своє внутрішнє гасло. Тепер, на мою думку, мало хто говорить про вічність твору мистецтва, його актуальність для багатьох наступних поколінь. Міжнародний проект «Пейзаж ХХІ століття» — це спроба відновити фундаментальне бачення художнього живопису. Для мене пейзажна лірика у живописі — це зображення миті природи. В експозиції проекту зібрані твори, на створення яких митців надихнула українська земля. Кожна країна світу має свою неповторність, і Україна не є винятком: її природа наповнена життям та різноманітна — лагідна й сильна, спокійна і бурхлива, таємнича й відкрита. Митець — посередник у діалозі між людиною і природою. Саме він передає у власному творі унікальність миті. Зібрані у проекті автори відрізняються від багатьох інших своєю любов’ю та повагою до життя і завдяки цьому здатні передати на полотні дух української землі. Неважливо, на якому кінці світу ви знаходитесь, досить лише погляду на картину, щоб перенестись на українські лани, насолодитись українським світанком, ніжним вечором, бурхливим Дніпром чи південним берегом України. «Пейзаж ХХІ століття» надихає, він захоплює та увіковічнює сьогоднішню Україну — не мегаполіси та соціальні простори, а саме її душу, яку ми бачимо лише при інтимній зустрічі віч-на-віч. Чистота думки, чистота погляду, доброта серця, краса природи — ось що є основою справжнього мистецтва. Картина — це не мода, а справжність миті, і саме це обумовлює її актуальність в історії суспільства. Мистецтво — це мить: ліше так, лише тут, лише зараз.

Contemporary art today is mostly about shocking behavior. Beauty, soul and aesthetics in a piece of art become less important. Art loses its most important value — giving pleasure. At confusing times of information boom, volatile fashion and short «starbursts» it is difficult to stick to one’s own internal slogan. Nowadays, as I see it, very few people talk about eternal life of an artwork, its relevance for future generations. International project «Landscape of the ХХІ Century» is an attempt to renew fundamental vision of artistic painting. For me landscape lyrics in painting — it is reflection of a moment of nature. The project displays works inspired by Ukrainian land. Each country possesses its inherent identity and Ukraine is not an exception: its nature is filled with life and diversity — gentle and strong, calm and stormy, mysterious and open. An artist is a mediator in the dialogue between man and nature. He or she are the ones to communicate uniqueness of a moment via artistic work. Artists participating in the project differ from many other artists by their love and respect to life and, hence, are able to communicate the spirit of Ukrainian land on canvas. It does not matter in what part of the globe you are at the moment, you can only glance once at a picture and you will find yourself in Ukrainian fields, you will enjoy Ukrainian morning, gentle evening, the stormy Dnieper or the Southern cost of Ukraine. «Landscape of the ХХІ Century» inspires. It fascinates a viewer and immortalizes the present-day Ukraine — not its megapolises and social spaces, but its soul, which opens only in an intimate face-to-face meeting. Pure thoughts, pure views, kindness, beauty of nature — this is the basis of true art. a picture is not a fashion: it is the truth of a moment, and that is why it is so crucial in social history. Art is a moment: just as it is, just here, just now.

Олег Мазін, Керівник проекту

Oleg Mazin, Project Director

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — В с т у п

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — i n t r o d u c t i o n

В глобалізованому світі, який прагне споживати виключно масмедійний фабрикат, активно йде процес пошуку нової виразності в образотворчості — такої, яка б зверталась до глядача безпосредньо, вимагала його емоційної співтворчості, доводила, що «поза світом вистави й досі є можливість справді поетичних висловлювань» (Даніель Бірнбаум). І 54-а Венеційська бієнале черговий раз продемонструвала глобальне намагання пошуку нового напрямку в образотворчості. Арт-проект «Пейзаж ХХІ століття» засвідчує, що Україна є територією прояву актуальних світових тенденцій в пошуку «Нового мистецтва». В цьому проекті задіяні твори трьох художників, які є лідерами нового мистецтва не лише у своїх країнах — завдяки їм пейзаж постає у цілком новій якості та засвідчує появу нової тенденції в сучасному мистецтві. В творах Анатолія Криволапа, Олега Тістола, Антоніо Менегетті, представників різних культурних традицій, краєвид розкриває свою нову глибинну сутність. Образ у творах цих митців постає як відкритий та нестримний потік, який в певній мірі відображує динамічну і хроматичну суть мистецтва. Кожен із митців, відкривши для себе свій індивідуальний стиль у живописі, відмовляється від замкнених форм на користь сил, звільнених самим актом творіння Буття. Розуміння живопису як продовження одного з проявів онтологічного початку (Антоніо Менегетті), пошук гармонії між людською емоцією та природою (Анатолій Криволап), інтелектуальне осмислення світу через художній образ (Олег Тістол), згідно задуму організаторів проекту, являють світові нові можливості мистецтва. Арт-проект «Пейзаж ХХІ століття» як альтернатива актуальним тенденціям в сучасному мистецтві не пов’язаний із досвідом фотографії, звільнений від ідеології соціально-культурної проблематики та не має жодного стосунку до критичного аналізу актуального мистецтва в його змові з «патологією». І, що найголовніше, це бажання відкинути постмодерну парадигму в пошуку нової щирості в даному проекті постає поглядом не в минуле, а в тому напрямку, де мистецтво вже не є товаром, а надихає глядача на відкрите спілкування зі світом життя та співтворчість. Нова тенденція у візуальному мистецтві відсилає до гуманізму епохи Відродження та проростає з модернізму крізь постмодерн. Його творці перетворюють вкорінене в традицію на особисте, повертаючи мистецтву художню і творчу безпосередність. В експозиції Арт-проекту «Пейзаж XXI століття» представлені твори Антоніо Менегетті (Antonio Menghetti), на які його надихнула українська земля; Анатолія Криволапа, який створив спеціально для цього проекту полотно великого формату; Олега Тістола із серій «Пальми» та «Гори». Марія Хрущак, Арт-критик, Головний редактор журналу Міністерства культури України «Українська культура»

In our globalized world hungering for mass media product only, the search for new expression in art is on: the kind of expression that would address the viewer directly, that would require his/her emotional involvement, and that would prove that «outside the world of stage performance there is still possibility for truly poetic expressions» (Daniel Birnbaum). The 54th Venice Biennale has once again shown the global attempt to search for a new direction in art. Art Project «Landscape XXI Century» proves that Ukraine is the territory of manifestation of current world trends in this search for «new art». The project includes works of three painters who are leaders of the new art not only in their home countries — thanks to them landscape reveals a whole new side of it and proclaims a new tendency in modern art. On paintings of Anatoliy Kryvolap, Oleg Tistol, Antonio Meneghetti — representatives of different cultural traditions, landscape discloses its new inner self — an image as an open and fast flow that in some way reflects the dynamic and chromatic essence of art, where a symbol represents an idea, and colour represents a form. Every artist having found his own artistic style refuses fixed forms in favour of forces set free by the very act of Genesis. Understanding of painting as continuation of a spiritual practice (Antonio Meneghetti), search for harmony between human emotions and nature (Anatoliy Kryvolap), intellectual understanding of the world through an image (Oleg Tistol), according to masterminds behind the Project, present the world with new solutions. Art Project «Landscape XXI Century» is an alternative to current trends in modern art, unrelated to photographic experience, free from social and cultural problems and has nothing to do with critical analysis of realities conspiring with abnormities. And, most importantly, the wish to get detached from the postmodern paradigm in search of a new sincerity in this project did not turn into a look back, but became a look into the future where art is not a mere product, but rather collaborates with the viewer, inspiring open communication with the world and emotional co-creation. The new tendency in visual art roots in Renaissance and grows from modernism through post-modern. Its creators turn traditional into personal, bringing back artistic and creative spontaneity. The exposition of the Art Project «Landscape XXI Century» includes paintings of Antonio Meneghetti inspired by Ukrainian landscapes, of Anatoliy Kryvolap, who made a large-canvas painting specially for this project, and Oleg Tistol (from the series «Palm-trees» and «Mountains»). Maria Khrushchak, Art-critic, Editor-in-Chief of the «Ukrainska Kultura» magazine — official publication of the Ministry of Culture of Ukraine

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — В с т у п

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — i n t r o d u c t i o n

За останні 20 років сучасне українське мистецтво пройшло великий шлях становлення. Упродовж цього періоду, який збігся із початком відліку незалежності країни, радикальні зміни торкнулися усієї системи мистецтва як у контексті нової проблематики, так і у контексті форми функціонування художнього процесу. Одразу, з моменту краху Радянського Союзу, а також монополії Союзу художників на систему взаємин художника із суспільством і владою, частиною якої, без сумніву, була система худвиробництва, ми опинилися віч-на-віч із новою реальністю ринкових відносин. Так, наосліп, керуючись припущеннями та інтуїцією, працювали художники, а поряд із досі непохитною монополією інституту худфонду і держзамовлень з’являлися перші галереї і куратори, колекціонери, пізніше — аукціони актуального мистецтва. Незрозуміле, нове, провокативне і привабливе, актуальне мистецтво довгий час навіть не мало достатньої легітимності на державному рівні та існувало більшою мірою в рамках вузького «тусовочного» кола. Проте, несучи значний потенціал і вітальну енергію, terra incognita сучасного мистецтва поступово освоювалася, учорашні маргінали ставали класиками. З першого покоління галерей незалежної України, що починали свою діяльність у складних економічних реаліях 90-х, на плаву залишилися лише одиниці, які сьогодні, одночасно з новими гравцями художнього ринку, посідають важливе місце у системі функціонування арт-поля. Галереї формували нове покоління колекціонерів — невід’ємної ланки усього арт-процесу. Ті, хто вчасно побачив перспективу розвитку ринку, нині володіють розкішними колекціями знакових творів, нерідко залишаючись єдиними «архіваріусами» сучасної української культури. На початку нульових українське актуальне мистецтво інституціоналізувалося і усвідомило себе цілісним явищем. Було здійснено декілька спроб наукового осмислення результатів попереднього десятиліття і створення новітньої історії актуального мистецтва. Сформувалося професійне співтовариство, необхідне для нормального функціонування арт-сфери, сучасне мистецтво отримало ряд нових державних і приватних майданчиків для репрезентації і відчуло необхідність виходу на міжнародний рівень. Сьогодні ми ще й досі в середині шляху. На жаль, попри окремі успіхи наших співвітчизників, їх участь у великих міжнародних форумах і продаж їхніх робіт на зарубіжних аукціонах, українське сучасне мистецтво поки не стало феноменом у контексті загальносвітового процесу. Проте організм вітчизняного contemporary art довів свою життєздатність та силу. І підтвердженням тому є нове покоління молодих художників, які пробують, помиляються, але рухаються вперед. Долаючи одні проблеми, ми стикаємося з іншими. Але з кожним новим кроком, успіхом або падінням ми краще пізнаємо себе і бачимо далі.

Establishment of modern Ukrainian art has travelled a long way within the last 20 years. Over this period, that coincided with the beginning of the country’s functioning as an independent state, radical changes have affected the entire system of art both in the context of new subject matter and in the forms of creative work. Immediately after collapse of the Soviet Union and with it — monopoly of the Union of Artists, which dictated the system of relationships between artists and society, we had to face the new reality of market relations. Artists started probing their grounds on a hunch, intuitively, guided entirely by their feelings and, side by side with previously invincible monopoly of the Institute of Arts Fund and governmental orders, sprung first galleries, curators and collectors, and even contemporary arts auctions. Obscure, new, edgy and challenging modern art for a long while was not even quite legit and existed mostly within the narrow «bohemian» circle. Nevertheless, possessing significant potential and vital energy, terra incognita of the contemporary art has gradually developed: the yesterday’s marginal personalities became classics. Only few stay afloat out of the first generation of independent Ukrainian galleries, started in the rigid economic realities of the 1990-s. Today they, along with new players of the market, occupy a prominent place in the field of arts. Galleries have formed a new generation of collectors who are an integral part of the entire art process. Those, who noticed perspectives of market development in due time, now possess luxurious collections of sentinel works, often remaining sole «archivists» of modern Ukrainian culture. At the beginning of the XXI century Ukrainian contemporary art was institutionalized and revealed itself as a holistic phenomenon. Several attempts were made to evaluate results of previous decade in terms of science and to build up the newest history of actual arts. Professional community has been established as a prerequisite of normal functioning of the art domain. Contemporary art was granted a number of new government-owned and private venues for representation and felt the necessity to enter international level. Today we are still half way. Unfortunately, despite the success demonstrated by our compatriots, their participation in large international forums and sales at foreign auctions, Ukrainian contemporary art has not yet become a phenomenon in the context of a worldwide process. However, the body of national contemporary art has proved its viability and strength. New generation of young artists proves it, moving forward, even though often by way of trial and error. We overcome one obstacle to face some new ones, but each step, luck or failure, helps us in self-cognition and expands our vision. Victor Sydorenko, Director of the Modern Art Research Institute

Віктор Сидоренко, директор Інституту проблем сучасного мистецтва

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — В с т у п

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — i n t r o d u c t i o n

Український ринок сучасного мистецтва почав формуватись приблизно у кінці 1980-х рр. Але помітним гравцем на цьому полі Україна стала з кінця 2000-х. Західні колекціонери гідно оцінили сучасний український живопис, який поєднує високу академічну майстерність з актуальними творчими пошуками та експериментами. Проте говорити про внутрішній, національний ринок мистецтва ще надто рано — його формування, гадаю, й стане однією з головних тенденцій розвитку українського арт-середовища у найближчому майбутньому. Сучасне мистецтво в сучасному світі — це, зокрема, й модне хобі, й вигідна інвестиція, й вільно конвертуємий показник статусу. Проте, арт-бізнес є дуже особливим — так, тут вирують чималі гроші, проте в першу чергу тут все вирішує любов — любов до мистецтва. Колекціонування — це також різновид мистецтва, що вимагає освіченості, інтуїції та пристрасті. На сучасному етапі Україні бракує мережі інституцій та проектів, які б займалися системним розвитком мистецької освіти — не тільки художників, але й глядача. Та окрім лояльної державної політики, у цій справі необхідні й приватні ініціативи. Мистецтво потребує меценатів — так було у всі часи, й так є зараз. Колекціонери мають цінувати й підтримувати національне мистецтво, адже це — соціально відповідальна позиція. Актуальне мистецтво — це акумулятор життєздатних, аванґардних ідей та образів сучасності, та водночас — інтроспективний погляд на себе, свою історію, традиції, світогляд. Не тільки купувати — вчитись розуміти українське мистецтво, любити його — в цьому має полягати наша глобальна стратегія.

Ukrainian contemporary art market started taking its shape somewhere in late 1980’s. But it wasn’t until the end of the first decade of the third millennium when Ukraine made its presence in the field notable. Western art collectors appraised contemporary Ukrainian art to its worth for its ability to unite high academic mastery with actual creative searche and pursuit. Nonetheless it would be too premature to talk about a domestic, national arts market and, in my opinion, its formation shall mark off one of the key trends of the Ukrainian artistic medium development in the nearest future. Contemporary art in contemporary world is not just your fashionable fad but also a lucrative investment and a freely convertible token of status. Meanwhile, there is a knack to the art business and it is not about hefty amounts circulating but rather a very special love for art that becomes the ultimate determinant. Art collecting is also a kind of fine art in itself: it takes education, hunch and passion to become a collector. The Ukraine of today lacks a network of institutions and projects capable of contributing to systemic artistic education of artists as well as audience. Government policy on the matter, however loyal, also requires private initiatives. The need for patrons these days is high — just as it has always been throughout the ages. Collectors should value and support national art, since it’s the matter of social responsibility. Contemporary art — is a juice-box of viable avant-garde ideas and images; moreover, it is an introspect into oneself, one’s history, traditions and outlooks. Not only purchasing — but learning to understand and to love Ukrainian art — this should be our global strategy.

Ігор Абрамович, Арт-дилер

Іgor Abramovych, Art-Dealer

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — В с т у п

[експозиція / exposition]

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

L andscape X XI cen t ury â&#x20AC;&#x201D; e xposition

Експозиція міжнародного арт-проекту «Пейзаж ХХІ століття» поєднує в собі твори трьох видатних митців сучасності — Антоніо Менегетті, який розуміє живопис як продовження одного з проявів онтологічного початку, Анатолія Криволапа, шукача гармонії між емоцією та природою та Олега Тістола, мистецтво якого є інтелектуальним осмисленням світу через художній образ. Проект входіть до Паралельної програми проекту ARSENALE 2012.

Display of the International Art Project «Landscape XXI Century» combines works of three prominent contemporary artists — Antonio Meneghetti, who understands painting as a continued manifestation of an ontological origin; Anatoliy Kryvolap, a seeker of harmony between emotion and nature; and Oleg Tistol, whose art is an intellectual interpretation of the world through an artistic image. This Project is part of a parallel ARSENALE 2012 programme.

П е й з а ж Х Х І с т о л і т т я — е кс п о з и ц і я

L andscape X XI cen t ury â&#x20AC;&#x201D; e xposition

П е й з а ж Х Х І с т о л і т т я — е кс п о з и ц і я

L andscape X XI cen t ury â&#x20AC;&#x201D; e xposition

П е й з а ж Х Х І с т о л і т т я — е кс п о з и ц і я

L andscape X XI cen t ury â&#x20AC;&#x201D; e xposition

П е й з а ж Х Х І с т о л і т т я — е кс п о з и ц і я

L andscape X XI cen t ury â&#x20AC;&#x201D; e xposition

П е й з а ж Х Х І с т о л і т т я — е кс п о з и ц і я

L andscape X XI cen t ury â&#x20AC;&#x201D; e xposition

П е й з а ж Х Х І с т о л і т т я — е кс п о з и ц і я

[твори / works]

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

Мистецтво — це нескінченність ліричних форм та інтелектуального бачення. Предметом мистецтва є естетика — форма всього, що представляє собою життєвий світ. Для того щоб творити мистецтво, необхідно переживати задоволення, яке буде рівним рівню розуму. Мистецтво не може розцвісти, якщо відсутня культура, універсальна відвертість. Вище в людині — його метафізична точка відліку. Людина як суть, яка утворює його і робить здатним на нескінченно-метафізичне. Антоніо Менегетті Art is an eternity of lyrical forms and intellectual vision. The subject matter of art is aesthetics, the form of everything that the living world encompasses. To create art one has to experience pleasure as divine as the level of one’s mind. Art cannot flourish in absence of culture and universal sincerity. Metaphysical starting point of a person would be considered the top reference. Person as an essence that creates it and makes capable of everything infinitely metaphysical. Antonio Meneghetti

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

Антоніо Менегетті Українська весна, 2011 120 x 180 см, нітро на полотні

Antonio Meneghetti Ukrainian spring, 2011 120 x 180 cm, nitro on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

Пейзажі, як на мене, — це якась українська приреченість. І мені здається, що вона відроджується. Пейзаж відроджується у новій формі, і в якомусь новому своєму прояві він уже входить в українське мистецтво, і, я с подіваюсь, що з часом може бути поширений і далі. Анатолій Криволап Landscapes, in my opinion, embody some kind of Ukrainian doom. But it seems to me that it starts reviving. Landscape revives in a new form and becomes the heart and sole of Ukrainian art in its new manifestation. I hope that, in due time, it would develop further. Anatoliy Kryvolap

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

Anatoliy Kryvolap Evening road, 2011 250 x 500 cm, oil on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Анатолій Криволап Вечірній шлях, 2011 250 x 500 см, олія на полотні

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

На даному етапі тут є і гори, і пальми. Це не тиражування у жодному разі, це просто спроба досягти досконалості у певній темі. Дуже важливий аспект. Художники, як правило, працювали в одному й тому самому жанрі, з однією і тією самою темою. Скажімо, Пікассо писав картини у «блакитному періоді» усе своє життя (і навіть класичні речі) — і не тому, що він нічого не міг придумати, а якраз тому, що хотів усе це зробити по-справжньому. Тобто кожного разу ти не задовольняєшся результатом, тобі хочеться іти все далі й далі. Це дуже професійно, це нормально і, в принципі, повчально для українських художників. Мені відомий недолік слов’янських митців і я добре знаю історію нашого мистецтва: у нас ніхто й ніколи нічого не доводив до кінця, все якось так — узявся, попрацював трішки й забув. Це досить сумно. Мені дуже смішно бачити перші картинки — і дуже приємно бачити останні. Я хочу завжди висловлюватися виразно. Мені здавалося: ось пальми — все, я вже навчився, класно вийшло; а через рік раптом — це ж не так усе робиться! Моя національна географія тривала років п’ять, поки я не зробив це так, що зрозумів: я навчився. Олег Тістол Here we have mountains and palm trees. This is not a replication at all, this is an attempt to achieve perfection in a specific theme. It is a very important aspect. Painters, as a rule, used to work in one and the same genre with one and the same theme. For example, Picasso painted in «Blue Period» all his life (even his classic works). He was doing it not because he could not come up with anything else, but because he tried to do it the best way possible. In other words, every time when you are not satisfied with the result, you want to go further and further. This is very professional, this is normal and this is a very good lesson for Ukrainian painters. I know what the weaknesses of Slavic artists are and I am well familiar with the history of national art: our people tend not to finish what was started; everything goes on a whim — you start it, work on it for a while and then put it aside and forget. This is very sad. It is very funny for me to look at my first pictures — and very fulfilling to look at the most recent ones. I always want to express myself clearly. I used to think: palm trees — here you go, I’ve learned it and it looks cool; and suddenly a year later — gosh, this is not how it should be done! My national geography was developing for about five years before I made it the way that told me: I had learned. Oleg Tistol

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

Олег Тістол Казбек-11, 2011 140 x 200 см, акрил та олія на полотні

Oleg Tistol Kazbek-11, 2011 140 x 200 cm, acrylic and oil on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

Antonio Meneghetti Geometry of the Universe, 2010 250 x 500 cm, nitro on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Антоніо Менегетті Геометрія всесвіту, 2010 250 x 500 см, нітро на полотні

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

Після того, як людина багато чому навчилася, врешті-решт, їй залишається опанувати мистецтво, а саме — як вкласти у відкрите творіння всі наявні уміння і знання. Кожен повинен винайти мистецтво для власного онтичного початку. Природно, мистецтво не призначене для недосвідчених. Воно існує для тих, хто до нього здібний, оскільки є божественною розкішшю реалізованих людей. Антоніо Менегетті

Having learned a lot the only thing that remains for a person — is to master art: that is, how to invest all the available knowledge and skills into an open creation. Everyone has to discover an art of his or her own ontological beginning. Naturally, art is not for inexperienced ones. It only exists for those with talent, since it is a divine luxury available to people who fulfilled themselves. Antonio Meneghetti

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Антоніо Менегетті Прозорість, 2011 180 x 300 см, акрил та нітро на полотні

Antonio Meneghetti Transparency, 2011 180 x 300 cm, acrylic and nitro on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

У всьому світі сучасне мистецтво представляє певну ідеологію, специфічно експонує психологію тих операторів, які діють в світі, на ринку, в рамках того або іншого погляду на мистецтво. У цьому сенсі сьогоденне мистецтво відображує всього лише деяку ментальну і екзистенціальну позицію. Антоніо Менегетті

Throughout the world contemporary art represents a certain ideology and specifically exposes the psychology of those operators who are active in the world, on the market, within the framework of this or that view on art. In this regard contemporary art reflects only a partial mental and existential position. Antonio Meneghetti

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Антоніо Менегетті Жар душі, 2010 180 x 330 см, нітро на полотні

Antonio Meneghetti Heat of the Soul, 2010 180 x 330 cm, nitro on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Antonio Meneghetti

Антоніо Менегетті

Lunar Bay, 2010

Місячна бухта, 2010

100 x 180 cm, acrylic and nitro on canvas

100 x 180 см, акрил та нітро на полотні

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

Мистецтво — це завжди щось трансцендентне, направлене до повернення, це чиста спрямованість до акту життя самому в собі. Антоніо Менегетті

Art is always somewhat transcendental, aimed at returning to oneself; it is the direct allure to the act of life as it is. Antonio Meneghetti

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Антоніо Менегетті Батько Дніпро, 2010 100 x 180 см, нітро на полотні

Antonio Meneghetti Father Dnieper, 2010 100 x 180 cm, nitro on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

Антоніо Менегетті Світанок, 2011 60 x 120 см, нітро на полотні

Antonio Meneghetti Dawn, 2011 60 x 120 cm, nitro on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Антоніо Менегетті Море, 2010 60 x 120 см, нітро на полотні

Antonio Meneghetti Sea, 2010 60 x 120 cm, nitro on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

Антоніо Менегетті Пересічення, 2010 150 x 200 см, нітро на полотні

Antonio Meneghetti Confluence, 2010 150 x 200 cm, nitro on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

Антоніо Менегетті Экстаз і Море, 2010 150 x 200 см, нітро на полотні

Antonio Meneghetti Ecstasy and the Sea, 2010 150 x 200 cm, nitro on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

Антоніо Менегетті Океанічний, 2010 140 x 180 см, нітро на полотні

Antonio Meneghetti Oceanic, 2010 140 x 180 cm, nitro on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

Нема геніальних художників, це неправильно. Генії бувають тільки в науці, а художник — це індивідуальність. І коли ця індивідуальність знайдена, знайдена позиція, опрацьована протягом життя, доведена, вона обов’язково буде цікавою. Анатолій Криволап

There are no genius painters, such a statement would be wrong. There may be a genius in science but a painter is always a personality. This personality is to be discovered, the views are to be shaped and tested through life experience and only then such personality would be of interest to people. Anatoliy Kryvolap

Анатолій Криволап Повний місяць, 2011 150 x 200 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Full Moon, 2011 150 x 200 cm, oil on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

Анатолій Криволап Вечір на озері, 2011 150 x 200 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Evening on the Lake, 2011 150 x 200 cm, oil on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

Анатолій Криволап Вечірня вода, 2011 150 x 200 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Еvening water, 2011 150 x 200 cm, oil on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

Гостре — це завжди цікаво. Для мене позиція радикальна у будь-якому напрямку є найбільш вираженою й індивідуальною позицією у всьому. Серединне мистецтво знаходиться поза межами індивідуальності і воно вже має масовий характер, воно нецікаве особисто для мене. Анатолій Криволап

Radical views are always interesting. In my opinion any radical stand seems to be the most expressive and personified position. Art that is not individual but is of mass nature presents no interest to me whatsoever. Anatoliy Kryvolap

Анатолій Криволап Захід сонця на озері, 2011 140 x 200 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Sunset on the lake, 2011 140 x 200 cm, oil on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

Анатолій Криволап Сутінки, 2011 69 x 119 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Twilight, 2011 69 x 119 cm, oil on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Анатолій Криволап Червоний захід сонця, 2003–2010 80 x 100 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Red sunset, 2003–2010 80 x 100 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

Я працюю зовсім в іншому напрямку, мене цікавить позачасовий і завмерлий стан. Якщо порівнювати з музикою, то мій стан — це симфонічний оркестр, який грає сталу композицію. Анатолій Криволап

I work in quite a different manner, I am interested in a condition that is timeless and frozen. If we compare it with music, my condition could be compared to a symphonic orchestra which plays a stale composition. Anatoliy Kryvolap

Анатолій Криволап Хмара над степом, 2011 140 x 200 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap A cloud over the steppe, 2011 140 x 200 cm, oil on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

Анатолій Криволап Полонина Карпат, 2009–2010 90 x 130 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Mountain valley in the Carpathians, 2009–2010 90 x 130 cm, oil on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Анатолій Криволап Смугастий захід, 2011 90 x 130 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Striped sunset, 2011 90 x 130 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

Анатолій Криволап Літній вечір, 2011 100 x 140 см, олія на полотні Anatoliy Kryvolap Summer Nightfall, 2011 100 x 140 cm, oil on canvas

10 0

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Анатолій Криволап Без назви, 2011 140 x 160 см, олія на полотні Anatoliy Kryvolap No name, 2011 140 x 160 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

101

Анатолій Криволап Живопис, 2011 200 x 200 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Painting, 2011 200 x 200 cm, oil on canvas

102

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

103

Анатолій Криволап Зимові пагорби, 2011 101 x 142 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Winter hills, 2011 101 x 142 cm, oil on canvas

104

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Анатолій Криволап Гурзуф. Ранкове марево, 2010 100 x 160 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Gurzuf. Morning mirage, 2010 100 x 160 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

105

10 6

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

107

Анатолій Криволап Вечоріє, 2010 89 x 119 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Evening, 2010 89 x 119 cm, oil on canvas

108

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Анатолій Криволап Без назви, 2011 70 x 110 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap No name, 2011 70 x 110 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

109

110

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

111

Анатолій Криволап Засліплений обрій, 2011 90 x 130 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Blinding horizon, 2011 90 x 130 cm, oil on canvas

112

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Анатолій Криволап Витолга, 2012 100 x 150 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Vitolga, 2012 100 x 150 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

113

114

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

115

Анатолій Криволап Озеро. Pанковий туман, 2005 100 x 140 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Lake. Morning fog, 2005 100 x 140 cm, oil on canvas

11 6

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Анатолій Криволап Oсінній вечір, 2007 69 x 99 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Autumn Evening, 2007 69 x 99 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

117

118

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

119

Анатолій Криволап Літня ніч, 2010 80 x 100 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Summer night, 2010 80 x 100 cm, oil on canvas

12 0

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Анатолій Криволап Осінні поля, 2004 80 x 120 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Autumn fields, 2004 80 x 120 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

12 1

12 2

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

12 3

Анатолій Криволап Озеро, 2011 100 x 140 см, олія на полотні Anatoliy Kryvolap Lake, 2011 100 x 140 cm, oil on canvas

124

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Анатолій Криволап Вечірній берег, 2011 100 x 150 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Evening Coast, 2011 100 x 150 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

12 5

12 6

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

12 7

12 8

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Анатолій Криволап Ранок, 2011 100 x 140 см, олія на полотні

Anatoliy Kryvolap Morning, 2011 100 x 140 cm, oil on canvas

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

12 9

Що стосується ролі художника у сучасному житті, то я як професійний художник вважаю, що це передовий загін людства. Тобто художники займаються тим, чим, власне, повинні займатися люди. Найвищий прояв, нам від Бога даний, який нас відрізняє від всього іншого, — це здібність до творчості. Художня творчість є вищим заняттям серед творчих процесів, тому що вона не матеріальна, не буквально матеріальна. Вона ніби безглузда, але це такий науково-дослідницький інститут усього життя. Місце художника — єдине, що я б все-таки уперто вибрав зараз з усіх положень соціальних, зі всіх професій. Це найбільш вдячне, найкраще і найосмисленіше з будь-яких занять, якими варто було б займатися, тому що жоден бізнес, жодна політична кар’єра і тим більше жодне матеріальне виробництво все одно не зможе настільки задовольнити людину, наскільки це може зробити осмислення сенсу самого життя. Мистецтво — це обмін розумінням краси, життя, жахливого, прекрасного — всього. Обмін найголовнішими речами, які насправді цікавлять будь-яку людину.

As a professional painter I believe that artists are in vanguard of society at all times. What I mean to say is that artists do what all people are supposed to be doing — creating. Regardless of a viewpoint, this ability to create is the best gift from the God, the most distinguishing manifestation of humanity. Artistic creativity stands atop all other creative processes because it is immaterial — it makes no material sence but it is like a research institute of life in general. This is the only profession and the only social status that I would choose — that of an artist. This is the best, most grateful and most comprehensive activity in the world worthy of pursuing, since neither business, nor politics or even material production are capable of providing the same level of satisfaction, as comprehension of the essence of life. Besause only on this level human interaction is possible. Art is an interchange of our understanding of beauty, of life, of joy and terror, of all things. It is the means to share things and feelings that are most important and interesting to all people. Oleg Tistol

Олег Тістол

Олег Тістол Аїда, 2011 200 x 150 см, акрил на полотні

Oleg Tistol Aida, 2011 200 x 150 cm, acrylic on canvas

13 0

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

13 1

13 2

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

13 3

Олег Тістол Шарм, 2010 150 x 210 см, акрил на полотні

Oleg Tistol Charm, 2010 150 x 210 cm, acrylic on canvas

13 4

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

13 5

Пальма — це вертикаль, в яку закладено дуже серйозне прагнення руху вгору, або це пошук раю. Це повинно бути змальовано, для мене особисто, в нормальних, вже давно визначених, тисячоліттями відпрацьованих рамках. Пейзаж — це горизонталь, пейзаж — це вертикаль. Там є внутрішні правила, які з плином століть дуже рідко порушуються, і вони вже дуже добре відпрацьовані. І варто б це час від часу підкреслювати, щоб наступним, хто братиметься за цю тему, було легше стартувати.

Palm tree is a vertical — it has the most intense upward aspiration resembling a quest for paradise. These notions are quite metaphysical but I feel they must be painted within some framework that has been established through centuries. Like say, landscape is vertical or landscape is horizontal. It has its inner rules that are rarely broken and that are well established through many years. These rules need to be outlined once in a while so that the next person who works of the subject gets an easier start.

Олег Тістол

Oleg Tistol

13 6

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Олег Тістол Без назви, 2008 100 x 160 см, акрил на полотні

Oleg Tistol No name, 2008 100 x 160 cm, acrylic on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

13 7

13 8

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

13 9

Олег Тістол

Oleg Tistol

Сінай, 2010

Sinay, 2010

210 x 150 см, акрил на полотні

210 x 150 cm, acrylic on canvas

14 0

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Олег Тістол

Oleg Tistol

Ялта вечірня, 2009

Evening Yalta, 2009

200 x 160 см, акрил на полотні

200 x 160 cm, acrylic on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

141

14 2

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

14 3

Олег Тістол

Oleg Tistol

Парк, 2010

Park, 2010

200 x 140 см, акрил на полотні

200 x 140 cm, acrylic on canvas

14 4

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Олег Тістол

Oleg Tistol

Яффа. Порт, 2011

Jaffa. Haven, 2011

200 x 145 см, акрил на полотні

200 x 145 cm, acrylic on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

14 5

14 6

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

147

Предмети відверто символічні, колір символічний. Тобто, скажімо, якщо Криволап професійно займається кольором, то проблематика кольору — одна з його основних. У мене усе в комплексі, тому що я роблю стереотипні світоглядні картинки. Насправді я займаюся культурологічною діяльністю: ось картинка, ось на ній хрестики, пальми, ось гори, якісь натюрморти з трояндочками — я символіку використовую, тому що усе символічно довкола. Усе має коріння, витоки — нічого спеціального, особливого нема. Ось, наприклад, в останні декілька років у мене дуже часто з’являється у тій або іншій інтерпретації православний хрест — у цьому нема жодного лихого наміру, просто я православний художник, православна людина.

Objects are clearly symbolic, colour is symbolic as well. That is, say, if Kryvolap deals with colour professionally, the issue of colours is of primary importance for him. My approach is composite since I paint stereotype visionary pictures. In fact, I do a work of a culture expert: here is a picture with crosses, palm trees, mountains, some still life with roses — I use symbols in my work because everything around is symbolic. Everything has its roots, its origins — there is nothing special, nothing exceptional. Here is an example: in recent years I have been repeatedly painting an orthodox cross in various interpretations. That absolutely does not mean that I have some evil intents — I am just an orthodox painter and orthodox believer.

Олег Тістол

Oleg Tistol

14 8

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Олег Тістол Ю. Б. К., 1998 100 x 180 см, олія на полотні

Oleg Tistol U. B. К., 1998 100 x 180 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

14 9

15 0

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

151

Олег Тістол

Oleg Tistol

Весна, 2011

Spring, 2011

200 x 140 см, акрил на полотні

200 x 140 cm, acrylic on canvas

15 2

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Олег Тістол

Oleg Tistol

Вул. Будівельників, 2011

Stroiteley Str., 2011

200 x 140 см, акрил на полотні

200 x 140 cm, acrylic on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

15 3

У моєму віці і в моєму нинішньому стані мене цікавить глобальна культурна ситуація в Україні. Не моє особисте місце у цій культурі, не мій рейтинг, а країна, в якій я живу. Як говорила Леся Українка, «без надії сподіваюсь» — так і я в даному випадку. Я цим займаюся 30 років: кожен проект (і цей також, і, сподіваюсь, усе вийде), кожна виставка, кожен рух тут, у Києві особливо, завжди робиться для того, щоб залишити якийсь культурний слід, тому що це проблема України. Олег Тістол

In my age and in my present situation I am interested in the global cultural situation in Ukraine. Not my personal plac ib this culture, not my rating, but the country I live in. As Lesya Ukrainka said: «Contra spem Spero». I am in that same position. I have been working for thirty years: every project (including this one), every exhibition, every cultural action, here in Kyiv in particular, everything is always made with some cultural impact in mind. I work for the sake of Ukraine. Oleg Tistol

Олег Тістол Лівадія, 2010 200 x 145 см, акрил на полотні

Oleg Tistol Livadia, 2010 200 x 145 cm, acrylic on canvas

15 4

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

15 5

15 6

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

157

Олег Тістол

Oleg Tistol

Вітер, 2011

Wind, 2011

200 x 140 см, акрил на полотні

200 x 140 cm, acrylic on canvas

15 8

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Oleg Tistol

Олег Тістол

Яффа, 2010

Jaffa, 2010

200 x 140 cm, acrylic on canvas

200 x 140 см, акрил на полотні

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

15 9

160

Олег Тістол

Ю. Б. К., 2007

Ю. Б. К. #5, 2007

190 x 160 см, олія на полотні

Oleg Tistol

U. B. К., 2007

U. B. К. #5, 2007

190 x 160 cm, oil on canvas

Олег Тістол

Фамілія, 2011

Kазино «Третій Рим», 2011

200 x 140 см, акрил на полотні

200 x 150 см, акрил на полотні

Oleg Tistol

Familia, 2011

Third Rome Casino, 2011

200 x 140 cm, acrylic on canvas

200 x 150 cm, acrylic on canvas

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

161

Гора — це та межа, вище якої я особисто (як human) не можу піднятися. Тобто гора — межа моїх людських можливостей. Це повинно бути дуже чітко, виразно.

A mountain is something that is beyond my limits (as a humen being), I cannot go over it. Basically, a mountain is the borderline of my human abilities. This needs to be expressed clearly and distinctly.

Олег Тістол

Oleg Tistol

162

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Олег Тістол Нарзан, 2011 92 x 123 см, акрил та олія на полотні

Oleg Tistol Narzan, 2011 92 x 123 cm, acrylic and oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

163

Олег Тістол Без назви, 2004 45 x 100 см, олія на полотні

Oleg Tistol No name, 2004 45 x 100 cm, oil on canvas

Олег Тістол Aрарат #2, 2006 45 x 100 см, олія на полотні

Oleg Tistol Ararat #2, 2006 45 x 100 cm, oil on canvas

Олег Тістол Aрарат #66, 2006 45 x 100 см, олія на полотні

Oleg Tistol Ararat #66, 2006 45 x 100 cm, oil on canvas

16 4

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

165

166

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

Олег Тістол Без назви, 2011 90 x 200 см, акрил на полотні

Oleg Tistol No name, 2011 90 x 200 cm, acrylic on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

167

Олег Тістол Троянди #16, 2006 45 x 100 см, олія на полотні

Oleg Tistol Roses #16, 2006 45 x 100 cm, oil on canvas

Олег Тістол Aрарат #58, 2006 45 x 100 см, олія на полотні

Oleg Tistol Ararat #58, 2006 45 x 100 cm, oil on canvas

Олег Тістол Aрарат #5, 2011 45 x 100 см, олія на полотні

Oleg Tistol Ararat #5, 2011 45 x 100 cm, oil on canvas

168

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — wo r ks

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

169

170

L a n d s c a p e X X I c e n t u r y â&#x20AC;&#x201D; W o r ks

Пейза ж Х ХІ століт т я — Т ВОРИ

171

[конкурс / contest]

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

173

174

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — c o n t es t

конк урс / c on t est

Сьогодні розвиток українського мистецтва зазнає фундаментальних змін, під впливом творів зарубіжних художників та їхнього ставлення до зображення реального світу на полотні. Сучасне мистецтво завжди прагне розкрити світорозуміння, процес самопізнання людини. Мистецтво як форма свідомості акумулює життєвий і соціальний досвід. Представлене безліччю течій і напрямів, свідомо інваріантне, мистецтво ХХІ століття постійне тільки в одному — у типі ставлення до людської свідомості, якість якої воно весь час прагне докорінно змінити. І ось тут «усі засоби добрі» — від наслідування первісного мистецтва, дитячої творчості й епатажу аж до мрії про далекі, трансцендентні світи. Сучасне мистецтво легко грає з будь-якими формами, ситуаціями, ідеями. У рамках міжнародного арт-проекту «Пейзаж ХХІ століття» було започатковано міжнародний конкурс молодих художників. Молодь — це майбутнє кожної країни, а значить і її історії. Відображаючи на полотні навколишній світ, художник виражає своє ставлення до нього, тобто своє істинне світовідчуття, колористику тощо. Метою цього конкурсу є перш за все надання можливості молодим художникам розкрити свій потенціал, продемонструвати через свої твори суттєво новий погляд на українську природу, її яскравість та могутність. Основою зацікавленості організаторів саме пейзажем стала незайманість та смиренність української природи, її безмежних ланів, бурхливих річок, дрімучих лісів, крім того, пейзаж дає глядачеві унікальну можливість злитися й перейнятися глибиною та розкішшю природи та її явищ. Фіналістам конкурсу була надана можливість презентувати свої твори глядачам та взяти участь у проекті «Пейзаж ХХІ століття». Відкривати нові імена та підтримувати талановиту українську молодь — ось що сьогодні дійсно потрібно. Олег Мазін, Керівник проекту

Currently, development of Ukrainian art undergoes fundamental changes due to the influence of foreign artists and their ways of portraying the surrounding world on canvas. Contemporary art always strives to reveal perception of the world, the process of human self-cognition. Art, as a form of consciousness, accumulates both life and social experience. Represented by a vast number of trends and movements, wilfully invariant, art of the XXI century is consistent only in one thing — its attitude towards human consciousness, accompanied by tireless endeavours to change its quality. For that purpose «all means are good», including imitation of primitive art, children’s creativity and escalation, or even dreams about distant metaphysical worlds. Contemporary art easily plays with all forms, situations and ideas. International Contest of Young Painters was initiated as part of the International Art Project «Landscape XXI Century.» Young people embody the future of any country and, thus, its history. Depicting surrounding world on canvas, a painter reveals his or her attitude to it, their real vision of the world and its colours. The objective of this contest is, first and foremost, to offer young painters an opportunity to manifest their potential, demonstrate an entirely fresh view on Ukrainian nature, its brilliance and might. Organisers turned their minds to landscape because nature here is so virgin and tranquil with all its vast fields, rapid rivers and dense forests. Furthermore, landscape offers a unique way to assimilate with nature and embrace the splendour of its manifestations. Finalists of the contest were offered a chance to present their works to viewers and to take part in the project «Landscape XXI Century». What we really need today is to discover new names and support talented young people of Ukraine. Oleg Mazin, Project Director

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — ко н к у р с

175

У більшості своїх робіт, як і в цій картині, я оперую символами. Будинок, човен, дерево — усе це символи: символи природи, людини в ній, людських занять. Тому предмети тут позбавлені детального промальовування. Гама і колір передають настрій роботи, її територіальну приналежність. Будинок. Якщо це будинок, то символічно його змалювати максимально простим: це закритий простір із входом й інколи вікном. Символічно замкнутий простір чотирьох стін я змальовую квадратом. Квадратний будинок може бути як азіатською глиняною халупою, так і високотехнологічним концептуальним європейським будинком — кожен бачить свій, близький йому дім. Дерево. Дерево саме по собі символічне. Це ознака природи, життя. Якщо пейзаж південний, то, як правило, я змальовую кипарис. У даному випадку дерево інше — це говорить про те, що пейзаж відноситься до середньої смуги, смуги класичної української природи. Про це свідчить і стримана пастельна гама кольорів картини. Човен. Як і будинок, човен говорить про присутність людини, її заняття, з’являється якась історія. Зазвичай я закладаю ідею про човен рибалки. У цій роботі човен примарний. Він ніби і є, але це більше спогад про нього, про те, що колись тут текло рибальське життя. Взагалі сам пейзаж примарний, туманний і розмитий. У нім закладена історія. Хтось може розуміти змальоване на картині як спогад про минуле, хтось — уявити туманний ранок на річці.

In most of my works, including this one, I operate with symbols. a house, a boat, a tree — all these are symbols: symbols of nature, of a person in it, of human occupations. That is why the objects here lack detail. The spectrum and colour communicate the mood of the work and its territorial belonging. House. If this is a house, it would be symbolic to paint it as simple as possible: it is a closed space with an entrance and sometimes a window. a symbolically closed space inside four walls I draw as a square. A square house could be either an Asian clay hut or a high-tech conceptual European building — everyone sees his or her own home. Tree. a tree is symbolic by itself. It is a token of nature and life. If I depict a southern landscape, then I would paint a cypress tree. Here the tree is different, which means that the landscape belongs to a moderate climate, typical of Ukrainian nature. The mellow pastel range of colours in the picture adds to that impression. Boat. Just like a house, a boat implies presence of a person, speaks of his/her occupation, so we have a story here. Usually I embed the idea of a fishing boat. In this work the boat is illusory. It seems to exist, but rather as a memory of a boat and of the fact, that once it witnessed life of a fisherman. In general the landscape itself is illusory, foggy and fuzzy. It has a story embedded in it. Some may perceive the image as a reminiscence of the past; others may imagine a foggy morning on a river.

Анатолій Димант (26 років)

Anatoly Dymant (26 y.o.)

176

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — c o n t es t

Анатолій Димант Пейзаж з примарним човном, 2011 80 x 80 см, олія на полотні

Anatoly Dymant Landscape with a spectral boat, 2011 80 x 80 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — ко н к у р с

17 7

«Парк» та «Острів» — твори, в яких я намагався писати повітря, кольоровий простір, який, власне, є головною складовою будь-якого природного стану. Саме він і відрізняє світанок від заходу сонця, день від ночі. Простий і водночас монументальний мотив та безліч кольорових мазків створюють безкінечну гармонію відтінків, надаючи тонам резонансу, який змінюється залежно від їхніх вібрацій, відтворюючи світанкову атмосферу, легку імлу. Власне, це те, чого я хотів досягти у цих роботах. Тут мене мало цікавила будова дерева чи конструкція лісу — лише стан та простір.

«The Park» and «The Island» are the works where I tried to depict air, a colourful dimension, which in fact is the main component of any natural state. It distinguishes dawn from sunset, day from night. A simple and at the same time monumental motive plus multiple colour touches create an infinite harmony of shades, bringing tints into resonance, which changes depending on their vibrations while creating atmosphere of a dawn, a touch of mist. This is exactly what I wished to achieve in these works. I had little interest in the build of a tree or the structure of a forest — all I wanted were substance and dimension.

Гліб Франко (26 років)

Glib Franko (26 y.o.)

178

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — c o n t es t

Гліб Франко Острів, 2012 120 x 130 см, олія на полотні

Glib Franko Island, 2012 120 x 130 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — ко н к у р с

17 9

18 0

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — c o n t es t

Гліб Франко Парк (геометрія), 2011 100 x 120 см, олія на полотні

Glib Franko Park (geometry), 2011 100 x 120 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — ко н к у р с

18 1

Дорога, розкатана лижниками, а можливо — возами, яка веде у далеке село, у зимовий час відрізане від цивілізації. Край дороги стоїть стара висока верба. Дуже давно занесло сюди насіннячко — і проросло воно тут… Утім, може, тоді й дороги цієї не було. Багато побачила верба за своє життя. Самотня і велична, вся у важкому сніговому одязі, вона, як вартовий на своєму вічному посту на краю путівця, що веде до села чи й навіть далі — за найдальші горизонти… Інга Макарова (21 рік)

18 2

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — c o n t es t

The road ploughed by skiers or, maybe, sleighs leads to a distant village that is cut off from civilization in winter time. a high old willow grows on the side of the road. Long ago a seed was brought here and took root… However, may be there was no road here yet at the time. The willow witnessed many things. Lonely and majestic in heavy snow garments it is like an eternal guard on the side of the trail leading to the village or even further — beyond the horizons… Inga Makarova (21 y.o.)

Інга Макарова Сніжна, 2011 30 x 20 см, папір та гуаш

Inga Makarova Nival, 2011 30 x 20 cm, paper and gouache

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — ко н к у р с

18 3

Що відрізняє митців ХХІ століття, які стоять біля витоків сучасного мистецтва, від творців минулого? Це мислення, нова концепція світобудови і зовсім інший підхід до реальності. Тому серія лаків стала тим втіленням єдності протилежностей, що так притаманна нашому буттю, і його цілісності у контексті однієї площини. Здавалось би, проста фортеця у Судаку — та непростий підхід до неї: єднання древності із майбуттям, передача надсучасними методами минувшини і нерозривності усієї дійсності у векторі «минуле-теперішнє-майбутнє», що своїм єднанням дає нам розуміння Буття і Того, хто творить його. Якщо усе створене у світі «речовини» і «поля» є енергією, то манера передачі її має бути такою самою — ця тенденція стає основою для нових знахідок у двовимірному просторі. Задля того аби тим, хто буде після нас, ми залишили не тільки зосередженість на проблемах, а ще й захоплення моментом прекрасного, проекцію того, що зветься Любов’ю, створену новими засобами й таким чином, щоб погляд глядача «перетікав» із площини у площину — і глядач насолоджувався її вібрацією і творив одне ціле, те, що зветься Реальністю.

What distinguishes artists of the ХХІ century, creators of the contemporary art, from artists of the past? Their way of thinking, a new concept of the universe and absolutely different approach to reality. That is why the series of lacquers embodies the unity of opposites, which is so inherent to our being, and its integrity, put in the context of a single surface. It seems to be a simple fortress in Sudak, however, the approach to it is not simple: unity of antiquity and future, communication of the past by contemporary methods and of integral reality within the «past — present — future» vector. This cohesion gives an understanding of Existence and of the One who created it. If all things in the world of «substance» and «field» are made of energy, then the style of communicating it should be the same. This trend becomes a new playground in a two-dimensional space. It should help those who come after us to inherit not only concerns and problems, but also admiration by the moment of beauty, projection of Love created by new means and new ways, that allow a spectator’s gaze to flow from one dimension to another, enjoying its vibrations and creating one comprehensive Reality.

Михайло Тимчук (30 років)

Mykhailo Tymchuk (30 y.o.)

18 4

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — c o n t es t

Михайло Тимчук Фортеця Судаку, 2011 59 x 84 см, папір, глянцеві лаки

Mykhailo Tymchuk Fortress in Sudak, 2011 59 x 84 cm, paper, glossy varnish

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — ко н к у р с

18 5

У своїх роботах я намагаюсь передати відчуття від побаченого. Трансформуючи, пропускаючи його через своє бачення. Пейзаж для мене — наче жива субстанція, котра доносить до мене свої емоції.

In my works I try to communicate the sensations of what I’ve seen. Transformed and sieved through my vision. Landscape — is like a live substance delivering its emotions to me.

Олексій Іванюк (23 роки)

Oleksiy Ivaniuk (23 y.o.)

18 6

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — c o n t es t

Олексій Іванюк Корови, 2011 60 x 70 см, олія на полотні

Oleksiy Ivaniuk Cows, 2011 60 x 70 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — ко н к у р с

18 7

Пейзаж сам по собі мене надихає. Під час роботи намагаюся відчути настрій пейзажу, і, який би він не був, він завжди хвилює і захоплює.

Landscape inspires me by itself. While working I try to feel the mood of a landscape and, whatever it be, it is always exciting and fascinating.

Олексій Іванюк (23 роки)

Oleksiy Ivaniuk (23 y.o.)

18 8

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — c o n t es t

Олексій Іванюк Сіра ніч, 2011 60 x 60 см, олія на полотні

Oleksiy Ivaniuk Grey night, 2011 60 x 60 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — ко н к у р с

18 9

Натхнення — це легкість у дії! Серпень. Крим. Прогулянка удосвіта. Я спостерігаю за сонцем, морем, берегом, деревами, чагарниками і квіточками, птахами — і бачу приголомшливе буйство фарб: яскравих, граючих. Мене шалено надихнув пейзаж — природна чистота і гра життя. Він був дивний. У нім було стільки життя, свободи, задоволення. Я запам’ятала його до щонайменших деталей — і змалювала на полотні: ті відчуття, які у той момент народились. Христина Кулік (19 років)

19 0

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — c o n t es t

Inspiration brings ease of action! The Crimea. August. Walk at dawn. I observe the Sun, the sea, the coastline, trees, bushes and flowers, fluttering birds, and I can see outbursts of colours: bright and sparkling. I was absolutely inspired by the landscape — by its natural purity and play of life. It was marvelous. It was full of life, freedom and delight. I remembered every detail of it and painted on canvas all those feelings brought by the moment. Christine Kulik (19 y.o.)

Христина Кулік Світанок на Чорному морі, 2010 80 x 100 см, олія на полотні

Christine Kulik Dawn at the Black Sea, 2010 80 x 100 cm, oil on canvas

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — ко н к у р с

191

[СПРАВКА / CERTIFICATE]

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — т в о р и

193

Ан тоніо Менег е т т і / An tonio Meneg he t t i

Італійський художник, музикант, модельєр, філософ, учений. Народився 1936 року в Авеццано (Італія). Здобув освіту в області філософії, теології, психології і класичного мистецтва. В юності займався реставрацією полотен і фресок Мікеланджело, Рафаеля, Чімабуе, Джотто у містах Ассізі, Губбіо, у базиліці Санта-Кроче (Флоренція), у соборі Санта-Марія Глоріоза деі Фрарі (Венеція), а також реставрував Ватиканські станці. Вивчав старовинні технології склодувів на знаменитих Муранських фабриках у Венеції і гончарів у майстернях Деруті. До 1980 року активно займався науковою діяльністю, є автором понад 50-ти монографій. З кінця 70-х ініціював ряд проектів в області мистецтва і присвятив себе художній творчості. У 1976 році заснував новий мистецький напрям — OntoArte, що об’єднав художників, скульпторів, архітекторів і дизайнерів зі всього світу. Галереї OntoArte представляють творчість Антоніо Менегетті в Європі, Азії і Південній Америці. 1986 року Менегетті був вибраний членом академічного сенату Міжнародної академії сучасного мистецтва. У 2000-му отримав від Академії Золоту медаль за заслуги в області культури. 1978 року в італійському середньовічному маєтку між Сполетто й Фоліньйо створив художній центр і назвав його «Лідзорі». Маестро відновив його архітектуру за первинними координатами XIII століття. Цей маєток незабаром став центром міжнародної культури як з художньої, так і з наукової точки зору. У 1980 році Менегетті відкрив першу галерею OntoArte у Римі й фундирував щорічний художній конкурс «Премія Лідзорі», в якому надалі братимуть участь художники зі всього світу. У травні 1981 року представив першу офіційну експозицію «ОнтоАрт». Ця подія сталася у Перуджі, у фортеці Рокка Паоліна. Усі виставлені картини були виконані чорною фарбою в манері «крапки й лінії» і були розпродані вже через кілька годин після відкриття виставки. Зараз Антоніо Менегетті активно займається науковою і педагогічною роботою, завдяки якій значно розширюється сфера його діяльності у світі. В Італії, Бразилії, Росії, Німеччині, Китаї й Україні діють галереї OntoArte, що представляють постійні експозиції робіт художника.

194

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — CERTIFICATE

An Italian painter, musician, fashion designer, philosopher and scholar. Born in 1936 in Avezzano, Italy. Received formal education in philosophy, theology, psychology and classic arts. In his early years Antonio restored canvasses and frescoes by Michelangelo, Rafael, Cimabue and Giotto in Assisi and Gubbio, in the Basilica di Santa Croce in Firenze, in the Cathedral of Santa Maria Gloriosa dei Frari (Venice) and also worked on Vatican chambers. Further on, he studied ancient glass-blowing technologies at famous Murano factories in Venice and ceramics at Deruta maiolica shops. Mr. Meneghetti is also a prolific scholar and remained an active researcher until 1980, having written over 50 monographs. Since late 1970’s he launched a number of art projects and dedicated himself to artistic endeavor. 1976 became the year when Meneghetti founded a new art trend, the famous OntoArte that united painters, sculptors, architects and designers worldwide. OntoArte galleries present creative works of Antonio Meneghetti in Europe, Asia and Latin America. In 1986 Meneghetti was elected a member of the Academic Council of the International Academy of Modern Arts and in 2000 received the Academy’s Gold Medal for his merits in the field of culture. In 1978 Antonio created an art centre in a mediaeval Italian mansion between Spoletto and Foligno and called it Lizori. Maestro restored the mansion’s original architecture using reference coordinates of the 13th century. Very soon the venue grew into an international culture centre in both artistic and scientific viewpoints. In 1980 Meneghetti opened the first OntoArte Gallery in Rome and founded Lizori Award, an annual art competition open for painters from all over the world. He presented his first official OntoArte exposition in May 1981 in the Rocca Paolina fortress in Perugia. All the exhibits were done with black paint in the ’dots and lines’ manner and were sold within hours upon commencement. These days Antonio Meneghetti is an active researcher and mentour, which allows him to considerably expand his worldwide outreach. There are OntoArte galleries with maestro’s art expositions on permanent display in Italy, Brazil, Russia, Germany, China, and Ukraine.

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — С П РА В КА

195

Анатолій Криволап / Anatoliy Kry vol ap

Український художник, основоположник «нового українського пейзажу». Член Національного союзу художників України, лауреат Шевченківської премії. Народився 11 вересня 1946 року у місті Яготин Київської області. У 1976 році закінчив факультет живопису Київського державного художнього інституту. 1992 року став одним із засновників української арт-групи «Живописний заповідник», яка проголосила головним завданням живопису звільнення площини творів від усіх ознак реального життя. Криволап — один з популярних українських художників у колі вітчизняних і світових колекціонерів. Живе і працює в Києві. З 1976 року почав постійно брати участь у регіональних і міжнародних виставках і арт-ярмарках. Основні виставки: галерея Donti, 1992 (Нюрнберг, Німеччина), галерея Dart, 1993 (Тулуза, Франція), галерея «Каспарі», 1996 (Фюрт, Німеччина), Центр сучасного мистецтва, 2006 (Київ, Україна), Національний художній музей України, 2009 (Київ, Україна); Art Palm Beach Miami International, 2010 (США), Armory Arts Week, 2010 (США) та ін. Періодично бере участь у торгах провідних світових аукціонних домів Sotheby’s, Christie’s, Bonhams. У 2010–2011 роках на торгах Phillips de Pury & Co його полотна почали бити усі рекорди продажу українського мистецтва. Цей результат дозволяє вважати Анатолія Криволапа найдорожчим на сьогоднішній день українським художником. Роботи митця зберігаються у багатьох музеях світу, таких як: Національний музей України, Das Kunsthirischenmuseum (Відень, Австрія), Liverpool Institute for Fomeris Art (Ліверпуль, Великобританія), Музей Шінано (Токіо, Японія), Міністерство культури України, фонди Союзу художників України, Музей сучасного мистецтва (Хмельницький, Україна); а також у приватних колекціях США, Франції, Англії, Німеччини, Ізраїлю, Польщі, Швейцарії, Японії, Канади.

19 6

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — CERTIFICATE

A Ukrainian painter, the mastermind behind the «new Ukrainian landscape» and a member of the National Union of Artists of Ukraine, laureate Shevchenko Award. Born on September 11th of 1946 in Yahotyn, Kyiv Oblast. Graduated from painting department of the Kyiv State Institute of Fine Arts. One of the founders of Ukrainian art-group Pictorial Preserve (1992), which stated liberation of the realm of paintings from all features of real life as its main objective. Anatoliy Kryvolap is one of the most popular Ukrainian artists among domestic and foreign collectors. Anatoliy lives and works in Kyiv. Since 1976 he has been regularly exhibiting at regional and international exhibitions and art fairs: Donti Gallery in Nurnberg, Germany (1992); Dart Gallery in Toulouse, France (1993); Caspari Gallery in Fuerth, Germany (1996); Contemporary Art Centre in Kyiv, Ukraine (2006); the National Art Museum of Ukraine (2009 Kyiv, Ukraine); Art Palm Beach Miami International and Armory Arts Week (both in 2010, U.S.A), to name a few. From time to time he takes part in some of the world’s most prestigious auctions Sotheby’s, Christie’s, Bonhams. In 2010 and 2011 his canvasses hit record bid prices for Ukrainian art at Phillips de Pury & Co auctions. This surely earns Anatoliy the title of the most expensive Ukrainian painter as of the day. Many museums all over the world exhibit creative works of the painter, among them the National Art Museum of Ukraine, Das Kunsthirischenmuseum (Vienna, Austria), the Liverpool Institute for Fomeris Art (Liverpool, UK), Shinano Art Museum (Tokyo, Japan), the Ministry of Culture of Ukraine, art collection funds of the Union of Artists of Ukraine, Contemporary Art Museum in Khmelnytskyi (Ukraine), and also in private collections in the U.S.A, France, Britain, Germany, Israel, Poland, Switzerland, Japan, and Canada.

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — С П РА В КА

1 97

Олег Тістол / Oleg T istol

Олег Тістол — представник українського необароко, автор численних художніх проектів, один з провідних художників України часів незалежності. Народився 25 серпня 1960 року у селищі Врадіївка Миколаївської області. Художню освіту розпочинає у 1972 році у миколаївській дитячій художній школі. У 1974 році їде до Києва та вступає до Республіканської художньої середньої школи імені Т. Г. Шевченка на відділення живопису. У 1978–1979 роках працює художником-оформлювачем у Миколаївському художньому фонді. Наступні п’ять років навчається у Львівському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва. У 1988 році їде до Москви, де стає учасником відомого московського сквоту «Фурманний провулок». Наприкінці 1988 року у співпраці з Костянтином (Вінні) Рєуновим та куратором Ольгою Свібловою починає брати участь у міжнародних проектах. Найвідоміші проекти Тістола такі: програма «Вольова грань національного постеклектизму» (разом з Вінні Рєуновим); «Українські гроші»; «Нацпром», «Музей Ататюрка», «Музей архітектури», «Музей України», «Мать городов» (разом з Миколою Маценком); «Національна географія»; «TV + реалізм»; «Гори». Особливу популярність не лише в Україні, а й за кордоном має його проект «Ю. Бе. Ка.», який пізніше перетворився на «Синай», а нині на «Міфологію Щастя» — серія дивовижних пальм із різних кінців світу, над яким він працює з 2006 року до сьогодні. Олег Тістол брав участь у декількох бієнале: 49-та Венеційська, 2001 («Перший Український Проект»); Московська міжнародна фотобієнале «Інтерфото», 1996; 22-га Бієнале в Сан-Пауло, 1994 (проект «17 вересня»). Сьогодні роботи Олега Тістола регулярно представлені на відомих світових аукціонах Sotheby’s, Christie's, Phillips de Pury & Co та Bonhams. Роботи художника знаходяться у колекціях: PinchukArtCentre (Київ); Henie-Onstad Museum (Осло); Stedelijk Museum (Амстердам); колекція Нортона Доджа (США); Музей історії Москви (Москва); Музей сучасного мистецтва (Москва); Міністерство культури Туреччини (Анкара); фонд Christoph Merian Stiftung (Базель, Швейцарія), Донецький обласний художній музей (Донецьк, Україна) та інших.

198

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — CERTIFICATE

Oleg Tistol represents the trend of Ukrainian neo-baroque, he is the author of numerous artistic projects, one of the most prominent Ukrainian painters since the times country gained its independence. Oleg Tistol was born on August 25th of 1960 in Vradiivka village, Mykolayiv Oblast. His artistic education starts in 1972 in Mykolayiv Junior Arts School. In 1974 he travels to Kyiv and enters paining department of the Republican Secondary Arts School named after Taras Shevchenko. In 1978 and 1979 he works as a painter-decorator in the Arts Fund of Mykolayiv. The following five years he spends as a student of the Lviv Institute of Decorative and Applied Arts. In 1988 Oleg Tistol ventures to Moscow and becomes a member of the well-known squat «Furmannyj Lane». By the end of 1988 Tistol, jointly with Constantine (Winnie) Reunov and Olga Sviblova (as a curator), starts taking part in international projects. His most distinguished projects are: «Resolute Facet of National Post-Eclecticism» (with Winnie Reunov); «Ukrainian Money»; «Natzprom», «Atatürk Museum, «Architecture Museum», «Museum of Ukraine», «Mother of Cities» (with Mykola Matzenko); «National Geography»; «TV + Realism»; «Mountains». His «U. B. K.» project (russian abbreviation of «The Southern Coast of the Crimea») is most popular not only in Ukraine, but also abroad. It later developed into «Sinai» and finally into «Mythology of Happiness» — a series of marvellous palm trees from various countries, which he’s been working on since 2006 through present days. Oleg Tistol participated in a number of Biennales: 49th Venice Biennale, 2001 («The First Ukrainian Project»); Moscow International Photo Biennale, «Interphoto», 1996; 22nd Biennale in San Paulo, 1994 (the «September 17th» project). Nowadays works by Oleg Tistol are being regularly presented at international art auctions — Sotheby’s, Christie’s, Phillips de Pury & Co and Bonhams. Pictures of this artist can be found in collections of: PinchukArtCentre (Kyiv, Ukraine); Henie-Onstad Museum (Oslo); Stedelijk Museum Amsterdam (Amsterdam, Netherlands); Norton Dodge Collection (USA); Moscow History Museum (Russia), Moscow Museum of Contemporary Arts (Russia); the Ministry of Culture of Turkey (Ankara); Christoph Merian Stiftung (Basel, Switzerland); Donetsk Regional Museum of Arts (Donetsk, Ukraine) and others.

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — С П РА В КА

199

Олег Мазін / Oleg Ma zin

Народився в 1974 році. Закінчив Одеську юридичну академію, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, Санкт-Петербурзький державний університет. Підприємець, колекціонер, куратор арт-проектів. В 2008 році знайомиться з творчістю Антоніо Менегетті і в 2010 році відкриває в Україні OntoArtGallery, в якій представлена серія «українських» творів Маестро Менегетті. Також у 2010 році був нагороджений Орденом «ПОЧЕСНИЙ ХРЕСТ» за особистий професіоналізм та високопродуктивну працю, здобув статус «Керівник року України». В 2011 році ініціює створення Міжнародного Арт-проекту «Пейзаж XXI століття», в якому задіяні майстри сучасного живопису — Антоніо Менегетті, Олег Тістол, Анатолій Криволап. На сьогоднішній день, Олег Мазін ставить перед собою мету популяризувати українське сучасне мистецтво в Україні та світі.

200

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — CERTIFICATE

Born in 1974. Graduated from the Odessa Legal Academy, Kyiv National Economic University, Saint Petersburg State University. Entrepreneur, collector, curator of art projects. In 2008 comes across works of Antonio Meneghetti and in 2010 opens the OntoArtGallery in Ukraine, presenting the Ukrainian series of maestro’s creativity. The same year he was awarded the «Honorary Cross» medal for outstanding professionalism and high performance, and gained the status of the «Best Leader of the Year». In 2011 he initiated creation of International Art Project «Landscape XXI Century», involving most renouned artists like Antonio Meneghetti, Oleg Tistol, Anatoliy Kryvolap. Current most important goal for Oleg Mazin is to spread the word about contemporary Ukrainian art both at home and worldwide.

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — С П РА В КА

201

Вік тор сидоренко / Victor Syd orenko

Віце-президент і академік Національної академії мистецтв України, директор Інституту проблем сучасного мистецтва. Живописець, педагог, автор об’єктів і фотокомпозицій, а також наукових і публіцистичних текстів. Народився 31 грудня 1953 року у місті Талди-Курган (Казахстан). З восьми років займається живописом, з десяти — захоплюється фотографією. Після закінчення середньої школи і обов’язкової служби в армії вступає до Харківського художньо-промислового інституту (нині — Харківська державна академія дизайну і мистецтв), який у 79-му закінчує з «червоним» дипломом. Учень лауреата Державної премії СРСР професора Бориса Косарева. У 1981 році стає аспірантом творчих майстерень АХ СРСР (науковий керівник — академік АХ СРСР, народний художник і лауреат державних премій СРСР професор Сергій Григор’єв). Паралельно працює художником-постановником на зйомках фільму «Анатомія дива», режисер В. Іванов). З 85-го живе і працює у Києві. У 1989–1991 роках — народний депутат СРСР (від Союзу художників України). У 1992-му отримує звання «Заслужений діяч мистецтв України», а за шість років — «Народний художник України». З 96-го року — Дійсний член (академік) і віце-президент Національної академії мистецтв України. 2001 року заснував і очолив Інститут проблем сучасного мистецтва НАМУ, який здійснює фундаментальні наукові дослідження в області усіх видів сучасного мистецтва, веде практичні і дослідницькі роботи, націлені на розвиток професійного актуального мистецтва, впровадження нових художніх технологій і практик. У 2002 році став професором живопису. 2003-го нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, а починаючи з 2004 року отримує ордени «За заслуги» II і III ступеня. У 2005-му стає кандидатом мистецтвознавства. Також Сидоренко має звання і нагороди: лауреат «Золотого перетину» на Арт-фестивалі (1996, Київ, Україна); лауреат «Золотої палітри» на «Міленіум-вернісажі» (2000, Київ, Україна); Золота медаль Академії мистецтв України (2003, Київ, Україна); Автор кращого проекту V Міжнародного фестивалю мистецтв (2005, Магдебург, Німеччина). Художник брав участь у трьох Венеційських бієнале: 2003 року представляв свій персональний проект «Жорна часу»; у 2007-му був одним із кураторів українського проекту «Поема про внутрішнє море»; у 2011 році — комісар українського проекту «Гентський вівтар. Друге відтворення». Його роботи знаходяться у колекціях таких закладів: Національній художній музей України, Харківський художній музей, Дніпропетровський художній музей, Запорізький художній музей, Миколаївський художній музей, Картинна галерея Ізмаїла, Міністерство культури і мистецтв України; Музей сучасного мистецтва KIASMA (Хельсінкі, Фінляндія), Школа мистецтв Єльського університету (Нью-Хейвен, США), Президентський палац (Алмати, Казахстан) та ін.

202

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — CERTIFICATE

Vice President and an academic of the National Academy of Arts of Ukraine, Director of the Modern Art Research Institute. A painter, a teacher, an author of objects and photo compositions, has scientific and journalistic publications. Born on December 31st of 1953 in Taldy-Kurgan, Kazakhstan. Started his journey of a painter at the age of eight and two years later became fascinated with photography. After finishing secondary school and military service, he entered the Kharkiv Institute of Arts and Crafts (presently, the Kharkiv National Academy of Design and Arts). In the Institute Victor was an apprentice of the Laureate of the State Award of the USSR, Professor Borys Kosarev. He completed his education in 1979 receiving the diploma cum laude. In 1981 Victor entered postgraduate studies at the talent boutique of the USSR Academy of Arts (his research work there was supervised by an academician of the USSR Academy of Arts, People’s Artist, laureate of multiple State Awards of the USSR, Prof. Serghiy Grigoriev). Simultaneously he served as an art director to the «Anatomy of Miracle» movie, directed by V. Ivanov. Victor Sydorenko has been living and working in Kyiv since 1985. In 1989–1991 he was the People’s Deputy of the USSR representing the Union of Artists of Ukraine. He received the title of the Honoured Artist of Ukraine in 1992 and six years later — the People’s Painter of Ukraine. Since 1996 Sydorenko is an Active Member (academic) and the Vice President of the National Academy of Arts of Ukraine. In 2001 Victor Sydorenko founded and headed the Institute of Modern Arts of the National Academy of Arts of Ukraine, doing fundamental research in all spheres of contemporary arts, practical and research works aimed at development of professional actual art and implementation of new artistic techniques and technologies. In 2002 he became the Professor of Pictorial Art. In 2003 received the Honorary Diploma from the Cabinet of Ministers of Ukraine and starting with 2004 Sydorenko was awarded the Orders of Merit of 2 nd and 3 rd degrees. In 2005 he received the academic grade of a Candidate of Arts. Sydorenko has some more honours and titles: Laureate of the Golden Section Award at the Art Festival (1996, Kyiv, Ukraine); Laureate of the Golden Palette Award at the Millennium Vernisage (2000, Kyiv, Ukraine); the winner of the Gold Medal of the Academy of Arts of Ukraine (2003, Kyiv, Ukraine). He is the author of the best project of the 5th International Festival of Arts in Magdeburg, Germany (2005). The painter participated in three Venice biennales: in 2003 he presented in his personal project, The Millstones of Time; in 2007 he was a co-curator of the Ukrainian project Poem of an Inland Sea (2007); in 2011 — commissioner of the Ukrainian project Ghent Altar. Second Revision. Works by Victor Sydorenko are part of collections of the National Arts Museum of Ukraine, Fine Arts museums of Kharkiv, Dnipropetrovsk, Zaporizhzhya and Mykolayiv, Painting Gallery in Izmail, Ministry of Culture and Arts of Ukraine, KIASMA Museum of Contemporary Arts in Helsinki (Finland), Yale University School of Arts (New Haven, U.S.A.), the President Palace (Almaty, Kazakhstan), etc.

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — С П РА В КА

203

Марі я хрущ ак / Maria Khrushchak

Арт-критик, куратор сучасного мистецтва. Головний редактор журналу Міністерства культури України «Українська культура», який в оновленому форматі був представлений на відкритті українського павільйону на 53-й Венеційській бієнале. Народилася 27 травня 1978 року у Львові. Навчалась у Львівській академії мистецтв (кафедра історії та теорії мистецтв) та в Національному університеті імені Тараса Шевченка (аспірантура філософського факультету). Автор близько 3 000 публікацій, присвячених сучасному мистецтву в Україні та за кордоном, які вийшли друком у мистецьких часописах України, Росії, Киргизії, Великобританії та США. Працювала редактором відділу Сучасного мистецтва журналу «Образотворче мистецтво» (2001–2005); редактором журналу LQ (Україна, 2007); у журналі «Афиша» — спершу редактором рубрик «Книги» й «Выставки» (2005–2010), згодом — заступником головного редактора (2008–2010). З вересня 2006го до жовтня 2010-го була спецкореспондентом в Україні провідного російського видання про сучасне мистецтво «АртХроніка». З січня 2011-го Марія Хрущак — головний редактор видання «Українська культура». Як журналіст, редактор, арт-критик і книжковий оглядач працювала також у виданнях: «Книжник-ревю», «АСС», ArtUkraine; у газетах: «Поступ» (Львів), «День», «Літературна Україна», «Культура і життя»; у глянцевих журналах: Harper’s Bazaar (Україна), Esquire (Україна), L’Officiel (Україна), Pink, «Лучшие интерьеры» (Москва, Росія); в інтернет-ресурсах: korrespondent.net, life.pravda. com.ua, kievreport.com, uaculture.info. Співпрацює з журналами «Публичные люди», «Дом и интерьер», «Esquire» (Україна), порталом afisha.bigmir.net. Дебютний кураторський проект — перша персональна виставка творів скандального західноукраїнського постмодерніста Ігоря Перекліти — відбувся 2006 року в київській галереї «Цех». Марія Хрущак — куратор завжди несподіваних арт-проектів, які пропагують сучасне українське мистецтво як прояв візіонерства та інтелектуального осмислення сучасного світу. Серед таких проектів: «20 років присутності» (Інститут проблем сучасного мистецтва НАМУ, Київ, 2011), «Ландшафт майбутнього» (салон Mercedes-Benz, Київ, 2010), Перший Всеукраїнський конкурс міської скульптури «Образ майбутнього» (координатор; галерея «Лавра», Київ, 2010), проект Олександри Чичкан та Аліни Півненко (Ch&P junior) «Макулатура» (співкуратор; Київ, 2009), Перший музей бітломанії в Україні (Київ, Україна, 2008; спільно з PinchukArtCentre). Організатор творчих вечорів та книжкових презентацій Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Тараса Прохаська і Тетяни Малярчук. Член Спілки художників України (секція мистецтвознавства) з березня 2003 року. За рейтингом журналу ArtUkraine, увійшла до десятки головних арт-критиків України 2000-х. Член Експертної Ради премії для молодих українських художників PinchukArtCentre 2011 року та паралельної програми Arsenale-2012.

204

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — CERTIFICATE

An art critic, contemporary art curator and the Editor-in-Chief of the Ukrainska Kultura (Ukrainian Culture) magazine — the official publication of the Ministry of Culture of Ukraine, presented in new format at opening of the Ukrainian exhibition pavilion at the 53rd International Venice Biennale in Italy. Maria was born on May 27th of 1978 in L’viv. After graduating from the L’viv Academy of Arts (Department of History and Theory of Arts), she continued with postgraduate studies at Taras Shevchenko National University (Philosophy Department). Maria is the author of some 3,000 publications on Ukrainian and international contemporary arts, that were published in numerous periodicals in her home country and in Russia, Kirghizia, UK and USA. Maria Khrushchak has quite an impressive media background: Editor of Contemporary Arts Section in Obrazotvorche Mystetstvo magazine (2001–2005); Editor in LQ magazine (Ukraine, 2007); Editor of «Books» and «Exhibitions» sections (2005–2010) and then deputy Editor-in-Chief (2008–2010) of the Afisha magazine. From September 2006 through October 2010 she was the special correspondent in Ukraine for the Russian leading contemporary art publication ArtKhronika. Since January 2011 Maria Khrushchak has been working as the Editor-in-Chief for the Ukrainska Kultura publication. In addition to this she worked as a journalist, editor, art critic and book reviewer in Knyzhnyk Revju and ACE publications; in L’viv Postup, Den’, Literaturna Ukraina, Kultura I Zhyttia newspapers; in glossy Harper’s Bazaar (Ukraine), Esquire (Ukraine), L’Officiel (Ukraine), Pink, Luchshie Interjery (Moscow, Russia); not to forget web resources like: korrespondent. net, life.pravda.com.ua, kievreport.com and uaculture.info. Maria actively contributes to Publichnye Liudi, Dom I Interjer, Esquire (Ukraine) and the afisha.bigmir.net web portal. Her debut as a curator was at the first personal exhibition of outrageously controversial Western-Ukrainian Post-Modernist painter Ihor Pereklita in Kyiv Tsekh Art Gallery (2006). As a curator Maria Khrushchak always looks for — and finds — exquisitely unexpected art projects that promote contemporary Ukrainian art as a manifestation of visionariness and intellectual interpretation of the present-day world: 20 Years of Presence (Modern Art Research Institute, National Academy of Arts of Ukraine, Kyiv, 2011), Landscape of the Future (Mercedes-Benz Show Room, Kyiv, 2010), the First All-Ukrainian Urban Sculpture Competition, Image of the Future (Co-Coordinator; venue: Lavra Gallery, Kyiv, 2010), Makulatura (Waste Paper) Joint Project of Oleksandra Chichkan and Alina Pivnenko (Ch&P Junior) (Co-Curator; Kyiv, 2009), the first ever Beatles Mania Museum in Ukraine (jointly with the PinchukArtCentre, Kyiv, 2008). Maria is the coordinator of soirees and book presentations of Yuriy Andrukhovych, Serghiy Zhadan, Taras Prokhasko and Tetyana Maliarchuk. She joined the Union of Artist of Ukraine (Art Criticism Section) in March 2003. ArtUkraine magazine placed Maria Khrushchak in its Top Ten List of the best Ukrainian art critics of 2000’s. Maria is a member of the Expert Council of the PinchukArtCentre’s Young Ukrainian Artists 2012 Award and of the parallel Arsenale-2012 programme.

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — С П РА В КА

205

Ігор абрамович / igor Abr amov ych

Радник директора Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України. Арт-дилер, надає консультації з питань українського сучасного мистецтва та формування колекцій картин в Україні. Сприяє розвитку зв’язків між українськими художниками та відомими аукціонними домами світу — Sotheby’s, Christie’s, Phillips de Pury та Bonhams. Вважає, що сьогодні вітчизняне мистецтво є гідною частиною міжнародного культурного діалогу. У серпні 2011 року Ігор Абрамович очолив художній проект «20 років присутності», присвячений 20-річчю Незалежності України, який був представлений у залі Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України. Сьогодні Ігор Абрамович є керівником нового проекту — «Сучасні українські художники», презентація якого відбудеться у харківському YermilovCentre з 1 червня по 26 серпня 2012 року. Даний проект входить до Паралельної програми проекту ARSENALE 2012.

206

L a n d s c a p e X X I c e n t u ry — CERTIFICATE

Adviser to the Director of Modern Art Research Institute (National Academy of Arts of Ukraine). Art dealer giving advice on issues of contemporary Ukrainian art and helping create painting collections in Ukraine. Promotes cooperation between Ukrainian painters and renown auction houses of the world — Sotheby’s, Christie’s, Phillips de Pury and Bonhams. Believes that nowadays national art is becoming a worthy partner of international cultural dialogue. In August of 2011 Igor Abramovych took lead of the art project «20 Years of Presence», dedicated to the 20 th Anniversary of Ukrainian Independence. The project was displayed in the Assembly Hall of the Modern Art Research Institute (National Academy of Arts of Ukraine). Today Igor Abramovych is in charge of a new project — «Contemporary Ukrainian Artists», which shall be presented in the YermilovCentre in Kharkiv starting on June 1th through August 26th of 2012. This Project is a part of the parallel ARSENALE 2012 programme.

П е йз а ж Х Х І с то л і т т я — С П РА В КА

2 07

УДК 75.047"20" ББК 85.14 М13

Міністерство культури України Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України OntoArtGallery

Каталог

Пейзаж ХХІ століття Анатолій Криволап / Антоніо Менегетті / Олег Тістол Українською та англійською мовами

Керівник Олег Мазін Координатор Наталія Скорикова Оригінал-макет, обкладинка Андрій Шалигін Редактори Олег Мазін, Марія Хрущак (укр.), Ольга Семідочна (укр.), Оксана Репецька (англ.) Фото Марія Бикова

Здано у виробництво 26.03.2012. Підписано до друку 2.04.2012.

Виготовлення: «Вольф Україна» 04073 Украина, Київ, вул. Сирецька, 28/2 Тел: (044) 517 51 81 (044) 464 40 09 www.wolf.ua

ISBN 978–966–1656–14–6