КУЛЬТУРА > УКРАЇНА
Перлина культурної спадщини знову на мапі
Стародавнє грецьке місто Херсонес, що розташовується в межах www.enpi-info.eu сучасного міста Севастополь у Криму, повернулося на мапу світової культурної спадщини. Впродовж тисячоліть колонія, заснована дорійцями, відігравала роль політичного, економічного та культурного центру Північного Причорномор’я. Вона пережила різні часи: епохи грецької колонізації, Римської та Візантійської імперій. Однак саме сучасність принесла місту нові загрози, як-от: мародерство, модерні будівництва, незаконна сільськогосподарська діяльність на території античної колонії... У червні ЮНЕСКО, нарешті, внесло Херсонес Таврійський до списку Світової спадщини, реєстру, який нараховує близько 1000 об’єктів, відібраних завдяки їхній надзвичайній уселюдській цінності. З одного боку, це активізує культурний туризм, а з іншого - збільшить зобов’язання української влади щодо управління культурною спадщиною та її охорони. Детальніше в матеріалі журналіста Інфоцентру Європейського сусідства. Автор Жанна Безп’ятчук Фотографії AFP© Інфоцентр Європейського сусідства
Дана публікація не відображає офіційної думки Європейської Комісії та інших інституцій Європейського Союзу. ЄС не несе за собою відповідальності чи зобов’язань щодо її змісту.
N Херсонес Таврійський, антична колонія, заснована дорійцями в V столітті до н. е.
Крим - Люди звикли приходити сюди за різним: дехто - зробити красиві світлини, дехто провести на морському узбережжі вихідні. Були й ті, хто призвичаївся пришвартовувати неподалік свої яхти. Приходили сюди й так звані ‘чорні археологи’ у пошуках нових експонатів для своїх приватних колекцій. І часто вони отримували незаконно те, чого прагнули. Були ще й інші відвідувачі, переважно мешканці новопосталих околиць Севастополя, які могли накопати тут кращої земельки для свого саду чи городу або ж віднаходили будівельні матеріали, за які правило тисячолітнє каміння. Все це було справжньою загрозою для збереження місця, вартого бути захищеним відповідно до найкращих світових стандартів. Але Інфоцентр Європейського сусідства нині настав час для змін. Йдеться про Херсонес Таврійський у Криму, – Нарис 106 античну колонію, засновану дорійцями, одним із грецьких племен, у Це серія репортажів про проекти, які фіV столітті до н. е. Вона простяглася на площі в понад 12,000 га у межах нансуються Регіональними програмами сучасного міста Севастополь, домівки для Російського Чорномор- ЄС. Репортажі підготовлені журналістами ського флоту та Українських військово-морських сил. Впродовж двох та фотографами на місцях або Інфоцентисячоліть місто відігравало роль важливого політичного, економіч- тром Європейського сусідства. © 2011 Інфоцентр Європейського сусідства ного та культурного центру в Північному Причорномор’ї. Воно пе-
Інфоцентр Європейського сусідства – Нарис 106
“Мають бути взяті основні зобов’язання зі збереження, а також, що не менш важливо, - забезпечення прозорості та підзвітності в управлінні спадщиною та її охороні”
N Стародавнє місто Херсонес Таврійський охоплює шість ділянок із залишками городища та хору - сільськогосподарські землі з виноградниками, поділені на кілька сотень наділів.
Перлина культурної спадщини знову на мапі
2
режило епохи грецької колонізації, Римської та Візантійської імперій. Але саме сучасність принесла досі нечувані загрози. Хочеться вірити, що внесення Херсонесу Таврійського в червні цього року до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО допоможе вберегти його автентичність та цілісність. У п’ятницю, 20 вересня, українська влада відзначатиме цю знаменну подію: на території заповідника відбудеться велика святкова церемонія. Одне з найважливіших для археології місць у світі Херсонес Таврійський сьогодні складається з шести ділянок із залишками старого міста (городища), а також сільськогосподарських земель з виноградниками - хори, розділених на кілька сотень прямокутних наділів. Тут збереглися фрагменти кількох публічних будівель та житлових районів, а також ранні пам’ятки християнства поруч із реліктами поселень камінної та бронзової доби, фортифікаційними спорудами часів Римської імперії та Середньовіччя, елементами давніх систем водопостачання. У III столітті н. е. Херсонес здобув славу найпродуктивнішого центру виноградарства та виноробства в Чорноморському регіоні та зберіг за собою роль центру торговельного обміну між Стародавньою Грецією, а згодом - Римською та Візантійською імперіями, з одного боку, і населенням Північного Причорномор’я, з іншого. Це непересічний приклад демократичної організації співжиття людей, пов’язаний з історією античного поліса. Такий устрій відображав також соціальну структуру населення. Цей унікальний заповідник був внесений до попереднього списку об’єктів Світової спадщини ще 1989 року. Понад два десятиліття знадобилося для того, аби досягти довгоочікуваного повноцінного включення до списку ЮНЕСКО. Це було б не можливо без суттєвої міжнародної підтримки: українським державним органам та заповіднику грошима й своїми експертними знаннями допомагали колеги з ЄС та із США. «Археологічні знахідки, зроблені в Херсонесі Таврійському, дуже добре відтворюють спосіб життя його колишніх мешканців», - розповідає професор Бернд фон Дрост, старший експерт з культурної спадщини, задіяний у проекті Євросоюзу ‘Визначення шляхів сприяння збереженню та розвитку культурної спадщини Криму’. Охорона культурної спадщини та розвиток туризму - речі взаємопов’язані. Отож, другий проект, профінансований ЄС, називався ‘Диверсифікація і підтримка туристичного сектора Криму’. Завдяки європейському сприянню вдалося завершити підготовку досьє для номінації та плану управління, потрібних для успішної подачі заявки в ЮНЕСКО. «Херсонес Таврійський - одне з найважливіших для археологів місць у світі. Я давно хотів приїхати сюди, але в часи холодної війни це було не можливо. Я проводив дослідження, і виявилося, що Херсонес, ймовірно, має найкраще збережену хору з-поміж усіх грецьких колоній світу. Відтепер український уряд мав би вкладати більше коштів у збереження цього античного міста», - говорить професор Джозеф Картер з Інституту класичної археології Техаського університету, США. Ця інституція здобула фінансування від Інституту гуманітарних наук Пакарда, завдяки чому американські експерти від 1990х років почали реалізо-
N Професор Бернд фон Дрост, старший експерт з культурної спадщини.
“Це посприяє зміні загального ставлення до культурної спадщини, буде каталізатором для виховування толерантності, громадянської відповідальності та соціальної єдності”
Інфоцентр Європейського сусідства – Нарис 106
N Місто обіймає площу понад 12 000 га.
“Суворіші охоронні норми стосуються міської забудови, будівництв у буферних зонах, обмежень щодо висоти будинків …”
Перлина культурної спадщини знову на мапі
вувати проекти зі збереження колонії, реставрувавши, приміром, унікальну вкриту розписом стелу, датовану четвертим століттям до н. е. Їм вдалося також комп’ютеризувати діяльність заповідника. Але попереду багато що ще потрібно зробити. Новий статус - нова відповідальність Існує чимало загроз, через які порушуються цілісність та спокій стародавнього міста: тривала ерозія берегової лінії, зсуви ґрунтів, незаконна сільськогосподарська діяльність, сучасні будівництва, брак контролю за безпекою об’єкта та професійних охоронців, які б могли контролювати доступ відвідувачів до різних частин заповідника. Приміром, професор Фон Дрост звертає увагу на нещодавно зведену дзвіницю та на православний Володимирський собор, споруджений у XIX столітті та відбудований у 2000х роках. Вони порушують автентичність стародавнього міста. Новий статус Херсонеса Таврійського означає, що українські можновладці як на центральному, так і на регіональному рівнях віднині напряму відповідають за протидію всім цим загрозам та за вирішення пекучих проблем. Якщо справи йтимуть кепсько, то античне місто просто виключать зі списку Світової спадщини подібно до того, як може статися й у випадках Софійського собору та Києво-Печерської Лаври. Обидва ці об’єкти загрожені будівництвами на прилеглих територіях. «Факт того, що Херсонес віднині значитиметься в списку Світової спадщини, означає не лише те, що він опиниться на світовій карті культурної спадщини та туризму, з нею пов’язаного, - наголошує Хосе Роман Леон Лора, керівник відділу економічного співробітництва, соціального та регіонального розвитку Представництва ЄС в Україні, - це також є ключовим фактором покращення загального підходу до управління культурною спадщиною в Українці в цілому й у Криму зокрема». Для Леона Лори внесення до престижного реєстру передбачає чіткі зобов’язання для центральної та регіональної влади в Україні. “Мають бути взяті основні зобов’язання зі збереження, а також, що не менш важливо, - забезпечення прозорості та підзвітності в управлінні спадщиною та її охороні. Ця номінація, активно підтримувана Євросоюзом, - це честь та виклик для української влади», - підсумовує Леон Лора. «Тепер ЮНЕСКО рекомендує збільшити фінансування охорони Херсонеса Таврійського. Статус об’єкта
N Херсонес здобув славу найпродуктивнішого центру виноградарства в Чорноморському регіоні.
3
Інфоцентр Європейського сусідства – Нарис 106
Перлина культурної спадщини знову на мапі
4
світової спадщини передбачає суворіші охоронні норми, - пояснює Лариса Седікова, заступник директора заповідника, - це стосується міської забудови, будівництв у буферних зонах, обмежень щодо висоти будинків». Два роки тому з території заповідника усунули всі торгові точки. Проте фінансування залишається великою проблемою. Заповідник підпорядкований напряму Міністерству культури України. Грошей, які йому виділили з державного бюджету в 2013-му, вистачає лише на зарплати співробітникам та оплату комунальних послуг. Пані Седікова сподівається, що статус об’єкта Світової спадщини допоможе суттєво збільшити бюджет розвитку, зокрема вдасться задіяти міжнародний фандрайзинг та збільшиться державне фінансування. Вона також прогнозує, що притік іноземних туристів зросте на 30 %. Хто наступний у списку? Палац кримських ханів… «Внесення Херсонеса Таврійського до цього особливого списку - це вагомий здобуток, що посприяє зміні загального ставлення до культурної спадщини, - переконаний Хосе Роман Леон, - це каталізатор для виховування толерантності, громадянської відповідальності та соціальної єдності. Все це могло б прищеплюватися вже у школі, де діти мали б учитися поважати свою культурну спадщину». Якщо зміни у ставленні поєднаються з прогресом у державній політиці щодо культурної спадщини, грецька колонія на українському узбережжі Чорного моря ніколи не перетвориться на місто-примару. Місто буде й далі сповнене життя завдяки тому, що, по-перше, буде добре збережена пам’ять про давноминулі часи, а по-друге, воно обернеться у місце туристичного паломництва з усього світу. Наступним у списку майбутніх кримських номінантів на включення до когорти об’єктів Світової спадщини значиться Ханський палац у Бахчисараї. Отож, успіх Херсонесу Таврійському може бути лише початком доброї справи.
N Дві стародавні монети, знайдені в Херсонесі, що зберігаються сьогодні в музеї: в око впадає їхня схожість із символом сучасного євро (€).
Диверсифікація і підтримка туристичного сектора Криму http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/projects/list_of_projects/270712_en.htm Мета проекту - сприяння розвитку туристичної індустрії в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь і створення більш збалансованого й привабливого туристичного продукту. Термін реалізації від 02/2012 до 02/2015. Бюджет: € 3,363,500.00 Додаткова інформація Представництво ЄС в Україні http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/index_en.htm Тематичний портал Інфоцентру Європейського сусідства: Культура та Медіа www.enpi-info.eu/themeeast.php?subject=9
EU Neighbourhood Info Centre An ENPI project Інфоцентр Європейського сусідства – це проект, фінансований Регіональною комунікаційною програмою ЄС, який висвітлює партнерство між ЄС та країнами-сусідами.
www.enpi-info.eu