Ì Â Á ‡ Î Â Ê Ì Ë È
Í Û Î ¸ Ú Û Ó Î Ó „ ¥ ˜ Ì Ë È
˜ ‡ Ò Ó Ô Ë Ò
7 1996
Ì Â Á ‡ Î Â Ê Ì Ë È
Í Û Î ¸ Ú Û Ó Î Ó „ ¥ ˜ Ì Ë È
˜ ‡ Ò Ó Ô Ë Ò
Ì Â Á ‡ Î Â Ê Ì Ë È Çˉ‡ÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ˜ËÒ· ÒÚ‡ÎÓ ÏÓÊÎË‚ËÏ Á‡‚‰flÍË ‰ÓÔÓÏÓÁ¥: å¥Ê̇ӉÌÓ„Ó îÓÌ‰Û Ç¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl (㸂¥‚) Ô.Ç¥Ë Ú‡ Ô.êÓ·ÂÚ‡ ¢Óθ‰Ï‡Ì¥‚ (縲-âÓÍ) ßÌÒÚËÚÛÚÛ ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥˜ÌËı Ú‡ ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥˜ÌËı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ (ä˪‚ — 㸂¥‚) äÓÏԇ̥ª ¢Â‰‡Ì (㸂¥‚) ɇΪ ¢Â‰‡Ì (㸂¥‚)
Í Û Î ¸ Ú Û Ó Î Ó „ ¥ ˜ Ì Ë È ôÓ ÓÁ̇˜‡π ÊËÚÚË ‚ ÔÓÒÚÓ¥, flÍËÈ ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË “ÔÓÒÚÓÓÏ post“, ÔÓÒÚÓÓÏ “Ô¥ÒÎfl“: Ô¥ÒÎfl êËÏÛ, Ô¥ÒÎfl Ç¥Á‡ÌÚ¥ª, Ô¥ÒÎfl... êÓÒ¥ª? ì͇ªÌ¥ ‚ËÔ‡ÎÓ ‰Ó‚¯ËÈ ˜‡Ò ÊËÚË ‚ ÔÓÎ¥ ‚ÂÎËÍËı ÔËÚfl„‡Î¸ÌËı ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚¥‰¯ÚÓ‚ıÛ˛˜Ëı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ˆÂÌÚ¥‚ — ÑÛ„Ó„Ó Ú‡ íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ. é‰Ì‡Í ÚÂÔ ÔÓÒڇ· ÔÓ·ÎÂχ ÊËÚÚfl ‚ ÔÓÒÚÓ¥ “Ô¥ÒÎfl“, ‰Â ‚Ò ˘Â ÔÓÚÛÊÌÓ ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸Òfl ªı ‚ÔÎË‚Ë, ‚ ÛÌ¥‚ÂÒÛÏ¥ post‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, Û Ò‚¥Ú¥ ÔÓÒÚ-ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª Ú‡ ÔÓÒÚ-‡‰flÌÒ¸ÍÓª ‰¥ÈÒÌÓÒÚË ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚ ÂÔÓıÛ ÓÁÍ·‰Û Ú‡ ‡„ÓÌ¥ª ªı ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ. é‰Ì‡Í ̇ȇÍÚۇθ̥¯ËÏ ‰Îfl ì͇ªÌË Á‡‡Á π Á‡‚‰‡ÌÌfl ÓÒÏËÒÎÂÌÌfl ÔÓÒÚ-ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó/ÔÓÒÚ‡‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ, ‚ ÛÏÓ‚‡ı flÍÓ„Ó Ì‡Ï ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸Òfl Ì Î˯ ·Û‰Û‚‡ÚË ÌÓ‚Û ‰Âʇ‚Û, ‡ÎÂ È ÌÓ‚Û Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÍÛθÚÛÛ. Ç¥‰Ú‡Í ÒÚÓÒÛÌÍË ì͇ªÌ‡-êÓÒ¥fl ‡Ê Ì¥flÍ Ì ‚¥‰ÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ̇ Á‡‰Ì¥È Ô·Ì. ì͇ªÌ‡ — êÓÒ¥fl. èÓ·ÎÂχ ªı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ ‰Îfl ̇Ò, Û͇ªÌˆ¥‚, Á‰‡πÚ¸Òfl Ó‰‚¥˜ÌÓ˛. é‰Ì‡Í ˆfl ÔÓ·ÎÂχ χπ Ò‚Ó˛ ¥ÒÚÓ¥˛. ì ¥ÁÌËı ‚ÂÒÚ‚‡ı Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ˆfl ÔÓ·ÎÂχ ‚Ë¥¯Û‚‡Î‡Ò¸ ÔÓ¥ÁÌÓÏÛ. êÓÁ¥ÔÌÛÚ¥ÒÚ¸ ì͇ªÌË Ï¥Ê ÒıÓ‰ÓÏ ¥ Á‡ıÓ‰ÓÏ Â‚ÓÔÂÈÒÚ‚‡ Ì ‰‡‚‡Î‡ ÁÏÓ„Ë Û͇ªÌÒÚ‚Û ‚Ë¥¯Û‚‡ÚË ˆÂ ÔËÚ‡ÌÌfl Ӊ̇ÍÓ‚Ó. í‡Í ˜Ë ¥Ì‡Í¯Â, ‡ ‚Ë¥¯ËÚË ˆ˛ ÔÓ·ÎÂÏÛ Ì‡Ï ‰Ó‚‰ÂÚ¸Òfl. èË̇ÈÏÌ¥ ‚ ÙÓχı, ‰Îfl Ì‡Ò ‰ÓÒÚÛÔÌËı. óË ÏÓÊÎË‚‡ ì͇ªÌ‡ ·ÂÁ êÓÒ¥ª, ˜Ë ÏÓÊÎË‚‡ êÓÒ¥fl ·ÂÁ ì͇ªÌË? èË̇ÈÏÌ¥ “ڇ͇ ì͇ªÌ‡, fl͇ π“ ¥ “ڇ͇ êÓÒ¥fl, fl͇ π“. óË ÏË Ô˘ÂÌ¥ β·ËÚË êÓÒ¥˛, ‡ ˜Ë Ô˘ÂÌ¥ ªª ÌÂ̇‚ˉ¥ÚË, ˘Ó· ·ÛÚË Û͇ªÌˆflÏË? Ä·Ó Ê ˜Ë ÏÓÊÎË‚¥ ì͇ªÌ‡ Ú‡ êÓÒ¥fl flÍ “˜ÛÊ¥“, “‚¥‰˜ÛÊÂÌ¥“ Ӊ̇ ‚¥‰ Ó‰ÌÓª ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ú‡ ÍÛθÚÛÌ¥ Ó„‡Ì¥ÁÏË? óË ÏÓÊ ‚ÓÌË π Ó‰ÌËÏ ÍÛθÚÛÌËÏ ÔÓÒÚÓÓÏ, ˘Ó π ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ˘Â ·¥Î¸¯Ó„Ó — ÔÓÒÚ-‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó? ÔÑ¥ÈÒÌÓ, êÓÒ¥fl ‚ËÚ‚ÓË· ̇ȷ¥Î¸¯Û, ÒÔ‡‚‰¥ „‡Ì‰¥ÓÁÌÛ ÒÎÓ‚'flÌÒ¸ÍÛ ÍÛθÚÛÛ. ñfl ÍÛθÚÛ‡ π ·‡„‡ÚÓ˛, ‚ËÓ·ÎÂÌÓ˛ Û ‚Ò¥ı ÏÓÊÎË‚Ëı ‚ËÏ¥‡ı, Ú‡, ̇ ʇθ, — ¥ÏÔÂÒ¸ÍÓ˛. ìÒÔ‡‰ÍÛ‚‡‚¯Ë ‚¥‰ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ¥ÏÔÂ¥È — áÓÎÓÚÓª é‰Ë ¥ (ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚ ¥‰ÂÓÎÓ„Âχı) Ç¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª ªı ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ÓÌ¥ÁÏ Ú‡ Á‡ı·ÌÌ¥ÒÚ¸ êÓÒ¥fl π ÂÍÒÔ‡ÌÒË‚ÌÓ˛, ‡∂ÂÒË‚ÌÓ˛, ·‡„‡ÚÓ˛ Ú‡ ... ˆ¥Í‡‚Ó˛. ì Ú‡ÍÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥ ‚Ó̇ π Úfl„‡ÂÏ ‰Îfl Ò‡ÏËı ÓÒ¥flÌ (ÔË̇ÈÏÌ¥ ‰Îfl ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓª ÂÎ¥ÚË), ‡Î ‚¥‰ ̪, flÍ ¥ ‚¥‰ ÍÛθÚÛË Ô¥Á̸Ӫ Ç¥Á‡ÌÚ¥ª ˜Ë êËÏÛ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒ¸ ‚‡ÊÍÓ, ÔÓÔË ‚Ò˛ ªª ÒÚ‡Â˜Û ‚Ë·ÛflÎ¥ÒÚ¸, ‡, ‚¯ڥ, ¥ ‚ËÓ‰ÊÂÌ¥ÒÚ¸. Çˉ‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ҇χ êÓÒ¥fl ˘Â Ì Á̇π, ˘Ó χπ Á ÒÓ·Ó˛ Ó·ËÚË. óÂÂÁ Ú ·ÓÒ‡πÚ¸Òfl Ï¥Ê ÌÂÒÔËÈÌflÚÚflÏ Ò· ҇ÏÓª, Ú‡ ·ÂÁÓ„Îfl‰ÌÓ˛ Ò‡ÏÓÁ‡ÍÓı‡Ì¥ÒÚ˛. LJÊÍÓ, ÓÚÊÂ, „Ó‚ÓËÚË, ˘Ó ÏË ÒÔËÈχπÏÓ ‚ ˆ¥È êÓÒ¥ª, ‡ ˘Ó Ì¥. ç‡ ‡Á¥ ÏË ÏÓÊÂÏÓ Ú¥Î¸ÍË Á‡ÔËÚ‡ÚË Ò·Â: ıÓ˜ÂÏÓ ·ÛÚË Á êÓÒ¥π˛ “ Á β·Ó‚'˛“, ˜Ë Ì¥? ß ˜Ë ÏÓÊÂÏÓ ·ÛÚË Á êÓÒ¥π˛“ Á β·Ó‚'˛“, ˜Ë Ì¥? Ä, ‚¥‰Ú‡Í, ‚ËıÓ‰fl˜Ë Á ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ ̇ ˆÂ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl, ·Û‰Û‚‡ÚË Ò‚Óπ χȷÛÚÌπ.
˜ ‡ Ò Ó Ô Ë Ò
êÖÑÄäñßü í‡‡Ò ÇÓÁÌflÍ („ÓÎÓ‚ÌËÈ Â‰‡ÍÚÓ) éÎÂÒ¸ èÓ„‡Ì˘ÌËÈ åËı‡ÈÎÓ åÓÒ͇θ èÂÚÓ ê˷͇ êÓÏ‡Ì å‚¥ÌÒ¸ÍËÈ åËÓÒ·‚‡ èËıÓ‰‡ ã˛·ÓÏˇ Ñۉ˘ 凥fl á۷ˈ¸Í‡ åËÍÓ· üÍÓ‚Ë̇ ∏‚„ÂÌ ê‡‚Ò¸ÍËÈ
ĉÂÒ‡ ‰‡Íˆ¥ª: 290008, 㸂¥‚, ‡/Ò 2673 ÚÂÎ./Ù‡ÍÒ (0322) 74-15-79 ©ê‰‡Íˆ¥fl ÊÛ̇ÎÛ «∫», 1996
7 1996
ÁÏ¥ÒÚ 4 15 26 39 58 69
Ä̉ÊÂÈ Ä̉ÛÒπ‚¥˜ åßí êéëß∫. åéëäÇÄ — íêÖíßâ êàå. Ä̉ÊÂÈ Ä̉ÛÒπ‚¥˜ åßí êéëß∫. åÖëßüçßëíàóçÄ ëÇßÑéåßëíú. ÉÂÏ‡Ì ¢ÂÒÒ "ÅêÄíà äÄêÄåÄáéÇà" óà äßçÖñú ÖÇêéèà ÄÎπÍ҇̉ Äı¥πÁ êéëßü — äêàáéÇÄ íéóäÄ ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫ íÓÏ‡Ò ëÚÂÌÁ ÖÎ¥ÓÚ íêà áçÄóÖççü ëãéÇÄ “äìãúíìêÄ“ äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌ ëË„Ó‚ åìíÄñàü “ÇçÖòçÖâ Çéâçõ“ à èéãàíàóÖëäÄü íÖéêàü
76 87
ÄÎÂÍÒÂÈ è‡˘ËÍÓ‚ ü Üàã çÄ èéãÖ èéãíÄÇëäéâ ÅàíÇõ Ç¥ÚÓθ‰ ¢ÓϷӂ˘ ôéÑÖççàä (Ù‡∂ÏÂÌÚ)
å.ÑêÄÉéåÄçéÇÄ
Ì Â Á ‡ Î Â Ê Ì Ë È
Í Û Î ¸ Ú Û Ó Î Ó „ ¥ ˜ Ì Ë È
˜ ‡ Ò Ó Ô Ë Ò
18 28 36
á·¥∂Ìπ‚ èÓ‰∂Ûʈ ÓÁÏÓ‚Îflπ ÇßáÄçíßü ß áÄïßÑ Á û¥πÏ çÓ‚ÓҥθҸÍËÏ û¥È çÓ‚ÓҥθҸÍËÈ ßçÄäòßëíú èêÄÇéëãÄÇ'ü 臂ÎÓ ëÍÓÓÔ‡‰Ò¸ÍËÈ ÇéëèéåàçÄçàü û¥È ò‰ÂÍÓ çéíÄíäà Ñé äéçñÖèñß∫ äìãúíìêà íÄ áéåÅéÇÄçéëíà
41 50
å‡ÍÒËÏ êÓÁÛÏÌËÈ éÅêßâ áÄ Ééêàáéçíéå ÇÓÎÓ‰ËÏË á‡ÎÓÁˆ¸ÍËÈ-ë‡Ò åßÜ éäñàÑÖçíéå ß ÇßáÄçíß∏û Ç ßëíéêß∫ ìäêÄ∫çëúäéÉé
4
éëéÅàëíéëíà ß Öíçéëì
åàëíÖñíÇÄ
62 68 72 84 90
ч∂χ‡ ÑÛ‚¥‡Í ëíêÄÇßçëúäàâ Ç ìäêÄ∫çëúäéåì äéçíÖäëíß Ä̉¥È ò͇·'˛Í ORIENS EX ALTO éÎÂÍ҇̉‡ äË‚ÓÛ˜ÍÓ ÇÄÇàãéç ÇÓÎÓ‰ËÏË ñË·ÛθÍÓ Äçíà-ÉéÉéãú ÅÓ„‰‡Ì ÜÓΉ‡Í ÉêìÑà ¢ÖêíêìÑà ëíÄâç
ÁÏ¥ÒÚ
Ä̉ÊÂÈ Ä̉ÛÒπ‚¥˜
å¥Ú êÓÒ¥ª. åÓÒÍ‚‡ — íÂÚ¥È êËÏ. å¥Ú êÓÒ¥ª.
åÓÒÍ‚‡ — íÂÚ¥È êËÏ.
êÛÒ¸, ‚˜Ó‡¯Ì¥È ‚‡Ò‡Î ÏÓÌ„ÓÎÓ-Ú‡Ú‡, ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÔÂÂÚ‚Ó˛‚‡Î‡Òfl Û Òı¥‰ÌÛ ‚ÂÎËÍÓ‰Âʇ‚Û. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò åÓÒÍӂҸ͇ ‰Âʇ‚‡ ÒÚ‡‚‡Î‡ ˆÂÌÚÓÏ «Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ» — ˆÂ ÔÓÌflÚÚfl ÔÂÂÌÓÒËÎÓÒfl ̇ Û‚ÂÒ¸ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËÈ Ò‚¥Ú. Ç¥Á‡ÌÚ¥ÈÒÚ‚Ó Û Ò‚Óªı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥ ÍÛθÚÛÌËı ‡ÒÔÂÍÚ‡ı ̇·ÛÎÓ ÌÓ‚Óª ÙÓÏË. ÇËıÓ‰fl˜Ë Û Ò‚Óªı Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌflı Á ÔÓ‰¥ÎÛ Ì‡ ‰‚‡ ÔÂ¥Ó‰Ë ÓÁ‚ËÚÍÛ «‚Ò¥πª êÛÒË» — «‡Ì̥Ȼ Ú‡ «Á¥ÎËÈ», Á‡Û‚‡ÊËÏÓ ‰Âͥθ͇ ı‡‡ÍÚÂÌËı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚. ì «‡Ì̥Ȼ (Í˪‚Ò¸ÍËÈ) ÔÂ¥Ó‰ ÏË ‚¥‰Ì‡ıÓ‰ËÏÓ Ì‡ êÛÒË ÔÓ˜‡ÚÍË ¥‰Âª, flÍÛ ·‡„‡ÚÓ ÏËÒÎËÚÂÎ¥‚ ̇ÁË‚‡ÎË ¥‰Âπ˛ «‚¥Î¸ÌÓª ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË», Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌÌfl ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥Ï ÊËÚÚflÏ Î˛‰ËÌË, ªª ‰Û¯Â˛, ÔÓ¯Û͇ÏË ÅÓ„‡, ‚‡ÁÎË‚¥ÒÚ¸, Òڇʉ‡ÌÌfl. ÑÊÂÂÎÓÏ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÌÓ„Ó Ô¯ÓÂÎÂÏÂÌÚÛ ·Û‚ çÓ‚ËÈ á‡ÔÓ‚¥Ú. ñ¥ ÔÓ„Îfl‰Ë „ÎË·ÓÍÓ ‚ÍÓÂÌËÎËÒfl Û Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ ̇ӉÛ. ïËÒÚËflÌҸ͇ ¥‰Âfl ‚¥Î¸ÌÓª ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË Òڇ· ÒÍ·‰Ó‚Ó˛ ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl êÛÒË. ì ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÈ ÔÂ¥Ó‰, ˜‡ÒË Ú¥ÛÏÙÛ ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒÚ‚‡, ÚÓڇΥڇËÁÏ ¥ ͇҇θÌËÈ ı‡‡ÍÚ ‰Âʇ‚ÌÓª ‚·‰Ë Á Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡ÌÓ˛ ªÈ ñÂÍ‚Ó˛ Á‡Ô˜ۂ‡ÎË ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Ò‡ÏÓÁ‡Ó‰ÊÂÌÌfl β‰Ò¸ÍÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë. íÂ, ˘Ó Ì ÔÛÒÚËÎÓ ÍÓ¥ÌÌfl Û ä˪‚Ò¸Í¥È êÛÒ¥, ÓÒͥθÍË Ú‡Ï Ì ·ÛÎÓ ˆ‡fl, ÍÓÚËÈ ·Ë ÔÂÚẨۂ‡‚ ̇ ‚·‰Û ̇‰ ñÂÍ‚Ó˛, ÔˢÂÔËÎÓÒfl Û åÓÒÍ‚¥, ‰Âʇ‚¥ Á‡ Ò‚Óπ˛ ÒÛÚÚ˛ Ó¥πÌڇθ̥È.
áÅI¢ç∏Ç èéÑ¢ìÜÖñ êéáåéÇãü∏ á ûêI∏å çéÇéëßãúëúäàå
4
Ç¥Á‡ÌÚ¥fl ¥ á‡ı¥‰
ü ıÓÚ¥‚ ·Ë, ˘Ó· ÚÂÏÓ˛ ̇¯Óª ÓÁÏÓ‚Ë ÒÚ‡ÎË ‚ÔÎË‚Ë ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ̇ Ö‚ÓÔÛ. ĉÊ ˆfl ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl ‰‡Î‡ Ì‡Ï ¥ÍÓÌÛ. íÓÊ ÔӘ̥ÏÓ Á ÔËÚ‡ÌÌfl: ˘Ó ÚÓ ·ÛÎÓ — Ç¥Á‡ÌÚ¥fl? Вiзантiя — то була певна видозмiна структур стародавнього Риму, перенесених на ¶рунт Константинополя. Властиво, то копiя старого Риму. ÄΠêËÏÛ Á„ÂÎÎÂÌ¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó... Так. Протягом столiть, вiд часiв Костянтина Великого аж до падiння Константинополя ми спостерiгаємо процес поступової гелленiзацiї Вiзантiї. Про гелленiзацiю говорити варто, адже ж iще в часи Юстинiяна, а навiть пiзнiше, в Х столiттi, офiцiйною державною мовою Вiзантiї була латина. У церемонiялi тих церковних урочистостей, у яких брав участь iмператор, а то був до дрiбниць випрацюваний ритуал (знаємо, як то виглядало, бо збереглися точнi описи), все, що стосувалось лiтургiї, було говорене по-грецьки, а все, що стосувалось особи iмператора — по-латинi. Крiм того, слiд звернути увагу на iнше цiкаве явище, а саме на те, що мiж VII i IX столiттями стається своєрiдне вторгнення слов’ян на Балкани, вторгнення таке
велике, що, властиво, цiла Грецiя аж до Криту потрапила пiд їхнiй вплив. І лишень у IX столiттi починається грецька реконкiста. Однак, чому те вторгнення сталося? А тому, що вiзантiйськi iмператори мали дуже слабке почуття нацiональних зобов‘язань стосовно грецької стихiї. По сутi, грецька стихiя мало їх обходила, адже ж то були римляни — ромеї. І лишень з IX столiття вiзантiйський двiр i кесарi починають ставати греками, починають переселяти люднiсть Малої Азiї на очищенi вiд слов’ян терени, i починається реконкiста етнiчної Грецiї. Цей процес триває аж до викристалiзування Нiкейської iмперiї на початку XIII столiття, коли латинники вигнали з Константинополя кесарiв. І вже стосовно Михаїла, першого з династiї Палеологiв, висувались постуляти, щоб вiн зрiкся титулу римського iмператора й оголосив себе царем гелленiв. Процес гелленiзацiї був дуже повiльний, i принаймнi до часу падiння Константинополя важко говорити про iзоляцiю Вiзантiї вiд Заходу. Можна говорити, звичайно ж, про двi культурнi сфери, про сферу вiзантiйськоримську i сферу варварську, себто трансальпiйську, бо то справжнiй Захiд. Натомiсть сам Рим i культурно, i вiдчуттєво
ñ Ì ÓÁ̇˜‡ÎÓ ‚¥‰ÏÓ‚Û ‚¥‰ ÂÍÎÂÁ¥flÒÚ˘ÌËı ˜ÂÒÌÓÚ, ÓÒͥθÍË ÛÊ ‚¥‰‰‡‚̇ ‚ÌÓ ¯ËËÎÓÒfl ÔÓ‚˜‡ÌÌfl ñÂÍ‚Ë. ç‡ ·¥Í ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ‚¥Ë ·ÛÎÓ ÔÂÂÚfl„ÌÛÚÓ «ÌÂıËÒÚ¥‚» Ú‡Ú‡, ‚Ë‚‡ÌËı Á Ó·¥ÈÏ¥‚ ÔÓ„‡ÌÒÚ‚‡, ‰‡Î¸¯Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ì‡·Û· Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚‡Ì‡ ‰‡‚Ì¥¯Â ÒÔ‡‚‡ ˜ÂÌÂ˜Ó„Ó ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl. òËË‚Òfl Ï¥ÒÚ˘ÌËÈ Ûı — ¥ÒËı‡ÁÏ (Û „ˆ¸Í¥È ÏÓ‚¥ ÒÎÓ‚Ó «herychia» ÓÁ̇˜‡π «ÏÓ‚˜‡ÌÌfl»). âÓ„Ó ‰Ê· — Û ÏÛÒÛθχÌÒ¸Í¥È Ï¥ÒÚˈ¥ Ú‡ ¥Ì‰ÛÒ¸Í¥È ÈÓÁ¥. ÑÓ ÛÒ¸ÍËı ¥ÒËı‡ÁÏ ÔËχ̉ۂ‡‚ ¥Á „ÓË ÄÚÓÌ ¥, ÔÓÎۘ˂¯ËÒ¸ ¥Á Òı¥‰ÌÓ˛ Ï¥ÒÚËÍÓ˛, ‰‡‚ ÌÂÁ‚˘‡ÈÌ¥ ÂÁÛθڇÚË. å¯͇˛˜Ë ‚ ÍÂÎ¥flı, ‚¥‰ÓÒÓ·ÎÂÌ¥ ‚¥‰ Ò‚¥ÚÛ, Á‡ÌÛÂÌ¥ Û ÚË¯Û ¥ ÏÓÎËÚ‚Ë ˜Â̈¥ ‰ÓıÓ‰ËÎË ‰Ó ÒÚ‡ÌÛ «‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó ÔÓÒ‚¥ÚÎÂÌÌfl» ¥, flÍ Í‡ÊÛÚ¸, ̇‚ÍÓÎÓ ªı ÒËÎÛÂÚ¥‚ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ÔÓ·‡˜ËÚË ‡ÛÛ. åÂÚÓ˛ Ï¥ÒÚË͇ ·ÛÎÓ «ÍÓÒÏ¥˜Ì ÓÒflflÌÌfl», ÓÒfl„ÌÛÚË flÍ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ Î˯ ԥÒÎfl ·‡„‡ÚÓ¥˜ÌÓ„Ó ‚Ô‡‚ÎflÌÌfl Û ‰ÓÚËχÌÌ¥ ÒÚ‡ÌÛ ÔÓÒÎÛıÛ. «ãӂˆ¸ ÛÒ¸ÍËı ‰Û¯» ë„¥È ꇉÓÌÂÁ¸ÍËÈ ÊË‚ Û Ò‚flÚÓÒÚ¥, ÓÚÓ˜ÂÌËÈ «˜Û‰ÂÒÌËÏ ‚Ó„ÌÂÏ». êÓÁÔÓ‚¥‰‡ÎË, ˘Ó ÍÓÎË ê‡‰ÓÌÂÁ¸ÍËÈ ÒÎÛÊË‚ Î¥ÚÛ„¥˛, ‚Ó„Ó̸ ÓÚÓ˜Û‚‡‚ «Ò‚flÚ¥ ‰‡Ë». ÉÎË·ÓÍÓ ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ˜Â̈¥ ¯Û͇ÎË ÅÓ„‡ Û ÒÓ·¥, Ô‡„ÌÛÎË ‰Ó Ì‡È‚Ë˘Óª ÙÓÏË ÂÍÒÚ‡ÁÛ — ÁÌˢÂÌÌfl ‚·ÒÌÓ„Ó «fl» ˜ÂÂÁ ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl Á ÅÓ„ÓÏ, ˜ÂÂÁ «ÓÁ˜ËÌÂÌÌfl» Û ç¸ÓÏÛ. åÓÎËÚ‚‡ Ó„Óڇ· ÛÒ˛ β‰ËÌÛ, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ªª Ú¥ÎÓ (¯ÎflıÓÏ ÍÛθÚË‚Û‚‡ÌÌfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËı ‚Ô‡‚), ‡ Ì Î˯ ªª ÓÁÛÏ. Ç¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl β‰ËÌË Á ÅÓ„ÓÏ (theosis). óËÌËÎÓÒfl ˆÂ ÒËÎÓ˛ ÑÛı‡ ë‚flÚÓ„Ó, flÍÓ ‰Ûı‡ Ô‡‚‰Ë ¥ β·Ó‚Ë, ÍÓÚËÈ Û‰¥Îfl‚ ¥ÒËı‡ÒÚÓ‚¥ «ÂÌ„¥ª». ñfl «ÂÌ„¥fl» — ÚÓ Ò‡Ï ÅÓ„, Û‰¥Î˛‚‡ÌËÈ Ï¥ÒÚËÍÓ‚¥. ߉Âfl theosis ˜Ë «Ó·ÓÊÂÌÌfl» β‰ËÌË Òڇ· ÓÒ‰flÏ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓª ÚÂÓÎÓ„¥ª, ‡ ‚Ó̇ ·Û· Ú¥ÒÌÓ ÔÂÂÔÎÂÚÂ̇ Á Ï¥ÒÚˈËÁÏÓÏ, Û flÍÓÏÛ Ì‡È¥ÒÚÓÚÌ¥¯Û Óθ ‚¥‰¥„‡π ÒÔÓ„Îfl‰‡ÌÌfl. ë„¥È ÅÛ΄‡ÍÓ‚ ÔËÒ‡‚, ˘Ó «Ì·ÂÒÌËÏË ‚¥Á¥flÏË ‚ËÔÓ‚ÌÂÌ ÛÒ ԇ‚ÓÒ·‚Ì ÊËÚÚfl, ¥ ˆÂ ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚ¸ ÈÓ„Ó ÒÛÚ¸. (...) ëË· ÏÓÎËÚ‚Ë Á‡ÒÌÓ‚‡Ì‡ ̇ ̇ÈÒÓÎÓ‰¯ÓÏÛ ßÏÂÌ¥ ßÒÛÒÓ‚ÓÏÛ. (...) ßÏ’fl ßÒÛÒÓ‚Â, ̇ÔË̠҇‚ Òˆ¥ β‰Ò¸ÍÓÏÛ ‚¥‰ÍË‚‡πÚ¸Òfl β‰ËÌ¥ ÒËÎÓ˛ Ó·ÓÊÂÌÌfl, ‰‡Ó‚‡ÌÓ˛ ªÈ ëÔ‡ÒËÚÂÎÂÏ1». «é·ÓÊÂÌÌfl», ÚÓ·ÚÓ ÊËÚÚfl β‰ËÌË «Û ïËÒÚ¥» ·ÛÎÓ ‚ÂÎËÍÓ˛ ÏӇθÌÓ˛ ÒËÎÓ˛ ¥ ·‡„‡ÚÓ ÊËÚÂÎ¥‚ êÛÒ¥ ̇χ„‡ÎËÒfl ÛÔÓ‰Ó·ËÚËÒfl ‰Ó ˜Â̈¥‚, flÍ¥ ÏÓÎËÎËÒfl. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Û ‚·ÒÌ Ô‰̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ ÔÂ¥Ó‰ Û ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È ‰Û¯¥ ÔÂÂÔÎÂÎËÒfl ÍÓÎÂÍÚË‚ÌËÈ ¥ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÌËÈ ÂÎÂÏÂÌÚË. é·Ë‰‚‡ ÔÓβÒË ‰Û¯¥ Ì ·ÛÎË ÒÚ‡Ú˘ÌËÏË ¥ ·ÂÁÔÂÂÒÚ‡ÌÌÓ ‚Á‡πÏÓÔÓπ‰ÌÛ‚‡ÎËÒfl, ‚Ô‡‰‡ÎË ÚÓ ‚ Ӊ̥, ÚÓ ‚ ¥Ì¯¥ ͇ÈÌÓ˘¥2. ì ‰Û„¥È ÔÓÎÓ‚ËÌ¥ XV ÒÚÓÎ¥ÚÚfl Û ÛÒ¸ÍÓÏÛ ˜Â̘ÓÏÛ ÛÒ¥ ÓÍÂÒÎË‚Òfl ̇ÔflÏ, flÍËÈ ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡‚ ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ ·¥Î¸¯Ó„Ó Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌfl ñÂÍ‚¥ Ú‡ ‰Âʇ‚¥, È ‚¥‰Íˉ‡‚ ¥ÒËı‡ÁÏ. «åËÒÎÂÌÌfl π ÔÓ˜‡ÚÍÓÏ Á·; ÏËÒÎÂÌÌfl — ÔÓÚ‚ÓÌËÈ Á‡ÌÂÔ‡‰ β‰ËÌË», — ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡ÎË ÈÓÒËÙÎflÌË3. ÇÓÌË ‰Ó‚ÂÎË ‰ÛıÓ‚Ì ÊËÚÚfl ‰Ó ÓÏÂÚ‚¥ÌÌfl. ᇂÓÎÁ¸Í¥ ÔÛÒÚÓ¯¥ ÒÚ‡ÎË π‰ËÌËÏ ‡ÌÍ·‚ÓÏ ‰ÛıÓ‚ÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë, ‰Â ÚË‚‡Î‡ ·ÓÓÚ¸·‡ ÒÚ‡Óª êÛÒË Á åÓÒÍ‚Ó˛. ó‡ÒË, ÍÓÎË ñÂÍ‚‡ ·Û· ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ˛ ‚¥‰ ‰Âʇ‚Ë, ‡ ‰ÂˆÂÌڇΥÁÓ‚‡Ì‡ ‰Âʇ‚‡ Ì χ· ÒÛ‚ÂÂ̇, ‚¥‰ıÓ‰ËÎË ‚ ÏËÌÛÎÂ. ì Ú‡ÍËı Ó·ÒÚ‡‚Ë̇ı ÙÓÏÛ‚‡‚Òfl ÓÒÓ·ÎË‚ËÈ ÚËÔ Î˛‰ËÌË: ÒÔ·‚ Ô¥‚Ì¥˜ÌÓ„Ó ‚ÂÎËÍÓÓÒ‡ Á¥ ÒÚÂÔÓ‚ËÏ Ú‡Ú‡Ò¸ÍËÏ ÍÓ˜Ó‚ËÍÓÏ, Ù¥Á˘ÌÓ ÒËθÌËÏ ¥ ‰Ó ¯ÚË ‚¥‰‰‡ÌËÏ «ÈÓÒËÙÎflÌÒ¸ÍÓÏÛ» Ô‡‚ÓÒ·‚’˛. 臂ÓÒ·‚’fl Ô¥ÒÎfl Υ͂¥‰‡ˆ¥ª Ï¥ÒÚ˘ÌËı Ú˜¥È «á‡‚ÓÎÊfl» ‚Óβˆ¥ÓÌÛ‚‡ÎÓ Û Ì‡ÔflÏ¥ ÂÎ¥„¥ª «Ò‚flÚÓª χÚÂ¥ª» — ‚ˉËÏËı Á̇ͥ‚, flÍ ÓÚ ¥ÍÓÌË, Î¥ÚÛ∂¥ÈÌ ̇˜ËÌÌfl, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÈ ÒÔÓÒ¥· ı‡˜Û‚‡ÌÌfl. Ç¥Û˛˜¥ ·ÛÎË „ÓÚÓ‚¥ ‰Ó ÊÂÚ‚ÓÔËÌÓ¯Â̸. âÓÒËÙ ÇÓÎÓˆ¸ÍËÈ Ò‚ÓªÏ «ÈÓÒËÙÎflÌÒ¸ÍËÏ» ̇ۘ‡ÌÌflÏ ÁÛÏ¥‚ ‚ÔÎËÌÛÚË Ì‡ ÁÏ¥ÌË Û ˜Â̘ÓÏÛ Ú‡ Ò‚¥ÚÒ¸ÍÓÏÛ ÊËÚÚ¥. Ň„‡ÚÓ Î˛‰ÂÈ
5
тяжiє до Вiзантiї. Тiльки збiговi обставин завдячуємо тим, що пiзнiше Рим опинився в зонi пiвнiчних впливiв, варварських потуг, полiтично й культурно вiдiзолювався вiд Вiзантiї. Вiзантiя — це, по сутi, Захiд. Звiсно, це такий Захiд, який з найранiших перiодiв свого розвитку мав сильнi контакти з Орiєнтом, з Орiєнтом сирiйсько-перським, з Орiєнтом єгипетськоарабським i навiть з Орiєнтом гiндуським. Перiод орiєнталiзацiї вiзантiйської культури припадає, властиво, на часи турецької окупацiї. ÇË Ò͇Á‡ÎË, ˘Ó Ç¥Á‡ÌÚ¥fl — ˆÂ ÍÓÔ¥fl ÒÚ‡Ó„Ó êËÏÛ. Ä ˜Ë, ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó, Ì ÈÓ„Ó Í‡Ë͇ÚÛ‡? ü χ˛ ̇ Û‚‡Á¥ ‚Ú‡ÚÛ ÔÓÌflÚÚfl ̇ӉÌÓÒÚË, Á‡ÒËÎÎfl Ò‡ÏÓ‰Âʇ‚ÒÚ‚‡, ÓÁÔÂÂÁ‡Ì¥ÒÚ¸ ·˛Ó͇ڥª... Я не хотiв би, щоб наша розмова пiшла в цьому напрямi. У кожнiй епосi, в кожнiй цивiлiзацiї ми стикаємося з певними викривленнями й недосконалiстю таких чи iнших структур. Адже ж i в нашi часи, в часи, здавалося б, видосконаленої цивiлiзацiї, теж можемо бачити певнi перекручення. Ми хотiли розмовляти про впливи Вiзантiї на Захiд, отже, варто б зосередитися радше на позитивах. íÓ Á‚¥‰ÍË, ‚ Ú‡ÍÓÏÛ ‡Á¥, ‚ÁflÎÓÒfl ÁÌ‚‡ÊÎË‚Â ‚ÊË‚‡ÌÌfl ÒÎÓ‚‡ ◊‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒÚ‚Ó“? Справдi, в польськiй полiтичнiй, культурнiй i релiгiйнiй думцi можна було традицiйно спостерегти деякий тон ворожости, щось на зразок iдiосинкразiї, якусь оборонну позицiю щодо Вiзантiї. Менi здається, що на це вплинули два чинники. Перший з них пов’язаний з римо-католицьким наступом на Схiд, що його започаткував Я¶айло. Клясичним прикладом такого експансiонiзму був вiзит Я¶айла до
Перемишля. Тодi король пiд натиском римо-католицької iєрархiї був змушений передати православну катедру римськiй Церквi. Катедру ту потiм розвалили, кожен її камiнь вимили в Сянi вiд схизми i збудували з цього камiння теперiшню латинську катедру, зрештою, з тiєю самою назвою, що й ранiше, — Йоана Хрестителя. На тому етапi наступу на православ‘я в Польщi до Вiзантiї ставились погордливо, як до чогось такого, що слiд собi пiдпорядкувати. Знову ж таки, з часiв посилення росiйської полiтичної активности щодо Польщi, тобто десь iз часу Пiвнiчної вiйни i втручання Росiї у полiтичне життя польсько-литовської держави, виступає дефенсивний чинник. Своїх вершин вiн сягає у перiод розборiв. Нехiть була продиктована оборонною позицiєю. І перша, i друга позицiя сприяли витворенню в Польщi способу мислення й реа¶ування на Вiзантiю, як на елемент, антагонiстичний Заходовi. Ä ˜Ë ̇ á‡ıÓ‰¥ Ì ·ÛÎÓ Ú‡ÍÓ„Ó ÌÂ∂‡ÚË‚ÌÓ„Ó ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó Ç¥Á‡ÌÚ¥ª, flÍ Û èÓθ˘¥? Захiд, як нiмецький, так i французький, також знав те антагонiстичне ставлення до Вiзантiї, та все ж воно було не таке сильне i не таке однозначне. У Францiї, наприклад, а це треба ще раз собi сказати, був вищий рiвень богословської освiти й релiгiйної свiдомости серед шляхти i ма¶натерiї, нiж у Польщi. Адже усвiдомлення богословських справ у такого собi Паскаля чи Сен-Сiмона було велетенське. То були богослови на всю губу. Щодо Нiмеччини, вiдомо, що протестантство вiд своїх початкiв шукало контакту з Грецiєю, iз схiднiм християнством. Хоч Реформацiя й виросла з типово захiдних коренiв i була духовно сформована захiдним типом релiгiйного мислення, все ж вона
‰ÓÚËÏÛ‚‡ÎËÒfl ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ‡ÒÍÂÁË, Ӊ̥ Á ÌËı ÊËÎË Û ÔÛÒÚÂθÌflı, ¥Ì¯¥ — Û ÏÓ̇ÒÚËflı. ë‡Ï ‚¥‰ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı âÓÒËÙ ‚Ëχ„‡‚ ÔÓÒÎÛıÛ, Û‚‡Ê‡˛˜Ë ÈÓ„Ó Ì‡È‚Ë˘Ó˛ ˆÌÓÚÓ˛ ˜ÂÌÂ˜Ó„Ó ÊËÚÚfl. á ÏÓ̇ÒÚË¥‚ ˆÂÈ Á‡ÁÓÍ ·Û‚ ÔÂÂÌÂÒÂÌËÈ Ì‡ ÊËÚÚfl Ò‚¥ÚÒ¸ÍËı β‰ÂÈ. ÇÓÌË ‚¥ËÎË, ˘Ó ÚÛ‰‡ÏË Ò‚flÚËı ÏÛ˜ÂÌËÍ¥‚ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÈ ÚÓÌ ÓÒ‚¥Úβπ ÔÓÎËÚ ÅÓ„ÓÏ Ò‚¥ÚÎÓ. Å·„ÓÒÎÓ‚Îfl˛˜Ë ß‚‡Ì‡ III, ¥„ÛÏÂÌ ·Û‰Ë‚ ÈÓ„Ó ‡Ï·¥ˆ¥ª, Á‡ÍÎË͇˛˜Ë ÍÌflÁfl ‚ˉӷÛÚË Ï˜ ¥ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ Á‰Ó·ÚË Ú‡Ú‡. á ı‚ËÎËÌÓ˛ ÔÓÒ··ÎÂÌÌfl ñÂÍ‚Ë Ô¥‰ÛÔ‡‰ÛÚ¸ ¥ ÒÔ‡‚Ë ‰Âʇ‚Ë, ÔÓflÒÌ˛‚‡‚ ‚¥Ì. ÇÚÛ˜‡ÌÌfl ÍÌflÊÓª ‚·‰Ë ‰Ó ˆÂÍÓ‚ÌËı ÒÔ‡‚ ·ÛÎÓ ˘Ó‡ÁÛ ·¥Î¸¯ËÏ, ÓÚÓÊ ‚Ò ‰¥flÎÓÒfl Ì¥·Ë ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó Á‡‰ÛÏ¥‚ âÓÒËÙ‡ ÇÓÎÓˆ¸ÍÓ„Ó Ú‡ ÈÓ„Ó Û˜Ì¥‚. åÓÒÍ‚‡ ÛÓÒӷβ‚‡Î‡ ¥‰Â‡Î Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓ„Ó ‚ÓÎÓ‰‡fl. åÓÒÍӂҸͥ ÚÂÓÎÓ„Ë ÔÓ˜‡ÎË ‚ÊË‚‡ÚË ˘Ó‰Ó ̪ ÚÂÍÒÚ ëÚ‡Ó„Ó á‡ÔÓ‚¥ÚÛ, ‰Â „Ó‚ÓËÚ¸Òfl ÔÓ Ò‚flÚ¥ÒÚ¸ Ò‚fl˘ÂÌÒÚ‚‡, ÔÓ Óθ Ú‡ ‡Ï·¥ˆ¥˛ ‚ÓÎÓ‰‡¥‚, ‡ Ô¯ Á‡ ‚Ò ÔÓ Óθ ‚Ë·‡ÌÓ„Ó Ì‡Ó‰Û, flÍËÈ ·ÂÂÊ ԇ‚‰Ë‚Û ‚¥Û. üÍ ÍÓÎËÒ¸ ‰Îfl ¥Á‡ªÎ¸Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û, Ú‡Í ‰Îfl ϯ͇̈¥‚ åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª êÛÒË äÌË„Ë ëÚ‡Ó„Ó á‡ÔÓ‚¥ÚÛ Ï‡ÎË ÒÚ‡ÚË ÔÓ‚¥‰ÌËÍÓÏ Ú‡ ‰Óӄӂ͇ÁÓÏ, ÍÌË„Ë ˆ¥ ‰‡‚‡ÎË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ ̇ ÛÒ¥ ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ Ú‡ Ò‚¥ÚҸͥ ÔËÚ‡ÌÌfl; ‚ÓÌË ·ÛÎË ÍÌË„‡ÏË ÒÔÓ‚ÌÂÌËı Ó·¥ÚÌˈ¸ ¥ Á‡ÔÓ‚¥‰‡ÌÌfl ÌÓ‚Ëı. ÑÎfl åÓÒÍ‚Ë èËÒ¸ÏÓ ·ÛÎÓ ÓÍ¥Ï ÚÓ„Ó ÔÓ„‡ÏÓ˛ ‚¥‰ÌÓ‚Ë ÊËÚÚfl Ú‡ ̉ÓÒflÊÌËÏ Á‡ÁÍÓÏ «ÅÓÊÓ„Ó ¯ÎflıÛ», χÎÓ Ì ∂‡‡ÌÚ¥π˛ ªª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª, ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª, ÍÛθÚÛÌÓª Ú‡ ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ‚¥‰Û·ÌÓÒÚË. ǡÁ «‚ÓÎÓ‰‡ ÛÒ¥πª êÛÒË» ̇·Û‚‡‚ ‰ÓÒÎ¥‚ÌÓ„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ. íËÚÛÎ, ‰Ó̉‡‚̇ Û Ô‚ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ·‡È‰ÛÊËÈ, ÔÓÒÚ‡‚ Û ¥Ì¯ÓÏÛ Ò‚¥ÚÎ¥, ÍÓÎË ß‚‡Ì III ¥ÌÚÂÌÒËÙ¥ÍÛ‡‚‡‚ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ª ¥ ‚ËÒÚÛÔË‚ flÍ π‰ËÌÌËÈ «Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËÈ ˆ‡», ‡ ÓÚÊÂ, π‰ËÌËÈ Û Ò‚¥Ú¥ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓª êÛÒË ÒÔ‡‚ÊÌ¥ËÈ ˆ‡. «ÇÂÎËÍ ÍÌflÁ¥‚ÒÚ‚Ó åÓÒÍӂҸͻ ÔÂÂÚ‚ÓËÎÓÒfl Û «ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÛ ‰Âʇ‚Û», fl͇ ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ ‚ËÒÛÌÛ· ÔÂÚÂÌÁ¥ª ‰Ó Ô¥‚Ì¥˜ÌÓ-Òı¥‰ÌËı ÁÂÏÂθ, ‡ Ô¥ÁÌ¥¯Â È ‰Ó «ÛÒ¥πª êÛÒË». ß‚‡Ì III Ô¥‰‚ˢ˂ ÔÓ‚‡„Û ‰Ó Ò· ¥ Ò‚Ó˛ ‚‡„Û flÍÓ ‚ÓÎÓ‰‡fl «ÇÒ¥πª êÛÒË» Á‡‚‰flÍË Ó‰ÛÊÂÌÌ˛ ¥Á áÓπ˛ è‡ÎÂÓÎÓ„, ‰Ó˜ÍÓ˛ ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ¥ÏÔ‡ÚÓ‡ Ç¥Á‡ÌÚ¥ª äÓÒÚflÌÚË̇ XI è‡ÎÂÓÎÓ„‡. ñ‡ ß‚‡Ì III ÔËÈÌfl‚ Û „· ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë ˜ÓÌÓ„Ó ‰‚Ó„ÓÎÓ‚Ó„Ó ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ó· — ÒËÏ‚ÓÎ ÔÓ‰‚¥ÈÌÓª ‚·‰Ë ¥ ÔÓÒÚ‡‚Ë‚ ÒÓ·¥ Á‡ ÏÂÚÛ ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl ıËÒÚËflÌ Á-Ô¥‰ ÚÛˆ¸ÍÓ„Ó Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl. Ä·Ë ‰ÓÒfl„ÌÛÚË ˆ¥πª ÏÂÚË, ñÂÍ‚‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ·Û· Û‚¥ÈÚË Û ·ÎËʘËÈ ÒËÏ·¥ÓÁ Á¥ Ò‚¥ÚÒ¸ÍÓ˛ ‚·‰Ó˛. ÑÎfl âÓÒËÙ‡ ÇÓÎÓˆ¸ÍÓ„Ó ˆ‡ ·Û‚ Ì‡È‚Ë˘ËÏ ÁÂÏÌËÏ Á‚ÂıÌËÍÓÏ ñÂÍ‚Ë. ç ÏÓÊ̇, Ӊ̇Í, Á‡Ô˜ۂ‡ÚË, ˘Ó ÂÏ·ÎÂÏÛ ‰‚Ó„ÓÎÓ‚Ó„Ó Ó· ̇ Ô˜‡Úˆ¥ ÇÂÎËÍËÈ äÌflÁ¸ ß‚‡Ì III ÔÂÂÈÌfl‚ ‚¥‰ ɇ·Ò·Û∂¥‚, Á flÍËÏË åÓÒÍ‚‡ ÛÚËÏÛ‚‡Î‡ ‚Ò·¥˜Ì¥ ÒÚÓÒÛÌÍË. ᄇ‰‡ÈÏÓ, ˘Ó Û Ç¥Á‡ÌÚ¥ª ‰‚Ó„ÓÎÓ‚ËÈ ÓÂÎ ·Û‚ ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ Ó̇ÏÂÌÚÛ, ‡ Ì ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËÏ Á̇ÍÓÏ ¥ÏÔ‡ÚÓÒ¸ÍÓª ‚·‰Ë. éÂÎ Á’fl‚Îfl‚Òfl ̇ „Ó¯‡ı, Ô˜‡Ú͇ı, Ó‰flÁ¥ flÍ ‰ÂÍÓ‡ÚË‚ÌËÈ ÂÎÂÏÂÌÚ. ç‡Û͇ Ì χπ ‰Ó͇Á¥‚, flÍ¥ · Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ ‰ÓÁ‚ÓÎËÎË ÓÍÂÒÎËÚË Ô˘ËÌË, Á‡‚‰flÍË flÍËÏ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÈ ÍÌflÁ¸ ÔËÈÌfl‚ «‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍËÈ „·». ç‡ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, ˆÂÈ Ù‡ÍÚ Ì ÏÓÊ̇ ÔË‚’flÁÛ‚‡ÚË Ú¥Î¸ÍË ‰Ó Ó‰ÛÊÂÌÌfl ß‚‡Ì‡ Á ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÔË̈ÂÒÓ˛. ëÚ‡Ó‚ËÌÌËÈ „· ÇÂÎËÍÓ„Ó äÌflÁ¥‚ÒÚ‚‡ åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó ÒÚ‡‚ „·ÓÏ ÒÚÓ΢ÌÓª åÓÒÍ‚Ë. Ç¥Á‡ÌÚ¥fl, ¥ÏÔÂ¥fl äÓÒÚflÌÚË̇, ÔËÔËÒÛ‚‡Î‡ ÒÓ·¥ ËÒË «ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÛ», Á„¥‰ÌÓ Á «·ÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌËÏË Ô‡‚‡ÏË» ¥ÏÔ‡ÚÓ‡. ÇÓÎÓ‰‡ ·Û‚ Á‡ÒÚÛÔÌËÍÓÏ ÅÓ„‡ ̇ ÁÂÏÎ¥ ¥ ÈÓ„Ó ¥ÏÔ‡ÚÓÒ¸ÍËÈ ‡‚ÚÓËÚÂÚ ·Û‚ ·ÎËÁ¸ÍËÈ ‰Ó ÅÓÊÓª ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚË. ßÏÔ‡ÚÓ ÛÓÒӷ₇‚ ÚËÔ «‡‚ÚÓ͇ڇ҇ÏÓ‰Âʈfl». Ç¥Ì Ì‡ÒÚ‡ÌÓ‚Îfl‚ Ô‡Ú¥‡ı‡ äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓθҸÍÓ„Ó, ˘Ó Ó·ËÎÓ ñÂÍ‚Û Ô¥‰Î„ÎÓ˛ ‚·‰¥ ¥ÏÔ‡ÚÓ‡. Ñ‚‡ ‡‚ÚÓËÚÂÚË — ñÂÍ‚‡ ¥
6
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó. åéëäÇÄ — íêÖíßâ êàå áÅߢç∏Ç èéÑ¢ìÜÖñ, ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ. ÇßáÄçíßü ß áÄïßÑ
не мала емоцiйно не¶ативного ставлення до православного Сходу. ÇË Ô¥‰ÍÂÒβπÚ π‰Ì¥ÒÚ¸ Ç¥Á‡ÌÚ¥ª ¥Á á‡ıÓ‰ÓÏ. é‰Ì‡Í, ·ÛÎË È ¥ÊÌˈ¥? Звичайно ж, були. Найважливiша з них — iнше розумiння сутности Церкви. У Вiзантiї нiколи вирiшально не закоренилася арiстотелiвська фiлософiя. Основою фiлософськорелiгiйної думки Вiзантiї була платонська й неоплатонська фiлософiя. Крiм того, у Вiзантiї бачимо тяглiсть гелленської культури. Якщо, наприклад, простежити за розвитком вiзантiйського малярства, то в ньому можна вирiзнити кiлька фаз, якi називаємо черговими ренесансами. Найвiдомiший так званий ренесанс Палеологiв XIII i XIV столiть. Тi ренесанси сприяли не тiльки розвитковi малярства, але й розвитковi богословiї малярства у Вiзантiї. Вони були можливi тому, що пам’ять неперерваної єдности з мистецькою культурою античности у Вiзантiї була постiйно жива, там просто не було свiдомости розриву зв‘язкiв мiж античнiстю й сучаснiстю. Ä Ì‡ á‡ıÓ‰¥ ÏËÒÚˆ¸Í‡ ÍÛθÚÛ‡ ÓÁ‚Ë‚‡Î‡Òfl ¥Ì‡Í¯Â? Так, оскiльки з часiв вторгнення франкiв Захiд був пiд впливом, який ми називаємо варварським. І там справдi сталася така велика змiна полiтичних, суспiльних, економiчних, а отже i культурних умов, що хоч Захiд мав подiбнi до вiзантiйських амбiцiї не зривати єднiсть iз античнiстю, все ж таки у певний момент вiн перерiзав пуповину, i лишень за якийсь час, коли до цього дозрiли економiчно-суспiльнi й полiтичнi умови, почав наново мотати нитки iсторично-культурної пам’ятi античности. На Сходi нiколи цього не було, тому що там не було такої рiшучої змiни умов життя, як на Заходi. На Сходi натомiсть сталося щось
iнше. Вторгнення iсламу спаралiзувало його життя настiльки, що вiн не мав нi своєї епохи Вiдродження, нi бароко, нi рококо в захiдньоевропейському розумiннi. Я маю на увазi, звiсно, малярство й архiтектуру. ç χ‚? ÄÎÂ Ê ÚÛ‰Ë ÔÓÌË͇ÎË Á á‡ıÓ‰Û ¥ÁÌ¥ ÏËÒÚˆ¸Í¥ ÚẨÂ̈¥ª. Так, проникали, але вони не були творенi на Сходi, вони були iмпортованi i виявлялися там зовнiшньо. Сьогоднi ми маємо цiкаву ситуацiю в Грецiї, де спостерiгаємо велетенське вiдновлення малярства за канонами вiзантiйської iкони. Там створюються тисячi зображень як стiнописiв, так i темпер. Це явище — органiчне. Те, що було там з бароко, рококо, реалiзму XIX столiття, як з'ясувалось, тiльки дуже поверхово вплинуло на грецьку свiдомiсть. èÓ‚ÂÌ¥ÏÓÒfl, Ӊ̇Í, ‰Ó ¥ÒÚÓ¥ª. ü ÔÓÒË‚ ·Ë Ç‡Ò ÔÓ¥‚ÌflÚË ÚÂ, ˘Ó ‰¥flÎÓÒfl ‚ Ó‰ËÌ ¥ ÚÓÈ Ê ÔÂ¥Ó‰ ̇ ëıÓ‰¥ ¥ ̇ á‡ıÓ‰¥. Ç¥Á¸ÏÂÏÓ, ÏÓÊÂ, Ò‰̸ӂ¥˜˜fl, ÍÓÎË Ì‡ á‡ıÓ‰¥ ‚ ÏËÒÚˆڂ¥ Ô‡ÌÛ‚‡Î‡ ∂ÓÚË͇... ¢отика — це перш за все архiтектура. Це велика конструкцiйна думка, переважно, французька, зроджена, якщо вже говорити про якiсь впливи, у контактi з архiтектурою сирiйською й арабською. У перiод розквiту ¶отики, тобто в XIII i XIV ст., у Вiзантiї архiтектура в захiдньоевропейському розумiннi вже не могла розвиватися. Вiзантiя як держава почала атрофуватися. І тут ми спостерiгаємо прецiкаве явище архiтектонiчної мiнiятюризацiї. У цей пiзнiй перiод iснування Вiзантiя будує речi малi, конструкцiйно якнайлегшi i якнайскромнiшi. Це будiвлi невимовно прекраснi, але у порiвняннi з тогочасною захiдньоевропейською архiтектурою, по сутi, лiплянки. Це використання традицiї пiзньоримського
‰Âʇ‚‡ — Ú¥ÒÌÓ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛‚‡ÎË Ó‰ËÌ Á Ó‰ÌËÏ, ‡ ̇È͇˘ËÏ ÓÍÂÒÎÂÌÌflÏ ˆ¸Ó„Ó fl‚ˢ‡ π ÚÂÏ¥Ì «ˆÂÁ‡ÓÔ‡Ô¥ÁÏ». ÄΠÒÔ‡‚ÊÌ¥È «ˆÂÁ‡ÓÔ‡Ô¥ÁÏ» ‚ËÚ‚ÓË‚Òfl Î˯ ‚ êÓÒ¥ª. âÓ„Ó ÍÛθϥ̇ˆ¥π˛ ÒÚ‡ÎË ˜‡ÒË èÂÚ‡ I, ÍÓÎË ñÂÍ‚Û ·ÛÎÓ ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌÓ Â¯ÚÓÍ ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ª. á‡ÔÓ˜‡ÚÍÛ‚‡‚ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ ß‚‡Ì III. äÌflÁ¸ ÔËÈÌfl‚ Ú‡Ú‡Ò¸ÍËÈ ÚËÚÛÎ «ˆ‡», Á·‡„‡ÚË‚¯Ë ÈÓ„Ó ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÙÓÏÛÎÓ˛ «Á ÅÓÊÓª ·ÒÍË». åÓÊ̇ ÒÛ‰ËÚË, ˘Ó ‚¥Ì ‚˜ËÌË‚ Ú‡Í ÚÓÏÛ, ˘Ó Ò‡Ï ÚËÚÛÎ «ˆ‡» Û Ú¥ ˜‡ÒË Ô¥‰ÛÔ‡‚ Û Á̇˜ËÏÓÒÚ¥, ÔÓÁ‡flÍ ÌËÏ ÍÓËÒÚÛ‚‡ÎËÒfl ڇڇҸͥ ÍÌflÁ¥, ‡ ‡Ì¥¯Â ‚¥Ì Ú‡ÔÎfl‚Òfl Û π‚ÂÈÒ¸ÍËı, „ˆ¸ÍËı, ‡ÒË¥ÈÒ¸ÍËı, π„ËÔÂÚÒ¸ÍËı Ú‡ ‚‡‚ËÎÓÌÒ¸ÍËı ‚ÓÎÓ‰‡¥‚. íÂÏ¥Ì «ˆ‡» ÔÂÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ÓÁ̇˜‡π «ÔÂÒÚÓλ ‡·Ó Ê Ì‡È‚Ë˘Û ‚·‰Û, ‡ ‚ „ˆ¸Í¥È ÏÓ‚¥ ÈÓ„Ó ‚Ë‚Ó‰ËÎË ‚¥‰ ÒÎÓ‚‡ «basileus». åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÈ ‚ÓÎÓ‰‡ ÍÓËÒÚÛ‚‡‚Òfl ÌÓ‚ËÏ ÚËÚÛÎÓÏ ÌÂÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ ¥ Ì ‚ÊË‚‡‚ ÈÓ„Ó Û ‰Âʇ‚ÌËı ‰ÓÍÛÏÂÌÚ‡ı. ÄΠ·Û‚ ˘Â Ó‰ËÌ, „ÎË·¯ËÈ ‡ÒÔÂÍÚ ÔÓ·ÎÂÏË. ì ÒÔ‡‰ÓÍ ‚¥‰ ÔÓÎӂˆ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË ÏÓÒÍӂҸͥ ÍÌflÁ¥ ÓÚËχÎË ÒÔÓÒ¥· Ô‡‚Î¥ÌÌfl, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ÚÂÓ¥, ‚ÓÌË Û‰ÓÒÍÓ̇ÎËÎË ÈÓ„Ó ¥ «ÂÙÓÏÛ‚‡ÎË». «ÅÓʇ ·Ò͇» ÛÔÓ‚‡ÊÌ˛‚‡Î‡ ß‚‡Ì‡ III ¥ ÈÓ„Ó Ì‡ÒÚÛÔÌËÍ¥‚ ‰Ó Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ÚÂÓÛ. ÇÓÎÓ‰‡ ÁÂÏÎ¥ ÛÒ¸ÍÓª ÔÓ‚ËÌÂÌ ·Û‚ ·ÛÚË ÒÔ‡‚‰ÎË‚ËÏ ¥ ÒÛ‚ÓËÏ. ì ÒÚ‡Ëı Î¥ÚÓÔËÒ‡ı ӷˉ‚¥ ˆ¥ ËÒË ‚Á‡πÏÓ̇Í·‰‡ÎËÒfl ¥ Ì ÏÓ„ÎË ¥ÒÌÛ‚‡ÚË Ó‰Ì‡ ·ÂÁ Ó‰ÌÓª. åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÈ ˆ‡ ·Û‚ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÒÔ‡‰ÍÓπψÂÏ Ú‡Ú‡Ò¸ÍËı ı‡Ì¥‚, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍËı ‚ÓÎÓ‰‡¥‚, ¥ ̇ÒÎ¥‰Û‚‡‚ Ó·Óı ‚ ‰ÛÊ Á‚ÓÛ¯ÎË‚ËÈ ÒÔÓÒ¥·. ñÂÈ ÒÔ·‚ ¥ÁÌËı ÔÓÌflÚ¸, ˘Ó ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl ‚·‰Ë ̇‰ ‰Âʇ‚Ó˛ Ú‡ β‰¸ÏË, Á‡ÒÓ·¥‚ Ú‡ ÏÂÚÓ‰¥‚ ªª Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl, ‚ËÚ‚ÓË‚ Û̥͇θÌËÈ Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ‚ËÏ¥¥ ÚËÔ ‰ÂÒÔÓÚËÁÏÛ. ß‚‡Ì III ·Û‚ ̇Á‚‡ÌËÈ «„ÓÁÌËÈ», ˘Ó ·ÛÎÓ Ì‡È‚Ë˘Ó˛ ÔÓı‚‡ÎÓ˛, ·Ó ÓÁ̇˜‡ÎÓ ÒÛ‚Ó¥ÒÚ¸ ‰Ó ‚ÓÓ„¥‚ åÓÒÍ‚Ë ¥ ÌÂÒÎÛı¥‚ ‚ÓÎ¥ ˆ‡Ò¸ÍÓª. ñ‡, Á‡ÒÚÛÔÌËÍ ÅÓ„‡, χ‚ ÅÓ„‡ Á‡ ÒÔËÌÓ˛. ÅÛÌÚ ÒÛÔÓÚË ˆ‡fl ·Û‚ ̇Ȃ‡Ê˜ËÏ „¥ıÓÏ. éÚÓÊ, ‰ÛÊ ‰Ó·Â, ·Ó Á„¥‰ÌÓ Á ÅÓÊÓ˛ ‚Óβ, ˜ËÌË‚ ˆ‡, ͇ÚÛ˛˜Ë ÌÂÔÓÍ¥ÌËı Ô¥‰‰‡ÌËı, ÍÓÚËı Ô¥ÒÎfl ÏÛÍ ¥ ÒÏÂÚË ˜Â͇‚ ÔÂÍÂθÌËÈ ‚Ó„Ó̸ ¥ ÓÒÛ‰ ̇ ‚Ò¥ ˜‡ÒË. íˇ̥˛ Û‚‡Ê‡ÎË ‰Ó·Ó˜ËÌÌËÏ fl‚ˢÂÏ, ‚Ó̇ ÒÎÛÊË· ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÏ ‰Âʇ‚ÌËÏ ¥ÌÚÂÂÒ‡Ï, ·Û· ‰ÊÂÂÎÓÏ Ì‡ÚıÌÂÌÌfl ‰Îfl Ú‚Ó¥‚ ‰ÛÏÍË È ÏËÒÚˆڂ‡. ñ‡Â‚¥ ‚Ë·‡˜‡ÎË Ì‡ÈÍË‚‡‚¥¯¥ ‚˜ËÌÍË, ÔÓÁ‡flÍ ‚¥Ì Ì ÔÓÏËÎfl‚Òfl, ‡ Û‰‡Ë, flÍËı ‚¥Ì Á‡‚‰‡‚‡‚, ·ÛÎË ÒÎۯ̥ È ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥. á‡ıÓÔÎÂÌÌfl ‚Â΢̥ÒÚ˛ Á‡Ú¸Ï‡˛‚‡ÎÓ „ÓÎÓ‚Ë È ‰Û¯¥, ÔËÁ‚Ó‰ËÎÓ ‰Ó ˆËÌ¥˜ÌÓª ÔÓ„Ó‰Ë Ò‚Óªı ¥ ˜ÛÊËı. ì Ú‡ÍËı ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı Ó·ÒÚ‡‚Ë̇ı ÙÓÏÛ‚‡Î‡Òfl ÏÓÎÓ‰‡ ÏÓÒÍӂҸ͇ ‰Âʇ‚‡, ˘Ó Ô¥ÁÌ¥¯Â χÎÓ ‚¥‰·ËÚËÒfl ̇ ÊËÚÚ¥ ÛÒ¥πª ¥ÏÔÂ¥ª. åÓÒÍӂҸ͇ ‰Âʇ‚‡ — ÛÊ ‚ Á‡Ó‰ÍÛ — ·Û· ÔÓÒflÍÌÛÚ‡ هθ¯ÂÏ. ç‡È‚ˢ‡ ‚·‰‡ ÊË· ·Âı̲. 臂ÓÒ·‚’fl ̇‚˜‡ÎÓ, ˘Ó ˆ‡Ò¸Í‡ ‚ÓÎfl π ÅÓÊÓ˛ ‚Óβ. äÓÊÌËÈ ÒÔÓÚË‚ ªÈ ÔËÁ‚Ӊ˂ ‰Ó ÔÓÏÒÚË Ì·ÂÒ. Öχ̇ˆ¥fl ·ÓÊÂÒÚ‚‡ ‰Ó‚Ӊ˷Òfl ‰Ó ÌÂÁ̇ÌËı ‚ËÒÓÚ ÂÍÒÚ‡ÁÛ, Ûı‡˛˜ËÒ¸ ̇‚¥Ú¸ Û Ì‡ÔflÏ¥ Ï¥ÚÛ. ÇËÚ‚ÓË·Òfl ÓÒÓ·ÎË‚‡ «Ï¥ÒÚË͇ Ò‡ÏÓ‰Âʇ‚’fl». è¥ÒÎfl ÒÍËÌÂÌÌfl Ú‡Ú‡Ò¸ÍÓ„Ó flχ ÛÒÂ, ˘Ó Ì ·ÛÎÓ Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌflÏ ÏÓÌ„ÓÎ¥‚, ‚ˉ‡‚‡ÎÓÒfl Ò‚Ó·Ó‰Ó˛. ô‡ÒÎË‚‡ êÛÒ¸ ÔËÈÌfl· ÌÓ‚Â Ô¥‰‰‡ÌÒÚ‚Ó flÍ ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl, ÓÒͥθÍË ÈÓ„Ó Ì‡ÍËÌÛÎË Ô‡‚Ëθ̥ ‚ÓÎÓ‰‡¥. ëÔ¥‰ÎÂÌËÈ Û Ú‡Ú‡Ò¸Í¥È Ì‚ÓÎ¥ ̇Ӊ ‚‚‡Ê‡‚, ˘Ó ·¥Î¸¯Ó„Ó ˘‡ÒÚfl ÈÓÏÛ Ì Ú·‡, flÍ Ú¥Î¸ÍË ÚÂ, ˘Ó· Ô‡‚Îfl˜ËÈ ‚ÂÎËÍËÈ ÍÌflÁ¸ — ˆ‡ — ÌÓÒË‚ ÛҸ͠¥Ï’fl, ‡ Ì ˜ÛÊËÌÒ¸ÍÂ. ã˛‰Ë ÔÓ„Ó‰ÊÛ‚‡ÎËÒfl ̇ ∂‚‡ÎÚ ¥ ÛÚËÒÍ, ‡·Ë ڥθÍË ‚Ë„‡Î‡ ‚¥‰ ˆ¸Ó„Ó ÏÓ„ÛÚÌ¥ÒÚ¸ åÓÒÍ‚Ë. ɇÈÌ¥ı ᥷Âθ ˆËÚÛπ Ù‡ÁÛ Ì¥Ïˆ¸ÍÓ„Ó Ï‡Ì‰¥‚ÌË͇ 1552 ÓÍÛ: «ÇÓ¥ÒÚËÌÛ, ˆÂÈ Ì‡Ó‰ ·¥Î¸¯Â ÓÁÍÓ¯Ûπ ‚ Ì‚ÓÎ¥, ‡Ì¥Ê ̇ Ò‚Ó·Ó‰¥»4. ì ˘Ó‡ÁÛ ‚ˇÁÌ¥¯Â ÓÍÂÒÎÂÌ¥È ÙÓÏ¥ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë ‚Ëfl‚Îfl‚Òfl ªª ‰Û‡Î¥ÁÏ: ‰Âʇ‚‡ ÚÂÓÛ ¥Á ‚ÒÂÏÓ„ÛÚÌ¥Ï ˆ‡ÂÏ Ì‡ ˜ÓÎ¥ ¥
7
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó . åéëäÇÄ — íêÖíßâ êàå áÅߢç∏Ç èéÑ¢ìÜÖñ, ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ. ÇßáÄçíßü ß áÄïßÑ
способу конструювання, але в мiкромаштабi. Вiзьмiмо хоча б, архiтектуру Мiстри. Усi головнi церкви тут меншi вiд захристiї ¶отичної катедри. Або славнозвiсна Софiя Київська — це теж маленька церковця. Архiтектуру у великому маштабi починають будувати в Московськiй Русi допiру iталiйцi захiднього ренесансу. Москвичi не спромоглися збудувати нiчого в бiльшому вимiрi, збудували собор Успення Пресвятої Богородицi у Кремлi, то їм завалився, мусили запросити Арiстотеля Фiоравантi, щоб той збудував їм катедру. То були лiплянки, але якi лiплянки! Прекраснi лiплянки! І менi здається, що в розвитку Вiзантiї ми маємо справу з ось яким процесом: чим бiльше коцюрбиться суспiльно-полiтична основа, чим меншi економiчнi можливостi, обмеженiшi видатки на iнвестицiї, тим виразнiше вимальовується якийсь архiтектурно-художнiй, мистецький та духовний iдеал. Істинна велич Вiзантiї — це не будiвлi, зведенi, починаючи з часiв Юстинiяна аж до Х столiття це не тi великi монументальнi будiвлi, якi, правду кажучи, мають доволi невизначений характер, це не малярство з-перед iконоборчих суперечок. Справжня велич Вiзантiї починається тодi, коли люди втрачають ¶рунт пiд ногами i починають творити шедеври дуже малого маштабу, але з випрацьованою iдеологiєю, з випрацьованими засобами мистецького виразу. Приказка „чим гiрше, тим лiпше“ знаходить пiдтвердження саме там. Культурна й мистецька велич Вiзантiї починається там, де закiнчується велич Вiзантiї-держави. ÄΠ¥ÍÓÌË ‚ÓÌË Ú‚ÓËÎË ‚ÂÎËÍ¥. Так. Адже ж роздобути велику дошку пiд iкону не було великою проблемою, це досить проста справа. Менi здається,
що чим бiльше коцюрбилася архiтектонiчна пiдстава, скажу бiльше, чим непевнiшим ставав ¶рунт пiд ногами, тим сильнiше вiдчувалася потреба замiнити, в якомусь порiвняльному маштабi, попереднi досягнення стiнопису, виникла любов до портативности предметiв: адже iнколи треба було хапати манатки, хоча б тому, що монголи, якi нападали на Русь, просувалися все далi й далi, спакувати все якнайшвидше, взяти в руку i перенести кудись в iнше мiсце. Взагалi, усе внутрiшнє оздоблення церков починає немов би сходити зi стiн i концентруватися в переносних предметах. Саме тому, на мою думку, церковне мистецтво зосередилось на iконi. íÓ ˘Ó, ‚Â΢ Ç¥Á‡ÌÚ¥ª — ‚ ªª ‰ÓÓ·ÍÛ? Може iнакше: велич її у тому, що вона дає iншим. Вiзьмiмо, хоча б, вiдплив мистецьких сил, втечу гуманiстiв з Вiзантiї, спричинену вторгненням iсламу — як же пiдсилило це Европу, принаймнi Італiю. Якби цього не було, то не знаю, якими шляхами розвивався б захiдньоевропейський ренесанс. óË Ì ÏÓ„ÎË · ÇË Ì‡‚ÂÒÚË ÔËÍ·‰Ë? Я не спецiалiст з того перiоду, але вiзьмiмо, хоча б двох вiзантiйських митрополитiв, двi провiднi постатi: київського митрополита Ізидора, який пiсля падiння Константинополя осiв в Італiї, i Вiссарiона. А таких як вони були десятки, сотнi. Мало того, ще перед тим ми спостерiгаємо масову втечу iконописцiв до Італiї. Я маю на увазi VIII ст., кризу iкони, яку спричинили кесарi вiрменської династiї, кесарi, по сутi, варварськi. Той подув Орiєнту — неприхильного до гелленiзму — призвiв до насичення iталiйської культури вiзантiйськими елементами. Ñ ˆÂ ‚ˉÌÓ?
‰Âʇ‚‡ ‰ÛıÛ Á ñÂÍ‚Ó˛ ÏËÎÓÒ‰fl. ñ¥ ‰‚¥ ¥ÔÓÒÚ‡Ò¥ ‰Âʇ‚Ë ·ÛÎË Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ Û ÓÒÓ·¥ ‰‚Óı β‰ÂÈ, ÍÓÊÂÌ Á flÍËı ·Û‚ ‚ÔÎË‚Ó‚ËÏ ¥ ‡‚ÚÓËÚÂÚÌËÏ — ˆ‡ ¥ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÈ ÏËÚÓÔÓÎËÚ (Ô¥ÁÌ¥¯Â Ô‡Ú¥‡ı). ïÚÓ Á ÌËı Á‰Ó·π ¥Ì¯Ó„Ó? ñ χÎÓ ‚‡ÊÎË‚Â Á̇˜ÂÌÌfl ‰Îfl χȷÛÚ̸Ӫ ‰ÓÎ¥ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë. ÇÌÛÚ¥¯Ìπ ÒÚ‡Ìӂˢ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ·ÛÎÓ ÁÛÏÓ‚ÎÂÌ ϥÊ̇ӉÌËÏË ÔÓ‰¥flÏË. ñ ‚ÓÌË Û XV ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ ‚ËÒÛÌÛÎË Ì‡ Ô¯ËÈ ÔÎ‡Ì ÔÓ·ÎÂÏÛ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ÓÎ¥ åÓÒÍ‚Ë. ÑÓ ÚÓ„Ó åÓÒÍ‚‡ Á‚ËÍ· ‰Ë‚ËÚËÒfl ̇ Ç¥Á‡ÌÚ¥˛ flÍ Ì‡ Ò‚¥ÚÓ‚Û ‚ÂÎËÍÓ‰Âʇ‚Û, ‡ äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓθ Û‚‡Ê‡Î‡ Á‡ ÒÚÓÎˈ˛ Ô‡‚ÓÒ·‚’fl, Á‡ ÌÓ‚ËÈ êËÏ, flÍËÈ Ô·ۂ‡‚ Û ÒÚÓÎˈ¥ ëı¥‰ÌÓª ¥ÏÔÂ¥ª. é‰Ì‡Í ‚ ˜‡ÒË, ÔÓ flÍ¥ ȉ ÏÓ‚‡, ëı¥‰ÌÓËÏҸ͇ ¥ÏÔÂ¥fl ·Û· ‚ „ÎË·ÓÍ¥È ÍËÁ¥, ÚÓÌÛ· Û ÒÛÔ˜͇ı ¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥È ·ÓÓÚ¸·¥, ·Û· ÔÓÒ‚‡Â̇ ¥Á á‡ı¥‰ÌÓ˛ ñÂÍ‚Ó˛. è‰ ӷ΢˜flÏ ¥Ò·ÏÒ¸ÍÓª Ì·ÂÁÔÂÍË ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÒËθÌÓ ‚Ó̇ Ô¥‰ÍÂÒβ‚‡Î‡ Ò‚Ó˛ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ ÓÍÂÏ¥¯Ì¥ÒÚ¸. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ Í‚¥ÚÌfl 1453 ÓÍÛ ÓÚÚÓχÌÒ¸ÍËÈ ÒÛÎÚ‡Ì åÂıÏÂÚ II, ÍÓÚËÈ Û‚¥È¯Ó‚ ‰Ó ¥ÒÚÓ¥ª Ô¥‰ Ô¥Á‚ˢÂÏ î‡Ú¥ı (èÂÂÏÓʈ¸), ‚ÒÚ‡‚ Ô¥‰ ÏÛ‡ÏË äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓÎfl, Ï¥ÒÚ‡-‰Âʇ‚Ë. ëÛÎÚ‡Ì ‚Ë¥¯Ë‚, ˘Ó Ï¥ÒÚÓ ·Û‰Â Á‰Ó·ÛÚ „‡Ï‡ÚÌËÏ ‚Ó„ÌÂÏ. é·ÎÓ„‡ ÚË‚‡Î‡ 51 ‰Â̸. Ç Ì¥˜ ̇ 29 Ú‡‚Ìfl ÚÛÍË ÓÁÔÓ˜‡ÎË ‚Ë¥¯‡Î¸ÌÛ ‡Ú‡ÍÛ. ïËÒÚËflÌË Á„Óχ‰ËÎËÒfl Û ı‡Ï¥ ë‚flÚÓª åÛ‰ÓÒÚË ÅÓÊÓª (ɇ∂¥fl ëÓÙ¥fl), ‰Â ‚¥‰·ÛÎÓÒfl ÓÒÚ‡ÌÌπ ·Ó„ÓÒÎÛÊ¥ÌÌfl. èÂÂıÂÒÚË‚¯ËÒ¸, ‚ÓÌË ÔÓ‰‡ÎËÒfl ̇ ÏÛË. êÓÁÔÓ˜‡‚Òfl ·¥È. é·ÓÓ̇ Á‰Ë„ÌÛ·Òfl, ‚ÓªÌË åÂıÏÂÚ‡ Û‚¥È¯ÎË ‰Ó Ï¥ÒÚ‡, ‡·Ë ÔÓÍ·ÒÚË Í‡È ëı¥‰Ì¥È ¥ÏÔÂ¥ª. ∫ı Ó‰‡ÁÛ ÓıÓÔË· ʇ‰Ó·‡ ÍÓ‚Ë È ÌÂ̇‚ËÒÚ¸. ê¥Á‡ÌË̇ ÚË‚‡Î‡ ÚË ‰Ì¥. èÓ ÔÂÂÏÓ„Û ÚÛÍ¥‚ Ò‚¥‰˜ËÎË ÒÚÓÒË ÔÓ¯‡Ô‡ÌËı ÚÛÔ¥‚, ̇ÒÚÓÏÎÂÌ¥ ̇ ԇβ „ÓÎÓ‚Ë. ÜË‚¥ Á ÓÒÚ‡ıÓÏ ÔË„Îfl‰‡ÎËÒfl ‰Ó ÒÏÂÚË Ï¥ÒÚ‡. ç‡Ô‡‰ÌËÍË Á‡·‡ÎË ‚ÂÎÂÚÂÌÒ¸ÍÛ Á‰Ó·Ë˜, ÁÌˢËÎË ˜Û‰Ó‚¥ ·¥·Î¥ÓÚÂÍË. ÄΠ̠‚Ò ‚ÓÌË ÁÏÓ„ÎË ÔÓ„‡·Û‚‡ÚË È ÓÁ‰fl„ÌÛÚË ‰Ó„Ó·. íËÒfl˜¥ χÌÛÒÍËÔÚ¥‚ Ú‡ ¥Ì¯Ëı Ò͇·¥‚ ÍÛθÚÛË ·ÛÎÓ ‚flÚÓ‚‡ÌÓ ¥ ÒıÓ‚‡ÌÓ ‚ ¥Ì¯Ëı Ï¥ÒÚ‡ı. ᇄËÌÛ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ¥ÏÔ‡ÚÓ Ç¥Á‡ÌÚ¥ª äÓÒÚflÌÚËÌ XI. èÓ̇‰ 60 ÚËÒfl˜ ϯ͇̈¥‚ ·ÛÎË Û‚’flÁÌÂÌ¥, ‡ Ô¥ÁÌ¥¯Â ÓÁÒ¥flÌ¥ Ò‚¥ÚÓÏ. ñÂÍ‚‡ Ò‚. ëÓÙ¥ª ·Û· ÔÂÂÚ‚ÓÂ̇ ̇ ϘÂÚ¸. äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓθ ÚÓÌÛ‚ Û ÒθÓÁ‡ı. «èÓ„‡ÌË» ÓÒÍ‚ÂÌËÎË Ò‚flÚ¥ Ï¥Òˆfl ıËÒÚËflÌ. á‰Ó·ÛÚ ϥÒÚÓ ÔÂÂÈÏÂÌÛ‚‡ÎË Ì‡ ëڇϷÛÎ. [...] ì 1480 Óˆ¥ êÛÒ¸ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ÒÍËÌÛ· Ú‡Ú‡Ò¸ÍÛ Ì‚Óβ. ñÂÍ‚‡ ‰Ó‚Ӊ˷, ˘Ó ÅÓ„ Ó·‰‡Û‚‡‚ åÓÒÍ‚Û Î‡ÒÍÓ˛, ‚ËÁ̇˜Ë‚¯Ë ªÈ ‚ËÌflÚÍÓ‚Û Óθ, ·Ó ‚Ó̇ ÔÓÒ·‚Ë·Òfl ˆÌÓÚ‡ÏË, Á‡‚‰flÍË flÍËÏ Î˛‰Ë̇ ÒÚ‡π ÒÔ‡‚ÊÌ¥Ï ıËÒÚËflÌËÌÓÏ. ç‡ÈÒ·‚ÂÚÌ¥¯¥ ÔÓÔÓ‚¥‰ÌËÍË Ú‡ ˆÂÍÓ‚Ì¥ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍË Ì‡Í‡ÁÛ‚‡ÎË ¯‡ÌÛ‚‡ÚË ıÂÒÚ ¥ β·ËÚË ÅÓ„‡. èÓÒڇ· ÁÓ‚Ò¥Ï ÌÓ‚‡ ¥ÒÚÓËÍÓ-ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl. è¥ÒÎfl Ô‡‰¥ÌÌfl «çÓ‚Ó„Ó êËÏÛ», ˘Ó Ú‡ÍÚÛ‚‡ÎÓÒfl flÍ «ÚËÚÛλ Ï¥ÒÚ‡ ̇‰ ÅÓÒÙÓÓÏ, ‡ Ì ÈÓ„Ó «Ì‡Á‚‡» (̇Á‚‡ äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓθ Ì ·Û· ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ˛), Ô‡‚ÓÒ·‚̇ åÓÒÍ‚‡ Ú‡ ªª Ô‡‚ÓÒ·‚Ì¥ ÇÂÎËÍ¥ äÌflÁ¥ ÁÓÒÚ‡ÎËÒfl π‰ËÌËÏË Ì‡ Ò‚¥Ú¥ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËÏË Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËÏË. ç‡ ÛªÌ‡ı ëı¥‰ÌÓª ¥ÏÔÂ¥ª χÈÓ¥ÎË ¯Ú‡Ì‰‡ÚË Ú¥ÛÏÙÛ˛˜Ó„Ó ¥Ò·ÏÛ. èËÌËÊÂÌ ԇ‚ÓÒ·‚’fl Á‡ÏÓ‚ÍÎÓ Ú‡Ï Ì‡ ‰ÂÒflÚÍË ÓÍ¥‚ ¥ ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ‚¥‰Ó‰ËÎÓÒfl ÎË¯Â Û XVI ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥, Ì Òfl„‡˛˜Ë Ó‰Ì‡Í ÔÓÔ‰̸Ӫ Ò‚flÚÓÒÚË Ú‡ Á̇˜ÂÌÌfl. ß̇ͯ ‚Ë„Îfl‰‡Î‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl Û åÓÒÍ‚¥. ëÚÓÎˈfl ÇÂÎËÍÓ„Ó äÌflÁ¥‚ÒÚ‚‡ (ÛÒ¥πª êÛÒË) Òڇ· ÒËÏ‚ÓÎÓÏ Ú¥ÛÏÙÛ˛˜Ó„Ó Ì‡‰ ¥Ò·ÏÓÏ Ô‡‚ÓÒ·‚’fl. ñÂÈ Ù‡ÍÚ ÒÔ˘ËÌË‚Òfl ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó êÛÒ¥ ‚Ëԇ· ÌÓ‚‡ Óθ. ñ ·Û· ÔÓ˜ÂÒ̇, ‚‡Ê͇ ¥ ‰‡ÎÂÍÓÒflÊ̇ Á‡ ̇ÒÎ¥‰Í‡ÏË Óθ, flÍÛ ‡Ì¥¯Â ‚¥‰¥„‡‚‡Î‡ Ç¥Á‡ÌÚ¥fl. ìfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ-ÂÎ¥„¥ÈÌ Á̇˜ÂÌÌfl «Ï¥ÒÚ‡ äÓÒÚflÌÚË̇» ÔÓ˜‡ÎÓ ÔÂÂÌÓÒËÚËÒfl ̇ åÓÒÍ‚Û. [...]
8
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó. åéëäÇÄ — íêÖíßâ êàå áÅߢç∏Ç èéÑ¢ìÜÖñ, ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ. ÇßáÄçíßü ß áÄïßÑ
Передусiм у малярствi. Бо ж в Італiї середньовiчне малярство — це не що iнше як малярство вiзантiйське. Адже в Італiї ми не маємо чогось такого як ¶отичний реалiзм Нiмеччини, Францiї чи Польщi. У той час, коли в Польщi чи Нiмеччинi розвивалося самостiйне ¶отичне малярство, цехове малярство з дуже визначеним мистецьким висловом, то в Італiї маємо вiзантiйське мистецтво. Я вже не говорю про такi осередки, як Венецiя, де ренесанс у захiдньоевропейському значеннi цього слова з’являється, по сутi, через сто рокiв пiсля появи ренесансу в iнших iталiйських державках. Та все ж, менi здається, що, наприклад, архiтектонiчнi концепцiї раннього ренесансу залишаються пiд дуже сильним впливом вiзантiйської культури. З XIII столiття бачимо процес повторного прищеплювання грецької культури на iталiйський ¶рунт. Немає можливости оцiнити сукупнiсть умов, з яких вирiс ренесанс, тим не менше, можна ризикнути i ствердити, що вiн виглядав би iнакше, може, пiзнiше сформувався б, якби не повторна гелленiзацiя iталiйської культури, яка вершилася внаслiдок вiдпливу, з тих чи iнших причин, культурних сил з Вiзантiї до Італiї. ì χÎflÒÚ‚¥ ˆÂ ÔÓ‚’flÁÛπÚ¸Òfl Ô‰ÛÒ¥Ï Á ¥ÍÓÌÓ˛. óË ªª Ú‡ÍÓÊ ÔÂÂÒ‡‰ÊÂÌÓ ‚ ¥Ú‡Î¥ÈÒ¸ÍËÈ ∂ÛÌÚ? Може iнакше: в Італiї iкона нiколи не зникала. Починаючи з катакомбного малярства i аж до ренесансу, її постiйно пiдсилювали новi мистецькi сили i новi мистецькi iдеї з Вiзантiї. ÄΠÂÌÂÒ‡ÌÒ ‚¥‰¥È¯Ó‚ ‚¥‰ ̪. Ренесанс у малярствi — це, по сутi, розрив з традицiєю
iкони. Адже нам вiдоме висловлювання Ченнiнi, що Джотто був тим художником, який грецьке малярство переробив на латинське. Але важливо те, що в Італiї мiг статися свiдомий розрив з iконою. На трансальпiйському, варварському Заходi не було розриву з iконою, бо й цiєї iкони у справжньому розумiннi нiколи там не було. Там малярство виходило з якогось построманського примiтиву. Натомiсть в Італiї мiг статися свiдомий вiдрив вiд традицiї iкони. Так воно й сталося. То був власне ренесанс. Адже таке явище, як ренесанс, було стрибком свiдомости, i в Італiї цей стрибок вiдбувся, бо було вiд чого вiдриватися. Італiйцi вiдривались не вiд варварства, не вiд доволi примiтивного малярства, — вони свiдомо вiдривались вiд великої малярської традицiї. І рiвень цього явища був вiдповiдно високий, бо якщо якесь мистецьке явище є опозицiєю стосовно iншого явища, яке, з мистецького огляду, стоїть на дуже високому рiвнi, дуже розвинуте, то тодi й та реакцiя має вiдповiдно високий рiвень. На Заходi, в даному випадку, я маю на увазi терени пiвнiчно-захiдньої Европи, можна помiтити дуже раннє формування в пластицi, чи то в малярствi, чи в скульптурi, реалiзму. Це теж вiдбувається, в якомусь сенсi, на ¶рунтi традицiї. У каролiнзькi, а навiть докаролiнзькi, часи видно слабкi староримськi чи навiть ранньовiзантiйськi, впливи. І вони без колiзiй переходять у формування захiдньої реалiстичної традицiї, яка стоїть на дуже високому рiвнi. Натомiсть в Італiї це було пов’язане з потрясiнням. Адже iталiйцi мали сильно вкорiнену конвенцiю вiзантiйського малярства i несподiвано з нею розiрвали. Тому й потрясiння. А на трансальпiйському Заходi вiдбувається поступовий вiдхiд на ¶рунтi слабо
߉Âfl ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËı ÒÔ‡‰ÍÓπψ¥‚ ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓª ÒÔ‡‰˘ËÌË Ï‡π ÒËθÌ ϥÒÚ˘Ì Á‡·‡‚ÎÂÌÌfl. åÂÒ¥flÌҸ͇ ¥‰Âfl ÓÁԇβ‚‡Î‡ ÔÓÏËÒÎË, Á’fl‚Îfl·Òfl Û ‚¥Á¥flı Ú‡ Ò̇ı Ï¥ÒÚËÍ¥‚, ÔÓÒfl͇· ̇ˆ¥Ó̇θÌÛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, ÒÚ‡˛˜Ë Ó‰ÌËÏ Á ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯Ëı ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚ «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥‰Âª». èÓ̇‰ ÚÓ Ú·‡ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË, ˘Ó ÛÒ¥ ˆ¥ «ÂÎÂÏÂÌÚË» ÒÍ·‰‡ÎË Ó‰ÌÓ¥‰ÌÛ Ì‡‚¥Ú¸ Û Ì‡ÈÁ‡„‡Î¸Ì¥¯Ëı ËÒ‡ı ˆ¥Î¥ÒÚ¸, ҇ϠÚÓÏÛ, ˘Ó ‚Ò¥ ‚ÓÌË ÁÓ‰ËÎËÒfl Á Ó‰Ì¥πª ‚ÂÎËÍÓª ÓÒÌÓ‚Ë: ÂÎ¥„¥ª Ú‡ ¥ÒÚÓ˘ÌËı ÔÓ‰¥È, ı‡‡ÍÚÂÌÓ˛ ËÒÓ˛ flÍËı ·ÛÎÓ ÔÓÂÚ‡ÔÌÂ, ‡Î χүڇ·Ì ÔÂÂÓˆ¥Ì˛‚‡ÌÌfl ‚‡ÚÓÒÚÂÈ Ú‡ ÔÓ¯ÛÍË ÌÓ‚Ó„Ó. èÓ„‡·Û‚‡ÌÌfl È ÒÔÛÒÚÓ¯ÂÌÌfl äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓÎfl Ûڂ‰ËÎË ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËı Ï¥ÈÌËÍ¥‚ Û ÔÂÂÍÓ̇ÌÌ¥ ÔÓ ÛÒÔ¥¯ÌËÈ Á‚’flÁÓÍ Ï¥Ê ¥ÏÔÂ¥flÏË. á„¥‰ÌÓ Á ÔÂÂÍÓ̇ÌÌflÏË ÏÂÒ¥flÌÒ¸ÍÓ-‡ÔÓ͇ΥÔÚ˘ÌÓª Ï¥ÒÚËÍË Ô‡‰¥ÌÌfl ÑÛ„Ó„Ó êËÏÛ ÔÓ‚ËÌÌÓ ·ÛÎÓ ÔÓ‚¥˘‡ÚË ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl åÂÒ¥ª. ß ÓÒ¸ ÑÛ„ËÈ êËÏ ‚Ô‡‚. ì ‰Â‰‡Î¥ Ï¥ˆÌ¥¯¥È ÏÓÒÍÓ‚Ò¸Í¥È ‰Âʇ‚¥ ÂÎ¥Ú‡ „ÎË·ÓÍÓ Á‡Ô‡Î‡ Û ÏÂÒ¥flÌ¥ÒÚ˘̥ χÂÌÌfl. [...] äÌflÁ¥ ‚¥ËÎË Û Ò‚Óπ ‰Â‚Ìπ ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl Ú‡ ‡ÔÓÒÚÓθҸÍËÈ ı‡‡ÍÚ ҂Óπª ‚Î‡‰Ë. ç‡ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, ˆÂ ·ÛÎÓ ‚Ëfl‚ÓÏ Ô‡„ÌÂÌÌfl ‰Ó ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ‡‚ÚÓËÚÂÚÛ ˆ‡fl ¯ÎflıÓÏ ÓÚÓ˜ÂÌÌfl ÈÓ„Ó ÓÂÓÎÓÏ ÌÂÁ‚˘ÌÓÒÚË ‰ÓÎ¥ È Ò‚flÚÓÒÚË. ë‡Í‡Î¸ÌËÈ ı‡‡ÍÚ ‚·‰Ë ÍÓÌÒÚÛ˛‚‡‚Òfl ̇ ‰‚Óı ÓÔÓ‡ı: ÏÂÚ‡Ù¥ÁË˜Ì¥È ¥ ‡θ̥È. åÂÚ‡Ù¥Á˘̇, flÍ˘Ó ÍÓËÒÚÛ‚‡ÚËÒ¸ ÒÛ˜‡ÒÌÓ˛ ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥π˛, ÒÍ·‰‡Î‡ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÛ Ì‡‰·Û‰Ó‚Û, «·‡ÁËÒÓÏ» Ê ·Û· ‡θ̇ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ Ò‡ÏÓ‰Âʇ‚ÒÚ‚‡. [...] ñÂÍ‚‡ ·‡Î‡ ‰¥flθÌÛ Û˜‡ÒÚ¸ Û ÒÚ‚ÓÂÌÌ¥ ‚ÂÎËÍÓÛÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë. ìÊ ‚ 1443 Óˆ¥ ÒÓ·Ó πÔËÒÍÓÔ¥‚ Ú‡ ‡ı¥Ï‡Ì‰ËÚ¥‚ ÛÓ˜ËÒÚÓ Á‡Òۉ˂ ·ÓÓÚ¸·Û ÒÛÔÓÚË ‚ÂÎËÍÓ„Ó ÍÌflÁfl ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó. [...] èËÓ‰‡ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÓÁÛÏÛ Ú‡Í‡, ˘Ó ‰Îfl ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ¥ ÒÙÓÏÛ₇ÌÌfl ‚ÂÎËÍËı ¥‰ÂÈ ÔÓÚ¥·ÌËÈ ˜‡Ò. ç‡ÚıÌÂÌÌ¥ Û˜ËÚÂÎ¥ Ó‰‡ÁÛ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎfl˛Ú¸ Ò‚¥ÚÓ‚¥ ÔÓ ‰Ë‚Ó‚ËÊÌ¥ ¥‰Âª, ‡Î ªı Ì Ӊ‡ÁÛ ÒÔËÈχ˛Ú¸ Ú¥, ‰Ó ÍÓ„Ó ‚ÓÌË ÒÍÂÓ‚‡Ì¥. ã˛‰Ò¸Í¥ ÒԥθÌÓÚË ‚·ÒÌ ÚÓÏÛ ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ ‰Ó‚¯Ó„Ó ˜‡ÒÛ ¥ „ÎË·¯Ëı ÓÁ‰ÛÏ¥‚, ˘Ó· ÒÔËÈÌflÚË ÒÛÚ¸ ÔÓ˜ÛÚÓ„Ó ‚¥‰ „ÂÌ¥ª‚. ñ ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË ÓÁ‚ËÚÍÓÏ ¥‰Âª, ¥ Á‡ÒÚÂÂÊÂÌÌfl ˆÂ ‚ˉ‡πÚ¸Òfl ÏÂÌ¥ Ò‚Óπ˜‡ÒÌËÏ, Ô¯ Ì¥Ê ÏË ‚ÁflÎËÒfl ‰Ó ‡Ì‡Î¥ÁÛ «ÍÓÂÌ¥‚» ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥‰Âª. éÚÓÊ, ∂ÛÌÚ, ̇ flÍËÈ Ï‡ÎÓ ‚Ô‡ÒÚË ÁÂÌÓ, ·Û‚ ÛÊ ӷ‡ÌËÈ. üÍÓÒÚ¥, flÍ¥ ÔÓˆ‚¥Ú‡ÎË Û åÓÒÍ‚¥, ·ÛÎË flÍÓÒÚflÏË, ˘Ó Ó·ÎflÚ¸ Ì‡Ó‰Ë ÒËθÌËÏË ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎfl˛Ú¸ ªÏ ·‡ÚËÒfl Á‡ ‚ÂÎËÍ¥ ÒÔ‡‚Ë. ÄΠڷ‡ Ú‡ÍÓÊ Ô¥‰ÍÂÒÎËÚË, ˘Ó ‰ÛÊ Ì·ÂÁÔ˜ÌËÏ ·Û‚ Ú‡ÍËÈ Ù‡ÍÚ, flÍËÈ Ô¥ÁÌ¥¯Â Ô¥‰Ú‚‰Ë· ÓÒ¥ÈҸ͇ ¥ÒÚÓ¥fl,— ÏÂÒ¥flÌ¥ÒÚ˘̇ ¥‰Âfl Á‡Ô‡‰‡π ‚ „ÓÎÓ‚Ë Î˛‰ÂÈ ‡∂ÂÒË‚ÌËı, ÔËı‡ÚËı, ÒÔËÚÌËı ¥ ‚ËÚÓ̘ÂÌËı, ÚËı ‰¥flθÌËı β‰ÂÈ, ÍÓÚ¥ ÁÛÏ¥ÎË Ú‡Í ‰Ó·Â ÔÓÚËÒÚ‡‚ËÚËÒfl ÏÛÒÛθχÌÒ¸ÍËÏ Ì‡Ô‡‰ÌË͇Ï. íÓÊ Î„ÍÓ ÏÓ„ÎÓ Ú‡ÔËÚËÒfl, ˘Ó ‚ÓÌË ÓÁÛÏ¥ÚËÏÛÚ¸ ñ‡ÒÚ‚Ó ÅÓÊ Î˯ flÍ ˆ‡ÒÚ‚Ó ÁÂÏÌÂ, ‡ ÏÓ„ÛÚÌ˛ ‰Âʇ‚Û, ÒÚ‚ÓÂÌÛ ÌËÏË, flÍ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËÈ ‚ˇÁ ÏÂÒ¥flÌ¥ÒÚ˘ÌÓª ‰ÛÏÍË. ïÚÓ Ï‡‚ ̇˜Û‚‡ÚËÒ¸, ˘Ó· Ì ‰ÓÔÛÒÚËÚË Ú‡ÍÓª ıË·Ë? ÄÎÂ Ê ·Û· ˘Â ñÂÍ‚‡. í‡ ‚Ó̇ Ú‡ÍÓÊ ÔËÒÎÛ„Ó‚Û‚‡Î‡ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸Í¥È ÔËÒ¥. ∏‡ıË Ú‡ ·Î‡„Ó˜ÂÒÚË‚¥ ÒÚ‡ˆ¥ Ò‚ÓªÏË «ÔÓ‚˜‡ÌÌflÏË»ÔÓÔÓ‚¥‰flÏË Ú‡ ÎËÒÚ‡ÏË ‰Ó ÍÌflÁ¥‚ Á‡‰Ó‚ÓθÌflÎË ªı ÒÔÓ‰¥‚‡ÌÌfl. [...] á Ó͇ÏË Ôˉ‚ÓÌ¥ χÌÂË, ÙÓÏË ÂÚËÍÂÚÛ Ú‡ ·ÎËÒÍ Òı¥‰ÌÓª ÍÛθÚÛË ÒÚ‡ÎË ‡Ù¥ÌÓ‚‡Ì¥¯ËÏË, ‡Î ‚ ·ÂÁÊ‡Î¸Ì¥È ·ÓÓÚ¸·¥ Á‡ ‚·‰Û Í‚̥ Á‚’flÁÍË ‚¥‰¥„‡‚‡ÎË ÓÒÌÓ‚ÌÛ Óθ. ëÚ‡‚ÍÓ˛ Û ˆ¥È ‚ÂÎËÍ¥È ÒÛÚ˘ˆ¥ ·ÛÎÓ Ì Î˯ ԇÌÛ‚‡ÌÌfl ̇‰ ‚ÂÎËÍÓ˛ ͇ªÌÓ˛ ¥ ̇ӉÓÏ, ‡ÎÂ È Ò‡ÏÂ
9
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó. åéëäÇÄ — íêÖíßâ êàå áÅߢç∏Ç èéÑ¢ìÜÖñ, ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ. ÇßáÄçíßü ß áÄïßÑ
сформованої конвенцiї у дуже сильний i стихiйний (що не означає невитончений) розвиток реалiзму скульптури i малярства. åË ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ‚ÔÎË‚Ë Ç¥Á‡ÌÚ¥ª ̇ á‡ı¥‰, Ӊ̇Í, ÇË Ì¥flÍ Ì ıÓ˜ÂÚ ‚ˇÁÌÓ ÒÙÓÏÛ₇ÚË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÔËÚ‡ÌÌfl: ˜ËÏ Á‡‚‰fl˜Ûπ á‡ı¥‰ Ç¥Á‡ÌÚ¥ª? На так сформульоване питання, властиво, немає вiдповiдi. Я ще раз пiдкреслюю, що Вiзантiю не можна вiдокремити вiд Заходу. Адже Вiзантiя, принаймнi в колi середземноморської культури, вiд античности аж до часiв падiння Константинополя становила, по сутi, iнте¶ральну єднiсть з Заходом. Немає такого моменту, в якому ми мали б почуття, що Вiзантiя — це один окреслений культурний, полiтичний, релiгiйний свiт, а римський Захiд — iнший. Принаймнi доти, коли римська Церква увiйшла в орбiту каролiнзьких i франконських впливiв, в орбiту впливiв варварських напасникiв, християнський Схiд i Захiд — це була єднiсть, як культурна, так i органiзацiйна, полiтична i релiгiйна, i всiляка iнша. Ми можемо говорити радше навпаки: у схiдньому кесарствi починає творитися своєрiдна вiдрубнiсть, якась iншiсть стосовно Заходу. Але, загально беручи, Вiзантiя — це єднiсть iз Заходом, єднiсть, яка протиставляється Орiєнтовi, протиставляється сирiйсько-перському свiтовi, пiзнiше — арабському, аж урештi — турецькому. Одне слово, Вiзантiя — це Захiд. ÄΠÇË „Ó‚ÓËÚ ‚ÒÂ Ê Ú‡ÍË ÔÓ ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌÌfl Û Ç¥Á‡ÌÚ¥ª flÍÓªÒ¸ ¥Ì¯ÓÒÚË. Так. Але таке вiдокремлення iснувало з самого початку;
це було вiдокремлення в лонi єдиного полiтично-культурного органiзму. Це було радше протиставлення грецької культури римськiй. Бо як-не-як це все ж таки трохи рiзнi речi — Вiзантiя i грецька культура. І ми можемо для себе видiлити етапи цього процесу протиставлення. Перший раз протиставлення сталося тодi, коли в IV столiттi римська Церква змiнила лiтургiйну мову з греки на латину. Але це не було протиставлення Вiзантiї Заходовi. Це протиставлення церковних традицiоналiстiв, якi були прив’язанi до греки як мови Євангелiй i лiтургiйних новаторiв у Римi. Наступний етап — то були суперечки довкола папства й патрiярхату, починаючи з собору в Халкедонi. Подальшi суперечки виникли довкола Фотiя... Ä ÒÛÔ˜͇ ÔÓ ¥ÍÓÌË? Це також не було протиставлення Вiзантiї Заходовi. Це була остання манiфестацiя єдности культур. Тодi Рим прийшов на допомогу гелленськiй культурi. Ікону врятував папський Рим. Якби не було папського Риму, який духовно належав до свiту культури гелленської, то сьогоднi ми мали б у церквах голi стiни. Трансальпiйський Захiд зовсiм не квапився захищати iкону. Вiн радше був схильний до iконоборства, зрештою, так само як i кесарi вiрменської династiї. Криза iкони була, по сутi, останньою манiфестацiєю єдности Риму старого з Римом новим. Згодом прийшли хрестовi походи, якi спричинили те, що Захiд усвiдомив свою вiдрубнiсть щодо схiдньоримської частини християнського свiту. А вирiшальним моментом було опущення полiтичної, релiгiйної i культурної залiзної завiси, спричинене турецьким вторгненням, i вiдтодi будь-якi контакти стали контактами пiдшкiрними, неофiцiйними, що не заважало їм
ÊËÚÚfl; ÍÓÓ̇ ‡·Ó ÒÏÂÚ¸ — ˆÂ π‰Ë̇ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡. äÛÔÓÎË ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËı ˆÂÍÓ‚ ‚ÍËÎËÒfl ÁÓÎÓÚÓÏ. ôÓ‡ÁÛ ·¥Î¸¯Â ÁÓÎÓÚ‡ Á’fl‚ÎflÎÓÒfl ̇ ¥ÍÓ̇ı, Î¥ÚÛ„¥˜ÌËı ¯‡Ú‡ı Ú‡ Ò‚¥ÚÒ¸ÍÓÏÛ Ì‡˜ËÌÌ¥. áÓÎÓÚËÈ ÍÓÎ¥ ‚ÊË‚‡‚Òfl Ì Î˯ Á‡‰Îfl ÂÒÚÂÚ˘ÌÓ„Ó ÂÙÂÍÚÛ. åÓÒÍӂҸ͇ ‰Âʇ‚‡ ÁÏӄ· ‚ÚËχÚË ¥‚ÌÓ‚‡„Û, ·Ó ÔÓ ÒÛÚ¥ ÛÒfl ·Û‰¥‚Îfl ˆ¥πª ÚÂÓ͇ڥª ÒÔӘ˂‡Î‡ ̇ ‰‚Óı „ÂÓÏÂÚ˘ÌËı ÚӘ͇ı: ÍÛθڥ ÓÒÓ·Ë ˆ‡fl ¥ ̇ ÂÎ¥„¥ª. ïËÒÚÍ¥ÒÚ¸ Ó‰ÌÓ„Ó Á ˆËı ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚ Òڇ· ·Ë Ô¯ËÏ ‡ÍÓ‰ÓÏ ı‡ÓÒÛ. [...] åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÈ ÍÌflÁ¸ ÒÚ‡‚‡‚ Ò‚Óπ¥‰ÌËÏ «ˆ‡ÂÏ ˆ‡¥‚», ˘Ó ÏÓÊ̇ ÔÓ¥‚ÌflÚË Á Ú‡ÍËÏË ÚËÚÛ·ÏË, flÍ «ÍÓÓθ ÍÓÓÎ¥‚» ˜Ë «¯‡ı¥Ì-¯‡ı». îÓÏÛ· «„ÓÒÛ‰‡Â‚ „ÓÒÛ‰‡¸» («Ì‡‰ ԇ̇ÏË Ô‡Ì») ‚¥‰·Ë‚‡Î‡ Ù‡ÍÚ˘ÌËÈ ÒÚ‡Ì ÒÔ‡‚ Û «ÇÂÎËÍ¥È êÛÒ¥». 襉 ‚ÂıÓ‚ÌÛ ‚·‰Û «„ÓÒÛ‰‡fl» ÛÒ¥πª êÛÒË Ô¥‰‰‡‚‡ÎËÒfl ˜ËÒÎÂÌÌ¥ «„ÓÒÛ‰‡¥» ÌËÊ˜Ó„Ó ‡Ì∂Û. äÌflÁ¥ ÚËı ÚÂËÚÓ¥È, flÍ¥ Û‚¥È¯ÎË ‰Ó ÒÍ·‰Û π‰ËÌÓª ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë, Á·Â„ÎË Á̇˜ÌÛ ˜‡ÒÚÍÛ Ò‚Óπª ‚Î‡‰Ë. ÇÓÌË ÔÓ‚Ó‰ËÎËÒfl Û Ò‚Óªı ‰‡‚Ì¥ı ÍÌflÁ¥‚ÒÚ‚‡ı, flÍ Û ‚ÓÚ˜Ë̇ı. Ä‚ÚÓÌÓÏÌ¥ÒÚ¸ ÍÌflÁ¥‚ÒÚ‚, ˆfl «π‰Ì¥ÒÚ¸ Û ÓÁχªÚÚ¥», flÍÛ ÍÓÎËÒ¸ ÔÓ¥‚Ì˛‚‡ÎË ‰Ó ˜‡ÒÚËÌ ı‡ÏÛ, ÍÓÊ̇ Á flÍËı ·Û· ÏËÒÚˆ¸ÍË ÌÂÔÓ‚ÚÓÌÓ˛, ‡Î ‚Ò¥ ‡ÁÓÏ ÒÍ·‰‡ÎË Ó‰Ì ˆ¥ÎÂ,— ÚË‚‡Î‡ ̉ӂ„Ó. [...] Ç·ÒÌ ‚ Ú¥ ˜‡ÒË ñÂÍ‚‡ Á‡·‡Ê‡Î‡ ÍËÌÛÚË Û ÛÒ¸ÍÛ ÁÂÏβ ̇ҥÌÌfl ÚÓ„Ó, ˘Ó ·Û‰Â ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ÓÒÌÓ‚Ó˛ ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚË ¥ÏÔÂ¥ª. í‡Í ‚ÓÌÓ È ÒÚ‡ÎÓÒfl. áÓ‚Ì¥¯Ì¥Ï ‚ˇÁÓÏ ˆ¥πª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª Òڇ· ÔÂÂÔÓ‚ÌÂ̇ ÒÚ‡ÓÁ‡ÔÓ‚¥ÚÌÓ˛ Ù‡ÁÂÓÎÓ„¥π˛ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÚÂÓ¥fl ÒÛ‚ÂÂÌÌÓÒÚË ÛÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë: «åÓÒÍ‚‡ — íÂÚ¥È êËÏ». ëÙÓÏÛ₇‚ ªª î¥ÎÓÚÂÈ. [...] èÓÚÂÒÚÛ˛˜Ë ÒÛÔÓÚË ˜ÛÊËı ‚ÔÎË‚¥‚, î¥ÎÓÚÂÈ ‚ˇÁË‚ ˘Â ‡Á ÔÓ„Îfl‰, ÛÊ ‚¥‰ÓÏËÈ Û ÛÒ¸Í¥È ÔÛ·Î¥ˆËÒÚˈ¥, ˘Ó Û‚ÂÒ¸ ·ÚËÌÒ¸ÍËÈ (͇ÚÓÎˈ¸ÍËÈ) Ò‚¥Ú ÔÓÒflÍ „¥ıÓÏ. É¥ı πÂÒË ÒÔ˘ËÌË‚Òfl ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚Ô‡‚ è¯ËÈ êËÏ. ñfl Ê Ô˘Ë̇ ÎÂʇ· ·¥Îfl ‰ÊÂÂÎ Á‡ÌÂÔ‡‰Û ÑÛ„Ó„Ó êËÏÛ, ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ˜Ó„Ó Ó·Ë‰‚‡ ÔÂÂÒÚ‡ÎË ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÚË ÙÛÌ͈¥ª ˆÂÌÚ¥‚ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. ∫ı ϥ҈ Á‡ÈÌflÎÓ ÛҸ͠ˆ‡ÒÚ‚Ó. óÂ̈¸ Á‡ÒÚÂ¥„‡‚ êÛÒ¸ ‚¥‰ „¥ı‡ πÂÒË, ‡·Ó Ê Í‡ÚÓÎˈڂ‡ — ÌÓÒ¥fl „¥ıÓÔ‡‰¥ÌÌfl. Ç¥Ì Á‡ÒÚÂ¥„‡‚ Ú‡ÍÓÊ Ô‰ ‚ÂÎËÍËÏË ‚¥‰ÒÚÛÔÌˈڂ‡ÏË ‚¥‰ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌÓª ñÂÍ‚Ë. î¥ÎÓÚÂÈ ‚͇ÁÛ‚‡‚ ̇ ÔÓÚËÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ Ô‡‚ÓÒ·‚’fl ͇ÚÓÎˈڂÛ. èÓ„Îfl‰Ë, ÁÓ‰ÊÂÌ¥ ̇ ÙÛ̉‡ÏÂÌÚ¥ ̇„Óχ‰ÊÂÌÓ„Ó ÌÂÒÔÓÍÓ˛ Ú‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ„Ó ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÔË„ÓÚÛ‚‡ÌÌfl, ‚ËÒÎӂ₇ÎËÒ¸ Û ÎËÒÚ‡ı ‰Ó ‰ÛıÓ‚ÌËı ÓÒ¥·. î¥ÎÓÚÂÈ ‚‰ÛÏÎË‚Ó ‡Ì‡Î¥ÁÛ‚‡‚ ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ¥ÒÚÓ¥ª ñÂÍ‚Ë Ú‡ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. ᇠ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ‡ÔÓ͇ΥÔÚ˘ÌËı Ó·‡Á¥‚ ‚¥Ì ÔÓflÒÌ˛‚‡‚ Ô˘ËÌË Á‡ÌÂÔ‡‰Û ‰‚Óı ‚ÂÎËÍËı ¥ÏÔÂ¥È. è˘ËÌË ˆ¥ î¥ÎÓÚÂÈ ‚·‡˜‡‚ Û ‚¥‰ÒÚÛÔÌˈڂ¥ ‚¥‰ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı ͇ÌÓÌ¥‚. êËÏ, Ï¥ÒÚÓ Ï¥ÒÚ, ‚¥‰ÍËÌÛ‚ ÅÓ„‡ ¥ ÚÓÏÛ ‚Ô‡‚. äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓ΂¥ Ú‡ÍÓÊ ÒÛ‰ËÎÓÒfl Ô‡‰¥ÌÌfl, Á flÍÓ„Ó ‚¥Ì ÛÊ ̥ÍÓÎË Ì ԥ‰Ì¥ÏÂÚ¸Òfl. ìÔ‡ÎË È ¥Ì¯¥ ÁÂÏÌ¥ ‚ÂÎËÍÓ‰Âʇ‚Ë: LJ‚ËÎÓÌҸ͇ Ú‡ 奉flÌÒ¸ÍÓ-èÂҸ͇, ˘Ó ÇÒÂÏÓ„ÛÚÌ¥È Ô‰·‡˜‡‚ ¥ Á‡ÔÓ‚¥‰‡‚. ᇂ·‡˜ÎË‚ËÈ ˜Â̈¸ Á‡ÒÚÂ¥„‡‚ ‚¥‰ ÔËÈÌflÚÚfl «ÌÓ‚Ëı ‰ÓÍÚËÌ», ÒÛÔ˜ÌËı ̇ۈ¥ éÚˆ¥‚ ñÂÍ‚Ë. ì Ò‚ÓªÈ Ï¥Ò¥ª î¥ÎÓÚÂÈ ‚ˉ‡‚‡‚ Ò· Á‡ ÓÒÓ·Û, fl͇ ÍÂÛπÚ¸Òfl ‰ÛıÓÏ Ô‡‚‰Ë. ÑÎfl Ô¥‰Í¥ÔÎÂÌÌfl Ò‚Óªı ÔÓ„Îfl‰¥‚ ‚¥Ì ÔÓÒË·‚Òfl ̇ ß‚‡Ì‡ чχÒÍË̇ Ú‡ ÈÓ„Ó ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÛ ‰Ó∂χÚËÍÛ (De orthodoxa fide). [...] ì ÍÓÊÌ¥È ÂÔÓÒ¥ β‰Ë È ‰Âʇ‚Ë ÔÂÂÊË‚‡˛Ú¸ ‰Ì¥ Ò‚¥Ú· È Î‡ÒÍË. í‡ÍËÈ ˜‡Ò ̇ÒÚ‡‚ ‰Îfl êÛÒË. î¥ÎÓÚÂÈ ‰‡‚ ‚ˇÁ Ò‚ÓπÏÛ ‰Âʇ‚ÌÓˆÂÍÓ‚ÌÓÏÛ ÏËÒÎÂÌÌ˛, Á‡Í·‰‡˛˜Ë, Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ Ô¥‰‚‡ÎËÌË Ô¥‰ Ó‰ËÌ Á ̇ȷ¥Î¸¯Ëı Ï¥Ú¥‚ Ò‚¥ÚÛ. «ÇË·‡ÌËÈ ÅÓ„ÓÏ» ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÈ ˆ‡ ÔÓ‚ËÌÂÌ, ̇ ‰ÛÏÍÛ î¥ÎÓÚÂfl, ÒÚ‡ÚË Ì‡ ˜ÓÎ¥ ÛÒ¥ı ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı ñÂÍÓ‚ ¥ Á‚¥Î¸ÌËÚË ªı ‚¥‰ πÂÚËÍ¥‚.
10
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó. åéëäÇÄ — íêÖíßâ êàå áÅߢç∏Ç èéÑ¢ìÜÖñ, ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ. ÇßáÄçíßü ß áÄïßÑ
мати велику силу. Я вже говорив про те, що полiтичнi катастрофи Сходу стали причиною насичення захiдньоевропейської культури, бо тодi вiдбулася велика мi¶рацiя учених, гуманiстiв, мистцiв iз Грецiї до Італiї. éÚÊÂ, Ô‡‰¥ÌÌfl ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë ÒÚ‡ÎÓ ÚËÏ ˜ËÌÌËÍÓÏ, flÍËÈ ÔÓÁËÚË‚ÌÓ ‚ÔÎËÌÛ‚ ̇ á‡ı¥‰? Я не говорив тут про падiння; сталася атрофiя вiзантiйської держави, а одночасно сильний вибух гелленської свiдомости в тiй державi. Суперечки повертаються до вихiдної точки: протиставлення грецької стихiї латинськiй. Отак я бачу цi справи. Можна говорити радше про процес вiдокремлення двох частин середземноморської культури, нiж про взаємовпливи. Виняткове власне те, що цi двi течiї вiдокремлюються. Впливи є тут рiччю натуральною, це один свiт, i можна говорити радше про вiдокремлення одного i другого члена середземноморської культури, нiж про впливи. íÓ fl, ÏÓÊÂ, ¥Ì‡Í¯Â ÒÙÓÏÛβ˛ ÔËÚ‡ÌÌfl... ôÓ ÏË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ˜ÂÔ‡πÏÓ Á Ú‡‰Ëˆ¥ª Ç¥Á‡ÌÚ¥ª? Дуже багато. На порозi ХХ столiття вiдбулася революцiя новочасного мистецтва. Новочасне мистецтво дало нам ключ до розумiння екзотичного мистецтва теренiв поза Европою, наприклад, африканського мистецтва i стародавнього негелленського мистецтва, дало нам також ключ до розумiння iкони. Велетенська популярнiсть iкони, яка починається разом з початками нашого столiття, заiснувала тiльки тому, що маємо новочасне мистецтво. Якби ми не мали революцiї новочасного мистецтва в малярствi, якби не було кубiзму, абстракцiонiзму, ми щодо вiзантiйського мистецтва залишалися б на позицiях
XIX cтолiття, коли вiзантiйське мистецтво цiкавило Захiд лише як археологiчне явище. óË ‚ÔÎËÌÛ· ¥ÍÓ̇ ̇ ‚Ë·Ûı ÌÓ‚Ó„Ó ÏËÒÚˆڂ‡ ‚ Ö‚ÓÔ¥? Важко говорити про безпосередню залежнiсть. Присутнiсть iкони в тодiшнiй мистецькiй свiдомостi Заходу була одним з елементiв, якi формували цiлу еволюцiю новочасного мистецтва. Тут можна було б говорити про рiзних окремих художникiв, якi безпосередньо пiддалися дослiвним впливам iкони. Гадаю, що це, однак, менше цiкаво, бо такi впливи завжди iснували. Натомiсть мистецьке прочитання iкони органiчно вплинуло на змiну малярського ремесла в Европi, починаючи з кiнця XIX столiття. Отак я б це сформулював. То був постiйний вплив, а не окремо взятi випадки таких чи iнших захоплень iконами. Йдеться не про вiзантинiзуючих художникiв, а про вплив свiту iкони на усе мистецьке мислення Заходу в той перiод. Зрештою, важко тут говорити про Захiд, бо ж той вплив iснував також i в Росiї. Адже на початках ХХ столiття Росiя була мистецьки єдина iз Заходом. Розвиток художньої свiдомости в Росiї на початку ХХ столiття вершився водночас iз розвитком мистецької свiдомости Парижу. Все, що дiялося в мистецтвi тут i там, розвивалося за принципом сполучених посудин. Це був один свiт европейського мистецтва. Говорити про вплив Вiзантiї на Европу, означає багато говорити про Росiю. Лишень стосовно Грецiї ми можемо говорити про Вiзантiю як мистецьку категорiю в неспотворенiй архаїчнiй формi. Натомiсть у Росiї маємо справу iз впливами. Русь Київська, Русь Московська, потiм новочасна Росiя з часiв Петра I — це були культури, якi сформувались пiд вiзантiйським впливом.
«ÑË‚ËÒfl È ˜Û‚‡È, ·Ó„Ó·ÓflÁÌËÈ ˆ‡˛, ˘Ó· ÛÒ¥ ıËÒÚËflÌҸͥ ‰Âʇ‚Ë ÓÔËÌËÎËÒfl Û Ú‚ÓªÈ flÍ Ó‰Ì (...). íË π‰ËÌËÈ Ô¥‰ ÒÓ̈ÂÏ ˆ‡ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËÈ» — ÔËÒ‡‚ ‚¥Ì ÍÌflÁ‚¥ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓÏÛ. î¥ÎÓÚÂÈ Á‡ÍÎË͇‚ ‰Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ÛÒ¥ı ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı ‰Âʇ‚ Ô¥‰ Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌflÏ åÓÒÍ‚Ë. [...] î¥ÎÓÚÂÈ Ò‚¥‰ÓÏÓ ‡ÔÂ₇‚ ‰Ó ‰‡‚Ì¥ı Ï¥È ÔÓ ÁÓÎÓÚÛ ‰Ó·Û Ô‡‚ÓÒ·‚’fl, fl͇ ̇ÒÚ‡ÌÂ, ÍÓÎË ÒÓ̈ ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË Á‡Òflπ ̇‰ ÁÂÏβ. ëfl„‡˛˜Ë ‰Ó „ÎË·ËÌ ¥ ̇„‡‰Û˛˜Ë ÔÓ ‚‡„Û ÒÚ‡Óª ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ÍÛθÚÛË, ‚¥Ì Á‡ÍÎË͇‚, ˘Ó· êÛÒ¸ ÔËπ‰Ì‡Î‡Òfl ‰Ó ˜Û‰Ó‚Óª ÒÔ‡‚Ë ÒÔ‡Ò¥ÌÌfl Ó‰Û Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó. á ˆËı ÒÎ¥‚ ÔÓ·ÓÊÌÓ„Ó Ú‡ Û˜ÂÌÓ„Ó ÏÓ̇ı‡ ‚ËÔÎË‚‡ÎÓ, ˘Ó ÒÔ‡‚Ó˛ ˜ÂÒÚË ‚ÂÎËÍÓÓÒ¥‚ ·ÛÎË ÏÛÊÌ¥ ‚˜ËÌÍË, ÒÔ‡‚Ó˛ ˜ÂÒÚ¥ ıËÒÚËflÌË̇ — ÏÛÊÌπ Òڇʉ‡ÌÌfl. ñ ÔÓ‰‚¥ÈÌ ÔÓÍÎË͇ÌÌfl åÓÒÍ‚Ë ·ÛÎÓ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌËÏ ÔÓÍÎË͇ÌÌflÏ ‰Ó ‚ÂÎËÍÓª Ï¥Ò¥ÓÌÂÒ¸ÍÓª (‡ÔÓÒÚÓθҸÍÓª) Ô‡ˆ¥ Ú‡ ‰Ó ‚ÂÎËÍËı Òڇʉ‡Ì¸. åÂÚÓ˛ åÓÒÍ‚Ë ·ÛÎÓ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl Á·Óª ïËÒÚ‡ — Ô‡‚‰Ë ¥ Ò‚¥Ú·. 燂ԇÍË, Á·Óπ˛ Ò‡Ú‡ÌË ·ÛÎË ·ÂıÌfl È Ó¯Û͇ÌÒÚ‚Ó, ·Ó ҇ڇ̇ π ÍÌflÁÂÏ Ô¥Ú¸ÏË. Ç·ÒÌ ԇ‚ÓÒ·‚̇ åÓÒÍ‚‡ χ· ÈÚË Û Ò‚¥Ú ¥ Á‡Ô‡Î˛‚‡ÚË ‚ Òˆflı β‰ÂÈ ‚Ó„ÌËÍË Ô‡‚‰Ë. ∫È ÒÛ‰ËÎÓÒfl ÔÓÒ‚¥˘‡ÚË ¥ÌÓÔÎÂÏ¥ÌÌËÍ¥‚ Ú‡ ¥ÌÓ‚¥ˆ¥‚, ˘Ó· ‚ÓÌË ÁÓÁÛÏ¥ÎË Ó·Îۉ̥ÒÚ¸ ·ÎËÒÍÛ Ï‡ÌÓÚÌËı ˜ÂÈ — ÒÏÂÚÂθÌÓª ÓÚÛÚË ‰Îfl ‰Û¯¥. ÄΠ˘Ó Ê Ó·ËÚË, ‡·Ë ¥Ì¯¥ Ì‡Ó‰Ë ÔÓ‚¥ËÎË åÓÒÍ‚¥, ÍÓÎË ‚Ó̇ ÔËÌÂÒ ҂¥ÚÓ‚¥ Ú‡ÍÛ Ì‡ÛÍÛ. ëÔÓÒ¥· Ó‰ËÌ, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡‚ î¥ÎÓÚÂÈ, — åÓÒÍ‚‡, ̇ÒÎ¥‰Û˛˜Ë ÉÓÒÔÓ‰‡, ҇χ ÔÓ‚ËÌ̇ Ó·ËÚË ·¥Î¸¯Â, ‡Ì¥Ê ‚Ëχ„‡π ˆ¸Ó„Ó ‚¥‰ ¥Ì¯Ëı. чΥ Û ÔÂÂÎ¥ÍÛ ‚Ë¥ÁÌflπÚ¸Òfl ‰Û„ËÈ ‡ÒÔÂÍÚ — ÔÓÎ¥Ú˘̇ Ï¥Ò¥fl åÓÒÍ‚Ë. ëÛÚ¸ ÒÔ‡‚Ë ·Û· ‚ËÒÎÓ‚ÎÂ̇ flÒÌÓ. ïËÒÚËflÌҸ͇ ‰Âʇ‚‡ LJÒËÎ¥fl III π π‰ËÌÓ˛ È ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó˛ Û Ò‚¥Ú¥, Ò‚Óπ¥‰ÌËÏ ÒËÌÚÂÁÓÏ ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡, ÒÔ‡‰ÍÓπψÂÏ ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚË êËÏÛ È Ç¥Á‡ÌÚ¥ª. ÇÓÌË ‚Ô‡ÎË, ÓÒͥθÍË ªı ÒÏÂÚÂθÌÓ ÓÚ۪· „ÎË·Ó͇ ÏӇθ̇, ÒÛÒԥθ̇, ÂÎ¥„¥È̇ ÍËÁ‡. ÇË·‡Ì¥ ÅÓ„ÓÏ Ì‡Ó‰Ë ‚Ô‡ÎË Ô¥‰ Úfl„‡ÂÏ „¥ı‡, ªıÌfl ‰ÛÏ͇ ÓÒ··Î‡. åÛË ÇÂÎËÍÓ„Ó êËÏÛ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ Ì ·ÛÎË ÁÛÈÌÓ‚‡Ì¥, ÁÛÈÌÓ‚‡Ì‡ ·Û· ‰Û¯‡ ËÏÎflÌ, ÍÓÚ¥ ÓÔËÌËÎËÒfl Ô¥‰ ‚·‰Ó˛ Ò‡Ú‡ÌË. Ä «„ˆ¸Í ˆ‡ÒÚ‚Ó» ıÓ˜‡ È ‰¥ÒÚ‡ÎÓÒfl ‚ ÛÍË «·ÂÁ·ÓÊÌÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‡„‡flÌ», ÔÓ˜‡ÒÚË ‚flÚÛ‚‡ÎÓ ‚¥Û ·‡Ú¸Í¥‚. ôÓ· ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó ÓÊËÎÓ, ÔÓÚ¥·ÂÌ ‰ÓÔÎË‚ ÌÓ‚Ëı, ÊËÚÚπ‰‡ÈÌËı ÒËÎ. èËÍ·‰ÓÏ ·Û· åÓÒÍ‚‡, fl͇ ‚˄̇· χ„¥‚, ˜‡¥‚ÌËÍ¥‚ Ú‡ ¯‡Î‡Ú‡Ì¥‚. 臂ÓÒ·‚’fl ÔÓ¯ËËÎÓÒ¸ ¥ ÁÏ¥ˆÌ¥ÎÓ ‚ ÛÒ¥È ‰Âʇ‚¥. âÓ„Ó Ú‡Ì҈‰ÂÌÚÌËÈ ı‡‡ÍÚ ÔËÚfl„Ûπ ̇ȯÎflıÂÚÌ¥¯¥ ÓÁÛÏË. ì ÔÓÒ·ÌÌ¥ ‰Ó ˆ‡fl ÛÒ ˆÂ ‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁÛ‚‡ÎÓÒfl, ‚¥‰‰‡‚‡ÎÓ ÏÂÒ¥flÌ¥ÒÚ˘ÌËÏË ¥ÌÚÂ̈¥flÏË, ˘Ó Û ÚÓ„Ó˜‡ÒÌ¥È Ö‚ÓÔ¥ ·ÛÎÓ ÌÂÁ‚˘‡ÈÌËÏ fl‚ˢÂÏ. åÓÒÍ‚‡ ·Û· ÔÓÍÎË͇̇ ÔÓ‚ÂÌÛÚË „¥‰Ì¥ÒÚ¸ ıËÒÚËflÌÒÚ‚Û. ôÓ· ‚Ó̇ ÁÏӄ· ÓÁÔÓ˜‡ÚË Ò‚¥È ÏÂÒ¥flÌÒ¸ÍËÈ ˜ËÌ, ÍÓÊÂÌ ÈÓ„Ó ÔÓÚÂ̈¥ÈÌËÈ Û˜‡ÒÌËÍ ÔÓ‚ËÌÂÌ ·Û‚ ̇҇ÏÔ‰ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÚË Ò‡ÏÓ„Ó Ò·Â. [...] ì ÒıÂÏ¥ «íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ» ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ì‡„ÓÎÓ¯Û‚‡ÎÓÒfl ̇ ‰‚‡ ‡ÒÔÂÍÚË: ‡ÔÓ͇ΥÔÚË͇ Ú‡ Ï¥ÎÎÂ̇ËÁÏ. é·Ë‰‚‡ ÔË̈ËÔË ‚ ¥Ì¯Ëı ͇ªÌ‡ı ÓÁ‚Ë‚‡ÎËÒfl ̇ χ∂¥ÌÂÒ¥ ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡, ‚ êÓÒ¥ª Ê ÔÂÂÓ‰ËÎËÒfl Û ¥πÓ͇ڥ˛, ¥‰ÓÎÓÔÓÍÎÓÌÒÚ‚Ó Ú‡ Ó·ÓÊÌÂÌÌfl ̇ӉÛ. ì ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥ª» ñÂÍ‚‡ ·Û· «‰Û¯Â˛ ̇Ӊۻ, ÔÓ‚¥‰ÌËÍÓÏ, ̇ÚıÌÂÌÌËÍÓÏ ¥‰ÂÈ. èÓÒ·ÌÌËˆÚ‚Ó Ì‡Ó‰Û ¥ ÇÂÎËÍÓª êÛÒË ÒÔËÈχÎÓÒfl Û ÒÓÚÂ¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, Ú‡Í, Ì¥·Ë ‚ÓÌË Ï‡ÎË ·ÛÚË ÔÓÒ‰ÌË͇ÏË Û ÒÔ‡Ò¥ÌÌ¥ Ò‚¥ÚÛ. ì ·ÛÍ‚‡Î¸ÌÓÏÛ ÚÎÛχ˜ÂÌÌ¥ äÌË„Ë ÄÔÓ͇ΥÔÒËÒÛ î¥ÎÓÚÂÈ ‰Ó¯ÛÍÛ‚‡‚Òfl ÔÓÓˆÚ‚‡ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÈÓÏÛ Ò‚¥ÚÛ ¥ ̇‰ıÓ‰ÊÂÌÌfl ÌÓ‚Ó„Ó. íÂÚ¥È êËÏ ·Û‚ Á‡Ï¥ÌÓ˛, ‡ Ì ÔÓÒÚÓ ÔÓ‰Ó‚ÊÂÌÌflÏ
11
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó. åéëäÇÄ — íêÖíßâ êàå áÅߢç∏Ç èéÑ¢ìÜÖñ, ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ. ÇßáÄçíßü ß áÄïßÑ
éÚÊÂ, ÏË ‰¥È¯ÎË ‰Ó ÚÂÏË: åÓÒÍ‚‡ — ÚÂÚ¥È êËÏ. Треба вважати на те, що концепцiя Москви — третього Риму — має два аспекти. Одним з них церковний. Вiн спирається на iдею першости св. Петра та його наступникiв у iєрархiчному укладi Церкви. Як в античностi, так i в середньовiччi i навiть пiзнiше церковне середовище розумiло Рим двояко. У першому випадку ця назва мала значення чисто географiчне — мiсто Рим. У другому — символiчне. Рим був осередком полiтичної влади, осередком iмперiї, осередком християнської iмперiї. Оскiльки в певний момент осередок християнської iмперiї перенiсся до Вiзантiї, до нового Риму, то цiлком природно люди почали вважати, що також i пiсляпетрове наступництво переноситься до осередку влади християнської iмперiї, яка становила iнте¶ральну єднiсть з Церквою. Пiсля падiння Константинополя склалася ситуацiя, в якiй єдиною православною державою залишилася держава московська. Тож нiчого дивного, що деякi московськi iдеологи почали насаджувати погляд, що Рим переноситься до Москви, адже християнська держава перенеслася до Москви. Москва стає осередком влади i тому природно стає третiм Римом. Це тiльки частково був вияв великоросiйської полiтичної мегаломанiї; загалом — це був результат певного способу державно-церковного мислення. óË ‚ËÚ‚ÓË‚Òfl Ú‡Ï, Û êÓÒ¥ª, ÌÓ‚ËÈ ÒÔÓÒ¥· ÏËÒÎÂÌÌfl? åÂÌ¥ ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ β‰ËÌË, ÒÙÓÏÓ‚‡ÌÛ, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, Ç¥Á‡ÌÚ¥π˛, ‡ Á ‰Û„Ó„Ó — á‡ıÓ‰ÓÏ. Росiйська свiдомiсть — не одноцiльна свiдомiсть. Росiйська свiдомiсть — це свiдомiсть абсолютно специфiчна. Це i не вiзантiйська свiдомiсть, i не свiдомiсть людини з кола
латинсько-католицької культури. éÚÊÂ, Ç¥Á‡ÌÚ¥fl ‰‡Î‡ ˘ÓÒ¸ ÓË∂¥Ì‡Î¸ÌÂ? Звичайно, дала певний синтез. Адже починаючи з XVI столiття ми маємо процес, що iде радше в напрямi окциденталiзацiї цiєї свiдомости, процес, що досяг своєї вершини за часiв Петра I. èÓÚ ˜‡ÒÚÓ ˜ÛπÏÓ ÒÚÂÂÓÚËÔÌ¥ ‚ˇÁË Ì‡ ͯڇÎÚ ◊ÓÒ¥ÈҸ͇ ‰Û¯‡“ ÚÓ˘Ó. Це був певний синтез, певна мiшанина. Адже ж ми бачимо, як прокидається нацiональне почуття i в захiднiй Европi, бачимо, як у XV столiттi прокидається до самостiйної нацiональної свiдомости французький народ, прокидається iталiйський народ... Оте, що перейшло з Вiзантiї на Русь — це вiдсутнiсть вiдосiблення держави вiд Церкви. Це i є вiзантiйська, схiдньохристиянська риса. éÚÊÂ, êÛÒ¸ — ˆÂ ÓÚÓÈ ÔÓÏ¥ÒÚ Ï¥Ê Ç¥Á‡ÌÚ¥π˛ ¥ á‡ıÓ‰ÓÏ. Тут треба говорити про самi початки Руси. Органiзацiйно, „державотворчо“, так би мовити, Русь — захiдньоевропейський, норманський витвiр. Рiвнобiжно з вiзантiйськими впливами, носiєм яких була релiгiя, маємо захiднi полiтичнi, економiчнi й культурнi впливи. Вiзьмiмо, хоча б таку рiч, як вплив Вуль¶ати на старослов’янськi переклади Бiблiї. На Русi бачимо латинськi єпископства. Династiя Рюриковичiв має дуже розгалуженi колi¶ацiї — особливо в перiод Київської Руси — з захiдною Европою, включаючи i Францiю. У цей перiод як Київська Русь, так i Псков, i Новгород є водночас i захiднiми, i вiзантiйськими, є мiшаними творами, якi прямують до витворення власного синтезу, спираючись на тi двi полiтико-культурнi стихiї, якi
ÑÛ„Ó„Ó. èÓ·ÎÂχ ÔÓÎfl„‡Î‡ Ì ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó· Ì ‰ÓÔÛÒÚËÚË ÓÁË‚Û Úfl„ÎÓÒÚË ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, ‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó· ªª Á‡Ï¥ÌËÚË ¥, ‰ÓÚËÏÛ˛˜ËÒ¸ Á‚'flÁÍ¥‚ Úfl„ÎÓÒÚË Á Ç¥Á‡ÌÚ¥π˛, ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË ÌÓ‚ËÈ êËÏ Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÍÓÎ˯̸ӄÓ. éÒͥθÍË åÓÒÍ‚‡ ·Û· ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï êËÏÓÏ, ÚÓ ˆÂ ÓÁ̇˜‡ÎÓ, ˘Ó ̇Òڇ· ÓÒÚ‡ÌÌfl ÁÂÏ̇ ÂÔÓı‡. ä¥Ìˆ¸ ̇·ÎËʇ‚Òfl. ñ ‰‡‚‡ÎÓ Ò‚Óπ¥‰Ì ÏÂÚ‡Ù¥Á˘Ì ‚ËÔ‡‚‰‡ÌÌfl ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ‡‰Ë͇ΥÁÏÛ, flÍËÈ ‚¥‰Íˉ‡‚ ÁÂÏÌÛ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸. êÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ÂÎÂÏÂÌÚË Ì‡Í·‰‡ÎËÒfl ̇ ÔÓÎ¥Ú˘̥. ëÛÚ¸ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª «íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ» ÔÓÎfl„‡Î‡ Û ÚÓÏÛ, ˘Ó Ú·‡ ·ÛÎÓ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ÓÚÓ˜ËÚË Ì‚ˉËÏËÏ ÍÓ‰ÓÌÓÏ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÛ ‰Âʇ‚Û, ‚¥‰„ÓÓ‰ËÚË ªª ‚¥‰ ¯ÚË ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡, flÍ Á‡Á̇ÎÓ ÔÓ‡ÁÍË Û Ç¥Á‡ÌÚ¥ª ·ÂÁ Ô¥‰ÚËÏÍË Î‡ÚËÌÒ¸ÍÓ„Ó êËÏÛ, ¥ ÁÏ¥ˆÌËÚË «ÒıËÁÏÛ ‚ ÒıËÁÏ¥». íÂÚ¥È êËÏ Ï‡‚ ÒÚ‡ÚË Ì‡„ÓÓ‰Ó˛ Á‡ ‚Ë·¥ ‚¥Ë Û ï ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥. [...] èËÒ‡ÌÌfl î¥ÎÓÚÂfl ‚ÔÎËÌÛÎË Ì‡ ÓÁ‚ËÚÓÍ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, ‰Â ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Ûڂ‰ÊÛ‚‡Î‡Òfl ¥‰Âfl Á‰Ó·ÛÚÚfl Ò‚¥ÚÓ‚Óª „Â∂ÂÏÓÌ¥ª5. Ç.ëÓÎÓ‚ÈÓ‚ ÔËÒ‡‚: «ì ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È Ì‡ˆ¥ÓÌ‡Î¸Ì¥È Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥, ˘Ó ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl Û ÔÓ„Îfl‰‡ı ¥ Ú‚Ó‡ı ̇¯Ëı Û˜ÂÌËı, Ô¥ÒÎfl Ô‡‰¥ÌÌfl äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓÎfl Á’fl‚ËÎÓÒfl ڂ‰ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl, ˘Ó ÔËÁ̇˜ÂÌÌfl ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó êÓÒ¥ª, ˘Ó ‚Ó̇ π ÚÂÚ¥Ï ¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï êËÏÓÏ»6. [...] ôÓ· ÁÓÁÛÏ¥ÚË ÒÛÚ¸ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥‰Âª, flÍÛ ÍÓ̈ÂÌÚÓ‚‡ÌÓ ÒÙÓÏÛ₇‚ î¥ÎÓÚÂÈ, Ç.ëÓÎÓ‚ÈÓ‚ ڂ‰˂, ˘Ó Á‡Ï¥ÒÚ¸ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl: ˘Ó ıËÒÚËflÌҸ͇ êÛÒ¸ χπ ÁÓ·ËÚË ‰Îfl ÒÂ·Â È Û Ò·Â, Ú·‡ Á‡ÔËÚ‡ÚË: ˘Ó ‚Ó̇ ÔÓ‚ËÌ̇ ÁÓ·ËÚË ‰Îfl ‰Ó·‡ ÛÒ¸Ó„Ó ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. «íÂÚ¥È êËÏ», ˘Ó· ‚ËÍÓ̇ÚË Ò‚Ó˛ Ï¥Ò¥˛, ÔÓ‚ËÌÂÌ Û‚¥ÈÚË Û Òˆfl È ‰Û¯¥ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ ¥ ‚¥‰‰‡ÚË ÛÒ¥ Ò‚Óª ÒËÎË Ì‡ Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl ˆ¥πª ¯ÎflıÂÚÌÓª ÏÂÚË. í·‡ ªª ‰ÓÒfl„ÌÛÚË ÒԥθÌÓ Á ¥Ì¯ËÏË ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËÏË Ì‡Ó‰‡ÏË ‰Îfl ‰Ó·‡ ÛÒ¸Ó„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡, Á‡ÒÌÓ‚Û˛˜ËÒ¸ ̇ ÌÂÔÓÛ¯ÌËı Ô¥‰‚‡ÎË̇ı ïËÒÚÓ‚Óª ñÂÍ‚Ë7. ëÓÎÓ‚ÈÓ‚ ̇‰‡‚‡‚ «ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È ¥‰Âª» ÛÌ¥‚Â҇θÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ. íÂÓ¥fl «íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ» ‚ ÈÓ„Ó ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥ª ̇·Û‚‡Î‡ ÂÍÛÏÂÌ¥˜ÌÓ„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ. Ä‚ÚÓ, Ӊ̇Í, ÓÁÛÏ¥‚, ˘Ó ÌÂ΄ÍÓ ·Û‰Â ÔÓÁ·ÛÚËÒfl ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Â„ÓªÁÏÛ Ú‡ Ô‡ÚËÍÛÎflËÁÏÛ. áÎÓ Ô¥‰ÚÓ˜Û‚‡ÎÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ ¥ÒÚÓ¥˛ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÛÒ¥ı ÒÚÓÎ¥Ú¸ ªª ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl. ì ÔÓ‰Ó·ÌÌ¥ ÒÔ‡‰˘ËÌË ÏËÌÛÎÓ„Ó ‚ÂÎË͇ Óθ ̇ÎÂʇ· ñÂÍ‚¥, ·Ó Î˯ ‚Ó̇, flÍ ÔËÒ‡‚ ëÓÎÓ‚ÈÓ‚, π ÒÚËÊÌÂÏ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÊËÚÚfl8. êÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ì‡Ó‰, ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËÈ „ÎË·ÓÍÓ ‚ ‰Û¯¥, Á ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ÓÁ‚ËÌÛÚÓ˛ Û Ì¸ÓÏÛ ‡ÌÚËıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ˛ Á‡Ò‡‰Ó˛ ‡·ÒÓβÚÌÓª ‰Âʇ‚Ë, ÔÓπ‰ÌÛ‚‡‚ ªı Û ÒÓ·¥ Û ÙÓÏ¥ ÔË̈ËÔÛ ˆ‡Ò¸ÍÓª ‚·‰Ë ïËÒÚ‡. ëÓÎÓ‚ÈÓ‚ Á‡ÍÎË͇‚ ÁÓ·ËÚË ˆ˛ Á‡Ò‡‰Û Ô¥ÓËÚÂÚÌÓ˛, ‚Ë¥¯‡Î¸ÌÓ˛ ‚ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓÏÛ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌ¥. «ÇÒÚ‡ÌÓ‚ËÚË Ì‡ ÁÂÏÎ¥ Ô‡‚ËθÌËÈ Ó·‡Á ÅÓÊÓª í¥Èˆ¥,» — ÓÒ¸ ‚ ˜ÓÏÛ ÔÓÎfl„‡π ¥‰Âfl íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ. ÜËÚË ‰Îfl ¥Ì¯Ëı ̇Ӊ¥‚, ‡ Ì ÒÛÔÓÚË ÌËı, flÍ ÔÓ͇Á‡Î‡ ˆÂ ¥ÒÚÓ¥fl êÓÒ¥ª. ì ˆ¸ÓÏÛ Ç.ëÓÎÓ‚ÈÓ‚ ·‡˜Ë‚ „ÓÎÓ‚Ì ÔÓÓˆÚ‚Ó ÚÂÓ¥ª î¥ÎÓÚÂfl. üÍ˘Ó êÓÒ¥fl ‚ËÍÓ̇π ˆÂ Á‡‚‰‡ÌÌfl, ÚÓ ÒÓÌ ÔÓ íÂÚ¥È êËÏ ‰ÛıÛ Òڇ̠‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ˛. ëÔ‡‚ÊÌ¥Ï π ÑÓ·Ó, ‡ ‚ÓÌÓ ‚ËÍβ˜‡π ÌÂ̇‚ËÒÚ¸, ÌÂÚÓ·ÌÚÌ¥ÒÚ¸, ̇ÒËθÒÚ‚Ó9. íÂÁÛ ÔÓ ÓÒÓ·ÎË‚Â ÔÓÒ·ÌÌËˆÚ‚Ó ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡‚ÓÒ·‚’fl ̇ êÛÒ¥ ÓÁÛÏ¥ÎË flÍ Á‡ÒÎÛÊÂÌËÈ ‰‡ ÅÓ„‡. ñ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÓÁ̇˜‡ÎÓ ¥ÁÓÎflˆ¥ÓÌ¥ÁÏÛ åÓÒÍ‚Ë. äÓÓÚÍÓ Í‡ÊÛ˜Ë, Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÎÓÒfl ¥ ÓÁ‚Ë‚‡ÎÓÒfl ÚÂ, ˘Ó ÒÚ‡Ó‰‡‚Ì¥ ‚ÓÎÓ‰‡¥ èÂ¯Ó„Ó êËÏÛ Ú‡ ÔÓ„‡ÌҸͥ Á‡„‡·ÌËÍË ÑÛ„Ó„Ó êËÏÛ ÌˢËÎË ‡·Ó Ή¸ ÚÓÎÂÛ‚‡ÎË — ‡ÔÓÒÚÓθҸÍ ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó. ê‡ΥÁ‡ˆ¥fl ‚ÂÎËÍÓª ¥‰Âª ñ‡ÒÚ‚‡ ÅÓÊÓ„Ó Û ‚Ë„Îfl‰¥ åÓÒÍ‚Ë — íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ Ì ·Û· ˜ËÒÚÓ˛ Ù‡ÌÚ‡Á¥π˛.
12
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó. åéëäÇÄ — íêÖíßâ êàå áÅߢç∏Ç èéÑ¢ìÜÖñ, ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ. ÇßáÄçíßü ß áÄïßÑ
називаються Заходом i Вiзантiєю. Так воно було аж до часу сильних польських впливiв на Українi, якi настiльки окциденталiзували тамтешнє українсько-бiлоруське православ‘я, що воно прийняло як „шкiльну“ богословiю томiзм. Потiм, з плином поступового приєднування України до Москви, тi впливи перенеслись до Московщини. Це не Петро I почав вiдкривати в Росiї вiкна i дверi в Европу. Це сталося набагато ранiше, а властиво, тривало з самого початку iснування рiзних „Русей“ — Київської, Новгородської i Московської. Звичайно ж, Петро I поставив крапки над „i“, зробив це у спосiб нечувано брутальний i рiшучий. З часiв Петра I Росiю пiд полiтичним i культурним оглядом можна трактувати вже як частину захiдної Европи. Якщо вже говорити про вiзантiйськi впливи на захiдню Европу, то основним результатом цих впливiв є Росiя у її новочасному виглядi. èÓ¯Û Ì‡‚ÂÒÚË flÍËÈÒ¸ ÔËÍ·‰? Вiзьмiмо рiч, на якiй я нiби найкраще знаюся. Я маю на увазi лiтургiйний стиль та естетику православного богослужiння в Грецiї i Росiї. Це — рiзнi речi. З XVI столiття естетика руської лiтургiї окциденталiзується. Спiв стає багатоголосим, полiфонiчним, у церковнi примiщення вступає бароко, маємо просто зокциденталiзоване православ’я. Грецiя ж тримається архаїчного одноголосого спiву i не пiддається так впливам захiдньоевропейської архiтектури i малярства. У захiднiй Русi, себто в Українi i Бiлорусi, iкона в строгому значеннi цього слова, завершується на початку XVII столiття, поступаючись бароковому малярству. У Москвi сталося те саме п‘ятдесят, а може, сто рокiв пiзнiше. І лишень, коли ми усвiдомимо собi, що
iкона як харизматичне малярство перестала iснувати в Росiї взагалi, адже протягом усього XIX столiття поза старовiрськими осередками вона не iснувала, то зрозумiємо, що на початку ХХ столiття вiдбувся ренесанс iкони. Щодо Грецiї, про впливи iкони говорити не можна, бо у Грецiї iкона в сенсi художньої форми не переставала iснувати нiколи. Натомiсть Росiя була в цьому випадку частиною захiдньої Европи, i можемо говорити саме про впливи вiзантiйської iкони, так само, як можемо говорити про цi впливи стосовно захiдньоевропейських держав. Ä flÍ ‚Ëfl‚ÎflÎËÒfl ˆ¥ ‚ÔÎË‚Ë? Часто вони йшли через Захiд, однак, назагал з середини XIX столiття вiдбувся певний ренесанс фiлософської i богословської самосвiдомости православної Церкви, тобто почався вiдхiд вiд захiднiх iнспiрацiй, чи то схоластичних римокатолицьких, чи то протестантських. Розпочалося несмiливе нагадування собi про власну духовно-церковну автономiю. А потiм вплив iкони йшов тiєю самою дорогою, як у цiлому свiтi: за посередництвом новочасного мистецтва. На початку XX столiття в Росiї вибухнув несподiваний розвиток новочасного мистецтва в тiсному поєднаннi з захiдньоевропейським новочасним мистецтвом. На цьому ¶рунтi повернення до iкони було дуже легким, позаяк iкон там було багато, iснували старовiрськi середовища, в яких культивувалося мистецтво iкони, тож було що оглядати. Із горищ, iз пiдвалiв повитягувано те, що не встигли порубати i знищити в перiод просвiтництва, почалися великi виставки iкон. Ренесанс iкони в Росiї — це, по сутi, ренесанс iкони в захiдньому свiтi.
çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÔÓ‡ÁÍÛ ‰‚Óı êËÏ¥‚, ÔÓ˜ÛÚÚfl ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó Á‚’flÁÍÛ Ï¥Ê Ú¥π˛ ÂÔÓıÓ˛ Ú‡ ÂÔÓıÓ˛ î¥ÎÓÚÂfl Ì ·ÛÎÓ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ÓÁ¥‚‡ÌÂ. ôÓÔ‡‚‰‡ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÚËı, ıÚÓ Ô˯ ÔÓ ÚÂÓ¥˛ íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ, ÁÓÍÂχ ÔÓ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ Ô¯Ëı ˆ‡¥‚ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë, ÒÚÂÂÓÚËÔÌÓ ÔÓ‚ÚÓ˛π, ÔÓÒÎÛ„Ó‚Û˛˜ËÒ¸ Ó‰ÌËÏË È ÚËÏË Ê ‡∂ÛÏÂÌÚ‡ÏË, Ó‰ÌÛ È ÚÛ Ê ‰ÛÏÍÛ: åÓÒÍ‚‡, ÔÓ„ÓÎÓ¯Û˛˜Ë Ò· ÒÔ‡‰ÍÓπÏËˆÂ˛ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı ¥ÏÔÂ¥È, Ô‡„ÌÛ· ÔÓ‚ÂÌÛÚË ÍÓÎÂÒÓ ‚·ÒÌÓª ¥ÒÚÓ¥ª Û Á‚ÓÓÚÌËÈ ·¥Í. ÄΠڂ‰ÊÂÌÌfl, flÍ¥, ̇ Ô¯ËÈ ÔÓ„Îfl‰, ‚ˉ‡˛Ú¸Òfl ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌËÏË, ̇ÒÔ‡‚‰¥ ˜‡ÒÚÓ ·Û‚‡˛Ú¸ ÔÓÏËÎÍÓ‚ËÏË. ë‡ÏÂ Û ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÏÓÊ̇ Á‡ıˢ‡ÚË ÚÂÓ¥˛ íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ. ÑÓÍ·‰Ì¥¯ËÈ ‡Ì‡Î¥Á ÒÂÌÒ¥‚, flÍ¥ Á‡ıÓ‚‡Ì¥ Û ÔÓÌflÚÚ¥ íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ, ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚ÓÌÓ ‚Ú‡˜‡π Ó‰ÌÓÁ̇˜Ì¥ÒÚ¸ ¥ ̇·Û‚‡π «¥ÁÌÓÍÓθÓÓ‚Ó„Ó» Á‡·‡‚ÎÂÌÌfl. ßÒÚÓ¥fl ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl Ï¥ÚÛ íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ Ò‚¥‰˜ËÚ¸, ˘Ó ‚¥Ì ·Û‚ „ÎË·ÓÍÓ ‚ÍÓ¥ÌÂÌËÈ Û ‚Ò¸ÓÏÛ ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, ‡ Ì Î˯ ‚ êÓÒ¥ª. è¥ÒÎfl Ô‡‰¥ÌÌfl ·Ó΄‡Ò¸ÍÓ„Ó Ú‡ Ò·ҸÍÓ„Ó ˆ‡ÒÚ‚ ¥‰Âfl íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ «ÔÂÂÌÂÒ·Òfl» ̇ Ô¥‚Ì¥˜, ‡ ҇ϠÚÛ‰Ë, ‰Â ڥθÍË ‚ËÌË͇· ÏÓÎÓ‰‡ ÒÎÓ‚’flÌҸ͇ ‰Âʇ‚‡. [...] ÇËÌËÍÌÂÌÌfl ¥‰Âª íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ ÒÔ˘ËÌËÎÓÒfl ‰Ó ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl Ú‡ ÔÓ„ÎË·ÎÂÌÌfl ÔÓ‰¥ÎÛ ‰‚Óı ‚ÂÎËÍËı ñÂÍÓ‚, ÍÓÊ̇ Á flÍËı ‚ˇÁÌÓ ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡Î‡ ‚·ÒÌ ӷ΢˜fl ¥ ÔÓ‚‡‰Ë· ‡ÍÚË‚ÌÛ π‚‡Ì„ÂÎ¥Á‡ˆ¥ÈÌÛ ‰¥flθ̥ÒÚ¸. á ¥Ì¯Ó„Ó Ê ·ÓÍÛ, Ì ˆfl ¥‰Âfl ÔÓ‰¥ÎË· π‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ, Ô˘ËÌË ÈÓ„Ó ÓÁ·ËÚÚfl ·ÛÎË ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì‡Í¯ËÏË. åÓÊ̇ ‚ËÒÛÌÛÚË ÚÂÁÛ, ˘Ó ‚·ÒÌ ÍÛθÚÛ̇ ÙÛÌ͈¥fl ¥‰Âª íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ ÔËÁ‚· ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ÔÓ‰¥Î ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª Ö‚ÓÔË Ì ·Û‚ Ú‡ÍËÏ „ÎË·ÓÍËÏ, flÍ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ÒÔÓ‰¥‚‡ÚËÒfl Ô¥ÒÎfl ·ÂÁÔÓ‚ÓÓÚÌÓ„Ó Ô‡‰¥ÌÌfl äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓÎfl. ß ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ¥‰Âfl íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ «ÔÓ„‡‚‡Î‡» Û ÍÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥ª Á ¥ÒÚÓ˘ÌÓ˛ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ˛. ñ˛ ¥‰Â˛ «·Â„ÎË» Û «˜ËÒÚÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥» ‚ ÏÓ̇ÒÚËflı, Á ˜‡ÒÓÏ ÔÂÂÌÓÒfl˜Ë ªª Û ÂÒı‡ÚÓÎÓ„¥˜ÌÛ ÔÎÓ˘ËÌÛ. ÇÊ ‚¥‰ Ò‡ÏÓ„Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌËÍË ¥‰Âª ‚¥‰¥È¯ÎË ‚¥‰ ¥ÁÓÎflˆ¥ÓÌ¥ÒÚÒ¸ÍËı ÔË̈ËÔ¥‚, ¥ ÒÚ‡ÎÓÒfl ˆÂ, ˘Ó Á̇ÏÂÌÌÓ, Ú‡Ï, ‰Â ‚Ó̇ ‚ËÌËÍ·. [...] î¥ÎÓÚÂÈ ˜ËÌË‚ Á„¥‰ÌÓ Á ‰ÛıÓÏ, Ô‡„ÌÂÌÌflÏË ¥ ÔÓÚ·‡ÏË ÔÓÒÚÚ‡Ú‡Ò¸ÍÓª êÛÒË. Ç¥Ì Ô‡„ÌÛ‚ Ó‰Ì¥È ˆÂÍÓ‚Ì¥È Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, Ò··Í¥È ˜ÂÂÁ ÓÁ·ËÚÚfl, ÔÓÚËÒÚ‡‚ËÚË ¥Ì¯Û, ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌÓ ÒËθÌÛ, ‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁ‡ÌÛ. éÚÓÊ ‰Âʇ‚‡ È ñÂÍ‚‡ Á π‰ËÌËÏ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌËÏ ÓÒ‰ÍÓÏ Û åÓÒÍ‚¥ ÏÛÒËÎË Ï‡ÚË Ó‰Ì‡ÍÓ‚¥ ¥‰ÂÈÌ¥ ÔË̈ËÔË, ıÓ˜‡ · Û Ì‡ÈÁ‡„‡Î¸Ì¥¯Ëı ËÒ‡ı. î¥ÎÓÚÂÈ Ô¥¯Ó‚ ‰‡Î¥ — ‚¥Ì ‚ˇÁÌÓ ÛÚÓ˜Ì˛‚‡‚ ÚÂÓÎÓ„¥˛ ̇ӉÛ, ‚·‡˜‡˛˜Ë ÔÓÚÂ·Û ÍÛθÚÛ ˆ‡fl È ñÂÍ‚Ë, ÔÓπ‰Ì‡ÌËı Á‡ÒÓ·‡ÏË ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª Ï¥ÒÚËÍË. í‡ÍËÈ ÙÛ̉‡ÏÂÌÚ ‰ÓÁ‚ÓÎfl‚ ·Ë ÛÁ‡Ò‡‰ÌËÚË ¥ Ô¥‰ÚËχÚË ·Û‰¸-flÍ¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ È ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ ‰¥ª, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌËÈ ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ÓÌ¥ÁÏ. í‡Í Ò‡ÏÓ, ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÒÔˆËÙ¥ÍË „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓ„Ó ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌfl Ï¥Ê ÄÁ¥π˛ Ú‡ Ö‚ÓÔÓ˛, åÓÒÍӂҸ͇ êÛÒ¸ ÏÛÒË·, ‚ËıÓ‰fl˜Ë Î˯ Á ¥ÌÒÚËÌÍÚÛ Ò‡ÏÓÁ·ÂÂÊÂÌÌfl, Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË ÍÓÌÚ‡ÍÚË ¥Á ÒÛÒ¥‰‡ÏË Ì‡ ӷˉ‚Óı ÍÓÌÚËÌÂÌÚ‡ı. êÓÁ„Îfl‰‡˛˜Ë ˆÂ fl‚ˢ Á ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÔÓ„Îfl‰Û, ÏÓÊ̇ Á̇ÈÚË ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ‚‡ÊÎË‚Û ÈÓ„Ó Ô˘ËÌÛ Û ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥È ÎÓ„¥ˆ¥ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó„Ó Â‚ÓÔªÁÛ‚‡ÌÌfl ‡Á¥‡ÚÒ¸ÍÓ„Ó ÛÒ¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl. [...] éÒ¸ Ú‡Í ÔÒÍÓ‚Ò¸ÍËÈ ÏÂÒ¥flÌ¥ÒÚ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÈÓ„Ó ÔÓÔ‰ÌËÍË Ú‡ ̇ÒÚÛÔÌËÍË, ÒÚ‚ÓËÎË ÓË∂¥Ì‡Î¸ÌÛ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥˛ ¥ÒÚÓ¥ª, fl͇ ‚ Ò‰ËÌ¥ XVI ÒÚÓÎ¥ÚÚfl Òڇ· ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó˛ ÚÓ˜ÍÓ˛ ‚ËıÓ‰Û ¥ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ó˛ ‰Îfl ‚‡ÊÎË‚¥¯Ëı, ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËı ‚ÂÒ¥È. ᇂ¯Ë·Òfl «Ô‰¥ÒÚÓ¥fl» ¥‰Âª íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ, ÓÁÔÓ˜‡Î‡Òfl ªª «¥ÒÚÓ¥fl».
13
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó.
åéëäÇÄ
—
íêÖíßâ
êàå
Ä̉ÊÂÈ Ä̉ÛÒπ‚¥˜
å¥Ú êÓÒ¥ª. åÂÒ¥flÌ¥ÒÚ˘̇ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸.
å¥Ú êÓÒ¥ª. åÂÒ¥flÌ¥ÒÚ˘̇ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸. ç
Ó‚‡ ‡ χ· ÓÁÔÓ˜‡ÚËÒfl Á ‚ËÌËÍÌÂÌÌflÏ «ÇÂÎËÍÓ„Ó ñ‡ÒÚ‚‡», ÒÚ‚ÓÂÌÓ„Ó êÓÒ¥π˛ Ô¥ÒÎfl Ô‡‰¥ÌÌfl äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓÎfl. 臂ÓÒ·‚ÌËÈ ˆ‡ Û äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓÎ¥, ‚ flÍÓÒÚ¥ Ô¥‰‰‡ÌÓ„Ó, Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËÈ Ô‡Ô‡ Û êËÏ¥ — ÓÒ¸ Ô‰ÏÂÚ ÚÛ„Ë È Ï¥È, flÍËÈ Á·Û‰ÊÛ‚‡‚ Ûfl‚Û ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ Ú‡ ¥‰ÂÓÎÓ„¥‚, ‰Ó ÚÓ„Ó Ê Ì Î˯ ÒÎÓ‚’flÌÓ٥θҸÍÓª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª. å‡ÂÌÌfl ÓÒ¥flÌË̇ ÔÓ Ú¥ÛÏÙ íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ ·ÛÎË ‚ˇÁÓÏ ‚ÂÎËÍÓ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ÏÂÒ¥flÌ¥ÁÏÛ, ‚¥Ë Û Ô‡‚ÓÒ·‚’fl, ÏÓ„ÛÚÌ¥ÒÚ¸ ˆ‡fl Ú‡ «‰Ó·ËÈ ¥ ÔÓ¯ÚË‚ËÈ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ì‡Ó‰», flÍ Ì‡ÁË‚‡‚ ÈÓ„Ó ˆ‡ åËÍÓ· I.10 ÇÓÎÓ‰‡ íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ ‰·‡‚ ÔÓ Ò‡Í‡Î¸Ì ·Û‰¥‚ÌˈڂÓ. èÓÁ‡flÍ ÛÊ ‰Ó‚ÓÎ¥ ‰Ó‚„Ó ˆÂÍÓ‚Ì ·Û‰¥‚ÌËˆÚ‚Ó Ô·ۂ‡ÎÓ Ì‡ ‰ÛÊ ÌËÁ¸ÍÓÏÛ ¥‚Ì¥, ‚¥Ì Ì ¯ÍÓ‰Û‚‡‚ „Ó¯ÂÈ ‰Îfl ̇ÈÙ‡ÌÚ‡ÒÚ˘̥¯Ëı ‡ı¥ÚÂÍÚÛÌËı ÔÓÂÍÚ¥‚. ÇËÁ̇ÌËÏ ‡ı¥ÚÂÍÚÓÓÏ ·Û‚ ‡Í‡‰ÂÏ¥Í äÓÒÚflÌÚËÌ íÓÌ, ˆÂÍÓ‚Ì¥ ÒÔÓÛ‰Ë flÍÓ„Ó ÔÓπ‰ÌÛ‚‡ÎË ÙÓÏË Ô¥ÁÌ¸Ó„Ó ÂÌÂÒ‡ÌÒÛ ¥Á ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒÚ‚ÓÏ, ‚ÓÌË ÓÁ‰Ó·Î˛‚‡ÎË Ï‡ÈÊ ÛÒ¥ ‚ÂÎËÍ¥ Ï¥ÒÚ‡ êÓÒ¥ª. ÇË‰Ë‚Ó ÔÓflÚÛÌÍÛ êÓÒ¥ª ‚¥‰ ÒÔÓÍÛ¯ÂÌÓª ‚Óβˆ¥ÈÌËÏ ÙÂÏÂÌÚÓÏ ¥ Ô‚ÓÓÚ‡ÏË Ö‚ÓÔË ·Û‰ËÎÓ ÒÚ‡ı ¥ ʇı. êÓÒ¥fl ‰Ó·Ë åËÍÓÎË I ·Û· „ÓÚÓ‚‡ Á‡ ÔËÍ·‰ÓÏ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËı Ô‰ͥ‚ ÔÓÚËÒÚ‡‚ËÚËÒfl ‚ÓÓ„‡Ï, ‰Â · ‚ÓÌË Ì Á̇ȯÎËÒfl. Çˢ‡ ÒË·, flÍÛ
14
áÅߢç∏Ç èéÑ¢ìÜÖñ, ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ.
ÇßáÄçíßü ß áÄïßÑ
üÍ¥ ‚ˇÁÌËÍË ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË? Основоположною рисою вiзантiйської культурної свiдомости є те, що анi схiдня Церква, анi дiячi схiдньої культури не мали у своїй свiдомостi закрiпленої рiзницi мiж sacrum i profanum. Для них не iснувало гостро окресленої рiзницi мiж Церквою й державою. Церква i держава — це було одне. І тому Церква не випрацювала в собi опозицiйних щодо держави структур. Держава була в якомусь сенсi Церквою. Переймаючи це надбання, допетровська Русь не знала свiтськости в захiдньоевропейському значеннi цього слова. Не знала протиставлення sacrum i profanum. На Русi iснувало натомiсть щось iнше: живу руську мову вважали зiпсутою старослов’янською. Це була така мова, якою говорили вдома, на базарi, в лазнi, тощо. Нiчого важливого i серйозного цiєю мовою не говорили. Коли хотiли фiлософувати, говорити про релiгiю чи взагалi говорити серйозно, переходили до старослов‘янської, сакральної мови. Не було свiдомости, що Церква i держава — це двi окремi царини, а Захiд таку свiдомiсть собi випрацював з часiв боротьби iмперiї з папством. üÍ Ô‰ÒÚ‡‚ÎflπÚ¸Òfl ‚ÔÎË‚ Ç¥Á‡ÌÚ¥ª ̇ á‡ı¥‰ ҸӄӉ̥? Менi здається, що вiн полягає у сильному дiяннi богословiї схiдньої Церкви на богословiю Церкви захiдньої, починаючи з 20-х рр. нашого столiття. Це пов’язане з емi¶рацiєю росiйських мислителiв на Захiд, де вони створили богословськi й фiлософськi осередки, передусiм у Парижi. І це має дуже великий вплив на Захiд. Ä ‰¥flÌÌfl ñÂÍ‚Ë? З часiв падiння православної держави, якою була
царська Росiя, схiдня Церква зависла в порожнечi земної дiйсности. А це тому, що православна Церква не витворила в собi своєрiдної органiзацiйної й iдеологiчної автономiї до свiтської держави. Крiм Грецiї, вже нiде на свiтi немає такої держави, яка була б православною державою. І всюди, де православна Церква iснує сьогоднi без держави i без релiгiйного за характером суспiльства, Церква ця зависає в якiйсь дуже цiкавiй суспiльно-полiтичнiй порожнечi. Ця ситуацiя безпрецедентна, бо захiдня Церква сама в собi є iнституцiєю, яка свiдомо протиставляється свiтськiй суспiльностi. Натомiсть православна Церква нiколи не мала свiдомости цiєї окремої екзистенцiї в емпiричному свiтi. íÓÊ ˜Ë ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚ÔÎË‚ Ç¥Á‡ÌÚ¥ª ̇ á‡ı¥‰ Á‡ ÔÓÒ‰ÌˈڂÓÏ ñÂÍ‚Ë? Головно почерез Церкву, оскiльки Вiзантiя як культурна, духовна, фiлософська i мистецька дiйснiсть знаходить своє продовження в Церквi. Церква — це немов би продовження Вiзантiї. üÍ ˆÂ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl? Вiзьмiмо для прикладу певнi елементи православної архиєрейської лiтургiї. Тут бачимо, що єпископ переймає дiї, якi давнiше виконував кесар. Примiром: благословення троїстими свiчками — це початково була дiя, яку виконував кесар. Тiльки пiзнiше вона увiйшла до церемонiалу архиєрейської лiтургiї, яку вiдправляв єпископ. Ота Церква — це полiтично-суспiльна рештка вiзантiйської державности. Ä ˜Ë χπ Ú‡ ñÂÍ‚‡ flÍÂÒ¸ ¥ÒÚÓÚÌ Á̇˜ÂÌÌfl? Вона важлива як альтернатива захiдньому мисленню.
ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ì‡Ó‰ ÔÓ‚ËÌÂÌ ·Û‚ ÔˢÂÔËÚË ÛÒ¸ÓÏÛ Î˛‰ÒÚ‚Û, ·Û· ÒËÎÓ˛ Ì ‚¥‰ Ò‚¥ÚÛ Ò¸Ó„Ó. êÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ì‡Ó‰, ̇Ӊ-ïËÒÚÓÒ Ì ϥ„ Á‡„ËÌÛÚË, ÔÓÁ‡flÍ ÈÓÏÛ ÒÛ‰ËÎÓÒfl ‚ËÍÓ̇ÚË Ò‚Óπ ÔÓÍÎË͇ÌÌfl. í‡ÍÓ˛ ·Û· Ô‡‡ÎÓ„¥Í‡ ÒÛÚÓ ÏӇθÌÓ„Ó Ô¥‰ıÓ‰Û ‰Ó ÊËÚÚfl. á ˆ¸Ó„Ó ÏËÒÎÂÌÌÓ„Ó ÍÓ· ‚˂Ӊ˷Òfl ÓÙ¥ˆ¥È̇ ¥‰Âfl Ô‡ÌÒ·‚¥ÁÏÛ, ÚÓ·ÚÓ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ÛÒ¥ı ÒÎÓ‚’flÌ Ô¥‰ ÔÓ‚Ó‰ÓÏ êÓÒ¥ª, ‡ ‚¯ڥ È Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ÛÒ¥πª Ö‚ÓÔË ÁÛÒËÎÎflÏË êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª Ú‡ 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë. è‡ÌÒ·‚¥ÁÏ flÍ ÔÓÎ¥ÚËÍÓ-ÍÛθÚÛ̇ ¥‰ÂÓÎÓ„¥fl Á’fl‚Ë‚Òfl ÛÊ ̇ÔËͥ̈¥ ÊËÚÚfl èÂÚ‡ ÇÂÎËÍÓ„Ó. êÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ûfl‰ Ô¥‰·Û˛‚‡‚ Ô¥‚‰ÂÌÌËı ÒÎÓ‚’flÌ, Ú‡ÍÚÛ˛˜Ë ªı flÍ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ ÒÛÔÓÚË ÏÛÒÛθχÌÒ¸ÍÓª íÛ˜˜ËÌË. á ˜‡ÒÓÏ, ‚¥‰ ä‡ÚÂËÌË ÇÂÎËÍÓª ‰Ó éÎÂÍ҇̉‡ I, ÍÓÚÓ„Ó Ì‡ÁË‚‡ÎË «ˆ‡ÂÏ ÒÎÓ‚’flÌ», ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÙÓÏÛ‚‡‚Òfl ‚ÂÎËÍÓÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏ. ᇠˆ‡˛‚‡ÌÌfl åËÍÓÎË I ˆÂÈ Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏ ÔÂÂ¥Ò Û ‚ÒÂÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍËÈ Ûı, flÍÓÏÛ ˜Û‰Ó‚Ó ÔÓ΄¯Û‚‡‚ Á‡‚‰‡ÌÌfl ÔÓÁ¥ÌËÈ Á‡ÔÓ‚¥Ú èÂÚ‡ I. Çˉ‡ÚÌ¥ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓª ÂÎ¥ÚË, flÍ¥ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÎËÒfl ÒÎÓ‚’flÌÓ٥θҸÍÓª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª, ÍÓı‡ÎËÒfl Û Ò‡ÏÓ‰Âʇ‚’ª Ú‡ Ô‡‚ÓÒ·‚’ª, ‚¥‰Íˉ‡˛˜Ë ÔÓ„Îfl‰Ë «Á‡ı¥‰ÌËÍ¥‚», ˘Ó ÚflÊ¥ÎË ‰Ó «ÁÓ„ÌËÎÓ„Ó» á‡ıÓ‰Û. ëÎÓ‚’flÌÓÙ¥ÎË Á‡ÒÛ‰ÊÛ‚‡ÎË Á„Û·ÌËÈ ‰Îfl ‰Û¯¥ χÚÂ¥‡Î¥ÁÏ Ò‚¥ÚÛ Á‡ı¥‰ÌÓª ÍÛθÚÛË, ‡ flÍ ÒÛÒԥθÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ¥‰Â‡Î ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÎË ÒÚ‡ÓÛÒ¸ÍËÈ «Ï¥». èÓÎ¥Ú˘̥ ÂÏ¥Ò‡Ë Ú‡ Û˜ÂÌ¥ ÔÓÔ‡∂Û‚‡ÎË ˆ¥ Á‡Ò‡‰Ë ̇ ÚÂÂ̇ı ÛÒ¥πª ëÎÓ‚’flÌ˘ËÌË, ÒÌÛ˛˜Ë Ô‰ ̲ Ï‡Â‚Ó ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚË êÓÒ¥ª-‚ËÁ‚ÓÎËÚÂθÍË. ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÈ Û‚‡Ê‡‚, ˘Ó π‰Ì¥ÒÚ¸ ÒÎÓ‚’flÌ Ô¥‰ ÍÂÏÓÏ êÓÒ¥ª π ÒÔ‡‚Ó˛ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ ÌÂÏËÌÛ˜Ó˛. «ÇÂÎË͇ ¥‰Âfl êÓÒ¥ª,— ÔËÒ‡‚ ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÈ,— ÁÎÂڥ· ‚„ÓÛ ¥ ̇‚ÍÓÎÓ Ìª Òflπ ÓÂÓλ.11 襉 ˜‡Ò «ÔÓ˘¥ ÒÎÓ‚’flÌ ‰Ó åÓÒÍ‚Ë», flÍ Ì‡ÁË‚‡ÎË ëÎÓ‚’flÌÒ¸ÍËÈ Á’ªÁ‰ Û åÓÒÍ‚¥ (1867 .), ˜ÂҸͥ ÒÎÓ‚’flÌÓÙ¥ÎË ‰flÍÛ‚‡ÎË êÓÒ¥ª Á‡ ÚÂ, ˘Ó «Ï‡Ú¥Ì͇ åÓÒÍ‚‡ Ì Á‡·Û‚‡π ·‡Ú¥‚-ÒÎÓ‚’flÌ Û ‚‡ÊÍÛ „Ó‰ËÌÛ».12 èÓÁˈ¥˛ ÒÎÓ‚‡ˆ¸ÍËı ÒÎÓ‚’flÌÓ٥Υ‚ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ ÒÙÓÏÛ₇‚ ã.òÚ˛, Ú‚Óˆ¸ ÒÎÓ‚‡ˆ¸ÍÓª Î¥Ú‡ÚÛÌÓª ÏÓ‚Ë, ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ, ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ Î¥‰Â, ÔËıËθÌËÍ Ï¥ÚÛ ÔÓ ‚ËÌflÚÍÓ‚Â ÔËÁ̇˜ÂÌÌfl ëÎÓ‚’flÌ˘ËÌË Ô¥‰ ÔÓ‚Ó‰ÓÏ êÓÒ¥ª: «ÇËÒÓÍÓ ÁÎÂÚËÚ¸ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÓÂÎ, Á‡‚ËÒÌ ‚ËÒÓÍÓ Ì‡‰ Ò‚¥ÚÓÏ, ‡ ·‡ÚÚfl ‚¯‡ÌÛ˛Ú¸ Ô¥‚Ì¥˜ÌÓ„Ó Ó·. (...) ëÎÓ‚’flÌҸͥ ÔÎÂÏÂ̇, flÍ¥ Á‡‡Á Ô·ۂ‡˛Ú¸ ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë, ÍÓÎËÒ¸ Ó·’π‰Ì‡˛Ú¸Òfl Á êÓÒ¥π˛ ‚ Ӊ̠ˆ¥ÎÂ. (...) ÉÓÎӂ̇ Ô˘Ë̇ ÔÓÚfl„Û ÒÎÓ‚’flÌ ‰Ó êÓÒ¥ª [ÔÓÎfl„‡π Û ÚÓÏÛ.— Ä.Ä.], ˘Ó ˆfl ‰Âʇ‚‡ Òfl„ÌÛ· Ú‡ÍÓ„Ó ‚ËÒÓÍÓ„Ó ¥‚Ìfl, ˘Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ Ì‡Ó‰Ó‚¥ Ô¥‰ ÒËÎÛ Ì Î˯ ڂÓËÚË, ‡ÎÂ È ·ÓÓÌËÚË ÒÚ‚ÓÂÌ». Ä‚ÚÓ ‚ËÍβ˜Ë‚ ÔÓÎflÍ¥‚ Á¥ «ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÓª Ó‰ËÌË», ÔÓÁ‡flÍ «π‰ËÌËÏË ÒÎÓ‚’fl̇ÏË, ÍÓÚ¥ ÌÂ̇‚ˉflÚ¸ êÓÒ¥˛ ¥ Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ‚ËÒÚÛÔÎflÚ¸ ÒÛÔÓÚË Ìª, π ÔÓÎflÍË. (...) èÓÎflÍË ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ò‚Óªı ·ÂÁÔ‚ÌËı ¥ ΄ÍÓ‚‡ÊÌËı ÔÓ‚Òڇ̸, ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ò‚Óªı ·ÂÁÔ‚ÌËı ÁÏÓ‚ Á¥ ¯Í¥‰ÎË‚ËÏË ‰Îfl ÌËı ˜ÛÊË̈flÏË, ‚Ú‡ÚËÎË ‰Ó‚¥Û Ò‚Óªı Ó‰ÌÓÔÎÂÏ¥ÌÌËÍ¥‚. ìÒfl ªıÌfl ¥ÒÚÓ¥fl ‚ˇÁÌÓ ‚͇ÁÛπ, ˘Ó ‚ÓÌË Ì ÏÓÊÛÚ¸ χÚË ÔÓ‚Ó‰Û Ì‡‰ ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍËÏË Ì‡Ó‰‡ÏË».13 è¥ÒÎfl ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl ·‡Î͇ÌÒ¸ÍËı ÒÎÓ‚’flÌ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ô‡ÌÒ·‚¥ÁÏ Á‡ÌÂÔ‡‚. Ç¥Ì ‚¥‰Ó‰Ë‚Òfl Û ‚Ë„Îfl‰¥ ÌÂÓÒ·‚¥ÁÏÛ Ô¥ÒÎfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓflÔÓÌÒ¸ÍÓª ‚¥ÈÌË, „ÓÎÓ‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ Ì‡ ÚÎ¥ ‡ÌÚ‡∂ÓÌ¥ÁÏÛ Á ç¥Ï˜˜ËÌÓ˛. é·’π‰Ì‡ÌÌfl Ô¥‰ ÒÍ¥ÔÂÚÓÏ êÓÒ¥ª ÓÚËχÎÓ ¥ÒÚÓ¥ÓÒÓÙҸ͠ӷ∂ÛÌÚÛ‚‡ÌÌfl. èÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌÌfl êÓÒ¥ª ‚Ë‚Ó‰ËÎËÒfl Ì Á ‡ˆ¥ª ªª Ô·ÌÂÚ‡ÌÓª ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚË, flÍ ˆÂ ÛÁ‡Ò‡‰Ì˛‚‡ÎË ÏÓÒÍӂҸͥ Ô‡ÌÒ·‚¥ÒÚË, ˘Ó ÏÓ„ÎÓ · ÒÚ‚Ó˛‚‡ÚË ‚‡ÊÂÌÌfl ÔÓ Ô‡„ÌÂÌÌfl ¥ÏÔÂ¥ª Ô‡ÌÛ‚‡ÚË Ì‡‰ ¥Ì¯ËÏË Í‡ªÌ‡ÏË. üÍ ‡∂ÛÏÂÌÚ Ì‡ ÍÓËÒÚ¸ ÔÓ‚¥‰ÌÓª ÓÎ¥ êÓÒ¥ª ‚ËÒÛ‚‡Î‡Òfl ÚÂÁ‡ ÔÓ ‚Ë·‡ÌËÈ Ôӂˉ¥ÌÌflÏ Ì‡Ó‰, ÏÓ„ÛÚÌ¥È ÏӇθÌÓ ¥ ÂÎ¥„¥ÈÌÓ, ÒÔ‡„ÎËÈ ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ñÂÍ‚Ë ÅÓÊÓª. Ñ.åÂÂÊÍÓ‚Ò¸ÍËÈ ‚‚‡Ê‡‚, ˘Ó ËÏҸ͠ԇÔÒÚ‚Ó ¥ ÓÒ¥ÈҸ͠ˆ‡ÂÒ·‚’fl 𠉂Óχ ¥ÁÌӂˉ‡ÏË «ÚÂÓ͇ڥª»,
15
áÅߢç∏Ç èéÑ¢ìÜÖñ, ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ.
Здається, ми доходимо до головної частини нашої розмови. Вiзантiя сама в собi — це величина, яка iснує потенцiйно. Це означає, що культура, релiгiйна, фiлософська, мистецька думка Вiзантiї має здатнiсть iснувати в летаргiчному снi, в прихованiй, мiнiмально активнiй екзистенцiї. Усi iстотнi риси мистецької, культурної, духовної свiдомости Вiзантiї виявляються активно завжди тiльки в контактi з опозицiйними захiднiми елементами. Кожен контакт вiзантiйської свiдомости iз свiдомiстю захiдньою — нечувано плiдний культуротворчо. Бо вiн немовби змушує ту вiзантiйську свiдомiсть самовизначатися, виявляти explicite свої властивостi. Тут ми маємо справу з явищем надзвичайно гарним, бо знову маємо справу з певною культурною єднiстю. Без Заходу Вiзантiя була б нiчим. Була б якимсь застиглим культурним шаром. Вiзантiя має сенс, стає активною, дiє, стає немовби сама собою лишень у зiткненнi — такому чи iншому, поганому чи доброму, навiть найтрагiчнiшому — iз Заходом. Тодi певнi елементи її свiдомости оживають, стають спiльною часткою захiднього i схiднього мислення. ë·ÚÓ á‡ı¥‰ ‰Îfl ëıÓ‰Û π ˜ËÏÒ¸ ̇ Á‡ÁÓÍ Í‡Ú‡Î¥Á‡ÚÓ‡? Захiд — це дрiжджi, якi здiймають, оживляють величезний, але схильний до застигання депозит староримськогелленiстичної культури. ü, ÏÓÊÂ, ÁÌÓ‚Û ÔÓÔÓ¯Û Í¥Î¸Í‡ ÔËÍ·‰¥‚. Будь ласка. Коли ожила iкона? У зiткненнi iз Заходом. Коли ожила православна богословiя? У зiткненнi iз Заходом. Першi ознаки пожвавлення вiзантiйської богословської думки можна спостерегти в XIV столiттi, коли зав’язалася суперечка iсихастiв з варлаамовцями. Варлаам Калябрiйський
ÇßáÄçíßü ß áÄïßÑ
популяризував, i то успiшно, у Вiзантiї арiстотелiзм i томiзм. І тiльки в опозицiї до теорiї Варлаама була ясно i виразно сформульована богословiя нестворених Божих енергiй. Св. Григорiй Палама виграв суперечку з Варлаамом, яка тривала протягом трьох помiсних синодiв у Константинополi. Інший приклад: у XVII столiллi константинопольський патрiярх Кирило Лукарiс, який зiткнувся в Польщi з кальвiнiзмом, намагався створити в Константинополi якусь православнокальвiнську синтезу, що йому так i не вдалося. Або справи, якi дiялися на теренi Києва i Москви у XVII столiттi. Хто став митрополитом вiдновленої православної iєрархiї в Польщi за часiв Владислава IV? Петро Могила, молодший син молдавського господаря. А де та людина вчилася? У Парижi, у Сорбоннi. Це була людина захiдньої культури. Вона зробила дуже дивний крок. Петро Могила сконстатував, що православ‘я повинне захищатися перед католицизмом його ж зброєю, себто в якийсь спосiб православ’я повинне зокциденталiзуватися, щоб знайти спiльну площину полемiки з римським католицизмом. І вiн справдi провiв цю окциденталiзацiю. Вся українська православна Церква в часи Петра Могили — нечувано озахiднена, осхолястичнена. Та ж Київська Академiя стала бастiоном захiднього мислення i захiдньої культури. Все це було пiзнiше перещеплене на московський ¶рунт. Цей римокатолицько-арiстотелiвський, так би мовити, „схолястичний“, вплив iснував до часiв Петра I. Цей вплив був дуже сильний у Москвi. Такий сильний, що охопив навiть старовiрськi осередки. Це було б вiдбiганням вiд основної течiї нашої розмови, але можна дуже легко показати, якi ж сильнi були впливи римського
Ò·ÚÓ ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË – ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ñ‡ÒÚ‚‡ ÅÓÊÓ„Ó ‚ ‰Û¯¥ β‰ËÌË. è¯ËÈ êËÏ, flÍ ·Û‚ ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ ‡‚ÚÓ «ê‚Óβˆ¥ª Ú‡ ÂÎ¥„¥ª», ÍÂÛ‚‡‚ ‚¥‰ ñÂÍ‚Ë ç·ÂÒÌÓª ‰Ó ÁÂÏÌÓ„Ó ˆ‡ÒÚ‚‡ Á‡ÒÓ·‡ÏË Á‡Î¥ÁÌÓ„Ó Ï˜‡, íÂÚ¥È êËÏ ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ ‚¥‰ Ϙ‡ Á‡Î¥ÁÌÓ„Ó ‰Ó «Ï˜‡ ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó», ‚¥‰ ˆ‡ÒÚ‚‡ ÁÂÏÌÓ„Ó ‰Ó ç·ÂÒÌÓ„Ó.14 åËÍÓ· äÓÒÚÓχӂ ڂ‰˂, ˘Ó ڥθÍË ÒÎÓ‚’flÌË, ̇ÈıËÒÚËflÌÌ¥¯¥ ÁÔÓÏ¥Ê ıËÒÚËflÌ, ÔÓÍÎË͇̥ ‚Ú¥ÎËÚË ñ‡ÒÚ‚Ó ÅÓÊ ̇ ÁÂÏÎ¥.15 é‰Ì‡Í ̇ Ô‡ÍÚˈ¥ Á̇˜ÌÓ ·¥Î¸¯Â, ‡Ì¥Ê ÔÓ ‰ÛıÓ‚ÌÛ ¥‰Â˛ ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÓª π‰ÌÓÒÚË, ȯÎÓÒfl ÔÓ Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl Á‡Ò‡‰, ˘Ó ‚ËÔÎË‚‡˛Ú¸ Á¥ Ò‚¥ÚÒ¸ÍÓ„Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÚÂÓ¥ª íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ. êÓÒ¥fl, flÍÛ í˛Ú˜Â‚ ÔÓ¥‚Ì˛‚‡‚ Á ∂‡Ì¥ÚÌÓ˛ ÒÍÂβ, ÔÓ‚‡‰Ë·, flÍ ˆÂ ‰Ó‚Ó‰ËÎË ÒÛ˜‡ÒÌËÍË, ÒÎÛ¯ÌÛ ˘Ó‰Ó ÒÎÓ‚’flÌ ¥ Ö‚ÓÔË ÔÓÎ¥ÚËÍÛ. äÓ̈ÂÔˆ¥fl ‡∂ÂÒË‚ÌÓª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË Ú‡Í Ï¥ˆÌÓ Á‡Ô‡Î‡ Û Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, ˘Ó ÒÛÏÌ¥‚Ë ˘Ó‰Ó ̪ ‚ËÒÎӂ₇ÎË Ú¥Î¸ÍË ÓÍÂÏ¥ ÓÒÓ·Ë. á‚¥‰ÒË ‚ËÌË͇ÎÓ ‚‡ÊÂÌÌfl, ˘Ó ÔËπ‰Ì‡ÌÌfl ÌÂÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ÁÂÏÂθ ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚ¸ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÛ (‚ˢ¥ÒÚ¸ êÓÒ¥ª ̇‰ á‡ıÓ‰ÓÏ) Ú‡ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ (Ô‡‚‰Ë‚‡ ‚¥‡) ÒÍ·‰Ó‚¥ Ï¥Ò¥ª êÓÒ¥ª Ú‡ Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ¯ÎflıÂÚÌ¥ÒÚ¸ ªª ̇ϥ¥‚. ë‚flÚ‡ êÓÒ¥fl Ïӄ· ‚Ëχ„‡ÚË ·Û‰¸-flÍËı ÊÂÚ‚ ‚¥‰ ÓÒ¥flÌ ¥ ÌÂÓÒ¥flÌ, ÓÒͥθÍË Á‡ í˛Ú˜Â‚ËÏ «ÉÓÒÔÓ‰¸ ̇¯ ıÓ‰ËÚ¸ ÔÓ Ì¥È ÛÒ¥È, ·Î‡„ÓÒÎÓ‚Îfl˛˜Ë ªª». ߉Âfl Ï¥Ò¥ª êÓÒ¥ª Á̇ıӉ˷ „‡fl˜Ëı ÔËıËθÌËÍ¥‚ Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ. ¥ı òÂÎÎ¥Ì∂ ÔËÒ‡‚, ˘Ó êÓÒ¥fl ÔËÁ̇˜Â̇ ‰Îfl «˜Ó„ÓÒ¸ ‚ÂÎËÍÓ„Ó», ‡ ‚ˉ‡‚ˆ¸ ‡Î¸Ï‡Ì‡ıÛ «åÌÂÏÓÁË̇» ÇÓÎÓ‰ËÏË î.é‰Óπ‚Ò¸ÍËÈ ‰Ó‰‡‚‡‚, ˘Ó ÍÓÎË · ÒÚ‡ËÈ Ï‡ÂÒÚÓ ·Û‚ ÏÓÎÓ‰¯ËÏ, ÚÓ Ì‡Ô‚Ì · ÔÂÂȯӂ Û Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÛ ‚¥Û.16 ÉÛÔ‡ ÒÎÓ‚’flÌÓ٥θҸÍËı ÏËÒÎËÚÂÎ¥‚ ÔÓÔÛÎflËÁÛ‚‡Î‡ «ÔÓ˜‚ÂÌÌˈ¸ÍËÈ» Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰. êÂÔÂÁÂÌÚÓ‚‡ÌËÈ ÌËÏË Î¥Ú‡ÚÛÌÓ-„Óχ‰Ò¸ÍËÈ Ûı ‚ËÌËÍ Û 60-ı Ó͇ı, ‚¥Ì ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡‚ „‡ÒÎÓ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ¥‰ÌÓ„Ó ∂ÛÌÚÛ («ÔÓ˜‚˚»), ‰Ó ÂÚÌÓ„‡Ù¥˜ÌËı ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı Ô‚̥‚. ÑÎfl ÔËıËθÌËÍ¥‚ «ÚÂÓ¥ª ∂ÛÌÚÛ», flÍ ¥ ‰Îfl ÒÎÓ‚’flÌÓ٥Υ‚, ÌÂÔËÈÌflÚÌËÏË ·ÛÎË Á‡ı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈҸͥ Á‡ÁÍË ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÛÍ·‰Û Ú‡ ªı ̇ÒÎ¥‰ÍË Û ÒÙÂ¥ β‰Ò¸ÍÓª Ôӂ‰¥ÌÍË.17 ¢ÛÌÚ Û Ú‡ÍÚÛ‚‡ÌÌ¥ «ÔÓ˜‚ÂÌÌËÍ¥‚» ·Û‚ ̇ÈÔÓ‚Ì¥¯ËÏ ÒËÌÓÌ¥ÏÓÏ ÒÔˆËÙ¥ÍË Ì‡Ó‰Û, ÈÓ„Ó ÓÍÂÏ¥¯ÌÓÒÚË Ú‡ ‰Û¯¥, ÚÓÚÓÊÌÓª Á Ô‡‚ÓÒ·‚’flÏ.18 êÓÒ¥flÌËÌ ·ÂÁ ÁÂÏÎ¥ — Ì¥˘Ó. áÂÏÎfl Û ‰ÓÒÎ¥‚ÌÓÏÛ Ú‡ Ù¥„ۇθÌÓÏÛ Á̇˜ÂÌÌ¥ ·Û· ‰Îfl Ì¸Ó„Ó ‰Û¯Â˛. «èÓ˜‚ÂÌÌËÍË» ·ÛÎË ‰Ë‚Ó‚ËÊÌÓ ‚¥‰‰‡Ì¥ ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È Ú‡‰Ëˆ¥ª Ú‡ ÔÓ‚Ì¥ ÌÂı¥Ú¥ ‰Ó Á‡ÔÓÁ˘Â̸ Á ¥Ì¯Ëı ÍÛθÚÛ. ᇠÁ‡ÁÓÍ ‚ÓÌË ‚‚‡Ê‡ÎË Ô‡Ú¥‡ı‡Î¸ÌÛ Ô‡Ï’flÚÍÛ Ô¥‚‰ÂÌÌËı ÒÎÓ‚’flÌ (ë·¥fl, ïÓ‚‡Ú¥fl, óÓÌÓ„Ó¥fl) — Ó‰Ó‚Û ÒԥθÌÓÚÛ ‡·Ó Á‡‰Û„Û, ‚ flÍ¥È Ò¥Î¸Ò¸Í¥ Ó‰ËÌË Ì ÓÁ‰¥ÎflÎËÒfl, ‡ ÓÁÓÒÚ‡ÎËÒfl Ô¥‰ ÔÓ‚Ó‰ÓÏ Ì‡ÈÒÚ‡¯Ó„Ó Ó‰Ë˜‡ ÔÓ ˜ÓÎÓ‚¥˜¥È Υ̥ª. ñÂÈ ÚËÔ Ó‰Ó‚Óª ÒԥθÌÓÚË ÔÂÂÚË‚‡‚ ¥ÒÚÓ˘̥ ·Û¥, ¥ ˘Â ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl Û Í‡ÚÓÎˈ¸Í¥È ïÓ‚‡Ú¥ª, ‡ Ú‡ÍÓÊ Û ‰ÂflÍËı ‡ÈÓ̇ı Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËı ë·¥ª Ú‡ êÓÒ¥ª ·‡„‡ÚÓ Ó‰ËÌ ÊËÎË ‚ Á‡‰ÛÁ¥. ëÎÓ‚’flÌÓÙ¥ÎË ÔËÈÌflÎË ˆ˛ ̇Á‚Û, flÍ Ì‡ÈÒÚ‡¥¯Û ÙÓÏÛ ‚ÓÎÓ‰¥ÌÌfl ÁÂÏβ ̇ êÛÒ¥. ì ÒÚ‡Ëı ÙÓχı Ô‡ÒÚÛ¯Ó-ÍÓ˜Ó‚Ó„Ó ÊËÚÚfl (Á‡‰Û„‡) ‚ÓÌË Òı‚‡Î˛‚‡ÎË ÔË̈ËÔ ‰ÛıÛ ‚Á‡πÏÌÓª ‰Ó‚¥Ë Ú‡ ‚Á‡πÏÓ‰ÓÔÓÏÓ„Ë, ÔÓÁ‡flÍ Î˯ ˆÂ ‰ÓÁ‚ÓÎflÎÓ ·Î‡„ÓÔÓÎÛ˜ÌÓ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl ÒÛ˜‡ÒÌ¥È Ò¥Î¸Ò¸Í¥È Á‡‰ÛÁ¥. ÇÓ̇ Òڇ· ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏ, ÁÂÏÎÂÓ·Ò¸ÍËÏ, ÔÓÁ˘ÍÓ‚Ó-Ó˘‡‰ÌËÏ, Á‡¥·ÍÓ‚ËÏ ÚÓ‚‡ËÒÚ‚ÓÏ.19 ᇠˆËı ÛÏÓ‚ ˜ËÌÌËÍÓÏ, ˘Ó „ÛÚÛ‚‡‚ Ó‰ËÌÛ Ú‡ „Óχ‰Û ·Û· β·Ó‚, ¥ ÛÒfl ÓÒ¥ÈҸ͇ ÏӇθ̥ÒÚ¸ ÓÁÛϥ·Òfl, flÍ ‚Ëfl‚ ‚·ÒÌ ˆ¥πª ˆÌÓÚË. á‡Ò‡‰Ë ÍÓÎÂÍÚË‚¥ÁÏÛ „Óχ‰Ë Â∂Û₇ÎË ÛÒ¥ ÙÓÏË ÊËÚÚfl «Ï¥‡». îÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËÏ ÔË̈ËÔÓÏ ·Û· Òԥθ̇ ‚·ÒÌ¥ÒÚ¸ ̇ ¥Îβ Ú‡ ÍÓÎÂÍÚ˂̇ ¥ ÒÓÎ¥‰‡Ì‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Á‡ ‚Ò¥ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl. å¥ÒˆÂÏ ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÒÔ‡‚ «Ï¥Û» ·ÛÎË Á·ÓË „Óχ‰Ë. ç‡ Á·Ó‡ı Ì ·ÛÎÓ
16
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó. åÖëßüçßëíàóçÄ ëÇßÑéåßëíú áÅߢç∏Ç èéÑ¢ìÜÖñ, ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ. ÇßáÄçíßü ß áÄïßÑ
католицизму на мислення й iдеологiю старовiрiв. І вiд середини XIX столiття в контактi з захiдньою думкою починає витворюватися новочасна росiйська релiгiйно-фiлософська думка, а вже ХХ столiття — це перiод колосального розвитку богословських концепцiй православ’я, якi, правдоподiбно, нiколи б не виявилися, якби осередок тiєї думки не був у Парижi. íÓ ˜ÓÏÛ Ê ÔË ˆ¸ÓÏÛ ‚Ò¸ÓÏÛ ¥ÒÚÓËÍË ÔÓ‚Ó‰flÚ¸ ڇ͠‰‡ÒÚ˘Ì ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl Ï¥Ê Ç¥Á‡ÌÚ¥π˛ ¥ á‡ıÓ‰ÓÏ? А тому, що цi явища часто сприймали з надто малої перспективи. Якщо спостерiгати справи контактiв Сходу i Европи протягом, скажiмо, одного столiття, наприклад XVII , то можна застати певнi готовi ситуацiї, якi мають своєрiднi вiдмiннi риси. Якщо ж, натомiсть, подивитися з дальшої iсторичної перспективи, то ця вiдмiннiсть стає проблематичною. èÓÚ ¥ÁÌˈ¥ ¥ÒÌÛ˛Ú¸. Так, але на малих вiдтинках часу. Наприклад, у потридентськiй Польщi було сильне антивiзантiйське, антисхiднє спрямування. Але треба задуматися над тим, звiдки воно взялося. По-перше, Польща була молодою християнською країною. Це країна, навернена в Х сторiччi. А отже, країна, яка не пам’ятала про спiльну церковну традицiю, до того ж контрреформацiя впровадила в Польщi дуже вузький кут бачення релiгiйних справ. Наш народ переважно мало релiгiйно усвiдомлений, це народ традицiйно дуже побожний, але свiдомiсть релiгiйних справ у нас дуже мала, це свiдомiсть контрреформацiйного типу. Звiсно, що пореформацiйний перiод слiд вiдраховувати вiд закiнчення Тридентського собору до I Ватиканського собору, а це, все ж таки, дуже малий вiдтинок
часу. Церква, яка має тiльки таку пам‘ять, оцiнює всi явища за станом перiоду контрреформацiї, тож очевидно, що з такого погляду видно сильнi рiзницi. Натомiсть iталiйська Церква, яка має довгу iсторичну пам’ять, уже не так гостро бачитиме цi рiзницi. Контрреформацiя специфiчно сформувала польську релiгiйну духовнiсть. Звернiмо увагу хоча б на контраст мiж двома постатями: примасом Польщi Уханьським i кардиналом Гозiюшем. Примас Уханьський — це людина ренесансу, яка пише листи по-польськи навiть до єпископiв, дружить з руськими єпископами, позичає в них книжки, це чоловiк, який намагався створити церковно-релiгiйний синтез, що спирався б i на православ‘я, i на польський дотридентський католицизм. А кардинал Гозiюш? Спосiб його мислення звужений до пiслятридентської перспективи. Іще для примаса Уханьського руська Церква була лишень видозмiною тiєї самої Церкви, для кардинала ж Гозiюша це була вже зовсiм iнша вiра. ôÓ Á‡ı¥‰Ì ÏËÒÚÂˆÚ‚Ó ÔÂÂÈÌflÎÓ ‚¥‰ ÏËÒÚˆڂ‡ ëıÓ‰Û? Якщо йдеться про свiдомiсть sacrum у мистецтвi, то Схiд вiдродився тiльки у ХХ столiттi i з того часу дуже вплинув на розвиток мислення про мистецтво на Заходi взагалi. Завдяки тому, що iкона iснує та що вона усвiдомлювалася з початку ХХ столiття як мистецьке, а не археологiчне, явище, вона вплинула на мистецьку свiдомiсть у всьому свiтi. Йдеться про сукупнiсть мислення про мистецтво. Сьогоднi маємо свiдомiсть sacrum мистецтва як сукупности. Одним з елементiв свiдомости такого типу, розумiння мистецтва як sacrum, власне i є мислення про мистецтво у вiзантiйськiй культурi. Це власне вiзантiйська культура вважає, що мистецтво — святе як цiлiсть;
ÙÓχθÌÓ„Ó ÍÂ¥‚ÌË͇, ̇‡‰Û ÔÓ‚‡‰Ë‚ ıÚÓÒ¸ ÒÚ‡¯ËÈ Á‡ ‚¥ÍÓÏ. Ä‚ÚÓËÚÂÚ Á·Ó¥‚ χ‚ ÏӇθÌËÈ, ‡ Ì ˛Ë‰Ë˜ÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ. ÑÓÒ‚¥‰ Ú‡ ÓÒÓ·ËÒÚËÈ ‡‚ÚÓËÚÂÚ ˜ÎÂÌ¥‚ Á·Ó¥‚ ‚¥‰¥„‡‚‡ÎË ‚‡ÊÎË‚Û Óθ, ÓÒͥθÍË ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÌËÁ¸ÍÓ„Ó ¥‚Ìfl ̇ӉÌÓª ÓÒ‚¥ÚË π‰ËÌÓ˛ ¯ÍÓÎÓ˛ ·Û· Ô‡ÍÚË͇, ̇·ÛÚ‡ Á‡ ÊËÚÚfl. [...] ብÈÒÌÂÌÌfl Ï¥Ò¥ª êÓÒ¥ª ÔÓÍ·‰‡ÎÓÒfl Ú‡ÍÓÊ Ì‡ «Ì‡Ó‰Ì¥ÒÚ¸». ߉‡ΥÁÓ‚‡Ì¥ «ÔÓ˜‚ÂÌÌˈڂӻ Ú‡ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÒÂÎflÌËÌ ·ÛÎË ‰Îfl ÒÎÓ‚’flÌÓ٥Υ‚ ‚ˢËÏË ‚¥‰ á‡ıÓ‰Û. ∫ı ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ¥ÒÚÓ¥ª ·ÛÎÓ Ú¥ÒÌÓ Á‚’flÁ‡Ì ¥Á ÓË∂¥Ì‡Î¸ÌÓ˛ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ˛ ÍÓ̈ÂÔˆ¥π˛, Á ÔÂÂÍÓ̥̇ÒÚ˛ ‚ ¥ÒÚÓË˜Ì¥È ‚¥‰Û·ÌÓÒÚ¥ êÓÒ¥ª Ú‡ Ö‚ÓÔË, ‰‚Óı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È — ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª Ú‡ ‡ÌÚËıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª. èÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡Ì ÒÎÓ‚’flÌÓ٥·ÏË Ó·ÓÊÌÂÌÌfl êÓÒ¥ª Á‚’flÁÛ‚‡ÎÓ ¥ÌÒÚËÌÍÚ ‰Âʇ‚ÌÓª π‰ÌÓÒÚË Á ÔÓ˜ÛÚÚflÏ Ì‡Ó‰ÌÓÒÚË, Á̇ıÓ‰ËÎÓ Ò‚¥È ‚Ëfl‚ Û Ï‡Ì¥ÙÂÒÚÛ‚‡ÌÌ¥ ‚¥‰‰‡ÌÓÒÚË ‰‡‚Ì¥È Ò·‚¥ Ú‡ ¥‰Âª ë‚flÚÓª êÛÒË. èÓ„Îfl‰Ë ÒÎÓ‚’flÌÓ٥Υ‚ (ªı ÔÓÏËÎÍÓ‚Ó ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ Á‡ ˆ¥Î¥ÒÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ) ·ÛÎË ÓÔËβ‰ÌÂÌ¥ Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ. ÇÓÌË ÒÚ‡ÎË Â‡Íˆ¥π˛ ̇ «Á·ÚËÌ¥ÁÓ‚‡Ì» XVIII ÒÚÓÎ¥ÚÚfl Û êÓÒ¥ª. ì Ú¥ ˜‡ÒË ‚ËÒÏ¥˛‚‡ÎË Ì‡Ó‰ÌÛ ÍÛθÚÛÛ, ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡Ì¸ Á‡Á̇‚‡ÎÓ ÛÒ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÂ. ñ‡Ò¸Í¥ Ù‡‚ÓËÚË ·ÛڇθÌÓ Ì‡Ò‡‰ÊÛ‚‡ÎË Á‡ı¥‰Ì¥ ÔÓfl‰ÍË Ú‡ ̇‚’flÁÛ‚‡ÎË Î˛‰flÏ ªı ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥È ·ÎËÒÍ. èÓË‚‡˛˜Ë Á ¥‰ÌÓ˛ ÍÛθÚÛÌÓ˛ Ú‡‰Ëˆ¥π˛, êÓÒ¥fl ·Û· ‚Úfl„ÌÛÚ‡ Û ˜ÛÊÛ. ñ ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl Ì ·ÂÁ Û˜‡ÒÚ¥ ÂÚÌ¥˜ÌËı «Ì¥Ïˆ¥‚». ÇÓÌË ·ÛÎË Ô¥‰‰‡ÌËÏË ˜ËÒÎÂÌÌËı ̥ψ¸ÍËı ÍÌflÁ¥‚ÒÚ‚, ‰ÛÊ ¥ÁÌËı Á‡ ÂÎ¥„¥ÈÌËÏË, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏË Ú‡ ¥ÒÚÓ˘ÌËÏË Ú‡‰Ëˆ¥flÏË, Ó‰Ì‡Í ÍÛθÚÛÌÓ ÔË̇ÎÂÊÌËı ‰Ó á‡ıÓ‰Û. ä‡Ï‡Ëθfl ̇‚ÍÓÎÓ ÔÂÚ·ÛÁ¸ÍÓ„Ó ÚÓÌÛ ÒÍ·‰‡Î‡Òfl ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥ Á ÓÒ¥flÌ – ̇˘‡‰Í¥‚ ̥ψ¸ÍËı ÍÌflÁ¥‚, „ÓÎÓ‚ÌÓ Á ßÌÙÎfl̉¥ª. ÇÒ¥ ‚ÓÌË ·ÓÓÎËÒfl Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ Á‡ ‚·‰Û, ‚ÔÎË‚Ë ¥ «Î˛·Ó‚» ˆ‡Ëˆ¸ ¥ ˆ‡¥‚, ÔÂÂÌÓÒfl˜Ë ¥ ‰Ó·¥, È ÔÓ„‡Ì¥ ‚ÓÔÂÈҸͥ Á‡ÁÍË Ì‡ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ∂ÛÌÚ. Ö‚ÓÔÂÈҸ͠¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌ ÊËÚÚfl Á‡Á̇ÎÓ ÔÓ‰‚¥ÈÌÓª ÍËÁË: ÍÛθÚÛÌÓ-ÂÎ¥„¥ÈÌÓª Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª. èÓ˜‡ÚÓÍ XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl – ˜‡ÒË ÔÓ¯ËÂÌÌfl «Ù‡ÌˆÛÁ¸ÍËı ¥‰ÂÈ» Û Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª, ̇҇ÏÔ‰ ˆÂ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl χÚÂ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌËı ̇ÔflÏ¥‚. ì ˆ‡ËÌ¥ ÂÎ¥„¥ª Ô‡ÌÛ‚‡‚ ‰ÂªÁÏ ‡·Ó ÒÍÂÔÚˈËÁÏ Û ÔÓπ‰Ì‡ÌÌ¥ Á ¥ÓÌ¥π˛ ÇÓθÚ‡. êÂÒÚ‡‚‡ˆ¥fl ÔÓ‚ÂÌÛ· ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ‚‡„Û ñÂÍ‚¥, ‡ÎÂ, Á‡Í¥ÔË‚¯Ë ÁÎÓ‚ÊË‚‡ÌÌfl ÚÂÓ͇Ú˘ÌÓ˛ ‰Âʇ‚Ó˛, ÒÔ˘ËÌË· ÌÂı¥Ú¸ ‰Ó Ò‡ÏÓª ÂÎ¥„¥ª. ì êÓÒ¥ª ÒÍ··Òfl ¥Ì¯‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl. ÇÓ̇ ‚ÒÚÛÔË· Û ÔÂ¥Ó‰ Ú¥ÛÏÙÛ «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥‰Âª» Û ÒÎÓ‚’flÌÓ٥θҸÍÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥. ì‚ÂÒ¸ ÒÎÓ‚’flÌÓ٥θҸÍËÈ Ûı, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ¥ÁÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÛÒÍ·‰ÌÂ̸, ‚Ë͇ÁÛ‚‡‚ ̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ ı‡‡ÍÚ ¥ ÏӇθ̥ ‚‡ÚÓÒÚ¥ ÓÒ¥flÌ, ˘Ó ‚Ë‚Ó‰ËÎËÒfl Á ‰ÓıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª Ú‡ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ëÎÓ‚’flÌ˘ËÌË. èÓÎÂÏ¥ÁÛ˛˜Ë Á ÌÓχÌÒ¸ÍÓ˛ ÚÂÓ¥π˛, ÒÎÓ‚’flÌÓÙ¥ÎË ÔËÔËÒÛ‚‡ÎË ÒÎÓ‚’flÌ‡Ï Ô¥ÓËÚÂÚ Û Î˛·Ó‚¥ ‰Ó Ò‚Ó·Ó‰Ë, Á‚Â΢ۂ‡ÎË ÓË∂¥Ì‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Ú‡ ‚ËÒÓÍËÈ ¥‚Â̸ ªı̸Ӫ ÍÛθÚÛË, Ì ÓÏË̇ÎË Ò··ÍÓÒÚË ªı̸Ӫ ‰Âʇ‚ÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, ‚͇ÁÛ‚‡ÎË Ì‡ ÓË∂¥Ì‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ÒÚÛÍÚÛË ÛÍ·‰Û Ú‡ Á‚˘‡ª‚, ‡·¥Î¥ÚÛ‚‡ÎË ÒÚ‡Ó‰‡‚Ìπ «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌ» ÏËÌÛÎÂ, ÒÎ¥‰Ë flÍÓ„Ó ‰ÓÚË‚‡ÎË Á ‰‡‚Ì¥ı-‰‡‚ÂÌ. ñ ÔÓ‚¥˘‡ÎÓ ÁÏ¥ÌË Û ÒÛÔ˜ˆ¥ ÔÓ ‚‡Ú¥ÒÚ¸ ¥‰ÂÈÌÓª ÒÔ‡‰˘ËÌË ‰ÓÔÂÚÓ‚Óª êÓÒ¥ª (åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª êÛÒË) Ú‡ êÓÒ¥ª Ô¥ÒÎflÔÂÚÓ‚Óª (èÂÚ·ÛÁ¸ÍÓª êÛÒË). ÇËıÓ‰fl˜Ë Á ÏÓÚË‚¥‚ ÂÎ¥„¥ÈÌÓ-Ï¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÔÓ„Îfl‰Û ̇ Ò‚¥Ú, ÒÎÓ‚’flÌÓÙ¥ÎË-«ÓÚÓ‰ÓÍÒË» ÓÁÔÓ˜‡ÎË «ÒÛ‰» ̇‰ ÔÂÚ·ÛÁ¸ÍËÏ ÔÂ¥Ó‰ÓÏ ¥ÒÚÓ¥ª êÓÒ¥ª. ÑÓβ êÓÒ¥ª ‚ÓÌË ÔÓ¥‚Ì˛‚‡ÎË ¥Á ‰Óβ ·¥·Î¥ÈÌÓ„Ó «Ó·‡ÌÓ„Ó Ì‡Ó‰Û». êÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ì‡Ó‰ Á‡ÒÎÛ„Ó‚Û‚‡‚ ̇ ÔÓ‚¥‰ÌÛ Óθ ‚
17
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó. åÖëßüçßëíàóçÄ
áÅߢç∏Ç èéÑ¢ìÜÖñ, ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ.
адже у Вiзантiї не було свiтського мистецтва i церковного мистецтва окремо. Було мистецтво, яке все — святе. Іконоборцi хотiли злiквiдувати поняття sacrum у мистецтвi, а Схiд цього не потерпiв i, пiсля спроби iконоборцiв, всi справи почали розвиватися дуже однолiнiйно: якщо малювалося що-небудь зi свiтської тематики, то форма стосовно сакральної тематики була та сама. У мистецтвi все було святе. Одним з елементiв усвiдомлення собi цього розумiння мистецтва як sacrum у нашiй культурi є ситуацiя мистецтва у вiзантiйськiй культурi. Але, як я вже сказав, усi цi властивостi вiзантiйської культури оживають у зiткненнi з аналiтичною культурою Заходу. Вiзантiйська культура має тенденцiї до синтезу, це — синтезуюча культура, натомiсть культура Заходу має тенденцiї до аналiзу, до видiляння проблем, це — культура par excellence аналiтична. І власне ця аналiтичнiсть захiднього мислення животворно впливає на синтетичний стан свiдомости культури Сходу. Ä Û ·Ó„ÓÒÎÓ‚Ò¸Í¥È ‰Ûψ¥? У своїх розважаннях богослови Заходу дуже часто використовують схiдну думку. Навiть деякi теми останнього собору вказують на те, що вони виникли пiд виразним впливом схiдньої богословiї. У цiлiсному мисленнi про Церкву захiдня еклезiологiя починає сьогоднi бачити церковну проблематику не тiльки з захiдньої, але й з вiзантiйської перспективи. Вiзьмiмо хоча б енциклiку Пiя XII про Церкву як про Мiстичне Тiло Христа — вона ж виникла пiд виразним вiзантiйським впливом. Власне тому, що вiдходить вiд катехизмової, пiслятридентської формули Церкви як органiзацiї, як iнституцiї. У
ëÇßÑéåßëíú
ÇßáÄçíßü ß áÄïßÑ
пiслятридентськiй концепцiї Церква — це передусiм iнституцiя, а в вiзантiйськiй думцi вона завжди була i є передусiм Тiлом Христа. І ця свiдомiсть повертається в енциклiцi Пiя XII, а нинi — дедалi бiльше розвивається в Церквi. Почекаймо, як пiдуть справи далi, бо ми стоїмо напередоднi дуже бурхливого розвитку, ми маємо справу не стiльки з вiдрубнiстю обох Церков, обох богословiй, скiльки з їх взаємопрониканням. Я не хочу вдаватися до деталей, але заакцентую двi речi. Перша з них — основоположна єднiсть Вiзантiї i Заходу, друга — певна летаргiчна тенденцiя вiзантiйської культури; всi речi дiються в нiй у синтезi i в потенцiї. Актуалiзуються вони тiльки в зiткненнi з аналiтичним мисленням Заходу. Для мене це найважливiша точка нашої розмови. Можна говорити про зiткнення двох свiтiв, таких як Азiя й Европа, можна говорити про таку культурнорелiгiйну iндивiдуальнiсть, як iслам, i тодi легко говорити про обопiльнi впливи iсламу i християнства, бо це — два вiдмiннi культурнi типи, у яких певнi речi дозрiвали у рiзних умовах. Але дуже важко говорити про взаємнi впливи там, де немає повного роздiлу, де яке-небудь явище є двополюсною єднiстю. Бо Вiзантiя — це Захiд, але — своєрiдний Захiд, Захiд з дещо iншими акцентами, з дещо iншою ментальнiстю; та все таки вiзантiйська i захiдня культура становлять єднiсть.
êÓÁÏÓ‚‡ ‚¥‰·Û·Òfl ‚ Ò¥˜Ì¥ 1980 ÓÍÛ Û ä‡ÍÓ‚¥ èÂÂÍ·‚ Ä̉¥È ò͇·’˛Í
¥ÒÚÓ¥ª β‰ÒÚ‚‡ Ì Á Ó„Îfl‰Û ̇ Ò‚Ó˛ χÚÂ¥‡Î¸ÌÛ ÏÓ„ÛÚÌ¥ÒÚ¸ ˜Ë ‰Âʇ‚ÓÚ‚Ó˜¥ Á‰¥·ÌÓÒÚ¥ È ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl, ‡Î Á Ó„Îfl‰Û ̇ ÈÓ„Ó ÏӇθ̥ ‚‡ÚÓÒÚ¥, flÍ¥ ÍÓÏÔÂÌÒÛ‚‡ÎË ÛÒ¥ ÈÓ„Ó ‚‡‰Ë, Á Ó„Îfl‰Û ̇ ËÒË ı‡‡ÍÚÂÛ È Ò‚Óπ¥‰ÌÛ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì¥ÒÚ¸. ì ÒÎÓ‚’flÌÓÙ¥Î¸Ò¸Í¥È Ú‡‰Ëˆ¥ª ÔÂÂÔÎÂÎËÒfl ÚË ÏÓÚË‚Ë – ÂÎ¥„¥ÈÌËÈ, Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËÈ ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ. êÂÎ¥„¥ÈÌËÈ ÏÓÚË‚ ·ÛÎÓ Ì‡ÈÔÓÒÚ¥¯Â ÓÁ̇˜ËÚË ‚ Ú‡‰Ëˆ¥ª ÒÛˆ¥Î¸ÌÓ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓ„Ó Ì‡Ó‰Û, flÍ ÔÓ˜ÛÚÚfl ‚¥‰‰‡ÌÓÒÚË ÓÚÓ‰ÓÍÒ‡Î¸Ì¥È ‚¥¥. ñ¥ ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ‚¥Á¥ª ‰ÓÔÓ‚Ì˛‚‡‚ ¥ÒÚÓ¥ÓÒÓÙÒ¸ÍËÈ ÏÓÚË‚, ÔËڇχÌÌËÈ Ì‡Ó‰‡Ï, flÍ¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ Ò· Á‡ Ó·‡ÌËı ¥ Ó·‰‡Ó‚‡ÌËı ÓÒÓ·ÎË‚ËÏ ¥ÒÚÓ˘ÌËÏ ÔÓÍÎË͇ÌÌflÏ. [...] ïÓÏflÍÓ‚ ‚¥‰¯Û͇‚ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª êÓÒ¥ª Ú‡ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë Á‡Ò‡‰Ë ªı ÔÓ‰‡Î¸¯Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. Ç¥Ì ÔÓÒÚ‡‚Ë‚ ÁÌ‡Í ¥‚ÌÓÒÚË Ï¥Ê Î˛·Ó‚’˛ ‰Ó ‚¥Ú˜ËÁÌË Ú‡ ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ÒÚ˛ ̇ӉÛ. ì Ô‡‚ÓÒ·‚’ª ïÓÏflÍÓ‚ ‚·‡˜‡‚ π‰ËÌÛ ¥ ̇È͇˘Û Á‡ÔÓÛÍÛ Ï‡È·ÛÚÌ¸Ó„Ó êÓÒ¥ª, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‰ÊÂÂÎÓ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl. Ç¥Ì Á‡Ô˜ۂ‡‚ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁ‡ˆ¥˛ ¥ÒÚÓ˘ÌËı ¯Îflı¥‚, ̇‰‡‚‡ÌÌfl ªÏ «Á‡„‡Î¸ÌÓβ‰Ò¸ÍÓ„Ó» ı‡‡ÍÚÂÛ.20 ïËÒÚË̇ ïÓÈÌˈ¸Í‡ ¥ÌÚÂÔÂÚÛ‚‡Î‡ ˆÂÈ ÔÓ„Îfl‰ Ú‡Í: êÓÒ¥fl, Á‡‚‰flÍË Ò‚ÓªÈ ¥ÒÚÓË˜Ì¥È ÌÂÔÓ‚ÚÓÌÓÒÚ¥, Òڇ· ‰ÂÔÓÁËÚ‡¥πÏ ÛÌ¥‚Â҇θÌËı Á‡Ò‡‰. Ç¥‰Íˉ‡˛˜Ë ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏ Û ¥ÒÚÓ¥ÓÒÓÙ¥ª (‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ È „„ÂÎ¥‚Ò¸ÍÛ ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ ÛÌ¥‚Â҇θÌËı ¥ÒÚÓ˘ÌËı Ô‡‚), ҇Ϡ‚ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁ‡ˆ¥ª ïÓÏflÍÓ‚ ·‡˜Ë‚ χȷÛÚÌπ β‰ÒÚ‚‡. ÑÎfl Ì¸Ó„Ó ÓÒÌÓ‚ÌÓ˛ ÚÂÁÓ˛ ·Û· ÚÂÓ¥fl ÔÓ ÒÔÓÍÓÌ‚¥˜Ì¥ ÓÒ¥ÈҸͥ ÔË̈ËÔË, flÍ¥ Ï¥ˆÌ¥˛Ú¸ Û Ô‡‚ÓÒ·‚Ì¥È ‚¥¥.21 ç ҂¥ÚҸ͇, ‡ Î˯ ˆÂÍӂ̇ ‚·‰‡ ÔÓπ‰ÌÛ‚‡Î‡ „ÓÎÓ¯ÂÌÌfl Á‡Ò‡‰ ‚¥Ë Á Ô‡„ÌÂÌÌflÏ ‰Ó π‰ÌÓÒÚË È ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚË ‰Âʇ‚Ë. ÑÎfl ïÓÏflÍÓ‚‡ ñÂÍ‚‡ È Ô‡‚ÓÒ·‚’fl ·ÛÎË ÒËÏ‚Ó·ÏË π‰ÌÓÒÚË Û Ò‚Ó·Ó‰¥ È Ò‚Ó·Ó‰Ë Û π‰ÌÓÒÚ¥, «¥ÌÚÂ∂‡Î¸ÌÓÒÚË ‰ÛıÛ», «Ó„‡Ì¥˜ÌÓª ÒԥθÌÓÚË». í‡Í ڇÍÚÛ‚‡ÌÌfl Ô‡‚ÓÒ·‚’fl ‚¥Ì ̇ÁË‚‡‚ «ÒÓ·ÓÌ¥ÒÚ˛», Ô‡„ÌÛ˜Ë ·‡˜ËÚË Û ÊËÚÚ¥ ÛÒ¸Ó„Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û ‚Ëfl‚Ë π‰ÌÓÒÚË, ‚ÒÂÁ‡„‡Î¸ÌÓÒÚË Ú‡ ˆ¥Î¥ÒÌÓÒÚË. ïÓÏflÍÓ‚ ‚ËÓ·Ë‚ ıËÒÚËflÌҸͥ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó «Î˛·ÓÏÛ‰ÒÚ‚‡», ÔÓÚËÒÚ‡‚Ë‚¯Ë Òı¥‰ÌÛ Ï¥ÒÚËÍÛ Á‡ı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ÒıÓ·ÒÚˈ¥. [...] ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò ÔÓ„Îfl‰Ë ïÓÏflÍÓ‚‡ ̇ ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ñÂÍ‚Ë Ì‡ÎÂʇÎË ‰Ó ÌÂÁ‚˘‡ÈÌÓ Â‡Î¥ÒÚ˘ÌËı. ĉÊ ‚¥Ì ÓÚÓÚÓÊÌ˛‚‡‚ ñÂÍ‚Û Ì‚ˉËÏÛ È ‚ˉËÏÛ, ‚ËÁ̇‚‡‚ ·Î‡„Ó‰‡Ú¸ Á‡ π‰ËÌËÈ ·ÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌËÈ Íӥ̸ ñÂÍ‚Ë, Á‚Ӊ˂ Óθ π‡ı¥‚ Î˯ ‰Ó Î¥ÚÛ„¥ÈÌÓª ÙÛÌ͈¥ª Ú‡ ªı ÓÔÓÒ‰ÍÓ‚‡ÌÓ ·ÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl, ‚¥‰Íˉ‡‚ ‚¥‰Û·Ì¥ÒÚ¸ Ï¥Ê ñÂÍ‚Ó˛, fl͇ ÔÓ‚˜‡Î‡ ¥ Ú¥π˛, ˘Ó ‚˜Ë·Òfl, ‰ÂÙÓÏÛ‚‡‚ ÔÓÌflÚÚfl ‚¥Ë, flÍ ÒÛ·’πÍÚË‚ÌÓª, Ú‡Í ¥ Ó·’πÍÚË‚ÌÓª, ‚ËÁ̇‚‡‚ ÒÓ·ÓÌ¥ÒÚ¸ ‚¥Û˛˜Ëı ‚·ÒÚË‚ËÏ Ô¥‰ÏÂÚÓÏ ˆÂÍÓ‚ÌÓª ÌÂÔÓÏËθÌÓÒÚË. ì Ô‡‚ÓÒ·‚’ª ‡Ì¥ Ô‡Ú¥‡ıË, ‡Ì¥ ÒÓ·ÓË Ì ÏÓÊÛÚ¸ Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÛ‚‡ÚË ÌÓ‚‡ˆ¥È, ÓÒͥθÍË Ì‡ ÒÚÓÓÊ¥ ÔÓ·ÓÊÌÓÒÚË ñÂÍ‚Ë ÒÚÓªÚ¸ Á‡„‡Î ‚¥Û˛˜Ëı, Ò·ÚÓ Î˛‰Ë, ÍÓÚ¥ ıÓ˜ÛÚ¸ Á·Â„ÚË ÔÓ·ÓÊÌ¥ÒÚ¸ ÌÂÁÏ¥ÌÌÓ˛, Á„¥‰ÌÓ ¥Á Á‡ÔÓ‚¥ÚÓÏ Ô‰ͥ‚. 臂ÓÒ·‚’fl Á·Â„ÎÓ ñÂÍ‚Û, flÍ ÌÂÔÓÓ˜ÌÛ ç‡Â˜ÂÌÛ ‰Îfl ªª ç‡Â˜ÂÌÓ„Ó, ıÓ˜‡ ÈÓÏÛ Ì ‚¥‰ÓÏËÈ Ì‡„Îfl‰, Á‚‡ÌËÈ «ˆÂÍÓ‚ÌËÏ ÍÂ¥‚ÌˈڂÓÏ» (Ô‡Ô‡ Û Í‡ÚÓÎˈ¸Í¥È ñÂÍ‚¥). ∏‰ËÌÓ ÛÁ‡ÏË ‚Á‡πÏÌÓª β·Ó‚Ë ‰Ó å‡ÚÂ¥ ñÂÍ‚Ë ‚¥Û˛˜¥ ÔÓ‚’flÁÛ‚‡ÎËÒfl Û ÒԥθÌÓÚÛ ‚¥Ë È ÔÓÍÓË Ô‰ 臂‰Ó˛, ÔÓڂ‰ÊÂÌÓ˛ Ò¥ÏÓχ Ô˜‡ÚflÏË ë‚flÚÓ„Ó ÑÛı‡, ‡·Ó Ò¥ÏÓχ ÇÒÂÎÂÌÒ¸ÍËÏË ëÓ·Ó‡ÏË. íÂÓÎÓ„¥˜Ì‡ ¯ÍÓ· ïÓÏflÍÓ‚‡ Û ˆ‡ËÌ¥ χ∂¥ÒÚÂ¥‡Î¸ÌÓª ÚÂÓ¥ª ñÂÍ‚Ë ·Û· ̇ÒڥθÍË Ï‡ÍÒËχΥÒÚÒ¸ÍÓ˛, ̇‚¥Ú¸ ˘Ó‰Ó ‰ÓÍÚË̇θÌËı ¥ ÛÒÚÓπ‚Ëı Ú‡‰Ëˆ¥È Ô‡‚ÓÒ·‚’fl, ˘Ó ‚ËÍÎË͇· ¥ÁÍËÈ ÒÔÓÚË‚. è¯ËÏ ÁÓ·Ë‚ ˆÂ ÇÓÎÓ‰ËÏË ëÓÎÓ‚ÈÓ‚, ÍÓÚËÈ ÔÓ-¥Ì¯ÓÏÛ ÓÁÛÏ¥‚ ̇ÒÚ‡‚Ìˈ¸Í ÒÎÛÊ¥ÌÌfl ñÂÍ‚Ë, ‡ ïÓÏflÍÓ‚Û Á‡Íˉ‡‚ ¥‰Â‡Î¥Á‡ˆ¥˛ Ô‡‚ÓÒ·‚’fl. ó‡ÒÚË̇ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ÚÂÓÎÓ„¥‚ Û˜ËÌË· ÒÔÓ·Û Á·„¥‰ÌËÚË Ì‡‰Ï¥ÌËÈ ‡‰Ë͇ΥÁÏ ïÓÏflÍÓ‚‡. ÑÂflÍ¥ ÔÓÒÚ‡‚ËÎËÒfl ‰Ó Ì¸Ó„Ó Á ÏÓ‚˜‡ÁÌÓ˛ Á„Ó‰Ó˛. èÓÒÎ¥‰Ó‚ÌËÍË ïÓÏflÍÓ‚‡ Ó‰ÌÓÒÚ‡ÈÌÓ ‰Ó‚Ó‰ËÎË, ˘Ó ÈÓ„Ó ÒËÒÚÂχ ‚ÎÛ˜ÌÓ ‚¥‰Ó·‡Ê‡π ¥ÒÚÓÚÌ¥ ËÒË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡‚ÓÒ·‚’fl. ç‡È¥¯Û˜¥¯Â ÔÓÚË ÂÍÎÂÁ¥ÓÎÓ„¥˜ÌËı ÔÓ„Îfl‰¥‚ ïÓÏflÍÓ‚‡ ‚ËÒÚÛÔË‚ ÂÍÚÓ
18
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó. åÖëßüçßëíàóçÄ
ëÇßÑéåßëíú
ßçòßëíú èêÄÇéëãÄÇ'ü ЮРIЙ НОВОСІЛЬСЬКИЙ
Одвiку — бо вже тисячу рокiв — не було такого великого, як тепер, зближення мiж католицькою Церквою — захiдною i католицькою Церквою — схiдною (яку також називають православною). Можна сказати, що нинi мiж католицькою i православною Церквами, або ж мiж Церквами Заходу i Церквами Сходу, iснують лiпшi вiдносини, нiж це було перед схизмою. Перед схизмою був кiлькастолiтнiй перiод справжньої ненависти, тобто була одна Церква, одна доктрина, одноцiльна єрархiя, а проте, протягом останнiх трьох столiть перед роз'єднанням, мiж латинським Заходом i гелленiстичним Сходом панувала атмосфера, повна ненависти. Незважаючи на те, що формально однiєї Церкви немає, сьогоднi вiдносини лiпшi, нiж були в IX чи VIII столiттi, тобто в часi, коли розколу мiж Церквами не було. Виникає запитання, чи не є розмова в такiй ситуацiї про iншiсть православ’я стосовно Церков Заходу якоюсь екуменiчною нетактовнiстю, тим, що гальмує, що вносить замiшання в загальну
iнтелектуальну, богословську, почуттєву атмосферу, яка вже створилася мiж християнськими Сходом i Заходом. Однак, добре було б пригадати собi одну рiч: адже у недавнi часи, на початку ХХ столiття, чiльний протестантський iсторик, тогочасна богословська знаменитiсть, вiдмовляв православ‘ю в суттєвих рисах християнства. Твердив, що православ’я як синкретична релiгiя, сукупнiсть античних мiтiв, найрiзноманiтнiших елементiв орiєнтальної магiї, — тiльки зовнiшньо i чисто формально пов‘язане з християнством. Чи можлива була аж така помилка, аж така вiдмiннiсть щодо нинiшнiх наших переконань у цьому предметi? На пiдрумунськiй Буковинi є широко вiдома мiсцевiсть Воромет. Там є мурована церква XVI столiття, цiкава тим, що, як i багато iнших буковинських церков, вона ззовнi також цiла вимальована. Зовнiшнi стiни пiд широкими пiддашками, якi захищають церкву вiд дощу i снiгу, покритi фресками. На пiвденнiй зовнiшнiй стiнi вмiщено величезну
åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª ÑÛıÓ‚ÌÓª Ä͇‰ÂÏ¥ª Ä.Ç.ÉÓÒ¸ÍËÈ. âÓ„Ó ÍËÚ˘̥ Á‡Û‚‡ÊÂÌÌfl ‚ˇʇÎË Óˆ¥ÌÍÛ ÒËÒÚÂÏË ïÓÏflÍÓ‚‡ Á¥ ÒÚ‡Ìӂˢ‡ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª ÚÂÓÎÓ„¥ª, ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë Ûfl‰Ó‚Óª Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓª ‰ÓÍÚËÌË. ïÓÏflÍÓ‚ ÔÓÏÓ‚Îfl‚ ‰ÛÊ ‚Ô‚ÌÂÌÓ, χÎÓ Ì ‡‚ÚÓËÚ‡ÌÓ. ì êÓÒ¥ª ÈÓ„Ó ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ÔËÒ‡ÌÌfl Ô¥‰Îfl„‡ÎË ˆÂÍÓ‚Ì¥È ˆÂÌÁÛ¥. éÚÓÊ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÔÓÎÂÏ¥˜ÌËı Ú‚Ó¥‚ ‚¥Ì ÓÔÛ·Î¥ÍÛ‚‡‚ ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË êÓÒ¥ª. äÓÎË Û 1879 Óˆ¥ ÒËÌÓ‰‡Î¸Ì¥ ˆÂÌÁÓË ‰ÓÁ‚ÓÎËÎË û¥π‚¥ ë‡Ï‡¥ÌÛ ‰ÛÍÛ‚‡ÚË È ÔÓ¯Ë˛‚‡ÚË ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ Ú‚ÓË ïÓÏflÍÓ‚‡, ‚ÓÌË ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÎË ‚ˉ‡‚ˆfl ÔÓÏ¥ÒÚËÚË ¥ÌÙÓχˆ¥˛ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÌÂÚӘ̥ È Ì‰ÓÍ·‰Ì¥ ÚÂÏ¥ÌË — ˆÂ ̇ÒÎ¥‰ÓÍ ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË ‚ ‡‚ÚÓ‡ ÚÂÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÓÒ‚¥ÚË. ÑÓ‰‡ÈÏÓ, ˘Ó ñÂÍ‚‡, Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ flÍÓª ÒÔˇπÚ¸Òfl ̇ ˜Û‰Ó á¥Ò·ÌÌfl ë‚flÚÓ„Ó ÑÛı‡, Ì Ïӄ· Ô¥ÚË Ì‡ ÍÓÏÔÓÏ¥ÒË ¥ ÔÓÒÚÛÔÍË ˘Ó‰Ó ‰Ó„χڥ‚ ‚¥Ë. èÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ÂÎ¥„¥ÈÌÓª π‰ÌÓÒÚË Û ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ Ì ÏÓ„ÎÓ Ì‡ÒÚ‡ÚË ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ô‚ÌÓ„Ó ÍÓÏÔÓÏ¥ÒÌÓ„Ó ‡Î¸flÌÒÛ ˜Ë ‡ÍÚÛ Ï¥ÊÍÓÌÙÂÒ¥ÈÌÓª ÛÏÓ‚ÌÓª ÛÌ¥ª, ÔÓÁ‡flÍ ˆÂ ·ÛÎË ÓÁ‚’flÁÍË, Á‡ÒÌÓ‚‡Ì¥ ̇ ÙÓχı ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ‰Âʇ‚. ÄÔÓÒÚÓÎË Ô‡‚ÓÒ·‚’fl Ú‡ ˆ‡ËÁÏÛ ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡ÎË, ˘Ó ¥Á ÒËÎË, ÔÓ·ÓÊÌÓÒÚË È ÊÂÚÓ‚ÌÓÒÚË Ï‡Î‡ ÔÓÒÚ‡ÚË Ï‡È·ÛÚÌfl ÏӇθÌÓ ‚ÂÎË͇ êÓÒ¥fl, fl͇ ÔflÏÛ‚‡Î‡ · ̇ ˜ÓÎ¥ ̇Ӊ¥‚ ‰Ó ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ¥‰Â‡ÎÛ. ߉‡ÎÓÏ Ï¥Ò¥ÓÌÂÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡ÔflÏÛ ·Û‚ «˜ÓÎÓ‚¥Í ÅÓÊËÈ», flÍËÈ Ô‡ÚÂÚ˘ÌÓ ‚Ó·‚, ˘Ó êÓÒ¥fl ‚¥Ó˛ Ò‚Óπ˛ Á‰Ë‚Ûπ È ÔÓflÚÛπ Ò‚¥Ú. ëÔ‡‚ÊÌfl êÛÒ¸ — ˆÂ „Óχ‰‡. í‡Ï ‚Ó̇ ·¥Î¸¯Â Ì¥Ê ÌÂÔÂÂÏÓÊ̇. èËÁ̇˜ÂÌÌflÏ êÛÒË ·ÛÎÓ Á‡Î˯ËÚË Ô¥ÒÎfl Ò· ‚ ¥ÒÚÓ¥ª Ó‰ËÌ Î˯ ‚Ëfl‚: „Óχ‰Û, ÒÎÓ‚Ó Ò·‚ÌÂ, ÍÓËÒÌ ‰Îfl ÔÓÒÚÛÔÛ, Ô‡‚‰Ë, Á‡ÍÓÌÛ, ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË Ú‡ Ò‚Ó·Ó‰Ë. ì Ú‡ÍÓÏÛ Ì‡ÔflÏ¥ ÓÁÛÏÛπ ‚¥‰Óχ Ô‡ˆfl åËÍÓÎË Ñ‡ÌË΂ҸÍÓ„Ó «êÓÒ¥fl Ú‡ Ö‚ÓÔ‡» (1869 .). ç‡Á‚‡ ÍÌË„Ë ·Û· Ì‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó˛, ‚ Ì¥È Ï¥ÒÚËÎËÒfl ‡Î˛Á¥ª ‰Ó ‚¥‰ÓÏÓ„Ó Ú‚Â‰ÊÂÌÌfl èÂÚ‡ I, ÍÓÚËÈ Ì‡Á‚‡‚ êÓÒ¥˛ ˜‡ÒÚËÌÓ˛ Ò‚¥ÚÛ. Ç¥‰ ÚÓ„Ó ˜‡ÒÛ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ÔÓ˜ÛÚË Á̇ÏÂÌÌÛ Ù‡ÁÛ: «êÓÒ¥fl Ú‡ Ö‚ÓÔ‡». èÓÏÓ‚ËÒÚÓ˛ π ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÙÓÏÛ₇ÌÌfl «êÓÒ¥fl Ú‡ ÄÌ„Î¥fl», «êÓÒ¥fl Ú‡ î‡Ìˆ¥fl» ˜Ë «êÓÒ¥fl Ú‡ ç¥Ï˜˜Ë̇», ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÂ, ˘Ó ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÒÚÓÎ¥Ú¸ ªı ÔÓ‚’flÁÛ‚‡ÎË ‰‚ÓÒÚÓÓÌÌ¥ ÍÛθÚÛÌ¥ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Á‚’flÁÍË. éÍÂÒÎÂÌÌfl «êÓÒ¥fl Ú‡ Ö‚ÓÔ‡» ÓÁ̇˜‡ÎÓ, ˘Ó ˆ‡Ò¸Í‡ ‰Âʇ‚‡ π ‚ÂÎËÍËÏ, π‰ËÌËÏ ÍÓÌÚËÌÂÌÚÓÏ ¥ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ Ì¸Ó„Ó ÏÓÊ̇ ÎË¯Â Û ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ „ÎÓ·‡Î¸ÌËı, «Ï¥ÊÍÓÌÚËÌÂÌڇθÌËı», ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚. чÌË΂ҸÍËÈ ÒÔÓ·Û‚‡‚ ‚ËÁ̇˜ËÚË Û Ò‚ÓªÈ Ô‡ˆ¥ ÔË̈ËÔË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ. Ä‚ÚÓ ‰Ó‚Ӊ˂, ˘Ó êÓÒ¥fl Ú‡ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ì‡Ó‰ ̇ÈÔÓ‚Ì¥¯Â ‚ˇʇ˛Ú¸ ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍËÈ ÍÛθÚÛÌÓ-¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ÚËÔ. üÍ ‰Ó͇Á ̇‚Ӊ˷Òfl ÒÎÓ‚’flÌҸ͇ ÒÂÎflÌҸ͇ Ó‰ËÌ̇ Ú‡‰Ëˆ¥fl, ˘Ó Á’fl‚Ë·Òfl Û Ò¥Î¸Ò¸Í¥È ÒԥθÌÓÚ¥. Ä‚ÚÓ ‚Ëı‚‡Îfl‚ ÍÓÎÂ∂¥‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ¥¯Â̸ Ú‡ ÔËflÁ̸, fl͇, flÍ ‚¥Ì ÔÂÂÍÓÌÛ‚‡‚, Ô‡ÌÛ‚‡Î‡ Û Ò¥Î¸Ò¸Í¥È „Óχ‰¥, ¥ ÔÓ¥‚Ì˛‚‡‚ ˆ˛ ͇ÚËÌÛ Á¥ Ò‚‡Í‡ÏË, flÍËÏË ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ÔËÈÌflÚÚfl ¥¯ÂÌÌfl Û Á‡ı¥‰ÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı. âÓÏÛ ‚ˉ‡‚‡ÎÓÒfl, ˘Ó ÔÓÍ·‰‡ÌÌfl ̇ Ô‡‚Ì¥ ∂‡‡ÌÚ¥ª Û ÒÛÒԥθÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥ π ÙÓÏÓ˛ „ӪÁÏÛ, ‚¥‰ flÍÓ„Ó ·Û‚ ÁÓ‚Ò¥Ï ‚¥Î¸ÌËÈ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÒÂÎflÌËÌ. íÓÏÛ êÓÒ¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ Á·Â„ÚË Ò‚¥È Ò‡ÏÓ‚fl‰ÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ, ·ÓÓÌfl˜ËÒ¸ ‚¥‰ ˜ÛÊËı ‚ÔÎË‚¥‚. ÇÓÌË È ÒÔ‡‚‰¥ ‰ÓÎË̇ÎË ‰Ó êÓÒ¥ª, Ó‰Ì‡Í ªÏ Ì ‚‰‡ÎÓÒfl ÓÒfl„ÌÛÚË ÔÓ‚ÌÓª ‚·‰Ë, ¥ ̇‰‡Î¥ ‚Ó̇ Á‡Î˯‡Î‡Òfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ-Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓ˛. чÌË΂ҸÍËÈ ·Û‚ ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ÂÌÂÚ¸Òfl ‰Ó «Ò‚¥ÚÎÓ‰‡ÈÌÓ„Ó ëıÓ‰Û», ‰Ó ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó„Ó Roma aeterna. ÉÓÎÓ‚ÌËÈ ÔÓÚ¥Í ¥ÒÚÓ¥ª ÔÎË‚Â Á Ì·ÂÒÌÓ„Ó ‰Ê·, ˜ÂÂÁ ∏ÛÒ‡ÎËÏ ¥ ñ‡„ÓÓ‰ ‰Ó äËπ‚‡ È åÓÒÍ‚Ë. í¥Î¸ÍË Á ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÁÂÏÎ¥ ·’π ‰ÊÂÂÎÓ ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓ„Ó ¥ ÒÔ‡‚‰ÎË‚Ó„Ó ÒÛÒԥθÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÛÒÚÓ˛.22 [...]
19
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó. åÖëßüçßëíàóçÄ
композицiю, яка займає майже цiлу стiну, а представляє вона генеалогiчне древо Христа. Ця композицiя неймовiрно розбудована. Помiж гiлками древа маємо Праотцiв i Отцiв Старого Завiту. Маємо головнi сцени з життя Христа та цiлої економiї спасiння включно з есхатологiєю, бо є й образ Нового Єрусалиму. Але бачимо там iще бiльше, i якраз це дуже дивує. Отож, крiм бiблiйних постатей, маємо ще й постатi з античної iсторiї фiлософiї i духовности гелленської i гелленiстичної епохи, себто з поганства. Є там Сiвiлла, Пiтагор, Сократ, Платон, Арiстотель. Дуже цiкавий їхнiй одяг, костюмологiя цих постатей. Вони вбранi не в античнi строї, незважаючи на те, що канон вiзантiйського малярства прекрасно знав костюмологiю гелленiстичного чи римського перiоду. Костюми, убiр тих постатей — орiєнтальнi, персько-халдейськi. Я хотiв би заси¶налiзувати тут певну загальну тенденцiю. Я буду говорити бiльше про зовнiшнi риси явищ, i придiлятиму їм бiльшу увагу, анiж їхнiй iдеологiчнiй, фiлософськiй чи догматичнiй мотивацiї, про яку, поза всяким сумнiвом, також можна було б багато говорити. Все, про що я хочу сказати — це будуть радше малопомiтнi зовнiшнi елементи структури ритуального, мистецького, лiтургiйного або ж навiть i магiчного дiяння. Тим i важливi для мене отi костюмологiчнi риси, отi строї, в якi вбрано постатi т. зв. поганської античности. Менш важливо показувати (правдоподiбно i, можливо, на пiдставi обширної лiтератури з цього предмета), яка генеза тих строїв, чому саме так вбрано постатi гелленської античности. Тож методою моєї аналiзи буде вихiд вiд зовнiшнiх явищ, вiд дiй формальної, вiзуальної, акустичної природи, вiд зовнiшнiх дiянь, вiд ритуалу. Бо тi елементи становлять найбiльшу, найiстотнiшу рiжницю помiж схiднiм i захiднiм християнством. Я вважаю, що вони аж нiяк не вториннi й не другоряднi. Навпаки, в них можна помiтити суттєвi складники мисельних структур, культового i мiстичного досвiду, складники, важливi не менше, а може
ëÇßÑéåßëíú
й бiльше, анiж догматичнi конструкцiї та їх фiлософська й спекулятивна пiдбудова. Тож ходiмо далi шляхом опису зовнiшнiх елементiв. Кожна людина, призвичаєна до простоти католицького, а тим паче, протестантського культу, до їх логiки, впорядкування, доцiльности, читабельної виразности жесту, мовленого або виспiваного слова, у першому зiткненнi з православним богослужiнням переживе якийсь шок. Цей шок буде реакцiєю на просто таки екзотичнi дiйства такої от багатошарової дiйсности, на симультаннi, часто-густо заплутанi дiйства, позбавленi безпосередньої читабельности i однозначности. Вiзьмiмо, наприклад, першу частину православної лiтургiї, частину, якої немає в захiднiх лiтургiях i Церквах (захiднi лiтургiї складаються з лiтургiї катехуменiв та лiтургiї вiрних — натомiсть Схiд має ще й третю частину, яка стоїть перед лiтургiєю катехуменiв i лiтургiєю вiрних, яка немовби висунута поза рамки тих двох знаних на Заходi частин). Вона називається приготування: проскомидiя. Отож, у навi перед iконостасом читець читає псалом, канонiчнi часи, або, на Балканах, утреню; читає монотонним, лiтургiйним способом; зрештою, iнший цей спосiб у руських церквах i iнший на Балканах або в грецькiй церквi. Рiвночасно за iконостасом, бiля бiчного вiвтаря предложення, вiдбувається iнша акцiя. Лiтургами є тут єрей i диякон. Почерез iще замкнутi царськi врата (часто — ажурнi) iнодi видно їх силюети, а iз словами читця з нави виразно змiшуються слова iрея, який уголос виголошує свої тексти, в даному випадку — таємничi тексти Старого i Нового Завiту. Там вiдбувається цiла мiстерiя надкраювання, проколювання, укладання жертовного хлiба, наливання до чашi вина i води, покривання дискосу i чашi покровцями, обкаджування цих елементiв i вiвтаря. Опiсля диякон або єрей виходять через бiчнi врата, обкаджують iкони i вiрних окiл цiлої церкви, промовляючи п’ятдесятий псалом. Часом промовляють мовчки, часом — пiвголосом, i це знову ж
êÓÒ¥ÈҸ͇ ¥‰Âfl, ¯ËÓÍÓ ‚¥‰‰ÁÂ͇ÎÂ̇ Û Î¥Ú‡ÚÛ¥, ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ‡Î¸Ì¥È ÔÛ·Î¥ˆËÒÚˈ¥, ÊÛ̇ΥÒÚˈ¥, Û ÔÓÎÂÏ¥ˆ¥ Ï¥Ê «ÔÓ˜‚ÂÌÌË͇ÏË» Ú‡ Ó͈ˉÂÌڇΥÒÚ‡ÏË, ÒÚÓÒÛ‚‡Î‡Òfl Ì Î˯ ·‡„‡Ú¸Óı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl ͇ªÌË, ‡ÎÂ È ÂÎ¥„¥ÈÌÓ-Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓª ÔÓ·ÎÂχÚËÍË. ÇÂ΢ÂÁÌËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ ̪ χ· Î¥Ú‡ÚÛ‡. ñ ‚Ó̇ Á‡ ˜‡Ò¥‚ ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË Ù‡ıÓ‚Óª Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª (Ô¯‡ ÔÓÎÓ‚Ë̇ XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl) ÔÓ΄¯Û‚‡Î‡ ÔÓ¯ÛÍË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ ̇ «ÓÒÚ‡ÚӘ̥, ÔÓÍÎflÚ¥» ÔËÚ‡ÌÌfl β‰Ò¸ÍÓ„Ó ·ÛÚÚfl. î¥ÎÓÒÓÙҸͥ ÔÓ·ÎÂÏË ˆ¥ÎÍÓÏ ÔËÓ‰ÌÓ Û‚¥È¯ÎË ‰Ó ÒÙÂË Î¥Ú‡ÚÛÌÓª Ú‚Ó˜ÓÒÚË. ì Î¥Ú‡ÚÛ¥ Ú‡ÍÓÊ Ï¥ÒÚË‚Òfl fl‰ ÓÁÛϥ̸ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª ¥ÒÚÓ¥ª. ÇÓÎÓ‰ËÏË ëÓÎÓ‚ÈÓ‚, ÔËıËθÌËÍ ÛÌ¥ª êÓÒ¥ª Á êËÏÓÏ, ·Û‚ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚÓÓÏ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÍÓÏ·¥Ì‡ˆ¥ª, flÍÛ · Ó˜Ó₇ÎË Ô‡Ô‡ ¥ ˆ‡, ¥‚ÌÓÔ‡‚Ì¥ ÍÂχÌ˘¥ ‚ÒÂÁ‡„‡Î¸ÌÓª ÏÓ̇ı¥ª. ëÓÎÓ‚ÈÓ‚ Û Ò‚Óªı ÓÁ‰Ûχı ÔÓ ÛÌ¥˛ ñÂÍÓ‚ Ì ·‡˜Ë‚ ÊÓ‰ÌËı ÌÂÏÓÊÎË‚Ëı ‰Ó ÛÒÛÌÂÌÌfl ‰Ó„χÚ˘ÌËı Ô¯ÍÓ‰. Ç¥Ì Ì‡‰‡‚‡‚ ‚ÂÎËÍÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl ̇ÚıÌÂÌÌËÏ ÔÓÓˆÚ‚‡Ï, flÍ¥ ‚¥˘Û‚‡ÎË ÔËȉ¯Ìπ ñ‡ÒÚ‚Ó ÅÓÊÂ. êÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ì‡Ó‰ ÔÓÍÎË͇ÌËÈ ÒÚ‡ÚË «Ì‡Ó‰ÓÏ ÚÂÓ͇Ú˘ÌËÏ». íÓÏÛ ÓÒ¥flÌË ÔÓ‚ËÌÌ¥ Á‡·ÛÚË ÔÓ Ò‚Óπ «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌ ԇ‚ÓÒ·‚’fl». 片ÂÏÌÓ ‚ÓÌË Ì‡ÁË‚‡ÎË Ò‚¥È Í‡È ë‚flÚÓ˛ êÛÒÒ˛, ‡ ̇ˆ¥Ó̇θÌ ÔËÚ‡ÌÌfl Ì ·ÛÎÓ ‰Îfl ÌËı ÛÏÓ‚Ó˛ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, ‡ Î˯ ÔËÚ‡ÌÌflÏ ÔÓ «„¥‰Ì» ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl. ç ÍÓÊÂÌ Ì‡Ó‰ Ï¥„ ·ÛÚË Ì‡Ó‰ÓÏ ‚Ë·‡ÌËÏ. ë‚flÚ ԇ‚ÓÒ·‚’fl ÒÚ‡ÎÓ ‚ˢ ‚¥‰ ¥Ì¯Ëı ÂÎ¥„¥È, ÔÓÁ‡flÍ Û Ì¸ÓÏÛ, flÍ ÔËÒ‡‚ ëÓÎÓ‚ÈÓ‚, ̇Òڇ· «ÓÒÓ·ÎË‚‡ ‚Á‡πÏÓ‰¥fl ÅÓ„‡ Á β‰ËÌÓ˛».23 ëÓÎÓ‚ÈÓ‚ ·Û‚ ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó ڥθÍË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ì‡Ó‰ Ï¥„ Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÛ‚‡ÚË ÔÓˆÂÒ ‚Á‡πÏÓ‰¥ª Ô‡‚ÓÒ·‚’fl Ú‡ ͇ÚÓÎˈڂ‡, Á‡Èχ˛˜Ë ÂÍÛÏÂÌ¥˜ÌÛ ÔÓÁˈ¥˛, flÍ˘Ó Ì ‰Îfl ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl Ӊ̥πª ÂÎ¥„¥ª, ÚÓ ÔË̇ÈÏÌ¥ ‰Îfl ÔËÔËÌÂÌÌfl ÓÁ·‡ÚÛ Û ıËÒÚËflÌÒÚ‚¥. 臂ÓÒ·‚ÌÓ-͇ÚÓÎˈ¸Í¥ ÒÚÓÒÛÌÍË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ·ÛÎË Ô·ۂ‡ÚË Ì ̇ ¥‚Ì¥ ‰¥·ÌÓª ÌÂ̇‚ËÒÚË, ‡ ̇ ¥‚Ì¥ óÂÌÒÚÓıÓ‚Ò¸ÍÓª üÒÌÓª ÉÓË — Ó‰‚¥˜ÌÓ ˜ËÒÚÓ„Ó ÅÓ„Ó˜ÓÎÓ‚¥ˆÚ‚‡, Ò‚flÚËÌ¥ ÊË‚Óª ‰¥ÈÒÌÓÒÚË, ˜Û‰Ó‚Óª ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥ÍÓÌË, fl͇ ÔËÚfl„Ûπ ‰Ó Ò·Â, Ó·’π‰ÌÛπ Û ÒԥθÌËı ÔÓ˜ÛÚÚflı Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËı ÓÒ¥flÌ ¥ ͇ÚÓÎËÍ¥‚ ÔÓÎflÍ¥‚. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ڂ‰˂ ëÓÎÓ‚ÈÓ‚, ‚ÂÎËÍËÈ ÔËflÚÂθ èÓθ˘¥, ÍÓÚËÈ Û·ÓÎ¥‚‡‚ Á‡ ÍË‚‰Û ÓÁÔÓ‰¥Î¥‚, ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ÔÓθҸÍÓ-ÓÒ¥ÈҸͥ ÒÚÓÒÛÌÍË ¥ÒÚÓ¥fl ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ÓÁ‚’flÊ Î˯ Á ˆ¸Ó„Ó π‰ËÌÓ ÒÎÛ¯ÌÓ„Ó ÔÓ„Îfl‰Û. Ç¥Ì ÔËÒ‡‚: «ô ‡Á ÔÓ‚ÚÓËÎÓÒfl ˜Û‰Ó, flÍ ÚË‚‡π ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÛÒ¥πª ¥ÒÚÓ¥ª — ͇ϥ̸, flÍËÏ ÔÓ„Ó‰Û‚‡ÎË ·Û‰¥‚Ì˘¥, ‚Ëfl‚Ë‚Òfl ̇¥ÊÌËÏ Í‡ÏÂÌÂÏ».24 ç‡ÔËͥ̈¥ Ò‚Ó„Ó ÊËÚÚfl Ç.ëÓÎÓ‚ÈÓ‚ ÓÍÂÒÎË‚ ÌÓ‚¥ ˆ¥Î¥ ‰Îfl Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓª êÓÒ¥ª.25 Ç¥Ì ·‡˜Ë‚ êÓÒ¥˛ ÍÓÌ∂ÎÓχÚÓÏ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı ÂÎ¥„¥È, ͇ªÌÓ˛ ·ÂÁ ˆ‡‡ÚÛ, ˜ËÒÚËÎˢÂÏ ‰Îfl Ô‡ÔÒÚ‚‡, Á flÍÓ„Ó ‚ÓÌÓ ‚Ëȉ ̇ÁÛÒÚ¥˜ ͥ̈‚¥ Ò‚¥ÚÛ. 臂‰‡ ·Û‰Â ÔÓ‰‡Ó‚‡Ì‡ ÛÒ¸ÓÏÛ Ó‰Ó‚¥ β‰Ò¸ÍÓÏÛ. [...] 臂ÓÒ·‚Ì¥ ‚¥‰Íˉ‡ÎË ÈÓ„Ó Í‡ÚÓÎˈ¸Í¥ÒÚ¸, ‡ ͇ÚÓÎËÍË Ì ÒÔËÈÌflÎË ÒÓÙ¥ÓÎÓ„¥ª. ç‡ÈÊ‚‡‚¥¯Ó˛ ‡͈¥π˛ ëÓÎÓ‚ÈÓ‚‡ ̇ ‰‡ÏÛ ÓÁ·‡ÚÛ ÔÓÏ¥Ê ıËÒÚËfl̇ÏË ·ÛÎÓ ÔÓÚ‡πÏÌ ÔËÈÌflÚÚfl Ô˘‡ÒÚfl ‚¥‰ ͇ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë „ˆ¸ÍÓ„Ó Ó·fl‰Û (1896 .), flÍ ÈÓÏÛ Û‰¥ÎË‚ Û ÔË‚‡ÚÌ¥È ÏÓÒÍÓ‚Ò¸Í¥È Í‡ÔÎˈ¥ å‡ÚÂ¥ ÅÓÊÓª ã˛‰Ò¸ÍÓª Ò‚fl˘ÂÌËÍ-ÛÌ¥‡Ú ÓÚˆ¸ åËÍÓ· éÎÂÍÒ¥Èӂ˘ íÓÎÒÚÓÈ. ëÓÎÓ‚ÈÓ‚, Ӊ̇Í, Ì ÔÂÂȯӂ Û ¥Ì¯Û ÍÓÌÙÂÒ¥˛, ¥ ‚¥‰ÔÛ˘ÂÌÌfl „¥ı¥‚ Ô‰ ÒÏÂÚ˛ ÔËÈÌfl‚ ‚¥‰ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓ„Ó Ò‚fl˘ÂÌË͇. éÚˆ¸ íÓÎÒÚÓÈ ÁÏÛ¯ÂÌËÈ ·Û‚, ÔÂÂÓ‰fl„ÌÛ‚¯ËÒ¸, Ûڥ͇ÚË Á‡ ÍÓ‰ÓÌ. ëÏÂÚ¸ ëÓÎÓ‚ÈÓ‚‡ Ì ÒÔ‡‚Ë· ‚ÂÎËÍÓ„Ó ‚‡ÊÂÌÌfl. ç¥ıÚÓ Ì ˜Û‚‡‚ ̇‰ ÚÛÌÓ˛ ÔÓÏÂÎÓ„Ó, ‡ ‚ ÛÔÓÍ¥ÈÌ¥È Î¥ÚÛ„¥ª Û ÏÓÒÍÓ‚Ò¸Í¥È ˆÂÍ‚¥ Ò‚.íÂÚflÌË ·‡Î‡ Û˜‡ÒÚ¸ Î˯ Ì‚ÂÎË͇ ÊÏÂ̸͇ β‰ÂÈ. ëÓÎÓ‚ÈÓ‚ Û ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÓÍË ÊËÚÚfl ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ÔÓ‚‡‚ Á¥ ÒÎÓ‚’flÌÓ٥·ÏË. Ç¥Ì Ô¥‰ÍÂÒ₇‚ ÌÂıËÒÚËflÌÒ¸ÍËÈ Â„ÓªÁÏ ÒÎÓ‚’flÌÓ٥θÒÚ‚‡,
20
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó. åÖëßüçßëíàóçÄ ëÇßÑéåßëíú ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ. ßçòßëíú èêÄÇéëãÄÇ'ü
таки перемiшується iз читанням канонiчних часiв. Увесь цей сценарiй першої частини лiтургiї, ця симультаннiсть лiтургiйної акцiї єрея i читця вже зовнiшньо справляє сильне враження: вона дуже гарна, хоч водночас дуже неодноцiльна, якоюсь мiрою — хаотична i неоднозначна. Коли ми сягнемо глибше i приглянемося доскiпливiше до цiлої церемонiї того вступного жертвоприношення, її краса справить iще сильнiше враження. Як я вже зазначав, вона складається iз дивовижних дiйств над самим хлiбом. Себто iз знаменування хлiба хрестом, перевертання його, вирiзання з хлiба шестираменної частицi, проколювання цiєї частицi, званої по-слов‘янськи Агнцем (лат. Agnus), копiєм, вирiзання з iнших хлiбiв iнших частиць i укладання їх на дискосi у визначеному порядку. Усе це офiцiйно, згiдно iз „шкiльною богословiєю“, називається символiчними чинностями. Однак визначення: символiчна чиннiсть небагато тут прояснює. Чи не чеснiше було б сказати, що тут ми маємо справу просто з магiчними чинностями? Бо хоч те вступне жертвоприношення i виставлене поза рамки цiлої лiтургiйної акцiї, ще перед початком лiтургiї катехуменiв (оглашенних), ота поведiнка з приготованими євхаристiйними формами — далека вiд однозначности. Лiтургiйний текст вказує, що ми маємо справу вже не зi звичайним хлiбом i вином. Ба, бiльше: лiтургiйнi пояснення говорять у вказiвцi для диякона ось що: „диякон же благоговiйно взираєт на сицевоє таїнство“. Так, по-слов’янськи „таємниця“ — таїнство... страшноє таїнство, а по-грецьки — musthrion. Мiстерiя, у латинськiй лiтургiї — sacramentum. І тут знову загадки, знову неясностi! Бо, по-перше, звiдки таке ставлення до ще не „пресуществлених“ євхаристiйних форм? А по-друге, звiдки у християнському обрядi елементи, без сумнiву, магiчнi? Це така сама несподiванка, як i отi гелленськi фiлософи у строях орiєнтальних царiв i магiв у композицiї генеалогiчного древа Христа. І чи можемо ми дивуватися оцiнцi Адольфа Гарнака про схiдню
релiгiю як про релiгiю в сутi своїй синкретичну? Кожен, хто насвiжо, вперше, має нагоду брати участь у православному богослужiннi, може вiдчути якийсь характерний струмiнь лiтургiйної акцiї, який важко описати, але легко вловити безпосередньому учасниковi. Це неначе якась пружнiсть тiєї акцiї, на яку складаються як вiзуальнi, так i акустичнi її елементи, пружнiсть i динамiка, яка вводить усiх присутнiх у характерний стан психофiзичної напруги. Хочу зробити тут застереження, що, оскiльки нам ближче руське православ’я, я описую православну лiтургiю у руськiй мистецькiй версiї, пов‘язану з руською культурою. Трохи iнакше — згiдно з iншою традицiєю лiтургiйної естетики (хоч такої самої текстово) — розставляються акценти у грецькiй православнiй лiтургiї. Елементи, про якi я говорю, виступають там в iнших пропорцiях, але, для спрощення методи, не зiставлятиму цих двох стилiв лiтургiйної естетики. Молитва тут, як у клясичному европейському, а також i бiблiйному, значеннi, така сама, як на Заходi, хоч тексти не тi самi. Однак сенс молитви — такий самий. Подiбнiсть молитв у всiх захiднiх i схiднiх Церквах — виразна. Православ’я рiзниться тiльки дивною динамiкою того „Kurie elehson“, „Господи помилуй“, тих хресних знамень, якi, як говорив сучасний, уже покiйний, православний богослов Поль Євдокiмов, є малою епiклезою — призиванням Святого Духа. Як на наше вiдчування й розумiння, те, що люди постiйно хрестяться — це психофiзичний засiб, який у поєднаннi iз текстами, спiваними чи рецитованими у пришвидшеному, динамiчному темпi, створює певну атмосферу i певний рiвень пережиття. У цьому мiсцi — невеликий вiдступ. Пригадую, як у якомусь iз довоєнних католицьких часописiв я прочитав, що православ’я вже давно обмежилося до биття поклонiв, хрестiння i ставлення свiчок.
̇ª‚Ì¥ÒÚ¸ ÈÓ„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÔÓ„Îfl‰¥‚ Ú‡ Ù‡ÌÚ‡ÒÚ˘̥ÒÚ¸ χÂ̸. êÓÒ¥fl ÒÚÓfl· Ô‰ ‚Ë·ÓÓÏ — Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌËÈ ¯Îflı, ‡·Ó ‰ÓÓ„‡ Á‡ÔÓÁ˘Â̸ ¥Á á‡ıÓ‰Û. é͈ˉÂÌڇΥÒÚ Ç¥ÒÒ‡¥ÓÌ ÅÂÎ¥ÌÒ¸ÍËÈ Û ‚¥‰ÓÏÓÏÛ «ãËÒÚ¥ ‰Ó ÉÓ„ÓÎfl» ÔÂÂÍÓÌÛ‚‡‚, ˘Ó êÓÒ¥fl ‚¥‰¯Û͇π Ò· ÌÂ Û Ï¥ÒÚˈËÁÏ¥, ÌÂ Û Ô¥πÚËÁÏ¥ ‰Ó Ú‡‰Ëˆ¥È, ‡ Û ÔÓÒÚÛÔ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, Û ÔÓ·Û‰ÊÂÌÌ¥ „¥‰ÌÓÒÚË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û, ‚ flÍÓÏÛ ¥ Á‡Í·‰Â̇ Á‡ÔÓ‚¥‰¸ ‚Â΢¥ χȷÛÚÌ¥ı ¥ÒÚÓ˘ÌËı Á‰Ó·ÛÚÍ¥‚. ÅÂÎ¥ÌÒ¸ÍËÈ „ÓÏË‚ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÛ ‚¥Û ¥ Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ Ì¥È Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰. Ä‚ÚÓ «ãËÒÚ‡» ‰Ó‚Ӊ˂, ˘Ó Ï¥ÒÚ˘̇ Â∂Á‡Î¸Ú‡ˆ¥fl Ì π ÔËÓ‰ÌÓ˛ ‰Îfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û, Û Ì¸ÓÏÛ ÊË‚¥ Á‡·Ó·ÓÌË ¥ ÌÂχπ È ÒÎ¥‰Û ÂÎ¥„¥ÈÌÓÒÚË, ‡ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËÈ ÍΠÁ‡‚¯Â ·Û‚ ڥθÍË ÒÎÛ„Ó˛ ¥ Ì‚¥Î¸ÌËÍÓÏ Ò‚¥ÚÒ¸ÍÓª ‚·‰Ë. êÓÒ¥ÈҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ÏÓÎËÚËÒfl ÏÓÊ̇ ·Û‰¸-‰Â, ¥ ˘Ó Û ∏ÛÒ‡ÎËÏ¥ ¯Û͇˛Ú¸ ïËÒÚ‡ ڥθÍË Ú¥, ÍÓÚ¥ Ì¥ÍÓÎË âÓ„Ó Ì χÎË Û Ò‚ÓπÏÛ Òˆ¥, ‡·Ó Ê ‰‡‚ÌÓ ÈÓ„Ó ‚Ú‡ÚËÎË.26 é‰Ì‡Í ÒÎÓ‚’flÌÓÙ¥ÎË Ì ‚¥‰Íˉ‡ÎË ÓÒÌÓ‚ Á‡ı¥‰ÌÓª ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ̇‚Ô‡ÍË, ‚ÓÌË ‚ËÁ̇‚‡ÎË ªª ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏ Ï¥Ì¥ÏÛÏÓÏ „Óχ‰Ò¸ÍÓ-¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ„Ó ÊËÚÚfl. êÓÒ¥˛ ‚ÓÌË ‚‚‡Ê‡ÎË Í‡ªÌÓ˛, ÔË̇ÎÂÊÌÓ˛ ‰Ó ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ÒԥθÌÓÚË Ì‡Ó‰¥‚. ÉÓÎÓ‚ÌËÏ Á‡‚‰‡ÌÌflÏ ‰Îfl ÌËı ·ÛÎÓ ‚¥‰ÍËÚÚfl ÒÛÚ¥ Ô‡‚ÓÒ·‚’fl ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥ÚÓ‚¥ ¥ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‚ êÓÒ¥ª ÔÓ‚‡„Ë ‰Ó ‚·ÒÌÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª. ßÒÚÓ¥ÓÒÓÙ¥fl Òڇ· ÒÔ‡‚Ó˛, Ú¥ÒÌÓ Á‚’flÁ‡ÌÓ˛ ¥Á ÊËÚÚflÏ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û. ÑÓ ˜Ó„Ó ÔÓ‚ËÌÂÌ Ô‡„ÌÛÚË Ì‡Ó‰, ÈÓ„Ó ˆ¥Î¥ÒÚ¸, ˘Ó ÔÓ‚ËÌÌÓ ·ÛÚË „ÓÎÓ‚ÌÓ˛ ÏÂÚÓ˛ ÈÓ„Ó ÊËÚÚπ‚Óª ‰¥flθÌÓÒÚË? éÒ¸ ÔËÚ‡ÌÌfl, flÍ¥ ÔÓÛ¯Û‚‡ÎË ÒÎÓ‚’flÌÓÙ¥ÎË. ÑÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ ̇ ÌËı ·ÛÎÓ Á‡ÎÛ˜ÂÌÓ ÂÚËÍÛ Ú‡ ¥ÒÚÓ¥ÓÒÓÙ¥˛. èË̈ËÔÓ‚Ó ÛÒ Á‚Ó‰ËÎÓÒfl ‰Ó ڂ‰ÊÂÌÌfl, ˘Ó êÓÒ¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË ‚¥ÌÓ˛ ҇χ ÒÓ·¥. å¥Ú ëÚ‡Óª êÛÒË, ÔÂÂÌÂÒÂÌËÈ ‚ ÛÏÓ‚Ë êÓÒ¥ª, ·Û‚ ÔÓ‚¥‰ÌÓ˛ ÍÓ̈ÂÔˆ¥π˛, ÔÓÍÎË͇ÌÓ˛ ÔÓÊ‚‡‚ËÚË, ̇‰‡ÚË ÒÂÌÒ ÛÒ¥Ï ÔÓ˜Ë̇ÌÌflÏ «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÒԥθÌÓÚË». êÓÒ¥flÌ Á‡ÍÎË͇ÎË Ì¥ÍÓÎË Ì ÓÔˇÚËÒfl Ò‚ÓªÈ ÚÓÚÓÊÌÓÒÚ¥, Ì ÒÚ‡‚ËÚË ÏÂÊ ˆ¥ÎflÏ Ò‚Ó„Ó ‰ÛıÛ, Ò‚ÓπÏÛ ÔÓ˜ÛÚÚ˛ Ô‡‚‰Ë ¥ ‰Ó·‡. ç‡ ¯ËÓÍ¥Ï ÔÓÎ¥ ‰¥flθÌÓÒÚË Ì‡ˆ¥ª ÒÎÓ‚‡ «·Û‰¸ÏÓ êÓÒ¥π˛» ÛÏ¥˘‡ÎË ÛÒ˛ ¥ÒÚÓ¥ÓÒÓÙ¥˜ÌÛ ÔÓ„‡ÏÛ. «ÅÛ‰¸ÏÓ êÓÒ¥π˛» ÓÁ̇˜‡ÎÓ ÓÁ‚ËÚÓÍ ¥ ÓÔËβ‰ÌÂÌÌfl ÔÓÚ‡πÏÌÓ„Ó ‚Ï¥ÒÚÛ «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ‰Û¯¥», ·ÛÎÓ Á‡ÍÎËÍÓÏ ‰Ó Ô¥‰ÌÂÒÂÌÌfl ̇ ̇ÎÂÊÌÛ ‚ËÒÓÚÛ ÓÍÂÏËı, Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌËı ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Á‡‚‰‡Ì¸ Û Ó‰ËÌ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ̇Ӊ¥‚. ñ¥ ÒÎÓ‚‡ Á‡ÓıÓ˜Û‚‡ÎË ‰Ó ‚¥‰ÏÓ‚Ë ‚¥‰ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı ÒÛÔ˜ÓÍ ¥ Á·Ë‡ÌÌfl ÛÒ¥ı ÒËÎ, ‡·Ë ÂÌÂ∂¥ÈÌÓ ÔÓ͇Á‡ÚË Ò‚¥ÚÓ‚¥, ̇ ˘Ó Á‰‡ÚÌ¥ ÓÒ¥flÌË Û „‡ÎÛÁflı ÏËÒÚˆڂ‡, ÂÎ¥„¥ª, ̇ÛÍË Ú‡ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÊËÚÚfl. ë‚flÚ‡ êÓÒ¥fl χ· ÔÓ͇Á‡ÚË, ˘Ó ‚Ó̇ ÊË‚‡, ˘Ó ‚Ó̇ ÒÔÓ‚Ì˛π ‚ÂÎËÍÛ Ï¥Ò¥˛ ˘Ó‰Ó Ò‚¥ÚÛ, ·ÂÛ˜Ë ‰¥flθÌÛ Û˜‡ÒÚ¸ Û ÈÓ„Ó «ÔÓÒÚÛÔ¥». ë‚flÚ ԇ‚ÓÒ·‚’fl ÔË¥‚Ì˛‚‡ÎË ‰Ó 凥ª, ÍÓÚ‡ ̇‚ÍÓÎ¥¯ÍË ÒÚÓªÚ¸ ·¥Îfl Ì¥„ ëÔ‡ÒËÚÂÎfl, ˘Ó· ÏÓ„ÚË ÒÎÛı‡ÚË âÓ„Ó Ì‡ÛÍÛ. ñ ·ÛÎÓ ‚Ëı¥‰ÌËÏ ÔÛÌÍÚÓÏ ÏÂÒ¥flÌ¥ÁÏÛ. åËÒÎËÚÂÎ¥, ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍË ¥ Ò‚fl˘ÂÌËÍË ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡ÎË, ˘Ó ÚËÔÓ‚‡ ‰Îfl Ô‡‚ÓÒ·‚’fl „ÎË·Ó͇ ‚¥‡ ‚Ú¥ÎËÚ¸ Û ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ ¥‰Â‡ÎË ïËÒÚ‡ ˜ÂÂÁ ÔÓÒ‰ÌËˆÚ‚Ó Î˛·Óª ÅÓ„Ó‚¥ êÓÒ¥ª. äÛθÚÛÓÚ‚Ó˜‡ Óθ Ô‡‚ÓÒ·‚’fl χ·, ̇ ‰ÛÏÍÛ ÒÎÓ‚’flÌÓ٥Υ‚, ÒÓÚÂ¥‡Î¸Ì Á̇˜ÂÌÌfl ‰Îfl Ò‚¥ÚÛ. í‡Í ÒÎÓ‚’flÌÓ٥θÒÚ‚Ó ÒÚ‡ÎÓ ÙÓÏÓ˛ ‚ËÁ̇ÌÌfl Ô‡‚‰Ë‚ÓÒÚË Ô‡‚ÓÒ·‚’fl. ç‡È·¥Î¸¯ ͇ÈÌ¥ ÒÎÓ‚’flÌÓ٥θҸͥ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl ‚ˇʇÎËÒfl Û ÙÓÏÛÎ¥, ˘Ó êÓÒ¥fl π èÓ˜‡ÚÍÓÏ Ú‡ ä¥ÌˆÂÏ ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡. ß‚‡Ì ÄÍÒ‡ÍÓ‚ Û‚‡Ê‡‚, ˘Ó ¥ÒÌÛ𠉂‡ ‚Á‡πÏÓÔÓ·Ó˛‚‡Ì¥ Ò‚¥ÚË — ëı¥‰ ¥ á‡ı¥‰, êÓÒ¥fl Ú‡ Ö‚ÓÔ‡, ¥ ÌÂχπ ÊÓ‰ÌËı ÒԥθÌËı «Á‡„‡Î¸ÌÓβ‰Ò¸ÍËı ¥‰ÂÈ», ÛÒ ˆÂ ‚Ë„‡‰ÍË ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥Ú¥‚. á‡ı¥‰Ì‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl ÔÓÏˇπ,— ‚Ó·‚ ÔÓ‚¥‰ÌËÍ ÒÎÓ‚’flÌÓ٥Υ‚. ìÒflÍ ÔÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl á‡ı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË π ÁÏÓ‚Ó˛ ÒÛÔÓÚË êÓÒ¥ª. ÄÍÒ‡ÍÓ‚ Á‡ÍÎË͇‚ ‰Ó Á‡ÒÛ‰ÊÂÌÌfl ÛÒ¸Ó„Ó ‚ Ò‚¥Ú¥, ˘Ó Ô·ۂ‡π Û ÒÛÔ˜ÌÓÒÚ¥ Á ıËÒÚËflÌÒÚ‚ÓÏ. éÒͥθÍË ÓÒ¥flÌË π π‰ËÌËÏ ÒÔ‡‚ÊÌ¥Ï
21
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó. åÖëßüçßëíàóçÄ ëÇßÑéåßëíú ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ. ßçòßëíú èêÄÇéëãÄÇ'ü
Отож, у такому пiдходi, крiм погорди, видно ще й невiгластво. А було це писано у тридцятi роки, коли вже кожен мав доступ до новочасної православної богословської лiтератури, до таких, хоча б, творiв, як «Столб и утверждение истины» Павла Флоренського. Ця summa teologiae православ‘я була видана ще перед вiйною майже всiма европейськими мовами, крiм польської. Тенденцiя дивитися зверхньо на сам хрест, на саме хресне знамення, на знак хреста як певний космiчний знак нашого спасiння — досить рання. Цю нехiть до культу хреста занотовано вже в дуже спiритуалiстичних середньовiчних напрямах на Заходi i в Палестинi у Мальтiйських Кавалерiв. Поглибилося це в протестантствi. Не всюди однозначно. Назагал протестанти не хрестяться знаком хреста. Свiй апогей ця нехiть до хреста як мiстичного (а як сказали б iншi — i магiчного) елемента дiї на людську психiку осягає найбiльш очевидним способом у напрямi „дослiдникiв Св. Письма“ та в їх вiдгалуженнi — „Свiдкiв Єгови“, якi не тiльки вiдкидають будь-якi елементи зовнiшнього культу, тобто i культу хреста, але й взагалi заперечують — всупереч тому, що ясно виявляє iсторичний аналiз цiєї справи, — що Христос помер на хрестi. Стверджують, що екзекуцiя Христа вiдбулася на прямовиснiй палi. Але це тiльки вiдступ. Не стiльки iнтелектуально пережитий змiст, виспiвуванi возгласи, скiльки радше важко вловимий внутрiшнiй, позаiнтелектуальний вмiст тих сконцентрованих текстiв становить справжнiй предмет спiльної православної молитви. Причому слiд пiдкреслити власне сконцентрованiсть iнтелектуального змiсту, швидкий ритм молитовного дiйства, який абсолютно унеможливлює виникнення певних розтяглостей i мелодiйних, мисельних довгот. Такi мисельнi довготи легко викликають стан чуттєвої екзальтацiї, перерiст сентиментальности, в якому чуттєвiсть переважає над психiчною активнiстю, а сльозливе розлiнивлення — над живою концентрацiєю
уваги й мобiлiзованiстю фiзичних та iнтелектуальних сил. У таких умовах посиленої емоцiйної активности змiст самих лiтургiйних текстiв сприймається зовсiм iнакше, нiж при нормальному їх читаннi. Сприйняття змiсту — не активне, а радше пасивне. Мисельний вмiст тих текстiв проникає до таких верств свiдомости, якi при звичайному читаннi залишаються закритими й нечинними. Виникають несподiванi асоцiяцiї; нiбито звичайнi i знанi елементи змiсту поєднуються в зовсiм новi й неочiкуванi мисельнi й чуттєвi композицiї. Звичайнiсiнькi слова набувають несподiваної сили i значення. Коротко кажучи, створюється атмосфера iнтенсивного сприймання духовних, iнтелектуальних i поетичних вартостей, а виникнення цiєї атмосфери спричинене усiєю сукупнiстю музичних, акторських i вiзуальних дiй, якi й є православним богослужiнням. Як же iнакше можна визначити таке богослужiння, як не спiльне втаємничення? По сутi, це мiстерiї. Намарне шукали б ми аналоги таких лiтургiйних втаємничень у захiднiх Церквах. Характер цих лiтургiйних мiстерiй пов’язаний, правдоподiбно, з античною, як не гелленською, то запевне гелленiстичною, орiєнтальною традицiєю мiстерiйних обрядiв, з довгою i стародавньою практикою органiзовування тих обрядiв та з усiм набутим досвiдом i сукупнiстю iнтуїцiй. Просто християнство виросло i розвинулося на ¶рунтi вже сформованих i сильних античних релiгiй i перейняло з тих релiгiй могутнi лiтургiйнi, обрядовi, магiчнi й мiстерiйнi структури. Чогось подiбного нема на Заходi. На Заходi християнство розвинулося на необробленому ¶рунтi. Релiгiї, що їх воно замiнило, були примiтивнiшi, менш розробленi. Внаслiдок цього на Заходi християнство могло сформуватися у самостiйний, простiший культ, опертий тiльки на бiблiйнiй, юдеохристиянськiй традицiї. По сутi, безпосереднє сусiдство з витонченими релiгiйними традицiями й системами, — не тiльки сусiдство, але й просто таки
ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËÏ Ì‡Ó‰ÓÏ, ªıÌ¥Ï Ó·Ó‚’flÁÍÓÏ π ÓÁÚÓÔÚ‡ÚË ‚Ó Ò·‚Û ÅÓÊÛ ‚ÓÓÊËÈ Ò‚¥Ú. á„¥‰ÌÓ Á ‡ÍÒ‡ÍÓ‚Ò¸ÍÓ-ÒÎÓ‚’flÌÓ٥θҸÍËÏË ÍÓ̈ÂÔˆ¥flÏË Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËÈ Î˛‰ ·Û‚ ÒÛ·’πÍÚÓÏ êÓÒ¥ª, ‚Â΢ flÍÓª ‚·‡˜‡Î‡Òfl Ì ÎË¯Â Û ªª ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥È ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚ¥, „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓÏÛ ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌ¥, ‡ÎÂ È Û ÏÓ‡Î¸Ì¥È ÒËÎ¥ ̇ӉÛ, ˘Ó ϯ͇π Û „Óχ‰¥. [...] ÇËÒÎÓ‚ÎÂ̇ Û ÔÓ„‡Ï¥ ÄÍÒ‡ÍÓ‚‡ ÚÓÚÓÊÌ¥ÒÚ¸ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª Ú‡ ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÓª ¥‰Âª Ì ÔÂÂÒڇ· ·ÛÚË ˜ËÏÓÒ¸ Ï¥ÒÚ˘ÌËÏ, ÌÂÓÍÂÒÎÂÌÓ˛ Ù‡ÁÓ˛. ÑÓ‚¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ ¥ Ï¥ÈÎË‚¥ÒÚ¸, ‚ˇÁÌÓ ÔÓ„Îfl‰‡˛Ú¸Òfl Û ˆ¥È ÚÂÓ¥ª, ÏÓÊ̇ ΄ÍÓ ÔÓflÒÌËÚË ÚÓ„Ó˜‡ÒÌËÏË ÒÛÒԥθÌËÏË, ÂÎ¥„¥ÈÌËÏË Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË Ó·ÒÚ‡‚Ë̇ÏË Û êÓÒ¥ª. [...] ÑÓÍÚË̇ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËı ÒÎÓ‚’flÌÓ٥Υ‚, flÍ¥ ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡ÎË «Ô‡‚‰Û êÓÒ¥ª Ú‡ Ô‡‚‰Û ñÂÍ‚Ë», Ì Á̇ȯ· ÒÂÈÓÁÌÓ„Ó ‚ËÁ̇ÌÌfl Û ‚ÔÎË‚Ó‚Ëı ÒÙ‡ı, ‰Â ̇ ̪ ‰Ë‚ËÎËÒfl Á Ô¥‰ÓÁÓ˛.27 ∫ª Ú‡ÍÓÊ ‚¥‰Íˉ‡‚ Á‡„‡Î ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥ÌÚÂÎ¥∂Â̈¥ª. ì‚ÂÒ¸ ÚÓ„Ó˜‡ÒÌËÈ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥È ÒÚ‡Ì ‰Âʇ‚Ë Ú‡Í ‰‡ÎÂÍÓÒflÊÌÓ ÛÓÒӷ₇‚ Û ÒÓ·¥ Á̇ÏÂÌÌ¥ ËÒË Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ, ˘Ó ‰ÛÏ͇ ÔÓ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‚ ÏËÌÛÎÂ, ˘Â ‰‡Î¥ Û„ÎË· ÒÚÓÎ¥Ú¸, ‰Ó Ô‰ÔÂÚÓ‚Ëı ˜‡Ò¥‚, ‡·Ë Ú‡Ï ¯Û͇ÚË ¥‰Â‡ÎÛ Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ, Ì Ïӄ· Á·Û‰ËÚË ÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏÛ. èËıËθÌËÍË Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl «¥‰Âª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª Ò‡ÏÓ·ÛÚÌÓÒÚË» ‰Ó ¥ÒÚÓ¥ÓÒÓÙÒ¸ÍËı, ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥ ÚÂÓÎÓ„¥˜ÌËı ÚÂÓ¥È ‚Ë‚Ó‰ËÎËÒfl Á-ÔÓÏ¥Ê ÓÒ¥·, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÒıËθÌËı ‰Ó Ï¥ÈÌˈڂ‡ ¥ ΄ÍÓ Ô¥‰‰‡ÚÌËı ̇ ͇ÈÌ¥È Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏ. èÓÁ‡ ÏÂʇÏË êÓÒ¥ª ÒÎÓ‚’flÌÓ٥θҸ͇ ÔÓ„‡Ï‡ Ú‡ÍÓÊ Ì Á̇ȯ· ‚ËÁ̇ÌÌfl. ç‡È‡‰Ë͇θ̥¯¥ «Á‡ı¥‰ÌËÍË» ÔÓ˜‡ÎË ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ‚¥‰ıÓ‰ËÚË ‚¥‰ Ó͈ˉÂÌڇΥÁÏÛ, Á‡ÌÛ˛˛˜ËÒ¸ Á‡ Á‡ÁÍÓÏ ÒÎÓ‚’flÌÓ٥Υ‚ «Û„ÎË·» — Î˯ Ì ÒÚÓÎ¥Ú¸, ‡ Ì ÏÂ̯ ̉ÓÒÎ¥‰ÊÂÌËı È Ú‡πÏÌ˘Ëı «„ÎË·ËÌ Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ‰ÛıÛ». 燥‚Ì¥ Á¥ ÒÎÓ‚’flÌÓ٥·ÏË ‚ÓÌË ¯Û͇ÎË «¯Ë¯Óª ÓÒÌÓ‚Ë» ‰Îfl ‡‰Ë͇θÌÓ„Ó ÂÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚. íÓÏÛ Ú‡ÍÓÊ ‚ÓÌË ·ÛÎË ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ÔÂÂÚÌÛÚËÒfl Á¥ Ò‚ÓªÏË ÒÛÔÂÌË͇ÏË, ‡, ÔËÈÌfl‚¯Ë ‰ÂflÍ¥ Òԥθ̥ Á‡Ò‡‰Ë, È ‚ËÁ̇ÚË Á̇˜ÂÌÌfl ÒÎÓ‚’flÌÓ٥θҸÍËı ÔÓ„Îfl‰¥‚. «Ç¥Á‡ÌÚ¥ÈҸ͇» êÓÒ¥fl Ô·ۂ‡Î‡ Û ÏÂÒ¥flÌ¥ÒÚ˘ÌÓÏÛ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌ¥, ˘Ó ˆÂ ‚·ÒÌ ‚Ó̇ Ó˜ËÒÚËÚ¸ Ö‚ÓÔÛ ‚¥‰ ÛÒ¥ı ÔÓÏËÎÓÍ Ú‡ ‰ËÒ„‡ÏÓÌ¥ª. é·Ë‰‚‡ ̇ÔflÏË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ‰ÛÏÍË (ÒÎÓ‚’flÌÓÙ¥ÎË ¥ «ÔÓ‚ÓÔÂȈ¥»), Áχ„‡˛˜ËÒ¸ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛, ‚ËÁ̇‚‡ÎË Ö‚ÓÔÛ ÒÔ‡‰ÍÓπÏËˆÂ˛ ÄÌÚ˘ÌÓÒÚË. ß Ô¯¥, ¥ ‰Û„¥, ·ÛÎË „ÎË·ÓÍÓ ÔÂÂÍÓ̥̇, ˘Ó ÓÒ¥ÈҸͥ ‚‡ÚÓÒÚ¥, flÍ ÒÍ·‰Ó‚‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÒÔ‡‰˘ËÌË, ÒÚ‡ÌÓ‚ËÎË Íβ˜, Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ flÍÓ„Ó ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ÓÁ‚’flÁÛ‚‡ÚË ‰ËÎÂÏË ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË. 낇ÍË ˘Ó‰Ó Óˆ¥ÌÓÍ ÏËÌÛÎÓ„Ó, ˘Ó‰Ó ‡ıÂÓÎÓ„¥˜ÌËı ‰¥·Ìˈ¸, ˘Ó‰Ó Á̇˜ÂÌÌfl ÒÚ‡Ó‚ËÌÌËı Ô‡‚Ì˘Ëı Á‚˘‡ª‚, ÍÓÌ∂ÎÓÏÂ‡Ú ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌËı Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÔËÒÚ‡ÒÚÂÈ,— ÛÒ Á‡ÒÚÛÔ‡ÎÓ ÔË̈ËÔÓ‚¥ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl. ßÁ Á¥ÚÍÌÂÌÌfl ‰‚Óı Ó¥πÌÚ‡ˆ¥È ‚ËÔÎË‚‡Î‡ ÓÒ¥ÈҸ͇ ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ¥ ‰Âʇ‚Ìˈ¸Í‡ ‰ÛÏ͇. èÓ ÒÛÚ¥, ӷˉ‚¥ Ú˜¥ª ÔÓ¯Ë˛‚‡ÎË Ú‡ÎÏۉ˘ÌÛ Á‡ Ò‚Óπ˛ ÒÛÚÚ˛ ÚÂÓ¥˛ «‚Ë·‡ÌÓ„Ó Ì‡Ó‰Û». ÑÓ‰‡ÚÍÓ‚ËÏ ªª ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ ·Û‚ ÒÔ¥ ÔÓ ÚÂÓ͇Ú˘ÌÛ Ú‡‰Ëˆ¥˛ ëıÓ‰Û. êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÈ Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏ ¥Á ÒËθÌËÏ ÂÎ¥„¥ÈÌËÏ ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ flÍ Û ÒÎÓ‚’flÌÓ٥Υ‚, Ú‡Í ¥ ‚ Ó͈ˉÂÌڇΥÒÚ¥‚, ·Û‰Û˜Ë Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ ‚ÂÎËÍÓ˛ ÂÏÓˆ¥ÈÌÓ˛ ÒËÎÓ˛, ·ÂÁ flÍÓª Ì ÏÓ„ÎË · ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl „Óχ‰flÌҸͥ ˆÌÓÚË, ‚Â΢ ¥ ‰Ó·Ó êÓÒ¥ª, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ ˜‡ÒÚÓ ÁÏ¥¯Û‚‡‚ ¯Ó‚¥Ì¥ÁÏ Ú‡ ÍÒÂÌÓÙÓ·¥˛ Á β·Ó‚’˛ ‰Ó ‚¥Ú˜ËÁÌË (amor patriae). ß ÚÓÏÛ Ú‡Í Î„ÍÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏ ˜‡Ò‡ÏË ÔÓÓ‰ÊÛ‚‡‚ ¥ÏÔÂ¥flÎ¥ÒÚ˘ÌËÈ ¯Ó‚¥Ì¥ÁÏ, ¥ÌÚÂ∂‡Î¸ÌËÈ Ú‡ ÏӇθÌËÈ ÁÏ¥ÒÚ flÍÓ„Ó Á‡ÎÂʇÎË ‚¥‰ ÍÛθÚÛË, fl͇ ÈÓ„Ó ‚ËÎÓÌ˛‚‡Î‡, Ú‡ ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, ‚ flÍ¥È ‚¥Ì ‚ËÌË͇‚. èÂÂÍ·‚ Ä̉¥Ò Ç˯ÌflÛÒ͇Ò
22
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó. åÖëßüçßëíàóçÄ ëÇßÑéåßëíú ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ. ßçòßëíú èêÄÇéëãÄÇ'ü
взаємопроникнення, бо географiчно схiднi християни жили вперемiшку з iсповiдниками великих, свiтових схiднiх релiгiй, — отож, те безпосереднє сусiдство мусило мати велетенський вплив на формування православ’я i православного культу. Коли хтось вихований у римо-католицькiй традицiї, вперше стикається з протестантською лiтургiєю, то почуває себе трохи чужо, але має певнiсть, що вiн — на богослужiннi, бере участь в обрядах, якi є якоюсь модифiкацiєю його власної католицької побожности. І зовсiм iнакша реакцiя захiднiх християн у перших контактах з побожнiстю Сходу. Багато знайомих захiднiх християн розповiдали менi, що в першому контактi з православним богослужiнням вони мали враження, що зiткнулися з цiлком iншою релiгiєю. І так реа¶ують не тiльки вони. Вiдомий український поет Тарас Шевченко, людина, щоправда, мало з церквою пов’язана i мало до церкви прив‘язана, пiсля багатолiтньої iзоляцiї на засланнi в Казахстанi, повертаючись на батькiвщину, затримався в Нижньому Новгородi над Волгою i побував там на архiєрейськiй лiтургiї в катедральному соборi. А оскiльки вiн писав щоденник цiєї подорожi, свої враження занотував вiн у ньому так: „Дивно, може це з приводу, що я не освоєний, а може воно й справдi так виглядає (хiба таки те друге — певнiше). В архiєрейськiй лiтургiї з її акцесорiями й декорацiєю, менi здалося, є щось тiбетське чи японське. І на цiй марiонетковiй комедiї читається св. Євангелiє! Що ж за суперечнiсть!“. Звичайно ж, у цьому випадку ми маємо справу з не¶ативною реакцiєю естета XIX столiття, вихованого на iдеалах петербурзького академiзму. Але застановляє в нiй одне: почуття екзотики культу. Реакцiя, безсумнiвно, щира й iстотна. Навiть у зевропеїзованiй Росiї XIX столiття. православний культ залишився чимось екзотичним щодо загальної духовної культури суспiльства. Можна б наважитися ствердити, що в Росiї ця тенденцiя протягом XVIII i XIX столiть
поступово поглиблювалася. Сама рiжниця в одязi духовенства i мирян, еволюцiя лiтургiйних шат, навiть деякi елементи лiтургiйного спiву — вели в напрямку до iншости культу стосовно щоденного життя. Це дуже легко можна помiтити, оглядаючи росiйськi музеї. Ось бачимо строї боярiв з XVI чи XVII столiть i лiтургiйнi шати, предмети культового вжитку i вжитку щоденного. Майже нiякої рiжницi мiж ними немає натомiсть у XVIII ст. рiжниця стає дедалi виразнiшою i щоразу поглиблюється. Отож, усе це можна витлумачити самим розвитком сучасної цивiлiзацiї та її вiддалянням вiд будь-яких форм релiгiйної експресiї. Проте таке тлумачення видається менi неслушним. Адже на Заходi (байдуже якому, католицькому чи протестантському) не бачимо нiчого такого, як на Сходi. Загальна тенденцiя розвитку форм культу, особливо пiсля реформ останнього собору, зменшувати дистанцiю помiж експресiєю лiтургiйних форм i експресiєю щоденних справ. Вiдкрито говориться про необхiднiсть усувати архаїчнi жести i виголоси, якi вже втратили свою безпосередню вимову, усувати з культу все, що могло б здаватись незрозумiлим й екзотичним. Гадаю, такi су¶естiї — щось чуже i непотрiбне для православ’я. Ба, бiльше: вони загрожують самiй сутi православного культу. Еволюцiя цього культу вiд спiльних з католицьким культом джерел, здавалося б, вiдбувається протягом iсторiї у зворотньому напрямi, нiж така сама еволюцiя на Заходi. Протягом столiть православний культ постiйно розвиває свої форми в напрямi дедалi бiльшої ускладнености, обростає символiкою, просто таки магiчними дiйствами, жестами, якi характеризуються засадничою вiдмiннiстю вiд звичайних жестiв, так, немовби якась пiдсвiдомiсть цiєї еволюцiї невимовно тужить за свiтом, вiдмiнним вiд свiту нашого емпiричного досвiду, за якимсь земним раєм, прихованим i невiдомим, за iншою Церквою, забутою, втраченою, до свiтел якої треба мандрувати iнтуїтивно i навпомацки...
1 Bulgakow S. Mistyka w prawoslawiu // W drodze.— 1988.— N8. S. 6, 8. (ñ ه∂ÏÂÌÚ ÍÌË„Ë ë.ÅÛÎ∂‡ÍÓ‚‡ «è‡‚ÓÒ·‚ËÂ. é˜ÂÍË Û˜ÂÌËfl 臂ÓÒ·‚ÌÓÈ ñÂÍ‚Ë»). ôÓ‰Ó ÚÂÓÎÓ„¥ª Ó·ÓÊÂÌÌfl ÒÛ˜‡ÒÌËÈ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍ Ô˯Â: «”é·ÓÊÂÌÌfl” Û ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ Ô‡‚ÓÒ·‚Óª ÚÂÓÎÓ„¥ª Ì ÓÁ̇˜‡π ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ª Á ÅÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌ¥ÒÚ˛. ”é·ÓÊÂÌÌfl” ÓÁ̇˜‡π ÒÚÓÒÛÌÍË ·ÎËÁ¸ÍÓÒÚË. ôÓ̇ȷ¥Î¸¯Â Ó·ÓÊÂÌÌfl Ì ÛÒÛ‚‡π Á‡Ò‡‰Ì˘Ӫ ¥ÁÌˈ¥ ÔÓÏ¥Ê ÅÓ„ÓÏ ¥ β‰ËÌÓ˛, ˜Ë ·Û‰¸flÍËÏ ÒÚ‚Ó¥ÌÌflÏ. ã˛‰Ë̇ ·Û· ÒÚ‚ÓÂ̇ Á‡ Ó·‡ÁÓÏ ¥ ÔÓ‰Ó·Ó˛ ÅÓÊÓ˛, ‡ ÔÓÚÂÚ π Î˯ ÔÓÚÂÚÓÏ ˜Ó„ÓÒ¸, ‡ Ì ÚËÏ, ˘Ó ‚¥Ì ÁÓ·‡Ê‡π. èÓ ÚÂ, ˘Ó Ô‡‚ÓÒ·‚̇ ÚÂÓÎÓ„¥fl ‰ÛÊ ‰‡ÎÂ͇ ‚¥‰ ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ª Ó·ÓÊÂÌÓª β‰ËÌË Á ÅÓ„ÓÏ, Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÚÓÈ Á‡‚Ê‰Ë Ô¥‰ÍÂÒ₇ÌËÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó Ó·ÓÊÂÌÌfl Ì Υ͂¥‰Ûπ ÌÂÁ̇ÌÌfl β‰ËÌÓ˛ ÒÛÚ¥ ÅÓ„‡». ÑË‚.: Siemianowski A. Szkic zasad prawoslawnej teologii // W drodze.— 1988.— N8.— S. 49. èÓ ÚÂÓÎÓ„¥˛ Òı¥‰ÌÓ„Ó Ï¥ÒÚˈËÁÏÛ Ú‡ ÒÛÚ¸ «Ì‡·ÎËÊÂÌÌfl ‰Ó ÅÓ„‡» flÍ ¯Îflı ‰Ó Ó·ÓÊÂÌÌfl ˜ÂÂÁ ÏÓÎËÚ‚Û ‰Ë‚.: Runciman S. Wielki Kosciol w niewoli. Studium historyczne patriarchatu konstantynopolitanskiego od czasow bezposrednio poprzedzajoncych jego podboj przez Turkow az do wybuchu greckiej wojny o niepodlieglosc.— W., 1973.— S. 144-176. 2 íÂÏ¥ÌË «Ì‡ˆ¥fl» («Ì‡Ó‰»), «Ô‰̇ˆ¥Ó̇θÌÌÈ ÔÂ¥Ó‰» ‚ËÍÓËÒڇ̥ Û ÔÓÚÓ˜ÌÓÏÛ Á̇˜ÂÌÌ¥. åÓÙÓÎÓ„¥fl ÒÎÓ‚‡ «Ì‡Ó‰», ÁÓÍÂχ Û ÒÚÓÒÛÌÍÛ ‰Ó êÓÒ¥ª, ‚Ëχ„‡π ÓÍÂÏËı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸, flÍ¥ Ì Á̇ıÓ‰flÚ¸Òfl Û ÒÙÂ¥ ÏÓªı ÒÚÛ‰¥È. ÑÓ‰‡ÈÏÓ Î˯Â, ˘Ó ÔÓÌflÚÚfl «Ì‡Ó‰» Û ÚÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ‚ flÍÓÏÛ ‚ÓÌÓ ‚ËÒÚÛÔ‡π ‚ ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸Í¥È ‰Ûψ¥ XVIII-XIX ÒÚ., ̇ÒÍ¥Á¸ Ï¥ÚÓÎÓ„¥ÁÓ‚‡ÌÂ, ‚ÓÌÓ Ì‡„‡‰Ûπ ÒËÏ‚ÓÎ, ‚¥‰¥‚‡ÌËÈ ‚¥‰ ‰¥ÈÒÌÓÒÚË. éÔÓ‡ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓª ‰ÛÏÍË Ì‡ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ ·Û· ϥ̥χθÌÓ˛, ÓÒͥθÍË ·ÛÎÓ Á̇˜ÌÓ ·¥Î¸¯Â Á·, ‡Ì¥Ê ‰Ó·‡, Ô‡ÌÛ‚‡ÎË ÒÛÒԥθ̥ ÁÎˉ̥ ¥ β‰Ò¸Í‡ Ìˈ¥ÒÚ¸. ßÒÚÓ¥Ó„‡Ù¥fl Ì ÚÓ͇·Òfl ˆ¥πª ÔÓ·ÎÂχÚËÍË. ê¥¯Û˜Û ÒÔÓ·Û ÔÓÚˉ¥ª Ò··ÍÓÒÚË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓª ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥ª ÁÓ·Ë‚ î.ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÈ. Ä̇ΥÁ ˆ¥πª ÔÓ·ÎÂÏË ‰Ë‚. Û: ÄÍÒ˛˜Ëˆ Ç. åÂÚ‡ÙËÁË͇ Á· Û ÑÓÒÚÓ‚ÒÍÓ„Ó // Les Messager. ÇÂÒÚÌËÍ êÛÒÒÍÓ„Ó ïËÒÚˇÌÒÍÓ„Ó Ñ‚ËÊÂÌËfl.— è‡ËÊ; 縲-âÓÍ; åÓÒÍ‚‡, 1985.— ‹145.— ë. 105-152. 燄‡‰‡πÏÓ ˘Â ‰ÛÏÍÛ ê.LJ∂¥ (û.çÂÁ·Êˈ¸ÍÓ„Ó) ÔÓ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ̇ˆ¥ª ‰Âʇ‚Ó˛: «Ç ÚÓÈ ˜‡Ò, ÍÓÎË ÓÒ¥ÈҸ͇ ‰Âʇ‚‡ Û ÍÓÊÌÛ ÍÓÌÍÂÚÌÛ ÏËÚ¸ ¥ÒÚÓ¥ª ·Û· Ò‡ÏÓ˛ ‡θ̥ÒÚ˛, ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û Ì¥ÍÓÎË Ì ·ÛÎÓ Á‡‚¯ÂÌÂ. ßÒÚÓ¥fl χπ ÒÔ‡‚Û Ú¥Î¸ÍË Á ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ‰Âʇ‚Ó˛; ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ê ̇Ӊ π ڥθÍË Ï‡ÒÓ˛, ÌÂÒÚ¥ÈÍÓ˛ flÍ ÂÚÌ¥˜ÌÓ, Ú‡Í ¥ ‰ÛıÓ‚ÌÓ, fl͇ ·ÂÁÔÂÂÒÚ‡ÌÍÛ ‰ÓÔ‡ÒÓ‚Û‚‡Î‡Òfl ‰Ó ˘Ó‡ÁÛ ¥Ì¯Ëı ÍÓ‰ÓÌ¥‚ ¥ ÙÓÏ ‰Âʇ‚Ë». ÑË‚.: Wraga R. (Niezbrzycki J.) Idea Rosji. // ãÂ͈¥fl, ‚Ë„ÓÎÓ¯Â̇ ̇ ¥Ì‡Û∂Û‡ˆ¥ª äÛÒÛ ëı¥‰ÌËı èÓ·ÎÂÏ ÔË ëı¥‰ÌÓÏÛ ßÌÒÚËÚÛÚ¥ «ê‰ÛÚ‡» Û ãÓ̉ÓÌ¥ 24.0I.1924. 凯ËÌÓÔËÒ.— ãÓ̉ÓÌ, 1949.— ë. 7. 3 ñËÚ. Á‡: Koneczny F. Dzieje Rosji od najdawniejszych do najnowszych czasow.— Poznan; Lwow; Lublin; Lodz; Wilno, 1921.— S. 84. 4 Sybel H. Geschichte den Revolutioszeitr von 1789 bis 1795.— Frankfurt/M, 1882.— T. II.— S. 117. 5 ã.ŇÁËθӂ ‚ËÒÛ‚‡π ¥Ì¯Û „¥ÔÓÚÂÁÛ. Ç¥Ì ‚‚‡Ê‡π, ˘Ó ÚÂÓ¥fl î¥ÎÓÚÂfl ·Û· ‚ˇÁÌÓ ¯Í¥‰ÎË‚‡ ‰Îfl åÓÒÍ‚Ë, ÛÒÍ·‰Ì˛‚‡Î‡ ªÈ ÍÛθÚÛÌ¥ Á‚’flÁÍË Á ¥Ì¯ËÏË Í‡ªÌ‡ÏË, ‚¥‰ ̪ ‚¥‰„ÓÌËÎÓ ¥ÁÓÎflˆ¥ÓÌ¥ÁÏÓÏ Ú‡ ÍÓÌÒ‚‡ÚËÁÏÓÏ, flÍ¥ Ô¥ÁÌ¥¯Â ÌÂÓ‰ÌÓ‡ÁÓ‚Ó ÒÚÓflÎË Ì‡ Á‡‚‡‰¥ ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥ êÓÒ¥ª. ÑË‚.: Bazylow L. Historia Rosji.— W., 1985.— T. I.— S. 173. 6 Solowjow W. Bizantynizm i Rosja // Pismo literacko-artystyczne.— 1988.— N 11-12.— S. 88. 7 ëÓÎÓ‚¸Â‚ Ç. êÛÒÒ͇fl ˉÂfl.— å., 1911.— ë. 20. 8 í‡Ï Ò‡ÏÓ.— ë. 21. ëıÓʇ ÚӘ͇ ÁÓÛ Û å‡Í‡¥fl (å.è.ÅÛÎ∂‡ÍÓ‚‡). àÒÚÓËfl ÛÒÒÍÓÈ ñÂÍ‚Ë.— ëè·.— í. VII.— äÌ. II.— ë. 405-408. 9 ëÓÎÓ‚¸Â‚ Ç. êÛÒÒ͇fl ˉÂfl.— ë. 49-51. èÓ‰¥·ÌÓ ÔÓ Óθ Ú‡ ÔËÁ̇˜ÂÌÌfl åÓÒÍ‚Ë flÍ íÂÚ¸Ó„Ó êËÏÛ ÔËÒ‡ÎË: äËËÎÎÓ‚ û. é˜ÂÍ ËÒÚÓ˘ÂÒÍÓ„Ó ‡Á‚ËÚËfl ˉÂË ÛÒÒÍÓ„Ó ÏÂÒÒˇÌËÁχ.— å., 1914 Ú‡ ¥Ì. 10 Lincoln W.B. Mikolaj I.— W., 1988. — S. 266. 11 Dostojewski F. Z notatnikow.— W., 1979. — S. 298. 12 ñËÚ. Á‡: Tanty M. Panslawizm, carat, Polacy. Zjazd slowianski w Moskwie 1867 roku. — W., 1970.— S. 34. 13 ÑË‚: Stur L. Wybor pism. — Wroclaw; Warszawa; Krakow; Gdansk; Lodœ, 1983.— S. 107, 110. éÍÂÏ¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ª ÔÓ ÒÎÓ‚’flÌҸͥ Á’ªÁ‰Ë (臄‡, åÓÒÍ‚‡) Ú‡ Ô‡ÌÒ·‚¥ÁÏ ‰Ë‚. Û: Skowronek J., Tanty M., Wasilewski T. Historia Slowian poludniowych i zachodnich.— W., 1988. èÓÎflÍË Ì ·‡ÎË Û˜‡ÒÚ¥ Û ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓÏÛ Á’ªÁ‰¥. î.äÓ̘ÌËÈ Óθ ¥ ϥ҈ èÓθ˘¥ ·‡˜Ë‚ ¥Ì‡Í¯Â, ‡Ì¥Ê ÓÒ¥ÈҸͥ ÒÎÓ‚’flÌÓÙ¥ÎË: «éÙ¥ˆ¥ÈÌ ÓÒ¥ÈҸ͠«ÒÎÓ‚’flÌÓ٥θÒÚ‚Ó» χÎÓ
23
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó. åÖëßüçßëíàóçÄ
ëÇßÑéåßëíú
ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ. ßçòßëíú èêÄÇéëãÄÇ'ü
Якщо ми хочемо пiзнати певнi тяжкi для визначення риси даної Церкви, то на це є добрий спосiб — спосiб, застосування якого тiльки на перший погляд могло б здатися парадоксом. Треба лишень добре проналiзувати й окреслити сутнiсть найважливiших чи найбiльш репрезентативних єресей, джерел, зроджених тiєю Церквою, тiєю ортодоксiєю. Не пiдлягає сумнiву, що найважливiшим рiзновидом єресей, зроджених захiдньою Церквою, є протестантство у всiх його рiзноманiтних вiдгалуженнях. Яка ж найважливiша риса протестантства? Вловити її неважко. Це спрощення, а властиво, абсолютизацiя сотерiологiчної проблематики. Протестантство витягає остаточнi висновки iз вчення про первородний грiх, рiшуче вiдмежовується вiд прихованого пелагiянства, яке вчувається в традицiйнiй доктринi традицiйних Церков. Протестантство свiдомо стає на позицiї крайнього песимiзму стосовно природи людини, радикально зiпсованої первородним грiхом. Все, що не є людиною, що належить свiтовi природи, космiчному ладовi — не цiкавить клясичного протестанта. Щодо свiту природи, космiчного ладу вiн займає позицiю якогось остраху i якогось наївного бiблiйного оптимiзму. Позалюдське буття, буття тваринного свiту, свiти iншi, нiж свiт безпосереднього людського досвiду, вiдходять на такий далекий плян, що, перестають iснувати. Вся антропологiя протестантства має виразно не¶ативнi риси. В полi зору залишаються лише двi правди: грiшна природа людини, падiння людини, яке ми знаємо дуже добре, оскiльки стан падiння — засаднича доступна нам дiйснiсть i єдиний спосiб людської екзистенцiї та вiдкуплення, яке є вириванням людини з отої її екзистенцiї i перенесенням до стану благодати, а в есхатологiчному наслiдку — до т. зв. неба. Оскiльки стан занепалої екзистенцiї, яка є результатом первородного грiха, — це стан, добре нам вiдомий, стан, який можна описувати i дослiджувати, позаяк це основоположний модус людського буття, єдино доступний iнтелектовi, його здатностi пiзнання, оскiльки
стан вiдкуплення може бути вiдчутий тiльки як стан вирваности з пут моральної екзистенцiї. Звiдси засаднича недовiра до всього, що в нашому життi, в нашому мисленнi i в нашiй творчостi, фiлософiї, врештi в культi, в лiтургiї, може пов’язуватися з утриваленою свiдомiстю стану вiдкуплення. Для людської свiдомости пережиття вiдкуплення — це етап остаточний, кiнцевий, поза ним простягається велике невiдоме. Один знайомий пастор i видатний протестантський богослов колись менi сказав: „Ми дуже багато можемо сказати про грiх, про стан падiння, про саме пекло — про небо ж ми мало що можемо сказати“. Ну звичайно ж, концепцiя такого типу, вiдмiнна вiд захiдньокатолицької ортодоксiї, мусила виникнути на богословському, звичаєвому i аскетичному ¶рунтi християнського Заходу, на ¶рунтi антиномiї ласки i заслуги, на ¶рунтi зосередження цiлого мислення на людинi та її проблемах. У такiй перспективi поняття справедливости, етична слушнiсть, урештi, й сама етика як норма i властивий предмет зусиль людини — мусять стати на першому плянi. На першому плянi — воля як позитивно вирiшальний чинник в етичному дiяннi (як у католицькiй ортодоксiї) або, можливо, як чинник прийняття вiдкуплення i спасiння (як то в протестантствi). Основоположна i єдина етична норма походить або iз закону природи, тобто з розумного аналiзу етичних дiянь щодо добра i властиво правильного iнтересу людини, або ж — i то є норма надрядна — з законодавства, яким є Боже Об’явлення, виражене у Святому Письмi. Будь-якi iншi етичнi, моральнi питання, питання про свiт природи, про позалюдське буття, про космiчний лад, як неантропологiчнi проблеми, не iснують. Існувати вони можуть, натомiсть, лише остiльки, оскiльки стосуватимуться боротьби добра i зла в аспектi духовного iнтересу людини. Як я вже говорив попередньо, на Заходi християнство розвинулося в закiнчену релiгiйну систему на необробленому ¶рунтi, здалека вiд
ÒÔˇÚËÒfl ̇ Ô‡‚ÓÒ·‚’fl, flÍÓ «ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÛ» ÂÎ¥„¥˛, ̇ ÍÓËÒÚ¸ flÍÓª ÔÓÏ¥Ê ÒÎÓ‚’fl̇ÏË ÔÓ‚‡‰Ë·Òfl ‰¥flθ̇ ÔÓÔ‡∂‡Ì‰‡, ÔÓÎflÍË Ê Ï‡ÎË ·ÛÚË ‚ËÍβ˜ÂÌ¥ Á¥ ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÓª ÒԥθÌÓÚË flÍ «Á‡‰ÌËÍË ëÎÓ‚’flÌ˘ËÌË». í¥ÛÏÙÓÏ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡ÌÒ·‚¥ÁÏÛ π Ì ÚÂ, ˘Ó ‚¥Ì ÚÛÚ ¥ Ú‡Ï ÔËÈÌfl‚Òfl Ò‰ ÒÎÓ‚’flÌ, ‡Î ‚ËÁ̇ÌÌfl ÔÓÎfl͇ÏË ¥‚ÌÓˆ¥ÌÌÓÒÚË ÒÎÓ‚’flÌÓ٥θÒÚ‚‡ Ú‡ ÏÓÒÍ‚Ó٥θÒÚ‚‡ — Ú‡Í, flÍ ˆ¸Ó„Ó Ô‡„ÌÛ‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ûfl‰. (...) åË ‰ÓÊËÎËÒfl ‰Ó ÛÒË٥͇ˆ¥ª ÔÓθҸÍÓ„Ó ÏÓÁÍÛ, ˘Ó ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl Ô¯ Á‡ ‚ÒÂ Û Á‡‰Ë‚ÎflÌÌ¥ ̇ ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÛ ¥‰Â˛ (‡, ·ÂÁ ÒÛÏÌ¥‚Û, ̇ ˆ¸ÓÏÛ ˘Â Ì ͥ̈¸). ᇠÌÂÔËflÚÂÎÂÏ ‚ËÁ̇ÌÓ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Ô‡‚ÓÚÛ ¥ ‚¥‰‰‡ÌÓ ÈÓÏÛ ÔÓΠ·Ó˛. (...) è‰ ̇ÏË ‚Ë·¥: ‡·Ó ÒÚ‡ÚË Ì‡ ˜ÓÎ¥ ëÎÓ‚’flÌ˘ËÌË, ‡·Ó χÚË Û Ì¥È ‚ÓÓ„‡». ÑË‚.: Koneczny F. Slowianoznawstwo a Slowianofilstwo.— Krakow, 1913.— S. 18-19, 21. 14 åÂÂÊÍÓ‚ÒÍËÈ Ñ.ë. ê‚ÓβˆËfl Ë ÂÎË„Ëfl.– ë. 649-650. 15 äÓÒÚÓχӂ å. äÌË„Ë ·ËÚ¥fl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û.– ä˪‚; 㸂¥‚, 1921.– ë. 10-19. åÂÒ¥flÌҸͥ Ú‡ Ô‡ÌÒ·‚¥ÒÚҸͥ ÔÓ„Îfl‰Ë å.äÓÒÚÓχӂ‡ ÔӇ̇ΥÁÛ‚‡‚ ë.äÓÁ‡Í Û: Kozak S. Ukrainscy spiskowcy i mesjanisci.— W., 1990.— S. 132 ¥ ̇ÒÚÛÔÌ¥. 16 Walicki A. W kregu konserwatywnej utopii. Struktura i przemiany rosyjskiego slowianofilstwa.— W., 1964.— S. 63-64. 17 èÓ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª «ÚÂÓ¥ª ∂ÛÌÚÛ» Û ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È Î¥Ú‡ÚÛ¥ ‰Ë‚.: óÂ̈ ã. ä ÔÓ·ÎÂÏ Á‡Ô‡‰ÌÓÈ ÍÛθÚÛ˚ ‚ ÛÒÒÍÓÈ «ÔÓ˜‚ÂÌÌ˘ÂÒÍÓÈ» ÍËÚËÍ (Ä.Ä.É˄Ӹ‚, ç.ç.ëÚ‡ıÓ‚) // Kultura Wschodu i Zachodu w literaturze rosyjskiej i radzieckiej.— Opole, 1990.— S. 97-104. 18 Lazari A. «Poczwienniczestwo». Z badan nad historia idei w Rosji. — Lodz 1988.— S. 41-43. 19 ÅβÏÂÌÙÂθ‰ É.î. é ÙÓχı ÁÂÏ΂·‰ÂÌËfl ‚ ‰Â‚ÌÂÈ êÓÒÒËË.— é‰ÂÒÒ‡, 1884.— ë. 83-84. 20 ïÓÏflÍÓ‚ Ä. èÓÎÌÓ ÒÓ·‡ÌË ÒÓ˜ËÌÂÌËÈ.— å., 1900.— í. III.— ë. 221-222. èÓ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ Ú‚Ó˜¥ÒÚ¸ Ä.ïÓÏflÍÓ‚‡ ‰Ë‚.: ʼnfl‚ ç. êÛÒÒ͇fl ˉÂfl. éÒÌÓ‚Ì˚ ÔÓ·ÎÂÏ˚ ÛÒÒÍÓÈ Ï˚ÒÎË XIX ‚Â͇ Ë Ì‡˜‡Î‡ ïï ‚Â͇.— è‡ËÊ, 1971.— ë. 164-168. 21 Chojnicka K. Osoba i dzielo Piotra Wielkiego w dziewietnastowiecznych sporach doktrynalnych o miejsce i przyszlosc Rosji w Europie.— Krakow, 1988.— S. 117-118. 22 чÌË΂ÒÍËÈ ç. êÓÒÒËfl Ë Ö‚ÓÔ‡. ÇÁ„Îfl‰ ̇ ÍÛθÚÛÌ˚Â Ë ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍË ÓÚÌÓ¯ÂÌËfl ëÎÓ‚flÌÒÍÓ„Ó Ïˇ Í ÉÂχÌÓ-êÓχÌÒÍÓÏÛ.— èÂÚ·ۄ, 1888.— ë. 123-133, 282-283, 425-436. äÌË„Û å.чÌË΂ҸÍÓ„Ó „ÓÒÚÓ ÍËÚËÍÛ‚‡‚ Ç.ëÓÎÓ‚ÈÓ‚. ëÛÔ˜ÍÛ ‚ÂÎËÍÓ„Ó ÏËÒÎËÚÂÎfl ¥Á ˜¥Î¸ÌËÏ ¥‰ÂÓÎÓ„ÓÏ Ô‡ÌÒ·‚¥ÁÏÛ ‡Ì‡Î¥ÁÛπ ¢.è¯Â·¥Ì‰‡: Przebinda G. Wlodzimierz Solowjew.— S. 151-153. é„Îfl‰ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ÔÓ„Îfl‰¥‚ ̇ á‡ı¥‰ÌÛ Ö‚ÓÔÛ ‰Ë‚.: ÄÎÔ‡ÚÓ‚ å.Ä. êÛÒÒ͇fl ËÒÚÓ˘ÂÒ͇fl Ï˚Òθ Ë á‡Ô‡‰Ì‡fl Ö‚ÓÔ‡ (XVIII Ô‚‡fl ÔÓÎÓ‚Ë̇ XIX ‚Â͇).— å., 1985. 23 ëÓÎÓ‚¸Â‚ Ç. ëÓ·‡ÌË ÒÓ˜ËÌÂÌËÈ.— í. IV.— ë. 129. ëÚÛԥ̸ ÚÛ‰ÌÓ˘¥‚ Û Á·ÎËÊÂÌÌ¥ ‰‚Óı ñÂÍÓ‚ ¥Î˛ÒÚÛπ ˆËÚÓ‚‡ÌËÈ å.á‰ÁπıÓ‚Ò¸ÍËÏ ÁÏ¥ÒÚ ÓÁÏÓ‚Ë Ô‡ÔË ã‚‡ XIII Á Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËÏ πÔËÒÍÓÔÓÏ ëËÏÓÌÓÏ. è‡Ô‡ ‰ÓÔËÚÛ‚‡‚Òfl, ˘Ó ‚ êÓÒ¥ª ‰Ûχ˛Ú¸ ÔÓ ÈÓ„Ó Â̈ËÍÎ¥ÍÛ Û ÒÔ‡‚¥ ÛÌ¥ª ñÂÍÓ‚ (1896 .), ÒÔÓ‰¥‚‡˛˜ËÒ¸, ˘Ó ‡ıËÔ‡ÒÚË ñÂÍ‚Ë ‚Ú¥¯ËÚ¸ ÈÓ„Ó, ÓÁÔÓ‚¥‚¯Ë ÔÓ ‚‡ÊÂÌÌfl, flÍËı Á‡Á̇· ÓÒ¥ÈҸ͇ ñÂÍ‚‡ ¥ Ô‡„ÌÂÌÌfl Á·ÎËÊÂÌÌfl Á êËÏÓÏ. ëËÏÓÌ Ì¥˜Ó„Ó Ì ϥ„ Ò͇Á‡ÚË. Ö̈ËÍΥ͇ Ì ‚ËÍÎË͇· Û êÓÒ¥ª ̇ÈÏÂ̯Ëı ‚‡ÊÂ̸. ÑË‚.: Zdziechowski M. Od Petersburga do Leningrada.— Wilnius, 1934.— S. 157. 24 Solowjew W. Polski Kosciol Narodowy // Wielka literatura powszechna. Antologia.— W., 1933.— T. VI.— S. 672. 25 ÑË‚.: Solowjow S.M. zycie i ewolucja tworcza Wlodzimierza Solowjowa.— Poznan, 1986.— S. 211-299. 26 Bielinski W. List do Gogola // Wybor artykulow.—W., 1953.— S. 213-223. 27 É.îÎÓÓ‚Ò¸ÍËÈ ‚ËÒÛÌÛ‚ ÚÂÁÛ, ˘Ó ‰ËÒڇ̈¥˛‚‡ÌÌfl ¥ÌÚÂÎ¥∂Â̈¥ª ‚¥‰ ÒÎÓ‚’flÌÓ٥θҸÍÓª ÚÂÓ¥ª ‚ËÌË͇ÎÓ Á ªª ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl, Ì¥·ËÚÓ ÒÎÓ‚’flÌÓ٥θÒÚ‚Ó ·ÛÎÓ ‚ˉÓÁÏ¥ÌÓ˛ ÔÓ„Îfl‰¥‚ Ï¥ÒÚ˘ÌËı ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı χÒÓÌÒ¸ÍËı ÎÓÊ Ò‰ËÌË XVIII ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. ÑË‚.: îÎÓÓ‚ÒÍËÈ É. èÛÚË ÛÒÒÍÓ„Ó ·Ó„ÓÒÎÓ‚Ëfl.— è‡ËÊ, 1937.— ë. 116 ¥ ̇ÒÚ.
24
ÄçÑÜÖâ ÄçÑêìë∏Çßó. åÖëßüçßëíàóçÄ ëÇßÑéåßëíú ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ. ßçòßëíú èêÄÇéëãÄÇ'ü
високорозвинутих свiтових релiгiй та їхнього мiстичного досвiду i фiлософських вiдкриттiв. Теоцентричний i антропологiчний характер Бiблiї та антична фiлософiя були для цього християнства єдиним джерелом iнспiрацiї, єдиною нормою — i тiльки вони його сформували. Тепер настав час приглянутися до основних i найхарактернiших єресей православ’я. І тут дуже легко їх назвати. Це т. зв. схiднi мiстичнi секти. Яка основна їх риса? Отож — знову песимiзм, але песимiзм зовсiм iнший, нiж у протестантствi. Це не песимiзм щодо первородного грiха i занепалої людської природи, — це песимiзм щодо усього свiту, щодо всякого фiзичного i духовного буття. Цiлий космiчний лад є предметом цього песимiзму. Цiла природа — зла, вона перебуває в станi перманентної катастрофи. Первородний грiх — якщо взагалi про нього мова — це тiльки якийсь поодинокий вияв вселенської катастрофи. Тим то й вiдкуплення, спасiння вiд грiха та його наслiдкiв має стосовно такої цiлости тiльки фра¶ментарне значення. На перший план висувається основоположний i найсуттєвiший космiчний факт: воплочення, присутнiсть страждаючого i воскреслого Христа в людинi, у природi, у субтельних буттях, урештi, в цiлому космосi. Отож, воплочення Христа у всiх космiчних буттях — суттєва альтернатива будь-якiй видимiй i невидимiй, матерiяльнiй i духовнiй, людськiй i космiчнiй дiйсностi. У свiтлi цiєї присутности пояснюються всi факти, непоясненнi без неї. Ця присутнiсть — зрештою, єдинозначна i єдиносущна з присутнiстю Духа (у росiйських мiстикiв-єресiярхiв вони виразно поєднуються у двi присутностi Христа через присутнiсть Святого Духа) — отже, ця присутнiсть у життi космосу розв‘язує нерозв’язнi загадки: радости i страждання, смерти i життя, хреста i Воскресiння. В єретичних вiзiях мiстичних сект православ‘я факт актуальної i постiйно актуалiзовуваної присутности Христа через дiяння Святого Духа вiдчувається настiльки сильно, що немовби вiдсуває на дальший план, а то й узагалi заслонює, iсторичне спасiння
та iсторичну реальнiсть економiї спасiння. Перед фактом цiєї перманентної присутности моральнi категорiї, етичне оцiнювання людських учинкiв набуває зовсiм iншого значення. Добро i зло стають вiдносними, це полюси однiєї i тiєї ж таємницi. Занепала людська природа — зла, але не з огляду на первородний грiх, а з огляду на те, що зло — це складовий компонент космiчного ладу. Абсолютне, не¶ативне устiйнення етичного зла можна перемогти не зусиллям i рiшучiстю волi, а — позаiнтелектуальним спогляданням тiєї дiйсности, яка походить з дiяння Святого Духа, i — силою присутности Христа, який народжується у нас. У вiдповiдi знайомому пасторовi, про якого я згадував, росiйський єресiярх сказав би: „Про пекло i небо можна сказати однаково багато. Пекло i небо стосуються тих самих елементiв дiйсности, вся дiйснiсть є водночас пеклом i небом. Це залежить тiльки вiд точки зору. Розп’яття i спасенна смерть Христа — це не «надолуження» найвищiй справедливостi, а доступний нам вияв космiчного страждання, всюдиприсутнього i завжди присутнього у стражданнi всякого створiння i в стражданнi Христа, який живе у тому створiннi“. Я реферую єретичнi погляди стосовно православної вiри, але паростки такого мислення ми можемо знайти навiть в ортодоксiйних пiдходах, навiть строго лiтургiйних. Отож, у жертвуваннi євхаристичних постатей у вiзантiйськiй лiтургiї, а також у давнiй римськiй лiтургiї (я маю на увазi давнiй текст ofertorium) була мова про жертвування євхаристичних елементiв за незлiченнi грiхи, провини i занедбання, а у вiзантiйськiй лiтургiї в одному мiсцi говориться про жертвування євхаристичних постатей за життя i спасiння свiту (власне у вступнiй частинi), а потiм, уже в безпосередньому зв’язку з євхаристичною анафорою, — про жертвування kata panta kai dia panta. Цi грецькi слова дуже важко перекласти. По-слов‘янськи їх перекладено „о всiх i за вся“, а доглибно
25
ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ. ßçòßëíú èêÄÇéëãÄÇ'ü
вони означають приблизно „згiдно з усiм, за все i з приводу всього“. Отож, цей цiлiсний, космiчний характер жертви перетворює її у жертву не тiльки за нашi грiхи, але й за життя цiлого космосу, за життя всiх справ, якi в космосi виявляються. Тут треба ще раз пiдкреслити i нагадати, що я описую ледь вловимi елементи i риси православ’я, а отже, посилаюся не на ортодоксiйнi, догматичнi усталення, якi, властиво, небагато чим або й узагалi нiчим не вiдрiзняються вiд католицьких догматичних пiдходiв. Моїм завданням є розповiдь про глибинне, про те, що, на вiдмiну вiд офiцiйної доктрини, видається зовсiм iншим порiвняно з захiдньохристиянською „пiдсвiдомiстю“. Тому я й звертаюся до єресей. Єресi розривають правильнiсть, помiркованiсть, якесь логiчне висловлення догматiв i, здається, виявляють суттєвi риси релiгiйної пiдсвiдомости. Інша рiч, що на ¶рунтi ортодоксiї отi суттєвi риси релiгiйної пiдсвiдомости також iнколи озиваються. Царина, в якiй вони переважають та окреслюють властивий характер релiгiйности — це передусiм лiтургiя i весь досвiд молитви. Варто було б пригадати собi один характерний факт; йдеться про авторство бiльшости релiгiйних текстiв та про авторство самого укладу лiтургiйної молитви. У бiльшостi випадкiв це авторство — анонiмне. Ми можемо посилатися на окремо взятi традицiї, окремо взятi локальнi порядки, можемо їх порiвнювати i так реконструювати загальну схему iсторичної еволюцiї рiзних форм лiтургiї. Однак, по сутi, ми небагато можемо сказати про справжнi iнтелектуальнi, богословськi, мiтичнi течiї, якi принципово впливали на формування православної лiтургiї. Вже саме авторство текстiв чотирьох православних Служб Божих — св. Якова Брата Господнього, св. Василiя Великого, св. Йоана Золотоустого i св. Григорiя Двоєслова — чисто символiчне; насправдi тексти анонiмнi. А прецiнь лiтургiя, лiтургiйна акцiя — це ж не тiльки сам лiтургiйний текст; важлива також iнсценiзацiя, вся постановка
просторових дiйств, увесь сакральний театр, не кажучи вже про спiв та спосiб виголошування текстiв. Авторство цього — колективне. Дають про себе знати прадавнi навички, традицiї релiгiйних пережиттiв i досвiдiв. Загалом можна сказати, що якщо на Заходi дiяння лiтургiйного порядку спрямоване на мобiлiзацiю волi i свiдомости, на виховання i формування тiєї свiдомости у плинi дискурсивного мислення, то у схiднiх лiтургiях провiдною тенденцiєю є певний тип психофiзичного дiяння, помислений так, щоб повiльним струменем бити радше на пiдсвiдомiсть i на тi верстви свiдомости, якi не пiддаються законам iнтелектуальної спекуляцiї. Це можна б визначити як органiзацiю колективного мiстичного переживання. Стосовно схiдньої лiтургiї можна говорити прямо — лiтургiйна мiстика. Це знову ж таки важливий елемент релiгiйного досвiду православ’я, не знаний на Заходi. Захiд до небувалих вершин розвинув iндивiдуальну мiстику (пригадаймо собi, хоча б, еспанських мiстикiв). Сан Хуан де ля Крус (святий Йоан вiд Хреста) iндивiдуальним зусиллям доходить до своєї мiстичної свiдомости. У тому, що вiн робить, нiщо не вказує на якийсь безпосереднiй i конечний зв‘язок помiж свiдомiстю еспанського мiстика i яким-небудь досвiдом лiтургiйних практик, лiтургiйних пережиттiв. Навпаки, в його творах вчувається тенденцiя супротивности будь-яким зовнiшньо визначеним формам i практикам. Уся система втаємничення вiдставлена немовби набiк (якщо не в опозицiю) щодо офiцiйної лiтургiї. Звичайно ж, це дуже загальна характеристика. На середньовiчному Заходi ми також стикаємося з лiтургiйною мiстикою. Це iндивiдуальна мiстика священика, який у тишi i зосередженостi вiдправляє месу. Також i в перiод пiсля Тридентського собору — така от мiстика священичого пережиття iснувала аж до наших часiв, що було неодноразово описано у зв’язку з постатями деяких святих римокатолицької Церкви. Ця тема заслуговує ширшого обговорення. Це
ÉÂÏ‡Ì ÉÂÒ ÅêÄíà äÄêÄåÄáéÇà óà ëìåÖêä ÖÇêéèà. ç¥˘Ó Ò‡ÏÓ ÔÓ ÒÓ·¥ Ì ¥ÒÌÛπ ÁÓ‚Ì¥ ˜Ë ÛÒ‰ËÌ¥. ÅÓ Ê ÛÒ ÚÂ, ˘Ó ̇ÁÓ‚Ì¥, ÚÂ È ÛÒ‰ËÌ¥. üÍÓ· ŸÓÏ «Ä‚Ó‡»
ÇËfl‚ËÎÓÒ¸, ˘Ó ̇‰‡ÚË Á‚’flÁÌÓª ¥ ‚ËÓÁÛÏ¥ÎÓª ÙÓÏË ‰ÛÏ͇Ï, flÍËÏË fl ÚÛÚ ıÓ˜Û ÔÓ‰¥ÎËÚËÒ¸, ÌÂ Ú‡Í ÔÓÒÚÓ. ŇÍÛπ ıËÒÚÛ, ‡ ÓÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ‚‚‡Ê‡˛ Ì ÁÓ‚Ò¥Ï „˜ÌÓ˛ χÌÂÛ Á ͥθÍÓı ÒÔÓÌÚ‡ÌÌËı ‰ÛÏÓÍ ÍÓÏÔ¥Î˛‚‡ÚË ÂÒÂÈ Á ÔÂÚÂÌÁ¥π˛ ̇ ‚˂¯ÂÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚Ì¥ÒÚ¸, ÚÓ‰¥, flÍ Ì‡ ÌÂÁ̇˜ÌÛ Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ‚‡Ú¥ÒÌËı ‰ÛÏÓÍ Û Ì¸ÓÏÛ ÔËÔ‡‰‡π Á̇˜Ì‡ ͥθͥÒÚ¸ ÔÓÎÓ‚Ë. é‰Ì‡Í fl — ÔÓÁ‡flÍ ‚¥˛ Û «ëÛÏÂÍ Ö‚ÓÔË», Ô˘ÓÏÛ ÒÛÏÂÍ, ̇҇ÏÔ‰ ÍÛθÚÛÌÓª Ö‚ÓÔË, — χ˛ ̇ÈÏÂ̯ ԥ‰ÒÚ‡‚ ÔÂÂÈχÚËÒ¸ ÙÓÏÓ˛, flÍÛ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ ÒÔËÈχ˛ flÍ Ï‡Ò͇‡‰ ¥ ÓχÌÛ. ë͇ÊÛ ÒÎÓ‚‡ÏË Ò‡ÏÓ„Ó ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó Á ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ ÍÌË„Ë «Å‡Ú¥‚ 䇇χÁÓ‚Ëı»: «Ä ‚ÔÓ˜ÂÏ, ‚ËÊÛ, ˜ÚÓ ÎÛ˜¯Â Ì ËÁ‚ËÌflÚ¸Òfl. ë‰Â·˛, Í‡Í Ûϲ, Ë ˜ËÚ‡ÚÂÎË Ò‡ÏË ÔÓÈÏÛÚ, ˜ÚÓ fl ҉·ΠÎ˯¸ Í‡Í ÛÏÂλ. üÍ ÏÂÌ¥ ‚ˉ‡πÚ¸Òfl, Û ÔËÒ‡ÌÌflı ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó, ‡ ̇‰ ÛÒ ‚ «Å‡Ú‡ı 䇇χÁÓ‚Ëı», ‰ÛÊ ÚÓ˜ÌÓ ‚ËÒÎÓ‚ÎÂÌ ¥ Ô‰·‡˜ÂÌ ÚÂ, ˘Ó fl ̇ÁË‚‡˛ «ëÛÏÂÍÓÏ Ö‚ÓÔË». ì Ú¥Ï, ˘Ó ҇ϠÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó — Ì ¢ÂÚÂ, ·‡ ̇‚¥Ú¸ ¥ Ì 祈¯Â — ‚ÓÔÂÈҸ͇, ‡ ÔÂÂ‰Ó‚Ò¥Ï Ì¥Ïˆ¸Í‡ ÏÓÎÓ‰¸ ÒÔËÈχπ Á‡ Ò‚Ó„Ó Ì‡È‚Ë‰‡ÚÌ¥¯Ó„Ó ÔËÒ¸ÏÂÌÌË͇, fl ·‡˜Û ˘ÓÒ¸ ‚¥˘Â.
26
ûêßâ çéÇéëßãúëúäàâ. ßçòßëíú èêÄÇéëãÄÇ'ü
проблема т. зв. „тихої меси“. Інакше воно на Сходi. Вже дуже рано, в Дiонiсiя Псевдо-Аеропагiта, себто десь у V ст., маємо повну iдентифiкацiю лiтургiйної акцiї з глибоким переживанням метафiзичних таємниць. Значно пiзнiше, у XIV ст., вiзантiйський богослов Николай Кавасiлас дав нам розлогi коментарi євхаристiйної лiтургiї, якi є незаперечним доказом зв’язку (що iснував у свiдомостi тодiшнiх грецьких християн) помiж справжнiм мiстичним пережиттям i структурою лiтургiйної акцiї. Николай Кавасiлас був репрезентантом такої течiї, яка радше аналiзувала певнi вияви i хiд мислення про лiтургiю, представником iронiчного ставлення до Заходу. Вiн багато в чому користувався захiднiми методами i формами лiтургiйного дiяння. Читаючи Псевдо-Дiонiсiя, iнколи маємо враження, що це зовсiм таки не християнський текст. Це, звичайно ж, не тiльки моє враження, такi су¶естiї — частi в науковiй лiтературi. Проте, якщо цей текст справдi i формою i суттю християнський, то треба визнати, що релiгiйна, мiстична i фiлософська свiдомiсть автора була доглибно проникнута традицiєю гелленiстичної побожности пiзньоантичних релiгiйних i мiстичних систем. Яка ж прiрва мiж релiгiйною свiдомiстю Псевдо-Дiонiсiя i релiгiйною свiдомiстю автора Послання до Римлян! Хоч Псевдо-Дiонiсiй i посилається на св. Павла, насправдi вiн у своїх текстах далекий вiд мислення апостола. ¢валтiвна i не¶ативна реакцiя великого християнина Заходу — Мартiна Лютера — на твори Псевдо-Дiонiсiя найкраще iлюструє глибоку прiрву мiж так званою „чисто християнською“ свiдомiстю i ранньоправославною свiдомiстю та досвiдом. Пiсля усталення цих фактiв доходимо до висновку, що в якомусь розумiннi важко не погодитися з твердженням Тадеуша Зелiнського, що справжнiм Старим Завiтом християнства була гелленська i гелленiстична релiгiйна традицiя. Стосовно схiднього, а особливо вiзантiйського, християнства це твердження дуже слушне. Треба лише
доповнити це твердження ще одним: не тiльки гелленiстична античнiсть, але й дуже далеко i глибоко сягаючi елементи чисто орiєнтального, передусiм iндiйського, релiгiйного досвiду — живуть у православ’ї в поєднаннi iз християнською („чисто християнською“) свiдомiстю. Тут треба зауважити, що в православ’ї iснує законспiрований культ Будди. Цю справу описав хтось в „Журнале Московской Патриархии“ за минулi роки (пам’ятаю, що я прочитав цю статтю i потiм перевiрив наведенi в нiй лiтургiйнi тексти). У православ‘ї iснує такий собi „святий Йосафат (або Йоасаф) Прекрасний“ — „iндiйський“ царевич, житiє якого є просто калькою бiографiї i духовних пригод Будди. І як цей культ проник у православний календар? — це назавжди залишиться для нас таємницею. З чим ми тут маємо справу: з релiгiйною орiєнталiзацiєю християнства чи християнiзацiєю релiгiйного досвiду Орiєнту? Двi можливостi. Гадаю, це питання має капiтальне значення власне для екуменiчного руху. Хтозна, може загальна криза екуменiчної думки, яка ще триває i всюди вiдчутна, походить з якогось зашорення проблематики у суто християнських богословських питаннях. Можливо, певнi богословськi, еклезiологiчнi i фiлософськi синтези не можуть дозрiти при такiй обмеженостi бачення. І можливо й те, що якась тривожна iншiсть православ’я, а кажучи iнакше — його проникнутiсть свiтами абсолютно iнших релiгiйних систем, щось таке, що, здавалося б, має дуже суттєвий зв‘язок з євангельським епiзодом про поклонiння орiєнтальних Волхвiв — своєрiдний дороговказ для сучасного християнського екуменiчного руху. Можливо, правдивий i дiєвий екуменiзм знайшов би силу розвитку, лише збагатившись новими досвiдами, уповнi асимiлювавши суттєвi вартостi великих свiтових релiгiй. Тут можна коротко заси¶налiзувати деякi з тих нових можливостей. Величезний свiт т. зв. „захiдної цивiлiзацiї“ не тiльки послуговується
LJÚÓ Î˯ ÔÓ·¥ÊÌÓ Ô‰˂ËÚËÒ¸ ÌÓ‚¥ÚÌ˛ Î¥Ú‡ÚÛÛ, ˘Ó· ÔÂÂÒ‚¥‰˜ËÚËÒ¸ Û ‚ÔÎË‚¥ ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó. ñ ÔӉ˂ÎflπÚ¸Òfl ̇‚¥Ú¸ ̇ ¥‚Ì¥ ÔÓÒÚÂ̸ÍËı ̇ÒÎ¥‰Û‚‡Ì¸. ߉‡Π䇇χÁÓ‚Ëı, ˆÂÈ Ô‡‚¥˜ÌËÈ ‡Á¥‡ÚÒ¸ÍËÈ ÓÍÛθÚÌËÈ ¥‰Â‡Î χÎÓ-ÔÓχÎÛ ÒÚ‡π ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ, ÔÓ˜Ë̇π ÔÓ„ÎË̇ÚË ‰Ûı Ö‚ÓÔË. ì ˆ¸ÓÏÛ fl, ‚·ÒÌÂ, ¥ ·‡˜Û ÒÛÏÂÍ Ö‚ÓÔË. Ä ‚¥‰Ú‡Í ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ÄÁ¥ª, ‰Ó ‰Ê·, ‰Ó Ù‡ÛÒÚ¥‚Ò¸ÍËı «Ï‡ÚÂ¥‚» ¥, Ә‚ˉÌÓ, flÍ ¥ ·Û‰¸-fl͇ ÒÏÂÚ¸ ̇ Ò‚¥Ú¥, ˆÂÈ ÒÛÏÂÍ Ô˂‰ ‰Ó ÌÓ‚Ó„Ó Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl. á¯ÚÓ˛, ÒÛÏÂÍÓÏ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ ‚‚‡Ê‡πÏÓ Î˯ ÏË, ÈÓ„Ó ÒÛ˜‡ÒÌËÍË. ÄΠ˘Ó ˆÂ Á‡ Ú‡ÍËÈ «‡Á¥‡ÚÒ¸ÍËÈ» ¥‰Â‡Î, ˘Ó ÈÓ„Ó fl Á̇ıÓ‰ÊÛ ‚ ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó ¥ flÍËÈ, ̇ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, χ‚ ·Ë ÔÓ„ÎËÌÛÚË Ö‚ÓÔÛ? üÍ˘Ó ÍÓÓÚÍÓ, ÚÓ ˆÂ — ‚¥‰ÏÓ‚‡ ‚¥‰ ÛÒflÍÓª ÌÓχÚË‚ÌÓª ÂÚËÍË Ú‡ ÏӇΥ Á‡‰Îfl Ô‚ÌÓ„Ó ÛÒÂÁÓÁÛÏ¥ÌÌfl, ÛÒÂÒÔËÈÌflÚÚfl Ú‡ flÍÓªÒ¸ ÌÓ‚Óª, ʇÒÍÓª ¥ ÏÓÚÓÓ¯ÌÓª Ò‚flÚÓÒÚË, flÍ ÔÓ‚¥‰‡π ÔÓ Ìª Òڇˆ¸ áÓÒËχ, Û flÍ¥È ÊË‚Â Äθӯ‡, flÍÛ Á χÍÒËχθÌÓ˛ ‚ˇÁÌ¥ÒÚ˛ ÙÓÏÛβπ ÑÏËÚ¥È, ‡ ̇ÈÒËθ̥¯Â — ß‚‡Ì 䇇χÁÓ‚. 燉 ÒÚ‡ˆÂÏ áÓÒËÏÓ˛ ˘Â ÚflÊ¥π ¥‰Â‡Î ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË. èË̇ÈÏÌ¥ ‰Îfl Ì¸Ó„Ó ¥ÒÌÛπ ‰Ó·Ó ¥ ÁÎÓ, ıÓ˜‡ Ò‚Ó˛ β·Ó‚ ‚¥Ì ÒÔflÏÓ‚Ûπ Ô‚‡ÊÌÓ Ì‡ ÌÓÒ¥ª‚ Á·. ì Äθӯ¥ ˆfl ÌÓ‚‡ Ò‚flÚ¥ÒÚ¸ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ̇·‡„‡ÚÓ ÊË‚¥¯Â ¥ ‚¥Î¸Ì¥¯Â, ‚¥Ì ȉ ˜ÂÂÁ ·ÓÎÓÚÓ Ò‚Ó„Ó ÓÚÓ˜ÂÌÌfl Á ̇ԥ‚‡ÏӇθÌÓ˛ Ì‚ËÏÛ¯ÂÌ¥ÒÚ˛. Ç¥Ì Ì‡„‡‰Ûπ ÏÂÌ¥ ÔÓ ·Î‡„ÓÓ‰ÌËÈ Á‡ÔÓ‚¥Ú ᇇÚÛÒÚË: « ü ‰‡‚ Ó·¥ÚÌˈ˛ ÒÚÓÓÌËÚËÒfl
27
вже готовими формами релiгiйного досвiду, — в гарячкових, конвульсiйних поривах вiн пробує творити системи нового досвiду. Поки що це спроби жалюгiднi... На разi ми не можемо окреслити анi цi par excellence релiгiйнi явища, анi цi масовi психози. Вони не пiддаються жодному систематичному аналiзу. У них ми натрапляємо на велику тугу за релiгiйним переживанням, за правдою. Ця туга не в станi сформулювати будьяку богословськи розумну вiдповiдь. Одне видається якщо не певним, то вельми правдоподiбним: свiдомiсть сучасної людини, звернувшись до духовного досвiду, не може обмежитися якоюсь однiєю релiгiйною системою. Радше запрагне черпати з цiлого доцьогочасного доробку великих свiтових релiгiй. Це неминуче доведе до синкретизму i новочасної релiгiйности. Якщо та новочасна релiгiйнiсть має випливати з християнської iнспiрацiї — треба сягнути за досвiдом тiєї Церкви, яка протягом усiєї своєї iсторiї була пiд впливами позахристиянських релiгiй, Церкви, яка в певному розумiннi була синкретичною i перемогла той синкретизм дуже своєрiдно: вона не iзольовувала себе вiд зовнiшнього досвiду, а засвоювала його собi, i то не тiльки поверхнево, але дуже щиро i дуже серйозно. Гадаю, що в такий спосiб православна Церква всi тi цiнностi й елементи духовного знання просто охрестила. Остаточний висновок роздумiв над проблематикою „чистого християнства“ та явища релiгiйної еклектики може прозвучати ось як: немає такої речi, як „чисте християнство“. Є тiльки багатий досвiд людського духу, духу, який шукає правди, iндивiдуального спасiння i спасiння свiту. Назустрiч цiй тузi виходить завжди i всюди сам Христос.
1979 èÂÂÍ·‚ Ä̉¥È ò͇·’˛Í
É
Ö
28 í
ú
èÄÇãé ëäéêéèÄÑëúäàâ
å
Ä
ç
ÇéëèéåàçÄçàü
‚ÒflÍÓª ‚¥‰‡ÁË!». é‰Ì‡Í ÄθӯËÌ¥ ·‡ÚË ¥‰ÛÚ¸ ˘Â ‰‡Î¥. èÓ˜‡ÒÚË, ‚ÒÛÔ˜ ‚Ò¸ÓÏÛ ‚ˉ‡πÚ¸Òfl, ·Ûˆ¥Ï ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ·‡Ú¥‚ 䇇χÁÓ‚Ëı ‚ÔÓ‰Ó‚Ê Ó·’πÏÌÓª ÚËÚÓÏÌÓª ÍÌË„Ë Í‡‰Ë̇θÌÓ ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl ‚ ÚÓÈ ÒÔÓÒ¥·, ˘Ó ‚Ò ÌÂÔÓۯ̠¥ ÌÂÁ‡Ô˜̠ÒÚ‡π ˘Ó‡Á ıËÎËÒÚÍ¥¯ËÏ ¥ ÒÛÏÌ¥‚Ì¥¯ËÏ: Ò‚flÚËÈ Äθӯ‡ ÒÚ‡π ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â Ò‚¥ÚÒ¸ÍËÏ, ÈÓ„Ó Ò‚¥ÚҸͥ ·‡ÚË ÒÚ‡˛Ú¸ ˘Ó‡Á Ò‚flÚ¥¯ËÏË, ‡ ̇ÈÓÁ„ÌÛÁ‰‡Ì¥¯ËÈ Á ÌËı ÑÏËڥȗ ˜Ë Ì ̇ÈÒ‚flÚ¥¯ËÏ ¥ ̇ȘÛÚÎË‚¥¯ËÏ ÔÓÓÍÓÏ ÌÓ‚Óª Ò‚flÚÓÒÚË, ÌÓ‚Óª ÏӇΥ, ÌÓ‚Ó„Ó „Ûχ̥ÁÏÛ. ÑË‚Ë̇! óËÏ ·ÂÁÓ„Îfl‰Ì¥¯Ó˛ π ͇‡Ï‡ÁÓ‚˘Ë̇, ˜ËÏ Û Ì¥È ·¥Î¸¯Â ÔÓÓÍÛ ¥ Ô’flÌÓª ·ÛڇθÌÓÒÚË, ÚËÏ flÒ͇‚¥¯Â Í¥Á¸ Á‡‚ÓÎÓÍÛ ˆËı „Û·Ëı fl‚ˢ, β‰ÂÈ ¥ ‚˜ËÌÍ¥‚ Ò‚¥ÚËÚ¸ ÌÓ‚ËÈ ¥‰Â‡Î, ÚËÏ ·¥Î¸¯Â ‰ÛıÛ ¥ Ò‚flÚÓÒÚË Á·Ë‡πÚ¸Òfl Ú‡Ï ÛÒ‰ËÌ¥. ß ‚Ê ÒÛÔÓÚË Ô’flÌˈ¥, Û·¥ÈÌË͇ ¥ ∂‚‡ÎÚ¥‚ÌË͇ ÑÏËÚ¥fl Ú‡ ˆË̥͇-¥ÌÚÂÎÂÍÚۇ· ß‚‡Ì‡ ÛÒ¥ Ú¥ ·ÂÁ‰Ó„‡ÌÌÓ ÔÓfl‰Ì¥ ÚËÔË, ̇ ͯڇÎÚ ÔÓÍÛÓ‡ Ú‡ ¥Ì¯Ëı Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ Ï¥˘‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚Ë„Îfl‰‡˛Ú¸ ̇ÒڥθÍË Ê‡Î˛„¥‰Ì¥¯Â, ·Î¥‰¥¯Â ¥ ̥͘ÂÏÌ¥¯Â, ̇ÒͥθÍË Ì‡ÚÛÊÛ˛Ú¸Òfl ÚÓÊÂÒÚ‚Û‚‡ÚË Ì‡ÁÓ‚Ì¥. éÚÊÂ, «ÌÓ‚ËÈ ¥‰Â‡Î», ˘Ó Á‡„ÓÊÛπ Ò‡ÏÓÏÛ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌ˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ‰ÛıÛ ÂÔÂÁÂÌÚÛπÚ¸Òfl ‚Í‡È ‡ÏӇθÌËÏ ÒÔÓÒÓ·ÓÏ ÏËÒÎÂÌÌfl ¥ ‚¥‰˜Û‚‡ÌÌfl, flÍ¥ Á‰‡ÚÌ¥ ÔӉ˂ÎflÚË ·ÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌÂ, ÌÂÓ·ı¥‰Ì ڇ ‚ËÁ̇˜‡Î¸Ì ¥ Û ÁÎ¥, ¥ ‚ ÔÓÚ‚ÓÌÓÒÚË Ú‡ Á‰‡ÚÌ¥ ˆÂ ÁÎÓ ¥ ˆ˛ ÔÓÚ‚ÓÌ¥ÒÚ¸ ÔÓ‚‡Ê‡ÚË ¥ ·Î‡„ÓÒÎÓ‚ÎflÚË. ëÔÓ·‡ ÔÓÍÛÓ‡ Û Ò‚ÓªÈ Ô‰ӂ„¥È ÔÓÏÓ‚¥ ÁÓ·‡ÁËÚË ˆ˛ ͇‡Ï‡ÁÓ‚˘ËÌÛ Á Ô·¥Î¸¯ÂÌÓ˛ ¥ÓÌ¥π˛ Ú‡ ªª ‚ËÒÚ‡‚ËÚË Ì‡ „ÎÛÏ Ï¥˘‡Ì ̇ÒÔ‡‚‰¥ Ì¥˜Ó„Ó Ì Ô·¥Î¸¯Ûπ, ·¥Î¸¯Â ÚÓ„Ó ‚Ë„Îfl‰‡π ̇‰ÚÓ ÌÂÒÏ¥ÎË‚Ó˛. ì ˆ¥È ÔÓÏÓ‚¥ Á ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚ÌÓ-·ÛÊÛ‡ÁÌÓª ÔÓÁˈ¥ª ÁÓ·‡ÊÂÌÓ «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ Î˛‰ËÌÛ» — ˆ˛ Ì·ÂÁÔ˜ÌÛ, Á‚ÓÛ¯ÎË‚Û, ·ÂÁ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÛ, ıÓ˜ ¥ Á ‚‡ÁÎË‚ËÏ ÒÛÏÎ¥ÌÌflÏ, Ï’flÍÛ, Ï¥ÈÎË‚Û, βÚÛ, ˜‡Ò‡ÏË ‰¥Ú·¯ÌÛ «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ Î˛‰ËÌÛ», (flÍÛ È ‰ÓÒ¥ β·ÎflÚ¸ Ú‡Í Ì‡ÁË‚‡ÚË, ıÓ˜, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ, ‚Ó̇ ‚Ê ‚¥‰‰‡‚̇ ̇χ„‡πÚ¸Òfl ÒÚ‡ÚË Î˛‰ËÌÓ˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ˛) ¥ Á ÚÓ„Ó ˜‡ÒÛ ˆÂÈ Ó·‡Á ÒÚ‡‚ ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÔÓÔÛÎflÌËÏ. éÒ¸ Û ˆ¸ÓÏÛ, ‚·ÒÌÂ, ¥ π ÒÛÏÂÍ Ö‚ÓÔË. ç‡ ˆ¥È «ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È Î˛‰ËÌ¥» ‚‡ÚÓ ‰Âڇθ̥¯Â Á‡ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚËÒfl. ÇÓ̇ ̇·‡„‡ÚÓ ÒÚ‡¯‡ Á‡ ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó, ıÓ˜‡ ҇Ϡ‚¥Ì ̇ÈÔÓ‚Ì¥¯Â ÓÁÍË‚ Ò‚¥ÚÓ‚¥ ‚ÂÒ¸ ªª ÒÔÂÍÚ Ú‡ Á̇˜ÂÌÌfl. êÓÒ¥ÈҸ͇ β‰Ë̇ — ˆÂ 䇇χÁÓ‚, ˆÂ  臂Îӂ˘, ˆÂ ÑÏËÚ¥È, ˆÂ ß‚‡Ì, ˆÂ Äθӯ‡, ÔÓÁ‡flÍ ˆ¥ ˜ÂÚ‚ÂÓ, ̇ÒͥθÍË · ‚ÓÌË Ì ‚¥‰¥ÁÌflÎËÒfl Ó‰ËÌ ‚¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó, Ï¥ˆÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛; ‡ÁÓÏ ‚ÓÌË ¥ π 䇇χÁÓ‚Ë, ‡ÁÓÏ ‚ÓÌË ¥ π ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ β‰ËÌÓ˛, ‡ÁÓÏ ‚ÓÌË ¥ π ÚÓ˛ „fl‰Û˘Ó˛, ‚Ê ̇ԥ‚‡θÌÓ˛ β‰ËÌÓ˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍËÁË. LJÚÓ Á‚ÂÌÛÚË Û‚‡„Û Ì‡ Ó‰ÌÛ ‰Ë‚Ó‚ËÊÌÛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛, ‡ Ò‡ÏÂ: flÍ ‚ ıÓ‰¥ ÓÔÓ‚¥‰¥ ß‚‡Ì Á ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡ÌÓª β‰ËÌË Ú‡ÌÒÙÓÏÛπÚ¸Òfl Û ä‡‡Ï‡ÁÓ‚‡, Á ‚ÓÔÂȈfl — Û ÓÒ¥flÌË̇, ¥Á ÒÙÓÏÓ‚‡ÌÓ„Ó ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÚËÔÛ — ‚ ·ÂÁÙÓÏÂÌÌÛ ÒËÓ‚ËÌÛ Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ! ñ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ¥Á ÒÓÏ̇ϷÛÎ¥˜ÌÓ˛ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚Ì¥ÒÚ˛: ÒÍÓ˜Û‚‡ÌÌfl ß‚‡Ì‡ Á Ô’π‰ÂÒÚ‡ÎÛ ‚Ë‚‡ÊÂÌÓÒÚË, ÓÁÛÏÛ, Ú‚ÂÂÁÓÒÚË ¥ ̇ÛÍÓ‚ÓÒÚË, ÔÓÒÚÛÔÓ‚Â, ̇ÔÛÊÂÌÂ, ·ÂÁ̇‰¥ÈÌ ԇ‰¥ÌÌfl ҇ϠÚÓ„Ó Á 䇇χÁÓ‚Ëı, ıÚÓ Ì‡ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÒÔ‡‚Îflπ ̇ȷ¥Î¸¯ ÔÓÁËÚË‚Ì ‚‡ÊÂÌÌfl, ‚ ¥ÒÚÂ¥˛, ‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ ÒÚËı¥˛, ‚ ͇‡Ï‡ÁÓ‚˘ËÌÛ! ë‡Ï ˆÂÈ ÒÍÂÔÚËÍ Ì‡ÔËͥ̈¥ ÓχÌÛ ·ÂÒ¥‰Ûπ Á¥ Ò‡Ú‡ÌÓ˛! ÄΠÔÓ ˆÂ ÏË ˘Â Á„‡‰‡πÏÓ. éÚÊ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ Î˛‰ËÌÛ (fl͇ ‰‡‚ÌÓ ‚Ê ÔËÊË·Ҹ ¥ Û Ì‡Ò, ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥) „Ó‰¥ Á‚ÂÒÚË ‰Ó ¥ÒÚÂË͇, ‰Ó Ô’flÌˈ¥ ˜Ë ÔÂÂÒÚÛÔÌË͇, ‰Ó ÔÓÂÚ‡ ˜Ë Ò‚flÚÓ„Ó; Û Ì¥È ‚Ò ˆÂ π ‡ÁÓÏ, ‚ ÒËÌÚÂÁ¥ ‚Ò¥ı ˆËı flÍÓÒÚÂÈ. êÓÒ¥ÈҸ͇ β‰Ë̇ — 䇇χÁÓ‚ — ˆÂ ÉÖêåÄç ÉÖëëÖ. ÅêÄíà äÄêÄåÄáéÇà óà ëìåÖêä ÖÇêéèà
èÄÇãé ëäéêéèÄÑëúäàâ.
30
ÇéëèéåàçÄçàü
á‡ÔËÒ˚‚‡fl ÏÓË ‚Ô˜‡ÚÎÂÌËfl, fl Ì ÓÒÓ·ÂÌÌÓ Ò˜ËÚ‡ÎÒfl Ò ÚÂÏ, Í‡Í ·Û‰ÛÚ ÒÛ‰ËÚ¸ ÏÂÌfl ÏÓË ÒÓ‚ÂÏÂÌÌËÍË, Ë ‰Â·˛ ˝ÚÓ Ì ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˜ÚÓ·˚ ‚ıÓ‰ËÚ¸ Ò ÌËÏË ‚ ÔÓÎÂÏËÍÛ. ü ̇ıÓÊÛ ÌÂÓ·ıÓ‰ËÏ˚Ï Ô‡‚‰Ë‚Ó Á‡ÔËÒ‡Ú¸ ‚ÒÂ, ˜ÚÓ Í‡Ò‡ÂÚÒfl ÏÓÂÈ ‰ÂflÚÂθÌÓÒÚË Á‡ ÔÂËÓ‰ Ò ÍÓ̈‡ 1917 „Ó‰‡ ÔÓ flÌ‚‡¸ 1919 „Ó‰‡.(...) èÂʉÂ, ˜ÂÏ Ì‡˜‡Ú¸ ÔÂÂÒ͇Á ‚ÒÂ„Ó ÏÌÓ˛ ÔÂÂÊËÚÓ„Ó ‚ ˝ÚÛ ËÌÚÂÂÒÌÛ˛ ˝ÔÓıÛ, fl Ì ÏÓ„Û Ì ÓÒÚ‡ÌÓ‚ËÚ¸Òfl ̇ Ó‰ÌÓÏ Ù‡ÍÚÂ, ÍÓÚÓ˚È ÏÂÌfl ÒËθÌÓ ÔÓ‡Ê‡Î Ë ÍÓÚÓÓÏÛ ‰Ó ÒËı ÔÓ fl Ì ÏÓ„Û ‰‡Ú¸ ÚÓ˜ÌÓ„Ó ÓÔ‰ÂÎÂÌËfl. ä‡Í ˝ÚÓ ÏÓ„ÎÓ ÒÎÛ˜ËÚ¸Òfl, ˜ÚÓ ÒÂ‰Ë ‚ÒÂı ÓÍÛʇ‚¯Ëı ÏÂÌfl β‰ÂÈ Á‡ ‚ÂÏfl, ÓÒÓ·ÂÌÌÓ ÏÓÂ„Ó „ÂÚχÌÒÚ‚‡, ·˚ÎÓ Ú‡Í Ï‡ÎÓ Îˈ, ÍÓÚÓ˚ ‚ ‚ÓÔÓÒÂ Ó ÚÓÏ, Í‡Í Ï˚ÒÎËÚ¸ ì͇ËÌÛ, ÍÓÚÓÛ˛ Ï˚ ÒÓÁˉ‡ÎË, Ï˚ÒÎËÎË ·˚  ڇÍ, Í‡Í fl. Å˚ÎÓ ‰‚‡ Ú˜ÂÌËfl Í‡Í ‚ ÒӈˇθÌ˚ı, Ú‡Í Ë ‚ ̇ˆËÓ̇θÌ˚ı ‚ÓÔÓÒ‡ı, Ó·‡ ͇ÈÌËÂ, ÌË Ò ÚÂÏ ÌË Ò ‰Û„ËÏ fl Ì ÏÓ„ Òӄ·ÒËÚ¸Òfl Ë ‰ÂʇÎÒfl Ò‰ËÌ˚. ùÚÓ Ú‡„˘ÌÓ ‰Îfl ÏÂÌfl, ÌÓ ˝ÚÓ Ú‡Í, Ë, ÌÂÒÓÏÌÂÌÓ, ˝ÚÓ ÒÔÓÒÓ·ÒÚ‚Ó‚‡ÎÓ ÚÓÏÛ, ˜ÚÓ fl ‡ÌÓ ËÎË ÔÓÁ‰ÌÓ ‰ÓÎÊÂÌ ·˚Î ËÎË ‚ÒÂı ۷‰ËÚ¸ ËÚÚË Á‡ ÏÌÓÈ, ËÎË Ê ÛÈÚË. èÓÒΉÌÂÂ Ë ÒÎÛ˜ËÎÓÒ¸: ÓÌÓ Îӄ˘ÌÓ Ì ‰ÓÎÊÌÓ ·˚ÎÓ ÔÓËÁÓÈÚË ÚÂÔ¸, ‡ ÒÎÛ˜ËÎÓÒ¸ ËÁ-Á‡ „Û·ÓÈ Ó¯Ë·ÍË Entente. àÒÔÓÎÌË ÓÌË ÏÓ Ê·ÌËÂ, Ú.Â. Ô˯ÎË ÓÌË Ò‚ÓÂ„Ó Ô‰ÒÚ‡‚ËÚÂÎfl ‚ äË‚, Î˯¸ ·˚ ‚ˉÂÎË, ˜ÚÓ ÏÂÌfl Ù‡ÍÚ˘ÂÒÍË ÔÓ‰‰ÂÊË‚‡ÂÚ Entente, ˝ÚÓ„Ó Ì ÔÓËÁÓ¯ÎÓ ·˚, Ë, fl ‰Ûχ˛ Á‡‰‡˜‡ ‚ÓÒÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌËfl ÔÓfl‰Í‡ Ì ÚÓθÍÓ ‚ ì͇ÈÌÂ, ÌÓ Ë ‚ ·˚‚¯ÂÈ êÓÒÒËË ÚÂÏ Ò‡Ï˚Ï ·˚· ·˚ Á̇˜ËÚÂθÌÓ Ó·Î„˜Â̇. íÂÔ¸ Ê fl Ì ıÓ˜Û ·˚Ú¸ ÔÓÓÍÓÏ, ÌÓ Ì ‚ËÊÛ, ͇ÍËÏ Ó·‡ÁÓÏ ÏÓÊÌÓ ‰Ó·ËÚ¸Òfl ‚ ˝ÚÓÈ Òڇ̠‰‡‚ÌÓ ‚ÒÂÏË Ê·ÌÌÓ„Ó Ô‡‚Ó‚Ó„Ó ÔÓfl‰Í‡. Å·„Ó‰‡fl ÏÓÂÏÛ ‰Â‰Û Ë ÓÚˆÛ, ÒÂÏÂÈÌ˚Ï Ú‡‰ËˆËflÏ, èÂÚÛ üÍÓ‚ÎÂ‚Ë˜Û ÑÓÓ¯ÂÌÍÓ, LJÒËÎ˲ èÂÚÓ‚Ë˜Û ÉÓÎÂÌÍÓ, çӂˈÍÓÏÛ Ë ‰Û„ËÏ, ÌÂÒÏÓÚfl ̇ Ò‚Ó˛ ÒÎÛÊ·Û ‚ èÂÚÓ„‡‰Â, fl ÔÓÒÚÓflÌÌÓ Á‡ÌËχÎÒfl ËÒÚÓËÂÈ å‡ÎÓÓÒÒËË, ‚Ò„‰‡ ÒÚ‡ÒÚÌÓ Î˛·ËÎ ì͇ËÌÛ Ì ÚÓθÍÓ Í‡Í ÒÚ‡ÌÛ Ò ÚÛ˜Ì˚ÏË ÔÓÎflÏË, Ò ÔÂ͇ÒÌ˚Ï ÍÎËχÚÓÏ, ÌÓ Ë ÒÓ Ò·‚Ì˚Ï ËÒÚÓ˘ÂÒÍËÏ ÔÓ¯Î˚Ï, Ò Î˛‰¸ÏË, ‚Òfl ˉÂÓÎÓ„Ëfl ÍÓÚÓ˚ı ‡ÁÌËÚÒfl ÓÚ ÏÓÒÍÓ‚ÒÍÓÈ; ÌÓ ÚÛÚ ‡ÁÌˈ‡ ÏÂÊ‰Û ÏÌÓ˛ Ë Û͇ËÌÒÍËÏË ÍÛ„‡ÏË Ú‡, ˜ÚÓ ÔÓÒΉÌËÂ, β·fl ì͇ËÌÛ, ÌÂ̇‚ˉflÚ êÓÒÒ˲; Û ÏÂÌfl ˝ÚÓÈ ÌÂ̇‚ËÒÚË ÌÂÚ. ÇÓ ‚ÒflÍÓÏ „ÌÂÚÂ, ÍÓÚÓ˚È ·˚Î Ú‡Í ÂÁÍÓ ÔÓfl‚ÎÂÌ êÓÒÒËÂÈ ÔÓ ÓÚÌÓ¯ÂÌ˲ ÍÓ ‚ÒÂÏÛ Û͇ËÌÒÍÓÏÛ, ÌÂθÁfl Ó·‚ËÌËÚ¸ ÛÒÒÍËÈ Ì‡Ó‰; ˝ÚÓ ·˚· ÒËÒÚÂχ Ô‡‚ÎÂÌËfl; ̇Ӊ ‚ ˝ÚÓÏ Ì ÔËÌËχΠÌË͇ÍÓ„Ó Û˜‡ÒÚËfl; ÔÓÚÓÏÛ ÏÌÂ Ë Í‡Á‡ÎÓÒ¸, ‰‡ Ë Í‡ÊÂÚÒfl ‰Ó ÒËı ÔÓ, ˜ÚÓ ‰Îfl êÓÒÒËË Â‰ËÌÓÈ ÌË͇ÍÓÈ ÓÔ‡ÒÌÓÒÚË Ì Ô‰ÒÚ‡ÎflÂÚ Ù‰‡ÚË‚ÌÓ ÛÒÚÓÈÒÚ‚Ó, „‰Â ·˚ ‚Òfl͇fl ÒÓÒÚ‡‚̇fl ˜‡ÒÚ¸ Ïӄ· Ò‚Ó·Ó‰ÌÓ ‡Á‚Ë‚‡Ú¸Òfl: ‚ ˜‡ÒÚÌÓÒÚË, ̇ ì͇ËÌ ÒÛ˘ÂÒÚ‚Ó‚‡ÎË ·˚ ‰‚ ԇ‡ÎÂθÌ˚ ÍÛθÚÛ˚, ÍÓ„‰‡ ‚Ò ÓÒÓ·ÂÌÌÓÒÚË Û͇ËÌÒÍÓ„Ó ÏËÓÒÓÁˆ‡ÌËfl ÏÓ„ÎË ·˚ Ò‚Ó·Ó‰ÌÓ ‡Á‚Ë‚‡Ú¸Òfl Ë ‰ÓÒÚË„‡Ú¸ ËÁ‚ÂÒÚÌÓ„Ó ‚˚ÒÓÍÓ„Ó ÛÓ‚Ìfl; ÂÒÎË
Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ Û·¥ÈÌËÍ ¥ ÒÛ‰‰fl, ‚ÓÓıÓ·ÌËÍ ¥ ‚‡ÁÎË‚‡ ‰Û¯‡, Á‡˜ÂÒÚ‚¥ÎËÈ Â„ÓªÒÚ ¥ „ÂÓÈ ·ÂÁÓ„Îfl‰ÌÓª Ò‡ÏÓÔÓÊÂÚ‚Ë. Ç¥Ì Ì ԥ‰ıÓ‰ËÚ¸ Ô¥‰ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ Ï¥ÍÛ,— ڂ‰Û, ÏӇθÌÓÂÚ˘ÌÛ, ‰Ó∂χÚ˘ÌÛ. Ç ˆ¥È β‰ËÌ¥ ÁÓ‚Ì¥¯Ìπ ¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ìπ, ‰Ó·Ó ¥ ÁÎÓ, ÅÓ„ ¥ ë‡Ú‡Ì‡ ̇ϥˆÌÓ ÔÂÂÔÎÂÚÂÌ¥. íÓÏÛ, ‚·ÒÌÂ, ‚ ‰Û¯¥ ˆËı 䇇χÁÓ‚Ëı ̇„Óχ‰ÊÛπÚ¸Òfl Ô‡Î͇ ʇ„‡ ‚Ë˘Ó„Ó ÒËÏ‚ÓÎÛ — ÅÓ„‡ — flÍËÈ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ·Û‚ ·Ë ¥ ë‡Ú‡ÌÓ˛. ÅÓ„, ˘Ó ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò π ¥ ÑËfl‚ÓÎÓÏ, — ˆÂ Ê Ô‡‰‡‚Ì¥È ÑÂÏ¥Û„. Ç¥Ì ·Û‚ ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ, ‚¥Ì, π‰ËÌËÈ, ÒÛ˘ËÈ ÔÓ-Á‡ ÏÂʇÏË ÛÒ¥ı ÒÛÔ˜ÌÓÒÚÂÈ, ‚¥Ì Ì ‚¥‰‡π Ì¥ ‰Ìfl, Ì¥ ÌÓ˜¥, Ì¥ ‰Ó·‡, Ì¥ Á·. Ç¥Ì — Ì¥˘Ó, ¥ ‚¥Ì — ÛÒÂ. åË Ì ÏÓÊÂÏÓ Á„ÎË·ËÚË ÈÓ„Ó, ÔÓÁ‡flÍ Ô¥Á̇πÏÓ ·Û‰¸-˘Ó Î˯ ˜ÂÂÁ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚ¥, ÏË — ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛÏË, ÔË‚’flÁ‡Ì¥ ‰Ó ‰Ìfl ¥ ÌÓ˜¥, ‰Ó ÚÂÔ· ¥ ıÓÎÓ‰Û, Ì‡Ï ÔÓÚ¥·ÂÌ ÅÓ„ ¥ ë‡Ú‡Ì‡. ᇠÏÂʲ ÔÓÚÓÈ·¥˜ÌÓÒÚÂÈ, ‚ Ì¥˘Ó ¥ ‚ ÛÒ¸ÓÏÛ ÊË‚Â π‰ËÌËÈ Î˯ ÑÂÏ¥Û„, ·Ó„ ‚ÒÂÒ‚¥ÚÛ, ˘Ó Ì ‚¥‰‡π ‰Ó·‡ ¥ Á·. èÓ ˆÂ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ·‡„‡ÚÓ „Ó‚ÓËÚË, ‡Î ¥ Ò͇Á‡ÌÓ„Ó ‚Ê ‰ÓÒÚ‡Ú̸Ó. åË Á’flÒÛ‚‡ÎË ÒÓ·¥ ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª β‰ËÌË». ã˛‰ËÌË, ˘Ó Ô‡„Ì ‚ËÁ‚ÓÎËÚËÒ¸ ‚¥‰ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚÂÈ, ‚¥‰ ‚ËÁ̇˜ÂÌËı ‚·ÒÚË‚ÓÒÚÂÈ, ‚¥‰ ÏӇΥ. ã˛‰ËÌË, ˘Ó ̇χ„‡πÚ¸Òfl ÓÁ˜ËÌËÚËÒfl, ÔÓ‚ÂÌÛ‚¯ËÒ¸ ̇Á‡‰, ‰Ó principum individuationis. ñfl β‰Ë̇ Ì β·ËÚ¸ Ì¥˜Ó„Ó ¥ β·ËÚ¸ ÛÒÂ, ‚Ó̇ Ì¥˜Ó„Ó Ì ·ÓªÚ¸Òfl ¥ ·ÓªÚ¸Òfl ÛÒ¸Ó„Ó, ‚Ó̇ Ì ӷËÚ¸ Ì¥˜Ó„Ó ¥ Ó·ËÚ¸ ÛÒÂ. ñfl β‰Ë̇ — π Ô‡ÒËÓ‚ËÌÓ˛, ÌÂÒÙÓÏÓ‚‡ÌÓ˛ ÒËÓ‚ËÌÓ˛ ‰Û¯Â‚ÌÓª Ô·ÁÏË. ì Ú‡ÍÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥ ‚Ó̇ Ì ÏÓÊ ÊËÚË, ‚Ó̇ ÏÓÊ Î˯ Òԇ·ıÛ‚‡ÚË ÏÂÚÂÓËÚÓÏ ¥ „ËÌÛÚË. éÒ¸ ˆ˛ β‰ËÌÛ Í‡Ú‡ÒÚÓÙË, ˆ¸Ó„Ó Ê‡ıÎË‚Ó„Ó Ô˂ˉ‡ ¥ ‚ËÍÎË͇‚ Ò‚ÓªÏ „ÂÌ¥πÏ ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÈ. ÑÂÍÓÎË „Ó‚ÓËÎË: «·Î‡„Ó, ˘Ó «ä‡‡Ï‡ÁÓ‚Ë» Ì Á‡‚¯ÂÌ¥, ¥Ì‡Í¯Â ‚ÓÌË ÏÓ„ÎË · Á·ÛËÚË Ì ڥθÍË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ Î¥Ú‡ÚÛÛ, ‡ÎÂ È ˆ¥ÎÛ êÓÒ¥˛, ÛÒ β‰ÒÚ‚Ó. é‰Ì‡Í ¥ ÚÂ, ˘Ó ‚Ê ‚ËÏÓ‚ÎÂÌÂ, — ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ÓÔÓ‚¥‰‡˜ Ì Á‡‚¯˂ ÓÔÓ‚¥‰¥, — „Ó‰¥ Á‡„̇ÚË ‚ Ì·ÛÚÚfl, ÁÓ·ËÚË «ÌÂÒ͇Á‡ÌÌËÏ». ñ¸ÓÏÛ, ˘Ó π, ˘Ó ÓÏÓ‚ÎÂÌ ¥ ÏÓÊÎË‚Â ‚Ê Ì ˘ÂÁÌÛÚË Á¥ Ò‚¥ÚÛ ˆ¸Ó„Ó. êÓÒ¥ÈҸ͇ β‰Ë̇ ¥ÒÌÛπ ‚Ê ‚¥‰‰‡‚̇, Ô˘¥Ï ¥ÒÌÛπ ¥ ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË ‚·ÒÌ êÓÒ¥ª; ˆfl β‰Ë̇ ‚ÓÎÓ‰¥π ‚Ê ÔÓÎÓ‚ËÌÓ˛ Ö‚ÓÔË, ‡ „ÛÍ¥Ú „ÓÏÛ, ˘Ó Ú‡Í ·Û‚ ̇Îfl͇‚ ÛÒ¥ı, ‚¥‰ÎÛÌ˛πÚ¸Òfl ˘Â È ‰ÓÌËÌ¥. ÇËfl‚ËÎÓÒ¸, ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ‚ÚÓÏÎÂ̇, ˘Ó ªÈ ıÓ˜ÂÚ¸Òfl ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl ÍÛ‰ËÒ¸ ̇Á‡‰, ÚÓ¯ÍË ÔÂÂÔÓ˜ËÚË ‡ ‚¥‰Ú‡Í ÁÌÓ‚Û Ô¥‰ÌflÚËÒ¸, ‚¥‰Ó‰ËÚËÒfl. íÛÚ ÏÂÌ¥ ÔË„‡‰‡ÎËÒfl ‰‚‡ ‚ËÒÎÓ‚Ë Ó‰ÌÓ„Ó Â‚ÓÔÂȈfl — ‚ÓÔÂȈfl, ˘Ó ÔÓÁ‡ ‚ÒflÍËÏË ÒÛÏÌ¥‚‡ÏË ‰Îfl ÍÓÊÌÓ„Ó Á Ì‡Ò π ÒËÏ‚ÓÎÓÏ ÒÚ‡Óª, ÍÓÎ˯̸Ӫ, Ô˘ÂÌÓª ̇ Á‡„ËÌ Ö‚ÓÔË. ñ fl ÔÓ Í‡ÈÁ‡ ǥθ„Âθχ. é‰ËÌ Á ˆËı ‚ËÒÎÓ‚¥‚ ‚¥Ì flÍÓÒ¸ ̇ÔËÒ‡‚ Ô¥‰ ‰Â˘Ó ‰Ë‚ÌÓ˛ ‡Î„ӥπ˛, Á‡ÍÎË͇˛˜Ë ‚ÓÔÂÈҸͥ Ì‡Ó‰Ë ·ÓÓÌËÚË Ò‚Óª «Ò‚flÚËÌ¥» Ô‰ Á‡„ÓÁÓ˛ Á¥ ëıÓ‰Û. Ⴂ‡ÈÌÓ, ͇ÈÁ ǥθ„ÂÎ¸Ï Ì ·Û‚ ̇‰ÚÓ ‰‡ÎÂÍÓ„Îfl‰ÌËÏ ¥ „ÎË·ÓÍËÏ ˜ÓÎÓ‚¥ÍÓÏ ¥ ‚Ò Ê, flÍ ‡‰ÂÔÚ ÒÚ‡ÓÏÓ‰ÌÓ„Ó ¥‰Â‡ÎÛ ‚¥Ì χ‚ flÍÂÒ¸ Ô‰˜ÛÚÚfl ‰Ó ÚËı ˜ËÌÌËÍ¥‚, ˘Ó Á‡„ÓÊÛ‚‡ÎË ÈÓ„Ó ¥‰Â‡ÎÓ‚¥. Ç¥Ì Ì ·Û‚ ÚÓÌÍÓ˛, ‰ÛıÓ‚ÌÓ˛ β‰ËÌÓ˛, Ì ˜ËÚ‡‚ ÏÛ‰Ëı ÍÌËÊÓÍ, ‡, ÓÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ̇‰ÚÓ ·‡„‡ÚÓ Á‡Èχ‚Òfl ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛. ᄇ‰‡Ì‡ ‚Ê ÚÛÚ ¥Î˛ÒÚ‡ˆ¥fl ¥Á Á‡ÒÚÂÂÊÎË‚ËÏ Á‡ÍÎËÍÓÏ ‰Ó ̇Ӊ¥‚ Ö‚ÓÔË Á’fl‚Ë·Ҹ Ì ԥ‰ ‚‡ÊÂÌÌflÏ ‚¥‰ Ô˜ËÚ‡ÌÌfl ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó, flÍ ÏÓ„ÎÓ ·Ë ‚ˉ‡ÚËÒ¸, ‡Î ¯‚ˉ¯Â ‚¥‰ ÚË‚ÓÊÌÓ„Ó ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÒÚ‡ıÛ Ô‰ ÌÂÒÔÓÍ¥ÈÌËÏ ÌÛÚÛ‚‡ÌÌflÏ Ì‡Ó‰¥‚ ëıÓ‰Û, flÍËı ˜ÂÒÚÓβ·ÒÚ‚Ó üÔÓÌ¥ª ÏÓ„ÎÓ · ÒÔflÏÛ‚‡ÚË ÒÛÔÓÚË Ö‚ÓÔË. ïÚÓ Á̇, ˜Ë ͇ÈÁ Á‰‡‚‡‚ ÒÓ·¥ ÒÔ‡‚Û, ˘Ó ҇Ϡ‚Í·‰‡ÎÓÒ¸ Û ˆÂÈ ‚ËÒÎ¥‚ ¥ ̇ÒͥθÍË ‡Á˛˜Â ÚÓ˜ÌËÏ ‚¥Ì ·Û‚. Ç¥Ì Ì‡Ô‚ÌÓ Ì ˜ËÚ‡‚ «ä‡‡Ï‡ÁÓ‚Ëı», ˜ËÚ‡ÚË ıÓÓ¯¥ ¥ „ÎË·ÓÍ¥ ÍÌËÊÍË, ̇„‡‰Û˛, Ì ·ÛÎÓ ÈÓ„Ó Á‚˘ÍÓ˛. ÄΠ‚¥Ì χ‚ ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ
31
ÉÖêåÄç ÉÖëëÖ. ÅêÄíà äÄêÄåÄáéÇà óà ëìåÖêä ÖÇêéèà èÄÇãé ëäéêéèÄÑëúäàâ. ÇéëèéåàçÄçàü
Ê ‚Ò Û͇ËÌÒÚ‚Ó — Ï˚θÌ˚È ÔÛÁ˚¸, ÚÓ ÓÌÓ Ò‡ÏÓ ÒÓ·Ó˛ ÔÓÒÚÓ ·˚ÎÓ ·˚ ҂‰ÂÌÓ Ì‡ ÌÂÚ. ü β·Î˛ ÛÒÒÍËÈ flÁ˚Í, Û͇Ë̈˚ Â„Ó ÚÂÔÂÚ¸ Ì ÏÓ„ÛÚ; ÔÓ Í‡ÈÌÂÈ Ï ‰Â·˛Ú ‚ˉ, ˜ÚÓ Ì β·ÎflÚ Â„Ó; fl β·Î˛ ÒÂ‰Ì˛˛ êÓÒÒ˲, åÓÒÍÓ‚˘ËÌÛ — ÓÌË Ì‡ıÓ‰flÚ, ˜ÚÓ ˝Ú‡ Òڇ̇ ÓÚ‚‡ÚËÚÂθ̇; fl ‚² ‚ ‚ÂÎËÍÓ ·Û‰Û˘Â êÓÒÒËË, ÂÒÎË ÚÓθÍÓ Ó̇ ÔÂÂÛÒÚÓËÚÒfl ̇ ÌÓ‚˚ı ̇˜‡Î‡ı, „‰Â ·˚ ‚Ò ˜‡ÒÚË Â ‚ ¯ÂÌËË ‚ÓÔÓÒÓ‚ ËÏÂÎË ·˚ Ó‰Ë̇ÍÓ‚˚È „ÓÎÓÒ Ë „‰Â ·˚ Ì·˚ÎÓ ÚÓ„Ó, Í‡Í ÚÂÔ¸, ̇ÔËÏÂ, ÍÓ„‰‡ ‚ åÓÒÍ‚Â ‚ ËÁ‚ÂÒÚÌ˚ı ÍÛ„‡ı ÒÏÓÚflÚ Ì‡ ì͇ËÌÛ, Í‡Í ıÓÁflËÌ ÒÏÓÚËÚ Ì‡ ‡·ÓÚÌË͇; Û͇Ë̈˚ ˝ÚÓÏÛ ·Û‰Û˘ÂÏÛ Ì ‚ÂflÚ Ë Ú.‰. Ë Ú.‰. çÂÚ ÌË Ó‰ÌÓ„Ó ÔÛÌÍÚ‡, ‚ ÍÓÚÓÓÏ fl ·˚ ‚ ˝ÚËı ‚ÓÔÓÒ‡ı Ò ÌËÏË ÒıÓ‰ËÎÒfl. ë ‰Û„ÓÈ ÒÚÓÓÌ˚ ‚ÂÎËÍÓÛÒÒÍË ÍÛ„Ë Ì‡ ì͇ËÌ Ì‚˚ÌÓÒËÏ˚, ÓÒÓ·ÂÌÌÓ ÚÂÔ¸, ÍÓ„‰‡ Á‡ ‚ÂÏfl ÏÓÂ„Ó „ÂÚχÌÒÚ‚‡ ÚÛ‰‡ ÒÓ·‡Î‡Ò¸ ˜ÛÚ¸ ÎË Ì ‚Òfl ËÌÚÂÎÎË„ÂÌÚ̇fl êÓÒÒËfl: ‚Ò ÔflÚ‡ÎËÒ¸ ÔÓ‰ ÏÓ Í˚ÎÓ Ë, ‰Ó ÍÓÏ˘ÌÓÒÚË Ê‡ÎÍÓ, ˜ÚÓ ˝ÚË Ê ҇Ï˚ β‰Ë Û·ËÎË ÒÛÍ, ̇ ÍÓÚÓÓÏ ÒˉÂÎË, ÒÚ‡‡flÒ¸ ‚Òfl˜ÂÒÍË ÔÓ‰Ó‚‡Ú¸ ÏÓ Á̇˜ÂÌË ‚ÏÂÒÚÓ ÚÓ„Ó, ˜ÚÓ·˚ ÛÍÂÔËÚ¸ „Ó, Ë ‰Ó¯ÎË ‰Ó ÚÓ„Ó, ˜ÚÓ ÏÂÌfl Ò‚‡ÎËÎË. ùÚÓ ÓÒÓ·ÂÌÌÓ flÒÌÓ ·Û‰ÂÚ ‚ˉÌÓ ÔË ‰‡Î¸ÌÂȯÂÏ ËÁÎÓÊÂÌËË Ù‡ÍÚÓ‚: ‚ÂÎËÍÓÛÒÒÍË ËÌÚÂÎÎË„ÂÌÚÌ˚ ÍÛ„Ë ·˚ÎË Ó‰ÌËÏ ËÁ „·‚Ì˚ı Ù‡ÍÚÓÓ‚ ÏÓÂ„Ó Ò‚ÂÊÂÌËfl. ùÚË ‚ÂÎËÍÓÓÒÒ˚ Òӂ¯ÂÌÌÓ Ì ÔÓÌËχÎË ‰Ûı‡ Û͇ËÌÒÚ‚‡. èÓÒÚÓ ӷ˙flÒÌÂÌËÂ, ˜ÚÓ ‚Ò ˝ÚÓ ‚Á‰Ó, ˜ÚÓ ‚˚‰ÛχÎË Û͇ËÌÒÚ‚Ó ÌÂψ˚ Ë ‡‚ÒÚËȈ˚ ‡‰Ë ÓÒ··ÎÂÌËfl êÓÒÒËË, — Ì‚ÂÌÓ. ÇÓÚ Ù‡ÍÚ: ÒÚÓËÎÓ ÚÓθÍÓ ˆÂÌڇθÌÓÏÛ ÛÒÒÍÓÏÛ Ô‡‚ËÚÂθÒÚ‚Û ÓÒ··ÌÛÚ¸, Í‡Í ÌÂωÎÂÌÌÓ ÒÓ ‚ÒÂı ÒÚÓÓÌ ÔÓfl‚ËÎËÒ¸ Û͇Ë̈˚, ·˚ÒÚÓ Á‡ı‚‡Ú˚‚‡fl ‚Ò ·ÓΠ¯ËÓÍË ÍÛ„Ë ÒÂ‰Ë Ì‡Ó‰‡. ü ÔÂ͇ÒÌÓ Á̇˛ Í·ÒÒ Ì‡¯ÂÈ ÏÂÎÍÓÈ ËÌÚÂÎÎË„Â̈ËË. é̇ ‚Ò„‰‡ Û‚ÎÂ͇·Ҹ Û͇ËÌÒÚ‚ÓÏ; ‚Ò ÏÂÎÍË ÛÔ‡‚Îfl˛˘ËÂ, ÍÓÌÚÓ˘ËÍË, ÚÂ΄‡ÙËÒÚ˚ ‚Ò„‰‡ „Ó‚ÓËÎË ÔÓ-Û͇ËÌÒÍË, ÔÓÎÛ˜‡ÎË ê‡‰Û, Û‚ÎÂ͇ÎËÒ¸ ò‚˜ÂÌÍÓ, ‡ ˝ÚÓÚ Í·ÒÒ Ì‡Ë·ÓΠ·ÎËÁÓÍ Í Ì‡Ó‰Û. ëÂθÒÍË ҂fl˘ÂÌÌËÍË ‚ Á‡·ÓÚ‡ı Ó Ì‡ÒÛ˘ÌÓÏ ÔÓÔËÚ‡ÌËË Ò‚ÓÂÈ ÏÌÓ„Ó˜ËÒÎÂÌÌÓÈ ÒÂÏ¸Ë ÔÓ‰ ‚ÎËflÌËÂÏ ‚˚Ò¯Â„Ó ‰ÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚‡, ÍÓÚÓÓ ‰Ó ÒËı ÔÓ Î˯¸ Á‡ χÎ˚Ï ËÒÍβ˜ÂÌËÂÏ ‚Ò ‚ÂÎËÍÓÛÒÒÍÓ (ÏÓÒÍÓ‚ÒÍÓ„Ó Ì‡Ô‡‚ÎÂÌËfl), Ì ‚˚Ò͇Á˚‚‡˛ÚÒfl ÓÔ‰ÂÎÂÌÌÓ. çÓ ÂÒÎË ÔÓËÒ͇ڸ, ÚÓ Û Í‡Ê‰Ó„Ó ËÁ ÌËı ̇ȉÂÚÒfl Û͇ËÌÒ͇fl ÍÌËÊ͇ Ë ÒÍ˚Ú‡fl Ϙڇ ÓÒÛ˘ÂÒÚ‚ÎÂÌËfl ì͇ËÌ˚. èÓ˝ÚÓÏÛ, ÍÓ„‰‡ ‚ÂÎËÍÓÓÒÒ˚ „Ó‚ÓflÚ: Û͇ËÌÒÚ‚‡ ÌÂÚ, ÚÓ ÒËθÌÓ Ó¯Ë·‡˛ÚÒfl, Ë ÌÂψ˚ Ë ‡‚ÒÚËȈ˚ ÚÛÚ ÌË ÔË ˜ÂÏ, Ú.Â. ‚ ÓÒÌÓ‚Â ÓÌË ÌË ÔË ˜ÂÏ. äÓ̘ÌÓ, Ó·˘ÂÌËÂ Ò É‡ÎˈËÂÈ ËÏÂÎÓ „Óχ‰ÌÓ Á̇˜ÂÌË ‰Îfl ÛÒËÎÂÌËfl Û͇ËÌÒÍÓÈ Ë‰ÂË ÒÂ‰Ë ÌÂÍÓÚÓ˚ı ÍÛ„Ó‚. çÓ ˝ÚÓ Ó·˘ÂÌË ÔÓËÁÓ¯ÎÓ ÂÒÚÂÒÚ‚ÂÌÌÓ: ÚÛÚ ÌË ÔÓ‰ÍÛÔ, ÌË ‡„ËÚ‡ˆËfl Ì ËÏÂÎË ÒÛ˘ÂÒÚ‚ÂÌÌÓ„Ó Á̇˜ÂÌËfl. èÓÒÚÓ Î˛‰Ë Ó·‡˘‡ÎËÒ¸ ‚Ó ã¸‚Ó‚, Ú.Í. ÓÚÌÓ¯ÂÌË ÍÓ ‚ÒÂÏÛ Û͇ËÌÒÍÓÏÛ ‚ ˝ÚÓÏ „ÓӉ ·˚ÎÓ
Á‡„ÓÒÚÂÌÛ ¥ÌÚÛªˆ¥˛. ß, ‚·ÒÌÂ, ˆfl Á‡„ÓÁ‡, flÍÛ ‚¥Ì ‚¥‰˜Û‚ ÚÓ‰¥, fl͇Á ‚Ó̇, ̇ÒÔ‡‚‰¥ ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ ¥ ÒÚ‡‚‡Î‡ ˘Ó‡Á ‡θ̥¯Ó˛. í¥, ÍÓ„Ó ‚¥Ì ·Ófl‚Òfl — ˆÂ ·ÛÎË ä‡‡Ï‡ÁÓ‚Ë. ñ ·Û· Á‡‡Á‡, ˘Ó ȯ· Á¥ ëıÓ‰Û Ì‡ Ö‚ÓÔÛ, ˆÂ ·ÛÎÓ Ô‡‰¥ÌÌflÏ ‚ÚÓÏÎÂÌÓ„Ó Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ‰ÛıÛ Û Ô‚¥ÒÌËÈ ı‡ÓÒ, ÔÓ‚ÂÌÂÌÌflÏ ‰Ó ‡Á¥‡ÚÒ¸ÍÓª ԇχÚÂ¥. ä‡ÈÁ χ‚ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë ·ÓflÚËÒfl ˆ¸Ó„Ó. ß ˘Â Ó‰ËÌ ‚ËÒÎ¥‚ ͇ÈÁ‡, ÔÓ flÍËÈ fl ‚Ê Á„‡‰Û‚‡‚ ¥ flÍËÈ Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ÒÔ‡‚Ë‚ ̇ ÏÂÌ ÒËθÌ ‚‡ÊÂÌÌfl (ıÓ˜ fl È Ì ‚Ô‚ÌÂÌËÈ, ˜Ë ˆÂ ͇ÈÁ ‰¥ÈÒÌÓ Ú‡Í Ò͇Á‡‚, ˜Ë ˆÂ Î˯ ˜ÛÚÍË): «ì ˆ¥È ‚¥ÈÌ¥ ÔÂÂÏÓÊ ̇ˆ¥fl, ˘Ó χπ Ï¥ˆÌ¥¯¥ Ì‚˻. äÓÎË fl ÔÓ˜Û‚ ˆÂÈ ‚ËÒÎ¥‚, ‡ ·ÛÎÓ ˆÂ ˘Â ̇ Ò‡ÏÓÏÛ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ‚¥ÈÌË, ÚÓ ÒÔËÈÌfl‚ ÈÓ„Ó flÍ ÁÎÓ‚¥˘¥ ÔÂÂ͇ÚË „ÓÏÛ, ˘Ó ̇·ÎËʇÎËÒfl Á‚¥‰ÍËÒ¸ Á‰‡Îfl. ñ¥ÎÍÓÏ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ǥθ„ÂÎ¸Ï ıÓÚ¥‚ Ò͇Á‡ÚË Ì¥ÏˆflÏ ˘ÓÒ¸ ‰ÛÊ ӷÎÂÒÌÂ. á¯ÚÓ˛ ÏÓÊÎË‚Ó, ˘Ó ¥ ‚¥Ì Ò‡Ï, ¥ ÈÓ„Ó ÚÓ‚‡Ë¯¥ ÔÓ ÎÓ‚‡ı Ú‡ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı Ô‡‡‰‡ı χÎË Ï¥ˆÌ¥ Ì‚Ë. ä‡ÈÁ ‰Ó·Â Á̇‚ ‰‡‚Ì˛ ÔÓÚ¥¯ÌÛ ·‡ÈÍÛ ÔÓ ÓÁ·Â˘ÂÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ ÓÁÔÛÚÌ¥ÒÚ¸ î‡Ìˆ¥ª ¥ ÔÓ ‰Ó·Ó˜ÂÒÌ¥ÒÚ¸ „Âχ̈¥‚, ÒıËθÌËı ‰Ó Ó‰ËÌÌÓ„Ó Á‡Ú˯ÍÛ. Ň, ·¥Î¸¯Â — ‚¥Ì ‚¥Ë‚ Û ˆÂ. é‰Ì‡Í ‰Îfl ‚Ò¥ı ÚËı, ıÚÓ Á̇‚, ˜Ë Ô‰˜Û‚‡‚ ÚÂ, ˘Ó ÓÒ¸-ÓÒ¸ χÎÓ „flÌÛÚË— ‰Îfl ÌËı ˆ¥ ÔÓÓÍÛ‚‡ÌÌfl ‚Ë„Îfl‰‡ÎË ÁÎÓ‚¥˘Â. ÇÓÌË Ê ·Ó ÚÓ ‰Ó·Â Á̇ÎË, ˘Ó ÌÂ‚Ë ‚ ̥ψ¥‚ Ì π Ï¥ˆÌ¥¯ËÏË, Ì¥Ê Û ªª ÒÛÔÓÚË‚ÌË͇ ̇ á‡ıÓ‰¥, ¯‚ˉ¯Â ̇‚Ô‡ÍË. ÑÎfl ÚËı β‰ÂÈ ‚ËÒÎ¥‚ Î¥‰Â‡ ̇ˆ¥ª ÒÚ‡‚ ÏÓÚÓÓ¯ÌËÏ ¥ ÁÎÓ‚¥˘ËÏ ‚¥˘Û‚‡ÌÌflÏ Ì‚·Î‡„‡ÌÌÓ„Ó Ù‡ÚÛÏÛ ¥ ÌÂÏËÌÛ˜Ó„Ó Í‡ıÛ. çÂ‚Ë Û Ì¥Ïˆ¥‚ ‡Ê Ì¥flÍ Ì ·ÛÎË Ï¥ˆÌ¥¯ËÏË, Ì¥Ê Û Ù‡ÌˆÛÁ¥‚, ‡Ì„ΥȈ¥‚ ˜Ë ‡ÏÂË͇̈¥‚. ì ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ̥ψ¥ ‚Ë„Îfl‰‡ÎË Í‡˘Â ı¥·‡ ˘Ó ‚¥‰ ÓÒ¥flÌ. «å‡ÚË Ò··Í¥ Ì‚˻ — ˆÂ ÔÓ·ÛÚÓ‚Â ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ‰Îfl ¥ÒÚÂ¥ª, Ì‚‡ÒÚÂÌ¥ª, moral insanity Ú‡ ‚ÒflÍÓ„Ó ¥Ì¯Ó„Ó Á·, ˘Ó — Ӊ̇Í, flÍ ·Ë ÈÓ„Ó Ì ӈ¥Ì˛‚‡ÚË — ‚ ÒÛÏ¥ 𠥂ÌÓÁ̇˜ÌËÏ Í‡‡Ï‡ÁÓ‚˘ËÌ¥. è‰ ÎˈÂÏ Í‡‡Ï‡ÁÓ‚Ëı, Ô‰ ÎˈÂÏ êÓÒ¥ª, Ô‰ ÎˈÂÏ ÄÁ¥ª ç¥Ï˜˜Ë̇ ‚Ë„Îfl‰‡Î‡ ̇·‡„‡ÚÓ ·ÂÁÁ‡ıËÒÌ¥¯Â ¥ ·ÂÁ̇‰¥ÈÌ¥¯Â, ‡Ì¥Ê ·Û‰¸-fl͇ ¥Ì¯‡ ‚ÓÔÂÈҸ͇ ‰Âʇ‚‡, Á‡ ‚ËÌflÚÍÓÏ ı¥·‡ ˘Ó Ä‚ÒÚ¥ª. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ Í‡ÈÁ ̇ Ò‚¥È ·‰ ‰‚¥˜¥ Ô‰·‡˜Ë‚ ÒÛÏÂÍ Ö‚ÓÔË. ñ¥ÎÍÓÏ ¥Ì¯ËÏ π ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ Óˆ¥ÌÍÛ ÒÛÏÂÍÛ ÒÚ‡Óª Ö‚ÓÔË. éÒ¸ ÚÛÚ, ‚·ÒÌÂ, ‰ÛÏÍË ¥ ÔÓ„Îfl‰Ë ÓÁıÓ‰flÚ¸Òfl. ÅÂÁÁ‡ÒÚÂÂÊÌ¥ ÔËıËθÌËÍË ÏËÌÛÎÓ„Ó, ‚¥‰‰‡Ì¥ ¯‡ÌÛ‚‡Î¸ÌËÍË ÓÒ‚fl˜ÂÌÓª ¯ÎflıÂÚÌÓª ÙÓÏË ¥ ÍÛθÚÛË, Îˈ‡¥ ÛÒÚ‡ÎÂÌÓª ÏӇΥ — ‚Ò¥ ‚ÓÌË, ÒͥθÍË ÁÏÓ„‡, ÏÓÊÛÚ¸ Î˯ ÔÓÚË‚ËÚËÒfl ˆ¸ÓÏÛ ÒÛÏÂÍÛ, ‡·Ó Ê ÓÁÔ‡˜ÎË‚Ó „ÓÎÓÒËÚË, ÍÓÎË ‚¥Ì ̇ÒÚ‡ÌÂ. ÑÎfl Ó‰ÌËı Á‡ÌÂÔ‡‰ — ˆÂ ͇ı, Ó‰Ì‡Í ‰Îfl ¥Ì¯Ëı — ˆÂ ÔÓ˜‡ÚÓÍ. ÑÎfl Ó‰ÌËı ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÈ — ÁÎÓ˜Ë̈¸, ‰Îfl ¥Ì¯Ëı — Ò‚flÚËÈ. ÑÎfl Ó‰ÌËı Ö‚ÓÔ‡ Ú‡ ªª ‰Ûı π ˜ËÏÓÒ¸ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌËÏ, ÏÓÌÛÏÂÌڇθÌËÏ, ÌÂÔÓÛ¯ÌËÏ Ú‡ ¥ÒÚÓÚÌËÏ, ‰Îfl ¥Ì¯Ëı — ˆÂ ˘ÓÒ¸ ‚¥˜ÌÓ ÌÛÚÛ˛˜Â, Ï¥ÌÎË‚Â ¥ ıËÎËÒÚÍÂ. 䇇χÁÓ‚˘ËÌÛ, flÍ ¥ ‚Ò ‡Á¥‡ÚÒ¸ÍÂ, ı‡ÓÚ˘ÌÂ, ‰ËÍÂ, ÁÎÓ‚¥˘Â ¥ ‡ÏӇθÌ ÏÓÊ̇ Ú‡ÍÚÛ‚‡ÚË — Á¯ÚÓ˛ flÍ ¥ ‚ÒÂ Û ˆ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ — ¥ ÔÓÁËÚË‚ÌÓ, ¥ ÌÂ∂‡ÚË‚ÌÓ. í¥, ıÚÓ Ú‡Í ÔÓÒÚÓ ‚¥‰ÍˉÛπ, ÔÓÍÎËÌ‡π ¥ ÒÎ¥ÔÓ ·ÓªÚ¸Òfl ‚Ò¸Ó„Ó ÚÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ, ÚÓ„Ó ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó, ͇‡Ï‡ÁÓ‚Ëı, ÓÒ¥flÌ, ÚÓª ÄÁ¥ª ¥ ˆËı ‰ÂÏ¥Û„¥‚Ò¸ÍËı Ù‡ÌÚ‡Á¥È, Ô˘ÂÌ¥ ÚÂÔ ̇ Ì‚¥‰‡‰Ì ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, ÔÓÁ‡flÍ ‰Óϥ̇ˆ¥fl ͇‡Ï‡ÁÓ‚˘ËÌË ÌËÌ¥ π Ә‚ˉ̥¯Ó˛, Ì¥Ê ·Û‰¸-ÍÓÎË. é‰Ì‡Í ‚ÓÌË ÔÓÏËÎfl˛Ú¸Òfl, ˜ËÒÎfl˜Ë Û ‚Ò¸ÓÏÛ ÚÓÏÛ Î˯ ̇ Ù‡ÍÚ˘ÌÂ, Ә‚ˉÌ ¥ χÚÂ¥‡Î¸ÌÂ. ÇÓÌË ÒÔËÈχ˛Ú¸ „fl‰Û˘ËÈ ÒÛÏÂÍ Ö‚ÓÔË, flÍ Ê‡ıÎË‚Û Í‡Ú‡ÒÚÓÙÛ Á ‡ÔÓ͇ΥÔÒ˘ÌËÏË Ì·ÂÒÌËÏË ·ÎËÒ͇‚ˈflÏË, ‡·Ó Ê flÍ ÍË‚‡‚Û Â‚Óβˆ¥˛, ÔÂÂÔÓ‚ÌÂÌÛ ¥Á̲ Ú‡ ̇ÒËθÒÚ‚ÓÏ, ˜Ë flÍ ÚÓÊÂÒÚ‚Ó ÁÎÓ˜ËÌÒÚ‚‡,
32
ÉÖêåÄç ÉÖëëÖ. ÅêÄíà äÄêÄåÄáéÇà óà ëìåÖêä ÖÇêéèà èÄÇãé ëäéêéèÄÑëúäàâ. ÇéëèéåàçÄçàü
Ò‚Ó·Ó‰ÌÓ. ÖÒÚÂÒÚ‚ÂÌÌÓ, ˜ÚÓ ÒÓ ‚ÂÏÂÌÂÏ Á‡ ˝ÚÓ Û͇ËÌÒÚ‚Ó Ûı‚‡ÚËÎËÒ¸ Ë ‡‚ÒÚËÈÒÍÓ ԇ‚ËÚÂθÒÚ‚Ó Ë ÌÂψÍÓÂ, ÌÓ fl ΢ÌÓ Û·ÂʉÂÌ, ˜ÚÓ Û͇ËÌÒÚ‚Ó ÊËÎÓ ÒÂ‰Ë Ì‡Ó‰‡, ‡ ˝ÚË Ô‡‚ËÚÂθÒÚ‚‡ Î˯¸ ÒÔÓÒÓ·ÒÚ‚Ó‚‡ÎË Â„Ó ‡Á‚ËÚ˲, ÔÓ˝ÚÓÏÛ ÏÌÂÌË ‚ÂÎËÍÓÓÒÒÓ‚, ˜ÚÓ Û͇ËÌÒÚ‚‡ ÌÂÚ, ˜ÚÓ ÓÌÓ ËÒÍÛÒÒÚ‚ÂÌÌÓ ÒÓÁ‰‡ÌÓ Ì‡¯ËÏË ·˚‚¯ËÏË ‚‡„‡ÏË, — Ì‚ÂÌÓ. íÓ˜ÌÓ Ú‡Í Ê Ì‚ÂÌÓ, ˜ÚÓ Í Û͇ËÌÒÚ‚Û Ì‡Ó‰ Ì θÌÂÚ, ̇Ӊ ÒÚ‡¯ÌÓ ·˚ÒÚÓ Â„Ó ‚ÓÒÔËÌËχÂÚ ·ÂÁ ‚ÒflÍÓÈ ÔËÒÚ„ÌÛÚÓÈ Í ÌÂÏÛ ÒӈˇθÌÓÈ Ë‰ÂË. ÇÂÎËÍÓÓÒÒ˚ „Ó‚ÓflÚ: ̇Ӊ Ì ıÓ˜ÂÚ ì͇ËÌ˚, ÌÓ ‚ÓÒÔËÌËχÂÚ Â ÔÓÚÓÏÛ, ˜ÚÓ Û͇ËÌÒÍË ‰ÂflÚÂÎË ‚ÏÂÒÚÂ Ò Û͇ËÌÒÚ‚ÓÏ ÒÛÎflÚ ˝ÚÓÏÛ Ì‡Ó‰Û ‚ÒflÍË ÒӈˇθÌ˚ ·Î‡„‡, ÔÓ˝ÚÓÏÛ Ì‡Ó‰ ËÁ-Á‡ ÒӈˇθÌ˚ı ӷ¢‡ÌËÈ Î¸ÌÂÚ Í Û͇ËÌÒÚ‚Û. ùÚÓ ÚÓÊ Ì‚ÂÌÓ: ‚ ̇Ӊ ÂÒÚ¸ β·Ó‚¸ ÍÓ ‚ÒÂÏÛ Ò‚ÓÂÏÛ, Û͇ËÌÒÍÓÏÛ, ÌÓ ÓÌ Ì ‚ÂËÚ ÔÓ͇ ‚ ‚ÓÁÏÓÊÌÓÒÚ¸ ‰ÓÒÚËÊÂÌËfl ˝ÚËı Ê·ÌËÈ; ÓÌ Â˘Â Ì ‡ÁÛ·ÂʉÂÌ ‚ ÚÓÏ, ˜ÚÓ Û͇ËÌÒÚ‚Ó Ì ÂÒÚ¸ ̘ÚÓ ÌËÁ¯ÂÂ. ùÚÓ ÔÓÒΉÌ ÒÚÓÎÂÚËflÏË ‚‰‡Î·ÎË‚‡ÎÓÒ¸ ÂÏÛ ‚ „ÓÎÓ‚Û, Ë ÔÓ˝ÚÓÏÛ Û ÌÂ„Ó ÌÂÚ Â˘Â Ì‡Ó‰ÌÓÈ „Ó‰ÓÒÚË, Ë, ÍÓ̘ÌÓ, ‚ÒflÍËÈ Û͇Ë̈, ÔÓ‚˚ÒË‚¯ËÒ¸ ‚ ÒËÎÛ ÚÓ„Ó ËÎË ‰Û„Ó„Ó ÛÒÎÓ‚Ëfl ÔÓ Ó·˘ÂÒÚ‚ÂÌÌÓÈ ÎÂÒÚÌˈ ËÁ ̇Ӊ‡, ÌÂωÎÂÌÌÓ Ô‰ÂÎ˚‚‡ÎÒfl ‚ ‚ÂÎËÍÓÓÒÒ‡ ÒÓ ‚ÒÂÏË Â„Ó ÔÓÎÓÊËÚÂθÌ˚ÏË Ë ËÚˈ‡ÚÂθÌ˚ÏË Í‡˜ÂÒÚ‚‡ÏË. ÇÂÎËÍÓÓÒÒ˚ Òӂ¯ÂÌÌÓ Ì ÔËÁ̇˛Ú Û͇ËÌÒÍÓ„Ó flÁ˚͇, ÓÌË „Ó‚ÓflÚ: ◊ÇÓÚ flÁ˚Í, ̇ ÍÓÚÓÓÏ „Ó‚ÓflÚ ‚ ‰Â‚Ì ÍÂÒÚ¸flÌÂ, Ï˚ ÔÓÌËχÂÏ, ‡ ÎËÚ‡ÚÛÌÓ„Ó Û͇ËÌÒÍÓ„Ó flÁ˚͇ ÌÂÚ. ùÚÓ — „‡ÎˈËÈÒÍÓ ̇˜ËÂ, ÍÓÚÓÓÂ Ì‡Ï Ì ÌÛÊÌÓ, ÓÌÓ ·ÂÁÓ·‡ÁÌÓ, ˝ÚÓ Ì‡·Ó ÌÂψÍËı, ه̈ÛÁÒÍËı Ë ÔÓθÒÍËı ÒÎÓ‚, ÔËÌÓÓ‚ÎÂÌÌ˚ı Í Û͇ËÌÒÍÓÏÛ flÁ˚ÍÛ“. ÅÂÒÒÔÓÌÓ, ˜ÚÓ ÌÂÍÓÚÓ˚ „‡Î˘‡Ì „Ó‚ÓflÚ Ë Ô˯ÛÚ Ì‡ Ò‚ÓÂÏ flÁ˚ÍÂ; ·ÂÁÛÒÎÓ‚ÌÓ ‚ÂÌÓ, ˜ÚÓ ‚ ÌÂÍÓÚÓ˚ı ÏËÌËÒÚÂÒÚ‚‡ı ·˚ÎÓ ÏÌÓ„Ó ˝ÚËı „‡Î˘‡Ì, ÍÓÚÓ˚ ‰Ó҇ʉ‡ÎË ÔÛ·ÎËÍ ҂ÓËÏ Ì‡Â˜ËÂÏ, ÌÓ ‚ÂÌÓ Ë ÚÓ, ˜ÚÓ ÎËÚ‡ÚÛÌ˚È Û͇ËÌÒÍËÈ flÁ˚Í ÒÛ˘ÂÒÚ‚ÛÂÚ, ıÓÚfl ‚ ÌÂÍÓÚÓ˚ı ÒÔˆˇθÌ˚ı ‚ÓÔÓÒ‡ı ÓÌ Ë Ì ‡Á‚ËÚ. ü ‚ÔÓÎÌ Òӄ·ÒÂÌ, ˜ÚÓ, ̇ÔËÏÂ, ‚ ÒÛ‰ÓÔÓËÁ‚Ó‰ÒÚ‚Â, „‰Â Ú·ÛÂÚÒfl ÚÓ˜ÌÓÒÚ¸, ˝ÚÓÚ flÁ˚Í ÌÛʉ‡ÂÚÒfl ‚ ¢ ·Óθ¯ÂÏ ‡Á‚ËÚËË, ÌÓ ˝ÚÓ ˜‡ÒÚÌÓÒÚË. ÇÓÓ·˘Â Ê ˝ÚÓ ‚ÓÁÏÛÚËÚÂθÌÓÔÂÁËÚÂθÌÓ ÓÚÌÓ¯ÂÌËÂ Í Û͇ËÌÒÍÓÏÛ flÁ˚ÍÛ ÓÒÌÓ‚‡ÌÓ ËÒÍβ˜ËÚÂθÌÓ Ì‡ Ì‚ÂÊÂÒÚ‚Â, ̇ ÔÓÎÌÓÏ ÌÂÁ̇ÌËË Ë ÌÂÊ·ÌËË Á̇ڸ Û͇ËÌÒÍÛ˛ ÎËÚ‡ÚÛÛ. ÇÂÎËÍÓÓÒÒ˚ „Ó‚ÓflÚ: ◊çË͇ÍÓÈ ì͇ËÌ˚ Ì ·Û‰ÂÚ“, ‡ fl „Ó‚Ó˛: ◊óÚÓ ·˚ ÚÓ ÌË ·˚ÎÓ, ì͇Ë̇ ‚ ÚÓÈ ËÎË ËÌÓÈ ÙÓÏ ·Û‰ÂÚ. ç Á‡ÒÚ‡‚˯¸ ÂÍÛ ËÚÚË ‚ÒÔflÚ¸, Ú‡Í ÊÂ Ë Ò Ì‡Ó‰ÓÏ, Â„Ó Ì Á‡ÒÚ‡‚˯¸ ÓÚ͇Á‡Ú¸Òfl ÓÚ Â„Ó Ë‰Â‡ÎÓ‚. íÂÔ¸ Ï˚ ÊË‚ÂÏ ‚Ó ‚ÂÏÂ̇, ÍÓ„‰‡ Ó‰ÌËÏË ¯Ú˚͇ÏË ÌË˜Â„Ó Ì ҉·¯¸“. ÇÂÎËÍÓÓÒÒ˚ ÌËÍ‡Í ˝ÚÓ„Ó ÔÓÌflÚ¸ Ì ıÓÚÂÎË Ë „Ó‚ÓËÎË: ◊ÇÒ ˝ÚÓ ÓÔÂÂÚ͇“, — Ë ‰Ó‚ÂÎË ‰Ó ÑËÂÍÚÓËË Ò ¯Ó‚ËÌËÒÚ˘ÂÒÍËÏ Û͇ËÌÒÚ‚ÓÏ ÒÓ ‚ÒÂÈ Â„Ó ÌÂÚÂÔËÏÓÒÚ¸˛ Ë ÌÂ̇‚ËÒÚ¸˛ Í êÓÒÒËË, Ò ‡‰Ë͇θÌ˚Ï Ôӂ‰ÂÌËÂÏ, ̇҇ʉÂÌËÂÏ
ÍÓÛÔˆ¥ª, ‚·Ë‚ÒÚ‚ Ú‡ ‚Ò¥ÎflÍËı ¥Ì¯Ëı ÔÂÂÒÚÛÔ¥‚. ç‡ÒÔ‡‚‰¥, Ú‡Í ¥ π. ÇÒ ˆÂ ‚·ÒÚ˂ ͇‡Ï‡ÁÓ‚Û. äÓÎË Ï‡π¯ ÒÔ‡‚Û Á ÍÓÚËÏÒ¸ Á ͇‡Ï‡ÁÓ‚Ëı, ÚÓ Ì ‚¥‰‡π¯, ˜ËÏ ‚¥Ì Ó¯ÂίËÚ¸ Ú· ‚ ̇ÒÚÛÔÌÛ ÏËÚ¸: ÏÓÊ ÍË‚‡‚Ó˛ ÒˆÂÌÓ˛, ‡ ÏÓÊ ‚Â΢‡Î¸ÌÓ˛ ÓÒ‡ÌÌÓ˛ ÅÓ„Ó‚¥. ∏ Ò‰ ÌËı Äθӯ¥ Ú‡ ÑÏËÚ¥ª, îÈÓ‰ÓË Ú‡ ß‚‡ÌË ¥ ı‡‡ÍÚÂËÁÛ˛Ú¸ ªı Ì flÍ¥Ò¸ ÍÓÌÍÂÚÌ¥ ËÒË, ‡ ¯‚ˉ¯Â ÔÓÒÚ¥È̇ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÔÂÂÈχÚË ·Û‰¸-flÍÛ Á ÌËı. é‰Ì‡Í ·ÓflÁÍËı β‰ÂÈ Ï‡ÎÓ ·Ë ‚¥‰ÎflÍÛ‚‡ÚË Ì ÚÂ, ˘Ó ˆfl ÌÂÁ·‡„ÌÂÌ̇ β‰Ë̇ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó (ÍÓÚ‡, Á¯ÚÓ˛, ¥ÒÌÛπ ‚ÊÂ È ÚÂÔÂ!) Á‰‡Ú̇ ˜ËÌËÚË ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥ ÁÎÓ, ¥ ‰Ó·Ó, Á‰‡Ú̇ ‚ÓÁ‰‚Ë„‡ÚË ˆ‡ÒÚ‚Ó ÅÓÊÂ, Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ¥ ˆ‡ÒÚ‚Ó ë‡Ú‡ÌË. íÂ, ˘Ó ÏÓÊ̇ ‚ÓÁ‰‚Ë„ÌÛÚË, ‡·Ó ÁÌˢËÚË ÚÛÚ, ̇ ÁÂÏÎ¥, χÎÓ ˆ¥Í‡‚ËÚ¸ ͇‡Ï‡ÁÓ‚Ëı. ∫ıÌfl Ú‡πÏÌˈfl, flÍ ¥ ‚‡ÚÓÒÚ¥ Ú‡ ‡ÏӇθ̇ ÒÛÚ¸ ÍËπÚ¸Òfl ‰Â¥Ì‰Â. 䇇χÁÓ‚Ë ‚¥‰¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl ‚¥‰ ¥Ì¯Ëı — ÚËı β‰ÂÈ, ˘Ó ÊËÎË ‰‡‚Ì¥¯Â: ‚¥‚ÌÓ‚‡ÊÂÌËı, Ô‰·‡˜Û‚‡ÌËı, ˜ËÒÚËı ¥ ‰¥π‚Ëı — ÔÓ-ÒÛÚ¥, Î˯ ÚËÏ, ˘Ó ‚ÓÌË ÊË‚ÛÚ¸ ÒڥθÍË Ê ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥Ï ÊËÚÚflÏ, ÒͥθÍË ¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥Ï, Ú‡ ÚËÏ, ˘Ó Û ÌËı π ÔÓÒÚ¥ÈÌ¥ ÔÓ·ÎÂÏË Á ‚·ÒÌÓ˛ ‰Û¯Â˛. 䇇χÁÓ‚Ë Á‰‡ÚÌ¥ ̇ ·Û‰¸-flÍ ÁÎÓ‰¥flÌÌfl, ÔÓÚ ˜ËÌflÚ¸ ‚ÓÌË ÈÓ„Ó ÎË¯Â Û ‚ËÌflÚÍÓ‚Ëı ‚ËÔ‡‰Í‡ı, ÔÓÁ‡flÍ ªı, ‚·ÒÚË‚Ó, Á‡‰Ó‚ÓθÌflπ Î˯ ҇χ ‰ÛÏ͇ ÔÓ ÁÎÓ˜ËÌ, Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl ÁÎÓ˜ËÌÛ ‚ ÔÓÏËÒ·ı, „‡ Á ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ˛. ì ˆ¸ÓÏÛ ¥ π ªıÌfl Ú‡πÏÌˈfl. ëÔÓ·ÛÈÏÓ Á̇ÈÚË ªÈ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl. ÇÒflÍ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl β‰ËÌË, ‚Òfl͇ ÍÛθÚÛ‡, ‚Òfl͇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl, ·Û‰¸-flÍËÈ ÔÓfl‰ÓÍ ·‡ÁÛ˛Ú¸Òfl ̇ ‰ÓÏÓ‚ÎÂÌÓÒÚ¥ ˘Ó‰Ó ‰ÓÁ‚ÓÎÂÌÓ„Ó Ú‡ Á‡·ÓÓÌÂÌÓ„Ó. óÓÎÓ‚¥Í, ̇ ¯ÎflıÛ ‚¥‰ Ú‚‡ËÌË ‰Ó χȷÛÚ̸Ӫ β‰ËÌË ÁÏÛ¯ÂÌËÈ, ˘Ó· ·ÛÚË ÔÓfl‰ÌËÏ ¥ Á‰‡ÚÌËÏ ‰Ó ÒÔ¥‚ÊËÚÚfl ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ÔËÚÎÛÏ₇ÚË ‚ ÒÓ·¥, ÒÍË‚‡ÚË ¥ Ô·Ӳ‚‡ÚË ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ ·‡„‡ÚÓ Â˜ÂÈ. ã˛‰Ë̇ ÔÂÂÔÓ‚ÌÂ̇ Ú‚‡ËÌÌËÏ, ÔÂÂÔÓ‚ÌÂ̇ Ô‡Ò‚¥ÚÓÏ, ÔÂÂÔÓ‚ÌÂ̇ ʇıÎË‚ËÏË, ÒÍ·‰ÌËÏË ‰Ó ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ¥ÌÒÚËÌÍÚ‡ÏË Á‚¥fl˜Ó„Ó Â„ÓªÁÏÛ. ñ¥ Ì·ÂÁÔ˜̥ ¥ÌÒÚËÌÍÚË ÔËÒÛÚÌ¥ (ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÔËÒÛÚÌ¥!) ‚ ̇Ò, ıÓ˜‡ ÍÛθÚÛ‡, ‰ÓÏÓ‚ÎÂÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl ªı ÒÍËÎË; Ì Á‡‰ÊÛπÏÓ ªı, ·Ó Ê ÁχÎÍÛ Ì‡‚˜ÂÌ¥ ÒÍË‚‡ÚË ¥ ÔÓ‰‡‚₇ÚË ˆ¥ ¥ÌÒÚËÌÍÚË. é‰Ì‡Í ÍÓÊÂÌ Á ˆËı ¥ÌÒÚËÌÍÚ¥‚ ˜‡Ò ‚¥‰ ˜‡ÒÛ ÔÓË‚‡πÚ¸Òfl ̇ÁÓ‚Ì¥. ÇÒ¥ ‚ÓÌË ÔÓ‰Ó‚ÊÛ˛Ú¸ ÊËÚË Û Ì‡¯¥È Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥, ÊÓ‰ÂÌ Ì ‚ËÍÓ¥ÌÂÌËÈ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ, ÊÓ‰ÂÌ Ì ۯÎflıÂÚÌÂÌËÈ ¥ Ì ÔË·Ó͇ÌËÈ Ì‡‚¥˜ÌÓ. è‚ÌÓ, ˘Ó ÍÓÊÂÌ Á ˆËı ¥ÌÒÚËÌÍÚ¥‚ Ò‡Ï ‚ ÒÓ·¥ π ÌÂÁ„¥¯ËÏ Á‡ ¥Ì¯¥, ı¥·‡ ˘Ó ÍÓÊÌ¥È ÂÔÓÒ¥ ¥ ÍÓÊÌ¥È ÍÛθÚÛ¥ ‚·ÒÚË‚¥ ¥ÌÒÚËÌÍÚË, flÍËı ÔÓ·Ó˛˛Ú¸Òfl ·¥Î¸¯Â ¥ ÒËθ̥¯Â ªı ÔËÚÎÛÏβ˛Ú¸. ÄΠÍÓÎË ÁÌÓ‚Û ÔÓÓ·Û‰ÊÛ˛Ú¸Òfl ˆ¥ ¥ÌÒÚËÌÍÚË, flÍ ÌÂÔË·Ó͇̥, ‡ Î˯ ÔÓ‚ÂıÌÓ‚Ó ÔËÒԇ̥ ÒËÎË Ì‡ÚÛË, ÍÓÎË Á‚¥ ÁÌÓ‚Û Á‡„‡˜ËÚ¸ ¥ ÓÁ‚ÓÛ¯ËÚ¸Òfl flÍ ‰Ó‚„Ó ÛÔÓÒÎ¥‰ÊÛ‚‡ÌËÈ Ú‡ ͇ÚÓ‚‡ÌËÈ Ì‚¥Î¸ÌËÍ ¥ Á Ô‡ÒÚ‡Ó˛ ʇ„Ó˛ ‰Ó ̇ÚۇθÌÓÒÚË — ÓÚÓ‰¥, ‚·ÒÌÂ, ¥ Á'fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ͇‡Ï‡ÁÓ‚Ë. äÓÎË Ì‡ flÍÛÒ¸ ÍÛθÚÛÛ, flÍ Ó‰ÌÛ ¥Á ÒÔÓ· ÔË·Ó͇ÚË Î˛‰ËÌÛ, ̇ıÓ‰ËÚ¸ ‚ÚÓχ Ú‡ ÓÒ··ÎÂÌ¥ÒÚ¸, ÚÓ‰¥ ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â β‰ÂÈ ‰Ë‚‡˜¥˛Ú¸, ‚Ô‡‰‡˛Ú¸ ‚ ¥ÒÚÂ¥˛ ¥ ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ‚¥‰˜Û‚‡ÚË ÓÒÓ·ÎË‚¥ Á‡·‡„‡ÌÍË, ÛÔÓ‰¥·Ì˛˛˜ËÒ¸ ‰Ó ˛Ì‡Í¥‚ Û ÔÂ¥Ó‰ ‰ÓÁ¥‚‡ÌÌfl, ‡·Ó Ê ‰Ó ‚‡„¥ÚÌËı Ê¥ÌÓÍ. íÓ‰¥ ‰Û¯Û Á‡ÔÓ‚Ì˛π ı‚Ë₇ÌÌfl, flÍ „Ó‰¥ ÓÍÂÒÎËÚË ¥ flÍÂ, Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÒÚ‡Óª ÍÛθÚÛË ¥ ÏӇΥ ÏË Ï‡ÎË · ‚ËÁ̇˜ËÚË flÍ ÁÎÂ, ‡ÎÂ Ê ÔÓÏÓ‚Îflπ ‚ÓÌÓ Ú‡Í „ÓÎÓÒÌÓ, ̇ÚۇθÌÓ ¥ Ì‚ËÌÌÓ, ˘Ó ·Û‰¸-flÍ¥ ‰Â٥̥ˆ¥ª ‰Ó·‡ ¥ Á· ÒÚ‡˛Ú¸ ÒÛÏÌ¥‚ÌËÏË ¥ ‚ÒflÍ¥ Á‡ÍÓÌË ÒÚ‡˛Ú¸ ıËÎËÒÚÍËÏË. í‡ÍËÏË, β‰¸ÏË ¥ π ·‡ÚË ä‡‡Ï‡ÁÓ‚Ë. á ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ˛ ΄ͥÒÚ˛ ‚ÓÌË ÔÂÂÚ‚Ó˛˛Ú¸ ·Û‰¸-flÍËÈ Á‡ÍÓÌ ‚ ÛÏÓ‚Ì¥ÒÚ¸,
33
ÉÖêåÄç ÉÖëëÖ. ÅêÄíà äÄêÄåÄáéÇà óà ëìåÖêä ÖÇêéèà èÄÇãé ëäéêéèÄÑëúäàâ. ÇéëèéåàçÄçàü
Û͇ËÌÒÍÓ„Ó flÁ˚͇ Ë, ‚‰Ó·‡‚ÓÍ ÍÓ ‚ÒÂÏÛ ˝ÚÓÏÛ, Ò Í‡ÈÌËÏË ÒӈˇθÌ˚ÏË ÎÓÁÛÌ„‡ÏË. íÓθÍÓ Í͇ۘ β‰ÂÈ ËÁ ‚ÂÎËÍÓÓÒÒÓ‚ ËÒÍÂÌÌ ÔËÁ̇‚‡Î‡ Ù‰‡ˆË˛ (1); ÓÒڇθÌ˚ ËÁ ‚ÂÊÎË‚ÓÒÚË „Ó‚ÓËÎË ÏÌÂ: ◊ˆËfl, ‰‡!“, ÌÓ ÚÛÚ Ê ¯ËÚÂθÌÓ ‰Â·ÎË ‚Ò ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˜ÚÓ·˚ ÔÓÏËÌÛ ÓÚ ì͇ËÌ˚ Ì ·˚ÎÓ. á‡ÚÂÏ ‚ ӷ·ÒÚË ÒӈˇθÌ˚ı ÂÙÓÏ ÒÂ‰Ë ‚ÂÎËÍÓÓÒÒÓ‚ „ÓÒÔÓ‰ÒÚ‚ÛÂÚ ÔÓÎÌÂȯ ÌÂÔÓÌËχÌËÂ. äÒÚ‡ÚË, Í ‚ÂÎËÍÓÓÒÒ‡Ï fl ÓÚÌÓ¯Û ‚ÂÒ¸ ̇¯ ÔÓÏÂ˘Ë˜ËÈ Í·ÒÒ, Ú.Â. Ë Ï‡ÎÓÓÒÒÓ‚, ÔÓÒÍÓθÍÛ Û ÌËı Ó‰ÌÓ Ë ÚÓ Ê ÏËÓ‚ÓÁÁÂÌËÂ. 燯 Û͇Ë̈ — Ë̉˂ˉۇÎËÒÚ, ÌË͇ÍÓÈ ÒӈˇÎËÁ‡ˆËË ÂÏÛ Ì ÌÛÊÌÓ. éÌ Â¯ËÚÂθÌÓ ÔÓÚË‚ ˝ÚÓ„Ó. êÛÒÒÍˠ΂˚ ÍÛ„Ë Ì‡‚flÁ˚‚‡˛Ú Ò‚ÓË ÔÓ„‡ÏÏ˚, ÍÓÚÓ˚Â Í ì͇ËÌ ÌÂÔËÏÂÌËÏ˚. ü ‚Ò„‰‡ Ò˜ËÚ‡Î, ˜ÚÓ Û͇ËÌÒÍÓ ‰‚ËÊÂÌË ÛÊ ıÓÓ¯Ó ÚÂÏ, ˜ÚÓ ÓÌÓ ÔÓÌËÍÌÛÚÓ ÒËθÌ˚Ï Ì‡ˆËÓ̇θÌ˚Ï ˜Û‚ÒÚ‚ÓÏ, ˜ÚÓ, Ë„‡fl ̇ ˝ÚËı ÒÚÛ̇ı, ÏÓÊÌÓ Î„˜Â ‚ÒÂ„Ó ÒÔ‡ÒÚË Ì‡Ó‰ ÓÚ ·Óθ¯Â‚ËÁχ.(...) ÑÎfl ÏÂÌfl ÔÓÌflÚÌÓ ÓÚÌÓ¯ÂÌË ‚ÂÎËÍÓÛÒÒÍËı ÍÛ„Ó‚ Í ÏÓËÏ Ì‡˜Ë̇ÌËflÏ: ÓÌË Ì ıÓÚÂÎË ì͇ËÌ˚ Ë ‰ÛχÎË, ˜ÚÓ ÏÓÊÌÓ ˆÂÎËÍÓÏ ‚ÂÌÛÚ¸Òfl Í ÒÚ‡ÓÏÛ, ‡ fl ıÓÚÂÎ ì͇ËÌÛ, Ì ‚‡Ê‰Â·ÌÛ˛ ÇÂÎËÍÓÓÒËË, ‡ ·‡ÚÒÍÛ˛, „‰Â ‚Ò Û͇ËÌÒÍË ÒÚÂÏÎÂÌËfl ̇ıÓ‰ËÎË ·˚ Ò· ‚˚ıÓ‰.(...) ì͇ËÌÒÍË ‚ÎËflÚÂθÌ˚ ÍÛ„Ë — „·‚Ì˚Ï Ó·‡ÁÓÏ ÒӈˇÎËÒÚ˘ÂÒÍË (...) ëӈˇÎËÒÚ˘ÂÒÍË ÂÏÂÌÚ˚ ̇ ì͇ËÌ — Á̇˜ËÚÂθÌÓ ÛÏÂÂÌÌ ‚ÂÎËÍÓÛÒÒÍËı. Ç ˝ÚÓÏ ÓÚÌÓ¯ÂÌËË Ëı ÒӈˇÎËÁÏ ÛÏÂflÂÚÒfl ‰ÂÈÒÚ‚ËÚÂθÌÓ ÒËθÌ˚Ï Ì‡ˆËÓ̇θÌ˚Ï ˜Û‚ÒÚ‚ÓÏ. àÌÚ„‡ˆËÓ̇ÎËÁχ ‚ÂÎËÍÓÛÒÒÍÓ„Ó ÌÂÚ, Ë, ÍÓ̘ÌÓ, ̇ ˝ÚÓÈ ÔÓ˜‚Â, ÂÒÎË ‚˚үˠÍ·ÒÒ˚ Í ÌËÏ ÔËÒÎÛ¯‡ÎËÒ¸ ·˚, Ì ÔÓ‰‰‡‚‡flÒ¸ ËÏ, ‡ ÔÓÏÓ„‡fl ÏÌ ÒÓÁ‰‡‚‡Ú¸ ‰ÂÈÒÚ‚ËÚÂθÌÛ˛ ÒËÎÛ, ÏÓÊÌÓ ·˚ÎÓ ·˚ ̇ÈÚË ÔÛÚ¸ Í Òӄ·¯ÂÌ˲. ì Û͇Ë̈‚ ÛʇÒ̇fl ˜ÂÚ‡ — ÌÂÚÂÔËÏÓÒÚ¸ Ë Ê·ÌË ‰Ó·ËÚ¸Òfl ‚ÒÂ„Ó Ò‡ÁÛ; ‚ ˝ÚÓÏ ÓÚÌÓ¯ÂÌËË ÏÂÌfl Ì ۉ˂ËÚ, ÂÒÎË ÓÌË Â¯ËÚÂθÌÓ ÔÓ‚‡ÎflÚÒfl. äÚÓ Ê·ÂÚ ‚Ò ҇ÁÛ, ÚÓÚ ‚ ÍÓ̈ ÍÓ̈ӂ ÌË˜Â„Ó Ì ÔÓÎÛ˜‡ÂÚ. åÌ ÔÓÒÚÓflÌÌÓ ÔËıÓ‰ËÎÓÒ¸ „Ó‚ÓËÚ¸ ËÏ Ó· ˝ÚÓÏ, ÌÓ ˝ÚÓ ‰Îfl ÌËı ÌÂÔËÂÏÎÂÏÓ. ç‡ÔËÏÂ Ò flÁ˚ÍÓÏ: ÓÌË Ò˜ËÚ‡˛Ú, ˜ÚÓ ÛÒÒÍËÈ flÁ˚Í ÌÂÓ·ıÓ‰ËÏÓ Òӂ¯ÂÌÌÓ ‚˚ÚÂÒÌËÚ¸. èÓÏÌ˛, Í‡Í Ô˯ÎÓÒ¸ ÔÓÚ‡ÚËÚ¸ ÏÌÓ„Ó ÒÎÓ‚ ‰Îfl ‰ÂÔÛÚ‡ˆËË, ÍÓÚÓ‡fl ̇Òڇ˂‡Î‡ ̇ Û͇ËÌËÁ‡ˆËË ÛÌË‚ÂÒËÚÂÚ‡ ë‚.Ç·‰ËÏˇ. è˘ÂÏ ËÌÚÂÎÎË„Â̈ËË Ì‡ ì͇ËÌ ÔÓ˜ÚË ÌÂÚ: ‚Ò ˝ÚÓ ÔÓÎÛËÌÚÂÎÎË„ÂÌÚ˚. ÖÒÎË ÓÌË, Ú.Â. ÑËÂÍÚÓËfl, Ì ӷ‡ÁÛÏflÚÒfl Ë ÒÌÓ‚‡ ‚˚„ÓÌflÚ ‚ÒÂı ÛÒÒÍËı ˜ËÌÓ‚ÌËÍÓ‚ Ë ÔÓÒ‡‰flÚ ÚÛ‰‡ ‚ÒÂı Ò‚ÓËı ·ÂÁ„‡ÏÓÚÌ˚ı ÏÓÎÓ‰˚ı β‰ÂÈ, ÚÓ ËÁ ˝ÚÓ„Ó ‚˚ȉÂÚ ı‡ÓÒ, Ì ÎÛ˜¯Â ÚÓ„Ó, ˜ÚÓ ·˚ÎÓ ÔË ñÂÌڇθÌÓÈ ê‡‰Â. äÓ„‰‡ fl „Ó‚ÓËÎ Û͇Ë̈‡Ï: ◊èÓ‰ÓʉËÚÂ, Ì ÚÓÓÔËÚÂÒ¸, ÒÓÁ‰‡ÈÚÂ Ò‚Ó˛ ËÌÚÂÎÎË„ÂÌˆË˛, Ò‚ÓËı ÒÔˆˇÎËÒÚÓ‚ ÔÓ ‚ÒÂÏ ÓÚ‡ÒÎflÏ „ÓÒÛ‰‡ÒÚ‚ÂÌÌÓ„Ó ÛÔ‡‚ÎÂÌËfl“, ÓÌË ÒÂȘ‡Ò Ê ‚ÒÚ‡‚‡ÎË Ì‡ ‰˚·˚ Ë „Ó‚ÓËÎË: ◊ñ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó“.
‚ÒflÍÓ„Ó Á‡ÍÓÌÓÔÓÒÎÛ¯ÌÓ„Ó „Óχ‰flÌË̇ Ú‡ÍÚÛ˛Ú¸, flÍ Ù¥Î¥ÒÚ‡, ÔË̇„¥‰ÌÓ ÔÂÂÓˆ¥Ì˛˛˜Ë ‚ÒflÍÛ Ò‚Ó·¥‰ÌÛ Ú‡ ÌÂÔÂÂÒ¥˜ÌÛ ÔÓÒÚ‡‚Û ¥ Ò‡ÏÓÁ‡ÍÓı‡ÌÓ ÔËÒÎÛı‡˛Ú¸Òfl ‰Ó ·Û‰¸-flÍËı ÔÓÛı¥‚ Û Ò‚ÓªÈ ‰Û¯¥. é‰Ì‡Í Û Ô¥Ú¸Ï¥ Ú‡ ı‡ÓÒ¥ ˆËı ‰Û¯ Ì ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl Î˯ ·ÂÁÁ‡ÍÓÌÌfl ¥ ÁÎÓ˜ËÌ. LJÚÓ Î˯ ˆËÏ Ô‡‰‡‚Ì¥Ï ÔÓË‚‡Ï, ˘Ó ‚ËÚËÒ͇˛Ú¸Òfl ̇ÁÓ‚Ì¥, ̇‰‡ÚË ¥Ì¯Ó„Ó ÒÔflÏÛ‚‡ÌÌfl, ‚ ¥Ì¯¥È ÒËÒÚÂÏ¥ ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, flÍ ÒÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ∂ÛÌÚ ‰Îfl Á‡Ó‰ÊÂÌÌfl ÌÓ‚Óª ÍÛθÚÛË, ÌÓ‚Óª ÏӇΥ, ÌÓ‚Ó„Ó Î‡‰Û. í‡Í ‰¥πÚ¸Òfl Á ÛÒflÍÓ˛ ÍÛθÚÛÓ˛: ÏË Ì ÁÏÓÊÂÏÓ ÁÌˢËÚË Ô‚¥ÒÌËı ÔÓË‚¥‚ — ˆ¸Ó„Ó Á‚¥‡-‚-ÒÓ·¥ — ÔÓÁ‡flÍ ‡ÁÓÏ Á ÌËÏ ÁÌˢËÎË · ¥ Ò·Â, ‡Î ÏË ÏÓÊÂÏÓ, ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë, ÍÂÛ‚‡ÚË ÌËÏË, ÒÔflÏÓ‚Û‚‡ÚË Ì‡ «‰Ó·Ó» ¥ flÍÓÒ¸ ÔË·ÓÍÛ‚‡ÚË, ÔÓ‰¥·ÌÓ, flÍ ÌÓÓ‚ËÒÚÓ„Ó ÍÓÌfl Á‡„ÌÛÁ‰Û˛Ú¸ ¥ ÁÏÛ¯Û˛Ú¸ ‚ÓÁËÚË ‚¥Á Á¥ Á·¥ÊÊflÏ. ôÓÔ‡‚‰‡ ‚¥Á¥fl ˆ¸Ó„Ó «‰Ó·‡» Á ˜‡ÒÓÏ ·ÎflÍÌÂ, ÔÓË‚Ë ‚Ú‡˜‡˛Ú¸ ‚¥Û ‚ Ì¸Ó„Ó ¥ Ì ·‡Ê‡˛Ú¸ ·¥Î¸¯Â ÈÓÏÛ Ô¥‰ÍÓflÚËÒ¸. íÓ‰¥ ÍÛθÚÛ‡ Á‡ÌÂÔ‡‰‡π, Á‡Á‚˘‡È ÔÓ‚¥Î¸ÌÓ, flÍ ÒÚÓÎ¥ÚÚflÏË Á‡ÌÂÔ‡‰‡ÎÓ, ˘Ó· ‚¯ڥ ÔÓÏÂÚË ÚÂ, ˘Ó ÏË Ì‡ÁË‚‡πÏÓ ÚÂÔ «‡ÌÚ˘̥ÒÚ˛». ì ˆÂÈ „Ì¥Ú˛˜ËÈ, Ì·ÂÁÔ˜ÌËÈ ¥ ·ÓÎ¥ÒÌËÈ ÔÂ¥Ó‰, ÔÓÍË ÒÚ‡Û, ÌÂÏ¥˜ÌÛ ÍÛθÚÛÛ Ì Á‡Ï¥ÌË· ÌÓ‚‡, β‰Ë̇ ÔÓ‚ËÌ̇ ÁÌÓ‚Û Á‡ÁËÌÛÚË Û Ò‚Ó˛ ‰Û¯Û, ÔÓ·‡˜ËÚË, flÍ Û Ì¥È ÁÌÓ‚Û ÔÓ·Û‰ÊÛπÚ¸Òfl Á‚¥ ¥ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË, ˘Ó ‚ Ì¥È ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÊË‚ÛÚ¸ Ô‚¥ÒÌ¥ ÒËÎË, flÍ¥ π ÔÓÁ‡ ‚ÒflÍÓ˛ ÏӇθ̥ÒÚ˛. è˘ÂÌËÏË Ì‡ ˆÂ, ‚Ë·‡ÌËÏË Ú‡ ÔÓÍÎË͇ÌËÏË ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó Î˛‰¸ÏË ¥ π ·‡ÚË ä‡‡Ï‡ÁÓ‚Ë — ¥ÒÚ¢̥ Ú‡ Ì·ÂÁÔ˜̥, ¥‚ÌÓ ÔÂÂÒÚÛÔÌËÍË, flÍ ¥ ‡ÒÍÂÚË, ªı π‰Ë̇ ‚¥‡ — ÒÍÂÔÒËÒ ‰Ó ‚ÒflÍÓª ‚¥Ë. ÅÛ‰¸-flÍËÈ ÒËÏ‚ÓΠχπ ÒÓÚÌ¥ Ú‡ÍÚÛ‚‡Ì¸, ÍÓÊÌ Á flÍËı ÔÂÚẨÛπ ̇ ¥ÒÚËÌÌ¥ÒÚ¸. í‡Í Ò‡ÏÓ ¥ 䇇χÁÓ‚Ëı ÏÓÊ̇ ÔÓ¥ÁÌÓÏÛ Ú‡ÍÚÛ‚‡ÚË. åÓπ Ú‡ÍÚÛ‚‡ÌÌfl Î˯ Ӊ̠Á¥ ÒÚ‡. ã˛‰ÒÚ‚Ó, ÒÚÓfl˜Ë ̇ ÔÓÓÁ¥ „ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÁÏ¥Ì, ‚ËÚ‚ÓËÎÓ ÒÓ·¥ Û ˆ¥È ÍÌËÁ¥ Ô‚ÌËÈ Ó·‡Á, ÒËÏ‚ÓÎ, ÔÓ‰¥·ÌÓ, flÍ Û‚¥ ÒÌ¥ ÍÓÊÌÓª β‰ËÌË ‚¥‰Ó·‡ÊÛ˛Ú¸Òfl ¥ÌÒÚËÌÍÚË, flÍ¥ ÔÓÊˇ˛Ú¸ ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚¥‚ÌÓ‚‡ÊÛ˛Ú¸ Ó‰ËÌ Ó‰ÌÓ„Ó. ÑË‚Ó ‰Ë‚ÌÂ, ˘Ó Ӊ̇ β‰Ë̇ ÁÏӄ· ̇ÔËÒ‡ÚË «ä‡‡Ï‡ÁÓ‚Ëı». ÄΠ‚Ê ‡Á Ú‡Í, ÚÓ ÌÂχπ ÔÓÚÂ·Ë ÔÓflÒÌ˛‚‡ÚË, flÍ ˆÂ ÒÚ‡ÎÓÒfl. ÄΠπ ÔÓÚ·‡ ¥ ÚÓ Ì‡„‡Î¸Ì‡, Á’flÒÛ‚‡ÚË ˆÂÈ ÙÂÌÓÏÂÌ, Á„ÎË·ËÚË Ò˛ ÍÌË„Û flÍÓÏÓ„‡ ÔÓ‚Ì¥¯Â, flÍÓÏÓ„‡ ‚Ò·¥˜Ì¥¯Â ¥ flÍÓÏÓ„‡ „ÎË·¯Â ÔÓÌËÍÌÛÚË ‚ ªª Ò‚¥ÚÎÛ Ï‡„¥˛. é‰ÌËÏ ¥Á ÁÛÒËθ Û ˆ¸ÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ π ¥ ÏÓfl ÒÔÓ·‡ ÔÓÏ¥ÍÛ‚‡ÚË Ì‡ ˆ˛ ÚÂÏÛ. ç ·¥Î¸¯Â. èÓÚÂ, Ì ‰ÛχÈÚÂ, ˘Ó fl ‚‚‡Ê‡˛, Ì¥·Ë ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÈ Ï‡‚ ·Ë Á„Ó‰ËÚËÒ¸ Á ‚ËÒÎÓ‚ÎÂÌËÏË ÚÛÚ ‰ÛÏ͇ÏË! ÄÊ Ì¥flÍ Ì¥! 燂ԇÍË, ÊÓ‰ÂÌ ‚ÂÎËÍËÈ Ôӂˉˆ¸ ˜Ë ÔÓÂÚ Ì¥ÍÓÎË Ì ÏÓÊ ‰Ó ͥ̈fl ‚ËÚÎÛχ˜ËÚË ‚·ÒÌÛ ‚¥Á¥˛! Ç¥‰Ú‡Í fl ıÓÚ¥‚ ·Ë Á‡Á̇˜ËÚË, Ì ڥθÍË ÚÂ, ˘Ó Û ˆ¸ÓÏÛ Óχ̥-Ï¥Ú¥, ‚ ˆ¸ÓÏÛ ‚ˉ˂¥ β‰ÒÚ‚‡ ÔÓ͇Á‡ÌÓ ÏÂÊÛ — ˆÂÈ ÒÚ‡¯ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ Á‡‚ËÒ‡ÌÌfl ÔÓÏ¥Ê Ì¥˜ËÏ Ú‡ ‚Ò¥Ï, ˜ÂÂÁ flÍÛ ÌËÌ¥ ÔÂÂÒÚÛÔ‡π Ö‚ÓÔ‡, ‡ÎÂ È ÚÂ, flÍ Û Ì¸ÓÏÛ ‚Ò˛‰Ë ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸Òfl Ú‡ ÔÓ„Îfl‰‡˛Ú¸Òfl ÌÂÁϥ̥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ˜Ó„ÓÒ¸ ÌÓ‚Ó„Ó. ç‡È‰Ë‚Ó‚ËÊÌ¥¯ËÏ Û ˆ¸ÓÏÛ Ô·̥ π ß‚‡Ì. Ç¥Ì ÁÓ·‡ÊÂÌËÈ ÒÛ˜‡ÒÌËÏ, ÔËÒÚÓÒÓ‚‡ÌËÏ, ÓÒ‚¥˜ÂÌËÏ ˜ÓÎÓ‚¥ÍÓÏ — ‰Â˘Ó ıÓÎÓ‰ÌËÏ, ÓÁ˜‡Ó‚‡ÌËÏ, ÒÍÂÔÚ˘ÌËÏ Ú‡ ‚ÚÓÏÎÂÌËÏ. ÄΠ˜Ëω‡Î¥, ‚¥Ì ÓÏÓÎÓ‰ÊÛπÚ¸Òfl Ú‡ ÚÂÔÎ¥¯‡π, ÒÚ‡π ˘Ó‡Á Á̇˜ËÏ¥¯ËÏ ¥ ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â ͇‡Ï‡ÁÓ‚ËÏ. ñÂ Ê ·Ó ‚¥Ì ÒÚ‚ÓË‚ «ÇÂÎËÍÓ„Ó ¥ÌÍ‚¥ÁËÚÓ‡». ñÂ Ê ·Ó ‚¥Ì ÔÓıÓ‰ËÚ¸ ¯Îflı ‚¥‰ ıÓÎÓ‰ÌÓ„Ó
34
ÉÖêåÄç ÉÖëëÖ. ÅêÄíà äÄêÄåÄáéÇà óà ëìåÖêä ÖÇêéèà èÄÇãé ëäéêéèÄÑëúäàâ. ÇéëèéåàçÄçàü
ÇÂÌÓ, ˝Ú‡ Ó·ÒÚ‡Ìӂ͇, Ò˜‡ÒÚÎË‚Ó ÒÎÓÊË‚¯‡flÒfl ‰Îfl Û͇ËÌÒÍÓ„Ó ‰‚ËÊÂÌËfl, ‚ÒÍÛÊËÎfl ‚ÒÂÏ ˝ÚËÏ Û͇ËÌÒÍËÏ ‰ÂflÚÂÎflÏ „ÓÎÓ‚Û, Ë ÓÌË Á‡ÍÛÒËÎË Û‰Ë·, ÌÓ fl ‰Ûχ˛, ˜ÚÓ Ì ̇‰Ó΄Ó. ɇ΢‡Ì ËÌÚÂÎÎË„ÂÌÚÌÂÂ, ÌÓ, Í ÒÓʇÎÂÌ˲, Ëı ÍÛθÚÛ‡ ËÁ-Á‡ ËÒÚÓ˘ÂÒÍËı Ô˘ËÌ ÒÎ˯ÍÓÏ ‡ÁÌËÚÒfl ÓÚ Ì‡¯ÂÈ. á‡ÚÂÏ, ÒÂ‰Ë ÌËı ÏÌÓ„Ó ÛÁÍËı ه̇ÚËÍÓ‚, ‚ ÓÒÓ·ÂÌÌÓÒÚË ‚ ÒÏ˚ÒΠËÒÔӂ‰ӂ‡ÌËfl ˉÂË ÌÂ̇‚ËÒÚË Í êÓÒÒËË. ÇÓÚ Ú‡ÍÓ„Ó Ó‰‡ „‡Î˘‡ÌÂ Ë ·˚ÎË ÎÛ˜¯ËÏË ‡„ËÚ‡ÚÓ‡ÏË, ÔÓÒ˚·ÂÏ˚ÏË Ì‡Ï ‡‚ÒÚËȈ‡ÏË. ÑÎfl ÌËı Ì‚‡ÊÌÓ, ˜ÚÓ ì͇Ë̇ ·ÂÁ ÇÂÎËÍÓÓÒÒËË Á‡‰ÓıÌÂÚÒfl, ˜ÚÓ Â ÔÓÏ˚¯ÎÂÌÌÓÒÚ¸ ÌËÍÓ„‰‡ Ì ‡ÁÓ‚¸ÂÚÒfl, ˜ÚÓ Ó̇ ‚ÒˆÂÎÓ ·Û‰ÂÚ ‚ Û͇ı ËÌÓÒڇ̈‚, ˜ÚÓ Óθ Ëı ì͇ËÌ˚ — ·˚Ú¸ ̇ÒÂÎÂÌÌÓÈ Í‡ÍËÏ-ÚÓ ÔÓÁfl·‡˛˘ËÏ ÒÂÎflÌÒÚ‚ÓÏ.(...) ë ÚÓ˜ÍË ÁÂÌËfl ÒӈˇθÌÓÈ, „‡Î˘‡Ì ÛÏÂÂÌÌÂÂ, ÓÌË ‰‡Ê Ì ÒӈˇÎËÒÚ˚, ‡ ÔÓÒÚÓ Ó˜Â̸ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ Ì‡ÒÚÓÂÌÌ˚ β‰Ë. Ç ˝ÚÓÏ ÓÚÌÓ¯ÂÌËË ÓÌË ·˚ÎË ·˚ Ì‡Ï Ó˜Â̸ ÔÓÎÂÁÌ˚ Ë ÛÏÂËÎË ·˚ Ô˚Π̇¯ÂÈ ËÌÚÂÎÎË„Â̈ËË, ‚ÓÒÔËÚ‡ÌÌÓÈ ‚ ÛÒÒÍËı ¯ÍÓ·ı ÒÓ ‚ÒÂÏË Ëı ÓÚˈ‡ÚÂθÌ˚ÏË ˜ÂÚ‡ÏË. çÓ ËÁ-Á‡ ˝ÚÓÈ ÌÂ̇‚ËÒÚË Í ÇÂÎËÍÓÓÒÒËË ÏÌ ÔËıÓ‰ËÎÓÒ¸ ÏÌÓ„Ó Ò ÌËÏË ·ÓÓÚ¸Òfl. ùÚ‡ ÌÂ̇‚ËÒÚ¸ Û ÌËı ̇ÒÚÓθÍÓ ÒËθ̇, ˜ÚÓ Ë‰ÂflÏ ·Óθ¯Â‚ËÁχ, ˜Â„Ó ‰Ó·Ó„Ó, ̇ ì͇ËÌ ÓÌË Ì ·Û‰ÛÚ Ô˜ËÚ¸.Ê èÓ˜ÚË ‚Òfl ÔÓÏ˚¯ÎÂÌÌÓÒÚ¸ Ë ÔÓÏÂ˘Ë˜¸fl ÁÂÏÎfl ̇ ì͇ËÌ ÔË̇‰ÎÂÊËÚ ‚ÂÎËÍÓÓÒÒ‡Ï, χÎÓÓÒÒ‡Ï Ë ÔÓÎfl͇Ï, ÓÚˈ‡˛˘ËÏ ‚Ò Û͇ËÌÒÍÓÂ. àÁ-Á‡ ÌÂ̇‚ËÒÚË Í ˝ÚËÏ Ì‡ˆËÓ̇θÌÓÒÚflÏ, Ó˜Â̸ ÏÓÊÂÚ ·˚Ú¸, „‡Î˘‡ÌÂ, ‡ ̇¯Ë Û͇Ë̈˚ Ë ÔÓ‰‡‚ÌÓ, Ò͇ÊÛÚ, ˜ÚÓ ·Óθ¯Â‚ËÁÏ ËÏ Ì‡ ÔÓθÁÛ, Ú‡Í Í‡Í ÓÌ ÍÓÒ‚ÂÌÌÓ ÒÔÓÒÓ·ÒÚ‚ÛÂÚ ‚˚ÚÂÒÌÂÌ˲ ˝ÚËı Í·ÒÒÓ‚ Ò ì͇ËÌ˚.(...) á‡ÚÂÏ, ÂÒÚ¸ Â˘Â Ó‰Ì‡ ˜ÂÚ‡, ÌÓ ˝ÚÓ ÛÊ ͇҇ÂÚÒfl ÏÌÓ„Ëı ‰ÂflÚÂÎÂÈ, — ·ÂÒÔË̈ËÔÌÓÒÚ¸, ÔÓÎÌÓ ÓÚÒÛÚÒÚ‚Ë ·Î‡„ÓÓ‰ÒÚ‚‡. ܇ÎÓ‚‡ÎËÒ¸, ˜ÚÓ ÔË ÒÚ‡ÓÏ ÂÊËÏ ·˚ÎÓ ‚ÓÓ‚ÒÚ‚Ó, ÌÓ ÌÂθÁfl Ò· Ô‰ÒÚ‡‚ËÚ¸, ‚Ó ÒÍÓθÍÓ ‡Á ÓÌÓ Û‚Â΢ËÎÓÒ¸ ÚÂÔ¸, Á‡ ‚ÂÏfl ‚ÓβˆËË. ч ‰ÂÎÓ Ë Ì ‚ ˝ÚÓÏ. ç‡ÔÓÎÂÓÌ ‰ÓÒÚË„‡Î ‚ÂÎËÍËı ÂÁÛθڇÚÓ‚, ËÏÂfl ‚ ˜ËÒΠ҂ÓËı χ¯‡ÎÓ‚ Ë ‰Û„Ëı ÍÛÔÌ˚ı ÒÔÓ‰‚ËÊÌËÍÓ‚ ÔÂËÁfl‰ÌÓ ÍÓ΢ÂÒÚ‚Ó ÏÓ¯ÂÌÌËÍÓ‚. ÇÓÁ‚‡˘‡flÒ¸ Í ‚ÓÔÓÒÛ ‡ÁÌˈ˚ ÚÓ˜ÂÍ ÁÂÌËfl ‚ÂÎËÍÓÓÒÒÓ‚ Ë Û͇Ë̈‚, fl ÂÁ˛ÏËÛ˛: ‚ÂÎËÍÓÓÒÒ˚ ‚ÒÂı Ô‡ÚËÈ ì͇ËÌ˚ Ì ıÓÚflÚ. 臂˚ ÍÛ„Ë ÔÓ˜ÂÏÛ-ÚÓ ‚ˉÂÎË ‚Ó ÏÌ ÏÓ̇ı˘ÂÒÍËÈ ÔË̈ËÔ Ë ÔÓ˝ÚÓÏÛ ÌÂÒÍÓθÍÓ ÔÓ‰‰ÂÊË‚‡ÎË ÏÂÌfl. ü ·˚Î ËÏ ÌÛÊÂÌ Í‡Í ÔÂÂıӉ̇fl ÒÚÛÔÂ̸ ÓÚ ñÂÌڇθÌÓÈ ê‡‰˚ Í ‚ÓÁ‚‡ÚÛ ÒÚ‡Ó„Ó ÂÊËχ. êÓÒÒËÈÒÍË Î˷‡Î˚, ·Û‰Û˜Ë Òӂ¯ÂÌÌÓ ÚÓ„Ó Ê ÏÂÌËfl ÓÚÌÓÒËÚÂθÌÓ ‚ÓÁ‚‡Ú‡ Í ÒÚ‡ÓÏÛ, ‚ ÒÏ˚ÒΠ‰ËÌÓÈ êÓÒÒËË, ‚ˉfl ‚Ó ÏÌ ‚Ò Ê ˜ÂÎÓ‚Â͇ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÂÒÍÓ„Ó Ó·‡Á‡ Ï˚¯ÎÂÌËfl, ÓÚÌÓÒËÎËÒ¸ ÍÓ
‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl, ·‡, ̇‚¥Ú¸ ÁÌ‚‡„Ë ‰Ó ‚·Ë‚ˆ¥, flÍËÏ ‚¥Ì ‚‚‡Ê‡‚ Ò‚Ó„Ó ·‡Ú‡, ‰Ó „ÎË·ÓÍÓ„Ó ‚¥‰˜ÛÚÚfl ‚·ÒÌÓª ‚ËÌË Ú‡ Ò‡ÏÓÓÒÛ‰ÊÂÌÌfl. ñÂ Ê Ì ıÚÓ, flÍ ‚¥Ì ̇ȂˇÁÌ¥¯Â Ú‡ ‚ ÓÒÓ·ÎË‚ËÈ ÒÔÓÒ¥· ÔÂÂÊË‚‡π ÍÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥˛ Á Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏËÏ. ( Ä Ì‡ ˆ¸ÓÏÛ, ‚·ÒÌ ¥ ÓÁıÓ‰ËÚ¸Òfl! ì ˆ¸ÓÏÛ Ê ¥ π ‚Òfl ÒÛÚ¸ ÚÓ„Ó ÒÛÏÂÍÛ Ú‡ Á‡Ó‰ÊÂÌÌfl!). Ç ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ÍÌËÁ¥ ÓχÌÛ π ‰Ë‚Ó‚ËÊÌËÈ ÓÁ‰¥Î, ‰Â ß‚‡Ì, ÔÓ‚ÂÌÛ‚¯ËÒ¸ ‚¥‰ ëωflÍÓ‚‡, Á‡ÒÚ‡π Û Ò‚ÓπÏÛ ÔÓϯ͇ÌÌ¥ ‰Ëfl‚Ó· ¥ ·ËÚÛ „Ó‰ËÌÛ ‚‰ Á ÌËÏ ÓÁÏÓ‚Û. ñÂÈ ‰Ëfl‚ÓÎ — Ì¥˘Ó ¥Ì¯Â, flÍ ß‚‡ÌÓ‚‡ Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, flÍ Á·ÛÂÌÌfl ÔËÚÎÛÏÎÂÌËı ¥, Á‰‡‚‡ÎÓÒ¸, ‰‡‚ÌÓ Á‡·ÛÚËı ÈÓ„Ó ‰Û¯Â‚ÌËı ÔÂÂÊË‚‡Ì¸. ß‚‡Ì ˆÂ ·‡˜ËÚ¸, ÓÁÛÏ¥π ¥ Á ÔӉ˂ۄ¥‰ÌÓ˛ flÒÌ¥ÒÚ˛ Ú‡ ‚Ô‚ÌÂÌ¥ÒÚ˛ „Ó‚ÓËÚ¸ ÔÓ ˆÂ. ÄΠÚËÏ Ì ÏÂ̯ ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ÓÁÏÓ‚ÎflÚË Á ‰Ëfl‚ÓÎÓÏ Ú‡ ‚¥ËÚË Û Ì¸Ó„Ó — ·Ó Ê ÚÂ, ˘Ó ÛÒ‰ËÌ¥, ÚÂ È Ì‡ÁÓ‚Ì¥! Ä ÔÓÔË Ú ߂‡Ì „Ì¥‚‡πÚ¸Òfl ̇ ̸ӄÓ, ̇Íˉ‡πÚ¸Òfl ̇ ̸ӄÓ, ·‡, ̇‚¥Ú¸ ¯ÔÛÎflπ Û Ì¸Ó„Ó ÒÍÎflÌÍÓ˛, ıÓ˜‡ ÓÁÛÏ¥π, ˘Ó ‰Ëfl‚ÓÎ — Û Ì¸ÓÏÛ Ò‡ÏÓÏÛ. è‚ÌÓ, ˘Ó Ì¥‰Â ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ‚ Î¥Ú‡ÚÛ¥ Ì ÔÓ͇Á‡ÌÓ ÓÁÏÓ‚Û Î˛‰ËÌË Á ‚·ÒÌÓ˛ Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ˛ Ú‡Í Ó·‡ÁÌÓ ¥ ÔÂÂÍÓÌÎË‚Ó. ñfl ÓÁÏÓ‚‡ — ÔÓÔË Í¥Î¸Í‡ Òԇ·ı¥‚ ÁÎÓÒÚ¥ — ˆÂ ‚Á‡πÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl Á ‰Ëfl‚ÓÎÓÏ ¥ π ÚËÏ ¯ÎflıÓÏ, ÔÓ͇Á‡ÚË flÍËÈ Ì‡Ï ·ÛÎË ÔÓÍÎË͇̥ 䇇χÁÓ‚Ë. ì ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ÔÓÒÚ‡π ‚ Ó·‡Á¥ ë‡Ú‡ÌË. ß ˆ¥ÎÍÓÏ ÒÎÛ¯ÌÓ, ·Ó Ê ‰Îfl ‚Ë‚‡ÊÂÌÓ„Ó, ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ú‡ ÏӇθÌÓ„Ó Ì‡¯Ó„Ó ÒÔËÈÌflÚÚfl, ‚ÒÂ, ‚ËÚ¥ÒÌÂÌ ‚ Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, (‡Î flÍ ÌÂÁÏ¥ÌÌÓ ÔËÒÛÚÌπ ‚ Ì‡Ò!), ‚ˉ‡πÚ¸Òfl ÌÂ̇‚ËÒÌËÏ Ú‡ ‰Ëfl‚ÓÎ¥˜ÌËÏ. ÄΠ‚Ê ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl ß‚‡Ì‡ Ú‡ Äθӯ¥, Ò͇ʥÏÓ, ÏÓÊ ‰‡ÚË ·¥Î¸¯ ˜¥ÚÍÛ Ûfl‚Û ÔÓ ÛÏÓ‚Ë, ˘Ó „ÓÚÛ˛Ú¸ ∂ÛÌÚ ‰Îfl „fl‰Û˘Ó„Ó ÌÓ‚Ó„Ó. íÛÚ Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ Ì π ‚Ê ë‡Ú‡ÌÓ˛, ‡ ÅÓ„ÓÒ‡Ú‡ÌÓ˛, ÑÂÏ¥Û„ÓÏ, ÚËÏ, ıÚÓ ·Û‚ Ô‰ ÛÒ¥Ï ¥ Á ÍÓÚÓ„Ó ‚Ò ÔÓ˜‡ÎÓÒfl. ljۄ Ûڂ‰ËÚË Ô¥‰ ÒÓ̈ÂÏ ‰Ó·Ó ¥ ÁÎÓ — ˆÂ ÒÔ‡‚‡ Ì ëÛ˘Ó„Ó ¥ Ì ÑÂÏ¥Û„‡, ˆÂ ÒÔ‡‚‡ β‰ËÌË Ú‡ ªª ·ÓÊÍ¥‚. éÍÂÏËÈ ÓÁ‰¥Î ‚‡ÚÓ ·Ë ÔËÒ‚flÚËÚË ˘Â Ó‰ÌÓÏÛ Á 䇇χÁÓ‚Ëı, ÍÓÚËÈ ‚¥‰¥„‡π ‚ Óχ̥ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‚‡ÊÎË‚Û Óθ, ıÓ˜‡ È ÁÓÒÚ‡πÚ¸Òfl ̇ԥ‚ÒÍËÚËÏ. ñ ëωflÍÓ‚, ÌÂÁ‡ÍÓÌÌÓ̇ӉÊÂÌËÈ ä‡‡Ï‡ÁÓ‚. ñ ‚¥Ì Û·Ë‚ ÒÚ‡Ó„Ó ä‡‡Ï‡ÁÓ‚‡ — îÈÓ‰Ó‡ 臂Îӂ˘‡. Ç¥Ì — Û·¥ÈÌËÍ, ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ Û ‚ÒÂÔËÒÛÚÌÓÒÚ¥ ÅÓ„‡. ñ ‚¥Ì ·ÂÂÚ¸Òfl ÔÓ‚˜‡ÚË Â˜‡Ï ·ÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌËÏ ¥ ÔÓÚ‡πÏÌËÏ Ì‡‚¥Ú¸ ‚ÒÂÁ̇˛˜Ó„Ó ß‚‡Ì‡. Ç¥Ì Ì‡ÈÌÂÔËÒÚÓÒÓ‚‡Ì¥¯ËÈ ‰Ó ÊËÚÚfl, ‡ ÔÓÚ ̇ȂڇπÏÌ˘ÂÌ¥¯ËÈ Á ÛÒ¥ı 䇇χÁÓ‚Ëı. é‰Ì‡Í Û Ú‡Í¥È Ì‚ÂÎË˜Í¥È ÒÚ‡ÚÚ¥ fl Ì ÁÏÓÊÛ ‚¥‰‰‡ÚË Ì‡ÎÂÊÌÓ„Ó ˆ¥È Á‡„‡‰ÍÓ‚¥È Ú‡ ÏÓÚÓÓ¯Ì¥È ÔÓÒÚ‡Ú¥. êÓÏ‡Ì ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó ÌÂÁ„ÎË·ËÏËÈ. ôÓ‰Ìfl fl ·Ë Ï¥„ ‚˯ÛÍÛ‚‡ÚË ‚ ̸ÓÏÛ ‚Ò ÌÓ‚¥ È ÌÓ‚¥ ËÒË, ˘Ó ‚͇ÁÛ‚‡ÎË · ̇ Ó‰ÌÂ È Ú ҇ÏÂ. éÒ¸, ÔËÏ¥ÓÏ, Ӊ̇ Á ÌËı — ÔÂ͇Ò̇ ¥ Á‚ÓÛ¯ÎË‚‡ ¥ÒÚÂ¥fl Ó·Óı ïÓı·ÍÓ‚Ëı. ì ˆËı ‰‚Óı Ó·‡Á‡ı ÔÓ͇Á‡ÌÓ Í‡‡Ï‡ÁÓ‚Ò¸ÍËÈ ÂÎÂÏÂÌÚ: ¥Ì٥̥ÍÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ÌÓ‚ËÏ, Á‡‡ÁÌËÏ ¥ ÁÎËÏ. ïÓı·ÍÓ‚‡-χχ π ÔÓÒÚÓ ı‚ÓÓ˛. ì ̪, ˜Ëfl ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Á‡ÍÓ¥ÌÂ̇ ‚ ÒÚ‡ÓÏÛ ¥ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓÏÛ, ¥ÒÚÂ¥fl — Ì ˘Ó ¥Ì¯Â, flÍ ı‚ÓÓ·‡, Ò··¥ÒÚ¸ Ú‡ „ÎÛÔÓÚ‡. Ä ÚÂ, ˘Ó ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl flÍ ¥ÒÚÂ¥fl ‚ ªª ͇ÒÛÌ¥ ‰ÓÌ¥ — ˆÂ Ì ‚ÚÓχ, ‡ Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ Ì‡‰Ï¥ Ú‡ ‚Ëfl‚ χȷÛÚ̸ӄÓ. ÇÓ̇, ̇ԥ‚‰¥‚˜ËÌ͇, ̇ԥ‚Ê¥Ì͇, ˘Ó ·ÓÊ‚ÓÎ¥π ‚¥‰ ÒÔ‡„Ë ÍÓı‡ÌÌfl, ‰ÓıÓ‰ËÚ¸ Û Ò‚Óª ‰Ë‚‡ˆÚ‚‡ı Ú‡ χÂÌÌflı ˘Â ‰‡Î¥, Ì¥Ê ªª Ì‚‰‡ı‡-χÚË, Ӊ̇Í, ÔÓÔË ‚ÒÂ, ̇ȷ¥Î¸¯ ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡Ì¥ Ú‡ ·ÂÁÒÚˉ̥ ªª ‚˜ËÌÍË ÔÓÁ̇˜ÂÌ¥ Ì‚ËÌÌ¥ÒÚ˛ Ú‡ flÍÓ˛Ò¸ ‰Ë‚ÌÓ˛ ‚¥Ú‡ªÒÚ˘̥ÒÚ˛ ¥ ‚͇ÁÛ˛Ú¸, ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË, ̇ ÚÛ Ò‡ÏÛ ÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌÛ Ï‡È·ÛÚÌ¥ÒÚ¸. è‡Ì¥ ïÓı·ÍÓ‚‡ — ¥ÒÚ¢͇, ˘Ó ÔÓÚ·Ûπ ̇„‡Î¸ÌÓ„Ó Î¥ÍÛ‚‡ÌÌfl. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ªª ‰ÓÌfl — ‚‡ÁÎË‚Â ÒÓÚ‚Ó¥ÌÌfl, ˜Ëª ÌÂ‰Û„Ë π ÓÁ̇ÍÓ˛ ¯ÎflıÂÚÌÓª, ‡ÎÂ, ̇ ‰Ë‚Ó, Á‡ÍÓÏÔÎÂÍÒÓ‚‡ÌÓª ÔÓÚÛ„Ë. éÚÊÂ, ˜Ë χÎË · ˆ¥ ‰Û¯Â‚Ì¥ ͇ڇÍÎ¥ÁÏË ‚ˉÛχÌËı Î¥Ú‡ÚÛÌËı „ÂÓª‚ ÓÁ̇˜‡ÚË «ëÛÏÂÍ Ö‚ÓÔË»?!
35
ÉÖêåÄç ÉÖëëÖ. ÅêÄíà äÄêÄåÄáéÇà óà ëìåÖêä ÖÇêéèà èÄÇãé ëäéêéèÄÑëúäàâ. ÇéëèéåàçÄçàü
ÏÌÂ, Ì Ò͇ÊÛ ˜ÚÓ·˚ ‚‡Ê‰Â·ÌÓ, ÌÂÚ, ÒÍÓ ·Î‡„ÓÒÍÎÓÌÌÓ, ÌÓ ·ÂÁ ‚ÒflÍÓ„Ó Â‰ËÌÓ‰Û¯Ëfl, ·ÂÁ ‚ÒflÍÓÈ ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË. ì͇Ë̈˚ ‚̇˜‡Î ÔÓ‰‰ÂÊË‚‡ÎË ÏÂÌfl, ‰Ûχfl, ˜ÚÓ fl ÔÓÈ‰Û Ò ÌËÏË ÔÓÎÌÓÒÚ¸˛ Ë ÔËÏÛ ‚Ò˛ Ëı „‡ÎˈËÈÒÍÛ˛ ÓËÂÌÚ‡ˆË˛. çÓ fl Ò ÌËÏË Ì Òӄ·ÒËÎÒfl, Ë ÓÌË, ‚ ÓÒÓ·ÂÌÌÓÒÚË ‚ ÔÓÒΉÌ ‚ÂÏfl, ÂÁÍÓ ÔÓ¯ÎË ÔÓÚË‚ ÏÂÌfl.(...) èËÁ̇‚‡fl ‰‚ ԇ‡ÎÂθÌ˚ ÍÛθÚÛ˚, Í‡Í „·‚‡ „ÓÒÛ‰‡ÒÚ‚‡ fl ÒÚ‡‡ÎÒfl ÓÚÌÓÒËÚ¸Òfl Í Ó·ÓËÏ Î‡„ÂflÏ Òӂ¯ÂÌÌÓ ·ÂÁÔËÒÚ‡ÒÚÌÓ Ë Ó·˙ÂÍÚË‚ÌÓ. ü „ÎÛ·ÓÍÓ ‚², ˜ÚÓ ÚÓθÍÓ Ú‡Í‡fl ì͇Ë̇ ÊËÁÌÂÌ̇, (...) ˜ÚÓ ‚Ò ÓÒڇθÌ˚ ÚÓ˜ÍË ÁÂÌËfl ÒÛÚ¸, Ò Ó‰ÌÓÈ ÒÚÓÓÌ˚, Ì ·ÓÎÂÂ Ë Ì ÏÂÌÂÂ Í‡Í Â‚ÓβˆËÓÌ̇fl ̇ÍËÔ¸, Ò ‰Û„ÓÈ — ÒÚ‡˚È ÛÒÒÍËÈ Ô‡‚ËÚÂθÒÚ‚ÂÌÌ˚È ‚Á„Îfl‰, ÚÂÔ¸ ÛÊ ÓÚÊË‚¯ËÈ: ◊ÑÂʇڸ Ë Ì ÔÛ˘‡Ú¸“.(...) ü „ÎÛ·ÓÍÓ ‚², ˜ÚÓ ÂÒÎË ·˚ β‰Ë ·˚ÎË ËÒÍÂÌÌË Ë ıÓÚ¸ ÌÂÏÌÓ„Ó ÓÚ¯ËÎËÒ¸ ÓÚ ÒÓ·ÒÚ‚ÂÌÌ˚ı ΢Ì˚ı ËÌÚÂÂÒÓ‚, ÂÒÎË ·˚ ·˚ÎÓ ·Óθ¯Â ‰Ó‚ÂËfl ‰Û„ Í ‰Û„Û, ÏÓË Ï˚ÒÎË ÔÓ ˝ÚÓÏÛ ‚ÓÔÓÒÛ, Ôӂ‰ÂÌÌ˚ ‚ ÊËÁ̸, ÏÓ„ÎË ·˚ ÔËÏËËÚ¸ ‚ÒÂı. ü „ÎÛ·ÓÍÓ ‚², ˜ÚÓ ˝Ú‡ ÚӘ͇ ÁÂÌËfl ‚ ÍÓ̈ ÍÓ̈ӂ ‚ÓÁ¸ÏÂÚ ‚Âı (...)
1.ÉÂÚ¸Ï‡Ì è‡‚ÎÓ ëÍÓÓÔ‡‰Ò¸ÍËÈ Ì‡ ˆ¸ÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ Ò‚Óπª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ͇’πË, ‡ ˆÂÈ Ù‡∂ÏÂÌÚ ÒÔÓ„‡‰¥‚ ‰‡ÚÓ‚‡ÌËÈ 1919 ÓÍÓÏ, ‚¥‰ÒÚÓ˛‚‡‚ Ù‰‡ΥÒÚҸͥ ÒÚÓÒÛÌÍË ì͇ªÌË Ú‡ êÓÒ¥ª (ÔËÏ.‰‡Íˆ¥ª).
é˜Â‚ˉÌÓ! í‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ·Û‰¸-fl͇ ‚ÂÒÌfl̇ Ú‡‚ËÌ͇ ÔÓ·Û‰ÊÛπ ‚ Ì‡¯¥È ‰Û¯¥ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÊËÚÚfl Ú‡ ÈÓ„Ó ‚¥˜ÌÓÒÚË, ¥ flÍ ÍÓÊÂÌ Ó·¥‚‡ÌËÈ ÎËÒÚÓÔ‡‰Ó‚ËÏ ıÓÎÓ‰ÓÏ ÎËÒÚÓÍ Ì‡„‡‰Ûπ ÔÓ ÒÏÂÚ¸ Ú‡ ªª Ì¢‡‰Ì¥ÒÚ¸. åÓÊÎË‚Ó ˆÂÈ ÒÛÏÂÍ Ö‚ÓÔË ‚ËÎÎπÚ¸Òfl Î˯ ‚ ‰Û¯Â‚ÌÛ ÍËÁÛ Ó‰ÌÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, Òڇ̠¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥π˛ Á‡ÒÚ‡¥ÎËı ÒËÏ‚ÓÎ¥‚ Ú‡ ÔÂÂÓˆ¥ÌÍÓ˛ ÏӇθÌËı Á‡Ò‡‰. üÍ ¥ ‡ÌÚ˘̥ÒÚ¸ — ˆÂÈ Ô¯ËÈ ÔӉ˂ۄ¥‰ÌËÈ ‚ËÚ‚¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ‰ÛıÛ — Á‡„ËÌÛ· Ì ˜ÂÂÁ çÂÓ̇, ëԇڇ͇ ˜Ë ̇‚‡ÎÛ „Âχ̈¥‚, ‡ ˜ÂÂÁ Á‡Ó‰ÊÂÌËÈ ‚ ÄÁ¥ª Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ — ÔÓÒÚËÈ, ÒÍÓÏÌËÈ, ÒÔÓÍÓÌ‚¥ÍÛ ÔÎÂ͇ÌËÈ, ˘Ó ҇Ϡԥ‰ ÚÛ ÔÓÛ ÁÓ‰fl„ÌÛ‚Òfl Û ÙÓÏÛ ßÒÛÒÓ‚Ó„Ó ‚˜ÂÌÌfl. Ⴂ‡ÈÌÓ, «Å‡Ú¥‚ 䇇χÁÓ‚Ëı» ÏÓÊ̇ Ú‡ÍÚÛ‚‡ÚË ¥ flÍ ˜ËÒÚÓ Î¥Ú‡ÚÛÌËÈ Ú‚¥, flÍ ‚ËÚ‚¥ ÏËÒÚˆڂ‡. üÍ˘Ó ˜ÂÂÁ Ó‰ÌÓ„Ó ÔÓÓ͇-Ï¥ÈÌË͇ ÔÓÏÓ‚Îflπ Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ˆ¥ÎÓ„Ó ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ Ú‡ ˆ¥ÎÓª ÂÔÓıË, flÍ˘Ó ‚Ó̇ ‚ËË‚‡πÚ¸Òfl ̇ÁÓ‚Ì¥ ÈÓ„Ó Ì‡‰Ò‡‰ÌËÏ ÍËÍÓÏ, ÚÓ ˆÂÈ ÍËÍ, Ә‚ˉÌÓ, ÏÓÊ̇ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ¥ Á ÔÓ„Îfl‰Û ‚˜ËÚÂÎfl ÒÔ¥‚¥‚. èÓÁ‡ ‚ÒflÍËÏË ÒÛÏÌ¥‚‡ÏË, ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÈ ·Û‚ ¥ ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó Ó·‰‡Ó‚‡ÌËÏ Î¥Ú‡ÚÓÓÏ, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ χÒÛ ÌÂÓÍÓ‚ËÌÓÒÚÂÈ, flÍËı ˜ËχÎÓ π ‚ ÈÓ„Ó Ú‚Ó‡ı ¥ flÍËı, ̇Ô‚ÌÓ, Ì ‰ÓÔÛÒÚË‚ ·Ë flÍËÈ-Ì·ۉ¸ ÔÓ‚‡ÊÌËÈ «Î˯Â-ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ», flÍ, ̇ÔËÍ·‰, íÛ∂ÂÌπ‚. ßÒ‡fl Ú‡ÍÓÊ Ï‡‚ ̇·ËflÍËÈ Î¥Ú‡ÚÛÌËÈ ıËÒÚ, ‡Î ˜Ë ˆÂ ‚ ̸ÓÏÛ Ì‡ÈÒÛÚÚπ‚¥¯Â? ì ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ «Å‡Ú‡ı 䇇χÁÓ‚Ëı», Ì ‡Á ÏÓÊ̇ ̇ڇÔËÚË Ì‡ ‚¥‰‚ÂÚËÈ ÌÂÒχÍ, flÍÓ„Ó Ì ÔӉ˷‡πÚ ‚ ÏËÒÚˆ¥‚, ‡Î flÍËÈ π ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË ÏËÒÚˆڂ‡. í‡Í, ˜Ë ¥Ì‡Í¯Â, ˆÂÈ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÔÓÓÍ Ì‡ ÔÓ‚ÂÌ „ÓÎÓÒ Á‡fl‚Ë‚ ÔÓ Ò· ¥ flÍ ÏËÒÚˆ¸ — ¥ ÚÓ ÏËÒÚˆ¸ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ∂‡ÚÛÌÍÛ — Ú‡Í ˘Ó Ì ‡Á ‰Ë‚Ûπ¯Òfl, flÍËı ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ¥‚ ÏË ‚‚‡Ê‡ÎË ‚ÂÎËÍËÏË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏË Ï‡ÈÒÚ‡ÏË ÚÓ‰¥, flÍ ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÈ Ì‡ÔËÒ‡‚ ÛÊ ‚Ò¥ Ò‚Óª ÓχÌË. èÓÚ fl Á¥È¯Ó‚ ̇ ‰Û„Ófl‰ÌÂ. ïÓÚ¥ÎÓÒfl ̇„ÓÎÓÒËÚË, ˘Ó ˜ËÏ ÏÂ̯ ڇÍËÈ Ú‚¥ π ‚ËÚ‚ÓÓÏ ÏËÒÚˆڂ‡, ÚËÏ, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ, Ô‡‚‰Ë‚¥¯ËÏ ¥ ÔÂÂÍÓÌÎË‚¥¯ËÏ π Á‡ÔË̠҇‚ ̸ÓÏÛ ÔÓÓˆÚ‚Ó. Ⴂ‡ÈÌÓ Ê ¥ ¥‰Âfl, ¥ Ù‡·Û·, ¥ Ó·‡ÁË «Å‡Ú¥‚ 䇇χÁÓ‚Ëı» ̇ÒڥθÍË Í‡ÒÌÓÏÓ‚Ì¥ ¥ ·‡„‡ÚÓÔ·ÌÓ‚¥, ˘Ó ‚ˉ‡˛Ú¸Òfl Ì‚ËÏÛ¯ÂÌÓ˛ „Ó˛ Ù‡ÌÚ‡Á¥ª Ӊ̥πª β‰ËÌË, ‡ Ì ΥÚ‡ÚÛÌËÏ Ú‚ÓÓÏ. ÇÁflÚË ıÓ˜‡ · Ú‡ÍËÈ ÔÓÏÓ‚ËÒÚËÈ ÔËÍ·‰: ÔË̈ËÔÓ‚Ó ‚‡ÊÎË‚ËÏ Û Óχ̥ π ÚÂ, ˘Ó 䇇χÁÓ‚Ë Ì‚ËÌÌ¥! ìÒ¥ 䇇χÁÓ‚Ë, ‚Ò¥ ˜ÂÚ‚ÂÓ — ¥ ·‡Ú¸ÍÓ, ¥ ÒËÌË — π β‰¸ÏË Ô¥‰ÓÁ¥ÎËÏË, Ì·ÂÁÔ˜ÌËÏË, ¥ ÌÂÔÓ∂ÌÓÁÓ‚‡ÌËÏË, Û ÌËı ˜Û‰Ì¥ Á‡·‡„‡ÌÍË, ‰Ë‚Ó‚ËÊ̇ ÒÓ‚¥ÒÚ¸ ¥ Ì ÏÂ̯ Á‡„‡‰ÍÓ‚‡ ·ÂÁÒÓ‚¥ÒÌ¥ÒÚ¸, Ó‰ËÌ Á ÌËı π Ô’flÌËˆÂ˛, ¥Ì¯ËÈ — ·ÒÓβ·ÌËÍÓÏ, Ó‰ËÌ ‚Ú¥Í‡π ‚¥‰ Ò‚¥ÚÛ ¥ ÊË‚Â Û Ò‚Óªı Ù‡ÌÚ‡Á¥flı, ¥Ì¯ËÈ ÔÓÚ‡πÏÌÓ Ú‚ÓËÚ¸ ·Ó„ÓıÛθ̥ ÚÂÓ¥ª. ÇÂÎËÍÛ Ì·ÂÁÔÂÍÛ Ú‡flÚ¸ Û ÒÓ·¥ ˆ¥ ‰Ë‚Ó‚ËÊÌ¥ ·‡ÚË: ‚ÓÌË ÒÏË͇˛Ú¸ β‰ÂÈ Á‡ ·ÓÓ‰Ë, ̇ÔÓ˜Û‰ ΄ÍÓ Ú‡ÌÊËflÚ¸ ˜ÛÊ¥ „Ó¯¥, ÔË Ì‡ÈÏÂ̯¥È ̇„Ó‰¥ ÔË„ÓÊÛÚ¸ ÒÏÂÚ˛, ‡, ÔÓÔË ‚ÒÂ, ‚ÓÌË — Ì‚ËÌÌ¥, ÊÓ‰ÂÌ Á ÌËı Ì ‚˜ËÌË‚ Ì¥flÍÓ„Ó Â‡Î¸ÌÓ„Ó ÁÎÓ˜ËÌÛ. ∏‰ËÌËÏË ‚·Ë‚ˆflÏË Û ˆ¸ÓÏÛ ‰Ó‚„ÓÏÛ Óχ̥, ‚ flÍÓÏÛ È‰ÂÚ¸Òfl Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Î˯ ÔÓ ‚·Ë‚ÒÚ‚Ó, ÓÁ·¥È Ú‡ ÔÂÂÒÚÛÔ, π‰ËÌËÏË, ÒÔ‡‚‰¥ ‚ËÌÌËÏË Û ‚·Ë‚ÒÚ‚¥ π ÔÓÍÛÓ Ú‡ ÔËÒflÊÌ¥ — Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ÒÚ‡Ó„Ó, “‰Ó·Ó„Ó” ¥ ÛÒÚ‡ÎÂÌÓ„Ó Î‡‰Û, ÌÂÁ‡ÔÎflÏÓ‚‡Ì¥ ¥ ‰Ó·ÓÔÓfl‰Ì¥ „Óχ‰flÌË. ÇÓÌË ‚Ë„ÓÎÓ¯Û˛Ú¸ ÑÏËÚ¥π‚¥ ‚ËÓÍ ‚ËÒÚ‡‚Îfl˛˜Ë ̇ ÔÓ„ÎÛÏ ÈÓ„Ó Ì‚ËÌÌ¥ÒÚ¸, ‚ÓÌË ÒÛ‰flÚ¸ ÔÓ ÅÓ„‡ ¥ ÔÓ Ò‚¥Ú Á‡ ‚·ÒÌËÏ ÍÓ‰ÂÍÒÓÏ. ÇÓÌË Ê ¥ ıË·ÎflÚ¸, ‚ÓÌË Ê, ‚·ÒÌÂ, ¥ ˜ËÌflÚ¸ ‚Ó·˛˜Û ÌÂÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸, ÒÚ‡˛Ú¸ Û·Ë‚ˆflÏË ˜ÂÂÁ Ò‚Ó˛ χÎӉۯ̥ÒÚ¸ Ú‡ ̉‡ÎÂÍ¥ÒÚ¸. ñ ‚Ê Ì ‚Ë„‡‰Í‡, ˆÂ ‚Ê Ì ΥÚ‡ÚÛ‡. é˜Â‚ˉÌÓ, ˘Ó ˆÂ È Ì ÓÁ‡ıÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ÂÙÂÍÚ ‚ËÏËÒÂΠχÈÒÚ‡ ‰ÂÚÂÍÚË‚ÌÓª ÓÔÓ‚¥‰Ë (ıÓ˜‡ ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÈ ¥ ÚÛÚ Ï‡‚ ̇·ËflÍËÈ ıËÒÚ), ¥ Ì ª‰Í‡ Ò‡Úˇ ÏÛ‰Ó„Ó ‡‚ÚÓ‡, ˘Ó ‚Áfl‚ ̇ Ò· Óθ ÍËÚË͇ ÉÖêåÄç ÉÖëëÖ.
36
ÅêÄíà äÄêÄåÄáéÇà óà ëìåÖêä ÖÇêéèà
çéíÄíäà Ñé û ê ß â
ò Ö ê Ö Ñ Ö ä é
äéçñÖèñI∫
äìãúíìêà íÄ
áéåÅéÇÄçéëíà éëéÅàëíéëíà ß Öíçéëì
ᇠÒÎÓ‚ÓÏ ◊ÍÛθÚÛ‡“ ÒÚÓªÚ¸ Ú‡Í ·‡„‡ÚÓ iÁÌËı Á̇˜Â̸, ˘Ó ‚ÓÌÓ π ¯‚Ë‰¯Â Ó·‡ÁÓÏ, ÌiÊ ÔÓÌflÚÚflÏ. ÇÓÌÓ Ú‡ªÚ¸ ‚ ÒÓ·i ·‡„‡ÚÓ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚÂÈ, ÚÓÏÛ ‰‡ÚË ÈÓÏÛ ÔflÏ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ‰ÓÒËÚ¸ ‚‡ÊÍÓ, flÍ˘Ó ‚Á‡„‡Îi ÏÓÊÎË‚Ó. ÑÎfl ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ÒÍÓËÒÚ‡ÈÏÓÒ¸ ÏÂÚÓ‰ÓÏ ‡ÌÚËÚÂÁ. ç‡È˜‡ÒÚi¯Â ÍÛθÚÛi ÔÓÚËÒÚ‡‚Îfl˛Ú¸Òfl „Û·iÒÚ¸, Ì‚ËıÓ‚‡ÌiÒÚ¸, ÌÂÓÒ‚i˜ÂÌiÒÚ¸. ñ ‚i‰Ó·‡Ê‡π Óθ ÍÛθÚÛË ‚ ÒÓˆi‡Î¸ÌËı ‚Á‡πÏÓ‰iflı. èÓÚ ÔÓÌflÚÚfl, ÔÓÚËÎÂÊÌi ‰Ó ˆËı ‡ÌÚËÚÂÁ, ˆiÎÍÓÏ ‚ËÁ̇˜ÂÌi i Ì ÓıÓÔβ˛Ú¸ ÛÒ¸Ó„Ó ÔÓÌflÚÚfl ÍÛθÚÛË, ̇‚iÚ¸ Ì ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË ÈÓ„Ó ÒËÌÓÌiχÏË. êi‰¯Â ÍÛθÚÛi ÔÓÚËÒÚ‡‚Îfl˛Ú¸ ‰ËÍiÒÚ¸, ˘Â i‰¯Â - ÔËÓ‰ÌiÒÚ¸. ïÓ˜‡ Ò‡Ïi ˆi ‡ÌÚËÚÂÁË ˜‡ÒÚÓ ‚ÊË‚‡˛Ú¸ flÍ ÒËÌÓÌiÏË, ÔË ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎÂÌÌi ÍÛθÚÛi ‚ÓÌË Ì‡·Û‚‡˛Ú¸ ‰ÓÒËÚ¸ iÁÌËı Á‡ ÒÏËÒÎÓÏ ‚¥‰Ú¥ÌÍ¥‚. üÍ˘Ó ÔÓÚËÎÂÊÌËÏ ‰Ó ‰ËÍÓÒÚË π ÔÓÌflÚÚfl ÍÛθÚË‚Ó‚‡ÌiÒÚ¸, ÚÓ ‰Ó ÔËÓ‰ÌÓÒÚË - ¯ÚÛ˜ÌiÒÚ¸. ô ‰‚i ‡ÌÚËÚÂÁË, ̇ Ô¯ËÈ ÔÓ„Îfl‰, ÁÓ‚ÒiÏ iÁÌi: Ì‚i„·ÒÚ‚Ó i ÍÓÌÚÍÛθÚÛ‡, ‡Î ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ÍÛθÚÛË ÒÚ‡‚ËÚ¸ ªı ‚ Ó‰ÌÛ ÔÎÓ˘ËÌÛ - ÔÎÓ˘ËÌÛ ÌÓÏÓ‚‡ÌÓÒÚË. ì ˆ¸ÓÏÛ Á̇˜ÂÌÌi ‡ÌÚËÚÂÁË ÚÂÊ ÔÓÚËÎÂÊÌi. üÍ˘Ó Ì‚i„·ÒÚ‚Ó Ì ‚ËÁ̇π ‡ÏÓÍ ÍÛθÚÛË, ÚÓÏÛ ˘Ó Ì ‚ÓÎÓ‰iπ ÌËÏË, ÚÓ ÍÓÌÚÍÛθÚÛ‡ Ò‚i‰ÓÏÓ ‚i‰Íˉ‡π ÍÎi¯Â i ÔÂÂÔÓÌË Ô‡ÌÛ˛˜Óª ÍÛθÚÛË, ¯Û͇˛˜Ë ¯Îflı ‰Ó ‚iθ̥¯Ó„Ó, ‚ i‰Â‡Îi ‰Ó ÌÂÓ·ÏÂÊÂÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÍÛθÚÛË. ñi ÛÁ‚˘‡πÌi ‡ÌÚËÚÂÁË ‚ËÒ‚iÚβ˛Ú¸ ÍÛθÚÛÛ flÍ ˘ÓÒ¸ ÙiÍÒÓ‚‡ÌÂ, ÒÚ‡ÎÂ. LJÊÍÓ ÔË„‡‰‡ÚË ‡ÌÚËÚÂÁË ‰Ó ÍÛθÚÛË (flÍ˘Ó Ú‡Íi ‚Á‡„‡Îi π), flÍi · ‚ËÒ‚iÚ₇ÎË ªª flÍ Ì‚ÔËÌÌËÈ ÊË‚ËÈ Ûı. 凷ÛÚ¸, ¥˜ Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ‰ÓÒËÚ¸ ΄ÍÓ ÏÓÊ̇ ÛÒ‚i‰ÓÏËÚË ÔÓ‰iª Ú‡ ÂÁÛθڇÚË ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÒÍ·ÒÚË Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ÍÛθÚÛË ÏËÌÛÎÓ„Ó, Ú‡ ‰ÛÊ ‚‡ÊÍÓ, flÍ˘Ó ‚Á‡„‡Îi ÏÓÊÎË‚Ó, ÛÒ‚i‰ÓÏËÚË ÊË‚Û ÍÛθÚÛÛ,
ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ‰Ì‡. ñÂ Ì‡Ï ÛÊ ‚¥‰ÓÏÂ, Á̇ÈÓÏËÈ Ì‡Ï ¥ Ú‡ÍËÈ ÚÓÌ, flÍÓÏÛ ÏË ‚Ê ‰‡‚ÌÓ ÔÂÂÒÚ‡ÎË ‚¥ËÚË! é‰Ì‡Í Û ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‚ËÌÌ¥ÒÚ¸ ÁÎÓ˜Ë̈¥‚ ¥ ‚Ë̇ ÒÛ‰‰¥‚ Ì ÔÓÒÚÓ ‰Ë‚̇ ÍÓÌÒÚÛ͈¥fl, ‚Ó̇ ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ ‚‡Ê‡˛˜‡ ¥ ʇÒ͇. ñfl Ì‚ËÌÌ¥ÒÚ¸ ÌÂÔÓÏ¥ÚÌÓ ÔÓÒÚ‡π Á Ú‡ÍËı Ô‡„ÎË·ËÌÌËı ÌÛÚ¥‚, ˘Ó ÓÔËÌflπ¯Òfl, Á‡ÒÍÓ˜ÂÌËÈ Ì² ̇ÔËͥ̈¥ ÓχÌÛ, ÌÂÏÓ‚ Ô‰ „ÎÛıËÏ ÏÛÓÏ, ÌÂÏÓ‚ Ô‰ Á„ÛÒÚÍÓÏ ‚Ò¸Ó„Ó Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ·Óβ Ú‡ ‚Ò¸Ó„Ó ·ÂÁ„ÎÛÁ‰‰fl Ò‚¥ÚÛ, ÌÂÏÓ‚ Ô‰ ÛÒ¥ÏË Òڇʉ‡ÌÌflÏË ¥ ‚Ò¥ÏË ÁÎÛ‰‡ÏË Ò‚¥ÚÛ! ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÈ, flÍ fl ‚Ê ͇Á‡‚, Ì π ڥθÍË-ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍÓÏ. ü ̇Á‚‡‚ ·Ë ÈÓ„Ó ÔÓÓÍÓÏ. é‰Ì‡Í ‚‡ÊÍÓ ˜¥ÚÍÓ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ÓÁ̇˜‡π “ÔÓÓÍ”. åÂÌ¥ ‚ˉ‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ÔÓÓÍ — ˆÂ ı‚ÓÓ·‡, Ú‡Í, Á¯ÚÓ˛, flÍ ¥ ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÈ, ̇ÒÔ‡‚‰¥, ·Û‚ ¥ÒÚÂËÍÓÏ, Ή¸ Ì ÂÔ¥ÎÂÔÚËÍÓÏ. èÓÓÍ — ˆÂ ڇ͇ ı‚ÓÓ·‡, ÍÓÎË ‚Ú‡˜‡πÚ¸Òfl Á‰ÓÓ‚ËÈ, ‰Ó·ËÈ, ·Î‡„ÓÔËÒÚÓÈÌËÈ ¥ÌÒÚËÌÍÚ Ò‡ÏÓÁ·ÂÂÊÂÌÌfl, flÍËÈ π Í‚¥ÌÚÂÒÂ̈¥π˛ ‚Ò¥ı Ï¥˘‡ÌÒ¸ÍËı ˜ÂÒÌÓÚ. èÓÓÍ¥‚ Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ·‡„‡ÚÓ, ·Ó ¥Ì‡Í¯Â Ò‚¥Ú ÓÁÎÂÚ¥‚Òfl · ̇ ÍÛÒÍË. ï‚ÓËÈ Ú‡ÍÓ˛ ÌÂ‰Û„Ó˛, ˜Ë ÚÓ ‚¥Ì ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÈ, ˜Ë ÚÓ ä‡‡Ï‡ÁÓ‚ χπ ÚÓÈ ‰Ë‚Ó‚ËÊÌËÈ, Ú‡πÏÌ˘ËÈ ¥ ·ÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌËÈ ‰‡, Ô‰ flÍËÏ ·Î‡„Ó„Ó‚¥π ¥ flÍËÈ ‡‰ÓÛπ Û ‚ÒflÍÓÏÛ Ô˘ËÌÌÓÏÛ ‡Á¥‡Ú. Ç¥Ì Ôӂˉˆ¸ ¥ ‚¥˘ÛÌ. ß̇ͯ ͇ÊÛ˜Ë, flÍËÈÒ¸ ̇Ӊ, Ô‚̇ ÂÔÓı‡, ͇ªÌ‡ ˜Ë ÍÓÌÚËÌÂÌÚ ÁÓÒÚËÎË ‚ ÈÓ„Ó ÓÒÓ·¥ Ô‚ÌËÈ Ó„‡Ì — ˘ÓÒ¸ ̇ ͯڇÎÚ ˘Ûԇθˆfl — ¥‰Í¥ÒÌËÈ, ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‰ÂΥ͇ÚÌËÈ, ̇ÔÓ˜Û‰ ¯ÎflıÂÚÌËÈ ¥ ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ ‚‡ÁÎË‚ËÈ, Ó„‡Ì, flÍËÈ ‚ ¥Ì¯Ëı ̇Ӊ¥‚ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥È, ‡·Ó, ̇ ˘‡ÒÚfl, ‚¥Ì Û ÌËı ˘Â Ì ÒÙÓÏÛ‚‡‚Òfl. ç ÔÓÚ¥·ÌÓ, Ӊ̇Í, ÒÔÓ˘ÂÌÓ Ú‡ÍÚÛ‚‡ÚË ˆÂÈ ‰‡, flÍ Ó·ÏÂÊÂÌÛ ÚÂÎÂÔ‡Ú¥˛, ˜Ë χ„¥˜Ì¥ ÙÓÍÛÒË, ıÓ˜‡, Ô‡‚‰Ë ‡‰Ë ‚‡ÚÓ ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó ‰‡ ˆÂÈ ÏÓÊ ÔÓfl‚ÎflÚËÒ¸ ¥ ‚ Ú‡ÍËÈ ÂÍÒÚ‡‚‡„‡ÌÚÌËÈ ÒÔÓÒ¥·. ëÛÚ¸, flÍ Ì‡ ÏÂÌ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó Ú‡ÍËÈ “ı‚ÓËÈ” Ú‡ÌÒÙÓÏÛπ ÔÓË‚‡ÌÌfl ‚·ÒÌÓª ‰Û¯¥ ‚ Á‡„‡Î¸ÌÓβ‰Ò¸Í¥. äÓÊ̇ β‰Ë̇ χπ Ò‚Óª ‚¥Á¥ª, Ò‚Óª Ù‡ÌÚ‡Á¥ª, ÍÓÊ̇ ÒÌËÚ¸ Ò‚Óª ÒÌË. ß ‚Òfl͇ ‚¥Á¥fl, ‚Òfl͇ Ù‡ÌÚ‡Á¥fl, ÍÓÊÂÌ ÒÓÌ ˜Ë Ï¥fl β‰Ò¸Í‡ ÏÓÊ χÚË ·ÂÁÎ¥˜ ÚÎÛχ˜Â̸, ÍÓÊÌ Á flÍËı ÔÂÚẨۂ‡ÚËÏ ̇ ¥ÒÚËÌÌ¥ÒÚ¸. üÒÌӂˉˆ¸ ¥ ÔÓÓÍ, Ӊ̇Í, Ì ÚÎÛχ˜‡Ú¸ Ò‚Óªı ‚ˉ¥Ì¸: ‚ „Ì¥Ú˛˜Ëı χÂÌÌflı ‚ÓÌË ·‡˜‡Ú¸ Ì ‚·ÒÌÛ ı‚ÓÓ·Û ˜Ë ÒÏÂÚ¸, ‡ ı‚ÓÓ·Û ¥ ÒÏÂÚ¸ Á‡„‡ÎÛ, ÚÓ„Ó Ó„‡Ì¥ÁÏÛ, ˜ËªÏ Ó„‡ÌÓÏ, ˘ÛԇθˆÂÏ ˜Ë Ó„ÓÎÂÌËÏ Ì‚ÓÏ ‚ÓÌË π. ñËÏ Ó„‡Ì¥ÁÏÓÏ ÏÓÊ ·ÛÚË ¥ Ó‰Ë̇, ¥ Ô‡Ú¥fl, ¥ ̇ˆ¥fl, ‡Î ÏÓÊ ·ÛÚË ¥ ‚Ò β‰ÒÚ‚Ó í ‚ ‰Û¯¥ ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó, ˘Ó ÏË Á‡Á‚˘‡È ̇ÁË‚‡πÏÓ ¥ÒÚÂ¥π˛, ˆfl ı‚ÓÓ·‡, ˆfl „ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ‰Ó Òڇʉ‡ÌÌfl ¥ ÒÚ‡ÎË ‰Îfl β‰ÒÚ‚‡ Ú‡ÍËÏ ˘ÛԇθˆÂÏ, Ú‡ÍËÏ ‚͇Á¥‚ÌËÍÓÏ ˜Ë ·‡ÓÏÂÚÓÏ. ß Î˛‰ÒÚ‚Ó ˆÂ ‚Ê Á‡Û‚‡ÊËÎÓ. ÇÊ ԥ‚-Ö‚ÓÔË, ÔË̇ÈÏÌ¥ ÔÓÎÓ‚Ë̇ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË, ÒÍÓ˜ÛπÚ¸Òfl Û ˜ÓÚÓËÈ. ì Ò‚fl˘ÂÌÌÓÏÛ ¥ ıϥθÌÓÏÛ ¯‡ÎÂÌÒÚ‚¥ ‚ÓÌË Ï˜‡Ú¸ ̇‰ ͇πÏ Ô¥‚Ë, ‚ËÒÔ¥‚Û˛˜Ë, flÍ ¥ ÑÏËÚ¥È ä‡‡Ï‡ÁÓ‚, Ô‡ÚÂÚ˘̥ „¥ÏÌË. èӉ˂ӂ‡ÌËÈ Ï¥˘‡ÌËÌ Ì‡ÒÏ¥ı‡πÚ¸Òfl Á ˆËı ÒÔ¥‚¥‚, ‡Î ҂flÚËÈ ¥ Ôӂˉˆ¸ ‚ÒÎÛı‡˛Ú¸Òfl ‚ ÌËı ¥ Òˆfl ªıÌ¥ ÒÔÓ‚Ì˛˛Ú¸Òfl „¥ÍÓÚÓ˛.
37 ÉÖêåÄç ÉÖëëÖ.
‰Ó flÍÓª Ò‡Ï Ì‡ÎÂÊ˯, flÍ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÛÒ‚i‰ÓÏËÚË Ò‡ÏÛ Ò‚i‰ÓÏiÒÚ¸. ñi͇‚Ó ÔÓi‚Ì˛‚‡ÚË ÍÛθÚÛÛ i Ò‚i‰ÓÏiÒÚ¸, Á̇ıÓ‰ËÚË ªıÌ˛ ÔÓ‰i·ÌiÒÚ¸, ‚Á‡πÏÓÁ‚’flÁÓÍ. ç‡ÔËÍ·‰, ÔÓ‰ifl, flÍ Û ÍÛθÚÛi, Ú‡Í i ‚ Ò‚i‰ÓÏÓÒÚË ÏÓÊ ‚i‰·ÛÚËÒfl Î˯ ӉËÌ ‡Á, ‚‰Û„ - ÚÓ ‚Ê ÔÓ‚ÚÓÂÌÌfl, Ôi‰Ó·Í‡. ÄΠflÍ Û Ò‚i‰ÓÏÓÒÚ¥, Ú‡Í i ‚ ÍÛθÚÛi ÌÓ‚Â ÏÓÊ ·ÛÚË ‚ˇÊÂÌ ÚiθÍË ˜ÂÂÁ ÛÊ ‚i‰ÓÏÂ. ÜËÚÚfl ÍÛθÚÛË, flÍ i Ò‚i‰ÓÏÓÒÚË, π ÏiÚÓÚ‚Ó˜iÒÚ˛, fl͇ ‚i‰¯ÚÓ‚ıÛ˛Ú¸Òfl ‚i‰ ‚i‰ÓÏËı ÍÎi¯Â Ú‡ ‡ıÂÚËÔi‚. ì ÍÓÌÚÂÍÒÚi ÊËÚÚfl ÍÛθÚÛË, ªª Ì‚ÔËÌÌÓ„Ó ÛıÛ, ‡ÌÚËÚÂÁÓ˛ ‰Ó ̪, flÍ i ‰Ó Ò‚i‰ÓÏÓÒÚË, Ú·‡ ‚ÊË‚‡ÚË, flÍ ˆÂ Ì ‰Ë‚ÌÓ, ÔÓÌflÚÚfl ◊ÒÓÁ̇ÚÂθÌÓÒÚ¸“. ÇÓÌÓ ‚i‰Ó·‡Ê‡π ҇Ϡ‚i‰ÒÛÚÌiÒÚ¸ ÊËÚÚfl, ÛıÛ, ÌÓ‚Ëı i‰ÂÈ; ÊÓÒÚÍÛ ÔÓÍiÌiÒÚ¸ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌiÈ ‰Ó∂Ïi. ◊ëÓÁ̇ÚÂθÌÓÒÚ¸“ - ˆÂ Ò‚i‰ÓÏiÒÚ¸ ̇‚Ô‡ÍË, ‡ÎÂ, ˘Ó· ÛÌËÍÌÛÚË ÔÎÛÚ‡ÌËÌË, Á‡ ‡ÌÚËÚÂÁÛ Ò‚i‰ÓÏÓÒÚË i ÍÛθÚÛË ‚iÁ¸ÏÂÏÓ ÁÓÏ·Ó‚‡ÌiÒÚ¸ (flÍ ‰Îfl ÓÍÂÏÓπ β‰ËÌË, Ú‡Í i ‰Îfl ÒÛÒÔiθÌÓ„Ó Á‡„‡ÎÛ). èi‰ ÁÓÏ·Ó‚‡ÌiÒÚ˛ ÓÁÛÏiπÏÓ Ì Úi Ú‡πÏÌ˘i ÒÚ‡ıiÚÚfl (ÓÔÓÏiÌÂÌÌfl iÁÌËÏË ı‚ËÎflÏË Ú‡ i̯i ‚ÔÎË‚Ë Ì‡ β‰ÂÈ, ˘Ó· ÍÓÌÚÓ₇ÚË ªıÌ˛ ‚Óβ), flÍËÏË Ì‡Ò ÓÒÚ‡ÌÌiÏ ˜‡ÒÓÏ Îfl͇˛Ú¸. å‡πÚ¸Òfl ̇ Û‚‡Ái ‰Â˘Ó i̯Â, ·Û‰ÂÌÌi¯Â, ڇ͠ÔÓ¯ËÂÌ i Á‚˘‡ÈÌÂ, ˘Ó ÏË ÈÓ„Ó Ì‡‚iÚ¸ Ì Á‡Û‚‡ÊÛπÏÓ, ˆÂ Ú ʇıÎË‚Â ‰ÛıÓ‚Ì (ÁÓÍÂχ iÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÂ) ‡·ÒÚ‚Ó, flÍÓ„Ó Î˛‰ÒÚ‚Ó Á‡ ‚Ò˛ Ò‚Ó˛ iÒÚÓi˛ ÔÓÁ·Û‚‡ÎÓÒfl Î˯ ‚ i‰ÍiÒÌi ÏÓÏÂÌÚË ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÓÁÍ‚iÚÛ ÓÍÂÏËı ÂÚÌÓÒi‚. áÓÏ·Û‚‡ÌÌfl — ˆÂ ˆiÎÂÒÔflÏÓ‚‡ÌËÈ ÔÓˆÂÒ Ìi‚Â₇ÌÌfl flÍ Ò‚i‰ÓÏÓÒÚË ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË, Ú‡Í i Ò‡ÏÓÒ‚i‰ÓÏÓÒÚË ÂÚÌÓÒÛ, ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl β‰ÂÈ Û ·ÂÁÎËÍËÈ Î„ÍÓÍÂÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ÚÓ‚Ô. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó ÂÁÛθڇÚÛ ÌÂχπ ÊÓ‰ÌÓª iÁÌˈi, flÍËÏË Á‡ÒÓ·‡ÏË ÈÓ„Ó
ÔÂÂÍ·‰ Ä̉¥fl ꇉ˘‡
ÅêÄíà äÄêÄåÄáéÇà óà ëìåÖêä ÖÇêéèà
‰ÓÒfl„ÌÛÎË: ̇ÈÊÓÒÚÓÍ¥¯ËÏ Ì‡ÒËθÒÚ‚ÓÏ, ˜Ë ̇È·„i‰Ì¥¯ËÏ Ôi‰Î‡·ÛÁÌËÏ Ôi‰ÍÛÔÓÏ; Á ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ·ÂÁÁ‡ÍÓÌÌfl ˜Ë Á‡ÍÓÌÛ, ÂÎi„iÈÌËı ‰Ó∂Ï ˜Ë ÔÓÎiÚ˘ÌËı „‡ÒÂÎ; Ú‡Í flÍ ˆÂ Ó·ÎflÚ¸ ◊ˆiÎËÚÂÎi ̇ÚÓ‚ÔÛ“ ˜Ë Á ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ flÍËıÓÒ¸ Ú‡πÏÌ˘Ëı ÔÓÏÂÌi‚, - ‰Îfl ÁÌi‚˜ÂÌÌfl β‰Ò¸ÍÓª „i‰ÌÓÒÚË ‚Òi Á‡ÒÓ·Ë Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û‚‡ÎË i Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û˛Ú¸ ‰ÓÒi. éÚÊÂ, ÍÛθÚÛ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ‰ÓÔÓχ„‡ÚË Î˛‰ËÌi ÛÒ‚i‰ÓÏ₇ÚË Ò·Â, Ò‚Óπ Ïi҈ i Óθ ‚ Á‡„‡Î¸ÌÓβ‰Ò¸ÍÓÏÛ ÍÛθÚÛÌÓÏÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ. óÂÂÁ ڇ͠ÛÒ‚i‰ÓÏÎÂÌÌfl, ˘Ó Á‡‚Ê‰Ë Ï‡π ‚i‰·ËÚÓÍ ÂÚÌÓÒÛ i ‚i‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÓÁ‚ËÚÓÍ ÍÛθÚÛË, ҇ϠˆÂ ỉ˂i‰Û‡Î¸Ì ÛÒ‚i‰ÓÏÎÂÌÌfl ̇‰‡π ÍÛθÚÛÌ¥È ÔÓ‰iª Ú¥πª ÌÂÔÓ‚ÚÓÌÓÒÚË, ‚ flÍiÈ ‚i‰ÍË‚‡πÚ¸Òfl ‰Îfl ‚Ò¸Ó„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡ ˘ÓÒ¸ ÒÛÚÚπ‚Ó ÌÓ‚Â, Ì·ۂ‡ÎÂ. êÛÈÌÛ‚‡ÌÌfl ÍÛθÚÛË, ÚÓ·ÚÓ Ìi‚Â₇ÌÌfl Ò‡ÏÓÒ‚i‰ÓÏÓÒÚË ÂÚÌÓÒÛ, ̇ˆiª ˜Ë ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ôi‰ÏiÌË ÏӇθÌÓÂÚ˘ÌËı ÌÓÏ, ‚‡ÚiÒÚÌËı Ûfl‚ÎÂ̸. ë‡ÏÂ Ú‡Í ÔÂÂË‚‡˛Ú¸Òfl ÍÛθÚÛÌi Á‚’flÁÍË, ˆiÎi ‚ÂÒÚ‚Ë Ì‡ˆiª ‚Ú‡˜‡˛Ú¸ „i‰ÌiÒÚ¸, i ̇ ÔÓ‚ÂıÌi iÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ Á‘fl‚ÎflπÚ¸Òfl ̇ÚÓ‚Ô. Ç iÒÚÓiª ̇¯Ó„Ó Ì‡Ó‰Û ÔËÍ·‰i‚ ̇ÒËθÌˈ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ò‡‰ÊÂÌÌfl i̯Ëı ÒËÒÚÂÏ ÏӇθÌÓ-ÂÚ˘ÌÓª ‚‡ÚiÒÚÌÓª ÓiπÌÚ‡ˆiª χ·ÛÚ¸, ·iθ¯Â, ÌiÊ Û ·Û‰¸-flÍÓ„Ó iÌ¯Ó„Ó Ì‡Ó‰Û. ç ·Û‰ÂÏÓ Á‚ÂÚ‡ÚËÒ¸ ‰Ó Ô‡‰‡‚̸Ӫ iÒÚÓiª, ‰Â Û ·‡„‡ÚÓ‚iÍÓ‚iÈ iÒÚÓ˘ÌiÈ iÏÎi ‚‡ÊÍÓ ˜iÚÍÓ ÓÁiÁÌËÚË ÔÓ‰iª. ÑÎfl ÔÓ˜‡ÚÍÛ Á‚ÂÌÂÏÒfl ‰Ó Ú‡ÍÓª ‚ËÁ̇˜ÌÓª i ‚ÒiÏË Á̇ÌÓª ÔÓ‰iª, flÍ ı¢ÂÌÌfl êÛÒË. üÍ ÔÓÁËÚË‚Ìi, Ú‡Í i ÌÂ∂‡ÚË‚Ìi ̇ÒÎi‰ÍË ˆiπª ÔÓ‰iª ÚÂÊ Á‡„‡Î¸ÌÓ‚i‰ÓÏi. ÄÎÂ Ì‡Ò ˆi͇‚ËÚ¸ ‰Â˘Ó i̯ËÈ ÔÓ„Îfl‰ ̇ ̪, flÍ Ì‡ Ò‚Óπi‰ÌÛ Â‚Óβˆi˛, flÍ Ì‡ ÒÔÓ·Û ÒËÎÓÏiˆ¸ ÔËÒÍÓËÚË iÒÚÓ˘ÌËÈ Ô·i„ ÔÓ‰iÈ. ïËÒÚËflÌÒÚ‚Ó ·ÛÎÓ Á̇Ì ̇ êÛÒi ˘Â ‚i‰ Ä̉ifl è‚ÓÁ‚‡ÌÌÓ„Ó, ÓÁ‚Ë‚‡ÎÓÒ¸ ¥ Á̇˜ÌÓ˛ ÏiÓ˛ ‡ÒËÏi₇ÎÓÒ¸ Á Ïi҈‚ËÏË
Á‚˘‡flÏË i ̇ˆiÓ̇θÌÓ˛ Ò‡ÏÓÒ‚i‰ÓÏiÒÚ˛, ÚÓÏÛ ı¢ÂÌÌfl êÛÒË ÚiθÍË Á‡‚¯ËÎÓ ˆÂÈ ·‡„‡ÚÓ‚iÍÓ‚ËÈ ÔÓˆÂÒ. óÓÏÛ Ê ‚ÓÌÓ ÔË‚ÂÎÓ êÛÒ¸ ‰Ó ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ‡·ÒÚ‚‡ Ô‰ ÇiÁ‡ÌÚiπ˛, ÍÓÚ‡ ҇χ ·Ófl·Òfl êÛÒË? 凷ÛÚ¸, ÚÓÏÛ, ˘Ó ı¢ÂÌÌfl êÛÒË Á‰iÈÒÌËÎÓÒ¸ Ì ÔÓ-ıËÒÚËflÌÒ¸ÍË, ‡ Á ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ‡‰ÏiÌiÒÚ‡ÚË‚ÌÓ„Ó Ì‡ÒËθÒÚ‚‡. ñ ·Û‚ Ì ҂i‰ÓÏËÈ ‚Ë·i β‰Ò¸ÍÓ„Ó Á‡„‡ÎÛ, ‡ ̇‚’flÁÛ‚‡ÌÌfl i̯Ӫ ÏӇθÌÓ-ÂÚ˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏË, Ìi‚Â₇ÌÌfl Ò‡ÏÓÒ‚i‰ÓÏÓÒÚË, ÚÓ·ÚÓ ÚÂ, ˘Ó ÏË Ì‡ÁË‚‡πÏÓ ÁÓÏ·Û‚‡ÌÌflÏ. í‡Í ̇ÒËθÌˈ¸Í ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡ ‡Ê ÌiflÍ Ì ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË ÍÛθÚÛÌÓ˛ ÔÓ‰iπ˛, ¯‚ˉ¯Â ̇‚Ô‡ÍË — ‡ÌÚËÍÛθÚÛÌÓ˛. íÛÚ ÒÎi‰ ̇„ÓÎÓÒËÚË, ˘Ó ˆÂ Ì ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl Ò‡ÏÓª ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ‚iË, ‡‰Ê ҇Ï ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚Ó̇ ‚Ê ·Û· ‚ÍÓiÌÂ̇ ‚ ̇¯iÈ ÍÛθÚÛi, ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ‡ÒËÏiθӂ‡Ì‡, ÍÛθÚÛ‡ ‚ËÒÚÓfl·. éÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó Û‚¥È¯ÎÓ ‰Ó ̇ˆiÓ̇θÌÓª Ò‡ÏÓÒ‚i‰ÓÏÓÒÚË êÛÒË, χ·ÛÚ¸, ‡Ê Á‡ ˜‡Òi‚ ÏÓÌ„ÓÎÓ-Ú‡Ú‡Ò¸ÍÓª ̇‚‡ÎË. ë‡Ï Á‡ ˜‡Òi‚ i„‡ ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó ÒÚ‡ÎÓ Ó‰ÌËÏ iÁ ̇iÊÌËı ͇ÏÂÌi‚ ̇ˆiÓ̇θÌÓ„Ó Ò‡ÏÓÛÒ‚i‰ÓÏÎÂÌÌfl, ˘Ó i ÒÔ˘ËÌËÎÓ, ‚¯Úi-¯Ú, ÔÓ‚‡ÎÂÌÌfl i„‡. èiÁÌi¯Â ‚i‡ Ú‡ ÏÓ‚‡ ˘Â ‡Á Ú‡Í Ò‡ÏÓ ÔËÒÎÛÊËÎËÒfl ̇¯iÈ ÍÛθÚÛi, ‚·Âi„¯Ë ªª ‚i‰ ̇‰ÏiÌÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û Á‡ıi‰Ìˈ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË èÓθ˘i (‰Îfl ‡ÒËÏiÎflˆiª ·ÛÎÓ Á‡Ï‡ÎÓ ˜‡ÒÛ). ÄΠڇ Ê Ò‡Ï‡ ◊‚i‡ Ô‡‚ÓÒ·‚̇“ Òڇ· ‚ ÚÓÈ Ê ˜‡Ò ◊̇ÊË‚ÍÓ˛“ åÓÒÍ‚Ë, Ó‰ÌËÏ iÁ ‚‡„ÓÏËı ˜ËÌÌËÍi‚ ÔÓ„ÎË̇ÌÌfl ì͇ªÌË ÇÂÎËÍÓÓÒiπ˛. åÓÊÎË‚Ó π ÒÂÌÒ Á‡ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl Û ÚÓÏÛ, ˜Ë ·Û· ÍÓÎË Ì·ۉ¸ å‡ÎÓÓÒifl ˆÂÌڇθÌÓ˛ ˜‡ÒÚËÌÓ˛, Ú‡Í ·Ë ÏÓ‚ËÚË, Òˆ‚ËÌÓ˛ ÇÂÎËÍÓÓÒiÈÒ¸ÍËı ÔÓ‚ïiÈ, ‡Î ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó Ú‡Í ·ÛÎÓ ‚ ˆ‡ËÌi ÍÛθÚÛË, Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ÌiflÍËı ÒÛÏÌi‚i‚. íÛÚ Ú·‡ ̇„ÓÎÓÒËÚË, ˘Ó Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Ì‡‚‰ÂÌÓª ÍÓ̈ÂÔˆiª
ÍÛθÚÛË Ì ÏÓÊ ·ÛÚË Í‡˘Óª ˜Ë „i¯Óª ÍÛθÚÛË, ‚Ë˘Óª ˜Ë ÌËʘӪ, ˜ËÒÚi¯Óª ˜Ë ·iθ¯ Á‡ÒÏi˜ÂÌÓª. ñi ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl - ÒÔ‡‚‡ ˜ËÒÚÓ ÒÛ·’πÍÚË‚ÌÓ„Ó ÔÓ„Îfl‰Û Ú‡ ÓÒÓ·ËÒÚÓ„Ó ÒχÍÛ. Ç ‡Ï͇ı ˆ¥πª ÍÓ̈ÂÔˆiª ÍÛθÚÛË ÏÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË ÚiθÍË ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚ ÚÓÏÛ ˜Ë i̯ÓÏÛ ÒÛÒÔiθÒÚ‚i ·iθ¯Â ˜Ë ÏÂ̯ ÍÛθÚÛË, ÚÓ·ÚÓ ˘Ó ˆÂ ÒÛÒÔiθÒÚ‚Ó ÏÂ̯ ‡·Ó ·iθ¯ ÁÓÏ·Ó‚‡ÌÂ, ˘Ó ‚ ̸ÓÏÛ ·iθ¯Â ˜Ë ÏÂ̯ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ‰Îfl Ò‡ÏÓÛÒ‚i‰ÓÏÎÂÌÌfl, ‰Îfl Ú‚Ó˜Ó„Ó ÓÁÍËÚÚfl ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË. ë‡Ï ‚ Ú‡ÍÓÏÛ ÓÁÛÏiÌÌi ÇÂÎËÍÓÓÒifl ‰ÓÒËÚ¸ ‰Ó‚„Ó ·Û· ÍÛθÚÛÌÓ˛ ÔÓ‚ïiπ˛ å‡ÎÓÓÒiª. ÄΠÍÛθÚÛ‡ ì͇ªÌË ÔÓ‚ËÌ̇ Á‡‚‰fl˜Û‚‡ÚË ˆiÈ Ò‚ÓªÈ ÔÓ‚ïiª, ˘Ó ‚Ó̇ ‰ÓÒËÚ¸ ‰Ó‚„Ó ·Û· Ò‚Óπi‰ÌÓ˛ ·‡ÏÓ˛, fl͇ Á‡ıˢ‡Î‡ ‚i‰ ‡ÒËÏiÎflˆiª Á Ú‡Ú‡Ò¸ÍËÏ ÂÚÌÓÒÓÏ. Çi‰ ̇‰ÏiÌÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û ÇiÁ‡ÌÚiª ̇¯Û ÍÛθÚÛÛ Ó·Âi„‡ÎÓ ÔÓθҸÍ ◊‚Ó˛˛˜Â ͇ÚÓÎˈڂӓ. ç‡ Ú‡ÍÓÏÛ ·ÛıÎË‚ÓÏÛ iÒÚÓ˘ÌÓÏÛ ÔÂÂıÂÒÚi iÁÌi ‚ÔÎË‚Ë Ô‚ÌÓ˛ ÏiÓ˛ ‚i‚ÌÓ‚‡ÊÛ‚‡ÎËÒ¸, ˘Ó ÒÔËflÎÓ Á·ÂÂÊÂÌÌ˛ ̇ˆiÓ̇θÌÓª Ò‡ÏÓÒ‚i‰ÓÏÓÒÚË Á‡ ‚i‰ÒÛÚÌÓÒÚ¥ ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË. ë‡Ï ˆfl Ò‡ÏÓÒ‚i‰ÓÏiÒÚ¸ ·Û· i Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÍÓÂÌÂÏ Â∂Â̇ˆiª ̇ˆiÓ̇θÌÓª ÂÎiÚË Á ªª ‚i˜ÌËÏ Ô‡„ÌÂÌÌflÏ ‰Ó ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË Ú‡ ‰Ó ‚i‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË. ÄΠ̇¯iÈ ÍÛθÚÛi ÒÛ‰ËÎÓÒfl Á‡Á̇ÚË Ú‡Ú‡Ó-‚iÁ‡ÌÚiÈÒ¸ÍÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û Ò‚Óπª ÔÓ‚ïiª, ÍÓÎË ‚Ó̇ ̇‚‡ÎË·Ҹ ‚Òiπ˛ ‚‡„Ó˛ Ò‚Óπª iÏÔÂÒ¸ÍÓª ¯Ó‚iÌiÒÚ˘ÌÓª ‚ÂÎËÍÓ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË. êÓÁÔÓ˜‡ÎÓÒ¸ ˆiÎÂÒÔflÏÓ‚‡Ì Ìi‚Â₇ÌÌfl ̇ˆiÓ̇θÌËı Ò‡ÏÓ‚fl‰Ó‚Ëı ÛÚ‚ÓÂ̸, ̇ˆiÓ̇θÌÓª ÂÎiÚË, ‚Òiı ̇ˆiÓ̇θÌËı ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ. ë‡Ï ‚ ˆÂÈ ˜‡Ò ì͇ªÌ‡ Òڇ· Ó‰Ìiπ˛ iÁ ÔÓ‚ïiÈ iÏÔÂiª, ÔÓÚ Ì ‚ ÍÛθÚÛÌÓÏÛ Ô·Ìi. ÑÎfl êÓÒiª å‡ÎÓÓÒifl ˘Â ‰Ó‚„Ó Á‡Î˯‡Î‡Ò¸ ̇‚iÚ¸ Ì ‚iÍÌÓÏ, ‡ ¯ËÓÍÓ ÓÁ˜ËÌÂÌËÏË ‰‚ÂËχ ‰Ó ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª
êÄ ãã∏∏éäëÄçÑê ë ß üÄïß∏áÖê -äêàáéÇÄ íéóäÄ ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫ äÓÊÂÌ Ì‡Ó‰, flÍËÈ Ï‡‚ ‰Ó‚„Û ¥ ÒÛÔ˜ÎË‚Û ¥ÒÚÓ¥˛, ‚¥‰ÍË‚‡π flÍÛÒ¸ Ú‡πÏÌˈ˛ ¥ÒÚÓ¥ª β‰ÒÚ‚‡, Ô‚ÌËÈ ·¥Í ‡Ì¥¯Â ÔËıÓ‚‡ÌËı Û¯¥ÈÌËı ÒËÎ ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌËı ÁÏ¥Ì. ᇠˆÂÈ ‰ÓÒ‚¥‰ Ì‡Ó‰Ë ¥ÌÍÓÎË ÓÁÔ·˜Û˛Ú¸Òfl ‚Â΢ÂÁÌËÏË ÊÂÚ‚‡ÏË, ‡ ¥ÌÓ‰¥ ¥ Á‡„Ë·ÂÎβ. ÄΠÔË ˆ¸ÓÏÛ Î˛‰ÒÚ‚Û ‚¥‰ÍË‚‡˛Ú¸Òfl ÌÓ‚¥ „‡Ì¥ ·ÛÚÚfl, ÌÓ‚¥ Ì·ÂÁÔÂÍË, Ì‡Ó˘Û˛Ú¸Òfl flÍ¥ÒÌÓ ÌÓ‚¥ ¯‡Ë ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û. ÇËÌËÍÌÂÌÌfl Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÔÓÒÚ‡‚ËÎÓ Ô‰ β‰ÒÚ‚ÓÏ ÔÓ·ÎÂÏÛ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl Ï¥Òˆfl ÍÓÊÌÓ„Ó Ì‡Ó‰Û ‚ ÒËÒÚÂÏ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È, ÔÓ·ÎÂÏÛ ÔÂÂıÓ‰Û ‚¥‰ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ‰Ó Î¥·Â‡Î¸ÌÓª. ñÂÈ ÔÂÂı¥‰ ÏÓÊ ·ÛÚË ·ÂÁ·Óβ˜ËÏ, ‡Î ÏÓÊ ‚ËÌËÍÌÛÚË ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ÍÓÎË ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÌÂ̇˜Â Á‡‚ËÒ‡π ‚ ÔÓÏ¥ÊÌÓÏÛ Òڇ̥, ¥ Ì ÏÓÊ ‡Ì¥ Û‚¥ÈÚË ‚ ÌÓ‚Û flÍ¥ÒÚ¸, ‡Ì¥ ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl ̇Á‡‰. ë‡ÏÂ Û Ú‡ÍÓÏÛ Òڇ̥ ÓÔËÌË·Òfl êÓÒ¥fl. í‡ Ú‡„¥˜Ì‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ˘Ó ÒÍ··Òfl ÒÚ‡‚ËÚ¸ ÌÓ‚¥, ‡Ì¥¯Â Ì‚¥‰ÓÏ¥ ÔÓ·ÎÂÏË Ì ڥθÍË Ô‰ ̇¯Ó˛ ͇ªÌÓ˛, ‡Î ¥ Ô‰ ÛÒ¥Ï Î˛‰ÒÚ‚ÓÏ. éÒÌӂ̇ Á ÌËı — ˆÂ ÒÍ·‰Ì¥ÒÚ¸ Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl “ÍÓÔÂÌËÍ¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô‚ÓÓÚÛ“, ÚÓ·ÚÓ Í‡‰Ë̇θÌÓª ÁÏ¥ÌË ÒËÒÚÂÏË ‚‡ÚÓÒÚÂÈ. ñËÍÎ¥˜Ì¥ ÙÓÏË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÁÏ¥Ì ÓÁÍÓÎÓÚÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, flÍ¥ ‚Ë‚Ó‰flÚ¸ ̇ ÔÓ‚ÂıÌ˛ ÔËıÓ‚‡Ì¥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË ¥ÒÚÓ¥ª β‰ÒÚ‚‡, ‚ êÓÒ¥ª ÔÓfl‚ËÎËÒfl Á ÓÒÓ·ÎË‚Ó˛ ˜¥ÚÍ¥ÒÚ˛. ÉÎË·Ë̇ ÓÁÍÓÎÛ, ˘Ó ‚¥‰·Û‚Òfl ‚ ¥ÒÚÓ¥ª êÓÒ¥ª, ‰ÓÒfl„ÌÛ· ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı χ¯Ú‡·¥‚, ÔËÁ‚· ‰Ó ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓª ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Óª ̇ÔÛ„Ë, ÓÁfl‰Í‡ flÍÓª ÏÓÊ χÚË Í‡Ú‡ÒÚÓÙ¥˜Ì¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË Ì ڥθÍË ‰Îfl ̪. 燄‡‰‡˛, ˘Ó “͇ªÌË, ‰Â ÔÂÂÏ¥„ Î¥·Â‡Î¥ÁÏ“ ȯÎË ‰Ó Ì¸Ó„Ó ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ. ì Ô¯ÓÏÛ
39 ûêßâ òÖêÖÑÖäé.
çéíÄíäà Ñé äéçñÖèñß∫ äìãúíìêà íÄ áéåÅéÇÄçéëíà éëéÅàëíéëíà ß Öíçéëì
ÍÛθÚÛË, ̇ ‚i‰ÏiÌÛ ‚i‰ ◊‚iÍ̇ ‚ Ö‚ÓÔÛ“, flÍ ‚¥‰˜ËÌË‚ èÂÚÓ I Á ÒÎiÔËÏ ÍÓÔi˛‚‡ÌÌflÏ ÓÒiÈÒ¸ÍÓ˛ Á̇ÚÚ˛ Á‚˘ÓÍ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Á̇Úi. ä˪‚, ̇‚iÚ¸ Ì Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ Á‡ÍËÚÚfl äËπ‚Ó-åÓ„ËÎflÌÒ¸ÍÓª ‡Í‡‰ÂÏiª, ˘Â ‰Ó‚„Ó Á‡Î˯‡‚Òfl ÍÛθÚÛÌÓ-ÔÓÒ‚iÚÌˈ¸ÍËÏ ˆÂÌÚÓÏ ÛÒiπª êÓÒiª. ÇÒÂ Ê ÁÛÒËÎÎfl ˆ‡Ò¸ÍËı ˜ËÌÓ‚ÌËÍi‚ Á„Ó‰ÓÏ ÁÓ·ËÎË Á å‡ÎÓÓÒiª Ò‚iÚÒ¸ÍÛ ÔÓ‚ïi˛, ‰Â ÍÛθÚÛÛ Á·Âi„‡‚ ڥθÍË Ì‡Ó‰ i ÓÁ‚Ë‚‡ÎË ªª ‚Ëıi‰ˆflÏË Á ̸ӄÓ. ÉÓÎÓ‚ÌËÏ ˜ËÌÌËÍÓÏ Á·ÂÂÊÂÌÌfl ̇ˆiÓ̇θÌÓª Ò‡ÏÓÒ‚i‰ÓÏÓÒÚË ·Û· ÏÓ‚‡, ıÓ˜‡ iÏÔÂÒ¸ÍËÈ ÂÊËÏ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ‚ËÚiÒÌË‚ ªª Á ÓÙiˆiÈÌÓ„Ó Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ‚ÊËÚÍÛ, ÁÓ·Ë‚ ◊ıÓÎÓÔÒ¸ÍÓ˛“. çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ˆÂ, ‚Ó̇ ÁÏӄ· Ì ÚiθÍË Á·Â„ÚË Ò‡ÏÓÛÒ‚i‰ÓÏÎÂÌÌfl ̇ˆiª, ‡ È ‚i‰Ó‰ËÚË Ì‡ˆiÓ̇θÌÛ ÍÛθÚÛÌÛ ÂÎiÚÛ, ̇ˆiÓ̇θÌÛ ‰ÛÏÍÛ. ñfl ÍÛθÚÛ̇ ÔÓÚÛ„‡ Ô˂·, ‚¯Úi-¯Ú, ‰Ó ‚i‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË ÔË Ì‡ÈÔ¯iÈ iÒÚÓ˘ÌiÈ Ì‡„Ó‰i. ÄΠ̇ ÚÓÈ ˜‡Ò ·ÛÎÓ Á‡Ï‡ÎÓ Ò‚i‰ÓÏËı Ò· (ÚÓ·ÚÓ ÍÛθÚÛÌËı) Ú‡ Ó„‡ÌiÁÓ‚‡ÌËı ÒËÎ, ˘Ó· ÔÓÚËÒÚÓflÚË ˆiÈ ÒÚ‡¯ÌiÈ ˜Â‚ÓÌiÈ Ì‡‚‡Îi, fl͇ ÒÔiÚ͇· ‚i‰Ó‰ÊÂÌÛ ‰Âʇ‚Û. á ÔÓÁˈiª ̇‚‰ÂÌÓª ÍÓ̈ÂÔˆiª ÍÛθÚÛË ÜÓ‚ÚÌ‚‡ ‚Óβˆifl π ‚Â΢ÂÁÌËÏ ÁÎÓ˜ËÌÓÏ Ô‰ ÍÛθÚÛÓ˛. ñiÎÂÒÔflÏÓ‚‡Ì ÁÓÏ·Û‚‡ÌÌfl ˆiÎËı ̇Ӊi‚ flÍ Ì‡ Ó‰ÌiÈ ¯ÓÒÚiÈ áÂÏÎi, Ú‡Í i ̇ i̯Ëı ÚÂËÚÓiflı ·ÛÎÓ Ú‡ÍËÏ ÔÓÚÛÊÌËÏ, ˘Ó Ôi‰ ÈÓ„Ó ‚ÔÎË‚ ÔÓÚ‡ÔËÎË Ì‡‚iÚ¸ ‰ifl˜i ÍÛθÚÛË Ò‚iÚÓ‚Ó„Ó i‚Ìfl, i ·ÛÎÓ Ú‡ÍËÏ Á‡‡ÁÌËÏ, ˘Ó ÒÔËflÎÓ ÔÓ¯ËÂÌÌ˛ Ì ÚiθÍË i‰ÂÈ ÍÓÏÛÌiÁÏÛ, ‡Î i Ù‡¯ËÁÏÛ. ç ‰‡Ï‡ ÚÓÚ‡ÎiÚ‡Ìi ÂÊËÏË Ú‡Í ÒıÓÊi i ‚ Ò‚ÓπÈ Ó„‡ÌiÁ‡ˆiª, i ‚ ̇ÒÎi‰Í‡ı, i ‚ Ú‡Í Á‚‡ÌiÈ ◊ÍÛθÚÛi“. ì͇ªÌ‡ ÓÚËχ· ‚i‰ ‡‰flÌÒ¸ÍÓª åÓÒÍ‚Ë Á‡ÏiÒÚ¸ ‰Âʇ‚ÌÓª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ÙÂÚ˯ ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË Û ‚Ë„Îfl‰i ÒÓ˛ÁÌÓª ÂÒÔÛ·ÎiÍË.
ç‡ÒÎi‰ÍË ˆ¸Ó„Ó ‚i‰ÓÏi: ÂÏi„‡ˆifl ‡·Ó ‚ËÌˢÂÌÌfl ÍÛθÚÛÌÓª ÂÎiÚË, „ÂÌӈˉ ̇ˆiª (ÔÂÂÒÂÎÂÌÌfl, ÉÓÎÓ‰ÓÏÓ...), ÛÒËÙi͇ˆifl ‚·‰ÌËı ÒÚÛÍÚÛ i ÓÁÒÂÎÂÌËı ÔÓ ÚÂÂ̇ı ëÓ˛ÁÛ Û͇ªÌˆi‚, ÔˉۯÂÌÌfl ·Û‰¸-flÍÓª ̇ˆiÓ̇θÌÓª ‰ÛÏÍË Ôi‰ ‚Ë„Îfl‰ÓÏ ·ÛÊÛ‡ÁÌÓ„Ó Ì‡ˆiÓ̇ÎiÁÏÛ i ·‡„‡ÚÓ i̯ӄÓ. ì ˆ¸ÓÏÛ ‡ÒÔÂÍÚi ‡‰flÌҸ͇ iÏÔÂifl ‰‡ÎÂÍÓ Ô‚¯Ë· ˆ‡Ò¸ÍÛ. á‚ÂÌÂÏÓ Û‚‡„Û Ì‡ ÚÂ, ˘Ó ·iθ¯Ó‚ËÍË ‚ êÓÒiª (flÍ Á„Ó‰ÓÏ i ̇ˆiÓ̇Î-ÒÓˆi‡ÎiÒÚË ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥) ÔÓ˜‡ÎË Á Ôi‰ÏiÌË ÛÒÚ‡ÎÂÌÌÓª ‚ ÒÛÒÔiθÒÚ‚i ÒËÒÚÂÏË ÏӇθÌÓ-ÂÚ˘ÌËı ‚‡ÚiÒÚÌËı Ûfl‚ÎÂ̸, ˘Ó ÚËχÎËÒfl ̇ ÌÓχı ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‡Îi, ̇ ÏӇθ ÔÓÎÂÚ‡Ò¸ÍÓª ÒÓÎi‰‡ÌÓÒÚË Ú‡ ÔÓÎÂÚ‡Ò¸ÍÓ„Ó iÌÚÂ̇ˆiÓ̇ÎiÁÏÛ, flÍi ÒÔˇÎËÒfl ̇ i‰Âª, ˘Ó Ì ÔÓ‚ËÌÌÓ ·ÛÚË ·‡„‡ÚËı Ú‡ Ì ÔÓ‚ËÌÌÓ ·ÛÚË Ì‡ˆiÓ̇θÌËı ÏÂÊ. ÍÚÂ̇ ‰Âڇθ Ú‡ÍËı ‡ÌÚËÍÛθÚÛÌËı Ôi‰ÏiÌ: ‚ÓÌË ‚͇ÁÛ˛Ú¸ ΄ÍËÈ ¯Îflı ‰Ó ÏÂÚË ÒÛÒÔiθÌÓ„Ó ÔÓˆ‚iÚ‡ÌÌfl Á ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ‚ÓÓ„i‚. Åiθ¯Ó‚ËÍË ÁÓ·ËÎË ‚ÓÓ„ÓÏ ·ÛÊÛ‡Ái˛ (ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ÚÓË), ‡ ‡ÁÓÏ Á ̲ i ÍÛθÚÛÌÛ ÂÎiÚÛ Ú‡ ‚Òiı ÌÂÁ„¥‰ÌËı; Ù‡¯ËÒÚË - Ø·ª‚, ÍÓÏÛÌiÒÚi‚, ıËÒÚËflÌ, ‡ Á ÌËÏË ¥ ÍÛθÚÛÌÛ ÂÎiÚÛ Ú‡ ‚Òiı ÌÂÁ„¥‰ÌËı; Ò‰̸ӂi˜Ì‡ iÌÍ‚iÁˈifl - πÂÚËÍi‚ Ú‡ ‚i‰¸ÓÏ (ÍÛθÚÛÌÛ ÂÎiÚÛ Ú‡ ‚Òiı ÌÂÁ„¥‰ÌËı). ë‡ÏÂ Ú‡Í ÔÂÂË‚‡˛Ú¸Òfl ÍÛθÚÛÌi Á‚’flÁÍË, ÒÛÒÔiθÒÚ‚Ó ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ‚ ̇ÚÓ‚Ô, flÍËÏ Î„ÍÓ Ï‡ÌiÔÛ₇ÚË. ç‡ Á‡Íi̘ÂÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ÍÓÓÚÍÓ„Ó ÂÍÒÍÛÒÛ ‚ iÒÚÓi˛ ̇¯Óª ÍÛθÚÛË Ú·‡ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó Û͇ªÌҸ͇ ÏÓ‚‡ ÁÌÓ‚Û ‚i‰Ó‰Ë· ̇ˆiÓ̇θÌÛ ÍÛθÚÛÌÛ ÂÎiÚÛ, ˘Ó ÔË‚ÂÎÓ ‰Ó ‚i‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‰Âʇ‚ÌÓª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË. ÄΠÓÒÚ‡ÌÌi iÒÚÓ˘Ìi ÔÓ‰iª ‚i‰·ÛÎËÒfl Ú‡Í ¯‚ˉÍÓ, ˘Ó ‚ËÔ‰ËÎË ÍÛθÚÛÌËÈ ÔÓˆÂÒ. 凷ÛÚ¸ Á ˆiπª Ô˘ËÌË ÍÛθÚÛ‡ Á‡‡Á Ú‡Í ÔÓÚÂÔ‡π. ç ‚ ÚÓÏÛ ¥˜, ˘Ó ËÌÍÓ‚i ‚¥‰ÌÓÒËÌË ‰Û¯‡Ú¸ ÍÛθÚÛÛ, ‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ ÍÛθÚÛi Á‡·‡ÍÎÓ ÒÛÒÔiθÌÓ-
¯ÂÎÓÌ¥ ‰Âʇ‚, ˘Ó ÒÚ‡ÎË Ì‡ ˆÂÈ ¯Îflı, ·ÛÎË ÄÌ„Î¥fl Ú‡ ëòÄ. èÓˆÂÒ ÓÁ‚Ë‚‡‚Òfl Ú‡Ï ÔÓ‚¥Î¸ÌÓ ¥ Ì ·ÂÁ ͇ڇÍÎ¥ÁÏ¥‚, Ó‰Ì‡Í ÔÓÒÚÛÔÓ‚Â ‰Ó·ÌÌfl Ú‡‰Ëˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ ‰‡ÎÓ ÁÏÓ„Û ÛÌËÍÌÛÚË Ì·ÂÁÔÂÍË ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ̇Á‡‰ ¥ ÁÌˢÂÌÌfl Î¥·Â‡Î¸ÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ. á‡ÒÓ·ÓÏ ·ÓÓÚ¸·Ë ÒÚ‡‚ ‰¥‡ÎÓ„. 퇉ˈ¥Ó̇ΥÁÏ, ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, Ì ÁÌËÍ, ‡Î ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ‚Ú‡ÚË‚ Ò‚Ó˛ χÒÓ‚Û ·‡ÁÛ. ì ‰Û„ÓÏÛ Â¯ÂÎÓÌ¥ ͇ªÌ, ˘Ó ÔÂÂıÓ‰flÚ¸ ‰Ó Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ, Ô¯ Á‡ ‚Ò ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥, ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÛÒÍ·‰ÌË·Òfl. ᇄ‡Î¸Ì‡ ‚¥‰ÒڇΥÒÚ¸ Á‡ ÛÏÓ‚ ÒÂÈÓÁÌÓª ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Óª ÍËÁË ÔËÁ‚· ‰Ó ·ÛÌÚÛ Ú‡‰Ëˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ, ¥ ˆÂÈ ·ÛÌÚ Ì‡·Û‚ ÙÓÏË Ù‡¯ËÁÏÛ. ËÁÏ, ˘Ó ‡ÔÂβπ ‰Ó ‰‡‚Ì¥ı, „ÓÎÓ‚ÌÓ ÔÎÂÏ¥ÌÌËı, ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, ÔÓ͇Á‡‚, flÍËÏ ÛÈÌ¥‚ÌËÏ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË Ûı, flÍËÈ ·Û‰¸ ˘Ó ÔÓ·Ûπ ‰ÓÒfl„ÌÛÚË ÍÓÏÙÓÚÛ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ¥‰Âª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‚ËÌflÚÍÓ‚ÓÒÚË, ‡ÒËÁÏÛ ¥ ̇ÒËθÒÚ‚‡(...). êÓÒ¥˛ ÏÓÊ̇ ‚¥‰ÌÂÒÚË ‰Ó ÚÂÚ¸Ó„Ó Â¯ÂÎÓÌÛ Í‡ªÌ, ˘Ó ÒÚ‡ÎË Ì‡ ¯Îflı ÔÂÂıÓ‰Û ‰Ó Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ ¥ ÓÔËÌËÎËÒfl ‚ ÔÓÏ¥ÊÌ¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª. 㥷‡θ̥ ÒËÎË Ì ÁÏÓ„ÎË ÁÓ·ËÚË Ò‚Óª ¥‰Âª ԇ̥‚ÌËÏË ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ‡ ‡ÌÚËÎ¥·Â‡Î¸Ì‡ ‡͈¥fl ÔËÁ‚· ‰Ó ͇ıÛ ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË Û 1917 Óˆ¥ ¥ ‰Ó ͇ڇÒÚÓÙË. ÑÎfl ̇¯Óª ͇ªÌË ı‡‡ÍÚÂÌÓ ÚÂ, ˘Ó ‚‡ÚÓÒÚ¥ Ú‡ ÒÚÓÒÛÌÍË ÊÓ‰ÌÓª Á ‰‚Óı Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È (Ì¥ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª, Ì¥ Î¥·Â‡Î¸ÌÓª) Ì ÒÚ‡ÎË ‚ Ì¥È Ô‡Ì¥‚ÌËÏË. êÓÒ¥fl “Á‡‚ËÒ·“ Ï¥Ê ÓÒÌÓ‚ÌËÏË ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥flÏË. ÇÓ̇ ÓÔËÌË·Òfl ‚ ÍËÁÓ‚¥È ÚÓ˜ˆ¥ ¥ÒÚÓ¥ª. ëÍ··Òfl Ô‡ÚÓ‚‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ÍÓÎË, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, Ú‡‰Ëˆ¥Ó̇ΥÁÏ Á·Â¥„‡π Ò‚Ó˛ ÔÓÚÛÊÌÛ Ï‡ÒÓ‚Û ·‡ÁÛ, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó — Ú‡ÍËÈ Ò‡ÏËÈ Ï‡ÒÓ‚ËÈ ‚ÔÎË‚ ÔÓÏ¥ÍÓ‚‡ÌÓ„Ó ¥ ÓÁ‚ËÌÛÚÓ„Ó ÛÚËÎ¥Ú‡ËÁÏÛ ÒÚ‚Ó˛π ∂ÛÌÚ ‰Îfl ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó ÍÛθÚË‚Û‚‡ÌÌfl Î¥·Â‡Î¸ÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ (ıÓ˜‡ ¥ ‚ Ó‰ÌÓ·ÓÍÓÏÛ, Ó·ÏÂÊÂÌÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥). ëÍ·‰Ì¥ÒÚ¸ ÔÂÂıÓ‰Û ‰Ó Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ÔÓÚ¥·Ì‡ Ú‚Ó˜¥ÒÚ¸, χÒÓ‚Â ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÓÒÓ·ËÒÚÓª ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë ‚ ÒÙÂ¥ Ô‡ˆ¥, ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl, ÔÂÂı¥‰ ‰Ó ¥ÌÚÂÌÒË‚ÌÓ„Ó ÚËÔÛ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡. Ä ˆÂ ‚Ëχ„‡π ÁÏ¥Ì Û ÏÂÌڇΥÚÂÚ¥ χÒ. 臂‰‡ ˆ¥ ÁÏ¥ÌË ÏÓÊÛÚ¸ ÒÔ˘ËÌËÚË Ì·ÂÁÔÂÍÛ ‰ÂÒÚ‡·¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ͇ڇÒÚÓÙ¥˜Ì ÔÓÛ¯ÂÌÌfl ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ÎÓ͇θÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ Ú‡ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ‚ÂÎËÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, flÍ ‚Ê ¥ÒÚÓ˘ÌÓ ÒÍ·ÎÓÒfl. ëÔˆË٥͇ Ô¯Ëı ‰‚Óı ¯ÂÎÓÌ¥‚ ͇ªÌ, ˘Ó ÔÂÂȯÎË ‰Ó Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ÔÓÎfl„‡π Û ÚÓÏÛ, ˘Ó Ú‡Ï ¥ÒÚ ÛÚËÎ¥Ú‡ËÁÏÛ ¥ ‚ÂÒ¸ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÍÛθÚÛÌËÈ ÔÓˆÂÒ Á‡·ÂÁÔ˜ËÎË ÔÓÒÚÛÔÓ‚Â ÔË‚˜‡ÌÌfl ‚Ò¸Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‰Ó ‚‡ÚÓÒÚÂÈ Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ ¥ ÔÓ‚¥Î¸ÌÛ ÁÏ¥ÌÛ ı‡‡ÍÚÂÛ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ¥ÌÚÂ∂‡ÚÓ¥‚. è‡ÍÚ˘ÌÓ ˆÂ ÓÁ̇˜‡ÎÓ, ˘Ó ‚·‰‡ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó, ıÓ˜ ¥ Ì ·ÂÁ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚, ÒıËÎfl·Òfl ‰Ó Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê. ûêßâ òÖêÖÑÖäé.
êéëßü
40
—
äêàáéÇÄ íéóäÄ ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫
çéíÄíäà Ñé äéçñÖèñß∫ äìãúíìêà íÄ áéåÅéÇÄçéëíà éëéÅàëíéëíà ß Öíçéëì
‚‡ÚiÒÚÌËı ‰Îfl ̇¯Ó„Ó ˜‡ÒÛ Ì‡‰·‡Ì¸, flÍi ÏÓ„ÎË · ÒÚ‚ÓËÚË ‚ ÍÛθÚÛi ‡ÚÏÓÒÙÂÛ ÒÔ‡‚‰¥ ‚iθÌÓ„Ó ËÌÍÛ. ç‡ÔËÍ·‰, ‚ ıÛ‰ÓÊÌiÈ ÎiÚ‡ÚÛi ÌËÌi Ôӂ̇ ÏÓÌÓÔÓÎifl Á‡ıi‰ÌÓ„Ó ‰ÂÚÂÍÚË‚Û, ÂÓÚ˘ÌÓ„Ó ÓχÌÛ, Ù‡ÌÚ‡ÒÚËÍË. ì͇ªÌÒ¸Íi Ú‡ Û͇ªÌÓÏÓ‚Ìi Ú‚ÓË Ì ÏÓÊÛÚ¸ ÍÓÌÍÛÛ‚‡ÚË Ì‡ ˆ¸ÓÏÛ ÒÔÂÍÛÎflÚË‚ÌÓÏÛ ·‡Á‡i, ıi·‡ ˘Ó Ú‚Ó‡ÏË Á iÒÚÓiª ì͇ªÌË. ëÔÓ·ÛÈÏÓ ÓÁi·‡ÚËÒ¸, ˜ÓÏÛ ÏË Ï‡πÏÓ Á‡‡Á Ú‡ÍÛ ÒËÚÛ‡ˆi˛ ‚ ÍÛθÚÛi i flÍ ˆ¸ÓÏÛ Á‡‡‰ËÚË? èÓ-Ô¯Â, ̇¯Â ÒÛÒÔiθÒÚ‚Ó ÒÔ‡‚‰¥ ‰ÛÊ ÁÓÏ·Ó‚‡ÌÂ. ã˛‰Ë Ú‡Í Á‚ËÍÎË ‰Ó Ó·ÓÚË ÔÓÔ‡„‡Ì‰ËÒÚÒ¸ÍÓª χ¯ËÌË, ˘Ó Á‡ÏiÒÚ¸ Ò‚Óªı ‰ÛÏÓÍ ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl Ù‡Á‡ÏË Á „‡ÁÂÚ, ‡‰iÓ- ˜Ë ÚÂÎÂÔÓ„‡Ï. ÑÓ ÚÓ„Ó Ê ÛÒi ‚ Ì‡Ò ‰ÛÊ ÒıËθÌi ‰Ó ÔÓ¯ÛÍÛ ‚ËÌÌËı: ÚÓ ÍÓÓÔ‡ÚÓË, ÚÓ Ô‡ÚÓ͇ÚË, ÚÓ Ï‡Ùifl, ÚÓ ‰ÂÏÓ͇ÚË, ÚÓ êÓÒifl, ÚÓ ˘Â ıÚÓÒ¸. Çi‰ ÒÚ‡ÌÛ ◊ÔÓ¯ÛÍÛ ‚ËÌÌËı“ ‰Ó ÒÚ‡ÌÛ ◊·ÓÓÚ¸·Ë Á ‚ÓÓ„‡ÏË“ Î˯ ÍÓÍ. Ñi‡„ÌÓÁ Ú‡ÍÓÏÛ ÒÛÒÔiθÒÚ‚Û ÔÓÒÚËÈ: — ÒÓÌ ÓÁÛÏÛ. üÍi ÒÚ‡ıiÚÚfl ‚iÌ ÔÓÓ‰ÊÛπ χπÏÓ, ̇ ʇθ, Á‡·‡„‡ÚÓ ÔËÍ·‰i‚ Û ÒÛÒi‰¥‚. íÓÏÛ Ú·‡ Ó·ËÚË ‚ÒÂ, ˘Ó· ÒÛÒÔiθÒÚ‚Ó ÔÓÍËÌÛÎÓÒ¸ flÍÓÏÓ„‡ ¯‚ˉ¯Â, ÔÓÍË Ì ÔiÁÌÓ... èÓ-‰Û„Â, ‚ ÒÛÒÔiθÒÚ‚i ÌÂχπ ÛÒÚ‡ÎÂÌÓª ÒËÒÚÂÏË ÏӇθÌÓÂÚ˘ÌËı Ûfl‚ÎÂ̸ i ÌÓÏ. ó‡ÒÚË̇ ÒÛÒÔiθÒÚ‡ ÍËÌÛ·Ҹ ‰Ó Á‡ıi‰ÌÓ„Ó i‰Â‡ÎÛ Í‡ÒË‚Ó„Ó ÊËÚÚfl i ıӘ ÈÓ„Ó Ï‡ÚË ÌÂÓ‰ÏiÌÌÓ Ò¸Ó„Ó‰Ìi, Á‡ ·Û‰¸-flÍÛ ˆiÌÛ i ·Û‰¸-flÍËÏË Á‡ÒÓ·‡ÏË. I̯‡ ˜‡ÒÚË̇ ̇χ„‡πÚ¸Òfl ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl ‰Ó ÌÓÏ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‡Îi. Ä ÓÒÌӂ̇ χ҇ ‚Ò ˘Â Ô·ۂ‡π ‚ ÚÂÌÂÚ‡ı ΄ÂÌ‰Ë ÒÓˆi‡Î¸ÌÓª i‚ÌÓÒÚË. ñ ÔÓ‰¥·Ì ̇ η‰fl, ‡Í‡ Ú‡ ˘ÛÍÛ. Åi‰‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó χÎÓ ‚ ÍÓ„Ó ˆÂÈ ÏӇθÌËÈ ‚Ë·i ·Û‚ Ò‚i‰ÓÏËÈ. Ä ÔÓÍË ‚ ÒÛÒÔiθÒÚ‚i Ì ‚i‰·Û‰ÂÚ¸Òfl Ò‚i‰ÓÏÓª ÔÂÂÓˆiÌÍË, ÁÏiÌË ‚‡ÚiÒÚÌËı ÓiπÌÚ‡ˆiÈ, Ò‚i‰ÓÏÓ„Ó ‚Ë·ÓÛ π‰ËÌËı ÏӇθÌÓ-ÂÚ˘ÌËı ÌÓÏ, ‰ÓÚË Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl,
ÍÓÌÒÓÎi‰‡ˆifl ÒÛÒÔiθÒÚ‚‡, ‰Ó flÍËı Ì‡Ò Á‡ÍÎË͇˛Ú¸ Á ‚ËÒÓÍËı ÚË·ÛÌ, Ì ‚i‰·Û‰ÂÚ¸Òfl, flÍ Ì ‚i‰·ÛÎÓÒfl ˆ¸Ó„Ó ‚ ÍÓÎ˯̸ÓÏÛ ëÓ˛Ái. üÍ˘Ó Ê Á‡ÏiÒÚ¸ Ò‚i‰ÓÏÓ„Ó ÒÛÒÔiθÌÓ„Ó ‚Ë·ÓÛ ‚i‰·Û‰ÂÚ¸Òfl ¯Úۘ̇ Ôi‰Ïi̇ ÒËÒÚÂÏË ÏӇθÌÓ-ÂÚ˘ÌËı ÌÓÏ, ÚÓ Ì‡Ò ÁÌÓ‚Û ÒÔiÚ͇π ̇ˆiÓ̇θ̇ ͇ڇÒÚÓÙ‡. èÓ-ÚÂÚπ, ÒÛÒÔiθÒÚ‚Ó ÓÁÍÓÎÂÌ ˘Â È Á‡ ÏÓ‚ÌÓ˛ ÓÁ̇ÍÓ˛: Û͇ªÌÓÏÓ‚ÌËÈ Á‡ıi‰; ÁÛÒËÙiÍÓ‚‡ÌËÈ Òıi‰ Ú‡ Ôi‚‰Â̸; Ú‡ ◊ÛÒÒÍÓÛ͇ÈÓÌÒÍËÈ“ ˆÂÌÚ Á ÈÓ„Ó ÁÛÒËÙiÍÓ‚‡ÌËÏË, βÏÔÂÌiÁÓ‚‡ÌËÏË ÔÓÏËÒÎÓ‚ËÏË ˆÂÌÚ‡ÏË, flÍi Û Ì‡Ò ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ˆÂÌÚ‡ÏË ÍÛθÚÛË. ì ˆiÈ ÒËÚÛ‡ˆiª ̇‚iÚ¸ ̇ÈÏÂ̯ ̇ÒËθÒÚ‚Ó ÔË ÔÂÂıÓ‰i ‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Á‡„ÓÊÛπ ÔÓ‚ÌËÏ ÓÁÍÓÎÓÏ ÒÛÒÔiθÒÚ‚‡, ˘Ó Á‡‚‰‡ÒÚ¸ Ìˢi‚ÌÓ„Ó Û‰‡Û ÍÛθÚÛi, ÔiÒÎfl flÍÓ„Ó ‰Âʇ‚ÌiÒÚ¸, ‚ ̇È͇˘ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ, ÏÓÊ Á·Â„ÚËÒfl ̇ ÍÓÌÙ‰‡ÚË‚ÌËı Á‡Ò‡‰‡ı. ÑÎfl ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ÔÓ¯ËÂÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Ú·‡, ˘Ó· iÌÙÓχˆifl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ Ì ÚiθÍË Ïӄ· ÍÓÌÍÛÛ‚‡ÚË Á ÓÒiÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌÓ˛, ‡ ˘Ó· ‚Ó̇ ÌÂÓ‰ÏiÌÌÓ ÔÂÂχ„‡Î‡ ‚ ˆiÈ ÍÓÌÍÛÂ̈iª. ì͇ªÌ‡ Ì χπ ‰ÓÒÚ‡Ú̸Ӫ ÍiθÍÓÒÚË Ì‡ÛÍÓ‚Ëı, ÙiÎÓÒÓÙÒ¸ÍËı, ̇ÍÓ‚Ó-ÚÂıÌi˜ÌËı Ú‡ ̇ÛÍÓ‚Ó-ÔÓÔÛÎflÌËı ‚ˉ‡Ì¸, flÍi ÔÓ‚ËÌÌi ÔÓ¯Ë˛‚‡ÚË i ÔÓÔ‡∂Û‚‡ÚË Ì‡‰·‡ÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ̇ÛÍÓ‚Óª Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓª ‰ÛÏÍË flÍ ‚ ì͇ªÌi, Ú‡Í i ‚ ÛÒ¸ÓÏÛ Ò‚iÚi. ñ ҇Ï ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË i ÔÓ ÔÓÔ‡„‡Ì‰Û Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÏËÒÚˆڂ‡. éÚÊÂ, ̇„‡Î¸ÌÓ˛ ÔÓÚ·Ӳ Á‡‡Á π Ì ÒÚiθÍË ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ÍÛθÚÛÌËı Á‰Ó·ÛÚÍi‚ ÏËÌÛÎÓ„Ó (̇‚iÚ¸ flÍ˘Ó ˆÂ ‚‰‡ÒÚ¸Òfl, ÚÓ ÏË ÒÚ‡ÌÂÏÓ ÚiθÍË ‡·ÓË„Â̇ÏË ÍÛθÚÛÌÓª ÔÓ‚ïiª), ‡ flÍ̇ȯ‚ˉ¯Â ‚ıÓ‰ÊÂÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ̇ˆiÓ̇θÌÓª ‰ÛÏÍË ‰Ó Ò‚iÚÓ‚Ó„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ.
Î¥·Â‡Î¸ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‰ÂÍÓÎË ‚¥‰ÒÚ‡˛˜Ë, ‰ÂÍÓÎË Ô„‡Ìfl˛˜Ë ∂ÛÌÚÓ‚ÌËÈ ÔÓˆÂÒ Î¥·Â‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ëԇ·ıË Ú‡‰Ëˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ, Ô¯ Á‡ ‚Ò ÒÂÎflÌҸͥ ÔÓ‚ÒÚ‡ÌÌfl, ‚Íβ˜‡˛˜Ë Á̇ÏÂÌËÚÛ Ç‡Ì‰Â˛, Ì ÏÓ„ÎË ÔÓ‚ÂÌÛÚË Ì‡Á‡‰ ÔÓˆÂÒ ÓÁ‚ËÚÍÛ Î¥·Â‡Î¸ÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, ÔÓ∂ÂÒË‚ÌËı ÍÛθÚÛÌËı ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥È. å¥Î¸ÈÓÌË Î˛‰ÂÈ, flÍ¥ ‚Ï¥˛Ú¸ Á‡ıˢ‡ÚË Ò·Â, Ò‚Óª ÎÓ͇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Ò‚¥‰ÓÏÓ ·ÂÛÚ¸ Û˜‡ÒÚ¸ Û ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌ¥ ˆ¥ÎÓ„Ó, ‚ ÓÁ‚ËÚÍÛ ‰Âʇ‚Ë — ˆÂ ‚Â΢ÂÁÌ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl Á‡ı¥‰ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ÚË‚‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÍÛθÚÛË, ·‡„‡Ú¸Óı ÒÔÓ· ¥ ÔÓÏËÎÓÍ. Ç¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Á‡ ˆ¥ÎÂ, ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÚÓ„Ó, ˘Ó ‰Âʇ‚‡ π ÔÓ‰ÛÍÚÓÏ ·ÂÁÔÓÒ‰̸Ӫ Ú‚Ó˜ÓÒÚË Ï¥Î¸ÈÓÌ¥‚, ‡ Ì ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó˛ „¥ÁÌÓ˛ ¥ ͇ÔËÁÌÓ˛ ÒËÎÓ˛, ÔËıÓ‰flÚ¸ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‚‡ÊÍÓ. ß ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ Ì¥‰Â Ì Á‡‚¯˂Òfl, ̇‚¥Ú¸ ‚ ̇ȷ¥Î¸¯ Î¥·Â‡Î¸ÌËı ͇ªÌ‡ı. èÂÂı¥‰ ͇ªÌ á‡ıÓ‰Û ‰Ó Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ÙÓÏË ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡‚Òfl Ô¥Ӊ˘ÌËÏË ÔÓÚÂÒÚ‡ÏË Ï‡Ò, flÍ¥ ÏÓ„ÎË ·ÛÚË ÒÔflÏÓ‚‡ÌËÏË flÍ ÔÓÚË „Ì¥Ú˛˜Ó„Ó ¥ Á‡ÍÓÒÚÂÌ¥ÎÓ„Ó ÒÚ‡Ó„Ó Î‡‰Û, Ú‡Í ¥ ÔÓÚË ÌÓ‚Óª ÒËÒÚÂÏË, fl͇ ˘Â Ì ̇‚˜Ë·Òfl ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ‚‡ıÓ‚Û‚‡ÚË Ì‡Ó‰Ì¥ Ú‡‰Ëˆ¥ª. ì ÂÁÛθڇڥ Ê ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ ÓÔˇ·Òfl ̇ ‚‡ÚÓÒÚ¥ ÓÁ‚ËÌÛÚÓ„Ó ÛÚËÎ¥Ú‡ËÁÏÛ Ú‡ Î¥·Â‡Î¥ÁÏ, flÍ¥ Ï¥ˆÌ¥ÎË ¥ ÔÓÌËÁÛ‚‡ÎË ÓÒÌÓ‚ÌÛ Ï‡ÒÛ Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl. ÇÂÎË͇ ÔÂÂÏÓ„‡ Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ·Û· ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ◊Á‡ı¥‰Ì¥ ͇ªÌË ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÛ‚‡ÎËÒfl ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ, ÔÂÂıÓ‰ËÎË ‚¥‰ ÂÔÓıË ‰Ó ÂÔÓıË ÛÒ¥π˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛, ‚ÒÚË„‡˛˜Ë ◊ÔÓÒ‚¥ÚËÚËÒfl“ ‰Ó ÌËÁ¥‚, ‰Ó Ò‡ÌͲÎÓÚ¥‚“. ë‡ÏÂ Ú‡Í ÒÚ‚Ó˛‚‡Î‡Òfl ÓÒÌÓ‚‡ ‰Îfl ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl ◊ÌËÁÛ“ Û ◊‚Âı“, ‰Îfl ÁÓÒÚ‡˛˜Ó„Ó ‚ÔÎË‚Û ◊ÌËÁ¥‚“ ̇ ‚·‰Û, ‡Î ‚Ê Ì Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÔÓ‚Òڇ̸, ‡ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛˜Ë ÏÂı‡Ì¥ÁÏË, ‚·ÒÚË‚¥ Î¥·Â‡Î¸ÌÓ-‰ÂÏÓ͇ÚË˜Ì¥È ÒËÒÚÂÏ¥. ì êÓÒ¥ª ÒÂÎflÌҸͥ ÔÓ‚ÒÚ‡ÌÌfl ÚÂÊ ·ÛÎË ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ ̇ ÁÌˢÂÌÌfl Ô‡‚Îfl˜Óª ÂÎ¥ÚË, ̇ ÁÌˢÂÌÌfl Î¥·Â‡Î¥ÁÛ˛˜Óª ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË. ∫ıÌ¸Ó˛ ÏÂÚÓ˛ ·Û· Á‡Ï¥Ì‡ ‰Âʇ‚Ë ÒËÒÚÂÏÓ˛ Ó‰ÌÓÚËÔÌËı „Óχ‰, ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛˜Ë ÔË ˆ¸ÓÏÛ ÔË̈ËÔ ÍÓÁ‡ˆ¸ÍÓ„Ó ÍÓ·. é‰Ì‡Í ÓÁÍÓÎ Ï¥Ê Ì‡Ó‰ÓÏ ¥ ‚·‰Ó˛, ˘Ó ÒÍ·‚Òfl ¥ÒÚÓ˘ÌÓ, ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ·ÛÌÚ¥‚ÌËÍË Ì ÏÓ„ÎË ¥ÌÚÂ∂Û‚‡ÚË ÓÒ¥ÈҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ú‡ ÛÚ‚ÓËÚË ÌÓ‚Û ‰Âʇ‚Û. ñÂ È ·ÛÎÓ Ô˘ËÌÓ˛ ªı̸Ӫ ÔÓ‡ÁÍË. ቇ‚‡ÎÓÒ¸, ˘Ó ‚ ˆ¸ÓÏÛ fl‚̇ Ô‚‡„‡ êÓÒ¥ª: ‡ı‡ª˜Ì¥ ÒËÎË ÚÛÚ Ì ·ÛÎË ÒÔÓÏÓÊÌ¥ Á‡„‡Î¸ÏÛ‚‡ÚË ÔÓÒÚÛÔÓ‚ËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ, Ûڂ‰ÊÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ. Å¥‰‡ Ê ·Û· ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì ڥθÍË ·ÛÌÚ¥‚ÌËÍË Ì ÏÓ„ÎË Ó·’π‰Ì‡ÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ Ò‚Óªı Á¥‚Ì˛‚‡Î¸ÌËı ¥‰Â‡Î¥‚, ‡Î ¥ Ô‡‚Îfl˜‡ ÂÎ¥Ú‡ Ì ·Û· ÒÔÓÏÓÊ̇ Á‡Í¥ÔËÚË ‚ ̇Ӊ¥ ‰Âʇ‚Ì¥ ‚‡ÚÓÒÚ¥, Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ¥ÒÚ, ÌÂı‡È ¥ Ó‰ÌÓ·ÓÍËÈ, χÒÓ‚Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ. í‡Í‡ ‰‚ÓÒÚÓÓÌÌfl
41 Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê.
êéëßü
éÅêßâ áÄ Ééêàáéçíéå
åÄäëàå êéáìåçàâ
—
äêàáéÇÄ íéóäÄ
ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫
ì͇ªÌ‡, ˆ¥Î¥Ò̇ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ, π ÚËÏ ‚ÛÁÎÓÏ, ˘Ó Ï¥„ ·Ë ÒÚ‡·¥Î¥ÁÛ‚‡ÚË È „‡ÏÓÌ¥ÁÛ‚‡ÚË „ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ ̇ ‚Ò¥È Ô¥‚Ì¥˜Ì¥È Ô¥‚ÍÛÎ¥. ÖÙÂÍÚ˂̇ Ï¥Ê̇Ӊ̇ ÔÓÎ¥ÚË͇ — ˆÂ ÚÓÈ ˜ËÌÌËÍ, flÍËÈ Ï‡‚ ·Ë ÔÓ‚ÂÌÛÚË Ì‡Ï Ò‡ÏÓÔÓ‚‡„Û ¥ ‚Ô‚ÌÂÌ¥ÒÚ¸ Û Ò‚Óªı ‰¥flı. Ç·ÒÌ¥ Óθ ¥ Ï¥ÒˆÂ Û Ò‚¥ÚÓ‚Ëı Á‚’flÁ͇ı π ÔËÓ‰ÌËÏ ÒÔflÏÛ‚‡ÌÌflÏ ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË ÒԥθÌÓÚË, ˘Ó ÔÓÁ·Û·Òfl ÍÓÏÔÎÂÍÒ¥‚ ÏÂ̯‚‡ÚÓÒÚË. ë‡Ï ˆ¥ ¥ÌÙ‡ÌÚËθ̥ ÍÓÏÔÎÂÍÒË Á ªıÌ¸Ó˛ ̇ª‚ÌÓ˛ ¥ ÍÓÒÚÛ·‡ÚÓ˛ ÊÂÒÚËÍÛÎflˆ¥π˛ ÔÓÏÓ‚ÎflÎË ‚ ‡‚ÚÓ‡ı “ÑÂÍ·‡ˆ¥ª ÔÓ ‰Âʇ‚ÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ“ Á ªª Á‡‚˜‡ÒÌËÏË Á‡ÒÚÂÂÊÂÌÌflÏË ¥ Ò‡ÏÓÓ·ÏÂÊÂÌÌflÏË. ÑÂÍ·‡ˆ¥ª, Á‚˘‡ÈÌÓ, Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ‡Ì¥¯Â, Ì¥Ê Ò‡Ï ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ, ‡ ÚÓÏÛ Ôӂ‰¥Ì͇ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÌÓ‚ÓÏÛ, ÒÛ‚ÂÂÌÌÓÏÛ, ÒÚ‡ÚÛÒ¥ χπ Á‡Á̇ÚË ÍÓÂÍÚË‚. èÓÚËÒÚÓflÌÌfl ‰‚Óı Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ÒËÒÚÂÏ, flÍ ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ‰Ó ͇˛ Á‡„ÓÒÚËÎÓ ÔÓ·ÎÂÏÛ ‚ËÊË‚‡ÌÌfl β‰ÒÚ‚‡, Ï‡π ‰‡‚Ì˛, ‡Î ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÔÓÁÓÛ ¥ÒÚÓ¥˛. êÓÁÍÓÎ êËÏÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª ÒÚ‡‚ ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ Ô‚ËÌÌÓª ÔÓÎflËÁ‡ˆ¥ª ÍÛθÚÛÌÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ˆ¥ÎÓ„Ó, ÛÚ‚ÓÂÌÓ„Ó ÂÎΥ̇ÏË Ú‡
ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ڥθÍË ÔÓÒËβ‚‡Î‡ ÓÁÍÓÎ, ÔËÁ‚Ӊ˷ ‰Ó ÔÓ„ÎË·ÎÂÌÌfl ‚Á‡πÏÌÓ„Ó ‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl ¥ ÒÚ‡ıÛ, ÔÓÒËβ‚‡Î‡ ÌÂ̇‚ËÒÚ¸ ÌËÁ¥‚ ‰Ó ÂÎ¥Ú‡ÌËı ¯‡¥‚. í‡Í ̇ÍÓÔ˘ۂ‡‚Òfl ‚Ë·ÛıÓÌ·ÂÁÔ˜ÌËÈ Ï‡ÚÂ¥‡Î, ˘Ó ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó „¥„‡ÌÚÒ¸ÍÓ„Ó ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ‚Ë·ÛıÛ, ‰Ó ÛÈÌÛ‚‡ÌÌfl ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË Û 1917 Óˆ¥.(...) ëÔˆË٥͇ êÓÒ¥ª, ̇ Ï¥È ÔÓ„Îfl‰, ÔÓÎfl„‡π ̇҇ÏÔ‰ Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚Ó̇ ÔÓ·Ûπ ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÚËÒfl ‰Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ◊‚ Á‡‚¥¯ÂÌÓÏÛ Òڇ̥“, Á‡Ù¥ÍÒÛ‚‡ÚËÒfl ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÌÂÁÛ˜ÌÓÏÛ Òڇ̥. éÒÓ·ÎË‚¥ÒÚ¸ ÔÓÎfl„‡π ˘Â ¥ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÓÁÍÓÎ, flÍ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ÌÂÁ‰‡ÚÌÓÒÚ¥ Á‰¥ÈÒÌËÚË ÔÂÂı¥‰, ÒÚ‚Ó˛π ¥ ÒÚËÏÛβπ ÓÁ‚ËÚÓÍ ı‡‡ÍÚÂÌÓª ÒËÒÚÂÏË ÌÂÓ∂‡Ì¥˜ÌËı fl‚ˢ (̇ÔËÍ·‰, "‚¥‰¥‚‡Ì¥ÒÚ¸ ‚¥‰ ÁÂÏÎ¥" ¥ÌÚÂÎ¥∂Â̈¥ª). ñ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË êÓÒ¥˛ flÍ Ô‚ÌËÈ ÓÒÓ·ÎË‚ËÈ ÌÂÓ∂‡Ì¥˜ÌËÈ ÚËÔ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. ∫ª ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ‰‡π ·‡„‡ÚËÈ Ï‡ÚÂ¥‡Î ‰Îfl ‚Ë‚˜ÂÌÌfl Ì·ÂÁÔÂÍ ÔÂ¥Ó‰Û ÔÂÂıÓ‰Û ‚¥‰ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ‰Ó Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ¥ Íˉ‡π Ò‚¥ÚÎÓ Ì‡ Ô‚̥ ÔÓˆÂÒË, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl ‚ ¥Ì¯Ëı ͇ªÌ‡ı, ̇ÔËÍ·‰ ‚ ã‡ÚËÌÒ¸Í¥È ÄÏÂˈ¥ ˜Ë ÄÙˈ¥. ÑÂ˘Ó Á ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥ÒÚÓ¥ª ì 1917 Óˆ¥ Á‡Í¥Ì˜Ë‚Òfl Ô¯ËÈ ¥Ì‚ÂÒ¥ÈÌËÈ ˆËÍÎ ¥ÒÚÓ¥ª êÓÒ¥ª. ëÂÔÂ̸ 1991 ÓÍÛ Á‡‚¯˂ ‰Û„ËÈ ˆËÍÎ. ßÒÚÓ¥fl ̇ ˆ¸ÓÏÛ Ì ÁÛÔËÌË·Òfl, ‚Ó̇ ÔÓ‰Ó‚ÊÛπÚ¸Òfl ¥ ÔËıÓ‚Ûπ ‚ ÒÓ·¥ ÒÚ‡¥ ÔÓ·ÎÂÏË, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÔÓÓ‰ÊÛ˛˜Ë ÌÓ‚¥. ì Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı ̇ ÔÓÛ¯ÂÌÌfl ÔË̈ËÔÛ Á¥‚ÌflÈÎ¥‚ÍË Ï‡ÒË ÏÓ„ÎË ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË (...) ÒÂÎflÌÒ¸ÍËÏË ÔÓ‚ÒÚ‡ÌÌflÏË. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ‚ Ì‡Ò ¥ÒÚ ÌÂÁ‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ÔÓÛ¯ÂÌÌflÏ ÔË̈ËÔÛ Á¥‚ÌflÈÎ¥‚ÍË ‚¯ڥ-Â¯Ú ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ‡‰flÌÒ¸ÍÓª ÒËÒÚÂÏË, ÔÓfl‚Û flÍÓª Ì Ô‰·‡˜Û‚‡Î‡ ÊӉ̇ Á ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÒËÎ, ˘Ó ·‡ÎË Û˜‡ÒÚ¸ ‚ Ô‚ÓÓÚ¥. ë··Í¥ÒÚ¸ ‡‰flÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË ÔÓÎfl„‡Î‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚Ó̇ Ì χ· ̇ χÒÓ‚ÓÏÛ ¥‚Ì¥ Ï¥ˆÌÓª ÍÛθÚÛÌÓª ÓÒÌÓ‚Ë. ч‚Ì¥È ÒËÌÍÂÚËÁÏ ÛÈÌÛ‚‡‚ ‰Âʇ‚Ì¥ÒÚ¸, ‡ ÍÛθÚÛ‡, ˘Ó ·Û· ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ Á ÓÒÚÓÏ Ú‡ ÓÁ‚ËÚÍÓÏ, χ· ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ Ò··ÍÛ ¥ Ó‰ÌÓ·ÓÍÛ Ô¥‰ÚËÏÍÛ, ˘Ó Ì ÒÔËflÎÓ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌ˛ ˆ¸Ó„Ó ÚËÔÛ ÍÛθÚÛË ‚ ÓÒÌÓ‚Û ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË. ëÛÒԥθÒÚ‚Ó ‚Ú‡ÚËÎÓ Ó¥πÌÚËË, Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË Ò·Â, Ò‚Óª Ò··ÍÓÒÚ¥, Ò‚Ó˛ Ó·ÏÂÊÂÌ¥ÒÚ¸, Ò‚¥È “Á‚ÓÓÚÌËÈ ·¥Í“. ñ Ì ڥθÍË Ó·ËÎÓ Ú‡ÍÛ ÒËÒÚÂÏÛ Î„ÍÓ˛ Ï¥¯ÂÌÌ˛ ‰Îfl ÍËÚËÍË Á ÛÒ¥ı ·ÓÍ¥‚, ̇‚¥Ú¸ Ò‚ÓªÏ ÔË·¥˜ÌËÍ‡Ï ‚Ó̇ ÔÓ˜‡Î‡ Á‰‡‚‡ÚËÒ¸ ˜ËÏÓÒ¸ Ì ÁÓ‚Ò¥Ï ÔËÓ‰ÌËÏ, ¥ ‚ÓÌË ‚Ú¥¯‡ÎËÒ¸ ÚËÏ, ˘Ó ªª Ï¥ÌÛÒË ˆÂ ÚËϘ‡ÒÓ‚Â fl‚ˢÂ, ı‚ÓÓ·‡ ÓÒÚÛ.
42
Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê. êéëßü — äêàáéÇÄ íéóäÄ ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫ åÄäëàå êéáìåçàâ. éÅêßâ áÄ Ééêàáéçíéå
·ÚËÌfl̇ÏË. ëı¥‰ ¥ á‡ı¥‰ ‚¥‰ÚÓ‰¥ ıÓ˜ ¥ Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û π‰ÌÓÒÚ¥, ‡ÎÂ È Ì ÏÓÊÛÚ¸ ÔÓÒÚÛÔËÚËÒfl Ó‰ËÌ Ó‰ÌÓÏÛ Ô¯¥ÒÚ˛. êËÏ ¥ äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓθ, è‡Ô‡ Ú‡ è‡Ú¥flı Á‡‚Ê‰Ë ·ÛÎË ÒÛÔÂÌË͇ÏË. ÇËÌËÍÎË ‰‚‡ Ò‚¥ÚË, ‚ ¥ÒÚÓË˜Ì¥È ‰ÓÎ¥ flÍËı π Ô‡‡ÎÂÎ¥, ˘Ó ‚͇ÁÛ˛Ú¸ ̇ ÒÔÓ¥‰ÌÂÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸. ä‡ÓÎ¥Ì∂Ë Ú‡ ê˛ËÍӂ˘¥, ë‚fl˘ÂÌ̇ êËÏҸ͇ ¥ÏÔÂ¥fl Ú‡ ä˪‚Ҹ͇ êÛÒ¸ Á’fl‚ËÎËÒfl, ÓÁ‚Ë‚‡ÎËÒfl ¥ Á‡ÌÂÔ‡‰‡ÎË Á‡ Ó‰Ì¥π˛ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ˛ ÒıÂÏÓ˛. á ˜‡ÒÓÏ ¥ ̇ á‡ıÓ‰¥, ¥ ̇ ëıÓ‰¥ ‚¥‰·Û‚‡Î‡Òfl ÒÚÛÍÚۇΥÁ‡ˆ¥fl, ÔÓÒÚ‡‚‡ÎË ¥ ÛÒ‡ÏÓÒÚ¥ÈÌ˛‚‡ÎËÒfl ÒԥθÌÓÚË: ه̈ÛÁË, ¥Òԇ̈¥, ‡Ì„ΥȈ¥, ̥ψ¥, „Óη̉ˆ¥ — Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ; ‚ÓÎÓıË, ÛÒ˘¥, ÔÓÎflÍË, Û„Óˆ¥, ÎËÚÓ‚ˆ¥, ˜ÂıË,·Ó΄‡Ë, Ò·Ë, ÏÓÒÍÓ‚ËÚË — Á ¥Ì¯Ó„Ó. ÅÓÓÚ¸·‡ Á‡ ÓÁÔÓ‰¥Î ÒÙ ‚ÔÎË‚Û Ú‡ÍÓÊ ‚·Òfl Ô‚‡ÊÌÓ ‚Ò‰ËÌ¥ ˆËı „ÛÔ. ßÒÚÓ¥˛ á‡ı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË ‚ËÁ̇˜‡ÎÓ ÒÛÔÂÌËˆÚ‚Ó Ï¥Ê ÄÌ„Î¥π˛, î‡Ìˆ¥π˛, ßÒԇ̥π˛, Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈҸͥ ÚÂËÚÓ¥ª ·ÛÎË ‡ÂÌÓ˛ Á‡ÔÂÍÎÓª ·ÓÓÚ¸·Ë Ï¥Ê åÓÒÍ‚Ó˛, ãËÚ‚Ó˛, èÓθ˘Â˛,ì„Ó˘ËÌÓ˛. äÓÎË ˆ¥ ÒËÒÚÂÏË ‚ËÁ̇˜ËÎËÒfl ‚ Ò‚Óªı ÓÒÌÓ‚ÌËı Ô‡‡ÏÂÚ‡ı, ̇ÒÚ‡‚ ˜‡Ò ÔÓÁ‡ÒËÒÚÂÏÌÓª
ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ª. äÓÎÓÌ¥Á‡ˆ¥fl çÓ‚Ó„Ó ë‚¥ÚÛ Á‡ı¥‰ÌËÏË Â‚ÓÔÂȈflÏË, ‡ Ö‚‡Á¥ÈÒ¸ÍËı ÔÓÒÚÓ¥‚ — Òı¥‰ÌËÏË Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡Î‡Òfl χÈÊ ӉÌÓ˜‡ÒÌÓ, ÔÓ‰¥·ÌËÏË ÏÂÚÓ‰‡ÏË ¥ ÔËÁ‚· ‰Ó ÔÓ‰¥·ÌËı ÂÁÛθڇڥ‚. èÓÚfl„ÓÏ XVIII ÒÚ. ÓÍÂÒÎËÎËÒfl ‰‚¥ ÏÓ„ÛÚÌ¥ ÒԥθÌÓÚË ÍÓÎÓÌ¥ÒÚ¥‚, Ô¥‚Ì¥˜ÌÓ‡ÏÂË͇ÌҸ͇ Ú‡ ÓÒ¥ÈҸ͇. Ç ªıÌ¥È ‡ÚË·ÛÚˈ¥, Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, ÍÓÌÒÚ‡ÌÚ‡ı Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ¥ ̇‚¥Ú¸ ‰Âʇ‚ÌËı „·‡ı ΄ÍÓ ‚Ô¥Á̇πÚ¸Òfl ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ÔÓÓ·‡Á — ËÏÒ¸ÍËÈ ÓÂÎ, „ÓÒÔÓ‰‡ Ò‚¥ÚÛ. ÉÓÒÔÓ‰‡¥‚ ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl ‰‚Óπ, ¥ ªıÌfl ÔÓÁˈ¥È̇ ·ÓÓÚ¸·‡ Á‡ ÒÙÂË ‚ÔÎË‚Û Ì‡ ̇¯Ëı Ó˜‡ı Ô¥‰ıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó ˜Â„Ó‚Óª ‰‡Ï‡Ú˘ÌÓª ÓÁ‚’flÁÍË. ÄΠ̠ÒÎ¥‰ ÓÁ‡ıÓ‚Û‚‡ÚË, ˘Ó ˆÂ ·Û‰Â ÔÓ‡Á͇ ˜Ë Á‡„Ë·Âθ Ó‰ÌÓ„Ó Á ÔÂÚẨÂÌÚ¥‚ ̇ Ò‚¥ÚÓ‚Â ‚·‰‡˛‚‡ÌÌfl. ñ ÒÛÔ˜ËÎÓ · Á‡„‡Î¸ÌËÏ ÒÚÛÍÚÛÌÓ-‰Ë̇ϥ˜ÌËÏ Á‡ÍÓÌÓÏ¥ÌÓÒÚflÏ, flÍËÏ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡Ì¥ ÔÓˆÂÒË ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ¥ ‚Á‡πÏÓ‰¥ª ÒԥθÌÓÚ. 燯 ˜‡Ò ÔËÍÏÂÚÌËÈ ÚËÏ, ˘Ó Ô¥ÒÎfl ¥ÁÌÓÒÔflÏÓ‚‡ÌÓª ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ª, Ô¥ÒÎfl ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ‰‚Óı ÍÛθÚÛÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ˆ¥ÎÓÒÚÂÈ, ˘Ó ·ÂÛÚ¸ Ò‚¥È ÔÓ˜‡ÚÓÍ ‚ Äθԇı
¥ ÁÛÒÚ¥˜‡˛Ú¸Òfl ̇ ÅÂ¥Ì∂Ó‚¥È ÔÓÚÓˆ¥, Ô¥ÒÎfl ÔÂ¥Ó‰Û ªı ‚Á‡πÏÌÓ„Ó ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl ¥ “‚Ô¥Á̇‚‡ÌÌfl“ Ó‰ÌËÏ Ó‰ÌÓ„Ó, ÒËÒÚÂχ ‚¥‰ ÔÓÒÚÓª ·¥ÔÓÎflÌÓÒÚË ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó ÒÍ·‰Ì¥¯Ó„Ó ÚËÔÛ Ò‡ÏÓÓ∂‡Ì¥Á‡ˆ¥ª. ∫ª ‰Ë̇ϥÍÛ ‚ËÁ̇˜‡π ÛÊ ‚Á‡πÏÓ‰¥fl Ì ڥθÍË ÒÛÔÂÒÚÛÍÚÛ, ‡ÎÂ È ÒÛ·ÒÚÛÍÚÛ, ‰Ó̉‡‚̇ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡ÌËı ˆËÏ ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï — á‡ı¥‰ÌÓª ¥ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË. ÑÓÒ¥ ‚ÓÌË ÓÁ‚Ë‚‡ÎËÒfl, ÛÏÓ‚ÌÓ Í‡ÊÛ˜Ë, Ó·ÂÌÛ‚¯ËÒ¸ Ӊ̇ ‰Ó Ó‰ÌÓª ÒÔË̇ÏË. ëÔÓ˜‡ÚÍÛ ˆÂ ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ëòÄ Ú‡ êÓÒ¥ª, ‡ ÔÓÚ¥Ï ˆ¥ ‰‚‡ ‰¥Úˢ‡ ‚Ê ҇ϥ ‰ËÍÚÛ‚‡ÎË Â‚ÓÔÂȈflÏ Ú‡ÍËÈ ÒÚËθ Ôӂ‰¥ÌÍË. íÂÔÂ, ÍÓÎË ‰‚¥ Ò‚¥ÚÓ‚¥ ¥ÏÔÂ¥ª ‚Ê ҇ϥ ¯Û͇˛Ú¸ ¯Îflı¥‚ ‚Á‡πÏÓ‰¥ª, Ú ҇Ï Ú·‡ ÁÓ·ËÚË ¥ ‰‚ÓÏ ˜‡ÒÚËÌ‡Ï Ï‡ÚÂËÌÒ¸ÍÓ„Ó ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ. çËÌ¥ ÙÓÏÛπÚ¸Òfl ÌÓ‚‡ flÍ¥ÒÚ¸ ÒÚ‡Ëı, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÔË̈ËÔÓ‚Ó ÌÓ‚¥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË. ç‡Á‚ÂÏÓ ªı. ñ ÒÚÓÒÛÌÍË Ï¥Ê : ëòÄ Ú‡ êÓÒ¥π˛, ëòÄ Ú‡ á‡ı¥‰ÌÓ˛ Ö‚ÓÔÓ˛, êÓÒ¥π˛ Ú‡ ëı¥‰ÌÓ˛ Ö‚ÓÔÓ˛, flÍ¥ χ˛Ú¸ ‚ÂÎËÍÛ ¥ÒÚÓ¥˛ ¥ ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ Á̇˜ÌÓª ÍÓÂÍÚË‚Ë. Ç¥‰ÌÓÒËÌË Ï¥Ê : ëı¥‰ÌÓ˛ Ö‚ÓÔÓ˛ Ú‡ á‡ı¥‰ÌÓ˛
ťθ¯Ó‚ËÁÏ Á‡Í¥ÔË‚Òfl flÍ Â‡Íˆ¥fl ̇ ¥ÁÌÓχ̥ÚÚfl, ̇ ‰¥‡ÎÓ„, flÍ ‚Ë·Ûı, ˘Ó ÒÔflÏÛ‚‡‚Òfl ÔÓÚË ◊͇‰ÂÚ¥‚“ Ú‡ ‚·‰Ë, ˘Ó ·Û· ÌÂÁ‰‡Ú̇ ÔˉۯËÚË Î¥·Â‡Î¥ÁÏ. á‚¥‰ÒË, Ә‚ˉÌÓ, ·‡Ê‡ÌÌfl ÌÓ‚Óª ‚·‰Ë ÒÚ‚ÓËÚË ¥Î˛Á¥˛ ‡·ÒÓβÚÌÓª ÏÓÌÓÎ¥ÚÌÓÒÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, Ûڂ‰ËÚË Á‡„‡Î¸ÌÛ ¥ π‰ËÌÛ è‡‚‰Û, ˘Ó Ì Á̇π Î¥·Â‡Î¸ÌÓ„Ó Ôβ‡Î¥ÁÏÛ. èˉۯÂÌÌfl ¥ÁÌÓχ̥ÚÌÓÒÚË ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ‚ÂÎËÍÓª Ì·ÂÁÔÂÍË. ç‡ÒËθÒÚ‚Ó Ì‡‰ ̇ȷ¥Î¸¯ Ú‚Ó˜ËÏË ÙÓχÏË ‰¥flθÌÓÒÚË ‚ ÍÛθÚÛ¥, ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥, ÚÓڇθÌËÈ Ú¥ÛÏÙ Ò¥ÓÒÚË ÔÓÁ·‡‚ËÎË ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÓÁÛÏÛ, ͇ÒË, ‚¥Ë, ‰ÛıÓ‚ÌÓª ÒËÎË. óÂÂÁ Ú ‚ÓÌÓ ‚Ú‡ÚËÎÓ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÔËÈχÚË ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌ¥ ¥¯ÂÌÌfl, ÙÓÏÛ‚‡ÚË „ÎË·¯¥ ¥ ÁÏ¥ÒÚÓ‚Ì¥¯¥ ÒÂÌÒË Ú‡ Ó¥πÌÚÛ‚‡ÚËÒfl Û ˘Ó‡Á ÒÍ·‰Ì¥¯ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ Á‡‚‰‡ÌÌfl, flÍ¥ ‰Ó‚Ó‰ËÎÓÒfl ‚Ë¥¯Û‚‡ÚË, ÒÚ‡‚‡ÎË ‚Ò ÒÍ·‰Ì¥¯ËÏË. èÓÏ¥ÊÌËÈ ÒÚ‡Ì êÓÒ¥ª Ï¥Ê ‰‚Óχ ÓÒÌÓ‚ÌËÏË ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥flÏË ‚Ëfl‚Ë‚Òfl ‚Í‡È Ì·ÂÁÔ˜ÌËÏ: ÂÎÂÏÂÌÚË ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª ÒÍ·ÎËÒfl ‚ ÒËÒÚÂÏÛ, fl͇ Ïӄ· ÁÓ·ËÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÌÂÁ‰‡ÚÌËÏ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË Ï¥Ì¥Ï‡Î¸ÌËÈ ¥‚Â̸ Ò‡ÏÓÔ¥Á̇ÌÌfl, ÓÁÛÏ¥ÌÌfl Ò‚¥ÚÛ ¥ Ò‚Ó„Ó Ï¥Òˆfl ‚ ̸ÓÏÛ, ‡ ÓÚÊ ¥ ÌÂÁ‰‡ÚÌËÏ ÔÓÚËÒÚÓflÚË ÒÚËı¥ÈÌËÏ ÛÈÌ¥‚ÌËÏ ÔÓˆÂÒ‡Ï. Ñ‚ÓflÍ¥ÒÚ¸ ÏӇθÌËı ÓÒÌÓ‚ ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË ÁÛÏÓ‚Ë· Ò··ÍÛ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ò‡ÏÓ‚¥‰Ìӂ₇ÚËÒfl, ‰Ó·ÚË ÌÂÒÛÏ¥ÒÌ¥ÒÚ¸ Á‡„‡Î¸ÌËı ¥ ÎÓ͇θÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚, ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó Á·ÂÂÊÂÌÌfl ‰Ó‡ı‡ª˜ÌÓ„Ó ÍÓÎÂÍÚË‚¥ÁÏÛ ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Á·ÂÂÊÂÌÌfl ÓÒÚÛ ¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ. í‡Í‡ ‰Âʇ‚‡ Ì Ïӄ· ÔÓπ‰Ì‡ÚË ‚ π‰ËÌ „‡ÏÓÌ¥ÈÌ ˆ¥Î ¥ÁÌ¥ ÔÓ‚ÂıË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ¥π‡ı¥ª, ÁÓÍÂχ Ï¥ÒÚÓ Ú‡ ÒÂÎÓ. êÓÁÍÓÎÓÚ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ì ÏÓ„ÎÓ ÒÔ‡‚ËÚËÒfl Á ÔÓÒÚ¥ÈÌËÏ Ò‡ÏÓÛÈÌÛ‚‡ÌÌflÏ ÍÛθÚÛË Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, ÔÓÒ··Î˛‚‡ÚË, ‡ ÚËÏ Ô‡˜Â ÛÒÛ‚‡ÚË ÛÈÌ¥‚Ì¥ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚ¥ Ï¥Ê ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ˛ ‚Ë¥¯Û‚‡ÚË ÛÒ ÒÍ·‰Ì¥¯¥ Á‡‚‰‡ÌÌfl, ÓÁ‚Ë‚‡ÚË ‚ˢ¥ ÔÓ‚ÂıË ÍÛθÚÛË ¥ ÒÚ‡ıÓÏ Ô‰ ÂÁÛθڇڇÏË ˆ¥πª ‰¥flθÌÓÒÚË, Ô‰ ‰¥‡ÎÓ„ÓÏ, ¥ÁÌËÏË ‰ÛÏ͇ÏË, flÍ¥ Ô¥‰Ë‚‡ÎË ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÛ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˛. è‚ÓÓÚ ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ‰Ë‚ÌÓ„Ó ÍÓÏÔÓÏ¥ÒÛ Ï¥Ê ‰‚Óχ ‚Á‡πÏÓÁ‡Ô˜ÌËÏË Ú‡ Ӊ̇ÍÓ‚Ó ÛÈÌ¥‚ÌËÏË ÚẨÂ̈¥flÏË — ‰Ó ÛÈÌ¥‚ÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë Ú‡ ÔËÚÎÛÏβ˛˜Ó„Ó ˆÂÌڇΥÁÏÛ. ò‡Ô‡ÌÌfl Á Ӊ̥πª ͇ÈÌÓÒÚË ‚ ¥Ì¯Û ÒÚ‡ÎÓ Ì‡È‚‡ÊÎË‚¥¯ËÏ ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ ¥ÒÚÓ¥ª ͇ªÌË ¥ ÁÛÏÓ‚ËÎÓ ÁÏ¥ÌÛ ¥ÒÚÓ˘ÌËı ı‚Ëθ Ú‡ ˆËÍÎ¥‚ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª êÓÒ¥ª. ñËÍÎ¥˜Ì¥ÒÚ¸ ÔËڇχÌ̇ Ì ڥθÍË ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È ¥ÒÚÓ¥ª. è‚̥ ˆËÍÎË ÏÓÊ̇ ÔÓÒÎ¥‰ÍÛ‚‡ÚË, ̇ÔËÍ·‰, ‚ ¥ÒÚÓ¥ª äËÚ‡˛. ÄÎÂ Ú‡Ï ‚ÓÌË ÒÎÛÊËÎË ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌ˛ Á¥‚ÌflÈÎ¥‚ÍË ¥ ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË, fl͇ ªª —
44
Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê.
êéëßü
åÄäëàå êéáìåçàâ.
éÅêßâ áÄ Ééêàáéçíéå
äêàáéÇÄ íéóäÄ
Ö‚ÓÔÓ˛, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÛ Ú‡ ÍÛθÚÛÌÛ ·ÎËÁ¸Í¥ÒÚ¸ ˆËı ÒԥθÌÓÒÚÂÈ, χ˛Ú¸ ÒÚ‡ÚË ÔË̈ËÔÓ‚Ó ÌÓ‚ËÏË, ˘Ó ÔÓ‚’flÁ‡Ì ¥Á ˜‡ÒÚÍÓ‚ËÏ Á·¥„ÓÏ ¥ ˜‡ÒÚÍÓ‚ËÏË ÓÁ·¥ÊÌÒÚflÏË ªıÌ¥ı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. ç‡È·¥Î¸¯ËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ÏË Ï‡πÏÓ Û ‚Á‡πÏÓ‰¥ª Á‡ ÔË̈ËÔÓÏ : ëòÄ+á‡ı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ — êÓÒ¥fl+ëı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡, ÌËÌ¥ ‚‡ÊÎË‚Ó ˆ¥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË ÔÂÂÓÒÏËÒÎËÚË ¥, ÛÒ‚¥‰ÓÏβ˛˜Ë ÛÓÍË ÏËÌÛÎÓ„Ó, Ì ̇‰‡‚‡ÚË ªÏ ‚ËÌflÚÍÓ‚Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl. ç‡ ˜‡Ò¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÔË̈ËÔÓ‚Ó ÌÓ‚Ó„Ó ÚËÔÛ ÒËÒÚÂÏÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ, ˘Ó ªı ‰ËÍÚÛ˛Ú¸ ‡Υª Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌfl, ‡ ҇Ϡ— ̇·„Ó‰ÊÂÌÌfl ÍÓÌÚ‡ÍÚ¥‚ Á‡ ÔË̈ËÔÓÏ : á‡ı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡+ëı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ — ëòÄ+êÓÒ¥fl. éÍÂÏÓ ÒÎ¥‰ Ò͇Á‡ÚË ÔÓ ‚¥‰ÌÓÒËÌË, flÍ¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ ‡ÍÚË‚ÌÓ ÔÓÔ‡∂Û˛Ú¸ ‚¥Ú˜ËÁÌflÌ¥ ÒÚ‡ÚÂ„Ë È ‡Ì‡Î¥ÚËÍË. é‰Ì‡Í ÓÁ‚ËÚÓÍ ˆËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ Òڇ̠ԥÓËÚÂÚÌËÏ Á‡‚‰flÍË Ì‡Á‚‡ÌËÏ ‚ˢÂ, ‚ÓÌË, ̇ ̇¯Û ‰ÛÏÍÛ, ÏÓÊÛÚ¸ ÔËÁ‚ÂÒÚË ‰Ó Ì‚ڥ¯ÌËı ¥ Ì·ÂÁÔ˜ÌËı ̇ÒÎ¥‰Í¥‚. ߉ÂÚ¸Òfl ÔÓ ‚¥‰ÌÓÒËÌË, ˘Ó ÒÍ·‰‡˛Ú¸Òfl Ï¥Ê :
ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫
ëı¥‰ÌÓ˛ Ö‚ÓÔÓ˛ Ú‡ ëòÄ. Ä̇ÎÓ„¥˜Ì¥ Á ÌËÏË ÍÓÌÚ‡ÍÚË Á‡ ÒıÂÏÓ˛ : á‡ı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ Ú‡ êÓÒ¥fl Á‡Î˯ËÎË ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ‰ÓÒËÚ¸ ÔÓÏ¥ÚÌ¥ ÒÎ¥‰Ë, ‡ ˆÂ Ô¥‰Í¥Ôβπ ̇¯¥ ÔËÔÛ˘ÂÌÌfl ÂÏԥ˘ÌÓ˛ ‡∂ÛÏÂÌÚ‡ˆ¥π˛. ßÏÔÂ¥fl χπ Ò‚Óª Á‡ÍÓÌË ÔÓÒÚ‡ÌÌfl, ‚ËÚ‚Ó˛π ÓÒÓ·ÎË‚ËÈ ÚËÔ Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ¥ ÔÒËıÓÎÓ„¥ª. üÍ Á‚˘‡ÈÌÓ, ªª ÍÛθÚÛ‡ π ÔÓı¥‰ÌÓ˛ ‚¥‰ ÍÛθÚÛË ÎÓ͇θÌÓª ÒԥθÌÓÚË, ˘Ó Á„Ó‰ÓÏ ÔÓÚ‡ÔÎflπ Û ‡‰¥ÛÒ ‰¥ª ¥ÏÔÂÒ¸ÍÓ„Ó ‚ÂÎÂÚ‡. ä·Ò˘ÌËÈ ÔËÍ·‰ — ‰‡‚Ìfl Ɉ¥fl Ú‡ êËÏ. í‚Ó˜‡ Óθ, Á‡Í·‰ÂÌÌfl ÓÒÌÓ‚ ̇ÎÂÊËÚ¸ ÒÛ·ÍÛθÚÛ¥, ˜ËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÔÓÁ̇˜ÂÌËÈ „ÎË·ÓÍÓ˛ ÁÓÒ‰ÊÂÌ¥ÒÚ˛ ̇ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı ÔÓ·ÎÂχı, Á‡‚‰flÍË ˜ÓÏÛ ‚ÓÌË ÓÚËÏÛ˛Ú¸ ÛÌ¥‚Â҇θÌ ÓÁ‚’flÁ‡ÌÌfl ‚ ÏËÒÚˆڂ¥, Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ¥ ‚ËÓ·Ì˘Ëı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥flı ‰‡ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ìÚ‚ÓÂÌÌfl ¥ÏÔÂ¥ª ÔÓÁ̇˜ÂÌ ÔÂÂıÓ‰ÓÏ ‚¥‰ ¥ÌÚ‡‚ÂÒ¥ª ‰Ó ÂÍÒÚ‡‚ÂÒ¥ª, ‚¥‰ ÍÛθÚÛË ‰Ó ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª Û òÔÂÌ∂ÎÂ¥‚Ò¸Í¥È ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥ª. ë‡ÏÓ‚Ëfl‚Ë ÒÛÔÂÒÚÛÍÚÛË flÒ͇‚¥, ÔÓ͇ÁÌ¥, ‡∂ÂÒË‚Ì¥, flÍ ÂÍ·ÏÌËÈ ÓÎËÍ — Ó‰ËÌ Á ÔÓÏÓ‚ËÒÚËı
‚Ë̇ıÓ‰¥‚ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ç‡Ò‡‰ÊÂÌÌfl ‰Â˘Ó ‚Û脇ÌËı Á‡ÁÍ¥‚ Û ÎÓÍ‡Î¸Ì¥È ÒԥθÌÓÚ¥, Á flÍÓª ‚Ëȯӂ „¥„‡ÌÚ, Ì¥ÍÓÎË Ì ‰ÓÒfl„‡π ÔÓ‚ÌÓ„Ó ÛÒÔ¥ıÛ. ĉÊ ‚ÓÌË, ˆ¥ Á‡ÁÍË, π Î˯ ÒÔÓ˘ÂÌËÏ, ‰Ó‚‰ÂÌËÏ ‰Ó “ÚÓ‚‡ÌÓ„Ó ‚Ë„Îfl‰Û“, ‡ ÚÓÏÛ ¯ÚÛ˜ÌËÏ ‚‡¥‡ÌÚÓÏ ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚ Á„ÓÌÛÚÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥ ‚·ÒÚË‚Â ˆ¥È χÚÂËÌÒ¸Í¥È ÒԥθÌÓÚ¥. ñ ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸ ҇ϥ ‡ÏÂË͇̈¥, Û flÍËı á‡ı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ Á‡‚Ê‰Ë ‚ËÍÎË͇· ˘ÂÏÍÛ ÌÓÒڇθ„¥˛ ¥ ‚¥‰˜ÛÚÚfl Ò‚Óπª ÍÛθÚÛÌÓª Á‡ÎÂÊÌÓÒÚË. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ¥Ì¯¥È ÎÓÍ‡Î¸Ì¥È ÒÚÛÍÚÛ¥, Á flÍÓ˛ ÒÛÔÂÒÚÛÍÚÛÛ Ì ÔÓ‚’flÁÛπ ÔÛÔÓ‚Ë̇ ÍÛθÚÛÌÓª ÒÔ‡‰ÍÓπÏÌÓÒÚË, ÍÓÌÚ‡ÍÚ ¥Á ˆËÏ Ì‡ÔÓËÒÚËÏ Ô‡Û·¥ÈÍÓÏ ÏÓÊ ÍÓ¯ÚÛ‚‡ÚË ‰ÛÊ ‰ÓÓ„Ó. çÂÁ‚˘̥, ÌÂÁÓÁÛϥΥ ‚ÔÓ‰Ó·‡ÌÌfl ¥ χÌÂË ˆ¸Ó„Ó Ô‡Ú̇ ‚ËÍÎË͇˛Ú¸ ¯ÓÍ, ÔË„ÓÎÓÏ¯Û˛Ú¸, Á‡„ÎÛ¯Û˛Ú¸ ¥ ·ÂÁ ÚÓ„Ó ÏÎfl‚ËÈ, flÍ Û ëı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥, ÔÓÚfl„ ‰Ó Ò‡ÏÓÓÔ‡ÌÛ‚‡ÌÌfl. èÂÒÔÂÍÚË‚‡ ‚Úfl„Û‚‡ÌÌfl á‡ı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË ‚ Ó·¥ÚÛ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª åÓÒÍ‚Ë ‚ËÍÎË͇· ‡ÔÓ͇ΥÔÚ˘̥ ‚ˉ¥ÌÌfl Û ªª ÔÓÁÓÎË‚¥¯Ëı ÏËÒÎËÚÂÎ¥‚ ¥ ̇‚¥Ú¸ ÔÓӉ˷ Û̥͇θÌËÈ Û Ò‚¥ÚÓ‚¥È ÍÛθÚÛ¥
‚¥‰ÒÚÓ˛π, ÚÓ·ÚÓ Ï‡ÎË ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚ÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ‚ êÓÒ¥ª, ̇ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, Ô¥Ӊ˘ÌÓÏÛ ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌ˛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ú‡ ‰Âʇ‚Ë Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ ‰‡‚Ì¥ı Á¥‚Ì˛‚‡Î¸ÌËı ¥‰Â‡Î¥‚ Á‡‚‡Ê‡‚ ÓÁÍÓÎ. çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ‡ÌÚËÎ¥·Â‡Î¸ÌÛ Í‡Ú‡ÒÚÓÙÛ 1917 ÓÍÛ, Á·Â„ÎËÒfl ÒËÎË, ˘Ó ÔÓÚËÒÚÓflÎË Ú‡‰Ëˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ, ÚÓ·ÚÓ ÒËÎË ÓÒÚÛ Ú‡ ÓÁ‚ËÚÍÛ, flÍ¥ Ì ‰‡‚‡ÎË ÁÏÓ„Ë ÒÛÒԥθÒÚ‚Û ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl Û ‚Ëı¥‰ÌÛ ÔÓÁˈ¥˛. (á¯ÚÓ˛ ÔÓ‚ÌÓ„Ó ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl Û ‚Ëı¥‰ÌÛ ÚÓ˜ÍÛ Ì ·ÛÎÓ ¥ ‚ äËÚ‡ª.) ßÒÌÛ‚‡ÌÌfl ¥ÒÚÓ˘ÌËı ˆËÍÎ¥‚ ÔÓ‚’flÁ‡Ì Á ÚËÏ, ˘Ó ÒË·, fl͇ Ô‡ÌÛ‚‡Î‡ ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ̇ÔËÍ·‰ ‡‚ÚÓËÚ‡ËÁÏ, ˜Ë, ̇‚Ô‡ÍË, ‚¥˜Â‚‡ ÒÚËı¥fl, ‚¥‰ÒÚÛÔ‡˛˜Ë Ô¥‰ ‚ÓÓÊËÏ Ì‡ÚËÒÍÓÏ, Ô¥‰ ÚËÒÍÓÏ ÌÂÒÔËflÚÎË‚Ëı ÛÏÓ‚, Ì „ËÌÂ, ‡Î ÓÚËÏÛπ Û ÔÓ‡Áˆ¥ ÌÓ‚ËÈ ¥ÏÔÛÎ¸Ò ‰Ó Ô„ÛÔÛ‚‡ÌÌfl ¥ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl. é‰Ì‡Í ÔÓ‚ÚÓÌÓ„Ó Ì‡ÚËÒÍÛ ‚Ó̇ ÏÓÊ ¥ Ì ‚ËÚËχÚË, ·Ó ÒËÎË, ˘Ó ªÈ ÔÓÚËÒÚÓflÚ¸ ÚÂÊ Á‰‡ÚÌ¥ Ô¥ÒÎfl ÔÓ‡ÁÍË ‰Ó‚¯ËÈ ˜‡Ò ̇ÍÓÔ˘ۂ‡ÚË ÂÒÛÒË. Ç Ò‰̸ӂ¥˜Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ Û XIV ÒÚ. Á ¥ÁÌËı Ô˘ËÌ Á‡ÌÂÔ‡ÎË ÒÂ̸ÈÓ¥ª. ì Ò‰ËÌ¥ XV ÒÚ. ‚ÓÌË ÁÌÓ‚Û ÔÂÂÏÓ„ÎË ‚ ßڇΥª, ÄÌ„Î¥ª Ú‡ ßÒԇ̥ª, Ó‰Ì‡Í ÔÓÚ¥Ï ÔËȯӂ ªı ÔÓ‚ÌËÈ Á‡ÌÂÔ‡‰. ì êÓÒ¥ª ÔÓ‰¥·ÌËÈ ˆËÍÎ¥ÁÏ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó fl͇ · ÚÓ Ì ·Û· ÏӇθ̇ ÓÒÌÓ‚‡ ‰Îfl ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, fl͇ · ÚÓ Ì ·Û· Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl Ú‡ÍÓª π‰ÌÓÒÚË, ‚Ó̇ ‚¥‰ÌÓÒÌÓ ¯‚ˉÍÓ ·‡ÌÍÛÚÛ‚‡Î‡. è‡Ì¥‚ÌËÈ ¥‰Â‡Î Ì¥ÍÓÎË Ì ÔÓÍˉ‡‚ ÒˆÂÌÛ Ô¥ÒÎfl ÔÂ¯Ó„Ó Û‰‡Û. ì ‚ÒflÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ÏÓÊÎË‚ËÈ Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ ÒËÌÛÒÓª‰ÌËÈ ÔÓˆÂÒ ‚¥‰ıÓ‰Û ‚¥‰ Ó∂‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÙÓÏ, flÍ¥ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ÒÍ·ÎËÒfl. Ç¥Ì ‰‡‚ÌÓ ÔË‚ÂÚ‡‚ Û‚‡„Û ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍ¥‚. ç‡ÔËÍ·‰, Á„¥‰ÌÓ Á ÚÂÓ¥π˛ χÍÒËÁÏÛ ¥ÒÚ ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ÒËÎ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÒÚÛÔ‡π ‚ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ Á ‚ËÓ·Ì˘ËÏË ‚¥‰ÌÓÒË̇ÏË, ˘Ó ‚Ëχ„‡π ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı ‚¥‰ÌÓÒËÌ. Ä.íÓÈÌ·¥ ‚‚‡Ê‡‚, ˘Ó ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÏÓÊÛÚ¸ ‚Ú‡˜‡ÚË ◊ÊËÚÚπ‚ËÈ ÔÓË‚“, Ò‚Óπ¥‰ÌÛ ·ÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌÛ Ò‡Ì͈¥˛ (˘ÓÒ¸ ̇ ͯڇÎÚ ◊·Ó„ÓÓÒÚ‡‚ÎÂÌÓÒÚË“ ʼnflπ‚‡), ˘Ó π ÂÁÛθڇÚÓÏ Ô‚¥ÒÌÓª ̉ÓÒÍÓ̇ÎÓÒÚË Î˛‰ËÌË, fl͇ Ì Á‰‡Ú̇ ̇ÎÂÊÌÓ ‚¥‰„ÛÍÌÛÚËÒfl ̇ ‚ËÍÎËÍ Á‡‚‰‡Ì¸, ˘Ó ÒÚÓflÚ¸ Ô‰ ̲. Ç Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ ˆ¸Ó„Ó ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, Á‡ÌÂÔ‡‰ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÓÒÌÓ‚. ì ¥ÁÌËı ÍÓÏ·¥Ì‡ˆ¥flı ˆËı ¥‰ÂÈ ‚ÎӂβπÚ¸Òfl ‚‡ÊÎË‚‡ Òԥθ̇ ‰ÛÏ͇, ˘Ó ‰ÓÎfl ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È ‚Ë¥¯ÛπÚ¸Òfl Ì ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥Ï ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚ËÏ Á˜ÂÔÎÂÌÌflÏ Ó·ÒÚ‡‚ËÌ ˜Ë Ò‚‡‚¥ÎÎflÏ ÓÒ¥·, ‡ ̇ ÒÛÚÌ¥ÒÌÓÏÛ ¥‚Ì¥, ̇ ¥‚Ì¥ Û¯¥ÈÌËı ÒËÎ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ. ñ¥ Û¯¥ÈÌ¥ ÒËÎË ÒÎ¥‰ ¯Û͇ÚË ‚ ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌ¥È ‰¥flθÌÓÒÚ¥ ϥθÈÓÌ¥‚, ‚ ªı Ú‚Ó˜¥È Á‰‡ÚÌÓÒÚ¥ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË ÙÓÏË ‰¥flθÌÓÒÚË ‰Ó ¥‚Ìfl Á‡‚‰‡Ì¸ ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡ ‰Âʇ‚Ë Ú‡ ªª ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó ‚¥‰Ú‚ÓÂÌÌfl, ‚ ·ÂÁÔ‚ÌÓÏÛ ÒÚ‚ÓÂÌÌ¥ Ú‡ ÛÈÌÛ‚‡ÌÌ¥ Ó∂‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌËı Á‚’flÁÍ¥‚, ‚
45 Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê.
Ê‡Ì ‡ÌÚËÛÚÓÔ¥ª. åÓÊÎË‚Ó, ˘Ó È ÄÏÂË͇ ‰Îfl Òı¥‰ÌËı ‚ÓÔÂȈ¥‚ Ô¥ÒÎfl ÚË‚‡Î¥¯Óª ‚Á‡πÏÓ‰¥ª Òڇ̠ÔÓÒÚ‡ıÓ‚ËÒ¸ÍÓÏ. ÄΠ‰Ó‚Ó‰ËÚË ÒÔ‡‚Û ‰Ó ˆ¸Ó„Ó Ì ‚‡ÚÓ. ëÎ¥‰ ÔËÒÎÛı‡ÚËÒfl ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ‰ËÍÚÛπ ÒÚÛÍÚÛ̇ ÏÓ‰Âθ. üÒÌÓ, ˘Ó ̇ÈÒ··¯ËÏ, ̇Ȃ‡ÁÎË‚¥¯ËÏ Ï¥ÒˆÂÏ ‚ ̇¯¥È ÒıÂÏ¥ π ÌÂÒÙÓÏÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ÍÛθÚÛÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª π‰ÌÓÒÚË ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË. 炇ÊÍÓ ÔÓÏ¥ÚËÚË, ˘Ó ҇ϠÚÛÚ Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl ‚ÛÁÓÎ ‚Ò¥ı „ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ì͇ªÌË. üÍ˘Ó ÓÒ¥·Ì¥ÒÚ¸ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË Û ÒËÒÚÂÏ¥ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı Á‚’flÁÍ¥‚ Ì ·Û‰Â ÒÙÓÏÓ‚‡Ì‡, ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ‚ ̇ÔflÏÍÛ ‰Ó Ò͇ÒÛ‚‡ÌÌfl ÒÚ‡ÚÛÒÛ ì͇ªÌË flÍ ÒÛ·’πÍÚ‡ Ï¥Ê̇ӉÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ. ∫ª ‡·Ó ÁÌÓ‚Û ÔÓ„ÎËÌ êÓÒ¥fl, ‡·Ó, ˘Ó ÏÂ̯ ÈÏÓ‚¥ÌÓ, ̇‰ ̲ ·Û‰Â ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌËÈ ÔÓÚÂÍÚÓ‡Ú ‚ÓÓÊÓ„Ó êÓÒ¥ª á‡ıÓ‰Û. ì ÍÓÊÌÓÏÛ ‡Á¥ ˆfl χ∂¥Ì‡Î¸Ì‡ ÁÓ̇ ‚ËÍ΢ ÌÓ‚Û ÒÛÚ˘ÍÛ Á‡ ÒÙÂË ‚ÔÎË‚Û ¥ ̇ȯ‚ˉ¯Â, ˘Ó Υ̥fl ÔÓ‰¥ÎÛ Ï¥Ê ÌËÏË, flÍ ÛÊ ڇÔÎflÎÓÒ¸ Ì ‡Á, ÔÓÎflÊ ÔÓ ÊË‚ÓÏÛ Ú¥Î¥ ì͇ªÌË. é˜Â‚ˉÌÓ, ˘Ó Ú‡ÍËÈ Ô·¥„ ÔÓ‰¥È Ì ӷ¥ˆflπ ÔË‚‡·ÎË‚Ëı ÔÂÒÔÂÍÚË‚ ÛÒ¥È ëı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥. èÓÁˈ¥fl êÓÒ¥ª ̇ ŇÎ͇̇ı
êéëßü — äêàáéÇÄ íéóäÄ ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫ åÄäëàå êéáìåçàâ. éÅêßâ áÄ Ééêàáéçíéå
Ú‡ ̇ 䇂͇Á¥, Û ÔËÚ‡ÌÌflı ÔÓ ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌfl ÒÚÛÍÚÛ çÄíé ̇ Òı¥‰ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ ‚͇ÁÛπ ̇ ÚÂ, ˘Ó ‚¥‰ÒÚÛÔ ¥ÏÔÂ¥ª Á‡‚¯˂Òfl ¥ ̇ Ò‚Óªı ÚÂÔÂ¥¯Ì¥ı ÔÓÁˈ¥flı ‚Ó̇ ˜ËÌËÚËÏ ¯‡ÎÂÌËÈ ÓÔ¥ ·Û‰¸-ÍÓÏÛ. íËÏ ˜‡ÒÓÏ ÁÓ̇ Ì‚ËÁ̇˜ÂÌÓÒÚË, flÍÓ˛ π ÌËÌ¥ Â∂¥ÓÌ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË, ÔÓ‚ÓÍÛ‚‡ÚËÏ ÌÓ‚¥ ¥ ÌÓ‚¥ Á¥ÚÍÌÂÌÌfl. ç ‚‡ÚÓ ÒÔÓ‰¥‚‡ÚËÒfl, ˘Ó Ò˛‰Ë ¥Á Á‡ıÓ‰Û ÔÓ¯Ë˛‚‡ÚËÏÛÚ¸Òfl ÒÔÓ¥‰ÌÂÌ¥ ‚ÓÔÂÈҸͥ ÙÓÏË ÒÔ¥‚ÊËÚÚfl. 燯ËÏ ÒÛÒ¥‰‡Ï ÔÓ ÚÓÈ ·¥Í Öθ·Ë ¥ ÄÎ¸Ô Á‡‡Á ̇ȷ¥Î¸¯Â ‚‡Ê‡Ú¸ Ï¥∂‡ˆ¥ÈÌ¥ Í‚ÓÚË Ú‡ Ó·ÏÂÊÂÌÌfl, ‚ÓÌË ‡Ê ÚÂÔ ӈ¥ÌËÎË Ô‚‡„Ë “Á‡Î¥ÁÌÓª Á‡‚¥ÒË“ ¥ ¥ÁÌËı “Òڥ̓. ëÏ‡Í ‰Ó ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ª χ˛Ú¸ ڥθÍË “ÓÎË“ Á ÍÓÎÓÌ¥Á‡ÚÓÒ¸ÍÓ˛ ÔÒËıÓÎÓ„¥π˛. ÄΠflÍËÈ ÒÂÌÒ Ï¥ÌflÚË ¥‰ÌÓ„Ó “ÒÚ‡¯Ó„Ó ·‡Ú‡“ ̇ ˜ÛÊÓ„Ó? óË Ì Υԯ ‚ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÚË ‚·ÒÌÛ „ÓÒÔÓ‰Û? ç Î˯ ì͇ªÌ‡ Í‚ÌÓ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂ̇ ‚ Ò‡ÏÓÒڂ‰ÊÂÌÌ¥ Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÒԥθÌÓÚË, ‰Îfl ˆ¥πª ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ ̇¯‡ ͇ªÌ‡ ÚÂÊ π ˆÂÌÚÓÏ ‚‡„Ë, ‡ ªª Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌ¥ÒÚ¸ — ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËÏ ˜ËÌÌËÍÓÏ Ò‡ÏÓÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl Ú‡ Ò‡ÏÓÓ„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª. ÅÂÁ ì͇ªÌË ëı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ ÌÂÏËÌۘ ÓÁÔ‡‰‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ̇ ŇÎ͇ÌÒ¸ÍËÈ ë‚¥Ú, ‰Âʇ‚Ë Ç˯„‡‰Ò¸ÍÓª
„ÛÔË ¥ ŇÎÚ¥ÈÒ¸ÍËÈ Â∂¥ÓÌ. ñ¥ 祉¸, ˘Û͇ ¥ ‡Í Á‡‚Ê‰Ë ‰¥flÚËÏÛÚ¸ ÔÓÓ‰Ë̈¥ ¥ ÚÛÎËÚËÏÛÚ¸Òfl Ô¥‰ ÍËÎÓ ÒËθ̥¯Ó„Ó Ì‡ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ıËʇ͇. û„ÓÒ·‚Ҹͥ ÔÓ‰¥ª ˘Â ‡Á ÔÓ¥Î˛ÒÚÛ‚‡ÎË ÔËÒÎ¥‚’fl ÔÓ Ô‡Ì¥‚, ˘Ó Ò‚‡flÚ¸Òfl ¥ ıÎÓÔ¥‚, ‚ flÍËı ˜Û·Ë Ú¥˘‡Ú¸. ñ¥ Ó·ÒÚ‡‚ËÌË ÒıËÎfl˛Ú¸ ì͇ªÌÛ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‚ÁflÚË ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Û ÒÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÒԥθÌÓÚË Û Ò‚Óª ÛÍË. í‡, flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, Ô¯ Ì¥Ê ‰Ó ÒÔ‡‚Ë Ï‡˛Ú¸ ‚ÁflÚËÒfl ÛÍË, ªª ÎÂ‚Ó‚Û ˜‡ÒÚÍÛ ÏÛÒËÚ¸ ‚ËÍÓ̇ÚË „ÓÎÓ‚‡. ñ¥ÎÍÓÏ ÎÓ„¥˜Ì‡ ¥‰Âfl ŇÎÚ¥ÈÒ¸ÍÓ-˜ÓÌÓÏÓÒ¸ÍÓ„Ó ÒÓ˛ÁÛ Á‡‚ËÒ· ‚ ÔÓ‚¥Ú¥ Î˯ ÚÓÏÛ, ˘Ó ·Û· ÍËÌÛÚ‡ flÍ „‡ÒÎÓ, flÍ ÔÓÊÂÍÚ ¥ ÚÓÏÛ ÔÓÚÂ̈¥ÈÌ¥ Ô‡ÚÌÂË ÒÔËÈÌflÎË ªª Ì ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÒÂÈÓÁÌÓ. ç‡Î‡„Ó‰ÊÂÌÌfl Á‚’flÁÍ¥‚ χπ ·ÛÚË ÍÓÏÔÎÂÍÒÌÓ˛, ‚Ë‚‡ÊÂÌÓ˛ ÒÔ‡‚Ó˛, Û Ì¥È Ú·‡ ‚‡ıÛ‚‡ÚË ·ÂÁÎ¥˜ „ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı, ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌËı, ÏÂÚÓ‰ÓÎÓ„¥˜ÌËı ˜ËÌÌËÍ¥‚, ÔÓÚ¥·ÌÓ Ï‡ÚË Ò‚Ó˛ Ú‡ÍÚËÍÛ ¥ ÒÚ‡Ú„¥˛. ç‡ÈÔÂ¯Â Ê ÒÎ¥‰ Á’flÒÛ‚‡ÚË ÛÏÓ‚Ë, Á‡ flÍËı π‰Ì¥ÒÚ¸ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË ÏÓÊÎË‚‡ ‚ ÔË̈ËÔ¥. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó Ú·‡ : ‡) ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË Òԥθ̥ÒÚ¸ ¥ÒÚÓ˘ÌÓª
◊„ÓÏÓÌ¥ ϥθÈÓÌ¥‚“, flÍ¥ ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ ¥ Ìˢ‡Ú¸ ÏӇθ̥ ‚‡ÚÓÒÚ¥ — ÓÒÌÓ‚Û ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‚ ÓÁ‚ËÚÍÛ Ï‡ÒÓ‚Óª Ú‚Ó˜Óª ÂÙÎÂÍÒ¥ª. êÛı, flÍËÈ Ú‚ÓflÚ¸ ˆ¥ ÒËÎË, — ‚Ú¥ÎÂÌÌfl Ô‡„ÌÂÌÌfl ‰Ó Ò‡ÏÓÒڂ‰ÊÂÌÌfl ‚‡ÚÓÒÚÂÈ Ï¥Î¸ÈÓÌ¥‚. ÄΠ‚ êÓÒ¥ª ˆ¥ ‚‡ÚÓÒÚ¥ ҇ϥ Á‡‚Ê‰Ë Ï‡ÎË ÔÓ‰‚¥ÈÌËÈ ¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó ÒÛÔ˜ÎË‚ËÈ ı‡‡ÍÚÂ. íÓÏÛ ÍÓÊ̇ ÒÔÓ·‡ ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ω¥‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó Á‡‚‰‡ÌÌfl Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó Á‡‚¯ۂ‡Î‡Òfl Ò‡ÏÓÛÈÌÛ‚‡ÌÌflÏ. èÓÏ¥ÊÌËÈ Á‡‚¥¯ÂÌËÈ ÒÚ‡Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÒÚ‡‚ ÔÂχÌÂÌÚÌÓ˛ Ú‡„‰¥π˛. ÜËÚÚfl ÔÓÍˉ‡ÎÓ ÍÓÊÂÌ ¥‰Â‡Î, flÍ Ú¥Î¸ÍË ‚¥Ì ÒÚ‡‚‡‚ ԇ̥‚ÌËÏ. êÓÁ‰‚ÓπÌ¥ÒÚ¸ Ó·Ë· ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ‚Í‡È ÌÂÒÚ¥ÈÍËÏ, ÁÏÛ¯Û‚‡Î‡ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Ô‡„ÌÛÚË ‰Ó flÍËıÓÒ¸ ÌÓ‚Ëı ÙÓÏ ÊËÚÚfl, flÍ¥ ̇Ӊ Á‡‚Ê‰Ë ÔÓ·Û‚‡‚ Á̇ÈÚË ˜ÂÂÁ ¥Ì‚ÂÒ¥˛, ÚÓ·ÚÓ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó. èÓÒÚ¥È̇ ‚Ú˜‡ ÊËÚÚπ‚Ëı ÒËÎ Á ‚ÒflÍÓª ÙÓÏË Ó∂‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÒÚ‚ÓË‚ Û êÓÒ¥ª Û̥͇θÌÛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛, ÍÓÎË ‰Âʇ‚Ì¥ÒÚ¸, ‚Ò ÒÛÒԥθÌ ÊËÚÚfl ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ·ÛÎË ÌÂ̇˜Â ÌÂ Û Ò· ‚‰Óχ, ·ÛÎË ˜ËÏÓÒ¸ „̇ÌËÏ Ú‡ ·ÂÁ‰ÓÏÌËÏ. éÙ¥ˆ¥È̇ ¥‰ÂÓÎÓ„¥fl ‡‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û ÌÂÁÏ¥Ì̇. íËÏ Ì ÏÂ̯ ‚Ó̇ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ‰ÂÈÙÛ‚‡Î‡ Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ ÁÏ¥Ì Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ¯Û͇· ‰Îfl Ò· ÒÔÓÍ¥ÈÌÓª, ¥‰Â‡Î¸ÌÓª ÙÓÏË, ‡ÎÂ, Á̇ȯӂ¯Ë ªª, Ó‰‡ÁÛ Ê ‚Ú‡˜‡Î‡. ëÛÒԥθÒÚ‚Ó Ô¥Ӊ˘ÌÓ Ô¥‰ıÓ‰ËÎÓ ‰Ó ÏÂÊ¥ ÌÂÁ‚ÓÓÚÌÓª ‰ÂÁÓ∂‡Ì¥Á‡ˆ¥ª. í‡Í ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó — ˆÂ Ä∂‡ÒÙÂ, flÍËÈ Ï¥„ ·Ë Ò͇Á‡ÚË ÔÓ Ò·Â: ÚÂÏÌËÈ Ï¥È ‰Â̸, ÌÂÒ̘ͥÂÌÌËÈ Ï¥È ¯Îflı ¥ ÌÂχπ Û Ò‚¥Ú¥ ‰Â‚‡, ÍÓ̇ flÍÓ„Ó ÔËıËÒÚË· · ÒÚ‡‰ÌË͇. üÍ˘Ó ÔÓ¥‚ÌflÚË ¥ÒÚÓ¥˛ êÓÒ¥ª Á ÔÛÊËÌÓ˛ ¥ ÍÓÊÂÌ ªª ‚ËÚÓÍ ‚‚‡Ê‡ÚË ÓÒÓ·ÎË‚ËÏ ÂÚ‡ÔÓÏ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó˛ ÙÓÏÓ˛ ÏӇθÌÓ„Ó ¥‰Â‡ÎÛ, ÚÓ ÍËÁÓ˛ 1917 ÓÍÛ ‚Ó̇ ·Û· ÒÚËÒÌÛÚ‡ ‚ Ó‰ÌÛ ÔÎÓ˘ËÌÛ, ¥Ì‡Í¯Â ͇ÊÛ˜Ë, ¥ÒÚÓ˘̇ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚Ì¥ÒÚ¸ ÏӇθÌËı ¥‰Â‡Î¥‚ ÁÌˢÂ̇ Ì ·Û·, ‡Î ‚Ó̇ ·Û· Á‡„̇̇ ‚ Ô¥‰Ô¥ÎÎfl, ‚ „ÎË·ËÌË Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË Ú‡ Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ¥ ‚Ëfl‚Ë·Ҹ ÒıÓ‚‡ÌÓ˛ Ô¥‰ ∂ÛÌÚÓÏ ÍÛθÚÛÌÓª Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË. èÓÒÚ¥ÈÌ¥ ÔÓÚflÒ¥ÌÌfl, „ÓÒÚ¥ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚ¥ ÒËÒÚÂÏË ÔË‚ÂÎË ÒÚËÒÌÛÚÛ ÔÛÊËÌÛ ‚ Ûı, ¥ Ó‰ÌËÌ Á‡ Ó‰ÌËÏ ÔÓ˜‡ÎË ÔÓfl‚ÎflÚËÒfl ‚Ò¥ ◊ÍÓÏÔÓÌÂÌÚË ÔÓ„‡ÏË“ ÁÏ¥ÌË Ô‡Ì¥‚ÌËı ¥‰Â‡Î¥‚. í‡Í ÔÓ‚ÚÓÂÌÌfl (flÍ ¥ ÔÓ‚ÚÓÂÌÌfl ˆËÍÎ¥‚ Û äËÚ‡ª) ÔÓflÒÌ˛‚‡ÎÓÒfl ÚËÏ, ˘Ó ÔË̈ËÔÓ‚Ó Ì ÁÏ¥ÌË‚Òfl ı‡‡ÍÚ ۯ¥ÈÌËı ÒËÎ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª. Ç êÓÒ¥ª ˆÂ ·Û‚ ÔÓÒÚ¥ÈÌËÈ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ Ï¥Ê ‰‚Óχ ÚËÔ‡ÏË ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, ‰‚Óχ ÚËÔ‡ÏË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÁÏ¥Ì, ÚÛÚ Ô‡ÌÛ‚‡‚ ¥Ì‚ÂÒ¥ÈÌËÈ, ◊ÂÒÚ‡‚‡ÚÓÒ¸ÍËÈ“ ÚËÔ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÁÏ¥Ì, ‡Î ‡ÁÓÏ Á ÚËÏ Á·Â¥„‡ÎÓÒ¸ — ¥ ÔÓÒË₇ÎÓÒ¸ — ·‡Ê‡ÌÌfl ÔÓ∂ÂÒÛ, ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª, ˘Ó ÁÏ¥Ì˛‚‡ÎÓ, ÏÓ‰ËÙ¥ÍÛ‚‡ÎÓ ¥Ì‚ÂÒ¥ÈÌËÈ ˆËÍÎ.
46
Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê. êéëßü — äêàáéÇÄ íéóäÄ åÄäëàå êéáìåçàâ. éÅêßâ áÄ Ééêàáéçíéå
‰ÓÎ¥, ÍÛθÚÛÌÛ ¥ ‰ÛıÓ‚ÌÛ ÒÔÓ¥‰ÌÂÌ¥ÒÚ¸, ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ÒÚ¸ ¥ ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚; ·) ‚¥‰ÏÂÊÛ‚‡ÚËÒfl ‚¥‰ êÓÒ¥ª, ‡Î Ì ÓÁË‚‡ÚË Á ̲ ÍÓÌÚ‡ÍÚ¥‚ ¥ Ì ÔÓÚËÒÚÓflÚË Ì‡ ·Óˆ¥ ‚ÓÓÊËı ªÈ ÒËÎ; ‚) ̇·„Ó‰ËÚË ¥‚ÌÓÔ‡‚ÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„ ¥Á á‡ı¥‰ÌÓ˛ Ö‚ÓÔÓ˛, ÒÚ‡ÚË ‚ ªª Ó˜‡ı ‰ÓÒÚÓÈÌËÏ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËÏ Ô‡ÚÌÂÓÏ; „) Á‚ÂÒÚË ‰Ó ϥ̥ÏÛÏÛ ÔflÏÛ ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ëòÄ ‚ Â∂¥ÓÌ¥, Á·Â¥„‡˛˜Ë ‰ËÔÎÓχÚ˘̥ÒÚ¸ ¥ ÍÓÂÍÚÌ¥ÒÚ¸ Û ‚¥‰ÌÓÒË̇ı Á ÌËÏË. ñ ÔÓÚ·Ûπ ˆ¥ÎÂÒÔflÏÓ‚‡ÌÓª Ô‡ˆ¥ Ì Î˯ ‰ËÔÎÓχڥ‚. é·’π‰Ì‡ÌÌfl ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË ÒÎ¥‰ ÔÓ˜Ë̇ÚË Ì Á χ̥ÙÂÒÚ¥‚ (ıÓ˜ ¥ ·ÂÁ ÌËı ̇ Ô‚ÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ Ó·¥ÈÚËÒfl Ì ÏÓÊ̇), ‡ Á ÔÓÍ·‰‡ÌÌfl ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ÈÌËı ÏÂÂÊ, ̇‚’flÁ‡ÌÌfl ÍÛθÚÛÌËı, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÍÓÌÚ‡ÍÚ¥‚. èËÓ‰ÌÓ ‚ÓÌË ÏÓ„ÎË · ÓÁ‚ËÌÛÚËÒfl ‚Ê ‚ ıÓ‰¥ Ó·„Ó‚ÓÂÌÌfl Ò‡ÏÓª ÔÓ·ÎÂÏË Ú‡ÍÓ„Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl. ꥯÂÌÌfl ‚ËÌË͇π Á‡‚‰flÍË Ó·„Ó‚ÓÂÌÌ˛, ‡ ̇ȉÓ˜̥¯ËÏ ÔÓ˜‡ÚÍÓÏ ÓÁÏÓ‚Ë π ‰ËÒÍÛÒ¥fl. ßÌÚÛªÚË‚Ì ‚¥‰˜Û‚‡ÌÌfl ̇¯Óª ÒԥθÌÓÒÚË Ú‡ ÒÔÓ¥‰ÌÂÌÓÒÚË Ï‡ÎË ·Ë ·ÛÚË
ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫
ÓÒÏËÒÎÂÌËÏË ‚ ̇ÈÍÓÌÍÂÚÌ¥¯Ëı ÓÁӷ͇ı ¥ ÍÓ̈ÂÔˆ¥flı, Ú‡ Ì ÏÂ̯ ‚‡ÊÎË‚Ó ·ÛÎÓ · ‰ÓÒÎ¥‰ËÚË Ô˘ËÌË Ú‡ ̇ÒÎ¥‰ÍË Ì‡¯Óª Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂Ó‚‡ÌÓÒÚË. ߉ÂÓÎÓ„¥fl ¥ ÔÒËıÓÎÓ„¥fl Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÒԥθÌÓÒÚË Ïӄ· ·Ë ÒÚ‡ÚË ‚Ë¥¯‡Î¸ÌÓ˛ Û ‚„Û₇ÌÌ¥ ÎÓ͇θÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚, flÍ¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ ‡ÍÚË‚¥ÁÛ‚‡ÎËÒfl ‚ Â∂¥ÓÌ¥ — ˛„ÓÒ·‚Ò¸ÍÓª ÍËÁË, ÛÏÛÌÒ¸ÍÓ-Û„ÓÒ¸ÍËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ, ÎËÚÓ‚Ò¸ÍÓ-ÔÓθҸÍÓ-·¥ÎÓÛÒ¸ÍËı ÒÛÔ˜ÓÍ, ÔÓ·ÎÂÏË èˉ̥ÒÚÓ‚’fl ÚÓ˘Ó. äÓÌÍÂÚÌ¥ ÍÓÍË È ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë Á Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ·ÓÍÛ ‰Ó‰‡ÎË · ̇¯ËÏ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌËÏ ÔÓÔÓÁˈ¥flÏ ¥ ÔÂÂÍÓÌÎË‚ÓÒÚË ¥ ‚‡„Ë. ÄΠԯ Ì¥Ê ÓÁ„ÓÚ‡ÚË ÍÓÌÍÂÚÌÛ ‰¥flθ̥ÒÚ¸, Ú·‡ ÔÓÁ·ÛÚËÒfl ‰ÂflÍËı ÒÚÂÂÓÚËÔ¥‚ Ò‡ÏÓÏÛ È ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË ˆÂ ÁÓ·ËÚË ¥Ì¯ËÏ. êÓÒ¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ ÁÓÁÛÏ¥ÚË, ˘Ó ÒÚ‡‚‡ÚË ˜Ó·ÓÚÓÏ Ì‡ ·‡ÚÌ¥ (‚ ·Ô͇ı ¥ ·ÂÁ ·ÔÓÍ) Ì‡Ó‰Ë — „¥ı, flÍËÈ ¥ÒÚÓ¥fl Ì ÔÓ˘‡π ¥ flÍËÈ ÔËÌÓÒËÚ¸ ‡∂ÂÒÓÛ Ú¥Î¸ÍË ¯ÍÓ‰Û. å¥Ê ëı¥‰ÌÓ˛ Ö‚ÓÔÓ˛ ¥ êÓÒ¥π˛ π Ô‚ÌËÈ Á‚’flÁÓÍ, ‡Î π È ‚Â΢ÂÁ̇ ¥ÁÌˈfl, ˘Ó Ì ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ·ÂÁ·ÓÎ¥ÒÌÓ Ó·’π‰ÌÛ‚‡ÚË ˆ¥ Ò‚¥ÚË.
ßÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÓÍÂÏ¥¯Ì¸Óª, ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓª, ‚ÔÎË‚Ó‚Óª Û Ò‚¥Ú¥ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÔÓÒ··Î˛π ÔÓÁˈ¥È êÓÒ¥ª, ‡ ̇‚Ô‡ÍË — ÁÏ¥ˆÌ˛π ªı, ÔË̇ÈÏÌ¥ ÏӇθÌÓ.ì ÔÓ‰¥·ÌËı ÔÓÂÍÚ‡ı ¥ÏÔÂ¥fl ‰ÓÒ¥ ·‡˜ËÚ¸ ڥθÍË Ó‰Ì — ÔËıÓ‚‡ÌÛ Á‡„ÓÁÛ, ◊‡‚ÒÚ¥ÈÒ¸ÍÛ ¥ÌÚË∂Û“, Ô¥‰ÒÚÛÔÌ¥ÒÚ¸ á‡ıÓ‰Û. ÄΠ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ˆfl ÛÔ‰ÊÂÌ¥ÒÚ¸ ÁÌËÍ·, Ú·‡ ÔÂÂÒÚ‡ÚË ·ÛÚË ·Û‰¸-˜Ëπ˛ χ¥ÓÌÂÚÍÓ˛. ß ÄÏÂË͇, ‰Îfl flÍÓª Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈҸ͇ ÔÓÎ¥ÚË͇ Á‡‚Ê‰Ë ·Û· ÚÂÏÌÓ˛ ¥ Ó·ÚflÊÎË‚Ó˛ ÒÔ‡‚Ó˛, ÏÛÒËÚ¸ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒfl ‚¥‰ Ô·̥‚ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ˆ¸Ó„Ó Â∂¥ÓÌÛ flÍ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓ„Ó ·‡ÒÚ¥ÓÌÛ Ô‰ ÌÓÒÓÏ êÓÒ¥ª. ŇÒÚ¥ÓÌ ˆÂÈ ‰ÛÊ ÌÂ̇‰¥ÈÌËÈ ¥ Á‰‡ÚÌËÈ Î˯ Á‡¯ÍÓ‰ËÚË ÌÓχθÌËÏ ‚¥‰ÌÓÒËÌ‡Ï Ï¥Ê Ì‡‰‰Âʇ‚‡ÏË. ß á‡ı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ χπ ÁÏ¥ÌËÚË Ò‚Ó˛ ‰ÛÏÍÛ ÔÓ ÒÛÒ¥‰¥‚, ÔÂÂÍÓ̇ÚËÒfl, ˘Ó Ú‡Ï, Á‡ ◊Á‡Î¥ÁÌÓ˛ Á‡‚¥ÒÓ˛“ ÊË‚ÛÚ¸ Ì ·¥‰Ì¥ Ӊ˘¥, ¥ Ì ‰ËÍÛÌË. ëı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó Ì ÏÛÒËÚ¸ ·ÛÚË ÔÓ„¥¯ÂÌÓ˛ ÍÓÔ¥π˛ á‡ı¥‰ÌÓª, ‡Î χπ ·ÛÚË ÒÓ·Ó˛, Á’flÒÛ‚‡ÚË Ò‚Ó˛ ÔÓ‰¥·Ì¥ÒÚ¸ ¥ Ò‚Ó˛ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸. èË ˆ¸ÓÏÛ ÔÓ‰¥·Ì¥ÒÚ¸ Ì ÒÎ¥‰ ÚÎÛχ˜ËÚË flÍ ÔβÒ, ‡ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ — flÍ Ï¥ÌÛÒ. èβÒÓÏ π
ñËÍÎ¥˜Ì¥ÒÚ¸ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÛÚËÎ¥Ú‡ËÁÏÛ, ÂÎÂÏÂÌÚË ÔÓ∂ÂÒÛ ‡ÁÓÏ ‰‡‚‡ÎË ÒÍ·‰ÌËÈ ÂÁÛθڇÚ, flÍËÈ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÒÔÓÒÚÓ‚Û‚‡‚ ‚ÒflÍÛ ÛÔ‰ÊÂÌÛ ÚÓ˜ÍÛ ÁÓÛ Ì‡ ¯ÎflıË ÓÁ‚ËÚÍÛ êÓÒ¥ª, ̇ ªª ÓË∂¥Ì‡Î¸Ì¥ÒÚ¸. åËÏÓ‚ÓÎ¥ Á„‡‰‡π¯ ÒÎÓ‚‡ í˛Ú˜Â‚‡: ◊ìÏÓÏ êÓÒÒ˲ Ì ÔÓÌflÚ¸...“ ÑÂflÍ¥ ÓÒ¥ÈҸͥ ¥ÒÚÓËÍË, ̇ÔËÍ·‰ ç.䇇ÏÁ¥Ì, ÔÓ·Û‚‡ÎË Ó‰ÌÓ·¥˜ÌÓ Ú‡ÍÚÛ‚‡ÚË ‚¥Ú˜ËÁÌflÌÛ ¥ÒÚÓ¥˛ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ Ò‡ÏÓ‰Âʇ‚ÌÓÒÚ¥, ¥∂ÌÓÛ˛˜Ë ÒÓ·ÓÌ¥ ¥ÌÒÚËÚÛÚË. ëÎÓ‚’flÌÓÙ¥ÎË, ‚ËıÓ‰fl˜Ë Á ÚÂÁË ÔÓ Ì‰Âʇ‚ÌËÈ ı‡‡ÍÚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û, ‡ ÓÚÊ ¥ χÒÓ‚Óª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ‚ ͇ªÌ¥, Ô¥‰¥È¯ÎË ‰Ó ÒÛÚ¥ ÔÓÌflÚÚfl ÓÁÍÓÎÛ, ‡Î Á ‰Ë‚Ó‚ËÊÌÓ˛ ̇ª‚Ì¥ÒÚ˛ ÔӄΉ¥ÎË ÈÓ„Ó Ì·ÂÁÔÂÍÛ. á‡ı¥‰ÌËÍË ÓÁ„Îfl‰‡ÎË ¥ÒÚÓ¥˛ ͇ªÌË ˜ÂÂÁ ÔËÁÏÛ Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û. ñfl ÚẨÂ̈¥fl ÔÓ„ÎË·Ë·Ҹ Û Î¥·Â‡Î¸ÌÓÏÛ ÛÒ¥, flÍËÈ ¥∂ÌÓÛ‚‡‚ ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ‚ êÓÒ¥ª ¥ÒÌÛ‚‡‚ ÓÁÍÓÎ, ‡ ̇ á‡ıÓ‰¥ — Ì¥. ñ Á‡‚‡‰ËÎÓ ªÏ ÓÒÏËÒÎËÚË ÒÛÚ¸ ÔÓˆÂÒ¥‚, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ÒÔˆËÙ¥ÍÛ ÈÓ„Ó ÍÛθÚÛË. ì Á‡ı¥‰ÌËÍ¥‚ ‚ËÓ·Ë‚Òfl ӷ΄¯ÂÌËÈ, χ̥ÎÓ‚Ò¸ÍËÈ ÔÓ„Îfl‰ ̇ ÓÁ‚ËÚÓÍ êÓÒ¥ª, ‰Â ¥ÒÚÓ¥fl — ˆÂ Î˯Â̸ ·̈˛„ ÔÓÏËÎÓÍ, ÓÔÛ˘Â̸ Ú‡ ÁÎÓ˜ËÌ¥‚ Ô‡‚Îfl˜Óª ‚ÂÒÚ‚Ë ˜Ë Ô¯Ӫ ÓÒÓ·Ë. ß ÚÓÏÛ ‚ÒÂ, ˘Ó ·ÛÎÓ ‚˜ËÌÂÌÓ, ‰Ûʠ΄ÍÓ ÔÓÔ‡‚ËÚË: ÔÓÚ¥·ÌÓ ÔÓÒÚÓ Á‡Ï¥ÌËÚË ÔÓ„‡ÌÛ ‚·‰Û ̇ ıÓÓ¯Û. ťθ¯Ó‚ËÁÏ Á‰¥ÈÒÌË‚ ÔÓÚÛÊÌÛ ÒÔÓ·Û ÔÓ‰Ó·ÚË ÓÁÍÓÎ, Ó‰Ì‡Í ¥ÌÚÂÔÂÚÛ‚‡‚ ÈÓ„Ó ‚ ̇‰ÂÍ‚‡ÚÌËı ÔÓÌflÚÚflı Í·ÒÓ‚Óª ·ÓÓÚ¸·Ë, χ̥ıÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÁÛ‰‡Û ÍÓÒÏ¥˜ÌËı ÒËÎ. çÓ‚‡ ‚·‰‡ ÔÓ·Û‚‡Î‡ Á̇ÈÚË ÒËÌÚÂÁ, Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ◊ÏӇθÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ π‰Ì¥ÒÚ¸ ̇Ӊۓ, ÔÓπ‰Ì‡ÚË Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÛ Á¥‚ÌflÈÎ¥‚ÍÛ Á ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥π˛, ÓÔˇ˛˜ËÒ¸ ̇ χÒÓ‚ËÈ ÒÚ‡ı Ô‰ ◊ÌÓÒ¥flÏË Á·“. ťθ¯Ó‚ËÁÏ Ô‡„ÌÛ‚ Á·Û‰Û‚‡ÚË ¥‰Â‡Î¸Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ ÂÍÎÂÍÚ˘ÌÓ„Ó, ‡ ‚ ÂÁÛθڇڥ ÛÚÓÔ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl ̇ӉÌÓª 臂‰Ë Á ̇ÛÍÓ˛, ˘Ó χπ Á‡ ÓÒÌÓ‚Û Á‡ı¥‰ÌÛ ÚÂıÌ¥ÍÛ. ëÎÓ‚’flÌÓÙ¥ÎË Ú‡ Á‡ı¥‰ÌËÍË ıÓÚ¥ÎË Á̇ÈÚË ÒԥθÌÛ ÓÒÌÓ‚Û ‰Îfl ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ÓÁÍÓÎÛ Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ ‡·ÒÓβÚËÁ‡ˆ¥ª Ó‰ÌÓ„Ó Á ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ„Ó ‚ Ó‰ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Á Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ˛, ‚ ¥Ì¯ÓÏÛ — Á Î¥·Â‡Î¸ÌÓ˛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥π˛. ťθ¯Ó‚ËÁÏ Ô¥¯Ó‚ ¥Ì‡Í¯Â. Ç¥Ì ÒÚ‡‚ ̇ ¯Îflı ÛÚËÎ¥Ú‡ËÁÏÛ, ÂÍÎÂÍÚ˘ÌÓ„Ó ÍÓÏ·¥ÌÛ‚‡ÌÌfl Ó‰ÌÓ„Ó Ú‡ ¥Ì¯Ó„Ó, Ì „Â·Û˛˜Ë ÔË ˆ¸ÓÏÛ Ï‡ÒÓ‚ËÏ ÁÌˢÂÌÌflÏ ‚Ò¸Ó„Ó, ˘Ó Ì ‚ÔËÒÛ‚‡ÎÓÒ¸ Û ˆ¥ ÍÓÏ·¥Ì‡ˆ¥ª. áÌË˘Û‚‡ÎÓÒ¸ ¥ Ú‡‰Ëˆ¥Ó̇ΥÒÚҸ͠ÒÂÎflÌÒÚ‚Ó, ¥ ÔË·¥˜ÌËÍË Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ, ¥ Ô‡‚Îfl˜‡ ÂÎ¥Ú‡, flÍ˘Ó ‚Ó̇ ‚Ëfl‚Îfl·Òfl ̉ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó „ÌÛ˜ÍÓ˛ ÔË ˜Â„Ó‚ÓÏÛ ¥Ì‚ÂÒ¥ÈÌÓÏÛ ÔÓ‚ÓÓÚ¥. ä‡ı Ú‡ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Ì‡ÔËͥ̈¥ ‰Û„Ó„Ó ÔÂ¥Ó‰Û ÓÁ̇˜‡π, ÔÓ-ÏÓπÏÛ, ˘ÓÒ¸ ·¥Î¸¯Â, Ì¥Ê ÔÓÒÚÓ
47 Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê.
Ò‡ÏÓ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ¥ ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ ‰Ó ÍÓÌÚ‡ÍÚ¥‚, ‡ Ï¥ÌÛÒÓÏ — Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ¥ Á‡ÏÍÌÛÚ¥ÒÚ¸. éÚÊÂ, ̇ÈÔ¯‡ ÛÏÓ‚‡ Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl ÍÓÌÚÛÌÓ ÓÍÂÒÎÂÌÓ„Ó ÚÛÚ „ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓÂÍÚÛ — ̇¯‡ „¥‰Ì¥ÒÚ¸ ¥ ‚¥‡ Û Ò·Â. ñ¸ÓÏÛ Ô¯ÍӉʇ˛Ú¸ Á‡‰‡‚ÌÂÌ¥ ÍÓÏÔÎÂÍÒË ¥ ‰ËÚfl˜¥ ÙÓ·¥ª. ç‡ÈÔÂ¯Â Ê ì͇ªÌ¥ ÒÎ¥‰ ÔÂÂÒÚ‡ÚË ·ÓflÚËÒfl êÓÒ¥ª ¥ ÔÓ‰‡ÚË ÔËÍ·‰ ÌÓχθÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ ¥Á ‚‡Á¥ÈÒ¸ÍËÏ ÍÂÌÚ‡‚ÓÏ ÛÒ¥Ï Í‡ªÌ‡Ï ̇¯Ó„Ó Â∂¥ÓÌÛ. ë‡ÏÂ Ú‡Í — ÔÂÂÒÚ‡ÚË ·ÓflÚËÒfl. ëÚ‡ı ÊÂÚ‚Ë ÔÓ‚ÓÍÛπ ‡∂ÂÒ¥˛ ıËʇ͇. ÑÓÒ¥ ‚Òfl Û͇ªÌҸ͇ ÔÓÎ¥ÚË͇ ·Û· ÔÓ‰ËÍÚÓ‚‡Ì‡ ÔÂÂÎflÍÓÏ, ÏË Ó·ËÏÓ ¥ÁÍ¥ ÊÂÒÚË ÌÂÔÓÒÎÛıÛ, ‡ ̇ÒÚÛÔÌÓ„Ó ‰Ìfl ÔÓ‚ÁÂÏÓ Ì‡‚ÍÓÎ¥¯ÍË ÔÓÒËÚË ‚Ë·‡˜ÂÌÌfl, ‰ÂÏÓÌÒÚÛπÏÓ Ú‚Â‰¥ÒÚ¸ ¥ ÔË̈ËÔÓ‚¥ÒÚ¸, ‡Î ÔË Ô¯ÓÏÛ Ê ÓÍËÍÛ È‰ÂÏÓ Ì‡ ‚Ò¥ ÔÓÒÚÛÔÍË. ñ ÒÚËθ Ôӂ‰¥ÌÍË ‡·‡, flÍËÈ Á‚¥Î¸ÌË‚Òfl, ‡Î ̥flÍ Ì ÏÓÊ ԥÚË ‚¥‰ Ò‚Ó„Ó „ÓÒÔÓ‰‡fl, ‡ ˆÂ ‚ËÍÎË͇π ڥθÍË ÁÌ‚‡„Û ¥ ÓÁ‰‡ÚÛ‚‡ÌÌfl. è˘ÓÏÛ Ì Î˯ ‚ êÓÒ¥ª. äÓÎË ÏË ÔÂÂÒÚ‡ÌÂÏÓ ·ÓflÚËÒfl, ÚÓ Î„‡Î¥ÁÛπÏÓ ¥ ÎÂ∂¥ÚËÏ¥ÁÛπÏÓ Ò‚Ó˛ ÓÍÂÏ¥¯Ì¥ÒÚ¸, ÔË‚˜ËÏÓ ¥ Ò·Â, ¥ Ò‚Óªı Ô‡ÚÌÂ¥‚ ÒÔËÈχÚË ªª flÍ ‰‡Ì¥ÒÚ¸. ÇËıÓ‰fl˜Ë Á ˆËı ‡ΥÈ, ‚¥‰ÌÓÒËÌË Ï‡˛Ú¸
êéëßü — äêàáéÇÄ íéóäÄ ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫ åÄäëàå êéáìåçàâ. éÅêßâ áÄ Ééêàáéçíéå
·Û‰Û‚‡ÚËÒfl flÍ̇ÈÚÂÔÎ¥¯¥, flÍ̇ÈÏ¥ˆÌ¥¯¥. ÄÎÂ π ˜¥Ú͇ ÏÂʇ, flÍÛ Û ‚¥‰ÌÓÒË̇ı Ï¥Ê ‰‚Óχ ͇ªÌ‡ÏË Ì ÏÓÊ̇ ÔÂÂÒÚÛÔ‡ÚË — ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË ÍÓÊÌÓª Á ÌËı. å’flÍÓ, ‡Î ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ ì͇ªÌ‡ Ï‡π ‚¥‰ıËÎflÚË ·Û‰¸-flÍ¥ Á‡Á¥ı‡ÌÌfl ̇ Ò‚¥È ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ Û Ï¥ÊÌ‡Ó‰Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥, ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı ÒÔ‡‚‡ı, ‚¥‰ÒÚÓ˛‚‡ÌÌ¥ „¥‰ÌÓÒÚË Ò‚Óπª ÍÛθÚÛË. ÑÓÒËÚ¸ ‚Ê ‚Ë·Ó˛‚‡ÚË Ô‡‚Ó Ì‡ ‚·ÒÌÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ, ̇ÒÚ‡‚ ˜‡Ò ÌËÏ ÒÍÓËÒÚ‡ÚËÒfl. á„Ó‰ÓÏ ¥ ҇χ êÓÒ¥fl ÁÓÁÛÏ¥π, ˘Ó Υԯ χÚË ÒÔ‡‚Û Á ̇‰¥ÈÌËÏ ÚÓ‚‡Ë¯ÂÏ, Ì¥Ê Á ·ÛÌÚ¥‚ÌËÏ ‡·ÓÏ. Ä flÍ˘Ó ÔÓ‰¥·Ì¥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎflÚ¸Òfl Û Ìª Á Ûҥχ ͇ªÌ‡ÏË Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Â∂¥ÓÌÛ, ÚÓ ˆÂÈ „ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÏÓÌÒÚ Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌfl ÁÏÓÊ ̇¯ڥ ̇·ÛÚË ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Óª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË ¥ ÔÓ‰Ó·ÚË ÎËıÓχÌÍÛ Â‚‡Ì¯ËÁÏÛ. LJÚÓ Á„‡‰‡ÚË ˘Â Ó‰ËÌ, ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÈ ‚‡¥‡ÌÚ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÔÓ‰¥È, ̇ flÍËÈ ‚¥‰ÍËÚÓ ˜Ë Ú‡πÏÌÓ, ˜Ë, ̇‚¥Ú¸, Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏÓ ÒÔÓ‰¥‚‡πÚ¸Òfl ˜ËχÎÓ Û͇ªÌÒ¸ÍËı Ô‡Ú¥ÓÚ¥‚. ñ ÓÁ‚‡Î êÓÒ¥ª. é‰Ì‡Í ˆÂ π Ô‚‡Ê‡ÌÌflÏ ÒÍÓÓÏËÌÛ˘Ëı ÂÏÓˆ¥È ̇‰ ÒÚ‡Ú„¥π˛ Ô‡„χÚ˘ÌÓ„Ó ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ. êÓÁÔ‡‰ êÓÒ¥ª, ÔÓ-Ô¯Â, ÌËÌ¥ ÌÂ
ÏÓÊÎË‚ËÈ, ‡, ÔÓ-‰Û„Â, Ì·ÂÁÔ˜ÌËÈ ‰Îfl ì͇ªÌË flÍ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë. á‚¥ÒÌÓ, ‚ ÏÂʇı ÒÛ˜‡ÒÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÚẨÂ̈¥È, ÍÓÎË ì͇ªÌ‡ ‚Úfl„ÛπÚ¸Òfl ‚ ‡ÌÚËÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ ÍӇΥˆ¥˛, ‚¥‰ ÌÓ‚Óª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÍÓÎÓÌ¥Á‡ˆ¥ª ªª ÏÓÊ ‚flÚÛ‚‡ÚË Î˯ ÁÌËÍÌÂÌÌfl ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÍÓÌÛ Ò‡ÏÓª ¥ÏÔÂ¥ª, Ú‡ ‡Ê Ì¥flÍ Ì Á‡ı¥‰Ì‡ ‰ÓÔÓÏÓ„‡ Ú‡ Ô‡Ú¥ÓÚ˘̥ „‡Ò·. ç¥ÍÓÎË î‡Ìˆ¥fl ‚ ÒÓ˛Á¥ Á êÓÒ¥π˛ Ì ‚ËÒÚÛÔËÚ¸ ÔÓÚË ëòÄ, ıÓ˜ ˆËÏ, Á‚¥ÒÌÓ, Ì Á‡Ô˜ÛπÚ¸Òfl ªª ‰Âʇ‚Ì¥ÒÚ¸ ¥ Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌ¥ÒÚ¸. íÓÏÛ Ì Ú·‡ ¯Û͇ÚË Ù‡ÌÚ‡ÒÚ˘ÌËı ÓÁ‚’flÁ‡Ì¸, ‡ ‚ËıÓ‰ËÚË Á Ú‚ÂÂÁÓª Óˆ¥ÌÍË Â‡Î¥È. ç ÓÁ‚‡Î êÓÒ¥ª ‚flÚÛπ ì͇ªÌÛ, ‡ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË. çÓχθÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„ flÍ Á êÓÒ¥π˛, Ú‡Í ¥ Á á‡ı¥‰ÌÓ˛ Ö‚ÓÔÓ˛ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ‚ÂÒÚË Ô¥‰ ‰ËÍÚ‡Ú ëòÄ. ɇÏÓÌ¥ÈÌ¥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË Á Ó·’π‰Ì‡ÌÓ˛ á‡ı¥‰ÌÓ˛ Ö‚ÓÔÓ˛ ÏÓÊ χÚË Ú¥Î¸ÍË Ó·’π‰Ì‡Ì‡ ëı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡. êÓÒ¥ª ÒÎ¥‰ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒfl ‚¥‰ ÔflÏÓª ÔËÒÛÚÌÓÒÚË Û ëı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ì Á‡‚‡Ê‡ÚË ªª Ó·’π‰Ì‡ÌÌ˛ ¥ Ì ̇χ„‡ÚËÒfl ÒËÎÓÏ¥ˆ¸ ‰Ó Ì¸Ó„Ó ÔËπ‰Ì‡ÚËÒfl. êÓÒ¥fl, flÍ ¥ ÄÏÂË͇,— ˆÂ Ì ւÓÔ‡. éÒ¸ Ú¥ ̇ȄÓÎÓ‚Ì¥¯¥ ÚÂÁË, flÍ¥ ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‰Ó‚Ó‰ËÚË ‰Ó ‚¥‰Óχ Ò‚Óªı
ÔÓ‡ÁÍÛ Ó‰ÌÓ„Ó Á ·‡„‡Ú¸Óı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ûı¥‚. è‰ ̇ÏË ˜Â„Ó‚‡ Ú‡„¥˜Ì‡ ÔÓ‡Á͇ ÒÔÓ·Ë ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÔÓ‰Ó·ÚË ÓÁÍÓÎ. ñfl ÒÔÓ·‡ ‚Ê ·Û· Ô˘Â̇ ıÓ˜‡ · ÚÓÏÛ, ˘Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÔÓ·Û‚‡ÎÓ Ó‰Ì¥π˛ ÌÓ„Ó˛ ÒÚÓflÚË ‚ Î¥·Â‡Î¸Ì¥È ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ‚ Ó‰ÌÓÒÚÓÓÌ̸ÓÏÛ ÔÓfl‰ÍÛ ÔÓÒËβ˛˜Ë ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥˛, ¥Ì¯Ó˛ — Á‡Î˯‡ÚËÒ¸ ‚ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌ¥È, ¥Ï¥ÚÛ˛˜Ë ¥ÌÚÂÌÒË‚ÌËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÂÍÒÚÂÌÒË‚ÌËÏË ÏÂÚÓ‰‡ÏË, ‚ËÌË˘Û˛˜Ë ‚Ó„Ìˢ‡ ÔÓ∂ÂÒÛ, ¥ÁÌÓχ̥ÚÚfl, ‚ÒflÍÛ ÊË‚Û ‰ÛÏÍÛ Û ‚ÂÎËÍÓÏÛ ¥ χÎÓÏÛ. êÂÁÛθڇÚÓÏ ·ÛÎÓ ÚÂ, ˘Ó Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚Ë¥¯Û‚‡ÚË ˘Ó‡Á ÒÍ·‰Ì¥¯¥ ÔÓ·ÎÂÏË ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ‚˘ÂÔÛ‚‡Î‡Òfl. ëÛÒԥθÒÚ‚Ó ÔÓ·Û‚‡ÎÓ ÊËÚË Á‡ ÍÓ¯Ú ÔÂÂÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ÛÒÔ‡‰ÍÓ‚‡ÌËı ÂÒÛÒ¥‚, Á‡‚‰flÍË ÂÍÒÔÓÔ¥‡ˆ¥ª ‚Ò¥ı, ıÚÓ ‚Ë‚Ë˘Û‚‡‚Òfl Á Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ¥‚Ìfl, Á‡ ÍÓ¯Ú ÒÂÎflÌÒÚ‚‡, Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı ÚÓÙª‚ ¥ ÔÓª‰‡ÌÌfl ÔËÓ‰ÌËı ·‡„‡ÚÒÚ‚, Á‡ ÍÓ¯Ú Ï‡È·ÛÚÌ¥ı ÔÓÍÓΥ̸, Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ¥ÌÓÁÂÏÌÓª ‰ÓÔÓÏÓ„Ë, ÓÁ·‡Á‡˛˛˜Ë ÚÂıÌ¥˜ÌÛ ·‡ÁÛ ¥ Ú‡Í Á‚‡ÌËÈ ◊β‰Ò¸ÍËÈ Ù‡ÍÚÓ“. êÂÒÛÒË, flÍ¥ Á‰‡‚‡ÎËÒfl ·ÂÁÏÂÊÌËÏË, Ì‚ËÔ‡‚‡‰‡ÌÓ ‚ËÒ̇ÊÛ‚‡ÎËÒ¸, ˘Ó ¥ Á‡‚ÂÎÓ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚Ó ‚ „ÎÛıËÈ ÍÛÚ. ÄΠҸӄӉ̥ ÔÓÒÚ‡ÎÓ ÔËÚ‡ÌÌfl: ˜Ë Ì Á‡Ï¥ÌËÚ¸ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÒÚ‡¥ ÛÚÓÔ¥ª ̇ ÌÓ‚¥, ˜Ë Á̇ȉ ÒËÎË Ì ÔÓÚ‡ÔËÚË Ô¥‰ ‚·‰Û flÍËıÓÒ¸ ÌÓ‚Ëı ¥Î˛Á¥È, ÌÓ‚Ëı, ‡ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ‰ÛÊ ÒÚ‡Ëı ÙÓÏ ÔÓÊÂÍÚÂÒÚ‚‡. ßÒÚÓ¥fl êÓÒ¥ª π ÒÍ·‰ÌËÏ, ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÌËÏ, ˆËÍÎ¥˜ÌËÏ ÔÓˆÂÒÓÏ, flÍËÈ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Ó·ËÚ¸ ÌÂÏÓÊÎË‚ËÏ ¥ Ûı ‚Ô‰. ñ ˜¥ÚÍÓ ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl ‚Ê ‚ Ô¯ÓÏÛ ÔÂ¥Ó‰¥. ì ‰Û„ÓÏÛ ÔÂ¥Ó‰¥ ̇¯Â ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÒÚ‚ÓËÎÓ ÒËÒÚÂÏÛ ‚·‰Ë, fl͇ ÔÓ·Û‚‡Î‡ Ó‚ÓÎÓ‰¥ÚË ˆËÏ ÔÓˆÂÒÓÏ, ‡Î Ì ÚÂÓÂÚ˘ÌÓ, ‡ Î˯Â̸ ̇ ÂÏԥ˘ÌÓÏÛ, χ̥ÔÛÎflÚÓÒ¸ÍÓÏÛ ¥‚Ì¥. íÂÓÂÚ˘Ì ÏËÒÎÂÌÌfl ̇‚¥Ú¸ Ì ̇·ÎËÁËÎÓÒ¸ ‰Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÒÍ·‰ÌÓª ‚¥Ú˜ËÁÌflÌÓª ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓª ‡θÌÓÒÚË. Ä̇ΥÁ ˆ¸Ó„Ó ÔÓˆÂÒÛ ÔÓÚ·Ûπ ÓÒÓ·ÎË‚Óª ÏÂÚÓ‰ÓÎÓ„¥ª, fl͇ ‚¥‰Ï¥Ì̇ ‚¥‰ ÏÂÚÓ‰¥‚ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ̇ÛÍË. ɇ‰‡˛, ˘Ó „ÓÎӂ̇ Û‚‡„‡ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍ¥‚ ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ ̇ ‚Ë‚˜ÂÌÌfl Û¯¥ÈÌËı ÒËÎ ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‚Íβ˜‡˛˜Ë ‚Á‡πÏÓ‰¥˛ Ï¥Ê Áϥ̇ÏË ‚ ÒÛÒԥθÌËı ‚¥‰ÌÓÒË̇ı ¥ ‚ ÍÛθÚÛ¥. ñ¥ Û¯¥ÈÌ¥ ÒËÎË ÒÎ¥‰ ¯Û͇ÚË Û ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌËı ÒÛÔ˜ÌÓÒÚflı Ï¥Ê ‚‡ÚÓÒÚflÏË Ì‡Ó‰ÌÓª ÍÛθÚÛË ¥ χÒÓ‚Óª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË — Ú‡ ‚¥‰ÌÓÒË̇ÏË, ˘Ó ̇ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ÒÍ·ÎËÒfl ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥. ì ˆÂÌÚ¥ Û‚‡„Ë ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ β‰ËÌË ˆ¥ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚ¥ ‰Ó·ÚË, ·ÂÁ ˜Ó„Ó Ì ÏÓÊ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË ÊӉ̠ÒÛ-ÒԥθÒÚ‚Ó (‚ ÓË∂¥Ì‡Î¥ ◊ÒÓÓ·˘ÂÒÚ‚Ó“— ÔÂÂÍÎ). LJÊÎË‚Ó ‡ÍˆÂÌÚÛ‚‡ÚË Û‚‡„Û Ì‡ Á‰‡ÚÌÓÒÚ¥ ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË ÔÓ„Î˷₇ÚË ÂÙÎÂÍÚÓÌÛ ÂÔÓ‰ÛÍÛ˛˜Û ‰¥flθ̥ÒÚ¸, ‰Ó·ÚË Ò‚Ó˛ ¥ÒÚÓ˘ÌÛ Ó·ÏÂÊÂÌ¥ÒÚ¸, Ô¥‰‚Ë˘Û‚‡ÚË Ú‚Ó˜ËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î,‚Ë¥¯Û‚‡ÚË ˘Ó‡Á ÒÍ·‰Ì¥¯¥ ÔÓ·ÎÂÏË, ÙÓÏÛ‚‡ÚË ˘Ó‡Á „ÎË·¯¥ ÒÂÌÒË.
48
Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê. êéëßü — äêàáéÇÄ íéóäÄ åÄäëàå êéáìåçàâ. éÅêßâ áÄ Ééêàáéçíéå
Ô‡ÚÌÂ¥‚. ì͇ªÌ‡ χπ ‚ËÒÚÛÔËÚË ¥Ì¥ˆ¥‡ÚÓÓÏ ÌÓχΥÁ‡ˆ¥ª ‚¥‰ÌÓÒËÌ Ï¥Ê Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏË Í‡ªÌ‡ÏË Ú‡ êÓÒ¥π˛, ÒÚ‡ÚË ÔÓÒ‰ÌËÍÓÏ. ü͇Ҹ ¥Ì¯‡ ͇ªÌ‡, Ò͇ʥÏÓ óÂı¥fl, Ïӄ· · ‡ÍÚË‚ÌÓ ÒÔËflÚË ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ‰¥‡ÎÓ„Û. ë‚Óª ¥ÌÚÂÂÒË Ì‡ Ô¥‚‰ÂÌÌÓ-Òı¥‰ÌÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ Â∂¥ÓÌÛ ÏÓ„ÎË · Á‡·ÂÁÔ˜ۂ‡ÚË Á‡ ÔÓÒ‰ÌˈڂÓÏ, Ò͇ʥÏÓ, ÅÓ΄‡¥ª ÚÓ˘Ó. ÉÓÎÓ‚Ì — ÁÓÁÛÏ¥ÚË, ˘Ó ڥθÍË Ó·’π‰Ì‡Ì‡ ëı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ ÏÓÊ „¥‰ÌÓ È ÛÒÔ¥¯ÌÓ Á‡·ÂÁÔ˜ۂ‡ÚË ¥ÌÚÂÂÒË Ò‚Óªı ̇Ӊ¥‚ ̇ Ò‚¥ÚÓ‚¥È ‡ÂÌ¥. ì Ú‡ÍÓÏÛ ÒÓ˛Á¥ Ì ÏÛÒËÚ¸ ·ÛÚË fl‚ÌÓ„Ó Î¥‰Â‡. á Ó„Îfl‰Û ̇ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥ ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÓª ÔÒËıÓÎÓ„¥ª, ̇ ˆÂ ‚‡ÚÓ Á‚ÂÌÛÚË ÓÒÓ·ÎË‚Û Û‚‡„Û. ßÌ¥ˆ¥‡ÚË‚Ë ì͇ªÌË ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË ÒÔËÈÌflÚ¥ flÍ ÔÂÚÂÌÁ¥ª ̇ Î¥‰ÂÒÚ‚Ó, ‡ ˆÂ ÓÁ̇˜‡ÚËÏ ͥ̈¸ ÛÒ¥πª ÒÔ‡‚Ë. éÒÓ·ÎË‚Ó, flÍ˘Ó ‡ÔÂ₇ÚË ÔË ˆ¸ÓÏÛ ‰Ó ÂÏÓˆ¥È, ·‡ÚÌ¥ı ÔÓ˜ÛÚÚ¥‚ ÚÓ˘Ó. í¥Î¸ÍË ÔÓÒÎ¥‰Ó‚̇ ¥ Ô‡„χÚ˘̇ ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ÏÓÊ ÒıËÎËÚË Î¥‰Â¥‚ Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ‰Âʇ‚ ‰Ó flÍÓªÒ¸ ÙÓÏË ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ‡‰Ê ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ Á ÌËı χ˛Ú¸ Ú¥ ҇ϥ ÍÓÏÔÎÂÍÒË ¥ ÔÓ·ÎÂÏË,
ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫
‰‡‚‡ÚËÏÛÚ¸ ÔÓÚËÎÂÊÌ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥. á‡ÔËÚ‡ÌÌfl ‚‡ÚÓ ÒÚ‡‚ËÚË flÍÓÒ¸ ¥Ì‡Í¯Â. í‡Í, ˘Ó· ̇ Ì¸Ó„Ó ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ‰‡ÚË ÍÓÏÔÓÏ¥ÒÌËÈ ‚‡¥‡ÌÚ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ — ì͇ªÌ‡ ‚ ëı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥. èËÏËÂÌÌfl Á êÓÒ¥π˛, ̇ flÍ ÏÓÊ̇ ÒÔÓ‰¥‚‡ÚËÒfl ‚ ˆ¸ÓÏÛ ‡Á¥, ç ÒÎ¥‰ Á‡·Û‚‡ÚË ¥ ÔÓ ÔÓ·ÎÂÏË ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó ÛÒÚÓ˛ ì͇ªÌË. ß ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ, ‚ÌÂÒ ÒÔÓÍ¥È ‚ ‰Û¯¥ ϯ͇̈¥‚ ï‡ÍÓ‚‡, ÑÓ̈¸Í‡, ãÛ„‡ÌҸ͇, ‡ ̇ ÚÎ¥ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë ¥ ÍÛθÚÛÌÓ ì͇ªÌ‡ ·‡„‡ÚÓχ̥Ú̇. ÓÁ‚ËÚÍÛ Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÍÓÌÚ‡ÍÚ¥‚ èÓÚËÒÚÓflÌÌfl á‡ıÓ‰Û ¥ ëıÓ‰Û Ó·¥ˆflπ ÒÂÔ‡‡ÚËÁÏ äËÏÛ ‚Ë„Îfl‰‡ÚËÏ ˜ËÒÚÓ˛ Á‰ÂÚÓÌÛ‚‡ÚË ÔË Ô¯ÓÏÛ Ê ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌ¥ ‡Ï·¥ˆ¥π˛. áÌËÍÌ ÏӇθÌËÈ ÒÚËÏÛÎ ‰Ó ̇ Ï¥ˆÌ¥ÒÚ¸. Ñ‚‡ ÚËÔË ÔÒËıÓÎÓ„¥ª, ‰‚¥ ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌÌfl ‚ á‡Í‡Ô‡ÚÚ¥, ÅÛÍÓ‚ËÌ¥. ñ¥ ÏÓ‰ÂÎ¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÒÛÒԥθÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË Â∂¥ÓÌË, ˘Ó χ˛Ú¸ ‰ÛÊ ÒÚÓ͇ÚËÈ ÒÍ·‰ ÎÓ͇ΥÁÛ‚‡ÎËÒfl Û ‰‚Óı ˜‡ÒÚË̇ı ͇ªÌË. ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ÓÔËÌflÚ¸Òfl ‚ ˆÂÌÚ¥ ɇ΢‡ÌË, ·ÛÍÓ‚Ë̈¥, Á‡Í‡Ô‡Úˆ¥ Ì Î˯ ˜¥ÚÍÓ ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡Ì¥ ̇ ‚ÓÔÂÈҸͥ ‚‡ÚÓÒÚ¥ Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ‚Á‡πÏÓ‰¥ª, ˘Ó Á̇˜ÌÓ ¥ ÔÓÌflÚÚfl, ҇χ ÒÚÛÍÚÛ‡ ªıÌ¸Ó„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl ·¥Î¸¯Â ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ªıÌ¥Ï ¥ÌÚÂÂÒ‡Ï, Ì¥Ê ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl Á äËπ‚ÓÏ. χÎÓÒÔËÈÌflÚÎË‚‡ ‰Ó ÔË‚ÌÂÒÂÌËı Á ë‡ÏÂ Ú‡Í ÏË ÔÓÁ·Û‰ÂÏÓÒfl ÔflÏÓ„Ó ÌÂÓÁÓËı ÔÓÒÚÓ¥‚ ÒıÓ‰Û Ûfl‚ÎÂ̸ Ú‡ ÒÚËβ ‚ÔÎË‚Û ¥ÏÔÂ¥ª, ªª ÔÓÌflÚ¸ ¥ ÔÒËıÓÎÓ„¥ª. Ôӂ‰¥ÌÍË. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ÍÓÎÓÌ¥ÁÓ‚‡Ì¥ ÌÂ Ú‡Í èÓ͇ÁÌËÈ ¥ÌÚÂ̇ˆ¥Ó̇ΥÁÏ ‰‡‚ÌÓ ÁÂÏÎ¥ Ô¥‚‰Ìfl ¥ ÒıÓ‰Û ì͇ªÌË ‡ÌÚËÛ͇ªÌÒ¸ÍËı ÒËÎ ëıÓ‰Û ¥ 襂‰Ìfl ‚Ë͇ÁÛ˛Ú¸ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯Û “ÏÂÌڇθ̥ÒÚ¸“, ì͇ªÌË ÔË Û‚‡ÊÌ¥¯ÓÏÛ ÓÁ„Îfl‰¥ ÔÓÒÚ‡π ¥Ì¯ËÈ ÒÔÓÒ¥· ÒÔËÈÌflÚÚfl ˜ÂÈ ¥ Á‚˘‡È̥ҥ̸ÍËÏ ÁÓÓÎÓ„¥˜ÌËÏ Â‡∂Û‚‡ÌÌfl ̇ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸. íÛÚ Ö‚ÓÔ‡ Ì ̇ˆ¥Ó̇ΥÁÏÓÏ, Ò·ÚÓ ÍÒÂÌÓÙÓ·¥π˛, Ì ¯‚ˉÍÓ ÔËÊË‚ÂÚ¸Òfl, ÚÛÚ — ÑËÍ èÓΠÁ¥ ÓÒ‚fl˜ÂÌÓ˛ Ì¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ˛, Ì¥ ·Û‰¸-flÍÓ˛ Ò‚ÓªÏË Á‡ÍÓ̇ÏË ¥ Òχ͇ÏË. íÓÏÛ ÔË ÍÓÊÌÓÏÛ Á‡ÔËÚÛ‚‡ÌÌ¥: á‡ı¥‰ ¥Ì¯Ó˛ ¥‰Âπ˛. ä¥Ï ¥ÏÔÂÒ¸ÍÓª, Á‚˘‡ÈÌÓ. üÍ˘Ó Û Ò‚¥Ú¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ÒÚ¸ π ˜Ë êÓÒ¥fl? — ˆ¥ ‰‚‡ Â∂¥ÓÌË ÌÂÁÏ¥ÌÌÓ ˘Ó ¥ ÏË. ß ÔÂ¯Ó˛ ÙÓÏÓ˛ Ú‡ÍÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ̇„ÓÎÓÒËÏÓ ˘Â ‡Á, χπ ·ÛÚË ‰¥‡ÎÓ„, Ó·„Ó‚ÓÂÌÌfl ·Óβ˜Ëı ÔËڇ̸, ˘Ó ªı ÒÚ‡‚ËÚ¸ ̇¯Â Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌfl Ú‡ ¥ÒÚÓ¥fl.
èÓ∂ÂÒ — ˆÂ Î˯ Ó‰ËÌ Á ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. é‰ÌÓ˜‡ÒÌ¥ ÔÓÚÓÍË ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥È ÏÓÊÛÚ¸ ‚ËÍÎË͇ÚË ÒÚÂÒ, ‰ËÒÍÓÏÙÓÚÌËÈ ÒÚ‡Ì. Ä ˆÂ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË Ô˘ËÌÓ˛ ‡ÌÚËωËÚ‡ˆ¥ª, ÒÔÓ‚ÓÍÛ‚‡ÚË ÒÔÓ·Ë Ô‚‡ÚË ÔÓˆÂÒ, ˘Ó ÔÓ˜‡‚Òfl. ã˛‰Ë Ô¥Ӊ˘ÌÓ ¯Û͇˛Ú¸ ‚ËıÓ‰Û Á ÒÛÔ˜ÌÓÒÚÂÈ ‚ ÌÂÒ̘ͥÂÌÌ¥È ¥Ì‚ÂÒ¥ÈÌ¥È ¯‡Ô‡ÌËÌ¥ Ï¥Ê Í‡ÈÌ¥ÏË ‚‡¥‡ÌÚ‡ÏË ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥ª ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û. ñ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl Ì Î˯ ÎÓ„¥ÍË ÏËÒÎÂÌÌfl, ‡Î ¥ ÎÓ„¥ÍË ‰¥ª, Ôӂ‰¥ÌÍË. èÓ¯ÛÍ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë ‚ ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌ¥È ‰Ë̇ϥˆ¥ ͇ªÌË, ̇ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, ‚Ëχ„‡π ‚Ë‚˜ÂÌÌfl ÏÂı‡Ì¥ÁÏÛ, flÍËÈ Á‰‡ÚÌËÈ ÔË‚ÂÒÚË ‰Ó ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ¥Ì‚ÂÒ¥ÈÌËı ÒËÎ ¥ ˆËÍÎ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‰Ó ÈÓ„Ó ÔÂÂÌÂÒÂÌÌfl Û ÒÙÂÛ ‰¥‡ÎÓ„Û Ú‡ ÒÛÔ˜ÍË ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚. ëÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌ¥ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚ¥, ˘Ó ÎÂʇڸ ‚ ÓÒÌÓ‚¥ ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÏÂı‡Ì¥ÁÏÛ ÓÁÍÓÎÛ, ‚‡ÊÎË‚Ó ÓÁ„Îfl‰‡ÚË Ì ڥθÍË flÍ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚ¥ Ï¥Ê ÂÔÓ‰Û͇ˆ¥π˛ ÍÛθÚÛË ¥ ÂÔÓ‰Û͇ˆ¥π˛ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚, ‡Î ¥ flÍ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚ¥ Ò‡ÏÓª ÍÛθÚÛË. ë‡Ï ڇͥ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚ¥ ÒÍ·ÎËÒfl ‚ êÓÒ¥ª, ‚ËÁ̇˜Ë‚¯Ë ◊ÍÛ脇‚¥ÒÚ¸“ ¥¯Â̸, flÍ¥ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‚¥‰Ï¥Ì˛‚‡ÚË ¥ Á‡Ï¥Ì˛‚‡ÚË Ì‡ ÔÓÚËÎÂÊÌ¥. êÓÁÍÓÎ ÔÓÌËÍ‡π ‚ ÍÓÊÌÛ ÍÎ¥ÚËÌÛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, ÔÓÒËβ˛˜Ë ªª ‰ÂÁÓ∂‡Ì¥Á‡ˆ¥˛, ‡ ‰‡Î¥ — ¥ ‰ÂÁÓ∂‡Ì¥Á‡ˆ¥˛ ‚ËÓ·Ì˘Ӫ ‰¥flθÌÓÒÚË, ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÂÌÚÓÔ¥ª. íÛÚ ÏË Ï‡πÏÓ ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÛ Ô‡ÚÓÎÓ„¥˛, fl͇ ÔÓÚ·Ûπ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó ‰¥‡„ÌÓÒÚÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ Î¥ÍÛ‚‡ÌÌfl. êÓÁÍÓÎ ÔÓ‚ËÌÂÌ ÔË‚ÂÌÛÚË Û‚‡„Û ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍ¥‚ Ô¯ Á‡ ‚Ò flÍ Ô‰ÛÏÓ‚‡ ‰ÂÁÓ∂‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÍÛθÚÛË Ì‡ ªª Ï¥ÍÓ¥‚Ì¥. å‡ÒÓ‚‡ ÍÛθÚÛ‡ ‚Ëfl‚Ë·Ҹ χÎÓ ÔËÒÚÓÒÓ‚‡ÌÓ˛ ‰Ó Ò‚¥ÚÛ ‚ Ú¥È ÈÓ„Ó ÙÓÏ¥, flÍÓª ‚¥Ì ̇·Û‚ Á ‰‡‚Ì¥ı ˜‡Ò¥‚, ‡ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ ˜‡ÒË ÌÓ‚¥ÚÌ¥. ÑÎfl ÏÂÌ Ә‚ˉÌÓ, ˘Ó ÁÏ¥ÌË, flÍ¥ ‚¥‰·ÛÎËÒfl Û Ò‚¥Ú¥, ·ÛÎË ÌÂÒÔËflÚÎË‚¥ ‰Îfl χÒÓ‚Óª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË ¥, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ‰Îfl ÛÒ¥πª ‚¥Ú˜ËÁÌflÌÓª ÂÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË. ñ¥ ÁÏ¥ÌË ÓıÓÔËÎË Ì Î˯ á‡ı¥‰, ‡Î ¥ ëı¥‰. ÇÒ¥ ÒÔÓ·Ë ¥ÁÓÎflˆ¥ª, flÍ¥ Ì ‚‰‡ÎËÒfl ̇‚¥Ú¸ χÎÂÌ¸Í¥È Äη‡Ì¥ª, ‚¯ڥ-Â¯Ú ‰Ó͇Á‡ÎË Ò‚Ó˛ ·ÂÁÔÎ¥‰Ì¥ÒÚ¸ ¥ ڥθÍË ÁÌËÁËÎË ÊËÚÚπÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. äÛθÚÛ‡ Ì¥ÍÓÎË Ì Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÌÂÁÏ¥ÌÌÓ˛, ªª ÏÂı‡Ì¥ÁÏË ‚Íβ˜‡˛Ú¸ ÂÙÎÂÍÒ¥˛, ÚÓ·ÚÓ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÍÓÊÌÓª ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË, ‚Ò¸Ó„Ó Ì‡Ó‰Û ÓÒÏËÒ₇ÚË ‚·ÒÌÛ ÍÛθÚÛÛ ¥ ÒÚ‡‚ËÚËÒfl ‰Ó ̪ flÍ ‰Ó Ó·’πÍÚ‡ ‚·ÒÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË, ÔÂÂÚ‚Ó˛‚‡ÚË ªª, ˘Ó ‚¥‰ÍË‚‡π ¯Îflı ‰Îfl Ú‚Ó˜Ó„Ó ÔÓˆÂÒÛ Ò‡ÏÓÁÏ¥Ì˛‚‡ÌÌfl ̇ӉÛ: Û ÍÛθÚÛ¥, ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥È ÒÚÛÍÚÛ¥, ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È Ó∂‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÚÓ˘Ó. éÒ¸ ˜ÓÏÛ Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÒÔ˜‡ÚËÒfl ÔÓ ‰Óβ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ¥ ̇ӉÛ, flÍ ÔÓ ˘ÓÒ¸ ¥ÌÒÔ¥Ó‚‡Ì ÁÁÓ‚Ì¥ Ì‡Ï ÒÎ¥‰ Á‡ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚËÒ¸ ̇‰ ÚËÏ, ˘Ó·
49 Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê.
‚ˇÊÂÌÌflÏ ˜‡ÒÚËÌË, ˘Ó π Ô¥‰ÏÛ¥‚’flÏ ÛÒ¸Ó„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡, ÚÓ Á‡ÏÍÌÛÚ¥ÒÚ¸, ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌ¥ÒÚ¸ ÔÓÒÚÓÛ ê‡‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ ÔÓÓ‰ËÎË fl‚ˢ Â∂¥Ó̇θÌÓ„Ó Â„ÓªÁÏÛ: ÍÓÎË ˆ¥Î π Á‰ÂÙÓÏÓ‚‡ÌËÏ, ÚÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËı ÁÏ¥Ì Á‡Á̇˛Ú¸ ¥ ÈÓ„Ó ÒÍ·‰Ó‚¥. á‚¥‰ÒË ÒÚ‡π ÁÓÁÛÏ¥ÎËÏ, ˜ÓÏÛ ‚ ëêëê ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ·ÛÎÓ ÒÙÓÏÛ‚‡ÚË ÔÒËıÓ΄¥˛ ·‡„‡ÚÓ̇ˆ¥Ó̇θÌÓÒÚË ¥ ‰Ó‚ÂÎÓÒfl ÔÎÂ͇ÚË ·ÂÁ̇ˆ¥Ó̇θ̥ÒÚ¸. ߉Âfl ̇ˆ¥ª π ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ ÔË̈ËÔÓ‚Ó ‚¥‰Ï¥ÌÌËı ÒÏËÒÎÓ‚Ëı Á‚’flÁÍ¥‚ ¥ ÌÂÏËÌۘ ÒÚ‡‚ËÚ¸ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ‚Íβ˜ÂÌÌfl ‰Ó Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÒԥθÌÓÚË Û ÒÚ‡ÚÛÒ¥ ÌÂÔ¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡ÌÓ„Ó, ¥‚ÌÓÔ‡‚ÌÓ„Ó Û˜‡ÒÌË͇. éÚÊÂ, È ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ÒÂÔ‡‡ÚËÁÏÛ ëıÓ‰Û ¥ 襂‰Ìfl ì͇ªÌË ÏÓÊÎË‚Â Î˯ Á‡ ÛÏÓ‚Ë ÔÓ‰Ó·ÌÌfl “π‰ËÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ“ ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ëêëê ¥ ‚Íβ˜ÂÌÌfl ì͇ªÌË, ‚ ªª ÚÂÔÂ¥¯Ì¥È ˆ¥Î¥ÒÌÓÒÚ¥, Û ÔÓ‚ÌÓÍÓ‚Ì¥ Ï¥Ê̇Ӊ̥ Á‚’flÁÍË. ᇷÂÁÔ˜ËÚË ˆÂ ÏÓÊ ڥθÍË Á‰ÓÓ‚ËÈ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥È ·‰, ‚ËÁ̇˜Â̇ ¥π‡ı¥fl ‚‡ÚÓÒÚÂÈ Ú‡ Ô¥ÓËÚÂÚ¥‚, Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌËÈ, ˜ÂÒÚÓβ·ÌËÈ ¥ ‰¥flθÌËÈ Ì‡Ó‰. ì Ò‚ÓπÏÛ ÚÂÔÂ¥¯Ì¸ÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥ — Á‡ÒÏË͇̇, Òı‡‡ÔÛ‰ÊÂ̇, ÓÁ‰ÂÚ‡ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ÏË
êéëßü — äêàáéÇÄ íéóäÄ ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫ åÄäëàå êéáìåçàâ. éÅêßâ áÄ Ééêàáéçíéå
˜‚‡‡ÏË — ˆfl ͇ªÌ‡, flÍ ÔÓÚÂ̈¥ÈÌËÈ Ô‡ÚÌÂ, Ì¥ÍÓ„Ó Ì ÔË‚‡·ËÚ¸. íÛ ÚËϘ‡ÒÓ‚¥ÒÚ¸, ÌÂÔ‚̥ÒÚ¸, هθ¯Ë‚¥ÒÚ¸ ÒÚ‡ÌÛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË, fl͇ ‚Ê ÁÌÂÒËÎË· ¥ ÁÌ‚¥Ë· ̇¯Â ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, Ì ÔËıÓ‚‡π¯ ¥ ‚¥‰ ÒÛÒ¥‰¥‚. ì͇ªÌ‡ ‚ ªıÌ¥ı Ó˜‡ı ˆÂ — Ì¥˜ËÈ̇ ÚÂËÚÓ¥fl, Ó·„ÓÓ‰ÊÂ̇ ÒÚÛıÎfl‚¥ÎËÏË Ô‡Ú˘͇ÏË ¥ ÍÓβ˜ËÏ ‰ÓÚÓÏ, ‰Â Ú‚ÓflÚ¸Òfl ÒÔ‡‚Ë ÚÂÏÌ¥ ¥ ̘ÂÒÌ¥. í‡Í‡ ͇ªÌ‡ ‚ËÍÎË͇π ÓÒÚ‡ı, ‡ Ì ÔÓ‚‡„Û, ÍÓÎË Ú‡Í‡ Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌ¥ÒÚ¸ ÏËÌÂ, ·‡„‡ÚÓ ıÚÓ Ú¥Î¸ÍË ÔÂÂıÂÒÚËÚ¸Òfl. ÄΠͥ̈¸ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË ÓÁ̇˜‡ÚËÏ ÔÓ˜‡ÚÓÍ ÌÓ‚Ó„Ó ·ÎÓÍÓ‚Ó„Ó ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl, flÍ ̇҇ÏÔ‰ ‰ÂÒÚ‡·¥Î¥ÁÛπ Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ Â∂¥ÓÌ, ‡ Ú‡Ï ¥ ‚Ò˛ Ò‚¥ÚÓ‚Û ¥‚ÌÓ‚‡„Û. äÓÎË ÔÓˆÂÒË Ò‡ÏÓÓ∂‡Ì¥Á‡ˆ¥ª „‡Î¸ÏÛ˛Ú¸Òfl, ÒËÒÚÂχ ÔÓ‚ÂÚ‡πÚ¸Òfl ‰Ó ÒÚ‡ÌÛ ı‡ÓÒÛ ¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Óª ̇ÔÛ„Ë, ¥ ÁÌÓ‚Û ‚Ò ÔÓ‚ÚÓ˛πÚ¸Òfl. ëËÒÚÂχ ÚÂÔÎfl˜‡, ‡Î β‰Ò¸Í ÊËÚÚfl ‰ÛÊ ÍÓÓÚÍÂ.
ÁÏ¥Ì˛‚‡ÚË Ò·Â, ÒÚËÏÛ₇ÚË ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË Á‡ Ò‚Ó˛ ‰Óβ Û Ò‚¥Ú¥, flÍËÈ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl Ú‡ ÛÒÍ·‰Ì˛πÚ¸Òfl. åË ÒÚ‚ÓËÎË ◊ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÌË˘Ó„Ó Í·ÒÛ“ (Ö.éÎÓ‚‡), ‰Â Ô‚‡Ê‡ÎÓ ·‡Ê‡ÌÌfl ‚Ë¥¯Û‚‡ÚË ÒÍ·‰Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË Ì‡ ϥ̥χθÌÓ ÌËÁ¸ÍÓÏÛ ¥‚Ì¥, Á‚ÂÚ‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ‡ı‡ª˜ÌÓ„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ·‡„‡ÚÒÚ‚‡. Ç ÓÒÌÓ‚¥ Ú‡ÍËı ¥¯Â̸ ÎÂʇÎÓ ÒÛÏÌÓ‚¥‰ÓÏ ◊flÍÓÒ¸ ‚ÓÌÓ ·Û‰Â“. êÂÁÛθڇÚÓÏ ˆ¸Ó„Ó Òڇ· ÔÓ∂ÂÒÛ˛˜‡ ‰ËÒÚÓÙ¥fl ‚Ò¥ı „ÓÒÔÓ‰‡Ò¸ÍËı, ÍÛθÚÛÌËı, ÏӇθÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚, Á‡ÌÂÔ‡‰ ÔËÓ‰Ë ¥ Á‰ÓÓ‚’fl β‰ÂÈ. åË Á ÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏÓÏ È¯ÎË ‰Ó ͇ڇÒÚÓÙË, ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ‚ËÒ̇ÊÛ˛˜Ë Ò· ·ÂÁÔ‚ÌËÏ ◊„‡Ò¥ÌÌflÏ ÔÓÊÂÊ“, ÔÓÍË Ì ԥ‰¥‚‡ÎË ‚ ÒÓ·¥ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ªı ÔÓÔ‰ÊÛ‚‡ÚË. Ⴂ‡ÈÌÓ, ·ÛÎË Î˛‰Ë, flÍ¥ ÔÓ·Û‚‡ÎË ‚¥‰ ˆ¸Ó„Ó Á‡ÒÚ„ÚË, ‡Î ÏË Ì ıÓÚ¥ÎË ªı ÒÎÛı‡ÚË, Ì ıÓÚ¥ÎË ÛÈÌÛ‚‡ÚË Ò‚Óª ÍÓÏÙÓÚÌ¥ ¥Î˛Á¥ª, Ô·Ӳ‚‡ÚË Ò‚Óª ◊ÙÓ·¥ª“, ‡ ‚ ÂÁÛθڇڥ ·‡È‰ÛÊ¥ÒÚ˛ ¥ ÒÚ‡ıÓÏ Ò‚ÓªÏ ÒÚ‚ÓËÎË ‡ÚÏÓÒÙÂÛ ÔÂχÌÂÌÚÌÓª ◊·ÓÓÚ¸·Ë Á ÍÛÍÛÎflÏË“ Û ‚Ò¥ı ÒÙ‡ı ÊËÚÚfl. ë¸Ó„Ӊ̥¯Ìfl ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Á̇ÈÚË ‚Ëı¥‰ ¥Á „ÎÛıÓ„Ó ÍÛÚ‡ — ÓÁÔ·ڇ Á‡ ¯‡ÎÂÌÛ ·ÓÓÚ¸·Û ‚ ¥Ï’fl Á¥‚ÌflÈÎ¥‚ÍË Ì ڥθÍË ‚ ÔË·ÛÚ͇ı, ‡Î ¥ ‚ ‰ÛÏ͇ı. ë‡Ï ÚÓÏÛ, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ, Û ÍËÚË˜Ì¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ‰Û„Ó„Ó, flÍ, Á¯ÚÓ˛, ¥ ÔÂ¯Ó„Ó ÔÂ¥Ó‰Û ‚ ͇ªÌ¥ Ì ‚ËÒÚ‡˜ËÎÓ Ì‡ÎÂÊÌÓ„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ, ˘Ó· Á̇ÈÚË ÂÙÂÍÚË‚ÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÌÓ‚Û ÒËÚÛ‡ˆ¥˛. çÓ‚¥ÚÌ¥È ‰ÓÒ‚¥‰ ¥ÒÚÓ¥ª êÓÒ¥ª 炉‡˜¥, flÍËı Á‡Á̇π êÓÒ¥fl Û Ò‚Óªı ÒÔÓ·‡ı ‚Ë¥¯ËÚË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥¯Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË, Ì π هڇθÌËÏË. ÇÓÌË π ÂÁÛθڇÚÓÏ ¥ÒÚÓ¥ª, ¥ ¥ÒÚÓ¥fl ÏÓÊ ªı ÓÁ‚'flÁ‡ÚË. 燯 ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÏÓÊ Á¥·‡ÚËÒfl Á ÒË·ÏË, ÁÓ·ËÚË ‚ËÒÌÓ‚ÍË Á ÏËÌÛÎÓ„Ó, ÔÂÂÓÒÏËÒÎËÚË ÒÛ˜‡ÒÌ¥ÒÚ¸ ¥ ‚ËÈÚË Ì‡ ÌÓ‚¥ „ÓËÁÓÌÚË Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ. Ñ‚Ó¥˜ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ êÓÒ¥ª Á ÏÓÏÂÌÚÛ ªª „¥ÔÓÚÂÚ˘ÌÓ„Ó ‚ÒÚÛÔÛ ‚ ÚÂÚ¥È ÔÂ¥Ó‰ ‰‡π ÌÓ‚ËÈ Ï‡ÚÂ¥‡Î ‰Îfl ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂ̸. Ç¥Ì ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÔÓ„ÎË·ËÚË ‚ËÍ·‰ÂÌÛ ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó „¥ÔÓÚÂÁÛ, ˘Ó Ì ڥθÍË ÂÚ‡ÔË, ‡Î ¥ ÔÂ¥Ó‰Ë ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË Ó‰ËÌ ˘Ó‰Ó Ó‰ÌÓ„Ó ‚ Òڇ̥ ¥Ì‚ÂÒ¥ª. ñfl „¥ÔÓÚÂÁ‡ ÓÔˇπÚ¸Òfl ̇ Ô¥‰ÌÂÒÂÌÌ¥ ÍÓÎËÒ¸ ÓÁ˜‡‚ÎÂÌÓ„Ó Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ ‰Ó ¥‚Ìfl ԇ̥‚ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, flÍ ˆÂ ·ÛÎÓ ‚ ÚÂÚ¸ÓÏÛ ÔÂ¥Ó‰¥. ÑÓÒ‚¥‰ 1991-1993 ÓÍ¥‚ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÁÓ·ËÚË ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ, ˘Ó ˆËÍÎ¥˜Ì‡ ‰Ë̇ϥ͇ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ‚ êÓÒ¥ª „ÓÎÓ‚ÌÓ˛ ÙÓÏÓ˛ ÁÏ¥Ì. é‰Ì‡Í Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl Î¥·Â‡Î¸ÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ Ì‡Í·‰‡π Ò‚¥È ‚¥‰·ËÚÓÍ Ì‡ ÁÏ¥ÒÚ ˆ¸Ó„Ó ÔÓˆÂÒÛ ‚ ÌÓ‚ÓÏÛ ˆËÍÎ¥. é˜Â‚ˉÌÓ, ˘Ó ̇¯Â ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ú‡Í ¥ Ì ̇·ÛÎÓ Á‰‡ÚÌÓÒÚË ‚Ë¥¯Û‚‡ÚË ÔÓ·ÎÂÏË Ì‡ Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê.
êéëßü
—
50 äêàáéÇÄ íéóäÄ
ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫
ÇéãéÑàåàê áÄãéáÖñúäàâ
åßÜ éäñàÑÖçíéå ß ÇßáÄçíß∏û Ç ßëíéêß∫ ìäêÄ∫çëúäéÉé åàëíÖñíÇÄ Стара княжа Русь та її дитина Україна увесь час свого iсторичного iснування стояли у тiй або iншiй осциляцiї мiж двома унiверсально-iсторичними культурами: Вiзантiєю й Окцидентом. Нiде так наочно не вiдбивається цей iсторичний процес, як у пам’ятках мистецтва. Безперечно i усi iншi вияви духовного життя мають на собi знамення цього процесу, але iсторiя мистецтва, наче в дзеркалi вiдбиває усi вияви духовно-культурного життя цiєї сфери. Висуваючи цi проблеми, iдемо за останнiми постулатами новiших течiй в iсторiї мистецтва, якi поза чисто формальними питаннями стараються зглибити мистецький твiр, уважаючи його витвором духа даної доби. Цей новий методичний пiдхiд до iсторiї мистецьких течiй, який так успiшно ввели у життя представники вiденської школи iсторикiв мистецтва i яким завдячуємо однiєю з перших реабiлiтацiй середньовiчного мистецтва (1) разом iз його основною переоцiнкою, вiдповiдає також i новим духовним напрямам сучасности, якi визволяються як з чисто формалiстичного, так i механiчно-матерiалiстичного трактування iсторичних явищ. Цей пiдхiд вiдкриває новi горизонти в iсторiї українського мистецтва. Історiя українського мистецтва є ще дуже молодою наукою i багато її дiлянок зовсiм не дослiдженi... Такий загальний погляд на її iсторичний розвиток з показом найважливiших духовних течiй, якi мали вирiшальний вплив на її виникнення та формування, може мати значення для висунення вимог та питань не тiльки щодо її предмету. Тому попри студiї над поодинокими питаннями з цiєї сфери уважаємо не менш важливим прослiдкувати головнi напрямки i об¶рунтувати синтетичнi мiркування. Очевидно, що чим сильнiшими будуть працi з поодиноких галузей, тим певнiшими будуть результати загальних мiркувань, з чого випливає потреба паралельного трактування iсторiї українського мистецтва i власне цьому має служити, по змозi своїх скромних сил, наша публiкацiя.
¥‚Ì¥ ÒÍ·‰ÌÓÒÚË ÓÁÍÓÎÓÚÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. èÓ ˆÂ Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ͇ڇÒÚÓÙ¥˜Ì‡ ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÂÔÓ‰ÛÍÛ‚‡ÚË ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÈ Ï¥Ì¥ÏÛÏ ÂÒÛÒ¥‚ Á„¥‰ÌÓ Á ‰ÓÒfl„ÌÛÚËÏ Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ¥‚ÌÂÏ ‚ËÏÓ„. á·Â„·Ҹ ÔË‚’flÁ‡Ì¥ÒÚ¸ ‰Ó ¥Ì‚ÂÒ¥ÈÌÓ-͇ڇÒÚÓÙ¥˜ÌÓ„Ó ÒÔÓÒÓ·Û ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÔÓ·ÎÂÏ. á·Â„ÎÓÒ¸ Ú‡ÍÓÊ Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ¥Î˛ÁÓÌËı Ûfl‚ÎÂ̸ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÔÓ Ò· — Á¥ÚÍÌÂÌÌfl ¥ÁÌËı „ÛÔ Û ÙÓÏ¥ ·ËÚ‚Ë Ï¥Ú¥‚. íÂÔÂ, Ӊ̇Í, ÁÏ¥ÒÚ ªı Ï‡π ‡·ÒÚ‡ÍÚÌÓ-Î¥·Â‡Î¸ÌËÈ ı‡‡ÍÚ ¥ ·Û· ÒÔÓ·‡, Á̇˜ÂÌÌfl flÍÓª „Ó‰¥ ̉ÓÓˆ¥ÌËÚË, ÔÓ‰Ó·ÚË Ï‡Ì¥ıÂÈÒ¸ÍÛ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˛. íËÏ Ì ÏÂ̯Â, ˆÂ, ÔÓ-ÏÓπÏÛ, Ì ÛÒÛ‚‡π Ì·ÂÁÔÂÍË ¥Ì‚ÂÒ¥ª ԇ̥‚ÌÓª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª. çÓ‚ËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ Ì ڥθÍË ÁÓ·ËÚË ÌÓ‚¥ ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÌfl, ‡Î ¥ Á̇ÈÚË ÌÓ‚¥ ÒÂÌÒË ‚ ÏËÌÛÎ¥È ¥ÒÚÓ¥ª. ä‡Ú‡ÒÚÓÙ‡, ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ Á ÓÁÔ‡‰ÓÏ ëêëê, Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚Ó̇, flÍ ¥ ¥Ì¯¥, flÍ¥ ·ÛÎË ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ͇ªÌË, Ó∂‡Ì¥˜ÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ Á ͇‰Ë̇θÌËÏË Áϥ̇ÏË ‚ ¥‚Ì¥ ÚÓ‚‡ÌÓ-„Ó¯Ó‚Ëı ‚¥‰ÌÓÒËÌ. è¥ÒÎfl Ô¯Ӫ ͇ڇÒÚÓÙË, ˘Ó ̇Òڇ· ‚ ÂÁÛθڇڥ Ô‡‰¥ÌÌfl ä˪‚Ò¸ÍÓª êÛÒË, ÓÁ‚ËÌÛÚ ӷϥÌÌ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚Ó, Á‡Ï¥ÌËÎÓÒfl ̇ÚۇθÌËÏ. åÓÒÍӂҸ͇ ‰Âʇ‚‡, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ä˪‚Ò¸ÍÓª êÛÒË, ÓÁ‚Ë‚‡Î‡Ò¸ ̇ ̇ÚÛ‡Î¸Ì¥È ÓÒÌÓ‚¥, ˘Ó ·ÛÎÓ ÍÓÍÓÏ Ì‡Á‡‰ ‚¥‰ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ¯ÎflıÛ, flÍËÈ ‚¥‚ ‰Ó Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. ä‡Ú‡ÒÚÓÙ¥ ˜‡Ò¥‚ ëÏÛÚË ÔÓ˜‡ÚÍÛ XVII ÒÚÓÎ¥ÚÚfl Ô‰ۂ‡Î‡ Á‡Ï¥Ì‡ ̇ÚۇθÌËı ÔÓ‚ËÌÌÓÒÚÂÈ „Ó¯Ó‚ËÏË, ˘Ó ÓÁ̇˜‡ÎÓ ÔÓÒËÎÂÌÌfl ÚËÒÍÛ ‰Âʇ‚Ë Ì‡ ÍÓËÒÚ¸ ªı ÓÁ‚ËÚÍÛ. êÂÙÓχ 1861 ÓÍÛ ‰‡Î‡ ÔÓ¯ÚÓ‚ı ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥ ÚÓ‚‡ÌÓ-„Ó¯Ó‚Ëı ‚¥‰ÌÓÒËÌ, Ó‰Ì‡Í ‚ËÍÎË͇· Á ˜‡ÒÓÏ ‚ÓÓÊ¥ÒÚ¸ Ï‡Ò ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ÔÓˆÂÒÛ, ˘Ó ÔÓÓ‰ÊÛ‚‡‚ ÔÓÒÚ¥ÈÌËÈ ‰ËÒÍÓÏÙÓÚ. ä‡Ú‡ÒÚÓÙ‡ 1917 ÓÍÛ Ì‡Òڇ· Ô¥ÒÎfl ̇ȷ¥Î¸¯Ó„Ó ÒÚ˷͇ Û ÓÁ‚ËÚÍÛ ËÌÍÛ ‚ êÓÒ¥ª Á ͥ̈fl XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ‰Ó 1914 ÓÍÛ. ç‡Â¯Ú¥ ͇ڇÒÚÓÙ‡, ˘Ó ÔËÁ‚· ‰Ó ͇ıÛ ‡‰flÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË ¥ ÓÁÔ‡‰Û ëêëê, ‚¥‰·Û·Òfl ̇ ı‚ËÎ¥ ÒÔÓ· ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÂÙÓÏ Û ÛÒÎ¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ. ç‡ Ï¥È ÔÓ„Îfl‰ ˆ¥ ͇ڇÒÚÓÙË ÏÓÊ̇ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË flÍ ÚÛ ˜Ë ¥Ì¯Û Ï¥Û Â‡Íˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ̇ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÚÓ‚‡ÌÓ-„Ó¯Ó‚Ëı ‚¥‰ÌÓÒËÌ, flÍ ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÔÓπ‰ÌÛ‚‡ÚË ÁÏ¥ÌË ‚ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚¥ Á ÔÓÒËÎÂÌÌflÏ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ÑÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl ˆ¥πª ÔÓ·ÎÂÏË ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚‡ÊÎ˂ ҸӄӉ̥, ÍÓÎË Ì‡¯‡ ͇ªÌ‡ ‚Ô¯ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª β‰ÒÚ‚‡ Ó·ËÚ¸ ÒÔÓ·Û ÔÓ˜‡ÚË ÓÁ‚ËÚÓÍ ÚÓ‚‡ÌÓ-„Ó¯Ó‚Ëı ‚¥‰ÌÓÒËÌ Á ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓ ÒÍ·‰ÌÓ˛ ÔÓÏËÒÎÓ‚¥ÒÚ˛, ÒÚ‚ÓÂÌÓ˛ ̇ ÓÒÌÓ‚¥ Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ̇ÚۇθÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ. èÓÚ¥·ÂÌ ‡Ì‡Î¥Á ‚ÔÎË‚Û ÚÓ‚‡ÌÓ-„Ó¯Ó‚Ëı ‚¥‰ÌÓÒËÌ Ì‡ ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÛ ‰Ë̇ϥÍÛ êÓÒ¥ª, ÔÓ ˘Ó ÂÙÓχÚÓË ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ‚Ò¥πª ̇¯Óª ¥ÒÚÓ¥ª
51 Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê.
êéëßü
—
äêàáéÇÄ íéóäÄ
ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫
Коли охоплюємо оком цiлiсть iсторiї мистецьких течiй на наших землях, то вiдразу зауважуємо, що вона вихоплюється з того чергування мистецько-iсторичних явищ, яке ми звикли пристосовувати до окцидентального мистецтва. Не помiчаємо нiде, щоб у нас змiнювали один одного, так як в окцидентальнiй Европi: романський, ¶отичний стиль, ренесанс, бароко та класицизм. Ми знаходимо вияви кожного з цих стилiв, але вони не виявляються тут у своєму чистому виглядi. У кожному разi вони не творять тут о¶анiчного пiдгрунтя, як скрiзь в окцидентальнiй Европi. Органiчним пiдгрунтям, спiльним для цiлої Схiдної Европи, є мистецтво вiзантiйське, яке з часом пiд впливом окцидентальних мистецьких течiй диференцiювалося. Отже, якщо маємо перед очима вертикальний перерiз через iсторiю мистецьких виявiв на наших землях, то можемо розрiзнити двi основнi напрямнi: на долiшнiй верствi цього перерiзу лежить вiзантiйське мистецтво, а в горiшнiх верствах, пiд впливом окцидентальних течiй, воно диференцiюється. Тому зауважуємо двi головнi мистецькi осi: одну — старшу — можемо її назвати пiвденною, iншу — молодшу — захiдною. Довкола цих двох осей кружляють всi найважнiшi проблеми українського мистецтва, коли будемо на них дивитись з iсторичної перспективи. Пiвденно-вiзантiйська вiсь особливо позначилась на нашiй культурно-духовнiй iсторiї, бо сполучила її нерозривними вузлами з середземноморсько-античною культурою, репрезентантом якої в середньовiчнiй добi була Вiзантiя. Факт зв’язку наших земель з тiєю пiвденною вiссю: Київ-Константинополь мав, зрозумiло, iсторично-переломне значення для усього культурно-духовного розвитку наших земель не тiльки з огляду на те, що завдяки тiй осi цi землi знайшлися вперше в орбiтi старої середземноморсько-античної культури, але й тому, що вся вiсь лягла в основу усього майбутнього духовно-культурного розвитку земель мiж Днiпром та Днiстром, а згодом стала основним хребтом, довкола якого кристалiзувалися всi подальшi культурно-духовнi надбання цих земель. Але згодом ця вiсь ослабилась. На це були рiзнi зовнiшнi причини. По-перше, у XIII столiттi цей безпосереднiй зв'язок ослабили татарськi набiги на Київську Русь, а також перенесення ваги державного життя зi Сходу на Захiд. По-друге, до ослаблення безпосереднього впливу тiєї осi спричинилися сильний натиск iсламу на вiзантiйську iмперiю, походи хрестоносцiв, а водночас i повiльне ослаблення всесвiтньо-iсторичної ролi Вiзантiї та її центрального значення для Схiдної Европи. Занепад Константинополя, як прямий наслiдок внутрiшнього ослаблення Вiзантiї, ще сильнiше розхитав основи осi Київ-Константинополь, вiд якої залишилась тiльки тiнь колишньої величi. Усе те — перенесення полiтичного центру на Захiд, у Галицько-Волинський ре¶iон, i повiльний занепад вiзантiйських впливiв через знищення його центрального джерела — мало вплив на виникнення другої осi, себто впливiв осi окцидентальної, яка своїм географiчним положенням наче стала впоперек першої.
Á‡‰ÛÏÛ‚‡ÎËÒfl χÎÓ. ë¸Ó„Ӊ̥ êÓÒ¥fl ‚Ú‡ÚË· ÒÚ‡ÚÛÒ ‚ÂÎËÍÓª ‰Âʇ‚Ë ¥ Ûı‡πÚ¸Òfl Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ‰Ó Ó‰ÌÓ„Ó Á ‚‡¥‡ÌÚ¥‚ ÚÓ„Ó, ˘Ó ̇ÁË‚‡ÎÓÒfl ‡Ì¥¯Â Ò··Ó ÓÁ‚ËÌÛÚÓ˛ ͇ªÌÓ˛, ˜Ë ͇ªÌÓ˛ ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ. á‚¥‰ÒË ÔÓÚ·‡ ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÔÂÂ·Û‰Ó‚Ë Î˛‰ÂÈ, ÔÂÂıÓ‰Û Ì‡ Á̇˜ÌÓ ÌËʘËÈ ¥‚Â̸ ÔÂÚÂÌÁ¥È ‚ ·‡„‡Ú¸Óı ÒÙ‡ı ÊËÚÚfl. íÛÚ ÍËπÚ¸Òfl Ì·ÂÁÔÂ͇ ·‡È‰ÛÊÓ„Ó ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ÊËÚÚfl, Ô‡ÒË‚ÌÓÒÚË, ÁÌÓ‚Û Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ÔÓflÚÛÌÍÛ ‚¥‰ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ÒËÎ. ÄΠÏÓÊÎË‚‡ È ¥Ì¯‡ ‡͈¥fl — Ó·‡Á‡ ̇ Ï¥Ú˘ÌËı ◊‚ÓÓ„¥‚“, flÍ¥ ◊‰Ó‚ÂÎË“ êÓÒ¥˛, ¥ ÒÔÓ·Ë ‚Ë¥¯Û‚‡ÚË ÔÓ·ÎÂÏÛ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ̇ÒËθÒÚ‚‡. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ‡θÌËÈ ‚Ëı¥‰ Ó‰ËÌ — ÔÓÒÚ¥ÈÌËÈ ÔÓ¯ÛÍ Ï¥Ë ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚ¥ ÔÓÚ· ‡θÌËÏ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚflÏ, Á‰¥·ÌÓÒÚflÏË, Â‡Î¸Ì¥È ‰Ë̇ϥˆ¥ ‚Á‡πÏÓ‰¥ª Á‰¥·ÌÓÒÚÂÈ ¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ, ˘Ó Ì Á‡Ô˜Ûπ, Ӊ̇Í, ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓª ÂÔÓ‰Û͇ˆ¥ª. ßÒÚÓ˘Ì Á̇˜ÂÌÌfl ‰ÓÒ‚¥‰Û êÓÒ¥ª, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ, ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ Ì¥È, flÍ Û ÙÓÍÛÒ¥, ‰Â ÁÓÒ‰ÊÂÌ¥ Ò‚¥ÚÓ‚¥ ÔÓ·ÎÂÏË, ÔÂÂı¥‰ ‰Ó Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ̇·Û‚ Ú‡„¥˜ÌÓª ÙÓÏË, ÚÓ‰¥ flÍ ‰Îfl ¥Ì¯Ëı ͇ªÌ ‚¥Ì ÔÓȯӂ, Á‡ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏË Ï¥Í‡ÏË, ·ÂÁ·ÓÎ¥ÒÌÓ. ã˛‰ÒÚ‚Ó ÔÂÂÎÓÏËÎÓÒfl ̇‚Ô¥Î Û Ú¥Î¥ ¥ ‰ÛÒ¥ êÓÒ¥ª. êÓÒ¥fl ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ÏÓÒÚÓÏ Ï¥Ê Ì‡Ó‰‡ÏË, ‡Î ÏÓÊ — ¥ ÔË‚ÌËˆÂ˛ Á ÔÓÓıÓÏ, ˘Ó ÓÁÏ¥˘Â̇ Û ‰ÛÊ ·Óβ˜¥È ÚÓ˜ˆ¥ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÒÔ¥‚ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡. ñËÏ ¥ ÔÓflÒÌ˛πÚ¸Òfl ÔÓÚ·‡ Û‚‡ÊÌÓ„Ó ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ÔÓ·ÎÂÏ êÓÒ¥ª, flÍ¥, Á¯ÚÓ˛, ÚÓ͇˛Ú¸Òfl ÛÒ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ. ßÒÌÛ˛Ú¸ ÒÔÓÌÚ‡ÌÌ¥ ÔÓˆÂÒË, ˘Ó ‚‰ÛÚ¸ ‰Ó ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª β‰ÒÚ‚‡. ñ ̇҇ÏÔ‰ ‰ÛıÓ‚Ì¥ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ Á‚’flÁÍË, ÓÁ¯ËÂÌÌfl ÍÓÌÚ‡ÍÚ¥‚ Ú‡ Ó·Ï¥Ì ‚‡ÚÓÒÚflÏË. ÄΠˆ¥ Ê ÔÓˆÂÒË ‚ ÏÓÏÂÌÚ ÒÚÂÒÛ ÏÓÊÛÚ¸ ÔËÁ‚ÂÒÚË ‰Ó ÂÙÂÍÚÛ ·Ûχ̄Û, ÚÓ·ÚÓ ‰Ó ÒÔ‡ÁχÚ˘ÌÓª ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ‡ÍÚË‚¥Á‡ˆ¥ª ‰‡‚Ì¥ı, ÛÈÌ¥‚ÌËı ‰Îfl ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚‡ÚÓÒÚÂÈ. á‚¥‰ÒË, flÍ Ì¥ÍÓÎË ‚ÂÎË͇ Ì·ÂÁÔÂ͇ ͇ڇÒÚÓÙ, flÍ¥ ÏÓÊÛÚ¸ ÒÚ‡ÚË ÂÁÛθڇÚÓÏ ‰¥ª ÒÎ¥ÔËı ÒËÎ ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ¥Ìˆ¥ª ¥ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ‡ÍÚË‚ÌÓ„Ó ÔÓ¯ÛÍÛ ÌÓ‚Ó„Ó, „ÎË·¯Ó„Ó ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ¥ÏÔ‡ÚË‚Û ‚ χ¯Ú‡·‡ı ÛÒ¸Ó„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡. ßÌÚÂ∂‡ˆ¥fl Ò‚¥ÚÛ ÏÓÊÎË‚‡ Î˯Â̸ Û ÔÓˆÂÒ¥ ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‚Ë˘Óª ÍÛθÚÛË, fl͇ ÒÚ‚Ó˛π ÓÒÌÓ‚Û ‰Îfl ÔÓ‰¥·ÌÓª π‰ÌÓÒÚË ‚‡ÚÓÒÚÂÈ ÔË Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓÏÛ ÁÓÒÚ‡ÌÌ¥ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌÓÒÚË. í‡Í‡ ÍÛθÚÛ‡ Ì ‚ËÌËÍ‡π ‚ ÂÁÛθڇڥ ÓÒflflÌÌfl ∂ÂÌ¥fl. ∫ª ÏÓÊ ÔÓÓ‰ËÚË Ú¥Î¸ÍË ‰¥‡ÎÓ„ ̇Ӊ¥‚, ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛ, ÒԥθÌ ‚ËÓ·ÎÂÌÌfl ÒԥθÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ. èÓÁËÚË‚ÌËÈ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ÔËÌÂÒÛÚ¸ ڥθÍË Ò‡ÏÓÁ‡„ÎË·ÎÂÌÌfl ¥ ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı Ó·ÏÂÊÂ̸
52
Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê. êéëßü — äêàáéÇÄ íéóäÄ ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫ ÇéãéÑàåàê áÄãéáÖñúäàâ-ëÄë. åßÜ éäñàÑÖçíéå ß ÇßáÄçíß∏û Ç ßëíéêß∫ ìäêÄ∫çëúäéÉé åàëíÖñíÇÄ
Цю захiдну вiсь не можна так чiтко спрецизувати, як вiсь Київ-Константинополь, але вона не менш чiтко i наочно виступає у нашiй духовнiй iсторiї як i перша. Ця захiдна вiсь, на противагу до пiвденної, лучить нашi землi з резервуарами окцидентальної культури i її значення має ту саму вагу, що i пiвденна вiсь, тiльки важче спрецизувати значення її поодиноких культурних осередкiв, внаслiдок сильнiшої нацiональної диференцiацiї окцидентальної культури та внаслiдок частих змiн напрямних цих впливiв. Суть проблеми полягає у взаємовiдносинах цих двох культурних напрямних iсторично-унiверсального значення. Немає сумнiву, що то був важкий зудар двох, в основному рiзних культур: вiзантiйської й окцидентальної, що сколихнув духовнi основи наших земель i що серед вiдмiнних iсторичних обставин вiдбувався не раз мiж обома культурами, у дещо iнших площинах, як, наприклад, зудар античних основ середземноморської культури з пiвнiчногерманським свiтом, який повторювався кiлькома хвилями в iсторiї окцидентальної Европи. У нас цей зудар набув своєрiдного забарвлення, хоч можемо його вважати одним з вiдтинкiв цього унiверсального змагання мiж Вiзантiєю й Окцидентом, який наповнював своїм змiстом цiлi столiття. У чому ж полягає той своєрiдний характер зудару двох культур на наших землях? З довговiкового змагання постало своєрiдне явище осциляцiї окцидентально-вiзантiйської культури, вiдбулося зближення обох культур i обопiльне заплiднення їх творчими потугами. Немає сумнiву, що це зближення обох культур, якi абсорбували усi духовнi сили наших предкiв, переходило найрiзноманiтнiшi фази, вiд бiльш механiчної сполуки аж до вищих форм їх синтезу, але головний результат цього iсторичного процесу — глибока диференцiацiя основ вiзантiйської культури пiд подихом окциденту. Ця диференцiацiя має для iсторiї України унiверсально-iсторичне значення, бо саме у нiй цiла її вiдмiннiсть вiд iнших схiдноевропейських народiв, якi так само перейняли вiзантiйськi основи культури, як от Пiвнiчна Русь. Але на Пiвночi цi вiзантiйськi основи, змiцненi згодом схiдноорiєнтальними та слабо й органiчно не перетравленими впливами захiдної культури, витворили форми культури московської. Пiвдень головно здиференцiював тi спiльнi основи внаслiдок незвичайно сильного, глибокого та органiчного синтезу культури вiзантiйської й окцидентальної. Змiст цього синтезу — це власне та iсторична iндивiдуальнiсть, яка витворилася на Пiвднi i здиференцiювалась стосовно духовного комплексу ближчої Схiдної Европи. Історичний пiдхiд до цього питання наочно вказує нам на те, що народження України як iсторично-iндивiдуальної одиницi залежало левовою часткою вiд того процесу диференцiацiї як на полi духовно-культурнiм, так i соцiально-полiтичнiм. І саме це творить набагато сильнiший розподiл в iсторiї Схiдної Европи, нiж мовнi, етнографiчнi чи навiть антропологiчнi рiзницi, якi є тiльки придатним матерiалом, але не властивою causa efficiens таких глибоких iсторичних процесiв, бо рiзницi мiж народами постають великою мiрою на ¶рунтi наростання певних культурно-духовних та соцiально-полiтичних вартостей, а головно на ¶рунтi формування ментальности й душi тих народiв пiд впливом тих культурно-духовних вартостей, коли будемо дивитись на поставання i
ÍÓÊÌÓª ¥Á ÍÛθÚÛ, ·ÂÁ ‚ËÌflÚÍÛ. ì ˆÂÈ Ú‚Ó˜ËÈ ÔÓˆÂÒ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚ÌÂÒÚË Ò‚¥È ‚Í·‰ ÛÒ¥. ç‡ÔËÍ·‰, Û Á‡ı¥‰Ì¥È ÍÛθÚÛ¥ ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‚‡ÊÎË‚¥ ‚‡ÚÓÒÚ¥, ·ÂÁ flÍËı ÌÂÏÓÊÎË‚‡ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl β‰ÒÚ‚‡. ì Ì¥È ‚ËÓ·ÎÂÌ ÔÓÌflÚÚfl Ú‚Ó˜Óª ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË, fl͇ ÏÓÊ ҇ÏÓÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl, Ò‡ÏÓÁ‡„Î˷₇ÚËÒfl, ÒÚ‚Ó˛‚‡ÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, Ô·ۉӂۂ‡ÚË ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË. í‡Ï Ò‡ÏÓ Ì‡ á‡ıÓ‰¥, ‚ËÌËÍ· ¥‰Âfl ÔÓ„ÂÒÛ, ·ÛÎË ‚¥‰ÍËÚ¥ Á‡ÍÓÌË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, flÍ¥ π Á‡ÍÓ̇ÏË ÓÁ‚ËÚÍÛ Ò‡ÏÓª β‰ËÌË. á‡ıÓ‰Ó‚¥ ̇ÎÂʇڸ ¥‰Âª ‰¥‡ÎÓ„Û Ú‡ Ôβ‡Î¥ÁÏÛ. äÛθÚÛ‡ ëıÓ‰Û ‰‡Î‡ Ò‚¥ÚÓ‚¥ Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, ·ÂÁ flÍÓ„Ó ÌÂÏÓÊÎË‚‡ ÔÂÂÓ¥πÌÚ‡ˆ¥fl β‰ÒÚ‚‡ ̇ ÌÓ‚¥ ‚‡ÚÓÒÚ¥. êÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È ÍÛθÚÛ¥ ÚÂÊ π ˘Ó ‚ÌÂÒÚË ‰Ó ‰¥‡ÎÓ„Û ÍÛθÚÛ. ñÂ, ̇ÔËÍ·‰, ¥‰Âfl Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚ÒÂπ‰ÌÓÒÚË. ÇÂÎËÍËÈ ÏËÒÎËÚÂθ êÓÒ¥ª Ç.ëÓÎÓ‚ÈÓ‚ ¯Û͇‚ ÒËÎ, flÍ¥ ÏÓ„ÎË · Á¥·‡ÚË ı‡ÓÒ ‚ π‰Ì¥ÒÚ¸, Ó∂‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ ¥ ‰ÛıÓ‚ÌÓ Ó·’π‰Ì‡ÚË Î˛‰ÒÚ‚Ó Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ ‰¥‡ÎÂÍÚ˘ÌÓ„Ó Ò‡ÏÓÓÁ‚ËÚÍÛ ¥ÒÚÓ¥ª. ߉Âfl ÓÁ‰¥ÎÂÌÓª π‰ÌÓÒÚË ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÏÛ˜ËÚ¸ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ ÍÛθÚÛÛ. ô èÂÔÓ‰Ó·ÌËÈ ëπ∂¥È ꇉÓÌπÊÒ¸ÍËÈ ‚Ú¥ÎË‚ Û ëÓ·Ó¥ èÂÒ‚flÚÓª í¥Èˆ¥ ÒËÏ‚ÓÎ ·ÓÓÚ¸·Ë Á ÌÂ̇‚ËÒÚ˛ ÓÁ‰¥ÎÂÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ ¥ Á‡ÍÎËÍ ‰Ó π‰ÌÓÒÚË. èÓÂÚ Ç’fl˜ÂÒ·‚ ß‚‡ÌÓ‚ ‚ËÒÎÓ‚Ë‚ „ÎË·ÓÍÛ ‰ÛÏÍÛ, ˘Ó ÓÒÌӂ̇ Ô˘Ë̇ ÓÁ‰Ó·ÎÂÌÓÒÚË Ò‚¥ÚÛ ÔÓÎfl„‡π Ì ÒڥθÍË ‚ ‰‡Ï‡Ú˘ÌÓÏÛ ‚Á‡πÏÓ‚¥‰¯ÚÓ‚ıÛ‚‡ÌÌ¥ ÌÂ̇‚ËÒÌÓ„Ó, ÒͥθÍË ‚ Ú‡„‰¥ª ÒÛÔ˜ÎË‚Óª, ‚·Ë‚˜Óª ÓÁÔ‡‚Ë Ì‡‰ ÚËÏ, ˘Ó χπ ÚÛ Ò‡ÏÛ ÔËÓ‰Û ¥ ‰ÓÔÓ‚Ì˛π Ӊ̠ӉÌÓ„Ó. é‰Ì‡Í Ûı ‚Ô‰ Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ‰ÓÒfl„ÌÛÚËÈ ÏÂı‡Ì¥˜ÌËÏ ‰Ó‰‡‚‡ÌÌflÏ ˆËı ¥‰ÂÈ. ∫ı ‚Á‡πÏÓÔÓÌËÍÌÂÌÌfl ÔÓ‚ËÌÌÓ ‚Íβ˜‡ÚË ÍËÚËÍÛ Ó·ÏÂÊÂÌÓÒÚË ÍÓÊÌÓª Á ÌËı, ÔÓÒÚ¥ÈÌÛ Ò‡ÏÓÍËÚËÍÛ ¥ ÒÔÓ·Ë Á‡„‡Î¸ÌÓβ‰Ò¸ÍÓ„Ó ÒËÌÚÂÁÛ. êÓÒ¥fl ÒÚÓªÚ¸ Ô‰ ͇ÈÌ¸Ó˛ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ˛ ÔÓ„ÎË·ÎÂÌÌfl ÂÙÎÂÍÒ¥ª, ÁÓÍÂχ ÍËÚËÍË ‡ÌÚËÔÂÒÓ̇ΥÒÚÒ¸ÍËı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ¥‰Âª ‚ÒÂπ‰ÌÓÒÚË ¥ ÔËıÓ‚‡ÌÓª ‚ ªª ÍÓÌÍÂÚÌËı ÙÓχı Á̇˜ÌÓª ‰ÓÎ¥ ÛÚÓÔ¥ÁÏÛ. ë¸Ó„Ӊ̥ ȉ ·ÓÓÚ¸·‡ Ï¥Ê Ï‡Ì¥ıÂÈÒ¸ÍÓ˛ ¥‰Âπ˛, fl͇ Ú‡ÍÚÛπ ¥ÒÚÓ¥˛ flÍ ÁÏÓ‚Û Ú‡πÏÌËı ÒËÎ Ú‡ Ô‚ÂÚÌ¥‚, fl͇ ̇‚¥Ú¸ ÒԥθÌËÈ ¥ÌÚÂÂÒ Óˆ¥Ì˛π flÍ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ÔÂÂÏÓ„Ë Ó‰Ì¥πª ÎÓ͇θÌÓÒÚË Ì‡‰ ¥Ì¯Ó˛, ̇ÔËÍ·‰, Ó‰ÌÓ„Ó Í·ÒÛ Ì‡‰ ¥Ì¯ËÏ — ¥ ¥‰Âπ˛ ˆ¥ÎÓ„Ó flÍ ÒËÌÚÂÁÛ, flÍ ÂÁÛθڇÚÛ Ú‚Ó˜Óª ω¥‡ˆ¥ª. 诇 Υ̥fl π ÏÓ‰Ë٥͇ˆ¥π˛ ‰Â‚Ì¸Ó„Ó ÒËÌÍÂÚËÁÏÛ, ÔÓ„‡ÌÒ¸ÍÓª ‚¥Ë Û ‚¥˜ÌÛ ·ÓÓÚ¸·Û ÍÓÒÏ¥˜ÌËı ÒËÎ, flÍÛ Ô¥‰ıÓÔËÎÓ Ï‡Ì¥ıÂÈÒÚ‚Ó. ÑÛ„‡ ÔÓıÓ‰ËÚ¸ ‚¥‰ ÚËı ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª Ú‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, flÍ¥ ÔÓÚËÒÚÓflÚ¸ ÒÔÓ·‡Ï ÚÎÛχ˜ËÚË Ò‚¥Ú ̇ ÓÒÌÓ‚¥ ÌËʘËı, ÎÓ͇θÌËı ÙÓÏ
53 Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê.
ÇéãéÑàåàê áÄãéáÖñúäàâ-ëÄë.
êéëßü
—
äêàáéÇÄ íéóäÄ
ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫
åßÜ éäñàÑÖçíéå ß ÇßáÄçíß∏û Ç ßëíéêß∫ ìäêÄ∫çëúäéÉé åàëíÖñíÇÄ
народження нацiональних органiзмiв не тiльки як на бiологiчну, але i вищу вiд неї, духовно-iсторичну перспективу. І ще один чинник належить взяти до уваги, заки приступимо до практичної частини мiркувань: це питання територiяльної локалiзацiї впливiв обох осей. Перемога пiвденної осi пересувала осердя наших земель на схiд, на Поднiпров’я, бо там лежав центр осi Київ-Константинополь. Це мало той наслiдок, що там витворилися найглибшi основи вiзантiйської духовної культури, якi стали на цiлi вiки резервуаром цих традицiйних основ. З усiх наших ре¶iонiв Поднiпров’я стало найсильнiшим заборолом вiзантiйських основ культури, яке найдовше опиралося впливам окцидентальної культури. З того географiчного сполучення випливає часове пересунення процесу асимiляцiї обох культур i їх найсильнiший зудар саме на тих теренах. Інакше реа¶ували на цi iсторичнi процеси захiднi областi, головно галицько-волинськi. Тут вплив окциденту був найвчаснiший та найiнтенсивнiший, культурна диференцiацiя була ор¶анiчнiша i розпочалася вже в середньовiчнiй добi. Щоправда цi впливи окцидентальної культури не витiсняють i тут основ вiзантiйської культури, хоча їх експансiя далеко сильнiша. Зауважимо, що i тут час вiд часу у добi княжiй, як потiм i у добi пiсля занепаду Вiзантiї, виявлялися тенденцiї до вiдновлення вiзантiйських впливiв, тiльки вони вже не йшли безпосередньо через Константинополь-Київ, а окружною дорогою — через Балканськi країни, шляхом на Молдову i Волощину. (2) З цього випливає, що процес духовної диференцiацiї розпочався спочатку на захiдних землях, там вiн запустив найглибше корiння i звiдти просувався iз заходу на схiд. — Це були б тi найiстотнiшi теоретичнi мiркування, якi треба пiдперти доказовим матерiялом з iсторiї наших мистецьких пам’яток, бо вони є найвимовнiшими iсторичними документами iсторичного процесу, який тут загально накреслено. Постараймося унаочнити цей процес, розглянувши кiлька найважливiших пам'яток мистецтва методом порiвняльного аналiзу з уваги на найiстотнiшу проблему — процес диференцiацiї вiзантiйського мистецтва пiд впливом окцидентальних течiй. До найкраще збережених вiзантiйських будiвельних планiв княжої доби належить церква св.Спаса у Чернiговi, збудована на початку XI ст. Це є тип хрещатої центральної будiвлi, ядро якої творить головна баня, що спочиває на чотирьох середнiх стовпах. Цей середнiй балдахiн, наче кивот колосальних розмiрiв є iстотною частиною вiзантiйської церкви. (3) У ньому пересiкаються всi осi будiвлi i тому вiн в укладi своїх просторiв справляє враження збалансованого спокою. Тут завершується рiвновага мiж висотою, шириною i глибиною, яка творить враження гармонiйного, величного i маєстатичного буття. Те саме враження еластичного спливання площин справляють i всi iншi склепiння, куполи та пiвкуполи абсид, якi зверху разом утворюють зв’язану систему сферичного гармонiзування просторiв. До того iдеального трактування простору у вiзантiйськiй архiтектурi долучається сильне оптично-колористичне трактування стiн, якi
ÍÛθÚÛË. ñfl Υ̥fl — ÔÓ¯ÛÍ ÌÓ‚Ëı, „ÎË·¯Ëı Ô¥‰ıÓ‰¥‚ ‰Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ˆ¥Î¥ÒÌÓÒÚË Ò‚¥ÚÛ, ¯ÎflıÛ ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ÈÓ„Ó ÓÁÍÓÎÓÚÓÒÚË, ‡ÌÚËÌÓÏ¥˜ÌÓÒÚË, Ú‡ ÒÛÔ˜ÎË‚ÓÒÚË. ÇÓ̇ Úfl„ÌÂÚ¸Òfl, ÁÓÍÂχ, ‰Ó ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó. ì Ò‚ÓªÈ ÔËıÓ‚‡Ì¥È ÔÓÎÂÏ¥ˆ¥ Á ä‡ÌÚÓÏ ‚¥Ì ¯Û͇‚ ÒÔÓÒÓ·Û ÔÓ‰Ó·ÚË ‰Û‡Î¥ÁÏ. ëÚ‡ˆÂ‚¥ áÓÒËÏ¥ (◊ŇÚË ä‡‡Ï‡ÁÓ‚Ë“) ‚‰‡ÎÓÒfl ÔÓ‰Ó·ÚË ‰Û‡Î¥ÁÏ. ì Ì¸Ó„Ó Ò‚¥Ú ÔÓÚÓÈ·¥˜ÌËÈ Ú‡ Ò‚¥Ú ÔÓÒÂÈ·¥˜ÌËÈ ÌÂÓÁ‰¥Î¸Ì¥, ‚ÓÌË ‰ÓÚË͇˛Ú¸Òfl, Ó·’π‰Ì‡Ì¥, Ó‰ËÌ ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ ‚ ¥Ì¯ËÈ, „Ó ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl ‡‰¥ÒÚ˛. ÖΥڇ̇ ‰ÛÏ͇ êÓÒ¥ª ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË ‚ ̇ÔflÏÍÛ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl Ò‰ËÌÌÓª ÍÛθÚÛË. å‡È·ÛÚÌπ — ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú Ì ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó„Ó ‚ÔÎË‚Û, ‡ χÒÓ‚Ó„Ó Ú‚Ó˜Ó„Ó ÔÓˆÂÒÛ, ˘Ó ȉ Á ̇ӉÌÓª ÚÓ‚˘¥. ñÂÈ ÔÓˆÂÒ ‚Íβ˜‡π ‚ Ò· ÌÂÔ‚ÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„ Á ¥Ì¯ËÏË Ì‡Ó‰‡ÏË ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥flÏË, Á ‚·ÒÌÓ˛ ‰ÛıÓ‚ÌÓ˛ ÂÎ¥ÚÓ˛. å‡È·ÛÚÌπ ‚Ë·Û‰Ó‚ÛπÚ¸Òfl ҸӄӉ̥ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ Ì ڥθÍË ‚ ÒÙÂ¥ ‰ÛıÓ‚Ì¥È, flÍ ˜ÂÂÁ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÍÓÊÌÓ„Ó Á Ì‡Ò Ó·ËÚË Ô‰ÏÂÚÓÏ ‰¥‡ÎÓ„Û ÍËÚËÍÛ Ì‡¯Óª ¥ÒÚÓ¥ª. ñ¥ÌÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ÍÓª ÍËÚËÍË ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl ̇¯Ó˛ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ˛ ‚ÂÒÚË ªª ‚ ¥Ï’fl ÒÚ‚ÓÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ, flÍËÈ ÍËπ ‚ ÒÓ·¥ ÛÏÓ‚Ë, Á‡ÒÓ·Ë ¥ ˆ¥Î¥, ˘Ó ‚¥‰ÍË‚‡˛Ú¸ êÓÒ¥ª ¥ ‚Ò¸ÓÏÛ Î˛‰ÒÚ‚Û ÊËÚÚπÒڂ‰ÊÛ˛˜ËÈ ¯Îflı. êÂÙÎÂÍÒ¥fl ˜Ë ‰Â„‡‰‡ˆ¥fl ßÒÚÓ˘ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ êÓÒ¥ª ÔÓ͇ÁÛπ, ˘Ó ªª ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Á‡Á̇ÎÓ ÔÓ‡ÁÍË, ˘Ó, ÔÓ‚ÂÌÛ‚¯Ë ̇ ¯Îflı ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª, ÛÚËÎ¥Ú‡ËÁÏÛ, ÓÒ‚ÓπÌÌfl ‚‡ÚÓÒÚÂÈ Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ÔÓ„ÎË·ÎÂÌÌfl ÂÙÎÂÍÒ¥ª, ‚ÓÌÓ ‚Ëfl‚ËÎÓÒ¸ ‚¥‰ÍËÌÛÚËÏ Ì‡Á‡‰. è¯ Á‡ ‚Ò ˆÂ ÔÓfl‚ËÎÓÒfl ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó, ÔÓ·Û˛˜Ë ÔÓ‰Ó·ÚË Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl Ú‡‰Ëˆ¥Ó̇ΥÒÚÒ¸ÍËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, êÓÒ¥fl Ì ÁÛϥ·, flÍ ˆÂ ÒÚ‡ÎÓÒfl ‚ ‰ÂflÍËı ¥Ì¯Ëı ͇ªÌ‡ı, ÔÓπ‰Ì‡ÚË Ò‚Óπ ·‡Ê‡ÌÌfl ¥Á Á·ÂÂÊÂÌÌflÏ ‚·ÒÌÓª Ò‡ÏÓ·ÛÚÌÓÒÚË. ëÛÒԥθÒÚ‚Ó ‚Ëfl‚ËÎÓÒ¸ Ò··ÍËÏ ‚ Ò‚ÓªÈ „ÓÎÓ‚Ì¥È ÔÓÁˈ¥ª — ‚ Ì‡Ó˘Û‚‡ÌÌ¥ Á‰‡ÚÌÓÒÚË ‚Ë¥¯Û‚‡ÚË ˘Ó‡Á ÒÍ·‰Ì¥¯¥ ÔÓ·ÎÂÏË, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÚË Ì‡ ‚ËÍÎËÍ ¥ÒÚÓ¥ª Ú‚Ó˜ËÏ Ò‡ÏÓ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌflÏ, ‰Ó·ÚË ÔÓÚË¥˜˜fl Ï¥Ê ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏË ‚¥‰ÌÓÒË̇ÏË ¥ ÍÛθÚÛÓ˛. Ç¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ Ô˘ËÌË ˆ¸Ó„Ó fl‚ˢ‡ ÏÓÊ̇ ¯Û͇ÚË Ì‡ ¥ÁÌËı ¥‚Ìflı ‡·Òڇ͈¥ª. åÓÊ̇ Á‚ËÌÛ‚‡˜Û‚‡ÚË ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ Û ÔÓÏËÎ͇ı, ‚͇ÁÛ‚‡ÚË Ì‡ Á‡„‡Î¸Ì ԇ‰¥ÌÌfl ÚÛ‰Ó‚Óª ÂÚËÍË, ‚Â΢ÂÁÌ¥ Á‡Ú‡ÚË Ì‡ Ô¥‰„ÓÚÓ‚ÍÛ ‰Ó ‚¥ÈÌË ÚÓ˘Ó. .
54
Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê. êéëßü — äêàáéÇÄ íéóäÄ ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫ ÇéãéÑàåàê áÄãéáÖñúäàâ-ëÄë. åßÜ éäñàÑÖçíéå ß ÇßáÄçíß∏û Ç ßëíéêß∫ ìäêÄ∫çëúäéÉé åàëíÖñíÇÄ
покриваються кольоровими плитами мармуру, мозаїками та фресками. Це позбавляє стiни їх матерiальности та субстанцiональности i справляє враження оптично-кольористичних ефектiв, гри свiтла i тiнi, блиску та мерехтiння кольорiв на золотому тлi. Отже, вiзантiйська архiтектура княжої доби оперта на iлюзорне враження iдеально згармонiзованих просторiв, що викликають у нас почуття величного, iдеального, спокiйного буття.(4) Це має своє глибше значення, бо витiкає з потреб вiзантiйської релiгiйної мiстики та символiчної обрядовости, яка намагається викликати надреальнi, неземнi i надприроднi враження, вичаровуючи мистецькими засобами лiнiї, форми, фарби, свiтла i тiнi проекцiю надприродних сфер, у яких пробивається вся краса i блиск неба. Недаремно посли Володимира Великого, почувши богослуження у храмi св.Софiї у Константинополi, заявили своєму володаревi, що вони не знали, чи вони знаходяться на землi, чи на небi.(5) Таке ж враження викликає i тiсно пов’язане з одухотвореним характером вiзантiйської обрядовости вiзантiйське мистецтво... Подiбне враження справляє i зовнiшнiй вигляд церкви св.Спаса у Чернiговi. Простотi гранчатоблокових архiтектонiчних одиниць вiдповiдає рiвновага i баланс архiтектонiчних мас та гармонiйне поєднання частин з допомогою центрального купола, який творить рiвновагу мiж чотирма нарiжними куполами. Луки фронтонiв стiн i заокруглення шоломiв куполiв еластично замикають зовнiшню архiтектуру та наче творять цiлiсть архiтектонiчного органiзму, пропорцiйно збалансовуючи архiтектонiчнi маси. Цiй iдеально завершенiй замкненостi вiдповiдають iдеально плоскi стiни назовнi, якi позбавленi всякої пластичної декорацiї, а все членування вiдбувається тiльки у площах. Навiть вiкна позбавленi пластичних рам . Великi одноцiлi площини стiн та гармонiйний уклад архiтектонiчних мас надають зовнiшньому вигляду церкви той самий вираз маєстатично-святочної поваги, величi та простої гiдности, що характеризують її iнтер’єр. Охарактеризований нами вiзантiйський стиль панував на Поднiпров’ї майже два столiття i аж наприкiнцi XII ст. перейняв романськi впливи, якi вперше в XI ст. виступають у галицько-волинськiй архiтектурi. Можемо наочно прослiдкувати за цими впливами в архiтектурних фра¶ментах крилоських церков, нововiдкритiй катедрi у Крилосi та на давнiй церквi св.Пантелеймона у Галичi. Романський стиль виявляється головно у декорацiї та членуваннi стiн, коли головна будiвельна iдея хрещатокупольних планiв (триапсиднi з трьома кораблями у церквi Пантелеймона, церквi Спаса i церквi над Дiбровою та триапсиднi з п'ятьма кораблями у катедрi Успення в Крилосi) залишається незмiнною. Донинi можемо зауважити цi змiни, головно на збережених частинах церкви св.Пантелеймона. Романська декорацiя, пластичне членування стiн, а головно незвичайно багата архiтектура головного порталу зовсiм витiснили вiзантiйську плоску стiну та замiнили легку цеглу обтяженим та матерiальним враженням тесаних кам'яних блокiв. Вся стiна перетворилася в строгу гру пластично-архiтектонiчного членування: стiни обрамленi пластичними цоколями, лiзенами, слiпими аркадами з колонками та цибульковими фризами .
ÇÒ ˆÂ ‚¥ÌÓ, ‡Î Ì ‰ÓÒÚ‡Ú̸Ó. é˜Â‚ˉÌÓ Ï‡π ·ÛÚË fl͇Ҹ ·¥Î¸¯ Á‡„‡Î¸Ì‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸, ÒÙÓÏÛθӂ‡Ì‡ ̇ ͇Ú„ӥ‡Î¸ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥, fl͇ ÏÓÊ ‚ˉ‡ÚËÒ¸ ̇‰ÚÓ ‡·ÒÚ‡ÍÚÌÓ˛, Ó‰Ì‡Í ÔÓ‚ËÌ̇ ‚Ëfl‚ËÚË „ÎË·ËÌÌ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓˆÂÒË, ˘Ó Á‡˜¥Ô‡˛Ú¸ ÓÒÌÓ‚Ë Ï‡ÒÓ‚Óª ‰¥flθÌÓÒÚË. êÂÙÎÂÍÒ¥fl π ˆÂÌڇθÌÓ˛, ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌÓ˛ ‚·ÒÚË‚¥ÒÚ˛ β‰ËÌË. êÂÙÎÂÍÒ¥fl — ˆÂ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÒÛ·'πÍÚ‡ ÁÏ¥Ì˛‚‡ÚË Ò·Â, ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl, Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó Ò‡ÏÓ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‚ ˘Ó‡Á ÒÍ·‰Ì¥¯Ëı ÛÏÓ‚‡ı, ‡ ˆÂ, ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ‚Ëχ„‡π ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó Ò‡ÏÓ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl, ÂÚÂθÌÓ„Ó ‚ËÓ·ÎÂÌÌfl ÏÂÚË ¥ Á‡ÒÓ·¥‚, ÓÁ‚Ë‚‡ÌÌfl ÍÛθÚÛË Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ. Ç êÓÒ¥ª ¥ÒÚÓ˘ÌÓ ‚ËÚ‚ÓËÎËÒ¸ ÌÂÒÔËflÚÎË‚¥ ÛÏÓ‚Ë ‰Îfl ÓÁ‚ËÚÍÛ Ï‡ÒÓ‚Óª ÂÙÎÂÍÒ¥ª. çÂÓ·ÏÂÊÂÌ¥ÒÚ¸ ÔÓÒÚÓÛ ¥ ÔËÓ‰ÌËı ÂÒÛÒ¥‚ ÒÚËÏÛβ‚‡Î‡ Û Ì‡Ò ÓÁ‚ËÚÓÍ ÂÍÒÚÂÌÒË‚ÌËı ÏÂÚÓ‰¥‚ ÂÔÓ‰ÛÍÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ Ô‡„ÌÂÌÌfl Á‚Ó‰ËÚË ÔÓÌflÚÚfl ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ ‰Ó χÚÂ¥‡Î¸ÌËı ÔÓ͇ÁÌËÍ¥‚, flÍËı ÏÓÊ̇ ‰ÓÒfl„‡ÚË ¯ÎflıÓÏ ÔÓÒÚÓ„Ó Ì‡Ó˘Û‚‡ÌÌfl ÔÓÒÚÓ¥‚ ¥ ÔËÓ‰ÌËı ÂÒÛÒ¥‚. é‰Ì‡Í ‰ÓÒ‚¥‰ ¥ÒÚÓ¥ª Ò‚¥‰˜ËÚ¸, ˘Ó ÒÔ‡‚ÊÌπ ·‡„‡ÚÒÚ‚Ó Ì ÚÂ, ˘Ó π ‚ ÁÂÏÎ¥, ‡ ÚÂ, ˘Ó ÏÓÊ ·ÛÚË ‚ËÚ‚ÓÂÌ ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ‰¥flθÌÓÒÚË Î˛‰ÂÈ. Ç·ÒÌ ÂÙÎÂÍÚ˂̇ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Ô¥‰‚Ë˘Û‚‡ÚË ‚Ï¥ÌÌfl, Í‚‡Î¥Ù¥Í‡ˆ¥˛ Ú‡ ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ÂÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË ¥ π, ‚¯ڥ ¯Ú, ÒÔ‡‚ÊÌ¥Ï ·‡„‡ÚÒÚ‚ÓÏ Î˛‰ÒÚ‚‡, ÓÒͥθÍË ‚Ò ¥Ì¯Â ÏÓÊ̇ χÚË, ÛÚËÏÛ‚‡ÚË ¥ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÚË Î˯ ̇ Ô¥‰ÒÚ‡‚¥ ÂÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË ÒÛ·'πÍÚ‡. êÓÁ‚ËÚÓÍ ÂÙÎÂÍÒ¥ª Ì π ÔÂÓ„‡ÚË‚Ó˛ flÍÓªÒ¸ ÍÓÌÍÂÚÌÓª ˜‡ÒÚËÌË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ç‡Ò‡ÏÔ‰ ‚Ó̇ ÁÓÒ‰ÊÛπÚ¸Òfl ‚ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË ¥ ҸӄӉ̥ ÔÓfl‚ÎflπÚ¸Òfl ‚ ̇Ò, ÔËÏ¥ÓÏ, Û Ï‡ÒÓ‚¥È Á‰‡ÚÌÓÒÚ¥ ‰Ó ÔË‚‡ÚÌÓª ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë, ‚ „ÓÚÓ‚ÌÓÒÚ¥ ÔËÈχÚË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ ¥¯ÂÌÌfl, Ó„‡Ì¥ÁÓ‚Û‚‡ÚË ¥ÁÌÓχ̥ÚÌÛ ‰¥flθ̥ÒÚ¸, ‚Úfl„Û‚‡ÚË Û Ìª ¥Ì¯Ëı, ‡ ‚ ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥ — ‚Ò ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó. ÇËı¥‰ Á ÌËÌ¥¯Ì¸Óª ̇¯Óª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, flÍ˘Ó ·‡ÚË ‚·ÒÌ ͇Ú„ӥ‡Î¸ÌËÈ, ‡ Ì ˜‡ÒÚÍÓ‚ËÈ ¥‚Â̸, ‚ Ô¥‰‚ˢÂÌÌ¥ ¥‚Ìfl χÒÓ‚Óª ÂÙÎÂÍÒ¥ª flÍ Ì‡ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÌÓÏÛ ¥‚Ì¥, Ú‡Í ¥ ̇ Ô¥‰ÒÚ‡‚¥ ÔÂÂ·Û‰Ó‚Ë ‚Ò¥ı ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. íÛÚ ‚‡ÊÎË‚Û Óθ Ï‡π ‚¥‰¥„‡ÚË ¥ÌÚÂÎ¥∂Â̈¥fl. üÍ ·¥Î¸¯ ÓÒ‚¥˜Â̇ ˜‡ÒÚË̇ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ¥ÌÚÂÎ¥∂Â̈¥fl χ· ·Ë ÒÚ‡ÚË Ô‚ÌËÏ ‚Ëı¥‰ÌËÏ ÔÛÌÍÚÓÏ ÓÒÚÛ, Á‚¥‰ÍË ÂÙÎÂÍÒ¥fl Ì ڥθÍË ÔÓ˜Ë̇π ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl, ‡Î ¥ ÔÓ˜Ë̇π ‚Úfl„Û‚‡ÚË ‚ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ ‚Ò ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó. èÓÚ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ ¥ÌÚÂÎ¥∂Â̈¥fl ‚ êÓÒ¥ª Ô‚‡ÊÌÓ Ô‡„ÌÛ· ‡·ÒÓβÚËÁÛ‚‡ÚË Ô‚ÌËÈ, ¥ÒÚÓ˘ÌÓ ‚ËÓ·ÎÂÌËÈ ¥‚Â̸ ÂÙÎÂÍÒ¥ª. Ň ·¥Î¸¯Â, ˜‡ÒÚÓ ‚Ó̇ ̇‚¥Ú¸ Ô¯ÍӉʇπ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ Ô¥‰‚Ë˘Û‚‡ÚË ¥‚Â̸ ÂÙÎÂÍÒ¥ª,
55 Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê.
ÇéãéÑàåàê áÄãéáÖñúäàâ-ëÄë.
êéëßü
—
äêàáéÇÄ íéóäÄ
ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫
åßÜ éäñàÑÖçíéå ß ÇßáÄçíß∏û Ç ßëíéêß∫ ìäêÄ∫çëúäéÉé åàëíÖñíÇÄ
Новий, вiзантiйському стилевi незнаний момент — це пластика, рiзьба та строга тектонiка стiн, якi вiдрiзняють нашi будiвлi вiд чисто вiзантiйських i творять перший етап диференцiацiї вiзантiйської архiтектури пiд впливом романського стилю.(6) Галицько-волинська архiтектура вiдiграє тут роль першорядну. Наступною ланкою того самого мистецького процесу є диференцiацiя вiзантiйського мистецтва пiд впливом ¶отики. І тут маємо низку надзвичайно повчальних прикладiв синтезу цих двох стилiв.(7) Згадаймо тут тiльки одну з найкращих пам’яток, яка постала дуже пiзно, але характерна тим, що дуже наочно вiдображає процес диференцiацiї. Ним є Богоявленська церква в Острозi, збудована в 1521р.. Зауважмо, що ядро будiвлi залишилося вiзантiйським: хрещатокупольний план iз центральною банею на чотирьох головних стовпах, з трьома кораблями, закiнченими на сходi абсидами. Але коли ближче приглянемося до нашої Богоявленської церкви в Острозi i порiвняємо її з чисто вiзантiйськими будiвельними планами, як наприклад церквою св.Спаса в Чернiговi, то побачимо глибокi змiни. Цi змiни виявляються головно у двох напрямках: 1) в елiмiнуваннi одноцiлої маси стiн; 2) у видовженнi будiвлi в напрямку вертикальної осi. Елiмiнування одноцiльної маси стiн осягнемо з допомогою сильного ламання стiн та пiдбанникiв великими вiкнами, якi позбавляють цiлу будiвлю її важкого масивного враження збитих та суцiльних мас. Будiвля стає легкою, етеричною у порiвняннi з важкою масою неперервних площин та стiн церкви св.Спаса. Те саме стосується пiдбанникiв. Будiвля виглядає, неначе кiстяк, у порiвняннi з повним тiлом будiвельних мас церкви св.Спаса. На тих самих стилевих засадах оперте виведення, а радше витягнення будiвлi в напрямку вертикальної осi. Наслiдком цього є не тiльки вивищення цiлого корпусу будiвлi в одному напрямку, але i пiдкреслення її стрункости, легкости та етеричности. Куполи перетворилися в стрункi вежi з пiрамiдальними дашками, всi круглi цибульки — в гостроцибульковi закiнчення. Те саме маємо i всерединi: високi стовпи, вузькi простори та гостролуковi склепiння надають iнтер’єру легкости та стрункости. Цi глибокi змiни виникли внаслiдок перенесення ¶отичної архiтектури на вiзантiйське ядро. ¢отика позбавила вiзантiйський будiвельний план його масивности, гармонiйної рiвноваги пропорцiй, одуховлюючи i сублiмуючи архiтектонiчнi засоби у вертикальному напрямку. Це є перемога середньовiчної iдеї над тяжкою матерiєю у вертикалi будiвлi, ядро якої все ж залишилось вiзантiйським. Маємо перед собою пам’ятку мистецтва, в якiй наче завершився синтез ¶отики i вiзантiйського архiтектурного стилю у такому зiндивiдуалiзованому виглядi, який не має аналогiв у свiтовiй архiтектурi. Синтез вiзантiйського та окцидентального мистецтв знаходимо також i у добi новiшiй, у ренесансi та бароко. Змiнюється лише вiдношення окцидентальних стилiв до вiзантiйського. Коли у ранньому середньовiччi переважав вiзантiйський стиль, у пiзньому радше
ÒÔËfl˛˜Ë ÓÒ··ÎÂÌÌ˛ ÒÚËÏÛÎ¥‚ ªª ÁÓÒÚÛ. ç‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ¥‚Ìfl χÒÓ‚Óª ÂÙÎÂÍÒ¥ª ÏÓÊ ÒÔÓ‚ÓÍÛ‚‡ÚË Ô‚̥ ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌ¥ „ÛÔË (̇҇ÏÔ‰ ‚·‰Ì¥, ‚ flÍËı ÂÙÎÂÍÒ¥fl ·¥Î¸¯ ÓÁ‚ËÌÛÚ‡, ıÓ˜‡, Ә‚ˉÌÓ ¥ Ó‰ÌÓ·ÓÍÓ) ÍÓÏÔÂÌÒÛ‚‡ÚË ˆ˛ ̉ÓÒÚ‡ÚÌ¥ÒÚ¸, ̇‚'flÁÛ˛˜Ë Ò‚¥È ÚËÔ ÂÙÎÂÍÒ¥ª ‚Ò¸ÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚Û. é‰Ì‡Í ÓÁÍÓÎ Ï¥Ê ‰‚Óχ ¥‚ÌflÏË ÂÙÎÂÍÒ¥ª ÌÂӉϥÌÌÓ Ô˂‰ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ÂÙÎÂÍÒ¥fl Ô‡‚Îfl˜Óª ÂÎ¥ÚË Ú‡ÍÓÊ Ï‡ÚËÏ ÓÁÍÓÎÓÚËÈ ¥ ‚ËÍË‚ÎÂÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ. Ä ‚ ‰‡ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‚·‰‡ ÏÓÊ ÔÓ‚ÂÒÚË Á‡ ÒÓ·Ó˛ ̇Ӊ Î˯ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ Ó·ÏÂÊÂÌËı ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚, ̇҇ÏÔ‰ ÂÏÓˆ¥ÈÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ, flÍ¥, Á‡ Ò‚Óπ˛ ÔËÓ‰Ó˛, ·Û‰¸flÍÛ ÒÔ‡‚Û ‰Ó‚Ó‰flÚ¸ ‰Ó ͇ÈÌÓÒÚÂÈ, ÔÓÛ¯Û˛˜Ë ÒÚ¥ÈÍ¥ÒÚ¸ ÚË‚‡ÎÓ„Ó ÍÓÌÒÚÛÍÚË‚ÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ. ßÌ‚ÂÒ¥ÈÌ¥ ÍÓÎË‚‡ÌÌfl Ô‡‡Î¥ÁÛ˛Ú¸ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÂÙÎÂÍÒ¥ª ÁÓÍÂχ ÚËÏ, ˘Ó ÔËÚ¥ÒÌfl˛Ú¸ ÍËÚËÍÛ Á‡„‡Î¸ÌÓÔËÈÌflÚËı ÌÓÏ, ÙÓÏ ‰¥flθÌÓÒÚË, ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û, ÁÌË˘Û˛Ú¸ ‡ÌÍ·‚Ë, ‚ flÍËı Á‡Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ‚ˢËÈ ¥‚Â̸ ÂÙÎÂÍÒ¥ª. ߉ÂÓÎÓ„¥˜Ì‡ ·ÓÓÚ¸·‡, ˘Ó ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ‚ ¥ÁÌËı ÙÓχı ‚‰ÂÚ¸Òfl ‚ êÓÒ¥ª, ÓÍ¥Ï ‚Ò¸Ó„Ó π ¥ ·ÓÓÚ¸·Ó˛ Á‡ Á·ÂÂÊÂÌÌfl ¥ÁÌËı ¥‚Ì¥‚ Ú‡ ı‡‡ÍÚÂ¥‚ χÒÓ‚Óª ÂÙÎÂÍÒ¥ª. èËÏ¥ÓÏ ¥‰ÂÓÎÓ„Ë ÂÚÌÓˆÂÌÚËÁÏÛ ‚Ò˛ Ò‚Ó˛ ÂÌ„¥˛ Ú‡ÚflÚ¸ ̇ ÚÂ, ˘Ó· ÔÂÂÍÓ̇ÚË ÓÒ¥flÌË̇ Ì ÒÚ‡‚ËÚËÒ¸ ÍËÚ˘ÌÓ ‰Ó Ò·Â, ‰Ó Ò‚Óπª ¥ÒÚÓ¥ª, Ò‚Óπª Ô˘ÂÚÌÓÒÚË ‰Ó ˜ËÒÎÂÌÌËı ÁÎÓ˜ËÌ¥‚ ÚÓڇΥڇÌÓ„Ó ÂÊËÏÛ. äÛθÚË‚Û‚‡ÚË ¥‰Â˛ ·ÂÁ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË Ì‡Ó‰Û Á‡ Ò‚Ó˛ ¥ÒÚÓ¥˛ ¥ Á‡ ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ‚·‰Ë — Á̇˜ËÚ¸ ÍÛθÚË‚Û‚‡ÚË ÒÚ‡ËÈ, Á·‡ÌÍÛÚ¥ÎËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ¥ÒÚÓ¥ª, ̇ÍÓÔ˘ÂÌËÈ ‚ ÎÓ͇θÌËı Ò‚¥Ú‡ı Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ˘Ó Ï‡π ¥‚Â̸ ÂÙÎÂÍÒ¥ª Á̇˜ÌÓ ÌËʘËÈ, Ì¥Ê ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ‚Ò¸ÓÏÛ ‚ÂÎËÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚Û; ˆÂ Á̇˜ËÚ¸ Á·Â¥„‡ÚË ¥Ìˆ¥˛ ¥ÒÚÓ¥ª; Á‚Ó‰ËÚË ÒÔ‡‚Û ‰Ó ÔÓ¯ÛÍÛ ÌÓ‚Ëı "‚ËÌÛ‚‡ÚËı", ‰Ó ÌÓ‚Ëı ÔÓ„ÓÏ¥‚, ‰Ó χÒÓ‚Ó„Ó ÔÓ·ËÚÚfl "‚ÓÓ„¥‚" — ‰Ó ÌÓ‚Ëı ͇ڇÒÚÓÙ. ì ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl ‚ êÓÒ¥ª ‚ËÌÛ‚‡Ú¥ ‚Ò¥, ̇‚¥Ú¸ Ú¥, ıÚÓ Ì‡Ó‰Ë‚Òfl Ô¥ÁÌ¥¯Â, ‡Î Ì Á‡Òۉ˂ Û Ò‚ÓπÏÛ Òˆ¥ ÏËÌÛÎËı ÁÎÓ˜ËÌ¥‚ ¥, ‚¥‰Ú‡Í, Ì ÁÏÓÊ ·Û‰Û‚‡ÚË Ò‚¥Ú, ˘Ó ÔÓÚË‚ËÚ¸Òfl ̇ÒËθÒÚ‚Û ¥ ÚÂÓÛ. èÓflÚÛÌÓÍ êÓÒ¥ª, flÍ ¥ ‚Ò¸Ó„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡ — ‚ „ÎË·ÓÍ¥È Ò‡ÏÓÍËÚˈ¥ ÍÓÊÌÓ„Ó. ÇÓ̇ π ÚËÏ π‰ËÌËÏ ¯ÎflıÓÏ ‰Ó ÍËÚËÍË Ò‚¥ÚÛ. ÅÂÁ Ò‡ÏÓÍËÚËÍË, ҇χ ÍË͇ ÛÈÌÛπ Ò‚¥Ú. Å¥‰‡ ̇¯Óª ¥ÌÚÂÎ¥∂Â̈¥ª ¥ ‚·‰Ë ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÓÌË ÔÓÒflÍÌÛÚ¥ ÒÚ‡ıÓÏ Ô‰ Ô¥Ӊ˘ÌËÏË Òԇ·ı‡ÏË Ì‡Ó‰ÌÓ„Ó „Ì¥‚Û, flÍËÈ Á‡„ÓÊÛπ ªı ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌ˛. óÂÂÁ ÚÂ, Á‡·Û‚‡˛˜Ë Ò‚¥È Ó·Ó‚'flÁÓÍ, ‚ÓÌË Ó·ÎflÚ¸ ̇ԇ‰ÍË Ì‡ Ï¥Ù¥˜ÌËı "‚ÓÓ„¥‚", ÚÛÚ ÊÂ Ê Ô¥‰ÎÂ˘Û˛˜ËÒ¸ ‰Ó ̇ӉÛ, ÔÂÂÍÓÌÛ˛˜Ë ÈÓ„Ó, ˘Ó ‚¥Ì Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê.
êéëßü
56
—
ÇéãéÑàåàê áÄãéáÖñúäàâ-ëÄë.
äêàáéÇÄ íéóäÄ
ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫
åßÜ éäñàÑÖçíéå ß ÇßáÄçíß∏û Ç ßëíéêß∫ ìäêÄ∫çëúäéÉé åàëíÖñíÇÄ
панувала рiвновага мiж обома стилями. Так, у новiтнiй добi починають переважати захiднi впливи, не затираючи, однак, глибоко вкорiнених вiзантiйських традицiй, iншими словами, синтез стає вiльнiшим. У цьому можемо переконатися на кiлькох прикладах. В Успенськiй церквi у Львовi з кiнця XVI — початку XVII столiття панує iдея трьох верхiв (куполiв) на однiй осi, отже, концесiя у бiк окцидентальної базилiки. Цiлу низку таких перехiдних типiв знаходимо у молдавсько-волоськiй архiтектурi, тiльки в Успенськiй церквi та каплицi Трьох Святителiв у Львовi характер трьох верхiв пiдкреслений сильнiше. Уся зовнiшня декорацiя, тектонiка стiн у псевдодорiйському стилi — це вплив ренесансу. Зате в куполах зустрiчаються, наче у братнiх обiймах, окцидент iз вiзантiйською архiтектурою. Окцидент висуває видовженiсть будiвлi у напрямку базилiкальнiм, Вiзантiя не хоче рези¶нувати з куполiв i так виникає наскрiзь ори¶iнальне сполучення обох стилiв: куполи, розкладенi на центральнiй осi. Крiм цього, вiзантiйський стиль виявляється у тому, що середнiй купол вивищений i тримається на чотирьох стовпах, луках та парусах, а iнтер’єр складається iз середущого корабля i дискретно зазначених двох бiчних кораблiв — але тiльки з однiєї абсиди. Це вказує на те, що традицiйний вiзантiйський будiвельний план дуже вплинув на цiлу будiвлю. Подiбний мистецько-iсторичний процес вiдбувається i в бароковому мистецтвi. На противагу Галичинi та Правобережжю тут панує тип п’ятикупольної церкви з куполами на раменах рiвнораменного грецького хреста. І тут сполучаються традицiї центральних вiзантiйських планiв ( пор. Madonna della Carceri в Прато 1485—1491; Madonna di S. Biagio в Монтепульчiяно в Тодi поч. 1508р.,) i план S.Giovanni de Fiorentini Франческа Сансовiна, що складався з рiвнораменного грецького хреста, центрального купола i чотирьох куполiв на раменах. (Пор. J.Burckhard: Geschichte der Renaissance in Italien. С.136). Одним з найкращих прикладiв цього нового типу є церква на Економiчнiй Брамi Києвопечерської Лаври, збудована в 1696—1698рр. гетьманом Мазепою.(8) У цьому типовому зразку українського бароко на Поднiпров’ї усе ще пробивається крiзь багату мальовничу декорацiю стiн та хвилясту гру профiлiв бань, пiдбанникiв та макiвок маєстат ясної i замкненої композицiї рiвнораменного хреста з домiнуючою роллю середнього купола, неначе давнiй вiдгук поваги i спокою вiзантiйських храмiв. І навiть у будiвлях, де найсильнiше пробивається вплив т.з. єзуїтського барокового впливу, як наприклад у церквi Мгарського монастиря у Лубнах, яку започаткував гетьман Самойлович в 1682р., а закiнчив гетьман Іван Мазепа в 1694р., помiтнi старi вiзантiйськi традицiї.(9) Цi традицiї виступають в укладi куполiв, а саме — середнього купола, якого флянкують по боках чотири меншi куполи i тим викликають у нас враження вiзантiйського п’ятикупольного плану. Пiд вiзантiйським впливом є i декорацiя стiн, вона позбавлена тiєї патетичности, сильної пластики та динамiзму, якими вiдзначаються бароковi фасади. Декорацiя трактована площинно, немає виступаючих колон — їх замiняють пiлястри — профiлi слабi, мiлкi та позбавленi пластики.
"Ì¥ ‚ ˜ÓÏÛ Ì ‚ËÌÂÌ". Ç·ÒÌ ˆËÏ ¥ Ó·ËÚ¸Òfl ˜Ó̇ ÒÔ‡‚‡: Á‡Í¥ÔβπÚ¸Òfl ÌËÁ¸ÍËÈ ¥‚Â̸ χÒÓ‚Óª ÂÙÎÂÍÒ¥ª, ÔËÚÎÛÏβπÚ¸Òfl Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó ÍËÚËÍË ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û, „‡Î¸ÏÛπÚ¸Òfl ‚Ï¥ÌÌfl Ô·Ӳ‚‡ÚË ¥Ìˆ¥˛. Å¥‰‡ Ê Ì‡¯Ó„Ó Ì‡Ó‰Û ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚¥Ì Á‚ËÍ ÔÓ·Ë‚‡ÚË Í‡Ï¥ÌÌflÏ Ò‚Óªı ÔÓÓÍ¥‚, ‚¥‰‰‡˛˜Ë ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ Ô‚‡„Û Î˛‰flÏ, ÍÓÚ¥ ¥Î˛ÁÓÌÓ ÒÚ‡‚ÎflÚ¸ ̇¯Â ‚·ÒÌ ÁÎÓ Ì‡ÁÓ‚Ì¥, ÔÓ‰‡˛˜Ë Ì‡Ò Ò‡ÏËı, ̇ ̇¯Û Ê Ô‚ÂÎËÍÛ ‡‰¥ÒÚ¸, ·ÂÁ„¥¯ÌËÏË Û ‚·ÒÌËı Ó˜‡ı. éÒ¸ ˜ÓÏÛ, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ, ̇ Ô¯ËÈ ÔÎ‡Ì Û ‚Ë‚˜ÂÌÌ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ‚ËÈÚË Ú‚ÂÂÁ‡ Óˆ¥Ì͇ Á‰‡ÚÌÓÒÚË ˜ÎÂÌ¥‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÔÂÂÒË₇ÚË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ ÂÌÚÓÔ¥˛. ÑÓÎfl êÓÒ¥ª Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ÔÓflÒÌÂ̇ ÚËÏ, ˘Ó ‚ Ì¥È Ï‡ÍÒËÁÏ (˜Ë Ê Ï‡ÍÒËÁÏ?) ÒÚ‡‚ ̇ flÍËÈÒ¸ ˜‡Ò ԇ̥‚ÌËÏ ‚˜ÂÌÌflÏ ¥ ÚÓÏÛ, ˜Ë π Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë ‚‚‡Ê‡ÚË, ˘Ó Á‡Ï¥ÌË‚¯Ë ÈÓ„Ó, Ò͇ʥÏ, ̇ Ô‡‚ÓÒ·‚¥π ÏË ‚flÚÛπÏÓ Í‡ªÌÛ. ÇËÁ̇˜‡Î¸ÌÛ Óθ ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ ÚÛÚ ÍÛθÚÛÌ¥ ÒÚÂÂÓÚËÔË, ˘Ó Á‡Ô‡ÌÛ‚‡ÎË Ï¥Î¸ÈÓ̇ÏË Î˛‰ÂÈ, ªı Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ÛÏÓ‚Ë, Á‡ÒÓ·Ë Ú‡ ˆ¥Î¥ Ò‚Ó„Ó ÊËÚÚfl, Á‡Ò‡‰Ì˘¥ ÔË̈ËÔË ªı ÍÛθÚÛË, ÎÓ„¥Í‡ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ˆËı ÔË̈ËÔ¥‚ ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ÓÒÏËÒÎÂÌÌfl ÚËı ˜Ë ¥Ì¯Ëı fl‚ˢ ÊËÚÚfl, Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ̇ Ô¥‰ÒÚ‡‚¥ Ò‚Ó„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ·‡„‡ÊÛ ‚Ë¥¯Û‚‡ÚË ÔÓ·ÎÂÏË Ú‡ ‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡ÚË Ò· ¥ ‡θÌËÈ Ò‚¥Ú. ñ¥ ÔË̈ËÔË ¥ ÒÚÂÂÓÚËÔË Ì π ÌÂÁÏ¥ÌÌËÏË, ‡Î ‚ÓÌË, χ·ÛÚ¸, ÒÛÚÚπ‚Ó Ì ÁÏ¥Ì˛˛Ú¸Òfl ‚¥‰ ÚÓ„Ó, flÍÓª Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª ‰ÓÚËÏÛπÚ¸Òfl Ô‡‚Îfl˜‡ ÂÎ¥Ú‡. äÓÊ̇ ͇ªÌ‡ — ‡ ‚Òfl͇ ͇ªÌ‡ π, ÔÓ ÒÛÚ¥, ÓÍÂÏËÏ ÙÓÍÛÒÓÏ ÊËÚÚfl β‰ÒÚ‚‡ — Û Ô‚ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ÔÂÂÊË‚‡π ‚Ò¥ Ú‡„‰¥ª Ò‚¥ÚÛ, Ú‡Í flÍ ¥ ÛÒ β‰ÒÚ‚Ó, ‚¯ڥ, ÔÂÂÊË‚‡π ÎÓ͇θ̥ Ú‡„‰¥ª. ë¸Ó„Ӊ̥ Û ˆ¸ÓÏÛ ÙÓÍÛÒ¥ — ̇҇ÏÔ‰ ÔÓ·ÎÂχ ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓÒËÌ ‰‚Óı ÓÒÌÓ‚ÓÔÓÎÓÊÌËı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È. ß ‚¥‰ ÚÓ„Ó, flÍ ‚Ó̇ ÔÂÂÎÓÏβπÚ¸Òfl ‚ ÍÓÊÌÓÏÛ Ì‡Ó‰¥, Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‰ÓÎfl ̇ӉÛ, ‡, ÏÓÊÎË‚Ó, È ‰ÓÎfl β‰ÒÚ‚‡. áÓÒÚ‡ÌÌfl ÂÙÎÂÍÒ¥ª, ‡·Ó ‰Â„‡‰‡ˆ¥ª — ¥Ì¯Ó„Ó ‚ËıÓ‰Û ÌÂχπ Ì¥ ‰Îfl êÓÒ¥ª, Ì¥ ‰Îfl ‚Ò¸Ó„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡. ÔÂÂÍ·‚ í‡‡Ò å‡Ú¥ª‚
57
ÇéãéÑàåàê áÄãéáÖñúäàâ-ëÄë.
Äã∏äëÄçÑê Äïß∏áÖê. êéëßü — äêàáéÇÄ íéóäÄ ëÇßíéÇé∫ ßëíéêß∫ åßÜ éäñàÑÖçíéå ß ÇßáÄçíß∏û Ç ßëíéêß∫ ìäêÄ∫çëúäéÉé åàëíÖñíÇÄ
Що церква Мгарського монастира в Лубнах не є винятком, про це свiдчать iншi пам'ятки барокової архiтектури на Українi, як наприклад, Троїцька церква над головною брамою Києво-Печерської Лаври (збудована у 1106р., перебудована у XVIII ст.), де до старих плоских стiн вiзантiйського плану достосовано плоску барокову декорацiю, або церква Успення Києво-Печерської Лаври, абсиди якої покритi сiткою плоскої орнаментики. Тенденцiї реасимiляцiї вiзантiйської архiтектури востаннє виявляються у церквi в Козельцi (побудована Олексiєм Розумовським мiж 1748—1757рр. архiтекторами Растреллi та Квасовим). Вiдтворення центрального п’ятикупольного вiзантiйського храму є тут аж надто наочне. Куполи спочивають не на раменах хреста, як звичайно в бароковiй церковнiй архiтектурi в Українi, а на кутах, як у вiзантiйському мистецтвi.(10) Спокiйнi обриси архiтектури, гемiсферичнi банi, брак сильнiшої пластики в архiтектурi зближують церкву в Козельцi, попри її бароковi форми, з характеристично вiзантiйськими будiвельними планами. Аналогiчний процес осциляцiї вiзантiйських та окцидентальних мистецьких форм подибуємо в iсторiї нашого малярства. Постараємося i тут вiдмiтити цей процес на кiлькох прикладах. Почнемо вiд форм iконостасу. В Софiйському соборi у Новгородi (придiл Богородицi) зберiгся у доброму виглядi старий iконостас XVI ст. Його будова дуже характерна. Це мальована стiна, яка складається з поодиноких iкон, без слiдiв якого-небудь архiтектонiчного поєднання. Ікони стоять одна над одною, однi попри других, у простих рамах, нiяк не пов’язаних з архiтектурою. Тим сильнiше виступають iкони, якi в iнтенсивних, але згармонiзованих фарбах виринають з моря золота i срiбного оббиття. Мистецького вигляду iконостасу надає не архiтектура, а iкони i їх строго iєрархiчний характер — тобто, моменти оптично-кольористичнi, а не пластичнi чи архiтектонiчнi. Коли порiвняємо цей типовий для вiзантiйського мистецтва iконостас XVI ст. з одним iз визначнiших галицьких iконостасiв у Рогатинi з 1649р., то зразу впадає в око глибока рiзниця. Ця рiзниця стосується не так змiсту та iєрархiчного порядку зображень, бо вони у вiзантiйському мистецтвi змiнюються мало, а стилю зображень та розмiщення iкон в iконостасi. Про стиль iкон будемо говорити згодом, тепер нам йдеться про зв’язок iкон та iконостасу, зокрема його архiтектури. У чисто вiзантiйському iконостасi ми мали перед собою просту, плоску стiну, iкони стояли поряд, майже без рам. Тут мiсце стiни, тобто оптичного поєднання iкон, зайняла багата архiтектура. Структуру вiзантiйського iконостасу творили тiльки iкони. У Рогатинському iконостасi структуру творить барокова архiтектура, яка замикає в собi iкони. Поодинокi iкони поєднанi мiж собою не тiльки змiстом, але й самою архiтектурою. Ця багато рiзьблена архiтектура надає нашому iконостасовi особливого характеру. Отже, ця «архiтектонiзацiя iконостасу» є випливом синтезу мiж вiзантiйським, строгим характером iєрархiчного порядку iкон i бароковою архiтектурою. Цей синтез завершився головно в українських iконостасах.
íÓÏ‡Ò ëÚÂÌÁ ÖÎ¥ÓÚ
íË Á̇˜ÂÌÌfl Ò Î Ó ‚ ‡ “ÍÛθÚÛ‡“. ëÎÓ‚Ó “ÍÛθÚÛ‡“ χπ ¥ÁÌ¥ ‚¥‰Ú¥ÌÍË Á̇˜Â̸ Á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ˜Ë ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÓÁ‚ËÚÓÍ ¥Ì‰Ë‚¥‰Ûχ, „ÛÔË, Í·ÒÛ, ‡·Ó Ê ˆ¥ÎÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. é‰Ì‡ Á ÏÓªı ÚÂÁ ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÍÛθÚÛ‡ ¥Ì‰Ë‚¥‰Ûχ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ÍÛθÚÛË „ÛÔË ˜Ë Í·ÒÛ, ‡ Ú‡, Û Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ÍÛθÚÛË ˆ¥ÎÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‰Ó flÍÓ„Ó ÚÓÈ ÍÎ‡Ò ˜Ë „ÛÔ‡ ̇ÎÂʇڸ. äÛθÚÛ‡ ˆ¥ÎÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ π, Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÔÓÌflÚÚflÏ Ì‡È·¥Î¸¯ ÓÒÌÓ‚ÓÔÓÎÓÊÌËÏ, ¥ ÚÓÏÛ Ò‡Ï ˆÂ Á̇˜ÂÌÌfl ÒÎÓ‚‡ “ÍÛθÚÛ‡“ ÏÛÒËÏÓ Á’flÒÛ‚‡ÚË Ô‰ÛÒ¥Ï. äÓÎË ÚÂÏ¥Ì “ÍÛθÚÛ‡“ Á‡ÒÚÓÒÓ‚ÛπÚ¸Òfl ‰Ó Ï¥ÍÓÓ„‡Ì¥ÁÏ¥‚, ¥Á flÍËÏË Ô‡ˆ˛˛Ú¸ ·‡ÍÚÂ¥ÓÎÓ„Ë, ˜Ë ‰Ó ÓÒÎËÌ, flÍËÏË Á‡Èχ˛Ú¸Òfl ‚˜ÂÌ¥-‡„ÓÌÓÏË, ÈÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó flÒÌÂ, ‡·Ë Á„‡‰‡Ì¥ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍË ÏÓ„ÎË ‰ÓÒfl„ÚË Ó‰ÌÓÒÚ‡ÈÌÓÒÚË ˘Ó‰Ó ÏÂÚË Ò‚Óªı ‰ÓÒÎ¥‰¥‚ Ú‡ ÔÓ„Ó‰ËÚËÒfl ˘Ó‰Ó ªıÌ¥ı ÂÁÛθڇڥ‚. èÓ‰¥·Ì‡ Á„Ó‰‡, Ӊ̇Í, ÍÛ‰Ë ÏÂ̯ ¥ÏÓ‚¥Ì‡,
ÇéãéÑàåàê áÄãéáÖñúäàâ-ëÄë.
58 åßÜ éäñàÑÖçíéå ß ÇßáÄçíß∏û Ç ßëíéêß∫ ìäêÄ∫çëúäéÉé åàëíÖñíÇÄ
Не менш наявно виявляється диференцiацiя вiзантiйського малярства пiд впливом окцидентального малярства у самому стилi картин. І тут зауважуємо глибокi змiни, якi унаочнимо тiльки на кiлькох прикладах з пребагатого матерiалу нашого малярства. Зображення Тайни Євхаристiї у виглядi причастя Апостолiв знайшли монументальний вираз у кiлькох церквах княжої доби. Найвизначнiшi з них знаходяться у головнiй, вiвтарнiй абсидi церкви св. Софiї у Києвi з першої половини XI столiття та у церквi Михайлiвського монастиря в Києвi з XII столiття. В обох мозаїкових зображеннях панує чистий вiзантiйський стиль. Св.Причастя зображене так, що Ісус Христос представлений двiчi коло головного престолу: причащаючи разом з ангелами та Апостолами, що зображенi у двох рядах, по шiсть з кожного боку. Характер зображень iдеалiстично-iєрархiчний. Уся вага спочиває на фi¶уральних зображеннях: Апостоли в iдеально-античному одязi виглядають, як грецькi фiлософи, обличчя i одяг злегка стилiзованi. Особливо маєстатично виглядають Апостоли на мозаїках Михайлiвського монастиря в Києвi, якi перевищують на цiле небо мистецьким пiдходом мозаїки церкви Св. Софiї. Так само iдеальним є тло, причому постатi поставленi на самому краєчку землi з високим горизонтом, який перетворюється в iдеальне тло. Ідеалiзмом, величнiстю та iєрархiчнiстю вiє вiд цих зображень, якi є наче вiдблиском того вищого, надприродного життя, що його так умiло вичаровує перед нашими очима вiзантiйське мистецтво i до якого воно нас зближує високим символiзмом та мiстицизмом лiтургiчних вiдправ. Порiвняймо з цими київськими мозаїками фресковий розпис, який представляє той самий змiст, але постав бiльш-менш 400 рокiв пiсля мозаїк у церквi Св. Софiї, а саме фрески каплицi Св.Трiйцi на замку в Люблiнi (з 1418р.). Немає сумнiву, що вiзантiйська традицiя у самiй концепцiї Причастя, концепцiї в формi, окцидентальному мистецтву незнанiй, тут збереглася незмiнною. Також формальне розмiщення Апостолiв довкола центральної фi¶ури Бога Отця випливає з того самого джерела. Тiльки замiна Ісуса Христа ори¶iнальною композицiєю великої постатi Бога Отця, який тримає на двох раменах малi постатi Ісуса Христа, що причащає Апостолiв, не випливає iз старої вiзантiйської традицiї, а радше з тих глибоких змiн, якi зайшли в малярствi доби Палеологiв пiд впливом мистецтва окцидентального.(11) Крiм цих пiзньовiзантiйських впливiв зауважуємо ще сильний подих окцидентального ¶отичного малярства, яке, очевидно, сильно впливало на цi, далеко висуненi на захiд пам’ятки нашого малярства. Це передовсiм впливи ¶отичного натуралiзму, що виступають у природно зображенiй ¶отичнiй архiтектурi, яка витiснила старе iдеальне вiзантiйське тло, далi — в одягах Апостолiв, якi не мають iдеально-античного характеру, а вiдображають матерiальний вигляд одягу та природно укладенi фалди. Врештi поодинокi голови Апостолiв втратили свою iдеалiзовану типовiсть, а перетворились в обличчя, у яких пробивається iндивiдуальна характеристика як фiзичних, так i духовних прикмет людини. Уступка Заходу проявляється також у тому, що, хоч Причастя подається в двох видах, переднi Апостоли клячать, а не стоять, як цього вимагав схiдний обряд. З цього короткого порiвняльного аналiзу зрозумiло, що маємо тут справу з тим самим iсторично-мистецьким явищем, що й в
ÍÓÎË ÏË Ì‡Ï‡„‡ÚËÏÂÏÓÒ¸ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÚË ÚÂÏ¥Ì “ÍÛθÚÛ‡“ ‰Ó ÒÔ‡‚Ë ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl β‰Ò¸ÍÓ„Ó ‰ÛıÛ ¥ ÏËÒÎÂÌÌfl. ßÒÚÓ¥fl Ò‚¥‰ÓÏÓ„Ó Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ÚÂÏ¥ÌÛ ‰Ó β‰Ò¸ÍËı ÒÔ‡‚ Á‡„‡ÎÓÏ Ì‚ÂÎË͇. üÍ˘Ó ÏË ÔË„ÎflÌÂÏÓÒ¸ ‰Ó Ò‡ÏÓÍÛθÚË‚‡ˆ¥ª ¥Ì‰Ë‚¥‰Ûχ flÍ ‰Ó Ô‚ÌÓ„Ó ˆ¥ÎÂÒÔflÏÓ‚‡ÌÓ„Ó ÁÛÒËÎÎfl, ÚÓ ÔÓ·‡˜ËÏÓ, ˘Ó ÈÓ„Ó ÍÛθÚÛ‡ π ÔÓÌflÚÚflÏ Á̇˜ÌÓ ÍÓÌÍÂÚÌ¥¯ËÏ, Ì¥Ê ÍÛθÚÛ‡ ÒÛÒԥθÌÓª „ÛÔË Ú‡ ˆ¥ÎÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ì Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ÍÛθÚÛ‡ ÒÛÒԥθÌÓª „ÛÔË ÚÂÊ π ÔÓÌflÚÚflÏ ÍÓÌÍÂÚÌ¥¯ËÏ, ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Á¥ Ò··Ó ‚ËÁ̇˜ÂÌÓ˛ ÍÛθÚÛÓ˛ ÒÛÒԥθÌÓª χÒË. Ç¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ Ï¥Ê Ú¸Óχ Á̇˜ÂÌÌflÏË ÒÎÓ‚‡ “ÍÛθÚÛ‡“ ˜Ë Ì ̇ÈΥԯ Á’flÒÓ‚Û˛Ú¸Òfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‰˛ ̇ ÔÓÒÚ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl: flÍÓ˛ Ï¥Ó˛ Ò‚¥‰ÓÏ ԇ„ÌÂÌÌfl ÓÒfl„ÌÛÚË ÍÛθÚÛÛ ÔËڇχÌÌ ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÏÛ, „ÛÔ¥, ÒÛÒԥθÒÚ‚Û? èÎÛÚ‡ÌËÌË ‚ÂÎËÍÓ˛ Ï¥Ó˛ ÏÓÊ̇ ÛÌËÍÌÛÚË, flÍ˘Ó Ì ‚Ëχ„‡ÚË ‚¥‰ ÒÛÒԥθÌËı „ÛÔ ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚Ëχ„‡πÚ¸Òfl ‚¥‰ ÓÍÂÏËı ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÏ¥‚, ‡ ‚¥‰ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ — ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚Ëχ„‡πÚ¸Òfl ‚¥‰ ÓÍÂÏËı ÒÛÒԥθÌËı „ÛÔ. ᇄ‡Î¸ÌÂ, Ò·ÚÓ ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥˜Ì Á̇˜ÂÌÌfl ÒÎÓ‚‡ ÍÛθÚÛ‡, flÍ ÈÓ„Ó ‚ÊË‚‡π, Ò͇ʥÏÓ, Ö.Å.í‡ÈÎÓ Û Á‡„ÓÎÓ‚ÍÛ Ò‚Óπª ÍÌËÊÍË “è‚¥ÒÌ¥ ÍÛθÚÛË“, ̇·ÛÎÓ ¯ËÓÍÓ„Ó Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ‚Ò¥ı ¥Ì¯Ëı ˜‡ÒÚÍÓ‚Ëı Á̇˜Â̸. èÓÚ ÏË ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÏÓÊÂÏÓ Ó·¥ÈÚË ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯Â̸ Ï¥Ê ˆËÏË Á̇˜ÂÌÌflÏË, ÓÁ„Îfl‰‡˛˜Ë ÍÛθÚÛË ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÂÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚, ÁÓÍÂχ ̇¯Ó„Ó. ì ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥fl ÔÓÒÚÛÔ‡πÚ¸Òfl Ï¥ÒˆÂÏ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥ª. ë‰ Î¥Ú‡ÚÓ¥‚ Ú‡ ÏӇΥÒÚ¥‚ ÍÛθÚÛ‡ Ó·„Ó‚Ó˛πÚ¸Òfl Ô‚‡ÊÌÓ Û Ô¯Ëı ‰‚Óı Á̇˜ÂÌÌflı, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Û Ô¯ÓÏÛ — ·ÂÁ‚¥‰ÌÓÒÌÓ
‰Ó ÚÂÚ¸Ó„Ó. è¯ËÈ ÔËÍ·‰, ˘Ó ÒÔ‡‰‡π Û ˆ¸ÓÏÛ Á‚’flÁÍÛ Ì‡ „‡‰ÍÛ, — ˆÂ “äÛθÚÛ‡ È ‡Ì‡ı¥fl“ åÂÙ’˛ ÄÌÓΉ‡, ÁÓÒ‰ÊÂ̇ Ô‰ÛÒ¥Ï Ì‡ ÔÓ·ÎÂÏ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰Ûχ Ú‡ “‰ÓÒÍÓ̇ÎÓÒÚË“, ‰Ó flÍÓª ‚¥Ì χπ Ô‡„ÌÛÚË. ì Ò‚ÓªÈ ÁÌ‡Ì¥È Í·ÒË٥͇ˆ¥ª “‚‡‚‡¥‚, ٥ΥÒÚÂ¥‚ Ú‡ „Óχ‰flÌ“ ‚¥Ì ÔÓÒÚ‡π flÍ ÍËÚËÍ Í·ҥ‚, ÔÓÚ ‚ÂÒ¸ ÈÓ„Ó ÍËÚˈËÁÏ Á‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‰Ó ‚ËÍËÚÚfl ªıÌ¥ı ‚‡‰, ‡ Ì ‰Ó ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl, ‚ ˜ÓÏÛ Ê Ï‡Î‡ · ÔÓÎfl„‡ÚË ªıÌfl ÒÔ‡‚ÊÌfl ÙÛÌ͈¥fl, Ò·ÚÓ “‰ÓÒÍÓ̇ΥÒÚ¸“. üÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ Ï‡πÏÓ Á‡ÍÎËÍ ‰Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰Ûχ, ÍÓÚËÈ Ô‡„Ì Òfl„ÌÛÚË ÒÔˆËÙ¥˜ÌÓª ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓÒÚË, ˘Ó ªª ÄÌÓΉ ̇ÁË‚‡π “ÍÛθÚÛÓ˛“, — Ô¥‰ÌÂÒÚËÒfl ‡‰¯Â ̇‰ ÏÂʇÏË ·Û‰¸-flÍËı Í·ҥ‚, Ì¥Ê ‚ËÁ̇˜ËÚË È ÓÒfl„ÌÛÚË ¥‰Â‡ÎË ‰Îfl ÍÓÊÌÓ„Ó ‰‡ÌÓ„Ó Í·ÒÛ Ì‡È‚Ë˘¥. Ç¥‰˜ÛÚÚfl ¯ÚÛ˜ÌÓÒÚË ‡ÌÓΉ¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÔÓÌflÚÚfl “ÍÛθÚÛË“ ‚ËÌËÍ‡π ‚ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ˜ËÚ‡˜‡ ÔÓ˜‡ÒÚË ˜ÂÂÁ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ̇ÎÂÊÌÓ„Ó ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Ô¥‰∂ÛÌÚfl ‚ ÈÓ„Ó ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª. ÄΠ˘Â ·¥Î¸¯Â, „‡‰‡˛, — ˜ÂÂÁ ̉ӷ‡˜‡ÌÌfl ÄÌÓΉÓÏ ˘Â Ó‰ÌÓ„Ó, ÓÍ¥Ï Á„‡‰‡ÌËı Ú¸Óı, ‡ÒÔÂÍÚÛ, ‚ flÍÓÏÛ ÏË ‚ËÍÓËÒÚÓ‚ÛπÏÓ ˆÂ ÔÓÌflÚÚfl. ì ¥ÁÌËı ÍÓÌÚÂÍÒÚ‡ı Ì‡Ï ¥‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ˆ¥ÎÍÓÏ ¥ÁÌ¥ ‚Ë‰Ë ÍÛθÚÛÌËı ÓÒfl„ÌÂ̸. äÓÎË ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ¯ÎflıÂÚÌ¥ÒÚ¸ χÌÂ, Ò·ÚÓ ÔÓ ‚ËıÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ¥ ‚ËÚÓ̘ÂÌ¥ÒÚ¸, ÏË Ï‡πÏÓ Ô‰ÛÒ¥Ï Ì‡ Û‚‡Á¥ Ô‚ÌËÈ ÒÛÒԥθÌËÈ ÍÎ‡Ò Ú‡ flÒ͇‚Ëı ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÏ¥‚, flÍ Í‡˘Ëı Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ˆ¸Ó„Ó Í·ÒÛ. äÓÎË ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ‚˜ÂÌ¥ÒÚ¸ ¥ ‰Ó·Û Ó·¥Ḁ́̇ÒÚ¸ ¥Á ÏÛ‰¥ÒÚ˛ ÏËÌÛÎÓ„Ó, ÌÓÒ¥πÏ ÍÛθÚÛË ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ π ‰Îfl Ì‡Ò Ì‡ÛÍӂˆ¸. äÓÎË ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥˛ ‚ ̇ȯ˯ÓÏÛ Á̇˜ÂÌÌ¥ — flÍ ÔÓ ¥ÌÚÂÂÒ ‰Ó ‡·ÒÚ‡ÍÚÌËı ¥‰ÂÈ ¥ ‚Ï¥ÌÌfl ÌËÏË ÓÔÂÛ‚‡ÚË,
59
ÇéãéÑàåàê áÄãéáÖñúäàâ-ëÄë.
åßÜ éäñàÑÖçíéå ß ÇßáÄçíß∏û Ç ßëíéêß∫ ìäêÄ∫çëúäéÉé åàëíÖñíÇÄ
iсторiї архiтектури. Вiзантiйське, за своєю суттю iдеалiстичне, малярство диференцiюється пiд впливом окцидентального, натуралiстичного ¶отичного малярства. Два другi приклади з каплицi св.Трiйцi у Люблiнi вказують на те, що цi двi тенденцiї змагалися мiж собою, не уступаючи часто одна однiй. Так, зображення Деiсуса свiдчать, що перевага тут на боцi вiзантiйського мистецтва. Св.Йоан i Богородиця — це iдеальнi проекцiї Святих на iдеальному тлi, якi переносять нас у надприродну сферу iдеальних зображень. У Noli me tangere змiст i зображення наскрiзь окцидентальне. Сплячi жовнiри бiля стiп саркофагу є результатом ¶отичного трактування.(12). Насамкiнець вiзьмемо пiд увагу декiлька прикладiв iз барокового малярства. У Вознесеннi Богородчанського iконостасу з 1705р. на перший погляд переважають впливи окцидентального малярства, хоч сам змiст випливає з вiзантiйської тематики. Але ближчий аналiз i тут викаже сильнi вiзантiйськi впливи у формальному трактуваннi картини. Строга замкненiсть i формальне заокруглення композицiї, центральну частину якої творить постать Богородицi, що стоїть мiж двома Ангелами (вiд тiєї строгости вiдбiгає тiльки Йоан), i вкомпонування у ту цiлiсть Ісуса Христа в медальйонi — вiдповiдає строгим принципам вiзантiйської формальної будови картин. Порiвняння вiзантiйських зображень XVI столiття з iконою Богородчанського iконостасу стверджує залежнiсть останнього вiд представникiв вiзантiйського малярства понад усякий сумнiв. Можна смiло сказати, що вiд цiєї загальної схеми митець XVIII столiття мало вiдiйшов: строгiсть формальної композицiї, властива вiзантiйськiй структурi iкони ще вповнi збережена.(13) Але водночас вiзантiйський стиль потрапив пiд сильнi змiни. У композицiї Апостолiв панує бiльша свобода у розмiщеннi, в просторi та у їхнiх руках. Де-не-де пробивається навiть бароковий патос. Стилiзацiя одягу та облич уступила мiсце м'якому i бiльш природному, вiльному та iндивiдуальному трактуванню. Дуже змiнився характер краєвиду. Зникло схематично-абстрактне стилiзування скель, якi, наче кулiси, замикали вiзантiйську iкону. На мiсце iдеального та формального значення краєвиду маємо перед собою бiльш природне зображення горбкiв, з-поза яких, десь у далечинi, виринає мiсто. Отже, схематичнi вiзантiйськi, iдеальнi кулiси змiнило реальне зображення природи, першi вiстуни природного вiдображення краєвиду, якi нагадують раннi голландськi краєвиди. Тiльки вгорi над тим бiльш природним краєвидом знову з’являється золоте тло (14), а над ним зноситься не тiльки у мандорлi (сяйвi) абстрактно, як у вiзантiйському мистецтвi, але на справжнiх природних хмарах, Ісус Христос. Не меншi рiзницi маємо i у зображеннi Богородицi. У вiзантiйськiй iконi Богородиця — це втiлення недоступної для людських природних вiдчуттiв величної та маєстатичної святости. У Богородчанському iконостасi пробивається нiжно-сентиментальний тип Леонардо да Вiнчi у м’яко модельованому обличчi. Очi спущеннi вдiл, голова легко схилена в бiк Йоана, руки пiднесенi до молитви, зраджують глибоке внутрiшнє життя i вiдданiсть цiлого єства в молитвi. Такий самий вираз меланхолiйної нiжности пробивається в похиленiй головi Йоана. Інтенсивне душевне переживання святих осiб, акти молитви, нiжна мова душi — це все почуття, близькi до
— “β‰ËÌÓ˛ ÍÛθÚÛË“ ‰Îfl Ì‡Ò Û ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ π ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΠ(ıÓ˜‡ Á‡‡Á ˆÂÈ ÚÂÏ¥Ì ÒÔ‡‚‰¥ ‚ÊË‚‡πÚ¸Òfl ‰ÓÒËÚ¸ ‰Ó‚¥Î¸ÌÓ, ÁÓÍÂχ È ‰Ó β‰ÂÈ, ˘Ó ÓÒÓ·ÎË‚ËÏË ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËÏË Á‰¥·ÌÓÒÚflÏË Ì ‚¥‰Á̇˜‡˛Ú¸Òfl). üÍ˘Ó Ê ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ÏËÒÚˆڂÓ, ÚÓ Ï‡πÏÓ Ì‡ Û‚‡Á¥ ÏËÚˆ¥‚ Ú‡ ‡Ï‡ÚÓ¥‚. ÄΠÏË ‚Í‡È ¥‰ÍÓ Ï‡πÏÓ Ì‡ Û‚‡Á¥ ‚Ò¥ ÔÂÂÎ¥˜ÂÌ¥ ‡ÒÔÂÍÚË ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò. ç‡ÔËÍ·‰, ÏË Ì ‚‚‡Ê‡πÏÓ, ˘Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÏÛÁËÍË ˜Ë ÊË‚ÓÔËÒÛ π ÒÛÚÚπ‚ËÏ ¥ ÌÂӉϥÌÌËÏ ‡ÒÔÂÍÚÓÏ ‡ÌÓΉ¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ÍÛθÚÛÌÓª β‰ËÌË, ıÓ˜‡, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, Ì¥ıÚÓ Ì Á‡Ô˜Ûπ, ˘Ó ˆ¥ flÍÓÒÚ¥ π ÒÛÚÚπ‚ËÏË ÒÍ·‰Ó‚ËÏË ÍÛθÚÛË. 삇ÊÌÓ ÔË„ÎflÌÛ‚¯ËÒ¸ ‰Ó ÔÂÂÎ¥˜ÂÌËı ‚ˢ ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ÍÛθÚÛË, ÏË Î„ÍÓ ‰¥È‰ÂÏÓ ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ, ˘Ó ‰ÓÒÍÓ̇ΥÒÚ¸ ‚ Ó‰ÌÓÏÛ Á ÌËı Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ¥Ì¯Ëı Ì ӷËÚ¸ β‰ËÌÛ ÍÛθÚÛÌÓ˛. üÍ ÏË Á̇πÏÓ, ‰Ó·¥ χÌÂË ·ÂÁ ÓÒ‚¥˜ÂÌÓÒÚË, ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ ¥ ˜ÛÚÎË‚ÓÒÚË ‰Ó ÏËÒÚˆڂ‡ Ó·ÂÚ‡˛Ú¸Òfl Á‚˘‡ÈÌËÏ ‡‚ÚÓχÚËÁÏÓÏ; Û˜ÂÌ¥ÒÚ¸ ·ÂÁ ‰Ó·Ëı χÌ ڇ ˜ÛÚÎË‚ÓÒÚË ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl Ô‰‡ÌÚËÁÏÓÏ; ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̥ Á‰¥·ÌÓÒÚ¥ Ì ԥ‰Í¥ÔÎÂÌ¥ β‰Ò¸ÍËÏË flÍÓÒÚflÏË, ‚ËÍÎË͇˛Ú¸ Á‡ı‚‡Ú Ì ·¥Î¸¯ËÈ, Ì¥Ê ¯‡ıÓ‚¥ Á‰¥·ÌÓÒÚ¥ ˛ÌÓ„Ó „ÂÌ¥fl; ‡ ÏËÒÚˆ¸ÍËÈ ıËÒÚ ÔÓÁ‡ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËÏ ÍÓÌÚÂÍÒÚÓÏ ‚Ë„Îfl‰‡π ‚Á‡„‡Î¥ ÒÛÏÌ¥‚ÌÓ. Ç¥‰Ú‡Í, ‡Á ‰ÓÒÍÓ̇ΥÒÚ¸ Û ÍÓÊÌÓÏÛ Á ˆËı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚˘Â Ì ÓÁ̇˜‡π ÍÛθÚÛÌÓÒÚ¥, ÏË Ì ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚Ëχ„‡ÚË ‚¥‰ ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓÒÚ¥ Û ‚Ò¥ı ÌËı; ‚·ÒÌÂ, ÏË ÔËıÓ‰ËÏÓ ‰Ó ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ, ˘Ó ‚Ò·¥˜ÌÓ ÍÛθÚÛ̇ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÚ¸ — ˆÂ ٥͈¥fl, ¥ ˘Ó ÍÛθÚÛÛ ÒÎ¥‰ ¯Û͇ÚË Ì ‚ ÚÓÏÛ ˜Ë ÚÓÏÛ ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÏ¥ ‡·Ó „ÛÔ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚, ‡ Á̇˜ÌÓ ¯Ë¯Â; ‚¯ڥ ÏË ÔËıÓ‰ËÏÓ ‰Ó ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓÒÚ¥ ¯Û͇ÚË ªª Û ÒÛÒÔ¥Î¸Ì¥È ÏÓ‰ÂÎ¥ ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ. ñÂÈ ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ ‚ˉ‡πÚ¸Òfl ÏÂÌ¥
ˆ¥ÎÍÓÏ Ó˜Â‚Ë‰ÌËÏ, Ó‰Ì‡Í ÌËÏ ‰Ó‚ÓÎ¥ ˜‡ÒÚÓ ÌÂıÚÛ˛Ú¸. ã˛‰Ë Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó ÒıËθ̥ ‚‚‡Ê‡ÚË Ò· ÍÛθÚÛÌËÏË Ì‡ Ô¥‰ÒÚ‡‚¥ flÍÓ„ÓÒ¸ Ó‰ÌÓ„Ó ÔËڇχÌÌÓ„Ó ªÏ ÛÏ¥ÌÌfl, ‰‡Ï‡ ˘Ó ªÏ Ì ÔÓÒÚÓ ·‡ÍÛπ ·‡„‡Ú¸Óı ¥Ì¯Ëı — ‚ÓÌË ˜‡ÒÚÓ Ì‡‚¥Ú¸ Ì ÓÁÛÏ¥˛Ú¸, ˘Ó ªÏ ˜Ó„ÓÒ¸ ·‡ÍÛπ. ÜÓ‰ÂÌ ÏËÒÚˆ¸, ıÓ˜ flÍËÈ ·Ë ‚ËÁ̇˜ÌËÈ ‚¥Ì ·Û‚, Ì ÏÓÊ ‚‚‡Ê‡ÚËÒfl ̇ ˆ¥È Î˯ Ô¥‰ÒÚ‡‚¥ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍÓÏ ÍÛθÚÛË: ÏËÚˆ¥ ‰ÓÒËÚ¸ ˜‡ÒÚÓ ·Û‚‡˛Ú¸ χÎÓ˜ÛÚÎË‚ËÏË ‰Ó ¥Ì¯Ëı ÏËÒÚˆڂ, ÓÍ¥Ï ‚·ÒÌÓ„Ó, È ·¥Î¸¯Â ÚÓ„Ó — ÌÂ¥‰ÍÓ Ï‡˛Ú¸ ÍÂÔҸͥ χÌÂË È ÔÂÂÒ¥˜Ì¥ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̥ Á‰¥·ÌÓÒÚ¥. éÒÓ·‡, ˘Ó Ó·ËÚ¸ flÍËÈÒ¸ ‚‡„ÓÏËÈ ‚ÌÂÒÓÍ ‚ ÍÛθÚÛÛ, ‰‡ÎÂÍÓ Ì Á‡‚Ê‰Ë Ò‡Ï‡ π “ÍÛθÚÛÌÓ˛ ÓÒÓ·Ó˛“. á ˆ¸Ó„Ó ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ‚ËÔÎË‚‡π, ˘Ó ÓÁÏÓ‚Ë ÔÓ ÍÛθÚÛÛ ¥Ì‰Ë‚¥‰Ûχ, „ÛÔË ˜Ë Í·ÒÛ Ì χ˛Ú¸ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ÒÂÌÒÛ. åË Î˯ ıÓ˜ÂÏÓ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ÍÛθÚÛÛ ¥Ì‰Ë‚¥‰Ûχ Ì ÏÓÊ̇ ‚¥‰ÓÍÂÏ₇ÚË ‚¥‰ ÍÛθÚÛË ÒÛÒԥθÌÓª „ÛÔË, ‡ ÚÛ, Û Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, Ì ÏÓÊ̇ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ÔÓÁ‡ ÍÛθÚÛÓ˛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ. èÓÌflÚÚfl “‰ÓÒÍÓ̇ÎÓÒÚË“ ÔÓ‚ËÌÌ ‚‡ıÓ‚Û‚‡ÚË ‚Ò¥ ÚË Á̇˜ÂÌÌfl ÒÎÓ‚‡ “ÍÛθÚÛ‡“ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò. ç ÒÎ¥‰ ‰ÛχÚË Ú‡ÍÓÊ, Ì¥·Ë ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ·Û‰¸-flÍÓ„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ¥‚Ìfl ¥ÁÌ¥ „ÛÔË, ˘Ó Á‡Èχ˛Ú¸Òfl ÚËÏ ˜Ë ÚËÏ ¥ÁÌӂˉÓÏ ÍÛθÚÛÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË, χ˛Ú¸ ·ÛÚË ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌ¥ È ‚ËÌflÚÍÓ‚¥, ̇‚Ô‡ÍË: Î˯ ˜ÂÂÁ ÔÂÂı¢ÂÌÌfl ¥ Òԥθ̥ÒÚ¸ ªıÌ¥ı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚, ˜ÂÂÁ ªıÌ˛ ÒÔ¥‚Û˜‡ÒÚ¸ ¥ ‚Á‡πÏÓ‚ËÁ̇ÌÌfl ÍÛθÚÛ‡ ̇·Û‚‡π ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓª ˆ¥Î¥ÒÌÓÒÚË. êÂÎ¥„¥fl ÔÓÚ·Ûπ Ì Î˯ ҂fl˘ÂÌËÍ¥‚, ÍÓÚ¥ Á̇˛Ú¸, ˘Ó Ó·ÎflÚ¸, ‡ È ‚¥ÌËı, ÍÓÚ¥ Á̇˛Ú¸, ˘Ó Ó·ÎflÚ¸ Ò‚fl˘ÂÌËÍË.
60
íéåÄë ëíÖêçá Öãßéí. íêà áçÄóÖççü ëãéÇÄ “äìãúíìêÄ“ ÇéãéÑàåàê áÄãéáÖñúäàâ-ëÄë. åßÜ éäñàÑÖçíéå ß ÇßáÄçíß∏û Ç ßëíéêß∫ ìäêÄ∫çëúäéÉé åàëíÖñíÇÄ
людських, а не велична маєстатнiсть вiзантiйських Богородиць, якi силою недоступного маєстату переносять нас у сферу надприродну, надлюдську... Тут розходяться мистецькi шляхи Вiзантiї й Окциденту. Але для нашого митця XVIII столiття характерне те, що хоч вiн брав за взiрець окцидентальне мистецтво, та переймав вiд нього те, що йому було за старою вiзантiйською традицiєю найближче: в краєвидi наслiдував середньовiчне голландське малярство, у типах — iдеальнi зображення ренесансових малярiв. — Ми дiйшли до кiнця наших висновкiв. На кiлькох типових прикладах, якi можна було б доповнити, ми запримiтили, що в iсторiї українського мистецтва наче червоною ниткою тягнеться змагання до духовного злиття Сходу i Заходу, Вiзантiї й Окциденту. В ньому бачимо незмiнну рису нашого мистецтва. Воно виявляється у рiзних стильових проявах у рiзний час, але одне залишається незмiнним: осциляцiя, вагання мiж вiзантiйським Сходом i Заходом. З цього випливає, що цi два основнi джерела нашого мистецько-iсторичного минулого заплiднювали всi творчi мистецькi змагання i що їх iсторичне ставлення одне до одного творить властивий змiст українського мистецтва. Очевидно, що цей синтез Вiзантiї й Окциденту виявляється також у всiх iнших виявах духовного життя, але найбiльше наочно вiн виявляється в iсторiї мистецтва. Вiн вказує нам на унiверсальне значення цього процесу. Тобто з ним в’яжеться не тiльки iндивiдуалiзацiя нашої духовної iсторiї стосовно iнших схiдноевропейських народiв, але також унiверсальне значення того зближення двох великих культур, що у вiковiчному змаганнi якраз у нашiй iсторiї набуло форм, яких не маємо нiде iнде. У цьому якраз i є загальносвiтове значення тих iсторичних процесiв, якi так наочно перед нами зарисувались на тлi iсторiї наших мистецьких пам’яток. . 1. Пор.Dvorak M.: Kunstgeschichte als Geistesgeschichte. Studien zur abendlandischen Kunstentwicklung. головно праця ”Idealismus in der gotischen Skulptur und Malerei“, Munchen, 1924. 2. Цi питання чекають ще на окреме монографiчне опрацювання. 3. Питання про значення балдахинiв у вiзантiйськiй архiтектурi вперше висвiтлив Sedlmayr H. y “Das erste mittelalterliche Architektursystem”, 1934. 4. Пор. Zalozecky W. Byzanz und Abendland im Spieggel ihrer Kunsterscheinungen. Salzburg, 1936. 5. Пор. Heiler Friedrich Urkirche und Ostkirche. Munchen, 1937, s.325.
üÍ ‚¥‰ÓÏÓ, Û Ô‚¥ÒÌËı ÒԥθÌÓÚ‡ı ¥ÁÌ¥ ‚Ë‰Ë ÍÛθÚÛÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË ÔÓπ‰Ì‡Ì¥ ÌÂÔÓ‰¥Î¸ÌÓ. íÛ·¥Îˆ¸, ˘Ó Ú‡ÚËÚ¸ ̇È͇˘Û ˜‡ÒÚËÌÛ ÓÍÛ Ì‡ ÔÓ·Û‰Ó‚Û, ¥Á¸·ÎÂÌÌfl ¥ ÓÁχθӂۂ‡ÌÌfl ˜Ó‚̇ — ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı ÔËÔËÒ¥‚ — ‰Îfl ˘Ó¥˜ÌÓ„Ó ËÚۇθÌÓ„Ó Ë·‡Î¸ÒÚ‚‡, Á‰¥ÈÒÌ˛π ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ͥθ͇ ÍÛθÚÛÌËı ‡ÍÚ¥‚ — ÂÎ¥„¥ÈÌËÈ, ÏËÒÚˆ¸ÍËÈ ¥, Á¯ÚÓ˛, ÏËÒÎË‚Ò¸ÍËÈ. á ÓÁ‚ËÚÍÓÏ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ ÓÁÔÓ‰¥Î Ô‡ˆ¥: Û Í‡Ï’flÌÛ ‰Ó·Û, ̇ÔËÍ·‰, flÍ Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÑÊÓÌ ãÂfl‰, ¥ÁÌ¥ ÓÒÚÓ‚Ë çӂӄ·ˉҸÍÓ„Ó ‡ı¥Ô·„Û ‚Ê ÒÔˆ¥‡Î¥ÁÛ‚‡ÎËÒfl Û ¥ÁÌËı ÏËÒÚˆڂ‡ı Ú‡ ÂÏÂÒ·ı, ̇‚Á‡πÏ Ó·Ï¥Ì˛˛˜ËÒ¸ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÏË ‚ËÓ·‡ÏË Ú‡ ÔÓÒÎÛ„‡ÏË. ÇÚ¥Ï, ÔÓÔË ÓÁÔÓ‰¥Î ÙÛÌ͈¥È Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË Ô‰ÒÚ‡‚ÌË͇ÏË ÔÎÂÏÂÌ¥ ˜Ë „ÛÔË ÓÒÚÓ‚¥‚ — ÁÓÍÂχ È Ú‡ÍËı ÒÔˆËÙ¥˜ÌËı, flÍ ÙÛÌ͈¥fl Ô‡‚ËÚÂÎfl ˜Ë Á̇ı‡fl — ÏËÒÚˆڂÓ, ÂÎ¥„¥fl, ̇Û͇, ÔÓÎ¥ÚË͇ ÔÓ˜‡ÎË ÒÔËÈχÚËÒ¸ ÓÍÂÏÓ Ó‰Ì ‚¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó flÍ Ô‚̥ ‡·Òڇ͈¥ª ̇ Á̇˜ÌÓ ‚ˢ¥È ÒÚ‡‰¥ª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. ôÓÈÌÓ, ÍÓÎË ÙÛÌ͈¥ª ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚ ÒÚ‡˛Ú¸ ÒÔ‡‰ÍÓ‚ËÏË, ˘Ó Û Ò‚Ó˛ ˜Â„Û Á‡Í¥Ôβπ Í·ÒÓ‚¥ Ú‡ ͇ÒÚÓ‚¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥, ‡ Ú¥, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ÒÔ˘ËÌfl˛Ú¸ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË — Ï¥Ê ÏËÒÚˆڂÓÏ, ÂÎ¥„¥π˛, ̇ÛÍÓ˛ È ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛ ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl Ò‚¥‰Óχ ·ÓÓÚ¸·‡ Á‡ ‡‚ÚÓÌÓÏÌ¥ÒÚ¸ ‡·Ó È ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl. ñ ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl ÏÓÊ ‰‡‚‡ÚË Ì‡ Ô‚ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ È Á‡ Ô‚ÌËı Ó·ÒÚ‡‚ËÌ Á̇˜ÌÓ ¯Ë¯ËÈ Ú‚Ó˜ËÈ ¥ÏÔÛθÒ. ÑÓ flÍÓª Ï¥Ë ˆÂÈ ¥ÏÔÛÎ¸Ò π ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ, ‡ ‰Ó flÍÓª — Ô˘ËÌÓ˛ ÓÁ‚ËÌÂÌ¥¯Óª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË — ÏË ÚÛÚ Ì ÓÁ„Îfl‰‡ÚËÏÂÏÓ. á‡Á̇˜ËÏÓ Î˯Â, ˘Ó ÒÛÒԥθ̇ ÒÛÔ˜̥ÒÚ¸ ÏÓÊ ÔÓÒÚ‡‚‡ÚË ¥ flÍ ÒÛÔ˜̥ÒÚ¸ Û ÏËÒÎÂÌÌ¥ ̇ÈÒ‚¥‰ÓÏ¥¯Ëı ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚: Á¥ÚÍÌÂÌÌfl ‰‚Óı ¥ÁÌËı Ó·Ó‚’flÁÍ¥‚ ‚ “ÄÌÚË„ÓÌ¥“ — ˆÂ Ì Î˯ Á¥ÚÍÌÂÌÌfl
Ï¥Ê Ó‰ËÌÌËÏ Ó·Ó‚’flÁÍÓÏ ÍÓ‚ÌÓª ÔÓÏÒÚË ¥ ÒÛÒԥθÌËÏ Ó·Ó‚’flÁÍÓÏ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÒÎÛıÛ, Ï¥Ê ÂÎ¥„¥π˛ ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛, ‡ È Á¥ÚÍÌÂÌÌfl Ï¥Ê ÒÛÔ˜ÎË‚ËÏË Á‡ÍÓ̇ÏË ‚Ò‰ËÌ¥ ‚Ò ˘Â ÌÂÔÓ‰¥Î¸ÌÓ„Ó ÂÎ¥„¥ÈÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ. í‡ÍËÈ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ ı‡‡ÍÚÂÌËÈ ‰Îfl ‰ÓÒËÚ¸ ‚ËÒÓÍÓ„Ó ¥‚Ìfl ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ·Ó Ê ÏÛÒËÚ¸ ·ÛÚË ‚¥‰ÓÏËÏ ¥ Á̇˜Û˘ËÏ ‰Îfl ÔÛ·Î¥ÍË ˘Â ‰Ó ÚÓ„Ó, flÍ ‰‡Ï‡ÚÛ„ ‡ÚËÍÛβπ ÈÓ„Ó ¥ ÓÚËÏ‡π ‚¥‰ ‡‚‰ËÚÓ¥ª ÒÔÓ‰¥‚‡ÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸. å¥Ó˛ ÚÓ„Ó, flÍ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÓÁ‚Ë‚‡πÚ¸Òfl ‚ ̇ÔflÏÍÛ ÙÛÌ͈¥Ó̇θÌÓª ÒÍ·‰ÌÓÒÚ¥ È ¥ÁÌÓχ̥ÚÌÓÒÚ¥, ÏË ÏÓÊÂÏÓ ÒÔÓ‰¥‚‡ÚËÒfl ̇ ÔÓfl‚Û ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛÌËı ¥‚Ì¥‚, ÚÓ·ÚÓ — ̇ ÔÓfl‚Û ÍÛθÚÛË ¥ÁÌËı ÒÛÒԥθÌËı Í·ҥ‚ ˜Ë „ÛÔ. ɇ‰‡˛, ÌÂχ Ô¥‰ÒÚ‡‚ ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl, ˘Ó ‚ ·Û‰¸-flÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ χȷÛÚ̸ӄÓ, flÍ ¥ ‚ ·Û‰¸-flÍÓÏÛ ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡ÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ÏËÌÛÎÓ„Ó, Á„‡‰‡Ì¥ ¥ÁÌ¥ ¥‚Ì¥ Á‡‚Ê‰Ë ¥ÒÌÛ‚‡ÎË È ¥ÒÌÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸. ቇπÚ¸Òfl, ̇‚¥Ú¸ ̇ÈÁ‡‚ÁflÚ¥¯¥ ÔÓ·ÓÌËÍË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ¥‚ÌÓÒÚË ˆ¸Ó„Ó Ì Á‡ÔÂÂ˜Û˛Ú¸, ‰ËÒÍÛÒ¥fl ÚÓ˜ËÚ¸Òfl Î˯ ÔÓ ÚÂ, ˜Ë ÍÛθÚÛ‡ ÒÛÒԥθÌÓª „ÛÔË Ï‡π Ô‰‡‚‡ÚËÒfl ÒÔ‡‰ÍÓ‚Ó, Ò·ÚÓ ˜Ë ÍÓÊÂÌ ÍÛθÚÛÌËÈ ¥‚Â̸ χπ Ò‡Ï Ò· ‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡ÚË, ‡ ˜Ë, ÏÓÊÎË‚Ó, ‚‰‡ÒÚ¸Òfl Á̇ÈÚË Ô‚ÌËÈ ÏÂı‡Ì¥ÁÏ ‰Ó·ÓÛ, Á ÚËÏ, ˘Ó· ÍÓÊÂÌ ¥Ì‰Ë‚¥‰ ̇ÎÂÊÌËÏ ˜ËÌÓÏ ÔÓÒ¥‰‡‚ Ò‚Óπ ϥ҈ ̇ Ì‡È‚Ë˘ÓÏÛ ÍÛθÚÛÌÓÏÛ ¥‚Ì¥, ̇ flÍËÈ ‚¥Ì ڥθÍË Á‰‡ÚÌËÈ Á„¥‰ÌÓ Á¥ Ò‚ÓªÏË ÔËÓ‰ÌËÏË Á‰¥·ÌÓÒÚflÏË. Ç ˆ¸ÓÏÛ ‰Û„ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‰ÛÊ ‚‡ÊÎË‚ËÏ π ÚÂ, ˘Ó ÔÓfl‚‡ ÒÛÒԥθÌËı „ÛÔ ¥Á ‚ˢӲ ÍÛθÚÛÓ˛ Ò‚Óπ˛ ˜Â„Ó˛ ‚ÔÎË‚‡π ̇ ¯ÚÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ªıÌfl ÔÓfl‚‡ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ π ÒÍ·‰Ó‚Ó˛ Á‡„‡Î¸Ì¥¯Ó„Ó ÔÓˆÂÒÛ ÒÛÒԥθÌËı ÁÏ¥Ì. é˜Â‚ˉÌÓ Ú‡ÍÓÊ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó, ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÏËÒÚˆڂÓ, ˘Ó Á
61
ÇéãéÑàåàê áÄãéáÖñúäàâ-ëÄë.
íéåÄë ëíÖêçá Öãßéí. íêà áçÄóÖççü ëãéÇÄ “äìãúíìêÄ“ åßÜ éäñàÑÖçíéå ß ÇßáÄçíß∏û Ç ßëíéêß∫ ìäêÄ∫çëúäéÉé åàëíÖñíÇÄ
6. Уважний дослiдник зауважить, що пластика деяких архiтектонiчних частин, наприклад колон з ¶удзами (Knotensaule) головного порталу церкви св.Пантелеймона, не так повна, як звичайно буває у романських порталах. Це, очевидно, локальнi вiдхилення, якi стоять пiд знаком вiзантiйського площинного трактування декорацiї. Із лiтописних описiв церков, що побудував король Данило у Холмi, випливає, що уживано тут навiть фi¶уральної рiзьби, якої дотепер у Крилосi не знайдено. 7. Порiвняй церкви у Маломожейковi з XV столiття (друга половина), у Синковичах з першої половини XV столiття, у Супраслi з XVI столiття пор.: Zalozecky W. Gotische Baukunst in Osteuropa. Koln, 1932. 8. Однiєю з найстарiших церков цього типу є Троїцька церква Густинського монастиря з 1674р. Пор.статтю Павлуцького «Каменное церковное зодчество на Украине» в Історiї Русскаго Іскуства І.Грабаря. Найбiльш наближеною стилiстично до церкви на Економiчнiй брамi КиєвоПечерської Лаври є церква св.Юрiя у Видубицькiм монастирi, теж з останнiх десятилiть XVII ст. Скромнiшими є церква Преображення у Прилуках (Полтавщина) з 1716р. 9. Церква у Лубнах є тiльки одним iз представникiв поширеного типу, який знаходимо у Київсько-Миколаївському соборi з 1694р., у Братськiй Богоявленськiй церквi з 1695р., у Києвi та в церквi святого Петра i Павла монастиря того ж iмени пiд Глуховом. Найважливiшi церкви того типу побудованi заходами гетьмана Івана Мазепи архiтектором Осипом Старцевим. Пор. Zalozeckyj W. Die Barockarchitektur Osteuropas mit besonderer Berucksichtigung der Ukraine. Abhandl. des ukr. wiss. Institut in Berlin. Bd.2, 1929. 10. Пор. І.Грабар: Істор. русск. Іскусства. вип.15, с.243—245 i Горностаевъ: “Стоительство графов Разумовських в Черниговщине“ 1911. Цей останнiй твердить, що накриття куполiв є пiзнiшим додатком. Бароковий, а не вiзантiйський характер будiвлi проявляється в пiвкругло вигнутих фасадах, якi дуже централiзують будiвлю. 11. Пор. Walicki M.Malowidla scienne kosciola sw.Trojcy na zamku w Lublinie (1418). Warszawa, 1930, i мою рецензiю в Byzantische Zeitschrift, 1931 .Не можу добачити в зображеннi Бога Отця св.Трiйцi, а радше одно з тих новаторств, на якi таке багате мистецтво доби Палеологiв. 12. Цей аналiз можна було б здiйснити також i на всiх iнших зображеннях фресок у Люблiнi. Наприклад, зображення страстей Господнiх тематично є пiд впливом ¶отичного малярства, зате представники небесної iєрархiї, особливо ангели, вказують на Вiзантiю, хоч i тут є багато спiльного з обома стилями. В iнших зображеннях переважає вiзантiйське трактування, наприклад, у воскресiннi Лазаря, у Вознесiннi та iнших. 13. Таку саму аналогiю виказує зображення Успення Богородицi в Богородчанськiм iконостасi. 14. Тiльки це тло вже не є гладким, а переповненим тисненими взорами рослинної орнаментики. Це треба теж приписати впливам середньовiчного ¶отичного малярства. Львiв 6 вересня 1938р.
ÔÓfl‚Ó˛ ÌÓ‚Ëı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ — ·¥Î¸¯ ÓÁ‚ËÌÛÚÓ„Ó ÏËÒÚˆ¸ÍÓ„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl, ˜ÛÚÎË‚ÓÒÚ¥, Á‡ÒÓ·¥‚ ‚ˇÁÛ — ‰ÂflÍ¥ ‰‡‚Ì¥¯¥ ‚‡ÚÓÒÚ¥ ‚¥‰ÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ̇ ‰Û„ËÈ Ô·Ì. ÇÓÌÓ È ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ: Ì ÏÓÊ̇ ·ÛÚË ‚¥‰‡ÁÛ Ì‡ ‚Ò¥ı ¥‚Ìflı ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÊӉ̇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl Ì Á‰‡Ú̇ ÔÓÓ‰ËÚË „ÂÌ¥‡Î¸ÌËÈ ÙÓθÍÎÓ ¥ “ÇÚ‡˜ÂÌËÈ ‡È“ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò. Ç·ÒÌÂ, π‰Ë̇ ¥˜, flÍÛ ˜‡Ò ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ ÔËÌÓÒËÚ¸, ˆÂ ‚Ú‡ÚË; ˘Ó Ê ‰Ó Á‰Ó·ÛÚÍ¥‚ ¥ ÍÓÏÔÂÌÒ‡ˆ¥È, ÚÓ ‚ÓÌË Ï‡ÈÊ Á‡‚Ê‰Ë ÒÔÓ‰¥‚‡Ì¥, ÔÓÚ ̥ÍÓÎË Ì Ô‚̥. ñË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÈ ÔÓÒÚÛÔ ÔË‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ‰Â‰‡Î¥ ÒÔˆ¥‡Î¥ÁÓ‚‡Ì¥¯Ëı ÍÛθÚÛÌËı „ÛÔ; Ì ÒÎ¥‰, Ӊ̇Í, ‰ÛχÚË, Ì¥·Ë ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ Ì ÛÎfl„‡π ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËÏ Á‡„ÓÁ‡Ï. äÛθÚÛ̇ ÒÔˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÏÓÊ ÔËÁ‚ÂÒÚË ¥ ‰Ó ÍÛθÚÛÌÓª ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª — ̇ȇ‰Ë͇θ̥¯Óª Á-ÔÓÏ¥Ê ÛÒ¥ı, ‚¥‰ flÍËı ÔÓÚÂÔ‡π ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó. ∏, Á‚¥ÒÌÓ, È ¥Ì¯¥ ‚Ë‰Ë Ú‡ ‡ÒÔÂÍÚË ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ÔÓÚ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÍÓÌÍÂÚÌËı Ô˘ËÌ ¥ ̇ÒÎ¥‰Í¥‚, ÍÛθÚÛ̇ ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl π Á‡„‡ÎÓÏ Ì‡ÈÒÂÈÓÁÌ¥¯Ó˛ ¥ ̇ÈÌÂÓ·ÓÓÚÌ¥¯Ó˛. (íÛÚ, ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ÏË Ï‡πÏÓ Ì‡ Û‚‡Á¥ ÍÛθÚÛÛ ‚Ò¸Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡). äÛθÚÛÌÛ ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥˛ Ì ÒÎ¥‰ ÔÎÛÚ‡ÚË Á ¥Ì¯Ó˛ ÌÂ‰Û„Ó˛, ı‡‡ÍÚÂÌÓ˛, ÁÓÍÂχ, ‰Îfl ¥Ì‰ÛªÒÚÒ¸ÍÓª ß̉¥ª — ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl ¥π‡ı¥ª ÙÛÌ͈¥È ‚ Á‡ÍÓÒÚÂÌ¥ÎÛ ¥π‡ı¥˛ ͇ÒÚ; ‚Ú¥Ï, Ì ‚ËÍβ˜ÂÌÓ, ˘Ó ·ËÚ‡ÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÌËÌ¥ ‚‡ÊÂÌ ӷÓχ ̉ۄ‡ÏË. äÛθÚÛ̇ ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl, ÍÓÎË ‰‚‡ ˜Ë ·¥Î¸¯Â ÒÛÒԥθÌËı ÔÓ¯‡Í¥‚ ‰Ó Ú‡ÍÓª Ï¥Ë ‚¥‰‰‡Îfl˛Ú¸Òfl Ó‰ËÌ ‚¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó, ˘Ó Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ÒÚ‡˛Ú¸ ÌÓÒ¥flÏË ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛ; ‡·Ó Ê ÍÓÎË ÍÛθÚÛ‡ ‚ÂıÌ¸Ó„Ó ÔÓ¯‡ÍÛ ÓÁÍÓβπÚ¸Òfl ̇ Ù‡∂ÏÂÌÚË, ÍÓÊÂÌ Á flÍËı Ô‰ÒÚ‡‚Îflπ Î˯ ӉËÌ ÓÍÂÏËÈ ‚ˉ ÍÛθÚÛÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË. ì Á‡ı¥‰ÌÓÏÛ íéåÄë ëíÖêçá Öãßéí.
ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ÏÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ÛÊ ‚¥‰·Û·Òfl Ô‚̇ ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl Í·ҥ‚, ÍÓÚ¥ ·ÛÎË, ˜Ë ÏÛÒËÎË · ·ÛÚË, ÌÓÒ¥flÏË Ì‡ÈÓÁ‚ËÌÂÌ¥¯Óª ÍÛθÚÛË, ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò — ‚¥‰·ÛÎÓÒfl Á̇˜Ì ÍÛθÚÛÌ ÓÁıÓ‰ÊÂÌÌfl Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË ÒÛÒԥθÌËÏË ¥‚ÌflÏË. êÂÎ¥„¥È̇ ‰ÛÏ͇ ¥ Ô‡ÍÚË͇, Ù¥ÎÓÒÓÙ¥fl ¥ ÏËÒÚÂˆÚ‚Ó ÒÚ‡˛Ú¸ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ¥ÁÓθӂ‡ÌËÏË ‰¥ÎflÌ͇ÏË, flÍËÏË Á‡Èχ˛Ú¸Òfl Ì Á‚’flÁ‡Ì¥ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ ÒÛÒԥθ̥ „ÛÔË. åËÒÚˆ¸Í‡ ˜ÛÚÎË‚¥ÒÚ¸, ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂ̇ ‚¥‰ ÂÎ¥„¥ÈÌÓª, ¥ÒÚÓÚÌÓ Á·¥‰Ì˛πÚ¸Òfl, flÍ ¥ ÂÎ¥„¥È̇ ˜ÛÚÎË‚¥ÒÚ¸, ‚¥‰’π‰Ì‡Ì‡ ‚¥‰ ÏËÒÚˆ¸ÍÓª. ê¯ÚÍË ‰Ó·Ëı χÌ ˘Â ÔÓ‰Ë·Û˛Ú¸Òfl ‚ ̘ËÒÎÂÌÌËı Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ‚ËÏˇ˛˜Ëı Í·ҥ‚, ˜ÛÚÎË‚¥ÒÚ¸ flÍËı, Ӊ̇Í, Ì ‚‰ÓÒÍÓÌ‡Î˛πÚ¸Òfl ‡Ì¥ ÂÎ¥„¥π˛, ‡Ì¥ ÏËÒÚˆڂÓÏ, ÓÁÛÏ Ì ¯Î¥ÙÛπÚ¸Òfl Û ‰ÓÚÂÔÌËı ÓÁÏÓ‚‡ı, ¥ ҇ϥ ‚ÓÌË, Á¯ÚÓ˛, Ì Á̇ıÓ‰flÚ¸ ÍÓÌÚÂÍÒÚÛ, ‚ flÍÓÏÛ ªıÌfl ‚˯Û͇̇ Ôӂ‰¥Ì͇ ̇·Û· · ÒÔ‡‚Ê̸Ӫ ‚‡ÚÓÒÚË. ß ‚ÂÒ¸ ˆÂÈ Á‡ÌÂÔ‡‰ ‚Âı¥‚ ÒÚ‡π Ô‰ÏÂÚÓÏ Û‚‡„Ë Ì Î˯ ÚËı „ÛÔ, flÍËı ‚¥Ì ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl, ‡ È ÛÒ¸Ó„Ó Ì‡Ó‰Û. è˘ËÌË ÚÓڇθÌÓ„Ó Á‡ÌÂÔ‡‰Û ÍÛθÚÛË Ì‡ÒڥθÍË Ê ÒÍ·‰Ì¥, ̇ÒͥθÍË ‚Ëfl‚Ë ˆ¸Ó„Ó Á‡ÌÂÔ‡‰Û — ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥. èÓ˜‡ÒÚË ªı ÏÓÊ̇ Á̇ÈÚË Ò‰ ÓÔËÒ‡ÌËı ¥ÁÌËÏË Ù‡ı¥‚ˆflÏË Ô˘ËÌ Á‡„‡Î¸ÌÓ‚ËÁ̇ÌËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ̉ۄ, ÒÔˆËÙ¥˜Ì¥ Î¥ÍË ‰Îfl flÍËı Ì‡Ï ˘Â ̇ÎÂÊËÚ¸ Á̇ÈÚË. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò ÏË ‰Â‰‡Î¥ „ÎË·¯Â ÛÒ‚¥‰ÓÏβπÏÓ, ‰Ó flÍÓª Ï¥Ë Ù‡Ú‡Î¸Ì‡ ÔÓ·ÎÂχ “ÍÛθÚÛË“ Û‚ËÔÛÍβπ ÔÓ·ÎÂÏÛ ‚Á‡πÏËÌ Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË Ò‚¥ÚÓ‚ËÏË ÒԥθÌÓÚ‡ÏË. üÍ˘Ó ÏË ÔË„ÎflÌÂÏÓÒ¸ ‰Ó ‚Á‡πÏËÌ Ï¥Ê ‚ÂÎËÍËÏË Ì‡ˆ¥flÏË, ‰Ó ‚Á‡πÏËÌ Ï¥Ê ‚ÂÎËÍËÏË Ì‡ˆ¥flÏË ¥ χÎËÏË (1), ‰Ó ‚Á‡πÏËÌ Ï¥Ê ÁÏ¥¯‡ÌËÏË “ÒԥθÌÓÚ‡ÏË“, flÍ ‚ ß̉¥ª, ‰Ó ‚Á‡πÏËÌ “·‡Ú¸Í¥‚Ò¸ÍËı“ ̇ˆ¥È ¥Á ÚËÏË, flÍ¥ ‚ÓÌË
62
íêà áçÄóÖççü ëãéÇÄ “äìãúíìêÄ“
ìäêÄ∫çÄ, ëíêÄÇßçëúäàâ ß ÖÇêéèÖâëúäàâ ÄÇÄç¢ÄêÑ èéóÄíäì ëíéãßííü ÑÄ¢åÄêÄ ÑìÇßêÄä
ê‡‰Ë ÅÓ„‡, χÌÊÂÚË Ì‡‰¥Ì¸ÚÂ, ˘Ó-Ì·ۉ¸ ªÏ Ò͇ʥڸ: ‚ÓÌË ÔËÚ‡˛Ú¸, ˜Ë πÒÚ¸ Û Ì‡Ò ÍÛθÚÛ‡!“ è.í˘Ë̇ ◊á‡Ï¥ÒÚ¸ ÒÓÌÂÚ¥‚ ¥ ÓÍÚ‡‚“ 1920 .
ÔÓÓ‰ËÎË ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ÍÓÎÓÌ¥Á‡ˆ¥ª, ‰Ó ‚Á‡πÏËÌ ÍÓÎÓÌ¥ÒÚ¥‚ Á ‡·ÓË∂Â̇ÏË, ‰Ó ‚Á‡πÏËÌ, Ò͇ʥÏÓ, Ï¥Ê Ì‡Ó‰ÌÓÒÚflÏË ÇÂÒÚß̉¥ª, ‰Â Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ̇ÒËθÒÚ‚‡ ‡·Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÒÔÓÌÛÍ ÁÏ¥¯‡ÌÓ ‚Â΢ÂÁÌ¥ χÒË ¥ÁÌËı ‡Ò — ÏË ÔÓ·‡˜ËÏÓ, ˘Ó Á‡ ‚ҥχ ˆËÏË Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓ ÒÍ·‰ÌËÏË fl‚ˢ‡ÏË, ‰Ó flÍËı Ô˘ÂÚÌ¥ ·ÂÁÎ¥˜ β‰ÂÈ ¥Á ªıÌ¥ÏË ˘Ó‰ÂÌÌËÏË ¥¯ÂÌÌflÏË, ÍËπÚ¸Òfl ÔËÚ‡ÌÌfl — ˘Ó ڇ͠ÍÛθÚÛ‡, ¥ ˜Ë π ‚Ó̇ ˜ËÏÓÒ¸, ˘Ó ÏÓÊ̇ ÍÓÌÚÓ₇ÚË, Ò‚¥‰ÓÏÓ Ì‡ Ì¸Ó„Ó ‚ÔÎË‚‡˛˜Ë. åË ÒÚË͇πÏÓÒfl Á ˆËÏË ÔËÚ‡ÌÌflÏË ˘Ó‡ÁÛ, ÍÓÎË ÓÁÓ·ÎflπÏÓ ÚÂÓ¥˛ ÓÒ‚¥ÚË ˜Ë ÙÓÏÛπÏÓ ÓÒ‚¥ÚÌ˛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ. üÍ˘Ó ‚Ê ÏË ÒÚ‡‚ËÏÓÒ¸ ‰Ó ÍÛθÚÛË ‚ÒÂÈÓÁ, ÏË ·‡˜ËÏÓ, ˘Ó β‰Ë Ì ÔÓÒÚÓ ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ ‚‰ÓÒڇθ ªÊ¥ (ıÓ˜, Á‰‡πÚ¸Òfl, ÏË È ˆ¸Ó„Ó Ì Á‰‡ÚÌ¥ ªÏ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË), ‚ÓÌË ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓª ÒÔˆËÙ¥˜ÌÓª ÍÛıÌ¥: Ó‰ËÌ ¥Á ÒËÏÔÚÓÏ¥‚ Á‡ÌÂÔ‡‰Û ÍÛθÚÛË ‚ ÅËڇ̥ª — ˆÂ ·‡È‰ÛÊ¥ÒÚ¸ ‰Ó ÏËÒÚˆڂ‡ ÔË„ÓÚÛ‚‡ÌÌfl ªÊ¥. äÛθÚÛÛ ÏÓÊ̇ ‚Á‡„‡Î¥ ‚ËÁ̇˜ËÚË ÔÓÒÚÓ: flÍ ÛÒ ÚÂ, ˘Ó Ó·ËÚ¸ ÊËÚÚfl ‚‡Ú¥ÒÌËÏ. ß ˆÂ π fl͇Á ÚÂ, ˘Ó ‰‡π Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë ¥Ì¯ËÏ Ì‡Ó‰‡Ï, ¥Ì¯ËÏ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ, ÒÔÓ„Îfl‰‡˛˜Ë ¯ÚÍË ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È, Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó ˆËÏ ÍÛθÚÛ‡Ï ‚‡ÚÓ ·ÛÎÓ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË. ì Ô‰ÏÓ‚¥ fl ‚Ê ͇Á‡‚, ˘Ó ÊӉ̇ ÍÛθÚÛ‡ Ì ÏÓÊ Á’fl‚ËÚËÒfl ˜Ë ÓÁ‚ËÌÛÚËÒ¸ ÔÓÁ‡ Á‚’flÁÍÓÏ ¥Á ÂÎ¥„¥π˛. íÂÏ¥Ì Á‚’flÁÓÍ, ÔÓÚÂ, ÏÓʠ΄ÍÓ ÔË‚ÂÒÚË Ì‡Ò ‰Ó ÌÂÔÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl. èÓ‚ÂıÌ‚ ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl ‚Á‡πÏÓ‚¥‰ÌÓÒËÌ Ï¥Ê ÍÛθÚÛÓ˛ ¥ ÂÎ¥„¥π˛ π ˜Ë Ì ̇ȄÓÎÓ‚Ì¥¯Ó˛ Ò··Í¥ÒÚ˛ ÄÌÓΉӂӪ “äÛθÚÛË È ‡Ì‡ı¥ª“. âÓ„Ó Ô‡ˆfl ÒÔ‡‚Îfl𠂇ÊÂÌÌfl, Ì¥·Ë äÛθÚÛ‡ (flÍ ‚¥Ì ÓÁÛÏ¥π ˆÂÈ ÚÂÏ¥Ì) π ˜ËÏÓÒ¸ ÒÍ·‰Ì¥¯ËÏ, Ì¥Ê
ÂÎ¥„¥fl, ÍÓÚ¥È ‚¥‰‚‰ÂÌÓ Óθ Ì·ı¥‰ÌÓ„Ó ÂÎÂÏÂÌÚÛ, ˘Ó ‰ÓÔÓ‚Ì˛π ÂÚ˘ÌÛ ÙÓÏÛ È ‰Ó‰‡π ÂÏÓˆ¥ÈÌÓ„Ó Á‡·‡‚ÎÂÌÌfl ÍÛθÚÛ¥ flÍ ÓÒÌÓ‚ÓÔÓÎÓÊÌ¥È ‚‡ÚÓÒÚ¥. óËÚ‡˜ ÏÓÊ ·ÛÚË Á‰Ë‚Ó‚‡ÌËÈ, ˘Ó ‚ÒÂ, Ò͇Á‡Ì ÏÌÓ˛ ÔÓ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÍÛθÚÛË È Ì·ÂÁÔÂÍÛ ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ̇ ‚ˢËı ÒÚ‡‰¥flı, Ú‡Í Ò‡ÏÓ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ¥ ¥ÒÚÓ¥ª ÂÎ¥„¥ª. ì ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ˘Ó Ì Á‡Á̇ÎÓ ¥ÁÍËı ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ‚ÔÎË‚¥‚, ÓÁ‚ËÚÓÍ ÍÛθÚÛË ¥ ÂÎ¥„¥ª ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ˜¥ÚÍÓ ‚¥‰ÓÍÂÏËÚË Ó‰ËÌ ‚¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó; ·¥Î¸¯Â ÚÓ„Ó, ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ÚÂ, ˜Ë ÍÛθÚÛÌËÈ ÔÓÒÚÛÔ ‚ÔÎËÌÛ‚ ̇ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÂÎ¥„¥ª, ‡ ˜Ë ̇‚Ô‡ÍË, ÓÁ‚ËÚÓÍ ÂÎ¥„¥ª ÒÔ˘ËÌË‚ ÍÛθÚÛÌËÈ ÔÓÒÚÛÔ, Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚ËÍβ˜ÌÓ ‚¥‰ ÓÒÓ·ËÒÚËı ÛÔÓ‰Ó·‡Ì¸ ÍÓÏÂÌÚ‡ÚÓ‡. åÓÊÎË‚Ó, π‰ËÌÂ, ˘Ó Ì‡Ò ÒÔÓÌÛ͇π ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ÂÎ¥„¥˛ ¥ ÍÛθÚÛÛ, flÍ ‰‚‡ ¥ÁÌ¥ fl‚ˢ‡, — ˆÂ ¥ÒÚÓ¥fl ÔÓÌËÍÌÂÌÌfl ‚ „ÂÍÓ-ËÏÒ¸ÍÛ ÍÛθÚÛÛ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ‚¥Ë — ÔÓÌËÍÌÂÌÌfl, ˘Ó χÎÓ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθ̥ ̇ÒÎ¥‰ÍË flÍ ‰Îfl Á„‡‰‡ÌÓª ÍÛθÚÛË, Ú‡Í ¥ ‰Îfl ̇ÔflÏÍÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ‰ÛÏÍË È Ô‡ÍÚËÍË. èÓÚ ÍÛθÚÛ‡, Á flÍÓ˛ Ô‚¥ÒÌ ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó ‚ÒÚÛÔËÎÓ ‚ ÍÓÌÚ‡ÍÚ (flÍ ¥ Ú‡ ÍÛθÚÛ‡, Á flÍÓª ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó ‚ËÓÒÎÓ), ÚÂÊ ·Û· ÍÛθÚÛÓ˛ ÂÎ¥„¥ÈÌÓ˛, ıÓ˜ ¥ ̇ ÒÚ‡‰¥ª Á‡ÌÂÔ‡‰Û. èӄӉ˂¯ËÒ¸, ÓÚÊÂ, ˘Ó Ú‡ ҇χ ÂÎ¥„¥fl ÏÓÊ ‚ÔÎËÌÛÚË Ì‡ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛ, ÒÔÓ·ÛÈÏÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË Ì‡ ¥Ì¯Â Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl: ‡ ˜Ë ÏÓÊ fl͇Ҹ ÍÛθÚÛ‡ ÔÓÒÚ‡ÚË ˜Ë ÓÁ‚ËÌÛÚËÒ¸ ·ÂÁ ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ÓÒÌÓ‚Ë? ß ‚Á‡„‡Î¥, ˜Ë Ì π ÚÂ, ˘Ó ÏË Ì‡ÁË‚‡πÏÓ ÍÛθÚÛÓ˛, ¥ ÚÂ, ˘Ó ÏË Ì‡ÁË‚‡πÏÓ ÂÎ¥„¥π˛, Î˯ ¥ÁÌËÏË ‡ÒÔÂÍÚ‡ÏË Ó‰ÌÓ„Ó ¥ ÚÓ„Ó Ê fl‚ˢ‡, ÚÓ·ÚÓ ˜Ë ÍÛθÚÛ‡ Ì‡Ó‰Û Ì π, ÔÓ ÒÛÚ¥, Î˯ ¥Ì͇̇ˆ¥π˛ (Ú‡Í ·Ë ÏÓ‚ËÚË) ÈÓ„Ó ÂÎ¥„¥ª? 襉 Ú‡ÍËÏ ÍÛÚÓÏ ÁÓÛ, ÒÔÓ‰¥‚‡˛Òfl,
63 íéåÄë ëíÖêçá Öãßéí.
Ô
íêà áçÄóÖççü ëãéÇÄ “äìãúíìêÄ“
ËÚ‡ÌÌfl Ô˘ÂÚÌÓÒÚË ì͇ªÌË ‰Ó ·ÛıÎË‚Ëı ÔÓˆÂÒ¥‚ ‡‰Ë͇θÌÓ„Ó ÓÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÏËÒÚˆڂ‡ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ XX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ‰Ó ̉‡‚Ì¸Ó„Ó ˜‡ÒÛ Ì ÒÚ‡‚ËÎÓÒ¸: Ó·‡Á Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, ‚ËÚ‚ÓÂÌËÈ ‡‰flÌÒ¸ÍÓ˛ ¥ÒÚÓ¥Ó„‡Ù¥π˛, Ï¥„, ̇‚Ô‡ÍË, ÔË‚ÂÒÚË ‰Ó ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ ÔÓ ıÓÌ¥˜ÌÛ ◊ÔÓÂÚË͇θÌÛ ÌÂÒÛ˜‡ÒÌ¥ÒÚ¸“ Û͇ªÌˆ¥‚ (ë.ÉÓ‰ËÌÒ¸ÍËÈ). é‰Ì‡Í, ‚¥‰ÍËÚÚfl ÌËÁÍË Á‡·ÛÚËı, ˜Ë ÚËı, flÍËı ÔËÔËÒ‡ÎË ˜ÛÊËÏ ÍÛθÚÛ‡Ï ‡ÚÂÙ‡ÍÚ¥‚ ˆ¸Ó„Ó ÔÂ¥Ó‰Û, Á¥ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ªı Û Á‡„‡Î¸ÌÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÏËÒÚˆ¸ÍËı ÔÓˆÂÒ¥‚ ̇‚Ó‰flÚ¸ ̇ ÔÓÚËÎÂÊÌÛ ‰ÛÏÍÛ. ôÓ· Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÚË ªª, Á‚ÂÌÂÏÓÒfl ‰Ó ÔÂÂÎÓÏÌÓ„Ó ÏÓÏÂÌÚÛ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË — ͥ̈fl XIX — ÔÓ˜‡ÚÍÛ XX ÒÚÓÎ¥Ú¸, ÒÔÓ·ÛπÏÓ ˘Â ‡Á ÓÒÏËÒÎËÚË ˆ˛ ¥ÒÚÓ˘ÌÛ ÂÔÓıÛ ‚ Ò‚¥ÚÎ¥ ÌÓ‚Ëı ‰‡ÌËı. èÓ˜‡ÚÓÍ XX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl Ö‚ÓÔ‡ ÁÛÒڥ· Á ‚ˇÁÌËÏ ‚¥‰˜ÛÚÚflÏ Í¥Ìˆfl — flÍ˘Ó Ì ҂¥ÚÛ ‚Á‡„‡Î¥, ÚÓ Ô‚ÌÓ„Ó ¥ÒÚÓËÍÓ-ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ Ì‡Ô‚ÌÓ. ì ͇ªÌ‡ı, ˘Ó ÔÓÚfl„ÓÏ Í¥Î¸ÍÓı ÔÓÔ‰̥ı ÒÚÓÎ¥Ú¸ ÙÓÏÛ‚‡ÎË ı‡‡ÍÚ ‚ÂÎËÍÓª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, ªı ‚ˉ‡ÚÌ¥ ÏËÒÚˆ¥ ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÎË Ò· ◊ÓÒÚ‡ÌÌ¥ÏË Á ÏÓ„¥Í‡Ì“, ÍÓÚËÏ Ì‡ÎÂÊËÚ¸ ÒÛÏ̇ Ï¥Ò¥fl Á‚¯ۂ‡ÚË ·ÎËÒÍÛ˜Û ÂÔÓıÛ ÏËÌÛÎËı ÁÎÂÚ¥‚ ¥ Á‚¯Â̸. Ç Ä‚ÒÚ¥ª Ú‡ ç¥Ï˜˜ËÌ¥ Ú‡‰Ëˆ¥˛ ‡‚ÒÚÓ-̥ψ¸ÍÓ„Ó Í·ÒËÍÓ-ÓχÌÚ˘ÌÓ„Ó ÒËÏÙÓÌ¥ÁÏÛ Á‡‚Â¯Û˛Ú¸ ¢.å‡Î ¥ ê.òÚ‡ÛÒ. Ç ßڇΥª ∂ÂÌ¥È èÛ˜˜¥Ì¥ ÒÍ·‰‡π ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ÏÓÌÛÏÂÌÚ ÌÂÁ¥‚ÌflÌÌ¥È Í¥Î¸Í‡‚¥ÍÓ‚¥È ÂÔÓÒ¥ ·Âθ͇ÌÚÓ. ì î‡Ìˆ¥ª ¥ÏÔÂÒ¥ÓÌ¥ÁÏ Ñ·˛ÒÒ¥ ÔË ‚Ò¥È ÌÓ‚ËÁÌ¥ Ú‡ Ò‚¥ÊÓÒÚ¥ ÏÛÁ˘ÌËı Ó·‡Á¥‚ ÒÔËÈχπÚ¸Òfl flÍ ÔÓ˘‡Î¸ÌËÈ ‡ÍÓ‰ ‚¥‰ÊËÎËı ¥ ‚¥‰¯ÛÏ¥ÎËı Á ÏËÌÛÎÓ˛ ÂÔÓıÓ˛ ÂÒÚÂÚ˘ÌËı ¥‰Â‡Î¥‚. ᇄ‡Î¸Ì ‚¥‰˜ÛÚÚfl ‚˘ÂÔ‡ÌÓÒÚË Ó‰‡ÁÛ Ê Á̇ıÓ‰ËÚ¸ Ò‚Óπ ‚¥‰Ó·‡ÊÂÌÌfl ‚ ÂÒÚÂÚËÍÓ-Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËı ÍÓ̈ÂÔˆ¥flı ÚÓ„Ó ˜‡ÒÛ. Ç ªı ÓÒÌÓ‚Û ‚ ¥ÁÌËı ‚‡¥‡ˆ¥flı Îfl„‡π ¥‰Âfl ˆËÍÎ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÍÛθÚÛË. é‰Ì‡ Á Ô¯Ëı Ú‡ÍËı Ô‡ˆ¸ — ◊éÒÌÓ‚Ì¥ ÔÓÌflÚÚfl ¥ÒÚÓ¥ª ÏËÒÚˆڂ‡. èÓ·ÎÂχ ‚Óβˆ¥ª ÒÚËβ ‚ ÌÓ‚ÓÏÛ ÏËÒÚˆڂ¥“ É.ÇÂθÙΥ̇ (1905 .), ‚ flÍ¥È ¥ÒÚÓ¥fl ÏËÒÚˆڂ‡ ÓÁ„Îfl‰‡πÚ¸Òfl flÍ ·ÂÁÔ‚̠˜Â„Û‚‡ÌÌfl ◊ÊË‚ÓÔËÒÌÓ„Ó“ ¥ ◊Υ̥ÈÌÓ„Ó“ ÒÚËÎ¥‚. ç‡È·¥Î¸¯ Á‡‚¯ÂÌ ¥, Á¯ÚÓ˛, ÔÓÔÛÎflÌ ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ¥‰Âfl ˆËÍÎ¥˜ÌÓÒÚË ÓÚËÏÛ‚‡Î‡ ‚ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª é.òÔÂÌ∂·. ì ÈÓ„Ó ÍÌËÁ¥ ◊ᇄ˷Âθ Ö‚ÓÔË“ (1918 .) ¥ÒÚÓ¥fl Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÍÛθÚÛË ¥ÌÚÂÔÂÚÛπÚ¸Òfl flÍ Áϥ̇ ͥθÍÓı ¥ÒÚÓËÍÓÍÛθÚÛÌËı Ò‚¥Ú¥‚, ÓÒÚ‡ÌÌ¥È Á flÍËı — ◊Ù‡ÛÒÚ¥‚Ò¸ÍËÈ“, ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ, ˘Ó ÔÂÂÊË‚‡π Û ‰‡ÌËÈ ˜‡Ò Ò‚¥È Á‡ÌÂÔ‡‰, ◊Á‡„Ë·Âθ“ ¥ ‚ËÓ‰ÊÂÌÌfl Á ◊ÍÛθÚÛË“ ‚ ◊ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥˛“ — ◊χÒÓ‚¥ÁÓ‚‡ÌÛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡“. éÚÊÂ, Ó·ËÚ¸ ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ òÔÂÌ∂ÎÂ, — ÓÒͥθÍË Ö‚ÓÔ‡ ‚Ê ÔÂÂÊË· Ò‚¥È ÁÎÂÚ ¥ Ô‡‰¥ÌÌfl, ÌÓ‚ËÈ ÍÛθÚÛÌËÈ ˆËÍÎ ÔÓ‚ËÌÂÌ ÓÁÔÓ˜‡ÚËÒfl ÌÂ Û Ö‚ÓÔ¥. ç‡Ô‚ÌÓ, ˆÂ ·Û‰Â ◊‡Á¥ÈÒ¸ÍËÈ ÂÌÂÒ‡ÌÒ“, ÏÓÊÎË‚Ó, ◊ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ-ÒË·¥Ò¸ÍËÈ“... ◊ÄÁ¥fl“ é.òÔÂÌ∂· ‚Ëfl‚Ë·Ҹ Ì ‚ ÒÌ¥„‡ı ëË·¥Û, ‡ ·ÎËʘÂ, Û ◊ÒÚÂÔ‡ı Ö‚ÓÔË“ — ‚ ì͇ªÌ¥. èÓˆÂÒË, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl ̇ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËı Ó·¯Ë‡ı ì͇ªÌË Á ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ô¥ÒÎfl 1905 ÓÍÛ, ‚‡Ê‡˛Ú¸ Ò‚Óπ˛ ¥ÌÚÂÌÒË‚Ì¥ÒÚ˛, ·ÛÈÌ¥ÒÚ˛ ÓÁχıÛ. ÇÓÌË ÓıÓÔβ˛Ú¸ ‚Ò˛ ÚÂËÚÓ¥˛ ì͇ªÌË: ªª 襂̥˜ ¥ 襂‰Â̸, ëı¥‰ ¥ á‡ı¥‰. ÇÓÌË Á‡fl‚Îfl˛Ú¸ ÔÓ Ò· Ì Î˯ ‚ Ú‡ÍËı ÍÛθÚÛÌËı ˆÂÌÚ‡ı, flÍ ä˪‚, ï‡Í¥‚, é‰ÂÒ‡, ‡ Û È ‚¥‰‰‡ÎÂÌËı ‚¥‰ ‚ÂÎËÍËı Ï¥ÒÚ Ò·ı ¥ ıÛÚÓ‡ı: ÒÍ¥Á¸ ◊Ô¥‰ ÍË„Ó˛ ¥ÏÔÂ¥ª ‚ ‰ÛıÓ‚ÌËı ̇‰‡ı Û¯‡ÎË Ú˜¥ª Ó·ÌÓ‚Ë“ (Ç.Ň͇). ç‡ÔËͥ̈¥ 900-Ëı Ó‰ÂÒËÚ Ç‡ÒËθ ä‡Ì‰¥ÌÒ¸ÍËÈ ‚ËÛ¯‡π ‰Ó å˛ÌıÂ̇, ˘Ó· ÓÁÔÓ˜‡ÚË ÔÂÂÏÓÊÌËÈ ·¥„ ◊Å·ÍËÚÌÓ„Ó ‚¯ÌË͇“, ‡ Á
ÁÓÁÛϥΥ¯ËÏË ·Û‰ÛÚ¸ ÏÓª Á‡ÒÚÂÂÊÂÌÌfl ˘Ó‰Ó ÒÎÓ‚‡ Á‚’flÁÓÍ. Ç Ï¥Û ÓÁ‚ËÚÍÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚ËÌË͇π ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ¥‚Ì¥‚ Ú‡ ‚ˉ¥‚ — ¥ Ì Î˯ ÂÎ¥„¥ÈÌËı — ÙÓÏ Ú‡ ÙÛÌ͈¥È. Ç ÓÍÂÏËı ÂÎ¥„¥flı, ‚‡ÚÓ Á‡Á̇˜ËÚË, ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥fl ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ̇ÒڥθÍË „ÎË·ÓÍÓ˛, ˘Ó Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ‚ËÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl ‰‚¥ ¥ÁÌ¥ ÂÎ¥„¥ª ‚ ‡Ï͇ı Ó‰Ì¥πª — ‰Îfl ¯ËÓÍËı Ï‡Ò ¥ ‰Îfl ‚Ú‡πÏÌ˘ÂÌËı ‡‰ÂÔÚ¥‚. ç·ÂÁÔÂ͇ “‰‚Óı ̇ˆ¥È“ ‚ Ó‰Ì¥È ÂÎ¥„¥ª π ˆ¥ÎÍÓÏ Ó˜Â‚Ë‰ÌÓ˛. ïËÒÚËflÌÒÚ‚Ó ÓÔˇÎÓÒfl ˆ¥È Á‡„ÓÁ¥ ‰Â˘Ó ͇˘Â, Ì¥Ê ¥Ì‰ÛªÁÏ. ∏ÂÒ¥ XVI-„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ¥ ÔÓ‰‡Î¸¯Â ·‡„‡ÚÓχ̥ÚÚfl ÒÂÍÚ ÏÓÊÛÚ¸ ÓÁ„Îfl‰‡ÚËÒfl flÍ ÓÁÍÓÎË Û ÂÎ¥„¥ÈÌ¥È ‰Ûψ¥ ˜Ë flÍ ·ÓÓÚ¸·‡ Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏË „ÛÔ‡ÏË — flÍ ‚‡¥˛‚‡ÌÌfl ‰ÓÍÚËÌË ˜Ë flÍ ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË. ß ıÓ˜ ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ÓÁıÓ‰ÊÂÌÌfl Ï¥Ê Ô‰ÒÚ‡‚ÌË͇ÏË Ó‰ÌÓ„Ó ¥‚Ìfl ÒÔ‡‚‰¥ ÔËÍ¥, ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó ÏÓÊ ¥ ÏÛÒËÚ¸ Á̇ÈÚË ÒÓ·¥ ϥ҈ ‰Îfl ¥ÁÌËı ÒÚÛÔÂÌ¥‚ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓª, Ó·‡ÁÌÓª Ú‡ ÂÏÓˆ¥ÈÌÓª ˜ÛÚÎË‚ÓÒÚ¥ ‰Ó ÚËı Ò‡ÏËı ‰ÓÍÚËÌ — flÍ Á̇ıÓ‰ËÚ¸ ‚ÓÌÓ ÒÓ·¥ ϥ҈ ‰Îfl ¥ÁÌËı ˜ËÌ¥‚ Ú‡ Ó·fl‰¥‚. ïËÒÚËflÌҸ͇ ÂÎ¥„¥fl, ·Û‰Û˜Ë Á ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÔÓ„Îfl‰Û, ÒËÒÚÂÏÓ˛ ‚¥Û‚‡Ì¸ ¥ ÔÓ„Îfl‰¥‚ ÍÓÌÍÂÚÌËı ÓÒ¥·, ÏÛÒËÚ¸ χÚË Ô‚ÌÛ ¥ÒÚÓ¥˛ ÓÁ‚ËÚÍÛ, ıÓ˜ ˆÂ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÓÁ̇˜‡π, Ì¥·Ë Ô‡‚‰Ë‚‡ Ò‚flÚ¥ÒÚ¸ ˜Ë ÉÓÒÔÓ‰Ìπ ÓÒflflÌÌfl ÒÚ‡˛Ú¸ ‰Îfl β‰ÂÈ ÔËÒÚÛÔÌ¥¯ËÏË Î˯ ‚ Ï¥Û ªıÌ¸Ó„Ó ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÛÔÛ. (åË ‚Á‡„‡Î¥ Ì ‚‚‡Ê‡πÏÓ, Ì¥·Ë ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl flÍËÈÒ¸ ÔÓÒÚÛÔ, ıÓ˜ ·Ë È Û ÏËÒÚˆڂ¥, ‡·Ó ˘Ó “ÔËÏ¥ÚË‚Ì“ ÏËÒÚˆڂÓ, flÍ Ú‡ÍÂ, ÍÓ̘ π ÌÂÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌ¥¯ËÏ, Ì¥Ê ÏËÒÚÂˆÚ‚Ó “ÓÁ‚ËÌÛÚ“). ÍÚÂÌÓ˛ ËÒÓ˛ ÓÁ‚ËÚÍÛ, Á ÂÎ¥„¥ÈÌÓ„Ó ÔÓ„Îfl‰Û ˜Ë ÍÛθÚÛÌÓ„Ó, π ÔÓfl‚‡ ÒÍÂÔÚˈËÁÏÛ — Ô¥‰ flÍËÏ fl ÓÁÛÏ¥˛ Ì ‡ÚªÁÏ ˜Ë ‰ÂÒÚÛ͈¥˛ (‡ ÚËÏ Ô‡˜Â — ÌÂ
Á‚˘‡ÈÌ Ì‚¥’fl flÍ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ÓÁÛÏÓ‚Ëı Î¥ÌÓ˘¥‚), ‡ Á‚˘ÍÛ Ô‚¥flÚË Ù‡ÍÚË È Ì ͂‡ÔËÚËÒfl Á ÔËÈÌflÚÚflÏ ¥¯Â̸. ëÍÂÔÚˈËÁÏ Á̇ÏÂÌÛπ ‰ÓÒËÚ¸ ‚ËÒÓÍËÈ ¥‚Â̸ ÓÁ‚ËÚÍÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ‡ ÈÓ„Ó ‚ËÓ‰ÊÂÌÌfl Û Ô¥ÓÌ¥ÁÏ ÒÔËflπ, Û Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ÈÓ„Ó Á‡ÌÂÔ‡‰Ó‚¥. ëÍÂÔÚˈËÁÏ π ÒËÎÓ˛, Ô¥ÓÌ¥ÁÏ — Ò··Í¥ÒÚ˛: ‡‰Ê Ú·‡ ‚Ï¥ÚË Ì Î˯ Á‚ÓΥ͇ÚË Á ¥¯ÂÌÌflÏ, ‡ È ÔËÈχÚË ÈÓ„Ó. äÓ̈ÂÔˆ¥fl ÍÛθÚÛË È ÂÎ¥„¥ª flÍ ¥ÁÌËı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ÚÓ„Ó Ò‡ÏÓ„Ó (Á‡ ÛÏÓ‚Ë, ˘Ó ӷˉ‚‡ ÚÂÏ¥ÌË ÓÁ„Îfl‰‡˛Ú¸Òfl Û Ô‡‚ËθÌÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥) ÔÓÚ·Ûπ ∂ÛÌÚÓ‚ÌËı ÔÓflÒÌÂ̸. á‡ÚÂ, ÒÎ¥‰ ‚¥‰‡ÁÛ Á‡Û‚‡ÊËÚË, ‚Ó̇ ‰‡π Ì‡Ï ÁÏÓ„Û ÛÌËÍÌÛÚË ‰‚Óı ÒÂÈÓÁÌËı ÔÓÏËÎÓÍ. 诇 ¯ËÓÍÓ ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂ̇ ÔÓÏËÎ͇ ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÍÛθÚÛ‡, ̇ ‰ÛÏÍÛ ·‡„‡Ú¸Óı, ÏÓÊ ̇˜Â·ÚÓ Á·Â¥„‡ÚËÒfl, ÔÓ¯Ë˛‚‡ÚËÒ¸ ¥ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl ̇‚¥Ú¸ Á‡ ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚ¥ ÂÎ¥„¥ª. ñfl ÔÓÏËÎ͇ ‚·ÒÚË‚‡ Ì Î˯ ‡ÚªÒÚ‡Ï, ‡ È ‚¥Û˛˜ËÏ, ¥ ªª ̇ÎÂÊÌ ÒÔÓÒÚÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÚ·Ûπ „ÎË·ÓÍÓ„Ó ¥ ÚÓ˜ÌÓ„Ó ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ‡Ì‡Î¥ÁÛ, ÓÒͥθÍË ¥ÒÚË̇ Ì π Ә‚ˉÌÓ˛ — ÔÓ‰ÂÍÓÎË ÏÓÊ ̇‚¥Ú¸ Á‰‡‚‡ÚËÒfl, ˘Ó ‚Ó̇ ÒÛÔ˜ËÚ¸ Ù‡ÍÚ‡Ï: ÍÛθÚÛ‡ ˜‡Ò‡ÏË ÚË‚‡π ¥ ̇‚¥Ú¸ Òfl„‡π Ò‚Óªı ̇ȂËÁ̇˜Ì¥¯Ëı ÏËÒÚˆ¸ÍËı Ú‡ ¥Ì¯Ëı ÛÒÔ¥ı¥‚ ҇ϠÚÓ‰¥, ÍÓÎË ÂÎ¥„¥fl ÔÂÂÊË‚‡π „ÎË·ÓÍËÈ Á‡ÌÂÔ‡‰. ÑÛ„‡ ÔÓÏËÎ͇ ÔÓÎfl„‡π ‚ ÔÓÚËÎÂÊÌÓÏÛ: ̇ ‰ÛÏÍÛ ‰ÂÍÓ„Ó, ÂÎ¥„¥fl ÏÓÊ Á·Â¥„‡ÚËÒfl ¥ ÔÎÂ͇ÚËÒfl ·ÂÁ Á·ÂÂÊÂÌÌfl ¥ Ô¥‰ÚËÏÍË ÍÛθÚÛË; ÔÓ‰¥·ÌËÈ ÔÓ„Îfl‰ ÔË‚Ó‰ËÚ¸ ˜‡ÒÓÏ ‰Ó Á‡Ô˜ÂÌÌfl ÍÛθÚÛË ‚Á‡„‡Î¥ — flÍ ˜Ó„ÓÒ¸ ΄ÍÓ‚‡ÊÌÓ„Ó È Ì‡‚¥Ú¸ ¯Í¥‰ÎË‚Ó„Ó ‰Îfl ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó„Ó ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl. ôÓ· ÛÌËÍÌÛÚË Ó·Óı ÔÓÏËÎÓÍ, ÏÛÒËÏÓ „ÎflÌÛÚË Ì‡ ÔÓ·ÎÂÏÛ ‰ÛÊÂ
64
íéåÄë ëíÖêçá Öãßéí. íêà áçÄóÖççü ëãéÇÄ “äìãúíìêÄ“ ÑÄ¢åÄêÄ ÑìÇßêÄä. ëíêÄÇßçëúäàâ Ç ìäêÄ∫çëúäéåì äéçíÖäëíß
ÌËÏ ÌÓ‚Û —‡·Òڇ͈¥ÓÌ¥ÒÚÒ¸ÍÛ — ÒÚÓ¥ÌÍÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ï‡ÎflÒÚ‚‡. âÓ„Ó ÒÛ˜‡ÒÌËÍ ä‡ÁËÏË å‡Î‚˘ Á ٥肇ÍÛ ä˪‚˘ËÌË ÒÚ‡ÚÛπ ‚ Ò‚¥ÚÓ‚Â ÏËÒÚÂˆÚ‚Ó Á ◊óÓÌËÏ Í‚‡‰‡ÚÓÏ“ Ú‡ ¥‰Âπ˛ ÒÛÔÂχÚËÁÏÛ. ì ï‡ÍÓ‚¥ ‚ ·Û‰ËÌÍÛ ëËÌflÍÓ‚Ëı ÔÓÒÚ‡π ◊ëÓ˛Á ÒÂÏË“ ¥ ÔÎÂ͇πÚ¸Òfl ¥‰Âfl ıÛ‰ÓÊÌ¸Ó„Ó ÍÓÌÒÚÛÍÚË‚¥ÁÏÛ. ì äËπ‚¥ ‰¥π „ÛÔ‡ ◊á‚ÂÌÓ“ ¥ ̇ӉÊÛπÚ¸Òfl ÌÓ‚‡ ÂÒÚÂÚË͇ ÒˆÂÌÓ„‡Ù¥˜ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ. í‡Ï Ê „ÛÔ‡ ÔÓÂÚ¥‚ — Ä.ÄıχÚÓ‚‡, Ç.燷ÛÚ, é.å‡Ì‰Âθ¯Ú‡Ï —‚ËÌÓ¯Û˛Ú¸ χ̥ÙÂÒÚ ‡ÍϪÁÏÛ. ì ·ÂÁÏÂÊÌËı Ú‡‚¥ÈÒ¸ÍËı ÒÚÂÔ‡ı ̇ ıÛÚÓ¥ óÂÌflÌ͇ ̇˘‡‰ÓÍ Á‡ÔÓÓʈ¥‚ Ñ.ÅÛÎ˛Í Á·Ë‡π Ô¥‰ Á̇ÏÂÌÓÏ ÍÛ·Ó-ÙÛÚÛËÁÏÛ ◊̇ÈÎ¥‚¥¯Ëı“ Á ÛÒ¥ı Î¥‚Ëı ÏËÒÚˆ¥‚ ì͇ªÌË ¥ êÓÒ¥ª. âÓ„Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ◊É¥ÎÂfl“ ÔÓÚfl„ÓÏ Ô’flÚ̇‰ˆflÚË ÓÍ¥‚ ÍÓ̈ÂÌÚÛπ ‚ ÒÓ·¥ ‚Ë·ÛıÓ‚Û ÂÌÂ∂¥˛ ‚Óβˆ¥ÈÌËı ÔÂÂÚ‚ÓÂ̸ ‚ χÎflÒÚ‚¥, ÔÓÂÁ¥ª, Ú‡ڥ, Í¥ÌÓ... åÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË ˘Â ‰ÂÒflÚÍË ¥Ì¯Ëı fl‚ˢ Ú‡ ¥ÏÂÌ. á-ÔÓÏ¥Ê ÌËı Á„‡‰‡πÏÓ ˘Â Ú¥, ˘Ó ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl ÏÛÁËÍË. ïÂÒÓ̈¸ ûıËÏ ÉÓÎ˯‚ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 10-ı ÓÍ¥‚ ÓÔËÌflπÚ¸Òfl ‚ ÅÂΥ̥. é‰ËÌ Á Ó„‡Ì¥Á‡ÚÓ¥‚ „ÛÔË ‰‡‰‡ªÒÚ¥‚, ‚¥Ì Û 1914 Óˆ¥ Ô˯ ÒÚÛÌÌÂ Ú¥Ó — Ô¯ËÈ Á‡ÁÓÍ ÒÂ¥‡Î¸ÌÓª ÚÂıÌ¥ÍË Û Ò‚¥ÚÓ‚¥È ÏÛÁˈ¥. ìÓ‰ÊÂ̈¸ óÂÌ¥„¥‚Ò¸ÍÓª „Û·ÂÌ¥ª åËÍÓ· êÓÒ·‚ˆ¸, Ô‡ˆ˛˛˜Ë ‚ åÓÒÍ‚¥, Ú‚ÓËÚ¸ ÌÓ‚Û ÒËÒÚÂÏÛ ◊ÒËÌÚÂÚ‡ÍÓ‰Û“, ˘Ó Ô‰·‡˜‡π ‰Ó‰Â͇ÙÓÌ¥˛ òÂÌ·Â∂‡. Ä Ò‰ ·Î‡„ÓÒÎÓ‚ÂÌÌËı ‚ÓÎËÌÒ¸ÍËı Î¥Ò¥‚ ¥ ÓÁÂ, ‚ ‰‡ÎÂÍÓÏÛ ‚¥‰ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÍÛθÚÛÌËı ˆÂÌÚ¥‚ ìÒÚËÎÛÁ¥ ß„Ó‚¥ ëÚ‡‚¥ÌÒ¸ÍÓÏÛ Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ‚¥Á¥fl ◊ÇÂÒÌË Ò‚fl˘ÂÌÌÓª“. á·¥„ Ó·ÒÚ‡‚ËÌ, ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚¥ÒÚ¸, ˘Ó ÔÓ‚’flÁ‡Î‡ ÒڥθÍË ‚ÂÎËÍËı Ú‚Óˆ¥‚ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ‡‚‡Ì∂‡‰Û Á ì͇ªÌÓ˛? é˜Â‚ˉÌÓ, Ì¥. è‚̇ Á‡ÍÓÌÓϥ̥ÒÚ¸, ÔÓflÒÌËÚË flÍÛ ÏÓÊÂÏÓ, ‚ËıÓ‰fl˜Ë Á ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó ÒÚ‡ÌÛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÚÓ„Ó ˜‡ÒÛ. ᇠӉÌÓÒÚ‡ÈÌÓ˛ ‰ÛÏÍÓ˛ ¥ÒÚÓËÍ¥‚, ̇ ÔÂÂÎÓÏ¥ ÒÚÓÎ¥Ú¸ ì͇ªÌ‡ ‚ÒÚÛÔË· ‚ ‚ˢÛ, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Ù‡ÁÛ Ò‚Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. ÅÛıÎË‚‡ ¥ÌÚÂÌÒË‚Ì¥ÒÚ¸ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÛıÛ, ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ˜ËÒÎÂÌÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ô‡Ú¥È Ú‡ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È, ÔÓfl‚‡ flÒ͇‚Ëı ̇ˆ¥ÓÚ‚Ó˜Ëı ¥‰ÂÈ Ú‡ χ̥ÙÂÒÚ¥‚ — ‚Ò ˆÂ ‚¥‰Ó·‡Ê‡ÎÓ ÔÓ·Û‰ÊÂÌÌfl ̇ӉÌÓ„Ó Òˆfl, ÌÂÏËÌÛ˜¥ÒÚ¸ ÔËıÓ‰Û ‚ÂÒÌË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl. ◊艘ۂ‡ÎËÒ¸ ¥ ̇ÒÚ‡‚‡ÎË ÔÓ‰¥ª ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl — ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ‚Óβˆ¥fl 1917 ÓÍÛ. ÅÛÎË — Ì¥·Ë Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ÔËıÓ‰Û åÂÒ¥ª. çÂ·Ó Ú‡Í ·ÎËÁ¸ÍÓ ‚¥‰ÍË‚‡ÎÓÒ¸ ‰Ó ÒÚÂÔÓ‚Óª ÁÂÏÎ¥ ‚Ò¥π˛ ÌÂÓÒflÊÌÓ˛ Á·„Ó‰Ó˛ Ò‚Óªı ÒÓ̈¸“ (Ç.Ň͇). ñ˛ Ô‡Ò¥Ó̇¥ÒÚ¸ ÁÂÏÎ¥ ¥ ̇ӉÛ, ˆÂ ·Ó‰¥ÌÌfl ÊË‚ÓÚ‚ÓÌËı ÒÓÍ¥‚ Û Ì‡‰‡ı ̇ˆ¥ª ‚¥‰˜Û‚‡ÎË Ì‡ ÒÓ·¥ ‚Ò¥, ıÚÓ Ú‡Í ˜Ë ¥Ì‡Í¯Â ·Û‚ Ô˘ÂÚÌËÈ ‰Ó ì͇ªÌË, ıÚÓ ÚÓ‰¥ ÊË‚, Ú‚ÓË‚, Ô·ۂ‡‚ ˜Ë ÍÓ¥ÌÌflÏ ·Û‚ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ Á ̲. ì Á‡„‡Î¸Ì¥È ‰Ë̇ϥˆ¥ ̇ÔÛÊÂÌÓ„Ó ÓÒÚÛ ¥ ‚Ë·ÛıÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ‰ÛıÛ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ˇÁÌÓ ÓÁÍËÎÓÒfl ÓÒ‰fl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÂÌڇθÌÓÒÚË, Ò‚¥ÚÓ‚¥‰˜ÛÚÚfl ¥ ÔÓ˜Û‚‡ÌÌfl. Ç Ì¸ÓÏÛ ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl ÚÂ, Á‡ ˜ËÏ ‰‡‚ÌÓ ‚Ê ÚÛÊË· Ö‚ÓÔ‡, ÛÒ‚¥‰ÓÏβ˛˜Ë ÒÓ·¥ ÈÓ„Ó ‚Ú‡ÚÛ ¥ ̇χ„‡˛˜ËÒ¸ Á̇ÈÚË ÍÓÏÔÂÌÒ‡ˆ¥˛ ‚ ‰‡ÎÂÍËı ◊ÂÍÁÓÚ˘ÌËı“ ÍÛθÚÛ‡ı. â‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÙÂÌÓÏÂÌ Ó„‡Ì¥˜ÌÓª ÒËÌÍÂÚ˘ÌÓÒÚË Î˛‰Ò¸ÍÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, β‰Ò¸ÍÓ„Ó ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ ¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó ÊËÚÚfl, flÍËÈ Á‡·ÂÁÔ˜Ûπ ÌÂÓÁË‚ÌËÈ Á‚’flÁÓÍ Á ÔËÓ‰Ó˛, ÁÂÏβ, ‚¥˜ÌËÏË ÍÓÒÏ¥˜ÌËÏË ÒË·ÏË. ç‡ Á·ϥ ÂÔÓı, ̇ ÏÂÊ¥ ÓÁÔ‡‰Û ÒÚ‡Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ Á‡ı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈҸͥ Ù¥ÎÓÒÓÙË ¥ ÔÒËıÓÎÓ„Ë ÎË¯Â Û ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌ¥ ˆ¥πª Ó„‡Ì¥ÍË ÔÓ‚ÂÌÂÌÌ¥ ‰Ó ÓÒÌÓ‚ÓÔÓÎÓÊÌÓ„Ó ÒËÌÍÂÚËÁÏÛ ‚·‡˜‡ÎË ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl β‰ËÌË ‰Îfl ÌÓ‚Ó„Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ, ÌÓ‚Ó„Ó ¥ÒÚÓËÍÓ-ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ˆËÍÎÛ. çÂ
Ú‚ÂÂÁÓ, ‚¥‰ÏÓ‚Ë‚¯ËÒ¸, ÁÓÍÂχ, ‚¥‰ ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ, Ì¥·Ë ÏË ‚Á‡„‡Î¥ ·‡È‰ÛÊ¥ ‰Ó ÍÛθÚÛË, ‡Á ‚Ó̇ Ô·ۂ‡π ÌËÌ¥ ‚ Á‡ÌÂÔ‡‰¥. ëÎ¥‰ Á‡Û‚‡ÊËÚË Ú‡ÍÓÊ, ˘Ó π‰Ì¥ÒÚ¸ ÍÛθÚÛË È ÂÎ¥„¥ª ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ‚Ò¥ Ú‚ÓË ÏËÒÚˆڂ‡ χ˛Ú¸ ÒÔËÈχÚËÒfl ÌÂÍËÚ˘ÌÓ, ‡·Ó ˘Ó Á„‡‰‡Ì‡ π‰Ì¥ÒÚ¸ ‰‡π ÍÓÊÌÓÏÛ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ÍËÚÂ¥ª ÏËÒÚˆ¸ÍÓ„Ó ÔÓˆ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl. è¯ Ì¥Ê ÏË Ï‡ÚËÏÂÏÓ Ô‡‚Ó ‚ËÌÓÒËÚË ·Û‰¸-flÍ¥ ÒÛ‰ÊÂÌÌfl ÔÓ ‰Â͇‰‡ÌÒ, ‰Ëfl‚Óθ˘ËÌÛ ˜Ë Ì¥∂¥Î¥ÁÏ Û ÏËÒÚˆڂ¥, ÂÒÚÂÚ˘̇ ˜ÛÚÎË‚¥ÒÚ¸ ÏÛÒËÚ¸ ÔÂÂÓÒÚË ‚ ‰ÛıÓ‚Ì ÒÔËÈÌflÚÚfl, ‡ ‰ÛıÓ‚Ì ÒÔËÈÌflÚÚfl χπ ÓÁ‚ËÌÛÚËÒfl ‚ ÂÒÚÂÚ˘ÌÛ ˜ÛÚÎË‚¥ÒÚ¸ ¥ ÚÂÌÓ‚‡ÌËÈ ÒχÍ. èÓˆ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl ÏËÒÚˆ¸ÍÓ„Ó Ú‚ÓÛ Á‡ ÏËÒÚˆ¸ÍËÏË ‡·Ó ÂÎ¥„¥ÈÌËÏË ÍËÚÂ¥flÏË, flÍ ¥ ÒÛ‰ÊÂÌÌfl ÔÓ ÂÎ¥„¥˛ Á‡ ÍËÚÂ¥flÏË ÂÎ¥„¥ÈÌËÏË ˜Ë ÏËÒÚˆ¸ÍËÏË, ‚ ¥‰Â‡Î¥ ÔÓ‚ËÌÌÓ ÒÚ‡ÚË Ó‰ÌËÏ ¥ ÚËÏ Ò‡ÏËÏ — ıÓ˜ ‰ÓÒfl„ÌÛÚË ˆ¸Ó„Ó ¥‰Â‡ÎÛ Ì‡‚fl‰ ˜Ë ‰Ó Ò̇„Ë ÍÓÏÛÒ¸ ¥Á ÒÏÂÚÌËı. ñ¥Î¥ÒÌËÈ ÔÓ„Îfl‰ ̇ ÍÛθÚÛÛ Ú‡ ÂÎ¥„¥˛, flÍËÈ fl ̇χ„‡˛Òfl ÚÛÚ ÓÍÂÒÎËÚË, π ̇ÒڥθÍË ÒÍ·‰ÌËÏ, ˘Ó fl Ì Ô‚ÂÌ, ˜Ë ÓÔ‡ÌÛ‚‡‚ ÈÓ„Ó Ò‡Ï (Á‡ ‚ËÌflÚÍÓÏ, ÏÓÊÂ, ÓÍÂÏËı ÔÓ·ÎËÒÍ¥‚), ˜Ë ÓÒfl„ÌÛ‚ ÛÒ¥ ÈÓ„Ó Ì‡ÒÎ¥‰ÍË. í‡ÍËÈ ÔÓ„Îfl‰ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ ¥Á ˘Óı‚ËÎËÌÌËÏ ËÁËÍÓÏ Ì‡‡ÁËÚËÒfl ̇ ÔÓÏËÎÍÛ, ÏËÏÓı¥Ú¸ Ô¥‰Ï¥ÌË‚¯Ë Á̇˜ÂÌÌfl Ó·Óı ÚÂϥ̥‚, flÍ ‚ÓÌË Ï‡˛Ú¸ ÛÁflÚ¥ ‡ÁÓÏ — Á̇˜ÂÌÌflÏË, flÍ¥ ‚ÓÌË Ï‡˛Ú¸, ÛÁflÚ¥ ÓÍÂÏÓ. Ç¥Ì ÔÓÒÚËÈ Î˯ ÔÓÍË Î˛‰Ë Ì ÂÙÎÂÍÚÛ˛Ú¸ ̇‰ Ò‚Óπ˛ ÂÎ¥„¥π˛ ¥ ÍÛθÚÛÓ˛. ÅÛ‰¸-ıÚÓ, ̇‚¥Ú¸ ¥Á ̇ÈÒ··¯Ó˛ ÂÎ¥„¥ÈÌÓ˛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ˛, ÏÛÒËÚ¸ ·ÛÚË ˜‡Ò‡ÏË ÔËÍÓ ‚‡ÊÂÌËÈ ÍÓÌÚ‡ÒÚÓÏ Ï¥Ê ‚·ÒÌËÏË ÂÎ¥„¥ÈÌËÏË ÔÓ„Îfl‰‡ÏË ¥ Ôӂ‰¥ÌÍÓ˛; ÍÓÊÂÌ, ˜Ëª ÒχÍË ÁÛÏÓ‚ÎÂÌ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ˛ ÍÛθÚÛÓ˛ ˜Ë ÍÛθÚÛÓ˛
65
íéåÄë ëíÖêçá Öãßéí. íêà áçÄóÖççü ëãéÇÄ “äìãúíìêÄ“ ÑÄ¢åÄêÄ ÑìÇßêÄä. ëíêÄÇßçëúäàâ Ç ìäêÄ∫çëúäéåì äéçíÖäëíß
‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó Ú‡ÍÛ ÔÓÔÛÎflÌ¥ÒÚ¸ Á‡‚Ó˛‚‡ÎË ‚¥‰ÍËÚÚfl á.îÓȉ‡ Û ÒÙÂ¥ Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏÓ„Ó, ‰Â Í˲ڸÒfl Ô‡‰‡‚Ì¥, ‚¥‰‚¥˜Ì¥ ¥ ÔË„Ì¥˜ÂÌ¥ ̇¯‡Û‚‡ÌÌflÏË ÔÓ‰‡Î¸¯Ëı ÍÛθÚÛ ÏÓÚË‚Ë Î˛‰Ò¸ÍÓª Ôӂ‰¥ÌÍË, flÍ¥ Û Ô‡ˆflı ÈÓ„Ó Û˜Ìfl ä.¢.ûÌ∂‡ ÓÚËχÎË Ì‡Á‚Û ◊‡ıÂÚËÔ¥‚“ Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË. ç‡ Ê‡Î¸, ¥ Ô¯ËÈ, ¥ ‰Û„ËÈ Á‰‡‚‡ÎË ÒÓ·¥ ÒÔ‡‚Û, ˘Ó ‰Îfl ÒÛ˜‡ÒÌÓª Á‡ı¥‰ÌÓª β‰ËÌË Ú‡Í ·‡Ê‡Ì ¥ ÊË‚ÓÚ‚ÓÌ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó „‡ÏÓÌ¥ÈÌÓª Ó„‡Ì¥˜ÌÓÒÚË Ô‚¥ÒÌÓ„Ó ÊËÚÚfl, Ә‚ˉÌÓ, ÌÂÏÓÊÎË‚Â. ó‡ÒÚÍÓ‚Ó ‚¥‰ÌÓ‚ËÚË ÔÓÛ¯ÂÌ¥ Á‚’flÁÍË, ·Ó‰‡È flÍÓ˛Ò¸ Ï¥Ó˛ ÍÓÏÔÂÌÒÛ‚‡ÚË ÁÛÈÌÓ‚‡ÌÛ ˆ¥Î¥ÒÌ¥ÒÚ¸ ÔÓÍÎË͇̇ ÏÓ‰Â̇ ÔÒËıÓÚ‡ԥfl. ÄΠÚÂ, ˜Ó„Ó Ï‡ÌÓ ¯Û͇· ‚ ÒÓ·¥ Á‡ı¥‰Ì‡ β‰Ë̇, ̇ÔÓ˜Û‰ ÔËÓ‰ÌÓ ÊËÎÓ ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ Ò‚¥Ú¥: Ó‰‚¥˜ÌÓ ıÎ¥·ÓÓ·Ò¸ÍËÈ Ì‡Ó‰, flÍËÈ Á ‰‡‚Ì¥ı-‰‡‚ÂÌ ‚¥Ò Û ·Î‡„Ó‰‡ÚÌËÈ ˜ÓÌÓÁÂÏ Ò‚Ó„Ó Í‡˛, ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡‚ ¥ ‚ 20-ÏÛ ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË Á‡ Á‡ÍÓ̇ÏË ˆ¥πª ÁÂÏÎ¥. è¥ÁÌ¥¯¥ ‚¥Û‚‡ÌÌfl ¥ ÍÛθÚÛÌ¥ ̇¯‡Û‚‡ÌÌfl Ó„‡Ì¥˜ÌÓ ‚ıÓ‰ËÎË, ‚ÔËÒÛ‚‡ÎËÒfl ‰Ó Ï¥ÚÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÒËÒÚÂÏË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ıÎ¥·ÓÓ·‡, ‰Ó‰‡˛˜Ë ÌÓ‚¥ ¯ÚËıË, ‡Î Ì ÛÈÌÛ˛˜Ë ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó, Ì ÔÓÛ¯Û˛˜Ë Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌËı ÓÒÌÓ‚ Ô‡‰‡‚Ì¸Ó„Ó Ò‚fl˘ÂÌÌÓ„Ó Ó·fl‰Û. é‰ÛıÓÚ‚ÓÂÌ ҂¥ÚÓ‚¥‰˜ÛÚÚfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ıÎ¥·ÓÓ·Ò¸ÍÓª „Óχ‰Ë ÊË‚ËÎÓÒfl ÍÛθÚÓÏ ÁÂÏÎ¥ ¥ Ì·‡, ‡‰¥ÒÌËÏ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌflÏ ÒËÎ‡Ï ÔËÓ‰Ë, „‡ÏÓÌ¥Á‡ˆ¥ª ˘Ó‰ÂÌÌÓª Ô‡ÍÚËÍË Á ¥˜ÌËÏ ÒÓÌfl˜ÌËÏ ˆËÍÎÓÏ. óËÏ Ê ¥Ì‡Í¯Â, flÍ Ì ڇπÏÌ˘ËÏ ÔÓ·Û‰ÊÂÌÌflÏ Ô‡‰‡‚Ì¥ı ‡ıÂÚËÔÌËı Ô·ÒÚ¥‚ Û ‰Û¯¥ ëÚ‡‚¥ÌÒ¸ÍÓ„Ó Ô¥‰ χ„¥˜ÌÓ˛ ‰¥π˛ ‚ÓÎËÌÒ¸ÍÓ„Ó ‰Ó‚Í¥ÎÎfl, ˘Ó, flÍ ¥ ‚Òfl Û͇ªÌҸ͇ ÁÂÏÎfl, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚·‰ÌÓ ¥ ÒËθÌÓ ‚ËÔÓÏ¥Ì˛‚‡ÎÓ Ò‚Ó˛ ÊË‚ËθÌÛ ÂÌ„¥˛, ÏÓÊ̇ ÔÓflÒÌËÚË Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl ◊ÇÂÒÌË Ò‚fl˘ÂÌÌÓª“? ᄇ‰‡ÈÏÓ, ˘Ó Ô˯ ÔÓ ˆÂ Ò‡Ï ëÚ‡‚¥ÌÒ¸ÍËÈ, Á‚˘‡ÈÌÓ Ú‡ÍËÈ ‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ Ú‡ ¥ÓÌ¥˜ÌÓ ‡ÌÚËÂÏÓˆ¥ÈÌËÈ: “é‰ÌÓ„Ó ‡ÁÛ ... ‚ Ûfl‚¥ ÏÓªÈ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÓ, ·Ó fl ‰Ûχ‚ ÚÓ‰¥ ÁÓ‚Ò¥Ï ÔÓ ¥Ì‡Í¯Â, ‚ËÌËÍ· ͇ÚË̇ Ò‚fl˘ÂÌÌÓ„Ó flÁ˘Ìˈ¸ÍÓ„Ó ËÚÛ‡ÎÛ: ÏÛ‰¥ ÒÚ‡ˆ¥ ÒˉflÚ¸ ‚ ÍÓÎ¥ ¥ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡˛Ú¸ Ô‰ÒÏÂÚÌËÈ Ú‡Ìˆ¸ ‰¥‚˜ËÌË, flÍÛ ‚ÓÌË ÔËÌÓÒflÚ¸ ‚ ÊÂÚ‚Û ·Ó„Ó‚¥ ‚ÂÒÌË, ˘Ó· Á‡‚Ó˛‚‡ÚË ÈÓ„Ó ÔËıËθ̥ÒÚ¸“ (“ïÓÌË͇ ÏÓÂÈ ÊËÁÌË“. ë.71). ◊ç‡ÔËÒ‡ÌÌfl ◊ÇÂÒÌË Ò‚fl˘ÂÌÌÓª“ ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ ·ÛÎÓ Á‡Í¥Ì˜ÂÌÓ Ì‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 1912 ÓÍÛ ‚ Òڇ̥ ÂÍÁ‡Î¸Ú‡ˆ¥ª ¥ ÔÓ‚ÌÓ„Ó ‚˘ÂÔ‡ÌÌfl ÒËΓ... ◊èË Ì‡ÔËÒ‡ÌÌ¥ ◊ÇÂÒÌË Ò‚fl˘ÂÌÌÓª“ fl Ì ÍÂÛ‚‡‚Òfl flÍÓ˛Ò¸ ÒËÒÚÂÏÓ˛. äÓÎË fl ‰Ûχ˛ ÔÓ ¥Ì¯Ëı ˆ¥Í‡‚Ëı ‰Îfl ÏÂÌ ÍÓÏÔÓÁËÚÓ¥‚ ÚÓ„Ó ˜‡ÒÛ — ÔÓ ÅÂ∂‡, ڇ·ÌÚ flÍÓ„Ó ÒËÌÚÂÚ˘ÌËÈ (‚ ͇˘ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ˆ¸Ó„Ó ÒÎÓ‚‡), Ç·Â̇, ÍÓÚËÈ ·Û‚ ‡Ì‡Î¥ÚËÍÓÏ ¥ òÂ̷„‡, ˘Ó ÔÓπ‰ÌÛ‚‡‚ ‚ ÒÓ·¥ ˆ¥ ËÒË, — ̇ÒͥθÍË Ê ªı ÏÛÁË͇ Á‰‡πÚ¸Òfl ·¥Î¸¯ ÚÂÓÂÚ˘ÌÓ˛, Ì¥Ê ◊ÇÂÒ̇ Ò‚fl˘ÂÌ̇“; ¥ ˆ¥ ÍÓÏÔÓÁËÚÓË ÓÔˇÎËÒfl ̇ ‚ÂÎËÍÛ Ú‡‰Ëˆ¥˛, ÚÓ‰¥ flÍ ◊ÇÂÒÌ¥ Ò‚fl˘ÂÌ̥ȓ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó Ô‰Ûπ ‰ÛÊ Ì·‡„‡ÚÓ. åÂÌ¥ ‰ÓÔÓχ„‡‚ ÎË¯Â Ï¥È ÒÎÛı. ü ˜Û‚ ¥ Á‡ÔËÒÛ‚‡‚ ÚÂ, ˘Ó ˜Û‚. ü — Ú‡ ÒÛ‰Ë̇, Í¥Á¸ flÍÛ ÔÓȯ· ◊ÇÂÒ̇ Ò‚fl˘ÂÌ̇“ (“ÑˇÎÓ„Ë“. ë.149-153). ëÔ‡‚‰¥, ̇ ÚÎ¥ ÚÓ‰¥¯Ì¸Óª ÏÛÁËÍË ◊ÇÂÒ̇ Ò‚fl˘ÂÌ̇“ ‚ˉ‡πÚ¸Òfl fl‚ˢÂÏ ÂÍÒÚ‡Ó‰Ë̇ÌËÏ. ∫ª ÏÓ„ÛÚÌfl Ô‚¥Ò̇ ÒË·, ·ÛÈ̇ ‚Ë·ÛıÓ‚‡ ÂÌÂ∂¥fl, ÔÓÌËÁ‡Ì‡ ÒÚÛÏÓÏ ÁÂÏÎ¥ ¥ ÒÓ̈fl, Ú‡Í ‡Á˛˜Â ‚¥‰¥ÁÌflÎËÒfl ¥ ‚¥‰ ı‚ÓÓ·ÎË‚Ó„Ó Ô‡Ú‡ÎÓ„¥ÁÏÛ ÂÍÒÔÂÒ¥ÓÌ¥ÒÚÒ¸ÍËı ‚¥Á¥È ◊Á‡„Ë·ÂÎ¥ Ö‚ÓÔË“, ¥ ‚¥‰ Ì¥„¥Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó Á‡Ô˜ÂÌÌfl ÏËÌÛÎÓª ÍÛθÚÛÌÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª Û ÙÛÚÛËÒÚ˘ÌÓÏÛ ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÌ¥ ÍÛθÚÛ „fl‰Û˘Óª ◊ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª“ — ÍÛθÚÛ ◊凯ËÌË ¥ ÖÎÂÍÚ˘ÌÓÒÚË“. ì ÙÂÌÓÏÂÌ¥ ◊ÇÂÒÌË“ — „ÂÌ¥‡Î¸Ì ÔÓÁ¥ÌÌfl ÏËÒÚˆfl Û ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÔËÓ‰ÌÓ„Ó ÒËÌÍÂÚËÁÏÛ Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÓÒÔËÈÌflÚÚfl, ÓÒÌÓ‚ÓÔÓÎÓÊÌ¥ ÒÍ·‰Ó‚¥ flÍÓ„Ó ¥ ҸӄӉ̥ ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ Ì‡Ó‰ÌÛ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÛ Ó·fl‰Ó‚¥ÒÚ¸. ÑË‚Ó‚ËÊÌÓ ÚÓ˜ÌÓ ÒıÓÔÎÂÌÓ „ÓÎÓ‚ÌÛ Ï‡„¥˜ÌÛ ◊ÔÓ‰¥˛“ Ó·fl‰Ó‚Ó„Ó ¥˜ÌÓ„Ó ˆËÍÎÛ — ë‚flÚÓ ÇÂÒÌË — ÇÂÒÌflÌÓ„Ó çÓ‚Ó¥˜˜fl —ÇÂÎËÍÓ„Ó ÑÌfl, ÍÓÎË ÔÓ·Û‰ÊÛ˛Ú¸Òfl Ò‚¥ÚÎÓÌÓÒÌ¥ ÒËÎË ÔËÓ‰Ë ¥
ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª „ÛÔË, ÏÛÒËÚ¸ ‡ıÛ‚‡ÚËÒfl Á ˆ¥ÌÌÓÒÚflÏË, flÍ¥ ‚¥Ì Ì ÏÓÊ ̇Á‚‡ÚË ÂÎ¥„¥ÈÌËÏË. í‡ ıÓ˜ “ÍÛθÚÛ‡“ ¥ “ÂÎ¥„¥fl“ χ˛Ú¸ ÒÔ‡‚‰¥ ¥ÁÌ¥ Á̇˜ÂÌÌfl, ‚ÓÌË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÓÁ̇˜‡ÚË ˘Â È ˘ÓÒ¸ Ú‡ÍÂ, ‰Ó ˜Ó„Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰Û ˜Ë „ÛÔ¥ ̇ÎÂÊËÚ¸ Ô‡„ÌÛÚË, ‡ Ì ÔÓÒÚÓ ÚÂ, ˜ËÏ ‚ÓÌË ‚Ê ‚ÓÎÓ‰¥˛Ú¸. 襉 Ú‡ÍËÏ ÍÛÚÓÏ ÁÓÛ ÂÎ¥„¥fl — ˆÂ ‚ÂÒ¸ ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl β‰ÂÈ, ‚¥‰ ̇ӉÊÂÌÌfl ‰Ó ÒÏÂÚ¥, ‚¥‰ ‡ÌÍÛ ‰Ó ‚˜Ӈ, ¥, ̇‚¥Ú¸, Û‚¥ ÒÌ¥ — ¥ ˆÂÈ ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl π ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÍÛθÚÛÓ˛. ÄΠÏÛÒËÏÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË Ú‡ÍÓÊ, ˘Ó ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚ ÓÚÓÚÓÊÌÂÌÌfl Ó·Óı ÚÂϥ̥‚ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ‚ ‡θÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı ÏË Ï‡πÏÓ ÌÂÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÛ ÍÛθÚÛÛ È ÌÂÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÛ ÂÎ¥„¥˛. ìÌ¥‚Â҇θ̇ ÂÎ¥„¥fl ‚ˢ‡,·Ó‰‡È ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÓ, ‚¥‰ ÚËı ÂÎ¥„¥È, ˘Ó ªı Ú‡ ˜Ë Ú‡ ‡Ò‡ ‡·Ó ̇ˆ¥fl ÔÎÂ͇π Î˯ ‰Îfl Ò·Â; ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ È ÍÛθÚÛ‡, fl͇ ÓÁÓ·Îflπ ÚÛ Ò‡ÏÛ ÂÎ¥„¥˛, ˘Ó È fl‰ ¥Ì¯Ëı ÍÛθÚÛ, ‚ˢ‡, ·Ó‰‡È ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÓ, ‚¥‰ ÚËı ÍÛθÚÛ, ˘Ó ÔË‚’flÁ‡Ì¥ ‰Ó ‚ËÍβ˜ÌÓ ‚·ÒÌÓª ÂÎ¥„¥ª. 臄ÌÛ˜Ë ‰Ó ¥‰Â‡Î¸ÌÓª ÚÓÚÓÊÌÓÒÚË, ÏÛÒËÏÓ Ô‡Ï’flÚ‡ÚË È ÔÓ Â‡Î¸Ì¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥. ï‡È ˜ËÚ‡˜, ԇϒflÚ‡˛˜Ë ÔÓ ÚÓÚÓÊÌ¥ÒÚ¸, Ûfl‚ËÚ¸ ÒÓ·¥, flÍ ˆÂ Ó·ËÚ¸ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ‡‚ÚÓ, ̇ÒͥθÍË ¯ËÓÍËÏ π ÔÓÌflÚÚfl ÍÛθÚÛË. ÇÓÌÓ ÓıÓÔβπ ÒÔˆËÙ¥˜Ì¥ ‚Ë‰Ë Î˛‰Ò¸ÍÓª ‰¥flθÌÓÒÚË È Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂ̸: ˘Ó¥˜Ì¥ Í¥ÌÌ¥ Ô„ÓÌË Û Ñ·¥, ÏÓÒ¸ÍÛ Â∂‡ÚÛ Û ÉÂÌÎ¥, ‰Â̸ 12 ÒÂÔÌfl, ٥̇ΠÙÛÚ·ÓθÌÓ„Ó Í۷͇, ÒÓ·‡˜¥ Ô„ÓÌË, ‚ÎÛ˜‡ÌÌfl Ô‡ÏË Û Ï¥¯Â̸, ‚ÂÌÒÎ¥‰ÂÈÎÒ¸ÍËÈ ÒË, ÔÓÍ˯ÂÌÛ ‚¥‰‚‡ÂÌÛ Í‡ÔÛÒÚÛ, ·Ûfl˜ÍË ‚ ÓˆÚ¥, ÌÂÓ∂ÓÚ˘̥ ˆÂÍ‚Ë XIX ÒÚ. ¥ ÏÛÁËÍÛ Öθ∂‡‡. óËÚ‡˜ ÏÓÊ ÒÍ·ÒÚË ‚·ÒÌËÈ ÒÔËÒÓÍ. Ä ÚÓ‰¥ ÏÓÊÂÏÓ ‰¥ÈÚË ‰Ó ıËÏÂÌÓ„Ó ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ: ÚÂ, ˘Ó π ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ̇¯Óª ÍÛθÚÛË, π Ú‡ÍÓÊ ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ̇¯Óª ÊË‚Óª
ÂÎ¥„¥ª. åË Ì ÔÓ‚ËÌÌ¥ Ûfl‚ÎflÚË Ì‡¯Û ÍÛθÚÛÛ flÍ ˘ÓÒ¸ ˆ¥ÎÍÓÏ Ó‰ÌÓ¥‰Ì — ̇‚‰ÂÌËÈ ‚ˢ ÔÂÂÎ¥Í fl͇Á ÒÔÓÒÚÓ‚Ûπ ÔÓ‰¥·Ì ‚‡ÊÂÌÌfl. ê‡θ̇ ÂÎ¥„¥fl ‚Ò¥ı ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ̇Ӊ¥‚ Ì¥ÍÓÎË Ì ·Û· ˜ËÒÚÓ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ˛, flÍ ¥ ‚Á‡„‡Î¥ “˜ËÒÚÓ˛“. ì Ì¥È Á‡‚Ê‰Ë ÏÓÊ̇ Á̇ÈÚË ÒÎ¥‰Ë È Á‡Î˯ÍË ‰‡‚Ì¥¯Ëı ÍÛθڥ‚, ÔÂÂÚ‡‚ÎÂÌËı ·¥Î¸¯Ó˛ ˜Ë ÏÂÌ¯Ó˛ Ï¥Ó˛; ÒıËθ̥ÒÚ¸ ‰Ó ‚Ò¥ÎflÍËı Ô‡‡ÁËÚ˘ÌËı ‚¥Û‚‡Ì¸; ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ Á·Ó˜ÂÌÌfl, ̇ Á‡ÁÓÍ Ô‡Ú¥ÓÚËÁÏÛ — ‚ ÚËı ‚ËÔ‡‰Í‡ı, ÍÓÎË ‚¥Ì ‚ËÁ̇πÚ¸Òfl Á‡ ÔËÓ‰ÌÛ ÂÎ¥„¥˛, ÛÁ‡ÍÓÌ˛πÚ¸Òfl ¥ ̇‚¥Ú¸ Á‡ÓıÓ˜ÛπÚ¸Òfl ˆÂÍ‚Ó˛ ¥ ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ‚¯ڥ ‚ ͇Ë͇ÚÛÛ Ì‡ Ò‡ÏÓ„Ó Ò·Â. ã˛‰flÏ ÌÂ Ú‡Í ÛÊÂ È ‚‡ÊÍÓ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒ¸ ÒÛÔ˜ÎË‚Ëı ‚¥Û‚‡Ì¸, ÔÓÍÎÓÌfl˛˜ËÒ¸ ·ÓÊÂÒÚ‚‡Ï, ˘Ó Ӊ̠ӉÌÓ„Ó Á‡ÔÂÂ˜Û˛Ú¸. ÑÛÏ͇ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ̇¯‡ ‚¥‡ — ˆÂ Ì Î˯ Ô‚̥ ÙÓÏÛÎË È Ûfl‚ÎÂÌÌfl, ‡ È ÛÒfl ̇¯‡ Ôӂ‰¥Ì͇, ¥ ˘Ó ̇‚¥Ú¸ ̇ÈÒ‚¥‰ÓÏ¥¯¥ ¥ ̇ÈÓÁ‚ËÌÂÌ¥¯¥ Á-ÔÓÏ¥Ê Ì‡Ò ÊË‚ÛÚ¸ Û Ò‚¥Ú¥, ‰Â Ôӂ‰¥Ì͇ È ‚¥‡ Ì ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË ÓÁ‰¥ÎÂÌ¥ — ̇ÎÂÊËÚ¸ ‰Ó Ì ‚ÂθÏË ÍÓÏÙÓÚÌËı ‰ÛÏÓÍ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó, flÍ˘Ó ÏË ‰ÓÁ‚ÓÎËÏÓ Ì‡¯¥È Ûfl‚¥ flÍ ÒÎ¥‰ ̇ Ì¥È ÁÓÒ‰ËÚËÒfl. ÇÓ̇ ̇‰‡π Á̇˜Û˘ÓÒÚ¥ ̇¯ËÏ Ì‡ÈÚË‚¥‡Î¸Ì¥¯ËÏ ÒÔ‡‚‡Ï, ̇¯ËÏ ˘Óı‚ËÎËÌÌËÏ Á‡ÌflÚÚflÏ, Á‡ÏËÒÎËÚËÒfl ̇‰ flÍËÏË ÏË · Ì ÁÏÓ„ÎË, Ì ʇıÌÛ‚¯ËÒ¸. ᇉÛÏÛ˛˜ËÒ¸, flÍÓª flÍÓÒÚ¥ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl ÔÓÚ¥·Ì‡ ‰Îfl ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó„Ó ÍÛθÚË‚Û‚‡ÌÌfl ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl, ÏÛÒËÏÓ ÔÓ‚Òfl͘‡Ò ԇϒflÚ‡ÚË ÔÓ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÏËÎÓÒ‰fl ¥ Á‡ÁÍË Ò‚flÚÓÒÚ¥ — ˘Ó· Ì ÔÓËÌÛÚË Û ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚËÈ ÓÁÔ‡˜. ïÓ˜ Ó·Ï¥ÍÓ‚Û˛˜Ë ÔÓ·ÎÂÏË π‚‡Ì„ÂÎ¥Á‡ˆ¥ª ˜Ë ÔÓ·ÎÂÏË ÓÁ‚ËÚÍÛ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÏË Ï‡πÏÓ ‚Ò¥ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë ÒÔ‡ÒÛ‚‡ÚË.
66
íéåÄë ëíÖêçá Öãßéí. íêà áçÄóÖççü ëãéÇÄ “äìãúíìêÄ“ ÑÄ¢åÄêÄ ÑìÇßêÄä. ëíêÄÇßçëúäàâ Ç ìäêÄ∫çëúäéåì äéçíÖäëíß
Á‡‚¯ÛπÚ¸Òfl ˘Ó¥˜Ì ˜Û‰Ó ̇ӉÊÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ. éÍÂÏ¥ ◊Ò˛ÊÂÚÌ¥ Υ̥ª“ ‚¥‰Ú‚Ó˛˛Ú¸ ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯¥ ËÚÛ‡ÎË ÇÂÎËÍÓ‰Ì¸Ó„Ó ‰¥ÈÒÚ‚‡, ˘Ó ÒËÏ‚ÓÎ¥ÁÛ˛Ú¸ ÔÓ˜‡ÚÓÍ ÔÓ‰ÛÊ̸Ӫ β·Ó‚Ë (◊ÇÂÒÌflÌ¥ ‚ÓÓÊ¥ÌÌfl“, ◊ɇ ‚Ë͇‰‡ÌÌfl“) ¥ ÔÓÏË̇ÌÌfl ‰Û¯ Ô‰ͥ‚ (◊á‚ÂÚ‡ÌÌfl ‰Ó Ô‡ÓÚˆ¥‚“). ì ◊ÇÂÒÌflÌËı ıÓÓ‚Ó‰‡ı“ ¥ ◊ïÓ‰¥ÌÌflı ÔÓ ÍÓ·ı“ ‚ËÌË͇π χ„¥˜ÌËÈ Ó·‡Á ◊ÍÓÍÓ‚Ó„Ó ÍÓ·“ — ëÓ̈fl, ËÚۇθÌ ÔÓÍÎÓÌ¥ÌÌfl flÍÓÏÛ ÏÓÊÂÏÓ ˘Â ÌËÌ¥ Á̇ÈÚË ‚ „ÛˆÛθҸÍËı ڇ̈flı ◊ÍÓÎÂÒ¥“ ˜Ë ◊ÍÛ„ÎflÍÛ“. Ä Û ÂÍÒÚ‡Ú˘ÌÓÏÛ ◊ÇËÔÎflÒÛ‚‡ÌÌ¥ ÁÂÏÎ¥“ — ‚ËÚÓÔÚÛ‚‡ÌÌ¥— Á‡ÏÓ‚ÎflÌÌ¥ ÏÓ„ÛÚÌ¥ı ÔËӉ̥ı ÒÚËı¥È — ‚Ô¥Á̇πÏÓ ËÚۇθ̥ Ù¥„ÛË ÍÓÎfl‰Ìˈ¸ÍÓ„Ó „ÛˆÛθҸÍÓ„Ó ◊ÔÎπÒÛ“, ÍÓÚËÏ ÓÒ‚fl˜Û˛Ú¸ ÔÓÎÂ, ÍÓ¯‡Û, Ô‡Ò¥ÍÛ, ‚Ò˛ Ò‡‰Ë·Û, ˘Ó· ÁÂÏÎfl Ӊ˷, ˘Ó· ˘Â‰Ó˛ ¥ ÏËÎÓÒÚË‚Ó˛ ·Û· ÔËÓ‰‡ ‰Ó β‰ËÌË. ôÓ Ê ‰Ó ÏÛÁ˘ÌÓª ÏÓ‚Ë ◊ÇÂÒÌË“ ëÚ‡‚¥ÌÒ¸ÍÓ„Ó, ÚÓ ¥ ҸӄӉ̥ ‚‡Ê‡π Ú‡ „ÎË·Ë̇ ¥ÌÚÛªˆ¥ª, Á‡‚‰flÍË flÍ¥È ÏËÒÚˆ¸ ÔÓÌËÍ‡π ‚ Ì‡È‰‡‚Ì¥¯¥ Ô·ÒÚË, ‰Ó Ò‡ÏËı Ô‡ÓÒÌÓ‚, Ô‡ÍÓÂÌ¥‚ Á‚ÛÍÓ‚Ëfl‚ÎÂÌÌfl — ¥ÌÚÓÌÛ‚‡ÌÌfl. âÓ„Ó ıÛ‰ÓÊÌ¥ ‚¥‰ÍËÚÚfl-ÔÓÁ¥ÌÌfl ̇ ‰Âͥθ͇ ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ ‚ËÔ‰ÊÛ˛Ú¸ ̇ÛÍÓ‚¥ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ¥ ÚÂÓ¥ª ˘Ó‰Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl ÏÛÁËÍË ¥ ¯Îflı¥‚ ªª ÓÁ‚ËÚÍÛ: ̇ÒͥθÍË Ê Á‡ÒÚ‡¥ÎËÏË ‚ˉ‡˛Ú¸Òfl ̇ ÚÎ¥ ◊ÇÂÒÌË“ ÒÛ˜‡ÒÌ¥ ªÈ ̇ÛÍÓ‚¥ ÓÁÓ·ÍË ˆ¥πª ÔÓ·ÎÂÏË Û Ô‡ˆflı ê¥Ï‡Ì‡, LJη¯Â͇, Å˛ı‡! Ç͇ÊÂÏÓ Ú¥Î¸ÍË Ì‡ ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯¥ ◊¥‰Âª“ "ÇÂÒÌË", ˘Ó Á̇ȯÎË Ú‡Í ÔÂÂÍÓÌÎË‚Â ıÛ‰ÓÊÌπ ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ‚ Ô‡ÚËÚÛ¥ Ú‚ÓÛ. — ᇄ‡Î¸Ì Ì‰ËÙÂÂ̈¥ÈÓ‚‡ÌÂ, ◊ÚÂÏ·‡Î¸Ì“ ‚¥‰˜ÛÚÚfl Á‚ÛÍÓ‚Óª χÚÂ¥ª, ˘Ó ‚ËÎËÎÓÒ¸ ‚ ÛθڇıÓχÚ˘ÌÛ Ô·ÁÏÛ Á‚Û˜‡ÌÌfl ÓÍÂÒÚÛ — ̇ ÔÓÚË‚‡„Û Ô‡ÌÛ˛˜ËÏ ÚÓ‰¥ Ûfl‚ÎÂÌÌflÏ ÔÓ ÔÓÒÚÛÔӂ ̇ÓÒÚ‡ÌÌfl ÒÚÛÍÚÛ ‚ Ù¥ÎÓ„ÂÌÂÁ¥ ‚¥‰ ÏÓÌÓıÓ‰Û ‰Ó ‰Ë- ÚË- ÚÂÚ‡ıÓ‰Û ÚÓ˘Ó. — ÉÂÚÂÓÙÓÌ̇ Ù‡ÍÚÛ‡, flÍ Ì‡È‰‡‚Ì¥¯‡ ÙÓχ ·‡„‡ÚÓ„ÓÎÓÒÒfl, ˘Ó ‚¥‰Ó·‡ÁË· π‰Ì‡ÌÌfl β‰Ò¸ÍÓª ÒԥθÌÓÚË ‚ Ó‰ÌÓÏÛ Ó·fl‰Ó‚ÓÏÛ ‰¥ÈÒÚ‚¥ ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Á·ÂÂÊÂÌÌfl ‚¥Î¸ÌÓ„Ó, ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ„Ó Ò‡ÏÓ‚Ëfl‚Û ÍÓÊÌÓ„Ó Û˜‡ÒÌË͇ Ó·fl‰Ó‚Ó„Ó ‡ÌÒ‡Ï·Î˛, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ÚËı Ê ÔÓÔÛÎflÌËı ÚÓ‰¥ ÎÓ„¥˜ÌËı ÒıÂÏ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÏÛÁËÍË ‚¥‰ ÔÓÒÚÓ„Ó ‰Ó ÒÍ·‰ÌÓ„Ó, ‚¥‰ Ó‰ÌÓ„ÓÎÓÒÒfl ‰Ó ·‡„‡ÚÓ„ÓÎÓÒÒfl — ªı ̇ÛÍÓ‚Â ÒÔÓÒÚÛ‚‡ÌÌfl Á̇ıÓ‰ËÏÓ Î˯ ‚ Ô‡ˆflı 70-80-ı ÓÍ¥‚ (ï‡Î‡Ô, ÄÎπÍÒππ‚). — ç‡Â¯Ú¥, ÒÙ‡ ÏÂÚÓ-ËÚÏÛ: ̇ª‚Ì¥È ÚÂÓ¥ª ä.Å˛ı‡ Á ÈÓ„Ó ¥‰Âπ˛ ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl ÏÛÁ˘ÌÓ„Ó ËÚÏÛ ‚¥‰ ¥‚ÌÓÏ¥ÌËı ÚÛ‰Ó‚Ëı Ûı¥‚ Á·„Ó‰ÊÂÌÌfl ڥΠëÚ‡‚¥ÌÒ¸ÍËÈ ÔÓÚËÒÚ‡‚Îflπ ·ÎËÒÍÛ˜Û, ıÛ‰ÓÊÌ¸Ó ÔÂÂÍÓÌÎË‚Û „¥ÔÓÚÂÁÛ Ô‚¥ÒÌÓª ËÚÏ¥˜ÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª flÍ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ÌÂÒËÏÂÚ˘ÌÓ„Ó ËÚÏÛ, ÌÂÓÁË‚ÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ„Ó Á ÊË‚ËÏ ‰Ëı‡ÌÌflÏ Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÏÓ‚ÎÂÌÌfl. í‡Í, ◊ÇÂÒ̇ Ò‚fl˘ÂÌ̇“ — Ò‚¥‰˜ÂÌÌfl „ÂÌ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÓÒflflÌfl ÏËÒÚˆfl. ì Ì¥È — ÁÛı‚‡ÎËÈ ‚ËÍÎËÍ ‚Ò¥È Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª Ú‡ ÂÒÚÂÚˈ¥ á‡ıÓ‰Û, ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ¥Ì¯Ëı ÂÒÚÂÚ˘ÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, ¥Ì¯Ó„Ó Ò‚¥ÚÓÒÔËÈÌflÚÚfl ¥ Ò‚¥ÚÓ‚¥‰˜ÛÚÚfl. ì 1914 Óˆ¥ ÓÁÔÓ˜‡Î‡Òfl Ô¯‡ Ò‚¥ÚÓ‚‡ ‚¥È̇. ᇠͥθ͇ ‰Ì¥‚ ‰Ó ªª ÔÓ˜‡ÚÍÛ ëÚ‡‚¥ÌÒ¸ÍËÈ ‚ÓÒÚ‡ÌÌπ ÔÓ·Û‚‡‚ ̇ ì͇ªÌ¥, ‚ äËπ‚¥, ‚ ÏËÎÓÏÛ ÈÓ„Ó Òˆ˛ ìÒÚËÎÛÁ¥. éÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ÓÒÂÎË‚¯ËÒ¸ ‚ á‡ı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥, ‚¥Ì Á‡ÌÛ˛πÚ¸Òfl ‚ ªª ÚÛ·ÓÚË ¥ ÔÓ·ÎÂÏË. ç‡ ÚÎ¥ ʇı¥‚ ‚¥ÈÌË, ÔÓ‚ÓπÌÌÓª ÛªÌË ¥ ‚Ò Á‡„ÓÁÎË‚¥¯Óª ÔËÏ‡Ë ÚÓڇΥڇËÁÏÛ Ú‡ Ù‡¯ËÁÏÛ „ÓÎÓ‚ÌÓ˛ Òڇ· ÔÓ·ÎÂχ ‚Ê Ì ÔÓ¯ÛÍ¥‚ ∂ÛÌÚÛ ‰Îfl ÌÓ‚Ó„Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ, ‡ Á·ÂÂÊÂÌÌfl ÍÛθÚÛÌËı ̇‰·‡Ì¸ ÏËÌÛÎÓ„Ó. í‡Í ̇Ӊ˂Òfl ÌÂÍ·Ò˘ÌËÈ ÍÛθÚ, ‚ÂıÓ‚ÌËÏ ÊˆÂÏ flÍÓ„Ó Ì‡ ÚË ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ÒÚ‡π ëÚ‡‚¥ÌÒ¸ÍËÈ — ◊‚ÓÔÂπˆ¸“. Ä ‚ ì͇ªÌ¥, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ‰‡Ï‡Ú˘̥ ÔÓ‰¥ª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË, ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡ÎË Ì‡ÍÓÔ˘ۂ‡ÚËÒ¸ ÏÓ„ÛÚÌ¥ ÒËÎË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Ò‡ÏÓÛڂ‰ÊÂÌÌfl. ÅÛÈ̇ ÂÌ„¥fl ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÓ„Ó Ì‡Ó‰ÌÓ„Ó ‰ÛıÛ, ˘Ó ‚Ë·ÛıÌÛ· ‚ ̇ˆ¥ÓÌ‡Î¸Ì¥È Â‚Óβˆ¥ª 1917 ÓÍÛ, ‚ËÎË·Ҹ Û ◊‚ÂÒÌÛ ‚ÓÎ¥“ ¥ ̇Ò̇ÊÛ‚‡Î‡ ªª ‚¥‰˜‡È‰Û¯ÌÛ Ó·ÓÓÌÛ, Á̇ıÓ‰ËÚ¸ Ò‚Óπ „ÂÌ¥‡Î¸Ì — Ò͇Á‡ÚË ·, ÍÓÌ„ÂÌ¥‡Î¸Ì ◊ÇÂÒÌ¥“ ëÚ‡‚¥ÌÒ¸ÍÓ„Ó — ÏËÒÚˆ¸ÍÂ
Ç¥ËÚË, Ì¥·Ë ÏË π β‰¸ÏË ÂÎ¥„¥ÈÌËÏË, ‡ ‚Ò¥ ¥Ì¯¥ — Ì¥, π ÒÔÓ˘ÂÌÌflÏ, ˘Ó ÒÔÓÚ‚Ó˛π ÒÛÚ¸ ÒÔ‡‚Ë. ÑÛχÚË, ˘Ó Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÂÎ¥„¥fl π ÍÛθÚÛÓ˛, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó — ÍÛθÚÛ‡ π ÂÎ¥„¥π˛, Á̇˜ËÚ¸ ÊËÚË Á ‰ÓÒËÚ¸ ÚË‚ÓÊÌËÏ ‚¥‰˜ÛÚÚflÏ. á‡ÔËÚÛ‚‡ÚË, ˜Ë β‰Ë, ·Û‚‡, Ì ÒÚ‚ÓËÎË ÒÓ·¥ ÂÎ¥„¥ª, ˜‡ÒÚËÌÓ˛ flÍÓª π ˘Ó¥˜Ì¥ Í¥ÌÌ¥ ‡·Ó ÒÓ·‡˜¥ Ô„ÓÌË, ‚Ë„Îfl‰‡π ÔÓÒÚÓ Ì„˜ÌÓ; flÍ ¥ ÔËÔÛÒ͇ÚË, ˘Ó ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ÂÎ¥„¥ª ‰Îfl ‚ˢËı ¥π‡ı¥‚ π ªıÌ¥ ‚·ÒÌ¥ „‡Ï‡¯¥ Ú‡ ·¥·Î¥ÓÚÂ͇ ÄÚÂÌÂÛÏ. ïËÒÚËflÌ‡Ï Ì ‚ÂθÏË ÔËπÏÌÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË, ˘Ó flÍ ıËÒÚËflÌË ‚ÓÌË ‚¥flÚ¸ Ì ‰ÓÒËÚ¸, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÔÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ‚Ò¥ı ¥Ì¯Ëı ÒÏÂÚÌËı — ‚¥flÚ¸ Û Ì‡‰ÚÓ ·‡„‡ÚÓ Â˜ÂÈ; ÛÒ¥ ˆ¥ Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl, Ӊ̇Í, ÔÓ‚‡‰flÚ¸ Ì‡Ò ‰Ó ÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ, ˘Ó πÔËÒÍÓÔË π ÒÍ·‰Ó‚Ó˛ ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ¥ ÍÓÌ¥ Ú‡ ÒÓ·‡ÍË — ÒÍ·‰Ó‚Ó˛ ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓª ÂÎ¥„¥ª. ßÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÍÛθÚÛË π ̇˜Â·ÚÓ Á‡„‡Î¸ÌÓ‚ËÁ̇ÌËÏ, ‡ÎÂ Ú‡Í Ò‡ÏÓ Á‡„‡Î¸ÌÓ‚ËÁ̇ÌÓ˛ π È ‰ÛÏ͇ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÍÛθÚÛ‡ ̇ÎÂÊËÚ¸ ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Ì‚ÂÎËÍ¥È ˜‡ÒÚËÌ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡; Á Ú‡ÍÓ„Ó Ûfl‚ÎÂÌÌfl ‚ËÔÎË‚‡π, Á‚˘‡ÈÌÓ, Ó‰ËÌ Á ‰‚Óı ÏÓÊÎË‚Ëı ‚ËÒÌÓ‚Í¥‚: ˘Ó ÍÛθÚÛ‡, ·Û‰Û˜Ë ÒÔ‡‚Ó˛ Ì‚ÂÎËÍÓª ÏÂ̯ÓÒÚË, χπ ‚Á‡„‡Î¥ ÁÌËÍÌÛÚË Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ χȷÛÚ̸ӄÓ, ‡·Ó Ê Ì‡‚Ô‡ÍË — ˘Ó ÍÛθÚÛ‡, ̇ÎÂʇ˜Ë ÌËÌ¥ Ì·‡„‡Ú¸ÓÏ, χπ ÒÚ‡ÚË ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ Ì‡·ÛÚÍÓÏ ÍÓÊÌÓ„Ó. ᄇ‰‡Ì Ûfl‚ÎÂÌÌfl È Ó·Ë‰‚‡ ‚ËÒÌÓ‚ÍË, ˘Ó Á Ì¸Ó„Ó ‚ËÔÎË‚‡˛Ú¸, ̇„‡‰Û˛Ú¸ Ô‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ÔÛËÚ‡ÌÒ¸ÍÛ ÌÂÔËflÁ̸ ‰Ó ÏÓ̇¯ÂÒÚ‚‡ È ‡ÒÍÂÚËÁÏÛ: ÔÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ÚÓ„Ó, flÍ ÍÛθÚÛ‡, ‰ÓÒÚÛÔ̇ Ì·‡„‡Ú¸ÓÏ, ÒÚ‡π Ó·’πÍÚÓÏ Á‡Ô˜ÂÌÌfl ‚Á‡„‡Î¥, Á‡ÏÍÌÛÚÂ È ÒÔÓ„Îfl‰‡Î¸Ì ÊËÚÚfl ‚¥‰Íˉ‡πÚ¸Òfl ‡‰Ë͇θÌËÏ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏÓÏ, ‡ ˆÂÎ¥·‡Ú
Ú‡ÍÚÛπÚ¸Òfl Ή¸ Ì flÍ „ˉÍ Á·Ó˜ÂÌÌfl. ôÓ· ÁÓÁÛÏ¥ÚË ÚÂÓ¥˛ ÂÎ¥„¥ª ¥ ÍÛθÚÛË, flÍÛ fl ÒÔÓ·Û‚‡‚ ‚ËÍ·ÒÚË ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÓÁ‰¥Î¥, ÏË ÏÛÒËÏÓ ÛÌËÍÌÛÚË ‰‚Óı ÔÓÏËÎÓÍ: ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ„Ó ÓÚÓÚÓÊÌÂÌÌfl ÂÎ¥„¥ª Ú‡ ÍÛθÚÛË ‡·Ó Ê ÓÁ„Îfl‰Û ªı flÍ ‰‚Óı ¥ÁÌËı fl‚ˢ, Ï¥Ê flÍËÏË ¥ÒÌÛπ Î˯ Ô‚ÌËÈ Á‚’flÁÓÍ. ü ·ÛÎÓ Ì‡Á‚‡‚ ÍÛθÚÛÛ Ì‡Ó‰Û ¥Ì͇̇ˆ¥π˛ ÈÓ„Ó ÂÎ¥„¥ª; ¥ ıÓ˜ fl ÓÁÛÏ¥˛, ˘Ó Á ÔÓ‰¥·ÌËÏË „Û˜ÌËÏË ÚÂϥ̇ÏË ÒÎ¥‰ ÔÓ‚Ó‰ËÚËÒfl Ó·‡˜Ì¥¯Â, Ì Á̇ıÓ‰ÊÛ Ì¥˜Ó„Ó Î¥Ô¯Ó„Ó, ˘Ó· ÛÌËÍÌÛÚË ÓÚÓÚÓÊÌÂÌÌfl, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ¥ Á‚’flÁÍÛ — Á ¥Ì¯Ó„Ó. ßÒÚËÌÌ¥ÒÚ¸, ˜‡ÒÚÍÓ‚‡ ¥ÒÚËÌÌ¥ÒÚ¸ ‡·Ó È Ù‡Î¸¯Ë‚¥ÒÚ¸ ÂÎ¥„¥ª Ì ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Á ÍÛθÚÛÌËı Á‰Ó·ÛÚÍ¥‚ β‰ÂÈ, ˘Ó ÒÔÓ‚¥‰Û˛Ú¸ ˆ˛ ÂÎ¥„¥˛, ‡Ì¥ Ì ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl ÌËÏË. ÅÓ ÚÂ, Û ˘Ó β‰Ë ‚¥flÚ¸, ÒÛ‰fl˜Ë Á ªı̸Ӫ ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË, Á‡‚Ê‰Ë π Á̇˜ÌÓ ·¥Î¸¯ËÏ, flÍ fl ‚Ê ͇Á‡‚, ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Á̇˜ÌÓ ÏÂ̯ËÏ ‚¥‰ ÒÔÓ‚¥‰Û‚‡ÌÓª ÌËÏË ÂÎ¥„¥ª ‚ ªª ˜ËÒÚÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥. ťθ¯Â ÚÓ„Ó, β‰Ë, ÍÛθÚÛ‡ flÍËı ÙÓÏÛ‚‡Î‡Òfl Á ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ¥ÒÚËÌÌÓ˛ ÂÎ¥„¥π˛, ÏÓÊÛÚ¸ ÒÔÓ‚¥‰Û‚‡ÚË ˆ˛ Ò‚Ó˛ ÂÎ¥„¥˛ (ÔË̇ÈÏÌ¥ flÍËÈÒ¸ ˜‡Ò) ¥Á ·¥Î¸¯Ó˛ ‚¥‰‰‡Ì¥ÒÚ˛, Ì¥Ê Ú¥, ˘Ó ÒÔÓ‰Ó·ËÎËÒfl Á̇˜ÌÓ ¥ÒÚËÌÌ¥¯Ó„Ó Ó‰ÍÓ‚ÂÌÌfl. ã˯ Ûfl‚Ë‚¯Ë Ò‚Ó˛ ÍÛθÚÛÛ, flÍÓ˛ ‚Ó̇ χ· · ·ÛÚË, ¥ Ò‚Óπ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó — ¥ÒÚËÌÌÓ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËÏ, ÏË ÏÓÊÂÏÓ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÛ ÍÛθÚÛÛ flÍ ÔÓ ÒÔ‡‚‰¥ Ì‡È‚Ë˘Û; ¥ Ú‡Í Ò‡ÏÓ, Î˯ ‡ÔÂβ˛˜Ë ‰Ó ‚Ò¥ı ÔÂ¥Ó‰¥‚ ˆ¥πª ÍÛθÚÛË flÍ ÍÛθÚÛË Á‡„‡Î¸ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª, ÏË ÏÓÊÂÏÓ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó ˆÂ Ì‡È‚Ë˘‡ ÍÛθÚÛ‡, flÍÛ ·Û‰¸-ÍÓÎË Á̇‚ Ò‚¥Ú. èÓ¥‚Ì˛˛˜Ë ̇¯Û ҸӄӉ̥¯Ì˛ ÍÛθÚÛÛ Á ÍÛθÚÛÓ˛ ÌÂıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı ̇Ӊ¥‚, ÏË ÏÛÒËÏÓ ·ÛÚË „ÓÚÓ‚¥ ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó ‚ ÚÓÏÛ ˜Ë ‚ ÚÓÏÛ
67
íéåÄë ëíÖêçá Öãßéí. íêà áçÄóÖççü ëãéÇÄ “äìãúíìêÄ“ ÑÄ¢åÄêÄ ÑìÇßêÄä. ëíêÄÇßçëúäàâ Ç ìäêÄ∫çëúäéåì äéçíÖäëíß
‚ˇÊÂÌÌfl ‚ ◊ëÓÌfl˜ÌËı Í·ÌÂÚ‡ı“ ÏÓÎÓ‰Ó„Ó è.í˘ËÌË. ◊Ç ÈÓ„Ó Í·ÌÂÚËÁÏ¥ ÔÓÍ·‰ÂÌÓ ‚Â΢ÂÁÌ¥ Ò͇·Ë ÌÓ‚‡ÚÓÒÚ‚‡, ‡Î ‚ÒÂ: ÏÂÎÓ‰¥ÈÌ¥ÒÚ¸, χθӂÌ˘¥ÒÚ¸, ̇‰ıÌÂÌ̇ ‚¥Á¥fl, Ó̇ÏÂÌÚË͇, ÓÒ‚¥ÚÎÂÌÌfl ÒËÏ‚ÓÎ¥‚ — ÊË‚ËÚ¸Òfl Ô‰ÛÒ¥Ï ‚¥‰ ÒÚÂÔÓ‚Ó„Ó ‰Ê·, ‚ ÏÂÚ‡ÙÓ‡ı ÔËÓ‰Ë, Á ÒÂÎflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÍÓ·.“ Ç ÈÓ„Ó ÒÚËÎ¥ ÁÎËÎËÒ¸ ◊‚¥ÍÓ‰‡‚Ì¥ Ò͇·Ë ÏÓ‚Ë Á ªª Ô‡ıÓ˘‡ÏË Ú‡ ·‡‚‡ÏË ¥ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ‚Òfl ‚ËÚÓ̘ÂÌ¥ÒÚ¸ ÏÓ‰ÂÌÓ„Ó ‚¥‰ÍËÚÚfl“. ì ÈÓ„Ó Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓ-ÂÒÚÂÚ˘ÌÓÏÛ ÓÒÏËÒÎÂÌÌ¥ ÒÔÓÎÛ˜ËÎËÒ¸ ◊fl‚ˢ‡ Ì·ÂÒÌ¥ ¥ ̇ȷÎËʘ¥ ÔӉӷˈ¥ Á „fl‰ÍË, Ì¥·Ë ÔÓÁ‡ª˜Ì¥, — ‚ Ó‰ÌÓÏÛ ÒÔËÈÌflÚÚ¥ ÇÒÂÒ‚¥ÚÛ, ˆ¥Î¥ÒÌÓÏÛ, ÏÛ‰ÓÏÛ, ̇ª‚ÌÓÏÛ, Á‚ÓÛ¯ÎË‚ÓÏÛ“... (Ç.Ň͇ ◊ïÎ¥·ÓÓ·Ò¸ÍËÈ éÙÂÈ ‡·Ó Í·ÌÂÚËÁÏ“). í‡ Ê ÏÓ„ÛÚÌfl ÂÌÂ∂¥fl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ‰ÛıÛ ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ÊË‚ËÚË ¥ ÓÒ‚¥Ú₇ÚË Ì‡È‚Ë˘ËÏË ‚ËÏ¥‡ÏË ‰ÛıÓ‚ÌÓÒÚË Ú‚Ó˜¥ Áχ„‡ÌÌfl ¥ Á‚¯ÂÌÌfl 20-Ëı ÓÍ¥‚. ÇÓ̇ ‡Á Û ‡Á Òԇ·ıÛπ ‚ Ó·‡Á¥ ÔÂÂÏÓÊÌÓ-‡‰¥ÒÌÓ„Ó ‚ÂÒÌflÌÓ„Ó ·ÂÂÁ¥ÎÎfl — Û ã.äÛ·‡Ò‡, å.ëÂÏÂÌ͇, å.ãÂÓÌÚӂ˘‡, ã.ê‚ۈ¸ÍÓ„Ó. ÇÓ̇ ‚·‰ÌÓ Á‡fl‚Îflπ ÔÓ Ò· ‚ Ô‡‰‡‚Ì¥ı ‡ıÂÚËÔ‡ı χ„¥˜ÌÓ„Ó Ó·fl‰Ó‚Ó„Ó ‰¥ÈÒÚ‚‡ — ‚ ËÚÛ‡Î¸Ì¥È ÒËÏ‚ÓÎ¥ˆ¥ ÙÂÒÓÍ ·ÓȘÛÍ¥ÒÚ¥‚ ¥ ◊áÓÎÓÚÓ„Ó Ó·Û˜‡“ Å.ãflÚÓ¯ËÌÒ¸ÍÓ„Ó. ÇÓ̇, Á¯ÚÓ˛, Á̇ıÓ‰ËÚ¸ Ò‚Óπ ÚÂÓÂÚ˘Ì ӷ∂ÛÌÚÛ‚‡ÌÌfl ‚ ÓË∂¥Ì‡Î¸ÌËı, Ò‡ÏÓ·ÛÚÌ¥ı ÍÓ̈ÂÔˆ¥flı: Á‡ÍÓÌÓÏ¥ÌÓÒÚ¥ ◊ÔÂÂÏ¥˘ÂÌÌfl ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ˆÂÌÚÛ“ — Û ı‡Í¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÔÓÙÂÒÓ‡ î.òÏ¥Ú‡ (◊åËÒÚÂˆÚ‚Ó — ÈÓ„Ó ÔÒËıÓÎÓ„¥fl, ÈÓ„Ó ÒÚËÎ¥ÒÚË͇, ÈÓ„Ó Â‚Óβˆ¥fl“, 1919 .) ¥ ◊‚Ó-‡Á¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÂÌÂÒ‡ÌÒÛ“ — Û å.ï‚ËÎ¸Ó‚Ó„Ó (◊ä‡ÏÓ „fl‰Â¯Ë“, ◊ÑÛÏÍË ÔÓÚË Ú˜¥ª“, 1925 .). éÒÚ‡ÌÌ¥È „ÂÌ¥‡Î¸ÌËÈ Òԇ·ı ÒÓÌfl˜ÌËı ÔÓÚ۷‡̈¥‚ ̇ӉÌÓ„Ó Òˆfl ̇Ô‰Ӊ̥ ÒÚ‡¯ÌÓª LJÚÓÎÓÏ¥ª‚Ò¸ÍÓª ÌÓ˜¥ — ◊áÂÏÎfl“ é.ÑÓ‚ÊÂÌ͇ (1930 .). Ç „ÓÎÓ‚Ì¥È ÒˆÂÌ¥ Ó‰ÌÓ„Ó Á ̇È͇˘Ëı ٥θϥ‚ ◊‚Ò¥ı ˜‡Ò¥‚ ¥ ̇Ӊ¥‚“ „ÂÓÈ, flÍ ¥ é·‡Ìˈfl Á ·‡ÎÂÚÛ ëÚ‡‚¥ÌÒ¸ÍÓ„Ó π‰Ì‡πÚ¸Òfl Á ‚¥˜ÌËÏË ÒÚËı¥flÏË ÁÂÏÎ¥ ¥ Ì·‡ ‚ χ„¥˜ÌÓÏÛ ËÚۇΥ ÇÂÎËÍÓ„Ó ë‚fl˘ÂÌÌÓ„Ó í‡Ìˆ˛. èË̈ËÔÓ‚Ó ¥ÁÌflÚ¸Òfl Î˯ Á‡‚¯ÂÌÌfl. é·‡Ìˈfl ‰Ó·Ó‚¥Î¸ÌÓ ÔËÌÓÒËÚ¸ Ò· ‚ ÊÂÚ‚Û: ‚¥‰‰‡˛˜Ë Ò‚Ó˛ ÊËÚÚπ‚Û ÒËÎÛ ÔËÓ‰¥, ‚Ó̇ ÔÓ‚ÂÚ‡πÚ¸Òfl ‰Ó ԇχÚÂ¥-ÁÂÏÎ¥, ˘Ó· Á ÌÓ‚Ó˛ ‚ÂÒÌÓ˛ ‚¥‰Ó‰ËÚËÒ¸ ÁÌÓ‚Û. ëÏÂÚ¸ ‰Ó‚ÊÂÌÍÓ‚Ó„Ó „ÂÓfl ¥Ì¯‡: ÈÓ„Ó Ú‡Ìˆ¸ ̇ÒËθÌˈ¸ÍË Ó·¥‚‡ÌËÈ ‚ÓÓÊÓ˛ ÍÛβ. Ç ˆ¸ÓÏÛ — ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌËÈ Ó·‡Á ‚Ò¥πª ¥ÒÚÓ¥ª Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓ·Û‰ÊÂÌÌfl 900-ı — 20-ı ÓÍ¥‚, ÈÓ„Ó ÏÓ„ÛÚÌ¸Ó„Ó ÔÓË‚‡ÌÌfl, ·ÎËÒÍÛ˜Ó„Ó ÁÎÂÚÛ ¥ Ú‡„¥˜ÌÓ„Ó Í¥Ìˆfl Á ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÓ˛ Ô¥Ò̲ ̇ ‚ÛÒÚ‡ı. ïÎ¥·ÓÓ·Ò¸ÍÓÏÛ éÙ², ˘Ó Ï¥„ ¥ Ó·¥ˆfl‚ Ú‡Í ˘Â‰Ó Ó·‰‡Û‚‡ÚË Ò‚¥Ú Ò‚flÚ¥ÒÚ˛ ¥ ‰Ó·¥ÒÚ˛ Ò‚Ó„Ó Òˆfl, ÒÛ‰ËÎÓÒfl Á‡ÏÓ‚ÍÌÛÚË Ì‡ ‰Ó‚„¥ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl. èËÍÏÂÚÌÓ, ˘Ó ҇ϠÚÂχ-ÒËÏ‚ÓΠчʷӄ‡ Á ÓÔÂË ◊áÓÎÓÚËÈ Ó·Û˜“ (1929 .) ‚ ÁÎÓ‚¥ÒÌËı 50-ı ÒÚ‡π Ú¥π˛ π‰ËÌÓ˛ ÏӇθÌÓ˛ ÒËÎÓ˛, ÂÚ˘ÌÓ˛ ÓÔÓÓ˛, fl͇ ‚ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª 3-ª ÒËÏÙÓÌ¥ª ãflÚÓ¯ËÌÒ¸ÍÓ„Ó Á‰‡Ú̇ ÔÓÚËÒÚÓflÚË ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ ‚‡‚‡ÒÚ‚Û.
‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌ¥ ̇¯‡ ÍÛθÚÛ‡ — ÌÂÔÓ‚ÌÓˆ¥Ì̇. ü Ì ‚ËÍβ˜‡˛ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥, ˘Ó ÅËڇ̥fl, ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎË‚¯ËÒ¸ Û Ò‚ÓªÈ πÂÒ¥ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ flÍÓªÒ¸ ‰Û„Ófl‰ÌÓª ˜Ë χÚÂ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÓª ÂÎ¥„¥ª, ÓÁ‚ËÌ ÍÛθÚÛÛ, flÒ͇‚¥¯Û Ì¥Ê Ò¸Ó„Ó‰Ì¥. ñÂ, Ӊ̇Í, ‡Ê Ì¥flÍ Ì ·Û‰Â ‰Ó͇ÁÓÏ, ˘Ó ÌÓ‚‡ ÂÎ¥„¥fl — ¥ÒÚËÌ̇, ‡ ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó — ıË·ÌÂ. ñ ·Û‰Â Î˯ ԥ‰Ú‚‰ÊÂÌÌflÏ ÚÓ„Ó Ù‡ÍÚÛ, ˘Ó ‚Òfl͇ ÂÎ¥„¥fl, ÔÓÍË ‚Ó̇ ÚË‚‡π, ̇‰‡π ÊËÚÚ˛ — ̇ Ò‚ÓπÏÛ ‚·ÒÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ — Ô‡‚‰Ë‚Ó„Ó ÒÂÌÒÛ, Á‡·ÂÁÔ˜Ûπ ‡ÏÍË ÍÛθÚÛË, Á‡ıˢ‡π β‰ÂÈ ‚¥‰ ÌÛ‰¸„Ë Ú‡ ÓÁÔ‡˜Û. 1. ñ ÔËÚ‡ÌÌfl Á‡ÚÓÍÛπ Ö.É.ä‡ Û Ò‚ÓªÈ ÍÌËÁ¥ “ìÏÓ‚Ë ÏËÛ“ — Ì ‚‰‡˛˜ËÒ¸, ÔÓÚÂ, ‚ ÊÓ‰ÌÛ ‰ËÒÍÛÒ¥˛ ˘Ó‰Ó Á̇˜ÂÌÌfl ÒÎÓ‚‡ “ÍÛθÚÛ‡“: “èÓÒÎÛ„Ó‚Û˛˜ËÒ¸ ÌÂÁ„‡·ÌÓ˛, ‡Î Á‚˘ÌÓ˛ ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥π˛, ˘Ó Á‡Ó‰Ë·Òfl ‚ ñÂÌÚ‡Î¸Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ — Ô˯ ‚¥Ì — ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥, Ӊ̇Í, ÓÁ¥ÁÌflÚË Ì‡ˆ¥˛ flÍ ÍÛθÚÛÌÛ ÒԥθÌÓÚÛ (̇Ӊ) ¥ ̇ˆ¥˛ flÍ ÒԥθÌÓÚÛ ‰Âʇ‚ÌÛ (‚·ÒÌ ̇ˆ¥˛). ßÒÌÛ‚‡ÌÌfl ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ Ó‰ÌÓ¥‰ÌËı ‡ÒÓ‚Ëı ¥ Î¥Ì∂‚¥ÒÚ˘ÌËı ∂ÛÔ, ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı ÒԥθÌÓ˛ Ú‡‰Ëˆ¥π˛ È ÔÎÂ͇ÌÌflÏ ÒԥθÌÓª ÍÛθÚÛË, Ì ÔÓ‚ËÌÌÓ ·ÛÚË Ô¥‰ÒÚ‡‚Ó˛ ‰Îfl ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ˜Ë Á·ÂÂÊÂÌÌfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ó‰ËÌˈ¸“ (E.H.Carr. Conditions of Peace, part I, ch.III). è‡Ì‡ 䇇 ˆ¥Í‡‚ËÚ¸ ÚÛÚ ‡‰¯Â ÔÓ·ÎÂχ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒԥθÌÓÚË, Ì¥Ê ÔÓ·ÎÂχ Á·ÂÂÊÂÌÌfl ÍÛθÚÛ ˜Ë Ò‡ÏÓª ‰Óˆ¥Î¸ÌÓÒÚË Ú‡ÍÓ„Ó Á·ÂÂÊÂÌÌfl Û ÔÂ‚Ì¥È ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÒԥθÌÓÚ¥.
68 EX
ÔÂÂÍ·‰ åËÍÓÎË êfl·˜Û͇ íéåÄë ëíÖêçá Öãßéí.
íêà áçÄóÖççü ëãéÇÄ “äìãúíìêÄ“
ORIENS EX ALTO
ÄçÑêßâ òäêÄÅ'ûä
Чи доводилось вам бачити справжнього пророка? За часiв мого клерикального минулого менi кiлька разiв щастило побачити щось вельми схоже на страшного пророка. Я бо часто стикався з рiзними дивовижами. І треба ще сказати, що дiзнався я за тих часiв чимало дивовижного: насправдi пророк називається набi, i книги, де є його слова — сефарiм. Радiсть здобуття цих прекрасних слiв пiдтримує мене дотепер... Звичайно ж, те, що я побачив, насправдi не було пророком. То був звичайний собi чернець — темнобородий, невчений i свiтлий. Вiн iшов у пилюцi вуличкою села Унева i його широкi чорнi одяги лопотiли у вiтрi. Ішов вiн доволi швидко, так що натхненнi сiльськi жiночки мусiли простотаки бiгти за ним невеличкою сiренькою зграйкою, наввипередки, гукаючи йому рiзнi осяйнi богословськi запитання. Я йшов трохи попереду i, коли, оглянувся, був просто вражений цим простим видивом: чернець воiстину скидався на старозавiтнього пророка, а щасливi молодички — на його дрiбненький галицький Ізраїль. Хiба ж не так виглядали справжнi великi схiднi пророки? Отой «ейдетичний огляд» стався зо мною пiд час вiдпусту. Пояснити, що то є вiдпуст, а тим паче вiдпуст у Галичинi, нелегко. На думку спадають найрiзноманiтнiшi непридатнi окреслення — я можу дуже легко заплутатися в поясненнях. Тож скажу якомога приступнiше: вiдпуст — це якась дуже особлива форма народної фiєсти. Це незаперечний феномен, як не европейської, то хоча б української цивiлiзацiї. Дивовижне свято, просякнуте духом землi, неквапности i вiзантiйської богословiї. Пiд час вiдпусту гостро переконуєшся, яка ж загадкова психологiя українського села. Бачиш, що для народу i ангельськi
äéçëíÄçíàç ëàÉéÇ
å
ì
í
"ÇçÖòçÖâ Çéâçõ"
Ä
à
èéãàíàóÖëäÄü íÖéêàü å. ÑêÄÉéåÄçéÇÄ
ñ
ü
1. ÑÎfl ËÒÚÓË͇ Ï˚ÒÎË ÔÓÌflÚË "‚̯ÌÂÈ ‚ÓÈÌ˚", ÒÚfiÚÓ ÓÚ ÔË‚˚˜ÌÓ„Ó ÒÍÎÓÌÂÌËfl ‚ ۘ·ÌË͇ı Ë Ó·ÓȉfiÌÌÓ ‚ÌËχÌËÂÏ ÙËÎÓÒÓÙÓ‚, ÒÓ‰ÂÊËÚ Ó˜Â‚Ë‰ÌÛ˛ ‰‚ÛÒÏ˚ÒÎÂÌÌÓÒÚ¸: 1) ÒÚÛÍÚÛ‡ ÔÓÌflÚËfl Ô‰ÔÓ·„‡ÂÚ ÒÛ˘ÂÒÚ‚Ó‚‡ÌË «‚ÌÛÚÂÌÌÂÈ» ‚ÓÈÌ˚ (ÍÓθ ÒÍÓÓ ÒÛ˘ÂÒÚ‚ÛÂÚ ‚̯Ìflfl), ÌÓ 2) ÛÔÓÚ·ÎÂÌË ̇Òڇ˂‡ÂÚ Ì‡ ËÒÍβ˜ËÚÂθÌÓ ‚̯ÌÂÏ ı‡‡ÍÚ ÍÓÌÙÎËÍÚ‡ (Á‡˜‡ÒÚÛ˛ ̇ ÔÂÂÍβ˜ÂÌË ‚ÌÛÚÂÌÌÂÈ ‡„ÂÒÒËË ‚Ó ‚ÌÂ) Ë Á‡ÚÂÏÌflÂÚ ËÒÍ ÔÛ„‡˛˘ÂÈ ÌÂÔ‰Ò͇ÁÛÂÏÓÒÚË ÙÓÌÚ‡ Ï˚ — ÓÌË. ê‡Á·Ó ˝ÚÓÈ ‰‚ÛÒÏ˚ÒÎÂÌÌÓÒÚË "‚̯ÌÂÈ ‚ÓÈÌ˚" ‚ 19 ‚ÂÍ ¢fi Ì ÓÔˇÎÒfl ̇ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌ˚È ÓÔ˚Ú 20 ‚Â͇, ÍÓ„‰‡ ‚˚¯Î‡ ̇ ÔÓ‚ÂıÌÓÒÚ¸ ̇Á˚‚̇fl Ò‚flÁ¸ ÏÂÊ‰Û "‚̯ÌËÏË" ÏËÓ‚˚ÏË ‚ÓÈ̇ÏË Ë "‚ÌÛÚÂÌÌËÏË" „ÂÌӈˉ‡ÏË, ÏÂÊ‰Û ÔÓÂÍÚÓÏ ÒÓÁ‰‡ÌËfl ‰ËÌÓÈ ˆË‚ËÎËÁ‡ˆËË Ì‡ Ô·ÌÂÚÂ Ë Ô‚‡˘ÂÌËÂÏ ‚ÓÈÌ Ì‡ ÌÂÈ ‚ "„‡Ê‰‡ÌÒÍËÂ" ËÎË ‚ÌÛÚÂÌÌËÂ. ëÚ‡ÓÏӉ̇fl Ò„ӉÌfl ˉÂÓÎÓ„Ëfl ÚÂËÚÓˇθÌ˚ı „ÓÒÛ‰‡Òڂ̇ˆËÈ Ì‡ ËÒıӉ 19 ‚Â͇ ÔÂÂÊË‚‡Î‡ Ò‚ÓÈ ‡ÔÓ„ÂÈ ‚ Ö‚ÓÔÂ Ë Ô‰ÒÚ‡‚Îfl·Ҹ ÌÂËÁ·ÂÊÌÓÈ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÓÈ ÛıÓ‰fl˘ËÏ ‚ ÔÓ¯ÎÓÂ
69
чини, i Святий Дух, i Дiонiсiй Ареопагiт настiльки ж простi i зрозумiлi, як щойно здоєне молоко або впоране поле. Український народ усотує цi таємницi в себе, i вони ховаються пiд його зморшками, хустками i капелюхами. Цього разу я поїхав на вiдпуст до Унева. Монастир в Уневi виник тодi ж, коли Галичина. Тут поховано якогось князя з XIV сторiччя, а також галицького митрополита Михаїла Левицького. Довгий час, крiм звичайних явлень Дiви Марiї, тут нiяких чудес не ставалося. І от дивина: на початку XX сторiччя митрополит Андрей Шептицький вирiшив викресати з нашого галицького П'ємонту забутий дух Сходу i заснував тут Лавру ченцiв-студитiв. Навiщо вiн це зробив? Навiщо це повернення до вiзантiйства? Навiщо нам перед Першою Свiтовою вiйною Теодор Студит з VIII сторiччя? Чей же ми найзахiднiша i найевропейська частинка України! Навiщо нам у Греко-католицькiй Церквi невпорядкований i недисциплiнований Схiд? Греко-католицька Церква дуже швидко подiлилася на два табори: пролатинський i провiзантiйський. Перший табiр спершу завжди премагав. Ззовнi це виявлялося в гладеньких, позбавлених бороди обличчях, у перейманнi польсько-латинських лiтургiйних звичаїв — дзвiночкiв, вервечок, образочкiв i перфомансу Хресної Дороги. Вiзантiйство уявлялося як щось недоладне, недисциплiноване, непоголене i недоречне. А польськоримський католицизм — як зразок порядку, освiти i богословської завершености. Себто потяг до латинства був любов’ю до форми, до зовнiшнього блиску. Попри всi пiдступи просвiтителiв, католицизм у XVIII сторiччi зовнiшньо виглядав блискуче, а для бiдних галичан — просто-таки звабно. Лише якась глибока свiдомiсть
à
iншости й окремiшности завадила їм повнiстю латинiзуватися. І греко-католицизм витримав наступ латинства «на низах» — на рiвнi парохiї, на рiвнi впертого селянського небажання робити надто великi змiни. Отак Дiонiсiя Ареопагiта i Григорiя Паламу зберегли для нас tepi chlopi i popi. Тепер я вже добре розумiю, що насправдi зовсiм вони не тупi — просто вони незворушнi й усмiхненi, наче бодхiсатви; вони загадково нагадують менi землю, коли могутнiми хвилями спiвають на вiдпустах «Витай мiж нами, Христе, витай...»; вони мають лише одну впертiсть — не знiмати капелюхiв i маринарок навiть у найбiльшу спеку... Тодi то був перший в Уневi вiдпуст пiсля большевизму. Вiн почався для мене з сiльського автобуса. Тут треба вiдкласти весь попереднiй мiський досвiд — з сiльськими людьми треба просто бути. Треба увiйти мiж небарвистi хустки порепаних жiнок, бути i слухати. І вони не вiдберуть у тебе твоєї iнакшости. Нi, вони приймуть тебе i не заперечать — тiльки дуже обережно поводься з їхнiм свiтом, де все вiдбувається так, як i повинно вiдбуватися iз свiтом, якому як повiтря потрiбна богословiя. Вiдпуст подiляється на два паралельнi дiйства i епiлог. Перше дiйство — це лiтургiя пiд вiдкритим небом. Адже в монастирську церкву ледве ввiйде п’ятдесят люда, а прочан — тисячi. Звичайно ж, бiльшiсть iз них — це середнього вiку обпеченi сонцем жiнки, якi пiд час лiтургiї, склавши руки, вростають в землю пiд великими деревами на просторому монастирському подвiр’ї i можуть стояти отак у своїх не тепер роблених вишиванках годинами — непохитнi стовпи простої рослинної вiри. У велетенському
ËÏÔÂËflÏ Ä‚ÒÚÓ-ÇÂÌ„ÂÒÍÓÈ, êÓÒÒËÈÒÍÓÈ, éÒχÌÒÍÓÈ. ê‡ÒÔ‡‰ ˝ÚËı ‡ı‡Ë˜ÂÒÍËı Ó·‡ÁÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ÒÂËË ÂÒÔÛ·ÎËÍ Í‡Á‡ÎÒfl ÍÓÌˆÛ ÚÓ„Ó ÒÚÓÎÂÚËfl Î˷‡θÌ˚Ï "ÍÓ̈ÓÏ ËÒÚÓËË" sui generis. ÇÓÈ̇ ̇ ŇÎ͇̇ı Ë ÒÔÓ ËÏÔÂËÈ Ó äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓΠÔÓ¯‡ÚÌÛÎË Ì‡‰Âʉ˚ ̇ "ÔÓ„ÂÒË‚ÌÓÂ" ÔÂÓ·‡ÁÓ‚‡ÌË Í·ÒÒ˘ÂÒÍÓÈ ÙÓÏÛÎ˚ ä·ÛÁ‚ˈ‡ Ó ‚ÓÈÌÂ, Í‡Í ÔÓ‰ÓÎÊÂÌËË ‚̯ÌÂÈ ÔÓÎËÚËÍË ËÌ˚ÏË Ò‰ÒÚ‚‡ÏË.(1) íÂÔ¸ ÔÓ·ÎÂχ ÒÓÒÚÓËÚ ‚ Ó·Ó‡˜Ë‚‡ÌËË ÙÓÏÛÎ˚ Ë ‚ÓÔÓÒ ÔËÓ·ÂÚ‡ÂÚ ËÌÛ˛ „ÎÛ·ËÌÛ: Í‡Í Ë ÔÓ˜ÂÏÛ ÔÓÎËÚË͇ — Ì ÚÓθÍÓ ‚̯Ìflfl, ÌÓ Ë ‚ÌÛÚÂÌÌflfl — ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚÒfl ÔÓ‰ÓÎÊÂÌËÂÏ ‚ÓÈÌ˚? (2) ÇÓÁ‚‡Ú Í „Ó··ÒÓ‚ÒÍÓÏÛ ÓÔ‰ÂÎÂÌ˲ ÓÚÌÓ¯ÂÌËÈ ÏÂÊ‰Û „ÓÒÛ‰‡ÒÚ‚‡ÏË, Í‡Í "ÔËÓ‰ÌÓÏÛ ÒÓÒÚÓflÌ˲" ("ÒÓÒÚÓflÌ˲ ‚ÓÈÌ˚"; Í‡Í ËÁ‚ÂÒÚÌÓ, ÔÓ ÉÓ··ÒÛ status naturalis ÂÒÚ¸ status belli) ÔÂÂÎÓÏÎflÂÚÒfl ̇ ÔÓÓ„Â 20 ‚Â͇ ‚ ÌÓ‚˚ı ÒÚ‡Ú„Ëflı "‚̯̄Ó" Ë "‚ÌÛÚÂÌÌ„Ó". áÓ̇ ÒϯÂÌËfl ˝ÚËı ÔÓfl‰ÍÓ‚, Ò‰‚Ë„‡ ÔÓÌflÚËÈ, ÓÚÒÛÚÒÚ‚Ëfl ÌÂÓÒÔÓËÏ˚ı „‡Ìˈ Ë, ÔÓ ÒÛ˘ÂÒÚ‚Û — ÌÂÔÓ‰ÛχÌÌÓÒÚ¸ ͇‰Ë̇θÌ˚ı ‡Á„‡Ì˘ÂÌËÈ ‚ÌÛÚÂÌÌÂ„Ó — ‚̯ÌÂ„Ó (ÔÓÎËÚËÍÓ-‡ÌÚÓÔÓÎӄ˘ÂÒÍËı, ÙËÎÓÒÓÙÒÍËı, ·Ó„ÓÒÎÓ‚ÒÍËı, ËÒÚÓ˘ÂÒÍËı) ÓÒÚ‡fiÚÒfl ÒÎÂÔÓÈ ÚÓ˜ÍÓÈ „ÓËÁÓÌÚ‡ ‰Â„‡‰ËÛ˛˘Ëı ËÏÔÂËÈ. éÒÚ‡ÌÓ‚ËÏÒfl ̇ ‰ÍÓÏ ËÒÍβ˜ÂÌËË ËÁ ˝ÚÓ„Ó Ó·˘Â„Ó Ô‡‚Ë·. 2. "ë·‚flÌÒÍËÈ ‚ÓÔÓÒ Ì‡ ŇÎ͇̇ı fl‚ÎflÂÚÒfl ̇¯ËÏ ‚ÌÛÚÂÌÌËÏ ‚ÓÔÓÒÓÏ" —˝ÚÛ ÓÙˈˇθÌÛ˛ ÔÓÁËˆË˛ ÓÒÒËÈÒÍÓÈ ‡‰ÏËÌËÒÚ‡ˆËË ÔÓ‰‚„‡ÂÚ ‡Ì‡ÎËÁÛ ‚ ÒÂËË ÒÚ‡ÚÂÈ ËÒÚÓËÍ Ë ÔÓÎËÚ˝ÏË„‡ÌÚ åËı‡ËΠч„ÓχÌÓ‚ /1841-1895/. Ç ‡·ÓÚ "íÛÍË
‚ÌÛÚÂÌÌËÂ Ë ‚̯ÌËÂ" /ÜÂÌ‚‡, 1876/ ч„ÓχÌÓ‚ ÒÚ‡‚ËÚ ‚ÓÔÓÒ Ó „‡Ìˈ‡ı ÔÓËÁ‚Ó· Ò‡ÏÓ‰Âʇ‚ÌÓÈ ·˛Ó͇ÚËË ("ÚÛˆÍË ÔÓfl‰ÍË ‚ êÓÒÒËË") Ë Ó ÏÂʉÛ̇ӉÌ˚ı ÔÎÓ‰‡ı ˝ÚÓ„Ó ‚ÌÛÚÂÌÌÂ„Ó ÔÓËÁ‚Ó·: "íÛˆÍË ÔÓfl‰ÍË ‚ êÓÒÒËË ‚ Ú˜ÂÌËË ‚ÒÂ„Ó 19 ‚Â͇ ·˚ÎË ÎÛ˜¯Â˛ ÓÔÓÓ˛ ÚÛˆÍÓ„Ó „ÓÒÔÓ‰ÒÚ‚‡ ‚ äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓÎÂ".(3) éÔÓÓ˛ Ë ÓÔ‡‚‰‡ÌËÂÏ, ‚˜Â‡ Ë Ò„ӉÌfl. ÑÓ Ë ÔÓÒΠ낇ÒÚÓÔÓθÒÍÓ„Ó ÔÓ‡ÊÂÌËfl èÂÚ·ۄ Ì Ê·ΠÁ‡Ï˜‡Ú¸ ̇ÒÍÓθÍÓ ÓÌ ÒÔÓÒÓ·ÒÚ‚ÛÂÚ ÚÓÏÛ, ˜ÚÓ·˚ "ÒÛ˘ÂÒÚ‚Ó‚‡ÌË íÛˆËË Ë ÎÛ̇ ̇ Ò‚. ëÓÙËË Ó·ÂÒÔ˜ÂÌ˚ ·˚ÎË Ì‡‰Ó΄Ó".(4) ÇËÁ‡ÌÚËfl Ë Âfi ÚÓÔË͇ Û Ñ‡„ÓχÌÓ‚‡ Ò‚flÁ‡Ì˚ ÒÍÓ ÓÚÌÓ¯ÂÌËÂÏ ÓÚÚ‡ÎÍË‚‡ÌËfl Ò "‚ËÁ‡ÌÚËÁÏÓÏ" ‚ ‰Ûı ä. ãÂÓÌڸ‚‡ /1831-1891/. (5) "äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓθÒÍËÈ ‡„ÛÏÂÌÚ" ‚Íβ˜ÂÌ Û Ñ‡„ÓχÌÓ‚‡ ‚ Òӂ¯ÂÌÌÓ ËÌÛ˛ ÎÓ„ËÍÛ: "èÓÒÚ‡‚¸Ú ‚ êÓÒÒËË Ì‡ ÏÂÒÚÓ ÚÛÓÍ ‚ÌÛÚÂÌÌËı Ò‡ÏÛ˛ ÂÎÂÏÂÌÚ‡ÌÛ˛ ˜ÂÎӂ˜ÂÒÍÛ˛ Ë Ì‡ˆËÓ̇θÌÛ˛ Ò‚Ó·Ó‰Û, Ë ÚÛÍË ‚̯ÌËÂ, ‡ ‰‡Î¸¯Â Ë ‚Òfl͇fl χ‰¸flËÁ‡ˆËfl Ë „ÂχÌËÁ‡ˆËfl Ò·‚flÌ, ‚Òfl͇fl ÔÓÎÓÌËÁ‡ˆËfl ÛÒËÌÓ‚ Ë Ú.Ô. Ì ÔÓ‰ÂʇÚÒfl Ë Úfiı ‰ÌÂÈ. ü Á̇˛ Ú‡ÍÊÂ, ˜ÚÓ ÚÛ͇ ÏÓ„ÛÚ Ë Ì ÔÓ·ËÚ¸ ¢fi, ‡ ÂÒÎË ÔÓ·¸˛Ú, ÚÓ Ï˚ ‚ÒÂ-Ú‡ÍË ÓÒÚ‡ÌÂÏÒfl ‰Óχ ‡·‡ÏË ÚÛˆÍËı ÔÓfl‰ÍÓ‚, ÂÒÎË ÚÂÔ¸ ÔÓ‚ÚÓËÏ ÚÛ Ê ӯ˷ÍÛ, ÍÓÚÓÛ˛ ҉·ÎË ÏÌÓ„Ë ‰Ó‚ÓθÌÓ ‰‡Ê ·Î‡„ÓÏ˚ÒÎfl˘ËÂ Ë Ì„ÎÛÔ˚ β‰Ë ‚Ó ‚ÂÏfl ÔÓθÒÍÓ„Ó ‚ÓÒÒÚ‡ÌËfl 1863 „., ‡ ËÏÂÌÌÓ, ÔÛÒÚËÎËÒ¸ Á‚‡Ú¸ Ó·˘ÂÒÚ‚Ó Í ÓÔÓΘÂÌ˲ ̇ ‚‡„Ó‚ ‚̯ÌËı, Ì Á‡Û˜Ë‚¯ËÒ¸ Ò̇˜‡Î‡, ËÎË Ì Ú·Ûfl ıÓÚ¸ fl‰ÓÏ Ò ˝ÚËÏ, ‚ÌÛÚÂÌÌËı Û˜ÂʉÂÌËÈ, ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍËı Ô‡‚, ÍÓÚÓ˚ ӉÌË ÏÓ„ÛÚ Ó·ÂÒÔÎÓ‰ËÚ¸ ÔÎÓ‰˚ Ë ‚̯ÌËı Ôӷ‰..." (6) чÌÌÛ˛ ÎÓ„ËÍÛ ‚ÔÓÒΉÒÚ‚ËË ·Û‰ÂÚ ‡Á‚Ë‚‡Ú¸ Ç·‰ËÏË
70
äéçëíÄçíàç ëàÉéÇ. åìíÄñàü “ÇçÖòçÖâ Çéâçõ“ à èéãàíàóÖëäÄü íÖéêàü ÄçÑêßâ òäêÄÅ'ûä. ORIENS EX ALTO
натовпi сновигають рiчечки ченцiв i напiвченцiв, спiтнiлi священики з чашами i ложечками Причастя, зморенi i знудженi спекою дiти. У розлогому, безконечному спiвi жiнки довiрливо вiдкривають свої лагiднi i непорочнi роти, i наче вудженi рибини, ковтають Святе Причастя — i вiдразу ж згортаються, нишкнуть, робляться хистким начинням несосвiтенного i страшного Бога, а за монастирською огорожею дiється iнше дiйство — шкварчать грiшнi шашлики, звеселiлi чоловiки хмелiють вiд пива, розпiкаються сонцем їхнi вантажiвки i чадiють п'янi монологи. Простi селяни, якi прийшли на початку нашого столiття в новозаснованi студитськi монастирi, принесли з собою не багатство — чернечий чин св.Теодора приймав у свої обителi людей незаможних, а то й зовсiм бiдних. То ж невтолена народна побожнiсть вiдразу потяглася до невибагливих студитiв. Високий богословський задум поєднався з глибоким народним бажанням. І вiдродження схiдного чернецтва в Галичинi збiглося з загальним вiдродженням православ’я, з вiдродженням iкони i богословської думки на цiлому Сходi, вiд Росiї по Малабарське узбережжя Індiї. Схiдня богословiя, яка пiсля 1453 року, по сутi, не розвивалася i майже зовсiм не стикалася з латинським Заходом, раптом виявила свої великi iнтуїцiї та передбачення. І сталося це лише пiсля зiткнення її з Заходом, внаслiдок спiвдiяння з латинською думкою. Якби не було цього спiвдiяння, схiдня богословiя так i зосталась би мервотою, археологiєю i закритiстю. Схiд почав переростати свої географiчнi межi. Схiднохристиянськими письменниками почали
å.ÑêÄÉéåÄçéÇÄ
цiкавитись протестантськi богослови i французькi католицькi мислителi. Несподiвано вiдкрилася вся краса поезiї Йоана Дамаскина, Андрея Критського i Симеона Нового Богослова. Латинський свiт зрозумiв, що йому якось не досить власної сльозиво-романтичної побожности XIX сторiччя i що варто приглянутися до тих духовних речей, якi збереглися в поезiї i молитвi християнського Сходу. Oriens ex alto. Схiд прийшов з висоти i промовив Заходовi ось цими простими словами: «Воньми, небо, i возглаголю; земле, внушай глас, кающiйся Богу i воспiвающiй Єго...» Сталося вiдкриття iкони — цього репортажу з Божого Царства. На початку XX сторiччя зустрiлися i проникли один до одного два майже герметично закритi свiти. І одним iз мiсць цiєї зустрiчi була Галичина. Галичина, Галатiя, Галiлея... Яка ж то дивна Палестина — наша Галичина! Пiсля тригодинної Лiтургiї настав епiлог вiдпусту — святковий обiд просто неба для вибраних клерикалiв. Тодi я теж належав до вибраних клерикалiв — i я був на тому обiдi. Столи стояли, як на весiллi, буквою П, i головував на обiдi добродушний низенький єпископ. Обiд тривав довго, ми смачно їли i пили все, що наготували нам запобiгливi сiльськi жiночки.. (Вже в той час я, простий питомець, дуже заздрив тому, як смачно їсть i п’є церковна iєрархiя). Студити поводилися за столом назагал весело й невимушено, сипали благочестивими анекдотами i пiдсмiювались один з одного. Їхнi розмови i жарти були настiльки безпосереднiми, що раптом я зрозумiв: ось я в лонi Церкви i дивлюся на свiт з цього лона. Приємно
ëÓÎÓ‚¸Â‚ /1853-1900/ Û‰‡ÎflflÒ¸ ÓÚ Ñ‡„ÓχÌÓ‚‡ Î˯¸ ‚ Ó‰ÌÓÏ ÒÛ˘ÂÒÚ‚ÂÌÌÓÏ ÔÛÌÍÚÂ: ÛÔÓ‚‡ÌËË Ì‡ ËÒÚÓ˘ÂÒÍÓ ÔÂÓ·‡ÁÓ‚‡ÌË ˆËÌ˘ÂÒÍËı ("Ô‡‰¯Ëı") Ô‡‚ËÎ ‚̯ÌÂÈ ÔÓÎËÚËÍË ÔÓ Ô‡‚Ë·Ï, ÔËÒÛ˘ËÏ ‚ÌÛÚÂÌÌÂÏÛ ÛÒÚÓÂÌ˲ ÔÓÎËÒ‡ (‡Ò¯ËÂÌÌÓ„Ó Ì‡ ‚Ò ˜ÂÎӂ˜ÂÒÚ‚Ó) ËÎË ‰‡Ê ÒÂϸË. 3. éÔ˚Ú ÛÔÓÏflÌÛÚÓ„Ó ÔÓθÒÍÓ„Ó ‚ÓÒÒÚ‡ÌËfl 1863 „. ÔËÛ˜ËΠч„ÓχÌÓ‚‡ Ò‰ÂʇÌÌÓ ÓÚÌÓÒËÚ¸Òfl Í ÔÓ„‡ÏχÏ, ÔÓÍÓfl˘ËÏÒfl ̇ ÏÂÚ‡ÙÓ "ÒÂÏ¸Ë Ì‡Ó‰Ó‚". èÓÍÛ‰‡ ·ÂÒ˜ÂÎӂ˜Ì˚È ÔÓfl‰ÓÍ ˆ‡ËÚ ‚ ‰ÓÏ ӉÌÓ„Ó Ì‡Ó‰‡, ÌÂËÒÍÓÂÌËÏÓÈ Ù‡Î¸¯¸˛ ·Û‰ÛÚ ÓÍÛÊÂÌ˚ ‚ÒÂ Â„Ó ÔÓıÓ‰˚ ‰Îfl ·Î‡„ÓÛÒÚÓÈÒÚ‚‡ ˜ÛÊËı ‰ÓÏÓ‚. "çÂ˜Â„Ó Ó·Ï‡Ì˚‚‡Ú¸ Ò·fl ÒÓÙËÁχÏË, ˜ÚÓ ÏÓÎ, "Ì ‚ÂÏfl, ‰‡ÈÚ Ò̇˜‡Î‡ ‚̯ÌËı ‚‡„Ó‚ Ó‰ÓÎÂÚ¸". í‡Í ӷχÌ˚‚‡ÎË Ò·fl Ë ‚ 1863 „Ó‰Û, Ú‡Í Ó·Ï‡Ì˚‚‡Î‡ Ò·fl Ë Ì‡ÔÓÎÂÓÌÓ‚Ò͇fl î‡ÌˆËfl. å˚ Ì „Ó‚ÓËÏ, ˜ÚÓ ÌÛÊÌÓ ÔÓθÁÓ‚‡Ú¸Òfl ‚ÂÏÂÌÂÏ, ÍÓ„‰‡ Ô‡‚ËÚÂθÒÚ‚Ó ÌÛʉ‡ÂÚÒfl ‚ Ó·˘ÂÒÚ‚ÂÌÌÓÈ ÔÓ‰‰ÂÊÍ ‰Îfl ‚ÓÈÌ˚ ‚̯ÌÂÈ..." (7) ꘸ Ó ‰Û„ÓÏ: ҇χ ‚ÓÈ̇ Ú·ÛÂÚ ÍÓÂÌÌÓ„Ó ÔÂÂÒÏÓÚ‡ ÓÚÌÓ¯ÂÌËÈ ‚ÒÂı ÒÓÒÚ‡‚Îfl˛˘Ëı ˜‡ÒÚÂÈ ËÏÔÂËË. ÅÓ¸·‡ Á‡ ÓÒ‚Ó·ÓʉÂÌË "‚̯ÌËı" Ò·‚flÌ (Ò·ӂ, ·Ó΄‡), ÒÔÓ˚ Ó ÙÓχı Ëı Ò‡ÏÓÛÔ‡‚ÎÂÌËfl Ë ÍÓÌÒÚËÚÛˆËÈ ÌÂËÁ·ÂÊÌÓ ÔÓ‰ÌËχ˛Ú ̯ÂÌÌ˚ ‚ÓÔÓÒ˚ Ó ÔÓÎÓÊÂÌËË "Ò‚ÓËı" Ò·‚flÌ (ÔÓÎflÍÓ‚, Û͇Ë̈‚), ÏÓ·ËÎËÁÛÂÏ˚ı ̇ Ô‡ÚËÓÚ˘ÂÒÍÛ˛ ‚ÓÈÌÛ. ùÚ‡ ‚ÓÈ̇ Ôӂ„‡ÂÚ ‚ „ÎÛ·ÓÍËÈ ÍËÁËÒ ËÒÚÓ˘ÂÒÍËÈ ÔÓÂÍÚ, ÔÓÌËÍÌÛÚ˚È Â‚ÓÔÂÈÒÍËÏ ‰ÛıÓÏ 19 ‚Â͇ — ÔÓÂÍÚ ë·‚flÌÒÍÓÈ î‰‡ˆËË ËÎË ëÓ‰ËÌÂÌÌ˚ı òÚ‡ÚÓ‚ ë·‚flÌ. ì˜ÂÌËÍË Ë ÔÓÒΉӂ‡ÚÂÎË É‰‡ ËÁ 臄Ë, äË‚‡ Ë èÂÚ·ۄ‡ ̇ ÔÓÚflÊÂÌËË ÒÚÓÎÂÚËfl ‚˚̇¯Ë‚‡ÎË ˝ÚÛ Ë‰Â˛ Ë „ÓÚÓ‚ËÎË Âfi
ÓÒÛ˘ÂÒÚ‚ÎÂÌËÂ. çÓ ÒӷˇÚÂθÌ˚È Ò·‚flÌÒÍËÈ "ÎËÒÚ", ‚ ÓÚ΢ËË ÓÚ Ò‚ÓÂ„Ó ‡Ú·ÌÚ˘ÂÒÍÓ„Ó ‡Ì‡ÎÓ„‡, Ì ‚ÓÔÎÓÚËÎÒfl, Ì ӷfiÎ Ò‚Ófi Á‡ÍÓÌÓ‰‡ÚÂθÌÓ-ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍÓ ÚÂÎÓ. ëÍÎÓÌÌÓÒÚ¸ Ï˚ÒÎËÚ¸ ÓÔÔÓÁˈËflÏË ˜‡ÒÚÓ ÚÓÎ͇ÂÚ ËÒÚÓËÍÓ‚ Ó„‡Ì˘˂‡Ú¸Òfl ÔÓÚË‚ÓÒÚÓflÌËÂÏ ‰‚Ûı ÚẨÂ̈ËÈ: 1) ˆÂÌÚÓÒÚÂÏËÚÂθ̇fl ÏÂÚÓÔÓÎËfl versus, 2) ˆÂÌÚÓ·ÂÊÌ˚ "ÒÂÔ‡‡ÚËÁÏ˚" ÔÂËÙÂËË. í‡Í‡fl ·Ë̇̇fl ÓÔÚË͇ ÛÒÚ‡ÌflÂÚ (ËÎË ÔÂÂÎÓÏÎflÂÚ Ì‡ Ò‚ÓÈ Î‡‰) ËÌÛ˛, ÚÂÚ¸˛ ÚẨÂÌˆË˛. Ä Ó̇ ·˚·, ıÓÚfl Ë ÔÓË„‡Î‡, ·Û‰Û˜Ë ÓÚÚÂÒÌÂ̇ ̇ Á‡‰ÌËÈ ËÒÚÓ˘ÂÒÍËÈ ÔÎ‡Ì ‰‚ÛÏfl ÏÓÌÒÚ‡ÏË Ì‡ÒÚÛÔ‡˛˘Â„Ó 20 ‚Â͇ — ÌÂÓËÏÔ¡ÎËÁÏÓÏ Ë Ì‡ˆËÓ̇ÎËÁÏÓÏ. ùÚ‡ ÚÂÚ¸fl ÚẨÂ̈Ëfl ‚ ñÂÌڇθÌÓÈ Ë ÇÓÒÚÓ˜ÌÓÈ Ö‚ÓÔ 19 ‚Â͇ Ë ‚ ÎÛ˜¯Ë ҂ÓË ‰ÌË ·˚· ıÛÔ͇ Ë ÌÂÒÚÓÈ̇. éÚ ÎËÚ‡ÚÛÌÓÓχÌÚ˘ÂÒÍÓ„Ó ÛÚ‡ "Ò·‚flÌÒÍÓÈ ‚Á‡ËÏÌÓÒÚË Ë ÒÓÎˉ‡ÌÓÒÚË" ÂÈ Ô˯ÎÓÒ¸ ÔÂÂÈÚË ‚ ̇ˆËÓ̇θÌÓ-ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍËÈ ‰Â̸. 뉂˄ ·Ó¸·˚ Ò çÂÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚ¸˛ ‚ ÔÎÂÏÂÌÌÛ˛ ÔÎÓÒÍÓÒÚ¸, ÒÚÓÎÍÌÓ‚ÂÌË ÔÓθÒÍÓ„Ó Ë ÓÒÒËÈÒÍÓ„Ó ÏÂÒÒˇÌËÁÏÓ‚ ÔË‚Ó‰flÚ Í ‡Ò˘ÂÔÎÂÌ˲ ‰Â‚‡ Ô‡ÌÒ·‚ËÁχ ̇ ÔÛ˜ÓÍ ‚‡Ê‰Û˛˘Ëı "˝ÚÌÓˆÂÌÚËÁÏÓ‚". åÂÊ‰Û ëˆËÎÓÈ ËÏÔÂÒÍÓÈ Ë̈ËË Ë ï‡Ë·‰ÓÈ ˝ÚÌ˘ÂÒÍÓÈ Â‡ÍˆËË ÒÚÓÓÌÌËÍ‡Ï Ù‰‡θÌ˚ı ˉÂÈ è‡Î‡ˆÍÓ„Ó, ŇÍÛÌË̇, ɈÂ̇, äÓÒÚÓχӂ‡ ÔËıÓ‰ËÎÓÒ¸ ÚÛ„Ó. Ç ÒËÚÛ‡ˆËË ‚‡‚ËÎÓÌÒÍÓ„Ó "ÒϯÂÌËfl" Ò·‚flÌÒÍËı flÁ˚ÍÓ‚ ч„ÓχÌÓ‚ ÔËÌflÎ Ò‚Ó˛ Ù‡ÏËÎ˲, Í‡Í ÔËÁ‚‡ÌË ("‰‡„ÓχÌ" — ÚÓÎχ˜ ÔÓÒÓθÒÚ‚‡); Ë ÒËÒÚÂχÚËÁËÓ‚‡Î Ù‰‡θÌ˚ ËÌÚÛˈËË ‚ ÙÓÏ äÓÌÒÚËÚÛˆËË.(8) èÓÒÚÂÔÂÌÌ˚È ÔÂÂıÓ‰ ÓÚ Ó‰ÌÓÈ ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍÓÈ ÙÓÏ˚ ÊËÁÌË ÒÓÓ·˘‡ Í ÒÛ˘ÂÒÚ‚ÂÌÌÓ ËÌÓÈ "ÔÓÎËÚÂÈÂ" (ÚÂÏËÌ
71
äéçëíÄçíàç ëàÉéÇ. åìíÄñàü “ÇçÖòçÖâ Çéâçõ“ à èéãàíàóÖëäÄü íÖéêàü å.ÑêÄÉéåÄçéÇÄ ÄçÑêßâ òäêÄÅ'ûä. ORIENS EX ALTO
почувати себе в лонi Церкви на святковому вiдпустовому обiдi!.. Трохи iнакше поводилися отцi- й ченцi-василiани: вони були радше стриманi, не смiялися з двозначних дотепiв, споживали частунок неквапно й дисциплiновано. Вiдчувалося, що над ними витає дух строгого похнюпленого послуху, i здавалося, що то сидять самi Ав¶устини i Ансельми Кентерберiйськi. Нi,то не були веселi пророки... Василiани (пролатинськi ченцi в ГрекоКатолицькiй Церквi) були запрошенi на той вiдпуст i на той обiд, як гостi студитiв. І поводилися вони пiдкреслено вiдсторонено. На всi запитання вiдповiдали дуже ввiчливо й напружено: «Так, отче», «Нi, брате». Видно було, що їх лякає й напружує ота застiльна студитська лагiднiсть i веселiсть, що вони почувають себе страх як нiяково i не знають, як же їм поводитись з тими звеселiлими господарями-бороданями. Впадала в очi рiзнiсть церковного одягу василiян i студитiв. Студитськi широкi ряси i рукави давали свободу рухiв i нескутiсть у спiлкуваннi; студити ковтали велетенськi окрайцi хлiба, i в їхнiх бородах застрягали крихти i риб’ячi кiстки. Набивши роти їжею, студити завзято сперечалися мiж собою про те, скiльки єпископiв брало участь у II Константинопольському Соборi, i про те, яка широка повинна бути справжня грецька ряса. А ¶абiти василiян були тiснi i строгi — василiяни сумно свiтили своїми поголеними обличчями, вiйськовими зачiсками i новенькими окулярами, i над їхнiм столом (чи то пак частиною стола) панувала дисциплiнована тиша. І от тодi я зрозумiв, що бачу перед собою два полюси Галичини. Строга дисциплiна i порядок, наука,
Захiд i сум нездiйсненої широти-веселости — i розкуйовдженiсть, ненавченiсть, глибока пошукова духовнiсть, що пливе з землi i неба. Схiд i Захiд, якi запрошують один одного на вiдпустовий обiд i потаємно подобаються одне одному (колись я розповiм, як я побував на вiдпустi у василiян). Чернець-селянин, що велично йде собi курною сiльською дорогою, i сумний погляд чистеньких василiянських окулярiв... Коли я повернувся вранцi до Львова, настала вже недiля. Ранковi шиби наповнювали мене радiстю сонця, нового дня i свiтлої ходи цим дивним мiстом. У церквах iшла ранкова богослужба, i гучномовцi, виставленi з церков для зваблювання парохiян, виспiвували якiсь просто-таки мусульманськi мотиви тропарiв i кондакiв. Я iду цим мусульманським Львовом. Передо мною простягається незвiдане i несподiване його майбутнє буття.
ÄËÒÚÓÚÂÎfl ‚ÒÔÓÏË̇ÂÚ êÛÒÒÓ) Í‡Í Ô‡‚ËÎÓ Ì ·˚‚‡ÂÚ ·ÂÒÍÓÌÙÎËÍÚÌ˚Ï. ꇉË͇θÌ˚È Ò‰‚Ë„ ÓÚ ‡·ÒÓβÚÌÓÈ àÏÔÂËË Í ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÂÒÍÓÈ î‰‡ˆËË ÚÂÏ ·ÓΠ̠ÏÓ„ ·˚Ú¸ ·ÂÁ·ÓÎÂÁÌÂÌÌ˚Ï. à ‚Òfi Ê ÔÓ Í‡ÈÌÂÈ Ï Á‰ÂÒ¸ ‚ˉÂÎË ÔÛÚ¸, ‡ Ì ‡ÔÓ˲, ‚ÓÁÏÓÊÌÛ˛ ‰Ë̇ÏËÍÛ, ‡ Ì ÍÓ‚‡‚˚È ÚÛÔËÍ. 퇄‰Ëfl ÇÓÒÚÓ˜ÌÓÈ Ö‚ÓÔ˚,  ÍÛ„Ë ÍÓÌÙÎËÍÚÓ‚ Ë Ì‡ÒËÎËÈ ÓÚϘÂÌ˚ ÔÂÂÓʉÂÌËÂÏ ÔËÓ‰˚ ‚ÓÈÌ˚, Ëı ÏÛÚ‡ˆËÂÈ. Ç çÓ‚Ó ‚ÂÏfl ̇ ÒÏÂÌÛ Í·ÒÒ˘ÂÒÍÓÈ ÎÓ„ËÍË ÚÂËÚÓˇθÌ˚ı ‚ÓÈÌ, ÍÓ„‰‡ ÛÒÔÂı Ë ÏÓ„Û˘ÂÒÚ‚Ó ËÁÏÂflÎËÒ¸ ‡ÁχÏË Á‡ı‚‡˜ÂÌ˚ı ˜ÛÊËı ÁÂÏÂθ, ‚ÒÚÛÔ‡˛Ú ‚ ÒËÎÛ ÒÓ‚ÒÂÏ ËÌ˚ "‡Îӄ˘Ì˚Â" ‚ˉ˚ ‚ÓÈÌ: ˝ÍÓÌÓÏ˘ÂÒÍËÂ Ë Â‚ÓβˆËÓÌÌ˚Â. Ö˘fi åÓÌÚÂÒ͸ ‚ ËÁ‚ÂÒÚÌ˚ı Ô‡Ò҇ʇı "ÑÛı‡ Á‡ÍÓÌÓ‚" Ó·‡˘‡Î ‚ÌËχÌË ̇ Ô‡‡‰ÓÍÒ˚ "Ì‚ˉËÏ˚ı" ‚ÓÈÌ ·‡ÌÍÓ‚ Ë ÚÓ„Ó‚˚ı ÔÓÚÓ‚ Ô·ÌÂÚ˚. á‡ÚÂÏ íÓÍ‚Ëθ ‚ "ëÚ‡ÓÏ ÂÊËÏÂ Ë ê‚ÓβˆËË" ۂˉÂÎ ÒÔˆËÙËÍÛ Â‚ÓβˆËÓÌÌÓÈ ˝ÔˉÂÏËË ‚ "ÓÚÒÛÚÒÚ‚ËË Û ÌÂfi Ò‚ÓÂÈ ÒÓ·ÒÚ‚ÂÌÌÓÈ ÚÂËÚÓËË" (ÛÌË‚ÂÒ‡ÎËÁÏ Â‚ÓβˆËÓÌÂÓ‚ ¯ÂÎ ÔÓ ÒÚÓÔ‡Ï ‚ÓʉÂÈ ÂÎË„ËÓÁÌ˚ı ‚ÓÈÌ). à, ÛÒÍÓflflÒ¸, ̇ Û·ÂÊ 19 Ë 20 ‚ÂÍÓ‚ ‚ÓβˆËÓÌÌ˚ Òı‚‡ÚÍË ÔÓËÁ‚Ó‰flÚ Ì‡ Ò‚ÂÚ ËÌÓÈ Ì·˚‚‡Î˚È ÚËÔ ‚ÓÈÌ˚. å˚ Ì ̇ıÓ‰ËÏ ÔÓÌflÚËfl "‚ÌÛÚÂÌÌÂÈ ‚ÓÈÌ˚" Û Ñ‡„ÓχÌÓ‚‡, ëÓÎÓ‚¸Â‚‡ ËÎË Ëı ÒÓ‚ÂÏÂÌÌËÍÓ‚ ̇ á‡Ô‡‰Â. (9) çÓ ‚ÓÔÓÒ Ì ҂ӉËÚÒfl Í ‚˚‡·ÓÚÍ ÍÓ̈ÂÔÚ‡. ç‡ÒÚÓfl˘ËÈ ‚ÓÔÓÒ ÔÂʉ ‚ÒÂ„Ó Á‡Ú‡„Ë‚‡ÂÚ ÚÓÚ „ÓËÁÓÌÚ ÓÔËÒ‡ÌËfl Ë ‡Ì‡ÎËÁ‡ Ì·˚‚‡ÎÓÈ "‚ÓÈÌ˚ ̇‚˚‚ÓÓÚ", „‰Â ÒÏÛÚÌÓÒÚ¸, ÌÂflÒÌÓÒÚ¸, Á‡Í˚ÚÓÒÚ¸ Ò‡ÏÓ„Ó ÙÂÌÓÏÂ̇ Á‡ÚÂÏÌflÂÚ Ï˚Òθ Ó ÌfiÏ, ÔÓ ÒÛ˘ÂÒÚ‚Û ÔÂÔflÚÒÚ‚ÛÂÚ ÓÒÏ˚ÒÎÂÌ˲ Ë Ú‡ÍËÏ Ó·‡ÁÓÏ ‰Â·ÂÚ Ó‰ÌÓÈ ËÁ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌ˚ı ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍ Â„Ó ÌÂÔÓ‰ÛχÌÌÓÒÚ¸ (ÒÏ.1). (10)
4.艂ÂÒÚËfl Ó Ì‡ÒÚÛÔÎÂÌËË ‚Â͇ "ÔË̈ËÔˇθÌ˚ı ˉÂÈÌ˚ı ‚ÓÈÌ" ÒÓ‰ÂʇÚÒfl Ì ÚÓθÍÓ ‚ ËÁ‚ÂÒÚÌ˚ı Ô‰Ò͇Á‡ÌËflı çˈ¯Â Ó 20-Ï ÒÚÓÎÂÚËË, ÌÓ Ë ‚ Á‡·˚Ú˚ı ̇·Î˛‰ÂÌËflı Ó ıӉ ‚ÓÂÌÌ˚ı ÒÓ·˚ÚËÈ, Á‡‚¯‡˛˘Ëı ‚ÂÍ ÔÓ„ÂÒÒ‡, 19-È: "ÖÒÎË ·˚ ¢fi ÍÚÓ-ÌË·ÛÚ¸ ÒÓÏÌ‚‡ÎÒfl ‚ ÚÓÏ, ˜ÚÓ Ì‡ ŇÎ͇ÌÒÍÓÏ ÔÓÎÛÓÒÚÓ‚Â êÓÒÒËË ÚÛ‰ÌÓ ‚ÂÒÚË ‚ÓÈÌÛ ÚÓθÍÓ Í‡Í ‚ÓÈÌÛ, ‡ Ì ‚ÓÈÌÛ ËÁ-Á‡ flÒÌÓ ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌ˚ı ÔË̈ËÔÓ‚ Ò‚Ó·Ó‰˚ ̇ˆËÓ̇θÌÓÈ, ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍÓÈ, ÒӈˇθÌÓÈ, Ú.Â. ‚ÓÈÌÛ ËÏÂÌÌÓ Â‚ÓβˆËÓÌÌÛ˛, ÚÓ ‰ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ·˚ÎÓ ·˚ ÌÂÏÌÓ„Ó ‚ÌËχÌËfl Í ÚÓÈ ÓÎË, ÍÓÚÓÛ˛ Ï˚ÒÎËÚ Ò˚„‡Ú¸ Ë Ë„‡ÂÚ ‚ Ú˜ÂÌËË ‚ÒÂ„Ó 19 ‚Â͇ Ä‚ÒÚËfl ‚ ‚ÓÒÚÓ˜ÌÓÏ ‚ÓÔÓÒÂ, ˜ÚÓ·˚ ËÏÂÚ¸ ˝ÚÓ." (11) ê‡Á΢ˠÏÂÊ‰Û "Ó·˚˜ÌÓÈ ‚ÓÈÌÓÈ" Ò Ó‰ÌÓÈ ÒÚÓÓÌ˚, ‡ Ò ‰Û„ÓÈ — "‚ÓÈÌÓÈ ËÁ-Á‡ ÔË̈ËÔÓ‚", ‚ ‰‡ÌÌÓÏ ÒÎÛ˜‡Â ÒÓ‚ÒÂÏ Ì ÚÂÓÂÚ˘ÂÒ͇fl ‡·Òڇ͈Ëfl. í‡ÍÓ ‡Á΢ˠÛ͇Á˚‚‡ÂÚ Ì‡ ËÒÚÓ˘ÂÒÍË ÍÓÌÍÂÚÌÓÂ, Ô‡ÍÚ˘ÂÒÍÓ ÔÂÔflÚÒÚ‚ËÂ, ‚ ÍÓÚÓÓ ÛÔˇÂÚÒfl ‚‰ÂÌË ÛÊ ‡Á‚flÁ‡ÌÌÓÈ ‚ÓÈÌ˚. åÓÚË‚˚ ‚ÓÈÌ˚ ‚Ò„‰‡ ÚÂÒÌÓ Ò‚flÁ‡Ì˚ Ò "‰ÛıÓÏ ‚ÂÏÂÌË" Ë ‚˚ÌÛʉÂÌ˚ ÚÂÔ¸ ÏÂÌflÚ¸Òfl ‚ÏÂÒÚÂ Ò ÌËÏ. åÓÚË‚ ÍÓÌÙÂÒÒËÓ̇θÌÓÈ ‚ÓÈÌ˚ ("ÔÓÚË‚ Ó͇flÌÌ˚ı ÏÛÒÛθχÌ") ‚˚ÌÛʉÂÌ ÔÂÂÔÎÂÚ‡Ú¸Òfl Ò ÏÓÚË‚ÓÏ Î˷‡θÌÓ-ÔÓ„ÂÒÒËÒÚÒÍÓÈ ‚ÓÈÌ˚ ("Á‡ ÓÒ‚Ó·ÓʉÂÌËÂ Ë ÍÓÌÒÚËÚÛˆË˛ ÔÓ‡·Ó˘ÂÌÌ˚ı ̇Ӊӂ"). ü‚̇fl ‡ÁÌÓÓ‰ÌÓÒÚ¸ ˝ÚËı ÏÓÚË‚Ó‚, ‚‡Ê‰‡ Ëı ÒÚÓÓÌÌËÍÓ‚ Óڇʇ˛Ú ËÒ˜ÂÔ‡ÌÌÓÒÚ¸ ÌÂÒÓÏÌÂÌÌ˚ı, ̉‚ÛÒÏ˚ÒÎÂÌÌ˚ı ÂÁÓÌÓ‚ ΄ËÚËχˆËË Ì‡Ô‡‰ÂÌËfl. èÓ˝ÚÓÏÛ ‡Ì‡ÎËÁ ч„ÓχÌÓ‚‡ ÒÓÒ‰ÓÚÓ˜ÂÌ Ì‡ ‚˚fl‚ÎÂÌËË ËÒıÓ‰ÌÓÈ ÔÓÚË‚Ó˜˂ÓÒÚË ÔÓÌflÚËÈ, ‚Òfi ·ÓΠӂ·‰Â‚‡˛˘Ëı „ÓÎÓ‚‡ÏË Â‚ÓÔÂȈ‚:
72
äéçëíÄçíàç ëàÉéÇ. åìíÄñàü “ÇçÖòçÖâ Çéâçõ“ à èéãàíàóÖëäÄü íÖéêàü
å.ÑêÄÉéåÄçéÇÄ
éãÖäëÄçÑêÄ
Ç Ä Ç à ã é ç äêàÇéêìóäé
(ÛË‚ÓÍ Á ÔÓÂÏË)
Ï¥Òflˆ¸ ‰Ë‚Ë‚Òfl ̇ ÌÂ·Ó ÏÓ ‰Ë‚ËÎÓÒfl ̇ ÁÓ¥ ‚¥Ú „Ó¥‚ ¥ „‡ÒË‚ ÁÓ¥ ¥ Ï¥Òflˆ¸ „Ó¥‚ ¥ „‡ÒË‚ ÁÓ¥ ¥ Ï¥Òflˆ¸ ÌÓÒË‚ ÚÓ ‰Ó ‚Ó‰Ë ÚÓ ‰Ó Á¥ÍË „ÓÒÚÓ„Ó ·Óβ ÌÓ˜¥ ˜Ë ‚¥‰ ͇ÒË ˜Ë ‚¥‰ ÒÏÂÚË ÏÓfl ‚ „ÓÎÓÏÛ ÈÏÂÌÌ¥ ‚ÓÎ¥ Ì·‡ „ÓÎÓÒÛ ÒÓ̈fl ‰Â ÁÓ¥ „Ó¥ÎË Í‡ÒÓ˛ ÒÏÂÚË ‰ÓÎ¥ Ó˜¥ ÁÓ¥ÎË ÓÒÓ˛ ·ÓÎ¥ Ì·‡ ¥ ÒÓ̈fl ÏÓfl ‚¥Ú ‰Ë‚Ë‚Òfl ̇ ÁÓ¥ ÒÏÂÚ˛ ÏÓfl ¥ Ì·‡ ‰ÓÎ¥ ÈÏÂÌÌfl ‚ÓÎ¥ ·Óβ ÒÓ̈fl
"Ò‡ÏÓ ÔÓÌflÚË ëӈˇθ̇fl ê‚ÓβˆËfl Ì ËÏÂÂÚ ÒÏ˚Ò·, ÂÒÎË ÔÓÌËχڸ ÒÎÓ‚Ó Â‚ÓβˆËfl ‚ Ó·˚˜ÌÓÏ Á̇˜ÂÌËË: „‡Ê‰‡ÌÒÍÓÈ ‚ÓÈÌ˚"... ê‚ÓβˆËfl, ‚ÓÓÛÊÂÌÌÓ ‚ÓÒÒÚ‡ÌË ËÁ‚ÂÒÚÌÓ„Ó ÏÂ̸¯ËÌÒÚ‚‡ (·Óθ¯ËÌÒÚ‚Û ÌÂ˜Â„Ó ‚ÓÒÒÚ‡‚‡Ú¸), ÂÒÚ¸ ÔÓÌflÚË ÍÛ„‡ ÓÚÌÓ¯ÂÌËÈ ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍËı, „ÓÒÛ‰‡ÒÚ‚ÂÌÌ˚ı Ë Ú‡Ï ËÏÂÂÚ ÔÓÎÌ˚È ÒÏ˚ÒÎ, Ë·Ó ËÁ‚ÂÒÚÌÓ„Ó ÏÂ̸¯ËÌÒÚ‚‡ ·˚‚‡ÂÚ ‰ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ‰Îfl ÌËÒÔÓ‚ÂÊÂÌËfl ‰‡ÌÌÓ„Ó ‚̯ÌÂ„Ó „ÓÒÛ‰‡ÒÚ‚ÂÌÌÓ„Ó ÒÚÓfl Ë ÛÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌËfl ‰Û„Ó„Ó, ıÓÚfl Ì ‚Ò„‰‡ ·˚‚‡ÂÚ ‰ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ‰Îfl ÛÔÓ˜ÂÌËfl „Ó. çÓ ˜ÚÓ ÏÓÊÂÚ Ò‰Â·ڸ ͇ÍÓÂ-ÎË·Ó ÏÂ̸¯ËÌÒÚ‚Ó ‚ Ú‡ÍÓÏ ‰ÂÎÂ, Í‡Í ÛÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌË ӷ˘Â„Ó ÔÓθÁÓ‚‡ÌËfl ËÏÛ˘ÂÒÚ‚‡ÏË, ÚÂ·Û˛˘Â„Ó ‰Ó·Ó‚ÓθÌÓ„Ó Òӄ·¯ÂÌËfl Ë ‚˚ÒÓÍÓ„Ó Ì‡‚ÒÚ‚ÂÌÌÓ„Ó ‡Á‚ËÚËfl ÓÚ Ó„ÓÏÌÓ„Ó ·Óθ¯ËÌÒÚ‚‡ ̇ÒÂÎÂÌËfl?! ÚÛÚ Ë Ì ӘÂ̸ ÍÛÔÌÓ ·Óθ¯ËÌÒÚ‚Ó Ì ‰ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ."(12) óÂ„Ó ÒÚÓËÚ "‚ÓÓÛÊÂÌÌÓ ÏÂ̸¯ËÌÒÚ‚Ó" ч„ÓχÌÓ‚ ÛÒÔÂÎ ÛÁ̇ڸ ËÁÌÛÚË Á‡ „Ó‰˚ ÔÓÎËÚ˝ÏË„‡ˆËË. á‰ÂÒ¸ ÓÌ Ó͇Á‡ÎÒfl ‚ Ò‰ ·ÓˆÓ‚, ÍÓÚÓ˚ ÁÂ͇θÌÓ ÔÓÚË‚ÓÔÓÒÚ‡‚ËÎË ·˛Ó͇Ú˘ÂÒÍÓÈ "ˆÂÌÚ‡ÎËÁ‡ˆËË" ëÚ‡Ó„Ó êÂÊËχ — ·Ó‚ÓÈ ˆÂÌÚ‡ÎËÁÏ ÚÂÓËÒÚ˘ÂÒÍËı „ÛÔÔ. äËÚËÍ (‡ÌÚË)ˆÂÌÚ‡ÎËÒÚÒÍÓÈ ÒÚÛÍÚÛ˚ ÔÓ‰ÎËÌÌÓÈ ÔÒËıÓÎÓ„ËË Ë Ô‡ÍÚËÍË Ñ‡„ÓχÌÓ‚ ÔÓÒ‚fl˘‡ÂÚ ÓÚ‰ÂθÌ˚ ‡·ÓÚ˚, Í ÍÓÚÓ˚Ï ‚˚ÌÛʉÂÌ˚ ÔËÒÎۯ˂‡Ú¸Òfl ÎˉÂ˚ "ç‡Ó‰ÌÓÈ ‚ÓÎË" ÜÂÎfl·Ó‚ Ë èÎÂı‡ÌÓ‚.(13) á‡ÚÂÏ ãÂÌËÌ ·Û‰ÂÚ ˜ÎÂÌ‡Ï Ô‡ÚËË ÌÓ‚Ó„Ó ÚËÔ‡ "Á‡Ô¢‡Ú¸" ч„ÓχÌÓ‚‡, ÓÍÓ̘‡ÚÂθÌÓ Á‡ÔÛÚ‡‚¯Â„Ó Ò‚ÓÂÈ ÍËÚËÍÓÈ Ï‡ÍÒËÒÚÒÍÓ ÔÓÌËχÌË ÔË̈ËÔ‡ "‰ÂÏÓ͇Ú˘ÂÒÍÓ„Ó ˆÂÌÚ‡ÎËÁχ". åÓ„ÎÓ ÎË ·˚Ú¸ ËÌ˚Ï ÓÚÌÓ¯ÂÌËÂ Í Á‡ÍÓÌÓÔÓÒÎÛ¯ÌÓÏÛ Û˜fiÌÓÏÛ, Á‡fl‚Îfl‚¯ÂÏÛ Ó ÚÓÏ, ˜ÚÓ ‚ ̇ÒÚÓfl˘ÂÈ
ÒËÚÛ‡ˆËË Òӄ·¯ÂÌË "ÏÂÊ‰Û Î˷‡·ÏË Ì ÚÓθÍÓ ËÁ ÒÓ·ÒÚ‚ÂÌÌËÍÓ‚, ÌÓ Ë Î˛‰ÂÈ Ò‚Ó·Ó‰Ì˚ı ÔÓÙÂÒËÈ, Ë ÏÂÊ‰Û ÒӈˇÎËÒÚ‡ÏË ‚ êÓÒÒËË Ì‚ÓÁÏÓÊÌÓ ‰Ó ÚÂı ÔÓ, ÔÓ͇ ÔÓÒΉÌË ·Û‰ÛÚ Ì‡Òڇ˂‡Ú¸ ̇ ·ÓΠËÎË ÏÂÌË ÌÂÔÓÒ‰ÒÚ‚ÂÌÌÓÏ ÔËÏÂÌÂÌËË ÍÓÏÏÛÌËÒÚ˘ÂÒÍÓ„Ó Ë‰Â‡Î‡ Ë ÔË ˝ÚÓÏ, ‚˚ÒÚ‡‚Îflfl ̇ ‚ˉ Ò‚Ó ËÏfl ÒӈˇθÌ˚ı ‚ÓβˆËÓÌÂÓ‚, ·Û‰ÛÚ Ó·Ì‡ÛÊË‚‡Ú¸ Ê·ÌË ÔËÏÂÌËÚ¸ ˝ÚÓÚ Ë‰Â‡Î ÌÂÔÓÒ‰ÒÚ‚ÂÌÌÓ ÔÛÚfiÏ „‡Ê‰‡ÌÒÍÓÈ ‚ÓÈÌ˚." (14) 5. àÁ̇Ì͇ "‚̯ÌÂÈ ‚ÓÈÌ˚" ÔÓflÒÌflÂÚÒfl Ò ÌÓ‚ÓÈ ÒËÎÓÈ, ÍÓ„‰‡ ÛÊ ÔÓÒΠÁ‡‚¯ÂÌËfl ÛÒÒÍÓ-ÚÛˆÍÓÈ ÍÓÏÔ‡ÌËË fl‰ ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍËı Û·ËÈÒÚ‚ ‚ΘfiÚ Á‡ ÒÓ·Ó˛ Ó·˙fl‚ÎÂÌË êÓÒÒËË Ì‡ ‚ÓÂÌÌÓÏ ÔÓÎÓÊÂÌËË. èÓÎËÚ˘ÂÒ͇fl ‡„ÂÒÒËfl Ó·‡˘‡ÂÚÒfl ‚Ó‚ÌÛÚ¸ ÒÚ‡Ì˚, Ë ıÓ‰ ˝ÚÓ„Ó Ó·‡˘ÂÌËfl ÔÓÒÎÂÊË‚‡ÂÚÒfl ‚ ÒÚ‡Ú¸flı "íÂÓËÁÏ Ë Ò‚Ó·Ó‰‡", "Å˚ÎÓ ·˚ ·ÓÎÓÚÓ, ‡ ˜ÂÚË ·Û‰ÛÚ", "óËÒÚÓ ‰ÂÎÓ Ú·ÛÂÚ ˜ËÒÚ˚ı Ò‰ÒÚ‚" Ë ‰. ÇÓÈ̇ Ú‡ÈÌÓÈ ÔÓÎˈËË Ò „‡Ê‰‡ÌÒÍËÏ Ó·˘ÂÒÚ‚ÓÏ ÚÓθÍÓ ÏÓ·ËÎËÁÛÂÚ ÌÓ‚˚ı "‚‡„Ó‚ Ó·˘ÂÒÚ‚ÂÌÌÓ„Ó ÔÓfl‰Í‡". ãËÌËË ÙÓÌÚÓ‚, ÔÂÂÂÁ‡˛˘Ëı Ó·˘ÂÒÚ‚Ó Ô‚‡˘‡˛Ú Â„Ó ‚ ÌÂÔËÁ̇˛˘ËÈ ˜ÂÎӂ˜ÂÒÍËı Á‡ÍÓÌÓ‚ ··ËËÌÚ. Ç Ú‡ÍÓÏ ÔÓÒÚ‡ÌÒÚ‚Â ‰‡„ÓχÌÓ‚ÒÍËÈ ÎÂÈÚÏÓÚË‚ "ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍÓÈ Ò‚Ó·Ó‰˚" ‚˚„Îfl‰ËÚ ·ÂÎ˚Ï Ù·„ÓÏ Ë˘Û˘Â„Ó ÔÂÂÏËËfl ԇ·ÏÂÌÚ‡Ëfl. çÂÓÚÎÓÊÌ˚ Ú·ӂ‡ÌËfl Ò‚Ó‰flÚÒfl ‚ minimum: 1) çÂÔËÍÓÒÌÓ‚ÂÌÌÓÒÚ¸ Îˈ‡ Ë ÊËÎˢ‡ ‰Îfl ÔÓÎˈËË. 2) çÂÔËÍÓÒÌÓ‚ÂÌÌÓÒÚ¸ ‚ÒÂı ̇ˆËÓ̇θÌÓÒÚÂÈ ‚ ˜‡ÒÚÌÓÈ Ë ÔÛ·Î˘ÌÓÈ ÊËÁÌË (‚ ¯ÍÓ·ı, ÒÛ‰‡ı Ë Ú.‰.) 3) ë‚Ó·Ó‰‡ Ë ‡‚ÌÓÔ‡‚Ë ‰Îfl ‚ÒÂı ‚ÂÓËÒÔӂ‰‡ÌËÈ. 4) ë‚Ó·Ó‰‡ Ô˜‡ÚË, Ó·Û˜ÂÌËfl, ÒıÓ‰ÓÍ Ë Ó·˘ÂÒÚ‚.
73
äéçëíÄçíàç ëàÉéÇ. åìíÄñàü “ÇçÖòçÖâ Çéâçõ“ à èéãàíàóÖëäÄü íÖéêàü
____ ÔËÈ‰Â¯Ì¥È ·Ó„ ‰ÓÓ„Ë ÔÓβ·Ë‚ ӷ΢˜fl ‚˜Ӈ ¥Á ‰Â‚‡ „Ó‰ËÌË Ï¥Òflˆfl ̇ Òˆ¥ ӷ΢˜fl ÏÛÁËÍË Ì‡ ÒÓ̈¥ ÚÂÔ Î˯Ë·Òfl ‚ÂÒ̇ ÍÓÎË ÏÛÁË͇ Ì ̇Òڇ· ӷ΢˜flÏ ÓÒÂÌË ‡ Î˯ Ô¥¯Î‡ ÒÓ·¥ ‚ ÍÓÎË¯Ì˛ Á¥ÍÛ ‰ÓÓ„Ë Ï¥Òflˆfl Û Ò‚¥Ú ÔËÈ‰Â¯Ì¸Ó„Ó flÚÛÌÍÛ Ì·‡ ‚¥‰ ·¥ÎÓª ÊÛ·Ë ‰Â‚ Û Ò‚¥ÚÎ¥ Á ÚÛ„Ó˛ β‰ÂÈ Á‡ ÒÏÂÚ˛ ‚‰Û„ ÓÔ¥ÒÎfl ÔÂ¯Ó„Ó Á·‡„ÌÂÌÌfl Î¥Ú‡ ÔÓ Ô¥ÒÌ¥ ‰Â‚‡ flÚÛÌÍÛ ÒÏÂÚË ‚¥‰ β‰ÂÈ Á‡ ÚÂÚ¥Ï Ò‚¥ÚÓÏ ‚ˉÌÓÚË ‰ÛÏË Ì·‡ ÏÛÍË ‚¥‰ ÏÛÁËÍË Ó·Î˘˜fl Òˆfl ̇ ‰Û„¥Ï Ò‚¥Ú¥ ‰Â‚ ‚ ÊÛ·¥ Á·‡„ÌÂÌÌfl ÏÛÁËÍË Ó·Î˘˜flÏ Á ‚¥ÒÚ˛ ÁËÏË Ì‡ ÎËÒÚ¥ ‰Â‚‡ ‚ ÔËÈ‰Â¯Ì¥È ‰ÛÏ¥ Á ‰Û¯Â˛ Ì·‡ ‰Ó ÚÂÚ¸Óª ıÓ‰Ë ÒÏÂÚË Ì‡ ‰Û¯Û ‰Â‚‡ ÔÓ ÏÛÁˈ¥ ÒÏÂÍÛ ‰ÛÏË (Òˆfl) ‚Ó‰‡ ̇„ÓÎÓÒË· ÏÓfl ̇ ·¥ÎÛ Ô¥ÒÂ̸ÍÛ ÓÒË ÍÓÎË ÏË ÔÓÔÎË‚‡ÎË ÁÓ¥ ¥ ÔÓÔ‡‰‡ÎË Ì‡ ‚Ó‰¥ ¥ ÓÁÛÏ¥ÎË Ú¥Î¸ÍË „ÓË Ú‡ ÒËÌ˛ „ÓÎÓ‚Û ‰Û¯¥ ‚ ̇‰¥ª „¥ÍÓÚË ÓÒË Ì‡ ÒË‚¥Ï „ÓÎÓÒ¥ Ô‡‰¥ÌÌfl ̇‰¥ª ‰Ó˘ ‚ˉ¥ÌÌfl ÏËÚ¥ ̇ ÏÓ¥ ¥ÏÂÌË ÓÒË Á ‚Ó‰Ó˛ ̇ Ô‡‰¥ÌÌfl Á „ÓË Ì‡ „ÓÎÓÒ ÒÓ̈fl ÔÓ ÒË‚¥È „ÓÎÓ‚¥ ‚ˉ¥ÌÌfl ̇‰¥ª (‚Ó‰Ó˛) _____
å.ÑêÄÉéåÄçéÇÄ
5) ë‡ÏÓÛÔ‡‚ÎÂÌË ӷ˘ËÌ, ÁÂÏÒÚ‚ Ë Ó·Î‡ÒÚÂÈ. 6) áÂÏÒÍËÈ ÒÓ·Ó Ë ÓÚ‚ÂÚÒÚ‚ÂÌÌÓÒÚ¸ Ô‰ ÌËÏ Ë Ô‰ ÒÛ‰ÓÏ ‚ÒÂı ˜ËÌÓ‚ÌËÍÓ‚.(15) ᇠڇÍË ÔÓÂÍÚ˚ ‡‚ÚÓ‡ Ì ʇÎÛÂÚ Ì ÚÓθÍÓ Ô‡‚‡fl ÔÂÒÒ‡, ÌÓ Ë Î‚‡fl. Raison du parti Í‡Í Ë raison d'etat ̇ıÓ‰flÚ ÌÂÔË΢ÌÓÈ ÔÓ‰Ó·ÌÛ˛ "ÂÂÒ¸ ÍÓÌÒÚËÚÛ‡ÎËÁχ". éÊÂÒÚÓ˜ÂÌË ӷÂËı ÒÚÓÓÌ ‚Ó ‚Á‡ËÏÌÓÏ ÚÂÓ ԇÍÚ˘ÂÒÍË Ì ÓÒÚ‡‚ÎflÂÚ ÏÂÒÚ‡ ‰Îfl ÔËÁ̇ÌËfl Á‡ÍÓÌÌ˚ı ÔÛÚÂÈ ÔÂÓ·‡ÁÓ‚‡ÌËÈ. (16) ëÛ˘ÂÒÚ‚Ó‚‡ÎË ÎË ÓÌË Â˘Â ÔÛÒÚ¸ Í‡Í ÓÚÍ˚Ú‡fl ‚ÓÁÏÓÊÌÓÒÚ¸? àÎË Ï˚ÒÎË Ñ‡„ÓχÌÓ‚‡ ·˚ÎË ÛÊ ÌÂÒ‚Ó‚ÂÏÂÌÌ˚ÏË ( ÌÂÒÏÓÚfl ̇ ¯ËÚÂθÌÓ ÒÚÂÏÎÂÌË ˝ÚÓ„Ó ÔÓÙÂÒÒÓ‡ ‚ÒÂÏËÌÓÈ ËÒÚÓËË äË‚ÒÍÓ„Ó ÛÌË‚ÂÒËÚÂÚ‡ „Ó‚ÓËÚ¸ ËÏÂÌÌÓ ÒÓ Ò‚ÓËÏ ‚ÂÏÂÌÂÏ ‚Ò¸fiÁ)? 6. á‡Ï˚͇fl ÔÓÒÚ‡ÌÓ‚ÍÛ ÔÂ‚Ó„Ó ÍÛ„‡ ‚ÓÔÓÒÓ‚ ̇Ϙ‡ÂÏÓÈ Á‰ÂÒ¸ ÚÂÏ˚, ÌÂθÁfl Ó·ÓÈÚË ÏÓΘ‡ÌËÂÏ ÔÓ·ÎÂÏÛ „ÎÛ·ËÌ˚ Ë Ò‚ÓÈÒÚ‚ Ïˇ, ̇ۯ‡ÂÏÓ„Ó Í‡Í ‚̯ÌÂÈ ‚ÓÈÌÓÈ, Ú‡Í Ë ‚ÌÛÚÂÌÌÂÈ. Ç ÒÎÓ‚‡Â ˝ÔÓıË Ó˜Â‚˚‰ÌÓ ÔÂӷ·‰‡ÌË ‚ÓËÌÒÚ‚ÂÌÌ˚ı ‚˚‡ÊÂÌËÈ Ë ‚ÓËÌÒÍÓ„Ó Ê‡„Ó̇ ̇‰ flÁ˚ÍÓÏ ÔËÏËÂÌËfl. ч Ë flÁ˚Í ˝ÚÓÚ ÛÊ Ì ÒÎÛ¯‡ÎÒfl Ò‡ÏËı ÏËÓڂӈ‚: "ë‚fl˘ÂÌÌ˚Ï ÒÎÓ‚ÓÏ "ÏË" Ú‡Í ÁÎÓÛÔÓÚ·Îfl˛Ú ÒÓ ‚ÂÏfiÌ Á̇ÏÂÌËÚÓ„Ó "L'impire c'est la paix" (‚ ÔÓÒΉÌ ‚ÂÏfl ÌË Ó‰Ì‡ ˜¸ ‚ ÔÓθÁÛ Û‚Â΢ÂÌËfl ‡ÏËÈ Ë ‚ÓÂÌÌÓ„Ó ·˛‰ÊÂÚ‡ ‚ ‚ÓÔÂÈÒÍËı ԇ·ÏÂÌÚ‡ı Ì ӷıÓ‰ËÚÒfl ·ÂÁ ԇ̄ËË͇ ÏËÛ), — ˜ÚÓ ÛÊ ӉÌÓ ÔÓËÁÌÂÒÂÌË ÒÎÓ‚‡ "ÏË" Á‡ÒÚ‡‚ÎflÂÚ ÏËÌ˚ı β‰ÂÈ ‰Ó‚ÓθÌÓ ÔÓ‰ÓÁËÚÂθÌÓ ÓÒχÚË‚‡ÚËÒfl." (17) ÇıÓʉÂÌË "ÒÏÛÚ˚" ‚Ó ‚ÌÛÚÂÌÌË ÔÓÒÚ‡ÌÒÚ‚‡ ÒÚ‡Ì˚,
„ÓÓ‰‡, ‰Óχ, ˉËÓÏ˚, Ûχ Á‡Ú‡„Ë‚‡ÂÚ Ì‡Ë·ÓΠÛflÁ‚ËÏ˚Â, Á‡·˚‚‡˛˘ËÂ Ó ÏË ÒÚÓÓÌ˚ ˜ÂÎÓ‚Â͇ Ë ‡‰Ë͇ÎËÁÛÂÚ ‰‡„ÓχÌÓ‚ÒÍËÈ ‚ÓÔÓÒ: Í‡Í ÒÓÔÓÚË‚ÎflÚ¸Òfl χÒÒË‚ÌÓÈ ÚÓÚ‡ÎËÁËÛ˛˘ÂÈ ÒÍÎÓÌÌÓÒÚË ÒÓ‚ÂÏÂÌÌÓÈ ËÒÚÓËË Í ÓÔÓÍˉ˚‚‡Ì˲ ÂÒÚÂÒÚ‚ÂÌÌÓ„Ó ÓÚÌÓ¯ÂÌËfl ‚¢ÂÈ Ë Ô‚‡˘ÂÌ˲ ‚ÌÛÚÂÌÌÂÈ ÔÓÎËÚËÍË ‚ ÔÓ‰ÓÎÊÂÌË ‚̯ÌÂÈ, Ë Ó·ÂËı — ‚ ÔÓ‰ÓÎÊÂÌË ‚ÓÈÌ˚?
äË‚, 1995
1. ëÏ. Aron R. Penser la guerre, Clausewitz, Paris, Ed. Gallimard, 1976 2. é ÓÎË ÌÂψÍÓÈ Ú‡‰ËˆËË Realpolitik Ë ÛÚ‚ÂʉÂÌËË ÔËχڇ ‚̯ÌÂÈ ÔÓÎËÚËÍË Ì‡‰ ‚ÌÛÚÂÌÌÂÈ ‚ ¯ËÓÍÓÏ ÍÓÌÚÂÍÒÚ ‚ÓÂÌÌÓ-ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍËı ÚÂÓËÈ Ë ‰ÓÍÚËÌ. ëÏ. Hassner P., La violence et la paix. De la bombe atomique au nettoyage ethnique, Paris, ed. Esprit, 1995, ÒÚ. 36-38 Ë ‰‡ÎÂÂ. 3. å.è. ч„ÓχÌÓ‚, ÇË·‡ÌÂ, ä˪‚, ãË·¥‰¸, 1991, Ò.249. 4. ibid, 240. 5. Ç ‡·ÓÚ‡ı ˝ÚËı ÒÓ‚ÂÏÂÌÌËÍÓ‚, ËÌÚÂÎÂÍÚۇθÌ˚ı ‡ÌÚËÔÓ‰Ó‚ par Âxellence ÏÓÊÌÓ, ÔÓʇÎÛÈ, Û͇Á‡Ú¸ Î˯¸ ̇ Ó‰ÌÛ Ó·˘Û˛ Ë Á‡‚ÂÚÌÛ˛ ‰Îfl Ó·ÓËı Ï˚Òθ (‚ÓÒıÓ‰fl˘Û˛ Í íÓÍ‚Ëβ): ÔÎÂÏÂÌÌ˚ ‡Ï·ËˆËË ÂÒÚ¸ ˝ÙÙÂÍÚ Ë Ò‰ÒÚ‚Ó ÌË‚ÂÎÎËÓ‚ÍË Ö‚ÓÔ˚, Âfi ÔÓ„ÂÒÒËÛ˛˘Â„Ó Ó‰ÌÓÓ·‡ÁËfl. 6. ibid 7. ibid, Ò. 251. 8. ÒÏ. ÇÓθÌ˚È ÒÓ˛Á — ǥθ̇ ÒÔ¥Î͇, ÜÂÌ‚‡ 1884. ᇠ"Ú‚ÓˆÓÏ Ô‚ÓÈ ÛÒÒÍÓÈ ÍÓÌÒÚËÚÛˆËÓÌÌÓÈ ÚÂÓËË" (Å. äËÒÚflÍË‚ÒÍËÏ) ÒΉӂ‡ÎË
74
äéçëíÄçíàç ëàÉéÇ. åìíÄñàü “ÇçÖòçÖâ Çéâçõ“ à èéãàíàóÖëäÄü íÖéêàü éãÖäëÄçÑêÄ äêàÇéêìóäé. ÇÄÇàãéç
ÒÏ¥πÚ¸Òfl ‰Ë‚Ë̇ ‰Ó˘Û Á‡ıÓ‰ËÚ¸ ÒÓ̈ ‚‰‡ÎËÌ¥ ͇ÔÎË̇ ˜Û‰‡ ‡ ‰Ó˘ ·ÓªÚ¸Òfl ÒÏ¥ıÛ ÔӉ˂ËÚËÒfl Û ‚¥˜¥ ¥ ıËÎËÚ¸Òfl Û ‰‡Î¸ ÏËÒÎ¥ Á‡·ÛÚ ÒÓ̈ ÔÓ Í‡ÔÎËÌ¥ ÏËÒÎ¥ ÔÓÊËÚË ‰‡Î¸ ÏËÚÚ˛ Ú‚Ó¥ÌÌfl ÏËÒÎ¥ Û ‡ª ÒÌÛ ‰Û¯¥ Û ÏËÚ¥ ÒÏ¥ıÛ ‰ÁÂ͇Π¥Á ‰‡Î¥ ‰ÓÎ¥ ‰Ó˘Û ‚ Ó˜‡ı ÏËÒÎ¥ Û ÏËÒÎ¥ Ú‚Ó¥ÌÌfl ‡˛ ‰Îfl ÒÏ¥ıÛ ÊËÚÚfl ‰‡Î¥ ‰Îfl ˜Û‰‡ ͇ÔÍË Ú‚Ó¥ÌÌfl ‡˛ Û ÏËÚ¥ ÏËÒÎ¥ ¥Á ‰‡Î¥ _____ ÁÂÏÎfl Á ÁÂÎÂÌÓ˛ ÁËÏÓ˛ Ú‡‚Ë Á ÓÒÓ˛ ÒË̸Ӫ ÁËÏË ·ÂÁ ÒÓÓÏÛ Ú‡‚Ë ÓÒÚË ÁËÏÓ˛ ÁÂÎÂÌÓ˛ ÓÒÓ˛ ÏËÒÎ¥ ·ÂÁÒÏÂÚfl Î¥Ú̸Ӫ Ô¥‚Ú¥ÌË ‰‚Ó·Ó˛ Òˆfl ÔÓÔ¥‰ ͇ÒÓ˛ ÓÁËÏËÌË ÒÏÂÚË ÔÓ̇‰ ÓÒÓ˛ ÁÂÏÎflÌÓ„Ó ·ÂÁÒÏÂÚfl ÏËÒÎ¥ ÒÓÓÏÛ ÓÒË ÒÏÂÚË ·ÂÁ ÒÓ̈fl ÌÂÁÂÏÌÓª ÓÁËÏËÌË ·Óβ ‚ ‰‚¥ ڥ̥ ÒÓÓÏÛ ·Ó„‡ ÓÒÚË ·ÂÁÒÏÂÚÌÓ˛ ÓÒÓ˛ ˜Â‚ÓÌÓª ÓÁËÏËÌË ÁÓÛ ÁÂÏÎ¥ Á ÁÂÎÂÌÓ˛ β·Ó‚’˛ ÒÏÂÚË Á¥ÓÍ ‰‚Ó·Óβ ÒÓÓÏÛ Ú¥Ì¥ Ó‰ËÌˈ¥ ÒÏÂÚ¥ ÏËÚ¥ ·ÂÁ ÒÓÓÏÛ ÏËÛ ÌÂÁÂÏÌÓª ÒÏÂÚË ·Ó„‡ Á ·ÂÒÏÂÚÌÓ˛ ÓÒÓ˛ ‚¥ÈÌË ÓÒ Ì‡ ÁÂÏÌÓÏÛ ÒÓÓÏ¥ ÓÒÚÛ Ú‡‚ ÁËÏË ‰‚Ó·Óβ Á¥ÓÍ (Òˆfl)
å.ÑêÄÉéåÄçéÇÄ
ÍÓÌÍÛÂÌÚ˚ ·Óθ¯Â‚ËÍÓ‚ — ͇‰ÂÚ˚: "ч„ÓχÌÓ‚ Ô‚˚È ËÁ ÛÒÒÍËı ÔÛ·ÎˈËÒÚÓ‚ ‰‡Î ÛÒÒÍÓÈ ‰ÂÏÓ͇ÚËË ¯ËÓÍÛ˛ Ë flÒÌÛ˛ ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍÛ˛ ÔÓ„‡ÏÏÛ. éÌ Ô‚˚È ÂÁÍÓ Ë ÓÚ˜ÂÚÎË‚Ó Ó·˙flÒÌËÎ ÛÒÒÍÓÏÛ Ó·˘ÂÒÚ‚Û ÒÏ˚ÒÎ Ë Á̇˜ÂÌË ÍÓÌÒÚËÚÛˆËÓÌÌÓ„Ó ÔÓfl‰Í‡ Ë, ‚ ÓÒÓ·ÂÌÌÓÒÚË, ̇˜‡ÎÓ Ò‡ÏÓÛÔ‡‚ÎÂÌËfl." è. ëÚÛ‚Â, Ô‰ËÒÎÓ‚Ë Í: ч„ÓχÌÓ‚ å., ëÓ·‡ÌË ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍËı ÒÓ˜ËÌÂÌËÈ. Paris, 1906. 9. é ·ÂÁÛÒÔ¯Ì˚ı ÔÓÔ˚Ú͇ı ÓÒÏ˚ÒÎËÚ¸ Ô‚˚È „ÂÌӈˉ ‡ÏflÌ 1895 „. ‚ ÔÂÊÌËı ÚÂÏË̇ı ÒÏ. ëÓÎÓ‚¸Â‚ ÇÎ., íË ‡Á„Ó‚Ó‡ Ó ‚ÓÈÌÂ, ÔÓ„ÂÒÒÂ Ë ÍÓ̈ ‚ÒÂÏËÌÓÈ ËÒÚÓËË (1900). 10.ëÛÊÂÌË ‡ÌÚÓÔÓÎӄ˘ÂÒÍËı ÓÒÌÓ‚‡ÌËÈ ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍÓÈ ÙËÎÓÒÓÙËË ˝ÔÓıË ‚˚ÚÂÒÌflÂÚ ËÁ ÔÓÎfl ÁÂÌËfl ÓÔ˚Ú "ç‚ˉËÏÓÈ ·‡ÌË" (Ò Ú‡ÍËÏ Ì‡Á‚‡ÌËÂÏ ‚˚ıÓ‰ËÚ ‚ êÓÒÒËË ‚ 90- „Ó‰˚ 19 ‚Â͇ Ë Ô‰ÒÚ‡‚ÎflÂÚ ÒÓ·ÓÈ ‚˚ÔÓÎÌÂÌÌ˚È Ò‚flÚ˚Ï îÂÓÙ‡ÌÓÏ á‡Ú‚ÓÌËÍÓÏ (1815 — 1894) Ò‚Ó·Ó‰Ì˚È ÔÂÂÒ͇Á „˜ÂÒÍÓÈ ÍÌË„Ë Ò‚. çËÍÓ‰Ëχ ë‚flÚÓ„Óˆ‡ (1748 — 1809), Ô˘ÂÏ „˜ÂÒ͇fl ‚ÂÒËfl fl‚ÎflÂÚÒfl ‚ÓθÌÓÈ ‡‰‡ÔÚ‡ˆËÂÈ ËڇθflÌÒÍÓÈ ÍÌË„Ë ãÓÂÌˆÓ ëÍÛÔÓÎË (1530 — 1610). èÓ‚Ó‰ËÏ˚ Á‰ÂÒ¸ ‡Á„‡Ì˘ÂÌËfl ÓÒÚ‡˛ÚÒfl ‚Ì flÁ˚͇ ÍÓÏÏÂÌÚ‡ÚÓÓ‚ Ú‡ڇ ÚÂÍÛ˘Ëı ‚ÓÂÌÌ˚ı ‰ÂÈÒÚ‚ËÈ. ùÚÓÚ flÁ˚Í ÛÊ ‚˚ÚÂÒÌflÂÚ Ë ÒÎÓ‚‡¸, ÍÓÚÓ˚Ï ÓÚϘÂÌ˚ Ú‡ÍË ԇÏflÚÌËÍË Ò‚ÂÚÒÍÓÈ ÍÛθÚÛ˚, Í‡Í ÔÓËÁÌÂÒfiÌ̇fl ‚ 1861 „Ó‰Û Â˜¸ è.Ñ. ûÍ‚˘‡ (1827 - 1874) "åË Ò ·ÎËÊÌËÏË, Í‡Í ÛÒÎÓ‚Ë ıËÒÚˇÌÒÍÓ„Ó Ó·˘ÂÊËÚËfl", ÒÏ. è.Ñ. ûÍ‚˘, îËÎÓÒÓÙÒÍË ÔÓËÁ‚‰ÂÌËfl, å., ËÁ‰. 臂‰‡, 1990, Ò.351 - 357. 11.ч„ÓχÌÓ‚ å. "ÇÌÛÚÂÌÌ ‡·ÒÚ‚Ó Ë ‚ÓÈ̇ Á‡ ÓÒ‚Ó·ÓʉÂÌËÂ" ‚ Ú.II ëÓ·‡ÌË ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍËı ÒÓ˜ËÌÂÌËÈ, Paris, 1906, ËÁ‰. ÔÓ‰ ‰. è. ëÚÛ‚Â Ë Å. äËÒÚflÍË‚ÒÍÓ„Ó, Ò.90, ÍÛÒË‚ ̇¯. 12.ч„ÓχÌÓ‚ å., 1882, Le Rewolte Ó· ËÎβÁËflı ÍÓÌÒÔˇÚÓÓ‚ Ë Â‚ÓβˆËÓÌÂÓ‚, ibid. Ò.440, ÍÛÒË‚ ̇¯. 13.ëÏ. Ô‰ËÒÎÓ‚Ë Å. äËÒÚflÍË‚ÒÍÓ„Ó "å.è. ч„ÓχÌÓ‚. Ö„Ó ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍË ‚Á„Îfl‰˚, ÎËÚ‡ÚÛ̇fl ‰ÂflÚÂθÌÓÒÚ¸ Ë ÊËÁ̸, Í Ú. I "ñÂÌÚ Ë Ó͇Ë̇" Ë èÓÎËÚ˘ÂÒÍË ÒÓ˜ËÌÂÌËfl ÔÓ‰ ‰. à.å. É‚҇ Ë Å.Ä.
äËÒÚflÍË‚ÒÍÓ„Ó, åÓÒÍ‚‡, 1908 14.ч„ÓχÌÓ‚ å., ÇÓθÌ˚È ÒÓ˛Á, Ò. 75 - 76. 15.ч„ÓχÌÓ‚ å. íÂÓËÁÏ Ë Ò‚Ó·Ó‰‡, ÏÛ‡‚¸Ë Ë ÍÓÓ‚‡, ÜÂÌ‚‡,1880 „., Ò. 9. 16.é ˜‚˚ı ÒÚ‡Ú„Ëflı ÚÂÓËÁχ Ò. Lefort C. La terreur revolutionnaire, in: Essais sur politique, 19 - 20 siecles, Paris, ed. du Seuil, 1986 17.ч„ÓχÌÓ‚ å. ÇÓÒÚӘ̇fl ÔÓÎËÚË͇ ÉÂχÌËË Ë Ó·ÛÒÂÌËÂ, ÚÓÏ I ñÂÌÚ Ë Ó͇ËÌ˚ Ò.7 (Ô‚Ó̇˜‡Î¸Ì‡fl ÔÛ·ÎË͇ˆËfl — "ÇÂÒÚÌËÍ Ö‚ÓÔ˚", 1872).
êÂÁ˛ÏÂ ç‡ ÔÓÓ„Â 20 ‚Â͇ ÔÂÂÒÚ‡ÂÚ ‡·ÓÚ‡Ú¸ ÙÓÏÛ· ä·ÛÁ‚ˈ‡ Ó ‚ÓÈÌÂ, Í‡Í ÔÓ‰ÓÎÊÂÌËË ÔÓÎËÚËÍË ËÌ˚ÏË Ò‰ÒÚ‚‡ÏË. éÚÌÓ¯ÂÌË Ô‚Ӈ˜Ë‚‡ÂÚÒfl. ä‡Í Ë ÔÓ˜ÂÏÛ ‚ÌÛÚÂÌÌflfl ÔÓÎËÚË͇ Ô‚‡˘‡ÂÚÒfl ‚ ÔÓ‰ÓÎÊÂÌË ‚̯ÌÂÈ ÔÓÎËÚËÍË Ë Ó·Â — ‚ ÔÓ‰ÓÎÊÂÌË ‚ÓÈÌ˚? óÚÓ ÔË‚Ó‰ËÚ Í Ëı ‚Á‡ËÏÌÓÏÛ ÔÂÂÓʉÂÌ˲? ÉÓËÁÓÌÚ ˝ÚÓ„Ó ‚ÓÔÓÒ‡ ÒÓÓ·˘‡ÂÚ ÓÒÓ·Û˛ Á̇˜ËÏÓÒÚ¸ ËÒÚÓ˘ÂÒÍÓÏÛ Ò‚Ë‰ÂÚÂθÒÚ‚Û å. ч„ÓχÌÓ‚‡ Ó ÔÛÚflı ÏÛÚ‡ˆËË "‚̯ÌÂÈ ‚ÓÈÌ˚" (ŇÎ͇ÌÒ͇fl ÍÓÏÔ‡ÌËfl, ÒÚÓ΢Ì˚È ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍËÈ ÚÂÓËÁÏ), Â„Ó ‡Ì‡ÎËÁÛ ÒËÏÔÚÓÏÓ‚ „fl‰Û˘ÂÈ "‚ÓÈÌ˚ ̇‚˚‚ÓÓÚ"
75 äéçëíÄçíàç ëàÉéÇ.
åìíÄñàü “ÇçÖòçÖâ Çéâçõ“ à èéãàíàóÖëäÄü íÖéêàü å.ÑêÄÉéåÄçéÇÄ éãÖäëÄçÑêÄ äêàÇéêìóäé. ÇÄÇàãéç
——— ‚¥‰ÌÓÒÌ¥ÒÚ¸ ÌÓ˜¥ ‡·ÒÓβÚ̇ ڥ̸ ¥ÍÓÌË Î˛·Ó‚ ̇ Á·¥Î¸¯ÂÌÌ¥ ڥ̥ ‡ Ú˯‡ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ ‚˜ËÚ¸ ڥ̥ ‡·ÒÓβÚÛ ÌÓ˜¥ ‡ ·Óʇ ¥ÔÓÒÚ‡Ò¸ ¥ÒÚËÌË ÏÓ‚˜ËÚ¸ ‚¥‰ÌÓÒÌÓ ¥ÒÚËÌË ÏÓ‚˜‡ÌÌfl ڥ̥ ̇ ıÂÒÚ¥ Ú˯¥ ÓÁÔ’flÚÚfl ‡·ÒÓβÚÛ ‚¥˜ ̇ ·¥Î¥È ÓÒÂÌ¥ ‡·ÒÓβÚÛ ÒÓ̈fl ¥ ÍÓÎË ÚË ÔÓÒ˯ ڥ̥ ‚¥‰ÌÓÒÌÓ ÓÒÂÌ¥ ·Ó„ „Ó‚ÓËÚ¸ ‡·ÒÓβÚÌÛ ¥ÒÚËÌÛ Ú˯¥ ¥ÏÂÌ¥ ‡·ÒÓβÚÛ ‚¥˜ÌÓÒÚË ‚ β·Ó‚¥ ¥ÒÚËÌË Ì‡ ıÂÒÚ¥ ‚¥‰ÌÓÒÌÓÒÚË Ú˯¥ ¥ ·ÓÊÓ„Ó ‚ËÏËÒÎÛ Ú¥Ì¥ ‚ ڥΥ ‡·ÒÓβÚÛ Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl ÌÓ˜¥ ̇ ÍÓ‚ ÓÁÔ’flÚÚfl ‚¥‰ÌÓÒÌÓÒÚË Ì‡ β·Ó‚ ‡·ÒÓβÚÛ Ó·‡ÁÛ Á „ÓÎÓÒÛ ¥ÒÚËÌË ÔÓÍÎflÚÚfl ‚¥‰ÌÓÒÌÓÒÚ¥ ÏÓÎËÚ‚Ë ¥ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ„Ó ÓÁÔ’flÚÚfl Ú¥ÌÂÈ „ÓÎÓÒÛ ‡·ÒÓβÚÛ Ì‡ ·ÓÊ¥Ï ÔÓÏËÒÎ¥ ‚¥‰ÌÓÒÌÓÒÚË ¥ÏÂÌË ¥ÒÚËÌË ÒÎÓ‚‡ ‚ ‚¥‰ÌÓÒÌÓÒÚË ÌÓ˜¥ ‡·ÒÓβÚÛ ¥ÍÓÌË ÓÁÔ’flÚÚfl Ó·‡ÁÛ Ì‡ Ó˜¥ Á‡˜‡ÚÚfl ÓÁÛÏÛ Ì‡ ÌÓ˜¥ ‚¥‰ÌÓÒÌÓÒÚË ‚¥‰ÌÓÒÌÓ ·Ó„‡ ‚¥‰ÌÓÒÌÓÒÚË ¥ÒÚËÌË ÔÓÍÎflÚÚfl Ó·‡ÁÛ ¥ÒÚËÌË ‚¥‰ÌÓÒÌÓ ‡·ÒÓβÚÛ
(Ù‡„ÏÂÌÚ ÔÓ˝Ï˚)
ü ÄãÖäëÖâ Üàã çÄ èéãÖ èÄêôàäéÇ èéãíÄÇëäéâ ÅàíÇõ
2.4. àÇÄç åÄáÖèÄ à åÄêîÄ äéóìÅÖâ Ç ‰ÓÏ ÒÌÂ‰Ë ÓÒÎË, Ë „ÓÚÓ‚ËÎÒfl ÔË, Ú‡Í ‡ÒÔÓfl‰ËÎÒfl å‡ÁÂÔ‡, ÚÂÚËÈ ‰Â̸ ‚Ó ‰‚ӈ ·Î˛‰‡ ÒÚÓflÎË, Ë ÛÊ ÏÂÌflÎÒfl Ëı Á‡Ô‡ı, Ï˚˜‡ÎË ÍÓÚ˚ ÓÚ Ó·ÊÓÒÚ‚‡ Ë ÌÂÔÓ‰‚ËÊÌÓ ÔÂÂÒÂ͇ÎË Á‡Î˚; ‰Ë˜‡fl, ÔÒ˚ Á‡‰˚ı‡ÎËÒ¸ ÓÚ ÔˢË, ÔÓ‰ ·‚͇ÏË Í‡ÏÂÌÂÎË, Ú¢‡ ıfl˘‡ÏË, ˚·˚ ÎÂʇÎË — ÔÓ͇ Ëı ÛÒ˚ÔÎflÎË, ÓÌË ÔÓ‰ÏÂÚ‡ÎË ı‚ÓÒÚ‡ÏË ‰‚Ó, ÁÂ͇· ̇ÏÓ͇ÎË ‚ Ô‡Û „Ó‚flʸËı ‡Á‚‡ÎÓ‚, ÓÒÚ˚‚‡Î ÛÁ‚‡,
éãÖäëÄçÑêÄ äêàÇéêìóäé.
76
ÇÄÇàãéç
ÓÁÔ’flÚÚfl ‚¥‰ÌÓÒÌÓÒÚË ÒÏÂÚË ¥ÒÚËÌË ÓÁÛÏÛ Ó·‡ÁÛ ‡·ÒÓβÚÛ ‚¥˜ÌÓÒÚË „‡ÏÓÌ¥fl ¥ ÔËıÓ‰ËÚ¸ Ò‚¥Ú ̇ Ó˜¥ ÒÓ̈fl ¥ ÚËı‡ Ô¥ÒÌfl ·‡˜ËÚ¸Òfl ÓÒ¥ ÓÒ‡ ‚¥‰Ô·ÍÛπ Ò‚¥ÚË Í‡Ò¥ ‚¥‰Ò‚¥˜Ûπ Ô·˜¥ ‰ÓÓÁ¥ ¥ ÍÓ‚’˛ ÓÌËÚ¸ Ò¥¥ Ó˜¥ ‚ ‡ÔÚÓ‚ËÈ ‚¥Ú ÓÔ¥‚ÌÓ˜¥ ‰¥‚Ó˜Óª ÊÛ·Ë Á¥Ó˜ÓÍ Ì‡ ÚÂÏÌËÈ ˆ‚¥Ú ÔÓÔ‰ Ó˜ÂÈ ˜‡Ò¥‚ ̇ ·¥Î¥Ï ˛Ì‡ÍÓ‚¥ ÌÓ˜¥ ‚ ‚Ó‰¥ Ò‚¥Ú¥‚ Ï¥Ê ‰Â̸ ¥ Ì¥˜ ÌÓ˜¥ Ï¥Ê ˜‡Ò ¥ ڥ̸ Ó˜ÓÍ Ï¥Ê fl ¥ ÚË ¥ ‰Ó‚„‡ β·Ó‚ ÔÓÓ˜ËÚ¸ ̇ ÁÓ¥ ÍÓ‚¥ ‰ÓÓ„Ë ÌÓ˜¥ Ó Ó˜ÓÍ Ú¥ÌË ‰¥‚Ó˜˜fl ÓÒ ¥ÏÂÌË ÌÓ˜¥ (̇ ÒıÓ‰¥) ______ Á¥ÍÓ‚¥ ÛıË „ÓÎÛ·¥ ¥ ÁÓflÌ¥ ÁÓ¥ „ÓÎÛ·¥‚ ‚ÁÓÛ ‰Û¯
Ú˚Òfl˜Ë ˘ÂÍÓ‚ËÌ ÒÓÎÂÌ˚ı, ÏÓ˜ÂÌ˚ „Û·˚, „‡ÎÛ¯ÍË ËÁ ˚·Ì˚ı ÙËÎÂ, ÎÛÙ‡Ë Ë ÛÏ·ËÌ˚ ‚ „Ë·ÌÓÈ ËÍ ˜ÂÒÚ‚ÂÎË ‚ ‰‚ÓˆÓ‚ÓÈ Ï„ÎÂ; ÔÓÎÍ ÏÛıÓ·Ó‚ ͇‡ÛÎËΠ‰Û, Ë „ÂÚÏ‡Ì ÒÚÛԇΠ‚ ¯‡Ó‚‡‡ı, Í‡Í flÁ˚ÍË, ÍË‚˚ ÚÛˆÍË ‚Ë̇ ÌÓÒËÎË ·ÂÒÒÓÌÌˈÂÈ ÚÂÁ‚˚ ͇Á‡ÍË; ÒÚÓθ ‰Ó΄ÓÌÓÒ˚ Ï˚¯Ë, ˜ÚÓ, ͇Á‡ÎÓÒ¸, ̇ÔÓÎÓ‚ËÌÛ Á‡ÎÂÁÎË ‚ ÍÛθÍË, ‡ÎÂÎË ·ÂÒÒÚ‡¯ÌÓ Ì‡ ÒÓÎ̈ Á‡Í‡ÚÌÓÏ, Ë, ÂÒÎË ÓÚ ÌËı ‚ÂÒÚË Ô‡‡ÎÂÎË, Ï˚ ̇ÚÍÌÂÏÒfl ̇ ͇ÒÌ˚ Ôˆ˚ ‚ ·ÛÚ˚Îflı — Ú‡Í Ê ÒÔÓÍÓÈÌ˚ ÓÌË, Ë Â˘Â: ÒÎÓ‚ÌÓ Ê„Û˜Ë Ôˆ˚ ‚ ÒÚÂÏËÚÂθÌÓÈ ‚Ó‰ÍÂ, ÏÛÚËÎËÒ¸ ҂˜Ì˚ ӄÌË, Ë ·ÛÂÎË ÔË‚ÂÁÂÌÌ˚ ËÁ ÄÙÓ̇ ÎËÏÓÌ˚; ·˚ÎË Ì‡ÒÚÂʸ ÓÚÍ˚Ú˚ ÓÍ̇, Á‡ÚflÌÛÚ˚ ıÓÎÒÚ‡ÏË, Ë Ô˚¯Ì˚ ‚Ò˛‰Û Á‡‚ËÚ˚ ÛÎÂÚ˚, Ë ÛÎÂÚËÍË Ò ıÂÌÓÏ, Ó·ÂÌÛÚ˚ ҇·ÚÌ˚Ï ÎËÒÚÓÏ, Ë ÔÓÒÛ‰˚ — ÌÂÚ ËÏ ˆÂÌ˚!
77
å‡ÁÂÔ‡ ÂÈ „Ó‚ÓËÚ, fl ÌÂ Ë˘Û Ò· ÏÂÒÚ‡ Ú·Â, ÛıÓ‰Ë! äÂÒÌˈ‡ ÍÓ‚¸ ÒÚˇÂÚ Ò Îˈ‡, Ô·ڸ ‡ÁÓ‚‡ÌÓ ÒÁ‡‰Ë éãÖäëÄçÑêÄ äêàÇéêìóäé.
„ÓÎÛ·¥ „ÓÎÓ‚Ë ‰Û¯ ¥ ÁÓÎÓÚÓ „ÓÎÛ·¥‚ Ó˜ÓÍ ·Ó„‡ Á¥Ó˜ÓÍ ‰ÓÎ¥ Í‚¥ÚÓ˜ÓÍ Ì‡ ‚¥ÌÓ˜ÓÍ ÛÍ Ú‡ Ó‰ÌÛ Ì¥ÊÍÛ Í‚¥ÚÓ˜ÓÍ ÒÎ¥Á ÌÓ˜¥ ÛÍ Ó˜ÓÍ Ì‡ ÌÓÊ¥ ÒÌÛ Á¥Ó˜ÓÍ ‰Û¯ ¥Í Ó˜ÓÍ ‰Û¯¥ ÌÓ˜¥ ·Ó„ „ÓÎÓÒË‚ ‚·¥Í „ÓÎÓ‚Ë ‚ ·¥Í ÒË̸-‰Á‚¥Ì ·Ó„ „ÓÎÓÒ¥‚ (Ó˜ÓÍ) ÛÍ-Ó˜ÓÍ „ÓÎÛ·¥‚ ‚ ‰Á‚¥ÌÓ˜ÓÍ Á¥Ó˜ÓÍ _____ ͇ϥ̸ ÏÓËÚ¸ ‚Ó‰Û ÌÓ˜¥ ÏÓflÚ¸ ԇϒflÚ¸ ‚¥Ú χËÚ¸ ‰Û¯Û Ò‚¥ÚÎÓ Ï‡ËÚ¸ ‡‰¥ÒÚ¸ Ï¥Òflˆ¸ χπ ÏÛÍÛ Á‡·ÛÚË ‰Û¯Û ‰Îfl ÏÓÂ̸ ͇ϥÌÌfl ‡˛ Á·Ë‡ÌÌfl ‰ÛÏ Û Ô‡Ï’flÚ¸ Á‡·ÛÚÚfl ÔÎÛ„Û Á‡ ÔÓ˜ÛÚÚflÏ Ì‡‰¥ª ÍË‚ËÁ̇ ÍË· ·Û¥ ‰Îfl χÂ̸ ÔÓÒÚÓÛ ÔÓ˘‡ÌÌfl ‰Û¯ ¥ ԇϒflÚ¥ Û Ï‡ÚÂ¥ ¥ ͇ÏÂÌ¥ ԇϑflÚ¥ ‰ÛÏ ÍË· ÏÛÍ Á‡·ÛÚÚfl ‰Û¯ ͇ÏÂÌfl ‰ÛÏ Ï‡ÚÂ¥ χÂÌÌfl ԇϒflÚ¥ ‰ÛÏ (ÏÛÍ Í‡ÏÂÌfl) _____ Î¥ÚÓ ˛‰‡: ÒÚ‡˜ÂÌ¥ Í‚¥ÚË Á‡‰ÊÂÌËÈ ‚¥Ú ÒÚ‡˜ÂÌ¥ ‚Ú‡ÚË Á‡‰ÊÂÌ¥ ‰¥ÚË ÒÚ‡˜ÂÌ¥ Á‡‰Ë Á‡‰ÊÂÌ¥ Í‚¥ÚË ‚ ‡‰ÓÒÚ¥ ÒÚ‡ÚË ‚¥ÚÛ ÒÚ‡˜ÂÌ¥ ‰¥ÚË Ò‚¥Ú· ‚ ·¥ÎÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ÒÚ‡ÚË Ô‡Ï’flÚ¥ ˆ‚¥ÚÛ ‚¥ÚÛ
ÇÄÇàãéç
Ë Ì‡ „Û‰Ë, ÎÓÔ‡ÚÍË Â ҷÎËʇ˛ÚÒfl Ú‡Í, ˜ÚÓ ÏÓ„ ·˚ å‡ÁÂÔ‡ Ëı ‚˯ÂÌÍÓÈ ÒÓ‰ËÌËÚ¸,— ÌÂÒϸ ‰Ó‚ÓÎÂÌ Ç·‰˚ÍÓ ÉÓÒÔÓ‰Ë, ‰‡ ‚Ìˉ¯Ë... — ÌÓ ÚÓÚ˜‡Ò ÚÂflÂÚ ÌËÚ¸, — ÌÂÒϸ ‰Ó‚ÓÎÂÌ Ç·‰˚ÍÓ ÉÓÒÔÓ‰Ë, ‰‡ ‚ÌË‰Â¯Ë ÔÓ‰ ÍÓ‚ ‰Û¯Ë ÏÓÂfl, ‚ÒflÍËÈ ÍÛÒÓÍ ÁÓÎÓÚ‡ ‚ Ì‚ÂÒÓÏÓÒÚË ÔËÌËχÂÚ ÙÓÏÛ Ú· Âfl. Ç‚ÂÎ ÓÌ ÍÂÒÚÌËˆÛ ‚ ÒÔ‡Î¸Ì˛, „‰Â ‡ÒÔ‡ıÌÛ‚ ÓÍ̇ ‡ÒÔ‡ıÌÛÚ˚ Ë Ô‡ıÌÂÚ Ú‡‚ÓÈ, ÔÓΠ͇˜ÌÛÎÒfl ÔÓ‰ ÌÂÈ, Ë ÓÚ ËÒÔÛ„‡ ‚ˆÂÔË·Ҹ Ó̇ ‚ ÛÍÓflÚÍÛ Ì‡‰ „ÓÎÓ‚ÓÈ Ë ‚ÁÎÂÚ·. è˚θ ÓÒ‰‡ÂÚ ÔÓ͇, Ï˚ ‡Á·ÂÂÏ „Ó‰˚È Á‡ÍÓÌ ÏÂı‡ÌËÁχ: „ÓÒÚËÎ Û å‡ÁÂÔ˚ Ӊ̇ʉ˚ ËÌÊÂÌ ËÁ ÇÂÓÌ˚, ÔËÓÌ ÚÂÓËÁχ, Ò ÙËÓÎÂÚÓ‚˚ÏË ‚ÓÎÓÒ‡ÏË, ˜ÚÓ-ÚÓ ÓÚ ·‡·‡ËÒ‡ ÔÓ‰ Ò··˚Ï ‰ÓʉÂÏ; å‡ÁÂÔ ‚ ‰ÓϠϘڇÎÓÒ¸ ‰‡‚ÌÓ Ó·ÓÛ‰Ó‚‡Ú¸ Ï˚¯ÂÎÓ‚ÍÛ ‰Îfl Á̇ÚË; ÚÂÔÂÚ Ó·˙flÎ ËÌÊÂ̇, ÓÌ ÒÓÁ‰‡Î ÛÒÚÓÈÒÚ‚Ó Ë ÛÒ͇͇Π‚ÓÁ‚Ó‰ËÚ¸ ͇ÛÒÂÎË ‚ LJ¯‡‚Â. ç‡ ÔÓÚÓÎÍ ·˚ÎË ‰‚‡ ·ÎÓ͇ ËÁ ‰Û·‡ ÛÍÂÔÎÂÌ˚ Ë Ò‚Ó·Ó‰ÌÓ ‚‡˘‡ÎËÒ¸,
78
ÄãÖäëÖâ èÄêôàäéÇ. ü Üàã çÄ èéãÖ èéãíÄÇëäéâ ÅàíÇõ éãÖäëÄçÑêÄ äêàÇéêìóäé. ÇÄÇàãéç
χÚË ¥ χÚË Á‡‰Ë — Í‚¥Ú͇ Á‡‡‰Ë ÒÚ‡ÚË Ò‚¥Ú· Á‡‡‰Ë Ò·‚Ë Î¥Ú‡ ̇ ·¥Î¥È Ô‡‚‰¥ ‚¥ÚÛ Ò·‚Ë Ò‚¥Ú· ̇ ÒËÌ¥È Á‡‰¥ Ò‚¥ÚÛ Ì‡ ÏËÎ¥È ÒÚ‡Ú¥ Ò‚¥‰Í¥‚ ͥ̈fl Ò‚¥ÚÛ Ô‡‚‰Ë Î¥Ú‡ _____ Ó·‡·¥˜ ‰Ëı‡ÌÌfl ÒÚÓflÎË ‰‚¥ ÒÏÂÚ¥ ÍÓı‡ÌÌfl Ӊ̇ ˉ‡Î‡ Á¥Í‡ÏË ‰Û„‡ ÒÏ¥fl·Ҹ ÒÏÂÚflÏË ÓÌ flÍ ÍÓı‡ÎËÒ¸ ԇϒflÚ¸ ¥ Ï¥Òflˆ¸ ‰Ó ‡ÌÍÛ ÁÏ¥È ÏËÒÎ¥ ‡ ÚË ‚Ò Òԇ· ÏÓfl Ï¥Òfl˜Ì‡ Ô‡‚‡ ‚ ÁÏ¥È ÏËÚ¥ ¥ÒÚËÌË ÁÏ¥ÌÌÓÒÚË Ï¥Òflˆfl ‚ ÏËÒÎ¥ Ï¥Òflˆfl ‰Ëı‡ÌÌfl ‚¥˜ÌÓÒÚË ‚Ô‡‰‡ÌÌfl Ï¥Òflˆfl Û Ï¥Òflˆ¸ ¥ÒÚËÌË Ì‡ ‰‚‡ ˘‡ÒÚfl Ï¥Òflˆfl ÁÏ¥È Ô‡Ï’flÚË (ÒÚ‡ÚË Ï¥Òflˆfl Ô‡‚Ó˛ Á‡‰Ë ÏËÒÎ¥ ԇϒflÚË) ...(‡‰ÓÒÚË Ô‡Ï’flÚË......... ______ ÚÓfl̉‡ ‰¥fl ¥ ̇‰¥fl ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ‰Ó¥ÊÂ̸ÍË Û Ò‚¥ÚÎÓڥ̸ „ÓÎÓÒÛ Û ‚ˉÌÓ·¥Î¸ Ó·‡ÁÛ Û Á¥ÓÌ¥˜ ‰¥flÌÌfl ̇‰¥ª ̇ ÚÓflÌ‰Û ¥ „¥ı ÓÁÛÏÛ Ò͇Á‡ÚË ÚÓflÌ‰Ó˛ ÒÓ·¥ ‰¥flÌÌfl ¥ ‚ˉÌÓ·¥Î¸ ÚÓfl̉‡ ̇ ‚ÒflÍ flÁËÍ Ì‡‰¥ª ...... ÚÓfl̉‡ ڥ̸ ¥ Á‡Ô‡ı Ò¥flÌÌfl ¥ÒÚËÌË ·¥Î¸ ¥ ԇϒflÚ¸ ‰¥flÌÌfl Ô‡‚‰Ë
ÒÔˆˇθÌ˚È Í‡Ì‡Ú ·˚Î ÔÓÔÛ˘ÂÌ ÔÓ ·ÎÓ͇Ï, Ë Ò Ó‰ÌÓÈ ÒÚÓÓÌ˚ Í ÌÂÏÛ Ô˚‚flÁ‡ÎË ·Ó·Ó‚ÓÈ ÙÓÏ˚ ÏÂÒÚÌ˚ ‚‡ÎÛÌ˚, ‡ Ò ‰Û„ÓÈ ÒÚÓÓÌ˚ ˆËÎË̉, ‚ ÍÓÚÓÓÏ ·˚Î ‚˚ÂÁ‡Ì Ô‡Á ‰Îfl ÛÔÓ‡, ‰‡·˚ Ì ‰‡‚‡Ú¸ „ÛÁÛ Û‚ÂÒÚË ˜ÂÂÁ ·ÎÓÍË Í‡Ì‡Ú, ÌÓ ÂÒÎË ÚflÌÛÚ¸ Â„Ó Ì‡ Ò·fl, Ò‡ÁÛ ÛÔÓ ‚˚ÎÂڇΠËÁ „ÌÂÁ‰‡, Ë ıËÚ˚È Í‡Ì‡Ú ‚‚Âı Á‡·Ë‡Î χ¯Ë̇θÌÓ, Ú‡Í Ë å‡Ù‡, ‰ÂÌÛ‚ Á‡ ÛÍÓflÚÍÛ, ·˚· ÔÓ‰ÌflÚ‡ ̇‰ ÒԇθÌÂÈ, ˝ÚÓ„Ó Ï‡ÎÓ: ÏÂÒÚÓ, „‰Â ÒÚÓfl· Ó̇ ̇ ÔÓÎÛ, Ó·‡ÚËÎÓÒ¸ ‚ ÍÓÎӉˆ. í‡Í Á‡‰ÛχΠå‡ÁÂÔ‡. í‡Í ËÒÔÓÎÌËÎ ‚ÂÓ̈. óÚÓ Ò͇Á‡Ú¸ Ó ÍÓÎÓ‰ˆÂ, ÍÓ„‰‡ ÓÌ ÌË Á‚Û͇ Ì ‚ÓÁ‚‡˘‡Î Ë ÚÓÔËÎ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û? ㄘ ‚ÎÂÁÚ¸ ̇ ÒÚÂÍÎflÌÌÛ˛ „ÓÛ ËÎË ‡Á„Ó‚ÓËÚ¸ ÔÓÎÚ‡‚ÒÍÛ˛ ‰Â‚Û ‚ Û„ÓθÌÓ-ÒËÌÂÏ ·Âθ ÔÓ‰ Ó‡ÌÊ‚ÓÈ „‡ÁÓ‚ÓÈ ·ÎÛÁÓÈ, Ó·ÓÓ̇ ‚Ó ‚Á„Îfl‰Â.
79
ëÚÓθÍÓ ÒÚ‡¯ËÌ Ë ÔÓÎÍÓ‚ÌËÍÓ‚ ïÓÚˈ˚ Ò·fl ÔÓ͇Á‡ÎË Ì‡ ËڇθflÌÒÍÓÏ Ò̇fl‰Â! ÄãÖäëÖâ èÄêôàäéÇ.
Ò‚¥Ú ¥ ¥ÒÚË̇ Ô‡‚‰Ë Ò¥flÌÌfl Á‡Ô‡ıÛ (Á̇ÍÛ Ò·‚Ë Ì‡‰¥ª) (‰ÓÎfl) ‚ÓÎӯ͇ — Ó·‡Á ‚ „ÓÎÓÒ¥ ÒÓ̈fl Óχ¯Í‡ — „ÓÎÓÒ ÍÓÎÓÒÒfl ...... (‚˜¥) ڥ̸ — ÒÏÂÚ¸ — Ô¥ÒÎfl ·ÂÁÒÏÂÚfl ‚Ò ̇ÔËÒ‡ÌÓ ÏÂÚ‚ËÏ Á „ÓÎÓ‚Ë ¥ ÊË‚ËÏ Á ÒÏÂÚË (¥ÒÚË̇ ÓÁ‚ËÚÍÛ) ÔÓÁ‡ ·ÂÁ ÓÁÛÏÛ ÓÁÛÏ ·ÂÁ ÁÛ·¥‚ ÓÁÔ‡˜Û ÔÓÁË ..... ÍËÍ ‰Ó Á¥ÓÍ ¥ ÒθÓÁË ‰Ó ÔÓ‚ÌÓª ‚¥ÌÓÒÚË „ÓÎÓÒÛ ÍÓ‚Ë (ÏËÌÛÎÂ) Á‡Ú˯ÓÍ ÏÛÍË ıÎ¥· Á Î¥ÒÛ ·¥‚ ÏÛÍË ‡ Ó˜¥ Á ˜ÓÌÓ„Ó „ÓÎÓÒÛ ‚Ó‰Ë ‡ Ú˯‡ Á ·Óӯ̇ ·Ó„¥‚ ÒÓÎÓ‚’ª‚ ıÓ‰Ë ·¥‚ ‰Ó ‚Ó‰Ë
ü Üàã çÄ èéãÖ èéãíÄÇëäéâ ÅàíÇõ éãÖäëÄçÑêÄ äêàÇéêìóäé. ÇÄÇàãéç
ëÍÓθÍÓ ·Î‰ÌÂÎË ÓÌË — Î˯¸ ·‡ıÓχ ÍÛχ˜Ó‚˚ı Û·ˆÓ‚ ̇ Îˈ ̇·fl͇·, ͇ÌÛÎË ‚Ó‚Ӊ˚, Ë ÛÍÓflÚ͇, ͇˜‡flÒ¸, Ëı ‰Û¯Ë ‚ÓÍÛ„ ‡ÒÚÓÎ͇·. ä ÚÓÈ ÛÍÓflÚÍ ÏflÒÓ ˆÂÔÎflÎË, ÍÛÒˢ‡ ÌÛ ÔflÏÓ Ò ÔËÛ¯ÍË Ô¢ÂÓÌÓÈ, — ‚Á·ÂÈÚÂÒ¸, ÒÓ·‡˜ÍË, Ë Á‡Ú‚‰ËÚ ÓÚ ÒÚ‡ı‡, ÚÓ˜‡, Í‡Í ÔˢÂÔÍË! å‡Ù‡ ÎÂڇ· ÚÛ‰‡ Ë Ò˛‰‡, ͇·ÎÛÍË Ì‡ÒÚ‡‚Îflfl ̇ „ÂÚχ̇, ‡ÏÔÎËÚÛ‰‡ Ò‚ÂÊ·, ‚ÓÚ Â ‚˚ÌÂÒÎÓ Í‚ÂıÛ, Ë ‚ÓÁ‰Ûı Ó̇ Ó·Ìfl·, ÓÚÔÛÒÚË· Ë Ò· „ÂÚχÌÛ ÔflÏÓ Ì‡ ÔΘË, Ë ÓÌ ÔÓ͇˜ÌÛÎÒfl, Ë Î‚ÓÈ ÛÍÓÈ ÔËÍÓÒÌÛÎÒfl Í ˝ÙÂÒÛ, Ë Ó˘ÛÚËÎ ˘Â͇ÏË ÛÍÓÎ ¯ÂÎ͇ ˜ÛÎÓÍ, Ôӷۉ˂¯ËÈ ‚ ÌÂÏ ÒËÎÛ, ÔÓÔ˜ÌÛ˛ ‚ÂÒÛ, ÒËÎÛ, ·ÂÛ˘Û˛ ‚ ·ËÚ‚Û ÔÓÎÂÁÌÛ˛ ч‚Ë̇ Ë ÏÓÒÍÛ˛ Á‚ÂÁ‰Û, — ‚ÒÂı! — ÔÓÏËÏÓ ÚÓÈ ˜ÂÂÔ‡ıË — ÒÏ. Ô‰˚‰Û˘Û˛ „·‚ÍÛ, — ˜ÚÓ Ò ä‡ÎÓÏ Ò‡‚ÌËχ. Ç Ï˚¯ˆ‡ı β·Ó‚ÌËÍÓ‚ Òϯ‡Ì‡fl ÍÂÔÓÒÚ¸ ÎÓÔ‡ÒÚÂÈ Ë Ì·ÂÒ, Ë ÍÓ„‰‡ ‚ÓÁ‚‡ÚËÎËÒ¸ ÓÌË,ۂˉ‡ÎË: ‚ Ú˚Òfl˜‡ı ÔÓÁ
80
ÄãÖäëÖâ èÄêôàäéÇ. ü Üàã çÄ èéãÖ èéãíÄÇëäéâ ÅàíÇõ éãÖäëÄçÑêÄ äêàÇéêìóäé. ÇÄÇàãéç
..... ͇Á͇ flÍ ÒÎ¥ÔËÈ Ì‡ Í‚¥ÚÍÛ ·ÂıÌfl flÍ Áfl˜ËÈ Ì‡ ‰¥‚ÍÛ Ô‡‚‰‡ flÍ ÒÎ¥ÔËÈ Ì‡ Áfl˜Ëı ‰¥ÚÓÍ ◊ÓÈ Ì ҂¥ÚË Ï¥Òfl˜Â̸ÍÛ Ì ҂flÚË ÏËÎÂ̸ÍÓ„Ó...“ .... Ï¥Òflˆ¸ Á‡Ò‚¥ÚË‚ ÏËÒÎ¥ ÒÓ̈ ÔÓ‚¥ÒËÎÓ ‚˜¥ ̇ ÌËÚÍÛ Òˆfl Ó˜¥ ÒÚÂÎË ÏËÒÎ¥ ¥ Òˆ (ÒÏÂÚË) ..... ÒÏÂÚ¸ Ô¥¯Î‡ ¥ ÔÓÍËÌÛ· ‰ÂÂ‚Ó Ï¥Òflˆ˛ ‚¥Ì Á’ª‚ ÈÓ„Ó Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÒÏÂÚË ¥ ÒÚ‡‚ ÒËÌ¥È ÒËÌ¥È flÍ Ï¥Òflˆ¸ ...... β·Ó‚ — ‰Ó˘ ·ÂÁ ‚Ó‰Ë ·Óβ ڥ̥ ‚Ó‰Ë Ú¥Ì¥ ....... flÁ˘ÓÍ flÁ˘ÌËÍ Ï¥Òflˆfl ‰Ó˘ ·ÂÁ ‚Ó‰Ë ...... Ó˜¥ flÍ ÙÓÏÛ· Á¥Ó˜ÓÍ ·ÂÁ flÍËı Ó˜¥ ·ÂÁ fl ÙÓÏÛ· Á¥Ó˜ÓÍ ·ÂÁ flÍ Ó˜¥... ÌÓ˜¥... Ó˜¥ ˜ÓÌËÈ ÓÁÛÏ Á¥Ó˜ÓÍ ˜ÓÌËÈ ÓÁÔ‡‰ ‰¥Ó˜ÓÍ ˜ÓÌËÈ ÓÁÔ‡˜ ‰¥ÚÓ˜ÓÍ
ÍÓÁ‡ÍË ÒÓÔÂÎË, ‚ ËÒÔ‡ËÌ ‡Á·ÓÒ‡ÌÌ˚Â, ÒÎÓ‚ÌÓ ÓÚÂÁ˚ ÒËÁÓ„Ó ¯ÂÎ͇, ÌÓÊÍË ÒÓ·‡˜ÂÍ ÒÍÓ·ÍÓÈ ÒÓ„ÌÛÎËÒ¸, ‡ ÒÔËÌÍË ÛڇϷӂ‡ÎËÒ¸, Ë ‚˚ÓÒÎË ¯ÂÈÍË, Ë·Ó — ˝‚ÓβˆËÓÌËÓ‚‡ÎË: Ò ÌËÊÌËı ·‚ÓÍ ‚ÁflÎË Á‡Ô‡Ò˚ Ë Á‡ıÓÚÂÎË Ò ‚ÂıÌËı; ÚÓÚ˚ ÌÂÚÓÌÛÚ˚ ÎÂʇÎË, ÌÓ ·‡¯ÌË Ëı ÔÓ‚ÂʉÂÌ˚ — ‚Ò ‚ ÎÛÍÓ‚˚ı Ô¸flı, ‡ ˚·¸Ë ÒÍÂÎÂÚ˚ — ÏÂÎ, ‡ „ÓÎÓ‚˚ Ëı — ÙÓ脇, ‡ ‚ ÏËÒ͇ı ËÁ-ÔÓ‰ ҇·ڇ — Û¯Ë Í‡·‡Ì¸Ë — 6 ¯ÚÛÍ, Û ÌÂ„Ó ·˚‚‡ÂÚ Ë ·Óθ¯Â, ÍÓ„‰‡ ÓÚflıË‚‡ÂÚÒfl ÓÚ ·ÓÎÓÚ‡; Û ÎÛ˜¯Ëı ÍÓÚÓ‚ ÍÓ̈˚ ı‚ÓÒÚÓ‚ ‡Á‰‚ÓËÎËÒ¸ Ë ÛÏÂÎË ÓÚ˘ËÔ˚‚‡Ú¸ ÔˢÛ, ψ‡ÎË ÓÒÍÓÎÍË Ú‡ÂÎÓÍ — ·˚ÎË Ò˙‰ÂÌ˚ Ú˚˘Ë Ë Ì Ò˙‰ÂÌ˚ Ú˚˘Ë; Ë„Îˈ˚-ÔÚˈ˚, ÁÓ·˚ ‡Á‰Û‚‡fl, Í΂‡ÎË ÒÚÓÎ˚ Ë ÔÛ¯ËÒÚ˚ ҉ӷ˚ ÍÓ¯ËÎË, „Û‰ËÎËÒ¸ ÍÓÒÚË Ó·„ÎÓ‰‡ÌÌ˚Â Ë ‰ÓʇÎË ÍÛÒÚË͇ÏË ÒÛıÓÊËÎËÈ, ·˚ÎË ÍÓη‡ÒÌ˚ ԇÎÍË ÔÓ‰ÂÌ˚ ‚‰Óθ ‰Îfl Á‡·‡‚˚, ÌÓ Í‡Í — ÌÂÔÓÌflÚÌÓ; ‚Ò˛‰Û Ë„‡Î ıÓÎÓ‰ÓÍ, Ë ÎÓ‚ËÎË ‰Û„‡ ÔÓ Á‡Î‡Ï, Í‡Í Î¸‚˚, ·Û˚ ÔflÚ̇; ‰Ûı ‚˚˜Ëڇ̸fl ‚ËÚ‡Î, Ë ÚÓ˜‡ÎË ÌÓÊË, ‡ÒÔflÏÎflflÒ¸ ‚ Ò‚flÚÓÈ ÔÓÒÚÓÚÂ, ÔÓ Ó‰ËÌÓ˜ÂÒÚ‚Û Ò ÌËÏË Ò‡‚ÌËÏ˚ Á‡ÍÓÌ˚ ÔËÓ‰˚, flfl˘ËÂÒfl
81 ÄãÖäëÖâ èÄêôàäéÇ.
fl ÒÓÌ ÚË ÒÔ˯ ÒÓ̘ÍÓÏ fl ÒÓÌ ÚË ÒÔ˯ ÒÓÍÓΠ¥ „ÓËÚ¸ ÔÓΠÍÓÎÓÒÓÏ ÍÓ‚‡ÌËÏ ÒÌÓÏ ÍÓÎÂÒ‡ ÒÓ̘ÍÓ Á Ô¥Ò̲ Ò‚¥˜Â˜ÍË ÒÓÌ... ̇ ÒÚÓ ·ÛÍ‚ ‚¥˜ÌÓÒÚË Ì‡ ÒÚÓ ÒÎ¥Á ÒÎ¥‚ ÒÓÍÓÎ¥‚ ÒÌ¥ Ò‚¥˜Â˜ÍË ÒÏ¥ı ̇ ÒÚÓ Ò‚¥˜ ‚¥‰˜‡˛ Ì¥˜Â̸ÍË ÒÓÌ ..... ÓÒË͇ „ÓÎÓÒÛ ·ÂÁÒÓÌÌfl ÒÓÔ¥Î͇ Ó·‡ÁÛ ·ÂÁÒÓÌÌfl ÓÒÓ͇ Ï¥Ê ·‰ÊÓÎÓ˛ ¥ ÒθÓÁÓ˛ Í‚¥Ú¥‚ ‚ ÒÓ·¥ ¥ ÒÓ̈¥ (ÓÒË͇)... ‰Û¯‡ ÏÓ‚˜‡ÌÌfl ͇Ê ÓÒ‡ Ï¥Ê ÒθÓÁÓ˛ ¥ ÒÌÓÏ „ÓÎÓÒÛ ...... ÏÓ‚ ˜‡Ò ÍÓı‡ÌÌfl ÔÓÓÒÚ‡ ÓÒÓ˛ ¥ ÊËÚÚfl ˜Â͇ÌÌfl ÍÓÌ‚‡Î¥È ̇ ÒθÓÁ‡ı ‰Ëı‡ÌÌfl ¥Á ˜‡ÒÓÏ ÒÓ̈fl ̇ ‰‚Óı ÍÓı‡ÌÌfl Ô˜‡Î¥ ......
ü Üàã çÄ èéãÖ èéãíÄÇëäéâ ÅàíÇõ éãÖäëÄçÑêÄ äêàÇéêìóäé. ÇÄÇàãéç
‚ ÔÛÒÚÓÚÂ. ëÓÎ̈ ÒÚÓflÎÓ ‚ ÁÂÌËÚÂ, Ë ÌÓ˜¸ ‚Ó ‰‚ÓˆÂ, ÌÂÒÏÓÚfl ̇ ‡ÒÍ˚Ú˚ ÒÚ‡‚ÌË, ÏÓÊÂÚ, Í ‰‚ÂÌ˚Ï Ë ÓÍÓÌÌ˚Ï ÔÓÂÏ‡Ï ·˚ÎË ÔË‚‡ÎÂÌ˚ ͇ÏÌË, fl ‰ÓÔÛÒ͇˛... ÉãÄÇÄ íêÖíúü, ñÄêú çÄÉêÄÜÑÄÖí Ç ÒÓÁ̇ÌËË ÔÓÎÚ‡‚˜‡Ì ·ËÚ‚‡ Ì ÚÂflÂÚ ‡ÍÚۇθÌÓÒÚË Ë ‚ ̇¯Â ‚ÂÏfl. ùÔËÁÓ‰˚ Ò‡ÊÂÌËfl ÊË‚Ó Ó·ÒÛʉ‡˛ÚÒfl ‚ Ú‡ÌÒÔÓÚÂ, ‚ Ә‰flı, ̇ Ô‡ÍÓ‚˚ı Ò͇Ϙ͇ı. Ç ÌÓÒڇθ„˘ÂÒÍËı ÒÚËı‡ı ÒÓ‚ÂÏÂÌÌ˚ı ·‡Ú‡ÎËÒÚÓ‚ ÂÒÚ¸ ÒÚÂÏÎÂÌË ÔÓ‚ÂÌÛÚ¸ ËÒÚÓ˲ ‚ÒÔflÚ¸, ˜ÚÓ·˚ ÒÌÓ‚‡ ۂˉÂÚ¸ Ôӷ‰ËÚÂÎfl Ë ÔÓ·ÂʉÂÌÌ˚ı, Ó˘ÛÚËÚ¸ ‚ÓÁÏÓÊÌÓÒÚ¸ Ë ÒÏ˚ÒÎ „ÂÓËÁχ. èËÎÓÊÛ Ò‰˜Ì˚Â Ë ÌÂÒÍÓθÍÓ ÌÂÛÍβÊË ÒÚÓÍË, ÔÓfl‚Ë‚¯ËÂÒfl ‚ „‡ÁÂÚ ◊ÇÓÒÍ·“ ÓÚ 1 χfl ˲Îfl 1984 „Ó‰‡: Ä Ò Ô˙‰ËÒڇ· ÒÏÓÚËÚ ‚Â΢‡‚Ó Ò‡Ï èÂÚ, Í‡Í ·Û‰ÚÓ-·˚ ÊË‚ÓÈ, Ë ‚ÒÔÓÏË̇ÂÚ ‰ÌË ‚ÓÂÌÌÓÈ Ò·‚˚ Ë Ô‡ÏflÚÌ˚È èÓÎÚ‡‚ÒÍËÈ ·ÓÈ... ç‡Ò Ì Ӊ̇ ˝ÔÓı‡ ‡Á‰ÂÎflÂÚ, ‡ ‰‚ÂÒÚË ÒÂωÂÒflÚ ÔflÚ¸ ÎÂÚ. á‰ÂÒ¸ Ô‰ ÚÓ·ÓÈ ÎÂÊËÚ ÁÂÏÎfl Ӊ̇fl, Á‰ÂÒ¸ ÔÓΠÒ·‚˚ Ë Ôӷ‰.
82
ÄãÖäëÖâ èÄêôàäéÇ. ü Üàã çÄ èéãÖ èéãíÄÇëäéâ ÅàíÇõ éãÖäëÄçÑêÄ äêàÇéêìóäé. ÇÄÇàãéç
(ÍÓÎËÒÍÓ‚‡ (Ô˜‡Ú¸) ÍÓθÓÛ) ·Â„ Á·Â¥„‡π ‰Û¯Û ·ÂÂÁË ¥ β·Ó‚Ë Ô˜‡Î¸ ‚˷ˇπ β·Ó‚ ¥Á ·ÂÂÁË ¥ ˜Â͇π ÌÓ˜¥ ‰Îfl ·Ó„‡ ‰ÁÂ͇· β·Ó‚Ë Á ¥ÍË ·Óβ ·Â„‡ ·Óβ Á ÛÍÓ˛ Á ˆ‚fl¯ÍÓÏ ·ÂÂÁË Î˛·Ó‚Ë ÍÓÚËÚ¸Òfl ‚¥ÍÓ̈ ڇ ̇ Ó˜¥ ÒÏÂÚË ÍÓÚËÚ¸Òfl ‚ÂÒÂθˆÂ Ú‡ ̇ ÁÓ¥ Òˆfl ÍÓÎÂÚ¸Òfl ÒÚÂÌˈfl Ú‡ ̇ Ó˜¥ ÒÓ̈fl ÍÓÚËÚ¸Òfl ÁÂÏÎˈfl Ú‡ ̇ ÁÓ¥ Îˈfl ÍÓÒËÚ¸Òfl Ô¯ÂÌˈfl Ú‡ ̇ ÁÓ¥ ‚¥ÍÓ̈fl ....... ‡ fl Òڇ· ÔÓÒÚÓfl· ...... ÓÈ ˜Ëfl ÚÓ ÒÏÂÚ¸ ÒÚÓªÚ¸ ˘Ó ·¥Î Î˘Â̸ÍÓ ÍÓÎÓ ¥˜ÍË ÍÓÎÓ ‚Ó‰Ë Òˆfl Á ‚Ó‰Ë Ì‡ ÒÎÓ‚¥ Ò‚¥˜Â˜ÍË ·Ó‰Û Ï¥Òflˆfl... ÓÈ ˜ËÈ ÚÓ Ò‚¥Ú ·ÓÎËÚ¸ ÏÓ‚ ·¥ÎËÈ ÒÌ¥„ ̇ ‚Ó‰¥ ÒÎ¥Á ̇ Ì¥˜ ̸ͥ ‚ ΢Â̸ÍÛ ÒÎ¥‚ Ï¥Òflˆfl Î¥Ú ‚¥˜ÌÓÒÚË Á¥ ÒÌ¥‚ Ô¥ÒÌ¥ ÒÚ¥Ì Î˘Â̸͇ ÒÏÂÚË ˜ËÒÂΠڥΠ҂¥˜
ñ‡¸ Ò‰ˆ‡ ÓÒflÁ‡Î ÍÓÌÍÂÚÌÓ, Í‡Í ‰ÓÍÚÓ ÄÏÓÒÓ‚. ñ‡¸ ̇„‡‰ËÎ ÌÂ·Ó ÁÂÏβ Ë Ì‡Ó·ÓÓÚ. ñ‡¸ Ûڂ‰ËÎ ˆËÍÛθ ‚ „Û‰Ë „Â̇· Ë Ó˜ÂÚËÎ ÔÓÎÏˇ. Ä Ú· — ‚ÓÓÌÛ Ì‡ „Û‰¸, Ú˚ Ì ÔÓ‰‚ÂÎ. ä‡Í ˆ‡Ëˆ‡ ïËÏËfl, ˆ‡¸ ÒÚÓflÎ Ô‰ ÌËÏË. íÛ·ËÎË ‡Ì„ÂÎ˚ ‚ ÍÓÒÚflÌ˚ „ÓÌ˚. ñ‡¸ ̇‰ „ÂÓÂÏ ÒÍÎÓÌËÎÒfl. ÉÓÎÓ‚Û ‡Á‚ÓÒ¸ÏÂËÎ ‚ ̇‰‡ÂÌÌ˚ı Ôۄӂˈ‡ı „Ó. ç‡ ÙÂÈÎË̇ı — ˛·ÍË „ÛÒÚ˚ ÒÓ Î¸‰ÓÏ. èflÌ˚ ͇‚‡ÎÂ˚ ÔÓÓ‰‡Î¸. ñ‡¸ ÒÚflıË‚‡Î Ò Îˈ‡ Ì‚ˉËÏ˚ ÏÓÁflÌÍË — ÎˈÓÏ. ä‡Á‡ÎÓÒ¸, Ì ·˚ÎÓ Û ˆ‡fl ÛÍ. ìÊ ‚ ‡ÁÏÂÂ Â„Ó ÒÚÓÔ˚ ÒÓ‰ÂÊËÚÒfl ˜‡ÒÚ¸ ÔÛÚË. ñ‡¸ ̇„‡Ê‰‡ÂÚ. 則ÎË ÚÂÔÎÂÎË Ì‡ „Û‰Ë ÓÙˈÂÓ‚. ÇÂÏfl Ó·‡ÁÓ‚‡ÌËfl. îÂÈÎËÌ˚ ‚ÔÓÎÓ·ÓÓÚ‡. Å˚‚‡ÂÚ, Û ·Óθ¯ÂÈ ˚·˚ ÏÂ̸¯‡fl ÚÓ˜ËÚ ËÁÓ Ú‡ . ì ˆ‡fl „ÓÎÓ‚‡ ·˚· χ·. íÂÎÓ ÂÎÓ ˆ‡fl. èÓÒÍÓθÍÛ Ï‡ÚÂËfl ÌÂÛÌ˘ÚÓÊËχ, „·‚ÌÓ ‚ ÌÂÈ — ‚˚ÌÓÒÎË‚ÓÒÚ¸. çÂ Ò Î˛‰¸ÏË Ò‡Ê‡ÈÚÂÒ¸, ‡ ÒÓ ÒÏÂÚ¸˛. Ä ËÁ ·ÂÒÒÏÂÚËfl ͇ÍÛ˛ Ò‚Ó·Ó‰Û Ú˚ ‚˚ÌÂÒ? ÖÒÎË Ò‡Ê‡Â¯¸Òfl ‡‰Ë ÂÁÓÌÛ, ÂÁÓÌÌ ҉‡Ú¸Òfl. 1461 Ôۯ˜˚È ‚˚ÒÚÂÎ Á‡ ÔflÚ¸ ˜‡ÒÓ‚ ·Ófl, ‡? 炇 ‚ Ô‡ÔÓÓÚÌË͇ı ‚ÂÒÂθÌ˚ı ÎÓ‰ÓÍ. Ä Ô‡ÛÒ‡ — ÒÍÓÎÛÔ˚ ‚˚ÔËÚ˚ı flˈ.
83 ÄãÖäëÖâ èÄêôàäéÇ.
....... ‚ Á·¥„ ¥˜ÌÓÒÚ¥ ‚¥˜... ..... ̇ ÔÓ¥„ ΢Â̸͇ ‡ fl Òڇ· Ò‚¥˜Â̸͇ ̇ „Ó¥ Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl ‰¥ ¥ÏÂÌË Î˘Â̸͇ ̇ ͇ÎËÌ¥ ڥ̥ ΢Â̸͇ Á ÏÓÎËÚ‚Ó˛ Á¥... ÓÈ ˜ËÈ ÚÓ ‚¥ ‚¥˜ ̇ ÁÓ¥ ΢Â̸͇ ◊̇ ÁÓ¥ ‡ÌÓ ÔË Ï¥ÒflˆÂ‚¥ ‚ˉÌÂ̸ÍÓ“ ͇ÎËÌÓ˛ ‰Ó˘ËÍ ¥‰Â χÎËÌÓ˛ „‡ÏÓÌ¥fl ‚ÓÎ¥ ÏÓfl „ÓÒÚÓ„Ó ·Ó„‡ Òˆfl ¥ÏÂÌÌfl ·Óβ ͇ÎËÌÓ˛ ÍÓθÓÛ ÒÏÂÚË Á ÏÓÎËÚ‚Ó˛ ÁÂÎÂÌÓ˛ ÒÚÓÓÌÓ˛ χÎËÌÓ˛ Ì·‡ Û ‚¥ÍÓÌÌˈ¥ ¥ÍÓ̈¥ ‰Â‚‡ ....... Ï¥Òflˆ¸ ÔÓÒË‚Òfl ̇ ÌÂ·Ó ıÂÒÚÓÏ ‚¥‰ÌÓÒÌÓÒÚË ÒÓ̈fl
ü Üàã çÄ èéãÖ èéãíÄÇëäéâ ÅàíÇõ éãÖäëÄçÑêÄ äêàÇéêìóäé. ÇÄÇàãéç
ñ‡¸ ̇„‡Ê‰‡ÂÚ. éÚ‚‡„‡ — ÔÓ‰Ó·ËÂÏ ˜ÂÎÓ‚Â͇. íÂÔÂÌË — ÔÓ‰Ó·ËÂÏ ÓÚ‚‡„Ë. áÂÏβ — ÚÂ̸˛ Ò‚ÓÂÈ. ñ‡¸ — ̇„‡Ê‰‡ÂÚ. èÂÒÔÂÍÚË‚Û Á‡ ÚÓ, ˜ÚÓ Û‰‡ ÛÚÓ˜Ìfl·, ‰‡Î¸ ҂‰fl ‚Ó‰ËÌÓ. ä‡ÏÌË — „ÂÌÓÏ ‚ÂÏÂÌ ÓÚ Í‡ÏÌÂÈ ÔÓËÒıÓ‰ËÚ ‚ÂÏfl. ñ‡¸ Ò‚Ë̈ ̇„‡Ê‰‡ÂÚ — ‚ÌËχÌËÂÏ: Á‡ÔËÒ˚‚‡ÂÚ: Ò‚Ë̈. ëÏÂÚ¸! ò‚‰‡ÏË Ú·fl ̇„‡Ê‰‡ÂÚ ˆ‡¸! ã˛·Ó‚ÌËÍÓ‚ ·Ófl — ÎÓÊÂÏ Á „ËÔÒÓ‚˚ÏË ÔÛÊË̇ÏË, ÔÛÒÚ¸ ÎÂÊ‡Ú ÌÂÔÓ‰‚ËÊÌ˚! ñ‡¸ ÒÂÎ Ô‰ ‡ÏËflÏË, Ë ÒڇΠÍÌË„Û ÎËÒÚ‡Ú¸ Ë ‰ÓÎ„Ó ÎËÒÚ‡Î. ɉ ·‡Ú ÏÓÈ, ä‡Î? ä‡Í ·ÓÓ‰‡ ̇ ÒÔËÌÌËÌ„Â — ̇ ¯ÎflıÛ ÔÂÂÔÛڇ·Ҹ ·ÓÊ‚ÓθÌ˚ı ÚÓÎÔ‡. á‰ÂÒ¸ ÎË ˆ‡¸ ·‡Ú‡ ËÒ͇Î? ɉ ·‡Ú ÏÓÈ, ä‡Î? ñ‡¸ ̇„‡Ê‰‡ÂÚ? èÓÎÌÓ ÌÓ˜ÌÓ ‚ ÔÂÂÎË‚‡ı ·ÁÛÚ˜ËÍÓ‚ — Á‚ÂÁ‰ÓÈ ËÁ 1000 ÊÂÎ. ɉ ·‡Ú Ú‚ÓÈ, ä‡Î? íÂı ÎÓ¯‡‰ÂÈ ÔÓ‰ ÙÂθ‰Ï‡¯‡ÎÓÏ ‡ÌÂÌÌ˚ı, Ó·‚Â̘‡Î Ò‚flÚÓÚ‡Úˆ. ɉÂ, ä‡Î, Ú‚ÓÈ ·‡Úˆ? ◊èÓ·Âʉ‡˛˘ËÈ ‰‡ Ì ÔÓÚÂÔËÚ ‚‰‡ ÓÚ ÒÏÂÚË ‚ÚÓÓÈ“. Ç ÚÓÔÍËı ‚ÂÌ͇ı „Ó·‡ ÓÙˈÂÓ‚. ñ‡¸ ̇„‡Ê‰‡ÂÚ. àÒÚÓËÍÓ‚ — ˜ÂÏ ÔÓÔ‡ÎÓ.
ÄãÖäëÖâ èÄêôàäéÇ.
84
ü Üàã çÄ èéãÖ èéãíÄÇëäéâ ÅàíÇõ
ÇéãéÑàåàê ñàÅìãúäé
Äçíà-É é É é ã ú Нечастий птах долiтає до середини Днiпра. А внизу спливає пiдводний човен «Тарас Бульба», дороговкази пишуть про степи України. «Тарас Бульба» пускає торпеду з кокаїном в дупу птаховi, а в цей час iз шинелi виходить лiтература країни, що означена на крилах птаха нацiональними пiзнавальними знаками, птах стоїть на озброєннi в армiї, шинелку з якої загубив Гоголь i з неї саме оце зараз виходить лiтература. Бойовий птах, пролiтаючи над зоною, губить торпеду, зечня тащиться, нацiональна криза поглиблюється, хтось дiстає по шарабану за загублену шинелку, Гоголь перекидається в гробу, а в той час iз шинелки виходить лiтература, а п'яний Достоєвський, програвшись вщент, каже, що тiльки красота спасьот мiр ваш, шолом, тобто красота спасьот шолом, а шолом порятує на будiвництвi, коли падатиме на голову цеглина, на розбудовi держави таке стається часто, особливо з тими, хто до самої розбудови не причетний, а в той час iз шинелi виходить лiтература, i всi посткомунiстичнi смурняки зникають, як пiдводний човен «Тарас Бульба» в благословенних
Ä ÔÎÂÌÌ˚ı — ӷ‰ÓÏ. ÇÓÂÌÒÔˆ‡Ï ÌÂψÍËÏ ‚ ÒÔˆӂ͇ı ˆ‡¸ Á‡ ñì ‚˚‰‡Î ÛÒÒÍË ‰Â̸„Ë. å‡Î¸˜Ë¯ÍË Í‡ÁÌËÎË Ï‡¯‡ÎÓ‚ ¯‚‰ӂ. áÂ͇ÎÓ ÔÓ‰ÌÓÒËÎË Í Â„Ó Ó˜Í‡Ï. 凯‡Î‡ ¯‚‰ӂ ·ËÎË Ô‡Î͇ÏË. 凯‡ÎÓ‚ ԇθˆ˚ ·ÂÎÂÎË. 燄‡Ê‰‡˛ÚÒfl: åÂ̸¯ËÍÓ‚ Ä.Ñ. ü.Ç.Å˛Ò, òÂÂÏÂڸ‚ Å.è., å.å.ÉÓÎˈ˚Ì, êÂÔÌËÌ Ä.à., à.à.ëÍÓÓÔ‡‰ÒÍËÈ Ë ‰., Ì ‚ӯ‰¯Ë ‚ ͇‰. ɉ ·‡Ú ÏÓÈ, ä‡Î? ÖÏÛ — ◊͇ÏÂ̸ Ë Ì‡ ͇ÏÌ ̇ÔËÒ‡ÌÓ ÌÓ‚Ó ËÏfl, ÍÓÚÓÓ„Ó ÌËÍÚÓ ...!“ ñ‡¸ ̇„‡Ê‰‡ÂÚ. ñ‡¸ ÏÂÌfl ̇„‡Ê‰‡ÂÚ. ñËÙ˚, Á‡ ÚÓ, ˜ÚÓ ÓÌË Î„˜Â ‚ÂÏÂÌ Ë Ì ÚÓÌÛÚ — Ô‡‚¯ËÏË Ó‰Û¯Â‚ËÎ. äÂÔÓÒÚË ÍÓÏẨ‡ÌÚ‡ Ä.ë. äÂÎË̇ ‰‚ÓÏ Ì‡„‡‰ËÎ, ‚ÎËÚ˚ ‚ ÏÂÚ‡Î. î‡˚ Ô‡ÚÛθÌÓÈ Ï‡¯ËÌ˚ ̇ ÔÓ‚ÓÓÚ ҉ˇ˛Ú ¯ÍÛÛ ÒÓ Î¸‚‡. ÇÂÚ ‚ èÓÎÚ‡‚Â Ë ‚Ó ‚ÒÂÈ Ö‚ÓÔÂ. ëËfl˛Ú ÙÓÌÚ‡Ì˚. éÙˈÂ˚ ‚˚ıÓ‰flÚ ËÁ Ú‡ڇ. ÅÓÌÁÓ‚˚È Î‚ ‰ÂʇΠ‚ ÁÛ·‡ı ˜Û„ÛÌÌÓ fl‰Ó. ч‚ÌÓ Û͇ÚËÎÓÒ¸ fl‰Ó, ÌÓ Î‚ Ì ˜Û‚ÒÚ‚ÛÂÚ ÔÂÂÏÂÌ. Çˉ Â„Ó ÛʇÒÂÌ.
85 ÄãÖäëÖâ èÄêôàäéÇ.
ü Üàã çÄ èéãÖ èéãíÄÇëäéâ ÅàíÇõ
степах, де негустий птах та нечастий заєць саме до середини Днiпра i нi пiвфута нi вперед нi назад. Ця невловима суть методу — батожок з дитинства, ним пасуться гуси слiв по нещадному паперовi, десь за цим чи iншим бугром свiт обiрветься, краєм урвища ще недавно проходив фiлософ Пательня — забавне слово-гра, що мислительно виводить на потебню — все просто: Сковорода-Пательня-Потебня, П-т-н-Полтавщина. Так асоцiативно вибудовується любове-ненависть до свого походження крiзь призму-незмогу його змiнити. Бажане, чим дальше воно є, змушує ненавидiти реальне, особливо коли суб'єктивних зусиль i часу недостатньо щоб спричинити об'єктивну реальнiсть до дiї в бiк бажаного. Цим грiшать провидцi. Вони переконують середовище в тому, що їхнi марення здiйснимi, i процес починає активiзуватись. Потiм це можна назвати конфлiктом поколiнь. Якщо я не можу змiнити середовище, то я вiд нього вiдречусь. Цинiзм як наслiдок нездiйсненного. І все це речi суб'єктивнi. Суб'єктивiзм стає рушiєм процесу, це в уявi новоявленого пiонера, а суб’єктивiзм як зафiксований рушiй — оце вже нове. Для свого часу. Пiсля Гомера вже нiчого мабуть не залишилося, нiчого, що можна назвати новим. Кремнiєвий пiстолет, газова запальничка, стило i обривок папiрусу. Хтось заплiднив повiтря ненаписаним текстом, повiтря i є ненаписаним текстом. У ньому так виразний присмак єгипетського м’яса. Шницлi, як слiди зiшестя Святого Духа. Отже, за це середовище варто боротись. Борються за щось, коли люблять. Коли програють — ненавидять. У лiкеровiй тягучостi цього етносу, в кавунових мiзкофутлярах перетрансформовується дивовижно-еластичне Я. Я, котре готове вiддати оте своє Я заради спокою — спокiй є його справжнє Я, alter ego, маска, працює тiльки справжньою подобою. За деннотижневим розкладом. Шинель — ознака його служiння. Саме служiння нiкому не потрiбне. Єхидна атрибуту давно вже вижерла мiзки середовища, залишила тiльки функцiю, тобто ознаку служiння. Служiння не як необхiднiсть. А потiм з'являється необхiднiсть-категорiя, що спричиняє спiвця еластичного Я трансформувати носiя того Я. Внутрiшня необхiднiсть з'являється в ототожненнi життя i дiї. Нiхто не самоiдентифiкується не виразившись в дiї, нiхто iз нас не живе для себе i нiхто не помирає для себе. Отже поле дiї однiєї людини накладається на поле дiї множини, взаємодiї з ними i пiд дiєю зовнiшнього як об'єктивного, чи як претензiї на об'єктивне приходить вознесення сходинами генiальности, являючи собою за Бер¶соном новий вид, представлений одним-єдиним iндивiдом. Творча мутацiя в мiкрокосмi вимагає адаптивної змiни в макрокосмi, однак зусилля трансформатора завжди натикаються на спротив трансформантiв, чи iнакше iнерцiї середовища. Еластичне Я давно знайшло собi застосування на iнших теренах. Страшний момент, коли iнтелектуалiсти окупованого знайшли найвигiднiше застосування своєму знанню на теренах окупанта, а окупований плебей раптом зможе стати патрицiєм над плебсом окупантським.
ëΉÒÚ‚Ë Ì ÔÓÏÌËÚ Ô˘ËÌ˚. ñ‡¸ ̇„‡Ê‰‡ÂÚ. ɉ ·‡Ú Ú‚ÓÈ, ä‡Î? í‡Ï, ‚ ÒÚÂÔË, ¯ÂÎ Ú‚ÓÈ ‰Û·Î¸ ̇ Û·˚θ. ÅÛÚ¸ ÔÓΠ˜ËÒÚÓ, Í‡Í ‚ÓÁ‰Ûı! ÜÂÎÂÁÓ, ·˚Ò¸!
86
ÄãÖäëÖâ èÄêôàäéÇ. ü Üàã çÄ èéãÖ èéãíÄÇëäéâ ÅàíÇõ ÇéãéÑàåàê ñàÅìãúäé. Äçíà-ÉéÉéãú
Меч заступає енiгму, Марс покриває Психею, неук на новоосвоєних теренах працює свiточем. На освоєння землi приходить окупант, слiдом зi Святим Письмом бреде окупований задля втокмачення новоокупованому, що окупацiя — благо. Зовнiшнiй успiх хробом вижирає внутрiшню потребу вдосконалювати середовище i себе в середовищi, а далi все с помощью зубiла, малатка i какой-то матєрi. Там давно вже мораль вичерпала себе, ще з часiв протопопа Аввакума. Але це перше не крадене прокляття. А скiльки проклять накрадено по сусiдських iсторiях i релiгiях. Та й сама релiгiя крадена. Вiра поза вiрою. Історiя поза iсторiєю. Ключевськi в спiдницях народжували зовсiм не те, про що писали Ключевськi в кальсонах. Чим гидкiша ситуацiя, тим здалiша вона для iдеалiзацiї, ну прямо тобi славная бекеша. Ця соцiальна ситуацiя висуває дилему — далi суцiльний Тойнбi —якщо творчий генiй не в станi зродити себе в своєму оточеннi мутацiї, котрої вiн досяг в нутрi своєму, його творчий порив стає фатальним для нього. Вiн повинен вийти з поля дiї; але втративши силу дiї, вiн втратить волю до життя, навiть якщо суспiльство не присудить його до смерти, як вибраковуються негабаритнi члени вулика, отари, зграї, косяка — здається влучнiше було б пасма. Ця плата, котру платить генiй за передчасну спробу видозмiнити соцiальне оточення. З iншого боку, якщо генiєвi вдається подолати iнертнiсть чи вiдверту ворожiсть соцiального оточення i вiн успiшно впливає на суспiльство, укладається новий устрiй, який гармонiює з перетвореним внутрiшнiм свiтом генiя, але це не означає, що життя зразу стає прийнятним для єдинокрiвцiв. Кожному доводиться проходити болiсний процес пристосування до нових соцiальних умов i мiнливого соцiального оточення, нав'язаного йому волею переможного генiя. У цьому й полягає змiст слiв Ісуса: «Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, — Я не мир принести прийшов, а меча. Я ж прийшов порiзнити чоловiка з батьком, дочку з її матiр'ю i невiстку з свекрухою її. І : «вороги чоловiковi — домашнi його!» В дискурсi край i зайда — певнiше було б розглядати цi категорiї змiстивши їх до понять вiдповiдно продовження i заперечення, чи тi ж тойнбiвськi Запит-i-Розв'язання. Край, чи пак батькiвщина батькiв, i є Запит, Розв'язання якому — дiти i вiдповiдно їх мораль, етика, мистецтво. Васильо-гоголiвсько-котляревська П-Т-Н у часовому вiдтинку вiдбулась народивши комiчно-етнографiчний стереотип, а що iнше могло виникнути в ланцюгу заперечення-заперечення, як не подiбна реакцiя на напускний академiзм києво-могилянства i сковородинiвських вар'яцiй у добрiй мiрi здобрених токайським та слив'янкою. В краї все перестало сприйматись серйозно - нi закон, нi влада, нi дерево свiтове. Прийшла пора дуалiзму, мiфу про свiтобудову з його комiчно-анекдотичним вiддзеркаленням i писемним зафiксуванням демонологiї. Постакадемiзм очевидно є синонiмом безкатарсисностi оскiльки вiн i є самоставлеником катарсису. «Енеїда» з водевiльчиками тiльки поглиблювала мiстечковi
ÇßíéãúÑ ¢éåÅêéÇàó
ôéÑÖççàä (Ù‡∂ÏÂÌÚ Á‡ 1957.) ßÒÚÓ¥fl ÏÓ„Ó ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl — ˆÂ ÏÓπ ÔÓÒÚ¥ÈÌ ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ‰Ó ‚·ÒÌËı Î¥Ú‡ÚÛÌËı Ú‚Ó¥‚, flÍ¥ Á‡‚Ê‰Ë Á‡Ò͇ÍÛ‚‡ÎË ÏÂÌÂ, ·Ó ̇ӉÊÛ‚‡ÎËÒfl, ÁÌÂ̇ˆ¸Í‡ ÌÂ̇˜Â Ì Á ÏÂÌ ҇ÏÓ„Ó... ÑÓ Ô‚ÌÓª Ï¥Ë ÏÓª ÍÌËÊÍË π ÂÁÛθڇÚÓÏ ÏÓ„Ó ÊËÚÚfl, ‡Î ‚ ̇·‡„‡ÚÓ ·¥Î¸¯¥È Ï¥¥ ÏÓπ ÊËÚÚfl ̇ӉËÎÓÒfl Á ÌËı ¥ ·ÛÎÓ ÌËÏË ÔÓÓ‰ÊÂÌÂ... èËÒÚÛÔ‡˛˜Ë ‰Ó ‚Ë·Û‰Û‚‡ÌÌfl ÏÓ„Ó ÔÂÂÍÓ¯ÂÌÓ„Ó Ú‡ÌÒ‡Ú·ÌÚË͇ (“í‡ÌÒ-ÄÚ·ÌÚËÍ“ — Ú‚¥ Ç.¢ÓϷӂ˘‡) fl È Ì ‰Ûχ‚, ˘Ó, flÍ ·ÛÌÚ¥‚ÌËÍ Ú‡ ÍÓÒ‡ ÔÓÔÎË‚Û Ì‡ ̸ÓÏÛ ‰Ó ¥‰ÌËı ·Â„¥‚. ß flÍ·Ë Ì¥ıÚÓ Ú‡Í ¥ Ì ‚ËÚfl„ÌÛ‚ ̇ Ò‚¥Ú β‰Ò¸ÍËÈ Ú‡ Ì ÔÓ˜‡‚ ÔÓÚflÒ‡ÚË ÏÓªÏË Ï‡ÈÊ ̇ԥ‚ÒÓÌÌËÏË ·Î˛ÁÌ¥ÒÚ‚‡ÏË, ÚÓ ‚ÓÌË Ì ÒÚ‡ÎË · ÏÓªÏ Ô‡ÔÓÓÏ ¥ fl Ì ‚Ëfl‚Ë‚ ·Ë ‡ÔÚÓÏ, ˘Ó Ï¥È ÍÓ‡·Âθ — ˆÂ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÈ ÙÂ∂‡Ú, Ô‰ flÍËÏ ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌ Á‡‚‰‡ÌÌfl ·ÓÓÚËÒfl Á‡ ÌÓ‚Û ÔÓθҸͥÒÚ¸. ÄÎÂ, ıÚÓ ˆÂÈ — fl? ü — ˆÂ ‰ËÚfl. ÅÓ Ê Í‡Ô¥Ú‡ÌÓÏ ÍÓ‡·Îfl Ì ϥ„ ·ÛÚË Ì¥
87
ÇéãéÑàåàê ñàÅìãúäé.
Äçíà-ÉéÉéãú
уявлення про самодостатнiсть ПТН, переконуючи i провокуючи дiтей у їх неспроможностi зрушити цю самодостатнiсть, з такої системи можна тiльки перейти в iншу або заперечити її. У найекстремнiшiй формi заперечення ставить пiд сумнiв iснування краю як певного естетичного поля, а завдяки безпринципностi як системi окупанта, його естетичне поле, скрiплене мiлiтарними смаками, як магнiт притягує кожного доброго чи злого генiя, чи навiть другорядного авантюрника, надiленого часткою талану. Кожен етнографiчний матерiал, з якого так тяжко вискочити в краї, раптом в помноженнi на ностальгiю стає могутнiм провокатором творчостi. Все те ж «нема пророка в отчому краю». Інфiльтрований чужиною талант повертається i осанна lingua franka. Слава чужинi як каталiзатору самореалiзацiї, чужинi, на яку не поширюється влада Сатанаїла, адже Сатанаїл з братом дiлять тiльки край походження ле¶енди про себе, а поза ним влада чужих богiв на зайшлу душу не поширюється. Такий собi тихий сарказм етнографiчного свiтоустрою. Уява «земляного» чоловiка, що його Сковорода ще зовсiм недавно кликав «кушать землю». А хiба не менший сарказм — спроба пересадити один мiстичний досвiд у ¶рунт, що базується на iншому ставленнi i до свободи, i до особи, а особливо коли аклiматизацiя мала би стандартизувати дистанцiю мiж мiстичним i релiгiйним досвiдом згiдно з дистанцiєю матiрного ¶рунту. Знову Сковорода: «Жуємо м'ясо, але наше власне, i нашими ж зубами їмо мертвячину власну». Самотнiсть, самiсть, самодостатнiсть—категорiї вiддзеркалення стану чи станiв, у яких можна перебувати тiльки скуштувавши хлiба чужини, хлiба iншостi. Бароково-гностичнi тенденцiї католицького моря, що омивали ноги краю i були виоявом чужини в краю, були нагадом-стимулятором до вдосконалення —i раптом «тишь да гладь». Справжня загроза — мiстичний змiй — виявилася у самiй вiрi, в самому нутрi, що здавалося вирятувало край у часi i просторi. Ще одне заперечення, а далi суцiльний Батай, «Лiтература як зло»: Сказати направду, лiтература романтизму пов' язана з декадансом релiгiї (у тому розумiннi, що вона намагається неголосно i менш строгiй формi зажадати собi спадщину релiгiї), бiльше наближена за змiстом не до релiгiї, а до мiстицизму, котрий виявляється в межових ситуацiях її ж позасуспiльним проявом. Насправдi, мiстицизм, я не маю на увазi мислительнi системи, що мають незрозумiлу назву,я думаю про «мiстичний досвiд», про «мiстичнi стани», в якi можна заглибитися на самотi. У такому станi ми можемо пiзнати iстину, що рiзниться з тiєю, яка пов'язана з вiдчуттями, що викликанi об'єктами (i суб'єктами, якщо iстина пов'язана з розумовими наслiдками почуттiв). Але ця iстина не формальна. Неможливо зрозумiти її за посереднiстю зв'язної мови. Її навiть неможливо було б висловити, якби щодо неї не iснувало двох пiдходiв: через поезiю i через опис умов, за котрих звичайно досягають подiбного стану. Поезiя «Мертвих душ» з їх свiтським мiстицизмом —тиха але досить кривава розправа з етнiчним мiстицизмом. Аклiматизацiя мiстичного досвiду вiдбулась. У пра¶матичному смислi Я — категорiя, крайове его Диканьки чи Миргорода досягло рiвня i статусу коли мiстичне еого Рима i С.Петербур¶а захотiло змiряти себе стандартами самої Диканьки чи
‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌËÈ ÏËÒÎËÚÂθ, Ì¥ ‰ÓÒ‚¥‰˜ÂÌËÈ ÔÓÎ¥ÚËÍ; ‡ ҇Ϡ‰ËÚË̇, fl͇ Ì ·ÂÁ Ô‚ÌÓª ÚË‚Ó„Ë ‚Ëfl‚Ë·, ˘Ó, Á‡·‡‚Îfl˛˜ËÒ¸, Á‡·Â· ‚ Â∂¥ÓÌË Â˜ÂÈ ‰ÛÊ ÒÂÈÓÁÌËı. ÄΠÚÂÔ ˆfl ·Ûfl ‚ ¯ÍÎfl̈¥ ‚Ó‰Ë ÁÏÛ¯Ûπ ÏÂÌ ¯Û͇ÚË Ó·’πÍÚË‚ÌËı ¥ ÔÓ‚‡ÊÌËı ‡∂ÛÏÂÌÚ¥‚, ˘Ó· ‚Ë„Îfl‰‡ÚË ÒÂÈÓÁÌÓ. á„Ó‰ÓÏ fl ÔÓχÎÛ ÛÒ‚¥‰ÓÏË‚, ˘Ó ‚ÓÎÓ‰¥˛ ‰Ë̇ϥ˜ÌÓ˛ ¥‰Âπ˛, fl͇ ÏÓÊ ڇÌÒÙÓÏÛ‚‡ÚË Ì‡¯Û ̇ˆ¥Ó̇θÌÛ Ò‡ÏÓÒ‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ¥ ̇‰‡ÚË ªÈ ÌÓ‚Óª Ò‚¥ÊÓÒÚË. á¯ÚÓ˛, ˆfl ¥‰Âfl ¥ Ì ·Û· ˜ËÏÓÒ¸ ÌÂÁ̇ÌËÏ, ˘Ó ÏÓ„ÎÓ · ÂÔ‡ÚÛ‚‡ÚË ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇ·, ÓÒÓ·ÎË‚Ó, flÍ˘Ó Á„‡‰‡ÚË ÉÂ∂ÂÎfl, ÚÓ ‚Ó̇ Ì ·Û· Ì¥flÍËÏ ‚¥‰ÍËÚÚflÏ ÄÏÂËÍË, ‡ ‡‰¯Â ÔËÓ‰ÌËÏ ÂÁÛθڇÚÓÏ Ì‡¯Ó„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl, flÍ Á‡Î˛·ÍË Á‚ÂÚ‡πÚ¸Òfl ‰Ó ÛıÛ ¥ ÔÓÒÚ‡‚‡ÌÌfl, ÔÓÎ˯‡˛˜Ë Ò‚¥Ú ÒÚ‡Ú˘ÌËÈ ¥ ‚ËÁ̇˜ÂÌËÈ. é‰Ì‡Í, flÍ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ, flÍËÈ ÔÂÂÓ‡‚ ·Ë ÔÓθҸÍ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌË, ‡‰Ë͇θÌÓ ÓÒ‚¥ÊË‚ ·Ë ̇¯ ‰Ûı, flÍ Í‡‰Ë̇θÌËÈ ÔÓ‚ÓÓÚ, Ӊ̇ Á ÚËı Ú‚Ó˜Ëı ‡ÌÚËÚÂÁ ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÌÓ‚ËÈ ‚Ëı¥‰ÌËÈ ÔÛÌÍÚ — ˜ÓÏÛ · ¥ Ì¥?... Ó, ˆËÏ ‚‡ÚÓ ·ÛÎÓ ÒÍÓËÒÚ‡ÚËÒfl! ç¥, Ì¥, ÚÛÚ ÌÂχπ Ì¥˜Ó„Ó ÌÓ‚Ó„Ó Ì‡‚¥Ú¸ ‰Îfl ̇ÈÏÂ̯ ÓÒ‚¥˜ÂÌÓ„Ó Á ̇Ò, ÔÓÎflÍ¥‚ — ˆ˛ ‰ÛÏÍÛ ÔÎÂ͇ÎË ‚ ·‡„‡Ú¸Óı ÏÛ‰Ëı „ÓÎÓ‚‡ı, ‚Ó̇ ˘Óı‚ËÎËÌË ‰‡‚‡Î‡ ÔÓ Ò· Á̇ÚË, flÍ ˘ÛÔ‡Í Û ÒÚ‡‚ÍÛ, ªª ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ÔÓÒÎ¥‰ÍÛ‚‡ÚË Á‡ ·‡„‡Ú¸Ï‡ ÛÏÓ‚˜Û‚‡ÌÌflÏË, ‡Î ÁÓ·ËÚË Á ̪ „‡ÒÎÓ, Á‡‚‰‡ÌÌfl ¥ ÔÓ„‡ÏÛ — ˆ¸Ó„Ó ˘Â Ì ·ÛÎÓ. 襉ÌÂÒÚË ªª ‰Ó ‡Ì∂Û Ì‡¯Óª „ÓÎÓ‚ÌÓª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ¥‰Âª — ÚËÏ Ô‡˜Â. èÓ ˘Ó ȉÂÚ¸Òfl? èË̇ÈÏÌ¥ fl ˆÂ ·‡˜Û Ú‡Í. 襉ıÓ‰ÊÛ ‰Ó ÔÓÎfl͇ ¥ ͇ÊÛ: — ◊íË ‚Ò ÊËÚÚfl Ô‡‰‡‚ Ô‰ ç² ̇ ÍÓΥ̇. ëÔÓ·ÛÈ ÁÓ·ËÚË ˘ÓÒ¸ ˆ¥ÎÍÓÏ ÔÓÚËÎÂÊÌÂ. á·ÛÌÚÛÈÒfl. ÅÓ Ê Ì ڥθÍË ÚË Ï‡π¯ ∫È ÒÎÛ„Û‚‡ÚË — ‡Î ¥ ÇÓ̇ χπ ÒÎÛ„Û‚‡ÚË ÚÓ·¥, Ú‚ÓπÏÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ. èÓÁ·Û‰¸Òfl ̇‰Ï¥ÌÓª β·Ó‚Ë ¥ ¯‡ÌË, flÍ¥ ÓÔÛÚ‡ÎË Ú·Â, ÒÔÓ·ÛÈ ‚ËÁ‚ÓÎËÚËÒfl ‚¥‰ ̇Ӊۓ. ç‡ ˘Ó ˆÂÈ ÔÓÎflÍ ÏÂÌ¥ Á βÚÚ˛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‚ ·Ë: — ◊óË ÚË Á·ÓÊ‚ÓÎ¥‚! óÓ„Ó fl ·Û‚ ·Ë ‚‡ÚËÈ, flÍ·Ë ˆÂ ‚˜ËÌË‚?“ ç‡ ˘Ó fl ÈÓÏÛ: — ◊íË ÔÓ‚ËÌÂÌ (·Ó ˆÂ ÌÂÏËÌÛ˜Â) ‚ËÁ̇˜ËÚË ıÓ˜‡ · ‰Îfl Ò·Â, ˘Ó π ‰Îfl ÚÂ·Â Ì‡È‚Ë˘Ó˛ ‚‡Ú¥ÒÚ˛: èÓθ˘‡, ˜Ë ÚË Ò‡Ï? ǯڥ Â¯Ú ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ Á̇ÚË, ˘Ó π Ú‚Óπ˛ ̇ȷ¥Î¸¯Ó˛ ‚‡Ú¥ÒÚ˛. ÇË·ÂË, ˘Ó ‰Îfl Ú· π ÔË̈ËÔÓ‚ËÏ: ˜Ë ÚÂ, ˘Ó ÚË π β‰ËÌÓ˛ ‚ Ò‚¥Ú¥, ˜Ë ÚÂ, ˘Ó ÚË π ÔÓÎflÍÓÏ? üÍ˘Ó ‚ËÁ̇˜Ë¯Òfl ̇ ÍÓËÒÚ¸ Ò‚Óπª β‰Ò¸ÍÓÒÚË, ÚÓ ÏÛÒ˯ ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó ÇÓ̇, èÓθ˘‡, ÏÓÊ ·ÛÚË ÍÓËÒÌÓ˛ ÚÓ·¥ ¥‚ÌÓ Ì‡ÒڥθÍË, ̇ÒͥθÍË ÇÓ̇ ÒÔËflπ Ú‚ÓªÈ Î˛‰Ò¸ÍÓÒÚ¥, ‡ÎÂ, flÍ˘Ó ÇÓ̇ Ì ‰‡π ÚÓ·¥ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl ˜Ë ‚‚Ó‰ËÚ¸ ‚ ÓχÌÛ, ÚÓ ÏÛÒËÚ¸ ·ÛÚË ÔÓ‰Ó·̇. éÚÓÊ ‚Ë¥¯ÛÈ!“ ÄΠ‚¥Ì Ó‰‡ÁÛ Á‡Ô˜˂ ·Ë: —
88
ÇßíéãúÑ ¢éåÅêéÇàó. ôéÑÖççàä ÇéãéÑàåàê ñàÅìãúäé. Äçíà-ÉéÉéãú
Миргорода. Єдине чого не помiтить краянин, але помiтить стороннiй — справедливо-несправедливу католизованiсть останнiх — в сенсi пiєтистської етики i практицизму. Зi зникненням зовнiшньої духовної загрози зникає i внутрiшнiй стимул. Тихе гниття в очiкуваннi, що на гумусi сьогодення завтра-позавтра зiйде генiй. Отже, загроза зникла i з першої хвилини зникнення протистояння складовi моралi i психiки суперника-а¶ресора стали проникати в психiку i мораль оборонця зi швидкiстю свiтла. Залишивши личину — етнографiзм скажiмо — мораль i розбещеннiсть а¶ресора витiсняє в личинi материне єство. І це там, де був безсилий меч, i як причинно-наслiдок самовдоволеннiсть i безпечнiсть: хутiр-яйцеклiтина-iнкубацiйний перiод перед iсторичним ривком. Але за цей iнкубацiйний час вiдбулось остаточне розбарочення свiдомости, декатолiзацiя побуту. Духовний прорив — так очiкуваний — пройшов непомiчений здвигом груднiвцiв i «Тарасом Бульбою» — але то вже в системi координат позакрайовiй. Києво-могилянщина вичерпана. Люд сидить обабiч Днiпра в очiкуваннi ¢одо, хрущi над вишнями гудуть. І знову Тойнбi: «З'ява надлюдини —великого мiстика, генiя чи видатної особистостi — безперечно викликає соцiальний конфлiкт. Маштаб конфлiкту залежатиме вiд того, наскiльки пiдноситься творча особистiсть над загальним рiвнем. Навiть при незначному вiддаленi деякий конфлiкт неминучий, оскiльки соцiальна рiвновага, порушена самою з’явою творчого генiя, вiдновлюється або його перемогою над суспiльством, або його соцiальною поразкою». Але є ще тонка грань мiж поразкою i поразкою. Мiж суспiльством i суспiльством. Край був дiркою вiд бублика iмперiї, але ефiр це не порожнеча. Фольклорно-етнографiчний ефiр, що його осмисленням не було потреби займатись. 99% мар¶iнесу, до того ж неструктурованого. Рiвновага задля рiвноваги i крик заради крику. Механiка суспiльних вiдносин доведена до лубочного боголєпiя, а поза тим — нiц. Кожному свiй Бог i суд в iсторичному сенсi, i сторожа на кордонах. Отже, вiдбутися не на пограниччi, а в нутрi самого нутра, коли нi буква, нi дух не здатнi зрушити зовнiшнiй спокiй, а нутро кипить, i рахункипорахунки вже записанi невидимим, але проявним чорнилом. О, коли б художнi, свiтогляднi i суспiльнi закони будувались i базувались на однакових принципах. Суспiльний Гоголь свiтоглядного Гоголя викликав би на дуель в перший же вечiр. Краянин Гоголь люто зненавидiв письменника Гоголя — краянин Гоголь втiкав вiд рiдної ПТН, як великого прокляття. Вiд прокляття до прокляття, що колись було урадене з його ж рiдної ПТН. Імперiя i край у цьому дискурсi були вiдповiдно дiтьми i батьками. Старий, просвiчений i одночасно заглуплений Києво-Могилянкою як власною iлюзiєю край i iмперiя-ровесниця, вона була синонiмом фiзичного люблення, чи просто сексу. Вона захоплювала, її треба тра-хать зараз, бо вона старiється на очах. Вона — система координат, в якiй не можна вiдбутися. А твiр уже дзвенить в повiтрi — його вже написано невидимим чорнилом, i проявити його пiд силу тiльки таким i тiльки в такiй системi вимiру. В iсторичному сенсi, в сенсi розколу-iпалiгiнезу, в проекцiю на нинiшню американiзацiю. «В том же месте, в тот же час» — в розумiннi подобизни iсторичного
◊çÂÔ‡‚‰‡! ç ÔÓ·ÛÈ Á‰ÛËÚË ÏÂÌ ҂Óπ˛ ÒÓÙ¥ÒÚËÍÓ˛, ·Ó fl, flÍ ÔÓÎflÍ, ڥθÍË ‚ Ò‚ÓπÏÛ Ì‡Ó‰¥ ÁÏÓÊÛ Ô¥‰ÌflÚËÒfl ‰Ó Ò‚Óπª β‰Ò¸ÍÓÒÚË. óË ÏÓÊ ·ÛÚË ÔÂÒ Î˯Â̸ Ú‚‡ËÌÓ˛? ç¥, ÔÂÒ π Ú‚‡ËÌÓ˛, ‡Î flÍ ÔÂÒ, ÍÓÌÍÂÚÌËÈ ÔÂÒ, ·Ûθ‰Ó∂ ˜Ë ıÓÚ. Ä „ÛÒ‡Í? Ä Í¥Ì¸? ç ÔÓÁ·‡‚ÎflÈ ÏÂÌ ÏÓπª ÍÓÌÍÂÚÌÓÒÚË, ·Ó ҇Ϡ‚Ó̇ π ÏÓªÏ ÊËÚÚflÏ!“ íÓ‰¥ fl (·ÂÛ˜Ë ÈÓ„Ó Ô¥‰ ÛÍÛ) ‚¥‰ÔÓ‚¥Ï: — ◊óË ÚË Ì ÔÓÏËÎflπ¯Òfl, ˘Ó ÏÓʯ ÓÒfl„ÌÛÚË ÍÓÌÍÂÚÌÂ, ˜Ë ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸, Ì ‰ÓÔÓ‚Ì˛˛˜Ë ‚·ÒÌ ‚¥‰˜ÛÚÚfl? ÇËÁ̇È, ˘Ó ÇÓ̇ Ú· ӷÏÂÊÛπ, ÒÍÓ‚Ûπ“... Ä ‚¥Ì: — ◊åÓ‚˜Ë! ç ÏÓÊÛ ˆ¸Ó„Ó ˜ÛÚË! ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ fl: — ïӘ¯ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ·Óª¯Òfl ‚·ÒÌËı ‰ÛÏÓÍ?...“ Ç¥˜ÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„, Í·Ò˘Ì ԥ‰·Û˛‚‡ÌÌfl ‰Ó ·ÛÌÚÛ... ü ÏÓÊ ¥ ÌÂ Ú‡Í ÓıӘ ·‡‚Òfl · Á‡ ˆ˛ ‰Â̇ˆ¥Ó̇ΥÁ‡ˆ¥˛... ÅÓ Ê ‚Ê ͇Á‡‚, ˘Ó Ì π ÔËıËθÌËÍÓÏ ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥ÚËÁÏÛ — Ì¥ ÚÓ„Ó, ̇ÛÍÓ‚Ó„Ó, ÒÛıÓ„Ó, ÚÂÓÂÚ˘ÌÓ„Ó È ‡·ÒÚ‡ÍÚÌÓ„Ó, Á ÈÓ„Ó ÛÏÓ„Îfl‰ÌÓ˛ ÒıÂÏÓ˛ ¥‰Â‡Î¸ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÛÒÚÓ˛, ‡Ì¥ ÚÓ„Ó, flÍËÈ ÔÓӉ˷ ÒÂÌÚËÏÂÌڇθ̇ ‡Ì‡ı¥fl ¥ flÍËÈ π ÒÓÎÓ‰Â̸ÍÓ˛ Ï¥π˛ Á‡ÚÛχÌÂÌËı „ÓÎ¥‚ ÔÓ ÔÓ‚ÌÛ “Ò‚Ó·Ó‰Û“. ç ‰Ó‚¥fl‚ Ì¥ Ô¯ÓÏÛ, Ì¥ ‰Û„ÓÏÛ. 燂ԇÍË, ÏÓπ ÒÔËÈÌflÚÚfl β‰ËÌË, flÍ ¥ÒÚÓÚË, ˘Ó ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl ¥Á Á‚’flÁÍÛ Á ¥Ì¯ËÏË, ÍÓÌÍÂÚÌËÏË Î˛‰¸ÏË, ¯ÚÓ‚ı‡ÎÓ ÏÂÌ ‰Ó ¥ÁÌÓ„Ó, ÍÓÌÍÂÚÌÓ ‚ÁflÚÓ„Ó ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl. ÄΠ¥˜ Û Ú¥Ï, ˘Ó, ̇ ‰‡ÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ÏÓπª ‰¥‡ÎÂÍÚËÍË, fl Ì ‰Ûχ˛, ˘Ó Ô¥‰‚‡ÊÛ˛ ‚·ÒÌ ÔÓθÒÍ¥ÒÚ¸, ¯‚ˉ¯Â ̇‚Ô‡ÍË, ÏÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó fl ªª ÔÓ·Û‰ÊÛ˛, ÓÊË‚Îfl˛. üÍ? ü Ê ·Ó ‰¥ÈÒÌÓ ıÓÚ¥‚ Á‚¥Î¸ÌËÚË ªı ‚¥‰ Ú¥πª ªı̸Ӫ ÔÓθҸÍÓÒÚË. í‡Í, Á‚˘‡ÈÌÓ... ‡Î ˆÂÈ Á‡ÍÎËÍ Ï‡‚ flÍÛÒ¸ ‰¥ÈÒÌÓ ‰Ë‚ÌÛ ‚·ÒÚË‚¥ÒÚ¸, Á‡‚‰flÍË flÍ¥È ÔÓÎflÍ ÒÚ‡‚‡‚ ÚËÏ ·¥Î¸¯Â ÔÓÎflÍÓÏ, ˜ËÏ ÏÂ̯ ‚¥Ì ·Û‚ ‚¥‰‰‡ÌËÈ Ú¥È èÓθ˘¥. ëÓÙ¥ÒÚË͇? ëÔÓ·ÛÈÏÓ ÔÓflÒÌËÚË ˆÂ ˜¥ÚÍ¥¯Â. èÓÎflÍ Á‡ Ò‚Óπ˛ ÔËÓ‰Ó˛ π ÔÓÎflÍÓÏ. Ä ÚÓÏÛ, ˜ËÏ ·¥Î¸¯Â ÔÓÎflÍ ·Û‰Â ÒÓ·Ó˛, ÚËÏ ·¥Î¸¯Â ‚¥Ì ·Û‰Â ÔÓÎflÍÓÏ. üÍ˘Ó èÓθ˘‡ Á‡‚‡Ê‡π Ò‚Ó·Ó‰¥ ÈÓ„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl Ú‡ ‚¥‰˜Û‚‡ÌÌfl, ÚÓ ÚËÏ ‚Ó̇ Á‡‚‡Ê‡π ÈÓÏÛ ·ÛÚË Ò‡ÏËÏ ÒÓ·Ó˛ ‚ ÔÓ‚ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ÒÎÓ‚‡, ÚÓ·ÚÓ Û ÔÓ‚ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ÒÎÓ‚‡ ·ÛÚË ÔÓÎflÍÓÏ... óË ¥ ‰‡Î¥ ˆÂ ‚Ë„Îfl‰‡π ̇ ÒÓÙ¥ÒÚËÍÛ? üÍ˘Ó Ú‡Í, ÚÓ ÔÓ¯Û͇ÈÏÓ ÔËÍ·‰¥‚ Á ¥ÒÚÓ¥ª. ç¥Ïˆ¥ ‚ ˜‡ÒË É¥Ú· ‰Ó ·¥ÎÓ„Ó Ê‡Û ÓÁ‰ÏÛı‡ÎË Ó·ÓÊÌÂÌÌfl ̇ӉÛ, ‡ÎÂ Ê Ú‡ÍËÈ Ì¥Ïˆ¸ ·Û‚ Ή¸ Ì ¯ÚÛ˜ÌËÏ ‚ËÚ‚ÓÓÏ, flÍËÈ ÁÛ·ÓÊ¥‚ ‡Ê ̇ ˆ¥ÎÛ ¢ÂÚ‚ҸÍÛ Ú‡‰Ëˆ¥˛, ·‡, ̇‚¥Ú¸ ̇ ˆ¥Î˛ ̥ψ¸ÍÛ Î˛‰flÌ¥ÒÚ¸. í‡Í, ç¥Ï˜˜Ë̇ Òڇ· ‚¥‰ ÚÓ„Ó ÒËθ̥¯Ó˛, ‡ÎÂ Ê ÓÍÂÏËÈ ç¥Ïˆ¸ ÒÚ‡‚ ‚¥‰ ÚÓ„Ó Ò··¯ËÏ, ·Ó Ê ÏÛÒ¥‚ ÔÓÒÚÛÔËÚËÒfl ˜‡ÒÚËÌÓ˛ Ò‚Óπª ÒËÎË Ú‡
89
ÇßíéãúÑ ¢éåÅêéÇàó. ôéÑÖççàä ÇéãéÑàåàê ñàÅìãúäé. Äçíà-ÉéÉéãú
вiдтiнку. Але провiнцiйнiсть помножена на бажання змусити Рим озиратись на Нiжин, пiдсвiдомо пропонує як засiб рiч, яку будь-яка самопроголошена столиця свiту не в станi оцiнити швидко — автентика. Не знана досi автентика, але не в мiстичному сенсi — в сенсi мо-ралi. Те, що зберiг старий свiт, самозаконсервувавшись край став нутром самого нутра, при зовнiшнiй законопослушностi. Над свiтом — вiтри романтизму, ман'єризму, рококо, а край похитуючи чубами i вусами як метафоричний труп когось iз владникiв, подорожує у просторi бароко, i все що поза бароко, є поза свiдомiстю. Базово-католицьке бароко при зовнiшнiй ортодоксiї але лише в сенсi вiзантiйського обряду. А в сенсi практицизму iнтуїтивiст Бер¶сон моделює ситуацiю щодо стосункiв генiй-соцiум приблизно так: «Твiр генiя, котрий не зустрiчає гiдного визнання в момент з'яви, своїм iснуванням створює поступово своє розумiння мистецтва i цим поступово готує ¶рунт для прийняття себе. Надалi твiр як правило визнають генiальним. Однак стається, що цього не вiдбувається, i твiр так i залишається невизнаним. Та природа художньої творчостi така, що твори мистецтва, просто шокувавши публiку, як наслiдок домагаються змiни суспiльного смаку. З цiєї точки зору творчий продукт володiє як силою, так i метою. Вiн передає внутрiшнiй позов митця...Тiльки сила генiя здатна перемогти iнерцiю людства.» Мила соцiальна модель, але ж у мистецтвi свої закони, у самотвореннi свiтогляду ще iншi. За тiєї найпростiшої моделi члени суспiльства стають пiд гасло генiя i вступає в силу перетворення-спiвтворчiсть — ПлюшкiнБульба пiдiймає булаву, слина бризкає на пiдборiддя — у величезному кон¶ломератi культур — Я i без нiякої напруги i дисбалансу на спiльнiй основi вiдповiдних iндивiдуальних полiв-хуторiв дiї пiшла матiнка-мутацiя. Ще однiєї утопiї край не винесе. Але той, хто став синонiмом краю своїм вiдходом-i поверненням переконує свiт у здатностi краю дивувати. Мiстицизм — завжди антикультура, але у випадку краю вiн виявився поодиноким нагадом свiтовi про свою невмерлiсть, про свою продовженiсть в формi мовно-фольклорного анабiозу. До свого iсторичного часу, коли явище в повнотi своїй виповниться у знову таки мовну форму, але мовна форма буде хiба 1:10 зi всього спектра означення причетности до того чи iншого типу культур. І суспiльнi категорiї «окупацiя-а¶ресiя», «колонiя» означатимуть щось тiльки в конкретноiсторичному дискурсi, але не в дискурсi причетностi та рiвноваги. Отже, трансференцiя — рiч безупинна, в сенсi перенесення результатiв духовної працi особистости в сферу зовнiшнiх соцiокультурних вiдносин, в епоху розконсервацiї, в епоху чистої iдеї, а не мови її висловлення. А щодо мови, то всi поети — брехуни, здається так обмовився один чоловiк i додав — Заратустра також поет! «Так сказав Заратустра», мiж iншим, а якої чистоти iдея лежала у внутрiшнiй кишенi шинелi, що спливла над мiсцем, де щойно пiшов пiд воду човен «Т Б». Хтось бреде берегом, роздягається до пiдштанкiв i пливе. Ти ба, чи не Fjodor Mihajlovich. А хто там тримає його споденьки. О, Lev Nikolajevich. І негустий птах долiта до середини Днiпра.
ÒÚ¥ÈÍÓÒÚË Ì‡Ó‰Ó‚¥, ¥, ̇‚¥Ú¸ ·¥Î¸¯Â, ÒÚ‡‚ ÏÂ̯ ÚËÔÓ‚ËÏ, ÏÂ̯ ÒÔ‡‚ÊÌ¥Ï, flÍ Ì¥Ïˆ¸. Ä·Ó ‚¥Á¸Ï¥ÏÓ î‡Ìˆ¥˛. óË Ù‡ÌˆÛÁ, flÍËÈ Ì ·‡˜ËÚ¸ Ì¥˜Ó„Ó, ÓÍ¥Ï î‡Ìˆ¥ª, π ·¥Î¸¯Â ه̈ÛÁÓÏ? ÄÎÂ Ê ·ÛÚË ÒÔ‡‚ÊÌ¥Ï Ù‡ÌˆÛÁÓÏ ÓÁ̇˜‡π ‚·ÒÌ ·‡˜ËÚË ˘ÓÒ¸ ¥ ÔÓÁ‡ î‡Ìˆ¥π˛. èÓÒÚ ԇ‚ËÎÓ. äÓÎÂÍÚ˂̇ ÒË· ̇ӉÊÛπÚ¸Òfl ˜ÂÂÁ ÊÂÚ‚Û‚‡ÌÌfl Ô‚ÌÓ˛ ˜‡ÒÚËÌÓ˛ Ò‡ÏÓ„Ó Ò·Â... Ú‡Í ÒÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ÒË· ‚¥ÈҸ͇, ‰Âʇ‚Ë ˜Ë ˆÂÍ‚Ë. ëË· ̇ӉÛ. ÄΠˆÂ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Á‡ ÍÓ¯Ú ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË. ÄΠflÍ˘Ó Ì‡Ó‰ ˜ÂÂÁ Ò‚Óπ „ÂÓ„‡Ù¥˜Ì ڇ ¥ÒÚÓ˘Ì ÔÓÎÓÊÂÌÌfl Ì ÏÓÊ Á‰Ó·ÛÚËÒfl ̇ ÒËÎÛ? ôÓ ÚÓ‰¥? í‡ ÒÔÓÌÚ‡Ì̇ ¥ ÔËӉ̇ ÔÓθҸͥÒÚ¸, ˘Ó ÍËπÚ¸Òfl ‚ ÍÓÊÌÓÏÛ Á ̇Ò, Á‡Á̇π ÍË‚‰Ë, ÓÒͥθÍË ÏË ‚¥‰ÂÍÎËÒfl ‚¥‰ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓª ˘ËÓÒÚË Ú‡ Ò‚Ó·Ó‰Ë ‰Ûı‡ ̇ ÍÓËÒÚ¸ ̇¯Óª ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓª ÔÓÚÛ„Ë — flÍÓª Ì ÓÒfl„ÌÛÎË, ·Ó ‚Ó̇ ‰Îfl Ì‡Ò Ì‰ÓÒflÊ̇. ôÓ ÚÓ‰¥? á„ÓflπÏÓ, ‡Î ‚¥‰ ÚÓ„Ó „Ó¥ÌÌfl Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ڥθÍË ‰ËÏ. íÓÏÛ ÏÓπ Ô‡„ÌÂÌÌfl “ÔÓ‰Ó·ÌÌfl èÓθ˘¥“ ÓÁ̇˜‡ÎÓ ‚·ÒÌ ·‡Ê‡ÌÌfl ÁÏ¥ˆÌËÚË ÔÓθҸͥÒÚ¸ ÍÓÊÌÓ„Ó Á ̇Ò. ü ÔÓÒÚÓ ıÓÚ¥‚, ˘Ó· èÓÎflÍ ÔÂÂÒÚ‡‚ ·ÛÚË Ú¥Î¸ÍË ÔÓ‰ÛÍÚÓÏ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÊËÚÚfl — ¥ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË Ú¥Î¸ÍË “‰Îfl“ ̸ӄÓ. ü ıÓÚ¥‚ ÈÓ„Ó Á·‡„‡ÚËÚË. ㄇΥÁÛ‚‡ÚË ÈÓ„Ó ‰Û„ËÈ ÔÓβÒ, ÔÓÎ˛Ò ‚·ÒÌ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl, ¥ ÓÁ¥ÔÌÛÚË ÈÓ„Ó Ï¥Ê ÚËı ‰‚Óı ÔÓÎ˛Ò¥‚. ü ıÓÚ¥‚ ·‡˜ËÚË ÈÓ„Ó Ï¥Ê èÓθ˘Â˛ ¥ ‚·ÒÌËÏ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌflÏ, ÚÓ·ÚÓ ·¥Î¸¯ ‰¥‡ÎÂÍÚ˘ÌËÏ Ú‡ ‡ÌÚËÌÓÏ¥˜ÌËÏ, Ò‚¥‰ÓÏËÏ Ò‚Óπª ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Óª ÒÛÔ˜ÌÓÒÚË, Á flÍÓª ‚¥Ì ‚Ï¥π ÒÍÓËÒÚ‡ÚË Á‡‰Îfl Ò‚Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. ü Ô‡„ÌÛ‚ ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÔÓÎflÍ Ï¥„ Á „Ó‰¥ÒÚ˛ Ò͇Á‡ÚË: ◊ç‡ÎÂÊÛ ‰Ó ‰Û„Ófl‰ÌÓ„Ó Ì‡Ó‰Û“. á „Ó‰¥ÒÚ˛. ÅÓ Ê, flÍ Î„ÍÓ Á‡Û‚‡ÊËÚË, ڇ͠ڂ‰ÊÂÌfl ¥‚ÌÓ Ì‡ÒڥθÍË ‚˂ˢÛπ ̇Ò, ̇ÒͥθÍË È ÔÓÌËÊÛπ. ÇÓÌÓ ÔÓÌËÊÛπ ÏÂÌÂ, flÍ Ô‰ÒÚ‡‚ÌË͇ „ÛÔË, ‡Î flÍ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÚ¸, ̇‰ Ú¥π˛ „ÛÔÓ˛ Ô¥‰ÌÓÒËÚ¸: ·Ó fl Ì ‰‡‚ Ò· ӯÛ͇ÚË; fl Á‰‡ÚÂÌ ‚ËÁ̇˜ËÚË Ò‚Óπ ϥ҈ ‚ Ò‚¥Ú¥; ÛÒ‚¥‰ÓÏβ˛ Ò‚Ó˛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛; ‡ ÚÓÏÛ fl π β‰Ë̇ ÔÓ‚ÌÓ‚‡Ú¥Ò̇. (ÑÓ Â˜¥, ڥθÍË ÚÓ‰¥ ÏË ÏÓ„ÎË · ·ÂÁ ÊÓ‰ÌËı Á‡ÒÚÂÂÊÂ̸ ÔÓβ·ËÚË èÓθ˘Û, ·Ó ‚Ó̇ ‚Ê Ì ÁÏӄ· · ‚¥‰¥·‡ÚË Û Ì‡Ò Ì‡¯Óª ‚‡ÚÓÒÚË). ü Ô¥¯Ó‚ Û ˆ¥È ‚ËÏÓÁ¥ ‰‡Î¥, Ì¥Ê ˆÂ ÏÓ„ÎÓ · ·ÛÚË ÒÔËÈÌflÚÌËÏ — ̇‚¥Ú¸ ه̈ÛÁË, ‡Ì„ΥȈ¥ ˜Ë ‡ÏÂË͇̈¥, flÍ¥ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ χ˛Ú¸ ÌÂÁÏ¥ÌÓ ·¥Î¸¯Â Ò‚Ó·Ó‰Ë, Ì¥Ê ÏË, Ì ‚¥‰‚‡ÊËÎËÒfl ̇ Ú‡ÍÛ Í‡ÈÌ˛ ÇßíéãúÑ ¢éåÅêéÇàó.
90
ôéÑÖççàä
ÉêìÑà ¢ÖêíêìÑà ëíÄâç é é Å
ÉÑÄç Ü
ãÑÄä
ÔÓÒÚ‡ÌÓ‚ÍÛ ÔÓ·ÎÂÏË. á¯ÚÓ˛, ªÏ ˆÂ ¥ Ì ·ÛÎÓ ÔÓÚ¥·ÌÂ! ÅÓ Ê Ì‡ÎÂʇÎË ‰Ó ̇Ӊ¥‚ ÒËθÌËı ¥ Ô‰ӂËı, ‰Ó ̇Ӊ¥‚, flÍ¥ Ì ڥθÍË Ì ÛÈÌÛ‚‡ÎË ªÏ ÓÒÓ·ËÒÚÓ„Ó ÊËÚÚfl, ‡Î ̇‚¥Ú¸ ÈÓ„Ó Á·‡„‡˜Û‚‡ÎË — ‚ÓÌË ÏÓ„ÎË ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ‡ΥÁÛ‚‡ÚËÒfl Û Ò‚ÓπÏÛ Ì‡Ó‰¥. á ̇ÏË ·ÛÎÓ ¥Ì‡Í¯Â, ÏË Ì ÏÓ„ÎË Á„Ó‰ËÚËÒfl Á ÚËÏ, ˘Ó Î˯ ̇¯Â ÍÛθÚÛÌ ÏËÌÛÎÂ, ̇¯ Á‡„‡Î¸ÌËÈ ¥‚Â̸, ̇¯‡ ÒÔ‡ÁχÚ˘̇ ¥ÒÚÓ¥fl, ̇¯‡ ̇ˆ¥Ó̇θ̇ Ú‡„‰¥fl ‚ËÁ̇˜‡ÎË Ì‡¯¥ ÏÂÊ¥. ç¥, fl ÁÓ‚Ò¥Ï Ì χ‚ Ì‡Ï¥Û ÓÒ··ËÚË Ì‡¯ Ô‡Ú¥ÓÚËÁÏ ıÓ˜‡ · ‰Ó ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ˜Ë ه̈ÛÁ¸ÍÓ„Ó Òڇ̉‡ÚÛ. ü ÔÓÔÓÌÛ‚‡‚ ÔÓÎflÍ‡Ï Á‡ÈÌflÚË ˘Ó‰Ó Ò‚Ó„Ó Ì‡Ó‰Û ÔÓÒÚ‡‚Û ‡‰Ë͇θ̥¯Û, fl͇ Ì χπ Ôˆ‰ÂÌÚ¥‚ — ˘ÓÒ¸, ˘Ó Ó‰‡ÁÛ ‚ˉ¥ÎËÎÓ · Ì‡Ò Á χÒË ¥Ì¯Ëı ̇Ӊ¥‚, ÁÓ·ËÎÓ Ì‡Ó‰ÓÏ, ˘Ó χπ Ò‚¥È ÓÒÓ·ÎË‚ËÈ ÒÚËθ. — ÅÓÊ‚¥ÎÎfl! — Ò͇ÊÂÚ ‚Ë. — ß Ù‡ÌÚ‡Á¥fl! — í‡Í? — Á‡ÔËÚ‡˛ fl. — íÓ ˜ÓÏÛ ÚÓ‰¥ ÏË π Ú‡ÍËÏË ˜Ë Ì ̇ÈÔ‡ÎÍ¥¯ËÏË ‚ Ò‚¥Ú¥ Ô‡Ú¥ÓÚ‡ÏË? óË Ì ÚÓÏÛ, ˘Ó χπÏÓ ‚ ÒÓ·¥ Á‡‰‡ÚÍË Ì‡ÈıÓÎӉ̥¯Ëı ‡ÌÚËÔ‡Ú¥ÓÚ¥‚? ܇ β·Ó‚Ë ‰Ó ‚¥Ú˜ËÁÌË Û Ì‡Ò Òfl„ÌÛ‚ ‡Ôӄ², ̇¯‡ Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‚¥‰ ̪ Òڇ· ‚‡Ê‡˛˜Ó˛, ‡ ÚÓÏÛ Ò‡Ï Á ̇Ò, ‡ Ì Á ÍÓ„Ó ¥Ì¯Ó„Ó, ÔÓ‚ËÌ̇ ÁÓ‰ËÚËÒfl ÒÔ‡ÒÂÌ̇ ‡ÌÚËÚÂÁ‡, Ú‚Ó˜‡ ÓÔÓÁˈ¥fl, fl͇ ·Û‰Â ÍÓÍÓÏ ‚Ô‰. ëÚÓfl˜Ë ̇ ˆ¸ÓÏÛ, fl Ì ‚‚‡Ê‡˛ Ò· Á‡ Ï¥ÈÌË͇ — ¯‚ˉ¯Â ̇‚Ô‡ÍË, fl ‚¥ÌËÈ Â‡Î¥ÁÏÛ, flÍËÈ ‚¥‰‰‡‚̇ Û‚¥È¯Ó‚ Û ÏÓ˛ ÍÓ‚. ÑÎfl ÏÂÌ Ì ·ÛÎÓ ÒÛÏÌ¥‚Û ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÔÓÎflÍË — ÁÏÛ˜ÂÌ¥ Ú‡ ÁÌ‚¥ÂÌ¥ ¥ÒÚÓ˘ÌËÏË ÔÓÌ‚¥flÌÌflÏË ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌË — ̇ ‰Ì¥ Ò‚Ó„Ó Òˆfl ÔÎÂ͇˛Ú¸ ÔÓ‰‚¥ÈÌ ÔÓ˜ÛÚÚfl. é·ÓÊÌ˛‚‡ÎË ∫ª? í‡Í, ‡Î ¥ ÔÓÍÎË̇ÎË. ã˛·ËÎË? í‡Í, ‡Î ¥ ÌÂ̇‚ˉ¥ÎË. ÇÓ̇ ·Û· ‰Îfl ÌËı ¥ Ò‚flÚ¥ÒÚ˛, ¥ ÔÓÍÎflÚÚflÏ, ÒËÎÓ˛, ¥ Ò··Í¥ÒÚ˛, Ô‰ÏÂÚÓÏ „Ó‰ÓÒÚË Ú‡ ÛÔÓÍÓÂÌÌfl, ‡Î ˜ËÒÚÓ ÔÓ-ÔÓθҸÍË, ¯ÚÛ˜ÌÓ ¥ ˜ÂÂÁ ÒÛÒԥθ̥ ÛÔ‰ÊÂÌÌfl ‚Ó̇ ÔÓÒڇ· ڥθÍË Ó‰ÌËÏ ·ÓÍÓÏ Ï‰‡Î¥. ç‡ÔËÍ·‰ ̇¯‡ Î¥Ú‡ÚÛ‡, ÁÓ‚Ò¥Ï ÔÓÁ·‡‚ÎÂ̇ flÍÓ„Ó-Ì·ۉ¸ ¥ÒÚÓÚÌÓ„Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏÛ, χ· ÒÎÛÊËÚË Î˯Â̸ ‰Îfl Ò‡ÏÓÒڂ‰ÊÂÌÌfl ̇ӉÛ. Ä Ú ‚¥‰˜ÛÚÚfl, flÍ ·ÛÎÓ ÏËÏÓ‚¥Î¸ÌËÏ, ‚ÓÓÊËÏ, ·‡È‰ÛÊËÏ ˜Ë ÔÓ„Ó‰ÊÛ‚‡ÌËÏ, Ì ‚ËÁ̇‚‡ÎÓÒfl ¥ ÔÓÎ˯‡ÎÓÒfl ̇ Ò‡ÏÓ„Ó Ò·Â, flÍ „¥ı Ú‡ ‡Ì‡ı¥fl... íÓÏÛ ‚Ò¥ ÏÓª ÁÛÒËÎÎfl Á‚Ó‰ËÎËÒfl ‰Ó ÙÓÏÛ₇ÌÌfl Á‡Ò‡‰Ë, fl͇ ‰ÓÁ‚ÓÎË· · ‡ÍÚË‚¥ÁÛ‚‡ÚË ÚÓÈ ‰Û„ËÈ ÔÓÎ˛Ò Ò‡ÏÓÒ‚¥‰ÓÏÓÒÚË, ‰¥ÒÚ‡ÚËÒfl ҇ϠÚÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ ÔÓθҸÍÓª ‰Û¯¥, Ò‡Ì͈¥ÓÌÛ‚‡ÚË πÂÒ¸.
91
ÇßíéãúÑ ¢éåÅêéÇàó.
ôéÑÖççàä
ã˯ Ӊ ‰ÛÏÍË ÔÓ Ìª ÈÓ„Ó ÔÓ˜Ë̇ÎÓ ÌÛ‰ËÚË. ß Ì ‚ „Û‰flı ÚÛÚ ¥˜, Á‚¥ÒÌÓ. Ä ‚ Ú¥Ï, ˘Ó ‚¥Ì ·Û‚ ÔÓÂÚÓÏ. éÚ ‚ ˜¥Ï ‚Ê ̥ıÚÓ Ì ÒÛÏÌ¥‚‡‚Òfl, ˘Ó ÖÎ¥ÓÚ ·Û‚ Ì ¥‰¥ÓÚ. é‰ËÌ ¥Á ÌÓ·ÂÎ¥‡ÌÚ¥‚, ıÚÓ ÔÓ-ÒÔ‡‚Ê̸ÓÏÛ ÚÓ„Ó ‚‡ÚËÈ. Ä ÚÂÔ ÍÓÊÂÌ Á Ì‡Ò Î‡Ï‡π „ÓÎÓ‚Û: ˜ÓÏÛ ‚¥Ì ÔÓÍËÌÛ‚ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÚËÒfl Á ¢ÂÚÛ‰Ó˛ ëÚ‡ÈÌ? í‡ ¥Ì¯ËÏË ÒÛÔÂ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇ·ÏË, ‡ ÔÓ‰‡‚Òfl Ô‡ˆ˛‚‡ÚË ÍÎÂÍÓÏ Û ÔÓÒڥҥ̸ÍËÈ ·‡ÌÍ? ñ¸Ó„Ó ÊÓ‰ÂÌ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΠÌ ÓÒfl„ÌÂ. éÒÓ·ÎË‚Ó ÒÛÔÂ. í‡ È ÊÓ‰ÂÌ, flÒÌÓ, ÍÎÂÍ Ì ‚ÚflÏËÚ¸. í‡ È ÔÓÂÚ¥‚ ÛÊ ڇÍËı Ì Á‡Î˯ËÎÓÒfl, ıÚÓ · ˆÂ Ï¥„ Á·‡„ÌÛÚË. é‰Ì‡˜Â, ‚͇ÎÛ˛˜Ë ͇̈ÂÎflËÒÚÓÏ, ÖÎ¥ÓÚ ˘ÓÓÍÛ ‚ˉ‡‚‡‚ ÔÓ ÍÌËʈ¥ ‚¥¯¥‚. éÚ. üÍ˘Ó Ì‡¯¥ ¥ÌÚÂÎ¥„ÂÌÚË ıÓ‰ËÎË ‚ ̇Ӊ, ÚÓ ‚ ÌËı, Ú‡Ï, ıÓ‰ËÎË Û ÍÎÂÍË. ç ÚÓÏÛ, ‡·Ë ̇·ÎËÁËÚËÒfl ‰Ó ÊËÚÚfl. äÓÏÛ-ÍÓÏÛ, ‡ ÂÎ¥Ú‡ÌÓÏÛ ÖÎ¥ÓÚÓ‚¥ ˆ¸Ó„Ó ·ÛÎÓ Ì Ú·‡. ñÂ Ê ÚÓ·¥ Ì ÔÓÂÚ ÚËÔÛ çÂ͇ÒÓ‚‡. éÒÓ·ÎË‚Ó ÚÓ„Ó çÂ͇ÒÓ‚‡, flÍËÈ ÛÁfl‚ ¥ Ô¥¯Ó‚ Û Ì‡Ó‰ ه̈ÛÁ¸ÍËÈ. Ä ÚÓÏÛ, ˘Ó·Ë Ì ÊËÚË Û Ò‚¥Ú¥ ÔÓÁ‡˜‡ÒÓ‚Ó„Ó ÍÓÌÚËÌ¥ÛÏÛ ¥ÌÙÂ̇θÌÓª „¥ÔÓÒÙÂË Í‚‡Á¥‚¥ÁۇθÌÓª ÏÓ‰ÂÎ¥ Ú¥‡‰ÌÓ„Ó ‡·ÒÓβÚÛ. ôÓ ‰Îfl ÔÓÂÚ‡ (‡ ˆÂ ̇ÈÔ¯ Á·‡„ÌÛ‚ ÖÎ¥ÓÚ) ÒÚ‡¯Ì¥¯Â Á‡ ·Û‰¸-flÍÛ Í‡ÌˆÂÎfl¥˛. ëÚ‡¯Ì¥¯Â Á‡ ̇Ӊ. ÅÓ Ú‡ÍÓÏÛ ÓÚ, flÍ ÖÎ¥ÓÚ, Ú‚ÓËÚË ıÓÚ¥ÎÓÒfl Ì ÔÓ Ì‡Ó‰, ÓÚ. ì Á‡„‡Î¸ÌÓ‚ÊË‚‡ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ˆ¸Ó„Ó ÒÎÓ‚‡. Ä ÔÓ ÚÓÈ Ì‡Ó‰, flÍËÈ ÒÍÓÓ Òڇ̠̇ӉÓÏ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΥ‚. åÓÊ ÒÚ‡ÌÂ, ÏÓÊÂ È Ì¥, Ӊ̇ÍÓ‚Ó ‰Îfl Ú‡ÍÓ„Ó Ú·‡ flÍÓÒ¸ ÛÔÓ‡ÚËÒfl Á „ÓÚÓ‚ËÏË ÛÊ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇ·Ï˥̉˂¥‰Û‡Î‡ÏË. éÒÓ·ÎË‚Ó, ÍÓÎË Ò‡Ï ‰Ó ÌËı ̇ÎÂÊ˯ — ÌÛ flÍ ÚÛÚ ÔËÒ‡ÚË ÔÓÂÁ¥˛? ã˯ ӉÒÍӘ˂¯Ë Ó‰ Ú‡ÍËı ÔÂÒÓ̇θÌÓ ÔÓ‰‡Î¥. ÅÓ Ò‡Ï ÚÓ‰¥ ÔÓ˜Ë̇ÎÓ ÔÓÒÚ‡‚‡ÚË ÌÓ‚Â ‚ ÏËÒÚˆڂ¥, ÌÂÁ̇ÌËÈ ¥ÁÌӂˉ ÈÓ„Ó, ̇Á‚‡ÚË ·: ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ì ‚¥¯ÓÚ‚ÓÂÌÌfl, ·Ó ‰Îfl ÓÁ̇˜ÂÌÌfl Ú‡ÍÓª ÔÓÂÚËÍË ÊÓ‰ÂÌ ˘Â ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ‡Î, ·Û‚ ·Ë ‚¥Ì ̇‚¥Ú¸ ÂÛ‰ËÚÓÏ, ‡ ̇Á‚Ë È ‰ÓÒ¥ Ì ‚Ë„‡‰‡‚. èÓÂÚËÍÓ˛, ·Ó ÒÍ·‰‡ÎÓÒfl ‚ÓÌÓ Ú‡ÍÓÊ ¥Á ˜‡¥‚ÎË‚Ëı Á‚Û˜‡Ì¸, ÒÎÓ‚ÂÒÌËı ÔÓπ‰Ì‡Ì¸ — ÏËÒÚÂˆÚ‚Ó Ú‚Ó˜Ó-ÓÁÛÏÓ‚Ó„Ó ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl. ôÓ Ì‡‚¥Ú¸ Ú¥, ıÚÓ Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÛ‚‡ÎË ÌÂÓÔÓÂÁ¥˛, Ì ÔÓÒÚ„ÎË ªª. Ä ÔÓÒÚÓ ÒÔËÈÌflÎË Á‡ ¥Ì¯Ó„Ó ¥‚Ìfl ·‡Î‡˜ÓÍ. çÛ, ̇ÔËÍ·‰, flÍ˘Ó ‰Ó ÚÓ„Ó Ì‡‚ÍÓÎÓÎ¥Ú‡ÚÛÌ¥ ÔÎ¥ÚÍË ÚÓ˜ËÎËÒfl ÔÓ·¥Îfl ‰ÛÊËÌ Ú‡ ÍÓı‡ÌÓÍ ÔËÒ¸ÏÂÌÌˈ¸ÍËı, ÚÓ˘Ó — ÚÓ ‚¥‰ ÔÓ˜‡ÚÍÛ Ì‡¯Ó„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ÓÁÏÓ‚Ë ÔÂÂÍËÌÛÎËÒfl: fl͇ Ú‡Ï Û ÍÓ„Ó ‡Ï·¥‚‡ÎÂÌÚ̇ ÔÂÒÓ̥٥͇ˆ¥fl ·‡Ì‡Î¸ÌÓ„Ó Â∂Ó ¥ Á flÍËÏ Ò‡Ï „¥ÔÂÙÓ͇θÌËÏ ‰ÁÂÌ-Ù‡¯ËÁÏÓÏ ‚¥Ì ÚÂÔ Ô·ۂ‡π ‚ ‰¥‡ÎÂÍÚË˜Ì¥È π‰ÌÓÒÚ¥ ÔÓÚËÎÂÊÌÓÒÚÂÈ. íÓ·ÚÓ ÍÓÎÂÍÚË‚¥ÁÏ ÔÂÂÏ¥„ ¥ ÚÛÚ — ωËÚ‡ˆ¥ª ÒÚ‡ÎË „ÛÚÓ‚ËÏË. íÓ·ÚÓ „ÛÚÍÓ‚ËÏË, flÍ Û ÒÚ‡ÈÌ¥ ¢ÂÚÛ‰Ë ëÚ‡ÈÌ, ̇ÔËÍ·‰. ÑÓ Â˜¥, ÔÓ ç¥ˆ¯Â. ñÂÈ Ô¯ËÏ Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÛ‚‡‚ ÍÓËÒÚ‡ÚË ÔÓÂÚ˘ÌÛ ÒËÎÛ ÒÎÓ‚‡ ‰Îfl ‰Ó‚‰ÂÌÌfl ˜ËÚ‡È Ûڂ‰ÊÂÌÌfl, Ò‚Óªı Ù¥ÎÓÒÓÙÂÏ. á‡Ï¥ÒÚ¸ ÎÓ„¥ÍË Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡‚ ÒËÎÛ ıÛ‰ÓÊÌ¸Ó„Ó ÚÓÔÛ. ß Ò‚¥Ú — ÍβÌÛ‚. ë‡Ï ̇ Ú‡ÍÛ ÌÂÓÔÓÁ¥˛, ‡ Á‡ÍÓ‚ÚÌÛ‚ ‰ÓÍÚËÌÛ. Ä ÒÓÌÏËҸ͇ ÌˈËı Ìˈ¯ÂÌflÚ ÔÓ „ÛÚ͇ı ÓÁÚˇÊÛ‚‡ÎË ªª, ÂÛ‰Ó‚‡ÌÓ ÒÔ¥ÎÍÛ˛˜ËÒ¸, Á‡˜‡Ó‚‡Ì¥ ªª ‚˯Û͇ÌÓ˛ Ô‡‡‰ÓÍ҇θ̥ÒÚ˛. ü͇ Ú‡Í Ú¥¯ËÚ¸ ‰Ûı... çÛ, ‡ ÍÓÎË ‚Ê ‰¥È¯ÎÓ ‰Ó ‡ΥÁ‡ˆ¥ª, ÚÓ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ‚¥‰ÓÏËÈ. ç¥ ÚÂ, Ì¥ ˆ¯Â. íÓ·ÚÓ Ì‡‚¥Ú¸ Ì ‰ÁÂÌ-Ù‡¯ËÁÏ, ‡ ̇·‡„‡ÚÓ ÔÓÒÚ¥¯ËÈ. é‰Ì‡Í Î˯ Á‡‡Á ÏË ÒÔ¥Á̇ÎË, ÍÛ‰Ë Á‡‚Ó‰flÚ¸ ڇͥ β·¥ Ô‡‡‰ÓÍÒË, ÚËÔÛ π‰ÌÓÒÚ¥-ÔÓÚËÎÂÊÌÓÒÚ¥, ÚÓ˘Ó. Ä ÖÎ¥ÓÚ, ÒÔÓÒÚÂ¥„‡˛˜Ë Ûڂ‰ÊÂÌÌfl ÓÁÛÏÓ‚Óª ÌÂÓÔÓÂÁ¥ª Ì ‚ ·‡Î‡˜Í‡ı ÛÊÂ, ‡ ÒÛÔÂχÒÓ‚ËÏË ÚˇʇÏË „‡ÁÂÚ, Ú‡ ‚Ê Ì ÏËÒÚˆ¸ÍËÏË, ‡ È ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË — Ì ‚ÚËχ‚Òfl. ᇉ˂ ¥‰ÌÓÏÛ ÓÙ¥ÒÓ‚¥.
ü χ‚ ÒÂÈÓÁÌ¥ ‡∂ÛÏÂÌÚË. Ⴂ‡ÈÌÓ, Ú‡ÍËÈ ÔÓ‚ÓÓÚ Û Ì‡¯Ëı ÒÚÓÒÛÌ͇ı Á ̇ӉÓÏ Ï¥„ ‚¥‰·ÛÚËÒfl ڥθÍË ‚ ¥Ï’fl ÓÒÓ·ËÒÚÓª „¥‰ÌÓÒÚË, ÓÁ‚ËÚÍÛ ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË. ß ˆfl ÔÓÒÚ‡‚‡ ·Û· ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ Ï¥ˆÌÓ˛ flÍ Ò‰ ÂÏ¥∂‡ˆ¥ª, Ú‡Í ¥ ‚ ͇˛ ˜Ë ‚Á‡„‡Î¥ ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, ·Ó ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â ̇Á¥‚‡Î‡ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ Ó·ÓÓÌË ÚÓ„Ó, ˘Ó ÍÓÎËÒ¸ ÔÓÒÚÓ Ì‡ÁË‚‡ÎÓÒfl ‰Û¯Â˛, Ô‰ ‰ÂÙÓÏÛ˛˜Ó˛ ÔÂÒ¥π˛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. é‰Ì‡Í ÏÂÌ ÌÂÔÓÍӪ· ¥Ì¯‡ ÒÔ‡‚‡. ü, flÍ ‚Ê ͇Á‡‚, ÌÂ̇‚ˉ¥‚ ̇Ӊ, ·Ó Ì ϥ„ ÈÓ„Ó ÁÌÓÒËÚË; ‡ ÁÌÓÒËÚË ÈÓ„Ó fl Ì ϥ„, ·Ó ·Û‚ ·Ófl„ÛÁÓÏ. ÄΠ˜Ó„Ó Ê, ‚ Ú‡ÍÓÏÛ ‡Á¥ ·ÛÎË ‚‡Ú¥ ÏÓª ÔÓ‡‰Ë Ú‡ ÔÓ‚˜‡ÌÌfl, ÍÓÎË ‚ÓÌË ‚ËÔÎË‚‡ÎË Á ÏÓπª ÔË̈ËÔÓ‚Óª ÌÂÁ‰‡ÚÌÓÒÚË ‰‡ÚË ‡‰Û Á ÊËÚÚflÏ? üÍ ‰Â͇‰ÂÌÚ, fl ÔÓÒÚÓ Ì ϥ„ ‚͇ÁÛ‚‡ÚË ‰ÓÓ„Û Á‰ÓÓ‚ËÏ. ÄΠˆ˛ ʇıÎË‚Û ÔÓ·ÎÂÏÛ, ˘Ó π ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ Ì ڥθÍË ‰Îfl ÏÂÌÂ, ÓÒÏËÒ₇ÎË ‚Ê Ì ‡Á. í‡ È, Á¯ÚÓ˛, ‚¥‰ÓÏÓ, ˘Ó ÓÁ‚ËÚÓÍ Ì π ÒÔ‡‚Ó˛ β‰ÂÈ ÔÂÂÒ¥˜ÌÓ Á‰ÓÓ‚Ëı, ÚËı, ˘Ó, ıÚÓ Á̇, ˜Ë ˘ÓÒ¸ ÓÁÛÏ¥˛Ú¸... ‡ ÔÓ‚‡‰ËÚ¸Òfl β‰¸ÏË ‚·ÒÌ ¥Á ‚‡‰‡ÏË, flÍ¥ ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ Ú¥πª Ò·‚ÌÓª “ÌÓχθÌÓÒÚË“. ï‚ÓËÈ Ì‡È͇˘Â ÏÓÊ ‚ÎÓ‚ËÚË „ÎË·ËÌÌËÈ ÒÂÌÒ Á‰ÓÓ‚’fl, ·Ó Ì χπ ÈÓ„Ó. íÓÈ, ÍÓÏÛ ·‡ÍÛπ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó ÒÔÓÍÓ˛, Á‡‚‰flÍË ˆ¸ÓÏÛ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ‚¥‚ÌÓ‚‡ÊÂÌËÏ, ‡ ÔÓ‡‰‡ ÛÔÓÒÎ¥‰ÊÂÌÓª β‰ËÌË ÏÓÊ Ôˉ‡ÚËÒfl ̇ȷ¥Î¸¯ ÊËÚÚπ‡‰¥ÒÌÓÏÛ. ï‚Ó‡ ÓÒÓ·‡, ˜ÂÂÁ Ò‚Óª ‚‡‰Ë Ì ÏÓÊ ÔËÎÛ˜ËÚËÒfl ‰Ó ÒÚ‡‰‡, ‡ ÚÓÏÛ ·ÎÛ͇π ÛÁ·¥˜˜flÏË Ì‡Ó‰Ë̈¥, ˘Ó ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ªÈ ‰Ó·Â ·‡˜ËÚË ¯Îflı ÒÚ‡‰‡ Ú‡ Ô¥Á̇ÚË Ì‡‚ÍÓÎË¯Ì¥È Î¥Ò. ç‡ÒÎ¥‰ÍË Ú‡ÍÓª ÁÏ¥ÌË Û Ì‡¯ÓÏÛ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌ¥ ‰Ó èÓθ˘¥ ·ÛÎË · ‚‡„ÓÏ¥ — ‚ÓÌË ÒÔ˘ËÌËÎËÒ¸ ·Ë ‰Ó ÌËÁÍË ‚¥‰Ò‚¥ÊÛ˛˜Ëı Ú‡ ÂÎÂÍÚËÁÛ˛˜Ëı ‚¥Á¥È, flÍ¥ · ̇ ‰Ó‚¯ËÈ ˜‡Ò Á‡∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÎË ‰Ë̇ϥ˜Ì¥ÒÚ¸ ̇¯Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. ç‡ÔËÍ·‰, ‚¥Á¥fl ÔÓθҸÍÓª ¥ÒÚÓ¥ª. ü Ì ͇ÊÛ, ˘Ó ÒÎ¥‰ ·ÛÎÓ · ÁΥ͂¥‰Û‚‡ÚË ¥ÒÚÓ˘ÌÛ ¯ÍÓÎÛ, fl͇ ÓÁ„Îfl‰‡π ̇¯Û ¥ÒÚÓ¥˛ ڥθÍË Á Ó„Îfl‰Û ̇ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ˜Ë Ì¥ èÓθ˘¥, ‚‚‡Ê‡˛˜Ë ÔÓÁËÚË‚ÌËÏ ÚÂ, ˘Ó ˆ¸ÓÏÛ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌ˛ ÒÔËflπ, ¥ ÌÂ∂‡ÚË‚ÌËÏ ÚÂ, ˘Ó ÒÚÓªÚ¸ ÈÓÏÛ Ì‡ Ô¯ÍÓ‰¥. é‰Ì‡Í ˆfl ¯ÍÓ· ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË ‰ÓÔÓ‚ÌÂ̇ ¥Ì¯Ó˛, ‰Â ¥ÒÚÓ¥˛ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÛ‚‡ÎË · Á Ó„Îfl‰Û ̇ ÚÂ, flÍ ÓÁ‚Ë‚‡Î‡Ò¸ ‚ ˆ¥È èÓθ˘¥ β‰Ë̇, ¥ ÚÓ‰¥ ÏÓ„ÎÓ · Á'flÒÛ‚‡ÚËÒfl, ˘Ó ˆ¥ ‰‚‡
92
ÇßíéãúÑ ¢éåÅêéÇàó. ôéÑÖççàä ÅéÉÑÄç ÜéãÑÄä. ÉêìÑà ¢ÖêíêìÑà ëíÄâç
üÍ Ê ¥Ì‡Í, ÍÓÎË Ì‡‚ÍÓÎÓ Ú‡Í ӷËÚ¸Òfl? ∏‰Ì¥ÒÚ¸-ÔÓÚËÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ÔÂÂÓÒ· ‚ ·¥Î¸¯ ÔÓÂÚ˘ÌÓ„Ó, ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌÓ„Ó "‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó ˆÂÌڇΥÁÏÛ ". — èÓÂÚË͇ Ó‚ÓÎÓ‰¥‚‡π χ҇ÏË — ‚Ë¥¯Ë‚ ÖÎ¥ÓÚ. — èÓÒÚ‡π ÌÓ‚‡ β‰Ë̇, Ò·ÚÓ Î˛‰Ì¥ÒÚ¸, ÔÓ„ÓÎ¥‚ÌÓ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̇ — „‡‰‡‚ ‚¥Ì — flÍ˘Ó ‚Ê ̇‚¥Ú¸ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÓÔÓÂÚËÁÛ‚‡Î‡Òfl „ÂÚ¸! á‚¥ÒÌÓ, ˘Ó ̇ȷ¥Î¸¯ËÈ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ ÔÓÂÚ ÛÚÂÔ¥ÚË Ì ϥ„ ÌÛ ‚Ê ̥flÍ. â ‚¥Ì ÔÓË‚‡π ̇Á‡‚Ê‰Ë Á ¥‰ÌÓ˛ ͇̈ÂÎfl¥π˛ Ú‡ Íˉ‡πÚ¸Òfl Û ‚Ë ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ„Ó ·ÛÚÚfl, ÚÓ·ÚÓ „ÓÎÓ‚Ó˛ ÔÓË̇π ÏÂÊË ·˛ÒÚÛ ¢ÂÚÛ‰Ë ëÚ‡ÈÌ. ß ÓÚ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú — Ô˯ ÚÂÔ ‚ËÌflÚÍÓ‚Ó ÚÂÓÂÚ˘̥ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl. äÓÎË Ê ‚¥Ì ÓÒfl„ÌÛ‚ Ú‡ÍÛ ‚·ÒÌÛ Ú‡„‰¥˛ ÏËÚˆfl, ·ÛÎÓ Á‡Ô¥ÁÌÓ — ‚¥Ì Ó‰Âʇ‚ çÓ·ÂÎ¥‚ÍÛ. Ä Ô¥ÒÎfl ̪ ‚Ê ̥fl͇ ͇̈ÂÎfl¥fl, Ì¥flÍËÈ ÓÙ¥Ò Ú‡ÍÓ„Ó ‰Ó Ò· Ì ÔËÈÏÂ. ë‡ÏÂ Û ˆ¥Ï Ò‚¥ÚÎ¥ ÒÎ¥‰ ¯Û͇ÚË ÔÓflÒÌÂÌÌfl, ˜ÓÏÛ ‚¥Ì ̇ ÒÍÓÌ¥ Î¥Ú Ó‰ÛÊË‚Òfl Á¥ ÏÓÎÓ‰Ó˛ ‰¥‚˜ËÌÍÓ˛. Ä·Ë Á¥ÈÚË ‚ ÏÓ„ËÎÛ Á ˜ËÒÚÓ˛ ÒÓ‚¥ÒÚ˛, Ì ÔÓÒÚÛÔË‚¯ËÒfl Ò‚ÓªÏ ÔÓÂÚ˘ÌËÏ "fl" ‚·ÒÌÓÏÛ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓÏÛ "ÚË". íÓ·ÚÓ ‚ËÒÍÓ˜ËÚË Á-Ô¥‰ ·˛ÒÚÛ ¢ÂÚÛ‰Ë. â ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ‚‡ÊËÚ¸ ÚÛÚ, flÍÓ„Ó ‚¥Ì ÓÁÏ¥Û Ú‡ ÌÓÏÂÛ. "åÓ È ÁÓ‚Ò¥Ï Ì‚Â΢ÍËÈ Ú‡ÍËÈ, ·Ó ÚÛÚ ‚‡ÊÎË‚¥¯‡ „¥ÔÂÒÂÌÒ‡·¥ÎflÚ˂̇ ÏÂÚÓ̥ϥfl, ‡ Ì ÎÓ„ÓÒıÂχ ÔÓÌflÚ¥ÈÌÓª χÚˈ¥, ¥Á ˜Ó„Ó ‚ËÔÎË‚‡π, ˘Ó ÒËÏ‚ÓÎ — ˆÂ Ì ӷ‡Á ¥ Ì Ô‰Ë͇Ú, ÓÒͥθÍË ‚ Ô‡‡‰Ë„Ï¥ „¯ڇθÚ-ÏÂÌڇθÌÓÒÚ¥ 𠉂Óπ‰ËÌÓ˛ Ô‡‡ÏÓÙÂÏÓ˛... ã˯ ̇ȷ¥Î¸¯¥ ÌÓ·ÂÎ¥‡ÌÚË Á̇ÎË, flÍ flÚÛ‚‡ÚËÒfl Ó‰ ÚÓ„Ó ·¥Ì‡ÌÓ-‡Ï·¥‚‡ÎÂÌÚÌÓ„Ó ·˛ÒÚÛ. üÍËÈ ÔÓ„Û‰‰flÏ Ì‡‰‚ËÒ‡‚ ̇‰ ÍÓÊÌËÏ ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ ڇ·ÌÓ‚ËÚËÏ ÏËÚˆÂÏ, Á‡ÚÛÎfl... éÚ, ÔËÏ¥ÓÏ, ÅÓıÂÒ. Ç¥Ì ÒÎË‚Â ¥ Ôˆ¥Ì¸, Û ˆ‡ËÌ¥. íÓÏÛ ÔÓÒÚÂ¥„, ˘Ó ̇‰ ÌËÏ, ̇˜Â ̇‰ ÏÂÚÂÎËÍÓÏ (˜Ë ‡‰¯Â, ̇‰ ·‰Ê¥ÎÍÓ˛, ·Ó ‚¥Ì ·Û‚ Ó·ÓÚÓ„ÓÎ¥ÍÓÏ ‚ÂÎËÍËÏ) χÈÓËÚ¸ ·˛ÒÚ„‡Î¸ÚÂ. é‰ ÚÓ„Ó-Ú‡ÍË ·˛ÒÚÛ. Ä·Ó ·'˛ÒÚÛ, flÍ Í‡ÊÛÚ¸ Û Ì‡Ò Ì‡ á‡ı¥‰Ì¥È ì͇ªÌ¥. Ç ·Ûı„‡ÎÚÂË Ó‰ Ì¸Ó„Ó ÅÓıÂÒ ‚ÚÂÍÚË Ì ϥ„ Ì¥flÍ — ÓÒ‚¥Ú‡ Ì ‰ÓÁ‚ÓÎfl·. Ä ‚Ê ‰Â-‰Â ‚ ·¥·Î¥ÓÚˆ¥, ·Ó‰‡È Û ˜Ëڇθ̥-··¥ËÌÚ¥, Ó‰ ÚÓ„Ó Ò‡˜Í‡ Ì Á‡ıÓ‚‡π¯Òfl. ôÓ ‰¥π ÅÓıÂÒ? Ç¥Ì ı‡Ô‡π ÔÂÓ È ÔÓ˜Ë̇π ÒχÎËÚË Ì‡‰ÚÓ ÔËÏ¥ÚË‚Ì¥ ÓÔÓ‚¥‰‡ÌÌfl˜Í‡ ÔÓ ÍÓ‚, Ì¥Ê, β·Ó‚, flÍËı ̇‚¥Ú¸ ¥Ì‰¥ÈҸͥ͠ÌÓ Ó‰ˆÛ‡ÎÓÒfl (flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, ÊӉ̠Á ÌËı Ì ·ÛÎÓ ‚ ß̉¥ª Â͇̥ÁÓ‚‡ÌÂ). ë·ÚÓ: ÅÓıÂÒ ıӉ˂ Û Ì‡Ó‰, Ì ‚ËıÓ‰fl˜Ë Á‡ ÏÂÊ¥ ‡ÍÛ¯‡ Ô‡ÔÂÛ! é‰Ì‡Í ¥ ÚÛÚ ¢ÂÚÛ‰‡ ̇Ò·· ̇ Ì¸Ó„Ó ÒÓÌÏˢ‡ ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ‡ÎÂÌflÚ. üÍ¥ ‚ÏËÚ¸ ‚˯Û͇ÎË ‚ ÚËı ÓÔÓ‚¥‰‡ÌÌflı è‚¥ÒÌÂ, ÚÓ·ÚÓ ëÂÌÒۇθÌËÈ ÄıÂÚËÔ í‡Ì҈‰ÂÌÚÌÓ„Ó ãÓ„ÓÒ‡, èÂÙÂÍÚÌÓ í¥‡‰ÌÓ„Ó. ß, ˘Ó·Ë Á‡ıËÒÚËÚËÒfl, ˘Ó·Ë Ì ˜ËÚ‡ÚË ÚËı ÒÚ‡ÚÚ¥‚, ÂÒª‚ ÔÓ Ò·Â, ÅÓıÂÒ ÔÓÒÚÓ Ù¥Á˘ÌÓ ÁÏÛ¯ÂÌËÈ ·Û‚ ÓÒÎ¥ÔÌÛÚË. Ä·Ë ‚¥Î¸ÌÓ ÔÓ˜Û‚‡ÚË Ò· ÏÂÊË Ûβ·ÎÂÌËı ÍÌËÊÍÓ‚Ëı ÔÓÎˈ¸. ÅÓ ‚Ú˜‡ ‚ Ù‡¯ËÁÏ ÈÓÏÛ Ú‡ÍÓÊ Ì ‚‰‡Î‡Òfl — ÔÓ„ÂÒ˂̇ Ò‚¥ÚÓ‚‡ „Óχ‰Ò¸Í¥ÒÚ¸ Ì ‰ÓÁ‚ÓÎË·. é·'π‰Ì‡‚¯ËÒfl ‚ ÒÔˆ¥‡Î¸Ì¥ ÍÓÏ¥ÚÂÚË, flÍ¥ ‰Ó‚ÂÎË ‚Ò¥Ï ¥ ÍÓÊÌÓÏÛ, ˘Ó ÚÓ, ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl, ‰Îfl ÅÓıÂÒ‡ ̇ÒÔ‡‚‰¥ Ì ·Û‚ Ì¥flÍËÈ Ì ه¯ËÁÏ, ‡ íÓÚÂÏ. íÓ·ÚÓ ‚Ëı¥‰ Û èÓÁ‡Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, ÏË̇˛˜Ë 襉҂¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ¥Á ÈÓ„Ó ã¥·¥‰Ó È Ú‡ÌÒÙÓÏÛ˛˜ËÒ¸, ÚÓ·ÚÓ Ú‡ÌÒÏÓÙÛ˛˜ËÒfl Û óËÒÚÛ ë۷Υχˆ¥˛
ÔÓˆÂÒË ÓÁ‚ËÚÍÛ ‰Âʇ‚Ë Ú‡ ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË, Ì Á‡‚Ê‰Ë È¯ÎË ‚ Ô‡¥ ¥ ˘Ó ÔÂ¥Ó‰Ë Ì‡È·¥Î¸¯ ÍÓËÒÌ¥ ‰Îfl Ì‡Ó‰Û ÏÓ„ÎË ‚Ëfl‚ËÚËÒfl Ì ̇È͇˘ËÏË ‰Îfl ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË. èË̇ÈÏÌ¥ ÒÚ‡ÎÓ · ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ˆ¥ ‰‚‡ ÔÓˆÂÒË ÌÂ π ¥‰ÂÌÚ˘ÌËÏË. ÄΠ̠ˆÂ ·ÛÎÓ · ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯ËÏ. ç‡È‚‡ÊÎË‚¥¯ËÏ ·ÛÎÓ · ÚÂ, ˘Ó ̇¯ڥ ÏË ÁÏÓ„ÎË ·, ıÓ˜ Ӊ̥π˛ ÌÓ„Ó˛ ‚Ë·‡ÚËÒfl Á ¥ÒÚÓ¥ª... Á̇ÈÚË ıÓ˜ flÍÛÒ¸ ÚÓ˜ÍÛ ÓÔÓË, ·Û‰Û˜Ë Ú‡Í „ÎË·ÓÍÓ Á‡ÌÛÂÌËÏË ‚ ªª ÒÚËı¥˛. ÅÓ, Ì ·Û‰Û˜Ë ‚Ê ÁÏÛ¯ÂÌËÏË Î˛·ËÚË Ú‡ Ó·ÓÊÌ˛‚‡ÚË ÔÓθҸͥÒÚ¸, Ì χÎË · ÔÓÚÂ·Ë ·ÛÚË Á‡ÏËÎÛ‚‡ÌËÏË ªª ¥ÒÚÓ¥π˛. Ç·‡˜‡˛˜Ë ̇¯Û ‚‡Ú¥ÒÚ¸ Ì ‚ ÚÓÏÛ, ˜ËÏ ÏË π, ‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÏË Á‰‡ÚÌ¥ Ô·ÓÓÚË Ò‡ÏËı Ò· ¥ ̇¯ ÚÂÔÂ¥¯Ì¥È ÒÚ‡Ì, ÏË ÏÓ„ÎË · ÔÓÒÚ‡‚ËÚËÒ¸ ‰Ó ¥ÒÚÓ¥ª, flÍ ‰Ó ‚ÓÓ„‡. ü π ÔÓ‰ÛÍÚÓÏ ÏÓπª ¥ÒÚÓ¥ª. ÄΠˆÂÈ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ÏÂÌ Ì Á‡‰Ó‚ÓθÌflπ. ü Á̇˛, ‚¥‰˜Û‚‡˛, ˘Ó ‚‡ÚËÈ ˜Ó„ÓÒ¸ Î¥Ô¯Ó„Ó ¥ Ì Á·Ë‡˛Òfl ÌÂıÚÛ‚‡ÚË ˆËÏ Ô‡‚ÓÏ. ë‚Ó˛ ‚‡Ú¥ÒÚ¸ fl ‚Ë·Û‰Ó‚Û˛ ҇Ϡ̇ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÏÂÌ Ì Á‡‰Ó‚ÓθÌflπ ÏÓπ fl, flÍ ÔÓ‰ÛÍÚ ¥ÒÚÓ¥ª. ÄΠÚÓ‰¥ ÏÓfl ¥ÒÚÓ¥fl ÒÚ‡π ¥ÒÚÓ¥π˛ ÏÓªı ÔÓÏËÎÓÍ ¥ fl ‚ËÒÚÛÔ‡˛ ÔÓÚË Ìª, ¥ Ú‡Í ÒÚ‡˛ ‚¥‰ ̪ ‚¥Î¸ÌËÏ. ÑÓÁ‚ÓθÚ ÏÂÌ¥ ÔÓÏ¥flÚË. ÅÓ ˆÂ ·Û‚ ·Ë ‰¥ÈÒÌÓ ‚ÂÎËÍËÈ ÔÓÒÚÛÔ ‰Ûı‡, ˆÂ ̇„‡‰Û‚‡ÎÓ · ‚¥‰˜ÛÚÚfl, ÍÓÎË ÏË ‚Ë·‡ÎËÒfl Á ‚ËÛ ¥˜ÍË ¥ ‚¥‰˜ÛÎË ∂ÛÌÚ Ô¥‰ ÌÓ„‡ÏË. ç ·Û‰Û „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ˆÂÈ ÌÓ‚ËÈ ÒÚËθ ‚ ÔÓÎ¸Ò¸Í¥È ¥ÒÚÓ¥Ó„‡Ù¥ª (ÏÓÊÎË‚Ó ıÓÎÓ‰ÌËÈ, ·‡È‰ÛÊËÈ, ͇҇ÒÚ˘ÌËÈ ˜Ë Á‚ÂıÌ¥È) ÒÚ‡‚ ·Ë Íβ˜ÂÏ, ˘Ó ‚¥‰ÍË‚‡π ˆ¥ÎËÈ ÌÛÚ Ì‡¯Ó„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó, ˘Ó ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ˜‡ÒÛ ·Û‚ Á‡·ÎÓÍÓ‚‡ÌËÈ — ¥ ÚÓ‰¥ ÏË ‚Ô¯ ÏÓ„ÎË · ÔÓ‚ÂÒÚË ÏÓ‚Û ÔÓ ‚ÂÎËÍËı Ú‚Óˆ¥‚ ̇¯Óª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË Ô‰ÏÂÚÌÓ. ñ ÒÔ‡‚‡ ÒÂÈÓÁ̇. íÓ‰¥ ˆÂ ÓÁ̇˜‡ÎÓ · Ì ˘Ó ¥Ì¯Â, flÍ ÚÂ, ˘Ó Ò‚Óπ ÊËÚÚfl ÏË ıÓ˜ÂÏÓ ÔÓ˜‡ÚË ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ ¥ ÔÂÂÒÚ‡πÏÓ Á„Ó‰ÊÛ‚‡ÚËÒfl Á ÚËÏ, ˘Ó ÏË π ڥθÍË ÔÓ‰ÛÍÚÓÏ ÏËÌÛÎÓ„Ó. Ä ˆÂ ‰ÓÁ‚ÓÎËÎÓ · Ì‡Ï ÔÓÚËÒÚÓflÚË Ú¥È ¥ÒÚÓ¥ª, fl͇ ‚ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ˜ÂÂÁ ̇Ò. åË ÏÓ„ÎË · Ó‰ÌËÏ Ï‡ıÓÏ ÔÓÁ·ÛÚËÒfl flÍ ÏËÌÛÎÓ„Ó, Ú‡Í ¥ ÚÂÔÂ¥¯Ì¸Ó„Ó, ˘Ó· ÏÓ„ÚË Óˆ¥ÌËÚË ªı ‚Ê Á Ó„Îfl‰Û ̇ ̇¯Û Á‚˘‡ÈÌÛ Î˛‰Ò¸Í¥ÒÚ¸, ̇¯¥ β‰Ò¸Í¥ ÔÓÚÂ·Ë Ú‡ ̇¯Û ÛÌ¥‚Â҇θ̥ÒÚ¸. ç Á‡·Û‚‡ÈÏÓ, ˘Ó ڥθÍË ˜ËÌfl˜Ë ÓÔ¥ ¥ÒÚÓ¥ª flÍ Ú‡Í¥È, ÏË ÏÓÊÂÏÓ ÔÓÚËÒÚÓflÚË ¥ÒÚÓ¥ª ÒÛ˜‡ÒÌ¥È — ¥ terminum non datur. ÄΠ̠Á‡·Û‚‡ÈÚ ڇÍÓÊ, ˘Ó ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÔËÚ‡ÌÌ¥ fl ‡ÁÓÏ Á
93
ÇßíéãúÑ ¢éåÅêéÇàó.
ÅéÉÑÄç ÜéãÑÄä.
ÉêìÑà
ôéÑÖççàä
¢ÖêíêìÑà ëíÄâç
Äı¥ÍÓÌÙÓÏÌÓ„Ó êÂÎflÚË‚¥ÁÏÛ. ß Ú‡ÍË Ò‚Ó„Ó ‰ÓÏÓ„ÎËÒfl, ÔÂÂÍÓ̇‚¯Ë Û Ú¥Ï Ì Î˯ ‚ÂÒ¸ ·¥ÎËÈ Ò‚¥Ú, ‡ÎÂ È Ò‡ÏÓ„Ó ÅÓıÂÒ‡. Ä ·Û‚‡ÎÓ, ˘Ó È ˆ¥Î¥ Ì‡Ó‰Ë Ú¥Í‡ÎË ‚ Ù‡¯ËÁÏ. åËÚˆ¥ — ڥ͇ÎË ‚ ̇Ӊ, ‡ ÚÓÈ — ÓÌ ÍÛ‰Ë. ÑÓÒÎ¥‰ÊÛ˛˜Ë ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥ ‰ÂflÍËı ̇ˆ¥È, ‰Ë‚Ûπ¯Òfl, ‰Ó ˜Ó„Ó ‰ÂflÍ¥ ڇͥ ‰Ó‚ÂÎË Ò·Â, ‰ÓÒÍÓ̇ÎË‚¯ËÒfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ. èÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ÎÓ„¥ÁÛ‚‡‚¯Ë ÛÒ¥ ÊËÚÚπ‚¥ ˜ËÌÌËÍË Ú‡ ÔÓˆÂÒË. í‡Í, ˘Ó ÍÓÊÂÌ ˆ‚flı, ÍÓÊ̇ Ô¥˘ËÌ͇ ‚‡ıÓ‚Û‚‡Î‡Òfl È Í··Òfl ‚ ̇ÎÂÊÌ ϥ҈Â. ôÓ Á ʇıÓÏ ‰ÓıӉ˯ ‰ÛÏÍË: ÔÓ„ÓÎ¥‚̇ Ù‡¯ËÁ‡ˆ¥fl Ú‡ÍÓÏÛ Ì‡Ó‰Ó‚¥ — ˆÂ ·Û· π‰Ë̇ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Óβ‰ÌËÚËÒfl, ‚ËÈÚË Á‡ ÏÂÊ¥ ÒıÂÏË. ß ÚÓ‰¥ ÛÒ¥, flÍ Ó‰ËÌ, Á‡ π‰ËÌËÏ ÔËÔËÒÓÏ ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ¥‡ˆ¥Ó̇ΥÁÛ‚‡ÚËÒfl (Ô¥‰ÔÂÚ¥ ‚ËÒÓÍÓ˛ Ù¥ÎÓÒÓÙÓÔÓÂÚËÍÓ˛) ˆ¥ÎËÏ ÍÓÎÂÍÚË‚ÓÏ ‚ˉӷۂ‡ÚË ÑÛı, ÚÓ ... (ßÒÚÓËÍÓ-‡Ú‡‚¥ÒÚ˘ÌÓ-‡ÚªÒÚ˘ÌÓχÚÂ¥‡Î¸ÌÓ-‰¥‡ÎÂÍÚ˘ÌÓ). éÍËÎÂÌËÈ ÏËÒÎËÚÂÎflÏË, ˘Â Ìˈ¥¯ËÏË Á‡ 祈¯Â. ßÁ Ìˈ¯˜¥‚ÌËÏË Ì‡ÒÎ¥‰Í‡ÏË. Ä ‰ÂflÍ¥ Ì‡Ó‰Ë Ú¥Í‡˛Ú¸ ¥Ì‡Í¯Â. ñ ‚ÓÌË Ó·ÎflÚ¸ ÏÂÊË ¥Ì¯¥ ̇ӉË. ç ÓÁÛÏ¥˛˜Ë, ˘Ó ‚¥‰ Ò· Ì ‚Ú˜¯, Ӊ̇ÍÓ‚Ó ‰Ó‚‰ÂÚ¸Òfl ¯Û͇ÚË ¯ÎflıÛ Ì‡Á‡‰, ıÓ˜ ·Ë ÚË ·Û‚ ·Ë È ‰ÛÊ ıËÚËÏ Ì‡Ó‰ÓÏ. üÒ͇‚ËÏ ÚÓÏÛ ÔËÍ·‰ÓÏ ÒÎÛÊËÚ¸ 臇‰Ê‡ÌÓ‚. Ç¥Ì ¥Á ‚¥ÏÂÌ ÔÓ‰‡‚Òfl ‚ Û͇ªÌˆ¥ ¥ ÒÚ‚ÓË‚ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Í¥Ìӯ‰‚‡. 臂‰‡, Ì ‚¥ÏÂÌÒ¸ÍÓ„Ó. ç‡ Ò˛ÊÂÚ¥, flÍËÈ ·Ë „Ӊ˂Òfl ‰Îfl Í¥ÌÓ ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó... ÄÎÂ! ÅÓ ‚ 臇‰Ê‡ÌÓ‚‡ ·ÛÎË Ò‚Óª ÔÓ·ÎÂÏË ¥Á ¢ÂÚÛ‰Ó˛. ÑÎfl Ì¸Ó„Ó ‚Ó̇ ÁÓ·Ë· Ò‡˜Í‡ ¥Á Ô‡‡Ì‰Ê¥. Ä ÚÓÈ Á¥ÍÒfl ªª ·˛ÒÚÛ, Á¥Í¯ËÒfl ÛÒ¥ı ·˛ÒÚ¥‚ ‚Á‡„‡Î¥. Ç ÛÒ¥ı Á̇˜ÂÌÌflı ˆ¸Ó„Ó ÔÓÌflÚÚfl. áÏ¥ÌË‚¯Ë ÓÚÓ˜Û˛˜Û ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ „ÂÚ¸. ç ‚ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ Ç¥ÏÂÌ¥ª ̇ Ç͇ªÌÛ, ‡ Á̇˜ÌÓ „ÎË·¯Â — Ó‰„ÓӉ˂Òfl „ÓÏÓÒÂÍÒۇθÌËÏ ÏÛÓÏ. èÓÚ ڇ͇ ÏÂÏ·‡Ì‡ ̉ӂ„Ó ÈÓ„Ó ıËÒÚË·, ·Ó È Ò‡Ï‡ ¥Ì٥θÚÛ‚‡Î‡Òfl ‡ÌÚÓÔÓÏÓÙÂÏÌÓ, ·¥Ì‡ÌÓ-‡Ï·¥‚‡ÎÂÌÚÌÓ ÒÂÍÒۇθÌÓ‰ËÔÓ, Ú‡ÌÒÙÓÏÛ‚‡Î‡Òfl Ûθڇ-Î¥·¥‰ÓÁÌÓ-„ÂÚÂÓ-χÒÍÛÎ¥ÌÓ-ÎÂÒ·Ó-·¥ÒÂÍÒÓ-Ô‡„χÚ˘ÌÓ. íÓ‰¥ ‚¥Ì, flÍ ÔÓÚÓÔÂθÌËÍ Á‡ ÒÓÎÓÏËÌÍÛ, Û˜ÂÔË‚Òfl Á‡ ‚ËÒÛÌÛÚ ÈÓÏÛ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌ Á‚ËÌÛ‚‡˜ÂÌÌfl ÔÓ Ô‰‡ÒÚ¥˛ È ˘ÓÒËÎË Á‡Ô‡„ÌÛ‚ ‰Ó ‚'flÁÌˈ¥. ÉÎË·ÓÍÓ ÔÎÂ͇˛˜Ë ̇‰¥˛, ˘Ó Î˯ ÚÓ‚ÒÚ¥ ‡‰flÌҸͥ ∂‡ÚË Á‡ıËÒÚflÚ¸ ÈÓ„Ó Ô‚¥ÒÌÛ ‰Û¯Û Ú‡ Ï¥ÙÓÚ‚Ó˜¥ ªª Á‰¥·ÌÓÒÚ¥ Ó‰ Á‡Á¥ı‡Ì¸ ¢ÂÚÛ‰Ë. é‰Ì‡Í ÔÓ„ÂÒË‚Ì β‰ÒÚ‚Ó, ÌÂ̇˜Â ÅÓıÂÒ‡ Ó‰ Ù‡¯ËÁÏÛ, Ó‰ÏÂÊÛ‚‡ÎÓ è‡‡‰Ê‡ÌÓ‚‡ Ó‰ Ô¥‰Â¥ª, ̇ˆ¸ÍÛ‚‡‚¯Ë ÒÓÌÏˢ‡ ‡‰‚Ó͇ڥ‚, flÍ¥ ·ÎËÒÍۘ ‰Ó‚ÂÎË, ˘Ó ‚¥Ì È ·ÎËÁ¸ÍÓ Ì ÒÚÓfl‚ ·¥Îfl „ÛÁ̇. ç ·‡Ê‡˛˜Ë ‚ËÁ̇‚‡ÚË, ˘Ó ‰Îfl ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó„Ó „Óχ (¥ÒÚÓ˘̇ Ù‡Á‡ Ô¥‰ÒÛ‰Ì¸Ó„Ó Ì‡ ÔÓˆÂÒ¥: "ôÓ ˆ¥ Ô‰‡ÒÚË ÚflÏÎflÚ¸ ̇ „ÓÏÓÒÂÍÒۇΥÁÏ¥!" — ÍËÌÛÚ‡ flÍ ÒÛ‰‰flÏ, Ú‡Í ¥ Á‡ıËÒÌË͇Ï), ˘Ó ‰Îfl Ú‡ÍÓ„Ó ˜ÓÎÓ‚¥Í‡ ҇Ϡ˜ÓÎÓ‚¥˜‡ ‚'flÁÌˈfl ‡Ê Ì¥flÍ Ì fl‚Îflπ ÒÓ·Ó˛ ÒËÏ‚Ó· ÌÂÒ‚Ó·Ó‰Ë... íÓ Ê è‡‡‰Ê‡ÌÓ‚ χÎÓ Ì Á‡ıËÔ Ì‡ ÒÛ‰¥, ‰ÓÍ·‰‡˛˜Ë ÚËڇ̥˜ÌËı ÁÛÒËθ, ‡·Ë ‚Ë·ÓÓÚË Ò‚Óπ ÍÂ‰Ó ‚ ‡‰‚Ó͇ڥ‚ È Ú‡ÍË ÔÂÂÍÓ̇‚ ÔÓÍÛÓ‡, ˘Ó ‚ËÌÛ‚‡ÚËÈ. íÓÏÛ ·ÂÁ ÊӉ̥ҥ̸ÍÓ„Ó ‰Ó͇ÁÛ Â˜Ó‚Ó„Ó (‡ flÍ¥ ‚ÓÌË Ï‡˛Ú¸ ·ÛÚË Ì‡ Ú‡ÍÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥? äÓÎÂ͈¥fl ÓÁ‰ÂÚËı ‡ÌÛÒ¥‚, ˜Ë ˘Ó?) Î˯ Á‡ Ò‚¥‰˜ÂÌÌflÏË ÔÓÚÂÔ¥ÎËı Ú‡ Á‡ ‚·ÒÌËÏË ÂÔΥ͇ÏË (̘ۂ‡ÌËÈ ‚ËÔ‡‰ÓÍ ‰Îfl ÒÛ‰Ó˜ËÌÒÚ‚‡, ̇‚¥Ú¸ ‰Îfl ̇¯Ó„Ó!) ·Û‚ Á‡ÔÓÚÓÂÌËÈ ‰Ó ·ÛˆË„‡Ì¥. íÓ·ÚÓ "˘ÛÍÛ ÍËÌÛÎË Û ¥˜ÍÛ", flÍ ÔËÒ‡‚ èÓÂÚ. í‡Ï 臇‰Ê‡ÌÓ‚ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ Ï¥„ ‚¥‰‰‡‚‡ÚËÒfl ÏËÒÚˆڂӂ¥ È ÓÒfl„ÌÛÚË Ò·Â, ̇¯ڥ, flÍÓ ‚¥ÏÂÌË̇. íÓ·ÚÓ ·ÂÁÛÔËÌÛ Ï‡Î˛‚‡ÚË, ÔËÒ‡ÚË, ‚Ë‚˜‡ÚË ¥‰ÌÛ ÏÓ‚Û Ú‡ ÍÛθÚÛÛ, Ú‚ÓËÚË ªª — ‡
ÚËÏ Ì ıÓÚ¥‚ ·Ë Á‡ÈχÚË Í‡È̸Ӫ ÔÓÁˈ¥ª ˜Ë ÔÓÁˈ¥ª ÒÛıÓ ÚÂÓÂÚ˘ÌÓª ¥ ‚Ê ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ‚ËÔÛÒ͇˛ Á Ó͇ ‚Ò¸Ó„Ó ÓÁχªÚÚfl ÊËÚÚfl — ÏÂÌ¥ Ì ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó· ÛÒÛÌÛÚË ÚÛ ‡‰Ó‡ˆ¥˛, ‡ Î˯ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó· Á·‡„‡ÚËÚË Ì‡¯¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥, ‡ÍÚË‚¥ÁÛ‚‡ÚË, flÍ fl ‚Ê ͇Á‡‚, ‰Û„ËÈ ÔÓÎ˛Ò Ì‡¯Óª ‡ÌÚËÌÓÏ¥ª, ‚Ëfl‚Îfl˛˜Ë Á‚ÓÓÚÌËÈ ·¥Í ÔÓθҸÍÓª ω‡Î¥. ñ ÔÓ ¥ÒÚÓ¥˛. ÄΠfl ‰Ûχ˛, ˘Ó ÏË ÏÓ„ÎË · Á‚¥ÁÛ‚‡ÚË ¥ ÏËÒÚˆڂÓ... ·Ó Ê Ì¥‰Â Ì ̇ÔËÒ‡ÌÓ, ˘Ó ÏË ‰Ó ͥ̈fl Ò‚¥ÚÛ ÏÛÒËÏÓ Ó·ÓÊÌ˛‚‡ÚË Ì‡¯¥ ÏËÒÚˆ¸Í¥ Ú‚ÓË ¥ ÚÛ ÙÓÏÛ, flÍÓª ‚ÓÌË Ì‡·ÛÎË. ñ ÔËÏÛÒÓ‚Â Ó·ÓÊÌÂÌÌfl π ÔÓ‚¥Ìˆ¥‡Î¥ÁÏÓÏ; flÍËÈ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ‚Ú‡ÚË ÔÓÔÓˆ¥È Ï¥Ê Ì‡ÏË ¥ Ò‚¥ÚÓÏ (˜Ë ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ˛); Ú‡ ˘Â È Ó·ÚflÊÂÌËÈ ÍÓÏÔÎÂÍÒ‡ÏË ÔÓÓ‰ÊÛπ „ÎÛÔÒÚ‚Ó, ÓχÌÛ Ú‡ ÔÂÚÂÌÁ¥ÈÌ¥ÒÚ¸... ·‡, ̇‚¥Ú¸ ·¥Î¸¯Â (¥ ˆÂ ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯Â), ÏË Ì ‚Ï¥πÏÓ ¥¯Û˜Â ÁÌÂıÚÛ‚‡ÚË Ï‡ÌÓÚÓ˛, ·Ó π ̇¯Ó˛, ¥ ˆÂ Ó·ËÚ¸ Ì‡Ò ˘Ó‰Ó ̪ ·ÂÁ·ÓÓÌÌËÏË, ÏÛÒËÏÓ ÔËÒÚÓÒÓ‚Û‚‡ÚËÒfl ‰Ó ̇¯Ó„Ó Ó·‡ÁÛ ‚ Ì¥È Ì‡‚¥Ú¸ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‚¥Ì Ì‡Ï Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π. ü ‚Ê ÔÓ·Û‚‡‚ Û ˆ¸ÓÏÛ ˘Ó‰ÂÌÌËÍÛ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÔÓθҸÍÛ Î¥Ú‡ÚÛÛ Ì flÍ Á‡Ò¥· ‰Ó ÔÓı‚‡Î¸·Ë ̇ӉÛ, ‡ flÍ ‚ËÒ‚¥ÚÎÂÌÌfl (˜‡ÒÚÓ) ÈÓ„Ó ÔÓ‡ÁÍË — ¥ ˆÂ, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ, Ì ÔÓ„‡ÌÓ, ˆÂÈ ÚÓÌ ‚‡ÚËÈ ‰Ó‚¥Ë, ·Ó ˆÂ π‰ËÌËÈ ÒÔÓÒ¥·, ÛÌËÍÌÛÚË ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‚Ó̇ Ì Á‚· Ì‡Ò ‰Ó Ò‡ÏÓª Ò·Â, ˘Ó· ÏË ÁÏÓ„ÎË Â‡Î¥ÁÛ‚‡ÚËÒfl flÍ ˘ÓÒ¸ ͇˘Â, ‡Ì¥Ê Î¥Ú‡ÚÛ‡. ñ ڥθÍË ‰‚‡ ÔËÍ·‰Ë, ̇ flÍËı fl ıÓÚ¥‚ ·Ë ÔÓ͇Á‡ÚË Ô‡ÍÚ˘̥ ̇ÒÎ¥‰ÍË Â‡Î¥Á‡ˆ¥ª ˆ¥πª ¥‰Âª. üÒ̇ ¥˜ — ‚ Ì‡Ò ·ÛÎÓ ÌÂχÎÓ ¥ÁÌËı “Ò‡ÏÓÍËÚËÍ“, ·Ó Ê ÒͥθÍË ÔÓ‡ıÛÌÍ¥‚ ÏË Á‚ÂÎË Á ̇¯ËÏË “̇ˆ¥Ó̇θÌËÏË ‚‡‰‡ÏË“. ÄΠˆÂ ·Û· Ò‡ÏÓÍËÚË͇ ÔË̇„¥‰Ì‡ ¥ ÔˢÂÔÎÂ̇ ÔÓθÒÍÓÒÚ¥ Ù‡∂ÏÂÌÚ‡ÌÓ, ‰ÂÒ¸ ‚ „ÎË·Ë̇ı ‚Ó̇ Ú‡Í ¥ Á‡Î˯‡Î‡Ò¸ ÔÂÂÍÓ̇ÌÓ˛, ˘Ó π ‚‡Ú¥ÒÚ˛ ‡·ÒÓβÚÌÓ˛. íÂ, ÔÓ ˘Ó ͇ÊÛ fl, ·ÛÎÓ · ·¥Î¸¯ Ò‚¥‰ÓÏËÏ, ͇ÚÂ∂Ó˘ÌËÏ ¥ ÔË̈ËÔÓ‚ËÏ — Á ˆ¥πª Ô·ÚÙÓÏË ÏË ÏÓ„ÎË · ÔÂÚẨۂ‡ÚË Ì‡ „Óχ‰flÌÒÚ‚Ó Û Ò‚¥Ú¥.
94
ÔÂÂÍ·‰ 퇇҇ å‡Ú¥ª‚‡
ÇßíéãúÑ ¢éåÅêéÇàó. ôéÑÖççàä ÅéÉÑÄç ÜéãÑÄä. ÉêìÑà ¢ÖêíêìÑà ëíÄâç
Ì¥ıÚÓ Á ÓÚÓ˜Û˛˜Ëı Ì Á‡Á¥ı‡‚ ·‡Î‡Í‡ÚË. ç‡ ‚Ò¥ı ¥‚Ìflı 䂇Á¥ ëÛ∂ÂÒÚÓ ßÌÙÂ̇θÌÓ ÏÓ‰ÂÏÌÓ. èÓÚ „Óχ‰‡ Ò‚¥ÚÓ‚‡ Ì ‰¥Ï‡Î‡ È ‚ËÚfl„· ÈÓ„Ó-Ú‡ÍË Á‚¥‰Ú¥Îfl. í‡ ˘Â È Û·Â„· ‚¥‰ ÔÓ‚ÚÓÌÓª ÔÓÒ‡‰ÍË, ̇ flÍÛ ‚¥Ì Ó‰‡ÁÛ ÔÓ˜‡‚ ÔÓ‚ÓÍÛ‚‡ÚË ÒÎ¥‰˜¥ Ó„‡ÌË. ÇËÒÏËÍÌÛ‚¯Ë ÈÓ„Ó Á Ô¥‰ÂËÌËı ··ÂÚ¥‚, ‚Ó̇ Ó‰‡ÁÛ ÔÓ˜‡Î‡ ÔÓ‚ÓÍÛ‚‡ÚË ÈÓ„Ó Ì‡ Ô‚ÂÒ¥ª ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̥. ç‡ Á·Ó˜ÂÌˈ¸ÍËÈ ¯Îflı, ‰Â Ô‡ÌÛ˛Ú¸ ÙË„¥‰ÓÁÌ¥ ÙÂϥ̥ÒÚÍË, ÍÓÚ¥ ·ÂÁÛÔËÌÌÓ ÒÛ·Î¥ÏÛ˛Ú¸. òÎflıÓÏ, flÍËÏ Ï‡˛Ú¸, ÏÛÒflÚ¸ ÈÚË ÛÒ¥ ÏËÚˆ¥. Ä Ì ‚·ÒÌËÏ, ÔËڇχÌÌËÏ, ‰ÓÒÚÂÏÂÌÌËÏ. 臉‡‚Ì¥Ï, ÒÔÓÍÓÌ‚¥˜ÌÓ-Ó„‡Ì¥˜ÌËÏ, ¥ÌˆËÍÎ¥˜ÌËÏ, ‡‚ÚÓıÚÓÌÌËÏ, Ï¥ÙÓ-ÂÔ¥˜ÌËÏ. ㇷ¥‡Î¸ÌËÏ, ÈÓÚÓ‚‡ÌËÏ. å‡Ì¥‡Î¸ÌËÏ, ÚÓ·ÚÓ ÛÍÓÚ‚ÓÌËÏ. è‡Ì͇Ú˘ÌËÏ, ÔÓÙÛ̉Ó... è‚ÌÓ, Î˯ ӉËÌ-π‰ËÌËÈ Á ÌËı ÛÒ¥ı ÔËÏۉ˂Òfl Á̇ÈÚË ÒÓ·¥ ÔÓflÚÛÌÓÍ Û ˆ¥È ÒÍÛÚ¥. ÇˉÂÚËÒfl ¥Á ˆÛÔÍÓ„Ó ·˛ÒÚÛ. èÓÛ¯ËÚË Ó‰ÌÓÒÚ‡ÈÌ¥ÒÚ¸, ̇҇‰ÊÂÌÛ ÒÚ‡È̲ ¢ÂÚÛ‰Ë ëÚ‡ÈÌ. ë‡Ï˛Âθ ÅÂÍÍÂÚ — ÓÒ¸ ÚÓÈ ÔÂÒÚÛ̘ËÍ ‰ÓÎ¥. ÅÓ ‚¥Ì ÛÁfl‚ ¥ ÒÚ‚ÓË‚ ÚÂ, ˘Ó ‰‡‚ÌÓ ·ÛÎÓ ÒÎ¥‰ — ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÛ ÍÎÓÛ̇‰Û. óË ÚÓ Ô‡Í ·Î‡ÁÌflÌ˛. ß ‚Ò¥ª Ú¥ª ߥ̥ª, ̇Ò·̥ ̇ Ì¸Ó„Ó ¢ÂÚÛ‰Ó˛, ÛÒ¥ ‚‡Î¸Í¥¥ª-‚‡Î¸ÔÛ∂¥ª ÔÓ˜‡ÎË „ËÁÚË, ‚‡ÚË ¥Í·ÏË ÏËÎ¥ ªı̸ÓÏÛ Òˆ‚¥ É¥ÔÂÓÌ¥ÏÌ¥ ĉÂÍ‚‡ÚË Ô‡‡ÎÂθÌËı 臇‰Ë„Ï, ͇҇θÌÓ ÎÂÍÒËÍÓ-ÏÓÙÂÏÌËı ‚·¥‡Î¸ÌËı ÓÏÓÙÓÏÌÓ-‡‰ÂÍ‚‡ÚÌËı, ÂÏÔ¥ËÓÍËÚˈË... è‚ÌÓ, ̇ ҸӄӉ̥ — ˆÂ π‰ËÌËÈ ¯Îflı, ‡·Ë ÔÓÌÂÒÚË Ò‚Ó˛ ‰Û¯Û ˜ËÒÚÓ˛. ß Ì ÒÚ‡ÚË ÍÓÏÔÓÏÂÒ¥π˛. ç‚¥‰ÓÏÓ, ˜Ë ·ÛÎË ‚Á‡„‡Î¥ „Û‰Ë Û ¢ÂÚÛ‰Ë ëÚ‡ÈÌ. í‡ÍÓÊ ÌÂχ ÔÓڂ‰ÊÂ̸, ˜Ë ·ÛÎË ‚ÓÌË Á̇ÈÓÏ¥ Á íÓχÒÓÏ ÖÎ¥ÓÚÓÏ. ç‡Ô‚Ì ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË π‰ËÌÓ: ¥Á 臇‰Ê‡ÌÓ‚ËÏ ‚Ó̇ ÓÒÓ·ËÒÚÓ Ì Á̇·Òfl. ÅÓ ÔËflÚÂβ‚‡Î‡ ¥Á ÑÊÓÈÒÓÏ-ß̉ÊÓÈÒÓÏ. ßÁ ÅÓıÂÒÓÏäÓıÓ·ÓıÂÒÓÏ? ç‚¥‰ÓÏÓ ÔÓ ÔÂÒÓ̇θ̥ ÍÓÌÚ‡ÍÚË. í‡ ·‡ È ÛÒ¥ ¥Ì¯¥, ıÚÓ Ì‡ ڇ͠Á̇ÈÓÏÒÚ‚Ó Ì ÒÔÓ‰¥‚‡πÚ¸Òfl, ÏÛÒflÚ¸ ڥ͇ÚË Ó‰ ªª ·˛ÒÚÛ, ‡ ̇‰ÚÓ Ó‰ Î¥Ù˜Ë͇-Ò‡˜Í‡. Ñ‚Óπ‰ËÌÓ„Ó, ÔÓÒÓÚ‡ÌÓ„Ó ÑÂÁÓ‰Ó‡ÌÚÓÏ, ÑۇΥÒÚ˘ÌÓ„Ó, ÄÏ·¥‚‡ÎÂÌÚÌÓ„Ó ¥ ˆÂ — Ó‰ÌÓ‚‡ÎÂÌÚÌÓ.
èêé ÄÇíéêßÇ Ä̉ÊÂÈ Ä̉ÛÒπ‚¥˜ — ÔÓθҸÍËÈ ÍÛθÚÛÓÎÓ„, ÔÛ·Î¥ˆËÒÚ. èÓÔÓÌÓ‚‡ÌËÈ ÚÛÚ
äÓÒÚflÌÚËÌ ë¥∂Ó‚ — Ù¥ÎÓÒÓÙ, ÛÔÓfl‰ÌËÍ Ì‡ÛÍÓ‚Óª Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓª ÍÌËÊÍÓ‚Óª ÒÂ¥ª "ÑÛı ¥
ÚÂÍÒÚ — Ù‡∂ÏÂÌÚË ÓÁ‰¥Î¥‚ Á ÍÌË„Ë «ëÚÛ‰¥ª ̇‰ ¥ÒÚÓ¥π˛ Ú‡ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥π˛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ÂÎ¥Ú.» (êfl¯¥‚,1994 ¥Í)
ã¥Ú‡", ˘Ó ‚ˉ‡πÚ¸Òfl ìÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÓÏ äËπ‚Ó—åÓ„ËÎflÌҸ͇ Ä͇‰ÂÏ¥fl, ‡‚ÚÓ ÔÂÂÍ·‰¥‚ ÒÛ˜‡ÒÌÓª ه̈ÛÁ¸ÍÓª Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª.
95
ÉÂÏ‡Ì ¢ÂÒÒ — ̥ψ¸ÍËÈ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ, ·‚Â‡Ú çÓ·ÂÎ¥‚Ò¸ÍÓª ÔÂÏ¥ª.
ÄÎπÍ҇̉ Äı¥πÁ — ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„, ÒÓˆ¥ÓÎÓ„, ÔÓ‚¥‰ÌËÈ Ì‡ÛÍÓ‚ËÈ
ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌËÍ ßÌÒÚËÚÛÚÛ ç‡Ó‰ÌÓ„ÓÒÔÓ‰‡Ò¸ÍÓ„Ó ÔÓ„ÌÓÁÛ‚‡ÌÌfl êÄç. ç‡ÔËͥ̈¥ 70-Ëı ̇ÔËÒ‡‚ ÍÌËÊÍÛ "êÓÒÒËfl: ÍËÚË͇ ËÒÚÓ˘ÂÒÍÓ„Ó ÓÔ˚Ú‡". èÓÔÓÌÓ‚‡Ì‡ ÒÚ‡ÚÚfl (‚Ô¯ ̇‰ÛÍÓ‚‡Ì‡ ‚ ÊÛ̇Υ "ÑÛÊ·‡ ̇Ӊӂ" ‹11 Á‡ 1993 ¥Í) - ˜Ë Ì Ô¯‡ Á‡ Ô¥ÒÎfl‚ÓπÌÌËÈ ÔÂ¥Ó‰ ÒÔÓ·‡ ÒËÒÚÂχÚ˘ÌÓ„Ó ‡Ì‡Î¥ÁÛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥ÒÚÓ¥ª Ú‡ ÍÛθÚÛË.
ÄÎÂÍÒÂÈ è‡˘¥ÍÓ‚ — ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÈ ÔÓÂÚ, ÒıËθÌËÈ ÓÍÂÒ₇ÚË Ò‚Ó˛ ÔÓÂÁ¥˛ flÍ ÏÂÚ‡ÏÂÚ‡ÙÓ˘ÌÛ. èÓÊË‚‡π Û îêç.
Ç¥ÚÓθ‰ ¢ÓϷӂ˘ — ÔÓθҸÍËÈ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ, ÔÛ·Î¥ˆËÒÚ, ‚¥‰ÓÏËÈ Á‡‚‰flÍË ‚ËÚÓ̘ÂÌ¥È Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌÓÒÚ¥ Ò‚Óπª ‰ÛÏÍË. ì͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ÔÂÂÍ·‰ÂÌÓ ÈÓ„Ó ÓÏ‡Ì ◊èÓÌÓ„‡Ù¥fl“. ꉇ͈¥fl „ÓÚÛπ ÔÂÂÍ·‰ ÈÓ„Ó Ô'πÒË ◊äÌflÊ̇ ÅÛ∂Û̉‡“. èÓÔÓÌÓ‚‡ÌËÈ ÚÂÍÒÚ — Ù‡∂ÏÂÌÚ ˘Ó‰ÂÌÌË͇ (1953-1966).
íÓÏ‡Ò ëÚÂÌÁ ÖÎ¥ÓÚ — ‡ÏÂË͇ÌÓ-‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍËÈ ÔÓÂÚ, ÔÛ·Î¥ˆËÒÚ, ÂÒªÒÚ. ã‡‚Â‡Ú çÓ·ÂÎ¥‚Ò¸ÍÓª ÔÂÏ¥ª.
û¥È çÓ‚ÓҥθҸÍËÈ — ÔÓθҸËÈ ıÛ‰ÓÊÌËÍ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl. Ä‚ÚÓ fl‰Û ÒÚ‡ÚÂÈ Á ÚÂÓ¥ª Ú‡ ¥ÒÚÓ¥ª ÍÛθÚÛË. ì Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËı Ú‡ ÏËÒÚˆ¸ÍËı ÛÔÓ‰Ó·‡ÌÌflı ÚflÊ¥π ‰Ó ÌÂÓ‚¥Á‡ÌÚËÁÏÛ. ∏ ˜¥Î¸ÌÓ˛ Ù¥∂ÛÓ˛ ͇ͥ‚Ò¸ÍÓª ÏËÒÚˆ¸ÍÓª ÂÎ¥ÚË.
ч∂χ‡ ÑÛ‚¥‡Í — ÏËÒÚˆڂÓÁ̇‚ˆ¸, ÍÛθÚÛÓÎÓ„. ÇËÍ·‰‡˜ 㸂¥‚Ò¸ÍÓª ÍÓÌÒ‚‡ÚÓ¥ª. ᇇÁ ÏÂ¯Í‡π ‚ ä‡Ì‡‰¥.
Ä̉¥È ò͇·'˛Í — ÔÂÂÍ·‰‡˜. Ä‚ÚÓ ÌÓ‚Ó„Ó ÔÓ‚ÌÓ„Ó ÔÂÂÍ·‰Û Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ÅÛÌÓ òÛθˆ‡. ÑÛÍÛπÚ¸Òfl ‚ Ô¥Ӊˈ¥. èÓ·Ûπ Á Ìӂ·ÏË. å¯͇π Û ã¸‚Ó‚¥.
臂ÎÓ ëÍÓÓÔ‡‰Ò¸ÍËÈ — ÉÂÚ¸Ï‡Ì ì͇ªÌË (Ú‡‚Â̸ - „Û‰Â̸ 1918). èÓ‚Ì¥ÒÚ˛ "ëÔÓ„‡‰Ë", Ù‡∂ÏÂÌÚ Á flÍËı ‰ÛÍÛπÚ¸Òfl ‚ ÊÛ̇Υ, ‚ËȯÎË ‰ÛÍÓÏ Û 1995 Óˆ¥ ‚ äËπ‚¥, Ô¥‰ ‰‡Íˆ¥π˛ ÔÓÙÂÒÓ‡ üÓÒ·‚‡ èÂÎÂÌÒ¸ÍÓ„Ó.
éÎÂÍ҇̉‡ äË‚ÓÛ˜ÍÓ — ı‡Í¥‚Ò¸ÍËÈ ÔÓÂÚ.
û¥È ò‰ÂÍÓ — Í˪‚Ò¸ÍËÈ Î¥Ú‡ÚÓ Ú‡ ÍÛθÚÛÓÎÓ„.
Ô¥Ӊˈ¥. å¯͇π Ï¥Ê ã¸‚Ó‚ÓÏ Ú‡ äËπ‚ÓÏ.
å‡ÍÒËÏ êÓÁÛÏÌËÈ — Í˪‚Ò¸ÍËÈ ÔÓÂÚ Ú‡ ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„, ‰‡ÍÚÓ ÊÛ̇ÎÛ ◊î¥ÎÓÒÓÙҸͥ ÒÚÛ‰¥ª“
ÇÓÎÓ‰ËÏË á‡ÎÓÁˆ¸ÍËÈ-ë‡Ò — Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ¥ÒÚÓËÍ ÏËÒÚˆڂ, ‡ÍÚË‚ÌËÈ ‰¥fl˜ θ‚¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÏËÒÚˆ¸ÍÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡ ϥʂÓπÌÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ, Ó‰ËÌ ¥Á Ú‚Óˆ¥‚ ÌÂÓ‚¥Á‡ÌÚËÁÏÛ ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÏËÒÚˆڂÓÁ̇‚ÒÚ‚¥.
ÇÓÎÓ‰ËÏË ñË·ÛθÍÓ — ÔÓÂÚ, ÂÒªÒÚ, ÔÛ·Î¥ˆËÒÚ. ÄÍÚË‚ÌÓ ‰ÛÍÛπÚ¸Òfl ‚ Û͇ªÌÒ¸Í¥È ÅÓ„‰‡Ì ÜÓΉ‡Í — ̇ȷ¥Î¸¯ËÈ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ ì͇ªÌË (142 Í„). ë·‚Û ÒÚfl„ÌÛ‚, ̇ÔËÒ‡‚¯Ë "ÉÓÔ‡Í-ÓÔÂÛ äÓÌÓÚÓÔҸ͇ ‚¥‰¸Ï‡". å¥π ÔÂÂÔËÒ‡ÚË Ì‡ÌÓ‚Ó ‚Ò˛ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ Í·ÒËÍÛ.