н е з а л е ж н и й
к у л ьт у р о л о г i ч н и й
ч а с о п и с
R
U
У К Р А Ї Н А
Д Л Я
У К Р А Ї Н Ц І В ,
B
І Л Ю С Т Р А Ц І Я
Д О
Ж У Р Н А Л У
« В І Д Р И Ж К А » ,
П О Л Ь Щ А
9 0 - Т І
24 2002
н е з а л е ж н и й
к у л ьт у р о л о г i ч н и й
ч а с о п и с
н е з а л е ж н и й óËÒÎÓ ‚ËȯÎÓ Á‡ Û˜‡ÒÚ˛ îÓÌ‰Û É‡ÈÌ¥ı‡ ŸÓÎÎfl (ÅÂÎ¥Ì) êÖÑÄäñßü óàëãÄ í‡‡Ò ÇÓÁÌflÍ („ÓÎÓ‚ÌËÈ Â‰‡ÍÚÓ) üË̇ ÅÓÂ̸ÍÓ (ÍÛ‡ÚÓ ÌÓχ) û¥È Ň·¥Í ß„Ó Å‡ÎËÌÒ¸ÍËÈ Ç‡Î¸Ú åÓÒÒχÌÌ ëÓÙ¥fl éÌÛÙ¥‚ Ä̉¥È 臂Î˯ËÌ ß‚‡Ì̇ è·ıÓÚÌ˛Í Äη í‡Ú‡ÂÌÍÓ ïËÒÚË̇ óÛ¯‡Í ĉÂÒ‡ ‰‡Íˆ¥ª: e-mail: ji@litech.lviv.ua e-mail: ji@is.lviv.ua www.ji-magazine.lviv.ua © ꉇ͈¥fl ÊÛ̇ÎÛ «∫», 2002
åË ÒÚÓflÎË Ì‡ ÔÂÓÌ¥ ÔÓ‚¥Ìˆ¥ÈÌÓ„Ó ‚ÓÍÁ‡ÎÛ, ‡·Ë Á‡ ͥθ͇ ı‚ËÎËÌ Ò¥ÒÚË ‚ ÂÎÂÍÚ˘ÍÛ ¥ ÔÓÒÎÛı‡ÚË Úˇ‰Ë ÔÓ‰‡‚ˆ¥‚, Ê·‡Í¥‚ ¥ ‡ÎÍÓ„ÓΥͥ‚, ̇¥Í‡ÌÌfl ÔÓÎÂÚ‡¥‡ÚÛ Á ͇ڇÚËÏË ÚÓ·‡ÏË Ì‡ ÍÓΥ̇ı, ÒÎÓ‚‡ ̇ ͯڇÎÚ «Ì‡˜ÂÔË‚ ÓÚÓ Ì‡ ÔΘ¥, ¥ ˜Ó„Ó? 䇢 ·Ë ¯Ú‡ÌË ÓÚÓ ÒÓ·¥ ÍÛÔËÎÓ, ‡ ÚÓ ÓÁ‰ÂÚ¥ ̇ Ò...». ç‡ÔÎ¥˜ÌËÍ Ó·ËÚ¸ Ú· ‡·ÒÓβÚÌÓ ‚¥‰˜ÛÊÂÌËÏ ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ Û ÂÎÂÍÚ˘ˆ¥, Á‡Î˛‰ÌÂÌ¥È ÔÓÒÚËÏË Ô·ÚÌË͇ÏË (¥ ÌÂÔ·ÚÌË͇ÏË) ÔÓ‰‡ÚÍ¥‚. ÇÓÌË Ú· Ì ÓÁÛÏ¥˛Ú¸. ß ÚË ªı ÚÂÊ... ÇÓÌË Ì‡‚¥Ú¸ Ì ÔÓ‰Ûχ˛Ú¸, ˘Ó ̇ÔÎ¥˜ÌËÍ – ˆÂ ÔÓÒÚÓ ‚Ë„¥‰ÌÓ. íÓÏÛ Á‡‚Ê‰Ë ÌÓÒËÚËÏÛÚ¸ ͇ڇڥ ‚’πÚ̇ÏҸͥ ÚÓ·Ë. á‡ÌÍÛ ‰Ó ÌÓ˜¥, Á „ÛÚÓ‚Ì¥ ̇ ·‡Á‡, ¥ ̇‚Ô‡ÍË. «éÈ, ‡ ‚Ë Á‚¥‰ÍË Ú‡Í¥, Ì‚Ê Á-Á‡ ÍÓ‰ÓÌÛ?» – Ó‚‚‡!!! í‚¥È Ì‡ÔÎ¥˜ÌËÍ Ó·ËÚ¸ Ú· ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ «‡ÛÚ» Á¥ Ò‚¥ÚÛ, ‰Â ÚË Ì¥·ËÚÓ Ê˂¯. íÓÏÛ ‰Â¥Ì‰Â ˜‡Ò ‚¥‰ ˜‡ÒÛ ‚ËÌË͇˛Ú¸ „ÛÔË Á¥ Ò‚ÓªÏË Ô‡‚Ë·ÏË ¥ ÒÚËÎflÏË, ÒÙÓÏÓ‚‡Ì¥ Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÌÂÒÔÓ-
к у л ьт у р о л о г i ч н и й ÏÓÊÌ¥ÒÚ¸ ‚ÂÎËÍÓª ԇ̥‚ÌÓª ÍÛθÚÛË Ô¥ÚË Ì‡ÁÛÒÚ¥˜ ªıÌ¥Ï ÔÓÚ·‡Ï (vide – å‡Í í¥ÚÚÎÂÈ, çÓ‚ËÈ Ô¥‰ı¥‰ ‰Ó ÚÂÓ¥ª ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÒÛ·ÍÛθÚÛË). ëÛ·ÍÛθÚÛË ÙÓÏÛ˛Ú¸Òfl Á‡‚‰flÍË ÔÓÒÚËÏ ÒËÏ‚ÓÎ‡Ï ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË: ̇ÔËÍ·‰, ÚÓÈ Ê ̇ÔÎ¥˜ÌËÍ ÏÓÊ ÓÚÓÚÓÊÌËÚË Î˛‰ËÌÛ Á ˜ËÏÓÒ¸ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯ËÏ. äÛÔË‚¯Ë Ó‰ËÌ ‡ÍÒÂÒÛ‡, ÔÓ˜Ë̇π¯ Ï¥ÌflÚË ÚÛˆ¸ÍÛ ¯Í¥flÌÍÛ Ì‡ ΄ÍÛ ‚¥Ú¥‚ÍÛ, ¯Í¥flÌ¥ ÏÓ͇ÒËÌË Ì‡ ÒÔÓÚË‚Ì¥ ҇̉‡Î¥, ‡ Ú¥ÒÌÛ Û ¯Ëª ÒÓÓ˜ÍÛ Ì‡ ÙÛÚ·ÓÎÍÛ ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎÓ„Ó ÍÓθÓÛ ¥ ÙÓχÚÛ XXL. Ň̇θÌÓ, ‡Î Áϥ̇ ÒÚËβ ÊËÚÚfl ÏÓÊ χÚË ‚ÂÎËÍ¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË. ĉÊ ‰‡Î¥ ÏÓÊ ‚¥‰·ÛÚËÒfl Áϥ̇ ÏËÒÎÂÌÌfl, ‡ ˆÂ ‚Ê ̇·‡„‡ÚÓ ÒÂÈÓÁÌ¥¯Â. ì Ô‚ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ïíéëú, ıÚÓ ÒÚ‚ÓËÚ¸ ̇‚ÍÓÎÓ Ò· Ò‰ӂˢÂ. åË ÏÓÊÂÏÓ Ú‡Í Ì¥ÍÓÎË ¥ Ì ÁÓÁÛÏ¥ÚË, ÍËÏ ·Û‚ ˆÂÈ ıÚÓÒ¸, Ú‡ È ‚¥Ì, Á‰‡πÚ¸Òfl, ˆ¸Ó„Ó Ì ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚ¸. ïÚÓÒ¸ ̇ÔËÒ‡‚ Ô¥ÒÌ˛, ÔˉÛχ‚ Á‡˜¥ÒÍÛ, ÓÁÔÓ‚¥‚ ¥ÒÚÓ¥˛... ¥ Ô¥¯ÎÓ-ÔÓªı‡ÎÓ (vide – Ä̉¥È èÂıÌËÍ, ÉÂÓª Ϙ‡ ¥ χ„¥ª). ñÂÈ ïíéëú ÔÓ‚ËÌÂÌ ·ÛÚË Ì‡ÒڥθÍË ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó ÒËθÌËÏ, ˘Ó·Ë ÔÂÂÚfl„ÌÛÚË Ì‡ Ò· ÍÓ„ÓÒ¸ ¥Á Ò¥ÓÒÚË ¥ ÁÏÛÒËÚË ÈÚË Á‡ ÒÓ·Ó˛. âÓ„Ó ‡ÚËÍÛÎflˆ¥fl ·‡Ê‡Ì¸, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ‡ÙÂÍÚ˂̇. Ç¥Ì Ì ÙÓÏÛÎ˛π ˜¥ÚÍÓ ÏÂÚË ¥ Ì ‚Ë‚¥¯Û𠪪 ̇ ÔÓ„‡ÏÌËı Ô·͇ڇı, Ì ‚ÒÚ‡Ìӂβπ ÔÎ‡Ì Á·Ó¥‚ „ÛÔË ¥ Ì Ô˯ ˆÂ ̇ ‰Ó¯ˆ¥ Ó„ÓÎÓ¯Â̸, ‚¥Ì ̇‚¥Ú¸ Ì Á̇π, ˘Ó ̇ÎÂÊËÚ¸ ‰Ó „ÛÔË, fl͇ χπ Ò‚Ó˛ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˛. ÄΠ¥ÌÍÓÎË âéåì ‚‰‡πÚ¸Òfl ˘ÓÒ¸ Û ˆ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ÁÏ¥ÌËÚË. Ç ¥‰ÂÓÎÓ„¥˛ Á ÛÒÚ‡ÎÂÌËÏË ÔË̈ËÔ‡ÏË, ˜Ë ̇‚¥Ú¸ Û Ô‚ÌÛ Ô‡‡‰Ë„ÏÛ, ÒËÏ‚ÓÎË ÔÂÂÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl Û ÔÓˆÂÒ¥ ·ÓÓÚ¸·Ë ÔÓÚË óéÉéëú. óËÏ ˜‡ÒÚ¥¯Â ÌÓ‚¥ ÒËÏ‚ÓÎË ÔÓÚËÒÚ‡‚Îfl˛Ú¸Òfl Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËÏ, ÚËÏ „ÎË·¯Â ‚ÓÌË ‚ÍÓ¥Ì˛˛Ú¸Òfl Û Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ¥ ÒÚ‡˛Ú¸ Ì‚¥‰’πÏÌÓ˛ ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ‡ ¥ÌÍÓÎË Ì‡‚¥Ú¸ ÔÂÂχ„‡˛Ú¸, ¥ ˘Ó ‚Í‡È ·ÓÎfl˜Â – ‚ÒÚÛÔ‡˛Ú¸ Û ÒÂÈÓÁÌËÈ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ ¥Á ÒËÏ‚Ó·ÏË ·‡Ú¸Í¥‚ (vide – ê˯‡‰ ä‡ÔÛ¯ˆ¥Ì¸ÒÍ¥, ßÏÔ‡ÚÓ). ÄΠˆÂ ‚Ê ÏÓ‚‡ Ì Î˯Â
ч а с о п и с
ÔÓ ÒÛ·ÍÛθÚÛÛ, ‡ ÔÓ ÍÓÌÚÍÛθÚÛÛ, fl͇ Ì ÔÓÒÚÓ ‡ÙÂÍÚË‚ÌÓ, ‡ ‚ÊÂ È ÍÓÌÒÚÛÍÚË‚ÌÓ ‚ËÒÚÛÔ‡π ÔÓÚË Ô‡Ì¥‚ÌÓª ÍÛθÚÛË, ·Û‰Û˜Ë ˜‡ÒÚÓ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ó˛ ‰Îfl ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl (vide – éÎfl ü‚ÓÌˈ¸Í‡, ëÔÓ·Ë ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÍÓÌÚÍÛθÚÛË ‚ «Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ∂ÂÚÓ»). ßÒÚÓ˘ÌÓ Ô¯ËÏË Û Í‡Ú„ӥª ÏÓÎÓ‰¥ ·ÛÎË ÒÚÛ‰ÂÌÚË: ÔÂ¥Ó‰ Ï¥Ê ‚ËıÓ‰ÓÏ ¥Á ҥϒª ¥ ÒÚ‚ÓÂÌÌflÏ ‚·ÒÌÓª χ‚ Ô¥‚Û – ˜‡Ò ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓª ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ì ‚Ò¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ·ÛÌÚ¥‚ÌËÍË – ÒÚÛ‰ÂÌÚË, ¥ Ì ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÓÌË Ú‡Í¥ ÓÁÛÏÌ¥ ˜Ë ڇͥ ÔÓ„‡Ì¥, ‡ ÚÓÏÛ, ˘Ó χ˛Ú¸ ·¥Î¸¯Â ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ Ì‡‚˜ËÚËÒ¸ ÏËÒÎËÚË Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓ ¥ Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓ Ó·ËÚË Ò‚¥È ÊËÚÚπ‚ËÈ ‚Ë·¥, ÔÓÚ‡ÔÎfl˛˜Ë Û ÌÂÁÓÁÛϥΥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË Á Ò‰ӂˢÂÏ ÔÓÔ‰̸Ӫ ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ç Á‡‚Ê‰Ë ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ ÔÓÁˈ¥ª Ô‡‚Ëθ̥, ¥ Ì Á‡‚Ê‰Ë ‚‰ÛÚ¸ ‰Ó flÍÓ„ÓÒ¸ ·Î‡„‡ – ç¥Ï˜˜Ë̇ ¥ î‡Ìˆ¥fl 1968-„Ó flÒ͇‚ËÈ ‰Ó͇Á ÚÓ„Ó, Û ˘Ó ÏÓÊÛÚ¸ Ó·ÂÌÛÚËÒ¸ ‰Ó·¥ Ì‡Ï¥Ë (vide – Ç¥ÍÚÓ ¢ÓÚÓ‚¥˜, è‡ËÁ¸ÍËÈ Ú‡‚Â̸: ÌÓ‚ËÈ ‚ËÏ¥ ̇ÒËθÒÚ‚‡ ‚ ÔÓÎ¥Úˈ¥). 68-ËÈ ¥Í ÒÚ‡‚ Û ˆ¸ÓÏÛ ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ ‚ËÁ̇˜ÌËÏ ‰Îfl ÏÓÎÓ‰ÓÒÚË flÍ ‡·ÒÓβÚÛ, ˆÂÈ ¥Í ÒÍÓÎËıÌÛ‚ Ò‚¥Ú ‚ ÛÒ¥ı ÈÓ„Ó Í¥Ìˆflı – ˜Ë Ì Ô¯ËÈ Ï‡ÒÓ‚ËÈ ÔÓ͇Á ÏÓÎÓ‰ÓÒÚË. ôÓ ·ÛÎÓ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó? á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl ‰ÂÍÓÎÓÌ¥Á‡ˆ¥ª ÄÙËÍË ¥ ‚‚‰ÂÌÌfl ÒÓ‚πˆ¸ÍËı ‚¥ÈÒ¸Í Û è‡„Û, èÓÁ̇ÌÒ¸ÍËÈ ˜Â‚Â̸ ¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚҸͥ ÔÓ‚ÒÚ‡ÌÌfl Û î‡ÌÍÙÛÚ¥ Ú‡ è‡ËÊ¥, ‡Â¯ÚË Î¥Ú‡ÚÛÌËı ÓÒ‰ͥ‚ Û äËπ‚¥ ¥ åÓÒÍ‚¥. ôÓ ÏÓ„ÎÓ ·ÛÚË ÒԥθÌÓ„Ó Ï¥Ê Ú‡ÍËÏË ¥ÁÌËÏË ÔÓ‰¥flÏË? çÓ‚Â ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÔÓÒÚ‡‚ËÎÓ Ô‰ ·‡Ú¸Í‡ÏË Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl, ̇ flÍ¥ Ú¥ ·ÛÎË Ì ‚ ÁÏÓÁ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË. óÓÏÛ? óÓÏÛ ÏË ÊË‚ÂÏÓ ‰Ó·Â, ‡ ıÚÓÒ¸ ÔÓ„‡ÌÓ? óÓÏÛ ÏË ‰ÓÁ‚ÓÎflπÏÓ ÒÓ‚πÚ‡Ï ‡Â¯ÚÓ‚Û‚‡ÚË Ô‡Á¸ÍËı ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚? óÓÏÛ ÏË ‚Úfl„ÛπÏÓ åÂÍÒËÍÛ ‚ ·Ó„Ó‚Û Í‡·‡ÎÛ? óÓÏÛ Ô¥‰ÚËÏÛπÏÓ Ì¥Í‡‡∂Û‡ÌÒ¸ÍËı ÍÓÌÚ‡Ò ¥ ˜ÓÏÛ Ì‡‰‡Î¥ ‚‚‡Ê‡πÏÓ, ˘Ó äÛ·‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË Í‡ªÌÓ˛ ̇¯Ëı ͇ÁËÌÓ? å‡ÍÒËχΥÒÚҸ͠·‡Ê‡ÌÌfl ÏÓÎÓ‰Ó„Ó ‚·¯ÚÛ‚‡ÚË Û Ò‚¥Ú¥ ‡·ÒÓ-
βÚÌËÈ ‡È ÔÂÂÚ‚Ó˛‚‡ÎËÒ¸ flÍ Ì‡ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̥ Á‡·‡‚ÍË, Ú‡Í ¥ ̇ ‚¥‰ÍËÚËÈ ÚÂÓËÁÏ. êÓÁÍÓÏÔÎÂÍÒÓ‚‡Ì¥ ‰Ó ‚Û脇ËÁÏÛ ÚÂÍÒÚË ¥ ÔÓÁ‡ÒËÒÚÂÏ̇ ÏÛÁË͇, ÔÓÚÂÚ¥ ‰ÊËÌÒË ¥ ·Û‰Ì‡ ·¥ÎËÁ̇, ˆË„‡ÍË-Ò‡ÏÓÍÛÚÍË ¥ ÓÁÚÓÔڇ̥ ˜Â‚ËÍË... «ç ‚¥ ÚËÏ, ÍÓÏÛ Á‡ ÚˉˆflÚ¸», – „‡ÒÎÓ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚, flÍ¥ ̇χ„‡ÎËÒ¸ ÁÓ·ËÚË ‚·ÒÌÛ «ÍÛθÚÛÌÛ Â‚Óβˆ¥˛» (vide – ɇÌÒ å‡π, 1968 ¥Í: Û ÓÎ¥ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÙÂÒÓ‡). óËÒÚÓ ÂÏԥ˘ÌËÈ Ô¥‰ı¥‰ ‰Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ·ÛÚÚfl – ıÚÓ Ì ‰Ó‚¥‚ Ô‡‚ÓÚË ‚·ÒÌËÏË ‰¥flÏË, Ì χπ Ô‡‚‡ ÍÂÛ‚‡ÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ. Ç ì͇ªÌ¥ «Ù» ·‡Ú¸Í‡Ï Ú‡Í ¥ Ì ÔÓÎÛ̇ÎÓ Á ÊÓ‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ – ÔÓÔË ÔÓ·ÛÚÓ‚¥ Ì„‡‡Á‰Ë, flÍ¥ ÔËڇχÌÌ¥ ‚Ò¥Ï ¥ ‚Ò˛‰Ë, ÌÓ‚Â ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ì ÔÓÚËÒÚ‡‚ËÎÓ Ò· ÏËÌÛÎÓÏÛ ¥ Ì ÁÓ·ËÎÓ Â‚Óβˆ¥ª. ß ‰‡Ï‡, ˘Ó ‰ÂıÚÓ ÛÏۉ˂Òfl ÔÂÂÍ·ÒÚË Á ه̈ÛÁ¸ÍÓª ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËÈ „¥ÏÌ ·ÛÌÚ‡¥‚ – ˆÂ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÌÂÁ‰‡ÚÌ ̇ ‚Óβˆ¥˛ (vide – üË̇ ÅÓÂ̸ÍÓ, Ä͇‰ÂÏ¥˜Ì¥ Á‡Û˜ÌËÍË ÒËÒÚÂÏË). ç¥, ˆÂ ÒÔ‡‚‰¥ ÌÂÔ‡‚ËθÌÓ, ÌÂÂÚ˘ÌÓ ¥ Ì‚‰fl˜ÌÓ – Ó·‡Ê‡ÚË ·‡Ú¸Í¥‚. í‡ ˆÂ π‰ËÌËÈ ¯Îflı Ô¥‰ÌflÚËÒ¸ ̇ ÒıÓ‰ËÌÍÛ ‚ˢÂ, ‡·Ë Ì ‚Ô‡ÒÚË Ú‡Í, flÍ ‰Â‚’flÚ‰ÂÒflÚÌËÍË – Ì¥˜Ó„Ó, ÔÓ ÒÛÚ¥, ¥ Ì ‰ÓÒfl„ÌÛ‚¯Ë. ÇÒÂÚ‡ÍË Ò‚¥Ú ÔÓ„ÂÒÛπ, ¥ ÍÓÊ̇ ̇ÒÚÛÔ̇ ı‚ËÎfl ‚ËÔÓ‰ÛÍÛπ ˘ÓÒ¸ ̇·‡„‡ÚÓ ˆ¥Í‡‚¥¯Â, Ì¥Ê ÔÓÔ‰ÌËÍË. ì ˜‡Ò ÍÓ̂„Â̈¥ª ‚Ó̇ ÁÓÁÛÏ¥π, ˘Ó ÊËÚÚfl ‚Ëχ„‡π ÍÓÏÔÓÏ¥Ò¥‚. ôÓ·Ë ‚ËÊËÚË, Ú·‡ ÈÚË Ì‡ Û„Ó‰Ë Á ‚·‰Ó˛ ¥ „Ó-
¯Ëχ. í‡Í Ó·ËÎËÒ¸ ÓÍÓ‚¥ ÍÓ̈ÂÚË Ô¥‰ „¥‰Ó˛ ÍÓÏÒÓÏÓÎÛ ¥ ÂÈ‚ÂҸͥ Ô‡‡‰Ë Ô¥‰ Ô‡ÚÓ̇ÚÓÏ ÏÂ¥‚ Ï¥ÒÚ, ıÓ˜ ÔÓ˜Ë̇ÎÓÒ¸ ÛÒ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì‡Í¯Â (vide – éÎÂÍÒ‡ ëÂÏÂ̘ÂÌÍÓ, ÄθÚÂ̇ÚË‚‡ Û äËπ‚¥). Ç¥‰ÚÓ‰¥ ¥‰ÂÈ͇ Á‡ÏÍÌÛÚÓ„Ó ÍÓ· ÚÛÒÓ‚˘ËÍ¥‚ Òڇ· ÍÓψ¥ÈÌËÏ ÔÓÂÍÚÓÏ, ¥ ÚËÏ, ıÚÓ ıÓÚ¥‚ Á‡Î˯ËÚËÒ¸ Ò‡ÏËÏ ÒÓ·Ó˛, ‰Û-Û-ÛÊ ÔËÍÓ Á ÓÚÓ„Ó ‚Ò¸Ó„Ó... Ä ˘Ó Ê Ì‡ á‡ıÓ‰¥? èÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸Ì‡ ‰ÂÏÓ͇ڥfl ÔÓÚÓıÛ ÁÏË‚‡π Ú‡·Û ̇ ‚Ò¥ı ¥‚Ìflı. èβ‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÒÛÒԥθÌÓª ÒËÒÚÂÏË ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÓÁÏË‚‡ÌÌfl ԇ̥‚ÌÓª ÍÛθÚÛË – Ô‡ÌÛπ ÏÌÓÊËÌÌ¥ÒÚ¸ Ó‰ËÌ˘ÌÓ„Ó. íÓ„Ó Ó‰ËÌ˘ÌÓ„Ó, ˘Ó ÔËÒ‡ÎÓ ÍÓÎËÒ¸ flÁ˘Ìˈ¸Í¥ ÒËÏ‚ÓÎË Û ‚ÛÁ·ı ¥ Á‡Î˯‡ÎÓ Á‡Û·ÍË Ì‡ ‰Â‚‡ı. ∏ Î˯ ӉÌ «‡Î»: ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ‚¥Í ÒÚˇπ ÍÓ‰ÓÌË ¥ ÌÂÁ̇ÌÌfl. èË ·‡Ê‡ÌÌ¥ ÏÓÊ̇ ΄ÍÓ ‰¥Á̇ÚËÒfl, flÍ ÊË‚Â ¥Ì¯ËÈ, ‡ Á‡ÒÔÓÍÓπÌÌfl ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÔÓÚÂ·Ë ÒÚˇπ ‡͈ÂÔÚ‡ˆ¥˛ ¥Ì¯Ó„Ó. äÓÊÂÌ ˜ÛÊËÈ ÒÚ‡π Ò‚ÓªÏ, ÛÒ¥ ‚Ò¥ı ‚ËÁ̇˛Ú¸, ‡‚ÚÓÌÓÏ¥Á‡ˆ¥fl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÓÁ·Ë‚‡π ·Û‰¸-flÍ¥ ÔÓÌflÚÚfl ÒÓÎ¥‰‡ËÁÏÛ; ÍÓÊ̇ β‰Ë̇ ÏÓÊ ÊËÚË Ò‡Ï‡ ÔÓ ÒÓ·¥, ¥ ªª Ò‚¥Ú 𠪪 Ò‡ÏÓ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥ÒÚ˛; ÍÓÊÌ ÊËÚÚfl Á·¥Î¸¯ÛπÚ¸Òfl Û Ò‚ÓªÈ ıÓÌÓÏÂÚË˜Ì¥È ÔÓÚflÊÌÓÒÚ¥, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ÏÓÊ̇ ÒÓ·¥ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚË ÔÓ˜Û‚‡ÚËÒ¸ ÏÓÎÓ‰ËÏ ÚÓıË ‰Ó‚¯Â. åÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ ÛıË 70-Ëı ÁÌË͇˛Ú¸ ¥ ÔÂÂÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl Û ÍÓψ¥‡Î¥ÁÓ‚‡Ì¥ ÒËÏ‚ÓÎË ÔÓÒÚ-¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¥ÁÏÛ, ÓÁ̇ÍÓ˛ flÍÓ„Ó ÒÚ‡π ÏÛθÚËÙÛÌ͈¥Ó̇θ̥ÒÚ¸ ¥Ì‰Ë‚¥‰‡. íÓÏÛ Ó‰Ì‡ Á ̇ÈÏÓÎÓ‰¯Ëı
ÒÔÓ· ÔÓ¯ÛÍÛ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl – ÓÒÚ‡ÌÌ¥ Á ÏÓ„¥Í‡Ì ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏË, fl͇ ‚ ÒËÎÛ Ô‚ÌËı Ô˘ËÌ ÁÏӄ· ͇ԥڇΥÁÛ‚‡ÚËÒ¸ – ÅÂÎ¥ÌҸ͇ ‡ÚÚÛÒӂ͇, ˘Ó ÔÓıӉ˷ ÔÓˆÂÒ ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª Û ‰‚Óı ÔÓÚËÎÂÊÌËı ÒËÒÚÂχı (vide – ÇÂÂ̇ ÇÂÚÏ˛ÎÎÂ, èÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÅÂÎ¥Ì – ·‡Ê‡Ì ˜Ë ‰¥ÈÒÌÂ?). ã˛‰Ë̇ Ï‡π ·‡„‡ÚÓ Ó·Î˘, ‚Ó̇ ªÁ‰ËÚ¸ ÔÓ Ò‚¥ÚÛ, ·ÁËÚ¸ ÂÎÂÍÚÓÌÌÓ˛ Ô‡‚ÛÚËÌÓ˛ ¥ ÔÂÂÏË͇π ͥθ͇‰ÂÒflÚ Í‡Ì‡Î¥‚ ÚÂÎÂÔ‰‡˜, ̇‰fl„‡˛˜Ë ÔË ˆ¸ÓÏÛ Ì‡ Ò· ¥ÁÌ¥ χÒÍË. ì ˆ¸ÓÏÛ ÔÓÒÚÛÔ¥ π ¥ ‡ÛÚ҇ȉÂË, flÍ¥ ÍÓÏÔÂÌÒÛ˛Ú¸ Ò‚¥È ÒÚ‡ı ¥ Ó·‡ÁÛ Ô‰ Ò‚¥ÚÓÏ ˜ÂÂÁ ‡ÒËÁÏ ¥ ̇ÒËθÒÚ‚Ó (vide – ÄÎπÍ҇̉ 퇇ÒÓ‚, ÉÓÎÓÏÓÁ¥). ä‡ÒÚÓ‚¥ ÌÓÏË Á·Â„ÎËÒ¸ Û ÔÓ‚¥Ìˆ¥ÈÌËı Ï¥ÒÚ˜͇ı ¥ Ò·ı, ¥ ‰Ó ˆ¥πª ÔÓ‚¥Ìˆ¥ª Ô·ÌÂÚË Ì‡ÎÂÊËÚ¸ ¥ ̇¯ ÅÓ„ÓÏ Á‡·ÛÚËÈ «ÒÓ‚ÓÍ» (vide – íÂÚfl̇ ïÓχ, ÉÓÔ? ëÚÓÔ!), ·ÂÁ ‚·ÒÌÓª ÏÓ‚Ë ¥ Á ÏÓÌÓÚÓÌÌËÏ ÊËÚÚflÏ «ÏÓ‰ÌÓ̇‚ÓÓ˜ÂÌËı» ÒÚÓÎˈ¸, ÍËϥ̇θÌËı ÔÓÎÂÚ‡Ò¸ÍËı Í‚‡Ú‡Î¥‚ ¥ ‡ı‡ª˜ÌËı ҥΠ(vide – êÓÏ‡Ì ä¥Ò¸, ô ‡Á ÔÓ ·‡Ìˆ¥‚ ·‡‡˜ÌÓ-͇Á‡ÏÓ‚Óª ·‡Î‡Í‡ÌËÌË), – flÍ˘Ó ÔË„ÎflÌÛÚËÒ¸ ‰Ó ÌËı Û‚‡ÊÌ¥¯Â, ÚÓ ÓÍÂÏ¥ ‚͇ÔÎÂÌÌfl ‚ÂÒÚÂÌ¥ÁÏÛ ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸Òfl Ú‡ÍÓ˛ Ê ÒÛ·ÍÛθÚÛÓ˛. åË Á‡Ì‡‰ÚÓ ‰Ó‚„Ó ·ÎÛ͇ÎË Û ÔÓ¯Û͇ı ¥‰Âª, ¥ Ú‡ÍË Á‡·ÎÛ͇ÎË. ÅÓ ÍÓÎË ¥‰Âª ÌÂχπ, ÚÓ Ì ÏË ÁÏ¥Ì˛πÏÓ Ò‚¥Ú, ‡ Ò‚¥Ú ÁÏ¥Ì˛π ̇Ò. í‡Í ‚ÓÌÓ ¥ Ú‡ÔËÎÓÒ¸.
üË̇ ÅÓÂ̸ÍÓ
змiст
24 6 13
ä¯Ë¯ÚÓÙ áπθÍ üË̇ ÅÓÂ̸ÍÓ
26 37 57
ßÌÚ‚’˛ Á ч̥ÂÎÂÏ äÓÌ-ÅẨ¥ÚÓÏ Ñ‡ÌÛÚ‡ á‡∂Ó‰Á͇ éÎfl (éÎÂÍ҇̉‡) ü‚ÓÌˈ¸Í‡
67
ßÌÚ‚’˛ Á ÇÓÎÓ‰ËÏËÓÏ ñË·ÛθÍÓÏ
75 79 85 90 96
í‡‡Ò¥È ÄÌÚËÔӂ˘ Ä̉ÊÂÈ ëÚ‡Ò˛Í ß‚‡Ì̇ è·ıÓÚÌ˛Í äË ÅÛÎ˚˜Â‚ ÇÒ‚ÓÎÓ‰ èÓÎ¥˘ÛÍ
èéäéãßççü ÄäÄÑÖåßóçß áÄêìóçàäà ëàëíÖåà: èéãßíéãéÉßü, èéãßíàäÄ ß èéäéãßççü á 1968 ì 1998 âéòäÄ îßòÖê ëèêéÅà ëíÇéêÖççü åéãéÑßÜçé∫ äéçíêäìãúíìêà Ç «ìäêÄ∫çëúäéåì ¢Öíé». ìäêÄ∫çëúäÄ äéçíêäìãúíìêÄ ì èéãúôß ì 80-ï êéäÄï ÅßÑÄ Ç íéåì, ôé èéäéãßççü ÇéëúåàÑÖëüíçàäßÇ èéáÄ ãßíÖêÄíìêéû çÖ êÖÄãßáìÇÄãéëü èéÇçéñßççé åÄâÜÖ çßÑÖ ã∏åÅÖê¢ ìÅÖê Äã∏ë ì ÅßÅãßéíÖñß Çßêòß åàçàÄíûêõ Çßêòß
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
6 14 29 49 59 68 79
Ç¥ÍÚÓ¥fl ÅË̉Á‡ ßθfl äÓϥθˆÂ‚ ÇÂÂ̇ ÇÂÚÏ˛ÎΠǥÍÚÓ ¢ÓÚÓ‚¥˜
ìäêÄ∫çëúäß èéäéãßççü ïï ëíéãßííü èéäéãßççü ï: éëíÄçç∏ èéäéãßççü? èéäéãßççü ÅÖêãßç: ÅÄÜÄçÖ óà ÑßâëçÖ? èÄêàáúäàâ íêÄÇÖçú: çéÇàâ Çàåßê çÄëàãúëíÇÄ Ç èéãßíàñß ê˯‡‰ ä‡ÔÛ¯ˆ¥Ì¸ÒÍ¥ ßåèÖêÄíéê 1968 êßä: ì êéãß ìçßÇÖêëàíÖíëúäéÉé èêéîÖëéêÄ É‡ÌÒ å‡π é΄ å‡Û˘ÂÌÍÓ, ÑÏËÚÓ êÓ˘ËÌ, ìäêÄ∫çÄ áÄçÄÑíé åÄãÄ, ÄÅà ìçàäÄíà ë„¥È û‰Ó˜Í¥Ì éÑçß éÑçàï
90 94
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÑÖäãÄêÄñßü èêé èßÑíêàåäì ßÑÖÄãßÇ åàêì, ÇáÄ∏åéèéÇÄÉà ß ãûÑëúäéÉé ÇáÄ∏åéêéáìåßççü ëÖêÖÑ åéãéÑß èêéåàçÄûóà çÄÑßû: çéÇÖ éÅãàóóü ÅêàíÄçëúäéÉé äßçé íÖéêßü ëìÅäìãúíìê ì ëéñßéãéÉßóçßâ èÖêëèÖäíàÇß
é΄ üҸͥ‚
100 éÎfl (éÎÂÍ҇̉‡) ü‚ÓÌˈ¸Í‡
24
змiст
24
змiст
100 LJÎÂ¥È ÑÂÌËÒÂÌÍÓ, LJÎÂ¥È í¢ÂÌÍÓ 109 å‡Í í¥ÚÚÎÂÈ 127 135 154 164 191 200 218 223 242 252
ûê¢Öç ÉÄÅÖêåÄë – éëíÄççßâ îßãéëéî ëÇßíì, ÑÖ èÄçì∏ «èéëíåéÑÖêçßáå» çéÇàâ èßÑïßÑ Ñé íÖéêß∫ åéãéÑßÜçé∫ ëìÅäìãúíìêà éÎÂ̇ üÍÛ·‡ åéãéÑßÜçß êìïà íÄ ∫ï ÅÄáéÇÄ íàèéãéÉßáÄñßü ßÌÚ‚’˛ Á é΄ÓÏ éÎ¥Ò‚˘ÂÏ üäôé ëÇßíéÇß ÅìÑÖ èéíêßÅçé, ü ÇßÑÑÄå ëÇé∏ Üàííü çÖ áÄÑìåìûóàëú – áÄêÄÑà ëÇéÅéÑà íÂÚfl̇ ïÓχ Ééè? ëíéè! ÄÅé èêé Üàííü-Åìííü éÑçéÉé ëéñìÉêìèéÇÄççü... ÄÎÂÍ҇̉ 퇇ÒÓ‚ Ééãéåéáß í¥Ò¥fl ÉÂÌ¥ èÄçäßÇëúäÖ â ÄÇÄçÉÄêÑçÖ åàëíÖñíÇé Ä̉¥È èÂıÌËÍ ÉÖêé∫ åÖóÄ ß åÄÉß∫: ÇíßäÄóß ÇßÑ êÖÄãúçéëíà óà éëíÄççß ãàñÄêß? ïËÒÚË̇ óÛ¯‡Í, ÇÓÎÓ‰ËÏË ÅÓÈÍÓ á çÄèãßóçàäÄåà çÄ ìáÅßóóß ÖÎÂÓÌÓ‡ ɇ‚ËÎ˛Í íìëéÇäÄ ÇåÖêãÄ – ïÄâ ÜàÇÖ íìëéÇäÄ: ßÑÖçíàóçßëíú ãúÇßÇëúäàï çÖîéêåÄãßÇ ÄÎπÍ҇̉ ¢ÂÌ¥Ò îÖçéåÖç è∏ã∏ÇßçÄ å‡ÂÍ ñÂÁ‡Ë ¢ÓÚÓ‚ÒÍ¥ ãûÑëúäÄ çéêÄ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
116 ä‡È å˛ÎΠ127 éÎÂÍÒ‡ ëÂÏÂ̘ÂÌÍÓ 146 å‡ÍÒËÏ ãÓ„‡¯
åéãéÑßÜçß ëìÅäìãúíìêà ÄãúíÖêçÄíàÇÄ ì äà∏Çß äéåè’ûíÖêçÄ ëìÅäìãúíìêÄ – ÄãúíÖêçÄíàÇÄ åéÑÖêçéÉé ëìëèßãúëíÇÄ ôÖ êÄá èêé ÅêÄçñßÇ ÅÄêÄóçé-äÄáÄêåéÇé∫ ÅÄãÄäÄçàçà (çÄêÄíàÇçß ëíêìäíìêà üä íêàÅ Üàííü) ìäêÄ∫çëúäÄ ëßãúëúäÄ åéãéÑú ì ÑáÖêäÄãß ¢ÖçÑÖêçàï ÇßÑåßççéëíÖâ ëÇüíÇÖóßêçßâ äßÅÖêèÄçä ÄÅé «êßáÑÇüçÄ çßó117.DIR» èßÑáÖåçß åÖòäÄçñß áéçÄ Éêà ÑßÇóàçÄ á ßèÄçÖåà NÄRäéíàóNß RéSãàNà SïßDNé∫ ÖÇRéèà Çßêòß
156 êÓÏ‡Ì ä¥Ò¸ 183 éÍ҇̇ ä¥Ò¸ 202 Ç¥ÍÚÓ èπÎπ‚¥Ì 217 223 229 234 254
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ч̥· ч‚ˉӂ í‡Ìfl Ñ˛ÍÂÒ É‡ÛÍ¥ åۇ͇ϥ ã˛·ÍÓ Ñ¯ éÍ҇̇ î¥ÚÂθ
24
змiст
ͯ˯ÚÓÙ ÁπθÍÂ
покоління © Krzysztof Zielke, 1996 Zielke K. Pokolenia // Pismo o sztuce życia publicznego «Polis». – 1996. – 5-6. – S. 123-129. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
українські
покоління хх століття ‚¥ÍÚÓ¥fl ·Ë̉Á‡ 6 © Ç.ÅË̉Á‡, 2001
Ä·Ë Òı‡‡ÍÚÂËÁÛ‚‡ÚË ÔÓÔÛÎflÌÛ ‚ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú‡ı ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ ÁÏ¥ÌË ÔÓÍÓΥ̸, ÔÓflÒÌ˛ Íβ˜Ó‚ ÔÓÌflÚÚfl «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl» («∂Â̇ˆ¥ª»). ç ‚‡ÚÓ Ûfl‚ÎflÚË ÈÓ„Ó flÍ Ô‚ÌËÈ ÚË‚‡ÎËÈ ÒÚ‡Ì, ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl – ̇˜Â ı‚ËÎ¥, flÍ¥ ÔÂÂÒÛ‚‡˛Ú¸Òfl Û ˜‡Ò¥. ¢Â̇ˆ¥ª – ˆÂ ÔÓÚfl„Ë, ˘Ó Ì ÁÛÔËÌfl˛Ú¸Òfl, ‡ Ûı‡˛Ú¸Òfl Á¥ ÒÚ‡ÎÓ˛ ¯‚ˉͥÒÚ˛ ÔÓ‚Á ̇ÒÚÛÔÌ¥ Òڇ̈¥ª (flÍ Û ÏÂÚÓ): ÏÓÎÓ‰¥ÒÚ¸ (0-21), ÓÒ‚ÓπÌÌfl Û ‰ÓÓÒÎÓÏÛ ÊËÚÚ¥ (2243), Á¥Î¥ÒÚ¸ (44-65), ÒÚ‡¥ÒÚ¸ (66-87). äÓÎË ÏË Ûfl‚ËÏÓ ÒÓ·¥ ˜Â„Ó‚¥ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Û ‚Ë„Îfl‰¥ ÒÔ‡‰¥‚ ¥ Ô¥‰ÈÓÏ¥‚ ı‚Ëθ, flÍ¥ ÔÂÂÍÓ˜Û˛Ú¸Òfl ˜ÂÂÁ ˜Â„Ó‚¥ Ù‡ÁË ÊËÚÚfl (ˆÂÁÛ‡ÏË ‚ËÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ̇ӉÊÂÌÌfl ‰¥ÚÂÈ), ÚÓ ÔÓ·‡˜ËÏÓ, ˘Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl «·ÛÏÛ», flÍ ÒÚ‡ÎÓ ‰‚Ë„ÛÌÓÏ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ„Ó ·ÛÌÚÛ 60-ı ÓÍ¥‚, Ú‡ÌÒÙÓÏÛ‚‡ÎÓÒfl Û flÔ¥ 80-ı, Á¯ÚÓ˛ Û ÒÚ‡Ú˜ÌËı Ӊ˘¥‚ ¥ Ô‡‚Îfl˜ËÈ ÍÎ‡Ò 90-ı. ç¥˜Ó„Ó ‰Ë‚ÌÓ„Ó, ˘Ó ÒÛ˜‡Ò̇ ÏÓÎÓ‰¸, Ô·ۂ‡˛˜Ë Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ ·‡Ú¸Í¥‚ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ô¥ÍÛ, Ì ·ÛÌÚÛπ ÔÓÚË Ì‡‰Ï¥Û ‡‚ÚÓËÚ‡ÌËı ·‡Ú¸Í¥‚ (·Ó Ú‡ÍËı ÛÊ ÌÂχπ), ‡ÎÂ È Ì ‰Óχ„‡πÚ¸Òfl ·¥Î¸¯Óª Ò‚Ó·Ó‰Ë (·Ó Ï‡π ªª ‡Ê Á‡Ì‡‰ÚÓ ¥ ‚¥‰ ·‡Ú¸Í¥‚, ¥ ‚¥‰ ÒÛÒh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èÓÍÓÎ¥ÌÌfl – ˆÂ β‰Ë ÔË·ÎËÁÌÓ Ó‰ÌÓ„Ó ‚¥ÍÛ, ˘Ó ÊË‚ÛÚ¸ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ. éÒÓ·Ë ÓÍÂÏÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, flÍ¥ ϯ͇˛Ú¸ Û Ô‚ÌÓÏÛ Â∂¥ÓÌ¥, ı‡‡ÍÚÂËÁÛ˛Ú¸Òfl ÒԥθÌËÏË ËÒ‡ÏË ‚ Ôӂ‰¥Ìˆ¥, ÒıÓÊËÏ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÓÏ, ˘Ó ÔÓflÒÌ˛πÚ¸Òfl ÙÓÏÛ‚‡ÌÌflÏ ‚ Ó‰ÌÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥, ÊËÚÚflÏ Á‡ Ó‰ÌËÏË ‰Âʇ‚ÌËÏË Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏË Á‡ÍÓ̇ÏË. ßÒÌÛ˛Ú¸ ¥ÁÌ¥ ‰ÛÏÍË Á ÔË‚Ó‰Û ÚÓ„Ó, flÍËÏË π ˜‡ÒÓ‚¥, ‚¥ÍÓ‚¥ ‡ÏÍË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl. ç‡ÈÔÓ¯ËÂÌ¥¯‡ ÚӘ͇ ÁÓÛ, ˘Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl – ˆÂ 25 ÓÍ¥‚, ‡ÎÂ, ̇ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, ˆÂ Ì Á‡‚Ê‰Ë Ú‡Í. ÇÂÎËÍËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ ‡ÏÍË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl χπ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‚ Â∂¥ÓÌ¥, ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‚ Ò‚¥Ú¥, ‡‰Ê ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÚ¸ ÙÓÏÛπÚ¸Òfl ‚ ÍÓÌÍÂÚÌËı ÛÏÓ‚‡ı ¥ ‚ ÍÓÌÍÂÚÌËÈ ˜‡Ò, ˆÂ ‚ËÁ̇˜‡π ªª Û̥͇θ̥ÒÚ¸ ¥, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò, ªª ÒıÓÊ¥ÒÚ¸ ̇ ÚËı, ıÚÓ π Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍÓÏ Ó‰ÌÓ„Ó Á ̲ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl. ê‡ÏÍË ÔÓÍÓΥ̸ ÔËÈÌflÚÓ ‚ËÁ̇˜‡ÚË ˜ÂÂÁ ¥ÁÌˈ˛ Û ‚¥ˆ¥, flÍÛ ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË ÒÚÓÒÛÌ͇ÏË «·‡Ú¸ÍË-‰¥ÚË», ‡Î Ì ‚Ò¥ ÒÚÓÒÛÌÍË Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË ¥ÁÌÓ„Ó ‚¥ÍÛ ÏÓÊ̇ ı‡‡ÍÚÂËÁÛ‚‡ÚË flÍ Ú‡Í¥. ç‡ÔËÍ·‰, β‰Ë, ̇ӉÊÂÌ¥ Á ¥ÁÌËˆÂ˛ Û 10-15 ÓÍ¥‚, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, Ì ‚‚‡Ê‡˛Ú¸Òfl π‰ËÌËÏ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó, ªıÌ¥ ÒÚÓÒÛÌÍË Ì ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË ÒÚÓÒÛÌ͇ÏË «·‡Ú¸Í¥‚-‰¥ÚÂÈ». á Ó„Îfl‰Û ̇
ԥθÒÚ‚‡), ‡ ̇‚Ô‡ÍË, — ·ÛÌÚÛπ ÒÛÔÓÚË Ì‡‰Ï¥ÌÓ„Ó Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ. óÓÏÛ ÄÏÂË͇ Ú‡ ªª ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ڇͥ ‚‡ÊÎË‚¥ ‰Îfl ‡Ì‡Î¥ÁÛ ‚ ¥Ì¯Ëı ͇ªÌ‡ı? ç‡Ò‡ÏÔ‰ ÚÓÏÛ, ˘Ó Û ‰Û„¥È ÔÓÎÓ‚ËÌ¥ ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ëòÄ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÎË Ì‡‰ Ò‚¥ÚÓÏ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ È ÍÛθÚÛÌÓ (ÉÓÎÎ¥‚Û‰), ‡ Ú‡ÍÓÊ Û ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥È Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È ÒÙÂ¥ (Ô¥ÒÎfl II ë‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË ëòÄ ‚ËÓ·ÎflÎË ·ÎËÁ¸ÍÓ ÔÓÎÓ‚ËÌË Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓ‰ÛÍÚÛ). è˘Ë̇ ÔÓÎfl„‡π ˘Â È Û ÚÓÏÛ, ˘Ó, ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ ‚ÂÎËÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÍËÁË 1929 ÓÍÛ, ÛÒ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÚẨÂ̈¥ª, flÍ¥ Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ‚ ÄÏÂˈ¥, ÒÚ‡˛Ú¸ ‚ËÁ̇˜‡Î¸ÌËÏË ‰Îfl ÔÓ‰¥·ÌËı fl‚ˢ Û Â¯Ú¥ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌËı ͇ªÌ Ò‚¥ÚÛ. üÍ ÏË ÔÓ·‡˜ËÏÓ ÌËʘÂ, Á‡Ò‡‰Ì˘¥ ̇ÔflÏÍË, flÍ¥ ÒÍÂÓ‚Û˛Ú¸ ı‚ËÎ¥ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌËı Ô¥‰ÈÓÏ¥‚ ¥ ÒÔ‡‰¥‚, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ·ÛÏ¥‚ ¥ ˆÂÒ¥È, χ˛Ú¸ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ ‚ËÏ¥. чΥ ·Û‰Â Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌÓ ÒıÂχÚ˘ÌËÈ ÔÓ‰¥Î ÔÓÍÓΥ̸ ͥ̈fl ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl Û ëòÄ, ÔÓ‰‡ÌËÈ Ì‡ Ô¥‰ÒÚ‡‚¥ ÍÌË„Ë Ç¥Î¸flχ ëÚÓÒÒ‡ (Strauss) ¥ çÂÈ· ÉÓÛ‚‡ (Howe) «Generations: The History of America’s Future 1584-2069» («èÓÍÓÎ¥ÌÌfl — ¥ÒÚÓ¥fl ÔËÈ‰Â¯Ì¸Ó„Ó ÄÏÂËÍË: 1584-2069»). 1) ÇÓπÌÌ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‡·Ó G.I. (ÓÍË Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl 19011924) — ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, flÍ ‚ËÓÒÎÓ ‚ ÓÍË ÇÂÎËÍÓª äËÁË, ÈÓ„Ó
7
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ˆÂ, ÛÏÓ‚ÌÛ ÏÂÊÛ Ï¥Ê ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏË ‚ ì͇ªÌ¥ Û ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ ÏÓÊ̇ ÔÓ‚ÂÒÚË Ì ˜ÂÂÁ ÍÓÊÌËı 25, ‡ ÔË·ÎËÁÌÓ ˜ÂÂÁ 10 ÓÍ¥‚. éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ‚ ì͇ªÌ¥ ¥ÒÌÛπ ÌËÁ͇ ¥Ì¯Ëı ÒÍ·‰ÌÓ˘¥‚: ÔÓ-Ô¯ Á ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflÏ Â∂¥ÓÌÛ (Òı¥‰ – Á‡ı¥‰), ‡ ÔÓ-‰Û„Â, Á Ó·’πÍÚË‚Ì¥ÒÚ˛ ¥ÌÙÓχˆ¥ª ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl. ìÔÓ‰Ó‚Ê Á̇˜ÌÓª ˜‡ÒÚËÌË Ò‚Óπª ¥ÒÚÓ¥ª ÚÂËÚÓ¥fl ÒÛ˜‡ÒÌÓª ì͇ªÌË ·Û· ÔÓ‰¥ÎÂ̇ ̇ ˜‡ÒÚËÌË, Û ÍÓÊÌ¥È Á flÍËı Ô‡ÌÛ‚‡Î‡ ÓÍÂχ ÍÛθÚÛ‡, Ú‡‰Ëˆ¥ª, ¥, flÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ, ÚÂÔ ì͇ªÌ‡ – ˆÂ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ÔË̇ÈÏÌ¥ ‰‚Óı ‚¥‰Ï¥ÌÌËı ÍÛθÚÛ. ÄΠ̇‚¥Ú¸ ˆÂÈ ˜ËÌÌËÍ Ì ÏÓÊ ÔÂÚẨۂ‡ÚË Ì‡ Óθ ‚ËÁ̇˜‡Î¸ÌÓ„Ó ‚ ÔËÚ‡ÌÌ¥ ¥ÁÌˈ¥ Ï¥Ê ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏË Î˛‰ÂÈ, ˘Ó ÔÓÊË‚‡˛Ú¸ ̇ ì͇ªÌ¥. ëÓ‚πˆ¸ÍËÈ ëÓ˛Á, ÈÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÓÍ, ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, Á‡ÌÂÔ‡‰ – ÛÒ ˆÂ ‚¥‰Ó·‡ÁËÎÓÒfl ̇ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflı ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ˆÂ ‚ÔÎË‚‡π ̇ ÌËı ¥ ҸӄӉ̥. ëÚ‡ÚËÒÚË͇, ̇ Ô¥‰ÒÚ‡‚¥ flÍÓª ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ÔË·ÎËÁÌÓ ÁÓ·‡ÁËÚË ÔÓÚÂÚ ÔÓÍÓΥ̸, Ì ‚ËÍÎË͇π Á̇˜ÌÓª ‰Ó‚¥Ë, ̉‡Ï‡ Á’fl‚Ë‚Òfl ‚ËÒÎ¥‚ «·ÂıÌfl – ‚ÂÎË͇ ·ÂıÌfl – ÒÚ‡ÚËÒÚË͇», ÓÚÊÂ, ÔÓÚ¥·ÌÓ Ó¥πÌÚÛ‚‡ÚËÒ¸ ̇ ‚·ÒÌ¥ ÒÔÓ„‡‰Ë, ÒÔÓ„‡‰Ë ·‡Ú¸Í¥‚, ‰ÓÍÛÏÂÌڇθÌÛ ¥ÌÙÓχˆ¥˛, Ò‚¥ÚÓ‚¥ ÒÚ‡ÚËÒÚ˘̥ ‰‡Ì¥. ÑÎfl Á’flÒÛ‚‡ÌÌfl ÒËÚÛ‡ˆ¥ª Á ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏË ‚ ì͇ªÌ¥ ÏÓÊ̇ ÔÓ‚ÂÒÚË Ô‡-
Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ‚Ó˛‚‡ÎË Ô¥‰ ˜‡Ò II ë‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË fl‰Ó‚ËÏË ÒÓΉ‡Ú‡ÏË. á‚¥‰ÒË Ì‡Á‚‡ «General Issue», fl͇ ÓÁ̇˜‡π Ó‰ÌÓÒÚ¥È fl‰Ó‚Ó„Ó ‡·Ó ÔÓ‰ÛÍÚ, ‚Ë„ÓÚÓ‚ÎÂÌËÈ Á„¥‰ÌÓ Á¥ ÒÚ‡ÚÛÚÓÏ. ñ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl — ̇Ȃ‰‡Î¥¯Â Á-ÔÓÏ¥Ê ÚËı, flÍ¥ χ· ÄÏÂË͇. ÇÓÌÓ Ì Î˯ ÒÍÓËÒÚ‡ÎÓÒfl ̇È͇˘ËÏ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ͇ªÌË ¥‚ÌÂÏ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl Ú‡ ÒÚ¥ÏÍËÏ ÓÒÚÓÏ ¥‚Ìfl ÓÒ‚¥ÚË; Ï¥Ó˛ ÛÒÔ¥ıÛ Ú‡ Ô‚‡„ ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl π ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌÓ ÁÓ‰ËÎÓ ˆ¥ÎÛ ÌËÁÍÛ èÂÁˉÂÌÚ¥‚ ‚¥‰ äÂÌ̉¥ ‰Ó ÅÛ¯‡-ÒÚ‡¯Ó„Ó. «G.I.» — π‰ËÌ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, flÍ ԥ‰ÚËÏÛ‚‡ÎÓ ÛÒ¥ı ͇̉ˉ‡Ú¥‚-ÔÂÂÏÓʈ¥‚ ‚¥‰ 30-ı ÓÍ¥‚ ‰Ó ÂÔÓıË ÅÛ¯‡-ÒÚ‡¯Ó„Ó. 2) åÓ‚˜‡ÁÌ¥ (̇ӉÊÂÌ¥ Û 1925-1942 Ó͇ı) ‚¥‰ÓÏ¥ Ò‚ÓªÏ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌflÏ ÛÒ¥Ï Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚ËÏ Ô‡‚ËÎ‡Ï 50-ı. ñ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ·ÓÈÒ͇ÛÚ¥‚ ¥ ·˛Ó͇ڥ‚. ÇÓÌË Ï‡˛Ú¸ ÌÂÁ̇˜Ì¥ ¯‡ÌÒË Ì‡ Ó·‡ÌÌfl «Ò‚Ó„Ó» èÂÁˉÂÌÚ‡ [èÂÁˉÂÌÚ ÅÛ¯ÏÓÎÓ‰¯ËÈ Ì‡Ó‰Ë‚Òfl 1946 ÓÍÛ, ‡Î Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÂÔÂÁÂÌÚÛπ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ È ÒÚÂÂÓÚËÔ Ò‡Ï ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl.— èËÏ. ÔÂÂÍÎ.]. 3) ߉‡ΥÒÚ˘Ì ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl «·ÛÏÂ¥‚» (ÓÍË Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl 1943-1960), Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË flÍÓ„Ó Á‡‰Îfl ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ‚·ÒÌËı ¥‰Â‡Î¥‚ ÔÓÚËÒÚ‡‚ËÎËÒ¸ ‚·‰ÌËÏ ÂÎ¥Ú‡Ï. ÅÛÌÚ ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Û 60-ı Ó͇ı Ú‡ÌÒÙÓÏÛ‚‡‚ ÍÛθÚÛÛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОРІЯ БРИНДЗА УКРАЇНСЬКІ ПОКОЛІННЯ ХХ СТОЛІТТЯ
8
‡ÎÂÎ¥ ¥Á ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflÏ ÔÓÍÓΥ̸ Û ëòÄ, Ó‰Ì‡Í ÔÓÚ¥·ÌÓ ‚‡ıÛ‚‡ÚË ÌËÁÍÛ ˜ËÌÌËÍ¥‚, flÍ¥ ÁÛÏӂβ˛Ú¸ ‚Â΢ÂÁÌÛ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ Ï¥Ê Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ Ú‡ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ˛ ̇ˆ¥flÏË. ቇ‚‡ÎÓÒfl ·, ¥ ‡ÏÂË͇ÌҸ͇, ¥ Û͇ªÌҸ͇ ̇ˆ¥fl ÙÓÏÛ‚‡Î‡Ò¸ Û ÔÓˆÂÒ¥ ‚Á‡πÏÓ‰¥ª ˜ËÒÎÂÌÌËı ̇Ӊ¥‚ Ú‡ ÂÚÌÓÒ¥‚, Ó‰Ì‡Í ÏÂÚ‡ ‚ ÍÓÊÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ·Û· ¥Ì¯‡. ÄÏÂË͇̈¥ Ó·’π‰ÌÛ‚‡ÎËÒ¸ Ó‰‡ÁÛ ¥Á ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌflÏ ÚÓ„Ó, ˘Ó ÓÒÌÓ‚ÌËÏ Á‡‚‰‡ÌÌflÏ ·Û‰Â Ô‡ˆfl. ã˯‡˛˜Ë Ò‚Óª ‰ÓÏ¥‚ÍË, β‰Ë Á ¥ÁÌËı ÍÛÚӘͥ‚ Ò‚¥ÚÛ Á’ªÊ‰Ê‡ÎËÒfl ‰Ó ÄÏÂËÍË, ÓÁÛÏ¥˛˜Ë, ˘Ó ˆÂ ͇ªÌ‡, fl͇ ̇È͇˘Â ‚¥‰Ó·‡Ê‡π ÔË̈ËÔ Ú‚‡ËÌÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ: «ÇËÊË‚Â ÚÓÈ, ıÚÓ ÒËθ̥¯ËÈ», ‰Â flÍ̇È͇˘Â ‰¥π ÔË̈ËÔ ÔËÓ‰ÌÓ„Ó ‰Ó·ÓÛ. ì͇ªÌˆ¥ Ê, ‡·Ó, ͇˘Â Ò͇Á‡ÚË, „ÂÓ„‡Ù¥˜Ì¥ Û͇ªÌˆ¥, ̇‚Ô‡ÍË, ‚ËÚËÏÛ‚‡ÎË Ì‡ ÒÓ·¥ ‚ÔÎË‚ ¥ÁÌËı ̇Ӊ¥‚ Ú‡ ÂÚÌÓÒ¥‚, ÁÏ¥¯Û˛˜ËÒ¸ ¥Á ÌËÏË, Á‡ÔÓÁË˜Û˛˜Ë ÂÎÂÏÂÌÚË ªı̸Ӫ ÍÛθÚÛË, Ì Á‚ÂÚ‡˛˜Ë Á̇˜ÌÓª Û‚‡„Ë Ì‡ Ô‡ˆ˛ flÍ Ì‡ ÏÂÚÛ. LJÚÓ Á‡Á̇˜ËÚË, ˘Ó ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ‚ ÄÏÂˈ¥ ¥ ì͇ªÌ¥ ÔÓıÓ‰ËÎÓ Û ˆ¥ÎÍÓÏ ‚¥‰Ï¥ÌÌËı ̇ÔflÏ͇ı, ıÓ˜‡ Ì¥·Ë ¥ ëòÄ, ¥ ëÓ‚πˆ¸ÍËÈ ëÓ˛Á, ˜‡ÒÚËÌÓ˛ flÍÓ„Ó ·Û· ì͇ªÌ‡, ÛÔÓ‰Ó‚Ê Á̇˜ÌÓª ˜‡ÒÚËÌË ˆ¸Ó„Ó ÔÂ¥Ó‰Û Ï‡ÎË ‚Â΢ÂÁÌËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ Ò‚¥ÚÓ‚Û ÍÛθÚÛÛ, ÔÓÎ¥ÚËÍÛ Ú‡ ¥Ì¯¥ ÒÙÂË ÊËÚÚfl.
ÄÏÂËÍË, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ ÛÒ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ. é‰Ì‡Í ˆÂ ‚¥‰·ÛÎÓÒfl ÍÓ¯ÚÓÏ ÔÓÔ‰̥ı ¥ ̇ÒÚÛÔÌËı ÔÓÍÓΥ̸ (·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ Ê¥ÌÓÍ ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ô‡ˆ˛‚‡ÎË, ÏÂ̯ ˜‡ÒÛ ÔËÒ‚fl˜Û˛˜Ë ‰¥ÚflÏ). í¥Î¸ÍË Ó‰ËÌ ¥Á 16 ˜ÓÎÓ‚¥Í¥‚ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ·ÛÏÂ¥‚ ÒÎÛÊË‚ Û Ç’πÚ̇ϥ. ê¯ڇ, flÍ ¥ èÂÁˉÂÌÚ äÎËÌÚÓÌ, ÛıËÎËÎËÒfl ‚¥‰ ̇·ÓÛ ‰Ó ‚¥ÈҸ͇. 4) «èÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÍËÁË» (̇ӉÊÂÌ¥ Û 1961-1981 Ó͇ı), flÍ ‚ ÄÏÂˈ¥ Ú‡ÍÓÊ Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸ «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ ï» (ÂÍÒ), «ÂÍÒ‡ÏË», ˜ÂÂÁ ªıÌ˛ ÌÂÓÍÂÒÎÂÌ¥ÒÚ¸, ‡·Ó «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ 13» Á Ó„Îfl‰Û ̇ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl Ì‚‰‡ı. ñ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ̇ȷ¥Î¸¯Â ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ·ÛÎÓ ‚‡ÊÂÌ ‡·ÓÚ‡ÏË, ‚ ‰ËÚËÌÒÚ‚¥ ‚ÓÌÓ ÔÓÚÂÔ‡ÎÓ ‚¥‰ ·‡ÍÛ Û‚‡„Ë Á‡Ô‡ˆ¸Ó‚‡ÌËı ·‡Ú¸Í¥‚. ñ Ô¯ ‚¥‰ XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ¥‚Â̸ ÓÒ‚¥ÚË flÍÓ„Ó ÌËʘËÈ, ‡Ì¥Ê Û ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ªıÌ¥ı ·‡Ú¸Í¥‚. íÓ‰¥ flÍ ı‚ÓÓ·Ë ¥‰ÍÓ ÒÚ‡˛Ú¸ Ô˘Ë̇ÏË ÒÏÂÚÌÓÒÚË ˆ¥πª ∂Â̇ˆ¥ª, ˜‡ÒÚ¥¯Â Ô˘ËÌÓ˛ ÒÏÂÚ¥ ÒÚ‡˛Ú¸ Ì¢‡ÒÌ¥ ‚ËÔ‡‰ÍË, Û·Ë‚ÒÚ‚‡ ‡·Ó Ò‡ÏÓ„Û·ÒÚ‚‡. ñ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ̇·¯ÚÓ‚‡Ì ԇڥÓÚ˘ÌÓ ¥ ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚ÌÓ, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Ô‡„χÚ˘Ì ¥ ÒÔÓÊË‚‡ˆ¸ÍÂ. ëÛ˜‡Ò̇ ÏÓÎÓ‰¸, ̇ ‰ÛÏÍÛ ëÚÓÒÒ‡ ¥ ÉÓÛ‚‡ — ˆÂ «·‡Ì‰‡ ‰¥ÚÂÈ Á Íβ˜ÂÏ Ì‡ ¯Ëª, fl͇ Ú‡ÌÒÙÓÏÛ‚‡Î‡Òfl Û ıÓÎÓ‰ÌÓÓÍËı Ô‡„χÚËÍ¥‚», ÚÓ·ÚÓ ÂÔΥ͇ «‚Ú‡˜ÂÌÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl» ÂÔÓıË Ô¥ÒÎfl I ë‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ç¥ÈÒ¸ÍÓ‚Â ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‚ ëòÄ – ˆÂ Ú¥, ıÚÓ ‚ËÓÒÚ‡‚ Ô¥‰ ˜‡Ò ÇÂÎËÍÓª äËÁË, Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ·‡ÎË Û˜‡ÒÚ¸ Û ßß ë‚¥ÚÓ‚¥È ‚¥ÈÌ¥. ÄÏÂË͇ÌҸͥ Û˜ÂÌ¥ ëÚÓÒÒ (Strauss) Ú‡ ÉÓÛ‚ (Howe) ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ˘Ó ˆÂ ̇È͇˘Â ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÄÏÂËÍË ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, flÍ Ì Î˯ ÒÍÓËÒÚ‡ÎÓÒfl Á ̇ȷ¥Î¸¯Óª ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ëòÄ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ¥ ÒÚ¥ÏÍÓ„Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl flÍÓÒÚË Ú‡ ¥‚Ìfl ÓÒ‚¥ÚË, ‡Î Ô‚‡„Ó˛ ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl π È ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌÓ ÔÓÓ‰ËÎÓ ÛÒ¥ı ÔÂÁˉÂÌÚ¥‚ ‚¥‰ äÂÌ̉¥ ‰Ó ÅÛ¯‡ (ÒÚ‡¯Ó„Ó). ôÓ Ê ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‚ ì͇ªÌ¥, ÚÓ ÚÛÚ ‚‡ÚÓ Á‡Á̇˜ËÚË ‰Â˘Ó ¥Ì¯¥ ˜‡ÒÓ‚¥ ‡ÏÍË: ̇ӉÊÂÌ¥ Û 1905-1913 Ó͇ı ¥ ÒÛÏ¥ÊÌÓ Á ÌËÏË Ì‡Ó‰ÊÂÌ¥ Û 1914-1922 Ó͇ı. ÑËÚËÌÒÚ‚Ó ¥ ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚ËÈ ÂÚ‡Ô ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ‚·ÒÌ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Û Ô¯Ëı ‚¥‰·Û‚‡ÎËÒfl Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ ÔÓ‰¥È ÊÓ‚ÚÌ‚Ӫ ‚Óβˆ¥ª Ú‡ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª ‚¥ÈÌË, ‰Û„Ëı – Û ÔÓˆÂÒ¥ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ. ß Ô¯¥, ¥ ‰Û„¥ Ô‚‡ÊÌÓ ‚¥‰‰‡Ì¥ ¥‰Âª ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏÛ ¥ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ, Ó‰Ì‡Í ÚÛÚ ‚‡ÚÓ Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó Ò‰ ÚËı, ıÚÓ Ì‡Ó‰ÊÂÌËÈ ‡Ì¥¯Â, ·¥Î¸¯ËÏ π ‚¥‰ÒÓÚÓÍ ‰ËÒˉÂÌÚ¥‚, β‰ÂÈ, Ì‚‰Ó‚ÓÎÂÌËı ¥ÒÌÛ˛˜ËÏ ÍÛÒÓÏ ‰Âʇ‚Ë. åÓÊÎË‚Ó, ˆÂ ÔÓflÒÌ˛πÚ¸Òfl ÚËÏ, ˘Ó ‚ÔÎË‚ ·‡Ú¸Í¥‚, flÍ¥ ·ÛÎË ÔËÁ‚˘‡πÌ¥ ‰Ó ˆ¥ÎÍÓÏ ¥Ì¯Ó„Ó ÒÛÒԥθÌÓ„Ó Î‡‰Û, ÔÓ‰¥fl‚ ·¥Î¸¯Ó˛ Ï¥Ó˛ ̇ ÚËı, ıÚÓ Ì‡Ó-
ë¸Ó„Ӊ̥ «G.I.» π ̇ȷ‡„‡Ú¯Ó˛ ‚¥ÍÓ‚Ó˛ „ÛÔÓ˛ ÄÏÂËÍË. üÍ˘Ó ÔÂÂ‰Û˛˜Â ªÏ «‚Ú‡˜ÂÌ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl» ·ÛÎÓ ÒËÏ‚ÓÎÓÏ ÁÎˉÂÌÌÓª Ú‡ ÍÓÓÚÍÓª ÒÚ‡ÓÒÚË, ÚÓ ÔÂÌÒ¥ÓÌÂË «G.I.» ÒÚ‡ÎË ÒËÏ‚ÓÎÓÏ «ÔÂÌÒ¥ÓÌÂÒ¸ÍÓ„Ó ÛÒÔ¥ıÛ». Ň„‡ÚÒÚ‚Ó ÔÂÌÒ¥ÓÌÂÒ¸ÍÓª îÎÓË‰Ë Îfl„‡π ̇ ÍÓÌÚÓ Ì‡ÒÚÛÔÌËı ÔÓÍÓΥ̸. Ñ‚¥‰ äÓÛÔÎẨ Û «èÓÍÓÎ¥ÌÌ¥ ï» Ì‡‚Ó‰ËÚ¸ ̇ÒÚÛÔÌ¥ ‰‡Ì¥: Ç¥‰ÒÓÚÓÍ ·˛‰ÊÂÚÛ ëòÄ, flÍËÈ ‚ËÚ‡˜‡πÚ¸Òfl ̇ Î¥ÚÌ¥ı β‰ÂÈ — 30, ̇ ÓÒ‚¥ÚÛ — 2. ä¥Î¸Í¥ÒÚ¸ Ô‡ˆ˛˛˜Ëı ̇ Ó‰ÌÓ„Ó ÔÂÌÒ¥Ó̇-‡ÌÚ¸π: ‚ 1949 — 13; ‚ 1990 — 3,4; ‚ 2030 — 1,9. ÑÓÍ¥ ÊËÚÚ˛ Á‡ ÍÓ¯Ú ÔÓÔ‰̥ı ¥ ̇ÒÚÛÔÌËı ÔÓÍÓΥ̸, flÍËÈ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl «·ÛÏÂ¥‚» ‚ËÒÛ‚‡π ̇ ‡‰ÂÒÛ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl «G.I.», ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ·˛‰ÊÂÚÌÛ ÒÙÂÛ, ÏÓÊ̇ ÒÍÂÛ‚‡ÚË ¥ ̇ ‡‰ÂÒÛ Ò‡ÏËı «·ÛÏÂ¥‚», ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ Ó‰ËÌÌÓ-ÔË‚‡ÚÌ¥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË. ĉÊ ҇Ï ‚ÓÌË ·ÛÎË ‚ËıÓ‚‡Ì¥ ‚ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÚÂÔ΢ÌËı ÛÏÓ‚‡ı. 肇Ê̇ ͥθͥÒÚ¸ ªıÌ¥ı χÚÂ¥‚ Ì ԇˆ˛‚‡ÎË Ú‡ Á‡ÈχÎËÒfl ‚ËıÓ‚‡ÌÌflÏ ‰¥ÚÂÈ. í¥Î¸ÍË 2% ‰¥ÚÂÈ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl «·ÛÏÂ¥‚» Ì ÓÚËχÎË ‰Óχ¯Ì¸Ó„Ó ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl. íËϘ‡ÒÓÏ, Ô¥ÒÎfl ÒÂÍÒۇθÌÓª ‚Óβˆ¥ª, Á‰¥ÈÒÌÂÌÓª «·ÛχÏË», ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ χÚÂ¥‚ ÔÓ˜‡ÎË Ô‡ˆ˛h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰ÊÂÌËÈ 1905-1913, Ì¥Ê Ì‡ ‰¥ÚÂÈ, ̇ӉÊÂÌËı Ô¥ÁÌ¥¯Â, ÓÒͥθÍË ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl ¥‰Âª Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó, ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÒÚ‡‚‡ÎÓ ÒËθ̥¯ËÏ ¥Á ÍÓÊÌËÏ ÓÍÓÏ. ç‚ÂÎËÍËÈ ‚¥‰ÒÓÚÓÍ ÚËı, ıÚÓ Ì‡ÎÂÊËÚ¸ ‰Ó ˆËı ‰‚Óı ͇Ú„ӥÈ, ÊË‚ÛÚ¸ ‰Ó ҸӄӉ̥. ç‡Ô‚ÌÂ, ‚ÓÌË Ì ÏÓÊÛÚ¸ ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË, ˘Ó ÚÂÔ ¥Ì¯ËÈ ÒÛÒԥθÌËÈ Î‡‰, ‚ÓÌË ÊË‚ÛÚ¸ ÒÔÓ„‡‰‡ÏË ¥ Ô‚‡ÊÌÓ ‚Ê Ì Á‰‡ÚÌ¥ ‚¥‰˜ÛÚÌÓ ‚ÔÎË‚‡ÚË Ì‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ̇ ¥Ì¯¥ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl. é‰Ì‡Í, Ì ‚‡ÚÓ Á‡·Û‚‡ÚË È ÚÓ„Ó, ˘Ó Á‡ı¥‰ÌËÈ Â∂¥ÓÌ (Û Á‚’flÁÍÛ Á ¥ÒÚÓ˘ÌËÏ ÏËÌÛÎËÏ ˆËı ÁÂÏÂθ) Á‡‚Ê‰Ë Ï¥ÒÚË‚ ·¥Î¸¯ËÈ ‚¥‰ÒÓÚÓÍ Ì‚‰Ó‚ÓÎÂÌËı ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛, Ì¥Ê Òı¥‰ÌËÈ. åÓ‚˜‡ÁÌ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‚ ÄÏÂˈ¥ ı‡‡ÍÚÂËÁÛπÚ¸Òfl Ò‚Óπ˛ ÔÓ̥ͥÒÚ˛, Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡Ì¥ÒÚ˛ ¥ÒÌÛ˛˜ËÏ Ô‡‚Ë·Ï. ñ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl «Ò͇ÛÚ¥‚ Ú‡ ·˛Ó͇ڥ‚». èÓÍÓÎ¥ÌÌfl ̇ӉÊÂÌËı Û 1923-1943 Ó͇ı ‚ ì͇ªÌ¥ ÚÂÊ Ì ·ÛÎÓ Á‡Ì‡‰ÚÓ ·‡Î‡ÍÛ˜ËÏ. ñ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ‚ flÍÓÏÛ Ì‡È·¥Î¸¯ËÏ π ‚¥‰ÒÓÚÓÍ ÚËı, ıÚÓ ‰¥ÈÒÌÓ ‚¥Ë‚ ‚ ¥‰Â˛ Ò‚¥ÚÎÓ„Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ. ťθ¯¥ÒÚ¸ ¥Á ÌËı Á‡Á̇ÎË ‚ÔÎË‚Û ‚¥ÈÌË, ‚¥‰˜ÛÎË ‚ ˛ÌÓÒÚ¥ Ú‡ ‰ËÚËÌÒÚ‚¥, ˘Ó ڇ͠ÔËÌËÊÂÌÌfl. èÂÂÏÓ„‡ ÔÓÒËÎË· ªıÌ˛ ‰Ó‚¥Û ‰Ó ‰Âʇ‚Ë, ‡Î Ì ÁÏӄ· Ì¥‚Â₇ÚË ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓª Ú‡‚ÏË ‚¥‰ ÒÔÓ„Îfl‰‡ÌÌfl ·ÓÈÓ‚Ëı ‰¥È, ‡ ÚÓ È ·ÂÁÔÓÒ‰̸Ӫ Û˜‡ÒÚË ‚ ÌËı.
‚‡ÚË ÔÓÁ‡ ‰Óχ¯Ì¥ÏË „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡ÏË, ˜ËÏ ÔÓ„¥¯ËÎË flÍ¥ÒÚ¸ ‰Óχ¯Ì¸Ó„Ó ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl ‰¥ÚÂÈ. «èÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÍËÁË» ‚ËıÓ‚Û‚‡ÎÓÒfl Ô‚‡ÊÌÓ Û flÒ·ı ¥ ‰ËÚfl˜Ëı Ò‡‰Í‡ı. 1980 ÓÍÛ Î˯ 56% ‰¥ÚÂÈ ÓÒÎË Û Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı Ó‰Ë̇ı. çÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, flÍ ÏË Óˆ¥Ì˛πÏÓ ÔÓÔ‰̥ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÔÛ·Î¥˜ÌÓª ˜Ë ÔË‚‡ÚÌÓª, ̇Ȅ¥¯¥ ÛÏÓ‚Ë ÒÍ·ÎËÒfl Û «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÍËÁË». ÇÓÌÓ Û‚¥È¯ÎÓ Û ‰ÓÓÒΠÊËÚÚfl ‚ ÛÏÓ‚‡ı ·˛‰ÊÂÚÌÓ„Ó ‰ÂÙ¥ˆËÚÛ ¥ ÓÁÎÛ˜ÂÌËı Ó‰ËÌ, ÌËÁ¸ÍÓ„Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÔËÓÒÚÛ ¥ ÌÓ‚Ëı Ì‚ËÎ¥ÍÓ‚ÌËı ı‚ÓÓ· (ëçßÑ, „ÂÔÂÒ). ëÚÓÒÒ ¥ ÉÓÛ‚ ÔÓ¥‚Ì˛˛Ú¸ ÒÚ‡Ìӂˢ ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Á¥ ÒÚ‡ÌӂˢÂÏ ÓÒÓ·Ë, ÍÓÚ‡ ÔËıÓ‰ËÚ¸ ̇ ÔÎflÊ Û‚Â˜Â¥, ̇ÔËͥ̈¥ Î¥Ú‡, ÔÓ‚ÌÓ„Ó ˜Û‰Ó‚Ëı ÓÁ‚‡„. è¥ÒÓÍ „‡fl˜ËÈ, ‡ ÔÎflÊ ·Û‰ÌËÈ ¥ Á‡ÒÏ¥˜ÂÌËÈ. ÇËÔ‡‰ÍÓ‚Ó Ô˜ÂÔË‚¯ËÒ¸ ˜ÂÂÁ ÔÓÍËÌÛÚÛ ÔÎfl¯ÍÛ, Á‡Ô¥ÁÌ¥ÎËÈ ÔÎflÊÌËÍ ˘Â È ÓÚËÏÛπ ¯Ú‡Ù Á‡ ... Á‡ÒÏ¥˜ÂÌÌfl. ÇËÒÌÓ‚ÓÍ Á ˆ¥πª ÔËÚ˜¥ Ú‡ÍËÈ, ˘Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌ˛ ÍËÁË Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ڥθÍË ÔÓÔ˷ˇÚË Ô¥ÒÎfl ÓÁ‚‡„ ÒÚ‡¯Ëı. ßÌÚÂÂÒ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍ¥‚ ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ ÁÓÒ‰ÊÂÌËÈ Ì‡ ÔÓÒÚ·ÛÏÓ‚ÓÏÛ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌ¥. ç¥˜Ó„Ó ‰Ë‚ÌÓ„Ó, ‡‰Ê ÛÊ ‰‚¥˜¥ ˆÂ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, flÍ 1996 ÓÍÛ Ì‡Î¥˜Û‚‡ÎÓ ‚ ëòÄ 79 ϥθÈÓÌ¥‚ ÓÒ¥·, „ÓÎÓÒÛ‚‡ÎÓ Á‡ ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, flÍ¥ ‚ËÒÚÛÔ‡ÎË Á‡ ¥ÁÍ¥ ÁÏ¥ÌË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ÄÏÂËÍË.
9
КШИШТОФ ЗЄЛЬКЕ ПОКОЛІННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ç‡ÒÚÛÔÌËÏ Û ëòÄ ·ÛÎÓ ¥‰Â‡Î¥ÒÚ˘Ì ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl «ÅÛÏÛ», Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË flÍÓ„Ó ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎflÎË Ò· ԇ‚Îfl˜¥È ÂÎ¥Ú¥ ‚ ¥Ï’fl Ò‚Óªı ¥‰Â‡Î¥‚. ÅÛÌÚ ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Û 60-ı ÁÏ¥ÌË‚ ÍÛθÚÛÛ ÄÏÂËÍË ¥ ˆ¥ÎÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. é‰Ì‡Í ‚¥‰·ÛÎÓÒfl ˆÂ, Ì ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ˛ ˜Â„Û, Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó„Ó Ú‡ ̇ÒÚÛÔÌÓ„Ó ÔÓÍÓΥ̸. ôÓ Ê ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ì͇ªÌË, ÚÓ ÚÛÚ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ˆ¥ÎÍÓÏ ¥Ì¯‡. ç‡Ó‰ÊÂÌ¥ Û 19431952 Ó͇ı ÔÓ˜‡ÎË ÙÓÏÛ‚‡ÚËÒfl Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ Ì‡ ı‚ËÎ¥ ÚÓ„Ó, ˘Ó ªıÌ¥ ·‡Ú¸ÍË, ‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ¥ ‚ÓÌË Ò‡Ï¥ ÚÂÊ – ÔÂÂÏÓʈ¥ ‚¥ÈÌË, „ÂÓª, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó – ˘Â Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ ÊÓÒÚÓÍÓ„Ó ÂÊËÏÛ ëڇΥ̇. ç‡ÒÂÎÂÌÌfl ¥ÁÍÓ ÔÓ‰¥ÎflÎÓÒfl ̇ ÚËı, ıÚÓ Ô¥‰ÍÓfl‚Òfl ¥ÒÌÛ˛˜ÓÏÛ ÂÊËÏÓ‚¥ (‡·ÒÓβÚ̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸), ¥ ÚËı, ıÚÓ, Á‡‰ÂÍ·ۂ‡‚¯Ë Ò‚Ó˛ ‡ÌÚËÒÓ‚πˆ¸ÍÛ, ‡·Ó ͇˘Â Ò͇Á‡ÚË, ‡ÌÚËÒڇΥÌÒ¸ÍÛ ÔÓÁˈ¥˛, Òˉ¥‚ Û Ú‡·Ó‡ı ˜Ë, ‚Á‡„‡Î¥, Á ı‚ËÎËÌË Ì‡ ı‚ËÎËÌÛ Ó˜¥ÍÛ‚‡‚ ÒÏÂÚÌÓ„Ó ‚ËÓÍÛ. í¥ Ê, ıÚÓ Ì ‚ËÁ̇‚‡ÎË ¥ÒÌÛ˛˜Óª ÒËÒÚÂÏË Î˯ ÔÓ‰ÛÏÍË, ‡ Ì ˜ËÌÌËÏ ÓÔÓÓÏ, ÚÓ·ÚÓ Ú¥, ıÚÓ ·ÛÎË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ Ô‡ÒË‚ÌËÏË „Óχ‰fl̇ÏË, Á‡ÏË͇ÎËÒfl Û ÒÓ·¥, ‚Ô‡‰‡ÎË Û ÒÚ‡Ì ‡Ô‡Ú¥ª, Ì χ˛˜Ë ÁÏÓ„Ë ‡Ì¥ ˘ÓÒ¸ ÁÏ¥ÌËÚË, ‡Ì¥ ÏËËÚËÒfl Á ˆËÏ, ¥ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ‚ËÔ‡‰‡ÎË Á ˜ËÒ· ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÓÒ¥·. ëÛÏÎ¥ÌÌ¥ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Á‡‡Á ÔÓ˜Û‚‡˛Ú¸Òfl, ̇Ô‚ÌÂ, ÍÂÔÒ¸ÍÓ. ÇÓÌË ˘Â ‚ÒÚË„ÎË ÔÓÔ‡-
ì 1984 Óˆ¥ ‚Ë·Óˆ¥ Û ‚¥ˆ¥ 18-24 ÓÍË ÒÍ·‰‡ÎË Ì‡È·¥Î¸¯ËÈ ÂÎÂÍÚӇθÌËÈ ÂÒÛÒ êÓ̇Ή‡ êÂÈ∂‡Ì‡. ç‡ ‚Ë·Ó‡ı 1993 ÓÍÛ 21% „ÓÎÓÒ¥‚, ‚¥‰‰‡ÌËı Á‡ ÅËη äÎËÌÚÓ̇, ̇ÎÂʇ‚ ‡ÏÂË͇̈flÏ Û ‚¥ˆ¥ 18-29 ÓÍ¥‚. ë‡Ï ÚÓÏÛ ëÚÓÒÒ ¥ ÉÓÛ‚ Ò‚Ó˛ ̇ÒÚÛÔÌÛ ÍÌËÊÍÛ ÔËÒ‚flÚËÎË «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌ˛ ï» («13 Generation: Abort, Retry, Ignore, Fail?»). è¸ÓÚ Å‡ÁËθÍÓ, ˆÂÌÁÛ˛˜Ë ˆ˛ ÍÌË„Û ‚ «Ü˘˛ LJ¯‡‚Ë», Òı‡‡ÍÚÂËÁÛ‚‡‚ ˆÂ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Û Á‡„ÓÎÓ‚ÍÛ: «èÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ì¥˜ÌËı Ô˷ˇθÌËÍ¥‚ ‡·Ó ÇÂÎËÍ¥ ÂÏÓÌÚÌËÍË». ĉÊ ҇ÏÂ Ú‡Í ¥ÓÌ¥˜ÌÓ Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸ Ò· Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÍËÁË». «èÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ì¥˜ÌËı Ô˷ˇθÌËÍ¥‚» (janitors) ÓÚËχÎÓ Ò‚Ó˛ ̇Á‚Û ‚¥‰ ÔÓÙÂÒ¥ª, fl͇ π ÏÓ‰ÂÌÓ˛ ‚ÂÒ¥π˛ Ù‡ıÛ ÍÎÓÁÂÚÌÓª ·‡·ÛÒ¥. á‡Ï¥ÒÚ¸ ‚Ë̇ÈχÚË ‰Îfl ÏËÚÚfl ÚÛ‡ÎÂÚ¥‚ ¥ ÓÙ¥Ò¥‚ ÒÚ‡ÎËÈ ÔÂÒÓ̇Î, Ù¥ÏË Ô·ÚflÚ¸ „ÛÔ‡Ï ÌÂÓÒ‚¥˜ÂÌËı ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ ¥/‡·Ó ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚, flÍ¥ Á‡ Ì¥˜ ÏÓÊÛÚ¸ Ó·ÒÎÛÊËÚË Í¥Î¸Í‡ Ó·’πÍÚ¥‚. ťθ¯¥ÒÚ¸ ÌÓ‚Ëı Ó·Ó˜Ëı Ï¥Òˆ¸, flÍ¥ ÔÓÒÚ‡ÎË Û ëòÄ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl — ˆÂ ‡·Ó ÔÓÒ‡‰Ë, flÍ¥ ‚Ëχ„‡˛Ú¸ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‚ËÒÓÍÓª Í‚‡Î¥Ù¥Í‡ˆ¥ª (̇ ͯڇÎÚ ÔÓ„‡Ï¥ÒÚ‡ ˜Ë ·‡ÌÍÓ‚Ó„Ó ¥Ì‚ÂÒÚÓ‡), ‡·Ó ÔËÏ¥Ú˂̇ Ô‡ˆfl ‚ ÒÙÂ¥ Ó·ÒÎÛ„Ó‚Û‚‡ÌÌfl, ̇ Á‡ÁÓÍ ÛÊ Á„‡‰‡ÌËı janitors. ë‡Ï ڇͥ Ó·Ó˜¥ Ï¥Òˆfl Ò‚¥ÚflÚ¸ ÌÓ‚ÓÏÛ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌ˛, ˘Ó Ì ڥθÍË „¥¯Â ÓÒ‚¥˜ÂÌÂ, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОРІЯ БРИНДЗА УКРАЇНСЬКІ ПОКОЛІННЯ ХХ СТОЛІТТЯ
10
ˆ˛‚‡ÚË Î˯ Á‡ ¥‰Â˛, ‚ÓÌË ˜Û‰Ó‚Ó Á̇˛Ú¸, ˘Ó ڇ͠ÍÓÎÂÍÚË‚, χ˛Ú¸ ‚ËÒÓÍËÈ ¥‚Â̸ ÓÒ‚¥ÚË ¥ ÔÓ˜ÛÚÚfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË, ‚ÓÌË ˘Ë¥ ¥ Ì¥flÍ Ì ÏÓÊÛÚ¸ Á‚ËÍÌÛÚË ‰Ó ̘ÂÒÌÓª ·ÓÓÚ¸·Ë Ï¥Ê ÍÓÌÍÛÂÌÚ‡ÏË, ˘Ó ÒÚ‡π ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜ËÏ ÔË̈ËÔÓÏ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÊËÚÚfl. ñËı β‰ÂÈ ÏÓÊ̇ Á‡‡ıÛ‚‡ÚË ‰Ó ¥‰Â‡Î¥ÒÚ¥‚, ‰Ó Ú¥πª ͇Ú„ӥª, ‰Â ‚·ÒÌËÈ ‰Ó·Ó·ÛÚ ÔÓÒÚÛÔ‡πÚ¸Òfl Ï¥ÒˆÂÏ ÔÓfl‰ÌÓÒÚ¥, ˜ÂÒÌÓÒÚ¥, ‚¥‰‰‡ÌÓÒÚ¥ ÔË̈ËÔ‡Ï Ú‡ ¥‰Â‡Î‡Ï. ôÓ‰Ó Ì‚‰Ó‚ÓÎÂÌÓª ¥ÒÌÛ˛˜Ó˛ ÒËÚÛ‡ˆ¥π˛ ÏÓÎÓ‰¥, ÚÓ ‚Ó̇ ·‡Ê‡Î‡ ÁÏ¥ÌË ÍÂ¥‚Ìˈڂ‡, ÁÏ¥ÌË Í‡‰¥‚, ‡ Ì ҇ÏÓª ÒËÒÚÂÏË. «Ç¥‰ÎË„‡» ïÛ˘Ó‚‡, ‡ÍˆÂÌÚ Ì‡ ÚÓÏÛ, ˘Ó ˆÂ ëÚ‡Î¥Ì ·Û‚ ÔÓ„‡ÌËÏ, ‡ ÒËÒÚÂχ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ‰Ó·‡ – ˆÂ ÒÚ‡ÎÓ Ó‰ÌËÏ ¥Á ‚ËÁ̇˜‡Î¸ÌËı ÔÓÎÓÊÂ̸, ̇ flÍ¥ Ó¥πÌÚÛ‚‡Î‡Òfl ÚÓ„Ó˜‡Ò̇ ÏÓÎÓ‰¸. ç‡Ó‰ÊÂÌ¥ Û 1953-1967 Ó͇ı ‚ËıÓ‚Û‚‡ÎËÒfl Á‡ ÂÊËÏÛ ïÛ˘Ó‚‡, ‚ÓÌË ÒÚ‡ÎË ÚÂÔÎfl˜¥¯ËÏË, ·¥Î¸¯ËÈ ‚¥‰ÒÓÚÓÍ Î˛‰ÂÈ ÔÓ˜‡‚ Á‡‰Ó‚ÓθÌflÚË ÒÓ‚πˆ¸ÍËÈ Î‡‰. ÄΠÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ·ÛÎÓ ÔÂÂÔÓ‚ÌÂÌ ·Âı̲. ç‡ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ÒڇΥÌÒ¸ÍËı ˜‡Ò¥‚, ÍÓÎË «·ÓÓÚ¸·‡ Á Ì‚¥ÌËÏË» ·Û· ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚¥‰‚ÂÚÓ˛, ïÛ˘Ó‚ ¥ ÈÓ„Ó Ì‡ÒÚÛÔÌËÍË Ì‡Ï‡„‡ÎËÒfl ‚Òˉ¥ÚË Ì‡ ‰‚Óı Òڥθˆflı, ªıÌfl ÔÓÎ¥ÚË͇ ı‡‡ÍÚÂËÁÛ‚‡Î‡Òfl Ì ÔflÏÓΥ̥ÈÌ¥ÒÚ˛, ‡ ‰‚ÓÁ̇˜Ì¥ÒÚ˛ – ¥ ̇ ÒÎÓ‚‡ı, ¥, ˘Ó ̇ȄÓÎÓ‚Ì¥¯Â, Û ÒÔ‡-
‡ÎÂ È Ï¥ÒÚËÚ¸ Ì‡È‚Ë˘ËÈ ‚¥‰ÒÓÚÓÍ ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚. ïÓ˜‡ ÒÂÂ‰Ì¥È ‰Óı¥‰ ‡ÏÂË͇̈¥‚ Á¥Ò Ï¥Ê 1980 ¥ 1990 Ó͇ÏË ÔË·ÎËÁÌÓ Ì‡ 6,5%, ÓÒÓ·Ë, ÏÓÎÓ‰¯¥ 25 ÓÍ¥‚, Á‡Ó·ÎflÎË Ï‡ÈÊ ̇ 11% ÏÂ̯Â, Ì¥Ê ÏÓÎÓ‰¸ ‡Ì‡ÎÓ„¥˜ÌÓª ‚¥ÍÓ‚Óª „ÛÔË, fl͇ ‚ıӉ˷ Û ‰ÓÓÒΠÊËÚÚfl Û ÔÓÔÂÂ‰Ì¥È ‰Â͇‰¥. ç‡Á‚‡ «çÓ‚¥ Ô˷ˇθÌËÍË» ‰Ó·Â ‚¥‰‰ÁÂ͇βπ flÍ Â‡Î¸ÌÂ, Ú‡Í ¥ ÒËÏ‚ÓÎ¥˜Ì ÒÚ‡Ìӂˢ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ÏÓÎÓ‰¥. üÍ Á‡Û‚‡ÊÛπ ÒÎ¥‰ÓÏ Á‡ ëÚÓÒÒÓÏ ¥ ÉÓÛ‚ÓÏ Å‡ÁËθÍÓ: «∏ ˘Ó Ô˷ˇÚË: ÚË̇‰ˆflÚ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‡ÏÂË͇̈¥‚ ÔÓÊË̇ÚËÏ ÔÎÓ‰Ë Â„ÓªÒÚ˘ÌËı ÔÓ˜Ë̸̇ Ò‚Óªı ·‡Ú¸Í¥‚ ¥ ‰¥‰¥‚, Áχ„‡˛˜ËÒ¸ ¥Á ·˛‰ÊÂÚÌËÏ ‰ÂÙ¥ˆËÚÓÏ, ÊËÚÚflÏ Û ÓÁÎÛ˜ÂÌËı Ó‰Ë̇ı (...) Ú‡ ‚ ÓÚÛπÌÓÏÛ ‰Ó‚Í¥ÎÎ¥. (...) 1979 ÓÍÛ, ÍÓÎË Ì‡ÈÒÚ‡¯¥ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË «post-boomgeneration» ˘Â ̇‚˜‡ÎËÒfl Û ÒÂÂ‰Ì¥È ¯ÍÓÎ¥, ·Ó„ ëòÄ ÒÍ·‰‡‚ 829 ϥθfl‰¥‚ ‰Ó·¥‚. ë¸Ó„Ӊ̥ [‚ Ò‰ËÌ¥ 90-ı ÓÍ¥‚.— èËÏ. ÔÂÂÍÎ.] ‚¥Ì Òfl„ÌÛ‚ 4,2 ·¥Î¸ÈÓ̇ ‰Ó·¥‚. å‡ÈÊ 40% ‰‚‡‰ˆflÚËͥθ͇ΥÚÌ¥ı ÔÓıÓ‰flÚ¸ ¥Á ÓÁÎÛ˜ÂÌËı Ó‰ËÌ, ‡ ÚË ˜‚ÂÚ¥ ÔÓÙÂÒÓ¥‚ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥‚ ڂ‰flÚ¸, ˘Ó ªıÌ¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚË «ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚ¥ ÌÂÛÍË ¥ Ì „ÓÚÓ‚¥ ‰Ó ̇‚˜‡ÌÌfl». ç¥˜Ó„Ó ‰Ë‚ÌÓ„Ó, ˘Ó ˆÂ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‰Â‰‡Î¥ ÍËÚ˘̥¯Â ÒÚ‡‚ËÚ¸Òfl ‰Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ò‚Óªı ·‡Ú¸Í¥‚ — ¥‰Â‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ·ÛÏÂ¥‚. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚‡ı. ñ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ·‡Ú¸Í¥‚ ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÏÓÎÓ‰¥. ÇÓÌË Û ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ Á¥ÎÓÏÛ ‚¥ˆ¥ ‚Ê ÔÓ˜‡ÎË ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË Ì¥Í˜ÂÏÌ¥ÒÚ¸ ¥ÒÌÛ˛˜Óª ÒËÒÚÂÏË, ÔÓ˜‡ÎË ÍÂÔÍÛ‚‡ÚË Á ̪, ÍÓÎË ÔË‚¥‰ÍË·Òfl Á‡Î¥Á̇ Á‡‚¥Ò‡, ‡Î ÔÂÂÓˆ¥ÌÍË ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ˘Â Ì ‚¥‰·ÛÎÓÒfl, ˆÂ ÒÚ‡ÎÓÒfl (ıÓ˜‡ È ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó) Î˯ Á‡ ˜‡Ò¥‚ «Ô·ۉӂ˻. ᄇ‰‡Ì ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÒÙÓÏÛ‚‡ÎÓÒfl Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ ÒÚ‡Óª ÒËÒÚÂÏË ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ‡ Û ‰Ó‚ÓÎ¥ Á¥ÎÓÏÛ ‚¥ˆ¥ ÈÓÏÛ ‰Ó‚ÂÎÓÒfl ÔÂÂÓ¥πÌÚÓ‚Û‚‡ÚËÒfl ̇ ˘ÓÒ¸ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯Â. üÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ, ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl 19531967 ‚Ë„Îfl‰‡π ÔË·ÎËÁÌÓ Ú‡Í: Ӊ̥ ÔÂÂÓ¥πÌÚÛ‚‡ÎËÒfl ¥ ÊË‚ÛÚ¸ Á‡ ÁÏ¥ÌÂÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛ (ˆÂ Ô‚‡ÊÌÓ Î˛‰Ë Á Ô‡„χÚ˘ÌËÏ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÓÏ – Ú¥, ˘Ó ‚·‡˜‡˛Ú¸ Û «Ô·ۉӂ¥» ÁÏ¥ÌÛ ÍÓχ̉ÌÓ-‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏË Ì‡ Ú‡ÍÛ, ˘Ó ̇·ÎËʇπÚ¸Òfl ‰Ó ËÌÍÓ‚Óª), ¥Ì¯¥ Ì ÒÔËÈχ˛Ú¸ ÌÓ‚Ó„Ó Î‡‰Û, ÁÏ¥Ì, ˘Ó ÒÚ‡ÎËÒfl, ‚ÓÌË ÔÓÚÂÔ‡˛Ú¸ ‚¥‰ ˜‡ÒÚÍÓ‚Óª ‚Ú‡ÚË Á‰ÓÓ‚Ó„Ó „ÎÛÁ‰Û, ˜‡ÒÚÓ ı‚Ó¥ ̇ ‡ÎÍÓ„ÓÎ¥ÁÏ, ̇ÍÓχ̥˛, ‡ ·‡„‡ÚÓ Á ÌËı Á‡„ËÌÛÎË. üÍËÏË · ¥ÁÌËÏË Ì ·ÛÎË Î˛‰Ë ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl – ÛÒ¥ı ªı ‚ËıÓ‚Û‚‡ÎË ·‡Ú¸ÍË, flÍ¥ «Ò‚flÚÓ ‚¥ËÎË ‚ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏ», ‡ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ÚÓ·ÚÓ ÁÓ‚Ì¥¯Ìπ ÓÚÓ˜ÂÌÌfl, ÔÂÂÊË‚‡ÎÓ „ÎË·ÓÍÛ ÒÚ‡‰¥˛ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏÛ. ã˯ 70-80-Ú¥ ÓÍË ÒÚ‡ÎË Â‡Î¸ÌËÏ ÔÓ˜‡ÚÍÓÏ Í¥Ìˆfl. ì ˆÂÈ ˜‡Ò ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl 53-67 Û‚¥È¯ÎÓ ‚ ÚÓÈ ÓÒÓ·-
«ÇÓÌË ÔÂÂÍÓ̥̇, ˘Ó „ӪÒÚ˘̥ «·ÛÏÂË» ÔÓ‰‡ÎË Ò‚Óª „¥Ô¥ÒÚҸͥ ¥‰Â‡ÎË ‚ Ó·Ï¥Ì Ì‡ ıÓÓ¯Û Ó·ÓÚÛ ¥ „Ó¯¥. 31-¥˜ÌËÈ Ñ‡∂Î‡Ò äÓÛÔÎẨ, ÍÌË„‡ flÍÓ„Ó «èÓÍÓÎ¥ÌÌfl ï» Òڇ· «Å¥·Î¥π˛» ÌÓ‚Óª ∂Â̇ˆ¥ª, ͇ÊÂ: «åË ªı Ì β·ËÏÓ. ÇÓÌË — Ì ̇¯ ¥‰Â‡Î». èÓÍÓÎ¥ÌÌfl ï Ì Î˯ ̇ÈÔ‡„χÚ˘̥¯Â, ‡ÎÂ, ÔÓ ÒÛÚ¥ ÒÔ‡‚Ë, ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl ‚¥‰‰‡Ì¥¯ËÏ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËÏ ¥‰Â‡Î‡Ï. ã˛‰Ë ÍËÁË Ì ԥ‰‰‡˛Ú¸Òfl ÊÓ‰ÌËÏ ¥‰ÂÓÎÓ„¥flÏ. ÇÓÌË Á̇˜ÌÓ ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚Ì¥¯¥, Ì¥Ê ªıÌ¥ «Î¥‚‡ˆ¸Í¥» Ӊ˘¥, ‚ÓÌË ·¥Î¸¯Â ÔË‚’flÁ‡Ì¥ ‰Ó ‚·ÒÌËı Ó‰ËÌ. üÍ˘Ó ¥ÒÌÛπ ڇ͇ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸, ‚ÓÌË ‡‰¯Â ¥Ì‚ÂÒÚÛ˛Ú¸ Û Ï‡È·ÛÚÌπ, ‡Ì¥Ê ÒÔÓÊË‚‡˛Ú¸. ÇÓÌË Ò‡ÏÓÓ„‡Ì¥ÁÓ‚Û˛Ú¸Òfl, Ì ˜Â͇˛˜Ë ‰ÓÔÓÏÓ„Ë Ûfl‰Û. åÓÊÎË‚Ó, Ô˘Ë̇ ÔÓÎfl„‡π Û ‚¥‰˜ÛÚÚ¥, ˘Ó ҇Ϡ‚ÓÌË ·Û‰ÛÚ¸ ÁÏÛ¯ÂÌ¥ Á‡Ô·ÚËÚË ÛÒ¥ ÏËÌÛÎ¥ ·Ó„Ë. ëÚÓÒÒ ¥ ÉÓÛ‚ ÔÓÓÍÛ˛Ú¸ ‰Îfl «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÍËÁË» ÌÓ‚¥ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl ¥ χÎÓ Ì‡‰¥ª. åÓÊÎ˂ ̇ÓÒÚ‡ÌÌfl ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ Ï¥Ê «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ ï» ¥ «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ ·ÛÏÂ¥‚» (ÓÒÓ·ÎË‚Ó Á‡ ÛÏÓ‚, ÍÓÎË ÂÍÓÌÓϥ͇, fl͇ Òڇ· ‰ÓÏÂÌÓ˛ ÔÓÒÚ·ÛÏÂ¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, Á‡Á̇π „ÓÒÚÓª ÍËÁË – ‡Ì‡ÎÓ„¥˜ÌÓ ‰Ó ÒÚ‡Ìӂˢ‡ Û 1929 Óˆ¥, flÍËÈ ÔÂÂÍÂÒÎË‚ ÒÔÓ‰¥‚‡ÌÌfl «‚Ú‡˜ÂÌÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl» ÍÓÏÔÂÌÒÛ‚‡ÚË ÚÛ‰ÌÓ˘¥ ‚‡ÊÍËı ÒÚ‡ÚÓ‚Ëı ÛÏÓ‚). é‰Ì‡Í, ëÚÓÒÒ ¥ ÉÓÛ‚ ÔÂÂÍÓ̥̇, ˘Ó «ÔÓÍÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÎË‚ËÈ ‚¥Í, ÍÓÎË Ì‡ÈÔÓÚÛÊÌ¥¯ËÏ π ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl «·‡Ú¸ÍË-‰¥ÚË», ‡‚ÚÓËÚÂÚ ·‡Ú¸Í¥‚, ‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ¥‰ÂÈ, ÔÓ˜‡ÎË Ô¥‰‰‡‚‡ÚË ÒÛÏÌ¥‚Û, ÔÓÒÚÛÔÓ‚Â Ô‡‰¥ÌÌfl Á‡Î¥ÁÌÓª Á‡‚¥ÒË ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó Ô‡‰¥ÌÌfl ‡‚ÚÓËÚÂÚÛ, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÌÓ„Ó Î‡‰Û Á‡„‡ÎÓÏ. åÓÊÎË‚Ó, ˆÂ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ú‡Í ¥ Ì ̇·ÛÎÓ ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓª Á¥ÎÓÒÚË. ÇËıÓ‚‡Ì Á ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ˛ ÔÓÚ·Ӳ ‡‚ÚÓËÚÂÚÛ, ÚÂÔ ‚ÓÌÓ ÔÓÍËÌÛÚ ̇ÔËÁ‚ÓÎfl˘Â ‚ „ӪÒÚ˘ÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, flÍËÈ ‚ÓÌË Ò‡Ï¥ ÒÓ·¥ ÒÚ‚ÓËÎË, ˆ¥ÎÍÓÏ Ì ÛÒ‚¥‰ÓÏË‚¯Ë, ˜Ë ÚÓ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ‚ÔÎËÌÛÎÓ Ì‡ ÌËı, ˜Ë ÚÓ ‚ÓÌË – ̇ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó. ÄÏÂË͇ÌҸ͠ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl «ï» ÓÚËχÎÓ Ú‡ÍÛ Ì‡Á‚Û Á‡ Ò‚Ó˛ Ì‚ËÁ̇˜ÂÌ¥ÒÚ¸, ‡·Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl-13, Á Ó„Îfl‰Û ̇ ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌÓ ·ÛÎÓ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ Ì‚‰‡ı ¥ β‰ÂÈ, flÍËÏ Ì ˘‡ÒÚËÎÓ. ñ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, flÍ ̇ȷ¥Î¸¯Â ‚ ‰ËÚËÌÒÚ‚¥ ÔÓÚÂÔ‡ÎÓ Á ÔË‚Ó‰Û ÓÁÎÛ˜Â̸ ·‡Ú¸Í¥‚. ñ Ô¯‡ ‚¥‰ XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ∂Â̇ˆ¥fl, ¥‚Â̸ ÓÒ‚¥ÚË flÍÓª ÌËʘËÈ ‚¥‰ ¥‚Ìfl ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl. 臈fl ÏÓÎÓ‰¥ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl «ï» ·Û· ‰ÛÊ ‰Â¯Â‚Ó˛. çÂ¥‰ÍÓ ÏÓÎÓ‰¥ β‰Ë Ô‡ˆ˛‚‡ÎË Ô˷ˇθÌË͇ÏË, ‚ÌÓ˜¥, Û ÚflÊÍËı ÛÏÓ‚‡ı. ì͇ªÌҸ͠ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl 1968-1978 ÓÍ¥‚, Á‡ ‡Ì‡ÎÓ„¥π˛ ‰Ó ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó, ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ «ï» Á‡ Ì‚ËÁ̇˜ÂÌ¥ÒÚ¸, ‡Î ‰Îfl ÈÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍË ‡Ê
Î¥ÌÌfl ï», flÍ ¥ «‚Ú‡˜ÂÌ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl» ÁÏÓÊ ‰ÓÒfl„ÌÛÚË ÛÒÔ¥ıÛ ‚ ·¥ÁÌÂÒ¥ Ú‡ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥È ͇’π¥. åÂ̯ËÌÌ¥ „ÛÔË, flÍ¥ Ó·‡ÎË ÒÚÂÁ˛ ÔÓ‚¥Î¸ÌÓ„Ó Í‡’πÌÓ„Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl, ÏÓÊÛÚ¸, ̇ ‰ÛÏÍÛ ëÚÓÒÒ‡ ¥ ÉÓÛ‚‡, ÛÒÔ¥¯ÌÓ Â‡Î¥ÁÛ‚‡ÚËÒfl ‚ Î¥Ú‡ÚÛ¥ È Ì‡Ûˆ¥ ‚ flÍÓÒÚË Ú.Á‚. «Ï¥ÁÍ¥‚» (ÍÓÏÔ’˛ÚÂË ‰ÓÒ¥ Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ‚ËÍβ˜ÌËÏ ÔÓÎÂÏ ‰¥flθÌÓÒÚË «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ï»). ëÚÓÒÒ ¥ ÉÓÛ‚ ‚·‡˜‡˛Ú¸ ̇‰¥˛ ̇ χȷÛÚÌπ ÎË¯Â Û Ì‡ÒÚÛÔÌÓÏÛ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌ¥, flÍ ‚ÒÚÛÔËÚ¸ Û ‰ÓÓÒΠÊËÚÚfl ‚ ÚÂÚ¸ÓÏÛ ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÚ¥. á‚¥‰ÒË ÈÓ„Ó Ì‡Á‚‡ — «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÚfl». ÑÓÒÎ¥‰ÌËÍË Á‚ÂÚ‡˛Ú¸ Û‚‡„Û, ˘Ó ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 80-ı ÓÍ¥‚ ‡ÌÚˉËÚfl˜‡ ÚẨÂ̈¥fl «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÍËÁË» ÁÏ¥ÌË·Òfl. ç Î˯ ÔÓ˜‡ÎÓ Ì‡Ó‰ÊÛ‚‡ÚËÒfl ·¥Î¸¯Â ‰¥ÚÂÈ, ‡ÎÂ È ÁÏ¥ÌËÎÓÒfl ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ÌËı. èËÔËÌËÎË Á’fl‚ÎflÚËÒfl ٥θÏË ÔÓ ‰¥ÚÂÈ-‰Ëfl‚ÓÎflÚ (flÍ ÓÚ «ÑËÚË̇ êÓÁχ¥» èÓ·ÌÒÍ¥ ˜Ë «éÏÂÌ»), ̇‚Ô‡ÍË – ÔÓ˜‡ÎË ÔÓ‰ÛÍÛ‚‡ÚË Í¥ÌÓÚ‚ÓË ÔÓ „˜ÌËı ‰¥ÚÂÈ, ̇ ͯڇÎÚ «ß ıÚÓ ˆÂ ͇ÊÂ?». ëÚÛ‰¥fl ÑËÁÌ¥, fl͇ Û 70-ı χÒÓ‚Ó Á‚¥Î¸Ìfl· ıÛ‰ÓÊÌËÍ¥‚-‡Ì¥Ï‡ÚÓ¥‚, ÁÌÓ‚Û Ì‡·Û‚‡π Ó·ÂÚ¥‚. è¥ÒÎfl ı‚ËÎ¥ Ô¥‰ÈÓÏÛ ¥ ÍÓÌÚı‚ËÎ¥ ÒÔ‡‰Û ÁÌÓ‚Û ÔÓ˜‡Î‡ Ô¥‰Ì¥Ï‡ÚËÒfl ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜Ì‡ ı‚ËÎfl «‰¥ÚÂÈ Ô¥ÍÛ». «èÓÍÓÎ¥ÌÌfl ·ÛÏÛ», flÍÂ Û 70-80-ı Ó͇ı ÓÚËχÎÓ Ì‡„Ó‰Û ÔÓ·‡˜ËÚË Ì‡ ÔËÍ·‰¥ «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÍËÁË» ̇ÒÎ¥‰ÍË Ò‚Óπª
11
КШИШТОФ ЗЄЛЬКЕ ПОКОЛІННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì¥flÍ Ì ÏÓÊ̇ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÚË ‚ˇÁÛ «Ì¥˜Ì¥ Ô˷ˇθÌËÍË», ÔÓÁ‡flÍ ‚ÓÌÓ ÁÓÒÚ‡ÎÓ, ‚˜ËÎÓÒfl ‚ ¯ÍÓÎ¥ Û ·ÂÁÚÛ·ÓÚÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ÌÂËÌÍÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ÈÓÏÛ Ì ‰Ó‚Ó‰ËÎÓÒfl Á‡Ó·ÎflÚË ÒÓ·¥ ̇ ÊËÚÚfl, ‚ÓÌÓ ÔÓÍ·‰‡ÎÓÒfl ̇ ·‡Ú¸Í¥‚, ¥‚Â̸ ‰Ó‚¥Ë ‰Ó flÍËı ·Û‚ ‰Ó‚ÓÎ¥ ‚ËÒÓÍËÏ, ‡ ¥‚Â̸ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ ̇ ∂ÛÌÚ¥ ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ «·‡Ú¸ÍË-‰¥ÚË», ·Û‚, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ‰Ó‚ÓÎ¥ ÌËÁ¸ÍËÏ. á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ˜Ë ÔÂÂÓ¥πÌÚÛ‚‡ÎËÒfl ·‡Ú¸ÍË, ÔÂÂÓ¥πÌÚÓ‚Û‚‡ÎËÒ¸ ̇ ÌÓ‚Û ÒËÒÚÂÏÛ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ¥ ‰¥ÚË, ‡‰Ê ÔÂÂÎÓÏ ‚¥‰·Û‚‡‚Òfl ÔË·ÎËÁÌÓ ‚ ˜‡Ò Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl ÌËÏË ¯ÍÓÎË, ‰ÓÓÒÎ¥¯‡ÌÌfl. èÓÍÓÎ¥ÌÌfl 68-78 ·ÛÎÓ Á‡ÏÍÌÛÚËÏ, ÒÓÓÏ’flÁÎË‚ËÏ, ÚËıËÏ, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ Ô‡ÒË‚ÌËÏ, ‚ÓÌÓ Ì ÏÓ„ÎÓ Â‡Î¥ÁÛ‚‡ÚË Ò·Â, Á̇ÈÚË ÒÂ·Â Û ‚Ë¥ ÒÛÒԥθÌËı ÁÏ¥Ì. êÓÁ‚‡Î ëÓ˛ÁÛ, Á‰Ó·ÛÚÚfl ì͇ªÌÓ˛ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË, ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ˆËÏ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÍËÁ‡ ¥ ÍËÁ‡ Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË Î˛‰ÂÈ, Ì‚Ô‚ÌÂÌ¥ÒÚ¸ Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ, ÒÚ‡ı – ÛÒ ˆÂ ‚¥‰Ó·‡ÁËÎÓÒfl Û ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜Ì¥È ÍËÁ¥ 1990-1995 ÓÍ¥‚ (Û ã¸‚Ó‚¥ ̇ӉÊÛ‚‡ÎÓÒfl ·ÎËÁ¸ÍÓ 10 ‰¥ÚÂÈ Ì‡ ÚËʉÂ̸). ã˯ ÚÂÔ ˆÂ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÔËÒÚÓÒÓ‚ÛπÚ¸Òfl ‰Ó ÌÓ‚Ó„Ó Î‡‰Û, Ô‡ˆ˛˛˜Ë Ô‚‡ÊÌÓ ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È Ú‡ ÍÓψ¥ÈÌ¥È ÒÙ‡ı, ‡Î ‰Â · ‚ÓÌË Ì ԇˆ˛‚‡ÎË – Ó·ÎflÚ¸ ˆÂ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓ, ıÓ˜‡ ÌÂ¥‰ÍÓ Ô‡ˆ˛˛Ú¸ Ì Á‡ Ù‡ıÓÏ.
ÒÂÍÒۇθÌÓª ‚Óβˆ¥ª 60-ı ÓÍ¥‚, ‚Ë¥¯ËÎÓ ‚ËıÓ‚‡ÚË ‚·ÒÌËı ‰¥ÚÂÈ ˆ¥ÎÍÓÏ ¥Ì‡Í¯Â, Ì¥Ê ·Û· ‚ËıÓ‚‡Ì‡ «∂Â̇ˆ¥fl ï». á‡Ï¥ÒÚ¸ Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ, flÍËÈ ÏÂÊÛ‚‡‚ ¥Á ·‡È‰ÛÊ¥ÒÚ˛, ¯ËflÚ¸Òfl ‰Óχ¯Ì¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚË, ÁÓÒÚ‡π ÍÓÌÚÓθ ·‡Ú¸Í¥‚ Á‡ Ôӂ‰¥ÌÍÓ˛ ‰¥ÚÂÈ, Á‡„‡ÎÓÏ ·¥Î¸¯Â Û‚‡„Ë Ôˉ¥ÎflπÚ¸Òfl ÒÚÓÒÛÌÍ‡Ï Ï¥Ê ·‡Ú¸Í‡ÏË È ‰¥Ú¸ÏË. ëÎ¥‰ÓÏ Á‡ ˆ¥π˛ ÁÏ¥ÌÓ˛ ‚¥‰·Û·Òfl Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥fl ‰Âʇ‚ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. 1989 ÓÍÛ ÇÂıÓ‚ÌËÈ ëÛ‰ Á‡ÔÓ‚‡‰Ë‚ ÌËÁÍÛ Ó·ÏÂÊÂ̸ ˘Ó‰Ó Á‡ÍÓÌÌÓ„Ó Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl ‡·ÓÚ¥‚. 焇ÚË‚Ì¥ ‚˜ËÌÍË ÔÓÔ‰̥ı ÔÓÍÓΥ̸ Îfl„ÎË ‚‡ÊÍÓ˛ Ú¥ÌÌ˛ ̇ ÊËÚÚfl «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ï». é‰Ì‡Í, Ì ‚‡ÚÓ ÁÌ‚‡Ê‡ÚË ˆËı β‰ÂÈ. üÍ ·Ë Ú‡Ï Ì ·ÛÎÓ, ªı ˜ËχÎÓ, ‚ÓÌË ÌÂ Ú‡Í ÛÊÂ È ÔÓ„‡ÌÓ Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡Ì¥. ä¥Ï ÚÓ„Ó, ˆfl ∂Â̇ˆ¥fl ‚ËÓÒ· ‚ ÛÏÓ‚‡ı ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ Ó‰ËÌÌÓª ÍËÁË. ÑÓÒ¥ ªÏ ‚‰‡‚‡ÎÓÒfl, ‚ÒÛÔ˜ ÌÂÒÔËflÚÎË‚ËÏ ÛÏÓ‚‡Ï ¥ ·‡ÍÓ‚¥ ¯‡ÌÒ¥‚, ‚ËÒÚÓflÚË, ‡ ˆÂ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ‚ÓÌË Í‡˘Â ÓÁ¥„‡˛Ú¸ ̇‚¥Ú¸ „¥¯¥ ͇ÚË, flÍ¥ ÓÁ‰‡Î‡ ªÏ ‰ÓÎfl. ß ÍÓÎË ªÏ ‚¯ڥ ÔÓÚ‡ÔÎflÚ¸ ‰Ó ÛÍ ‰Ó·¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥, ÚÓ ‚ÓÌË Á‰Ó·Û‰ÛÚ¸ ÒÔ‡‚ÊÌ˛ ÔÂÂÏÓ„Û. ëÍÓÓ˜ÂÌËÈ ÔÂÂÍ·‰ Ä̉˛Ò‡ Ç˯ÌflÛÒ͇҇ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОРІЯ БРИНДЗА УКРАЇНСЬКІ ПОКОЛІННЯ ХХ СТОЛІТТЯ
12
该 ÓÍË ‚ ¯ÍÓÎ¥, ˜Ë, ͇˘Â Ò͇Á‡ÚË, Ô¯¥ ÓÍË ÊËÚÚfl ̇ӉÊÂÌËı Û 1979-1985 Ó͇ı, ÔÓıÓ‰ËÎË Ô¥‰ „‡ÒÎÓÏ: «ô Ì ÚÂ, ‡Î ‰ÂÒ¸ ‚Ê ·ÎËÁ¸ÍÓ», ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ªıÌ¥ı ·‡Ú¸Í¥‚, Û˜ËÚÂÎ¥‚ ˘Â ·Ófl·Òfl ÔÓ‚¥ËÚË ‚ ÚÂ, ˘Ó ÒÓ‚πˆ¸Í‡ ÒËÒÚÂχ Á‡ÌÂÔ‡‰‡π. èÓÍÓÎ¥ÌÌfl 79-85 ·ÛÎÓ Ì‡·‡„‡ÚÓ ·ÛÌÚ¥‚ÎË‚¥¯ËÏ, ‡Ì¥Ê ÔÓÔ‰Ìπ, ÈÓÏÛ ÔËڇχÌÌ ‚¥‰‚ÂÚ ÁÌÛ˘‡ÌÌfl ¥Á ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ÒËÒÚÂÏË ¥ ÒÍÂÔÚ˘Ì ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ¥‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó, ÂÏÓˆ¥ÈÌÓ„Ó ÒÔËÈÌflÚÚfl ˆ¥πª ÒËÒÚÂÏË ÛÒ¥ÏË ÔÓÔ‰̥ÏË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏË. ÄΠ¥‚Â̸ ÍÛθÚÛË ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‰Ó‚ÓÎ¥ ÌËÁ¸ÍËÈ, ̇ Ô¯ËÈ ÔÎ‡Ì Û Ì¸Ó„Ó ‚ËıÓ‰flÚ¸ χÚÂ¥‡Î¸Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË. á ‡ÌÌ¸Ó„Ó ‰ËÚËÌÒÚ‚‡ ‚ÓÌÓ Á¥¯ÚÓ‚ıÌÛÎÓÒfl Á ÚËÏ, ˘Ó ÔÓÚ¥·ÌÓ Á‡Ó·ÎflÚË „Ó¯¥, ̇ ‚ÛÎˈflı Á’fl‚ËÎËÒfl ‰¥ÚË, ˘Ó Ï˲ڸ χ¯ËÌË, ÒÚÓÒÛÌÍË Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË ÒÚ‡ÎË Ì¢ËËÏË. êÓÁÛÏÌ¥¯¥, ÒÔËÚÌ¥¯¥ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ˘Â Á¥ ¯ÍÓÎË ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸Òfl Á ÚËÏ, flÍÓ˛ ·Û‰Â ªıÌfl χȷÛÚÌfl ÒÔˆ¥‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ – ˆÂ Ô‚‡ÊÌÓ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÒÙ‡, ‰ÛÊ ÔÓÔÛÎflÌËÈ Ù‡ı ˛ËÒÚ‡, ¯ڇ Á‡‰Ó‚ÓθÌfl˛Ú¸Òfl Á‡Í·‰‡ÏË Ò‰̸Ӫ ÒÔˆ¥‡Î¸ÌÓª ÓÒ‚¥ÚË, ÚÂıÌ¥ÍÛχÏË. щ‡Î¥ ‚¥‰˜ÛÚÌ¥¯ËÏË ÒÚ‡˛Ú¸ ÔÓˆÂÒË Û·‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, Ï¥ÒÚ‡ ÓÁ¯Ë˛˛Ú¸Òfl, ªı Á‡ÔÓ‚Ì˛˛Ú¸ ÍÓÎ˯̥ ϯ͇̈¥ Ò¥Î, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚·ÒÚË‚Ó Ï¥Ò¸Í ̇ÒÂÎÂÌÌfl ̇χ„‡πÚ¸Òfl
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚˪ı‡ÚË Ì‡ Ô‡ˆ˛ Ú‡ ÔÓÒÚ¥ÈÌ ÔÓÊË‚‡ÌÌfl Á‡ ÍÓ‰ÓÌ. é‰Ì‡Í ˜‡ÒÚË̇ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl 79-85 χπ ‰Ó‚ÓÎ¥ ‚ËÒÓÍËÈ ¥‚Â̸ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË, ̇ ÔÓÚË‚‡„Û ‰Ó Ò‚Óªı ÔÓÔ‰ÌËÍ¥‚. ÄÏÂË͇ÌҸ͠ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl 1982-2000 ¥, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, Û͇ªÌҸ͠1986-2000 ÓÍ¥‚ ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ «íËÒfl˜ÓÎ¥ÚÚfl». ôÓ‰Ó ì͇ªÌË, ÚÓ ˆÂ ÓÒÓ·Ë, ̇ӉÊÂÌ¥ ‚ ¥Ì¯ÓÏÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ ÂÊËÏ¥, Ô¥‰ ˜‡Ò ÒÛÒԥθÌËı ÁÏ¥Ì, ‚ÓÌË Î˯ Á‡‡Á ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ‡ΥÁÛ‚‡ÚË Ò·Â, ‚ËıÓ‰ËÚË Ì‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ, ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥˜ÌÛ ‡ÂÌÛ. ∫ıÌπ ÏËÒÎÂÌÌfl ̇·ÎËʇπÚ¸Òfl ‰Ó Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó, ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ Ú‡ Ô¥ÓËÚÂÚË ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ ‚ ÛÒÎÓ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ˆÂ ÏÓÊ ÔÓÁËÚË‚ÌÓ ‚ÔÎËÌÛÚË Ì‡ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ªª ̇·ÎËÊÂÌÌfl ‰Ó ËÌÍÓ‚Óª, ‡Î Á ¥Ì¯Ó„Ó, Ì ÏÓÊ̇ ¥Á ‚Ô‚ÌÂÌ¥ÒÚ˛ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ‚ ªıÌ¥È Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ Á̇˜Ì ϥ҈ ÔÓÒ¥‰‡ÚËÏ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª „Ó‰ÓÒÚË, ‡‰Ê ̇‚¥Ú¸ Û Á‡ı¥‰ÌËı ӷ·ÒÚflı Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ì ‚Ë¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl ‚ËÒÓÍËÏ ¥‚ÌÂÏ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË, ‰ÂÍ·ۂ‡ÌÌflÏ Ò‚Óπª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË. èӉ˂˂¯ËÒ¸ Á‡„‡ÎÓÏ Ì‡ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ‚ ì͇ªÌ¥, ÏÓÊ̇ ‚¥‰Á̇˜ËÚË, ˘Ó, ̇Ò˘ÂÌ ÔÓ‰¥flÏË, ‚ÓÌÓ ·ÛÎÓ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥ Ú‡„¥˜ÌËÏ, ¥ ‡‰¥ÒÌËÏ. Ç¥È̇, ëÓ‚πˆ¸ÍËÈ ëÓ˛Á,
© ü.ÅÓÂ̸ÍÓ, 2001
13
flË̇ ·ÓÂ̸ÍÓ
академічні заручники системи: політологія, політика і покоління h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
óÓÌÓ·Ëθ, ‡ÎÂ, ‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, Á‰Ó·ÛÚÚfl ì͇ªÌÓ˛ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË, Ò‚Ó·Ó‰‡ ‰ÛÏÍË, ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‚¥‰‚ÂÚÓ ‚ËÒÎӂ₇ÚËÒfl, ˘Ó ÔÓȯ· Ò‚¥È ¯Îflı ‚¥‰ ÔËıÓ‚‡ÌËı ‰ÛÏÓÍ ÓÍÂÏÓª β‰ËÌË, ˜ÂÂÁ ‚ÛÁ¸Í ÍÓÎÓ ·ÎËÁ¸ÍËı ÓÒ¥·, ÔÓÚ¥Ï ‰ÛÁ¥‚, Ó·Ó˜Ó„Ó ÓÚÓ˜ÂÌÌfl, ‰Ó ÔÓ‚ÌÓª ‚¥‰ÍËÚÓÒÚË ¥ ̇‚¥Ú¸ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ÚË‚ÌÓÒÚË. LJÊÎË‚Ó Ó·‡ÚË Ô‚ÌËÈ ÍÛÒ ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· Ì ÓÔËÌËÚËÒfl ̇ χ∂¥ÌÂÒ¥, ÒıËÎfl˛˜ËÒ¸ ÚÓ ‚ ·¥Í ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ÚÓ ‚ ·¥Í ÂÚÌ¥Á‡ˆ¥ª, ÒÔflÏÓ‚Û˛˜Ë ‚ÂÍÚÓ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª ÚÓ Ì‡ á‡ı¥‰, ÚÓ Ì‡ ëı¥‰, ÔÓÏË̇˛˜Ë ˆÂ, Á̇ÈÚË ‚·ÒÌÛ ÔÓÁˈ¥˛, ‚·ÒÌÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
9 ·ÂÂÁÌfl 2001 ÓÍÛ fl ·ÛÎÓ ÔÓ‰Ûχ·, ˘Ó ÛÒ¥ ÏÓª „ÎË·ÓÍ¥ ̇ÛÍÓ‚¥ ‚ËÒÌÓ‚ÍË ÔÓ ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ô·ÓÓÚË ÒËÒÚÂÏÛ Ì ÒÔ‡‚‰ÊÛ˛Ú¸Òfl. ôÓ fl ‚˜ËÌË· ̇ÛÍÓ‚Û ÔÓıË·ÍÛ, ¥ ÚÂÍÒÚ ÔÓÚ¥·ÌÓ ÁÏ¥Ì˛‚‡ÚË. 燂fl‰ ˜Ë ‚‡ÚÓ Ì‡ÁË‚‡ÚË Ú‡Í¥ ‰ÛÏÍË ÍÓÌ’˛ÌÍÚÛÌËÏË – ÍÓÊÂÌ ÔÓÏËÎflπÚ¸Òfl, ¥ ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„ – ÚÂÊ. íËÏ ·¥Î¸¯Â, ˘Ó ΄ÍÓ ‡Ì‡Î¥ÁÛ‚‡ÚË ÚÂ, ˘Ó ÒÚ‡ÎÓÒfl, ¥ ÌÂ Ú‡Í ÛÊÂ È ‚‡ÊÍÓ ÚÂ, ˘Ó π. ÄΠ̂‰fl˜Ì‡ ˆÂ ÒÔ‡‚‡ – Ó·ËÚË ÔÓÌÓÁË. íÓÏÛ ·‡„‡ÚÓ ıÚÓ Á ÍÓ΄ flÍ˘Ó ‚Ê ¥ ÔÓ„ÌÓÁÛπ, ÚÓ ‚ËÒÛ‚‡π ͥθ͇ «‚‡¥‡ÌÚ¥‚» ‡·Ó „¥ÔÓÚÂÁ, ÏÓ‚Îfl‚, flÍ˘Ó Ú‡ÔËÚ¸Òfl ÓˆÂ, ÚÓ ·Û‰Â Ú‡Í, ‡ flÍ˘Ó ÒÚ‡ÌÂÚ¸Òfl ÓÚ‡Í, ÚÓ ·Û‰Â ¥Ì‡Í¯Â. 燷‡„‡ÚÓ Ì·ÂÁÔ˜̥¯Â Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó ¥Ì‡Í¯Â Ì ·Û‰Â, ‡ ·Û‰Â ҇ϠڇÍ, ¥ ˆÂ «Ú‡Í» Ì ̇È͇˘Â. èÓÁ‡flÍ ÚÂ, ˘Ó ·ÛÎÓ, ¥ ˘Ó π – ˆÂ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÚÂ, ˘Ó ÏË „‡‰‡ÎË. åË ÒÓ·¥ Ûfl‚ÎflÎË ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl – ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚËı, ‰Â‚’flÌÓÒÚËı, ‰‚ÓÚËÒfl˜ÌËı, – ‡Î ÊӉ̥ Á ÌËı Ú‡Í ¥ Ì ‰Ó‚¯ËÎËÒ¸, – ˆÂ Ú ҇ÏÂ, ˘Ó ªı ·Ë È Ì ·ÛÎÓ. ì ‚Ò¥ı ̇¯Ëı Á·χı, Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥flı, ÂÙÓÏÛ‚‡ÌÌflı ¥ «ÓÍÒ‡ÏËÚÓ‚Ëı ‚Óβˆ¥flı» Ì ‚¥‰·ÛÎÓÒ¸ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓª ‰Îfl ·Û‰¸flÍÓª ÒËÒÚÂÏÌÓª Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª flÍ¥ÒÌÓª ÁÏ¥ÌË ÔÓÎ¥h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ú˘ÌËı ÔÓÍÓΥ̸. çÓ‚¥ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜Ì¥ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÔËÌÓÒËÎË Ò‚Ó˛ Ù¥Á˘ÌÛ Ï‡ÒÛ Û ÒËÒÚÂÏÛ, ‡Î ÊӉ̠Á ÌËı ªª, ÒËÒÚÂÏÛ, Ì ÁÏ¥ÌËÎÓ. íÓÏÛ ‚ËÒÌÓ‚ÍË ÏÓª, ̇ Ô‚ÂÎËÍËÈ Ê‡Î¸, ¥ ̇‰‡Î¥ Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl Ó·∂ÛÌÚÓ‚‡ÌËÏË – ÏÓÚË‚ «è‡‚‰Ë!» Û 2001-ÏÛ π ˜Â„Ó‚ËÏ ÙÓθÍÎÓÌËÏ Á‡ıÓ‰ÓÏ, ÂÊËÒÂË flÍÓ„Ó ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÔÓÚË Û‚¥ÈÚË Û ÒÚ‡Û ÒËÒÚÂÏÛ ¥ flÍÓÒ¸ ¥Á ̪ ÒÍÓËÒÚ‡ÚË. 燂¥Ú¸ ÍÓ¯ÚÓÏ ÏÓÎÓ‰¥, fl͇ ÁÌÓ‚Û ÒÚ‡π Á‡Û˜ÌËˆÂ˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Á‡·‡‚ÓÍ, Û flÍ¥ ÏË „‡πÏÓ ‚Ê ·¥Î¸¯Â ‰ÂÒflÚË ÓÍ¥‚. óÓÏÛ Ú‡Í? áÄêìóçàäà ßÑÖéãéÉß∫: èéãßíéãéÉà é‰ËÌ Ï¥È Á̇ÈÓÏËÈ ÔÓÙÂÒÓ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Í‡Á‡‚: ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ „ÓÚÛ‚‡ÚË Ô‡ÍÚ˘̥ ‚ËÒÌÓ‚ÍË ‰Îfl ÊËÚÚfl, ¥Ì‡Í¯Â ‚Ó̇ Ì¥˜Ó„Ó Ì ‚‡Ú‡. èÓÙÂÒÓ Á‡ÒÚÂ¥„‡‚, ‡·Ë ڇ͇ ÔË‚’flÁ‡Ì‡ ‰Ó ˘Ó‰ÂÌÌËı ÔÓ‰¥È ̇Û͇ Ì Á‡Èχ·Òfl ÏÓ‰ÂÎflÏË, ‚¥‰¥‚‡ÌËÏË ‚¥‰ ‡θÌÓÒÚË, ¥ ‚ËÓ·Îfl· Ô‡ÍÚ˘̥ ÂÍÓÏẨ‡ˆ¥ª ‰Îfl ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÔÓ·ÎÂÏË. è˘ÓÏÛ ÚÛÚ ‚¥Ì χ‚ ̇ Û‚‡Á¥ ‡Ì‡Î¥Ú˘ÌÛ ÔÓÒÚ‡ÌÓ‚ÍÛ ÔËÚ‡ÌÌfl: «˜ÓÏÛ?», ‡ Ì «flÍ?». Ç¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl, ˜ÓÏÛ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ڇ͇, ‡ Ì ¥Ì‡Í¯‡, ÔÓ‚ËÌ̇ ÔË‚ÂÒÚË ‰Ó ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÔÓ·ÎÂÏË: h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© à.äÓÏËθˆÂ‚, 1998
¥Î¸fl ÍÓϥθˆÂ‚
14
покоління Х: останнє покоління?
flÍ Ô¥‰Ú‡ÒÛ‚‡ÚË ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ ‰Ó ̇¯Ëı ̇ϥ¥‚. Ä ‰‡Î¥ ‚Ê ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÏӇθ: ̇¯¥ Ì‡Ï¥Ë Ì ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÔÂÂÒÚÛÔ‡ÚË ÏÂÊ¥, ‚ËÁ̇˜ÂÌ¥ ‰ÂÏÓ͇ڥπ˛, ·Ó ¥Ì‡Í¯Â ÚÂ, ˘Ó ÏË Ó·ËÏÓ, Ì ·Û‰Â ̇ÁË‚‡ÚËÒ¸ ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥π˛. Ç¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó, Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl: «óÓÏÛ ÔÓ‚‡ÎËÎËÒ¸ ‡Íˆ¥ª «Á‡Ô‡‚‰ËÒÚ¥‚»? ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌ ԇ‚ËθÌÓ. í‡Í Ò‡ÏÓ Ô‡‚ËθÌËÏ ·ÛÎÓ · ÒÔÓ·Û‚‡ÚË ‰‡ÚË ÂÍÓÏẨ‡ˆ¥ª... ‰Âʇ‚¥, ‡·Ë ‚Ó̇ Υ͂¥‰Û‚‡Î‡ Ô˘ËÌÛ ÌÂÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË. ÄΠÚÛÚ ÏË ÓÔËÌflπÏÓÒfl ‚ ÒÎ¥ÔÓÏÛ Á‡‚ÛÎÍÛ – ‰Âʇ‚‡ (ÚÓ·ÚÓ ÒËÒÚÂχ), ÍÓÎË ÔÓ·‡˜ËÚ¸, ˘Ó ‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë ̇·ÛÚË ‰Ó‚„ÓÚË‚‡ÎÓª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË, ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ÁÏ¥ÌËÚËÒ¸, ڇͥ ÔÓÔÓÁˈ¥ª ‚¥‰ÍËÌÂ. í‡Í ·ÛÎÓ · «Û ÌËı», flÍ·Ë ÒÚ‡ÎÓ Ó˜Â‚Ë‰ÌËÏ, ˘Ó Ô˘ËÌË Í˲ڸÒfl ‚ ÒËÒÚÂÏ¥ ÓÒ‚¥ÚË. ßÌÓ‰¥ fl Ï¥ÍÛ˛: ‡ ˜ÓÏÛ · Ì ‚˜ËÌËÚË Á‡ ‡Ì‡ÎÓ„¥π˛ ¥ ÒÔÓ·Û‚‡ÚË Ì ·χÚË ÒËÒÚÂÏÛ «Á„ÓË» – ‚Ò ӉÌÓ Û ÌËÁ‡ı Ì¥˜Ó„Ó Ì ÁÏ¥ÌËÚ¸Òfl (‰ÓÒ‚¥‰ ‰ÂÒflÚË¥˜ÌÓª «Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª» ҇ϠˆÂ È ‰ÂÏÓÌÒÚÛπ – ‰Ó ÔÂËÙÂ¥ª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ¥ ‰ÓÒ¥ Ì ‰ÓÔÓ‚Á·), – ‡ ÔÓ˜‡ÚË Á ÓÒ‚¥ÚË. üÍ˘Ó ÁÏ¥Ì˛‚‡ÚË Ò‰ӂˢ‡ ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÏÓÎÓ‰¥, ÚÓ ˜ÂÂÁ Ӊ̠ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÏÓÊ̇ ‰ÓÒfl„ÚË ·¥Î¸¯Ó„Ó, Ì¥Ê Í¥Î¸Í‡Ì‡‰ˆflڸχ ‚Óβˆ¥flÏË. ÄÎÂ Ê Ì¥, – Û h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У демократичних суспiльствах кожне наступне поколiння – це поколiння людей нового типу. Алексiс де Токвiль
Неологiзм «поколiння Екс» поширився нинi до такої мiри, що незабаром його будуть писати (якщо вже не пишуть) у пiд’їздах i на парканах. Однак, як це трапляється на кожному кроцi, популярнiсть термiну зовсiм не означає розумiння того, що вiн виражає, – так колись Фiмочка Собак хизувалася хитромудрим словом «гомосексуалiзм» перед своєю подругою Еллочкою Щукiною. Чи iснує взагалi поколiння Екс, i якщо так, то в якiй дiйсностi? Чи ховається за цим термiном певна унiверсалiя, а чи це назва швидкоплинної пошести в однiй, окремо узятiй країнi? 24-а лiтера латинського алфавiту здавна служить загальновизнаним iєроглiфом невiдомої величини (iстинне значення якої може бути будь-яким), унiверсальним замiнником повного iменi, псевдонiмом таємницi. Можна побачити в нiй i певний натяк на гнанiсть i неприкаянiсть. Хрещений батько ексерiв, канадський романiст Ду¶лас Коупленд, заголовок для свого роману просто
ÊÓ‰ÌÓÏÛ Á ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥˜ÌËı «ÒÚÂÈÚÏÂÌÚ¥‚» ¥ ̇ÚflÍÛ ÌÂχπ ̇ ‰Ó‚„ÓÒÚÓÍÓ‚ËÈ, ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËÈ ÔÎ‡Ì ÓÁ‚ËÚÍÛ. ç‡È‚¥‰‰‡ÎÂÌ¥¯Ó˛ ÚÓ˜ÍÓ˛ Á‡‚Ê‰Ë Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ̇ÒÚÛÔÌ¥ ‚Ë·ÓË. íÂ Ê Ò‡Ï ¥ Á ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËÏË ‚ËÏÓ„‡ÏË – Ì¥ÍÓÎË Ì ·ÛÎÓ È Ì‡ÚflÍÛ Ì‡ ÚÂ, ˘Ó ÏË ıÓ˜ÂÏÓ Ì ÔÓÒÚÓ ÊËÚË ‚ ÌÓÏ‡Î¸Ì¥È Í‡ªÌ¥, ‡ÎÂ È Û˜ËÚËÒfl ¥ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË ‚ ÌÓχθÌÓÏÛ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥. ß ‚ ÊÓ‰ÌÓÏÛ Á ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥‚ Ì Á’fl‚ËÎÓÒfl ÒËÎË, fl͇ · ÒÔÓ‚ÓÍÛ‚‡Î‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÛ Ì‡ÛÍÓ‚Û ‰ËÒÍÛÒ¥˛. å‡˛˜Ë Ú‡ÍËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ„Ó ÛıÛ ¥ Ô‚ÌÛ ÔÂÚÂÌÁ¥ÈÌ¥ÒÚ¸ ̇ Ú‚ÓÂÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, flÍÓ„Ó, Ò͇ʥÏÓ, Ì χπ êÓÒ¥fl, ì͇ªÌ‡ ‚¥‰ÍÓ˜ÛπÚ¸Òfl ‚Ò ‰‡Î¥ ‚¥‰ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓ„ÂÒÛ. á‡Ï¥ÒÚ¸ ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÓÒÏËÒ₇ÚË ¥ Ó·ËÚË ‚ËÒÌÓ‚ÍË Á ‡ÍÚۇθÌËı ÔÓ‰¥È, ÏË ¥ ‰‡Î¥ Á‡Î˯‡πÏÓÒfl Á‡Û˜ÌË͇ÏË ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË – ̉‡Ï‡ ÍÓÊÂÌ ‚ÒÚÛÔ ‰Ó «‚‡Í¥‚Ò¸ÍÓª» ÒÚ‡ÚÚ¥ Ú·‡ ÓÁÔÓ˜Ë̇ÚË Á Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÌÌfl ‰Óˆ¥Î¸ÌÓÒÚË ÚÂÏË ‰Îfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓª ì͇ªÌË. Ä ÔÓ·ÎÂχ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ÓÒ‚¥Ú̸Ӫ ÂÙÓÏË, ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥‚ ÌÂχπ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ‰Ó ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË. ß ˆÂ Ì ¥ÓÌ¥fl. ÉÓ‚ÓËÚË ÔÓ ÌÂÒÔÓÏÓÊÌ¥ÒÚ¸ ̇¯Óª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓª ‰Âʇ‚Ë ‚ËÚ‚ÓËÚË Á̇ÍÓ‚Â ÔÓÎ¥Ú˘ÌÂ
15
ЯРИНА БОРЕНЬКО АКАДЕМІЧНІ ЗАРУЧНИКИ СИСТЕМИ: ПОЛІТОЛОГІЯ, ПОЛІТИКА І ПОКОЛІННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
запозичив: адже саме так у Британiї на початку 60-х називалася серiя бульварних книжок про «роздратовану молодь», а пiзнiше – група популярного американського панкера Бiллi Айдола. Для Коупленда поколiння Екс було явищем цiлком конкретним i служило спiльним знаменником для персонажiв його роману: вiн писав про своїх молодших калiфорнiйських однолiткiв, так званих слакерiв – кажучи по-сучасному, пофi¶iстiв.
äéìèãÖçÑ Ñì¢ãÄë (çÄê. 1961 ê.) Уродженець Ванкуверу (Канада), чия письменницька кар’єра почалася зi значного авансу (22 500 доларiв), отриманого ним за майбутню книгу, задуману як документальна оповiдь про його поколiння. Замiсть цього К. написав «Поколiння Екс» – роман, сповнений тонких спостережень з опорою на мар¶iнальну естетику, у центрi якого – доля трьох невдах. До 1995 р. книга з пiдзаголовком «Казки для прискореного часу» була продана в кiлькостi 400 тис. примiрникiв. З культового тексту, чутки про який передавалися з уст в уста, роман перетворився на явище культури, а його заголовок дав iм’я новiй ерi в молодiжнiй культурi. К. усталив свою репутацiю, опублiкувавши низку цiкавих i ¶рунтовних есеїв у таких видан-
ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ÍÓÔÓ‡ÚË‚ÌÓ-‚¥ÍÓ‚Û ÒÓÎ¥‰‡Ì¥ÒÚ¸ ¥ ¯ËÓÍÛ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ ‡ÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ – ˆÂ Ú ҇ÏÂ, ˘Ó „Ó‚ÓËÚË ÔÓ Ì‰ÓÓÁ‚ËÌÂÌ¥ÒÚ¸ ˆ¥πª ‰Âʇ‚Ë, ‡ı‡ª˜Ì¥ÒÚ¸ ªª ÒËÒÚÂÏË ¥ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ·Û‰¸-flÍÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‰ËÒÍÛÒ¥ª. í‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ÓÁ·Û‰Ó‚Û˛˜Ë ‰Âʇ‚Û, ÏË ÒÔ¥ÁÌËÎËÒfl Á ˆËÏ Ì‡ ‰‚‡ ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ÓÚ‡Í ¥ Á ªª ÌÓχÚË‚ÌËÏ Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÌÌflÏ Û ‚Ë„Îfl‰¥ ÏÓ‰ÂÌËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È: ‚Ë·Ó¥‚, ԇ·ÏÂÌÚÛ, ÔÂÁˉÂÌÚ‡, Ûfl‰Û. ìÒ ˆÂ – ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ ¥Î˛ÒÚ‡ÚË‚ÌËÈ Ï‡ÚÂ¥‡Î ‰Ó ̇¯Ó„Ó ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ·ÛÍ‚‡Ë͇, flÍËÈ, ÔÓÚÂ, Ì χπ ‰Ë̇ϥÍË – ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ ‰¥fl, ‰¥‡ÎÓ„, ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚ¥ È „ÛÔË, ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ ÔÓ‰¥ª. ì ̇¯¥È ÏÂÚ‚¥È ͇ÚËÌ¥, ‡‚ÚÓÓÏ flÍÓª π ÔÓÎ¥Ú˘̇ ̇Û͇, ‚ËÌÛ‚‡Ú ̇҇ÏÔ‰ Ú ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, flÍ Ì ÁÏÓ„ÎÓ ÒÚ‡ÚË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ, flÍ Á‚ÂÌÛÎÓÒ¸ ‡·Ó ‰Ó Î¥Ú‡ÚÛË ¥ ÏËÒÚˆڂ‡, ‡·Ó, flÍ˘Ó ¥ Û‚¥È¯ÎÓ ‚ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ, ÚÓ ÌÂ Û ÁÏ¥ÌÂÌÛ, ¥ Ì Á‡‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ªª ÁÏ¥ÌËÚË, ‡ ÔÓÒÚÓ, ˘Ó· ˘ÓÒ¸ ‚¥‰ ̪ ‚ÁflÚË. èÓÍÓÎ¥ÌÌfl, flÍ Ì «Á‡·ËÎÓ» ÒÓ·¥ Ï¥Òˆfl ‚ ‡Í‡‰ÂÏ¥˜Ì¥È ¥π‡ı¥ª, ¥ ÚÓÏÛ Ú‡Í ¥ Ì Òڇ̠ÌÓχθÌËÏ Ó·’πÍÚÓÏ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl. 燂¥Ú¸ ̇ÈÌÓ‚¥¯¥ ÒÔÓ·Ë ÔÓÓ‰ËÚË ÌÓ‚Â ÔÓÎ¥Ú˘Ì ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl (flÍ¥, ‰Ó ˜¥, ÌÂÓ‰h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ІЛЬЯ КОРМІЛЬЦЕВ ПОКОЛІННЯ Х: ОСТАННЄ ПОКОЛІННЯ?
16
нях, як, скажiмо, «Нью Рипаблик», а також удосконалив свiй мiнiмалiстський стиль у романах «Планета Шампунь» i «Життя пiсля Бога», в оформленнi якого були використанi заставки МТВ. У 1995 р. К. опублiкував дуже вдалий роман «Раби Майкрософта», що народився з iсторiї про шiсть компанiй, якi служить «Майкрософтовi». За мотивами роману був знятий пiвгодинний вiдеофiльм «Близький друг», у якому вiдбилися особливости коуплендiвського стилю: легкий гумор i пристрасть до iронiчного використання клiше мас-медiй, характернi для письменника сучасної ери. Коуплендовi йшлося насамперед про їхнiй побут – з браком привабливої кар’єри i певних життєвих перспектив, з невпорядкованiстю, яка, через вiдсутнiсть альтернатив, поступово перетворюється в життєве кредо, що поєднує iронiю щодо суспiльства з безпораднiстю перед ним, неприйняття жодних цiнностей – з повною вiдсутнiстю установки на протест. Ще бiльшою мiрою, анiж про самих слакерiв, роман цей – про їхню мову, що буяє численними слiвцями, якi виникають i зникають як пухирцi пiни в бурхливому iнформацiйному потоцi, специфiчна насиченiсть якого сприймається як особлива прикмета кiнця тисячолiття. Звiдси – вжитий Коуплендом метод
Ï¥ÌÌÓ ‡ÒÓˆ¥˛˛Ú¸Òfl Á¥ 㸂ӂÓÏ), Ì ÒÔ˘ËÌËÎË ‰Ó ÌÓ‚Ó„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ‰ËÒÍÛÒÛ. åÓÊ̇ ÚÛÚ Á„‡‰‡ÚË ı¥·‡ ÔÓÓ‰ËÌÓÍÛ ÒÔÓ·Û «åÓÎÓ‰Óª ì͇ªÌË», fl͇ Ó·∂ÛÌÚÓ‚Ûπ Ò‚¥È ÏÓÚË‚ «ÏÓÎÓ‰ÓÒÚË» ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ˛ Ú‡‰Ëˆ¥π˛, ¥ ÔÓ„‡ÏÌÛ ‰ÓÔÓ‚¥‰¸ éÎÂÒfl ÑÓÌ¥fl, flÍËÈ ‚‚‡Ê‡π, ˘Ó ҇ϠÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl «ÓÍÒ‡ÏËÚÓ‚Óª ‚Óβˆ¥ª» ÔÓ‚ËÌÌÓ ˘ÓÒ¸-Ú‡ÍË ‚ËÁ̇˜ËÚË Û Ú¥È ì͇ªÌ¥, ‡ÎÂ.... ÄΠ‰Ó ¥˜Ìˈ¥ «Â‚Óβˆ¥ª ̇ „‡Ì¥Ú¥» ÓÍÒ‡ÏËÚÓ‚ËÈ ÙÓ̉ «ëÏÓÎÓÒÍËÔ» ‚ˉ‡‚ „‡ÌÂ̸ÍËÈ ÙÓÚӇθ·ÓÏ ¥Á Ô‰ÏÓ‚Ó˛ ÚÓ„Ó Ê «Î¥‰Â‡» – ÁÌÓ‚Û ÏÂÚ‚¥ ¥Î˛ÒÚ‡ˆ¥ª, ‡ ÌÓχθÌÓª, Ô‡‡‰Ë„χθÌÓ ‚ËÚËχÌÓª ¥ÒÚÓ¥ª Ú‡Í Ì¥ıÚÓ ¥ Ì ̇ÔËÒ‡‚. ëÔÓ·Ë ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‚ËÓ‰ËÎËÒ¸ Û ∂ÂÚÓªÁÓ‚‡Ì¥ χ∂¥Ì‡Î¸Ì¥ ÚÛÒÓ‚ÍË ¥ Î¥Ú‡ÚÛÌ¥ ‡Íˆ¥ª, ÔÓ ÂÒÚÂÚ˘ÌËÈ ¥‚Â̸ flÍËı ÏÓÊ̇ ·‡„‡ÚÓ ‰ËÒÍÛÚÛ‚‡ÚË. í‡ ˘Â ·‡Ì‡Î¸Ì¥¯Â – ‡Ì¥ ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚÌËÍË, ‡Ì¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚҸ͇ «Â‚Óβˆ¥fl ̇ „‡Ì¥Ú¥» Ì ÔÂÂÚfl„ÌÛÎË Ì‡ Ò‚¥È ·¥Í ‡Í‡‰ÂÏ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ, flÍËÈ ÁÏ¥„ ·Ë Á̇ÈÚË ‚Ëı¥‰ Û ¥Ì¯ÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÂÌ„¥ª – Ì ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Ê ‚·¯ÚÓ‚Û‚‡ÚË Â‚Óβˆ¥ª ¥ Ì ̇Á‡‚Ê‰Ë Ê Á‡Î˯‡ÚËÒ¸ ÏÓÎÓ‰ËÏË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
«¶лос», коли мова персонажiв супроводжується окремими вставками на полях – подiбно до того як перебiг телевiзiйної передачi перебивається вставками реклами. Америка жваво вiдгукнулася на замальовку Коупленда, угледiвши в нiй постановку аж нiяк не мар¶iнальної культурної та соцiальної проблеми. Лiтературна братiя спрагло ухопилася за «ексерську» концепцiю; при цьому саме поняття згодом наповнювалося дедалi ширшим а, отже, i розмитiшим, змiстом. Для цього, безумовно, iснували певнi пiдстави: адже наприкiнцi 80-х стало очевидно, що завершується культурне домiнування так званого поколiння буму. Завершується саме тодi, коли його полiтична могутнiсть сягнула вершини пiсля приходу до влади адмiнiстрацiї Клинтона – зразкового з усiх точок зору «бумера». Та й на iнших ключових посадах бумери досягли пори свого цвiтiння, хоробро перестрибнувши через голови старших братiв – поколiння нинiшнiх шiстдесятирiчних, прозваного «мовчазним», – i безпосередньо змiнивши у крiслах ветеранiв Другої Свiтової.
èéäéãßççü Åìåì (ÅìåÖêà) Громадяни США, якi народилися в роки пiслявоєнного демографiчного буму (1946-1960). Саме вони були
áÄêìóçàäà êÖÜàåì: òßëíÑÖëüíçàäà üÍ ÏË Ô‡Ï’flÚ‡πÏÓ, ÒÓ‚πˆ¸Í‡ ‰Âʇ‚‡ ıÓڥ· ÁÓ·ËÚË ˆÂÈ Ò‚¥Ú ‰ÛÊ „‡ÏÓÚÌËÏ, ÚÓÏÛ Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ Ô¥ÒÎfl Υ͂¥‰‡ˆ¥ª ÌÂÔËÒ¸ÏÂÌÌÓÒÚË Ú‡ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª ϥʂÓπÌÌÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û Ô¥ÒÎfl ÑÛ„Óª ë‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓ˜‡Î‡ ÁÓÒÚ‡ÚË. ëÚÛ‰ÂÌÚ‡ÏË ÒÚ‡‚‡ÎË ÔÓÒÚÓ Ú‡Í ‡·Ó Á‡ ÓÁ̇fl‰ÍÓ˛, Á‰Ó·Û‚¯Ë Ó·¥ÚÌ˘ËÈ ÒÚ‡Ê ¥ Á‡ Òڇʉ‡ÌÌfl ̇ ÔÓÎflı ‚¥ÈÌË. ôÓÒ¸ ÔÓ‰¥·Ì ڂÓËÎÓÒ¸ ¥ Û ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ÔÓÁ‡ ÍÓ‰Ó̇ÏË ëëëê: ̇¯ڥ ÏËÌ ÊËÚÚfl, ̇¯ڥ ÏÓÊ̇ ‚˜ËÚËÒ¸ ¥ ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ Ô·ÌÛ‚‡ÚË ‚·ÒÌ χȷÛÚÌπ. ìÒ ȯÎÓ Ì‡˜Â ÒÔÓÍ¥ÈÌÓ, ¥, flÍ ˆÂ Ì ‰Ë‚ÌÓ, ÔÓ‰ÂÍÓÎË Ô‡‡ÎÂθÌÓ Û ‰‚Óı Ò‚¥Ú‡ı – ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓÏÛ ¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓÏÛ. ì ÚÓÈ Ò‡ÏËÈ ˜‡Ò, ̇ÔËͥ̈¥ ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚËı, ÒÙÓÏÛ‚‡ÎÓÒfl Ô¯ ԥÒÎfl‚ÓπÌÌ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, flÍÂ, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ·‡Ú¸Í¥‚, Ì ÏÓ„ÎÓ ˆ¥ÌËÚË ÚÓ„Ó, ˘Ó ̇ ÁÂÏβ Ì ԇ‰‡˛Ú¸ ·ÓÏ·Ë, ıÓ˜‡ · ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì ÔÂÂÊËÎÓ ˆ¸Ó„Ó Ì‡ ‚·ÒÌÓÏÛ ‰ÓÒ‚¥‰¥. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ˆÂ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ıÓÚ¥ÎÓ ˜Ó„ÓÒ¸ ¥Ì‡Í¯Ó„Ó, – ÚÓ„Ó, ˘Ó ÔÓÔ‰ÌËÍ‡Ï Ì‡‚¥Ú¸ ¥ Ì ÒÌËÎÓÒfl, ¥ Ú‡Í Ì‡ÔËͥ̈¥ ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚËı ·ÛÎÓ ÔÓ‚Ò˛‰Ë: ¥ ‚ Ö‚ÓÔ¥, ¥ ‚ ÄÏÂˈ¥, ¥ ‚ ÄÙˈ¥, ¥ ‚ Á‡·ÛÚÓÏÛ ÅÓ„ÓÏ «ÒÓ‚ÍÛ». ì Á‚˘ÌËı ÔÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
творцями молодiжної культури 60-х, а тепер продовжують триматися за неї – звiдси спроби iнституцiоналiзувати рок-н-рол i поява «Залу слави героїв рок-н-ролу». Пiк впливу бумерiв на формування культури припадає на 80i, коли благополучний економiчний i соцiальний статус цього поколiння перетворив їх у привабливу платоспроможну авдиторiю. Ідилiя, в якiй перебували бумери, рiзко обiрвалася з появою поколiння Екс. Для цього нового поколiння ненависть до бумерiв з їхнiм благополуччям i спробами продовжити свою юнiсть стала своєрiдним кредо. Мас-медiї пiдкреслили i зафiксували цей розрив мiж поколiннями. Культура, звичайно, твориться не в адмiнiстративних кабiнетах, але i серед ключових фiгур американської культури ми зустрiчаємо блискучих представникiв когорти бумерiв – з їх числа i Спiлбер¶, i чимало iнших. В усiх у них є спiльний знаменник, властивий усьому поколiнню «свiдкiв Вудстока», – безкомпромiсний iдеалiзм, породжений глибоким переконанням у тому, що людину i людське суспiльство можна i треба переробити на краще. Спершу в Америцi, а вiдтак – повсюдно. Упродовж бiльш нiж двадцятилiтнього, рекордно довгого для динамiчної американської iсторiї царювання бумерiв ця «основна
‚‰¥ÌÍÓ‚Ëı Á‡Á͇ı ¥ ÒıÂχı ÏËÒÎÂÌÌfl Ú‡ÔË‚Òfl ÔÂÂÎÓÏ. ëÚÓÒӂ̇ ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó ÊËÚÚfl, ÔÓÏ’flͯÂÌÌfl ÚÓڇΥڇÌËı ÂÊËÏ¥‚ Û ·¥Í ‡‚ÚÓËÚ‡ËÁÏÛ, ‡ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı – Û Ì‡ÔflÏÍÛ ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ Ù‡ÁË ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌËı ‚ÓπÌ (˜ËÚ‡È – Ú‡ÍÓÊ ‡‚ÚÓËÚ‡ËÁÏÛ, ‡Î ‡‰¯Â «Ì‡ ÒÚÓÓÌ¥», ‡ Ì ‚ Ò· ‚‰Óχ) ÁÏÛ¯Û‚‡Î‡ ÔÓ‰ÛχÚË ÛÒ¥ı, ıÚÓ ·Û‚ ̇ ˆÂ Á‰‡ÚÂÌ, ˘Ó ˘ÓÒ¸ Û ÚÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ Ì ÚÂ, ¥ ˘Ó ˘ÓÒ¸, ÏÓÊÎË‚Ó, Ú·‡ ÁÏ¥Ì˛‚‡ÚË. èÓÍË ÒÚ‡¯¥ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÊËÎË ‡‰¥ÒÚ˛, ˘Ó ªÏ ‚‰‡ÎÓÒfl ÔÓ‰Ó·ÚË Ì‡ˆËÁÏ ¥ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚË ÏË, ̥ψ¸Í¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚË ÔÓ˜‡ÎË ‚·‡˜‡ÚË ÌÓ‚Û Á‡„ÓÁÛ Ì‡ˆËÁÏÛ Û ÙÓÏ¥ ÁÎÂÚÛ Ô‡‚ÓÂÍÒÚÂÏ¥ÒÚÒ¸ÍÓª çÑè, ‡ÏÂË͇̈¥ ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÎË ÔÓÚË Ç’πÚ̇ÏÛ, ‡ ·Ëڇ̈¥‚ Á‚ÓÛ¯Û‚‡ÎÓ ÙÓÚÓ „ÓÎÓ‰Û˛˜Óª Ì¥∂Â¥ÈÒ¸ÍÓª ‰¥‚˜ËÌÍË Ì‡ ¯Ô‡Î¸Ú‡ı «í‡ÈÏÁ». á‡ı¥‰Ì‡ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̇ ÏÓÎÓ‰¸ ÔÓ˜‡Î‡ ÒÍÓ˜Û‚‡ÚËÒfl «‚Î¥‚Ó», ¥ ‚¥‰ÚÓ‰¥ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚË – ˆÂ ÛÓÒÓ·ÎÂÌÌfl Î¥‚Óª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÍÛθÚÛË. ì ÔÓÚÂÒÚÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÍÛθÚÛ Òı¥‰ÌÓ„Ó ·ÎÓÍÛ ÚÛ·ÓÚË ·ÛÎË ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯¥, ªı ı‚Ë₇ÎË ÔÓ·ÎÂÏË Ô¯Ëı ·ÛÊÛ‡ÁÌËı ‚Óβˆ¥È: Ò‚Ó·Ó‰Ë – Ú‚Ó˜ÓÒÚË, Ôӂ‰¥ÌÍË, ‰¥È, ‰Âʇ‚Ë... ÇÓÌË ‚ËÒÚÛÔ‡ÎË Á‡
17
ЯРИНА БОРЕНЬКО АКАДЕМІЧНІ ЗАРУЧНИКИ СИСТЕМИ: ПОЛІТОЛОГІЯ, ПОЛІТИКА І ПОКОЛІННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
iдея» переживала непростi зи¶за¶и: нею кидало з боку в бiк – вiд безмежного лiбералiзму 60-х до нинiшнього непослiдовного консерватизму «родинних вартостей». Родиннi вартостi Термiн iз широким значенням, вживаний усiма консервативними течiями – насамперед щодо полiтикiв, якi дотримуються релiгiйних переконань i виступають проти абортiв, сексуальних меншин, фемiнiзму, вiльного сексу. Цей термiн поступово став антонiмом поняття «альтернатива». Виник вiн у 1966 р., у момент пiдйому молодiжної контркультури. Його запровадив Ендрю М. ¢рiлi – письменник i католицький священик. До 1976 р. поняття «р. в.» стало частиною платформи республiканської партiї. Через 16 рокiв у ходi чергових президентських виборiв iдеал, який означений цим термiном, визначив поняття «культурної вiйни», оголошеної кандидатом вiд республiканської партiї Патриком Б’юкананом. Але у всiєї породженої цiєю iдеєю сумiшi культурних реалiй, строкатої, еклектичної, яка включає в себе такi рiзноплановi явища, як «новi лiвi» та гiпiзм, япi та «нову корпоративну етику», полiткоректнiсть i «нью-ейдж», завжди можна знайти спiльний знаменник – позитивну
Ô‡‚Ó ıÓ‰ËÚË ‰Ó ˆÂÍ‚Ë ¥ ÓÁÏÓ‚ÎflÚË ¥‰ÌÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, ÔËÒ‡ÚË ¥ Ï‡Î˛‚‡ÚË ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌË ıÓ˜ÛÚ¸, ¥ ÓÁÏÓ‚ÎflÚË ÔÓ ‚ÒÂ-‚ÒÂ. èÓÍÓÎ¥ÌÌfl-68, flÍ ÒÙÓÏÛ‚‡ÎÓÒ¸ Û ëòÄ ¥ á‡ı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥, – ˆÂ ‚Í‡È Î¥‚¥ ̇χ„‡ÌÌfl ‚ÌÂÒÚË ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̥ ¥‰Â‡ÎË flÍ ÔÓÚË‚‡„Û ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚ÌÓ-·ÛÊÛ‡ÁÌÓÏÛ ÒÔÓÊË‚‡ˆ¸ÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚Û; ‰ËÒˉÂÌÚË ëı¥‰ÌÓ„Ó ·ÎÓÍÛ – ˆÂ Ô‡‚¥ ‚ËÏÓ„Ë Ì‡ ÔÓÚË‚‡„Û ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË˜Ì¥È ÒËÒÚÂÏ¥, ‡ÚËÍÛθӂ‡Ì¥ Û Î¥‚ÓÏÛ ÒÚËÎ¥. í‡Í ÌÂÁÓÁÛϥΠ¥ ‰ÓÒ¥ ÍÓÎË‚‡ÌÌfl Ï¥Ê Î¥‚ËÏ ¥ Ô‡‚ËÏ Á‡‚Ê‰Ë ÒÚ‚Ó˛‚‡ÚËÏ ÔÓ·ÎÂÏË ‰Îfl ÓÁ̇˜ÂÌÌfl ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÓª ԇΥÚË ‚ ì͇ªÌ¥. òÚۘ̇ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÔËÁ‚· ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó Û͇ªÌҸ͠‰ËÒˉÂÌÒÚ‚Ó ÒÚ‡‚ËÎÓ ‡Ì̸ӥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸Ì¥ ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚Ì¥ ‚ËÏÓ„Ë. ÇËÏÓ„Ë ˆ¥ ÒÚÓÒÛ‚‡ÎËÒfl ˘Â ÚËı ˜‡Ò¥‚, ÍÓÎË Ì ·ÛÎÓ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı „ÛÔ, ‡ ÔÓÒÚÓ ÒÚ‡ÌË – ¯ÎflıÚ‡ ¥ „ÓÎÓÚ‡, Ï¥˘‡ÌÒÚ‚Ó ¥ Ó·¥ÚÌ˘ËÈ Í·Ò, – ÚÓÏÛ ‚Ëχ„‡ÚË ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÓª ‚ËÁ̇˜ÂÌÓÒÚË Á‡ ÒÔÂÍÚÓÏ Î¥‚ËÈ-Ô‡‚ËÈ, ̇˜Â È ÌÂχπ Ô¥‰ÒÚ‡‚. ÑËÒˉÂÌÚҸͥ ‚ËÏÓ„Ë – ˆÂ ‚ËÏÓ„Ë Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¯ÎflıÚË XVIII ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ·ÂÁ ÊÓ‰ÌËı ̇ÚflÍ¥‚ ̇ ÍÓÔÓ‡ÚË‚Ì¥ÒÚ¸, fl͇ ‚Ê ÚÓ‰¥ ÔÓfl‚Ë·Ҹ Û Ö‚ÓÔ¥. ëÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
спрямованiсть у майбутнє, навiть якщо це майбутнє загрожує ¶лобальними катастрофами i конфронтацiями. У тому сенсi iдеологiя бумерiв цiлком укладається в контекст традицiйного «пiонерського» менталiтету Американи, що й дозволило їй, принаймнi у своєму полiтичному аспектi, получитися наприкiнцi свого польоту з iдеологiєю фундаменталiстiв у ставленнi до таких соцiальних тем, як «вiйна з наркотиками» чи проблема мультикультуралiзму.
åìãúíàäìãúíìêÄãßáå
ІЛЬЯ КОРМІЛЬЦЕВ ПОКОЛІННЯ Х: ОСТАННЄ ПОКОЛІННЯ?
18
Космополiтична фiлософiя, яка вiдстоює збереження рiзних расових, етнiчних i релiгiйних особливостей, на противагу iдеї «плавильного казана», якої дотримувалися першi поколiння переселенцiв у США. Консерватори i деякi лiберали, що увiйшли до iстеблiшменту, розцiнюють м. як пiдрив основ захiдної цивiлiзацiї. Вплив м. постiйно зростає – чимало шкiл вводять обов’язковi предмети на кшталт вивчення мовних кодiв i принципiв культурного дiалогу. Рiст афро-американського й азiато-американського середнього класу, досягнення етнiчних культур у рiзних галузях (аж до моди на вивчення їдиш чи надання переваги латиноамериканському
‚πˆ¸Í ‰ËÒˉÂÌÚÒÚ‚Ó ·ÓflÎÓÒ¸ Î¥‚ËÁÌË, ·ÓflÎÓÒ¸ Óˆ¥ÌËÚË ‚¥ÈÌË Û «ÚÂÚ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥», Á‡ÌÛË‚¯ËÒ¸ ‡‰¯Â Û Ò‚Óª ÔÓ·ÎÂÏË, – ÎË¯Â Û 80-ı ÏË ÔËȉÂÏÓ ‰Ó Ò‚Ó„Ó Ç’πÚ̇ÏÛ, ÍÓÎË ˜ËÒÎÂÌÌËı ÏÓÎÓ‰Ëı ‚ÂÚ‡̥‚ ÄÙ∂‡ÌÛ ¥ ÔÓÈχ˛˜Ó„Ó „ÓÎÓÒÛ êÓÁÂÌ·‡Ûχ ÔÓ «‚ÓÎÓÒ, ˜ÂÌ ÒÏÓÎË» ‚Ê Ì ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ Ì ·‡˜ËÚË ¥ Ì ˜ÛÚË. èÓÍË ‰ËÒˉÂÌÚÒÚ‚Ó ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ Á‡ÈχÎÓÒ¸ ÔÓ·ÎÂχÏË ‰Âʇ‚Ë ¥ ·ÛÊÛ‡ÁÌËı Ò‚Ó·Ó‰, Á‡ı¥‰ÌËÈ ÏÓÎÓ‰ËÈ Ò‚¥Ú ‰Â‰‡Î¥ Î¥‚¥¯‡‚ ¥ Î¥‚¥¯‡‚, – ‚¥‰ Ú‡ڇΥÁÓ‚‡ÌËı ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ÚË‚ÌËı ÔÂÙÓχÌÒ¥‚ ‰Ó ‚¥‰ÍËÚÓ„Ó ÚÂÓËÁÏÛ. ç‡Èˆ¥Í‡‚¥¯Â, ˘Ó ˆ¥ Î¥‚¥ È ÚÓڇΥڇ̥ ‡ÔÓÎÓ„ÂÚË Á‡ı¥‰ÌÓª «ÍÛθÚÛÌÓª ‚Óβˆ¥ª», ‚ËÔÎÂ͇̥ Û Í·Ò˘ÌÓÏÛ ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚ÌÓÏÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ÒÚËÎ¥ „ÛÌ‚ÂÈ·¥ÌË, ‚¥‰˜Û‚‡ÎË ·¥Î¸¯Â ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË Á Ó‚ÂÒÌË͇ÏË Ì‡ ÒıÓ‰¥, ‡Ì¥Ê ̇‚Ô‡ÍË. í¥ ·ÛÎË Á‡ÈÌflÚ¥ ‚·ÒÌËÏË ÔÓ·ÎÂχÏË, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, χүڇ·Ì¥¯ËÏË, ‡Ì¥Ê ‚ÓÔÂÈҸͥ. ò¥ÒÚ‰ÂÒflÚÌËÍË ·ÓÓÎËÒfl ÔÓÚË ÚÓڇΥڇËÁÏÛ, ÚÓ·ÚÓ ÔÓÚË ÒËÒÚÂÏË. Ç Ö‚ÓÔ¥ ÚËϘ‡ÒÓÏ ÛÊ ‚¥‰·Û·Òfl Ô‡‡‰Ë„χθ̇ Áϥ̇ – Ú‡Ï ‚ËÏÓ„Ë ÒÚ‡‚ËÎË ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó ÒÔÓÊË‚‡ˆ¸ÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚Û, ‡ ÒÛÒԥθ̇ ‚ËÏÓ„‡ ‰ÓÁ‚Óh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
соусовi перед звичним кетчупом), як i ранiше, активно впливають на навчальнi програми i на поп-культуру. Тривала ста¶нацiя культурного вектора, нехай навiть украй продуктивна, не могла не викликати як вiдповiдну реакцiю змiну його знаку на протилежний: iдеалiзм провокує цинiзм, прожектерство – приземлений прагматизм тощо. Саме такої вiдповiдi належало чекати вiд наступної фази культурного розвитку, i вона не забарилася. Сприяли цьому, безсумнiвно, i зовнiшнi змiни, головною з яких стало закiнчення Великого Протистояння Систем, – публiцистично чуйний ле¶ендарний рок-н-рольник І¶¶i Поп (теж, до речi, бумер) вiдреагував на це наступним куплетом: «Повернiть менi Берлiнську стiну, без неї в нашому життi щось безповоротно втрачене» («Loui Loui», 1995). Закiнчення протистояння призвело до розвороту вiд «зовнiшнього ворога» до «ворога внутрiшнього». «Реставрувати» образ зовнiшнього ворога не вдалося, як i замiнити його чимось iншим: напiвмiтичний «мiжнародний тероризм» на цю роль нiяк не тягне – вiн усе-таки радше усерединi, анiж зовнi. Потяг, який вiдчуває Клинтон до Саддама, має не менше культурологiчних причин, анiж ¶еополiтичних. Проти внутрiшнього ворога, чи то вiрус ВІЛ, чи торговцi наркотиками, чи екологiчнi проблеми, усiєю нацiєю
Îfl· ·¥Î¸¯Â ÒÓÎ¥‰‡ËÁÛ‚‡ÚËÒfl Á‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏË, ‡ Ì ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏË ÓÁ͇̇ÏË. íÓÏÛ Â‚ÓÔÂÈҸͥ ·ÛÌÚ‡¥ ‚¥‰˜Û‚‡ÎË ·¥Î¸¯Â ÒÔÓ¥‰ÌÂÌÓÒÚË Á¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚ‡ÏË «Òı¥‰ÌÓ„Ó ·ÎÓÍÛ», – ÔÓ ˆÂ Á„‡‰Ûπ ч̥Âθ äÓÌ-ÅẨ¥Ú, flÍËÈ ‚¥‰ÍËÚÓ ÒÓÎ¥‰‡ËÁÛ‚‡‚Òfl Á äÛÓÌÂÏ ¥ åÓ‰ÁÂ΂ҸÍËÏ. ò¥ÒÚ‰ÂÒflÚÌËÍË ¥ÒÚÓ˘ÌÓ ÒÚ‡ÎË Á‡Û˜ÌË͇ÏË ÂÊËÏÛ, ÔÓÚË flÍÓ„Ó ‚ËÒÚÛÔ‡ÎË. ቇ‚‡ÎÓÒ¸: ÁÏ¥ÌËÏÓ ÒËÒÚÂÏÛ, – ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÁÏ¥ÌËÚ¸Òfl Ò‡ÏÂ. ÄÎÂ Ú‡Í Ì ‚ËȯÎÓ – ÂÊËÏ ÁÛÏ¥‚ ‚ÒÚÓflÚË, ‡ ̇‚¥Ú¸ ÍÓÎË Ì‡ÔËͥ̈¥ 80-ı ¥ ÔÓ˜‡‚ Ô‡‰‡ÚË, ÚÓ Á‡Úfl„ÌÛ‚ Û ÒËÒÚÂÏÛ ÚËı, ıÚÓ ÔÓÚË Ìª ·ÓÓ‚Òfl. ëÛÒԥθÒÚ‚Ó Ê ÁÏ¥Ì˛‚‡ÎÓÒ¸ ‰ÛÊ ÔÓ‚¥Î¸ÌÓ, Ì ‚ÒÚË„‡˛˜Ë ¥ÌÓ‰¥ Á‡ ÒËÒÚÂÏÓ˛, ‚¥‰ ˜Ó„Ó ÓÒÚ‡ÌÌfl ˜‡ÒÚÓ ÔÓ‚Âڇ· ̇Á‡‰, ‡ ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚÌËÍË ÁÌÓ‚Û Â‰ÛÍÛ‚‡ÎË Ò‚Ó˛ Û‚‡„Û Ì‡ ‡·ÒÚ‡ÍÚÌ¥ ‚Á‡πÏÓÁ‚’flÁÍË. ᇄÎË·ÎÂÌ¥ÒÚ¸ Û ÒËÒÚÂÏÌ¥ ÔÓ·ÎÂÏË Ì¥·Ë ‚¥‰‚Ó‰ËÚ¸ ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚÌËÍ¥‚ Ó‰ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË Á‡ Ò‚Óª ÔÓÏËÎÍË. ó¥ÚÍÓ„Ó ÍËÚ˘ÌÓ„Ó ÔÂÂÓÒÏËÒÎÂÌÌfl ÛıÛ 60-Ëı Û Ì‡Ò Ú‡Í ¥ Ì ‚¥‰·ÛÎÓÒ¸, ¥ ÚÓ„Ó, ‰Ó ˜Ó„Ó ÔË‚ÂÎÓ ªıÌπ ‚ıÓ‰ÊÂÌÌfl ‚ ÒËÒÚÂÏÛ, – ÚÂÊ. Ö‚ÓÔÂÈҸͥ ·ÛÌÚ‡¥ ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸ Ò· ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌËÏË Á‡ Ûθh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
в єдиному поривi боротися складно – з ним, як з нежитем, кожному доводиться боротися в мiру власних сил i можливостей. Хрестовi походи на нього враження не роблять. От за таких то змiнених обставин i вiдбулася поява ексерiв, якi виросли на уламках сiмейного затишку, зруйнованого духовними метаннями татiв i мам-бумерiв, i здатних нарештi оцiнити зi сторони пiдсумок цих метань. Поколiння ексерiв, як воно описане Коуплендом, – це цiлком окреслена i добре знайома авторовi ¶енерацiя калiфорнiйських молодих людей, якi не мають жодних надiй придбати власний (занадто дорогий) будинок i тому плутаються пiд ногами в предкiв-бумерiв, якi до дiтей (особливо таких) ставляться приблизно так, як герой Хармса: викопати б у центрi мiста велику яму, скласти туди всiх дiтей i посипати вапном. Влаштовуватися на роботу з передбачуваною i занудною кар’єрою ексери не квапляться, для забезпечення власного iснування вони радше полюбляють працювати «макджобами», для чого не потрiбна висока квалiфiкацiя. Створення родини теж не по кишенi i занадто зближує з ненависними батьками. Розумний компромiс мiж волею i безпекою ексери знаходять у концепцiї «серiйної моногамiї».
ڇΥ‚ËÈ ÚÂÓËÁÏ 70-Ëı («ã˛‰Ë, flÍ¥ ·ÓÓÎËÒfl Á‡ Ò‚Ó·Ó‰Û, ̇‰‡ÎË ÒÓ·¥ Ô‡‚Ó Û·Ë‚‡ÚË ¥Ì¯Ëı»), ‡ ÒÓ‚πˆ¸ÍËÏ ‰ËÒˉÂÌÚ‡Ï Ì¥·Ë ¥ ÌÂχπ Á‡ ˘Ó ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÚË. é‰Ì‡ ÒÔ‡‚‡ – ‰ÓÒÎ¥‰ÊÛ‚‡ÚË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, flÍ ÔÓ„ÂÒÛπ, ‡ ¥Ì¯‡ – ÍÓÎË ‚ÓÌÓ ‰Â„‡‰Ûπ ‡ÁÓÏ ¥Á ÒËÒÚÂÏÓ˛. èÓÔË ‚Ò¥ Á‚ËÌÛ‚‡˜ÂÌÌfl ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl-68 Û ÍÓÏÔÓÏ¥Ò‡ı ¥Á ‰Âʇ‚Ó˛, ‚ÓÌÓ, Ô¯ Ì¥Ê Û‚¥ÈÚË ‚ ÒËÒÚÂÏÛ, ˘ÓÒ¸ Ú‡ÍË Á‰ÛʇÎÓ Û Ì¥È ÁÏ¥ÌËÚË. ÅÂÁÔ˜ÌÓ Ì„‡ÚË‚ÌËÏ ·Û‚ Î¥‚ËÈ ÚÂÓËÁÏ, ˘Ó ÔÓ¯ËË‚Òfl Û 70-Ëı, ‡Î ÓÍ¥Ï Ì¸Ó„Ó ÌÓ‚¥ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÛıË ÔÓ˜‡ÎË ÒÚ‚Ó˛‚‡ÚË ÓÍÂÏËÈ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ Î‡Ì‰¯‡ÙÚ, Á’fl‚ËÎËÒ¸ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ú‡ ÙÂϥ̥ÒÚ˘̥ ‰ÓÍÚËÌË, ÁÏ¥ÌËÎËÒfl ˆ¥Î¥ Ô‡Ú¥ÈÌ¥ ÒËÒÚÂÏË, Á’fl‚ËÎËÒfl ÔÓÎ¥Ú˘̥ ‡ÍÚÓË, flÍ¥ ‚ËıÓ‰ËÎË Á ÌÓ‚Ëı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı „ÛÔ, ‡ Ì ڇ‰Ëˆ¥ÈÌËı ÂÎ¥Ú. ì Òı¥‰ÌÓÏÛ ·ÎÓˆ¥ Û ˆ¸ÓÏÛ Ô·̥ ̇ÒÚ‡‚ «Á‡ÒڥȻ, ı¥·‡ ˘Ó ÔÓθҸ͇ «ëÓÎ¥‰‡Ì¥ÒÚ¸» ÁÏӄ· ÔÓ‰Ó‚ÊËÚË ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚÌËˆÚ‚Ó Ì‡ ÌÓ‚ÓÏÛ ¥‚Ì¥. Ç ì͇ªÌ¥ Ê ÌÓ‚‡ ‡ ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚÌËÍ¥‚ ̇Òڇ· ̇ÔËͥ̈¥ ‚¥Ò¥Ï‰ÂÒflÚËı. ñ ·Û‚ ˜‡Ò ªıÌ¸Ó„Ó Ù‡Ú‡Î¸ÌÓ„Ó ‚ıÓ‰ÊÂÌÌfl Û ÒËÒÚÂÏÛ Ú‡ ‚Ú‡ÚË ÏÓÎÓ‰ÓÒÚË – ̇ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ‡ÂÌÛ ‚ËȯÎË ‰Â‚’flÚ‰ÂÒflÚÌËÍË. ÑÓ ÚËı Ò‡ÏËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, flÍ¥ Ú‡Í ¥ Ì ÁÏ¥ÌËÎËÒ¸ ¥Á ˜‡Ò¥‚ Á‡Ò-
19
ЯРИНА БОРЕНЬКО АКАДЕМІЧНІ ЗАРУЧНИКИ СИСТЕМИ: ПОЛІТОЛОГІЯ, ПОЛІТИКА І ПОКОЛІННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Список специфiчних ексерських прийомiв можна продовжувати довго – i чимало їх можна знайти в романi Коупленда. У крайнiй формi супутня такому способовi життя сумовита безнадiйнiсть добре виражена заголовком пiснi лiдера групи «Нiрвана» Курта Кобейна (вони також стали однiєю з культових iкон ексерства): «Я ненавиджу себе i хочу вмерти».
åÄäÑÜéÅ Термiн, запроваджений у 1983 р. «МакДоналдзом» для реклами своєї програми з працевлаштування iнвалiдiв. До кiнця 80-х вiн став означати загальну тенденцiю на ринку працi – змiщення у керунку низькоквалiфiкованих i низькооплачуваних видiв робiт, особливо в «фаст-фуд» – їдальнях на кшталт «МакДоналдз». М. описанi Ду¶ласом Коуплендом у його знаменитому романi «Поколiння Екс» (1991); вiдтодi це слово широко використовують в книжковiй i телевiзiйнiй рекламi. Триваючий процес зникнення «синiх комiрцiв» (робiтникiв високої квалiфiкацiї) обумовив збiльшення прiрви мiж доходами випускникiв середнiх шкiл i випускникiв коледжiв; з iншого боку, пiдвищення зарплат менеджменту компанiй на початку 90-х призвело до зниження попиту на фахiвцiв, якi здобули вищу освiту.
ÚÓ˛, ÏÓÎӉ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ̇χ„‡ÎÓÒfl ‰Ó‰‡ÚË ÂÎÂÏÂÌÚË Ô‡ˆËÙ¥ÁÏÛ Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥ª (‰Ó ÙÂϥ̥ÁÏÛ Ú‡ „‡Î¥Ú‡ËÁÏÛ ‚ ‡Í‡‰ÂÏ¥˜Ì¥È Ú‡ ¥Ì¯Ëı ÂÎ¥Ú‡ÌËı ÒÙ‡ı ÏË Ì ‰¥È¯ÎË, Ú‡ ‚Ê È, Ô‚ÌÓ, Ì ‰¥È‰ÂÏÓ), ‡Î ÛÒ ˆÂ Ó·ËÎÓÒfl Ì ԥ‰ ÔÓÍÓ‚ÓÏ ÒÓÎ¥‰‡ËÁÏÛ, ‡ ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË. íÂÓ¥fl „·ÒËÚ¸ ÔÓÒÚÛ Á‡ÍÓÌÓϥ̥ÒÚ¸: ¯ËÓÍ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÛıË Ô¥ÒÎfl ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl Ò‚Óπª ˆ¥Î¥ ‡·Ó Á‡ÚËı‡˛Ú¸, ‡·Ó Á̇ıÓ‰flÚ¸ ÌÓ‚¥ ÏÓ·¥Î¥ÁÛ˛˜¥ Ó¥πÌÚËË. üÍ˘Ó „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ÚÓ Ò‡Ï ‚¥‰Ì‡ıÓ‰ÊÂÌÌfl ÌÓ‚Óª ÒÙÂË Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓª ÂÌ„¥ª Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ÈÓ„Ó ˆ¥Î¥ÒÌ¥ÒÚ¸ ¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ÒÚ¸. å¥Ú ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl-68 ‚ Ö‚ÓÔ¥ ÔÓ˜‡‚ ‚˘Ûı‡ÚË Ô¥ÒÎfl ‚ËÔ‡‰Í¥‚ ÚÂÓËÁÏÛ, ÔÓÚ ¥ÒÌÛπ ¥ ‰ÓÒ¥ Û ‚Ëfl‚¥ ÌÓ‚Ëı «ÔÓÁ‡·ÛÊÛ‡ÁÌËı» ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÛÚ‚ÓÂ̸. å¥Ú Û͇ªÌÒ¸ÍËı ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚÌËÍ¥‚ ÛÔ‡‚ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‚ÓÌË Û‚¥È¯ÎË ‚ ÒËÒÚÂÏÛ, Ì ÔËÌ¥Ò¯Ë Û Ìª Ì¥˜Ó„Ó ÌÓ‚Ó„Ó. èÓÒÚËÏ ÔËÍ·‰ÓÏ ÚÛÚ ÏÓÊ ·ÛÚË ÂÎÂÏÂÌÚ‡ÌËÈ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥È ‚Ë„Îfl‰, ‚¥Áۇθ̥ ÒËÏ‚ÓÎË ¥ χÌÂË ÔÓ‚Ó‰ÊÂÌÌfl Î¥‰Â¥‚ ÛÒ¥ı «ÔÓÒÚ-Ûı¥‚Ò¸ÍËı» Ô‡Ú¥È. ÑÓ·Â ‚Ë„‡ÎË Ú¥, ˘Ó Á‡Î˯ËÎËÒ¸ ‚ Î¥Ú‡ÚÛ¥ – ÔË̇ÈÏÌ¥ ÏË ˘Â ÏÓÊÂÏÓ ‚‚‡Ê‡ÚËÒ¸ ‚ÓÔÂȈflÏË, ˜ËÚ‡˛˜Ë ‰ËÒˉÂÌÚҸͥ ‚¥h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ІЛЬЯ КОРМІЛЬЦЕВ ПОКОЛІННЯ Х: ОСТАННЄ ПОКОЛІННЯ?
20
¯¥, ̇ÔËÍ·‰: «Äı, flÍ ‚ÓÌË „‡Î‡ÒÛ˛Ú¸, / Óˆ¥ χÎÂÒÂ̸ͥ ‰¥ÚË, / Óˆ¥ χÎÂÒÂ̸ͥ ‰¥ÚË, / ˘Ó „‡˛Ú¸ Û ‚ÂÎËÍËÈ ÙÛÚ·Óλ. áÄêìóçàäà çÖáÄãÖÜçéëíà: «ÉêÄçßíçàäà» çÓ‚ËÈ «ÔÓ·ÌËÈ» ‚Ë·Ûı ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ú‡ÔË‚Òfl Û ÊÓ‚ÚÌ¥ ‰Â‚’flÌÓÒÚÓ„Ó. á‡ı¥‰ÌËÈ Ò‚¥Ú ÚÓ‰¥ ‚Ê ӉÌÓÁ̇˜ÌÓ Û‚¥È¯Ó‚ Û Ù‡ÁÛ ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‰Ó Ò‰ËÌË 90-Ëı ªıÌ¥ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚË ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ‰ÂÔÓÎ¥ÚËÁÛ‚‡ÎËÒfl, ¥ ÔÓ „ÂÓª˜Ì¥ ÓÍË Ì‡„‡‰Û‚‡ÎË ı¥·‡ ˘Ó ‚ËÍ·‰‡˜¥, flÍ¥ ‰Ë‚Û‚‡ÎËÒfl, ˜ÓÏÛ ÒÚÛ‰ÂÌÚË Ì ڇͥ, flÍ «ÏË ·ÛÎË ÍÓÎËÒ¸». Ä Û Ì‡Ò ÚÓ‰¥ ·ÛÎË ä˪‚, í·¥Î¥Ò¥ È ÄÎχÚË. ìÊ ·Û· ì͇ªÌ‡, ¥ Ô¯ËÏ ÓÒ‰ÍÓÏ Â‡Î¸ÌÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ¥ ÔÓÚÓÚËÔÛ ÒÚÛ‰ÂÌÚÒÚ‚‡ ÒÚ‡‚ 㸂¥‚. èÓ˜‡ÎÓ ÙÓÏÛ‚‡ÚËÒfl ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, flÍ Á̇ÎÓ, ˜Ó„Ó ıÓ˜Â, ‡Î ˆÂ ˘ÓÒ¸ ·ÛÎÓ Á‡Ì‡‰ÚÓ ‡·ÒÚ‡ÍÚÌËÏ – ıÓÚ¥ÎË ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË, Ò‚Ó·Ó‰Ë ¥ ÌÓ‚Ëı β‰ÂÈ Û ‚·‰¥, ıÓÚ¥ÎË ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ, Ô‡ˆËÙ¥ÁÏÛ, ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ÔÓ„Îfl‰‡ÎË ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÏÓÚË‚Ë (Á‡‚‰flÍË óÓÌÓ·Ëβ). ∏‰ËÌÓ˛ ÒÛÚÓ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ˛ ÚÂÁÓ˛ ‰Â‚’flÚ‰ÂÒflÚÌËÍ¥‚ ·ÛÎË ‚ËÏÓ„Ë ÔÓ ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Óª ÒÎÛÊ·Ë ÔËÁÓ‚ÌË͇ÏË Ì‡ ÚÂËÚÓ¥ª ì͇ªÌË. è‡Ï’flh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ëÖêßâçÄ åéçéÉÄåßü
íêÄçë¢êÖëàÇçÄ ãßíÖêÄíìêÄ
Стабiльне сiмейне життя; вiзити до батькiв один одного, дотримання подружньої вiрности; потiм – розрив i все спочатку, з кимось iншим. Поєднання подружньої вiрности з вiдсутнiстю довготривалих зобов’язань – це i є с. м., яка стала реакцiєю на принцип «вiльної любовi» епохи сексуальної революцiї. Специфiчна риса с. м. – не адюльтер, а розрив стосункiв. Саме цей тип зв’язкiв найпопулярнiший серед нинiшнiх випускникiв коледжiв – у той час як кiлькiсть традицiйних шлюбiв продовжує падати. Випущенi на волю силою лiтературного слова, коуплендiвськi слакери почали дiяти самостiйно, обросли шкiрою iнтерв’ю, соцiологiчних дослiджень, комiксiв i зрештою – що цiлком закономiрно – стали писати про себе самi. Писати, переважно заперечуючи власне ексерство, тавруючи його як узагальнюючу налiпку, вигадану усе тими ж бумерами. Для цього в них було бiльш нiж досить пiдстав – адже в поняття «поколiння Екс» стали включати узагалi все нове i модне: вiд фiльмiв Тарантiно i транс¶ресивної лiтератури до нового сектантства нью-ейджiвського зразка (скажiмо, «Храму сонця») i комп’ютерних гакерiв.
Сучасна течiя в лiтературi, що розвиває постмодернiстську технiку Томаса Пiнчона i мiнiмалiзм Раймонда Карвера. Для цiєї лiтератури притаманна апеляцiя до психоделiї, межових станiв свiдомости, пов’язаних iз наркотиками i сексом, до хворобливих взаємин у дусi де Сада й В.Берроуза, до психiчних перекручень, властивих серiйним убивцям. Кiлькiсть цих книг зростає настiльки швидко, що в 1994 р. крамниця «Тауер» у Нью-Йорку вiдкрила для продажу т.л. спецiальну секцiю, оформлену в стилi анде¶раундних книжкових крамничок. До середини 90-х вираз «поколiння Екс» iз усiєю властивою йому атрибутикою в контекстi американської культури почали сприймати радше iронiчно – як усяке розумне узагальнення, яке перейшло межу. Сам Коупленд у бесiдi про свiй останнiй роман «Раби Майкрософта» закликав вiдмовитися вiд цього термiну, як вiд такого, що вичерпав себе. Однак ексерство сьогоднi уже вийшло поза межi Нового Свiту – так би мовити, пiшло на експорт. Там його чекала культурна i соцiальна реальнiсть, яка неминуче вiдрiзнялася вiд американської в дуже багатьох аспектах. Проте саме там цей термiн здобув друге дихання, а в дея-
Ú‡ÎËÒ¸ ÛÓÍË ÄÙ∂‡ÌÛ. Ň„‡ÚÓ ˜Ó„Ó Ì‡‚˜ËÎË í·¥Î¥Ò¥ Ú‡ Ç¥Î¸Ì˛Ò. ÄΠ̥˜Ó„Ó Ì ̇‚˜Ë· ¥ÒÚÓ¥fl – Ì¥ÍÓÎË Ì Ú·‡ Á‡ıÓÔ₇ÚËÒ¸ ̉ÓÒflÊÌËÏ, ‡ ÔÓ˜Ë̇ÚË ÁÏ¥Ì˛‚‡ÚË Ò‚¥Ú ‚¥‰ Ò·Â. ç ·ÛÎÓ ‚ËÏÓ„Ë ÂÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥‚; Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÒÔÓ·Û‚‡ÚË ‚ÔÎËÌÛÚË Ì‡ ÔÓÙÒÔ¥ÎÍË, ÔÓ˜‡ÎË Á‡ÒÌÓ‚Û‚‡ÚË ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ì¥ «ëÚÛ‰ÂÌÚҸͥ ·‡ÚÒÚ‚‡»; ‰‡‚‡Î‡Ò¸ ‚Á̇ÍË ‡ı‡ª˜Ì‡ ÂÚÌÓ„‡Ù¥˜Ì¥ÒÚ¸ ¥ ̇‚¥Ú¸ Ô‚ÌËÈ ÂÚÌÓˆÂÌÚËÁÏ ÒÚÛ‰ÂÌÚÒÚ‚‡, ˘Ó ÒÛÚÚπ‚Ó Á‡‚‡Ê‡ÎÓ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜Ì¥È ‡ÚËÍÛÎflˆ¥ª. áÌÓ‚Û ‚Ò ̇‡Á – ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌ ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl, ¥ ‰Âʇ‚ÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ, ¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚҸ͇ ‚Óβˆ¥fl. í‡ ÒÚÛ‰ÂÌÚË ˜ÓÏÛÒ¸ ‚ÔÂÚÓ Ì ıÓÚ¥ÎË ÒÚ‡ÚË ÒÚÛ‰ÂÌÚÒÚ‚ÓÏ – Ô‡„ÌÛ˜Ë ÁÏ¥ÌËÚË ‰Âʇ‚Û, ‚ÓÌË ¥ Ì ÔÓ‰ÛχÎË ÔÓ Ì‡‚‰ÂÌÌfl ·‰Û ‚ «Í‡ÏÔÛÒ¥», ‡ Ú‡Ï ÁÏ¥Ì˛‚‡ÚË Ú·‡ ·ÛÎÓ ‰ÛÊ ·‡„‡ÚÓ. ìÌ¥‚ÂÒËÚÂÚË Á‡Î˯ËÎËÒ¸, ÁÏ¥ÌË‚¯Ë ‚Ë‚¥ÒÍË Ú‡ ̇Á‚Ë Ì‡‚˜‡Î¸ÌËı ÍÛÒ¥‚ ¥ ‚¥‰ÍË‚¯Ë ÔÓ ‰Âͥθ͇ ÌÓ‚Ëı Ù‡ÍÛθÚÂÚ¥‚. í‡ ‚ÒÂ Ê ˜‡Ò ‰Â‚’flÚ‰ÂÒflÚÌËÍ¥‚ – ˆÂ ̇‡Á¥ π‰ËÌ Í·Ò˘Ì ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Á ÔË̇ÈÏÌ¥ flÍÓ˛Ò¸ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ‡ÚËÍÛÎflˆ¥π˛, π‰Ë̇ „ÛÔ‡, fl͇ ‚ÓÎÓ‰¥π ÔË̇ÈÏÌ¥ flÍËÏËÒ¸ ÍÓÔÓ‡ÚË‚ÌËÏË ÓÁ͇̇ÏË. ì ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl 𠥉Âfl – ÁÓ·ËÚË ‰Âʇ‚Û, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ких ре¶iонах (в їх числi, мабуть, i Росiя) пiк його вживання (i зловживання ним) тiльки надходить. Очевидно, у самому словосполученнi «поколiння Екс» мiститься щось привабливе для сучасної свiдомости i, можливо, ховається реальнiсть, значно бiльша, анiж уявлялося Коуплендовi та його коментаторам. Цьому не суперечить i розчарування Америки в концепцiї ексерства – адже в процесi своєї еволюцiї поняття це дiйсно перетворилося на трюїзм, який позначає всього лиш «сучасний спосiб життя». Перше «поколiння Екс» пошилося у дурнi, впавши в яму, яку викопали його батьки-бумери. У пошуках iдентичности воно зiштовхнулося з новим фактом буття – свiтом, у якому саме поняття iдентичности позбавлене сенсу. Але парадоксальним чином у контекстi такого свiту поняття «поколiння Екс» здобуває нового, ¶лобального змiсту, що дозволяє йому укоренитися у свiтовому масштабi i перебороти свою початкову часову i географiчну обмеженiсть. Спробуємо розкрити можливi гранi цього нового, не-коуплендiвського сенсу. Повернiмося спершу до дзвiнкої фрази де Токвiля, якою починається ця есея. «Новi люди» де Токвiля – це тi, хто зробив свiдомий вибiр «нового», неприйнятного
π ÍÓÌÍÂÚÌËÈ ‚¥‰Î¥Í ˜‡ÒÛ – 1990, π ÍÓÌÍÂÚÌ ϥ҈ Á‡Ó‰ÊÂÌÌfl – 㸂¥‚ (ÌÂı‡È ÔÓ·‡˜ËÚ¸ ÏÂÌ¥ ä˪‚, ‡ÎÂ Ú‡Ï ˆÂ ·ÛÎÓ Ú¥Î¸ÍË ∂ÂÚÓ, flÍ ∂ÂÚÓÏ ¥ Á‡Î˯ËÎÓÒ¸ ‰ÓÒ¥). èÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‰Â‚’flÚ‰ÂÒflÚÌËÍ¥‚ Á‡ÍÓ¥ÌËÎÓÒ¸ Û ã¸‚Ó‚¥ ‚ „Óχ‰Ò¸ÍËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flı ¥ ‡Ú-·¥ÁÌÂÒ¥. ∫ı ˜ËχÎÓ Û Ô‡Ú¥flı ¥ „Óχ‰Ò¸ÍËı ÒÚÛÍÚÛ‡ı, ‡Î χÎÓ Û «˜ËÒÚÓÏÛ» ·¥ÁÌÂÒ¥, Ò‰ ÌËı ·‡„‡ÚÓ Î¥Ú‡ÚÓ¥‚ ¥ ÊÛ̇ΥÒÚ¥‚, ‡Î ‰ÛÊ χÎÓ Ì‡ÛÍÓ‚ˆ¥‚, ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ‚ÓÌË Ì‡‚¥Ú¸ ÔÓ·ËÎËÒ¸ ̇ ÌÂÔÓ„‡Ì¥ ‰Âʇ‚Ì¥ ÔÓÒ‡‰Ë, ‡Î ̥ÍÓÎË – ̇ ҇ϥ ‚¯ËÌË. ç¥ÍÓÏÛ Á ‡ÍÚË‚¥ÒÚ¥‚ «ÓÍÒ‡ÏËÚÓ‚Óª ‚Óβˆ¥ª» Ì ‚‰‡ÎÓÒfl ÔÓ‚‡ÚËÒfl ̇ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ Á̇˜Û˘Û ÔÓÁˈ¥˛, ÛÚ‚ÓËÚË ˆ¥Î¥ÒÌÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ˜Ë ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ ÒÚÛÍÚÛÛ. ß ‚ÒÂ, flÍ Û ÓÚËı 68-Ëı – ıÚÓÒ¸ ÔÓ‰‡‚Òfl ¥ ÔÂÂÍËÌÛ‚Òfl ‚ ¥Ì¯ËÈ Ú‡·¥, ıÚÓÒ¸, ·‡Ê‡˛˜Ë ÁÓÒÚ‡ÚËÒfl ˜ËÒÚËÏ, Ô’π ‚˜ӇÏË ÍÓ̸flÍ ¥ ‰Ûχπ, ˘Ó Ô‚ÌÓ ‚Ò ·ÛÎÓ Ì‰‡Ï‡. ôÓ·Ë ÔÓ·‡˜ËÚË ı‡‡ÍÚÂÌËÈ ÔËÍ·‰ ÛÔ‡‰ÍÛ – ‚‡ÚÓ Á‡ÁËÌÛÚË Ì‡ Ò‡ÈÚ «åÓÎÓ‰Óª ì͇ªÌË» Û ÓÁ‰¥Î «ÇÂÒÂÎ¥ ‡ÎÍÓ„ÓÎ¥ÍË». èÓÍÓÎ¥ÌÌfl-90 ÒÛÚÚπ‚Ó Û¥ÁÌÓχ̥ÚÌ˛π Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ Î¥Ú‡ÚÛÌËÈ Î‡Ì‰¯‡ÙÚ ¥ ÔÛ·Î¥ˆËÒÚËÍÛ, ¥ ÚËÏ ıÓ˜ ÚÓıË Ó·ËÚ¸ ˆ˛ ͇ªÌÛ ÔÓ‰¥·ÌÓ˛ ‰Ó Ö‚ÓÔË: ä˪‚
21
ЯРИНА БОРЕНЬКО АКАДЕМІЧНІ ЗАРУЧНИКИ СИСТЕМИ: ПОЛІТОЛОГІЯ, ПОЛІТИКА І ПОКОЛІННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
для людей «старих». Звiдси i невипадкове згадування демократiї – можливiсть такого «негативного» вибору припускає певнi гарантiї з боку полiтичного i соцiального механiзму. Але вона припускає i гашекiвськi «свободу i прогрес у рамках помiрности i законности», iнакше кажучи – iдеологiю, у межах якої такий вибiр може здiйснюватися. А як бути, коли цих рамок немає? Якщо повiрити на слово нещадно вихвалюваному i облаюваному Фукуямi, то доводиться дiйти до логiчного висновку: «межi iсторiї» мусить вiдповiдати «межа поколiнь». Саме iсторiя як змiна культурних i соцiальних фаз – iз властивою для них взаємонеприйнятнiстю – гарантує iснування поколiнь. Там, де «лiнiйна» iсторiя руйнується, пiдмiнюючись циклiчною чи навiть «броунiвською», вiдсутнє i дитя вiри в прогрес – поколiння. Чи вiри в регрес – замiна знаку не порушує принципу осi. Традицiйним суспiльствам, якi обертаються у колесi вiчного космiчного повернення, вiдомi тiльки бiологiчнi поколiння. Якщо кинути побiжний погляд на море статей i публiкацiй на тему «поколiння Екс», можна наочно побачити, наскiльки далеко новий, ¶лобальний сенс цього поняття вiдiйшов вiд первинного: наче оскаженiлий порохотяг,
– Ò‚Óπ˛ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ˛ χ∂¥Ì‡Î¸Ì¥ÒÚ˛, ‡ 㸂¥‚ – Ò‡ÏÓ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥ÒÚ˛ È Ì¥„¥Î¥ÁÏÓÏ. ÄÎÂ... áÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË – ªı Á‡Ì‡‰ÚÓ Ï‡ÎÓ ‚ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ‡ı, Û ˆÂÈ ·‡ÒÚ¥ÓÌ ÛÒ¥ı ÂÊËÏ¥‚ ÔÓ‚‡ÚËÒfl Ì ‚‰‡ÎÓÒfl, ÚÓÏÛ ÚÂÔÂ¥¯Ì¥ Ó¥πÌÚÛ˛Ú¸Òfl ̇ ¥Ì¯Ëı. ß Û ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl-90 ÌÂÏ‡π ˆ¥πª ‡Í‡‰ÂÏ¥˜ÌÓÒÚË, ‡ ÓÚÊÂ È ÔÂÒÔÂÍÚË‚ ÔÓÚ‡ÔËÚË Û ÌÓχθÌËÈ Ô¥‰Û˜ÌËÍ ¥ÒÚÓ¥ª, ‡‰Ê ¥ÒÚÓ¥fl Ô˯ÂÚ¸Òfl ‡Í‡‰Âϥ͇ÏË, ‡ Ì ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË Ô‡Ú¥flÏË, ‰Â¯Â‚ËÏË «ÏÓÁÍÓ‚ËÏË ˆÂÌÚ‡ÏË» ˜Ë ‡Ú-·¥ÁÌÂÒ-ÒÚÛÍÚÛ‡ÏË. ß ÚÓÏÛ ·‡Ê‡ÌÌfl ÓÚÓÚÓÊÌ˛‚‡ÚËÒfl Á ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ-68, ‡ ҇ϠÁ è‡ËÊÂÏ, ‚ËÍÎË͇π Î˯ ˆËÌ¥˜ÌÛ ÛÒÏ¥¯ÍÛ. èÓÏ¥Ê ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ-90 ¥ ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚÌË͇ÏË ÒÙÓÏÛ‚‡ÎËÒfl Ú¥, ˜Ëfl ÏÓÎÓ‰¥ÒÚ¸ ÔËԇ· ̇ ҥωÂÒflÚ¥ – ÔÓ˜‡ÚÓÍ ‚¥Ò¥Ï‰ÂÒflÚËı: ‚ÓÌË ·ÛÎË ˘Â ÁÓ‚Ò¥Ï Ï‡ÎÂ̸ÍËÏË Û ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚËı, ‡Î χÎË ‰ÂÒ¸ ·ÎËÁ¸ÍÓ ÚˉˆflÚË ¥ ·¥Î¸¯Â ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ. ß ÁÌÓ‚Û ÔÓ„Îfl‰‡˛Ú¸Òfl ‡Ì‡ÎÓ„¥ª ¥Á Á‡ı¥‰ÌËÏ Ò‚¥ÚÓÏ. ñ¥ ÓÍË ¥ Ú‡Ï Ì ÔÓÓ‰ËÎË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl. ñ ÌÂ-ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ̇ӉÊÂÌ ‚¥‰ ·‡Ú¸Í¥‚, flÍ¥ ·ÛÎË Á‡Ì‡‰ÚÓ Ò‚¥‰ÓÏËÏË, ˘Ó·Ë ԇϒflÚ‡ÚË ‚¥ÈÌÛ, ‡Î Á‡Ì‡‰ÚÓ ÏÓÎÓ‰ËÏË, ‡·Ë ·ÛÚË Û Ì¥È ÒÓΉ‡Ú‡ÏË. í¥, ̇ӉÊÂÌ¥ Û 50-Ëı, Û ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ІЛЬЯ КОРМІЛЬЦЕВ ПОКОЛІННЯ Х: ОСТАННЄ ПОКОЛІННЯ?
22
термiн всмоктав у себе широкий спектр, здавалося б, зовсiм рiзнорiдних елементiв – англiйську рейв-культуру «хемiчного поколiння» i музичний стиль «брит-поп», «нову молодь» Схiдної Европи i – у нашому далекому краї – московську клубну публiку, вiдморожених малолiтнiх бандитiв i романи Пєлєвiна. Чи не стає в такому разi поколiння Екс своєрiдною налiпкою для «споживчого кошика» сучасних i модних товарiв, лише теоретично орiєнтованою на певний вiковий шар, але потенцiйно доступною кому завгодно? І якщо так, то чи не є поколiння Екс тим самим останнiм поколiнням за порогом iсторiї? Адже попереднi «класичнi» поколiння характеризувалися властивим їм у силу iсторичних умов виховання iманентним духовним модусом, а для поколiння Екс показовий насамперед певний рухливий i постiйно розширюваний список товарiв – куди входять не тiльки матерiальнi об’єкти, але й особливi, нерiдко екзотичнi стилi iснування. Для героїв Коупленда однiєю з найголовнiших турбот є пошук унiкальних предметiв – тих, що не можна придбати в супермаркетi: якої-небудь фотографiчної рамочки з авiабази 69-го року, пластмасової шторки зразка року 71-го тощо. Цей «технологiчний антикварiат» по-
Ô·̥ Ô‚ÌÓ ˘Ó ̇Ȅ¥¯¥. ∫ıÌ¥ ·‡Ú¸ÍË, ‚¥‰˜Û‚‡˛˜Ë ‚Ú‡˜ÂÌ ‚¥ÈÌÓ˛ ‚·ÒÌ ‰ËÚËÌÒÚ‚Ó, ‚¥‰‰‡‚‡ÎË ªÏ ÛÒÂ, ‚Í·‰‡ÎË ÛÒ ҂Óπ ÊËÚÚfl ‚ ‰¥ÚÂÈ, flÍ¥ ÔÂÂÚ‚ÓËÎËÒ¸ Û ÚËÔÓ‚Â ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ÍÓÚ ÔÓÚ¥Ï ÓıÂÒÚËÎË «flÔ¥». ߉Âfl ҸӄӉ̥¯Ì¥ı ÒÓÓ͇- ¥ Ô’flÚ‰ÂÒflÚË¥˜ÌËı ̇È͇˘Â ¥Î˛ÒÚÛπÚ¸Òfl ÂÍ·ÏÌËÏ ˘ËÚÓÏ Ô‡Ú¥ª «êÂÙÓÏË ¥ ÔÓfl‰ÓÍ» ̇ ÏËÌÛÎËı ‚Ë·Ó‡ı – ı‡ÚËÌ͇, χ¯ËÌ͇, ‰ËÚËÌ͇ – Ï¥fl ÍÓÊÌÓ„Ó Û͇ªÌˆfl, ÚÓ·ÚÓ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸Ì¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥, ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ ‚ Ó‰ËÌ fl‰ ¥Á ‰ËÚfl˜ËÏ ÊËÚÚflÏ. ß Ò‡Ï ԥ‰ ˆËÏ ÒÎÓ„‡ÌÓÏ ‚ÓÌË Û ÚÓ‚‡ËÒÚ‚¥ ‰Â‚’flÚ‰ÂÒflÚÌËÍ¥‚ ̇χ„‡ÎËÒfl ÓÁ·Û‰ËÚË ÚÂÔÂ¥¯Ì¥ı ‰‚‡‰ˆflÚË¥˜ÌËı ̇ ¥‰Â˛ ‚Óβˆ¥ª. çÖ-èéäéãßççü-00 ß èéäéãßççü-13? ä¥Î¸Í‡¥˜Ì «Á‡ÚËı‡ÌÌfl» ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ„Ó ÛıÛ ¥ ÓÁÒÏÓÍÚÛ‚‡ÌÌfl «ÔÓÒډ‚’flÚ‰ÂÒflÚÌËÍ¥‚» Û ‚Ò¥ı ÏÓÊÎË‚Ëı ÒÙ‡ı Á‡Í¥Ì˜ËÎÓÒfl ÚËÏ, ˘Ó Û 2001-ÏÛ ÏÓÎÓ‰¥ ÒÔÓ·Û‚‡ÎË ÔˢÂÔËÚË ÏÓÚË‚ «è‡‚‰Ë!». èË ÛÒ¥È Ú‡„¥˜ÌÓÒÚË ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸Òfl Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó ÔÓÎ¥Ú˘̇ „‡ ̇ ÏÓÎÓ‰Ëı ÂÏÓˆ¥flı Ì ‚‰‡Î‡Ò¸: χÚÂ¥‡Î ·Û‚ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÚÓÈ, ‡ ‡Í‡‰ÂÏ¥˜ÌÓ Ì‡ÈÔÓÚÛÊÌ¥¯¥ ‚¥‰¥È¯ÎË Ì‡È¯‚ˉ¯Â ‡·Ó ‚Á‡„‡Î¥ Ì ÔËπ‰Ì‡ÎËÒ¸. óÓÏÛ? h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
кликаний заповнити порожнечу на мiсцi лiквiдованої Історiї, дати точку вiдлiку, стосовно якої можна бути. Але в наш час будь-яка, найнемислимiша стилiзацiя негайно ставиться на потiк i наповнює супермаркети (у розвинутих країнах) i оптовi ринки (у країнах не настiльки розвинутих). Цивiлiзацiя досягла здатности продукувати будьякий товар для будь-якого споживача, причому часовий вiдрiзок мiж виникненням попиту i його задоволенням виявляється нечувано малим. Звiдси i сполучення туги за дiйснiстю iз нестямою шопiн¶у в гiгантських торгових залах, де дiяльнiсть покупця нагадує радше азартну евфорiю первiсного збирача, який наштовхується в джунглях на усе новi й новi їстiвнi ягоди i кореневища. А безмежне задоволення попиту припускає, у свою чергу, ту ж «¶умовiсть iдеологiї», яка знiмає звичайнi обмеження на асортимент цих товарiв. Спiльним означенням для iдеологiї, яка обслуговує цю ситуацiю, стало поняття «нью-ейдж» – закономiрний пiдсумок шукань бумерiв. Нью-ейджу вдалося увiбрати в себе усе, що тiльки можна було об’єднати пiд егiдою iмлистої «космiчної вiдповiдальности» людства: i самопiзнання 60-х, i екосвiдомiсть 80-х, i «сучасне варварство» 90-х. У безмежних рамках нью-ейджа пересiчним i доступним товаром стали такi
åÓÊ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚Óβˆ¥ª ‚·¯ÚÓ‚Û˛Ú¸ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̥ ÔÓÒ‰ÌÓÒÚ¥, ‡ ÏÓÊ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÔÓ·ÓflÎËÒ¸ «‚ËÎÂÚ¥ÚË Á ÛÌ¥‚Â¥‚», ‡ ˘Â ÚÓÏÛ, ˘Ó ‰Ó ‚Óβˆ¥ª ªı ÔÓÒÚÓ Ì ‰ÓÔÛÒÚËÎË ·‡Ú¸ÍË. ∏ ÚÛÚ, ÔÓÚÂ, È ÍÓÌÍÂÚÌ¥¯Â ÔÓflÒÌÂÌÌfl: Û ÊÓ‰Ì¥È Á¥ ÒÔÓ· ÒÚ‚ÓËÚË ÔÓÎ¥Ú˘Ì ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ì ·ÛÎÓ Ì‡È„ÓÎÓ‚Ì¥¯Ó„Ó – Ì ·ÛÎÓ ‚·ÒÌÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÔÓ„‡ÏË, ÂÎÂÏÂÌÚ‡ÌÓª ÍÓÔÓ‡ÚË‚ÌÓª ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË, Ì ·ÛÎÓ ÔÓÚÛÊÌÓ„Ó, ‚ËÚËχÌÓ„Ó ‚ ÔËÒÚÓÈÌËı ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËı ¥ ÏӇθÌËı ‡Ï͇ı ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ„Ó Î¥‰Â‡. ∏ È Ó·’πÍÚ˂̇ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥fl Ú‡ÍÓª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª: ÔÓÒÚÓ Ì ÚÓÈ ˜‡Ò. ìÒfl ÏÓÎÓ‰¥Ê̇ ÂÌ„¥fl, ˘Ó ‚ËıβÔÌÛ· ̇ ÔÓ‚ÂıÌ˛ Û 1990ÏÛ, ˘Â Ì Â-‡ÍÛÏÛβ‚‡Î‡Ò¸ Û Ì‡ÒÚÛÔÌÓÏÛ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌ¥, ÚÓÏÛ ¥Í 2001 – ˆÂ ‰Ó·Â Ô¥‰„ÓÚÓ‚‡Ì‡ ‡Íˆ¥fl, ‡Î Ì ·¥Î¸¯Â. êÓÁ‡ıÛÌÓÍ ‡Íˆ¥ª ̇ ‡ÔÓÎ¥Ú˘Ì ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl-00 ·Û‚ Á‡Á‰‡Î„¥‰¸ ÔÓ„‡¯ÌËÏ – Á ˆ¥πª ‚¥ÍÓ‚Óª „ÛÔË ‚ËȉÛÚ¸, flÍ ¥ Á ÔÓÒÚ-¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚÌËÍ¥‚, ‰Ó·¥ ‡ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓÙÂÒ¥Ó̇ÎË, ‚‡ıÓ‚Û˛˜Ë ªı Ù‡ÍÚ˘ÌÛ Ô¯¥ÒÚ¸ flÍ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó – Ô¯¥ ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌ¥ Û͇ªÌҸͥ flÔ¥, ·ÂÁ «ÌÓ‚ÓÛ͇ªÌÒ¸ÍËı ̇‚ÓÓÚ¥‚». ÄΠflÍ˘Ó ‡Íˆ¥ª Ô¥‰ ÒÎÓ„‡ÌÓÏ «è‡‚‰Ë!» ‚‚‡Ê‡ÚË „Â̇θÌÓ˛ ÂÔÂÚˈ¥π˛ ‚ËÒÚ‡‚Ë, fl͇ Ì ‚¥‰·Û·Ҹ, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ранiше табуйованi та традицiйно зараховуванi до соцiальних мар¶iналiй явища, як, скажiмо, брендiн¶ чи пiрсин¶.
ÅêÖçÑßç¢ Рiдкiсна екстремальна форма прикрашення тiла, коли малюнки випалюють на шкiрi за допомогою гарячого металу, що нагадує таврування великої рогатої худоби. Цей дивний ритуал спершу виник в унiверситетських негритянських кварталах. Іншi форми б., в тому числi рубцювання, виникли на лiвому крилi культури сучасного примiтиву (початок 90-х), як тiльки татуювання i пiрсин¶ перетворилися в явище мейнстриму i поширилися у середовищi супермоделей i поп-зiрок. У деяких садомазохiстських субкультурах обряд випалювання тавра свiдки нерiдко фiльмують на вiдеокамеру, а вiдтак вiн виступає у ролi общинного ритуалу вiдчуття насолоди через страждання.
èßêëàç¢ Древня практика в країнах Сходу, яка поширилася в Америцi спершу у низцi субкультур – садомазохiстiв, панкiв i металiстiв, – а вiдтак увiйшла у культуру мейнстриму. При п. проколюють не тiльки вуха, але й iншi дiлянки
ÚÓ ·ÛÎÓ ÚÛÚ ¥ ÔÓÁËÚË‚ÌÂ: Û ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÔÂÙÓχÌÒ‡ı ̇¯ڥ ÁÌËÍ· ÂÚÌÓ„‡Ù¥˜Ì¥ÒÚ¸ ¥ ÏÓÚË‚ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË, Á’fl‚ËÎËÒfl ÌÓ‚¥ ÙÓÏË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÙÓθÍÎÓÛ, flÍ ÓÚÓ ıÛÒÚÓ˜ÍË, «Ì‡Ó‰ÌËÈ ÚË·Û̇λ, Í‚¥ÚË Û Ï¥Î¥ˆÂÈÒ¸ÍËı ˘ËÚ͇ı. í‡ Ò‡Ï‡ ÒÔÓ·‡ ·ÛÌÚÛ Ì ·Û· ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ˛, ·Ó ÍÂÛ‚‡ÎË ÌËÏ ÒÚ‡¥ ‰fl‰Â˜ÍË, ‰Ó flÍËı Á‚ÂÚ‡˛Ú¸Òfl ̇ «ÇË», flÍ¥ ÙÛÌ‰Û˛Ú¸ ·¥ÎÂÚ ‰Ó äËπ‚‡ ¥ ‰‡˛Ú¸ ‰ÂÒflÚ¸ „Ë‚Â̸ ‰Ó·Ó‚Ëı «Ì‡ ÔË‚Ó». ñ¥ Í‚ËÚÍË ¥ ‰Ó·Ó‚¥ Á‡‚Ê‰Ë Á‡Î˯‡Ú¸Òfl ‡∂ÛÏÂÌÚÓÏ «ÔÓÚË» ‚ Óˆ¥Ìˆ¥ θ‚¥‚Ò¸ÍËı ‚Ë·ÁÓÍ ‰Ó äËπ‚‡, – ÏÓÊ Ì ÒڥθÍË ÚÓÏÛ, ˘Ó Ô·ÚËÎË, ‡ ÚÓÏÛ, ˘Ó „Ó¯¥ ÓÁÔÓ‰¥ÎflÎËÒ¸ ‚¥‰ «‰ÓÓÒÎËı» Ô‡Ú¥ÈÌËı ÒÚÛÍÚÛ. Ň ·¥Î¸¯Â, ÔÓ ÔÓه̇ˆ¥ÈÌ¥ÒÚ¸ Ò‚¥‰˜‡Ú¸ ̇¯‚ˉÍÛÛ˜ ÁÎ¥ÔÎÂÌ¥ Î¥‰ÂË, ¯ÚÛ˜ÌËÈ Ô¥‰ÈÓÏ ‰Â‚’flÚ‰ÂÒflÚÌËÍ¥‚, flÍ¥ Á‡ ˆ¥ ˜‡ÒË ÛÏÛ‰ËÎËÒ¸ Ô·ۂ‡ÚË ‚ ÛÒ¥ı ÏÓÊÎË‚Ëı Ô‡Ú¥flı, ÙÓ̉‡ı ¥ ÍÓÌ„ÂÒ‡ı. ì 㸂ӂ¥ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËÏ ÔÓ‚Ó‰ËÂÏ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ÚˉˆflÚËÎ¥ÚÌ¥È ‚ÂÚÂ‡Ì ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍÓª ÔÓÙÒÔ¥ÎÍË, flÍÓÏÛ ‰ÓÒ¥ ‚‰‡ÎÓÒ¸ ÛÒÔ¥¯ÌÓ Á‡‚‡ÎËÚË ‰Âͥθ͇ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÔÓÂÍÚ¥‚. 燂¥Ú¸ ÈÓ„Ó ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ̇ ÔÂÒÍÓÌÙÂÂ̈¥flı Û «Ú¥Èˆ¥» ‰Ó‚ÓÎ¥ ‰‡ÎÂÍÓ ‰ËÒڇ̈¥˛π «Á‡Ô‡‚‰¥‚ˆ¥‚» ‚¥‰ è‡Ëʇ-68 – ÔË̇ÈÏÌ¥ Û 90-ÏÛ
23
ЯРИНА БОРЕНЬКО АКАДЕМІЧНІ ЗАРУЧНИКИ СИСТЕМИ: ПОЛІТОЛОГІЯ, ПОЛІТИКА І ПОКОЛІННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
тiла: пупок, нiздрi, соски, брови, язик. Деякi рiшучi прихильники пiрсин¶у ризикують своїми генiталiями. Апологети п. твердять, що грамотно виконана процедура не завдає сильного болю i може – у випадку, коли система капiлярiв не порушена, – викликати приплив кровi i навiть загострювати чутливiсть сексуального органу. Це поставило сучасну альтернативу – чи то в культурi, чи то в iдеологiї – у непросту ситуацiю, яка змушує згадати про один рекламний ролик зорi нового росiйського капiталiзму: «Незважаючи на все багатство вибору, альтернативи немає». Точнiше, її немає саме завдяки багатству вибору. Стелажi наших будинкiв (а в кого є – коминковi полички) прогинаються пiд вагою об’єктiв, пiдiбраних на смiтнику духу: амулети сусiдять з iконами, стереосистема – з реплiкою вавилонської астролябiї. Так i в культурi: ми немов блукаємо мiж полицями, подiбними до тих, якi можна побачити в будь-якiй езотеричнiй крамницi на кшталт «Шляху до себе». Тут усе на сусiднiх стелажах: ось християнство, ось буддизм, а ось Блаватська та Ошо – вибирай, що бiльше подобається. Щось не настiльки традицiйне? Прошу, ось вам ве¶анiзм, а ось стрейт-едж.
ÑÓÌ¥fl ‚ËÔÛÒÚËÎË Ì‡ ԇ·ÏÂÌÚÒ¸ÍÛ ÚË·ÛÌÛ Û Ò‚ÂÚËÍÛ. ô ӉËÌ ÔÓÁËÚË‚ – 㸂¥‚ ÁÌÓ‚Û ÔÓ͇Á‡‚, ˘Ó ‚¥Ì Ì ڇÍËÈ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ÁÓ‚‡ÌËÈ, flÍ ëı¥‰, ¥ ÚÓÏÛ ·ÎËʘËÈ ‰Ó Ö‚ÓÔË. 㸂¥‚Ҹͥ ÒÚÛ‰ÂÌÚË ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÎË Ì‡·ËflÍÛ ÍÓÔÓ‡ÚË‚ÌÛ ÒÓÎ¥‰‡Ì¥ÒÚ¸ Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ‡Â¯ÚË, ¥ Ú‡ÍÓª Ê ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË Ì ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÎË ‡Ì¥ ä˪‚, ‡Ì¥ ï‡Í¥‚. ì ˆÂÈ ˜‡Ò ‚¥‰Òڇ̸ Ï¥Ê Ó·Óχ ˜‡ÒÚË̇ÏË ì͇ªÌË ¥ Ï¥Ê Ó·Óχ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌËÏË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏË Á·¥Î¸¯Ë·Ҹ Û Ì Á̇ÚË ÒͥθÍË ‡Á¥‚. ÄÎÂ È ˆÂÈ ÔÓË‚ Ì ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ‡Í‡‰ÂÏ¥˜ÌÓ„Ó ‰ËÒÍÛÒÛ, ‰Ó ‰¥‡ÎÓ„Û Ï¥Ê ‚ËÍ·‰‡˜‡ÏË ¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚ‡ÏË, ‰Ó ‚ËÏÓ„ Á‡ÔÓ‚‡‰ËÚË ‰ÂÏÓ͇ڥ˛ Ì ÔÓÒÚÓ ‚ ͇ªÌ¥, ‡ ‚ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥, ‚ ¯ÍÓÎ¥, ̇ ‚ÛÎˈ¥. ÑÓ ‚ËÏÓ„ ̇‚˜ËÚËÒ¸, ̇¯ڥ, ̇ÛÍÓ‚Ó Óˆ¥Ì˛‚‡ÚË Ò‚Óª ‰¥ª Ú‡ Ó·ËÚË Á ÌËı ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ ‚ËÒÌÓ‚ÍË. ïÓ˜‡ · ̇ ÔËÍ·‰¥ è‡Ëʇ, î‡ÌÍÙÛÚ‡ ¥ ÅÂΥ̇ ÚˉˆflÚ¸ ÚË ÓÍË ÚÓÏÛ. í‡ ÊËÚÚfl ÚËıÓ ÚË‚‡π, Á‡Ì‡‰ÚÓ ÚËıÓ ÓÁÏÂÊÓ‚Û˛Ú¸Òfl Ò‚¥ÚË ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌËı ÔÓÍÓΥ̸, ¥ Á‡Ì‡‰ÚÓ ·ÓÎfl˜Â ˆÂ ÏÓÊ ‚‰‡ËÚË ÔÓÚ¥Ï. ቇ‚‡ÎÓÒ¸ ·Ë, Ò‚¥‰ÓÏÓ, ˜Ë ·ÂÁ ÊÓ‰ÌËı ̇ϥ¥‚, Ô¯ËÈ ÍÓÍ Û ˆ¸ÓÏÛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÇÖ¢Äçßáå
ІЛЬЯ КОРМІЛЬЦЕВ ПОКОЛІННЯ Х: ОСТАННЄ ПОКОЛІННЯ?
24
Сувора рослинна дiєта, яка виключає будь-яку їжу тваринного походження. Не плутати з вегетарiанцями, якi вживають яйця i молочнi продукти – сир, молоко, – чи дiєтами, що виключають яйця, але дозволяють молочнi продукти. За даними «Веджетарiан таймз», бiльш нiж 12 млн. американцiв уважають себе вегетарiанцями, при цьому лише 10% вегетарiанцiв – ве¶анiсти. В. часто пов’язаний з участю в рухах на захист тварин. Батькiв-ве¶анiстiв багато разiв лаяли за те, що вони позбавляють дiтей збалансованого харчування: на думку лiкарiв такi дiти страждають розладами травних функцiй. Виробники харчових продуктiв, прагнучи задовольнити потребу в продуктах, якi не мiстять м’яса, розпочали випуск так званих «аналогiв м’ясних продуктiв» – як от «Псевдобекон».
ëíêÖâí-ÖÑÜ Утримання вiд наркотикiв, алкоголю, тютюну, м’яса (у деяких випадках – вiд сексу), якого дотримуються деякi неопанки. Цей рух виник в 1982 р. завдяки композицiї «Головна загроза», в якiй Ієн Маккей – лiдер знаменитої групи «Фу¶ацi» – проголошує своєрiдне кредо: «У мене є дещо краще... Я не бажаю їсти таблетки/ Менi
̇ÔflÏÍÛ ÒËÒÚÂχ ‚Ê ÁÓ·Ë· – ˜ÂÂÁ ‰‚‡Ì‡‰ˆflÚ¸ ÓÍ¥‚ Á’fl‚ËÚ¸Òfl ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‰Â‚’flÚ̇‰ˆflÚË¥˜ÌËı ‚ËÔÛÒÍÌËÍ¥‚ Ò‰̥ı ¯Í¥Î. ë¥Ï̇‰ˆflÚ¸ ¥ ‰Â‚’flÚ̇‰ˆflÚ¸ Û Ô·̥ Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓÒÚË ÏËÒÎÂÌÌfl – ˆÂ ‚Ê ¥ÁÌˈfl, ¥ ıÚÓ ÈÓ„Ó Á̇π, ÏÓÊÂ, ªıÌ¥ ¯ÎflıË ‰ÓÒÚÛÔÛ ¥ ÏÓÚË‚‡ˆ¥fl Û ‚Ë·Ó¥ ‚Ë˘Óª ÓÒ‚¥ÚË ÁÏ¥ÌflÚ¸Òfl. üÍ˘Ó ÒÚÓÒÓ‚Ì ÒÍÓÓ˜ÂÌÌfl ·˛‰ÊÂÚÌËı Ï¥Òˆ¸, Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl Ô·ÚÌËı ÙÓÏ Ì‡‚˜‡Ì¸ ¥ ÚÓڇθ̇ ÍÓÛÔˆ¥fl ÁÓÒÚ‡ÚËÏÛÚ¸ Ú‡ÍËÏË Ê ÚÂÏÔ‡ÏË, flÍ Á‡‡Á, ÚÓ... Á¯ÚÓ˛, Á ˆ¸Ó„Ó ¥ ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸Òfl ·ÛÌÚË – Á ‚ËÏÓ„Ë ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË. óÂÂÁ ‰‚‡Ì‡‰ˆflÚ¸ ÓÍ¥‚ ͥθͥÒÚ¸ ‚ˢËı ̇‚˜‡Î¸ÌËı Á‡Í·‰¥‚ ¥ ˜ËÒÎÓ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ Û ˆ¥È ͇ªÌ¥ ‰ÓÒfl„Ì ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓª ͥθÍÓÒÚË, ‰ËÔÎÓÏË ÒÚ‡ÌÛÚ¸ Ì¥˜ËÏ, ·Ó ‰Îfl ªıÌ¥ı ‚·ÒÌËÍ¥‚ ·‡ÍÛ‚‡ÚËÏ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ„Ó Á‡ÌflÚÚfl. êÓ·Ó˜¥ Ï¥Òˆfl ·Û‰ÛÚ¸ Á‡ÈÌflÚ¥ ÛÒÔ¥¯ÌËÏË Û ÔÓÙÂÒ¥ÈÌ¥È Í‡’π¥ ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ·ÂÁÎËÍËÏË (‡ ÓÚÊ – ÒÚ‡·¥Î¸ÌËÏË) Ô‰ÒÚ‡‚ÌË͇ÏË ÌÂ-ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl-00, flÍËÏ ·Û‰Â ‰ÛÊ ‰‡ÎÂÍÓ ‰Ó ÔÂÌÒ¥ª – ˘Â Ӊ̇ ·ÓÏ·‡ ÒÔÓ‚¥Î¸ÌÂÌÓª ‰¥ª. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò ˆÂ ·Û‰ÛÚ¸ ‰¥ÚË Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, flÍ ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÛ‚‡ÎÓÒfl ‚ ÂÔÓıÛ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ ¥ flÍ ˘Â ÏÓÊ Á‡‰Ó‚ÓθÌËÚËÒfl Ò‡ÏÓ˛ ÍÓÌÒÚ‡Ú‡ˆ¥π˛ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË. í‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ·‡Ú¸ÍË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl-68 h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
смiшно, що можна нюхати клей... Моє життя – сталевий стрижень». Ця група (i бiльш конкретно – ця пiсня) дала початок новiй субкультурi – гардкоровi, який пропагує «здоровий спосiб життя» i усе ще популярний сьогоднi серед бiлих пiдлiткiв. У 90-х мораль у дусi «сталевого стрижня» придiляє особливу увагу захистовi тварин i ве¶анiзмовi. Цим своєрiдним супермаркетом блукає не лише нове поколiння – в мiру сил i можливостей серед повсюдно вибудуваних ляд йдемо i всi ми. Рiзниця мiж тими, хто старшi, i тими, хто молодшi, тiльки в одному – першi ще пам’ятають часи, коли Бог чи Партiя (залежно вiд нацiонального контексту) регулярно iнспектували асортимент i накладали на нього образливi обмеження. Але цi часи стрiмко минають. Хоча – на вiдмiну вiд Бога i Партiї – i вони теж широко представленi на прилавках: у вiдповiдних вiддiлах. Поряд iз усiм iншим… Найяскравiшим символом 90-х став Інтернет (чи WWW – «Ворлд Вайд Веб») – негайно включений у вже й без того довгий список прикмет ексерства. Поєднання Інтернету i постiсторичної фази культурного процесу на наших очах породжує нову реалiю, яку ми ризикнемо назвати Всесвiтнiм Вiртуальним Інтерактивним Супермаркетом.
Á‡‰Ó‚ÓθÌflÎËÒfl ÚËÏ, ˘Ó ÌÂχπ ̇ˆËÁÏÛ ¥ ̇ Ò‚¥Ú¥ Ô‡ÌÛπ ÏË, ̇‚¥Ú¸ Ì ÔÓÏ¥ÚË‚¯Ë, ˘Ó ªıÌ¥ ‰¥ÚË ˜ËÚ‡˛Ú¸ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì‡Í¯¥ ÍÌËÊÍË.
ô ӉËÌ Ï¥È Á̇ÈÓÏËÈ ÔÓÙÂÒÓ flÍÓÒ¸ Ò͇Á‡‚: ÏÓÊÎË‚Ó, ‚Ë, ÏÓÎÓ‰¥, ÊËÚËÏÂÚ ¥Ì‡Í¯Â, ‡ Á‡‡Á Ú·‡ Ó·ËÚË ÓÚ‡Í. å¥Ê ̇ÏË Ì¥·Ë ÓÚ-ÓÚ Ì‡Á¥‚‡‚ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ Ì‡ÛÍÓ‚Ëı ÔÓÍÓΥ̸, ÍÓÎË fl Á‡fl‚Ë·, ˘Ó ÊËÚË ıÓ˜Û ¥Ì‡Í¯Â ÚÛÚ ¥ Á‡‡Á, ‡ ÚÓ Á‡‚Ú‡ ˆÂ„· ̇ „ÓÎÓ‚Û ÏÓÊ ‚Ô‡ÒÚË, Ú‡Í ¥ Ì ‚ÒÚË„ÌÛ ÔÓÊËÚË Á ‚·ÒÌËÏ ‚ÒÚÛÔÓÏ ¥ ‚ËÒÌӂ͇ÏË. äÓÌÙÎ¥ÍÚÛ Ì ‚¥‰·ÛÎÓÒ¸, ̇ ÏÂÌ χıÌÛÎË ÛÍÓ˛ ¥ Ì¥ıÚÓ Ì Á‡ıÓÚ¥‚ ‰ËÒÍÛÚÛ‚‡ÚË. åÓÎÓ‰¥ ÍÓÎÂ„Ë ÔÓÚ¥Ï „Ó‚ÓËÎË: Á‡‡Á Ú·‡ ªı ÒÎÛı‡ÚËÒ¸, ‡ ‚Ê ÔÓÚ¥Ï, ÍÓÎË ˜Ó„ÓÒ¸ ‰ÓÒfl„̯... ìÒ ԇ‚ËθÌÓ, ڥθÍË ÔÓÚ¥Ï ·Û‰Â Ô¥ÁÌÓ. èÓÚ¥Ï ÒËÒÚÂχ Á·χπ ÛÒflÍ ·‡Ê‡ÌÌfl ÊËÚË ¥Ì‡Í¯Â, ¥ ÚÓÈ, ıÚÓ ªÈ Ì ԥ‰‰‡‚Òfl, χÚËÏ Ì‚ڥ¯Ì χȷÛÚÌπ: ‚¥Ì ÔÓÒÚÓ ÔËÚËÏ ‰Â¯Â‚ËÈ ÍÓ̸flÍ ¥ Á„‡‰Û‚‡ÚËÏÂ, ˘Ó ‚ÒÂ-Ú‡ÍË Ì ÔÓ„‡‚ ¥Á ‚Ë·ÓÓÏ ÚÂÏË. ì ˆ˛ ͇ªÌÛ Î˯ ˜‡Ò ‚¥‰ ˜‡ÒÛ Á‡ªÊ‰Ê‡ÚËÏÛÚ¸ Á‡ı¥‰Ì¥ ̇ÛÍÓ‚ˆ¥ Ú‡ ¥ÌÚ‚’˛‚‡ÚËÏÛÚ¸ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl». ç‡ á‡ıÓ‰¥ ‚ËıÓ‰ËÚËÏÛÚ¸ ˆ¥Î¥ ÏÓÌÓ„‡Ù¥ª ÔÓ Ì‡¯¥ ÌÂÁ‰¥ÈÒÌÂÌ¥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Цей Супермаркет, цiлком iмовiрно, являє собою майбутнє середовище проживання поколiння Екс у його розширеному розумiннi.
WWW – «ÇéêãÑ ÇÄâÑ ÇÖÅ» («èéÇëûÑçé èêéíüÉçìíÄ èÄÇìíàçÄ») Графiчний iнтерфейс комп’ютерної мережi «Інтернет», який з’явився в 1994-1995 р., став найпоширенiшим програмним забезпеченням для створення гiпертексту й електронних видань. У своїх основних рисах WWW була розроблена в Европейськiй лабораторiї фiзики елементарних часток мiж 1989 i 1992 р. – для обмiну не тiльки текстами, але й знiмками та малюнками. Коли наприкiнцi 80-х поява електронних видавництв популяризувала якiсну технiку друку, виникли сприятливi умови для широкого поширення WWW. Потенцiйнi можливостi WWW були визнанi на Волл-стрiтi у серпнi 1995 р., коли «Нетскейп» (провiдний постачальник мережевого програмного забезпечення, який, проте, ще не мав значних доходiв) акцiонував свiй капiтал i спiввласник компанiї, 24-рiчний Марк Андерсен, одержав 50 млн. доларiв вiд продажу свого паю. Незважаючи на всi переваги, через недостатню оперативнiсть при передачi iнформацiї та численнi обмежен-
‚Óβˆ¥ª, ‡ Ï¥È Á̇ÈÓÏËÈ ÔÓÙÂÒÓ Á‡ÔËÚÛ‚‡ÚËÏÂ: flÍ ÚË ‰Ûχπ¯, ˜ÓÏÛ Û ÌËı „ÎË·¯¥ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl, ‡Ì¥Ê Û Ì‡Ò? «íÓÏÛ, ˘Ó ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ ÔËÒ‡ÚË Ú‡ÍËÈ ‚ÒÚÛÔ, flÍËÈ Á‡ıÓ˜ÛÚ¸, ‡ Ì flÍËÈ ÔÓÚ¥·ÂÌ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥È ÅËڇ̥ª ˜Ë ‰ÂÏÓ͇ÚË˜Ì¥È î‡Ìˆ¥ª», – ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÚËÏÛ ÈÓÏÛ fl. Ä ÔÓÛ˜, ÔÓÔ¥‰ ‚¥Í̇ÏË flÍÓªÒ¸ ‰Â¯Â‚Óª ͇‚’flÌ¥, ÔÓıÓ‰ËÚËÏÛÚ¸ Ú¥, flÍËı ÁÏ¥ÌË· ÒËÒÚÂχ.
25
ЯРИНА БОРЕНЬКО АКАДЕМІЧНІ ЗАРУЧНИКИ СИСТЕМИ: ПОЛІТОЛОГІЯ, ПОЛІТИКА І ПОКОЛІННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ня при використаннi рухомих зображень i звуку WWW поки що не створює конкуренцiю телебаченню. Але ситуацiя може змiнитися, позаяк мова програмування WWW еволюцiонує у бiк мультимедiйности. Започаткований як мережа обмiну iнформацiєю, Інтернет стрiмко перетворюється в мережу обмiну товарами i послугами, у тому числi (а можливо, i насамперед) культурно значимими. У цiй ситуацiї у ще бiльшому масштабi, анiж у часи експансiї телебачення (процес, що був до певної мiри прообразом нинiшнього росту «Павутини»), вищезгаданi ляди, повнi усiлякої всячини, тепер проникають у кожен дiм. І хоча тiй частинi людства, яка не має точок дотику з «Павутиною», перспектива такого проникнення видається далекою, вона стає повсякденнiстю для тих, хто уже перебуває в «Павутинi». Безмежна потреба Супермаркету в нiчим не обмеженому (окрiм, хiба, людської бiологiї) асортиментi товарiв призводить у свiтових масштабах до надвиробництва духу. Не будемо зараз говорити про природу цього духу – парфуми, як вiдомо, бувають усякi. Констатуємо лише те, що вперше в iсторiї цивiлiзацiї таксономiя артефактiв кiлькiсно перевершила таксономiю живої i неживої природи. Починаються, утiм, i першi спроби включити цю
© 2001 www.daniel-cohn-bendit.org
¥ÌÚ‚’˛ Á ‰‡Ì¥ÂÎÂÏ ÍÓÌ-·Ẩ¥ÚÓÏ
з 1968 у 1998
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
нерукотворну природу в рамки артефакту (див. Штучне життя).
òíìóçÖ Üàííü
ІЛЬЯ КОРМІЛЬЦЕВ ПОКОЛІННЯ Х: ОСТАННЄ ПОКОЛІННЯ?
26
Комп’ютери, запрограмованi переважно не на аналiз, а на наслiдування життєвих процесiв i живих органiзмiв. На сьогоднi бiоiмiтуючi комп’ютернi моделi впливають на теорiю iгор, медицину, штучний iнтелект, робототехнiку, гнучку логiку i нанотехнологiю. Ш. ж. також стало артефактом, який визначив стилiстику комп’ютерного кiчу. Варiанти програми LIFE Дж. Конвея для будь-якого персонального комп’ютера доступнi через Інтернет. За допомогою програми BOPPERS Р.Ракера користувач може «монтувати» ДНК i моделювати сексуальну поведiнку колонiй живих органiзмiв. Роботи над ш. ж. дозволяють висунути тезу про те, що комп’ютери повиннi розглядатися як частина еволюцiї людини. Як у вигадливому багатоварiантному паззлi, продукти духу перетасовуються на полицях Супермаркету, утворюючи химернi сполучення. Усякi дискусiї про постмодернiзм втрачають предмет: як ексерство – не бiльш нiж «сучасне життя», так i постмодернiзм – усього лиш «опис сучасного життя». Вiн так само перестав бути стилем чи
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
лiтературною школою в звичайному сенсi, як i поколiння Екс – поколiнням. Справжню автономнiсть iснування в «Павутинi» здобувають такi iндивiди, як меми: дух, що самовiдтворюється, ховаючись за необов’язковими псевдонiмами, позбавленими статi й нацiональности, дiє i буяє. Щоправда, досi вiн ще надто пов’язаний iз бiологiчною природою своїх творцiв (60% ресурсiв Інтернету мають порнографiчний характер), але це сприймається як атавiзм – хвостик чи апендикс, – який згодом, безсумнiвно, вiдiмре або буде вилучений. Або ж переросте в щось якiсно iнше.
åÖå Одиниця культурного сенсу. Термiн запроваджений Рiчардом Давкiнсом, екстравагантним оксфордським зоологом, який також є автором теорiї «егоїстичного гена» i джерелом iнспiрацiї для таких постмодернiстських критикiв, як Жан Бодрiяр i Артур Крокер. Меметика (наука про м.) стверджує, що чимало явищ культури, як тривiальнi (поп-пiснi, чорний гумор, моднi пошестi), так i монументальнi (релiгiя, мови, фiлософськi школи), розмножуються способом, який можна уподiбнити до розмноження вiрусiв, – i з тiєю ж швидкiстю. Ця iдея стала цен-
䇉¥ÚˆÍ (ä): 1968 ÓÍÛ íË ·Û‚ «Dany le Rouge» [„‡ ÒÎ¥‚: «˜Â‚ÓÌËÈ» Û ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, «Û‰ËÈ» Á‡ ÍÓθÓÓÏ ‚ÓÎÓÒÒfl. – èËÏ. ‰.], ÔÓÒÚ‡ıÓÏ Ó·Ë‚‡ÚÂÎ¥‚ è‡ËÊÛ. óÂÂÁ ÚˉˆflÚ¸ ÓÍ¥‚ ÏË ÒˉËÏÓ ÚÛÚ, Û î‡ÌÍÙÛÚ¥, ‚ ÖÍÓˆÂÌÚ¥. è¯ Ì¥Ê ÏË ÔÓ„Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥˛ «˜Â‚ÓÌÓ„Ó» ÑÂÌ¥ Û «ÁÂÎÂÌÓ„Ó», ÔÓÒÚ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl: ˜ÓÏÛ î‡ÌÍÙÛÚ? ôÓ ÔË‚ÂÎÓ í· ‰Ó ˆ¸Ó„Ó Ï¥ÒÚ‡? äÓÌ-ÅẨ¥Ú (äÅ): ñËÏ fl Á‡‚‰fl˜Û˛ Ò‚ÓπÏÛ ·‡Ú¸ÍÓ‚¥. äÓÎË ‚ 1950 Óˆ¥ ‚¥Ì ÔÓ‚ÂÌÛ‚Òfl Á ‚ËÏÛ¯ÂÌÓª ÂÏ¥∂‡ˆ¥ª, Á î‡Ìˆ¥ª, ÚÓ Ì ÔÓªı‡‚ ‰Ó ÅÂΥ̇, ‰Â ϯ͇‚ Ô‰ 1933 ÓÍÓÏ, ‡ ÓÒÂÎË‚Òfl Û î‡ÌÍÙÛÚ¥. ä: í‚¥È ·‡Ú¸ÍÓ ÂÏ¥∂Û‚‡‚ ˘Â Û 1933 Óˆ¥, ‚¥‰‡ÁÛ Ô¥ÒÎfl ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ̇ˆËÒÚÒ¸ÍÓª ‰ËÍÚ‡ÚÛË. ñ ڇÔËÎÓÒfl ÚÓÏÛ, ˘Ó ÈÓ„Ó ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÎË Á ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÏÓÚË‚¥‚, ˜Ë ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚¥Ì ·Û‚ π‚ÂπÏ? äÅ: å¥È ·‡Ú¸ÍÓ ·Û‚ ‰¥flθÌËÏ ‡‰‚Ó͇ÚÓÏ, β‰ËÌÓ˛ ‚¥‰‚ÂÚÓ Î¥‚Ëı ÔÂÂÍÓ̸̇. ì 1933 Óˆ¥ ‚¥Ì Á‡ıˢ‡‚ «Rote Hilfe» («ó‚Ó̇ ‰ÓÔÓÏÓ„‡»), Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥˛, ÔÓ‚’flÁ‡ÌÛ Á ̥ψ¸ÍÓ˛ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ˛ Ô‡Ú¥π˛, ¥ ҇ϠÚÓÏÛ ÓÔËÌË‚Òfl Û «˜Â‚ÓÌÓÏÛ ÒÔËÒÍÛ» ‚ ̇ˆËÒÚ¥‚. ïÚÓÒ¸ ÈÓ„Ó ÔÓÔ‰˂, ¥ ‚¥Ì ‚ÒÚË„ ‚˜‡ÒÌÓ ‚ÚÂÍÚË. éÚÓÊ, ‚¥Ì ·Û‚ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
тральною в монографiї Ду¶ласа Рушкова «Обережно: вiрус масової iнформацiї!» (1994); Рушков припускає, що сучаснi ЗМІ подiбнi до живих iстот, якi утворюють «датасферу», в якiй живуть i розвиваються м. Поруч iз величезним гiпертекстом Інтернету вже застарiли розмови письменникiв про створення нелiнiйного рiзноманiтного роману. Роман цей написаний. Інтернет – це «Улiсс» на щодень, а користувачi його – сучаснi блюми-ексери в їхнiх блуканнях лабiринтами смiтникасупермаркету, де кожен артефакт саморушного духу привабливо упакований i вiдповiдно розрекламований.
ÉßèÖêíÖäëí Термiн, запроваджений у 1974 р. комп’ютерним утопiстом Теодором Нелсоном у книзi «Комп’ютер – машина снiв» для опису електронних текстiв, пов’язаних з iншими текстами. Подiбнi зв’язки руйнують звичну лiнiйну схему оповiдi, властиву писанiй лiтературi, i змушують читача/користувача, який має справу з величезним обсягом iнформацiї, вишукувати власнi шляхи. Ідея г. довела свою продуктивнiсть на початку 90-х з появою «Ворлд Вайд Веб», де «¶iпермедiї» включають, окрiм тексту, звук, малюнки i рухомi зображення. Пришестя г. у лiте-
ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ ·¥ÊÂ̈ÂÏ, ¥ Î˯ ԥÁÌ¥¯Â ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ‰Ó‰‡ÎÓÒfl ‡ÒËÒÚҸ͠ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌfl. ä: óÓÏÛ ‚ 1950 Óˆ¥ ‚¥Ì ÔÓ‚ÂÌÛ‚Òfl ‚ ÚÛ ç¥Ï˜˜ËÌÛ, ‰Â Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ‡ÒËÁÏ Ô‡ÍÚËÍÛ‚‡ÎË ‡Ê ‰Ó Ù¥Á˘ÌÓ„Ó ÁÌˢÂÌÌfl π‚ª‚ ‚Íβ˜ÌÓ? äÅ: ì î‡Ìˆ¥ª ·‡Ú¸ÍÓ ÏÛÒË‚ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË ÚÓ„Ó‚ÂθÌËÏ ‡„ÂÌÚÓÏ. ÄΠÁ‡ ÔÓÍÎË͇ÌÌflÏ ‚¥Ì ·Û‚ ‡‰‚Ó͇ÚÓÏ ¥ ıÓÚ¥‚ ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl ‰Ó Ò‚Óπª ÔÓÙÂÒ¥ª. Ä ˘Â ‚¥Ì ÔÓ‚ÂÌÛ‚Òfl ÚÓÏÛ, ˘Ó ·Û‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ Ì¥ÏˆÂÏ. ŇڸÍÓ ·Û‚ ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó ıÓ˜‡ ̥ψ¥ È ÌÂÒÛÚ¸ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Á‡ ̇ˆËÒÚÒ¸ÍÛ ‰ËÍÚ‡ÚÛÛ, ‡Î ç¥Ï˜˜Ë̇ ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË, ¥ ‚Ó̇ ÔÓ‚ËÌ̇ ÁÏ¥ÌËÚËÒfl. Ç¥Ì ıÓÚ¥‚ ÁÓ·ËÚË Ò‚¥È ‚ÌÂÒÓÍ Û ˆ˛ ÒÔ‡‚Û. èÂ¯Ó„Ó Ê ‰Ìfl, ÍÓÎË ‚¥Ì ÔËÎÂÚ¥‚ ‰Ó î‡ÌÍÙÛÚ‡, ·‡Ú¸ÍÓ Ô¥¯Ó‚ Û „ÓÚÂθ ¥ Ò͇Á‡‚ ÔÓÚ¸π: «ÑÓ·Ó„Ó ‰Ìfl, ÏÓπ Ô¥Á‚ˢ äÓÌ-ÅẨ¥Ú. óË ÒÂÎËÚ ‚Ë ÁÌÓ‚Û π‚ª‚?» ä: íË Á̇π¯, ˘Ó ÈÓÏÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥ÎË? äÅ: ɇ‰‡˛, ˘Ó ÔÓÏÓ‚˜‡ÎË Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸. ä: èÓ‚ÂÌÛ‚¯ËÒ¸ ¥Á ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÂÏ¥∂‡ˆ¥ª, äÓÌ-ÅẨ¥Ú Ì ÔË‚¥Á ¥Á ÒÓ·Ó˛ ÒË̇ ч̥ÂÎfl. äÅ: ç‡ÔËͥ̈¥ ‚¥ÈÌË ÏÓª ·‡Ú¸ÍË ÓÁÎÛ˜ËÎËÒfl. å‡Ï‡ Á‡Î˯Ë·Òfl Á¥ ÏÌÓ˛ Ú‡ ÏÓªÏ ÒÚ‡¯ËÏ ·‡ÚÓÏ Û è‡ËÊ¥. äÓÎË ·‡Ú¸ÍÓ Á‡ı‚Ó¥‚ ̇ ‡Í, ÚÓ ÔÓÔÓÒË‚ ÏÓ˛
27
З 1968 У 1998 ІНТЕРВ’Ю З ДАНІЕЛЕМ КОН-БЕНДІТОМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ратуру було зафiксоване у циклi оповiдань Роберта Кувера, опублiкованих у «Нью-Йорк Таймз бук рев’ю». Цi оповiдання експлуатують iдею гiперлiтератури з властивою їй «вiртуальною уявою». Пiдiб’ємо деякi пiдсумки. Стрiмка експансiя термiну «поколiння Екс» поза межi середовища i часу, у яких вiн зародився, викликана, мабуть, реальними (i ¶лобальними) змiнами в способi життя людства, якi окреслилися на початку 90-х. Народившись як позначення поколiння, вiн став описувати радше фазу розвитку цивiлiзацiї загалом (i культури, зокрема). Про молодь йдеться усього лиш як про частину популяцiї, яка найбiльше чутлива на новацiї. А як же бути з «поколiнням» у звичайному сенсi цього слова? Чи справдi поколiння Екс – останнє «iсторичне» поколiння, i далi на нас чекає тотальне перетворення в клiєнтiв Всесвiтнього Вiртуального Інтерактивного Супермаркету, де нацiональнi та вiковi вiдмiнностi стануть несуттєвими – ба бiльше, як химерно це не звучить, їх теж можна буде обирати як товар (зрозумiло, при наявностi вiдповiдних коштiв)? Будь-яка лiнiйна iнтерполяцiя мiстить у собi помилку, засновану на недооцiнцi зворотних зв’язкiв у моделi, –
χÏÛ ÔÓ‚ÂÒÚË ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÓÍË ÈÓ„Ó ÊËÚÚfl ‡ÁÓÏ Á ÌËÏ Û ç¥Ï˜˜ËÌ¥. ñ ·Û‚ 1958 ¥Í, ·‡ÚÓ‚¥ ÚÓ‰¥ ·ÛÎÓ ‚Ê 22, ¥ ‚¥Ì ÁÓÒÚ‡‚Òfl ‚ è‡ËÊ¥. åÂÌ¥ ·ÛÎÓ Ú¥Î¸ÍË 13, ÓÚÓÊ fl ÏÛÒË‚ ªı‡ÚË ‰Ó î‡ÌÍÙÛÚ‡. ü ÔÓÚ‡ÔË‚ ‰Ó ‰ÛÊ Υ·Â‡Î¸ÌÓ„Ó ¥ÌÚÂ̇ÚÛ, ‰Â fl È ÓÚËχ‚ Ô¥ÒÎfl ÒÏÂÚ¥ ·‡Ú¸Í‡ ̥ψ¸ÍËÈ ‡ÚÂÒÚ‡Ú Á¥ÎÓÒÚË. ä: è¥ÒÎfl ˆ¸Ó„Ó íË Ì‡‚˜‡‚Òfl Û î‡Ìˆ¥ª, ‚ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥ ç‡ÌÚ (Nanterre). á ˆ¸Ó„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ ÔÓ˜‡‚Òfl Ú‡‚Ì‚ËÈ ·ÛÌÚ, flÍËÈ, Á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ, ‚ËÍÎË͇‚ Á‡ıÓÔÎÂÌÌfl ‡·Ó ʇı Û ‚Ò¥È Ö‚ÓÔ¥. üÍ ·Ë íË ÔÓflÒÌË‚ ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ه̈ÛÁ¸ÍËÈ Ûfl‰ fl‚ÌÓ ÁÎfl͇‚Òfl ‚Ú‡ÚËÚË ‚·‰Û? äÅ: ߉Âfl ‚Óβˆ¥ª χπ Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ Ï‡∂¥˜ÌËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ Ûfl‚Û Ù‡ÌˆÛÁ¥‚. ëÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËÈ Ûı ‚¥‰ÍË‚ ÚÓ‰¥ ‚Û΢ÍÛ, flÍÓ˛ Ô¥¯ÎÓ Ì‡ÔÓÎÓÏ Ì‚‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ÛÒ¸Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. èÓπ‰Ì‡ÌÌfl Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÚ‡ÈÍÛ ¥ χ∂¥˜ÌÓ„Ó ‚ˉӂˢ‡ ‚Óβˆ¥ª ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÓ ÔÓÓ‰ËÎÓ ÒÚ‡ı Ô‰ ‚Ú‡ÚÓ˛ ‚·‰Ë. 燂¥Ú¸ ‚ÔÎË‚Ó‚¥ ̇ ÚÓÈ ˜‡Ò ÔÓÎ¥ÚËÍË ‚ Ûfl‰¥ ·ÛÎË ÔÂÂÍÓ̥̇, ˘Ó ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË ‚ÛÚ¸Òfl ‰Ó ‚·‰Ë. ñ Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÎÓ ‰¥ÈÒÌÓÒÚ¥, ·Ó ̇ÒÔ‡‚‰¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË ‚ËÒÚÛÔ‡ÎË ÔÓÚË Ì‡¯Ó„Ó ÛıÛ. èÎ¥‰ Ûfl‚Ë ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ̇‰Ï¥ÌÓª ‡͈¥ª ‚·‰Ë. äÓÎË ‰Â ¢ÓÎθ ÔÓªı‡‚ Á‡ ÍÓ‰ÓÌ (Û Ù‡ÌˆÛÁ¸Í¥ ‚¥ÈҸ͇ ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥), h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ІЛЬЯ КОРМІЛЬЦЕВ ПОКОЛІННЯ Х: ОСТАННЄ ПОКОЛІННЯ?
28
що переконливо демонструє досвiд соцiальних i науково-фантастичних утопiй. Свiт досi не заповнений легiонами збунтованих роботiв, а небо – хмарами дирижаблiв. Кiнець свiту (у свiтському сенсi) – не бiльш нiж незбутня мрiя людства. Можна припустити, що безмежна воля неусвiдомленого вибору породжує – як власну протилежнiсть – свiдомо обране обмеження волi. Текст, який руйнується у власнiй фрактальности та мертвих петлях нескiнченного самоцитування, має за противагу текст, який декларативно визначає свою iнакшiсть стосовно предмету опису (не випадково романи основних побутописцiв поколiння Екс дуже класичнi за формою – нiхто не знає пасток краще вiд тих, хто їх ставить). Не купуйте товарiв, без яких ви можете обiйтися, i не дозволяйте будь-якому духовi вiяти там, де йому заманеться. Тодi, можливо, поколiння Екс виявиться не останнiм поколiнням в iсторiї людства. Незважаючи на усiх фукуям свiту сього. Переклав А.П. Джерело: Иностранная литература. – 1998. – №3.
ÚÓ ‚¥Ì Î˯ ıÓÚ¥‚ ÔÂÂÍÓ̇ÚËÒfl, ˘Ó ‡Ï¥fl ̇ ÈÓ„Ó ·Óˆ¥. ÄΠˆÂ ·ÛÎÓ ÒÔËÈÌflÚÓ, flÍ «‚Ú˜‡», ˘Ó ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË Ì‡‰ËıÌÛÎÓ Â‚Óβˆ¥ÈÌ¥ Ù‡ÌÚ‡Á¥ª. ä: Ä íË Ò‡Ï Ì χ‚ ÚÓ‰¥ ÔÓ‰¥·ÌËı Ù‡ÌÚ‡Á¥È? äÅ: ç¥, fl ‚·‡˜‡‚ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û Û ÚË‚‡ÎÓÏÛ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓÏÛ ÛÒ¥. Ç Ó‰Ì¥È Á ‰ËÒÍÛÒ¥È ¥Á ë‡ÚÓÏ fl Ò͇Á‡‚ ÚÓ‰¥: «íÛÚ Ì ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl ‚Óβˆ¥fl Á ‚ÂÎËÍÓª Î¥ÚÂË». ë‡Ú ÔӄӉ˂Òfl ¥Á ˆËÏ. ÄΠ˜ËχÎÓ ‡ÍÚË‚¥ÒÚ¥‚ Ì ÏÓ„ÎË ÁÏËËÚËÒfl Á ÚËÏ, ˘Ó ˆÂ ÔÓ‚ËÌÂÌ ·ÛÚË «Î˯» ÒÛÒԥθÌËÈ Ûı. ťθ¯¥ÒÚ¸ ‚ÚflÏË· ˆÂ Á̇˜ÌÓ Ô¥ÁÌ¥¯Â. ä: ñ¥ ‚Óβˆ¥ÓÌÂË Á «ê» ÔÂÂÊËÎË Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl ·ÛÌÚÛ flÍ ÔÓ‡ÁÍÛ? äÅ: Ⴂ‡ÈÌÓ. ìÒ Á‡Í¥Ì˜ËÎÓÒfl Ô¥ÒÎfl „ÂÌ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Ï‡ÌÂ‚Û ‰Â ¢ÓÎÎfl, flÍËÈ Ò͇Á‡‚: «üÍ˘Ó π Ì‚‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl, ÚÓ ÒÚ‡Ì ÒÎ¥‰ Á’flÒÛ‚‡ÚË Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ‚Ë·Ó¥‚». ñ˛ ‰ÛÏÍÛ ‚¥Ì Ò‡Ï ¥ Á‡Ô˜˂ ÔÓÔ‡„‡Ì‰ËÒÚÒ¸ÍËÏ „‡ÒÎÓÏ: «Ä·Ó fl, ‡·Ó ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË». ñËÏ ‚Ò ·ÛÎÓ ‚Ë¥¯ÂÌÓ, ÔÓÁ‡flÍ Ù‡ÌˆÛÁË ıÓÚ¥ÎË ˜Ó„ÓÒ¸ ¥Ì¯Ó„Ó, ‡Î ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚. ä: óË Ì ·Û‚ «Ó·‡Á» ‚Óβˆ¥ª, fl͇ ̇ÒÛ‚‡πÚ¸Òfl, «ÒÙ‡·ËÍÓ‚‡ÌËÈ», ÁÓÍÂχ Á‡ÒÓ·‡ÏË Ï‡ÒÓ‚Óª ¥ÌÙÓχˆ¥ª, flÍ¥ ‚ÓÓıÓ·ËÎË ˆ¥ÎÛ Í‡ªÌÛ Í‡ÚËÌÓ˛ ·‡Ë͇‰? äÅ: Ç Ó‰ÌÓÏÛ Á ٥θϥ‚ ã˛ª å‡ÎÎfl π Í·Ò˘̇ ÒˆÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̇, fl͇ ÔÓ͇ÁÛπ ¥ÒÚÂ¥˛ ÔÓ‚¥Ìˆ¥‡Î¥‚. «äÓÌ-ÅẨ¥Ú ÔÓ‚ÂÌÛ‚Òfl, ÚÂÔ Υ‚¥ Á‡ıÓÔÎflÚ¸ ‚·‰Û». ü „‡‰‡˛, ˘Ó ڇ͠ڇÔÎflÎÓÒfl ̇ÒÔ‡‚‰¥. ç¥ıÚÓ Ì Á̇‚, ˘Ó Ê Ú‡Ï Û è‡ËÊ¥ ‰¥πÚ¸Òfl. ìÒ ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl ‰ÛÊ ¯‚ˉÍÓ. ä: éÚÓÊ, ÒÛÚÓ „¥ÔÓÚÂÚ˘ÌÓ: ˜Ë Ì ÒÚ‡¯ÌÓ íÓ·¥ ҸӄӉ̥ ÔÓ‰ÛχÚË ÔÓ ÚÂ, ˘Ó · Ú‡ÔËÎÓÒfl, ÍÓÎË · ‚‡Ï Û̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÌËÁÍË ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚ÓÒÚÂÈ ÛÒÂ Ê ‰¥Òڇ·Òfl ‚·‰‡? äÅ: ܇ı. ÄΠfl ‰Ûχ˛, ˘Ó ˆÂ «fl͢ӻ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì‡θÌÂ. åË ¥ ̇ ÏËÚ¸ ÚÓ‰¥ ÔÓ ˆÂ Ì ϥflÎË. åË ¥ÌÒÚËÌÍÚË‚ÌÓ Á̇ÎË, ˘Ó ‚ ÚÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ú‡ÔËÚ¸Òfl ˘ÓÒ¸ ÌÓ‚Â, flÍ ÌÂχπ Ì¥˜Ó„Ó ÒԥθÌÓ„Ó ¥Á ÒÚ‡ËÏË Â‚Óβˆ¥ÈÌËÏË Í‡Ú„ӥflÏË. ñ ÔÓ΄¯ËÎÓ ÏÂÌ¥ ÒÔ‡‚Û, ÍÓÎË ‰Ó‚ÂÎÓÒfl ÂÔÂÁÂÌÚÛ‚‡ÚË ˘ÓÒ¸ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯Â, ‡Ì¥Ê Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ Á‡ÔÂÍÎÓ„Ó Â‚Óβˆ¥Ó̇, flÍËÈ Ú¥Î¸ÍË ‚ÂÚ¸Òfl ‰Ó ‚·‰Ë. ä: óÓ„Ó ‰ÓÒfl„ ·ÛÌÚ? äÅ: ü ·‡˜Û Ú‡ÍËÈ Ô¥‰ÒÛÏÓÍ: Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ÏË ÔÓ„‡ÎË. åË ıÓÚ¥ÎË ÔÓ‰Ó·ÚË ·ÛÊÛ‡ÁÌÛ (buergerliche) ‰ÂÏÓ͇ڥ˛ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÒËÒÚÂÏË ‡‰, fl͇ ·Ë ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÏÓ·¥Î¥ÁÛ‚‡Î‡ β‰ÂÈ. åË ıÓÚ¥ÎË Á‚¥Î¸ÌËÚË Î˛‰ÂÈ ‚¥‰ «‚¥‰˜ÛÊÂÌÓÒÚË». åË ‚¥ËÎË, ˘Ó Ú·‡ ڥθÍË ÔÓ‚ÂÌÛÚË Ô‚¥ÒÌËÈ ÒÚ‡Ì Î˛‰ÒÚ‚‡ – ¥ ÏÓÊ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔÓ˜‡ÚËÒfl ¥ÒÚÓ¥fl «ÒÔ‡‚ÊÌ¥ı β‰ÂÈ». ÄΠˆÂ ÌÂÔ‡‚ËθÌÓ. ê‡θ̇ β‰Ë̇ π, ÔÓ-Ô¯Â, ÒÛÔ˜ÎË‚Ó˛, ‡, ÔÓ-‰Û„Â, ‚Ó̇ Ì ıӘ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Á‡Î˯‡ÚËÒfl ‰¥π‚Ó˛. ÇÓ̇ Á‚‡Ê‡π ̇ ÔË̈ËÔ ‰Â΄ۂ‡ÌÌfl ÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂ̸ Û ‡Ï͇ı ԇ·ÏÂÌÚÒ¸ÍÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª. ÉÓχ‰flÌË ÏÓÊÛÚ¸ Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓ ‚ÚÛ˜‡ÚËÒfl ‚ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò χ˛Ú¸ Ô‡‚Ó Á‡Î˯‡ÚËÒfl ÓÒÚÓÓ̸. íÓ‰¥ ‚·‰Û ‰ÂÎÂ„Û˛Ú¸ ÔÓÎ¥ÚË͇Ï, flÍËı ‚‰Û„ ÏÓÊ̇ È Ì ӷˇÚË. ä: ÑÓÒ¥ fl ·‡˜Û Î˯ ÔÓÏËÎÍË. Ä ‰Â Ê ÔÓÁËÚË‚? äÅ: 燯‡ ÒÔ‡‚ÊÌfl ÔÂÂÏÓ„‡ ÔÓÎfl„‡Î‡ Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ÏË ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ÁÏ¥ÌËÎË Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥˛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. åË ÔÓ‚‡ÎË ÛÒ¥ ÔÛÚ‡, flÍ¥ Á‡‚‡Ê‡ÎË ÒÛÒÔ¥Î¸Ì¥È ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª. ê‡Ì¥¯Â ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ·ÛÎÓ ÔÓÒÚÓ «Á‡„‡Î¸ÏÓ‚‡Ì» («retarde»), ‡ î‡Ìˆ¥fl ÊË·, ̇˜Â Ú¥Ú͇ ß‚ÓÌ̇ («Tante Yvonne»), ‰ÛÊË̇ ‰Â ¢ÓÎÎfl, fl͇ ÂÔÂÁÂÌÚÛ‚‡Î‡ ÏËÌÛΠÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ˘Ó ̇‚ËÒ‡ÎÓ Ì‡‰ î‡Ìˆ¥π˛, flÍ ıχ‡ ÒÏÓ∂Û. ß ÏË ªª ÒÔÓ‚‡‰ËÎË. ä: íË ·Û‚ ÚÓ‰¥ Ô‰ÛÒ¥Ï «Dany le Rouge». ÄÎ í· ڇÍÓÊ Ì‡ÁË‚‡ÎË Ñ‡ÌÚÓÌÓÏ Ú‡‚Ìfl 1968 ÓÍÛ. Ä ˜Ë ·Û‚ êÓ·ÂÒÔ’π? äÅ: ìÒ¥ χӪÒÚҸͥ Ú‡ ÚÓˆ¸Í¥ÒÚҸͥ „ÛÔË ·ÛÎË ÍÓÎÂÍÚË‚ÌËÏ êÓ·ÂÒÔ’πÓÏ, ‚ÓÌË ıÓÚ¥ÎË ·‡‚ËÚËÒfl ‚ «‰Ûı‡
29
З 1968 У 1998 ІНТЕРВ’Ю З ДАНІЕЛЕМ КОН-БЕНДІТОМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© V.Wertmueller, 2001
‚ÂÂ̇ ‚ÂÚÏ˛ÎÎÂ
покоління берлін: бажане чи дійсне?
Ò‚¥ÚÛ». Ä fl Ê, ̇‚Ô‡ÍË, ·Û‚ «ÊË‚Ó˛ ¥ÒÚÓÚÓ˛», fl͇ ıÓڥ· ÔÓπ‰Ì‡ÚË ÊËÚÚfl ¥ ‚Óβˆ¥˛, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÊÂÚ‚Û‚‡ÚË ÊËÚÚflÏ ‰Îfl ‚Óβˆ¥ª. ä: óÓÏÛ Ù‡ÌˆÛÁ¸ÍËÈ Ûfl‰ ‚Ë¥¯Ë‚ ‚ËÒ·ÚË Á‡ ÏÂÊ¥ ‰Âʇ‚Ë Ò‡Ï чÌÚÓ̇ ÛıÛ? äÅ: ü ·Û‚ π‰ËÌËÈ, ÍÓ„Ó ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ‚ËÒ·ÚË, ·Ó fl ·Û‚ ̥ψÂÏ. ä: óÓÏÛ, ‚·ÒÌÂ? íË Ê Ì‡Ó‰Ë‚Òfl Û î‡Ìˆ¥ª, ‰Â ‚Ê ̇ ÓÒÌÓ‚¥ Ò‡ÏÓ„Ó Ù‡ÍÚÛ Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl («ius soli») ÒÚ‡˛Ú¸ ه̈ÛÁ‡ÏË? äÅ: ñ ˆ¥Í‡‚‡ ¥ÒÚÓ¥fl. å¥È ·‡Ú ̇Ӊ˂Òfl ‚ 1936 Óˆ¥, ¥ ÒÔ‡‚‰¥, ̇ Ô¥‰ÒÚ‡‚¥ «ius soli» ·Û‚ Á‡ÂπÒÚÓ‚‡ÌËÈ Ù‡ÌˆÛÁ¸ÍËÏ „Óχ‰flÌËÌÓÏ. Ä ÍÓÎË ‚ 1945 Óˆ¥ ̇Ӊ˂Òfl fl, ÏÓª ·‡Ú¸ÍË ıÓÚ¥ÎË ‚˪ı‡ÚË ‰Ó ÄÏÂËÍË ¥ Ì Á‡ÂπÒÚÛ‚‡ÎË ÏÂÌÂ. íÓÏÛ fl Á‡Î˯˂Òfl ÓÒÓ·Ó˛ ·ÂÁ „Óχ‰flÌÒÚ‚‡. ß Î˯ ÍÓÎË ÏÂÌ¥ ‚ËÔÓ‚ÌËÎÓÒfl 15 ÓÍ¥‚, ·‡Ú¸ÍÓ ÔÓ‡‰Ë‚ ÏÂÌ¥ ̇·ÛÚË Ì¥Ïˆ¸ÍÓ„Ó „Óχ‰flÌÒÚ‚‡, ˘Ó· fl Ì ÏÛÒË‚ ¥ÚË Ì‡ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Û ÒÎÛÊ·Û, ÔÓÁ‡flÍ π‚ª ȯÎË ‰Ó ·Û̉ÂÒ‚ÂÛ Ú¥Î¸ÍË Á‡ ‚·ÒÌËÏ ·‡Ê‡ÌÌflÏ. í‡Í fl ÓÚËχ‚ ̥ψ¸Í „Óχ‰flÌÒÚ‚Ó, ̇ flÍ χ‚ Ô‡‚Ó flÍ ÒËÌ Ì¥Ïˆ¸ÍËı ÂÏ¥∂‡ÌÚ¥‚. ä: éÚÓÊ, Ûfl‰ χ‚ Ô‡‚Ó ‚ËÒ·ÚË í· ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥ ‰Âʇ‚Ë, ‡Î ˜ÓÏÛ ‚¥Ì ˆÂ ÁÓ·Ë‚? h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÄêïÖéãéÉßü éÑçéÉé èéäéãßççü
ВЕРЕНА ВЕРТМЮЛЛЕР ПОКОЛІННЯ БЕРЛІН: БАЖАНЕ ЧИ ДІЙСНЕ?
30
По чому можна було б розпiзнати новий Берлiн? Багато хто гадає, що змiненi суспiльства можна впiзнати по їхнiх дiтях. Тож соцiолог Гайнц Буде запровадив поняття «поколiння Берлiн»1, яке пiдхопили «новi м’якi» (die jungen Milden) фракцiї СДПН2, створивши, навздогiн за ознаками часу, часопис iз нацiональною проблематикою пiд назвою «Берлiнська республiка». Що ж саме означає це «поколiння Берлiн», яке – згiдно з Сузанною ¢ашке – «цiлком незакомплексовано заперечує мисленнєвi й мовнi стереотипи щодо полiтичної коректности, усталенi й домiнуючi протягом десятилiть»?3 Чи й справдi воно, це поколiння – Берлiн, iснує, i якщо iснує, то що вирiзняє його з-помiж нових старих культур япi (Yuppie), таких примiром, якi iснують в iнших нiмецьких мiстах – Мюнхенi, Гамбурзi й Франкфуртi? І чому не слiд застосовувати це поняття до iнших берлiнських елiтних угруповань?
èéäéãßççü Y2K Уже декiлька рокiв книжки на тему поколiнь – «Поколiння Перської затоки» Ілiє (Illie, «Generation Golf»)4 або
äÅ: ü ÚÂÊ Ò· ÔÓ ˆÂ Á‡ÔËÚÛ˛. åÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó Ûfl‰ ‚˜ËÌË‚ ÔÓÏËÎÍÛ, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ÒÎ¥‰Û‚‡ÚË ÈÓ„Ó Ê ‚·ÒÌ¥È ÎÓ„¥ˆ¥. í‡Í Ò‡ÏÓ ‚‚‡Ê‡‚ ÚÓ‰¥ ¥ ̇˜‡Î¸ÌËÍ ÔÓÎ¥ˆ¥ª è‡Ëʇ. Ç¥Ì Ò͇Á‡‚: flÍ˘Ó ‚Ë ıÓ˜ÂÚ ÔÓÏËÎËÚËÒfl, ÚÓ ‚˯Υڸ „ÂÚ¸ äÓÌ-ÅẨ¥Ú‡. Ç¥Ì ‚·‡˜‡‚ Û ÏÂÌ¥ ∂‡‡ÌÚ‡ ÚÓ„Ó, ˘Ó Ì ·Û‰Â ÒÏÂÚÂÈ. ÄΠ«Ô‡Ò» ‚·‰¥ ÁÓ·Ë· ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇ Ô‡Ú¥fl, fl͇ ‚ Ò‚ÓªÈ „‡ÁÂÚ¥ ̇‚¥ÒË· ÏÂÌ¥ ̇ΥÔÍÛ «Ì¥Ïˆ¸ÍÓ„Ó ‡Ì‡ı¥ÒÚ‡». ñ ÏÓ·¥Î¥ÁÛ‚‡ÎÓ ÛÒ¥ ‡ÌÚË̥ψ¸Í¥ ÒËÎË, flÍ¥ ڥθÍË ·ÛÎË Û î‡Ìˆ¥ª. óÎÂÌË Ì‡¯Ó„Ó ÛıÛ Á‡Íˉ‡ÎË ÚÓ‰¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË˜Ì¥È Ô‡Ú¥ª: ‰Îfl ‚‡Ò äÓÌ-ÅẨ¥Ú π «Ì¥Ïˆ¸ÍËÏ ‡Ì‡ı¥ÒÚÓÏ» ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚Ë Ì ̇‚‡ÊÛπÚÂÒfl Ò͇Á‡ÚË: «Ì¥Ïˆ¸ÍËÏ π‚ÂπÏ». äÓÎË ÏÂÌ ڇÍË ‚ËÒ·ÎË, ÚÓ ‚ è‡ËÊ¥ 100 ÚËÒfl˜ ÓÒ¥· ‚ËȯÎË Ì‡ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥˛ Ô¥‰ „‡ÒÎÓÏ: «åË ‚Ò¥ – ̥ψ¸Í¥ π‚ª». ä: Ä Ô¥ÒÎfl ‚ËÒ·ÌÌfl Á î‡Ìˆ¥ª íË ÔÓ˜Û‚‡‚ Ò· «Ì¥ÏˆÂÏ»? äÅ: ë‡Ï Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌ ÌÂÔ‡‚ËθÌÓ, ‰Îfl ÏÂÌ ‚ÓÌÓ Ú‡Í Ì¥ÍÓÎË Ì ÒÚÓflÎÓ. ü ÊË‚ ÚÓ ÚÛÚ, ÚÓ Ú‡Ï. ß ˆÂ Ì¥ÍÓÎË Ì ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl ‰Ó·Ó‚¥Î¸ÌÓ. áϥ̇ Ï¥Òˆfl ÔÓÊË‚‡ÌÌfl Á‡‚Ê‰Ë ·Û· ‰Îfl ÏÂÌ ‚ËÍÓ¥ÌÂÌÌflÏ. ÄΠÚÓ‰¥ ‚ËÒ·ÌÌfl ÒÚ‡ÎÓ ‰Îfl ÏÂÌ ·Î‡„ÓÏ, Á‡‚‰flÍË flÍÓÏÛ fl ÁÏ¥„ ÛÚÂÍÚË ‚¥‰ ‰ËÎÂÏË ÏÓπª ‚Î‡ÒÌÓª ÓÎ¥. Ä ‚Ó̇ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
«Поколiння Х» Коупленда (Coupland, «Generation X»)5 стали неймовiрно популярними. Причому, запитання про добротнiсть певної категорiї суспiльних поколiнь постає з тiєю ж регулярнiстю, що й самi поколiння. Так, приблизно в один i той самий час з дискусiєю навколо проголошеного Буде «поколiння Берлiн» у газетах «Цайт» i «Та¶есшпi¶ель» вiдбувалася суперечка про доречнiсть встановлення меж мiж поколiннями. Доцауер, зокрема, називає розрiзнювальнi описи поколiнь, якi дедалi частiше з’являються, «манiєю розмежування мiж поколiннями», яка зводить загальносуспiльну точку зору лише до аналiзу молодiжних середовищ»6. Роберт Ляйхт зауважує щодо цього у «Та¶есшпi¶елi», що не iснує «поколiння в колективi»7, адже насправдi когорти поколiнь часто є цiлковито протилежними: тодi, як однi бунтували в 1968-му, iншi одружувалися i обробляли свої першi присадибнi дiлянки. Ганс-Петер Бартельс виступив на захист поняття суспiльного поколiння як «колективної одиницi, яка структурує суспiльство. Без таких синтетичних базових понять усе було б ще бiльше непроглядним»8. Поколiння тут – це можливий структуруючий суспiльство принцип i придатне для заголовкiв слово, яке часто вживається у засобах масової iнформацiї.
·Û· ‰ÛÊ ÒÍ·‰ÌÓ˛: 23-¥˜ÌËÈ ˛Ì‡Í, flÍËÈ Á‡ Ó‰ÌÛ Ì¥˜ ÒÚ‡‚ ‚¥‰ÓÏËÏ. íÂ, ˘Ó fl ÚÓ‰¥ Á‡ÍÓı‡‚Òfl, ‰ÓÔÓÏÓ„ÎÓ ÏÂÌ¥ ‚ÍÓÂÌËÚËÒfl Û ç¥Ï˜˜ËÌ¥. ß Ì‡ÒڥθÍË ÒËθÌÓ, ˘Ó ÍÓÎË ˜ÂÂÁ 10 ÓÍ¥‚ è‡ËÊ Ò͇ÒÛ‚‡‚ ¥¯ÂÌÌfl ÔÓ ‰ÂÔÓÚ‡ˆ¥˛, ÚÓ fl Á‡Î˯˂Òfl Û î‡ÌÍÙÛÚ¥. ä: ÄΠ‚¥‰ÚÓ‰¥ íË ˜‡ÒÚÓ ‚ËÒÚÛÔ‡‚ Û î‡Ìˆ¥ª. äÅ: ê„ÛÎflÌÓ. ß ÍÓÎË fl ÔÓ‚ÂÌÛ‚Òfl ‰Ó è‡Ëʇ, ÚÓ ÔÓÏ¥ÚË‚, ˘Ó Û î‡Ìˆ¥ª fl Á‡Î˯˂Òfl «Á‡ÏÓÓÊÂÌËÏ» Ï¥ÚÓÏ. éÒͥθÍË ÏÂÌ ‚ËÒ·ÎË Á î‡Ìˆ¥ª, fl ÛÓÒӷ₇‚ ÛÒ «‰Ó·Â» Ú‡‚Ìfl 1968 ÓÍÛ. Ä ‚ÂÒ¸ ı‡ÓÒ, ˘Ó ̇ÒÚ‡‚ ÓÔ¥ÒÎfl, Ì ÔÓ‚’flÁÛ˛Ú¸ Á¥ ÏÌÓ˛. ä: ôÓ ‰Îfl í· ҸӄӉ̥ π ‚Óβˆ¥ÈÌËÏ, ˜Ë ˆfl ͇Ú„ӥfl ‰Îfl í· ‚Ê ‚˘Âԇ·Òfl? äÅ: ôÓ Ú‡Í ‚Óβˆ¥fl? 艇˜‡ ‚·‰Ë, ˘Ó·Ë ÁÓ·ËÚË ÏÓÊÎË‚ËÏË ÂÙÓÏË, flÍ¥ ‡·Ó ·ÛÎË Á‡Ì‰·‡Ì¥, ‡·Ó Á‡·ÎÓÍÓ‚‡Ì¥ ˜ÂÂÁ ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ÒËÎ. üÍ˘Ó ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ˆÂ ҇ϠڇÍ, ÚÓ Ú·‡ ‰Ó‰‡ÚË, ˘Ó ͇˘ËÏ ¯ÎflıÓÏ π ÔÓÒÚ¥È̇ ÂÙÓχ. íÓ‰¥ Ú·‡ Ó·ËÚË ‚ÒÂ, ˘Ó· ÛÌËÍÌÛÚË Â‚Óβˆ¥ÈÌÓª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, fl͇ ÍÓ¯ÚÛπ «ÍÓ‚¥ ¥ ÒÎ¥Á». ß fl͇ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ‚Óβˆ¥ÓÌÂ‡Ï ÔÓ˜Ë̇ÚË Á «Ú‡·ÛÎfl ‡Á‡». ä: óË í‚Ófl ‚¥‰ÏÓ‚‡ ‚¥‰ ÔË̈ËÔÛ Â‚Óβˆ¥ª χπ flÍËÈÒ¸ Á‚’flÁÓÍ ¥Á î‡Íˆ¥π˛ «ó‚ÓÌÓª ÄÏ¥ª» (RAF)? h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Тим часом поняття суспiльного поколiння вже акцептується в суспiльних науках, воно знайшло свiй прояв у спецiальнiй дiлянцi дослiджень – дослiдженнi поколiнь. Це зумовлено зокрема тим, що дане поняття, всупереч своєму нещодавньому вiдродженню, запровадив ще у 1928 р. Карл Маннгайм у своїй статтi «Проблема поколiнь»9. Таким чином, ось уже майже 80 рокiв це поняття вiдоме як суспiльно-науковий структуруючий принцип. Маннгайм вiдштовхується тут вiд тези: «Індивiди, якi зростають одночасно, зазнають у роки найбiльшої налаштованости на сприйняття, хоча й згодом теж, тих самих провiдних впливiв як з боку iнтелектуальної культури, яка справляє на них враження, так i з боку суспiльно-полiтичних констеляцiй. Вони творять одне поколiння, одночаснiсть, оскiльки цi впливи – єдинi»10. Маннгайм робить рiзницю мiж хронотопом поколiння (Generationslagerung), зв’язком поколiння (Generationszusammenhang) i єднiстю поколiння (Generationseinheit). Хронотоп поколiння – це найунiверсальнiша категорiя. До неї можна потрапити, «належачи (…) до одного й того ж «року народження». Вона позначає спорiдненiсть «в iсторичному потоцi суспiльних подiй»11. Індивi-
ü Á‡ÔËÚÛ˛ ÚÓÏÛ, ˘Ó RAF Û „ˆ¸ÍËı Î¥‚Ëı ‚Ò ˘Â π ÔÓÁËÚË‚ÌËÏ Ï¥ÚÓÏ. äÅ: ü Á̇˛, ¥ Á̇˛ ˜ÓÏÛ Ò‡ÏÂ. ì Ɉ¥ª Ï¥Ú ‚·ÒÌÓ„Ó ÓÔÓÛ ıÛÌÚ¥ ÒÔÓÂÍÚÛ‚‡‚Òfl ̇ RAF. ß ˘Â ÚÂ, ˘Ó ÔËڇχÌÌ ¥ î‡Ìˆ¥ª: Ɉ¥fl ˜Ë î‡Ìˆ¥fl Ì¥ÍÓÎË Ì ÒÚ‡‚ËÎËÒfl ÍËÚ˘ÌÓ ‰Ó RAF, ÔÓÁ‡flÍ ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ªª ·Û· ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ ÔÓÚË ç¥Ï˜˜ËÌË. ì Á‡ıÓÔÎÂÌÌ¥ ̲ ·ËÌËÚ¸ ÁÓÁÛϥ· ¥ Á‡ÍÓÌ̇ ÌÂ̇‚ËÒÚ¸ ‰Ó ̇ˆËÒÚ¥‚, ÒÚ‡Ëı ÓÍÛÔ‡ÌÚ¥‚. íÓÏÛ ªª ‡ÌÚËÙ‡¯ËÒÚҸ͇ ËÚÓË͇ ·Û· flÍ ·‡Î¸Á‡Ï ̇ ‰Û¯Û „ÂÍ¥‚. ä: Ä íË Á̇‚ β‰ÂÈ Á RAF ÓÒÓ·ËÒÚÓ? äÅ: ü ¥‰ÍÓ ·‡˜Ë‚, ˘Ó· ‚Óβˆ¥ÓÌÂË ·ÛÎË Ú‡ÍËÏË ÌÂ≇ÏË. ü ‚Ê ·Û‚ Á̇ÈÓÏËÈ Á ҇‰ÂÓÏ, ÍÓÎË ‚¥Ì ÔÓ˜‡‚ Û î‡ÌÍÙÛÚ¥ «‚Ë‚¥Î¸ÌÂÌÌfl» ̥ۘ‚ ÔÓÙÚÂıÛ˜ËÎˢ. ÇÓÌË ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ¥ÌÒÚÛÏÂÌڇΥÁÛ‚‡ÎË ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ, ‚ÓÌË ªı ÛÈÌÛ‚‡ÎË ¥ Á «˜ËÒÚÓ„Ó Â∂Ó» ‚Úfl„ÌÛÎË ‚ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˛ ·ÂÁÛÏÒÚ‚‡. ÄΠÚÂ, ˘Ó Ó·ËÎÓ RAF, ·ÛÎÓ ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë ÒÙÓÏÛθӂ‡Ì ˘Â ‚ ·‚‡ı ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍÓ„Ó ÛıÛ. íÛÚ ÏË ÌÂÒÂÏÓ Ô‚ÌÛ ¥ÒÚÓ˘ÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸. ä: Ç¥‰ «˜Â‚ÓÌÓ„Ó ÑÂÌ¥» ‰Ó «ÑÂÌ¥ ÁÂÎÂÌÓ„Ó». üÍ¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ¥ÏÔÛθÒË ÁÓ·ËÎË í· «ÁÂÎÂÌËÏ»? äÅ: èÂÂı¥‰ ‚¥‰·Û‚‡‚Òfl ˜ÂÂÁ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÈ Ûı.
31
З 1968 У 1998 ІНТЕРВ’Ю З ДАНІЕЛЕМ КОН-БЕНДІТОМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
дiв, якi належать до одного зв’язку поколiнь, поєднує не лише належнiсть до певного року народження, але й «участь у спiльному призначеннi цiєї iсторично-суспiльної одиницi»12, вони в полонi тих самих iдей. Так, наприклад, усi, народженi близько 1945 р., належали до хронотопу поколiння 1968 р., це люди, якi хоч народилися в цей час, але не пiдлягали однаковим зi своїми сучасниками формуючим впливам, а отже не роздiляли зв’язку поколiнь: «…спiльна ситуацiя поколiнь у жодному випадку не приводить до спiльного свiтогляду поколiнь (тобто зв’язку поколiнь i єдности поколiнь, – прим. авт.)»13. Зрештою, єднiсть поколiнь означає для Маннгайма єднiсть дiй: народженi приблизно в той самий час, пiдданi тим самим соцiальним, полiтичним, економiчним тощо впливам, користуються тими самими засобами: «Та сама молодь, зорiєнтована на ту саму iсторико-актуальну проблематику, живе в одному «зв’язку поколiнь», тi групи, якi в межах одного зв’язку поколiнь опрацьовують свої пережиття, кожна в iнший спосiб, утворюють, вiдповiдно, рiзну «єднiсть поколiння» в рамках того самого зв’язку поколiнь»14. Виходячи з цього, до однiєї єдности поколiння, якщо залишатися на прик-
åË Ì ıÓÚ¥ÎË ÊËÚË ‰Îfl «Â‚Óβˆ¥ª», ÏË ıÓÚ¥ÎË ÊËÚË ÊË‚ËÏ ÊËÚÚflÏ, ‡ ˆÂ ˘ÓÒ¸ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯Â. ÇËÍÎËÍÓÏ ‰Îfl ÏÂÌ ÒÚ‡‚ Ûı ÔÓÚË ‡ÚÓÏÌËı ÂÎÂÍÚÓÒڇ̈¥È. äËÚË͇ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÔÓÒÓ·Û ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ Ô‚ÂÌÛ· ̇¯¥ Î¥‚¥ ÔÓÁˈ¥ª. ô ‚ 1966 Óˆ¥ fl ‚ËÒÚÛÔ‡‚ Û î‡Ìˆ¥ª Á‡ ÏËÌ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl fl‰ÂÌÓª ÂÌ„¥ª ¥ ÔÓÚË ‡ÚÓÏÌÓª Á·Óª. ä: óË ÓÁ̇˜‡π ˆÂÈ «ÁÂÎÂÌËÈ ÔÓ‚ÓÓÚ» Ú‡ÍÓÊ ¥ ̇‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó «Â‡Î¸ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË»? äÅ: ü ·‡‚ Û˜‡ÒÚ¸ Û ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËı ‡Íˆ¥flı, ‚ ÛıÓ‚¥ ÔÓÚË fl‰ÂÌÓª ÂÌ„ÂÚËÍË, ‚ ÛıÓ‚¥ Á‡ ÏË. á ˜‡ÒÓÏ ÏÂÌ¥ ÒÚ‡ÎÓ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ˆÂ χπ flÍËÈÒ¸ ÒÂÌÒ Î˯ ‚ ÚÓÏÛ ‡Á¥, flÍ˘Ó ÁÏ¥ÌËÚË ÔÓÎ¥Ú˘̥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË, ‡ ˆÂ ÏÓÊ̇ Á‰¥ÈÒÌËÚË Î˯ ˜ÂÂÁ ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª. í·‡ ÒÚ‡ÚË ˜ËÌÌËÍÓÏ ‚·‰Ë Ì ÁÁÓ‚Ì¥, ‡ ¥Á Ò‰ËÌË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ñ ·ÛÎÓ ÛÓÍÓÏ «Ì¥Ïˆ¸ÍÓª ÓÒÂÌ¥» Ú‡ ¥ÁÓÎflˆ¥ª Î¥‚Ëı. åË ıÓÚ¥ÎË (Á ̇¯Ó˛ ¥ÒÚÓ¥π˛, Á ̇¯ËÏË ÒÂÌÒ‡ÏË) ÔËÈÚË ‰Ó ÒÚ‚ÓÂÌÌfl Ú‡ÍÓ„Ó ·ÎÓÍÛ, flÍËÈ ·Ë ÔÓӉ˂ ÌÓ‚Û ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ Û ç¥Ï˜˜ËÌ¥. ä: è¥ÒÎfl ÒÚ‡Ú„¥ª 1968 ÓÍÛ ˆÂ Á‚Û˜ËÚ¸, flÍ «‰Ó‚„ ıÓ‰¥ÌÌfl ÔÓ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥flı». íÓ‰¥ ÔÓÒÚ‡π Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl: ‡ ıÚÓ Ï‡π ‚ÔÎË‚ ̇ ÍÓ„Ó? óË ‚ÔÎË‚‡π ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥fl ̇ ÚÓ„Ó, ıÚÓ ıÓ‰ËÚ¸, ˜Ë ̇‚Ô‡ÍË? h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВЕРЕНА ВЕРТМЮЛЛЕР ПОКОЛІННЯ БЕРЛІН: БАЖАНЕ ЧИ ДІЙСНЕ?
32
ладi поколiння 1968 р., мали б належати лише тi, якi належали до АРО, захищаючи в її межах можливого, отож наприклад, в Берлiнi 1967 р. ця група становила щонайбiльше 250 осiб15. Притаманний усiм суспiльним поколiнням конфлiкт поколiнь: «Спiльним для поколiння молодших (die Juengeren), поколiння скептикiв (die skeptische Generation), напiвсильних (die Halbstarken), поколiння 1968, 1978 рр., поколiння Перської затоки (Generation Golf) є вiдмежування вiд старших – на пiдставi власного досвiду, iз власною мовою, музикою, одягом, лiтературою, iдеологiєю, органiзацiєю. Рiдко всi цi ознаки поколiння присутнi одночасно. Вистачає декiлька прикмет»16. У цiй вiдмiнностi вiд попереднiх або наступних поколiння «приходять до переконання щодо спiльного походження i рiзних мотивiв»17. Особи, якi належать до одного поколiння, справдi мають спiльний досвiд. Починаючи з дитинства, вони пiддаються у той самий час однаковим впливам – дiтьми вони дивилися разом ǘ¥Ì˛ ͇ÁÍÛ або ж èÓ„‡ÏÛ Á ÏË¯Â˛, пiдлiтками слухали Мадонну, а пiзнiше – разом читали «èÓÍÓÎ¥ÌÌfl èÂÒ¸ÍÓª Á‡ÚÓÍË». «Як угруповання зi спiльним досвiдом i спiльними спогадами, поколiння на все життя консти-
äÅ: ñ ÏÓÊ ÔÓ͇Á‡ÚË Î˯ ¥ÒÚÓ¥fl. ü ‰Ûχ˛, ˘Ó flÍ˘Ó ÒÔ‡‚‡ ȉ ԇ‚ËθÌÓ, ÚÓ ÔÓˆÂÒ π ‚Á‡πÏÌËÏ. ßÌÒÚËÚÛˆ¥ª ÁÏ¥Ì˛˛Ú¸ β‰ÂÈ, ‡ÎÂ È Î˛‰Ë ÁÏ¥Ì˛˛Ú¸ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª. åË, ÁÂÎÂÌ¥, ÁÏ¥ÌËÎË Ô‡Î‡ÏÂÌÚ‡ËÁÏ, ‡Î ¥ ԇ·ÏÂÌÚ‡ËÁÏ ‚ÔÎËÌÛ‚ ̇ Ì‡Ò Ú‡ ÁÏ¥ÌË‚ ̇Ò. ä: üÍËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î χπ, ̇ í‚Ó˛ ‰ÛÏÍÛ (flÍ ˜ÎÂ̇ ه͈¥ª «ÁÂÎÂÌËı» ‚ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ Ô‡Î‡ÏÂÌÚ¥), ÔÓÎ¥ÚË͇ ÁÂÎÂÌËı? äÅ: ñ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏË. áÂÎÂÌ¥ ¥ ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥, ¥ Û î‡Ìˆ¥ª χ˛Ú¸ ·ÎËÁ¸ÍÓ 7% „ÓÎÓÒ¥‚ ‚Ë·Óˆ¥‚. ÑÎfl ç¥Ï˜˜ËÌË ˆÂ ÓÁ̇˜‡π 50 Ï¥Òˆ¸ Û Ô‡Î‡ÏÂÌÚ¥, ‰Îfl î‡Ìˆ¥ª – ÊÓ‰ÌÓ„Ó, ˜ÂÂÁ χÊÓËÚ‡ÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ ‚Ë·Ó¥‚. ÇË·Ó˜ËÈ Á‡ÍÓÌ ¥ Ù‰‡ΥÁÏ Ì¥Ïˆ¸ÍÓ„Ó Á‡Á͇ ‰¥˛Ú¸ ̇ ÁÂÎÂÌËı flÍ ÚÂÔÎˈfl. ÄΠÂÍÓÎÓ„¥˜Ì‡ ÍËÁ‡ ÁÏÛ¯Ûπ ‚¥‰Ìӂ₇ÚË ÔÓ‚Ò˛‰Ë Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌ¥ Î¥‚¥ ÔÓÁˈ¥ª. ß ‚ è‡ËÊ¥ ÛÊ ÒÚ‚ÓÂÌ ϥ̥ÒÚÂÒÚ‚Ó ÂÍÓÎÓ„¥ª. ä: óË ¥ÒÌÛπ ÔÓ·ÎÂχ Á¥ ÒÔËÈÌflÚÚflÏ ÔÓÎ¥ÚËÍË ÁÂÎÂÌËı ‚ ˜‡ÒË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÍËÁË ¥ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Ó„Ó ·ÂÁÓ·¥ÚÚfl? äÅ: áÂÎÂÌ¥ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ˘Â „ÎË·¯Â Á‡ÌÛ˛‚‡ÚËÒfl Û ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÒÙÂÛ. ë¸Ó„Ӊ̥ ‚ÓÌË Ò··Í¥ Ú‡Ï, ‰Â ˘Â Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ‚ÔÎË‚Ó‚ËÏË Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌ¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
туюється завдяки пережиттю взаємних уподiбнень, асимiляцiй»18. Новiшi пiдходи приводять Маннгайма до змiн у соцiальному складi: як i в дискусiї про стиль життя, звертається увага на те, що традицiйнi соцiальнi категорiї, такi як прошарок, клас, середовище, перестали вiдповiдати новiй суспiльнiй ситуацiї початку ХХІ столiття, i, вiдповiдно, назрiла потреба у розвитку нових описових категорiй. «Де iснує клас, панує певний вимiр традицiї i надiндивiдуального стилю; там, де переважає соцiальна мобiльнiсть, легко задiюється механiзм поколiнь з їх модними течiями i субкультурами»19. У газетi «Цайт» ¢устав Зайбт коротко резюмує: «Де мало класу – там багато поколiння»20. Соцiолог Гайнц Буде, «творець» «поколiння Берлiн», наголошує на доречностi твердження: «Давнi соцiоструктурнi категорiї, до яких ми звикли – клас, прошарок, середовище – завжди виводяться з уявлення про певну сталiсть. Поняття поколiнь враховує, що iснують випадковi впливи на суспiльства, якi протягом часу розвивають конститутивну дiю…»21. Поколiння реалiзуються, зрештою, тiльки тому, що «сусiднi роки народження сприймаються як поєднана спiльними пережиттями
Ô‡Ú¥ª. ì ç¥Ï˜˜ËÌ¥, ÅÂθ„¥ª, Ä‚ÒÚ¥ª, ‰Â äè ·ÛÎË Ò··ÍËÏË, ÏË, ÁÂÎÂÌ¥, χπÏÓ ÔÓ‰‚¥ÈÌÛ ÙÛÌ͈¥˛: ¥ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª, ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÓÔÓÁˈ¥ª ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò. Ä ‚ ßÒԇ̥ª ÁÂÎÂÌ¥ Ò··Í¥. ì Ɉ¥ª – Ú‡ÍÓÊ, ÓÒͥθÍË èÄëéä Ó·’π‰ÌÛπ ˜ËχÎÓ Î¥‚Ëı. åË Á‡‚Ê‰Ë Ì‡Ï‡„‡πÏÓÒfl ¯ËËÚË Ú‡ÍÛ ÚÓ˜ÍÛ ÁÓÛ, ˘Ó ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì‡ ÂÙÓÏ¥ÒÚҸ͇ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÏÛÒËÚ¸ Ï¥ÒÚËÚË ‡‰Ë͇θÌÛ ÍËÚËÍÛ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª ‡·Ó Î¥‚Óª ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ß ‚ Ɉ¥ª ˆÂ · ÏÓ„ÎÓ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl ÔÓ‰¥·ÌËÏ ˜ËÌÓÏ, ‡ÎÂ Ú‡Ï Á‡‚Ê‰Ë π Á‡„ÓÁ‡ ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚Ò Á‡‰Û¯ËÚ¸ ʇıÎË‚ËÈ Ú‡‰Ëˆ¥Ó̇ΥÁÏ, flÍËÈ Ô‡ÌÛπ Û ‚Ò¥ı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ú‡·Ó‡ı. íÓÏÛ ÁÂÎÂÌ¥ ÏÓÊÛÚ¸ Ú‡Ï ÁÓ·ËÚË Á̇˜ÌËÈ ‚ÌÂÒÓÍ ‚ ÓÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÍÛθÚÛË. ä: íË Á‡‚Ê‰Ë „‡‚ Û Ò‚ÓπÏÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥ ·‡„‡ÚÓ ÓÎÂÈ. íË ·Û‚ ‚ˉ‡‚ˆÂÏ, ÊÛ̇ΥÒÚÓÏ, ÚÂ΂‰ۘËÏ ÚÓ˘Ó. íË Ì¥ÍÓÎË Ì ·Û‚ Î˯ ÔÓÎ¥ÚËÍÓÏ, ·Ó ·‡„‡ÚÓÙÛÌ͈¥Ó̇θÌ ÊËÚÚfl ·ÛÎÓ ‰Îfl í· ‚‡ÊÎË‚¥¯ËÏ? äÅ: ë¸Ó„Ӊ̥ – fl Î˯ ÔÓÎ¥ÚËÍ, ıÓ˜‡ ¥ Ì ˆ¥ÎÍÓÏ Á‚˘‡ÈÌËÈ. åÓfl ÙÛÌ͈¥fl ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó· ‰‡‚‡ÚË ¥ÏÔÛθÒË. ëÔÓÒ¥· ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ϥ̥ÒÚ‡ ¥Á 60-„Ó‰ËÌÌËÏ Ó·Ó˜ËÏ ÚËÊÌÂÏ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÔÓπ‰Ì‡ÚË Á ÏÓªÏ ÊËÚÚflÏ. ü ıÓ˜Û ˜‡Ò ‚¥‰ ˜‡ÒÛ ÍÓÏÂÌÚÛ‚‡ÚË ÙÛÚ·ÓθÌËÈ Ï‡Ú˜ ‡·Ó Ó·ËÚË Î¥Ú‡ÚÛÌÛ Ô‰‡˜Û. éÚÓÊ, fl Ì¥ÍÓÎË Ì h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
єднiсть»22. Таким чином, «досвiд учасовлення соцiального»23 є причиною кон’юнктури поняття поколiнь. У 80-тi рр. почали заново вiдкривати – у зв’язку з поколiнням 1968 р. – поняття поколiнь. Те бунтiвне поколiння все ще служить мiрилом i об’єктом вiдмежування для всiх пiзнiших, як наприклад для поколiння 1978 р., яке вирiзняється тим, «що запiзно дiйшло до бунту шiстдесятих», а «згодом, у вiсiмдесятi, опинилося перед зачиненими дверима реформованого суспiльства, яке, схоже, цього поколiння цiлком не потребувало»24. Це вiдображається у спiльнiй свiдомостi поколiнь, або ж, що в цьому випадку вiрнiше – у не-свiдомостi: «Як тi, що належать до iсторично «зайвого» промiжного поколiння, вони пролетiли крiзь уявну iржу духу часу. Інакше, нiж старе поколiння 1968 (die Alt-68er) i постмодернi «дiти неону» (Neonkids), поколiння 1978 р. не розвинуло нiякої популярної полiтичної чи культурної символiки, яка б зробила їх з ходу впiзнаваними. У них немає своєї лейби, немає свого розпiзнавального знаку»25. В останнi роки щораз блискавичнiше декларувалися все сучаснiшi поколiння, йшлося i про дiтей iнтернету (Net-Kids), i про поколiння X,Z,Y а також @26, поколiння Перської затоки i поколiння 1989 року, i про поколiн-
ÁÏÓÊÛ ·ÛÚË ˆ¥ÎÍÓÏ Ì‡„Ó¥. ü ÏÓÊÛ ‡‰ËÚË, ‚·¯ÚÓ‚Û‚‡ÚË ‰ËÒÍÛÒ¥ª, ‚ËÒÚÛÔ‡ÚË ÔÛ·Î¥˜ÌÓ. ÄΠ«‚·‰Ë» Û ÙÓÏ¥ ϥ̥ÒÚÂÒ¸ÍÓ„Ó ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl fl Ì χÚËÏÛ. ß ªª ÏÂÌ¥ Ì ·‡ÍÛ‚‡ÚËÏÂ. ä: óË Ì ·Óª¯Òfl íË flÍ Î˛‰Ë̇ ÔË ‚·‰¥ ‚Ú‡ÚËÚË Ò‚Ó˛ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÛ Ò‚Ó·Ó‰Û, ÍÓÚ‡ ‚ ‡Á¥ ‚‡„‡ÌÌfl Á‡Á̇π ÊÓÒÚÍÓ„Ó ÔËÏÛÒÛ? äÅ: ë‡Ï ڇÍ. íÓÏÛ fl – ˜ÎÂÌ Ô‡Ú¥ª, ‡Î Ì π Ô‡Ú¥ÈÌÓ˛ β‰ËÌÓ˛. ì ·ÓÒÌ¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ ÔËÚ‡ÌÌ¥ fl ‰ÓÒËÚ¸ ‡ÌÓ ‚ËÒÚÛÔË‚ Á‡ ‚‚‰ÂÌÌfl ‚¥ÈÒ¸Í. íÓÏÛ fl Ô·ۂ‡‚ Û ÏÂ̯ÓÒÚ¥ Ò‰ ÁÂÎÂÌËı, ‡Î ÏÓfl ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̇ ˜ÂÒÌ¥ÒÚ¸ ·Û· ‰Îfl ÏÂÌ ‚‡ÊÎË‚¥¯Ó˛, ‡Ì¥Ê ‚ÔÎË‚ ̇ Ô‡Ú¥˛. ä: íÛÚ, Û î‡ÌÍÙÛÚ¥, Û 1989-1997 Ó͇ı íË Ó·¥Èχ‚ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÛ ÔÓÒ‡‰Û ‚ ÛÔ‡‚Î¥ÌÌ¥ Á ÔËڇ̸ ÏÛθÚËÍÛθÚۇΥÁÏÛ, ˜Ë Ì ڇÍ? äÅ: äÓÎË ‚ 1989 Óˆ¥ ÏË ÔÂÂÏÓ„ÎË Û î‡ÌÍÙÛÚ¥ ̇ ÍÓÏÛ̇θÌËı ‚Ë·Ó‡ı, ÚÓ ıÓÚ¥ÎË, ‡ÁÓÏ ¥Á ÒÓˆ¥‡Î‰ÂÏÓ͇ڇÏË, ‰ÓÒfl„ÌÛÚË Ó‰ÌÓ„Ó: ÔÓÏËËÚË Ï¥ÒÚÓ Á ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ‡ÏË, ‡ ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚ – Á Ï¥ÒÚÓÏ. ß ‚Ò ˆÂ ‚ ͇ªÌ¥, fl͇ Á‡Ô˜Ûπ, ˘Ó ‚Ó̇ π ͇ªÌÓ˛ ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚. Ä î‡ÌÍÙÛÚ, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, π Ï¥ÒÚÓÏ ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚, ÚÛÚ ªı Ì ÏÂ̯ 30% ϯ͇̈¥‚. íÓÏÛ ÏË ‰Ó·Ë‚‡ÎËÒfl ÒÚ‚ÓÂÌÌfl Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó ‚¥‰ÓÏÒÚ‚‡, flÍ χÎÓ ·Ë ÌÂÒÚË Á‡ ˆÂ
33
З 1968 У 1998 ІНТЕРВ’Ю З ДАНІЕЛЕМ КОН-БЕНДІТОМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ня – Берлiн. Причому останнi два неможливо роздiлити. Поколiння 1989 р., вiдчутний вiдбиток на яке наклала подiя падiння Берлiнської стiни, творить, що засвiдчать наступнi iнтерв’ю, однозначне ядро поколiння Берлiн. «Кристалiзацiйним ядром» для поколiння Берлiн мав би бути, згiдно з його творцем, Буде, «переїзд уряду з Бонну до Берлiна»27. При цьому сумнiвним є, очевидно, запитання, чи може бути лише переїзд уряду достатнiм моментом для утворення нового поколiння. Сузанна ¢ашке, яка пiд впливом процитованої вище статтi Буде28, заповзялася дати визначення цьому новому поколiнню, описує поколiння «вiд двадцятирiчних до сорокарiчних (…), що цiлком невимушено суперечать визначальним протягом десятилiть мисленнєвим i мовним стереотипам так званої полiтичної коректности»29. Це поколiння зорiєнтоване радше прагматично, воно скептично настроєне до лiвих iдеалiв, що зокрема проявляється у його позицiї щодо поколiння 1968 р. i RAF («Rote Armee Fraktion – Фракцiя Червоної Армiї, терористична органiзацiя в Нiмеччинi того часу – ÔËÏ. ÔÂ.): «У той час, як поколiння 1968 р. та його пильнi учнi епiчно-розлого займаються мотивами терористiв (….), сьо-
ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸. üÍ ÍÂ¥‚ÌËÍ fl Ô‰ÒÚ‡‚Îfl‚ ÈÓ„Ó ‚ χ∂¥ÒÚ‡Ú¥. ÄΠfl Ì ÓÚËÏÛ‚‡‚ Á‡ ˆÂ Ô·ÚÌ¥, ÓÒͥθÍË ıÓÚ¥‚ Á‡Î˯‡ÚËÒfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËÏ ¥ ‰‡Î¥ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË flÍ ÊÛ̇ΥÒÚ. ä: ôÓ ·ÛÎÓ í‚ÓªÏ Ì‡È·¥Î¸¯ËÏ ÛÒÔ¥ıÓÏ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÛÔ‡‚Î¥ÌÌ¥? äÅ: íÂ, ˘Ó fl ÚÛÚ Ì ‚Ë·ÛıÌÛ‚. åË Á̇πÏÓ, flÍ¥ ʇıÎË‚¥ ˜¥ Ú‡ÔÎflÎËÒfl ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥ – Ô¥‰Ô‡Î˛‚‡ÎË ·Û‰ËÌÍË ·¥ÊÂ̈¥‚, ÚÛˆ¸ÍËı Ó‰ËÌ. ç¥˜Ó„Ó ÔÓ‰¥·ÌÓ„Ó Ì ·ÛÎÓ Û î‡ÌÍÙÛÚ¥, ıÓ˜‡ ˆÂ Ï¥ÒÚÓ Ï‡π Ó‰ËÌ Á Ì‡È‚Ë˘Ëı ‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚ ÌÂ-̥ψ¥‚. ñ Ì ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó Û î‡ÌÍÙÛÚ¥ ÌÂχπ ‡ÒËÁÏÛ. ÄÎÂ Ì‡Ï ‚‰‡ÎÓÒfl ÌÓχΥÁÛ‚‡ÚË ¥ÏÏ¥∂‡ˆ¥ÈÌÛ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ Û ˆ¸ÓÏÛ Ï¥ÒÚ¥. ñ ̇¯ ÛÒÔ¥ı. ä: íË Ì¥ÍÓÎË Ì ÒÛÏÌ¥‚‡‚Òfl ‚ ÛÒÔ¥ıÓ‚¥? äÅ: ÑÓ ˆ¸Ó„Ó ÓÁÔÓ‚¥Ï Ó‰ÌÛ ¥ÒÚÓ¥˛. é‰ÌÓ„Ó ‡ÌÍÛ ÏÂÌ¥ ÔÓ‰Á‚ÓÌËÎË ¥ ÔÓ‚¥‰ÓÏËÎË, ˘Ó ÚÂÔ ˆÂ Ú‡ÔËÎÓÒfl ¥ Û Ì‡Ò – ÔÓÊÂʇ ‚ ·Û‰ËÌÍÛ, ‰Â ϯ͇˛Ú¸ ÚÛÍË. Ç¥‰‡ÁÛ Ê ÔÓÚÂÎÂÙÓÌÛ‚‡ÎË Î¥‚¥ ‡‰Ë͇ÎË: «Å‡˜Ë¯, î‡ÌÍÙÛÚ Ú‡ÍË ‡ÒËÒÚҸ͠ϥÒÚÓ». ÄΠfl ‚¥‰˜Û‚‡‚, ˘Ó ˘ÓÒ¸ ÚÛÚ Ì ڇÍ. ÇËfl‚ËÎÓÒfl, ˘Ó Ӊ̇ Ê¥Ì͇ ҇χ Ô¥‰Ô‡ÎË· Í‚‡ÚËÛ, ÔÓÁ‡flÍ ıÓڥ· ÓÚËχÚË ÌÓ‚Â ÔÓϯ͇ÌÌfl. ÄΠˆ¥Í‡‚ËÏË ·ÛÎË Â‡Íˆ¥ª, ·Ó ıÚÓ ıÓÚ¥‚ ·‡˜ËÚË ˆÂ ÔÓ-¥Ì¯ÓÏÛ, ÚÓÈ ‚¥‰‡ÁÛ Ê Á̇‚, ˘Ó ˆÂ Ô¥‰Ô‡Î! h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
годнi дозволено i вже стало звичним окреслювати всю цю витiвку тим, чим вона й була, а саме: серiєю вбивств, кривавим навiженим шалом зграї невротикiв»30. Держава не сприймається як обмеження й утиск, опiр спрямований властиво проти нав’язування все нових прав спiвдiї (Mitwirkungsrechte)31. «Поколiння Берлiн» – це радше «позицiя, нiж рiк народження»32, до нього належиш, вступивши до нього. До «поколiння Берлiн» належать «усi тi, кого переповнює цiкавiсть i наївна радiсть нового початку: нарештi вони змогли стати учасниками «вiдкритої ситуацiї, де не все задано наперед, не все вже колись було, i де не про все вже якимось чином зналося краще»»33. ВЕРЕНА ВЕРТМЮЛЛЕР ПОКОЛІННЯ БЕРЛІН: БАЖАНЕ ЧИ ДІЙСНЕ?
34
«ü äìèìû, Ä éíÜÖ, ßëçìû» – Cíàãú Üàííü Дискусiя навколо стилiв життя набула в останнє десятирiччя ХХ ст. такої iнтентивности, що важко охопити її повнiстю. Cтилi життя окреслюються як «тематично всеохопнi, (бiльш чи менш) iнтеграцiйнi, вiдповiднi до спiльних критерiїв надформування (i перевищення) життєвої реалiзацiї»34. Тобто стиль життя визначається як щоденна поведiнка або ж органiзацiя побуту особами i соцiальними групами. Щоправда, про стиль життя
ä: óË ‚ıÓ‰ËÎÓ ‚ Ó·Ó‚’flÁÍË ‚‡¯Ó„Ó ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl Á‡Î‡„Ó‰ÊÂÌÌfl ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÏË „ÛÔ‡ÏË ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚? äÅ: í‡Í. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ‚¥ÈÌË ‚ û„ÓÒ·‚¥ª ‚ËÌËÍÎË ‚ÓÓ„Û˛˜¥ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ „ÛÔË Á ıÓ‚‡ÚÒ¸ÍËı, Ò·ҸÍËı ¥ ·ÓÒÌ¥ÈÒ¸ÍËı Ô¥‰Î¥ÚÍ¥‚. è¥ÒÎfl Ô¯Ëı ÌÂÔÓÓÁÛϥ̸ fl Á‡ÔÓÒË‚ ªı ‰Ó Ò·Â, ‰ÂÒ¸ ·ÎËÁ¸ÍÓ 70 ˛Ì‡Í¥‚. ÑËÒÍÛÒ¥fl ·Û· ¥ÁÍÓ˛, ‡Î ‚¯ڥ-Â¯Ú fl ÁÏ¥„ Ò͇Á‡ÚË: β‰Ë, fl Ì ÏÓÊÛ ÁÏ¥ÌËÚË ‚‡¯Ó„Ó ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ˆ¥πª ‚¥ÈÌË. ÄΠÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ Á̇ÈÚË ‚Ëı¥‰, ‡·Ë ‚Ó̇ Ì ÚË‚‡Î‡ ¥ ÚÛÚ. è¥ÒÎfl ˆ¸Ó„Ó ÒÛÚ˘ÍË Ï¥Ê ·‡Ì‰‡ÏË Ô¥¯ÎË Ì‡ ÒÔ‡‰. (...) ä: ç‡ Å‡Î͇̇ı ˜‡ÒÚÓ ÏÓÊ̇ ÔÓ˜ÛÚË ‡∂ÛÏÂÌÚ, ˘Ó ‚‡Ï, ˆÂÌڇθÌÓ‚ÓÔÂȈflÏ, ‰Ó·Â „Ó‚ÓËÚË. LJ¯¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ‰Âʇ‚Ë ‚ËÌËÍÎË ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ÚÓÏÛ ¥ ‚Ê ‰‡‚ÌÓ ÒÚ‡ÎË „ÓÏÓ„ÂÌÌËÏË (‡·Ó ̇ÒËθÌÓ „ÓÏÓ„ÂÌ¥ÁÓ‚‡ÌËÏË) ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ÏË. åË ÏÛÒËÏÓ Á‡‡Á ̇‰ÓÎÛÊÛ‚‡ÚË ÚÂ, ˘Ó ‚Ë ‚Ê ‰‡‚ÌÓ Ï‡πÚÂ. üÍ ·Ë íË ÔÓÍÓÏÂÌÚÛ‚‡‚ ˆÂÈ Á‡Íˉ? äÅ: ñÂÈ ‡∂ÛÏÂÌÚ ‚¥ÌËÈ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ¥ÒÚÓ¥ª. ÄΠڥ Ê Î˛‰Ë ͇ÊÛÚ¸ ÚÓ·¥ Ô¥ÒÎfl ˆ¸Ó„Ó: ‰Ó ˜¥, ÏË ıÓ˜ÂÏÓ flÍ̇ȯ‚ˉ¯Â ‚ÒÚÛÔËÚË ‰Ó Öë. üÍ˘Ó ÏË ÁÓ·ËÏÓ ˆÂ ÚÓ˜ÍÓ˛ ‚¥‰Î¥ÍÛ, ÚÓ ÔÓÏ¥ÍÛÈÏÓ: ‰Ë‚¥Ú¸Òfl, ‚Ë ÒÚ‡‚ËÚ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
у соцiально-науковому сенсi говоримо щойно тодi, коли цей спосiб органiзацiї побуту, або ж вираженi у ньому бiльш чи менш стiйкi життєвi установки, подiляє певна значна кiлькiсть осiб, внаслiдок чого цей спосiб використовується як розрiзнювальний шаблон стосовно iнших осiб / груп35. Таким чином, стиль життя – це не лише вияв (основної) життєвої позицiї людей, але завжди ще й засiб вiдмежуватися вiд iнших. Об’єднуючим елементом у цьому вже не є «впорядкованi системи тлумачень, якi задають полiтичнi партiї, органiзацiї й медiї, а (…) субкультури, якi переважно самоорганiзовуються i черпають свої iдентифiкацiйнi шаблони значною мiрою з iндивiдуальної споживацької поведiнки»36. Тому тут чинним є гасло «Я купую, а отже, iсную», тобто споживацька поведiнка як елемент витворення iдентифiкацiї i засiб розрiзнення. Сьогоднiшнiй дискурс стилю життя дуже iстотно визначив Бурдью, який, опублiкувавши у 1982 р. книгу «Тонкi вiдмiнностi», надав цьому дискурсу вирiшального поштовху. За Бурдью, стиль життя залежить вiд зовнiшнього образу, зумовленого класовою належнiстю людини та її соцiальним становищем. Продовжуючи розвивати Марксове поняття капiталу, Бурдью розглядає соцiаль-
‡θÌÛ ÔÓ·ÎÂÏÛ Ì‡ΥÁÓ‚‡ÌÓÒÚË Û Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ‰Âʇ‚ÌÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥. Ä ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚Ë ·‡˜ËÚÂ, ˘Ó ̇ÔËͥ̈¥ ‰Û„Ó„Ó ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÚfl Ì‡Ï ÔÓÚ¥·Ì‡ ÙÓχ, fl͇ ÔÓ‰Ó·π ̇ˆ¥Ó̇θÌÛ ‰Âʇ‚Û. åË Ì ÏÓÊÂÏÓ ÔÓ‚ÂÌÛÚË ¥ÒÚÓ¥˛ ̇Á‡‰ ¥ ‚¥‰‡ÁÛ Ê ÔÂÂÌÂÒÚËÒfl ‚Ô‰. íÓÏÛ fl ͇ÊÛ, ˘Ó ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ Á̇ÈÚË flÍÂÒ¸ ÓÒÓ·ÎË‚Â ¥¯ÂÌÌfl ‰Îfl ŇÎ͇Ì, ˘Ó· ˆ¥ ‰Âʇ‚Ë ÏÓ„ÎË Ì‡·ÎËÁËÚËÒfl ‰Ó Öë ¥ ÈÓ„Ó ‰Ë̇ϥÍË. ß ÚÓ‰¥ Öë ‚Ô‡‚¥ Ò͇Á‡ÚË: Ì ÏÓÊ ·ÛÚË Ú‡Í, ˘Ó· ‚Ò‰ËÌ¥ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËÏ ‰Îfl ‰Âʇ‚ÌÓª ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚ¥ ·ÛÎÓ ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl. ÄΠÚÓ‰¥ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó, ‡·Ë ç¥Ï˜˜Ë̇ ¥ ̇‰‡Î¥ Ô‡ÍÚËÍÛ‚‡Î‡ ius sanguinis. ä: á‡ı¥‰ÌÛ Ö‚ÓÔÛ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ͇ÚÓÎˈ¸ÍËÏ Í‡πÏ. ñ ‚¥‰ÏÂÊÓ‚Ûπ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÛ ˜‡ÒÚËÌÛ Å‡Î͇Ì, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ Ɉ¥˛. äÅ: ìÒ¥ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ÓÁ¯ËÂÌÌfl Ö‚ÓÔË, flÍ¥ ҸӄӉ̥ Ó·„Ó‚Ó˛˛Ú¸, ‚ËÌË͇˛Ú¸ ‚¥‰ ÔÓÚËÎÂÊÌÓª ¥‰Âª. éÒ‰fl Ö‚ÓÔË (Kerneuropa), ‰Ó flÍÓ„Ó Á‡‡Á ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÔËπ‰Ì‡ÚËÒfl ¥ èÓθ˘‡, óÂı¥fl Ú‡ ì„Ó˘Ë̇ – π Ö‚ÓÔÓ˛, ÔÓ flÍÛ Ï¥flÎË 50 ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ Ûfl‚ËÚË ÒÓ·¥ Ö‚ÓÔÛ, flÍÓ˛ · ‚Ó̇ χ· ÒÚ‡ÚË ˜ÂÂÁ 50 ÓÍ¥‚, Ô‰·‡˜ËÚË ¥ÒÚÓ˘̥ ÔÓˆÂÒË, flÍ¥ π ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏË. üÍ˘Ó ÏË Ú‡Í ‰‡ÎÂÍÓ Ï¥ÍÛ‚‡ÚËÏÂÏÓ Ì‡Ô‰, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
не становище, а отже й стиль життя людини, в залежностi вiд економiчного, культурного – напр. освiта – i соцiального (як, наприклад, суспiльнi вiдносини) капiталу, що є в її розпорядженнi. Стиль життя людини проявляється у практикованих нею культурних звичках, як, наприклад, способi одягатися, облаштовувати собi житло або ж у її споживацькiй поведiнцi загалом37. У науцi iснують двi рiзнi точки зору на те, яким чином вiдбувається вибiр/формування стилю життя iндивiда. Один з цих напрямкiв виходить iз того, що стиль життя є «продуктом iсторiї iндивiда»38 i як такий залежить вiд структурно-варiативної належности до прошарку та класу, вiд прибуткiв та соцiального становища. «Стилi життя не є свiдченням свободи людини, а свiдченням її несвободи»39. Людина пiдкоряється стилю життя, хоче вона цього чи нi; стилi життя не є зумисними. Інша точка зору виходить з того, що стилi життя – це шаблони поведiнки, якi люди свiдомо обирають, щоби досягти певної мети. «Стиль життя вiдображає сукупнiсть вибору, за допомогою якого iндивiди активно репрезентують свою прикметнiсть стосовно iнших. (…) У здатностi до стилiзацiї власного життя людина проявляє свою особисту свободу»40. А отже, стилi життя виб-
ÚÓ ÏË ÏÛÒËÏÓ ‰ÛχÚË ¥ ÔÓ êÓÒ¥˛, ÛÒ¥ ŇÎ͇ÌË ¥ íÛ˜˜ËÌÛ. ñ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ Ì‡‰ÛχÌ Á‡‚‰‡ÌÌfl, ‡Î ‚ÓÌÓ ÔÓÒÚÓ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÂ. ä: íË ·Û‚ ¥Á ‰Â΄‡ˆ¥π˛ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡Î‡ÏÂÌÚÛ ‚ ÄÎÊË¥. üÍÂ Ú‡Ï ÒÚ‡ÌӂˢÂ? óË Ú¥Î¸ÍË ¥Ò·ϥÒÚË ‚ËÌÌ¥ Û ÁÎÓ˜Ë̇ı? äÅ: í·‡ ÓÁ¥ÁÌflÚË ‰‚¥ ˜¥. ßÒÌÛ𠂇‚‡Ò¸ÍËÈ ÚÂÓËÁÏ, flÍËÈ Ï‡π ÙÛ̉‡ÏÂÌڇΥÒÚҸ͠ӷ∂ÛÌÚÛ‚‡ÌÌfl. ñ – ÁÎÓ˜ËÌ ÔÓÚË Î˛‰ÒÚ‚‡. ÄÎÂ π ¥ ¥Ò·ϥÁ‡ˆ¥fl, ÓÁ‚ËÚÓÍ flÍÓª ‰Âʇ‚̇ ‚·‰‡ ÄÎÊËÛ ÙÓÒÛ‚‡Î‡ ÛÔÓ‰Ó‚Ê 30 ÓÍ¥‚. ß π ¥ÒÚÓ¥fl ¥Á‡ÌËÌË, ‚¥‰ ˜‡Ò¥‚ ÍÓÎÓÌ¥‡Î¥ÁÏÛ ˜ÂÂÁ ‚ËÁ‚ÓθÌÛ ‚¥ÈÌÛ ¥ ‰Ó Ô¥ÒÎflÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌÓª Ó‰ÌÓÔ‡Ú¥ÈÌÓª ‰Âʇ‚Ë, ‚ flÍ¥È Ô‡ÌÛ‚‡Î‡ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚‡ ‰ËÍÚ‡ÚÛ‡. Ⴂ‡ÈÌÓ Ê, ‡ÍÚۇθÌÛ ¥Á‡ÌËÌÛ ÏÓÊ̇ ÓÚÓÚÓÊÌ˛‚‡ÚË Á ¥Ò·ϥÒÚ‡ÏË. ÄΠ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Á‡ Á‡„‡Î¸ÌÛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ Ì ÏÓÊ̇ ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÛ‚‡ÚË Ú‡Í Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ. íÓÏÛ Ô‡‚ËθÌÓ˛ π ÒÔÓ·‡ ÙÓÏÛ‚‡ÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ ÔÓÚË ÚÂÓËÁÏÛ, Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ ¥Ò·ϥÒÚ¥‚, flÍ¥ „ÓÚÓ‚¥ ‰ÂÎÂ∂¥ÚËÏ¥ÁÛ‚‡ÚË ÚÂÓ. ä: í· ÒÔËÈχ˛Ú¸ flÍ Í·Ò˘ÌÓ„Ó «Ì‡‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó» ‚ÓÔÂȈfl. Ä Á‡‡Á íË, Ә‚ˉÌÓ, Ï‡π¯ ·‡Ê‡ÌÌfl ‚ÚÛÚËÚËÒfl Û ÒÔ‡‚Ë î‡Ìˆ¥ª. íË ıӘ¯ ͇̉ˉۂ‡ÚË ‰Ó ̇ÒÚÛÔÌÓ„Ó Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡Î‡ÏÂÌÚÛ Á‡ Ù‡Ì-
35
З 1968 У 1998 ІНТЕРВ’Ю З ДАНІЕЛЕМ КОН-БЕНДІТОМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ранi свiдомо, людина дивиться на себе як на поле для творчости, перетворює себе на суб’єкт власної цiлеспрямованої креативности. Цю точку зору пiдкрiплюють зокрема дослiдження Петера Ноллера i Клауса Роннебер¶ера41 з Франкфурта-на-Майнi, в ходi яких виявилося, що люди, якi працюють у сумiжних професiях, мають також i подiбнi стилi життя, за допомогою яких вони виразно дистанцiюються вiд iнших професiйних груп. Оскiльки цi люди вже самим своїм народженням походять з рiзного середовища, виглядає, що стилi життя вони обирають вiдповiдно до роду заняття. Належнiсть до певного стилю життя ¶рунтується значною мiрою на зовнiшнiх ознаках, таких як одяг, вибiр житла (напр., у старому або ж у новому будинку в Берлiнi), вибiр мiського району, мiсця вiдпочинку i т.i., тобто на питаннях естетики. І саме в молодiжних культурах, таких як техно, гiп-гоп i скейтери, можна говорити про вельми свiдомий вибiр стилю життя. Однак i для людей поза модним молодiжним середовищем має сенс приказка «Чоловiка по одежi стрiчають», бо хто «хоче в життi чогось досягти», той має дотримуватись певних норм поведiнки.
ˆÛÁ¸ÍËÏË ÒÔËÒ͇ÏË. ñ ·ÛÎÓ · „¥‰ÌËÏ Û‚‡„Ë ÔÓ‚ÂÌÂÌÌflÏ ‰Ó Ï¥Òˆfl ÔÓÔ‰̥ı ӄˉÌËı ‚˜ËÌÍ¥‚. äÅ: ñ ÒÔ‡‚‰¥ Ú‡Í. èÓ-Ô¯Â, ˆÂ ·ÛÎÓ · ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥π˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË. Ä ÔÓ-‰Û„Â, ˆÂ ·Û‚ ·Ë ¯‡ÌÒ ÁÛÈÌÛ‚‡ÚË Ï¥Ú 1968 ÓÍÛ, «ÓÒ‚ÓªÚËÒfl» Á ÌËÏ. éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, fl ‚‚‡Ê‡˛, ˘Ó ‚ ˜‡ÒË ¥ÌÚÂÎ¥„ÂÌÚÌÓª ÏÓ·¥Î¸ÌÓÒÚ¥ ˆÂ ·ÛÎÓ · ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ ͇ÈÙ: Ó·ËÚË ‚Ë·ÓË Û î‡Ìˆ¥ª. ÄΠ̇҇ÏÔ‰ ÏÂÌ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚ËÒÛÌÛÚË Ù‡ÌˆÛÁ¸Í¥ ÁÂÎÂÌ¥. ü ͇̉ˉۂ‡ÚËÏÛ ‚ ·Û‰¸-flÍÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ – ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥ ˜Ë Û î‡Ìˆ¥ª. éÚ Ú¥Î¸ÍË, flÍ·Ë ˆÂ ·ÛÎÓ ÏÓÊÎË‚ËÏ Û î‡Ìˆ¥ª, ÚÓ ˆÂ ·ÛÎÓ · „‡ÌËÏ Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌflÏ ÏÓπª ¥ÒÚÓ¥ª. ä: åË ÒˉËÏÓ ÚÛÚ, Û Á‡Ú¥ÌÍÛ ·‡ÌÍ¥‚Ò¸ÍËı ıχӘÓÒ¥‚, Û ˆËÚ‡‰ÂÎ¥ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ˆÂÌڇθÌÓ„Ó ·‡ÌÍÛ, ÔÓÏ¥Ê ÌÓ‚Ëı Î¥·Â‡Î¸ÌËı ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÔÓÓÍ¥‚. íË ‰ÓÁ‚ÓÎ˯ Ó„‡Ì¥ÁÓ‚Û‚‡ÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ Ô¥‰ ÚËÒÍÓÏ Ì‚Â∂Ûθӂ‡ÌÓÒÚË ¥ Ô¥‰ ‰ËÍÚ‡ÚÓÏ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª ‚ÂÎËÍËı ‡Íˆ¥ÓÌÂ¥‚? äÅ: ü ·‡˜Û ˆÂ Ú‡Í: ÓÒͥθÍË ÏË ‚Ê χπÏÓ ÚÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛, ÚÓ Ú·‡ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ªª flÍ ¯‡ÌÒ. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÓÁ̇˜‡π Ú‡ÍÓÊ, ˘Ó β‰Ë ‚ ÛÒ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ χ˛Ú¸ Ô‡‚Ó Ì‡ ‰Ó·Ó·ÛÚ. ç‚Â∂Ûθӂ‡Ì¥ÒÚ¸ ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë Ú‡ÍÓÊ Ô‡‚Ëθ̇. ã˯ ÍÓÎË Ì ÏÓÊ̇ ˜Ó„ÓÒ¸ ‚Â∂Ûh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èéäéãßççü ÅÖêãßç Пiсля завершення останнiх iнтерв’ю з-посеред опитаних викристалiзувалася структура iз двох груп: особи, якi поселилися в Берлiнi заради кар’єри, якi не належать до творчих особистостей i наголошують на тому, що «це могло бути будь-яке iнше мiсто». Цю групу називатимемо надалi «берлiнськими япi». Друге угруповання становлять особи, якi констатують, що «творчi нурти» Берлiна важливi для їхньої власної креативности i надихають їх, а тому вони мають цiлком визначене ставлення до Берлiна.
ÅÖêãßçëúäß üèß ВЕРЕНА ВЕРТМЮЛЛЕР ПОКОЛІННЯ БЕРЛІН: БАЖАНЕ ЧИ ДІЙСНЕ?
36
Берлiнськi япi – це люди, якi прибувають до Берлiна заради кар’єри, або ж цiлi агентства, якi вирiшують перебратися до Берлiна. Ця група не має якогось певного ставлення до Берлiна, для них засадничо можливим є будь-яке iнше мiсто, вибiр впав на Берлiн радше випадково. Частково вони розвинули з плином часу особливе ставлення до цього мiста – мабуть-таки цiнують берлiнську культуру, а ще – переваги життя тут, проте зауважують помiж iншим, що для них прийнятним було б i кожне iнше мiсто. Ця берлiнська група перебуває у
₇ÚË, ‚‡ÚÓ Ú‚ÓËÚË ÌÓ‚¥ Ô‡‚Ë·. ÇË¥¯‡Î¸Ì Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl Á‚Û˜ËÚ¸ Ú‡Í: ıÚÓ Ï‡π ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ‚·‰Û, ‡·Ë Ú‚ÓËÚË ˆ¥ ÌÓ‚¥ Ô‡‚Ë·? ä: ß fl͇ Ê ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ˆÂ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl? äÅ: ∏‰ËÌÓ˛ ÒËÎÓ˛, ÒÔÓÏÓÊÌÓ˛ Ú‚ÓËÚË ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ϥ̥χθ̥ Òڇ̉‡ÚË ‚ Ò‚¥ÚÓ‚¥È ÚÓ„¥‚Î¥, π Ö‚ÓÔ‡. ß Ò‡Ï Á‡‚‰flÍË Ò‚ÓªÏ ÓÒÓ·ÎË‚ËÏ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏ ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏ Ú‡‰Ëˆ¥flÏ. ñ ‚Ëχ„‡π ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ¥‚Ìfl, ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª Û ÔËÈÌflÚÚ¥ ¥¯Â̸ ¥, Á‚˘‡ÈÌÓ Ê, ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ‚‡Î˛ÚË. ìÒ ˆÂ ÁÓ·ËÚ¸ Ö‚ÓÔÛ „ÓÚÓ‚Ó˛ ‰Ó ÓÍÂÒÎÂÌÌfl ‚·ÒÌÓª ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÔÓÁˈ¥ª, – Á‡‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë ÏË Ì‡ÔËͥ̈¥ ‰Û„Ó„Ó ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÚfl χÎË ÔÓÁËÚË‚ÌËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ ı¥‰ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ‡ Ì Î˯ Ò͇ÊËÎËÒfl ¥ Á‡Î˯‡ÎËÒfl ÊÂÚ‚‡ÏË Ì‡¯Ó„Ó ‚·ÒÌÓ„Ó ÎÂÏÂÌÚÛ.
èÂÂÍ·· ɇÎË̇ íÓÏÍ¥‚
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
станi постiйного шаленого браку часу, внаслiдок чого вона майже зовсiм не має можливости користуватися культурними пропозицiями Берлiна. Тут варто було б продовжити дослiдження у напрямку вiдмiнности цiєї групи вiд iнших творчих iнформацiйних та медiйних елiт у великих мiстах. Пропоную таку тезу: Тут починається окреслений журналом «Таймс» образ «поколiння Европа», де образ молодих мобiльних елiт загострюється ще сильнiше. До особливостей осiб цiєї групи, коли в них є час, належить пошук «доброго життя» або ж акцентування на цьому факторi, тобто iснує попит на якiсть у всiх сферах. Вони користуються культурними пропозицiями мiста, живуть у центральних районах, у високоякiсних старих будiвлях, у модному кварталi – особливою популярнiстю користується Пренцлауер Бер¶ – i цiнують високоякiснi товари: «Я люблю їсти в мiстi i роблю це часто … з задоволенням буваю у своєму кварталi». «Для мене важливо, щоб помешкання мало 100 кв. м (…) i щоб тут була тераса… Поза тим для мене важливий виразний дизайн, необхiднi чiткi лiнiї, паркетна пiдлога, тобто має бути дерево, в мене немає фарбованих стiн, усе бiле (…) все мусить бути функцiональним, гарнi меблi з де-
37 © D.Zagrodzka, 1998
‰‡ÌÛÚ‡ Á‡∂Ó‰Á͇
йошка фішер h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
рева, стародавнi речi (…), виразнi, простi речi…». Тi, хто належить до цiєї групи, дбають про свiй спортивний вигляд i споживають здорову їжу – «харчi, якi ми купуємо … таки високої якости», очевидно, це типовi читачi стильних журналiв, таких як «Modern Living» або «Fit for Fun», а на їхнiх книжкових полицях стоять потрiбнi книжки – так, наприклад, один iз членiв цiєї групи зауважив мимохiдь у розмовi: «Не буду ж я ставити собi на полицю книжки Гайне!» Взагалi-то, вони екологiчно свiдомi, але не занадто: «…так, я купую i в супермаркетi, але також i в бiомагазинi або на ринку (…) Я не перебираю…» Цим останнiм реченням «Я не перебираю» охарактеризовано загалом стиль життя цiєї групи; вона вирiзняється своїм до певної мiри iндиферентним ставленням до життя, найважливiше – щоб життя було добрим i вигiдним, наголос робиться на самореалiзацiї, на «Я»42. Це iндиферентне ставлення типових представникiв «поколiння Перської затоки»43 проявляється i в їхньому ставленнi до мiста Берлiна: споживається те, що може запропонувати мiсто i квартал, проте самi вони не проявляють iнiцiативи i не переймаються проблемами мiста, скажiмо, дисбалансом мiж його схiдною i захiдною частинами. Так Фрiдрiх зауважує стосовно цiєї темати-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ки i свого кварталу Пренцлауер Бер¶ лише те, що «саме в районi Пренцлауер Бер¶ iснує ще сильне вiдмежування старожилiв вiд новоприбулих». На запитання, чи бував вiн уже ранiше довший час у Схiднiй Нiмеччинi, вiн вiдповiдає: «Нi, анi в Схiднiй Нiмеччинi, анi в Схiдному Берлiнi, i навiть коли я ще жив у Кройцбер¶у, я бiльше бував у цьому кварталi, i вiдмiннiсть тут була, коли я сюди переселився, скорiше соцiальна, тут у вiдреставрованих старих будiвлях мешкають переважно япi, а соцiальна мiшанина, та мультикультурнiсть, що є у Кройцбергу, тут вiдсутня». Вершиною тутешньої заан¶ажованости є участь раз на тиждень у футбольному матчi кварталу. І все ж проводиться чiтке вiдмежування вiд туристiв: «… я живу у кварталi Бьоцов, i менi подобається, що вiн не такий туристичний (…) Що я ще цiную в кварталi – то це просто наявнiсть ресторанiв, ринку, крамниць, вуличних кафешок, це, як на мене, цiкаво i класно…» Цi люди споживають мiсто i його пропозицiї, проте не вважають себе його активними творцями (Gestalter). Власне про це Фрiдрiх без проблем i заявляє: «… я спостерiгаю за тим, що вiдбувається, i я просто вiдкритий для цих подiй i вважаю, що вони, як i ранiше, розвиваються цiлком позитивно, все о.к.».
Йошка Фiшер, який восени 1998 року став вiце-канцлером i мiнiстром закордонних справ Нiмеччини, роками боровся проти держави, яка врештi-решт призначила його на одну з найвищих посад. Вiн походить зi славетного поколiння 68-го року. Вiн швидко освоївся у своїй новiй ролi i став одним з найпопулярнiших нiмецьких полiтикiв. У статечнiй, дещо огряднiй Нiмеччинi це призначення розбурхало емоцiї, але зовсiм не тi, яких би можна було сподiватися, знаючи бурхливу бiографiю нового мiнiстра. Йошка Фiшер – приручений революцiонер, вiн здавна присутнiй на офiцiйнiй полiтичнiй аренi. Ба бiльше, вiн – улюбленець ЗМІ. Преса, звичайно, не вiдмовила собi у задоволеннi нагадати про найпiкантнiшi деталi iз життя «фахового революцiонера», як вiн сам себе колись назвав, але радше задля того, щоб зробити оповiдь барвистiшою, нiж налякати. «Його iсторiя – це iсторiя блудного сина, котрий сам себе навернув; юнака, що не бажав продовжувати освiту, але самотужки навчався упродовж усього життя; особи, яка порушувала будь-який лад, а водночас навчилася цiнувати демократичний лад, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ставлення членiв цiєї групи до Берлiна i «поколiння Берлiн» характеризується певною амбiвалентнiстю: усi наголошують, що Берлiн справдi пропонує оптимальнi можливостi для «творцiв свого життя» або ж для творчих особистостей, проте одночасно нерiдко ставиться пiд сумнiв саме iснування якогось особливого поколiння Берлiн. Ця амбiвалентнiсть пояснюється очевидно тим, що берлiнськi япi не є творчими особами i не залежать у своїй роботi вiд надихаючого оточення, а тому їхня оцiнка – це оцiнка з чужих слiв. А що ж кажуть про Берлiн творчi особи, тобто креативнi, як ставляться до мiста вони?
äêÖÄíàÇçß ВЕРЕНА ВЕРТМЮЛЛЕР ПОКОЛІННЯ БЕРЛІН: БАЖАНЕ ЧИ ДІЙСНЕ?
38
Проведенi мною iнтерв’ю можуть бути пiдставою для вирiзнення принаймнi двох пiдгруп берлiнських креативних – креативних япi (kreative Yuppies) i креативну молодь (junge Kreative). Правда, обидва iнтерв’ю, якi аналiзуватимуться тут, належать лише до групи молодих креативних. На групу креативних япi вказує у своєму електронному листi панi Нiчке. На жаль, опитати цих неформалiв було неможливо, оскiльки їх надто добре охороняють представники преси.
яка боролася проти можновладцiв, аби самiй зрештою уособити владу», – написала у бiографiї Фiшера журналiстка Сибiлла Краузе-Бюр¶ер. А яке ж суспiльство не любить блудних синiв? Адже саме вони найкраще пiдтверджують слушнiсть обраного цим суспiльством шляху. Бiографiя Фiшера називається «Марш крiзь iлюзiї». Це перефразоване колишнє гасло революцiї 1968 року, яке запропонував її нiмецький лiдер Рудi Дучке: «марш крiзь iнституцiї» був покликаний переорати їх i загалом змiнити, а ще краще – лiквiдувати к бiсу. Тим часом, це радше iнституцiї змiнили колишнiх революцiонерiв (окрiм екстремальних випадкiв), хоча й тi значною мiрою вплинули на них. Історiя Йошки, його вiдступництва i повернення у лоно обивательського суспiльства, навдивовижу цiкава i як доля однiєї людини, i як образ ¶енерацiї, непересiчним представником якої вiн є. Вона також багато що говорить про шлях, який вiд початку 60-х пройшли нiмцi. Зрештою, хоча це, може, i звучить ризиковано, вона добре демонструє схожiсть мiж недосвiдченими зеленими (уже багато рокiв це партiя Фiшера), якi тiльки-но входять у полiтику, i нашими [польськими] молодими за стажем полiтиками, – i тi, й iншi мали клопоти з освоєнням у демокраh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Інтерв’ю дали Крiцля i Гонза, обоє з групи «Pfadfinderei» (далi назва подається у перекладi – «Стежкарство», – ÔËÏ. ÔÂÂÍÎ.), а ще Яннi (Крiстiан Дабберт) з GRACO/Overdose44. Усi троє називають себе сучасними креативними, усi троє цiнують у Берлiнi «творчi бродiння». Або вони працюють в нетипових мистецьких осередках – GRACO, наприклад, це спреєри, якi малюють ¶рафiтi – або ж вони працюють нетиповими методами – «Стежкарство» займається графiчним i вiдеодизайном, причому вони працюють переважно на ПК з векторною графiкою. «Ми, i особливо Крiцля, були в Берлiнi першими апологетами цього виду графiки, ранiше iснували лише поганi фотографiї, поганi шрифти, поганi флайєри. (…) … тодi Крiцля, примiром, просто прокладав новi шляхи, робив лише те, що вважав найкращим. (…) Проте в Берлiнi ще два роки тому щось подiбне було цiлком невiдомим». Вони, або ж їхнi фiрми/групи, завжди випереджували подiї, торували шлях, а Яннi на запитання, чи це вони були першими в Нiмеччинi професiйними спреєрами, вiдповiдає: «Розвиток вiдбувався паралельно, я б нiколи не стверджував, що ми першi, але цiлком напевно, що ми – серед перших. А ще я думаю, що ми тут досягли певної висоти, яка, я
тичнiй процедурi, управлiнською рутиною, умiнням укладати компромiси.
ìÉéêëúäÖ äéêßççü Йозеф Фiшер народився 1948 року в ультракатолицькiй родинi «вигнанцiв» з Угорщини, його обидвi старшi сестри з’явилися на свiт iще на передмiстi Будапешта. Фiшерового батька кликали Йошкою, i малий теж став Йошкою. В роки бунту Йошка охоче розповiдав про злиднi своєї родини i занапащену долю батька-рiзника, котрий помер на робочому мiсцi вiд крововиливу. Вражаюча розповiдь про просякнуту тваринним лоєм i кров’ю батькову сумку, яку синовi повернули пiсля того нещасного випадку, була важливою частиною iмiджу, який вiн собi витворював. Тепер усi вже знають, що родина Фiшерiв була шанованим, осiлим в Угорщинi вiд XVIII столiття рiзницьким родом. Вони мали власний показний будинок, приватну бойню, домашню прислугу. Іншим родичам також незле велося. Однак, пiсля вiйни Фiшер-батько визнав своєю рiдною мовою нiмецьку, а отже, був виселений з Угорщини. Примус не був абсолютним, значна частина родини зосталася в Будапештi. Йошчинi батьки вiрили, що в Нiмеччинi їм житиметься краще. Сповненi наh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
знаю з досвiду, в Европi єдина». До того ж вони були першими такими в Берлiнi. Їхнiй спосiб оформлення, тобто їхнi «фiрми» (хоча таке окреслення дещо спiрне, бо хоч GRACO iснує на правах фiрми, то вже «Стежкарство» – лишень мистецька група) вийшли з молодiжного середовища, а особливо з гiп-гопного i скейтерсько-спреєрного: «Первiсно ми виникли з одного бiльш-менш молодiжного проєкту (…), в якому зустрiлися декiлька осiб, якi малювали ¶рафiтi (…). Вони трохи робили фанзiни, таким чином захоплюючись можливою нарештi i на сходi, пiсля об’єднання, культурою гiп-гопу… i власне з цього все й виникло, тодi почались спреєри, тодi розмальовувались молодiжнi клуби, а потiм якось люди тут почали запитувати: «Ти не мiг би якось зробити менi гаражнi ворота?» або ще щось таке, i з цього утворилася, нi, не iдея, вона вже була, її можна було якось продовжувати опрацьовувати, це не була думка про фаховiсть чи Saleout… а: «Слухайте, а створiмо Graffiti Connection». Мистецька група «Стежкарство» зiйшлася подiбним чином, розповiдає Крiцля: «Я досить рано мав справу з Макiнтошем, за комп’ютером вже рокiв десять, роблю комп’ютерну графi-
дiй, вони вирушили до вiтчизни предкiв. Пiсля рiчного перебування у таборах для перемiщених осiб старший Фiшер орендував бойню. До 1955 року родина безтурботно мешкала собi у мальовничому Лян¶енбурзi. Щастя скiнчилося, коли виникла потреба вiдремонтувати бойню, а старшому Фiшеровi забракло на це коштiв. Переселення до Еффiн¶ена, що неподалiк вiд Штутт¶арта, стало для дiтей чимось на кшталт вигнання з раю. Помешкання скромне, батько вперше в життi не був власником пiдприємства, а працював як найманий робiтник на мiсцевiй бойнi. Мати, найвагомiша постать у життi Йошки, обрала для проживання Еффiн¶ен, позаяк це мiсто було ультракатолицьким анклавом у протестантському оточеннi. Мiцна i вимоглива католицька побожнiсть матерi, супроти якої Йошка бунтував i яку вiдкидав, залишила важливий слiд у його життi. Коли його запитували, чому вiн не виходить з церковної громади (що в Нiмеччинi трапляється доволi часто), Йошка вiдповiдав: «Я туди не вступав, то й виходити не буду». Себе вiн завжди називав католицьким атеїстом, але коли 27 жовтня 1998 року ¢ергард Шрьодер став першим в iсторiї нiмецьким канцлером, котрий при принесеннi присяги не покликався на Бога, i за його прикладом так вчинили сiм мiнiстрiв
39
ДАНУТА ЗА¢РОДЗКА ЙОШКА ФІШЕР
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ку i з 95 року працюю самостiйно, тодi я почав працювати з флайєрами i почав робити календар вечiрок, але в якийсь момент полишив це, бо iншi замовлення були цiкавiшими, обгортки до платiвок, плакати та iн. (…), i тодi з’явився Гонза, а згодом – Кодек, i Мартiн, i Флорi. Мартiн був нашим першим практикантом, а Флорi – його другом, i обоє вже щось таке незалежне колись разом робили i називали себе вiзiодiйниками i, ну так, минулого року … це оформилося тут на Оранiєнбур¶ерштрассе. Тобто ми стали студiєю, мистецькою групою з шести осiб». А Гонза доповнює: «…ми не просто позбiгалися докупи, як це роблять iншi, i не сказали собi: слухайте, ми створимо фiрму i будемо робити рекламу, i почнемо заробляти на цьому, i це буде крутий Startup, нi, ми вже й перед тим, кожен зокрема, класно працювали, мали досвiд з флайєрами i таке iнше. У нас не було грошей, а потiм це набрало таких обертiв. Врештi-решт, всi ми просто любимо щось творити i вiльно працювати». Молодi креативнi переважно не мають спецiальної освiти, вони – самоуки, «рiзнi люди мають за собою студiї, рiзнi люди вчилися чогось приблизно в цьому напрямку». Яннi з GRACO додає, що то був «плавний
уряду, Йошка Фiшер виразно i без вагань проказав формулу: «І нехай менi допоможе Бог». В Еффiн¶енi юний Фiшер швидко почав дуситися. Йому було занадто тiсно в помешканнi, в маленькому мiстечку, пiд сталим дрiбномiщанським контролем. Пiзнiше вiн скаржився, що родичi не вiдчули його настроїв, не стимулювали хлопця, а суворо обмежували. Але вони робили усе, що могли, тiльки що на власний розсуд. Трiйко дiтей ходили до гiмназiї, що в тi часи у робiтничих родинах – а саме до такого статусу опустився Фiшербатько – не було аж надто поширеним явищем. Мати навiть ненадовго найнялася прибиральницею, аби заробити грошей коханому синовi на репетитора. Але сам Йошка вирiшив жити по-iншому.
âéòäÄ íßäÄ∏ ì ëÇßíà Як це трапляється з пiдлiтками, молодий Фiшер несподiвано «з’їхав» у навчаннi. Коли виявилося, що вiн не зможе скласти iспитiв, незадовго до кiнця навчального року Йошка назавжди покинув школу. Тодi йому ще не виповнилося й 17 рокiв, i в його молодечому бунтi не було нiчого полiтичного. Пересiчний юнак у типовiй для свого вiку кризi дозрiвання. Анi домашнi, анi вчителi навiть не h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВЕРЕНА ВЕРТМЮЛЛЕР ПОКОЛІННЯ БЕРЛІН: БАЖАНЕ ЧИ ДІЙСНЕ?
40
перехiд» вiд часу, коли розпилювання спреїв приносило просто задоволення, i до тепер, коли вже вони все це роблять професiйно пiд маркою фiрми, «тодi треба було приймати рiшення i, звичайно ж, ми постановили займатися цим, бо на той час воно приносило бiльше кайфу, чи бiльше цiкавило, i тодi ми, власне, i сказали: о’кей, то робiмо це, i все». Для людей цiєї берлiнської групи – передусiм для «Стежкарства» – важливим є факт, що робота приносить їм задоволення, а це, власне, те, на їх думку, що й вiдрiзняє їх вiд людей усталених а¶ентурних структур, i для цього їм потрiбна особлива свобода. Щоб досягти її, вони не органiзовуються у фiрми, а залишаються майстернею чи мистецькою групою. Мiцнiшi структури, якi вважаються згубними для творчости, при цьому не виключаються цiлком, проте на даний момент ще не враховуються: «… ну, завжди так було, ми зустрiчалися i перевiряли, чи це функцiонує. А зараз воно функцiонує дуже добре, i ми будемо бачити, чи колись це стане для нас економiчно цiкавiшим». Фiрма GRACO вже пiдпала пiд цей тиск, вони заснували товариство (GbR), i їхня робота буде провадитися дещо органiзованiше – з менеджером тощо. І все ж, Яннi (GRACO) наводить як
намагалися його зупинити, хоча схоже, що це не було б надмiру важко. Йошка страшенно багато читав. 1965 рiк став вирiшальним у його подальшому бурхливому життi. Фiшер мрiяв побачити свiт! Шлях до iнших країн мала б вiдкрити йому професiя фоторепортера. Однак у фотоательє вiн довго не затримався, пiсля першого ж зауваження власника Йошка гнiвно спакував манелi. І вирушив у свiт дослiвно – автостопом до Англiї, оази свободи у тi часи. У Лондонi було холодно, швидко закiнчилися грошi. На зворотному шляху полiцiя затримала Фiшера, який спав на гамбурзькому вокзалi, слушно пiдозрюючи, що юнак утiк з дому. Викликали матiр. З похнюпленою головою хлопець мусив повернутися до Еффiн¶ена, де знайшов роботу у бюро з працевлаштування. Там, щодня у костюмi i при краватцi, разом iз трьома старшими колегами, котрi видавалися йому схожими на персонажiв п’єси Беккета, Йошка переглядав прохання. Це було ще гiрше, нiж у школi чи у фотографа. Мабуть, вiн непогано справлявся, бо сам директор запропонував йому службову кар’єру, обiцяючи, що коли Фiшер добре працюватиме, то зможе доробитися навiть до посади референта. Але це було зовсiм не те, про що той мрiяв. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
прикметну рису свого поколiння: «Що ще творить наше поколiння, це перетворення гобi на професiйне заняття – професiоналiзувати те, що я роблю в молодiжнiй культурi, тобто не полишати її». Ця група сприймає Берлiн як своє рiдне мiсто. Тут вони виросли, тут стали очевидцями об’єднання, i саме це мiсто мало на них вирiшальний вплив. Гонза («Стежкарство») зауважує, що те, чим вони займаються, вони можуть робити тiльки тут, у Берлiнi, бо в iнших мiсцях їм бракуватиме iнфраструктури, а також мотивацiї: «…звичайно, це – мiсто, де ми почуваємося, як вдома, або яке є найрiднiшим, … i зрештою, треба цiлком прямо сказати, що так працювати, як тут, неможливо бiльше нiде. У будь-якому разi не вийде, i якщо ти не народився у цьому мiстi, цього не доженеш. (…) Тодi треба було б мати набагато бiльше грошей, щоб взагалi втриматися». Та й «iнфраструктура, в якiй ми вже майже десять рокiв, у якiй ми знаємо, як i куди рухатися, i в якiй ми багаторазово робили щось, звичайно, що деiнде це не було б можливим». Тi, що належать до цiєї берлiнської групи, щоразу наголошують на необхiдностi iнфраструктури, спiвпрацi, вiдчуття належности до групи. Тут цiнується нова мис-
Йошка знову втiк. Тепер вiн хотiв дiстатися до Індiї, Мекки молодих i спраглих пригод. Фiшер знову автостопом вирушив до Англiї, аби через Францiю, Іспанiю, Італiю, Грецiю та Югославiю добратися до Кувейту. Там, як вiн згадує, тодi найкраще платили за донорську кров. У Кувейтi його наздогнала звiстка про смертельну хворобу улюбленої 23-рiчної сестри Марi-Франсуази. Прив’язанiсть до родини була у нього такою мiцною, що вiн негайно повернувся. Йошка найнявся торгувати iграшками. У листопадi за один тиждень померли сестра i батько. Начебто саме тодi, розглядаючи закривавлену батькову торбу, вiн сказав собi: нi, я так жити бiльше не буду, нi. Йошка оселився у матерi, певний час вiн навiть мiркував, чи не здати екзамени на атестат зрiлости у вечiрнiй школi. Але щось гнало його далi.
âéòäÄ éÑêìÜì∏íúëü З полiтикою усе це не мало нiчого спiльного. Коли б Йошка покинув школу у 50-х роках, слушно зауважує його бiограф, то напевне швидко повернувся б на протоптану стезю, заочно пiдготувався до iспитiв, навчився б якiйсь професiї. Однак, у другiй половинi 60-х рокiв кожен, хто принаймнi на йоту збочив зi шляху, негайно потрапляв в h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
тецька форма: вже не важливо те, що робить один, а лише те, що створюється спiльними зусиллями. Тому не iснує подiлу працi, нiяких фахових знань – Крiцля пояснює це так: «Щоб залучати до великих проєктiв якомога бiльше людей, треба розумiти, що все спрощує те, що ми не вузькi спецiалiсти, а всi вмiють усе…» А Гонза додає: «… один краще вмiє iлюструвати, iнший краще орiєнтується в Інтернетi. Звичайно, це настiльки заплутано, що жодна людина поза межами групи справдi не збагне цього, отож ми – десь на тому етапi, коли навзаєм пiдсуваємо собi рiзнi iдейки… але як тiльки справа стає бiльшою i захопливiшою, трапляється, що ми збираємо проєкти вiд кожного, щоб згодом об’єднати їх. І тодi, на останньому етапi, спецiалiзацiя так чи iнакше вiдпадає». Тут виразно помiтною є iдентичнiсть групи: намагання чiтко вiдмежуватися вiд того, що «зовнi». Варто було б помiркувати, чи цей потужний аспект спiвпрацi i групи виводиться ще й iз соцiалiзацiї при соцiалiзмi, чи вiн є радше ознакою нового поколiння, яке не має жодної пошани до колишнiх вартостей самотнього бiйця. Щодо цього Крiцля зауважує: «Назвiмо це так: iншi моделi, вже предостатньо випробуванi, означають незламнiсть i огиднiсть самостiйної бороть-
обiйми революцiї. Фiшер був втягнутий у неї опосередковано, завдяки штутт¶артському клубовi «Вольтер», куди його привiв приятель, син iспанського комунара. Клуб був одним iз численних осередкiв, де визрiвав бунт, зрештою, доволi безневинний, у колись гречному, мiщанському Штутт¶артi. Це було саме те, що треба для Йошки, який прагнув порвати iз усiм, з чого виводився, а водночас i далi в усьому цьому жив. У клубi Фiшер вперше випробував свої здiбностi промовця. У «Вольтерi» Йошка зустрiв Едельтро, на рiк молодшу збунтовану дочку полiцейського. Вiн її не зауважив. Але одного дня перестрiв дiвчину на корсо. Вона розповiла йому, що вже тiкала з дому, спала в Парижi пiд мостами, а завтра збирається знову втекти. Йошка не хотiв бути гiршим i сказав, що поїде разом з нею. Коли вони зустрiлися наступного дня, у дiвчини в кишенi було 20 марок, а юнак взяв у дорогу канапки з язиком i спальний мiшок. Молодi люди навiть не знали прiзвищ одне одного. Лише на автострадi виявилося, що воно однакове – Фiшер. Доля? Автостопом вони доїхали до Парижа, вiдтак перебралися до приязної та лiберальної Голландiї. Там на дурничку роздавали гарячий чай i хлiб з цибулею.
41
ДАНУТА ЗА¢РОДЗКА ЙОШКА ФІШЕР
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
би, нерозголошування своїх секретiв (…), творення лише свого бiзнесу i слiпу орiєнтацiю лише на клiєнтiв. Або ж заснування якогось власного агентства i розбудову структур, необхiдних для агентства, якщо воно хоче отримувати великi державнi дотацiї… Як я казав, цi моделi – випробуванi i креативних вони цiлком не задовольняють». Вони вiд них свiдомо вiдмежовуються, випробовують, немов бавлячись, iншi форми. При цьому креативна молодь цiлком усвiдомлює вплив певних iдеалiв – «ми теж намагаємося певною мiрою служити прикладом – тим, що ми робимо, тим, що ми просто робимо це iнакше…» – i протиставляють цьому щось iнше: «…те, що ми все ж можемо викомбiновувати великi речi i честолюбство може бути десь на задньому планi. Що ми – група, i в нiй нiхто нi з ким не бореться, а навпаки, ми всi робимо справу разом». На жаль, не iснує детальнiшої iнформацiї про дозвiлля i споживацьку поведiнку креативної молодi, однак можна, мабуть, припустити, що оскiльки їх професiйне заняття приносить їм задоволення i вийшло з молодiжної розваги, то працю i вiльний час чiтко розмежувати не вдасться. Споживацька поведiнка орiєнтується, очевидно, на те, що є звичним серед людей цього сере-
В Амстердамi Фiшери несподiвано зауважили, що закоханi навзаєм. З любов’ю в серцi вони вирушили на теплий пiвдень – до Марселя. Там кiлька мiсяцiв жили за рахунок розмальовування килимкiв – Йошка рисував Христа iз пiднятою для благословення рукою, а Едельтро – радше абстракцiї. Коли їм набридло мандрiвне життя, дiвчина повернулася до батькiв, а юнак оселився в закинутiй альтанцi, куди Едельтро носила йому їжу. Але сусiди пiдгледiли i донесли в полiцiю. Довелося повернутися до матерi. Це були часи до сексуальної революцiї, коли нiхто не цiлувався i не обiймався просто неба. Батьки, якi дозволили б своїм дiтям займатися коханням у рiднiй домiвцi, пiдлягали в Нiмеччинi суворому покаранню. Була весна 1967 року. Суспiльний контроль дiяв невблаганно, свiт iще залишався «порядним», i Йощина мати мусила вислуховувати вiд сусiдiв: «Ваш син двi години був удома наодинцi з дiвчиною, це непристойно». Але нi одна, нi друга родина не хотiли погодитися на шлюб молодої пари. Отож, молодi подалися у рай для закоханих – англiйську мiсцевiсть ¢ретна ¢рiн, де шлюби давали конвеєрним методом, нi про що не запитуючи. Повернулися вони уже законним подружжям. Фiшерова мати, яка дуже h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВЕРЕНА ВЕРТМЮЛЛЕР ПОКОЛІННЯ БЕРЛІН: БАЖАНЕ ЧИ ДІЙСНЕ?
42
довища: перевага надається певним маркам – так, GRACO має власну лейбу для одягу, а для «Стежкарства» штани пошитi за моделлю однiєї колєжанки. Усi, в кого взяли iнтерв’ю, народилися i соцiалiзувалися в колишнiй НДР, а двоє з них (Гонза i Яннi) виросли в Схiдному Берлiнi. Саме ця соцiалiзацiя на сходi Нiмеччини означає для них важливе джерело натхнення. Гонза, примiром, каже, що захiдним нiмцям зовсiм невтямки, «якого значного розширення свiтоглядного горизонту зазнали схiдняки, адже вони спiзнали двi системи i одна з них просто розкололася по центру», i провадить далi: «…якби хтось рокiв дванадцять тому сказав менi, що я колись створю студiю для MTV, це було б щось з розряду фантастики. (…) Саме це вже є моментом, який колосально зарядив мене енергетично. (…) Врештi-решт, звiдси я й черпаю свою енергiю». Усi троє наголошують на шансi, який дає їм це зростання у двох системах – усi вони були досить юними, коли вiдбулося об’єднання – Крiцля зауважує щодо цього, «що ми змогли вибрати для себе з обох систем найкраще, те, що круто, а завдяки цьому маємо змогу помiчати, що вiдбувається в новiй системi, що саме ми можемо взяти для себе, i якi чудовi речi iснували в ста-
соромилася усiєї цiєї iсторiї, зокрема перед священиком, знайшла їм невелике помешкання i трохи меблiв, аби вони могли жити по-людськи. Несерйозно укладене подружжя протривало, принаймнi формально, 17 рокiв. Йошка працював листоношею, пiзнiше знову взявся за малювання. Фiшери вдавали модних тодi дiтей-квiтiв: «Make love, not war». Вони почали брати участь у великоднiх мирних маршах – цiй наймасовiшiй манiфестацiї збунтованих i «прогресивних» того часу. Вони повставали проти школи, батькiв, iстеблiшменту, атомної зброї. Усе це було кумедним дiтвацтвом, безперервним гепенiн¶ом.
âéòäÄ Çóàíúëü Йошка подумав було: а чи не отримати атестат зрiлости? Але саме тодi вiн потрапив у середовище «прогресивних», де будь-якi екзамени вважалися актом репресiї. Справою чести було не дотримуватися жодних мiщанських умовностей, зокрема обов’язку робити кар’єру. І Йошка вирiшив, що нiякi посвiдки i дипломи йому не потрiбнi. Однак, вiн був людиною амбiтною, i чим далi входив у середовище революцiйних студентiв, тим дошкульнiше вiдчував брак освiти. Отож, Фiшер почав вiдвiдувати h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
рiй системi…» Яннi з GRACO теж пiдкреслює, що вони «є дiтьми об’єднання»: «…i я гадаю, це вже щось достатньо особливе, коли ти пiзнаєш двi системи» Мiсто Берлiн викликає у цiєї групи особливе захоплення, вони вiдчувають якусь напругу, яка позитивно впливає на творчiсть. Крiцля каже: «у будь-якому випадку Берлiн – це мiсце, в якому вже столiттями iснує творче нуртування, це пристановище для багатьох митцiв, якi приїжджають сюди i з iнших мiсць теж i зустрiчаються тут, бо у цьому мiстi панує певна енергiя, i то давно. У цьому мiстi щось витає в повiтрi…» Цiкавим є iсторично-метафiзичний аспект: вiдчувається зв’язок з митцями минулих часiв, а Берлiн сприймається як об’єднуючий елемент. Для цiєї групи мiсто є майже одушевленим, з ним сперечаються, через нього вiдбувається їхня самоiдентифiкацiя: «Щось витає в повiтрi цього мiста, i це нiщо iнше як енергiя, i ми намагаємося перетворити її в собi i згодом повернути у наших образах …» Яннi з GRACO розглядає особливiсть Берлiна радше скептично: «…правда, про мiсто багато говорять, а зараз воно є ще й столицею. Думаю, його штучно роблять цiкавим». Та все ж i вiн мусить визнати: «…певна рiч, Берлiн має в собi щось. Мої iдеї йдуть вiд Берлiна, вiд мiста». Об’єд-
лекцiї в унiверситетi, ночами поглинав гори книг – вiн прочитав усе, що було обов’язковим для тогочасних iнтелектуалiв, якi вважали себе прогресивними – Маркса «вiд дошки до дошки», Ге¶еля, Канта. Йошка зацiкавився фiлософiєю, ходив на семiнар, присвячений творчостi молодого Маркса, пiзнiше, уже у Франкфуртi, слухав лекцiї Адорно i молодого Габермаса. «Я здобув глибоку теоретичну освiту, можна сказати, найвищого рiвня, не отримавши нi посвiдки, нi диплому, i черпаю з цього джерела досьогоднi», – каже Фiшер.
åéãéÑß çßåñß Åìçíìûíú 2 червня 1968 року вiдбулося полiтичне хрещення Йошки. Цього дня берлiнський полiцейський Куррас застрелив студента Бенно Онезор¶е. Той був Богу духа винний, вiн не брав участи у демонстрацiї проти приїзду iранського шаха, а стояв збоку i дивився. Ця безглузда смерть зiграла роль запаленого бiкфордового шнура. У середовищi нiмецької молодi уже певний час тлiв бунт. Довга, 14-рiчна ера правлiння Аденауера закiнчилася, але й новий уряд нiчого не хотiв змiнювати. Конрад Аденауер, безумовно, мав значнi заслуги: вiн збудував демократичну, мирно налаштовану нiмецьh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
нуючим серед учасникiв цiєї берлiнської групи є, всупереч наголошуванню на iнтернацiональних зв’язках i переплетеннях (GRACO, наприклад, став за час свого iснування мiжнародним пiдприємством з фiлiями в Мюнхенi, Ганноверi, Кельнi i навiть у Варшавi), їх iдентифiкацiя з мiстом. Свої iдеї вони черпають зi спiльної для них i для мiста iсторiї. Як i багато iнших, Яннi наголошує на iнтернацiоналiзмi i толерантностi Берлiна – «так що кожен може знайтися» – i це притягає багатьох людей, тож Берлiн «ще i ще добряче перемiшує людей, дає поштовх до тертя, якоїсь енергiї». При цьому минуле Берлiна, те, «що це мiсто було ранiше роздiлене», вiдiграє важливу роль i уможливлює Берлiновi центральну позицiю для перетину найрiзноманiтнiших людей, «тут мiсцевi зустрiчаються з людьми з iнших мiст, i в цьому, мабуть таки, найжвавiший розвиток, i мiсто сьогоднi дає найбiльше шансiв молодi, бо вона тут зустрiчається i власне тут виношується переважна бiльшiсть iдей». Цю магнетичну дiю Берлiна на креативних вiн виводить з того, що «тут… найшвидше помiчаєш змiни». Рiзне ставлення учасникiв цiєї групи до поколiння Берлiн: в той час, коли юнаки зi «Стежкарства» кажуть
ку державу, мiцно пов’язав її iз Заходом, заклав пiдвалини нiмецького добробуту, але у сферi звичаїв, способi правлiння, формуваннi елiт ця держава й надалi мала чимало спiльного iз довоєнною Нiмеччиною. Канцлер був лiтнiм, i елiти також були пiдстаркуватими. У правлячому класi було чимало колишнiх нацистiв. Денацифiкацiю проводили переважно альянти. Здобувши певну свободу дiй, Аденауер дуже швидко дiйшов висновку, що неможливо вiдбудувати державу у глибоко подiленому суспiльствi без досвiдчених кадрiв. Вiн працював iз тими, якi були, а практично всi державнi службовцi були пов’язанi зi старим режимом. Навколо нацистських злочинiв постала змова замовчування, батьки не хотiли розповiдати дiтям про те, чим вони займалися у роки вiйни, як усе трапилося. Коли надмiру ревний полiцейський застрелив невинного студента, нiмецька молодь, яка бунтувала, як i повсюди в Европi та Америцi, проти всевладдя старих, знайшла привiд, якого досi бракувало. Сваволя полiцiї – це вияв насильства вороже налаштованої держави, достоту повернення до репресивної полiтики Третього Райху! Розпочався бунт проти усього, що старе («Не вiр усiм, кому за тридцять!»), а також проти ладу i закону взагалi.
43
ДАНУТА ЗА¢РОДЗКА ЙОШКА ФІШЕР
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
про себе «То ми!», Яннi вiдхиляє цю нiшу: «я не хотiв би туди потрапити». Крiцля i Гонза вбачають особливiсть поколiння Берлiн у тому, як воно намагається творити щось нове, випробовувати новi структури: «…люди зустрiчаються не лише з метою спiльного бiзнесу, нi, нам добре разом i ми всi товаришуємо, i коло людей, для яких дружба є дiйсним пiд¶рунтям i мiж якими вiдбувається справжнiй обмiн, дуже велике…ми намагаємося в якiйсь формi давати приклад тим, що ми робимо, тим, що ми просто робимо це iнакше…» Проте одночасно обоє наголошують, що i в iнших мiстах, особливо великих, живуть iншi люди, якi мають подiбнi iдеали: «…всюди по великих мiстах живуть люди, якi пробують це теж так, бо їм бiльше не хочеться весь час бути лише залежними вiд начальства…» І Яннi, який спочатку рiшуче заперечує етикетку «поколiння Берлiн» – «кожне поколiння якось вивищує себе або ж каже «ми особливi»» – пiдкреслює iнтернацiоналiзм середовища: «…я думаю радше глобально», i далi: «…ми ж активнi i в iнших мiстах, i iснують паралелi з iншими, i з тими iншими можна так само поговорити, як i з людьми з Берлiна, i про таку вже аж дуже велику вiдмiннiсть я б навiть не хотiв говорити…». Вiн, як i Фрiдрiх з попереднього роздiлу, вва-
Цей бунт радикально змiнив Нiмеччину, оприлюднив i засудив грiхи батькiв, трансформував увесь спосiб життя i погляди на бiльшiсть проблем, зокрема поширив межi толерантности, а водночас започаткував низку жахiть – тероризму i даремних смертей. З тридцятирiчної перспективи добре видно, що тогочасним нiмцям необхiдно було струснутися, але студентська революцiя зайшла надто далеко. Вона спрямувала своє вiстря проти держави, яка на той час уже була демократичною i правовою. Помилка в оцiнцi повоєнної нiмецької держави, недосконалої та, можливо, занадто консервативної, зумовила надмiрну легкiсть у засвоєннi учасниками бунту iдеологiї, яка зi свободою та демократiєю не мала нiчого спiльного. Ідеалу вони шукали у тогочасному Китаї, В’єтнамi, ворога – насамперед в «iмперiалiстичнiй Америцi», втягнутiй у в’єтнамську вiйну, та «системi» загалом. Поколiння’68 iз молодечим завзяттям топтало усi старi вартостi, а вiдтак спричинилося до морального релятивiзму i втрати орiєнтирiв значною частиною суспiльства. Старi нiмецькi чесноти: порядок, працьовитiсть, послух були висмiянi i дуже швидко їх замiнили новi – насамперед прагнення до самореалiзацiї iндивiда, за яким ховаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВЕРЕНА ВЕРТМЮЛЛЕР ПОКОЛІННЯ БЕРЛІН: БАЖАНЕ ЧИ ДІЙСНЕ?
жає, що дифiрамби Берлiну, а тим самим i лейба «поколiння Берлiн» форсуються штучно: «Берлiн вiдiграє центральну роль, можливо, це вiдбувається лише в головах, адже люди повторюють «Берлiн, Берлiн», яка надумана балаканина стоїть за всiм цим… (…) про це мiсто дiйсно багато говорять, (…) менi здається, з нього роблять таке цiкаве мiсто». Як i Фрiдрiх, Яннi дотримується думки, що «звичайно ж те, що сюди приїжджає багато людей i що тут виникає багато iдей, є причиною багатьох тутешнiх подiй, люди кажуть: «у мене є iдея i я хочу тут її реалiзувати», i тодi тут справдi вiдбувається бiльше, анiж в iнших мiстах». Ставлення креативної молодi до Берлiна дуже особистiсне. Вони iдентифiкують себе з мiстом, зi спiльної з ним iсторiї виводять власну iдентичнiсть i творчий потенцiал. Берлiн для них означає «творче нуртування», яке незаперечно означає натхнення.
ÇàëçéÇéä
44
Аж до свого останнього iнтерв’ю з хлопцями зi «Стежкарства» я, хоч i скрегочучи зубами, переконувалася, що поколiння Берлiн не iснує. Жоден з моїх спiврозмовникiв не хотiв бути зачисленим до цього поко-
лися егоїзм i втрата вiдчуття спiльноти. Коли сучаснi 50лiтнi, колишнi революцiонери, зазвичай пов’язанi з лiвими партiями та органiзацiями, мiркують про те, чому в Нiмеччинi сьогоднi так важко мобiлiзувати людей до спiльного зусилля, то визнають у цьому власну вину.
âéòäÄ ëíÄ∏ êÖÇéãûñßéçÖêéå Йошка Фiшер був одним iз перших, хто усвiдомив перелiченi помилки. Але в перiод, про який iдеться, вiн лише вiдкривав свою стихiю. Нею виявилася полiтика. Понад два роки вiн бунтував проти авторитетiв. Тепер цим займалися усi, i це звалося полiтикою. «У полiтицi вiн знайшов пояснення усьому, що протягом двох останнiх рокiв робив iз матiр’ю i з собою самим. Стало зрозумiло, що вiн дозволив потоковi часу пiдхопити себе... Революцiю вiн почав уважати своїм фахом, зрештою, iншого вiн i не мав. Йошка почав вiрити, що знайшов себе у ролi фахового революцiонера», – пише з певним патосом Сибiлла Краузе-Бюр¶ер. Наслiдки фахового заняття революцiєю Фiшер дуже швидко вiдчув на власнiй шкурi. Коли у Штутт¶артi вiн разом з Едельтро та iншими кричав: «Геть Джонсона! [Лiндон Джонсон – Президент США у 1963-1969 роках. – h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
лiння, майже всi казали, що це поняття – всього лиш модне слово, яке з’явилося, бо наразi Берлiн – це круто. Однак, як засвiдчив вищевказаний аналiз, поколiння Берлiн iснує. Воно складається з креативних, якi черпають свої творчi сили зi специфiчної ситуацiї в Берлiнi, якi вмiють оцiнити «творче нуртування» тут i долучаються до нього. Ця група складається з креативних «диких» (kreative «Wilde»), тих, якi переважно в Берлiнi виросли i на яких це мiсто мало вирiшальний вплив, вони частково пояснюють свої творчi iдеї своїм ставленням до Берлiну або ж особливою берлiнською атмосферою. Прикладом можуть бути хлопцi зi «Стежкарства» (Pfadfinderei) – Крiцля i Гонза, або ж Яннi з Overdose/GRACO. Усi належнi до цiєї групи видiлили такий особливий момент, як їх соцiалiзацiя у Схiдному Берлiнi перед падiнням стiни або в iнших областях колишньої НДР (напр., мiсто Єна). Вони вважають це явище вирiшальним для їх формування i надзвичайно позитивно оцiнюють досвiд життя у двох системах, який розширив їхню свiдомiсть. Вони сприймають себе поколiнням, яке має можливiсть вибору, для якого об’єднання вiдбулося саме вчасно, щоб не стати на завадi їхнiм життєвим планам, попри все
Прим. перекл.]» i «Солiдарнiсть з в’єтнамською революцiєю!», наскочила полiцiя, побила їх i потоптала ногами, а Йошку звинуватили у чиненнi опору владi та порушеннi громадського порядку. Вiн вiдчував себе невинним, його почуття справедливости було глибоко уражене, тим бiльше, що вiн не вдавався до насильства, тодi ще нi. Його засудили двiчi до триденних виправних робiт i до шести мiсяцiв тюрми без права змiни вироку на умовний. Друге покарання пiдпало пiд амнiстiю, але 6 днiв вiн таки мусив вiдсидiти. Фiшер вважав це покарання дуже принизливим, а водночас воно змiцнило його рiшучiсть у боротьбi з державним насильством. Одного дня листоноша поклав на сходах для Йошки i Едельтро бандероль з Китаю iз замовленою ними книгою Мао всерединi. Сусiди викликали спiвробiтникiв управлiння охорони Конституцiї [служба державної безпеки у ФРН. – Прим. перекл.]. Фiшери вiдчули, що за ними спостерiгають i їх переслiдують, ця манiя була у тi часи притаманна усiм революцiонерам. Це стало останнiм ар¶ументом на користь рiшення перебратися до Франкфурта, який, поруч iз Берлiном, був головним осередком бунтарського духу. Лише там Йошка став справжнiм революцiонером. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
воно дало їм важливi iмпульси й вони змогли вибрати для себе «найкраще» з обох систем, для прикладу можна взяти форму органiзацiї чи, вiрнiше, неорганiзованости «Стежкарства». Цiєю спiльною рисою поколiння Берлiн є вiра в особливу надихаючу силу Берлiна, яку вони використовують i трансформують для власних творчих можливостей. Поколiння Берлiн не є пасивним у своєму дiалозi з мiстом, нi, воно хоче вносити в мiсто активнi змiни i бути його спiвтворцем. Воно полемiзує з мiстом, iдентифiкується з ним. При цьому поколiння Берлiн можна подiлити на рiзнi групи, i iнтерв’ю виявили принаймнi двi з них: креативнi япi та креативна молодь, i цiлком можливо, що серед полiтикiв i E-Business-Start-ups виявляться iншi пiдгрупи. До креативних япi належать люди, якi приїжджають у Берлiн, бо їх приваблює творча потужнiсть цього мiста. Креативних поєднує спiльна з мiстом iсторiя. Бiльшiсть народилася тут, тут соцiалiзувалася, отже, iдентифiкацiя їх iз мiстом є, вiдповiдно, глибшою, нiж iдентифiкацiя креативних япi. Значення для їхнього творчого потенцiалу має до того ж не сам Берлiн, а їх соцiалiзацiя у схiднiй частинi мiста, їх бiографiя – це бiографiя
У нiмецькiй пресi Фiшера називають «Strassenkaempfer» – «вуличний боєць». Сам вiн розповiдає про свою участь у боротьбi мало i з недомовками. На запитання, чи кидав вiн камiння i брав участь у бiйках, вiдповiдає, – я боровся. Однак вiдомо, що насильницька вiдповiдь на вживання державою сили вважалася у середовищi бунтiвникiв справою цiлком виправданою. «Насильство, – пояснює постфактум Йошка, – було сумiшшю iдеологiї, мужности i досвiду, який здобувався у сутичках з полiцiєю. У тi часи iснував рiзновид революцiйного мiту, який включав у себе В’єтнам i Че ¢евару». Значно пiзнiше, вже у сiмдесятi роки, коли головне полум’я революцiї пригасло, а бої з полiцiєю переважно точилися за покинутi будинки, самовiльно захопленi молоддю (сквоти), Фiшер у дискусiї з Данiелем Кон-Бендiтом i Карстеном Фой¶том (донедавна провiдним полiтиком СДПН) сказав, об¶рунтовуючи застосування насильства для захисту захоплених будинкiв: «Полiцiя хотiла довести, що опiр знизу неможливий. Тому у голови представникiв системи полетiло камiння. І тут, товаришi, чiтко окреслюється альтернатива мiж реформiзмом, який зрештою виявляється практикою капiталу – у Франкфуртi ми це пiзнали на собi, – i тим, що дехто називає акцiями
45
ДАНУТА ЗА¢РОДЗКА ЙОШКА ФІШЕР
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
«дiтей об’єднання». Важливим є пiзнання двох систем i усвiдомлення, що кожна полiтична система – це крихка сутнiсть. Отож, вони iдентифiкують себе зi структурами, якi за своїм вiком або iншими критерiями видаються їм не такими крихкими – наприклад, з мiстом Берлiн. Креативна молодь – це переважно вихiдцi з молодiжного середовища Берлiна, вони «перетворили своє гобi на професiю». Отож, iдеться про творчу революцiю, що спростовує тезу Горкса та iнших дослiдникiв течiй i поколiнь про те, що пiсля поколiнь протесту 1968 року i антиатомного руху зелених 80-их рр. разом з поколiнням Перської затоки i поколiнням @ та iн. прийшла черга на поколiння, не здатнi бiльше нi до якого бунту. Схоже, що набагато правильнiшим було б твердження, що кожне поколiння шукає собi власнi течiї й форми революцiї – пор. наприклад, найсвiжiшi подiї, а саме демонстрацiї товстих (Blader-Demos) за свої права… Тут, здається, найбiльший потенцiал виявляють креативнi, роки дитинства i юности яких минули в НДР, їм тепер десь по 25 рокiв i вони втiлюють у життя свої плани, знову ж таки не пiдпадаючи пiд класифiкацiї дослiдникiв суспiльних рухiв.
полiтрукiв, але що насправдi означає органiзацiю масового опору реакцiйнiй владi». Це хороший зразок тогочасної мови, яка, напевне, здавалася цим молодим людям свiжою й украй революцiйною, а нам вiдгонить жахiттям п’ятдесятих. Взагалi, читаючи записи тодiшнiх диспутiв, вислювлювань, заходiв, людина iз досвiдом реального соцiалiзму постiйно iз здивуванням протирає очi. Як могли вони добровiльно пертися у сюрреалiстичний свiт, мешканцi якого були позбавленi власної волi, де панували тотальний контроль i фальшивi iдоли? Тим не менше, один заможний приятель Йошки подарував увесь свiй успадкований маєток В’єткон¶овi. В усьому цьому шаленствi необхiдно вiдзначити одну позитивну рису Фiшера: вiд початку вiн не схвалював i не шукав об¶рунтування для терору, який народився на мар¶iнесi революцiї. Вiн вважав його помилкою i трагедiєю.
âéòäÄ áìëíêßóÄ∏ ÑÄçß Важливою подiєю у життi Фiшера стало знайомство у Франкфуртi з Данiелем Кон-Бендiтом, божищем студентської революцiї по обидва боки Райну – у Францiї та Нiмеччинi. Вiн був ним зачарований. Ішлося не лише h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a 1
ВЕРЕНА ВЕРТМЮЛЛЕР ПОКОЛІННЯ БЕРЛІН: БАЖАНЕ ЧИ ДІЙСНЕ?
46
Пор. також: Susanne Gaschke, «Der Stichwortgeber. Was ist die Berliner Republik, was die «Generation Berlin»? Der Soziologe Heinz Bude deutet neue deutsche Phaenomene». У: Die ZEIT, N 11, 1999, а також: Heinz Bude, «Generation Berlin. In Vorbereitung auf die neue Republik», У: Frankfurter Allgemeine Zeitung вiд 18.6.1998, ст. 43. 2 Florian Illies, «Frueher war alles schlechter. Heute versucht die SPD zu klaeren, was die `Generation Berlin` ist», У: FAZ вiд 14.9.1999, ст. BS1. 3 Susanne Gaschke, «Die Generation Berlin. Was ist heute radikal? Die Familie. Junge Intellektuelle suchen neue Antworten auf die Fragen der 68er». У: Die ZEIT, N 31, 1998. 4 Illies, a.a.O. 5 Coupland, a.a.O. 6 Dotzauer, Tagesspiegel вiд 24.2.2000, цитується за: www.single-dasein.de/akt_gen.htm 7 Robert Leicht in Tagesspiegel вiд 15.10.1999, цитується за: www.single-dasein.de/akt_gen.htm 8 Hans-Peter Bartels, SPIEGEL вiд 21.2.2000, цитується за: www.single-dasein.de/akt_gen.htm 9 Karl Mannheim, 1928 «Das Problem der Generationen», In: Koelner Vierteljahreshefte fuer Soziologie, 7: 157-185, 309-330.
про репрезентовану Данi iдеологiю спонтанної, постiйно вiдроджуваної революцiї, що давало пiдстави для ведення способу життя фахового революцiонера, але й про його стиль життя, космополiтизм, свободу. Для дрiбного мiщуха, яким i далi залишався Йошка, Кон-Бендiт уособлював непереможний «чарiвний шарм буржуазiї». Яка то була розкiш, коли брат Бендiта привозив з Францiї вантажiвку устриць, а вiн, Йошка, учився висмоктувати їх iз мушель! «Разом з Данi до Франкфурту прибув анархосиндикалiзм, але також i цiлком новий стиль життя», – згадує Фiшер. Перш нiж наприкiнцi 70-х вони стали рiвнорядними партнерами, Йошка подовгу мешкав у Данi, ставлячись до нього, як до старшого брата i провiдника. У брошурi «Лiвий радикалiзм: лiки проти старечої хвороби комунiзму» Кон-Бендiт проповiдував лiквiдацiю будь-яких iєрархiчних структур всерединi усiх органiзацiй у суспiльствi та революцiйному русi. Фiшеровi це дуже iмпонувало, вiн приєднався до «спонтi» – так називали групу прихильникiв Кон-Бендiта. Революцiйний рух був розколотий на масу дрiбних фракцiй. Невдовзi Йошка i Данi оселилися в т.зв. «комунi». Подружжя з Едельтро розпалося, але ж подружжя було буржуазною родимою плямою. Революцiя, скерована h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a 10
Mannheim, a.a.O., 163. Mannheim, a.a.O., 173. 12 Mannheim, a.a.O., 309. 13 Heinz Bude, 2000, «Die biographische Relevanz der Generation», In: Generationen in Familie und Gesellschaft, (Hg.) Martin Kohli & Marc Szydlik, Opladen 2000, 19-35, 27. 14 Mannheim, a.a.O., 311. 15 Див. також: Bude (2000), a.a.O., 26. 16 Bartels, a.a.O. 17 Bude (2000), a.a.O., 30. 18 Bude (2000), a.a.O., 30. 19 Gustav Seibt, «Aussortieren, was falsch ist. Wo wenig Klasse ist, da ist viel Genetarion: Eine Jugend erfindet sich». У: Die ZEIT вiд 2.3.2000, ст. 37. 20 Див. Seibt, a.a.O. 21 Tobias Duerr, «Von Machern und Halbstarken. Die Bundesrepublik und ihre Generationen – Interview mit dem Soziologen Heinz Bude». In: Die ZEIT vom 20.5.1999, S. 14. 22 Vgl. Duerr, a.a.O. 23 Duerr, a.a.O. 24 Reinhard Mohr, 1992 vgl. Webpage www.singledasein.de 25 Mohr, 1992, zitiert nach: www.single-dasein.de 11
проти старих, держави, споживацтва, покликана була визволити вiд лицемiрства та забрiханости також джентельменсько-дамськi стосунки. «Хто два рази спить iз тим самим партнером, належить до iстеблiшменту», – проголошувало одне з тогочасних гасел, а iстеблiшмент – це щось найгiрше на свiтi. Певний час Йошка заробляв на життя перекладами з англiйської мови (хоча й не надто добре володiв цiєю мовою) «м’якого» порно, з милим вiдчуттям, що в такий спосiб вiн служить революцiї. Але справдi важливим для нього було в тi часи те, що усi вони вважали революцiєю: брати участь у демонстрацiях, захоплювати будинки, робити скандали, влаштовувати бiйки, писати статтi до «Брукованого пляжу», видання, створеного Кон-Бендiтом, i говорити, говорити, говорити безконечно. «Ми продискутували усе, i усе було прошито полiтикою – i полiтика, i життя, i джентельменсько-дамськi стосунки, i подружжя, – згадує Кон-Бендiт. – Це була перманентна дискусiя про реальнi та уявнi проблеми». У комунi все робили гуртом, вона також стала рiдною домiвкою для тих, хто покинув свої мiщанськi родини, аби горiти полум’ям революцiї. Переважно це були дiти з т.зв. «порядних» родин. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a 26 Horst W. Opaschowski, «Von der Generation X zur Generation @. Leben im Informationszeitalter», Hamburg-Ostfildern,1999. 27 Bude, цитується за www.single-dasein.de 28 Bude, FAZ 1998, a.a.O. 29 Susanne Gaschke, «Die Generation Berlin ist anders», Neue Gesellschaft, число 11/ 1999; цитується за: Arnulf Baring, «Die Achtundsechziger sind perdu. Aus politischen Zeitschriften: Die Generation Berlin macht mobil», In: FAZ vom 6.4.2000, S. 54. 30 Baring, a.a.O. 31 Baring, a.a.O. 32 Baring, a.a.O. 33 Baring, a.a.O. 34 Gerhard Froehlich/ Ingo Moerth, Lebensstile als symbolisches Kapital? Zum aktuellen Stellenwert kultureller Distinktionen, in: Das symbolische Kapital der Lebensstile. Zur Kultursoziologie der Moderne nach Pierre Bourdieu, (Hg.) dies., Frankfurt/M., 1994, 7-30, 13. 35 Див. до цього питання напр. Meyers Grosses Taschenlexikon у 25-ти тт., 7-е опрацьоване видання 1999, гасло «Lebensstil». 36 Gregor Matjan, Auseinandersetzung mit der Vielfalt. Politische Kultur und Lebensstile in pluralistischen Gesellschaften, Frankfurt/M., New York, 1998, S. 207.
âéòäÄ ßÑÖ Ç çÄêéÑ ¢ергард Шрьодер, сучасний канцлер Нiмеччини, ровесник бунтарського поколiння, коли його одного разу спитали, чим для нього була революцiя’68, вiдповiв, що не брав у нiй участи, вона радше йому перешкоджала, бо не давала змоги вчитися. Для нього, сина прибиральницi, який з величезними зусиллями зумiв потрапити до вищої школи, диплом був єдиною можливiстю досягнути подальшого життєвого успiху, а безконечне мiтин¶ування студентiв i професорiв вiддаляло його вiд мети. Народ помiрковано цiкавився революцiєю, щоб не сказати, i¶норував її. За зразком росiйських народникiв, Йошка вирiшив пiти в народ, аби пропагувати революцiю. Вперше в життi вiн влаштувався працювати на конвеєр заводу Опеля. Чи ж не було обов’язком освiчених нiмцiв допомогти людям, визискуваним iстеблiшментом, пiзнати правду i спонукати їх до революцiйних виступiв?! Пригода з фабрикою була для нього особливою самопосвятою – у дитинствi завжди казали, що коли вiн не вчитиметься, то пiде працювати на завод, i це бринiло як найгiрше з можливих покарань. Тiльки мiсiя, яку вiн був покликаний здiйснити, змушувала його витримати таке знеславлення. Але мiсiя зазнала повного краху. Робiт-
47
ДАНУТА ЗА¢РОДЗКА ЙОШКА ФІШЕР
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a 37 Das symbolische Kapital der Lebensstile. Zur Kultursoziologie der Moderne nach Pierre Bourdieu, (Hg.) Gerhard Froehlich/ Ingo Moerth, Frankfurt/M., 1994. 38 Peter H.Hartmann, Lebensstilforschung. Darstellung, Kritik und Weiterentwicklung, Opladen, 1999, S. 42. 39 Hatmann, a.a.O., S.42. 40 Hartmann, a.a.O., 42. 41 Peter Noller / Klaus Ronneberger, Die neue Dienstleistungsstadt. Berufsmilieus in Frankfurt am Main, Frankfurt, New York, 1995. 42 Пор. також: Peter Wippermann, Von der DeutschlandAG zur Ich-AG, 5. Deutscher Trendtag, 18. Mai 2000, Hamburg, unter: www.trendbuero.de 43 Florian Illies, Generation Golf. Eine Inspektion, 15. Aufl. Berlin, 2000. 44 Учасники цього креативного середовища нарiкають себе новими iменами i знаються виключно пiд цими iменами; тому справжнi iмена усiх трьох менi невiдомi, хоча при потребi їх можна було б розшукати.
ники не хотiли анi перманентної, анi жодної iншої революцiї. У Нiмеччинi тривало економiчне диво, робiтники, насамперед у машинобудiвнiй галузi, отримували високу зарплатню i прагнули досягнути рiвня життя середнього класу. Революцiя їм i на гадку не спадала. «Пiсля трьох мiсяцiв роботи на Опелi я переконався, що наша теоретична концепцiя напрвильна. Тамтешнi робiтники не хотiли революцiї», – згадував Фiшер. Вони ставилися до цiєї iдеї як до цiлковитої дурницi. Кращi умови працi, вища платня – так, а решта їх не обходить. Незважаючи на це, Фiшер через пiвроку виголосив на зборах трудового колективу полум’яну промову, закликаючи робiтникiв до страйку. Почалася бiйка, аж крiсла в повiтрi лiтали. Зрештою, вилетiв i Йошка – негайно i назавжди. Ця конфронтацiя iз реальним життям, пiсля десяти рокiв блукання в iмлi теоретичних конструкцiй, дала йому поживу для роздумiв i знеохотила до полiтики. Ще повчальнiшим виявився фах таксиста, яким вiн, за прикладом колег-революцiонерiв, заробляв на життя упродовж 5 рокiв. Саме за кермом, як патетично стверджує Фiшер, вiн пiзнав людину в усiй її величi та ницостi, а те, чого вiн тодi довiдався i навчився, стає йому у пригодi сьогоднi як полiтиковi. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
48
èéêÖÇéãûñßâçÖ èéïåßããü Революцiя, безперечно, умирала, наставало отверезiння, а останнi сумнiви розвiяв тероризм кiнця 70-х рокiв. Особливо тривожним був у Нiмеччинi 1977 рiк. Терористи з РАФ застрелили головного прокурора республiки, голову Дрезденського банку, президента спiлки працедавцiв Шлеєра, викрали лiтак Люфтганзи з пасажирами на борту, вимагаючи звiльнення ув’язнених РАФ-iвцiв. У листi, опублiкованому пiсля вбивства президента спiлки працедавцiв, вони написали: «Ми нiколи не забудемо про кров, яку пролили Шмiдт [тогочасний соцiал-демократичний канцлер, який не погодився на вимоги терористiв] i iмперiалiсти, якi його оточують. Боротьба тiльки-но починається. Свобода через антиiмперiалiстичну збройну боротьбу!» Цей лист обурив Фiшера до глибини душi. Сини, якi бунтували проти злочинної спадщини батькiв, чинили достоту так само, як i вони. Вони стали полiтичними убивцями зi спокiйним сумлiнням i вдаючись до аналогiчних методiв. «Це призвело до того, що я опинився у точцi, де треба покiнчити з полiтикою, звичайно ж, з тiєю полiтикою, яка становила досi сенс мого життя!» – написав вiн. Але, всупереч запевненням, вiн так i не змiг покинути поh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
лiтику. Революцiя умирала, залишаючи по собi фрустрацiю i пустку, однак уже наростав новий бунт, про масштаби якого революцiонери’68 могли тiльки мрiяти. І цей бунт зовсiм не був виключно лiвим бунтом.
ì çìêíß áÖãÖçé∫ êßäà Екологiчний рух, спрямований проти атомної енергетики та забруднення довкiлля, розливався країною, наче повiнь. У ньому брали участь учителi та священики, селяни i особи з унiверситетськими дипломами, молодь, дрiбнi мiщухи i буржуа. Справдi масовий рух, консервативний за духом, вiн мрiяв про iдилiчний свiт незабрудненої природи, повернення до натури i простих цiнностей. Із «спонтi», Бендiтом i Фiшером екологiсти мали тiльки й того спiльного, що також були рухом i вдавалися до подiбних методiв боротьби – демонстрацiй, блокад, захоплення об’єктiв, скандальних сварок. «Ми добре зналися на бешкетах. Ми вмiли обходитися iз полiцiєю», – твердив Фiшер. Отож, цiлком природним чином вiдбулося зближення «спонтi» та зелених. Спершу вони проводили спiльнi заходи i дискутували, а вiдтак заснували разом партiю. Однак дуже важко було узгодити засадничо рiзний досвiд i iдеологiю – подiл на реалiстiв i фундаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
менталiстiв («реалос» i «фундiс») iснує понинi. Тiльки спiльна участь в управлiннi країною дещо злагоджує цi суперечностi. «Спонтi» Бендiта вiдкидали участь у будь-яких офiцiйних структурах. Революцiя’68 створила рух позапарламентської опозицiї АРО як втiлення безпосередньої демократiї. Парламентом вони гордували, повторюючи слiдом за Розою Люксембур¶ слова про «кретинський парламент». Демократiю вони вигадували вiд основ, знизу, усвiдомлюючи її як безперервне вiчування i абсолютну рiвнiсть. Щоправда, багато хто з поколiння’68 пiшли у 1969 роцi за Вiллi Брандтом, першим пiсля вiйни соцiалдемократичним канцлером Нiмеччини, повiривши його гаслу «Бiльше демократiї!», але решта залишалися в опозицiї. Наступник Брандта, також соцiал-демократ Гельмут Шмiдт, колишнiй офiцер вермахту i технократ, ще бiльше знеохотив їх до соцiальної демократiї та парламентаризму. Непримиреннi не брали участи в голосуваннi з принципу. Коли Кон-Бендiт вперше пiшов голосувати, руки у нього впрiли i дрижали вiд хвилювання. Фiшер взагалi не змiг зважитися на цей крок. Але як до мозку кiсток полiтична тварина, вiн усвiдомлював, що революцiя закiнчи-
ДАНУТА ЗА¢РОДЗКА ЙОШКА ФІШЕР
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚¥ÍÚÓ ∂ÓÚÓ‚¥˜ паризький травень: новий вимір насильства в політиці
© W.Grotowicz, 2000
49
лася, i коли вiн хоче щось змiнити, то це можна зробити тiльки iзсередини системи. Вiн негайно вiдкинув задум зелених фундаменталiстiв увiйти до Бундеста¶у як антипарламентська група i там влаштовувати протести. «Чого б це революцiя, яка не спрацювала на вулицi, мала б функцiонувати у парламентi?» – запитував Фiшер. Хоча вiн розсудливо полемiзував i влучно оцiнював ефективнiсть революцiї, але йому знадобилося аж три роки, аби дорешти порвати з опозицiєю. Коли Йошка записався до зелених, то мало не одразу вирiшив кандидувати до Бундеста¶у. Кон-Бендiт не захотiв брати в цьому участи. Вiн боявся усiєї цiєї партiйної коломийки, через яку треба було пройти. Фiшер – навпаки, випробування його мобiлiзували. Йому вдалося здолати фундаменталiстку Ютту Дiттфурт, яка була головним iдеологом тогочасних зелених, i, спритно маневруючи, вiн опинився на третьому мiсцi у партiйному виборчому списку.
ÑéáêßÇÄççü Ñé èÄêãÄåÖçíì У своїх перших виборах 1983 року зеленi отримали 5,6% голосiв i увiйшли до Бундеста¶у. Цей момент став переломним для нiмецької полiтичної сцени, вiн продемонстрував, що партiя висловлює прагнення, iстотнi для h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОР ¢РОТОВІЧ ПАРИЗЬКИЙ ТРАВЕНЬ: НОВИЙ ВИМІР НАСИЛЬСТВА В ПОЛІТИЦІ
50
ì ·ÂÂÁÌ¥ 1968 ÓÍÛ ÊÛ̇ΥÒÚ «ã åÓ̉» Ú‡Í ÓÔËÒÛ‚‡‚ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ Û î‡Ìˆ¥ª: î‡ÌˆÛÁË ÁÌÛ‰ËÎËÒ¸ – ‚ÓÌË Ì¥ Á·ÎËÁ¸Í‡, Ì¥ Á‰‡ÎÂÍÛ Ì ·ÂÛÚ¸ Û˜‡ÒÚË Û ‚ÂÎËÍËı Áϥ̇ı, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl Û Ò‚¥Ú¥. åÓÎÓ‰¸ ÌÛ‰ËÚ¸Òfl. Ç ßÒԇ̥ª, ßڇΥª, ÅÂθ„¥ª, ÄÎÊË¥, üÔÓÌ¥ª, ç¥Ï˜˜ËÌ¥, Ú‡ ̇‚¥Ú¸ Û èÓθ˘¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚË ‚·¯ÚÓ‚Û˛Ú¸ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥ª Ú‡ ·Ó˛Ú¸Òfl. ì ÌËı ÔÓÍËÌÛÎÓÒ¸ ‚¥‰˜ÛÚÚfl Á‚¯ÂÌÌfl, ‚¥‰ÍËÚÓ„Ó ‚ˇÁÛ Ò‚Ó„Ó ÔÓÚÂÒÚÛ, ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl Ò· ‡·ÒÛ‰Ó‚¥ ˜Ë ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ˆ¸Ó„Ó ‡·ÒÛ‰Û. ÑËÒÍÛÒ¥ª, „‡fl˜¥ ÔÓÏÓ‚Ë, ‚ËÒÚÛÔË ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ ‡‰¯Â ÒÏ¥¯‡Ú¸ ه̈ÛÁ¸ÍÛ ÏÓÎÓ‰¸. ÉÂÌ‡Π‰Â ¢ÓÎθ ÌÛ‰ËÚ¸Òfl. ã˯ ͥθÍÓÏ ÚËÒfl˜‡Ï ه̈ÛÁ¥‚ Ì ÌÛ‰ÌÓ – ˆÂ ·ÂÁÓ·¥ÚÌ¥, ÌÂÁ‡ÈÌflÚ‡ ÏÓÎÓ‰¸, ÁÛÈÌÓ‚‡Ì¥ ÔÓ„ÂÒÓÏ Ï‡ÎÓÁÂÏÂθ̥ ÒÂÎflÌË, ÊÂÚ‚Ë ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓª Υ͂¥‰‡ˆ¥ª Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ ¥ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Ì‡ÓÒÚ‡˛˜Óª ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª, Á‡·ÛÚ¥ χÈÊ ‚ҥχ ÒÚ‡¥ β‰Ë. ç‚Ê ‚Ë·¥ ÏÓÊ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË ÎË¯Â Ï¥Ê ‡Ô‡Ú¥π˛ ¥ ÌÂÔÓÒÎ¥‰Ó‚Ì¥ÒÚ˛, Á‡ÒÚÓπÏ ¥ ¯ÚÓÏÓÏ? ëÔ‡‚ÊÌ¥Ï Á‡‚‰‡ÌÌflÏ ÔÓÎ¥ÚË-
суспiльства. Нiч iз 3 на 4 березня 1983 року була для Йошки виповнена емоцiями, хоча вiн уже знав, що так чи iнакше увiйде до парламенту. Адже зеленi вигадали собi ротацiю депутатiв пiд час каденцiї, аби нiхто задовго не засиджувався на парламентськiй лавi. Коли не в першому, то в другому турi йому було ¶арантоване мiсце у Бундестазi. Вранцi виявилося, що вiн таки став депутатом. Йошка одразу став журналiстською сенсацiєю. Вiн сам казав, а iншi охоче повторювали за ним, що депутата iз такою барвистою бiографiєю в нiмецькому парламентi ще не було. Інтерес до його персони був ¶арантований, i це йому подобалося. Безумовно, про полiтику вiн знав значно бiльше, анiж його колеги по партiї, зеленi в сенсi партiйної приналежности та парламентського стажу. Недосвiдченi екологи з їхнiми вiчовими замашками допартiйних часiв опинилися у Бундестазi в товариствi старих досвiдчених стрiляних горобцiв. Три тижнi тривали дискусiї, хто має стати головою фракцiї, а хто – першим спiкером. Усе мусило узгоджуватися з базою, нiякого вождiвства, нiякого узурпування для себе якихось особливих заслуг. Отто Шилi, теперiшнiй мiнiстр внутрiшнiх справ вiд СДПН, а в тi часи адвокат, оборонець РАФiвцiв, єдиний, хто мав хоча б якийсь досвiд iнституцiйної полiтики, не мiг стати h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍË π Ì ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl ̇ӉÌËÏ ·‡„‡ÚÒÚ‚ÓÏ Ú‡Í, ‡·Ë Á‡‚‰‡ÚË Ì‡ÈÏÂ̯ ¯ÍÓ‰Ë, – ÔÓÎ¥ÚË͇ ÔÓ‚ËÌ̇ ÒÍÂÓ‚Û‚‡ÚË Ì‡ˆ¥˛, ‚¥‰ÍË‚‡ÚË ªÈ ÌÓ‚¥ „ÓËÁÓÌÚË, ÔÓ·Û‰ÊÛ‚‡ÚË Á‡Ô‡Î, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ÔË ÚÓÏÛ ‰ÓıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó ÌÂÁ̇˜ÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚. ÖÎ‡Ì ¥ Ù‡ÌÚ‡Á¥fl ÔÓÚ¥·Ì¥ Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ‰Ó·Ó·ÛÚ ¥ ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥fl. ÅÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¥Ï ÔË‚Ó‰ÓÏ ‰Ó ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌfl ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËı ‚ËÒÚÛÔ¥‚ ·ÛÎË ˘Ó‡ÁÛ „¥¯¥ ÛÏÓ‚Ë Ì‡‚˜‡ÌÌfl Û ‚ˢËı ̇‚˜‡Î¸ÌËı Á‡Í·‰‡ı î‡Ìˆ¥ª. ì ÔÂ¥Ó‰ Ï¥Ê 1960 ¥ 1968 Ó͇ÏË Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ÁÓÒ· Á 205 ‰Ó 600 ÚËÒfl˜. èÓÚ ˆ¥È ÚẨÂ̈¥ª Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÎË ÚÂÏÔË ÓÁ‚ËÚÍÛ ÒËÒÚÂÏË ÓÒ‚¥ÚË. è‚ÌËÈ ˜‡Ò ˜ËÌËÎËÒfl ÒÔÓ·Ë Ó·ÏÂÊËÚË Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ¯ÎflıÓÏ Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ÂÒÚËÍÚË‚ÌÓª ÂÍÁ‡ÏÂ̇ˆ¥ÈÌÓª ÒËÒÚÂÏË. ì 60-Ëı Ó͇ı (Ô‰ 1968-ËÏ) ‚¥‰ 70 ‰Ó 75 ‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ‚ËıÓ‰ËÎË Á ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥‚, Ì ÒÍ·‚¯Ë ‚ËÔÛÒÍÌËı ¥ÒÔËÚ¥‚. èÓÎÓ‚Ë̇ ‚¥‰ıӉ˷ ‚Ê ԥÒÎfl Ô¯Ëı ˜ÓÚ˸Óı ÒÂÏÂÒÚ¥‚. éÍ¥Ï ÔÂÂÔÓ‚ÌÂÌËı ‡‚‰ËÚÓ¥È ·Û· ˘Â Ӊ̇ ÔÓ·ÎÂχ – ÍËÁ‡ ÙÓÏË Ú‡ flÍÓÒÚ¥ ÓÒ‚¥ÚË. ôÓ‡ÁÛ ˜‡ÒÚ¥¯Â Á’fl‚ÎflÎËÒ¸ ‚ËÏÓ„Ë ÓÌÓ‚ÎÂÌÌfl Á‡ÍÓÒÚÂÌ¥ÎËı ̇‚˜‡Î¸ÌËı Ô·̥‚ ¥ ÙÓÏ ‚ËÍ·‰‡ÌÌfl (Ô‰ӂҥÏ, ȯÎÓÒfl ÔÓ ‡‚ÚÓËÚ‡ÌÂ
першим промовцем, аби занадто не видiлятися. Зрештою, були обранi аж три рiвноправнi репрезентанти партiї зелених. Йошки помiж ними не було. Досi зеленi мають у парламентi двох рiвноправних спiкерiв – i на чолi партiї, i на чолi фракцiї завше мусить бути один «фундi», а другий «реало», особа чоловiчої статi i особа жiночої. Йошку обрали адмiнiстративним керiвником фракцiї – вiн язикатий, дасть собi раду. Ця функцiя давала йому контакти i змогу впливати на органiзацiю роботи в парламентi, а також нагоду учитися. Його провiдником у парламентському лабiринтi став сучасний шеф ХДС Вольф¶ан¶ Шойбле. На перше засiдання зеленi прийшли, прикрашенi галузками золотого дощу та ялини. Фiшер у цьому маскарадi не брав участи. Однак перший його виступ у Бундестазi закiнчився повною невдачею. Вiрячи у свiй талант промовця i досвiд трибуна, вiн взагалi не готувався. Йошка безжалiсно бичував коалiцiю, але в його словах не було нi ладу, нi складу. Нiчого, поза критикою, з його промови не випливало. Представники коалiцiйних партiй вигукували: «Бiдна Нiмеччина!», зеленi також залишились невдоволеними. Фiшер страшенно перейнявся i вирiшив, що такого бiльше не трапиться. І справдi, не трапилося. Невдовзi вiн h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‚ËÍ·‰‡˜¥‚ ‰Ó ÏÓÎÓ‰¥). ÑÓ ˆ¸Ó„Ó ‰Ó‰‡‚‡ÎËÒ¸ ÔÂÚÂÌÁ¥ª ̇ Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ª ‚ˢËı ̇‚˜‡Î¸ÌËı Á‡Í·‰¥‚ ¥ ‰ÓÔÛÒÍÛ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ‰Ó ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl ÌËÏË. óËχ· „ÛÔ‡ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ·Ó˛Í‡Î‡Ò¸ ¥Á ٥̇ÌÒÓ‚ËÏË ÔÓ·ÎÂχÏË: Û 1968 Óˆ¥ 40 ‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ·ÛÎË ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò ¯‡ÌÒË Ì‡ ÔÓÙÂÒ¥ÈÌËÈ ÒÚ‡Ú Ô¥ÒÎfl Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl ̇‚˜‡ÌÌfl Á‡Î˯‡ÎËÒ¸ Ì‚ÂÎËÍËÏË: Û ÚÓÏÛ Ê Óˆ¥ ͥθͥÒÚ¸ ·ÂÁÓ·¥ÚÌËı ‚ËÔÛÒÍÌËÍ¥‚ ‚ÛÁ¥‚ ÒÚ‡ÌÓ‚Ë· 18 ÚËÒfl˜ (Û 1976-ÏÛ ªı ·ÛÎÓ ‚Ê 120 ÚËÒfl˜). ñ¥ ÔÓÚÂÒÚË ·ÛÎË Ó‰ÌËÏË Á ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯Ëı ÔÓ‰¥È ‚ ¥ÒÚÓ¥ª Ô¥ÒÎfl‚ÓπÌÌÓª î‡Ìˆ¥ª. ÇÂÎËÍÛ Óθ Û ˆËı ÔÓ‰¥flı ‚¥‰¥„‡ÎË ‰‚¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚҸͥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª: ÚÓˆ¸Í¥ÒÚË Ú‡ χӪÒÚË. ∫ıÌ¥ÏË Á‡ÒÌÓ‚ÌË͇ÏË ·ÛÎË ˜ÎÂÌË ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍÓ„Ó ‚¥‰‰¥ÎÂÌÌfl äÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª Ô‡Ú¥ª – Union des Estudiants Communistes (ëÔ¥Î͇ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚) – UEC. 鄇̥Á‡ˆ¥fl Jeunesse Communiste Revolutionnaire (åÓÎÓ‰¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̥ ‚Óβˆ¥ÓÌÂË) – JCR, fl͇ ‚ Ú‡‚Ì¥ 1968 ̇ÎÂʇ· ‰Ó Ӊ̥πª Á ̇ÈÔÓÚÛÊÌ¥¯Ëı ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËı „ÛÔ, χ· ÚÓˆ¸Í¥ÒÚÒ¸ÍËÈ ı‡‡ÍÚÂ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ χӪÒÚË ·ÛÎË Ó·’π‰Ì‡Ì¥ ‚ Union des
став одним iз найцiкавiших ораторiв Бундеста¶у. Через багато рокiв тижневик «Die Zeit» писав, що коли Фiшер виходить на трибуну, увесь обслуговуючий персонал парламенту бiжить до зали, «як конi у цирку, коли чують певну музику». У нього є великий талант промовця, вiн дотепний i гострий на язик, не цурається також патосу. Як каже Елiзабет Вебер, активiстка партiї зелених, «вiн мислить риторично». Свiй язик Йошка гострив на канцлерi, що додавало його виступам розголосу i вагомости. Найбiльшої слави вiн зажив своїм звертанням до головуючого у Бундестазi: «Я перепрошую, пане президенте, але ви – срака», – пiсля того як президент по черзi викинув iз зали засiдань двох зелених. Вiн також мусив вийти. Пiзнiше Фiшер написав листа iз вибаченням, i на цьому справа закiнчилася. Натомiсть за воротами парламенту його вiтали, наче героя. Його вигук увiйшов до аналiв Бундеста¶у, а може й до iсторiї парламентаризму загалом. Коли Йошка став мiнiстром закордонних справ, не було газети, яка б не пригадала йому цiєї фрази.
51
ДАНУТА ЗА¢РОДЗКА ЙОШКА ФІШЕР
ÇàáêßÇÄççü Ñé ÇãÄÑà На жаль, безперервна лафа скiнчилася навеснi 1985 року. Фiшер мусив поступитися мiсцем наступниковi. Вiн h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Jeunesses Communistes – marxistes-lÈninistes (ëÔ¥Î͇ ÏÓÎÓ‰Ëı χÍÒËÒÚÒ¸ÍÓ-ÎÂÌ¥ÌÒ¸ÍËı ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚) – UJC(m-l) ¥ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌÓ ÔÓ‚’flÁÛ‚‡ÎË Ò· Á „‡Ò·ÏË «ÍÛθÚÛÌÓª ‚Óβˆ¥ª» ‚ äËÚ‡ª 1966 ÓÍÛ. ÑÓ Ì‡È·¥Î¸¯Ëı ‚Û΢ÌËı ‚ËÒÚÛÔ¥‚ ‰¥È¯ÎÓ 3-„Ó ¥ 10-„Ó Ú‡‚Ìfl 1968 ÓÍÛ, ÍÓÎË Ô¥ÒÎfl ÒÛÚ˘ÓÍ Á ÔÓÎ¥ˆ¥π˛ ‚ ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓÏÛ Í‚‡Ú‡Î¥ ÔÓ˜‡ÎË Á’fl‚ÎflÚËÒ¸ ·‡Ë͇‰Ë (‚¥‰Óχ Ì¥˜ Á 10 ̇ 11 Ú‡‚Ìfl). çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÂ, ˘Ó ÒÛÚ˘ÍË Á‡‚Ê‰Ë Á‡Í¥Ì˜Û‚‡ÎËÒ¸ ‚¥‰ÒÚÛÔÓÏ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚, ÏÓÎÓ‰¸ ‚‚‡Ê‡Î‡ ªı ÔÂÂÏÓÊÌËÏË. ñ ‚¥‰˜ÛÚÚfl Ô¥‰ÒË₇ÎÓÒ¸ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Ó˛ Ô¥‰ÚËÏÍÓ˛ Á¥ ÒÚÓÓÌË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. 14 Ú‡‚Ìfl Û ˆ¥Î¥È î‡Ìˆ¥ª ‚Ë·ÛıÌÛ‚ Á‡„‡Î¸ÌËÈ ÒÚ‡ÈÍ, Û flÍÓÏÛ ‚ÁflÎÓ Û˜‡ÒÚ¸ ·¥Îfl 10 ÏÎÌ. ˜ÓÎÓ‚¥Í. ܇Ì-èÓθ ë‡Ú Ú‡Í ÓÔËÒÛ‚‡‚ ˆ¥ ‚ËÒÚÛÔË: ñ¥ ÏÓÎÓ‰¥ β‰Ë Ì ·‡Ê‡˛Ú¸ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó Ò‚Óªı ·‡Ú¸Í¥‚, ÚÓ·ÚÓ Ì‡¯Ó„Ó Ï‡È·ÛÚÌ¸Ó„Ó [...]; χȷÛÚ̸ӄÓ, flÍ ‰Ó‚ÂÎÓ, ˘Ó ÏË π ıËÎfl‚ËÏË, ‚˘ÂÔ‡ÌËÏË, ‚ÚÓÏÎÂÌËÏË ¥ ÓÒ··ÎÂÌËÏË Î˛‰¸ÏË, ÊÂÚ‚‡ÏË Á‡ÏÍÌÂÌÓª ÒËÒÚÂÏË. ç‡ÒËθÒÚ‚Ó π π‰ËÌËÏ Á‡ÒÓ·ÓÏ, flÍËÈ ‰ÓÒÚÛÔÌËÈ Á‡ ÍÓÊÌÓ„Ó ÂÊËÏÛ ÒÚÛ‰ÂÌÚ‡Ï, ÍÓÚ¥ ˘Â Ì ۂ¥È¯ÎË ‚ ÒËÒÚÂÏÛ, flÍÛ ªÏ Ô¥‰„ÓÚÛ‚‡ÎË ·‡Ú¸ÍË, ‡
почувся глибоко нещасним, тинявся забiгайлiвками, пив, не знав, що б його учворити. В депутатствi вiн знайшов чергове своє покликання. На щастя, через пiвроку зеленi утворили разом iз соцiал-демократами земельний уряд Гессена. Потрiбен був зелений мiнiстр довкiлля. І Йошка став першим у Нiмеччинi зеленим мiнiстром. Вiн наперед усвiдомлював, що це завдання буде значно важчим, анiж депутатство, бо треба буде маневрувати мiж вимогами екологiстiв та економiчними реалiями, – i вiн не помилився. Але спершу Фiшер мусив якось вiзуалiзувати свою iнакшiсть у свiтi ненависних колись для нього iнституцiй, адже всi камери пiд час принесення присяги будуть скерованi саме на нього. А отже – джинси, картата сорочка i тенiснi туфлi! «Взутий у снiжнобiле принесу завтра свою присягу в ляндта¶у Вiсбадена, а потiм нiколи бiльше не носитиму тенiсних туфлiв!» – написав вiн у своєму щоденнику тих часiв, пiзнiше опублiкованому пiд назвою «Урядування понад студiювання». Вiн завжди мав талант до самоiнсценiзацiй. Тенiснi туфлi опинилися в Будинку Історiї в Боннi як документ новiтньої iсторiї. Про управлiнськi функцiї Йошка мав ще менше поняття, нiж про депутатськi. Вiн оточив себе приятелями h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОР ¢РОТОВІЧ ПАРИЗЬКИЙ ТРАВЕНЬ: НОВИЙ ВИМІР НАСИЛЬСТВА В ПОЛІТИЦІ
52
Ú‡ÍÓÊ ÚËÏ, ıÚÓ È Ì ıӘ ‚ ˆ˛ ÒËÒÚÂÏÛ ‚ıÓ‰ËÚË. ì ̇¯Ëı ÒÔÓÓıÌfl‚¥ÎËı Á‡ı¥‰ÌËı ͇ªÌ‡ı Î˯ ÒÚÛ‰ÂÌÚË (‡ χ˛ ̇‰¥˛, ˘Ó ÒÍÓÓ ¥ ‚Òfl ÏÓÎÓ‰¸) Ú‚ÓflÚ¸ ÔÓÚÂ̈¥‡Î Î¥‚Ó„Ó ÔÓÚÂÒÚÛ. ë¸Ó„Ӊ̥ ÒÚÛ‰ÂÌÚË ÔÓ‚ËÌÌ¥ Á‡‰ÛχÚËÒ¸ ̇‰ ÙÓχÏË ‚·ÒÌÓª ·ÓÓÚ¸·Ë, ¥ ˆ¸Ó„Ó, ͇ÊÛ˜Ë ‚¥‰‚ÂÚÓ, ‚ÓÌË ˆ¥ÎÍÓÏ Ò‚¥‰ÓÏ¥. íÓÏÛ ÏË Ì ‚ Ô‡‚¥ ‰‡‚‡ÚË ªÏ flÍ¥Ò¸ ÔÓ‡‰Ë, ·Ó ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ıÚÓÒ¸ ÔÓÚÂÒÚÛ‚‡‚ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÛÒ¸Ó„Ó ÊËÚÚfl, ÚÓ Û ˆ¸ÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ‚Ò ӉÌÓ π ‰Â˘Ó ÒÍÓÏÔÓÏÂÚÓ‚‡ÌËÏ. á‚Ó‰ËÚË ·‡Ë͇‰Ë – ˆÂ ‚Ê ‚ÍÓ¥ÌÂ̇ ‰‡Ì¥ÒÚ¸ Û Ú‡‰Ëˆ¥ª ه̈ÛÁ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ŇË͇‰Ë 1968„Ó ÓÍÛ ‚¥‰¥ÁÌflÎËÒ¸ ‚¥‰ Ò‚Óªı ÔÓÔ‰ÌËÍ¥‚ XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ÚËÏ, ˘Ó, ÔÓÔË ÒÛÚ˘ÍË Á ÔÓÎ¥ˆ¥π˛, ÚÛÚ Ì ·ÛÎÓ ÒÏÂÚÂθÌËı ‚ËÔ‡‰Í¥‚. ÇË„Îfl‰‡ÎÓ Ú‡Í, Ì¥·Ë ӷˉ‚¥ ÒÚÓÓÌË ÛÚËÏÛ‚‡ÎË Ò· ‚ Ô‚ÌËı ‡Ï͇ı, flÍ¥ Ì ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ÔÂÂÒÚÛÔËÚË. ŇË͇‰Ë ̇·Û‚‡ÎË ¯‚ˉ¯Â ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌÓ-ÔÓ‚Ó͇ÚË‚ÌÓª, ‡ Ì ϥΥڇÌÓª ÙÓÏË. ∫ı ÏÂÚÓ˛ ·Û· ‰ÂχÒ͇ˆ¥fl ÂÔÂÒË‚ÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ Ï¥˘‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ‡Ô‡‡ÚÛ. èËÒ¸ÏÂÌÌËÍ è’π Ç’flÌÒÓÌ-èÓÌÚ (Pierre Viansson-PontÈ) ̇ÔËÒ‡‚ Á ˆ¸Ó„Ó ÔË‚Ó‰Û:
франкфуртського перiоду, котрi зналися на цьому так само мало, як i вiн. До того ж, зелена органiзацiя прагнула прилаштувати якомога бiльше своїх на державну службу, i Фiшеровi пiзнiше дорiкали, що вiн небачено роздув штати мiнiстерства. З притаманною йому працьовитiстю i впертiстю вiн узявся засвоювати премудрощi адмiнiстраторського фаху, i коли через 14 мiсяцiв йшов у вiдставку, то користувався повагою навiть у старих чиновникiв. Перше мiнiстерство Йошки завершилося вiдставкою – наприкiнцi проти нього почала влаштовувати демонстрацiї його ж партiя. Соцiал-демократи не хотiли вiдмовитися вiд використання атомної енергiї, чого домагалися зеленi. Перша в iсторiї Нiмеччини червоно-зелена коалiцiя закiнчилася фiаско. Цей прецедент, а також безугавнi пiзнiшi суперечки з зеленими в iнших земельних урядах, давали пiдстави скептично дивитися на перспективу приходу червоно-зеленої коалiцiї до влади в усiй державi. Тому до останньої митi перед минулими виборами вiрили радше в альянс соцiалдемократiв i християнських демократiв. У коалiцiю серйозних людей. Але зеленi виявилися вченими. Вони сховали до кишенi свої принципи, випустили вперед Йошку, i правлять. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ç‡ ˘‡ÒÚfl, è‡ËÊÛ ·ÛÎÓ ‰‡ÎÂÍÓ ‰Ó ÂÔÂÒË‚ÌÓ„Ó ÒÚËβ flÔÓÌÒ¸ÍÓª, ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ˜Ë ÏÂÍÒË͇ÌÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ˆ¥ª, fl͇ ‰ÓÁ‚ÓÎfl· ÒÓ·¥ ‚¥‰ÍË‚‡ÚË ‚Ó„Ó̸ ̇‚¥Ú¸ ‰Ó ·ÂÁÁ·ÓÈÌÓ„Ó Ì‡ÚÓ‚ÔÛ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó Û Í‡ÏÔÛÒ‡ı. ÖÒ͇·ˆ¥fl ‰ÓÒfl„ÌÛ· Ò‚Óπª Ì‡È‚Ë˘Óª ÚÓ˜ÍË 24-„Ó Ú‡‚Ìfl, ÍÓÎË ˘Â ‰Ó̉‡‚̇ ‚ËÍβ˜ÌÓ ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌËÈ ı‡‡ÍÚ ‚ËÒÚÛÔ¥‚ ÔÓ˜‡‚ ̇·Û‚‡ÚË ËÒ ‡„ÂÒË‚ÌÓª ‡Ú‡ÍË, ˘Ó, ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË, ÒÚ‚ÓËÎÓ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛, Á flÍÓª Ïӄ· ‚ËÌËÍÌÛÚË (flÍ ˆÂ ‚Ê ڇÔËÎÓÒ¸ ‚ ßڇΥª ¥ îêç) Á‡„ÓÁ‡ ÚÂÓËÁÏÛ. î‡ÍÚ ÚÓ„Ó, ˘Ó ¥ ˆ¸Ó„Ó ‡ÁÛ Ì ‰¥È¯ÎÓ ‰Ó ÔÓ‰¥·ÌËı Á‡Ï‡ı¥‚, ÏÓÊ̇ ÔÓflÒÌËÚË ÒÔˆËÙ¥˜ÌËÏ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌflÏ Ù‡ÌˆÛÁ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‰Ó ‚Û΢ÌËı ÔÓÚÂÒÚ¥‚: Û î‡Ìˆ¥ª ·¥ÈÍË ¥ ÒÛÚ˘ÍË ¥Á ÒË·ÏË Ô‡‚ÓÔÓfl‰ÍÛ Ì ̇ÎÂʇڸ ‰Ó ̇‰Á‚˘‡ÈÌËı ÙÓÏ, Û flÍËı ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÈ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ (̇ ÔÓÚË‚‡„Û ç¥Ï˜˜ËÌ¥), ÚÛÚ Ì‡‚¥Ú¸ ÏÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ Â„ÛÎflÌ¥ÒÚ¸ ˜Ë «ÌÓχθ̥ÒÚ¸» Ú‡ÍËı ÙÓÏ. ÑÓ‰‡ÚÍÓ‚Û Óθ ‚¥‰¥„‡π ˘Â È ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ÔÓÎ¥ˆ¥ª: ‰Ó fics («ÏÛÒÓ‡») ÚÛÚ ÒÚ‡‚ÎflÚ¸Òfl Á ÔÓ„Ó‰Ó˛ ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‡„ÂÒË‚ÌÓ. ß̯‡ Ô˘Ë̇ ÚÓ„Ó, ˘Ó ÒÛÚ˘ÍË Ì ÔÂÂÓÒÎË Û ÚÂÓËÒÚ˘̥ ‡ÍÚË, ÍËπÚ¸Òfl Û ÚÓÏÛ, ˘Ó
Ще в травнi 1998 року здавалося, що все втрачено. На з’їздi в Ма¶дебурзi всупереч Фiшеровi, який майже не виступав, фундаменталiсти проголосували постулат пiдвищення цiн на бензин до 5 марок за лiтр, чим ударили в найсвятiше для нiмця – в автомобiль, висловилися проти участи нiмецьких воякiв у миротворчих операцiях i за розпуск НАТО, а до всього злого одна з представниць цiєї фракцiї публiчно заявила, що нiмцi у далекi вiдпустки повиннi їздити не частiше, як раз на п’ять рокiв, бо треба берегти довкiлля вiд шкоди, якої йому завдають лiтаки. У соцiологiчних рейтингах популярнiсть зелених почала стрiмко падати. Але все швидко вдалося компенсувати. Зеленi напружилися, встали муром на захист керiвника парламентської фракцiї, хоча вони з ним дуже часто не погоджувалися. Зеленi знали, що тiльки з ним мають шанс, а вдруге подiбна нагода може не трапитися. У переговорах про коалiцiю зеленi виступили iз несподiвано помiркованих позицiй, задовольнившись «зеленими акцентами». Уряд створили на диво швидко i справно. Чи зеленi нарештi подорослiшали? Канцлер Коль перед виборами викликав бурю, сказавши, що уявляє собi зелених партнерами в коалiцiї з християнськими демократами рокiв так через десять. Вiн h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ӷˉ‚¥ ‡‰Ë͇θ̥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª JCR ¥ UJC(m-l) ‰ÛÊ ‚Ê ÂÚÂθÌÓ ÒÎ¥‰Û‚‡ÎË Ì‡Í‡Á‡Ï ãḀ̂̇ ¥ å‡Ó, Á„¥‰ÌÓ Á flÍËÏË ÒÛÒԥθÌ Ì‚‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ÏÛÒËÚ¸ ÔÂÂÓÒÚË Û Ï‡ÒÓ‚Û ÏÓ·¥Î¥Á‡ˆ¥˛ ¥ χÒÓ‚Â Ò‡ÏÓÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ‚ ‰ÛÒ¥ ‚Óβˆ¥ª. åÓÎÓ‰¥ ‡‰Ë͇ÎË ·ÛÎË ÔÂÂÍÓ̥̇, ˘Ó ‚ÓÌË Ô·ۂ‡˛Ú¸ ·ÎËÁ¸ÍÓ ‰Ó Ò‚Óπª ͥ̈‚Ӫ ÏÂÚË (Ô¥‰Ú‚‰ÊÂÌÌflÏ ˆ¸Ó„Ó ·Û‚ Á‡„‡Î¸ÌËÈ ÒÚ‡ÈÍ). ÇËıÓ‰fl˜Ë Á ˆ¸Ó„Ó, ÔÂÂı¥‰ ‰Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ„Ó ÚÂÓÛ ‚ˉ‡‚‡‚Òfl ÔÓÒÚÓ ÍÓÍÓÏ Ì‡Á‡‰. èÓ¥‚Ì˛˛˜Ë ˆ˛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ Á ÚËÏ, flÍ ‚¥‰·Û‚‡ÎËÒ¸ ÒÚÛ‰ÂÌÚҸͥ ÔÓÚÂÒÚË ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥, ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ flÍËı ·ÛÎÓ ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl î‡Íˆ¥È ó‚ÓÌÓª ÄÏ¥ª, ÏÓÊ̇ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó Óˆfl «ÌÓχθ̥ÒÚ¸» ÓÁ‚’flÁÛ‚‡ÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ Û î‡Ìˆ¥ª ¯ÎflıÓÏ ‚Û΢ÌËı Á¥ÚÍÌÂ̸ ¥Á ÒË·ÏË Ô‡‚ÓÔÓfl‰ÍÛ Òڇ· ÚËÏ ·‡’πÓÏ, flÍËÈ Á‡„‡Î¸ÏÛ‚‡‚ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÚÂÓËÁÏÛ, Ò‚Óπ¥‰ÌËÏ Á‡ÔÓ·¥ÊÌËÍÓÏ ·ÂÁÔÂÍË. ì ç¥Ï˜˜ËÌ¥, ‰Â ÌÂχπ Ú‡ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, ÂÒ͇·ˆ¥fl ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ Á‡‚¯Ë·Ҹ ÚËÏ, ˘Ó ÂÍÒÚÂÏ¥ÒÚË ÔÂÂȯÎË ‰Ó «‚Ë˘Óª ÙÓÏË Â‚Óβˆ¥ÈÌÓª ·ÓÓÚ¸·Ë» – ÚÂÓËÁÏÛ. íÂ, ˘Ó ÔÓ‰¥·Ì‡ «ÌÓχθ̥ÒÚ¸» ÔËÁ‚· ‰Ó ı‚ËÎ¥ Á‡Ï‡ı¥‚ ‚ ßڇΥª, ÔÓflÒÌ˛πÚ¸Òfl ÚËÏ, ˘Ó ÚÛÚ Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û-
також тепло висловився про полiтичнi таланти Йошки, який добряче залив йому сала за шкiру. Але Фiшер, як i Шрьодер, шанував старого канцлера. «Реало» Йошка Фiшер шлях до реальности пройшов значно швидше, нiж iншi зеленi, iнстинкт влади також у нього був сильнiший. Його погляди на свiт i економiку тверезiшi та вiдвертiшi, нiж погляди низки соцiал-демократiв. До того ж, вiн постiйно вчиться.
53
èÄç åßçßëíê îßòÖê èêé ÖÇêéèÖâëúäì ßçíÖ¢êÄñßû До посади шефа дипломатiї вiн готувався уже давно. Фiшер побував у Боснiї, i побачене там справило на нього велике враження, – вiн переконаний, всупереч становищу колег по партiї, що вояки ООН, в тому числi й нiмецькi, там дуже потрiбнi. Вiн вiддавна пiдтримує стосунки з Ізраїлем. З нагоди ратифiкацiї вступу Польщi до НАТО, коли чимало зелених голосували проти розширення, Фiшер виголосив у Бундестазi полум’яну промову на користь Польщi. Влiтку 1998 року Фiшер виступив у престижному нiмецькому Товариствi Зовнiшньої Полiтики, окресливши власне бачення нiмецької закордонної полiтики.
ДАНУТА ЗА¢РОДЗКА ЙОШКА ФІШЕР
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚‡Î‡Ò¸ ¥Ì¯‡ ÙÓχ ̇ÒËθÒÚ‚‡. ÑÓ ¥Ú‡Î¥ÈÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª ÒËÎÓ‚Ó„Ó ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ ̇ÎÂʇڸ ¥ ‚·Ë‚ÒÚ‚‡. ñ ÔÓ‚’flÁÛ‚‡ÎÓÒ¸ ¥Á ÔËıÓ‰ÓÏ Ì‡ ÔÓÏËÒÎÓ‚Ó ÓÁ‚ËÌÂÌÛ è¥‚Ì¥˜ ÏÂÚÓ‰¥‚ ¥ ÙÓÏ ·ÓÓÚ¸·Ë ‚¥‰ÒÚ‡ÎÓ„Ó è¥‚‰Ìfl (ÒÂÎflÌҸͥ ·ÛÌÚË ¥ ÔÓ‚ÒÚ‡ÌÌfl). ÇÂÎË͇ Ô¥‚‡ Û ¥‚Ìflı ÓÁ‚ËÚÍÛ ˆËı ‰‚Óı Â∂¥ÓÌ¥‚ ÒÚ‡‚‡Î‡ ͇ڇΥÁ‡ÚÓÓÏ Á‡„ÓÒÚÂÌÌfl ÙÓÏË ÒÛÒԥθÌÓª ·ÓÓÚ¸·Ë. ç ‚‡ÚÓ Ú‡ÍÓÊ Á‡·Û‚‡ÚË ¥ ÔÓ ÏÂÚÓ‰Ë Ï‡Ù¥ª. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ Û î‡Ìˆ¥ª Ì ·ÛÎÓ ‡Ì¥ „ÎË·ÓÍËı Â∂¥Ó̇θÌËı ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ‡Ì¥ ̇ÒڥθÍË Í¥Î¸Í¥ÒÌÓ„Ó ¥ ÔÓÚÛÊÌÓ„Ó Î˛ÏÔÂÌ-ÔÓÎÂÚ‡¥‡ÚÛ. ÑÓ ˆ¥πª ͇Ú„ӥª Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó Ì‡ÎÂʇÎË ¥ÌÓÁÂÏÌ¥ Ó·¥ÚÌËÍË, flÍËı, ÔÓÚ (̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ·¥‰ÌÓÚË ¥Ú‡Î¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó è¥‚‰Ìfl), ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ Î„ÍÓ ÚËχÚË Ô¥‰ ÍÓÌÚÓÎÂÏ, ‡‰Ê ‚ÓÌË Ï‡ÎË ÌÂÁ̇˜Ì¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ‰Îfl Ô‡‚Ó‚Ó„Ó Á‡ıËÒÚÛ, Ò··Í ÍÛθÚÛÌ ԥ‰∂ÛÌÚfl Ú‡ Ì ÍÓËÒÚÛ‚‡ÎËÒ¸ ¯ËÓÍÓ˛ ÒÛÒԥθÌÓ˛ Ô¥‰ÚËÏÍÓ˛. í‡ÍËÈ ·‡’π χπ Ó·ÏÂÊÂÌÛ ÒÚËÏÛ‚‡Î¸ÌÛ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ¥ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ ‰¥π Î˯ ‰Ó ÏÓÏÂÌÚÛ, ‰ÓÔÛÒÚËÏÓÏÛ Ì‡ ¥‚Ì¥ Ú‡‰Ëˆ¥ª Ú‡ ÏÂÌڇθÌÓÒÚ¥, ÍÓÎË Ì‡ÒËθÒÚ‚Ó ÛÚËÏÛπÚ¸Òfl ̇ Ô‚ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥. ì ç¥Ï˜˜ËÌ¥ È ßڇΥª ˆ˛ Ô·ÌÍÛ ÔÂÂÒÚÛÔËÎË Û˜‡ÒÌËÍË ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËı ÔÓÚÂÒ-
Вiн почав вiд головної дилеми Нiмеччини: суперечности мiж стратегiчною могутнiстю об’єднаної країни з одного боку, i силою колективної пам’яти чи прокляттям iсторiї – з iншого. Що нiмцi робитимуть iз своєю новою могутнiстю? – запитують ближнi та далекi сусiди. Фiшер вiдповiв, що, звичайно ж, могутня Нiмеччина буде миролюбною, демократичною, пов’язаною iз Заходом i Европою державою, але факт, що такi питання постають, змушує до рефлексiї. Сталим елементом нiмецької полiтики повинен залишитися заснований на iсторичному досвiдi принцип самообмеження. Країна i надалi не може безпосередньо захищати нiмецькi нацiональнi iнтереси i вдаватися до сили при розв’язаннi мiжнародних проблем. Якщо молодше поколiння полiтикiв iз тих партiй, якi переймають владу, наполягатиме на енергiйнiшому вiдстоюваннi нiмецьких нацiональних iнтересiв i спробує втiлити цi принципи у життя, то Нiмеччина дуже швидко вiдчує єдиний фронт опору iнших держав, – застерiгав вiн. З боннської до берлiнської республiки треба перенести також i зв’язок iз Заходом. Розрив цього зв’язку означав би руйнування дуже важливої демократичної традицiї. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОР ¢РОТОВІЧ ПАРИЗЬКИЙ ТРАВЕНЬ: НОВИЙ ВИМІР НАСИЛЬСТВА В ПОЛІТИЦІ
54
Ú¥‚, Û î‡Ìˆ¥ª Ê ˆÂ ‚¥‰·ÛÎÓÒ¸ Á̇˜ÌÓ Ô¥ÁÌ¥¯Â ¥ ‚Ê Ì ̇ Ú‡ÍÓÏÛ ¥‚Ì¥. è¥ÒÎfl Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÚ‡ÈÍÛ 14 Ú‡‚Ìfl 1968 ÓÍÛ ‡‰Ë͇θ̥ „ÛÔË ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍÓª ÏÓÎÓ‰¥ ˘Â ·¥Î¸¯Â ‚Ô‚ÌËÎËÒ¸ Û Ô‡‚ËθÌÓÒÚ¥ ‚Ë·ÓÛ Â‚Óβˆ¥ÈÌÓ„Ó ¯ÎflıÛ. 襉ڂ‰ÊÂÌÌflÏ ˆ¸Ó„Ó ·ÛÎË ¥ ÒÛÚ˘ÍË Ó·¥ÚÌËÍ¥‚ ¥Á ÒË·ÏË Ô‡‚ÓÔÓfl‰ÍÛ Ì‡ Á‡‚Ó‰¥ «êÂÌÓ» Û îÎÂÌ¥ (Flins) Ô¥‰ è‡ËÊÂÏ ¥ ̇ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ı «èÂÊÓ» ‚ ëÓ¯Ó-åÓÌ·Âθfl (Sochaux-Montbéliard). ëÛÚ˘ÍË Û îÎÂÌ¥ ÓÁÔÓ˜‡ÎËÒ¸ Ô¥ÒÎfl Á‡ıÓÔÎÂÌÌfl ˆÂı¥‚ ‚¥‰‰¥Î‡ÏË ÔÓÎ¥ˆ¥ª. ç‡Ï‡„‡ÌÌfl ÍÂ¥‚Ìˈڂ‡ ÔÂÂÍÓ̇ÚË Ô‡ˆ¥‚ÌËÍ¥‚ ÔËÔËÌËÚË ÒÚ‡ÈÍ ·ÛÎË ·ÂÁÛÒÔ¥¯ÌËÏË. 襉 Á‡‚Ó‰ÓÏ ÔÓ˜‡ÎË Á·Ë‡ÚËÒ¸ „ÛÔË ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ¥ Ô‡ˆ¥‚ÌËÍ¥‚. ê‡ÔÚÓÏ ÔÓÎ¥ˆ¥fl ۯ˷ ̇ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ÌÚ¥‚, ÓÁ„‡Ìfl˛˜Ë ªı ÒθÓÁÓÎËÈÌËÏ „‡ÁÓÏ ¥ ÍËÈ͇ÏË Ú‡ ̇χ„‡˛˜ËÒ¸ ‚¥‰Ú¥ÒÌËÚË ªı ‚¥‰ Á‡‚Ó‰Ò¸ÍËı ÏÛ¥‚. í‡Í ÓÁÔÓ˜‡ÎËÒ¸ Á‡‚ÓÛ¯ÂÌÌfl, flÍ¥ ÚË‚‡ÎË ˜ÓÚËË ‰Ì¥ ¥ Û‚¥È¯ÎË ‚ ¥ÒÚÓ¥˛ Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ «·ËÚ‚‡ Ô¥‰ îÎÂÌÓÏ». ç‡ ˜ÂÚ‚ÂÚËÈ ‰Â̸ ÔÓÚÂÒÚ¥‚, Ûڥ͇˛˜Ë ‚¥‰ ÔÓÎ¥ˆ¥ª, ‚ ëÂÌ¥ ‚ÚÓÔË‚Òfl Û˜Â̸ ܥθ íÓÚÂÌ (Gilles Tautin), ˜ÎÂÌ UJC. èÓÎ¥ˆ¥fl, ‚¥‰˜Û‚‡˛˜Ë ÒÚ‡ı Ô‰ ‡ÔÚÓ‚Ó˛ ‡͈¥π˛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÔÓÍËÌÛ· îÎÂÌ.
Третiй важливий елемент – европейська iнте¶рацiя. Фiшер передбачав, що в найближчi роки може вiдбутися руйнування загального консенсусу у цiй справi, насамперед пiд тиском нiмецьких правих партiй, як це трапилося в Англiї та Францiї. «Я голосував за розширення НАТО на Схiд, бо вважаю, що вкрай необхiдна iнте¶рацiя полiтики безпеки, але також i тому, що коли Польща, Чехiя та Угорщина хочуть увiйти до НАТО, то мають для цього двi причини, насамперед Польща. Одна з цих причин – Росiя, iнша – Нiмеччина. Вiдмова полякам була б iнтерпретована цiлком iнакше, нiж тут». Вирiшення iнших великих свiтових проблем стане можливим лише тодi, «коли Европа стане конкретною реальнiстю, i коли берлiнська республiка поставиться до цiєї справи з усiєю серйознiстю i використає Нiмеччину як двигун iнте¶рацiї об’єднуваної Европи. Це найважливiше завдання найближчого часу», – сказав Фiшер. Коли вiн усе це говорив, це були тiльки мiркування. Сьогоднi вiн – керманич полiтики, i те, якою вона є, значною мiрою залежить вiд нього. На початку його урядування консервативна «Frankfurter Allgemeine Zeitung» посмiювалася, що нерiшучiсть його полiтичних заяв поступається лише бiлизнi його одягу. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
11 ˜Â‚Ìfl ͥθ͇ÒÓÚ Ó·¥ÚÌËÍ¥‚ ¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ¥Á UJC Á‡ıÓÔËÎË Á‡‚Ó‰, ̇‰ flÍËÏ ‚Ë‚¥ÒËÎË ˜Â‚ÓÌËÈ Ô‡ÔÓ. ñ ·Û· ÔÂÂÏÓ„‡ Ì Î˯ ̇‰ ÔÓÎ¥ˆ¥π˛, ‡ÎÂ È Ì‡‰ ÔÓÙÒÔ¥Î͇ÏË: ˆ¸Ó„Ó ‰Ìfl ÔÓÙÒÔ¥ÎÍÓ‚ËÏ ÙÛÌ͈¥ÓÌÂ‡Ï Á‡·ÓÓÌËÎË ‚ÒÚÛÔ Ì‡ Á‡‚Ó‰Ò¸ÍÛ ÚÂËÚÓ¥˛. ì ˆÂı‡ı «èÂÊÓ» ÒÛÚ˘ÍË ·ÛÎË ˘Â Á‡‚ÁflÚ¥¯ËÏË. è˘ËÌÓ˛ Òڇ· Á‡fl‚‡ ÍÂ¥‚Ìˈڂ‡ Û ‰Â̸ ÔËÔËÌÂÌÌfl ÒÚ‡ÈÍÛ (10 ˜Â‚Ìfl) ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚ËÓ·Ì˘¥ ‚Ú‡ÚË Á‡ ÔÓÔ‰̥ ‰Ì¥ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÍÓÏÔÂÌÒÛ‚‡ÚËÒ¸ ‰Ó‰‡ÚÍÓ‚Ó˛ Ó·ÓÚÓ˛ ‚ ÒÛ·ÓÚÛ Ú‡ Á·¥Î¸¯ÂÌÌflÏË ÚÂÏÔ¥‚ ‚ËÓ·Ì˘Ëı Υ̥È. ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ Ó·¥ÚÌËÍË ÓÁÔÓ˜‡ÎË ÌÓ‚ËÈ ÒÚ‡ÈÍ ¥ Ó„ÓÎÓÒËÎË ÔÓ ÓÍÛÔ‡ˆ¥˛ Á‡‚Ó‰Û. ìÌÓ˜¥ ÔÓÎ¥ˆ¥ª ‚‰‡ÎÓÒ¸ ÓÁ¥„̇ÚË ÒÚ‡È͇¥‚, Ú‡ ̇ÒÚÛÔÌÓ„Ó ‰Ìfl ÚËÒfl˜¥ Ô‡ˆ¥‚ÌËÍ¥‚ ÁÌÓ‚Û Ì‡Ï‡„‡ÎËÒ¸ ‚¥‰·ËÚË Á‡‚Ó‰Ò¸ÍÛ ÚÂËÚÓ¥˛. ì ÒÔÓÌÚ‡ÌÌËı ÒÛÚ˘͇ı Á ÔÓÎ¥ˆ¥π˛ Á‡„ËÌÛÎË ‰‚Óπ ÒÚ‡È͇¥‚: Ó‰ËÌ Á ÔÓÎ¥ÒÏÂÌ¥‚ ‚ËÒÚ¥ÎË‚ ¥Á ‚Ó肇 Û Ì‡ÚÓ‚Ô. ñ ‚ËÍÎË͇ÎÓ Ì‡ÒڥθÍË Á̇˜Ì ӷÛÂÌÌfl ÒÚ‡È͇¥‚ (flÍËÏ Ì‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Û ÔËȯÎË Ó·¥ÚÌËÍË Á ̇‚ÍÓÎ˯̥ı Á‡‚Ó‰¥‚), ˘Ó ÔÓÎ¥ˆ¥fl, ÔÓ·Ó˛˛˜ËÒ¸ ̇ÚÓ‚ÔÛ, flÍËÈ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Á·¥Î¸¯Û‚‡‚Òfl, ÔÓÍËÌÛ· ÚÂËÚÓ¥˛ Á‡‚Ó‰Û.
І справдi, певний час вiн залишався на роздорiжжi, вивчав ¶рунт, на якому доведеться працювати. В одному з перших великих iнтерв’ю для тижневика «Die Zeit» на бiльшiсть запитань вiн вiдповiв по-дипломатичному ухильно. Але принаймнi щодо двох справ вiн вiд самого початку займав недвозначну i окреслену позицiю: щодо iсторичної вiдповiдальности Нiмеччини, яка повинна визначати полiтику цiєї країни (у цьому вiн виразно вiдрiзнявся вiд нового канцлера), i щодо прав людини та захисту iнакодумцiв та опозицiонерiв. «Ми маємо власний каталог основних вартостей, i до них належить солiдарнiсть iз людьми, якi у важких умовах виборюють демократiю. Цей обов’язок також випливає з мирних змiн 1989 року». Щодо питання про розширення Европи Фiшер говорив: «Воно майже таке ж важливе, як i впровадження евро – вперше ми подолаємо кордони холодної вiйни». Але нiяких дат: «Так швидко, як вийде». У наступному iнтерв’ю для «Шпi¶еля» вiн висловив подiбну обережнiсть, однак зробив ляпсус, який викликав значне невдоволення у станi союзникiв, зокрема американських. Вiн сказав, що варто було б провести переговори з ними про те, аби вилучити з документiв НАТО положення про можливiсть випереджуючого ядерного удару, позаяк ситуацiя в h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
é·Ë‰‚¥ ÔÓ‰¥ª ÒÚ‡ÎË ÔÂÂÎÓÏÌËÏË Û ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥ ‚Óβˆ¥ÈÌËı ÔÓ„Îfl‰¥‚ ه̈ÛÁ¸ÍËı ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ È ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΥ‚. ÇËfl‚ËÎÓÒfl, ˘Ó «Ó·¥ÚÌ˘ËÈ Í·һ Á‰‡ÚÌËÈ Ì‡ ÒËÎÓ‚Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ Ú‡ ̇ ·ÓÓÚ¸·Û Á‡ ‚·ÒÌ¥ Ô‡‚‡. ä¥Ï ÚÓ„Ó, Ó·¥ÚÌËÍË ÔÓÚËÒÚ‡‚ËÎË Ò· ÓÙ¥ˆ¥ÈÌ¥È («Û„ӉӂҸͥȻ) Υ̥ª, flÍÓ˛ ÒÎ¥‰Û‚‡ÎË flÍ ÔÓÙÒÔ¥ÎÍË, Ú‡Í ¥ î‡ÌˆÛÁ¸Í‡ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇ Ô‡Ú¥fl. èÓ‰¥ª ‚ îÎÂÌÒ ¥ ëÓ¯Ó ‰ÓÁ‚ÓÎËÎË Ú‡ÍÚÛ‚‡ÚË Ó·¥ÚÌËÍ¥‚ flÍ Â‡Î¸ÌÓ„Ó, ‡ Ì Î˯ ÚÂÓÂÚ˘ÌÓ„Ó, ÒÛ·’πÍÚ‡ ‚Óβˆ¥ÈÌÓª ·ÓÓÚ¸·Ë. ë‡Ú ÚÓ‰¥ Ò͇Á‡‚: üÍ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ‡‰Ë͇θÌËı „ÛÔ, Û 1968 Óˆ¥ Û î‡Ìˆ¥ª ÓÁÔÓ˜‡‚Òfl Í·Ò˘ÌËÈ ÔÓˆÂÒ «Í·ÒÓ‚Óª ·ÓÓÚ¸·Ë», flÍËÈ Ï‡‚ Á‡Í¥Ì˜ËÚËÒ¸ ‚Óβˆ¥π˛. 鄇̥Á‡ˆ¥ª Ú‡ „ÛÔË Î¥‚Ëı, flÍ¥ ‚ËÌËÍÎË Ô¥ÒÎfl Ú‡‚Ìfl’68, ̇χ„‡ÎËÒ¸ ÔÂÂÍÓ̇ÚË Û ˆ¸ÓÏÛ ¥ ‡ΥÁÓ‚Û‚‡ÚË ˆÂ ̇ Ô‡ÍÚˈ¥. ç‡ ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÒˆÂÌ¥ ÁÌÓ‚Û Á’fl‚ËÎÓÒfl ̇ÒËθÒÚ‚Ó flÍ ÙÓχ ·ÓÓÚ¸·Ë. éÒÓ·ÎË‚Â Á̇˜ÂÌÌfl «Ô‡ËÁ¸ÍÓ„Ó Ú‡‚Ìfl’68» Û ÌÓ‚¥ÚÌ¥È ¥ÒÚÓ¥ª î‡Ìˆ¥ª ÔÂÂ‰Ó‚Ò¥Ï ÔÓÎfl„‡π Û ‚ÂÎËÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÌÓÏÛ ÂÁÓ̇ÌÒ¥, Á flÍËÏ ÚÓ‰¥ ÁÛÒÚ¥ÎËÒ¸ ‡‰Ë͇θ̥ Î¥‚¥. 㥂¥ ̇‰‡ÎË ·¥Î¸¯ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ ÔÓÚÂÒÚ‡Ï ¥ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥flÏ, Ô‚ËÌÌËÏ
свiтi радикально змiнилася. Це, однак, не означає, що Нiмеччина хоче йти власним шляхом, запевнив вiн одразу. Але це нiкого нi в чому не переконало. Радше викликало враження, що зелений мiнiстр повертається до пацифiстських переконань своєї партiї, i це врочить клопоти з Нiмеччиною. Фiшер не є пацифiстом уже дуже давно. Ще у 1985 роцi, як нагадує «Die Zeit» вiн, усупереч бiльшости у партiї, голосував проти виходу Нiмеччини з НАТО. Вiн також нiколи не висловлював антиамериканських переконань. Але тiнь перестороги щодо зелених, яка почала було згасати, вiдродилася. Чим iще вiн може здивувати? Єдине, що справдi вражає у цiй загалом симпатичнiй, жвавiй постатi, то це зовнiшня трансформацiя, яку вiн втiлює iз залiзною непохитнiстю. Ще недавно недбалий товстун, любитель доброї кухнi та напоїв, менш нiж за ри роки Йошка перетворився у худорлявого, ледь сивого пана iз шляхетними рисами обличчя, котрий харчується виключно водою i листям салату. Через невдачу в коханнi – його покинула третя дружина Клавдiя, гарна i незалежна, бо їй набрид чоловiк, якого нiколи не буває вдома i який не хотiв мати дiтей (у нього є двiйко вiд першого шлюбу, але вiн нiколи не мав часу про них подбати) – вiн ¶рунтовно змiнив спосiб життя, перестав їсти, почав
55
ДАНУТА ЗА¢РОДЗКА ЙОШКА ФІШЕР
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔË‚Ó‰ÓÏ ‰Ó flÍËı ·ÛÎË ‚ËÏÓ„Ë ˜ËÒÚÓ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ (ÔÓ͇˘ÂÌÌfl ÛÏÓ‚ Û ‚ˢ¥È ¯ÍÓÎ¥, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚Ó„Ó ÒÚ‡Ìӂˢ‡ Ó·¥ÚÌËÍ¥‚). ç‡ÒÚ‡‚ flÍ¥ÒÌËÈ ÔÂÂı¥‰ ‚¥‰ «Á‚˘‡ÈÌËı», ‚ËÍÎË͇ÌËı ÌÂÁ‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌflÏ Ô‚ÌËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı „ÛÔ, ÔÓÚÂÒÚ¥‚, ‰Ó ÚÓڇθÌÓ„Ó Á‡Ô˜ÂÌÌfl ¥ÒÌÛ˛˜Óª ÒËÒÚÂÏË. í‡Í‡ ÏËÚÚπ‚‡ Í‡’π‡ ‡‰Ë͇θÌËı Î¥‚Ëı Û ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËı Ò‰ӂˢ‡ı ‚¥‰·Û·Ҹ Ï¥Ê ¥Ì¯ËÏ ¥ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‡Í‡‰ÂÏ¥˜Ì‡ ÏÓÎÓ‰¸ Ì ·Û· ̇ ÚÓÈ ˜‡Ò Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡Ì‡ ¥ Ì χ· ÒËθÌÓ„Ó, ‡‚ÚÓËÚÂÚÌÓ„Ó ‰Îfl ·¥Î¸¯ÓÒÚË, Ô‰ÒÚ‡‚ÌË͇. ë‡Ï ˆ˛ Ì¥¯Û ¥ Á‡ÔÓ‚ÌËÎË ‡‰Ë͇θ̥ Î¥‚¥. ∫ıÌ¥ Î¥‰ÂҸͥ ÔÓÁˈ¥ª Û Ú‡‚Ì‚Ëı ÔÓÚÂÒÚ‡ı ÁÏ¥ˆÌ˛‚‡ÎËÒ¸ ¥ Ó·¥ÚÌ˘ËÏË ‚ËÒÚÛÔ‡ÏË, flÍ¥ ‚¥‰·Û‚‡ÎËÒ¸ Ô‡‡ÎÂθÌÓ Á¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËÏË ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥flÏË. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ˆÂ ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl Û Ò‰ӂˢ¥ ˆËı „ÛÔ, ‡ ÓÒÓ·ÎË‚Ó Û ªı ÔÓÚÂÒÚÌËı ˜‡ÒÚË̇ı, ¥Î˛Á¥ª, ̇˜Â ҇Ϡ‚ÓÌË π ‡‚‡Ì„‡‰ÓÏ ÛÒ¸Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ñ¸ÓÏÛ ‰ÓÔÓÏӄ· ¥ ‡͈¥fl ‚·‰ ̇ Á‡‚ÓÛ¯ÂÌÌfl ‚ Ì¥˜ ̇ 11 Ú‡‚Ìfl, ÍÓÎË ÔÓÎ¥ˆ¥fl ‚¥‰¥È¯Î‡, ÒÚ‚Ó˛˛˜Ë ‚‡ÊÂÌÌfl, ˘Ó ‚ËÁ̇· Ò‚Ó˛ ÔÓ‡ÁÍÛ (·ÂÁ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ÔÓÎ¥ˆ¥ª ÚË‚‡Î‡, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ, ‰Ó ͥ̈fl Ú‡‚Ìfl). èÓÎ¥ÚË͇ ‰Â ¢ÓÎÎfl, flÍËÈ „‡‚ ̇ ‚ËÚ-
бiгати, i усе це робив настiльки рiшуче, що це межувало з фанатизмом. Фiшер схуднув на 33 кiлограми, пробiг тисячi кiлометрiв. Приятелi скаржаться, що разом iз кiлограмами вiн втратив почуття гумору i гостроту язика. Його бiограф пише, що вiн i справдi страждав, але роль страждальця йому була до вподоби. На думку преси, чимало речей вiн робить напоказ. Але не напоказ вiн усе життя вчиться i розвивається. Чим вiн ще може здивувати? Як представник невеликої партiї вiн радше не має шансiв стати канцлером. А президентом? Хто зна. Переклад Андрюса Вишняускаса
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОР ¢РОТОВІЧ ПАРИЗЬКИЙ ТРАВЕНЬ: НОВИЙ ВИМІР НАСИЛЬСТВА В ПОЛІТИЦІ
56
Ëψ¥, ‚‰‡˛˜Ë, ˘Ó ‚¥Ì ÒÔËÈχπ ‚ËÏÓ„Ë ÔÓÚÂÒÚÛ˛˜Ëı, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò „ÛÚÛ˛˜Ë ̇‚ÍÓÎÓ Ò· ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÔËıËθÌËÍ¥‚ ¥ „ÓÚÛ˛˜ËÒ¸ ‰Ó ÍÓÌÚ̇ÒÚÛÔÛ, ÒÔ‡‚Îfl· ‚‡ÊÂÌÌfl, ·Ûˆ¥Ï ‚·‰‡ ‚ è‡ËÊ¥ Ô·ۂ‡π Û ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚ¥È ÍËÁ¥, flÍÛ Î¥‚¥ ‚‚‡Ê‡ÎË Ô¯ËÏ ÒËÏÔÚÓÏÓÏ ÔÂÂÏÓ„Ë Â‚Óβˆ¥ª. ߉ÂÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÓÒÌÓ‚Ë ‡‰Ë͇θÌËı Î¥‚Ëı ∂ÛÌÚÛ‚‡ÎËÒ¸ ̇ Ú‡ÍËı ÔÓÌflÚÚflı, flÍ Ï‡ÍÒËÁÏ, ‡ÌÚËÂÍÓÌÓÏ¥ÁÏ, ‡ÌÚˇ‚ÚÓËÚ‡ËÁÏ, ÂÎ¥Ú‡ËÁÏ, „‰ÓÌ¥ÁÏ Ú‡ ÚÂıÌÓ͇ÚËÁÏ. å‡ÍÒËÁÏ. üÍ „Ó‚ÓËÚ¸ ‚Óβˆ¥È̇ ÚÂÓ¥fl χÍÒËÁÏÛ, ÔË̈ËÔÓ‚‡ Áϥ̇ ÒËÒÚÂÏË ÏÓÊÎË‚‡ Î˯ ԥÒÎfl ÚÓ„Ó, flÍ ‚·‰‡ ÔÂÂȉ ‰Ó ÛÍ Ó·¥ÚÌË˜Ó„Ó Í·ÒÛ. ì Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ˆ¸Ó„Ó ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ‰ÓÒfl„ÌÛÚË ·ÂÁ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ̇ÒËθÒÚ‚‡. ç‡ÒËθÒÚ‚Ó Ê Á‡Î˯‡ÎÓÒ¸ ‡·ÒÚ‡ÍÚÌËÏ ÔÓÌflÚÚflÏ, ‡ ÈÓ„Ó Â‡Î¸Ì¥ ÚËÔË ÓÁÛÏ¥ÎËÒ¸ Û ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÍÓÌÍÂÚÌËı ¥ÒÚÓ˘ÌËı ÔÓ‰¥È ̇ ¥Ì¯Ëı ÍÓÌÚËÌÂÌÚ‡ı: ‚Óβˆ¥ª ‚ äËÚ‡ª, Û Ç’πÚ̇ϥ Ú‡ ̇ äÛ·¥. éÒͥθÍË ÙÓÏË Â‚Óβˆ¥ÈÌÓª ·ÓÓÚ¸·Ë Û ÒÛ˜‡ÒÌËı ͇ԥڇΥÒÚ˘ÌËı ͇ªÌ‡ı Ì ÏÓ„ÎË ÔÂÂÈχÚË Ú‡Í¥ Á‡ÁÍË, ÚÓ ‚ËÌË͇· ÔÓÚ·‡ ̇ԇˆ˛‚‡ÌÌfl ‚·ÒÌËı ÙÓÏ. ëËÚÛ‡ˆ¥fl ‚ ÓÍÂ-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏËı Á‡ı¥‰ÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı ·Û· ÌÂӉ̇ÍÓ‚Ó˛, ÚÓ È ÙÓÏË ·ÓÓÚ¸·Ë ¥ÁÌËÎËÒ¸ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ – ‚ÓÌË Á‡ÎÂʇÎË flÍ ‚¥‰ ¥ÒÚÓ˘ÌÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, Ú‡Í ¥ ‚¥‰ ÚËÔÛ ÒÛÒԥθÌËı, ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ. ì î‡Ìˆ¥ª ÓÁ‚ËÌÛÎËÒ¸ ‰‚¥ ÙÓÏË Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ̇ÒËθÒÚ‚‡ Û ·ÓÓÚ¸·¥ Á‡ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ˆ¥Î¥. á Ӊ̥πª ÒÚÓÓÌË ˆÂ ·ÛÎË ‚Û΢̥ Á‡‚ÓÛ¯ÂÌÌfl Ú‡ Á‚‰ÂÌÌfl ·‡Ë͇‰, ‡ Á ¥Ì¯Óª – ·ÓÓÚ¸·‡ ̇ ÓÍÛÔÓ‚‡ÌËı Ô‡ˆ¥‚ÌË͇ÏË ÚÂËÚÓ¥flı Á‡‚Ó‰¥‚ ¥ Ù‡·ËÍ. ÄÌÚËÂÍÓÌÓÏ¥ÁÏ. ì ÒÛÒԥθÌËı ̇Û͇ı ÔÓÌflÚÚfl ÂÍÓÌÓÏ¥ÁÏÛ Á’fl‚ËÎÓÒ¸ ̇ÔËͥ̈¥ XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ¥ ÓÁ̇˜‡ÎÓ Â‰ÛÍÛ‚‡ÌÌfl ÒÛÒԥθÌËı fl‚ˢ ‰Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı. ÇËÏÓ„Ë ÂÙÓÏ Á¥ ÒÚÓÓÌË Ó·¥ÚÌË˜Ó„Ó ÛıÛ, flÍ¥ ∂ÛÌÚÛ‚‡ÎËÒ¸ ̇ ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥ flÍ ÚÂÓÂÚË˜Ì¥È ÓÒÌÓ‚¥, ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËÈ ·ÛÌÚ Á‚¥‚ ‰Ó ÚÓڇθÌÓ„Ó Á‡Ô˜ÂÌÌfl ¥ÒÌÛ˛˜Ëı ÒÚÛÍÚÛ ‚·‰Ë ¥ Ô‡„ÌÂ̸ ‰Ó ÔÓ͇˘ÂÌÌfl χÚÂ¥‡Î¸ÌËı ÛÏÓ‚ ÊËÚÚfl. èÓ‰¥·ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ‡‰Ë͇θ̥ Î¥‚¥ Ú‡ÍÚÛ‚‡ÎË (ÚÓ·ÚÓ ‚¥‰Íˉ‡ÎË) ÔÓÎ¥ÚËÍÛ ÔÓÙÒÔ¥ÎÓÍ, fl͇ Ó¥πÌÚÛ‚‡Î‡Ò¸ ̇ ÔÓ͇˘ÂÌÌfl ÛÏÓ‚ Ô‡ˆ¥. á‡Ô˜ÂÌÌfl χÚÂ¥‡Î¸ÌËı ‚ËÏÓ„ ÔÓflÒÌ˛πÚ¸Òfl ÚËÏ, ˘Ó Î¥‰ÂË Î¥‚Ëı (‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ Î¥‰ÂË Ú‡‚ÌÂ‚Ó„Ó ·ÛÌÚÛ) ÛÒ¥ ·ÂÁ ‚ËÌflÚÍÛ ÔÓıÓ‰ËÎË Á Ò‰ӂˢ‡ ¥ÌÚÂÎ¥„Â̈¥ª
57 © é.ü‚ÓÌˈ¸Í‡, 2001
ÓÎfl (ÓÎÂÍ҇̉‡) fl‚ÓÌˈ¸Í‡ спроби створення молодіжної контркультури в «українському ґето» українська контркультура у польщі у 80-х роках
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
(‰¥ÚË ÔÓÙÂÒÓ¥‚ ¥ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ‚¥Î¸ÌËı ÔÓÙÂÒ¥È), flÍ¥ ÔÓÒÚÓ Ì χÎË ÒÂÈÓÁÌËı χÚÂ¥‡Î¸ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ. ÇËÏÓ„Ë Ê, flÍ¥ ‚ËÒÛ‚‡ÎËÒ¸ Ô¥‰ ˜‡Ò Ú‡‚Ì‚Ëı ÒÚ‡ÈÍ¥‚, ÒÚÓÒÛ‚‡ÎËÒ¸ ÓÔÎ‡Ú Ú‡ ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ÔÓÁˈ¥È ÔÓÙÒÔ¥ÎÓÍ, ˘Ó ·ÛÎÓ ‰Ó͇ÁÓÏ ÓÁ˜‡Û‚‡ÌÌfl Á ·ÓÍÛ Î¥‚Ëı ¥ ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ‡ÌÚËÔÓÙÒÔ¥ÎÍÓ‚Ëı ̇ÒÚÓª‚. ÄÌÚˇ‚ÚÓËÚ‡ËÁÏ. ÍÚÂÌÓ˛ ËÒÓ˛ ÒÔÓÚË‚Û ‡‚ÚÓËÚ‡ÌËÏ ÒÚÛÍÚÛ‡Ï ·ÛÎÓ ‚¥‰Íˉ‡ÌÌfl ¥ ̇χ„‡ÌÌfl ÔÓ·ÓÓÚË Ì Î˯ ‡Ô‡‡Ú Ï¥˘‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ÔÓfl‰ÍÛ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ·¥Î¸¯ÓÒÚË Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓª Î¥‚ˈ¥, ‚Íβ˜ÌÓ Á ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ˛ Ô‡Ú¥π˛ ¥ ÔÓÙÒÔ¥Î͇ÏË. èÓÚÂÒÚË ÔÓÚË ˆËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È ÔÓ‚’flÁÛ‚‡ÎËÒ¸ ¥Á ÚËÏ, ˘Ó ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË Ú‡ ÔÓÙÒÔ¥ÎÍÓ‚¥ ‰¥fl˜¥ ·ÛÎË ÍÓÌÍÛÂÌÚ‡ÏË ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËı Î¥‰Â¥‚ Ú‡‚Ìfl’68, ‡ ˆÂ ‚‚‡Ê‡ÎÓÒfl Ô¯ÍÓ‰Ó˛ ̇ ¯ÎflıÛ ‰Ó Ò‡ÏÓÒڂ‰ÊÂÌÌfl Û ÓÎ¥ ‡‚‡Ì„‡‰Û Ó·¥ÚÌ˘Ó-ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÚÂÒÚÛ. äÓÏÔ‡Ú¥ª Ú‡ ÔÓÙÒÔ¥ÎÍ‡Ï Á‡Íˉ‡ÎË Ô‚‡ÊÌÓ ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌË Ï‡˛Ú¸ «ÒڇΥÌҸͥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÒÚÛÍÚÛË». ñÂÈ ÒÔÓÚË‚ ·Û‚ Ó‰ÌËÏ Á ̇ÈÒÛÚÚπ‚¥¯Ëı ÒÚËÏÛÎ¥‚ Û ‰¥flθÌÓÒÚ¥ ‡‰Ë͇θÌËı „ÛÔ Î¥‚Ëı (ÔÂÂ‰Ó‚Ò¥Ï Ï‡ÓªÒÚ¥‚) Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÖÎ¥Ú‡ËÁÏ. äÓÌÒ‚‡ÚË‚ÌËÈ ÂÎ¥Ú‡ËÁÏ ‰ÂflÍËı ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËı „ÛÔ Ô‰ Ú‡‚ÌÂÏ’68 (‚¥Ì ÔÓÎfl„‡‚ Û ÔÂÂÍÓ̇ÌÌflı ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌË Í‡˘¥, ÓÁÛÏÌ¥¯¥, ˆ¥ÌÌ¥¯¥) ·Û‚ Á‡Ï¥ÌÂÌËÈ ÌÓ‚ËÏ ÂÎ¥Ú‡ËÁÏÓÏ «Ó·¥ÚÌ˘Ó-ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍÓ„Ó ‡‚‡Ì„‡‰Û». íËÒfl˜¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ‚˪ʉʇÎË Ì‡ Á‡Ï¥Ò¸Í¥ ÚÂÂÌË, ‡·Ë ·Û‰ËÚË Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ Ó·¥ÚÌËÍ¥‚ Á‡‚Ó‰¥‚, ˘Ó ‚ÓÌË ÔÓÌ‚ÓÎÂÌ¥ Ú‡ ÏÓÊÎË‚ËÈ Î˯ ‚Óβˆ¥ÈÌËÈ ¯Îflı ‚ËıÓ‰Û Á Ú‡ÍÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ. ñÂÈ ÂÎ¥Ú‡ËÁÏ ı‡‡ÍÚÂËÁÛ‚‡‚Òfl (flÍ ¥ Ô‰ Ú‡‚ÌÂÏ’68) ÔÓ˜ÛÚÚflÏ ‚ˢÓÒÚË ˘Ó‰Ó ÚËı, ÍÓ„Ó ÔÓ‚˜‡ÎË. ÇÂÎËÍËÈ ‡ÍˆÂÌÚ Ó·Ë‚Òfl ̇ ÓÎ¥ ÏÂ̯ÓÒÚË, fl͇ „ÓÚÓ‚‡ ̇ ‚Ò ¥ Á‰‡Ú̇ ÔÓ‚ÂÒÚË Á‡ ÒÓ·Ó˛ ·ÂÁ‚ÓθÌÛ ‰Ó ÚÓ„Ó ˜‡ÒÛ Ï‡ÒÛ. ɉÓÌ¥ÁÏ. éÒÌÓ‚ÌËÏ „‡ÒÎÓÏ ·ÛÎÓ: «ê‚Óβˆ¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ ÔËÌÓÒËÚË Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl!» á ÚËÏ ÒÎÓ„‡ÌÓÏ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ „ÂÔÔḀ̂̄ӂËÈ ¥ Ú‡ڇΥÁÓ‚‡ÌËÈ ı‡‡ÍÚ ·‡„‡Ú¸Óı ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥È ¥ ÔÓÚÂÒÚ¥‚. çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÔÓÌflÚÚfl «Â‚Óβˆ¥ÈÌÓ„Ó ‡Íˆ¥ÓÌ¥ÁÏÛ», flÍËÏË ÓÁ·Ó˛‚‡ÎËÒ¸ ˆ¥ „ÛÔË, ªıÌfl ‰¥flθ̥ÒÚ¸ Ï¥ÒÚË· Û ÒÓ·¥ ÂÎÂÏÂÌÚË „Ë ¥ ‰ËÚfl˜Ó„Ó ÌÂÔÓÒÎÛıÛ. íÂıÌÓ͇ÚËÁÏ. ߉ÂÓÎÓ„¥˜Ì¥ Á·¥„Ë ‡‰Ë͇θÌËı Î¥‚Ëı ¥Á ÚÂıÌÓ͇ÚËÁÏÓÏ Ï‡ÎË Ì·‡„‡ÚÓ ÒԥθÌÓ„Ó Á
åÓÎÓ‰¥Ê̇ ÍÓÌÚÂÒÚ‡ˆ¥fl (flÍ Ú˜¥fl ÒÛÒԥθÌÓª ÍËÚËÍË) Ô‰ÒÚ‡‚Îflπ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ ÍÛθÚÛÌ¥ Ú‡ ̇‚˜‡Î¸Ì¥ Á‡ÁÍË ¥ ÒÔˆËÙ¥˜ÌÛ ÙÓÏÛ ÔÂÂÊË‚‡ÌÌfl ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ. ì Ò‚¥Ú¥ ‚Ó̇ χπ ϥ҈ ‚¥‰ 50-ı ÓÍ¥‚. ì èÓθ˘¥, Ò‰ ÔÓθҸÍÓª ÏÓÎÓ‰¥, ‚Ô¯ Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ̇ÔËͥ̈¥ 60-ı ÓÍ¥‚, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ Ò‰ ÏÓÎÓ‰Ëı Û͇ªÌˆ¥‚ – «‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ëı „Óχ‰flÌ èÓθ˘¥» ‡·Ó «Ì‡ÒÎ¥‰Í¥‚ ‡Íˆ¥ª Ç¥Ò·» – ̇ÒÔ‡‚‰¥ ‚ËÌË͇π ̇ 10 ÓÍ¥‚ Ô¥ÁÌ¥¯Â – ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 80-ı ÓÍ¥‚ – flÍ ‡ÍÚ Á„ÛÚÓ‚‡ÌÓ„Ó ·ÛÌÚÛ (Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, flÍ Á‡Ô˜ÂÌÌfl ÚÓڇΥڇÌÓª ÒËÒÚÂÏË ¥ ‚·‰Ë ‚ ͇ªÌ¥ ÔÓÊË‚‡ÌÌfl, Á ¥Ì¯Ó„Ó – flÍ ÍÓÌÚÂÒÚ‡ˆ¥fl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡ – Ò‚Óπ¥‰ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÌÓ-ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ∂ÂÚÓ). 该 ÒÔÓ·Ë ìëäí (ì͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ëÛÒԥθÌÓ-äÛθÚÛÌÓ„Ó íÓ‚‡ËÒÚ‚‡) Á‰Ó·ÛÚË ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‚¥‰ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËı ÒÚÛÍÚÛ ‚ÔËÒ‡ÎËÒfl ‚ ¥ÒÚÓ¥˛ ÏÓÎÓ‰Ó„Ó Û͇ªÌÒÚ‚‡ ˘Â Û 1975 . «ë‡Ï ÚÓ‰¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚË ‚ËÍÓ̇ÎË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОР ¢РОТОВІЧ ПАРИЗЬКИЙ ТРАВЕНЬ: НОВИЙ ВИМІР НАСИЛЬСТВА В ПОЛІТИЦІ
58
‚¥Á¥π˛ ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÒÛÒԥθÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓ„ÂÒÛ. â¯ÎÓÒfl ÔÓ ÌÂÒÔËÈÌflÚÚfl ‡‚ÚÓËÚ‡ÌÓ-¥π‡ı¥˜ÌËı ÒÚÛÍÚÛ ÚÓ‰¥¯Ì¸Óª î‡Ìˆ¥ª, ¥, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ‚¥‰·Û‚‡Î‡Ò¸ ªı ÍËÚË͇. ñ¥ ÒÚÛÍÚÛË ·ÛÎË Û ·‡„‡Ú¸Óı ‚ËÔ‡‰Í‡ı Ô˘ËÌÓ˛ ‚¥‰ÒÚ‡ÎÓÒÚË ¥ ÌÂÍÓÌÍÛÂÌÚÓÁ‰‡ÚÌÓÒÚË ÔÓÏËÒÎÓ‚Óª ÔÓ‰Û͈¥ª, ÚÓÏÛ ·‡„‡ÚÓ ÏẨÊÂ¥‚ ¥ ¥ÌÊÂÌÂ¥‚ Ì ÒÔËÈχÎË ¥ÒÌÛ˛˜Û ÒËÒÚÂÏÛ ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl. 襉 ‚ÔÎË‚ÓÏ Ú‡‚Ì‚Ӫ ‚Óβˆ¥ª ˆÂ ÌÂÒÔËÈÌflÚÚfl ÔÓ˜‡ÎÓ Ì‡·Û‚‡ÚË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÙÓÏ – ¥ flÍ ÔÓÚÂÒÚ ÔÓÚË ÚÓ‰¥¯Ì¸Óª ÙÓÏË Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ, ¥ flÍ ÔÂÚÂÌÁ¥ª ̇ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÒËÒÚÂÏË «Ò‡ÏÓ‚fl‰ÌÓ„Ó ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏÛ». î‡ÌˆÛÁ¸Í‡ ͇ÈÌfl Î¥‚ˈfl ÒËÏÔ‡ÚËÁÛ‚‡Î‡ ‰¥flθÌÓÒÚ¥ î‡Íˆ¥ª ˜Â‚ÓÌÓª ‡Ï¥ª ‚ îêç Ú‡ ¥Ú‡Î¥ÈÒ¸ÍËı ó‚ÓÌËı ·Ë„‡‰. éÒÓ·ÎË‚Ó ÔËıËθÌËÏË ·ÛÎË Ï‡ÓªÒÚË Á¥ ëÔ¥ÎÍË ÏÓÎÓ‰Ëı χÍÒËÒÚÒ¸ÍÓ-ÎÂÌ¥ÌÒ¸ÍËı ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚. ñfl ÒÔ¥Î͇ ‚ËÓ·Ë· Ò‚Óπ¥‰ÌÛ ÒÚ‡Ú„¥˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË Á ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ˛ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥π˛ ÔÓ‰¥È Ú‡‚Ìfl 1968-„Ó, ‡ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‰‚Óı ÔÂÂÏÓÊÌËı «·ËÚ‚ ÔÓÎÂÚ‡¥‡ÚÛ» ‚ îÎÂÌ¥ ¥ ëÓ¯Ó. á„¥‰ÌÓ Á ˆ¥π˛ ÔÓ„‡ÏÓ˛, «‡‚‡Ì„‡‰» ‚Óβˆ¥ÈÌÓ„Ó ÛıÛ ÔÓ‚ËÌÂÌ ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ ‚ ÛÒ¥ı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı
ÔÂÒ·‚ÌËÈ Ï‡Ì‚, flÍËÏ ‚ËȯÎË ÔÓÁ‡ ÒÙÂÛ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓÒÚË È ÔÓÍÎÓÌ¥‚ Ô‰ ÍËÏ-Ì·ۉ¸ – Ó„‡Ì¥ÁÛ‚‡ÎË Î„Ẩ‡ÌËÈ Âȉ «K‡Ô‡ÚË» (...) χÈÊ ‰Ó Ò‡ÏÓ„Ó Í¥Ìˆfl 80-ı ÓÍ¥‚ ÛÚËχÌËÈ ‚ ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸Í¥È ÒÚËÎ¥ÒÚˈ¥ Ú‡ Á‡ ªıÌ¸Ó˛ Û˜‡ÒÚ˛ ÔÓ˜ËÌ. ç Î˯˂ ÔÓ ÒÓ·¥ Ì¥flÍËı ‰ÊÂÂÎ, ·Ó Ò‡Ï Á ÌËı ˜ÂÔ‡‚ – Á ãÂÏÍ¥‚˘ËÌË, ɇ΢ËÌË ¥ ïÓÎÏ˘ËÌË». åÂÚÓ˛ ÂÈ‰Û ·ÛÎË Ï‡Ì‰¥‚ÍË ¥‰ÌËÏË ÁÂÏÎflÏË, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ – ·‡Ê‡ÌÌfl Ò‚Ó·Ó‰Ë, ÚËϘ‡ÒÓ‚Â ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl ‚¥‰ Ûfl‰Ó‚Ëı ̇„Îfl‰‡˜¥‚. èÓÚ¥Ï, Û̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÒÂÔÌ‚Ëı ÔÓ‰¥È 1980 . – «Í‡Ì‡‚‡ÎÛ «ëÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË» ÔÓfl‰ Á ÓÁ‚‡ÎÓÏ ÍÓÏÛÌË»1, ¥Í Ô¥ÁÌ¥¯Â – Û ôˆ¥Ì¥ 1981 . Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÓ ëÔ¥ÎÍÛ ì͇ªÌÒ¸ÍËı ëÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ Û èÓθ˘¥ (ëìëè), ˜ÎÂ̇ÏË flÍÓª ·Û· ÏÓÎÓ‰¸, ÁÓÒ‰ÊÂ̇ Û ôˆËÌ¥ Ú‡ LJ¯‡‚¥. 臇ÎÂθÌÓ Á ˆËÏ Ì‡ ‚ˉ‡‚Ì˘¥È ÌË‚¥ Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ÌÓÏÂË ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËı ˜‡ÒÓÔËÒ¥‚ «ÄÔ‡Úˉ˻, «ßÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ‚¥ÒÌËÍ», ÚÛËÒÚ˘ÌËı ¥ÌÙÓχÚÓ¥‚ «Å‰ӻ ¥ «ÇÂıÓ‚Ë̇». Ñ¥flθ̥ÒÚ¸ ëÔ¥ÎÍË ÔËÔËÌflπÚ¸Òfl Ô¥ÒÎfl Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó„Ó ÒÚ‡ÌÛ. çÂÁ‡ÎÂÊ̇ ÒÚÛ‰ÂÌÚҸ͇ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚‡ 1981 . ÔÂÂÌÓÒËÚ¸Òfl ‚ ÒÚÛÍÚÛË á‡„‡Î¸ÌÓÔÓθҸÍÓª ‡‰Ë ÍÛθÚÛË ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÏÂ̯ËÌ (ÒÚ‚ÓÂ̇ Û 1983 .). è¥ÒÎfl ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍÓª ‡‰Ë Û h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡ı, ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı ¥Á «‡‚ÚÓËÚ‡ÌÓ-ÂÔÂÒË‚ÌÓ˛» ÔËÓ‰Ó˛ ͇ԥڇΥÁÏÛ, ‡ Ú‡ÍÓÊ, ‚‰‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËı ‰ÓÁ ̇ÒËθÒÚ‚‡, ‰Ó‚ÂÒÚË ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ ‰Ó ‚Óβˆ¥ÈÌÓª „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª ‚¥ÈÌË. ñfl ÒÚ‡Ú„¥fl ÓÁ‚Ë‚‡Î‡Ò¸ ¥ Ô¥ÒÎfl Υ͂¥‰‡ˆ¥ª ˆ¥πª Ú‡ ‰ÂflÍËı ¥Ì¯Ëı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È 12 ˜Â‚Ìfl 1968 ÓÍÛ Á‡ ͇̇ÁÓÏ Ï¥Ì¥ÒÚ‡ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı ÒÔ‡‚ ê‡ÈÏÓ̇ å‡ÒÂÎÎÂ̇ (Raymond Marcellin), flÍËÈ ·Û‚ ÔËıËθÌËÍÓÏ ÊÓÒÚÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ëÚÛ‰ÂÌÚË ÚÓ‰¥ ‚ËÒÛÌÛÎË „‡ÒÎÓ, flÍ ¥ ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ Ï‡ÎÓ Ê‚‡‚ËÈ ‚¥‰„ÛÍ: 퇂Â̸ ÚË‚‡π!
á ÔÓθҸÍÓª ÔÂÂÍ·· üË̇ ÅÓÂ̸ÍÓ èÂÂÍ·‰ÂÌÓ Á‡ ‚ˉ‡ÌÌflÏ: Grotowicz W. Teroryzm w Europie Zachodniej. W imie narodu i lepszej sprawy. – Warszawa – Wrocław: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000.
1984 . ·Û‚ Ô¥‰„ÓÚÓ‚‡ÌËÈ Ô¯ËÈ ÌÓÏ ÒÛÚÓ ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍÓ„Ó ˜‡ÒÓÔËÒÛ «áÛÒÚ¥˜¥» (1984-1991, „ÓÎÓ‚Ì¥ ‰‡ÍÚÓË: Û 1984-86 Å.íı¥, Û 1986-89 Å.ÉÛÍ, Û 1989-91 å.óÂı), flÍËÈ ÛÔ¯ ÔËÒ‚flÚË‚ Ò‚Óª Ô۷Υ͇ˆ¥ª ÔÓ·ÎÂÏ‡Ï ÒÚÛ‰ÂÌÚÒÚ‚‡ ¥ ÏÓÎÓ‰¥, ‡ Á‡ ÏÂÚÛ ÔÓÒÚ‡‚Ë‚ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓª ÂÎ¥ÚË Û èÓθ˘¥. îÓÏÛ· ‚ˉ‡ÌÌfl Á‚Ӊ˷Òfl ‰Ó «˜‡ÒÓÔËÒÛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓÎÓ‰Óª ¥ÌÚÂÎ¥„Â̈¥ª». è¯ËÈ ÈÓ„Ó ÌÓÏ ÒÚ‚ÓË‚ ÌÓ‚Û ÏÓ‰Âθ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÏÓÎÓ‰Ó„Ó Û͇ªÌˆfl: β‰ËÌÛ ‚¥‰‚ÂÚÛ, ÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌÛ, ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌÛ ÍÓÏÔÎÂÍÒ¥‚ ‡·Ó «ÒË̉ÓÏ¥‚ ÔÂÂÒÂÎÂ̈fl ¥ ÔÓ‚¥Ìˆ¥‡Î‡», fl͇ ‚Ï¥π ¥ Ô‡„Ì ̇҇ÏÔ‰ ‚¥‰ÍËÚÓ „Ó‚ÓËÚË ¥ Á‡ıˢ‡ÚË Ò‚Óª Ô‡‚‡, ‚¥‰ÏÓ‚Ë‚¯ËÒ¸ ‚¥‰ «ÍΥχÚÛ» ∂ÂÚÓ. ç‡È͇˘ËÏ ‰Ó͇ÁÓÏ ‚ËıÓ‰Û ÔÓÁ‡ «∂ÂÚÓ‚Û ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸» π ÔÓθҸÍÓÏÓ‚ÌËÈ ‚ËÔÛÒÍ «áÛÒÚ¥˜ÂÈ» ¥ Ô¯¥ ÒÔÓ·Ë ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl Ô‡ÚÌÂÒ¸ÍËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ Ï¥Ê ÏÓÎÓ‰ËÏË Û͇ªÌˆflÏË Ú‡ ÏÓÎÓ‰ËÏË ÔÓÎfl͇ÏË. Ä.èÓÚ·͇ Ô˯Â: «áÛÒÚ¥˜¥» ̇χ„‡ÎËÒfl ÙÓÏÛ‚‡ÚË Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ ¥ ÏÂÌڇΥÚÂÚ ÏÓÎÓ‰Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÂÚÓÒ ÏÓÎÓ‰Óª Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ¥ÌÚÂÎ¥„Â̈¥ª, ÚÓ·ÚÓ ÔÓ‚Ó‰Û ˆ¥ÎÓª ÒÛÒԥθÌÓÒÚË Û èÓθ˘¥ (...). í¥Î¸ÍË ÏÓÎÓ‰¸, ÒÔˇ˛˜ËÒ¸ ̇ Ò‚Óª Á‰Ó·ÛÚÍË, ÏÓÊ ÒÚ‚ÓËÚË Ú‡ÍÛ ÙÓÏÛ Û͇ªÌÒÚ‚‡, fl͇ ·Û‰Â Á‰‡Ú̇ Ú‚Ó˜Ó Â‚Óh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
βˆ¥ÓÌÛ‚‡ÚË È Ó·ÓÓÌËÚËÒfl Ô‰ ¥ÌÂÚÌ¥ÒÚ˛»2. Å.ÉÛÍ ÒÙÓÏÛ₇‚ ÓÒÌÓ‚ÌËÈ Ó¥πÌÚË «áÛÒÚ¥˜ÂÈ» ̇ÒÚÛÔÌËÏ ˜ËÌÓÏ: «åÓÎÓ‰¸ – ˆÂ ·‡„‡ÚÓ ÓÍ¥‚ χȷÛÚÚfl»3. ê‡ÁÓÏ ¥Á ˜Â„Ó‚ËÏË ‚ËÔÛÒ͇ÏË «áÛÒÚ¥˜ÂÈ» ÁÓÒÚ‡π ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥È ÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÚÛ‰ÂÌÚÒÚ‚‡. ë‚Óπ¥‰ÌËÈ ‚Ë·Ûı Ò‚¥ÊÓ„Ó ÔÓ‰ËıÛ È ÂÌ„¥ª ‚¥‰˜Û‚‡πÚ¸Òfl Ì ڥθÍË Û Ç‡¯‡‚¥, ‡ÎÂ È Û ¢‰‡ÌÒ¸ÍÛ, Çӈ·‚¥, éθ¯ÚËÌ¥ Ú‡ ã˛·Î¥Ì¥. ì 1985 . ꇉ‡ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓÒÚË Ôӂ· ÁÛÒÚ¥˜¥, ‡·Ó Ú.Á‚. «èÓÂȉӂ¥ áÛÒÚ¥˜¥ ä‡Ô‡ÚË». ÇËÌËÍÌÂÌÌfl Û 1987 . Ù‡ÌÁ¥ÌÛ «Ç¥‰ËÊ͇» ‚ËÁ̇˜‡π ÌÓ‚ËÈ ¯Îflı ÏÓÎÓ‰Ó„Ó Û͇ªÌÒÚ‚‡ Û èÓθ˘¥ – ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÍÓÌÚÍÛθÚÛË, Û ÏÂʇı flÍÓª ̇ ı‚ËÎ¥ ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl Ô‡ÌÍ-ÓÍÓ‚Ëı „ÛÚ¥‚ Û Ö‚ÓÔ¥ ÔÓÒÚ‡ÎË Û͇ªÌҸͥ ‚‡¥‡ÌÚË Ô‡ÌÍ-„ÛÚ¥‚ «éÒÂΉˆ¸» (ÅËÚÓ‚¥‚) ¥ «Free Contact» (¢‰‡ÌÒ¸Í), ÏÛÁ˘Ì ‚ˉ‡‚ÌËˆÚ‚Ó «äÓ͇» (LJ¯‡‚‡), ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÈ ÚÂ‡Ú «äÓÌÚ‡ÍÚ» (¢‰‡ÌÒ¸Í), ‚¥‰·ÛÎËÒfl Ò·‚Ì¥ ÍÓ̈ÂÚË «ì͇ªÌҸͥ ÌÓ˜¥». çÂÒÔÓ‰¥‚‡Ì ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ„Ó „ÛÚÛ «éÒÂΉˆ¸» Ú‡ ÈÓ„Ó ÔÓÏÓˆ¥fl ̇ ∂‰‡ÌÒ¸ÍÓÏÛ «åÓÎÓ‰¥ÊÌÓÏÛ üχÍÛ» (Óҥ̸ 1985) ‚Ô¯ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª Û͇ªÌÒÚ‚‡ Û èÓθ˘¥ ‚ËÁ̇˜‡π ¯Îflı ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÍÓÌÚÍÛθ-
59
ОЛЯ (ОЛЕКСАНДРА) ЯВОРНИЦЬКА СПРОБИ СТВОРЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ КОНТРКУЛЬТУРИ В «УКРАЇНСЬКОМУ ¢ЕТО» УКРАЇНСЬКА КОНТРКУЛЬТУРА У ПОЛЬЩІ У 80-Х РОКАХ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© by Ryszard Kapuściński, Warszawa 1978.
Перекладено за виданням: Ryszard Kapuściński. Cesarz. «Czytelnik», Warszawa, 2000. Wydanie XII.
˯‡‰ ͇ÔÛ¯ˆ¥Ì¸ÒÍ¥
імператор
ÚÛË. «éÒÂΉˆ¸» ‚Ë¥Ò Ì‡ ı‚ËÎ¥ Ú‚Ó˜Ó„Ó ÔÓÊ‚‡‚ÎÂÌÌfl ‰‚Óı Âθ·ÎÓÊ‡Ì – å.îÓβÒ‚˘‡ Ú‡ Å. èÂÚÛıË – ÒÔÂ¯Û Û˜‡ÒÌËÍ¥‚ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËı Á‡ıÓ‰¥‚ ¥ Ûı¥‚ ÔÓθҸÍÓª ÍÓÌÚÍÛθÚÛË, ‡ ‚¥‰Ú‡Í „ÓÎÓ‚ÌËı ¥Ì¥ˆ¥‡ÚÓ¥‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÛÁ˘ÌÓª ‚Óβˆ¥ª. á ÔÎËÌÓÏ ˜‡ÒÛ „ÛÔ‡ ·¥Î¸¯‡Î‡, ‰Ó ̪ ÔËπ‰Ì‡ÎËÒfl é.ç‡ÍÓ̘̇, Ä.íÛˆ¸ÍËÈ, å.ÅÛ‰ÁËÌÒ¸ÍËÈ. «(...) éÒÂΉˆ¸, ˘Ó ·ÛÎÓ ·ÎËÁ¸Í ÍÓÁ‡ˆ¸ÍÓÏÛ ˜Û·Ó‚¥, flÍ ¥ Ô‡ÌÍÓ‚ÓÏÛ ¥ÓÍÂÁÓ‚¥»4, ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ÔÂ¯Ó˛ „ÛÔÓ˛, fl͇ Ò‚¥‰ÓÏÓ ÔÓÔÓ˘‡Î‡Òfl Á Ú‡‰Ëˆ¥π˛ ‚ËÍÓ̇ÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍËı ‚Â∂¥Ì¥‚, ‚¥‰‰‡˛˜Ë Ô‚‡„Û ‡‚ÚÓÒ¸ÍÓÏÛ Ï‡ÚÂ¥‡ÎÓ‚¥. Ñ¥flθ̥ÒÚ¸ «éÒÂΉˆfl» ̇҇ÏÔ‰ ·Û· ÒÍÂÓ‚‡Ì‡ ̇ ÔÓ‚Ó͇ˆ¥˛, «Á‡Í·‰ÂÌÛ Û ·ÂÁÔ‡‰ÓÌÌËı ÂÔ¥ÚÂÚ‡ı», ÁÓÒ‰ÊÂÌÛ Ì‡ «Ô‡‚¥ ÔÂ¯Ó„Ó Í‡‚‡Î͇, flÍËÈ Ï‡‚ ·ÛÚË ÚÂÊ ‚¥‰Â‡∂Û‚‡ÌÌflÏ Ì‡„Óχ‰ÊÂÌËı ÂÏÓˆ¥È»5. ñ Ì Î˯Â: ∆ ‚¥‰‰ÁÂ͇ÎÂÌÌfl Í¥Á¸ ÔËÁÏÛ ÚÂÍÒÚ¥‚ Ï¥ÊÔÓÍÓÎ¥ÌÌÓ„Ó ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ – ÍÓÌÙÓÏ¥ÁÏÛ ‰¥‰ÛÒ¥‚ ¥ ·‡Ú¸Í¥‚ ÍÓÌÚ‡ ÔÓ‚Ó͇ˆ¥ÈÌÓª, ÌÂÔÓÍ¥ÌÓª ÔÓÒÚ‡‚Ë ÏÓÎÓ‰Ëı, ªı̸Ӫ ·ÂÁÍÓÏÔÓÏ¥ÒÌÓª ÍÓÌÚÂÒÚ‡ˆ¥ª: «Ì‡¯¥ β‰Ë ‰ÛÊ ˜ÂÏÌ¥ (...), ‰ÛÊ ÏËÎ¥ (...), h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РИШАРД КАПУШЦІНЬСКІ ІМПЕРАТОР
60
Ç¥‰ ÔÂÂÍ·‰‡˜‡: 12 ‚ÂÂÒÌfl 1974 ÓÍÛ ‚¥‰·Û·Ҹ ‰ÂÚÓÌ¥Á‡ˆ¥fl ÍÓÓÎfl ÖÙ¥ÓÔ¥ª ɇÈΠëÂÎÎ‡Ò’π ¥ ‚·‰Û ÔÂÂÈÌfl‚ íËϘ‡ÒÓ‚ËÈ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÈ ÍÓÏ¥ÚÂÚ. äÓÓÎfl Ì ÒÚ‡ÚËÎË – ‚¥Ì ÒÔÓÍ¥ÈÌÓ ‰ÓÊË‚‡‚ Ò‚Óª ‰Ì¥ ‚ Ì‚ÓÎ¥ ¥ ·ÂÁ‰ÛÏÌÓ ÔÓ‚ÚÓ˛‚‡‚: «üÍ˘Ó Â‚Óβˆ¥fl ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‰Îfl ‰Ó·‡ β‰ÂÈ, ÚÓ fl Ô¥‰ÚËÏÛ˛ ‚Óβˆ¥˛». èÓÚ ÈÓ„Ó ˜ËÒÎÂÌÌËÏ Ûfl‰ÌËÍ‡Ï ¥ÁÌËı ‡Ì„¥‚ – Ò͇·ÌËÍ‡Ï ¥ ‰Ó„Îfl‰‡˜‡Ï Á‚¥¥‚, ÓıÓÓ̈flÏ ¥ ÍÛı‡flÏ, ·ÍÂflÏ ¥ ÔËÒ‡flÏ – ‰Ó‚Ó‰ËÎÓÒ¸ Ó͇ÏË ÔÂÂıÓ‚Û‚‡ÚËÒ¸ ‚¥‰ ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡Ì¸ ‚Óβˆ¥ÈÌÓ„Ó Ûfl‰Û. ç‡ ÔËÍ·‰¥ ÏÓÌÓÎÓ„¥‚ ÔËÒÎÛÊÌËÍ¥‚ Ô‡‚ËÚÂÎfl ‡‚ÚÓ «ßÏÔ‡ÚÓ‡» ‚¥‰Ú‚Ó˛π ‡ÚÏÓÒÙÂÛ ¥ÏÔ‡ÚÓÒ¸ÍÓ„Ó ‰‚ÓÛ ¥ ̇ÒÚÓª, flÍ¥ Ô‡ÌÛ‚‡ÎË Ì‡Ô‰Ӊ̥ ‚Óβˆ¥ª ‚ ÖÙ¥ÓÔ¥ª – Ó‰Ì¥È Á ̇ȷ¥‰Ì¥¯Ëı ͇ªÌ Ò‚¥ÚÛ. LJÊÎË‚Û Óθ Û Â‚Óβˆ¥ÈÌÓÏÛ Ô¥‰ÈÓÏ¥ ‚¥‰¥„‡ÎË ¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚË – ‡ÙË͇ÌҸ͠ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ¯ÂÒÚˉÂÒflÚÌËÍ¥‚. ÄÎÂ, flÍ ¥ Û ·‡„‡Ú¸Óı ¥Ì¯Ëı ͇ªÌ‡ı, ÒÔÓ·Ë ÂÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Á‡Í¥Ì˜Û‚‡ÎËÒ¸ ÚÂÓÓÏ. ǘӇÏË fl ‚ËÒÎÛıÓ‚Û‚‡‚ ÚËı, ıÚÓ Á̇‚ ‰‚¥ ¥ÏÔ‡ÚÓ‡. äÓÎËÒ¸ ‚ÓÌË ·ÛÎË ‰‚Ӈ͇ÏË, ‡·Ó χÎË Ô‡‚Ó ‰ÓÒÚÛÔÛ ‰Ó ԇ·ˆÛ. ç·‡„‡ÚÓ ªı Á‡Î˯ËÎÓÒ¸. ó‡ÒÚË̇ Ô¥¯Î‡ Ô¥‰
‰ÛÊ ˜ÂÒÌ¥ (...), ‰ÛÊ „ÌËÎ¥»6, ‡ÎÂ, Ô¯ Á‡ ‚ÒÂ, ˆÂ: ∆ ·ÛÌÚ ÔÓÚË Ù‡Î¸¯Ë‚Ëı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, Ó·ÎÛ‰Ë ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ: «Ì‡Á‚‡ÎË Ò‚¥Ú ·ÂÁÎ¥˜˜˛ ÔÓÌflÚ¸ (...) ¥ Í¥Á¸ ÁÛ·Ë ÎÛ͇‚Ó ˆ¥‰flÚ¸: ̇ȄӉ¥¯Â Á‚Û˜ËÚ¸ β‰Ë̇ (...)»; ∆ ‚ËÒÏ¥˛‚‡ÌÌfl ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÎˈÂÏ¥ÒÚ‚‡: «(...) ‡ ‚ ÍÓ„Ó ·¥Î¸¯ ͇ϒfl̇ ÔË͇, ‚ ÍÓ„Ó ÏÂ̯ ‰Ëʇ˜¥ ÛÍË, ıÚÓ ÍÓ„Ó ÔÓ‰‡‚ ̇ ÏÛÍË (...)». ∆ ̇„‡‰Û‚‡ÌÌfl ÔÓ «ÒÚ‡¯Ó„Ó ·‡Ú‡»: «íËıÓ, Ì „Ó‚ÓË (...) Á‡ Ú· ‰Ûχπ ıÚÓÒ¸»; ∆ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÔËÒÛÚÌÓÒÚË ‚¥˜ÌÓ„Ó ˆÂÌÁÓ‡ – ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó Ì‡„Îfl‰‡˜‡: «ãfl͇ÈÚÂÒ¸ ‚¥‰˜ËÌÂÌËı ‚¥ÍÓÌ ãfl͇ÈÚÂÒ¸ ÚÂÊ „Û˜ÌÓÏÓ‚ˆ¥‚! á‡ÒÍÓÛÁÎËÈ Ï¥˘‡ÌÒ¸ÍËÈ ·ÂÚÓÌ, ÄÏ¥fl – ÚÛÔËı ·ÂÁ„ÓÎÓ‚ˆ¥‚. ëıÂÏË ‚Ò˛‰Ë, ÒıÂÏË ÔÓ‚Òfl͘‡Ò – h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÓÁÒÚ¥Î. ß̯¥ ‚ÚÂÍÎË Á‡ ÍÓ‰ÓÌ ‡·Ó ÒˉflÚ¸ Û ‚’flÁÌˈ¥, fl͇ Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl Û Ô¥‰‚‡ÎÎflı ÚÓ„Ó Ê Ô‡Î‡ˆÛ: ¥Á Ò‡ÎÓÌ¥‚ ªı Ô‚ÂÎË ‰Ó‰ÓÎÛ. ÅÛÎË ¥ ڇͥ, ˘Ó ÍËÎËÒ¸ Û „Ó‡ı ‡·Ó, ÔÂÂÓ‰fl„ÌÂÌ¥ Ô¥‰ ÏÓ̇ı¥‚, ÊËÎË ‚ ÏÓ̇ÒÚËflı. äÓÊÂÌ ıӘ ÔÂÂÊËÚË ˆÂ ÔÓ-Ò‚ÓπÏÛ – flÍ¥ ‚ ÍÓ„Ó ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥. ã˯ ÊÏÂ̸͇ Á ÌËı Á‡Î˯Ë·Ҹ ‚ ĉ¥Ò-ķ·¥, ‰Â, flÍ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl, ̇È΄¯Â Ó·¥ÈÚË Ì‡ÒÚËÎË‚Û ˜ÛÈÌ¥ÒÚ¸ ‚·‰Ë. ü ÔËıӉ˂ ‰Ó ÌËı ‚˜ӇÏË, ÍÓÎË ‚Ê ÒÚÂÏÌ¥ÎÓ. èÓÚ¥·ÌÓ ·ÛÎÓ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Ï¥ÌflÚË ‡‚ÚÓÏÓ·¥Î¥ ¥ Ó‰fl„. ÖÙ¥ÓÔË ‰Ûʠ̉ӂ¥ÎË‚¥ ¥ Ì ıÓÚ¥ÎË ÔÓ‚¥ËÚË ‚ ˘Ë¥ÒÚ¸ ÏÓªı ̇ϥ¥‚: ‡ fl Î˯ ıÓÚ¥‚ ‚¥‰Ì‡ÈÚË Ò‚¥Ú, flÍËÈ ÁÏ¥ÌËÎË ÍÛÎÂÏÂÚË óÂÚ‚ÂÚÓª ‰Ë‚¥Á¥ª... P.M.: ü͇Ҹ χ̥fl, ‰ÛÊÂ, ÓıÓÔË· ˆÂÈ ¯‡ÎÂÌËÈ ¥ ·ÂÁÏÂÊÌËÈ Ò‚¥Ú, χ̥fl ÓÁ‚ËÚÍÛ. ìÒ¥ ıÓ˜ÛÚ¸ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒ¸! äÓÊÂÌ ‰Ûχπ, flÍ ·Ë ÓÚÓ ÓÁ‚ËÌÛÚËÒ¸, Ú‡ ÌÂ Ú‡Í ÔÓÒÚÓ, flÍ Û Ô‡‚¥ ÅÓÊÓÏÛ, flÍ „·ÒËÚ¸, ˘Ó β‰Ë̇ ̇ӉÊÛπÚ¸Òfl, ÓÁ‚Ë‚‡πÚ¸Òfl ¥ ÔÓÏˇπ, ‡Î ıӘ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒ¸ ̘ۂ‡ÌÓ ¯‚ˉÍÓ, ‰Ë̇ϥ˜ÌÓ ¥ ÔÓÚÛÊÌÓ, ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒ¸ Ú‡Í, ‡·Ë ‚Ò¥ ‰Ë‚Û‚‡ÎËÒ¸, Á‡Á‰ËÎË, ÍË‚‡ÎË „ÓÎÓ‚‡ÏË. á‚¥‰Í¥Îfl ˆÂ ‚ÁflÎÓÒfl – Ì‚¥‰ÓÏÓ. ã˛‰Ë, flÍ ÓÒÎ¥ÔÎÂÌ¥, ÌÂ̇˜Â ÒÚ‡‰Ó ·ÂÁ‰ÛÏÌËı ·‡‡Ì¥‚ – ڥθÍË ‰Ó‚¥‰‡˛Ú¸Òfl, ˘Ó ̇ ¥Ì¯ÓÏÛ Í‡˛ ÁÂÏÎ¥ ıÚÓÒ¸
ÇÓÌÓ ‰Óβ, Ú‡ Î˯ ‰Îfl ‚‡Ò. ç ‚ËÒÚÓÏβÈÚ ̇ÁÓ‚Ì¥ ÔËÍÛ! ç ÒÎÛı‡ÈÚ ԥÒÌ˛ „ˉÍÛ ¥ ‰ËÍÛ! LJ¯‡ Ô¥‰Î‡ ÔÒ‚‰ÓÍÛθÚÛ‡, ÇÒ¥ ÇË ÛÏÛÁ‡Ì¥ ‚ ÔÓ„¥·¥ˆ¥˛, LJ¯¥ ÏÓ‰Ë ÔÓÁ˘ÂÌ¥ ‚¥‰ ˘Û‡ – ê‚¥Ú¸ ÚÂÔÂ: ÔÓÍ΢ÂÏÓ Ï¥Î¥ˆ¥˛»7. Ñ¥flθ̥ÒÚ¸ «éÒÂΉˆfl» ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÍÓ̈ÂÚ¥‚ (Û͇ªÌÒ¸ÍËı «å‡Î‡ÌÓÍ», «åÓÎÓ‰¥ÊÌËı üχͥ‚»), ÔÂÂÌÓÒËÚ¸Òfl ̇ ∂ÛÌÚ ÙÂÒÚË‚‡Î˛ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÏÂ̯ËÌ Û ‚‡¯‡‚Ò¸ÍÓÏÛ ÍÎÛ·¥ «ê¥‚’π‡ – êÂÏÓÌÚ», «ëÏ˘ÍÓ̇Υª‚ 87», ‰Â ˆÂÈ „ÛÚ ‚ËÒÚÛÔ‡π ÔÓÛ˜ ¥Á ÍÛθÚÓ‚ËÏË Í‡Ô·ÏË ÔÓθҸÍÓ„Ó Ô¥‰Ô¥ÎÎfl «Ñ‚Ú‡» ¥ «ÑÂÁÂÚ‡», ·‡„‡Ú¸Óı ¥Ì¯Ëı ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËı ‡Íˆ¥È. ëÔ‡‰˘Ë̇ «éÒÂΉˆfl» Á¥·‡Ì‡ Û Á‡ÔËÒ‡ı ͥθ͇̇‰ˆflÚË ÍÓ̈ÂÚ¥‚, flÍ¥ Ô¥‰Ú‚‰ÊÛ˛Ú¸ ÒÔÓÒÚÂÂÊÂÌÌfl Ó‰ÌÓ„Ó Á ˜ÎÂÌ¥‚ „ÛÔË, å.ëÂÒÂÌ͇, ÔÓ ÚÂ, ˘Ó, «ÍÓÎË ÓÁ„Îfl‰‡ÚË Í‡ÔÂÎÛ ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÒˆÂÌË, ‡ ̇‚¥Ú¸ ÔÓθҸÍÓª, ÚÓ ÓÚËχÎË · ÏË Ó·‡Á ‡Ï·¥ÚÌÓ„Ó, ڇ·ÌÓ‚ËÚÓ„Ó, (...) ‡Î Ì ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ„Ó ÓÍ-·Ẩۻ8, Ó‰h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÓÁ‚ËÌÛ‚Òfl, ¥ ÒÓ·¥ ̇Îfl„‡˛Ú¸, ¯ÚÛÏÛ˛Ú¸, ‚Ëχ„‡˛Ú¸, ˘Ó· ªı ÚÂÊ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË, ˘Ó·Ë Ô¥‰ÌÂÒÚË ¥ Á¥‚ÌflÚË, ‡ ‚ËÒÚ‡˜‡π, Ï¥È ‰ÛÊÂ, ‡·Ë ıÚÓÒ¸ Ì ÔÓÏ¥ÚË‚ ÚËı ʇ‰‡Ì¸, ‚¥‰‡ÁÛ Ï‡πÏÓ ·ÛÌÚ, ÍËÍ, Ì‚‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl, Ô‚ÓÓÚ, ÔÓÚˉ¥fl, ÙÛÒÚ‡ˆ¥fl. ÄÎÂ Ê ÏÓ̇ı¥fl ̇¯‡ ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ ÒÓÚÌ¥, ̇‚¥Ú¸ ÚËÒfl˜¥ ÓÍ¥‚ ·ÂÁ fl‚ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‡ Ó‰Ì‡Í ¥ ‚·‰Û ¯‡ÌÛ‚‡ÎË, ¥ ÔÓÍÎÓÌflÎËÒ¸ ªÈ ·Ó„Ó·ÓflÁÌÂÌÓ. ß ˆ‡ ᇠüÍÓ·, ¥ íÓ‚Ó‰ÓÒ, ¥ âÓ„‡ÌÂÒ – Ô‰ Ûҥχ Í·ÌflÎËÒ¸. äÓÏÛ · ÚÓ ÔËȯÎÓ ‰Ó „ÓÎÓ‚Ë ‚Ô‡ÒÚË Ô‰ ÏÓ̇ıÓÏ ÎˈÂÏ ‚ÌËÁ ¥ ·Î‡„‡ÚË, ˘Ó·Ë ÓÁ‚Ë‚‡‚! í‡ Ò‚¥Ú ÚÂÔ ÒÚ‡‚ Ú‡ÍËÈ Ï¥ÌÎË‚ËÈ, ÓÚÓÊ ÁÓ·Ë‚ ̇¯ Ô‡Ì Á ˆ¸Ó„Ó ‚¥ÌËÈ ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ ¥ ˘Â‰Ó ̇Ò·‚ ÓÚÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, Óˆ¥Ì˛˛˜Ë ÍÓËÒÚ¸ ¥ ͇ÒÛ ‰ÓÓ„Óª ÌÓ‚ËÁÌË, ‡ ÓÒͥθÍË Á‡‚Ê‰Ë Ï‡‚ Ò··Í¥ÒÚ¸ ‰Ó ‚ÒflÍÓ„Ó ÔÓ„ÂÒÛ, ̇‚¥Ú¸ ·¥Î¸¯Â – β·Ë‚ ‚¥Ì ÔÓ„ÂÒ, ÓÚÓÊ ¥ ˆ¸Ó„Ó ‡ÁÛ Ì‡È¯ÎÓ Ì‡ Ì¸Ó„Ó ‰Ó·Ó˜ÂÒÚË‚Â ·‡Ê‡ÌÌfl ‰¥flÚË, Ú‡ ˘Â È ÌÂÔËıÓ‚‡Ì¥ ‡Ï·¥ˆ¥ª, ˘Ó·Ë Á Ó͇ÏË ÒËÚËÈ ¥ ‡‰¥ÒÌËÈ Î˛‰ Ò͇̉ۂ‡‚, ÔÓÒ·‚Îfl˛˜Ë ÈÓ„Ó Á‡ÒÎÛ„Ë, – „ÂÈ, ÓÚÓ ‚¥Ì Ì‡Ò Ú‡Í ÓÁ‚ËÌÛ‚! çÛ ¥ ‚ „Ó‰ËÌÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ – Ï¥Ê ˜ÂÚ‚ÂÚÓ˛ ¥ Ô’flÚÓ˛ Ô¥ÒÎfl Ó·¥‰Û – ‚Ëfl‚Îfl‚ ̇¯ Ô‡Ì ÓÒÓ·ÎË‚Â ÔÓÊ‚‡‚ÎÂÌÌfl ¥ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌ¥ÒÚ¸. èËÈχ‚ ‚¥Ì Û Ò· ͇‡‚‡ÌË ÂÍÓÌÓÏ¥ÒÚ¥‚, ٥̇ÌÒËÒÚ¥‚, ‰ËÂÍÚÓ¥‚, ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡‚Òfl, Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl ¥ÁÌ¥ ÒÚ‡‚Ë‚, Á‡ÓıÓ˜Û‚‡‚, ı‚‡ÎË‚. é‰Ì¥ Ô·ÌÛ‚‡ÎË, ¥Ì¯¥ ·Û‰Û‚‡ÎË, Ô¥¯Ó‚, Ó‰ÌËÏ
̇Í, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, «éÒÂΉˆ¸» ̇‰ËıÌÛ‚ Ô¥ÁÌ¥¯¥ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ ͇ÔÂÎË – «Dies Irae», «ëÓÚÌ˛»; «èÓ‚¥ª»; «Free Contact», ‡ ̇ ÈÓ„Ó ı‚ËÎ¥ ‚ËÌËÍ· Ò·‚ÂÚ̇ «Ç¥‰ËÊ͇». î‡ÌÁ¥Ì «Ç¥‰ËÊ͇» ‚¥‰¥„‡π ‚Â΢ÂÁÌÛ Óθ Û ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ¥ ÌÓ‚Óª ‰Ó·Ë ÏÓÎÓ‰Ó„Ó Û͇ªÌÒÚ‚‡ Û èÓθ˘¥ – ‰Ó·Ë Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÍÓÌÚÍÛθÚÛË, ÔÓÔË ÔÓÍÛθÚÛÌ¥ Á‡ıÓ‰Ë «áÛÒÚ¥˜ÂÈ». äÓÌÚÂÍÒÚ ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÍÓÌÚÍÛθÚÛË ÔÓflÒÌ˛πÚ¸Òfl Û Ô¯ÓÏÛ ÌÓÏÂ¥ ‚ˢÂÁ„‡‰‡ÌÓª «Ç¥‰ËÊÍË»: «(...) ÍÓÌÚÍÛθÚÛ‡ – Ú‚ÓËÚ¸Òfl Û ÏÂʇı ÍÓÊÌÓª ÌÓχθÌÓ ‰¥˛˜Óª ÍÛθÚÛË flÍ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡ (...), fl͇ Á„Ó‰ÓÏ Á Ì·‡Ê‡ÌÓª ‚‡„¥ÚÌÓÒÚË ÔÂÂÓ‰ÊÛπÚ¸Òfl Û ÔÓ‚ÌÓÍÓ‚ÌËÈ ‚ˉ Ú¥πª ÍÛθÚÛË»9, ÚÓ·ÚÓ ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ÍÓÌÚÍÛθÚÛË ÒÔËÈχπÚ¸Òfl ‡‚ÚÓÓÏ ÒÚ‡ÚÚ¥ flÍ Ì‡ÚۇθÌ fl‚Ë˘Â Û ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ‰¥˛˜Óª ÍÛθÚÛË. Å˛ÎÂÚÂ̸ «Ç¥‰ËÊ͇», «Ú‚ÓÂÌËÈ Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ ‚ÓÎÓ‰‡ÌÓ„Ó Ô‡ÌÍ-„‡Ò·: «do it yourself» – «ÁÓ·Ë ˆÂ ҇ϻ10, ‚¥‰‰ÁÂ͇βπ ÍÓÌÚÂÒÚ‡ˆ¥ÈÌ¥ ̇ÒÚÓª Ò‰ ÏÓÎÓ‰Ó„Ó Û͇ªÌÒÚ‚‡. «(...) Ç ÔË̈ËÔ¥ ÌÂÙÓχθ̇, Á̇˜ËÚ¸ ¥ ªª ÁÏ¥ÒÚ ÌÂÙÓχθÌËÈ. (...) äËÚÂ¥È ‰Ó·ÓÛ Ï‡ÚÂ¥‡ÎÛ ÒÛÚÓ ÓÒÓ·ËÒÚËÈ. (...). ñÂ, ÏÓÊÂ, Ì π ‡Ì‰Â∂‡Û̉ ‚ Ú‡ÍÓÏÛ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥, ‰Ó flÍÓ„Ó ÏË ÔË‚ËÍÎË –
61
ОЛЯ (ОЛЕКСАНДРА) ЯВОРНИЦЬКА СПРОБИ СТВОРЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ КОНТРКУЛЬТУРИ В «УКРАЇНСЬКОМУ ¢ЕТО» УКРАЇНСЬКА КОНТРКУЛЬТУРА У ПОЛЬЩІ У 80-Х РОКАХ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÎÓ‚ÓÏ, ÓÁ‚ËÚÓÍ Ì ̇ ʇÚ. ç‚ÚÓÏÌËÈ Ô‡Ì ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ‚ ÓÁ’ªÁ‰‡ı, ÚÓ ÌÓ‚ËÈ Ï¥ÒÚ ‚¥‰ÍËπ, ‡·Ó ÎÂÚӂˢÂ, ¥ ̇‰‡‚‡‚ ‚¥Ì ÚËÏ Ó·’πÍÚ‡Ï Ò‚Óπ ¥Ï’fl – Ï¥ÒÚ ¥ÏÂÌ¥ ɇÈΠëÂÎÎ‡Ò¥π ‚ é∂‡‰ÂÌ¥, Υ͇Ìfl ¥ÏÂÌ¥ ɇÈΠëÂÎÎ‡Ò¥π ‚ É‡‡Á¥, Á‡Î ¥ÏÂÌ¥ ɇÈΠëÂηҥπ Û ÒÚÓÎˈ¥, ¥ Ú‡Í Á‡‚ʉË, ˘Ó Ì Á’fl‚ÎflÎÓÒfl, ÛÒ ÓÚËÏÛ‚‡ÎÓ ¥Ï’fl ¥ÏÔ‡ÚÓ‡. Ä ‚¥Ì Ê ¥ ͇ϥ̸ Á‡Í·‰‡‚, Á‡ ıÓ‰ÓÏ ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡ ÒÎ¥‰ÍÛ‚‡‚, ÒÚ¥˜ÍË ÔÂÂÚË̇‚, ÔË ÛÓ˜ËÒÚÓÏÛ ÔÛÒÍÛ Ú‡ÍÚÓ‡ Û˜‡ÒÚ¸ ·‡‚ Ú‡ ‚Ò Á‡ÔËÚÛ‚‡‚, Á‡ÓıÓ˜Û‚‡‚, ‚Ëı‚‡Îfl‚. ì ԇ·ˆ¥ ‚Ë‚¥ÒËÎË Í‡ÚÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ Í‡ªÌË, ̇ flÍ¥È – flÍ˘Ó ‚Ò‚·‰ÌËÈ Ô‡Ì Ì‡ÚËÒ͇‚ ÍÌÓÔÍÛ – Á‡Ô‡Î˛‚‡ÎËÒ¸ ·ÏÔÓ˜ÍË, ÒÚ¥ÎÓ˜ÍË, Á¥Ó˜ÍË, ͇ÔÓ˜ÍË, ‡ ‚Ò ˆÂ ·ÎËχÎÓ, ÏË„‡ÎÓ, Ú‡Í ˘Ó ‰ÓÒÚÓÈÌ¥ ÏÓ„ÎË Ì‡Ú¥¯ËÚËÒ¸, ıÓ˜‡ ‰ÂıÚÓ ‚·‡˜‡‚ Û ˆ¸ÓÏÛ ÔÓÒÚÓ ‰Ë‚‡ˆÚ‚‡ ÏÓ̇ı‡, ‡ÎÂ, ‰Îfl ÔËÍ·‰Û, ¥ÁÌ¥ ¥ÌÓÁÂÏÌ¥ ‰Â΄‡ˆ¥ª, ˜Ë ‡ÙË͇ÌҸͥ, ˜Ë ÚÓ Ò‚¥ÚÓ‚¥, ÔÓÏ¥ÚÌÓ ÔÓÊ‚‡‚₇ÎËÒ¸ ÔË ‚Ë„Îfl‰¥ ͇ÚË ¥, ‚ËÒÎÛı‡‚¯Ë ÔÓflÒÌÂÌÌfl ¥ÏÔ‡ÚÓ‡ ÔÓ Î‡ÏÔÓ˜ÍË, ÒÚ¥ÎÓ˜ÍË, Á¥Ó˜ÍË ¥ ͇ÔÓ˜ÍË, ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÎËÒ¸, Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl ¥ÁÌ¥ ÒÚ‡‚ËÎË, Á‡ÓıÓ˜Û‚‡ÎË, ‚Ëı‚‡ÎflÎË. ß Ú‡Í ˆÂ ‚Ò ¥ ȯÎÓ ·Ë Ó͇ÏË, ̇ ‡‰¥ÒÚ¸ ̇¯Ó„Ó ‰ÓÒÚÓÒ·‚ÌÓ„Óԇ̇ ¥ ÈÓ„Ó ‰ÓÒÚÓÈÌËÍ¥‚, flÍ·Ë Ì ̇¯¥ Ì¢‡ÒÌ¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚË, flÍ¥ Á ˜‡ÒÛ ÒÏÂÚ¥ ¢ÂχÌ ‚Ò ˜‡ÒÚ¥¯Â ÔÓ˜‡ÎË Ô¥‰ÌÓÒËÚË „ÓÎÓ‚Û, „Ó‚ÓËÚË ‰ÛÌˈ¥, ÌÂÓÁÛÏÌÓ ¥ ̇ı‡·ÌÓ ‚ËÒÚÛÔ‡ÚË ÔÓÚË Ô‡Î‡ˆÛ. éÚ¥ ÊÓ‚-
‡‰¯Â ͇χθÌ ‰ÓÔÓ‚ÌÂÌÌfl ÛÍÍÛθÚÛË, ıÓ˜ Ì ӉËÌ ¥Á Á„‡‰Û‚‡ÌËı Ú‚Óˆi‚ ÔflÏÓ ‚Ë‚Ó‰ËÚ¸Òfl Á¥ ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó„Ó ‡Ì‰Â∂‡Ì‰Û»11. «ïÂÒÌËÈ ·‡Ú¸ÍÓ» ·˛ÎÂÚÂÌ˛ Ç. ç‡ÍÓ̘ÌËÈ, ‡ÁÓÏ ¥Á ‰‡Íˆ¥ÈÌÓ˛ Ô‡ÌÍ-ÍÓ΄¥π˛, ‚ „ÛÏÓËÒÚ˘ÌËÈ ÒÔÓÒ¥· ÁÓ·‡Ê‡π ÊËÚÚfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓÎÓ‰¥ Û èÓθ˘¥, Ó·ÏÂÊÂÌ ÏÛ‡ÏË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ∂ÂÚÓ, ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚ÌÓ„Ó, ÒÔ‡ˆËÙ¥ÍÓ‚‡ÌÓ„Ó, Á‡Îfl͇ÌÓ„Ó ∂ÂÚÓ – ÂÎ¥ÍÚ‡ ÏËÌÛÎÓª ÂÔÓıË12, ¥ Ò‚¥ÚÓÒÔËÈÌflÚÚfl ÒÚ‡¯Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Û͇ªÌˆ¥‚. î‡ÌÁ¥Ì ‚ËÒÏ¥˛π ÍÓÏÔÎÂÍÒË ¥ ÒÚÂÂÓÚËÔË, Á‡ÍÓ‰Ó‚‡Ì¥ ÔÓÔ‰̥ÏË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏË, ÁÌ‚‡Ê‡π ÔËÏ¥ÚË‚¥ÁÏ ¥ Ó·ÏÂÊÂÌ¥ÒÚ¸ ‰ÛıÓ‚ÌËı ‡‚ÚÓËÚÂÚ¥‚: «(...) ǘӇ ˆ¥ÎËÈ ‰Â̸ ‰Ûχ‚ ¥Ï. (...) Á ä‡Ì‡‰Ë ÔËÒ·ÎË Ï¥ ͇ÒÂÚÛ Á ‚¥¯‡ÏË. ç‡È·¥Î¸¯Â ÔÓ‰Ó·‡Î‡Òfl Ï¥ ê‚ÂÚ‡ ÒÚÓ„ÌÂ... ɇÌÓ ıÚÓÒ¸ ̇ÔËÒ‡‚. (...) ÑÛχ‚ ªÏ, ˜Ë Ì ·ÛÚË ÍÓÎËÒ¸ πÔËÒÍÓÔÓÏ. ÄÎÂ, Ô‚ÌÓ, Ì¥. ì ̇¯¥È ê¥‰Ì¥È ñÂÍ‚¥ ·‡„‡ÚÓ Ú‡ÍËı, flÍ fl, ÓÚˆ¥‚. ß Ì‡‚¥Ú¸ Î¥Ô¯¥ π. (...) ç ͇Á‡Î‡ ÔËÈÚË, ÍÓÎË, ßÒÛÒ ‚Ê Ì ‚¥‰ıÓ‰ËÚ¸ ‚¥‰ ÏÂÌ»13. åÓÎÓ‰‡ β‰Ë̇, ‚ËıÓ‚‡Ì‡ ̇ ˜Â„Ó‚Ëı ÌÓχı ·˛ÎÂÚÂÌ˛, ‚Ï¥π ÍËÚ˘ÌÓ ‰ÛχÚË. ÇÓ̇ ÔÂÂÓÒÏËÒβπ ¥ÒÚÓ¥˛ ¥ ‚·‡˜‡π ÔÓÍÓÎ¥ÌÌπ‚Û Ô¥‚Û. ÇÓ̇ ıӘ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РИШАРД КАПУШЦІНЬСКІ ІМПЕРАТОР
62
ÚÓ‰Á¸Ó·¥, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÚÓ„Ó, ‡·Ë ‚Ëfl‚ÎflÚË ‚‰fl˜Ì¥ÒÚ¸ Á‡ ÏÓ̇¯Â ‰Ó·Ó ¥ ÓÁ‚ËÚÓÍ ‚ ÓÒ‚¥Ú¥, ÔÓ˜‡ÎË Á‡‰ÎË‚Ó ÏÛÚËÚË ‚Ó‰Û Ò‚ÓªÏË Ù‡ÌÚ‡Á¥flÏË ¥ ÔÛÒÚÓÒÎ¥‚ÒÚ‚ÓÏ. ç‡ Ê‡Î¸, ‰ÛÊÂ, Ì‚ÂÒ· ÚÓ Ô‡‚‰‡, ˘Ó Ì ·‡˜ËÎË ‚ÓÌË, flÍ Ô‡Ì Ì‡¯ ÔÓ‚¥‚ ͇ªÌÛ ¯ÎflıÓÏ ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÒÚÛ‰ÂÌÚË ÔÓ˜‡ÎË Á‚ËÌÛ‚‡˜Û‚‡ÚË Ô‡Î‡ˆ ‚ ‰Âχ„Ó„¥ª Ú‡ ·ÂıÌ¥. üÍ ÏÓÊ̇, ͇Á‡ÎË ‚ÓÌË, „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÓÁ‚ËÚÓÍ, ÍÓÎË Ì‡Ó‰ Û ÌÂÌÁ¥, ˆ¥Î¥ ÔÓ‚¥Ìˆ¥ª ÏÛÚ¸ Á „ÓÎÓ‰Û, χÎÓ ıÚÓ Ï‡π ·Ó‰‡È Ô‡Û ˜Â‚ËÍ¥‚, Á‡Î‰‚ ÊÏÂ̸͇ Ô¥‰‰‡ÌËı ÛÏ¥π ˜ËÚ‡ÚË ¥ ÔËÒ‡ÚË, ıÚÓ ÒÂÈÓÁÌÓ Á‡ı‚Ó¥π, ÚÓ ÔÓÏÂ, ·Ó Ì¥ Υ͇Â̸, Ì¥ Υ͇¥‚ ÌÂχπ, ‰Ó‚ÍÓ· ÚÂÏÌÓÚ‡, ‚‡‚‡ÒÚÓ, ÛÒ¥ı ÔËÌËÊÛ˛Ú¸ ¥ ÚÓÔ˜ÛÚ¸, ‰ÂÒÔÓÚ¥fl ¥ Ò‡Ú‡Ô¥fl, ‚¥‰˜‡È ¥ ·ÂÁ̇‰¥fl, ¥ Ú‡Í ‰‡Î¥ ‚ Ú‡ÍÓÏÛ ÒÚËÎ¥, ‰ÓÓ„ËÈ ÔË·Ûθˆ˛, Á‡Íˉ‡ÎË, ÒÔÓÚ‚Ó˛‚‡ÎË, ‡ ˘Ó‡ÁÛ ‡„ÂÒË‚Ì¥¯Â, „ÓÒÚ¥¯Â ¥ ‚ÔÂÚ¥¯Â ‚ËÒÚÛÔ‡ÎË ÔÓÚË, ÍÓËÒÚÛ˛˜ËÒ¸ ‰Ó·ÓÚÓ˛ ‚ÂÎËÍÓ‰Û¯ÌÓ„Ó Ô‡Ì‡, flÍËÈ ¥‰ÍÓ ÍÓÎË Ì‡Í‡ÁÛ‚‡‚ ÒÚ¥ÎflÚË ‰Ó ÓÚÓª Á·ÛÌÚÓ‚‡ÌÓª ˜ÂÌ¥, fl͇ ˘ÓÓÍÛ ‚Ò ·¥Î¸¯Ó˛ χÒÓ˛ ‚ËÎË̇· Á¥ ÒÚ¥Ì ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ. ç‡Í¥Ìˆ¸ ̇Òڇ· ÔÓ‡, ÍÓÎË ‚ÓÌË ‚ËÒÚÛÔËÎË ¥Á ÁÛı‚‡ÎÓ˛ Á‡·‡„‡ÌÍÓ˛ – ÂÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl. êÓÁ‚ËÚÓÍ, ÔÓ„ÓÎÓÒËÎË ‚ÓÌË, ÌÂÏÓÊÎË‚ËÈ ·ÂÁ ÂÙÓÏ. í·‡ ÒÂÎflÌËÌÓ‚¥ ‰‡ÚË ÁÂÏβ, Υ͂¥‰Û‚‡ÚË ÔË‚¥Îª, ‰ÂÏÓ͇ÚËÁÛ‚‡ÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ‚ËÍÓ¥ÌËÚË ÙÂÓ‰‡Î¥ÁÏ ¥ ‚ËÁ‚ÓÎËÚË ‰Âʇ‚Û Á-Ô¥‰ ˜ÛÊÓÁÂÏÌÓª
ÊËÚË Ò‚¥‰ÓÏÓ, Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓ, ÍÂÛ˛˜ËÒ¸ Ò‚ÓªÏË Á‡ÍÓ̇ÏË. ÇÓ̇ ÓÔˇπÚ¸Òfl ¥ÌÒÚÛÏÂÌڇθÌËÏ, ‚ËıÓ‚ÌËÏ ÏÂÚÓ‰‡Ï ÒÚ‡¯Ëı: «î‡ÍÚ, ˘Ó ÒÚ‡¯¥ ‰¥ÒÚ‡ÎË ÍÓÎËÒ¸ ‚ ‰ÛÔÛ, Ì¥flÍ Ì ‰‡‚‡‚ ªÏ Ô‡‚‡ ̇ÒڥθÍË ÛÊËÚÍÓ‚Ó Ú‡ÍÚÛ‚‡ÚË Ò‚Óªı χÎflÚ. (...) ëÚ‡¯¥ ÒÔÎÓ‰ËÎË ‰¥ÚÓÍ, ˘Ó· ‰¥ÚÍË ªı ÔÓÚ¥Ï ÓÁ‚ÂÒÂÎflÎË»14 . ßÒÌÛ‚‡ÌÌfl Û ÍÓÌÚÍÛθÚÛÌÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥ ‰ÓÔÓχ„‡ÎÓ ÏÓÎÓ‰ËÏ Û͇ªÌˆflÏ ‚ËÈÚË ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥ ‡‚ÚËÒÚ˘ÌÓ„Ó, «Ì‡ˆÏÂÌÒ¸ÍÓ„Ó» Ò‚¥ÚÛ, ‰‡‚‡ÎÓ Ò‚Ó·Ó‰Û, ‰ÓÔÓχ„‡ÎÓ ‚¥‰Ó‰ËÚË Ò‡ÏÓÒ‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, ÒËÎÛ ¥ ÌÓ‚Û flÍ¥ÒÚ¸ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ. «ÇËı¥‰ ÔÓÁ‡ Ò·» – ˆÂ ÙÓχ ¥ ÁÏ¥ÒÚ ÌÓ‚Óª «Ì‡ˆÏÂÌÒ¸ÍÓª „¥‰ÌÓÒÚË Ì‡ˆÏÂ̇»15. ÇÓ̇ ‰‡π ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌÓª ÏÓÎÓ‰ÓÒÚË, ‡ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Ó·ÏÂÊÂ̸ – Ú‚Ó˜Û ÂÌ„¥˛. åÓÎÓ‰¸ ÛÒ‚¥‰ÓÏβπ, ˘Ó «ÒÚ‡¥ ÙÓÏË ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÊËÚÚfl – ̇Ӊ̥ ڇ̈¥, ÒÔ¥‚Ë, ¥ÒÚÓ¥fl ì͇ªÌË – ‰‡ÎÂÍÓ Ì ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ Á‡ÒÔÓÍÓ˛˛Ú¸ Á̇ÚË flÍ ‰¥flÚË. è¥ÒÎfl ÍÓÓÚÍÓª ̇ӉÌÓ-̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÂÈÙÓ¥ª (Û˜‡ÒÚË ‚ ÍÓ̈ÂÚ‡ı, ‚Ó„Ìˢ‡ı, ÒԥθÌËÈ ÒÔ¥‚, ‡ÎÍÓ„Óθ, ÛÒ¥ ̇‚ÍÓÎÓ ˆÂ ̇¯¥) ÔËȯÎÓ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÌÂÔÓ‚ÌÓÚË ‚¥‰˜Û‚‡ÌÓ„Ó»16. ñÂ, Á¯ÚÓ˛, ‰Ó͇Á ÚÓ„Ó, ˘Ó «ÏË ÒÔÓÏÓÊÌ¥ ̇ ÓË„¥Ì‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ¥ Ì ˜ÛÊËÈ Ì‡Ï Î˛ÍÒÛÒ Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓª ‰ÛÏÍË»17. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á‡ÎÂÊÌÓÒÚË. á-Ô¥‰ flÍÓª Ú‡ÍÓª Á‡ÎÂÊÌÓÒÚË, Á‡ÔËÚÛ˛ fl, flÍ˘Ó ÏË ¥ ·ÛÎË ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥. ÅÛÎË ÏË ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ˛ ‰Âʇ‚Ó˛ ÚË ÚËÒfl˜¥ ÓÍ¥‚! éÚÓ ‚Ê ˆfl ·ÂÁ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì‡ ¥ ·ÂÁˆ¥Î¸Ì‡ ·‡Î‡Í‡ÌË̇. á¯ÚÓ˛, Á‡ÔËÚÛ˛ fl ÁÌÓ‚Û, flÍ ÂÙÓÏÛ‚‡ÚË, ˘Ó·Ë ‚Ò ˆÂ Ì Á‡‚‡ÎËÎÓÒ¸? üÍ ÔÓÛ¯ËÚË, ˘Ó· ‚ÓÌÓ Ì ‚Ô‡ÎÓ? óË ‚ÓÌË, Ó‰ËÌ Á ‰Û„ËÏ, Á‡‰‡˛Ú¸Òfl Ú‡ÍËÏ ÔËÚ‡ÌÌflÏ? á ¥Ì¯Óª ÒÚÓÓÌË, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÓÁ‚Ë‚‡ÚË ¥ ̇„Ó‰Û‚‡ÚË ‚‡ÊÍÓ, ·Ó Á‚¥‰Í¥Îfl Ê ·‡ÚË „Ó¯¥? ç¥ıÚÓ Ì ıÓ‰ËÚ¸ ÔÓ Ò‚¥ÚÛ ¥ Ì ÓÁÍˉ‡πÚ¸Òfl ‰Ó·‡ÏË. åÓ̇ı¥fl χÎÓ ˘Ó ÔÓ‰ÛÍÛπ ¥ Ì χπ ˜ËÏ ÚÓ„Û‚‡ÚË. éÚÓÊ flÍ Ì‡ÔÓ‚ÌËÚË Í‡ÁÌÛ? éÒ¸ ÔÓ·ÎÂχ, ̇‰ flÍÓ˛ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ¥ ̇ÒÚËÎË‚Ó Á‡‰ÛÏÛ‚‡‚Òfl ̇¯ ‚ÓÎÓ‰‡, ̇‰‡˛˜Ë ªÈ ̇ȷ¥Î¸¯Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl, ˘Ó ¥ ÔÓfl‚ÎflÎÓÒ¸ Ô¥‰ ˜‡Ò Ï¥Ê̇ӉÌÓª „Ó‰ËÌË. Z.S.-K.: ê¥Í ÏËÌÛ‚ Ô¥ÒÎfl ÔÓ‚ÒÚ‡ÌÌfl ‚ ¢Ó‰Ê‡Ï¥, flÍ ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÎÓ ÔÓÚ‚ÓÌ¥ÒÚ¸ ̇¯Ó„Ó Î˛‰Û ¥ ̇‚ÂÎÓ ÒÚ‡ıÛ Ì‡ Ì‡È‚Ë˘Ëı ‰ÓÒÚÓÈÌËÍ¥‚, Ú‡ È Ì Î˯ ̇ ÌËı, ‡Î ̇ Ì‡Ò ÚÂÊ, ·Ó ¥ Û Ì‡Ò, ÔÓÒÚËı ÒÎÛÊÌËÍ¥‚, ÏÓÓÁ ÔÓ·¥„ ÔÓ ¯Í¥¥. ë‡Ï ‚ ˆÂÈ ˜‡Ò ÒÔ¥Ú͇· ÏÂÌ ˘Â È ÓÒÓ·ËÒÚ‡ ·¥‰‡, ·Ó ÒËÌ Ï¥È, ɇÈÎÛ, Û Ú¥ ʇıÎË‚¥ ÓÍË ÒÚÛ‰ÂÌÚ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, ÔÓ˜‡‚ ‰ÛχÚË. í‡Í ¥ π, ‚¥Ì ÔÓ˜‡‚ ‰ÛχÚË, ‡ ÏÛ¯Û ÚÓ·¥, Ï¥È Î˛·ËÈ ‰ÛÊÂ, Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‰ÛχÚË ·Û· Û Ú¥ ˜‡ÒË
éÍ¥Ï «éÒÂΉˆfl» Ú‡ «Ç¥‰ËÊÍË», ‚‡ÊÎË‚‡ Óθ Û ÍÓÌÚÍÛθÚÛÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥ ÏÓÎÓ‰Ëı Û͇ªÌˆ¥‚ ̇ÎÂÊËÚ¸ ÛÊ Á„‡‰‡ÌËÏ ‡ÚÂÙ‡ÍÚ‡Ï: ÚÂ‡Ú‡Î¸Ì¥È „ÛÔ¥ «äÓÌÚ‡ÍÚ» (¢‰‡ÌÒ¸Í), Ô‡ÌÍ-ÓÍÓ‚ÓÏÛ „ÛÚÓ‚¥ «Free Contact» (¢‰‡ÌÒ¸Í), ÏÛÁ˘ÌÓÏÛ ‚ˉ‡‚ÌËˆÚ‚Û «äÓ͇» (LJ¯‡‚‡), Ò·‚ÌËÏ ÍÓ̈ÂÚ‡Ï «ì͇ªÌÒ¸Íi ÌÓ˜¥» Ú‡ «åÓÎÓ‰¥ÊÌËÏ üχ͇ϻ (¢‰‡ÌÒ¸Í), flÍ¥ ‚Ú¥Î˛˛Ú¸ Û ÊËÚÚfl ‚·ÒÌÛ ÂÍÒÔÂÒ¥˛, „ÓÎÓÒ ÌÓ‚Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, Ì ÍÛÊÎfl˛˜Ë Î˯ ·¥Îfl Ô¥ÒÂ̸ ÔÓ «(...) ˘Â·ÂÚ‡˛˜Ëı ÒÓÎÓ‚ÂÈÍ¥‚, ¥‚‡ÌÍ¥‚ Ú‡ ÛÏflÌÍ¥‚ ‚ „ÛÒÚ¥È ÍÓ˜ÏÓ‚ÂÒ¥Î¸Ì¥È Ô¥‰ÎË‚¥ ÌÂÌÓ‚Ó È Ì‡ÌÓ‚Ó ÔÓ‚ÚÓ˛‚‡ÌËı ̇ӉÌËı Òڇ̉‡Ú¥‚»18. çÓ‚‡ Ú˜¥fl – «ì͇ªÌÒ¸Íi ÌÓ˜¥» – Û 1989 . ÒÚ‡π ÓÔÓÁˈ¥π˛ ‰Ó Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌËı ìëäí-¥‚Ò¸ÍËÏË ‰¥fl˜‡ÏË ÙÂÒÚË‚‡Î¥‚. ÇÓ̇ „ÛÚÛπ ·¥Îfl Ò· ÔÓθҸÍÛ ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÛ ÍÓÌÚÍÛθÚÛÛ, Ò‰ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ flÍÓª ÁÛÒÚ¥˜‡πÏÓ «Szelest spadających papierków», ÚÂ‡Ú «äÓÌÚ‡ÍÚ» ¥ Á‡ÔÓ¯ÂÌËı Á ì͇ªÌË „ÓÒÚÂÈ – „ÛÚË «ÇÇ», «Å‡ÚË É‡‰˛Í¥ÌË» Ú‡ ÚÂ‡Ú «ç ÊÛËÒ¸» flÍ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Û «ÉÛÚÓ‚¥ äÛθ˜Ëˆ¸ÍÓ„Ó». çÂÓˆ¥ÌÂÌÌÛ Óθ Û 1989 . ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ „ÛÔË «Free Contact» ¥ «ç‡ÒÎ¥‰ÍË Ä͈¥ª Ç¥Ò·», flÍ¥ ‰ÓÔÓ‚Ì˛˛Ú¸ ÍÓÌÚÍÛθÚÛÌÛ Ú‚Ó˜¥ÒÚ¸ 80-ı ÓÍ¥‚ ¥ Á‡ÍË‚‡˛Ú¸ Ò·‚ÂÚÌËÈ ÓÁ‰¥Î Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÍÓÌÚÂÒÚ‡ÚÓ¥‚. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÚ‡¯ÌÓ˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛, ‡ ÏÓÊÂ È Ì·ÂÁÔÂÍÓ˛, ¥ ̇ÈflÒÌ¥¯ËÈ Ì‡¯ ‚ÂÎËÍËÈ Ô‡Ì Û Ò‚ÓªÈ ÚÛ·ÓÚ¥ ÔÓ ‰Ó·Ó ¥ ˘‡ÒÚfl Ô¥‰‚·‰ÌËı Ì¥ÍÓÎË Ì Á‡·Û‚‡‚ ·ÓÓÌËÚË ªı Ô‰ Ú¥π˛ ͇ÏÓÎÓ˛. óÓ„Ó Ê Î˛‰Ë, flÍ¥ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ·ÂÁÁ‡ÒÚÂÂÊÌÓ ‚¥‰‰‡‚‡ÚËÒ¸ ÒÔ‡‚¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ, χÎË Ï‡ÌÛ‚‡ÚË ˜‡Ò, ÔÓÛ¯Û‚‡ÚË Ò‚¥È ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥È ÒÔÓÍ¥È ¥ Á‡·Ë‚‡ÚË „ÓÎÓ‚Ë ‚Ò¥ÎflÍËÏË ÌÂÔ‡‚ËθÌËÏË ‰ÛÏ͇ÏË? ç¥˜Ó„Ó ‰Ó·Ó„Ó Ì ÏÓ„ÎÓ ÔÓfl‚ËÚËÒ¸ Á Ù‡ÍÚÛ, ˘Ó ıÚÓÒ¸ ‚Ë¥¯Ë‚ ‰ÛχÚË ˜Ë Á ÌÂÓ·ÂÂÊÌÓÒÚË, ˜Ë ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ÚË‚ÌÓ ÔËπ‰Ì‡‚Òfl ‰Ó ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡ ÏËÒÎfl˜Ëı. Ä Ú‡ÍÛ ‚·ÒÌ ÌÂÓ·ÂÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‚˜ËÌË‚ Ï¥È ÒËÌ, ¥ ÔÂ¯Ó˛ ˆÂ ÔÓÏ¥ÚË· ÏÓfl ‰ÛÊË̇, χÚÂËÌÒ¸ÍËÈ ¥ÌÒÚËÌÍÚ flÍÓª Ô¥‰Í‡ÁÛ‚‡‚, ˘Ó ̇‰ ̇¯ËÏ ‰ÓÏÓÏ Á·Ë‡˛Ú¸Òfl „ÓÁÓ‚¥ ıχË, ¥ fl͇ Ó‰ÌÓ„Ó ‰Ìfl Ò͇Á‡Î‡ ÏÂÌ¥, ˘Ó Ô‚ÌÓ É‡ÈÎÛ ÔÓ˜‡‚ ‰ÛχÚË, ÓÒͥθÍË ıÓ‰ËÚ¸ ‚¥Ì ‚ÂÒ¸ ˜‡Ò fl‚ÌÓ Á‡ÒÏÛ˜ÂÌËÈ. Ä Ú‡Í ÚÓ ÚÓ‰¥ ·ÛÎÓ, ˘Ó ÚÓÈ, ıÚÓ ÓÁ„Îfl‰‡‚Òfl ÔÓ ÏÓ̇ı¥ª ¥ Á‡‰ÛÏÛ‚‡‚Òfl ̇‰ ÚËÏ, ˘Ó ÈÓ„Ó ÓÚÓ˜Ûπ, ıӉ˂ Ì‚ÂÒÂÎËÈ ¥ Á‡ÒÏÛ˜ÂÌËÈ, Á flÍËÏÒ¸ ÌÂÒÔÓÍ¥ÈÌËÏ ‚ˇÁÓÏ ‚ Ó˜‡ı, Ì¥·Ë Ô‰˜Û‚‡˛˜Ë, ˘Ó Ú‡ÔËÚ¸Òfl ˘ÓÒ¸ ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎÂ, ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÂ. ç‡È˜‡ÒÚ¥¯Â Ú‡ÍËÈ ‚ˇÁ ·Û‚ ̇ ӷ΢˜flı ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚, flÍ¥ – ¥ ÚÛÚ ˆÂ Ú·‡ Ò͇Á‡ÚË – ÔËÌÓÒËÎË Ì‡¯ÓÏÛ Ô‡ÌÓ‚¥ ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â ÌÂÔËπÏÌÓÒÚÂÈ. ÄÊ ‰Ë‚ÌÓ, ˜ÓÏÛ ÔÓÎ¥ˆ¥fl Ì ̇ڇÔË· ̇ ˆÂÈ ÒÎ¥‰, ̇ Á‚’flÁÓÍ Ï¥Ê Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ˛ ‰ÛχÚË ¥ ̇ÒÚÓπÏ, flÍ·Ë ˆÂ ‚˜‡ÒÌÓ
«Free Contact» ̇ÒÔ‡‚‰¥ ÒÔËÈχπÚ¸Òfl flÍ ÍÎ¥ÚË̇ Ú‡ڇθÌÓª „ÛÔË «äÓÌÚ‡ÍÚ», ̇ÚıÌÂÌÓª ‚Óβˆ¥ÈÌËÏ ÍÓÎÂÍÚË‚ÓÏ «Free-Rew-Kol». «ÅÂÁ·ÓÎ¥ÒÌ ̇ӉÊÂÌÌfl» „ÛÚÛ Á‡Á‚˘‡È ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl ̇ «åÓÎÓ‰¥ÊÌÓÏÛ üχÍÛ» Û ¢‰‡ÌÒ¸ÍÛ, ‰Â ‚ ÒˆÂÌ¥ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌÓª ÒÚ¥ÌË, ÔËÍËÚÓª Ì‚ËÌËÍÎËÏ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ „‡Ù¥Ú¥, ‚Ë͢‡ÌÓ-‚ËÒÔ¥‚‡ÌÓ Ú‚¥ «çÂÒ‡ÏÓ‚ËÚËÈ» ̇ ÒÎÓ‚‡ Ç.ëÚÛÒ‡. ñfl Ô¥ÒÌfl ÌÂ π ·‡Ì‡Î¸ÌËÏ «„Âfl-„Ófl», «Û„‡„‡», «(...) ‡Î ÔÓÚÂÒÚÓÏ ÔÓÚË Ó·ÎÂÌÌfl Á ˆ¥Í‡‚Ó„Ó, ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌÓ ‚¥‰’ªı‡ÌÓ„Ó Ù‡ˆÂÚ‡ ˘Â Ó‰ÌÓ„Ó, ˘Ó »Áa ÌÂ̸ÍÛ ì͇ªÌÛ»19. «ç‡ÒÎ¥‰ÍË Ä͈¥ª Ç¥Ò·» – (...) Ӊ̇ Á ˆ¥Í‡‚¥¯Ëı ͇ÔÂÎ, ¥ÌÒÔ¥Ó‚‡ÌËı ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó˛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ Ú‡‰Ëˆ¥π˛ „‡‰-ÍÓÛ (...), χ·ÛÚ¸ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ „‡‰Á‡„¥Ì Á¥ Ò·‚ÌÓ„Ó ÍÓÁ‡ˆ¸ÍÓ„Ó-͇¯Û·ÒÍÓ„Ó Ï¥ÒÚ‡ ÅËÚÓ‚‡»20. èÓ„‡Ï̇ ¥‰ÂÓÎÓ„¥fl „ÛÔË ‚¥‰‰ÁÂ͇βπÚ¸Òfl ‚ ‡‚ÚÓÒ¸ÍËı ÚÂÍÒÚ‡ı, Ò‰ flÍËı ‚¥‰Ì‡ıÓ‰ËÏÓ ‚¥‰„ÓÏ¥Ì «‡Íˆ¥ª Ç¥Ò·» Ú‡ ÔÓ„ÂÒÛ˛˜Ó„Ó ÔÓˆÂÒÛ ‡ÒËÏ¥Îflˆ¥ª: «(...) Ñ ̇¯¥ Ò·? èÓ„Ó¥ÎË! Ñ ̇¯¥ ˆÂÍ‚Ë? èÓ‚‡ÎËÎË! Ñ ̇¯‡ ÏÓÎÓ‰¥ÒÚ¸? èÓ Ú˛Ï‡ı! ïÚÓ Ì‡¯¥ ‰¥ÚË? üÌ˘‡Ë!»21
63
ОЛЯ (ОЛЕКСАНДРА) ЯВОРНИЦЬКА СПРОБИ СТВОРЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ КОНТРКУЛЬТУРИ В «УКРАЇНСЬКОМУ ¢ЕТО» УКРАЇНСЬКА КОНТРКУЛЬТУРА У ПОЛЬЩІ У 80-Х РОКАХ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚¥‰ÍËÎË, ÚÓ ÏÓ„ÎË · ΄ÍÓ Á̯ÍÓ‰ËÚË ÛÒ¥ı ‰Ûχ˛˜Ëı, flÍ¥ Ò‚ÓªÏË Ì‡¥Í‡ÌÌflÏË, ÔÓ„ÓÎÓÒ͇ÏË ¥ ÁÎ¥ÒÌÓ˛ ‚¥‰ÏÓ‚Ó˛ Û ‚Ëfl‚ÎÂÌÌ¥ Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ÊËÚÚflÏ ÔËÌÂÒÎË ÒڥθÍË ÍÎÓÔÓÚ¥‚ ̇ „ÓÎÓ‚Û ‚ÂθÏË Î˛·Ó„Ó Ô‡Ì‡. é‰Ì‡Í ¥ÏÔ‡ÚÓ, ‰ÂÏÓÌÒÚÛ˛˜Ë ·¥Î¸¯Û ÓÔ‡ÚË‚Ì¥ÒÚ¸, ‡Ì¥Ê ÈÓ„Ó ÔÓÎ¥ˆ¥fl, ÓÁÛÏ¥‚, ˘Ó Á‡ÒÏÛ˜ÂÌ¥ÒÚ¸ ÏÓÊ ÒıËÎflÚË ‰Ó ÏËÒÎÂÌÌfl, ÁÌÂÓıÓ˜ÂÌÌfl ¥ ‰ÂÒÚÛÍÚË‚ÌÓÒÚË, ÚÓÏÛ ‚¥Ì ¥ ÓÁÔÓfl‰Ë‚Òfl Ó„‡Ì¥ÁÓ‚Û‚‡ÚË ÔÓ ˆ¥Î¥È ͇ªÌ¥ Á‡·‡‚Ë, ڇ̈¥ ¥ χÒ͇‡‰Ë. ë‡Ï ‰ÓÒÚÓÈÌËÈ Ô‡Ì Ì‡Í‡Á‡‚ ÓÒ‚¥Ú₇ÚË Ô‡Î‡ˆ, Ó·Ë‚ ‰Îfl ·¥‰ÌËı Á‡·‡‚Ë, Á‡ÓıÓ˜Û‚‡‚ ‰Ó ‚ÂÒÂÎÓ˘¥‚. Ä ÍÓÎË ‚Ò¥ ÔÓ̇ª‰‡ÎËÒ¸, ÔÓ‚Ëڇ̈¸Ó‚Û‚‡ÎËÒ¸, ÚÓ ı‚‡ÎËÎË Ò‚Ó„Ó Ô‡Ì‡. ß ÚË‚‡ÎÓ ÚÓ Ó͇ÏË, ¥ Ú‡Í Ú¥ ‚ÂÒÂÎÓ˘¥ ÔÓÁ‡·Ë‚‡ÎË Î˛‰flÏ „ÓÎÓ‚Ë, ˘Ó ÍÓÎË ‚ÓÌË ÁÛÒÚ¥˜‡ÎËÒ¸, ÚÓ ÔÂÂÒÏ¥˛‚‡ÎËÒ¸, Ó·ÏÓ‚ÎflÎË Ï‡Ò͇‡‰Ë, ÔÂÂÔÓ‚¥‰‡ÎË ·‡ÈÍË ¥ ڥθÍË ÚËı ÓÁÏÓ‚ ¥ ·ÛÎÓ, ˘Ó ÔÓ Á‡·‡‚Ë. ïÓ˜ ·¥‰ÌÓ, Ú‡ ÏË ·‡‚ËÏÓÒ¸. ïÓ˜ „ÓÎÓ‰ÌÓ, Ú‡ Ì ıÓÎÓ‰ÌÓ. ïÓ˜ „ÓÎ¥, Ú‡ ‚ÒÂ Ê ‚ÂÒÂÎ¥. ß Î˯ ÚËÏ, ıÚÓ ˘ÓÒ¸ ‰Ûχ‚ ¥ ·‡˜Ë‚, flÍ ÛÒ ÒÚ‡¥π, ÔÓÓıÌfl‚¥π, ÚÓÔËÚ¸Òfl Û ·ÓÎÓÚ¥ ¥ Ó·ÓÒÚ‡π Î˯‡πÏ, ·ÛÎÓ Ì ‰Ó Á‡·‡‚ ¥ Ì ‰Ó ‚Ë·ËÍ¥‚. èË ÚÓÏÛ ‚ÓÌË ˘Â È ‰Ó‰‡‚‡ÎË ¥Ì¯ËÏ ÌÂÔËπÏÌÓÒÚÂÈ, ÒıËÎflÎË ªı ‰Ó ‰ÛχÌÌfl, ‡Î ¥Ì¯¥, ıÓ˜ ¥ ÌÂÏËÒÎfl˜¥, ·ÛÎË ÏÛ‰¥¯¥, Ì ‰‡‚‡ÎË Ò· ‚ ˆÂ ‚Úfl„ÌÛÚË, ¥ flÍ˘Ó ÒÚÛ‰ÂÌÚË ÔÓ˜Ë̇ÎË „Ó‚ÓËÚË ¥ ÔÂÂÍÓÌÛ‚‡ÚË, ÚÓ ¥Ì¯¥ Á‡ÍË‚‡ÎË
ÉÛÚ Ï‡‚ ÁÏÓ„Û ÔÂÁÂÌÚÛ‚‡ÚË Ò‚Ó˛ Ú‚Ó˜¥ÒÚ¸ Ô‰ ÔÛ·Î¥ÍÓ˛ «ì͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó åÓÎÓ‰¥ÊÌÓ„Ó üχÍÛ 89», flÍËÈ Ì‡ÔËͥ̈¥ 80-ı ÓÍ¥‚ ÔÂÂÚ‚ÓË‚Òfl Û ÓÍÔ‡ÌÍ¥‚Ò¸ÍÛ ÒˆÂÌÛ. á Ó„Îfl‰Û ̇ Ô¥‰ÚËÏÍÛ «ÌÂÛ͇ªÌÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª Ú‚Ó˜ÓÒÚË» ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90-ı ÓÍ¥‚ ˆfl ¥ÏÔÂÁ‡ Á‡Á̇· „ÓÒÚÓª ÍËÚËÍË Á ·ÓÍÛ «Ì‡ˆÏÂÌÒ¸ÍÓª» ÒÚ‡¯ËÌË. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ Á¥ ÒÚ‡¯ËÏË ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÔÓ„Î˷βπ Ô¥‚Û Ï¥Ê ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏË Ú‡ ÁÏ¥ˆÌ˛π ÔÓÍÓÎ¥ÌÌπ‚¥ ÒÚÂÂÓÚËÔË. 襉ÒÛÏÍË «XVIII åÓÎÓ‰¥ÊÌÓ„Ó üχÍÛ» ̇ ‰ÛÏÍÛ „ÓÎÓ‚Ë Ú‡ÏÚÂ¯Ì¸Ó„Ó éìè Ô¥‰Ú‚‰ÊÛ˛Ú¸ ÚÂÁÛ, ˘Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ÏÓÎÓ‰Ó„Ó ¥ ÒÚ‡¯Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Û͇ªÌˆ¥‚ Û èÓθ˘¥ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ̇„‡‰Ûπ ÛÚÓÔ¥˛. ÉÓÎÓ‚‡ ∂‰‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó „ÛÚ͇, Á Ó„Îfl‰Û ̇ ÚÂ, ˘Ó, «Ì‡ ̇¯Û ·¥‰Û, ‡Ì҇ϷΥ [̇ åÓÎÓ‰¥ÊÌÓÏÛ üχÍÛ] ‚ ·¥Î¸¯ÓÒÚ¥ χÎË ‚ Ò‚Óªı ÔÓ„‡Ï‡ı ÓÍ-ÏÛÁËÍÛ, ‡ (...) ÏÓÎÓ‰¥ ‡ÚËÒÚË (...) ‚ËȯÎË Ì‡ ÒˆÂÌÛ, ‚‰fl„ÌÂÌ¥ flÍ Ì‡ ÍÓÔ‡ÌÌfl ͇ÚÓÔÎ¥», Á‡Ô‚Ìflπ, ˘Ó «flÍ˘Ó Ì ·Û‰Â ˆ¥Í‡‚Ëı ‡Ì҇ϷΥ‚ Û Ì‡Ò, Ú·‡ ·Û‰Â ÒÍÓËÒÚ‡ÚËÒfl ‡Ì҇ϷÎflÏË Á ì͇ªÌË»22 – ‚ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ„Ó «„ÓÔÒ˛Ô», «ÛÏÔ‡-Ô‡» ‡·Ó «ÚË̉Ë-Ë̉˻ Û ‚ËÍÓ̇ÌÌ¥ ÔÓÔÛÎflÌËı Û Ú¥ ˜‡ÒË „ÛÚ¥‚ «åÎËÌ» Ú‡ «êÂÍÛÚ». í‡ڇθ̇ „ÛÔ‡ «äÓÌÚ‡ÍÚ» (‡·Ó „ÛÔ‡ Ó‰ÌÓ‰ÛÏh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РИШАРД КАПУШЦІНЬСКІ ІМПЕРАТОР
64
Ô‰ ÌËÏË ‚Ûı‡ ¥ ÁÌË͇ÎË ˜ËωÛÊ. ÅÓ Ì‡‚¥˘Ó Ê Á̇ÚË, flÍ˘Ó Í‡˘Â Ì Á̇ÚË? 燂¥˘Ó „Ó‚ÓËÚË, flÍ˘Ó Í‡˘Â ÔÓÏÓ‚˜‡ÚË? 燂¥˘Ó ‚ÚÛ˜‡ÚËÒ¸ Û ÒÔ‡‚Ë ÏÓ̇ı¥ª, flÍ˘Ó ¥ Û Ò‚ÓªÈ ı‡Ú¥ ÒͥθÍË Ó·ÓÚË? éÚÓ, Ï¥È ‰ÛÊÂ, flÍ ÔÓ·‡˜Ë‚ fl, Û flÍÛ Ì·ÂÁÔ˜ÌÛ ı‡ÎÂÔÛ ‚Î¥Á‡π Ï¥È ÒËÌ, ÒÚ‡‡‚Òfl ÈÓ„Ó ‚¥‰ıËÎËÚË, ‚ËÚfl„ÌÛÚË Á ÚÓ„Ó, Á‡ÓıÓ˜Û‚‡‚ ‰Ó Á‡·‡‚, ÔÓÒË·‚ ̇ ‚ËÔ‡‚Ë, fl ·Ë ̇‚¥Ú¸ ‚ÓÎ¥‚, ˘Ó· ‚¥Ì ‚¥‚ flÍÂÒ¸ Ì¥˜Ì ÊËÚÚfl, ‡Ì¥Ê ÔËπ‰ÌÛ‚‡‚Òfl ‰Ó ÚËı ÁÏÓ‚ ¥ χ̥ÙÂÒÚ¥‚. åÓʯ ÒÓ·¥ Ûfl‚ËÚË Ï¥È ÔË„Ì¥˜ÂÌËÈ ÒÚ‡Ì ‚¥‰ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÚÓ„Ó, ˘Ó ·‡Ú¸ÍÓ ‚ ԇ·ˆ¥, ‡ ÒËÌ ‚ Ô¥‰Ô¥ÎÎ¥, ˘Ó fl ‚ËıÓ‰ÊÛ Ì‡ ‚ÛÎˈ˛ ¥ ‚¥‰ ‚·ÒÌÓ„Ó ÒË̇, flÍËÈ ·ÛÌÚÛπ ¥ ˆ¥ÎËÚ¸ Û ÏÂÌ ͇ϥÌÌflÏ, ÏÂÌ ÓıÓÓÌflπ ÔÓÎ¥ˆ¥fl. ü ÈÓÏÛ „Ó‚ÓË‚ – ‰‡È ÒÔÓÍ¥È Á ÚËÏË ‰ÛÏ͇ÏË, ‚ÓÌÓ Ê Ì¥ ‰Ó ˜Ó„Ó Ì Ô˂‰Â, ÍË̸ ‰ÛχÚË, Òڇ̸ Ú‡ÍËÏ Ê ÓÁÍÛÚËÏ, „Îfl̸ ̇ ¥Ì¯Ëı, ˘Ó ÒÎÛı‡˛Ú¸Òfl ÏÛ‰ÓÒÚË, ÊË‚ÛÚ¸ ÒÔÓÍ¥ÈÌÓ, ÛÒÏ¥ı‡˛Ú¸Òfl, Ì ıÏÛflÚ¸ ˜Ó·, ·‡‚ÎflÚ¸Òfl, flÍ˘Ó ¥ χ˛Ú¸ flÍ¥Ò¸ ÚÛ·ÓÚË, ÚÓ ‡·Ë Í˯ÂÌ˛ ˜ËÏÓÒ¸ ̇·ËÚË, ‡ ‰Ó Ú‡ÍËı ÍÎÓÔÓÚ¥‚ ¥ ̇ϥ¥‚ Ô‡Ì Ì‡¯ Á‡‚Ê‰Ë Á ÓÁÛÏ¥ÌÌflÏ ÒÚ‡‚ËÚ¸Òfl ¥ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ‰Ûχπ, flÍ ·Ë ˆÂ ÊËÚÚfl ÔÓ΄¯ËÚË. Ä flÍ ˆÂ Ú‡Í – ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ÏÂÌ¥ ɇÈÎÛ – ÏÓÊ ·ÛÚË ÒÛÔ˜̥ÒÚ¸ Ï¥Ê ÏËÒÎfl˜ËÏ ¥ ÏÛ‰ËÏ, flÍ˘Ó ‚¥Ì Ì ‰Ûχπ, Á̇˜ËÚ¸ – ÌÂÏÛ‰ËÈ. Ä ÚÓÏÛ ¥ ÏÛ‰ËÈ – ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛ fl ÈÓÏÛ,– ڥθÍË ‚¥Ì Ò‚Ó˛ ‰ÛÏÍÛ ÒÍÂÛ‚‡‚ Û ·ÂÁÔ˜ÌÂ
ˆ¥‚23), ÒÚ‚ÓÂ̇ è.臂ÎˢÂÏ ¥ è.íËÏÓ˛ Û 1987, ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ Υ̥˛ ÍÓÌÚÍÛθÚÛÌÓª ÏÓÎÓ‰ÓÒÚË, ÁÓ·‡ÊÂÌÛ Û ÒÔÂÍÚ‡ÍÎflı «ë‡Ï ë‡Ï», «èÓıÓÓÌ ÔÓÂÚ‡», «å¥ÒÚÓ ä˪‚»; «¢‰‡ÌҸ͇ ÔÒËıÓ‰‡Ï‡», «êÛÏÛÌ¥fl, ê‚Óβˆ¥fl, êÓÒ¥fl». è¯ËÈ ÒÔÂÍÚ‡Íθ ÒÔËÈχπÚ¸Òfl, flÍ: «ÔÓ·‡ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Í‡Ú‡ÒËÒÛ, ‚¥‰ÍËÌÂÌÌfl ·ÓflÁÌ¥ Ô¥‚ÔÓÎfl͇, Ô¥‚Û͇ªÌˆfl». «èÓıÓÓÌ ÔÓÂÚ‡» – ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú Á‡ıÓÔÎÂÌÌfl Ú‚Ó˜¥ÒÚ˛ Ç.ëÚÛÒ‡, «ÈÓ„Ó ·ÓÎÂÏ, ˘Ó ‰Ó‚¥‚ ‰Ó ÒÏÂÚ¥»24. ëÔÂÍÚ‡ÍÎ¥ ‚ËıÓ‰flÚ¸ ÔÓÁ‡ ÙÓÏÛÎÛ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ¥ÏÔÂÁ. ì ¯Ë¯ÓÏÛ ÍÓÎ¥ «‡ÚËÒÚ˘ÌËı o‰ÌÓ‰Ûψ¥‚» ªı ÓÁ„Îfl‰‡˛Ú¸ flÍ ·ÛÌÚ ÔÓÚË ‰¥ÈÒÌÓÒÚË, ÌÂÔËÈÌflÚÚfl ÒËÒÚÂÏË ¥ ‚·‰Ë. í‡Ú, Û͇ªÌҸͥ Ô‡ÌÍ-„ÛÚË, flÍ Á¯ÚÓ˛ ¥ ҇χ Û͇ªÌҸ͇ ÍÓÌÚÍÛθÚÛ‡ 80-ı ÓÍ¥‚, – ˆÂ fl‚ˢ ÂÙÂÏÂÌÂ, flÍ ‡ÁÓÏ ¥Á ‚¥‰ıÓ‰ÓÏ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌÌfl Ú‡ ÂÏÓˆ¥È ‚¥‰ıÓ‰ËÚ¸ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90-ı ÓÍ¥‚ Û ÒÚ‡Ì Ì·ÛÚÚfl. äÓÌÚÂÒÚ‡ˆ¥È̇ Ú‚Ó˜¥ÒÚ¸ ÏÓÎÓ‰Ëı ÔÓÎflÍ¥‚ ¥ Û͇ªÌˆ¥‚ 80-ı ÓÍ¥‚ ‚ËÌËÍ· ̇ ı‚ËÎ¥ «ëÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË», Á ÔÓfl‚Ó˛ flÍÓª ̇ӉËÎËÒfl ÌÓ‚¥ ¥‰Âª, Ô‚̥ ÚËÔË Ôӂ‰¥ÌÍË ¥ ÒıÂÏË ÏËÒÎÂÌÌfl. èÓÔÛÎflÌËÏË ÒÚ‡˛Ú¸ ‚Óβˆ¥ÈÌ¥ ͇‰Ë: ‰ÛÍ ¥ ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl Ô¥‰Ô¥Î¸ÌËı ÍÌËÊÓÍ ¥ „‡ÁÂÚ, ͇ÒÂÚ, ÙÓÚÓ„‡Ù¥È, Á̇˜Í¥‚, ÔË‚‡ÚÌ¥ ÒÂÏ¥Ì‡Ë Ú‡ ÁÛÒÚ¥˜¥ Á ÓÔÓÁˈ¥ÈÌËÏË ‰¥fl˜‡ÏË, ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ÔÓ‚Ó͇ˆ¥ª Ú‡ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥ª. ÇÓÌË ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl Û ÔÂ¥Ó‰ ‚¥Èh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÛÒÎÓ, Û·¥Í, ÚÛ‰Ë, ‰Â ÚËıÓ, ‡ Ì ÔÓÏ¥Ê ÊÓ̇, flÍ¥ ‚Ò ÔÂÂÏÂβ˛Ú¸, ¥ Ú‡Í Ú‡Ï ˆ˛ ‰ÛÏÍÛ ‚·¯ÚÛ‚‡‚, ÔË·¯ÚÛ‚‡‚, ˘Ó Ì¥ıÚÓ ¥ Ì ‚˜ÂÔËÚ¸Òfl, ¥ Ì ÓÒ͇ÊËÚ¸, ‡ ‚¥Ì ‚ÊÂ Ò‡Ï Á‡·Û‚, ‰Â ‚Ó̇ π, ¥ ·ÂÁ ̪, ‰ÛÏÍË, ̇‚˜Ë‚Òfl ÊËÚË. í‡ ‰Â Ú‡Ï! ɇÈÎÛ ‚Ê ÊË‚ Û ¥Ì¯ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, ·Ó ̇ ÚÓÈ ˜‡Ò ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ, flÍËÈ ·Û‚ ÓÁÚ‡¯Ó‚‡ÌËÈ ·¥Îfl ԇ·ˆÛ, ÔÂÂÚ‚ÓË‚Òfl Û ÒÔ‡‚ÊÌ¥È ‡ÌÚËԇ·ˆ, ¥ Î˯ ‚¥‰‚‡ÊÌ¥ ÚÛ‰Ë ÔËıÓ‰ËÎË, ·Ó ÚÂËÚÓ¥fl Ï¥Ê ¥ÏÔ‡ÚÓÒ¸ÍËÏ ‰‚ÓÓÏ ¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËÏ ·‡ÒÚ¥ÓÌÓÏ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ̇„‡‰Û‚‡Î‡ ÔÓΠ·ËÚ‚Ë, ̇ flÍÓÏÛ ÚÂÔ ‚Ë¥¯Û‚‡Î‡Ò¸ ‰ÓÎfl ÏÓ̇ı¥ª. Z.S.-K.: 鉇ÁÛ Ô¥ÒÎfl ÔÓ‚ÒÚ‡ÌÌfl ‚ ¢Ó‰Ê‡Ï¥ ÔË̈ ä‡ÒÒ‡ ıÓÚ¥‚ Á¥·‡ÚË ÎÓflθÌËı ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ¥ ‚·¯ÚÛ‚‡ÚË ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥˛ ̇ Ô¥‰ÚËÏÍÛ ¥ÏÔ‡ÚÓ‡. ÇÒ ·ÛÎÓ ‚Ê ÔË„ÓÚÓ‚‡ÌÂ, ÔÓÚÂÚË ¥ Ú‡ÌÒÔ‡‡ÌÚË, ‡Î ‡ÔÚÓÏ Ì‡È‰ÓÒÚÓÈÌ¥¯ËÈ Ô‡Ì ‰Ó‚¥‰‡‚Òfl ÔÓ ˆÂ ¥ ¥ÁÍÓ ÁÛÔËÌË‚ ÔË̈‡. ç ÏÓ„ÎÓ ·ÛÚË È ÏÓ‚Ë ÔÓ flÍ¥Ò¸ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥ª. èÓ˜ÌÂÚ¸Òfl Ô¥‰ÚËÏÍÓ˛, ‡ Á‡‚¯ËÚ¸Òfl ÔÓÚÂÒÚÓÏ! èÓ˜ÌÛÚ¸ Á Ó‚‡ˆ¥È, ‡ Á‡Í¥Ì˜‡Ú¸ ÒÚ¥ÎflÌËÌÓ˛. ß ÔÓ¯Û, Ï¥È ‰ÛÊÂ, ˘Â ‡Á ‚ÒÂÛ„Ó‰ÌËÈ ¥ ̇ÈÒ‚flÚ¥¯ËÈ ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡‚ Ò‚Ó˛ „¥‰ÌÛ ÔÓ‰Ë‚Û ÔÓÌËÍÎË‚¥ÒÚ¸ ÓÁÛÏÛ. í‡ ‚ Á‡„‡Î¸ÌÓÏÛ ı‡ÓÒ¥ Ì ‚‰‡ÎÓÒ¸ ‚¥‰ÍÎË͇ÚË ÚÓÈ Á‡ı¥‰. Ä ÍÓÎË Û¯Ë‚ ÔÓı¥‰ ̇ Ô¥‰ÚËÏÍÛ ¥ÏÔ‡ÚÓ‡, flÍËÈ
Ò¸ÍÓ‚Ó„Ó ÒÚ‡ÌÛ, ÁÛÏÓ‚ÎÂÌ¥ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌflÏ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ-ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÛıÛ, ‡ ˆÂ ÒÔËflπ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ˛ ÓÍÓ‚Ó„Ó ‡Ì‰Â∂‡Û̉Û, ‚ËÔÛÒÍÓ‚¥ χ̥ÙÂÒÚ¥‚ ¥ Ù‡ÌÁ¥Ì¥‚, ˜Ë ̇¯ڥ ‚ËÌËÍÌÂÌÌ˛ ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËı ÓÔÓÁˈ¥ÈÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È, Á„ÛÚÛ‚‡ÌÌ˛ ÏÓÎÓ‰¥ Û Ô‡ˆËÙ¥ÒÚҸͥ ‡·Ó ‡Ì‡ı¥ÒÚҸͥ ÒÛ·-„ÛÔË. 옇ÒÚ¸ Û ÌÂÙÓχθÌËı, ÂÙÂÏÂÌËı ˜Ë ̇‚¥Ú¸ ¥ÌÚ‚Â̈¥ÈÌËı „ÛÔ‡ı, flÍ¥ «ÓÁ‚’flÁÛ˛Ú¸» ÍÓÌÍÂÚÌ¥ ÔÓ·ÎÂÏË, Ó„‡Ì¥ÁÛ˛Ú¸ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ‡Íˆ¥ª, ÔÓÚÂÒÚË, „ÂÔÔÂÌ¥Ì∂Ë, ‚‚‡Ê‡πÚ¸Òfl ˜ËÏÓÒ¸ ÔËÓ‰ÌËÏ. íÓÏÛ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÏÓÎÓ‰Ëı Û͇ªÌˆ¥‚ Û ÒÛÒԥθÌÓ-ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È Â‚Óβˆ¥ª ÚËı ˜‡Ò¥‚, Û ÔÓπ‰Ì‡ÌÌ¥ Á Ú‚Ó˜ËÏ ‚Ë·ÛıÓÏ, Ì ÓÁ„Îfl‰‡πÚ¸Òfl ˜ÂÂÁ ÔËÁÏÛ «Í·Ò˘ÌÓª ÂÔÓıË»25 Û͇ªÌÒÚ‚‡ Û èÓθ˘¥, ‡ ‡‰¯Â ÒÔËÈχπÚ¸Òfl, flÍ Ò‚Ó„Ó Ó‰Û Â‚ÂÌÂÏÂÌÚ ‚ ÈÓ„Ó ¥ÒÚÓ¥ª, ÔÓÁ‡flÍ ˜ÂÂÁ ͥθ͇ ÓÍ¥‚, ÍÓÎË ‚¥‰„ÛÎË ÂÏÓˆ¥ª, ‡ «ÂÏ¥∂‡ˆ¥fl ‚ËÏ· ̇ÔËͥ̈¥ 80-ı ÓÍ¥‚ ̇ÒڥθÍË ·‡„‡ÚÓ ÏÓÎÓ‰Ëı Û͇ªÌˆ¥‚, ˘Ó „Ó‰¥ ¥Ì‡Í¯Â ªª ̇Á‚‡ÚË flÍ Î˯ χÒÓ‚ËÏ ÂÍÁÓ‰ÛÒÓÏ», ‡ ÔË ˆ¸ÓÏÛ «‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ ‚Áfl· Á‡ ÏÓ‰Û»26, ÊËÚÚfl Û͇ªÌˆ¥‚ ÔÓ‚ÂÌÛÎÓÒfl ‰Ó Ú.Á‚. ÌÓÏË – ÚÓ·ÚÓ ·ÂÁÔ˜ÌÓª Ô‡ÒË‚ÌÓÒÚË. ôÓÔ‡‚‰‡, ÌËÁ͇ ÓÒ¥· ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90-ı ÓÍ¥‚ ̇χ„‡ÎËÒfl ‚¥‰Ó‰ËÚË Ò·‚ÂÚÌËÈ ‰Ûı ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÍÓÌÚÂÒÚ‡ˆ¥fl, ‚‰‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ıÛ‰ÓÊÌ¥ı χÌ‚¥‚ Û ÏÂʇı h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ò͇‰‡‚Òfl Á ÔÓÎ¥ÒÏÂÌ¥‚, Ô‚‰fl„ÌÂÌËı Ô¥‰ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚, ‚ ÍÓÎÓÌÛ Û‚¥‚‡Î‡Ò¸ Á·ÛÌÚÓ‚‡Ì‡ ÒÚÛ‰ÂÌÚҸ͇ χ҇, ¥ ˆfl ‚ÓÓʇ ˜Â̸ ÔÓËÌÛ· ‚ ÒÚÓÓÌÛ Ô‡Î‡ˆÛ, ¥ Ì ·ÛÎÓ ‚Ê ¥Ì¯Ó„Ó ‚ËıÓ‰Û, flÍ ‚ËÒÚ‡‚ËÚË ÔÓÚË ÌËı ‚¥ÈÒ¸ÍÓ ¥ ͇̇Á‡ÚË ÈÓÏÛ Ì‡‚ÂÒÚË Î‡‰. ì Ì¢‡ÒÎË‚ÓÏÛ Á¥ÚÍÌÂÌÌ¥ ÔÓÎË·Ҹ ÍÓ‚, ¥ Á‡„ËÌÛ‚ Î¥‰Â ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ – í¥Î‡„ÛÏ ¢¥Á‡‚. ß fl͇ Ê ¥ÓÌ¥fl Û ÚÓÏÛ ‚Ò¸ÓÏÛ – Á‡„ËÌÛÎÓ ‰Âͥθ͇ ÔÓÎ¥ÒÏÂÌ¥‚, ÁÓ‚Ò¥Ï Ì‚ËÌÌËı! ü ԇϒflÚ‡˛, ÍÓÎË ˆÂ ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒ¸, ̇ÔËͥ̈¥ „Û‰Ìfl ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚ ‰Â‚’flÚÓ„Ó ÓÍÛ. ç‡ÒÚÛÔÌËÈ ‰Â̸ fl ÔÂÂÊË‚ ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ ‚‡ÊÍÓ, ɇÈÎÛ ¥ ‚Ò¥ ÈÓ„Ó ‰ÛÁ¥ Ô¥¯ÎË Ì‡ ÔÓıÓÓÌ, ‡ Ú‡ÍËÈ Ì‡ÚÓ‚Ô Á¥·‡‚Òfl ÔË ÚÛÌ¥, ˘Ó ‚Ëȯ· Á ˆ¸Ó„Ó ˘Â Ӊ̇ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥fl, ‡ Ì ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚË, ‡·Ë ‚ Ï¥ÒÚ¥ ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡ÎËÒ¸ ڇͥ Á‡‚ÓÛ¯ÂÌÌfl ¥ ·ÛÌÚË, ÓÚÓÊ Ì‡È‰ÓÒÚÓÈÌ¥¯ËÈ Ô‡Ì ‚ËÒ·‚ ·ÓÌÂÚ‡ÌÒÔÓÚÂË ¥ ͇̇Á‡‚ ¯ÍˉÍÓ Ì‡‚ÂÒÚË ÔÓfl‰ÓÍ. Ä Û ÔÓˆÂÒ¥ ÓÚÓ„Ó ¯‚ˉÍÓ„Ó Ì‡‚‰ÂÌÌfl ÔÓfl‰ÍÛ Á‡„ËÌÛÎÓ ·¥Îfl ‰‚‡‰ˆflÚË ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚, ‡ fl ‚Ê ¥ Ì ÔÓ‡ıÛ˛, ÒͥθÍË ·ÛÎÓ ÔÓ‡ÌÂÌËı ¥ ‡Â¯ÚÓ‚‡ÌËı. è‡Ì ̇¯ ‚Ë¥¯Ë‚ Á‡ÍËÚË Ì‡ ¥Í ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ, ˜ËÏ ‚flÚÛ‚‡‚ ÊËÚÚfl ·‡„‡Ú¸ÓÏ ÏÓÎÓ‰ËÏ Î˛‰flÏ, ·Ó flÍ˘Ó · ‚ÓÌË ¥ ‰‡Î¥ ‚˜ËÎËÒ¸, ÚÓ Á·Ë‡ÎËÒ¸ ·Ë, ¯ÚÛÏÓ‚‡ÎË ·Ë ԇ·ˆ, ¥ ÏÓ̇ı ÁÌÓ‚Û ÁÏÛ¯ÂÌËÈ ·Ë ·Û‚ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÚË ·¥È̲, ÒÚ¥ÎflÌËÌÓ˛ ¥ ÔÓÎËÚÓ˛ ÍÓ‚’˛.
«èËÍÓ‰ÓÌÌÓª ÁÓÌË» Û åË„ÓÎÓ‰‡ı (1994-95); Ò‚Ó˛ ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ «ëÓ˛Á ì͇ªÌÒ¸ÍÓª çÂÁ‡ÎÂÊÌÓª åÓÎÓ‰¥», ‚ËÌËÍ· Ò͇‚ÚҸ͇ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl «è·ÒÚ», ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËÈ ˜‡ÒÓÔËÒ «ëÓÌ ¥ åËÒθ», ‡Î ̇ÒÔ‡‚‰¥ Ì¥ıÚÓ ‚Ê Ì ÁÏÓÊ ÔÓ‚ÂÌÛÚË ‰Ó ÊËÚÚfl ÍÓÌÚÍÛθÚÛÌËÈ ‰Ûı, ̇‚¥Ú¸ ı‡ËÁχÚ˘̇ ÔÓÒÚ‡Ú¸ Ò·‚ÂÚÌÓ„Ó Á‡ÍÂÁÓ̈fl Å.ÉÛ͇ Ú‡ ÈÓ„Ó ‡Ï·¥ÚÌ¥ È ‚‡Ú¥ÒÌ¥ ÒÚ‡ÚÚ¥ Û «CÌÛ i MËÒÎ¥».
65
1
Ç.ç‡ÍÓ̘ÌËÈ. Ä.èÓÚ·͇. åÓÎÓ‰¥Ê̇ ÔÓ·ÎÂχÚË͇ ‚ Û͇ªÌÒ¸Í¥È ÔÂÒ¥ Ú‡ Û͇ªÌҸͥ ˜‡ÒÓÔËÒË ‚ èÓθ˘¥. – Ç¥ÒÌËÍ á‡ÍÂÁÓÌÌfl. – ó. 7/2001. 3 Å.ÉÛÍ. ç‡ ·ÂÂÁ¥ ˜Â͇ÌÌfl. – áÛÒÚ¥˜¥. – ó.4. 4 å.ë. «éÒÂΉˆ¸», ÚÓ·ÚÓ Â·ÂÎ¥fl ‚ „ÂÚÚÓ. – ëÓÌ ¥ åËÒθ. – áËχ 1993. 5 å.ëÂÏÂÌÍÓ. «éÒÂΉˆ¸, ÚÓ·ÚÓ Â·ÂÎ¥fl ‚ „ÂÚÚÓ». – ëÓÌ ¥ åËÒθ. – ÇÂÒ̇-ã¥ÚÓ 1994. 6 Ibidem. 7 Ibidem. 8 Ibidem. 9 Ç¥‰ËÊ͇. – ó. 1/1987. 10 Ç.ç‡ÍÓ̘ÌËÈ. óÓÏÛ Á‡‡Á Ì ‚ˉÌÓ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓÎÓ‰¥? 2
ОЛЯ (ОЛЕКСАНДРА) ЯВОРНИЦЬКА СПРОБИ СТВОРЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ КОНТРКУЛЬТУРИ В «УКРАЇНСЬКОМУ ¢ЕТО» УКРАЇНСЬКА КОНТРКУЛЬТУРА У ПОЛЬЩІ У 80-Х РОКАХ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Z.S.-K.: ÇÂÎËÍ ÌÂÁ‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl, ‡ ̇‚¥Ú¸ ÓÒÛ‰, Ó·ÛÂÌÌfl, Ô‡ÌÛ‚‡ÎÓ ‚ ԇ·ˆ¥ Á ÔË‚Ó‰Û Ú‡ÍÓª ÌÂÎÓflθÌÓÒÚË Á¥ ÒÚÓÓÌË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Ûfl‰¥‚, flÍ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎËÎË Ï¥ÒÚÂÛ Ñ¥Ï·Î·¥ ¥ ÈÓ„Ó ÍÓχ̉¥ ̇ӷËÚË ÒڥθÍË ÓÁ„ÓÎÓÒÛ Á ÔË‚Ó‰Û „ÓÎÓ‰ÌÓª ÒÏÂÚ¥. ó‡ÒÚË̇ ‰ÓÒÚÓÈÌËÍ¥‚ ·Û· Á‡ ÚÂ, ˘Ó·Ë ¥ ̇‰‡Î¥ ÛÒ Á‡Ô˜ۂ‡ÚË, ‡Î ˆÂ ‚Ê ·ÛÎÓ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó, ÓÒͥθÍË Ò‡Ï Ï¥Ì¥ÒÚ Á‡fl‚Ë‚ ÍÓÂÒÔÓ̉ÂÌÚ‡Ï, ˘Ó ̇ÈflÒÌ¥¯ËÈ Ô‡Ì Ì‡‰‡π ÔÓ·ÎÂÏ¥ „ÓÎÓ‰Û Ô¯Ófl‰ÌÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl. 䇢 ‚Ê ԥÚË ¥Ì¯ËÏ ¯ÎflıÓÏ ¥ Á‡ÍÎË͇ÚË Á‡ÍÓ‰ÓÌÌËı ·Î‡„Ó‰¥ÈÌËÍ¥‚ ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË! ê‡Á Û Ò‡ÏËı ÌÂχπ, ÚÓ ÌÂı‡È ¥Ì¯¥ ÔÓ‰‡‰ÛÚ¸, ÒͥθÍË ÏÓÊÛÚ¸. ß Ì ÔÓȯÎÓ ·‡„‡ÚÓ ˜‡ÒÛ, flÍ ÔÓ˜‡ÎË Ì‡‰ıÓ‰ËÚË ‚¥‰„ÛÍË. íÓ flÍ¥Ò¸ Î¥Ú‡ÍË Á¥ Á·¥ÊÊflÏ ÔËÎÂÚflÚ¸, ÚÓ ÍÓ‡·Î¥ Á ÏÛÍÓ˛ ¥ ˆÛÍÓÏ. è˪ı‡ÎË Î¥Í‡¥ ¥ Ï¥Ò¥ÓÌÂË, ¥ÁÌ¥ β‰Ë Á ·Î‡„Ó‰¥ÈÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È, ÒÚÛ‰ÂÌÚË ¥Á Á‡ÍÓ‰ÓÌÌËı ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥‚, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÔÂÂÓ‰fl„ÌÂÌ¥ Ô¥‰ ωËÍ¥‚ ÍÓÂÒÔÓ̉ÂÌÚË. ìÒ ˆÂ ÔÓÒÛÌÛÎÓ Ì‡ Ô¥‚Ì¥˜, Û ÔÓ‚¥Ìˆ¥˛ í¥∂ ¥ ÇÓÎÎÓ, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ì‡ Òı¥‰, ‰Ó 鉇∂ÂÌË, ‰Â, flÍ ÓÁÔÓ‚¥‰‡ÎË, „ÓÎÓ‰ÌÓ˛ ÒÏÂÚ˛ „ËÌÛÎË ˆ¥Î¥ ÔÎÂÏÂ̇. ì ÏÓ̇ı¥ª ÓÁ‚ËÌÛ‚Òfl ‚ÂÎËÍËÈ Ï¥Ê̇ӉÌËÈ Ûı! 鉇ÁÛ Á‡Û‚‡ÊÛ, ˘Ó ‚ ԇ·ˆ¥ Á ˆ¸Ó„Ó ÔË‚Ó‰Û Ì‡‰Ï¥ÌÓ„Ó Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl Ì ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÎÓÒ¸, ·Ó Ì¥ÍÓÎË Ì ‚‡ÚÓ ÔÛÒ͇ÚË ÒڥθÍË ˜ÛÊÓÁÂψ¥‚, ‚ÓÌË Ê ÛÒ¸ÓÏÛ ‰Ë‚Û˛Ú¸Òfl, Ú‡ ˘Â È ÍËÚËÍÛ˛Ú¸.
Ç¥‰ËÊ͇. – ó. 1/1987. å.ë. «éÒÂΉˆ¸», ÚÓ·ÚÓ Â·ÂÎ¥fl ‚ „ÂÚÚÓ. – ëÓÌ ¥ åËÒθ. – áËχ 1993. 13 Ç¥‰ËÊ͇. – ó. 1/1987. 14 Ibidem. 15 ɇÒÎÓ Á‡ «Ç¥‰ËÊÍÓ‚ËÏ» ÒÎÓ‚ÌËÍÓÏ, ‡Î ‡‚ÚÓÒ¸ÍËÏ ÁÏ¥ÒÚÓÏ. 16 éÚÚÓ í. í‡ÌÒ-ÂÔÓı‡-ÂÍÒÔÂÒ. èÓ‰¥ª, ÏÛÁË͇, β‰Ë. – ëÓÌ ¥ åËÒθ. – ÇÂÒ̇-ã¥ÚÓ 1994. 17 Ç¥‰ËÊ͇. – ó. 1/1987. 18 å.ë. «éÒÂΉˆ¸», ÚÓ·ÚÓ Â·ÂÎ¥fl ‚ „ÂÚÚÓ. – ëÓÌ ¥ åËÒθ. – áËχ 1993. 19 Ç¥‰ËÊ͇. – ó 5/1990. 20 Ibidem. 21 Ibidem. 22 óË ·Û‰Â åÓÎÓ‰¥ÊÌËÈ flχÓÍ? – 燯 ëÎÓ‚Ó. – 2 Ò¥˜Ìfl 1994. 23 Ç¥‰ËÊ͇. – ó. 1/1987. 24 Ibidem. 25 èÓÌflÚÚfl ÒÚ‚ÓÂÌ Å.ÉÛÍÓÏ Û ÒÚ‡ÚÚ¥ «óÓÏÛ ÌÂχπ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍÓ„Ó ÛıÛ?». – Ç¥ÒÌËÍ á‡ÍÂÁÓÌÌfl. – ó. 7/ 2001. 26 å.ë. «éÒÂΉˆ¸», ÚÓ·ÚÓ Â·ÂÎ¥fl ‚ „ÂÚÚÓ. – ëÓÌ ¥ åËÒθ. – áËχ 1993. 11
12
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РИШАРД КАПУШЦІНЬСКІ ІМПЕРАТОР
66
ß Ûfl‚Ë ÒÓ·¥, Ï¥ÒÚ ꥘‡‰, ˘Ó Ô‰˜ÛÚÚfl ̇¯Ëı ‰ÓÒÚÓÈÌËÍ¥‚ Ì ӷ‰ÛËÎÓ. ÅÓ ÍÓÎË Ú¥ Ï¥Ò¥ÓÌÂË, Υ͇¥, ÙÂθ‰¯ÂË ¥ ωÒÂÒÚË – flÍ fl ‚Ê „Ó‚ÓË‚, ÚÓ ·ÛÎË ÔÂÂÓ‰fl„ÌÂÌ¥ ÍÓÂÒÔÓ̉ÂÌÚË – ÔÓÔ‡ÎË Ì‡ Ô¥‚Ì¥˜, ÚÓ ÔÓ·‡˜ËÎË, flÍ ÔÓÚ¥Ï ÓÁÔÓ‚¥‰‡ÎË, ˜¥ ‰Îfl ÌËı ̘ۂ‡Ì¥, ‡ Ò‡ÏÂ: ÚËÒfl˜¥ ÔÓÏˇ˛˜Ëı Á „ÓÎÓ‰Û, ‡ ÔÓÛ˜ ËÌÍË ¥ χ„‡ÁËÌË, ÔÓ‚Ì¥ ªÊ¥. ∏ ªÊ‡, π ªÊ‡, „Ó‚ÓflÚ¸, ڥθÍË ·Û‚ ÔÓ„‡ÌËÈ ÛÓʇÈ, ¥ ÒÂÎflÌË ÏÛÒËÎË ‚¥‰‰‡ÚË ‚ÒÂ Ô‡Ì‡Ï ¥ Ì¥˜Ó„Ó ÒÓ·¥ Ì Á‡Î˯ËÎË, ‡ ÒÔÂÍÛÎflÌÚË ÒÍÓËÒÚ‡ÎËÒ¸ Á¥ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª Ú‡ Ú‡Í Ô¥‰‚ˢËÎË ˆ¥ÌË, ˘Ó χÎÓ ıÚÓ ÏÓÊ ÍÛÔËÚË ıÓ˜‡ · ÊÏÂÌ˛ Á·¥ÊÊfl, ¥ Á‚¥‰ÒË ÛÒ¥ ·¥‰Ë. èËÍÓ, Ï¥ÒÚ ꥘‡‰, ÓÒͥθÍË Á‚¥‰ÒË ‚ËÔÎË‚‡ÎÓ, ˘Ó ̇¯¥ ̇ϥÒÌËÍË ·ÛÎË ÚËÏË ÒÔÂÍÛÎflÌÚ‡ÏË, ‡ flÍ ˆÂ Ú‡Í ÏÓÊ̇, ̇Á‚‡ÚË ÒÔÂÍÛÎflÌÚ‡ÏË Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ̇ÈflÒÌ¥¯Ó„Ó Ô‡Ì‡? éÙ¥ˆ¥ÈÌËÈ ¥ ÒÔÂÍÛÎflÌÚ? ç¥-Ì¥, Ú‡Í Ê Ì ÏÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË! íÓÏÛ, ÍÓÎË Á‡fl‚Ë ÓÚËı Ï¥Ò¥ÓÌÂ¥‚ ¥ ÙÂθ‰¯Â¥‚ ‰¥È¯ÎË ‰Ó ÒÚÓÎˈ¥, ‚ ԇ·ˆ¥ Ó‰‡ÁÛ ÔÓ˜‡ÎË „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ‚ËÒËÎÍÛ ÚËı ·Î‡„Ó‰¥ÈÌËÍ¥‚ ¥ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥‚. ÄΠflÍ – „Ó‚ÓflÚ¸ ¥Ì¯¥ – ÔÓÒÚÓ ‚ËÒ·ÚË? ç ÏÓÊ̇ Ê ÔÂÂË‚‡ÚË ‡Íˆ¥˛ ‰ÓÔÓÏÓ„Ë „ÓÎÓ‰‡˛˜ËÏ, ‡Á Ò‡Ï Ì‡ÈflÒÌ¥¯ËÈ Ô‡Ì Ì‡‰‡π ªÈ Ô¯Ófl‰ÌÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl! ß ÁÌÓ‚Û Ì‚¥‰ÓÏÓ, ˘Ó ‚‰¥flÚË, ‚ËÒ·ÚË – ÔÓ„‡ÌÓ, Á‡Î˯ËÚË – ÚÂÊ Ì‰ӷÂ, ڇ͇ ÓÚ ÛÚ‚ÓË·Ҹ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ÁÓ‚Ò¥Ï ÌÂflÒ̇ ¥ ÌÂÁÓÁÛϥ·, ‡Ê ÚÛÚ –
Інтерв’ю з Володимиром Цибульком h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÓ‚ËÈ „¥Ï ÓÁÌ¥ÒÒfl. íÂÔ ˆ¥ Ï¥ÒÓÌÂË ¥ ÙÂθ‰¯ÂË ·’˛Ú¸ ̇ ÒÔÓÎÓı, ˘Ó Ì¥·ËÚÓ ‚‡Ìڇʥ Á ÏÛÍÓ˛ ¥ ˆÛÍÓÏ Ì ‰ÓıÓ‰flÚ¸ ‰Ó „ÓÎÓ‰Û˛˜Ëı. ôÓÒ¸ ڇ͠‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl, „Ó‚ÓflÚ¸ ·Î‡„Ó‰¥ÈÌËÍË, ˘Ó ‰ÓÔÓÏÓ„‡ ÁÌË͇π ÔÓ ‰ÓÓÁ¥, ¥ ÔÓÚ¥·ÌÓ ‚ËflÒÌËÚË, ‰Â ҇Ϡ‚Ó̇ ÔÓÔ‡‰‡π, ¥ ‚Ê ‚ÓÌË Ò‡Ï¥ ÓÁÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ÓÁÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌfl, ‚ÚÛ˜‡˛Ú¸Òfl, ÓÁÛÏ¥π¯, ¥ ÏÛÚflÚ¸ ̇‚ÍÓÎÓ ‚Ó‰Û. áÌÓ‚Û ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl, ˘Ó ÒÔÂÍÛÎflÌÚË ÛÒ¥ ‚‡Ìڇʥ ̇ Ò‚Óªı ÒÍ·‰‡ı ÚËχ˛Ú¸, ˆ¥ÌË Á‡„Ë̇˛Ú¸, ¥ ‚Ò ‰Ó Ò‚Óπª Í˯ÂÌ¥ Á‡ÔËı‡˛Ú¸. üÍ ˆÂ ‚Ò ‚ËÍËÎË, Ò͇Á‡ÚË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ‚‡ÊÍÓ, ı¥·‡ ˘Ó ‰ÂÒ¸ χ‚ ÒÚ‡ÚËÒ¸ ‚ËÚ¥Í ¥ÌÙÓχˆ¥ª. ÇÒÂ Ê ·ÛÎÓ ‚ËÁ̇˜ÂÌÓ Ú‡Í, ˘Ó ÏÓ̇ı¥fl Á‡„‡ÎÓÏ ÔËÈχπ ‰ÓÔÓÏÓ„Û, ‡Î ҇χ Á‡ÈχπÚ¸Òfl ÓÁÔÓ‰¥ÎÓÏ ‰‡¥‚, ‡ ÍÛ‰Ë Ô¥‰Â ÏÛ͇ ¥ ˆÛÍÓ, Ì¥ÍÓÏÛ Ì Ú·‡ Á̇ÚË, ·Ó ÚÓ‰¥ ˆÂ Ú‡ÍÚÛ‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl flÍ ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl. Ä ÚÛÚ Ì‡¯¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚË ‚ËÛ¯‡˛Ú¸ ̇ ·¥È, ‚ËıÓ‰flÚ¸ ̇ ‚ÛÎˈ¥, ‰ÂÏÓÌÒÚÛ˛Ú¸, ‚ËÍË‚‡˛Ú¸ ÍÓÛÔˆ¥˛, Á‡ÍÎË͇˛Ú¸ ‚ËÌÛ‚‡ÚËı Ô¥‰ ÒÛ‰ ‚¥‰‰‡ÚË, „‡Ì¸·‡! „‡Ì¸·‡! „‡Ì¸·‡! ͢‡Ú¸, „ÓÎÓÒflÚ¸ ÔÓ Í¥Ìˆ¸ ÏÓ̇ı¥ª. èÓÎ¥ˆ¥fl ·’π, ‡Â¯ÚÓ‚Ûπ. äËÍ, ·ÛÌÚ. íËÏË ‰ÌflÏË, Ï¥ÒÚ ꥘‡‰, Ï¥È ÒËÌ, ɇÈÎÛ, ¥‰ÍÓ ·Û‚‡‚ ‰Óχ. ìÌ¥‚ÂÒÚËÚÂÚ ‚Ê ·Û‚ Û Òڇ̥ ‚¥‰ÍËÚÓª ‚¥ÈÌË Á ԇ·ˆÓÏ. ñ¸Ó„Ó ‡ÁÛ ÔÓ˜‡ÎÓÒ¸ ‚Ò ¥Á ÁÓ‚Ò¥Ï ·‡Ì‡Î¸ÌÓª ÒÔ‡‚Ë, ‚¥‰ χÎÓª, Ì¥flÍÓª ÔÓ‰¥ª, Ú‡ÍÓª ÌÂÁ̇˜ÌÓª, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ÌÛθӂӪ, ˘Ó Ì¥ıÚÓ ·Ë ªª ¥ Ì Á‡Û‚‡ÊË‚, Ì¥ıÚÓ ·
67 © Ç.ñË·ÛθÍÓ, 2001
Біда в тому, що покоління восьмидесятників поза літературою не реалізувалося повноцінно майже ніде h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̇‚¥Ú¸ Ì ÔÓ‰Ûχ‚, ‡ Ó‰Ì‡Í Ì‡‰ıÓ‰ËÚ¸ Ô‚ÌÓ Ú‡ÍËÈ ÏÓÏÂÌÚ, ÍÓÎË Ì‡ÈÌÂÁ̇˜Ì¥¯‡ ÔÓ‰¥fl, fl͇Ҹ ‰¥·Ì˘͇, ·Û‰¸-fl͇ ‰ÛÌˈfl, ‚ËÍÎË͇π ‚Óβˆ¥˛ ¥ ÓÁ‚’flÁÛπ ‚¥ÈÌÛ. íÓÏÛ ¥ Ô‡‚ËÈ ·Û‚ ̇¯ ÍÓÏẨ‡ÌÚ ÔÓÎ¥ˆ¥ª, „Â̇‰ ∫Îχ ò¥·Â¯¥, ÍÓÎË Í‡Á‡‚ ¯Û͇ÚË ‰¥Ë ÛÒ˛‰Ë, Ì ΥÌÛ‚‡ÚËÒ¸, ‡ ÂÚÂθÌÓ ¯Û͇ÚË, ‰ÏÛı‡ÚË Ì‡ ıÓÎӉ̠¥ Ì¥ÍÓÎË Ì ‚¥‰ıÓ‰ËÚË ‚¥‰ Á‡Ò‡‰Ë, ˘Ó ÍÓÎË ¥Á ÁÂ̇ ÔÓÓÒÚ‡π Ô‡ÓÒÚÓÍ, ÚÓ Ó‰‡ÁÛ, Ì ˜Â͇˛˜Ë, ‰ÓÔÓÍË Ô¥‰ÓÒÚÂ, ÒÎ¥‰ ÈÓ„Ó Á¥Á‡ÚË. ÄΠ¥ „ÂÌ‡Π¯Û͇‚ Ú‡, ‚ˉÌÓ, Ì ‚¥‰¯Û͇‚. Ä ÌÂÁ̇˜Ì‡ ÔÓ‰¥fl ÔÓÎfl„‡Î‡ Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ÍÓÔÛÒ ÏËÛ Ó„‡Ì¥ÁÛ‚‡‚ ‚ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥ ÔÓ͇Á ÏÓ‰Ë, ıÓ˜‡ ÛÒ¥ ÁÛÒÚ¥˜¥ ¥ Á·ÓË ·ÛÎË Á‡·ÓÓÌÂÌ¥. í‡ ‡ÏÂË͇̈flÏ ‰ÓÒÚÓÈÌËÈ Ô‡Ì Ì ϥ„ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚË, ¥ ÓÚ – ÒÚÛ‰ÂÌÚË ‚ËÍÓËÒÚ‡ÎË ˆÂÈ ÔÓ͇Á, ‡·Ë Á¥·‡ÚËÒ¸ Û Ì‡ÚÓ‚Ô ¥ Û¯ËÚË Ì‡ ԇ·ˆ. ß ‚¥‰ÚÓ‰¥ ‚ÓÌË ‚Ê Ì ‰‡ÎËÒ¸ Á‡Úfl„ÌÛÚË Ò· ‰ÓÏ¥‚, ‚Ê ϥÚËÌ„Û‚‡ÎË, Á‡ÚflÚÓ ¥ ÔÓË‚˜Ó ¯ÚÛÏÛ‚‡ÎË, ¥ ‚Ê Ì ‚¥‰ÒÚÛÔ‡ÎË. á ˆ¸Ó„Ó ÔË‚Ó‰Û „Â̇Πò¥·Â¯¥ ‚‡‚ ̇ „ÓÎÓ‚¥ ‚ÓÎÓÒÒfl, ·Ó ̇‚¥Ú¸ ÈÓÏÛ Ú‡Í Ì ÒÔ‡ÎÓ Ì‡ „‡‰ÍÛ, ˘Ó·Ë ‚Óβˆ¥fl Á ÔÓ͇ÁÛ ÏÓ‰ Ïӄ· ÓÁÔÓ˜‡ÚËÒ¸! ÄΠ҇ÏÂ Ú‡Í Û Ì‡Ò Ú‡ÔËÎÓÒ¸. ŇڸÍÛ, „Ó‚ÓËÚ¸ ÏÂÌ¥ ɇÈÎÛ, ˆÂ ÔÓ˜‡ÚÓÍ ‚‡¯Ó„Ó Í¥Ìˆfl! åË Ì ÏÓÊÂÏÓ Ú‡Í ÊËÚË ‰‡Î¥. åË ÔÓÍËÚ¥ „‡Ì¸·Ó˛. 䇪̇ ÚÓÌ ‚ ÍÓÛÔˆ¥ª, β‰Ë ÔÓÏˇ˛Ú¸ Á „ÓÎÓ‰Û, ̇ ÍÓÊÌÓÏÛ ÍÓˆ¥ ÚÂÏÌÓÚ‡ ¥ ‚‡‚‡ÒÚ‚Ó. ç‡Ï ÒÓÓÏÌÓ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á‡ ˆ˛ ͇ªÌÛ, „Ó‚ÓËÚ¸, ÏË ÒÓÓÏËÏÓÒ¸ Ú¥πª ͇ªÌË. ÄÎÂ, „Ó‚ÓËÚ¸, ÌÂχ Û Ì‡Ò ¥Ì¯Óª ‚¥Ú˜ËÁÌË, ÏË Ò‡Ï¥ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚ËÚfl„ÌÛÚË ªª Á ·ÓÎÓÚ‡. LJ¯ ԇ·ˆ ÒÍÓÏÔÓÏÂÌÚÛ‚‡‚ Ì‡Ò Ô‰ Ò‚¥ÚÓÏ ¥ ˆÂÈ Ô‡Î‡ˆ Ì ÏÓÊ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË ‰‡Î¥. åË Á̇πÏÓ, ˘Ó Û ‚¥ÈÒ¸ÍÛ ÌÂÒÔÓÍ¥ÈÌÓ, ¥ ‚ Ï¥ÒÚ¥ Á‡‚ÓÛ¯ÂÌÌfl, ¥ Á‡‡Á ÏË Ì ÏÓÊÂÏÓ ‚¥‰ÒÚÛÔËÚË. ç ÏÓÊÂÏÓ ·¥Î¸¯Â ÒÓÓÏËÚËÒ¸. í‡Í ‚ÓÌÓ π, Ï¥ÒÚ ꥘‡‰, ÚËÏË ÏÓÎÓ‰ËÏË, ¯ÎflıÂÚÌËÏË, ‡Î ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ·ÂÁ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌËÏË Î˛‰¸ÏË, Ûı‡ÎÓ ÔÓ˜ÛÚÚfl ÒÓÓÏÛ Á‡ ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌÛ. ÑÎfl ÌËı ¥ÒÌÛ‚‡‚ ‚Ê Î˯ ‰‚‡‰ˆflÚËÈ ‚¥Í, ‡ ÏÓÊ ̇‚¥Ú¸ ˆÂÈ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌËÈ ‚¥Í ‰‚‡‰ˆflÚ¸ Ô¯ËÈ, Û flÍÓÏÛ Á‡Ô‡ÌÛπ ·Î‡„ÓÒÎÓ‚ÂÌ̇ ÒÔ‡‚‰ÂÎË‚¥ÒÚ¸. ìÒ ¥Ì¯Â ªÏ ‚Ê Ì ԥ‰ıÓ‰ËÎÓ, ‚ÓÌÓ ªı ‰‡ÚÛ‚‡ÎÓ. ÇÓÌË Ì ·‡˜ËÎË ‰Ó‚ÍÓ· Ò· ÚÓ„Ó, ˘Ó ıÓÚ¥ÎË · ÔÓ·‡˜ËÚË. ß ÚÂÔÂ, ‚ˉÌÓ, ‚Ë¥¯ËÎË Ú‡Í Ó·Î‡¯ÚÛ‚‡ÚË ˆÂÈ Ò‚¥Ú, ‡·Ë ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ „ÎflÌÛÚË Ì‡ Ì¸Ó„Ó ¥Á Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌflÏ. Öı, Ú¥ ÏÓÎÓ‰¥, Ï¥ÒÚ ꥘‡‰, Á‡Ì‡‰ÚÓ ‚Ê ‚ÓÌË ÏÓÎÓ‰¥! á ÔÓθҸÍÓª ÔÂÂÍ·· üË̇ ÅÓÂ̸ÍÓ
∫: ÇÓÎÓ‰˛, ÚË Ó‰ËÌ Á ̇ÈflÒ͇‚¥¯Ëı Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ¥ ‚ËÁ̇ÌËÈ Î¥‰Â Ò‚Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl. üÍ ÚË ÈÓ„Ó ÓÍÂÒβπ¯, flÍ¥ ËÒË ‚‚‡Ê‡π¯ ‰Îfl Ì¸Ó„Ó ÔËڇχÌÌËÏË ¥ ˘Ó, ÔÓ-Ú‚ÓπÏÛ, ‚¥‰¥ÁÌflπ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ̇ӉÊÂÌËı ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 60-ı ‚ ì͇ªÌ¥ ‚¥‰ ¥Ì¯Ëı ÔÓÍÓΥ̸, ÁÓÍÂχ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ªıÌ¥ı ·‡Ú¸Í¥‚¯ÂÒÚˉÂÒflÚÌËÍ¥‚? ñË·ÛθÍÓ: üÍ˘Ó „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, flÍ ÈÓ„Ó ÓÍÂÒÎËÎË Î¥Ú‡ÚÛÌ¥ ÍËÚËÍË, ‚ÓÒ¸ÏˉÂÒflÚÌËÍ¥‚ – ˆÂ ÔÓÒÚ‡ ̇Á‚‡, ‡Î ̇ȷ¥Î¸¯ ̉‚ÓÁ̇˜Ì‡, ‚Ó̇ ÔË‚’flÁÛπ ˆÂ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‰Ó Ô‚ÌÓ„Ó, ̇ȷ¥Î¸¯ ÔÂÂÎÓÏÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ ÁÏ¥Ì, – ÚÓ fl ‰Ûχ˛, ˘Ó Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥fl ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚÂÈ Ì‡ÈflÒ͇‚¥¯Ëı Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÒÔ¥‚ԇ· ‚ ˜‡Ò¥ Á ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ¥ ÒÛÒԥθÌÓ˛ Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥flÏË, Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥π˛ ‰ÛÏÍË Ú‡ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Û Ì ڥθÍË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‚ÓÒ¸ÏˉÂÒflÚÌËÍ¥‚, ‡ÎÂ È ÛÒ¸Ó„Ó, ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û. üÍ¥ ̇Èı‡‡ÍÚÂÌ¥¯¥ ÓÁ̇ÍË ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl? èÓ-Ô¯Â, ÒÍÂÔÒËÒ, ‡ ˜‡ÒÓÏ ¥ ‚¥‰‚ÂÚ‡ ¥ÓÌ¥fl ˘Ó‰Ó ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ‚·‰Ë. èÓ-‰Û„Â, Ò‡ÏÓ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Û Á̇ÌÌflı ¥, ̇Ô‚ÌÓ, ΄ͥÒÚ¸, ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÁÏ¥ÌÛ ÔÓÙÂÒ¥È, ÔÓÙÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ò¥ÈÌËı Ò‰ӂˢ ‡·Ó ̇‚¥Ú¸ Ò‰ӂˢ Á‡ ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË. èÓÚÂÚπ, Ô‚‡„‡ Î¥Ú‡ÚÓ¥‚, – ÚËı, ıÚÓ ÙÓÏÛ‚‡‚ ˆÂ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‚ ÒÎÓ‚¥, ‡ fl ‚‚‡Ê‡˛, ˘Ó ҇ϠΥÚ‡ÚÛ‡ ¥ ÒÙÓÏÛ‚‡Î‡ ˆÂ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl. ᄇ‰‡ÈÏÓ ¯ÂÒÚˉÂÒflÚÌËÍ¥‚ ¥Á ªıÌ¥Ï ÙÂÌÓÏÂÌÓÏ ‡‚ÚÓÒ¸ÍÓª Ô¥ÒÌ¥, Á„‡‰‡ÈÏÓ 70-¥ ÓÍË ¥Á ÙÂÌÓÏÂÌÓÏ ÅÄå-ÍÓÏÒÓÏÓÎ¥Á‡ˆ¥ª, ÔÓ‚ÌÓª ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª Á‡·Ë˜ÂÌÓÒÚË ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ, ÔË·ÎËÁÌÓ Ú‡ÍËı Á‡ ‚¥ÍÓÏ, flÍËÏË ·ÛÎË ‚ÓÒ¸ÏˉÂÒflÚÌËÍË Ì‡ ÒÚ‡Ú¥, Ú‡ ̇‚¥Ú¸ ÔÓ¥‚ÌflÈÏÓ Ì‡ÈflÒ͇‚¥¯Ëı ÔÂÒÓ̇ʥ‚ Î¥Ú‡ÚÛÌÓ„Ó ÊËÚÚfl 60-ı, 70-ı ¥ 80-ı. 60-¥ ÓÍË ÔÓÓ‰ËÎË ÏÂ̯ ΥÚ‡ÚÛÌËı ÙÂÌÓÏÂÌ¥‚, ‡Î ·¥Î¸¯Â ÙÂÌÓÏÂÌ¥‚ Î¥Ú‡ÚÛÌÓ-̇ӉÓÁ̇‚˜Ó-ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı. ÇÓÌË Ì‡Ï‡„‡ÎËÒfl ‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡ÚË, ‚¥‰Ó‰ÊÛ‚‡ÚË, ‡ ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë ¥ „ÂÏÂÚËÁÛ‚‡ÚË ÛÒ ̇ˆ¥Ó̇θÌÂ, ˘Ó ˘Â ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ Á·Â„ÚË – Ú‡ÍÓ˛ ·Û· ¥‰Âfl Ù¥ÍÒ 60-ı ÓÍ¥‚. ÑÎfl 80-ı ÓÍ¥‚ ¥‰Âπ˛ Ù¥ÍÒ ·Û· Û͇ªÌҸ͇ ÍÛθÚÛ‡ flÍ ÂÎÂÏÂÌÚ Á‡„‡Î¸ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË ‡·Ó È Á‡„‡Î¸ÌÓÒ‚¥ÚÓ‚Óª. ÄÎÂ, ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ڇ͇ ‰ÛÏ͇ ˜Ë ÒËÒÚÂχ Óˆ¥ÌÍË Á’fl‚Ë·Òfl, ‰ÓÒËÚ¸ ‰Ó·Â ÔÓÔ‡ˆ˛‚‡ÎË ¯ÂÒÚˉÂÒflÚÌËÍË, ‡ ÓÒÓ·ÎË‚Ó – flÒ͇‚‡, ÙÂÌÓÏÂ̇θ̇ „ÛÔ‡ ÒÔÓÚË‚Û, ̇Ȃˉ‡ÚÌ¥¯¥ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË flÍÓª ÎÂʇڸ ̇ ŇÈÍÓ‚ÓÏÛ ˆ‚ËÌÚ‡¥ ‚ äËπ‚¥: ëÚÛÒ, ãËÚ‚ËÌ, íËıËÈ. LJÒËθ ëÚÛÒ ·Û‚ ̇ȂËh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© H.Mayer, 2001
„‡ÌÒ Ï‡π
1968 рік:
68
у ролі університетського професора
‡ÁÌ¥¯Ó˛, ̇ÈÁ̇ÍÓ‚¥¯Ó˛ ÔÓÒÚ‡ÚÚ˛ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ¯ÂÒÚˉÂÒflÚÌËÍ¥‚, Û ÚÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ˘Ó ‚¥Ì, flÍ ¥ ò‚˜ÂÌÍÓ, Ì ‚¥‰‰¥ÎË‚ ‚·ÒÌ ÊËÚÚfl ‚¥‰ Î¥Ú‡ÚÛË – flÍ ÔËÒ‡‚, Ú‡Í ¥ ÔÓÊË‚, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ Ò‚Óªı ‰Â˘Ó ÒÚ‡¯Ëı ÍÓ΄. ñÂÈ ÙÂÌÓÏÂÌ ‰Îfl ‚ÓÒ¸ÏˉÂÒflÚÌËÍ¥‚ – ÊËÚË flÍ ÔËÒ‡ÚË, ÔËÒ‡ÚË flÍ ÊËÚË – ‚¥Ì ‚Ëfl‚Ë‚Òfl, χ·ÛÚ¸, Ó‰ÌËÏ ¥Á ̇ȷ¥Î¸¯ ˆÂÏÂÌÚÛ˛˜Ëı ‰Îfl ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl. ÄÎÂ, ÁˆÂÏÂÌÚÛ‚‡‚¯Ë, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰, ‚¥Ì, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, χÎÓ Ì ̇‚¥ÍË ‚¥‰·Ë‚ Û ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ì ÚÂ, ˘Ó Úfl„Û ‰Ó ÔÓÎ¥ÚËÍË ˜Ë ‰Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÔÓÎ¥ÚËÍË, ‡Î ̇‚¥Ú¸ ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ‚¥‰Íˉ‡ÌÌfl ÔÓÎ¥ÚËÍË flÍ ˘Â Ӊ̥πª ÙÓÏË Ò‡ÏÓ‡ΥÁ‡ˆ¥ª. èÓ ÒÛÚ¥, Ò‰ ‚ÓÒ¸ÏˉÂÒflÚÌËÍ¥‚ Ú‡Í ¥ Ì Á’fl‚ËÎÓÒfl flÒ͇‚Ëı ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, π Î˯ Ì‚Â΢͇ „ÛÔ‡ ÚËı, ıÚÓ ·‡Î‡ÌÒÛπ Ï¥Ê ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛, ·¥ÁÌÂÒÓÏ ¥ Î¥Ú‡ÚÛÓ˛, – ªı ÛÒ¥ı ÏÓÊ̇ ̇ ԇθˆflı ÔÓÎ¥˜ËÚË. Ç ˜ÓÏÛ ·¥‰‡? Å¥‰‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ˆÂ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÔÓÁ‡ Î¥Ú‡ÚÛÓ˛ Ì ‡ΥÁÛ‚‡ÎÓÒfl ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÓ Ï‡ÈÊ ̥‰Â. í‡ÍÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û Ì‡ ‰Âʇ‚ÌÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ, flÍËÈ ˜ËÌËÎË ¯ÂÒÚˉÂÒflÚÌËÍË, ‚ÓÒ¸ÏˉÂÒflÚÌËÍË Ì χ˛Ú¸. ÇÓÌË ÁÓ·ËÎË ÒÔ‡‚ÊÌ¥È Î¥Ú‡ÚÛÌËÈ ÔÓË‚, ‚ ÚÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ˘Ó Û͇ªÌҸͥ ‚ÓÒ¸ÏˉÂÒflÚÌËÍË ÔÓÓ‰ËÎË ‰ÛÊ ‰Ó·Û, ÒÔ‡‚ÊÌ˛ ÔÓÁÛ ¥ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ÔÓÙÂÒ¥ÈÌÛ ÔÓÂÁ¥˛ – Û ˆËı ÔÎÓ˘Ë̇ı ì͇ªÌ‡ ‡ΥÁÓ‚‡Ì‡ ˜Ë Ì ̇ÈflÒ͇‚¥¯Â, ÔÓ¥‚ÌflÌÓ ¥Á Î¥Ú‡ÚÛÌÓ˛ ÔÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
«ç ‚¥ ÚÓÏÛ, ÍÓÏÛ Á‡ ÚˉˆflÚ¸!» – Ú‡ÍËÏ ·Û‚ Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ Ô‡Óθ ÛıÛ 60-Ëı. ñÂÈ ¥Í fl ÔÂÂÊË‚ Û ÅÂΥ̥ ¥ å˛ÌıÂÌ¥, ÏÂÌ¥ ‚Ê ·ÛÎÓ Á‡ ÚˉˆflÚ¸. üÍ Ì‡ ÚÓ‰¥¯Ì¥ Ï¥ÍË fl ·Û‚ ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÏÓÎÓ‰ËÏ – 37 ÓÍ¥‚. è‚ÌËÈ ˜‡Ò fl ̇‚¥Ú¸ ·Û‚ ̇ÈÏÓÎÓ‰¯ËÏ ÔÓÙÂÒÓÓÏ Û Ï˛ÌıÂÌÒ¸ÍÓÏÛ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥, ÚÓÏÛ ÏÂÌ¥ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ‰Ó‚Ó‰ËÎÓÒfl ‚ÂÒÚË ÔÓÚÓÍÓÎË Á‡Ò¥‰‡Ì¸ ‡‰Ë «„ÂÓÌÚÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó» ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ù‡ÍÛθÚÂÚÛ. ñ ·ÛÎÓ ‚‡ÊÍËÏ Á‡‚‰‡ÌÌflÏ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‰Ó‚Ó‰ËÎÓÒ¸ ‚ËÍ·‰‡ÚË ÒÎÓ‚‡ ÔÓÙÂÒÓ¥‚ ̇ Ô‡ÔÂ¥ – ÒÍ·‰Ì¥ÒÚ¸ ÔÓÎfl„‡Î‡ Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ ÔÓÚÓÍÓÎ¥ χÎÓ Ï¥ÒÚËÚËÒ¸ ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌË ‰ÛχÎË, ‡ Ì ÚÂ, ˘Ó „Ó‚ÓËÎË. ÑÓ ÔÓ‰¥È 1968-„Ó fl ·Û‚ Ì„ÓÚÓ‚ËÈ, ÚÓÏÛ ÒË·, Á flÍÓ˛ ‚ÓÌË ÓÁ‚ËÌÛÎËÒ¸, ‚‡ÁË· ÏÂÌ ˘Â ·¥Î¸¯Â. Ä͇‰ÂÏ¥˜Ì¥ Ò‚flÚÍÛ‚‡ÌÌfl ¥ Á‡Ò¥‰‡ÌÌfl ·ÛÎË Á¥‚‡Ì¥ ·ÂÁÔˆ‰ÂÌÚÌÓ˛ Ì‡Û„Ó˛ ̇‰ Ú‡‰Ëˆ¥flÏË. ãÂ͈¥ª ÚÂÊ ÁË‚‡ÎË. èÓ˜Ë̇·Ҹ ‚¥È̇ ‡Í‡‰ÂÏ¥˜ÌËı Òڇ̥‚. ëÚ‡ËÈ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ ‡ÔÚÓÏ Ì¥·Ë ÔÓÏÂ. ß ˘Ó ÔËȯÎÓ Ì‡ ÁÏ¥ÌÛ? íÓ‰¥ ˆ¸Ó„Ó Ì Á̇‚ Ì¥ıÚÓ, ¥ ̇҇ÏÔ‰ Ú¥, ˘Ó Ú‡Í Ò‡ÏÓ‚Ô‚ÌÂÌÓ „Ó‚ÓËÎË ÔÓ «ÍËÚ˘ÌÛ Ì‡ÛÍÛ», «ÚËÔ‡ËÚÂÚÌ¥ÒÚ¸» ¥ «‰ÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥˛». ã˯ Á„Ó‰ÓÏ ÔÓ˜‡ÎË Óˆ¥Ì˛‚‡ÚË ÚÂ, ˘Ó Ú‡ÔËÎÓÒ¸ ˆ¸Ó„Ó ÌÂÒÔÓÍ¥È-
‰Û͈¥π˛ ÒÛÒ¥‰¥‚-ÔÓÎflÍ¥‚ ˜Ë ÓÒ¥flÌ. ÄÎÂ, flÍ ˆÂ Ì ÒÛÏÌÓ, ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‚ÓÒ¸ÏˉÂÒflÚÌËÍ¥‚ – fl · Ì ̇ÁË‚‡‚ ÈÓ„Ó ‡Ì¥ Î¥Ú‡ÚÛÌËÏ, ‡Ì¥ ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥˜ÌËÏ, ‡Ì¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ, ‡ ÔÓÒÚÓ Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ, ·Ó ‚ÓÌÓ ‚¥‰‰‡ÎÓ Ò· ÛÒ¸Ó„Ó ·ÂÁ ¯ÚË ‚ ¥Ï’fl ì͇ªÌË – ‚ Û͇ªÌÒ¸Í¥È ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÒËÒÚÂÏ¥, ‚ ÒËÒÚÂÏ¥ ‚ËÁ̇ÌËı ‰Âʇ‚Ó˛ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ˆÂ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ì¥flÍ Ì ٥„ÛÛπ, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ ‚ÔÎË‚ ̇ ÔËÈÌflÚÚfl ‰Âʇ‚ÌËı ¥¯Â̸. éÒ¸ ˘Ó π ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó˛ ‚Ú‡ÚÓ˛. ∫: åÓÊ ˘Â Ì ÔÓ‡? åÓÊ ‚ÓÌË ‡ÍÚË‚¥ÁÛ˛Ú¸Òfl, ‰ÓÒfl„¯Ë ‚¥ÍÛ 50-60 ÓÍ¥‚? ñË·ÛθÍÓ: ìÊ ԥÁÌÓ. ç‡ Ê‡Î¸, ÔÓÎ¥ÚË͇ ¥ ÂÍÓÌÓϥ͇ ÒÚ¥ÏÍÓ ÔÓÙÂÒ¥Ó̇ΥÁÛ˛Ú¸Òfl, ‡ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‚ÓÒ¸ÏˉÂÒflÚÌËÍ¥‚ Á̇˛Ú¸ ˆ¥ÌÛ Ù‡ıÓ‚ÓÒÚË, ¥, ‰ÓÒfl„¯Ë ¥ÒÚËÌÌÓ„Ó, Ì‡È‚Ë˘Ó„Ó ¥‚Ìfl χÈÒÚÂÌÓÒÚË ‚ Î¥Ú‡ÚÛ¥, ‚ÓÌË Ì ԥ‰ÛÚ¸ ̇ ÚÂ, ‡·Ë ·ÛÚË Ì‡Ô¥‚χÈÒÚ‡ÏË ‡·Ó Ô¥‰Ï‡ÈÒÚ‡ÏË ‚ ÔÓÎ¥Úˈ¥. ñ ÚÓÈ ‚ËÔ‡‰ÓÍ, ÍÓÎË ‚ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ ÏÓÊ̇ ÔËıÓ‰ËÚË ‡·Ó ÏÓÎÓ‰ËÏ, ‡·Ó ‚Ê Ì ÔËıÓ‰ËÚË Ì¥ÍÓÎË. ÑÛÊ ¥‰ÍÓ ÒÚ‡πÚ¸Òfl Ú‡Í, ˘Ó ‚ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ ÔËıÓ‰flÚ¸ Û Á¥ÎÓÏÛ ‚¥ˆ¥ ¥ ‚ÒÚË„‡˛Ú¸ ¯‚ˉÍÓ Â‡Î¥ÁÛ‚‡ÚËÒfl. чΥ ÏÂÌ¥ · ıÓÚ¥ÎÓÒfl ÔÓÏ¥ÍÛ‚‡ÚË ÔÓ ‰Â˘Ó ¥Ì¯ËÈ ÙÓÏ‡Ú ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ‚Ëȯӂ¯Ë Á‡ ÏÂÊ¥ Û͇ªÌÓ٥θҸÍÓ„Ó ˜Ë Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡, – ÔÓ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Û ÙÓχڥ
69
БІДА В ТОМУ, ЩО ПОКОЛІННЯ ВОСЬМИДЕСЯТНИКІВ ПОЗА ЛІТЕРАТУРОЮ НЕ РЕАЛІЗУВАЛОСЯ ПОВНОЦІННО МАЙЖЕ НІДЕ ІНТЕРВ’Ю З В.ЦИБУЛЬКОМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÓ„Ó ÓÍÛ. Ä ˘ÓÒ¸ Ú‡ÔËÎÓÒ¸ – ¥ Ô¯ Ì¥Ê ÏË ˆÂ ÁÓÁÛÏ¥ÎË, ˆÂ «˘ÓÒ¸» ÛÊ ÏËÌÛÎÓÒ¸. Ç¥‰ Ò‰ËÌË 60-Ëı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ Î‡Ì‰¯‡ÙÚ ç¥Ï˜˜ËÌË ÁÏ¥Ì˛‚‡‚Òfl. ĉÂ̇Û ‚¥‰ÒÚÛÔË‚; Öı‡‰ ·Û‚ ÔË ‚·‰¥ ÚËϘ‡ÒÓ‚Ó, Ì¥·Ë ¥ ÔÓÔÛÎflÌËÈ, Ú‡ ÈÓÏÛ ·‡ÍÛ‚‡ÎÓ Î¥‰ÂÒ¸ÍËı Á‡‰‡ÚÍ¥‚. ÖÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÒÔ‡‰ ÁÎfl͇‚ ‚¥‰‰‡ÌËı ‰Ó Ú‡‰Ëˆ¥ª ¥ ‚Ê Á‚ËÍÎËı ‰Ó ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË Ì¥Ïˆ¥‚. 臂ÓÂÍÒÚÂÏ¥ÒÚҸ͇ çÑèç ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡Î‡ Ì·ÂÁÔ˜ÌËÈ ÛÒÔ¥ı. è¥ÁÌ¥¯Â, Û 1967-ÏÛ, Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÛÒÔ¥ı Ô‡‚Ëı ‡‰Ë͇Υ‚ ÒÚ‚ÓË·Ҹ «èÓÁ‡Ô‡Î‡ÏÂÌÚҸ͇ ÓÔÓÁˈ¥fl» (Äèé). ÇÂÎË͇ ÍӇΥˆ¥fl ïÑë/ïëë ¥ ëÑèç Ô¥‰ ÍÂ¥‚ÌˈڂÓÏ Í‡ÌˆÎ‡ ä¥Ò¥Ì∂‡ (1966-69) ÓÁÔÓ˜‡Î‡ ÌÓ‚Û ÔÂÂÚ‡ÒÓ‚ÍÛ Í‡Ú, ÔÓÒÚ‡‚Ë· ÌÓ‚¥ ‡ÍˆÂÌÚË Û Ì¥Ïˆ¸ÍÓÏÛ ÔËÚ‡ÌÌ¥ Ú‡ Òı¥‰Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥; ÓÔÓÁˈ¥ÈÌ¥ ‚¥Î¸Ì¥ ‰ÂÏÓ͇ÚË Ô¥‰ ÍÂ¥‚ÌˈڂÓÏ Ç‡Î¸Ú‡ òÂÂÎfl „ÓÚÛ‚‡ÎËÒ¸ ÔÂÂÈÚË Ì‡ ÒÚÓÓÌÛ ÒÓˆ¥‡Î-‰ÂÏÓ͇ڥ‚. è¥ÒÎfl ‚Ë·Ó¥‚ ‰Ó ·Û̉ÂÒÚ‡∂Û 1969 ÓÍÛ ‚Ê Á‡Ô‡ÌÛ‚‡ÎÓ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl, ˘Ó ‡ ĉÂ̇Û‡ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ Á‡‚¯Ë·Ҹ: Å‡Ì‰Ú ÒÚ‡‚ ͇̈ÎÂÓÏ, Ô‚‡Î‡Ò¸ ÍӇΥˆ¥fl ÒÓˆ¥‡Î‰ÂÏÓ͇ڥ‚ ¥ Î¥·Â‡Î¥‚; ıËÒÚËflÌҸͥ ‰ÂÏÓ͇ÚË ÔÂÂȯÎË ‚ ÓÔÓÁˈ¥˛. è‰ÛÏÓ‚Ó˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÔÂÚÛ·‡ˆ¥È ·ÛÎË „ÎË·ÓÍ¥ ÁÏ¥ÌË Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, flÍ¥ ‚Ëfl‚ÎflÎËÒ¸ ÚÓ Û Â‚Óβ-
ˆ¥ÎÓª ‰Âʇ‚Ë. ïÚÓÒ¸ ˜ÂÂÁ ÔËÁÏÛ ìÉäñ ‰Ë‚ËÚ¸Òfl ̇ êËÏ ¥ ̇ Ö‚ÓÔÛ ¥ ÍÓÏÛÌ¥ÍÛπ Á Ö‚ÓÔÓ˛ ˜ÂÂÁ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ ÔÎÓ˘ËÌÛ. ïÚÓÒ¸ ˜ÂÂÁ êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ ñÂÍ‚Û ÍÓÏÛÌ¥ÍÛπ Á åÓÒÍ‚Ó˛. ïÚÓÒ¸ ÍÓÏÛÌ¥ÍÛπ Á Ì‚¥‰ÓÏÓ ˜ËÏ, ÓÒͥθÍË ÔËı¥‰ ¥Á ‰ÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥π˛ Á̇˜ÌÓª ͥθÍÓÒÚ¥ ‡∂ÂÒË‚ÌËı ÂÎ¥„¥ÈÌËı ÌÓ‚ÓÛÚ‚ÓÂ̸ ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ‚ËÍβ˜ÂÌÌfl ¥Á ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ·‡Î‡ÌÒÛ Ô‚ÌÓª ÒÛÏË Î˛‰ÂÈ. é˜Â‚ˉÌÓ, ̇ˆ¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ ¥ ̇ ÚÓÈ ‚¥‚Ú‡ ˘Â ÒÍ·ÒÚË Ú‡ÍÛ ÔÓÊÂÚ‚Û, ‡·Ë ‰ÛχÚË ÔÓ Ï‡È·ÛÚÌπ. ÖÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÔÎÓ˘Ë̇, ‚·ÒÌÂ, ÔÎÓ˘Ë̇ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl. ü ÔÓ˜‡‚ ¥Á ñÂÍ‚Ë, ·Ó ÂÎ¥„¥ÈÌËÈ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë ÙÓÏÛπ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ, ‡ ÂÚ˘ÌËÈ – Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl. ëËÒÚÂχ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË ÔË‚’flÁ‡Ì‡ ‰Ó Ô‚ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl. ç ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÍÛÔÛ‚‡ÌÌfl ‚ËÍβ˜ÌÓ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ıÎ¥·‡ ¥ ڇ͠¥Ì¯Â. â‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÔÓ‚ËÌÌÓ ÒÍ·‰‡ÚË Ô‚ÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ Á‡ÔËÚ¥‚ – ÍÛθÚÛÌËı, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËı – Ò‚ÓªÈ ÂÎ¥Ú¥, ‡·Ë ÂÎ¥Ú‡, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛˜Ë ̇ Á‡ÔËÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÔÓÔÓÌÛ‚‡Î‡ flÍËÈÒ¸ ‚·ÒÌËÈ ÔÓÂÍÚ, flÍËÈ ·Ë ÒÚ‡‚Ë‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÂˆËÔ¥πÌÚ‡ ‚ ÒËÒÚÂÏÛ Ú‡ÍÓ„Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Á‡ÔËÚÛ, ˘Ó· ÂÎ¥Ú‡, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛˜Ë ̇ ˆÂÈ Á‡ÔËÚ, ‚˂Ӊ˷ ̇ˆ¥˛ ‚ ·‚Ë Ì‡ÈÒËθ̥¯Ëı, ̇ÈÓÁ‚ËÌÛÚ¥¯Ëı ̇ˆ¥È, – ‚·ÒÌ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÔÓÎfl„‡π Ï¥Ò¥fl ÂÎ¥ÚË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ГАНС МАЄР 1968 РІК: У РОЛІ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ПРОФЕСОРА
70
ˆ¥ÈÌËı ÙÓχı, ÚÓ Û ‚Ë„Îfl‰¥ Ú‡ڇΥÁÓ‚‡ÌÓ„Ó Ù‡ÒÛ; ˆÂ ÁÏ¥ÌË Û ÏÓ‚¥, Á‚˘‡flı, ÁÏ¥ÌË Ò‰ „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚË ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È. ëÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËÈ ·ÛÌÚ Á‡ÔÓ‚‡‰Ë‚ ‡ÏÂË͇ÌҸͥ ÙÓÏË ÔÓÚÂÒÚÛ (teach-in, seat-in) ̇ Ô‚‡ÌÚ‡ÊÂÌ¥È ‡Í‡‰ÂÏ¥˜Ì¥È ÒˆÂÌ¥. ÇËÏÓ„Ë Ô‡ÚˈËÔ‡ˆ¥ª, ‰¥‡ÎÓ„Û, Ô‡ËÚÂÚÌÓÒÚË Û ÔÓˆÂÒ¥ ÔËÈÌflÚÚfl ¥¯Â̸ ÔËÁ‚ÂÎË ‰Ó „ÓÒÚËı ÍÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥È Û Ò‰ӂˢ¥ ‚Ë˘Óª ¯ÍÓÎË. ëÏÂÚ¸ ·ÂÎ¥ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÚÛ‰ÂÌÚ‡ ÅÂÌÌÓ éÌÂÁÓ∂‡, flÍËÈ ·‡‚ Û˜‡ÒÚ¸ ‚ ‡ÌÚ˯‡ıÒ¸Í¥È ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥ª, ‚¥‰ ÍÛÎ¥ ÔÓÎ¥ÒÏÂ̇ 2-„Ó ˜Â‚Ìfl 1967„Ó ÓÍÛ ‚ËÍÎË͇· Á‡„‡Î¸ÌÓ̥ψ¸ÍÛ ÒÓÎ¥‰‡ËÁ‡ˆ¥˛ ̇‚ÍÓÎÓ ÌÂÒÔËÈÌflÚÚfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ¥ÒÚ·Υ¯ÏÂÌÚÛ. Ň„‡ÚÓ ‰Â ÔÓÚÂÒÚË ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡ÎËÒ¸ ‚¥‰ÍËÚËÏ Ì‡ÒËθÒÚ‚ÓÏ. ÅÛÌÚ ¥ ÈÓ„Ó ÓÒÌÓ‚Ì fl‰Ó, ÚÓ‰¥ ΄Ẩ‡Ì‡, ‡ ÚÂÔ ÛÊ Á‡·ÛÚ‡ ëÑë (ç¥Ïˆ¸Í‡ ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘̇ ÒÚÛ‰ÂÌÚҸ͇ ÒÔ¥Î͇), ‚Áfl· ̇ Ò· Óθ Ò‚Óπ¥‰ÌÓ„Ó ÌÓÒ¥fl ÙÓÏË ÏËÒÎÂÌÌfl ¥ ÏÓ‚ÎÂÌÌfl. á‡ıÓÔÎÂÌÌfl ̇‚˜‡Î¸ÌËı ‡Û‰ËÚÓ¥È ‚¥Ú‡ÎÓÒfl flÍ ÔÓ˜‡ÚÓÍ ÌÓ‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ, ‡ ÒÎÓ‚Ó «ÍËÚ˘ÌËÈ» ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÛ‚‡ÎÓÒ¸ ¥Á ̇‰ÔËÓ‰ÌÓ˛ ¯‚ˉͥÒÚ˛, ÓÚÓÊ Á‰‡‚‡ÎÓÒ¸, ˘Ó̇ÈÍËÚ˘̥¯ËÈ ÓÁÛÏ ˆ¸Ó„Ó Ì ‚ËÚËχπ.
ë‡Ï ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl 80-ı ÒÙÓÏÛ‚‡ÎÓ Ô‚ÌÛ ÏÓ‰Âθ Ôӂ‰¥ÌÍË. ÄΠ‚ÓÌÓ Ì ÒÙÓÏÛ‚‡ÎÓ ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó„Ó Ï‡ÒÓ‚Ó„Ó Á‡ÔËÚÛ Ì‡, Ò͇ʥÏÓ Ú‡Í, ÔÓ‰ÛÍÚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ, ‚ÓÌÓ Ì ÒÙÓÏÛ‚‡ÎÓ Ô‚ÌÓª ÏÓ‰Ë, ıÓ˜‡ ·Û· ÒÔÓ·‡ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ÍÓª ÏÓ‰Ë, fl͇ ÒÔ¥‚ԇ· Á ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË ¥„‡ÏË ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ¥ ÚÛÚ Ú‡ÔËÎÓÒfl Ú‡Í, ˘Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ‡ ÏÓÊÂ È ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Á‡„‡ÎÓÏ, ӷχÌÛÎÓÒfl Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ÔÓÎ¥ÚËÍË ‚ Ò‚Óªı ¥ÌÚÂÂÒ‡ı ‰ÓÒËÚ¸ ‚‰‡ÎÓ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÎË Óˆ˛ ÌÂÒÓ‚πˆ¸Í¥ÒÚ¸ Ú‚Ó˜Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Á‡‰Îfl ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ‚·ÒÌËı ˆ¥ÎÂÈ. í‚Ó˜ÓÏÛ ÒÂÂ‰Ó‚Ë˘Û Û Ô‚ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ Á‰‡‚‡ÎÓÒfl, ˘Ó ‚ÓÌÓ ‚Ê ÒÔ‡‚‰¥ ‡ΥÁÛπÚ¸Òfl ‰Îfl ̇ˆ¥ª. ÄΠ̠ÏËÌÛÎÓ Ô¥ÒÎfl 91-„Ó ¥ ˜ÓÚ˸Óı ÓÍ¥‚, ¥ Û͇ªÌҸ͇ ÍÌËÊ͇ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ Ï‡ÈÊ ÁÌËÍ· ÔÓ‚Ò˛‰ÌÓ, ÒÛ˜‡ÒÌ¥ Û͇ªÌҸͥ ¥‰Âª Û͇ªÌÒ¸ÍËÏË ÔÓÎ¥ÚË͇ÏË Ì„ÎË·ÓÍÓ ¯‡ÌÛ˛Ú¸Òfl, ‡·Ó Ì ‰Ó ͥ̈fl ªÏ ÁÓÁÛϥΥ, ‡·Ó ÔÓÒÚÓ Ì ‚Í·‰‡˛Ú¸Òfl ‚ ÒËÒÚÂÏÛ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ÔÓÎ¥ÚËÍË. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ÚÛÔËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ ÍÂÛ‚‡ÚË Á̇˜ÌÓ Î„¯Â, ¥, Ò͇ʥÏÓ, flÍ˘Ó ‚‡ıÓ‚Û‚‡ÚË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÏÓÚË‚‡ˆ¥˛, ÚÓ·ÚÓ ÏÓÚË‚‡ˆ¥˛ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ÏÂÚË, ¥ ÏÓÚË‚‡ˆ¥˛ ÔË ÍÓÌÒ‚‡ˆ¥ª ‰ÓÒfl„ÌÛÚÓª ÏÂÚË, – ˆÂ ‚Ê ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯¥ ÙÓÏË ÏÓÚË‚‡ˆ¥ª Ú‡ ‡∂ÛÏÂÌÚ‡ˆ¥ª. íÓÏÛ ÏË ÔÓÚ‡ÔËÎË Ï¥Ê ÏÓÎÓÚ ¥ ÍÓ‚‡‰ÎÓ ‚ ‰ÛÊ ‰Ë‚Ì¥È ÙÓÏ¥: ÒÔÂ¯Û ÏË Ú¥¯ËÎË Ò·Â, ̇˜Â ÏË ‚Ê „ÓÚÓ‚¥ ‰Ó ÒÚ˷͇, ÏË Á‡Ù¥ÍÒÛ‚‡ÎË ˆ˛ „ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸, ‡ ÚÛÚ ‚Ëh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
«ãßÇàâ îÄòàáå» íÓ‰¥ fl ·Û‚ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍÓÏ Å‡‚‡¥ª Û ç¥Ïˆ¸Í¥È ‡‰¥ Á ÔËڇ̸ ÓÒ‚¥ÚË, fl͇ ·Û· Ó‰Ì¥π˛ ¥Á ÁÂÏÂθÌÓ-Ù‰‡θÌËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È, ÒÙÓÏÓ‚‡ÌËı ‚ÂÎËÍÓ˛ ÍӇΥˆ¥π˛, ¥ Ô‰ flÍÓ˛ ÒÚÓflÎÓ Á‡‚‰‡ÌÌfl Ô¥‰„ÓÚÛ‚‡ÚË ÔÎ‡Ì ÂÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÒËÒÚÂÏË ÓÒ‚¥ÚË. åË Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó Ï‡ÎË Á‡Ò¥‰‡ÌÌfl Û ÅÂΥ̥, ˜‡ÒÚÓ Û ÔËÏ¥˘ÂÌÌ¥ ÂÈıÒÚ‡∂Û. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, fl ÔÂÂÊË‚ ÔÓ‰¥ª ˜Â‚Ìfl 1967 ÓÍÛ Û ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¥È ·ÎËÁ¸ÍÓÒÚ¥ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒ¸: Á‚¥ÒÚ͇ ÔÓ ÒÏÂÚ¸ ÅÂÌÌÓ éÌÂÁÓ∂‡, ÔÓÚÛÊ̇ ÒÚÛ‰ÂÌÚҸ͇ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥fl, flÍÛ ‚Ó̇ ‚ËÍÎË͇·, ÊÓÒÚÍ¥ ‰¥ª ÔÓÎ¥ˆ¥ª, flÍ¥ ÔËÁ‚ÂÎË ‰Ó Ó·ÛÂÌÌfl „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚË, ‡ ˆÂ Û Ò‚Ó˛ ˜Â„Û – ‰Ó ‚¥‰ÒÚ‡‚ÍË Ì‡˜‡Î¸ÌË͇ ÔÓÎ¥ˆ¥ª. ü Ú‡ÍÓÊ ‰Ó·Â ԇϒflÚ‡˛ ÔÓıÓÓÌË éÌÂÁÓ∂‡ ‚ ɇÌÓ‚Â¥ ¥ ÔÓÏÓ‚Û û∂Â̇ ɇ·Âχ҇, Ûβ·ÎÂÌÓ„Ó ÏÓÎÓ‰Ó„Ó ÔÓÏÓ‚ˆfl, ‡Î ڇÍÓÊ ÍËÚ˘ÌÓ„Ó ÔÓ‚¥‰ÌË͇ ·ÛÌÚÛ. ë‡Ï ÚÛÚ ‚Ô¯ ÔÓÁ‚Û˜‡ÎË ÒÎÓ‚‡ «Î¥‚ËÈ Ù‡¯ËÁÏ»; ÏÓ‚‡ ȯ· ÔÓ êÛ‰¥ ÑÛ˜ÍÂ, flÍÓ„Ó fl ·‡˜Ë‚ ·‡„‡ÚÓ ‡Á¥‚ ̇ ·ÂÎ¥ÌÒ¸ÍËı ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥flı ¥ flÍËÈ ˜ÂÂÁ Ò‚Ó˛ ه̇Ú˘ÌÛ ¥¯Û˜¥ÒÚ¸, ‚Ì ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl ¥ ÔÓ‰ÂÍÓÎË ·ÂÁˆ¥Î¸ÌËÈ ‡Íˆ¥ÓÌ¥ÁÏ Á‡‚Ê‰Ë ·Û‚ ÏÂÌ¥ ˜ÛÊËÏ. èÓÚ fl Á̇‚ ¥ ¥Ì¯¥ ‰ÛÏÍË: Ó‰ËÌ Ï¥È ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÓÁÒÛ‰ÎË‚ËÈ ÍÓ΄‡, ä‡Î Ñ¥Ú¥ı ։χÌÌ, ÒÎ¥‰ÍÛ˛˜Ë Á‡ ÒÎÓ‚‡ÏË ÑÛ˜ÍÂ, ¯ÂÔÓÚ¥‚
fl‚ËÎÓÒfl, ˘Ó ‚Ê ̥ıÚÓ Ì¥ÍÛ‰Ë Ì ÒÚË·‡π, ‚Ê ÌÂχπ ÔÓÚÂ·Ë ‚ ÒÚË·ÍÛ, ‚ ÓÁ‚ËÚÍÛ. é˜Â‚ˉÌÓ, ˘Ó, ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ 㸂ӂ‡ ¥ Á‡Í¥Ì˜Û˛˜Ë ÑÓ̈¸ÍÓÏ, ÛÒ¥ Ï¥˛Ú¸ ÔÓ flÍÛÒ¸ ÌÓ‚Û flÍ¥ÒÚ¸. ñ ϥÍÓÒÚ‡∂̇ˆ¥fl Ô¥ÒÎfl 99-„Ó ÓÍÛ. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ‚Ò¥ ÏË Ô‡Ï’flÚ‡πÏÓ ÓÁÏÓ‚Ë ÔÓ «ÌÓ‚Ó„Ó» èÂÁˉÂÌÚ‡ äÛ˜ÏÛ. ÄÎÂ, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚ ÔÎÓ˘ËÌ¥ ÍÛθÚÛË, „Ûχ̥ڇÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ ÏË Ì¥flÍÓª ÁÏ¥ÌË Ú‡Í ¥ Ì ÔÓ·‡˜ËÎË. åË ÔÓ·‡˜ËÎË «ÌÓ‚Ó„Ó» èÂÁˉÂÌÚ‡ ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓÏÛ ÍÓÏÔÎÂÍÒ¥, ÁÓÍÂχ ‚ ‡„‡Ì¥È ÒÙÂ¥, ‡ÎÂ, fl „‡‰‡˛, ˘Ó ‰Âʇ‚‡ ‰ÓÁ¥Î‡ ‰Ó ÁÏ¥ÌË ÔÓÍÓΥ̸, ıÓ˜‡ · ‰Îfl ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÌÂ Û ‚Ò¥È ‚ÂÚË͇Υ ‰Âʇ‚ÌÓª ‚·‰Ë, ‡ ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚ „ÛÏ‡Ì¥Ú‡Ì¥È ÒÙÂ¥, ‰Ó ÒÔÓ·Ë ‡ÍÚË‚¥ÁÛ‚‡ÚË Ó‰ÌÛ ¥Á ÒÙÂ. åË ·‡˜ËÏÓ, flÍËÈ ¥ÏÔÛÎ¸Ò ‰‡Î‡ ‡„‡Ì¥È ÒÙÂ¥ ÏÓ‰Âθ ¥Á ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥π˛ ÁÂÏÎ¥, – ˆÂ ÒÔ‡‚‰¥ ‡‰Ë͇θÌËÈ, ÒÂÈÓÁÌËÈ ÍÓÍ. ᇇÁ Ú·‡ ‰ÛχÚË Ì‡Ò‡ÏÔ‰ ÔÓ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ ÏÓ‰Âθ, flÍÛ ‰Âʇ‚‡ ÏÓÊ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ‚ „ÛÏ‡Ì¥Ú‡Ì¥È ÔÎÓ˘ËÌ¥. ÖÍÓÌÓϥ͇ „Ûχ̥ڇÌÓª ÒÙÂË ‰Â˘Ó ‚¥‰¥ÁÌflπÚ¸Òfl ‚¥‰ ÔÓÒÚÓ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. ë͇ʥÏÓ, ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Á‡„‡Î¸ÌÓÎ¥·Â‡Î¸Ì¥ ÔË̈ËÔË Ì ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÔÓ¯Ë˛‚‡ÚËÒfl ̇ „Ûχ̥ڇÌÛ ÒÙÂÛ. ì͇ªÌҸ͇ ÍÌËÊ͇ Á‡ ÛÏÓ‚ Ô‚ÌÓª ̉ÓÓÁ‚ËÌÂÌÓÒÚË, ̉ÓÒ‡ÏÓÓÁ̇˜ÂÌÓÒÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Ó˛. ᇠÛÏÓ‚Ë ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ÔÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏÂÌ¥ ̇ ‚ÛıÓ: «ñ ÏÓÎÓ‰ËÈ ã˛ÚÂ! åÓÎÓ‰ËÈ ã˛ÚÂ!». á‡Ï‡ı ̇ ÑÛ˜ÍÂ, ˘Ó ‚¥‰·Û‚Òfl ̇ÒÚÛÔÌÓ„Ó ÓÍÛ, ÒÚË‚ÓÊË‚ ¥ ʇıÌÛ‚ ÏÂÌÂ; ‚·ÒÌÂ, ˆÂ ·Û· ÔÂ≥fl ‰Ó ‚ÂÎËÍӉ̥ı Á‡‚ÓÛ¯Â̸ 1968 ÓÍÛ, ÍÓÎË ÒÚÛ‰ÂÌÚҸͥ ÔÓÚÂÒÚË ‰¥È¯ÎË ¥ ‰Ó ¯ËÓÍÓª „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚË. ÖÒ͇·ˆ¥fl (flÍ ÒÎÓ‚Ó ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ˜‡ÒÛ!) Î˯ ÓÁÔÓ˜Ë̇·Ҹ. ñ ÔÓfl‚ËÎÓÒ¸, Ï¥Ê ¥Ì¯ËÏ, ¥ ‚ å˛ÌıÂÌ¥, ÍÓÎË Ì‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÁËÏÓ‚Ó„Ó ÒÂÏÂÒÚÛ 1967-68 . Ô¥‰ ¯ÚÛÏ ÚË·ÛÌ, ÒÏ¥ı, ¯ËÔ¥ÌÌfl, Á‡ÔÛÒ͇ÌÌfl ÔÓ‚¥ÚflÌËı ¥ ÏËθÌËı ·Ûθ·‡¯ÓÍ ¥ χ̥ ̇χ„‡ÌÌfl Ň‚‡Ò¸ÍÓ„Ó ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ÓÍÂÒÚÛ Ô¥‰ ‰ËË„Û‚‡ÌÌflÏ å‡ÈÌ„‡‰‡ ÙÓÌ ñ‡ÎÎ¥Ì∂‡ ‰Ó„‡ÚË ‰Ó ͥ̈fl Ò‚flÚÍÓ‚Û Û‚ÂÚ˛Û Å‡ÏÒ‡, ÔÓ‚‡ÎË·Ҹ Ô‰‡˜‡ ÂÍÚÓÒ¸ÍÓª ÔÓÒ‡‰Ë ‚¥‰ ä‡Î‡ ÅÂÍ͇ ‰Ó ã˛‰‚¥„‡ äÓÚÚ‡. åË, ÔÓÙÂÒÓË, Òˉ¥ÎË Ó‰fl„ÌÂÌ¥ Û Ò‚Óª χÌÚ¥ª (ÚÓ‰¥ ˘Â Ú‡Í ·ÛÎÓ!) ‚ ¥Ì¯ÓÏÛ Í¥Ìˆ¥ ÇÂÎËÍÓ„Ó Á‡ÎÛ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ; ÒÚÛ‰ÂÌÚҸͥ „ÛÔË Á‡ıÓÔÎÂÌÌfl ‚ËÍÓËÒÚ‡ÎË ÒÚ‡Ú„¥˜Ì ÔÓÎÓÊÂÌÌfl ¥ Á¥·‡ÎËÒ¸ ̇ ·‡ÎÍÓÌ¥. ÉÂθÏÛÚ äÛÌ Ì‡Á‚‡‚ ˆÂ ÔÓÚ¥Ï Á‚ÓÛ¯ÎË‚ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË «ä¥Ìˆ¸ Á‡·‡‚Ë»; Ù‡ÍÚ˘ÌÓ, ˆÂ ·Û· ˆÂÌÁÛ‡. å‡ÎË ÔÓÈÚË ÓÍË, ̇‚¥Ú¸ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl, ˘Ó·Ë ‚ ̥ψ¸ÍËı ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ‡ı ÁÌÓ‚Û ‚¥‰·ÛÎËÒ¸ ‡Í‡‰ÂÏ¥˜Ì¥ Ò‚flÚ‡. Çˢ‡ ¯ÍÓ· ‚Ú‡ÚË· Ò‚Ó˛ Ô‰ÒÚ‡‚Ìˈ¸ÍÛ ÙÛÌ͈¥˛. éÒÓ·ËÒÚÓ fl Ì χ‚ ÊÓ‰ÌËı ÒÂÌÚËÏÂÚ¥‚ ˘Ó‰Ó χÌÚ¥ª, ¥ Á‚Ë-
ÚÂÍÚÓ‡ÚÛ Ì‡ ÏÓ‚Û, Á‡ ÛÏÓ‚Ë ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË π‰ËÌÓª ÔÓÏ¥ÒÌÓª ñÂÍ‚Ë, ÏË Ì ÏÓÊÂÏÓ ‚ËÙÓÏÛ‚‡ÚË ÒÚÂÂÓÚËÔ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl ˜Ë ÍÌËÊÍË, ˜Ë ÏÛÁËÍË, ˜Ë ÓÒ‚¥ÚË. íÛÚ ‰Âʇ‚‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ‚ÁflÚË Ì‡ Ò· ‚Ò¥ ÔÓÚÂ͈¥ÈÌ¥ ÙÛÌ͈¥ª ·ÂÁ ‚ËÍβ˜ÂÌÌfl. çÓ‚¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË, flÍ¥ ÔËıÓ‰flÚ¸, – ÔÓ‰ÛÍÚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÌÂÁ‡ÎÂÊˈ¸ÍÓ„Ó Í‡’πËÁÏÛ, – ‚ÓÌË Á Ô¥‰Û˜ÌËÍ¥‚ Á̇˛Ú¸ ڂ‰ÊÂÌÌfl ÔÓ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl π‰ËÌÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ̇ˆ¥ª flÍ ÒÛ·’πÍÚ‡ ‰Âʇ‚Ë. ÑÓÒ‚¥‰ ÔÓÔ‰̥ı ‰ÂÒflÚË ÓÍ¥‚ Á‚Ӊ˂Òfl, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ, ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ¥ÁÌ¥ „¥ÎÍË ‚·‰Ë ‰·‡ÎË ÔÓ ÚÂ, ‡·Ë Ì ‰‡È ÅÓ„ Ì ‚ËÚ‚ÓË‚Òfl Û͇ªÌˆ¸ flÍ Û͇ªÌˆ¸, Ì ‰‡È ÅÓ„ ·Û‰Â π‰Ë̇ ñÂÍ‚‡, π‰Ë̇ ÏÓ‚‡, Ì ‰‡È ÅÓ„ ·Û‰Â π‰ËÌËÈ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌËÈ Ô‚Â̸, π‰ËÌËÈ Í¥ÒÚflÍ. Ä ‰ÓÚË, ‰ÓÍË ì͇ªÌ‡ ¥ÒÌÛπ Û ÔÎÓ˘ËÌ¥ χÎËı „ÛÔ, Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ΄¯Â ªı Á¥¯ÚÓ‚ıÛ‚‡ÚË ÎÓ·‡ÏË ¥ ·‡Î‡ÌÒÛ‚‡ÚË ÔÓÏ¥Ê ¥ÁÌËÏË „ÛÔ‡ÏË. ñ „ÎË·ÓÍÓ ÔÓÏËÎÍӂ ڂ‰ÊÂÌÌfl. ë‡Ï ‚ ÒËÒÚÂÏ¥ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥„Ó ‡ÔÚÓÏ ˆ¥ÎÓÏÛ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌ˛ ‚ÓÒ¸ÏˉÂÒflÚÌËÍ¥‚, flÍ¥, ÓÍ¥Ï Î¥Ú‡ÚÓ¥‚ ¥ ıÛ‰ÓÊÌËÍ¥‚ ÏÓ„ÎË ÔÓÓ‰ËÚË ˆ¥ÎÛ ÍÛÔÛ Ú‡Î‡ÌÓ‚ËÚËı ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, Ì ‚‰‡ÎÓÒfl ‡ΥÁÛ‚‡ÚË ˆËı ÂÌ„¥È. ôÓ Ì‡È‰Ë‚Ì¥¯Â, ÒÚ‡ÚÛÒ ¥ÌÙ‡ÌÚ¥‚ Û Ú¥Ì¥ ·‡Ú¸Í¥‚-¯ÂÒÚˉÂÒflÚÌËÍ¥‚ ·Û‚ ̇ÒڥθÍË Á‡Ú˯ÌËÏ, ˘Ó ‚ Ô‚ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ¥ÌÙ‡ÌÚË ÔÂÂÒÚ‡ÎË ÔÓÏ¥˜‡ÚË Ò‚¥È Á‡ÒÚ‡¥ÎËÈ ¥ÌÙ‡ÌÚËÎ¥ÁÏ. ëÓÓ͇ΥÚÌ¥ Á·Â¥„‡˛Ú¸ ¥ÌÙ‡ÌÚËθÌÛ
71
БІДА В ТОМУ, ЩО ПОКОЛІННЯ ВОСЬМИДЕСЯТНИКІВ ПОЗА ЛІТЕРАТУРОЮ НЕ РЕАЛІЗУВАЛОСЯ ПОВНОЦІННО МАЙЖЕ НІДЕ ІНТЕРВ’Ю З В.ЦИБУЛЬКОМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˜‡ÈÌÓ, ˘Ó ‰ÂflÍ¥ ËÚÛ‡ÎË Á ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÒ¸ÍÓª ¥ÒÚÓ¥ª ‚‡ÚÓ ·ÛÎÓ ÍËÚ˘ÌÓ ÔӇ̇ΥÁÛ‚‡ÚË. ÄΠÍÓÊ̇ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥fl ÔÓÚ·Ûπ ıÓ˜ ϥ̥ÏÛÏÛ ÙÓÏË, ‡ Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡Ì‡ ÌÂÙÓχθ̥ÒÚ¸ ‡Ê Ì¥flÍ Ì ·Û· ‰Îfl ÏÂÌ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ó˛. Ä È ‚Á‡„‡Î¥, ˜Ë ‰ÓÒfl„‡Î‡ ÍÓÎËÒ¸ ç¥Ï˜˜Ë̇ ÒÔ‡‚Ê̸Ӫ Ò‰ËÌË Ï¥Ê ÛÌ¥ÙÓÏÓ˛ ¥ ÌÂÙÓχθ̥ÒÚ˛? ü ·‡„‡ÚÓ ˘Ó ‰Ó·Â ԇϒflÚ‡˛ Á ÚÓ„Ó ˜‡ÒÛ, ÁËÏÓ‚Ó„Ó ÒÂÏÂÒÚÛ 1967/68. è¯Â, ˘Ó ÔË„‡‰ÛπÚ¸Òfl, ˆÂ teachin, flÍ ӄ‡Ì¥ÁÛ‚‡Î‡ AStA (ÒÚÛ‰ÂÌÚҸ͇ ÔÓÙÒÔ¥Î͇ – ÔËÏ. ÔÂÂÍ·‰‡˜‡) 18 „Û‰Ìfl ̇ ÁÌ‡Í ÔÓÚÂÒÚÛ ÔÓÚË ‰ÂÔÓÚ‡ˆ¥ª ¥‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó ‰ÓÍÚÓ‡ÌÚ‡ Á¥, flÍÓ„Ó ÔÓÎ¥ˆ¥fl Á·Ë‡Î‡Ò¸ ˜ÂÂÁ ‰‡‚ ‰Ì¥ ‚ËÒ·ÚË Á ͇ªÌË Û Á‚’flÁÍÛ Á ÈÓ„Ó ÌÂfl‚ÍÓ˛ Ô¥‰ ˜‡Ò ‚¥ÁËÚÛ ¯‡ı‡ ‚ å˛ÌıÂÌ¥; ÍÓÎË ‚Ëfl‚ËÎÓÒ¸, ˘Ó ÂÍÚÓ Ì ·Â ۘ‡ÒÚË ‚ ‡Íˆ¥ª, ÒÚÛ‰ÂÌÚҸͥ „ÛÔË ÔÓÒÛÌÛÎË Ì‡ ÈÓ„Ó ÎÂ͈¥˛ Á ‚ËÏÓ„‡ÏË ‚ËÒÎÓ‚ËÚË Ò‚Ó˛ ÚÓ˜ÍÛ ÁÓÛ ¥ Á‡ÈÌflÚË ÔÓÁˈ¥˛ Á ˆ¸Ó„Ó ÔËÚ‡ÌÌfl; ÅÂÍÍ Ô‚‡‚ ÎÂ͈¥˛. ǯڥ-¯Ú, Á¥ Ì ‰ÂÔÓÚÛ‚‡ÎË. ç‡ÒÚÛÔÌÓ˛ ÔÓ‰¥π˛ ·Û‚ teachin, Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌËÈ ëÑë 25 Ò¥˜Ìfl: ÚÛÚ ÛÊ ÏÓ‚‡ ȯ· ÔÓ Á‚ËÌÛ‚‡˜ÂÌÌfl Û «Î¥‚ÓÏÛ Ù‡¯ËÁÏ¥», ‰Ó flÍÓ„Ó Á‡ÎÛ˜‡ÎËÒ¸ ÛÒ ¯Ë¯¥ ÍÓ·. á‡ÔÓ¯ÂÌËÏ ÔÓÙÂÒÓ‡Ï – äÛÚÓ‚¥ ÙÓÌ î¥ÚˆÛ, ÉÂθÏÛÚÓ‚¥ äÛÌÛ ¥ ÏÂÌ¥ – ‰Ó‚ÂÎÓÒfl ‚ËÒÎÛı‡ÚË ¥ÁÍ¥ ̇ԇ‰Ë Á¥ ÒÚÓÓÌË Â˜ÌË͇ ·ÛÌ-
Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, ‚ÓÌË Ì „ÓÚÓ‚¥ ÔËÈχÚË ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ¥¯Â̸, ·‡ÚË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ̇‚¥Ú¸ Á‡ ̇ÈÔÓÒÚ¥¯¥ ¥¯ÂÌÌfl. ñ Îfl͇π. Ň„‡ÚÓ ÏÓªı Ó‚ÂÒÌËÍ¥‚ Ô˘ÂÌ¥ ‰Ó ͥ̈fl ÊËÚÚfl Á‡Î˯‡ÚËÒfl Ô‡ıÓÎ͇ÏË ‚ ¥Ì¯Ëı, – ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ Û ÒÚ‡¯Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ‡ ‚ flÍËÈÒ¸ ÏÓÏÂÌÚ ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÓ ‚ÓÌË ÁÓÁÛÏ¥˛Ú¸, ˘Ó ªÏ ‰Ó‚‰ÂÚ¸Òfl ÔÓÏˇÚË Ô‡ıÓÎ͇ÏË ÛÊ ‚ ªıÌ¥ı ‰¥ÚÂÈ, – ÓÒ¸ ÓÒÌӂ̇ Ú‡„‰¥fl ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl. ∫: Ç ÒÔËÌÛ ‰Ëı‡π ÌÓ‚Â ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl. üÍËÏ ‚ÓÌÓ ·‡˜ËÚ¸Òfl ÚÓ·¥? óË ÓÍÂÒÎËÎÓÒfl ‚Ê ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl 20-30-¥˜ÌËı? ñË·ÛθÍÓ: ñ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ì ÓÍÂÒÎËÎÓÒfl flÍ fl‚ˢ ÍÛθÚÛÌ ˜Ë Î¥Ú‡ÚÛÌÂ, ‡Î flÍ fl‚ˢ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÂ, ÔÓÎ¥Ú˘Ì ‚ÓÌÓ ‰ÛÊ flÒ͇‚ ڇ Ò‡ÏÓ‰ÓÒÚ‡ÚÌπ, ·Ó, ÔÓ„‡‚¯ËÒ¸ Û ÏËÒÚˆڂÓ, ÔËÓ‰‡ ‚¥‰¥„‡Î‡Òfl ̇ ‰¥Úflı flÍ Ì‡ ÂÍÓÌÓÏ¥ÒÚ‡ı ¥ ÔÓÎ¥ÚË͇ı. ñ ‚Ú¥¯ÌÓ. ÄΠÏÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ÍÓÊÌ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ÍÓÊ̇ ı‚ËÎfl, ÍÓÊ̇ ‚ÂÒÌfl̇ ÏÓÎÓ‰‡ Ú‡‚‡, fl͇ ÔËıÓ‰ËÚ¸ ̇ ÁÂÏβ, ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË ‚ÂÎËÍËÏ π‰ËÌËÏ ÍÓÏÔÎÂÍÒÓÏ: ¥ ÂÍÓÌÓϥ͇, ¥ ÏӇθ, ¥ ÂÚË͇, ¥ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ÏËÒÚÂˆÚ‚Ó flÍ ÚÂ, ˘Ó Ô¯ ÓÁ̇˜Ûπ, ‚ËÁ̇˜‡π ÏÂÊ¥ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ÔÓflÒÌ˛π ÈÓ„Ó ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸, ÚÂ, ˘Ó Û ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ì¥ıÚÓ Ì ‚¥‰·ÂÂ. ì ˜ÓÏÛ ÙÂÌÓÏÂÌ ÚËı, ıÚÓ ‰Ëı‡π ‚ ÒÔËÌÛ? ∫ı Ì¥ıÚÓ Ì ÓÍÂÒÎË‚ flÍ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, Ì ÒÙÓÏÛ₇‚ ÒÎÓ‚ÂÒÌÓ, ªı Ì¥ıh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ГАНС МАЄР 1968 РІК: У РОЛІ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ПРОФЕСОРА
72
Ú‡¥‚ Û å˛ÌıÂÌ¥ ê‡È̇ ∏̉¥Ò‡. ëˆÂ̇ ÔÂÂÚ‚ÓË·Ҹ ̇ ÚË·Û̇Π– ¥Á Á‡ÍÎË͇ÏË ·ÓÈÍÓÚÛ‚‡ÚË Ì‡¯Û ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ‚ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥. èÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓ ˆÂÈ ‚˜¥ ‚ÔÎËÌÛ‚ ̇ ÏÂÌ ÒÂÈÓÁÌÓ ¥ ̇‰Ó‚„Ó. è˘ËÌÓ˛ Ú‡ÍÓ„Ó ÏÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ ·Û· Ì Î˯ ÂΥڇ̇ Á‚ÂıÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ ‰Âχ„Ó„¥˜Ì¥ ‚ËÔ‡‰Ë ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍÓ„Ó Â˜ÌË͇, ‡ È ‡ÌÚËÒÂÏ¥ÚҸͥ, Ή¸ Á‡Ï‡ÒÍÓ‚‡Ì¥ Ô¥‰ ‡ÌÚËÒ¥ÓÌ¥ÒÚҸͥ, ‚ËÔ‡‰Ë ÔÓÚË π‚ÂÈÒ¸ÍËı ÍÓ΄ (¥ ÂÏ¥∂‡ÌÚ¥‚) ÉÂθÏÛÚ‡ äÛ̇ ¥ äÛÚ‡ ÙÓÌ î¥Úˆ‡. íÓıË Ô¥ÁÌ¥¯Â, ‚ÊÂ Û ÅÂΥ̥, fl ‰Ó‚¥‰‡‚Òfl, ˘Ó ¥ Ú‡Ï ÔÓÙÂÒÓË-π‚ª, ÖÌÒÚ îÂÌÍÂθ ¥ ê¥ı‡‰ ã‚ÂÌڇθ, ‚¥‰˜Û‚‡ÎË Ì‡Ô‡‰Ë ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËı „ÛÔ. ô ‡Á fl ‚¥‰‚¥‰‡‚ Û ÅÂΥ̥ ÖÌÒÚ‡ îÂÌÍÂÎfl: ͥθ͇ϥÒfl˜Ì¥ ÁË‚Ë Á‡ÌflÚ¸ ‰ÂÒÚÛÍÚË‚ÌÓ ‚ÔÎËÌÛÎË Ì‡ ÈÓ„Ó ‰Û¯Â‚ÌËÈ ÒÚ‡Ì, ¥ Á¯ÚÓ˛ ‚¥Ì ‚˪ı‡‚ Á ÅÂΥ̇. íÓ‰¥ ‚¥Ì Ò͇Á‡‚ ÏÂÌ¥ Ú‡ÍÂ: «á̇πÚ ˘Ó, flÍ·Ë fl Ï¥„, fl · ÂÏ¥∂Û‚‡‚ Á‡‡Á Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ Û 1933-ÏÛ; ÏÂÌ ÒÚËÏÛ˛Ú¸ Î˯ ·ÂÎ¥ÌҸͥ Ó·¥ÚÌËÍË». èÓÚ¥Ï, ÍÓÎË 23-„Ó Î˛ÚÓ„Ó Û å˛ÌıÂÌ¥ ‚¥‰·Û‚Òfl ‚Ë·Ûı ̇ Ò‚flÚ¥ ¢Â¯‚¥ÒÚÂ-òÓÎθî‡È – Ó‰ËÌ ¥Á Á‡ıÓ‰¥‚ Ô¥ÒÎfl‚ÓπÌÌÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, flÍËÈ Ú‚ÓË‚ ÈÓ„Ó ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸, – ÏÂÌ¥ Û‚¥‚‡‚Òfl ÚÂÔˆ¸. íÓ‰¥, Ô·ۂ‡˛˜Ë Û Ò‚ÓªÈ Ï˛ÌıÂÌÒ¸Í¥È Í‚‡ÚË¥, fl Ò͇Á‡‚ Ó‰Ì¥È ÊÛ̇ΥÒÚˆ¥: «ñËÏ Î˛‰flÏ fl ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ Ì ‚¥‰‰‡Ï. ü Ó„‡Ì¥ÁÛ˛ ÍÓÌÚ‚ËÒÚÛÔ».
ÚÓ Ì ÓÁ̇˜Ë‚ Û ÏÓ‚¥, Ì ‚¥‰Ó·‡ÁË‚ Û Î¥Ì¥ª, Ù‡·¥, ÍÓθӥ, ¥, ˘Ó ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚‡ÊÎË‚Ó, Û ÒËÌÍÂÚ˘ÌËı ʇ̇ı, flÍ-ÓÚ Í¥ÌÓ. ç‡ÈÔÓÔÛÎflÌ¥¯ËÈ Ê‡Ì ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‰‚‡‰ˆflÚËÎ¥ÚÌ¥ı – ˆÂ ‚¥‰ÂÓÍÎ¥Ô. èÎ˛Ò ÍÓ̈ÂÔÚ-‡Ú, ÍÓ̈ÂÔˆ¥ÈÌ ÏËÒÚˆڂÓ, flÍ π ‚ÛÁ¸ÍÓ Î‡·Ó‡ÚÓÌËÏ, ‡ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÏËÒÚˆڂÓÏ ‰Îfl χȉ‡Ì¥‚, ‡Î ۘ‡ÒÚ¸ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÚˉˆflÚËÎ¥ÚÌ¥ı Û ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥ Ú‡ ÔÓÎ¥Úˈ¥ Ó·ËÚ¸ ÈÓ„Ó ¥ χȉ‡ÌÌËÏ, ¥ ÙÓχÚÌËÏ, ¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ. ã˛‰ÂÈ 80-ı ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ‚Ë‚Ó‰ËÚË Ì‡ χȉ‡ÌË, ˜ËÚ‡ÚË ªÏ ̇ ÒÚ‡‰¥Ó̇ı ‚¥¯¥, ¥ ˆÂ ÒÔËÈχÎÓÒfl. ç‡ ÚˉˆflÚËÎ¥ÚÌ¥ı Ì ԥ‰ÛÚ¸ ̇ ÒÚ‡‰¥ÓÌË È Ì‡ χȉ‡ÌË. èÓ-‰Û„Â, Ô¥ÒÎfl ‚ÂÎËÍÓ„Ó ÂÏÓˆ¥ÈÌÓ„Ó ‚ËÍË‰Û Í¥Ìˆfl 80-ı – ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90-ı Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ‰ÂÔÂÒ¥ª, flÍÛ ÔÂÂÊËÎË ÚÓ‰¥ β‰Ë ÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ‚¥ÍÛ, Û͇ªÌҸ͇ β‰Ë̇ flÍ ÙÂÌÓÏÂÌ ÔÓËÌÛ· Û ÔÓ¯Û͇ı Ò‚Óπª ÒÛÚ¥ Û„ÎË· Ò·Â. ÇÓ̇ Òڇ· β‰ËÌÓ˛-··Ó‡ÚÓ¥π˛, β‰ËÌÓ˛-ÒÍÂÔÒËÒÓÏ, β‰ËÌÓ˛ ‡‚ÚӇ̇ΥÁÛ, ÚÓ·ÚÓ ÓÒÓ·Ó˛, fl͇ ‡Ì‡Î¥ÁÛπ ÔÓ‰¥ª ‡‰¯Â ‰Îfl Ò·Â, ‡ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì Á‡‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë ÔÓ‰¥ÎËÚËÒfl ÂÁÛθڇÚÓÏ ÔÓ¯ÛÍ¥‚ ¥Á ˆ¥ÎËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ ¥ ‰¥flÚË Á„¥‰ÌÓ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ‡‚ÚӇ̇ΥÁÛ. ì Ì‡Ò Á’fl‚ËÎËÒfl ϥθÈÓÌË Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰¥‚, flÍ¥ Ô‚‡ÊÌÓ ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ˛Ú¸, ‡Î Ì ÍÓÂβ˛Ú¸ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛, ı¥·‡ ˘Ó Á‡ ̇fl‚ÌÓÒÚË ‚ Í˯ÂÌ¥ ÒıÓÊÓª ÒÛÏË „Ó¯ÂÈ, ÔÓ˜ÂÂÁ Ӊ̇ÍÓ‚¥ „Ó¯Ó‚¥ Á̇ÍË, Ӊ̇ÍÓ‚¥ ÚÂÎÂ͇̇ÎË, Á‡‚‰flÍË flÍËÏ ‚ÓÌË Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ÒÔ¥ÎÍÛ˛Ú¸Òfl ÔÓÏ¥Ê ÒÓ·Ó˛. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
äéçíÇàëíìè í‡Í fl ¥ ÁÓ·Ë‚, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó Ò‚Óªı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ, – ÚÓ‰¥ Û 1968-ÏÛ ¥ Ô¥ÁÌ¥¯Â. ê‡ÁÓÏ Á¥ Ò‚ÓªÏË ÍÓ΄‡ÏË fl ̇ÔËÒ‡‚ «å˛ÌıÂÌÒ¸ÍËÈ Ï‡Ì¥ÙÂÒÚ» – ˆÂ ·Û· ÍÓÌÚÔÓÁˈ¥fl ‰Ó ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ÂÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ‚Ë˘Óª ÓÒ‚¥ÚË, Ó„ÓÎÓ¯ÂÌÓª ɇ·ÂχÒÓÏ. ê‡ÁÓÏ ¥Á ‰ÂͥθÍÓχ ÒÏ¥ÎË‚ËÏË ‡ÒËÒÚÂÌÚ‡ÏË – ÚÛÚ ÒÎ¥‰ Á„‡‰‡ÚË ¥ÏÂ̇ ê‡ÈÏÛ̉‡ ŇÛÏ∂ÂÚ̇, ɇÈÌ¥ı‡ é·ÂÓÈÚ‡ ¥ ÇÓθÙ∂‡Ì∂‡ ä‚¥ÌÚ‡ – fl Ó„‡Ì¥ÁÛ‚‡‚ ÓÔ¥ ÔÓÚË ÁË‚Û ÎÂ͈¥È, ˜‡ÒÓÏ ˆÂ Ì‡Ï ‚‰‡‚‡ÎÓÒ¸, ‡ ˜‡ÒÓÏ Ì ‰ÛÊÂ. ñ ÚË‚‡ÎÓ ‰Âͥθ͇ ÓÍ¥‚, ‡Ê ÔÓÍË ˆ¥ ‡Íˆ¥ª ÁË‚Û Ì ‚˘ÛıÎË. ì ‰ÓÔÓ‚¥‰¥ ÔÓ Á‡‚‰‡ÌÌfl Á·ËÚÍ¥‚ ̇‚˜‡ÌÌ˛ ¥ ‰ÓÒÎ¥‰Ìˈ¸Í¥È ‰¥flθÌÓÒÚ¥, flÍËÈ fl ÒÍ·‚ ‡ÁÓÏ Á è‡ÛÎÂÏ ÅÓÍÍÂθχÌÓÏ ¥ ÇÓθÙ∂‡Ì∂ÓÏ äÎÂÏÂÌÓÏ (ˆÂ ·ÛÎÓ ‡Ê 63 ÒÚÓ¥ÌÍË!), ÏË ÁÓ·ËÎË Ú‡ÍËÈ ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ ˘Ó‰Ó Î¥ÚÌ¸Ó„Ó ÒÂÏÂÒÚÛ 1969 ÓÍÛ: ‚ ÂÁÛθڇڥ ÒËÒÚÂχÚ˘ÌËı ‰ÂÒÚÛÍÚË‚ÌËı ¥ ÚÂÓËÒÚ˘ÌËı ÂÍÒÚÂÏ¥ÒÚÒ¸ÍËı ‡Íˆ¥È Á¥‚‡ÌÓ ‚¥Ò¥Ï ÎÂ͈¥È Á ÔË·ÎËÁÌÓ˛ ͥθͥÒÚ˛ ÒÎÛı‡˜¥‚ 1500 ˜ÓÎÓ‚¥Í; Ô¯ÍÓ‰ÊÂÌÓ Ôӂ‰ÂÌÌ˛ ·¥Îfl ÒÓÓ͇ ÔÓˆÂÌÚ¥‚ ÛÒ¥ı ÎÂ͈¥È ¥ ÒÂϥ̇¥‚, ÔÂÂ‰Ó‚Ò¥Ï Ì‡ Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓÏÛ, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓÏÛ ¥ Ô‡‚Ì˘ÓÏÛ Ù‡ÍÛθÚÂÚ‡ı, Ú‡Í ˘Ó ‚ÓÌË ‡·Ó ·ÛÎË Ô‚‡Ì¥, ‡·Ó ÍÓ¯ÚÓÏ ÌÂÈÏÓ‚¥ÌËı ÁÛÒËθ ªı ‚‰‡ÎÓÒ¸ ‰Ó‚ÂÒÚË ‰Ó ͥ̈fl (Ó‰ËÌ ÔÓÙÂÒÓ ˜ËÚ‡‚ ÎÂÍ-
åË ‰ÓÊËÎËÒfl ‰Ó ÂÊËÏÛ Ô‡ÒË‚ÌÓ„Ó ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl. åË ‚ÎË‚‡πÏÓ ‚ Ò· ˜ÂÂÁ Î¥ÈÍÛ Ó˜ÂÈ ÍÓÍÚÂÈθ, flÍËÈ ·Ó‚Ú‡πÚ¸Òfl ‚ ÚÂ΂¥ÁÓ¥, ˜ÂÂÁ ‚Ûı‡ ‚ÎË‚‡πÏÓ ‡‰¥ÓÔ‰‡˜¥. ë‡Ï¥, Ì χ˛˜Ë „‡ÌÓª ¯ÍÓÎË ‡‚ÚӇ̇ΥÁÛ, ̇χ„‡πÏÓÒfl Û Ì‡‚‡Î¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ª ‚¥‰Ì‡ÈÚË flÍ¥Ò¸ Á̇ÍË, ÁÂ̇, ‡ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ β‰ÂÈ ÒÚ‡˛Ú¸ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯ ÓÁ„Û·ÎÂÌËÏË ¥ ¯ÓÍÓ‚‡ÌËÏË ·ÛÚÚflÏ. è¥ÒÎfl Ú‡ÍÓ„Ó ÓÁ·‡Î‡ÌÒÛ‚‡ÌÌfl ÓÒÓ·ËÒÚËı ¥ ÒÛÒԥθÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ̇ÒÚ‡π ˜‡Ò ÚÓ„Ó, ˘Ó fl · ̇Á‚‡‚ ˜‡ÒÓÏ Ù‡¯ËÁ‡ˆ¥ª (ıÓ˜‡ È Ì β·Î˛ ̇‰ÛÊË‚‡ÌÌfl ˆËÏ ÒÎÓ‚ÓÏ): ÔÓÒÚËı ¥¯Â̸, ÔÓÒÚÂ̸ÍËı ¥‰ÂÈ, ÔÓÒÚÓª Ôӂ‰¥ÌÍË. ß ˆÂ Îfl͇π ˘Â ·¥Î¸¯Â ˘Â È ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ ÛÏÓ‚‡ı ÚÂıÌÓÎÓ„¥Á‡ˆ¥ª ‚ÓÒÚ‡ÌÌfl β‰ËÌË ‚ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ Ï‡ÒË‚ ¥ÌÙÓχˆ¥ª ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl ÔÓÒÚËı ¥¯Â̸, ÔÓÒÚËı ¥‰ÂÈ, ÔÓÒÚÓª Ôӂ‰¥ÌÍË ¥ ÔÓÒÚËı ÒÎ¥‚ ÏÓÊ ԥ‰¥‚‡ÚË ‚¯ڥ-Â¯Ú Ò‡ÏÛ ¥‰Â˛ „Ûχ̥Á‡ˆ¥ª β‰ËÌË, ÚÓ·ÚÓ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ„Ó ‚˘‡‚₇ÌÌfl Á ̪ Á‚¥‡. ÅÓ ¥ÌÙÓχˆ¥fl, ÔÓ΄¯ÂÌËÈ ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó ̪ ‰‡˛Ú¸ ¥Î˛Á¥˛ ¥‚ÌÓÒÚË. ÄÎÂ, ‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ÔÓÒÚ¥ ¥‰Âª, ÔÓÒÚ¥ „‡Ò·, ÔÓÒÚ‡ Ôӂ‰¥Ì͇ – ˆÂ ¥Î˛Á¥fl. ñ ‰‚¥ ÏÓ‰ÂÎ¥ Ù‡¯ËÁ‡ˆ¥ª – ‡·Ó ˜ÂÂÁ ¥ÌÙÓχˆ¥˛, Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ Ò‚Ó˛ ÏÓ„ÛÚÌ¥ÒÚ¸, ‡·Ó ÔÓÒÚ¥ ¥‰Âª, ÔÓÒÚÛ Ôӂ‰¥ÌÍÛ, ÔÓÒÚ¥ „‡Ò·, ÔÓÒÚ ‚·Ë‚‡ÌÌfl ÔÓÒÚËı β‰ÂÈ, ÔÓÒÚ¥ ΄¥ÓÌË ¥ ÔÓÒÚ¥ ÔÓ„ÓÏË ÔÓÒÚËı ͇ÏÌˈ¸ ¥Ì¯Ëı ÔÓÒÚËı β‰ÂÈ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ˆ¥˛ Ô¥‰ ·ÓÏ·‡‰Û‚‡ÌÌfl flȈflÏË ¥ ÔÓÏ¥‰Ó‡ÏË). èÓÎ¥ˆ¥fl Û ˆÂÈ ˜‡Ò ˘Â ‰Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ Ì ÔËıӉ˷. á‡Ú ·ÛÎË Ú‡Ï Î¥Í‡¥: Û ·‡„‡Ú¸Óı ÔÓÙÂÒÓ¥‚ Ú‡ÔÎflÎËÒ¸ Òˆ‚¥ ̇ԇ‰Ë ¥ ªÏ ·Û· ÔÓÚ¥·Ì‡ ω˘̇ ‰ÓÔÓÏÓ„‡. èËÏ¥˘ÂÌÌfl ‰‚Óı ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚ ·ÛÎË ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ Á‡ıÓÔÎÂÌ¥ ¥ ÒÔÛÒÚÓ¯ÂÌ¥, Û ¯¥ÒÚ¸Óı ¥Ì¯Ëı ‚Ò ·ÛÎÓ ÒÔÎ˛Ì‰Ó‚‡Ì ¥ ÁÌˢÂÌÂ; Á¥‚‡Ì‡ Ù‡ÍÛθÚÂÚҸ͇ ̇‡‰‡, Ú ҇Ï – ¥Á Á‡Ò¥‰‡ÌÌflÏ ÒÂ̇ÚÛ... ÉÓχ‰Ò¸Í¥ÒÚ¸ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì¥˜Ó„Ó Ì ‰Ó‚¥‰‡Î‡Ò¸ ÔÓ ˆ¥ ÔÓ‰¥ª. íÂ, ˘Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ ÔÂÂÚ‚ÓË‚Òfl Û Ï¥ÒˆÂ, ‰Â Ô‡‚Ó ‰¥flÎÓ Î˯ ÚÂÓÂÚ˘ÌÓ, ÒÚ‡ÎÓ ‚Ê Á‚˘ÌËÏ fl‚ˢÂÏ. ìÒ¥ ·ÛÎË Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌ¥ ıÓ˜‡ · Á ÚÓ„Ó, ˘Ó Ì ڇÔËÎÓÒ¸ Ì¥˜Ó„Ó ÒÔ‡‚‰¥ ‚ËÌflÚÍÓ‚Ó„Ó, Î˯ flÍ¥Ò¸ ̇ԇ‰Ë ¥ ÔÓÚËÔ‡‚Ì¥ ‰¥ª. ü Ì Á‡Ô˜ۂ‡‚, ˘Ó ̥ψ¸ÍËÏ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ‡Ï ÔÓÚ¥·Ì‡ ·Û· ÂÙÓχ, fl͇ ÁÏ¥ÌË· · ªı Î˯ ͥθͥÒÌÓ, ‡ Ì flÍ¥ÒÌÓ. ì ‚Ò¥ı Ò‚Óªı ÚÓ‰¥¯Ì¥ı ‚ËÒÚÛÔ‡ı fl ÒÚ‡‚Ë‚ ÍÓÌÍÂÚÌ¥ ‚ËÏÓ„Ë Û ÂÙÓÏÛ‚‡ÌÌ¥. ÄΠfl Ì ÒÔËÈχ‚ Ú¸Óı ˜ÂÈ: ̇ÒËθÒÚ‚‡ flÍ Á‡ÒÓ·Û Â‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ˆ¥ÎÂÈ; ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÓª Ó‰ÌÓÒÚÓÓÌÌÓÒÚË ¥ ÌÂÒÔËÈÌflÚÚfl ¥Ì¯Ëı ÚÓ˜ÓÍ ÁÓÛ; ¥ Ô¯ Á‡ ‚Ò – ÁÛı‚‡ÎËı ‚ËÔ‡‰¥‚ ÔÓÚË Ú‡‰Ëˆ¥ª Ô‡‚Ó‚Ó„Ó Â„Û₇ÌÌfl ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÒ¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl. ÖΥڇ̇ ·Û̉˛˜Ì¥ÒÚ¸ ëÑë ¥ ÔËıËθÌËÍ¥‚, ÌÂÔËıÓ‚‡Ì¥ ¯ÍÛÌˈ¸Í¥ ¥ÌÚÂÂÒË Á‡-
∫: íË ‡Ì‡Î¥ÁÛ‚‡‚ Ô‚‡ÊÌÓ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‚Ò‰ËÌ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÓˆ¥ÛÏÛ, ‚Ò‰ËÌ¥ ‰Âʇ‚Ë. óË flÍÓÒ¸ ‚ÓÌÓ ‚Ëfl‚ËÎÓÒ¸ ̇ÁÓ‚Ì¥, ˜Ë ÏÓÊ ‚ÓÌÓ ·ÛÚË ÍÓÌÍÛÂÌÚÓÁ‰‡ÚÌËÏ Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥, ˜Ë fl‚Îflπ ‚ÓÌÓ ÒÓ·Ó˛ ˘ÓÒ¸ ‚‡„ÓÏÂ Û ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. ñË·ÛθÍÓ: èÓÍË ˘Ó ˆÂ ‰ÛÊ ͇ÏÂÌËÈ ÙÂÌÓÏÂÌ, Á‡ÍËÚËÈ, ¥ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ˆ¥Í‡‚ËÈ ‰Îfl Ò‚¥ÚÛ. ÄΠ̇҇ÏÔ‰ flÍ Ô‚ÌËÈ ÔËÍ·‰, ÏÓ‰Âθ, – ÓÒ¸, π È Ú‡ÍÂ. ç‡ÒÔ‡‚‰¥, ÚÂ, ˜ËÏ ì͇ªÌ‡ Ïӄ· · ÓÁ̇˜ËÚËÒfl ‚ Ò‚¥Ú¥, Ò‡ÏÓ‚ËÒÎÓ‚ËÚËÒfl, ¥Ì¯Óª ÙÓÏË flÍ ÂÏ¥∂‡ˆ¥fl ˆ‚¥ÚÛ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ò‡ÏÂ Û 90-ı Ó͇ı, – ˆÂ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ‚ËÍβ˜ÂÌÌfl Á ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó ‚ÊËÚÍÛ, ÔÂÂÍβ˜ÂÌÌfl ̇ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥È ËÌÓÍ Ó·¥ÚÌ˘Ӫ ÂÎ¥ÚË – ÔӉ˂¥Ú¸Òfl ̇ óÂı¥˛, èÓθ˘Û, ßÒԇ̥˛, êÓÒ¥˛, ÒͥθÍË Ú‡Ï Ô‡ˆ˛π Û͇ªÌˆ¥‚. ì Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ Û͇ªÌҸ͇ β‰Ë̇ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ‰ÂÏӇΥÁÓ‚‡Ì‡. ÄΠ‰ÂÏӇΥÁ‡ˆ¥fl ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÏË̇π, β‰Ë ÔËÒÚÓÒÓ‚Û˛Ú¸Òfl. Ç ˜ÓÏÛ ÔÓÎfl„‡π ‚ÌÂÒÓÍ ì͇ªÌË Û ˆÂÈ Ò‚¥Ú? ì͇ªÌ‡ ‚ËÒÚÛÔË· ‚ÂÎËÍËÏ ‰ÓÌÓÓÏ, ‚¥‰‰‡‚¯Ë ·‡„‡ÚÓ ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı β‰ÂÈ, β‰Ò¸ÍÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ Ò‚¥ÚÓ‚¥. ü Ì ÏÓÊÛ ÒÛÏÛ‚‡ÚË Á ˆ¸Ó„Ó ÔË‚Ó‰Û: ì͇ªÌ‡ ÊË‚‡ Ú‡Ï, ‰Â π Û͇ªÌˆ¥. ß flÍ˘Ó ‰Âʇ‚‡ Ì ‚ Òڇ̥ ÒÙÓÏÛ₇ÚË Ò‚Ó˛ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ, ÒÔÓÒ¥· Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl Ò· ҂¥ÚÓ-
73
БІДА В ТОМУ, ЩО ПОКОЛІННЯ ВОСЬМИДЕСЯТНИКІВ ПОЗА ЛІТЕРАТУРОЮ НЕ РЕАЛІЗУВАЛОСЯ ПОВНОЦІННО МАЙЖЕ НІДЕ ІНТЕРВ’Ю З В.ЦИБУЛЬКОМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
„‡Î¸ÌÓÙ‰‡θÌÓª ÍÓÌÙÂÂ̈¥ª ‡ÒËÒÚÂÌÚ¥‚, ÌÂÒÏ¥ÎË‚¥ÒÚ¸ ‚ÂÎËÍÓª ˜‡ÒÚËÌË ÔÓÙÂÒÛË, ÒÚ‡ı «ÏÓ‚˜‡ÁÌÓª ·¥Î¸¯ÓÒÚË» Û ‚ˢ¥È ¯ÍÓÎ¥, Á‡„‡Î¸Ì‡ ÂÁË∂̇ˆ¥fl, ÒÚ‡ı Ô‰ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÓÏ ˜Ë Ô‰ ·ÂÁÔÓÏ¥˜Ì¥ÒÚ˛ ‰Âʇ‚Ë – ÛÒ ˆÂ ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÎÓ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ÒÂÈÓÁÌÓ ÔÓ‰ÛχÚË ÔÓ ÚÂ, flÍ ÔÓ‚ÂÌÛÚË ‚ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ ÒÔÓÍ¥È ¥ ÏËÌËÈ Ó·Ó˜ËÈ ËÚÏ. åÓ‚‡ ȯ· Ì ÔÓ ÚÂ, ˘Ó·Ë ‚¥‰ÍËÌÛÚË ‰Âʇ‚Ì „Û₇ÌÌfl, ‡Î ¥ Ì ÔÓ ÚÂ, ˘Ó·Ë ‚Ò ӷËÚË ‚ËÍβ˜ÌÓ Á ‰Âʇ‚Ó˛.
åìÜçßëíú ß ëéãßÑÄêçßëíú íÓÈ, ıÚÓ Ô·ۂ‡‚ Û ‚Ë¥ ÔÓ‰¥È 1968 ÓÍÛ, ÁÓ·ËÚ¸ ‚·ÒÌ¥ ‚ËÒÌÓ‚ÍË. Ň„‡ÚÓ ˘Ó ÓÁ˜‡Ó‚Û‚‡ÎÓ, „Ì¥ÚËÎÓ ¥ ÏÛ˜ËÎÓ, Ú‡ ‰Â˘Ó ÔÓ‰‡‚‡ÎÓ Ì‡‰¥ª. ᇠϥÒflˆ¸ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ‚Ú‡ÚËÚË ‰ÛÁ¥‚, ÓÔËÌËÚËÒ¸ Û ·ÂÁ‚ËıÓ‰¥. ïÚÓÒ¸ ÔËÒÚÓÒÓ‚Û‚‡‚Òfl, ‡ ıÚÓÒ¸ ÔÓÒÚÓ ·Ófl‚Òfl. äÓÊÂÌ Á Ì‡Ò Ï‡‚ ÍÓ΄, flÍËı Ô¥ÒÎfl ÚÓ„Ó ‚‡ÊÍÓ ·ÛÎÓ ‚Ô¥Á̇ÚË. í‡, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, Á’fl‚ÎflÎËÒ¸ ÌÓ‚¥ Á‚’flÁÍË, ˜‡ÒÓÏ Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË Á ¥ÁÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ú‡·Ó¥‚ – ·Û· ÒÓÎ¥‰‡Ì¥ÒÚ¸, ·Û· ÏÛÊÌ¥ÒÚ¸ ¥ „ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ˜ËÌËÚË ÓÔ¥. á ·‡„‡Ú¸Ï‡ ÒÓˆ¥‡Î-‰ÂÏÓ͇ڇÏË fl ‰¥ÎË‚Òfl Ò‚ÓªÏË ÔÂÂÊË‚‡ÌÌflÏË ÔÓ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÓÒ‚¥ÚË ¥ ÔÓ Á‡„ÓÁÛ Ô‡‚Ó‚ÓÏÛ ÔÓfl‰ÍÛ, ÚÛÚ fl ̇„‡‰‡˛ ÔÓ ê¥ı‡‰‡ ã¸Ó‚ÂÌÚ‡Îfl, ÉÂχ̇
‚¥, ÚÓ Û͇ªÌҸ͇ ̇ˆ¥fl ˜ÂÂÁ ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª β‰ËÌË Û Ò‚¥Ú¥, ÔÓ ÒÛÚ¥, ‰‡ÎÂÍÓ Ì ̇Ȅ¥¯Â Ò· Ô‰ÒÚ‡‚Ë·. Ä‚ÚÓËÚÂÚ Û͇ªÌˆ¥‚ – ˆÂ Ì ÎËı‡ Ò·‚‡ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÔÓ‚¥È ˜Ë ·‡Ì‰˛Í¥‚, ‡ Ḁ́̇ÒÚ¸ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÏÛÁË͇ÌÚ¥‚, ÒÔ¥‚‡Í¥‚, ڇ̈¥‚ÌËÍ¥‚, flÍ¥ ÔÓÍËÌÛÎË Ú‡ÚË ‚ ì͇ªÌ¥ Ú‡ ‚ËÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ̇ ͇˘Ëı ÒˆÂ̇ı Ò‚¥ÚÛ. ì͇ªÌҸͥ ıÛ‰ÓÊÌËÍË ‚ËÒÚ‡‚Îfl˛Ú¸Òfl ̇ ͇˘Ëı ‚Ḁ̂҇ʇı Ô·ÌÂÚË. ç‡ Ê‡Î¸, Û͇ªÌҸ͇ ÍÌËÊ͇ Ì ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ‚ ̇ÈÔÂÒÚËÊÌ¥¯Ëı ‚ˉ‡‚Ìˈڂ‡ı Ò‚¥ÚÛ, ‡ÎÂ, fl ‰Ûχ˛, ˘Ó Ï¥Ò¥fl Î¥Ú‡ÚÛË ÔÓÎfl„‡π ̇҇ÏÔ‰ Û ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Û, ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌ¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó „Ûχ̥ÁÏÛ, ˘Ó ·¥Î¸¯ ‚ËÔ‡‚‰‡ÌÓ, ‡Ì¥Ê ·Ë ÏË ÔÓÒÚÓ ·‡‚ËÎË Ò‚¥Ú. êÓÁÏÓ‚Îfl‚ Ä̉¥È 臂Î˯ËÌ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ГАНС МАЄР 1968 РІК: У РОЛІ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ПРОФЕСОРА
74
òÏ¥ÚÚ‡-îÓÍÍÂÌ„‡ÛÁÂ̇, ÉÂχ̇ ã˛··Â ¥ íÓχ҇ ç¥ÔÔ‰Âfl, Á flÍËÏË Ô¥ÁÌ¥¯Â, 1970 ÓÍÛ, fl Á‡ÒÌÛ‚‡‚ ëÔ¥ÎÍÛ Ò‚Ó·Ó‰Ë Ì‡ÛÍË. íÓıË ‚‡Ê˜Â ·ÛÎÓ Á ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇ·ÏË: fl ‚¥‚ ¥ÌÚÂÌÒË‚Ì ÎËÒÚÛ‚‡ÌÌfl Á ɇÈÌ¥ıÓÏ Å¸ÓÎÎÂÏ ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ 1968 ÓÍÛ ¥ ÈÓ„Ó «ä‡Ú‡¥ÌË ÅÎ˛Ï», ‡ÎÂ Û ÚÓÈ Ê ˜‡Ò ¢˛ÌÚ ¢‡ÒÒ Ú‡ ¥Ì¯¥ Ú‡ÍÓª „ÓÚÓ‚ÌÓÒÚË ‰Ó ‰ËÒÍÛÒ¥ª Ì ‚Ëfl‚ÎflÎË. Ç¥‰¥È¯Î‡ ‚ ڥ̸ ɥθ‰Â ÑÓÏ¥Ì, fl͇ Ô¥ÁÌ¥¯Â, Û 1972-ÏÛ, ÔË҇· ‰Ó ܇̇ ÄÏÂ¥: «ì ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸ÓÏÛ ‰‚Ó¥ „‡È‰Âθ·ÂÁ¸ÍÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ ‚ËÒËÚ¸ «êÓÁ·ËÈ ÏÓ‰Û ÒÔÓÍÓ˛». ÇËÍ·‰‡˜¥‚ Ó·ÁË‚‡˛Ú¸ «ÔÓÚË‚ÌËÏË», ̇ ÌËı ͢‡Ú¸... òÎflı ‰Ó β‰flÌÓÒÚË Ì ÔÓÎfl„‡π ˜ÂÂÁ ÌÂβ‰Ò¸Í¥ÒÚ¸». ì ÒÂÔÌ¥ 1968-„Ó fl ÔÓªı‡‚ Á¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚ‡ÏË Û Ì‡‚˜‡Î¸ÌÛ ÔÓªÁ‰ÍÛ ‰Ó ò‚ˆ¥ª È Ñ‡Ì¥ª. ñ ·ÛÎË ˜Û‰Ó‚¥ ‰Ì¥, Ôӂ‰ÂÌ¥ Û Í‡ªÌ¥ ÙÈÓ‰¥‚. ìÊ ÍÓÎË ÏË ÔÓ‚ÂÚ‡ÎËÒ¸ ‰Ó ëÚÓÍ„ÓθÏÛ, Ó‰ËÌ ÒÚÛ‰ÂÌÚ ÔË‚¥ÚÎË‚Ó-͇҇ÒÚ˘ÌÓ Ò͇Á‡‚: «Ä ˘Ó, flÍ ÏË Á‡‡Á ÒÍËÌÂÏÓ Ì‡¯Ó„Ó ÔÓÙÂÒÓ‡ å‡π‡ Û ‚Ó‰Û – flÍ ‚Ë Ì‡ ˆÂ?». ñ ‚Ò ·ÛÎË Ê‡ÚË, ‡Î ÚÓ‰¥ ‚¥‰ ˆ¸Ó„Ó ÏÓ„ÎÓ ÒÚ‡ÚË ÏÓÚÓÓ¯ÌÓ. í‡ ‚ÒÂ-Ú‡ÍË Ô¥ÒÎfl 1968-„Ó ·‡„‡ÚÓ ˘Ó ÁÏ¥ÌËÎÓÒ¸, ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ÔÓÏÛÚÌ¥ÎÓ Û ÏÓªı ‚¥‰ÌÓÒË̇ı ¥Á ÒÚÛ‰ÂÌÚ‡ÏË ¥ ÍÓ΄‡ÏË. ÄÎÂ, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl Òڇ· Ú¥ÒÌ¥¯Ó˛, Á’fl‚ËÎÓÒ¸ ·¥Î¸¯Â ‚Á‡πÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl, Á‚’flÁÍË ÒÚ‡ÎË Ï¥ˆÌ¥¯ËÏË.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ü È Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ¥Á Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌflÏ Á„‡‰Û˛ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÚÓ‰¥, Ô¥‰ ˜‡Ò Î¥ÚÌ¸Ó„Ó ÒÂÏÂÒÚÛ 1968-„Ó, Û ˜‡ÒË ÔÓÚÂÒÚÛ ÔÓÚË Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ, ÍÓÎË ˜ÂÂÁ «‡ÍÚË‚ÌËÈ ÒÚ‡ÈÍ» Û ·¥Î¸¯ÓÒÚË ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ Ì ·ÛÎÓ Á‡ÌflÚ¸, fl ˜ËÚ‡‚ Ò‚Óª ÎÂ͈¥ª. åÂÌ¥ ‚ˉ‡‚‡ÎÓÒ¸ ÌÂÔ‡‚ËθÌËÏ ÓÚËÏÛ‚‡ÚË ÔÓÙÂÒÓÒ¸ÍÛ Á‡Ô·ÚÛ ¥ Ì¥˜Ó„Ó Ì ӷËÚË. é‰ÌÓ„Ó ‡ÌÍÛ Ô‰ ‚‡ÊÍËÏË ‰‚ÂËχ ÇÂÎËÍÓª Á‡ÎË ÏÂÌ ÔÂÂÒڥ· „ÛÔ‡ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ Á «ó‚ÓÌËı ·Ë„‡‰ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ̇ÛÍË» ¥ ıÓڥ· Á‡·ÎÓÍÛ‚‡ÚË ÏÂÌ¥ ‚ı¥‰. ü ‡ÁÓÏ Á¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚ‡ÏË, flÍ¥ ıÓÚ¥ÎË ·ÛÚË Ì‡ ÎÂ͈¥ª, ÔÓȯӂ ‚Ô‰ ¥ ÒÔÓ·Û‚‡‚ ‚¥‰˜ËÌËÚË ‰‚Â¥. ç‡Â¯Ú¥ Ì‡Ï ˆÂ ‚‰‡ÎÓÒ¸ ¥ „ÛÔ‡ Á ÌÂÈÏÓ‚¥ÌËÏË ÍË͇ÏË ‚¥‰¥È¯Î‡ – Ó‰ËÌ ¥Á ÚÓ‰¥¯Ì¥ı ÒÎÛı‡˜¥‚ (ҸӄӉ̥ ‚¥Ì ÂÍÚÓ Ó‰ÌÓ„Ó Á ·‡‚‡Ò¸ÍËı ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥‚) flÍÓÒ¸ ̇„‡‰‡‚ ÏÂÌ¥ ÔÓ ˆÂÈ ‚ËÔ‡‰ÓÍ, ıÓ˜ fl ÛÊÂ È Á‡·Û‚ ÔÓ Ì¸Ó„Ó. á¯ÚÓ˛, fl χ‚ ˘‡ÒÚfl: ªı ÚÓ‰¥ ·ÛÎÓ ÌÂ Ú‡Í ·‡„‡ÚÓ. ñ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÏÓfl ÎÂ͈¥fl ÔÓ˜Ë̇·Ҹ Ó ‰Â‚’flÚ¥È, ‡ Ó Ú¥È ÔÓ¥ ‚Óβˆ¥fl Á‡Á‚˘‡È Òԇ·, ÔË̇ÈÏÌ¥, ªª ·¥Î¸¯‡ ˜‡ÒÚË̇.
êÄçà ëèßÇóìííü í‡ ·ÛÎÓ ‰Â˘Ó Ú‡ÍÂ, ‚¥‰ ˜Ó„Ó ÓÔÛÒ͇ÎËÒ¸ ÛÍË: ͇Ïԇ̥ª ÔÓÚË ÒÚ‡¯Ëı, ‚‡ÁÎË‚Ëı Û˜ÂÌËı, flÍ¥ Ì ÏÓ„ÎË ‚ËÚËχÚË Ú‡ÍËı ̇‚‡ÌÚ‡ÊÂ̸, ·ÛÎË Ì‡‚¥Ú¸ Ò‡ÏÓ„Û·-
75 © í.ÄÌÚËÔӂ˘, 2000
Ú‡‡Ò¥È ‡ÌÚËÔӂ˘
лємберґ убер алєс
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÚ‚‡ (fl Á̇˛ ÔÓ ‰‚‡, Û î‡ÌÍÙÛÚ¥ ¥ ÅÂΥ̥). ç‡Ò‡ÏÔ‰ ‚ËÌË͇ÎÓ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl, flÍ Ú‡Í ‡ÔÚÓ‚Ó Û Ò‰ӂˢ¥ ÏÓÎÓ‰Ëı (Ú‡ È, ̇ ʇθ, Ì Î˯ ÏÓÎÓ‰Ëı) ϯ͇̈¥‚ ͇ªÌË Á Ú‡ÍËÏË Ì‡ÛÍÓ‚ËÏË Ú‡‰Ëˆ¥flÏË ‰Â„‡‰Û‚‡ÎË ÓÁÛÏ ¥ ̇Û͇, ˘Ó·Ë ̇ ÁÏ¥ÌÛ ÔËȯÎË ÌÓ‚¥ „ÎÛı¥ ÒÂÌÚËÏÂÌÚË, ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌËÈ Ù‡Ì‡ÚËÁÏ ¥ „̥ۘ ‰Âχ¯¥. ì 1969 Óˆ¥, ÚÓ‰¥ ‚Ê ‚ AStA ÍÂÛ‚‡ÎË Î¥‚¥, fl ÔÓ·‡˜Ë‚, flÍ ‚ÓÌË ÒˉflÚ¸ ÔÓ-ÚÛˆ¸ÍÓÏÛ Ì‡ ÁÂÏÎ¥, Û ËÚۇΥÁÓ‚‡Ì¥È ÙÓÏ¥, Ô¥‰ ËÚÏ¥˜Ì¥ ‚ËÍËÍË «ïÓ-òËå¥Ì» ÓÁÍˉ‡˛Ú¸ ÎËÒÚ¥‚ÍË – ÔÓÒÚÓ fl͇Ҹ χfl˜Ìfl. ü ÒÚ‡‚Ë‚Òfl ‰Ó ÌËı Á Ú‡ÍËÏ Ê ÒÔ¥‚˜ÛÚÚflÏ, flÍ ‚ ÏÓÎÓ‰ÓÒÚ¥ ‰Ó å‡Ú¥Ì‡ ɇȉÂ∂∂‡, ÍÓÎË ÔÓ·‡˜Ë‚ ÈÓ„Ó Û î‡È·ÛÁ¥. è¥ÒÎfl 1945 ÓÍÛ ‚¥Ì ·Û‚ Á‡ÒÛ‰ÊÂÌËÈ ‰Ó ‚ËÔ‡‚ÌËı Ó·¥Ú Á Ô˷ˇÌÌfl ‚ÛÎˈ¸ – Á‡ ÈÓ„Ó ÌÂÓ·‰Ûχ̥ ‰¥flÌÌfl Û ˜‡ÒË íÂÚ¸Ó„Ó ê‡ÈıÛ. çÓ‚¥ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Ì¥ Ú˜¥ª ÔËıÓ‰flÚ¸ ̇ ÁÏ¥ÌÛ ÒÚ‡ËÏ, ‡Î ÒÛχ β‰Ò¸ÍËı ÔÓÏËÎÓÍ ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ‰ÛÌˈ¸, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ, Á‡‚Ê‰Ë Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÌÂÁÏ¥ÌÌÓ˛. ü Á ‚‰fl˜Ì¥ÒÚ˛ ¥ ÔӉ˂ÓÏ Á„‡‰Û˛ Ò‚Ó„Ó ‰¥‰ÛÒfl ÔÓ Ï‡ÏËÌ¥È Î¥Ì¥ª, flÍËÈ ·Û‚ Á‚˘‡ÈÌËÏ ÒÂÎflÌËÌÓÏ ¥ ‚¥ÈÚÓÏ, – ÈÓ„Ó Û 1933 Óˆ¥ ‡Â¯ÚÛ‚‡ÎË Ì‡ˆËÒÚË, Ú‡ ‚¥Ì ‡Ì¥ ̇ ÒÂÍÛÌ‰Û Ì Á‡ÒÛÏÌ¥‚‡‚Òfl Û Ò‚ÓªÈ Ô‡‚ÓÚ¥. óÓÏÛ ‚¥Ì ·Û‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ÏÛ‰¥¯ËÏ ‚¥‰ å‡Ú¥Ì‡ ɇȉÂ∂∂‡ ¥ É·ÂÚ‡ å‡ÍÛÁÂ?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ëÇßí çéÇé∫ åéÇà ôÓ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Ô¥ÒÎfl 1968-„Ó? üÍ˘Ó ÔӉ˂ËÚËÒ¸ Û Ú¥ ˜‡ÒË Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥¯Ì¸Ó„Ó, ÚÓ ÒÎ¥‰ Á‡Á̇˜ËÚË ÁÏ¥ÌË Û ÏÓ‚¥ ¥ Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥, ͇ÈÌ˛ ÔÓÎflËÁ‡ˆ¥˛, ÛÒÛÌÂÌÌfl ¯ËÓÍÓ„Ó (ÔÓ‰ÂÍÓÎË ‚Ê ‡Ê Á‡Ì‡‰ÚÓ „‡ÏÓÌ¥ÈÌÓ-ÔË‚¥ÚÌÓ„Ó) ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ ¥ ‚Ëı¥‰ ̇ ÔÓ‚ÂıÌ˛ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚÂÈ ¥ ÊË‚Ëı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚. ê‡ÔÚÓÏ ÁÌÓ‚Û Á‡„Ó‚ÓËÎË ÔÓ «·¥‰ÌËÈ ¥ ·‡„‡ÚËÈ Ò‚¥Ú» (‡ Ì ÔÓ ÓÁ‚ËÌÂÌ¥ ͇ªÌË ¥ ͇ªÌË, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl), ÔÓ «Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÒÚ¥‚» ¥ «Ó·¥ÚÌËÍ¥‚» (‡ Ì ÔÓ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì ԇÚÌÂÒÚ‚Ó), ÔÓ «ÏÓ„ÛÚÌ¥ı» (‡ Ì ÔÓ Ó·‡ÌËı ˜Ë ÔËÁ̇˜ÂÌËı ÔÓÒ‡‰Ó‚ˆ¥‚). êÓÁ‚ËÌÛ‚Òfl ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯ËÈ ÏÓ‚ÌËÈ Ò‚¥Ú – ‡Ê ‰Ó ¥‚Ìfl ÚÓ‰¥¯Ì¸Ó„Ó ·Û̉ÂÒÚ‡∂Û. è¥ÒÎfl ‰‚Óı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ „‡Î¥Ú‡ËÒÚÒ¸ÍËı ÚẨÂ̈¥È ‚¥‰·ÛÎÓÒfl ‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÏÓ‚Ë ‚¥‰ ªª ÚÓ‰¥¯Ì¸Óª ÓÒÌÓ‚Ë, ÚÓ·ÚÓ ‚¥‰ ªª ·‡ÁÛ‚‡ÌÌfl ̇ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËı ¥ÌÒÚËÚÛÚ‡ı; ÓÁ‚ËÌÛ·Ҹ ÂÏÓˆ¥È̇, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÔÓ‚Ó͇Ú˂̇ ¥ ÙÓχΥÁÓ‚‡Ì‡, ̥ψ¸Í‡ ÏÓ‚‡; Û‚ÂÒ¸ Ò‚¥Ú ‡ÔÚÓÏ Á‡„Ó‚ÓË‚ ÏÓ‚Ó˛ å‡ÍÒ‡ ¥ ÖÌ„Âθ҇.
«çéÇÖ ëíÄêÖ» íÂ, ˘Ó ҸӄӉ̥ ‰Â˘Ó ‰‡Ï‡ÚËÁÓ‚‡ÌÓ Ì‡ÁË‚‡πÚ¸Òfl «ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËÏ ·ÛÌÚÓÏ», ·ÛÎÓ Î˯ ‚ˉËÏÓ˛ ÓÁ̇-
ÇÔ‡‰‡ÌÌfl Û ÏÂÏÛ‡Ë ‚ ˜‡Ò¥, ÍÓÎË Ê‡Ì Ï‡ÍÒËχθÌÓ ‚Ú‡ÚË‚ ‡ÍÚۇθ̥ÒÚ¸, Ú‡ ˘Â È Û ‚¥ˆ¥, ÍÓÎË Á„‡‰Û‚‡ÚË Ï‡ÈÊ ÌÂχ ˜Ó„Ó, Ú·‡ ‚‚‡Ê‡ÚË ‚ÂÎËÍËÏ Ò‚ËÌÒÚ‚ÓÏ. ÄÎÂ, ÏÓÊÎË‚Ó, ҇Ϡڇ͇ Óˆ¥Ì͇ ¥ ÒÔÓÌÛ͇π ‰Ó ÔÓ‰¥·ÌËı ÔË̸҇. ìÒ¥ ÔÓ‰¥ª ‡θ̥, ¥ÏÂ̇ Ô‚‡ÊÌÓ ‚ˉÓÁÏ¥ÌÂÌ¥... ç‡Ò ·ÛÎÓ: fl ¥ ÄÒÍ·. ü, ˘Ó· ‚Ë Á̇ÎË – íÓ‚Ú‡Í (ˆÂ ÏÂÌ¥ ڇ͠¥Ï’fl). ÄÒÍ· – ҇ϥ ÓÁÛÏ¥πÚÂ, ıÚÓ. åË ÍÓ‚Ú‡ÎË ¯Ì‡ÔÒË ‚ Ô¥‰ÁÂÏÌÓÏÛ ·ÛÌÍÂ¥ «ÑÓÏÓ‚Óª äÛıÌ¥», «ÑÓÏÓ‚ÛıË» (‰‡Î¥ ‚ ÚÂÍÒÚ¥ – Ñå). ŇÎË ÔÎfl¯ÍÛ „Ó¥ÎÍË, ‰‚¥ ÔË‚‡ ¥ ÔÓˆ¥˛ ÔÂθÏÂÌ¥‚, ÔÓÒÓÚ‡ÌËı ÓˆÚÓÏ. ç‡Ï ·ÛÎÓ ÚÓ„Ó ˆ¥ÎÍÓÏ ‰ÓÒÚ‡Ú̸Ó. åË ·ÛÎË ‡ÒÍÂÚË. ᇠÒÛÒ¥‰Ì¥Ï ÒÚÓÎÓÏ Ò‚¥ÚËÎÓ ‰ÓÒÚ˄Π‚˯Ì‚ Îˈ ·Ó„ÂÏ¥ÒÚ‡ ü„Ó‰Ë. ç‡ ÔÓÚËÎÂÊÌ¥È Òڥ̥ ‚ËÒÓ˜¥Î‡ ̇ӉÌˈ¸Í‡ ·‡·‡ Û ‚¥ÌÓ˜ÍÛ, ÒÚ¥˜Í‡ı ¥ Á ÍÓÓ‚‡πÏ. îÓÚÓ„‡Ù¥˜Ì‡ ‰ÊÓÍÓ̉‡ ‚ ÒÚËÎ¥ Í¥˜. í‡Í ¥ ÔËÔÓ¯Û‚‡Î‡ ‚ËÈÚË Á ·ÛÌ͇ ˜ÂÂÁ ªª ·ÂÁ‚ËÏ¥ÌÛ ÔÎÓÚ¸. ò̇ÔÒË ‰¥flÎË. èÓÒÏ¥ı‡ÎÓÒfl ÒÚ˄Πh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ГАНС МАЄР 1968 РІК: У РОЛІ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ПРОФЕСОРА
76
ÍÓ˛ ‰‡ÎÂÍÓÒflÊÌËı ÁÏ¥Ì ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÚÂÍÚÓÌ¥ÍË. äÓÎË ‚ ÅÓÌÌ¥ ÍÂÛ‚‡Î‡ ‚ÂÎË͇ ÍӇΥˆ¥fl, ̇ ÔÂËÙÂ¥ª Á‡fl‚Ë· ÔÓ Ò· «èÓÁ‡Ô‡Î‡ÏÂÌÚҸ͇ ÓÔÓÁˈ¥fl». ë‚Ó˛ ‚Óβˆ¥ÈÌÛ ÒËÎÛ ‚Ó̇ ˜Âԇ· Ì Á ̇ÒÚÓª‚ ·¥Î¸¯ÓÒÚË, ‡ Á «ÓÒÏËÒÎÂÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË». ñÂÌÚÓÏ ªª ‰¥flθÌÓÒÚË ·Û‚ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ, flÍËÈ ÔÓ‚ËÌÂÌ ·Û‚ ÒÚ‡ÚË ‚¥Î¸ÌËÏ ÔÓÒÚÓÓÏ ‰Îfl ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌfl ‚¥‰ÍËÚÓ„Ó ‰ËÒÍÛÒÛ, ‰Â · „ÓÚÛ‚‡Î‡Òfl ÒÛÒԥθ̇ ÂÙÓχ ¥ ‚Óβˆ¥ÓÌ¥ÁÓ‚Û‚‡ÎËÒfl ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÒÚÛÍÚÛË. ñ ‚Ò ̇„‡‰Ûπ ÒÚ‡¥ ̥ψ¸Í¥ ¥‰Â‡Î¥ÒÚ˘̥ Á‡ÁÍË, ‚ ÓÒÌÓ‚¥ ‚ÓÌÓ ·ÛÎÓ ‡‰¯Â ÌÂÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ, ‡Ì¥Ê ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ (ÒÔÂ¯Û Û ÒÛÔÓ‚Ó‰¥ ‚ËÏÓ„ ÔÓ ‡‚ÚÓÌÓÏ¥˛ ¥ ¥ÏÔ‡ÚË‚ÌËÈ Ï‡Ì‰‡Ú ‚ ÓÒ‚¥ÚÌ¥ı ‡‰‡ı). ÄΠ·‡„‡ÚÓ Î˛‰ÂÈ – Ò‰ ÌËı ·ÛÎË ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË – ‚‚‡Ê‡ÎË ˆÂ «Òڇ» ˜ËÏÓÒ¸ «ÌÓ‚ËÏ» ¥ ÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌËÏ. èÓÚËÔ‡‚Ì¥ÒÚ¸ ¥ ̇ÒËθÒÚ‚Ó ‚ËÔ‡‚‰Ó‚Û‚ËÎÓÒ¸ ¥‰Âπ˛ ‰Ó·‡. ÅÛÌÚ Á‡fl‚Ë‚ ÔÓ Ò· flÍ «Î¥ÍÛ‚‡Î¸ÌËÈ Á‡ı¥‰» ¥ ÒÚËÏÛÎ ‰Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ú‚Ó˜Ó„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. í‡Í Á’fl‚Ë‚Òfl Ï¥Ù ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl68, flÍËÈ ¥ ‰ÓÒ¥ Ì ‚Ú‡ÚË‚ Ò‚Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl. äβ˜Ó‚ËÏ ÒÎÓ‚ÓÏ ˆ¸Ó„Ó ˜‡ÒÛ ·Û· «‰ÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥fl». ìÒ Ú·‡ ·ÛÎÓ ‰ÂÏÓ͇ÚËÁÓ‚Û‚‡ÚË – ҥϒ˛, ¯ÍÓÎÛ, ˆÂÍ‚Û, ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ. «ÑÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥fl» Òڇ· ÒËÏ‚ÓÎÓÏ ·ÓÓÚ¸·Ë ÔÓÚË ÒÚ‡ÚÛÒÛ-Í‚Ó, ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÓ-
΢ÍÓ ü„Ó‰Ë, ÔÓÒÏ¥ı‡‚Òfl ÄÒÍ·, ÔÓÒÏ¥ı‡Î‡Òfl ·‡·‡ Á ÍÓÓ‚‡πÏ. ü Á‡‚¯Â ÒÓÓÏË‚Òfl ÔÓÒÏ¥ı‡ÚËÒfl, ‡Î ÚÂÊ ÔÓÒÏ¥ı‡‚Òfl... Ñå Û ã¸‚Ó‚¥ ·¥Î¸¯Â Ì ¥ÒÌÛπ. ç‡ ˆ¸ÓÏÛ Ï¥Òˆ¥ ÚÂÔ å‡ÍÑÓ̇ΉÁ (‰‡Î¥ ‚ ÚÂÍÒÚ¥ åÑ) – ‰Â¯Â‚ ª‰ÎÓ ‰Îfl ÚËı, ıÚÓ ÈÓ„Ó ‚Ë„‡‰‡‚, ¥ ‰ÓÓ„Â ÌÂÁ‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ‰Îfl ̇Ò. ü Ì¥˜Ó„Ó Ì ÓÁÛÏ¥˛ ‚ Òı¥‰ÌËı Ù¥ÎÓÒÓÙ¥flı, ¥‚ÌÓ, flÍ ¥ ‚ Á‡ı¥‰ÌËı. ü Ì β·Î˛ ‚Ò¥ ˆ¥ ÚÂÓ¥ª, ÂÍÁÂÒËÒË, ÂÍÁ„ÂÁË, ÓÔÛÒË. éÒÓ·ÎË‚Ó Ê Ì ÓÁÛÏ¥˛ ͇·‡ÎË ¥ ÚÓË, ‡Î ҇Ï ÔÂÂÒÚ‡‚ÎflÌÌfl Î¥Ú Á¥„‡ÎÓ ‚ ̇¯ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÁÎÓ‚¥ÒÌÛ Óθ. åÑ, flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, – ÚÓ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì Ñå, ‡ ÒÍӯ ̇‚Ô‡ÍË. 㸂¥‚ ¯ÎflıÓÏ ˆ¸Ó„Ó ÔÂÂÒÚ‡‚ÎflÌÌfl ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌÓ ˘Â Ӊ̥πª ÏÂÍË, ˜‡ÍË. ç ÒÚ‡ÎÓ Ó‰ÌÓ„Ó Á ¥ÌÙÂ̇θÌËı ‚ËÏ¥¥‚ Ï¥ÒÚ‡, ‚ÂÒ¸ Û·‡Ì¥ÒÚ˘ÌËÈ ÍÓÒÏÓÒ ÔÓÒ¥‚ ̇ Ó‰ËÌ ÔÓ‚Âı. ïÚÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚ¸ Á‡ ˆÂ Ô‰ ·ÛÌÍÂÌËÏ Ì‡Ó‰ÓÏ? üÍ¥ ¯‡Ï‡ÌË Í‡ÌˆÂÎfl¥È, flÍ¥ ‡ÎıÂÏ¥ÍË Á ‰Âʇ‚ÌËı ‚ÂÊ, flÍ¥ ÏÓÎ¸Ù‡Ë „‡Îˈ¸ÍÓ„Ó Ô¥‰ÔËπÏÌˈڂ‡ Ô¥‰ÒÛÌÛÎË ˆÂÈ ‚˯ͥÂÌËÈ ‡Í‚‡¥ÛÏ åÑ Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÔÓÚ‡πÏÌÓª ‚ÓÎÓ„ÓÒÚË Ñå?.. ÄΠÚÓ‰¥ ¯Ì‡ÔÒË, flÍ fl ‚Ê ͇Á‡‚, ‰¥flÎË. é·Î˘˜fl ‰ÓÒÚË„‡ÎË, Á‡ÒÚË„‡ÎË. ëÛˆ¥Î¸ÌËÈ ˜Â‚Â̸ ÔÓÒ‰ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
„Ó ÔË̈ËÔ‡ÏË Ô‡‚‡ ¥ ԇ·ÏÂÌÚ‡ËÁÏÛ. áÌÓ‚Û ‚ËÔÎË‚ÎË Ì‡ ÔÓ‚ÂıÌ˛ ‰‚ÓflÍÓÒÚ¥ ÒÚ‡Óª LJÈχҸÍÓª ÂÒÔÛ·Î¥ÍË: ̇ÔËÍ·‰, ‰ËıÓÚÓÏ¥fl «ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌ ԇ‚Ó – ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥È̇ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸» ¥ ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl «ÙÓχθÌÓª» Ú‡ «Â‡Î¸ÌÓª» ‰ÂÏÓ͇ڥª. åÓ‰Âθ ÔÓˆÂÒ¥‚, flÍ¥ ‚¥‰·Û‚‡ÎËÒ¸ ̇ ¥‚Ì¥ ÏËÒÎÂÌÌfl ¥ ÏÓ‚Ë, ·Û· Ú‡ ҇χ: ·‡ÎËÒ¸ ÒÎÓ‚‡ Á ·Û‰ÂÌÌÓ„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÎÂÍÒËÍÓÌÛ (flÍ¥ fl͇Á Ì ·ÛÎË ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó „ÓÒÚËÏË Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Ô‡ÍÚËÍË), ÚÓ‰¥ ˜ËÒÚÓ ÌÓχÚË‚ÌÓ, ÔÓ-̥ψ¸ÍË, «‰Ó ÔÓÌflÚÚfl», ¥ ˆÂ ‚Ò ÓÁ·Ë‚‡ÎÓÒ¸ Ó· ÌÂÔ‡‚ËθÌÛ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Ó·∂ÛÌÚÓ‚Û‚‡Î‡Ò¸ ÚÂÁ‡, ˘Ó ̇¯¥ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª Ì ‚¥‰Ó·‡Ê‡˛Ú¸ «ÒÛÒԥθÌËı ÔÓÚË¥˜», ‡ Î˯ ªı «ÙÓχθÌÓ ¥ÌÚÂ∂Û˛Ú¸».
åÖíÄåéêîéáà êÖÇéãûñß∫ ß áÅêéâçé∫ ÅéêéíúÅà ǯڥ-¯Ú, Á Ó͇ÏË (¥ ˆÂ ÚÂÊ Ç‡ÈχҸÍËÈ ÒË̉ÓÏ) Û ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÏÓ‚Û ‚‚¥È¯ÎË Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥, ÚÂıÌ¥˜Ì¥ ¥ ̇‚¥Ú¸ Ô‡‡Ï¥Î¥Ú‡Ì¥ ÔÓÌflÚÚfl, ̇ÔËÍ·‰, ‚ÓβÌÚ‡ËÁÏ ¥ ‡Íˆ¥ÓÌ¥ÁÏ, flÍËÏË ÓÁ·ÓªÎËÒ¸ ÌÓ‚¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÛıË. ÑÓ ˆËı ÔÓÌflÚ¸ ̇ÎÂʇڸ ¥ ‚¥‰ÓÏ «ÔÂÂÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl», ÒËÒÚÂχÚ˘Ì «Ó·ÌÂ̇‰¥ÈÎË‚¥ÒÚ¸», ÓÁ̇˜ÂÌÌfl ‚·ÒÌËÍ¥‚ ÔÓÒ‡‰ ¥ χ̉‡Ú¥‚ flÍ «Ô‡ÌÛ‚‡Î¸ÌËÍ¥‚» ¥ ·‡„‡ÚÓ ¥Ì¯Ó„Ó. á̇ÍÓ‚ËÏ π ÚÂ, ˘Ó Ô‡‡Ï¥Î¥Ú‡Ì‡ ¥‰¥Óχ ÒÔÂ¯Û Á‡Ò-
ÁËÏË. Å₇‚ ÄÒÍ· ˜Ë Ì¥ – ˆÂ ÏÂÌ Ì ˆ¥Í‡‚ËÎÓ. åË ·ÛÎË ‰ÛÁ¥. óË ·Î˛‚‡‚ fl, Ò͇Á‡ÚË ÚÂÊ Ì ÏÓÊÛ. ôÓ ÏÓ„ÎÓ ‚˄̇ÚË Ì‡Ò ¥Á ˆ¸Ó„Ó ‡˛ «‰Îfl Ì¥˘¥ı ¥ ¯ÛÚÓ‚»? í¥Î¸ÍË ÏËÒÚˆڂÓ, ıÓ˜ ¥ Á‚Û˜ËÚ¸ ˆÂ ÒÎÓ‚Ó Á‡‡Á ‰Â˘Ó ÌÂÔ‡ÚÂÚ˘ÌÓ. 鉂¥˜ÌËÈ Î¸‚¥‚Ò¸ÍËÈ ÙÂÒÚË‚‡Î¸ «äÓÌÚ‡ÒÚË» (‡, ÏÓÊÂ, ÚÓ ·Û‚ ¥ Ì ‚¥Ì) ·‡„‡Ú¸Óı ‚‡·Ë‚ ı‡ÓÒÓÏ ÔÓ„‡ÏË, Ó‰Ì‡Í ÏË, ÄÒÍ· Á íÓ‚Ú‡ÍÓÏ, ·ÛÎË Î˛‰¸ÏË Ô·¥ÎË‚ËÏË. óÓÏÛ Ê ÚÓ‰¥ ‚ËÔÓ‚ÁÎË Á ͇ڇÍÓÏ·? ì ı‡Ï¥ ã‡Á‡fl, ̇‰ ‚ÛÎËˆÂ˛ äÓÔḀ͇̂ χ‚ „‡ÚË ñË̉ӂҸÍËÈ. ÄÒÍ· ‚ËÌÓ¯Û‚‡‚ ‰Ó Ì¸Ó„Ó ‚ÂÎËÍËÈ ÒÂÌÚËÏÂÌÚ. ü Ì Á‡‚‰‡‚‡‚ ÒÓ·¥ ÍÎÓÔÓÚÛ Á’flÒÓ‚Û‚‡ÚË, ıÚÓ ˆÂÈ ñË̉ӂҸÍËÈ ¥ ˜ÓÏÛ ‚¥Ì Ú‡Ï „‡π. ß ÚÂ, ·Î˛‚‡‚ ÄÒÍ· ˜Ë Ì¥, ÏÂÌ ڇÍÓÊ Ì ˆ¥Í‡‚ËÎÓ. åË ·ÛÎË ‰ÛÁ¥. åË ÔÓÒÚÓ È¯ÎË. ïÓ‰Ó˛ ÒÚ‡Ëı Ó·‚‡ÊÌ¥ÎËı ÎËÊÌËÍ¥‚ ÓÁÚË̇ÎË ‰Â‚Ì˛ Ï¥ÒÚ˜ÍÓ‚Û ÒθÓÚÛ... èËȯÎË Á‡‡ÌÓ. ÄÒÍ· ‚Ò¥‚Òfl ̇ „Óȉ‡ÎÍÛ ‚ ÒÛÒ¥‰Ì¸ÓÏÛ Á ı‡ÏÓÏ ‰‚Ó¥. ÉÓȉ‡‚Òfl. åÓÊÂ, È Ôӷθӂۂ‡‚ ÒÚËı‡ – ı¥·‡ fl Á̇˛. ü ÒÏËÂÌÌÓ ‰Ó·‚ ı‚ËÎËÌË Ì‡ ·‚ˆ¥. äÓÎË ‰Ó·¥„ ˜‡Ò ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÍÓ̈ÂÚÛ, ‚ ¯ÎÛÌÍÛ ‚Ê ‚¥‰˜Û‚‡Î‡Òfl ÛıÓÏ¥ÒÚ¸ χ„ÏË. ìÒ ‚ÓÌÓ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÓÒÓ‚Û‚‡Î‡Ò¸ ¥ Û ÒÙÂ¥ ¯Í¥Î¸ÌÓª Ú‡ ‚Ë˘Óª ÓÒ‚¥ÚË È ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl: Ú‡Ï ˘Â ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª Î¥‚Ëı ·ÛÎË Î˯ ‡Í‡‰ÂÏ¥˜ÌËÏË Ù‡ÌÚ‡Á¥flÏË ¥ Ô‰ÏÂÚ‡ÏË ÒÂϥ̇ҸÍËı ‰ËÒÍÛÒ¥È, ȯ· ÏÓ‚‡ ÔÓ «ÔÂÂ̇ԇ‚ÎÂÌ¥ÒÚ¸ ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı Á‡ÁÍ¥‚», «ÍÓ∂Ì¥ÚË‚Ì¥ ÓÔ‡ˆ¥ÈÌ¥ ÏÓ‰ÛÒË» ¥ «Ì‡‚˜‡Î¸Ì¥ ÒÚ‡Ú„¥ª». ì 70-Ëı ̇ ÔÓfl‰ÍÛ ‰ÂÌÌÓÏÛ ·ÛÎË ‚Ê Ì ڥθÍË «‰ËÒÍÛÒ¥ª ÔÓ ÒÚ‡Ú„¥˛» – ÔÓfl‰ Á ÏÂÚ‡ÙÓ‡ÏË Â‚Óβˆ¥ÈÌÓª „Ë Ì‡ ÒˆÂÌ¥ Á’fl‚Ë·Ҹ ÌÓ‚‡ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ «Á·ÓÈÌÓª ·ÓÓÚ¸·Ë» RAF, fl͇ ‚Ê Ì ÔÓÒÚÓ ·‡‚Ë·Ҹ ̇ÛÍÓ‚ËÏË Í‡Ú„ӥflÏË. ÖÍÒÚÂÏÛÏË Á·ÎËÊÛ‚‡ÎËÒ¸: ·‡„‡ÚÓ ÚÂÁ ¥Á ÔÓ„‡ÏÌÓ„Ó ‰ÓÍÛÏÂÌÚÛ RAF «ëÎÛÊËÚË Ì‡Ó‰Ó‚¥» ‚ÁflÚÓ Á ‡ÌÌ¥ı Ú‚Ó¥‚ ÖÌÒÚ‡ û„Â̇ – Á‚’flÁÓÍ ‡Íˆ¥ÓÌ¥ÁÏÛ, Ô‡ÙÓÒÛ ÒÏÂÚ¥ ¥ ÂÒÚÂÚËÁÏÛ Î¥‚Ëı „ÛÔ Û Ò‚ÓπÏÛ ÏÓ‚ÌÓÏÛ ‚ˇÁ¥ ̇·Û‚‡‚ ÙÓÏ, ÔÓ‰¥·ÌËı ‰Ó ÚËı, ˘Ó ¥ Û Í‡ÈÌ¥ı Ô‡‚Ëı. Ň„‡ÚÓ ˘Ó Á ̇‰·‡Ì¸ 68-„Ó Á‡‡Á ‚Ú‡ÚËÎÓ ˆ¥ÌÛ. á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ˆÂ ÒÔ˘ËÌÂÌÓ ÁÒÛ‚‡ÌÌflÏ ˜‡ÒÚËÌË ÛıÛ Û ·¥Í ‡Íˆ¥ÓÌ¥ÁÏÛ ¥ ÚÂÓËÁÏÛ. í‡ ·‡„‡ÚÓ ˘Ó Á‡Î˯ËÎÓÒ¸: ÌÓ‚‡ ˆ¥ÌÌ¥Ò̇ Óˆ¥Ì͇ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ, „ÓÒÚ‡ ‰ËÒÍÛÒ¥fl. çÓ‚Ó„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ Ì‡·ÛÎË Ú‡Í¥ ÒÚ‡¥ ÔÓÌflÚÚfl, flÍ ‚¥Î¸ÌËÈ ÔÓÒÚ¥, ÔÓ‡Á͇, Ô‡ÚˈËÔ‡ˆ¥fl, ÂχÌÒËÔ‡ˆ¥fl; Á¯ÚÓ˛, ÍΥχÚ, ÒÔËflÚÎË‚ËÈ ‰Îfl ÁÏ¥Ì, flÍËÈ ‰Â˘Ó ÒÔÓ˘ÂÌÓ
·ÛÎÓ Ì‡‚¥flÌ ‚˜Ó‡¯Ì¥Ï „ÓÓÒÍÓÔÓÏ, ‰Â flÍ¥Ò¸ Ù‡ËÒª Á‡ÒÚÂ¥„‡ÎË, ÏÓ‚Îfl‚, ÌÂÍÓËÒÌÓ ê‡ÍÓ‚¥ ‚ÊË‚‡ÚË ÔÓ‰ÛÍÚË ·Ó‰¥ÌÌfl. ç¥ÍÓÎË Ì ÏÓÊ̇ ‚¥ËÚË ‚¥˘Û‚‡ÌÌflÏ Á¥ÓÍ. ç‡ ñË̉ӂҸÍÓ„Ó Ú·‡ ·ÛÎÓ Á‡ıÓ‰ËÚË ‚Ê ‡·Ó Ì¥ÍÓÎË, ˜ÂÂÁ Ó·ÏÂÊÂÌÛ Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ Ï¥Òˆ¸. åË, ÄÒÍ· Á íÓ‚Ú‡ÍÓÏ, Á‡Ò¥ÎË Ì‡ ‰Û„ÓÏÛ ÔÓ‚ÂÒ¥. 阥 ·ÛÎË Ì‡ ¥‚Ì¥ ÔÂËÎ, Í¥Á¸ flÍ¥ ‚ˉ̥ÎËÒfl flÍ¥Ò¸ ‰ÛÊ ˜Â‚ÓÌ¥ ͇ÚËÌË. äÓÎÓ ÒˆÂÌË Òˉ¥Î‡, ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË, ·‡·‡ ‚ ÍÓθÓÓ‚Ëı ÒÚ¥˜Í‡ı, ‡, ÏÓÊÂ, È ˆ¥ÎËı ‰‚¥. ñ ‚Ë‰Ë‚Ó ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÎÓ Ì‡Ò, ‡ÍÚË‚¥ÁÛ˛˜Ë È ·ÂÁ ÚÓ„Ó ‡ÌÚËÏËÒÚˆ¸Í¥ ÂÙÎÂÍÒË. í‡ ˘Â ÚÓÈ ÒÚË„ÎËÈ ÔÎÓ‰Ó‚Ó-fl„¥‰ÌËÈ ÍÓÎ¥ ͇ÚËÌ... ñË̉ӂҸÍËÈ Á‡„‡‚ ̇ ÓflÎ¥. ëˉfl˜Ë, ıËÎËÚ‡‚Òfl, flÍ ¥ ̇ÎÂÊËÚ¸ χÂÒÚÓ. èÓÎËÌÛ‚ ÒÔ¥‚. ÇÂÒ¸ ˜‡Ò fl ‰Ûχ‚, ˘Ó ÒÔ¥‚‡π ·‡·‡ ‚ ÒÚ¥˜Í‡ı. ìÒ ·ÛÎÓ ÌÓχθÌÓ. ÇÓ͇Π„‡ÏÛ‚‡‚ ÌÛ‰ÓÚÛ. ñ ‚ÂÎËÍ ˘‡ÒÚfl – ‚ËÎ¥ÁÚË ·ÛÌÍÂÌËÏ ˘ÛÓÏ ÔÓÒ‰ Ò‚flÚ‡ ÏÛÁËÍË. ÄÒÍ· ÒÛÏËÌÓ ÍÛÌfl‚. ë‚¥Ú ÓÁ‚ˉÌfl‚Òfl. ÄÊ ÚÛÚ Í¥Á¸ ‰¥ÍÛ ÔÂËÎ fl ÔÓÏ¥ÚË‚, ˘Ó ·‡·‡ Ì χπ Ï¥ÍÓÙÓ̇, Ì Ûı‡πÚ¸Òfl ¥ χÈÊ Ì ‰Ëı‡π. ëÔ¥‚‡‚ ñË̉ӂҸÍËÈ! ㉸ „Û„Ìfl‚ËÏ Ê¥ÌÓ˜ËÏ ÒÓÔ‡ÌÓ, ˜Ë flÍ
77
ТАРАСІЙ АНТИПОВИЧ ЛЄМБЕР¢ УБЕР АЛЄС
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏÓÊ̇ Á‚ÂÒÚË ‰Ó Ú‡ÍÓª ÙÓÏÛÎË: ‰Ó 1968-„Ó ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ÁÏ¥Ì Ú·‡ ·ÛÎÓ Ó·∂ÛÌÚÓ‚Û‚‡ÚË, Ô¥ÒÎfl 1968-„Ó – ˆÂ ‰‡ÌË̇ Ú‡‰Ëˆ¥ª. 1968-ËÈ Ì ·Û‚ ÔÓ‰¥π˛ ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¥È ‚ÔÎË‚ ·Û‚ ÌÂÁ̇˜ÌËÏ Ú‡ÍÓÊ ÚÓÏÛ, ˘Ó Î¥‰ÂË ÛıÛ „Ó‚ÓËÎË Ê‡„ÓÌÓÏ, ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎËÏ ÔÓÒÚÓÏÛ Ì‡Ó‰Ó‚¥. ÉÓχ‰Ò¸Í¥ÒÚ¸ ‰ÓÒËÚ¸ ¯‚ˉÍÓ Á‡·Û· ÔÓ Â‚Óβˆ¥ÈÌ¥ ¥„Ë ‰¥ÚÂÈ ·˛∂Â¥‚, Û flÍ¥ ‚ÓÌË ·‡‚ËÎËÒ¸ Û Òڥ̇ı ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥‚. Ä͇‰ÂÏ¥˜Ì¥ ÒÚÓ‚ÔË Ì ÓÁ̇˜‡˛Ú¸, ˘Ó ̇ ÌËı ÚËχπÚ¸Òfl Û‚ÂÒ¸ Ò‚¥Ú. ÄΠ– ÓÔÓÒ‰ÍÓ‚‡ÌËÈ ¥ ‰Ó‚„ÓÒÚÓÍÓ‚ËÈ ‚ÔÎË‚ ·ÛÌÚ‡¥‚ Ì ÏÓÊ̇ ̉ÓÓˆ¥Ì˛‚‡ÚË. í‡Í, 1968-ËÏ ÓÍÓÏ ‰‡ÚÛπÚ¸Òfl Ì‚Ô‚ÌÂÌ¥ÒÚ¸ Û ‚Ë¥¯ÂÌÌ¥ ÔÓ·ÎÂÏË Ì‡ÒËθÒÚ‚‡ – ˆÂ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó Á ˆ¸Ó„Ó ˜‡ÒÛ ‚¥‰ÍËÚËÏ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸, ‰ÓÔÛÒÚËÏ¥ÒÚ¸, ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ¥ ÍÓ̘̥ÒÚ¸ ÒËÎÓ‚Ëı ‰¥È ‰Âʇ‚Ë ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ‰¥È ÓÍÂÏËı „ÛÔ „Óχ‰flÌ. è¥ÒÎfl ·ÛÌÚÛ ‚ˢ‡ ¯ÍÓ· ‚¥‰˜ÛÚÌÓ ÔÓÎ¥ÚËÁÛ‚‡Î‡Òfl: Ô‡ËÚÂÚÌ¥ÒÚ¸, ÂÁÛ₇ÌÌfl Ô‡ÚˈËÔ‡ˆ¥ª, ÍÓÔÓ‡ÚË‚Ì¥ ÒÚÛÍÚÛË, ÁÏ¥ÌË ‚ ‡Í‡‰ÂÏ¥˜Ì¥È ¥π‡ı¥ª; ̇ Á‡‰Ì¸ÓÏÛ Ô·̥ ÛÒ¸Ó„Ó ˆ¸Ó„Ó Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl Ó·ÓÚ‡, ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl ¥ ÍÓÌÍÛÂ̈¥fl ̇ÒÚÛÔÌËı ÓÍ¥‚. é‰Ì ·ÛÎÓ ‚ÒÂ-Ú‡ÍË ÔÓÁËÚË‚ÓÏ: 1968-ËÈ ÁÏÛÒË‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ¥ÒÚ·Υ¯ÏÂÌÚ Á‡ıˢ‡ÚË ¥‰Â˛ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥È-
ÈÓ„Ó Ú‡Ï! ü ‚’ÏÂÌÚ ÔÓÚ‚ÂÂÁ¥‚. ïÚÓ Ô¥ÒÎfl Ú‡ÍÓ„Ó Ì ÔÓ‚¥ËÚ¸ Û ‰Ë‚Ó ÏËÒÚˆڂ‡?.. ÇÒ¥ ̇¯¥ ·ÛÌÍÂË ¥ ı‡ÏË π χÎËÏË ÏÓ‰ÂÎflÏË ÔÂÍ· ¥ ‡˛. èÓÈÚË ‚Ò˛ ¥ÁÌˈ˛ Ï¥Ê ÌËÏË, ̇‚¥Ú¸ ̇ ıËÚÍËı ÌÓ„‡ı – ÚÓ ¥ 𠫉ÓÓ„‡ ‰Ó ¯ÚÛÍË». ì Ï¥ÒÚ¥ Ó·ˆ‡Ò¥‚ ¥ ·ÛÍ¥‚ÍË ‰‚¥ ̇Á‚‡Ì¥ ÒÙÂË Á‡‚Ê‰Ë Ô·ۂ‡ÎË ÔÓÛ˜ ¥ ‚ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥È ¥‚ÌÓ‚‡Á¥. ç Á̇˛, flÍ Á‡‡Á. ß ‰ÓÒ¥ ·‡˜Û ˆÂÈ ·ÛÙÓ̇‰ÌËÈ Í‡‰, ‰Â ÏË, ÄÒÍ· Á íÓ‚Ú‡ÍÓÏ, Ô’flÌÓ „ÛÔ‡πÏÓ ‚ ·‡ÏÛ ÏËÒÚˆڂ‡, Ú‡Í ¥ Ì ‚„Ή¥‚¯Ë, ˘Ó ‚Ó̇ ‚¥‰˜ËÌÂ̇. ä‡ÊÛ ÒÓ·¥: «ãπÏ·Â∂ Û·Â ‡ÎπÒ». íÄå ÏË ·ÛÎË Ì‡ÔÓ΄ÎË‚¥ Û Ò‚ÓπÏÛ ·ÂÁÛÏÒÚ‚¥. ãËÒÚÓÔ‡‰, 2000
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ГАНС МАЄР 1968 РІК: У РОЛІ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ПРОФЕСОРА
78
ÌÓÒÚË ¥ ‰ÂÏÓ͇ڥª, Á‡ÎÛ˜‡˛˜Ë ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ·¥Î¸¯Â Ù‡ÌÚ‡Á¥ª, ¥ÌÚÂÎ¥„ÂÌÚÌËı ÏÂÚÓ‰¥‚, ‡ Ì ӷÏÂÊÛ˛˜ËÒ¸ ‡∂ÛÏÂÌÚÓÏ «‚Ò χπ ·ÛÚË Ú‡Í, flÍ π». Ä ˆÂ ‚Ê ˘ÓÒ¸. ë‡Ï fl ÁÓ·Ë‚ ‰Îfl Ò· ·‡„‡ÚÓ ‚‡ÊÎË‚Ëı ‚ËÒÌÓ‚Í¥‚, ̇ÔËÍ·‰, ˘Ó Á‡‚Ê‰Ë ‚‡ÚÛπ ‚ËÒÚÛÔËÚË ÔÓÚË, ¥ Ì ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó ÔÓÒÚÛÔ‡ÚËÒ¸ ‡„ÂÒË‚ÌËÏ „ÛÔ‡Ï ÚËÒÍÛ, flÍ¥, ÏÓÊÂ, Î˯ ̇ Ô¯ËÈ ÔÓ„Îfl‰ Á‰‡˛Ú¸Òfl Ú‡ÍËÏË ÔÓÚÛÊÌËÏË. ç‡ ÔÓÛ¯ÂÌÌfl Ô‡‚‡ Ú·‡ ‰Ë‚ËÚËÒ¸ Ì flÍ Ì‡ ıÎÓÔ’fl˜¥ ‚ËÚ¥‚ÍË. ç ÏÓÊ̇ Á‚Ë͇ÚË ‰Ó ÌÂÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË. ìÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ Ì π ÚÂËÚÓ¥π˛, ‚¥Î¸ÌÓ˛ ‚¥‰ ‚ÔÎË‚Û Ô‡‚‡. 臂‡ ¥ Ó·Ó‚’flÁÍË ÔÓÒÚËı „Óχ‰flÌ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÒÚÓÒÛ‚‡ÚËÒ¸ ¥ ‚Ë˘Óª ¯ÍÓÎË. Ä‚ÚÓÌÓÏ¥fl ̇‚˜‡Î¸ÌËı ÛÒÚ‡ÌÓ‚ Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ‚ËÍÓËÒڇ̇ ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó·Ë ÔÂÂÒÚÛÔËÚË Ô‡‚Ó. Ä ‰Ó ˆ¸Ó„Ó Û 1968-ÏÛ ·ÛÎÓ ‰ÛÊ ·ÎËÁ¸ÍÓ. íÂ, ˘Ó ÏË ˆ˛ Ì·ÂÁÔÂÍÛ ÔÓ‰Ó·ÎË (¥ ·‡„‡ÚÓ ‚ ˜ÓÏÛ ÒË·ÏË Ò‡ÏËı ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥‚), π ‰Îfl ÏÂÌ ˘Â Ó‰ÌËÏ ‰Ó͇ÁÓÏ ÊËÚÚπ‚ÓÒÚË Ì‡¯Óª ‰ÂÏÓ͇ڥª, fl͇ Á‡‚Ê‰Ë Á̇ıÓ‰ËÚ¸ ÒËÎË ÔÓÔ‰ËÚË ÌÂÓ·‰Ûχ̥ ÒÔÓ·Ë Ì‡ÒËθÌˈ¸ÍÓ„Ó ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÔÓ·ÎÂÏË ¥ ·ÛÚË Á‰‡ÚÌÓ˛ ‰Ó ÂÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl.
èÂÂÍ·· üË̇ ÅÓÂ̸ÍÓ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
íÂÍÒÚ ·‡ÁÛπÚ¸Òfl ̇ ‰ÓÔÓ‚¥‰¥, ‚Ë„ÓÎÓ¯ÂÌ¥È 23-„Ó ˜Â‚Ìfl 1998 ÓÍÛ ‚ ‡Ï͇ı ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ÍÛÒÛ ÎÂ͈¥È Û Ï˛ÌıÂÌÒ¸ÍÓÏÛ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥ Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ «1968 – 30 ÓÍ¥‚ ÓÔ¥ÒÎfl». éÔÛ·Î¥ÍÓ‚‡ÌÓ ‚ ˘ÓÏ¥Òfl˜ÌËÍÛ «Die politische Meinung», ‹378, Ú‡‚Â̸, 2001.
79
© A.Stasiuk, 1998
‡Ì‰ÊÂÈ ÒÚ‡Ò˛Í
у бібліотеці h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© åÓÎÓ‰‡ ‰ËÔÎÓχڥfl, 2001
Ó΄ Ï‡Û˘ÂÌÍÓ ‰ÏËÚÓ Ó˘ËÌ Ò„¥È ˛‰Ó˜Í¥Ì
україна занадто мала, аби уникати одні одних
(майже невідомий харків’янин, XXI сторіччя)
ì Ô¯¥È ÔÓÎÓ‚ËÌ¥ ҥωÂÒflÚËı ÓÍ¥‚ Ê¥ÌÍË ÌÓÒËÎË ÍÓÓÚÍ¥ ÒÔ¥‰Ìˈ¥ ¥ ‚ÁÛÚÚfl ̇ „Û·Ëı ÌÂÁ∂‡·ÌËı Ô¥‰Ó¯‚‡ı. Ñ¥‚Ó˜¥ ÔÓÒÚ‡Ú¥ ·ÛÎË ÚẨ¥ÚÌ¥ È Î„ͥ. Çˉ‡‚‡ÎÓÒfl, ˘Ó Î˯ ÔË‚’flÁ‡Ì¥ ‰Ó ÒÚÛÔÌ¥‚ ‡·Òۉ̥ Úfl„‡¥ Ì ‰‡˛Ú¸ ªÏ ‚¥‰¥‚‡ÚËÒfl ‚¥‰ ÁÂÏÎ¥. ç‡ÈÏÂ̯ËÈ ‚¥Úˆ¸ Ï¥„ Ô¥‰ıÓÔËÚË ªı ¥ Ô¥‰ÌÂÒÚË, flÍ˘Ó Ì ‰Ó Ì·‡, ÚÓ ·Ó‰‡È ̇‰ ÁÓÎÓÚËÒÚÓ-ÁÂÎÂÌËÏË ÍÓ̇ÏË ·Â¥Á, ˘Ó ÓÒÎË ‰Ó‚ÍÓ· ÍÛ„ÎÓ„Ó Ï‡È‰‡ÌÛ, ‰Â ÔÓ‚ÂÚ‡‚ ‡‚ÚÓ·ÛÒ: πθ˜1, Á‡ Ò‚Ó˛ ÙÓÏÛ ÔÓÁ‚‡ÌËÈ Ó„¥ÍÓÏ. áÂÎÂÌÓ-ÁÓÎÓÚ¥ ‰Â‚‡, ˜Â‚ÓÌËÈ ‡‚ÚÓ·ÛÒ, Ò¥‡, ‚ËÍ·‰Â̇ ˆÂÏÂÌÚÌËÏË ÔÎËÚ͇ÏË, ‰ÓÓ„‡. 鉇ÁÛ ÔÓÛ˜ ·Û· ·¥·Î¥ÓÚÂ͇. íÛ‰Ë Á‡ıÓ‰ËÎÓÒfl ‚ˢ·ÎÂÌËÏË ÒıÓ‰‡ÏË, flÍ¥ ÒÚ„ÎË ‰‚¥ ·ÂÚÓÌÌ¥ ÍÛÎ¥. Ñ‚Â¥ ·flʘ‡ÎË ÓÁıËÚ‡ÌËÏË ¯Ë·‡ÏË. èÓÎˈfl ¥Á Î¥ÚÂÓ˛ «Ñ» ·Û· ÔË Ò‡Ï¥È Ô¥‰ÎÓÁ¥. í¥Î¸ÍË Á ˆ¸Ó„Ó Ï¥Òˆfl ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ, Ì ‚ËÍÎË͇˛˜Ë Ô¥‰ÓÁË, ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚË Á‡ ıÛ‰ËÏË, Ó·Úfl„ÌÂÌËÏË Ì‡ ¥‚Ì¥ Í¥ÒÚÓ˜ÓÍ ÚÓÌÍËÏË Ô‡Ò͇ÏË, ÌÓ„‡ÏË ·¥·Î¥ÓÚÂ͇ÍË, Á‡ ªª ÒÚÛÔÌflÏË, Û‚’flÁÌÂÌËÏË Û ‰‚Óı ÍÛÒ͇ı ‰Â‚ËÌË, ˘Ó ÒÍˉ‡ÎËÒfl ̇ χÎÂ̸ͥ ÚÛÌË. ü ‰Ûχ‚ ̇‰ Ñ˛Ï‡ ¥ ‰ÓÚË͇‚ ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó. ÇÍÎflÍÌÛ‚¯Ë ̇ ÁÂÎÂÌÓÏÛ Î¥ÌÓÎÂÛÏ¥, Ò‰ Á‡Ô‡ıÛ ÔËβÍË, ÒÚ‡Ó„Ó Ô‡ÔÂÛ ¥ ÚÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЕГ МАРУЩЕНКО, ДМИТРО РОЩИН, СЕРГІЙ ЮДОЧКІН «УКРАЇНА ЗАНАДТО МАЛА, АБИ УНИКАТИ ОДНІ ОДНИХ»
80
Коли запитують, навiщо iснує наука соцiологiя, соцiолог зазвичай вiдповiдає: «А хто ж iще, аналiзуючи думки всього населення, повiдомить кожному iз вас, що саме треба думати з того чи iншого приводу?» «Засланий» соцiолог – велика проблема для персоналу органiзацiї. Дiє вiн, як правило, таємно вiд працiвникiв, аналiзуючи їхнi точки зору, орiєнтацiї та поведiнку й доносячи усе це, врештi-решт, до замовника такого спостереження. Інформацiя, здобута соцiологом саме таким чином, вважається дуже достовiрною. Коли ж соцiолог дещо розкриває карти, i всi знають, хто вiн такий, але не знають насправдi, якi саме в нього намiри, працювати стає трохи важче, але й цiкавiше. Ну скажiть, до представника якого ще виду дiяльности пiсля виконаної ним роботи може пiдiйти людина та сказати, що його професiю взагалi треба скасувати, бо вона суперечить iндивiдуальному прояву кожної людини? Насправдi весело i цiкаво було нашiй невеликiй соцiологiчнiй групi працювати в рамках проекту «Єднiсть
ÔÂÌÚËÌË, fl ÔÓ·¥ÊÌÓ „ÓÚ‡‚ «Å‡Ú¥‚ 䇇χÁÓ‚Ëı». èӉ˷ۂ‡Ì¥ ¥ÏÂ̇ ‚ËÍÎË͇ÎË ‚ ÏÂÌ¥ ÒÚ‡ı. éÒÓ·ÎË‚Ó î¸Ó‰Ó. ç‡ Íӥ̈¥, ̇ ÚËÚÛÎ¸Ì¥È ÒÚӥ̈¥, ‡ ÔÓÚ¥Ï ¥ ‚ ÚÂÍÒÚ¥. «î¸Ó‰Ó» ·Û‚ ˜ËÏÓÒ¸ ÚÂÏÌËÏ, „¥ÁÌËÏ ¥ „ÎÛıËÏ. üÍ Ô¥‰‚‡Î ‡·Ó ‚¥‰ÎÛÌÌfl ‚ ÏÓÓˆ¥. ü ·‡‚ ‰‚‡ ÚÓÏË ¥ Í·‚ ªı Ô‰ ·¥·Î¥ÓÚÂ͇ÍÓ˛. ∫È Ì Ú·‡ ·ÛÎÓ Á‡ÔËÚÛ‚‡ÚË ÏÓπ Ô¥Á‚ˢÂ. ü ·Û‚ ˜‡ÒÚËÏ „ÓÒÚÂÏ. ÇËıӉ˂ Á·ÓÎÂÌËÈ ¥ Á‡Ï¥flÌËÈ. Ü¥Ì͇ ·Û· ̇‰ÚÓ „‡Ì‡. ÑÎfl ÚË̇‰ˆflÚË¥˜ÌËı ıÎÓÔˆ¥‚ ÒÚ‡¯¥ ÓÍ¥‚ ̇ ‰ÂÒflÚ¸ Ê¥ÌÍË Á‡‚Ê‰Ë π Ô‰ÏÂÚÓÏ „¥ÍÓ„Ó ¥ ·ÓÎ¥ÒÌÓ„Ó Ó·ÓÊÌ˛‚‡ÌÌfl. ü ÔÓ‚ÂÚ‡‚Òfl ‰Ó‰ÓÏÛ ¥ ̇χ„‡‚Òfl ÔÓ‰Ó·ÚË Í¥Î¸Í‡ ÒÚÓ¥ÌÓÍ. ÇÓÌË Á‰‡‚‡ÎËÒfl ÏÂÌ¥ ·ÂÁ̇‰¥ÈÌÓ ÌÛ‰ÌËÏË. åÂÌ Á‡ÔÓÎÓÌ˛‚‡ÎÓ Î˯ ¥Ï’fl: î¸Ó‰Ó. ÄΠˆ¸Ó„Ó ÒÚËÏÛÎÛ ·ÛÎÓ Ì‰ÓÒÚ‡Ú̸Ó, ‡·Ë ÔÓ˜ËÚ‡ÚË ˘ÓÒ¸ ڇ͠ÚÓ‚ÒÚÂÁÌ ڇ ˘Â È ÔÓ‰¥·Ì ̇ ˘Ó‰ÂÌÌËÍ, ·Ó î¸Ó‰Ó ¥Á ÍÌË„Ë ¥ Á Ó·Í·‰ËÌÍË ·Û‚ ‰Îfl ÏÂÌÂ Ó‰Ì¥π˛ ¥ Ú¥π˛ Ê ÓÒÓ·Ó˛. á„Ó‰ÓÏ fl ÁÓÁÛÏ¥‚ Ò‚Ó˛ ÔÓÏËÎÍÛ, ˘Ó·Ë ÔÓÚ¥Ï ˘Ó‡Á ÓıÓ˜¥¯Â ‰Ó ̪ ÔÓ‚ÂÚ‡ÚËÒfl. Ñ‚‡ ‡ı‡ª˜Ì¥, Ó·„ÓÌÛÚ¥ ‚ Ò¥ËÈ Ô‡Ô¥, ÚÓ‚ÒÚ¥ ÚÓÏË Á‡Î˯‡ÎËÒfl ̇ ÒÚÓÎ¥. ü ȯӂ ¯Û͇ÚË Á‡·ÛÚÚfl Û ÚÓ‚‡ËÒÚ‚¥ ÔËflÚÂÎ¥‚, ‰Îfl flÍËı ÒÎÓ‚Ó «·¥·Î¥ÓÚÂ͇» ·ÛÎÓ ÔÓÓÊÌ¥Ï Á‚ÛÍÓÏ ‡·Ó Ù‡„ÏÂÌÚÓÏ ÚÓÔÓ„‡Ù¥ª, flÍËÈ ÏË̇ÎÓÒfl ÔÓ ‰ÓÓÁ¥ ‰Ó Á̇˜ÌÓ ˆ¥Í‡‚¥¯Ëı Ï¥Òˆ¸. ÄΠh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
України: сприйняття молодi». Сподiваємося, вам також буде цiкаво. Ми не коментуємо того, що Ви прочитаєте нижче: кожен це зробить самостийно. Отже, не проходьте повз соцiологiчнi данi… Дано: колектив з 35 осiб, що представляє два ре¶iони України, утворюючи таким чином двi опитувальнi групи. Треба: виявити основнi тенденцiї змiни їх свiтоуявлень у процесi спiлкування з представниками протилежного ре¶iону. Метод: «заслана» група з трьох осiб, про яку вiдомо, що це «бестiї соцiологи», але мета їх перебування достоту невiдома. План роботи: 1-ий етап – масштабне опитування кожної групи до моменту їх зустрiчi; 2-ий етап – виявлення образотворчих здiбностей учасникiв проекту та їхнього ставлення один до одного; 3-ий етап – зовсiм немасштабне опитування кожної групи вже пiсля детального ознайомлення з обидвома ре¶iонами України та їхнiми мешканцями. Соцiологiчнi випробування: 1) «Зустрiлись якось мешканець Сходу України та мешканець Заходу України. Та почали вони говорити про
ÍÓÎË Á·¥„‡‚ ÚËʉÂ̸ – ˜‡Ò ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥È, ‡·Ë ÛÌËÍÌÛÚË ÒÏ¥ıÓ‚ËÌÌÓÒÚË, ˆ¸Ó„Ó ‰ÂÏÓ̇ Ôˢ‡‚Ëı Ô¥‰Î¥ÚÍ¥‚ – fl ȯӂ ‚¥‰‰‡‚‡ÚË ÔÓÁ˘ÂÌÂ. Ä‚ÚÓ·ÛÒ ÒÚÓfl‚ ̇ Ò‚ÓπÏÛ Ï¥Òˆ¥, ¥Á Á‚˘ÌÓ Ì‡ Ú¥ ˜‡ÒË Û‚¥ÏÍÌÂÌËÏ ÏÓÚÓÓÏ, ·ÂÂÁË ‚Ú‡ÚËÎË ÚÓıË ÁÓÎÓÚÓª ¥ ̇·ÛÎË ÁÂÎÂÌÓª Î¥Ú̸Ӫ ·‡‚Ë, ‡ fl ·Û‚ ÛÔ‚ÌÂÌËÈ, ˘Ó ‡ÌÌ¸Ó„Ó ˜ÂÚ‚Â„Ó‚Ó„Ó ÔÓÓ·¥‰‰fl Û ·¥·Î¥ÓÚˆ¥ ·¥Î¸¯Â Ì¥ÍÓ„Ó, Í¥Ï Ì‡Ò ‰‚Óı, Ì ·Û‰Â. äÓÎË fl Ô¥‰Ì¥Ï‡‚Òfl ÔÓÍ˯ÂÌËÏË ˆÂ„ÎflÌËÏË ÒıÓ‰‡ÏË ÔÓÔË ÔÓÂԇ̥ ÍÛÎ¥ ¥ ̇ÚËÒ͇‚ ̇ ÍÎflÏÍÛ „‡Î‡ÒÎË‚Ëı ‰‚ÂÂÈ, ÚÓ ıÓÚ¥‚ ÒÚ‡ÚË Ì‚ˉËÏËÏ. á¯ÚÓ˛, fl Ú‡ÍË ·Û‚ ÚÓıË Ì‚ˉËÏËÏ, ·Ó ‚Ó̇ Ή‚ ԥ‰‚Ӊ˷ ÔÓ„Îfl‰, ‡ ªª ÔË‚¥Ú‡ÌÌfl ·ÛÎÓ Ú‡ÍÂ Ê ÚËıÂ È ÒÓÌÌÂ, flÍ ¥ ÛÒÂ, ‚Ò‰ËÌ¥. èÓÒÚ¥ÈÌÓ Ì‡Ô¥‚ÔÓÓÊÌfl ÒÍÎflÌ͇ ˜‡˛ ·Û· π‰ËÌÓ˛ ÓÁ̇ÍÓ˛ ÊËÚÚfl ̇ Ô‰‡ÌÚ˘ÌÓ ‚ÔÓfl‰ÍÓ‚‡ÌÓÏÛ ÒÚÓÎ¥. ëÛÍÌflÌ¥ ÏÛÁÂÈÌ¥ Ú‡ÔÍË ÔËÌËÊÛ‚‡ÎË ÏÂÌ ̇ÒڥθÍË, ˘Ó fl flÍ̇ȯ‚ˉ¯Â ıÓ‚‡‚Òfl Ò‰ ÔÓÎˈ¸. ÅÎÛ͇˛˜Ë Ï¥Ê «É» ¥ «å», ·ÂÁ¯ÂÎÂÒÌÓ Ôӷˇ˛˜ËÒ¸ ‚¥‰ «Ù¥ÁËÍÓ-ı¥Ï¥˜ÌËı» ‰Ó «ÔËÓ‰Ì˘Ëı», fl ̇χ„‡‚Òfl ‚ÎÓ‚ËÚË Á‡Ô‡ı ªª Ô‡ÙÛÏ¥‚. Ç¥Ì ÁÏ¥¯Û‚‡‚Òfl ¥Á Á‡Ô‡ıÓÏ ÌÓ‚Ëı ‚ˉ‡Ì¸, ÒÍ·‰ÂÌËı ̇ ÒÚÓÎËÍÛ ÁÎ¥‚‡ ‚¥‰ ̪. ü ·‡˜Ë‚ ªı Á‰‡ÎÂÍÛ ¥ Á̇‚, flÍ ‚ÓÌË Ô‡ıÌÛÚ¸: „ÓÒÚÓ, ÔËπÏÌÓ ¥ ÒÔÓÍÛÒÎË‚Ó. ßÁ ̇ȉ‡Î¸¯Ó„Ó ÍÛÚ͇, ‰Â ÒıÓ‰ËÎËÒfl «Ï‡Ì‰¥‚Ì˘¥» ¥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
своє життя. Напишiть дiалог, який, на Ваш погляд, мiг би вiдбутися мiж ними» (твiр – 1-ий етап). 2) «Завершiть, будь-ласка, наступнi речення» (тридцять три штуки на 1-ому етапi, та лише чотири на 3-ому). 3) «Як Ви вважаєте, якою мiрою наведенi нижче якостi притаманнi мешканцям Схiдного (Захiдного) ре¶iону України» (всього вiсiмнадцять пар якостей – 1-ий та 3iй етап). 4) «Намалюйте, будь ласка, українця; Ваш малюнок повинен вiдображати основнi характернi риси даної етнiчної групи» (2-ий етап – «образотворчий»).
ÇàèêéÅìÇÄççü èÖêòÖ З усiх запропонованих методик ця вирiзнялася найбiльшою «свiдомiстю» при виконаннi. Кожному треба було придумати спецiальну ситуацiю дiалогу мешканцiв двох ре¶iонiв, де кожен персонаж мав говорити та робити те, що вважає за необхiдне сам автор тексту. Тому цiкаво було проаналiзувати не тiльки змiст дiалогу, а й ситуацiю, у якiй цей дiалог вiдбувається, рольову структуру дiалогу (хто нав’язує свої точки зору, хто «веде» дiалог тощо), хто якою мовою говорить та багато iншого.
«Ù‡ÌÚ‡ÒÚ˘ÌÓ-̇ÛÍÓ‚¥», fl ‚ÒÎÛı‡‚Òfl Û Ì‡ÈÒ··¯ËÈ ¯ÂÎÂÒÚ. ∏‰ËÌËÏ Á‚ÛÍÓÏ ·Û‚ ÚËıËÈ ÒÚÛÍ¥Ú ÒÍÎflÌÍË Ó· ·Î˛‰ˆÂ. ôÓÔ¥‚ı‚ËÎËÌË ˜Û‚Òfl Ì¥ÊÌËÈ ÔË„ÎÛ¯ÂÌËÈ ‰Á‚¥ÌÓÍ. íÓ ·Û‚ „Ó‰ËÌÌËÍ Ú¥πª ·¥·Î¥ÓÚÂÍË. ó‡ÒÓÏ Û ÔÓÒ‚¥Ú¥ Ï¥Ê «é» ¥ «ê» fl ·‡˜Ë‚ ªª ‚ËÔÓÒÚ‡ÌÛ, ‚¥‰‚ÂÌÂÌÛ ÒÔËÌÓ˛ ÔÓÒÚ‡Ú¸. èΘ¥ ¥ „ÓÎÓ‚‡ ¥Á ÚÂÏÌËÏ ÓÁÔÛ˘ÂÌËÏ ‚ÓÎÓÒÒflÏ Û ‡Ïˆ¥ ‰‡Î¸Ì¸Ó„Ó ‚¥Í̇ – Ô‡ÒÚÂθÌÂ, ·¥ÎÓÁÂÎÂÌ ÚÎÓ ‰Îfl ˜¥ÚÍÓ„Ó ÔÓÚÂÚÛ ·ÂÁ ӷ΢˜fl. ç Á‡‚Ê‰Ë fl ̇·Ë‡‚Òfl ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÒÏ¥ÎË‚ÓÒÚË, ‡·Ë ÔÓ‚ÚÓËÚË Ô¥‰ÒÚÛÔ ¥Á Ñ˛Ï‡, ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÏ ˜Ë ÑÓ·‡˜ËÌÒ¸ÍËÏ. íÓ‰¥ fl Á‡‰Ó‚ÓθÌfl‚Òfl ÔÂ¯Ó˛-Î¥Ô¯Ó˛ ÍÌËÊÍÓ˛, ̇ÔËÍ·‰, ãÓ̉ÓÌÓÏ. á Ï¥Òˆfl, ‰Â ‚¥Ì ÒÚÓfl‚, ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ÔÓ·‡˜ËÚË ˜‡ÒÚËÌÍÛ Ô‡‚Ó„Ó ÔÓÙ¥Î˛, ·Î¥‰Ó-ÏÂ‰Ó‚Û ÔÂβÒÚÍÛ Ì¥Á‰¥, fl͇ ‚ËÁˇ· Á-ÔÓÁ‡ Ï’flÍÓ„Ó Ó‚‡ÎÛ ÒıÓ‚‡ÌÓª Û Ú¥Ì¥ ˘ÓÍË. å‡Ú¥Ì ߉ÂÌ Í‡‚ Ï¥È ÒÓÌ, ‡ χÚË Ú‚Â‰Ë·, ˘Ó fl ÔÛ˘Û Ì‡Ò ÔÓ Ò‚¥ÚÛ Á ÚÓ·‡ÏË, ıÓ˜‡ ʇ¥‚͇ Û ÏÓªÈ Í¥Ï̇ڥ χ· ڥθÍË 60 ‚‡Ú.
81
АНДЖЕЙ СТАСЮК У БІБЛІОТЕЦІ
é‰ÌÓ„Ó ‰Ìfl ·¥·Î¥ÓÚÂ͇͇ ÁÌËÍ·. ÇËȯ· Á‡Ï¥Ê Á‡ Ô‡ˆ¥‚ÌË͇ ϥΥˆ¥ª È ‚˪ı‡Î‡. ñÂÈ ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌËÈ ÒÓ˛Á ä‡ÒË ¥ ëËÎË Ì ‚ËÍÎË͇‚ Û ÏÂÌ Á‡Á‰ÓÒÚË, ڥθÍË Á·¥Î¸¯Ë‚ ÚÛ„Û. ñ ·ÛÎÓ ÔËÓ‰ÌÓ, ˘Ó ÒÔ‡‚ÊÌfl Ê¥Ì͇ ‚¥‰ıÓ‰ËÚ¸ ¥Á ÒÔ‡‚ÊÌ¥Ï ˜ÓÎÓ‚¥ÍÓÏ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Рольова структура дiалогiв була досить нескладною. Майже в усiх випадках в обох групах дiалог розпочинав представник «свого» ре¶iону, саме вiн i «вiв» дiалог. Окремо варто зазначити, що тексти, написанi львiвською групою, значно коротшi «харкiвських», трохи «бiднiшi», iнодi навiть зовсiм куцi. Аналiзуючи дiалоги, робимо висновок, що подiл України на два ре¶iони – рiч для «схiднякiв» не зовсiм очевидна. Мешканцi Заходу України самi собi створюють проблеми, напругу в країнi, дiють переважно агресивно. Пiд «українською» iдеологiєю насправдi, на думку харкiвської групи, ховається вiдвертий нацiоналiзм (у негативному значеннi слова). Оцiнка «захiднякiв» коливається вiд «хороших» до «фашистив», що мешкають в красивому европейському мiсти. Ситуацiя зi студентськими мiтингами пiдiймалася у багатьох дiалогах учасникiв груп. Харкiвська частина вважає, що цi мiтинги купленi; та й взагалi, навiщо мiтингувати, якщо все й так добре. Львiвська група вважає «захiднякiв» справжнiми патрiотами, а Львiв – центром українського патрiотизму; «схiднякiв» звинувачують у полiтичнiй пасивностi, тяжiннi до Росiї (навiть порiвнюють мешканцiв Сходу України з росiянами). На вiд-
ç‡ ªª ϥ҈ ÔËȯ· ÒÚ‡¯ÂÌÌÓ ıÛ‰‡, ‚ÂÒÌflÌÍÛ‚‡Ú‡ ¥ ·Ë‰Í‡ ‰¥‚˜Ë̇. ∫ª ‚ÓÎÓÒÒfl ·ÛÎÓ ÍÓθÓÛ Ó·Í·‰ËÌÓÍ ÒÂ¥ª ÒÛ˜‡ÒÌÓª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÁË. íÓ‰¥ Ú¥ χÈÊ ͂‡‰‡ÚÌÓ„Ó ÙÓχÚÛ ÍÌË„Ë ·ÛÎË ÓÔ‡‚ÎÂÌ¥ Û Ò¥Û‚‡Ú ÔÓÎÓÚÌÓ. ÇÓ̇ ÌÓÒË· ‚Âθ‚ÂÚÓ‚¥ ¯Ú‡ÌË ¥ ΄ͥ ˜Â‚ËÍË Ì‡ Ô·ÒÍ¥È Ô¥‰Ó¯‚¥. ∫ª ÛÍË, ˘Ó ÎÂʇÎË Ì‡ ÒÚÓÎËÍÛ, ‚ËÁˇÎË ¥Á ÍÛˆÂ̸ÍËı Û͇‚¥‚ Ó·ÚËÒÎÓ„Ó Ò‚ÂÚË͇ ¥ ÒÍˉ‡ÎËÒfl ̇ ͇ۘÛÍÓ‚¥ ÏÓ‰ÂÎ¥ ÒÍÂÎÂÚÛ ¥Á ÔËÓ‰ÌË˜Ó„Ó Í‡·¥ÌÂÚÛ. ÄΠÏÓπ Á‡˜‡Û‚‡ÌÌfl Ì ÏËÌÛÎÓÒfl. á·Î¥‰Î‡ ÈÓ„Ó ‚ˇÁÌ¥ÒÚ¸, ‡Î ÒË· Ì ÁÏÂ̯Ë·Òfl. â‰Û˜Ë ‚ËÚÓÔÚ‡ÌÓ˛ ̇‚ÒÍ¥Ò Á‡ÔÛ˘ÂÌÓ„Ó Ú‡‚ÌË͇ ÒÚÂÊÍÓ˛, fl ¥ ‰‡Î¥ ‚¥‰˜Û‚‡‚ ÌÂÒÏ¥ÎË‚¥ÒÚ¸, ‡ Á‰Ó·ÌÌfl ‚ˢ·ÎÂÌËı ÒıÓ‰ËÌÓÍ ·ÛÎÓ ‡ÍÚÓÏ, Û flÍÓÏÛ ÁÎË‚‡ÎËÒfl ‚Óπ‰ËÌÓ ‚ÓÎfl, ıÓÓ·¥ÒÚ¸ ¥ ·‡Ê‡ÌÌfl. ÇÒ‰ËÌ¥ Ô‡ÌÛ‚‡Î‡ ڇ͇ Ê Á‡ÒÚË„Î¥ÒÚ¸, ‡Î ÚÂÔ ªª ˜‡Ò ‚¥‰ ˜‡ÒÛ ÔÓÛ¯Û‚‡‚ Ì ÒÚÛÍ¥Ú ÒÍÎflÌÍË, ‡ ¯ÂÎÂÒÚ ÒÚÓ¥ÌÓÍ. Å¥·Î¥ÓÚÂ͇͇ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ˜Ëڇ·. ÇÓ̇ Òˉ¥Î‡ Á¥ ÒıËÎÂÌÓ˛ „ÓÎÓ‚Ó˛, ‰‚‡ Ï˯‡˜Ó„Ó ÍÓθÓÛ Ô‡Òχ ‚ÓÎÓÒÒfl ÚÓ͇ÎËÒ¸ ‚¥‰ÍËÚÓª ÍÌË„Ë, ‡ ‰Ó‚ÍÓ· Ô‡ÌÛ‚‡‚ ÓÁ„‡‰¥fl¯ ÒÍ¥ÔÓÍ, ÍÓθÓÓ‚Ëı ÙÎÓχÒÚÂ¥‚, ˜ËÚ‡ˆ¸ÍËı ÙÓÏÛÎfl¥‚ Ú‡ ·Î‡ÌÍ¥‚. ßÁ ̇Ôı‡ÌÓª ÚÓ·ËÌÍË ‚ËÒËÔ‡ÎËÒfl „·¥Ìˆ¥, ıÛÒÚËÌÍË, ÔÓχ‰Ë, ÔÛ‰ÂÌˈ¥, ÔËÎÓ˜ÍË, ˆ¥Î ÍÓÓÎ¥‚ÒÚ‚Ó ÍÓÒÏÂÚËÍË, „ÂÚ¸ ·ÂÁÒËΠÔÓÚË ªª ÁÓ‚Ì¥¯ÌÓÒÚË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЕГ МАРУЩЕНКО, ДМИТРО РОЩИН, СЕРГІЙ ЮДОЧКІН «УКРАЇНА ЗАНАДТО МАЛА, АБИ УНИКАТИ ОДНІ ОДНИХ»
82
мiну вiд харкiв’ян, львiвська група у своїх дiалогах проявила позицiю несприйняття України як єдиного цiлого, мотивуючи це рiзними iсторичними долями ре¶iонiв держави. Ба бiльше, аналiз львiвських текстiв виявив тенденцiю до сепаратизму – вiдокремлення Галичини вiд України. Харкiвська група вважає, що реальної конфронтацiї мiж ре¶iонами немає, а вся ворожнеча пiдiгрiвається ЗМІ, скажiмо, як у ситуацiї з мовною проблемою. Ця тема також дуже часто ставала предметом дiалогiв. Харкiв’яни вважають проблему надуманою (пiдiгрiтою ЗМІ), проте вiдзначають, що хоча вони й готовi говорити тiєю мовою, якою до них звертаються, все-таки зручнiше розмовляти росiйською. Мешканцi Сходу в дiалогах харкiв’ян постийно виправдовуються, що розмовляють росiйською мовою, комплексують з мовної проблеми: в цих дiалогах постiйно можна зустрiти таке запитання «схiдняка» до «захiдняка»: «А що, правда, наче у вас у Львовi на вулицях можуть побити, якщо будеш розмовляти росiйською?» Далi, у цих же дiалогах, автор-харкiв’янин в образi «захiдняка», як правило, намагається заспокоїти (сам себе), щось на зразок: «Та є трохи. Але за це не вбивають».
ôÓ‡ÁÛ fl ‚ËË‚‡‚ ªª Á „ÎË·ÓÍÓ„Ó ÒÌÛ. ÇÓ̇ ‰Ë‚Ë·Òfl ̇ ÏÂÌ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥Ï ÔÓ„Îfl‰ÓÏ, Ì ÓÁÛÏ¥˛˜Ë ÒÂÌÒÛ ÏÓπª ÔËÒÛÚÌÓÒÚË. åË Ó·Óπ ·ÛÎË Ó‰Ì‡ÍÓ‚Ó Á·ÂÌÚÂÊÂÌ¥. í‡Í, ̇˜Â ªª ˜ËÚ‡ÌÌfl ¥ Ï¥È ‚¥ÁËÚ ·ÛÎË ˜ËÏÓÒ¸ ÍÓÏÔÓÏÂÚÛ˛˜ËÏ. ÇÓ̇ ‚¥‰Ì‡ıӉ˷ Ï¥È ÙÓÏÛÎfl, flÍËÈ Á‡‚Ê‰Ë ·Û‚ ÙÓÏÛÎflÓÏ ÏÓ„Ó ‰‡Î¸¯Ó„Ó ˜Ë ·ÎËÊ˜Ó„Ó ÒÛÒ¥‰‡ Á‡ ‡ÎÙ‡‚¥ÚÓÏ, ‡ ÍÓÎË ‚Ó̇ ‚¯ڥ ̇ Ì¸Ó„Ó Ì‡Ú‡ÔÎfl·, ‚Ëfl‚ÎflÎÓÒfl, ˘Ó Á‡ÔË̥҇ Ú‡Ï ÍÌË„Ë Ì χ˛Ú¸ Ì¥˜Ó„Ó ÒԥθÌÓ„Ó ¥Á ÔËÌÂÒÂÌËÏË ÏÌÓ˛. ü Ì¥ÍÓÎË Ì ˜Â͇‚ ̇ Á’flÒÛ‚‡ÌÌfl ˆ¥πª ÔÎÛÚ‡ÌËÌË. ü ‚ڥ͇‚ Ï¥Ê ÔÓÎˈ¥ È ÏÂÌ ӄÓڇ· ԇ̥͇. ÑÂÒflÚ¸ ÚËÒfl˜ Íӥ̈¥‚ ÒÚ‡ÌÓ‚ËÎË Î‡·¥ËÌÚ, Á flÍÓ„Ó fl Ì ϥ„ ‚ÚÂÍÚË. ÅÓ ÚÂÔ ÏÂÌ Á·Ë‚‡Î‡ Á Ô‡ÌÚÂÎËÍÛ Ì ‚Ó‰‡ ·¥·Î¥ÓÚÂ͇ÍË, ÏÓ‚‡ ȯ· ÔÓ ˘ÓÒ¸ ·¥Î¸¯Â – ÔÓ ªª ‰Û¯Û. Ň˜‡˜Ë ªª Á‡ÌÛÂÌÛ Û ˜ËÚ‡ÌÌfl, fl ·Û‚ ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó ‚Ó̇ Á̇π ÛÒ¥ ÍÌË„Ë Ï¥ÒˆÂ‚Óª ·¥·Î¥ÓÚÂÍË, ·‡ – ÛÒ¥ ÍÌË„Ë Ò‚¥ÚÛ, Á̇π ªıÌ¥È ÁÏ¥ÒÚ ¥ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ¸, ‡ ÏÓπ ÌÂÁ̇ÌÌfl, ÔÓÒÂÂ‰Ì¥È ÒÏ‡Í ¥ ÔÓÒÚ‡ˆ¸Í¥ÒÚ¸ ‡Ì¥¯Â ˜Ë Ô¥ÁÌ¥¯Â ·Û‰ÛÚ¸ ‚ËÍËÚ¥. ßÁ Ú¥ÒÌÓ„Ó fl‰Û ÍÌË„ fl ‚˷ˇ‚ ÚÓ Ó‰ÌÂ, ÚÓ ¥Ì¯Â, ¥ Û‚‡ÊÌÓ ‚Ë‚˜‡‚ Á‚Û˜‡ÌÌfl ̇Á‚Ë, Â΄‡ÌÚÌ¥ÒÚ¸ ‡‚ÚÓÓ‚Ó„Ó Ô¥Á‚ˢ‡, ‰ÂÍÓÎË Ô„ÓÚ‡‚ ͥθ͇ ÒÚÓ¥ÌÓÍ, ‰Ó‚¯Â ÒÔËÌfl˛˜ËÒ¸ ̇ ÁÏ¥ÒÚÓ‚¥. ü ÔËÏ¥fl‚ ÍÌË„Ë, flÍ Ê¥Ì͇ ÔËÏ¥flπ ͇ÔÂβ¯ÍË ‡·Ó ¯‡ÎËÍË. ÑÁÂ͇ÎÓÏ ·ÛÎÓ ÏÓπ Ûfl‚h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У львiвських дiалогах мовна проблема постає таким чином: «схiдняки» не вважають мовну проблему важливою. Засновуючись на цьому припущеннi, в дiалогах львiвських авторiв мешканець Заходу дуже часто ставить умову, що дiалог має вiдбуватися тiльки українською мовою. До речi, мова дiалогiв – теж рiч цiкава. П’ять дiалогiв харкiв’ян написанi одночасно обома мовами (у львiв’ян таких 6), приблизно однакова кiлькiсть дiалогiв в обох групах написанi лише українською мовою. Проте у харкiв’ян чотири дiалоги були повнiстю «росiйськомовними» (у львiв‘ян – жодного). А у львiвськiй групi була в дiалогах своя родзинка: в деяких випадках тексти були написанi росiйською, але українськими лiтерами.
ÇàèêéÅìÇÄççü ÑêìÉÖ Незакiнченi речення. Їх мета – витягнути з респондента майже «пiдкiркове» сприйняття предмету дослiдження. На закiнчення кожного речення була вiдведена хвилина, тому часу на те, щоб детально розмiрковувати над змiстом речення, не було. Аналiз вiдповiдей на незакiнченi речення показав, що до свого вiзиту до Львова харкiв’яни вважали мешкан-
ÎÂÌÌfl ÔÓ ÓÁÛÏ ÔÓÚ‚ÓÍË Á‡ ÒÚÓÎËÍÓÏ. ñ ·ÛÎÓ Ú‡ÍÓÊ ¥ „Ó˛. ü Ï¥„ ‚Ë·‡ÚË ÚË Í‡ÚË, ÚË ÍÌË„Ë, ¥ Á ÌËı Ú·‡ ·ÛÎÓ ÒÚ‚ÓËÚË ¥‰Â‡Î¸ÌÛ ÍÓÏÔÓÁˈ¥˛. Ç˯Û͇ÌÛ, ÌÂÔÓ‚ÚÓÌÛ ¥ Ú‡ÍÛ, fl͇ · ÒÔÓ‰Ó·‡Î‡Òfl ªÈ. ÑË‚ÌÓ, flÍ Ì Òԇ·ıÌÛÎÓ ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl åÂÈÒÚ‡ ÖÍı‡Ú‡ ¥ è¥ÒÂ̸ å‡Î¸‰ÓÓ‡, Ì ‚Ë·ÛıÌÛ‚ ÔÎflˆÓÍ ¥Á ÔÂ¯Ó„Ó ÚÓÏÛ «ä‡Ô¥Ú‡ÎÛ» È «ÅÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌÓª ÍÓω¥ª» ‡·Ó Ì ÔÓÔ‡ÎË· ÏÓª ‰ÓÎÓÌ¥ ͇̇Ô͇ ¥Á ‰‚Óı ä‡ÂÌ¥Ì ¥Á ÒÍË·ÍÓ˛ ÊÓ‚ÚÓ„Ó ÅӉ· Ï¥Ê ÌËÏË… ÇÓ̇, Á‰‡πÚ¸Òfl, Ì ÔÓÏ¥˜‡Î‡ Ì·ÂÁÔ˜ÌÓª ‡ÏÛÌ¥ˆ¥ª, flÍÛ fl Í·‚ ̇ Í‡È ÒÚÓÎÛ. ÇÓ̇ Á‡ÔËÒÛ‚‡Î‡ ÌÓÏÂË ÍÌË„ ¥Á Ú‡ÍÓ˛ ·‡È‰ÛÊ¥ÒÚ˛, Ì¥·Ë fl ÔÓÁ˘‡‚ «ÄÌÌÛ ¥Á áÂÎÂÌÓ„Ó è‡„Ó·‡»2 ‡·Ó Ô’flÚËÚÓÏÌËÍ ÔË„Ó‰ ëÓÍÓÎËÌÓ„Ó é͇. ü Ì ‰Ó˜Â͇‚Òfl ‡Ì¥ ̇ÈÏÂ̯Ӫ ¥ÒÍÓÍË Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌÌfl Û ªª Ó˜‡ı, ˘Ó ÒÍˉ‡ÎËÒfl ̇ ‚ÓÎÓ„Â ÒÍÎÓ. ü ‚ËıӉ˂ ÔË„Ì¥˜ÂÌËÈ. ÑÓÓ„Ó˛ ‰Ó‰ÓÏÛ ÒÍ·‰‡‚ ÌÓ‚¥ Ô·ÌË. 燂¥Ú¸ ıÓÚ¥‚ ÔÓÔÓÒËÚË ‰‚‡Ì‡‰ˆflÚ¸ ÚÓÏ¥‚ Â̈ËÍÎÓÔ‰¥ª Á ‰Ó‰‡ÚÍÓÏ. ç‡ ˘‡ÒÚfl, fl Ì ÒıË·ÌÛ‚Òfl. ü Ì ˜ËÚ‡‚ ÛÒ¥ı ÚËı ÍÌË„ ¥Á ÌÂÁ‡ÔÎflÏÓ‚‡ÌËÏË ÏÂÚ˘͇ÏË. åÂÌ ‚flÚÛ‚‡Î‡ ÌÛ‰¸„‡, fl͇ ÚÓ‰¥ ‚¥fl· ‚¥‰ ·¥Î¸¯ÓÒÚË ÒÚÓ¥ÌÓÍ, ˘Ó Û ÒÚ‡¯ÓÏÛ ‚¥ˆ¥ ‚¥˘Û˛Ú¸ ·ÓÊ‚¥ÎÎfl. èÓÚ¥Ï ÔËȯӂ ˜‡Ò ‚ÁÛÚÚfl ̇ ‰Â‚’flÌËı Ô¥‰Ó¯‚‡ı ¥ ‰Ó‚„Ëı ÒÔ¥‰Ìˈ¸. Ü¥ÌÓ˜¥ ÔÓÒÚ‡Ú¥, ‚Ú‡˜‡˛˜Ë ̇ ÍÓÚfl˜¥È h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
цiв Захiдної України загадковими, незвичайними, витонченими, цiкавими, класними, патрiотичними i бiльш европейськими, хоча й занадто традицiйними i замкнутими у своїй культурi. У той сам час львiв’яни уявляли собi мешканцiв Схiдної України далекими, незрозумiлими, а також занудами i снобами, «змоскаленими лохами з конкретним потенцiалом», «пасивними ослами сiрого кольору», «аборигенами, яким дали трактор», i взагалi – «не пацанами». Лише у двох вiдповiдях харкiв’яни були названi милими, приємними, добрими та вiдкритими. Характеризуючи мешканцiв Схiдної України, львiв’яни найчастише згадували їх пасивнiсть, суржикомовнiсть та змоскаленiсть. Харкiв’яни ж основними рисами мешканцiв Захiдної України вважають знання української мови та культури, патрiотизм, активнiсть, а також деяку зацикленiсть на своїй нацiональнiй iдеї та нетерпимiсть до iнших поглядiв. Крiм того, майже всi харкiв’яни ще до знайомства iз Захiдним ре¶iоном, вiдзначили, що мешканцям Захiдної України перш за все не вистачає толерантности, широти поглядiв та бажання пiти на взаємний контакт i компромiс.
Á∂‡·ÌÓÒÚ¥, ̇·Û‚‡ÎË ÔÓ‚‡ÊÌÓÒÚË Ô‡Ï’flÚÌËÍ¥‚. òËÓÍ¥ È ‚‡ÊÍ¥ ϯÚË ·ÂÁ Ô’flÚ Ó·ËÎË ıÓ‰Û Ô·‚ÌÓ˛. Ü¥ÌÍË ˜Ó‚„‡ÎË ¥ ıÎflÔ‡ÎË. ÄΠ·¥·Î¥ÓÚÂÍË ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÁÏ¥ÌËÎËÒfl. ü ÚÓ‰¥ ıӉ˂ ‰Ó ˜ÓÚ˸Óı ˜Ë Ô’flÚË. ì ‚Ò¥ı ˆ‡˛‚‡ÎË ·¥·Î¥ÓÚÂ͇ÍË. ü ÚÓ‰¥ ‚Ê ˜ËÚ‡‚ ÅӉ· ¥ Á‡ıӉ˂ Û ·Û‰¸-flÍ¥ ‰‚Â¥ ·ÂÁ ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ÚÂÏÚ¥ÌÌfl. ÄΠ‚¥‰˜ÛÚÚfl, ˘Ó Ê¥ÌÓ˜¥ÒÚ¸ ÌÂÓÁË‚ÌÓ ÔÓπ‰Ì‡Ì‡ ¥Á ˜ËÚ‡ÌÌflÏ, Ì Á‡Î˯‡π ÏÂÌ ‰Ó ҸӄӉ̥. ¢ÌÓÒÚ˘̇ ëÓÙ¥fl – Ê¥ÌÓ˜Ó„Ó Ó‰Û. ç ÏÓÊ̇ ‚ËÍβ˜‡ÚË, ˘Ó Ò‡ÏÂ Û ·¥·Î¥ÓÚÂ͇ı ‚Ó̇ ÒÔÓÍÛÚÛπ ÏËÚ¸ ‚·ÒÌÓª „Ó‰ËÌ¥, ÍÓÎË Ì‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ‚Ò¥ı ˜‡Ò¥‚ ̇χ„‡Î‡Òfl Ô¥Á̇ÚË çÂÔ¥Á̇‚‡ÌÂ. ÇÓ̇ ÒˉËÚ¸, Ô’π ˜‡È ¥ ‚ÔÓfl‰ÍÓ‚Ûπ ͇ڇÎÓ„Ë Ì ·ÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌÓª ÏÛ‰ÓÒÚË, ‡ ÍËıÚË ˆ¥ÎÍÓÏ Î˛‰Ò¸ÍÓª. Ä·Ó Ê, flÍ˘Ó ÔӉ˂ËÚËÒfl ̇ ˆÂ Á¥ ÒÚÓÓÌË ‚¥Û˛˜Ó„Ó, ‡ Ì πÂÚË͇, ÚÓ ·¥·Î¥ÓÚÂ͇ÍË Î˯ ÔÓ‚ÚÓ˛˛Ú¸ ÊÂÒÚ ∏‚Ë: ÔÓ‰‡˛Ú¸ ıÎÓÔˆflÏ ÔÎÓ‰Ë ¥Á Ñ‚‡ è¥Á̇ÌÌfl, ¥ ÊÂÒÚ ˆÂÈ ÚË‚‡ÚËÏ ‡Ê ‰Ó ͥ̈fl ÛÒ¥ı ˜‡Ò¥‚, ÚÓ·ÚÓ, ‰Ó ͥ̈fl ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ·¥·Î¥ÓÚÂÍ. èÓÍÓÎ¥ÌÌfl ıÎÓÔˆ¥‚ Ú‡ ·¥·Î¥ÓÚÂ͇ÓÍ, Ô·ۂ‡˛˜Ë ‚ Ú‡πÏÌÓÏÛ ¥ ı‚Ëβ˛˜ÓÏÛ ÒÓ˛Á¥, ¯Û͇ÚËÏÛÚ¸ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ¥Á ‚˄̇ÌÌfl, ‰Ó flÍÓ„Ó ªı ÔËÒۉ˷ Ô¯ÓÒÔÓÍÛÒ‡. Å¥·Î¥ÓÚÂÍË, ‚ flÍËı Ô‡ˆ˛˛Ú¸ ˜ÓÎÓ‚¥ÍË, ˜ËÏÓÒ¸ ÒıÓÊ¥ ̇ ͇̈ÂÎfl¥ª. ÑÓ ÌËı ÔËıÓ‰flÚ¸, Á‡Î‡„Ó‰ÊÛ˛Ú¸ ÍÓÌ-
83
АНДЖЕЙ СТАСЮК У БІБЛІОТЕЦІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У бiльшостi вiдповiдей так чи iнакше пiдiймалось те саме мовне питання. Так, львiв’яни вважають, що на Сходi України люди розмовляють «рiдкiсним дiалектом, що нагадує сумiш бiлоруської та татарської мов i мають величезнi запаси росiйської мови, якi потрiбно знищувати на державному рiвнi – «хай знають, але не спiлкуються» (!). Дуже великi розбiжностi у вiдповiдях львiв’ян та харкiв’ян викликало питання щодо майбутнього України. Кожен мешканець Львова не має сумнiву в тому, що у 2025 роцi Україна буде iснувати як незалежна держава. Майже всi вони вважають, що до цього часу Україна вступить до ЕС, а життя стане набагато кращим. У той же час бiльше половини харкiв’ян на запитання, якою вони бачать Україну у 2025 роцi, вiдповiли, що буде класно, якщо вона (Україна) взагалi буде. Та й iншi вiдповiдi не вiдзначаються оптимiзмом – у 2025 роцi Україна буде: в боргах, менш заселена людьми i, можливо, почне саджати на руїнах сади. Перелiк з тридцяти трьох незакiнчених речень був запропонований до очного знайомства представникiв двох ре¶iонiв. Наприкiнцi роботи школи кожному довелося повторно закiнчувати ще декiлька речень. Резуль-
ÍÂÚÌ¥ ÒÔ‡‚Ë ¥ ‚ËıÓ‰flÚ¸. ç Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ·‡Ê‡ÌÌfl ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl. ÅÓıÂÒ¥‚Ҹ͠·‡˜ÂÌÌfl ê‡˛ ¥ Ç¥˜ÌÓÒÚË – ÔÓıÏÛ ¥ ÌÂÛıÓÏÂ. ㇷ¥ËÌÚ Á‡ÚËÒÌÂÌËı ¥ ÒÚÎÛÏÎÂÌËı ÓÁÔÓ‚¥‰ÂÈ ‚Â‰Â Ì‡Ò Ì‡ ˜Â„Ó‚¥ ÔÓ‚ÂıË ˜Â„Ó‚Ëı ‚¥‰‰¥Î¥‚ ¥ ·ÛÚÚ¥‚, ‡Î Ú˯‡ ÍÓˉӥ‚ ÒÍˉ‡πÚ¸Òfl ̇ ÚË¯Û ÒÏÂÚ¥. ç¥˘Ó Ì ÓÊË‚Îflπ ˆ¥ ·ÂÁӉ̥. ç¥ ÒÚÛÍ¥Ú Ô¥‰·Ó¥‚, Ì¥ Á‡Ô‡ı Ô‡ÙÛÏ¥‚, Ì¥ ¯ÂÎÂÒÚ Ô·ÚÚfl. çÂχ Ô˘ËÌ, ‡·Ë ÁÌflÚË ˘ÓÒ¸ Ӊ̠˜Ë ¥Ì¯Â Á ÔÓÎˈ¥. çÂχ Ô¯ÓÔ˘ËÌË, ÌÂχ Ô¯ÓÒÔÓÍÛÒË. ü Á‡·Û‚ Á‡Í¥Ì˜ËÚË ÚÛ ÓÁÔÓ‚¥‰¸. ü Ì ÔÓÔÓÒË‚ ‰‚‡Ì‡‰ˆflÚË ÚÓÏ¥‚ ¥Á ‰Ó‰‡ÚÍÓÏ. ü ‚ÔÂÚÓ ¥ ·ÂÁ̇‰¥ÈÌÓ ÍÓÌÒÚÛ˛‚‡‚ Ò‚Óª ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̥ ·ÓÏ·Ë, ‡·Òۉ̥ ÒÍ·‰Ó‚¥ ˜‡ÒÚËÌË ‰Îfl flÍËı fl ÚÂÔ ·‡‚ ¥Á «Ù¥ÁËÍÓ-χÚÂχÚ˘ÌËı» ¥ «Ï‰˘ÌËı», ‚Íβ˜ÌÓ ¥Á ‡Ú·҇ÏË ‡Ì‡ÚÓÏ¥ª. ü ˜Û‚, flÍ ‚˜ӇÏË Ï‡ÚË „Ó‚ÓËÚ¸ ·‡Ú¸ÍÓ‚¥: «á̇π¯, ‚¥Ì ÁÌÓÒËÚ¸ ‰Ó‰ÓÏÛ flÍ¥Ò¸ Ò‚ËÌÒÚ‚‡». ÄΠ·¥·Î¥ÓÚÂ͇͇ Ì „Ó‚ÓË· Ì¥˜Ó„Ó. èÓ„ÎËÌÛÚ‡ ˜ËÚ‡ÌÌflÏ ¥ ‚¥‰ÒÛÚÌfl, ‚Ó̇, ̇˜Â ÔÓ‰‡‚˘Ëˆfl Û Í‡ÏÌˈ¥, ÔÓÒÔ¥ıÓÏ ÔËÈχ· ¥ ‚ˉ‡‚‡Î‡ ÚÓ‚‡. ì ÒÙ‡ı, ‰Ó flÍËı ‚Ó̇ Ô¥‰Ì¥Ï‡Î‡Òfl, ‚Ó̇ ·Û· ̉ÓÒflÊÌÓ˛. é‰ÌÓ„Ó ‰Ìfl fl Á‡È¯Ó‚, ¥ ªª Ì ·ÛÎÓ Á‡ ÒÚÓÎÓÏ. 襉͇‰‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ̸ӄÓ, fl ‚¥‰˜Û‚‡‚ Ò· ÁÎÓ‰¥πÏ. äÌËÊh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
тати були досить цiкавими. Харкiв’яни вiдзначили, що мешканцiв Захiдного ре¶iону України вирiзняє «непотрiбна нiкому заполiтизованiсть», а не вистачає їм «толерантности», «простоти». Львiв’яни, в свою чергу, вважають «схiднякiв» пасивними (полiтично), «хоч i цiкавими», вiдзначають, що вони вiдчували суттєву вiдмiннiсть мiж ре¶iонами в менталiтетi та мовi. Саме української мови та полiтичної активности, на думку представникiв львiвської групи, не вистачає мешканцям Сходу України.
ÇàèêéÅìÇÄççü íêÖí∏ ОЛЕГ МАРУЩЕНКО, ДМИТРО РОЩИН, СЕРГІЙ ЮДОЧКІН «УКРАЇНА ЗАНАДТО МАЛА, АБИ УНИКАТИ ОДНІ ОДНИХ»
84
Метода семантичного диференцiалу, якщо називати це науковою мовою, була, за нашими спостереженнями, найбiльш цiкавою для респондентiв, яким треба було оцiнити мешканцiв обох ре¶iонiв згiдно з запропонованим перелiком протилежних якостей (18 пар). Найголовнiше те, що учасники опитування мали оцiнити саме МІРУ належности цих якостей мешканцям Сходу та Заходу України. Одна з пар якостей була особливою: «хороший – поганий». Насправдi вона планувалася як оцiнювальна (брудностереотипна – як ще по-iншому можна на-
͇ ÎÂʇ· Íӥ̈ÂÏ ‰Ó„ÓË. ñ ·ÛÎÓ «ê‡Ì‰Â‚Û Á¥ ÒÏÂÚ˛» Ä„‡ÚË ä¥ÒÚ¥. ò‡Ù͇ Á ‰ÂÚÂÍÚË‚‡ÏË ÒÚÓfl· ÔÓÛ˜ ¥Á ªª Í¥ÒÎÓÏ, ‡ fl ‡Ì¥¯Â Ì Á‚ÂÚ‡‚ ̇ ˆÂ Û‚‡„Ë.
èÂÂÍ·· ïËÒÚË̇ óÛ¯‡Í
å‡Í‡ ‡‚ÚÓ·ÛÒ‡ (ÔËÏ. ÔÂ). ÑÎfl ÔÓÎflÍ¥‚ ˆfl ÍÌË„‡ – ˘ÓÒ¸ ̇ Á‡ÁÓÍ «èÓ‚ÌÓÎ¥ÚÌ¥ı ‰¥ÚÂÈ» ‰Îfl ̇Ò.
1
2
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
звати однозначний розподiл на чорне-бiле?) модель; проаналiзувавши образ за допомогою попереднiх 17 пар, респондент мав наприкiнцi визначитись: то все ж таки «вiн» (представник ре¶iону) хороший, чи поганий? Особливiсть методи полягала в тому, що респонденти спочатку аналiзували мешканцiв iншого ре¶iону, при цьому й гадки не маючи, що їм доведеться аналiзувати «своїх» також. Групи виконували завдання як до очного знайомства, так i пiсля детального ознайомлення з обома ре¶iонами України та їх мешканцями (хоча при повторному виконаннi «своїх» не аналiзували). Таким чином, ми мали можливiсть прослiдкувати, наскiльки змiнилися цi уявлення та вiдобразити результати графiчно. На графiку 1 зображенi уявлення харкiвської групи про Захiд (безперервна лiнiя) та Схiд (пунктир) України до ознайомлення з Захiдним ре¶iоном та його мешканцями. Головна риса – на всiх позицiях уявлення про представника iншого ре¶iону позитивнiшi, анiж уявлення про «свого». Особливо велика рiзниця проявилася у категорiях «чесний», «працьовитий», «багатий», «ввiчливий» i – найголовнiше – «хороший». Бiльш-менш рiвновага спостерiгалася у таких якостях: «урiвноважений», «столичний», «спокiйний».
85
© ß.è·ıÓÚÌ˛Í, 1994-1997
¥‚‡Ì̇ Ô·ıÓÚÌ˛Í
вірші
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Графiк 1. Схiд України про Захiд (неперервна лiнiя) та Схiд (пунктир) до ознайомлення з Захiдним ре¶iоном.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Графiк 2. Захiд України про Схiд (неперервна лiнiя) та Захiд (пунктир) до ознайомлення зi Схiдним ре¶iоном.
*** Я увiйду в небес просторi храми І помолюсь над зламаним веслом Зоряна Гладка
Ранок втирав сльози. І тiльки хвилi не пiдкорялись зламаному веслу. 19. 09.94
*** Прозорий ранок сьогоднi плакав І провiщав сльозу грози... А я навчилась в морi розгортати дивнi хвилi Навiть зламаним веслом. ...Червону кiмнату встеляв зелений паркет І сонцем сяяла блакитна люстра. Жовтi обличчя, бездумнi очi, Солоний подих — круговерть проминулої ночi... ...Вона уже горiла без дозволу! І раптом спалахнула мертва вiчнiсть. Круглий годинник вибив шосту ранку — Годину, коли застиг кривавий усмiх на устах. Багряний шепiт наповнив кiмнату, Із жовтих облич закапав вiск. Червона кiмната здалася рожевим маревом, Зелений паркет — трав‘яним килимом, Блакитна стеля — бездонним небом. Солоний подих нагадав морський прибiй. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЕГ МАРУЩЕНКО, ДМИТРО РОЩИН, СЕРГІЙ ЮДОЧКІН «УКРАЇНА ЗАНАДТО МАЛА, АБИ УНИКАТИ ОДНІ ОДНИХ»
86
Зовсiм iншу картину ми бачимо на графiку 2, де зображенi уявлення львiвської групи про Схiд (безперервна лiнiя) та Захiд (пунктир) України до ознайомлення зi Схiдним ре¶iоном та його мешканцями. Якщо харкiв’яни вважали мешканцiв Захiдного ре¶iону умовно кращими за себе, то львiв’яни таким сприйняттям представникiв Сходу України не вiдзначилися. В цiлому, обидвi кривi прямують досить схожим шляхом, навiть крива, що вiдображає мешканцiв Заходу бiльш позитивно розташована. Найбiльшу рiзницю (на користь «захiднякiв») ми спостерiгаємо у таких якостях, як «багатий», «працьовитий» та особливо «чистий». Проте в дiадi «хороший – поганий» обидвi кривi зупинилися в однiй точцi. В кiнцi роботи школи респонденти оцiнювали лише мешканцiв протилежного ре¶iону. На графiку 3 зведенi уявлення харкiв’ян про Захiд України до (безперервна лiнiя) та пiсля (пунктир) ознайомлення з цим ре¶iоном. Ми бачимо, що майже усi показники сприйняття погiршилися (особливо – «урiвноважений», «спокiйний», «столичний» та (!) «хороший»). Приблизно на тому ж рiвнi залишилися уявлення про такi якости, як «чуйний», «дружелюбний» та «багатий». Цiкаво, що тi якости, зав-
На зупинцi, наче Месiю, люди чекають на трамвай. Кожен дивиться у свiй бiк, переконаний у правотi. Приїжджає сподiване чудо, а в трамваї Месiї нема, є лише лжепророк — це кондуктор. Люди ж вiрять, сiдають в трамвай. Тiльки я не сiдаю — я знаю, що Месiя утiк в попереднiм трамваї. Пiду за ним шукати — може, наздожену... 27.04.97
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
дяки яким на графiку 1 «захiдна» крива значно «випередила» «схiдну», цього разу були значно переоцiненi в гiрший бiк. А от змiни у сприйняттi Схiдного ре¶iону львiвською групою за час тривання проекту менш помiтнi (зведенi на графiку 4). Друга пунктирна крива не набагато негативнiша за першу (фра¶ментарно – навiть позитивнiша). Проте двi категорiї здали значно свої позицiї: «чесний» та «дружелюбний».
ÇàèêéÅìÇÄççü óÖíÇÖêíÖ Виявлення етнiчних стереотипiв за допомогою проективного малюнку – зовсiм нова методика, в якiй аналiз зроблених малюнкiв – праця творча. Це як прогноз погоди: кожен може побачити щось особливе, видiлити щось важливе для себе, чого iнша людина може навiть i не помiтити. Тому наведений нижче варiант – лише наша версiя аналiзу. Час на виконання малюнку не обмежується, як i спосiб, у який цей малюнок може бути зроблений. Пiд час аналiзу ми створили 8 змiстовних груп. Основне завдання аналiзу полягало в тому, щоб подiлити малюнки на елементи-символи, якi вже потiм подiлити по змiс-
ОДНАКОВО ВСЕ МИНАЄ Пiзнi лiлеї недозрiло квiтчають могильне шамрання надокучливости. Погляди надгробних фото пронизують желатину неба до космiчних кiсток i залишають в атмосферi шрами прикрих докорiв. Наго тхне соромiцькою безпораднiстю вiд мохових простирадел калiченої хтивости. В надрах поцейбiчности вiнкiв народжуються мiжпланетнi, стiйкi до часу i токсичних викидiв бактерiї. ¢рунт пiд политими квiтами iдей перетворюється в сироватку кислого молока незадоволености, поволi утворює збитi докупи кiстки молодих зачинателiв, погашених вапном. Блискавкою замкнена герметичнiсть думки непровокована ще на ексцентричнi стоки. Даремно. В гамаку тропiчно погойдується Неторканiсть h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Графiк 3. Схiд України про Захiд до (неперервна лiнiя) та пiсля (пунктир) ознайомлення з Захiдним ре¶iоном.
i крiзь соломинку смокче мило не з тої опери, наче вдова. Беззаперечнiсть згаслого iснування вибухово втрачає невагому дiйснiсть залитої воском пори. З кута площi розсiяно крутиться свiтло ВСІМ. «Нiщо не минає безкарно» — право так помилятися залишають за собою ВСІМ ображенi померлi. Але насправдi по-iншому.
87
29.01.97
БР-Р
ІВАННА ПЛАХОТНЮК ВІРШІ
А коли йде дощ, то бiля вас сумно й незатишно, а тут ностальгїйно i старовинно. Зате нам, коли йде дощ, сумно й незатишно, а вам, мабуть, ностальгiйно. Ви нас не втiшаєте, а лише усмiхаєтесь i ще раз пильно дивитесь h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Графiк 4. Захiд України про Схiд до (неперервна лiнiя) та пiсля (пунктир) ознайомлення зi Схiдним ре¶iоном.
на нашi рамена, де виблискує на пальцях прабабусин перстень. Ви кажете: «Анумо ще: я вас запитаю, а ви так само вiдповiсте!» Ми мотаємо голiвкою, мугичемо «нi» i, зрештою, покiрно повторюємо фразу. Тодi вам дуже весело вiд того, i ви так гарно смiєтеся. А ми дивимося на вас, якi ви вже дорослi, i як ви по-дитячому регочетесь, наче вас хто лоскоче, i нам стає так наївно-радiсно вiд того, i ми з вами разом заливаємося смiхом. А потiм ми мусимо йти геть, i вам уже час. ...Дощу немає, i нам так сумно, ми хочемо бути там, де в дощ незатишно, i тiльки ностальгуємо i втираємо нечемнi слiзки. Ми хочемо, щоби був дощ. щоби ми з вами були десь там, де не сумно i не ностальгiйно, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЕГ МАРУЩЕНКО, ДМИТРО РОЩИН, СЕРГІЙ ЮДОЧКІН «УКРАЇНА ЗАНАДТО МАЛА, АБИ УНИКАТИ ОДНІ ОДНИХ»
88
товних групах. А групи ми видiлили такi: 1) людина та окремi елементи зовнiшнього вигляду; 2) їжа, напої; 3) алкоголь; 4) нацiонально-побутовi символи (хата, пiч, стил, скатертина, рушники тощо); 5) нацiонально-культурнi символи (державна символiка, предмети вiдпочинку тощо); 6) праця в побутi (предмети працi); 7) негативна символiка; 8) технiка. Перше: абстрактнiсть або конкретнiсть. Приблизно кожен п’ятий малюнок (20% вiд загальної кiлькости) можна вважати абстрактним, а це набагато вищий показник, нiж зазвичай реально iснує у подiбних дослiдженнях (не бiльше 5%). Робимо комплiмент групi – адже, чим вищий iнтелектуальний рiвень людини, тим бiльше вона тяжiє до абстрактного свiтосприймання. Найцiкавiшою для нас була наступна особливiсть художнiх творiв: жоден з 20 отриманих малюнкiв не включав у себе предметiв працi. Нами була знайдена лише одна лопата, але вона була такою маленькою, що нею можна знехтувати. І це, мабуть, без коментарiв. Найпоширенiшим елементом була людина та окремi елементи її зовнiшнього вигляду. Не набагато «вiдстала» нацiонально-культурна символiка – домiнували прапори, як правило, українськi, а також нацiонально-побу-
щоб ми тоненько казали: «Бр-р!» i ви нам нагадували, що дощ не вимовляє лiтер «Р», щоб ми одне одному розповiдали нiсенiтницi щоби бiля нас пахло травнем, щоб ми бажали вам виростити сонях, i ви казали, що хочете змокнути... ...Бiля нас ностальгiйно... Ми з вами як на долонях у нашого мiста граємося в гру з ниток; а в грi по-дiагоналi не стрiчаються нi спогади, нi погляди, нi долi. А ви уже забули про той сонях, вiн змок у моїх споминах i тепер у нього на раменах схрещенi зеленi лапатi пальцi, а на них — мiй прабабусин перстень. Для нас залишається тiльки лушпиння, бо ви їдете надовго, залишаєте наше мiсто такi щасливi, що сонях мимоволi здригається i каже: «Бр-р!», трясе жовтогарячими косами. А ми нiчого не кажемо i h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
товi символи-елементи. А ось технiка, що завжди присутня у спектрi елементiв образу представника будьякої нацiї, цього разу (хоча є два винятки) була проiгнорована. Всупереч очiкуванням, майже не були представленi їжа та напої, в тому числi алкогольнi. Щодо останнiх треба зробити невеличку ремарку: «алкогольних елементiв» було п’ять, чотири з яких припали на малюнки харкiв’ян, а їх усього то було п’ять (проти п’ятнадцяти львiвських)... Вразила нас кiлькiсть елементiв так званої негативної символiки: дванадцять «негативiв» на двадцять малюнкiв – це забагато. Чого тут тiльки не було: босi ноги, ланцюги, знак радiацiї, замок на ротовiй порожнинi, зброя, могила... Знову ж таки, цiкавим є так званий ре¶iональний аспект: лише один елемент негативної символiки припав на малюнки харкiвської групи, всi iншi вiдобразили львiв’яни. Коли запитують, навiщо взагалi iснує наука соцiологiя, соцiолог зазвичай вiдповiдає: «А хто ж iще, аналiзуючи думки всього населення, повiдомить кожному з вас, що саме треба думати з того чи iншого приводу?» Насправдi весело i цiкаво було нашiй невеликiй со-
тiльки помiчаємо, що лушпиння схоже на стуленi долоньки, устромленi в таємницю з горiховим серцем. Згодом ви повертаєтесь, дощ зупиняється i бiля вас тепер затишно й гамiрно. Ви дивитесь як тут зле i мовчите. Хоч зараз ваша черга говорити «Бр-р».
89
01.05.96
ІВАННА ПЛАХОТНЮК ВІРШІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
цiологiчнiй групi працювати в рамках проекту «Єднiсть України: сприйняття молодi». Сподiваємося, вам також цiкаво було. Ми не коментуємо того, що Ви щойно прочитали: кожен це зробить самостийно. ÄΠ̠ÔÓıÓ‰¸Ú ÔÓ‚Á ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜Ì¥ ‰‡Ì¥…
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© http://lib.ru/BULYCHEW/miniatur.txt
ÍË ·ÛÎ˚˜Â‚
миниатюры h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
комісія з прав людини оон декларація про підтримку ідеалів миру, взаємоповаги і людського взаєморозуміння серед молоді проголошено резолюцією генеральної асамблеї оон №2037(ХХ) від 7 грудня 1965 року
90
ùÚË ÏËÌˇڲ˚ ̇ÔËÒ‡Ì˚ ‚ Ò‡ÏÓÏ Ì‡˜‡Î 60-ı „„. Ë ÌËÍ‡Í Ì Ô‰̇Á̇˜‡ÎËÒ¸ ‰Îfl Ô˜‡ÚË. àÏÂ̇ ‚ ÌËı ÓÚÌÓÒflÚÒfl Í ÏÓËÏ ‰ÛÁ¸flÏ Ë Á̇ÍÓÏ˚Ï – ËÏË Ë Ó„‡Ì˘˂‡Î‡Ò¸ ‡Û‰ËÚÓËfl. å˚ ʉ‡ÎË ÜÂÌ˛ Ë àθ˛. çÓ àθfl Ô˯ÂÎ Ó‰ËÌ Ë Ò͇Á‡Î, ˜ÚÓ ÜÂÌfl, ̇‚ÂÌÓÂ, Ì ÔˉÂÚ, ÔÓÚÓÏÛ ˜ÚÓ Â„Ó Ô‚‡ÚËÎË ‚ ÒÎÓ̇. çÓ ÜÂÌfl Ô˯ÂÎ. éÌ ‰ÓÎ„Ó ÚÓÔÚ‡ÎÒfl ‚ ÍÓˉÓÂ, ÔÛÚ‡ÎÒfl ıÓ·ÓÚÓÏ ÒÂ‰Ë ÒÛÏÓÍ Ë ÒÛ̉ÛÍÓ‚ Ë ÒÎÓχΠÒÚÛÎ Ò ÒËÌËÏ ‚ÂıÓÏ. Å˚ÎÓ ‰‚‡ ˜‡Ò‡ ÌÓ˜Ë, Ë ¯ÂÎ ÏÓÍ˚È ÒÌ„. Ç ÍÓ̈ ㇂ۯËÌÒÍÓ„Ó ÔÂÂÛÎ͇ Ï˚ ۂˉÂÎË Á‡ ÔÛÚ¸flÏË Ó„‡‰˚ ˜ÂÎÓ‚Â͇ ‚ ·ÂÎÓÏ. éÌ ÎÂʇÎ, ÛÚÍÌÛ‚¯ËÒ¸ „ÓÎÓ‚ÓÈ ‚ ÎÛÊÛ. ÅÓÒ˚ ÔflÚÍË ÔÓÒËÌÂÎË. ì ˜ÂÎÓ‚Â͇ ·˚ÎË ·Óθ¯Ë Í˚θfl Ë Î„ÍÓ ÒËflÌË ‚ÓÍÛ„ „ÓÎÓ‚˚. é‰ÌÓ Í˚ÎÓ ·˚ÎÓ ÒÎÓχÌÓ, Ë Ô¸fl ‚ËÒÂÎË Ì‡ ˜ÂÌ˚ı ÒÛ˜¸flı ÎËÔ. – èÓÒÏÓÚË, ‡Ì„ÂÎ ÛÔ‡Î, – Ò͇Á‡Î ÜÂÌfl. – éÌ ÏÂÚ‚˚È, – Ò͇Á‡Î fl. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÉÂ̇θ̇ Ä҇ϷÎÂfl, ‚ËıÓ‰fl˜Ë Á ÚÓ„Ó, ˘Ó ͇Ú„ӥflÏË ëÚ‡ÚÛÚÛ é·’π‰Ì‡ÌËı ̇ˆ¥È β‰Ë̇ ‚ËÁ̇π Ò· ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÓ˛ Ó·Â¥„‡ÚË Ï‡È·ÛÚÌ¥ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ô‰ ÒÚ‡ı¥ÚÚflÏË ‚¥ÈÌË; ‚ËıÓ‰fl˜Ë ̇‰‡Î¥ Á ÚÓ„Ó, ˘Ó ëÚ‡ÚÛÚÓÏ ééç Ô¥‰Ú‚‰ÊÂÌ ‚ËÁ̇ÌÌfl ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËı Ô‡‚ β‰ËÌË; „¥‰ÌÓÒÚË Î˛‰Ò¸ÍÓª ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË Ú‡ ¥‚ÌÓÒÚË ÔÓÏ¥Ê Î˛‰¸ÏË ¥ ̇Ӊ‡ÏË; Ô¥‰Ú‚‰ÊÛ˛˜Ë ÔË̈ËÔË, Á‡Í·‰ÂÌ¥ Û á‡„‡Î¸Ì¥È ‰ÂÍ·‡ˆ¥ª Ô‡‚ β‰ËÌË; ÑÂÍ·‡ˆ¥ª ÔÓ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌËı ͇ªÌ Ú‡ β‰ÂÈ; ÑÂÍ·‡ˆ¥ª ééç ÔÓ ÛÒÛÌÂÌÌfl ÛÒ¥ı ÙÓÏ ‡ÒÓ‚Óª ‰ËÒÍËϥ̇ˆ¥ª; ÂÁÓβˆ¥ª ÉÂ̇θÌÓª ‡Ò‡Ï·Îª ééç ‹110(ßß) ‚¥‰ 3 ÎËÒÚÓÔ‡‰‡ 1947 ÓÍÛ ÔÓ Á‡ÒÛ‰ÊÂÌÌfl ÛÒ¥ı ÙÓÏ ÔÓÔ‡„‡Ì‰Ë, fl͇ ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ ̇ ÔÓ‚Ó͇ˆ¥˛ ‚¥ÈÌË ¥ Á‡„ÓÁÛ ÏËÛ; ÑÂÍ·‡ˆ¥ª Ô‡‚ ‰ËÚËÌË; êÂÁÓβˆ¥ª ÉÂ̇θÌÓª ‡Ò‡Ï·Îª ééç ‹ 1572(XV) ‚¥‰ 18 „Û‰Ìfl 1960 ÓÍÛ, flÍ¥ χ˛Ú¸ ÓÒÓ·ÎË‚¥ ÔÓÎÓÊÂÌÌfl ˘Ó‰Ó ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ Û ‰ÛÒ¥ ÏËÛ, ‚Á‡πÏÌÓª ÔÓ‚‡„Ë Ú‡ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ‚Á‡πÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl;
ÜÂÌ˘ËÌ˚ ÔÓ¯ÎË ‚Ô‰. àÏ Ì ıÓÚÂÎÓÒ¸ ÒÏÓÚÂÚ¸ ̇ ÏÂÚ‚Ó„Ó. åÂÚÂÓËÚ ÔÓ·ËÎ ‚ÓÒÂϸ ˝Ú‡ÊÂÈ Ë, ¯ËÔfl ÔÓ-ÁÏÂËÌÓÏÛ, ÛԇΠÍÓ ÏÌ ̇ ÒÚÓÎ. ü ÔÓ‰ÌflÎ „ÓÎÓ‚Û Ë ˜ÂÂÁ ‰˚ÍÛ ‚ ÔÓÚÓÎÍ ۂˉÂÎ „ÓÎÛ·Ó Ì·Ó. ü ÔÓ‰Óʉ‡Î, ÔÓ͇ ÏÂÚÂÓËÚ ÓÒÚ˚ÌÂÚ, ÓÚÌÂÒ Â„Ó Ì‡ Í˚¯Û Ë Á‡ÚÍÌÛÎ ËÏ ‰˚ÍÛ. ÜËÎ-·˚Î ·˚Í. éÌ ·˚Î ‰‡Î¸ÚÓÌËÍÓÏ Ë ·ÓÒ‡ÎÒfl ̇ ÁÂÎÂÌÓÂ. äÓ„‰‡ Ô˯· ‚ÂÒ̇, ÓÌ ‚˚ÚÓÔڇΠÁÂÎÂÌ˚ ̇҇ʉÂÌËfl ̇ ãÂÌËÌÒÍÓÏ ÔÓÒÔÂÍÚÂ. óÚÓ·˚ ÛÒÔÓÍÓËÚ¸ ·˚͇, Ò‡‰Ó‚ÌËÍË ÔËÍ˚‚‡ÎË ÎËÔ˚ ͇ÒÌ˚ÏË Á̇ÏÂ̇ÏË.
91
КИР БУЛЫЧЕВ. МИНИАТЮРЫ
èÓÒΠԇ‡‰‡ ÔÓ „ÓÓ‰Û ‡Á˙ÂÁʇÎË ‡ÍÂÚ˚ Ë ·ÓÌÂÚ‡ÌÒÔÓÚÂ˚, ۂ¯‡ÌÌ˚ ‰ÂÚÒÍËÏË ‚ÓÁ‰Û¯Ì˚ÏË ¯‡Ë͇ÏË Ë Û·‡ÌÌ˚ ÊË‚˚ÏË ˆ‚ÂÚ‡ÏË. éÙˈÂ˚ ‚ ‰ÊËÔ‡ı ҇ʇÎË Ò· ̇ ÍÓÎÂÌË ‰ÂÚÂÈ. Å˚ÎÓ ‚ÂÒÂÎÓ. èÓÚÓÏ ‡‰ËÒÚ˚ ÔÓÎÛ˜ËÎË ÔË͇Á, Á‡Í˚ÎËÒ¸ βÍË Ú‡ÌÍÓ‚, ÓÙˈÂ˚ ÓÒÚÓÓÊÌÓ ‚˚Ò‡‰ËÎË ËÁ ‰ÊËÔÓ‚ ‰ÂÚÂÈ, Ë ÍÓÎÓÌÌ˚ ‡Á‚ÂÌÛÎËÒ¸ ̇ ÚÓÎÔÛ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ËıÓ‰fl˜Ë Á ÚÓ„Ó, ˘Ó ˆ¥ÎflÏË é„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Ó·’π‰Ì‡ÌËı ̇ˆ¥È Á ÔËڇ̸ ÓÒ‚¥ÚË, ̇ÛÍË ¥ ÍÛθÚÛË π Ô¥‰ÚËÏ͇ ÏËÛ ¥ ·ÂÁÔÂÍË ÔË ÒÔËflÌÌ¥ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌËˆÚ‚Û Ò‰ ̇Ӊ¥‚ ¯ÎflıÓÏ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÓÒ‚¥ÚË, ̇ÛÍË ¥ ÍÛθÚÛË, ¥ ‚ËÁ̇˛˜Ë Óθ ¥ ‚ÌÂÒÓÍ ˆ¥πª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ‚ ÓÒ‚¥ÚÛ ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ Û ‰ÛÒ¥ Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó ‚Á‡πÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl, ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡ ¥ ÏËÛ; ·ÂÛ˜Ë ‰Ó Û‚‡„Ë Ù‡ÍÚ, ˘Ó ÊÂÚ‚‡ÏË Û Í‡Ú‡ÒÚÓÙ‡ı ¥ Ì¢‡ÒÚflı, flÍ¥ ÒÔ¥Ú͇ÎË Î˛‰ÒÚ‚Ó, π ÏÓÎÓ‰¥ β‰Ë, flÍËÏ ‰Ó‚ÂÎÓÒ¸ Òڇʉ‡ÚË ˜Ë Ì ̇ȷ¥Î¸¯Â; Á ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ÏÓÎÓ‰¥ β‰Ë ıÓ˜ÛÚ¸ ·ÛÚË ‚Ô‚ÌÂÌËÏË Û Ò‚ÓπÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ, ¥ ˘Ó ÏË, Ò‚Ó·Ó‰‡ ¥ ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸ ̇ÎÂʇڸ ‰Ó Ô¯Ә„ӂËı „‡‡ÌÚ¥È, Á‡‚‰flÍË flÍËÏ ªıÌ¥ ·‡Ê‡ÌÌfl ÒÔ‡‚‰flÚ¸Òfl; ԇϒflÚ‡˛˜Ë ÔÓ Á̇˜ÌÛ Óθ, flÍÛ ÏÓÎÓ‰¸ ‚¥‰¥„‡π Û ÍÓÊÌ¥È ÒÙÂ¥ β‰Ò¸ÍËı ÒÚÂÏΥ̸ ¥ ÔÓ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ҇Ϡ‚Ó̇ ÔÓÍÎË͇̇ ÍÂÛ‚‡ÚË ‰Óβ β‰ÒÚ‚‡; ԇϒflÚ‡˛˜Ë Ï¥Ê ¥Ì¯ËÏ ¥ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚ ̇¯ ‚¥Í ‚ÂÎËÍËı ̇ÛÍÓ‚Ëı, ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËı Ú‡ ÍÛθÚÛÌËı ‰ÓÒfl„ÌÂ̸, ÂÌ„¥fl, ÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏ ¥ Ú‚Ó˜ËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ÏÓÎÓ‰¥ ÔÓ‚ËÌÂÌ ÒÔËflÚË Ï‡Ú‡θÌÓÏÛ ¥ ‰ÛıÓ‚ÌÓÏÛ ÔÓ„ÂÒÛ ÛÒ¥ı β‰ÂÈ;
ÜÂÌfl ÔÓÈχΠ‡Í‡ Ë ıÓÚÂÎ ÓÚ‚ÂÁÚË Â„Ó Ì‡ ÔÓ‰‡ÊÛ ‚ è‡ËÊ. çÓ Ó͇Á‡ÎÓÒ¸, ˜ÚÓ Ì‡ ‡ÍÓ‚ Ó˜Â̸ ·Óθ¯‡fl ÔÓ¯ÎË̇. è˯ÎÓÒ¸ ÓÔÛÒÚËÚ¸ ‡Í‡ ‚ ‚Â‰Ó Ò ‚Ó‰ÓÈ Ë ÔÓÒÚ‡‚ËÚ¸ ‚Â‰Ó Ì‡ ÍÛıÌ˛. ê‡Í ÏÌÓ„Ó ÂÎ Ë ÒÍÓÓ ‚˚ÓÒ ËÁ ‚‰‡. éÌ ÒÚÛ˜‡Î ÔÓ ÌÓ˜‡Ï ÍίÌflÏË Ë ÍÛ҇Π„ÓÒÚÂÈ Á‡ ÌÓ„Ë. ÉÓÒÚË Ú·ӂ‡ÎË, ˜ÚÓ·˚ ÜÂÌfl ÍÛÔËÎ ‡ÍÛ Ì‡ÏÓ‰ÌËÍ. èÓÚÓÏ ‡Í ËÒÍÛ҇ΠÜÂÌ˛ Ë ‚˚¯ÂÎ ‚Ó ‰‚Ó. ÇÓ ‰‚Ó ·˚· ‚ÂÒ̇. ÇÂÎËÍ‡Ì ·˚Î Ú‡ÍÓÈ ·Óθ¯ÓÈ, ˜ÚÓ ˜ËÒÚËÎ ÁÛ·˚ Ò‡ÔÓÊÌÓÈ ˘ÂÚÍÓÈ, ÔËÎ ˜‡È ËÁ ‚‡ÌÌ˚, ‚ÏÂÒÚÓ Ú‡ÔÓ˜ÂÍ ÌÓÒËÎ ·‡È‰‡ÍË, ‰ÛχÎ, ˜ÚÓ ÍËÌÓÚÂ‡Ú «êÓÒÒËfl» – ÍÓÏ̇ڇ Ò ÚÂ΂ËÁÓÓÏ, Ë Á‡ÒÚ‚‡Î, ÔÓÔÓÎÁ‡fl ‚ Ô¯ÂıÓ‰Ì˚ ÚÛÌÌÂÎË. éÌ Î˛·ËÎ ‚ÒÔÓÏË̇ڸ, ˜ÚÓ ‚ÓÒÂϸ χÚÂÂÈ ÒÍÓ̘‡ÎËÒ¸, Óʇfl „Ó. äÓÒÏÓ̇‚Ú ç. ‡ÒÒ͇Á˚‚‡Î, ˜ÚÓ ÇÒÂÎÂÌ̇fl Á‡ÏÍÌÛÚ‡, Ë Â Ô‰ÂÎ˚ Ò‡‚ÌËÚÂθÌÓ Ì‰‡ÎÂÍÓ ÓÚ áÂÏÎË. Ç Ú‡ÍËı ÏÂÒÚ‡ı ÏÓÊÌÓ Í‡Í ‚ ÁÂ͇ΠۂˉÂÚ¸ Ò‡ÏÓ„Ó Ò·fl. çÓ ‚ÂÏfl ‚ ‡ÁÌ˚ı ˜‡ÒÚflı ÇÒÂÎÂÌÌÓÈ ‰‚ËÊÂÚÒfl ÌÂÓ‰Ë̇ÍÓ‚Ó. èÓ˝ÚÓÏÛ ç. ۂˉÂÎ Ò·fl ÒÚ‡˚Ï Ë h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ÏÓÎÓ‰¸ ÔÓ‚ËÌ̇ Á̇ÚË, ÔÓ‚‡Ê‡ÚË ¥ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË ÍÛθÚÛÌÛ ÒÔ‡‰˘ËÌÛ ‚·ÒÌËı ͇ªÌ ¥ ÛÒ¸Ó„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡; ÚËÏ ·¥Î¸¯Â Á ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ÓÒ‚¥Ú‡ ÏÓÎÓ‰¥ Ú‡ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ Ó·Ï¥ÌË, Ó·Ï¥ÌË ¥‰ÂflÏË Û ‰ÛÒ¥ ÏËÛ, ‚Á‡πÏÓÔÓ‚‡„Ë ¥ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ‚Á‡πÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl ‰ÓÔÓÏÓÊÛÚ¸ ÔÓ͇˘ËÚË Ï¥Ê̇Ӊ̥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË ¥ ÁÏ¥ˆÌËÚË ÏË ¥ ·ÂÁÔÂÍÛ;
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ПІДТРИМКУ ІДЕАЛІВ МИРУ, ВЗАЄМОПОВАГИ І ЛЮДСЬКОГО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ СЕРЕД МОЛОДІ
92
èÓ„ÓÎÓ¯Ûπ ˆ˛ ÑÂÍ·‡ˆ¥˛ Ô¥‰ÚËÏÍË ¥‰Â‡Î¥‚ ÏËÛ, ‚Á‡πÏÓÔÓ‚‡„Ë ¥ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ‚Á‡πÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl Ò‰ ÏÓÎÓ‰¥.
èË̈ËÔ ß åÓÎÓ‰¥ β‰Ë ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚ËıÓ‚Û‚‡ÚËÒ¸ Û ‰ÛÒ¥ ÏËÛ, ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË, Ò‚Ó·Ó‰Ë, ‚Á‡πÏÓÔÓ‚‡„Ë ¥ ‚Á‡πÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl Á ÏÂÚÓ˛ Ô¥‰ÚËÏÍË ¥‚ÌËı Ô‡‚ ‰Îfl ÛÒ¥ı β‰ÂÈ ¥ ̇Ӊ¥‚, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÔÓ„ÂÒÛ, ÓÁÁ·ÓπÌÌfl ¥ Á·ÂÂÊÂÌÌfl Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó ÏËÛ ¥ ·ÂÁÔÂÍË.
ÚÓÎÒÚ˚Ï, Ò ÔÓ„Ó̇ÏË „Â̇Î-ÎÂÈÚÂ̇ÌÚ‡ ‡‚ˇˆËË. éÌ Ó·‡‰Ó‚‡ÎÒfl, ˜ÚÓ ·Û‰ÂÚ ÔÓÎÛ˜‡Ú¸ ıÓÓ¯Û˛ ÔÂÌÒ˲, Ë ÒÔÓÒËÎ: – ÅÛ‰ÂÚ ÎË ‚ÓÈ̇? ÉÂ̇Î-ÎÂÈÚÂ̇ÌÚ ÓÚ‚ÂÚËÎ, ˜ÚÓ Ì Á̇ÂÚ. ç‡ ä‡ÒÌÓÈ ÔÎÓ˘‡‰Ë ‚ÒÚ˜‡ÎË ˆ‡fl, ÍÓÚÓ˚È ·˚Î ÔÓÂÁ‰ÓÏ ËÁ äÓÏÒÓÏÓθÒ͇. åËÎˈËÓÌÂ˚ ‰‚‡ Ò‰ÂÊË‚‡ÎË ÚÓÎÔÛ. å˯‡, ÍÓÚÓ˚È ·˚Î ‚ ÏÛ̉Ë ͇ϲÌ͇, ÔÓ‚ÂÎ ÏÂÌfl Í ˆ‡˛. ñ‡¸ ÔÓÔÓÒËÎ ÒÌflÚ¸ Á‚ÂÁ‰˚ Ò ÍÂÏ΂ÒÍËı ·‡¯ÂÌ, ÌÓ ÏËÎˈËÓÌÂ˚ Â„Ó Ì ÔÓÒÎÛ¯‡ÎËÒ¸, Ë ÚÓ„‰‡ ˆ‡¸ ÔË͇Á‡Î Á‡ÏÛÓ‚‡Ú¸ Ò·fl ‚ ÍÂÏ΂ÒÍÓÈ ÒÚÂÌÂ. å˯‡ Á‡Ï¯˂‡Î ‡ÒÚ‚Ó, Ë ÔÓ ÎËˆÛ Â„Ó ÚÂÍÎË ÒÎÂÁ˚. Ç åÓÒÍ‚Â, ‚ ÁËÏÌÂÏ Á‡Î ñëäÄ ÔÓıÓ‰ËÎË ·ÓË „·‰Ë‡ÚÓÓ‚ ÒÓ Î¸‚‡ÏË. çË· ÍËÌÛ· ̇ ‡ÂÌÛ ÊÂϘÛÊÌÓ ÓÊÂÂθÂ. éÊÂÂθ ÛÔ‡ÎÓ Ì‡ ¯Â˛ θ‚Û, Ë ÌË Ó‰ËÌ „·‰Ë‡ÚÓ Ì ÓÒÏÂÎËÎÒfl ÒÌflÚ¸ Â„Ó ÓÚÚÛ‰‡. çÓ ÓÒÚ‡‚¯ËÈÒfl ÌÂËÁ‚ÂÒÚÌ˚Ï ÔËÓÌ ÒÔÛÒÚËÎÒfl ̇ ‡ÂÌÛ Ë ‚ÂÌÛÎ ÓÊÂÂθ çËÎÂ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èË̈ËÔ ßß ìÒ¥ Á‡ÒÓ·Ë ÓÒ‚¥ÚË, ‚Íβ˜‡˛˜Ë Ú‡ÍÓÊ ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl ·‡Ú¸Í¥‚ ¥ ҥϒª flÍ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚‡ÊÎË‚¥, ̇‚˜‡ÌÌfl ¥ ¥ÌÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl, ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ ̇ ÏÓÎÓ‰¸, ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚ÍÓ¥Ì˛‚‡ÚË Û ÌËı ¥‰Â‡ÎË ÏËÛ, „Ûχ̥ÁÏÛ, Ò‚Ó·Ó‰Ë ¥ Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË ¥ ÛÒ¥ ¥Ì¯¥ ¥‰Âª, ˘Ó ÒÔËfl˛Ú¸ Á·ÎËÊÂÌÌ˛ β‰ÂÈ, Á̇ÈÓÏËÚË ÏÓÎÓ‰¸ Á ÓÎβ, fl͇ ÔÓÍ·‰Â̇ ̇ ééç Û Á·ÂÂÊÂÌÌ¥ Ú‡ Ô¥‰ÚËψ¥ ÏËÛ Ú‡ ÒÔËflÌÌfl Ï¥Ê̇ӉÌÓÏÛ ‚Á‡πÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌ˛ ¥ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂÛ. èË̈ËÔ III åÓÎÓ‰¥ β‰Ë ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚ËıÓ‚Û‚‡ÚËÒ¸ Á ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌflÏ Î˛‰Ò¸ÍÓª „¥‰ÌÓÒÚË Ú‡ ¥‚ÌÓÒÚË, ·ÂÁ Ó„Îfl‰Û ̇ ‡ÒÓ‚Û ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸, ÍÓÎ¥ ¯Í¥Ë, ÂÚÌ¥˜Ì ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl ˜Ë ‚¥ÓÒÔÓ‚¥‰‡ÌÌfl ¥ Û ÔÓ‚‡Á¥ ‰Ó ÓÒÌÓ‚ÌËı Ô‡‚ β‰ËÌË ¥ Ô‡‚ β‰ÂÈ Ì‡ Ò‡ÏÓ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl. èË̈ËÔ IV é·Ï¥ÌË, ÔÓ‰ÓÓÊ¥, ÚÛËÁÏ, ‚Ë‚˜ÂÌÌfl ¥ÌÓÁÂÏÌËı ÏÓ‚, ̉ËÒÍËϥ̇ˆ¥ÈÌ ԇÚÌÂÒÚ‚Ó Ï¥ÒÚ ¥ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥‚ Ú‡ ¥Ì¯¥ ÔÓ‰¥·Ì¥ Á‡ıÓ‰Ë ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÒÔËflÚË Ó·’-
ÅÎËÁÓÛÍËÈ ˜ÂÎÓ‚ÂÍ ÌËÍÓ„‰‡ Ì ÒÌËχΠӘÍÓ‚ ̇ ÌÓ˜¸, ÔÓÚÓÏÛ ˜ÚÓ ·ÓflÎÒfl, ˜ÚÓ Ì ‡Á„Îfl‰ËÚ ÒÌÓ‚. é‰Ì‡Ê‰˚ ÓÌ ‡Á·ËÎ Ó˜ÍË, ‡ ‚ ˝ÚÛ ÌÓ˜¸ ‚Ó ÒÌ ÔÓ͇Á˚‚‡ÎË ÍÓ̈ Ò‚ÂÚ‡, Ë Ì‡ ÒÚÂ̇ı ·˚ÎÓ Ì‡ÔËÒ‡ÌÓ, ÍÓ„‰‡ ˝ÚÓ ÒÎÛ˜ËÚÒfl. ü Âı‡Î ̇ ˝ÎÂÍڢ͠‚ åÓÒÍ‚Û. ljۄ Ó̇ Òӯ· Ò ÂθÒÓ‚ Ë ÔÓÂı‡Î‡ ÔÓ ÎÂÒÛ. ÇÂÚ‚Ë ‰Â‚¸Â‚ ·ËÎËÒ¸ Ó ÒÚÂÍ·, Ë ‚ÓÍÛ„ ÔÂÎË ÔÚˈ˚. è‡ıÎÓ ÁÂÏÎflÌËÍÓÈ. çÂÍÓÚÓ˚ ԇÒÒ‡ÊË˚ ‚ÓÎÌÓ‚‡ÎËÒ¸, ˜ÚÓ ÓÌË ÓÔÓÁ‰‡˛Ú ̇ ‡·ÓÚÛ. ìÊ ¯ÂÎ ‰Â‚flÚ˚È ˜‡Ò, ‡ Ï˚ ‚Ò Âı‡ÎË ÔÓ ëÓÍÓθÌË͇Ï, ÓÒÚ‡‚Îflfl ¯ËÓÍÛ˛ ÔÓÎÓÒÛ ÔËÏflÚÓÈ Ú‡‚˚. ùÎÂÍÚ˘͇ ÓÒÚ‡ÌÓ‚Ë·Ҹ Û ÏÂÚÓ, Ë ‚Ò ‚˚¯ÎË. íÓθÍÓ ‰ÂÚÂÈ Ô˯ÎÓÒ¸ Ô‰‡‚‡Ú¸ Ò ÛÍ Ì‡ ÛÍË, ÔÓÚÓÏÛ ˜ÚÓ Ú‡Ï Ì ·˚ÎÓ ‚˚ÒÓÍÓÈ Ô·ÚÙÓÏ˚. ìÚÓÏ, ÍÓ„‰‡ fl ¯ÂÎ ‚ ‚‡ÌÌÛ˛, fl ۂˉÂΠ̇ ÔÓÎÛ ‚ ÍÓˉÓ ҂ÂÊËÈ ÔÓÏÂÚ ÍÓÍӉ˷. èÓÏÂÚ ·˚Π¢ ÚÂÔÎ˚Ï Ì‡ Ó˘ÛÔ¸. ü ÔÓ¯ÂÎ ÔÓ ÒΉ‡Ï. ëΉ˚ ÔË‚ÂÎË ÏÂÌfl ̇ ÍÛıÌ˛. Ç ÍÛıÌ ÍÓÍӉ˷ Ì Ó͇Á‡ÎÓÒ¸, ÌÓ Û ÔÎËÚ˚ ÒÚÓflÎ ‚˚ÒÓÍËÈ ÒÚÓÈÌ˚È ˜ÂÎÓ‚ÂÍ ‚ ·Ë˛ÁÓ‚ÓÏ ÏÂÌÚËÍ ËÌ„ÂχÌ·̉ÒÍËı „ÛÒ‡ Ë Ê‡ËÎ fl˘ÌˈÛ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
π‰Ì‡ÌÌ˛ ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ ÛÒ¥ı ͇ªÌ Û ªıÌ¥È Ì‡‚˜‡Î¸Ì¥È, ÍÛθÚÛÌ¥È ¥ ÒÔÓÚË‚Ì¥È ‰¥flθÌÓÒÚË Û ‰ÛÒ¥ ˆ¥πª ÑÂÍ·‡ˆ¥È.
èË̈ËÔ V 燈¥Ó̇θ̥ ¥ Ï¥Ê̇Ӊ̥ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‰ÓÔÓχ„‡ÚË ÒÔËflÌÌ˛ ‡ΥÁ‡ˆ¥ª ˆ¥ÎÂÈ ééç, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ Ô·̥ Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó ÏËÛ ¥ ·ÂÁÔÂÍË, ‰ÛÊÌ¥ı ‚¥‰ÌÓÒËÌ Ï¥Ê Ì‡Ó‰‡ÏË Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ ÔÓ‚‡„Ë ‰Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ ‰Âʇ‚, ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓª Á‡·ÓÓÌË ÍÓÎÓÌ¥‡Î¥ÁÏÛ ¥ ‡ÒÓ‚Óª ‰ËÒÍËϥ̇ˆ¥ª Ú‡ ¥Ì¯Ëı ÔÓÛ¯Â̸ Ô‡‚ β‰ËÌË. åÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, Á„¥‰ÌÓ Á ˆ¥π˛ ÑÂÍ·‡ˆ¥π˛, ÔÓ‚ËÌÌ¥, ÍÓÊÂÌ Û Ò‚ÓªÈ „‡ÎÛÁ¥, ‚Ò¥ÎflÍÓ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË Ì‰ËÒÍËϥ̇ˆ¥ÈÌ¥ÒÚ¸ Û Ó·ÓÚ¥ Ú‡ ÓÒ‚¥Ú¥ ÏÓÎÓ‰Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ˆËı ¥‰Â‡Î¥‚. í‡Í¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ÔË̈ËÔ¥‚ Ò‚Ó·Ó‰Ë ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥È, ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÒÔËflÚË ‚¥Î¸ÌÓÏÛ Ó·Ï¥ÌÛ ¥‰ÂflÏË Û ‰ÛÒ¥ ÔË̈ËÔ¥‚ ˆ¥πª ÑÂÍ·‡ˆ¥ª ¥ ˆ¥ÎflÏË ééç, Á‡Á̇˜ÂÌËÏË Û ªª ëÚ‡ÚÛÚ¥. ìÒ¥ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‰¥flÚË Á„¥‰ÌÓ Á ÔË̈ËÔ‡ÏË ˆ¥πª ÑÂÍ·‡ˆ¥ª.
éÌ ÏÂÌfl Ë Ò˙ÂÎ. ü ÍÎÂËÎ Ó·ÓË Ë ÒÎÛ˜‡ÈÌÓ Á‡ÍÎÂËÎ ÏÂÊ‰Û ÌËÏË Ë ¯ÚÛ͇ÚÛÍÓÈ Á‡¯Â‰¯Â„Ó ÍÓ ÏÌ ‚ „ÓÒÚË ÇÓÎÓ‰˛. å˚ ‰ÓÎ„Ó Á‚‡ÎË Â„Ó ÔËÚ¸ ˜‡È, ÌÓ ÓÌ Ì ¯ÂÎ. èÓÚÓÏ Ï˚ ‰Ó„‡‰‡ÎËÒ¸, ‚ ˜ÂÏ ‰ÂÎÓ, ÌÓ ·˚ÎÓ Ê‡ÎÍÓ ‚‡Ú¸ ÌÓ‚˚ ӷÓË, Ë Ï˚ ‚˚ÔÛÒÚËÎË Â„Ó, ÔÓ·Ë‚ ÒÚÂÌÛ ÒÓ ÒÚÓÓÌ˚ ÎÂÒÚÌˈ˚. ü Á‡‚ڇ͇Π̇ ÍÛıÌÂ. ljۄ ÔÓÒÎ˚¯‡ÎËÒ¸ „ÎÛıË ۉ‡˚ ‚ ÚÛ ÒÚÂÌÛ, ÍÓÚÓ‡fl ‚˚ıÓ‰ËÚ Ì‡ ÛÎˈÛ. ü Ì ÛÒÔÂÎ ‰ÓÔËÚ¸ ˜‡È, Í‡Í ‚ ÒÚÂÌ ӷÓÁ̇˜ËÎÓÒ¸ ÓÚ‚ÂÒÚËÂ. Ç ÌÂ„Ó ÔÓÎÂÁ ÍÓ̈ ÚÓÎÒÚÓ„Ó Í‡·ÂÎfl. ùÚÓ ·˚Î ÒÔˆ͇·Âθ. èÓÚÓÏ ‚ ÓÚ‚ÂÒÚË ÔÓÌËÍÎË ÒÔÂˆÎ˛‰Ë Ë ÔË͇Á‡ÎË ÏÌ ÏÓΘ‡Ú¸. ÑÓ ÒËı ÔÓ fl ÏÓΘ‡Î. çÓ Ò„ӉÌfl, ̇ÍÓ̈, ͇·Âθ ÔÓÔÓÎÁ ˜ÂÂÁ ÍÛıÌ˛ Ë ÛÔÓÎÁ ‚ ÒÓÒÂ‰Ì˛˛ Í‚‡ÚËÛ. ü Ò˜ËÚ‡˛ Ò‚ÓËÏ ‰Ó΄ÓÏ ‡ÒÒ͇Á‡Ú¸ Ó·Ó ‚ÒÂÏ Î˛‰flÏ.
93
КИР БУЛЫЧЕВ. МИНИАТЮРЫ
ü ‰ÓÎ„Ó ÒÚÓflÎ Ô‰ Ô‡ÏflÚÌËÍÓÏ ÉË·ÓÂ‰Ó‚Û Û äËÓ‚ÒÍËı ‚ÓÓÚ. ä‡Í ÊË‚ÓÈ, ‰ÛχΠfl, ÔÓ‰‰‡‚‡flÒ¸ Ó·‡flÌ˲ ‡ÎËÒÚ˘ÂÒÍÓ„Ó ËÒÍÛÒÒÚ‚‡. ä‡Í ÊË‚ÓÈ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èË̈ËÔ Vl éÒ‚¥Ú‡ ÏÓÎÓ‰¥ ÔÓ‚ËÌ̇ Û ÔÂ¯Û ˜Â„Û ÒÔflÏÓ‚Û‚‡ÚËÒ¸ ̇ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÛÒ¥ı ªı Á‰¥·ÌÓÒÚÂÈ Ú‡ ̇·ÛÚÚfl ÏÓÎÓ‰ËÏË Î˛‰¸ÏË ‚ˢËı ÏӇθÌËı flÍÓÒÚÂÈ, „ÎË·ÓÍÓ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı Á ·Î‡„ÓÓ‰ÌËÏË ¥‰ÂflÏË ÏËÛ, Ò‚Ó·Ó‰Ë, β‰Ò¸ÍÓª „¥‰ÌÓÒÚË ¥ ¥‚ÌÓÒÚË, ‚ÍÓ¥ÌÂÌËı ÔÓ‚‡„Ó˛ ¥ β·Ó‚’˛ ‰Ó β‰ÒÚ‚‡ ¥ ÈÓ„Ó Ú‚Ó˜Ëı ‰ÓÒfl„ÌÂ̸. ì ˆ¸ÓÏÛ Ô·̥ ‚‡ÊÎË‚Û Óθ ‚¥‰¥„‡π ҥϒfl. åÓÎÓ‰¥ β‰Ë ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË Ò‚Ó˛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Ô‰ Ò‚¥ÚÓÏ, flÍËÈ ÔÓÍÎË͇‚ ªı ‚ËÁ̇˜‡ÚË Ò‚¥È ÓÁ‚ËÚÓÍ ¥ ‚ËÔÓÏ¥Ì˛‚‡ÚË ÔÓ˜ÛÚÚfl ‚Ô‚ÌÂÌÓÒÚË Û ˘‡ÒÎË‚ÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Î˛‰ÒÚ‚‡. èÂÂÍ·· üË̇ ÅÓÂ̸ÍÓ
è‡ÏflÚÌËÍ ‚Á‰ÓıÌÛÎ Ë Ò͇Á‡Î: – í˚ ÏÂÌfl ‡Á„‡‰‡Î. à ÒÓ¯ÂÎ Ò Ô¸Â‰ÂÒڇ·. é‰Ì‡Ê‰˚ Û ÏÂÌfl ·˚Î ‰ÎËÌÌ˚È ÔÛ¯ËÒÚ˚È ı‚ÓÒÚ, ÎÛ˜¯ËÈ ‚ åÓÒÍ‚Â. чÊ ËÁ èÓ‰ÓθÒ͇ ÔËÂÁʇÎË Î˛‰Ë ÔÓβ·Ó‚‡Ú¸Òfl ̇ Ì„Ó. Ö„Ó Û ÏÂÌfl Û͇ÎË ‚ „‡‰ÂÓ·Â ÂÒÚӇ̇ «üÌÚ‡¸». ü ‰Ó ÒËı ÔÓ ÒÛÊÛÒ¸ Ò ‡‰ÏËÌËÒÚ‡ˆËÂÈ ÂÒÚӇ̇, ÍÓÚÓ‡fl Ì ıÓ˜ÂÚ ÍÓÏÔÂÌÒËÓ‚‡Ú¸ ÔÓÚ², ÔÓÚÓÏÛ ˜ÚÓ, Òӄ·ÒÌÓ Ô‡‚Ë·Ï, ı‚ÓÒÚ˚ ̇ ı‡ÌÂÌË Ì ÔËÌËχ˛ÚÒfl. ä Ì‡Ï Á‡ ÒÚÓÎËÍ ÒÂÎ ÒÂʇÌÚ ÏËÎˈËË. éÌ ·˚Î ÌÂÏÓÎÓ‰, ıÛ‰, Ó·‚ÂÚÂÌ, Ë ÂÎ ·ÛÚ·Ӊ Ò Í‡ÒÌÓÈ ËÍÓÈ. ëÂʇÌÚ Ó·Î‡Ï˚‚‡Î Ú ÍÛÒÓ˜ÍË ıη‡, ̇ ÍÓÚÓ˚ Ì ÔÓÔ‡ÎÓ ÌË ËÍ˚, ÌË Ï‡Ò·. èÓÚÓÏ ÓÌ ÔËÔÓ‰ÌflÎ ÔÓ Ó˜ÂÂ‰Ë ÔÓ„ÓÌ˚, ‡ ÔÓ‰ ÔÓ„Ó̇ÏË ÒˉÂÎË ·Óθ¯Ë ڇ‡Í‡Ì˚ Ò Ô˜‡Î¸Ì˚ÏË „·Á‡ÏË. ëÂʇÌÚ ‰‡Î ͇ʉÓÏÛ Ú‡‡Í‡ÌÛ ÔÓ ÍÛÒÓ˜ÍÛ ıη‡. 퇇͇Ì˚ ·˚ÒÚÓ „˚ÁÎË ıη Ë ÍÓÒËÎËÒ¸ ̇ ͇ÒÌÛ˛ ËÍÛ, ÍÓÚÓÛ˛ ‰Ó‰‡Î ÒÂʇÌÚ. ç‡ Ô‡‡‰Â Ò‰¸ÏÓ„Ó ÌÓfl·fl, ̇ ä‡ÒÌÓÈ ÔÎÓ˘‡‰Ë, ÍÓ„‰‡ ÔÓ¯ÎË Ú‡ÌÍË Ë ÚflÊ·fl ‡ÚËÎÎÂËfl, ̇h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© é.üҸͥ‚, 2001
94
ÒÚÛÔË· Ú˯Ë̇. èÓÚÓÏ Ì‡ ÓÔÛÒÚ‚¯Û˛ ÔÎÓ˘‡‰¸ ωÎÂÌÌÓ ‚˙Âı‡Î‡ ÏÓfl ÔË¯Û˘‡fl χ¯ËÌ͇. ÇÓÂÌÌ˚ ‡ÚÚ‡¯Â ‡ÁÌ˚ı ÒÚ‡Ì Á‡‚ÓÎÌÓ‚‡ÎËÒ¸ ̇ ÚË·Û̇ı. – îÓÚÓ„‡ÙËÛÈÚÂ, ÙÓÚÓ„‡ÙËÛÈÚÂ, ˜Â„Ó ÛÊ Ú‡Ï, – „Ó‚ÓËÎË ËÏ. 凯‡Î ɘÍÓ ‚ÁflÎ ÔÓ‰ ÍÓÁ˚ÂÍ. ä ÚÓÏÛ ‚ÂÏÂÌË, ÍÓ„‰‡ χ¯ËÌ͇ ÔÓ‡‚Ìfl·Ҹ Ò ÒÓ·ÓÓÏ Ç‡ÒËÎËfl Å·ÊÂÌÌÓ„Ó, ÏÂÒÚ‡ ËÌÓÒÚ‡ÌÌ˚ı ÍÓÂÒÔÓ̉ÂÌÚÓ‚ ÓÔÛÒÚÂÎË. óÂÂÁ ‰‚‡ ÏÂÒflˆ‡ ·˚Î ÔÓ‰ÔËÒ‡Ì ‰Ó„Ó‚Ó Ó ‚ÒÂÓ·˘ÂÏ Ë ÔÓÎÌÓÏ ‡ÁÓÛÊÂÌËË. ü Ú‡Í ÒÔ¯ËΠ̇ ҂ˉ‡ÌËÂ, ˜ÚÓ Û ÏÂÌfl ‚˚ÓÒÎË Í˚θfl. ü Ó·‡‰Ó‚‡ÎÒfl, ˜ÚÓ ÔË‰Û Ì‡ ҂ˉ‡ÌËÂ Ò Í˚θflÏË Á‡ ÒÔËÌÓÈ, ÌÓ Ì Á‡ÏÂÚËÎ, ˜ÚÓ ÏÌ Ëı ÔÓÏflÎË Ë Ó·˘ËÔ‡ÎË ‚ ‡‚ÚÓ·ÛÒÂ. ü ‰ÓÎ„Ó ÔÓÔ‡‚ÎflÎ Ë ˜ËÌËÎ Ëı Á‡ Û„ÎÓÏ Ë ‰‡Ê ÓÔÓÁ‰‡Î. é̇ ·˚· Ú‡Í ˝ÚËÏ ‡ÒÒÂÊÂ̇, ˜ÚÓ Ì Á‡ÏÂÚË· Í˚θ‚. äÓÏÂÚ‡ ɇÎÎÂfl ÒÚÓÎÍÌÛ·Ҹ Ò ëÓÎ̈ÂÏ Ë ‡Á·Ë· Â„Ó Ì‡ ÏÂÎÍË ÍÛÒÓ˜ÍË. ã˛‰Ë ÔÓ‰·Ë‡ÎË ÍÛÒÓ˜ÍË, ‚˚Ô‡‚¯Ë ̇ áÂÏβ, Ë ÛÒڇ̇‚ÎË‚‡ÎË Û Ò·fl ‰Óχ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ó΄ flҸͥ‚
проминаючи надію: нове обличчя британського кіно
èÓÚÓÏ ‰‡Ê ‚ „ÓÒÚË ıÓ‰ËÎË ÒÓ Ò‚ÓËÏ ÒÓÎ̈ÂÏ. åÓÈ ‰Û„ ·˚Î ‚ ÍÓχ̉ËÓ‚Í ‚ ÑÌÂÔÓÔÂÚÓ‚ÒÍÂ Ë ÔÓÁ̇ÍÓÏËÎÒfl ÒÓ ÒÍËÙÒÍÓÈ ·‡·ÓÈ. éÌ ÔË‚ÂÁ  ‚ åÓÒÍ‚Û Ë ÊÂÌËÎÒfl ̇ ÌÂÈ. àÏ ‰‡ÎË Í‚‡ÚËÛ Ì‡ Ô‚ÓÏ ˝Ú‡ÊÂ. ÇÓ î‡ÌˆËË Ì‡ ‚˚·Ó‡ı Ôӷ‰ËÎË ÌÛ‰ËÒÚ˚. ë ÚÂı ÔÓ Ú‡Ï ˜ÎÂÌ˚ ͇·ËÌÂÚ‡ ıÓ‰flÚ „ÓÎ˚ÏË Ë ‰‡Ê ‚ Ú‡ÍÓÏ ‚ˉ ̇ÌÓÒflÚ ÓÙˈˇθÌ˚ ‚ËÁËÚ˚. äÓ„‰‡ ÏÓÒÍÓ‚ÒÍÓ ÚÂ΂ˉÂÌË Ô‰‡‚‡ÎÓ ÂÔÓÚ‡Ê Ó ÔË·˚ÚËË ‚ åÓÒÍ‚Û Ù‡ÌˆÛÁÒÍÓ„Ó ÏËÌËÒÚ‡ ËÌÓÒÚ‡ÌÌ˚ı ‰ÂÎ, ÚÓ ‚ÏÂÒÚÓ ÏËÌËÒÚ‡ ÔÓfl‚Îfl·Ҹ ̇‰ÔËÒ¸: «èÂÂ˚‚ ÔÓ ÚÂıÌ˘ÂÒÍËÏ Ô˘ËÌ‡Ï Á‡ ԉ·ÏË ëÓ‚ÂÚÒÍÓ„Ó ëÓ˛Á‡». èÓ‚Ó‰fl ÓÔ˚ÚÌÓ ·ÛÂÌË ‚ ÄÌÚ‡ÍÚˉÂ, ‡Ì„ÎËÈÒÍË ۘÂÌ˚ ̇ „ÎÛ·ËÌ ÔÓÎÛÚÓ‡ ÍËÎÓÏÂÚÓ‚ ̇¯ÎË ˜ÂÏÓ‰‡Ì Ò ÍÌË„ÓÈ ùÏËÎfl áÓÎfl «ç‡Ì‡», ÍËÚ‡ÈÒÍËÏ ÚÂÏÓÒÓÏ Ë Á‡ÔËÒÍÓÈ Ì‡ ÛÒÒÍÓÏ flÁ˚ÍÂ: «ÇÂÌÛÒ¸ ˜ÂÂÁ ‰‚‡‰ˆ‡Ú¸ ÏËÌÛÚ. áÓÌÚËÍ Ì ‡ÒÍ˚‚‡ÈÚÂ, Ӊ̇ ÒÔˈ‡ ÒÎÓχ̇». ùÚ‡ Ú‡È̇ ¢ Ì ‡Á„‡‰‡Ì‡. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
çÓ‚Â ·ËÚ‡ÌҸͥ͠ÌÓ, Á‡ ¥‰Í¥ÒÌËÏË ‚ËÌflÚ͇ÏË, χπ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ ӷ΢˜fl. ß Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ Ì ˜ÂÂÁ ‚¥Í ‡‚ÚÓ¥‚, ‡ ˜ÂÂÁ ÂÌ„¥˛ ¥ ÚÂχÚ˘ÌÛ Ô‡Î¥ÚÛ, flÍÛ ‚ÓÌÓ ÔÓÔÓÌÛπ ҸӄӉ̥. çÂı‡È ˆÂ Í¥ÌÓ Ì ‡„Ûπ ̇ ‚Ò¥ Á‡ÔËÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‡Î ‚ ·ÂÁÍÓÏÔÓÏ¥ÒÌÓÒÚ¥ ÈÓ„Ó Óˆ¥ÌÓÍ, ÒÏ¥ÎË‚ÓÒÚ¥ ÒÚËβ ‚˜Û‚‡πÚ¸Òfl ÔÓ‰Ëı «ÏÓÎÓ‰Ëı ÓÁ„Ì¥‚‡ÌËı» íÓÌ¥ ꥘‡‰ÒÓ̇, ã¥Ì‰ÒÌÂfl Ä̉ÂÒÂ̇, Ñ‚¥‰‡ ã¥Ì‡, äÂÓ· ꥉ‡, ÍÓÚ¥ ̇ÔËͥ̈¥ Ô’flÚ‰ÂÒflÚËı – ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚËı ‚Ë‚ÂÎË Á¥ ÒÔÎfl˜ÍË ·ËÚ‡ÌҸͥ͠ÌÓ, Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÛ‚‡‚¯Ë ÓÒÚ¥‚ÌËÈ ‚‡¥‡ÌÚ «ÌÓ‚Óª ı‚ËÎ¥». ì ˆ¥È ÒÔ‡‰ÍÓ‚ÓÒÚ¥ Á‰ÓÓ‚Ëı Ú‡‰Ëˆ¥È – „‡‡ÌÚ¥fl ÛÒÔ¥¯ÌÓÒÚË ÌÓ‚Ó„Ó ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó Í¥ÌÓ, ·ÂÁ ÊÓ‰ÌËı Á‡ÒÚÂÂÊÂ̸ ̇ ÔËÏıË ÍÓÌ’˛ÌÍÚÛË ‡·Ó ·¥ÓÎÓ„¥˜Ì ÒÚ‡¥ÌÌfl Ò‡ÏËı ‡‚ÚÓ¥‚. Ñ¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ Ì¥ÍÓÎË Ì ·Û‚‡π ̇ÒڥθÍË ÒÔ‡‚‰ÎË‚Ó˛, ˘Ó·Ë ‚Ó̇ Ïӄ· Ì ‚ËÍÎË͇ÚË ÒÔÓÚË‚Û ‚ ÏÓÎÓ‰Ëı, ÔÓÁ‡flÍ ÍËÚË͇, flÍ ¥ ‚Óβˆ¥fl, – fl‚ˢ‡ ÏÓÎÓ‰¥. í‡Í‡ ÌÂÎÓflθ̥ÒÚ¸ ‰Ó Ò‰ӂˢ‡ π Á‡ÔÓÛÍÓ˛ ÛÒÔ¥¯ÌÓÒÚË Ú‚Ó˜ÓÒÚË. ÇÓ̇ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ÒÏ‡Í‡Ï ÏÓÎÓ‰¥, ·‡ ̇‚¥Ú¸ ÒÎÛ„Ûπ ÒÚËÎÂÏ. Ç¥‰Ó·‡Ê‡ÚË ¥ÌÚÂÂÒË ÏÓÎÓ‰¥ ÒÚ‡ÎÓ ÓÒÓ·ÎË‚Ó˛ ÂÒÚÂÚ˘ÌÓ˛ ÏÓ‰Ó˛. Ç¥‰Ú‡Í ÔËı¥‰ ÌÓ‚Ëı ¥ÏÂÌ Û ·ËÚ‡ÌҸͥ͠ÌÓ Ì Á‡·‡Ë‚Òfl.
ÉÓÓ‰ 뇇ÚÓ‚ ÔÓ Â¯ÂÌ˲ Ó·˘ÂÒÚ‚ÂÌÌ˚ı Ó„‡ÌËÁ‡ˆËÈ Û¯ÂÎ ÔÓ‰ ‚Ó‰Û, ‚ ÇÓ΄Û. 燂ÂıÛ ÓÒÚ‡ÎÒfl ÚÓθÍÓ Ó‰ËÌ ‰ÓÏ Ó·‡ÁˆÓ‚Ó„Ó ·˚Ú‡, ‚ÁflÚ˚È Ì‡ ÒÓı‡ÌÂÌË ÊËθˆ‡ÏË. ÑÓÏ Ô·‚‡ÂÚ ÔÓÒ‰ËÌ ÂÍË, Ë ÓÚ ÌÂ„Ó Ë‰ÂÚ Í‡·Âθ ‚ÌËÁ, Í „ÓÓ‰Û ë‡‡ÚÓ‚Û. Ç üÎÚ ·˚ÎÓ Ó˜Â̸ ʇÍÓ. ü, Í‡Í ÔËÂı‡Î, ÔÓ¯ÂÎ Í Ì‡·ÂÂÊÌÓÈ, ÒÔflÚ‡ÎÒfl ÔÓ‰ ÚÂÌËÒÚ˚Ï ÍÛÒÚÓÏ Ë ÔÓÒԇΠ‚ ıÓÎӉ͠‰‚‡ ˜‡Ò‡. à ÚÓθÍÓ ÚÂÔ¸ ÛÁ̇Î, ˜ÚÓ Í‡Í ‡Á ‚ ÚÓ ‚ÂÏfl ËÁ‚ÂÒÚÌ˚È flÎÚËÌÒÍËÈ ‚Óί·ÌËÍ Ä·͇ÌÁ‡ Ò·ËÎÒfl Ò ÌÓ„, ‡Á˚ÒÍË‚‡fl ËÌÚÂÎÎË„ÂÌÚÌÓ„Ó ˜ÂÎÓ‚Â͇, ÍÓÚÓÓÏÛ ÏÓÊÌÓ ÔÓÛ˜ËÚ¸ ÛÔ‡‚ÎÂÌË ÒÚ‡ÌÓÈ ‡Ï‡ÁÓÌÓÍ.
95
КИР БУЛЫЧЕВ. МИНИАТЮРЫ
ÅÛ‰ËθÌËÍ ‚Ò„‰‡ Á‚ÓÌËÎ ‚ ÒÂϸ ÛÚ‡, – Á‡‚Ó‰ËÎË Â„Ó ËÎË ÌÂÚ, ÒÚ‡‚ËÎË Ì‡ ÒÂϸ ËÎË Ì‡ ‰Â‚flÚ¸-‰‚‡‰ˆ‡Ú¸ – ÓÌ ‚Ò„‰‡ Á‚ÓÌËÎ ‚ ÒÂϸ ÛÚ‡. Ç ÍÓ̈ ÍÓ̈ӂ, çËΠ˝ÚÓ Ì‡‰ÓÂÎÓ, Ë Ó̇ ÓÚÌÂÒ· Â„Ó Ì‡ ÌÓ˜¸ ‚ ‚‡ÌÌÛ˛. çÓ ‚ ÒÂϸ ÛÚ‡ ÓÌ ÔÓ‰Ó¯ÂÎ Í Â ÔÓÒÚÂÎË Ë Á‡Á‚ÓÌËÎ.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÑÓ Á̇ÍÓ‚Ëı ‰Îfl ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó Í¥ÌÓ Ù¥Î¸Ï¥‚, flÍ¥ ‚ËÁ̇˜ËÎË ¥ÁÌˈ˛ Ï¥Ê ÌÓ‚ËÏ ¥ ÒÚ‡ËÏ, ÏÓÊ̇ Á‡‡ıÓ‚Û‚‡ÚË «Trainspotting» ÑÂÌ¥ ÅÓÈ·, «äËÒÎÓÚÌËÈ ·Û‰ËÌÓÍ» ÑÊÓ̇ å‡ÍÍ¥∂‡Ì‡, «ä‡ÚË, „Ó¯¥ Ú‡ ‰‚‡ Ô¥ÒÚÓÎ¥» ¢‡fl ꥘¥ Ú‡ «ü Ú· ıÓ˜Û» ¥ «åÂÚÂÎËÍË» ÑÊÓ̇ Ç¥ÌÚ·ÓÚÂχ. 该 ‰‚‡ ÒÍ·‰‡˛Ú¸ ¯ÓÚ·̉ҸÍÛ ÒÍ·‰Ó‚Û ¥ ҇Ϡ˜ÂÂÁ ÓÒÓ·ÎË‚Û ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ ˆ¥πª ‡Ï·¥ÚÌÓª ÔÓ‚¥Ìˆ¥ª ‚Ë¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ˛ „ÓÒÚÓÚÓ˛ Ú‡ ÔÓÚÂÒÚÌËÏË Ì‡ÒÚÓflÏË. ∫ıÌfl ÒÏËÒÎÓ‚‡ ̇‚‡ÌÚ‡ÊÂÌ¥ÒÚ¸ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ·ÎËÁ¸Í‡ ÒÛ˜‡ÒÌ¥È Û͇ªÌÒ¸Í¥È ‰ÛıÓ‚ÌÓÒÚ¥, ˜Ë ‡‰¯Â ̉ÛıÓ‚ÌÓÒÚ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓÎÓ‰¥. î¥Î¸Ï ¢‡fl ꥘¥, Ó·‡‚¯Ë Á‡ ÍÓÓ‰Ë̇ÚË ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ÍËϥ̇ΥÁ‡ˆ¥˛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, Ô‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ‚ËÔ‡‚‰Ó‚Ûπ ÛÒÔ¥¯Ì ÔÓÒÛ‚‡ÌÌfl ̇ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ Í¥ÌÓ- ¥ ÚÂÎÂËÌÍÛ ÏÂ̯ ‚‡Ú¥ÒÌËı ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ÍËϥ̇ΥÁÓ‚‡ÌËı ٥θϥ‚ Ú‡ ÒÂ¥‡Î¥‚. é·Ë‰‚‡ ٥θÏË ÑÊÓ̇ Ç¥ÌÚ·ÓÚÂχ, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ÔÓÔ‰̥ı, ‡ÍˆÂÌÚÛ˛Ú¸ ̇ Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌÓÒÚ¥ „ÓÎÓ‚ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ ÏÓÎÓ‰¥, ·‡ ̇‚¥Ú¸ ̇χ„‡˛Ú¸Òfl ‡ÌÂÍÒÛ‚‡ÚË ¥ÁÌˈ˛ ‚ ¥ÌÚÂÂÒ‡ı ¥ÁÌËı ‚¥ÍÓ‚Ëı „ÛÔ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‚Ë·‡‚¯Ë ‚ ÂÔ¥ˆÂÌÚ¥ ÏÓÎÓ‰¸ ˜ÂÂÁ ÔËڇχÌÌÛ ªÈ Ô¥‰‚ˢÂÌÛ ‚‡ÁÎË‚¥ÒÚ¸ Ú‡ ‡∂ÂÒË‚Ì¥ÒÚ¸. á-ÔÓÏ¥Ê Ì‡Á‚‡ÌËı ٥θϥ‚ Íβ˜Ó‚ËÏ Ï‡Ì¥ÙÂÒÚÓÏ ÌÓ‚Ó„Ó ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó Í¥ÌÓ ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË Ù¥Î¸Ï «Trains-
© Ç.èÓÎ¥˘ÛÍ, 2001
‚Ò‚ÓÎÓ‰ ÔÓÎ¥˘ÛÍ
вірші
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЕГ ЯСЬКІВ ПРОМИНАЮЧИ НАДІЮ: НОВЕ ОБЛИЧЧЯ БРИТАНСЬКОГО КІНО
96
potting» ÑÂÌ¥ ÅÓÈ·. Ç Ì¸ÓÏÛ ‚Ô¯ ÔÓ-ÌÓ‚ÓÏÛ ·Û· ‡ÍÚۇΥÁÓ‚‡Ì‡ ÚÂχ ÏÓÎÓ‰¥, Ô˘ÓÏÛ Ì‡ÈÔÓ·ÎÂÏÌ¥¯Óª ªª ˜‡ÒÚËÌË. ÇÒÛÔ˜ Á‡Ô‚ÌÂÌÌflÏ Ï‰¥‡ ÔÓ ÔÓÁËÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ¥ Ô‡„χÚ˘̥ÒÚ¸ ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÏÓÎÓ‰¥, ‡θ̥ÒÚ¸ (‡·Ó ̇θ̥ÒÚ¸) Û Í¥ÌÓ ÔÓÒڇ· ¥Ì¯Ó˛. ÇÔ¯ χÈÊ ˜ÂÂÁ ÚË ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl Ô¥ÒÎfl «¯ÂÒÚˉÂÒflÚÌËÍ¥‚» ̇ ÔÂÂ‰Ì¥È ÔÎ‡Ì ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ·ÛÌڇҸ͇, ÌÂÍÓÌÒÚÛÍÚ˂̇ ÏÓÎÓ‰¸. üÍ ¥ ÚÓ‰¥ ÁÌÓ‚Û ªª ‚ËÍ΢ÌËÈ Ì¥„¥Î¥ÁÏ Ú‡ ÒÎ¥Ô‡ ÓÔÓÁˈ¥ÈÌ¥ÒÚ¸ ÒÚ‡π ÔËÒÛ‰ÓÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚Û, ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ó˛ ‰Ó ÈÓ„Ó ÏӇΥ. ç‡ÍÓÚËÍË Ú‡ ‡ÎÍÓ„Óθ – Î˯ ÓÒÓ·ÎË‚‡ ÙÓχ ‡ÌÂÒÚÂÁ¥ª ‰Û¯¥, ‰ÂÍ·ۂ‡ÌÌfl ¥Ì¯Ó„Ó ÒÔÓÒÓ·Û ·ÛÌÚ‡ÒÚ‚‡, Ì‚Óβˆ¥ÈÌÓª ÔÓÔÓÁˈ¥ª ÁÏ¥ÌËÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó (‚ ˆ¸ÓÏÛ ¥ ÔË̈ËÔÓ‚‡ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÏÓÎÓ‰¥ ‚¥‰ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª «ÏÓÎÓ‰Ëı ÓÁ„Ì¥‚‡ÌËı»). ÄÔ‡Ú¥fl Ú‡ ÁÌ‚¥‡ ÔÓ¯Ë˛πÚ¸Òfl Ì Î˯ ̇ χÚÂ¥‡Î¸Ì¥ Á‰Ó·ÛÚÍË ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ‡Î ڇÍÓÊ ¥ ̇ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÓÍÂÏ¥¯ÌÓÒÚË ÍÛθÚÛ (˘ÓÒ¸ ̇‰ÚÓ Á̇ÈÓÏ ‚Ô¥Á̇πÚ¸Òfl ‚ Óˆ¥Ìˆ¥ ¯ÓÚ·̉ˆ¥‚ flÍ Ï‡ÈÒÚ¥‚ Ô¥‰ÒÚË„‡ÚË Ó‚Âˆ¸ Ú‡ ÔËÚË ‚¥ÒÍ¥). «äËÒÎÓÚÌËÈ ·Û‰ËÌÓÍ» – „‡Ì˘̇ ÏÂʇ, ‰Ó flÍÓª ÏÓÊ̇ ‰¥ÈÚË Û Á‡Ô˜ÂÌÌ¥ ÔÓÁËÚË‚ÌÓÒÚË Î˛‰Ò¸ÍÓª ÔËÓ‰Ë, ÔÂÂÏÓ„Ë ‰Ó·‡ ̇‰ ÁÎÓÏ Ú‡ ¥Ì¯ËÏË Ì‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó Ó·∂ÛÌÚÓ‚‡ÌËÏË ÛÔ‰ÊÂÌÌflÏË Î˛‰ÒÚ‚‡. Ç Ú¸Óı Í¥ÌÓÌӂ·ı
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
χÍÒËχθÌÓ „ÓÚÂÒÍÌÓ ÁÓ·‡Ê‡˛Ú¸Òfl Á·Ó˜ÂÌ¥ÒÚ¸ β‰Ò¸ÍËı ÔËÓ‰ÌËı ÔÓÚfl„¥‚, ˆËÌ¥˜Ì‡ ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥fl ·ÂÁ‚ÓθÌÓÒÚË Î˛‰Ò¸ÍÓª ‰Ó·ÓÚË Ú‡ ÌÂÓ‰ÌÓÁ̇˜Ì¥ÒÚ¸ ·‡Ú¸Í¥‚Ò¸ÍËı ¥ÌÒÚËÌÍÚ¥‚. ÍÚÂÌÓ, ˘Ó ӷˉ‚‡ ٥θÏË ÒÚ‡ÎË Â͇̥Á‡ˆ¥flÏË Ú‚Ó¥‚ ÍÛθÚÓ‚Ó„Ó ¯ÓÚ·̉ҸÍÓ„Ó ÔËÒ¸ÏÂÌÌË͇, ¥‰ÂÈÌÓ„Ó Ì‡ÚıÌÂÌÌË͇ Ú‚Ó˜Ó„Ó ÔÓˆÂÒÛ ÔÂÂÓˆ¥ÌÍË ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ·ÂÁÔÂÍË ¥ ‰ÓÒÚ‡ÚÍÛ, ÏÓÊÎË‚Ó, ˘Â Ó‰ÌÓ„Ó Â∂¥Ó̇θÌÓ„Ó «Ô‡Ú¥‡ı‡» ß‚¥Ì‡ ÇÂί‡. «ä‡ÚË, „Ó¯¥ Ú‡ ‰‚‡ Ô¥ÒÚÓÎ¥» ¢‡fl ꥘¥ – ÏÓ‰Âθ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, ÍÓÎË Î˛‰Ë̇ ÔÓÚ‡ÔÎflπ ‚ ÛÏÓ‚Ë, flÍ¥ ¯Ë¯¥ Á‡ ªª ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ Ú‡ ‡Ï·¥ˆ¥ª. çÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÓ Á’fl‚ËÎËÒfl „Ó¯¥, ¥ ˘Ó Á ÌËÏË Ó·ËÚË? ëÔÓÍÛÒ‡ ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚ÓÒÚË, fl͇ Ì Á̇ıÓ‰ËÚ¸ ‚Ë¥¯ÂÌÌfl. 鉂¥˜Ì ÓÁ‰‚ÓπÌÌfl – ÊËÚÚfl ˜Ë „Ó¯¥, Á‡Ù¥ÍÒÓ‚‡Ì (·ÛÍ‚‡Î¸ÌÓ ÒÚÓÔ-͇‰ÓÏ) ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ÒˆÂÌ¥, ÍÓÎË „ÂÓÈ ‡Î„Ó˘ÌÓ Á‚‡ÊÛπ ÊËÚÚfl (Á‚ËÒ‡˛˜Ë ̇ Ó‰Ì¥È Ûˆ¥ Á ÏÓÒÚÛ) Ú‡ „Ó¯¥ («ÁÓÎÓÚËÈ» ‰Á‚ÓÌËÍ Û ÚÂÎÂÙÓÌ¥, ‰Ó flÍÓ„Ó ‚¥‰Òڇ̸ Û ˆ¥Î ÊËÚÚfl). «ü Ú· ıÓ˜Û» – Ô¥ÒÌfl Ô˜‡Î¥ Ú‡ β‰Ò¸ÍÓª Ò‡ÏÓÚÌÓÒÚË, χ̥ÙÂÒÚ Â‚ÍÎ¥‰Ó‚Óª „ÂÓÏÂÚ¥ª, Á„¥‰ÌÓ Á flÍËÏ Ô‡‡ÎÂθ̥ÒÚ¸ β‰Ò¸ÍËı ‰Óθ ÌÂÔÓۯ̇. è˘ËÌÓ˛ ˆ¸Ó„Ó, ‚ ‰‡ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ, π ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡ Ì‚„Ûθӂ‡Ì¥ÒÚ¸ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, flÍ ڇ‚ÏÛπ ÏÓÎÓ‰¸ Ú‡ ¯ÚÓ‚ı‡π ̇ ÁÎÓ˜ËÌË. êÓÁ‰‡ÚÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ̇
*** á ·‚Ó‚Ëı ÎËÒÚӘͥ‚ ÒÍ·‰‡˛ ıÂÒÚ‡ чΥ ÒÍβ ¥ ‚˜ÂÔβ ̇ ÒÔËÌÛ ñfl „‡ Û åÂÒ¥˛ π ‰ÛÊ ÔÓÒÚ‡ – èÓÂÚ‡ ˜Ë ÅÎÛ‰ÌÓ„Ó ëË̇. èÓÚ¥Ï ÒÍËÌÛ ¥ ÌËÏË Ï‡Ú‡ˆ‡ ̇·’˛ ß Ì‡ ̸ÓÏÛ ÔÓ˜ÌÛ ÒÔӘ˂‡ÚË ß Ì‡ÒÌËÚ¸Òfl ÏÂÌ¥, ˘Ó ÛÓÍË ‰‡˛ ̇ÈÔÓÒÚ¥¯Óª „Ë – ‚ „ÂÓÒÚ‡Ú‡ íÄçÖñú ‡ ‚Ó̇ ڇ̈˛‚‡Î‡ ҇χ Á‡Ôβ˘Ë‚¯Ë Ó˜¥ ‡ ‚Ó̇ ڇ̈˛‚‡Î‡ ҇χ Á‡·Û‚¯Ë ÔÓ ÒÚ¥ÌË ÒÎÓ‚‡ ¥ Ò‚¥˜Û Á‡·Û‚¯Ë ̇‚¥Ú¸ ÔÓ ÏÛÁËÍÛ ‡Ê Ú‡ ÏÛÒË· Á„‡‰‡ÚË ÔÓ Ìª ÏÛÒË· ÎÛ̇ÚË Û Ú‡ÍÚ ‰Â‚‡Ï ªª Ì¥„ ÍÓÚ¥ ıËÚ‡ÎË ‚¥ÚÓÏ ‡ÍÓ‰Ë ÚÓÌÛÎË Û ı‚ËÎflı ªª ÛÍ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ò· ¥ Ò‰ӂˢ Á‡ ̇ΥÁÓ‚‡Ì¥ Ï¥ª Ó·ÂÚ‡πÚ¸Òfl ÛÈÌÛ‚‡ÌÌflÏ Ï¥ÚÛ ˘‡ÒÚfl ÏÓÎÓ‰ÓÒÚË. ÅÂÁ‡‰¥ÒÌËÈ, ÒÚÛ·Ó‚‡ÌËÈ Ú‡ ̇ÔÛÊÂÌËÈ ‚ˇÁ ÓÍÂÒβπ ӷ΢˜fl ·¥Î¸¯ÓÒÚË ÔÂÒÓ̇ʥ‚. Ç Ì¸ÓÏÛ – Ô¥‰ÒÚ‡‚‡ ‰Îfl ‚ËÔ‡‚‰‡ÌÌfl ‰ÂÒÚÛ͈¥ª ÏÓÎÓ‰¥ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ̇ÍÓÚËÍ¥‚, ‡ÎÍÓ„Óβ, ÁÎÓ˜ËÌÌÓÒÚË. «åÂÚÂÎËÍË» – ·‡Î‡‰‡ ÔÓ ‚ÚÂ˜Û ‚¥‰ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚ ÒÚÓÓÌÛ, ‰Â Ô‡‚ËÚ¸ ÊÓÒÚÓÍ¥ÒÚ¸. ÇÚÂ˜Û Á‰¥ÈÒÌ˛˛Ú¸ ÏÓÎÓ‰¥ ‰¥‚˜‡Ú‡, ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ͇ÒË (Ú‡ÍÓª Ê ÌÂÚË‚ÍÓª, flÍ Û ÏÂÚÂÎËÍ¥‚), Òˆfl flÍËı ÓÁ·ÓπÌ¥ ÌÂ̇‚ËÒÚ˛ ‰Ó ÛÁ‡ÍÓÌÂÌÓª ÌÂÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË. ÖÒÚÂÚËÁ‡ˆ¥fl ̇ÒËÎÎfl ‰Ó‚‰Â̇ ‰Ó ·‡ÓÍÓ‚Óª ÓÁÍ¥¯ÌÓÒÚË Ú‡ ‚˯Û͇ÌÓÒÚË, ˘Ó ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚‡Ê‡π. ñÂÈ Ù¥Î¸Ï – flÍ ÔÂÂÁ‚ÛÍ ‡·Ó Ô‰·‡˜ÂÌÌfl ÒËÌıÓÌÌÓª ı‚ËÎ¥ ̇ÒËÎÎfl ‚ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓÏÛ Í¥ÌÓ, fl͇ ΄‡Î¥ÁÛ‚‡Î‡Òfl Á ÔÓ˜‡ÚÍÓÏ ‰Â‚’flÌÓÒÚËı Á‡‚‰flÍË Ñ‚¥‰Û ã¥Ì˜Û, ä‚ÂÌÚ¥ÌÛ í‡‡ÌÚ¥ÌÓ, êÓ·ÂÚÛ êÓ‰¥∂ÂÒÛ, íÓÌ¥ ëÍÓÚÚÛ, ÑÊËÏÛ ÑʇÏÛ¯Û Ú‡ ¥Ì¯ËÏ Ú‡Î‡ÌÓ‚ËÚËÏ ¥ Ô‚‡ÊÌÓ ÏÓÎÓ‰ËÏ Í¥ÌÓÏËÚˆflÏ. ë‚Ó·Ó‰‡ ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ‰‡πÚ¸Òfl ‚Á̇ÍË – ÍÓÊÂÌ ¥Á ٥θϥ‚ π ‚ ÓÒÌÓ‚¥ Ò‚ÓªÈ ‡ÌÚË·ÛÊÛ‡ÁÌËÏ. ì Á„‡‰‡ÌËı ٥θχı ÌÓ‚Óª ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍÓª ı‚ËÎ¥ ÔÓÔÓÌÛπÚ¸Òfl Ô„Îfl‰ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı ÏӇθÌËı ÍÓÓ‰ËÌ‡Ú ¥ ÒÛÒԥθÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ. ç‡ÈχÌËÈ ‚·Ë‚ˆfl – ·‡Ú¸ÍÓ-Ó‰Ë̇Í, ‰Ó·Ó-
ÍÓÚ¥ ÔβÒÍÓÚ¥ÎË ÔÓ ˘ÓÒ¸ ÁÓÁÛϥΠªÈ ‡Î ÌÂÁÓÁÛϥΠÚËÏ ˘Ó ڇ̈˛‚‡ÎË Ô‡‡ÏË Ú‡ È flÍ ÏÓ„ÎË ÁÓÁÛÏ¥ÚË ªª Ú‡ È flÍ ÏÓ„ÎË ıÓ˜‡ · ÔÓ˜ÛÚË ªª Ô‡‡ Ú‡ ˘Ó Ì ‚ϥ· ÔÓ˜ÛÚË ÚÓÈ ˘Ó Ì Á̇‚ flÍ Ò͇Á‡ÚË Ô‡‡ ÚÓÈ ˘Ó ıÓÚ¥‚ Á‡·ÛÚË Ú‡ ˘Ó Ì ‚ϥ· Á„‡‰‡ÚË ¥ ˘Â Ô‡‡ ÚËı ˘Ó Á̇ȯÎË Ú‡ÍË ÒԥθÌ ·Ó ÍÓÊÂÌ Ï‡‚ ‚ ÌÓÒ¥ ¥Ì¯Ó„Ó
97
‡ Á·ÓÍÛ ‚Ó„ÌËÍ Ò‚¥˜¥ Ï¥fl‚ ÔÓ ÛÍË ÍÓÚ¥ Á¥„¥π ‰Ûχ‚ ˘Ó ‚¥Ì ·‡„‡ÚÚfl ·Û‚ ÒıÓÊËÈ Ì‡ ‚Ò¥ı Í¥Ï Ìª h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˜ÂÒÌ¥ ‰¥·Ì¥ ·ÛÊÛ‡, ‚Ëı¥‰ˆ¥ Á Ó·¥ÚÌËÍ¥‚ (ÓÒÌÓ‚Ë ÒÛÒԥθÒÚ‚‡) – Á·Ó˜Â̈¥, ÔÓÒÚ¥ ‰¥‚˜‡Ú‡, „ÓÎÓ‚Ì Á‡‚‰‡ÌÌfl flÍËı ̇ӉÊÛ‚‡ÚË Ú‡ ‚ËıÓ‚Û‚‡ÚË ‰¥ÚÂÈ, – ÔËıÓ‚‡Ì¥ ‚·Ë‚ˆ¥ ÚÓ˘Ó. Ç¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ Ì‡ ӷ΢˜flı ˛Ì‡Í¥‚ ÛÌ¥Ù¥ÍÛπ Ó·‡ÁË ‚ÛÎˈ¸, Ó·Îfl˜Ë ªı Ú‡ÍËÏË ÒıÓÊËÏË Ì‡ ‚ÛÎˈ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍËı Ï¥ÒÚ. ÜËÚÚπ‚ ÒÂÂ‰Ó‚Ë˘Â Ù¥Î¸Ï¥‚ ¯ÓÍÛπ Ò‚Óπ˛ Ì‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ÒÚ˛ Á ÛÒÚ‡ÎÂÌËÏË ÒÚÂÂÓÚËÔ‡ÏË ˘Ó‰Ó Á‡ÏÓÊÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ÑÂflÍ¥ Á‡„‡Î¸Ì¥ Ô·ÌË ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌËı ‡ÈÓÌ¥‚ Ì¥·Ë Ò͇θÍÓ‚‡Ì¥ Á «Ó·¥ÚÌ˘Ëı ٥θϥ‚ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó Òӈ‡ΥÁÏÛ». íÂ Ê ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl È ¥ÌÚÂ’π¥‚ ÔÓϯ̸͇. ç¥·Ë Û ÁÏÓ‚¥ ÂÊËÒÂË ÛÌË͇˛Ú¸ ÓÁÌ‡Í ·ÛÊÛ‡ÁÌÓÒÚË Û ‚¥‰Ú‚ÓÂÌÌ¥ χÚÂ¥‡Î¸ÌÓ-Ô‰ÏÂÚÌÓª ÍÛθÚÛË Ù¥Î¸Ï¥‚. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ‡ÍˆÂÌÚË ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ Ô‚ӉflÚ¸Òfl ̇ ¥‚Ì¥ ˜ËÒÚÓ„Ó Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, ÌÂÁ‡ıˢÂÌÓ„Ó Ì¥flÍËÏË Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËÏË ¥Î˛Á¥flÏË. Ö͇ÌÌ¥ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª – ÒÎÓ‚‡, ÏÓ‚˜‡ÌÌfl, ÊÂÒÚË, Á‚ÛÍË – ÔÂÂÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl Û ÔÓÚÓÔ·ÁÏÛ ÊËÚÚfl, ˘Ó Ó·ËÚ¸ ڇͥ͠ÌÓ «˜ËÒÚ¥¯ËÏ», ÈÓ„Ó ÏÓ‚Û – ÛÌ¥‚Â҇θÌÓ˛. é‰Ì‡Í ‚¥‰ ˆ¸Ó„Ó ÊËÚÚfl Ì ÒÚ‡π ÔÂ͇ÒÌ¥¯ËÏ, flÍ˘Ó Á‚‡ÊËÚË Ì‡ Ô‡ÌÛ˛˜¥ Û Ù¥Î¸Ï‡ı ÍËÚ˘̥ ̇ÒÚÓª. í‡Í ÔÓÒ·ÌÌfl ÂÊËÒÂ¥‚ – ‰ÓÍ¥ ÛÊ Ì χÚÂ¥‡Î¸Ì¥È, Ô‡„χÚË˜Ì¥È Ú‡ ÛÚËÎ¥Ú‡Ì¥È ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ‡ ˜ÓÏÛÒ¸ ¥Ì¯ÓÏÛ. 燂fl‰ ˜Ë
äéïÄû ·¥Î¸¯Â Ì ÒÌËÚ¸Òfl ÏÂÌ¥ ÌÂ·Ó Ì‡ÈÒËÌ¥¯Â flÍÓ„Ó Ì¥ÍÓÎË Ì ·‡˜Ë‚ Á‡Ô‡ı ̇ÈÌ¥ÊÌ¥¯ËÈ Í‚¥ÚÍË flÍÓª Ì¥ÍÓÎË ÌÂ Ì˛ı‡‚ ÒÎÓ‚‡ ̇ÈÚËı¥¯¥ ˘Ó ªı Ì¥ÍÓÎË Ì ÏÓ‚Ë‚ ‡ ÒÌËÚ¸Òfl ÏÂÌ¥ Ú‡ flÍ¥È ‚ Ó˜¥ ‰Ë‚Ë‚Òfl Ú‡ È Ì·‡ Ì ·‡˜Ë‚ Ú‡ flÍ¥È Í‚¥ÚÍÛ ‰‡Û‚‡‚ Ú‡ È ÔÓÌ˛ı‡ÚË Ì ‚ÒÚË„ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЕГ ЯСЬКІВ ПРОМИНАЮЧИ НАДІЮ: НОВЕ ОБЛИЧЧЯ БРИТАНСЬКОГО КІНО
98
ˆ¥ ÔÂÚÂÌÁ¥ª Òfl„‡˛Ú¸ ‡Ê ‰Ó ÅÓ„‡ (ı‡‡ÍÚÂ̇ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ·Û‰¸-flÍËı ÂÎ¥„¥ÈÌËı ÏÓÚË‚¥‚, ‡ ‚¥‰Ú‡Í Óˆ¥ÌÓÍ Û Ò˛ÊÂÚÌ¥È Í‡Ì‚¥ ٥θϥ‚), ‡‰¯Â ‰Ó β‰Ò¸ÍÓª ÔËÓ‰Ë. ç‡ÒÚÓÓÊÛπ Î˯ ÚÂ, ˘Ó χÚÂ¥‡ÎÓÏ ˆËı ÔÒËıÓÙ¥Á˘ÌËı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ ÒÎÛ„Ûπ ÏÓÎӉ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl. íÂχÚ˘ÌËÈ ÒÔÂÍÚ flÍ ¥ ‡‚‰¥Ó‚¥Áۇθ̥ ‚ËÏ¥Ë ÌÓ‚Ó„Ó ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó Í¥ÌÓ ‰ÛÊ ÒıÓÊ¥ ‰Ó ‚¥‰ÂÓÍÎ¥ÔÓ‚Óª ÍÛθÚÛË, fl͇ ÓÒ¸ ÛÊ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ̇‚’flÁÛπ ÒÚÂÂÓÚËÔË Ôӂ‰¥ÌÍË ÏÓÎÓ‰¥. èË ˆ¸ÓÏÛ Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û Á ÂÒÚÂÚËÍÓ˛ ̇ÒËÎÎfl, ‚ˇÊÂÌÓ˛ ‚ËÒÓÍÓ˛ ıÛ‰ÓÊÌ¸Ó˛ ÏÓ‚Ó˛. ç‡ÍÓÚËÍË, ÒÂÍÒ, ̇ÒËÎÎfl, ·ÂÁÓ·¥ÚÚfl, ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ¸ – ÓÒÌÓ‚ÌËÈ ÔÂÂÎ¥Í Á‡ÌflÚ¸ „ÓÎÓ‚ÌËı „ÂÓª‚. Ç¥‰Ú‡Í ÏÂÂıÚ¥ÌÌfl ͇‰¥‚, ÌÂÂÒÚÂÚ˘̥ ÙÓÏË, «ÌÂÔ‡‚Ëθ̥ ‡ÍÛÒË», ÒÎÂÌ∂, ‡‰Ë͇θÌËÈ ÏÛÁ˘ÌËÈ ÒÛÔÓ‚¥‰ – ı‡‡ÍÚÂÌ¥ ÓÁ̇ÍË Ú‡ÍÓ„Ó Í¥ÌÓ. ì Í¥ÌÓ ÏË ÏÓÊÂÏÓ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚË, ̇ÒͥθÍË Ú¥ÒÌÓ ÔÂÂÔÎÂÚÂÌ¥ Ú‡‰Ëˆ¥ª ÏÛÁ˘ÌÓª Ú‡ Â͇ÌÌÓª ÍÛθÚÛË. èËÍ·‰ ÌÓ‚Ó„Ó ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó Í¥ÌÓ π ̇ÈÔÓ͇ÁÓ‚¥¯ËÏ, ÓÒͥθÍË ÒÔ‡‰ÍÓπÏÌ¥ÒÚ¸ ÏÛÁ˘ÌËı Ú‡‰Ëˆ¥È Û Í¥ÌÓ Ó˜Â‚Ë‰Ì‡. åÓÊ̇ ̇‚¥Ú¸ ÔËÔÛÒ͇ÚË, ˘Ó ÏÛÁË͇ ̇‚’flÁÛπ Í¥ÌÓ ÈÓ„Ó ˜‡ÒÓ‚¥ ÓÁ̇ÍË, flÍ ÓÚ ËÚÏ ¥ ÏÓÌÚ‡Ê; ̇Ò˘ÂÌ¥ ÓÍ-ÍÓÏÔÓÁˈ¥flÏË Ò‡Û̉-ÚÂÍË ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ Ô‡‡ÎÂθÌËÈ ‰Ó Â͇ÌÌÓ„Ó Â‡Î¸-
Ú‡ Á flÍÓ˛ ÔÓ˘‡‚Òfl Á¥Úı‡ÌÌflÏ ·Ó ÒÎÓ‚‡ ‚Ò¥ Á‡·Û‚ ìëåßï á̇ȉ¯ ÈÓ„Ó ÌÂÒÚËÏÌ ‚¥‰Ó·‡ÊÂÌÌfl Î˯ ‚ ̇ÈÔÓ‚¥Î¸Ì¥¯ÓÏÛ Á ‰ÁÂ͇Î, ÍÓÚ Ì Á̇π ˘Â ӷ΢ Ó·‡ÊÂÌËı È Ì ˜ÛÎÓ ˘Â ÁÎÓ‚Ú¥¯ÌÓ„Ó «ı‡-ı‡». ì ̸ÓÏÛ ÒڥθÍË ‰Ó·Ó„Ó ÌÂÒÔÓÍÓ˛ ¥ Ó˜¥ ‚ Ì¸Ó„Ó flÍ Û Ï‡Î˛Í‡. èËÍβ ÚÂÔÎËÏ ÒÎÓ‚ÓÏ ÈÓÏÛ ÌÓ„Ë fl, ˘Ó· ‚¥Ì ‰Ó Ú· ÁÌÓ‚Û Ûڥ͇‚. íÖèÖê ÔÓÍˉ‡˛Òfl Á‡ÌÍÛ Ì¥ÍÓ„Ó Ì ˜Â͇˛ Ì¥ ‰Ó ÍÓ„Ó Ì ÔÓÒÔ¥¯‡˛ Ì ‚˯ÛÍÛ˛ ÒÎ¥‚ Ú‡ ‚ÊÂ È Ì „Û·Î˛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌËÈ ÍÛθÚÛÌËÈ Ô·ÒÚ, ̇ flÍÓÏÛ Ï‡Î˛˛Ú¸Òfl ‚¥ÁÂÛÌÍË Ì‡‰ÛχÌËı ıÛ‰ÓÊÌ¥ı Ò˛ÊÂÚ¥‚. ßÒÚÓ˘ÌÛ Ô‡‚‰Û, flÍ˘Ó Ú‡Í‡ π Û Í¥ÌÓ, ÒÎ¥‰ ¯Û͇ÚË Ò‡Ï ‚ ÏÛÁË˜Ì¥È Ú‡ ˘Â Û Ô‰ÏÂÚÌ¥È ÔÓÂ͈¥ª ٥θÏÛ. ÅËÚ‡ÌҸͥ͠ÌÓ Ì‡ÈÒÏ¥ÎË‚¥¯Â ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Ûπ ÒÛ˜‡ÒÌÛ ÓÍ-ÏÛÁËÍÛ, ˘Ó·Ë Ô¥‰ÒËÎËÚË Â‡Î¥ÁÏ ÁÓ·‡ÊÛ‚‡ÌÓ„Ó. èË ˆ¸ÓÏÛ, ıÓ˜‡ È ‚Ú‡˜‡˛Ú¸Òfl ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥ ÏÛÁ˘ÌÓª ÏÓ‚Ë Û Í¥ÌÓ, ÔÓÚÂ, ‰ÓÒfl„‡πÚ¸Òfl ÁÎËÚÚfl Á „Îfl‰‡ˆ¸ÍÓ˛ ‡‚‰ËÚÓ¥π˛ ̇ ¥‚Ì¥ ‚Ô¥Á̇‚‡ÌÌfl ‚¥‰˜ÛÚÚ¥‚. éÒÛ˜‡ÒÌÂÌÌfl ÏÓÚË‚¥‚ Ô¥‰ÒËβπÚ¸Òfl flÒ͇‚ËÏ ÏÛÁ˘ÌËÏ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÓÏ, flÍËÈ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÛπ ªıÌπ ·ËÚ‡ÌҸ͠ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl. ñÂ Ê ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ¥ Ù‡ÍÚÛË Ó·Î˘ „ÓÎÓ‚ÌËı ÔÂÒÓ̇ʥ‚. ÑÓÚËχÌÌfl π‰ËÌÓ„Ó ÒÚËβ ‚ ÓÒÚ‡Ì̸ÓÏÛ Û‚Ë‡ÁÌ˛π ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ „ÛÔÛ, ̇ flÍÛ ÒÔflÏÓ‚‡Ì ÓÒÌÓ‚Ì ÔÓÒË·ÌÌfl ٥θϥ‚, – Ó·¥ÚÌËÍË, βÏÔÂÌË, ˘Ó̇ȷ¥Î¸¯Â, ‰¥·Ì‡ ·ÛÊÛ‡Á¥fl. ÍÚÂÌÓ, ˘Ó Ì Á„‡‰Û˛Ú¸Òfl Ì¥ ‚ flÍËÈ ÒÔÓÒ¥· ÙÂÏÂË, ‡ ‰Ó ‚ÂÎËÍÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ÒÍÂÔÚ˘Ì ¥ ̇‚¥Ú¸ ‚ÓÓÊÂ. îÛÌ͈¥ª Ῡ‚¥ÒÚ˘ÌÓª ÏÓ‚Ë flÍ ÌÓÒ¥fl ‰ÛıÓ‚ÌÓª ÒÚÛÍÚÛË Ò‚¥ÚÛ Ô‰‡˛Ú¸Òfl Í¥ÌÂχÚÓ„‡Ù¥˜Ì¥È ÏÓ‚¥, fl͇ Á‡„‡ÎÓÏ ‚Ê ‚ËÓ·Ë· ‚·ÒÌÛ ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ÈÌÛ ÍÛθÚÛÛ, ÔÓ˜‡ÒÚË ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌÛ ÏÓ‚ÎÂÌ‚¥È. äÓÌÚ‡ÔÛÌÍÚÌËÈ ÏÓÌÚ‡Ê, flÍËÈ ÌÂÒ ¯Ë¯¥ ÙÛÌ͈¥ª, Ì¥Ê Ò‡Ï Î˯ ÒÛÔÓ‚¥‰, Á‡ÎÛ˜ÂÌÌfl Ô‰-
Ì Á‡·Û‚‡˛ Á’ªÒÚË ÒÌ¥‰‡ÌÓÍ ÏÓÊÛ Á‡·ÛÚË ı¥·‡ ¯‡ÔÍÛ ‚ËıÓ‰fl˜Ë Á ‰ÓÏÛ ‡·Ó ˘Â ͥθ͇ ÍÓÎËÒ¸ χÈÊ ¥‰ÌËı ÚÂÎÂÙÓÌÌËı ÌÓÏÂ¥‚ (‚Ò ӉÌÓ fl ÒÎ¥‚ Ì ‚˯ÛÍÛ‚‡‚) Ì‚Ê ˆÂ ·Û‚ fl ıÚÓ ‡Ì¥¯Â ˘Ó‚˜Ӈ Á‡ÔËÚÛ‚‡‚ ‰ÛÊ Á‰Ë‚Ó‚‡ÌÓ ˜ÓÏÛ Ì ‚¥‰·ÛÎÓÒfl ‰Ë‚Ó ÑÖèêÖëàÇçÖ Ú‡Í ‰Ë‚ÌÓ ·ÛÚË Á‡·ÎÛ͇ÌËÏ Û Ï‡ÎÂ̸ͥÈ-χÎÂÌ¸Í¥È Í¥Ï̇ڥ ϥθÈÓÌË ‡Á¥‚ ÔÂÂȉÂÌ¥È ‰Ó ‚¥Í̇ ¥ ̇Á‡‰
Ú‡Í ‰Ë‚ÌÓ Ì ‚¥‰˜Û‚‡ÚË Í·‚¥¯ ÒÚ‡Ó„Ó ÙÓÚÂÔ’fl̇ Ì ‚Ô¥Á̇ÚË ÊÓ‰ÌÓª ÌÓÚË Ô¥‰ Ì¥·Ë ˜ÛÊËÏË Ô‡Î¸ˆflÏË
99
‚¥‰˜Û‚‡ÚË Ú¥Î¸ÍË ÒÚ¥ÌÛ Ú‡ÍË Ó˜ÛÊ¥ÎÓ„Ó Ú¥Î‡ ÍÓÚ‡ ÓÁ‰¥Îfl𠉂¥ Ú˯¥ ÔÓ˜ÛÚÛ ¥ ÌÂÔÓ˜ÛÚÛ ¥ Ì‚·Î‡„‡ÌÌÛ ¯Ë·Û ÍÓÚ‡ ÓÁ‰¥Îfl𠉂¥ ͇ÔÎ¥ ̇ÈÚÂÔÎ¥¯Û ¥ ̇ÈıÓÎӉ̥¯Û
ВСЕВОЛОД ПОЛІЩУК ВІРШІ
Ú‡Í ‰Ë‚ÌÓ Ì ‚Ô¥Á̇‚‡ÚË ÔÓ˜ËÚ‡ÌËı ‚Ê ÍÌËÊÓÍ Ó·Ô·͇ÌËı ‡·Ó Ó·ÒÏ¥flÌËı h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏÂÚ¥‚ χÚÂ¥‡Î¸ÌÓª ÍÛθÚÛË ‰Ó ÍÛθÚÛË ÁÓ·‡ÊÂÌÌfl Á‡Î˯‡π Ῡ‚¥ÒÚË˜Ì¥È ÏÓ‚¥ Î˯ ªª Ô‚¥ÒÌÛ ÙÛÌ͈¥˛ Ô‰‡˜¥ Ù‡ÍÚ˘ÌÓª ¥ÌÙÓχˆ¥ª. ñ ‰ÓÁ‚ÓÎfl𠇂ÚÓ‡Ï Ì‡‰¥ÎflÚË ÔÂÒÓ̇ʥ‚ ‡θÌÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, χÍÒËχθÌÓ ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌÓ˛ ¥Ì¯Ëı Á̇˜Â̸, ÚÓ·ÚÓ ÔËڇχÌÌËÏ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥È ÍÛθÚÛ¥ ÒÎÂÌ∂ÓÏ. Ç ÚÓÈ Ê ˜‡Ò ٥θÏË Ì ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘̥ ¥ Á‡„‡ÎÓÏ Ì «Î¥‚¥» Á‡ ¥‰ÂÈÌËÏ ÒÔflÏÛ‚‡ÌÌflÏ, ‚ÓÌË ¯‚ˉ¯Â Ô‡„ÌÛÚ¸ ÚÓ„Ó, ˘Ó Ì ‚¥‰·ÛÎÓÒfl, ÚÓ„Ó, ˜Ó„Ó ÌÂÏ‡π – ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ¥‚ÌÓÒÚË, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ‚¥‰ „Ó¯ÂÈ, ‚¥Î¸ÌÓ„Ó Ï¥Òˆfl Ô¥‰ ÒÓ̈ÂÏ, ‚¥ÌÓÒÚË Û ÍÓı‡ÌÌ¥, ‡ Ú‡ÍÓÊ ¥Ì¯Ëı ÒÚÂÂÓÚËÔ¥‚ Ú‡ ¥Î˛Á¥È ÏÓÎÓ‰¥. é‰Ì‡Í ÚÓÈ Ô‡‡‰ÓÍÒ, ˘Ó Í¥ÌÓ ÌÂÍÓψ¥ÈÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ ÒÚ‡ÎÓ ÍÓψ¥ÈÌÓ ÛÒÔ¥¯ÌËÏ, Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ‚Â΢ÂÁÌËÈ ‰ÛıÓ‚ÌËÈ ÔÓÔËÚ Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ̇ Ú‡ÍÛ ÔÓ‰Û͈¥˛. Ä ˆÂ, ‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ÒÚ‡‚ËÚ¸ Ô¥‰ ÒÛÏÌ¥‚ ÔÓÁ¥ÌÛ ÛÒÔ¥¯Ì¥ÒÚ¸ ÍÓψ¥ÈÌÓª ÔÓÔ-ÔÓ‰Û͈¥ª. êÓÁÍ‚¥Ú ÌÓ‚Ó„Ó ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó Í¥ÌÓ Ò‚¥‰˜ËÚ¸ Ú‡ÍÓÊ ÔÓ ‰Óˆ¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ ÔÂÚÂÌÁ¥È ÏÓÎÓ‰¥ ‰Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, flÍ ¥ ÔÓ ÔÓÚË¥˜˜fl, flÍ¥ ¥ÒÌÛ˛Ú¸ Ï¥Ê ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Ó˛ ÍÛθÚÛÓ˛ Ú‡ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ˛ ÒÛ·ÍÛθÚÛÓ˛. ÇË¥¯ËÚË ªı ÔÓÍÎË͇ÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„ ¥‰ÂÈ, flÍËÈ, ÒÛ‰fl˜Ë Á ‡ÍÚË‚ÌÓª ÔÓÁˈ¥ª ‡‚ÚÓ¥‚ Ú‡ „Îfl‰‡˜¥‚, ÛÊ ÓÁÔÓ˜‡‚Òfl.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© Ç.ÑÂÌËÒÂÌÍÓ, 2001 © Ç.í¢ÂÌÍÓ, 2001
‚‡ÎÂ¥È ‰ÂÌËÒÂÌÍÓ ‚‡ÎÂ¥È Ú¢ÂÌÍÓ юрґен габермас – останній філософ світу, де панує «постмодернізм»
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© é.ü‚ÓÌˈ¸Í‡, 2001
100
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÓÎfl (ÓÎÂÍ҇̉‡) fl‚ÓÌˈ¸Í‡ теорія субкультур у соціологічній перспективі
ë‚¥Ú ‰‡‚ÌÓ Ì‡ÈÏÂÌÓ‚‡ÌËÈ Ú‡ ÓÁ̇˜ÂÌËÈ. Ç¥Ì ·ÛıÎË‚ËÈ Û Ò‚ÓªÈ ÒÚ‡ÎÓÒÚ¥ Ú‡ Á‡ÒÚË„ÎËÈ Á‡‚‰flÍË Ò‚ÓπÏÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ. ß Ì ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ÈÓ„Ó ÔÓÒÚÛÔ – ˆÂ ÏÌÓÊÂÌÌfl fl‚ˢÌËı ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍ ˜Ë Áϥ̇ ÒÛÚÌ¥ÒÌËı ÓÁÌ‡Í ‚ ··¥ËÌÚ¥ Á̸̇ Ú‡ Ô‡ÍÚËÍ. î¥ÎÓÒÓÙҸ͇ ̇ÛÍÓ‚‡ ‰ÛÏ͇ ÔÓ‰Ó‚Ê ÛÒ¥πª Ò‚Óπª ¥ÒÚÓ¥ª Á‡‚Ê‰Ë Úflʥ·, Á ÏÂÚÓ˛ ÛÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌfl ‰ÓÒÎ¥‰ÊÛ‚‡ÌÓ„Ó Ï‡ÚÂ¥‡ÎÛ, ‰Ó Ô‚ÌËı ÒÔÓ· ÒËÒÚÂχÚËÁ‡ˆ¥ª Ú‡ ÚËÔÓÎÓ„¥Á‡ˆ¥ª ÔÓˆÂÒ¥‚ ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‚ˉ¥ÎÂÌÌfl ‚ ̸ÓÏÛ, ‚ ¥ÌÚÂÂÒ‡ı ̇ÛÍÓ‚Ó„Ó ‡Ì‡Î¥ÁÛ Ú‡ ÒÔ¥‚ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl, Ô‚ÌËı ‚¥ı. «Å¥Ì‡Ì¥ ÓÔÓÁˈ¥ª» î.祈¯Â ‚¥‰¥È¯ÎË ‚ ¥ÒÚÓ¥˛, ¥ ‰Îfl ·‡„‡Ú¸Óı ÒÛ˜‡ÒÌËı ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍ¥‚ ÔË‚‡·ÎË‚¥¯Ó˛ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl Ú˘ÎÂÌ̇ ÙÓÏÛ· «ÔÂÏÓ‰ÂÌ – ÏÓ‰ÂÌ – ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ», flÍ¥ π ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌÓ ‚‡ÊÎË‚ËÏË Ù‡Á‡ÏË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, Ú¸Óχ ‰ÛıÓ‚ÌËÏË, ̇ÈÁ‡„‡Î¸Ì¥¯ËÏË ÒËÚÛ‡ÚË‚ÌËÏË ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚflÏË ÓÁ‚ËÚÍÛ ¥ÒÚÓ¥ª Ö‚ÓÔË. ÇÓÌË ÒËÏ‚ÓÎ¥ÁÛ˛Ú¸ ·‡„‡ÚÓ‚¥ÍÓ‚ËÈ ÔÓˆÂÒ ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ‰ÛıÓ‚ÌÓÒÚË Á ÏÓÏÂÌÚÛ ªª Á‡Ó‰ÊÂÌÌfl ¥ ‰Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ßÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÒÛ·ÍÛθÚÛ ‰Ó‚„ËÏË Ó͇ÏË ÒÔËÈχ·Ҹ flÍ Ô‡ÚÓÎÓ„¥fl, ‡·Ó ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ˜ÛÊËı ¥ ‚ÓÓÊËı ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚. Ç·ÒÚË‚Ó, ‰Ó ͥ̈fl 80-ı ÓÍ¥‚ Ì ·ÛÎÓ ‚¥‰ÓÏÓ, flÍ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÛ‚‡ÚË ¥ ˜Ë ‚Á‡„‡Î¥ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÛ‚‡ÚË ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ‰Ë‚‡Í¥‚, flÍ¥ ÛÒflÍËÏË ÒÔÓÒÓ·‡ÏË Ì‡Ï‡„‡ÎËÒfl ‚¥‰Ì‡ÈÚË Ò‚Óπ Ï¥ÒˆÂ Û Ò‚¥Ú¥. ᇇÁ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌÌfl ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËÏË „ÛÔ‡ÏË Û Ò‚¥Ú¥ ÁÓÒÚ‡π. á Ó„Îfl‰Û ̇ ıÓÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ÒÚ‡ÚÚfl ÓÁ„Îfl‰‡ÚËÏ fl‚ˢ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÒÛ·ÍÛθÚÛ ˜ÂÂÁ ÔËÁÏÛ Á‡„‡Î¸ÌËı ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜ÌËı ÚÂÓ¥È Ú‡ Í·ÒË٥͇ˆ¥ª ˆËı Ú˜¥È ̇ ÔËÍ·‰¥ ÚËı Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ÒÛ·ÍÛθÚÛ, flÍ¥ ÙÓÏÛ₇ÎË ¥ ÔÓ‰‡Î¸¯Â ÙÓÏÛβ˛Ú¸ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ ÏÓÎÓ‰Ëı ÔÓÎflÍ¥‚ ¥ Û͇ªÌˆ¥‚ Û èÓθ˘¥.
åéãéÑßÜçÄ êÖÇéãûñßü 50-ï êéäßÇ åÓÎÓ‰¥Ê̇ ‚Óβˆ¥fl 50-ı ÓÍ¥‚ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ̇ á‡ıÓ‰¥ Á‡Ô˜Ûπ ÚÂÁÛ î. åÓ¥‡Í‡ ÔÓ Òԥθ̥ Ï¥ÊÔÓÍÓÎ¥ÌÌ‚¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ ÔÓÔ‰̥ı ÂÔÓı. åÓÎÓ‰¸ 50-ı ÓÍ¥‚, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ Ò‚Óªı Ó‰ÌÓÎ¥ÚÍ¥‚ Û ÏËÌÛÎÓÏÛ, Ì Á‡ıÓڥ· ÔÓ˘‡ÚËÒfl ¥Á ·ÂÁÚÛ·ÓÚÌËÏ
ÚÂÔÂ¥¯Ì¸Ó„Ó Á·χÌÓ„Ó Û·ÂÊÛ ÚËÒfl˜ÓÎ¥Ú¸, ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸Òfl flÍ Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ «ÙÂÈÏ» Ú‡ «ÍÓ̈ÂÔÚۇθ̇ ‡Ï‡». üÍ˘Ó ÛÁ‡„‡Î¸Ì˛‚‡ÚË ÒÛÚ¸ ÔÓÌflÚÚfl ÏÓ‰ÂÌ, ÚÓ ‚ Ì¸Ó„Ó ‚Í·‰‡πÚ¸Òfl ‰ÓÒËÚ¸ ÒÛÔ˜ÎË‚ËÈ ÁÏ¥ÒÚ. ß ÒÔÂÍÚ ‰ÛÏÓÍ Á ˆ¸Ó„Ó ÔË‚Ó‰Û π ‰ÓÒËÚ¸ ‚‡Ê‡˛˜ËÏ: ‰Îfl Ó‰ÌËı ÏÓ‰ÂÌ – ˆÂ ̇҇ÏÔ‰ ‡ ÚÂıÌÓ͇ÚËÁÏÛ Ú‡ Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ÓÁÛÏÛ (̇ ‰ÛÏÍÛ Ä.íÓÈÌ·¥, ˆfl ÌÓ‚‡ Ù‡Á‡ ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl ·ÎËÁ¸ÍÓ 1870 ÓÍÛ); ‰Îfl ¥Ì¯Ëı – ÛÈ̇ˆ¥fl ÏËÌÛÎÓ„Ó Û ‚Ò¥ı ÈÓ„Ó ÔÓfl‚‡ı; ‰Îfl ÚÂÚ¥ı – ÏÓ‰ÂÌ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ Á¥ Ò‚¥ÚÓ‚ËÏË ‚¥È̇ÏË, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËÏË Í‡Ú‡ÒÚÓÙ‡ÏË, ÛÈ̇ˆ¥π˛ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌflÏ ÌÓ‚Ó„Ó Ï‡ÒÓ‚Ó„Ó (ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó) ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÍÓÚ ‚ ̇ÈÓÁ‚ËÌÛÚ¥¯Ëı Á‡ı¥‰ÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı ÒÚ‡ÎÓ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜ÌËÏ Ù‡ÍÚÓÏ ÔË·ÎËÁÌÓ Ì‡ÔËͥ̈¥ Ô’flÚ‰ÂÒflÚËı ÓÍ¥‚ ïï ÒÚ. í‡Í‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‚Í‡È ÛÚÛ‰Ì˛π ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl Ï¥Òˆfl ÏÓ‰ÂÌÛ ‚ ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓÏÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ͇ªÌ. ç‡ Á‡„‡Î¸ÌÛ ‰ÛÏÍÛ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍ¥‚, ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ¸ ‚Íβ˜‡π Ô‚̥ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̥ ÛıË, ÔÓÎ¥Ú˘̥ ̇ÔflÏË È ÒÓˆ¥ÓÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ÚẨÂ̈¥ª Ú‡ Ô‰·‡˜‡π ÔÓÒÚ‡ÌÓ‚ÍÛ ÓÔÚËÏ¥ÒÚ˘ÌËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ˆ¥ÎÂÈ. åÓ‰ÂÌ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ÛÒ˛‰Ë – flÍ Û Íβ˜Ó‚Ëı ÒÂÍÚÓ‡ı ̇ÛÍË ¥ ÏËÒÚˆڂ‡, Ú‡Í ¥ Û Ò‚Óªı ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯Ëı ÚÂÓ¥flı ÍÛθÚÛË Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ‰¥‡„ÌÓÁ‡ı – fl͇Á, ̇
101
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏÓÎӉ˜ËÏ ÊËÚÚflÏ, Ì ‚Ëfl‚Îfl· ¥ÌÚÂÂÒÛ ‰Ó Ú¥πª ÏÓ‰ÂÎ¥ ÊËÚÚfl, fl͇ ·Û· ÒÚ‚ÓÂ̇ ªıÌ¥ÏË ÔÓÔ‰ÌË͇ÏË, Ì ÒÔËÈχ· ÏÓÎÓ‰ÓÒÚË, flÍ ÔÂÂı¥‰ÌÓª ÒÚ‡‰¥ª Û ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ Î˛‰ËÌË Á ‰ËÚËÌË ‚ ‰ÓÁ¥ÎÛ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÚ¸, ‡Î ÛÒ‚¥‰ÓÏË· ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ÏÓÎÓ‰ÓÒÚË Ò‡ÏÓª ÔÓ ÒÓ·¥ – ÔÓÁ‡ ÛÒflÍËÏË Ó·ÏÂÊÂÌÌflÏË1. Ç¥‰ÍËÌÛÚ¥ ÏÓÎÓ‰ËÏ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ ÒÚÛÍÚÛË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Î‡‰Û ·ÛÎË Á‡Ï¥ÌÂÌ¥ ÌÓ‚ËÏË, Ò‚Óπ¥‰ÌËÏË ¥‰ÂflÏË, flÍ¥ ̇҇ÏÔ‰ ÔË‚‡·Î˛˛Ú¸ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ÏË ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚflÏË. é‰fl„, Á‡˜¥Ò͇, Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ ÏÓ‚ÌËÈ ÍÓ‰, ÏÛÁ˘̥ ÔÂÙÂÂ̈¥ª ÒÚ‡˛Ú¸ ı‡‡ÍÚÂÌËÏË ËÒ‡ÏË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌπ‚Óª ÒԥθÌÓÚË. îÂÌÓÏÂÌ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ‚Óβˆ¥ª ÔÓÎfl„‡π Ì ÒڥθÍË Û ÔÓÍÓÎ¥ÌÌπ‚Ëı, ÒͥθÍË Û ÍÛθÚÛÌËı ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚflı. ñ هÍÚ˘ÌÓ Ì‚¥‰’πÏ̇ ËÒ‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó, ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌÓ„Ó ˜Ë ̇¯ڥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. Ç ÔÂ¯Û ˜Â„Û ˆÂ ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ ¥Á ‚ËÌËÍÌÂÌÌflÏ ÒÔˆËÙ¥˜ÌËı ÛÏÓ‚ Ò‰ ÏÓÎÓ‰Óª ∂Â̇ˆ¥ª 60-ı ÓÍ¥‚, flÍ¥ Á̇˜ÌÓ ÔÓÏÂ̯ËÎË Óθ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı Á‚’flÁÍ¥‚. Ä‚ÚÓÌÓÏ¥Á‡ˆ¥fl ÒËÒÚÂÏË ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ÒÔ˘ËÌÂ̇ ·‡ÍÓÏ Á‚’flÁÍÛ Ï¥Ê ‰ÂÍ·ӂ‡ÌËÏË ˆ¥ÌÌÓÒÚflÏË Ú‡ ÊËÚÚπ‚Ó˛ Ô‡ÍÚËÍÓ˛ ªıÌ¥ı ·‡Ú¸Í¥‚, Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÛ‚‡Î‡ Ò‚Óπ¥‰ÌÛ ÒԥθÌÓÚÛ ¥Á ÔËڇχÌÌËÏË ÍÓÊÌÓÏÛ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌ˛ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚflÏË2.
‰ÛÏÍÛ û.ɇ·Âχ҇, Ô¥‰‰‡‚‡‚ ÍËÚˈ¥ ı‡‡ÍÚÂÌ¥ ‰Îfl çÓ‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ÛÌ¥‚Â҇θÌËÈ ‰ÂÚÂϥ̥ÁÏ, ÒÔÓ‰¥‚‡ÌÌfl ̇ ÔÓ„ÂÒ, ‚ËÓ·ÎÂÌÌfl Á‡„‡Î¸ÌÓÓ·Ó‚’flÁÍÓ‚Ëı Òڇ̉‡Ú¥‚ Ú‡ Û̥٥͇ˆ¥˛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, Á‡Ô˜ۂ‡‚ ªı ¥, flÍ ÂÁÛθڇÚ, ÔÓÍ·‰‡‚ ¯Îflı ÏÓÚË‚‡Ï, flÍ¥ ÔÓÒfl͇˛Ú¸ ÌËÌ¥ Û ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ ‚ÒÂ, ‡Ê ‰Ó ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓ„Ó ÊËÚÚfl. ß flÍ˘Ó ‰Ó‚ÂÒÚË ˆ¥ Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ‰Ó ÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó Á‡‚¯ÂÌÌfl, ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛˜Ë Ô‡ÙÓÒÌÛ ÙÓÏÛÎÛ Ç.ǸÓί‡ «ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ Á·¥„‡πÚ¸Òfl Á ÏÓ‰ÂÌÓÏ ïï ÒÚ., ‚¥‰¥ÁÌfl˛˜ËÒ¸ ‚¥‰ Ì¸Ó„Ó Î˯ ¥ÌÚÂÌÒË‚Ì¥ÒÚ˛», ÚÓ ‰Îfl ˜‡ÒÛ Á ͥ̈fl XVII – ‰Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ ïïI ÒÚ. ÏÓÊ̇ ‚ÊËÚË Ó‰Ì ÔÓÌflÚÚfl – ÏÓ‰ÂÌ, ‚ˉ¥ÎË‚¯Ë ‚ ̸ÓÏÛ Ú‡Í¥ Ù‡ÁË: ÏÓ‰ÂÌ çÓ‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ – ÌÓ‚‡ˆ¥ÈÌËÈ ÏÓ‰ÂÌ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ïï ÒÚÓ¥˜˜fl – Ôβ‡Î¥ÒÚ˘ÌËÈ ÏÓ‰ÂÌ ‰Û„Óª ÔÓÎÓ‚ËÌË ïï ÒÚÓ¥˜˜fl. 퇉ˈ¥Ó̇ΥÒÚÒ¸ÍËÈ «ÏÓ‰ÂÌ çÓ‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ» π ÔÓˆÂÒÓÏ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl, ÍÛθÚË‚Û‚‡ÌÌfl, Á·ÂÂÊÂÌÌfl ¥ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÌÌfl Ú‡‰Ëˆ¥È ‚ ÛÒ¥ı ÒÙ‡ı ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓª ‰¥ÈÒÌÓÒÚË È Ì‡Ò‡ÏÔ‰ Û ÏËÒÚˆڂ¥. çÓ‚‡ˆ¥ÈÌËÈ ÏÓ‰ÂÌ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ïï ÒÚ. ı‡‡ÍÚÂËÁÛπÚ¸Òfl Á‡Ô˜ÂÌÌflÏ Ú‡‰Ëˆ¥È Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓª ÒÔ‡‰˘ËÌË ‚Ò¸Ó„Ó ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó È ÓÔÓÓ˛ ̇ ÌÓ‚‡ˆ¥ª. ÑÎfl Ôβ‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÏÓ‰ÂÌÛ ‰Û„Óª ÔÓÎÓ‚ËÌË ïï ÒÚ. ÔËڇχÌÌËÏ π ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl Ú‡‰Ëˆ¥È Ú‡ ÌÓ‚‡ˆ¥È Û „‡ÏÓÌ¥ÈÌ¥È π‰ÌÓÒÚ¥ («flÍ Ì‰ӂ¥‡ ‰Ó ÏÂڇ̇‡ÚË‚¥‚» Á‡ Ü.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЯ (ОЛЕКСАНДРА) ЯВОРНИЦЬКА ТЕОРІЯ СУБКУЛЬТУР У СОЦІОЛОГІЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
102
èÓ‰¥ª ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ‚Óβˆ¥ª 60-ı ÓÍ¥‚ ‰¥‡ÏÂڇθÌÓ ÁÏ¥ÌËÎË ı‡‡ÍÚ ̇ÛÍÓ‚Ëı ÔÓ¯ÛÍ¥‚ Û ÒÛÒԥθÌËı ̇Û͇ı. ç‡ ÁÏ¥ÌÛ Í·Ò˘ÌËÏ ÚÂÓÂÚ˘ÌËÏ ÍÓ̈ÂÔˆ¥flÏ, ¥Á ÔÓÁˈ¥È flÍËı ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜Ì ‚Ë‚˜ÂÌÌfl ÏÓÎÓ‰¥, ÔËıÓ‰flÚ¸ ÚÂÓ¥ª ad hoc. ÖÏԥ˘̥ ÒÚÛ‰¥ª ÁÓÒ‰ÊÛ˛Ú¸Òfl ̇ ‚Ë‚˜ÂÌÌ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ ¥ Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ì ̇ÛÍÓ‚Ëı ‰ËÒÍÛÒ¥flı ·‡„‡ÚÓ Ï¥Òˆfl ÔÓÒ¥‰‡˛Ú¸ ∂Â̇ˆ¥ÈÌ¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË, ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡ Áϥ̇, ÏÓÎÓ‰¥Ê̇ ÒÛ·‡·Ó ÍÓÌÚÍÛθÚÛ‡. ÑÓÒÎ¥‰ÌËÍË ¥ ÚÂÓÂÚËÍË ¥ÁÌËı ¯Í¥Î ¥ ̇ÔflÏÍ¥‚ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÛ˛Ú¸ ÏÓÎÓ‰¸ flÍ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÈ ÙÂÌÓÏÂÌ ¥ÁÌËÏË ÒÔÓÒÓ·‡ÏË. îÛÌ͈¥Ó̇ΥÒÚË (ÖÈÒÂ̯ڇ‰Ú, íÂÌ·ÛÍ, òÂθÒÍ¥) ÓÁ„Îfl‰‡˛Ú¸ ÏÓÎÓ‰¸, flÍ ÒÔÓÎÛ˜ÌËÍ ÔÓÏ¥Ê Ò¥Ï’π˛ Ú‡ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ. ÇÓÌË ÔËÔËÒÛ˛Ú¸ „ÛÔ‡Ï Ó‰ÌÓÎ¥ÚÍ¥‚ ÂÓ¥ÂÌÚ‡ˆ¥ÈÌÛ Ú‡ ¥ÌÚÂ∂Û˛˜Û ÙÛÌ͈¥˛, ÚÓÏÛ ÚÂÁ‡ ˘Ó‰Ó ÒÛ·ÍÛθÚÛ Ì χπ ÒÚÓÒÛÌÍÛ ‰Ó ÙÛÌ͈¥Ó̇θÌÓª ÚÂÓ¥ª. ôÓ̇ȷ¥Î¸¯Â, ÏÓÊ̇ ÔÓ„Ó‰ËÚËÒfl Á ªª ÔÓÏ¥ÍÓ‚‡ÌËÏ ‚‡¥‡ÌÚÓÏ ¥ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÛ ÒÛ·ÍÛθÚÛÛ flÍ Ù‡„ÏÂÌÚ ÍÛθÚÛË. å‡ÍÒËÒÚË Û Ò‚Óªı ÚÂÓ¥flı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÛ˛Ú¸ ÒÛ·ÍÛθÚÛË flÍ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˛, ˘Ó ÔËıÓ‚Ûπ ‡ÌÚ‡„ÓÌ¥ÁÏË Û Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÒÚ˘ÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ÚÓÏÛ Ì‡ Ô‡ÍÚˈ¥ ͇Ú„Ó˘ÌÓ
ã¥ÓÚ‡ÓÏ), ÔÂÂÓÒÏËÒÎÂÌÌfl ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û β‰ÒÚ‚‡ Ú‡ ÈÓ„Ó ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl Á ÔË̈ËÔÓ‚ËÏË ÌÓ‚Ó‚‚‰ÂÌÌflÏË. í‡ÍËÏË ÓÁ͇̇ÏË ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ π Á‡Ô˜ÂÌÌfl ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª Ó‰ÌÓÒÚË΂ÓÒÚË Ú‡ Ó‰ÌÓ¥‰ÌÓÒÚË, ‰Ó flÍËı ÁÓ·Ó‚’flÁÛ‚‡Î‡ ‰Ó·‡ ÏÓ‰ÂÌÛ çÓ‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ¥ ÌÓ‚‡ˆ¥ÈÌËÈ ÏÓ‰ÂÌ, Ú‡ ÔÓÔÓ‚¥‰Û‚‡ÌÌfl «‡‰Ë͇θÌÓ„Ó Ôβ‡Î¥ÁÏÛ». êÓÁχªÚÚfl, ·‡„‡ÚÓÒÚË΂¥ÒÚ¸, ÂÍÎÂÍÚËÁÏ, ‚¥‰ÏÓ‚‡ ‚¥‰ ÒÚËÎ¥ÒÚ˘ÌËı ‰Óϥ̇ÌÚ – ÓÒ¸ Ú‡ Ô‡‡‰Ë„χ, ̇ flÍ¥È ‚Ë·Û‰Ó‚ÛπÚ¸Òfl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍËÈ ‰ËÒÍÛÒ. Ä ÓÍ¥Ï ˆ¸Ó„Ó ˘Â È ¥ÌÚÂÂÒ ‰Ó ¥ÒÚÓ¥ª ¥ Ú‡‰Ëˆ¥ª, ˘Ó ‚Ëfl‚Îflπ Ò· ‚ ̇‰Ï¥ÌÓ ÌÂÔ‚¯ÂÌ¥È ‡ÍÚۇΥÁ‡ˆ¥ª Û‚‡„Ë ‰Ó ÂÚÓ, ‰Ó Á‡ÍÓı‡ÌÓÒÚË ‚ ÍÓÌÒÚÛÍÚË Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, ˘Ó ÒÔˇ˛Ú¸Òfl ̇ ˆËÚÛ‚‡ÌÌfl, ÔÓ‚ÚÓË, Ô‡Ó‰¥ª, ÍÓ·ʥ ÚÓ˘Ó; ÔÓÓ‰ÊÂÌÌfl ÍÛθÚÛ ¥ÌÚÂÚÂÍÒÚÓ‚ÓÒÚË, ÍÓÎË ÍÓÊÌËÈ ÚÂÍÒÚ ‚¥‰ÒË·π ‰Ó ÔÓÔ‰̥ı Ú‚Ó¥‚, „‡π Á ÍÓÌÚÂÍÒÚ‡ÏË ¥ ÒÔˆËÙ¥˜ÌÓ ªı ÍÓÏÂÌÚÛπ; ˜ÛÚÎË‚¥ÒÚ¸ ‰Ó Ú‡ÍËı ËÒ, flÍ ÒÍ·‰Ì¥ÒÚ¸, ÔÓÎ¥ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ Ú‡ ‰‚ÓÁ̇˜Ì¥ÒÚ¸, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÔÓÒÚÓÚË, ˜ËÒÚÓÚË, ÒÛÔ˜ÌÓÒÚË Ú‡ ÙÛÌ͈¥Ó̇θÌÓÒÚË; ¥, ̇ÓÒÚ‡ÌÓÍ, Á‡ıÓÔÎÂÌÌfl ÔÓ„‡ÏÌËÏ ÁÏ¥¯Û‚‡ÌÌflÏ ÍÛθÚÛ: ÌËÁ¸ÍÓª Ú‡ ‚ËÒÓÍÓª, «ÌÂΥ͂¥‰ÌÓª» Ú‡ ÍÓψ¥ÈÌÓª, ÂÎ¥Ú‡ÌÓª Ú‡ ÔËÁ̇˜ÂÌÓª ‰Îfl Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ‚ÊËÚÍÛ. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ π ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÓÒÌÓ‚ÌÓ„Ó: Á‡ı¥‰Ì‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl (‚ ÎÓÌ¥ flÍÓª ‚¥Ì ÓÁ‚Ë‚‡‚Òfl ¥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚¥‰Íˉ‡˛Ú¸ ÛÒ¥ ÚÂÓÂÚ˘̥ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª, ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌflÏ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÒÛ·ÍÛθÚÛ. èËıËθÌËÍË ÚÂÓ¥ª ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ ÒÛ·ÍÛθÚÛË ‰Îfl ÔÓflÒÌÂÌÌfl Ï¥ÊÔÓÍÓÎ¥ÌÌπ‚Ëı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ (ÅÛ„ÓÙÂ). åÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ ÚÂÓ¥ª, ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡Ì¥ ̇ ÔÓˆÂÒË ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª Û ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÒÚ‡ÚË٥͇ˆ¥ÈÌÓª ÒÔˆËÙ¥ÍË, ÔËÈχ˛Ú¸ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ÒÛ·ÍÛθÚÛ Û ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌ¥ ‰Ó ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl ÏÓÎÓ‰¥. íÂÓÂÚËÍË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ‰¥ª ̇҇ÏÔ‰ Á‚ÂÚ‡˛Ú¸ Û‚‡„Û Ì‡ Ôӂ‰¥ÌÍÛ ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË Û ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌ¥ Á ¥Ì¯ËÏË ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚflÏË ¥ ‚Á‡πÏÓ‰¥˛ Á ÌËÏË. LJÊÎË‚Â Á̇˜ÂÌÌfl ‚ÓÌË ÔËÔËÒÛ˛Ú¸ ˆ¥ÌÌ¥ÒÌÓ-ÌÓχÚË‚Ì¥È ÒÚÛÍÚÛ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, fl͇ ‚ËÒÚÛÔ‡π flÍ Â„ÛÎflÚË‚ÌËÈ ÍÓÏÔÎÂÍÒ, ˘Ó ÍÓÓ‰ËÌÛπ ¥ ÍÂÛπ ÒÚÛÍÚÛÓ˛. ì ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÚÂÓ¥ª ‰¥ª ÒÛ·ÍÛθÚÛË ÔÓfl‚Îfl˛Ú¸Òfl flÍ Ò‚Óπ¥‰Ì‡ ‡Ï͇ ¥ÌÚ‡͈¥ª Û ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌ¥ ‰Ó Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌÌfl ¥ ÔÓÚ· ÏÓÎÓ‰¥. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ÒÚ‡ÚÛÒ ÚÂÓÂÚ˘ÌÓª ÍÓÌÒÚÛ͈¥ª, fl͇ ÔÓflÒÌ˛π ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ (Û ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ – ÒÛ·ÍÛθÚÛÛ), Ï¥ˆÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ Á ÓÒÓ·ËÒÚËÏ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌÌflÏ ÍÓÊÌÓ„Ó ‰ÓÒÎ¥‰ÌË͇ ¥ ÔËÈÌflÚÓª ÌËÏ ÚÂÓ¥ª. ë‡Ï ÔÓÌflÚÚfl ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÒÛ·ÍÛθÚÛ ‚ËÌËÍÎÓ ‚ ‡Ì„ÎÓÏÓ‚Ì¥È ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥ª
Ô‡ÓÒÚÍÓÏ flÍÓª π Ò‡Ï ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ) Û Ò‚ÓªÈ ¥ÒÚÓ¥ª π ˆ¥Î¥ÒÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛ ÌÂÔ‚ÌËı ÁÓ˘Û‚‡ÌËı Ú‡ ÔÓ„ÂÒÛ˛˜Ëı ÌÓÏ, Ú‡‰Ëˆ¥È, ÓÁÛÏÛ, ÒχÍÛ ÚÓ˘Ó ˜Ë ÒËÒÚÂχ ‰ËÒÍÂÚÌËı, flÍ¥ÒÌÓ ¥ÁÌÓ¥‰ÌËı ÒÚÛÍÚÛ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó, ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ, ˘Ó ÔÓÂÚ‡ÔÌÓ ÁÏ¥Ì˛˛Ú¸ Ò· ‚ÔÓ‰Ó‚Ê Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ÔÓ„ÂÒÛ‚‡ÌÌfl β‰ÒÚ‚‡. åÓÊ̇ ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ ÓÁ‚’flÁÛ‚‡ÚË ˆ˛ ÒÍ·‰ÌÛ ÔÓ·ÎÂÏÛ, ‚¥‰Íˉ‡˛˜Ë, ¥ÌÍÓÎË ÁÌ‚‡Ê‡˛˜Ë ¥ ÌÂıÚÛ˛˜Ë ̲, ‚ËıÓ‰fl˜Ë Á¥ Ò‚Óªı ‚ÛÁ¸ÍÓ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ÔÂÂÍÓ̸̇ Ú‡ Ú‡‰Ëˆ¥È, ˜Ë Ô¥‰¥Èχ˛˜Ë ªª ̇ ˘ËÚ ÓÁÛÏÛ Ú‡ Ô‡ÍÚËÍË flÍ Ì‚¥‰’πÏÌÛ ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍÛ ÒÚËβ ÊËÚÚfl, ‡Î ÊÓ‰ÌÓ„Ó ‡ÁÛ ÔÓ·¥ÊÌÓ ÔÓ Ìª „Ó‚ÓËÚË ÌÂÏÓÊÎË‚Ó. ß ÍÓÎË ÔÓÒڇ· ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ÔÓ¯ÛÍ¥‚ ¯Îflı¥‚ ÓÒÏËÒÎÂÌÌfl ÙÛÌ͈¥ª, ÓÎ¥, Ï¥Òˆfl, ‰ÛıÛ ÏÓ‰ÂÌÛ ‚ Ö‚ÓÔ¥ ͥ̈fl ïï ÒÚÓ¥˜˜fl, ̇ȉÓÒÍÓ̇Υ¯Ó˛, Á ̇¯Óª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ (‡Î Ì Á‡‚¯ÂÌÓ˛), ‰ËÒÍÛÒÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛ ÓÒÏËÒÎÂÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ÒÍ·‰ÌÓ„Ó ÙÂÌÓÏÂÌÛ Òڇ· ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ ÒÙÓÏÛθӂ‡Ì‡, ÔÓ¥ÁÌÓÏÛ ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂ̇, ‡Î ÔÓÎ¥ÙÓÌ¥˜Ì‡ Á‡ Ò‚Óπ˛ ÒËÒÚÂÏÌ¥ÒÚ˛ ‰ËÒÍÛÒ¥fl Ï¥Ê û.ɇ·ÂχÒÓÏ Ú‡ Ü.ã¥ÓÚ‡ÓÏ ˘Ó‰Ó ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ ̇ ÔÓÒÚ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl: ˘Ó ڇ͠ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ, flÍ ÈÓ„Ó Ï¥ÒˆÂ Ú‡ ÒÚ‡Ì Û Ì‡ÈÓÁ‚ËÌÂÌ¥¯Ëı ÒÓˆ¥Ûχı, flÍ¥ ÈÓ„Ó ÒËÚÛ‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ú‡ ÓÁ„Îfl‰‡πÚ¸Òfl flÍ ÔÓˆÂÒ, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Û ÍËϥ̇θÌÓ Ó¥πÌÚÓ‚‡ÌÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥ ¥Á ÔÓÚËÔ‡‚ÌËÏË ÌÓχÏË Ôӂ‰¥ÌÍË (Ç.å¥ÎÎÂ)3. é‰Ì‡Í Á„Ó‰ÓÏ ÁÏ¥ÒÚ ˆ¸Ó„Ó ÔÓÌflÚÚfl ·ÛÎÓ Á̇˜ÌÓ ÓÁ¯ËÂÌÓ ¥ ‡‰ÂÒÓ‚‡ÌÓ ‰Ó ¯Ë¯Ëı ‚ÂÒÚ‚ ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ÚËı ÌÓÏ, ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, Á‚˘‡ª‚, flÍ¥ ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ ÚËÔ ¥ ÒÔÓÒ¥· ÏËÒÎÂÌÌfl, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ôӂ‰¥ÌÍÛ Ô‚ÌÓª ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª „ÛÔË ÏÓÎÓ‰¥, ÚÓ·ÚÓ ÚÂ, ˘Ó ı‡‡ÍÚÂËÁÛ𠪪 ÓÒÓ·ÎË‚Â Ò‚¥ÚÓÒÔËÈÌflÚÚfl Ú‡ ÒÚËθ ÊËÚÚfl, ‡ÁÓÏ ¥Á ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÏË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏË ¥ÌÒÚËÚÛÚ‡ÏË ªı ‚¥‰Ú‚ÓÂÌÌfl. ç‡È„ÓÎÓ‚Ì¥¯Â, ˘Ó ‚¥‰Á̇˜‡πÚ¸Òfl: «(...) Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÒÛ·ÍÛθÚÛË ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥fl ˜ÎÂÌ¥‚ Ô‚ÌÓª ÒԥθÌÓÚË»4. íÂÏ¥Ì: ÏÓÎÓ‰¥Ê̇ ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡ ‚ËÁ̇˜‡π ÔÓÁËÚË‚Ì¥ ‡·Ó Ì„‡ÚË‚Ì¥ fl‚ˢ‡. ëÛ·ÍÛθÚÛ‡ ÛÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ‚ ÂÁÛθڇڥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ„Ó ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl Ô‚ÌÓª „ÛÔË ‰Ó ÔÓˆÂÒ¥‚, flÍ¥ ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl Û ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥È ÒÚÛÍÚÛ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ú‡ Û ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜¥È Û Ì¸ÓÏÛ ÍÛθÚÛ¥. íÂÁË ˘Ó‰Ó ÒÛ·ÍÛθÚÛ Ô‰·‡˜‡˛Ú¸ Ô‚ÌËÈ ¥‚Â̸ ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ª ÏÓÎÓ‰¥. ó‡ÒÚË̇ ÚÂÓ¥È ‚¥‰Íˉ‡π ÒÚ‡ÚË٥͇ˆ¥ÈÌÛ ÒÔˆËÙ¥ÍÛ ÔÓˆÂÒ¥‚ ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª ¥ Í·ÒÓ‚ËÈ ı‡‡ÍÚ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚, ÔÓÚ·, ÓÒ‚¥ÚÌ¥ı ¥ ÔÓÙÂÒ¥ÈÌËı ‚Ë·Ó¥‚ ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ. ëÛ˜‡ÒÌ¥ ÚÂÓ¥ª ÒÛ·ÍÛθÚÛ ‚ËÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ÔÓÚË ÂÍÒÚÂχθÌÓ ÙÛÌ͈¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌËı ‰Â-
ÚË‚Ì¥ ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍË, ÙÓÏË Ú‡ ÒÔÓÒÓ·Ë ‰ËÒڇ̈¥˛‚‡ÌÌfl ‚¥‰ ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ÍÓÌÍÂÚÌÓÒÚË? ÄΠڇÍ ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌ ڇÍÚÛ‚‡ÌÌfl ÔÓ·ÎÂÏË ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ Ì π ‡ÍÒ¥ÓχÚ˘ÌËÏ ¥ ÒÚ‡‚ËÚ¸ ·¥Î¸¯Â ÔÓ·ÎÂÏ, ‡Ì¥Ê ‰‡π ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÂÈ. ߉ª ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓ Ô‡ˆ˛˛Ú¸ Û Ú‡ÍËı ÒÙ‡ı flÍ ÏËÒÚˆڂÓÁ̇‚ÒÚ‚Ó, Î¥Ú‡ÚÛ̇ ÍËÚË͇, ÍÓÌÍÂÚÌÓ-¥ÒÚÓ˘̥ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl ÚÓ˘Ó. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, Á ̇¯Óª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ, ªı ÏÂÚÓ‰ÓÎÓ„¥˜Ì Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl Û ÒÙÂ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª π ÔÓ·ÎÂχÚ˘ÌËÏ. ťθ¯¥ÒÚ¸ «Í·Ò˘ÌËı» Ô‡ˆ¸ ÚÂÓÂÚËÍ¥‚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ (è.ÅÛ‰¸π, Ü.ÑÂθÓÁ‡, Ü.ÑÂ¥‰Ë, å.îÛÍÓ, Ü.ã‡Í‡Ì‡, Ü-î.ã¥ÓÚ‡‡) ÌÓÒflÚ¸ ÔÂÒÓÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ, ˘Ó ÛÌÂÏÓÊÎ˂βπ ªı Ó·’πÍÚË‚¥Á‡ˆ¥˛. ë‡Ï ˜ÂÂÁ ªı ÔÓÁ‡ÏÂÊÓ‚Û ÔÓÁˈ¥˛ ‚¥‰ÌÓÒÌÓ ÒÙÓÏÓ‚‡ÌËı ÒÔÓÒÓ·¥‚ ¥ ÙÓÏ ÓÁÛÏÓ‚Óª ‰¥flθÌÓÒÚË. ß ÏÓÊ̇ ÒÏ¥ÎË‚Ó ÍÓÌÒÚ‡ÚÛ‚‡ÚË, ˘Ó ‚ Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌ¥ û∂ÂÌ É‡·ÂÏ‡Ò π Ή¸ Ì π‰ËÌËÏ Ù¥ÎÓÒÓÙÓÏ, flÍËÈ ÒÔÓÏ¥„Òfl ÒÏ¥ÎË‚Ó ¥ Ó·∂ÛÌÚÓ‚‡ÌÓ Á‡fl‚ËÚË ÔÓ Ò‚Ó˛ ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó Ú¥πª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, ˘Ó Òڇ· Ô¥‰ÒÚ‡‚Ó˛ ÒÛ˜‡ÒÌÓª Ö‚ÓÔË. Ç ÒÛ˜‡ÒÌ¥È Û͇ªÌÒ¸Í¥È ÍÛθÚÛ¥ ÏË ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â ¥ ·¥Î¸¯Â ˜ÛπÏÓ „ÓÎÓÒË, ÔÓÒflÍÌÛÚ¥ ¥‰ÂflÏË ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ˘Ó
103
ВАЛЕРІЙ ДЕНИСЕНКО, ВАЛЕРІЙ ТЕРЕЩЕНКО ЮР¢ЕН ГАБЕРМАС – ОСТАННІЙ ФІЛОСОФ СВІТУ, ДЕ ПАНУЄ «ПОСТМОДЕРНІЗМ»
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
٥̥ˆ¥È ÏÓÎÓ‰¥. Ň„‡ÚÓ Û‚‡„Ë Ôˉ¥Îfl˛Ú¸ ÚÂÓ¥flÏ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ‰¥ª – ÚÓ·ÚÓ Ì‡‰‡˛Ú¸ ÏÓÎÓ‰¥ Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ ÔÓÒÚ¥ ‰¥flÌÌfl ¥ ÒÔˆËÙ¥˜ÌÛ ÙÛÌ͈¥˛ ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ᇄ‡ÎÓÏ ÔËÈÌflÚÓ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ÚÂÓ¥˛ ÒÛ·ÍÛθÚÛ Û ‰‚Óı ‚ËÏ¥‡ı: ÍÓÌÚÍÛθÚÛË (flÍ Í‡ÈÌ¥È ‚‡¥‡ÌÚ) Ú‡ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë (ÔÓÏ¥ÍÓ‚‡ÌËÈ ‚‡¥‡ÌÚ).
äéçíêäìãúíìêÄ ê‡‰Ë͇θÌËÈ ‚‡¥‡ÌÚ ÚÂÓ¥ª ÒÛ·ÍÛθÚÛ – ˆÂ ÚÂÓ¥fl ÍÓÌÚÍÛθÚÛ. íÂÓ¥fl ÍÓÌÚÍÛθÚÛË ÒÚ‡π ‡ÌÚËÚÂÁÓ˛ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı ÍÛθÚÛÌËı Á‡ÁÍ¥‚5. ÇÓ̇ Ó·’π‰ÌÛπ ÛÒ¥ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌ¥ „ÛÔË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌπ‚ËÏ Á‚’flÁÍÓÏ – ÔÓ˜ÛÚÚflÏ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚË ‚¥‰ ÔÓÔ‰̥ı ∂Â̇ˆ¥È. î‡ÍÚ˘ÌÓ ˆfl ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl ̇‰‡π ÍÛθÚÛÌÓª ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ª, „ÓÒÚÓ ÍËÚËÍÛ˛˜Ë ‰ÓÚÂÔÂ¥¯Ì¥È ÓÁ‚ËÚÓÍ Á‡ı¥‰ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª: ÔÓÏËÒÎÓ‚¥ÒÚ¸, Û·‡Ì¥Á‡ˆ¥˛, ÓÁÏ¥Ë, ͥθͥÒÚ¸, ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸, ¯‚ˉͥÒÚ¸ – ÚÓ·ÚÓ Ô‡‡‰Ë„ÏÛ ÌÂ̇Ò˘ÂÌÌfl6. äËÚ˘̇ ‰ÛÏ͇ ÍÓÌÚÍÛθÚÛË ÙÓÏÛβπÚ¸Òfl ̇ ¥ÁÌËı ÏÂÚÓ‰ÓÎÓ„¥˜ÌËı ÍÓ̈ÂÔˆ¥flı ¥ ÔË̈ËÔ‡ı. ÉÓÎÓ‚ÌËÏ „‡ÒÎÓÏ ÍÓÌÚÍÛθÚÛË π ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ÔËÓ‰ÌÓª β‰ËÌË Á Ì ·ÛÊÛ‡ÁÌËÏ Ò‚¥ÚÓÒÔËÈÌflÚÚflÏ Ú‡ ÒÚ‡‚ÎÂÌ-
Á‡„‡ÎÓÏ Á·¥‰Ì˛˛Ú¸ ̇¯¥ Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ·‡„‡ÚÓ„ÓÎÓÒÒfl Ú‡ ÔÓÎ¥ÙÓÌ¥ª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË. Ä ÚÓÏÛ ıÓÚ¥ÎÓÒfl · ÔÓÁ̇ÈÓÏËÚË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ˜ËÚ‡˜‡ Á ‰ÂflÍËÏË ‰ÛÏ͇ÏË, ˘Ó ̇‰‡˛Ú¸, Á ̇¯Óª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ, Á‡‚¯ÂÌÓÒÚË Ú‡ ˆ¥Î¥ÒÌÓÒÚË ‚ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ ÒÚ‡ÌÛ ÒÛ˜‡ÒÌÓª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ‰ÛÏÍË. ì 80-ı Ó͇ı ÏËÌÛÎÓ„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ‚¥‰·Û·Ҹ ‚¥‰Óχ ‰ËÒÍÛÒ¥fl Á ÔË‚Ó‰Û ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÚÂÏ¥ÌÛ «ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ» ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª, ÓÒÌÓ‚ÌËÏË ÓÔÓÌÂÌÚ‡ÏË ‚ flÍ¥È ·ÛÎË Ü-î.ã¥ÓÚ‡ Ú‡ û.ɇ·ÂχÒ. éÒÌÓ‚Ì¥ ‡∂ÛÏÂÌÚË û.ɇ·Âχ҇ ·ÛÎË ‚ËÍ·‰ÂÌ¥ ‚ ÔÓ„‡ÏÌ¥È ÒÚ‡ÚÚ¥ «åÓ‰ÂÌ – ÌÂÁ‡‚¯ÂÌËÈ ÔÓÂÍÚ» (˜ËÚ‡˜ ÏÓÊ ÔÓÁ̇ÈÓÏËÚËÒ¸ Á ªª ÁÏ¥ÒÚÓÏ ‚ 4 ˜ËÒÎ¥ ˜‡ÒÓÔËÒÛ «ÇÓÔÓÒ˚ ÙËÎÓÒÓÙËË» Á‡ 1992 ¥Í). ì 1983-1984 . û.ɇ·ÂÏ‡Ò ÔÓ˜ËÚ‡‚ ÎÂ͈¥ÈÌËÈ ÍÛÒ Û î‡ÌÍÙÛÚÒ¸ÍÓÏÛ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥, ‚ flÍÓÏÛ ‚ËÍ·‚ ÓÒÌÓ‚Ì¥ ¥‰Âª Ò‚Ó„Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl Ô¥‰ÒÚ‡‚ Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ. ñ¥ ÎÂ͈¥ª ÒÚ‡ÎË ÓÒÌÓ‚ÌÓ˛ ÍÌË„Ë «î¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËÈ ‰ËÒÍÛÒ ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË: 12 ÎÂ͈¥È», fl͇ ·Û· ‚ˉ‡Ì‡ ‚ 1985 Óˆ¥. èÓÔÓÌÛπÏÓ Çį¥È Û‚‡Á¥ ÔÂÂÍ·‰ Ӊ̥πª Á ÎÂ͈¥È. èÂÂÍ·‰ Á‰¥ÈÒÌÂÌÓ Á‡ ‚ˉ‡ÌÌflÏ: Habermas Juergen. Der philosophische Discurs der Moderne: 12 Vorlesungen, FaM, 1985.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЯ (ОЛЕКСАНДРА) ЯВОРНИЦЬКА ТЕОРІЯ СУБКУЛЬТУР У СОЦІОЛОГІЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
104
ÌflÏ ‰Ó ‰¥ÈÒÌÓÒÚË, ÚÓ·ÚÓ ‚¥‰ÒÚÓ˛πÚ¸Òfl ‰ÛÏ͇ ÔÓ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ Á‚ÂÌÛÚË ÓÒÓ·ÎË‚Û Û‚‡„Û Ì‡ ‰ÛıÓ‚Ì¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ β‰ËÌË. Ç ÓÒÌÓ‚ÌÓÏÛ ÍÓÌÚÍÛθÚÛ‡ – ˆÂ ÍËÚË͇ ¥ Á‡Ô˜ÂÌÌfl7, ÍÓÌÚÂÒÚ‡ˆ¥fl ÏÓÎÓ‰¥, fl͇ Á‡ ÒÎÓ‚‡ÏË Ö. îÓÏχ8 «(...) Ì ·Û· ·ÂÁÔÎ¥‰ÌÓ˛. ∫ª ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡ÎË Ì‡‰¥fl, ‚¥‡, ÒÚ¥ÈÍ¥ÒÚ¸ ı‡‡ÍÚÂÛ». ç‡ÒÔ‡‚‰¥, ÍÓÌÚÍÛθÚÛ‡ – ˆÂ «(...) ·ÛÌÚ ÔÓÚË Ò‡ÏÓÚÌ¸Ó„Ó ÊËÚÚfl ‚ ˛·¥»9, ÚÓ·ÚÓ ı‚ÓÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, fl͇ ‚ËÓ˘Ûπ Ì‚ÓÚ˘ÌÛ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÚ¸, ˆÂ «(...) ÔÂÂÒÚÓÓ„‡ Ô‰ ÒÏÂÚ˛ ‰ÛıÓ‚ÌÓª β‰ËÌË ‚¥‰ ÒÔÓÊË‚‡ˆ¸ÍÓ„Ó ÔÂÂÒ˘ÂÌÌfl, ÌÛ‰¸„Ë Ú‡ ¥Î˛Á¥ª ‰ÓÒÚ‡ÚÍÛ, flÍ¥ ÔÓÓ‰ÊÛ˛Ú¸ ÙÛÒÚ‡ˆ¥˛»10. ë‰ ‡‰ÂÔÚ¥‚ ÍÓÌÚÍÛθÚÛË ÏÓÊ̇ ‚ˉ¥ÎËÚË ‰‚¥ ÓÒÌÓ‚Ì¥ Ôi‰„ÛÔË Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ·ÛÌÚÛ ¥ ‚Ú˜¥: – ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-Á‚˘‡π‚Ó„Ó ·ÛÌÚÛ – „¥Ô¥, Ô‡ÌÍË, ÔÓÔÂÒË, ·¥ÚÌËÍË ·¥ÚÌËÍË; – ¥ÁÓÎflˆ¥ª ‚¥‰ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ – ÓÍÂË, „¥ÚÓ‚ˆ¥, Í¥ÎÂË, ÒÍ¥Ì„Â‰Ë Òͥ̄‰Ë.
äÓÌÚÂÒÚ‡ÚÓË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-Á‚˘‡ÈÓ‚Ó„Ó ·ÛÌÚÛ Å‡„‡ÚÓ ÒÛ˜‡ÒÌËı ‡Ì‰Â∂‡Û̉ÌËı ̇ÔflÏÍ¥‚ ‚ËÌËÍÎË ¥Á ÔÓÚÂÒÚÌËı ÛÒÚ‡ÌÓ‚ÓÍ «beat generation» – ‡ÚËÒÚ˘ÌÓ-¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓª ÙÓχˆ¥ª, fl͇ Á’fl‚Ë·Òfl Û 50-
û.ÉÄÅÖêåÄë ìëÇßÑéåãÖççü åéÑÖêçéëíà óÄëì íÄ âéÉé èéíêÖÅÄ Ç ëÄåéÇßÑçÄâÑÖççß ì ‚¥‰ÓÏ¥È Ô‰ÏÓ‚¥ ‰Ó ‚ˉ‡ÌÌfl Ò‚Óªı Ú‚Ó¥‚ Á Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª ÂÎ¥„¥ª å‡ÍÒ Ç· ÒÚ‡‚ËÚ¸ «ÔÓ·ÎÂÏÛ ÛÌ¥‚Â҇θÌÓª ¥ÒÚÓ¥ª», flÍ¥È ‚¥Ì ÔËÒ‚flÚË‚ ‚Ò ҂Óπ ‡Í‡‰ÂÏ¥˜Ì ÊËÚÚfl, ‡ Ò‡ÏÂ: ÔËÚ‡ÌÌ˛ ˜ÓÏÛ ÔÓÁ‡ Ö‚ÓÔÓ˛, «Ì‡ÛÍÓ‚ËÈ, ıÛ‰ÓÊÌ¥È, ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‡·Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ Ì ԥ¯Ó‚ ÚËÏ ¯ÎflıÓÏ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª, flÍËÈ π ‚·ÒÚË‚ËÏ ‰Îfl á‡ıÓ‰Û»1. ÑÎfl Ç·‡ ÒÛÚÚπ‚¥ (ÚÓ·ÚÓ Ì ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚¥) ÒÚÓÒÛÌÍË Ï¥Ê ÏÓ‰ÂÌÓÏ ¥ ÚËÏ, ˘Ó ‚¥Ì ̇ÁË‚‡‚ «Á‡ı¥‰ÌËÏ ‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏÓÏ»2, ·ÛÎË Ò‡ÏÓӘ‚ˉ̥. Ç¥Ì ÓÔËÒ‡‚ «‡ˆ¥Ó̇θ̥ÒÚ¸» flÍ ÔÓˆÂÒ ÓÁ˜‡ÍÎÛ‚‡ÌÌfl, flÍËÈ ÔË‚¥‚ Ö‚ÓÔÛ ‰Ó ÓÁÔ‡‰Û ÂÎ¥„¥ÈÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË Ú‡ Á̇ȯӂ Ò‚Óπ ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ‚ ÏËÒ¸Í¥È ÍÛθÚÛ¥. í‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ÒÛ˜‡ÒÌ¥ ÂÏԥ˘̥ ̇ÛÍË, ‡‚ÚÓÌÓÏÌ¥ ÏËÒÚˆڂ‡, ÚÂÓ¥ª ÏӇΥ Ú‡ Ô‡‚‡, flÍ¥ ·‡ÁÛ˛Ú¸Òfl ̇ ÔË̈ËÔ‡ı, ÍÛθÚÛÌ¥ ÒÙÂË ‚‡ÚÓÒÚÂÈ Ì‡·ÛÎË ÙÓÏË, fl͇ ÁÓ·Ë· ÏÓÊÎË‚ËÏ ‚Ë‚˜ÂÌÌfl ÔÓˆÂÒ¥‚ Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚ¥ Á ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó˛ ÎÓ„¥ÍÓ˛ ÚÂÓÂÚ˘ÌËı, ÂÒÚÂÚ˘ÌËı ¥ ÏӇθÌÓ-Ô‡ÍÚ˘ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ. © J.Habermas, 1995 h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ı Ó͇ı Û ëòÄ, ̇ ı‚ËÎ¥ ÔÓÚÂÒÚÛ ÔÓÚË ÓÒÌÓ‚ÌËı ÒÍ·‰Ó‚Ëı «‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª „Ó‰ÓÒÚË» – χÒÓ‚Óª ÍÛθÚÛË, ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ Ú‡ ‰ÂÏÓ͇ڥª. ꇉË͇θ̥ ÔÓÒÚ‡‚Ë ·¥ÚÌËÍ¥‚ ̇È͇˘Â ‚¥‰Ó·‡ÊÂÌ¥ Û ÔÓÂÏ¥ Ä.¢¥ÌÒ·Â∂‡: «Howl». ᇄ‡Î¸ÌÓ‚¥‰ÓÏÓ, ˘Ó ¥‰ÂÓÎÓ„¥fl ·¥ÚÌËÍ¥‚ ‰‡π ÔÓ˜‡ÚÓÍ ÛÒ¥Ï Ô¥ÁÌ¥¯ËÏ ÂχÌÒËÔ¥ÒÚÒ¸ÍËÏ Ûı‡Ï: ÒÂÍÒÛ‡Î¸Ì¥È Â‚Óβˆ¥ª, Ô‡ˆËÙ¥ÒÚÒ¸ÍËÏ, ‡ÌÚËfl‰ÂÌËÏ ˜Ë ÙÂϥ̥ÒÚ˘ÌËÏ Ûı‡Ï. ëÛ·ÍÛθÚÛ‡ ·¥ÚÌËÍ¥‚ π Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËÏ ÔËıËÒÚÍÓÏ ‰Îfl ÏËÚˆ¥‚, ‡ Ú‡ÍÓÊ „ª‚, ̇ÍÓχ̥‚, ‡ÎÍÓ„ÓΥͥ‚, ‡·Ó È Ì‡‚¥Ú¸ ÁÎÓ‰¥ª‚11. Ç¥‰Ú‡Í Ӊ̥ Á ÌËı ¯Û͇˛Ú¸ ÒÂÌÒÛ ÊËÚÚfl Û Ú‚Ó‡ı Ä.òÓÔÂÌ„‡Û‡, Ü.ÜÂÌÂ, ‡ ¥Ì¯¥ ÒÔÓ‰¥‚‡˛Ú¸Òfl Á‡‚‰flÍË «‡Ì‰Â∂‡Û̉ÌËÏ ‚ÓθÌÓÒÚflÏ» Á‡Á̇ÚË ÒËθÌËı ‚‡ÊÂ̸ – ̇ÍÓÚ˘ÌÓª ÂÈÙÓ¥ª, ‡Ù¥ÌÓ‚‡ÌÓ„Ó ÒÂÍÒÛ ‡·Ó ÌÓ‚Ó„Ó ÏÛÁ˘ÌÓ„Ó Í‡ÈÙÛ. ÑÂflÍ¥ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍË ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÒÛ·ÍÛθÚÛ ÔËÈχ˛Ú¸ ÚÂÁÛ, ˘Ó ·ÂÁ ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ÒÛ·ÍÛθÚÛË ·¥ÚÌËÍ¥‚ Ì ·ÛÎÓ · ÛıÛ „¥Ô¥12. èÂ¥Ó‰ ͥ̈fl 50-ı ÓÍ¥‚ ÔÓÁ̇˜ÂÌËÈ ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ·¥Ô¯Ӫ ÒÛ·ÍÛθÚÛË «ÒÚËÎfl„» (Û èÓθ˘¥ ªı Á‚‡ÎË «·¥Í¥ÌflÊË Í¥ÌflÊË» – ˜ÂÂÁ ·‡‚ËÒÚ¥ ͇‚‡ÚÍË Û ÒÚËÎ¥ ·¥Í¥Ì¥, Û ÅËÚ‰‰¥ ·ÓÈÁ ‰ÊËÚÚÂ-·‡∂ÂÁ ڇ̥ª «Ú‰‰¥ ·ÓÈÁ» ‡·Ó «‰ÊËÚÚÂ-·‡∂ÂÁ ‰ÊËÚÚÂ-·‡∂ÂÁ»13), flÍËı ÒÔÂ¯Û ÔÓÏËÎÍÓ‚Ó ‡ÒÓˆ¥˛‚‡ÎË Á ·¥ÚÌË͇ÏË. ÇÓÌË ‚¥‰¥ÁÌflÎËÒfl Á-ÔÓÏ¥Ê ¥Ì¯Ëı ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı „ÛÔ Ò‚Óπ¥‰ÌËÏ Ó‰fl-
íÂ, ˘Ó ÁÓ·‡ÁË‚ Ç·Â, ·ÛÎÓ Ì ڥθÍË ÒÂÍÛÎflËÁ‡ˆ¥π˛ Á‡ı¥‰ÌÓª ÍÛθÚÛË, ‡ÎÂ È ÓÁ‚ËÚÍÓÏ ÒÛ˜‡ÒÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚ ¥Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ‡ˆ¥Ó̇ΥÁ‡ˆ¥ª. ÑÎfl ÌÓ‚Ëı ÒÚÛÍÚÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ·Û· ı‡‡ÍÚÂ̇ ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥fl ‰‚Óı ÙÛÌ͈¥Ó̇θÌÓ ‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁ‡ÌËı ÒËÒÚÂÏ, flÍ¥ ÒÙÓÏÛ‚‡ÎËÒfl ̇‚ÍÓÎÓ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌËı Ô¥‰ÒÚ‡‚ ͇ԥڇΥÒÚ˘ÌÓ„Ó Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ Ú‡ ·˛Ó͇Ú˘ÌÓ„Ó ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ‡Ô‡‡ÚÛ. Ç· ÓÁÛÏ¥‚ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ flÍ ¥ÌÒÚËÚۇΥÁ‡ˆ¥˛ ‚‡Ú¥ÒÌÓÓ¥πÌÚÓ‚‡ÌÓª ‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË. ì Ú‡Í¥È Ï¥¥, flÍ ÍÛθÚÛ̇ Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥fl ‚ÔÎË‚‡Î‡ ̇ ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌ ÊËÚÚfl, Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌ¥ ÙÓÏË ÊËÚÚfl, flÍ¥ ‚ ÔÂ¥Ó‰ ‡ÌÌ¸Ó„Ó ÏÓ‰ÂÌÛ ‰ËÙÂÂ̈¥˛‚‡ÎËÒ¸ ̇҇ÏÔ‰ Á‡ ÔÓÙÂÒ¥ÈÌÓ˛ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ó˛, ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÁÌËÍÎË. åÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥fl ÊËÚÚπ‚Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ ‰ÂÚÂÏ¥ÌÓ‚‡Ì‡ Ì ڥθÍË ÒÚÛÍÚÛ‡ÏË ‚‡Ú¥ÒÌÓÓ¥πÌÚÓ‚‡ÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË. Öϥθ Ñ˛Í„‡ÈÏ ¥ ÑÊÓ‰Ê ¢Â·ÂÚ å¥‰ ÓÁ„Îfl‰‡ÎË ‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ ÊËÚÚπ‚ËÈ Ò‚¥Ú, flÍ Ú‡ÍËÈ, ‰Îfl flÍÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÌËÏ π ÂÙÎÂÍÒË‚Ì ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó Ú‡‰Ëˆ¥È, ˘Ó ‚Ê ‚Ú‡ÚËÎË Ò‚¥È Í‚‡Á¥ÔËÓ‰ÌËÈ ÒÚ‡ÚÛÒ; ÛÌ¥‚Â҇ΥÁ‡ˆ¥fl ÌÓÏ ‰¥flθÌÓÒÚË Ú‡ Òԥθ̥ ‚‡ÚÓÒÚ¥, flÍ¥ Á‚¥Î¸Ìfl˛Ú¸ ‡ÍÚ ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª ‚¥‰ ‚ÛÁ¸ÍÓ Ó·ÏÂÊÂÌËı ÏÂÊ ¥ Á·¥Î¸¯Û˛Ú¸ ÔÓΠ‚Ë·ÓÛ Ú‡, ̇¯ڥ, ÏÓ‰ÂÎ¥ ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ˘Ó ÁÓ¥πÌÚÓ‚Û˛Ú¸ ̇ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ‡·ÒÚ‡ÍÚÌÓª Â∂Ó-¥‰ÂÌÚ˘h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
„ÓÏ (‚Âθ‚ÂÚÓ‚¥ Ô¥‰Ê‡ÍË, ‚ÛÁ¸Í¥ ¯Ú‡ÌË, ÒËθÌÓ Ì‡Î‡ÍÓ‚‡Ì‡ Á‡˜¥Ò͇ – Ú.Á‚. ÔÎπÂÁ), ¥ÌÚÂÂÒÓÏ ‰Ó ‰Ê‡ÁÛ, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ̇ıËÎÓÏ ‰Ó ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËı ̇ÔflÏÍ¥‚ Á‡ı¥‰ÌÓª ÍÛθÚÛË: ÏËÒÚˆڂ‡, Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª, Í¥ÌÂχÚÓ„‡Ù¥ª, ÓÍ-ÏÛÁËÍË. ëÛ·ÍÛθÚÛ‡ „¥Ô¥ Á‡fl‚Ë· ÔÓ Ò‚Óπ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl „ÓÎÓÒÌÓ˛ ÏÛÁËÍÓ˛, ·‡‚ËÒÚËÏ Ó‰fl„ÓÏ, ÊËÚÚflÏ Û ÒԥθÌÓÚ¥ (̇ÈÔÓÔÛÎflÌ¥¯Ó˛ ÒԥθÌÓÚÓ˛ ·Û· «Strawbery Fields»). É¥Ô¥ ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡ÎË „‡Ò· Ò‚Ó·Ó‰Ë, ‡‰ÓÒÚ¥ ÊËÚÚfl Ú‡ ·ÂÁÏÂÊÌÓª β·Ó‚¥ ‰Ó ÛÒ¥ı β‰ÂÈ ·ÂÁ Ó„Îfl‰Û ̇ ‡ÒÛ ¥ ‚¥ÓÒÔÓ‚¥‰‡ÌÌfl. î‡ÍÚ˘ÌÓ Ï‡ÈÊ 70% „¥Ô¥ ·ÛÎË Ô‰ÒÚ‡‚ÌË͇ÏË «middle class» – ÒÚÛ‰ÂÌÚ‡ÏË ˛Ë‰Ë˜ÌËı, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ω˘ÌËı, ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥˜ÌËı ̇ÔflÏÍ¥‚14, ‡Î ‚ ªı̸ÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥ Ó·ÂÚ‡ÎËÒfl Ú‡ÍÓÊ ÒÂÁÓÌÌ¥ „¥Ô¥, ‰ÂÁÂÚËË, ÁÎÓ˜Ë̈¥, Ú.Á‚. «„ÓÎÛ·¥ ÔÚ‡ıË», ¯ËÁÓÙÂÌ¥ÍË, ‡È‰ÂÒË, ·ÓÊ‚¥Î¸Ì¥ (̇Ô. ó.å‡ÌÒÓÌ). êÛı „¥Ô¥ Û èÓθ˘¥ ·Û‚ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÂÙÂÏÂÌËÏ fl‚ˢÂÏ, Ô¥ÒÎfl ̉ӂ„Ó„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ‚¥Ì Ò‡ÏÓΥ͂¥‰Û‚‡‚Òfl, Ï¥Ê ¥Ì¯ËÏ, Á Ó„Îfl‰Û ̇ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏÛ, ·‡Ê‡ÌÌfl Ò‡ÏÓ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ª, Ò‡ÏÓ‡ΥÁ‡ˆ¥ª – ÚÓ·ÚÓ ‚ÒÛÔ˜ ÒԥθÌÓÚÓ‚ËÏ ÙÓÏ‡Ï ÊËÚÚfl. èÓˆÂÒ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÔÓθҸÍÓ„Ó ‚‡¥‡ÌÚÛ „¥Ô¥ Ú¥ÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ ¥Á ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ ÔÓ‰¥flÏË ÊÓ‚ÚÌfl 1956, ‡ ÔÓÚ¥Ï ·ÂÂÁÌfl
ÌÓÒÚË, ¥, ‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥Á‡ˆ¥˛ ‰ËÚËÌË, fl͇ ÓÁ‚Ë‚‡πÚ¸Òfl. Ç Á‡„‡Î¸ÌËı ËÒ‡ı ˆÂ ͇ÚË̇ ÏÓ‰ÂÌÓÒÚË, flÍ ªª ÁÓ·‡ÊÛ‚‡ÎË Í·Ò˘̥ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÚÂÓÂÚËÍË. íÂÔ ÚÂχ å‡ÍÒ‡ Ç·‡ ‚ËÒÚÛÔ‡π ‚ ¥Ì¯ÓÏÛ Ò‚¥ÚÎ¥; ‚ ÓÒÌÓ‚ÌÓÏÛ ˆÂ ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ Á ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ ‰¥flθÌÓÒÚË ÚËı, ıÚÓ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Ûπ ÈÓ„Ó Ú‡ ÈÓ„Ó Ó·ÓÚË ‚ ÒÂÌÒ¥ ÍËÚ˘ÌÓ„Ó ‰ËÒÍÛÒÛ. «åÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥fl» flÍ ÚÂıÌ¥˜ÌËÈ ÚÂÏ¥Ì ÒÚ‡‚ Á‡‡Ì∂‡ÊÓ‚‡ÌËÏ Î˯ ‚ 50-ı Ó͇ı. ñ – Ò‚¥‰˜ÂÌÌfl ÚÂÓÂÚ˘ÌÓ„Ó Ô¥‰ıÓ‰Û, ˘Ó ÒÚ‡‚ËÚ¸ ÔÓ·ÎÂÏË Ç·‡, ‡Î ÓÁ‚Ë‚‡π ªı Á‡ÒÓ·‡ÏË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-̇ÛÍÓ‚Ó„Ó ÙÛÌ͈¥Ó̇ΥÁÏÛ. äÓ̈ÂÔˆ¥fl ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª Á‚ÂÚ‡πÚ¸Òfl ‰Ó fl‰Û ÔÓˆÂÒ¥‚, ˘Ó π ÍÛÏÛÎflÚË‚ÌËÏË ¥ ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌËÏË: ‰Ó ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ͇ԥڇÎÛ ¥ ÏÓ·¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÂÒÛÒ¥‚; ‰Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ÒËÎ ¥ Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓÒÚË Ô‡ˆ¥; ‰Ó ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ˆÂÌڇΥÁÓ‚‡ÌÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‚·‰Ë ¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚÂÈ; ‰Ó ÔÓ¯ËÂÌÌfl Ô‡‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Û˜‡ÒÚË, Ï¥Ò¸ÍËı ÙÓÏ ÊËÚÚfl ¥ ÙÓχθÌÓ„Ó Ì‡‚˜‡ÌÌfl; ‰Ó ÒÂÍÛÎflËÁ‡ˆ¥ª ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ¥ ÌÓÏ, ¥ Ú‡Í ‰‡Î¥. äÓ̈ÂÔˆ¥fl ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ‡·ÒÚ‡∂ÛπÚ¸Òfl ‚¥‰ ‰‚Óı ÏÓÏÂÌÚ¥‚ ‚·¥‚Ò¸ÍÓª ÚÂÓ¥ª «ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË». ÇÓ̇ ‚¥‰ÓÍÂÏβπ «ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ¸» ‚¥‰ ªª ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl ¥ ÁÓ·‡ÊÛ𠪪 flÍ ÌÂÈڇθÌÛ ÔÓÒÚÓÓ‚Ó-˜‡ÒÓ‚Û ÏÓ‰Âθ ‰Îfl ÔÓˆÂÒ¥‚ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚Á‡-
105
ЮР¢ЕН ГАБЕРМАС УСВІДОМЛЕННЯ МОДЕРНОСТИ ЧАСУ ТА ЙОГО ПОТРЕБА В САМОВІДНАЙДЕННІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
1968 ÓÍÛ, ÍÓÎË ‚¥‰·Û·Òfl Áϥ̇ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ÏÓÎÓ‰¥, Á’fl‚ËÎËÒfl „‡Ò· ‡‰Ë͇ΥÁ‡ˆ¥ª ̇ÒÚÓª‚, ·‡Ê‡ÌÌfl Á̇˜ÌÓª Î¥·Â‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ‡ Ô‡‡ÎÂθÌÓ Á ÚËÏ ‚¥‰·Û·Òfl ÔÂÂÓˆ¥Ì͇ ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª ÍÓÌÚÍÛθÚÛË Û ÏËÒÚˆڂ¥. åÓÎÓ‰¸ ·ÓÓ·Òfl Á‡ Ô‡‚Ó Ì‡ Ò‡ÏÓ‡ΥÁ‡ˆ¥˛ Û ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËı, ÌÂÙÓχθÌËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥flı. ê‡ÁÓÏ ¥Á ‚ËÌËÍÌÂÌÌflÏ Ô‡ˆËÙ¥ÒÚÒ¸ÍËı ¥‰ÂÈ Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥, Ù¥ÎÓÒÓÙҸͥ „ÛÔË, flÍ¥ ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ ÏÓ‚ÌËÈ ÍÓ‰. åÓ‰ÌÓ˛ ÒÚ‡π ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì‡ ‚Ú˜‡ ‚¥‰ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. åÛÁ˘̇ ÍÓÌÚÂÒÚ‡ˆ¥fl Ó¥πÌÚÛπÚ¸Òfl ̇ ÚÂÍÒÚË ÑÊ.ÉÂÌ¥ÍÒ‡, Å.ÑË·̇, ÍÛθÚÓ‚Óª Û 70-ı Ó͇ı „ÛÔË «ÑÊÂÏ». 㥉 „ÛÔË, ê.ê¥Â‰Âθ, π‰ËÌËÈ Á ÔÓθҸÍËı ‚Ó͇ΥÒÚ¥‚ ÒÔ¥‚‡‚ ÔÓ Òڇʉ‡ÌÌfl, Ô‡„ÌÂÌÌfl Ò‚Ó·Ó‰Ë, ÍÓÛÏÔÓ‚‡ÌËÈ, ÁÎËÈ Ò‚¥Ú, ÔÂÂÒ˘ÂÌËÈ ÍÓÏÔÓÏ¥Ò‡ÏË, هθ¯˛ ¥ ̇ÒËθÒÚ‚ÓÏ. ì 80-ı Ó͇ı Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl Ú.Á‚. ÌÂÓ-„¥Ô¥, ‡·Ó „¥Ô¥-Ô‡ˆËÙ¥ÒÚË, flÍ¥ ‡‰‡ÔÚÛ˛Ú¸ „‡Ò· ‡ÌÚËÍÓψ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ÔÓÔ‡„Û˛Ú¸ Ó¥πÌڇθ̥ ÂÎ¥„¥ª, ÔÓÏ¥Ê ÌËÏË Ú‡ÔÎflπÚ¸Òfl ·‡„‡ÚÓ ÔËıËθÌËÍ¥‚ ɇe ä˯̇. å¥ÒˆflÏË ÁÛÒÚ¥˜ÂÈ ÌÂÓ-„¥Ô¥ Û èÓθ˘¥ π Ú‡‚Ì‚¥ ÁÎÂÚË Ì‡ ͇ͥ‚Ò¸ÍËı «û‚Â̇Υflı», ÎËÔÌ‚¥ «î‡Ï¥» ‚ ë‚¥ÌÓÛÈÒˆ˛, å‡ÁÛ‡ı ¥ Åπ˘‡‰‡ı, ÔÓ˘¥ ̇ üÒÌÛ ÉÓÛ (óÂÌÒÚÓıÓ‚‡). èÓÔÂÒË – ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡, fl͇ Ô‚‡ÊÌÓ ÓıÓÔβπ
„‡Î¥. Ň ·¥Î¸¯Â, ‚Ó̇ ÓÁË‚‡π ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ Á‚’flÁÍË Ï¥Ê ÒÛ˜‡ÒÌ¥ÒÚ˛ È ¥ÒÚÓ˘ÌËÏË ÛÏÓ‚‡ÏË Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ˘Ó ÔÓˆÂÒË ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ·¥Î¸¯Â Ì ÏÓÊÛÚ¸ ÒÔËÈχÚËÒfl flÍ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥fl, ¥ÒÚÓ˘̇ Ó·’πÍÚË‚¥Á‡ˆ¥fl ‡ˆ¥Ó̇θÌËı ÒÚÛÍÚÛ. ÑÊÂÈÏÒ äÓÎÂÏ‡Ì ·‡˜ËÚ¸ ªª Ô‚‡„Ë ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª, fl͇ π ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÓ˛ ‚ ÚÂϥ̇ı ÚÂÓ¥ª ‚Óβˆ¥ª, ·¥Î¸¯Â Ì ӷÚflÊÂ̇ ¥‰Âπ˛ Á‡‚¯ÂÌÌfl ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË, ÚÓ·ÚÓ ˆ¥Î¸Ó‚Ó„Ó ÒÚ‡ÌÛ, Ô¥ÒÎfl ÍÓÚÓ„Ó ÏÛÒË‚ ·Ë ‡θÌÓ ÔÓÒÚ‡ÚË ÏÓ‰ÂÌËÈ ÔÓÒÚÛÔ3. Ñ¥ÈÒÌÓ, ҇Ϡ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ÒÔËflÎÓ ÔÓ¯ËÂÌÌ˛ ‚ˇÊÂÌÌfl «ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓ„Ó» ̇‚¥Ú¸ Ò‰ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥‚. á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Â‚Óβˆ¥ÈÌÓ-‡‚ÚÓÌÓÏÌÓª ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª, ˘Ó Ò‡ÏÓÓÁ‚Ë‚‡πÚ¸Òfl, ÒÓˆ¥ÓÎÓ„Ë ÏÓÊÛÚ¸ ΄¯Â ÓÁÔÓ˘‡ÚËÒfl Á ÍÓ̈ÂÔÚۇθÌËÏ „ÓËÁÓÌÚÓÏ Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ, Û flÍÓÏÛ ‚ËÌËÍÌÛ· ÒÛ˜‡ÒÌ¥ÒÚ¸ (ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ¸). ÄΠflÍ Ú¥Î¸ÍË ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ Á‚’flÁÍË Ï¥Ê ÍÓ̈ÂÔˆ¥π˛ ÏÓ‰ÂÌÓÒÚË ¥ Ò‡ÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌflÏ ÏÓ‰ÂÌÓÒÚË, ÒÙÓÏÓ‚‡ÌËÏ ‚ ÏÂʇı „ÓËÁÓÌÚÛ Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÓÁÛÏÛ, ÁÌËÍÎË, ÏË ÏÓÊÂÏÓ ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÂÒÚË ÔÓˆÂÒË ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª, ˘Ó ÔÓ‰Ó‚ÊÛ˛Ú¸Òfl ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÓ, Á ‚¥‰‰‡ÎÂÌÓ˛ ÚÓ˜ÍÓ˛ ÁÓÛ ‰¥Òڇ̈¥ÈÓ‚‡ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓ„Ó ÒÔÓÒÚÂ¥„‡˜‡. ÄÌÓθ‰ ÉÂÎÂÌ ‚ËÒÎÓ‚Ë‚ ˆÂ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ‡ÙÓËÒÚ˘ÌÓª ÙÓÏÛÎË: Ô‰ÛÏÓ‚Ë èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЯ (ОЛЕКСАНДРА) ЯВОРНИЦЬКА ТЕОРІЯ СУБКУЛЬТУР У СОЦІОЛОГІЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
106
Ô¥‰Î¥ÚÍ¥‚ ¥ ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡Ì‡ ̇ Á‡ÁÍË Ï‡ÒÓ‚Óª ÍÛθÚÛË. ÇÓ̇ ‚¥‰‰ÁÂ͇βπ ‚ÔÎË‚ áåß Ì‡ ÒÚËθ ÊËÚÚfl. èÓÔÂÒË Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ÔÓ‚ÚÓ˛˛Ú¸ Á‡ÁÍË Á‡ı¥‰ÌÓª ÔÓÔ-ÍÛθÚÛË, ÚÓÏÛ ‚‡ÊÍÓ ‚¥‰Ì‡ÈÚË Û ªı̸ÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥ ÓË„¥Ì‡Î¸Ì¥, ˆ¥Í‡‚¥ ‡‚ÚÓχ̥ÙÂÒÚ‡ˆ¥ª. á’fl‚Ë·Òfl ˆfl ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡ ̇ÔËͥ̈¥ 70-ı ÓÍ¥‚ Ò‰ ÔËıËθÌËÍ¥‚ «new romantic music». è‡ÌÍË ‚ËÌËÍÎË Û 70-ı Ó͇ı Û ÇÂÎËÍ¥È ÅËڇ̥ª. ñfl ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡ ¯‚ˉÍÓ Á̇ȯ· ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌËÍ¥‚ Ò‰ ÏÓÎÓ‰¥ Û á‡ı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥, ‡ ̇ÔËͥ̈¥ 70-ı ÓÍ¥‚ ªª Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË Á’fl‚ËÎËÒfl Û èÓθ˘¥. éÒÌÓ‚Ó˛ ÓÁ‚ËÚÍÛ Ô‡ÌÍ¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÛıÛ ·ÛÎË ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ ÍÎÛ·Ë (ÁÓÒ‰ÊÂÌ¥ ̇ ÍÛθڥ â.êÓÚÚÂ̇ ¥Á «Sex Pistols», ÔÓÔÛÎflËÁ‡ˆ¥ª Û èÓθ˘¥ Ú‚Ó˜ÓÒÚ¥ «ÑÂÁÂÚˇ», «íëÄ», «éÔÓÁˈ¥ª», «Pick up», «åÓÒÍ‚Ë», «èÓˆÂÒÛ», «ÖÍÁÂÍÛˆ¥ª», «Ä·‡‰ÓÌ», «òÂθͥ ‰Îfl ÉÂθͥ») Ú‡ ‡ÚËÒÚ˘ÌÓ-ÒÛÒԥθ̥ χ̥ÙÂÒÚË, ‚ˉ‡ÌÌfl – Ú.Á‚. Á¥ÌË, ‡·Ó Ù‡ÌÁ¥ÌË: «Raising Hell» (ÇÂÎË͇ ÅËڇ̥fl); «One world» (ëòÄ, Ä‚ÒڇΥfl, çÓ‚‡ á·̉¥fl), « Trust» (ç¥Ï˜˜Ë̇), «VŐGYŐ» (ì„Ó˘Ë̇), «Caladeshnikov» (î‡Ìˆ¥fl), «Azotox», «¢‡Ì∂Â̇», «á‡ÚıÎË̇», «No alternative», «ê¥ÓÚ‡», «ÄÔҥͻ, «Koek», «Ma· ÔÓ‚¥fl», «îÂ̇Íڥθ», «Ñ‡‰‡ Ê˂», «Ç¥‰ËÊ͇» (èÓθ˘‡)15. è‡ÌÍË Ì„‡-
ÏÂÚ‚¥; ªı ̇ÒÎ¥‰ÍË ÔÓ‰Ó‚ÊÛ˛Ú¸ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË. ÇËıÓ‰fl˜Ë Á ˆ¥πª ÔÓÁˈ¥ª, ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥fl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ˘Ó Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ‡‚ÚÓÌÓÏÌÓ, ‚¥‰ÓÍÂÏË· Ò· ‚¥‰ ¥ÏÔÛθҥ‚ ÍÛθÚÛÌÓª ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË, ‡ ˆËÏ Ò‡ÏËÏ ‚Ú‡ÚË· Ò‚Ó˛ ÊËÚÚπ‚Û ÒËÎÛ; ‚Ó̇ ڥθÍË ‚ËÍÓÌÛπ ÙÛÌ͈¥Ó̇θ̥ Á‡ÍÓÌË ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ¥ ‰Âʇ‚Ë, ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª ¥ ̇ÛÍË, ˘Ó, flÍ ‚‚‡Ê‡πÚ¸Òfl, ÔÓπ‰Ì‡Ì¥ Û ÒËÒÚÂÏÛ, ̇ flÍÛ Ì ÏÓÊ̇ ‚ÔÎËÌÛÚË. èÓÒÚ¥ÈÌ ÔËÒÍÓÂÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ ‚ËÒÚÛÔ‡π flÍ Á‚ÓÓÚ̇ ÒÚÓÓ̇ ÍÛθÚÛË, ˘Ó ‚˘Âԇ· Ò· ¥ ̇·Û· ÙÓÏË ÍËÒڇΥ˜ÌÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl. ÉÂÎÂÌ Ì‡ÁË‚‡π ÒÛ˜‡ÒÌÛ ÍÛθÚÛÛ «ÍËÒڇΥÁÓ‚‡ÌÓ˛», ÚÓÏÛ ˘Ó «ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥, flÍ¥ ‚Ó̇ ÍÓ̈ÂÌÚÛπ, ·ÛÎË ÓÁ‚ËÚ¥ Û Ò‚Óªı ÓÒÌÓ‚ÌËı ÙÓχı». 燂¥Ú¸ ÍÓÌÚÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ È ‡ÌÚËÚÂÁË ·ÛÎË Â‡Î¥ÁÓ‚‡Ì¥ È ‡ÒËÏ¥Î˛‚‡ÎËÒfl Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ˘Ó· ̇‰‡Î¥ ÁÏ¥ÌË ‚ Ô‰ÛÏÓ‚‡ı ÒÚ‡‚‡ÎË ÛÒ χÎÓÈÏÓ‚¥Ì¥¯ËÏË. üÍ˘Ó Û ‚‡Ò ÒÍ·ÎÓÒfl ڇ͠‚‡ÊÂÌÌfl, ‚Ë ·Û‰ÂÚ ‚¥‰˜Û‚‡ÚË ÍËÒڇΥÁ‡ˆ¥˛... ̇‚¥Ú¸ Û ÒÙÂ¥ ̇ÒڥθÍË ‰Ë‚Ó‚ËÊÌÓ ‰Ë̇ϥ˜Ì¥È ¥ ÔÓ‚Ì¥È ÓÁχªÚÚfl, flÍÓ˛ π ÒÛ˜‡ÒÌËÈ ÊË‚ÓÔËÒ»4. éÒͥθÍË «¥ÒÚÓ¥fl ¥‰ÂÈ Á‡Í¥Ì˜Ë·Òfl», ÉÂÎÂÌ Á ÔÓ΄¯ÂÌÌflÏ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎflπ, ˘Ó «ÏË ‰ÓÒfl„ÎË ÔÓÒÚ¥ÒÚÓ¥ª». ê‡ÁÓÏ ¥Á ÉÓÚÙ¥‰ÓÏ ÅÂÌÓÏ ‚¥Ì ‰‡π ÔÓ‡‰Û: «è¥‰‡ıÛÈÚ ‚‡¯¥ Á‡Ô‡ÒË». ñÂÈ ÌÂÓÍÓÌÒ‚‡ÚË‚ÌËÈ ‚¥‰ı¥‰ ‚¥‰ ‰¥ÈÒÌÓÒÚË ÒÔflÏÓ‚‡ÌËÈ Ì ̇ ÚÓÈ ‰Ë̇ϥÁÏ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª, flÍÓÏÛ Ì¥˘Ó Ì ÒÚÓªÚ¸ ̇ Á‡‚‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚË‚ÌÓ ÒÚ‡‚ÎflÚ¸Òfl ‰Ó Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl χÚÂ¥‡Î¸ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ÍÓÛÔˆ¥ª, ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚. ÇÓÌË Á‡Ò‚ÓªÎË ‡Ì‡ı¥ÒÚҸͥ „‡Ò· Ò‚¥ÚÛ ·ÂÁ ÍÓ‰ÓÌ¥‚, Ûfl‰¥‚, ÔÓÎ¥ˆ¥ª, ÒÛ‰Û, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Ó·ÏÂÊÂ̸. ᄇ‰‡Ì¥ „‡Ò· ˜‡ÒÚÓ ÁÓ·‡ÊÂÌ¥ ̇ χÈ͇ı ¥ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ‚˯˂͇ı. è‡ÌÍÓ‚Â «ars amandi» – ˆÂ «no smoke», «no drink», «no drug», «no fuck». ťθ¯¥ÒÚ¸ Ù‡ÌÁ¥Ì¥‚ Ú‚ÓËÚ¸Òfl ̇ ÓÒÌÓ‚¥ ÔÓÙÂÒ¥ÈÌÓª ‡‚‡Ì„‡‰Ó‚Óª „‡ÁÂÚË «Fall out» Ò˛Â‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó „‡Ù¥Í‡ Ç.ëÏ¥Ú‡. ÇÒ¥ ‚ÓÌË ÁÓ·‡ÊÛ˛Ú¸ Ì‚‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ¥ ÔÓÚÂÒÚ, ‚ËÒÚÛÔ‡˛˜Ë ÔÓÚË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏË, ‰Óχ„‡˛˜ËÒ¸ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÂÙÓÏ ¥ Ï¥Òˆ¸ Ô‡ˆ¥. á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ‚ÓÌË Ì‡„ÓÎÓ¯Û˛Ú¸ ̇ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ÏÓÎÓ‰¸-ÒÚ‡¯Ë̇, Ô¥‰ÍÂÒβ˛Ú¸ ‡ÌÚ‡„ÓÌ¥ÁÏË ÔÓÏ¥Ê Á‡„‡Î¸ÌÓÔËÈÌflÚËÏË ˛Ë‰Ë˜ÌÓ-ÔÓ·ÛÚÓ‚ËÏË ÌÓχÏË. ì 80-ı Ó͇ı ‚ËÌË͇π „ÛÔ‡ ̇ˆ¥-Ô‡ÌÍ¥‚, flÍ¥ ÔÓÔ‡„Û˛Ú¸ ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘̥ „‡Ò·. ì 90-ı Ó͇ı Ûı Ô‡ÌÍ¥‚ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl Û ·¥Î¸¯ ÂÍÒÚÂχθÌËı ÙÓχı – ‡„ÂÒ¥ª ̇ÈÏÓÎÓ‰¯Ëı, flÍÛ Ô¥‰ÚËÏÛπ ÒÔˆË٥͇ ÌÓ‚Ó„Ó ÒÚËβ «grunge» – „Â̇ˆ¥ª ï (ÔËıËθÌËÍË ·Ë‰ÓÚË, ‡„ÂÒË‚ÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË, ̈ÂÌÁÛÌËı ÒÎ¥‚, Ù‡ÌË Ï.¥Ì. ä.äÓ·‡È̇). É¥Ú-β‰Ë (Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ‡Ì‡ÎÓ„ – „ÓÔÌËÍË) Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 70-ı ÓÍ¥‚ Û ‚ÂÎËÍËı Ï¥Ò¸ÍËı ‡„ÎÓ-
‰¥, ‡ ̇ ÁÓ‚Ì¥¯Ì˛ Ó·ÓÎÓÌÍÛ ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ò‡ÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË, flÍ ÔÓ‚ËÌÌÓ ·ÛÚË Ì‡‰ÓÎÛÊÂÌÂ. ì ˆ¥ÎÍÓÏ ¥Ì¯¥È ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÙÓÏ¥, ‡ ҇Ϡ‡Ì‡ı¥ÒÚҸͥÈ, ¥‰Âfl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓÒÚË ÂÔÂÁÂÌÚÛπÚ¸Òfl ÚÂÓÂÚË͇ÏË, flÍ¥ Ì ÓÁÛÏ¥˛Ú¸, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÓÁ’π‰Ì‡ÌÌfl ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË ¥ ‡ˆ¥Ó̇θÌÓÒÚË. ÇÓÌË Ú‡ÍÓÊ „Ó‚ÓflÚ¸ ÔÓ Í¥Ìˆ¸ èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡; ‚ÓÌË Ú‡ÍÓÊ Ûı‡˛Ú¸Òfl Á‡ ÏÂʇÏË „ÓËÁÓÌÚÛ Ú‡‰Ëˆ¥ª ÓÁÛÏÛ, ‚ ÍÓÚ¥È Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÏÓ‰ÂÌ ÍÓÎËÒ¸ ÛÒ‚¥‰ÓÏË‚ Ò·Â; ‚ÓÌË ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ Ò‚¥È ÔÓÒÚÛÔ ÔÓÒÚ¥ÒÚÓ¥π˛. ÄΠ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ÌÂÓÍÓÌÒ‚‡ÚÓ¥‚, ‡Ì‡ı¥ÒÚҸ͠ÓÁÎÛ˜ÂÌÌfl ¥Á ÒÛ˜‡ÒÌ¥ÒÚ˛ Á‚ÂÌÂÌ Ӊ̇ÍÓ‚Ó˛ Ï¥Ó˛ flÍ ‰Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, Ú‡Í ¥ ‰Ó ÍÛθÚÛË. éÒͥθÍË Ï‡ÚÂËÍ ÓÒÌÓ‚ÌËı ÍÓ̈ÂÔˆ¥È, ˘Ó ÔÓÒflÍÌÛÚ¥ ‚·¥‚Ò¸ÍËÏ Á‡ı¥‰ÌËÏ ‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏÓÏ, ÔÓÚÓÔ‡π, ÚÓ ‰Îfl ÌËı ÓÁÛÏ ÓÁÍË‚‡π Ò‚Ó˛ ¥ÒÚËÌÌÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸, ‚¥Ì ‚Ëfl‚Îflπ Ò· flÍ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡Ì‡ È Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó ÔÓÌ‚ÓÎÂ̇ ÒÛ·’πÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸, flÍ Ô‡„ÌÂÌÌfl ‰Ó ¥ÌÒÚÛÏÂÌڇθÌÓ„Ó Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl. êÛÈÌ¥‚̇ ÒË· Ú‡ÍÓª ÍËÚËÍË, ˘Ó ÁË‚‡π χÒÍÛ ÓÁÛÏÛ Ô‰ fl‚ÌÓ˛ ‚Óβ ‰Ó ‚·‰Ë, ÛÈÌÛπ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë, flÍ¥ ‚Ú¥Î˛‚‡ÎË ‰Ûı ÏÓ‰ÂÌÓÒÚË ‚ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥È ÙÓÏ¥. á ˆ¥πª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ, ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥fl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ì ÏÓÊ ÔÂÂÊËÚË Í¥Ìˆ¸ ÍÛθÚÛÌÓª ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË, ¥Á flÍÓª ‚Ó̇ ·Â ҂Ӫ ‚ËÚÓÍË. ÇÓ̇ Ì ÏÓÊ ҇ÏÓ‚ÚËÏÛ‚‡ÚË Ò· ÔÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
χˆ¥flı (‚ÔÂ¯Â Û Ç‡¯‡‚¥). ÇÓÌË ¯‚ˉÍÓ Á̇ıÓ‰flÚ¸ ÔËıËθÌËÍ¥‚ ¥ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌËÍ¥‚ Ò‰ ͥθ͇̇‰ˆflÚË ÚËÒfl˜ ̥ۘ‚ (̇Ș‡ÒÚ¥¯Â ÔÓÙÂÒ¥ÈÌËı ¯Í¥Î), ÌÂÔÓ‚ÌÓÎ¥ÚÌ¥ı ÁÎÓ˜Ë̈¥‚ (ϯ͇̈¥‚ ‚ËÔ‡‚ÌËı Á‡Í·‰¥‚). É¥ÚÌËÍË ÔÓÔÛÎflËÁÛ˛Ú¸ Û Ò‰ӂˢ¥ 14-20-Î¥Ú̸Ӫ ÏÓÎÓ‰¥ ‡„ÂÒË‚ÌËÈ ÒÚËθ ÊËÚÚfl. ťθ¯¥ÒÚ¸ ¥Á ÌËı ‚ÊË‚‡˛Ú¸ ÒÔˆËÙ¥˜ÌËÈ ÒÎÂÌ∂. ë‚¥ÚÓ„Îfl‰ „¥ÚÌËÍ¥‚ Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ Ú¸Óı ÏӇθÌËı ÔË̈ËÔ‡ı: ‚¥‰Íˉ‡ÌÌfl „ÓÏÓÒÂÍÒۇΥÁÏÛ, ‚ËÌˢÂÌÌfl ‰ÓÌÓ˘ËÍ¥‚, „¥Ô¥, Ô‡ˆËÙ¥ÒÚ¥‚, ∂‚‡ÎÚ¥‚ÌËÍ¥‚, ÁÌ‚‡„‡ ‰Ó ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È, flÍ¥ Á‡„ÓÊÛ˛Ú¸ Ò‚Ó·Ó‰¥. É¥ÚÓ‚ˆ¥ ‡ÒÓˆ¥˛˛Ú¸Òfl ¥Á ÒËÎÓ˛, ¥¯Û˜¥ÒÚ˛, ÌÓÌÍÓÌÙÓÏ¥ÁÏÓÏ, ‚¥‰‚‡„Ó˛. ቇ‚‡ÎÓÒfl, ˘Ó ̇ÔËͥ̈¥ 70-ı ÓÍ¥‚ ÔÓθҸ͇ ϥΥˆ¥fl ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ‚Ë¥¯Ë· ÔËÚ‡ÌÌfl ‰Â‚¥‡ÌÚÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË Ò‰ „¥Ú-ÏÓÎÓ‰¥. ë¸Ó„Ӊ̥ Û èÓθ˘¥ ÌÂχπ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı „ÛÔ, flÍ¥ · ÓÍÂÒ₇ÎË Ò· flÍ „¥ÚӂҸͥ, Ó‰Ì‡Í ˆÂ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ҂¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ÁÏÂ̯ÂÌÌfl ‡„ÂÒ¥ª Ò‰ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÏÓÎÓ‰Ëı ÔÓÎflÍ¥‚, ̇‚Ô‡ÍË, ÔÓÎ¥ˆÂÈҸ͇ ÒÚ‡ÚËÒÚË͇ ̇‚Ó‰ËÚ¸ ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â ‚ËÔ‡‰Í¥‚ ÁÎÓ˜ËÌ¥‚, flÍ¥ ·ÛÎË ‚˜ËÌÂÌ¥ ‰Â‰‡Î¥ ÏÓÎÓ‰¯ËÏË ‰¥Ú¸ÏË. ÉÓÎÓÏÓÁ¥ (ÒÍ¥ÌË) ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ ¥Á ͇ÈÌ¥ÏË Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌËÏË Ûı‡ÏË, ÁÓÒ‰ÊÂÌËÏË Ì‡ „‡Ò·ı ÍÒÂÌÓÙÓ·¥ª Ú‡ ÌÂ̇‚ËÒÚ¥ ‰Ó ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ ÂÎ¥„¥ÈÌËı ÏÂ̯ËÌ.
‰ «ÒÔÓÍÓÌ‚¥˜ÌËÏ» ‡Ì‡ı¥ÁÏÓÏ, Ô¥‰ ˜ËªÏ Ô‡ÔÓÓÏ ÍÓÍÛπ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ¸. ç‡ÒͥθÍË · ÔÓÚËÎÂÊÌËÏË Ì ·ÛÎË ˆ¥ ‰‚¥ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥ª ÚÂÓ¥ª ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓÒÚË, ªı Ó·’π‰ÌÛπ ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌË ‚¥‰Íˉ‡˛Ú¸ ÓÒÌÓ‚ÌËÈ ÍÓ̈ÂÔÚۇθÌËÈ „ÓËÁÓÌÚ, Û ‡Ï͇ı flÍÓ„Ó ÒÙÓÏÛ‚‡ÎÓÒfl Ò‡ÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÏÓ‰ÂÌÛ. é·Ë‰‚¥ ÚÂÓ¥ª ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓÒÚË ÔÂÚÂÌ‰Û˛Ú¸ ̇ ‚Ëı¥‰ ¥Á „ÓËÁÓÌÚÛ, Á‡Î˯‡˛Ú¸ ÈÓ„Ó flÍ Ô‡‡‰Ë„ÏÛ ÏËÌÛÎÓª ÂÔÓıË. ÉÂ∂Âθ ·Û‚ Ô¯ËÏ Ù¥ÎÓÒÓÙÓÏ, ˘Ó ÓÁ‚ËÌÛ‚ ˜¥ÚÍÛ ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ ÏÓ‰ÂÌÓÒÚË. åË ‚ËÏÛ¯ÂÌ¥ Á‡ ·Û‰¸-flÍËı Ó·ÒÚ‡‚ËÌ Á‚ÂÌÛÚËÒfl ‰Ó ̸ӄÓ, flÍ˘Ó Ï‡πÏÓ ÔÓÚÂ·Û ÁÓÁÛÏ¥ÚË ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ ÒÚÓÒÛÌÍË Ï¥Ê ÒÛ˜‡ÒÌ¥ÒÚ˛ ¥ ‡ˆ¥Ó̇θ̥ÒÚ˛, ˘Ó ‰Îfl å‡ÍÒ‡ Ç·‡ Á‡Î˯‡ÎËÒfl Ò‡ÏÓӘ‚ˉÌËÏË ¥ ÍÓÚ¥ ҸӄӉ̥ Ô¥‰‰‡˛Ú¸Òfl ÒÛÏÌ¥‚Û. åË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÔÓflÒÌËÚË ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ ÏÓ‰ÂÌÓÒÚË É„ÂÎfl, ˘Ó· χÚË ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Á’flÒÛ‚‡ÚË, ̇ÒͥθÍË π ‚ËÔ‡‚‰‡ÌÓ˛ ‡Ï·¥ÚÌ¥ÒÚ¸ ÚËı, ıÚÓ Û Ò‚Óªı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌflı ‚ËıÓ‰ËÚ¸ Á ¥Ì¯Ëı Ô‰ÛÏÓ‚. ì ‚ÒflÍÓÏÛ ‡Á¥, ÏË Ì ÏÓÊÂÏÓ ‡Ô¥ÓÌÓ ‚¥‰ıËÎËÚË Ô¥‰ÓÁÛ, ˘Ó ÔÓÒÚÏÓ‰Â̇ ‰ÛÏ͇ ÔÓÒÚÓ ÔÓÚ·Ûπ ‚Ë˘Ó„Ó ÒÚ‡ÚÛÒÛ, Û ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ ‚Ó̇ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Ù‡ÍÚ˘ÌÓ Á‡ÎÂÊÌÓ˛ ‚¥‰ Ô‰ÛÏÓ‚ ÏÓ‰ÂÌÓ„Ó Ò‡ÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl, ÒÂÌÒ flÍÓ„Ó ‚Ëfl‚Ë‚ ÉÂ∂Âθ. åË Ì ÏÓÊÂÏÓ ÒÔÓÍÓÌ‚¥˜ÌÓ ÌÂıÚÛ‚‡ÚË ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ˛ ÚÓ„Ó, ˘Ó ÌÂÓÍÓÌÒ‚‡ÚËÁÏ ¥ ÂÒÚÂ-
107
ЮР¢ЕН ГАБЕРМАС УСВІДОМЛЕННЯ МОДЕРНОСТИ ЧАСУ ТА ЙОГО ПОТРЕБА В САМОВІДНАЙДЕННІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ – ˆÂ ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡ ‚Ú˜¥, ¥ÁÓÎflˆ¥ª ‚¥‰ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ – ˆÂ Ì‚¥‰’πÏ̇ ˜‡ÒÚË̇ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ç‡È·ÛıÎË‚¥¯ËÏ ÔÂ¥Ó‰ÓÏ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ÔÓθҸÍËı Ò̥ͥ‚ ·Û‚ ͥ̈¸ 80-ı ÓÍ¥‚, Ú.Á‚. «‰Ó·‡ Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª», ÔÓ‡ ‰ÂÒÚ‡·¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÏӇθÌÓ„Ó Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Î‡‰Û. íÓ‰¥ Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl „‡Ò· «èÓθ˘¥ ‰Îfl ÔÓÎflÍ¥‚», flÍ¥ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ò‚¥‰˜‡Ú¸ ÔÓ Ô¥‰ÚËÏÍÛ ÚÓڇΥڇÌÓ„Ó ÔÓfl‰ÍÛ. ëÛ·ÍÛθÚÛ‡ „ÓÎÓÏÓÁËı Û èÓθ˘¥ – ˆÂ ÔÓ‰ÛÍÚ ‚ÂÎËÍËı Ï¥ÒÚ. ëÔÂ¯Û ªıÌfl ‡„ÂÒ¥fl ·Û· ÒÍÂÓ‚‡Ì‡ ÒÛÔÓÚË Î˯ ԇÌÍ¥‚-‡Ì‡ı¥ÒÚ¥‚, Ô¥ÁÌ¥¯Â ‚Ó̇ ‰ÓÔÓ‚Ì˛πÚ¸Òfl ¯Ó‚¥Ì¥ÁÏÓÏ. èÓÔÛÎfl̇ ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡ Ò̥ͥ‚ ÓıÓÔβπ: – Ò̥ͥ‚-Ù‡¯ËÒÚ¥‚; – Ò̥ͥ‚ «ÓÈ». ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ‚‡ÊÍÓ ‚¥‰Ì‡ÈÚË ÍÓÌÍÂÚÌ¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ Ï¥Ê ‚ˢÂÁ„‡‰‡ÌËÏË „ÛÔ‡ÏË. î‡ÍÚ˘ÌÓ ÒÍ¥ÌË-Ù‡¯ËÒÚË ¥ ÒÍ¥ÌË-ÓÈ ‚ËÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ÔÓÚË ‰ÂÏÓ͇ڥª, Ï¥˛Ú¸ ÔÓ ‡‚ÚÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓ‚¥‰ÌË͇, ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÔÓÎ¥ˆ¥ª Ú‡ ‡Ï¥ª. ëÍ¥ÌË-̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚË Ì‡„ÓÎÓ¯Û˛Ú¸ ̇ Ò‚ÓπÏÛ Ô‡Ú¥ÓÚËÁÏ¥, Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌ¥È ‚¥¥, ‚¥‰ÒÚÓ˛‚‡ÌÌ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ. ߉ÂÓÎÓ„¥fl ̇ÒËθÒÚ‚‡ ¥ ÍÛθÚÛ ÒËÎË Û „ÓÎÓÏÓÁËı Û èÓθ˘¥ ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ ̇ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl «¯ÎflıÂÚÌËı ÂÁÛθڇڥ‚», ÔÓ„ÎË·ÎÂÌÌfl ÔÓθҸÍÓ„Ó Ô‡Ú-
Ú˘ÌÓ ¥ÌÒÔ¥Ó‚‡ÌËÈ ‡Ì‡ı¥ÁÏ Ô¥‰ ÒÚfl„ÓÏ ÓÁÎÛ˜ÂÌÌfl ¥Á ÒÛ˜‡ÒÌ¥ÒÚ˛, ÔÓÒÚÓ ÔÓ·Û˛Ú¸ ÔÓ‚ÒÚ‡ÚË ÔÓÚË Ìª. åÓÊÂ, ÔÓÒÚ‡˛˜Ë ‚ ¯‡Ú‡ı ÔÓÒÚÔÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡, ‚ÓÌË ¯‚ˉ¯Â ÂÔÂÁÂÌÚÛ˛Ú¸ ÒÓ·Ó˛ Ú‡‰Ëˆ¥ª Û¯‡ÌÓ‚‡ÌÓ„Ó ‡ÌÚËÔÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡. 1
M.Weber. Die protestantische Ethik, Bd. 1, Hbg. 1973. Ç· å. àÁ·‡ÌÌ˚ ÔÓËÁ‚‰ÂÌËfl. å., 1990. 2 J.Habermas. Theorie des kommunikativen Handelns, Ffm.1981, Bd1, 225. 3 Art. Modernization, ‚ ÍÌ.: Encycl. Social. Science, Ú.10. 4 A.Gehlen. Ueber kulturelle Kristallisation, ‚ ÍÌ.: Studien zur Antropologie und Sociologie. Neuwied 1963, 321.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЯ (ОЛЕКСАНДРА) ЯВОРНИЦЬКА ТЕОРІЯ СУБКУЛЬТУР У СОЦІОЛОГІЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
108
¥ÓÚËÁÏÛ, Ẩˆ¸ÍÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, Ï¥ÚÛ «ÔÓÎfl͇-͇ÚÓÎË͇», ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª èÓθ˘¥ «Od morza do morza». èÂÒ‡ ¥ ÏÛÁË͇ „ÓÎÓÏÓÁËı, ‡ ÚӘ̥¯Â Á‡„ÓÎÓ‚ÍË «ÒÍ¥ÌÁ¥Ì¥‚» ¥ ̇Á‚Ë Ò̥ͥ‚Ò¸ÍËı ÏÛÁ˘ÌËı „ÛÔ ÔÂ͇ÒÌÓ ‚¥‰‰ÁÂ͇β˛Ú¸ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˛ ÓÍÂÏËı Á‡ÒÌÓ‚ÌËÍ¥‚-Î¥‰Â¥‚: «ëͥ̄‰-ë‡Ï‡Ú» (LJ¯‡‚‡), «ïÂÒÚÓÌÓÒˆ¸» (¢‰‡ÌÒ¸Í), «Å¥ÎËÈ îÓÌÚ» (ôˆ¥ÌÂÍ), ‡·Ó ·¥Î¸¯Ëı ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È: «Ä¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó îÓÌÚÛ á·ÂÂÊÂÌÌfl», «ç‡ˆ¥Ó̇θÌÓª è‡Ú¥ª ô·ˆ¸», «èÓθҸÍÓª 燈¥Ó̇θÌÓª ëԥθÌÓÚË», «òÚÓÏÛ 68», «î‡Î‡Ì„Ë 88», «ëÎÓ‚’flÌ», «ÑÂÔÓÚ‡ˆ¥ª», «äÓÌÍ‚¥ÒÚË». Ç·-ÒÚÓ¥Ì͇ www.zigzag.pl/rafalpan ÔÓ‰‡π ·ÂÁÎ¥˜ ÍÓÌÍÂÚÌËı ‚ËÔ‡‰Í¥‚ ̇ÒËθÒÚ‚‡ „ÓÎÓÏÓÁËı ‚¥‰ ͥ̈fl 1989 . ‰Ó ß ÔÓÎÓ‚ËÌË 2001 . í¥Î¸ÍË ÔÂÂÎ¥Í ÔË̇ÈÏÌ¥ ˜‡ÒÚËÌË ÚËı ͥθ͇̇‰ˆflÚË Á‡Ù¥ÍÒÓ‚‡ÌËı ÔÓÎ¥ˆ¥π˛ ‚ËÔ‡‰Í¥‚, flÍ¥ Ú‡ÔÎfl˛Ú¸Òfl ÍÓÊÌÓ„Ó Ï¥Òflˆfl Á‡ÈÌfl‚ ·Ë ˜ËχÎÓ Ï¥Òˆfl. é‰Ì‡Í ÒıÂχ Á‡‚Ê‰Ë Ó‰Ì‡ÍÓ‚‡: «å¥ÒÚÓ ï, ÇÛÎˈfl ì, ‰‚‡ ‚¥‰ÓÏ¥ ÔÓÎ¥ˆ¥ª ̇ˆ¥-ÒÍ¥ÌË ‚˜ËÌËÎË Á‡Ï‡ı ̇ ÊËÚÚfl ıÎÓÔˆfl, Ó‰fl„ÌÂÌÓ„Ó ‚ ͇ڇÌÛ Á ‚˯˂ÍÓ˛ «åÛÁË͇ ÔÓÚË ‡ÒËÁÏÛ»16; «å¥ÒÚÓ ï, ÇyÎˈfl ì, ‚¥Ò¥Ï ‚¥‰ÓÏËı ÔÓÎ¥ˆ¥ª ̇ˆ¥-Ò̥ͥ‚ ‚˜ËÌËÎË Á‡Ï‡ı ̇ ÊËÚÚfl „Óχ‰flÌ ÅÓ΄‡¥ª» ÚÓ˘Ó. ì ·‡„‡Ú¸Óı ‡ÈÓ̇ı ‚ÂÎËÍËı Ï¥ÒÚ ÏÓÊ̇ Á̇ÈÚË ‰ÂÒflÚÍË Ì‡ÔËÒ¥‚ ̇ ͯڇÎÚ: «Jude raus»,
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
«Å¥Î‡ ÄÏ¥fl», «ÉÓÎÓÍÓÒÚ ¥ LJÙÙÂÌ ëë ÔÓ‚ÂÌÛÚ¸Òfl»17. üÍ˘Ó ‚ÁflÚË ‰Ó Û‚‡„Ë ÛÒ¥ ÌÂÁ„ÓÎÓ¯ÂÌ¥ ¥ÌˆË‰ÂÌÚË, ˜ËÒÎÓ ‚ËÔ‡‰Í¥‚ ̇ÒËθÒÚ‚‡ Ò̥ͥ‚ ÁÓÒÚ ‰Ó ͥθÍÓı ÚËÒfl˜ ‚ËÔ‡‰Í¥‚ ˘ÓÓÍÛ18. Official hooligans – fotball hooligans (¯‡ÙÌËÍË, ‚·ÓÎ¥‚‡Î¸ÌËÍË, ÛθڇÒ) ‚¥‰ÌÓÒflÚ¸Òfl ‰Ó ÔÒ‚‰Ó-ه̥‚ ÓÍÂÏËı ÙÛÚ·ÓθÌËı ÍÎÛ·¥‚, ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ ‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl Ú‡ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓª Ò‡ÏÓ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ª. ã˛·Ó‚ Ú‡ÍËı ‚·ÓÎ¥‚‡Î¸ÌËÍ¥‚ ‰Ó ÙÛÚ·ÓθÌÓª „ÛÔË Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ π ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ ÔË‚Ó‰ÓÏ ‰Îfl ·ÓÓÚ¸·Ë Á ه̇ÏË ÔÓÚËÎÂÊÌËı „ÛÔ. åÓÎÓ‰Ëı ¯‡ÙÌËÍ¥‚ Ì ˆ¥Í‡‚ËÚ¸ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú Ï‡Ú˜Û, ‡ ͥθͥÒÚ¸ Á‰Ó·ÛÚËı ¯‡Ù¥‚ ÔÓÚËÎÂÊÌËı ÍÎÛ·¥‚ ¥ ‡ÍÚ¥‚ ̇ÒËθÒÚ‚‡ ÒÛÔÓÚË «Ì ҂Ӫı». íÂËÚÓ¥‡Î¸ÌËÈ ‚ÔÎË‚ ˆ¥πª „ÛÔË ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËÏË „‡Ò·ÏË Ì‡ Òڥ̇ı ·Û‰ËÌÍ¥‚, ̇ Á‡ÁÓÍ: «ÉÓÒÔÓ‰¸ ÔÓ˘‡π, ãÂı¥fl (Ä͇, ãÂ∂¥fl, Ç¥‰Á‚)». ëÓÎ¥‰‡Ì¥ÒÚ¸ ÙÛÚ·ÓθÌËı ه̥‚ Ï¥ˆÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ¥Á ÏÂı‡Ì¥ÁχÏË ÔÒËıÓÎÓ„¥ª ̇ÚÓ‚ÔÛ, ¥ ÚÓÏÛ Ï‡π ˜ËÒÎÂÌÌËı ÔËıËθÌËÍ¥‚ ̇ ‚ÛÎˈflı ¥ ÒÚ‡‰¥Ó̇ı. èÂÂÒ¥˜ÌËÈ ¯‡ÙÌËÍ ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË ÒÚ‡‰¥ÓÌÛ Ì ‚ËÚËÏÛπ ÚËÒÍÛ ·Û‰ÂÌÌÓÒÚË, Ó·Ó‚’flÁÍ¥‚, ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª. ÅÎÓÍÂÒË – ÊËÚÂÎ¥ Ï¥Ò¸ÍËı ‡ÈÓÌ¥‚, Ú.Á‚. Ï¥Ò¸ÍËı ÒÔ‡ÎÂ̸. üÍ Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ̇Á‚‡, ·ÎÓÍÂÒË Ï¯͇˛Ú¸ Û ·‡-
© M.Tittley, 2001
Ï‡Í Ú¥ÚÚÎÂÈ
109
новий підхід до теорії
молодіжної субкультури h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
„‡ÚÓÔÓ‚ÂıÓ‚Ëı ÊËÚÎÓ‚Ëı ·Û‰ËÌ͇ı ¥Á ·ÎÓ˜ÌËı ÍÓÌÒÚÛ͈¥È. ÇÓÌË ÔÓβ·Îfl˛Ú¸ ÏÛÁËÍÛ ÂÔ ¥ „¥Ô-„ÓÔ, ˜ËÏ ¥ÁÌflÚ¸Òfl ‚¥‰ Ú.Á‚. ‰ÂÒflÊ¥‚. ÑÂÒflÊ¥ (‚¥‰ ÔÓθҸÍÓ„Ó ÒÎÓ‚‡ «‰ÂÒ» – ÒÔÓÚË‚ÌËÈ ÍÓÒÚ˛Ï) – ÏÓÎÓ‰¥ β‰Ë, Ó‰fl„ÌÂÌ¥ ‚ ÒÔÓÚË‚Ì¥ ÍÓÒÚ˛ÏË, flÍ¥ Û Ú‡ÍÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥ ‚¥‰‚¥‰Û˛Ú¸ Ô‡·Ë, ‰ËÒÍÓÚÂÍË, Ô‡ÍË, ÔÓÙÂÒ¥ÈÌ¥ ¯ÍÓÎË. ÇÓÌË ˜‡ÒÚÓ ·Û‚‡˛Ú¸ Û˜‡ÒÌË͇ÏË ‰ËÒÍÓÚ˜ÌËı ·¥ÈÓÍ, ͇‰¥flÏË ‡‚ÚÓ, Û ªı̸ÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥ ‚‡ÊÎË‚Û Óθ ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ «Ù¥ÏÓ‚¥ ·ıË» (̇Ș‡ÒÚ¥¯Â ‰Â¯Â‚¥ Ô¥‰Ó·ÍË Ô¥‰ ‡‚ÚÂÌÚ˘ÌÛ Ù¥ÏÛ) Ú‡ ÁÓÎÓÚ¥ ·‡ÒÎÂÚË. ɇ٥ÚÌËÍË – ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ ÒÛ·„ÛÔË, flÍ¥ ÓÁÏ‡Î¸Ó‚Û˛Ú¸ ÒÚ¥ÌË, ÚÛÌÂÎ¥, ÔÓªÁ‰Ë Ò‚Óπ¥‰ÌËÏË Ï‡Î˛Ì͇ÏË. ÑÓÒ¥ ÚË‚‡˛Ú¸ ÒÛÔ˜ÍË, flÍÓ˛ Ï¥Ó˛ Ú‚Ó˜¥ÒÚ¸ ÏÓÎÓ‰Ëı „‡Ù¥ÚÌËÍ¥‚ π ‡ÍÚÓÏ ÌˢÂÌÌfl, ‡ flÍÓ˛ – ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÏ ÏËÒÚˆڂÓÏ.
ÄãúíÖêçÄíàÇÄ èÓÏ¥ÍÓ‚‡ÌËÈ ‚‡¥‡ÌÚ ÚÂÓ¥ª ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ – ˆÂ ÚÂÓ¥fl ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë î.íÂÌ·Û͇19 (̇ ÓÒÌÓ‚¥ ÚÂÓ¥ª ‰¥ª), fl͇ ÔËÔËÒÛπ ÏÓÎÓ‰¥ ÍÛθÚÛÌÛ ‡‚ÚÓÌÓÏ¥˛ Û ÏÂʇı ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Óª ÍÛθÚÛË. íÂÓ¥fl ˆfl ÓÁ̇˜‡π ÔÂÂı¥‰ ÍÓÌÚÍÛθÚÛË ‚ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Û.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ç ÏÂʇı ÚÂÓ¥ª íÂÌ·Û͇ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡ ÓÁ̇˜‡π ÁÏÂ̯ÂÌÌfl ÓÎ¥ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ·ÛÌÚ¥‚ ¥ ¥ÁÌËı ÙÓÏ Ï‡Ì¥ÙÂÒÚ‡ˆ¥ª. ÇÓ̇ ̇҇ÏÔ‰ Á‚ÂÚ‡π Û‚‡„Û Ì‡ Ò‡ÏÓ‡ΥÁ‡ˆ¥˛ β‰ËÌË flÍ ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË Ú‡ Á‡ÒÔÓÍÓπÌÌfl ̲ ÔÓÁ‡Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËı ÔÓÚ· ÍÓÌÒÚÛÍÚË‚ÌËÏË Ì‡ÔflÏ͇ÏË ÌÓ‚Óª ‰¥ÈÒÌÓÒÚË20. ÄθÚÂ̇ÚË‚‡ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÔÂÂÓ¥πÌÚ‡ˆ¥ª Ú‡ Á·‡„‡˜Û‚‡ÌÌfl ÍÓÊÌÓª ÓÍÂÏÓª ÍÛθÚÛË ¥‰ÂflÏË ¥Ì¯Ëı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÓÒ‰ͥ‚ ‡·Ó ÔËÁ‡·ÛÚËı ÍÛθÚÛ. Ç ÔÂ¯Û ˜Â„Û ÚÂÓ¥fl ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÒËÌÚÂÁÛ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª Ú‡ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÍÛθÚÛË21. ÇÓ̇ ÓıÓÔβπ ÛÒÂ, ˘Ó ÒÔÓÌÛÍÛπ β‰ËÌÛ ¥ ÒÛÒԥθ̥ „ÛÔË ‰Ó ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ‡Íˆ¥È, flÍ¥, ÏÓÊÎË‚Ó, Ì χ˛Ú¸ ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ¥Á ‡ˆ¥Ó̇θÌËÏË Á‡Á͇ÏË Ôӂ‰¥ÌÍË. ßÌÍÓÎË ÔÓÌflÚÚfl ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë ÁÓ·‡ÊÛπ ÂÍ‚¥‚‡ÎÂÌÚ ·ÛÌÚÛ ÒÛ·ÍÛθÚÛË ‡·Ó ÍÓÌÚÍÛθÚÛË, ÏÓÊÎË‚Ó ‡‚‡Ì∂‡‰Û Ú‡ ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥ª. ÄθÚÂ̇ÚË‚‡ ÔÓÔÓÌÛπ ÌÓ‚¥ ÏӇθ̥, ÂÒÚÂÚ˘̥ ‡·Ó ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÏÓ‰ÂÎ¥, Ú‡ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÌÓ‚Ëı flÍÓÒÚÂÈ Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË22. ÇÓ̇ ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡Ì‡ ̇ ÒÛ·’πÍÚË‚Ì¥ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl, ¥π‡ı¥˛ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ¥ÁÌÓ‚Ë‰Û Ôӂ‰¥ÌÍË. èËıËθÌËÍË ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë ‚ËÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ÔÓÚË Â¥Ù¥Í‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‚¥‰Íˉ‡˛Ú¸ ÒÔÓÊË‚‡ˆ¸Í¥ Òڇ̉‡ÚË. ÇÓÌË ÔÓÚËÒÚ‡‚Îfl˛Ú¸ ‡ÌÓÌ¥ÏÌÓÒÚË Ò‚¥ÚÛ ÂÍÁËÒÚÂ̈¥ÈÌ¥
Çëíìè Ця стаття вивчає новий пiдхiд до розумiння формування молодiжної культури та молодiжної субкультури, який заперечує iдеї, що побутують серед загалу ще з 50-их рокiв. У своїй розвiдцi я намагаюся узгодити декiлька робiт (бiльшiсть з них можна знайти в Інтернетi), якi пiддають сумнiву iдеї, що їх популяризував Centrе for Culturаl Studies (Центр культурологiчних студiй) у Бiрмiн¶емi, Великобританiя. Усi коментарi чи лiнки до подiбних рецензiй надсилайте менi, Марковi Тiттлею (Mark Tittley), на адресу mark@btc.co.za 1. Формування субкультури та культурологiчнi студiї 2. Формування субкультури та ¶лобальнi змiни 3. Формування субкультури та продуктивне сприймання 4. Формування субкультури та iтеративний дискурс 5. Формування субкультури та творче вираження 6. Формування субкультури та новi категорiї
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЯ (ОЛЕКСАНДРА) ЯВОРНИЦЬКА ТЕОРІЯ СУБКУЛЬТУР У СОЦІОЛОГІЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
110
ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ Ú‡ ͇ÚË‚Ì¥ÒÚ¸, ‡ÍˆÂÌÚÛ˛Ú¸ π‰Ì¥ÒÚ¸ ¥Á ÔËÓ‰Ì¥Ï Ò‚¥ÚÓÏ. ç‡È‚¥‰ÓÏ¥¯¥ „‡Ò· ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl Ô‡ˆËÙ¥ÁÏÛ, ωËÚ‡ÚË‚ÌÓª ÁÓÒ‰ÊÂÌÓÒÚË, Ï¥ÒÚˈËÁÏÛ. çÓÒ¥flÏË ‚ˢÂÁ„‡‰‡ÌËı „‡ÒÂÎ ÒÚ‡˛Ú¸ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËı „ÛÔ, ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡ÌËı ̇ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ Á‡ÁÍË ÊËÚÚfl ¥ ‰¥flÌÌfl. ç‡È˜‡ÒÚ¥¯Â Á‡ ‚Ò ‚ÓÌË π Û˜‡ÒÌË͇ÏË ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ-Ô‡ˆËÙ¥ÒÚÒ¸ÍËı ‡·Ó ÙÂϥ̥ÒÚ˘ÌËı Ûı¥‚; ÒԥθÌÓÚÌËı ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚ¥‚; ÂÍÒÔÂËÏÂÌڇθÌËı „ÛÔ. ÇÓÌË Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸ «‡ÌÚË-ÏËÒÚˆڂӻ („ÂÔÔÂÌ¥Ì∂Ë, Ô‡‡Ú‡ÚË, ÏÛÁ˘ÌÛ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Û); ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ „ÛÔË (̇Ô. ‰ÁÂÌ), ÒÂÍÚË; ÔÓÎ¥Ú˘̥ „ÛÔË, ̇ÚıÌÂÌ¥ Ú‡‰Ëˆ¥π˛ «çÓ‚Ëı 㥂Ëı»; ˜Ë ̇¯ڥ „ÛÔË, ÒÔˆË٥͇ flÍËı ÔÓÎfl„‡π ‚ ¥ÌÚ„‡ˆ¥ª ‡Ì‡ı¥ÁÏÛ, χӪÁÏÛ ˜Ë ÎḀ̥̂ÁÏÛ; ÔËıËθÌËÍË ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌÓª ωˈËÌË, ‰¥πÚÂÚËÍË. îÂÌÓÏÂÌ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë ÔÓÎfl„‡π ‚ ªª ¥ÁÌÓχ̥ÚÌÓÒÚ¥, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÍÓÏÔÎÂÍÒÌÓÒÚ¥. èÓ„‡ÏÌ «Ì‰ÓÍËÚÚfl», ‡ÌÚˉÓÍÚËÌÂÒÚ‚Ó, ÒÔÓÌÚ‡ÌÌ¥ ‡ÍÚË ‚ ¥Ï’fl Ò‚Ó·Ó‰Ë Ô¥‰Ú‚‰ÊÛ˛Ú¸, ˘Ó ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡ – ˆÂ ÔÓÁ‡˜‡ÒÓ‚Â fl‚ˢÂ, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ ‚¥‰ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒˆÂÌË23. íÂÓ¥fl ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë ‚ËÓÍÂÏβπ: ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌÛ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ Ú‡ԥ˛ – Í˯̇ªÚ¥‚, ‡Òڇχ̥‚, ҇ڇ̥ÒÚ¥‚, ÏÂÚ‡ÎÒ;
¢рент МакКрекен (Grant McCracken) у своїй працi «Plenitude: Culture by Commotion» («Повня: культура, породжена сум’яттям») вирiзняє три риси сучасного свiту: (а) усюди панує вiдмiннiсть: «свiт – збуджений i мiнливий», «оселя з багатьма кiмнатами1», мiсце великого розмаїття та вiдмiнностей»; (б) наш свiт динамiчний: «усе перебуває у майже безперервному русi»; i (в) це – свiт, який творить: «десь глибоко у цiй культурi iснує постiйний генеративний iмпульс». МакКрекен вважає, що ранiше ми могли подiлити свiт на категорiї на пiдставi класiв, психологiчних типiв, поколiнь, способiв життя та iн. Але свiт, здається, все сильнiше протистоїть нашим класифiкаторським схемам. Коли ми роззираємося довкола, то бачимо без лiку рiзних варiантiв та гетерогеннiсть. МакКрекен називає це plenitude (повнею). Вiн стверджує, що у 1950-их роках було лише двi категорiї пiдлiткiв: або ти належав до головного рiчища культури, або ж був Джеймсом Дiном2. Ти мусив вибрати й бути або таким, або iншим. Зате нинi iснує багато варiантiв, якi вiдрiзняються своєю iнтенсивнiстю. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ-Ô‡ˆËÙ¥ÒÚÒ¸ÍÛ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Û – ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËı ıËÒÚËflÌ, ‡Ì‡ı¥ÒÚ¥‚, ‚¥‰ÏÓ‚ÌËÍ¥‚ ‚¥‰ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Óª ÒÎÛÊ·Ë; ͇ÚË‚ÌÛ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Û: ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥ „ÛÛ, ÏËÒÚÂˆÚ‚Ó Ê‡ÚÛ, „ÂÔÔÂÌ¥Ì∂Ó‚ËÈ Ûı, «é‡ÌÊ‚‡ ÄθÚÂ̇ÚË‚‡», „‡Ù¥ÚÌËÍË. ÄθÚÂ̇Ú˂̇ ÂÎ¥„¥È̇ Ú‡ԥfl ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ„Ó Ò‡ÏÓ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË Û ÏÂʇı ÊËÚÚfl Û ÒԥθÌÓÚ¥, flÍ ÓıÓÔβπ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ÙÓÏË ÚÂÌ¥Ì„Û Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, ÔÒËıÓÚ‡ԥª, ‚˯ÍÓÎ¥‚, ÚÓ·ÚÓ ÛÒ ÚÂ, ˘Ó Á‡·ÂÁÔ˜Ûπ ÔÒËı¥˜ÌÛ ¥‚ÌÓ‚‡„Û. ç‡È˜‡ÒÚ¥¯Â ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ˜ÎÂÌ¥‚ ¥ÁÌÓ„Ó ‚Ë‰Û Ú‡Ô‚Ú˘ÌËı „ÛÔ Ú¥ÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ Á ÍËÁÓ˛ ‡‚ÚÓËÚÂÚ¥‚ (ªª ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ˛) ¥ ·‡ÍÓÏ Ò‡ÏӇ͈ÂÔÚ‡ˆ¥ª, ‡·Ó ‡ÍˆÂÔÚ‡ˆ¥ª „ÛÔË. ã˛‰Ë̇, fl͇ ¯Û͇π ‰ÓÔÓÏÓ„Ë Û Ú.Á‚. Ú‡Ô‚Ú˘ÌËı „ÛÔ‡ı (ÚӘ̥¯Â: ÒÂÍÚ‡ı) ̇ÒÔ‡‚‰¥ ÒÚaπ ÊÂÚ‚Ó˛ «‰ÛıÓ‚ÌËı χÈÒÚ¥‚»24. ìÒ¥Ï ˜Û‰Ó‚Ó ‚¥‰ÓÏ¥ Ô¥Á‚ˢ‡ ı‡ËÁχÚ˘ÌËı ÔÓ‚¥‰ÌËÍ¥‚: Ñ.ÑÊÓÌÒ‡ («The People’s Temple»), ó.å‡ÌÒÓ̇, Ñ.äÓ¯‡, å.ÑÂÈ‚¥‰‡ («Ñ¥ÚË ÉÓÒÔÓ‰‡»), å.ñ‚¥„ÛÌ ¥ û.äË‚ÓÌÓ„Ó‚‡ («Å¥Î ŇÚÒÚ‚Ó»), Å.䇈χÈÓ‡ («ç·ӻ). ì èÓθ˘¥ ‰ÓÒ¥ Ì ‚Ë¥¯ÂÌÓ ÔÓ·ÎÂÏË ‚Â΢ËÌË ¥ ͥθÍÓÒÚË ‰¥˛˜Ëı ÒÂÍÚ. á Ó„Îfl‰Û ̇ „ÂÏÂÚ˘ÌËÈ ı‡‡ÍÚ ÌÂÙÓχθÌËı ÂÎ¥„¥ÈÌËı „ÛÔ ‚‡ÊÍÓ ÓÔÂ-
У цитованому нижче уривковi з книжки ¢рент МакКрекен показав дещо з того розмаїття, яке вiн вiдкрив, коли розпочав вивчати пiдлiткiв: «Коли я почав розмовляти з бi-дiвчатами (b-girls), ¶отами (goths), панками й скейтерами (skaters), то виявив, що вони мають зовсiм рiзнi цiнностi, свiтогляди, точки зору. З’ясувалося, що вiдмiнностi у модi, одяговi – зовнiшнi вiдмiнностi – позначають вiдмiнностi внутрiшнi, вiдмiнностi у цiнностях та їхнiй градацiї. Часом експерти тiльки перешкоджають нам побачити глибину цих вiдмiнностей. Деякi стверджують, що вчинками пiдлiткiв керує бажання здобути визнання однолiткiв. Вони вважають, що важливою є тiльки гризька непевнiсть цього життєвого етапу, а все iнше: зачiски, одяг, мова, проводження вiльного часу, музичнi смаки – це просто дивацтва та данина модi – такi собi неiстотнi «шум та шаленство» старшої школи, вульгарне мавпування, необхiдне, щоб належати до спiлки. (Заувага: Цей абзац розкриває погляд на молодiжну культуру як на природну послiдовнiсть – Вплив однолiткiв). Другий табiр приховує глибину вiдмiнностей у iнший спосiб. Вченi, якi до нього належать, наполягають на тому, що причина такого сильного та жвавого розмаїття у пiдh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Û‚‡ÚË ÍÓÌÍÂÚÌÓ˛ ¥ÌÙÓχˆ¥π˛. éÙ¥ˆ¥ÈÌÓ ‚¥‰ÓÏÓ ÔÓ ‰¥flθ̥ÒÚ¸ «Äχ̉‡ å‡∂‡» (ÔÓÓÍ í‡‡Í‡ Ň„χ), «ïËÒÚËflÌ», «ñÂÌÚÛ Ç¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÜËÚÚfl» (ÔÓÓÍ ÅÛÌÓ ¢ËÌ¥Ì∂); «äÓÏ¥ÚÂÚÛ åËÛ ò¥ ó¥ÏÌÂfl», «ë¥Ï’ª», «ç·‡», «ë¥Ï’ª β·Ó‚¥»; «ëflÌ åÛÌ åÛÌa» (Ú‡πÏÌ¥ ÓÒ‰ÍË Û ä‡ÍÓ‚¥, ÉÎflÌÓ‚¥ Ô¥‰ ä‡ÍÓ‚ÓÏ, ßÁ‡·ÂΥ̥). üÍ ÔÓ‰‡π ê‡ÔÓÚ Å˛Ó ç‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ÅÂÁÔÂÍË ÒÂÍÚË «ç·ӻ ¥ «ë¥Ï’fl» Á‚ËÌÛ‚‡˜Û˛Ú¸ Û ÔÓ„‡·Û‚‡ÌÌ¥ χÈ̇ Ò‚Óªı ‡‰ÂÔÚ¥‚, «ë¥Ï’˛ β·Ó‚¥» Á‚ËÌÛ‚‡˜Û˛Ú¸ Û ÁÏÛ¯Û‚‡ÌÌ¥ ˜ÎÂÌ¥‚ ÒÂÍÚË (‚Íβ˜ÌÓ Á ‰¥Ú¸ÏË) Á‡ÈχÚËÒfl ÔÓÒÚËÚÛˆ¥˛, «ïËÒÚËflÌ» – Û ˜ËÒÎÂÌÌËı ‚ËÔ‡‰Í‡ı ‚Ë͇‰ÂÌÌfl ÌÂÔÓ‚ÌÓÎ¥ÚÌ¥ı, «ëflÌ åÛÌ åÛÌÓ‚¥» ÔËÔËÒÛ˛Ú¸ Á‚’flÁÍË ¥Á Ú‡πÏÌËÏË ÍÓÂÈÒ¸ÍËÏË ÒÎÛÊ·‡ÏË ¥ ÚÓ„¥‚β Á·Óπ˛25. êÛı Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ä¥¯ÌË (Í˯̇ªÚË) Í˯̇ªÚË) ‚ËÌËÍ flÍ ÒÍ·‰Ó‚‡ ˜‡ÒÚË̇ «Governing Boda Commision» – Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª ÒÚÛÍÚÛË êÛıÛ ä˯ÌË Á ˆÂÌڇθÌËÏ ÓÒ‰ÍÓÏ Û Ç̉‡‚‡Ì‡ (ß̉¥fl). ì èÓθ˘¥ Á’fl‚Ë‚Òfl ̇ÔËͥ̈¥ 70-ı ÓÍ¥‚, ‡Î ·Û‚ Á‡ÂπÒÚÓ‚‡ÌËÈ ˘ÓÈÌÓ Û 1988 . flÍ ÂÎ¥„¥È̇ ÒԥθÌÓÚ‡ «íÓ‚‡ËÒÚ‚Ó ë‚¥‰ÓÏÓÒÚË ä˯ÌË Å„‡ÍÚ¥». èÓθҸÍËÈ ‚‡¥‡ÌÚ Í˯̇ªÚ¥‚ ÔÓÚËÒÚÓªÚ¸ ̇ÒËθÒÚ‚Û, ·ÓÂÚ¸Òfl Á‡ Ò‚Ó·Ó‰Û ¥ ÔËÔËÌÂÌÌfl ‚ÓπÌÌËı ‡Íˆ¥È (‚¥Ì Ô‰ÒÚ‡‚Îflπ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥, flÍ¥ ÔÓ„Ó-
лiтковому свiтi зводиться до одного. Всi цi новi стилi самопрезентацiї, поведiнки, зовнiшности – насправдi вияв мiжвiкової та класової ворожнечi. Пiдлiтки переступають межi. [Stuart Hall and Tony Jefferson, eds., Resistance through Rituals: Youth Subcultures in Post-War Britain («Протистояння через ритуали: молодiжнi субкультури у повоєннiй Британiї») (London: Hutchinson, 1976). Феноменальний опис скiнгедiв мiститься у працi Дiка Гебдi¶е (Dick Hebdige) Hiding in the Light: Youth Surveillance and Display («Тi, що ховаються у свiтлi: спостереження та образ молодi») у Hiding in the Light: On Images and Things («Тi, що ховаються у свiтлi: про образи та речi») (London: Routledge, 1988). Але звернiть увагу на цю характерну фразу: «Коли незадоволена неповнолiтня особа iз ¶ето, а точнiше – незадоволена безробiтна неповнолiтня особа, вдається до символiчного чи справжнього насильства, вона послуговується єдиною можливiстю, яку має: можливiстю збентежити. Можливiстю похизуватися – похизуватися своєю небезпечнiстю». Див. також Пол Вiллiс (Paul Willis), Learning to Labor: How Working Class Kids Get Working Class Jobs («Навчаючись важко працювати: як дiти з робiтничого класу стають робiтничим класом») (New York: Columbia University Press, 1981). Я не ствер-
111
МАРК ТІТТЛЕЙ НОВИЙ ПІДХІД ДО ТЕОРІЇ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÎÓ¯Û‚‡ÎË Ú‡ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ‚Ú¥Î˛‚‡ÎË „¥Ô¥), ‚ËÒÚÛÔ‡π ¥Á ‡ÍÚ‡ÏË ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË Á¥ Ò‚ÓªÏË ·‡Ú‡ÏË Û ‚Ò¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. ê‡ÒڇχÌË (‡ÒÚ‡Ù‡¥‡ÌË) ̇ ÔÓÚË‚‡„Û Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Ó‚¥ ÛıÛ «É‡Â 䥯̇» Ì ÔÓÍÎË͇˛Ú¸Òfl ̇ ‰‡‚Ì˛ Ú‡‰Ëˆ¥˛, ‡Ì¥ Ì ڂÓflÚ¸ ÙÓχΥÁÓ‚‡ÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÒÚÛÍÚÛ. óÎÂÌÒÚ‚Ó Û ‡ÒÚ‡Ù‡¥‡ÌÒ¸ÍÓÏÛ ÛÒ¥ Ì ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ˛ ‰Ó Ô‚ÌÓª ‡ÒË, ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ‚ËÁ̇π ÍÛÎ¸Ú Â∂², χ¥ıÛ‡ÌË ¥ ‰Ó‚„Ó„Ó ‚ÓÎÓÒÒfl. ÇÒ¥ ‰ÂÏÓÌÒÚÛ˛Ú¸ ÌÓÌÍÓÌÙÓÏ¥ÁÏ ¥ Ò‚Ó·Ó‰Û. ᇇÁ Û èÓθ˘¥ Ú‡ÔÎflπÚ¸Òfl ˜ËχÎÓ ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ, flÍËı ̇‰Ëı‡π ‡ÒÚ‡Ù‡¥‡ÌÒ¸ÍËÈ Ûı, ‡Î ÒıÓÊÂ, ˘Ó ˆfl ¥‰ÂÓÎÓ„¥fl Ì χπ ÍÓÌÍÂÚÌÓ„Ó Á‚’flÁÍÛ Á ‚Ë„Îfl‰ÓÏ, ˜Ë ‚·ÒÚË‚Ó, ÏÓ‰Ó˛ ̇ ‡ÒÚ‡Ù‡¥‡ÌÒ¸ÍËÈ ‚Ë„Îfl‰ (̇Ô. ‰Â‰Ë). ë‡Ú‡Ì¥ÒÚË flÍ Ï¥ÒÚ˘ÌÓ-ÂÎ¥„¥È̇ ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡ Á’fl‚ËÎËÒfl Û èÓθ˘¥ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 80-ı ÓÍ¥‚ ‡ÁÓÏ ¥Á ÔÓÔÛÎflËÁ‡ˆ¥π˛ ÏÛÁËÍË heavy-metal, ıÓ˜‡ ‰ÂflÍ¥ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍË ‚·‡˜‡˛Ú¸ ‡Ì‡ÎÓ„¥ª Ï¥Ê ÛıÓÏ Ò‡Ú‡Ì¥ÒÚ¥‚ Ú‡ «êÛıÓÏ ã˛ˆËÙ‡» ˘Â Û Ï¥Ê‚ÓπÌÌËÈ ÔÂ¥Ó‰26. ÇÔ¯ ¥‰ÂÓÎÓ„¥fl ҇ڇ̥ÁÏÛ ÁÓÒ‰ÊÛπÚ¸Òfl ̇ ÍÛθڥ ·ÓÊÂÒÚ‚‡ ¥ Ì Á‡ÈχπÚ¸Òfl ·ÓÓÚ¸·Ó˛ Á ıËÒÚËflÌÒÚ‚ÓÏ, ‡ ÔÓÒÚÓ ÁÓ·‡ÊÛπ ÍÓÌÚÂÒÚ‡ˆ¥˛ ÏÓÎÓ‰¥ ÒÛÔÓÚË ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª ñÂÍ‚Ë. ôÓÈÌÓ Ô¥ÁÌ¥¯Â ¯ËËÚ¸Òfl Ú.Á‚. Ô‡ÍÚË͇ «˜ÓÌËı ÏÂÒ», ËÚۇθ̥ ‚·Ë‚ÒÚ‚‡, ÔÓه̇ˆ¥fl ÚÛÔ¥‚, Û·Ë‚ÒÚ‚‡ Ú‚‡-
джую, що у свiтi пiдлiткiв нема протистояння чи що такий погляд неправильний. Я лише кажу, що це не може бути наперед визначеною i незмiнною вихiдною точкою наших дослiджень та їхнiм постiйним результатом. Ще iншi критичнi зауваги можна знайти у таких працях: Sue Widdicombe and Robin Wooffitt, The Language of Youth Subcultures: Social Identity in Action (Мова молодiжних субкультур: соцiальна iдентифiкацiя в дiї) (New York: Harvester Wheatsheaf, 1995); John Davis, Youth and the Condition of Britain: Images of Adolescent Conflict (Молодь i становище Британiї: опис конфлiктiв мiж неповнолiтнiми) (London: Athlone Press, 1990) (Заувага: цей абзац розкриває погляд на субкультуру як на протистояння – Протест). В обох випадках ми не хочемо бачити того, що насправдi вiдбувається. А те, що вiдбувається, просто вражає. Сум’яття на поверхнi пiдлiткового свiту походить вiд глибшого, систематичного процесу оновлення, який викидає на поверхню рiзнi типи пiдлiткiв, кожен з яких має власнi iдеї, цiнностi та iдеологiю. Цi типи чiтко вираженi, їх легко вирiзнити, для них властива узгоджена пiдтримка i енергiйне управлiння. Якщо вплив однолiткiв або протест були б справжнiми причинами повнi пiдлiтково-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЯ (ОЛЕКСАНДРА) ЯВОРНИЦЬКА ТЕОРІЯ СУБКУЛЬТУР У СОЦІОЛОГІЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
112
ËÌ. ë¸Ó„Ӊ̥ ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡ ҇ڇ̥ÒÚ¥‚ Û èÓθ˘¥ ̇‡ıÓ‚Ûπ ͥθ͇̇‰ˆflÚ¸ ÚËÒfl˜ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌËÍ¥‚, Ò‰ flÍËı ҇ڇ̥ÒÚË ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ú‡ Ô‚ÂÁ¥ÈÌ¥, ÍÓÌÚÂÒÚ‡ˆ¥ÈÌ¥ Ú‡ ̇ÒËθÌˈ¸Í¥. åÂÚ‡ÎÒ – Ù‡ÌË ÏÛÁËÍË heavy-metal, ̇ÚıÌÂÌÌ¥ ҇ڇ̥ÒÚ‡ÏË. ÍÚÂÌ¥ ËÒË, flÍ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎfl˛Ú¸ ‚¥‰¥ÁÌËÚË ÏÂÚ‡ÎÒ ‚¥‰ ˜ÎÂÌ¥‚ ¥Ì¯Ëı ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËı „ÛÔ, – ˆÂ ‰Ó‚„ ‚ÓÎÓÒÒfl, ÍÓÓÚÍ¥ ·Ó¥‰ÍË, ¯Í¥flÌ¥ ¯Ú‡ÌË ¥ ͇ڇÌË, χÒË‚Ì¥ ˜Ó·ÓÚË («Ï‡ÚÂÌÒË», «„ÎflÌË»), Ò¥·Ì¥ ‡ÍÒÂÒÛ‡Ë (Ò‰ ÌËı ·‡„‡ÚÓ ÓÍÛθÚÌËı ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚, ÔÂÌÚ‡„‡Ï). ᇇÁ Û èÓθ˘¥ ‰ÛÊ ÔÓÔÛÎflÌËÈ «gothic rock», ¥ÌÒÔ¥Ó‚‡ÌËÈ ÂÎÂÏÂÌÚ‡ÏË Ï‡„¥ª, Ò‰̸ӂ¥˜ÌËı ΄Ẩ, ∂ÂχÌÒ¸ÍËı ¥ Ò͇̉Ë̇‚Ò¸ÍËı Ï¥Ú¥‚. î‡ÌË «˜ÓÌÓª ∂ÓÚËÍË» ¥ÌÍÓÎË Ì‡„‡‰Û˛Ú¸ ‚‡ÏÔ¥¥‚ (˜ÓÌËÈ Ó‰fl„, ·¥ÎËÈ Ï‡Í¥flÊ). ÖÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ-Ô‡ˆËÙ¥ÒÚ˘̇ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡ – ‡ÔÓÚÂÓÁ ‰¥flθÌÓÒÚË ÌÂÙÓχθÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È, flÍ¥ Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸ ̉Âʇ‚ÌËÈ, ‡Ì‡ı¥ÒÚÒ¸ÍËÈ ı‡‡ÍÚ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÊËÚÚfl, Á‡ıˢ‡˛Ú¸ ÔËÓ‰ÌËÈ Ò‚¥Ú ‚¥‰ ÔÓÏËÒÎÓ‚Óª ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ª, ‚¥‰ ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl β‰ËÌË ‚ ̇ÚۇθÌ ÊËÚÚfl. á‡ıËÒÚ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ¥‰ÂÈ Û ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ Á‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‰Ó ÛÚÓÔ¥ª, fl͇ Ì ‚¥‰Ì‡ıÓ‰ËÚ¸ Ô¥‰Ú‚‰ÊÂÌÌfl Û Ì‡ÛÍÓ‚Ëı ÚÂÓ¥flı ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª ÂÔÓıË. ì 80-90-¥ ÓÍË
го свiту, у всьому цьому не було б необхiдности, воно було б добровiльним. (Заувага: Цей абзац упроваджує новий погляд на молодiжну культуру – Насиченiсть). Зважте на такi особливостi рiзних культур. Гiпi 90-х рокiв, так само, як i гiпi 60-их, надають перевагу пасторальностi, природностi, духовностi й невимушеностi, спонтанностi, рiвностi та щедростi. Цей набiр цiнностей чiтко виражений i дуже послiдовний. Рокери майже все це вiдкидають. У найгiршому випадку рокерiв переповнює бажання домiнувати та ворожiсть до всього iнакшого, чужого чи невiдомого, i через це хлопаки з «This Is Spinal Tap»3 виглядають, як ерудованi добре вихованi особи. Вони слухають гучну музику, яка скидається на гiмн i музику племен, тодi як музика гiпi – духовна й нiжна – лине до невiдомого. Отож i тут «зовнiшнiй вигляд» – це водночас i «мова», формулювання особливого погляду на свiт. У певному сенсi бi-хлопцi та бi-дiвчата – це тi ж рокери, тiльки сформувалися вони в американському ¶ето, що й вплинуло на змiну їхнього стилю. Бi-хлопцi приймають насильство, яке панує на вулицi. Вони культивують зовнiшнiсть бандита, подобу, яка є випереджуючим ударом. Їхнiй образ декларує таку твердiсть, що рокери про h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Û èÓθ˘¥ ‚ËÌËÍÎË 160 ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ÌÂÙÓχθÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È (Ò‰ ÌËı: «ã‡·Ó‡ÚÓ¥fl ÜË‚Óª Äı¥ÚÂÍÚÛË», «Ä͇‰ÂÏ¥fl ÜËÚÚfl», «áÂÎÂÌ¥ ÅË„‡‰Ë», «ÇËÁ‚ÓθÌËÈ êÛı 킇ËÌ», «ë‚¥ÚÎÓ-ÜËÚÚfl»), ·ÛÎË ‚·¯ÚÓ‚‡Ì¥ ˜ËÒÎÂÌÌ¥ χ̥ÙÂÒÚ‡ˆ¥ª Ú‡ Ô¥ÍÂÚË. ä¥Î¸Í¥ÒÚ¸ Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌËı ‡Íˆ¥È Ô¥‰Ú‚‰ÊÛπ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÒËθÌÓ„Ó ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡, ÔÓÚÂÒÚÌÓ-̇ÒÚÛԇθÌÓ„Ó Ú‡ ÓÒ‚¥Ú̸Ó-ÔÓÒ‚¥ÚÌˈ¸ÍÓ„Ó27. ÄθÚÂ̇ÚË‚Ì¥ ıËÒÚËflÌË – Ûı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÔÓÚÂÒÚÛ, flÍËÈ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ ¥Á ÂÎ¥„¥ÈÌÓ˛ ÒËÏ‚ÓÎ¥ÍÓ˛ ¥ ÒÛÒԥθÌÓ˛ ̇ÛÍÓ˛ ä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë. ì èÓθ˘¥ ˆÂÈ Ûı ‚¥‰ÓÏËÈ flÍ «‰Ûıӂ̇ Ó‡Á‡» (¥ÌÒÔ¥Ó‚‡ÌËÈ ¥Ú‡Î¥ÈÒ¸ÍËÏ «Movimento Oasi» 50-ı ÓÍ¥‚). âÓ„Ó ÓÒ‰͇ÏË π «é‡ÁË Ñ¥ÚÂÈ ÉÓÒÔÓ‰‡», «êÛı ÜË‚Óª ñÂÍ‚Ë», «é‡ÁË ÜË‚Óª ñÂÍ‚Ë», «êÛı ë‚¥ÚÎÓ-ÜËÚÚfl». ÑÂÍÓ„Ó ÔË‚‡·Î˛π ΄Ẩ‡ ÛıÛ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËı ıËÒÚËflÌ, ‰Îfl ¥Ì¯Ëı ‚¥Ì ˆ¥Í‡‚ËÈ flÍ ÍÛθÚÛ̇, ÚÛËÒÚ˘̇, ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̇ ÙÓχ Ôӂ‰ÂÌÌfl ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ. Ç¥‰ÏÓ‚ÌËÍË ‚¥‰ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Óª ÒÎÛÊ·Ë (Ó·‰ÊÂÍÚÓË) π ÒÛ˜‡ÒÌËÏ ‚‡¥‡ÌÚÓÏ ‡‰Ë͇θÌËı ÂÍÓ-Ô‡ˆËÙ¥ÒÚ¥‚, Ó„‡Ì¥Á‡ÚÓ¥‚ ¥ ‡ÍÚË‚ÌËı Û˜‡ÒÌËÍ¥‚ ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥È, ÔÓÚÂÒÚ¥‚, Ô¥ÍÂÚ¥‚. ÉÛÔË ‚¥‰ÏÓ‚ÌËÍ¥‚ ÁÓÒ‰ÊÂÌ¥ ̇ Ì„‡ÚË‚ÌÓÏÛ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌ¥ ‰Ó Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Óª ‚¥È-
неї можуть тiльки мрiяти, а гiпi – жахатися. Та ближче до сутi: iдеологiя бi-хлопцiв та бi-дiвчат – це вiдповiдь на особливi умови ¶ето – расизм i бiднiсть, отож, вона створена в i для культурних обставин, геть несхожих на тi, в яких виникли рокери чи гiпi. Це – широкий i послiдовний свiтогляд. Головне для ¶отiв – самоаналiз та меланхолiя. Вони схильнi поетично висловлюватися про «гарну смерть» та симпатiю до вампiрiв. Та якими б театральними не були ¶оти, вони не (або ж не лише) ламають комедiю та драматизують своє становище. Їхнiй свiтогляд – послiдовний, визначений i привабливий, вiн включає потойбiчнi сили та створiння, яких нема у космологiї гiпi, рокерiв та бi-хлопцiв. У чорних пелеринах, з чорним фарбованим волоссям i пiдведеними очима ця спiльнота пiдлiткiв вiдрiзняється вiд iнших не лише виглядом, а й омовлює власний вiдмiнний культурний всесвiт. Дехто вважає, що панки – це азiйськi монахи нашого суспiльства. У найлiпшому випадку, це молодi люди, якi зреклися мiщанського свiту, щоб навчати решту про зрадливiсть бажань та iлюзорну природу матерiального свiту. Панки скажуть вам, що вони самi роблять татуювання, щоб приголомшити рокерiв, i самi ж роблять пiрсин¶, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ò¸ÍÓ‚Óª ÒÎÛÊ·Ë. ç‡È‚¥‰ÓÏ¥¯¥ ‡Íˆ¥ª, ¥Ì¥ˆ¥‡ÚÓ‡ÏË flÍËı ‚ÓÌË ‚ËÒÚÛÔËÎË, ÔÓÎfl„‡˛Ú¸ Û Ô¥ÍÂÚÛ‚‡ÌÌ¥ 䇷¥ÌÂÚÛ å¥Ì¥ÒÚ¥‚, χ¯‡ı ̇ ÅÂ肉 ¥ „ÓÎÓ‰Û‚‡ÌÌ¥ ‡ÁÓÏ ¥Á «î‰‡ˆ¥π˛ áÂÎÂÌËı», «î‰‡ˆ¥π˛ Ä̇ı¥ÒÚ¥‚», ÛıÓÏ «ë‚Ó·Ó‰‡ ¥ åË» ̇ÔËͥ̈¥ 80-ı ÓÍ¥‚. ÅÛÌÚ ‚¥‰ÏÓ‚ÌËÍ¥‚ ̇Á‡‚Ê‰Ë ‚ÔËÒ‡ÌËÈ ‚ ¥ÒÚÓ¥˛ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë ¥ ‚Ë˘Ó„Ó ¯Í¥Î¸Ìˈڂ‡. Ä̇ı¥ÒÚË – ÌÓÒ¥ª ÛÚÓÔ¥˜ÌËı Ï¥È ÔÓ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ò‚Ó·Ó‰Ë, ¥‰ÂÈÌ¥ ̇˘‡‰ÍË å.ŇÍÛ̥̇, è.äÓÔÓÚͥ̇, å.ëڥ̇, ˜ÎÂÌË «êÛıÛ ÄθÚÂ̇ÚË‚ÌÓ„Ó ëÛÒԥθÒÚ‚‡», «Ä̇ı¥ÒÚÒ¸ÍÓª ˆ¥ª», «Ä̇ı¥ÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ßÌÚÂ̇ˆ¥Ó̇ÎÛ», ÔËıËθÌËÍË ÛıÛ «ë‚Ó·Ó‰‡ ¥ åË», «èÓθҸÍÓª ëÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÓª è‡Ú¥ª êÑ» Ú‡ «é‡ÌÊ‚Ӫ ÄθÚÂ̇ÚË‚Ë». ë‰ ‡Ì‡ı¥ÒÚ¥‚ π ˜ËχÎÓ Ú.Á‚. ÔÒ‚‰Ó‡Ì‡ı¥ÒÚ¥‚ (ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡ÌËı ̇ ÔÒ‚‰Ó-‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Û) ¥ „ÛÔ, flÍ¥ Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸ Ô‚̥ ÙÓÏË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ·ÓÓÚ¸·Ë. äÓÌÚÂÒÚ‡ÚÓË Ó͇ (‡·Ó Ô‡ÌÍ-ÓÍÂË) – ¥ÌÒÔ¥Ó‚‡Ì¥ „ÂÓπÏ í.ÇÂÈÚÒ‡ – ÉÓÎÂÏÓÏ, ÏÛÚ‡ÌÚÓÏ ¥Ì‰ÛÒÚ¥flθÌÓª ÂÔÓıË, ‚ÓÌË ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸ ‚ËÒÓÍËÈ ¥‚Â̸ ÂÏÔ‡Ú¥ª: ÒÔ¥‚˜ÛÚÚfl ‰Îfl ·ÓÏÊ¥‚, ‡ÎÍÓ„ÓΥͥ‚, ÊËÚÚπ‚Ëı ÙÛÒÚ‡Ú¥‚, Ò‡ÏÓÚÌ¥ı, Ó·‰¥ÎÂÌËı β·Ó‚’˛ β‰ÂÈ. èÓθҸÍËÈ ‚‡¥‡ÌÚ ÓÍ-ÍÓÌÚÂÒÚ‡ÚÓ¥‚ ÔÓ¯Ë˛πÚ¸Òfl ‚¥‰ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 70-ı
щоб вибити нас iз в’язницi суспiльних стандартiв. Вони порушують правила, щоб їх виявити. І цьому притаманний нiгiлiзм, який би жахнув гiпi, вразив рокера, спантеличив бi-хлопця i викликав огиду у ¶ота. Але їхнiй нiгiлiзм добре сформований, це свiт сам для себе. У кожному з цих випадкiв ми бачимо складне культурне цiле, щось значно бiльше, нiж поверховi вiдмiнностi. Кожна з цих груп є тим, що, за браком лiпшого термiну, я б назвав «малою культурою». Це правда, що багато з цих груп вдаються до протестiв, але цiкаво те, як по-рiзному (та при цьому внутрiшньо злагоджено) вони це роблять. Тож пояснювати всi пiдлiтковi субкультури як один i той самий акт протесту – це узагальнювати саме там, де нам слiд зважати на особливостi. Себто, це означає жертвувати ¶рунтовними поясненнями кожної окремої культури заради спритненької загальної iстини. Дозвольте менi ствердити, що в майбутньому пiдлiтки належатимуть не лише до однiєї культури, вони постiйно рухатимуться вiд однiєї культури до iншої, а навiть час вiд часу «змiшуватимуть i поєднуватимуть» цi стилi. Але зауважимо, що це – не постмодерний pastiche. Бо iснують основнi групи пiдлiткiв. Вони залишаються сталими й завжди актуальними, характеризуються певними
113
МАРК ТІТТЛЕЙ НОВИЙ ПІДХІД ДО ТЕОРІЇ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÓÍ¥‚ Û Ò‰ӂˢ¥ ه̥‚ «Sex Pistols», «Dolls», «Ç‡ÎπÍ ÑʉÁÂÈ è‡ÌÍ êÓÍ ÅẨ», «ÑÊÂÏÛ», «èÂÙÂÍÚ», «ÉÛ‰ÂÈ», è.äÛÍ¥Áa, «Å¥∂ ñˈ».
äêÖÄíàÇçß ëìÅäìãúíìêà ÄθÚÂ̇Ú˂̇ ‡‚ÚÓ͇ˆ¥fl – ÙÓχ Ò‡ÏÓ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl ¥ Ò‡ÏÓ‡ΥÁ‡ˆ¥ª ÏÓÎÓ‰¥ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ‡Ì‰Â∂‡Û̉ӂӪ ÓÍ-ÏÛÁËÍË, ‡·Ó Ô‡‡-ÊÛ̇ΥÒÚËÍË. ëËθÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ¥Á ÂÍÁËÒÚÂ̈¥ÈÌËÏË ÔËÚ‡ÌÌflÏË, ÂÙÎÂÍÒ¥π˛ ̇‰ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌflÏ ÒÛ·’πÍÚ‡, „ÛÔË, ‡ ‚ ªª ÏÂʇı – ÒÛ·„ÛÔË. äÛθÚÛ‡ ‰¥ª (·ÛÚÚfl Û ‰ÓÓÁ¥) – ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ ÙÂÒÚË‚‡Î¥, Ï¥Òˆfl ÁÛÒÚ¥˜ÂÈ (îÂÒÚË‚‡Î¸ Û üÓˆ¥Ì¥, ÒÚÛ‰ÂÌÚҸͥ «Å‡„‡Ì‡Î¥ª», «û‚Â̇Υª», «î‡Ï‡» Û ë‚¥ÌÓÛÈÒˆ˛ ÚÓ˘Ó). ÉÂÔÔÂÌ¥Ì∂Ë (Ô‡‡-Ú‡ÚË, «ÏËÒÚÂˆÚ‚Ó Ê‡ÚÛ») – ÂÙÂÏÂÌ fl‚ˢÂ, ‚Ú¥ÎÂÌÂ Û ÓÁχªÚËı ‡Íˆ¥flı, χ̥ÙÂÒÚ‡ˆ¥flı, „‡Ù¥Ú¥. ÇËÌËÍ· ‚ ÔÂ¥Ó‰ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó„Ó ÒÚ‡ÌÛ Û 1981 . èÓÚËÒÚÓªÚ¸ ÒÛÒԥθÒÚ‚Û, ÈÓ„Ó Ô‡ÒË‚Ì¥È ÔÓÒÚ‡‚¥ Û Ò‚Óπ¥‰ÌËı, Ò˛Â‡Î¥ÒÚ˘ÌËı ‡Íˆ¥flı ̇ Á‡ÁÓÍ «pur purenonsens». ܇ڥ‚ÎË‚‡ ÍÓÌ‚Â̈¥fl ·¥Î¸¯ÓÒÚË ‡Íˆ¥ª (Ò‚Óπ¥‰ÌÓ„Ó Ú‡ÚÛ ÊËÚÚfl, «teatru wygłupu») ̇ÒÔ‡‚‰¥ ÒÚ‡π ÌÓÒ¥πÏ ‚‡ÊÎË‚Ó„Ó, ‡ÌÚËÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ. ë‰ ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û Ï‡Ì¥ÙÂÒÚ‡ˆ¥ª ‰ÛÊ ˜‡ÒÚÓ Ú‡ÔÎfl-
цiнностями, дiяльнiстю та стилями. Ми (поки що) не живемо у свiтi, де б кожен пiдлiток сам творив себе за допомогою вiдкритих ним нових культурних та естетичних засобiв. Адже коли вiдбувається змiшування та поєднання, то це завжди змiшування та поєднування готового матерiалу. (Іншою мовою, мовою лiнгвiстики, морфеми з’являються, як то морфемам i пристало, напiвготовими). «Чувак, та це ж ¶оти» – цей акт розпiзнавання можливий, часто має мiсце i необхiдний. Цей огляд дуже поверховий, але його, напевне, достатньо, щоб вказати на двi речi. По-перше, пiдлiтковий свiт аж трiщить вiд вiдмiнностей. По-друге, культура сум’яття не просто викидає назовнi рiзноманiтнiсть. Вона породжує глибшi культурнi типи, кожен з яких має власну думку про свiт, кожен сам становить цiлу культуру у зменшеному розмiрi, витворює власний погляд на свiт. Якщо видимi вiдмiнностi вражають, то вiд глибших вiдмiнностей просто забиває дух. Загалом, культурам це невластиво. Вони, фактично, призначенi цьому запобiгти. Повня – це новий i потужний вiрус. Чи припущення МакКрекена, що «пiдлiтки належатимуть не лише до однiєї культури, вони постiйно рухатимуться вiд однiєї культури до iншої, а навiть час од часу
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЯ (ОЛЕКСАНДРА) ЯВОРНИЦЬКА ТЕОРІЯ СУБКУЛЬТУР У СОЦІОЛОГІЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
114
˛Ú¸Òfl Ú‡ÌÒÔ‡ÂÌÚÌ¥ ̇ÔËÒË: «Kto o tobie wie – pan z SB», «Twoich dzieci strzeże kto – pan z MO». ç‡È·¥Î¸¯ ‚¥‰ÓÏËÏË «„ÂÔÔÂ̇ÏË» ÒÚ‡˛Ú¸ ˜ÎÂÌË ‚ӈ·‚Ò¸ÍÓª ÌÂÙÓχθÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª: «é‡ÌÊ‚‡ ÄθÚÂ̇ÚË‚‡» (Á„ÛÚÓ‚‡Ì¥ ·¥Îfl ÔÓÔÛÎflÌÓ„Ó «å‡ÈÓ‡» Ç.å. îˉËı‡). ÑÓ Ì‡È‚¥‰ÓÏ¥¯Ëı ‡Íˆ¥È «éA» ÏÓÊ̇ Á‡‡ıÛ‚‡ÚË Á‡ıÓ‰Ë Ô¥‰ „‡Ò·ÏË: «ëÓˆ¥‡Î¥ÁÏ ‚ ͇̇‚‡Î¥ – ͇̇‚‡Î ‚ ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏ¥», «åË Ì ıÓ˜ÂÏÓ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ∂‡Ì‰Ë – ڥθÍË Í‡Ì‡‚‡Î¸ÌÓª ҇Ϸ˻, «ìÔËÈÏÓÒfl ̇ Ó˜‡ı Û ‚·‰Ë». ç‡ÔËͥ̈¥ 80-ı ÓÍ¥‚ Û ¥ÁÌËı Ï¥Ò¸ÍËı ÓÒ‰͇ı Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ÌÓ‚¥ «‚‡¥‡ÌÚË» ‚ӈ·‚Ò¸ÍÓª «éÄ» (‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ «Å¥Î‡ ÄθÚÂ̇ÚË‚‡» Û èÓḀ́̇; «åÓÎÓ‰¥Ê̇ Ä‚ÚÂÌÚ˘̇ ÄÚËÒÚ˘̇ ëˆÂ̇» (Ú.Á‚. «åÄSA») Û Ç‡Î·ÊËıÛ.. ì 90-ı Ó͇ı Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ‚‡ÊÍÓ ‚¥‰Ì‡ÈÚË ¥ÁÍÓ ‚ËÁ̇˜ÂÌ¥ ÔËÍ·‰Ë ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë ¥ ÍÓÌÚÍÛθÚÛË. ᇄ‡Î¸Ì¥ ÁÏ¥ÌË, Ú¥ÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ ¥Á ÒËÒÚÂÏÌËÏ Ô‚ÓÓÚÓÏ, ÒÔ˘ËÌËÎËÒ¸ ‰Ó ‰ÂÒÚÛ͈¥ª ÒÂÌÒÛ ÊËÚÚfl – ÚÓ·ÚÓ ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ. èÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ‚ËÁ̇˜‡π ‰Â͇‰ÂÌÚÒÚ‚Ó XX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl (Û ÙÓÏ¥ ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË ‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ, ÁÏÂ̯ÂÌÌ¥ Ô¥Á̇‚‡Î¸ÌËı Ú‡ ‡ÚËÒÚ˘ÌËı Ô‡Ò¥È), ÂÎflÚË‚¥ÁÏ, ı‡ÓÒ, Ì¥„¥Î¥ÁÏ, ·ÂÁÏÂÊÌÛ Ò‚Ó·Ó‰Û.
“змiшуватимуть i поєднуватимуть” цi стилi» може бути ключем до нашого розумiння того, як формується молодiжна субкультура у 90-их, та й не лише у 90-их роках? Далi у своїй книжцi вiн засуджує теорiю субкультури: «Існує маленька групка соцiологiв, якi вивчають «субкультури». Спершу видається, що ця концепцiя вiдповiдає нашим завданням, але насправдi, всупереч сподiванням вона перетворюється у вправляння в самообмеженнi. Цю спiльноту вчених цiкавлять лише певнi аспекти певних субкультур. І як результат, повз увагу проходить справжнiй характер повнi. Показовою тут є постава професора Брейка (Brake): «Субкультури iснують там, де iснує певним чином органiзована й визнана сукупнiсть цiнностей, поведiнки та дiй, на якi реагують як на вiдмiннi вiд прийнятих стандартiв». [Mike Brake, Comparative Youth Culture: The Sociology of Youth Cultures and Youth Subcultures in America, Britain and Canada (Порiвняння молодiжних культур: соцiологiя молодiжних культур та молодiжних субкультур в Америцi, Британiї та Канадi), London: Routledge & Kegan Paul, 1985, Page 8. Ключовим текстом тут є Dick Hebdige, Subculture: The Meaning of Style (Субкультура: значення h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
íÓÏÛ ÏÓÎÓ‰¸ 90-ı ÓÍ¥‚ (Ú.Á‚. «ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª») – ˆÂ ÏÓÎÓ‰¸, Ó·’π‰Ì‡Ì‡ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌπ‚ËÏ Á‚’flÁÍÓÏ Û ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÒԥθÌËı ÔÂÂÊË‚‡Ì¸ ‡·Ó ÏӇθÌÓª ‚‡ÁÎË‚ÓÒÚË. èÓÍÓÎ¥ÌÌπ‚ËÈ Á‚’flÁÓÍ Ô¥‰ÚËÏÛπÚ¸Òfl Í¥Á¸ ÔËÁÏÛ ÍËÚ˘ÌÓ„Ó ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó Ì„‡ÚË‚ÌËı ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ ÒËÒÚÂÏÌÓª Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª (·ÂÁÓ·¥ÚÚfl, ÁÛ·ÓÊ¥ÌÌfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÍÓÛÔˆ¥ª, ‰Â‚¥‡ÌÚÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË Ò‰ Ó‰ÌÓÎ¥ÚÍ¥‚). åÓÎÓ‰¸ ÒÚ‡‡πÚ¸Òfl ‡‰‡ÔÚÛ‚‡ÚË ‰Ó ÒÛ˜‡ÒÌËı ‚ËÏÓ„ ·¥ÁÌÂÒÛ, χÚÂ¥‡Î¸ÌÓª ͇’πË. ÉÓÒÚÓ ÍËÚËÍÛπ ÔÓÔÛÎflÌËÈ Û 80-ı Ó͇ı ÂÚÓÒ «ëÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË». ñfl ÏÓÎÓ‰¸ Ì ڇ͇ ¥‰ÂÈ̇, ‚Ó̇ ̇҇ÏÔ‰ ‰·‡π ÔÓ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸Ì¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥, Ô‡ˆ˛ (‚ ÒÂÌÒ¥ Ï¥˘‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÂÚÓÒÛ ¥ ÒÔÓÊË‚‡ˆ¸ÍËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ). ÇÓ̇ ÊË‚Â ÏÓÏÂÌÚÓÏ Û ÒÂÍÛÎflËÁÓ‚‡Ì¥È ÒÛÒÔ¥Î¸Ì¥È ÒËÒÚÂÏ¥, ‰·‡π ÔÓ „‡ÌËÈ, Á‰ÓÓ‚ËÈ ‚Ë„Îfl‰, ÓÁÛÏÌËÈ ÔÓ„Îfl‰ – ÚÓ·ÚÓ ÂÍ‚¥ÁËÚË, ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ Û ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ·¥ÁÌÂÒÛ. 肇ÊÌÓ ÒÛ˜‡ÒÌ¥ ÏÓÎÓ‰¥ ̇„‡‰Û˛Ú¸ «flÔ¥» ÂÔÓıË êÂÈ∂‡Ì‡ – ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, Ó¥πÌÚÓ‚‡Ì ̇ ͇’πÛ, „Ó¯¥, Ò·‚Û – ÚÓ·ÚÓ Ï¥ÒˆÂ Ò‰ ‚·‰ÌÓª ÂÎ¥ÚË. ÇÓ̇ ‚ËıÓ‚‡Ì‡ ̇ ÔÓ„‡Ï‡ı åíÇ, ÏÛθÚË͇ı ¥Á ҉ÓÏ ë¥ÏÒÓÌÓÏ, ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı ¥„‡ı ¥ ˜‡Ú¥. ôÓÔ‡‚‰‡, ̇ ‚ÛÎˈflı ‚ÂÎËÍËı Ï¥ÒÚ ÏÓÊ̇ ÁÛÒÚ¥ÚË ¥ÁÌËı ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ, flÍ¥ Ò‚ÓªÏ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥Ï ‚Ë„Îfl‰ÓÏ Ô‡„ÌÛÚ¸ ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÚË Ò‚Ó˛
стилю), New York: Methuen, 1979]. Цi вченi заявляють нам, що субкультури розвиваються у вiдповiдь на «домiнантну смислову систему». Вони намагаються вiдокремитись вiд головного рiчища культури за допомогою актiв протистояння, протесту, вiдмови. Зрозумiло, що деякi субкультури схилялися до протистояння i сформувалися через нього, але якщо сприймати їх лише так, то це спричинятиме проблеми. [Цiєю рiзницею майже завжди нехтувала Бiрмiн¶емська школа]. Адже головне рiчище культури перестає бути центральним. Ми живемо у свiтi, де спiльноти все бiльше накладаються одна на одну, де iснує океан можливостей. Головного рiчища нема – зате є багато течiй. Руйнуються «домiнантнi смисловi системи». Усе менше зрозумiло, чому мають опиратися «ритуали протистояння». І це – погана новина для теоретикiв субкультури. Головна причина наукового почину зникає. Субкультури вже не можна розглядати як такi, що «вiдштовхуються» вiд масиву культури. Нинi їх можуть викликати й iншi мотиви, спричиненi iншими намiрами. Та якщо культурнi вiдмiнностi викликає тепер не полiтичне протистояння, тодi що? Теорiя «оселi» не в змозi вiдповiсти на це. Теоретики субкультури не можуть пояснити iснування тих, хто h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥Ì‡Í¯¥ÒÚ¸, ‡ ÓÚÊ ¥ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸, Ó‰Ì‡Í ˜‡ÒÚÓ-„ÛÒÚÓ ‚¥‰Ï¥ÌÌËÈ Ó‰fl„ ˜Ë ÒÔˆËÙ¥˜Ì‡ Á‡˜¥Ò͇ Ì χ˛Ú¸ Ì¥˜Ó„Ó ÒԥθÌÓ„Ó ¥Á ‰‡‚Ì¸Ó˛ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓ˛ „ÛÔÓ˛ Ú‡ ªª ¥‰ÂÓÎÓ„¥π˛, ‡ ÔÓÒÚÓ π ÙÓÏÓ˛ Á‚ÂÚ‡ÌÌfl Û‚‡„Ë Ì‡ ÒÂ·Â Û ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯ ‡ÌÓÌ¥ÏÌÓÏÛ, χÚÂ¥‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. 1
Wertenstein-Luławski J. To tylko rock’n roll. – Warszawa, 1990. 2 Misztal B. Grupy rówieśnicze młodzieży. – Wrocław, 1974. 3 Соціологія – короткий енциклопедичний словник. – Київ,1998. 4 Ibidem. 5 Hollstein W. Die Gegengesellschaft. Alternative Lebensformen. – Bonn,1979. 6 Wyka A. Alternatywny światopogląd i praktyka społeczna. – Wrocław, 1991. 7 Wertenstein-Luławski J. To tylko rock and roll. – Warszawa, 1990. 8 Fromm E. Rewolucja nadziei. – Poznań, 1996. 9 Riesman D. Samotny tłum, – Warszawa, 1981. 10 Horney K. Neurotyczna osobowość naszych czasów. – Warszawa, 1976. 11 Jędrzejewski M. Młodzież a subkultury. – Warszawa, 1999. 12 Ibidem.
захоплюються хороводами, фанатiють вiд гольфу чи ловлять морських окунiв, так само як i iнших «субкультур», якi вони так перебiрливо i¶норували. Незрозумiло навiть, чи зможуть вони пояснити iснування у свiтi повнi опозицiйних пiдлiткiв». ¢рент МакКе¶ан пропонує нам не ставитися серйозно до спроб звести все розмаїття культури до певних категорiй за допомогою нової всеохопної iдеї, як, наприклад, це зробили ¢ейл Шiгi (Gail Sheehy), вирiзнивши 9 (включно iз «Бурхливими тридцятими» й «Спокiйними шiстдесятими») чи Майкл Адамс (Michael Adams), видiливши 12 (включно iз «Матерiалiстами в пошуках гострих переживань» та «Новими любителями акварiумних рибок») категорiй. Вiн закликає не протистояти сучаснiй культурi, а охоплювати її, постiйно дослiджувати, класифiкувати та пояснювати новi суспiльнi рiзновиди. Чи зможемо ми створити свiт, де «розмаїття стає багатством, а не провокацiєю, приводом радше для допитливости, анiж для антагонiзму»? Цей свiт прославляв би повню. Іншi автори також звертаються до нового бачення молодiжної культури та молодiжних субкультур.
115
МАРК ТІТТЛЕЙ НОВИЙ ПІДХІД ДО ТЕОРІЇ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a 13
Medejski J. Socrealizm a bikiniarze // Źycie literackie. – 47/1987. 14 Jankowski K. Hippiesi w poszukiwaniu ziemi obiecanej. – Warszawa, 1972. 15 Dunin-Wąsowicz P., Katarzyński J., Sobczak J. Xenofeeria – antologia artzinów. – Warszawa, 1993. 16 www.zigzag.pl/rafalpan 17 У варшавському районі «Урсус» (Ibidem). 18 www.zigzag.pl/rafalpan/2000 19 Tenbruck F.N. Moderne Jugend als sociale Gruppe, 1962. 20 Jawłowska A. Drogi kontrkultury. – Warszawa, 1975. 21 Paleczny T. Bunt «nadnormalnych». – Kraków, 1998. 22 Reich Ďh. Zieleni się Ameryka – Warszawa, 1976. 23 Paleczny T. Bunt ponadnormalnych. – Kraków, 1998. 24 Richtłe J., Tajemniczy świat sekt i kultów. – Warszawa, 1994. 25 Raport o stanie Bezpieczeństwa Państwa, Biuro Bezpieczeństwa Narodowego. – Warszawa, 1995. 26 Jędrzejewski M. My śmiecie. Git ludzie. Skini. Satanisci. Krysznaci. – Warszawa, 1993. 27 Gliński P. Polscy zieloni. Ruch społeczny w okresie przemian. – Warszawa, 1996.
1. îéêåìÇÄççü åéãéÑßÜçé∫ ëìÅäìãúíìêà íÄ äìãúíìêéãéÉßóçß ëíìÑß∫ ¢ордон Тейт (Gordon Tait) у своїй працi «Education Research and Youth Subculture Theory» («Дослiдження освiти та теорiя молодiжних субкультур») критикує пiдхiд теорiї субкультури. Коротко: загальноприйнято, навiть у Австралiї, iдентифiкувати молодiжнi субкультури (одне з дослiджень вирiзнило бо¶анiв (Bogans), нердiв (Nerds), ск嶶iв (Skeggs), джокiв (Jocks) i ¶отiв (Gothics); iнше – боджiв (Bodgies) та вiджiв (Widgies), субкультури серфiн¶iстiв, окерiв (Ockers), диско-манiякiв (Discomaniacs), дiтей вулицi (Street Kids), лутсiв (Louts) i леджендiв (Legends) та iн.) на пiдставi одягу, музичних смакiв, мови та способiв поведiнки. Теорiя субкультури пiдпорядковує собi дослiдження молодi з середини 70их, коли її вперше популяризували автори з Centre for Contemporary Cultural Studies (Центру сучасних культурологiчних студiй) у Бiрмiн¶емi (CCCS). Фундаментом цього пiдходу, що виник на пiдставi низки описiв окремих груп, є iдея боротьби проти гегемонiї та спроби повоєнної молодi вирiшити соцiальнi проблеми та суперечностi, викликанi їхнiм матерiальним становищем. Атри-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
116
бути ж стилю кожної субкультури утворюють частину коду, за допомогою якого її члени спiлкуються iз «добропорядним» свiтом. Цю працю критикували, бо (а) скидалося на те, що єдиними змiнними, якi використовувалися у цьому субкультурному рiвняннi, були клас та вiк, а на такi фактори, як ¶ендер та раса / етнiчне походження, не зважали; (б) вина теорiї субкультур полягала в тому, що вона романтизувала групи i тим натякала, що «звичайнi дiтиська» – надто сiрi та пасивнi, щоб їх дослiджувати; i (в) СССS дотримується глибоко детермiнiстської позицiї, мовляв, члени субкультур поводитимуться певним чином i дотримуватимуться певних цiнностей вiдповiдно до свого економiчного класу. Подальшi критичнi зауваги пiдважують фундамент, на якому зведений субкультурний аналiз: застосування теорiї субкультур критикують за те, що вона (1) зводить усе до одного, (2) узгоджує все зi стандартами, (3) має тенденцiю до дихотомiї. А. Зведення до одного – група у моделi теорiї субкультур, що складається з рiзних осiб, розглядається як єднiсть iз особливими кодами поведiнки та способами спiлкування iз зовнiшнiм свiтом. Але «молодь» не є одh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Í‡È Ï˛ÎÎÂ
молодіжні субкультури
норiдним об’єктом. Слiд пам’ятати, що поняття «молодь» з’явилося для позначення об’єкта урядового регулювання, щоб вирiшити юридичнi, освiтнi, медичнi та психологiчнi проблеми. Напевне, найпридатнiшим для застосування є той пiдхiд до молодi, який визнає, що вона виникла як додатковий результат суспiльного розвитку, який характеризувався тим, що Мiшель Фуко назвав урядовiстю (governmentality) – себто молодь творять взаємопов’язанi прийоми, якi управляють часовими, iнституцiйними та силовими вiдносинами й класифiкують, розрiзняють та вiдносять окремi особи до рiзних категорiй. Сучасне суспiльство характеризується спецiальними методами контролю за часом iндивiдiв – як-ось у школi чи на роботi. Кожна теорiя, яка не ставиться поважно до впливу дiяльности суспiльства на молодь, буде неадекватною. Анормальна поведiнка, антисоцiальне поводження, неврози, ексцентричнiсть, надто велика кiлькiсть друзiв або їх вiдсутнiсть, сварливiсть або замкнутiсть, надмiрна або недостатня засмученiсть чи страх – усi цi вiдхилення вiд стандартiв пов’язанi, бо означають непристосованiсть. Отож, це наштовхує на думку, що дуже часто таких вiдхилень можна уникнути за допомогою урядових дiй та втручання, покликаних сприяти правильному вихованню h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
молодi. Така тенденцiя зводити все до одного – це проблема теорiї субкультур. В. Узгодження зi стандартами – субкультурний пiдхiд до молодi є водночас помiтно нормативним. Суспiльнi, юридичнi, психологiчнi та медичнi стандарти змiцнюють саме через моделювання патологiй та визначення їхнiх меж (як-от, непристосованости, про яку йшлося вище). Цей процес особливо очевидний, коли його адресатом є молодь. Проте нормальнiсть є не чимось об’єктивним, а оцiнкою: отож, така концентрацiя уваги на молодих правопорушниках i вiднесення деяких з них до рiзних субкультур – це частина процесу, в якому iндивiдiв безперервно характеризують i оцiнюють у порiвняннi зi суспiльними стандартами. У суспiльствi, поряд iз процесом об’єднання молодi й «узгодженням» її зi стандартами, вiдбувається й процес диференцiацiї. С. Дихотомiя: остання тенденцiя теорiї субкультур – послуговуватися ¶лобальними протистояннями, як-от домiнування – пiдкорення, протистояння – улягання, впорядкованiсть – експресивнiсть, молодь – старшi. У випадку СССS, iснування субкультури пояснюють на пiдставi складних вiдносин, якi, як вважається, iснують мiж домiнуючими та пiдпорядкованими суспiльними класами,
Перш нiж упритул пiдiйти до розгляду молодiжнокультурної поведiнки та форм її вираження, необхiдно пояснити поняття молодiжної культури. Для цього необхiдно простежити його розвиток, який вiддзеркалює змiни умов життя молодi на тлi процесу загальносуспiльних змiн. При спробi наблизитися до поняття субкультури, а в цьому контекстi – до молодiжної субкультури, натрапляєш на труднощi, бо «субкультура» не має чiтко визначених меж i є доволi розпливчастим поняттям. Проте, власне тому, що цей термiн пов’язаний iз генерацiєю молодих людей, вiн посiдає особливий статус i його не можна оминути. Навiть якщо у фаховiй лiтературi i висловлюються сумнiви щодо вартiсности наявних тлумачень субкультурних концепцiй, для того, щоб провадити дебати про молодiжну культуру, необхiдно спробувати окреслити межi цього поняття.
МАРК ТІТТЛЕЙ НОВИЙ ПІДХІД ДО ТЕОРІЇ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
1.1. åÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ ÒÛ·ÍÛθÚÛË – ‚¥‰ Ô¥ÒÎfl‚ÓπÌÌÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û ‰Ó 70-ı ÓÍ¥‚ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl 1. ÇßÑ åéãéÑßÜçé∫ ëìÅäìãúíìêà Ñé åéãéÑßÜçé∫ äìãúíìêà
117
1.1.1. Поняття субкультури Унаслiдок рiзноманiтного соцiального походження рiзних груп, класiв i прошаркiв у комплексному суспiльствi неможливо узяти за точку вiдлiку гомогеннiсть культури. Здебiльшого трапляються рiзноманiтнi частковi культури, якi вiдображають рiзноманiтне суспiльне становище та походження її творцiв. Цi частковi культури переважно перебувають у спiввiдношеннi взаємного пiдпорядкування та домiнацiї, що випливає iз претензiї часткової культури на унiверсальнiсть (зазвичай, культури середнього класу). Теорiя субкультури намагається з’ясувати спiввiдношення мiж домiнантною культурою та субкультурою. Як приклад, тут можна навести проект Центру сучасних культурних студiй (Centre of Contemporary Cultural Studies), який засновується на моделi двох культур – панiвної та опанованої. Цi двi культури означають як базовi, з яких розвиваються усi iншi субкультури. «Аналiз таких феноменiв, як наприклад, молодiжнi субкультури нижчих прошаркiв, повинен враховувати як їх пов’язанiсть
мiж поколiннями, мiж тими, хто улягає суспiльним правилам, та тими, хто цього не робить. Членiв субкультур зображають як таких, що постiйно шукають механiзмiв, якими можна пробити iдеологiчний та поколiннєвий гнiт над ними i тим самим створити для себе простiр. Бiльше того, ця форма протистояння через особисте вираження часто протиставляється характерному «нормальним» уляганню законам суспiльства. Молодих людей не лише протиставляють дорослим, а й поляризують рiзнi групи молодi через їхнi стосунки з дорослими, наприклад, на «¶отiв» та «ск嶶iв», якi, вiдповiдно, «уникають та ненавидять дорослих» та «жорстоко їм протистоять, оскiльки вони представляють собою владу» з одного боку, та «нормальних» iз «добрими аж до чудових» стосунками з дорослими, якi навiть «радяться з дорослими з приводу проблем», з iншого боку. Це приховано вказує на поляризацiю мiж тими, хто протистоїть i тими, хто улягає суспiльним стандартам. Ця форма дихотомiї наперед визначає результати дослiджень молодi i має тенденцiю приховувати складнощi суперечливих питань. Автор робить висновок: «важливо сказати, що у сферi молодi та освiти було зроблено багато потрiбної роботи. Проте у цiй розвiдцi я стверджую, що при дослiдженнi «молодi»
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
iз базовою культурою робiтничого класу, так i домiнантною буржуазною культурою». Ця iнтенцiя була важливим фактором для молодiжних студiй, про якi йтиметься нижче. На пiдставi розмаїття субкультурних форм були визначенi критерiї систематизацiї: а) добровiльнi та вимушенi субкультури (скажiмо, у мiсцях позбавлення волi); б) субкультури iз свiдомими або виразними полiтичними вимогами, якi ставлять собi за мету або вiдродження попереднiх суспiльних стосункiв (регресивнi субкультури), або подальший розвиток наявного типу суспiльства (прогресивнi субкультури); в) рацiоналiстичнi та емоцiйнi субкультури; г) злочиннi та легальнi субкультури. КАЙ МЮЛЛЕР МОЛОДІЖНІ СУБКУЛЬТУРИ
118
1.1.2. Молодiжна субкультура i ненормативна поведiнка Хоча й iснують певнi сумнiви щодо ефективности подiбної систематизацiї для розумiння субкультур, останнiй пункт має особливе значення для виникнення поняття молодiжної субкультури. Злочинна або ненормативна поведiнка молодих людей призвела до того, що частковi молодiжнi культури опинилися у центрi наукових
надто часто автоматично застосовують теорiю субкультури. Вона вже неадекватна. У рамках ширшої соцiологiчної полемiки вiдмовилися вiд бiльшости iдей та аргументiв, якi пiдтримували субкультурний аналiз. Працi таких авторiв, як Мiшель Фуко, творять тепер значно продуктивнiше пiд¶рунтя для розумiння «молодi», нiж звернення до романтичних та надмiрних «ритуалiв протистояння», описаних CCCS.
2. îéêåìÇÄççü åéãéÑßÜçé∫ ëìÅäìãúíìêà íÄ ¢ãéÅÄãúçÄ áåßçÄ Коннi МакНiлi (Connie McNeely) у працi «Understanding Culture in a Changing World» («Розумiти культуру в мiнливому свiтi») робить огляд книжки Вендi ¢рiсволд (Wendy Griswold) «Societies in a Changing World» («Спiльноти у мiнливому свiтi») i стверджує, що «свiт, вiдображаючи процеси ¶лобалiзацiї, стає усе бiльше взаємопов’язаним. Парадоксально, але ця ¶лобалiзацiя одночасно впливає на процеси об’єднання та фра¶ментацiї». У цьому якраз i може полягати один iз головних факторiв диверсифiкацiї, яку ми можемо спостерiгати у свiтi молодiжної культури. Скидається на те, що у вiдрiзаних вiд ЗМІ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
дослiджень. У 30-50-х роках у США проводилися соцiально-науковi студiї, у процесi яких вивчали виникнення молодiжних банд у великих мiстах, особливо у Чика¶о. Тут вперше розглядалася ненормативна поведiнка молодi. Студiї показали, що члени таких банд живуть за своїми власними нормами та правилами, якi є вiдхиленням вiд базової культури. Таким чином, було закладено нарiжний камiнь визнання базовою концепцiї субкультури, за якою «нетипова поведiнка трактується як конформiзм щодо певних поведiнкових стандартiв пiдсистеми суспiльства, яка не визнається суспiльством загалом, насамперед його владною частиною». 1.1.3. Значення концепцiї молодiжної субкультури Пiсля Другої Свiтової вiйни термiн «молодiжна субкультура» увiйшов у обiг у соцiологiчних молодiжних дослiдженнях у ФРН. Базою, звичайно, стали студiї про природу американських злочинних угруповань. Проте, економiчний пiдйом у ФРН був також важливим фактором для виникнення молодiжної часткової культури, i це стало вагомою пiдставою для наукового розгляду феномену субкультури та поширення конвенцiї субкультури. Зростання добробуту викликало прорив тiнейджерської
та всiх iнших засобiв, що поширюють iнформацiю та iдеї, спiльнотах значно менше розмаїття. Швидкiсть, з якою сьогоднi поширюються у свiтi культурнi об’єкти та iдеї, помiтно впливає на кiлькiсть вирiзнюваних молодiжних субкультурних груп. Светлана Кiлмова (Svetlana Kilmova) у своїй працi «Youth, Socialization and Social Change» («Молодь, соцiалiзацiя i суспiльнi змiни») стверджує, що швидкiсть змiн у суспiльствi впливає i на створення субкультурних груп. У суспiльствах, де темп суспiльних змiн повiльний, перехiд до дорослости проходить рiвно й молодь схожа на своїх батькiв. Нове поколiння i поколiння батькiв – єдинi та солiдарнi. У суспiльствах, де вiдбуваються швидкi суспiльнi змiни, гладкий перехiд до дорослости вже не можливий, з’являється значна несхожiсть iз поколiнням батькiв. У цiй ситуацiї iндивiд уже не може слiдувати тому зразковi, з яким iдентифiкували себе його батьки, оскiльки вiн бiльше не вписується до суспiльного контексту. А що молодь усвiдомлює, що досвiд минулого нiчому їх не навчить, то шукає новi актуальнi iдентифiкацiї. І це знову ж таки вказує на позитивну роль, яку вiдiграє молодь у твореннi своєї культури. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
культури, а «зростаюча купiвельна спроможнiсть молодi призвела до виникнення нового ринку товарiв i послуг». На цiй раннiй стадiї розвитку молодiжної субкультури вiдхилення вiд звичних цiнностей та норм були настiльки незначними, що деякi дослiдники взагалi заперечували тезу про молодiжну часткову культуру, посилаючись на iснуючi широкомасштабнi засоби впливу та контролю зi сторони дорослих. Проте iз зростанням культурних товарiв мас медiального характеру – музика, танець, мода – тiнейджерська культура перетворилася на мiжнародний молодiжний стиль-рух, якого не мiг уникнути нiхто. Цей рух продукував та споживав не лише рiзноманiтнi варiанти моди та музики. Історичний процес диференцiацiї субкультури породив у 60-70-х роках молодiжнi рухи, якi дiяли у суспiльно-полiтичнiй сферi. «Таким чином, поняття молодiжної субкультури охоплює дуже рiзнi феномени, якi можна уявити собi, як шкалу вiд PeerGroups 50 рокiв, тiнейджерських культур i мейнстрiму поп-музики, молодi, яка визначилася iз принциповим вiдкиданням суспiльних вартостей аж до радикальної постановки питання i вiдмови вiд конвенцiйного порядку та усталених життєвих звичок, скажiмо у неоманьєристських та постмодернiстських середовищах».
3. îéêåìÇÄççü åéãéÑßÜçé∫ ëìÅäìãúíìêà íÄ èêéÑìäíàÇçÖ ëèêàâåÄççü Цей новий пiдхiд пропонує автор рецензiї на працю «Reconstructing Pop/Subculture» («Реконструюючи поп/субкультуру»). Вiн стверджує: «Нова книжка професора культурологiї Ван Кей¶ла (Van Cagle) «Reconstructing Pop/Subculture» пропонує загальну теоретичну схему, яка поєднує поняття продуктивности зi сприйманням i переглядає важливi спiввiдношення мiж стилем, молодiжною культурою, гегемонiєю та протистоянням, зосереджуючись на способах, якими фани пiдхоплюють запропонованi мас-медiа напрямки та засвоюють їх через тренування. Водночас у цiй книжцi описується iсторiя напружености, що виникла у Захiднiй культурi у 60-их i 70-их роках – мiж рiзними угрупованнями, якi були змушенi вступити у вiдверту конфронтацiю. «Тут акцентується на способi, яким молодi люди творять свою культуру у мiру того, як отримують образи та iдеї зi ЗМІ або масової культури (продуктивнiсть iз сприйманням). Молодь пiдхоплює концепцiї, якими їх постачають ЗМІ, засвоює їх через активний i творчий процес, створює новий продукт. Цей новий пiдхiд до молодiжної культури – оптимiстич-
119
МАРК ТІТТЛЕЙ НОВИЙ ПІДХІД ДО ТЕОРІЇ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Тим часом цi феномени молодiжних (часткових) культур набули значення, якому поняття молодiжної субкультури бiльше не вiдповiдає. Пiд назвою «Прощання iз поняттям молодiжної субкультури» Баске i Ферхгоф наводять рiзнi ар¶ументи проти використання цього термiну: вираз «субкультура» передбачає стосунки пiдпорядкування мiж елiтною, високою культурою та менш цiнною i значною субкультурою; ця оцiнка вже не функцiонує, що ще треба показати. Виникає враження, що цiлком можлива чiтка диференцiацiя мiж автентичними субкультурами, якi розвиваються знизу, i культурно-промисловими, ринковими та контрольованими, менш автентичними культурами моди i споживання. Це також вже не зовсiм так, бо ми спостерiгаємо дедалi зростаючу диверсифiкацiю молодiжнокультурних форм виразу. Молодь не бере на себе ролi творчих продуцентiв культурних форм виразу, i не перебуває у ролi повнiстю контрольованих ринком споживачiв. Стосунки мiж культурним товаром, який пропонує ринок, i молодими реципiєнтами можна охарактеризувати як постiйно змiннi стосунки взаємовпливу. Культурнi товари є сировиною, над якою має працювати творчий потенцiал реципiєнта, щоб розвинути якiсно новi культур-
нiший, нiж старi, якi, здавалося, стверджували, що молодь є лишень пiшаками у руках ЗМІ, а їхня культура – це просто реакцiя-рефлекс (бунт або протистояння), який вони, фактично, не можуть контролювати. Згiдно з новим пiдходом, молодих людей сприймають як таких, що змiшують та поєднують запозиченi у ЗМІ образи та iдеї, якi хочуть використати у твореннi iдентичности, що слугуватиме їм у їхньому плаваннi вiд дитинства до дорослости.
4. îéêåìÇÄççü åéãéÑßÜçé∫ ëìÅäìãúíìêà íÄ ßíÖêÄíàÇçàâ Ñàëäìêë Позитивний погляд на формування молодiжних субкультур знаходимо у працi Стiва Мiзраха (Steve Mizrach) «Iterative Discourse and the Formation of New Subcultures» («Ітеративний дискурс i формування нових субкультур»). Вiн стверджує: «Новi субкультурнi жаргони не виникають просто так, несвiдомо й без поштовхiв – це сумiш запозичень iз попереднiх молодiжних культур, ¶лобальної попкультури, мас-медiа та iнших джерел. Усе набуте таким чином перебуває у постiйному процесi оновлення, бо люди додають новi поняття через потребу опи-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
нi форми виразу, якi призначенi для продажу. Таким чином, «культурнi товари є каталiзатором, а не продуктом; вони є промiжною ланкою у культурних справах, а не остаточним їх визначенням». Неможливою також видається диференцiацiя субкультур як обмежуючих часткових сегментiв, якi є похiдними вiд домiнантної культурної форми. Через стирання i переходи мiж колишнiми субкультурами, через їхнiй взаємовплив та суттєво пiдвищену релевантнiсть до гегемонної (не локалiзованої) культури, концепцiя субкультури втрачає свiй описовий та пояснювальний характер.
1.2. åÓÎÓ‰¸ 80-90-ı ÓÍ¥‚ – ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ-ÍÛθÚÛ̇ ‰Ë‚ÂÒË٥͇ˆ¥fl КАЙ МЮЛЛЕР МОЛОДІЖНІ СУБКУЛЬТУРИ
120
Для всебiчної характеристики ситуацiї пiдростаючого поколiння у 80-90-х роках потрiбно звернутися до змiн у суспiльствi загалом, якi значним чином вплинули на молодiжну фазу. Бек формулює це так: «Те, що вiдбувається упродовж останнiх двох десятилiть у ФРН (i можливо в iнших захiдних iндустрiальних державах), не можна зрозумiти в рамках притаманної iснуючiй поняттєвiй системi змiни свiдомости та становища людей, вибачайте за словесного монстра – це треба сприймати як поча-
сати у своїй субкультурi почуття, дивну поведiнку, мiжгрупову ворожнечу та суперництво, нестiйкi iдентифiкацiї та iн. Субкультурнi жар¶они iснують не лише для того, щоб виключити стороннього, їхнє завдання – дослiдити i випробувати новi можливостi та варiанти для головного рiчища культури загалом. Молодiжнi субкультури 90-их створили опозицiйнi дискурсивнi системи – але вони не просто вiдкидають загальну культуру, а радше кидають їй виклик, через що вона мусить адаптуватися i змiнитися. Субкультурний жаргон – це «лiн¶вiстична лабораторiя», тому що субкультурнi поняття неминуче просочуються у загальну культуру».
5. îéêåìÇÄççü åéãéÑßÜçàï ëìÅäìãúíìê íÄ íÇéêóÖ ÇêÄÜÖççü Шiрлiн Нордiн (Shirlene Noordin) у працi «The Mat Rockers» («Рокери на матах») наводить приклад того, як молодь використовує культурну iндустрiю чи масову культуру, щоб створити свою iдентичнiсть. У Син¶апурi погано (або й взагалi не) освiченi юнаки-малайцi iз робiтничого класу, якi не бачили перспектив на майбутнє, використовували культуру рок-музики та «важкого металу», щоб h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ток нового модусу усуспiльнення, як рiзновид «змiни вигляду» або «категорiальної змiни» у стосунках мiж iндивiдом та суспiльством». Ми також спробуємо представити змiну життєвих умов молодi таким чином, щоб можна було прослiдкувати iсторичний перехiд «вiд специфiчних, зумовлених середовищем молодiжних субкультур, до iндивiдуалiстичних молодiжних культур». 1.2.1. Змiни у молодiжнiй фазi на тлi загальносуспiльних змiн У сучаснiй дискусiї про ситуацiю молодi дуже часто вживають такi ключовi слова, як втрата традицiйного життєвого середовища, плюралiзацiя життєвих стилiв, деструкцiя життєвої фази молодi. За цими термiнами стоїть тренд загальносуспiльних змiн останнiх двох десятилiть. За Бьонiшом i Мюнхенмаєром (1987), одним iз центральних факторiв соцiальної змiни є освiтня експансiя як результат освiтньої полiтики початку 70-х рокiв. Результатом цiєї полiтики було продовження тривалости навчання, що в свою чергу спричинило тривале перебування молодих людей у гомогенних вiкових групах. Таким чином, «буття молодим», в основному, реалiзується у шко-
створити окрему вiд домiнантної малайської культури iдентичнiсть. «Метал» та рок разом iз пов’язаним iз ними стилем стали емблемами цiєї субкультури, що була вiдгуком молодi на проблеми, якi стояли перед малайцями з робiтничого класу. То був притаманний поколiнню вираз альтернативної системи цiнностей. Цю молодь усунули на мар¶iнес суспiльства, тож вона створила альтернативну систему цiнностей, у якiй по-своєму визначила успiх та невдачу. Але вони не були контркультурою, бо зберегли деякi риси домiнантної малайської культури. Ця субкультура вмирає тому, що через «обуржуазнення» середнього класу i все бiльшу кiлькiсть молодi, яка вступає до унiверситетiв та проходить професiйне навчання, у молодих людей вiдпала потреба у такому вiдгуку. Крiм того, тепер iснує лiпша локальна мережа, яка вирiшує проблеми, що з ними у 80-их роках стикалася молодь iз робiтничого класу. У мiру того, як молодь ставала дорослою, а соцiальний контекст змiнювався, бiльшiсть залишала цю субкультуру, що була вiдгуком поколiння робiтничого класу на тогочаснi проблеми. Сама стаття i її заголовок узагальнюють такий погляд на субкультуру: Часто субкультури – це творче вираження мар¶iнальними групами культурних вiдмiнностей. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
лi або iнших освiтнiх закладах i визначається великою мiрою досвiдом буття учнем. Розмежуванню теоретичнокогнiтивної навчальної роботи i практичної роботи на соцiальному рiвнi вiдповiдає «розмежування генерацiй». Оскiльки молодi люди тривалий час перебувають у одновiкових гомогенних групах, то зростає значення соцiальних умов та форм обiгу. Вони пiзнiше переходять до фахового життя i до гетерогенної вiкової групи, що веде до посиленого формування неформальних молодiжних субкультур. Тут можна знайти простiр для самореалiзацiї, якої бракує у школi, вузi та вдома. Ця освiтня експансiя вплинула також на зростання кiлькости висококвалiфiкованих фахiвцiв, а водночас – до знецiнення їхнiх дипломiв. Враховуючи загальну рецесивну ситуацiю на ринку працi та мiсць навчання, виникла незрозумiла ситуацiя: сучасна молодь стоїть перед необхiднiстю отримати квалiфiковану освiту як передумову та гарантiю доступу до ринку працi, а з iншого боку, вже не спрацьовує благословенна державна зрiвнялiвка освiта=робота=реалiзацiя власного життєвого проекту. Харитативнi державнi iнтенцiї, наче в освiту варто iнвестувати, уже не функцiонують у всiх випадках. Ця парадоксальна ситуацiя, у свою чергу, впливає на продовжен-
Стiв Мiзрах (Steve Mizrach) у своїй працi «Technology and the Transformation of Identity» («Технiка та трансформацiя iдентичности») стверджує, що кiбернетична епоха сприяє творенню нових iдентичностей, як-от кiбор¶ (cyborg), слекер (slacker), вiртуал (virtual), мутант (mutant) та медiант (mediant). Вiн закiнчує свою статтю словами: «Цi п’ять рiзних сутностей не виключають одна одну, ми можемо очiкувати, що громадяни постiндустрiальної епохи будуть мати деякi або й усi риси цих iдентичностей одночасно. Отож, у майбутньому можна очiкувати, що особиста iдентичнiсть буде складатися з кiлькох, орiєнтуватиметься на певну сферу, буде бiльш гiбридною та технологiзованою, бiльше орiєнтуватиметься на електронне вираження, а менше – на роботу, а також менше базуватиметься на фiзичних ознаках. Багато теперiшнiх субкультур (кiберпанки (cyberpunks), рейвери (ravers), сучаснi примiтивiсти (modern primitives), зiппi (zippies)) вже експериментують iз цими новими видами iдентичностей, наче проводять якусь репетицiю або вправляються перед тим, як це стане розповсюдженим явищем. Як i завжди, у своєму мiкросвiтi цi субкультури показують, куди у майбутньому прямуватимуть бiльшi частини суспiльства.
121
МАРК ТІТТЛЕЙ НОВИЙ ПІДХІД ДО ТЕОРІЇ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ня молодiжної фази, оскiльки серед молодих людей iснує тенденцiя до продовження тривалости свого навчання через непевнiсть переходу вiд навчання до професiйної дiяльности. Пiдсумовуючи, можна сказати, що «очiкування, пов’язанi з дорослiшанням», значно поменшали у зв’язку з непевними перспективами на майбутнє. Оскiльки зв’язка «молодь – поступ» уже не дiє, молодiжна поведiнка визначається посиленою зорiєнтованiсть на сучасний момент. Молодiсть уже не розглядається як час пiдготовки до статусу дорослого, коли молода людина вiдмовляє собi у певних речах, вiдкладаючи їх втiлення аж до часу, коли матиме забезпечену екзистенцiю. Цi часи безповоротно минулися, не в останню чергу також завдяки усвiдомленню ¶лобальних загроз. Уже згадане розмежування ¶енерацiй зумовлене не лише пiзнiшим вступом молодих людей до вiкових гетерогенних груп, але є особливо динамiчним через те, що перевага у знаннях та досвiдi старшої генерацiї меншають або взагалi зникають через прискоренi технологiчнi та суспiльнi змiни. Знання та приписи, до яких звикли старшi поколiння, у багатьох випадках не мають в очах сучасної молодi жодного значення. На вiдмiну вiд своїх батькiв, молодi люди змушенi сьогоднi значно бiльшою
Субкультури допомагають розвиватися домiнантнiй культурi. Хоча вони аж нiяк не є вiдповiддю людей, загнаних у безвихiдь, що за допомогою ритуалiв протистояння з усiх сил борються за життя, проте, як здається, багато субкультур, перебувають на самому вiстрi – i ведуть цiле суспiльство в новi площини розвитку.
6. îéêåìÇÄççü åéãéÑßÜçé∫ ëìÅäìãúíìêà íÄ çéÇß äÄíÖÉéêß∫ Джоф Бредшоу (Geoff Bradshaw) у своїй працi «Majoring the Margins, Minoring the Norm: Rethinking the Culture Concept with the Grateful Dead» («Збiльшуючи мар¶iнес, зменшуючи стандарт: переосмислюючи концепцiю культури разом iз Grateful Dead)» стверджує: «Згiдно з традицiйною термiнологiєю, на групу людей, як, скажiмо, фани Grateful Dead, чiпляють ярлик «субкультура». Проте начепити групi ярлик «субкультура» – означає припустити, що вони перебуває у вiдносинах пiдпорядкування iз невизначеним «стандартом» (у цьому конкретному випадку) американської культури. Але ж на якiй пiдставi ми повиннi приймати цi iєрархiчнi вiдносини?» Вiн показує, що американська культура – далеко не гетеро-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
КАЙ МЮЛЛЕР МОЛОДІЖНІ СУБКУЛЬТУРИ
122
мiрою долати одночасно завдання, зорiєнтованi на розвиток їхньої особистости та питання соцiального iснування. На цi соцiальнi екзистентнi запитання батьки часто не мають готових вiдповiдей. Суспiльний розвиток знецiнює знання, якi передаються вiд поколiння до поколiння, i цей процес дедалi прискорюється. Крiм того, iснують такi життєвi сфери, де молодь має перевагу над старшою генерацiєю: мода, спорт, споживання благ модерної цивiлiзацiї, розваги, секс. Вiдповiдно, для цих сфер молодь є основною цiльовою групою i виступає носiєм тренду. Характеристики, якi притаманнi молодi та молодостi, стали настiльки важливими, що «багато дорослих переймають типовий для молодої людини спосiб поведiнки та її життєвий репертуар». У процесi «усамостiйнення молодiжної фази» ми констатуємо плюралiзацiю молодiжних життєвих ситуацiй, стилiв та цiлей. Картина сучасної молодi дуже неоднорiдна. У вступi до актуального молодiжного дослiдження Ю¶ендверку нiмецької фiрми «Шелл» читаємо: «Молодiжнi дебати та молодiжнi студiї у Захiднiй Нiмеччинi останнього десятилiття виробили базовий консенсус, згiдно з яким недостатньо описувати молодь i молодiжну змiну в ¶лобальному масштабi, охоплюючи вiкову групу вiд 15 до 24 рокiв.
генна культурна цiлiсть. Проте його стаття, придiляючи багато уваги проблемам таких традицiйних категорiй, як культура / субкультура; бiльшiсть / меншiсть; стандарт / мар¶iнес, зовсiм не допомагає знайти новi способи опису груп у суспiльствi та їхньої взаємодiї. Але все ж таки вона є рiзким контрастом до домiнантного у 70-их та 80их роках розрiзнення культури та субкультури, бо ¶рунтується на розумiннi розмаїття у суспiльствi, яке викликає нове – базоване не на поняттi iєрархiї, а на рiвностi, толерантностi i традицiйному антропологiчному внесковi культурного релятивiзму, ставлення до культурного плюралiзму чи мультикультурности. Переклала Христина Чушак 1 Бiблiйна iдiома, яку використовують для позначення сучасної багатовимiрної культури (прим. пер.). 2 Джеймс Дiн (1931-1955) – американський кiноактор, культовий герой пiдлiткiв, символ пiдлiткового протесту проти цiнностей середнього класу (прим. пер.). 3 Американська кiнокомедiя про рок-групу невдах гiпi.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Вiдбулася дуже помiтна диференцiацiя рiзних молодiжних життєвих ситуацiй та стилiв життя». Видається доречним вести мову про «молодь у множинi». Можна констатувати «деструктуризацiю» та «iндивiдуалiзацiю» молодiжної фази, якi призводять до того, що молодiсть уже можна визначити як статус iз чiтко окресленим профiлем. Той факт, що у молодi дедалi частiше виникають питання про забезпечення власного iснування, свiдчить про те, що молодь за даних соцiально-полiтичних умов стає окремою групою, яка є одночасно i реципiєнтом, i донором.
1.2.2. èÓÌflÚÚfl ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÍÛθÚÛË 1.2.2.1. Історичне значення «молодiжної культури» Поняття молодiжної культури якнайтiснiше пов’язане iз рухом «Wandervogel» (перелiтних птахiв. Цей громадський молодiжний рух започаткувало товариство «Wandervogel – Ausschuss fuer Schuelerfahrten / Перелiтнi птахи – комiсiя учнiвських мандрiвок», засноване у 1901 р. у берлiнському районi Штеглiц. Його мета полягала у втечi вiд тiсняви великого мiста та його небезпек: надмiрної самоiзоляцiї та байдикування, зловживання алкоголем та тютюном, не кажучи вже про ще гiршi вади».
ДОДАТОК 1. Що таке культура i субкультура? Пристосовуючись до мiнливих реалiй життя, культура безперервно розвивається. Культуру розглядають як модель для дiйсности i саму дiйснiсть. Змiни у культурi виникають через взаємодiї мiж окремими особами. Окремi особи – це творiння i водночас творцi культури. У результатi переговорiв суспiльство досягає консенсусу щодо сенсiв. Проте беруть участь у цих переговорах i впливають на змiни не конкретнi особи, а пiдгрупи та субкультури. Субкультури – головнi складовi соцiальної взаємодiї, на рiвнi яких i виникає оновлення культури. Цi iдеї асимiлюються суспiльством в мiру того, як вони отримують ширше визнання. Субкультури мiстять системи внутрiшнiх правил (груповi правила i стандарти), якi дозволяють їхнiм членам iдентифiкуватись один з одним. Субкультури можна розглядати як властивi поколiнням загальнi форми iдентифiкацiї, якi перетинаються з iншими маркерами колективної iдентичности, як-от раса, стать, клас, сексуальна орiєнтацiя. Культурний консенсус з’являється тодi, коли члени субкультурної групи мають спiльнi погляди. У широкому розумiннi, субкультура h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Крiм того, пiд час мандрiвок розвивався новий досвiд незалежности та особистої свободи. Рух «Wandervogel» намагався створити вiльний для самореалiзацiї простiр, тобто модифiкував наперед заданi суспiльством способи мислення, поведiнки та вiдчуттiв у одновiкових групах». Поняття молодiжної культури було впроваджене реформаторським педагогiчним крилом руху «Wandervogel», найвизначнiшим представником якого був Густав Вайнекен. У сенсi революцiї у школi «молодiжна культура» була противагою iснуючим iєрархiчним структурам батькiвського дому та школи. Нова педагогiчна iдея покликана була визначити принцип партнерських стосункiв «учень – учитель» або «дiти – батьки». Тому пiдкреслювалася самоцiннiсть молодiжної фази, яка, за Вайнекеном, вiдiграє для дiтей значну роль. Як важливу причину виникнення громадянського молодiжного руху варто назвати суспiльну ситуацiю буржуазiї на межi столiть. Швидка iндустрiалiзацiя Нiмеччини принесла iз собою суспiльнi змiни, «в яких середнiй клас вiдчував загрозу з двох бокiв: зi сторони iндустрiально-технологiчної – через тенденцiю до монополiзацiї, та зi сторони дедалi сильнiшого робiтничого класу».
– це будь-яка група у складi бiльшої, збiрної культури, члени якої мають iнтереси, що вiдрiзняються вiд iнтересiв тих, хто належить до головного рiчища культури. У вужчому розумiннi це – будь-яка вiдмiнна за стилем та iдентичнiстю група. 2. Як можна розпiзнати субкультуру? (1) Субкультурам притаманнi суворi внутрiшнi правила i заходи, спрямованi на остракiзацiю, якi забезпечують їхню стiйкiсть. (2) Субкультурам властивий структурований процес навчання, протягом якого кандидати вчаться, як стати членами. (3) Субкультурам притаманний дуже виразний ступiнь автентичности, який творить настiльки мiцнi суспiльнi межi, що групу можна назвати субкультурою. Майбутнi члени мають показати досвiдченим членам, що вони зрозумiли альтернативнi правила, що вони – «свої». (4) Субкультури формуються навколо добровiльних об’єднань. (5) Субкультури творять власнi субiнтерпретацiї норм загалу – вони або повнiстю вiдкидають їх на користь власних, або трiшки їх змiнюють, щоб надати сенсу способо-
123
МАРК ТІТТЛЕЙ НОВИЙ ПІДХІД ДО ТЕОРІЇ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Обидва цi суспiльнi явища поставили пiд загрозу цiнностi та норми буржуазiї, що, з точки зору молодi, вело до вiдкриття життєвого горизонту. Ідентифiкацiя iз традицiйними життєвими проектами батькiв була усе складнiшою, оскiльки втрачала цiлiснiсть внаслiдок «швидких соцiальних та нормативних змiн». Позаяк дорослий свiт не мiг бiльше допомогти у вiднайденi «цiєї» нової iдентичности, молодь була узалежнена вiд вiльних секторiв, попередньо не зайнятих дорослими. У цих вiльних секторах молодь однiєї вiкової категорiї намагалася замiнити застарiлий цiннiсний канон старшої генерацiї. Рух «Wandervogel» був середовищем, де могла вiдбуватися необхiдна для досягнення iдентичности робота, а також випробування нових життєвих можливостей та iдей однодумцiв. Оскiльки на стадiї виникнення концепцiя молодiжної культури була тiсно пов’язана iз буржуазним молодiжним рухом, головна увага молодiжних дослiджень доволi довго була зосереджена на проблемах розвитку буржуазної молодi: «Ця орiєнтацiя знайшла свiй вираз у конотацiях поняття молодiжної культури. «Молодiжну культуру», яка розвивалася у колi «Wandervogel», ототожнювали iз молоддю або навпаки, простiр для молодi, який
вi життя своєї субкультури. Жодна субкультура як така не є вiдхиленням. Групi, що певним чином вiдходить вiд норми, притаманний активний процес залучення нових членiв. Вони формуються навколо єдиного харизматичного символу чи лiтератури. 3. Якi є види субкультур? Субкультурнi групи бувають двох типiв: (1) Всеохопна iнституцiя – це соцiальний простiр, у якому члени субкультури живуть i працюють iз однодумцями – вiдрiзанi вiд загалу. Вони живуть замкнуто i вiдокремлено. Це – втеча вiд суспiльства. Втеча. (2) Дiяльнiсть у суспiльствi - тип, протилежний до (1). Його члени не схвалюють правил загалу, але дiють у його межах. Це – навернення суспiльства. Протистояння. Інший погляд на вiдмiнностi серед субкультур видiляє такi два типи: естетична субкультура й опозицiйна субкультура. Естетична субкультура просто вiдрiзняється вiд культури загалу. Натомiсть опозицiйнi субкультури протистоять певним суспiльним iнститутам або звичаям.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
розвивався у реальному iсторичному часi, ототожнювали iз цiєю культурою. Тому дикi банди молодi iз робiтничого середовища та рiзнi форми органiзованої культури цiєї молодi доволi довго перебували поза увагою творцiв концепцiї молодiжної культури».
КАЙ МЮЛЛЕР МОЛОДІЖНІ СУБКУЛЬТУРИ
124
1.2.2.2. Аспекти сучасного значення поняття молодiжної культури У процесi сучасної дискусiї навколо поняття молодiжної культури треба пам’ятати таке: у Вайнекена молодiжна культура є також педагогiчним i соцiально-полiтичним поняттям. Цей iсторичний компонент, напевне, змiнився у цьому поняттi, але сенс його змiнився: «Культура у сучасних молодiжних культурах означає (...) створення стилiв у медiях, «освiтнiй» сенс яких залишається дискусiйним серед педагогiв: консум, поп i рок, мода i створення нових соцiальних прiоритетiв». Проте iснує намагання звернути бiльше уваги на феномен молодiжно-культурних форм самовиразу. Такi автори, як Вiллiс, ставлять у центр молодiжно-культурну поведiнку i, разом з нею, сферу молодiжної культури, вказуючи на життєво важливi моменти культурної практики. Вони намагаються критично пiдiйти до багатократ-
4. Чому формуються субкультури? Групи субкультур формуються через потребу втечi вiд загалу i намагаються знайти нове значення речей – вони постають з колективної i майже стихiйної потреби по-новому визначити щось важливе для суспiльства. Люди у пошуках розв’язань знаходять iнших iз подiбними проблемами i починають усвiдомлювати, з якою субкультурою вони хочуть себе iдентифiкувати. Долучатися до неї чи нi – то справа кожного зокрема. Адже слiд зважити на можливiсть остракiзацiї з боку загалу. 5. Якi iснують теорiї формування субкультур? (1) Субкультуру визначають з марксистського погляду у контекстi класу. (2) Субкультуру визначають з марксистського погляду, але без класової структури. (3) Субкультуру визначають як протистояння гегемонiї – це субкультура на вищому рiвнi. (4) Пост-структуралiсти визначають субкультуру як iндивiдуальне або групове протистояння. У 70-их роках пост-структуралiсти розглядали вищий клас як такий, що горне до себе робiтникiв, i тим мотивує їх разом iз нижчим класом ставати заможнiшими. З цього i виникла субh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
но ускладненого характеру iнтернацiоналiзованих та масмедiально визначених молодiжних культур як до сфери чистого споживання. Вони визначаються як життєвi сфери молодi, у яких «iндивiдуальнi iдентичностi» продукуються i репродукуються там, де може вiдбуватися необхiдна соцiальна та просторова локалiзацiя окремої особи у суспiльних групах». Ферхгоф також вважає, що стиль розвиває iдентичнiсть молодої людини. Вiн займає мiсце ослабленої нестримною ерозiєю функцiї сприяння iдентичности традицiйно-колективних життєвих форм». На противагу первiсному поняттю молодiжної культури у Вайнекена, яке стосувалося буржуазної молодi й виключало робiтничу молодь iз своєї концепцiї, сучасна концепцiя молодiжних культур намагається включити молодь усiх станiв та класiв. Саме Центр сучасних культурних студiй у Бiрмiнгемi, де працює Пол Вiллiс, звертає особливу увагу на пролетарськi або робiтничо-молодiжнi культури. Варто зауважити, що їхня концепцiя молодiжної культури виходить з умов життя англiйської робiтничої молодi, i тому лише в обмеженому обсязi може бути перенесена на стосунки в ФРН. Ця концепцiя передбачає, що «молодiжнi культури насамперед є пiдодиницями класової базової культури». У ФРН неможливо провести чiт-
культура – щоб вирiшити конфлiкти мiж класами. Спiльним тут є протистояння домiнантнiй культурi. Якщо культура – це суспiльне творiння, вiдтворення сенсу, значення та свiдомости, то домiнантна культура мусить бути найбiльш поширеною культурою – культурою, якiй все до снаги. 6. Чому формуються субкультури? Щоб вирiшити суперечностi в основнiй культурi, якщо вона вже не забезпечує наступне поколiння дiєвою iдеологiєю. Субкультура набирає форми у власнiй музицi, модi та ритуалах, якi здатнi творити. Теорiя просотування стверджує: напрямки творяться на вершинi суспiльної структури, а потiм «просотуються» на iншi рiвнi. Наприклад, вершиною структури можуть бути модельєри, моделi, рекламнi агентства та вiдомi особистостi. Молодь отримує iнформацiю з телепередач про моду, музичних клiпiв та журнальних реклам. 7. Яке майбутнє субкультур? Процес суспiльної реiнтеграцiї вiдбувається через перетворення субкультури на товар або через iнтелектуальну стагнацiю. Деякi групи можуть досягти стану, коли h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ке розмежування помiж класами чи станами, i тому неможлива однозначна локалiзацiя класових базових культур. Тим не менше, ця тенденцiя набула поширення у ФРН, у наукових дослiдженнях 70-х рокiв. Результатом стало акцептування побутово-культурних життєвих практик молодi.
1.3. ÑÓ ÒÚÛÍÚÛË ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ-ÍÛθÚÛÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË Спираючись на Кларка та Левi-Стросса, Нахтвей використовує поняття bricolage (з фр. «майстрування») для характеристики структури молодiжно-культурної практики. Вiн аналiзує процес майстрування, але протиставляє його фаховiй дiяльностi iнженера: «Робота iнженера залежить вiд того, чи вiн матиме у своєму розпорядженнi необхiднi засоби – iнструменти i сировину, на роботу ж ремiсника не впливає обмеженiсть його засобiв». Ремiсник вiдзначається тим, що «може обiйтися дослiвно тим, що має пiд руками, тобто обмеженим вибором iнструментiв i матерiалiв, якi є ще й гетерогенними, бо вони випадковi та не пов’язанi з даним проектом, анi з жодним iншим проектом».
вони вважають себе культурою. Тi, що вiдходять вiд групи, реiнте¶руються у суспiльство. В мiру того, як споживання альтернативних культур зростає, субкультури вливаються у головне рiчище. Тож молодь, щоб залишатися iншою, мусить постiйно створювати для себе нову iдентичнiсть. Медiа так швидко забезпечують нас величезним масивом iнформацiї, що новi субкультури поглинаються ними майже в самому зародку. Перенасиченiсть ЗМІ може лiквiдувати iснування молодiжної субкультури. А це б означало кiнець креативности, яка дуже важлива на цьому етапi життя. Культура знову й знову використовує нею створене – те, що колись належало альтернативним субкультурам, вiдроджується у головному рiчищi, як от ретро, рейв i панк. За допомогою засобiв масової комунiкацiї, наприклад, друкованих медiа та телебачення, домiнантна культура включає в себе культуру, яка тiльки-но з’являється. Згiдно з теорiєю гегемонiї, тi, чия iдеологiя домiнує, постiйно забезпечують загальну згоду зi встановленим суспiльним порядком. Найпоширенiшi суспiльнi цiнностi з часом змiнюються у мiру того, як члени опозицiйних другорядних груп включаються до домiнантної культури. Таким чином, зазвичай без жодних збоїв, пiдтримується суспiльний порядок, а контроль домiнантної
125
МАРК ТІТТЛЕЙ НОВИЙ ПІДХІД ДО ТЕОРІЇ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У суб’єктивному виборi iнструментiв та матерiалiв вiдображається особистiсть ремiсника. У контекстi молодiжно-культурної практики iнструменти та сировина мають сенс i мiстять певне «повiдомлення». Вибiр iнструментiв i матерiалiв, з одного боку, визначається властивими їм закодованими значеннями та повiдомленнями, а з iншого боку – можливостями, якi пропонують цi закодованi матерiали до майстрування або комбiнацiй, аж до виготовлення нових повiдомлень. Цi можливостi, звiсно, обмеженi, тобто значення матерiалiв неможливо перекодувати довiльним чином, кожна рiч зберiгатиме свою особливу iсторiю. Але треба мати на увазi, що значення предметiв пiддається перекодуванню, i вони таким чином набувають характеру сировини, яка надається до роботи. «Ця дiалектика обмежености та iнновацiї, обмежености та розмежування є важливою для нашого контексту, бо робота ремiсника вiдкриває поле для дiї, яким володiють речi та об’єкти щоденного життя». Необхiднi для брiколажу сировиннi матерiали – це «виготовленi для ринку культурнi мас-медiа та товари». Процес реструктуризацiї сигнiфiкованих об’єктiв є процесом надання нових значень, перекодування культурних товарiв (музика, танець, кiно, мова, одяг тощо), коли вони
групи якщо i змiнюється, то поступово. Внаслiдок розвитку поняття гегемонiї, виникла концепцiя залишкової та культури, яка тiльки-но з’являється: (1) залишкова культура – це витвiр попередньої суспiльної формацiї, яка залишається частиною домiнантної культури, але збереглася як анахронiзм. (2) культура, яка тiльки-но з’являється, мiстить новi значення, цiнностi, звичаї та досвiд, якi можуть бути альтернативними або опозицiйними до домiнантної культури. Домiнантна культура ефективно всотує цi культури до гегемонної – вiдбувається процес їхнього включення. Інколи, включивши таку культуру, домiнантна культура змiнюється.
економiки та заходи уряду, спрямованi на пiдвищення добробуту, класової структури майже не iснує. 9. Якi вiдмiнностi iснують мiж субкультурами? (1) Однi субкультури пов’язанi з територiєю, а iншi – нi. (2) Однi мають систему пiдготовки нових членiв, iншi ж – нi. (3) Однi займаються залученням нових членiв, iншi – нi. (4) Однi субкультури iєрархiчнi, iншi ж – нi. (5) Однi вдаються до повстання, iншi – до протистояння або iзоляцiї. Переклала Христина Чушак
8. А що стосовно субкультур та класу? У минулому вища освiта була пов’язана з класом – що вищим був клас, до якого ти належав, то доступнiшою була для тебе освiта. Нинi, завдяки ¶рантам та стипендiям, це змiнилося. Мiсця, де люди купували, були пов’язанi з класом – по тому, до яких крамниць ходила людина, можна було визначити, до якого класу вона належала. Нинi ж мобiльнiсть бiльша, а через регулювання
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
вступають у новi взаємозв’язки. Згiдно з Ферхгофом, «цей процес виробництва стилю тотожний для молодi iз процесом розвитку iдентичности». «Якщо i пiд цiєю перспективою зберiгати термiн брiколаж, то робота над iдентичнiстю як формою певної системи ставлення до себе i до свiту є формою фрагментарного майстрування». Таким чином, зростає тенденцiя до вiдкритого характеру iдентичности, яка вiдзначається дедалi бiльшою кiлькiстю зламiв i трiщин, змiнами та орiєнтацiєю на власне життя. Життя як перспектива однiєї прямої лiнiї для багатьох молодих уже належить до минулого. Переклала Софiя Онуфрiв КАЙ МЮЛЛЕР МОЛОДІЖНІ СУБКУЛЬТУРИ
126
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© é.üÍÛ·‡, 2001
127
ÓÎÂ̇ flÍÛ·‡
молодіжні рухи та їх базова типологізація h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© é.ëÂÏÂ̘ÂÌÍÓ, 1994 © «áÛÒÚ¥˜¥», 1994
ÓÎÂÍÒ‡ ÒÂÏÂ̘ÂÌÍÓ
альтернатива у києві
Сучаснi молодiжнi рухи в Українi можна назвати своєрiдною «молодiжною культурою», що мiстить у собi рiзноманiтнi напрямки i якiсно вiдмiннi види дiяльности молодi. Саме поняття «молодiжна культура» є багатозначним i має безлiч синонiмiв. Так, у залежностi вiд iдеологiчної спрямованости, говорять про «молодiжну культуру», про «часткову молодiжну культуру», «молодiжну субкультуру» i навiть про «контркультуру». Порiвняно безпечне поняття «молодiжна культура» у бiльшостi випадкiв характеризує порушення вiдносин мiж молодими людьми та їхнiми батьками; радикальний же термiн «контркультура» означає серйозний конфлiкт мiж молоддю i суспiльством, що за певних обставин може перерости у свого роду «молодiжну революцiю». Термiн «неформальний молодiжний рух» не цiлком тотожний термiну «молодiжна субкультура», позаяк є ширшим поняттям. Неформальним молодiжним рухом можна назвати систему молодiжних субкультур i широкої неорганiзованої молодiжної дiяльности у взаємоз-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЕКСА СЕМЕНЧЕНКО АЛЬТЕРНАТИВА У КИЄВІ
128
Щодо української лiтератури часiв, якi звикли називати «застiйними» (тому приєднуюся), то сьогоднi маємо приблизно таке її бачення лiтературознавцями: 1) iснування соцреалiзму (ставлення негативне), 2) «шiстдесятники», їхня творчiсть як противага до пункту 1 (ставлення позитивне), 3) вiдсутнiсть «урбанiстичної» лiтератури, 4) полiтизованiсть лiтератури: або пiдтримка панiвного ладу (п. 1), або його заперечення (п. 2). Третя сила, яка являла собою цiкаве творче явище, представники якої, проте, не пiдпадають пiд пункти 1 i 2, залишаються поза увагою. Ця третя сила перебувала збоку вiд полiтичної боротьби, становила альтернативу тогочаснiй культурi, творилася у мiстi, i, звичайно, перебувала в анде¶раундi, бо там у тi часи перебував майже весь народ. У цiй статтi я хотiв би оглянути те, що робилося в альтернативi в перiод «застою», а також показати, у що вона вилилась у наш час. При цьому визначу собi такi обмеження: 1) мiсце дiї – Київ, 2) час дiї – приблизно 1965-1985 роки, 3) зачiпаючи альтернативу в рiзних видах творчос-
в’язку мiж собою i з суспiльством загалом. У свою чергу, молодiжний неформальний рух є частиною ширшого середовища «анде¶раунду». Деякi дослiдники вважають, що неформальний молодiжний рух, анде¶раунд i молодiжнi субкультури – це явища одного порядку, чи взагалi – термiни, тотожнi за своєю суттю. Однак, на мiй погляд, цi поняття вiдрiзняються. Анде¶раунд – це контркультурне середовище, до якого належать не тiльки молодiжнi субкультури, але й специфiчнi спiльноти людей, якi за вiком не пiдпадають пiд поняття «молодь». Окрiм того, анде¶раунд – це не тiльки середовище культурних iнiцiатив, але явище як соцiальне, так i полiтичне. Вiн вiдбиває ту суспiльну активнiсть, що не вписується в загальну соцiальну i полiтичну систему. Молодiжнi субкультури є передовими спiльнотами анде¶раунду. Фактично вони визначають характер i напрямок анде¶раунду. Молодiжна субкультура – будь-яке об’єднання молодi, що має власнi елементи культури, а саме: мову (слен¶), символiку (зовнiшня атрибутика), традицiї, норми i цiнностi. Молодiжна контркультура – об’єднання молодi, що має всi тi елементи культури, що й субкультура, але чиї h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ти, все-таки зупинюся на лiтературнiй i лiтературоподiбнiй альтернативах. У рiзних мiсцях цiєї статтi кiлька разiв так чи iнакше виникне улюблене нинi мовне питання. Бачення лiтературознавцiв i тих, хто подiляє їхню думку, спирається лише на друкованих тодi творах (офiцiйно, у самвидавi чи за кордоном). Таким чином, враховуються два табори лiтераторiв – спiвцiв «комуни» або «застою» i борцiв проти комуни, до яких могли належати як представники самих її спiвцiв (у певнi перiоди), так i люди, якi за свої переконання пройшли всi муки пекла. Авторитет останнiх – величезний, повага до них – всезагальна i заслужена. Проте їхнi страждання, бiль за Україну i народ часто брали у полон їхнi твори, а це позбавляло їх привабливости як для читачiв з iнших країн (особливо, позакомунiстичних), так i з незаан¶ажованих полiтично прошаркiв: мiських пиякiв, наркоманiв, хулiганiв, збоченцiв та iнших виродкiв того часу iз вищою освiтою, якi десь, колись, якось вхопили краєчок айсберга свiтової культури (щось прочитали в книжцi, почули на коротких хвилях чи хтось в унiверситетi розповiдав), а також втратили клепку з голови, чому й стали потенцiйними споживачами вiдповiдного типу лiтератури.
норми та цiнностi перебувають в активнiй чи пасивнiй опозицiї до iснуючих у суспiльствi норм i цiнностей. По сутi, молодiжнi субкультури – це результат пошуку своєрiдної, нової iдентичности, створення нового стилю. Джерелом цього стилю можуть бути романтизованi чи iдеалiзованi образи iншої цивiлiзацiї чи культури («культурнi мiти» або «культурнi утопiї»). Для молодiжних субкультур Заходу джерелами «нового стилю» стали культури Азiї, Африки й американських iндiанцiв. Це було радше конструювання, нiж запозичення: образ чужої культури очищався вiд рис, якi не сприймалися середовищем, поповнювався власними iнтерпретацiями культурних феноменiв. Тому результат мiг кардинально вiдрiзнятися вiд оригiналу. Джерелом конструювання «культурних мiтiв» вiтчизняних молодiжних субкультур став насамперед Захiд. Причина появи молодiжних субкультур спiльна як для захiдних країн, так i для України. Молодь завжди прагне до спiлкування з ровесниками, намагається втекти вiд духовної самотности в родинi, у суспiльних iнститутах, iнодi це спроба пiти вiд суспiльства загалом. Цю самотнiсть переживають як дiти забезпечених батькiв, так i вихiдцi з малозабезпечених родин. Окрiм духовної саh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
В iнтерв’ю для газети «Tygodnik Literacki» (ч. 22-23 за 9-16 червня 1991 року) Вiктор Неборак назвав фiльм Феллiнi «ÄχÍÓ‰» як приклад можливости нормального життя з усiма проявами людських переживань, де смiх – не на останньому мiсцi, навiть за умов фашистського режиму Муссолiнi. Полiтика вiдходить на другий план. Саме нормальним життям, у якому смiх переважав би сльози, а останнi з’являлися б лише у виняткових ситуацiях, хотiла жити, незважаючи на абсурднiсть навколишнього свiту, молодь рокiв «застою». Її частина спромоглася створити власний свiт, який з одного боку бiльш-менш вiдповiдав її уявленням про «нормальне» життя, а з iншого – становив захист вiд навколишнього iдiотизму. Цей свiт – альтернативна творчiсть. Проте така творчiсть була б неможливою, якби навiть за iснуючої в Українi системи не знайшлося кiлькох «схронiв», у яких вона могла б зароджуватися, i джерел, якими вона могла б пiдживлюватися, i на якi не наклала своєї волохатої руки панiвна iдеологiя. Тут треба зазначити, що за умов тоталiтаризму найкращим полем для альтернативи була лiтература, для творення якої потрiбнi лише ручка i папiр (може, ще гiтара або горiлка).
мотности молодої людини iснує i соцiальний пiдтекст – визначення ролi та мiсця молодi в суспiльствi. Розквiт молодiжних субкультур на Заходi збiгається з кризою суспiльних цiнностей iндустрiальної епохи, самих основ капiталiстичної системи. Молодим пропонували слухняно успадковувати приклад своїх батькiв, що будували для них свiт споживання i достатку, iнiцiатива не схвалювалася. Протест американської молодi шiстдесятих рокiв вiдбувався пiд гаслом Сартра: «Вони украли в мене сенс життя!». Дослiдники сходяться на думцi, що анде¶раунд формується з тих, хто «випав» iз суспiльства. Багато дослiдникiв пiдкреслювали роль дезадаптацiї, невмiння увiйти в трудовий чи навчальний колектив, конфлiкти в родинi у формуваннi альтернативних молодiжних спiльнот1. В.Тернер, мiркуючи про громади захiдних гiпi, зарахував їх до «лiмiнальних спiльнот» (вiд лат. «limen» – порiг), тобто тих, якi виникають i iснують у промiжних областях соцiальних структур (у нас такi структури прийнято називати мар¶iнальними). «Лiмiнальнi» особистостi – особи з невизначеним статусом, якi знаходяться у процесi переходу, чи «випали iз суспiльства».
129
ОЛЕНА ЯКУБА МОЛОДІЖНІ РУХИ ТА ЇХ БАЗОВА ТИПОЛОГІЗАЦІЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Основним сховищем, де творилася альтернатива в Києвi, були художницькi майстернi, дешевi кав’ярнi в центрi мiста i навколо унiверситету, унiверситетськi дискотеки, нарештi, приватнi помешкання. Мiсце творення кшталтувало вiдповiдний жанр лiтературної альтернативи: 1) приватнi помешкання – музичну гiпiсiвську альтернативу; 2) кав’ярнi – «алкогольну» альтернативу; 3) унiверситетськi дискотеки – «дискотекову» альтернативу; 4) майстернi – художньо-лiтературну альтернативу.
åìáàóçÄ ÉßèßëßÇëúäÄ ÄãúíÖêçÄíàÇÄ «Кинь менi вухо, – i я заспiваю не гiрш, нiж Емiль Горовець». (뇯ÍÓ èËχ, «Little Help of My Friend»)
Почнемо з музичної альтернативи гiпi. Вибух рокової культури на Заходi збiгся у часi з приходом в Україну прогресу у виглядi примiтивних радiоприймачiв i магнi-
У перiоди змiн тими, хто випав, стають до тiєї чи iншої мiри значнi прошарки. Змiни завжди несуть iз собою стан нестабiльности, невизначености. Інодi це зачiпає ледь не кожного. Не усi йдуть у гiпi, але багато хто проходить через контркультурний стан (потрапляє у зону дiй контркультури).
íàèéãéÉßáÄñßü åéãéÑßÜçàï ëìÅäìãúíìê Типологiзацiя молодiжних субкультур в Українi ускладнюється кiлькома факторами. По-перше, iснуючi в захiднiй науцi пiдходи до цiєї проблеми не можуть бути застосованi до українських молодiжних субкультур, тому що захiднi ученi виходили з досвiду дiяльности неформальної молодi в умовах розвинутої демократiї та стабiльної економiки. Росiйськi ученi видiляють на постсовєцькому просторi такi типи субкультур:
Á‡ ˆ¥ÌÌ¥ÒÌËÏË Ó¥πÌÚ‡ˆ¥flÏË:
∆ романтико-ескапiстськi (гiпi, толкiєнiсти, за деякими винятками байкери); ∆ гедонiстично-розважальнi (мажори, рейвери, репери тощо); ∆ кримiнальнi (гопники, урла);
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЕКСА СЕМЕНЧЕНКО АЛЬТЕРНАТИВА У КИЄВІ
130
тофонiв, польських, ендеерiвських електрогiтар i платiвок. Знову вiдчинилося вiкно в Европу, яке, за Богданом Жолдаком, хоч i було прорубане колись для росiян Петром І, проте пiзнiше звузилося до розмiрiв кватирки, а соцiалiстичнi наступники iмператора спромоглися навiть забити її дошками й поставили ¶рати. Рокова музика несла творчу свободу, тексти приголомшували нечуваними досi можливостями. Усi, хто мiг, побачили, що можна писати вiршi мовою не «поетичною», а «нормальною». Писати, наприклад, про кохання, не уникаючи жодних тем i настроїв, якi супроводжують сексуальнi стосунки. Писати про проблеми, проте без розпачу – мовою, де все називається своїми iменами. Пiснi найкращих груп вивчали напам’ять. Були люди (наприклад, Володимир Дiброва), якi знали усi твори «Beatles» – як нотно, так i текстуально. Для багатьох людей найбiльшим захопленням було слухати, здається, щосереди двадцятки гiтiв свiтової служби Бi-БiСi. Це не дивно. Ця музика була одним iз небагатьох каналiв волi. Отже, iдея Шевченка про Перебендю, який спiвав за могилою, щоб його нiхто не чув, одержала завдяки К¢Б такий творчий розвиток.
∆ анархо-нiгiлiстичнi чи радикально-деструктивнi (панки, металiсти, сатанiсти тощо).
Á‡ ¥ÒÚÓ˘ÌËÏ ÍËÚÂ¥πÏ:
∆ традицiйнi, що мають довгу iсторiю в країнi (гiпi, панки, бiтломани тощо); ∆ новi, якi виникли упродовж останнього десятилiття (толкiєнiсти, унiформiсти, металiсти тощо). На пiдставi даної типологiзацiї можна коротко охарактеризувати деякi молодiжнi субкультури, що вiдiграли значну роль у становленнi цiлого поколiння людей.
ëàëíÖåÄ Гiпi стали тим середовищем, у якому виросли найрiзноманiтнiшi «новi» молодiжнi субкультури, вони дали поштовх молодiжному протестовi i привнесли iдеали толерантности та розкутости в сучасне суспiльство. Система є складною структурою, яка займається творчим пошуком i перманентним духовним протестом проти несправедливости держави i суспiльства, це свого роду всесоюзна молодiжна субкультура гiпi. Систему не можна назвати у повному сенсi угрупованням: у її надрах постiйно йдуть перегрупування, зникають однi об’єднання i формуються новi. Люди переh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Усе назване уможливило виникнення кiлькох рокгруп у Києвi, якi спiвали англiйською мовою гiти вiдомих захiдних груп, проте, iнодi клали українськi тексти на музику тих-таки гiтiв. Однiєю з таких груп була «Друге дихання», що складалася з кiлькох київських гiпi. Власне, вiд цiєї групи походять твори, якi започаткували т.зв. «ı‡ÏҸͥ Ô¥ÒÌ¥» або «ÓÔÓı‡·ÎπÌ¥fl». «éÔÓı‡·ÎπÌ¥πÏ» вважався iронiчний текст на мотив популярної пiснi захiдної групи. Вiдомими текстовиками таких пiсень були: Максим Добровольський, Василь Гармидер, Єгор Ярошевський, Сашко Прима. Свої хамськi пiснi вони писали на музику «Beatles», «Deep Purple», «Animals», «Procol Harum». Цi тексти зберiгали вiльний дух року. Ось уривок тексту М.Добровольського на музику «Procol Harum»: Уже нiколи не напиться, в когось на сватьбi не блювать, з мiлiцiянтами не биться, дiвок усяких не ловать*
* ловать (слен¶) – кохати, вiд англ. «love».
ходять iз групи в групу. Це радше певне середовище спiлкування. Проте, Систему можна розглядати як спiльноту, оскiльки присутнi такi ознаки, як спiльна мова (слен¶ i символiка), мережа комунiкацiй – особистi зв’язки, поверховi знайомства (настiльки призвичаюєшся до облич на тусовцi, що вже пiдсвiдомо впiзнаєш «своїх»). Слен¶ i символiка складають основу внутрiшнього комунiкативного середовища Системи, вiдокремлюючи її вiд зовнiшнього свiту. При цьому символiка Системи надзвичайно рiзноманiтна, у її фондi можна зустрiти символи, якi прийшли з рiзних релiгiйних груп (наприклад, вiд крiшнаїтiв чи баптистiв), молодiжних рок-течiй (атрибути року, панк-року i важкого металу), а також рiзних суспiльно-полiтичних рухiв: пацифiзму, анархiзму, комунiзму тощо. Особливим символом є фєнєчка – свого роду знаковий код, за кольором, стилем, розмiром якої можна визначити не тiльки приналежнiсть до певної тусовки, але й iндивiдуальнi характеристики господаря. Фєнєчка, як i пацифiк, є символом миру i дружби, це подарунок на щастя.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔËÒ.: Бо завтра вирушаю вечернiм рейсом в «мир иной», щоби за всю оцюю жизню вернутись наконець домой.
Значну кiлькiсть таких творiв писали т.зв. «суржиком», але на цьому я зупинюся пiзнiше. Інтерес до «Procol Harum» виник в Українi приблизно в серединi 70-х рокiв, пiсля їхнiх гастролей у Польщi, пiсля чого в Києвi з’явилася платiвка польського виробництва (це – щодо джерел надходження iнформацiї). Величезною подiєю у життi цього середовища була поява на екранах кiнотеатрiв фiльму «Oh, Lucky Man!» («é, ˘‡ÒÎË‚˜ËÍ!»), де вперше можна було живцем побачити рок-групу («Animals» iз Алланом Прайсом). Туттаки з’являється текст «ãÓ‚ÍËÈ ÏÂÌ» Василя Гармидера, досить близький до оригiналу – настiльки, що сам Василь називає його авторським перекладом: Якщо у тебе бутерброд Не впав на пол, – попав у рот, – Ти – ловкий мен.
êéåÄçíàäé-ÖëäÄèßëíëúäß ëìÅäìãúíìêà Цей тип молодiжних субкультур характеризується орiєнтацiєю на створення паралельного свiту, свого роду «мiту». Мiт будується на пiдставi певних творiв (переважно «фентезi») чи запозичених свiтоглядних концепцiй iнших культур. Серед них можна виокремити «iгровi» молодiжнi субкультури. Рольова гра (role playing game) наближена до iмпровiзованої театральної постановки. Фактично це втiлення в життя слiв В.Шекспiра: «Увесь свiт – театр, а люди в ньому – актори». Ця субкультура створює свiй паралельний «свiт», у якому «ховається» вiд реалiй суспiльства. Ігровi молодiжнi субкультури – це щось середнє мiж клубом аматорiв певного автора (Дж. Р. Р. Толкiєна), iсторичної подiї (реконструкцiонiсти) i послiдовникiв традицiй певної етнiчної культури (iндiанiсти) чи релiгiйномiстичного руху. У середовищi iндiанiстiв i толкiєнiстiв (меншою мiрою серед реконструкцiонiстiв) популярне апелювання до практики релiгiйних культiв, описаних у творах авторiв «фентезi» або притаманних iндiанцям США, чи до синтетичних релiгiй i культiв, розроблених на основi певних свiтоглядних концепцiй.
131
ОЛЕНА ЯКУБА МОЛОДІЖНІ РУХИ ТА ЇХ БАЗОВА ТИПОЛОГІЗАЦІЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Якщо себе застрахував, – Назавтра ногу поламав, – Ти – ловкий мен. Тiльки нiкому про це не хвались: Люди позаздрять, – самi захотять: Будуть усi собi ноги ламать, Та хвигу з того мать. Якщо колись на лiтак запiзнивсь, А вiн у Стамбулi чомусь приземливсь, – Вмiєш в життi угадати момент, – Ти – ловкий мен.
Визначною подiєю був текст до опери «Jesus Christ – Superstar». Вiн належить багатьом авторам, але iнiцiатором був Максим Добровольський. Текст був дуже наближений до оригiналу за змiстом, проте перенесений на український ¶рунт. Проiлюструю це таким уривком з «Pilat’s Dream»: Я снив, що стрiв у Васильковi якогось чувака, що лежав просто неба та й мовчав,
êÖãßÉßâçé-åßëíàóçß ëìÅäìãúíìêà Релiгiйно-мiстичнi молодiжнi субкультури є синтезом мiстичних i релiгiйних культiв iз традицiями i цiнностями окремих молодiжних субкультур. У таких субкультурах обов’язково повинен бути лiдер, що є головним «гуру». Чисельнiсть таких груп незначна. Серед представникiв цього типу молодiжних субкультур яскравим прикладом є «братерство кандидатiв у справжнi люди» (БКНЛ), що є симбiозом утопiчнокомунiстичних iдей, релiгiйної практики i психологiчної обробки. До цього ж типу субкультури можна вiднести гiпi-комуни, сатанiстськi культи, неопоганськi та синтетичнi толкiєнiстськi культи.
ÉÖÑéçßëíàóçé-êéáÇÄÜÄãúçß ëìÅäìãúíìêà Гедонiстично-розважальнi субкультури ще називають музичними молодiжними субкультурами, здебiльшого їхнi адепти складаються з пiдлiткiв. Їх об’єднують спiльнi музичнi смаки, легке, безтурботне ставлення до життя, прагнення жити сьогоднiшнiм, «прикид» (особливостi зовнiшнього вигляду, одягу та рухiв). Зазвичай цi люди не надто добре розумiються на тому, що вони
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЕКСА СЕМЕНЧЕНКО АЛЬТЕРНАТИВА У КИЄВІ
132
й не мовив нi хвига. Я щось було хотiв його спитати, та тiльки вiн нараз до мене повернувся, щось сказав i трохи поблював. Та врештi добрi люди в штатськiм узяли його за таз та пов’язали* бiдолаху та запхали в ГАЗ, – вiдвезли нараз. Я встиг лиш вгледiть у кожнiм їх обличчi отого чувака. Щось в серцi калатнулось, – я здригнувсь, по-бистрому проснувсь.
Величезну кiлькiсть текстiв написано на музику «Beatles». Справжнiми шедеврами були слова до «Girl», « Come Together », «Yellow Submarine » i « Carry That
* пов’язати (слен¶) – заарештувати
слухають, для цього iснують лiдери тусовок, якi знаються не лише на нюансах музики даного напрямку, але й на iдеологiчних положеннях руху. Переважно це дi-джеї та власники великих авдiотек. Необхiдно вiдзначити, що такi молодiжнi об’єднання нестiйкi i залежать вiд популярности тих чи iнших музичних напрямкiв.
ÖèÄíÄÜçé-èêéíÖëíçß ëìÅäìãúíìêà Початок епатажно-протестним субкультурам поклали панки. Саме вони стали пропагандистами iдеї «шокпротесту». Пiзнiше цю iдею пiдхопили металiсти, трешери, сатанiсти. Окремо в цiй когортi стоять байкери, якi вiддають перевагу романтицi мандрiв. Треба вiдзначити, що епатажно-протестнi субкультури часто переходять у радикально-деструктивнi. Їхня приналежнiсть до першого чи другого типу визначається лише мiрою неприйняття навколишнього середовища i готовнiстю до силових дiй. Класичним представником даної субкультури в Українi (зокрема у Харковi) залишаються панки, якi, на вiдмiну вiд панкiв 80-х, увiбрали в себе традицiї й iдеї рiзних субкультур анде¶раунду, насамперед гiпi, i зменшили свою агресивнiсть. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Weight». Причому, цi речi настiльки популярнi, що зараз уже важко встановити їхнє авторство. У цих текстах вперше з’являється явище, про яке докладнiше я розповiм нижче, – т.зв. звуконаслiдування. Викликане воно було тим, що люди, якi не знали iноземних мов (у цьому випадку англiйської), намагалися писати так, щоб на слух українськi слова були схожi на англiйськi з оригiналу. Прикладом може бути приспiв «Carry That Weight» – «Гей, додому гирi тягни!» (тут вiн, до того ж, близький до оригiналу за значенням), або назва пiснi «Yesterday» («Їсти дай»). Інший такий приклад – приспiв з «Yellow Submarine»: Батько робить, а я – нi: на чорта воно менi? З батьком п’ємо ми вино, – мати плаче вже давно. ÔËÒ.: Ми з Миколою їли «Поморин» (сполучення останнiх двох слiв звучить подiбно до «yellow submarine»).
Проте, написання слiв на вже готову музику ставило обмеження, тому хлопцi писали й власну музику до своїх
êÄÑàäÄãúçé-ÑÖëíêìäíàÇçß ëìÅäìãúíìêà До цього типу можна зарахувати тi молодiжнi субкультури, що мають чiтку лiнiю асоцiальної поведiнки й орiєнтованi на застосування силових методiв. Зазвичай серед них дiють рiзноманiтнi полiтичнi органiзацiї, що намагаються перетягнути їх на свiй бiк, полiтизуючи їхню дiяльнiсть. Треба розрiзняти два пiдвиди цього типу субкультур: 1) iснують чiтко асоцiальнi об’єднання (нац-панки, червонi панки, анархо-панки). Вони вже за своєю суттю мають деструктивний характер i вiдзначаються радикалiзмом; 2) iснують молодiжнi субкультури, що постали на базi певного iнтелектуального ядра, яке виробляє iдеологiю об’єднання, у якому за логiкою розвитку подiй неминуче повинна виникнути радикальна полiтизована сила, орiєнтована на «пряму дiю».
ëÇÄÇßãúçé-ëÄåéëìÑçß åéãéÑßÜçß îéêåìÇÄççü Цi формування являють собою групи, переважно вихiдцiв з робiтничих родин, якi за допомогою сили ведуть боротьбу з рiзними проявами вiдхилення вiд iдеаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
текстiв, а потiм виконували їх пiд гiтару, творячи явище бардiвської культури, або т.зв. «бардака». Всеукраїнської, ба, всеiмперської популярности набули такi шедеври як: Огурець, огурець! Ти – начало i кiнець. (Максим Добровольський)
або: Я в мiлiцiї служу, гав-гав! (Сашко Прима)
Сашко Прима писав музику середню мiж колядками i ресторанно-бульварною, на неї накладав тексти, написанi вiд iменi простого сiльського хлопця. У наш час щось подiбне можна почути у виконаннi «ÇÇ». Така творчiсть була настiльки популярною, що тексти, передаючи iз вуст в уста, часто змiнювали, а iмена авторiв перекручували. Наприклад, саме лише iм’я Максима Добровольського менi вдалося почути в Киє-
лiв соцiалiзму (природно, вiдхиленнями в їхньому розумiннi). Вони виникали, як правило, на базi територiальних формувань. Об’єктом їхнього «фiзичного впливу» були представники заможної «золотої молодi» (дiти парт- i госпноменклатури), гiпi, панки, нацiоналiсти, металiсти тощо. Цей тип молодiжних субкультур упродовж останнього часу значно трансформувався. В сучаснiй Українi в чистому виглядi цього типу субкультур немає. Вони зникли на початку дев’яностих рокiв. Тим часом гопники (гопота) продовжили традицiї люберiв. Однак вони не є сформованою молодiжною субкультурою.
ÉÄäÖêà Гакери [«зламувачi», вiд англiйського to hack – ламати, рубати; у росiйськiй мовi прижилася часто вживана в Українi форма «хакер». – èËÏ. ‰.] є новим типом молодiжної субкультури. По сутi, в Українi вона тiльки формується, у зв’язку iз порiвняною нерозвиненiстю iнформацiйних комунiкацiй i комп’ютеризацiї. У спецiалiзованому середовищi поняття «гакер» має доволi вузьке значення, цим термiном зазвичай називають комп’ютерного злочинця, який «зламує» сайти,
133
ОЛЕНА ЯКУБА МОЛОДІЖНІ РУХИ ТА ЇХ БАЗОВА ТИПОЛОГІЗАЦІЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
вi у таких версiях: Макс, Максимов, Макасин. Сашковi Примi пощастило iз прiзвищем – його люди запам’ятовували з першого разу. Інодi вiдкладалася вбiк гiтара, тодi писалися вiршi: Тiльки ти не ламай ручонки i траву перестань жувать, ще й биться головою об стєнку, – я не буду твоїм оп’ять! Я не буду твоїм вiрним другом, ти мене не проси об цьом. Якби, навiть, об цьом попросила, – я на дверки вказав би пальцьом. Я на дверки вказав би, ще й, може, почав бульки вдогонку крутить, бо твоєй нахальной, хамськой поведiнки до сих пор не могу простить. *** А образ твiй, – його я не забуду: два зелених п’ятна пiд очима твоїми – то мечта,
обманює банкiвськi системи охорони, запускає в мережу вiруси. Термiн «кракер» точнiше передає захiдне розумiння цiєї субкультури. ä‡ÍÂË – це тi, хто робить свiт вiртуальної реальности доступним для всiх бажаючих. Саме вони ламають захиснi коди на лiцензiйних iграх, роблять доступними платнi сайти й Інтернет. Існують так само ламери i геймери; першi проводять значну частину свого часу бiля комп’ютера, але не мають досить знань про нього, другi – фанати вiртуальних iгор. Саме другий тип може претендувати на статус молодiжної субкультури. Субкультура гакерiв перебуває на етапi становлення.
èÂÂÍ·‚ Ä.è. 1 Кулiк В., Голобуцька Т., Голобуцький О. Молода Україна: Сучасний органiзований молодiжний рух та неформальна iнiциатива. – К.: Центр дослiдження проблем громадянського суспiльства, 2000. – С. 339.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
твiй прохвиль невеличкий, гречесько-орлиний, бородавок десь сiмнадцять коло рта. (Сашко Прима)
Популярними були вiршi Єгора Ярошевського (або Єгора Бельведерського). Києвом досi мандрують такi рядки з його поеми: Покохались молодята: Цiлувались тощо...
ОЛЕКСА СЕМЕНЧЕНКО АЛЬТЕРНАТИВА У КИЄВІ
134
Єгор Ярошевський уславився тим, що ще в шкiльнi роки написав на день народження комсомолки-героїнi Зої Космодем’янської такого ризикованого вiрша до пiонерської стiннiвки: Вранцi зимою стратили Зою – комсомолку Космодем’янську, пiдпiльницю партизанську. І в дощ, i в снiг, i в рiзну негоду у нiмця в тилу робила погоду.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Проте, нiхто з учителiв навiть подумки не наважився звинуватити пiонера Ярошевського в провокацiї. У цьому вiршi виразно «запахло полiтикою». Так, полiтика, як i будь-який бiк людського життя, час вiд часу з’являлася в альтернативi. Проте, полiтичної заан¶ажованости тут не було: все робилося зi смаком, iронiєю, дистанцiєю. Проiлюструємо це двома прикладами. Ось iще одне мiсце – з «Jesus Christ»: А ось пiд’їжджає жовто-блакитне авто, авто, сiдайте в авто, жовто-блакитне, нацiоналiстичне, авто, авто, сiдайте в авто. Що це за дивна людина у сiрiм кашкетi, у сiрiм пальтi? Це – мент*, це – мент, тiкайте, це – мент...
Або слова до «óÂÂϯËÌË»: Знову кулемети чути в лiсi... З автомата я луплю по стрiсi. * Мент (слен¶) – мiлiцiонер.
135
© é.éÎ¥Ò‚˘, ü.ÅÓÂ̸ÍÓ, ü.è·ıÓÚÌ˛Í, Ä.臂Î˯ËÌ, 2001
«якщо світові буде потрібно, я віддам своє життя не задумуючись– заради свободи» інтерв‘ю з олегом олісевичем
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
А вiвчар жене отару гаєм. Гримнув вибух, – i його немає. А отiї хлопцi коло броду комсомольцiв кидають у воду. А вони пiснi свої спiвають та з-пiд води бульбашки пускають.
В останньому випадку знайшла вiдображення не так полiтика, як нудьга вiд офiцiйного набору затверджених i дозволених для привселюдного виконання українських народних i естрадних пiсень, що набили оскомину своєю солодкавiстю i придуркуватiстю. Отже, незважаючи на аполiтичнiсть явища взагалi, полiтика як один бiк життя у виглядi гарного гумору всетаки потрапляла до творiв; особливо це помiтно в алкогольнiй альтернативi. Гiпi ж пiдкреслювали свою аполiтичнiсть. Це були т.зв. «ÔÓıÛªÒÚË» – iнтелектуали, якi або нiде не працювали, або працювали на чорних роботах, що звiльняло їх вiд будьяких обов’язкiв щодо панiвного ладу. Така робота давала можливiсть використовувати мозок лише для себе та свого товариства. Цi люди могли також навчатися
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
(або нi) в унiверситетi чи iнститутах – це не мало значення. Творення альтернативи не було у них свiдомим заняттям, вони просто робили те, що могло найкраще вберегти вiд нудьги, коли стало зрозумiло, що для самозбереження треба шукати в життi якогось вакууму, знаходити або створювати власний свiт. Але це не означає, що хлопцi не вiдчували, що є альтернативою. Вони бачили, якi скандали зчиняли унiверситетськi викладачi, коли зi своїми вiршами вдавалося вийти на сцену фестивалiв «Плюти» чи «Козинка», якi щолiта вiдбувалися у таборi вiдпочинку Київського унiверситету. Одночасно вони знали про популярнiсть власних творiв, якi часто у спотвореному, переiнакшеному, доповненому виглядi чули вiд незнайомцiв iз iнших мiст, якi не могли повiрити, що iснують живi люди, якi це написали. Значить, хтось потребував їхньої творчости.
é˜Â‚ˉˆ¥ ÏËÌÛÎÓ„Ó ÊË‚ÛÚ¸ Ò‰ ̇Ò. ÇÓÌË Á̇˛Ú¸, ¥Á ˜Ó„Ó ÛÒ ÔÓ˜Ë̇ÎÓÒfl, ̇‚¥˘Ó ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl ¥ ıÚÓ ·‡‚ Û˜‡ÒÚ¸ Û ÚËı ÔÓ‰¥flı. ߉ÂÚ¸Òfl ÔÓ Ûı „¥Ô¥ ‚ ì͇ªÌ¥. ë¸Ó„Ӊ̥ Ì‡Ï Ú‡ÔË·Ҹ ̇„Ó‰‡ ÔÓÓÁÏÓ‚ÎflÚË Á β‰ËÌÓ˛, fl͇ χπ ̇ȷ¥Î¸¯ËÈ ÒÚ‡Ê „¥ÔÛ‚‡ÌÌfl Û ã¸‚Ó‚¥ – ˆÂ é΄ (ÄÎ¥Í) éÎ¥Ò‚˘. Çëíìè – ßÑÖéãéÉßü ü. Å.: êÓÁ͇ʥڸ, ·Û‰¸ ·Ò͇, Á ˜Ó„Ó ÛÒ ÔÓ˜‡ÎÓÒfl ‚Á‡„‡Î¥. ß Ú¥¯ÍË ÔÓ Ò· – ˘Ó ‚ÔÎËÌÛÎÓ Ì‡ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰, Á flÍÓ„Ó ‚¥ÍÛ ÇË „¥ÔÛ‚‡ÎË. ü Á‡ıÓÔ₇‚Òfl Ù¥ÎÓÒÓÙ¥π˛ Ú‡ ¥‰ÂÓÎÓ„¥π˛, ÔÓ‰¥·ÌÓ˛ ‰Ó „¥Ô¥ÁÏÛ, Á ‰ËÚËÌÒÚ‚‡. åÂÌ Úfl„ÌÛÎÓ ‰Ó ˜Ó„ÓÒ¸ ÓχÌÚ˘ÌÓ„Ó È ÓË„¥Ì‡Î¸ÌÓ„Ó: fl β·Ë‚ ˜ËÚ‡ÚË ÍÌËÊÍË ÔÓ ¥Ì‰¥‡Ìˆ¥‚, ÏÂÌ¥ ÔÓ‰Ó·‡‚Òfl ªıÌ¥È ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥È ‚Ë„Îfl‰, ‰Ó‚„ ‚ÓÎÓÒÒfl, ‚·‡ÌÌfl. í‡ÍÓÊ ÏÂÌ ÔË‚‡·Î˛‚‡‚ Ó·‡Á ßÒÛÒ‡ ïËÒÚ‡. è‡Ï’flÚ‡˛, Û 60-ı Ó͇ı Á‡ ÒÓ‚‰ÂÔ¥ª Ó„‡Ì¥ÁÓ‚Û‚‡ÎË ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó-ÒÔÓÚË‚Ì¥ Ú‡·ÓË – ÚÓ·ÚÓ Á ‰ËÚfl˜Ëı Í¥ÏÌ‡Ú Ï¥Î¥ˆ¥ª ‚‡ÊÍËı Ô¥‰Î¥ÚÍ¥‚ ‚¥‰ÒË·ÎË Ì‡ Ï¥Òflˆ¸-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÄãäéÉéãúçÄ ÄãúíÖêçÄíàÇÄ До митця зайшов митець Випив пляшку – i ... кiнець. (Володимир Цибулько)
ОЛЕКСА СЕМЕНЧЕНКО АЛЬТЕРНАТИВА У КИЄВІ
136
У той-таки час лiтературне життя вирувало в київських кав’ярнях. Натхненнi романтикою дворiв i пiдворотень, схилiв Днiпра зi «стакановими» деревами i сутичками з «ментами» у холодну пору творчi сили заходили до кав’ярень iз сидячими мiсцями, щоби випити дешевої кави з дешевим вином, горiлкою або коньяком, – i тодi запаленi мiзки починали продукувати шедеври. Довгi зимовi вечори давали змогу писати не лише поезiю, але й фундаментальнiшi твори. Крiм того, кав’ярнi виконували функцiю передавача або тиражувальника творiв, написаних удома. Запаленi мiзки з оточення вихоплювали почутий вiд когось генiальний рядок, який потiм роками мiг «ходити» Україною, хоча нi iменi автора, нi назви твору, нi його сутi вже нiхто не мiг згадати. Алкогольна альтернатива кав’ярень вiдображалася в усьому комплексi поведiнки її представникiв. Роками
Ô¥‚ÚÓ‡ ̇ Ô‚ËıÓ‚‡ÌÌfl, ̇ ÏÛ¯ÚÛ. Ä Ú‡Í¥ Ô¥‰Î¥ÚÍË ·ÛÎË ‚ ÛÒ¥ı ͥ̈flı Ï¥ÒÚ‡ (‚¥‰ÓÏÓ, ˘Ó ÚÓ Ì χÏËÌ¥ ÒËÌÓ˜ÍË) – ÓÚ ‚ÓÌË ¥ Á‡ıÓÔ₇ÎËÒfl ¥‰ÂflÏË „¥Ô¥, ÔÓ„Îfl‰‡ÏË – ¥ ‚ ÏÛÁˈ¥, ¥ ‚ Ó‰flÁ¥. ß ıÓ˜‡ ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò ‚‡ÊÍÓ ·ÛÎÓ ˘ÓÒ¸ ‰¥ÒÚ‡ÚË – ¥ Ô·ڥ‚ÍË (‚ÓÌË ‰ÓÓ„Ó ÍÓ¯ÚÛ‚‡ÎË), ¥ ‰ÊËÌÒË – ‡Î ÏÓÎÓ‰¸ ‰¥ÒÚ‡‚‡Î‡, ˆ¥Í‡‚Ë·Ҹ ÚËÏ. ÑÊËÌÒË, ̇ÔËÍ·‰, Û 60-ı Ó͇ı ÔËÒË·ÎË ÁÁ‡ ÍÓ‰ÓÌÛ. ÑÓ Â˜¥, ̉ÓÓ„Ó ‚ÓÌË ¥ ÍÓ¯ÚÛ‚‡ÎË. è‡Ï’flÚ‡˛, Û 68-ÏÛ Óˆ¥ ÏÂÌ¥ ‰‡ÎË 5 ͇·Ó‚‡Ìˆ¥‚ (̇ ÚÓÈ ˜‡Ò ˆÂ ·ÛÎË „Ó¯¥!), ˘Ó·Ë flÍ¥Ò¸ ‰¥·Ì˘ÍË ÍÛÔËÚË. Ä Û Á̇ÈÓÏÓ„Ó ıÎÓÔˆfl ·ÛÎË ‚Ê ‰Ó·fl˜Â ÔÓÚÂÚ¥ «ã‚¥ÒË» – ÏÂÌ¥ ‚ÓÌË ‰ÛÊ ÔÓ‰Ó·‡ÎËÒfl – ÓÚ fl ªı Á‡ 3 ͇·Ó‚‡Ìˆ¥ ÍÛÔË‚, Ó‰fl„ÌÛ‚. í‡ÚÓ‚¥ Ì ÔÓ͇Á‡‚, ÔËȯӂ ‰Ó ¯ÍÓÎË, Ú‡Ï ÔÓ·‡˜ËÎË – ¥ ‚˄̇ÎË ÏÂÌÂ, Ò͇Á‡ÎË: «èÓÍ΢ ·‡Ú¸Í¥‚». íÓ‰¥ fl ¥ Á ‰ÓÏÛ ‚Ú¥Í. åÂÌ Ì ·ÛÎÓ 2-3 ÚËÊÌ¥. ü Ì ıÓÚ¥‚ ¥ ‰Ó‰ÓÏÛ ÔËıÓ‰ËÚË, ¥ ‰ÊËÌÒË Ì ıÓÚ¥‚ ‚Ú‡ÚËÚË, ‡Î ϥΥˆ¥fl ÏÂÌ ÒÔ¥Èχ·, ‚ ‰ËÚfl˜Û Í¥Ï̇ÚÛ ÔÓ‚ÂÎË, ÔÓÚ¥Ï ‰Ó‰ÓÏÛ. í¥ ‰ÊËÌÒË ÏÂÌ¥ Ú‡ÚÓ ÒÔ‡ÎË‚. Ç¥‰ÚÓ‰¥ fl ÒÓ·¥ Ò͇Á‡‚: ·‡ÒÚ‡! ü ̇ÁÎÓ ·Û‰Û ‚Ò ӷËÚË. ß ÒÛÒԥθÒÚ‚Û, ¥ ·‡Ú¸Í‡Ï, ¥ ‚Ò¥Ï. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
тут творилася альтернативна ленiнiана, яка почалася iз жанру скульптурного авангарду, коли майже одночасно один поет помив власною сечею ноги скульптурi вождя на вокзалi, а iнший необережно задушив морську свинку Надєжду Константiновну – дружину вождя. Завершилася ленiнiана натхненними вiршами Цибулька: Товарищ Ленiн! я вiд Вас хуєю i хочу бути грамотним, як Ви. Як нiч переночую в мавзолеї, так цiлий день щось п’ю вiд голови.
Така творчiсть називалася «ÌÂÓÔËÁ‰Û‚‡ÚËÁÏÓÏ», що декларувало ставлення до офiцiйної культури. В однiй з кав’ярень протягом кiлькох рокiв створювався роман «ïÓ̥͇ ıÓ̥ͥ‚». Двi першi книги писали вдвох Сергiй Курикiн i Сашко Ковальчук, а iлюстрував неймовiрнi подiї Сашко Кравченко. Все це вiдразу ж зачитувалося i показувалося велелюднiй компанiї пiд дзенькiт склянок i вигуки «Будьмо!». У веселiй компанiї колективно писалися навiть вiршi. Всесвiтньо вiдомий Юрко Позаяк бiльшiсть iз надруко-
ì ÚÓÈ ˜‡Ò – ̇‚¥Ú¸ Á ÔÓ„Îfl‰Û ÏËÌÛÎÓ„Ó – ÛÒ Á‡·ÓÓÌflÎÓÒ¸, ÒÚ‡¯Â ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Á ÛÒ¥Ï ·ÓÓÎÓÒ¸. ÇÓπÌÌ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ̇¯Ëı ·‡Ú¸Í¥‚ ·ÛÎÓ ‚ËıÓ‚‡ÌÂ Û ÌÂÔÓıËÚÌÓÏÛ ‰ÛÒ¥ χÍÒËÁÏÛ-ÎḀ̥̂ÁÏÛ. Ä ˆÂ ·ÛÎÓ Ú‡Í ÌÂÁ‚˘ÌÓ – ‰Ó‚„ ‚ÓÎÓÒÒfl, ÓÍ-ÏÛÁË͇ – ÛÒ ˆÂ ‚ÔÎË‚‡ÎÓ Ì‡ ÓÁÛÏÓ‚ËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÏÓÎÓ‰¥. íÓÏÛ Á ˆËÏ ·ÓÓÎËÒ¸ Ô‡Ú¥ÈÌ¥ Ó„‡ÌË, ‡ Á ÌËÏË Á‡Ó‰ÌÓ ¥ ·‡Ú¸ÍË – ·Ó ·ÛÎË ‚ËıÓ‚‡Ì¥ Û Ú¥È ÒËÒÚÂÏ¥. ì ÓÚËı ÛÊ Á„‡‰Û‚‡ÌËı ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı Ú‡·Ó‡ı fl ÁÛÒÚ¥‚ ÒÚ‡¯Ëı ıÎÓÔˆ¥‚ – ÔÓ 15-16 ÓÍ¥‚ (9-10 Í·Ò) – flÍ¥ χÎË ÚÓıË ‰Ó‚¯Â ‚ÓÎÓÒÒfl, Á‡ıÓÔ₇ÎËÒfl ÓÍÏÛÁËÍÓ˛. ∫ı ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÎË, ‚Ë„‡ÌflÎË Á ÚËı Ú‡·Ó¥‚. íÓ‰¥ fl Á‡ÏËÒÎË‚Òfl: Á‡ ˘Ó, ˜ÓÏÛ ˆÂ Ú‡Í? ë‡Ï ÚÓ‰¥ fl ‚Ô¯ ÔÓ˜Û‚ ÒÎÓ‚Ó «„¥Ô¥» ¥ ÔÓ˜‡‚ ˆ¥Í‡‚ËÚËÒfl ˆËÏ ÛıÓÏ, ÓÁÔËÚÛ‚‡ÚË ÒÚ‡¯Ëı ıÎÓÔˆ¥‚. ÅÛ‚‡ÎÓ, ÏË ÒÎÛı‡ÎË ÔÓ ‡‰¥Ó ÓÍ-ÏÛÁËÍÛ (ÔÓÎflÍË ªª Ú‡ÌÒ₇ÎË ‚¥Î¸Ì¥¯Â). ì ̇¯ÓÏÛ Ï¥ÒÚ¥, flÍ ¥ ‚ ¥Ì¯Ëı, Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ‚ËÌË͇ÎË „ÛÚÍË ÏÓÎÓ‰¥, fl͇ Úfl„ÌÛ·Ҹ ‰Ó ˜Ó„ÓÒ¸ ÓχÌÚ˘ÌÓ„Ó. á‚¥ÒÌÓ, ‚·‰‡ ÒÍ¥Á¸ ·ÓÓ·Ҹ ¥Á ÌËÏË, ·Ó ڇͥ ÔÓ„Îfl‰Ë «ÔÒÛ‚‡ÎË» ˛Ì‡ˆÚ‚Ó, flÍ χÎÓ ·Û‰Û‚‡ÚË ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏ, ÔflÏÛ‚‡ÚË ‰Ó ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ. í‡ ÔÓÔË ‚ÒÂ, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ваного нинi читав у кав’ярнi («Як смiшно всi внизу || голiвки задирають! – || З балькона я стрибнув...» [з «ÄÎÍÓıÓÍÛ»]), згадуваний вище Василь Гармидер («Та врештi-решт || ще варить жбан, || i я придумав добрячий плян, || де тiї грошики дiстать, || щоб їсти, пити й баб гм-гм...» [з «Money» ABBA]) i молодий гебрейський поет Натан Склярський написали прекрасну революцiйну пiсню «ÅÛ‰¸ÓÌ¥‚Ò¸ÍËÈ Ï‡¯», яка починалася словами: Стрiмкий будьонiвський бекiцер! Гевулт! Вейз мiр! Азохен вей! Тремтить денiкiнський офiцер, – В атаку красний йде єврей!
‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â Á’fl‚ÎflÎÓÒ¸ β‰ÂÈ, ‰Îfl flÍËı ÒÚ‡‚‡ÎË ·ÎËÁ¸ÍËÏË ¥‰Â‡ÎË „¥Ô¥ÁÏÛ. á‡Ó‰ÊÛ‚‡Î‡Ò¸ Ì ÔÓÒÚÓ ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡, ‡ ÍÓÌÚÍÛθÚÛ‡. ì ‰ÂflÍËı Ï¥ÒÚ‡ı ˆÂÈ Ûı ÓÁ‚Ë‚‡‚Òfl ·ÛıÎË‚¥¯Â, ‚ ¥Ì¯Ëı – ÏÂ̯Â, ‡Î Á‡˜¥Ô‡‚ ‚¥Ì ÓÁÛÏ ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ Ï‡ÈÊ ‚Ò˛‰Ë: ˆÂ Ê ÔËÓ‰ÌÓ – ÔÓÚË‚ËÚËÒfl ‰ËÍÚ‡ÚÓ‚¥, flÍËÈ Á‰¥ÈÒÌ˛˛Ú¸ ̇‰ ÚÓ·Ó˛. åË Ì‡Ï‡„‡ÎËÒfl ‚ˇÁËÚË Ò· ‚ Ó‰flÁ¥ – ¯ËÎË ÒÓ·¥ Á ·ÂÁÂÌÚÛ ¯ËÓÍ¥ ¯Ú‡ÌË (Íθӯ – 60 ÒÏ), ‚˯˂‡ÎË Ì‡ ÌËı Í‚¥ÚÓ˜ÍË, ÏÂÚÂÎËÍ¥‚. ÅÛÎË ¥ÁÌ¥ ‚Ë„‡‰ÍË – ‚¯Ë‚‡ÎË Î¥ıÚ‡ËÍË Û ¯Ú‡ÌË, ¥‰Â¯ – ¥ Ò‚¥Ú˯Òfl. ç‡ÔËͥ̈¥ 50-ı – ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 60-ı ÒÚ‡¯Â ‚¥‰ Ì‡Ò ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÏÓÎÓ‰¥ ̇ÁË‚‡ÎË «ÒÚËÎfl„‡ÏË». ñ¥ β‰Ë ÒÎÛı‡ÎË ‰Ê‡Á, ÓÍ-Ì-ÓÎ. èÓÛ˜ ¥Á ÒÚËÎfl„‡ÏË ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ÁÛÒÚ¥ÚË ‚Ëı¥‰ˆ¥‚ ¥Á Ò‰ӂˢ‡ ıÛ‰ÓÊÌËÍ¥‚, ·Ó„ÂÏÌÓª ÔÛ·Î¥ÍË, flÍËı ÏÓÊ̇ Á‡‡ıÛ‚‡ÚË ‰Ó ·¥ÚÌËÍ¥‚ – ‚ÓÌË ˆ¥Í‡‚ËÎËÒfl ÔÓÂÁ¥π˛, Á·Ë‡ÎËÒfl ÔÓ ı‡Ú‡ı (ÙÎÂÚ‡ı), ÒÎÛı‡ÎË ÏÛÁËÍÛ, ‚ÂÎË ˆ¥Í‡‚ËÈ ¥ ÓχÌÚ˘ÌËÈ ·Ó„ÂÏÌËÈ ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl. Ň„‡ÚÓ ıÚÓ ¥Á Á‡ı¥‰ÌËı ¥ÒÚÓËÍ¥‚-ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥‚ Á‡ÔËÚÛ˛Ú¸, ˜Ë π ¥ÁÌˈfl Ï¥Ê „¥Ô¥ÒÚÒ¸ÍËÏ ÛıÓÏ Û ÌËı ¥ Û
Подiбнi шедеври спонукали до творчости й оточення. Натхнений розповсюджуваними в профкомi путiвками до Індiї, Юрiй Портной «видав» при кавi такий – чи не єдиний – свiй вiрш:
«ЯКЩО СВІТОВІ БУДЕ ПОТРІБНО, Я ВІДДАМ СВОЄ ЖИТТЯ НЕ ЗАДУМУЮЧИСЬ – ЗАРАДИ СВОБОДИ»
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Колись менi нi сiло i нi впало на думку спало їхать до Непалу. Це дуже небезпечний шиз i шал, коли єврею мариться Непал. І ось уже я мрiю, як iду по Ленiна проспекту в Катманду, як я виходжу з їхнього кiна, як напиваюсь їхнього вина. Непалку я жадаю обiймати, непальцем я для неї хочу стати, i, винiсши тягар такого тесту, залишусь бiля пiку Евересту.
а закiнчувалася приспiвом: Шолем, шолем. Гуляй Полем козаки йдуть...
137
Наведених прикладiв досить, щоб зрозумiти, що кавово-алкогольне життя було зовсiм непоганим притулком для альтернативи, – воно позбавляло iдеологiчних кайданiв i давало змогу знайти in vino цiкаву поетичну форму: Обух Бух! Ух!
̇Ò, Û ÍÓÎ˯̸ÓÏÛ ëÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ ëÓ˛Á¥. á‚¥ÒÌÓ, π Ô‡‡ÎÂÎ¥, ‡ÎÂ Û ·‡„‡Ú¸Óı ÏÓÏÂÌÚ‡ı ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ÓÁ·¥ÊÌÓÒÚ¥. ì Ì‡Ò „¥Ô¥ ·¥Î¸¯Â ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÎË, Á ÌËÏË ·ÓÓÎËÒfl ‡Ê ‰Ó ÓÁÔ‡‰Û ëÓ˛ÁÛ, ‰Ó 91-„Ó ÓÍÛ. ì 67-ÓÏÛ Óˆ¥ Û ë‡Ì-î‡ÌˆËÒÍÓ ‚¥‰·ÛÎËÒfl ‚ÂÎËÍ¥ Á·ÓË „¥Ô¥, ‰Â Á¥·‡ÎËÒfl ÔÓ̇‰ 20-30 ÚËÒfl˜ ÓÒ¥· (Ì‡Ï Á‡‡Á ˆÂ ̇‚¥Ú¸ ‚‡ÊÍÓ Ûfl‚ËÚË). Ç ÄÏÂˈ¥, flÍ Ì ‰Ë‚ÌÓ, ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ ˆÂÈ Ûı Ú‡ÍÓÊ Ì ÒÔËÈχÎË: ‚¥‰Îӂ₇ÎË Î˛‰ÂÈ, ·ËÎË, ‡Î ÔÓˆÂÒ ÛÊ ԥ¯Ó‚. ì ÏÛÁˈ¥ ÔÓ˜‡ÎË ‚ËÌË͇ÚË Ú‡Í¥ Ò‚¥ÚË· flÍ ÑÊÂÌÌ¥Ò ÑÊÓÔÎ¥Ì, ÑÊ¥ÏÏ¥ ÉẨ¥ÍÒ, „ÛÔ‡ «ÇÂ΂ÂÚ Ä̉Â∂‡Û̉» Ú‡ ¥Ì¯¥. èÓÚÂÒÚ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ÏÓÎÓ‰¥ ·Û‚ ÒÔflÏÓ‚‡ÌËÈ ÔÓÚË ·ÛÊÛ‡ÁÌÓ„Ó ÒÔÓÒÓ·Û ÊËÚÚfl. ì Ì‡Ò ·Û· ·ÛÊÛ‡Á¥fl ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇ – ÓÚÓÊ, Û Ì‡Ò ÚÓ ·Û‚ ÔÓÚÂÒÚ ÔÓÚË ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏË. ß Ì‡¯¥ Ô‡ÚÓÌË – ÒÓ‚πˆ¸Í¥, flÍ¥ Ô‡ÌÛ‚‡ÎË ÚÛÚ – Á̇ÎË, ˘Ó „¥Ô¥ÁÏ Ì·ÂÁÔ˜ÌËÈ ‰Îfl ªı̸Ӫ Ô‡Ú¥ª, ˘Ó ‚¥Ì «ÓÁÍ·‰‡π» ÏÓÎÓ‰¸ ÁÒ‰ËÌË. ÇÒ¥ ÛÊ Á‚ËÍÎË, ˘Ó Ô‡Ú¥fl ͇Ê ÓÒÚ‡ÌÌπ ÒÎÓ‚Ó: ÍÓÓÚÍÓ ÒÚË„ÚËÒfl, flÍ ‚ ‡Ï¥ª, ¥ ÔÓ‚Ó‰ËÚË Ò· ÓÚ‡Í ¥ ÓÚ‡Í – Ì¥ ÍÓÍÛ ‚Ô‡‚Ó, Ì¥ ÍÓÍÛ ‚Î¥‚Ó, ·Ó ¥Ì‡Í¯Â – ÓÁÒÚ¥Î. åË Ì χÎË Ô‡‚‡ ·ÛÚË ÒÓ·Ó˛, ‡ Î˯ ÒÚ‡‰ÓÏ ·‡‡Ì¥‚.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Страх Трах! Ах! Штик! Тик! Ик! – БІЛЬШОВИК! (Ю. Позаяк, «ëÚËÎ¥Á‡ˆ¥fl 1981»)
ÑàëäéíÖäéÇÄ ÄãúíÖêçÄíàÇÄ
ОЛЕКСА СЕМЕНЧЕНКО АЛЬТЕРНАТИВА У КИЄВІ
138
«В банi сало плава, Ох – он – он – он!» (Вадим Стасюк з Vamos a la Playa «Righeira»)
Дискотеки, якi функцiонували при гуртожитках унiверситету, були мiсцями справжньої свободи. Владоможцi найвищого рiвня намагалися цю свободу усiляко обмежити. ЦК комсомолу розсилав списки захiдних груп, пiснi яких забороняли використовувати на дискотеках пiд усiлякими приводами. Проте таких заборон рiдко дотримувалися. Комсомоловi явно бракувало
ç‡ á‡ıÓ‰¥ ¥Á Ò‚Ó·Ó‰Ó˛ ΄¯Â, ·Ó Ú‡Ï ÔÓ‚‡Ê‡˛Ú¸ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ÍÓÊÌÓª β‰ËÌË. É¥Ô¥ÁÏ Ú‡Ï ÛÔ‡‚ ̇ ∂ÛÌÚ ‰Ó‚ÓÎ¥ Á̇˜ÌÓ„Ó ÔÓ¯‡ÍÛ ·¥ÚÌËÍ¥‚ – ªıÌ¥ÏË ¥‰ÂÓÎÓ„‡ÏË ·ÛÎË ÑÊÂÍ äÂÛ‡Í, ÄÎÂÌ ¢¥ÌÁ·Â∂, flÍ¥ Û Ò‚Óªı Ú‚Ó‡ı ÓÔËÒÛ‚‡ÎË ·¥ÚÌËÍ¥‚Ò¸ÍËÈ ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl. ì Ì‡Ò Ì‡ÔËͥ̈¥ 60-ı ·ÛÎË Ú¥Î¸ÍË Ì‚Â΢ͥ „ÛÔÍË Î˛‰ÂÈ, flÍ¥ ÏËÒÎËÎË ¥Ì‡Í¯Â, Ï¥ÍÛ‚‡ÎË (˜Ë Á‰Ó„‡‰Û‚‡ÎËÒ¸), ˘Ó «Ú‡Ï» Ì ‚ÒÂ Ú‡Í ÔÓ„‡ÌÓ, flÍ ÔÓ ˆÂ ͇Ê ÒÓ‚πˆ¸Í‡ ÔÓÔ‡„‡Ì‰‡, ‡ Û Ì‡Ò Ì ‚ÒÂ Ú‡Í Ù‡ÈÌÓ – Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ Ô‡ÌÛπ ÔÓ‰‚¥È̇ ÏӇθ. ë͇ʥÏÓ, ÛÒ¥ ¥ 30, ¥ 35 ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ Á̇ÎË, ˘Ó, ‡·Ë ÔÓÚ‡ÔËÚË ‰Ó ÔÂÒÚËÊÌÓ„Ó ‚ÛÁÛ (ω¥ÌÒÚËÚÛÚÛ ˜Ë ̇ ˛Ë‰Ë˜ÌËÈ Ù‡ÍÛθÚÂÚ) Ú·‡ Á‡Ô·ÚËÚË ı‡·‡‡. ß ÍÓÎË ÔËȯӂ ˜‡Ò ‚ÒÚÛÔ‡ÚË ‰Ó ‚ÛÁÛ, fl ‚·ÒÌ ϥÍÛ‚‡‚ ̇‰ Á‡ÔËÚ‡ÌÌflÏ: «ç‡‚¥˘Ó fl ÊË‚Û? óÓ„Ó fl ıÓ˜Û ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÊËÚÚ¥?» í¥Î¸ÍË-ÌÓ fl Ûfl‚Ë‚ ̇ ı‚ËθÍÛ, ˘Ó χ˛ ÒÚ‡ÚË ∂‚ËÌÚËÍÓÏ ‚ÂÎÂÚÂÌÒ¸ÍÓª χ¯ËÌË, ÚÓ Ó‰‡ÁÛ ¥ Ò͇Á‡‚ ÒÓ·¥: Ì¥, fl Ì ·Û‰Û Ì¥ÍÓÏÛ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚Û‚‡ÚËÒ¸, Ô¥‰Î‡¯ÚÓ‚Û‚‡ÚËÒ¸ Ô¥‰ ÒËÒÚÂÏÛ. á¯ÚÓ˛, fl ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇‚, ˘Ó χ‚ ·Ë ÒÚ‡ÚË ‡·ÓÏ, flÍÓ„Ó Á‡‚Ê‰Ë ˆ¸ÍÛ‚‡ÎË ·, flÍÓÏÛ · Ì ‰‡ÎË Á‡Í¥Ì˜ËÚË ‚ÛÁ – ÔÓ‰¥·ÌÓ Á¥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
фахiвцiв, якi розпiзнавали б на слух ту чи iншу групу. Заборона ж майже всiх захiдних груп на радiо i телебаченнi призвела до цiкавого явища в альтернативi. Совєцька iдеологiчна машина за своєю звичкою щороку знаходила для пропаганди власних iдей позитивних захiдних виконавцiв – буцiмто борцiв за мир, соцiалiзм тощо, що дуже часто виявлялося влiтку (у таборах), коли той чи iнший кумир десь висловлювався на тему совєтiв (а тем таких, звичайно, не бракувало). Так от, цi вибранi виконавцi тиражувалися до таких масштабiв, що їхнi твори звучали десять разiв на день по радiо, а крiм того їх було чути з усiх вiкон, в усiх мiстах, поїздах i трамваях. Люди, позбавленi смаку, записували «гiти» таких груп на стрiчку п’ять разiв поспiль, щоби не гаяти часу на пошуки улюбленої пiснi пiд час вечiрок. Усе це не могло не дратувати прогресивне студентство i вимагало якогось захисту. Самозахист вилився в iронiчних українських або українсько-англiйських текстах цих груп, якi потiм хором виконувалися на дискотеках, або ж на стадiонах пiд час футбольних матчiв. Творчiсть в основному полягала у «звуконаслiдуваннi», про яке вже йшлося вище. Крiм того, на український кшталт переробляли назви улюблених груп, або прiз-
ÏÌÓ˛ ˜ËÌËÎË ˘Â Á¥ ¯ÍÓÎË, ‚¥‰ÍÓÎË Û 10-¥˜ÌÓÏÛ ‚¥ˆ¥ ÔËÏÛÒËÎË ÔÓÒÚË„ÚË ‚¥‰ÔÛ˘ÂÌ Á‡ Î¥ÚÌ¥ ͇̥ÍÛÎË ‚ÓÎÓÒÒfl. ìÊ ÔË·ÎËÁÌÓ ‚¥‰ 14 ÓÍ¥‚ ÔÓ˜‡ÎË ÒÍ·‰‡ÚËÒfl ÒÚÓÒÛÌÍË Á ·‡Ú¸ÍÓÏ. ü Ô¥‰ÓÒÚ‡‚, ‡ ‚¥Ì ÏÂÌ¥ ÔÓflÒÌ˛‚‡‚, ˘Ó ڇ͠ÏÓπ ÊËÚÚfl ÏÓÊ ÔÓ„‡ÌÓ Á‡Í¥Ì˜ËÚËÒfl, ˘Ó Ì ÒÎ¥‰ Ò· ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎflÚË ¯ÍÓÎ¥. å¥È ·‡Ú¸ÍÓ Ì‡ÎÂÊËÚ¸ ‰Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, flÍ ÔÂÂÊËÎÓ ÒڇΥÌҸͥ ÍÓ̈ڇ·ÓË. Ç¥Ì ‚¥‰Òˉ¥‚ 10 ÓÍ¥‚ Á‡ ÚÂ, ˘Ó ‰‚‡ ÓÍË ÔÓÊË‚ ÓÒÚ‡·‡ÈÚÂÓÏ Û ç¥Ï˜˜ËÌ¥. 襉 ˜‡Ò ‚¥ÈÌË ÈÓ„Ó Á‡·‡ÎË Á äËπ‚‡, ‡ ÍÓÎË ÔËȯÎË «‚ËÁ‚ÓÎËÚÂÎ¥», ÚÓ, Á‚¥ÒÌÓ, Á‡ÔËÚ‡ÎË: «üÍ ÚÓ Ú‡Í – ÏÓÎÓ‰‡ β‰Ë̇, 20-¥˜Ì‡, ¥ ÌÂ Û ëÓ‚πˆ¸Í¥È ÄÏ¥ª, ‡ Ô‡ˆ˛π ̇ ̥ψ¥‚?!» Ä ‚¥Ì Ê Ì ‚ËÌÂÌ ·Û‚ Ì¥ ‚ ˜ÓÏÛ – ÈÓ„Ó ÒıÓÔËÎË Ô¥‰ ˜‡Ò ӷ·‚Ë ¥ ÔÓÒ·ÎË Ì‡ ҥθҸÍÓ„ÓÒÔÓ‰‡Ò¸Í¥ Ó·ÓÚË. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ·‡Ú¸ÍÓ ·Ófl‚Òfl, ˘Ó fl ÔÓ‚ÚÓ˛ ÈÓ„Ó ‰Óβ. ÄΠfl ÈÓÏÛ Ò͇Á‡‚: «ü Ì ÁÏÓÊÛ ÊËÚË Ú‡Í, flÍ ÛÒ¥, Ì ÁÏÓÊÛ. ç ÁÏÓÊÛ Ó·ËÚË ÚÂ, ˘Ó ÏÂÌ¥ ͇̇ÁÛ˛Ú¸. óÓÏÛ Ì ÏÓÊ̇, ˘Ó· fl ÌÓÒË‚ ÚÓÈ Ó‰fl„, flÍËÈ ÏÂÌ¥ ÔÓ‰Ó·‡πÚ¸Òfl? í‡Í ‚ÓÎÓÒÒfl, flÍ ÏÂÌ¥ ÔÓ‰Ó·‡πÚ¸Òfl?» h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
вища їх членiв. Наприклад, «Credence Clear Water Revival» по-українськи називали «Крiденс блювота ригайло», «Rolling Stones» – «Роги стогнуть». Членiв «Beatles» називалися Джон Ленiн i Павло Макаренко, а склад «Queen» (або, як їх називали, «Цар»): Хведiр Меркурiй, Браян Травень, Джон Диякон, Роджер Швець. Дискотеки почали з’являтися у Києвi приблизно 1978 року. Саме тодi було змiнено гнiв на милiсть у ставленнi до «Beatles», яких почали представляти як справжнє мистецтво на противагу тогочаснiй музицi. Ідеологи вже забули статтi десятирiчної давности на зразок «ÜÛ˜ÍË-Û‰‡Ì˘ÍË», i вже давно неiснуючi (як «Beatles») iдоли заповнили етер. Вiдповiдно до цього status quo постали тексти до «Can’t Buy Me Love» («Кинь бабi лома»)» «Girl» («Дiвча»), якi студенти спiвали, перекрикуючи гучномовцi: Ми зустрiлися з тобою бiля бочки з квасом, Ти була у сiрому пальтi. Ми наїлися з тобою пирiжечкiв з м’ясом, – Ой, якi вони були смачнi. Дiвча... Дiвча...
ü. Å.: Ä ˜Ë ‚ËÌË͇ÎË flÍ¥Ò¸ Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ˘Ó‰Ó ÍÓÏÔÓÏ¥ÒÛ ¥Á ·‡Ú¸Í‡ÏË? ÇÒÂ-Ú‡ÍË, ·‡Ú¸ÍË Á‡ÒÎÛ„Ó‚Û˛Ú¸ ̇ β·Ó‚ ¥ ÔÓÒÚÛÔÍË Á ·ÓÍÛ ‰¥ÚÂÈ. ôÓ‰Ó ÍÓÏÔÓÏ¥ÒÛ, ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‰Îfl ÏÂÌ ·Û· ÒÍ·‰ÌÓ˛, ‡‰Ê fl Á ‰ËÚËÌÒÚ‚‡ ¥Ò ·ÛÌÚ‡ÂÏ. äÓÎË ÏÂÌ¥ ·ÛÎÓ 7 ÓÍ¥‚, fl ‚Ú‡ÚË‚ χڥ (‚Ó̇ ÔÓÏ· ‚¥‰ ÚÛ·ÂÍÛθÓÁÛ Î„ÂÌ¥‚ Û 43 ÓÍË). å‡ÚË ·Û· ¥ÌÚÂÎ¥„ÂÌÚÌÓ˛ β‰ËÌÓ˛, ˜Ëڇ· ·‡„‡ÚÓ ÍÌË„, flÍ Ì‡ ÚÓÈ ˜‡Ò, ˆ¥Í‡‚Ë·Òfl Î¥Ú‡ÚÛÓ˛. ᇠÒÎÓ‚‡ÏË ·‡Ú¸Í‡, ‚ÓÌË Á‡‚Ê‰Ë ÊËÎË Û Á·„Ó‰¥. ŇڸÍÓ ıÓÚ¥‚ ÏÂÌ ‰Ó·Â ‚ËıÓ‚‡ÚË, Ò‡Ï Ì ϥ„ ‰‡ÚË ‡‰Ë, ÓÚÓÊ, Ó‰ÛÊË‚Òfl ‚‰Û„Â. 凘Ûı‡ ·Û· ÏÂÌ¥ ‰‡ÎÂÍÓ˛ β‰ËÌÓ˛, Ì¥ ‚ ˜ÓÏÛ Ì ÒıÓÊÓ˛ ̇ χڥ, – ÔÓ‚¥Ìˆ¥‡Î͇, ÏÓÎÓ‰¯‡ ‚¥‰ ·‡Ú¸Í‡ ̇ 12 ÓÍ¥‚ (χ·ÛÚ¸, ˆÂ ÈÓ„Ó ¥ ÔË‚‡·ËÎÓ, ‚¥Ì ÒÔÓ‰¥‚‡‚Òfl, ˘Ó ‚Ó̇ ÏÂÌ ‰Ó„ÎflÌÂ). èÓÚ¥Ï Û ÌËı Á’fl‚Ë·Òfl ‰Ó̸͇, ÏÓfl Á‚‰Â̇ ÒÂÒÚ‡, ¥ ªÈ Ôˉ¥ÎflÎË ·¥Î¸¯Â Û‚‡„Ë, ÚÓÊ fl ÁÏÛ¯ÂÌËÈ ·Û‚ ÔÓ‚ÂÒÚË 1-2 ÍÎ‡Ò ‚ ¥ÌÚÂ̇ڥ. í‡Ï ÚÂÊ Ú‡ÔË‚Òfl ¥ÌˆË‰ÂÌÚ. ê‡Á ̇ Ï¥Òflˆ¸ ‰Ó ¥ÌÚÂ̇ÚÛ ÔËıÓ‰ËÎË ÔÂÛ͇¥ È ÒÚË„ÎË ıÎÓÔ˜ËÍ¥‚ Ô¥‰ ˜Û·˜ËÍ – ÚÓ Ê‡ı! ü Á‡ÔÓÚÂÒÚÛ‚‡‚, Á‡Ô·͇‚, ˘Ó Ì ‰‡ÏÒfl. åÂÌ ÚÓ„Ó ‚˜Ӈ Á‡Î˯ËÎË Û ÒÔÓ-
139
«ЯКЩО СВІТОВІ БУДЕ ПОТРІБНО, Я ВІДДАМ СВОЄ ЖИТТЯ НЕ ЗАДУМУЮЧИСЬ – ЗАРАДИ СВОБОДИ»
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Вiдповiддю на тотальне панування «Boney M» був, наприклад, текст до «Sunny» («Сало»): Сало, Сало до картоплi й до борщу,
який закiнчувався приспiвом на мотив «ß love you», або «Belfast»: «Пиво в пузо не лiзе...» [Такi мiшанi українсько-англiйськi пiснi пiзнiше стали поштовхом для написання мiшаних поезiй (наприклад, «ÄÌ„Î¥ÈҸ͇ ·‡Î‡‰‡» Позаяка, або «í‡„Â‰¥fl ̇Ӊۻ Семена Либоня).] Приспiв «Пий квас» показав, що алкогольна тематика радше рiдна, нiж чужа i для дискотекової альтернативи. Десь у рiк Олiмпiади прийшов час на «Chingizkhan» – i тут потерпiли москалi: Москву, Москву Закидаєм бомбами, Буде вам Олiмпiада, А-ха-ха-ха-ха!
Епоха, яку досi не можу згадувати без здригання, – це роки засилля «iталiйцiв». Вiд їхнiх «шедеврiв» схова-
ÍÓª, ‡Î ÔÓÚ¥Ï fl Ú‡ÍË ‚Ú¥Í Á ¥ÌÚÂ̇ÚÛ, ÒıÓ‚‡‚Òfl ̇ „Óˢ¥ – Ú‡Ï ÔÂÂıÓ‚Û‚‡ÎËÒ¸ ÒÚ‡¯¥ ıÎÓÔ˜ËÍË. åÂÌ ¯Û͇ÎË ÚË ‰Ì¥, Á̇ȯÎË, ÁÌÓ‚Û ‚¥‰‰‡ÎË ‰Ó ¥ÌÚÂ̇ÚÛ. ü Ô·͇‚, ·Ó Ì β·Ë‚ ̇ÒËÎÎfl, ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‚ËÍ·‰‡˜¥‚ ¥ ·‡Ú¸Í¥‚ ‰Ó ‰ËÚËÌË flÍ ‰Ó Ò‚Óπª ‚Î‡ÒÌÓÒÚ¥. ÇÓÌË Ò‡Ï¥ Ì ȯÎË Ì‡ ÔÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl – Ì ÚÂ, ˘Ó· fl Ì ıÓÚ¥‚, ‡ÎÂ È ‚ÓÌË ÈÓ„Ó Ì ¯Û͇ÎË. íË „ÓÚÓ‚ËÈ ªı ‚ËÒÎÛı‡ÚË, ‡ ‚ÓÌË Î˯Â: ˆÂ χπ ·ÛÚË Ú‡Í ¥ ͇È! êÓ·ËÎË ÛÒÂ, ˘Ó· ‚ÚËÒÌÛÚË ÏÂÌÂ Û Ú¥ ‡ÏÍË, «˘Ó· flÍ ÛÒ¥». ü ÁÏ¥„ Á̇ÈÚË ÒԥθÌÛ ÏÓ‚Û Á ·‡Ú¸ÍÓÏ Ú¥Î¸ÍË Û ÒÚ‡¯ÓÏÛ ‚¥ˆ¥, Ô‰ ÈÓ„Ó ÒÏÂÚ˛. ᇠ‰ÂflÍ¥ Ò‚Óª ‚˜ËÌÍË ÔÓÒË‚ ÔÓ·‡˜ÂÌÌfl – Û ˛ÌÓÏÛ ‚¥ˆ¥ ‚Ò¥ ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸ ÔÓË‚ ‚Óβˆ¥ÈÌÓ„Ó ·ÛÌÚÛ... ü. Å.: üÍ ÇË „‡‰‡πÚÂ, ‰Â ÚÓÈ ·ÛÌÚ Á‡Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl? èË„‡‰Û˛, ÍÓÎË ÒÚË„ÎË ıÎÓÔˆ¥‚, ‚ÓÌË Ô·͇ÎË ‚¥‰ Ê‡Î˛. ᇇÁ ÏÓÎÓ‰¸ ‡‰¯Â ÔËÒÚÓÒÓ‚ÛπÚ¸Òfl, ‡ Ì Ô·˜Â. óÓÏÛ ÚÓ‰¥ LJ¯ ÔÓÚÂÒÚ Á‡Ó‰Ë‚Òfl, ‡ ҸӄӉ̥ – Ì¥? ü È Ò‡Ï ·‡„‡ÚÓ Ì‡‰ ˆËÏ ‰Ûχ˛. ÑÂıÚÓ ¥Á ÏÓªı Ó‚ÂÒÌËÍ¥‚ χ˛Ú¸ ÛÊ ‰ÓÓÒÎËı ‰¥ÚÂÈ, ‚¥ÍÓÏ 20-23 ÓÍË – ‚ÓÌË ‚Ê ̇‚¥Ú¸ Ì ڥÌÂȉÊÂË, Ò‚Óªı ‰¥ÚÓÍ Ï‡˛Ú¸… ßÌÍÓÎË, flÍ ÔÓ˜Ë̇˛ ÓÁÏÓ‚Û Á ‰ÂÍËÏ ¥Á
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
тися було неможливо, треба було хiба що iти до лiсу. Дискотекова альтернатива заколосилася «Хвеличитою» («Felicita») («Перечитав вчорашню «вечiрку» вiд нiрки до нiрки»), «Lasciate Mi Cantare» («Здавали ми склотару»), «ë¥ Sara» («Чий сарай?»). Нарештi, «дiстала своє» за любов до себе совєтiв Мiрей Матьє: «Чим Бамбула сере?» – так звучало запитання в приспiвi до її «ë¥‡Ó, Bambino, Sorry!». Великого поширення в «дискотецi» набули також коротенькi вiршики, в яких фiгурували роковi зiрки, їх авторство – невiдоме:
ОЛЕКСА СЕМЕНЧЕНКО АЛЬТЕРНАТИВА У КИЄВІ
140
1. «Менi рiзали апендикс, – Я волав, як Джиммi Гендрикс» 2. «Спалахнула в Штатах криза, – Нема в продажу «Бi Джиза» 3. «А до нас на елеватор Приїздила Сюзi Кватор». (йдеться, звичайно, про S.Quatro)
Незважаючи на несвiдомiсть творчости, дискотекова альтернатива пiзнiше вплинула на цiлком свiдому поезiю. Ритми рiзних музичних стилiв використали у
‰¥ÚÂÈ ÏÓªı Ó‚ÂÒÌËÍ¥‚, ÚÓ Ò‡Ï ‰Ë‚Û˛Òfl: ÏÓπ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl – ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ·¥ÚÌËÍ¥‚ ¥ „¥ÔÒÚÂ¥‚ – ‰‡ÎÓ ¥ÏÔÛθÒ, ˘Ó· ÏÓÎÓ‰¸ Ì ·Û· ÒÚ‡‰ÓÏ, ÏË ‰Óχ„‡ÎËÒ¸, ˘Ó·Ë ÏÓÎÓ‰¸ χ· Ô‡‚Ó Ò‡ÏÓ‡ΥÁÛ‚‡ÚËÒfl, ‚‰ÓÒÍÓÌ‡Î˛‚‡ÚËÒfl, Ó‰fl„‡ÚË ÚÂ, ˘Ó ıÓ˜ÛÚ¸, ÌÓÒËÚË Á‡˜¥ÒÍË, flÍ¥ ıÓ˜ÛÚ¸ – ‡Î flÍËÈÒ¸ Ô‡‡‰ÓÍÒ… ü. Å.: ÇÓÌË ‚ÓÎ¥˛Ú¸ Á‡Î˯‡ÚËÒfl Ӊ̇ÍÓ‚ËÏË... í‡Í. ü „‡‰‡˛, ˘Ó ˆÂ ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ ¥Á ÔÓ¯ËÂÌÌflÏ Û Ì‡Ò Ô¥ÒÎfl Á‰Ó·ÛÚÚfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚ¥ ¥ÒÌÛ˛˜ËÏ ¥ ‚ êÓÒ¥ª (Û èË·‡ÎÚˈ¥, ÏÓÊÎË‚Ó, ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ¥Ì¯‡) ̇ÔflÏÍÓÏ ÍËϥ̇θÌÓª «ÍÛθÚÛË», ̇҇‰ÊÛ‚‡ÌÌflÏ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ‡ÚË·ÛÚ¥‚ – ÛÒ¥ ˆ¥ ÍÓÓÚÍÓ ÒÚËÊÂÌ¥ «·ÓÈÎÂË» ‚Ë„Îfl‰‡˛Ú¸ flÍ ÁÂÍË. ß Ì Î˯ ‚¥ÁۇθÌÓ – Û ÌËı ¥ Ôӂ‰¥Ì͇ ÔÓ‰¥·Ì‡, ¥ ÒÎÓ‚ÌËÍÓ‚ËÈ Á‡Ô‡Ò, ‚·ÒÌËÈ ÒÎÂÌ∂, ¥ ÏÛÁËÍÛ ‚ÓÌË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÛ ÒÎÛı‡˛Ú¸. Ň ·¥Î¸¯Â – ÏÓÎÓ‰¥ β‰Ë ˜‡ÒÚÓ ‚ıÓ‰flÚ¸ ‰Ó ÍËϥ̇θÌËı Û„ÛÔÓ‚‡Ì¸; ıÓ‰ËÚË Ì‡ «ÓÁ·ÓÍË» Û ÌËı ‚‚‡Ê‡πÚ¸Òfl ÔÂÒÚËÊÌËÏ, ‚ÓÌË Á‡Èχ˛Ú¸Òfl ÓÁ·ÓflÏË, ‚·Ë‚ÒÚ‚‡ÏË... ü. Å.: ìÒ¥? ťθ¯¥ÒÚ¸ ¥Á ÌËı. ü Ò· ‚¥‰˜Û‚‡˛ ·‡ÓÏÂÚÓÏ ÚˉˆflÚË¥˜ÌÓª ‰‡‚ÌÓÒÚ¥. åÓÊÎË‚Ó, ˆÂÈ ÔÓÚÂÒÚ Á‡Ó‰Ë‚Òfl ÚÓ‰¥, ‡ Ì ÚÂÔÂ, ·Ó ˆÂ ·ÛÎÓ «‚ ‰ËÍÓ‚ËÌÍÛ» h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
своїх вiршах Вiктор Неборак, Семен Либонь, Олег Той, який написав цикл українського репу – «реп’яхи»: Один до одного туляться, Їх черга нагадує кому – Цi люди не мають дому, Цi люди завжди сутуляться.
ïìÑéÜçúé-ãßíÖêÄíìêçÄ ÄãúíÖêçÄíàÇÄ «Купатись, чи не купатись?» («É‡ÏÎπÚ», Лесь Подерв’янський)
Однак найзручнiшими мiсцями, де тодi можна було зiбрати альтернативнi творчi сили, були художницькi майстернi. В однiй з таких майстерень збирався гурт, який очолював Володимир Дiброва. Цi люди влаштовували альтернативнi художнi виставки, на якi примудрялися запрошувати iноземцiв, залишаючись при цьому на свободi (за iноземцями тодi дуже пильно стежили). Також влаштовували читання («читки») вiршiв, прози, п’єс. Найпопулярнiшими були твори Корнiйчука, Бiля-Бiлоцеркiвського. Володимир Дiброва та його оточення
– ı‚ËÎfl „¥Ô¥, Á‡ıÓÔÎÂÌÌfl ªıÌ¸Ó˛ ÏÛÁËÍÓ˛ ( Led Zeppelin, Deep Purple) – Ô¥‰ ˆËÏ ‚ÔÎË‚ÓÏ ÏÓÎÓ‰¸ Ó„‡Ì¥ÁÓ‚Û‚‡Î‡ ‡Ì‰Â∂‡Û̥̉ ÙÂÒÚË‚‡Î¥, ÔË„‡‰Û˛, fl ªÁ‰Ë‚ Û èflÌÛ, ǥθfl̉, í‡ÚÛ, Û èË·‡ÎÚˈ¥ Á‡‚Ê‰Ë ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇ ‚·‰‡ ÏÂ̯ ‰‡‚‡Î‡Òfl ‚Á̇ÍË. ü. Å.: ᇠflÍ¥ „Ó¯¥ ÇË ªÁ‰ËÎË? íÓ‰¥ ·‡„‡ÚÓ „Ó¯ÂÈ Ì Ú·‡ ·ÛÎÓ. ü Ô¥‰Ó·Îfl‚ ̇ÚÛÌËÍÓÏ ‚ ßÌÒÚËÚÛÚ¥ ‰ÂÍÓ‡ÚË‚ÌÓ-ÔËÍ·‰ÌÓ„Ó ÏËÒÚˆڂ‡, Á‡Ó·Îfl‚ 130-140 ͇·Ó‚‡Ìˆ¥‚ ̇ Ï¥Òflˆ¸. èÓÎÓ‚ËÌÛ Á ÚËı „Ó¯ÂÈ (50-60 ͇·Ó‚‡Ìˆ¥‚) fl ‚¥‰Í·‰‡‚ ÒÓ·¥ ̇ Î¥ÚÓ (‚Î¥ÚÍÛ Ó·ÓÚË Ì ·ÛÎÓ). ∫Á‰Ë‚ ‡‚ÚÓÒÚÓÔÓÏ. ç‡ÔËÍ·‰, Á¥ 㸂ӂ‡ ‰Ó å¥ÌҸ͇, Á å¥ÌҸ͇ – ‰Ó Ç¥Î¸Ì˛Ò‡, êË„Ë, í‡ÎÎ¥Ì̇. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 70-ı ÓÍ¥‚ Û Ì‡Ò, ‚ ëÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ ëÓ˛Á¥, ÛÚ‚ÓË·Ҹ Ú.Á‚. «ÒËÒÚÂχ» (ÏË ªª Ú‡Í Ì‡ÁË‚‡ÎË) – ‚ÂÎË͇ ÍÓ„ÓÚ‡ β‰ÂÈ, flÍ¥ ‚Ë¥ÁÌflÎËÒfl Ò‚ÓªÏË ÍÛθÚÛÌËÏË ˆ¥ÌÌÓÒÚflÏË, ÔÓ„Îfl‰‡ÏË, Ôӂ‰¥ÌÍÓ˛. ü χ˛ ̇ Û‚‡Á¥ „¥Ô¥. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 70-ı ‚ÓÌË ‚·¯ÚÓ‚Û‚‡ÎË Ò‚Óª Á¥·‡ÌÌfl ¥ ÙÂÒÚË‚‡Î¥ Û í‡ÎÎ¥ÌÌ¥ (Ú‡Ï Û ˆÂÌÚ¥ π „¥Í‡, ̇ flÍ¥È ÛÒ¥ Á·Ë‡ÎËÒfl) – χÈÊ flÍ ‚ ÄÏÒÚ‰‡Ï¥, ‰Â Û 71-72 Ó͇ı ·ÛÎÓ ‰ÓÁ‚ÓÎÂÌÓ ÁÓ·ËÚË ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËÈ ˆÂÌÚ ÛÒ¥πª Ö‚ÓÔË (‚·‰‡ ‰ÓÁ‚ÓÎË· ‚·¯ÚÛh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
добре розумiли, що цi п’єси можна прочитати i поставити так, що вони стануть справжнiм авангардом. Але Володимир Дiброва пiшов далi. В Інститутi iноземних мов вiн поставив «çÓÒÓÓ„¥‚» Йонеско англiйською мовою, що й дозволило виставi стати величезною подiєю у театральному життi України. Очевидно, керiвники iнституту, а тим бiльше чиновники вiд культури, були неспроможнi розпiзнати слово «носорiг» англiйською мовою, так само, як прочитати слово «Йонеско» не те, що в англiйськiй, а й в українськiй чи росiйськiй (тим паче румунськiй чи французькiй) транскрипцiї. Володимир Дiброва читав, звичайно, й власнi твори, тепер вiдомi в Українi. Серед найвизначнiших постатей альтернативи був i Богдан Жолдак. За часiв брежнєвiзму вiн зробив неможливе – спромiгся «виставити» свою п’єсу на сценi театру iм. Франка. Богдан Жолдак каже, що свiтова полiтична ситуацiя зiграла тодi на нього одного. У Києвi 1980 року вiдбувався футбольний турнiр Олiмпiади, а в театрах не було жодної п’єси в нацiональному стилi. Ситуацiєю скористався режисер Ігор Афанасьєв, який згадав про «äÓÌÓÚÓÔÒ¸ÍÛ ‚¥‰¸ÏÛ» Жолдака. Цiкавим явищем у лiтературнiй альтернативi були самi художники. Лiтературнi провокацiї влаштовував,
‚‡ÚË ÍÂÏԥ̄Ë, ÔÂÂÌÓÒÌ¥ ‚·Ë‡Î¸Ì¥ – ªı ÔÓÎ¥ˆ¥fl Ì ˜¥Ô‡Î‡) – ˆÂ ·Û· åÂÍ͇ „¥Ô¥ Á ÛÒ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ. 76-„Ó ÓÍÛ ‚ ÉÓη̉¥ª ΄‡Î¥ÁÛ‚‡ÎË Ï‡¥ıÛ‡ÌÛ (΄ͥ ̇ÍÓÚËÍË), Á„Ó‰ÓÏ ÄÏÒÚ‰‡Ï ÒÚ‡‚ ÂÓÚ˘ÌËÏ ˆÂÌÚÓÏ – ÚÓÏÛ Û ÌËı ‚Òfl ÏÓÎÓ‰¸ ‰Ó Ú‡ÍÓ„Ó Ò‚Ó·Ó‰Óβ·ÒÚ‚‡ Úfl„ÌÛ·Òfl, ‡ Û Ì‡Ò, ‚ ÒÓ‚πˆ¸Í¥È ¥ÏÔÂ¥ª, ÛÒ¥ Úfl„ÌÛÎËÒfl ‰Ó ÖÒÚÓÌ¥ª – ·Ó Ú‡Ï Á̇ıÓ‰ËÎË ·¥Î¸¯ ‰ÂÏÓ͇Ú˘Ì ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó Ò·Â. ïÓ˜‡ Ú‡ÔÎflÎËÒfl È ¥ÌˆË‰ÂÌÚË: ˜ÂÂÁ ÚÂ, ˘Ó ÚÛ‰Ë Á’ªÊ‰Ê‡ÎÓÒfl ‰ÛÊ ·‡„‡ÚÓ Î˛‰ÂÈ, ϥΥˆ¥fl ̇χ„‡Î‡Òfl ‰ÂÍÓ„Ó Á‡ÚËÏÛ‚‡ÚË, ‚ËÒË·ÚË ¥Á í‡ÎÎ¥Ì̇ Û 24 „Ó‰ËÌË. ßÌÓ‰¥ Á‡ÚËχÌËı Á‰‡‚‡ÎË Û ÒÔˆÓÁÔÓ‰¥Î¸ÌËÍË, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÂ, ˘Ó Û ÌËı ·ÛÎË ¥Á ÒÓ·Ó˛ ‰ÓÍÛÏÂÌÚË (flÍ Ô‡‚ËÎÓ, Û ÒÔˆÓÁÔÓ‰¥Î¸ÌËÍË Á‡·Ë‡ÎË Ú.Á‚. ·ÓÏÊ¥‚ – β‰ÂÈ ·ÂÁ ‰ÓÍÛÏÂÌÚ¥‚ – ‡ ˘Ó· Á’flÒÛ‚‡ÚË ÓÒÓ·Û, ªı ÏÓ„ÎË Á‡ÚËÏÛ‚‡ÚË ‰Ó 30 ‰¥·). å¥Î¥ˆ¥ÓÌÂË ÔÓÒÚÓ ·‡ÎË Ô‡ÒÔÓÚ, ıÓ‚‡ÎË ÈÓ„Ó ‰Ó Í˯ÂÌ¥ ¥ ͇Á‡ÎË: «ì Ú· ÌÂχπ ‰ÓÍÛÏÂÌÚ¥‚, ÏË Ú· Á‡·Ë‡πÏÓ ¥ ·Û‰ÂÏÓ ÚËχÚË 20-30 ‰¥·». Ä ·Û· ˘Â ڇ͇ Ô‡ÍÚË͇ – Á¥ ÏÌÓ˛ Ú‡ÔËÎÓÒfl: 72-È ¥Í, Ç¥Î¸Ì˛Ò, ¥‰ÂÏÓ ‚ÛÎËˆÂ˛ (Á‰‡‚‡ÎÓÒfl ·, ãËÚ‚‡!), Ô¥‰ıÓ‰flÚ¸ ϥΥˆ¥ÓÌÂË Û ˆË‚¥Î¸ÌÓÏÛ ¥ ‚Ëχ„‡˛Ú¸
141
«ЯКЩО СВІТОВІ БУДЕ ПОТРІБНО, Я ВІДДАМ СВОЄ ЖИТТЯ НЕ ЗАДУМУЮЧИСЬ – ЗАРАДИ СВОБОДИ»
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
наприклад, Анатолiй Степаненко, який на вiдкриттi своєї виставки подав як вiрш назви власних картин, записанi в стовпчик, пiсля чого на його пропозицiю публiка влаштувала серйозне обговорення. Зi своєї «машини часу» в комплексi з дивними вiршами знаний у Києвi пан Тетянич. Поширеним серед київських художникiв був «ªÎÓÒ‡ÎÓıÛı¥ÁÏ» – навiть не теорiя, а спосiб артистичного життя. «∫ÎÓÒ‡ÎÓıÛı¥ÒÚË» зараз розпорошенi по всьому свiту (включно з Москвою). Ця течiя знайшла вiдображення в малярствi, театрi й лiтературi. Її батьком був художник Лесь Подерв’янський, слава про якого як драматурга гримiла i продовжує гримiти по всiй Українi (разом iз мiстом Севастополем). Його п’єси, мов лавина, накривали нашу Вiтчизну, при цьому, звичайно, видозмiнюючись. Ось уривок з «É‡ÏÎπÚ‡» у версiї Богдана Жолдака: «Дiйовi особи: Гамлєт – кацап... Виходить Гамлєт у косоворотцi, назустрiч – Тiнь батька. – Ти, довбаний у дупу педераст! Чому ти досi ще не вбив отого сраного Полонiя, якого мамка привела за хрiн до мене сплячого, i той насцяв менi огидною сечею в вухо, вiд чого я сконав у страшних муках. Чому ти досi не розтяв його сокирою навпiл? Чудак ти сраний!
‰ÓÍÛÏÂÌÚË, ‡ ÚÓ‰¥, ̇‚¥Ú¸ Ì „ÎflÌÛ‚¯Ë: «èÓ¯Û Á ̇ÏË ‚ χ¯ËÌÛ, Û ‚¥‰‰¥ÎÂÌÌfl ϥΥˆ¥ª». í‡Ï ‰Ë‚ÎflÚ¸Òfl ̇ ÛÍË – ˜Ë Ì ̇ÍÓχÌË (˜Ë ÌÂχπ ÒÎ¥‰¥‚ ‚¥‰ Á‡¯ÚËÍ¥‚). Ä ÍÓÎË ‚Ê ÌÂχ ‰Ó ˜Ó„Ó Ô˘ÂÔËÚËÒfl, Ò‡‰Ê‡˛Ú¸ Û ‚ÂÎËÍÛ Ï‡¯ËÌÛ, flÍÓ˛ ÁÂÍ¥‚ Ô‚ÓÁflÚ¸ (̇‚¥Ú¸ Ì «·Ó·¥Í», ‡ ‚ÂÎË͇ ڇ͇, Á ¯¥Ú͇ÏË), Á‡‚ÓÁflÚ¸ Û ¯Í¥‚ẨËÒÔ‡ÌÒÂ, – ÔӉ˂ËÏÓÒ¸, ˜Ë ÌÂχ Û Ú· flÍËıÓÒ¸ ·ÓÎfl˜ÓÍ – ¥ Ú‡Ï Ú‡ÍÓÊ 30 ‰Ì¥‚ ÚËχ˛Ú¸. Ä ÔÓÚ¥Ï ÔËıӉ˯ Á‡ ‰ÓÍÛÏÂÌÚ‡ÏË, ‡ ÚÓ·¥ ͇ÊÛÚ¸: ÌÂχπ Û Ú· ‰ÓÍÛÏÂÌÚ¥‚ – ¥ ÁÌÓ‚Û Ì‡ 30 ‰¥· Û ÒÔˆÓÁÔÓ‰¥Î¸ÌËÍ. éÚ‡Í 2 Ï¥Òflˆ¥ È ‚¥‰Òˉ˯. ÅÛÎÓ ·‡„‡ÚÓ ÔÓ‰¥·ÌËı ‚ËÔ‡‰Í¥‚ ¥Á ÏÓªÏË Á̇ÈÓÏËÏË, ‡ Ó‰ÌÓ„Ó ‡ÁÛ Ï¥Î¥ˆ¥ÓÌÂË, flÍ¥ ÒÔˆ¥‡Î¥ÁÛ‚‡Î‡Òfl Û í‡ÎÎ¥ÌÌ¥ ̇ ÚËı, ıÚÓ Ì‡‚¥‰Û‚‡‚Òfl ̇ „¥ÍÛ, È Á‡·Ë‡ÎË, flÍ˘Ó ıÚÓÒ¸ Ú‡Ï ÍÛË‚ «Ú‡‚ÍÛ» ˜Ë ÍÓÎÓ‚Òfl, Á‡ÚËχÎË ‰¥‚˜ËÌÍÛ Á ̇¯Ëı Û ‡È‚¥‰‰¥Î, ‰Â ÚÓπ-˜ÂÚ‚ÂÓ ÒÎ¥‰˜Ëı Á∂‚‡ÎÚÛ‚‡ÎË ªª. èÓÚ¥Ï ‚Ó̇ ̇χ„‡Î‡Òfl ¯Û͇ÚË ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚ¥ (ˆÂ ·Û‚ 75-È ¥Í), ÔË҇· ‰Ó ÔÓÍÛÓ‡ ÖÒÚÓÌ¥ª, ÚÓ ªª ‚ËÍÎË͇ÎË ¥ ÔÓflÒÌËÎË, ˘Ó ‚Ó̇ ˜ËÌËÚ¸ ̇ÍÎÂÔ Ì‡ «Ì‡¯Û ‰Ó·ÎÂÒÌÛ Ï¥Î¥ˆ¥˛» ¥ ˘Ó «Ú‡ÍÓ„Ó Ì ÏÓ„ÎÓ ·ÛÚË «. Ä Á‡ ÚÂ, ˘Ó ̇ÔË҇· Á‡fl‚Û, Á‰‡ÎË ªª ‚ «‰ÛÍÛ».
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОЛЕКСА СЕМЕНЧЕНКО АЛЬТЕРНАТИВА У КИЄВІ
142
– О, тату, я не мiг цього зробить. Я – гуманiст! – А це ще що за довбане у дупу слово, якого зроду я не чув? – Це значить, тату, що всi люди на землi брати, окрiм жидiв й татарiв...» Часто популярною ставала лише якась iдея з п’єси Подерв’янського. Наприклад, Буратiно з однойменного твору був гомункулом, викинутим гомосексуалiстами. Далi перерахую лише декiлька назв творiв пана Олеся: трагедiя «ä‡ˆ‡ÔË», п’єси «äÓÓθ ã¥Ú», «è‡‚Î¥Í åÓÓÁÓ‚». Подiєю була епопея «äÌflÁ¸ ïÛÈ», написана разом iз паном Лапинським до 1500-лiття Києва. Князь Хуй – це четвертий брат Кия, Щека та Хорива, незаслужено забутий нащадками, очевидно, з причини свого дивного iменi. І ось до великого ювiлею справедливiсть було вiдновлено. *** Тут настав час згадати про мову альтернативникiв. Я вже згадував про суржик, англiйську i мiшану англо-українську мову; у цитованих вище творах можна було помiтити мати, слен¶овi вирази. Вживали також т.зв.
íÓ ·Û‚ ʇıÎË‚ËÈ ˜‡Ò. ᇠڂÓπ Ò‡ÏÓ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ÏÓ„ÎË ÔÓ·ËÚË, Á‡·‡ÚË ‰ÓÍÛÏÂÌÚË. ì ÍÓÊÌÓÏÛ Ï¥ÒÚ¥ ·ÛÎË ÛÚ‚ÓÂÌ¥ ÍÓÏÒÓÏÓθҸÍÓ-ÓÔ‡ÚË‚Ì¥ Á‡„ÓÌË (‰ÛÊËÌÌËÍË Á ˜Â‚ÓÌËÏË ÔÓ‚’flÁ͇ÏË). ÇÓÌË (14-18¥˜Ì¥, 18-27-¥˜Ì¥ – ·ÛÎË ¥ÁÌ¥ Á‡„ÓÌË, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, Á¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ¥ÁÌËı Ù‡ÍÛθÚÂÚ¥‚) χÎË Ò‚Óªı ÍÛ‡ÚÓ¥‚ ¥ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 70-ı «·ÓÓÎËÒfl Á ·ÛÊÛ‡ÁÌÓ˛ ÍÛθÚÛÓ˛»: Á‡ÚËÏÛ‚‡ÎË Î˛‰ÂÈ ¥Á ‰Ó‚„ËÏ ‚ÓÎÓÒÒflÏ, Û ÙÛÚ·ÓÎ͇ı ¥Á ̇ÔËÒ‡ÏË, ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏË Ô‡ÔÓ‡ÏË, ÁË‚‡ÎË Ú¥ ÙÛÚ·ÓÎÍË, Ḁ́χÎË ıÂÒÚËÍË, ·ËÎË, ÏÓ„ÎË ‚ÓÎÓÒÒfl Ó·¥Á‡ÚË, ÏÓ„ÎË ÔÓÒÚÓ ÔÓÁÌÛ˘‡ÚËÒfl. ì 㸂ӂ¥ ·ÛÎÓ 5 ˜Ë 6 ‡ÈÓÌ¥‚, Û ÍÓÊÌÓÏÛ Á flÍËı ·Û‚ ÍÓÏÒÓÏÓθҸÍÓ-ÓÔ‡ÚË‚ÌËÈ Á‡„¥Ì˜ËÍ. ÇÓÌË Ï‡ÎË Ò‚Óª ‡‚ÚÓ·ÛÒË ˜Ë Ï¥ÍÓ‡‚ÚÓ·ÛÒË (ªı ÔÓÒÚ‡˜‡‚ ãÄá), ªÁ‰ËÎË Ï‡È‰‡Ì˜Ë͇ÏË, ‰Ë‚ËÎËÒ¸, flÍ ÏÓÎÓ‰¸ Ò· ÔÓ‚Ó‰ËÚ¸, flÍÛ ÏÛÁËÍÛ ÒÎÛı‡π, ¥ Á‡·Ë‡ÎË ÚËı, ıÚÓ ªÏ Ì ÔÓ‰Ó·‡‚Òfl – ıÚÓ ÌÓÒË‚ ıÂÒÚËÍË, ̇ÔËÍ·‰. ÅÛÎË ·¥ÈÍË. ÑÓ Â˜¥, ·‡„‡ÚÓ ıÛÎ¥„‡ÌÒ¸ÍÓª ÏÓÎÓ‰¥ ·‡ÎË ÔËÍ·‰ Á „¥Ô¥. íÓ„Ó˜‡ÒÌ¥ ıÛÎ¥„‡ÌË ÌÓÒËÎË ‰Ó‚„ ‚ÓÎÓÒÒfl. ç‡È·¥Î¸¯ ıÛÎ¥„‡ÌÒ¸ÍËÏË ‡ÈÓ̇ÏË ·ÛÎË á·Óª˘‡, ょ̉¥‚͇, ÉÓÎÓÒÍÓ. ü. è.: äÓÎË ‚Ë ÛÒ‚¥‰ÓÏËÎË, ˘Ó ‚‡¯Â ÍÓÎÓ – ˆÂ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
росiйську мову (наприклад, у п’єсi «ä‡ˆ‡ÔË»: «Канстантiн, ну што ти там, ф самам дєлє!»), їдиш, євбазiвський дiалект, церковнослов’янську мову (у вiршах Позаяка). Проте основою для цих усiх вкраплень була таки українська мова. Що стосується суржику, то, по-перше, важко було пройти повз мову, якою говорила чи не половина Києва. По-друге, вiн мав ту властивiсть, що його розумiли навiть «тi росiяни, якi з усiєї сили удавали, що української мови вони не знають i не ÔÓ̥χ˛Ú¸» (Богдан Жолдак). По-третє, для декого, як от для Сашка Прими, вiн також був певним захистом, бо у властей лiтературна українська вiдразу викликала пiдозру щодо буржуазнонацiоналiстичної орiєнтацiї її носiя, суржик натомiсть давав право сказати: не чiпайте мене, бачите, я свiй... Англiйська й iншi iноземнi мови в українськiй альтернативi мали подвiйну природу. В «дискотековiй» альтернативi англiйськi слова використовували для збереження колориту, а також для контрасту в англо-українських поєднаннях: «Like a river flowing to the ocean, I’ll come back, падлюко, так i знай!» Друга функцiя –уникнення зайвих вух, коли ставилися п’єси небажаних авторiв. Дехто писав англiйською мовою, бо виходив з переко-
ÒËÒÚÂχ Á¥ ÒÙÓÏÓ‚‡ÌËÏË ˆ¥ÌÌÓÒÚflÏË, flÍ ÇË ÓÒÓ·ËÒÚÓ ¥ LJ¯¥ ‰ÛÁ¥ Ûfl‚ÎflÎË ÒÓ·¥ ÔËȉ¯Ìπ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ˜ÂÂÁ 10, 20 ÓÍ¥‚? óË Á‡ÏËÒ₇ÎËÒ¸ ‚Ë Ì‡‰ ÚËÏ, flÍ¥ ÔÓ„Îfl‰Ë ·Û‰ÛÚ¸ Û ‚‡¯Ëı ‰¥ÚÂÈ? üÍ ıÚÓ. ÑÂflÍ¥ Á‡ÏËÒ₇ÎËÒ¸. í¥, Û ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰ÊÛ‚‡ÎËÒ¸ ‰¥ÚË. ü. è.: ∫ı ‚ËıÓ‚Û‚‡ÎË flÍ Ï‡ÎÂ̸ÍËı „¥Ô¥? í‡Í, Á‚˘‡ÈÌÓ. Ñ¥ÚÂÈ ·‡ÎË Á¥ ÒÓ·Ó˛ ̇ ̇¯¥ Á·¥„Ó‚ËҸ͇, Û ÍÓÏÛÌË (‰ÂflÍ¥ ÍÓÏÛÌË ªÁ‰ËÎË ‰Ó èË·‡ÎÚËÍË, ‚ ëÂÂ‰Ì˛ ÄÁ¥˛, ̇‚¥Ú¸ ̇ è‡Ï¥); ÊËÎË Ì‡ ıÛÚÓ‡ı. äÓÎË ‰¥ÚË ‚ËÓÒÚ‡ÎË ‚ Ú‡ÍÓÏÛ ÓÚÓ˜ÂÌÌ¥, ÚÓ ·‡˜ËÎË ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ·‡Ú¸Í¥‚ ‰Ó Ò· Ì Á ÔÓÁˈ¥ª ÒËÎË, Ò͇ʥÏÓ, Ì flÍ ·‡Ú¸Í‡, ‡ flÍ ·‡Ú‡. á ÌËÏË ÔÓ‚Ó‰ËÎËÒ¸ Ú‡Í, ˘Ó· ‚ÓÌË Ì ‚¥‰˜Û‚‡ÎË ‰ËÍÚ‡ÚÛ, ªÏ ÏÓ„ÎË Î˯ ÔÓflÒÌ˛‚‡ÚË: ÓÚÓ„Ó Ì ӷË, ·Ó ˆÂ Á‡‚‰‡π ¯ÍÓ‰Ë Î˛‰flÏ. é‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ Ì¥ıÚÓ Ì ͇̇ÁÛ‚‡‚ ‰ËÚËÌ¥: ·Û‰¸ Ú‡ÍËÏ, flÍ fl – ‚Ó̇ Ïӄ· ‚˷ˇÚË. êÛı „¥Ô¥ ·‡ÁÛ‚‡‚Òfl, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ, ̇ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı Á‡Ò‡‰‡ı β·Ó‚¥ Ú‡ ·‡ÚÂÒÚ‚‡. ç ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó ·‡„‡ÚÓ „¥Ô¥ Úfl„ÌÛÚ¸Òfl ‰Ó ¥ÁÌËı Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËı, ÂÎ¥„¥ÈÌËı Ú˜¥È – ·Û‰‰ËÁÏÛ, ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡, Í˯̇ªÁÏÛ. É¥Ô¥ – ˆÂ flÍ ‰Â‚Ó, ‡ ‚¥‰ Ì¸Ó„Ó ‚¥‰ıÓ‰flÚ¸ ÍÓÂÌ¥. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
нання, що певнi поетичнi форми можуть вдало наповнюватися тiльки нею (наприклад, лiмерики Позаяка): «Ayatollah Faruk Ranmadhi Invited his friends for a tea But 10 ton TNT At 19 GMT Detonated and spoiled his tea».
Щодо матiв i слен¶у, то навiть тi, хто не знав творiв iноземної лiтератури в оригiналах, читали Гашекового «ò‚ÂÈ͇», де чорним по бiлому писалося все всiма мовами. Якi ж могли бути обмеження у творах для внутрiшнього використання? Ця лексика є в альтернативi абсолютно природною, а звинувачення в епатуваннi публiки, якi з’явилися пiсля виходу деяких авторiв з пiдпiлля – просто неповажнi. З iншого боку, цнотливiсть редакторiв друкованих тодi творiв настiльки «набила їм ока» (а заразом й редагованiй ними поезiї), що у вiршах вiдкидалися такi сполучення слiв, як «то є блуд» (зле виглядає «є» з наступним «б» – дивно, чому взагалi дозволяли слово «блуд»)! Такий стан речей не мiг не викликати стихiйного протесту в альтернативi.
ü. è.: É¥Ô¥ÁÏ – ˆÂ ÙÓχ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl? í‡Í, ˆÂ ÒÚËθ ÊËÚÚfl Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥. ÄΠfl Ì ̇‚’flÁÛ˛ Ò· ÒÛÒԥθÒÚ‚Û, fl Ì ͇ÊÛ: β‰Ë, ·Û‰¸Ú ڇÍËÏË, flÍ fl. á‚¥ÒÌÓ, Û ÏÂÌ π Ò‚Óª ̉ÓÎ¥ÍË, ‡Î fl ̇χ„‡˛Òfl ̇‰ ÌËÏË Ô‡ˆ˛‚‡ÚË, ‚‰ÓÒÍÓÌ‡Î˛‚‡ÚË Ò·Â. ìÒ¥ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ˘ÓÒ¸ ‚¥‰‰‡‚‡ÚË Ó‰ËÌ Ó‰ÌÓÏÛ. ë‰ „¥Ô¥ ÏÂÌ ÏÓÊÛÚ¸ ÚÂÊ Ì ÓÁÛÏ¥ÚË – ÓÒÓ·ËÒÚÓ ÏÂÌ¥ Á‡Íˉ‡˛Ú¸, ˘Ó fl Á‡Èχ˛Òfl ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛ [ÍÂ¥‚ÌËÍ ã¸‚¥‚Ò¸ÍÓª „ÛÔË å¥Ê̇ӉÌÓª ÄÏÌ¥ÒÚ¥ª – ü. è.]. ÄÎÂ Ê Ú·‡ ‚ËıÓ‰ËÚË Á‡ ÏÂÊ¥ ÛÏÓ‚ÌÓÒÚÂÈ! ç‡ÚۇθÌËÈ „¥Ô¥ÁÏ – ·ÂÁ ÛÏÓ‚ÌÓÒÚÂÈ. ü, ̇ÔËÍ·‰, χ˛ ‰ÛÁ¥‚ Ò‰ ¥ÁÌËı ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËı ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËı Ú˜¥È: Ô‡ÌÍË, ·¥ÚÌËÍË, ÓÍÂË, ·‡ÈÍÂË, Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË Ô‡ˆËÙ¥ÒÚÒ¸ÍËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È. äÓÎË ì͇ªÌ‡ ‚Ë·Ó˛‚‡Î‡ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ – 87-88 ÓÍË – ˜ÓÏÛÒ¸ Ì ‚ˉÌÓ ·ÛÎÓ ÚËı ÒÏ¥ÎË‚ˆ¥‚, flÍ¥ Á‡‡Á ·’˛Ú¸ ÒÂ·Â Û „Û‰Ë. ÅÛ‚ óÓÌÓ‚¥Î, ÉÓË̸, ˘Â ͥθ͇ ÒÚ‡¯Ëı ‰ËÒˉÂÌÚ¥‚ – ¥ ‚ÒÂ. Ä Ô¥ÁÌ¥¯Â ‰Ó Ì‡Ò ÔËπ‰ÌÛ‚‡ÎËÒfl ¥Ì¯¥ – ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÈ ÙÓÌÚ ÏË ÛÚ‚Ó˛‚‡ÎË, ç‡Ó‰ÌËÈ êÛı Á ÚÓ„Ó Á‡Ó‰Ë‚Òfl. ÄΠˆ˛ ÒÔ‡‰˘ËÌÛ ÔÂÂıÓÔËÎË Î˛‰Ë, flÍ¥ Ô‡„ÌÛÎË ˜ËÒÚÓ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ͇’πË. ü ‰ÛÊ ıÓÚ¥‚ ˘ÓÒ¸ ÁÓ·ËÚË ‰Îfl ÒԥθÌÓª ÒÔ‡‚Ë.
143
«ЯКЩО СВІТОВІ БУДЕ ПОТРІБНО, Я ВІДДАМ СВОЄ ЖИТТЯ НЕ ЗАДУМУЮЧИСЬ – ЗАРАДИ СВОБОДИ»
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
*** Я вже згадав про вплив захiдної рокової культури на альтернативникiв. Далi зупинюся на лiтературi, яка їх надихала. Поставлю на перше мiсце Курта Вонне¶ута. Девiзом Максима Добровольського було: «Усi ми живемо на планетi Вонне¶ута». Справдi, Вонне¶ута читали всiма можливими iноземними мовами, найчастiше росiйською в журналi «àÌÓÒÚ‡Ì̇fl ÎËÚ‡ÚÛ‡», або робили «самопальнi переклади». Крiм «настiльних» книжок Гашека й Ільфа та Петрова, великий вплив мав Геллер iз «Catch 22» в «àÌÓÒÚ‡ÌÌÓÈ ÎËÚ‡ÚÛ», у драматургiї – Йонеско, Беккет («à. Î.» i самопальнi переклади [Дiброва]). Справжньою подiєю була незбагненна поява 1967 року у «ÇÒÂÒ‚¥Ú¥» скороченого варiанту «ìÎ¥ÒÒ‡» Джойса в перекладi Григорiя Кочура. З поетiв популярними були українськi футуристи двадцятих рокiв, особливо Михайль Семенко, тексти якого переписували й цитували. В ознайомленнi з Семенком, як не дивно, допомагали популярнi в «èˆ¥» 70-х рокiв пародiї на нього, якi дозволяли розумнiй людинi скласти уявлення про самого поета. Великий вплив на альтернативу мала вiльнiша вiд
ÇÒ ÔÓ˜‡ÎÓÒfl Á Ô‡‚ β‰ËÌË – fl ̇ ‚·ÒÌ¥È ¯ÍÛ¥ ‚¥‰˜Û‚, ˘Ó ڇ͠ÚÓڇΥڇËÁÏ, ÍÓÎË ÏÂÌ Á‡·Ë‡ÎË ˜ÂÂÁ ‰¥·Ìˈ¥: Á‡ ‰Ó‚„ ‚ÓÎÓÒÒfl, Á‡ Ó‰fl„, Á‡ ıÂÒÚËÍ (·Û‚‡ÎÓ, ÏÂÌ¥ Á‡Íˉ‡ÎË: «óÓÏÛ Ì ÒıÓ‚‡π¯, ̇‚¥˘Ó ‡Ù¥¯Ûπ¯, flÍ Ì ÒÓÓÏ˯Òfl?» Ä fl ªÏ Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸: «ÇË Ê Ì ÒÓÓÏËÚÂÒfl Ò‚Óªı Ô‡Ú¥ÈÌËı Í‚ËÚÍ¥‚», ‡·Ó: «éÚ ÔÓ Ç‡Ò ‚ˉÌÓ, ˘Ó ÇË – ϥΥˆ¥ÓÌÂ, ÙÓχ, ÔÓ„ÓÌË ÚÓ˘Ó, ‰ÛÊ ÔËπÏÌÓ, ‡ fl – ıËÒÚËflÌËÌ». í‡Í ÏÂÌ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ ¥ Ì ÁÏÓ„ÎË Ô˯ËÚË). äÓÎË ÔÓ˜‡Î‡Òfl «Ô·ۉӂ‡», 20 ‚ÂÂÒÌfl 1987 ÓÍÛ (̇ ‰Â̸ 㸂ӂ‡) ‚¥‰·Û‚‡Î‡Òfl ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥fl, ÏË Ì‡ÔËÒ‡ÎË „‡Ò·: «ëëëê – ÄÏÂË͇ – fl‰ÂÌ ÓÁÁ·ÓπÌÌfl», «èÂÂ·Û‰Ó‚Û – ‚ ‰¥˛!» ïÓ‰ËÎË Ú‡Í ˜ÓÚËË „Ó‰ËÌË, ̇ Ì‡Ò ‰Ë‚ËÎËÒfl Á Ô¥‰ÓÁÓ˛, ıÓÚ¥ÎË ·ÎÓÍÛ‚‡ÚË, ‡Î ̥˜Ó„Ó ÁÓ·ËÚË Ì ÏÓ„ÎË. ñ ·Û· Ӊ̇ ¥Á Ô¯Ëı ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥È ‚ ì͇ªÌ¥. èÓÚ¥Ï ‰‚Óı ¥Á ̇¯Ëı ‚ËÍβ˜ËÎË Á ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ. ì ÏÂÌ ·ÛÎË Á̇ÈÓÏ¥ Û „ÛÔ¥ «ÑÓ‚¥’fl» – ÏÓÒÍÓ‚Ò¸Í¥È ‰ËÒˉÂÌÚÒ¸Í¥È „ÛÔ¥, ˜ÎÂ̇ÏË flÍÓª ·ÛÎË ï‡ÏÓ‚, 뇯‡ êÛÎπ‚ÓÈ (ÚÂÊ „¥Ô¥), Ä̉¥È ë‡ı‡Ó‚ Á ÌËÏË ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛‚‡‚. ñfl „ÛÔ‡ ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ ˘Â ‚¥‰ 1982 ÓÍÛ. üÍÓÒ¸ Ô˪ı‡‚ 뇯‡ ‰Ó Ì‡Ò Ì‡ ÒÂȯÂÌ Û èË·‡Î-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
догм культура колишнiх соцiалiстичних країн (передусiм Польщi i Югославiї). Це можна пояснити, по-перше, спорiдненiстю мов (для українця нема проблеми у розумiннi, наприклад, польської), по-друге, кращими каналами доступу iнформацiї (наприклад, вiльно можна було передплатити «Szpilki» з антисовєцькими карикатурами й оповiданнями; на довгих хвилях можна було приймати Варшаву не гiрше, нiж Київ). Альтернативникам подобався Станiслав Єжи Лєц, вони захоплювалися театриком «Zielona gięś» [цикл iронiчних творiв, стилiзованих пiд драматургiю, К.І.¢алчиньскi. – èËÏ. ‰.]. Ну i врештi-решт, популярними були польськi i югославськi роковi групи, тексти яких перекладали або наслiдували: ОЛЕКСА СЕМЕНЧЕНКО АЛЬТЕРНАТИВА У КИЄВІ
144
По стiнах бiгають таргани, На лiжках попiл вiд сигарет, Я не сплю, я не бачу сну, Десь давно в менi вмер поет.
І далi: Я плюнув в стелю, – харчок завис, Чому моя доля така?
ÚËÍÛ, ÔÓ˜‡‚ ÓÁÔËÚÛ‚‡ÚË, flÍ ÚÛÚ Û Ì‡Ò ¥Á «ÔÂÂ·Û‰Ó‚Ó˛». ä‡ÊÛ: «ì Ì‡Ò Ì² ¥ Ì ԇıÌ». ì åÓÒÍ‚¥ ÚÓ‰¥ ‚Ê ‚¥‰˜Û‚‡Î‡Òfl Ò‚Ó·Ó‰‡. ç‡ Ä·‡Ú¥ fl ·‡˜Ë‚ ·‡„‡Ú¸Óı ıÛ‰ÓÊÌËÍ¥‚, ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ¥‚, ÏÛÁË͇ÌÚ¥‚, flÍ¥ ÒÔ¥‚‡ÎË Ô¥ÒÌ¥ ‚Óβˆ¥ÈÌÓ„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ. Ä ÏË: ıÛÚ¥ π ıÛÚ¥. åÓfl ̇ÒÚ‡ÌÓ‚‡ ÁÏ¥ÌË·Òfl, ÍÓÎË fl ‚Ô¯ ‚Áfl‚ Û˜‡ÒÚ¸ Û ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥ª. ÅÛÎÓ ˆÂ Ú‡Í. é‰ÌÓ„Ó ‡ÁÛ, ÔÓ‰ÓÓÊÛ˛˜Ë – flÍ Á‡‚Ê‰Ë – ‡‚ÚÓÒÚÓÔÓÏ, Ï¥È Á̇ÈÓÏËÈ, é΄ ë‡ÎÓ (ÚÂÔ ‚¥Ì Û ˆÂÌÚ¥ ωËÚ‡ˆ¥ª å‡ı‡¥¯¥ Û ã¸‚Ó‚¥) ¥ fl, Ô˪ı‡ÎË ¥Á í‡ÎÎ¥Ì̇ ‰Ó êË„Ë (åÓÒÍ‚‡ – è¥Ú – í‡ÎÎ¥ÌÌ – êË„‡). í‡Ï Û Ì‡Ò ·Û‚ Á̇ÈÓÏËÈ – å¥ı‡ªÎ ÅÓÏ·¥Ì – ‚¥‰Óχ β‰Ë̇, Ó‰ËÌ ¥Á Ô¯Ëı „¥Ô¥ ‚ êËÁ¥ (Á‡‡Á ÈÓÏÛ ‰ÂÒ¸ Ô¥‰ 50 ÓÍ¥‚; ‚ÓÎÓÒÒfl Á‡‚Ê‰Ë Ï‡‚ ‰Ó ÔÓflÒ‡, ÌÓÒË‚ ÓÍÛÎflË, Ò‚Óπ˛ Ê‚‡‚¥ÒÚ˛ ̇„‡‰Ûπ ̇¯Ó„Ó êÓÏ͇ ó‡ÈÍÛ). Ç¥Ì ÚÓ‰¥ ·Û‚ ÌÂ΄‡Î¸ÌËÏ ÂÔÓÚÂÓÏ ‡‰¥Ó «ÉÓÎÓÒ ÄÏÂËÍË». éÚ ÏË Û Ì¸Ó„Ó ÁÛÔËÌËÎËÒfl ÌÓ˜Û‚‡ÚË, ‡ ‚¥Ì ÏÂÌ¥ È Í‡ÊÂ: «á̇π¯, Á‡‚Ú‡ Û Ì‡Ò ·Û‰Â ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥fl» (‡ ˆÂ ·ÛÎÓ 23 ÒÂÔÌfl – ¥˜Ìˈfl Ô‡ÍÚÛ åÓÎÓÚÓ‚‡-ꥷ·ÂÌÚÓÔ‡). äÓÎË ÏË ÔËȯÎË, fl ·Û‚ ÔÓÒÚÓ ‚‡ÊÂÌËÈ – 10 ÚËÒfl˜ ÓÒ¥·, ̇ÈχÒÓ‚¥¯‡ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥fl Û ëÓ‚πˆ¸ÍÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Цiкаво, чи є десь художнiй свист, Щоб розбудив мертв’яка? (Юрiй Позаяк, уривок з наслiдування Бори Джорджевича)
Іншим великим джерелом натхнення для альтернативи була офiцiйна совєцька пропаганда. Не випадково Прима й Лапинський, наприклад, працювали саме на телебаченнi. Там вони дiставали творчий заряд. Напрямки пропаганди народжували вiдповiдну тематику. Так, постiйна критика уявного культу насильства в захiднiй культурi викликала появу т.зв. садистської поезiї в альтернативi. Менi в дитинствi мама виколола очi, Щоб до повидла в шафi я не був охочий. Тепер не бачу я нi кольору, нi неба, Проте я чую, їм i нюхаю, як треба. (переклад з росiйської Василя Гармидера)
Цей жартiвливий садизм був єдиною можливою для альтернативи помстою за всю сiро-чорну совєцьку дiйснiсть: Ай, що було на Печорську того тижня!..
ÏÛ ëÓ˛Á¥ ̇ ÚÓÈ ˜‡Ò! ì ˆÂÌÚ¥ êË„Ë Ì‡‚ÍÓÎÓ Ô‡Ï’flÚÌË͇ ë‚Ó·Ó‰¥ (flÍ Û ã¸‚Ó‚¥ – 奈Í‚˘Û) ‚Òfl ÔÎÓ˘‡ ÓÚÓ˜Â̇ ‡‚ÚÓ·ÛÒ‡ÏË ¥ ÔÓÚ¥ÈÌËÏ Í¥Î¸ˆÂÏ Ï¥Î¥ˆ¥ª, ‡ ̇‚ÍÓÎÓ – ÒË·-ÒËÎÂÌ̇ β‰ÂÈ – ͢‡Ú¸ ·ÚËÒ¸ÍÓ˛, ‰ÂıÚÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛. å¥Î¥ˆ¥ÓÌÂË ‚ËıÓÔ₇ÎË ÙÓÚÓ‡Ô‡‡ÚË, Ì ‰ÓÁ‚ÓÎflÎË Ḁ́χÚË ÚÛ ÔÓ‰¥˛. ÑÓ‚ÍÓ· ÔÓ‚ÌÓ ä¢Å¯ÌËÍ¥‚. ôÓ· Ì ̇ÔÛÊÛ‚‡ÚË ‡ÚÏÓÒÙÂÛ, ‚ÓÌË ‰ÓÁ‚ÓÎflÎË ÔÓ Ó‰ÌÓÏÛ Í·ÒÚË ‰Ó ԇϒflÚÌË͇ Í‚¥ÚË. ã˛‰Ë ÔÓıÓ‰ËÎË ˜ÂÂÁ ÍÓ‰ÓÌ «ÏÂÌÚ¥‚» ÏÂÚ¥‚ ÚˉˆflÚ¸ – ¥ ̇Á‡‰. û·‡ ͢ËÚ¸: «ë‚Ó·Ó‰‡, Ò‚Ó·Ó‰‡!» ü ͇ÊÛ é΄ӂ¥: «äÛÔ¥ÏÓ Í‚¥ÚË ‚¥‰ ì͇ªÌË». åÂÌ¥ ÚÓ‰¥ ‰Ó‚ÂÎÓÒfl Á¥„‡ÚË ¥ÌÓÁÂψfl – ̇˜Â·ÚÓ fl Á¥ ò‚ˆ¥ª Ô˪ı‡‚ (Ú‡Ï ·ÛÎË Ò͇̉Ë̇‚Ë Ò‰ β‰ÂÈ): Û ÏÂÌ ÒÛÏ͇ ·Û· ¥Á ̇ÔËÒÓÏ «Liberty» ·ÚËÌÍÓ˛, Ú‡ È ‚Á‡„‡Î¥, ‚Ë„Îfl‰ ÌÂÒڇ̉‡ÚÌËÈ. 襉ıÓ‰ÊÛ, ÒÚÓªÚ¸ flÍËÈÒ¸ ͇ԥڇ̘ËÍ, fl ‰Ó Ì¸Ó„Ó Á‚ÂÚ‡˛Ò¸ ·χÌÓ˛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ Á ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍËÏ ‡ÍˆÂÌÚÓÏ, ÏÓ‚Îfl‚, ıÓÚ¥ÎË · Í‚¥ÚË ÔÓÍ·ÒÚË, ‚¯‡ÌÛ‚‡ÚË Ô‡Ï’flÚÌËÍ, ÏË Ô˪ı‡ÎË Á‰‡ÎÂÍÛ. 襉¥È¯Ó‚ ÏÓ‰‡ÚËÈ ÔÓÎÍÓ‚ÌËÍ. åÂÌ¥ ‚¥‰ÒÚÛÔ‡ÚË Ì¥ÍÛ‰Ë: ‡·Ó ÔÓÔÛÒÚflÚ¸, ‡·Ó Á‡·ÂÛÚ¸ Û ÒÔˆÓÁÔÓ‰¥Î¸ÌËÍ. èÓflÒÌ˛˛ ˘Â È ÈÓÏÛ. Ç¥Ì ‰ÓÁ‚ÓÎË‚, ‡Î «è‡ ‡‰Ì‡ÏÛ ˜π·‚πÍÛ». ü ÈÓÏÛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Упiймали мiлiцiянта та й розп’яли. Вiн лежить, а у долонях – власний мозок. Поль Маккартнi вбив дитину, З’їв свiй «Hoxner» Ген, бачиш палець iз неба – То знай, Буде в цей рiк зверхвисокий врожай – Всьо к тому!» (Добровольський, Прима, Ерiк Клаптон)
*** За вiдсутности змоги, потреби i часто навiть самої думки про друк (що, до речi, уможливлювало появу самого явища, бо є пiдозра, що, думаючи про друк, багато хто писав би зовсiм iнакше – нiчого не поробиш: та чи iнша кiлькiсть процентiв панiвної iдеологiї всмоктувалася з молоком матерi), твори альтернативи переписували вiд руки, поширювалися усно й у магнiтофонних записах. Дивовижна рiч, але за низького розвитку технiки, Совєцький Союз, мабуть, мав найбiльшу в свiтi кiлькiсть магнiтофонiв на душу населення; i це – завдя-
‰Ó‚Ó‰ÊÛ, ˘Ó Ì‡Ò ‰‚Óπ. èÛÒÚËÎË Ó·Óı. ß ˆÂÈ ÔÓË‚ Ú‡Í ÒËθÌÓ Ì‡ ÏÂÌ ‚ÔÎËÌÛ‚… èÓÍË ÏË È¯ÎË ÚËı ÒÓÓÍ ÏÂÚ¥‚, ·‡˜ËÎË, flÍ Î˛‰Ë ÔÓ‚Ë·ÁËÎË Ì‡ ‰Â‚‡, Ì‡Ï Ï‡ı‡˛Ú¸… åË Í‚¥ÚË ÔÓÍ·ÎË, ÔÓ‚ÂÌÛÎËÒ¸ – ¥ ÔÓ͇Á‡ÎË ÁÌ‡Í Ò‚Ó·Ó‰Ë (‰‚‡ ԇθˆ¥). ÑÛχ˛, ÌÛ ‚ÒÂ. ÇËıÓ‰ËÏÓ, ‡ Ú‡Ï – ä¢Å¯ÌËÍË ÒÚÓflÚ¸, Ì Á̇˛Ú¸, ·‡ÚË Ì‡Ò, ˜Ë Ì¥, ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ÚÓÒ‡ÚË Á‡ Û͇‚Ë, ‡Î β‰Ë ̇ ÌËı ̇ÚËÒ͇˛Ú¸. á¯ÚÓ˛, Ì‡Ò ÔÓ·ÓflÎËÒfl Á‡‡Â¯ÚÛ‚‡ÚË, ıÓ˜‡ ͥθ͇‰ÂÒflÚ Î˛‰Û ÚÓ‰¥ Ú‡ÍË Á‡·‡ÎË. ü È ÔÓ‰Ûχ‚: ˜ÓÏÛ · Û ã¸‚Ó‚¥ Ì‡Ï Ú‡ÍÓ„Ó Ì ÁÓ·ËÚË? éÚ ÏË ÚÓ‰¥ ¥ Á¥·‡ÎË Ó‰ÌÓ‰Ûψ¥‚ Û Î¸‚¥‚Ò¸ÍÛ „ÛÔÛ «ÑÓ‚¥‡». ÑÓ Â˜¥, Û Ô¯¥È ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥ª Á ̇ÏË ·Û‚ éÎÂÒ¸ ëÚ‡Ó‚ÓÈÚ – ÚÂÔÂ¥¯Ì¥È ‰‡ÍÚÓ ã¸‚¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÚÂη‡˜ÂÌÌfl.
145
«ЯКЩО СВІТОВІ БУДЕ ПОТРІБНО, Я ВІДДАМ СВОЄ ЖИТТЯ НЕ ЗАДУМУЮЧИСЬ – ЗАРАДИ СВОБОДИ»
íìëéÇäÄ Ä.è.: ÄÎ¥ÍÛ, Û 70-ı . Û ã¸‚Ó‚¥ ÒÍ··Ҹ Ô‚̇ ÚÛÒӂ͇. åÓÊÂ, íË ÓÁ͇ʯ ÔÓ ‰ÂÍÓ„Ó ¥Á ˆËı β‰ÂÈ, Ú‚Óªı ‰ÛÁ¥‚, ÔÓ ‚‡¯Â Ò‰ӂˢÂ? üÍ fl ÛÊ ͇Á‡‚, Û ã¸‚Ó‚¥, flÍ ¥ ‚ ¥Ì¯Ëı Â∂¥Ó̇ı ̇¯Óª ÒÓ‚‰ÂÔ¥‚Ò¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª, ·ÛÎË Î˛‰Ë, flÍ¥ ÊËÎË Á‡ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ки К¢Б, який постарався якнайкраще мiкрофонiзувати дiйснiсть. Тим не менше, остання органiзацiя не надто переслiдувала альтернативникiв (зiграли роль аполiтичнiсть, «схрони», мова i т.п., словом усе вищезгадане). І дiйсно, навiщо чiпати людей, якi, мов давньоруськi ченцi, сховавшись у печерi, писали лiтопис свого поколiння? І яка бiда з того, що колись кiлька сторiнок iз цього лiтопису можуть з’явитися друком вiдiрвано вiд контексту явища, не даючи про нього жодного уявлення? Останнiм часом, до речi, в газетах, рiдше в часописах, зовсiм рiдко в книжках починають з’являтися твори альтернативникiв, яких безпораднi критики, незважаючи на зовсiм традицiйнi форми, зараховують до авангарду, включаючи до загального культурного контексту. Це ставить перед альтернативою запитання: як бути далi? Отже, якщо ти – лiтератор, то мусиш щось писати, причому, щось, чого вiд тебе чекають як вiд так званого авангардиста? Залишається одне, – каже Жолдак, – примудритися написати щось таке, що знову скине тебе в анде¶раунд. ÑflÍÛ˛ ÔÔ. ɇÏˉÂÛ, ÜÓΉ‡ÍÛ, äË‚ÂÌÍÛ ¥ ëÍÎflÒ¸ÍÓÏÛ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Û Û Á·Ë‡ÌÌ¥ χÚÂ¥‡ÎÛ ‰Îfl ˆ¥πª ÒÚ‡ÚÚ¥.
ÔË̈ËÔ‡ÏË „¥Ô¥-ÍÛθÚÛË. ëÔÓ˜‡ÚÍÛ ªı ·ÛÎÓ Ì·‡„‡ÚÓ, ‡Î ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ‰ÓÒËÚ¸ ‚ÂÎËÍËÈ ÔÓ¯‡ÓÍ ÏÓÎÓ‰¥ ÛÔÓ‰Ó·‡‚ ˆ˛ ÍÛθÚÛÛ. åÓÊÎË‚Ó, ‚ÓÌË Ì ̇ 100 ‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚ ÒÎ¥‰Û‚‡ÎË „¥Ô¥ÒÚÒ¸ÍËÏ ¥‰Â‡Î‡Ï, ‡Î ÛÊ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 70-ı ÓÍ¥‚ ÛÚ‚ÓË·Òfl ̇¯‡ Ú.Á‚. ÒËÒÚÂχ. åË ‚·¯ÚÓ‚Û‚‡ÎË ÒÂȯÂÌË ‚ ÖÒÚÓÌ¥ª, ã‡Ú‚¥ª. åË ÔÓÔ‡„Û‚‡ÎË Á‰ÓÓ‚ËÈ ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl – ÔÓÚË Ì‡ÍÓÚËÍ¥‚, ‡ÎÍÓ„Óβ, ·Ó, ̇ ʇθ, ·ÛÎË È Ú‡Í¥, flÍ¥ Ò‚Ó·Ó‰Û Ú‡ÍÚÛ‚‡ÎË ÚÓıË ÒÔˆËÙ¥˜ÌÓ. ü.è.: ÇË Ï‡πÚ ̇ Û‚‡Á¥, ˘Ó Ò‰ LJ¯Ëı Á̇ÈÓÏËı „¥Ô¥ ·ÛÎË Ú‡Í¥, ıÚÓ ‚ÊË‚‡‚ ̇ÍÓÚËÍË? ë‰ ÏÓªı Á̇ÈÓÏËı – Ì¥. ÄΠ·ÛÎË Î˛‰Ë, flÍ¥ ‚ÊË‚‡ÎË Ì‡ÍÓÚËÍË, ¥ fl ªı Ì ÏÓÊÛ Ì‡Á‚‡ÚË „¥Ô¥. ÅÛÎË È Ú‡Í¥, ıÚÓ ÔËπ‰ÌÛ‚‡‚Òfl ‰Ó ÛıÛ, ÌÓÒË‚ ‰Ó‚„ ‚ÓÎÓÒÒfl, χ‚ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÈ ‚¥Í – 18-21 ¥Í, ‡Î ÔÓÚ¥Ï ˆ¥ β‰Ë ÒÚ‡‚‡ÎË Á‚˘‡ÈÌËÏË Ó·Ë‚‡ÚÂÎflÏË. ñ Ì ·ÛÎË, ‚·ÒÚË‚Ó, „¥Ô¥, ‚ÓÌË ÔÓÒÚÓ ·ÛÎË Û Ú‡ÍÓÏÛ ‚¥ˆ¥, ÍÓÎË ‚Ò ˆ¥Í‡‚Ó, ÔÓ‰Ó·‡πÚ¸Òfl ÛÒ ÓχÌÚ˘ÌÂ. ÄΠÚÓ ·Û· Î˯ ·‡‚‡‰‡. ç‡ ·‡„‡Ú¸Óı ÏÓªı Á̇ÈÓÏËı ˆ¥ ¥‰Âª Ú‡ ˆÂÈ ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl ‰ÛÊ ‚ÔÎËÌÛÎË, ¥ ıÓ˜‡ ‚ÓÌË Ô‚‡ÊÌÓ ÒÚ‡ÎË Á‚˘‡ÈÌËÏË Ó·Ë‚‡ÚÂÎflÏË, Á‡‚ÂÎË ‰¥ÚÂÈ, Û ÌËı Á’fl-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
146
‚ËÎËÒ¸ Ó·Ó‚’flÁÍË – ‡Î ¥Ì¯ËÈ ÔÓ„Îfl‰ ̇ ˜¥ Á‡Î˯˂Òfl, ‚ÓÌË Ì ·Ó˛Ú¸Òfl ¥Á ÚËÏË Ì˛‡ÌÒ‡ÏË, ÔÓÚË flÍËı ‚ËÒÚÛÔ‡ÎË ªıÌ¥ ·‡Ú¸ÍË. ôÓ‰Ó Ì‡ÍÓÚËÍ¥‚. ç‡ á‡ıÓ‰¥ Ûı ·Û‚ ÒÍÓÏÔÓÏÂÚÓ‚‡ÌËÈ ‚¥‰ Ò‡ÏÓ„Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ, ‚¥‰ ÒÂÔÌfl 69-„Ó ÓÍÛ, Ô¥ÒÎfl ÇÛ‰ÒÚÓ͇, ‰Â ·ÛÎÓ ‚·ËÚÓ Ó‰ÌÓ„Ó ¥Á Û˜‡ÒÌËÍ¥‚ – ‡„ÂÒ¥fl Á‡ÔÓÎÓÌË· Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ‰ÂflÍËı „ÛÔ „¥Ô¥ – β‰ÂÈ, flÍ¥ ̇ÒÎ¥‰Û‚‡ÎË ˜ËÒÚÓ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ ‡ÚË·ÛÚË ÛıÛ. ë‡Ï ڇͥ ÓÒÓ·Ë ‚ÊË‚‡ÎË Ì‡ÍÓÚËÍË. ∫Ï Ì¥ıÚÓ ˆ¸Ó„Ó Ì Á‡·ÓÓÌfl‚ – ˆÂ Ê Ì ·Û· Ô‡Ú¥È̇ ÒÚÛÍÚÛ‡: Ì ·ÛÎÓ ÒÚ‡ÚÛÚÛ, Ô‡‚ËÎ, ÒÔËÒÍ¥‚, ˜ÎÂÌÒ¸ÍËı ‚ÌÂÒÍ¥‚. ç¥ÍÓ„Ó Ì ‚Íβ˜‡ÎË ‰Ó ÒÍ·‰Û ¥ Ì ‚ËÍβ˜‡ÎË Á ·‚. ìÒ ÚËχÎÓÒfl ̇ ‡‚ÚÓËÚÂÚ¥. 臂‰‡, Ú‡ÔÎflÎËÒfl ‡ÌÂ͉ÓÚ˘̥ ‚ËÔ‡‰ÍË: «üÍ Û ‚‡¯Û Ô‡Ú¥˛ ‚ÒÚÛÔËÚË? üÍ¥ Û ‚‡Ò ‚ÌÂÒÍË?» – Á‡ÔËÚÛ‚‡ÎË. ü.è.: ÄÎÂ Ê ·ÛÎË Û Ç‡Ò ‡‚ÚÓËÚÂÚË? í‡Í, ˆÂ ·ÛÎË Î˛‰Ë, flÍ¥ Á‡ÒÎÛ„Ó‚Û‚‡ÎË ÔÓ‚‡„Ë Á‡ Ò‚¥È ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl, Á‡ Ò‚Ó˛ β·Ó‚ ‰Ó «ÒÓÔÎÂÏ¥ÌÌËÍ¥‚», ‰Ó ¥Ì¯Ëı β‰ÂÈ; flÍ¥ Ì ÍÓÏÔÓÏÂÚÛ‚‡ÎË ¥‰ÂÈ „¥Ô¥ÁÏÛ, ·¥ÚÌËÍ¥‚ÒÚ‚‡… ì 㸂ӂ¥ Û 67-68 Ó͇ı ·Û‚ ‚¥‰ÓÏËÈ ë·‚¥Í üÂÒ¸ÍÓ Ì‡ Ô¥Á‚ËÒ¸ÍÓ ò‡Ì¥. Ç¥Ì ·Û‚ ¥Ì‚‡Î¥‰ÓÏ ‚¥‰ ̇Óh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
χÍÒËÏ ÎÓ„‡¯ комп’ютерна субкультура – альтернатива модерного суспільства
© å.ãÓ„‡¯, 2001
‰ÊÂÌÌfl, ıӉ˂ ̇ ÏËÎˈflı. é‰fl„‡‚Òfl Û ¯Í¥flÌ¥ ‰ÊËÌÒË, ¯Í¥flÌÛ ÍÛÚÍÛ ‡·Ó ‰Ó‚„ËÈ Ô·˘, χ‚ ‰Ó‚„ ˜ÓÌ ‚ÓÎÓÒÒfl. Ç¥Ì ·Û‚ ÚÓıË ÒÚ‡¯ËÏ ‚¥‰ ÏÂÌ – ÓÍ¥‚ ̇ ‚¥Ò¥Ï, Á‡‡Á ÈÓÏÛ ·ÛÎÓ · 52. Ç¥Ì Ó‰ÌËÏ ¥Á Ô¯Ëı Ó„‡Ì¥ÁÛ‚‡‚ „ÛÔÛ Ì‡ÔflÏÍÛ „¥Ô¥. á·Ë‡ÎËÒ¸ ̇ ã˘‡Í¥‚Ò¸ÍÓÏÛ ˆ‚ËÌÚ‡¥, ·¥Îfl Á̇ÏÂÌËÚÓª ‡ÍË. íÓ‰¥, Û 68-ÏÛ, ‚Ò ÔÓ˜Ë̇ÎÓÒ¸ ¥Á ·Î‡„ÓÓ‰ÌËı „¥Ô¥ÒÚÒ¸ÍËı ¥‰ÂÈ. í‡Í ·ÛÎÓ 2-3 ÓÍË. ÑÎfl ÏÂÌ ‚¥Ì ÚÂÊ flÍËÈÒ¸ ˜‡Ò ·Û‚ ‡‚ÚÓËÚÂÚÓÏ. ÄΠÁ„Ó‰ÓÏ ¥‰Âª β·Ó‚¥ ÔÂÂÒÚ‡ÎË ÈÓ„Ó ‚·¯ÚÓ‚Û‚‡ÚË, ‚¥Ì Á‡ıÓÚ¥‚ ªı ÛÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÚË ‚ ‡‰Ë͇θ̥¯ÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ – ¥ ‚ËȯÎÓ ˘ÓÒ¸ ÌÂÓ̇ˆËÒÚÒ¸ÍÓ„Ó Á‡Á͇. íÛÚ, Û ã¸‚Ó‚¥, ÚÓ‰¥ ÔÓıÓ‰ËÎË ÁÈÓÏÍË flÍÓ„ÓÒ¸ ٥θÏÛ. ã˛‰Ë ò‡Ì¥‡ ÔÓ‰¥ÒÚ‡‚‡ÎË ÒÓ·¥ Ó‰fl„, ̇¯Ë‚ÍË ÂÒÂÒ¥‚Ҹͥ, Á·Ó˛. ÇÓÌË ‚·¯ÚÓ‚Û‚‡ÎË Û Å˛ıӂ˘‡ı Á’ªÁ‰Ë, ‰Ó ÌËı Ô˪ʉʇÎË Á ¥Ì¯Ëı Ï¥ÒÚ. ì 1971 Óˆ¥ ‚¥‰·Û‚Òfl „Û˜ÌËÈ ÒÛ‰Ó‚ËÈ ÔÓˆÂÒ Ì‡‰ ë·‚¥ÍÓÏ üÂÒ¸ÍÓÏ. Ň„‡Ú¸Óı, flÒ̇ ¥˜, ÔÓ‚Ë„‡ÌflÎË Á ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ. èÓˆÂÒ ·Û‚ Ò͇̉‡Î¸ÌËÏ, ‚¥‰ÓÏËÏ Ì‡ ‚ÂÒ¸ ëÓ‚πˆ¸ÍËÈ ëÓ˛Á. è¥ÒÎfl Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl ÔÓˆÂÒÛ Â¯ÚÍË „ÛÔË ÔÓ˜‡ÎË Á·Ë‡ÚËÒ¸ ·¥Îfl ÑÓϥ̥͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÓ·ÓÛ (̇ ÒıÓ‰‡ı). h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
㸂¥‚ Á‡‚Ê‰Ë ·Û‚ Á̇ÌËÈ ‚Â΢ÂÁÌÓ˛ ͥθͥÒÚ˛ ͇‚’flÂ̸ Ú‡ Í̇ÈÔ. ÄΠÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ Ò‰ ‚Ë‚¥ÒÓÍ ¥Á Í·Ò˘ÌËÏ Ì‡ÔËÒÓÏ «ä‡Ù», «ó‡Ì‡ıË», «Å‡» ÚÓ˘Ó, ÔÓ˜‡ÎË Á’fl‚ÎflÚËÒ¸ È ÌÂÁ‚˘̥ – «ß„Ó‚ËÈ ÍÎÛ·», «ßÌÚÂÌÂÚ-͇Ù», «äÓÏÔ’˛ÚÂÌËÈ ÍÎÛ·». ∫ı ¯‚ˉÍÓ ÁÓÒÚ‡˛˜‡ ÔÓÔÛÎflÌ¥ÒÚ¸ Ò‰ Ô‚ÌËı ͥΠÏÓÎÓ‰¥ ÔË‚‡·Î˛π ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Û Û‚‡„Û áåß, ‚·‰Ë, ·¥ÁÌÂÒÓ‚Ëı Í¥Î. ëÔÓ·ÛπÏÓ ÓÁ„ÎflÌÛÚË ˆÂ fl‚ˢ ڇ ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË Ì‡ ÔËÚ‡ÌÌfl: «ôÓ Ú‡Í ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥ ÍÎÛ·Ë ¥ ˘Ó Ó·ËÚ¸Òfl ‚Ò‰ËÌ¥?» 襉 ÚÂÏ¥ÌÓÏ «ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËÈ ÍÎÛ·» ÏË ÓÁÛÏ¥πÏÓ Ì‡fl‚Ì¥ÒÚ¸ Û Ô‚ÌÓÏÛ ÔËÏ¥˘ÂÌÌ¥ Ô‚ÌÓª ͥθÍÓÒÚË ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥‚, Ó·’π‰Ì‡ÌËı Û ÎÓ͇θÌÛ ÏÂÂÊÛ, flÍ¥ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸Òfl ‰Îfl ̇‰‡ÌÌfl ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı ÔÓÒÎÛ„ Á‡ ÒıÂÏÓ˛: «Á‡Ô·ÚË‚ – Ò¥‚ ̇ Ô‚ÌËÈ ˜‡Ò Á‡ ÍÓÏÔ’˛Ú – Ô¥¯Ó‚, ÍÓÎË ˜‡Ò ‚Ëȯӂ». ñ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ‰Â˘Ó ÒÔÓ˘ÂÌÂ È ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÂ, ÚÓÏÛ ÓÁ·Â¥ÏÓ, flÍ¥ Ê ·Û‚‡˛Ú¸ ÍÎÛ·Ë ¥ flÍ ‚ ÌËı ÛÚ‚ÓË·Ҹ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ̇ ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡.
ò‡Ì¥‡ ÏÓÊ̇ Òı‡‡ÍÚÂËÁÛ‚‡ÚË flÍ ‡‰Ë͇θÌÓ„Ó ¥‰ÂÓÎÓ„‡ „¥Ô¥. Ç¥Ì ‚‚‡Ê‡‚, ˘Ó Ô‡ÒË‚ÌËÏ ÒÔÓÒÓ·ÓÏ Ì ÏÓÊ̇ ÁÏ¥ÌËÚË ÒËÒÚÂÏÛ. íÓ ·Û‚ ·ÛÌÚ‡ ÔÓÚË ÒËÒÚÂÏË, flÍËÈ ‰¥fl‚ Á ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ Á·Óª. éÚ Û ÌËı ·ÛÎË ˜ÎÂÌҸͥ ‚ÌÂÒÍË. ü.è.: ÇË ÈÓ„Ó ÓÒÓ·ËÒÚÓ Á̇ÎË? í‡Í, ‡ÎÂ Û Ì‡Ò Ì¥˜Ó„Ó ÒԥθÌÓ„Ó Ì ÏÓ„ÎÓ ·ÛÚË, ÚÓÏÛ ˘Ó fl ‚‚‡Ê‡‚, ˘Ó ‚¥Ì ÍÓÏÔÓÏÂÚÛ‚‡‚ ¥‰Â‡ÎË „¥Ô¥ÁÏÛ, flÍ¥ ‚¥Ì ÁÏ¥¯Û‚‡‚ ¥Á ÒÓˆ¥‡Î-̇ˆ¥Ó̇ΥÁÏÓÏ. ü.è.: ïÚÓ ·ÛÎË Ç‡¯¥ ‰ÛÁ¥, ıÚÓ Á ÌËı ˘Â ·Û‚ ‡‚ÚÓËÚÂÚÓÏ? ã„Ẩ‡Ì‡ β‰Ë̇ ·¥ÚÌËÍ¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô·ÌÛ – ß„Ó ÇÂ̈ÂÒ·‚Ò¸ÍËÈ, ̇ Ô¥Á‚ËÒ¸ÍÓ èÂÌÁÂθ. Ç¥Ì – ̇ԥ‚ÔÓÎflÍ. ì Ì¸Ó„Ó ‰Ó‚ÊÂÎÂÁ̇ ·ÓÓ‰‡, flÍ Û ZZ TOP, ÍËÒ·ÚËÈ Í‡ÔÂβı. ì ·ÂÂÁÌ¥ 2001 ÈÓÏÛ ‚ËÔÓ‚ÌËÎÓÒfl 52 ÓÍË. ÑÓ ·¥ÚÌËÍ¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÒÔÓÒÓ·Û ÊËÚÚfl ‚¥Ì ‰¥È¯Ó‚ Û ‰Ó‚ÓÎ¥ Á¥ÎÓÏÛ ‚¥ˆ¥ (·Ó fl ‚Á‡„‡Î¥ ¯ÌÛÓÍ – Á ‰ËÚËÌÒÚ‚‡ ÏÂÌ ˘ÓÒ¸ ·ÛÌÚÛ‚‡ÎÓ). åË ÔÓÁ̇ÈÓÏËÎËÒ¸ Û 75-Û Óˆ¥, ‰Ó ÚÓ„Ó ˜‡ÒÛ ·ÛÎË Á̇ÈÓÏ¥ Î˯ ‚¥ÁۇθÌÓ. èÂÌÁÂθ ÛÊ ÔÓ‚ÂÌÛ‚Òfl Á ‚¥ÈҸ͇, ‚ ‡Ï¥ª ·Û‚ ÒÂʇÌÚÓÏ, ÍÓχ̉ۂ‡‚ ÓÚÓ˛. ã˛·Ë‚ ÓÍ, ‡Î Ô‚‡„Û ‚¥‰‰‡‚‡‚ ‰Ê‡ÁÓ‚¥. î‡ÍÚ˘ÌÓ, ‚¥Ì ÒÚ‚Ó-
147
«ЯКЩО СВІТОВІ БУДЕ ПОТРІБНО, Я ВІДДАМ СВОЄ ЖИТТЯ НЕ ЗАДУМУЮЧИСЬ – ЗАРАДИ СВОБОДИ»
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
äÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥ ÍÎÛ·Ë (ää) ë¸Ó„Ӊ̥ ää Á‡ ͥθͥÒÚ˛ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥‚ ¥ ÔÂÂÎ¥ÍÓÏ ÔÓÒÎÛ„ ÏÓÊ̇ ÓÁ‰¥ÎËÚË Ì‡ ÚË ‚ÂÎËÍ¥ „ÛÔË: 1. ÇÂÎËÍ¥ ää ä¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥‚ Û ‰ÂflÍËı Á̇˜ÌËı ää Û Ï¥ÒÚ‡ı ëçÑ (flÍ, Ò͇ʥÏÓ, åÓÒÍ‚‡, ë‡ÌÍÚ-èÂÚ·Û∂) Òfl„‡π 120-160. í‡Í¥ «ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥ Ï¥ÒÚ‡» Ô‡ˆ˛˛Ú¸ ˆ¥ÎÓ‰Ó·Ó‚Ó, χ˛Ú¸ Û Ò‚ÓπÏÛ ÒÍ·‰¥ ͇Ù ‡·Ó ·‡ ¥ ‚Ï¥˘Û˛Ú¸ ‚ ÒÓ·¥ ¥Ì¯¥ ̇ÔflÏÍË ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌÓª ¥Ì‰ÛÒÚ¥ª Ú‡ ¥Ì‰ÛÒÚ¥ª ÓÁ‚‡„: ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥ χ„‡ÁËÌË, ·¥Î¸fl‰Ì¥ Á‡ÎË, ‰ËÒÍÓÚÂÍË ÚÓ˘Ó. í‡Í¥ ÍÎÛ·Ë, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, χ˛Ú¸ ‚·ÒÌ¥ ßÌÚÂÌÂÚ-Ò‡ÈÚË Ú‡ ÏÓÊÛÚ¸ ̇‰‡‚‡ÚË ÔÓÒÎÛ„Ë ÔÓ‚‡È‰Â‡. êÓÁ‡ıÓ‚‡Ì¥ ‚ÓÌË Ì‡ ‚Â΢ÂÁÌÛ Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ÔÓÚÓ˜ÌËı ‚¥‰‚¥‰Û‚‡˜¥‚ ¥ ˜‡ÒÚÓ Ì‡„‡‰Û˛Ú¸ ÒËÒÚÂÏÛ «å‡Í-ÑÓ̇ΉÁ» – χÒÓ‚Ó, flÍ¥ÒÌÓ, ‰Â¯Â‚Ó, ¯‚ˉÍÓ, ÁÛ˜ÌÓ. 2. ë‰̥ ää íÂ, ˘Ó ÓÒÓ·ËÒÚÓ fl ̇ÁË‚‡˛ «‚·ÒÌ ää». ä¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥‚ 10-30, flÍ Ô‡‚ËÎÓ – ßÌÚÂÌÂÚ, ÏÓÊ ·ÛÚË Ì‚Â΢ÍËÈ ·‡, ‡·Ó, ÔË̇ÈÏÌ¥, ıÓÎÓ‰ËθÌËÍ ¥Á ÔË‚ÓÏ, ÔÓıÓÎÓ‰ÊÛ‚‡Î¸ÌËÏË Ì‡ÔÓflÏË. í‡Í¥ ÍÎÛ·Ë
Ë‚ „ÛÔÛ „¥Ô¥-·‡ÈÍÂ¥‚ Û ã¸‚Ó‚¥. äÓÊÌÓ„Ó ÓÍÛ ‚ÓÌË Á·Ë‡ÎËÒ¸ ÔÓ 6-7 ÏÓÚÓˆËÍÎ¥‚ ¥ ªÁ‰ËÎË ÍÓÎË¯Ì¥Ï ëÓ‚πˆ¸ÍËÏ ëÓ˛ÁÓÏ – Û èË·‡ÎÚËÍÛ, è¥ÚÂ, åÓÒÍ‚Û. é‰ÌÓ„Ó ‡ÁÛ Á èÂÌÁÎÂÏ Ú‡ÔË·Ҹ ¥ÒÚÓ¥fl. íÓ ·Û‚ 1982 ¥Í, ÔË ‚·‰¥ – Ä̉ÓÔÓ‚. 㸂¥‚Ҹ͇ „ÛÔ‡ ·‡ÈÍÂ¥‚ ¥Á ‰Ó‚ÊÂÎÂÁÌËÏË ·ÓÓ‰‡ÏË: èÂÌÁÂθ, ëÚ‡ı – ÒıÓÊËÈ Ì‡ ÑÂÏ¥Ò‡ êÛÒÓÒ‡ – ˜Ó̇ ·ÓÓ‰‡, ˜ÓÌ „ÛÒÚ ‚ÓÎÓÒÒfl ‰Ó ÔΘÂÈ, Ó„fl‰ÌËÈ – Í¥ÎÓ„‡Ï¥‚ Ô¥‰ 120, ÇÓÎÓ‰fl Ç¥¯Ìπ‚ÒÍ¥È (Ú‡ÍÓÊ ÔÓÎflÍ) – ‚ÓÎÓÒÒfl ‰Ó ÔÓflÒ‡, ·ÓÓ‰‡, û‡ êÛ·˜ËÍ – Ô‡ˆ˛π ‰‚¥ÌËÍÓÏ, ‡ ÍÓÎËÒ¸ ·Û‚ ÍӘ„‡ÓÏ – ÛÒfl ˆfl ÍÓÏԇ̥fl ªı‡Î‡ Á äËπ‚‡, Á‡‚ÂÌÛÎË Ì‡ ÍÂÏԥ̄. íÛÚ ‰Ó ÌËı Ô¥‰¥È¯ÎË – ıÎÓÔˆ¥ ÔÓ‰ÛχÎË, ˘Ó ÚÓ ÚÛËÒÚË ¥Á á‡ıÓ‰Û, ‡ ‚Ëfl‚ËÎÓÒ¸ – ¥ÒÔ‡ÌҸͥ ‡Ì‡ı¥ÒÚË. ÇÓÌË – ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓ˛, ¥ÒÔ‡ÌÒ¸ÍÓ˛ – ̇¯¥ Ì Á̇˛Ú¸. ôÓÒ¸ Ú‡Ï Ì‡ ÏË„‡ı ÔÓÓÁÛÏ¥ÎËÒfl, Ú¥ ªı Á‡ÔÓÒËÎË Ì‡ ‚ËÌÓ – ¥ ‰Ó ‡ÌÍÛ. Ä Ì‡ÒÚÛÔÌÓ„Ó ‰Ìfl – Î˯ËÎË ÏÓÚÓˆËÍÎË ¥ Ô¥¯ÎË ä˪‚ Ó„Îfl‰‡ÚË. ì è˜ÂÒ¸ÍÓÏÛ ‡ÈÓÌ¥ Ô¥‰ıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó ÌËı ÔÓÎÍÓ‚ÌËÍ Ï¥Î¥ˆ¥ª, ‚Ëχ„‡π ‰ÓÍÛÏÂÌÚË, ¥ ̇‚¥Ú¸ Ì ‰Ë‚Îfl˜ËÒ¸: ÔÓȉ¥ÏÓ Á¥ ÏÌÓ˛ – Á‡‚Ó‰ËÚ¸ ªı Û è˜ÂÒ¸ÍËÈ ‡È‚¥‰‰¥Î ϥΥˆ¥ª, ‰Â ªı ÛÒ¥ı ÚË „Ó‰ËÌË ÙÓÚÓ„‡ÙÛ˛Ú¸, flÍ ÁÎÓ˜Ë̈¥‚ – Ù‡Ò, ÔÓ٥θ,
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МАКСИМ ЛОГАШ КОМП’ЮТЕРНА СУБКУЛЬТУРА – АЛЬТЕРНАТИВА МОДЕРНОГО СУСПІЛЬСТВА
148
̇χ„‡˛Ú¸Òfl ÒÚ‚ÓËÚË ‚·ÒÌËÈ ÒÚËθ ‚ ¥ÌÚÂ’π¥, ÍÎÛ·Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥, ÒÚ‡‚ÎÂÌÌ¥ ‰Ó ‚¥‰‚¥‰Û‚‡˜¥‚. ñ ӷËÚ¸Òfl Á Ó¥πÌÚ‡ˆ¥π˛ ̇ ÍÓÎÓ ÔÓÒÚ¥ÈÌËı ÍÎ¥πÌÚ¥‚ (100300 ˜ÓÎÓ‚¥Í), ˜ËÏ ÔÓ‰¥·Ì¥ ää ‰ÛÊ ̇„‡‰Û˛Ú¸ Ì‚Â΢ͥ Ú‡ Ò‰̥ ·‡Ë Á ‰Â‚¥ÁÓÏ: «èÓ˜Û‚‡ÈÚ Ò·Â, flÍ Û‰Óχ!» ë‰̥ ÍÎÛ·Ë ˜‡ÒÚÓ ‰ËÙÂÂ̈¥˛˛Ú¸ ̇ÔflÏÍË Ó·ÓÚË – Ô‚‡ÊÌÓ ßÌÚÂÌÂÚ, ‡·Ó Ô‚‡ÊÌÓ ¥„Ó‚ËÈ Ì‡ÔflÏÓÍ. ñ ÔÓfl‚ÎflπÚ¸Òfl ‚ ‰ÂÚ‡Îflı ¥ÌÚÂ’πÛ Ú‡ ÚÂıÌ¥˜ÌËı ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚflı ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥‚: Ô¥‰ ßÌÚÂÌÂÚ ÌÂχπ ÔÓÚÂ·Ë ÒÚ‡‚ËÚË ÔÓÚÛÊÌ¥, ‡ ÓÚÊ ‰ÓÓ„¥ ÍÓÏÔ’˛ÚÂË, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò, ÍÓËÒÚÛ‚‡˜¥ ßÌÚÂÌÂÚÛ ÔÓβ·Îfl˛Ú¸ ÚËı¥ ͇·¥ÌÍË, ‰Â ÏÓÊ̇ ÓÁÍ·ÒÚË Á‡ÔËÒÌÛ ÍÌËÊÍÛ, ‰ÓÍÛÏÂÌÚË, ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ‰Îfl Ó·ÓÚË, Ú‡ ¥Ì¯Â. Ç ¥„Ó‚Ëı Ê ÍÎÛ·‡ı ¥ÌÚÂ’π Ó·Ó˜Ó„Ó Ï¥Òˆfl Ì Á‡ÈÏ‡π ˜¥Î¸ÌÓ„Ó Ï¥Òˆfl Ò‰ ÔÓÚ· ÍÎ¥πÌÚ¥‚, ÚÛÚ ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ ÔÓÚÛÊÌËı ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥‚ ¥Á flÍ¥ÒÌËÏ „‡Ù¥˜ÌËÏ ÁÓ·‡ÊÂÌÌflÏ Ú‡ Á‚ÛÍÓÏ.
3. å‡ÎÂ̸ͥ ää ä¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥‚ 4-5. ∫ı ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË «Í‚‡ÚËÌËÏË ÍÎÛ·‡ÏË», ÓÒͥθÍË ‚ÓÌË ˜‡ÒÚÓ ÓÁ-
Ḁ́χ˛Ú¸ ‚¥‰·ËÚÍË Ô‡Î¸ˆ¥‚, Á‡ÔËÚÛ˛Ú¸, ̇‚¥˘Ó ‚ÓÌË, «·‡Ì‰πÓ‚ˆË», Ô˪ı‡ÎË ‰Ó äËπ‚‡… ç‡Í‡Á‡ÎË ªÏ Á‡ 24 „Ó‰ËÌË ‚˪ı‡ÚË Á äËπ‚‡. äÓÎË ‚ÓÌË ÔÓ‚ÂÌÛÎËÒfl ̇ ÍÂÏԥ̄, ªı ÛÊ ˜Â͇· ˜Ó̇ «ÇÓ΄‡» – ÁÌÓ‚Û ÔÓ˜‡ÎËÒfl ‰ÓÔËÚË: «óÓÏÛ ‚Ë ÓÁÏÓ‚ÎflÎË Á ÚËÏË ¥Òԇ̈flÏË? ÇË Á̇πÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌË – ‡Ì‡ı¥ÒÚË?» èÂÌÁÂθ ͇ÊÂ: «í‡ ÏË ‚Ô¯ ˜ÛπÏÓ, ˘Ó ÚÓ – ‡Ì‡ı¥ÒÚË, ·Ó ÏË È ÔÓÓÁÛÏ¥ÚËÒfl Ì ÏÓ„ÎË». Ä ÈÓÏÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸: «Ä Ì‡Ï ¯¥ÒÚ¸ Á‡fl‚ÓÍ Ì‡‰¥È¯ÎÓ (̇‚¥Ú¸ ‚¥‰ ˜Âı¥‚ π Á‡fl‚͇), ˘Ó ‚Ë ªÏ ˘ÓÒ¸ ‡ÌÚËÒÓ‚πˆ¸Í ÓÁÔÓ‚¥‰‡ÎË». áÏÛ¯Û‚‡ÎË Ì‡ÔËÒ‡ÚË Ì‡ ¥Òԇ̈¥‚ ˆË‰ÛÎÍÛ, ˘Ó· Û ÚËı ÁÓ·ËÚË Ó·¯ÛÍ ‚ χ¯ËÌ¥. èÂÌÁÂθ ‚¥‰ÏÓ‚Ë‚Òfl. íÓ‰¥ Ú¸Óı θ‚¥‚’flÌ ÔÓÒ‡‰ËÎË ‰Ó Í˪‚Ò¸ÍÓª ‚’flÁÌˈ¥ ̇ 15 ‰¥· «Á‡ ÔÓÛ¯ÂÌÌfl „Óχ‰Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡‚ÓÔÓfl‰ÍÛ Ò‚ÓªÏ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥Ï ‚Ë„Îfl‰ÓÏ». Ä ˘Â ªÏ Ô˯ËÎË «ÒÎÓ‚ÂÒÌËÈ Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏ». äÓÎË Ê èÂÌÁÂθ ÔÓ‚ÂÌÛ‚Òfl ‰Ó 㸂ӂ‡, ÈÓ„Ó Ì‡ÓÒÚ‡ÌÍÛ ˘Â È Ó·¯Û͇ÎË – ¯Û͇ÎË Á‡·ÓÓÌÂÌÛ Î¥Ú‡ÚÛÛ ¥ Á·Ó˛. ô ıÓÚ¥ÎÓÒfl · Á„‡‰‡ÚË Î˛‰ËÌÛ, fl͇ ÛÊ ÔÓÏ· – ÇÓÎÓ‰˛ èÂÚÓ‚‡. Ç¥Ì ·Û‚ ‚ËÒÓÍËÏ, ÒÚÛÌÍËÏ ıÎÓÔ‡ÍÓ˛, Á‡‚Ê‰Ë Ï‡‚ ·‡„‡ÚÓ ÙÂ̸ÓÍ, ªÁ‰Ë‚ ‡‚ÚÓÒÚÓÔÓÏ ÔÓ ˆ¥ÎÓÏÛ ëÓ˛ÁÛ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ú‡¯Ó‚‡Ì¥ ‚ ÔËÏ¥˘ÂÌÌflı ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËı „ÛÚÓÊËÚÍ¥‚, ÔÓϯ͇ÌÌflı, Û ‚¥Î¸ÌËı ÔËÏ¥˘ÂÌÌflı ÓÙ¥Ò¥‚ ‡·Ó ͇ÏÌˈ¸. Ç¥ÚۇθÌËÈ ÍÎÛ· ÏÓÊ ·ÛÚË ÒÚ‚ÓÂÌËÈ ¯ÎflıÓÏ ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl ͥθÍÓı ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥‚, flÍ¥ ÒÚÓflÚ¸ Û ¥ÁÌËı Í‚‡Úˇı Ó‰ÌÓ„Ó ·Û‰ËÌÍÛ, ªıÌ¥ÏË ‚·ÒÌË͇ÏË ‰Îfl Ôӂ‰ÂÌÌfl ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ (Ú‡Í ·Û· ÒÚ‚ÓÂ̇ Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ Ó‰Ì‡ Á ̇ÈÒËθ̥¯Ëı ÍÓχ̉ 㸂ӂ‡ Á ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌÓ„Ó ÒÔÓÚÛ 9BNet, ̇Á‚‡Ì‡ Á‡ ÌÓÏÂÓÏ ·Û‰ËÌÍÛ). å‡ÎÂ̸ͥ ÍÎÛ·Ë Ì˜‡ÒÚÓ ÔËπ‰Ì‡Ì¥ ‰Ó ßÌÚÂÌÂÚÛ, ¥ ‚Á‡„‡Î¥, ˜‡ÒÚÓ ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl Ì Á‡‰Îfl ÔÓÚÛÊÌÓª ÍÓψ¥ÈÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË Á ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ó˛ ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‡ Á‡‰Îfl ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË Ô¥‰Á‡Ó·ËÚË Ú‡ ÔÓ‚Ó‰ËÚË ˜‡Ò ¥Á ‰ÛÁflÏË. è¥ÒÎfl ÍÓÓÚÍÓ„Ó ÓÁ̇ÈÓÏÎÂÌÌfl ¥Á Ò‡ÏËÏË ÍÎÛ·‡ÏË, Ôˉ˂¥ÏÓÒ¸ ·ÎËʘ ‰Ó ‚¥‰‚¥‰Û‚‡˜¥‚.
äÎ¥πÌÚË ÍÎÛ·¥‚ 肇ÊÌÓ ‚¥‰‚¥‰Û‚‡˜‡ÏË ÍÎÛ·¥‚ π Ô¥‰Î¥ÚÍË Ú‡ ÏÓÎÓ‰¸ Û ‚¥ˆ¥ 12-25 ÓÍ¥‚. òÍÓÎfl¥ ˆ¥Í‡‚ÎflÚ¸Òfl ‚ËÍβ˜ÌÓ Á‡·‡‚͇ÏË, ‡ ÒÚÛ‰ÂÌÚË ÔÓβ·Îfl˛Ú¸ ¥ ÔÓ·‡‚ËÚËÒ¸, ¥ ÔÓÒˉ¥ÚË ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥. ôÓ‰Ó Ê¥ÌÓ˜Óª ÔÓÎÓ‚ËÌË Î˛‰ÒÚ‚‡, ÚÓ ‚ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı ÍÎÛ·‡ı ‚Ó̇ ÂÔ-
ë‰ θ‚¥‚Ò¸ÍËı „¥Ô¥ ·Û‚ ˘Â Ó‰ËÌ ë·‚¥Í – èÓÚÓÔÎflÍ (·ÎÓ̉ËÌ) – flÍÓ„Ó ˜‡ÒÚÓ ÔÎÛÚ‡ÎË ¥Á üÂÒ¸ÍÓÏ. Ç¥Ì Ú‡ÍÓÊ ·Û‚ ¥Ì‚‡Î¥‰ÓÏ ‚¥‰ ̇ӉÊÂÌÌfl ¥ ıӉ˂ ̇ ÏËÎˈflı. ÄΠüÂÒ¸ÍÓ Á‡‚Ê‰Ë ÌÓÒË‚ ˜ÓÌËÈ ¯Í¥flÌËÈ Ó‰fl„, ÒıËÎfl‚Òfl ‰Ó ̇ˆËÍ¥‚, ‡ ˆÂÈ ë·‚¥Í – Ì¥, ‚¥Ì ªÁ‰Ë‚ Á ̇ÏË Û í‡ÎÎ¥ÌÌ, Ç¥Îfl̉. ïÓÚ¥ÎÓÒfl · ˘Â Á„‡‰‡ÚË ß„Ófl ̇ Ô¥Á‚ËÒ¸ÍÓ î‰. Ç¥Ì ÚÓıË ÌËʘËÈ ‚¥‰ ÏÂÌÂ, Á ·Ó¥‰ÍÓ˛, ‚ÓÎÓÒÒfl ‰Ó ÔΘÂÈ; Á‡ıÓÔβπÚ¸Òfl ·Û‰‰ËÁÏÓÏ, ˜‡ÒÓÏ Á‡ıÓ‰ËÚ¸ Û «ãflθÍÛ» ̇ ¥ÁÌ¥ ¥ÏÔÂÁË. èËπÏÌÓ Á„‡‰Û‚‡ÚË Ú‡ÍËı β‰ÂÈ. û‡ êÛ·˜ËÍ (fl ÛÊ ÔÓ Ì¸Ó„Ó Á„‡‰Û‚‡‚) ÚÂÔ Û҇ϥÚÌË‚Òfl, Ê˂ ̇ Ò‡ÏÓÚ¥. ÇÓÎÓ‰fl ü‚ÓÒ¸ÍËÈ – „¥Ô¥, flÍËÈ ÔÓ‰‡‚Òfl Û ÔÓÎ¥ÚËÍÛ (fl ÈÓ„Ó, ‰Ó ˜¥, Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ Á‚¥‚ Á Ç.óÓÌÓ‚ÓÎÓÏ). ì Ì¸Ó„Ó ·ÛÎÓ Ô¥Á‚ËÒ¸ÍÓ ÇÓÎÏÓ. Ç¥Ì ÒÍ¥Á¸ ªÁ‰Ë‚ Á ̇ÏË, ÔÓ Ì¸Ó„Ó ÔËπÏÌÓ Á„‡‰‡ÚË, ‚¥Ì – ‰ÛÊ هÈ̇ β‰Ë̇, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÂ, ˘Ó ‚¥‰¥È¯Ó‚ ‚¥‰ ̇¯Ó„Ó ÒÔÓÒÓ·Û ÊËÚÚfl. ä¥Î¸Í‡ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ fl ÁÛÒÚ¥‚ ÈÓ„Ó Û äËπ‚¥, ‚¥Ì ÏÂÌ Ì ˆÛ‡πÚ¸Òfl, ‚¥Ú‡πÚ¸Òfl, ÏË Ó·Ï¥Ì˛πÏÓÒfl ÌÓ‚Ë̇ÏË. ñ¥ÎÍÓÏ ¥Ì‡Í¯Â Á ̇¯ËÏË ÔÓÎ¥ÚË͇̇ÏË, flÍ¥ Á‡‡Á ÔË ‚·‰¥, Á flÍËÏË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÂÁÂÌÚÓ‚‡Ì‡ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ·¥‰ÌÓ, Ô˘ÓÏÛ ‰¥‚˜‡Ú Ú‡ Ê¥ÌÓÍ ˆ¥Í‡‚ËÚ¸ Ô‚‡ÊÌÓ ßÌÚÂÌÂÚ, ‡ ¥„Ë – ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ¥‰ÍÓ. Ç¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÍÓÏÔ’˛Ú‡ ‚‰Óχ Ì ı‡‡ÍÚÂ̇ ‰Îfl ‚¥‰‚¥‰Û‚‡˜¥‚ ÍÎÛ·¥‚, flÍ ÔÓÏËÎÍÓ‚Ó ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ¥ ·‡„‡ÚÓ ÍÎ¥πÌÚ¥‚ ää χ˛Ú¸ ÍÓÏÔ’˛ÚÂË ‚‰Óχ ‡·Ó ̇ Ó·ÓÚ¥. éÚÓÊ, ää ‚¥‰‚¥‰Û˛Ú¸ Ì Î˯ Á‡‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë ÔÓÒˉ¥ÚË Á‡ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÓÏ. ÑËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥fl Á‡ ̇ÔflÏ͇ÏË «¥„Ë» Ú‡ «ßÌÚÂÌÂÚ» ÔÓÚ·Ûπ ÓÁ„Îfl‰Û ͇ÚÂ„Ó¥È ÍÎ¥πÌÚ¥‚ ˆËı „ÛÔ.
ò‡ÌÛ‚‡Î¸ÌËÍË ßÌÚÂÌÂÚÛ èÓÒÚÓË ßÌÚÂÌÂÚÛ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸Òfl ‚¥‰‚¥‰Û‚‡˜‡ÏË ÍÎÛ·¥‚ ‡·Ó ‰Îfl ÔÓ¯ÛÍÛ ¥ÌÙÓχˆ¥ª ·Û‰¸-flÍÓ„Ó Ì‡ÔflÏÍÛ, ‡·Ó ‰Îfl ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl. è˘ÓÏÛ, Á‡ ͥθͥÒÚ˛ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÓ„Ó ÍÎÛ·ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ ‰Û„‡ ͇Ú„ӥfl ¯‡ÌÛ‚‡Î¸ÌËÍ¥‚ ßÌÚÂÌÂÚÛ fl‚ÌÓ Ô‚‡Ê‡π. óÓÏÛ? ëÛ˜‡ÒÌ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ì ‰‡π ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË ‰Îfl ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÓ„Ó ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl ÏÓÎÓ‰¥, ˜‡ÒÚÓ Ó·ÏÂÊÛ˛˜Ë ÏÓÎÓ‰Û Î˛‰ËÌÛ Á‡Ì‡‰ÚÓ ‚ÛÁ¸ÍËÏ ÍÓÎÓÏ ÔÒ‚‰Ó‰ÛÁ¥‚, ÁÏÛ¯Û˛˜Ë ¯Û͇ÚË flÍÛÒ¸ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Û. ßÌÚÂÌÂÚ-ÔÓÒÚ¥ ̇‰‡π ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl Á ‚Â΢ÂÁÌÓ˛ ͥθͥÒÚ˛ β‰ÂÈ ‚ ¥ÁÌËı Á‡-
ÏË Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ·‡„‡ÚÓ ‡ÁÓÏ ÁÓ·ËÎË – ‚‰‡˛Ú¸, ˘Ó ÏÂÌ ̇‚¥Ú¸ Ì Á̇˛Ú¸, ÍÓÎË Á·Ë‡˛Ú¸Òfl ̇ ¥ÁÌ¥ Ò‚flÚÍÛ‚‡ÌÌfl ‚ éÔÂÌÓÏÛ [‰Â é΄ Ô‡ˆ˛π ÓÒ‚¥Ú₇˜ÂÏ. – ü.è.]; ‰ÂıÚÓ, Ô‡‚‰‡, ÍË‚ÌÂ, ‡Î ڇÍ, ˘Ó· ¥Ì¯¥ Ì ·‡˜ËÎË (·Ó ÏÓÊÛÚ¸ Á‡ÔËÚ‡ÚË, Á‚¥‰ÍË ÚÓÈ ÏÂÌ Á̇π). ñ ‚Ò ̇¯ ÒÌÓ·¥ÁÏ Ï¥ÒÚ˜ÍÓ‚ËÈ – ıÛÚÓflÌË ‰Ó·‡ÎËÒ¸ ‰Ó ‚·‰Ë – ıÓ˜ Á‡·ÛÎË, Á‡‚‰flÍË ÍÓÏÛ, ¥ ‚‰‡˛Ú¸, ˘Ó fl ªı ÍÓÏÔÓÏÂÚÛ˛ Ò‚ÓªÏ ‚Ë„Îfl‰ÓÏ ¥ Ò‚ÓªÏ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌflÏ ‰Ó ÊËÚÚfl. ÄΠfl Ì¥ÍÓÎË Ì ȯӂ ̇ ÔÓÒÚÛÔÍË ÊÓ‰Ì¥È ÒËÒÚÂÏ¥! äêÄèäà Ä.è.: ÄÎ¥ÍÛ, ‚¥‰ÓÏÓ, ˘Ó ÍÛθÚÓ‚Ó˛ ͇ÔÍÓ˛ Û ã¸‚Ó‚¥ ·Û· «Ç¥ÏÂÌ͇» – ÚÛ‰Ë ÒıÓ‰ËÎËÒfl ¥ ̇‚¥Ú¸ Á’ªÊ‰Ê‡ÎËÒfl β‰Ë Á‚¥‰Ûҥθ. åÓÊÂ, ÔË„‡‰‡π¯ ˘ÓÒ¸ ÔÓ Î„Ẩ‡ÌÛ «äÓÙÂÈÌ˛»? í‡Í, Á ‡‰¥ÒÚ˛. ì ÏÂÌ ̇‚¥Ú¸ Á·Â¥„‡πÚ¸Òfl Ô۷Υ͇ˆ¥fl – Û 98-ÏÛ Óˆ¥ ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl Ò‚flÚÍÛ‚‡ÌÌfl ‰‚‡‰ˆflÚË¥˜˜fl «Ç¥ÏÂÌÍË». ÄΠfl ÏÓÊÛ ÒÏ¥ÎË‚Ó Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó «Ç¥ÏÂÌ͇» Ì Á 78-„Ó Ô‡ˆ˛‚‡Î‡, ‡ Á 79-„Ó. ü – β‰Ë̇ Ô‰‡ÌÚ˘̇, ‚Â‰Û Á‡ÔËÒË, Ù¥ÍÒÛ˛ ÔÓ‰¥ª, Á·Ë‡˛ Á‡Ï¥ÚÍË, Ú‡ È Ô‡Ï’flÚ¸ Û ÏÂÌ ÌÂÔÓ„‡-
149
«ЯКЩО СВІТОВІ БУДЕ ПОТРІБНО, Я ВІДДАМ СВОЄ ЖИТТЯ НЕ ЗАДУМУЮЧИСЬ – ЗАРАДИ СВОБОДИ»
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
͇χ͇ı Ò‚¥ÚÛ. ÑÓ ÚÓ„Ó Ê, ‚¥ÚۇθÌËÈ ÍÓÌÚ‡ÍÚ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÔÓ‚ÌÓ„Ó ÓÁÍËÚÚfl β‰ËÌË ‚ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌ¥, Ì ӷÏÂÊÛ˛˜Ë ªª ‚ ÒÎÓ‚‡ı Ú‡ ‚ˇÁ‡ı. ä·Ò˘ÌËÈ ÔËÍ·‰ ˆ¸Ó„Ó fl‚ˢ‡ – ÏÓÎÓ‰‡ (·Û‚‡Î‡) ‰¥‚˜Ë̇ (‚Ê Ì ‰ÛÊÂ), ÚẨ¥Ú̇ (ÚÓ‚ÒÚ‡), ÒË̸ÓÓ͇ (͇ÓÓ͇), ÒÍÓÏ̇ (̇ı‡·Ì‡) ¥ ¥ÌÚÂÎ¥„ÂÌÚ̇ (¥ÌÍÓÎË ÔÓÒÚÓ ÚÛÔ‡) ‚ ·Û‰ÂÌÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥, Û ˜‡Ú-ÔÓÒÚÓ¥ ÍËπ ÒÔ¥‚ÓÁÏÓ‚ÌË͇ ·‡„‡ÚÓÔÓ‚ÂıÓ‚Ó˛ ̈ÂÌÁÛ˘ËÌÓ˛, ÓÚËÏÛ˛˜Ë Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ˘Ó ÏÓÊ ‚ËÍËÌÛÚË Ò‚Óª ÂÏÓˆ¥ª ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ¥ ·ÂÁ Ó·ÏÂÊÂ̸. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚¥ÚۇθÌËÈ ÍÓÌÚ‡ÍÚ ‰‡π ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Ù‡ÌÚ‡ÁÛ‚‡ÚË, ÓÔËÒÛ˛˜Ë ÒÔ¥‚ÓÁÏÓ‚ÌËÍÛ ÚÓÈ Ó·‡Á, ÍËÏ ıÓÚ¥ÎÓÒ¸ ·Ë ·ÛÚË, Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Ï¥fl β‰ËÌË ÒÚ‡π ‡θ̥ÒÚ˛ ÔË̇ÈÏÌ¥ Û ‚¥ÚÛ‡Î¸Ì¥È ßÌÚÂÌÂÚÒԥθÌÓÚ¥. ñfl ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‰Ó·Â Áχθӂ‡Ì‡ Û Í‡Ë͇ÚÛ¥, ‰Â ̇ ¥ÁÌËı ͥ̈flı ßÌÚÂÌÂÚ-ÏÂÂÊ¥ ÒˉflÚ¸ ˜ÓÎÓ‚¥Í Ú‡ Ê¥Ì͇. óÓÎÓ‚¥Í (ÎËÒÛ‚‡ÚËÈ, Á ‚¥‰‚ËÒÎËÏ ÊË‚ÓÚÓÏ, Û ÔÓ‰ÂÚËı ¯Ú‡Ìflı Ú‡ ·Û‰Ì¥È χȈ¥, ÒˉËÚ¸ ‚ ÔÓ¯‡Ô‡Ì¥È ı‡Ú¥): «ü – «ëÛÔÂÏÂÌ»! ëË̸ÓÓÍËÈ ·ÎÓ̉ËÌ ¥Á Ô˯ÌÓ˛ ˜ÛÔËÌÓ˛. Ç ÏÂÌ ÒËθÌÂ, Ï’flÁËÒÚ ڥÎÓ, ÏÛÊÌ¥È ÔÓ„Îfl‰. ç‡ ÏÂÌ¥ ÍÓÒÚ˛Ï ‚¥‰ äÂ΂¥Ì äÎflÈÌ. ᇇÁ fl ÒˉÊÛ, ÔÓÔË‚‡˛˜Ë ·Ẩ¥ ̇
̇. ü ‰Ó·Â ԇϒflÚ‡˛, ˘Ó «Ç¥ÏÂÌ͇» flÍ ÍÛθÚÓ‚‡ ͇Ô͇ Á’fl‚Ë·Ҹ Û ÒÂÔÌ¥ 79-„Ó, ‡ Á ‚ÂÂÒÌfl Ú‡Ï ÔÓ˜‡Î‡ Á·Ë‡ÚËÒ¸ Ô۷Υ͇ ·Ó„ÂÏÌÓ„Ó Ô·ÌÛ: ıÛ‰ÓÊÌËÍË, ÔÓÂÚË, ÙÓÚÓ„‡ÙË. ë‰ ÌËı Á’fl‚ÎflÎËÒfl ÒÌÓ·Ë – fl ªı ̇ÁË‚‡‚ «Ì‡Ô¥‚·Ó„ÂÏÌË͇ÏË» – β‰Ë, flÍ¥ ÎË¯Â Ú‡Ï ÍÛÚËÎËÒfl, ‚ËÔẨ˛‚‡ÎËÒfl, ¯Ï‡Í‡˜¥, ˘Ó ÚÓıË ÔÓ˜ËÚ‡ÎË ∏Òπ̥̇, èۯͥ̇ – ¥ ‚Ê ‚ÓÌË «˘ÓÒ¸ «, „ÂÌ¥ª Á ‚ÂÎËÍËÏË ‡Ï·¥ˆ¥flÏË. åÂÌ¥ ˆÂ ‰ÛÊ Ì ÔÓ‰Ó·‡ÎÓÒ¸. êÓÁÔÓ‚¥Ï ˘Â ÔÓ ¥Ì¯¥ Ï¥Òˆfl, ‰Â ÏË Á·Ë‡ÎËÒfl. ì 80-ÏÛ Óˆ¥ ‚¥‰ÍËÎË «åÓÎÓ˜‡Ì˛» ̇ äÓÔḀ͇̂. åË ÔÓ˜‡ÎË Á·Ë‡ÚËÒ¸ Ô‡‡ÎÂθÌÓ Á «Ç¥ÏÂÌÍÓ˛» ¥ Ú‡Ï. èÓ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ ˆfl ͇Ô͇ ÁÓ ÚË ÓÍË. ô ·Û· ͇Ô͇ ̇ ÔÎÓ˘¥ êËÌÓÍ – «ÅÛÎ͇» (ıÎ¥·Ì‡ ͇ÏÌˈfl, ÚÂÔÂ Ú‡Ï – Ô¥ˆÂ¥fl), ‰Â ÏË Á·Ë‡ÎËÒfl ÔË·ÎËÁÌÓ ‰Ó 84-„Ó, ‡ ÔÓÚ¥Ï ÁÌÓ‚Û «ÔÓ‚ÂÌÛÎËÒfl» ̇ Ç¥ÏÂÌÍÛ. LJÊÎË‚ËÏ Ï¥ÒˆÂÏ ÁÛÒÚ¥˜ÂÈ ·Û‚ «ë‚flÚËÈ ë‡‰» – fl‚ˢ Û̥͇θÌÂ, fl ‚‚‡Ê‡˛, Û ˆ¥Î¥È ¥ÒÚÓ¥ª ÒÛ·ÍÛθÚÛ ì͇ªÌË, ÏÓÊ ‚‡ÊÎË‚¥¯Â, Ì¥Ê èË·‡ÎÚË͇. Ç¥Ì Á̇ıӉ˂Òfl Û ÔÓ‰‚¥’ª ÏÓ̇ÒÚËfl ä‡ÏÂÎ¥ÚÓÍ ÅÓÒËı [ÚÂÔ – ˆÂÍ‚‡ Äı‡Ì„· åËı‡ªÎ‡ – ü.è.]. åÓ-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МАКСИМ ЛОГАШ КОМП’ЮТЕРНА СУБКУЛЬТУРА – АЛЬТЕРНАТИВА МОДЕРНОГО СУСПІЛЬСТВА
150
Ò‚ÓªÈ ‚¥ÎÎ¥». Ü¥Ì͇ (ÒÚ‡¯Ì‡, ˆÂÎ˛Î¥Ú̇, ‚ˈ‚¥Î‡, ‚ ·ÓÓ‰‡‚͇ı, ÒˉËÚ¸ ‚ Á‡¯Ï‡Î¸ˆÓ‚‡ÌÓÏÛ ı‡Î‡Ú¥): «ü – «å„‡Á¥Í‡»! òË͇̇ ·˛ÌÂÚ͇ Á ‰‡ÌËÏË 9060-90 Ú‡ Ú¥ÎÓÏ ÄÙÓ‰¥ÚË. ç‡ ÏÂÌ¥ – ÒÛÍÌfl ‚¥‰ LJÎÂÌÚËÌÓ, fl ÒˉÊÛ Á‡ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÓÏ Û ‚·ÒÌÓÏÛ Ò‡ÎÓÌ¥ ͇ÒË». í‡Í ‚ËÌË͇˛Ú¸ ¥ÏÂ̇ ëÛÔ·ÎÓ̉¥, SexyFox, HotMan, ‡·Ó È ÁÓ‚Ò¥Ï ÌÂÔËÒÚÓÈÌ¥. ç‡È˜‡ÒÚ¥¯Â ̇ ˆÂ fl‚ˢ ÏÓÊ̇ ̇ڇÔËÚË Û ˜‡Ú‡ı ¥Á ÒÂÍÒۇθÌÓ˛ ÚÂχÚËÍÓ˛ ‡·Ó Á‡„‡Î¸ÌÓÚÂχÚ˘ÌËı. ÄΠÁ‡„‡ÎÓÏ ÚÂχÚË͇ ßÌÚÂÌÂÚ-˜‡Ú¥‚ Ú‡ ÙÓÛÏ¥‚ ̇ȥÁÌÓχ̥ÚÌ¥¯‡, ¥ ˜‡ÒÚÓ Ì‡‚ÍÓÎÓ Ô‚ÌÓ„Ó ˜‡Ú‡ Á·Ë‡πÚ¸Òfl ÍÓÎÓ Î˛‰ÂÈ, flÍ¥ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ‚¥‰‚¥‰Û˛Ú¸ ÈÓ„Ó, ÒÚ‚Ó˛˛˜Ë ‚¥Úۇθ̥ ÍÎÛ·Ë: Ù‡Ì-ÍÎÛ· ÔÓÔ-Á¥ÍË, ̇ÛÍÓ‚ËÈ „ÛÚÓÍ ‡·Ó ÍÎÛ· ¯‡ÌÛ‚‡Î¸ÌËÍ¥‚ ÔË‚‡. ó‡ÒÓÏ ˆÂ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó β‰ËÌ¥ ÒÚ‡π ˆ¥Í‡‚¥¯Â ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÚËÒ¸ ¥Á Ò‚ÓªÏË Á̇ÈÓÏËÏË ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥, ‡Ì¥Ê ¥Á ÚËÏË, ÍÓ„Ó ‚Ó̇ ·‡˜ËÚ¸ ˘Ó‰Ìfl, ‡ ÓÚÊÂ, ڇ͇ β‰Ë̇ ÏÓÊ ‚¥‰ÏÂÊÓ‚Û‚‡ÚËÒ¸ ‚¥‰ ÓÚÓ˜Û˛˜Ëı, ̇χ„‡˛˜ËÒ¸ ‚ÂÒ¸ ‚¥Î¸ÌËÈ ˜‡Ò ‚ËÚ‡˜‡ÚË Ì‡ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥. í‡ÔÎflπÚ¸Òfl È Ú‡ÍÂ, ˘Ó ‚¥Úۇθ̥ Á̇ÈÓÏÒÚ‚‡ ÔÂÂÓÒÚ‡˛Ú¸ Û ·ÂÁÔÓÒ‰̥. î‡ÍÚ˘ÌÓ, ÚÛ Î˛‰ËÌÛ, fl͇ Á‡ıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó ää Î˯Â
̇ÒÚË ·Û‚ ̘ËÌÌËÈ, Ú‡Ï ÁÓ·ËÎË „ÛÚÓÊËÚÓÍ ÚÂıÌ¥ÍÛÏÛ. C‡‰ ·Û‚ ÒÔ‡‚ÊÌ¥È – ıÓ˜‡ È Á‡ÍËÌÛÚËÈ – ¥Á ‰Â‚‡ÏË, Í‚¥Ú‡ÏË. ÅÛÎÓ ˘Â Ӊ̠ϥ҈Â, ‰Â ÏË Á·Ë‡ÎËÒfl – ÒÍ‚ÂËÍ ·¥Îfl ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Ô‡Ï’flÚÌË͇ ɇ·ÌÛ ÔÓ ‚ÛÎˈ¥ òÓÚ‡ êÛÒÚ‡‚ÂÎ¥. í‡Ï ÏË ÒÓ·¥ Òˉ¥ÎË (‡·Ó ÎÂʇÎË) ̇ ·‚‡ı, ÔËıӉ˷ ÏÓÎÓ‰¸, fl͇ ˆ¥Í‡‚Ë·Òfl ÛıÓÏ, Ô˪ʉʥ „¥Ô¥. ñ ·ÛÎË 75-78 ÓÍË – ÔÓÍË Á’fl‚Ë·Ҹ «Ç¥ÏÂÌ͇». á 73-„Ó ·Û‚ ‚¥‰ÓÏËÈ ·‡ «çÂÍÚ‡» – ÚÛ‰Ë Ú‡ÍÓÊ ÔËıӉ˷ ·Ó„ÂÏ̇ Ô۷Υ͇. «Çìâäà» ÑÎfl 㸂ӂ‡ ‚ÂÎËÍÛ Óθ ‚¥‰¥„‡Î‡ ÓÍ-„ÛÔ‡ «ÇÛÈÍË». ÇÓ̇ Á’fl‚Ë·Ҹ Û 75-ÏÛ Óˆ¥. á‡ÒÌÓ‚ÌËÍÓÏ ªª ·Û‚ ßÎÎfl «ãÂÏÍÓ» (Á‡‡Á ̇ ꇉ¥Ó ã˛ÍÒ Ô‡ˆ˛π), ÔÓÚ¥Ï ‰Ó ÌËı ÔËȯӂ «ÑÊÛ·ÓÍÒ» (‰‡ÍÚÓ ÏÛÁ˘ÌÓ„Ó ‚¥‰‰¥ÎÛ Ì‡ ÚÓÏÛ Ê ‡‰¥Ó), ÔÓÍ¥ÈÌËÈ «Ñʇ∂» – ÌÂÔÓ„‡ÌËÈ „¥Ú‡ËÒÚ (‚¥Ì ÔÓÏ ͥθ͇ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ), ÔÓÏ ڇÍÓÊ ªıÌ¥È Û‰‡ÌËÍ ä‡ÎÓ – ‰ÛÊ Í·Ò̇ β‰Ë̇ – ̇ Ô¥Á‚ËÒ¸ÍÓ «ä‡ˆ‡ÏÓÌfl». ÑÓ Â˜¥, ‚¥Ì – ‡∂ÂÌÚË̈¸ (ÈÓ„Ó ·‡Ú¸ÍË Ô˪ı‡ÎË ‚ ì͇ªÌÛ Û 50h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á‡‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· «ÔÓÒˉ¥ÚË ‚ ˜‡Ú¥», ÏÓÊ̇ ‚¥‰ÌÂÒÚË ‰Ó ÒÛ·ÍÛθÚÛË ää Î˯ ÛÏÓ‚ÌÓ, ‡‰Ê ‚Ó̇ π Ô‡ÒË‚ÌËÏ ÒÛ·’πÍÚÓÏ Û ÍÎÛ·ÌËı ‚¥‰ÌÓÒË̇ı, ‰Îfl ̪ ÍÎÛ· – Î˯ Á‡Ò¥· ÓÚËχÚË ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó ßÌÚÂÌÂÚÛ ¥ ‚Ó̇, ÔË̇ÈÏÌ¥ ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ, χÈÊ Ì ÒÔ¥ÎÍÛπÚ¸Òfl Á ¥Ì¯ËÏË ‚¥‰‚¥‰Û‚‡˜‡ÏË ÍÎÛ·Û.
ò‡ÌÛ‚‡Î¸ÌËÍË ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı ¥„Ó ñ ڥ, ̇ ÍÓÏÛ, ‚·ÒÌÂ, ÚËχ˛Ú¸Òfl ÍÎÛ·Ë flÍ Ô‚ÌËÈ ÙÂÌÓÏÂÌ, ˆÂ fl‰Ó ‚¥‰‚¥‰Û‚‡˜¥‚ ·Û‰¸-flÍÓ„Ó ¥„Ó‚Ó„Ó ÍÎÛ·Û, ‡ ÓÚÊ – ÓÒ‰fl ‰‡ÌÓª ÒÛ·ÍÛθÚÛË, ÒÛ·ÍÛθÚÛË Á ‚·ÒÌÓ˛ ¥π‡ı¥π˛, Á‡ÍÓ̇ÏË, ·‡ ̇‚¥Ú¸ ¥ÏÂ̇ÏË. ÜËÚÚπ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ‰‡ÌÓª ÒÛ·ÍÛθÚÛË ‚ Ò‰ӂˢ¥ ää ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl «¥„Ó‚ËÈ Ûı» ¥ ·‡ÁÛπÚ¸Òfl ̇ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı ¥„‡ı. äÓÏÔ’˛ÚÂÌËı ¥„Ó ÒË·-ÒËÎÂÌ̇, ҸӄӉ̥ ªı Í·ÒËÙ¥ÍÛ˛Ú¸, ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛˜Ë ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ÏÂÚÓ‰Ë, ·ÂÛ˜Ë Á‡ ÓÒÌÓ‚Û Ú‡Í¥ ˜ËÌÌËÍË È Ô‡‡ÏÂÚË, flÍ, ̇ÔËÍ·‰, ÚËÔ ÁÓ·‡ÊÂÌÌfl, ͥθͥÒÚ¸ Û˜‡ÒÌËÍ¥‚, „‡Ù¥˜Ì‡ ÓÒÌÓ‚‡, ÚÂıÌ¥˜Ì‡ ·‡Á‡, Ô¯ӉÊÂÂÎÓ „Ë ÚÓ˘Ó. ç‡Ò ˆ¥Í‡‚ËÚ¸ ‚·ÒÌ Á‡„‡Î¸ÌËÈ ÔÓ‰¥Î ¥„Ó Á‡ ͥθͥÒÚ˛ „‡‚ˆ¥‚, flÍ¥ ·ÂÛÚ¸ Û˜‡ÒÚ¸ Û „¥, Ú‡ ªıÌ¥ÏË
Ëı Ó͇ı). Ç¥Ì ·Û‚ ÍÂÏÂÁÌËÏ, ˜ÓÌfl‚ËÏ (ÒÔ‡‚ÊÌ¥È Î‡ÚËÌÓ‡ÏÂË͇̈¸) ‚ÂÒÂÎÛÌÓÏ. ç‡ Ê‡Î¸, «ä‡ˆ‡ÏÓÌfl» Á‡ıÓÔË‚Òfl ̇ÍÓÚË͇ÏË ¥ ‚¥‰ ÌËı ÔÓÏÂ. «Ñʇ∂» Ú‡ÍÓÊ ÔÓÏ ‚¥‰ ̇ÍÓÚËÍ¥‚. ë‰ ÚËı ıÎÓÔˆ¥‚ ·Û‚ ¥ «ë‚flÚËÈ» – ë„¥È, flÍËÈ ÚÂÔ ÔÓªı‡‚ ‰Ó ÄÏÂËÍË. ÉÛÔ‡ «ÇÛÈÍË» ÁÛϥ· Á‡‚Ó˛‚‡ÚË ÔËıËθ̥ÒÚ¸ «ÁÓÎÓÚÓª» ÏÓÎÓ‰¥, Û ë‡‰ ÔÓ˜‡ÎÓÒfl Ô‡ÎÓÏÌËˆÚ‚Ó ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ – Á ÛÌ¥‚ÂÛ, Á ıÛ‰ÓÊÌ¥ı ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚. ñ¥ β‰Ë Úfl„ÌÛÎËÒfl ‰Ó „¥Ô¥, ‡ «ÇÛÈÍË» ÏÓ„ÎË ˆ¥ÎËÈ ‰Â̸ „‡ÚË, Ó·Ï¥Ì˛‚‡ÚËÒfl ÌÓ‚Ë̇ÏË ˜Ë ÔÓÒÚÓ ÎÂʇÚË Ì‡ Ú‡‚˘ˆ¥ (‰Ó 100 β‰ÂÈ). Ä ÔÓÛ˜, Á‡ ÏÛÓÏ – Ó·ÍÓÏ Ô‡Ú¥ª. ñ ·ÛÎÓ ˘ÓÒ¸ ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÂ! «ÇÛÈÍË» „‡ÎË Û ¯ÍÓ·ı, ÔÓ ÍÎÛ·‡ı – ‡Î ‰Ó ÔÓË, ‰Ó ˜‡ÒÛ. è¯ËÈ ÓÍ-ÙÂÒÚË‚‡Î¸ (ÒÔ‡‚ÊÌ¥È – ·‡ÚÂÒ¸ÍËÈ, ÒıÓÊËÈ Ì‡ ϥ̥-ÇÛ‰ÒÚÓÍ) ‚¥‰·Û‚Òfl Û ˜Â‚Ì¥ 76-„Ó ÓÍÛ. èÓ‰ÓÓÊÛ˛˜Ë èË·‡ÎÚËÍÓ˛, fl Á‡ÔÓÒË‚ ·¥Îfl ÒÓÚÌ¥ β‰ÂÈ Ì‡ ÚÓÈ ÙÂÒÚË‚‡Î¸. ÇÓÌË Ô˪ı‡ÎË – ˆÂ ·ÛÎÓ Ú‡ÍË ‚ˉӂˢÂ! åË ÚÓ‰¥ Ô¥‰Íβ˜ËÎË ÂÎÂÍÚËÍÛ ‚¥‰ ÏÓ̇ÒÚËfl (ÚÂıÌ¥ÍÛÏÛ). è۷Υ͇ ڇ̈˛‚‡Î‡, ‡ ıÚÓÒ¸ ÒÓ·¥ ÎÂʇ‚, ÔÓÚfl„Û‚‡‚ ÔË‚ˆÂ – ÓÁ‚‡Ê‡ÎËÒfl ‰Ó „Ó‰ËÌË ‰‚‡Ì‡‰ˆflÚÓª. åÛÁËÍÛ ·ÛÎÓ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥„Ó‚ËÏË ‚Á‡πÏÓ‚¥‰ÌÓÒË̇ÏË. ᇠˆËÏ ÔË̈ËÔÓÏ ¥„Ë ÔÓ‰¥Îfl˛Ú¸Òfl ̇ ‰‚¥ „ÛÔË: Ò¥Ì∂ÔÎÂπ Ú‡ χÎÚ¥ÔÎÂπ – Ó‰ËÌ „‡‚ˆ¸ ‡·Ó ‰Âͥθ͇ „‡‚ˆ¥‚. è¯ Ì¥Ê ÔÂÂÈÚË ‰Ó Ó„Îfl‰Û ˆËı „ÛÔ ¥„Ó, ‚ËÁ̇˜ËÏÓÒ¸ ¥Á ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥π˛ Ú‡ ¥Ì¯ËÏË ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚflÏË ¥„Ó‚Ó„Ó ÛıÛ.
ÑÂflÍ¥ ÚÂÏ¥ÌË ¥„Ó‚Ó„Ó ÛıÛ: ç¥Í, ‡·Ó Ì¥ÍÌÂÈÏ (‚¥‰ ‡Ì„Î. nickname) – ¥Ï’fl, flÍËÏ „‡‚ˆ¸ Ô¥‰ÔËÒÛπÚ¸Òfl ‚ „¥. Ç ‰‡ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‚ÓÌÓ π ·¥Î¸¯ËÏ, ‡Ì¥Ê ÔÓÒÚÓ Ô¥‰ÔËÒ ‚ „¥ – «Ì¥Í» π Ô‡ÒÔÓÚÌÓ˛ ˜‡ÒÚËÌÓ˛ β‰ËÌË flÍ ÒÛ·’πÍÚ‡ ‰‡ÌÓª ÒÛ·ÍÛθÚÛË. å‡ÎÓ ıÚÓ Á̇π ÍÓÌÍÂÚÌÓ„Ó „‡‚ˆfl, Ò͇ʥÏÓ, Ä̉¥fl ÅËÍÓ‰‡È͇ – ÈÓ„Ó Á̇˛Ú¸, flÍ MegaBoss’‡. ß flÍ˘Ó ˆ˛ β‰ËÌÛ Á ÍËÏÓÒ¸ Á̇ÈÓÏËÚËÏÛÚ¸, ÚÓ ‚¥‰ÂÍÓÏÂÌ‰Û˛Ú¸ Ú‡Í: «ñ – MegaBoss. Ç¥Ì ªÁ‰Ë‚ ÏËÌÛÎÓ„Ó Ï¥Òflˆfl ‰Ó äËπ‚‡ Ì‡ ˜ÂÏÔ¥ÓÌ‡Ú Á Quake III ¥ Ù‡ÈÌÓ Ú‡Ï ‚ËÒÚÛÔË‚». íÓÏÛ ‚ ÍÎÛ·¥ ¥‰ÍÓ ÏÓÊ̇ ÔÓ˜ÛÚË Á‚ÂÌÂÌÌfl ÔÓ ¥ÏÂÌ¥. «ç¥Í» Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ‰‡π ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏÓ ˜¥ÚÍÓ ‚¥‰ÓÍÂÏËÚË ÊËÚÚfl β‰ËÌË ‚ ÍÎÛ·¥ ¥ ÔÓÁ‡ ÍÎÛ·ÓÏ. äÎ‡Ì – ÒÎÓ‚Ó, flÍ ˜‡ÒÚÓ ÎflÍ‡π ·‡Ú¸Í¥‚, ÍÓÎË ‰ËÚË̇ ͇ÊÂ: «åÂÌ ‚ÁflÎË ‰Ó Í·ÌÛ!» ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ˆÂ
˜ÛÚË ‡Ê Û ˆÂÌÚ¥. ç‡Èˆ¥Í‡‚¥¯Â ÚÂ, ˘Ó ̇fl‰ ϥΥˆ¥ª ÔËȯӂ, ÔӉ˂˂Òfl ¥ Ô¥¯Ó‚ ÒÓ·¥ – ·Ó Ì¥ıÚÓ Ê Ì ·Â¯ÍÂÚÛ‚‡‚. èÓÚ¥Ï ·Û‚ ‰Û„ËÈ ÙÂÒÚË‚‡Î¸ – Û 77-ÏÛ Óˆ¥ – flÍËÈ ‚·¯ÚÓ‚Û‚‡Î‡ „ÛÔ‡ «ÇÛÈÍË». íÓ‰¥ Á’ªı‡ÎÓÒfl ‰Ó Ú¸ÓıÒÓÚ ˜ÓÎÓ‚¥Í. å¥Î¥ˆ¥fl ÚÂÊ Ì Ô¯ÍӉʇ·. 臂‰‡, Ó ‰‚‡Ì‡‰ˆflÚ¥È ÔËȯÎË ¥ ÔÓÔÓÒËÎË ·ÛÚË ÚËı¥¯Â, ·Ó ÏÛÁËÍÛ ‰‡ÎÂÍÓ ˜ÛÚË (Û Ì‡Ò ·ÛÎË „̥ۘ ÍÓÎÓÌÍË). «ÇÛÈÍË» ÒÚ‡ÎË Î„Ẩ‡ÌÓ˛ „ÛÔÓ˛ – ‚ÓÌË „‡ÎË ·‡„‡ÚÓ Ò‚Óªı ˜ÂÈ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ (ÓÍ). ɇÎË, Á‚˘‡ÈÌÓ, Ú‚ÓË Led Zeppelin, Deep Purple, Doors. é„ÓÎÓÒËÎË: ÁÓ·¥ÏÓ ‰Â̸ ԇϒflÚ¥ ΄Ẩ‡ÌÓ„Ó ÒÔ¥‚‡Í‡ ÑÊËÏÏ¥ ÉẨ¥ÍÒ‡ – 18 ‚ÂÂÒÌfl (77-È ¥Í). ñ ‚ÓÌË Ú‡Í Î˯ Ò͇Á‡ÎË, ‡ Ò‚Ófl «ÔÓ¯Ú‡» ‚¥‰‡ÁÛ «ÓÁÌÂÒ·», ¥ ‰Ó 㸂ӂ‡ ÔÓ˜‡ÎË Á’ªÊ‰Ê‡ÚËÒfl β‰Ë. á˜ËÌË‚Òfl ÔÂÂÔÓÎÓı ‚ Ó„‡Ì‡ı – ̇˜Â·ÚÓ „¥Ô¥ ıÓ˜ÛÚ¸ Á¥‚‡ÚË Ò‚flÚÍÛ‚‡ÌÌfl ‰Ìfl ‚ÓÁÁ’π‰Ì‡ÌÌfl ëı¥‰ÌÓª ì͇ªÌË ¥ á‡ı¥‰ÌÓª. ôÓ ÚÛÚ ·ÛÎÓ! ç‡¯Û „ÛÔÛ ÔÓ‚’flÁ‡ÎË. ᇠ̇¯ËÏË Ô¥‰‡ıÛÌ͇ÏË, ·ÛÎÓ Á‡‡Â¯ÚÓ‚‡ÌÓ ·¥Îfl 500 ˜ÓÎÓ‚¥Í. è˪ı‡ÎË ä¢Å¯ÌËÍË ¥Á äËπ‚‡, ¥Á åÓÒÍ‚Ë. ç‡Ò, ÚËı, ˘Ó Ô¥¯ÎË ‰Ó ã˘‡Í¥‚-
151
«ЯКЩО СВІТОВІ БУДЕ ПОТРІБНО, Я ВІДДАМ СВОЄ ЖИТТЯ НЕ ЗАДУМУЮЧИСЬ – ЗАРАДИ СВОБОДИ»
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔÓÒÚÓ Ô‚̇ ÍÓÏԇ̥fl „‡‚ˆ¥‚, flÍ¥ ÚÂÌÛ˛Ú¸Òfl ‡ÁÓÏ, ‚ËÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ‡ÁÓÏ flÍ ÍÓχ̉‡ ̇ Áχ„‡ÌÌflı Ú‡ ÚÛÌ¥‡ı ¥Á ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı ¥„Ó Ú‡ ÔÓ‚Ó‰flÚ¸ „ÛÚÓÏ ·‡„‡ÚÓ ˜‡ÒÛ. äÓÊÂÌ ÍÎ‡Ì Ï‡π ‚·ÒÌÛ Ì‡Á‚Û, flÍÛ „‡‚ˆ¥ «Í·ÌÛ» ÓÁÚ‡¯Ó‚Û˛Ú¸ Ô¥‰ ˜‡Ò ¥„Ë ·¥Îfl «Ì¥Í‡», ̇ÔËÍ·‰, – MegaFuck-[LSD]. ç‡ÈḀ́̇¯¥ ‚ ì͇ªÌ¥ Í·ÌË Ì ÔÓÒÚÓ „‡ÎË ‡ÁÓÏ, ‡ ˜‡ÒÚÓ ·‡ÎË Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‡ÍÚË‚ÌÛ Û˜‡ÒÚ¸ Û ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ¥ ¥„Ó‚Ó„Ó ÛıÛ, Ó„‡Ì¥ÁÓ‚Û˛˜Ë ˜ÂÏÔ¥Ó̇ÚË Ú‡ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌ¥ ÁÛÒÚ¥˜¥ ÍÓχ̉, ‚¥‰ÍË‚‡˛˜Ë ‚·ÒÌ¥ ßÌÚÂÌÂÚ-ÒÚÓ¥ÌÍË, ‰Â ‚ËÒ‚¥Ú₇ÎË ¥„Ó‚¥ ÌÓ‚ËÌË. ÑÂflÍ¥ Á ˜‡ÒÓÏ ‚¥‰ÍËÎË ‚·ÒÌ¥ ÍÎÛ·Ë. ë‰ ̇Ȃ¥‰ÓÏ¥¯Ëı Í·̥‚ ì͇ªÌË ÒÎ¥‰ ̇Á‚‡ÚË KPD, MASK, HR, MAN, SYS, DMM. ä·ÌÓ‚‡ ‚¥È̇ – ÓÙ¥ˆ¥È̇ ÁÛÒÚ¥˜ ‰‚Óı Í·̥‚, ÔÓ flÍÛ Á‡Á‰‡Î„¥‰¸ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎfl˛Ú¸. èÂÂÏÓ„‡ ‚ Í·ÌÓ‚¥È ‚¥ÈÌ¥ Ô¥‰Ì¥Ï‡π ÔÓÔÛÎflÌ¥ÒÚ¸ Í·ÌÛ, Ó·ËÚ¸ ÈÓ„Ó ‚¥‰ÓÏ¥¯ËÏ. áÛÒÚ¥˜¥ Ò‰ ̇ÈÒËθ̥¯Ëı ¥ ̇Ȃ¥‰ÓÏ¥¯Ëı Í·̥‚, flÍ ·Óª ·ÓÍÒÂ¥‚-ÔÓÙÂÒ¥Ó̇Υ‚ Û Ì‡‰‚‡ÊÍ¥È ‚‡Á¥, Ú‡ÔÎfl˛Ú¸Òfl Ì ˜‡ÒÚÓ. ÇÓÌË ÔË‚‡·Î˛˛Ú¸ Û‚‡„Û ¯‡ÌÛ‚‡Î¸ÌËÍ¥‚ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı ¥„Ó, ÂÁÛθڇÚË Ú‡ ‰ÂÏÓ-٥θÏË Á Ú‡ÍËı ·Óª‚ ÛÏ¥˘‡˛Ú¸ ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥.
Ò¸ÍÓª ‡ÍË, ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó Ï¥Òˆfl θ‚¥‚Ò¸ÍËı „¥Ô¥ (50 ˜ÓÎÓ‚¥Í) ÙÓÚÓ„‡ÙÛ‚‡ÎË Ô’flÚ¸ ¥ÁÌËı ¥ÌÒڇ̈¥È. í‡Í ÓÚ, ÏË ÔËȯÎË, ÒˉËÏÓ ·¥Îfl ‡ÍË, ‰Ë‚ËÏÓÒ¸ – Ì‡Ò ıÚÓÒ¸ ÙÓÚÓ„‡ÙÛπ. åË ‰ÛχÎË: ÚÛËÒÚË, ‡ ıÚÓÒ¸ ͇ÊÂ: «åÂÌÚË». ß ÒÔ‡‚‰¥ – ¥‰ÂÏÓ ÍÓÎÓÌÓ˛ ÔÓ èÂ͇ҸͥÈ, ‡ ÁÁ‡‰Û, ̇ ‚¥‰Òڇ̥ 100 Ï – «·Ó·¥Í», ˆË‚¥Î¸Ì¥ χ¯ËÌË. äÓÎË ‰¥È¯ÎË ‰Ó „ÓÚÂβ ̇ ìθflÌ¥‚Ò¸Í¥È – Ú‡Ï «ÏÂÌÚ¥‚» ÍÛÔ‡, ÔÓ˜‡ÎË Í˘‡ÚË: «É·‚Ì˚È, ÍÚÓ „·‚Ì˚È?! É·‚ÌÓ„Ó – ÍÓ ÏÌÂ!» åË ÔÓ˜‡ÎË ÒÏ¥flÚËÒfl – flÍËÈ Û Ì‡Ò ÏÓÊ ·ÛÚË «„·‚Ì˚È», ‡Î ÔÓÚ¥Ï ÁÓÁÛÏ¥ÎË, ˘Ó Ì‡Ò ıÓ˜ÛÚ¸ Á‡‡Â¯ÚÛ‚‡ÚË. åË ‰ÛχÎË, ˘Ó ÍÓÎË ·‡„‡ÚÓ Î˛‰ÂÈ, ÚÓ Ì‡Ò Ì ˜¥Ô‡ÚËÏÛÚ¸ – ‡„‡! ç‡Ò ÛÒ¥ı Á‡·‡ÎË Û ó‚ÓÌӇϥÈÒ¸ÍËÈ ‡È‚¥‰‰¥Î ϥΥˆ¥ª È ‰Ó ÌÓ˜¥ ÙÓÚÓ„‡ÙÛ‚‡ÎË, Ḁ́χÎË ‚¥‰·ËÚÍË Ô‡Î¸ˆ¥‚ ¥ ÓÁÔËÚÛ‚‡ÎË, ̇‚¥˘Ó ÏË ıÓÚ¥ÎË Á¥‚‡ÚË Ò‚flÚÍÛ‚‡ÌÌfl ÑÌfl Ï¥ÒÚ‡. ã˛‰ÂÈ ÚÓ‰¥ ‡Â¯ÚÛ‚‡ÎË ·‡„‡ÚÓ – Á ÔÓªÁ‰¥‚ Ḁ́χÎË. ÑÓ 500 ˜ÓÎÓ‚¥Í Á‡·‡ÎË Û ÒÔˆÓÁÔÓ‰¥Î¸ÌËÍË, ̇ äÛθԇͥ‚, Û ‚ẨËÒÔ‡ÌÒÂË… Ä.è.: óËÏ Á‡Í¥Ì˜Ë·Ҹ ¥ÒÚÓ¥fl Á «ÇÛÈ͇ÏË»? «ÇÛÈÍË» ÔÓ¥ÒÌÛ‚‡ÎË Á 75-„Ó ÔÓ 81-ËÈ ¥Í. ì 79-ÏÛ Á ÌËÏË Ú‡ÔË·Ҹ ÌÂÔËπÏ̇ ¥ÒÚÓ¥fl ‚ äË-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МАКСИМ ЛОГАШ КОМП’ЮТЕРНА СУБКУЛЬТУРА – АЛЬТЕРНАТИВА МОДЕРНОГО СУСПІЛЬСТВА
152
í‡ÚÓ, ·‡Ú¸ÍÓ, «‡Úπˆ» – ÒÛÔ˜ÎË‚ËÈ ÚÂÏ¥Ì, ˜¥ÚÍÓ„Ó È Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ„Ó ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl flÍÓÏÛ ÌÂχ. ñ ‡‰¯Â ‚¥Úۇθ̇ „‡Î¥fl, flÍÓ˛ ̇„ÓÓ‰ÊÛ˛Ú¸ ÚËı, ıÚÓ ‰ÓÒfl„ÌÛ‚ ‚ÂÎËÍËı ÛÒÔ¥ı¥‚ Û ˜ÂÏÔ¥Ó̇ڇı Ú‡ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËı ÔÓπ‰ËÌ͇ı, ‡·Ó ÒÛÚÚπ‚Ó ‚ÔÎËÌÛ‚ ̇ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ¥„Ó‚Ó„Ó ÛıÛ. ã‡ÏÓ, ·χÍ, ·Ï (‚¥‰ ‡Ì„Î. lammer) – Ú‡ÍÓÊ ÌÂÓ‰ÌÓÁ̇˜ÌËÈ ÚÂÏ¥Ì, ˘Ó ̇Ș‡ÒÚ¥¯Â ÓÁ̇˜‡π – Ì‚‰‡ı‡, ÚÓÈ, ıÚÓ ˜‡ÒÚÓ ÔÓ„‡π, ÚÓÈ, ˘Ó Ì¥˜Ó„Ó Ì ‚Ï¥π. ñÂÈ ÚÂÏ¥Ì Ì π Ó·‡ÁÎË‚ËÏ, ‡‰¯Â ͇҇ÒÚ˘ÌËÏ. íÓÏÛ ‡·ÒÓβÚÌÓ ÌÓχθÌÓ˛ π ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ÍÓÎË 12-¥˜ÌËÈ ¯ÍÓÎfl, ‚Ë„‡‚¯Ë ÔÓπ‰ËÌÓÍ ‚ StarCraft Û 25-¥˜ÌÓ„Ó ‚·ÒÌË͇ ÎÓÚ͇ ̇ ËÌÍÛ, ̇ÁË‚‡π ÈÓ„Ó Î‡ÏÂÓÏ – ‚¥Ì ÍÓÌÒÚ‡ÚÛπ Ù‡ÍÚ ÔÂÂÏÓ„Ë, fl͇ ÏÓÊÎË‚‡ Î˯ ‚ ‚¥ÚۇθÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌÓ„Ó ÒÔÓÚÛ. ÄΠ‚ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËı ‚¥È̇ı ‚¥‰ÓÏËı Í·̥‚ ̇χ„‡˛Ú¸Òfl ‚ÒÂ Ê ÛÌË͇ÚË Ì‡‚¥Ú¸ ͇҇ÁÏÛ ‚ ÔÓÒÚχژ‚Ëı Ó·„Ó‚ÓÂÌÌflı, Ô¥‰ÍÂÒβ˛˜Ë ÔÓ‚‡„Û ‰Ó ÔÓÚË‚ÌË͇, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÔÓ‡ÁÍÛ ˜Ë ÔÂÂÏÓ„Û. íÂÔ ÓÁ„ÎflÌÂÏÓ ÔË̈ËÔÓ‚¥ ÏÓÏÂÌÚË ¥„Ó ÚËÔÛ Ò¥Ì∂ÔÎÂπ (Singleplayer) Ú‡ χÎÚ¥ÔÎÂπ (Multiplayer).
ÏÛ. í‡Ï ·Û‚ ‚ÂÎËÍËÈ ÒÂȯÂÌ „¥Ô¥ – ÒÓÚÌ¥ β‰ÂÈ. ß Û ÚÓÈ Ò‡Ï ˜‡Ò χ‚ Ô˪ı‡ÚË ‚¥‰ÔӘ˂‡ÚË ÅÂÊÌπ‚. ä¢Å¯ÌËÍË ÔÓ˜‡ÎË ÛÒ¥ı ‚ËÎӂ₇ÚË, ÍÓÌÙ¥ÒÍÛ‚‡ÎË ‡Ô‡‡ÚÛÛ, «ãÂÏ͇» ‚ËÍÎË͇ÎË ÔÓÚ¥Ï ÌÂÓ‰ÌÓ‡ÁÓ‚Ó Ì‡ ÑÁÂÊËÌÒ¸ÍÓ„Ó [ÚÂÔ ‚ÛÎ. Ç¥ÚÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó – „ÓÎÓ‚Ì ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl ëÅì, ÍÓÎËÒ¸ ä¢Å – ü. è.], χÎË Á ÌËÏ ·ÂÒ¥‰Û: ˘Ó ÚÓ ‚Ë Á‡ ‡ÌÚËÒÓ‚πˆ¸Í‡ „ÛÔ‡? ôÓ ÚÓ Á‡ „¥Ô¥? íÓ Ê ÛÒ¥ ‡ÌÚËÒÓ‚πÚ˜ËÍË! Ç Ó‰Ì¥È ¥Á θ‚¥‚Ò¸ÍËı ¯Í¥Î, ̇ ‚ÛÎˈ¥ ã˛·ËÌҸͥÈ, Û 81-ÏÛ Óˆ¥ ‚ËÍβ˜ËÎË ÂÎÂÍÚËÍÛ, ÚÓ‰¥ ÏÓÎÓ‰¸ ̇ ÁÌ‡Í ÔÓÚÂÒÚÛ ‚·¯ÚÛ‚‡Î‡ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥˛: ÚÓ˘ËÎË ‡‚ÚÓ·ÛÒË, ÚÓÎÂÈ·ÛÒË ÔÓ ‚ÛÎˈ¥ – Ò͇̉‡Î¸Ì‡ ¥ÒÚÓ¥fl. «ÇÛÈÍË» ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ·ÛÎË ÔËÔËÌËÚË Ò‚Ó˛ ‰¥flθ̥ÒÚ¸. áÄäßçóÖççü ü.Å.: á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥¯Ì¸Ó„Ó ‰Ìfl: ˘Ó ڇ͠҂ӷӉ‡ ¥ ˘Ó ڇ̇͠ÒËθÒÚ‚Ó? ë‚Ó·Ó‰‡ – ˆÂ ‚¥‰˜ÛÚÚfl, ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÚÓ„Ó, ˘Ó ÚË Ì ÏÓʯ ‰ËÍÚÛ‚‡ÚË ‚Óβ ¥Ì¯ËÏ Î˛‰flÏ, ‡ ¥Ì¯¥ Ì ‰ËÍÚÛ˛Ú¸ ÚÓ·¥. ç‡ÒËθÒÚ‚Ó – ˆÂ ÍÓÎË ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, „ÛÔ‡ β‰ÂÈ ˜Ë ÓÍÂχ ÓÒÓ·‡ ÔÓfl‚Îflπ ÌÂÚÂÔËÏ¥ÒÚ¸ ˘Ó‰Ó ¥Ìh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ë¥Ì∂ÔÎÂπ ťθ¯¥ÒÚ¸ ¥„Ó Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸ ӷˉ‚‡ ÂÊËÏË, ‰ÓÁ‚ÓÎfl˛˜Ë β‰ËÌ¥ Ò‡Ï¥È „‡ÚË ÔÓÚË ÍÓÏÔ’˛Ú‡, ‡·Ó Á ‰ÛÁflÏË ÔÓ ÏÂÂÊ¥ ‚ Ó‰ÌÛ È ÚÛ Ê „Û. åË Á„‡‰‡πÏÓ Î˯ ÚÓÈ ÔÓ¯‡ÓÍ Ò¥Ì∂ÔÎÂπ-¥„Ó, flÍ¥ ̇Ș‡ÒÚ¥¯Â ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸ Û ÍÎÛ·‡ı ¥ flÍËı ‚Ëχ„‡˛Ú¸ ÍÎ¥πÌÚË. éÚÊÂ, ÍÓÎË Î˛‰Ë̇, Á‡ıÓ‰fl˜Ë ‚ „Û, ÚËÒÌ ̇ ÍÌÓÔÍÛ «singleplayer», ‚Ó̇ ˜ÂÍ‡π ‚¥‰ „Ë Á‡ıÓÔÎË‚Ó„Ó Ò˛ÊÂÚÛ, ˘Ó ÏÓÊ ̇„‡‰Û‚‡ÚË Í‡ÁÍÛ ‡·Ó ‰Ë̇ϥ˜ÌËÈ ·ÓÈÓ‚ËÍ, ‚ËÍÓ̇‚ˆÂÏ „ÓÎÓ‚ÌÓª ÓÎ¥ ‚ flÍÓÏÛ ·Û‰Â Ò‡Ï „‡‚ˆ¸, flÒ͇‚ÓÒÚË Ú‡ ÂÒÚÂÚ˘ÌÓÒÚË ÁÓ·‡ÊÂÌÌfl, flÍ¥ÒÌÓ„Ó Á‚ÛÍÛ Ú‡ ÂÌ„¥ÈÌÓª ÏÛÁËÍË ‚ ÒÛÔÓ‚Ó‰¥. üÒÌÓ, ˘Ó ‚Ò¥Ï ˆËÏ ÏÓÊ̇ ̇ÒÓÎÓ‰ËÚËÒ¸ ¥ ‚‰Óχ, χ˛˜Ë ‚·ÒÌËÈ êë Û Ò· ‚ Í¥Ï̇ڥ, ‡Î ڥθÍË ‚ ää „‡‚ˆ¸ ÁÏÓÊ ÂÏÓˆ¥ÈÌÓ Ó·„Ó‚ÓËÚË ÚÛ‰ÌÓ˘¥ ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ¥‚Ìfl, ÓÚËχÚË ÍÛÔÛ ˆ¥ÌÌËı ÔÓ‡‰ Ú‡ ÔÓ‡‰ËÚË, ‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ˘ÓÒ¸ ¥Á ‚·ÒÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û. ëÔÓ·ÛÈÚ ÔÓÒÚÓ ÒÔËÚ‡ÚË Û ÍÓÏԇ̥ª ¯ÍÓÎfl¥‚, flÍ¥ ÒˉflÚ¸ Û ÍÎÛ·¥, ıÚÓ Á „ÂÓª‚ ̇ÈÒËθ̥¯ËÈ ‚ Diablo II, ¥ ‚Ë ÔÓ˜ÛπÚ ˆ¥ÎÛ ÎÂ͈¥˛ ̇ ˆ˛ ÚÂÏÛ, fl͇ ÂÏÓˆ¥ÈÌÓ ÓÁ„ÓÚ‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ÔÓ ˆ¥-
¯Ëı β‰ÂÈ, ¥Ì¯Óª ‡ÒË, ÂÎ¥„¥ª, ¥Ì¯Ëı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÛÔÓ‰Ó·‡Ì¸. íË ÏÓʯ ·ÛÚË Ì„ÓÏ, ÊˉÓÏ, Û͇ªÌˆÂÏ, ‡Î flÍ˘Ó ÚË Ì Á‡˜¥Ô‡π¯ ¥Ì¯Ëı Ò‚ÓªÏË ‰¥flÏË – ÚÓ‰¥, ¥ ڥθÍË ÚÓ‰¥, ÚË π β‰ËÌÓ˛ ¥ χπ¯ Ô‡‚Ó Ì‡ ÊËÚÚfl ¥ Ò‡ÏÓ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl. ü.Å.: ìfl‚¥Ú¸ ÒÓ·¥, ˘Ó ‰Ó Ç‡Ò ÔËıÓ‰ËÚ¸ flÍËÈÒ¸ ˜ÓÎÓ‚¥Í ¥ ͇ÊÂ: «á̇π¯, fl ÏÓÊÛ ÁÓ·ËÚË Ú‡Í, ˘Ó ‚ ÛÒ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ·Û‰Â Ò‚Ó·Ó‰‡ – ڇ͇, flÍÓ˛ ÚË ÒÓ·¥ ªª Ûfl‚Îflπ¯, – ‡Î ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ÔÓÚ¥·ÌÓ Ú¥Î¸ÍË Ó‰Ì – ‚¥‰‰‡È ÏÂÌ¥ Ò‚Óπ ÊËÚÚfl». ÇË ‚¥‰‰‡ÒÚÂ? üÍ˘Ó ˆÂ ·Û‰Â ÔÓÚ¥·ÌÓ ‰Îfl Ò‚¥ÚÛ. üÍ˘Ó ÒÔ‡‚‰¥ ·¥Î¸¯Â Ì ·Û‰Â ‚¥ÈÌ, ̇ÒËÎÎfl Ó‰ÌËı ̇‰ Ó‰ÌËÏË – fl ‚¥‰‰‡Ï, ̇‚¥Ú¸ Ì Á‡‰ÛÏÛ˛˜ËÒ¸. ü.Å., ü.è., Ä.è.: ÑÛÊ ‰flÍÛπÏÓ Á‡ ÓÁÏÓ‚Û.
153
«ЯКЩО СВІТОВІ БУДЕ ПОТРІБНО, Я ВІДДАМ СВОЄ ЖИТТЯ НЕ ЗАДУМУЮЧИСЬ – ЗАРАДИ СВОБОДИ»
êÓÁÏÓ‚ÎflÎË – üË̇ ÅÓÂ̸ÍÓ (ü.Å.) üÌfl è·ıÓÚÌ˛Í (ü.è.) Ä̉¥È 臂Î˯ËÌ (Ä.è.) 22.10.01. ï‡Á‡ ÄΥ͇ éÎ¥Ò‚˘‡
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÎÓÏÛ ÍÎÛ·Û, ÔÂÂÓÒÚ‡˛˜Ë ‚ Á‡„‡Î¸Ì ӷ„Ó‚ÓÂÌÌfl ¥Á ÔÓÚËÎÂÊÌËÏË ÚӘ͇ÏË ÁÓÛ Ì‡ ˆÂ ÔËÚ‡ÌÌfl. éÚÊ ڇÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Ò¥Ì∂ÔÎÂπ-¥„Ë ‚ ÏÂʇı ää ÔÂÂÒÚ‡˛Ú¸ ·ÛÚË ÔÓÒÚÓ „Ó˛ ‰Îfl Ӊ̥πª β‰ËÌË – ‚ÓÌË ÒÚ‡˛Ú¸ Ô¥‰∂ÛÌÚflÏ ‰Îfl ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl. éÒÓ·ÎË‚Ó ˆÂ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl RPG ¥„Ó, flÍ¥ ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë Ì‡„‡‰Û˛Ú¸ ڇχ∂Ó˜¥. Ç ˆ¥È ͇Ú„ӥª ¥„Ó „‡‚ˆ¸ ÒÚ‚Ó˛π ‚·ÒÌËÈ ÔÂÒÓ̇Ê, flÍËÏ ‚¥Ì ÍÂÛπ ÛÔÓ‰Ó‚Ê „Ë, ‰ÓÔÓχ„‡˛˜Ë ÈÓÏÛ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË Ò· Ӊfl„ÓÏ, Á·Óπ˛, ªÊ², ÍÂÛ˛˜Ë ÌËÏ ‚ ÒÛÚ˘͇ı Ú‡ ‚ ÓÁÏÓ‚‡ı ¥Á ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËÏË ÔÂÒÓ̇ʇÏË. üÍ Ô‡‚ËÎÓ, Û ÏÓÏÂÌÚ „Ë Î˛‰Ë̇ Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏÓ ÓÚÓÚÓÊÌ˛π Ò· Á ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËÏ ÔÂÒÓ̇ÊÂÏ, ÔÂÂÊË‚‡˛˜Ë ÈÓ„Ó ÔÓ‡ÁÍË ¥ ÔÂÂÏÓ„Ë flÍ ‚·ÒÌ¥. ó‡ÒÚÓ „‡‚ˆ¸ ̇‚¥Ú¸ ̇ÁË‚‡π ÔÂÒÓ̇ʥ‚ Ò‚ÓªÏ ‚·ÒÌËÏ ¥Ï’flÏ. ÄΠ̠·Û‰ÂÏÓ Á‡„Î˷₇ÚËÒ¸ Û ÔÒËıÓÎÓ„¥˜Ì¥ ‡ÒÔÂÍÚË RPG ¥„Ó, Î˯ ԥ‰ÍÂÒÎËÏÓ, ˘Ó ҇Ϡ‚ÓÌË ‰‡˛Ú¸ ·‡„‡Ú ԥ‰∂ÛÌÚfl ‰Îfl ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl Ï¥Ê ÍÎ¥πÌÚ‡ÏË ÍÎÛ·¥‚. ä·Ò˘̇ ͇ÚË̇ Á ÊËÚÚfl ÍÎÛ·Û – ‰‚Ó𠄇‚ˆ¥‚ Ó·„Ó‚Ó˛˛Ú¸ Ò‚Óªı „ÂÓª‚, flÍ ‚·ÒÌËı ‚ËıÓ‚‡Ìˆ¥‚, Ô‡ıÓ‚Û˛˜Ë ÌÓ‚¥ ˜¥ ‰Îfl ÌËı Ú‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÔË„Ó‰Ë Ò‚Óªı «Ô‡ÒËÌÍ¥‚».
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ë¥Ì∂ÔÎÂπ-¥„Ë Á‡Èχ˛Ú¸ Ò‚Óπ ÒÚ‡·¥Î¸Ì ϥ҈ ‚ ÍÎÛ·‡ı, ÙÓÏÛ˛˜Ë ̇‚ÍÓÎÓ Ò· ÒÔˆËÙ¥˜ÌËÈ ¥„Ó‚ËÈ Ûı. éÒÓ·ÎË‚¥ÒÚ˛ ˆ¸Ó„Ó ÛıÛ π ÈÓ„Ó Ô‚̇ Ù΄χÚ˘̥ÒÚ¸, ÚÓ·ÚÓ ÒÚÓÒӂ̇ ÒÔÓÍ¥ÈÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ ‚¥‚ÌÓ‚‡ÊÂÌ¥ÒÚ¸ Û ‚¥‰ÌÓÒË̇ı Ï¥Ê ÒÛ·’πÍÚ‡ÏË, ÔÓ¥‚ÌflÌÓ ¥Á ÛıÓÏ, flÍËÈ ÙÓÏÛπÚ¸Òfl ̇‚ÍÓÎÓ Ï‡ÎÚ¥ÔÎÂπ-¥„Ó. ñ ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ ¥Á ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ˛ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl Ú‡ ·ÓÓÚ¸·Ë Ï¥Ê „‡‚ˆflÏË, ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ˛ ÔÂÂÏÓʈ¥‚ Ú‡ ÔÂÂÏÓÊÂÌËı, ‡ Á‚¥‰ÒË ¥ ÏÂ̯Ӫ ÂÏÓˆ¥ÈÌÓÒÚË Û ÒÚÓÒÛÌ͇ı.
å‡ÎÚ¥ÔÎÂπ êÂÊËÏ „Ë, flÍËÈ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ ‚ „¥ ‰‚ÓÏ ‡·Ó ·¥Î¸¯Â „‡‚ˆflÏ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÏÂÂÊ¥. Ç ää ˆÂ – ÎÓ͇θ̇ ÏÂÂʇ (LAN), ˘Ó Á’π‰ÌÛπ ͥθ͇ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥‚ ‚ π‰ËÌËÈ ¥„Ó‚ËÈ ‚¥ÚۇθÌËÈ ÔÓÒÚ¥, ‰Â È ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl ÔÓ‰¥ª. ᇠÚËÔÓÏ ‚Á‡πÏÓ‚¥‰ÌÓÒËÌ „‡‚ˆ¥‚ ÂÊËÏ Ï‡ÎÚ¥ÔÎÂπ ÔÓ‰¥ÎflπÚ¸Òfl ̇ ‰‚‡ ‚Ë‰Ë – co-operative Ú‡ death-match. Co-operative: ÂÊËÏ, flÍËÈ ‰ÓÁ‚ÓÎfl𠄇‚ˆflÏ ‚ËÒÚÛÔ‡ÚË ‡ÁÓÏ ÔÓÚË ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı ‚ÓÓ„¥‚. ñÂÈ ÂÊËÏ Ì ̇‰ÚÓ ÔÓÔÛÎflÌËÈ, Á‡Á‚˘‡È „‡‚ˆ¥ ÔÓ-
ÚÂÚfl̇ ıÓχ (Á‡ Û˜‡ÒÚ¥ ÓÎÂÍ҇̉‡ ıÓÏË) гоп? стоп! або про життя-буття одного соцугруповання...
© í.ïÓχ, é.ïÓχ, 2001
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МАКСИМ ЛОГАШ КОМП’ЮТЕРНА СУБКУЛЬТУРА – АЛЬТЕРНАТИВА МОДЕРНОГО СУСПІЛЬСТВА
154
ÒÚÛÔÓ‚Ó ¯Û͇˛Ú¸ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ «Ì‡ÒÓÎËÚË» Ӊ̠ӉÌÓÏÛ, ÔÂÂÚ‚Ó˛˛˜Ë co-operative Û ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl. ñ ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ ¥Á ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ˛ ‚ ·¥Î¸¯ÓÒÚ¥ ¥„Ó Â‡Î¸ÌÓ„Ó ÓÔÓÛ Á ·ÓÍÛ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı ÓÔÓÌÂÌÚ¥‚ ÍÓχ̉¥ „‡‚ˆ¥‚. ÇËÍβ˜ÂÌÌflÏ π ڇͥ ¥„Ë, flÍ Diablo II ‡·Ó Commandos, ‰Â ÂÊËÏ ÒÔ¥‚‰ÛÊÌÓÒÚË Â‡Î¥ÁÓ‚‡ÌËÈ Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓ ˆ¥Í‡‚Ó, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ‡‚ÚÓË Ò‡Ï ·‡Î‡ÌÒÛ‚‡ÌÌ˛ ˆ¸Ó„Ó ÂÊËÏÛ Ôˉ¥ÎËÎË Ì‡È·¥Î¸¯Â Û‚‡„Ë, ¥ ˆÂ ªÏ ‚‰‡ÎÓÒfl. ÄΠ˘Â ‡Á Ô¥‰ÍÂÒβ˛ – ҸӄӉ̥ ˆ¥ ¥„Ë Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ‚ËÌflÚ͇ÏË Û ää. Death-match: ÂÊËÏ „Ë, ÔË flÍÓÏÛ „‡‚ˆ¥ ÔÓÚˉ¥˛Ú¸ Ó‰ËÌ Ó‰ÌÓÏÛ, ̇Ș‡ÒÚ¥¯Â ˜ÂÂÁ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı ÓÔÓÌÂÌÚ¥‚ ‚Á‡„‡Î¥. á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ͥθÍÓÒÚË „‡‚ˆ¥‚ Ú‡ ªıÌ¥ı ‚Á‡πÏÓ‚¥‰ÌÓÒËÌ death-match ÂÊËÏ ÏÓÊ ·ÛÚË Ú¸Óı ‚ˉ¥‚ – ‰ÛÂθ (duel – ‰‚‡ „‡‚ˆ¥ „‡˛Ú¸ Ó‰ËÌ ÔÓÚË Ó‰ÌÓ„Ó), ÍÓÊÂÌ Á‡ Ò· (free for all – ·¥Î¸¯Â ‰‚Óı „‡‚ˆ¥‚ „‡˛Ú¸ ÍÓÊÂÌ Á‡ Ò·Â) Ú‡ ÍÓχ̉̇ „‡ (team – ‚Ò¥ „‡‚ˆ¥ ÔÓ‰¥Îfl˛Ú¸Òfl ̇ ‰‚¥ ÍÓÏ‡Ì‰Ë ¥ „‡˛Ú¸ ÍÓχ̉‡ ̇ ÍÓχ̉Û). Ç·ÒÌ death-match ÂÊËÏ ¥ Á·Ë‡π ̇ȷ¥Î¸¯Û Á‡ ͥθͥÒÚ˛, ̇ÈÂÏÓˆ¥ÈÌ¥¯Û, ̇ÈÛıÎË‚¥¯Û Ú‡ ̇Ȅ‡Î‡ÒÎË‚¥¯Û ‡Û‰ËÚÓ¥˛ ‚ ää. ÄÁ‡Ú ·ÓÓÚ¸·Ë β-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰ËÌË Á β‰ËÌÓ˛ ‚ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥, ̇fl‚Ì¥ÒÚ¸ ÔÂÂÏÓʈ¥‚ Ú‡ ÔÂÂÏÓÊÂÌËı – ‚Ò ˆÂ ÔÓÓ‰ÊÛπ ‚Ë ÂÏÓˆ¥È, ‚¥‰ÌÓÒËÌ, ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ ÒÛÔ˜ÓÍ. ñ ¥ÌÓ‰¥ ‚¥‰ÎflÍÛπ ‚¥‰ ‚·ÒÌ ¥„Ó‚Ëı ää ¯‡ÌÛ‚‡Î¸ÌËÍ¥‚ ßÌÚÂÌÂÚÛ ˜Ë ÚËı, ıÚÓ ˘Â Ì ˆ¥Í‡‚Ë‚Òfl ¥„‡ÏË ‚Á‡„‡Î¥. üÍ ÏÓÊ̇ ˘ÓÒ¸ ̇ÔËÒ‡ÚË ‚ ˜‡Ú¥ ˜Ë Á̇ÈÚË ˘ÓÒ¸ ̇ ̇ÛÍÓ‚¥È ßÌÚÂÌÂÚ-ÒÚӥ̈¥, ÍÓÎË ÔÓfl‰ ÚË‚‡π ÂÏÓˆ¥È̇ ·ÓÓÚ¸·‡ 4 ̇ 4 ‚ StarCraft, fl͇ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl „‡Î‡ÒÓÏ, ‚Ë„Û͇ÏË: «í‡ÌÍË ÁÎ¥‚‡!... èËÍËÈÚ Á ÔÓ‚¥Úfl!... Ñ ԥ‰ÚËÏ͇, „‡Ì‡ χχ!?» ó‡ÒÓÏ ˆÂ Á‡Í¥Ì˜ÛπÚ¸Òfl ÚËÏ, ˘Ó ¯‡ÌÛ‚‡Î¸ÌËÍ ßÌÚÂÌÂÚÛ ‡·Ó ̇χ„‡πÚ¸Òfl ÔËıÓ‰ËÚË Û ÒÔÓÍ¥ÈÌ¥¯ËÈ ˜‡Ò, ‡·Ó ¯Û͇π ‚ËÍβ˜ÌÓ ßÌÚÂÌÂÚ-ÍÎÛ·, ‡·Ó, Ì ‚ËÚËχ‚¯Ë ÒÔÓÍÛÒÎË‚Ó„Ó Á‡Ô‡ıÛ ‡‰Â̇ΥÌÛ, ÔËπ‰ÌÛπÚ¸Òfl ‰Ó „‡‚ˆ¥‚, ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÓ Á̇ıÓ‰fl˜Ë ÌÓ‚Ëı Á̇ÈÓÏËı. éÚÊÂ, χπÏÓ ‚Ò¥ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë „Ó‚ÓËÚË, ÔÓ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÌÓ‚Óª ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓª ÒÛÒԥθÌÓª ÒÛ·ÍÛθÚÛË, ÔÓÓ‰ÊÂÌÓª ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËÏ Ò‚¥ÚÓÏ, ¥Á ÒËÒÚÂÏÓ˛ ‚·ÒÌËı Ô¥ÓËÚÂÚ¥‚, ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËı Ô‡‡‰Ë„Ï ÓÁ‚ËÚÍÛ Ú‡ ‰Ó‚ÓÎ¥ ¯ËÓÍÓ„Ó ÍÓ· ÔËıËθÌËÍ¥‚-ÌÓÒ¥ª‚ Ô‚ÌÓª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª. ÇÓÌË Ô‡„ÌÛÚ¸ ‰Ó ΄‡Î¥Á‡ˆ¥ª Ò‚Óπª ÒÛ·-
ÉÓÔÌ¥ÍË. ÇÓÌË Á‡‚‡Ê‡˛Ú¸ Ì‡Ï ÊËÚË. á Ӊ̥πª ı¥ÔÓ·ÎÛ‰Ò¸ÍÓª Ô¥ÒÌ¥
Ç¥Ì ¥‰Â ‚ÛÎËˆÂ˛... èÓ„Îfl‰-flÍ Û ‚ӂ͇, ÍπÔ‡¥Í [ÍÂÔ͇. – ê‰.] ̇ ÎÓ·¥, ÛÍË – ‚ Í˯ÂÌflı, ÍÓÍ – ¯‚ˉÍËÈ, ÔÓÎÓıÎË‚ËÈ. Ç¥Ì Ì ‰Ë‚ËÚ¸Òfl Û ‚¥˜¥. ì Ì¸Ó„Ó ‰‡ÎÂÍÓ Ì Î„Í ÊËÚÚfl: ·‡Ú¸ÍÓ – ÒˉËÚ¸ «Ì‡ ÁÓÌ¥», χÚË ˆ¥ÎËÈ ‰Â̸ ̇ ·‡Á‡¥ – ªÈ Ú·‡ ‰·‡ÚË ÔÓ ÏÓÎÓ‰¯Û ÒÂÒÚÛ. Ç¥Ì Ò‡Ï ÔÓ Ò· ÏÓÊ ÔÓ‰·‡ÚË, ‡ ÓÚ ÒÂÒÚ‡... ß ‚ ·ÛÒ¥ ‚Ê ‰¥ÒÚ‡ÎË. è¥ÚË ı¥·‡ ¥Á Ô‡ˆ‡Ì‡ÏË ÒÚπÎ͇ÌÛÚËÒfl [ÔÓflÒÌÂÌÌfl ÒÎÂÌ∂Ó‚Ëı ÒÎ¥‚ „ÓÔÌËÍ¥‚ Ï¥ÒÚËÚ¸Òfl ̇ÔËͥ̈¥ ÒÚ‡ÚÚ¥. – ê‰.]... èË·ÎËÁÌÓ Ú‡ÍËÏË ÏË ·‡˜ËÏÓ ªı ˘Ó‰Ìfl ̇ ‚ÛÎˈflı ÔÓ‚¥Ìˆ¥ÈÌËı Ï¥ÒÚ. ∫ı ÌÂÏÓÊÎË‚Ó Ì ÔÓÏ¥ÚËÚË, ·Ó ªı ·‡„‡ÚÓ, ÔÓ ÌËı ÌÂÏÓÊÎË‚Ó Ì ˜ÛÚË, ·Ó ıÓ˜‡ · Û‚ Ó‰ÌÓ„Ó ¥Á ÒÛÒ¥‰¥‚ ‚ÓÌË ÔÓˆÛÔËÎË «è¥ÓÌ» Á χ¯ËÌË, ªı ̇θÌÓ Á‡·ÛÚË, ·Ó ‚ÓÌË – ̇¯Â ‰ÁÂ͇ÎÓ, ‚¥‰·ËÚÓÍ Ì‡¯Ó„Ó ı‚ÓÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡... ïíé Çéçà? èÓÙÂÒÓ èÂÓ·‡ÊÂÌÒ¸ÍËÈ Ì β·Ë‚ ÔÓÎÂÚ‡¥‡Ú. âÓ„Ó Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ıÓ‰ËÎË ÔÓ Ï‡ÏÛÓ‚¥È ÒıÓ‰Ó‚¥È ÍÎ¥Úˆ¥ ÈÓ„Ó Ô¥‰’ªÁ‰Û, Ì Ḁ́χ˛˜Ë «Í‡ÎÓ¯». ü Ì ÔÓÙÂÒÓ èÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍÛθÚÛÌÓª ÒÔflÏÓ‚‡ÌÓÒÚË ¥ ‰Ó‚ÓÎ¥ ˜‡ÒÚÓ ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ ÒËθ̥ ÍÓÎÂÍÚË‚Ë Ó‰ÌÓ‰Ûψ¥‚. LJÊÍÓ Óˆ¥ÌËÚË ªıÌ˛ Óθ Û ÒÚ‚ÓÂÌÌ¥ ÌÓ‚Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ ˆ¥π˛ ÍÛθÚÛÌÓ˛ ÔÓÚÛ„Ó˛, ·Ó ˆfl „Â̇ˆ¥fl ˘Â Ì Ò͇Á‡Î‡ ‚·ÒÌÓ„Ó ÒÎÓ‚‡ Û ÒÚ‚ÓÂÌÌ¥ ÌÓ‚Ó„Ó Ò‚¥ÚÓÚÎÛχ˜ÂÌÌfl. ÇÓÌË ÔÓÓ‰ÊÛ˛Ú¸ ÒËÒÚÂÏÛ ÌÓ‚Ó„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl, ÒËÒÚÂÏÛ ÌÓ‚¥ÚÌ¥ı Óˆ¥ÌÓÍ Ú‡ ¥¯Â̸, ˜‡ÒÚÓ Ì ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı ¥Á ÏÓ‡Îβ. ÇÓÌË ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡Ì¥ ̇ ¯ÚÛ˜ÌËÈ Ò‚¥Ú ¥Á ¥‰Â‡Î¸ÌËÏË Á‡ÍÓ̇ÏË Ï‡ÚÂχÚËÁÓ‚‡ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ˜‡ÒÛ. ÉÓÎÓ‚Ì – ‰ÓÒfl„ÚË ÂÁÛθڇÚÛ, ‡‰Ê ¥„Ë ‚Ëχ„‡˛Ú¸ ̇҇ÏÔ‰ ÂÁÛθڇÚË‚ÌÓÒÚË, È ÂÒÚÂÚË͇ ‚¥‰ıÓ‰ËÚ¸ ̇ ‰Û„¥È Ô·Ì, ‡ ÂÚË͇ ÁÌË͇π ‚Á‡„‡Î¥. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ ˆÂ ‰Ó·Â, ·Ó ÓÁ‚Ë‚‡πÚ¸Òfl ‡ˆ¥Ó̇ΥÁÓ‚‡Ì ÏËÒÎÂÌÌfl, ¯‚ˉͥÒÚ¸ ‡͈¥ª, Ô¥‰Ì¥Ï‡πÚ¸Òfl ¥‚Â̸ ÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÒÔËÈÌflÚÚfl ÔÓ·ÎÂÏË ÚÓ˘Ó. ÄΠ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÁÌË͇˛Ú¸ «Òχͻ Ú‡ «Á‡Ô‡ı» Ò‚¥ÚÛ. åËÒÎÂÌÌfl ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ Á¥ ˘‡·Îfl flÍ¥ÒÌÓ ÔÓ‚Ì¥¯Ó„Ó Ì‡ ¥‚Â̸ ÏÓÊÎË‚Ó „ÎË·¯ËÈ Ú‡ ÚӘ̥¯ËÈ, ‡Î ·ÂÁ ÒÛÏÌ¥‚Û Ì‡·‡„‡ÚÓ ·¥‰Ì¥¯ËÈ. ëËÒÚÂχ Ó·‡Á¥‚, ÔÓÓ‰ÊÛ‚‡Ì‡ ‚¥Î¸ÌËÏ ÏËÒÎÂÌÌflÏ Ô‰ ˘Â ÌÂÒıÓÔÎÂÌËÏ Ò‚¥ÚÓÏ π ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÓ ·‡„‡Ú¯Ó˛ ̇ ÏÓÊÎË‚¥ ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÔÓ·ÎÂÏ. Ä ˜ËÏ ·¥Î¸¯‡ ͥθͥÒÚ¸ ‚‡¥‡ÌÚ¥‚ ‚Ë¥¯ÂÌ-
Ó·‡ÊÂÌÒ¸ÍËÈ, ‡Î ڇÍÓÊ Ì β·Î˛ ÔÓÎÂÚ‡¥‡Ú, ÚӘ̥¯Â, ÌÓ‚Ó-Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÔÓÎÂÚ‡Ò¸ÍËÈ ‚‡¥‡ÌÚ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÒÛ·ÍÛθÚÛË. ïÓ˜‡, χ·ÛÚ¸, ˆÂ ˆ¥ÎÍÓÏ ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌÓ, ÍÓÎË Û ÔÂÂÒ¥˜ÌÓª β‰ËÌË ÔË ÓÁÏÓ‚‡ı ÔÓ ÒÛ·ÍÛθÚÛÛ Ì ‚ËÌË͇π ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥È ¥Á ÚËÏË ıÎÓÔˆflÏË, ˘Ó Ó‰ËÌ Ó‰ÌÓ„Ó Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸ ‡‚ÚÓËÚÂÚÌËÏ ÒÎÓ‚ÓÏ Ô‡ˆ‡Ì. ñ ¥ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ. ëÛ·ÍÛθÚÛ‡ – ˆÂ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ÔÓÚÂÒÚÛ, ·‡Ê‡ÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÁÏ¥Ì ‡·Ó, ÔË̇ÈÏÌ¥, Û‚‡„Ë. ç‡È˜‡ÒÚ¥¯Â ˆÂ ˘ÓÒ¸ flÒ͇‚Â, ̇Ò˘ÂÌ ÁÏ¥ÒÚÓÏ ¥ ‚ËÍÎË͇ÏË, Û ·Û‰¸-flÍÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ, ˆÂ Á‡‚Ê‰Ë ˘ÓÒ¸ ßçòÖ ¥ ÓÒÓ·ÎË‚Â. 臈‡ÌË – ڇͥ, flÍ ÛÒ¥. ÇÓÌË Ò¥¥ Ú‡ ÌÂÔÓÏ¥ÚÌ¥, Á‚˘‡ÈÌ¥ È ·Û‰ÂÌÌ¥, ‡ „ÓÎÓ‚Ì – ‚ÓÌË Ï‡ÒÓ‚¥. èÓ‚ÌËÈ Ì‡·¥ ÓÁÌ‡Í ÔÂÂÒ¥˜ÌÓÒÚË, ¥ ÊÓ‰ÌËı ÔÂÚÂÌÁ¥È ̇ «ÒÛ·ÍÛθÚÛÌ¥ÒÚ¸». èÓÚÂ, ˆÂ Î˯ ̇ Ô¯ËÈ ÔÓ„Îfl‰. åÓfl ∂Â̇ˆ¥fl (˘Â Ô¥ÓÌÂË, ‡Î ‚Ê ̥ÍÓÎË – ÍÓÏÒÓÏÓθˆ¥) ‰Ó·Â ԇϒflÚ‡π ˜‡ÒË Ò‚Ó„Ó Ô¥ÁÌ¸Ó„Ó Ú¥ÌÂȉÊÂÒÚ‚‡, ÍÓÎË Á‡„‡ÎÓÏ Ò‚¥Ú ‚‡ÊÎË‚Ëı β‰ÂÈ ÔÓ‰¥Îfl‚Òfl ̇ ‰‚‡ Ú‡·ÓË: ÌÓχθ̥ Ô‡ˆ‡ÌË ¥ ÌÂÙÓχÎË. éÒÚ‡ÌÌ¥, Û Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, χÎË ·‡„‡ÚÓ Ô¥‰‚ˉ¥‚, ÔÓÚ „ÓÎÓ‚ÌÓ˛ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÔÓ‰¥Î¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ¥‰Âfl ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl. çÓχθÌËı Ô‡ˆ‡Ì¥‚ Á‡‚Ê‰Ë ·ÛÎÓ ·¥Î¸¯Â (ÚÓ‰¥, ‚ ˜‡ÒË, ÍÓÎË ëÓ˛Á ڥθÍË ÓÁ‚‡ÎË‚Òfl, ÏË ˘Â Ì Á‚ËÍÎË ·ÛÚË ¥ÁÌËÏË), ‡ ÌÂÙÓÏ‡Î‡Ï ·ÛÎÓ ‚‡ÊÍÓ ÊËÚË, ªı ·ËÎË Á‡ ¥Ì‡Í¯¥ÒÚ¸, ÁÏÛ¯Û‚‡ÎË ÒÚË„ÚË ‚ÓÎÓÒÒfl,
155
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ìfl ÌÂχÚÂχÚËÁÓ‚‡ÌËı ÒıÂÏ, ÚËÏ Ê‚‡‚¥¯Â β‰Ò¸ÍËÈ ÏÓÁÓÍ ‚¥‰„ÛÍÛπÚ¸Òfl ̇ Á‡ÔËÚË Ò‚¥ÚÛ ¥ Ú‚ÓËÚ¸ Ò‚Óπ ÓÁÛÏÓ‚Â ·ÛÚÚfl. ëËÒÚÂχ Ê ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌÓª ‡θÌÓÒÚË Ô‡„Ì flÍÓÏÓ„‡ ·¥Î¸¯Ó„Ó Ô¥‰ÍÓÂÌÌfl ÏËÒÎÂÌÌfl Ò‚ÓªÏ ‚ËÏÓ„‡Ï Ú‡ ÔÓÚ·‡Ï. ß Î˛‰Ë̇ ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó ÒÚ‡ÌÛ ÚËϘ‡ÒÓ‚Óª Á‡ÎÂÊÌÓÒÚË ‚¥‰ Ò‚¥ÚÛ ¥Ì¯Ó„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl, ‚Ú¥ÎÂÌÓ„Ó Û ‚¥ÚÛ‡Î¸Ì¥È Â‡Î¸ÌÓÒÚ¥.
‚ËÚfl„‡ÚË ÍÛθ˜ËÍË Á ‚Ûı ¥ ‚Á‡„‡Î¥, ‚‚‡Ê‡ÎË ÎÓı‡ÏË. 鉇ÁÛ Ê ıÓ˜ÂÚ¸Òfl Á‡Á̇˜ËÚË, ˘Ó ˆÂ Ì ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ‰¥ÚÂÈ ·‡„‡ÚËı ·‡Ú¸Í¥‚ (χÊÓ¥‚), ‚ÓÌË – ¥Ì¯ËÈ Ò‚¥Ú, ¥ Û˜‡ÒÚË Û „¥ Ì ·ÂÛÚ¸. Ňڂ‡, ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ ÒÂÈÓÁÌ¥ ·‡Ì‰ËÚË, flÍ¥ Ó·ÎflÚ¸ „Ó¯¥, ÚÂÊ Ì ‡ıÛ˛Ú¸Òfl. ÇÓÌË ·Û‰ÛÚ¸ ˆ¥Í‡‚ËÏË ‰Îfl Ì‡Ò Î˯ flÍ Á‡ÁÓÍ ÊËÚÚfl ‰Îfl „ÓÔ¥‚ (ÍÓÊÂÌ „ÓÔ Ï¥π ÒÚ‡ÚË ÒÂÈÓÁÌËÏ ·‡Ì‰ËÚÓÏ, ÚÓÏÛ Ú‡ÍÓ˛ ‚‡ÊÎË‚Ó˛ π ‡ÚË·ÛÚË͇ ÊËÚÚfl ·‡Ú‚Ë: ÏÓ·¥Î͇ (‡·Ó ÚÛ·‡), „‡È͇, ˆÂÔÛ‡.. ó‡Ò ÏË̇‚, ÛÒ ÁÏ¥Ì˛‚‡ÎÓÒfl, ҸӄӉ̥ ÏÓÎÓ‰¸ ÓÁχªÚ‡, ¥ ¥ÁÌˈfl – Ì ÎË¯Â Û ÚÓÏÛ, ̇ flÍÓÏÛ ·Óˆ¥ ·‡Ë͇‰ ÚË ÒÚÓª¯ (Á Ô‡ˆ‡Ì‡ÏË, ˜Ë Á ÎÓı‡ÏË ¥ ı¥ÔÓ·ÎÛ‰‡ÏË). üÍ˘Ó ÚË ÔÓıӉ˯ ¥Á ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ ÛÒÔ¥¯ÌÓª ҥϒª, ÚÓ Û Ú· Á̇˜ÌÓ ¯Ë¯ËÈ ‚Ë·¥ ÚÓ„Ó, flÍ Ó·Î‡¯ÚÛ‚‡ÚË ‚·ÒÌ ÊËÚÚfl, ‰Â Ò· ¯Û͇ÚË, Û ˘Ó Ú‡ÌÒÙÓÏÛ‚‡ÚË Ò‚¥È Ô¥‰Î¥ÚÍÓ‚ËÈ ÔÓÚÂÒÚ, flÍÛ ÏÛÁËÍÛ Î˛·ËÚË, flÍ Ó‰fl„‡ÚËÒ¸, ‡Ì¥Ê ˆÂ ·ÛÎÓ ÓÍ¥‚ 10 ÚÓÏÛ. Ä flÍ˘Ó Ì¥?.. íÓ‰¥, flÍ ¥ ÔÓ‚Ò˛‰Ë, ‚ÛÎˈfl ÔÓÔÓÌÛπ Ò‚Óª ‚‡¥‡ÌÚË, ÔÓÚ Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ (˜Ë ‚ÒÂ-Ú‡ÍË, ÔÓÒÚ-ÒÓ‚πˆ¸ÍËÈ?) ‚‡¥‡ÌÚ – ÒÔˆËÙ¥˜ÌËÈ. Ç¥‰ÍÓÎË ÒÚ‡ÚÓÌÛ‚ ÔÓÂÍÚ «ì͇ªÌ‡», Ô‡Ú¥ÈÌ¥ ‰¥ÎÍË ÔÂÂÚ‚ÓËÎËÒ¸ Û ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ ¥ÁÌËı ¥‚Ì¥‚ ¥ ·¥ÁÌÂÒÏÂÌ¥‚, Û˜ËÚÂÎ¥ Ú‡ ¥ÌÊÂÌÂË Ô¥¯ÎË Ì‡ ·‡Á‡, ‡ ̇Ȃ‡Ê˜Â ‰Ó‚ÂÎÓÒ¸ Ó·¥ÚÌËÍ‡Ï Á‡‚Ó‰¥‚. ë¸Ó„Ӊ̥ ‚ ì͇-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
156
ªÌ¥ ˜ËχÎÓ Ò¥ÏÂÈ, flÍ¥ Ì ÏÓÊÛÚ¸ ‰‡ÚË Ì‡‚¥Ú¸ ϥ̥ÏÛÏÛ Ò‚ÓªÏ ‰¥ÚflÏ-Ô¥‰Î¥Ú͇Ï. Ä ªÏ ıÓ˜ÂÚ¸Òfl ·ÛÚË «flÍ ÛÒ¥» (ÌÓχθÌËÏË Ô‡ˆ‡Ì‡ÏË, ‡ Ì ÍÓ̘πÌËÏË ¯Ú¥ı‡ÏË). ß ‚ÓÌË ÒÚ‡˛Ú¸ «flÍ ÛÒ¥» – ϥ̥-ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÌÓχθÌËı Ô‡ˆ‡Ì¥‚ ÔËÈχπ ªı, ÔÓÔÓÌÛ˛˜Ë Ô‡‚Ë· „Ë, Á‡‚‰flÍË flÍËÏ ÏÓÊ̇ ‚ËÊËÚË ¥ Ì ÔÓ˜Û‚‡ÚË Ò· ¥Á„ÓπÏ, ‡ ¥ÌÍÓÎË Ì‡‚¥Ú¸ ÛÚËÏÛ‚‡ÚË ‚·ÒÌËı ·‡Ú¸Í¥‚. ëàåÇéãßäÄ ç‡·‡„‡ÚÓ ÔÓÒÚ¥¯Â ÒÔÂ¯Û ÍËÌÛÚË ÔÓ„Îfl‰ ̇ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ ˜¥, ‚ÓÌË ¥ÌÍÓÎË ‰‡˛Ú¸ ÁÏÓ„Û ÔÓ·‡˜ËÚË ·¥Î¸¯Â, Ì¥Ê Ì‡Ï‡„‡ÌÌfl Á‡ÁËÌÛÚË Û„ÎË·. ĉÊ ÒÚËθ ÊËÚÚfl, Ó‰fl„, Á‡˜¥Ò͇, ÏÛÁË͇, flÍÛ ÒÎÛı‡˛Ú¸, Í¥ÌÓ, flÍ β·ÎflÚ¸ ÚÓ˘Ó, ¥ π „ÓÎÓ‚ÌËÏË ÓÁ͇̇ÏË, ˘Ó ‚ˉ¥Îfl˛Ú¸ ÒÛ·ÍÛθÚÛÛ flÍ Ú‡ÍÛ. èÓ˜ÌÂÏÓ Á Ó‰fl„Û. ÉÓÔË Ì ̇‰ÚÓ Ô·¥ÎË‚¥ Û Òχ͇ı. ß ıÓ˜‡ π Ô‚̥ ÂÎÂÏÂÌÚË Ó‰fl„Û, ˘Ó ÁÏ¥Ì˛˛Ú¸Òfl, Á‡„‡ÎÓÏ, Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ˆ¥πª ÒÛ·ÍÛθÚÛË ‰ÛÊ ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚Ì¥ Û Ò‚ÓªÈ ÏÓ‰¥. üÍ˘Ó Ì‡ ÁÏ¥ÌÛ ÁÂÎÂÌËÏ ¯Ú‡Ì‡Ï, ÏÓ‰ÌËÏ 5 ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ, ÔËȯÎË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ‰ÊËÌÒË ‚ ‡·ÚflÊÍÛ [ÚÓ·ÚÓ ˘¥Î¸ÌÓ ÔËÔ‡ÒÓ‚‡Ì¥ ‰Ó Ù¥„ÛË. – ê‰.] ÚÓ ÍπÔ‡¥Í, ÔÓÒÚ‡ ÒÓӘ͇ Ú‡ ÍÛÚӘ͇ (·‡Ê‡ÌÓ ¯Í¥fl̇), Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ÌÂÁÏ¥ÌÌËÏË. ÇÓÌË Á‡‚Ê‰Ë Ó‰fl„ÌÛÚ¥ Ӊ̇ÍÓ‚Ó ‡·Ó ‰ÛÊ ÔÓ‰¥·ÌÓ. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó π h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÓÏ‡Ì Í¥Ò¸ ще раз про бранців барачно-казармової балаканини (наративні структури як триб життя)
© ê.ä¥Ò¸, 2001
ͥθ͇ ÔÓÒÚËı ÔÓflÒÌÂ̸. èÓ-Ô¯Â, ¥Á ÒÛÚÓ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËı ÏÓÚË‚¥‚. á‡Á‚˘‡È „ÓÔË – β‰Ë Ì·‡„‡Ú¥, ‡ Ó‰fl„ Ú‡ÍÓ„Ó ÚËÔÛ ÛÊËÚÍÓ‚ËÈ ¥ ‰Îfl Ô‡ˆ¥, ¥ ‰Îfl ‰¥Ò͇ˆπÍ¥ [‰ËÒÍÓÚÂÍË]. ä¥Ï ÚÓ„Ó, π ˜ËχÎÓ ¥Ì¯Ëı ˜ÂÈ, ̇ flÍ¥ ÏÓÊ̇ ‚ËÚ‡˜‡ÚË „Ó¯¥ (‚Ӊ͇, Ú¸ÓÎÍ¥). èÓ-‰Û„ (¥ ˆÂ ‚Ê ÔÒËıÓÎÓ„¥˜Ì ÔÓflÒÌÂÌÌfl) – ÚËÔÓ‚ËÈ ÒÚ‡ı ͇‰¥fl ‚ˉ¥ÎËÚËÒ¸ Û Ì‡ÚÓ‚Ô¥. èÓ-ÚÂÚπ, ÒÚ‡ı ·ÛÚË ÒÓ·Ó˛, ‡ Á̇˜ËÚ¸ ÓÔËÌËÚËÒfl ÔÓÁ‡ ÒËÒÚÂÏÓ˛, ÔÓÁ‡ ÒԥθÌÓÚÓ˛ ÒÓ·¥ ÔÓ‰¥·ÌËı, ‡ ÓÚÊ ۂ¥ÈÚË Á ˆ¥π˛ ÒԥθÌÓÚÓ˛ Û ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ. ᇘ¥Ò͇ ‰ÛÊ ÍÓÓÚ͇, ÛÌ¥‚Â҇θ̇ – ÂÍÓÌÓÏ¥fl β‰Ò¸ÍÓª Û‚‡„Ë Ú‡ ¯‡ÏÔÛÌ˛. äÓ¥ÌÌfl ˆ¥πª ÏÓ‰Ë Òfl„‡π ‚’flÁÌ˘ÌÓª Ô‡ÍÚËÍË „ÓÎËÚË Û‚’flÁÌÂÌËı. èÓ„Îfl‰ – ‚Ó‚˜ËÈ, Á‡ˆ¸ÍÓ‚‡ÌËÈ, ̇ı‡·ÌÓ-·ÓflÁÍËÈ – Á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª. ÑË‚ÌÓ ÚÂ, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ ıÓ‰flÚ¸ ‚ÓÌË ÔÓ‰¥·ÌÓ. ó‡ÒÚÓ „Ó·ÎflÚ¸Òfl, ÛÍË ÚËχ˛Ú¸ Û Í˯ÂÌflı. ÉÓÔË ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Ì¥·Ë ıÓ‚‡˛Ú¸Òfl ‚¥‰ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ Û Ò‚ÓªÈ ıÓ‰¥ È ¯Û͇˛Ú¸, flÍÛ ÍÓËÒÚ¸ ÏÓÊ̇ ÓÒfl„ÌÛÚË ‚ ÚÓÈ, ˜Ë ¥Ì¯ËÈ ÏÓÏÂÌÚ. åÛÁË͇ – Ô‚‡ÊÌÓ ÓÒ¥ÈҸ͇ «ÔÓÔÒ‡» ÌËÁ¸ÍÓ„Ó ∂‡ÚÛÌÍÛ. ÇÓ̇ ·ÎËÁ¸Í‡ ªÏ, ‚Ó̇ ̇ ÌËı ÓÁ‡ıÓ‚‡Ì‡, ‚Ó̇ «ÓÒÔ¥‚Ûπ» ªıÌ¥ ÔÓ·ÎÂÏË. ÑÂflÍ¥ „ÓÔË ÒÎÛı‡˛Ú¸ ÂÔ (¥‰ÂÈÌÓ ˆfl ÏÛÁË͇ Ú‡ÍÓÊ ªÏ ‰ÛÊ ‰Ó·Â Ô¥‰ıÓ‰ËÚ¸). ÇÍ‡È ¥‰ÍÓ Û ˆ¸ÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥ ÏÓÊ̇ ÔÓ˜ÛÚË ÓÍ, ‰ÛÊ ‚‡ÊÍËÈ, ‡„Âh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ç‡Ò‡ÏÔ‰ – ‰Âͥθ͇ ÔÓÔ‰̥ı Û‚‡„ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ÂÒ² ÔÓ ÊËÚÚfl-·ÛÚÚfl Ó‰Ì¥πª ¥Á ÓÍÓÎˈ¸ ÄÁ¥ÓÔË Ì‡ ·ÂÁÔÓÒ‰̸Ó-ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ (ÒËÚÛ‡ÚË‚ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓª ‚·‡Î¸ÌÓ-‰¥‡ÎÓ„¥˜ÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË). è¯Â. Ç‚‡Ê‡˛, ˘Ó ҇Ϡ¥Á ÊË‚Ëı ‡ÍÚ¥‚ ÍÓÌÚ‡ÍÚÛ‚‡ÌÌfl (˜Ë flÍ ˆÂ ˘Â ͇ÊÛÚ¸ ÒÓˆ¥ÓÔÒËıÓÎÓ„Ë – ‡ÍÚ¥‚ ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌÓª ¥ÌÚ‡͈¥ª) áßíäÄçÄ ÑßâëçÄ íäÄçàçÄ (¥ ÔÓÒԥθ «‚Ë·Û‰Ó‚ÛπÚ¸Òfl» Ô‚ÌËÈ ÏÂÌڇθÌÓ-Ôӂ‰¥ÌÍÓ‚ËÈ Ò‚¥Ú ¥Á ÔËڇχÌÌËÏË ÈÓÏÛ Ò‚ÓªÏË ÒÏËÒ·ÏË) êÖÄãúçàï ëìÅäìãúíìêçàï ìíÇéêÖçú. ñ¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ Û ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥ ·‡˜ÂÌÌfl ÒÛ·ÍÛθÚÛË flÍ èêéñÖëì ¥ π, ‚·ÒÚË‚Ó, ÅÖáèÖêÖêÇçéû ñàêäìãüñß∏û Û Ô‚ÌËı «ÍÓ·ı» (ÏÂÁÓÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌËı ÍÓ·ı), Û Ô‚ÌËı ‚¥‰ÌÓÒÌÓ Á‡ÏÍÌÛÚËı «Î‡Ìˆ˛Ê͇ı» ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl (‚ÓÌË Ê – ÓÁχªÚ¥ «ÚÛÒÓ‚ÍË», ÁÎÓ‰¥ÈҸͥ «·Ë„‡‰Ë», ∂ÛÔË Ì‡ÍÓχ̥‚, ÍÓÚ¥ «ÚÛÒÛ˛Ú¸Òfl» ˜Ë «ÍÂÌÚÛ˛Ú¸Òfl» ‚ÍÛÔ¥, Ô‚̥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Í·ÌË, ˜Ë ÚÓ Í·ÌË ÔÓÏËÒÎÓ‚ˆ¥‚ – ڥ̸ӂËÍ¥‚, ˜Ë ÚÓ ÔÓÒÚÓ ÍÓ· Ô¥‰Î¥ÚÍ¥‚ «Ù‡Ì¥‚» ÔÓÔ- Ú‡ ÓÍ-Á¥ÓÍ, ˜Ë ÚÓ Ò͇ʥÏÓ flÍ¥Ò¸ ÔÓÒÚ-Ô‡ÌÍ¥‚Ҹͥ ÛÚ‚ÓÂÌÌfl, ˜Ë ÚÓ ÍÓ· Á‡Ô¥ÁÌ¥ÎËı ÒÍ¥Ì-„‰¥‚, ‡·Ó Ê «„ÓÎÓÏÓÁËı» ¥ Ú.‰. ¥ Ú.Ô.) ëÇé∫ï ÇãÄëçàï ëèéëéÅßÇ íãìåÄóÖççü ëÇßíì. Ç·ÒÚË‚Ó, ڇ͠ÔÂÂ-ÔÂÂÚÎÛχ˜ÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ (Ú‡ «Ò·» ‚ ˆ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥) ˆÂ Ì ڥθÍË êÖßçíÖêèêÖíÄñßü áÄÉÄãúçéÇßÑéåàï Â-
ÒË‚ÌËÈ ¥ ÁÎËÈ; ‚¥Ì ̇˜Â Ó·ËÚ¸ ªı ÒÏ¥ÎË‚¥¯ËÏË (‡ ÏÓÊÂ, Ì ڇÍËÏË ·ÓflÁÍËÏË?) çÛ ¥, Á‚˘‡ÈÌÓ, ÏÂÚË – òÛÙ‡ [å. òÛÙÛÚ¥ÌÒÍ¥È] Ú‡ ɇ¥Í [É. 䢂ҸÍËÈ]. ÉÓÔË Ï‡˛Ú¸ ‚·ÒÌ¥ ÌÓÏË Ôӂ‰¥ÌÍË (Ô‡ÌflÚ¥fl) ¥ ÒÔ‡ˆ¸Ó‚Û˛Ú¸ ˆ¥ ÌÓÏË ˜‡ÒÚÓ Ì‡·‡„‡ÚÓ Í‡˘Â, Ì¥Ê Á‡ÍÓÌË ‚ ̇¯¥È ‰Âʇ‚¥, ıÓ˜‡ È Ì ¥ÒÌÛπ ÒÔˆ¥‡Î¸ÌËı ÔÓˆÂ‰Û ÔËÈÌflÚÚfl, ‡ΥÁ‡ˆ¥ª Ú‡ Á‡ıËÒÚÛ Ô‡ÌflÚ¥È. ÉÓÎÓ‚ÌËı Ô‡ÌflÚ¥È ÚË (ÔÂÂÔÓ¯Û˛ Á‡ ‰ÓÒÎ¥‚ÌËÈ ÔÂÂ͇Á): 1. å‡ÏÍÛ Ìπ Ô‡‰‡È. 2. ʸÍÓ Ìπ Ô‡‰ÒÚ‡‚¸. 3. çπ ÒÛ˜¸. è‡ÌflÚ¥fl ÔÓ¯Ë˛˛Ú¸Òfl Î˯ ̇ Ô‡ˆ‡Ì¥‚; flÍ˘Ó ÚË – Ô‡ˆ‡Ì, ÚÓ ÏÛÒ˯ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒfl ˆËı ÌÓÏ, ‡ flÍ˘Ó ÔÓۯ˯ ªı ¥ Ì χÚËϯ ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ‡‚ÚÓËÚÂÚÛ, ‡·Ë ˘ÓÒ¸ ÁÏ¥ÌËÚË, – Ú· ‚¥‰ÍËÌÛÚ¸ ̇ χ∂¥ÌÂÒ „ÓÔ¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ÇËÚÓÍË Ô‡ÌflÚ¥È – Û ‚ÓÓ‚ÒÍÓÏÛ «ÍÓ‰ÂÍÒ¥ ˜ÂÒÚ¥», flÍËÈ Û Ì‡¯¥ ‰Ì¥ χÈÊ ‚¥‰ÏÂ. ÇÁ‡„‡Î¥, ÍÓÊÂÌ „ÓÔ Ï¥π ÒÚ‡ÚË ÒÔ‡‚ÊÌ¥Ï ·‡Ì‰ËÚÓÏ – ‡‚Ú‡¥ÚπÚ‡Ï. ô‡·Î¥ ͇’πÌÓ„Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ̇ÒÚÛÔÌ¥: ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ ÒÚ‡¯ËÈ Ô‡ˆ‡Ì, ‚¥‰Ú‡Í π‡Î¸ÌËÈ, Á¯ÚÓ˛ – ‡‚Ú‡¥ÚπÚ. Ä ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ „ÓÔË flÍ ‰¥·Ì¥ ͇‰¥ª χ„Ì¥ÚÓÙÓÌ¥‚ ¥Á χ¯ËÌ,
157
ТЕТЯНА ХОМА ГОП? СТОП! АБО ПРО ЖИТТЯБУТТЯ ОДНОГО СОЦУГРУПОВАННЯ...
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˜ÂÈ, fl‚ˢ Ú‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥È, ‡ÎÂ È Ò‚¥È ‚·ÒÌËÈ «Ì‡·¥» (Û ¯ËÓÍÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ – Ò‚¥È ‚·ÒÌËÈ «ÂÔÂÚÛ‡», – Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ Û ÍÓÊÌÓÏÛ ÍÓÎ¥, Û ÍÓÊÌ¥È ÚÛÒÓ‚ˆ¥) ÚËÔÓ‚Ëı ‡͈¥È ̇ ÒÚ‡ÎÓ ÔÓ‚ÚÓ˛‚‡Ì¥ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª. ñ ڇÍÓÊ Ò‡Ï¥ ßçíÖêèêÖíÄíàÇçß åéÑÖãß: ¥ÁÌ¥ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌ¥ «ÔÓ¯‡ÍË» ̇‰¥Îfl˛Ú¸ ̇˜Â·ÚÓ «Ú¥ ҇ϥ» Ù‡ÍÚË ¥ÁÌËÏË ÒÏËÒ·ÏË, ¥ÁÌÓ˛ ‚¥‰ÌÓÒÌÓ˛ Á̇˜Û˘¥ÒÚ˛ Û ªı ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌ¥. ßÁ ˆËÏ, Ï¥Ê ¥Ì¯ËÏ, ̇ÔflÏÛ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ¥ Ô‚̇ ÚÂχÚËÁ‡ˆ¥fl ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl. ïÚÓÒ¸ ·ÂÁÔ‚ÌÓ „ÓÏÓÌËÚ¸ ÔÓ ÚÂ, flÍ ‚ÓÌË «·Ûı‡Î¥» (˜Ë ÚÓ «‚πÁ‡Î¥-‚χÁ‡Î¥» «Ô‡˜¸Ó̇ÏÛ») ÚË ‰Ì¥ ÔÓÒԥθ Ú‡ Û flÍ¥ ÔË„Ó‰Ë Û Á‚’flÁÍÛ Á ˆËÏ «‚ÎπÚπÎ¥» – ‡Ê ¥ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó È … ÏÓÊÎË‚Ó «ÚÛ·‡ – ‚¥ÎË, – ÏπÌÚË Ô‡‚flÁ‡Î¥…» ıÚÓÒ¸ ·ÂÁÔÂÂÒÚ‡ÌÍÛ Ì‡ÌËÁÛπ – «‚·‡Î¥ÁÛπ» (‡ ˆÂ ÚÂÊ ÍÓÌÒÚÛ˛‚‡ÌÌfl Ô‚ÌÓ„Ó ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ëÇßíì Á¥ Ò‚Óπª «ÏÂÂÊ¥» ÍÓÌÒÚÛÍÚ¥‚-ÒÏËÒÎ¥‚ Ú‡ ÒÔˆËÙ¥˜ÌËı ÔÓπ‰Ì‡Ì¸-ÍÓÌÒÚÂÎflˆ¥È ÓˆËı ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı) ÛÒ¥ Ù¥Á¥ÓÎÓ„¥˜Ì¥ ‰ÂڇΥ ÓÁχªÚËı ÁÎfl„‡Ì¸ ¥Á «Ú¸ÓÎ͇ÏË» («·¥ÍÒ‡ÏË», «ı‡Îfl‚‡ÏË», «ÒÓÒ͇ÏË» ¥ Ú.‰. ¥ Ú.Ô.), ‚Ë·Û‰Ó‚Û˛˜Ë Ò‚¥È Í‚‡Á¥Ï‡ÒÍÛÎ¥ÌÌËÈ (‡ ‚·ÒÚË‚Ó – Ù‡ÎÓÒÓˆÂÌÚ˘ÌËÈ Ò‚¥Ú). Ä ıÚÓÒ¸ ¥Á ÓÚËı «ÍÓ̘πÌËı» (˘Â ‚ ҥωÂÒflÚËı Ó͇ı ªı ·ÛÎÓ ÔÓ‚ÌÓ Ì‡‚¥Ú¸ ¥ ÔÓ Ú‡ÍËı Ì‚Â΢ÍËı Ï¥ÒÚ˜͇ı flÍ ó‚ÓÌÓ„‡‰, ˜Ë èÛÒÚÓÏËÚË), ÍÓÚ¥ ÛÊ «ÔÎÓÚÌÓ Ô¥ÒπÎ¥ ̇ ¥∂ÎÛ» ·ÂÁÔÂÂÒÚ‡ÌÍÛ Ú‚ÂÌËÚ¸ ÔÓ Ò‚Óª ̇ÍÓÚ˘̥ ÔÂÂÊË‚‡ÌÌfl,
‡·Ó ‚ËË‚‡˛˜Ë ÒÛÏÓ˜ÍË Û Ê¥ÌÓÍ Û ÚÂÏfl‚¥, ˜Ë ÔÓÒÚÓ Ó·‰Ë‡˛˜Ë Ô’flÌˈ¸. ó‡ÒÚË̇ ÔË·ÛÚÍÛ È‰Â ÒÚ‡¯ËÏ Ô‡ˆ‡Ì‡Ï, flÍ¥ ‚ËÍÓÌÛ˛Ú¸ Óθ Í˯¥ ¥ Á‡Î‡„Ó‰ÊÛ˛Ú¸ ÔÓ·ÎÂÏË Á ¥Ì¯ËÏË Ô‡ˆ‡Ì‡ÏË. á ‚¥ÍÓÏ Ú‡ flÍ˘Ó Ì ÁÓ‚Ò¥Ï ÔËÓ‰‡ Ó·‰¥ÎË· ÓÁÛÏÓÏ Ô‡ˆ‡ÌË ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ÍÛÛ‚‡ÚË Ô‚̥ ÚÂËÚÓ¥ª ˜Ë ¥ÁÌÓ‚Ë‰Ë ÍËϥ̇θÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË Ì‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥È ÚÂËÚÓ¥ª. èÓÚÂ, Î˯ Ì·‡„‡Ú¸ÓÏ ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ó·‰‡Ó‚‡ÌËÏ ‚‰‡πÚ¸Òfl ÔÓ·ËÚËÒfl Û Ò‚¥Ú ÒÔ‡‚ÊÌ¥ı ÍËϥ̇θÌËı „Ó¯ÂÈ. ÄΠˆÂ ‚Ê ¥Ì¯‡ ¥ÒÚÓ¥fl Ì ÔÓ Ì‡¯Ëı „ÂÓª‚... îéíéÉêÄîßü Ñçü ÇÓÌË Ì ‚ÒÚ‡˛Ú¸ ‰ÓÒ‚¥Ú‡. 亮‡ χÏ͇ Òڇ· Ì Á ÚÓª ÌÓ„Ë ¥ ‚Ë„‡Ìflπ Û ·ÛÒÛ [Á‡Í·‰ ÔÓÙÂÒ¥ÈÌÓ„Ó Ì‡‚˜‡ÌÌfl: Û˜ËÎˢÂ, Î¥ˆÂÈ ˜Ë ÍÓΉÊ]. ñ ÌÂ Ú‡Í ÛÊ ¥ ÁÎÂ, ·ÛÒ‡ – Ӊ̠Á „ÓÎÓ‚ÌËı ÚÛÒÓ‚Ó˜ÌËı Ï¥Òˆ¸ „ÓÔ¥‚, Ú‡Ï ÏÓÊ̇ ÁÛÒÚ¥ÚËÒfl Á Ô‡ˆ‡Ì‡ÏË, Ó·„Ó‚ÓËÚË ÏËÌÛÎ¥ ÔÓ‰¥ª, ÒÔ·ÌÛ‚‡ÚË Ï‡È·ÛÚÌπ (Ú¥Ô‡, ͇„‰‡ ̇ ÒÚπÎÍÛ, ͇„‰‡ ÚÛ‰¥ÚÒ‡). ÑÂÍÓÎË Ú‡Ï ‚˜ËÚ¸Òfl ‰π‚˜¸ÓÌ͇ (ÔÓ Óθ ˆ¥πª Á‡„‡‰ÍÓ‚Óª ¥ÒÚÓÚË ‚ ÊËÚÚ¥ Ô‡ˆ‡Ì‡ ‰Ë‚. ÌËʘÂ). Ä Ô¥ÒÎfl ·ÛÒË (‡·Ó Á‡Ï¥ÒÚ¸ ̪) – Á‚˘‡ÈÌ¥ ÚÛ‰Ó‚¥ ·Û‰Ì¥. ì ÍÓÊÌÓ„Ó „ÓÔ‡ ‚ÓÌË ¥ÁÌ¥, ÔÓÚÂ π ‰‚¥ ÓÒÌÓ‚¥ „ÛÔË Á‡ÌflÚ¸, flÍ¥ ÔËÌÓÒflÚ¸ ªÏ ÒÚ‡ÎËÈ ‰Óı¥‰. 诇 – ‰¥·Ì¥ ͇-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ЩЕ РАЗ ПРО БРАНЦІВ БАРАЧНОКАЗАРМОВОЇ БАЛАКАНИНИ (НАРАТИВНІ СТРУКТУРИ ЯК ТРИБ ЖИТТЯ)
158
– ÔÓ ÛÒ¥ ÓÚ¥ «Ú‡ÒÍË», «ÚÓ˜ÍË», «Ô¥ıӉ˻, «‚ÓÎÌË», ˜Ë ÚÓ ÔÓ ÛÒ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ «ÚÓÌÍÓ˘¥» ÔË„ÓÚÛ‚‡ÌÌfl ̇ԥ‚Ù‡·Ë͇ڥ‚ „ÂÓªÌÛ, ˜Ë ÚÓ «¯ËÍË» (˘Â ÚˉˆflÚ¸ Î¥Ú ÚÓÏÛ ·ÛÎË ˆÂ ÔÓ ‚Ò¥È ¥ÏÔÂ¥ª ÓÁχªÚ¥ «‡ˆÂÚÓÌÍË» Ú‡ «‡Ì„¥‰Ë‰ÍË», ˜Ë, Á¯ÚÓ˛, Ò͇ʥÏÓ, ÔÓ ÚË‚¥‡Î¸Ì «Á‡Í‡ÚË‚‡Ì¥π ͇θÓÒ» – ÍÓ‚Ú‡ÌÌfl ÔÒËıÓÚÓÔÌËı Ú‡ „‡Î˛ˆËÌÓ∂ÂÌÌËı Ô¥„ÛÎÓÍ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ‡ÍÚË‚Ì¥ «‰Âʇ‚ÓÚ‚Óˆ¥» (ÍÓÚ¥ «ÒÚÓflÚ¸ ̇ ‰Âʇ‚Ìˈ¸ÍËı ÔÓÁˈ¥flı», ÔÓ‰¥Îfl˛Ú¸ Ú‡Í Á‚‡ÌÛ «‰Âʇ‚Ìˈ¸ÍÛ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˛» ¥ ÔÓ˜‡ÒÚË Ì‡‚¥Ú¸ ¥ ˘ËÓ ‚¥flÚ¸ Û ÚÂ, ˘Ó Á‡Èχ˛Ú¸Òfl «‰Âʇ‚ÓÚ‚ÓÂÌÌflÏ») ÚÂÊ ‚’flÁÌÛÚ¸, „ÛÁÌÛÚ¸ Û Ò‚ÓπÏÛ (ÚÂÊ, ̇ ʇθ, Ì ÏÂ̯, ‡ ‚ ·‡„‡Ú¸Óı ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌflı ˘Â ·¥Î¸¯ ¥Î˛ÁÓÌÓÏÛ) Ò‚¥Ú¥ «∂ÂÌÂÛ‚‡ÌÌfl» Ò‚Óπª «Ô‡‚ÛÚËÌË ÒÏËÒÎ¥‚»… ñ Ô‚‡ÊÌÓ Ô‡‚ÛÚË̇ ÌÂÓ·˛Ó͇Ú˘ÌËı (ÌÓ‚ÓÌÓÏÂÌÍ·ÚÛÌËı) ‚·‡Î¸ÌËı ÍÓÌÒÚÛÍÚ¥‚, ˘Ó ̇ ̪ Ô¥‰‚¥¯Û˛Ú¸ ҇ϥ Ò· (Ò‚Ó˛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸, Ò‚Ó˛ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ Óβ, Ò‚¥È ‚·ÒÌËÈ ‚¯ڥ-Â¯Ú Ò‚¥ÚÓÓ·‡Á ‡·Ó Ê «Í‡ÚËÌÛ Ò‚¥ÚÛ») «·Û‰¥‚Ì˘¥ ‰Âʇ‚Ë». ∫ıÌ¥ ‰ËÒÍÛÒË‚Ì¥ ÒÚ‡Ú„¥ª Ú‡ ªıÌ¥ ̇‡ÚË‚Ì¥ ÒÚÛÍÚÛË ˜‡ÒÓÏ ‰‡ÎÂÍ¥ ‚¥‰ Ò‚¥ÚÛ «Ô¥·Î‡Ú̸ÓÌ̇‚‡ ·‡Á‡‡», ˜Ë ÚÓ «‚‡‡‚ÒÍÓÈ ÙπÌ¥». ÄÎÂ Û Ì‡¯Û ÔÓÒÚÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌÛ ‰Ó·Û (ÍÓÎË ÏË ÛÒ ˘Â Ù‡ÍÚ˘ÌÓ Á‡Î˯‡πÏÓÒfl ڥθÍË ‚¥‰‰‡ÎÂÌÓ˛ ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓ-ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ˛ ÓÍÓÎËˆÂ˛ ÄÁ¥ÓÔË) ÌÂ¥‰ÍÓ ‚Á‡πÏÌÓ ¥ÌÚÂÙÂÛ˛Ú¸ ¥
‰¥ÊÍË. óÂÂÁ Ò‚Óπ ·Ófl„ÛÁÚ‚Ó „ÓÔË ¥‰ÍÓ Á‚‡ÊÛ˛Ú¸Òfl ̇ „‡·¥Ê Ú‡ ¥Ì¯¥ ÁÎÓ˜ËÌË, ˘Ó ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ ÔÛ·Î¥˜ÌÓÒÚË, ıÓ˜‡ ‚ÓÌË Ì ÓÁ‰ÛÏÛ˛˜Ë ‚¥‰·Ë‡˛Ú¸ „Ó¯¥ Û Î¥ÚÌ¥ı β‰ÂÈ ˜Ë Ḁ́χ˛Ú¸ „Ó‰ËÌÌËÍË Á Ô’flÌËı. ó‡ÒÚË̇ „ÓÔ¥‚ ÒˉËÚ¸ ̇ ͇χ̥ Û Ú‡ÌÒÔÓÚ¥, ¥Ì¯¥ ˆÛÔÎflÚ¸ ÂÎÂÍÚÓÌ¥ÍÛ Á ‡‚ÚÓχ¯ËÌ, ‰ÂıÚÓ Í‡‰Â ÏÓ·¥Î¸Ì¥ ÚÂÎÂÙÓÌË. ß̯‡ „ÛÔ‡ Á‡ÌflÚ¸ ÓÍÂÒβπÚ¸Òfl ‰¥πÒÎÓ‚ÓÏ ÓÁ‚Ó‰ËÚË. êÓÁ‚Ó‰ËÚË (̇Ȃ‰‡Î¥¯ËÈ, ıÓ˜‡ È Ì ˆ¥ÎÍÓÏ ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌËÈ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÍ ˆ¸Ó„Ó ÒÎÓ‚‡ ‚ Û͇ªÌÒ¸Í¥È ÏÓ‚¥ – «‰ÛËÚË, Ó·Ï‡Ì˛‚‡ÚË») ÏÓÊ̇ ÎÓı¥‚. èÓÚ „ÓÔË ¥‰ÍÓ Ì‡Ôfl„‡˛Ú¸ Ò· ÔˉÛχÚË ˘ÓÒ¸, ˘Ó ÔÂÚẨÛπ ̇ ¯‡ı‡ÈÒÚ‚Ó. ÇÓÌË ÔÓÒÚÓ ÒÚ‡‚ÎflÚ¸ ¥Ì¯Ëı Û ÒËÚÛ‡ˆ¥˛, ÍÓÎË Ú¥ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚¥‰‰‡ÚË „Ó¯¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ªıÌ¥ı ‚·ÒÌËı ÌÓÏ Ôӂ‰¥ÌÍË, ÔÓÌflÚ¥È. ÇË, χ·ÛÚ¸, ÛÊ ˜ÛÎË Ì ӉÌÛ ¥ÒÚÓ¥˛ ÔÓ ÚÂ, flÍ ıÚÓÒ¸ Ô¥‰¥·‡‚ „‡Ï‡Ìˆ¸ ̇ ‚ÛÎˈ¥, ¥ ˜ËÏ ÛÒ ˆÂ Ò̘ͥËÎÓÒfl. ÅÛ‰¸-flÍËÈ ÔÓˆÂÒ Á‡Ó·ÎflÌÌfl „Ó¯ÂÈ Ì‡ÁË‚‡πÚ¸Òfl ÚÛ‰¥ÚÒ‡. üÍ Ô‡‚ËÎÓ, ‚˜¥Ì¥È ˜‡Ò, ÍÓÎË ÒÚÂÏÌ¥π, – ̇ÈÒÔËflÚÎË‚¥¯ËÈ ‰Îfl «Ó·ÓÚË», ÓÒÓ·ÎË‚Ó flÍ˘Ó „ÓÔ ÔÓÏ˯Îflπ ÚËÏ, ˘Ó ÁË‚‡π ÁÓÎÓÚÓ, ‚¥‰·Ë‡π ÒÛÏÍË, ‚ËÈχπ χ„Ì¥ÚÓÙÓÌË Á χ¯ËÌ ‡·Ó ·’π ÔÓ „ÓÎÓ‚¥ ÔÂÂıÓÊËı Ú‡ Ḁ́χπ Á ÌËı ˆ¥ÌÌËÈ Ó‰fl„. íÓÏÛ ‚¥‰Ë‚‡˛Ú¸Òfl „ÓÔË Ì flÍ ÛÒ¥ ÌÓχθ̥ β‰Ë ‚‚˜¥, ‡ ‚‰Â̸, ‚ÌÓ˜¥, ‡·Ó ̇‚¥Ú¸ ۇ̈¥ (˘Ó· ‰Ó ÚÂÏfl‚Ë h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÓ‚Ó·˛Ó͇Ú˘̇ ËÚÓË͇ «‰Âʇ‚ÓÚ‚Óˆ¥‚» ‰‡˜¥‚Ô‡‚Î˛Í¥‚, ¥ Ô¥·Î‡Ú̸ÓÌÌ (‡ ˜‡Ò‡ÏË ¥ «‡·‡ÁπÎÓ» – ÍÛÚÂ, ‡Ê „ÂÚ¸ Ú‡ÍË «‚‡‡‚ÒÍÓπ») ÇàÅìãúäìÇÄççü Åãü… – Åãü… – Åãü… ¥Á ͇Á‡Ì‡ ̇ ŇÌÍ¥‚ҸͥÈ. ñ ÚÂÊ ÍÓÌÚ‡ÍÚÛ‚‡ÌÌfl-ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥fl (ıÓ˜ ¥ Û Ú¥È Ò‡Ï¥È Ó·¥Ú¥ «ÏπÒÚÌËı» ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËı ‚ÂÒ¥È ÄÁ¥ÓÔË – ‚¥‰ ä‡Ô‡Ú ¥ ‰Ó «ÄıÓÚÒ͇‚‡ ÏÓfl». ì ÍÓÊÌÓ„Ó Ò‚¥È ÒÂÌÒ (¥ Ò‚¥È ÒÏËÒÎÓ‚ËÈ Ï‡Ò¯Ú‡·) ̇‚¥Ú¸ ‰Îfl β‰Ò¸ÍÓª ‡‰ÓÒÚË È ˘‡ÒÚfl. üÍËÈÒ¸ ¥Á ÌÓ‚Ëı «ÓÁÍÓÔÛ‚‡˜¥‚» ‚Û΢ÌËı ÒÏ¥ÚÌËÍ¥‚ (Ó̉ ͥθ͇ ÏÂڇ΂Ëı fl˘ËÍ¥‚ ̇ ÍÓÎ¥˘‡Ú͇ı ¥Á ‡·Â‚¥‡ÚÛÓ˛ ÜÖä-130) ·ÂÁÏ¥ÌÓ ‚Ú¥¯ÂÌËÈ ÚËÏ (‰¥ÈÒÌÓ ˘‡ÒÎË‚ËÈ ‰Â̸!), ˘Ó ‚¥‰¯Û͇‚ ‚ Ó‰Ì¥È Á¥ ÒÏ¥ÚÚflÓÍ ‰¥ÈÒÌÓ ñßãàâ ëäÄêÅ (‡Ê ‰‚‡‰ˆflÚ¸ ÔÓÓÊÌ¥ı ÔÎfl¯ÓÍ, ˘Ó ªı ‚ËÍËÌÛ‚ ıÚÓÒ¸ ÚÛ‰Ë ¥Á Ô¥‰‚‡ÎÛ Û˜Ó‡). Ä ıÚÓÒ¸ – Ò‰ ÔÓıÓÊËı – fl͇Ҹ ¥Á «ÌÓ‚Ëı ÍÛÚËı» – Ì ÏÓÊ ̇ڥ¯ËÚËÒfl (·ÂÁÏ¥ÌÓ ˘‡ÒÎË‚‡, – ÚÂÊ ôÄëãàÇÄ!), ˘Ó ÏÓ‚Îfl‚ «‚˜π‡ Ô¥ÒχÚπ· ‰Îfl Òπ·fl ‡·‡Î‰πÌ̇π ͇θˆÓ» Á‡ flÍËıÓÒ¸ Ú‡Ï Ô¥‚ÚÓË ÚËÒfl˜¥ ‰ÓÎfl¥‚. ë‚Ófl «Ú‡πÍÚÓ¥fl ÛıÛ» Û ÒÓˆ¥ÓÔÓÒÚÓ¥ (ıÚÓÒ¸ – ‚¥‰ ÒÏ¥ÚÌË͇ ‰Ó ÒÏ¥ÚÌË͇, ‡ ıÚÓÒ¸…). ë‚Óπ ÍÓÎÓ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡Î¸ÌËÍ¥‚… ë‚Óª ‚·ÒÌ¥ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ÚË‚Ì¥ ÏÓ‰ÂÎ¥… ë‚Óª ¥ÌÚÂ̈¥ª Ú‡ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl… ë‚Óª ‡͈¥ª Ú‡ Ò‚Óª ÒÏËÒÎË… ë‚Óª «‡‰Ó˘¥»… ë‚Óª „ÓËÁÓÌÚË ‚‡ÚÓ˘¥‚… å¥Ò-
ÔÓÒÔ‡ÚËÒ¸). êÓÁ‚‡„Ë Û ÌËı ‰Ó‚ÓÎ¥ Ó‰ÌÓχ̥ÚÌ¥: ‚Ӊ͇ (Á‡ 3 „Ë‚Ì¥ ‚ ·‡·ÍË ·¥Îfl ·‡Á‡Û), ‰‚Ó ‡·Ó ‰π‚˜¸ÓÌ͇, ‰¥Ò͇ˆπ͇ ¥ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl Á Ô‡ˆ‡Ì‡ÏË. Ä Ì‡ÒÚÛÔÌÓ„Ó ‰Ìfl Á‡ıÓÔÎÂÌÓ ÓÔÓ‚¥‰‡ÚË ¥Ì¯ËÏ Ô‡ˆ‡Ì‡Ï: «ä‡Í fl ‚˜π‡ ̇·Ûı‡ÎÒfl, ‚‡Òfl...» äÓÎË ÌÂχπ „Ó¯ÂÈ, ÏÓÊ̇ ÔÓÒÚÓ ÔÓÒˉ¥ÚË Û ‰‚Ó¥ (˜ÓÏÛÒ¸ „ÓÔË ÔÓβ·Îfl˛Ú¸ ÔÂË· Ô¥‰‚‡Î¸ÌËı ÒıÓ‰¥‚), ÔÓÔ₇ÚË, ÔÓÎÛÁ‡ÚË Ì‡Ò¥ÌÌfl ¥ Ô‡·‡Á‡¥Ú¸. ÇÒ ÔÓ Ú Ê: ‚Ӊ͇, ‰π‚˜¸ÓÌ͇, ‰Û„¥π Ô‡ˆ‡ÌË. êéãú Üßçäà Ç ÉéèßÇëúäàâ ëìÅäìãúíìêß ê¥‚Â̸ ÓÁ‚ËÚÍÛ „Óχ‰Ë ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl ÒÚ‡‚ÎÂÌÌflÏ Û ˆ¥È „Óχ‰¥ ‰Ó Ê¥ÌÍË. í‡Í Ò͇Á‡‚ ıÚÓÒ¸, ¥ fl ‚Ô‚ÌÂ̇, ˆÂ ·Û‚ ˜ÓÎÓ‚¥Í, ÔÓÁ‡flÍ ÔÓ‰¥·Ì ڂ‰ÊÂÌÌfl ‚¥‰ÓÍÂÏβπ Ê¥ÌÍÛ ‚¥‰ „Óχ‰Ë: π „Óχ‰‡, fl͇ ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Á ˜ÓÎÓ‚¥Í¥‚, ¥ π Ê¥Ì͇ – Ó·’πÍÚ, ‰Ó flÍÓ„Ó ÏÓÊ̇ ÒÚ‡‚ËÚËÒ¸ ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ. ß ·Ûˆ¥Ï, flÍ˘Ó «„Óχ‰‡» ÒÚÓªÚ¸ ̇ ‚ËÒÓÍÓÏÛ ˘‡·Î¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÚÓ ‚Ó̇ ¯‡ÌÓ·ÎË‚Ó ¥ Ôӷ·ÊÎË‚Ó ÒÚ‡‚ËÚ¸Òfl ‰Ó Ê¥ÌÓÍ, flÍ˘Ó Ê Ì¥ – ÁÌ‚‡Ê‡π ªı ¥ „ÌÓ·ËÚ¸. ç‡Ï‡„‡˛˜ËÒ¸ ‡Ì‡Î¥ÁÛ‚‡ÚË „ÓÔ¥‚Ҹ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÓÏËÌÛÚË Ï¥ÊÒÚ‡Ú‚¥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË. èÓ-Ô¯Â, ÚÓÏÛ, ˘Ó ‰π‚˜¸ÓÌÍ¥ Ú‚ÓflÚ¸ ‚·ÒÌÛ ÒÛ·ÍÛθÚÛÛ, Ú¥ÒÌÓ ¥ Ì‚¥‰Ë‚ÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡ÌÛ ¥Á „ÓÔ¥‚Ò¸ÍÓ˛, ÔÓ-‰Û„Â, Á‡ Ò‚Óπ˛ ÔËÓ‰Ó˛ – h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÓ – ëÇßí ÅÄÉÄíúéï ëÇßíßÇ ß ÅÄÉÄíúéï (ÍÓÂÎflÚË‚ÌËı ¥Á ÌËÏË) ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËı ÛÚ‚ÓÂ̸. Ä ÊË‚Â äìãúíìêéíÇéêÖççü (π ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡ ̇ÍÓχ̥‚, ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡ ‚ÓÎÓˆ˛„Ê·‡Í¥‚, ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡ ÓÚËı «ÍÛÚËı», ˘Ó Ï¥ÒˆflÏË ¥ÌÚÂÙÂÛπ È ÁÓÒÚ‡πÚ¸Òfl Á¥ ÁÎÓ˜ËÌÌÓ˛ ÒÛ·ÍÛθÚÛÓ˛, ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ – ÚÂÊ ¥Á «Ì‡¯‡Û‚‡ÌÌflÏË» ͇Á‡ÏÓ‚Ó-ÁÓÌ¥‚Ò¸ÍËı Ù‡ÁÂÏ Ú‡ ¥Ì‚ÂÍÚË‚ÌËı Á‚ÓÓÚ¥‚ ¥ Ú.‰. ¥ Ú.Ô.), – ñÖ ß ∏ èéÇëüäÑÖççÖ ëÖçëéìíÇéêûÇÄççü, ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌ ∂ÂÌÂÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ Ò‡ÏÓ‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡ÌÌÌfl ¥ ÌÂÔ‚̇ Ú‡ÌÒÏ¥Ò¥fl ‚·ÒÌÓª ÏÂÂÊ¥ ëåàëãßÇ Û ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌ¥ Ú‡ ˜ÂÂÁ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl Û ˆËı éäêÖåàï (ıÓ˜ ¥ Ì ˆ¥ÎÍÓÏ ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌËı) Ò‚¥Ú‡ı… åÓ‚ÎÂÌÌπ‚‡ Ôӂ‰¥Ì͇ ÂÔÂÁÂÌÚ‡ÌÚ¥‚ ¥ÁÌËı ÒÛ·ÍÛθÚÛ π Ì Î˯ áéÇçßòçßå ÇàêÄÜÖççüå, ˜Ë χÍÂÓÏ ˆËı ÒÛ·ÍÛθÚÛ… äÓÏÛ̥͇Ú˂̇ Ôӂ‰¥Ì͇ Ì Î˯ «ÓÙÓÏÎflπ» Ô‚ÌËÈ ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl, Ô‚̥ Ôӂ‰¥ÌÍÓ‚¥ ÒÚËÎ¥, ‡ÎÂ È îéêåì∏ ñß éëíÄççß, – π ªı ëåàëãéÇéû áÄäÇÄëäéû… ÇËÚ‚Ó˛π Ô‚ÌËÈ «„Óϥ̻ ÒÏËÒÎ¥‚, ªı ‚ÌÛÚ¥¯Ì˛ ÒÛ„ÓÎÓÒÌ¥ÒÚ¸, ªı ÔÂÂ-„ÛÍÛ‚‡ÌÌfl, ªı «„Û». ÑÓ Ô‚ÌÓª Ï¥Ë Ì‡‚¥Ú¸ ¥ Ò‡ÏÛ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ èéêéáìåßççü (äéç-ëÖçëìÄãúçéëíà). íÓÏÛ, ‚·ÒÌÂ, Á‡ÚflÚÓÏÛ ÓÍÂÓ‚¥ ˜Ë ÏÂڇΥÒÚÓ‚¥ ‚‡ÊÍÓ Á·‡„ÌÛÚË Û‡-Ô‡Ú¥ÓÚ‡ «‰Âʇ‚ÓÚ‚Óˆfl». Ä flÍÓÏÛÒ¸ Ù‡-
ˆÂ fl‚ˢÂ, flÍ ÏÓ„ÎÓ ‚ËÌËÍÌÛÚË ¥ ÛÒÔ¥¯ÌÓ ‚ËÌËÍÎÓ Ú¥Î¸ÍË Ì‡ ÔÓÒÚ-ÒÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ ÚÎ¥, Á Ú¥π˛ Î˯ ¥ÁÌËˆÂ˛, ˘Ó ·ÛÎÓ Ó·ÛÏÓ‚ÎÂÌ ∂ẨÂÌËÏ ÒÚÂÂÓÚËÔÓÏ. ìÒ¥ ‰¥‚˜‡Ú‡ Ú‡ Ê¥ÌÍË Á ̇¯Óª ͇ÁÍË ÔÓ‰¥Îfl˛Ú¸Òfl ̇ ‰‚¥ ͇Ú„ӥª: Ú¸ÓÎÍ¥ Ú‡ ‰π‚˜¸ÓÌÍ¥. 该 – Ô‚‡ÊÌÓ ÚÛÔÛ‚‡Ú¥ Ú‡ ΄ÍÓ‚‡ÊÌ¥. ∫ı ΄ÍÓ Á‡Úfl„ÌÛÚË ‚ Î¥ÊÍÓ, ˘Ó „ÓÔË Ô‚‡ÊÌÓ ¥ Ó·ÎflÚ¸. ÑÎfl ÓÔËÒÛ ÒÚ‡Ú‚Ëı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ Û Ò‚¥Ú¥ Ô‡ˆ‡Ì¥‚ Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÒÎÓ‚‡ «ÒÂÍÒ» ‰Ó˜̥¯Â ÍÓËÒÚÛ‚‡ÚËÒfl ÔÓÌflÚÚflÏ «ÍÓÔÛÎflˆ¥fl». í¸ÓÎÍ¥ Ì ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl ÔÓ‚‡„Ó˛, ªı ÁÌ‚‡Ê‡˛Ú¸, ̇ ÌËı Ôβ˛Ú¸, ‡ ‚ÓÌË ÚÂÔÎflÚ¸, ÏÛÒflÚ¸ ÚÂÔ¥ÚË, ·Ó ÔÓÚ¥·Ì‡ ıÓ˜ fl͇Ҹ Í˯‡. Ñπ‚˜¸ÓÌÍ¥ – ÒÔ‡‚‡ ¥Ì¯‡. ÇÓÌË ÓÁÛÏÌ¥¯¥, ÏÂ̯ ‰ÓÒÚÛÔÌ¥, ÚÓÏÛ ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl ÔÓ‚‡„Ó˛. åÓÊ̇ ̇‚¥Ú¸ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó „ÓÔË ·ÓflÚ¸Òfl ‰π‚˜¸ÓÌÓÍ, ·Ó ˜ÂÂÁ ÌËı Á‡Á‚˘‡È ·Û‚‡π ̇ȷ¥Î¸¯Â ÔÓ·ÎπÏ – ‚ÓÌË ‚Ï¥˛Ú¸ χ̥ÔÛ₇ÚË „ÓÔ¥‚Ò¸ÍËÏË ÔÓ˜ÛÚÚflÏË. ì ‰π‚˜¸ÓÌÓÍ ‚·ÒÌ¥ ÍÎÓÔÓÚË, ‚ÓÌË ÊË‚ÛÚ¸ Á‡ Ò‚ÓªÏË ÔÓÌflÚ¥flÏË, ÔÓÚ ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ¥ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ˛Ú¸ Û ÚÓÏÛ Ê ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥, ˘Ó È „ÓÔË, ªÏ ÔËڇχÌ̇ Ú‡ Ê Ó‰Ì‡ÍÓ‚¥ÒÚ¸ ‚ Ó‰flÁ¥, Á‡˜¥Ò͇ı, ÏÓ‚¥. èÓÚ ‰π‚˜¸ÓÌÍ¥ ¥‰ÍÓ ·ÂÛÚ¸ Û˜‡ÒÚ¸ ‚ ‰π·ı, ÔÓÁ‡flÍ ·‡·¸˛ ‚πË ÌπÚ. ì ÍÓÊÌÓÏÛ „ÓÔ¥‚Ò¸ÍÓÏÛ Û„ÛÔÓ‚‡ÌÌ¥ ̇ȷ¥Î¸¯Ó˛ ÔÓ‚‡„Ó˛ ÍÓËÒÚÛπÚ¸Òfl Ú‡ ‰π‚˜¸ÓÌ͇, ÍÓÚ‡ χπ ÒÓÎ¥‰ÌÛ Í˯Û, – ̇Ș‡ÒÚ¥¯Â ˆÂ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó
159
ТЕТЯНА ХОМА ГОП? СТОП! АБО ПРО ЖИТТЯБУТТЯ ОДНОГО СОЦУГРУПОВАННЯ...
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÓ‚¥ „¥Ô-„ÓÔÛ, ˘Ó «Ú‡˘¥ˆˆ‡»‚¥‰ ¯‡Ï‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡„Ì¥Ú‡ÌÌfl ÒÍÓÓÏÓ‚ÍÓ˛ ‚ËÒÚ¥Î˛‚‡ÌËı ËÏ, χ·ÛÚ¸ ÌÂÔÓÒÚÓ ‚ÚflÏËÚË «ÌÂËÏÓ‚‡ÌÛ» ÔÓÂÁ¥˛ é΄‡ ãË¯Â„Ë ˜Ë ÒËÏÙÓÌ¥˜Ì¥ „ÎË·ËÌË Ú‚Ó˜ÓÒÚË ãÂÒ¥ Ñ˘ÍÓ. ê¥ÁÌ¥ ÒÏËÒÎÓ‚¥ ÍÓÌÙ¥∂Û‡ˆ¥ª. ê¥ÁÌ¥ ÒÔÓÒÓ·Ë ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ, ¥ÁÌ¥ Ó·¥ª ÂÍÒÔÂÍÚ‡ˆ¥È, Ô‰ËÒÔÓÁˈ¥È Ú‡ Á‡ÔÓÚ·ۂ‡Ì¸. 燂¥Ú¸ ¥ ¥ÁÌ¥ ÒÔÓÒÓ·Ë È ÙÓÏË ËÚۇΥÁ‡ˆ¥ª ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË, ËÚۇΥÁ‡ˆ¥ª Ò‡ÏËı ‰ËÒÍÛÒ¥‚ (Ò‡ÏËı Á‚˘ÌËı ÏÓ‰ÂÎÂÈ ‚Ë-ÒÎӂ₇ÌÌfl-‰¥‡ÎÓ„¥ÁÏÛ) ¥ Ú. ‰. ¥ Ú. Ô. ÑÛ„Â. ÄÁ¥ÓÔ‡ (‡ ‰‡Î¥ fl ‚ÊË‚‡ÚËÏÛ «ÒÚfl„ÌÂÌÛ» ÙÓÏÛ ÄáéèÄ), – ˆÂ, ¥˜ flÒ̇, Ì „ÂÓ„‡Ù¥˜Ì‡, ‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È̇ ͇ÚÂ∂Ó¥fl. ôÓ Ú‡Í ÄÁÓÔ‡, flÍ ÂÚÓÒ, flÍÓ ÏÂÌڇΥÚÂÚ ¥ flÍÓ Ô‚̥ Ôӂ‰¥ÌÍÓ‚¥ ‚Á¥ˆ¥ (Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ¥ ‚Á¥ˆ¥ ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓ-‰¥‡ÎÓ„¥˜ÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË) éäêÖëãàíúëü, ÒÔÓ‰¥‚‡˛Òfl, flÍÓ Ô‚̇ – Û ÏÓπÏÛ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ – «ÍÓÌÚÛ̇ χԇ» ÒÏËÒÎ¥‚ Ú‡ ˆ¥ÌÌ¥ÒÌËı Ó¥πÌÚ‡ˆ¥È – ‚ÊÂ Û ÔÓˆÂÒ¥ Ò‡ÏËı ̇¯Ëı ÔÓ‰‡Î¸¯Ëı ÓÁ‰ÛÏ¥‚… íÓÏÛ fl Ì π ÔËıËθÌËÍÓÏ ÔÓÔ‰̸Ӫ ÂÍÒÔΥ͇ˆ¥ª ÔÓÌflÚ¸ Ú‡ ‰Â٥̥ˆ¥È. ë͇ÊÛ Î˯ (‰Îfl ÔÓ˜‡ÚÍÛ), ˘Ó ·‰ÂÌ ÚÛÚ ÓÁ̇˜ËÚË ÄÁÓÔÛ (ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ-ÍÛθÚÛÌËÈ ÍÓÌ„ÎÓÏÂ‡Ú ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓª, – ‡Î ÛÒ ˘Â «Á‡‚‡ÌÚ‡ÊÂÌÓª» ÒÔ‡‰˘ËÌÓ˛ ÒÓ‚πÚËÁÏÛ ÄÁÓÔË), flÍÓ Ú ÍÛθÚÛÌÓ-ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ ÎÓÌÓ, ˜Ë ëÖêÖÑéÇàôÖ (Ò‰ӂˢ ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓª
‚Ó̇ «ÁÛÒÚ¥˜‡πÚ¸Òfl» Á ‚ÔÎË‚Ó‚ËÏ Ô‡ˆ‡ÌÓÏ, ÔÓÚ ¥ÌÍÓÎË ˆÂ ÏÓÊ ·ÛÚË Ú‡ÍÓÊ Ì‡ÒÎ¥‰ÍÓÏ ªª ‚Ï¥ÌÌfl Á̇ıÓ‰ËÚË ÒԥθÌÛ ÏÓ‚Û Á ÔÓÚËÎÂÊÌÓ˛ ÒÚ‡ÚÚ˛. äÓÎÓ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ÔÂÂÒ¥˜ÌÓª ‰π‚˜ÓÌÍ¥ – Ô‡ˆ‡ÌË, Ô‡‰ÛÊÍ¥ [ÔÓ‰Û„Ë], Í¥¯Í‡, ‰¥Ò͇ˆπ͇... Ééèà ß çÄëàãúëíÇé ñfl ÚÂχ, χ·ÛÚ¸, ̇Ȉ¥Í‡‚¥¯‡, ÓÒͥθÍË Ì‡ÒËθÒÚ‚Ó – ÍÎÂÈ „ÓÔ¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. èÓÚ·‡ Û Á‡ıËÒÚ¥, ÒÚ‡‰ÌËÈ ¥ÌÒÚËÌÍÚ, Ò··¥ÒÚ¸ Ú‡ ÒÚ‡ı ÔÂÂÓÒÚ‡˛Ú¸ Û ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ‚Ë‰Ë Ì‡ÒËθÒÚ‚‡ ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ‡ΥÁ‡ˆ¥ª „ÓÔ¥‚Ò¸ÍËı ÌÓÏ Ôӂ‰¥ÌÍË. ÇË ÍÓÎË-Ì·ۉ¸ ·‡˜ËÎË Ì‡ ‚ÛÎˈ¥ Ò‡ÏÓÚÌ¸Ó„Ó „ÓÔ‡, flÍËÈ ·Ë ‚Ë„Îfl‰‡‚ ÛÔ‚ÌÂÌËÏ Û ÒÓ·¥? ë‡ÏÓÚÌ¥È „ÓÔ – ˆÂ fl‚ˢ ‚Í‡È ¥‰Í¥ÒÌÂ, ¥ Ú‡Í Ò‡ÏÓ ¥‰Í¥ÒÌËÏË π ‚ËÔ‡‰ÍË, ÍÓÎË ‚ÓÌË ‚¥‰‚‡ÊÛ˛Ú¸Òfl ̇ ˘ÓÒ¸ Ò‡ÏÓÚÛÊÍË, „ÓÎÓ‚ÌÓ ˜ÂÂÁ Ì‚ϥÌÌfl ÌÂÒÚË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Á‡ Ò‚Óª ‚˜ËÌÍË. ã˯ ÍÂÛ˛˜ËÒ¸ ÒÚ‡‰ÌËÏ ¥ÌÒÚËÌÍÚÓÏ ‡·Ó Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ ‡ÎÍÓ„Óβ Ú‡ ̇ÍÓÚËÍ¥‚ „ÓÔË ˜ËÌflÚ¸ ̇ÒËθÒÚ‚Ó. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ‚ÌÛÚ¥¯Ìfl ¥π‡ı¥fl „ÓÔ¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ·Û‰ÛπÚ¸Òfl ̇ ·‡Á¥ ÔËÏ¥ÚË‚ÌËı ÓÁÌ‡Í ÒËÎË (ıÚÓ ÒËθ̥¯ËÈ, ÚÓÈ ¥ „ÓÎÓ‚Ì¥¯ËÈ), Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ‚Ë¥¯‡Î¸ÌÛ Óθ ̇ÒËθÒÚ‚‡ ‚ ªı̸ÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ЩЕ РАЗ ПРО БРАНЦІВ БАРАЧНОКАЗАРМОВОЇ БАЛАКАНИНИ (НАРАТИВНІ СТРУКТУРИ ЯК ТРИБ ЖИТТЯ)
160
¥ÌÚ‡͈¥ª, ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ ¥ÌÚÂÒÛ·’πÍÚÌÓ„Ó Á-‰Ìfl-̇-‰Â̸ ÒÌÛ‚‡ÌÌfl Ô‚ÌÓª Ô‡‚ÛÚËÌË ÒÂÌÒ¥‚), Û ÏÂʇı flÍÓ„Ó Ô·ۂ‡π ҸӄӉ̥ Ì ڥθÍË ÑÓ̈¸Í, ÉÓÎ¥‚͇ ˜Ë äË‚ËÈ ê¥„, ‡ÎÂ È Ú‡ÍÓÊ ä˪‚, 㸂¥‚ Ú‡ ìÊ„ÓÓ‰. ì͇ªÌ‡ ҸӄӉ̥ ‡θÌÓ Ì ‚ËÓÍÂÏÎÂ̇ ˘Â ¥Á Ò‚Óπª Á‡ÌÛÂÌÓÒÚË (¥ ̇ χÍÓ¥‚Ì¥, ¥ ̇ ÒÛ·ÎÓ͇θÌËı ¥‚Ìflı, ¥ ̇ ÛÒ¥ı ÒÚ‡ÚË٥͇ˆ¥ÈÌÓ-∂ÛÔÓ‚Ëı ¥‚Ìflı) Û ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ-ÍÛθÚÛÌËÈ ÍÓÌ„ÎÓÏÂ‡Ú ÄÁÓÔË… íÓıË ÏÂÚ‡ÙÓËÁÛ˛˜Ë ˆÂ ÔÓÌflÚÚfl, ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ͇‚ÂÂÌ¥‚Ҹͥ «‰π‚˜¸ÓÌÍ¥ Ò ÜËÚÓÏ¥‡», flÍ ¥ ˜ËÒÎÂÌÌ¥ (̇ ‚‡Á¥ÈÒ¸ÍËÈ Í¯Ú‡ÎÚ ÒÍÓπÌ¥ «ç‡ÒÚ¥», «∏‰¥ÌÒÚ‚πÌÌËπ», «ç‡Ú‡Î¥», «Ç‡Ú ڇͻ ¥ Ú.‰. ¥ Ú.Ô.) ÌËÌ¥ π ÍÛ‰Ë ‰¥π‚¥¯ËÏË ˜ËÌÌË͇ÏË ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª (ÁÓÍÂχ Ù‡ÍÚÓ‡ÏË äéãÖäíàÇçéÉé èêéÉêÄåìÇÄççü ëÇßÑéåéëíà), ‡Ì¥Ê Á‡ÚÎÛÏÎÂÌËÈ «ã¥Á‡ÏË» Ú‡ «å‡ÒÍÓ‚Òͥϥ ͇ÏÒ‡ÏÓθˆ‡Ï¥» ̇¯ π‰ËÌËÈ ÚËÊÌ‚ËÍ «è¥ä». ÖÌÍÛθÚÛ‡ˆ¥fl ‚ Û·‡Ì¥ÒÚ˘ÌÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥ (‡ Ò‡ÏÂ Û Ì¸ÓÏÛ ‚ËÌÓ¯Û˛Ú¸Òfl ÛÒ¥ ÂÏ·¥ÓÌË Ì‡¯Ó„Ó ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ), flÍÓ ÇêéëíÄççü ì äìãúíìêçé-èéÇÖÑßçäéÇß Çáßêñß (Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ «‚ıÓ‰ÊÂÌÌfl» Û ÒËÒÚÂÏË ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, ÒÏËÒÎ¥‚, ÍÓÌ‚Â̈¥È Ú‡ ÌÓÏ) Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ˘Â ‚ ·¥Î¸¯¥È Ï¥¥, ‡Ì¥Ê Û ·πÊÌπ‚Ҹͥ ˜‡ÒË Ì‡ ‡ÁÓÔÓª‰ÌÓ-ÏÓÒÍÓ‚Ò¸Í¥È ÓÒÌÓ‚¥. Ä·Ó Ê ¥Ì‡Í¯Â ͇ÊÛ˜Ë:
ßÌÓ‰¥ ڇ͠ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl Ò··ÍÓÒÚË Ú‡ ̇ÒËθÒÚ‚‡ Ò‰ „ÓÔ¥‚ χπ ‚Í‡È Ú‡„¥˜Ì¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË. Ñ‚Óπ ÏÓªı Á̇ÈÓÏËı Á‡„ËÌÛÎË ‚¥‰ ˆ¥πª „ËÏÛ˜Óª ÒÛÏ¥¯¥: ̇Ô‚ÌÂ, ÓÒÚ‡ÌÌπ, ˘Ó ‚ÓÌË ÔÓ·‡˜ËÎË Û ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥ Ú¸ÏflÌÓª ‚˜¥Ì¸Óª ‚ÛÎˈ¥, – ÚË Ù¥„ÛË Á ÍÓÓÚÍËÏË Á‡˜¥Ò͇ÏË, flÍ¥ ڥ͇ÎË Û ÚÂÏfl‚Û Á ªıÌ¥ÏË ¯Í¥flÌËÏË ÍÛÚ͇ÏË ‚ Û͇ı, ¥ ÍË‚‡‚ËÈ ÚÛχÌ, flÍËÈ Á‡ÍË‚ ªıÌ¥ Ó˜¥ Ô¥ÒÎfl Û‰‡Û ÔÓ „ÓÎÓ‚¥ ˜ËÏÓÒ¸ ‚‡ÊÍËÏ... Ééèà ß ÇãÄÑÄ äÓÎË fl Á‡ÔËÚÛ‚‡Î‡ ªı ÔÓ ‚·‰Û, ÚÓ ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÒÔÓ‰¥‚‡Î‡Òfl ÔÓ˜ÛÚË Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ̇ ÚÂÏÛ «åÓÌÚÂÒÍ’π ¥ ÈÓ„Ó ÚÂÓ¥fl ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ‚·‰». èÓÚ ÔËÏ¥ÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ÓÁÛÏ¥ÌÌfl „ÓÔ‡ÏË ˆ¸Ó„Ó ÔÓÌflÚÚfl ÔÓÒÚÓ ¯ÓÍÛ‚‡Î‡ ÏÂÌÂ. ïÓ˜‡ ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ÓÁÏÓ‚Ë fl ÁÓÁÛϥ·, ˘Ó Ì¥˜Ó„Ó ‰Ë‚ÌÓ„Ó ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÌÂχπ. éÒͥθÍË „‡ÁÂÚ ‚ÓÌË Ì ˜ËÚ‡˛Ú¸, ÌÓ‚ËÌ ÔÓ ÚÂη‡˜ÂÌÌ˛ Ì ‰Ë‚ÎflÚ¸Òfl, ̇ ‚Ë·ÓË Ì ıÓ‰flÚ¸, ÚÓ π‰ËÌ ‰ÊÂÂÎÓ, Á flÍÓ„Ó ‚ËÒÌÓ‚Û˛Ú¸Òfl Ûfl‚ÎÂÌÌfl „ÓÔ¥‚ ÔÓ ‚·‰Û, – ˆÂ ҇ϠÊËÚÚfl. Ç·‰Û ‚ÓÌË Í·ÒËÙ¥ÍÛ˛Ú¸ ̇ ‰‚‡ ÓÒÌÓ‚ÌËı ¥ÁÌӂˉË: ‚ÌÛÚ¥¯Ì˛ (‚Ò‰ËÌ¥ Ò‡ÏÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡) Ú‡ ÁÓ‚Ì¥¯Ì˛ (ÌÓÒ¥ª ˆ¥πª ‚·‰Ë Ì ̇ÎÂʇڸ ‰Ó Ò‰ӂˢ‡ „ÓÔ¥‚). ÑÓÍ·‰Ì¥¯Â ÔÓ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ¥ÁÌӂˉ. é·‡Á ˆ¥πª ‚·‰Ë, flÍ Ô‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÌÓ‚Ó„Ó Û·‡Ì¥ÁÏÛ flÍÓ ÅÖáèéëÖêÖÑçúéÉé äéåìçßäÄíàÇçéÉé ÑéÇäßããü íÄ íêàÅì Üàííü ҸӄӉ̥ ÓÁ̇˜‡π îéêëéÇÄçÖ ÑéêéëßâôìÇÄççü ìäêÄ∫çà. Ç ‡ÒÔÂÍÚ¥ ‚·ÒÌ ̇¯Ó„Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÍÛθÚÛË, flÍÓ ÜàÇéÉé (Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ‚Û΢ÌÓ„Ó, ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ„Ó, ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍÓ„Ó ¥ Ú.‰.) Ò‡ÏÓ„Ó ëÖêÖÑéÇàôÄ ÍÓÌÚ‡ÍÚÛ‚‡ÌÌfl, Ò‰ӂˢ‡ ßçíÖêèêÖíÄñß∫, ëÖêÖÑéÇàôÄ ëÖçëéìíÇéêûÇÄççü íÄ ëÖêÖÑéÇàôÄ íêÄçëåßëß∫ ÄêíÖîÄäíßÇ, áçÄäßÇ, ëåàëãßÇ íÄ ñßççéëíÖâ ҸӄӉ̥¯Ìfl ‡ÁÓÔ¥Á‡ˆ¥fl ì͇ªÌË (ÛÊ Ì ڥθÍË Ï¥ÒÚ‡, ‡ È Ò·) χÈÊ ӉÌÓÁ̇˜ÌÓ Ó·ÂÚ‡πÚ¸Òfl ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌËÏ Á‚ÛÊÂÌÌflÏ Î¥Ì∂‚ÓÍÛθÚÛÌÓª ÒÙÂË ÊË‚Ó„Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ‰¥‡ÎÓ„¥ÁÏÛ. è‚Ì ‚ÚËÏÛ‚‡ÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó Û Î¥Ì∂‚ÓÍÛθÚÛÌËı ∂ÂÚÓ (Û ‚ÛʘËı ÏÂÁÓÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌËı ÍÓ·ı ‰ËÒÔÂÒ¥ÈÌÓ-„Óχ‰¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÚËÔÛ) Ì ϥÌflπ Á‡„‡Î¸ÌÓª ÔÓ„Ó‰Ë ÔÓ‚ÌÓ„Ó ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ-‚‡Á¥ÈÒ¸ÍÓª ‚Û΢ÌÓª ÒÛ·ÍÛθÚÛË. á¯ÚÓ˛, ¥ Û ‚ÂÒ¥ª ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ∂ÂÚÓ (Ì ڥθÍË Û äËπ‚¥ Ú‡ Û ÑÌ¥ÔÓÔÂÚÓ‚Ò¸ÍÛ, ‡Î ‚Ê – ÓÁÔβ˘ËÏÓ ¯Ë¯Â Ó˜¥! – Ú‡ÍÓÊ ¥ ‚ «Ì‡¯ÓÏÛ» 㸂ӂ¥!) Û͇ªÌÒÚ‚Ó åÄê¢ßçÄãßáì∏íúëü íÄ äêÖéãßáì∏íúëü. ÇÓÌÓ Ì‡·Û‚‡π ‰‚ÓÁ̇˜ÌÓ-‡Ï·¥‚‡ÎÂÌÚÌÓ„Ó («Ò ‡Á¥‡Ì¥πÏ Ô‡ ÒÚ‡‡Ì‡Ï») Ú‡ ‡ÏÓÙÌÓ„Ó, ÌÂÒÚÛÍÚÛÓ‚‡ÌÓ„Ó, ‰ËÙÛÁÌÓÔ¥‰ÊËÌ¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó – ̇‚¥Ú¸ ̇ ¥‚Ì¥ Ú‡Í ˜Ë ¥Ì‡Í¯Â «Ô¥·Î‡Ú-
‚ËÎÓ, ‚Ú¥ÎÂÌËÈ Û ÚËÔÓ‚ÓÏÛ Ï¥Î¥ˆ¥ÓÌÂÓ‚¥, ̇Ș‡ÒÚ¥¯Â Á‚˘‡ÈÌÓÏÛ «Ô‡ÚÛθÌËÍÓ‚¥». ß ‚¥‰ÌÓÒËÌË Ï¥Ê „ÓÔ‡ÏË ¥ ˆ¥π˛ ‚·‰Ó˛ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ڇͥ, flÍËÏË · χÎË ·ÛÚË ÒÚÓÒÛÌÍË Ï¥Ê Ô‰ÒÚ‡‚ÌË͇ÏË ÍËϥ̇ΥÚÂÚÛ (ÌÂı‡È ̇‚¥Ú¸ ¥ ‰¥·ÌÓ„Ó) Ú‡ Ô‰ÒÚ‡‚ÌË͇ÏË Á‡ÍÓÌÛ. ÉÓÔË Ì β·ÎflÚ¸ ÏÛÒÓ¥‚ Á‡ ÚÂ, ˘Ó ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ ªÏ Ô‡·ÎπÏË, ‡ ÏÛÒÓË ‚‰‡˛Ú¸, ˘Ó Ì β·ÎflÚ¸ „ÓÔ¥‚, ·Ó Ú‡Í Ú·‡. èÓ‰¥·Ì¥ ÒÚÓÒÛÌÍË Î˛·Ó‚¥ÌÂ̇‚ËÒÚË Ï¥Ê ÌËÏË, ÔËÔ‡‚ÎÂÌ¥ χÚÂ¥‡Î¸ÌÓ˛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆÂ˛, ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ‰Ó‚ÓÎ¥ ‰‡‚ÌÓ. ü Ì ‚¥˛ ‚ ÚÂ, ˘Ó ϥΥˆ¥fl Ì ÏÓÊ ÓÁÍËÚË ÂÎÂÏÂÌÚ‡ÌËı ÁÎÓ˜ËÌ¥‚. åÂÌ¥ Á̇˜ÌÓ Î„¯Â ÔÓ‚¥ËÚË ‚ ÚÂ, ˘Ó ϥΥˆ¥ÓÌÂ‡Ï ¥Á ªıÌ¸Ó˛ ÌËÁ¸ÍÓ˛ Ô·Ú̲ ‚Ë„¥‰Ì¥¯Â ÒÔÓÚ‚Ó˛‚‡ÚË ÒÚ‡ÚËÒÚËÍÛ, ÔÓÍΪ‚¯Ë [ÌÂÓ·∂ÛÌÚÓ‚‡ÌÓ ¥ÌÍËÏ¥ÌÛ‚‡‚¯Ë] Ô‚ÌÛ Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ÒÔ‡‚, Û flÍËı Ó·‚ËÌÛ‚‡˜ÂÌËÏË ‚ËÒÚÛÔ‡˛Ú¸ Ì¢‡ÒÌ¥ ÎÓıË, ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ ‚¥‰ÍÛÔËÚËÒfl ı‡·‡ÂÏ, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ – Ô¥Ӊ˘ÌÓ ÓÚËÏÛ‚‡ÚË ÔË·ÛÚÍË ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ˘Ó ̇ÚÛ‰¥Î¥ „ÓÔË Ì‡ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡Ì¥È ªÏ ÚÂËÚÓ¥ª. ñ ÔËÔÛ˘ÂÌÌfl Ô¥‰Ú‚‰ÊÛ˛Ú¸ ͥθ͇ ‚¥‰ÓÏËı ÏÂÌ¥ Ù‡ÍÚ¥‚, ÍÓÎË Ô‡ˆ‡ÌË ÌÂÓ·ÂÂÊÌÓ ˆÛÔËÎË ˘ÓÒ¸ ÌÂ Û ÚÓ„Ó, ‚ ÍÓ„Ó ÏÓÊ̇, ¥ ¥˜ (Ì ·ÂÁ ‰ÓÔÓÏÓ„Ë Ï¥Î¥ˆ¥ª) Á̇ıÓ‰ËÎË ÏËÚÚπ‚Ó. ëÔÓ·ÛÈÚ Á‰Ó„‡‰‡ÚËÒfl flÍ.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̸ÓÌÌÓª» ·‡Î‡˜ÍË, ˜Ë ÚÓ «·‡Á‡Ó‚» Ú‡ «Ô¥ÍÓÎÓ‚», – ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ Ò‰ӂˢ¥ ÏÓÎÓ‰¥ – ı‡‡ÍÚÂÛ. íÂ, ˘Ó ˘Â ‚˜Ó‡ (Û ·πÊÌπ‚Ò¸ÍÓ-‡Ì‰ÓÔ¥‚Ҹͥ ˜‡ÒË) ·ÛÎÓ ÁÓÌ¥‚Ò¸ÍÓ-ÁÎÓ‰¥ÈÒ¸ÍËÏ ‡∂Ó (˜Ë Ê ÚÓ ‡∂Ó «¯Ô¥Îπ‚Ëı» – ˆÂ·ÚÓ Í‡Úfl¥‚, ˜Ë ÚÓ Ì‡ÍÓχ̥‚, ‡ ÔÓ˜‡ÒÚË ¥ Ú‡Í Á‚‡ÌËı «Ù‡ˆÓ‚˘ËÍ¥‚») ҸӄӉ̥ ‡ÍÚË‚ÌÓ «¥Ì٥θÚÛ‚‡ÎÓÒfl» Û Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ¥ Ô‰҂¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, Û ‰ËÒÍÛÒË‚Ì¥ ÒÚËÎ¥ Ú‡ ¥Ì‚ÂÍÚË‚Ì¥ ÒÚ‡Ú„¥ª, Û Ò‡ÏÛ ÒÏËÒÎÓ‚Û Ú͇ÌËÌÛ Ì‡¯Ó„Ó Û˜Ì¥‚Ò¸ÍÓ-ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡, ‡ ÔÓ˜‡ÒÚË Ì‡‚¥Ú¸ ¥ ‚ ÍÓ· Û͇ªÌÒ¸ÍÓª „Ûχ̥ڇÌÓª Í‚‡Á¥ÂÎ¥ÚË. 燄‡‰Û˛ ˘Â ‡Á, ˘Ó ȉÂÚ¸Òfl Ì ÔÓÒÚÓ ÔÓ «·ÛڇΥÁ‡ˆ¥˛», ‡ ÔÓ Î¥Ì∂‚ÓÍÛθÚÛÌÛ ÍÂÓÎ¥Á‡ˆ¥˛ (ÒÏËÒÎÓ‚Û, ÒÓˆ¥ÓÔÒËı¥˜ÌÛ, ÏÂÌڇθÌÛ, ˜Ë ̇‚¥Ú¸ ¥ «ÂÔ¥ÒÚÂÏÌÛ») Ò‡ÏÓª ãéÉéëîÖêà, ëÖåßéëîÖêà íÄ èéÇëüäÑÖççé∫ äéåìçßäÄíàÇççé∫ èéÇÖÑßçäà ëíìÑÖçíëíÇÄ, ‡ ÔÓ˜‡ÒÚË ¥ Ú‡Í Á‚‡ÌËı «¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΥ‚». â‰ÂÚ¸Òfl, ̇„‡‰Û˛, ÔÓ ‰¥ÈÒÌ ëÖêÖÑéÇàôÖ (Ò‰ӂˢÂ, ˘Ó Á¥Ú͇Ì ¥Á ‡θÌËı ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌËı ÔÓÚÓÍ¥‚ ¥ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡Î¸ÌÓ-ÍÓÌÚ‡ÍÚÌËı ·̈˛ÊÍ¥‚), ‰Â ÍÛθÚÛ‡ (ÍËÔÚÓÒÚÛ‰ÂÌÚҸ͇ ëìÅäìãúíìêÄ, ÏÓÎÓ‰¥Ê̇ ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡) ÓÁ„ÓÚ‡πÚ¸Òfl üäé èêéñÖë. èÓˆÂÒ ÂˆÂÔˆ¥ª, ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl (‡ Ú‡ÍÓÊ Â-Â-¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥ª Ú‡ Ú‡ÌÒÏ¥Ò¥ª Á̇˜Â̸ ¥ ÒËÏ‚ÓÎ¥‚, ÒÂÏ¥ÓÚ˘ÌÓ Ï‡ÍÓ‚‡ÌËı ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌËı ‡ÍÚ¥‚, Ô‚ÌËı ÒÏËÒÎÓ‚Ëı ÍÓÌÙ¥∂Û‡ˆ¥È, Î¥Ì∂-
äéåìçßäÄñßü ᇄ‡ÎÓÏ, ·Û‰¸-flÍËÈ „ÓÔ ÏÓÊ ˆ¥ÎÍÓÏ Ó·¥ÈÚËÒ¸ ÏÂÌ¯Ó˛ ͥθͥÒÚ˛ ÒÎ¥‚, ‡Ì¥Ê Ï¥ÒÚË‚ ÒÎÓ‚ÌËÍÓ‚ËÈ Á‡Ô‡Ò ÖÎÎÓ˜ÍËβ‰ÓÊÂÍË. ç Á̇˛, ‚ ˜¥Ï ÚÛÚ ¥˜ – ˜Ë ‚ ·¥‰ÌÓÒÚ¥ ÂÏÓˆ¥È Ú‡ ‰ÛÏÓÍ, ‚ËÒÎӂ₇ÌËı ÌËÏË, ˜Ë ‚ ¥ÁÌÓ·‡‚ÌÓÒÚ¥ ÒÏËÒÎÓ‚Ó„Ó Ì‡‚‡ÌÚ‡ÊÂÌÌfl ÍÓÊÌÓ„Ó ÒÎÓ‚‡ ‡·Ó ‚ˇÁÛ Á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÚÓÌÛ, flÍËÏ ªı ‚ËÏÓ‚Îfl˛Ú¸, Ó·ÒÚ‡‚ËÌ, Á‡ flÍËı ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl, ˜Ë ‚ ¥Ì¯Ëı ˜ËÌÌË͇ı. ťθ¯¥ÒÚ¸ „ÓÔ¥‚ ÒÔ¥ÎÍÛπÚ¸Òfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ‚ÓÌË ÔÓıÓ‰flÚ¸ Á Û͇ªÌÓÏÓ‚ÌËı Ò¥ÏÂÈ. åÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, Ô˘ËÌ ÚÛÚ Í¥Î¸Í‡, ‡ ̇ȄÓÎÓ‚Ì¥¯‡ – ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó Á‡ÁÍÓÏ Ôӂ‰¥ÌÍË ‰Îfl ÌËı ÒÎÛÊËÚ¸ Ú.Á‚. ·‡Ú‚‡, ÒÂÈÓÁÌ¥ ·‡Ì‰ËÚË, flÍ¥ χ˛Ú¸ Á̇˜Ì¥ „Ó¯¥, ‡ ‚ÓÌË ¥‰ÍÓ (˜Ë Ì¥ÍÓÎË?) „Ó‚ÓflÚ¸ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛. êÓÒ¥ÈҸ͇ ˜Ë ÓÒ¥ÈҸ͇ ¥Á „ÛÒÚËÏ Ï‡Ú˛ÍÓ‚ËÏ ÙÎÂÓÏ ‰Îfl „ÓÔ‡ – ˆÂ ˘ÓÒ¸ ̇ ͯ‡ÎÚ ÏÓ·¥ÎÍË, ˆÂÔÛË, ÔÓÌÚÓ‚Óª Í¥¯Í¥ ¥ ‰π‚˜¸ÓÌÍ¥, ÔÓχθӂ‡ÌÓª ̇ ·ÎÓ̉¥, ˆÂ ˘Â Ó‰ËÌ ÔÓÌÚ, ÔÓÓ‰ÊÂÌËÈ ÍÓÏÔÎÂÍÒÓÏ ÏÂ̯ӂ‡ÚÓÒÚË. ïÓ˜‡, flÍ˘Ó ·ÛÚË ÒÔ‡‚‰ÎË‚ËÏ ‰Ó ͥ̈fl, ÚÓ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ Á‡Á̇˜ËÚË, ˘Ó Û͇ªÌ¥Á‡ˆ¥fl ·Â ҂Óπ, ¥ Ò‰ ÏÓÎÓ‰Ìfl͇ ҸӄӉ̥ ÏÓÊ̇ Á̇ÈÚË Ô‚ÌÛ Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ „ÓÔ¥‚, flÍ¥ ÔÂÂÒËÔ‡˛Ú¸ Ï‡Ú˛ÍË Û͇ªÌÒ¸ÍËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË. 鉇ÁÛ ıÓ˜Û ÔÂÂÔÓÒËÚË ÓÒ¥·, ‰Ó·Â ÓÁ̇ÈÓÏÎÂÌËı ¥Á ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓ˛ ÎÂÍÒËÍÓ˛, Á‡ ÏÓÊÎË‚¥ «‡ı‡ªÁÏË», ‚ÊË‚‡Ì-
161
ТЕТЯНА ХОМА ГОП? СТОП! АБО ПРО ЖИТТЯБУТТЯ ОДНОГО СОЦУГРУПОВАННЯ...
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ÓÍÛθÚÛÌËı ÍÓÌÒÚÛÍÚ¥‚ /ÍÓÌÒÚÂÎflˆ¥È ÍÓÌÒÚÛÍÚ¥‚ ÚÓ˘Ó. ì ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ̇‚¥Ú¸ ¥ ‰Â˘Ó ÒÔÓ˘ÂÌÓ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó «‰‡∂‡Ìfl˛Ú ·‡Á‡» ‡·Ó Ê «‚π‰ÛÚÒ‡», ‡·Ó Ê Î‡‰Ì¥ ÔÓ‰¥ÎflÚË ÒԥθÌÛ ‚Ú¥ıÛ Á ÚÓ„Ó, ˘Ó «Ô¥Í‡ÎË‚‡˛ˆˆ‡» (ˆÂ·ÚÓ Ï‡˛Ú¸ Òԥθ̥ÒÚ¸ Û ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ Ú‡ ÔÓÒ¥‰‡˛Ú¸ „ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ¥ ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ ‰Ó ‚Á‡πÏÌÓ„Ó ÍÓÏÛÌ¥ÍÛ‚‡ÌÌfl, ‡ Ú‡ÍÓÊ «Ú‡˘‡ˆˆ‡», «‚Ë·‚Î¥‚‡˛Ú Ú‡ÒÍÛ» Á¥ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl ÚÓ˘Ó) ëÄåÖ íÄå ß èéëÖêÖÑ íàï, ÑÖ ìÜÖ èéèÖêÖÑçßâ ÑéëÇßÑ íÄäéÉé äéåìçßäìÇÄççü (Ú‡ Ô‚̇ ‚ËÔ‡ˆ˛‚‡Ì‡ ‚ ÎÓÌ¥ Ú‡ÍÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û ëìÉéãéëçßëíú ëÖçëßÇ) ÇïéÑàíú ì ëèßãúçàâ (ÒԥθÌËÈ ‰Îfl Ô‚ÌÓ„Ó ÏÂÁÓÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓ„Ó ¥ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÍÓ·) ãßç¢Çéäìãúíìêçàâ íÖáÄìêìë íÄ ëèßãúçàâ (‚¥‰ÌÓÒÌÓ ÒԥθÌËÈ) ÑÖèéáàíÄêßâ äéçñÖèíßÇ íÄ åßçß-êàíìÄãßÇ åéÇãÖççü, ÒÔÓÒÓ·¥‚ ‚ıÓ‰ÊÂÌÌfl Û ÍÓÌÚ‡ÍÚ Ú‡ ‚ËıÓ‰Û Á¥ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl, ÌÓÏ Ú‡ ÍÓÌ‚Â̈¥È, ˘Ó „Ûβ˛Ú¸ èêéäëÖåßäì ëèßãäìÇÄççü (Òԥθ̥ – ‰Îfl Ô‚ÌËı ͇ÚÂ∂Ó¥È ÍÓÏÛ̥͇ÌÚ¥‚ ëèéëéÅà éê¢ÄçßáÄñß∫ èêéëíéêì ëèßãäìÇÄççü, ÍÓÚ¥ ÚÂÊ ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË «Á‡fl‰ÊÂÌ¥» Ô‚ÌËÏË ÒÏËÒ·ÏË). åË ‚Ê Ì ͇ÊÂÏÓ Ì‡‚¥Ú¸ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó Òԥθ̇ Í¥ÌÂÒË͇ ¥ ϥϥ͇ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl ÚÂÊ Á‡Á‚˘‡È ·Û‚‡˛Ú¸ ‚ˇÁÌÓ ÒÂÏ¥ÓÚËÁÓ‚‡ÌËÏË ¥
Ìfl flÍËı Û „ÓÔ¥‚Ò¸ÍÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥ ‚‚‡Ê‡πÚ¸Òfl ÓÁ̇ÍÓ˛ ÎÓıÓ‚ÒÚ‚‡, ÔÓÚ „ÓÔÌËÍ¥‚Ò¸ÍËÈ ÒÎÂÌ∂ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ „ÌÛ˜ÍËÈ ¥ ¯‚ˉÍÓ ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl. åÄãàâ ëãéÇçàä «ÉéèßÇëúäé∫» åéÇà ÅËÍ – ϯ͇̈¸ ҥθҸÍÓª ϥ҈‚ÓÒÚË. ҉flÊËÚ¸ – ·‡„‡ÚÓ ÔËÚË. ŇÁ‡ – ÓÁÏÓ‚‡. Ň˄‡ – ÊÎÓ·, ÔÓ‰‡‚ˆ¸, ÍÓÏÂÒ‡ÌÚ. Å·ÚÓ‚‡Ú¸ – ‡Ù¥¯Û‚‡ÚË Ò‚Ó˛ «ÍÛÚËÁÌÛ» (Ò͇ʥÏÓ, ·ËÚË ‚¥Í̇). ÅÓÒflÍ – χÎÓÎ¥ÚÌ¥È Í‡‰¥È. Ňڂ‡ (ÔÓı¥‰ÌÂ Û Ó‰ÌËÌ¥ ·‡Ú‡Ì) – ·‡Ì‰‡. ÇÓÎÍ – «ÍÛÚËÈ» Ô‡ˆ‡Ì. ÇÓ̸ – ‰ÂÁÓ‰Ó‡ÌÚ. ÇÓ – Ô‡ˆ‡Ì, flÍËÈ ÚÛ‰¥ÚÒ‡. ɇ‰ – ÔÓ„‡Ì‡ β‰Ë̇ („‡‰ÓÏ ·Û‰Û! – ÙÓÏÛ· ÔËÒfl„‡ÌÌfl). ɇÈ͇ – ÔÂÒÚÂ̸. ÉÎ˛Í – ˘ÓÒ¸ ‚ÂÒÂÎÂ. ÉÓÌ – ‚ÂÒÂÎÓ ˜Ë ·ÂıÌfl.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ЩЕ РАЗ ПРО БРАНЦІВ БАРАЧНОКАЗАРМОВОЇ БАЛАКАНИНИ (НАРАТИВНІ СТРУКТУРИ ЯК ТРИБ ЖИТТЯ)
162
ÏÓÊÛÚ¸ χ̥ÙÂÒÚÛ‚‡ÚË ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÛ ÓÍÂÏ¥¯Ì¥ÒÚ¸ ∂ÛÔË, ÒԥθÌÓÚË ˜Ë Ô‚ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÒÚ‡ÚÛÏÛ. ìÒ¥ Á‡Á̇˜ÂÌ¥ ÏÓÏÂÌÚË, ÍÓÚ¥ ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ éÅ-êÄåãÖçççü («frames») äéåìçßäÄíàÇçéÉé ëÇßíì ¢êìèà (ÏÂÊ¥ ˆ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ ÓÍÂÒβ˛Ú¸Òfl ‚·ÒÌ ÏÂʇÏË Ô‚ÌËı ÂÙÂÍÚË‚ÌËı ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥È, ‡ Ì Î˯ «Ù¥ÍÒÓ‚‡ÌËı» ÒÓˆ¥ÓÓθӂËı ÔÓÁˈ¥È ÍÓÏÛ̥͇ÌÚ¥‚) Á‡‚’flÁÛ˛Ú¸Òfl ‚¯ڥ-Â¯Ú Ì‡ äéç-ëÖçëìÄãúçßëíú ì äãûóéÇàï äéçñÖèíÄï, ì èÄçßÇçàï äéçíÖçí-éÑàçàñüï ëÄåéÉé íÖåÄíàóçé-áåßëíéÇéÉé ëèÖäíêì ëèßãäìÇÄççü (‚ÍÛÔ¥ ¥Á ÂÎflÚË‚ÌÓ˛ Á̇˜Û˘¥ÒÚ˛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËı ÚÂÏ ˜Ë Ò˛ÊÂÚ¥‚ ‰¥‡ÎÓ„¥ÁÏÛ). Ha ÏÓ˛ „‡‰ÍÛ, Û Ò‚ÓªÈ ÒÛÍÛÔÌÓÒÚ¥ (Ò‡ÏÂ Û ‰Ë̇ϥ˜ÌÓÙÛÌ͈¥Ó̇θÌËı, Û ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌËı Ò‚Óªı ‰ËÒÍÛÒË‚ÌÓ-̇‡ÚË‚ÌËı ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌflı) ˆÂÈ ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓ-∂ÛÔÓ‚ËÈ (ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËÈ) ‰ÂÔÓÁËÚ‡¥È ÒÏËÒÎ¥‚, ‚‡ÚÓÒÚÂÈ ¥ ÒÓˆ¥ÓÌÓχÚË‚ÌËı „ÛÎflÚÓ¥‚ ÒÍ·‰‡π Ò‡ÏÛ ÓÒÌÓ‚Û (‰Ë̇ϥ˜ÌËÈ Í‡Í‡Ò) Ô‚ÌÓª ÎÓ͇θÌÓª ÍÛθÚÛË ˜Ë ÒÛ·ÍÛθÚÛË. á¯ÚÓ˛ Û Ú¥‡‰¥ ëåàëãà – ñßççéëíß – çéêåà ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ ‚‡ÚÓ˘¥ Ú‡ ÒÔÓÒÓ·Ë ÔÓˆ¥ÌÓ‚Û‚‡ÌÌfl (‚ÍÛÔ¥ Á¥ ÒÓˆ¥ÓÌÓχÚË‚ÌËÏË ÔËÔËÒ‡ÏË) ÚÂÊ é-ëÖçëéÇãûûíúëü. ñ·ÚÓ Ì‡‰¥Îfl˛Ú¸Òfl Ô‚ÌËÏË ëåàëãÄåà, ˘Ó ÔËڇχÌÌ¥ ∂ÛÔÓ‚ÓÏÛ (ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓÏÛ) ëÖçëéìíÇéêûÇÄççû Ú‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥È
(èÓ¯Û Á‚ÂÌÛÚË Û‚‡„Û, ˘Ó ‚Ò¥ ÒËÌÓÌ¥ÏË ÒÎÓ‚‡ «‚ÂÒÂÎÓ» ‡·Ó «ÒÏ¥ı» ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸Òfl ̇ Î¥ÚÂÛ «É» – ‚¥‰ „‡-„‡-„‡). чÛÌ – ‰ÛÂ̸. ÑÛ‡ – ‰¥‚˜Ë̇; Ì ‰ÛÊ ÓÁÛÏ̇ ‰¥‚˜Ë̇. ÑÛ¸ – χ¥ıۇ̇. ÜÎÓ· – β‰Ë̇ Ï¥ˆÌÓª Ú¥ÎÓ·Û‰Ó‚Ë. ÜÛÎ¥Í – ÓÒÓ·‡, fl͇ ·Î‡ÚÛπ (íË ¯Ó, ÊÛÎ¥Í?!?) áÂÍ – Ô‡ˆ‡Ì Û ÁÓÌ¥. áÓ̇ – ϥ҈ ‚¥‰·Û‚‡ÌÌfl ÔÓ͇‡ÌÌfl ÁÎÓ˜Ë̈flÏË, ‚ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌ¥ ÍËϥ̇θÌËı Ò‰ӂˢ «‰ÓÏ Ó‰ÌÓÈ». âÓÊ – ‰ÛÂ̸. 䇘πÎ¥ – «ÒÚπÎ͇», ̇ flÍ¥È ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ·¥È͇. 䥯ͥ – Ó‰fl„. äÓÏÂÒ‡ÌÚ – ÚÓÈ, ıÚÓ Ô·ÚËÚ¸ Á‡ Í˯Û. ä˯‡ – Á‡ıËÒÚ ·¥ÁÌÂÒÏÂÌ¥‚ Ó‰ÌËÏ ·‡Ì‰ËÚÒ¸ÍËÏ Û„ÛÔÓ‚‡ÌÌflÏ ‚¥‰ ¥Ì¯Ëı, ÂÍÂÚ; ‚ ¯ËÓÍÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ – ÔÓÍÓ‚ËÚÂθÒÚ‚Ó, Á‡ıËÒÚ. ãÓÒ¸ – ‰ÛÂ̸. ãÓı – ÚÓÈ, Á ÍÓ„Ó ÛÚÛ‰¥Î¥ „Ó¯¥. å‡ÍÛı‡ – Û·Ë‚ÒÚ‚Ó. åÛÒÓ‡ = ÏÂÌÚ˚ – ϥΥˆ¥ÓÌÂË. ç‡Ë – Î¥ÊÍÓ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥ÌÚÂÔÂÚ‡ÚË‚Ì¥È ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË Ô‚ÌËı ͥΠÍÓÏÛ̥͇ÌÚ¥‚. éÚÓÊ, ¥ ñßççéëíß, ¥ çéêåà (‚ÍÛÔ¥ ¥Á Ôӂ‰¥ÌÍÓ‚ËÏË ÍÓÌ‚Â̈¥flÏË Ú‡ ‚Á¥ˆflÏË) ÚÂÊ ‚¯ڥ-Â¯Ú ÇÖêÅÄãßáìûíúëü. ÇÓÌË Ì‡·Û‚‡˛Ú¸ Ò‚Óπª «Í‡ÚÂ∂ÓËÁ‡ˆ¥ª» Ú‡ «Á‡Í¥Ô₇ÌÌfl» Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËı ̇‡ÚË‚ÌËı ÔÓ·Û‰Ó‚‡ı, Ù‡ÁÂχı, ÔËÔÓ‚¥‰Í‡ı-Ô‡ÂÏ¥flı ÚÓ˘Ó. ǯڥ-Â¯Ú ÚÂ, ˘Ó Û ‰ÛÊ ÒıÓÊËÈ ÒÔÓÒ¥· «·‡Á‡flÚ¸» (¥, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ, ÔÓ Ú ҇Ï «·‡Á‡flÚ¸») Ú‡ Ú¥ ҇ϥ ÏÓ‰ÂÎ¥ «Ô¥ÍÓÎÓ‚» ˜Ë ÒıÂÏË ÒÔ˜‡Î¸ÌÓÒÚË (̇‚¥Ú¸ ¥Á ÚËÏË Ò‡ÏËÏË ¥ÌÚÓ̇ˆ¥flÏË) ‚ÊËÚÍÛ˛Ú¸ ¥ Û ï‡·‡Ó‚Ò¸ÍÛ, ¥ Û ÉÓÎ¥‚ˆ¥, ¥ Û ã¸‚Ó‚¥, ¥ Û ÍÓˉӇı flÍÓ„ÓÒ¸ ÌÓ‚ÓÒÔ˜ÂÌÓ„Ó Û êflÁ‡Ì¥ ÍÓΉÊÛ, ¥ Û ÍÓˉӇı ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ ¥ÏÂÌË ò‚˜ÂÌ͇ Á‡Ò‚¥‰˜Ûπ ڥθÍË ÚÂ, ˘Ó ÄÁÓÔ‡, flÍÓ Ô‚Ì ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ-ÍÛθÚÛÌ ÔÓΠ(‡ Ì Î˯ ¯ÚÛ˜ÌËÈ, ÏÂÚ‚Ó̇ӉÊÂÌËÈ ÂÒÂÌ„¥‚Ò¸ÍËÈ ÍÓÌ„ÎÓχÚ) – ˆÂ π ·ÂÁÛÏӂ̇ ‡θ̥ÒÚ¸. å¥Ê ¥Ì¯ËÏ, ÍÓÂÎflÚË‚ÌËÈ Á ˆËÏ Ù‡ÍÚ èêÄäíàóçé èéÇçé∫ ÇßÑëìíçéëíà ÇãÄëçÖ ìäêÄ∫çëúäé∫ ÇßÑÖéßçÑìëíêß∫ ß ÇãÄëçÖ ìäêÄ∫çëúäé∫ ÇßÑÖéèêéÑìäñß∫ (flÍ ¥ ˜ËÒÎÂÌÌ¥ ¥Ì¯¥ ÒÚÛÍÚÛÌÓ-ÙÛÌ͈¥Ó̇θ̥ Ú‡ ¥ÌÙ‡ÒÚÛÍÚÛÌ¥ ·ÍÛÌË ¥ «‰¥Ë» ‚ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓÏÛ ÔÓÎ¥ ì͇ªÌË) ڥθÍË ‰Ó‰‡ÚÍÓ‚Ó Ô¥‰Ú‚‰ÊÛπ ÚÂ, ˘Ó ÏË ¥ ̇‰‡Î¥ (ÛÊ ·¥Î¸¯Â flÍ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl) Á‡Î˯‡πÏÓÒfl ڥθÍË ‚¥‰‰‡ÎÂÌÓ˛ ÓÍÓÎËˆÂ˛ åÓÒÍ‚Ë Ú‡ èÂÚÂ-
燘‡Î¸Ì¥Í – ÚÓÈ, ıÚÓ ÏÓÊ ·Û‰¸-flÍËÏ ˜ËÌÓÏ ‚ÔÎËÌÛÚË Ì‡ ÒÔ‡‚Ë „ÓÔ‡ (ϥΥˆ¥ÓÌÂ, Ú‡ÍÒËÒÚ ÚÓ˘Ó). «ç‡¯Ë!» – «Ò‚Óª Ô‡ˆ‡ÌË». çπ Ô‡‚! – ‚ËÁ̇ÌÌfl ‚ËÌË Û ˜ÓÏÛÒ¸ ÔÓ„‡ÌÓÏÛ ‡·Ó Ôӂ‰¥Ìˆ¥ ‚ÒÛÔ˜ Ô‡ÌflÚ¥flÏ. çÂÙÓχΠ= ı¥Ô‡·ÎÛ‰ = Ô‡ÌÍ – Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ ·Û‰¸-flÍÓª ¥Ì¯Óª ÒÛ·ÍÛθÚÛË. é·˘‡Í – ˘ÓÒ¸ ÒԥθÌ (Ó·˘‡ÍÓ‚‡ ‚Ӊ͇). èÓˆ – ÌÂÒÔ‡‚ÊÌ¥È Ô‡ˆ‡Ì. èÎÛ„ – ÚÓÈ, ÍÓ„Ó «Ì‡„ÛÁËÎË», Ó·ÚflÊËÎË ÔÓ·ÎÂχÏË. ꇷÓÚ‡Ú¸ – ͇ÒÚË, Ó·Ï‡Ì˛‚‡ÚË ÚÓ˘Ó. ê‡Á‚Ó‰ËÚ¸ – ‰ÛÊ ‚Ô‡‚ÌÓ ·‡Á‡ËÚË ‡·Ó ‰ÛËÚË. ëÚπÎ͇ – ÁÛÒÚ¥˜ (˜‡ÒÚÓ ‰Îfl ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÌÂÔÓÓÁÛϥ̸ Ï¥Ê ·‡Ì‰‡ÏË ‡·Ó ªı ÓÍÂÏËÏË ˜ÎÂ̇ÏË). ëÚ¸ÓÏ – ˘ÓÒ¸ Ì„‡ÌÂ. ëÚÛ˜‡Ú¸ = ëÛ˜¥Ú¸ – ÒÚÛ˜‡ÚË, Á‡Í·‰‡ÚË, ‰ÓÌÓÒËÚË ‚ ϥΥˆ¥˛. ëÛ͇ – ‰¥‚˜Ë̇, ϥΥˆ¥ÓÌ ‡·Ó ÚÓÈ, ıÚÓ ÒÚÛ˜ËÚ¸. íÛ·‡ – ÏÓ·¥Î¸ÌËÈ ÚÂÎÂÙÓÌ. íÛ‰¥ÚÒ‡ = ‡·ÓÚ‡Ú¸. í¸ÓÎ͇ = ·‡·‡ = ‰Û‡ – ‰¥‚˜Ë̇. òÏÓÌ – Ó·¯ÛÍ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
·Û∂‡. Ä ÚÂ, ˘Ó ıÓ˜ Ú‡Í-ÒflÍ Ó·’π‰ÌÛπ ϯ͇̈¥‚ ì͇ªÌË (¥ ÂÚÌÓχ∂¥Ì‡Î¥‚, ¥ Î¥Ì∂‚ÓÍÛθÚÛÌËı ÍÂÓÎ¥‚, ¥ ̇‚¥Ú¸ Ú‡Í Á‚‡ÌËı «Ò‚¥‰ÓÏËı» Û͇ªÌˆ¥‚, ¥ ÚËı, ˘Ó ÛÊ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ÁÓÒ¥È˘ËÎËÒfl) – ˆÂ ëèßãúçÄ ëéÇ∏ñúäÄ ëèÄÑôàçÄ… ì ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ˆÂ Ú‡ÍÓÊ ¥ ÏÓ‚ÎÂÌÌπ‚Ó-‰ËÒÍÛÒ˂̇ Ú‡ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓ-‚Û΢̇ ‰‡‚Ìfl ̇¯‡ «ÄÅôÄÉÄ», ̇¯ «ÅÄêÄä» ¥ ̇¯‡ «äÄáÄêåÄ». ÇπÍÓÒ‰˛˜¥‚Ҹͥ Ú‡ χχ‰ÛҸͥ ÔÓÍÛ˜¥ – ˆÂ ¥ ÚËÔÓÎÓ„¥˜ÌÓ, ¥ ÒÛ·Òڇ̈¥Ó̇θÌÓ (Á‡ Ò‡ÏÓ˛ Ù‡ÍÚÛÓ˛ Ò‚Óπ˛) Ú ҇Ï fl‚ˢÂ. ç ÔÓÒÚÍÓÎÓÌ¥‡Î¸Ì ¥ Ì ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸Í fl‚ˢÂ, ‡ fl‚ˢ ‚Ò ˘Â ∏Ñàçé∫ (¥ ̇‚¥Ú¸ ·¥Î¸¯ π‰ËÌÓª, Ì¥Ê ·Û‰¸-ÍÓÎË) Äáéèà. ñÂ, Ò͇Á‡ÚË ·, fl‚ˢ ÔÓÒÚÓ «ÓÁÚ‡¯Ó‚‡ÌËı Û å‡ÎÓÓÒ¥ª» ̇‡ÚË‚ÌË‚ÌÓ-‰ËÒÍÛÒË‚ÌËı ëåßíí∏áÇÄãàô éÑçß∏∫ â íß∏∫ ëÄåé∫ Äáéèà. ßÁ Ú¥π˛ ı¥·‡ ˘Ó ¥ÁÌËˆÂ˛, ˘Ó ‰Ó ԇ̥‚ÌËı ÚÂÏ ÔÓ ÚÂ, flÍ «·Ûı‡Î¥» ¥ flÍ «Ì‡Í‡˜‡Î¥Ò¸» (Ú‡ Û flÍ¥ ÔË„Ó‰Ë Û Á‚’flÁÍÛ ¥Á ˆËÏ ‚Ú‡ÙËÎË); ‡ Ú‡ÍÓÊ ‰Ó ·‡Î‡˜ÓÍ, Û ÍÓÚËı «Ú¸ÓÎ͇» ˜Ë «·¥ÍÒ‡» ‚Ú¥Î˛πÚ¸Òfl Û Ì‡ÒÍ¥Á¸ χÒÍÛÎ¥ÌÌÓ-·‡‡˜ÌËı Ú‡ χÒÍÛÎ¥ÌÌÓ-͇Á‡ÏÓ‚Ëı ÍÓÌÒÚÛÍÚ‡ı Ú‡ ÒÚÂÂÓÚËÔ‡ı ÚÓıË ˜Ë Ì ÒÛˆ¥Î¸ÌÓª ‚Ûθ‚Ë (¥ÌÓ‰¥ ‰Â˘Ó ÛÒÍ·‰ÌÂÌÓª Ó·‡Á‡ÏË «ÒÚπ‚Ë», ‰ÂÏÓÌ¥ÁÓ‚‡ÌÓª ¥ÒÚÓÚË, «Ï‡Á¥», «ÊË‚ÓÚ̇‚‡», ˜Ë ÚÓ – ‚ ͇˘ÓÏÛ ‡Á¥ – Î˯ Á̇fl‰‰fl ¥ Á‡ÒÓ·Û ‰Îfl ÔÂÂÊË‚‡ÌÌfl ·ÂÁÍÓ̘ÌËı Ó∂‡ÁÏ¥‚ ÚÓ˘Ó) ‰Ó‰‡ÎËÒfl ˘Â «Ô¥ÍÓÎË» ÔÓ ÓÚËı «ÍÛÚËı»
òÓ? – ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ‚Ò¥ ÔËÚ‡ÌÌfl. îÛÙÎÓ – Ô¥‰Ó·Í‡. ïÏ˸ – ÔÓ„‡Ì‡ β‰Ë̇. éÚÊÂ, ˘Ó ˆÂ? ëÛ·ÍÛθÚÛ‡ ˜Ë ªª ÒÛÓ„‡Ú? ã˯ ÙÓχ ¥ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ? äÓÎË Ì‡fl‚Ì¥ ‚Ò¥ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ ÓÁ̇ÍË, ‡ÚË·ÛÚË͇ Û ‚Ë„Îfl‰¥ ÒÎÂÌ∂Û, ÒÚËβ ÊËÚÚfl, Ó‰fl„Û, Á‡˜¥ÒÍË, ÒÔÓÒÓ·Û ÏËÒÎÂÌÌfl, ¥ ‡·ÒÓβÚÌÓ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ ÓÒÏËÒÎÂÌ¥ÒÚ¸, Ò‚¥‰ÓÏËÈ ‚ËÍÎËÍ, ÔÓÚÂÒÚ, ·‡Ê‡ÌÌfl ÁÏ¥Ì. Ň ·¥Î¸¯Â, ̇fl‚Ì ¥ÁÍ ÌÂÒÔËÈÌflÚÚfl ˜Ó„ÓÒ¸ ¥Ì‡Í¯Ó„Ó, ÌÂÙÓχθÌÓ„Ó. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ˘Ó π Ô‚ËÌÌËÏ Û Ú‚ÓÂÌÌ¥ ÒÛ·ÍÛθÚÛË Ú‡ ªª ‚ËÁ̇˜ÂÌÌ¥? ë‡Ï¥ ªª ÌÓÒ¥ª, ˜Ë ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, flÍ ÔÓÓ‰ÊÛπ ªı? ïÚÓ Á̇, ˜Ë Á’fl‚ËÎËÒ¸ ·Ë ÍÓÎË-Ì·ۉ¸ „¥Ô¥, flÍ·Ë Ì ·ÛÎÓ ‚¥ÈÌË? ß ˜Ë ÍÓÎË-Ì·ۉ¸ Á‚˘‡ÈÌ ÓÒ¥ÈҸ͠ÒÎÓ‚Ó «Ô‡ˆ‡Ì» ̇ÔÓ‚ÌËÎÓÒ¸ ·Ë ÒÛ˜‡ÒÌËÏ ÁÏ¥ÒÚÓÏ, flÍ·Ë Ì 70 ÓÍ¥‚ «Òӂ͇» ¥ 10 ÓÍ¥‚ «ì͇ªÌË»? ÇÒÂ-Ú‡ÍË ˆÂ ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡. ëÛ·ÍÛθÚÛ‡ Ô‡‡‰ÓÍÒÛ. å‡ÒÓ‚‡, ÔÓÚ ¥Ì¯‡; ÌÂÔÓÏ¥Ú̇, ÔÓÚ ¥ÒÌÛ˛˜‡ ¥ ‰ÛÊ «ÍÓÒÚËÒÚ‡», ·ÂÁ Ò‚¥‰ÓÏÓ„Ó ÔÓÚÂÒÚÛ. ëÛ·ÍÛθÚÛ‡, fl͇ Á‡‚‡Ê‡π ÊËÚË. ëÚ‚ÓÂ̇ ̇ÏË ¥ ÔÓÚË Ì‡Ò Ò‡ÏËı.
163
ТЕТЯНА ХОМА ГОП? СТОП! АБО ПРО ЖИТТЯБУТТЯ ОДНОГО СОЦУГРУПОВАННЯ...
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˜Ë Ú‡Í Á‚‡ÌËı «ÌÓ‚Ëı», ÔÓ «ÂÍÂÚ», ÔÓ «Í¥‰‡Î», ÔÓ «˜Û‚‡Í‡», ˘Ó «ÁπÎπ̸˛ ¯Û¯‡‚¥Ú», ÔÓ «·‡ÍÒË» ‚ ÛÒ¥ı ªı ÏÓÊÎË‚Ëı ¥ ÌÂÏÓÊÎË‚Ëı Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌflı ¥ ÒÔÓÒÓ·‡ı ‰Ó·Û‚‡ÌÌfl ÚÓ˘Ó. äÛθÚÛÌÓ-ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ (ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÂ) ÔÓΠÄÁÓÔË – ¥ ‚ ÛÒ¥È Ò‚ÓªÈ ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡ÌÓÒÚË (̇ ¥‚Ì¥ ∂ÛÔ, Á‡ÌflÚ¸, ÒÔÓÒÓ·¥‚ ÊËÚÚπ‰¥flθÌÓÒÚË Ú‡ ÒÔÓÒÓ·¥‚ ÊËÚÚπÚ‚ÓÂÌÌfl) ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚ ÛÒ¥È Ò‚ÓªÈ Á„ÓÏÓ∂ÂÌ¥ÁÓ‚‡ÌÓÒÚË Ú‡ Ô·ÒÍ¥È ÁÛÌ¥ÙÓÏ¥ÁÓ‚‡ÌÓÒÚË (͇Á‡ÏÓ‚Ó-·‡‡˜ÌÓ-·‡Ì‰ËÚÒ¸Í¥È ÁӉ̇ÍÓ‚¥ÎÓÒÚË), Ú‡ ˘Ó̇ȇ‰Ë͇θ̥¯¥È ÁÏ¥¯‡ÌÓÒÚË (‰Â ÔÂÁˉÂÌÚË Á‡ÍÎË͇˛Ú¸ ‰Ó ‚Ò ÌÓ‚Ëı ¥ ÌÓ‚Ëı «Á‡˜¥Òڇͻ ¥ ÌÓ‚Ëı Ú‡ ÌÓ‚Ëı «Ï‡ÍÛı», ‡·Ë ÒÍ¥Á¸ ¥ ÚÓڇθÌÓ «Ï‡˜¥Ú¸ ‚ Ò‡Ú¥π»), – ÛÒ ˆÂ ÍÛθÚÛÌÓ-ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ ÔÓΠáÄÅìê’üçàãéëü-áÄêéëãé ì ñßãäéå éÑçéêßÑçàâ ëèéëßÅ – ‚¥‰ ä‡Ô‡Ú ¥ «‰‡ ÄıÓÚÒ͇‚‡ ÏÓfl». í¥ Ê Ò‡Ï¥ «Ò¥ÏÂ̇» ÏÓÊ̇ ‚ËÎÛ˘ËÚË ‚¯ڥ-Â¯Ú ¥ Á Ú¸ÓıÒÓÚ „Ó‰ËÌ ·‡Î‡˜ÓÍ Ì‡¯Ëı ˘Ó̇ÈÍÛÚ¥¯Ëı ‰Âʇ‚ÌËı «ÏÛÊ¥‚» ̇ ͇ÒÂÚ‡ı χÈÓ‡ åÂθÌ˘ÂÌ͇. óË Ì ڇÍ? í‡ Ò‡Ï‡ «‡‚ˆ‡ „‡Î¥Ï‡fl», Ú ҇Ï «Ò‚‡∂‡Ì¥Ï» ¥ ‰ÓÒÚÓÚÛ ÚӘ̥ҸÍÓ Ú‡ÍÂ Ê «Ì-Û-Û ÚË Ïπ¥Ì ‚ ̇ÚÛπ» ¥ Û «·‡Ì‰¥ÚÒÍ‡Ï èπÚπ·Û∂π» ¥ ‚ ̇¯ÓÏÛ ÚËıÓÏÛ ìÊ„ÓÓ‰¥. íÂÚπ. ß, Á‰‡πÚ¸Òfl, ÓÒÚ‡ÌÌπ Û ˆËı ÔÓÔ‰̥ı Û‚‡„‡ı. 삇ÊÌËÈ ˜ËÚ‡˜ ÛÊÂ, χ·ÛÚ¸, Á‚ÂÌÛ‚ Û‚‡„Û Ì‡ ÚÂ, ˘Ó ¥ ÍÓ-
‡ÎπÍ҇̉ Ú‡‡ÒÓ‚
© Ä.퇇ÒÓ‚, 2000
голомозі
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ЩЕ РАЗ ПРО БРАНЦІВ БАРАЧНОКАЗАРМОВОЇ БАЛАКАНИНИ (НАРАТИВНІ СТРУКТУРИ ЯК ТРИБ ЖИТТЯ)
164
ÏÛ̥͇ÚË‚Ì «ˆËÍÛ₇ÌÌfl» Ô‚ÌËı ÒÏËÒÎ¥‚ (‡ Ú‡ÍÓÊ Ô‚ÌËı ÒÔÓÒÓ·¥‚ ªı ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl, ˜Ë ÚÓ ÒÏËÒÎÓ‚Óª „Ë), Ô‰‡˜‡ Ú‡ Ò‡ÏÓ‚¥‰Ú‚ÓÂÌÌfl ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚ ∂ÛÔÓ‚Óª ÒÂÏ¥ÓÒÙÂË (̇ÔËÍ·‰ Á̇ÍÓ‚Ó„Ó ÒÏËÒÎÛ ÚÓ„Ó, ˜ÓÏÛ Û Ô‚ÌÓª ͇ÚÂ∂Ó¥ª ˛ÌËı ıÎÓÔˆ¥‚ Û ã¸‚Ó‚¥ ˜Ë ‰ÂÒ¸ Û äËπ‚¥ Ó‰Ì‡ ÔÓÎÓ‚Ë̇ „ÓÎÓ‚Ë ÔÓÒÚËÊÂ̇ ̇ ÍÓÓÚÍÓ, ‡ ‰Û„‡ ÔÓÎÓ‚Ë̇ ¥Á ‰Ó‚„ËÏ ‚ÓÎÓÒÒflÏ ¥ flÍ ˆÂ ÔÓ‚’flÁ‡Ì Á¥ ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌËÏ Á̇ÍÓÛÚ‚Ó˛‚‡ÌÌflÏ Û Ô‚ÌÓÏÛ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓÏÛ ÍÓÎ¥ ¥ Ú.‰. ¥ Ú.Ô.), ˆÂ·ÚÓ ëìÅäìãúíìêÄ üä èÖÇçàâ áÉìëíéä èéÇëüäÑÖççé-äéåìçßäÄíàÇçé∫ Üàíí∏Ñßüãúçéëíà (‰Ë‚. èÖêòÖ) Á éÑçéÉé Åéäì ¥ Ú‡Í Á‚‡Ì‡ ÄáéèÄ, flÍÓ ñàÇßãßáÄñßâçé-äìãúíìêçÖ åÖÉÄèéãÖ äéåìçßäÄñßâ – Á ÑêìÉéÉé Åéäì ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó ‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ ÚËÏ, ˘Ó ‚ ÓÒÌÓ‚¥ Ó‰ÌÓ„Ó ¥ ‰Û„Ó„Ó ÎÂÊËÚ¸ Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó Òԥθ̇ ßçíÖêèêÖíÄíàÇçÄ ÄäíàÇçßëíú. ßÌÚÂÔÂÚ‡Ú˂̇ ‡ÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ÚËı, ˘Ó ÒÔËÈχ˛Ú¸, ÚÎÛχ˜‡Ú¸ ¥ Ô‰‡˛Ú¸ ÍÛθÚÛÛ. ì ˆ¸ÓÏÛ ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌ¥ ¥ ÒÏËÒÎÓ‚ËÈ «¥Ì‚ÂÌÚ‡» (˜Ë ÚÓ Ô‚̇ ÏÂÂʇ ÒÂÌÒ¥‚, flÍËÏË Ì‡‰¥Îfl˛Ú¸Òfl Ô‚̥ ‰ÂÌÓÚ‡ÚË – ˜¥, ‡ÚÂÙ‡ÍÚË, ÔÓ‰¥ª ÚÓ˘Ó), ¥ ҇ϥ ÒÔÓÒÓ·Ë Í‡ÚÂ∂ÓËÁ‡ˆ¥ª, ÔÓÚ‡ÍÚÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ «Óˆ¥Ì˛‚‡ÌÌfl» Ò‚¥ÚÛ («Í‡ÚË̇ Ò‚¥ÚÛ» ÔÎ˛Ò Î¥Ì∂‚ÓÍÛθÚÛÌ¥ ÍÓÌÒÚÛÍÚË) – ∏ ì ÑìÜÖ ÅÄÉÄíúéï èéëìíçßï ÇßÑçéòÖççüï ëèßãúçàåà ß çÄ êßÇçß åÄëéÇé∫ ëìÅäìãú-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
íìêà (ªª ˆÂÔˆ¥ª, ªª ‚ÔÎË‚Û, ªª ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÛ˛˜Ó„Ó ÂÙÂÍÚÛ, ªª «ÙÓθÍÎÓËÁ‡ˆ¥ª» ÚÓ˘Ó), ¥ çÄ êßÇçß íÄä áÇÄçé∫ «Çìãàóçé∫» ëìÅäìãúíìêà, ˜Ë ÚÓ, Ò͇ʥÏÓ, ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ-ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËı ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËı ÛÚ‚ÓÂ̸. ÅÛıÎË‚‡ ¥Ì٥θڇˆ¥fl «Ô¥·Î‡Ú̸ÓÌ̇ÒÚ¥» Û ˆÂ ÓÒÚ‡ÌÌπ Ò‰ӂˢ (ÔÓÛ˜ ¥Á ‡·ÒÓβÚÌËÏ Ú‡ ·ÂÁÍÓÌÍÛÂÌÚÌËÏ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌflÏ ÛÒÓÙÓÌÌÓª «ÔÓÔÒË» Ú‡ ÛÒÓÙÓÌÌËı «¯‡ÌÒÓÌ¥‚», – Á „Û„Ìfl‚ËÌÍÓ˛ Ú‡ Á «ı¥Ô‡ÚˆÓÈ», – ‰ÛÊ ÒıÓÊËı ‰Ó ÚËı, ˘Ó ªı ˘Â Û ÒÓ‚πˆ¸Í¥ ˜‡ÒË ÓÁÔÎÓ‰ÊÛ‚‡ÎË ÍÛθÚÓ‚¥ «·‡‰Ë» Ú‡ ÂÒÚÓ‡ÌÌ¥ «Î‡·ÛıË») ∏ Ñãü åÖçÖ íßãúäà ßçÑàäÄíéêéå íéÉé, ˘Ó ÄÁÓÔ‡ ҸӄӉ̥ ‰ÛÊ ‚Ô‚ÌÂÌÓ Ì‡ÒÚÛÔ‡π. éÚÓÊ, ¥ ¯‡„ÂÌ‚‡ ¯Í¥‡ ‚·ÒÌ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Î¥Ì∂‚ÓÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡ (Ò‰ӂˢ‡ ¥ÚÂÔÂÚ‡ÚË‚ÌÓª ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË Ú‡ ‚·ÒÌÓ„Ó ÒÂÌÒÓÛÚ‚Ó˛‚‡ÌÌfl) çÖÇßÑÇéêéíçé ëäéêéóì∏íúëü, ëíàëäÄ∏íúëü, ˜Ë – Û Í‡˘ÓÏÛ ‡Á¥ – ıÓ‚‡πÚ¸Òfl ‚ Û͇ªÌҸ͠«∂ÂÚÓ» – ̇ ÓÒÚ¥‚ˆ¥ «„Óχ‰¥‚Ò¸ÍÓ„Ó» ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl. ÄÁÓÔ‡ «‚ÔÓ‚Á‡π» Ì ÔÓÒÚÓ Û ‰Ó‚Í¥ÎÎfl (Û Ú‡Í Á‚‡ÌËÈ ÒÓˆ¥ÓÔÓÒÚ¥). ÄÁÓÔ‡ ‚ÔÓ‚Á‡π Û Ï¥ÁÍË, Û Òˆfl, Û ‰ËÒÍÛÒ, Û ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÛ Ôӂ‰¥ÌÍÛ, Û ‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡ÌÌfl ÒÂÌÒ¥‚. ì ÌÓ‚Â ÒÂÌÒÓÚ‚ÓÂÌÌfl. ì͇ªÌҸ͠(̇‚¥Ú¸ Û ã¸‚Ó‚¥ Ú‡ ãÛˆ¸ÍÛ) ‡·Ó χ∂¥Ì‡Î¥ÁÛπÚ¸Òfl Ú‡ ÍÂÓÎ¥ÁÛπÚ¸Òfl, ‡·Ó Ê ÓÔËÌflπÚ¸Òfl ‡Ê „ÂÚ¸ ̇ Á‡∂ÛÏ¥Ì͇ı ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ-ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓ„Ó ÔÓÎfl.
çéÇÄ èêéíéîÄòàëíëúäÄ åéãéÑßÜçÄ ëìÅäìãúíìêÄ Ç êéëß∫ êÓÒ¥fl – ͇ªÌ‡ ‡¥Èˆ¥‚! ÉÓ‰¥, ÔÓÁ·ËÚÍÛ‚‡ÎËÒ¸ ¥Á Ì‡Ò ÛÒflÍ¥ ÊË‰Ë ¥ ·¥Î¸¯Ó‚ËÍË. åË, ‡¥Èˆ¥, ÚÛÚ „ÓÒÔÓ‰‡¥. ß ÏË ·Û‰ÂÏÓ „ÓÒÔÓ‰‡flÏË. äÓÎË ÏË ÔËȉÂÏÓ ‰Ó ‚·‰Ë – ÏË ÛÒ¥ı ‚˯ËÍÛπÏÓ ÔÓÔ¥‰ Òڥ̇ÏË ¥ ‚Ò¥Ï Ò͇ÊÂÏÓ: «ÜË‰Ë ¥ ÍÓÏ¥Ò‡Ë – ÍÓÍ ÛÔ‰!» ß ‚Ò¥ı Êˉ¥‚ ¥ ÍÓÏÛÌflÍ – Á ÍÛÎÂÏÂÚ‡. èÓÚ¥Ï Ò͇ÊÂÏÓ: «ÇÛÁ¸ÍÓÓÍ¥ Ú‡ ˜ÓÌÓ‰ÛÔ¥ – ÍÓÍ ÛÔ‰!» ß ‚Ò¥ı ‚ÛÁ¸ÍÓÓÍËı ¥ ˜ÓÌÓ‰ÛÔËı – ̇ ÍÓԇθ̥ Ú‡ Î¥ÒÓÔÓ‚‡Î. çÂı‡È Ô‡ˆ˛˛Ú¸... ï‡È ÊË‚Â íËÒfl˜ÓÎ¥ÚÌ¥È ÇÂÎËÍËÈ ê‡Èı Ä¥ÈÒ¸ÍÓª 燈¥ª!.. á ÔÓÏÓ‚Ë ÌÂ̇Á‚‡ÌÓ„Ó ÔÓÏÓ‚ˆfl-Òͥ̄‰‡ ̇ Ï¥ÚËÌ„Û White Power [Ç·‰‡ Å¥ÎËı] Û åÓÒÍ‚¥ ̇‚ÂÒÌ¥ 1997 .
óË Ú‡ÔÎflÎËÒ¸ ‚‡Ï „ÛÔË ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ Á „ÓÎÂÌËÏË „ÓÎÓ‚‡ÏË, ‚ Ӊ̇ÍÓ‚Ëı ˜ÓÌËı ‰ÊËÌÒ‡ı ¥ χÒh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èË ˆ¸ÓÏÛ, ÓÁ„Û·Î˛˛˜Ë «ÔÓ ‰ÓÓÁ¥» (Û ÔÓˆÂÒ¥ ÓÚÓ„Ó «πÒÚπÒÚ‚πÌ̇‚‡» ‚ËÚ¥ÒÌÂÌÌfl) flÍ¥Ò¸ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ‚Ê Á‡Î˯ÍË Ò‚Ó„Ó ÍÓÎËÒ¸ ‚¥‰ÌÓÒÌÓ ÔÓ‚‡ÊÌÓ„Ó (‡ ÚÂÔ ÛÊ «ÎÓı¥‚Ò¸ÍÓ„Ó», ÚÂÚ¸ÓÒÓÚÌÓ„Ó) ÒÓˆ¥ÓÔÂÒÚËÊÌÓ„Ó ÒÚ‡ÚÛÒÛ. 킉ÊÂÌÌfl Á‰‡πÚ¸Òfl ‡ÍÒ¥ÓχÚ˘ÌËÏ (ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ô¥ÒÎfl ê¥Í¸Ó‡): ëÖêÖÑéÇàôÖ äìãúíìêà ∏ ëÖêÖÑéÇàôÖå ßçíÖêèêÖíÄñß∫. ã˛‰Ë ÚflÊ¥˛Ú¸ ‰Ó Ô‚ÌËı ÒԥθÌÓÚ ¥ ∂ÛÔ (ÁÓÍÂχ Ú‡Í Á‚‡ÌËı ÂÙÂÂÌÚÌËı ∂ÛÔ), ‡ Ú‡ÍÓÊ Ó‰ËÌ ‰Ó Ó‰ÌÓ„Ó Ì‡Ò‡ÏÔ‰ ҇ϠÚÓÏÛ, ˘Ó åÄûíú ëèßãúçàâ ëÇßíééÅêÄá. â‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ Òԥθ̥ «Ù¥Î¸ÚË» ÒÂÎÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ÒÔËÈχÌÌfl ¥ ·‡˜ÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ; Òԥθ̥ ÍÓÌÙ¥∂Û‡ˆ¥ª ÒÏËÒÎ¥‚; ÒıÓÊ¥ ¥ÌÚÂ̈¥ª Ú‡ ÒıÓÊ¥ ÍÓÌ‚Â̈¥ª. ñÂÈ ÒԥθÌËÈ ëÇßíééÅêÄá («WORLDVIEW»), ˘Ó ‚ËÔ‡ˆ¸Ó‚ÛπÚ¸Òfl Ò‡ÏÂ Û ÔÓÎ¥ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥ª (̇ ÓÒÌÓ‚¥ ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ ̇ÔÛÊÂÌÓ„Ó ‰¥‡ÎÓ„¥ÁÏÛ) 𠇉¯Â ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ èêàóÖíçéëíà Ñé ëèßãúçàï äéåìçßäÄíàÇçàï ãÄçñûÜäßÇ, Û ÏÂʇı flÍËı ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚Ì¥ ‡ÍÚË π «Á„Û˘ÂÌ¥¯ËÏË», ˜‡ÒÚÓÚÌ¥¯ËÏË, ˘¥Î¸Ì¥¯ËÏË, ‡ ÓÚÊ ¥ ÒÛ∂∂ÂÒÚË‚Ì¥¯ËÏË. ñ˛ ‚ÌÛÚ¥¯Ì˛ π‰Ì¥ÒÚ¸ ëèßãäìÇÄççü – ßçíÖêèêÖíÄñß∫ – ÑéÇäßããü – ëÖçëéìíÇéêûÇÄççü – äìãúíìêà (‡ ÏÂÂʇ ÒÏËÒÎ¥‚, ‚·ÒÚË‚Ó, ¥ π „ÎË·ËÌÌËÏ fl‰ÓÏ ÍÛθÚÛË) fl · ‚ÓÎ¥‚ ÛÏÓ‚ÌÓ ÁÓ·‡ÁËÚË ÚÛÚ Û ‚Ë„Îfl‰¥ ‰‚Óı Í¥Î, ÍÓÚ¥ ÔÓ˜‡ÒÚË ÔÂÂÚË̇˛Ú¸Òfl. ì ‚Ë„Îfl‰¥
ÍÛ‚‡Î¸ÌËı ÍÛÚ͇ı ·ÂÁ ÍÓÏ¥¥‚, Û ‚ËÒÓÍËı ‡Ï¥ÈÒ¸ÍËı ˜Â‚Ë͇ı, Á ̇¯ËÚËÏ Ì‡ Û͇‚¥ Ô‡ÔÓÓÏ ‡·Ó‚·ÒÌˈ¸ÍÓª äÓÌÙ‰‡ˆ¥ª? ñÂ È π „ÓÎÓÏÓÁ¥, ‡ ˘Â – ÒÍ¥Ì„Â‰Ë [Ç¥‰ ‡Ì„Î. skin head – „ÓÎÂ̇ „ÓÎÓ‚‡]. ë‡Ï¥ Ò· ‚ÓÌË Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸ ÍÓÓÚÍËÏ ÒÎÓ‚ÓÏ «Ò̻ͥ. èÓ ÌËı χÈÊ Ì Ô˯ÛÚ¸, ‡Î ÔÓÏ¥Ê Ô¥‰Î¥ÚÍ¥‚ ‚ÂÎËÍËı Ï¥ÒÚ ‚ÓÌË – Ûʠ΄Ẩ‡. ÑÓÓÒÎ¥ ̇χ„‡˛Ú¸Òfl ªı Ì ÔÓÏ¥˜‡ÚË, Ô˘ÓÏÛ Ì Î˯ ÔÂÂÒ¥˜Ì¥ Ó·Ë‚‡ÚÂÎ¥, ‡ÎÂ È Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË Á‡ÍÓÌÛ. ÄΠ‚ÓÌË Á‡fl‚Îfl˛Ú¸ ÔÓ Ò· ҇ϥ, ÒÚ‡˛˜Ë ‰Â‰‡Î¥ ̇ı‡·Ì¥¯ËÏË È ‡„ÂÒË‚Ì¥¯ËÏË. Ç ÎËÒÚÓÔ‡‰¥ 1998 . ‚ Äı‡Ì„ÂθҸÍÛ ÒÛ‰ËÎË „ÛÔÛ Ì‡ˆ¥-Ò̥ͥ‚, ÍÓÚ¥ ̇‚ÂÒÌ¥ ÚÓ„Ó Ê ÓÍÛ ÒÚ‚ÓËÎË Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥˛, fl͇ ÔÓÒÚ‡‚Ë· Á‡ ÏÂÚÛ ‚˄̇ÚË ÒËÎÓÏ¥ˆ¸ Á Äı‡Ì„ÂθҸ͇ ÛÒ¥ı «˜ÓÌËı». óÎÂÌË „ÛÔË – Ô¥‰Î¥ÚÍË ‚¥‰ ˜ÓÚË̇‰ˆflÚË ‰Ó ‚¥Ò¥Ï̇‰ˆflÚË ÓÍ¥‚ – ÌÓÒËÎË ÔÓ‚’flÁÍË Á¥ Ò‚‡ÒÚËÍÓ˛ ¥ ‰‡‚‡ÎË «ÔËÒfl„Û ‡¥Èˆfl»... ÇÒ¸Ó„Ó Á‡ ‰‚‡ ÚËÊÌ¥ ‚ÓÌË Á‰¥ÈÒÌËÎË ÔÓ̇‰ ‰ÂÒflÚÓÍ Á·ÓÈÌËı ̇ԇ‰¥‚ ̇ «Í‡‚͇Áˆ¥‚» (Ó‰Ì¥È Á ÊÂÚ‚ ·ÛÎÓ Á‡‚‰‡ÌÓ Ò¥Ï̇‰ˆflÚ¸ ÍÓÎÓÚÓ-¥Á‡ÌËı ‡Ì). 㥉ÂË Í‡‚͇Á¸ÍËı „Óχ‰ Äı‡Ì„ÂθҸ͇ ÔËȯÎË ‰Ó Ï¥ÒˆÂ‚Ó„Ó Ï¥Î¥ˆÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÍÂ¥‚Ìˈڂ‡ ¥ ÔÓÔ‰ËÎË, ˘Ó ÍÓÎË ˆÂ ÚË‚‡ÚËÏÂ È ‰‡Î¥, ÚÓ ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ Ì ÒÚËχÚË Ò‚Óªı ÁÂÏÎflÍ¥‚ ‚¥‰ χÒÓ‚Ëı Á‡‚ÓÛ¯Â̸, – Ô¥ÒÎfl ˜Ó„Ó ‚ ‡ı‡Ì-
165
АЛЄКСАНДР ТАРАСОВ ГОЛОМОЗІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡‰¯Â ‰‚Óı ÍÛ„¥‚ – ÑßÄãéÉßáåì (ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl) Ú‡ äìãúíìêà – ˘Ó χ˛Ú¸ ëèßãúçàâ ëÖÉåÖçí – Ò„ÏÂÌÚ ëÖçëéìíÇéêûÇÄççü : Ô‡‚ÛÚË̇ ÒÏËÒÎ¥‚ «ÒÌÛπÚ¸Òfl» Û Ì¥¯‡ı ÊË‚Ëı ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌËı ‡ÍÚ¥‚. éÒ¸ ˆfl ÔÓÒÚÂ̸͇ ÒıÂχ:
ñ˛ ‰ÛÊ ÛÏÓ‚ÌÛ Í‚‡Á¥ÏÓ‰Âθ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ÔÓÚ‡ÍÚÛ‚‡ÚË ¥ Ú‡Í: ÌÂχπ Ñßâëçé∫ ÜàÇé∫ äìãúíìêà (ÍÛθÚÛË flÍ Â‡Î¸ÌÓ„Ó ÍÓÎÓÓ·¥„Û ÒÏËÒÎ¥‚, ‚‡ÚÓ˘¥‚ Ú‡ ‡ÚÂÙ‡ÍÚ¥‚, ÍÛθÚÛË flÍÓ ÔÓˆÂÒÛ) ÔÓÁ‡ ßçíÖêèêÖíÄñß∏û äìãúíìêà. íÓ·ÚÓ, ̇҇ÏÔ‰, ÔÓÁ‡ ÊË‚ËÏ ‰¥‡ÎÓ„¥ÁÏÓÏ. ÜË‚Â ÍÛθÚÛÌ Ò‰ӂˢ ÏÛÒËÚ¸ ·ÛÚË Ò‰ӂˢÂÏ ‰¥‡ÎÓ-
„ÂθҸÍËı Ô‡‚ÓÓıÓÓÌÌËı Ó„‡Ì‡ı, ÔËÓ‰ÌÓ, «ÛÒ¥ı ÔÓḀ́χ˛Ú¸». å¥Î¥ˆÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ÍÂ¥‚ÌËˆÚ‚Û ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ‡∂ÛÏÂÌÚ ‚ˉ‡‚Òfl ‰ÛÊ ÔÂÂÍÓÌÎË‚ËÏ – ¥ „ÛÔÛ ¯‚ˉÍÓ ‚Ëfl‚ËÎË ¥ Á‡‡Â¯ÚÛ‚‡ÎË. ç‡ ÒÛ‰¥, Ӊ̇Í, ÛÒ¥ ‚¥‰·ÛÎËÒ¸ ÛÏÓ‚ÌËÏË ÚÂϥ̇ÏË ¥ Î˯ 18-¥˜ÌÓ„Ó Î¥‰Â‡ „ÛÔË, áËÍÓ‚‡, Á‡ÒÛ‰ËÎË ‰Ó ÒÂÏË ÓÍ¥‚ Û‚’flÁÌÂÌÌfl. ñ¥Í‡‚Ó, ˘Ó Ù‡ÍÚ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‡ÒËÒÚÒ¸ÍÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÒÛ‰Ó‚¥ «‰Ó‚ÂÒÚË Ì ‚‰‡ÎÓÒ¸». ì åÓÒÍ‚¥ ‚ ÔÓÔ‰̸ÓÏÛ Û‚’flÁÌÂÌÌ¥ Ô·ۂ‡π ˘Â Ӊ̇ „ÛÔ‡ Òͥ̄‰¥‚ – Ú‡Í Á‚‡Ì¥ «˜ËÒÚËθÌËÍË». ÇÒ¥ ‚ÓÌË Ú‡ÍÓÊ Ô¥‰Î¥ÚÍË: ÏÓÎÓ‰¯ËÏ – ÓÍ¥‚ ÔÓ ¯¥ÒÚ̇‰ˆflÚ¸, ÒÚ‡¯ÓÏÛ – ‰Â‚’flÚ̇‰ˆflÚ¸. ÉÛÔ‡ ÔӂӉ˷ «Á‡˜ËÒÚÍÛ» åÓÒÍ‚Ë ‚¥‰ ·ÓÏÊ¥‚, flÍ¥ ̇˜Â·ÚÓ «ÔÓ„‡ÌËÎË Ó·‡Á ÒÚÓÎˈ¥»– ªı ̇ˆ¥-ÒÍ¥ÌË, Ì ‰Ó‚„Ó ‰Ûχ˛˜Ë ¥ Ì Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ÒÚ¸, Û·Ë‚‡ÎË. íӘ̇ ͥθͥÒÚ¸ ‚·ËÚËı Ì‚¥‰Óχ, ÔÓÁ‡flÍ ÒÏÂÚ¸ ·ÓÏʇ Á‡Á‚˘‡È Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÌÂÓÁÒÎ¥‰Û‚‡ÌÓ˛. èÓÍË ˘Ó ÒÎ¥‰ÒÚ‚Ó ‚ËÒÛÌÛÎÓ Á‚ËÌÛ‚‡˜ÂÌÌfl ‚ Ú¸Óı Û·Ë‚ÒÚ‚‡ı ¥ Ó‰Ì¥È ÒÔÓ·¥ Û·Ë‚ÒÚ‚‡. ëͥ̄‰ÓÏ ·Û‚ ¥ Á‡ÚËχÌËÈ Û åÓÒÍ‚¥ Û ‚ÂÂÒÌ¥ 1999 . å¥ı‡ªÎ ç‡ÛÏÂÌÍÓ, ÍÓÚÓ„Ó Á‚ËÌÛ‚‡˜Û˛Ú¸ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚¥Ì Ô·ÌÛ‚‡‚ ̇ ÑÂ̸ Ï¥ÒÚ‡ Á‰¥ÈÒÌËÚË ‚Ë·ÛıË ‚ ͥθÍÓı Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËı ı‡Ï‡ı ¥ ‚ ÒË̇„ÓÁ¥...
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ЩЕ РАЗ ПРО БРАНЦІВ БАРАЧНОКАЗАРМОВОЇ БАЛАКАНИНИ (НАРАТИВНІ СТРУКТУРИ ЯК ТРИБ ЖИТТЯ)
166
„¥ÁÏÛ. éÒ¸ ˜ÓÏÛ ÌËÌ¥¯Ìπ ÑéÉÄëÄççü ìäêÄ∫çëúäé∫ äìãúíìêà Ç åßëíÄï (Á·‡È‰ÛÊ¥ÌÌfl ‰Ó ̪, ÌÂÍÓψ¥ÈÌ¥ÒÚ¸ ‚Ò¸Ó„Ó Û͇ªÌÓÙÓÌÌÓ„Ó), ‚ËÚ¥ÒÌÂÌÌfl ‚Ò¸Ó„Ó ‚·ÒÚË‚Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÓÁχªÚËÏË ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËÏË ÛÚ‚ÓÂÌÌflÏË ‡ÁÓÔÓª‰ÌÓ„Ó ¯ÚË·Û (̇‚¥Ú¸ Û ã¸‚Ó‚¥ Ú‡ ëڇ̥Ò·‚¥) π Î˯ ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ ÚÓ„Ó, ˘Ó Û͇ªÌҸ͠ÔÓÒÚÍÓÎÓÌ¥‡Î¸Ì ÔÓÔÂÎˢ ‚ Ï¥ÒÚ‡ı π áÉÄêàôÖå ìäêÄ∫çëúäéÉé ëãéÇÄ . íÛÚ ÛÊ ·ÛÍ‚‡Î¸ÌÓ … ‰ÓÚÎ¥‚‡π Ô‡‚‰Ë‚ËÈ (‡‚ÚÂÌÚ˘ÌËÈ) Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ‰¥‡ÎÓ„¥ÁÏ (ˆÂ·ÚÓ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡Î¸Ì¥ Ô‡ÍÚËÍË ‚·ÒÌ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó, ‡ Ì ÍÂÓθҸÍÓ-ÒÛÊËÍÓ‚Ó„Ó, Ì ԥ‰ÊËÌ¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó, ˜Ë ÚÓ «Ô¥·Î‡Ú̸ÓÌ̇‚‡», ÚËÔÛ). Ñ¥‡ÎÓ„¥ÁÏ, ˘Ó Û Ì¸ÓÏÛ Î‰‚Â-Ή‚ ·ÎËχ˛Ú¸-ÏË„ÓÚflÚ¸ ‚·ÒÌ Û͇ªÌҸͥ ÒÏËÒÎË Ú‡ ‚‡ÚÓ˘¥. ĉÊ fl͇Á ëÖçëéìíÇéêûÇÄççü (∂ÂÌÂÛ‚‡ÌÌfl ÒÏËÒÎ¥‚) Ú‡ ÔÓÒÚ¥ÈÌ ÊË‚Â ªı ÔÂÂ-ÔÂÂÚÎÛχ˜Û‚‡ÌÌfl ìêìïéåãûûíú äìãúíìêçàâ èêéñÖë; ÛÛıÓÏβ˛Ú¸ «ÍÓ‚» ÍÛθÚÛË. áÏÛ¯Û˛Ú¸ ªª ˆËÍÛ₇ÚË ‚¥‰ Ú‚Óˆfl (˜Ë ÚÓ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ÚÓ‡) ‰Ó ˆËÔ¥πÌÚ‡. Ç¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó ÂÚÌÓÙÓ‡ (ÌÓÒ¥fl ÊË‚Ó„Ó Î¥Ì∂‚ÓÍÛθÚÛÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û) ‰Ó ¥Ì¯Ó„Ó ÂÚÌÓÙÓ‡. Ç¥‰ ÒÚ‡¯Óª Ú‡ Ò‰̸Ӫ ∂Â̇ˆ¥ª ‰Ó ∂Â̇ˆ¥ª ‚ËÒı¥‰ÌÓª. Ç¥‰ Ӊ̥πª ÒԥθÌÓÚË (ÒÚ‡ÚÛÏÛ, ÏÂÁÓÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓ„Ó ÍÓ·) ‰Ó ¥Ì¯Óª ∂ÛÔË Î˛‰ÂÈ. Ç·ÒÌ ÍÛθÚÛ‡ flÍÓ íêÄçëåßëßü äìãúíìêà (¥ ̇҇ÏÔ‰ flÍÓ
燂¥Ú¸ flÍ˘Ó · ÒÔ‡‚‡ Ó·ÏÂÊÛ‚‡Î‡Ò¸ ڥθÍË ˆËÏË Ù‡ÍÚ‡ÏË, ÚÓ È ÚÓ‰¥ Ì ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · Á‡Î˯‡ÚË ·ÂÁ Û‚‡„Ë ˆÂÈ, Ï’flÍÓ Í‡ÊÛ˜Ë, ‰‡ÎÂÍÓ Ì ·ÂÁÌ‚ËÌÌËÈ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËÈ Ûı. é‰Ì‡Í, Á„‡‰‡Ì¥ ÂÔ¥ÁÓ‰Ë – Î˯ χ· ˜‡ÒÚË̇ Á-ÔÓÏ¥Ê ·‡„‡Ú¸Óı ‡Íˆ¥È Ú‡ ‡ÍÚ¥‚ ̇ÒËθÒÚ‚‡, flÍ¥ ˜ËÌflÚ¸ „ÓÎÓÏÓÁ¥. íÓÏÛ ‚‡ÚÓ ÓÁÔÓ‚¥ÒÚË ÔÓ ÌËı flÍÓÏÓ„‡ ‰ÓÍ·‰Ì¥¯Â.
ïíé Çéçà, êéëßâëúäß ëäßçÉÖÑà? ÇÓÌË Á’fl‚ËÎËÒfl ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ‰Â‚’flÌÓÒÚËı ÓÍ¥‚. ì 1992-ÏÛ ‚ åÓÒÍ‚¥ ·ÛÎÓ ‚Ò¸Ó„Ó ·ÎËÁ¸ÍÓ ‰ÂÒflÚ͇ Òͥ̄‰¥‚. èÓ‚Ó‰ËÎËÒ¸ ‚ÓÌË ÚËıÓ ¥ Ô‚‡ÊÌÓ ÔÓÒÚÓ Í‡ÒÛ‚‡ÎËÒ¸ Û ˆÂÌÚ¥ Ï¥ÒÚ‡. ñ ·Û‚ ˜ËÒÚËÈ ÔÓ‰ÛÍÚ Ô¥‰Î¥ÚÍÓ‚Ó„Ó Ï‡‚ÔÛ‚‡ÌÌfl: ̇¯¥ Ô¯¥ ÒÍ¥ÌË ÒÚ‡‡ÌÌÓ Ì‡ÒÎ¥‰Û‚‡ÎË Á‡ı¥‰ÌËı Òͥ̄‰¥‚, ÔÓ flÍËı ‰¥Á̇ÎËÒfl ¥Á ÒÓ‚πˆ¸ÍËı áåß ‰Ó·Ë ÔÂÂÒÚÓÈÍË. íÓ‰¥ ·ÛÎÓ ÏÓ‰ÌÓ ÓÁÔÓ‚¥‰‡ÚË ÔÓ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍËı, ̥ψ¸ÍËı, ‡ ‰Â˘Ó Ô¥ÁÌ¥¯Â – ¥ ÔÓ ˜ÂÒ¸ÍËı „ÓÎÓÏÓÁËı. é‰Ì‡Í ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 94-„Ó ÒÍ¥Ì„Â‰Ë ÌÂÓ˜¥ÍÛ‚‡ÌÓ ÒÚ‡ÎË flÍ˘Ó Ì χÒÓ‚ËÏ, ÚÓ ˜ËÒÎÂÌÌËÏ ¥ ÔÓÏ¥ÚÌËÏ fl‚ˢÂÏ (ÔÓ ÚÂ, ˜ÓÏÛ ˆÂ ÒÚ‡ÎÓÒfl ҇ϠÚÓ‰¥, ÈÚËÏÂÚ¸Òfl Á„Ó‰ÓÏ). Ä ‰‡Î¥ ̇˜Â ·‚Ë̇ Á „¥ Á¥È¯Î‡. ç‡ Í¥Ìˆ¸ 1999 . ‚ êÓÒ¥ª ̇‡ıÓ‚Û‚‡ÎÓÒ¸ ·¥Î¸¯Â ‰‚‡‰ˆflÚË ÚËÒfl˜ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚¥‰-Ú‚Ó˛‚‡ÌÌfl – ÛÛıÓÏ₇ÌÌfl ªª ÒÏËÒÎÓ‚Ëı ÏÂÂÊ) ÔÂÂÚ‚Ó˛π Ò‡ÏËı ˆËÔ¥πÌÚ¥‚ (‡ ‚ÓÌË ÔÓ‰Ó‚ÊÛ˛Ú¸ ·ÛÚË ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥ ÚÎÛχ˜‡ÏË ¥ Ú‡ÌÒÎflÚÓ‡ÏË ‡ÚÂÙ‡ÍÚ¥‚, ÒËÏ‚ÓÎ¥‚ Ú‡ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ÚË‚ÌËı ÏÓ‰ÂÎÂÈ) Û ëèßÇ - ìóÄëçàäßÇ äìãúíìêà: ÓÁÛÏ¥ÌÌfl, ‡„Û‚‡ÌÌfl, ÔÂÂ-ÔÂÂÚÎÛχ˜Û‚‡ÌÌfl, – ˆÂ ¥ π ªı ìóÄëíú Ç äìãúíìêß (ÒÛ·ÍÛθÚÛ¥), Û ÊË‚Ëı ÔÓˆÂÒ‡ı ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌfl ˆ¥πª ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ. ë‡Ï‡ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÒÂÌÒÓÛÚ‚Ó˛‚‡ÌÌfl (ÒԥθÌÓ„Ó ∂ÂÌÂÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ ÒԥθÌÓ„Ó ÔÓ-‰¥ÎflÌÌfl ÒÏËÒÎ¥‚) ‡ÍÚۇΥÁÛπÚ¸Òfl ‚·ÒÌ ̇ ∂ÛÌÚ¥ ‰ÛÊ ÚÓÌÍÓ„Ó ÑéëÇßÑì èëàïéäìãúíìêçé∫ ëìÉéãéëçéëíà ëåàëãßÇ ìëßï íàï, ôé ∏ äéåìçßäÄçíÄåà (ÒÔ˜‡Î¸ÌË͇ÏË, ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ÚÓ‡ÏË ÚÓ˘Ó) Û ÏÂʇı Ô‚ÌÓ„Ó äìãúíìêçéÉé (ÎÓ͇θÌÓ„Ó, ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓ„Ó) ëÇßíì ëàåÇéãúçé∫ ßçíÖêÄäñß∫. ìÒ¥ı ÚËı, ˘Ó ·‰Ì¥ ÔÓ‚‡‰ËÚË ¥ ÔÓ‚‡‰flÚ¸ ÊË‚ËÈ ‰¥‡ÎÓ„ ¥ ÔÓ˜Û‚‡˛Ú¸ ̇‚¥Ú¸ ÔÓÚÂ·Û Û Ú‡Í¥È ÒÔ¥‚Ô˘ÂÚÌÓÒÚË Ú‡ ÒÔ¥‚̇ÎÂÊÌÓÒÚË. èÓÚÂ·Û Û «belonging together» ·Ó‰‡È ̇ ¥‚Ì¥ ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË Û Ô‚ÌËı ÍÓ·ı ÚËı, ˘Ó ÒÔ¥ÎÍÛ˛Ú¸Òfl. äÓÊÌ ΥÌ∂‚ÓÍÛθÚÛÌ (ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÂ) Ò‰ӂˢ – ˘Ó fl ·‰ÂÌ ÚÛÚ Ì‡„ÓÎÓ¯Û‚‡ÚË ÁÌÓ‚ ¥ ÁÌÓ‚ – ‚·ÒÌ ¥ «Á¥Ú͇Ì» ¥Á Ú‡ÍËı ‡ÍÚ¥‚. ë‡ÏÂ Ú‡Í ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl (˜Ë, Ò͇Á‡ÚË ·, ÒÍËÒڇΥÁÓ‚Û‚‡ÌÌfl ̇ ¥‚Ì¥ ‚¥‰ÌÓÒÌÓ ‚ËÓÍÂÏÎÂÌËı ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚÂÈ) Ô‚ÌËı ÂÚÌÓÎÓ͇θ-
Òͥ̄‰¥‚: ‰Ó ˜ÓÚ˸Óı ÚËÒfl˜ Û åÓÒÍ‚¥, ·Î. Ú¸Óı ÚËÒfl˜ Û èÂÚ·ÛÁ¥ ¥ ‚¥‰ ‰‚Óı ÚËÒfl˜ ‰Ó ÚËÒfl˜¥ Á Î˯ÍÓÏ – Û çËÊ̸ÓÏÛ çÓ‚„ÓÓ‰¥, êÓÒÚÓ‚¥-̇-ÑÓÌÛ, üÓÒ·‚Î¥, èÒÍÓ‚¥ Ú‡ ä‡Î¥Ì¥Ì„‡‰¥. ß ˘Â Û ‰‚Óı ‰ÂÒflÚ͇ı Ï¥ÒÚ – ÏÂ̯ Ì¥Ê ÚËÒfl˜‡ ‚ ÍÓÊÌÓÏÛ. 肇ÊÌÓ (‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚ ̇ ‚¥Ò¥Ï‰ÂÒflÚ) ÒÍ¥Ì„Â‰Ë – ˆÂ ÒÚ‡¯ÓÍ·ÒÌËÍË, ̥ۘ èíì ˜Ë ·ÂÁÓ·¥ÚÌ¥. ťθ¯¥ÒÚ¸ ¥Á ÌËı Ó·’π‰Ì‡Ì¥ ‚ χÎÂ̸ͥ ·‡Ì‰Ë Á‡ Ï¥ÒˆÂÏ ÔÓÊË‚‡ÌÌfl ˜Ë ̇‚˜‡ÌÌfl, ˘Ó Ì π ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌËÏË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flÏË. é‰Ì‡Í, ‚ åÓÒÍ‚¥ ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ‰‚¥ ÔÓÎ¥ÚËÁÓ‚‡Ì¥ ÊÓÒÚÍÓ ¥π‡ı¥ÁÓ‚‡Ì¥ Òͥ̄‰Ҹͥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª: ëÍËÌ΄ËÓÌ ¥ Blood & Honor – êÛÒÒÍËÈ ÙËΡÎ. Ç ÍÓÊÌ¥È – ‚¥‰ ÒÚ‡ ‰Ó Ô¥‚ÚÓË ÒÓÚÌ¥ ÓÒ¥·. èË·ÎËÁÌÓ ÒڥθÍË Ê ˜ÎÂÌ¥‚ Û ÔÂÚ·ÛÁ¸Í¥È Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª êÛÒÒÍËÈ ÍÛÎ‡Í ¥ ÌËÊ„ÓÓ‰Ò¸ÍÓÏÛ Û„ÛÔÓ‚‡ÌÌ¥ ë‚Â, ‰Â˘Ó ÏÂ̯ – ‚ flÓÒ·‚Ò¸ÍÓÏÛ Û„ÛÔÓ‚‡ÌÌ¥ White Bears [ťΥ ‚‰Ï‰¥]. ßÒÌÛ˛Ú¸ ¥ ‰¥·Ì¥, ‡Î ‰Ó·Â ‰ËÒˆËÔÎ¥ÌÓ‚‡Ì¥ Ú‡ ÒÚÛÍÚÛÓ‚‡Ì¥ ÒÍ¥Ì-„ÛÔË – Ò͇ʥÏÓ, êÛÒÒ͇fl ˆÂθ Û åÓÒÍ‚¥ (˜ËÒÎÓÏ Ì ·¥Î¸¯Â ‰‚‡‰ˆflÚË Ô’flÚË ÓÒ¥·). ∏ ̇‚¥Ú¸ „ÛÔ‡ ̇ˆ¥-ÒÍ¥Ì-ÙÂϥ̥ÒÚÓÍ êÛÒÒÍË ‰Â‚Û¯ÍË. ì „ÓÎÓÏÓÁËı π ‚·Ò̇ ÔÂÒ‡. í‡Í, Û 1998 . ·ÎËÁ¸ÍÓ ÒÓÚÌ¥ Ò̥ͥ‚ Á „ÛÔ ÅÂÎ˚ ·Ûθ‰Ó„Ë ¥ ãÂÙÓÚÓ‚ÒÍËÈ ÙÓÌÚ ÒÚ‚ÓËÎË ÚÂÚπ Á̇˜Ì ÒÍ¥Ì-Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl åÓÒh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌËı ÍÛθÚÛ (˜Ë ÒÛ·ÍÛθÚÛ). ñ ‚Ê ҂¥Ú ÚËı, ÍÓÚ¥ Ú‡Í ˜Ë ¥Ì‡Í¯Â ÔÓ˜Û‚‡˛Ú¸ Ò‚Ó˛ ‚ÌÛÚ¥¯Ì˛ ÒÔ¥‚Ô˘ÂÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó ÔÓ‰¥ÎflÌÌfl ‚¥‰ÌÓÒÌÓ ÒԥθÌÓª ͇ÚËÌË Ò‚¥ÚÛ (ÒıÓÊÓ„Ó Ò‚¥ÚÓÓ·‡ÁÛ, ÍÓÌ‚Â̈¥È Ú‡ ˆ¥ÌÌ¥ÒÌËı Ó¥πÌÚ‡ˆ¥È). ñ ҂¥Ú ÚËı, ˘Ó ·‰Ì¥ Ó·ÒÚÓ˛‚‡ÚË ÒÂÌÒ Ò‚Ó„Ó ‚·ÒÌÓ„Ó ÒÂÌÒÓÛÚ‚Ó˛‚‡ÌÌfl… ëÂÌÒ Ò‚Ó„Ó ‚·ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ ÒÂÌÒ¥‚: ÈÓ„Ó Ì ڥθÍË Ì‡ˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÛ, ˜Ë ÚÓ ∂ÛÔÓ‚Û, ‡ÎÂ È ÂÍÁËÒÚÂ̈¥ÈÌÛ Á̇˜Û˘¥ÒÚ¸ (ÔË̇ÈÏÌ¥ ‰Îfl Ò·Â). èË̇„¥‰ÌÓ Á‡Á̇˜Û ÚÛÚ ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ ÔÓÒÛÚÌ˛ (ÔË̇ÈÏÌ¥ ‰Îfl ÏÂÌÂ) ¥˜: ̇‚¥Ú¸ ̇ χÍÓ¥‚Ì¥ (̇ ¥‚Ì¥ ̇ˆ¥ª flÍÓ ëìëèßãúëíÇÄ, ‡ Ì ڥθÍË Ô‚ÌÓª ‚ÛʘӪ – Û ÒÂÌÒ¥ í¸ÓÌÌ¥Ò‡ – ëèßãúçéíà) ˆÂÈ ëÇßí, ‰Â Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌ ÒÂÌÒÓÛÚ‚Ó˛‚‡ÌÌfl, π Ì ÔÓÒÚÓ ìüÇçéû ˜Ë ÚÓ ìüÇãûÇÄçéû ÒÔ¥ÎÍÓ˛ β‰ÂÈ (flÍ ˆÂ ÌËÌ¥ ‚Ê ̇‚¥Ú¸ ¥ ÏÓ‰ÌÓ ÔÓ‚ÚÓ˛‚‡ÚË Á‡ ÅẨËÍÚÓÏ Ä̉ÂÒÓÌÓÏ), ‡ Ò‚¥ÚÓÏ, ÍÓÚËÈ çÄ Ñßãß éÅ’∏äíàÇì∏íúëü, Ç-íßãû∏íúëü Û ˆ¥ÎÍÓÏ åÄíÖêßÄãúçàï (ıÓ˜ ÂÏԥ˘ÌÓ Ì Á‡‚Ê‰Ë Ì‡Ó˜ÌÓ ÒÔÓÒÚÂÂÊÛ‚‡ÌËı) ‚Á‡πÏÓÓÔÓÒ‰ÍÓ‚‡ÌËı ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌËı ·̈˛Ê͇ı Ú‡ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó «Á„Û˘ÂÌËı» (‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó ÛÒÛˆ¥Î¸ÌÂÌËı ‚ ÏÂʇı ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓ„Ó ÔÓÎfl ÂÚÌÓÒ¥‚ Ú‡ ÎÓ͇θÌËı ÍÛθÚÛ) ˆ¥ÎÍÓÏ åÄíÖêßÄãúçàï ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËı ÔÓÚÓÍ¥‚, flÍÓ ñßãäéå êÖÄãúçéÉé ëìÅëíêÄíì çÄñßé (Öíçé-) ëÖçëéçéëçàï åÖêÖÜ…
Í‚Ë – é·˙‰ËÌÂÌÌ˚ ·Ë„‡‰˚ 88 ¥ Ó‰‡ÁÛ Ê ÓÁ„ÓÌÛÎË ·ÛıÎË‚Û ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ̇ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓÏÛ ÙÓÌÚ¥. ÇÓÌË ‚ˉ‡˛Ú¸ ÊÛ̇ΠÅÂÎÓ ÒÓÔÓÚË‚ÎÂÌË ¥ ÒÚ‚ÓËÎË ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥ Ò‡ÈÚ êÛÒÒÍË ·ËÚÓ„ÓÎÓ‚˚Â. ß ˆÂ ‰‡ÎÂÍÓ Ì π‰ËÌ¥ ÒÍ¥Ì-‚ˉ‡ÌÌfl. ßÒÌÛ˛Ú¸ Ú‡ÍÓÊ ÊÛ̇ÎË èÓ‰ ÌÓθ, éÚ‚ÂÚ͇, ëÚÓÔ, ü – ·ÂÎ˚È, Streetfighter. ç‡ÔÓÎÓ‚ËÌÛ Òͥ̄‰ҸÍËÏ π Ûθڇԇ‚ËÈ ÍÓÌÚÍÛθÚÛÌËÈ ÊÛ̇ΠëÔÓÎÓıË. ∏ È ¥Ì¯¥, ÓÍ¥Ï êÛÒÒÍËı ·ËÚÓ„ÓÎÓ‚˚ı, ÓÁ‡ıÓ‚‡Ì¥ ̇ Ò̥ͥ‚, Ûθڇԇ‚¥ Ò‡ÈÚË ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥, ‚Íβ˜ÌÓ Á «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ ‰ÁÂ͇ÎÓÏ» ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó Òͥ̄‰ҸÍÓ„Ó Ò‡ÈÚÛ Stormfront. ÅÛıÎË‚Ó ‡Á‚Ë‚‡πÚ¸Òfl ÏÛÁ˘̇ ÒÍ¥Ì-ÍÛθÚÛ‡. Ç ÏÛÁˈ¥ ̇¯¥ „ÓÎÓÏÓÁ¥ – ¯‡ÌÛ‚‡Î¸ÌËÍË ÒÚËβ ÓÈ! [1]. ç‡È·¥Î¸¯Â ÏÛÁ˘ÌËı ÒÍ¥Ì-„ÛÔ Û åÓÒÍ‚¥: òÚÛÏ, äÓÎÓ‚‡Ú, ÅÂÎ˚ ·Ûθ‰Ó„Ë, ꇉ‡„‡ÒÚ, LJ̉‡Î, ÑË‚ËÁËÓÌ, ä˝Í ÚÓ˘Ó. èÓÔÛÎfl̇ Ú‡ÍÓÊ Ô‡ÌÍ-ÓÈ!-„ÛÔ‡ íÂÓ. ÇÓÌË È Á‡‰‡˛Ú¸ ÚÓÌ. äÓÌÍÛÂ̈¥˛ ÏÓÒ͂˘‡Ï ÒÍ·‰‡˛Ú¸ ı¥·‡ ˘Ó ‰‚¥ „ÛÔË Á èÂÚ·ۄ‡ ¥ üÓÒ·‚Îfl, flÍ¥ ÒÔÂ¯Û Á‚‡ÎËÒfl Ӊ̇ÍÓ‚Ó – Tottenkopf (̇ ˜ÂÒÚ¸ ‰Ë‚¥Á¥ª ëë «åÂÚ‚‡ „ÓÎÓ‚‡»). Ç¥‰Ú‡Í flÓÒ·‚ˆ¥ ÒÍÓÓÚËÎË Ì‡Á‚Û Ò‚Óπª ÍÓÏ‡Ì‰Ë ‰Ó TNF, ‡ Ì‚‰Ó‚Á¥ ˆfl ‡·Â‚¥‡ÚÛ‡ ÛÊ ÓÁ¯ËÙÓ‚Û‚‡Î‡Ò¸ flÍ Terror National Front – ¥ ˆÂ Ú‡ÍÓÊ ‚ÂθÏË ÔÓ͇ÁÓ‚‡ ̇Á‚‡.
167
АЛЄКСАНДР ТАРАСОВ ГОЛОМОЗІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ç¥‰ ‚‡Á¥ÈÒ¸ÍËı ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËı ÙÓχˆ¥È, ˘Ó ÌËÏË ÔÓÒflÍÎÓ ÛÊ Ì ڥθÍË Ì‡¯Â ϥҸ͠‰Ó‚Í¥ÎÎfl, ‡ÎÂ È Ò‡Ï ̇¯Â πÒÚ‚Ó, ˜‡Ò‡ÏË ÛÊ „Ó‰¥ ·Û‚‡π Ó‰ÒÍ¥Ô‡ÚËÒfl. ÇÒ¥ ÓÚ¥ «ç‡¯ Ï¥» ¥ «ÇÓÚ Ú‡Í!», ‚Ò¥ ÓÚ¥ ¯‡ÎÂÌÓ ÓÁÚˇÊÓ‚‡Ì¥ ÔÓÔÒÓ‚¥ È ÓÍ-„ÛÚË Ì‡ ͯڇÎÚ «ÅÎπÒÚfl˘¥ı» ˜Ë ÚÓ ÔÂÂÍÎÓÌÓ‚‡ÌËı ¥Á ÌËı «Ì‡¯Ëı ÏπÒÚÌËı» «ä‡ÔÛ˜¥ÌÓ»(¥Á ‚Ә‚ˉ¸ ÔËÚ¸ÏflÌ¥ÎËÏ ÔÓÎËÒÍÓÏ Ô¥ÒÎfl ÔÓ‰‚¥ÈÌÓ„Ó ÔÂÂ-ÔÂÂÍÎÓÌÓ‚Û‚‡ÌÌfl Á¥ «ÒÔ‡ÈÒÓ‚Ëı» ·ËÚ¥ÈÒ¸ÍËı «‰¥‚˜‡ÚÓÍ ¥Á ÔˆÂÏ») ‰¥ÈÒÌÓ ‚¯ڥ-Â¯Ú ÏÓÊÛÚ¸ ÒÚ‚ÓËÚË (¥ ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ ‚Ê ‚ÍÛÔ¥ Á ͇‚ÂÂÌ¥‚˘ËÌÓ˛, ‚ÍÛÔ¥ ¥Á ÔËÏ¥ÚË‚ÌËÏ ‚Ë„ÎÛÔ₇ÌÌflÏ ÚÂ΂¥Á¥ÈÌËı ÓÔÓ‚¥‰‡˜¥‚ ‡ÌÂ͉ÓÚ¥‚, ‚ÍÛÔ¥ ¥Á ·ÂÁÍÓ̘ÌËÏË «ÏπÌÚÓ‚Ò¸ÍËÏË» Ú‡ «·‡Ì‰¥ÚÒÍ¥ÏË» ÔÂÚ·Û∂‡ÏË ¥ Ú.‰. ¥ Ú.Ô.) ‚‡ÊÂÌÌfl, ˘Ó ˆÂ fl͇Á ¥ χπ ·ÛÚË ëÄåÖ «Çéí íÄä!». ôÓ ˆÂ ‚Ê ¥ π ‚·ÒÚË‚ËÈ «çÄò åßê». ôÓ ˆÂ ‚Ê Ì «å‡ÒÍÓ‚ÒÍ¥È Í‡ÏÒ‡ÏÓÎπˆ ‚ ì͇¥Ìπ», ‡ ‰Ó-ÍÓÏÒÓÏÓβ‚‡Ì‡ ì͇ªÌ‡ ‰ÂÒ¸ ÔÓÔ¥‰ åÓÒÍ‚Ó˛. ôÓ Ì ÏËÌ ̇‚¥Ú¸ ˘Â Ӊ̇ «‰πÒflÚ¥ÎπÚ͇» ‚ÔÓ‚Á‡ÌÌfl ¥ ̇ÔÓ‚Á‡ÌÌfl ÄÁÓÔË Û Ì‡¯¥ Ï¥ÒÚ‡, ¥ ÚÓıË ˜Ë Ì Á‡ Á‡ÍÓÌÓÏ ÒÔÓÎÛ˜ÂÌËı ÔÓÒÛ‰ËÌ ‚Ò¥ ÓÚ¥ ‚ÂθÏË ı‚‡ˆ¸Í¥ «‰π‚˜¸ÓÌÍ¥ Ò Ü¥ÚÓÏ¥‡» ·Û‰ÛÚ¸ ‰Ó·Û‰Ó‚‡Ì¥ Ú‡ ÓÁ·Û‰Ó‚‡Ì¥ (̇ ÚÂ È «ÓÁ·Û‰Ó‚‡ ‰Âʇ‚Ë»!) «Í‡Ï‡Ì‰‡Ï¥», «ÚÛÒӂ͇ϥ» Ú‡ «·¥∂‡‰‡Ï¥» ̇¯Ëı Ô‡‚‰Ë‚Ó «Î¸‚Ó‚ÒÍ¥ı Ô‡ˆ‡ÌÓ‚», θ‚Ó‚ÒÍ¥ı «ÍÛÚËı ÒÚ‡¥ÍÓ‚» Ú‡ Ì ÏÂ̯ «Ô¥ÍÓθ-
íÂÍÒÚË Ô¥ÒÂ̸ ÒÍ¥Ì-„ÛÔ Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‡„ÂÒË‚Ì¥, Á‡Á‚˘‡È ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔËÏ¥ÚË‚Ì¥ ¥ Ì ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ ̇‰Ï¥ÌÓ„Ó ÂÒÚÂÚ˘ÌÓ„Ó ‚‡ÊÂÌÌfl. ç‡‚Â‰Û ÚÂÍÒÚ Ô¥ÒÌ¥ Á ÂÔÂÚÛ‡Û „ÛÔË íÂÓ (‡‚ÚÓ – é΄ Ä·‡ÏÓ‚ (ɇÒÚÂÎÎÓ), ÍÓÎË¯Ì¥È ‰ËÂÍÚÓ ÍÎÛ·Û ëÂÍÒÚÓÌ, ÓÒÓ·‡, ‰Ó·Â Á̇̇ ‚ ÓÍ-ÚÛÒÓ‚ˆ¥ ¥ Á‡„‡ÎÓÏ Û «ÍÓÌÚÍÛθÚÛÌËı ÍÓ·ı»): ëÚ‡ÎÓ ÏÌÓ„Ó Í‡‚͇ÁˆÂ‚, èÓ‰ÌflÎ „ÓÎÓ‚Û Ì„. çÓ Á‡ ÛÎˈ˚ ̇¯Ë, ᇠ‰Â‚˜‡Ú Ò ‰ËÒÍÓÚÂÍ, èÓÚË‚ Ì„‡ Ë ÚÛ͇, ч Á‡ ÛÒÒÍËÈ Ì‡Ó‰ ÇÒڇΠÌ ÏÂÌÚ Ë Ì Û͇, ç ÔÂÙÂÍÚ-«Ô‡ÚËÓÚ» – ÅËÚÓ„ÓÎÓ‚˚ ˉÛÚ! óÂÌËÈ «·ÓϷ», ÁÎÓÈ ‚ÂÚÂ, ÅËÚ˚È ÎÓ·, ͇ÏÛÙÎflÊ. á‰ÂÒ¸ Ì ·Û‰ÂÚ Ï˜ÂÚË – ÅÛ‰ÂÚ ÛÒÒÍËÈ ÔÂÈÁ‡Ê! è·ËÚ¸ ·ÂÁ ÔÓ˘‡‰˚ ÇÒÂı ͇‚͇ÁÒÍËı ˜ÂÚÂÈ!
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ЩЕ РАЗ ПРО БРАНЦІВ БАРАЧНОКАЗАРМОВОЇ БАЛАКАНИНИ (НАРАТИВНІ СТРУКТУРИ ЯК ТРИБ ЖИТТЯ)
168
ÌËı ˜Û‚‡˜ÍÓ‚» ¥Á ɇΥˆ¥ª. «è‡ˆÂÒ» ‚Ê ‰‡‚ÌÓ «Ô‡¯Óλ. í‡Í, ˘Ó ÏÓÊÛÚ¸ ÛÊ ҂flÚÍÛ‚‡ÚË Ô¯¥ Ò‚Óª ÔÂÂÏÓ„Ë Â˜ÌËÍË ÌÓ‚ÓÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Â‚‡Á¥ÈÒÚ‚‡ ÑÛ∂¥Ì, è‡Ì‡¥Ì, ˜Ë ÚÓ flÍËÈÒ¸ èÎπ¯‡ÍÓ‚. ĉÊ ˆÂÈ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È (‡ Ô‡Ì ÔÓÙÂÒÓ Á‡‚¥‰Ûπ ÒÂÍÚÓÓÏ ∂ÂÓÒÚ‡Ú„¥˜ÌËı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ ßÌÒÚËÚÛÚÛ ëòÄ ¥ ä‡Ì‡‰Ë êÄç) ˘Â ‚ Ô¯¥È ÔÓÎÓ‚ËÌ¥ ‰Â‚’flÌÓÒÚËı ÓÍ¥‚ ‚Áfl‚ ·Û‚ ̇ Ò‚Óπ ÓÁ·ÓπÌÌfl ÚÓıË ÔÂÂÙ‡ÁÓ‚‡ÌÛ ÒÚ‡Ú„ÂÏÛ å‡Íͥ̉‡: «äÚÓ ÍÓÌÚÓÎËÛÂÚ Ö‚‡Á˲, – ÚÓÚ ÍÓÌÚÓÎËÛÂÚ ÏË». Ä ÛÒ¥ ÓÚ¥ «çÄëíß», «ÇÄí íÄä» ˜Ë «ëÄÇ∏êò∏ççÄ ë∏äê∏íçÄ» (¥Ï’fl Ê ªÏ – ΄¥ÓÌ); ‚Ò¥ ÓÚ¥ ÁÏÓ‰Âθӂ‡Ì¥ ̇ ‡ÁÓÔÓª‰ÌËÈ Í¯Ú‡ÎÚ «‰π‚˜¸ÓÌÍ¥ Ò Ü¥ÚÓÏ¥‡» (‡ ͇‚ÂÂÌ¥‚Ҹͥ Ú‡ ·¥Îfl͇‚ÂÂÌ¥‚Ҹͥ ¯ÚÛ˜ÍË ‚Ò ‰Ûʘ ÙÓθÍÎÓËÁÛ˛Ú¸Òfl ÔÓÏ¥Ê ÒÚÛ‰ÂÌÚÒÚ‚‡, ϥϥÍÛ˛˜Ë ˘ÓÒ¸ ̇ ¯ÚË· ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÒÛ·ÍÛθÚÛË), ‚Òfl ÓÚ‡ ÚÂÎÂ͇·ÏÛÚ¸ åÄåÄÑìÌˈڂ‡ Ú‡ ‚πÍÓÒ‰˛ˆÚ‚‡ (ÛÍÛÔ¥ Á «Ô¥ÍÓ·ϥ ̇¯π‚‡ „‡‡‰Í‡» ˜Ë ÒÓÎÓ-„‡ÒÚÓÎflÏË ãÓÎ¥ÚË ¥Á ÔÓ„‡ÏÓ˛ «ÄÚ‚‡Î¥» ̇ Ô¥‰ÚËÏÍÛ ÛÒ¥ı ¥Ì¯Ëı ‚‡Á¥ÈÒ¸ÍËı ̇‚‡Î) Ò‚¥‰˜‡Ú¸ ÛÊÂ, ˘Ó ÔË̇ÈÏÌ¥ íêà êßáçéÇàÑà éíß∏∫ èã∏òÄäéÇëúäé-ÖÇêÄáßâëúäé∫ äéçíêéãß çÄÑ ëÇßíéå ßá ìëèßïéå áÑßâëçûûíúëü ÇÜÖ ì çÄòßâ ÉÄãàóàçß. Ä Ò‡ÏÂ: ‡) äéçíêéãü ñàÇßãßáÄñßâçÄ; ·) èéÇçÄ äéçíêéãü ßçîéêåÄñßâçÄ; ‚) åÄâÜÖ ìÜÖ ÇëÖéëüÜçÄ
å˚ Á‡ ÛÒÒÍËÈ ÔÓfl‰ÓÍ – ê‡‰Ë Ì‡¯Ëı ‰ÂÚÂÈ. í‡ÍËÈ ÚÂÍÒÚ, Á‚˘‡ÈÌÓ, Ô¥‰Ô‡‰‡π Ô¥‰ ÒÚ. 282 ää («ÓÁԇ₇ÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª, ‡ÒÓ‚Óª ˜Ë ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ‚ÓÓÊ̘¥»), ‡Î ̥ıÚÓ Ì¥ÍÓÎË Ì ̇χ„‡‚Òfl ÔËÚfl„ÌÛÚË ‰Ó ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË ÊÓ‰ÌÛ Á ÏÛÁ˘ÌËı ÒÍ¥Ì-„ÛÔ. ÑÓ Â˜¥, ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Á ¥Ì¯ËÏË, ÚÂÍÒÚË É‡ÒÚÂÎÎÓ – ‰ÛÊ ÔÓÏ¥ÍÓ‚‡Ì¥ ¥ ‚Á‡„‡Î¥ Ή¸ Ì π «Á‡ÁÍÓÏ ‚ËÒÓÍÓª Î¥Ú‡ÚÛË». Ç Ó‰flÁ¥ ̇¯¥ ÒÍ¥ÌË Ì‡ÒÎ¥‰Û˛Ú¸ Ò‚Óªı Á‡ı¥‰ÌËı Ó‰ÌÓ‰Ûψ¥‚. éÒÓ·ÎË‚¥ÒÚ˛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı „ÓÎÓÏÓÁËı π β·Ó‚ ‰Ó Ô‡ÔÓ‡ ‡·Ó‚·ÒÌˈ¸ÍÓª äÓÌÙ‰‡ˆ¥ª, flÍËÈ Ì‡¯Ë‚‡˛Ú¸ Á‡Á‚˘‡È ̇ Û͇‚ ˜Ë ̇ ÒÔËÌÛ ÍÛÚÍË-«·ÓϷ‡». åÂ̯ ÔÓ¯ËÂÌ¥ ̇¯Ë‚ÍË Û ‚Ë„Îfl‰¥ Ò‚‡ÒÚËÍË, ÍÂθÚÒ¸ÍÓ„Ó ıÂÒÚ‡, ÔÓÚÂÚ‡ É¥Ú·, ˜ËÒ· 88 (ÚÓ·ÚÓ Heil Hitler!) ˜Ë Î¥Ú WP (White Power). ëÍ¥ÌË Á‡Á‚˘‡È Ì ÌÓÒflÚ¸ Á ÒÓ·Ó˛ Ì¥flÍÓª Á·Óª (˘Ó· Ì «ÔËÚfl„ÌÛÎË» [‰Ó ÍËϥ̇θÌÓª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË]), ‡Î ‚ ·¥È͇ı ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl ÂÏÂÌflÏË Á Ó·ÚflÊÂÌÓ˛ ÔflÊÍÓ˛, ̇ÏÓÚ‡ÌËÏË Ì‡ ÛÍÛ. éÒÚ‡ÌÌ¥È «ÍËÍ» ÒÍ¥Ì-ÏÓ‰Ë – ÔË͇¯‡ÚË Âϥ̸ ̇˜Â·ÚÓ ‰ÂÍÓ‡ÚË‚ÌËÏ Î‡Ìˆ˛„ÓÏ. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ·̈˛„ Ó·ËÚ¸ ˆÂÈ ¥ÏÔÓ‚¥ÁÓ‚‡ÌËÈ Í‡ÒÚÂÚ Ì·ÂÁÔ˜̥¯ËÏ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
äéçíêéãü äéåìçßäÄíàÇçÄ. ß ‚ÒÂ Ê ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÔËÍÓ, ̇ÒͥθÍË ‰ÛıÓ‚Ó ‡ÌÂÏ¥˜ÌÓ˛, χÎÓÛıÎË‚Ó˛, ıËÎfl‚Ó˛ Û ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓÏÛ Ô·̥ ‚Ëfl‚Ë·Òfl Û͇ªÌҸ͇ Ú‚Ó˜‡ Ú‡ „Ûχ̥ڇ̇ ÂÎ¥Ú‡, ÍÓÚ‡ Á‡ χÈÊ ÛÊ ˜ÓÚË̇‰ˆflÚ¸ ÓÍ¥‚ ‚¥‰ÌÓÒÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë ‰ÛÏÍË Ú‡ ‚Ë-ÒÎÓ‚Û Ú‡Í ¥ Ì ÒÔÓÏӄ·Òfl ‚ËÔ‡ˆ˛‚‡ÚË Ì‡‚¥Ú¸ ¥ ÓÚ¥πª ·Ó‰‡È «Ï‡ÎÓª Á‡Í‚‡ÒÍË» (Á‡Í‚‡ÒÍË ÌÓ‚ÓÛ͇ªÌÒ¸ÍËı ÒÏËÒÎ¥‚, Á‡Í‚‡ÒÍË ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ Ú‡ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥È ÌÓ‚Ó‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÚËÔÛ) ‰Îfl Á‡Í‚‡¯Û‚‡ÌÌfl Ú¥ÒÚ‡ ̇¯Ó„Ó ÏÓ‰ÂÌÓ„Ó Û·‡Ì¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡. ç‡ Ê‡Î¸, ̇¯‡ ¥ÌÚÂÎ¥∂Â̈¥fl Ì ÔÓ‰Ûʇ· ÓÍÂÒÎËÚË Á‡„‡Î¸ÌÓª ÒıÂÏË ‡Ì¥ ÔËÒÍÓÂÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ-ÍÛθÚÛÌÓª ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª Û͇ªÌÒÚ‚‡, ‡Ì¥ ‰ÂÍÓÎÓÌ¥Á‡ˆ¥ª Ò‡ÏÓ„Ó Ì‡¯Ó„Ó Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ÏË ·ÛÎË ÔÂÂÏÓÊÂÌ¥ (¥ ˆ˛ ÔÓ‡ÁÍÛ Ú·‡ ‚ËÁ̇ÚË) ÑÄÇçúéû ÖÇêÄáßâëúäéû äÄáÄêåéû, ÑÄÇçßå ëìÅäìãúíìêçàå «ÄÅôÄäéå» (ß «ÄÅôÄÉÄâ»); ‰‡‚Ì¥Ï ÍËϥ̇θÌËÏ «ÅÄêÄäéå» Ú‡ ÁÓÌ¥‚Ò¸ÍËÏË «Ô¥ÍÓ·ϥ». ëÛ˜‡ÒÌËÈ Ú‡ ÔÓÒÚÒÛ˜‡ÒÌËÈ «‡·˘‡Í» Ú‡ÍË ÔÂÂÏ¥„ ̇¯ ̇ª‚ÌËÈ (̇ÒÍ¥Á¸ ÂÚÓÒÔÂÍÚË‚ÌËÈ) ÌÂÓÓχÌÚËÁÏ. Ä «ÍÛÚÓÈ ˜Û‚‡˜ÓÍ» ÔÂÂÏ¥„ ̇¯Ó„Ó ‚¥˜ÌÓ„Ó Éˈ¸Í‡ èÓÁ¥ı‡ÈÎÂÌ͇, ˘Ó Á‡Ï¥fl‚Òfl ÔÓ ë‡„‡È‰‡˜ÌÓ„Ó. 燈¥Ó̇θ̇ ¥‰Âfl ‰¥ÈÒÌÓ Ì ÒÔ‡ˆ˛‚‡Î‡ (̇‚¥Ú¸ Û ã¸‚Ó‚¥ Ú‡ íÂÌÓÔÓÎ¥). ç ÒÔ‡ˆ˛‚‡Î‡ ‚Ó̇ Û ÔÂ¯Û ˜Â„Û ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì ·Û· ÓÁ„ÓÌÂ̇
Ä ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‰¥πÚ¸Òfl Û „ÓÎÓ‚‡ı ̇¯Ëı „ÓÎÓÏÓÁËı, ÏÓÊ̇ ÒÛ‰ËÚË ¥Á Á‡ÔËÒ‡ÌËı ÏÌÓ˛ Ô¥ÎÓÚÌËı ¥ÌÚ‚’˛. éÒÓ·ÎË‚Ó Ô¥‰ÍÂÒβ˛, ˘Ó ÏÓªÏË ÒÔ¥‚ÓÁÏÓ‚ÌË͇ÏË ·ÛÎË ÏÓÒÍӂҸͥ Òͥ̄‰Ë, ÚÓ·ÚÓ ÎÓ„¥˜ÌÓ ÔËÔÛÒÚËÚË, ̇ÈÓÁ‚ËÌÛÚ¥¯¥, ̇ÈÔËÒ¸ÏÂÌÌ¥¯¥ Ú‡ «Ì‡ÈˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡Ì¥¯¥». 诠¥ÌÚ‚’˛ fl ‚Áfl‚ Û ÏÂÚÓ Û „ÛÔË Á Ô’flÚË ıÎÓÔˆ¥‚, ‚¥‰‚ÓΥ͇˛˜Ë ªıÌ˛ Û‚‡„Û ‚¥‰ ÚÂÏÌӯͥӪ ÒÚÛ‰ÂÌÚÍË (̇Ô‚ÌÂ, ‰‡‚¥‰ÍË). éÒ¸ ˆ¥Í‡‚ËÈ ÛË‚ÓÍ Á ˆ¥πª ·ÂÒ¥‰Ë: – åË Á‡ıˢ‡πÏÓ Ò‚Ó˛ ͇ªÌÛ, ÓÚ! ü: ç¥, fl ÒÂÈÓÁÌÓ ÔËÚ‡˛. çÛ ÓÚ ˆfl, Ò͇ʥÏÓ, ÒÚÛ‰ÂÌÚ͇ Á ß̉¥ª – ‚Ó̇ Ê Ì ̇ԇ‰‡Î‡ ̇ ̇¯Û ͇ªÌÛ, ‚¥ÌÓ? Ä ÍÓÎË · ¥ ̇ԇ· – ˘Ó ‚Ó̇ Ӊ̇ ÁÓ·ËÚ¸? – ëÎÛı‡È, ‚¥Ì Ì‡Ï Ï¥ÁÍË... – ç¥, ‚¥Ì ÒÔ‡‚‰¥ Ì ‚’ªÊ‰Ê‡π... – äÓÓÚ¯Â, Á̇˜ËÚ¸, ÔÓflÒÌ˛˛. ì ‚Ò¸ÓÏÛ ‚ËÌÌ¥ ·¥Î¸¯Ó‚ËÍË. üÒÌÓ, Ú‡Í? ñ ·Û· ڇ͇ π‚ÂÈҸ͇ ÁÏÓ‚‡. ∏‚ª ıÓ˜ÛÚ¸ Á‡ıÓÔËÚË ‚ÂÒ¸ Ò‚¥Ú. ß Ì¥ ı¥Ì‡ Ì ӷËÚË, ‡ ڥθÍË Á ÛÒ¥ı ÒÓÍË ÒÏÓÍÚ‡ÚË. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó ‚ÓÌË ‚·¯ÚÛ‚‡ÎË ‚ êÓÒ¥ª ‚Óβˆ¥˛... – ÅÓ ‚ êÓÒ¥ª ªı ‰Ó‚·‡ÎË... – Ö„Â, ·Ó ‚ êÓÒ¥ª ªı Á‡ÚËÒ͇ÎË, ‡ ‚ ÄÏÂˈ¥ Ú‡Ï h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÙÛÌ͈¥Ó̇θÌÓ. ç ·Û· ÂÍÒÔÎ¥ÍÓ‚‡ÌÓ˛ flÍ ¥‰Âfl èéãßåéêîçéÉé íÄ èéãßÇÄãÖçíçéÉé çéÇéìäêÄ∫çëúäéÉé ìêÅÄçßëíàóçéÉé ëÖêÖÑéÇàôÄ. á Ûҥχ ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏË Î‡Ì͇ÏË, ÒÙ‡ÏË, ¥‚ÌflÏË (˜Ë Ê ÚÓ Ì‡‚¥Ú¸ ¥ Á‡ÍÛÚ͇ÏË) ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl ¥ «‚ËÒÓÍÓª», ¥ «ÌËÁ¸ÍÓª» Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛ (flÍ, Á¯ÚÓ˛, ¥ ‚·ÒÌ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, Ì Á‡ÚËÒÌÂÌÓ„Ó Û ÊӉ̥ ΢‡Ú‡ Á‡‡ÍÒ¥ÓÎÓ„¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó Ï‡Ì¥ıÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl Ú‡ «ÔÓ‰¥ÎÛ» ̇ «‚ËÒÓÍ» È «ÌËÁ¸Í»). ÑÓ ÛÒ¥πª ˆ¥πª ̇¯Óª ÌÂÒÔÓÏÓÊÌÓÒÚË ëíÄÇÄíà ëéÅéû (‰Ó ˜Ó„Ó ÒÔ˘ËÌË·Òfl ‡·Â‡ˆ¥fl Á‡‚ÛÊÂÌÓ„Ó ˜Ë ÚÓ ÂÚÓÒÔÂ͈¥ÓÌ¥ÒÚÒ¸ÍÓ„Ó, ˜Ë ÚÓ ÂÚ‡ÚËÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÚ‡ÍÚÛ‚‡ÌÌfl «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ¥‰Âª») ‰Ó‰‡‚Òfl ¥ ̇¯ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËÈ Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÍÓÌÒ‚‡ÚËÁÏ. äÓÌÒ‚‡ÚËÁÏ, ˘Ó Á‡ÍÓ¥ÌÂÌËÈ Û ÌÂÔˉ‡ÚÌÛ ‰Îfl ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Û·‡Ì¥ÁÏÛ ÔÒËı¥ÍÛ ÛÒÚË͇θÌÓª χÎÓÛıÎË‚ÓÒÚË ‰ÛÏÍË ¥ ˜ËÌÛ. êÛÒÚË͇θÌÓª ÓÁÔÛÊÂÌÓÒÚË ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó ÊËÚÚfl. ÄΠˆÂ ‚Ê ÓÍÂχ ÚÂχ. ì͇ªÌҸ͇ ‚˜ÓÌ˘ÌÓ-‚‡ÂÌ˘̇ Á‡‰Û¯Â‚Ì¥ÒÚ¸ ‚Ëfl‚Ë·Òfl ÂÎÂÏÂÌÚ‡ÌÓ Á‡Ò··ÍÓ˛ (¥ ̇‚¥Ú¸ ÔÓ¥‚ÌflÌÓ ÏÂ̯ ÒÚÛÍÚÛÓ‚‡ÌÓ˛, ÏÂ̯ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó Á‰ËÙÂÂ̈¥ÈÓ‚‡ÌÓ˛) ‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë ÔÓÚËÒÚÓflÚË ‡Ê „ÂÚ¸ «Ì‡ı‡Ô¥ÒÚÓÏÛ» ̇ÚËÒÍÓ‚¥ «Ç‡Ú ڇͻ ¥ «ÄíÇÄãß!» í‡ ÔÓÔË ÛÒ ˆÂ, – ‚ÂÎÂÚÂÌҸͥ Ù‡·ËÍË ÚÓڇθÌÓª ‡ÁÓÔ¥Á‡ˆ¥ª – ÔÓ̇‰ Ô¥‚ÚÓ-
ÛÒflÍ¥È – Ì¥. ÇÓÌË ‚ ÄÏÂˈ¥ ‚Ò¥ ϥθÈÓ̇ÏË ÒÚ‡ÎË. Ä ‚ Ì‡Ò ‚ÓÌË, Á̇˜ËÚ¸, ‚Ò¥ ̇ Ô‡‡¯¥ Òˉ¥ÎË... – è·ÚÓÌ, ‰‡È fl! ÇÓÌË, Á̇˜ËÚ¸, ‚·¯ÚÛ‚‡ÎË ‚ êÓÒ¥ª ‚Óβˆ¥˛, ˘Ó· ˆ‡fl ÒÍËÌÛÚË – ¥ Á‡Ï¥ÒÚ¸, Á̇˜ËÚ¸, ˆ‡¥‚ ÒÚ‡ÚË Ò‡ÏËÏ. ôÓ· ڥθÍË ‰Îfl ÌËı ‚Ò ·ÛÎÓ Ì¥¯ÚflÍ [„‡‡Á‰], ‚ ̇ÚÛ¥ [Á‚˘‡ÈÌÓ Ê]. íÓÏÛ ˘Ó ‚Ò¥ ÍÓÏÛÌflÍË – ˆÂ ÊˉË: ä‡Î å‡ÍÒ ·Û‚ Êˉ, íÓˆ¸ÍËÈ, ãÂÌ¥Ì... – ç¥, ëԇȉÂ, ãÂÌ¥Ì, ˆÂ... ·‡¯ÍËÓÏ ·Û‚... – ë‡Ï ÚË... ü ÚÓ˜ÌÓ Á̇˛: ãÂÌ¥Ì Êˉ ·Û‚, Û Ì¸Ó„Ó ¥ Ô¥Á‚ˢ ڇÍÂ... ÚËÔÓ‚Ó Êˉ¥‚Ò¸ÍÂ... Ú¥ÍË fl, ·Î¥Ì, ˆÂ, Ì ԇϒflÚ‡˛, flÍÂ... [2] – Ñ¥ÈÒÌÓ, Ì‡Ï Ì‡‚¥Ú¸ ¥ÒÚÓ˘͇ ÔÓ ˆÂ ͇Á‡Î‡... – éÌÓ... ÌÛ, Á‡„‡ÎÓÏ, ‚ÓÌË Â‚Óβˆ¥˛ ‚˜ËÌËÎË – ¥ ÔÓ˜‡ÎË ‚¥ÈÌÛ... – ÉÓχ‰flÌÒ¸ÍÛ... – ëԇȉÂ, Ì ΥÁ¸... – ...˘Ó· ÔÓ·¥Î¸¯Â ÓÒ¥flÌ ‚ËÌˢËÚË. ÄΠªı Ú‡Ï Ú‡ÍÓÊ ·‡„‡ÚÓ Á‡ÏÓ˜ËÎË [Û·ËÎË], Ó‰Ì‡Í ‚ÓÌË ‚¥ÈÌÛ [Ú‡ÍË] ‚Ë„‡ÎË. êÓÒ¥˛, Á̇˜ËÚ¸, ‚¥‰Ï¥ÌËÎË, ‚ ̇ÚÛ¥, ¥ ‚·¯ÚÛ‚‡ÎË «ÒÓ‚ÓÍ»... ÄΠëÚ‡Î¥Ì ‚ ˆÂÈ ÔÎ‡Ì ‚’ªı‡‚ [ÚÓ·ÚÓ ÁÓÁÛÏ¥‚ ÈÓ„Ó ÒÛÚ¸] – ¥ ‚Ë¥¯Ë‚ ªı ÁÛÔËÌËÚË, ‚flÚÛ‚‡ÚË êÓÒ¥˛...
169
АЛЄКСАНДР ТАРАСОВ ГОЛОМОЗІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ë ÒÓÚÌ¥ Ú˛ÂÏ ¥ ÚËÒfl˜¥ Ì¥·ËÚÓ «Ì‡¯Ëı» «‚‡πÌÌËı» ͇Á‡Ï ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ÛÒ¥ı θ‚¥‚Ò¸ÍËı ‚ÂÎËÍËı ÔÓÏËÒÎÓ‚Ëı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ çÖ íßãúäà çÖ èêàèàçüãà ÇàèìëäÄççü ëÇé∏∫ èêéÑìäñß∫ (Ò‚Óªı «·‡Á‡Ó‚» ¥ «èêßäéãéÇ», Ò‚Óªı Ôӂ‰¥ÌÍÓ‚Ëı ‚Á¥ˆ¥‚, Ò‚Óªı ÍÓÌÒ‚ӂ‡ÌËı Û ‚·ÒÌÓÏÛ ÒÓˆ¥ È ‚·ÒÌ ÚÓÏÛ Ú‡ÍËı «ÒÓÍÓ‚ËÚËı» Ù‡ÁÂÏ Ú‡ ÎÂÍÒÂÏ); ‡ÎÂ È Á ‚ÂÎËÍËÏ ÛÒÔ¥ıÓÏ ÔÂÂȯÎË Ì‡ ÓÒÛ˜‡ÒÌÂÌ¥ «Î¥Ì¥ª» Ú‡ «ÍÓÌ‚ÂπË» êéáòàêÖçéÉé (̘ۂ‡ÌÓ êéá-òà-êû-ÇÄ-çéÉé) ÇßÑíÇéêûÇÄççü ß «ÇÄêÄÇëäéâ» «èêßÅãÄíçúéççÄâ» ÅÄãÄäÄçàçà. üÍ fl ÛÊ Á„‡‰Û‚‡‚, Û‚ÂÒ¸ ˆÂÈ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËÈ «ÚÓ‚‡» Á̇ȯӂ ‰Îfl Ò· ‰‡ÎÂÍÓ ¯Ë¯Â Á‡ÍÂÒÎÂÌÛ «ÒÙÂÛ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl» ¥ ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓ„Ó ‚ÊËÚÍÛ‚‡ÌÌfl. ß ‚ ÍÓˉӇı ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥‚, ¥ ‚ ÍÓˉӇı ‚·‰Ë. ëÍ¥Á¸. ë‰ӂˢÂ, ϥҸ̇͠¯Â ‰Ó‚Í¥ÎÎfl, ‰Â Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl – ̇„‡‰Û˛ – ÔÓ‚Òfl͘‡ÒÌËÈ «ÍÓÎÓÓ·¥„» ÒÏËÒÎ¥‚, ÍÛθÚÛÌËı ‚Á¥ˆ¥‚ ¥ ‚‡ÚÓÒÚÂÈ (Ô‡‚‰Ë‚Ëı ˜Ë هθ¯Ë‚Ëı, ‡‚ÚÂÌÚ˘ÌËı ˜Ë ̇ÔÎË‚Ó‚Ëı, ÚÓ ‚Ê ¥Ì¯Â ÔËÚ‡ÌÌfl) π Ò‰ӂˢÂÏ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ÔÓ„‡ÏÛ‚‡ÌÌfl Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË. ë‰ӂˢÂÏ ÂÌÍÛθÚÛ‡ˆ¥ª. 燯¥ Ï¥ÁÍË Ú‡ Òˆfl – ̇‚¥Ú¸ ¥ ÏËÏÓı¥Ú¸ – ̇¯ÔË„Ó‚Û˛Ú¸Òfl ˜ÛÊËÌÒ¸ÍËÏË ÒÏËÒ·ÏË, ˜ÛÊËÌÒ¸ÍËÏË ÒıÂχÏË ÏËÒÎÂÌÌfl ¥ Ò‚¥ÚÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl, ‡„Û‚‡ÌÌfl Ú‡ Óˆ¥Ì˛‚‡ÌÌfl. «ÇÔÓÒÍÌÛÚ¥», ¥ÌÚÓÂÍÚÓ‚‡Ì¥ ‚Á¥ˆ¥ ÒÔËÈ-
ü: ᇘÂ͇È-ÌÓ. ëÚ‡Î¥Ì ·Û‚ „ÛÁËÌÓÏ... – ëÚ‡Î¥Ì ·Û‚ ÓÒÂÚËÌÓÏ. Ä ÓÒÂÚËÌË – ˆÂ ‡¥Èˆ¥. üÍ ¥ ÓÒ¥flÌË. éÒÂÚËÌË Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ Á‚ÛÚ¸Òfl ‡Î‡Ì‡ÏË. ñ ڇͥ ÒÚ‡Ó‰‡‚Ì¥ ‡¥Èˆ¥... ᇄ‡ÎÓÏ, ëÚ‡Î¥Ì ãḀ̂̇ ÓÚÛª‚ (!), íÓˆ¸ÍÓ„Ó ÓÁÒÚ¥Îfl‚ (!)... ü (Ì ‚ËÚËχ‚¯Ë): Ä å‡ÍÒ‡? – çÛ, ÚË ˜¸Ó, ÏÛÊËÍ, ÏË ‰Ó Ú·Â, flÍ ‰Ó β‰ËÌË, ‡ ÚË ‰Ó ̇Ò, flÍ ‰Ó ÒËÁ‡¥‚ ˜ÛıÌÓËÎËı [Òω˛˜Ëı ‡ÎÍÓ„ÓΥͥ‚]! å‡ÍÒ ÚÓ‰¥ Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ ·Û‚ (!), ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ Ê!.. ᇄ‡ÎÓÏ, ëÚ‡Î¥Ì Êˉ¥‚ ÔËÚËÒ – ¥ ÒÚ‡‚ êÓÒ¥˛ ‚¥‰·Û‰Ó‚Û‚‡ÚË... ü: ç ÓÁÛÏ¥˛ fl ‰Â˜Ó„Ó. ëÚ‡Î¥Ì Ó˜Ó₇‚ ÍÓÏÔ‡Ú¥˛... – Ç¥Ì Ï‡ÒÍÛ‚‡‚Òfl, ‚ÚÓÓÔ‡‚? âÓÏÛ ‚Ò¥ ˆ¥ ÍÓÏÛÌfl˜¥ Á‡Ô‡ÏÓÓ˜ÍË ·ÛÎË ÔÓ ·‡‡·‡ÌÛ, ‚ ̇ÚÛ¥. çÛ Ì ϥ„ ‚¥Ì Êˉ¥‚ ‚¥‰‚ÂÚÓ ÁÌˢËÚË, ·Ó ̇ Ì¸Ó„Ó ‚Ò¥ · Ó‰‡ÁÛ Ì‡Ô‡ÎË: ¥ ÄÏÂË͇, ¥ ÄÌ„Î¥fl, ¥ ‚Ò ڇÍÂ... ëÚ‡Î¥Ì ‚ ˆÂ Ó‰‡ÁÛ ‚Û·‡‚Òfl [ÁÓÁÛÏ¥‚], ‚¥Ì, Á̇π¯, flÍËÈ ÓÁÛÏÌËÈ ·Û‚? çÛ ¥ ·Ófl‚Òfl Ú‡ÍÓÊ, Ú‡Í. íÓÏÛ ˘Ó ÊË‰Ë ÛÊ ‚ÂÒ¸ á‡ı¥‰ Á‡ıÓÔËÎË. Ç ÄÏÂˈ¥ ıÚÓ ÚÓ‰¥ ÔÂÁˉÂÌÚÓÏ ·Û‚, Á̇π¯? ü: êÛÁ‚ÂÎÚ. – éÚ. ñ Êˉ. íËÔÓ‚Ó Êˉ¥‚Ҹ͠ԥÁ‚ˢÂ. ñ ÔÓ-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ЩЕ РАЗ ПРО БРАНЦІВ БАРАЧНОКАЗАРМОВОЇ БАЛАКАНИНИ (НАРАТИВНІ СТРУКТУРИ ЯК ТРИБ ЖИТТЯ)
170
χ˛Ú¸Òfl ‚¥‰Ú‡Í ÛÊ flÍÓ ·‡Ê‡Ì¥ Ú‡ Ó˜¥ÍÛ‚‡Ì¥. ïÓ˜ÂÏÓ ÚÓ„Ó ˜Ë Ì¥, ‚ÒÂ Ê ÏË ÔÓ‰Ó‚ÊÛπÏÓ ‰‡Î¥ ÇêéëíÄíà ì ÖÇêÄáßâëúäàâ äìãúíìêçé-ñàÇßãßáÄñßâçàâ äéçÉãéåÖêÄí. ì ÍÓÌ„ÎÓχÚ, ˘Ó ÈÓÏÛ ÔËڇχÌ̇, flÍ ¥ ÍÓÎËÒ¸ (Û ÒÚ‡ÓÊËÚÌ¥ ˜‡ÒË) Ô¥ÒÚfl‚¥È Ó‰ÂÊËÌ¥ „ÂÚÂË, Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÔË̇‰ÊÛ‚‡ÚË, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ì‡ ¥‚Ì¥ χÒÓ‚Óª ÍÛθÚÛË Ú‡ ͇Á‡ÏÓ‚Ó·„ÂÌÓª ÒÛ·ÍÛθÚÛË, ̇ ¥‚Ì¥ ‚·‡Î¸ÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË. ç ڥθÍË ‚ ϥҸͥÏ, ‡Î ‚Ê ¥ ‚ Ò¥Î¸Ò¸Í¥Ï Ò‰ӂˢ¥ ÏË Ô˯‚ˉ¯ÂÌËÏ ÍÓÍÓÏ ÔÓÒÚÛπÏÓ ·ÛÍ‚‡Î¸ÌÓ «Û„ÎË· ‚‡Á¥ÈÒÚ‚‡», ÏÓ‚ ·Ë Ò‚ÓªÏË Û͇ÏË «ÓÁË‚‡˛˜Ë» ¥ «¯Ï‡ÚÛ˛˜Ë» ‚·ÒÌ¥ Ò‚Óª ÒÏËÒÎÓ‚¥ ÏÂÂÊ¥, Á¥Í‡˛˜ËÒ¸ ‚·ÒÌËı Ò‚Óªı Û͇ªÌÒ¸ÍËı ‚‡ÚÓÒÚÓÒÚÂÈ (Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÔÓÒÓ·Û „Ó‚ÓËÚË ¥ Ï¥ÍÛ‚‡ÚË, Û͇ªÌÒ¸ÍÓª Ô¥ÒÌ¥, Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÍÌË„Ë). á¥Í‡˛˜ËÒ¸ ‚·ÒÌÓª Ò‚Óπª Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓÚË‚‡ˆ¥ª, ‚·ÒÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û, ‚·ÒÌÓª Á‡ÍÓ¥ÌÂÌÓÒÚË. Ä, ÓÚÊÂ, Á¥Í‡˛˜ËÒ¸ ‚ÍÛÔ¥ ¥Á ˆËÏ ¥ Ò‡ÏÓª Ò‚Óπª „¥‰ÌÓÒÚË flÍÓ ÒÛ·’πÍÚ‡, ˘Ó ÔÓÒ¥‰‡π flÍÛÒ¸ ‚ÌÛÚ¥¯Ì˛ ‰ÛıÓ‚Û ‡‚ÚÓÌÓÏ¥˛. èË̇„¥‰ÌÓ Á‡Á̇˜Û ÚÛÚ, ˘Ó ‚ÒÂÁ‡„‡Î¸Ì‡ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Ì‡ ‰ÂÁÓ¥πÌÚÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ‚ ì͇ªÌ¥ (ÚÛÚ Î˯ ÓÎ¥„‡ı¥˜Ì‡ ÒÚ‡„̇ıÓ͇ڥfl Ú‡ Á‡ÎÂÊÌ¥ ‚¥‰ ̪ ˜ËÌÓ‚ÌËÍË, «‰Âʇ‚ˆ¥» ¥ ˆ¥Î‡ Ò‚ËÚ‡ ÍÓ··Ó‡ÌÚÒ¸ÍËı ÔÓÎ¥ÚË͇̥‚ Ú‡ «ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥‚» – ‚Íβ˜ÌÓ ¥Á ÔÓ‰‡ÊÌËÏË «Ì‡ˆ¥Ó̇·ÏË» ÇàêÄáçé áçÄûíú óéÉé ïéóìíú), ‡ ‚·ÒÚË-
Ò‡‰‡ ڇ͇ Û ÌËı ‚ ÒË̇„ÓÁ¥ – ÍÓÚËÈ, ˆÂ... ËÚۇθ̥ ÊÂÚ‚Ë... ÌÛ, Á‡„‡ÎÓÏ... ÏÓ˜ËÚ¸ [‚·Ë‚‡π]... [3] íÓÏÛ ‚¥Ì [4] ‰Óۘ˂ ˆÂ ‰¥ÎÓ [5] É¥ÚÎÂÓ‚¥... É¥ÚΠ·Û‚... ÌÛ... ‚¥‰ÏÓÓÊÂÌËÈ, ‚¥Ì Ì¥˜Ó„Ó Ì ·Ófl‚Òfl. ëÚ‡Î¥Ì ÒÔˆ¥‡Î¸ÌÓ ÈÓÏÛ ‚Ò¥ı Êˉ¥‚ Á‡Î˯˂, ˘Ó· ÚÓÈ ªı Υ͂¥‰Û‚‡‚. ÄΠɥÚΠ¯ËÁ‡ÌÛ‚Òfl [Á·ÓÊ‚ÓÎ¥‚] ¥ ‚Ë¥¯Ë‚ ÒÎÓ‚’flÌ Ú‡ÍÓÊ ÁÌˢËÚË... ᇄ‡ÎÓÏ, ÏË ÈÓ„Ó ÔÂÂÏÓ„ÎË... – è·ÚÓÌ, ÚË ‡Á·‡Á‡Ë‚Òfl [̇‰Ï¥Û ÓÁ„Ó‚ÓË‚Òfl]... Ñ‡È fl. á̇˜ËÚ¸, Ú‡Í: π‚ª ëڇΥ̇ ÓÚÛªÎË... í‡Í‡ ·Û· «ÒÔ‡‚‡ Υ͇¥‚»... ∫ı ̇‚¥Ú¸ ÔÓ‚’flÁ‡ÎË [Á‡‡Â¯ÚÛ‚‡ÎË] ÛÒ¥ı... ÄΠëÚ‡Î¥Ì ÔÓÏ – ¥ ‚ÓÌË ‚ËÍÛÚËÎËÒ¸, ‚Ò¥ı ‚ËÔÛÒÚËÎË. – í‡ Ì ıÓÏÛÚ‡ÎË ‚‡˘π Ú‡Ï Ì¥ÍÓ„Ó! – Ç¥‰˜ÂÔËÒ¸, íÛÎ¥Ô, ˜Ûπ¯, Á‡‰Ó‚·‡‚. ïÓÏÛÚ‡ÎË. èÓÚ¥Ï Ú¥Ô‡ [̇˜Â·ÚÓ] ‚¥‰ÔÛÒÚËÎË. ü ˜¸Ó, ‰Â·¥Î? ü ˆÂ ‚ ¯ÍÓÎ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡‚, ̇ ÛÓˆ¥... è¥ÒÎfl ëڇΥ̇ ·Û‚ ïÛ˘Ó‚, Ú‡Í? ì Ì¸Ó„Ó ‰ÛÊË̇ ·Û· π‚ÂÈ͇. ïÛ˘Ó‚ ÔÓ˜‡‚ ÔÓχÎÛ ÓÁ‚‡Î˛‚‡ÚË Í‡ªÌÛ – flÍ ·¥Î¸¯Ó‚ËÍË Á Ò‡ÏÓ„Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ È Á‡‰ÛχÎË. éÚÓ Á‡‡Á ‚ÓÌË ªª ÓÁ‚‡ÎËÎË. ß ÚÂÔ ‚ÓÌË ‰Ó Ì‡Ò ÒÔˆ¥‡Î¸ÌÓ Á‡‚ÓÁflÚ¸ ‚Ò¥ı ˜ÓÌËı, ‚Ò¥ı ‚’πÚ̇ψ¥‚ Ú‡Ï, ÍËڇȈ¥‚, ͇‚͇Áˆ¥‚ ¥ ‚Ò ڇÍÂ... ëçßÑ Ú‡Ï ÛÒflÍËÈ, ÚËÔ‡, ̇ÍÓÚÛ... ôÓ·Ë ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ì‡Ó‰ ‚ËÏÂ, ‡ ˆ¥ ˜ÓÌ¥ ÛÊ ÚÛÚ flÍ ÚÛÚ, ÚËÔÛ Ï¥ÒˆÂ‚¥... h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚Ó ñßãäéÇàíàâ ÅêÄä èÖÇçéÉé Ééêàáéçíì çÄñßéçÄãúçàï ñßãÖâ, ñßççéëíÖâ íÄ éóßäìÇÄçú π Î˯ çÄëãßÑäéå ˆ¥πª ÒÚ‡ı¥ÚÎË‚Óª ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓª Áχ∂¥Ì‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓÒÚË, ı‡ÓÚËÁÓ‚‡ÌÓÒÚË (Á·ÛڇΥÁÓ‚‡ÌÓÒÚË, ‚‡‚‡ËÁÓ‚‡ÌÓÒÚË) Ú‡ Î¥Ì∂‚ÓÍÛθÚÛÌÓª ÒÍÂÓÎ¥ÁÓ‚‡ÌÓÒÚË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓÎfl. ĉÊ χ∂¥Ì‡Î (Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ÂÚÌÓχ∂¥Ì‡Î), flÍËÈ Á‡ Í·Ò˘ÌËÏ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflÏ êÓ·ÂÚ‡ è‡Í‡ ÒÚÓªÚ¸ ̇ åÖÜß ‰‚Óı Ò‚¥Ú¥‚ (ıÓ˜ ¥ Ì ÒÔËÈχπÚ¸Òfl ÊÓ‰ÌËÏ ¥Á ÌËı Á‡ Ò‚Ó„Ó ÔÓ‚ÌÓÔ‡‚ÌÓ„Ó Û˜‡ÒÌË͇), χ∂¥Ì‡Î ¥Á Ì‚ˇÁÌÓ˛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ˛ Ú‡ ̇ÒÍ¥Á¸ ÒÍÓÌÙÓÏ¥ÁÓ‚‡ÌËÏ Ú‡ ‚ÌÛÚ¥¯Ì˛ ‡Ï·¥‚‡ÎÂÌÚÌËÏ «‡Á¥‡Ì¥πÏ Ô‡ ÒÚ‡‡Ì‡Ï» çßäéãà çÖ åßÉ ß çÖ áåéÜÖ (flÍ˘Ó Ì Á‰Âχ∂¥Ì‡Î¥ÁÛπÚ¸Òfl) Ñéëíéâçé ìíÇÖêÑàíàëü ì ÇãÄëçßå ëÇé∫å Ççìíêßòçßå ãéäìëß ÅéÑÄâ ÇßÑçéëçé∫ ÄÇíéçéåß∫ ÑìïÄ. íÂ, ˘Ó «èé-åßÜ», ÚÂ, ˘Ó «Äçß-íìÑà-Äçß-ëûÑà» (ˆÂ·ÚÓ π ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ, ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓ, ·‡ ̇‚¥Ú¸ ÖäáàëíÖçñßâçé áçÖäéêßçÖçàå) Ì ÏÓÊ ·ÛÚË Ì‡‰¥ÈÌËÏ Ô¥‰ÎÓÊÊflÏ ·Û‰¸flÍÓª „¥‰ÌÓÒÚË: ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª, ¥ β‰Ò¸ÍÓª. ĉÊ ÖíçéåÄê¢ßçÄã (flÍ, Á¯ÚÓ˛, ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ Áχ∂¥Ì‡Î¥ÁÓ‚‡ β‰Ë̇) π ÌÂÏËÌÛ˜Â Ú¥π˛ ˜Ë ¥Ì¯Ó˛ Ï¥Ó˛ β‰ËÌÓ˛ Á‰Â¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ˛ Ú‡ Á‰ÂÔÂÒÓ̇ΥÁÓ‚‡ÌÓ˛. éÚÓÊ Î˯ ‚¥‰ÌÓÒÌÓ ˆ¥Î¥Ò̇ ÓÒÓ·‡ (‡Î ‡Ê Ì¥flÍ Ì χ∂¥Ì‡Î!) – ÓÒÓ·‡, ˘Ó ‰Îfl ̪
[1] ç‡Á‚‡ ÒÚËβ ÔËȯ· Á ÄÌ„Î¥ª. éÈ! ̇ ÍÓÍÌ¥ – ˆÂ ‚Ë„ÛÍ Á¥ ÒÔËÌË, ˘ÓÒ¸ ̇ Á‡ÁÓÍ ÉÂÈ, ÏÛÊËÍ! [2] í·‡ ÓÁÛÏ¥ÚË, ˘Ó ȉÂÚ¸Òfl Ì ÔÓ Ô¥Á‚ˢ «ìθflÌÓ‚», ‡ Ô¥Á‚ˢ «Å·ÌÍ», ‡Î ˜ÓÏÛ ‚ÓÌÓ «ÚËÔÓ‚Ó Êˉ¥‚Ҹͻ, fl Ì ‚ÚÓÓÔ‡‚. [3] ÅÓÊÂ, ÔÓ ÍÓ„Ó Ê È‰ÂÚ¸Òfl? ç‚Ê ÔÓ ¥ÁÌË͇? [4] é˜Â‚ˉÌÓ, ëڇΥÌ. [5] é˜Â‚ˉÌÓ, ÁÌˢÂÌÌfl π‚ª‚.
èéêéÑÜÖçß äêàáéû ß çÄëàããüå èÓ‚ÂÌ¥ÏÓÒfl Á 2000 . ̇ ÔÓ˜‡ÚÓÍ 1994-„Ó, ÍÓÎË ‚Ò¸Ó„Ó Á‡ ͥθ͇ ÚËÊÌ¥‚ ͥθͥÒÚ¸ Òͥ̄‰¥‚ Û êÓÒ¥ª ÁÓÒ· ̇ ˆ¥ÎËÈ ÔÓfl‰ÓÍ, flÍ˘Ó Ì ·¥Î¸¯Â. ç‡ÁÓ‚Ì¥ ˆÂ ·ÛÎÓ ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ Á ÔÓ‰¥flÏË ‚ÂÂÒÌfl-ÊÓ‚ÚÌfl 1993 ., ÍÓÎË ∏θˆËÌ ‰ÛÊ ̇ӘÌÓ ÔÓ͇Á‡‚ ÛÒ¥Ï, ˘Ó ‚ ·Û‰¸-flÍ¥È ‰ËÒÍÛÒ¥ª ̇ÈÔÂÂÍÓÌÎË‚¥¯ËÈ ‡∂ÛÏÂÌÚ – ̇ÒËθÒÚ‚Ó. á̇ȯÎËÒfl Ô¥‰Î¥ÚÍË, ÍÓÚ¥ Á‡Ò‚ÓªÎË ˆÂ ‰ÛÊ ϥˆÌÓ. ë¸Ó„Ӊ̥¯Ì¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚË, flÍ¥ ̇‚˜‡˛Ú¸Òfl ̇ „Ûχ̥ڇÌËı Ù‡ÍÛθÚÂÚ‡ı ¥ÁÌËı ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËı ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥‚, Á„‡‰Û˛Ú¸, ˘Ó ҇Ϡڥ ªıÌ¥ Ó‰ÌÓÍ·ÒÌËÍË ˜Ë ÔËflÚÂÎ¥-¯ÍÓÎfl¥, ÍÓÚ¥ Ì‚‰Ó‚Á¥ ÒÚ‡ÎË Òͥ̄‰‡ÏË, 4 ÊÓ‚ÚÌfl ÒÚÓflÎË Û Ì‡ÚÓ‚Ô¥ ÓÁÁfl‚, Á Ô‡ÚÓÎÓ„¥˜ÌËÏ Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌflÏ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡˛˜Ë Á·ÎËÁ¸Í‡ ÓÁÒڥΠڇÌ͇ÏË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ÌÛÚ¥¯Ìfl ‰ÛıÓ‚‡ ‡‚ÚÓÌÓÏ¥fl π èéñßçéÇìÇÄçéû ñßççßëíû, π áçÄóìôéû! – ·‰Ì‡ Ú‡ÍÓÊ ÔÓˆ¥ÌÓ‚Û‚‡ÚË ÉßÑçßëíú, ·‰Ì‡ Ô‡„ÌÛÚË ªª, ÏÓÚË‚Û‚‡ÚËÒfl ̲, Ó·ÒÚÓ˛‚‡ÚË ªª. íÓÏÛ Ï‡∂¥Ì‡Î, ˘Ó ‰Îfl Ì¸Ó„Ó „¥‰Ì¥ÒÚ¸ ‚Ú‡˜‡π Ò‚¥È éëéÅãàÇàâ ÄäëßéãéÉßóçàâ ëÖçë (ˆÂÈ ÒÂÌÒ ‚ËÏË‚‡πÚ¸Òfl ¥Á πÒÚ‚‡ Ò‡ÏÓ˛ «Óڇ̥ÒÚ˛» χ∂¥Ì‡Î‡ – ÈÓ„Ó ÔÓ‚Òfl͘‡ÒÌÓ˛ ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡Ì¥ÒÚ˛ ڥθÍË «Ì‡ ¥Ì¯Ëı», ڥθÍË Ì‡ ·ÂÁÔÓÒ‰Ìπ ‰Ó‚Í¥ÎÎfl) ÇíêÄóÄ∏ íÄäéÜ ß ÅìÑú-üäì ÑìïéÇì ëÇéÅéÑì. ë‡Ï ̇¯‡ ıÓÌ¥˜Ì‡ ÛÊ (·¥Î¸¯ Ì¥Ê Ì‡ÔÓÎÓ‚ËÌÛ) ÂÚÌÓÁχ∂¥Ì‡Î¥ÁÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ (Ú‡ ÍÓÂÎflÚ˂̇ ¥Á ̲ ÍÛθÚÛÌÓ-ÍÓÏÛ̥͇Ú˂̇ áçÖäéêßçÖçßëíú) ÔÓÓ‰ÊÛπ ÌËÌ¥ Ú‡ÍËÈ Ï‡ÒÓ‚ËÈ (̇‚¥Ú¸ ¥ ‚ ̇¯Ëı ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÒ¸ÍËı ÓÒ‰͇ı) ¥ÁÌӂˉ ‰ÛıÓ‚Ó„Ó ‡·ÒÚ‚‡, flÍ ÔÓÚ‡ÔÎflÌÌfl ÚÓıË ˜Ë ÌÂ Û ÔÓ‚ÌÛ Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‚¥‰ ‡ÁÓÔÓª‰ÌËı (·‡‡˜ÌÓ-͇Á‡ÏÓ‚Ëı) ̇‡ˆ¥ÈÌËı ÒÚÛÍÚÛ. Ň ·¥Î¸¯Â ÚÓ„Ó, ‚Ê Ì ÏË ÓÛ‰ÛπÏÓ ˜ÛÊËÌÒ¸ÍËÏË ÓÚËÏË (¥ ‰¥ÈÒÌÓ óìÜàåà Á‡ Ò‡ÏÓ˛ Ò‚Óπ˛ Î¥Ì∂‚ÓÍÛθÚÛÌÓ˛ ëåàëãéÇéû «áÄêüÑÜÖçßëíû») «èêßäéãúçàåà» Ú‡ «ÍθӂËÏË» ÎÂÍÒÂχÏË Ú‡ Ù‡ÁÂχÏË, ‡ ‚Ê ˆ¥ ‡ÁÓÔÓª‰Ì¥ Î¥Ì∂‚ÓÍÛθÚÛÌ¥ ÍÓÌÒÚÛÍÚË Ú‡ ˆ¥Î¥ ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓ-‚·‡Î¸Ì¥ ·ÎÓÍË ñßãäéÇàíé éèÄçìÇÄãà çÄåà, éêìÑìûíú çÄåà. ÇÓÌË ÓÍÛÔÛ‚‡ÎË ‚Ê ҇Ï ̇¯Â πÒÚ‚Ó, ̇¯Û «‚ÌÛÚ¥¯Ì˛ β‰ËÌÛ». ÇÓÌË Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚Û˛Ú¸
ԇ·ÏÂÌÚÛ. ç‡ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ˜ËÒ· ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËı Ò̥ͥ‚ ‚ÔÎËÌÛ‚, Ï¥Ê ÚËÏ, Ì ÒڥθÍË ÓÁÒڥΠԇ·ÏÂÌÚÛ, ÒͥθÍË Ì‡ÒÚÛÔÌËÈ ÔÂ¥Ó‰ «Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ» ‚ åÓÒÍ‚¥, ÍÓÎË Ì‡ ‚ÛÎˈflı Ô‡ÌÛ‚‡‚ ÔÓÎ¥ˆÂÈÒ¸ÍËÈ ÚÂÓ, flÍËÈ ¯‚ˉÍÓ Ì‡·Û‚ ‚¥‰‚ÂÚÓ ‡ÒËÒÚÒ¸ÍËı (ÙÓχθÌÓ – ‡ÌÚË͇‚͇Á¸ÍËı) ËÒ. ìÊ 4 ÊÓ‚ÚÌfl ‰¥ª ‡Ï¥ª Ú‡ áåéèÛ Ì‡·ÛÎË ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ‚¥‰‚ÂÚÓ ‡ÒËÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ. ë͇ʥÏÓ, ‰ÂÔÛÚ‡Ú Ô‡Î‡ÏÂÌÚÛ é΄ êÛÏfl̈‚, Ó‰ËÌ Á Î¥‰Â¥‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ÒÓˆ¥‡Î-‰ÂÏÓ͇ڥ‚ ¥ Ó‰ËÌ Á ÓÁÓ·ÌËÍ¥‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª, ·Û‚ ÒıÓÔÎÂÌËÈ Ì‡ ‚ÛÎˈ¥ ÔÓÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍËÏË ‰ÂÒ‡ÌÚÌË͇ÏË ¥ ÔÓ-Á‚¥fl˜ÓÏÛ ÔÓ·ËÚËÈ (ÈÓÏÛ, ÁÓÍÂχ, Á·χÎË ˘ÂÎÂÔÛ ¥ ‚¥‰·ËÎË ÌËÍË). è˘ÓÏÛ ÓÙ¥ˆÂ-‰ÂÒ‡ÌÚÌËÍ, ÍÓÚËÈ ÍÂÛ‚‡‚ ÔÓ·ËÚÚflÏ, ‡‰¥ÒÌÓ Í˘‡‚: «Ä„‡, ÔÓÔ‡‚Òfl, Êˉ¥‚Ҹ͇ ÏÓ‰‡!» Ñ‚‡ ÒÚÛ‰ÂÌÚË-Î¥‚‡Ìˆ¥ – ï‡ÌÛ¯ ¥ Ú‡ ë‡Î¥· ÄÒÒ‡Ù – ·ÛÎË, flÍ ‚ËflÒÌË· ÒÔˆ¥‡Î¸Ì‡ ÒÎ¥‰˜‡ „ÛÔ‡ ÉÂ̇θÌÓª ÔÓÍÛ‡ÚÛË, ˘Ó ‚Ë‚˜‡Î‡ ÔÓ‰¥ª ‚ÂÂÒÌfl–ÊÓ‚ÚÌfl 1993 ., ÔÓ·ËÚ¥ Ú‡ ÓÁÒÚ¥ÎflÌ¥ áåéèÓÏ 4 ÊÓ‚ÚÌfl ڥθÍË Á‡ ÚÂ, ˘Ó χÎË flÒ͇‚Ó ‚ˇÊÂÌÛ Ì‡¥ÈÒ¸ÍÛ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ÒÚ¸ [1]. Ç ÔÂ¥Ó‰ «Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ» ·Û‰¸-fl͇ Á‡ÍÓÌÌ¥ÒÚ¸ Û åÓÒÍ‚¥ ·Û· ‚¥‰ÒÛÚÌfl, ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌ¥ „‡‡ÌÚ¥ª Ì ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÎËÒ¸, ÔÓÛ¯ÂÌÌfl Ô‡‚ β‰ËÌË (ÌÂÁ‡ÍÓÌÌ¥
171
АЛЄКСАНДР ТАРАСОВ ГОЛОМОЗІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÓ·¥ ̇¯Û ‰ÛÏÍÛ, ̇¯¥ Ôӂ‰¥ÌÍÓ‚¥ ‡͈¥ª. ÇÓÌË ‚Ê ‡‚ÚÓËÚ‡ÌÓ ‰ËÍÚÛ˛Ú¸ Ì‡Ï ëÄåì íÖåÄíàáÄñßû ÅÖëßÑà, ҇ϥ ªª ÒÏËÒÎÓ‚¥ ‰Óϥ̇ÌÚË. ÇÓÌË flÍÓÒ¸ χÈÊ ÌÂÔÓÏ¥ÚÌÓ ÁÌÓ‚Û Á‡„̇ÎË Ì‡Ò Û Â‚‡Á¥ÈÒ¸ÍÛ ‚·‡Î¸ÌÓ-ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÛ «‡·˘‡„Û». ÇÓÌË ·ÂÁ ÊÓ‰ÌÓ„Ó Ì‡¯Ó„Ó ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó ÒÔÓÚË‚Û ·ÛÍ‚‡Î¸ÌÓ «‚Ôfl„ÎË» ̇¯Û ‰ÛÏÍÛ ‚ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓ-‡ÁÓÔÓª‰ÌËÈ ÏÂÌڇθÌËÈ «¥Ì‚ÂÌÚ‡». ß ‚Ê Ì ÏË ÔÓÒÎÛ„Ó‚ÛπÏÓÒfl ‡ÁÓÔÓª‰ÌËÏË ‰ËÒÍÛÒË‚ÌËÏË Ô‡ÍÚË͇ÏË (‚ÍÛÔ¥ ¥Á Ô‚ÌÓ˛ «ÒÚËÎ¥ÒÚËÍÓ˛ «Ò‡ÏËı ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌËı ‡ÍÚ¥‚: Á„‡‰‡ÈÏÓ ıÓ˜‡ · «¥¯Û˜ËÈ» ‚Û˜ÍËÈ Ûı ÓÁ˜ÂÔ¥ÂÌËı «ÔÓ-ÁÓÌ¥‚Ò¸ÍË» ԇθˆ¥‚), ‡ ‚·ÒÚË‚Ó ‚ÓÌË Ò‡Ï¥ èéëãìÉéÇìûíúëü çÄåà: ‚ÓÌË «ÇäàÑìûíú» Ì‡Ò Û ÌÛÚÛ‚‡ÌÌfl ˜ÛÊËı ÊËÚÚπ‚Ëı ÙÓÏ, ˜ÛÊËı ‡͈¥È, ˜ÛÊËı ÒÏËÒÎÓ‚Ëı ÍÓÌÒÚÛÍÚ¥‚ Ú‡ ÁÓ‚Ò¥Ï ˜ÛÊÓ„Ó Ì‡Ï ·ÂÁÔÂÂÒÚ‡ÌÌÓ„Ó ‚Ë·ÛθÍÛ‚‡ÌÌfl ÓÚÓ„Ó ‚ÒÂÁ‡„‡Î¸ÌÓ„Ó («Äí äÄêèÄí ß ÑÄ ÄïéíëäÄÇÄ åéêü») ˛Êχ¯¥‚Ò¸ÍÓ-flÁ‡ÌÒ¸ÍÓ-ÍÓÎËÏÒ¸ÍÓ„Ó Í‡Á‡Ì‡ («Åãü-Åãü -Åãü»). ÇÓÌË Ò‡Ï¥ (ˆ¥ ‰ËÒÍÛÒË‚Ì¥ Ú‡ ¥Ì‚ÂÍÚË‚Ì¥ Ô‡ÍÚËÍË) ÇëÖêÖÑàçß çÄë, ÄãÖ ÅÖá çÄë, ÅÖá çÄòé∫ ìóÄëíà (·ÂÁ Û˜‡ÒÚË ÔÓÎÓÌÂÌÓ„Ó ÌËÏË, ¥ÌÚÓÍÒËÍÓ‚‡ÌÓ„Ó ÌËÏË Ú‡ „ÂÚ¸ ÒÔ‡‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó ÌËÏË Ì‡¯Ó„Ó «ü») ÔÓ-Ò‚ÓÈÓÏÛ Á‡‡ÚËÍÛÎ¸Ó‚Û˛Ú¸ ÚÂ, ˘Ó ÏËÏÓı¥Ú¸ ÒÚ‡π ‚Ê ÇÄÜãàÇàå ‰Îfl Ì‡Ò Û ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌËı ̇¯Ëı ·‡Î‡˜Í‡ı, ‡ Ú‡ÍÓÊ Û Ò‡ÏËı ÒÔÓÒÓ-
Ó·¯ÛÍË, ‡Â¯ÚË, ÔÓ„‡·Û‚‡ÌÌfl, ÔÓ·ËÚÚfl ¥ ÚÓÚÛË Á ·ÓÍÛ Ï¥Î¥ˆ¥ª Ú‡ áåéèÛ) ÌÓÒËÎË Ï‡ÒÓ‚ËÈ ı‡‡ÍÚÂ. íËÒfl˜¥ ÓÒ¥· – Ô‚‡ÊÌÓ Á ÌÂÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÓ˛ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ÒÚ˛ – ·ÛÎË Á‡‡Â¯ÚÓ‚‡Ì¥, ÔÓ·ËÚ¥, ÔÓ„‡·Ó‚‡Ì¥ Ú‡ ‰ÂÔÓÚÓ‚‡Ì¥ Á åÓÒÍ‚Ë. ìÒ¥ı ªı „‡ÏÛÁÓÏ Á‡ÔËÒ‡ÎË ‚ ÒÛÏÌÓÁ‚¥ÒÌ¥ Îˈ‡ ͇‚͇ÁÒÍÓÈ Ì‡ˆËÓ̇θÌÓÒÚË. áåéè ¥ ϥΥˆ¥fl Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÓ „‡·Û‚‡ÎË flÚÍË ¥ ԇ·ÚÍË, flÍ¥ ̇ÎÂʇÎË Îˈ‡Ï ͇‚͇ÁÒÍÓÈ Ì‡ˆËÓ̇θÌÓÒÚË, ̇ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËı ËÌ͇ı áåéè ÌÂÓ‰ÌÓ‡ÁÓ‚Ó ÔӂӉ˂ ÒÔ‡‚ÊÌ¥ ÔÓ„ÓÏË, Ô¥‰ ˜‡Ò flÍËı Û «Í‡‚͇Áˆ¥‚» ‚¥‰·Ë‡ÎË „Ó¯¥, ‰ÓÓ„Óˆ¥ÌÌÓÒÚË È ÚÓ‚‡Ë, Ì¢‡‰ÌÓ ·ËÎË. ä¥Ï ÛÓ‰ÊÂ̈¥‚ 䇂͇ÁÛ, ‚ ˜ËÒÎ¥ ÔÓÒڇʉ‡ÎËı ‚Ëfl‚ËÎËÒ¸ Ú‡ÍÓÊ ÛÓ‰ÊÂ̈¥ ŇÎ͇Ì, ë‰̸Ӫ ÄÁ¥ª, „Óχ‰flÌË ß̉¥ª, è‡ÍËÒÚ‡ÌÛ, ߇ÌÛ, ‡ Ú‡ÍÓÊ π‚ª Ú‡ ‡‡·Ë. á ÔË‚Ó‰Û ‡Â¯ÚÛ, ÔÓ·ËÚÚfl ¥ ÔÓ„‡·Û‚‡ÌÌfl ‰ËÔÎÓχڥ‚ Á é·’π‰Ì‡ÌËı ć·Ò¸ÍËı ÖÏ¥‡Ú¥‚ ÔÓÒÓθÒÚ‚Ó éÄÖ Ì‡‚¥Ú¸ Á‡fl‚ËÎÓ ÔÓÚÂÒÚ åáë êÓÒ¥ª. Ä̇ÎÓ„¥˜Ì¥ ÔÓÚÂÒÚË ·ÛÎË ÁÓ·ÎÂÌ¥ ¥ ÔÓÒÓθÒÚ‚‡ÏË Ç¥ÏÂÌ¥ª, ÉÛÁ¥ª Ú‡ ÄÁ·‡È‰Ê‡ÌÛ. ä¥Î¸Í‡ ‡Ì„ÎÓÏÓ‚ÌËı „‡ÁÂÚ, ‚Íβ˜ÌÓ Á Moscow Times, Ì ÁÏÓ‚Îfl˛˜ËÒ¸, ̇Á‚‡ÎË ‚Ï¥˘ÂÌ¥ ‚ ÌËı ÒÚ‡ÚÚ¥: Racist Pogroms in Moscow [2]. óËÒÎÂÌÌ¥ Ò͇„Ë Ì‡ Ò‚‡‚Óβ ̇‚¥Ú¸ Ì ÓÁ„Îfl‰‡ÎËÒfl. èÓÒڇʉ‡Î¥, π‰ËÌËÏ «ÁÎÓ˜ËÌÓÏ» ÍÓÚËı ·ÛÎË
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ЩЕ РАЗ ПРО БРАНЦІВ БАРАЧНОКАЗАРМОВОЇ БАЛАКАНИНИ (НАРАТИВНІ СТРУКТУРИ ЯК ТРИБ ЖИТТЯ)
172
·‡ı ‡„Û‚‡ÚË, ÚÎÛχ˜ËÚË Ú‡ ‰¥flÚË. ÅÓ Ê, ‚·ÒÚË‚Ó ÓÚ¥ ·‡Î‡˜ÍË, ˘Ó χÈÊ ÏËÏÓ‚ÓÎ¥ Á‡ÌÛ˛˛Ú¸ Ì‡Ò Û Ò‚Ó˛ ͇·ÏÛÚ¸ (flÍ, Á¯ÚÓ˛ ¥ Û ÒÍ·‰Ì¥¯¥ ¥„Ë ÓÁχªÚËı ÍÛ„ÓȉۘÌËı Ò‚Óªı ÒÏËÒÎÓ‚Ëı ¥ÌÚÂÙÂÂ̈¥È). ÅÓ Ê ÓÚ‡ ÛÒfl ·‡Î‡Í‡ÌË̇ (Á̇ÌÓ„Ó ÛÊÂ Ì‡Ï ¯ÚË·Û: «πÒÚ¸ ·‡Á‡, ·‡ÚÛı‡») ëíÄ∏ ß ëÄåàå çÄòàå èéÇëüäÑÖççüå ß ëÄåàå çÄòàå ∏ëíÇéå, ¥ ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ̇¯Óª ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË. Ä ÓÚÊ ¥ ÔÓÒÛÚÌ¸Ó˛ ÒÂÌÒÓÛÚ‚Ó˛˛˜Ó˛ ÒÍ·‰Ó‚Ó˛ Ò‡ÏÓ„Ó ÒÔÓÒÓ·Û Ì‡¯Ó„Ó ÊËÚÚfl Ú‡ Ò‡ÏÓ„Ó Ì‡¯Ó„Ó Ï¥Òˆfl (ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌËÈ ÎÓÍÛÒ) Û ˆ¸ÓÏÛ ‰Ó‚Í¥ÎÎ¥. ì ‰Ó‚Í¥ÎÎ¥, ÍÓÚ ‚·ÒÌ ÒÌÛπÚ¸Òfl-Ú˜ÂÚ¸Òfl Ú‡ÍËÏ ‰¥‡ÎÓ„¥ÁÏÓÏ. ëÚÛÍÚÛÛπÚ¸Òfl (Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ‡ÍÒ¥ÓÎÓ„¥ÁÛπÚ¸Òfl) ˆËÏ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌflÏ. ëÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌflÏ, ÍÓÚ «Ì‡¯‡Ó‚Ûπ» ̇ ·ÂÁÔÓÒ‰Ìπ Ò‰ӂˢ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl ‚·ÒÚË‚¥ íßãúäà íÄäàå çÄêÄñßüå, ڥθÍË Ú‡ÍËÏ ÊÂÒÚ‡Ï Ú‡ ¥ÌÚÓ̇ˆ¥flÏ ÒÔˆËÙ¥˜Ì¥ «·Î¥ÍË» Ú‡ «Ú¥Ì¥», ÒÔˆËÙ¥˜Ì¥ ÒÏËÒÎÓ‚¥ ÍÓÌÙ¥∂Û‡ˆ¥ª. äÓÌÙ¥∂Û‡ˆ¥ª, ÍÓÚ¥ Ì ÔÓÒÚÓ ‚Ë-‡Ê‡˛Ú¸ ÚÛ ‡·Ó ¥Ì¯Û ‰ÛÏÍÛ (‡͈¥˛, Á‡ÍÎËÍ, ˜Ë ÚÓ flÍÂÒ¸ ÒÔÓÌÛ͇ÌÌfl), ‡ ÒÚ‡˛Ú¸ ëÄåàå çìíêéå ëàíìÄñßâ, Üàíí∏ÇéÉé ëÖêÖÑéÇàôÄ ß ëÄåéÉé Üàííü. ë‡ÏËÏ Ì‡¯ËÏ ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌflÏ. íÓÏÛ, ÍÓÎË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ Ú‡Í Á‚‡ÌÛ «Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÍÛθÚÛÛ» flÍÓ ÔÓ Â‡Î¸ÌËÈ èêéñÖë, ÚÓ åÄ∏åé ëÄåÖ íÄäÖ ëé-
‡ÒÓ‚¥ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚË, ‚Ëfl‚ËÎËÒfl ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌËÏË Ô‡‚‡ ̇ Á‡ıËÒÚ Ò‚Óªı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ Û ÒÛ‰¥. é‰Ì‡ ڇ͇ ¥ÒÚÓ¥fl – ÌÂÁ‡ÍÓÌÌËÈ ‡Â¯Ú, ÔÓ„‡·Û‚‡ÌÌfl, Á‚¥fl˜Â ÔÓ·ËÚÚfl ‰‚Óı „Óχ‰flÌ ÉÛÁ¥ª, ‡Á·‡È‰Ê‡Ìˆ¥‚ Á‡ ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌflÏ – ‰ÂڇθÌÓ ÓÔË҇̇ ‚ ã‚ÓÈ „‡ÁÂÚÂ, Á ‰Ó‰‡ÌËÏË ‰ÓÍÛÏÂÌÚ‡ÏË. Ç ÒÛ‰¥, ‡ ‚¥‰Ú‡Í Û ÔÓÍÛ‡ÚÛ¥ Á‡fl‚Ë ‚¥‰ ˆËı „Óχ‰flÌ ÉÛÁ¥ª ÔËÈÌflÚË ÔÓÒÚÓ ‚¥‰ÏÓ‚ËÎËÒ¸. Ç ˆ¥È Ê Ô۷Υ͇ˆ¥ª ÓÔË̥҇ Á‚¥fl˜¥ χÒÓ‚¥ ÔÓ·ËÚÚfl ÌÂÁ‡ÍÓÌÌÓ Á‡ÚËχÌËı – Û ÌËÁˆ¥ ‚ËÔ‡‰Í¥‚ Á ‚‡ÊÍËÏË Ì‡ÒÎ¥‰Í‡ÏË (Û Ó‰ÌÓ„Ó ¥Á Á‡ÚËχÌËı – Á‡ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ÒÚ˛ Ú‡‰ÊË͇ – ‚ ÂÁÛθڇڥ ÔÓ·Óª‚ ·Û‚ Á·χÌËÈ ı·ÂÚ) [3] . 燉˂˂¯ËÒ¸, flÍ áåé襂ˆ¥ „‡·Û˛Ú¸ ¥ ·ÂÁ͇ÌÓ ·’˛Ú¸ ÌÓ„‡ÏË Î˛‰ÂÈ Á «Ì‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ‡¥ÈÒ¸ÍÓ˛» ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ÒÚ˛, ¥ ÔÓÒÎÛı‡‚¯Ë ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÛ «Ô‡Ú¥ÓÚ˘ÌÛ» ËÚÓËÍÛ Ó„‡Ì¥‚ ‚·‰Ë, Ô¥‰Î¥ÚÍË-‰‚¥ÈÓ˜ÌËÍË Á¥ «ÒԇθÌËı» ‡ÈÓÌ¥‚, Á Ì··„ÓÔÓÎÛ˜ÌËı Ó‰ËÌ ¯‚ˉÍÓ Á̇ȯÎË «ÔËÍ·‰ ‰Îfl ̇ÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌfl». ô ‚¥‰‚ÂÚ¥¯ËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ͥθÍÓÒÚË Ò̥ͥ‚ χ· Ô¯‡ ó˜ÂÌҸ͇ ‚¥È̇ ¥ ÒÛÔÛÚÌfl ªÈ ̇ Ûfl‰Ó‚ÓÏÛ ¥‚Ì¥ ‚ÂÎËÍÓ‰Âʇ‚̇ ÔÓ¥ÏÔÂҸ͇, ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘̇ ÔÓÔ‡„‡Ì‰ËÒÚҸ͇ ͇Ïԇ̥fl. ᥠÒͥ̇ÏË Ì¥ıÚÓ Ì ·ÓÓ‚Òfl. èÓÍË áåéè «ÓÁ·Ëh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ñßéäìãúíìêçÖ ëÖêÖÑéÇàôÖ. ß̯ӄÓ, ̇ ʇθ, ÔÓÍË˘Ó Ì χπÏÓ. ì ˆ¥Ï Ò‰ӂˢ¥ Ñéåßçìûíú ÖÇêÄáßâëúäé – åéëäéÇëúäß ëìÅäìãúíìêçß ìíÇéêÖççü (Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥, ÛÒ¥ ÓÚ¥ «·‡Á‡Ë», «Ô¥ÍÓÎË», Ï¥Ò¸ÍËÈ ÛÒÓÙÓÌÌËÈ ÙÓθÍÎÓ, ‚‡Á¥ÈҸͥ Ú¯-ÍÛθÚÛÌ¥ ÒχÍË, ‚‡Á¥ÈÒ¸ÍËÈ Ï‡ÒÓ‚¥ÁÓ‚‡ÌËÈ „‡ÁÂÚflÒ¸ÍÓ-ÊÛ̇θÌÓ-ÚÂ΂¥Á¥ÈÌÓÂÍ·ÏÌËÈ Í¥˜ ÚÓ˘Ó).í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ ‚Â΢ÂÁ̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ¥Á Ì‡Ò (¥ Ì Î˯ ÂÚÌÓχ∂¥Ì‡Î¥‚-ıÓıÎ¥‚, ‡ÎÂ È ‚ÂθÏË ÌÂ¥‰ÍÓ – Û͇ªÌÒ¸ÍËı ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΥ‚-„Ûχ̥ڇ¥ª‚) ëíÄûíú ÅêÄçñüåà óìÜàï ÑàëäìêëàÇçàï ëíêÄíÖÉßâ íÄ åàëãàíÖãúçàï ëïÖå. óÛÊËı ÒÏËÒÎ¥‚ Ú‡ ÒÔÓÒÓ·¥‚ Óˆ¥Ì˛‚‡ÌÌfl Ú‡ ÔÓˆ¥ÌÓ‚Û‚‡ÌÌfl. Ň̈flÏË ÌÂÛ͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. Ň̈flÏË ÚÓ„Ó ¯ÎflıÛ, ˘Ó ÏÓÊ ÔËÔÓ‚‡‰ËÚË Ì‡Ò Ñé éëíÄíéóçé∫ ëÄåéÇíêÄíà. 燯 ˜ËχÁ „ÎË·¯Â ¥ „ÎË·¯Â ‚Úfl„Û‚‡ÌÌfl Û Â‚‡Á¥È˘ËÌÛ, ̇¯Â ÔÓÒfl͇ÌÌfl ̲ ‚ÊÂ È Ì‡ «äÄèßãüêçéåì» ¥‚Ì¥ (flÍ ÏÂÚ‡ÙÓ˘ÌÓ Í‡Ê ÔÓ ˆ˛ ‚ÌÛÚ¥¯Ì˛ ÍÓÎÓÌ¥Á‡ˆ¥˛ Ò‡ÏÓ„Ó Ì‡¯Ó„Ó ‰Ûı‡ éÍ҇̇ è‡ıθӂҸ͇) ÒÚ‡π ‚Ê ÌËÌ¥ ÚÓıË ˜Ë Ì ‰Ó·Ó‚¥Î¸ÌËÏ Ì‡¯ËÏ ÇÅßÉÄççüå á êéáÉéçì (Ú‡ ‚ ̘ۂ‡ÌÓÏÛ ˘Â ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ̇¯¥È Á‡ÒÎ¥ÔÎÂÌÌ¥) ‚ ˜ÛÊ¥ «Ô’flÚ¥ÒÚπÌÍ¥», ‚ ˜ÛÊ¥ ÍÓ¯‡Ë, ‚ ˜ÛÊ¥ ‰ÛıÓ‚Ì¥ «Î‡„Âfl», ˘Ó éÅÇÖÑÖçß èé èÖêàåÖíêì ß áÄíàëçÖçß ì äìñß äéçëíêìäñß∫ «íßèÄ-äÄêéó∏-ÄÅÄãÑ∏ã-èêßäÄãß-
‡‚Òfl» Á «Í‡‚͇ÁˆflÏË», ÒÍ¥ÌË, Ò··¯¥ Ú‡ ·Ófl„ÛÁÎË‚¥¯¥, Ó·‡ÎË ÒÓ·¥ Á ÊÂÚ‚ ‚Ëı¥‰ˆ¥‚ Á ë‰̸Ӫ ÄÁ¥ª ˜Ë Á ͇ªÌ «ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ» – ̇҇ÏÔ‰ «˜ÓÌËı» ¥ «‚ÛÁ¸ÍÓÓÍËı». ëÔÓÒÚÂ¥„‡ÎÓÒfl Ô‚Ì ÓÁχªÚÚfl ÔÓ Ï¥ÒÚ‡ı. ì åÓÒÍ‚¥ ÒÍ¥ÌË Ì‡Ô‡‰‡ÎË Ô‚‡ÊÌÓ Ì‡ ‡ÙË͇̈¥‚ Ú‡ ¥Ì‰¥Èˆ¥‚, Û èÂÚ·ÛÁ¥ – ̇ ‡ÙË͇̈¥‚, ÌÂԇθˆ¥‚, ÍËڇȈ¥‚, Û çËÊ̸ÓÏÛ çÓ‚„ÓÓ‰¥ – ̇ ϯ͇̈¥‚ ë‰̸Ӫ ÄÁ¥ª, Ô‚‡ÊÌÓ ·¥ÊÂ̈¥‚ Á 퇉ÊËÍËÒÚ‡ÌÛ. èÓ‚Ò˛‰Ë, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ çËÊ̸ÓÏÛ çÓ‚„ÓÓ‰¥, ϥΥˆ¥fl ÒÚ‡‚Ë·Ҹ ‰Ó Ò̥ͥ‚ ·¥Î¸¯ Ì¥Ê Ôӷ·ÊÎË‚Ó, ‚¥‰ÏÓ‚Îfl˛˜ËÒ¸ Á‡‚Ó‰ËÚË Í‡Ì¥ ÒÔ‡‚Ë ÔÓÚË ÌËı. ì çËÊ̸ÓÏÛ Ú‡‰ÊËÍË ‚Á‡„‡Î¥ ·ÓflÎËÒfl Á‚ÂÚ‡ÚËÒfl ‚ ϥΥˆ¥˛ – ˆÂ Á‡Í¥Ì˜Û‚‡ÎÓÒfl ‡Â¯ÚÓÏ Á‡ «ÌÂÁ‡ÍÓÌÌ Ô·ۂ‡ÌÌfl» Á ÔÓ‰‡Î¸¯Ó˛ ‚ËÏÓ„Ó˛ ı‡·‡fl, ‡ flÍ˘Ó ‚ÁflÚË ·ÛÎÓ Ì¥˜Ó„Ó – ÔÓ·ËÚÚflÏ ¥ ‰ÂÔÓÚ‡ˆ¥π˛. èËÍ·‰ ˆÂÈ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ˆ¥Í‡‚ËÈ ÚËÏ, ˘Ó ÌËÊ„ÓÓ‰Ò¸ÍËÏ „Û·Â̇ÚÓÓÏ ‚ Ú¥ ˜‡ÒË ·Û‚ ‚¥‰ÓÏËÈ ÌÂÓÎ¥·Â‡Î ÅÓËÒ çπψӂ. çπψӂ, flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, Á¥·‡‚ ϥθÈÓÌ Ô¥‰ÔËÒ¥‚ ÔÓÚË ‚¥ÈÌË ‚ ó˜̥ – ‡ ‚ ÚÓÈ Ê ˜‡Ò Û Ì¸Ó„Ó ‚‰Óχ ÔÓˆ‚¥Ú‡‚ ‡ÒËÒÚÒ¸ÍËÈ ÚÂÓ! Ⴂ‡ÈÌÓ, ̇ ÓÁÍ‚¥Ú Òͥ̄‰ҸÍÓ„Ó ÛıÛ ‚ÔÎËÌÛÎË Ì ڥθÍË ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓ‰¥ª. Ñ‚‡ ˜ËÌÌËÍË ÒÚ‚ÓËÎË ·‡ÁÛ ‰Îfl ¯‚ˉÍÓ„Ó ÓÒÚÛ È Ûڂ‰ÊÂÌÌfl Ò̥ͥ‚ Û ÏÓÎÓ‰¥Êh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÇÄãßëú-ä∏çíÄÇÄãßëú» Ç ‡·ÒÓβÚÌÓ ÒÎ¥Ô¥ ÍÛÚË ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ‡·ÒÚ‚‡ Ú‡ ·ÂÁ‰ÛÏÌÓ„Ó ÍÓÌÙÓÏ¥ÁÏÛ ¥Á ÈÓ„Ó ·ÂÁÁ‡ÒÚÂÂÊÌËÏ ÔÂÂ-ÔÂÂχ‚ÔÓ‚Û‚‡ÌÌflÏ. ÄÁÓÔ¥ÁÛ˛˜ËÒ¸ ̇‚¥Ú¸ Û ·‡Î‡˜ˆ¥ Ò‚ÓªÈ, ‚ÁÓÛ˛˜ËÒ¸ (˜Ë ÚÓ Ò‚¥‰ÓÏÓ, ˜Ë ÔÓÁ‡Ò‚¥‰ÓÏÓ) ̇ ÓÚ¥ Î¥Ì∂‚ÓÍÛθÚÛÌ¥ Ô‡ÚÚÂÌË ÛÒ¥ı ÓÚËı «Ì‡ÒÚ¸», χ¥Ì¥ÌËı, ÍÛÚËı Ô‡ˆ‡ÌÓ‚, ‚πÍÓÒ‰˛˜ÓÍ ˜Ë – ı‡È ̇‚¥Ú¸ – ¥ «‰π‚˜¸ÓÌ‡Í Ò Ü¥ÚÓÏ¥‡» ÏË ÌÂÏËÌۘ ‚Ú‡˜‡πÏÓ – ÔÓ‚ÚÓ˛˛ ˘Â ‡Á – Ì Î˯ Û͇ªÌÒÍ¥ÒÚ¸ ¥ Ô‚ÌÛ ˆ¥Î¥ÒÌ¥ÒÚ¸, ‡ÎÂ È Ú‡ÍÓÊ ¥ ̇¯Û ÂÍÁËÒÚÂ̈¥ÈÌÛ Ò‚Ó·Ó‰Û ‰Ûı‡. üÍ ÔËÒ‡‚ ·Û‚ ˘Â ë. ä’πÍ„Ó, ÏË Á‡‚Ò¥‰Ë çÄèéÇçû∏åéëü áåßëíéå íéÉé, ôé åà éÅàêÄ∏åé. üÍ˘Ó ÏË ‚Ê ҸӄӉ̥ ӷˇπÏÓ ÓÚÓÈ «Ô¥·Î‡Ú̸ÓÌÌËÈ» ̥͘ÂÏÌËÈ «·‡Á‡» (¥ ‚ÂθÏË ÓıÓ˜¥ ‰Ó ÚÓ„Ó ‡·Ë «ÔÓÚÛÒÛ‚‡ÚËÒfl», «Ô‡·‡Á‡¥Ú¸» ¥ «Ô¥Í‡ÎÓˆˆ‡»), flÍ˘Ó Ì‡Ï ÒχÍÛπ ÓÚ‡ χÒÍÛθڥ‚Ò¸ÍÓ-‚‡Á¥ÈҸ͇ ÊÛÈ͇ «Ì‡ÒÚ¸», χ¥Ì¥ÌËı, «·‡Ì‰¥ÚÒÍ¥ı ÔπÚπ·Û„Ó‚» Ú‡ «·ÎπÒÚfl˘¥ı», ÚÓ È Á‡ÒÎÛ„Ó‚ÛπÏÓ ÏË Ï‡·ÛÚ¸ ̇ ‡Á¥ ڥθÍË Ì‡ ÚÂ, ‡·Ë È ‰‡Î¥ ·ÛÚË Û ˜ÛÊ¥È Â‚‡Á¥ÈÒ¸Í¥È ÍÓ¯‡¥. á‡ÒÎÛ„Ó‚ÛπÏÓ Ú¥Î¸ÍË Ì‡ ÚÂ, ‡·Ë È ‰‡Î¥ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì χÚË Ò‚Ó„Ó ‚·ÒÌÓ„Ó Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡ ‚ ÛÒ¥È ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡ÌÓÒÚË Ú‡ ÔÓÎ¥ÏÓÙÌÓÒÚË ÈÓ„Ó Á‡ÔÓÚ·ۂ‡Ì¸ ¥ Òχͥ‚, ‚ ÛÒ¥È ÔÓÎ¥ÙÛÌ͈¥Ó̇θÌÓÒÚË Ú‡ ÔÓÎ¥‚‡ÎÂÌÚÌÓÒÚË ÙÓÏ Ú‡ ÒÔÓÒÓ·¥‚ ÍÛθÚÛÌÓ„Ó «ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl» Ú‡ Û˜‡ÒÚË Û
ÌÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥ ‚ êÓÒ¥ª: ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÍËÁ‡ ¥ ÓÁ‚‡Î ÒËÒÚÂÏË ÓÒ‚¥ÚË. ä‡Ú‡ÒÚÓÙ¥˜ÌËÈ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÒÔ‡‰, ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ 1991 ., ÔÂÂÚ‚ÓË‚ ϥθÈÓÌË Î˛‰ÂÈ ‚ êÓÒ¥ª ̇ ·ÂÁÓ·¥ÚÌËı. ô ·¥Î¸¯‡ ͥθͥÒÚ¸ β‰ÂÈ ÙÓχθÌÓ Ì ‚‚‡Ê‡ÎËÒfl ·ÂÁÓ·¥ÚÌËÏË, ‡Î ·ÛÎË ÌËÏË Ù‡ÍÚ˘ÌÓ: Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ ‡·Ó ÔÓÒÚÓ˛‚‡ÎË, ‡·Ó ̇Èχ̥ Ó·¥ÚÌËÍË ÔÓ Ô¥‚ÓÍÛ-¥Í Ì ÏÓ„ÎË ÓÚËχÚË Á‡Ô·ÚË. 肇Ê̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ̇ÒÂÎÂÌÌfl, flÍ ‡Ì¥¯Â ÊËÎÓ flÍ˘Ó Ì ·‡„‡ÚÓ, ÚÓ Á‡‰Ó‚¥Î¸ÌÓ (Á„¥‰ÌÓ Á Á‡ı¥‰ÌËÏË Ûfl‚ÎÂÌÌflÏË, ̇ ¥‚Ì¥ middle middle class ¥ low middle class [4]), ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÓ Òڇ· Ê·‡Í‡ÏË. ÇÒ ˆÂ ‚ËÍÎË͇ÎÓ Ì‡‚¥Ú¸ Ì χÈÌÓ‚Û, ‡ ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÛ Í‡Ú‡ÒÚÓÙÛ: Á‡ ‰Ó‚„¥ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û β‰Ë Á‚ËÍÎË ‰Ó „‡‡ÌÚÓ‚‡ÌÓª ÔÓ‚ÌÓª Á‡ÈÌflÚÓÒÚË, ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó Ô‡ÚÂ̇ΥÁÏÛ ‚ „‡ÎÛÁ¥ ÓÒ‚¥ÚË ¥ ÓıÓÓÌË Á‰ÓÓ‚’fl, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‚ „‡ÎÛÁ¥ ¥Ì¯Ëı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÔÓ„‡Ï – Ò͇ʥÏÓ, ‰Ó ÒÛ·Òˉӂ‡ÌËı, ˜‡ÒÚÓ ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌËı, ˆ¥Ì ̇ ÓÒÌÓ‚Ì¥ ÔÓ‰ÛÍÚË ı‡˜Û‚‡ÌÌfl, ‰ËÚfl˜¥ ÚÓ‚‡Ë, ÊËÚÎÓ, ÍÓÏÛ̇θ̥ ÔÓÒÎÛ„Ë, „Óχ‰Ò¸ÍËÈ Ú‡ÌÒÔÓÚ ÚÓ˘Ó. ÇÚ‡ÚË‚¯Ë Á‚˘ÌËÈ ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl, ̇ÒÂÎÂÌÌfl êÓÒ¥ª ÒÚ‡ÎÓ ¯‚ˉÍÓ ‰Ë˜‡‚¥ÚË: ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ¸, ‡ÎÍÓ„ÓÎ¥ÁÏ ¥ ̇ÍÓχ̥fl Á‡ÚÓÔËÎË Í‡ªÌÛ. Ňڸ͇Ï, Á‡ÈÌflÚËÏ Ó‰Ì¥π˛ ‰ÛÏ-
173
АЛЄКСАНДР ТАРАСОВ ГОЛОМОЗІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍÛθÚÛ¥. ì͇ªÌÒÚ‚Ó (̇ ¥‚Ì¥ ˆËÔ¥πÌÚ‡) ҇ϠÚÓÏÛ, Ï¥Ê ¥Ì¯ËÏ, ¥ Ì χπ áåÄÉÄãúçàñúäé∫ èéíìÉà Ç åßëíÄï (ÔÓ ÒÛÚ¥ ÇßÑÑÄ∏ ÏÓÎÓ‰¸ ÛÒÓÙÓÌÌ¥È Ï‡ÒÓ‚¥È ÍÛθÚÛ¥ Ú‡ ‡ÁÓÔÓª‰ÌËÏ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËÏ ÛÚ‚ÓÂÌÌflÏ), ˘Ó ÛÒ ˘Â ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ·ÛÚË ÒÚÛÍÚÛÌÓ Ú‡ ÙÛÌ͈¥Ó̇θÌÓ ·¥‰ÌËÏ. á„¥‰ÌÓ ¥Á ÛÌ¥‚Â҇θÌËÏ Í¥·ÂÌÂÚ˘ÌËÏ Á‡ÍÓÌÓÏ, ˘Ó ·Û‚ ÒÙÓÏÛθӂ‡ÌËÈ ˘Â òÂÌÌÓÌÓÏ, ڥθÍË Ú¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌ¥ ÒËÒÚÂÏË π ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÚË‚ÍËÏË, ÒÚ¥ÈÍËÏË ˘Ó‰Ó «ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı Á·ÛÂ̸» (Á‡ òÂÌÌÓÌÓÏ – êÖáàëíÖçíçàåà, ‡·Ó Ê åÖíÄëíÄÅßãúçàåà), flÍ¥ ÔÓÒ¥‰‡˛Ú¸ Ô‚ÌËÈ «Á‡Ô‡Ò» ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓª ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Óª ÒÍ·‰ÌÓÒÚË Ú‡ ÓÁχªÚÚfl (Ú‡Í Á‚‡ÌËÈ áÄäéç çÖéÅïßÑçé∫ êßáçéåÄçßíçéëíà). éÚÓÊ, ÔÓÔË ‚Ë·ÓªÌË Ú‡ Í‡Î˛Ê¥ Û Ì‡¯¥Ï ÍÓÎÓÏËÈÒ¸Í¥Ï ˜Ë Û Ì‡¯¥Ï ·ÂÂʇÌÒ¸Í¥Ï ‡Òهθڥ ‰Ó‰‡˛Ú¸Òfl ¥˘Â – ÔÂÂÔÓ¯Û˛ – ‚Ë·ÓªÌË Û Ò‡ÏËı ̇¯Ëı Ï¥Á͇ı ¥, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, Û ãéÉéëîÖêß Ò‡ÏÓ„Ó Ì‡¯Ó„Ó «ÒÔ¥ÍÓÎ¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó» ÓÚËÏË «çÄòßåß»/çÖ çÄòàåà «„‡‡‰Í‡Ï¥» ÍÛθÚÛÌÓ-¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ‰Ó‚Í¥ÎÎfl. ÇË·ÓªÌË, ÔÓ Ò‡Ï¥ ‚¥Ìˆfl ÔÓÁ‡ÔÓ‚Ì˛‚‡Ì¥ ‚‡Á¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ͇·ÏÛÚÚ˛. ÑÓ Â˜¥, ÚÓÚÛ‡ÌÓ-‚Û΢̥ «ÒÚẨ˻ ¥Á «Í‡ÏÒ‡ÏÓθÒͥϥ Ô‡‚‰‡Ï¥», «¥ÌÚππÒÌËÏ¥ „‡Áπڇϥ», «Ò‡‚π¯πÌ̇ ÒπÍπÚÌËÏ¥» ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÏË ÔÓÏËflÏË ¥ ̇¯ËÏË «¥‰ÌËÏË» ÔÓÏËflÏË «·Ûθ‚‡Ó‚» (‡Î ÚÂÊ ¥Á ÌÂÒÍ·‰-
ÍÓ˛ – flÍ ‚ËÊËÚË, ÒÚ‡ÎÓ Ì ‰Ó ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl ‰¥ÚÂÈ. ë¥ÏÂÈÌ¥ Ò‚‡ÍË ¥ ̇ÒËθÒÚ‚Ó ‚ Ó‰ËÌ¥ ÔÂÂÚ‚ÓËÎËÒfl ̇ ÌÓÏÛ. Ç Í¥Î¸Í‡ ‡Á¥‚ ÁÓÒ· ͥθͥÒÚ¸ ÔÒËı¥˜ÌÓ ı‚ÓËı. Ç ‰ÂÔÂÒË‚ÌËı Â∂¥Ó̇ı ̇‚¥Ú¸ ‚ËÌËÍ· ˜Â„‡ ̇ „ÓÒԥڇΥÁ‡ˆ¥˛ Û ÔÒËı¥‡Ú˘̥ Υ͇̥ – ¥ ˜Â„‡ ˜Ëχ·: β‰Ë ˜Â͇˛Ú¸ ÔÓ 2-3 ÓÍË. ÇÚ˜¥ Á ‰ÓÏÛ ˜ÂÂÁ „ÓÎÓ‰, ÔÓ·Óª Ú‡ ÌÂÒÚÂÔÌ¥ ÛÏÓ‚Ë ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl – flÍ ¥ ‚¥‰ÏÓ‚‡ ‚¥‰ ‰¥ÚÂÈ – ÒÚ‡ÎË Ï‡ÒÓ‚ËÏ fl‚ˢÂÏ: ҸӄӉ̥ ‚ êÓÒ¥ª ÔË̇ÈÏÌ¥ 4 ÏÎÌ. ·ÂÁÔËÚÛθÌËı ‰¥ÚÂÈ. ñ ÒÚ‡¯ÌÓ ·‡„‡ÚÓ, flÍ˘Ó Á„‡‰‡ÚË, ˘Ó Ô¥ÒÎfl „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª ‚¥ÈÌË 1918– 1921 ÓÍ¥‚ Û ‚Ò¸ÓÏÛ ëÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ ëÓ˛Á¥ ·ÛÎÓ 6 ÏÎÌ. ·ÂÁÔËÚÛθÌËı. 臇ÎÂθÌÓ Á ÓÁ‚‡ÎÓÏ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË È¯Ó‚ ÔÓˆÂÒ ÓÁ‚‡ÎÛ ÒËÒÚÂÏË ÓÒ‚¥ÚË ¥ ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ˆÂ, Á‚˘‡ÈÌÓ, ·ÛÎÓ Ì‡ÒÎ¥‰ÍÓÏ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Í‡ıÛ: ‚ ëëëê ÛÒfl ¯Í¥Î¸Ì‡ ÒËÒÚÂχ ·Û· ‰Âʇ‚ÌÓ˛, ¥ flÍ˘Ó ‰ÓıÓ‰Ë ‰Âʇ‚Ë Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ 10 ÓÍ¥‚ ÁÌËÁËÎËÒ¸ Û 8– 10 ‡Á¥‚, ˆÂ Ì ÏÓ„ÎÓ Ì ‚¥‰·ËÚËÒfl ̇ ٥̇ÌÒÛ‚‡ÌÌ¥ ¯ÍÓÎË. Ç¥‰Ú‡Í Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÓÍË ˜ÂÂÁ ٥̇ÌÒÓ‚¥ Ô˘ËÌË ‚ ͇ªÌ¥ ˘ÓÓÍÛ Á‡ÍË‚‡ÎÓÒfl ÔÓ 400–450 ¯Í¥Î ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ·¥Î¸¯‡ ˜‡ÒÚË̇ ̥ۘ‚ Á ˆËı ¯Í¥Î ·Û· ÔÓÁ·‡‚ÎÂ̇ ÁÏÓ„Ë ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡ÚË ÓÒ‚¥ÚÛ. ìÊ ‚ 1997 . ‚ ëË·¥Û, Ò͇ʥÏÓ, Á‡ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËÏË ‰‡ÌËÏË ‚ÓπÌÍÓχڥ‚,
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ЩЕ РАЗ ПРО БРАНЦІВ БАРАЧНОКАЗАРМОВОЇ БАЛАКАНИНИ (НАРАТИВНІ СТРУКТУРИ ЯК ТРИБ ЖИТТЯ)
174
ÌËÏ ‰Îfl «‚Ë¥ÁÌflÌÌfl» ‚‡Á¥ÈÒ¸ÍËÏ «‰Û¯ÍÓÏ»); ‚Ò¥ ÓÚ¥ ÒÚÂÌ‰Ë ¥Á «Ì‡ÒÚflÏ¥» Ú‡ «π‰¥ÌÒÚ‚πÌÌËÏ¥» (‚ «ÚÛÒ¥¯Í‡ı» ¥ «Å∏á íêìëßòÖä»), – ÚÓ Î˯ áéÇçßòçßâ ßçÑàäÄíéê çÄòéÉé ÑßâëçéÉé ÇçìíêßòçúéÉé ëíÄçì. íÓ ‚Ê ‡‰¯Â Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ «ÚÂÏÓÏÂÚ», ˘Ó ڥθÍË Ì‡„‡‰Ûπ ÔÓ „ÎË·ËÌÌÛ ÒÓˆ¥ÓÔ‡Ú¥˛ (̇ˆ¥ÓÔ‡Ú¥˛) Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ó∂‡Ì¥ÁÏÛ Á‡„‡ÎÓÏ: ‚Ò Û͇ªÌҸ͠– χÈÊ ̇ ÌÛθӂ¥È ÔÓÁ̇˜ˆ¥ (Ì ·¥Î¸¯Â Ó‰ÌÓ„Ó-‰‚Óı ‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚); ‚Ò ÛÒÓÙÓÌÌ – «Á‡¯Í‡Î˛π» „ÂÚ¸ ÔÓÁ‡ 95 %. ß ‚Òfl ¥˜ Ì ÎË¯Â Û Ò‚Óπ¥‰Ì¥È ßçîéêåÄñßâçßâ éäìèÄñß∫ ÄÁÓÔÓ˛ ̇¯Ó„Ó Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡ (‚ÍÛÔ¥ Á¥ Ò‰ӂˢÂÏ Ï‡Ò-ω¥ÈÌËÏ). ÇÒfl ¥˜ Û Ú¥Ï, ˘Ó Û Ì‡¯Óª Á·‡‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓª ˜ÂÌ¥ (ÛÒ¥ ‰ÛÏÍË Ú‡ ÔÓ˜Û‚‡ÌÌfl ÍÓÚÓª Ó·ÂÚ‡˛Ú¸Òfl Û ÍÛˆËı «˜ÓÚËËÍÛÚÌË͇ı» «Ú¥Ô‡-͇Әπ-Ô¥ÍÓÎ-‚ ̇ÚÛπ») ÇàêéÅàãÄëü ìÜÖ èéíêÖÅÄ á êéáÉéçì ÇãßíÄíà Ç éíß ÖÇêÄáßâëúäß äéòÄêà. ì ‰ÛÊ Á̇˜ÌÓª ˜‡ÒÚËÌË Ì‡¯Ëı β·Ëı ¥‰ÌËı „‡Î˘‡Ì (¥ flÍËÈ ‚Ê ÓÚ‡Ï è’πÏÓÌÚ!) ÇàêéÅàÇëü ÇÜÖ çÄÇßíú ß éëéÅãàÇàâ ëåÄä Ñé éñß∏∫ ëéóÖÇàóçé∫ ûòäà. ìÒ¥ ÓÚ¥ ÍÓËÚ‡ Ú‡ ÍÓËÚˆfl Çéçà ÇÜÖ åÄûíú áÄ ëÇé∫ ÇãÄëçß, áÄ éóßäìÇÄçß, áÄ ÜÄÑÄççß. Ä Ò¸Ó·‡ÌÌfl ¥ ˆflÏ͇ÌÌfl ÓÚÓ„Ó Ï‡ÒÓ‚Ó„Ó ÒÔÓÊË‚‡˜‡ ·¥Îfl Á‡ÒÎËÌÂÌËı «Î¥Á» Ú‡ «Ì‡Ú‡Î¥» flÍ̇È͇˘Â ÏÓÊÂ
‚¥‰ 7 ‰Ó 11% ÌÓ‚Ó·‡Ìˆ¥‚ ·ÛÎË ÌÂÔËÒ¸ÏÂÌÌ¥. ç‡ 1999 . ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÔÓÏ¥ÚÌÓ ÔÓ„¥¯Ë·Ҹ. ëͥθÍË ‰¥ÚÂÈ ¯Í¥Î¸ÌÓ„Ó ‚¥ÍÛ ÛÊ Ì ‚¥‰‚¥‰Û˛Ú¸ ¯ÍÓÎÛ – Ì‚¥‰ÓÏÓ (ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËı ‰‡ÌËı ˜Ë ÚÓ ÌÂχπ, ˜Ë ÚÓ ‚ÓÌË Á‡ÒÂ͘ÂÌ¥). ÄΠÁ‡ ‰‡ÌËÏË ‚¥‰‰¥ÎÛ åÇÑ êÓÒ¥ª Á ÔÓÔ‰ÊÂÌÌfl Ô‡‚ÓÔÓÛ¯Â̸ Ò‰ ÌÂÔÓ‚ÌÓÎ¥ÚÌ¥ı, ÍÓÊÂÌ ÚÂÚ¥È Ô‡‚ÓÔÓÛ¯ÌËÍ ¯Í¥Î¸ÌÓ„Ó ‚¥ÍÛ ÒÚ‡ÌÓÏ Ì‡ ‚ÂÒÌÛ 1999 . Ì χ‚ ̇‚¥Ú¸ ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚Óª ÓÒ‚¥ÚË! [5] ÄΠÍÛ‰Ë ÒÂÈÓÁÌ¥¯ËÏ Ù‡ÍÚÓÓÏ ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl ÚÂ, ˘Ó ‚ êÓÒ¥ª Ô¥‰ ÔË‚Ó‰ÓÏ «·ÓÓÚ¸·Ë Á ÚÓڇΥڇËÁÏÓÏ» Á‡·ÓÓÌËÎË ‚ËıÓ‚ÌÛ Ó·ÓÚÛ! ë‡Ï ÔÓÌflÚÚfl «‚Ëıӂ̇ Ó·ÓÚ‡» ÔÓ‚’flÁ‡ÎË ˜ÓÏÛÒ¸ ¥Á ÍÓÏÒÓÏÓÎÓÏ ¥ Ô¥ÓÌÂÒ¸ÍÓ˛ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥π˛, flÍ¥ ÓÁÔÛÒÚËÎË, Ì ÒÚ‚ÓË‚¯Ë Ì¥˜Ó„Ó ªÏ ̇ ÁÏ¥ÌÛ. ü ÁÓ‚Ò¥Ï Ì Á‡ÍÎË͇˛ ÁÌÓ‚Û ‚Ò¥ı ̇ÒËθÌÓ Á‡„̇ÚË ‚ ÍÓÏÒÓÏÓÎ ¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥˛ «˛ÌËı ÎḀ̂̈¥‚». é‰Ì‡Í ‚‡ÚÓ Ì‡„‡‰‡ÚË, ˘Ó ‚ÓÌË Á‡ÈχÎËÒ¸ Ì Î˯ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÓ˛ Ó·ÓÚÓ˛, ‡ÎÂ È ÛÒ¥π˛ ¥Ì¯Ó˛ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ˛ ‰¥flθ̥ÒÚ˛ – ÏËÒÚˆڂÓÏ, ÒÔÓÚÓÏ, ÚÛËÁÏÓÏ ÚÓ˘Ó. äÓÏÒÓÏÓÎ ‚·¯ÚÓ‚Û‚‡‚ ¥ ÔӂӉ˂ ÒÔÓÚË‚Ì¥ Áχ„‡ÌÌfl, ÓÍ ¥ ÙÓθÍ-ÙÂÒÚË‚‡Î¥, Á‡ÍÛÔÓ‚Û‚‡‚ ӷ·‰Ì‡ÌÌfl ¥ ̇‰‡‚‡‚ ÔËÏ¥˘ÂÌÌfl ‰Îfl ¥ÁÌËı Á‡ÌflÚ¸ ÏÓÎÓ‰¥, ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë Á „ÛÚÍ¥‚ ˛ÌËı ¯‡ı¥ÒÚ¥‚ ˜Ë ‡‚¥‡ÏÓ‰ÂÎ¥ÒÚ¥‚ ¥ Á‡Í¥Ì˜Û˛˜Ë ڇ̈˛‚‡Î¸ÌËÏË ¥ ÒÔÂÎÂÓÎÓ„¥˜ÌËÏË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á‡Ò‚¥‰˜ËÚË: Û Ì‡Ò ‚ ɇ΢ËÌ¥ π ˘Â ÍÓÏÛ «Ô¥‡·˘‡ˆˆ‡» (˜Ë ÚÓ Á¥ ÒχÍÓÏ «ı‡‚‡ÚË») ‡ÁÓÔÓª‰ÌÛ ÊÛÈÍÛ. ÇÁ¥ˆ¥ åÖíêéèéãß∫ (‡ ‚Ó̇ ¥ ‰‡Î¥ ‰Îfl ·¥Î¸¯ÓÒÚË – åÖíêéèéãßü ÑìïÄ) èêéÑéÇÜìûíú áÄãàòÄíàëü ÇáßêñÖÇàåà, ÖíÄãéççàåà, ÅÄ â ëéñßéèêÖëíàÜçàåà íÖÜ. ôÓ Ê Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ‚ÒÂ-Ú‡ÍË çÄòàå (‡·Ó ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚¥‰ÌÓÒÌÓ Ì‡¯ËÏ) Û ˆ¥Ï «ÒÛ·∂ÎÓ·‡Î¥ÁÓ‚‡Ì¥Ï» ÏÓ¥, ÍÓÚ Ì ‚ÚËıÓÏ˲πÚ¸Òfl (flÍ Ì ‚˘Ûı‡π, Á¯ÚÓ˛, ¥ ‚¥Ú Á¥ ëıÓ‰Û) ¥ ı‚ËÎ¥ ÍÓÚÓ„Ó ‚ËÍË‰Û˛Ú¸ Ô‚‡ÊÌÓ ÏÛÎ Ú‡ ¯ÛÏÓ‚ËÌÌfl ÄÁÓÔË? åÓÊ ӈfl ı‚‡ˆ¸Í‡ ÚÂ΂¥Á¥È̇ ÂÍ·χ «Stimorol» ì èéíêßâçßâ ëÇé∫â áÄïßÑçé-ëïßÑçßâ «‚ÂÒÚÂÌ¥ÁÓ‚‡Ì¥È» Ú‡ ‚ÒÂ Ê ‡ÁÓÔÓª‰Ì¥È ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò «Ô¥·Î‡Ú̸ÓÌ̥Ȼ ÔÓÚ‚ÓÌÓ-͇Υ˜Ì¥È ÍÂÓÎ¥ÁÓ‚‡ÌÓÒÚË: «íà ÇßÑêàÇÄ∏òëü ì çÄâäêìíßòàï çßóçàï äãìÅÄï»?.. ïÚÓÒ¸ «‡ÚË‚‡πˆˆ‡» ¥ Á‡ÊÓ‚Ûπ Ò‚¥È «·‡Î‰¸ÓÊ» ÒÚ¥ÏÓÓ·ÏË, ‡ ıÚÓÒ¸ ÊÛπ-ÔÂÂÊÓ‚Ûπ-ÂÏË„‡π ˘Â Ô‰ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌÛ ÊÛÈÍÛ ÇáßêñÖÇé∫ åÖíêéèéãßíÄãúçé∫ íÖãÖÇßáß∫ ¥Á ªª «ÍÛÚËÏË» ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËÏË ‰ÓÏ¥¯Í‡ÏË. é‰ËÌ ¥Á Ú‡Í Á‚‡ÌËı «Û͇ªÌÒ¸ÍËı» ÚÂÎÂ͇̇Υ‚ ‚ Ò‚ÓªÈ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔÓÔÛÎflÌ¥È ‡ÌÍÓ‚¥È Ô‰‡˜¥ ‚ÒÂÈÓÁ Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡‚ ·Û‚ „Îfl‰‡˜‡Ï Ó·Ï¥ÍÛ‚‡ÚË ¥‰Â˛ Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÛ‚‡ÌÌfl ¥ ̇ ̇¯ÓÏÛ ÍËÔÚÓÛ͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ Â͇̥ – áÄ éÅêÄáéå ß èéÑéÅéû åéëäéÇëúäàï èÖêÖÑÄó («Ä ˜ËÏ ÊÂ
í‡Í ÓÚ, Ô¥‰ ÔË‚Ó‰ÓÏ «‰Â¥‰ÂÓÎÓ„¥Á‡ˆ¥ª ¯ÍÓÎË» å¥Ì¥ÒÚÂÒÚ‚Ó ÓÒ‚¥ÚË Á‡·ÓÓÌËÎÓ Û Ò‚Óªı ‰ÓÍÛÏÂÌÚ‡ı ̇‚¥Ú¸ ҇ϠÔÓÌflÚÚfl «‚Ëıӂ̇ Ó·ÓÚ‡». 艇„Ó„¥Í‡ ·Û· Á‚‰Â̇ ‰Ó ‰Ë‰‡ÍÚËÍË. ëÔÂ¯Û ‚˜ËÚÂÎ¥ ·ÛÎË ˘‡ÒÎË‚¥: Á ÌËı ÁÌflÎË ÔÓÎÓ‚ËÌÛ Ì‡‚‡ÌÚ‡ÊÂÌÌfl ÔË Á·ÂÂÊÂÌ¥È Á‡Ô·ڥ. èË ˆ¸ÓÏÛ Ï‡ÎÓ ıÚÓ Á ÌËı Á‡‰Ûχ‚Òfl ̇‰ ÚËÏ, ˘Ó ‚Ò ˆÂ χπ ı‡‡ÍÚ ‡·ÒÛ‰Û, ÔÓÁ‡flÍ ·¥Î¸¯‡ ˜‡ÒÚË̇ ‚ËıÓ‚ÌÓ„Ó ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ ‚ ¯ÍÓÎ¥ Ì χ· Ì¥flÍÓ„Ó ÒÚÓÒÛÌÍÛ Ì¥ ‰Ó ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ‚·‰Ë, Ì¥ ‰Ó ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª, ‡ ·Û· Á‚˘ÌÓ˛ ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ˛ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ÔÓıÓ‰fl˜Ë ‚ ÓÒÌÓ‚ÌËı ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ‡ı Ή¸ Ì ‚¥‰ ÄËÒÚÓÚÂÎfl. êÂÁÛθڇÚÓÏ Òڇ· ‰Û„‡ ÔÒËıÓÎÓ„¥˜Ì‡ ͇ڇÒÚÓÙ‡: Á‡ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ÂÙÓÏ ‚ êÓÒ¥ª ‚ËÓÒÎÓ ÌÓ‚Â ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl – ‡ÒÓˆ¥‡Î¸Ì ¥ ‡ÌÓÏ¥˜Ì (ÚÓ·ÚÓ ÔÂÂÍÓ̇Ì ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì ¥ÒÌÛπ ‚Á‡„‡Î¥ ÊÓ‰ÌËı ÌÓÏ ÒÛÒԥθÌÓª ÏӇΥ). ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ı‡‡ÍÚÂÌËÈ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚËÈ ÓÁË‚ Á Ú‡‰Ëˆ¥flÏË, Á ÒÛÒԥθÌËÏË ˆ¥ÌÌÓÒÚflÏË ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏË ÛÒÚ‡Ìӂ͇ÏË. 臇ÎÂθÌÓ Á¥ Á‰Ë˜‡‚¥ÌÌflÏ ·‡Ú¸Í¥‚ ‚¥‰·ÛÎÓÒfl Á‰Ë˜‡‚¥ÌÌfl ‰¥ÚÂÈ. ÄÎÂ, flÍ˘Ó ·‡Ú¸ÍË, ‚ËÓ‰ÊÛ˛˜ËÒ¸, ‚ÒÂ Ê Ì‡Ï‡„‡ÎËÒ¸ ÓÁ‚’flÁÛ‚‡ÚË flÍ¥Ò¸ Á‡‚‰‡ÌÌfl ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ‚ËÊË‚‡ÌÌfl (flÍ Ï¥Ì¥ÏÛÏ, ̇ ¥‚Ì¥ Ó‰ËÌË), ÚÓ «‰¥ÚË ÂÙÓÏ», Ì χ˛˜Ë ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏË „¥¯¥ Á‡ ÌËı!?», – Á‡Ô‡Î¸ÌÓ ‚Ë„ÛÍÛ‚‡‚ ̇¯ χÎÓ-ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÚÂ΂‰ۘËÈ) – „‡Ì‰¥ÓÁÌÓ„Ó íÖãÖäéçäìêëì «ëí∏êÇÄ Ç∏äÄ». ëÚ‚ÓÁÌ¥ÒÚ¸ ÓÚ‡ ̇‰ÚÓ ÛÊ ÔÓ-‚‡Á¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ «‡ÁÛı‡·¥ÒÚ‡fl» ¥ «Ì‡ı‡Ô¥ÒÚ‡fl», ‡·Ë ªÈ ÔÓÚË‚ËÚËÒfl ‰ÂÒ¸ ̇ ‚‡Á¥ÈÒ¸Í¥È ÓÍÓÎˈ¥. á̇˜ÌÓ ÔÓÒÚ¥¯Â ÔÓÒÚÓ ÓÁÔÓÔÛ‚‡ÚË-‚ËÁ·ËÛ‚‡ÚË ÓÚÛ ÚÂÎÂ-Á‰ÓıÎflÚËÌÛ ‰ÂÒ¸ ÔÓ Ì‡¯Ëı Á‡„ÛÏ¥ÌÍÓ‚Ëı ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËı Á‚‡Îˢ‡ı. éÚÓÊ, ˜Ë Ê Ì «‡Ú‡‚‡ˆˆ‡» ¥ Ì‡Ï Û ˘Ó̇ÈÍÛÚ¥¯ËÈ ÒÔÓÒ¥·? íËÒfl˜¥ ¥ ÒÓÚÌ¥ ÚËÒfl˜ ÚËı, ˘Ó «‡ÚË‚‡˛ˆˆ‡», «Ú‡˘‡ˆˆ‡» ¥ „ÂÚ¸ «‡‰ÛπÌ̇» Á-‰Ìfl-̇-‰Â̸, Á ‰Ìfl-̇-‰Â̸ «·‡Î‰π˛Ú» Û ÍÎÛ·‡ı, Û ·‡‡ı, Û Í‡·‡Í‡ı ‚ÒÛˆ¥Î¸ (˜Ë Û˘ÂÌÚ!) Ò͇·‡Í¥ÁÓ‚‡ÌÓª ì͇ªÌË (‡ ͇·‡ÍË – ˆÂ ‚Ê ÚÂÊ ÓÒ‰ÍË ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ÔÓ„‡ÏÛ‚‡ÌÌfl Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ¥ ÂÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª ̇ ‚‡Á¥ÈÒ¸ÍËÈ Í¯Ú‡ÎÚ), ÔˢÂÔβ˛˜Ë ¥ Ô¥‰Ê˂β˛˜Ë ÒÍ¥Á¸ ÔÓ Ï¥ÒÚ‡ı ‡·ÒÓβÚÌÓ ˜ÛÊÛ Ì‡Ï ÔÒËıÓÎÓ„¥˛ ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ·ÓÒflˆÚ‚‡. èÒËıÓÎÓ„¥˛, ÍÓÚ‡ Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó Ì ÁÏ¥ÌË·Òfl Û ÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ ¥Á Ú¥π˛, ˘Ó ªª ‰ÓÒËÚ¸ flÒ͇‚Ó ·Û‚ ‚¥‰Ú‚ÓË‚ (˘Â χÈÊ 160 Î¥Ú ÚÓÏÛ) ̇ ÔËÍ·‰¥ ÓÁχªÚËı «ÏÓÎÓ‰ˆÂ‚», «Û‰‡Î¸ˆÓ‚», ˜Ë ÚÓ ÔÓÒÚÓ ÓÁ·Ë¯‡Í-‡Á¥Ìˆ¥‚ Û Ò‚Óªı ¥ÒÚÓËÍÓ-̇ӉÓÁ̇‚˜Ëı ÒÚÛ‰¥flı åËÍÓ· äÓÒÚÓχӂ. ëÚËı¥fl ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ·ÓÒflˆÚ‚‡ (̇‚¥Ú¸ ÔÓÏ¥Ê ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚). ëÚËı¥fl «ÓÁÍÓÔÛ‚‡˜¥‚» ‚Û΢ÌËı ÒÏ¥ÚÚflÓÍ, ÒÚËı¥fl ÔÓÒÚfl„-
‰ÓÓÒÎËı, ¯‚ˉÍÓ ÔÂÂÚ‚Ó˛‚‡ÎËÒfl ‚ ÒÚ‡‰Ó ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌËı ÓÒ¥·, Î˯ ÌÓϥ̇θÌÓ flÍÓÒ¸ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı Ӊ̥ Á Ó‰ÌËÏË, – ÓÒ¥· ‡ÏӇθÌËı, „ӈÂÌÚ˘ÌËı, ÌÂÁ‰‡ÚÌËı ‰Ó ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª, ÔËÏ¥ÚË‚ÌËı Û Ò‚Óªı Á‡ÔËÚ‡ı, ʇ‰¥·ÌËı, ÓÁÎÓ·ÎÂÌËı ¥ ‰Â‰‡Î¥ ÚÛÔ¥¯Ëı. èËÓ‰ÌÓ, ˆÂ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡ÎÓÒfl ͇ڇÒÚÓÙ¥˜ÌËÏ ÁÎÂÚÓÏ ‰ËÚfl˜Óª Ú‡ Ô¥‰Î¥ÚÍÓ‚Óª ÁÎÓ˜ËÌÌÓÒÚË, ̇ÍÓχ̥ª, ÚÓÍÒËÍÓχ̥ª, ‡ÎÍÓ„ÓÎ¥ÁÏÛ, ÔÓÒÚËÚÛˆ¥ª, ÂÔ¥‰ÂÏ¥flÏË Á‡ı‚Ó˛‚‡Ì¸, flÍ¥ Ô‰‡˛Ú¸Òfl ÒÚ‡Ú‚ËÏ ¯ÎflıÓÏ [6]. ì˜ËÚÂÎ¥, ÍÓÚ¥ ‚˜Ó‡ ‡‰¥ÎË ‚¥‰Ï¥Ì¥ ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl, ÒıÓÔËÎËÒ¸ Á‡ „ÓÎÓ‚Ë – ‚ÓÌË Ô¯ËÏË Á¥ÚÍÌÛÎËÒfl Á ÌÓ‚Ó˛ Ôӂ‰¥ÌÍÓ˛ ÌÓ‚Óª ÏÓÎÓ‰¥, fl͇ Ì ıÓڥ· ‚˜ËÚËÒfl, ·fl· ‚˜ËÚÂÎ¥‚ Ï‡Ú˛Í‡ÏË, ‡ ÍÓÎË Ú¥ ̇‰ÚÓ Ì‡·Ë‰‡ÎË – ·Ë·. ÄΠÌÂÒÏ¥ÎË‚¥ ÒÔÓ·Ë fl‰Ó‚Ëı Û˜ËÚÂÎ¥‚ ÁÏ¥ÌËÚË ÒÚ‡ÌÓ‚Ë˘Â Ì‡¯ÚÓ‚ıÌÛÎËÒ¸ ̇ ÊÓÒÚÍÛ ÔÓÚˉ¥˛ ϥ̥ÒÚÂÒ¸ÍËı ˜ËÌÓ‚ÌËÍ¥‚, ÍÓÚ¥ ‚‚‡Ê‡ÎË, ˘Ó ‚Ò „‡‡Á‰, ¥ ÔÓ‰¥ª ÓÁ„ÓÚ‡˛Ú¸Òfl ‚ Ô‡‚ËθÌÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ. èË Ú¸Óı ϥ̥ÒÚ‡ı Ô¥‰fl‰ – í͇˜ÂÌÍÓ‚¥, ä¥Ìπθӂ¥ Ú‡ í¥ıÓÌÓ‚¥ – å¥Ì¥ÒÚÂÒÚ‚Ó ÓÒ‚¥ÚË ‚ÂÎÓ ·ÓÓÚ¸·Û Á ‚ËıÓ‚ÌÓ˛ Ó·ÓÚÓ˛ ¥ ̇χ„‡ÎÓÒfl Á‰¥ÈÒÌËÚË Ô¥‰ Ô‡ÔÓÓÏ «‚‡¥‡ÚË‚ÌÓª ÓÒ‚¥ÚË», ‚Ë„‡‰‡ÌÓª Á‡ÒÚÛÔÌËÍÓÏ Ï¥Ì¥ÒÚ‡ ÄÒÏÓÎÓ‚ËÏ, Ú‡ÍÛ «ÂÙÓÏÛ», fl͇ Á‚¥Î¸ÌË· · ‰Âʇ‚Û ‚¥‰ ٥̇ÌÒÛ‚‡ÌÌfl ÒËÒÚÂÏË ÓÒ‚¥ÚË ¥, ̇ÁË‚‡˛˜Ë ˜¥ Ò‚ÓªÏË
175
АЛЄКСАНДР ТАРАСОВ ГОЛОМОЗІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÂÌËı ÁÛÒ·¥˜ Ì¢‡ÒÌËı Ê·‡ˆ¸ÍËı ÛÍ. óË Çßãúçß ÏË Ì‡ ÔÓÒÔÂÍÚ¥ ë‚Ó·Ó‰Ë Û ã¸‚Ó‚¥ ‚¥‰ Á‚¥‰Ûҥθ ÔÓÒÚfl„ÌÂÌËı Ê·‡ˆ¸ÍËı ÛÍ? óË ‚¥Î¸Ì¥ ‚¥‰ ̇¯Ó„Ó „‡fl˜ÍÓ‚Ó-̇‰Ò‡‰ÌÓ„Ó ·ÓÒ‡ÌÌfl Û ÚÂÌÂÚ‡ı ˜ÛÊËı Ù‡ÁÂÏ ¥ «Í·ÒÌËı Ô¥ÍÓ·‚»? «Ä‰Ê ıÚÓ ÍËÏ ÔÂÂÏÓÊÂÌËÈ – ÚÓÈ ÚÓÏÛ ¥ ‡·», – Ú‡Í ÏÓ‚Ë‚ ·Û‚ ˘Â ÏÛÊ ‚¥Ë ÄÔÓÒÚÓΠ臂ÎÓ. «á‡Ê„¥ ÏπÌfl, Á‡Ê„¥ ÏπÌfl!!!», – ÌÂÒ‡ÏÓ‚ËÚÓ ‚Ó·π fl͇Ҹ ÔÓÔÒÓ‚‡ «Òπ‰ÌπÔ‡ÎÓÒ̇fl» (‡ ÏÓÊÂ È Ì‡¯‡ ‰ÓÏÓÓ˘Â̇?) ÒÔ¥‚‡˜Í‡, ‰ÂÒ¸ Á-ÔÓÔ¥‰ ÓÚËı Ú¸Óı ‚ÂÎËÍËı ˜Â‚ÓÌËı Ô‡‡ÒÓθ (West. West. West.), ‡·Ó Ê ÏÓÊ Á-ÔÓÔ¥‰ ÓÚÓ„Ó Òχ‡„‰Ó‚Ó„Ó ¯‡Ú‡? «Ä π·flÚ‡ Á‰Ó‡‚‡ ͇̇˜‡Î¥Ò¸!». Ä Ì‡ ¥Ì¯ÓÏÛ ÓÁ¥ – ‚Ê ¥Ì¯Â ÔÓÌËÁÎË‚Â ÔÓÔ-ÂÔÂÚÛ‚‡ÌÌfl: «åÂÊ‰Û ë‚ÂÓÏ Ë û„ÓÏ, åÂÊ‰Û ÎÂÚÓÏ Ë ÁËÏÓÈ…» ß ˘Â ‰‡Î¥, ˘Â ÔÓÌËÁÎË‚¥¯Â ¥ Á ÔË„‡Ò‡˛˜Ó˛ ‚·‡ˆ¥π˛: «åÂÊ‰Û Ì·ÓÏ Ë ÁÂÏÎÂÈ, à ÁÂÏÎÂÈ… à ÁÂÏ-ÎÂÈ…» éˆÂ ¥ π ëàíìÄñßü çÄòé∫ ñàÇßãßáÄñßâçé-äìãúíìêçé∫ åÄê¢ßçÄãúçéëíà. ç‡¯Ó„Ó ÓÚÓ„Ó ‚¥˜ÌÓ-Ê‡Î˛„¥‰ÌÓ„Ó «Ïπʉۻ… ÅÂÁ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó Ûڂ‰ÊÂÌÓª ‚ ÒÓ·¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª ëÄåéëíà. ÅÂÁ ‚·ÒÌÓª „¥‰ÌÓÒÚË.
¥ÏÂ̇ÏË, ‰‡Î‡ · ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ϥ̥ÒÚÂÒ¸ÍËÏ ˜ËÌÓ‚ÌËÍ‡Ï ÓÚËÏÛ‚‡ÚË Á‡Ô·ÚÛ, Ì¥˜Ó„Ó Ì ӷÎfl˜Ë ¥ Ì¥ Á‡ ˘Ó Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛˜Ë. å¥Ì¥ÒÚ ä¥Ìπθӂ χ‚ ‰ÛÊ ÚÛχÌÌ Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ‰ÓÛ˜ÂÌÛ ÈÓÏÛ ÒÙÂÛ ¥ ‰Ë‚Û‚‡‚ ÛÒ˛ êÓÒ¥˛ ÚËÏ, ˘Ó ‚¥‰ ¥ÌÚ‚’˛ ‰Ó ¥ÌÚ‚’˛ ڂ‰˂, ‚ÒÛÔ˜ Ә‚ˉÌËÏ ¥ Á‡„‡Î¸ÌÓ‚¥‰ÓÏËÏ Ù‡ÍÚ‡Ï, ˘Ó ‚ ÒÔ‡‚¥ ÓÒ‚¥ÚË ‚ êÓÒ¥ª ÒÔÓÒÚÂ¥„‡˛Ú¸Òfl Á̇˜Ì¥ ÛÒÔ¥ıË ¥ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ˘Ó‰Ìfl ͇˘‡π. ë‰ ÊÛ̇ΥÒÚ¥‚ ä¥Ìπθӂ ÒÛÏÌÓÁ‚¥ÒÌËÈ ÚËÏ, ˘Ó ̇ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl: «Ä ˜Ë ‚Ë ıÓ˜ ‡Á Û ÊËÚÚ¥ ·‡˜ËÎË Ò¥Î¸Ò¸ÍÛ ¯ÍÓÎÛ?» ‚¥‰ÔÓ‚¥‚, Ì¥ÒͥθÍË Ì ̥flÍÓ‚¥˛˜Ë: «á‚˘‡ÈÌÓ. éÚ Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ fl ·Û‚ Á ‚¥ÁËÚÓÏ Û ÉÓη̉¥ª – ¥ Ú‡Ï Ì‡Ò ‚Ó‰ËÎË Û Ò¥Î¸Ò¸ÍÛ ¯ÍÓÎÛ». ᇠä¥Ìπθӂ‡ Û˜ËÚÂÎ¥ χÒÓ‚Ó Ú¥Í‡ÎË Á¥ ¯Í¥Î, Ì ‚ËÚËÏÛ˛˜Ë ÁÎˉ‡Ò¸ÍËı Á‡ÔÎ‡Ú ¥ Ô¥‚¥˜ÌËı Á‡ÚËÏÓÍ ªı ‚ËÔ·ÚË – Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ¥ ı‡ÏÒÚ‚‡ Ú‡ ÔËÌËÊÂ̸ (Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ÛÍÓÔËÍ·‰ÒÚ‚‡) Á ·ÓÍÛ ‚ËÁ‚ÓÎÂÌËı Ô. ÄÒÏÓÎÓ‚ËÏ ‚¥‰ «ÚÓڇΥڇËÁÏÛ» ̥ۘ‚ – Á ¥Ì¯Ó„Ó. èË Ì‡ÒÚÛÔÌËÍÓ‚¥ ä¥Ìπθӂ‡, ϥ̥ÒÚ¥ í¥ıÓÌÓ‚¥, Òڇ· ‡ÍÚË‚ÌÓ Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÛ‚‡ÚËÒfl ÂÙÓχ ÒËÒÚÂÏË ÓÒ‚¥ÚË, ‚¥‰Óχ flÍ «ÂÙÓχ ÄÒÏÓÎÓ‚‡–í¥ıÓÌÓ‚‡», – ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÂ, ˘Ó Ô‚‡Ê̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ Û˜ËÚÂÎ¥‚, ÔÓ̇‰ 85%, ‚ËÒÎÓ‚ËÎËÒ¸ ÔÓÚË Ìª (‚ÒÂÓÒ¥ÈҸ͠ÓÔËÚÛ‚‡ÌÌfl Û˜ËÚÂÎ¥‚ Ôӂ· ì˜ËÚÂθÒ͇fl „‡ÁÂÚ‡). äÓÓÚÍÓ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ЩЕ РАЗ ПРО БРАНЦІВ БАРАЧНОКАЗАРМОВОЇ БАЛАКАНИНИ (НАРАТИВНІ СТРУКТУРИ ЯК ТРИБ ЖИТТЯ)
176
ǯڥ-Â¯Ú ÛÒ ÚÂ, ˘Ó ÏË ÌËÌ¥ ̇˜Â·ÚÓ ‚¥Î¸ÌÓ «Ó·Ë‡πÏÓ» ‚πÍÓÒπ‰˛˜¥‚Ҹͥ ÏÓÌÒÚÛÓÁÌÓ-͇Υ˜Ì¥ ÔÓÍÛ˜¥ (ˆ¥ ÚËÔÓ‚¥ ‚Á¥ˆ¥ ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌÓª ÍÂÓÎ¥Á‡ˆ¥ª) ˜Ë «ÁÓ˘ÂÌÛ» Û Ò¥‡ÏÒ¸ÍËÈ ÒÔÓÒ¥· „‡ÁÂÚÛ-‚ËÓ‰ÓÍ «ëڇΥˆ‡» (¯‡ÎÂÌÓ ÓÁÂÍ·ÏÓ‚‡Ì‡ ÔÓ ÚÂÎÂ͇̇·ı «Ñ‚π ÒڇΥˆË – ‡‰Ì‡ ∂‡ÁπÚ‡!», – Ú‡ È Ö‚‡Á¥fl – ‰Ó‰‡ÏÓ ÏË – ÚÂÊ «π‰¥Ì‡fl – ‡Ú ä‡Ô‡Ú ¥ ‰‡ ÄıÓÚÒ͇‚‡ ÏÓfl») ˜Ë, ̇¯ڥ, «Ô¥ÍÓÎË Ì‡¯Â‚‡ „‡‡‰Í‡», – ìëÖ ñÖ èéóàçÄ∏ êéáèéêüÑÜÄíàëü çÄåà (ÓÁÔÓfl‰Ê‡ÚËÒfl ̇¯ËÏË ·‡Ê‡ÌÌflÏË Ú‡ ‰ÛÏ͇ÏË, ̇¯ËÏË Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌflÏË Ú‡ ¥ÌÚÂ̈¥flÏË), ÔÓ˜Ë̇π ‚Ëχθӂۂ‡ÚË Ñãü çÄë. (ß áÄåßëíú çÄë) èÖÇçß Ééêàáéçíà ñßççßëçàï éêß∏çíÄñßâ ß ëäÖêéÇìÇÄíà, ëèêüåéÇìÇÄíà çÄë Ñé ñàï ÖÇêÄáßâëúäàï éÅêß∫Ç. á¯ÚÓ˛, ÛÒ¥ ˆ¥ «Ó·¥ª» Á‡„Ì¥Á‰ËÎËÒfl ‚ÊÂ Û ÍÓÊÌ¥Ï ÔÓϯ͇̥, ‰Â π ÚÂ΂¥ÁÓ ˜Ë ‚¥‰ÂÓ ¥ ‰Â ̇¯¥ ‰ÛÏÍË ‚Ê ÚÂÊ ÔÓ‚ËÎӂβ‚‡Ì¥ ¥ ÔÓÎÓÌÂÌ¥ ·ÂÁÍÓ̘ÌËÏË ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ-«ÏπÌÚÓ‚Ò¸ÍËÏË» ÒÂ¥‡Î‡ÏË, ÓχÌÚËÍÓ˛ ·‡Ì‰ËÚÒ¸ÍËı ÔÂÚ·Û∂¥‚ ¥ ÏÛ‰ËÏË Ú‡ ‰ÓÒ‚¥‰˜ÂÌËÏË ‡∂ÂÌÚ‡ÏË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ÒÔˆÒÎÛÊ·. Ñ (ıÓ˜ Ó‰ËÌ) ‚·ÒÌ Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ „ÂÓÈ Ì‡¯Ó„Ó ˜‡ÒÛ, ‰Â ıÓ˜ Ó‰ËÌ Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ·ÛÊÛÈ? ÑÓ ˜Ó„Ó ˆÂ ‚ÒÂ? Ä ‰Ó ÚÓ„Ó, ˜ËÚ‡˜Û, ˘Ó ëÄåÄ çÄòÄ èéÇëüäÑÖççÄ ÇÅìÑéÇÄçßëíú ì ÇßÑèéÇßÑçß íÖãÖè-
‚Ó̇ Á‚Ӊ˷Òfl ‰Ó Ú‡ÍÓ„Ó: ‰Âʇ‚‡ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ÛÒÛ‚‡πÚ¸Òfl Á¥ ÒÙÂË Ù¥Ì‡ÌÒÛ‚‡ÌÌfl ÒËÒÚÂÏË ÓÒ‚¥ÚË, ‡ Á‡ÒÓ·Ë Ì‡ ̇‚˜‡ÌÌfl Ô¥‰ÓÒÚ‡˛˜Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÔÓ‚ËÌÌ¥ ̇‰ıÓ‰ËÚË Á Ú¸Óı ‰ÊÂÂÎ: Á ϥ҈‚Ëı ·˛‰ÊÂÚ¥‚, Á Í˯Â̸ ·‡Ú¸Í¥‚ ¥ Á ‡ıÛÌÍ¥‚ ϥ҈‚Ëı ÔÓÏËÒÎÓ‚Ëı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ [7]. íÂ, ˘Ó ˆÂ – χfl˜Ìfl, ̇Ô‚ÌÂ, ÓÁÛÏ¥ÎË ¥ ҇ϥ ‡‚ÚÓË ÂÙÓÏË: Û Ï¥ÒˆÂ‚Ëı ·˛‰ÊÂÚ‡ı ‚ êÓÒ¥ª ÔÓ‚Ò˛‰Ë – ‚ÂÎÂÚÂÌÒ¸ÍËÈ ‰ÂÙ¥ˆËÚ; ϥ҈‚¥ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ Ô‚‡ÊÌÓ ‡·Ó Á·‡ÌÍÛÚÛ‚‡ÎË, ‡·Ó Ì χ˛Ú¸ ̇ ‡ıÛÌ͇ı Ì¥ ÍÓÔ¥ÈÍË „Ó¯ÂÈ, ÓÁÔ·˜Û˛˜ËÒ¸ Á ÍÓÌÚ‡„ÂÌÚ‡ÏË ·‡ÚÂÓÏ; ·‡Ú¸ÍË ·¥Î¸¯ÓÒÚË ‰¥ÚÂÈ Û ÔÓ‚¥Ìˆ¥ª Ú‡ÍÓÊ ÒˉflÚ¸ ·ÂÁ „Ó¯ÂÈ. èÓ‰ÂÍÛ‰Ë ‚ êÓÒ¥ª ̇‚¥Ú¸ Ì ÔÓÎ¥ÌÛ‚‡ÎËÒ¸ ¥ ÔÓ‡ıÛ‚‡ÎË Ì‡ÒÎ¥‰ÍË Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl «ÒıÂÏË ÄÒÏÓÎÓ‚‡–í¥ıÓÌÓ‚‡». ÇËfl‚ËÎÓÒ¸, ˘Ó ‚ ÄÎÚ‡ÈÒ¸ÍÓÏÛ Í‡ª ‚Ó̇ Ô˂‰ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ¯Í¥Î¸ÌÛ ÓÒ‚¥ÚÛ ÁÏÓÊÛÚ¸ ÓÚËχÚË Ì ·¥Î¸¯ Ì¥Ê 12% ‰¥ÚÂÈ, ‡ ‚ óÂÎfl·¥ÌÒ¸Í¥È Ó·Î‡ÒÚ¥ – Ì ·¥Î¸¯Â 21% [8]. ìÒ ˆÂ ·ÛÎÓ ÔÓ‡ıÓ‚‡ÌÓ ˘Â ‰Ó 17 ÒÂÔÌfl 1998 ., ÚÓ·ÚÓ ‰Ó Ô‡‰¥ÌÌfl ‡θÌËı ‰ÓıÓ‰¥‚ ·¥Î¸¯ÓÒÚË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ‚ ˜ÓÚËË ‡ÁË. «êÂÙÓχ» ÌÂÏËÌۘ ‚· ‰Ó ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl êÓÒ¥ª ‚ ͇ªÌÛ ÌÂÔËÒ¸ÏÂÌÌËı. Ä ÓÚÊ – ‚ ͇ªÌÛ ‡„ÂÒË‚ÌËı ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ¥‚, ·Ó ‰‡‚ÌÓ ‰Ó‚‰ÂÌÓ, ˘Ó ÍÒÂÌÓÙÓ·¥fl ‰Ó·πÚ¸Òfl ڥθÍË ÓÒ‚¥ÚÓ˛ ¥ ‚ËıÓ‚‡ÌÌflÏ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
êéÉêÄåà Òڇ· ÛÊ ¥ÌÚÂ∂‡Î¸ÌÓ˛ ÒÍ·‰Ó‚Ó˛ (‰Ó ÚÓ„Ó Ê ‚‡„ÓÏÓ˛!) ̇¯Ó„Ó Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓ„Ó ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡, ˘Ó Û Ì¸Ó„Ó ÏË ÔÓ‚Òfl͘‡Ò Á‡ÌÛÂÌ¥. ë‰ӂˢ‡, ÍÓÚ ÛÊ Ì ڥθÍË (‡ ÏÓÊ ̇‚¥Ú¸ ¥ Ì ÒڥθÍË) Ô¥‰Ê˂βπ Ì‡Ò ÂÏÓˆ¥ÈÌÓ, ‰ÛıÓ‚ÌÓ, Ú‚Ó˜Ó, ÒͥθÍË ‚ÔÓÒÍÛπ Û Ì‡Ò – Û„ÎË· Ò‡ÏÓ„Ó Ì‡¯Ó„Ó πÒÚ‚‡ – ‚‡Á¥ÈҸͥ (˜Ë ı‡È ̇‚¥Ú¸ ¥ ÌÂÓ‚‡Á¥ÈҸͥ) ‰ÛıÓ‚Ì¥ ÚÓÍÒËÌË. íÓÍÒËÌË ÔÓÒÛÚÌ¸Ó ÍÓÌÚÛ͇ªÌҸͥ. íÓÍÒËÌË ÚËÏ ¯Í¥‰ÎË‚¥¯¥ (ıÓ˜ ‰ÂıÚÓ ¥ ‚‚‡Ê‡π ªı Î˯ ÔÓ‰ÛÍÚÓÏ ÓÁÔ‡‰Û ÒÓ‚πÚËÁÏÛ Ú‡ ÍÓÎÓÌ¥‡Î¥ÁÏÛ åÓÒÍ‚Ë), ˘Ó ‚ÓÌË (ˆÂ·ÚÓ ÚÓÍÒËÌË ˆ¥) èÄêÄãßáìûíú ëÄåÖ ÅÄÜÄççü. èÄêÄãßáìûíú ëÄåÖ ÅÄÜÄççü ÅÄÜÄíà ëéíÖçú íàëüó ß çÄÇßíú åßãúâéçßÇ ìäêÄ∫çñßÇ. ŇʇÌÌfl ‰¥ÈÓ‚Ó, ‡ÍÚË‚ÌÓ, ̇ÒÚÛԇθÌÓ Ú‚ÓËÚË ˘ÓÒ¸ Ò‚Óπ, ·Û‰Û‚‡ÚË Ò‚Ó˛ ìäêÄ∫çëúäì (ÌÓ‚Ó‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÚËÔÛ) äìãúíìêì íÄ ñàÇßãßáÄñßû. ëÚ‡‚‡ÚË Ì‡ ‰¥Î¥ (Û Ú¥Ï ˜ËÒÎ¥ ¥ ̇ ¥‚Ì¥ ‡θÌÓ„Ó ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓ-‰¥‡ÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡) çéÇàå éëÖêÖÑäéå ñàÇßãßáÄñß∫, ‡ Ì Á‡Î˯‡ÚËÒfl Î˯ Á‡„ÛÏ¥ÌÍÓÏ Ö‚‡Á¥ª, ‡·Ó Ê Î˯ ڥθÍË Ó‰ÌËÏ ¥Á Ò„ÏÂÌÚ¥‚ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÒÏ¥ÚÚπÁ‚‡Îˢ‡ åÓÒÍ‚Ë Ú‡ èÂÚ·Û∂‡. éÚ‡ ̇¯‡ ÇÅìÑéÇÄçßëíú Û ÓÒ¥ÈҸͥ ·‡Ì‰ËÚÒ¸ÍÓ-ÏπÌÚӂҸͥ ÚÂÎÂÒÂ¥‡ÎË, ÓÚ‡ ÔÓÒÔÓÎËÚ‡ Á‡ÌÛÂÌ¥ÒÚ¸ Û ÓÒ¥ÈҸͥ
ç‡ ˘‡ÒÚfl, ‚Ú¥ÎËÚË ÌÓ‚ËÌÍÛ ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ Ì ‚‰‡ÎÓÒ¸. «êÂÙÓχ» ÒÔ¥ÚÍÌÛ·Ҹ ̇ ‚ˢ¥È ¯ÍÓÎ¥. ÅÛıÎË‚¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚҸͥ ‚ËÒÚÛÔË ÔÓÚË ˆ¥πª ÂÙÓÏË ‚¥‰·ÛÎËÒfl ‚ÓÒÂÌË 1997 – ̇‚ÂÒÌ¥ 1998 . ‚ çÓ‚ÓÒË·¥Ò¸ÍÛ, ÇÓÓÌÂÊ¥, ∏͇ÚÂËÌ·ÛÁ¥, ìθflÌÓ‚Ò¸ÍÛ, óÂÎfl·ËÌÒ¸ÍÛ, éÂÌ·ÛÁ¥, ßÍÛÚÒ¸ÍÛ. èÓ͇ÁÓ‚Ó, ˘Ó ˆÂÌڇθ̥ áåß ÒÚ‡‡ÌÌÓ Á‡ÏÓ‚˜Û‚‡ÎË ˆ¥ χÒÓ‚¥ ‚ËÒÚÛÔË. é‰Ì‡Í, ˘Ó‰Ó Ò‰̸Ӫ ¯ÍÓÎË ÓÒÌÓ‚ÌËÈ Á‡‰ÛÏ «ÂÙÓÏË ÄÒÏÓÎÓ‚‡–í¥ıÓÌÓ‚‡» – Ô‰‡˜‡ ٥̇ÌÒÛ‚‡ÌÌfl Á ÛÍ ‰Âʇ‚Ë ‰Ó ÛÍ Ï¥ÒˆÂ‚Óª ‚·‰Ë (ÏÛÌ¥ˆËԇΥÁ‡ˆ¥fl ¯ÍÓÎË) – ·Û‚ Á‰¥ÈÒÌÂÌËÈ ˆ¥ÎÍÓÏ. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò Û êÓÒ¥ª ·Û· Υ͂¥‰Ó‚‡Ì‡ ÒÚ‚ÓÂ̇ ‚ ÒÓ‚πˆ¸Í¥ ˜‡ÒË ÓÁ„‡ÎÛÊÂ̇ ÒËÒÚÂχ ÔÓÁ‡Í·ÒÌÓª ÓÒ‚¥ÚË ¥ ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl – ‚Ò¥ı ˆËı «·Û‰ËÌÍ¥‚ ÍÛθÚÛË», «Ô‡Î‡ˆ¥‚ ÍÛθÚÛË», «Ô‡Î‡ˆ¥‚ Ô¥ÓÌÂ¥‚» ÚÓ˘Ó. Ç ÏËÌÛÎ¥ ˜‡ÒË ˆfl ÒËÒÚÂχ ÓıÓÔβ‚‡Î‡ Á‡„‡ÎÓÏ ‰Ó ˜‚ÂÚ¥ ‰¥ÚÂÈ ¯Í¥Î¸ÌÓ„Ó ‚¥ÍÛ – ¥ ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ ÛÒÔ¥¯ÌÓ ‚Ëfl‚Îfl· Ò‰ ‰¥ÚÂÈ ÛÒ¥ı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÔÓ¯‡Í¥‚ ڇ·ÌÚË ¥ ÔÓÒÚ‡˜‡Î‡ ªı Û ÒÙÂÛ ÏËÒÚˆڂ, ̇ Ù‡ıÓ‚Û ÒˆÂÌÛ, ‚ ̇ÛÍÛ – Á‡ ‚Ëfl‚ÎÂÌËÏË Á‰¥·ÌÓÒÚflÏË. Ç ÒÂÎˢ‡ı ¥ Ì‚ÂÎËÍËı Ï¥ÒÚ‡ı (ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ ëË·¥Û ¥ ̇ чÎÂÍÓÏÛ ëıÓ‰¥, ‰Â ‰Ó‚„ËÏË ÒÛ‚ÓËÏË ÁËχÏË ÊËÚÚfl ‰Ó‚ÓÎ¥ ÌÛ‰ÌÂ) ڇ͇ ÒËÒÚÂχ ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl ¥ ÓÒ‚¥ÚË ÓıÓÔβ‚‡Î‡ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ‰¥ÚÂÈ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
„‡ÁÂÚÌÓ-ÊÛ̇θ̥ ÔÓÚÓÍË, ÓÚ ̇¯Â ·ÓÒ‡ÌÌfl Û Ô¥‰‚Ë‚‡ÌÌ¥-ÌÛÚÛ‚‡ÌÌ¥ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª ÔÓÔÒË π ÔË·ÎËÁÌÓ Ú‡ÍÓ˛ Ê ÔÓه̇ˆ¥π˛ Ú‡ ÔÓÌ¥‚˜ۂ‡ÌÌflÏ Ò‡ÏÓª ÔËÓ‰Ë Ì‡¯Ó„Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡, flÍ ÔÓÌ¥‚˜ÂÌÌfl ̇¯Ó„Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÏÓ„ÛÚÌ¸Ó„Ó ÑÌ¥Ô‡, «ÇÅìÑéÇÄçéÉé», «èßÑ’∏ÑçÄçéÉé», «èßÑäãûóÖçéÉé» ‰Ó ͇Ò͇‰Û „¥‰ÓÂÎÂÍÚÓÒڇ̈¥È Ú‡ ‰Ó ˆ¥ÎÓª ‚‚˜ÍË „ÌËÎËı ¯ÚÛ˜ÌËı ÏÓ¥‚… «çÂχ ÑÌ¥Ô‡, Î˯Ë·Òfl ‚Ó‰‡…», – ÔËÒ‡‚ ÍÓÎËÒ¸ ÔÓÂÚ-¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚÌËÍ åËÍÓ· ǥ̄‡ÌÓ‚Ò¸ÍËÈ… çÂχπ Ñßâëçé∫ ÑìïéÇçé∫ èéíìÜçéëíà, çÖåÄ∏ ëèêÄÇÜçúéÉé Öíàóçé çÄèêìÜÖçéÉé Üàííü – Á‡Î˯ËÎËÒfl Î˯ ÒÔÓÊË‚‡˜¥ ÏπÌÚÓ‚Ò¸ÍÓ-·‡Ì‰¥ÚÒÍ¥ı ÚÂÎÂÒÂ¥‡Î¥‚, ÒÔÓÊË‚‡˜¥ ÓÁÂÍ·ÏÓ‚‡ÌËı ÊÛÈÓÍ, ÒÔÓÊË‚‡˜¥ χχ‰ÛÌˈ¸ÍËı ‚Ë„ÎÛÔβ‚‡Ì¸ (Ì ڇÍËı ‚ÊÂ È ·ÂÁÌ‚ËÌÌËı ‚Ë„ÎÛÔβ‚‡Ì¸, flÍ˘Ó ªÏ ‚‰‡ÎÓÒfl ÒÔÓÛ‰ËÚË Ì‡ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÚÂÎÂ͇̇Υ ôÖ éÑàç ñÖï Ñé – êéëßâôìÇÄççü ìäêÄ∫çñßÇ). ëÔÓÊË‚‡˜¥‚, ˘Ó ÌËÌ¥ ‚Ê ÔÓÒԥθ ¥ ÚÓıË ˜Ë Ì ˆ¥ÎÍÓÏ ‚·Û‰Ó‚‡Ì¥ Û ˘Ó Á‡‚„Ó‰ÌÓ, ‡Î ڥθÍË Ì ‚ Û͇ªÌҸ͠ÍÛθÚÛÌ ÔÓÎÂ. óËÏ ·¥Î¸¯Â ÏË «ÔÓÌËÁ‡Ì¥» ‚‡Á¥ÈÒ¸ÍËÏË ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌËÏË ‚Á¥ˆflÏË (̇ ͯڇÎÚ «Ú¥Ô‡-͇Әπ-‚ ̇ÚÛπ»), ˜ËÏ ·¥Î¸¯Â ÏË Ì‡¯ÔË„Ó‚‡Ì¥ ‚‡ÊÂÌÌflÏË (‡ Ú‡ÍÓÊ ¥ ÛÁ‡ÎÂÊÌÂÌ¥ ‚¥‰ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ÚË‚ÌÓ-‰¥‡ÎÓ„¥˜ÌÓª «Á‡ÌÛÂÌÓÒÚË» ‚ é-åéÇ-
ÄΠÔÓÚfl„ÓÏ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ‰ÂÒflÚË ÓÍ¥‚ ÛÒfl ˆfl ÒËÒÚÂχ ·Û· ÁÌˢÂ̇. ëÔÓÛ‰Ë «Ô‡Î‡ˆ¥‚ ÍÛθÚÛË» ·ÛÎË ÒÍÛÔÎÂÌ¥ ÌÓ‚˚ÏË ÛÒÒÍËÏË ¥ ÔÂÂӷ·‰Ì‡Ì¥ ‚ Ì¥˜Ì¥ ÍÎÛ·Ë, ͇ÁËÌÓ, ÂÒÚÓ‡ÌË, ʇıÎË‚Ó ‰ÓÓ„¥ Ú‡ ‰ÓÒÚÛÔÌ¥ Î˯ ÌÂÁ̇˜Ì¥È ˜‡ÒÚËÌ¥ ̇ÒÂÎÂÌÌfl [9]. ÑËÚfl˜¥ „ÛÚÍË ·ÛÎË ‚ËÍËÌÛÚ¥ ̇ ‚ÛÎˈ˛ ¥ Á‡„ËÌÛÎË. òÍÓÎfl¥ ÔÓÁ‡ ¯ÍÓÎÓ˛ ‚Ëfl‚ËÎËÒfl ÔÓÎ˯ÂÌËÏË Ì‡ Ò‡ÏËı Ò· – ¥ ÒÚ‡ÎË Ï‡ÒÓ‚Ó˛ Á‰Ó·Ë˜˜˛ ÁÎÓ˜ËÌÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ ¥ ̇ÍÓχ٥ª. ÇËÌËÍ· „¥„‡ÌÚҸ͇ ͥθͥÒÚ¸ Ï¥ÍÓÒÍÓÔ¥˜ÌËı ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ·‡Ì‰, ÍÓÚ¥ È ÔÂÂÚ‚Ó˛‚‡ÎËÒ¸ ˜‡ÒÚÓ ‚ ·‡Ì‰Ë Òͥ̄‰¥‚ – ÔÓÁ‡flÍ ÍÓÊ̇ ڇ͇ ·‡Ì‰‡ ·Û· ̇ˆ¥ÎÂ̇ ÔÓÚË «˜ÛÊËı» (ı‡È ̇‚¥Ú¸ Á ÒÛÒ¥‰Ì¸Ó„Ó ÔÓ‰‚¥’fl), ‡ ‚Ê ‚ÒflÍËÈ ˜ÓÌӯͥËÈ ·Û‚ «˜ÛÊËÏ» Á‡Á‰‡Î„¥‰¸. éÚÊÂ, ÒÍ¥Ì„Â‰Ë ‚ êÓÒ¥ª – ÔÓ‰ÛÍÚ Ì ̇ˆ¥Ó̇θÌËı, ‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÁÏ¥Ì. ñ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‰Ó·Â ‚ˉÌÓ Á ÚÓ„Ó Ù‡ÍÚÛ, ˘Ó ·‡Ì‰Ë „ÓÎÓÏÓÁËı ‚ËÌËÍÎË Ò‡Ï ‚ Á̇˜ÌËı ¥ ̇ÈÓÁ‚ËÌÛÚ¥¯Ëı Ï¥ÒÚ‡ı – Ú‡Ï, ‰Â ÁÓÒ‰ÊÂÌ¥ ÓÒÌÓ‚Ì¥ ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ ¥ ‰Â ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÔÓÏ¥ÚÌ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì ÓÁ¯‡Û‚‡ÌÌfl. 襉ΥÚÍË Á ·¥‰ÌËı Ó‰ËÌ, ‰Ë‚Îfl˜ËÒ¸ ̇ ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÓ ÓÁ·‡„‡Ú¥ÎËı ˜ËÌÓ‚ÌËÍ¥‚ ¥ ·‡Ì‰ËÚ¥‚ – ÌÓ‚˚ı ÛÒÒÍËı – Á‡Á‰ËÎË ªÏ ¥ ÌÂ̇‚ˉ¥ÎË ªı. ÄΠÁ‡˜ÂÔËÚË Á‡ıˢÂÌËı ÓÒÓ·ËÒÚÓ˛ ÓıÓÓÌÓ˛ ·‡„‡Ú¥ª‚ ·ÓflÎËÒ¸ ¥ ÒÔflÏÓ‚Û‚‡ÎË Ò‚Ó˛ ÌÂ̇‚ËÒÚ¸ ̇ ‰ÓÒÚÛÔÌ¥¯ËÈ Ó·’πÍÚ – «¥ÌÓÓ‰ˆ¥‚».
177
АЛЄКСАНДР ТАРАСОВ ГОЛОМОЗІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ãûÇÄççü ˆËı ‚‡ÊÂ̸) ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ‚¥‰ÂÓ («·ÛÊÛª‚», «ÏπÌÚ¥‚», ¥ „ÂÚ¸ Ú‡Ï ÛÒ¥ı «·‡ÚÍ¥‚» ¥ «·‡Ú¥¯ÂÍ» ‚ÍÛÔ¥ ¥Á «·‡ÚÓÏ-2»); ˜ËÏ ·¥Î¸¯Â ÏË Ô¥‰‰‡πÏÓÒfl ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥È Úˇ̥ª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Á‚ÓÓÚ¥‚ (‡ ‚·ÒÚË‚Ó Á‚ÓÓÚ¥‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó «Ô¥·Î‡Ú̸ÓÌÌÓ„Ó» ÒÓˆ¥ÓÎÂÍÚÛ); ˜ËÏ ·¥Î¸¯Â Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚ÛπÚ¸Òfl ҇Ϡ̇¯Â πÒÚ‚Ó ‰ËÍÚ‡ÚÛ¥ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı «ÍÛÚËı» ÒÎÓ‚Ó‚ÊË‚‡Ì¸; ˜ËÏ ·¥Î¸¯Â ÏË Á‡ÌÛÂÌ¥ Û Ò‡ÏÛ Â‚‡Á¥ÈÒ¸ÍÓÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÛ ÚÂχÚËÁ‡ˆ¥˛ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl, ÚËÏ ·¥Î¸¯Â ¥ ·¥Î¸¯Â ÏË ‚ÓÒÚ‡πÏÓ Û Â‚‡Á¥ÈҸ͠ÔÓΠÒÂÌÒÓÛÚ‚Ó˛‚‡ÌÌfl, ÚËÏ ·¥Î¸¯Â ÏË ‚ÎËÔ‡πÏÓ Û ÍÛθÚÛÛ (˜Ë ÒÛ·ÍÛθÚÛÌ ÛÚ‚ÓÂÌÌfl) çÖìäêÄ∫çëúäì; ÚËÏ ÏÂ̯‡ ̇¯‡ ÒÔ¥‚-Û˜‡ÒÚ¸, ̇¯‡ Á‡ÎÛ˜ÂÌ¥ÒÚ¸ Û ¥‰Ì¥È ÍÛθÚÛ¥; íàå ÅßãúòÖ ß ÇëÖ áÄÉêéáãàÇßòÖ êéáåàÇÄ∏íúëü ß «êéáêßÑÜì∏íúëü», ÒÚ‡π ÓÁÔÓÓ¯ÂÌËÏ ¥ ‰ËÒÔÂÒ¥ÈÌËÏ Ì‡¯Â ‚·ÒÌ ÔÓΠÒÂÌÒÓÛÚ‚Ó˛‚‡ÌÌfl – ÍÛθÚÛÓÚ‚ÓÂÌÌfl, ÚËÏ ·¥Î¸¯Â ÒÚËÒ͇πÚ¸Òfl ¥ ÒÚËÒ͇πÚ¸Òfl, flÍ Å‡Î¸Á‡ÍÓ‚‡ ¯‡„ÂÌ‚‡ ¯Í¥‡ ̇¯Â, ‚·ÒÚË‚Ó, Û͇ªÌҸ͠‰Ó‚Í¥ÎÎfl, ÚËÏ ·¥Î¸¯Â ıËÎfl‚Ó˛, flÍÓ˛Ò¸ ÏÎfl‚Ó˛ Ú‡ ‡ÌÂÏ¥˜ÌÓ˛ ÒÚ‡π ÔÓfl‚‡ ˜Ó„ÓÒ¸ ÌÓ‚Ó„Ó Û Ì‡¯ÓÏÛ ‚·ÒÌÓÏÛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÒÂÌÒÓÛÚ‚Ó˛‚‡ÌÌ¥; íàå ÉãàÅòéû ëíÄ∏ ïêéçßóçÄ ÇÜÖ äêàáÄ ìäêÄ∫çëúäé∫ äìãúíìêà, Ä éíÜÖ ß äêàáÄ çÄñß∫. ĉÊ ̇ˆ¥fl ˆÂ ÚÂ, ˘Ó áÄäéêßçû∏íúëü çÄëÄåèÖêÖÑ ì äìãúíìêß. ᇠÛÏÓ‚Ë, ¥˜
ß ÓÒ¸ ˘Ó ÔËÍÏÂÚÌÓ. ì Ì‚ÂÎËÍËı Ó·¥ÚÌ˘Ëı Ï¥ÒÚ‡ı, ÔÓ·Û‰Ó‚‡ÌËı Á‡Á‚˘‡È ̇‚ÍÓÎÓ Ó‰ÌÓ„Ó-‰‚Óı Á̇˜ÌËı ÔÓÏËÒÎÓ‚Ëı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚, flÍ¥ ÔÓÚÂÔ‡˛Ú¸ ‚¥‰ ̇ÈÊÓÒÚÓÍ¥¯Óª ÍËÁË Û Á‚’flÁÍÛ Á ·‡ÌÍÛÚÒÚ‚ÓÏ, π, Á‚˘‡ÈÌÓ, ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ ·‡Ì‰Ë, ‡Î Òͥ̄‰¥‚ Ú‡Ï Ì ·ÛÎÓ ¥ ÌÂχπ. ã˯ ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl «Ô¯¥ ·ÒÚ¥‚ÍË» – flÍ Ì‡ÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌfl ÒÚÓÎˈ¸ – ¥ ÚÓ ‚ËÍβ˜ÌÓ ‚ Ï¥ÒÚ‡ı-ÒÛÔÛÚÌË͇ı, flÍ¥ ÓÚÓ˜Û˛Ú¸ Ï„‡ÔÓÎ¥ÒË... Ç ˆËı Ï¥ÒÚ˜͇ı ·¥‰Ì¥ ÛÒ¥, Ú‡Ï ÌÂχπ ÌÓ‚˚ı ÛÒÒÍËı, Ú‡Ï Ì¥ÍÓÏÛ Á‡Á‰ËÚË. å¥ÒˆÂ ÌÂ̇‚ËÒÚË ‚ ˆËı ÔÓÏˇ˛˜Ëı Ï¥ÒÚ˜͇ı ÔÓÒ¥ÎË ‚¥‰˜‡È ¥ ÚÛ„‡... ç ÏÂ̯ ‚‡ÊÎË‚Â ¥ ÚÂ, ˘Ó ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ Û êÓÒ¥ª ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÚ¸Òfl ÔÓˆÂÒ, flÍËÈ Ì ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË ¥Ì‡Í¯Â, flÍ Â‡·¥Î¥Ú‡ˆ¥π˛ Ù‡¯ËÁÏÛ. üÍ Ì ÒÛÏÌÓ, ˆ¥π˛ ‡·¥Î¥Ú‡ˆ¥π˛ Á‡ÈχÎËÒ¸ Ì Î˯ ԇ‚¥, ‡ÎÂ È Î¥·Â‡Î¸Ì¥ áåß. ì ·ÓÓÚ¸·¥ Á ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ˛ ¥‰ÂÓÎÓ„¥π˛ Î¥·Â‡ÎË ‚ 90-Ú¥ ÓÍË ÔÓÏ¥ÚÌÓ Ô„ÌÛÎË Ô‡ÎÍÛ ‚Ô‡‚Ó, ̇ÒÚËÎË‚Ó ÂÍ·ÏÛ˛˜Ë ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚Ì¥ Ú‡ ÛθڇÍÓÌÒ‚‡ÚË‚Ì¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚË Ú‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËı ÏËÒÎËÚÂÎ¥‚ – ÌÂ¥‰ÍÓ ·ÂÁÔÓÒ‰̥ı Ô‰Ú˜ Ù‡¯ËÁÏÛ, flÍ-ÓÚ: ß‚‡Ì ßθªÌ, ß‚‡Ì ëÓÎÓÌπ‚¥˜, ãπ‚ í¥ıÓÏ¥Ó‚, äÓÌÒÚ‡ÌÚ¥Ì èÓ·π‰ÓÌÓ҈‚ ¥ äÓÌÒÚ‡ÌÚ¥Ì ãπÓÌÚ¸π‚. óË, Ò͇ʥÏÓ, ‰‡‚ÌÓ Á‡·ÛÚÓ„Ó ÔÛ·Î¥ˆËÒÚ‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ XX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl å¥ı‡ªÎ‡ åπ̸-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ЩЕ РАЗ ПРО БРАНЦІВ БАРАЧНОКАЗАРМОВОЇ БАЛАКАНИНИ (НАРАТИВНІ СТРУКТУРИ ЯК ТРИБ ЖИТТЯ)
178
flÒ̇, flÍ˘Ó π ‚Ê ˆÂÈ ‚·ÒÌËÈ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ-ÍÛθÚÛÌËÈ ∂ÛÌÚ. ĉÊ ̇ˆ¥fl, ÍÓÚ‡ áçÖäéêßçû∏íúëü-áçÖäìãúíìêû∏íúëü (‚Ú‡˜‡π Ò‚¥È ∂ÛÌÚ, Ò‚¥È ÊË‚ËÈ ÊËÚÚπ‚ËÈ ÒÛ·ÒÚ‡Ú Û ‚·ÒÌ¥Ï ‰Ó‚Í¥ÎÎ¥ Ú‡ Û ÈÓ„Ó ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓÏÛ Ò‡ÏÓ‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡ÌÌ¥) ÔÓÒÚÓ «‚ËÔ‡‰‡π» Á ¥ÒÚÓ¥ª β‰ÒÚ‚‡. äÛ‰Ë Ê ÚÂÔÂ? «é, ÅÓÊ ϥÈ! äÛ‰Ë Ê ÏÂÌ¥? äÛ‰Ë?!», – ˜ÓÏÛÒ¸ ̇„‡‰‡‚Òfl ÏÂÌ¥ ÑéëãßÇçé fl‰ÓÍ Á¥ Á̇ÏÂÌËÚÓª ÔÓÂÏË «ÇÂÚÂÔ» (1969) ÉË„Ó¥fl óÛ·‡fl, ÔËflÚÂÎfl ÏÓπª ˛ÌÓÒÚË (χ·ÛÚ¸ ÚÓÏÛ Ì‡„‡‰‡ÎÓÒfl, ˘Ó «Ò¥Ï‰ÂÒflÚÌËÍÛ» óÛ·‡˛ ˜Ë Ì Ô¯ÓÏÛ ‚ ̇¯¥È Î¥Ú‡ÚÛ¥ ‚‰‡ÎÓÒfl ‚Ë·Û‰Û‚‡ÚË Ó·‡Á Á‡„‡Î¸ÌÓª ÍËÁË ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ β‰ËÌË, ¥ ‰‡ÎÂÍÓ Ì ڥθÍË ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª). éÚÓÊ, äìÑà?! çÂχπ ‚Ê ÍÛ‰Ë. ÅÓ ¥ ‚ ÓÒÚ‡Ì̸ÓÏÛ Á‡Í‡ÔÂÎÍÓ‚¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÒ¸ÍÓ„Ó „ÛÚÓÊËÚÍÛ Ì‡ è‡Ò¥˜Ì¥È (‡ óÛ·‡È ˘Â ÚÓ‰¥, Û 1970 Óˆ¥ ˜ËÚ‡‚ ·Û‚ ¥ ÚÛÚ Ò‚Óª ‡Ì‰Â∂‡Û̥̉ ˜¥) åà èéóì∏åé áçéÇ ß áçéÇ çÖëíÖêèçÖ ÉìÑßççü íéÉé ëÄåéÉé äéçÇÖ∏êÄ. äÓÌ‚Âπ‡ ‚¥‰ ä‡Ô‡Ú ¥ «‰‡ ÄıÓÚÒ͇‚‡ ÏÓfl»: «íßèÄ – äÄêéó∏ – èêßäéã íßèÄ – äÄêéó∏ – èêßäéã íßèÄ – äÄêéó∏ – èêßäéã...» Ä ˘Â ÚÓıË ‰‡Î¥ – ˆ¥ÎÛ Ì¥˜ (‰Ó Ô’flÚÓª ‡ÌÍÛ) fl͇Á «‰Îfl ÍÛÚËı ˜Û‚‡˜ÍÓ‚» – ·‡ «ß̉¥„Ó» Á‡ÍÎË͇π-Á‡ÁË‚‡π (Ò‡ÏÂ
¯ËÍÓ‚‡, ‚¥‰‚ÂÚÓ„Ó ÔÓÚÓÙ‡¯ËÒÚ‡, ‡ÒËÒÚ‡ ¥ ‡ÌÚËÒÂÏ¥Ú‡, ÓÁÒÚ¥ÎflÌÓ„Ó ·¥Î¸¯Ó‚Ë͇ÏË flÍ ¥‰ÂÓÎÓ„‡ ˜ÓÌÓª ÒÓÚÌ¥. ß Á‚˘‡ÈÌÓ Ê, Ì ‚ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË˜Ì¥È ÔÂÒ¥ (fl͇ Á‡‚Ê‰Ë Ô˯‡Î‡Òfl ÔÂÂÏÓ„Ó˛ ̇‰ É¥ÚÎÂÓÏ), ‡ ҇Ϡ‚ Î¥·Â‡Î¸Ì¥È ÔÓ˜‡Î‡Òfl ͇Ïԇ̥fl Á‡ ‡·¥Î¥Ú‡ˆ¥˛ „Â̇· Ç·ÒÓ‚‡, flÍÓ„Ó Ô‚ÌËÈ ˜‡Ò ̇‚¥Ú¸ ̇χ„‡ÎËÒfl ÁÓ·ËÚË «„ÓÎÓ‚ÌËÏ „ÂÓπÏ» ˆ¥πª ‚¥ÈÌË (flÍ «·Óˆfl Á ÚÓڇΥڇËÁÏÓÏ») – Á‡ Á‡ÁÍÓÏ ì͇ªÌË, ÖÒÚÓÌ¥ª, ã‡Ú‚¥ª Ú‡ ãËÚ‚Ë, ‰Â ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏË „ÂÓflÏË ·ÛÎË ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌ¥ ϥ҈‚¥ ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚË, flÍ¥ ‚Ó˛‚‡ÎË ‚ ÒÍ·‰¥ ‚¥ÈÒ¸Í ëë ÔÓÚË ëÓ‚πˆ¸ÍÓª ÄÏ¥ª. ÄΠ‚ êÓÒ¥ª „Óχ‰Ò¸Í‡ ‰ÛÏ͇ ‚Ëfl‚Ë·Òfl ÏÂ̯ Ô¥‰‰‡ÚÌÓ˛ ‰Îfl Ú‡ÍÓª ÔÓÔ‡„‡Ì‰Ë, ¥ Î¥·Â‡Î¸Ì‡ ‚·‰‡ ‚ËÏÛ¯Â̇ ·Û· ÔÓ„ÓÎÓÒËÚË «„ÓÎÓ‚ÌËÏ „ÂÓπÏ» ‚¥ÈÌË Ï‡¯‡Î‡ ÜÛÍÓ‚‡. ᇄ‡ÎÓÏ, flÍ˘Ó ‚ ÒÓ‚πˆ¸ÍËÈ ÔÂ¥Ó‰ ÛÒ·‚ÎÂÌÌfl ‰¥È ó‚ÓÌÓª ÄÏ¥ª Ô¥‰ ˜‡Ò II ë‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË ÌÓÒËÎÓ Ì‡‚’flÁÎË‚ËÈ ¥ χÈÊ χ̥‡Í‡Î¸ÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ, ÚÓ ‚ ‰Â‚’flÌÓÒÚ¥ ÓÍË ˆfl ÚÂχ Òڇ· «Ì‚˄¥‰ÌÓ˛» ¥ «Ìˆ¥Í‡‚Ó˛». 㥷‡θ̥ ÊÛ̇ΥÒÚË Ì‡‚¥Ú¸ ÔÛ·Î¥˜ÌÓ ÓÁÏ¥ÍÓ‚Û‚‡ÎË Ì‡ ÚÂÏÛ, ˘Ó, ÏÓÊÂ, È Ì ‚‡ÚÓ ·ÛÎÓ ÔÂÂχ„‡ÚË Ù‡¯ËÒÚ¥‚ – ÍÓÎË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ‚ êÓÒ¥ª β‰Ë ÊË‚ÛÚ¸ „¥¯Â, flÍ ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̇Ô‰Ӊ̥ ‰Ìfl Ò‚flÚÓ„Ó åËÍÓ·fl) ¥Á Ô·͇ÚÛ ÂÍ·ÏË: «ATTENTION! ATTENTION!», ÉÖâ ÄåßÉé, íìëìâ Ñé çÄë Ç ßçÑßÉé! êÄáéå ßá çÄåà áìëíêßóÄâ ëÇüíéÉé åàäéãÄü! ÉêÄçÑßéáçÖ ÖêéíàóçÖ òéì! òàêéäàâ ÇàÅßê ÄãäéÉéãúçàï çÄèé∫Ç! üÍ˘Ó ‚¥‰ÓÏËÈ ¯‚‰ҸÍËÈ ÒÓˆ¥Ó‡ÌÚÓÔÓÎÓ„ ìθ٠ɇÌ̯ (Hannerz) ÍÂÓÎ¥Á‡ˆ¥˛ Ò‡ÏÓ„Ó Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó ‰Ó‚Í¥ÎÎfl Û ëÚÓÍ„Óθϥ (Û Á‚’flÁÍÛ Ì‡Ò‡ÏÔ‰ ¥Á ̇ÔÎË‚ÓÏ ‡Á¥ÈÒ¸ÍËı, ‡ÙË͇ÌÒ¸ÍËı, Ú‡Í Á‚‡ÌËı, «ÌÓ‚Ëı Ï¥∂‡ÌÚ¥‚» Ú‡ «Î‡Ú¥ÌÓÒ¥‚») ̇Á‚‡‚ ·Û‚ ÔÓ‰‚¥ÈÌÓ˛ ÍÂÓÎ¥Á‡ˆ¥π˛1, ÚÓ Â‚‡Á¥ÈÒ¸ÍÓÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓ-·Î‡ÚÌÛ (¥Á ÔÓ‚ÂıÓ‚ËÏË Ì‡¯‡Û‚‡ÌÌflÏË ‚ÂÒÚÂÌ¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ ‡ÏÂË͇̥ÁÏÛ) äêÖéãßáÄñßû çÄòàï ÇãÄëçàï ÖíçéåÄê¢ßçÄãßÇ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ̇Á‚‡ÚË äêÖéãßáÄñß∏û èéíêßâçéû. èÓÚ¥ÈÌÛ ÍÂÓÎ¥Á‡ˆ¥˛ Û ã¸‚Ó‚¥ (¥Á ˆ¥ÎÍÓÏ ı‡ÓÚ˘ÌÓ˛ ‚Á‡πÏÌÓ˛ ‰ËÙÛÁ¥π˛ ÓÁχªÚËı ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËı, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ì¥·ËÚÓ Á‡ı¥‰ÌËı Ú‡ Ì¥·ËÚÓ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ÒÍ·‰Ó‚Ëı) ‚‡ÚÓ ·ÛÎÓ · ÔÓÒÎ¥‰ÍÛ‚‡ÚË Ì ڥθÍË Ì‡ ¥‚Ì¥ ÏÓ‚ÎÂÌÌfl-ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl (Ú‡ È Á‡„‡ÎÓÏ ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË), ‡ÎÂ È Ì‡
Ç ¯Í¥Î¸ÌËı Ô¥‰Û˜ÌË͇ı ÔÓ˜‡ÎÓÒfl ÒÛÏ’flÚÚfl ¥ ¥ÁÌÓ„ÓÎÓÒÒfl ̇ ÚÂÏÛ II ë‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË. Ç Ó‰ÌËı ÔËÒ‡ÎË, ˘Ó ‡„ÂÒÓÓÏ ·Û‚ É¥ÚÎÂ, ‚ ¥Ì¯Ëı – ˘Ó É¥ÚΠ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ ‚ËÔ‰˂ ̇ԇ‰ ëڇΥ̇. Ç Ó‰ÌËı ÔËÒ‡ÎË, ˘Ó ëÓ‚πˆ¸Í‡ ÄÏ¥fl ‚ËÁ‚ÓÎË· ͇ªÌË ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË, ‚ ¥Ì¯Ëı – ˘Ó ëÚ‡Î¥Ì ÔÓÌ‚ÓÎË‚ Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈҸͥ ̇ӉË. Ç Ó‰ÌËı ÔËÒ‡ÎË, ˘Ó ëëëê ‡ÁÓÏ ¥Á Á‡ı¥‰ÌËÏË ‰ÂÏÓ͇ڥflÏË ÓÁ„ÓÏË‚ Ù‡¯ËÒÚÒ¸ÍËÈ ÚÓڇΥڇËÁÏ, ‚ ¥Ì¯Ëı – ˘Ó ‚¥È̇ ÔËÁ‚· ‰Ó ÔÓÒËÎÂÌÌfl ÚÓڇΥڇËÁÏÛ ‚ Ö‚ÓÔ¥. Ç Ó‰ÌËı Ô¥‰Û˜ÌË͇ı ÔÓÌflÚÚfl «Ù‡¯ËÁÏ» ¥ «ÒڇΥ̥ÁÏ» ÓÁ‰¥ÎflÎË, ‚ ¥Ì¯Ëı, ̇‚Ô‡ÍË, Ó·’π‰ÌÛ‚‡ÎË Ô¥‰ Á‡„‡Î¸ÌÓ˛ ̇Á‚Ó˛ «ÚÓڇΥڇËÁÏ». ì˜ËÚÂÎ¥ ÓÁ„Û·ËÎËÒ¸. ïÚÓÒ¸ ‚Á‡„‡Î¥ Ó·ıӉ˂ ̇ ÛÓ͇ı ˆ¥ ÚÂÏË, ıÚÓÒ¸ ÓÁÔÓ‚¥‰‡‚ Ú‡Í, flÍ ÈÓÏÛ Á‰‡‚‡ÎÓÒfl Ô‡‚Ëθ̥¯ËÏ ˜Ë ‚Ë„¥‰Ì¥¯ËÏ. èÓÁ‡flÍ Á‡„‡Î¸ÌÓ˛ ÚẨÂ̈¥π˛ ·ÛÎÓ «·Ë˜Û‚‡ÚË ÒÓ‚πˆ¸ÍÛ ‚·‰Û ¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚», ÚÓ ·‡„‡ÚÓ Û˜ËÚÂÎ¥‚ ˜ÂÂÁ ÍÓÌ’˛ÌÍÚÛÌ¥ Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl Ì ÒڥθÍË ÓÔÓ‚¥‰‡ÎË ÔÓ ÁÎÓ˜ËÌË Ù‡¯ËÒÚ¥‚, ÒͥθÍË Ì‚ÚÓÏÌÓ ÓÁ‚¥Ì˜Û‚‡ÎË ëڇΥ̇. ç‡ ÒÚÓ¥Ì͇ı Ô‰‡„Ó„¥˜ÌËı „‡ÁÂÚ Ì ‡Á ÔËÒ‡ÎË, ˘Ó ‰ÂflÍ¥ ‚˜ËÚÂÎ¥ ‚¥‰ÏÓ‚Îfl˛Ú¸Òfl ‚ËÍ·‰‡ÚË ÌÓ‚¥ÚÌ˛ ‚¥Ú˜ËÁÌflÌÛ ¥ÒÚÓ¥˛, Ì Á̇˛˜Ë, fl͇ ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl «Ô‡‚Ëθ̇». üÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ, Û „ÓÎÓ‚‡ı Ô¥‰Î¥ÚÍ¥‚ ÛÚ‚ÓË·Ҹ Ôӂ̇ ÔÎÛÚ‡ÌË̇. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥‚Ì¥ ͇·‡ˆ¸ÍÓ-ÍÎÛ·ÌÓª ÒÂÏ¥ÓÒÙÂË (‚ÍÛÔ¥ Á ¥ÍÓÌÓÒÙÂÓ˛): ÁÓÍÂχ ÂÍ·ÏÓ‚Ëı Ô·͇ڥ‚ ¥ Ó„ÓÎÓ¯Â̸ Ì¥˜ÌËı ·‡¥‚, ‰ËÒÍÓÚÂÍ Ú‡ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÓÍ-ÍÎÛ·¥‚ (‰Ë‚. ‰Âͥθ͇ ÂÔÓ‰Û͈¥È Û ‰Ó‰‡ÚÍÛ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ÂÒ²). ç‡ ÛÒ˛ Óˆ˛ ÌÂÒÛÒ‚¥ÚÌ˛ Ï¥¯‡ÌËÌÛ (‡ ‚Ó̇ Á‡Ï‡Ì¥ÙÂÒÚÓ‚Ûπ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥ ̇¯Â ÔÓÒÚÍÓÎÓÌ¥‡Î¸Ì ‚‡‚‡ÒÚ‚Ó) ÏÓÊÎË‚Ó «Ì‡Í·‰‡πÚ¸Òfl» Ú‡ÍÓÊ ¥ flÍÂÒ¸ „ÎÛı ‰‡ÎÂÍ ‚¥‰ÎÛÌÌfl ÔËڇχÌÌÓ„Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥È ‰Ó·¥ ˘Ó̇ȇ‰Ë͇θ̥¯Ó„Ó ÂÍÎÂÍÚËÁÏÛ Ú‡ ‚ÒÂÓÒflÊÌÓ„Ó ‡ÍÒ¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÂÎflÚË‚¥ÁÏÛ – ‡Ê ‰Ó Ì„‡ˆ¥ª ÛÒ¥ı «ÛÏÓ‚ÌÓÒÚÂÈ», ÔÓ‰¥Î¥‚ Ú‡ ÔÓÚË-ÒÚ‡‚ÎÂ̸… ë¸Ó„Ӊ̥ ‚Ê ·ÂÁÎ¥˜ ̇¯Ëı, Ú.Á‚. «Ò‚¥‰ÓÏËı» „‡Î˘‡ÌÛ͇ªÌˆ¥‚ ‰Ó·fl˜Â Á‡ıflÒÎË Ú‡ÍË, Á‡ıflÒÎË ÛÒ¥Ï πÒÚ‚ÓÏ Û ÁÓ‚Ò¥Ï ÌÓ‚¥È (Û˘ÂÌÚ ‡ÁÓÔ¥ÁÓ‚‡Ì¥È) „‡ÁÂÚÌÓ-ÊÛ̇θÌÓÍÌËÊÍÓ‚¥È ÎÓ„ÓÒÙÂ¥. ñfl ÓÒÚ‡ÌÌfl π ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ëÖåßéëîÖêéû Ì ڥθÍË Û ÚÓÏÛ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥, ˘Ó ÚÛÚ Û Á̇ÍÓ‚ËÈ ÒÔÓÒ¥· ÍÓ‰Û˛Ú¸Òfl ¥ Ò‡ÏÓ‚¥‰Ú‚Ó˛˛Ú¸Òfl Ô‚̥ ÍÓÌÙ¥∂Û‡ˆ¥ª ÒÏËÒÎ¥‚ (Û Ú¥Ï ˜ËÒÎ¥ Ú¥ ÒËÏ‚Óθ̥ Ú‡ ¥ÍÓÌ¥˜Ì¥ ÒÏËÒÎË, ˘Ó ¥ÏÔÎ¥ÍÓ‚‡Ì¥ Û ‚¥ÁۇθÌËı ¥Î˛ÒÚ‡ÚË‚ÌËı fl‰‡ı Ú‡ Û «ÏÓ‚¥» Ò‡ÏÓ„Ó ‰ËÁ‡ÈÌÛ). â‰ÂÚ¸Òfl Ú‡ÍÓÊ ÔÓ ÚÛ ÒÂÏ¥ÓÒÙÂÛ (ÒÙÂÛ ÒÂÏ¥ÓÁËÒÛ), ‰Â ÛÒÓÙÓÌÌ¥ χÒ-ω¥ÈÌ¥ ÌÓÒ¥ª (ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÊÛ̇ÎË Ú‡ „‡ÁÂÚË Ì‡Ò‡ÏÔ‰) Ú‡ÍÓÊ áÄåÄçßîÖëíéÇìûíú ëèßÇçÄãÖÜçßëíú ãûÑÖâ èÖÇçéÉé äéãÄ (ªı ˜ËÚ‡˜¥‚-
ç¢Ӊ‡‚ÌÓ ÔÓ Ó‰ÌÓÏÛ Á ͇̇Υ‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó TV ÓÁÔÓ‚¥ÎË, ˘Ó ÁÛÒËÎÎflÏË ¯Í¥Î¸ÌËı ÂÙÓχÚÓ¥‚ ˜‡Ò, ‚¥‰‚‰ÂÌËÈ Û ¯ÍÓÎ¥ ̇ ‚Ë‚˜ÂÌÌfl ÇÂÎËÍÓÈ éÚ˜ÂÒÚ‚ÂÌÌÓÈ ‚ÓÈÌ˚, ·Û‚ ÒÍÓÓ˜ÂÌËÈ ‚ ¯¥ÒÚ¸ ‡Á¥‚ ¥ ‰Ó‚‰ÂÌËÈ ‰Ó ‰‚Óı-Ú¸Óı ÛÓÍ¥‚! Ç¥‰Ú‡Í ÔÓ͇Á‡Ì¥ ÔÓ TV ¯ÍÓÎfl¥ ÔÓ ‚¥ÈÌÛ Ì¥˜Ó„Ó Ì Á̇ÎË ˜Ë ÏÓÎÓÎË ÌÂÒ‡ÏÓ‚ËÚ¥ ‰ÛÌˈ¥ – ̇ÁË‚‡ÎË, Ò͇ʥÏÓ, „ÂÓπÏ ÑÛ„Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË ... ãḀ̂̇! í‡Í, Û Í‡ªÌ¥, fl͇ ‚Ú‡ÚË· Û ‚¥ÈÌ¥ ÔÓÚË Ù‡¯ËÁÏÛ 35 ϥθÈÓÌ¥‚ ÓÒ¥·, Ù‡¯ËÁÏ Á Ô‰ÏÂÚ‡ Á‡„‡Î¸ÌÓª ÌÂ̇‚ËÒÚË Ú‡ ÔÂÁËÒÚ‚‡ ÔÂÂÚ‚ÓË‚Òfl Û Á‡„‡‰ÍÓ‚Û Ú‡ Á‡ıÓÔβ˛˜Û ÚÂÏÛ ‰Îfl Ô¥‰Î¥ÚÍ¥‚. 㥷‡ÎË Ú‡Í Á‡ıÓÔÎÂÌÓ ·ÓÓÎËÒfl Á «˜Â‚ÓÌÓ˛ Ì·ÂÁÔÂÍÓ˛», ˘Ó Ì ÔÓÏ¥ÚËÎË, flÍ Ò‡Ï¥, ‚·ÒÌËÏË Û͇ÏË, ÒÚ‚ÓËÎË ÏÓ‰Û Ì‡ Ù‡¯ËÁÏ. ü ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ô¥‰ÍÂÒβ˛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Î¥·Â‡Î¥‚ Á‡ ÚÂ, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl, Ì Á‡‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë flÍÓÒ¸ «Ó·¥ÎËÚË», Ò͇ʥÏÓ, äèêî ¥ á˛∂‡ÌÓ‚‡. ÇÓÌË Ú‡Í Ò‡ÏÓ Ì ÁÓ·ËÎË Ì¥˜Ó„Ó ‰Îfl ÔÓÚˉ¥ª ÓÁÍ‚¥ÚÓ‚¥ Òͥ̄‰ҸÍÓ„Ó ÛıÛ, ‡ Ò‚Óπ˛ ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌÓ˛ ËÚÓËÍÓ˛ ÏÓ„ÎË Î˯ ÌÂÔflÏÓ ÒÔËflÚË ˆ¸ÓÏÛ. ÄΠ̠äèêî Ô·ۂ‡Î‡ ÛÒ¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÓÍË ÔË ‚·‰¥ ¥ Ì ‚Ó̇ ÍÓÌÚÓβπ Û Ì‡Ò áåß.
179
АЛЄКСАНДР ТАРАСОВ ГОЛОМОЗІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ˆËÔ¥πÌÚ¥‚) Ñé èÖÇçéÉé ëéñßéäìãúíìêçéÉé (ëìÅäìãúíìêçéÉé) ëÇßíì. íÓÏÛ Ò‡Ï óàíÄççü, Ò͇ʥÏÓ, «ç‡Ú‡Î¥» ÏÓÊ ̇·Û‚‡ÚË Û ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ̇‚¥Ú¸ ¥ ÒÂÌÒÛ ËÚۇθÌÓ„Ó ÊÂÒÚÛ. ìÒ¥ ÓÚ¥ «ç‡ÒÚ¥» Ú‡ «ÄÚ‰‡ıÌ¥!» ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ÛÊ χÍÛ‚‡ÚË, ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ÛÊ ëàåÇéãßóçé é-áçÄóìÇÄíà ÅÖáèéëÖêÖÑçúé ì ëÄåéåì ëéñßéèêéëíéêß èêàóÖíçßëíú íÄ ëèßÇ-çÄãÖÜçßëíú ∫ï óàíÄóßÇêÖñàèß∏çíßÇ Ñé èÖÇçé∫ «èêÄÑÇßçìíÄ⻠͇ÚÂ∂Ó¥ª β‰ÂÈ. ÑÓ Í‡ÚÂ∂Ó¥ª ¥Á ‰Ó‚ÓÎ¥ ‚ˇÁÌËÏ – ‡ ÓÚÊ ¥ ÒËθÌËÏ – ÒÓˆ¥ÓÔÓÁˈ¥ÈÌËÏ ÒÚ‡ÚÛÒÓÏ Û ÏÂʇı Ò¸Ó„Ó˜‡ÒÌÓ„Ó ÌÓ‚ÓÛ·‡Ì¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ‰Ó‚Í¥ÎÎfl. ÇÒ¥ ¥Ì¯¥ – ÔÓÁ‡ ˆËÏ ÍÓÎÓÏ – Á‡Á‚˘‡È χÍÛ˛Ú¸Òfl „ÂÚÂÓÒÚÂÂÓÚËÔ‡ÏË Ì‡ ͯڇÎÚ «ãéï» ¥ «êÄÉìãß». ÑÎfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓª ‚ÂÒÚ‚Ë (‡ Û ‚¥ÍÓ‚ÓÏÛ ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌ¥ ˆÂ Ô‚‡ÊÌÓ Ô‰ÒÓÓ͇¥˜Ì¥) ÛÒfl ˆfl åÄëéÇÄçÄ çÄÇÄãÄ Äáéèà (çÄÇÄãÄ ãßç¢ÇéäìãúíìêçÄ, Ä çÖ ãàòÖ ëìíé ßçîéêåÄñßâçÄ) çÖ íßãúäà Çàãßèãû∏ èÖÇçß äéãÖäíàÇçß ìüÇãÖççü, èÖÇçß ëåàëãà íÄ éêß∏çíÄñß∫, çÄäàÑì∏ èÖÇçß èêÖîÖêÖçñß∫ íÄ ëåÄäà, ‡ÎÂ È ÔÓ˜Ë̇π ‚Ê ̇‚¥Ú¸ ¥ ‚ËÙÓÏÓ‚Û‚‡ÚË ‰ÂflÍ¥ èéëìíçß ëéñßéäìãúíìêçß äééêÑàçÄíà ëÄåéÉé ëèéëéÅì Üàííü.
[1] åÓÒÍÓ‚ÒÍËÈ ÄÔÓ͇ÎÎËÔÒËÒ. å‡Ú¡Î˚ è‡Î‡ÏÂÌÚÒÍËı ÒÎÛ¯‡ÌËÈ ÑÛıÓ‚ÌÓ-̇‚ÒÚ‚ÂÌ̇fl, ÏӇθÌÓ-Ô‡‚Ó‚‡fl Ë ˝ÍÓÌÓÏ˘ÂÒ͇fl ÓˆÂÌ͇ Ú‡„˘ÂÒÍËı ÒÓ·˚ÚËÈ 21 ÒÂÌÚfl·fl – 5 ÓÍÚfl·fl 1993 „Ó‰‡ Ë Ëı ÔÓÒΉÒÚ‚Ëfl ‰Îfl êÓÒÒËË.– å., 1996.– ë. 72, 75. ÑË‚. Ú‡ÍÓÊ: ë‚ӷӉ̇fl Ï˚Òθ.– 1997.– ‹ 10.– ë. 109. [2] ê‡ÒËÒÚҸͥ ÔÓ„ÓÏË ‚ åÓÒÍ‚¥ (‡Ì„Î.). [3] ょfl „‡ÁÂÚ‡.– 1993.– ‹ 16. [4] «ë‰̥Ȼ ÒÂÂ‰Ì¥È ÍÎ‡Ò ¥ «ÌËʘËÈ» ÒÂÂ‰Ì¥È ÍÎ‡Ò (‡Ì„Î.). [5] àÁ‚ÂÒÚËfl.– 1999.– 24.03. [6] ê‡θ̥ χүڇ·Ë ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÎËı‡ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËÏË ÒÚÛÍÚÛ‡ÏË ¥ ˆÂÌڇθÌËÏË áåß Á‡ÏÓ‚˜Û˛Ú¸Òfl. ë͇ʥÏÓ, ‚ åÓÒÍ‚¥, Á‡ ‰‡ÌËÏË Ó·ÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌfl, Ôӂ‰ÂÌÓ„Ó ûçÖëäé, ÛÒ¥ 100% Ó·ÒÚÂÊÂÌËı ¯ÍÓÎfl¥‚-ÒÚ‡¯ÓÍ·ÒÌËÍ¥‚ ·ÛÎË Á̇ÈÓÏ¥ Á ̇ÍÓÚË͇ÏË. Ç Ô¥‰ÏÓÒÍÓ‚ÌÓÏÛ Ï. Ç¥‰ÌÓπ 98% Ó·ÒÚÂÊÂÌËı ÒÚ‡¯ÓÍ·ÒÌËÍ¥‚ ÔËÈχ˛Ú¸ ̇ÍÓÚËÍË ÒËÒÚÂχÚ˘ÌÓ. Ç ˜ÓÚ˸Óı ‡ÈÓ̇ı ÄÎÚ‡ÈÒ¸ÍÓ„Ó Í‡˛, flÍ¥ ÔËÎfl„‡˛Ú¸ ‰Ó ä‡Á‡ıÒÚ‡ÌÛ, Ú‡ÍÓÊ 100% Ó·ÒÚÂÊÂÌËı ÒÚ‡¯ÓÍ·ÒÌËÍ¥‚ – ̇ÍÓχÌË. ëÂÂ‰Ì¥È ‚¥Í ̇ÍÓχ̇ ҸӄӉ̥ ÁÌËÁË‚Òfl ‰Ó 13 ÓÍ¥‚. çÂÔËӉ̇ ÒÏÂÚÌ¥ÒÚ¸ (ÒÏÂÚ¸ ‚¥‰ Û·Ë‚ÒÚ‚, Ò‡ÏÓ„Û·ÒÚ‚, ‡ÎÍÓ„ÓθÌÓª Ú‡ ̇ÍÓÚ˘ÌÓª ¥ÌÚÓÍÒË͇ˆ¥ª) Û ‚¥ÍÓ‚¥È ͇Ú„ӥª ‰Ó 25 ÓÍ¥‚ ‚ 16–25 ‡Á¥‚ (Á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ Â∂¥ÓÌÛ) Ô‚ˢÛπ ‡Ì‡ÎÓ„¥˜ÌËÈ ÔÓ͇ÁÌËÍ ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ ‰Îfl ÔÓÔÛÎflˆ¥ª, Á‡ÂπÒÚÓ‚‡ÌËÈ ÔË¥ÒÚ Í¥Î¸ÍÓÒÚË Ì‡ÍÓχ̥‚ – ‚¥‰ 6,5 ‰Ó 12,5 ‡Á¥‚,
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ЩЕ РАЗ ПРО БРАНЦІВ БАРАЧНОКАЗАРМОВОЇ БАЛАКАНИНИ (НАРАТИВНІ СТРУКТУРИ ЯК ТРИБ ЖИТТЯ)
180
èÓ‚Òfl͘‡Ò Ô¥‰Ê˂β‚‡Ì‡, ÓÁ„Óȉۂ‡Ì‡, ¥ÌÒÔ¥Ó‚‡Ì‡ ÛÒ¥Ï ˆËÏ „‡ ‡ÁÓÔÓª‰ÌËı ÒÏËÒÎ¥‚ („‡, ˘Ó π ÂÓÁ¥ÈÌËÏ ˜ËÌÌËÍÓÏ ˘Ó‰Ó ‚·ÒÌ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÂÌÒÓÚ‚ÓÂÌÌfl) Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl Ì Î˯ ˜ÂÂÁ ªı ͇ÎÂȉÓÒÍÓÔ¥˜ÌÓ-ÏÂÂıÍÓÚÎË‚Û ¥ÌÚÂÙÂÂ̈¥˛, Ì Î˯ ˜ÂÂÁ ªı ‡Ú‡Íˆ¥ÈÌÓ-Ô¥ÒÚfl‚Û Ú‡ ÒÛ∂∂ÂÒÚË‚ÌÓ-‚·ÁÎË‚Û ‚ÒÂÔÓÌËÍÌ¥ÒÚ¸, ‡ÎÂ È Ú‡ÍÓÊ Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ˆfl, ̇˜Â·ÚÓ ÒÔÓÌÚ‡Ì̇ „‡ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ-‚‡Á¥ÈÒ¸ÍËı ÒÏËÒÎ¥‚ ҇χ Á‰‡Ú̇ Çà-ÉêÄÇÄíà çÄòéû Ñìåäéû. «É‡ÚËÒfl» ̇¯ËÏË ‡ÒÔ¥‡ˆ¥flÏË, ·‡Ê‡ÌÌflÏË Ú‡ ÒÔÓÌÛ͇ÌÌflÏË. 燯‡ ‚·Ò̇ ÔÓÔ-ÔÓ‰Û͈¥fl, ̇¯Â ‚·ÒÌ ÒÂÌÒÓÛÚ‚Ó˛‚‡ÌÌfl Û ‰¥Îfl̈¥ «Ï‡ÒÓ‚Óª» Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË (ÍÓÚ‡, ‚·ÒÚË‚Ó, Ì Òڇ· χÒÓ‚Ó˛, Ì Òڇ· χÒÓ‚Ó˛ ̇‚¥Ú¸ ‚ Û͇ªÌÓÏÓ‚ÌÓÏÛ ã¸‚Ó‚¥) Ì ‚ÒÚË„‡π ÛÊ ‚¥‰ÒÚ¥Î˛‚‡ÚËÒfl ‚¥‰ ÌÂÒÚËÏÌÓª ¥Ì‚‡Á¥ª ˜ÛÊËı ÒÏËÒÎÓ‚Ëı ÏÂÂÊ, ¯‡ÎÂÌËı ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËı ÔÓÚÓÍ¥‚ (ÛÍÛÔ¥ ¥Á ÔËڇχÌÌËÏË ªÏ ˆ¥ÌÌÓÒÚflÏË Ú‡ Óˆ¥Ì͇ÏË, Ô‚ÌÓ˛ ͇ÚËÌÓ˛ Ò‚¥ÚÛ Ú‡ Ô‚ÌËÏË ÒÔÓÒÓ·‡ÏË ÈÓ„Ó ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl). ç Á‰‡Ú̇ ÒÚËÏÛ‚‡ÚË ÛÊ (‡·Ó Ê ÔË̇ÈÏÌ¥ flÍÓÒ¸ ÒÂÎÂÍÚË‚ÌÓ «ÔÂÂÚ‡‚₇ÚË») ˆÂ ‡·ÒÓβÚÌÓ ÁÛı‚‡Î (Á Ó„Îfl‰Û ÛÊ ıÓ˜‡ · ̇ Ú‡Í Á‚‡ÌÛ «Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌ¥ÒÚ¸» ì͇ªÌË) ̇ÔÎË‚‡ÌÌfl ÛÒ¥ı ÓÚËı ¥ ͇·‡ˆ¸ÍËı, ¥ ·„ÂÌËı, ¥ Á ÍËϥ̇θÌÓ˛ Ú‡ Á Ô‚ÂÁ¥ÈÌÓ˛ «„flÁÌÓÚˆÓÈ» ÔÓÚÓÍ¥‚ ‡ÁÓÔ¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ Ñé-êéëßâôìÇÄççü ì͇-
‡ÎÍÓ„ÓΥͥ‚ – ‚¥‰ 80 ‰Ó 160%, Çßã-¥ÌÙ¥ÍÓ‚‡ÌËı – ‚¥‰ 12,5 ‰Ó 18 ‡Á¥‚, ı‚ÓËı ԇ̈flÏË (ÒË٥ΥÒÓÏ) – ‚¥‰ 26 ‰Ó 28 ‡Á¥‚, „ÓÌÓÂπ˛ – ‚¥‰ 12,5 ‰Ó 32 ‡Á¥‚. [7] ÑË‚. Ú‡ÍÓÊ: ì˜ËÚÂθÒ͇fl „‡ÁÂÚ‡.– 1997.– ‹ 37. [8] ÄÎÙ‡‚ËÚ. – 1998.– ‹ 1. ñ ÔË ÚÓÏÛ, ˘Ó ˘Â Û 80-Ú¥ ÓÍË Î‡ÚËÌÓ‡ÏÂË͇ÌҸͥ Û˜ÂÌ¥ ÓÁ‡ıÛ‚‡ÎË, ˘Ó ÌËÌ¥ ‰Îfl ÔÓÒÚÓ„Ó Ô¥‰ÚËχÌÌfl ÛÊ ‰ÓÒfl„ÌÛÚÓ„Ó ¥‚Ìfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ¥ ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Í‡ªÌË ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ, ˘Ó· Ì ÏÂ̯ 25% ̇ÒÂÎÂÌÌfl χÎË ‚Ë˘Û ÓÒ‚¥ÚÛ! [9] ç‚Â΢ÍËÈ ÔËÍ·‰. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ‚ÛÎˈ¥ 臂‰Ë ‚ åÓÒÍ‚¥ ̇ ‚¥‰‰‡Î¥ 500 ÏÂÚ¥‚ Ó‰ËÌ ‚¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó ·ÛÎË ÓÁÚ‡¯Ó‚‡Ì¥ ‰‚‡ ·Û‰ËÌÍË ÍÛθÚÛË – Åä ¥Ï. ó͇ÎÓ‚‡ ¥ Åä Ù‡·ËÍË ü‚‡. ì ÌËı Ô‡ˆ˛‚‡ÎË ·¥Î¸¯Â 60 ‰ËÚfl˜Ëı „ÛÚÍ¥‚ ¥ ÒÚÛ‰¥È. ë¸Ó„Ӊ̥ ¥ Ú‡Ï, ¥ Ú‡Ï – ͇ÁËÌÓ.
íÖêéê Ééãéåéáàï èÓ¥‚ÌflÌÌfl ̇¯Ëı Ò̥ͥ‚ ¥Á Á‡Û·¥ÊÌËÏË ‰‡π ˜ËχÎÓ ÔÓÊË‚Ë ‰Îfl Ï¥ÍÛ‚‡Ì¸. 该 „ÓÎÓÏÓÁ¥ Á’fl‚ËÎËÒ¸ ‚ ÄÌ„Î¥ª ̇ÔËͥ̈¥ 60-ı ÓÍ¥‚. ßÁ ҸӄӉ̥¯Ì¥Ï ¥Ï¥‰ÊÂÏ Òͥ̄‰‡ – ıÛÎ¥„‡ÌËÒÚÓ„Ó ÏÓÎÓ‰Ë͇, ÚÛÔÓ„Ó ‡ÒËÒÚ‡, Ù‡¯ËÒÚ‡ ¥ ‡ÌÚËÒÂÏ¥Ú‡ – ‚ÓÌË Ì χÎË Ì¥˜Ó„Ó ÒԥθÌÓ„Ó. ꇉ¯Â ̇‚Ô‡ÍË. ëÍ¥Ì„Â‰Ë «Ô¯Ӫ ı‚ËÎ¥» ·ÛÎË ÒÛ·ÍÛθÚÛÓ˛ Ó·¥ÚÌ˘Ëı ‡ÈÓÌ¥‚ ÅËڇ̥ª, ˘Ó ‚ËÌËÍ· flÍ ÏÓÎÓ‰¥Ê̇ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ªÌË. ∏‰ËÌËÈ (Á‡ ‰‚‡Ì‡‰ˆflÚ¸ ÓÍ¥‚ ‚¥‰ÌÓÒÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë ‰ÛÍÛ) ̇¯ Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËÈ ÓÍ-ÊÛ̇Π«É‡Î‡Ò» ÔÓ„‡Î‡ÒÛ‚‡‚ ÌÂÔÓ‚Ì¥ ‰‚‡ ÓÍË, ‡ ‚¥‰Ú‡Í – ÔËÚËı ¥ Á‡ÏÓ‚Í ˆ¥ÎÍÓÏ, 燂¥Ú¸ ¥ θ‚¥‚Ҹ͇ ÏÓÎÓ‰¸, ÍÓÚ‡ ¥Á ‚Â΢ÂÁÌËÏË ÁÛÒËÎÎflÏË ÔÓ˜‡Î‡ ·Û· ̇¯ڥ ‚ˉ‡‚‡ÚË ‰¥ÈÒÌÓ ‰Ó·Û ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÛ „‡ÁÂÚÛ «38 „‡‰ÛÒ¥‚» (ıÓ˜ Ô¥ÒÎfl ͥθÍÓı ˜ËÒÂÎ – „‡‰ÛÒË ‚Ô‡ÎË ‰Ó ÌÛÎfl), ‡ ҸӄӉ̥ ÓÁÔÓ˜‡Î‡ ˜Û‰Ó‚ËÈ ÔÓÂÍÚ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ„Ó ÊÛ̇ÎÛ «íÓ·‡», ̇ ʇθ, ‚ËÏÛ¯Â̇ ·Û‰Â ÎË·Ó̸ Û ‰ÛÊ ÒÍÓÓÏÛ ˜‡Ò¥ ÁÌÓ‚Û «Ô¥ÚË Á ÚÓ·‡ÏË». å¥Ê ¥Ì¯ËÏ, èéÇçàâ ÅêÄä ÑÖêÜÄÇçé∫ äìãúíìêçé∫ èéãßíàäà (ÔÓÎ¥ÚËÍË, ÍÓÚ‡ · ÍÂÛ‚‡Î‡Òfl ÒÚ‡Ú„ÂχÏË ÔÓÒÚÛÔÓ‚Óª ‰ÂÍÓÎÓÌ¥Á‡ˆ¥ª ̇¯Ó„Ó ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡) – ˆÂ ÚÂÊ ÔÓfl‚ ÚÓڇθÌÓª ‡ÁÓÔ¥Á‡ˆ¥ª ì͇ªÌË – ‡ÁÓÔ¥Á‡ˆ¥ª Ò‡ÏËı ̇¯Ëı Ûfl‰Ó‚ˆ¥‚ ¥ ˜ËÌÓ‚ÌËÍ¥‚. 襉ÍÂÒβ˛ ˘Â ‡Á ¥ ˘Â ‡Á: ̇‚¥Ú¸ Û ã¸‚Ó‚¥ „ÂÚ¸ ÛÒ (¥ ‚ ÔÂ¯Û ˜Â„Û ÚÂ, ˘Ó ÔÓ‚’flÁ‡Ì ¥Á χÒÓ‚Ó˛ ÍÛθÚÛÓ˛, ÔÓÔ-ÍÛθÚÛÓ˛, ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ˛ ÒÛ·ÍÛθÚÛÓ˛ Ú‡ ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓ˛ Ôӂ‰¥ÌÍÓ˛) ҸӄӉ̥ ‚Ò Á ·¥Î¸¯ËÏ Ú‡ ·¥Î¸¯ËÏ ÔËÒÍÓ˛‚‡ÌÌflÏ Ú‡ ¥ÌÚÂÌÒË‚Ì¥ÒÚ˛ Äáéèßáì∏íúëü. èÓÚfl„ÓÏ ÊÓ‚ÚÌfl (2001 .) ÏÛË Î¸‚¥‚Ò¸ÍËı ‚ÛÎˈ¸ Ú‡ ԇ͇ÌË flÒÌ¥ÎË ‡Ù¥¯‡ÏË ÛÒÓÙÓÌÌËı ÒÔ¥‚‡˜ÓÍ (LJÎπ¥fl, ÄθÓ̇ ë‚¥¥‰Ó‚‡, ãÓÎ¥Ú‡ ¥Á ÛÊ Á„‡‰Û‚‡ÌÓ˛ ÒÓÎÓÔÓ„‡ÏÓ˛ «ÄíÇÄãß!») ¥ … ÊÓ‰ÌÓª ¥Á ‚¥‰ÓÏËı Û͇ªÌÒ¸ÍËı
Í·ÒÓ‚‡ ÍÛθÚÛ‡ ÔÓÚÂÒÚÛ ÔÓÚË ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓª ·ÛÊÛ‡ÁÌÓª ÍÛθÚÛË ¥ ÍÓÌÚÍÛθÚÛË ÚËı ÓÍ¥‚. 襉ΥÚÍË Á Ó·¥ÚÌ˘Ëı ‡ÈÓÌ¥‚ ‰Ë‚ËÎËÒfl ̇ ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍÛ ÍÓÌÚÍÛθÚÛÛ flÍ Ì‡ «‚ËÔẨ˛‚‡ÌÌfl» «Ï‡ÚÛÒËÌËı ÒËÌÍ¥‚» Á Ó‰ËÌ «ÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó Í·ÒÛ» ¥ Á ·‡„‡ÚËı Ó‰ËÌ – ÓÁ‚‡„Ë Ï‡πÚÌËı ÌÂÓ·, flÍ¥ Ó·ÎflÚ¸ ‚Ë„Îfl‰, ̇˜Â ‚ÓÌË ÔÓÚË ·ÛÊÛ‡ÁÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. í‡Í Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍÛ ÍÓÌÚÍÛθÚÛÛ ·ÛÎÓ, ‚¥‰‚ÂÚÓ Í‡ÊÛ˜Ë, ·ÎËÁ¸Í ‰Ó ¥ÒÚËÌË. ç‡ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ‡ÍÚË‚ÌÓ„Ó ·ÛÌÚ‡ÒÚ‚‡ ÏÓÎÓ‰¥ ‚ ¥Ì¯Ëı Á‡ı¥‰ÌËı ͇ªÌ‡ı, Û‚ÂÒ¸ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËÈ ÔÓÚÂÒÚ ‚ ÒÚ‡¥È ‰Ó·¥È ÄÌ„Î¥ª «Ô¥¯Ó‚ Û „Û‰ÓÍ». ç¥flÍËı χÒÓ‚Ëı ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı Ûı¥‚ ˜Ë χÒÓ‚Ëı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È ‚ ÄÌ„Î¥ª Ì ‚ËÌËÍÎÓ. ü ‚Ê Ì ͇ÊÛ ÔÓ ·‡Ë͇‰Ë ˜Ë Ï¥Ò¸ÍËı Ô‡ÚËÁ‡Ì¥‚, flÍ Û î‡Ìˆ¥ª Ú‡ ßڇΥª. ÇÒ Á‡Ï¥ÌË· ÓÍÒˆÂ̇, Å¥ÚÎÁ, êÓÎÎ¥Ì∂ ëÚÓÛÌÁ, ïÛ – ¥ ‚ÂÎÂÚÂÌҸ͇ ‡Ï¥fl ¥Ì¯Ëı ÓÍ-„ÛÔ, flÍ¥ ̇χ„‡ÎËÒfl ÔÓ·ËÚËÒfl ‰Ó ÛÒÔ¥ıÛ. É¥Ô¥ Ú‡ ·‡ÈÍÂË ‚Ë„Îfl‰‡ÎË ‚ ÄÌ„Î¥ª ÌÂÒÔ‡‚ÊÌ¥ÏË – Ú‡ ‚ÓÌË Ú‡ÍËÏË È ·ÛÎË: Ê‡Î˛„¥‰ÌËÏ Ì‡ÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌflÏ Á‡ÏÓÒ¸ÍÓ„Ó ÓË„¥Ì‡ÎÛ. ÄÌ„Î¥ÈҸͥ „¥Ô¥ ·ÛÎË Ô‚‡ÊÌÓ «Ô·ÒÚËÍÓ‚ËÏË „¥Ô¥», ÚÓ·ÚÓ «‰Óχ¯Ì¥ÏË», ‚ÓÌË „¥ÔÛ‚‡ÎË Ú¥Î¸ÍË ÔÓ ‚¥Í-Ẩ‡ı, ‡ ¯ÚÛ ÚËÊÌfl ÊËÎË Á‚˘ÌËÏ ÍÓÌÙÓÏ¥ÒÚÒ¸ÍËÏ ÊËÚÚflÏ. ŇÈÍÂË (ªı ÚÓ‰¥ Á‚‡ÎË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÔ¥‚‡˜ÓÍ. ÜÓ‰ÌÓª ÒÔ¥‚‡˜ÍË ¥Á óÂı¥ª, èÓθ˘¥, ˜Ë, Ò͇ʥÏÓ, ÒÛÒ¥‰Ì¸Óª ì„Ó˘ËÌË. èÓÔË ÂÚÌÓχ∂¥Ì‡Î¥Á‡ˆ¥˛ Ú‡ ÔÓÚ¥ÈÌÛ ÍÂÓÎ¥Á‡ˆ¥˛, ÔÓÔË ÚÓڇθÌÛ ‚‡‚‡ËÁ‡ˆ¥˛, ı‡ÓÚËÁ‡ˆ¥˛ (‡Ê ‰Ó ÒË̉Óχ Äçéåß∫, flÍ ÓÁÛÏ¥ÎË ªª Ñ˛Í„‡ÈÏ Ú‡ êÓ·ÂÚ åÂÚÓÌ), ÔÓÔË ÁÓÒ¥È˘Û‚‡ÌÌfl, ÔÓÔË ÓÍÛÔ‡ˆ¥˛ ‰ÛÏÓÍ ¥ Ò‰ˆ¸ ͇Á‡ÏÓ‚Ó-·‡‡˜ÌÓ-·Î‡ÚÌËÏË ‰ËÒÍÛÒ‡ÏË Ú‡ ͇ڇÒÚÓÙ¥˜ÌÓ„Ó, χÒÓ‚Ó„Ó ÛÊ «‚ËÔ‡‰‡ÌÌfl» Û Ì‡‡ˆ¥ÈÌ¥ Ô‡ÒÚÍË «Ô¥·Î‡Ú̸ÓÌÌÓª» ·‡Î‡Í‡ÌËÌË, – ‰Ó ÛÒ¸Ó„Ó ˆ¸Ó„Ó Ì‡ ̇¯Û „‡Îˈ¸ÍÛ „ÓÎÓ‚Û ‰Ó‰‡πÚ¸Òfl ˘Â ¥ èéÑÇßâçÄ çÄòÄ èêéÇßçñßéçÄãßáÄñßü: ÏË ‚Ò ·¥Î¸¯Â ÒÚ‡πÏÓ ÌËÌ¥ «ÚÂÚËÌÌÓ˛» ÔÓ‚¥Ìˆ¥π˛ ‚¥‰ ÉÓÎ¥‚Ò¸ÍÓ-ä˪‚Ò¸ÍÓª ÔÓ‚¥Ìˆ¥ª ÄÁÓÔË… éÍÓÎËˆÂ˛ ÓÍÓÎˈ¥. Å¥Îfl flÍÓªÒ¸ ÔÓ‰˛ÒÂÒ¸ÍÓª ‡∂Â̈¥ª Û ã¸‚Ó‚¥ (‚‰‡ÎÓÒfl «Ô¥‰ÒÎÛı‡ÚË», ·Ó ˘Â Ó‰ËÌ «ÍÛÚËÈ» ‚Ë·¥„ ¥Á ÏÓ·¥Î¸ÌËÍÓÏ Ì‡ ÔÓ¥„ ÓÙ¥ÒÛ): « Ä ıÚÓ ÒÓ Á‚¸ÓÁ‰ Ô¥πı‡Î? Ä„‡, ÇπÌÚ¥Í, ¯ÚÓÎ¥? Ä ßÂ̇ π Ú‡Ï?» Ä ˜Ë π ˘Â ɇ΢Ë̇ ‚ ɇ΢ËÌ¥? óË π ˘Â ì͇ªÌ‡ ‚ ì͇ªÌ¥? Ñ ÏË? «é ÅÓÊ ϥÈ, ÍÛ‰Ë ÏÂÌ¥? äÛ‰Ë?!». üÍ ˆÂ Ì ԇ‡‰ÓÍ҇θÌÓ (ÓÒÓ·ÎË‚Ó ¥Á ÔÓ„Îfl‰Û ‚ËÍβ˜ÌËı ÔÓˆ¥ÌÓÌÛ‚‡˜¥‚ ‚ËÒÓÍÓª ÍÛθÚÛË), ‡Î çÄòÖ ÇèÖÇçÖçßòÖ íÄ íÇÖêÑßòÖ ëèàçÄççü çÄ ÇãÄëçß ëÇé∫ äìãú-
«Ó͇ÏË») ÚÂÊ Ì¥flÍ Ì Úfl„ÌÛÎË Ì‡ ÓÍÂÏÛ «ÒÚ‡¯ÌÛ» ÒÛ·ÍÛθÚÛÛ: ˆÂ ·ÛÎË ıÎÓÔˆ¥ Á high middle class, ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ·‡„‡Ú¥, ˘Ó· ÍÛÔËÚË ‰ÓÓ„ËÈ ‚‡ÊÍËÈ ÏÓÚÓˆËÍÎ ¥ ÒÍÓËÒÚ‡ÚËÒfl ÌËÏ ‚ÒÂÈÓÁ ‡Á ̇ ¥Í – ‚Î¥ÚÍÛ, ‚ ÔÂ¥Ó‰ ‚¥‰ÔÛÒÚÓÍ, ÍÓÎË ·ËÚ‡ÌҸͥ «ÓÍÂË» Á’ªÊ‰Ê‡ÎËÒ¸ ÍÛ‰ËÒ¸ ̇ ÛÁ·ÂÂÊÊfl: ‚ ‡ÈÓÌ Å‡ÈÚÓ̇, ßÒÚ·Ó̇, ÅÓÌÏÛÚ‡ È ¥Ì¯Ëı ÍÛÓÚÌËı Ï¥Òˆ¸. ôÓÔ‡‚‰‡, ‚ ÄÌ„Î¥ª ̇ÔËͥ̈¥ 50-ı – ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 60-ı Á’fl‚ËÎËÒ¸ ‰‚¥ «‰ÓÏÓÓ˘ÂÌ¥» ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ «ÚÛÒ¥‚ÍË» – Ú‰Á [1] ¥ ÏÓ‰Á [2]. ÄΠªı ̇‡ıÓ‚Û‚‡ÎÓÒ¸ Ì·‡„‡ÚÓ. ß Ú¥, È ¥Ì¯¥ ·ÛÎË ‚Ëı¥‰ˆflÏË Á «Ó·¥ÚÌ˘Ӫ ‡ËÒÚÓ͇ڥª» ˜Ë Á «ÌËÊ̸Ӫ ÚÂÚËÌË» «ÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó Í·ÒÛ», ¥ ̇ȄÓÎÓ‚Ì¥¯ËÏ ‰Îfl ÌËı ·Û‚ Ó‰fl„ – ‰ÓÓ„ËÈ ¥ ÒÚËθÌËÈ (Û ÍÓÊÌÓ„Ó Á‡Á‚˘‡È ·Û· Î˯ Ӊ̇ Ô‡‡ Ó‰fl„Û). Ñ¥ÚË «ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl», ‚ÓÌË ‚¥‰˜‡È‰Û¯ÌÓ Á‡Á‰ËÎË ·‡„‡ÚËÏ ¥ ıÓ˜‡ · ̇ ‚Ëı¥‰Ì¥ ̇χ„‡ÎËÒfl Á‡·ÛÚË ÔÓ ‰Óχ¯Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË, ÌÛ‰ÌÛ Ó·ÓÚÛ – ¥ ‚Ë„Îfl‰‡ÚË ·‡„‡ÚËÏË ÌÂÓ·‡ÏË. é·Ë‰‚¥ ÚÛÒÓ‚ÍË ÌÂ̇‚ˉ¥ÎË Ó‰Ì‡ Ó‰ÌÛ ¥ „ÛÎflÌÓ ‚·¯ÚÓ‚Û‚‡ÎË Ï‡ÒÓ‚¥ ·¥ÈÍË. ëÍ¥Ì„Â‰Ë ÁÌ‚‡Ê‡ÎË ¥ ÚËı, ¥ ¥Ì¯Ëı – flÍ «Á‡‰ÌËÍ¥‚ Ò‚Ó„Ó Í·ÒÛ». ∫ı ¥ ·ËÎË Ò‡Ï flÍ «Á‡‰ÌËÍ¥‚». Ä·Ë Ô¥‰ÍÂÒÎËÚË Ò‚Ó˛ Í·ÒÓ‚Û ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸, ÒÍ¥Ì„Â‰Ë ‚Ë-
181
АЛЄКСАНДР ТАРАСОВ ГОЛОМОЗІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
íìêçé-ñàÇßãßáÄñßâçß çéÉà (·ÂÁ ÓÚÓ„Ó Ò¸Ó„Ó˜‡ÒÌÓ„Ó Ì‡¯Ó„Ó „‡fl˜ÍÓ‚Ó„Ó «ı‡Ô‡ÌÌfl» Á‡ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌ¥ Ô¥‰ÔÓË Ú‡ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌ «ÔÓÛ˜˜fl» ‡ÁÓÔÓª‰ÌËı ÙÓÏ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl) ÏÓÊ Á·ÛÚËÒfl Î˯ flÍ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌ ¥ Ô‡‡ÎÂθÌ Á¥ ëíÄçéÇãÖççüå ìäêÄ∫çëúäéÉé (̇ Û͇ªÌÒ¸Í¥È ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚Ì¥È ÓÒÌÓ‚¥) ̇¯Ó„Ó ‚·ÒÌÓ„Ó åéãéÑßÜçé-ëíìÑÖçíëúäéÉé ëãÖçÉì íÄ ÇãÄëçÖ ìäêÄ∫çëúäé∫ Çìãàóçé∫ ëìÅäìãúíìêà çéÇéìêÅÄçßëíàóçéÉé íàèì (Á¥ Ò‚ÓªÏ ‚·ÒÌËÏ ÒÔÂÍÚÓÏ ÒÏËÒÎ¥‚, ̇‡ˆ¥È, ÒËÏ‚ÓÎ¥‚, Ôӂ‰¥ÌÍÓ‚Ëı ÒÚËÎ¥‚ ÚÓ˘Ó). ÇËÒÓ͇ Ê ÍÛθÚÛ‡ (̇ Û͇ªÌÓÙÓÌÌ¥È ÓÒÌÓ‚¥) ÌÂÏËÌۘ ÌˉËÚ¥ÏÂ, ÒÚ‡‚‡ÚËÏ ‚Ò ÔÎËÚÍ¥¯Ó˛ Ú‡ ÔÎËÚÍ¥¯Ó˛ (‡ ÏÓÊ ̇‚¥Ú¸ ¥ ÌÂÔËÓ‰Ì¸Ó˛, ÌÂÓ∂‡Ì¥˜ÌÓ˛, ‰ÂÍÓ‡ÚË‚ÌÓ-ËÚۇθÌÓ˛) ÅÖá èéÇëüäóÄëçàï ßåèìãúëßÇ íÄ «áìëíêßóçàï íÖóßâ» ¥Á ·ÓÍÛ ÊË‚Óª ìäêÄ∫çëúäé∫ (҇ϠÛ͇ªÌÒ¸ÍÓª) Çìãàóçé∫ ëíàïß∫, Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó (‡Î ‰¥ÈÒÌÓ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó!) èéëèéãàíéÉé ãûÑì, óà â çÄÇßíú ß ÇãÄëíàÇé ìäêÄ∫çëúäéÉé Çìãú¢ìë-Û. ë‡Ï ÚÂ, ˘Ó ϥҸ͇ ‚ÛÎˈfl ÒÚ‡‚‡ÚËÏ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÜàÇàå ìäêÄ∫çëúäàå ßçíÖêèêÖíÄíàÇçàå ëÖêÖÑéÇàôÖå, ·ÂÁÁ‡Ô˜ÌÓ, Á‡Ò‚¥‰˜ËÚ¸, ˘Ó çÄêÖòíß áÅìÇÄ∏íúëü êÖÄãúçÄ ÑÖäéãéçßáÄñßü ìäêÄ∫çà. ôÓ ÁÓÒ· «‚‡„‡» Û͇ªÌÒÚ‚‡ (Û Ú¥Ï ˜ËÒÎ¥ ¥ ÒÓˆ¥ÓÔÂÒÚËÊÌËÈ ÒÚ‡ÚÛÒ Û͇ªÌ-
Ó·ËÎË ‚·ÒÌËÈ ÒÚËθ Ó‰fl„Û: «‰ÓÌÍ¥» – ÚÂÔ· „Û·Ó¯ÂÒÚ‡ ÍÛÚ͇ ˜Ë ̇ԥ‚ԇθÚÓ Á¥ ¯Í¥flÌÓ˛ ÍÓÍÂÚÍÓ˛ (Ó‰fl„ ‰ÓÍÂ¥‚), „Û·¥ ¯Ú‡ÌË, ‰Ó‚„‡, ‰Ó ÍÓÎ¥Ì, χË͇̇ «ÁÛÚ» ¥ ‚‡ÊÍ¥ Ï¥ˆÌ¥ ‚ËÒÓÍ¥ ˜Â‚ËÍË ·Û‰¥‚ÂθÌËÍ¥‚ ¥ ‰ÓÍÂ¥‚. ëÚËθÌËÏ Á‡˜¥ÒÍ‡Ï «Ï‡ÚÛÒËÌËı ÒËÌÍ¥‚» ÒÍ¥Ì„Â‰Ë ÔÓÚËÒÚ‡‚ËÎË ÍÓÓÚÍËÈ ·Ó·ËÍ (Á‡Á‚˘‡È Á ·‡˜Í‡ÏË) – „ÓÎÓÏÓÁËÏË ªı, ‚·ÒÌÂ, Ó·ÁË‚‡Î‡ ÚÓ‰¥¯Ìfl ‰Ó‚„Ó‚ÓÎÓÒ‡ ÏÓÎÓ‰¸. Ä ‚ÓÌË Ô¥ÁÌ¥¯Â ÔÂÂÈÌflÎË ÁÌ‚‡ÊÎË‚Û Í΢ÍÛ flÍ Ò‡ÏÓ̇Á‚Û. ç‡Èˆ¥Í‡‚¥¯Â, ˘Ó ÒÍ¥Ì„Â‰Ë «Ô¯Ӫ ı‚ËÎ¥» β·ËÎË ˜ÓÌӯͥËı. ÇÓÌË ÒÎÛı‡ÎË «ÏÛÁËÍÛ ˜ÓÌËı» – ‚ÂÒڥ̉ҸÍÛ ¥ flχÈÒ¸ÍÛ ÏÛÁËÍÛ ÒÚËÎ¥‚ Ò͇, Â∂∂ÂÈ ¥ ÓÍÒÚ‰¥. Ç ÍÎÛ·‡ı ¥ ̇ ÍÓ̈ÂÚ‡ı ÒÍ¥Ì„Â‰Ë ÚÓ‚ÍÎËÒ¸ ‚ÔÂÂÏ¥ÊÍÛ Á ÏÛ·ڇÏË ¥ Ì„‡ÏË – ¥ Ì¥flÍËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ Ì ·ÛÎÓ. ìÓ‰ÊÂ̈¥ ÇÂÒÚ-ß̉¥ª ÊËÎË ‚ ÚËı Ê ͂‡Ú‡Î‡ı, Ô‡ˆ˛‚‡ÎË Ì‡ ÚËı Ò‡ÏËı Á‡‚Ó‰‡ı, Û˜ËÎËÒfl ‚ ÚËı Ê ¯ÍÓ·ı, ÓÁÏÓ‚ÎflÎË ÚËÏ Ò‡ÏËÏ «ÍÓÍÌ¥»... ì ‚¥‰˜‡È‰Û¯ÌËı ·¥È͇ı Òͥ̄‰¥‚ Á Ó͇ÏË Ì‡ ÏÂÊ¥ 70-ı ˜ÓÌӯͥ¥ ‚ÂÒÚ-¥Ì‰ˆ¥ ·‡ÎË Û˜‡ÒÚ¸ ÔÎ¥˜-Ó-ÔÎ¥˜ Á ‡Ì„ÎÓÒ‡ÍÒ‡ÏË È ¥Î‡Ì‰ˆflÏË: ‰¥ÚË Ó·¥ÚÌËÍ¥‚ ÔÓÚË ‰¥ÚÂÈ ·ÛÊÛ‡Á¥ª. 炉ӂÁ¥ ÒÍ¥Ì„Â‰Ë ÁÌËÍÎË: ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÔÓ‰ÓÓÒÎ¥¯‡ÎÓ, ̇·ÛÎÓ Ó‰ËÌ ¥ ‰¥ÚÂÈ ¥, flÍ Í‡ÊÛÚ¸ ‚ Ú‡ÍËı ‚ËÔ‡‰Í‡ı, «Ô·¥ÒËÎÓÒfl». «ÑÛ„‡ ı‚ËÎfl» ‚ËÌËÍ· ̇ÔË-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ò¸ÍÓ„Ó ÒÎÓ‚‡) ‚ Ó˜‡ı Ò‡ÏËı ÍÓÏÛ̥͇ÌÚ¥‚… ôÓ ‚Ë‚¥Î¸Ìfl˛Ú¸Òfl ̇¯¥ ‰ÛÏÍË ¥ Òˆfl (҇Ϡ̇¯Â πÒÚ‚Ó) ¥Á ˜ÛÊËı ‰ËÒÍÛÒË‚ÌËı Ô‡ÒÚÓÍ. é‰Ì‡Í ˆfl ÊË‚‡ ÒÚËı¥fl ÌÓ‚Ó„Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÂÌÒÓÛÚ‚Ó˛‚‡ÌÌfl (ÒÚËı¥fl, ˘Ó Á‰‡Ú̇ ∂ÂÌÂÛ‚‡ÚË Ì‡¯ ÌÓ‚ËÈ Û·‡Ì¥ÁÏ) flÍ Ò‰ӂˢ ¥ flÍ Ò‡Ï ÒÚËθ ÊËÚÚfl ¥˘Â Ì ÔÓÍËÌÛ·Òfl. íËÏ Ô‰˜‡ÒÌ¥¯Â „Ó‚ÓËÚË ˘Â ¥ ÔÓ flÍÂÒ¸ Ú‡Í Á‚‡Ì «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌ ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl». ç‡ Ê‡Î¸. óË ÏÓÊÎË‚Â ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ·ÂÁ Ô‡‚‰Ë‚Ó„Ó ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó Á‚¥Î¸ÌÂÌÌfl? ÅÂÁ ÒÛ‚ÂÂÌÌÓÒÚË Ò‡ÏÓ„Ó Ì‡¯Ó„Ó ‰Ûı‡? РОМАН КІСЬ ЩЕ РАЗ ПРО БРАНЦІВ БАРАЧНОКАЗАРМОВОЇ БАЛАКАНИНИ (НАРАТИВНІ СТРУКТУРИ ЯК ТРИБ ЖИТТЯ)
182
*
ì ÚÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, flÍ ˆÂ ÚÎÛχ˜Ë‚ ·Û‚ ÍÓÎÂÍÚË‚Ì çÄÇßûÇÄççü Ú‡ çÄëãßÑìÇÄççü (Ï¥ÏÂÒ¥Ò)) Ó‰ËÌ Á¥ Á‡ÒÌÓ‚ÌËÍ¥‚ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÔÒËıÓÎÓ„¥ª ¢‡·¥Âθ 퇉.
ͥ̈¥ 70-ı ÓÍ¥‚. ÇÓ̇ ·Û· ÔÓÓ‰ÊÂ̇ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ˛ ÍËÁÓ˛, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÚËÏ, ˘Ó Á‡ıÓÔÎÂÌÌfl Ô‡ÌÍ-ÍÛθÚÛÓ˛ ‰¥È¯ÎÓ Ì‡Â¯Ú¥ ‰Ó Ó·¥ÚÌ˘Ëı ‡ÈÓÌ¥‚. åÓÎÓ‰¸ Á ·¥‰ÌËı Ó‰ËÌ Òڇ· ‚ËÚ¥ÒÌflÚË Á Ô‡ÌÍ-ÒˆÂÌË ‰¥ÚÂÈ «ÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó Í·ÒÛ». Ç̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÊÓÒÚÓÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÍËÁË ‰Ó Ò‰ËÌË 80-ı ÓÍ¥‚ ˆ¥Î¥ „‡ÙÒÚ‚‡ Û ÄÌ„Î¥ª ÔÂÂÚ‚ÓËÎËÒ¸ ‚ «ÁÓÌË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÎËı‡» (ªı ÒÓÓÏ’flÁÎË‚Ó Ì‡ÁË‚‡ÎË «‰ÂÔÂÒË‚ÌËÏË Â∂¥Ó̇ÏË»). ë‡Ï ÚÛÚ ÓÁÍ‚¥Ú· ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡ Òͥ̄‰¥‚ «‰Û„Óª ı‚ËÎ¥». Ñ¥ÚË ·ÂÁÓ·¥ÚÌËı, ҇ϥ ·ÂÁÓ·¥ÚÌ¥, Ô¥‰Î¥ÚÍË Á ‰ÂÔÂÒË‚ÌËı Â∂¥ÓÌ¥‚ Ì ·‡˜ËÎË ÊÓ‰ÌËı ÔÂÒÔÂÍÚË‚ – ‚ÓÌË Á̇ÎË, ˘Ó Ó·ÓÚË ÌÂÏ‡π ¥ Ì ·Û‰Â, „Ó¯ÂÈ ÌÂÏ‡π ¥ Ì ·Û‰Â. ∏‰ËÌÓ˛ ÓÁ‚‡„Ó˛ ·ÛÎÓ ÔÓ·ËÚËÒfl Á ¥Ì¯ËÏË ÔÓ‰¥·ÌËÏË – ‡Î Á ÒÛÒ¥‰Ì¸Ó„Ó ‡ÈÓÌÛ. í‡Í ‚ÒÚ‡ÌÓ‚Ë‚Òfl ÌÓ‚ËÈ Í‡ÌÓÌ Ó‰fl„Û Òͥ̄‰‡. Ç ˆ¸ÓÏÛ Ó‰flÁ¥ ‚Ò ÒÛ‚ÓÓ ÙÛÌ͈¥Ó̇θÌÂ, ÔËÒÚÓÒÓ‚‡Ì ‰Îfl «ÒÚ¥ÚÙ‡ÈÚ¥Ì∂Û» – ‚Û΢ÌÓª ·¥ÈÍË: ˆÛÔÍ¥ ˜ÓÌ¥ ‰ÊËÌÒË, ‰Â¯Â‚¥, Ï¥ˆÌ¥, ̇ flÍËı ÔÓ„‡ÌÓ ‚ˉÌÓ ·Û‰ ¥ ÍÓ‚; ‚‡ÊÍ¥ ¯ÌÛÓ‚‡Ì¥ ‡Ï¥ÈҸͥ ˜Â‚ËÍË Ì‡ ÚÓ‚ÒÚ¥È Ô¥‰Ó¯‚¥, Ḁ́ۘ ‰Îfl ·¥„Û, ‚ÓÌË Ú‡ÍÓÊ ÒÎÛÊËÎË Á·Óπ˛ ‚ ·¥Èˆ¥, ‡ „ÓÎÂ̇ ˜Ë ÒÚËÊÂ̇ «Ô¥‰ ÌÛθ» „ÓÎÓ‚‡ – Ú‡ÍÓÊ ¥ ‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë ÔÓÚË‚ÌËÍ ˜Ë ÔÓÎ¥ˆ¥fl Ì ÏÓ„ÎË ÒıÓÔËÚË Á‡ ‚ÓÎÓÒÒfl… ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, Ï¥Ê h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a 1 Hannerz Ulf: Double Creolizing// To Make the World Safe for Diversity. Towards an Understanding of the Multi- Cultural societies. Ed. By Öke Daun, Billy Ehn, Barbro Klein, Stockholm, 1992. ÑË‚. ô ÈÓ„Ó Ê ÍÌË„Û «Cross-national Connections. London, 1998».
Òͥ̄‰‡ÏË «Ô¯Ӫ ı‚ËÎ¥» ¥ Òͥ̄‰‡ÏË «‰Û„Óª» Ì ·ÛÎÓ Ì¥˜Ó„Ó ÒԥθÌÓ„Ó, ÓÍ¥Ï Ì‡Á‚Ë. ç‡ÔËͥ̈¥ 70-ı Û ÇÂÎËÍ¥È ÅËڇ̥ª ‡ÍÚË‚¥ÁÛ‚‡ÎËÒ¸ ÌÂÓÙ‡¯ËÒÚË, flÍ¥ ¯‚ˉÍÓ ÒÚ‡ÎË ‰Îfl Òͥ̄‰¥‚ Á‡ÁÍÓÏ ‰Îfl ̇ÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌfl. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ¥ ÌÂÓÙ‡¯ËÒÚË ÔÓ˜‡ÎË ‡ÍÚË‚ÌÓ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË Ò‰ Òͥ̄‰¥‚. ËÒÚË ‰‡ÎË „Ó¯¥ ̇ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÒÍ¥Ì-ÍÎÛ·¥‚. ë‡ÏÓ‰¥flθ̥ ÒÍ¥Ì-„ÛÔË, flÍ¥ ÚflÊ¥ÎË ‰Ó ÔÓÒÚ-Ô‡ÌÍÛ, ÒÚ‡ÎË ÒÔ¥‚‡ÚË Ô¥ÒÌ¥ Á ‚¥‰‚ÂÚÓ ‡ÒËÒÚÒ¸ÍËÏË ÚÂÍÒÚ‡ÏË. ìβ·ÎÂÌËÏ „‡ÒÎÓÏ Òͥ̄‰¥‚ ÒÚ‡ÎÓ „‡ÒÎÓ «á·ÂÂÊÂÏÓ ÅËڇ̥˛ ·¥ÎÓ˛!». ëÙÓÏÛ‚‡ÎÓÒ¸ ÔÓÌflÚÚfl «Ì‡ˆ¥-Ò̻ͥ. ì ̇ˆ¥-Òͥ̇ Á’fl‚Ë·Ҹ ‚·Ò̇ ˜ËÒÚÓ Òͥ̄‰Ҹ͇ ÏÛÁË͇ – ‚ ÒÚËÎ¥ ÓÈ!. íÛÚ Á¥ Ò‚Óªı ÔÓϯ̸͇ ‚ËÎ¥ÁÎË ÒÍ¥Ì„Â‰Ë «Ô¯Ӫ ı‚ËÎ¥», ÓÁÎÓ·ÎÂÌ¥ ÚËÏ, ˘Ó ªı «‰Ó·Â ¥Ï’fl» ÍÓÊÌÓ„Ó ‰Ìfl ·˛Ú¸ áåß, ̇ÁË‚‡˛˜Ë «Ù‡¯ËÒÚ‡ÏË». ç‡ ‚ÛÎˈflı ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍËı Ï¥ÒÚ ‚¥‰·ÛÎËÒfl Á‡ÔÂÍÎ¥ ÒÛÚ˘ÍË Ï¥Ê «ÒÚ‡ËÏË» ¥ «ÌÓ‚ËÏË» Òͥ̄‰‡ÏË. ç„¥‰ÌÛ Óθ ÔË ˆ¸ÓÏÛ Á¥„‡ÎË ·ËÚ‡ÌҸͥ áåß, ÍÓÚ¥ ‚ÔÂÚÓ ÔÓ‰‡‚‡ÎË ˆ¥ ÒÛÚ˘ÍË flÍ «ÔÓ·Óª˘‡ Ï¥Ê ‚ÓÓ„Û˛˜ËÏË ·‡Ì‰‡ÏË Ì‡ˆ¥-Ò̥ͥ‚». ÇÁ‡„‡Î¥, ̇ÚıÌÂÌÌ¥ ÔÓ¯Û͇ÏË ÒÂÌÒ‡ˆ¥ª, χ„¥˜ÌËÏË «Ú¸Óχ ë» (ÒÂÍÒ, Ò͇̉‡Î ¥ ÒÚ‡ı), ·ËÚ‡ÌҸͥ χÒω¥ª ÂÍ·ÏÛ‚‡ÎË Ì‡ˆ¥-Ò̥ͥ‚ Ú‡Í ¯ËÓÍÓ, flÍ Ì¥ÍÓÎË Ì ÂÍ·ÏÛ‚‡ÎË ÊÓ‰ÌËÈ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËÈ Ûı ÄÌ„Î¥ª. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
êÂÁÛθڇÚÓÏ ˆËı ‚Û΢ÌËı ÒÛÚ˘ÓÍ «ÒÚ‡Ëı» Á «ÌÓ‚ËÏË» Òڇ· ÔÓfl‚‡ ‰‚Óı ÒÍ¥Ì-Ûı¥‚ – Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ̇ˆ¥-Ò̥ͥ‚ («ÌÓ‚Ëı»), Á ¥Ì¯Ó„Ó – «Â‰-ÒÍ¥ÌÁ», «˜Â‚ÓÌËı Ò̥ͥ‚» («ÒÚ‡Ëı»). «ê‰-ÒÍ¥ÌÁ» χÈÊ ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ÔÂÂÈÌflÎË ÌÓ‚ËÈ, Ḁ́ۘ¯ËÈ Ó‰fl„ ̇ˆ¥-Ò̥ͥ‚ ¥ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó ‚¥‰¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl ‚¥‰ ÌËı ڥθÍË Ì‡¯Ë‚͇ÏË Á ÔÓÚÂÚ‡ÏË ãḀ̂̇, ó ¢Â‚‡Ë, çÂθÒÓ̇ å‡Ì‰ÂÎË ˜Ë ̇Á‚‡ÏË Ò‚Óªı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È ¥ Î¥‚‡ˆ¸ÍËı „ÛÔ, ̇ ÍÓÚ¥ ‚ÓÌË Ó¥πÌÚÛ˛Ú¸Òfl. «ê‰-ÒÍ¥ÌÁ» ҸӄӉ̥ ‡ÍÚË‚ÌÓ ‰¥˛Ú¸ ‚ ÄÌ„Î¥ª, îêç, î‡Ìˆ¥ª, ëòÄ, èÓθ˘¥, ßÒԇ̥ª (‚ 䇪̥ ŇÒÍ¥‚). ÇËÌËÍÎË ‚ÂÎËÍ¥ Ï¥Ê̇Ӊ̥ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl «Â‰-ÒÍ¥ÌÁ». é‰Ì‡Í Á‡ı¥‰Ì¥ áåß Ì‡Ï‡„‡˛Ú¸Òfl ÔÓ ÌËı Ì Á„‡‰Û‚‡ÚË, ‡ ÓÚ ÔÓ Ì‡ˆ¥-Ò̥ͥ‚ „Ó‚ÓflÚ¸ ¥ Ô˯ÛÚ¸ ·‡„‡ÚÓ ¥ ˜‡ÒÚÓ. ì Ô¯¥È ÔÓÎÓ‚ËÌ¥ 80-ı ÓÍ¥‚ ̇ˆ¥-ÒÍ¥ÌË Á’fl‚ËÎËÒ¸ Û ë͇̉Ë̇‚¥ª, ÉÓη̉¥ª, îêç, Ä‚ÒÚ¥ª, ëòÄ, ä‡Ì‡‰¥, Ä‚ÒڇΥª, Á„Ó‰ÓÏ – Û î‡Ìˆ¥ª, ÅÂθ„¥ª, ч̥ª Ú‡ ò‚ÂȈ‡¥ª. ñ¥Í‡‚‡ ¥ÒÚÓ¥fl ÛıÛ ‚ ëòÄ. 该 ÒÍ¥Ì„Â‰Ë Á‡‚ÂÎËÒfl ÚÛÚ ˘Â ‚ 70-Ú¥ ÓÍË. ê‡ÒËÒÚ‡ÏË ‚ÓÌË Ì ·ÛÎË – Í¥Ï Òͥ̄‰¥‚-·¥ÎËı, Òͥ̄‰¥‚-Ì„¥‚, Òͥ̄‰¥‚-ÔÛÂÚÓË͇̈¥‚, Òͥ̄‰¥‚-π‚ª‚, Òͥ̄‰¥‚-·ÚËÌÓ‡ÏÂË͇̈¥‚, ·ÛÎË È „ÛÔË Á¥ ÁÏ¥¯‡ÌËÏ ‡ÒÓ‚ËÏ ÒÍ·‰ÓÏ. ÇÒ¥ ÏËÌÓ ÛÊË‚‡ÎËÒfl ¥ ‰Ó‚„Ó Ì ÓÁÛÏ¥ÎË, ˜ÓÏÛ ‚ áåß ÔÓ Ò̥ͥ‚
183
АЛЄКСАНДР ТАРАСОВ ГОЛОМОЗІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© é.ä¥Ò¸, 2001
ÓÍ҇̇ Í¥Ò¸ українська сільська молодь у дзеркалі ґендерних відмінностей
„Ó‚ÓflÚ¸ flÍ ÔÓ Ù‡¯ËÒÚ¥‚. ÄΠ‰Ó 1984 . ¥ ‚ ëòÄ Á’fl‚ËÎËÒ¸ „ÛÔË Ì‡ˆ¥-Ò̥ͥ‚. ÄÏÂË͇ÌҸͥ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍË Ó‰ÌÓÒÚ‡ÈÌÓ ‚¥‰Á̇˜‡˛Ú¸, ˘Ó ̇ˆ¥-ÒÍ¥ÌË ‚ ëòÄ ·ÛÎË ÔÓÓ‰ÊÂÌ¥ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏË Ê áåß, flÍ¥ ̇ÒÚËÎË‚Ó ÂÍ·ÏÛ‚‡ÎË «ÔÓ‰‚Ë„Ë» ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍËı Òͥ̄‰¥‚-Ù‡¯ËÒÚ¥‚. éÒÓ·ÎË‚Ó ¯Í¥‰ÎË‚Û Óθ Á¥„‡ÎÓ TV, ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ ÏÛÁ˘̥ ÊÛ̇ÎË, ‡ Ú‡ÍÓÊ „‡ÁÂÚË ÅÓÒÚÓÌ ∂ÎÓ· ¥ LJ¯ËÌ∂ÚÓÌ ÔÓÒÚ. Ç Ö‚ÓÔ¥ ÙÓÔÓÒÚÓÏ ÛıÛ Ì‡ˆ¥-Ò̥ͥ‚ Òڇ· îêç. üÍ˘Ó ·ËÚ‡ÌҸͥ ˜Ë ‡ÏÂË͇ÌҸͥ ̇ˆ¥-ÒÍ¥ÌË ·ÛÎË Ḁ́̇ ÔÓ·ËÚÚflÏ ˜ÓÌӯͥËı ¥ ‡Á¥‡Ú¥‚, ÚÓ Ì¥Ïˆ¸Í¥ ÒÍ¥Ì„Â‰Ë Ó‰‡ÁÛ ÔÓÒ·‚ËÎËÒ¸ Û·Ë‚ÒÚ‚‡ÏË. ∫ı ÊÂÚ‚‡ÏË ·ÛÎË, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ÚÛÍË ¥ ÍÛ‰Ë – „‡ÒÚ‡·‡ÈÚÂË, ¥ÌÓÁÂÏÌ¥ Ó·¥ÚÌËÍË. ÅÛ‚‡ÎË, ‚Ú¥Ï, Ú‡ÍÓÊ ‚ËÔ‡‰ÍË Û·Ë‚ÒÚ‚ ÚÛÌ¥Òˆ¥‚, ˆË„‡Ì¥‚, ڇϥΥ‚ ¥ Ô‡ÍËÒڇ̈¥‚. ì Ň‚‡¥ª ̇‚¥Ú¸ ÒÚ‡‚Òfl ̇ԇ‰ ̇ ¥Ú‡Î¥Èˆfl – ÒÍ¥ÌË Ó·ÎËÎË ÈÓ„Ó ·ÂÌÁËÌÓÏ ¥ Ô¥‰Ô‡ÎËÎË. ê„ÛÎflÌËÏË ÒÚ‡ÎË Ì‡Ô‡‰Ë ̇ ÚÛˆ¸Í¥ Ú‡ ÍۉҸͥ ÍÛθÚÛÌ¥ È ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ ˆÂÌÚË, ·‡Ë ¥ ͇ÙÂ. ñ¥Í‡‚Ó, ˘Ó ̇ˆ¥-ÒÍ¥ÌË Ì¥ÍÓÎË Ì ̇ԇ‰‡ÎË Ì‡ ϥ҈‚¥ ‚¥‰‰¥ÎÂÌÌfl ÚÛˆ¸ÍÓª Ù‡¯ËÒÚÒ¸ÍÓª è‡Ú¥ª ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌÓª ‰¥ª. è¥ÒÎfl ÓÁÔ‡‰Û «ëı¥‰ÌÓ„Ó ·ÎÓÍÛ» ÒÍ¥Ì„Â‰Ë Á’fl‚ËÎËÒ¸ Û èÓθ˘¥, óÂı¥ª, ì„Ó˘ËÌ¥, ïÓ‚‡Ú¥ª, ëÎÓ‚ÂÌ¥ª, ÅÓÎ-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОКСАНА КІСЬ УКРАЇНСЬКА СІЛЬСЬКА МОЛОДЬ У ДЗЕРКАЛІ ¢ЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ
184
ûÌ¥ÒÚ¸ – ÍÛθÚÛÌÓ-¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ÙÂÌÓÏÂÌ, flÍËÈ ÏÓÊ̇ Á·‡„ÌÛÚË Î˯ ͥÁ¸ ÔËÁÏÛ ‚¥ÍÓ‚Ó„Ó ÒËÏ‚ÓÎ¥ÁÏÛ, ÚÓ·ÚÓ ÒËÒÚÂÏË Ûfl‚ÎÂ̸ Ú‡ Ó·‡Á¥‚, Û flÍËı ÍÛθÚÛ‡ ÒÔËÈχπ, ÓÒÏËÒÎ˛π ¥ Î„¥ÚËÏ¥ÁÛπ ÊËÚÚπ‚ËÈ ¯Îflı ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ ¥ ‚¥ÍÓ‚Û ÒÚ‡ÚË٥͇ˆ¥˛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. Ç¥ÍÓ‚ËÈ ÒËÏ‚ÓÎ¥ÁÏ, ̇ ‰ÛÏÍÛ ß.ë.äÓ̇, ÓıÓÔβπ ڇͥ ‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ ÂÎÂÏÂÌÚË: ∆ ÌÓχÚË‚Ì¥ ÍËÚÂ¥ª ‚¥ÍÛ, ÚÓ·ÚÓ ÔËÈÌflÚÛ ÍÛθÚÛÓ˛ ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥˛, ÔÂ¥Ó‰ËÁ‡ˆ¥˛ ÊËÚÚπ‚Ó„Ó ˆËÍÎÛ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‚͇Á¥‚ÍË ˘Ó‰Ó ‰¥flθÌÓÒÚË ¥ Á‡‚‰‡Ì¸ ÈÓ„Ó „ÓÎÓ‚ÌËı ÂÚ‡Ô¥‚; ∆ ‡ÒÍËÔÚË‚Ì¥ ‚¥ÍÓ‚¥ ‚·ÒÚË‚ÓÒÚ¥, ˜Ë ÚÓ ‚¥ÍÓ‚¥ ÒÚÂÂÓÚËÔË – ËÒË ¥ ‚·ÒÚË‚ÓÒÚ¥, ÔËÔË̥҇ ÍÛθÚÛÓ˛ ÓÒÓ·‡Ï Ô‚ÌÓ„Ó ‚¥ÍÛ, ˘Ó ÔÓÒÚ‡˛Ú¸ ‰Îfl ÌËı flÍ ÌÓχ; ∆ ÒËÏ‚ÓÎ¥Á‡ˆ¥fl ‚¥ÍÓ‚Ëı ÔÓˆÂÒ¥‚ – Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ÚÂ, flÍ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ˜Ë ÔÓ‚ËÌÌ ‚¥‰·Û‚‡ÚËÒ¸ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl, ÓÁ‚ËÚÓÍ ¥ ÔÂÂı¥‰ ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ Á Ó‰Ì¥πª ‚¥ÍÓ‚Óª ÒÚ‡‰¥ª ‰Ó ¥Ì¯Óª; ∆ ‚¥ÍÓ‚¥ Ó·fl‰Ë – ËÚÛ‡ÎË, Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ flÍËı ÍÛθÚÛ‡ ÒÚÛÍÚÛÛπ ÊËÚÚπ‚ËÈ ˆËÍÎ Ú‡ ÓÙÓÏβπ ‚Á‡πÏËÌË ‚¥ÍÓ‚Ëı ‚ÂÒÚ‚, Í·ҥ‚ Ú‡ „ÛÔ;
„‡¥ª. éÒÓ·ÎË‚Ó ·‡„‡ÚÓ Ì‡ˆ¥-Ò̥ͥ‚ Û óÂı¥ª Ú‡ ïÓ‚‡Ú¥ª. íÛÚ ÊÂÚ‚‡ÏË ªı ÚÂÓÛ Á‡Á‚˘‡È ÒÚ‡˛Ú¸ ˆË„‡ÌË. ì óÂı¥ª ̇ÒËθÒÚ‚Ó Òͥ̄‰¥‚ ̇‰ ˆË„‡Ì‡ÏË ÒÚ‡ÎÓ ÔÓÒÚ¥ÈÌËÏ ÚÎÓÏ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÊËÚÚfl. é‰ÌÓ„Ó ‡ÁÛ Ì‡ˆ¥-ÒÍ¥Ì‡Ï ‚‰‡ÎÓÒ¸ ̇‚¥Ú¸ ‚·¯ÚÛ‚‡ÚË ÒÔ‡‚ÊÌ¥È ˆË„‡ÌÒ¸ÍËÈ ÔÓ„ÓÏ, ‡ ‰‚‡‰ˆflÚ¸ ˆË„‡Ì¥‚ Á‡„ËÌÛÎË ÒÚ‡¯ÌÓ˛ ÒÏÂÚ˛ – ·ÛÎË Ó·ÎËÚ¥ ·ÂÌÁËÌÓÏ ¥ ÒÔ‡ÎÂÌ¥ ÊË‚ˆÂÏ. ì ïÓ‚‡Ú¥ª ÒÔ‡‚‡ ‰¥¯Î‡ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó Á ͇ªÌË, flÚÛ˛˜ËÒ¸ ‚¥‰ Òͥ̄‰ҸÍÓ„Ó ÚÂÓÛ, ‚ÚÂÍÎË Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ‚Ò¥ ˆË„‡ÌË (‚Ú¥Ï, Û ïÓ‚‡Ú¥ª ̇ˆ¥-Ò̥ͥ‚ ÔÓÍË‚‡‚ ÔÂÁˉÂÌÚ íÛ‰ÊχÌ, ‚¥‰ÓÏËÈ Ò‚ÓªÏË ÒËÏÔ‡Ú¥flÏË ‰Ó Ù‡¯ËÁÏÛ). [1] Ç·ÒÌÂ, «Ú‰‰¥-·ÓÈÁ» ¥ «Ú‰‰¥-„¸ÓÎÁ», ‚¥‰ Teddy – ·Ò͇‚Ó„Ó ÁÏÂ̯ÂÌÌfl ¥ÏÂÌ¥ Ö‰‚‡‰; ȯÎÓÒfl ÔÓ ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÍÓÓÎfl Ö‰‚‡‰‡ VII (Ô‡‚Ë‚ Û 1901–1910 Ó͇ı); Ú‰Á ̇ÒÎ¥‰Û‚‡ÎË ‚ Ó‰flÁ¥ ÏÓ‰Û ˜‡Ò¥‚ ÍÓÓÎfl Ö‰‚‡‰‡. [2] Ç¥‰ ‡Ì„Î. modern – ÒÛ˜‡ÒÌËÈ; ̇Á‚‡ Ô¥‰ÍÂÒβ‚‡Î‡, ˘Ó Ú‰Á (‚ÓÓ„Ë ÏÓ‰Á) – «ÌÂÒÛ˜‡ÒÌ¥».
ëìëèßãúëíÇé áÄèãûôì∏ éóß ì Ò‚¥ÚÎ¥ ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚¥‰ÓÏÓ ÔÓ Á‡ı¥‰ÌËı ̇ˆ¥-Ò̥ͥ‚, ÔÓfl‚‡ „ÓÎÓÏÓÁËı Û êÓÒ¥ª χ· ·, Á‰‡‚‡ÎÓÒ¸, ÒÚË‚ÓÊËÚË flÍ˘Ó ‚Ê Ì ‚·‰Û, ÚÓ ıÓ˜‡ · „Óχ‰Ò¸Í¥ÒÚ¸. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
∆ ‚¥ÍÓ‚‡ ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡ – ÒÔˆËÙ¥˜ÌËÈ Ì‡·¥ ÓÁÌ‡Í Ú‡ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, Á‡ flÍËÏ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË Ô‚ÌÓª ‚¥ÍÓ‚Óª ‚ÂÒÚ‚Ë ÛÒ‚¥‰ÓÏβ˛Ú¸ Ú‡ Òڂ‰ÊÛ˛Ú¸ Ò· flÍ «åà», ˘Ó ‚¥‰Ï¥ÌÌ ‚¥‰ ÛÒ¥ı ¥Ì¯Ëı ‚¥ÍÓ‚Ëı „ÛÔ [äÓÌ, 1998, Ò. 17]. ëÔˇ˛˜ËÒ¸ ̇ ÔÓÔÓÌÓ‚‡ÌÛ ÒÚÛÍÚÛÛ ‚¥ÍÓ‚Ó„Ó ÒËÏ‚ÓÎ¥ÁÏÛ, ÒÔÓ·ÛπÏÓ ÔÓÒÚÂÊËÚË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ ÈÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚË Ì‡ χÚÂ¥‡Î¥ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÍÛθÚÛË ‰Ó¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò·, Á‚ÂÚ‡˛˜Ë ÓÒÓ·ÎË‚Û Û‚‡„Û Ú‡ÍÓÊ ¥ ̇ ‚ˇÁÌ¥ ∂ẨÂÌ¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥, ˘Ó ÔÓÒÚÂÊÛ˛Ú¸Òfl ‚ ÏÂʇı ÛÒ¥ı Á„‡‰‡ÌËı ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ¥‚.
ÑßÇäà íÄ èÄêìÅäà è‡Û·Í‡ÏË Ú‡ ‰¥‚͇ÏË Ì‡ÁË‚‡ÎË ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÒÂÎ¥ ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ ‚¥ÍÓÏ 14-18 ÓÍ¥‚ [ëfl‚‡‚ÍÓ, 1974, Ò. 62]1. Ç¥Í Ô‡Û·ÍÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ ‰¥‚Û‚‡ÌÌfl ÒÔ¥‚Ô‡‰‡‚ ¥Á ÔÂ¥Ó‰ÓÏ ‡ÍÚË‚ÌÓ„Ó ÒÚ‡ÚÂ‚Ó„Ó ‰ÓÁ¥‚‡ÌÌfl [䇷‡ÍÓ‚‡, 1999, Ò. 36-37] ¥ ÓÁ̇˜‡‚ ‰Îfl ÏÓÎÓ‰¥ ÔÂÂı¥‰ Û Í‡Ú„ӥ˛, fl͇ Á‡ Ò‚ÓªÏË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏË ı‡‡ÍÚÂËÒÚË͇ÏË ÒÛÚÚπ‚Ó ‚¥‰¥ÁÌfl·Ҹ ‚¥‰ ÔÓÔ‰̸Ӫ ‚¥ÍÓ‚Óª „ÛÔË, ˘Ó Ó·’π‰ÌÛ‚‡Î‡ ıÎÓÔˆ¥‚ Ú‡ ‰¥‚˜‡Ú (Ô¥‰Î¥ÚÍ¥‚ ‚¥ÍÓÏ ‰Ó 12-13 ÓÍ¥‚ – Û ¥ÁÌËı ϥ҈‚ÓÒÚflı ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ). é‰Ì‡Í ҇χ ͇Ú„ӥfl Ô‡Û·Í¥‚/‰¥‚˜‡Ú ÌÂÓ‰ÌÓ¥‰Ì‡, ÓÒͥθÍË ‚ ªª ÏÂʇı ¥ÒÌÛ‚‡ÎÓ ‰‚¥ Ô¥‰„ÛÔË – ÏÓÎÓ‰¯Ëı (Ô‰‰¥‚ÍË Ú‡ Ô¥‰-
é‰Ì‡Í, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ¥Ì¯Ëı ıÓ˜ ÚÓıË ¥‰ÂÓÎÓ„¥ÁÓ‚‡ÌËı ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÒÛ·ÍÛθÚÛ („¥Ô¥, Ô‡ÌÍ¥‚, ·‡ÈÍÂ¥‚, ·ÂÈÍÂ¥‚, Ú¯¥‚, «ÍËÒÎÓÚÌËÍ¥‚» ÚÓ˘Ó, Á flÍËÏË Û Ì‡Ò ‡·Ó ·ÓÓÎËÒfl, ‡·Ó, flÍ Ï¥Ì¥ÏÛÏ, ‰ÓÍ·‰ÌÓ ¥ ¯ËÓÍÓ ÓÒ‚¥Ú₇ÎË ‚ ÔÂÒ¥), ÒÍ¥Ì„Â‰Ë ‚ êÓÒ¥ª Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ‰Îfl «‰ÓÓÒÎÓ„Ó» Ò‚¥ÚÛ ÚÂÏÓ˛ Ì‚¥‰ÓÏÓ˛ ¥, ÒıÓÊÂ, Ú‡·ÛÈÓ‚‡ÌÓ˛. ç ڥθÍË ÔÂÒ‡ ÔÓ ÌËı ̇χ„‡πÚ¸Òfl Ì ÔËÒ‡ÚË, ‡ÎÂ È ‚¥Ú˜ËÁÌfl̇ ‡Í‡‰ÂÏ¥˜Ì‡ ̇Û͇ Ì ·‡Ê‡π ªı ‚Ë‚˜‡ÚË. ë͇ʥÏÓ, ‚ ÄÌ„Î¥ª, ̇ ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌ¥ Òͥ̄‰¥‚, ÔÓ ÌËı ̇ÔË̥҇ ÛÊ ÒÓÚÌ¥ ÚË ÍÌË„ ¥ ÚËÒfl˜¥ ÒÚ‡ÚÂÈ. ì ëòÄ, Ì ‚ÒÚË„ÎË ˘Â ̇ˆ¥-ÒÍ¥ÌË ÔËÈÚË Ì‡ ÁÏ¥ÌÛ «Â‰ÒÍ¥ÌÁ» – flÍ ÚÛÚ Ê ·ÛÎÓ ÓÔÛ·Î¥ÍÓ‚‡Ì ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl, ÓÔ·˜ÂÌ Ûfl‰ÓÏ ¥ ‚ˉ‡Ì ÒÔˆ¥‡Î¸ÌÓ ‰Îfl ÔÓÎ¥ˆ¥ª Ú‡ ¥Ì¯Ëı Ù‰‡θÌËı ÒÎÛÊ·. ì ̇Ò, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl Òͥ̄‰¥‚ Û ÔÓÏ¥ÚÌ ¥, ÔÓ ÒÛÚ¥, ‚Ê χÒÓ‚Â fl‚ˢÂ, Ì¥ıÚÓ ÌËÏË Ì Á‡ÈχπÚ¸Òfl. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ˆÂ ˆ¥ÎÍÓÏ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ. ťθ¯¥ÒÚ¸ ̇¯Ëı ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥‚ – ˆÂ Ê¥ÌÍË ÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ‚¥ÍÛ, ÍÓÚ¥ ÂÎÂÏÂÌÚ‡ÌÓ ·ÓflÚ¸Òfl Ô¥‰ıÓ‰ËÚË ‰Ó Òͥ̄‰¥‚: ÒÍ¥ÌË – ̇ȇ„ÂÒË‚Ì¥¯‡ Á-ÔÓÏ¥Ê Á‡ÔÓÁ˘ÂÌËı ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÒÛ·ÍÛθÚÛ – ̇ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl «Ä ˜ÓÏÛ ‚Ë ÌÂ̇‚ˉËÚ Ì„¥‚?» ÏÓÊÛÚ¸ ¥ ÔÓ ÔËÒÍÛ ‰‡ÚË... í‡ È Ì‡˘Ó Á‡ÈχÚËÒfl «ÔÓθӂËÏË ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌflÏË», flÍ˘Ó Î„¯Â Á‡Ó·ËÚË Ì‡ ÊËÚh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô‡Û·˜‡ÍË ‰Ó 15-16 ÓÍ¥‚) Ú‡ ÒÚ‡¯Ëı ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ, ˘Ó ‚Ê ‰ÓÒfl„ÎË ¯Î˛·ÌÓ„Ó ‚¥ÍÛ ¥ ÏÓ„ÎË Ó‰ÛÊÛ‚‡ÚËÒ¸ [ŇÎÛ¯ÓÍ, 1998, Ò. 82]. è¯ËÈ ÂÚ‡Ô ÓÁ„Îfl‰‡‚Òfl flÍ ÔÂ¥Ó‰, ÍÓÎË ÏÓÎÓ‰¸ ÓÔ‡ÌÓ‚Û‚‡Î‡ ‚·ÒÚË‚¥ ‚¥ÍÓ‚¥ ÏÓ‰ÂÎ¥ Ôӂ‰¥ÌÍË, ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÔËÎÛ˜‡Î‡Ò¸ ‰Ó ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÒÛ·ÍÛθÚÛË Ò·. ïÎÓÔˆ¥ Ú‡ ‰¥‚˜‡Ú‡ 12-14 ÓÍ¥‚ Ó·’π‰ÌÛ‚‡ÎËÒ¸ ‚ ÓÍÂÏ¥ „ÛÚË Á‡ ÒÚ‡Ú‚Ó-‚¥ÍÓ‚ËÏ ÔË̈ËÔÓÏ (Ó‰ÌÓÎ¥ÚÍË-‚ÂÒÚ‚‡ÍË), ̇ÒÎ¥‰Û˛˜Ë Û ‚Ò¸ÓÏÛ ÏÓÎÓ‰¸ ÒÚ‡¯Ó„Ó ‚¥ÍÛ. ëÂÌÒ ˆ¸Ó„Ó ÔÂ¯Ó„Ó ÂÚ‡ÔÛ (‰Ó 15 ÓÍ¥‚) – ÔÂ¥Ó‰Û ÌÂÓÙ¥ÚÒÚ‚‡ – ‡ÍÚ˂̇ Ô¥‰„ÓÚӂ͇ ıÎÓÔˆfl ‰Ó ËÚÛ‡ÎÛ ¥Ì¥ˆ¥‡ˆ¥ª, ˘Ó ÓÁ̇˜‡ÚËÏ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌ ÔËÎÛ˜ÂÌÌfl ÈÓ„Ó ‰Ó Ô‡Û·Óˆ¸ÍÓª „Óχ‰Ë Ò· Ú‡ Á‰Ó·ÛÚÚfl ÌËÏ ÒÚ‡ÚÛÒÛ ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÓ„Ó Ô‡Û·Í‡. ì ˆÂÈ ˜‡Ò ıÎÓÔˆ¥ Á‡Á̇‚‡ÎË ÛÒ¥ÎflÍËı ÁÌÛ˘‡Ì¸ Ú‡ ÔËÌËÊÂ̸ Á¥ ÒÚÓÓÌË ÒÚ‡¯Ëı Ô‡Û·Í¥‚, ªÏ Ú‡ÍÓÊ Á‡·ÓÓÌflÎË Ó‰fl„‡ÚË ‚·ÒÚË‚ËÈ Ô‡Û·Óˆ¸ÍËÈ Ó‰fl„, Ô‡ÎËÚË Ú˛Ú˛Ì, ‚ÊË‚‡ÚË ‡ÎÍÓ„Óθ ÚÓ˘Ó [ŇÎÛ¯ÓÍ, 1998, Ò. 81-105]. é‰Ì¥π˛ ¥Á „ÓÎÓ‚ÌËı ÓÁÌ‡Í ‰ÓÓÒÎÓÒÚ¥ ‚‚‡Ê‡ÎË ÔÓfl‚Û Û ıÎÓÔˆfl ‚ÛÒ¥‚ Ú‡ ·ÓÓ‰Ë (‚ÚÓËÌÌËı ÒÚ‡Ú‚Ëı ÓÁ̇Í, ÔËÍÏÂÚ ÒÚ‡Ú‚Ӫ Á¥ÎÓÒÚ¥). Ç¥‰Ú‡Í Ô¯ „ÓÎ¥ÌÌfl ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡ÎÓÒ¸ Ô‚ÌËÏ ËÚۇθÌËÏ ‰¥ÈÒÚ‚ÓÏ Ú‡ Ò‚flÚÍÓ‚Ó˛ Ú‡ÔÂÁÓ˛ Û ÍÓÎ¥ ҥϒª [ÅÓ̉‡ÂÌÍÓ, 1993, Ò. 246].
Úfl ‰‡‚ÌÓ ÓÒ‚ÓπÌËÏ ‰¥ÎÓÏ – Ôӂ‰ÂÌÌflÏ ÙÓÍÛÒ-„ÛÔ Ì‡ Á‡ÏÓ‚ÎÂÌÌfl Á‡ı¥‰ÌËı Ù¥Ï, flÍ¥ ̇χ„‡˛Ú¸Òfl Á’flÒÛ‚‡ÚË ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ËÌÍÛ? ì˜ÂÌ¥, flÍ¥ ÔÓÙÂÒ¥ÈÌÓ Á‡Èχ˛Ú¸Òfl ÔÓ·ÎÂχÏË ÏÓÎÓ‰¥, Ò͇ʥÏÓ, Á ßÌÒÚËÚÛÚÛ ÏÓÎÓ‰¥, ̇ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ Òͥ̄‰¥‚ ÔÓÁ˘‡˛Ú¸ ‚ ë¥Í‡ Ó˜ÂÈ, Á¥Úı‡˛Ú¸ ¥ ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ÔÓflÒÌ˛‚‡ÚË, ˘Ó ̇ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl ÌÂχπ „Ó¯ÂÈ – ‰Âʇ‚‡ Ì ‰‡π, ‡ ¥ÁÌ¥ ÙÓÌ‰Ë Ì‡ ˆ˛ ÚÂÏÛ ÚÂÊ ˜ÓÏÛÒ¸ ∂‡ÌÚ¥‚ Ì ‚ˉ¥Îfl˛Ú¸. «éÚ ‚ ÒÓ‚πˆ¸Í¥ ˜‡ÒË, ÍÓÎË Ì‡Ï ÒÔÛÒÚËÎË ‚͇Á¥‚ÍÛ ‚ËflÒÌËÚË, ˘Ó ڇ͠„¥Ô¥...» – Ï¥ÈÎË‚Ó Á„‡‰Û‚‡‚ Ó‰ËÌ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌËÍ ç‡ÛÍÓ‚Ó-‰ÓÒÎ¥‰ÌÓ„Ó ˆÂÌÚÛ ÔË ßÌÒÚËÚÛÚ¥ ÏÓÎÓ‰¥... ß ‚·‰‡, ¥ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÔÂÒ‡ ‰Ó‚„ËÈ ˜‡Ò ̇χ„‡ÎËÒfl ‚Á‡„‡Î¥ Ì ÔÓÏ¥˜‡ÚË Òͥ̄‰ҸÍÓ„Ó ÚÂÓÛ. Ň ·¥Î¸¯Â, ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl ‚‡ÊÂÌÌfl, ˘Ó ¥ ϥΥˆ¥fl, ¥ ‚·‰‡ ÒÔ¥‚˜Û‚‡˛Ú¸ „ÓÎÓÏÓÁËÏ. óÓÈ ûÌ òËÍ, ÔÂÁˉÂÌÚ ÄÒÓˆ¥‡ˆ¥ª Ô¥‚‰ÂÌÌÓÍÓÂÈÒ¸ÍËı ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚, flÍ¥ ̇‚˜‡˛Ú¸Òfl ‚ åÓÒÍ‚¥, Ú‡ ¢Â·¥ÂÎ äÓÚ˜ÓÙ‡, ÔÂÁˉÂÌÚ åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª ÄÒÓˆ¥‡ˆ¥ª ¥ÌÓÁÂÏÌËı ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚, Ó‰ÌÓÒÚ‡ÈÌÓ Ú‚Â‰flÚ¸, ˘Ó ‰ÂÒflÚÍË, flÍ˘Ó Ì ÒÓÚÌ¥ ‡Á¥‚ ÏÓÒÍӂҸ͇ ϥΥˆ¥fl ‚¥‰ÏÓ‚Îfl· ¥ÌÓÁÂÏÌËÏ ÒÚÛ‰ÂÌÚ‡Ï – ÊÂÚ‚‡Ï Ò̥ͥ‚ – Û ‚¥‰ÍËÚÚ¥ ͇ÌÓª ÒÔ‡‚Ë. èÓÎÍÓ‚ÌËÍ å¥ı‡ªÎ ä¥¥Î¥Ì Á ñÂÌÚÛ Á‚’flÁÍ¥‚ Á „Óχ‰Ò¸Í¥ÒÚ˛ îëÅ ¥ Ç·‰¥Ï¥ Çπ¯ÍÓ‚ Á ÔÂÒ-
185
АЛЄКСАНДР ТАРАСОВ ГОЛОМОЗІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍÚÂÌÓ, ˘Ó Ï¥Ê ¥‰ÌËÏË ·‡Ú‡ÏË Ú‡, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ÒÂÒÚ‡ÏË ¥ÁÌÓ„Ó ‚¥ÍÛ Ú‡ÍÓÊ Á·Â¥„‡Î‡Ò¸ ÔÓ‰¥·Ì‡ ‚¥ÍÓ‚‡ ÒÂ∂Â∂‡ˆ¥fl. í‡Í, Û ·‡„‡Ú¸Óı ϥ҈‚ÓÒÚflı (ÁÓÍÂχ ̇ ïÂÒÓÌ˘ËÌ¥, 燉‰Ì¥ÔflÌ˘ËÌ¥, èÓ‰¥ÎÎ¥) ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÎËÒ¸ ˜Â„Ó‚ÓÒÚË ‚ÒÚÛÔÛ ·‡Ú¥‚ ‰Ó Ô‡Û·Óˆ¸ÍÓª „Óχ‰Ë (ÏÓÎÓ‰¯ËÈ ÔÓ˜Ë̇‚ Ô‡Û·ÍÛ‚‡ÚË Î˯ ԥÒÎfl Ó‰ÛÊÂÌÌfl ÒÚ‡¯Ó„Ó), ‡·Ó Ê ·‡ÚË ‚ÒÚÛÔ‡ÎË ‰Ó ¥ÁÌËı Ô‡Û·Ó˜Ëı „Óχ‰ [üÒÚ·ӂ, 1896, Ò.192, 112; ÅÓÊÍÓ‚Ò¸ÍËÈ, 1887]. èÓ‰¥·Ì‡ Ô‡ÍÚË͇ ÒÚÓÒÛ‚‡Î‡Ò¸ Ú‡ÍÓÊ ¥ ‰¥‚˜‡Ú-ÒÂÒÚÂ. ç. ᇄ·‰‡ ‚¥‰Á̇˜‡Î‡, ˘Ó «Û ‰ÂflÍËı ϥ҈‚ÓÒÚflı ì͇ªÌË ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÚ¸Òfl ˆ¥Í‡‚ËÈ ÒÚÓÒÛÌÓÍ Ï¥Ê ÒÂÒÚ‡ÏË Ô¥‰Î¥Ú͇ÏË ¥ ÒÂÒÚ‡ÏË ‰ÓÓÒÎËÏË: Ô¥‰Î¥ÚÍË Ì ÌÓÒflÚ¸ Ô‚ÌËı ÓÁÌ‡Í ‰ÓÓÒÎÓ„Ó ‚¥ÍÛ („ÓÎÓ‚ÌËı Û·Ó¥‚), ‚ÓÌË ÏÛÒflÚ¸ Ô¥‰ÒÚË„‡ÚË ‚ÓÎÓÒÒfl ̇ „ÓÎÓ‚¥; ‚ÓÌË Ì ‚ÒÚÛÔ‡˛Ú¸ Û ‰¥‚Óˆ¸ÍÛ „Óχ‰Û ¥ ‚ËıÓ‰flÚ¸ Á‡Ï¥Ê ÚÓ‰¥, flÍ ‚Ëȉ ÒÚ‡¯‡ ÒÂÒÚ‡» [ᇄ·‰‡, 1929, Ò. 74]. èÓ‰¥·Ì‡ Ô‡ÍÚË͇ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó„Ó ‰ÓÎÛ˜ÂÌÌfl ‰¥‚˜‡Ú-ÒÂÒÚ ‰Ó „ÛÚÛ ‚¥‰‰‡Ìˈ¸ ‚¥‰Óχ ˜Ë ÌÂ Û ‚Ò¥È ì͇ªÌ¥. èËÍÏÂÚÌÓ˛ ËÒÓ˛ Ô‡Û·ÓˆÚ‚‡/‰¥‚ÓˆÚ‚‡ flÍ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-‚¥ÍÓ‚Óª ͇Ú„ӥª ·ÛÎÓ ÒÛÚÚπ‚ ÓÁ¯ËÂÌÌfl ÓÒÓ·ËÒÚÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë Ú‡ ÁÌËÊÂÌÌfl Ï¥Ë ÍÓÌÚÓβ Á‡ Ôӂ‰¥ÌÍÓ˛ ÏÓÎÓ‰¥ Á¥ ÒÚÓÓÌË ‰ÓÓÒÎËı. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ,
ÒÎÛÊ·Ë ÉìÇë ‚ Ó‰ËÌ „ÓÎÓÒ Á‡fl‚ËÎË ÍÓÂÒÔÓ̉ÂÌÚÓ‚¥ „‡ÁÂÚË Moscow Times, ˘Ó ªıÌ¥ ÒÎÛÊ·Ë Ì ÓÁ„Îfl‰‡˛Ú¸ Ò̥ͥ‚ flÍ ˘ÓÒ¸ Ì·ÂÁԘ̠[1]. åÓÊÎË‚Ó, ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl Ò̥ͥ‚ ‚Ë„¥‰Ì ‰Îfl ·‡„‡Ú¸Óı, ÔÓÁ‡flÍ Ì‡ ÌÂÓ„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌËı Òͥ̄‰¥‚ ÏÓÊ̇ Á‚‡ÎËÚË ‚·ÒÌ¥ ÁÎÓ˜ËÌË. í‡Í, ҇ϠÒÍ¥Ì‡Ï ·Û‚ ÔËÔËÒ‡ÌËÈ Ì‡Ô‡‰ ̇ Ú‡·¥ Ú‡‰Êˈ¸ÍËı ·¥ÊÂ̈¥‚ Û è¥‰ÏÓÒÍÓ‚’ª ‚ Ú‡‚Ì¥ 1997 . (ÍÓÎË, Ï¥Ê ¥Ì¯ËÏ, ·ÛÎÓ Û·ËÚÓ ÌÂÏÓ‚Îfl), ıÓ˜‡ Ә‚ˉÌÓ, ˘Ó ÔÓ„ÓÏ Û Ú‡·Ó¥ ÔÓ‚Ó‰ËÎË Ù‡ı¥‚ˆ¥. åÓÊ̇ ̇‚ÂÒÚË Ú‡ÍÓÊ ˜ËχÎÓ ÔËÍ·‰¥‚, ÍÓÎË ¥ÁÌ¥ ‚ˉ‡ÌÌfl („‡ÁÂÚË ÇÂÍ, ÑÂÎÓ‚ÓÈ ‚ÚÓÌËÍ, íË·Û̇) ‚¥‰ÏÓ‚ÎflÎËÒ¸ ÔÛ·Î¥ÍÛ‚‡ÚË ÒÚ‡ÚÚ¥ ÔÓ Òͥ̄‰¥‚, ÓÁˆ¥Ì˛˛˜Ë ªı flÍ «˜ÓÌÛıÛ», ҇Ϡfl‚ˢ – flÍ «ÌÂÚËÔӂ», ‡ ÚÂÏÛ – flÍ «‰ÛÚÛ ÒÂÌÒ‡ˆ¥˛». ÄΠ̇‚¥Ú¸ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‚·‰‡ ÁÏÛ¯Â̇ ‡„Û‚‡ÚË Ì‡ Òͥ̄‰ҸÍËÈ ÚÂÓ, ‡ Î¥·Â‡Î¸Ì‡ ÔÂÒ‡ – ÓÒ‚¥Ú₇ÚË ¥ÌˆË‰ÂÌÚË, ‚¥‰‚ÂÚÓ ‡ÒËÒÚҸ̇͠ÒËθÒÚ‚Ó Ì‡ˆ¥Ò̥ͥ‚ ‰Ë‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ‚ «fl‰Ó‚ ıÛÎ¥„‡ÌÒÚ‚Ó». ë͇ʥÏÓ, 17 ÊÓ‚ÚÌfl 1998 . „ÛÔ‡ „ÓÎÓÏÓÁËı ÔÓ-Á‚¥fl˜ÓÏÛ ÔÓ·Ë· ÒË̇ ÔÓÒ· êÂÒÔÛ·Î¥ÍË ¢‚¥ÌÂfl-Å¥Ò‡Û. èÓ·ËÚÚfl ÁÛÔËÌËÎË ÔÂÂıÓÊ¥, Á ªı ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ·ÛÎË Á‡ÚËχ̥ ‰‚‡ ÒÍ¥ÌË – ¯¥ÒÚ̇‰ˆflÚË ¥ ‚¥Ò¥Ï̇‰ˆflÚË ÓÍ¥‚. ÄΠϥΥˆ¥fl ‚Ô‚ÌÂÌÓ Á‡fl‚Ë·, ˘Ó ÔÓ-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОКСАНА КІСЬ УКРАЇНСЬКА СІЛЬСЬКА МОЛОДЬ У ДЗЕРКАЛІ ¢ЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ
186
Á·Â¥„‡Î‡Ò¸ Á‡„‡Î¸Ì‡ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ÛÒ¥ı ÌÂÓ‰ÛÊÂÌËı ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ ·‡Ú¸Í¥‚ҸͥÈ/χÚÂËÌÒ¸Í¥È ‚ÓÎ¥: ¥ Ô‡Û·ÍË, ¥ ‰¥‚˜‡Ú‡ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì¥ ·ÛÎË ·ÂÁÁ‡ÒÚÂÂÊÌÓ ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÚË „ÓÒÔÓ‰‡Ò¸Í¥ ÓÁÔÓfl‰ÊÂÌÌfl ·‡Ú¸Í¥‚ ¥ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒ¸ ÔËÁ̇˜ÂÌËı ÌËÏË Á‡·ÓÓÌ Ú‡ Ó·ÏÂÊÂ̸, ÍÓÎË Ú‡Í¥ ·ÛÎË. ñ¥Í‡‚Ó, ˘Ó ÓÒͥθÍË ıÎÓÔˆ¥, ÒÚ‡˛˜Ë ԇ۷͇ÏË, ‚ËıÓ‰ËÎË Á ÔflÏÓ„Ó Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌfl ·‡Ú¸Í¥‚ ¥ ·‡„‡ÚÓ ˜‡ÒÛ ÔÓ‚Ó‰ËÎË ÔÓÁ‡ ‰ÓÏÓÏ, ·‡Ú¸ÍË ˜‡ÒÓÏ Á‚ÓΥ͇ÎË ¥Á ‰ÓÁ‚ÓÎÓÏ Ì‡ ªı ‚ÒÚÛÔ ‰Ó Ô‡Û·Óˆ¸ÍËı „Óχ‰ [ä‡Ï¥ÌÒ¸ÍËÈ, 1928, Ò. 10-11]. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‰ÓÓÒÎËÈ Ô‡Û·ÓÍ Á‰Ó·Û‚‡‚ ÌÓ‚¥ Ô‡‚‡ ‚ ҥϒª Ú‡ „Óχ‰¥, ÁÛÏÓ‚ÎÂÌ¥ ÌÓ‚ËÏ ÈÓ„Ó ÒÚ‡ÚÛÒÓÏ: ¥ÌÍÓÎË ‚¥Ì Ï¥„ Á‡Ó·ÎflÚË Ú‡ ‚ËÚ‡˜‡ÚË „Ó¯¥ ̇ ‚·ÒÌËÈ ÓÁÒÛ‰, ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ Û Á·Ó‡ı ҥθҸÍÓª „Óχ‰Ë ¥ ÍÓËÒÚÛ‚‡ÚËÒ¸ Ô‡‚ÓÏ „ÓÎÓÒÛ, Á‡ÒÚÛÔ‡˛˜Ë ·‡Ú¸Í‡ Á‡ ÈÓ„Ó ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË, Á‡ ÔÓ‚ËÌÛ Ô‰ „Óχ‰Ó˛ ÈÓ„Ó Í‡‡ÎË Á‡ ‚ËÓÍÓÏ ÒıÓ‰Û, ‡ Ì ‚¥‰‰‡‚‡ÎË Ì‡ ‚ËÔ‡‚ÎÂÌÌfl ·‡Ú¸ÍÓ‚¥ [ÅÓÊÍÓ‚Ò¸ÍËÈ, 1887, Ò. 771]. è‡Û·ÓÍ ÍÓËÒÚÛ‚‡‚Òfl ÔÓ‚‡„Ó˛ Û ·‡Ú¸Í¥‚, ‰Îfl flÍËı ÒÚ‡‚‡‚ Ô¯ËÏ ÔÓ‡‰ÌËÍÓÏ Û „ÓÒÔÓ‰‡Ò¸ÍËı ÒÔ‡‚‡ı, ¥ ‚ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥ – ÏÓÎÓ‰¯¥ ıÎÓÔˆ¥ Ú‡ ‰¥‚˜‡Ú‡ Á‚ÂÚ‡ÎËÒ¸ ‰Ó Ì¸Ó„Ó Ì‡ «ÇË» ¥ Ô¯¥ ‚ÍÎÓÌflÎËÒ¸ ÔË ÁÛÒÚ¥˜¥ [üÒÚ·ӂ, 1896, Ò. 115].
·ËÚÚfl ̇˜Â·ÚÓ Ì ·ÛÎÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì Á ÍÓθÓÓÏ ¯Í¥Ë ÔÓÒڇʉ‡ÎÓ„Ó, ‡ „‡ÁÂÚ‡ åÓÒÍÓ‚ÒÍËÈ ÍÓÏÒÓÏÓΈ ÓÔÛ·Î¥ÍÛ‚‡Î‡ ÒÚ‡ÚÚ˛ Ô¥‰ ͇ÒÌÓÏÓ‚ÌÓ˛ ̇Á‚Ó˛ ëË̇ ÔÓÒ· ¢‚¥Ìª-Å¥Ò‡Û ÔÓ·ËÎË Ì ̇ ‡ÒÓ‚ÓÏÛ ∂ÛÌÚ¥… èÓÎ¥ÚË͇ Á‡ÏÓ‚˜Û‚‡ÌÌfl (¥ ÔËıÓ‚‡ÌÓ„Ó ÒÔËflÌÌfl) ˘Ó‰Ó Ò̥ͥ‚ ̇‚· „ÓÎÓÏÓÁËı ̇ ‰ÛÏÍÛ ÔÓ ·ÂÁ͇̥ÒÚ¸. äÓÎË Û Í‚¥ÚÌ¥ 1998 . ÒÍ¥ÌË ÓÁ¥Ò·ÎË ‰Ó ‰‡Íˆ¥È ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËı „‡ÁÂÚ Ù‡ÍÒË, ‰Â ÔÓ‚¥‰ÓÏÎflÎË, ˘Ó ̇ ˜ÂÒÚ¸ ˜Â„Ó‚Óª ¥˜Ìˈ¥ ‚¥‰ ‰Ìfl ̇ӉÊÂÌÌfl É¥Ú· ‚ÓÌË «ÍÓÊÌÓ„Ó ‰Ìfl Û·Ë‚‡ÚËÏÛÚ¸ ÔÓ Ì„ۻ, ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ „‡ÁÂÚ Ì¥flÍ Ì‡ ˆÂ ÔÓÔ‰ÊÂÌÌfl Ì ÔÓ‡„Û‚‡ÎÓ, ‡ Ú¥, ˘Ó ‚¥‰„ÛÍÌÛÎËÒ¸ – Ò͇ʥÏÓ, çÂÁ‡‚ËÒËχfl „‡ÁÂÚ‡, – ÒÔËÈÌflÎË ªı flÍ ˘ÓÒ¸ ÂÍÁÓÚ˘ÌÂ, ‡Î ÌÂÒÂÈÓÁÌÂ. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ Ê Ú¥πª ‚ÂÒÌË ‚ åÓÒÍ‚¥ ‚Ô¯ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÒÍ¥Ì-ÛıÛ ·Û· Ôӂ‰Â̇ ÒÍÓÓ‰ËÌÓ‚‡Ì‡ ͇Ïԇ̥fl π‰ËÌËı ‰¥È, fl͇ ‚ËÍÎË͇· Ï¥Ê̇ӉÌËÈ ÂÁÓ̇ÌÒ, – ÔÓÒÓθÒÚ‚‡ èÄê, ÅÂÌ¥ÌÛ, ëÛ‰‡ÌÛ, ß̉¥ª Ú‡ ç¥∂Â¥ª ̇‰¥Ò·ÎË ÓÙ¥ˆ¥ÈÌ¥ ÌÓÚË ÔÓÚÂÒÚÛ åáë êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ˆ¥ª ‚ Á‚’flÁÍÛ Á ÚÂÓÓÏ Òͥ̄‰¥‚. ÄÎÂ Û ‚¥Ú˜ËÁÌflÌËı áåß Ì¥ıÚÓ Ì‡‚¥Ú¸ Ì ÒÔÓ·Û‚‡‚ Óˆ¥ÌËÚË ÓÁÏ¥Ë ˆ¥πª ͇Ïԇ̥ª – ‡ Ï¥Ê ÚËÏ, Á‡ Ô¥‰‡ıÛÌ͇ÏË ÄÒÓˆ¥‡ˆ¥ª ¥ÌÓÁÂÏÌËı ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚, ڥθÍË ˘Ó‰Ó ÚÂÏÌӯͥËı ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ÛÔÓ‰Ó‚Ê Ï¥Òflˆfl Ô¥ÒÎfl 20 Í‚¥ÚÌfl ˜ËÌËÎÓÒ¸ Û Ò‰̸ÓÏÛ ÔÓ ˜ÓÚËË ‡ÍÚË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èÓ‰¥·Ì‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÔÓÒÚÂÊÛ‚‡Î‡Ò¸ ¥ Û ÒÚ‡‚ÎÂÌÌ¥ ‰Ó ‰¥‚˜‡Ú. ì ˆÂÈ ÔÂ¥Ó‰ χÚË ÒÍÂÓ‚Ûπ ÁÛÒËÎÎfl ‰Ó˜ÍË Ì‡ ÔË„ÓÚÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÒ‡„Û (ÒÍËÌ¥), ÔËÁ̇˜‡˛˜Ë ªÈ Ô‚ÌÛ «‰ÂÌÌÛ ÌÓÏÛ» Ôfl‰¥ÌÌfl Ú‡ ‚˯˂‡ÌÌfl: Î˯ Á‡ ÛÏÓ‚Ë ªª ‚ËÍÓ̇ÌÌfl ‰¥‚˜Ë̇ ÓÚËÏÛ‚‡Î‡ Ô‡‚Ó ‚¥‰‚¥‰Û‚‡ÚË ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ Á¥·‡ÌÌfl, ‡ Á‡ Ì‚ËÍÓ̇ÌÛ Ó·ÓÚÛ Ïӄ· ̇‚¥Ú¸ Á‡Á̇ÚË Ú¥ÎÂÒÌËı ÔÓ͇‡Ì¸. Ñ¥‚˜Ë̇ «Ì‡ ‚¥‰‰‡ÌÌ¥» – ÔÂ¥Ó‰ χÍÒËχθÌÓ„Ó Ú‡ ̇ÈflÒ͇‚¥¯Ó„Ó ‚Ëfl‚Û Í‡ÚË‚ÌÓ„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ, ‡ÔÓ„ÂÈ Ú‚Ó˜Óª ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚ¥, ÏÓÚË‚‡ˆ¥fl flÍÓª ÁÛÏÓ‚ÎÂ̇ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌflÏ ÛÒÚ‡ÌÓ‚ÍË Ì‡ Ó‰ÛÊÂÌÌfl. í‡ÍËÏ Ô‚‡ÊÌÓ ‰¥‚Ó˜ËÏ Á‡ÌflÚÚflÏ ‚‚‡Ê‡ÎË ‚˯˂‡ÌÌfl, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Û ÔÂ¥Ó‰ Ï¥Ê Ò‚‡Ú‡ÌÌflÏ Ú‡ ‚ÂÒ¥ÎÎflÏ2 [ÇÓÎË̸, ‡Í. 3,11; èÓÎÚ‡‚˘Ë̇, ‡Í. 46, 55, 59]. êÓÒ¥ÈҸ͇ ‰ÓÒÎ¥‰Ìˈfl í. ÅÂÌ¯Ú‡Ï ‚Á‡„‡Î¥ ‚‚‡Ê‡π ¯ËÚÚfl/‚˯˂‡ÌÌfl ÓÒÓ·ÎË‚Ó˛ ÔÂÓ„‡ÚË‚Ó˛ ‰¥‚˜‡Ú-‚¥‰‰‡Ìˈ¸, ˜Ë Ì „ÓÎÓ‚ÌÓ˛ ÔËÍÏÂÚÓ˛ ªı ÔÓ‚ÌÓÎ¥ÚÚfl Ú‡ „ÓÚÓ‚ÌÓÒÚË ‰Ó ¯Î˛·Û [ÅÂ̯ڇÏ, 1999]. üÍ˘Ó ÔÂÂı¥‰ ıÎÓÔˆfl ‰Ó ͇Ú„ӥª Ô‡Û·Í¥‚ ¥ ‚ÒÚÛÔ ÈÓ„Ó ‰Ó Ô‡Û·Ó˜Óª „Óχ‰Ë ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡‚Òfl ‰ÓÒËÚ¸ ‚ˇÁÌËÏË ¥Ì¥ˆ¥‡ˆ¥ÈÌËÏË ËÚۇθÌËÏË ‰¥flÏË (‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌflÏË Ù¥Á˘ÌÓª ÒËÎË, ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓª ‚ËÚË‚‡ÎÓÒÚË, „ÓÒÔÓ‰‡Ò¸ÍËı ̇‚˘ÓÍ, ËÚۇθÌËÏË ‰¥flÏË) [Ň-
̇ÒËθÒÚ‚‡ ‚ ‰Â̸. é‰ËÌ Ì„ ·Û‚ Û·ËÚËÈ, ¥ ÚÛÔ ÈÓ„Ó ·Û‚ ÒÍËÌÛÚËÈ ‰Ó ͇̇ΥÁ‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó Î˛ÍÛ ‚ ‡ÈÓÌ¥ чÌËÎÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó ËÌÍÛ. å¥Î¥ˆ¥fl Ì Á‡ıÓڥ· ÔÓ‚’flÁÛ‚‡ÚË ˆÂÈ ‚ËÔ‡‰ÓÍ Á¥ Òͥ̄‰ҸÍËÏ «Ï¥Òfl˜ÌËÍÓÏ». í·‡ ‰ÛÊ ÔÓÒÚ‡‡ÚËÒfl Ì ÔÓ·‡˜ËÚË Ú‡ÍÓ„Ó Á‚’flÁÍÛ. Ñ‚¥ Ê¥ÌÍË Á Ó‰ËÌ Ô‡ÍËÒÚ‡ÌÒ¸ÍËı ‰ËÔÎÓχڥ‚ Û Ú¥ Ê ‰Ì¥ ·ÛÎË ÊÓÒÚÓÍÓ ÔÓ·ËÚ¥ ‰‚‡‰ˆflڸχ Òͥ̄‰‡ÏË Ì‡ Ä·‡Ú¥. ì ÚÓÏÛ Ê ‡ÈÓÌ¥, ÚÓ‰¥ Ê, ÔË Ô‡ÒË‚ÌÓÒÚË Ï¥Î¥ˆ¥ª ·Û· ÔÓ-Á‚¥fl˜ÓÏÛ ÔÓ·ËÚ‡ Òͥ̇ÏË ‚‡„¥Ú̇ „Óχ‰flÌ͇ ß̉¥ª, Û ÍÓÚÓª Ô¥ÒÎfl ÔÓ·ËÚÚfl ÒÚ‡‚Òfl ‚ËÍˉÂ̸. ǯڥ, ‚ î¥Îflı Û Ú‡‚Ì¥ ·Û‚ ÔÓ·ËÚËÈ ¥ ÔÓÚ‡ÔË‚ Û „ÓÒԥڇθ ˜ÓÌӯͥËÈ ÏÓÒ¸ÍËÈ Ô¥ıÓÚË̈¸ ǥθflÏ ÑÊÂÙÙÂÒÓÌ Á ÓıÓÓÌË ÔÓÒÓθÒÚ‚‡ ëòÄ. ëòÄ – Ì ͇ªÌ‡ «ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ». ÇÔ¯ ϥΥˆ¥ª ‰Ó‚ÂÎÓÒ¸ ‚Ëfl‚ËÚË ÓÔ‡ÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ¥ Á‡ÚËχÚË ‚ËÌÛ‚‡Úˆfl. çËÏ ‚Ëfl‚Ë‚Òfl ‰‚‡‰ˆ‡Úˉ‚Ó¥˜ÌËÈ ëπÏπÌ íÓÍχÍÓ‚, Î¥‰Â ÒÍ¥Ì-„ÛÔË êÛÒÒ͇fl ˆÂθ (ÁÓ‚Ì¥ ‚¥Ì ‰‡ÎÂÍÓ Ì ‚Ë„Îfl‰‡π ÒÛÔÂÏÂÌÓÏ). Ç¥‰Ú‡Í „ÛÔ‡ Ò̥ͥ‚ ̇ԇ· ̇ ÉÂ̇θÌÓ„Ó ÒÂÍÂÚ‡fl ëÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÓª Ô‡Ú¥ª ÇÂÎËÍÓª ÅËڇ̥ª è¥Ú‡ í‡ÙÙ‡, ÍÓÚËÈ Ô˪ı‡‚ Û åÓÒÍ‚Û ‰Îfl ˜ËÚ‡ÌÌfl ÎÂ͈¥ª. ëÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘̇ Ô‡Ú¥fl ÓÁ¥Ò·· Ù‡ÍÒË ÔÓ ˆ˛ ÔÓ‰¥˛ áåß ‚Ò¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ. ÇË·ÛıÌÛ‚ Ò͇̉‡Î. èÓ Ò̥ͥ‚ ̇ÔË҇· „‡ÁÂÚ‡ åÓÒÍÓ‚ Ú‡ÈÏÒ ¥ ÓÁÔÓ‚¥‚ ëڇ̥Ò·‚ äÛ˜Â Û Ò‚ÓªÈ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÎÛ¯ÓÍ, 1998, Ò. 81-105], ÚÓ Á‰Ó·ÛÚÚfl ÒÚ‡ÚÛÒÛ ‰¥‚˜ËÌË Á‡Á‚˘‡È ·ÛÎÓ ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ„Ó ÓÙÓÏÎÂÌÌfl3.
îéêåà ëèßãäìÇÄççü íÄ åéÑÖãß èéÇÖÑßçäà ǘÓÌˈ¥, ‰ÓÒ‚¥ÚÍË Ú‡ «‚ÛÎˈfl» – ˆÂ Ú‡ ˜‡ÒÚË̇ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÍÛθÚÛË Ò·, ˘Ó ‚ËÍÎË͇· Ê‚‡‚ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌÌfl ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍ¥‚ ˘Â ̇ÔËͥ̈¥ XIX ÒÚ. [ëÛψӂ, 1886; ß‚‡ÌÓ‚, 1907; äÛÁÂÎfl, 1906; ÉÌ‡Ú˛Í, 1919]. ë‡Ï Á‡‚‰flÍË ÔÓ·ÛÚÛ‚‡ÌÌ˛ ̇ Á̇˜Ì¥È ˜‡ÒÚËÌ¥ ì͇ªÌË ¥ÌÒÚËÚÛÚÛ ‚˜ÓÌˈ¸/‰ÓÒ‚¥ÚÓÍ (‚ÓÒÂÌË-‚ÁËÏÍÛ) Ú‡ ‚ÛÎˈ¥ (̇‚ÂÒÌ¥-‚Î¥ÚÍÛ), ˘Ó ·ÛÎË Ì‚¥‰’πÏÌÓ˛ ÒÍ·‰Ó‚Ó˛ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÍÛθÚÛË ‚ ˆÂÌڇθÌËı Â∂¥Ó̇ı ì͇ªÌË, ̇ èÓÎ¥ÒÒ¥ Ú‡ ëÎÓ·ÓÊ‡Ì˘ËÌ¥, ҥθҸ͇ ÏÓÎÓ‰¸ χ· ÁÏÓ„Û ‰ÓÒËÚ¸ ÔÓ‚ÌÓ Â‡Î¥ÁÛ‚‡ÚË ÔÓÚÂ·Û Û ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌ¥ Á ÔÓÚËÎÂÊÌÓ˛ ÒÚ‡ÚÚ˛4. Ç ÏÂʇı ¥ÌÒÚËÚÛÚÛ ‚˜ÓÌˈ¸/‰ÓÒ‚¥ÚÓÍ/‚ÛÎˈ¥ ÔÓˆÂÒ ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª ̇·Û‚‡π flÍ¥ÒÌÓ ÌÓ‚Ëı ‚ËÏ¥¥‚: ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl ÈÓ„Ó ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸: „ÓÎÓ‚ÌËÈ ‡ÍˆÂÌÚ ÁÏ¥˘ÛπÚ¸Òfl Á ÚÛ‰Ó‚Ó„Ó ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl ̇ ÒÙÂÛ ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌÛ, ÔÓ‚¥‰ÌËÏË ÚÂχÏË ÒÚ‡˛Ú¸ ÔÓ·ÎÂÏË ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl ¥Á ÔÓÚËÎÂÊÌÓ˛ ÒÚ‡ÚÚ˛, ÍÓı‡ÌÌfl, Á‡Ï¥ÊÊfl. üÍ ÛÊ Á„‡‰Û‚‡ÎÓÒ¸, Û ˆÂÈ ÔÂ¥Ó‰ ÏÓÎÓ‰¸ ÓÚËÏÛπ Ô‚ÌÛ Ò‚Ó·Ó-
ÔÓ„‡Ï¥ ̇ íÇ-6. чΥ Á‡ÏÓ‚˜Û‚‡ÚË ‚ËÔ‡‰ÍË ‡ÒËÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ÚÂÓÛ ‚ åÓÒÍ‚¥ ‚Ëfl‚ËÎÓÒ¸ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó. í‡ È ¥ ë. íÓÍχÍÓ‚ ·Û‚ Á‡ÚËχÌËÈ Î˯ ÚÓÏÛ, ˘Ó Ò‡Ï ‰‡‚ ¥ÌÚ‚’˛ ÁÌ¥Ï‡Î¸Ì¥È „ÛÔ¥ TV, fl͇ ÔË·Û· ̇ ϥ҈ ÔÓ‰¥ª. Ç ¥ÌÚ‚’˛ íÓÍχÍÓ‚ ÓÁÔÓ‚¥‚ ÔÓ Ò‚Óª ‡ÒËÒÚҸͥ ÔÓ„Îfl‰Ë ¥ „Ó‚ÓË‚, ˘Ó ÌÂ„Ë – ˆÂ «ÁÎÓ». 燂¥Ú¸ χ˛˜Ë ˆÂÈ Á‡ÔËÒ, ϥΥˆ¥fl «¯Û͇·» íÓÍχÍÓ‚‡ ˆ¥ÎËı ‰‚‡ ‰Ì¥ ¥ ‰Ó‚„Ó Ì‡Ï‡„‡Î‡Òfl Á‡Ô˜ۂ‡ÚË ‡ÒËÒÚÒ¸ÍËÈ ı‡‡ÍÚ ¥ÌˆË‰ÂÌÚÛ. «ëÔ‡‚‡ íÓÍχÍÓ‚‡» ÒÔËfl· ÚÓÏÛ, ˘Ó ÒÍ¥Ì„Â‰Ë Ûڂ‰ËÎËÒ¸ Û Ò‚ÓªÈ «Ô‡‚ÓÚ¥» Ú‡ ·ÂÁ͇ÌÓÒÚË: ‚¥Ú˜ËÁÌflÌ¥ áåß Ôˉ¥ÎflÎË «ÒÔ‡‚¥» ‰ÛÊ χÎÓ Û‚‡„Ë, Á‡Ú ۂ‡„‡ Á‡ı¥‰ÌËı ÊÛ̇ΥÒÚ¥‚ Ì ÔÓÒÚÓ ÁÓ·Ë· íÓÍχÍÓ‚‡ ¥ „ÛÔÛ êÛÒÒ͇fl ˆÂθ ̇Ȃ¥‰ÓÏ¥¯ËÏË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏË Òͥ̄‰‡ÏË, ‡ÎÂ È ÒËθÌÓ Ô¥‰Ìfl· ÔÂÒÚËÊ „ÛÔË ‚ ÒÍ¥Ì-ÛÒ¥. á‡Í¥Ì˜ËÎÓÒ¸ ÛÒ ÚËÏ, ˘Ó ˜ÎÂÌË êÛÒÒÍÓÈ ˆÂÎË ÒÚ‡ÎË ÔÓ„Ó‰ÊÛ‚‡ÚËÒfl ̇ ¥ÌÚ‚’˛ ¥Á Á‡ı¥‰ÌËÏË ÊÛ̇ΥÒÚ‡ÏË Ú¥Î¸ÍË Á‡ ‰Ó·Ë. ëÛ‰ ̇‰ ë. íÓÍχÍÓ‚ËÏ ÚË‚‡‚ ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ ‰Ó‚„Ó – Á 9 ‚ÂÂÒÌfl 1998-„Ó ‰Ó 27 ‚ÂÂÒÌfl 1999 . – ¥ Á‡Í¥Ì˜Ë‚Òfl ÚËÏ, ˘Ó ‚¥Ì ·Û‚ Á‡ÒÛ‰ÊÂÌËÈ ÛÏÓ‚ÌÓ ¥ Á‚¥Î¸ÌÂÌËÈ Á-Ô¥‰ ÓıÓÓÌË ‚ Á‡Î¥ ÒÛ‰Û. çÓ‚Ófl‚ÎÂÌËÈ «„ÂÓÈ» ÔÓÚ‡ÔË‚ ‰Ó Â∂¥Ó̇θÌÓ„Ó ÒÔËÒÍÛ ‚Ë·Ó˜Ó„Ó Ó·’π‰-
187
АЛЄКСАНДР ТАРАСОВ ГОЛОМОЗІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰Û ‰¥È, ‚Ê Ì Ô·ۂ‡˛˜Ë ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Ô¥‰ ÍÓÌÚÓÎÂÏ ·‡Ú¸Í¥‚. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò ÁÓÒÚ‡π Ï¥‡ ÓÒÓ·ËÒÚÓª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË ‰¥‚˜ËÌË Á‡ ‚·ÒÌ¥ ‚˜ËÌÍË Ú‡ Ôӂ‰¥ÌÍÛ, ‚ËÏÓ„Ë ‰Ó flÍÓª Á¥ ÒÚÓÓÌË ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÍÓÌÚÓβ ÒÚ‡˛Ú¸ ÊÓÒÚÍ¥¯ËÏË. ç‡Á‡„‡Î, ‰¥‚˜‡Ú‡ ÔÓ˜Ë̇ÎË ‚¥‰‚¥‰Û‚‡ÚË ‚˜ÓÌˈ¥ Á 13-15 ÓÍ¥‚. ç‡ Ó‰ÌËı ‚˜ÓÌˈflı „ÛÚÛ‚‡ÎËÒ¸, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ‰¥‚˜‡Ú‡-Ó‰ÌÓÎ¥ÚÍË (‚ÂÒÚ‚‡ÍË)5, ¥ ҇Ϡ‰¥‚˜‡Ú‡ ‚¥‰¥„‡‚‡ÎË Ô¯Ófl‰ÌÛ Óθ ‚ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ Ôӂ‰ÂÌÌ¥ ‚˜ÓÌ˘ÌËı Á¥·‡Ì¸ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÔËÁ̇˜ÂÌÓ„Ó ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ÔÂ¥Ó‰Û6. á‡Á‚˘‡È ÛÒ¥ ÚÛ·ÓÚË, ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ ¥Á ‚·¯ÚÛ‚‡ÌÌflÏ ‚˜ÓÌˈ¸ ·ÛÎË ÒÙÂÓ˛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË ‰¥‚˜‡Ú: ‚ÓÌË ‚ËÁ̇˜‡ÎË Ï¥ÒˆÂ ˘Ó‰ÂÌÌËı Á¥·‡Ì¸ (ı‡ÚÛ), ‰ÓÏÓ‚ÎflÎËÒfl ¥Á „ÓÒÔÓ‰‡flÏË, Á‡·ÂÁÔ˜ۂ‡ÎË ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ‚ËÚ‡ÚÌ¥ χÚÂ¥‡ÎË (Ú¥ÒÍË ˜Ë „‡Ò ‰Îfl ÓÒ‚¥ÚÎÂÌÌfl, ÒÓÎÓÏÛ ˜Ë ‰Ó‚‡ ‰Îfl ÓÔ‡ÎÂÌÌfl), ‡ Ú‡ÍÓÊ ÔÓ‰ÛÍÚË ‰Îfl ÔË„ÓÚÛ‚‡ÌÌfl ÒԥθÌÓª ‚˜¥ (·ÓÓ¯ÌÓ, flȈfl, ÓÎ¥˛, Ò‡ÎÓ, ÍÛÔË, Ï’flÒÓ ÚÓ˘Ó). ä¥Ï ÚÓ„Ó, ҇Ϡ‰¥‚˜‡Ú‡ ‰·‡ÎË ÔÓ ˜ËÒÚÓÚÛ Û ‚˜ÓÌË˜Ì¥È ı‡Ú¥ (·¥ÎËÎË ªª, χÁ‡ÎË Ô¥˜ Ú‡ ‰ÓÎ¥‚ÍÛ, ÔË͇¯‡ÎË ¥ÌÚÂ’π, Ô˷ˇÎË ÚÓ˘Ó), ¥, ˘Ó ̇ȄÓÎÓ‚Ì¥¯Â, ‚ÓÌË Ê ‚¥‰¯ÍÓ‰Ó‚Û‚‡ÎË „ÓÒÔÓ‰‡flÏ ‰ÓÏÛ Ò‚Óπ¥‰ÌÛ «ÓẨÌÛ Ô·ÚÛ»: Ó‰ËÌ ‰Â̸ ̇ ÚËʉÂ̸ (˜ÂÚ‚Â) ‰¥‚˜‡Ú‡ ÔflÎË ‰Îfl ÌËı
̇ÌÌfl «ëÔ‡Ò» ̇ ˜ÓÎ¥ Á «Ò‡ÏËÏ» Ň͇¯Ó‚ËÏ (ÒÔËÒÓÍ, flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, ÁÛÒËÎÎflÏË å¥Ì˛ÒÚÛ Á¥ Ò͇̉‡ÎÓÏ ·Û‚ ÁÌflÚËÈ Á ÂπÒÚ‡ˆ¥ª). üÒ̇ ¥˜, ÛÒ Ò̘ͥËÎÓÒfl ÚËÏ, ˜ËÏ ¥ χÎÓ Ò̘ͥËÚËÒfl: ÒÍ¥ÌË ÔÂÂȯÎË ‚¥‰ ̇ԇ‰¥‚ ̇ «˜ÓÌËı» ‰Ó ̇ԇ‰¥‚ ¥ ̇ «·¥ÎËı» Ú‡ÍÓÊ. ᄇ‰‡ÌËÈ ¥ÌˆË‰ÂÌÚ Á è¥ÚÂÓÏ í‡ÙÙÓÏ ·Û‚ Ì Ô¯ËÏ ¥ Ì π‰ËÌËÏ, ıÓ˜‡ È Ì‡È‚¥‰ÓÏ¥¯ËÏ. è¯ËÏË «·¥ÎËÏË» ÊÂÚ‚‡ÏË Òͥ̄‰¥‚ ÒÚ‡ÎË Î¥‚‡ÍË, ̇҇ÏÔ‰ – ‡Ì‡ı¥ÒÚË, Á flÍËÏË Ì‡ˆ¥-ÒÍ¥ÌË ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Á¥¯ÚÓ‚ıÛ‚‡ÎËÒ¸ Û ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥ flÍ Á «ÍÓÌÍÛÂÌÚ‡ÏË». ìÔÓ‰Ó‚Ê ‰‚Óı ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ÓÍ¥‚ Û ¥ÁÌËı Ï¥ÒÚ‡ı êÓÒ¥ª ÒÍ¥ÌË ÒËÒÚÂχÚ˘ÌÓ Ì‡Ô‡‰‡ÎË Ì‡ ÌËı – ¥ ̇ ‚ÛÎˈflı, ¥ ‚ ÔËÏ¥˘ÂÌÌflı. éÒ¸ Î˯ ͥθ͇ ÔËÍ·‰¥‚. 燂ÂÒÌ¥ 1998 . ·Î. ‰ÂÒflÚ͇ Ò̥ͥ‚ Á’fl‚ËÎËÒ¸ Û åÛÁÂÈ å‡flÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ ‚¥‰ÍËÚÛ ÎÂ͈¥˛, flÍÛ ÔӂӉ˷ ÚÓˆ¸Í¥ÒÚҸ͇ „ÛÔ‡ «äÓÏ¥ÚÂÚ Á‡ êÓ·¥ÚÌ˘ËÈ ßÌÚÂ̇ˆ¥Ó̇λ, ¥ ‚Ë„ÛÍÌÛÎË ‚¥‰ ‚ıÓ‰Û: «ïÚÓ ÚÛÚ π‚ª – ‚ËıÓ‰¸!» ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ªÏ ‚Ë„ÛÍÌÛÎË: «åË ÚÛÚ ÛÒ¥ π‚ª!» – ¥ Á‡Î ‚ÒÚ‡‚ flÍ Ó‰ËÌ. èËÍËÌÛ‚¯Ë ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ÒËÎ – Û Á‡Î¥ ·ÛÎÓ ˜ÓÎÓ‚¥Í ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚ – ÒÍ¥Ì„Â‰Ë ‚¥‰ÒÚÛÔËÎË. ÇÎ¥ÚÍÛ ÚÓ„Ó Ê ÓÍÛ ÒÍ¥ÌË ÔÓ·ËÎË ‚ ÏÂÚÓ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó ¯ÍÓÎfl‡ ßÎβ ÅÛ‰‡ÈÚÒÍ¥Ò‡ ڥθÍË Á‡ ÚÂ, ˘Ó ̇
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОКСАНА КІСЬ УКРАЇНСЬКА СІЛЬСЬКА МОЛОДЬ У ДЗЕРКАЛІ ¢ЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ
188
(«‚¥‰Ôfl‰‡ÎË») [èËflÚËÌ, ‡Í. 69; èÓÎÚ‡‚˘Ë̇, ‡Í. 2, 23, 30, 42, 52; ß‚‡ÌÓ‚, 1907, Ò. 185 Ú‡ ¥Ì.]. ÇÌÂÒÓÍ ıÎÓÔˆ¥‚, ˘Ó ÌÂӉϥÌÌÓ ÔËıÓ‰ËÎË Ì‡ ‚˜ÓÌˈ¥, Ó·ÏÂÊÛ‚‡‚Òfl Î˯ Á‡ÔÓ¯ÂÌÌflÏ ÏÛÁËÍ7, ‡ Ú‡ÍÓÊ Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌflÏ ‚˜ÓÌ˘ÌÓª „Óχ‰Ë „Ó¥ÎÍÓ˛ ‰Îfl ‚˜¥ Ú‡ ÒÓÎÓÏÓ˛ (Ó·ÏÓÎÓ˜ÂÌËÏË ÒÌÓÔ‡ÏË), flÍ¥ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÎË ‰Îfl ÌÓ˜¥‚Î¥8. èËÍÏÂÚÌÓ˛ ËÒÓ˛ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ‚˜ÓÌˈ¸/‰ÓÒ‚¥ÚÓÍ ÒÎ¥‰ ‚‚‡Ê‡ÚË fl‚Ì¥ ∂ẨÂÌ¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ Û Ôӂ‰¥Ìˆ¥ ‰¥‚Ó˜Ëı Ú‡ Ô‡Û·Ó˜Ëı „ÛÚ¥‚, ˘Ó ‚Ëfl‚ÎflÎËÒ¸ ̇҇ÏÔ‰ ‚ ÒÚ‡Ú˘̥È, Ó˜¥ÍÛ‚‡Î¸Ì¥È ÔÓÁˈ¥ª ‰¥‚˜‡Ú ̇ ÔÓÚË‚‡„Û ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚ¥ Ú‡ ÏÓ·¥Î¸ÌÓÒÚ¥ Ô‡Û·Ó˜Ëı ‚‡Ú‡„: «ıÎÓÔˆ¥ ̇ flÍÛ ıÓ˜ [ÛÎˈ˛] ıÓ‰ËÎË, ‡ ‰¥‚˜‡Ú‡ Ì ıÓ‰ËÎË ÔÓ ˜ÛÊËı Ê ÛÎˈflı – ‰¥‚˜‡Ú‡ ̇ Ò‚Óªı», «ıÎÓÔˆ¥ ÏÓÊÛÚ¸ Ô¥ÚË Ì‡ ‰Û„¥ ‰ÓÒ‚¥ÚÍË ÍÛ‰ËÒ¸, ‡ ‰¥‚˜‡Ú‡ Ì¥ÍÛ‰Ë Ì χ˛Ú¸ Ô‡‚‡ ÈÚË, ڥθÍË Ê Ì‡ Ò‚Óª. Ä ‰Ó ˆËı ‰¥‚˜‡Ú ‰Û„¥ Ê flÍ¥Ò¸ ıÎÓÔˆ¥ ȉÛÚ¸», «‰¥‚˜‡Ú‡ ̇ Ï¥Òˆ¥ Òˉ¥ÎË, ̇ Ò‚ÓπÏÛ ÍÛÚÍÛ» [èÓÎÚ‡‚˘Ë̇, ‡Í. 61, 30, 1, 40]. ᇠڇÍËı Ó·ÒÚ‡‚ËÌ ‰Ó‚ÓÎ¥ Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌËÏ ‚ˉ‡πÚ¸Òfl ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ÔÓ‚Ò˛‰ÌÓ ıÎÓÔˆ¥ Ô‚ÌÓ„Ó ÍÛÚ͇ Ò· ÓÁ„Îfl‰‡ÎË Ï¥ÒˆÂ‚¥ ‚˜ÓÌˈ¥ flÍ «Ò‚Óª», Ô¯ÍӉʇ˛˜Ë ‚¥ÁËÚ‡Ï Ò˛‰Ë ÒÚÓÓÌÌ¥ı Ô‡Û·Í¥‚ [èÓÎ-
̸ÓÏÛ ·Û· ÏӉ̇ χÈ͇, ̇ flÍ¥È ·Û· ‚¥‰Ú‚ÓÂ̇ Ó·Í·‰ËÌ͇ ‰ËÒ͇ ÓÍ-„ÛÔË Rage Against the Machine [2] Á ÔÓÚÂÚÓÏ ó ¢Â‚‡Ë. «Äı ÚË, „‡‰! – ͢‡ÎË Òͥ̄‰Ë. – ó ¢Â‚‡Û ÌÓÒ˯, ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ‡ ˆ¸Ó„Ó ÔÓÍÎflÚÓ„Ó! Rage Against the Machine – ˆÂ Ú‡ÍÓÊ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË, Û ÌËı Ú‡Ï Ì„ „‡π!» ë‡Ï ÅÛ‰‡ÈÚÒÍ¥Ò, ÎËÚӂˆ¸ Á‡ ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌflÏ, ‚Ë„Îfl‰‡‚ ˆ¥ÎÍÓÏ ÔÓ-‡¥ÈÒ¸ÍË, ‡ÎÂ, ̇ ÎËıÓ, ÈÓÏÛ ÁÛÒÚ¥ÎËÒ¸ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ‰ÛÊ „‡ÏÓÚÌ¥ ÒÍ¥ÌË. é‰Ì‡Í ¥ ˆfl ÚÂχ ‚Ëfl‚Ë·Ҹ Á‡·ÓÓÌÂÌÓ˛ Û Ì‡¯¥È ÔÂÒ¥. Ç Í¥Î¸ÍÓı ‚ˉ‡ÌÌflı fl ̇¯ÚÓ‚ıÌÛ‚Òfl ̇ Ó‰ÌÛ È ÚÛ Ê ÒËÚÛ‡ˆ¥˛. Ç Ó‰Ì¥È Â‰‡Íˆ¥ª ÏÓ˛ ÒÚ‡ÚÚ˛ ÔÓ Òͥ̄‰¥‚ ‚Ëχ„‡ÎË ÔÂÂÓ·ËÚË, ÔÓÁ‡flÍ Û Ì¥È È¯ÎÓÒfl ÔÓ ÔÓÚÛ‡ÌÌfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ Òͥ̄‰‡Ï Á ·ÓÍÛ ÌËÌ¥¯Ì¥ı Ó„‡Ì¥‚ ‚·‰Ë (·flÚË «‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÛ ‚·‰Û», ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl, Ì ÏÓÊ̇ – ˆÂ ÓÁ̇˜‡π «ÎËÚË ‚Ó‰Û Ì‡ ÏÎËÌ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚»), ‡ Ú‡ÍÓÊ ÓÁÔÓ‚¥‰‡ÎÓÒ¸ ÔÓ Ì‡Ô‡‰Ë Òͥ̄‰¥‚ ̇ Î¥‚‡Í¥‚ (˘Ó ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ì ÔÓ‰Ó·‡ÎÓÒ¸ ‰‡Íˆ¥ª). Ç‚‡Ê‡ÎÓÒfl, ˘Ó «¥‰ÂÈÌÓ Ì‚ËÚËχ̥» ˜‡ÒÚËÌË Ú·‡ ÔÂÂÔËÒ‡ÚË. ç‡ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÛ ˆÂÌÁÛÛ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó Á‡Á͇ fl Ì ÔӄӉ˂Òfl. ëÚ‡ÚÚfl Ì ‚Ëȯ·. Ç ¥Ì¯ÓÏÛ ‚ˉ‡ÌÌ¥ Á Ì‚ÂÎËÍÓª Ó„Îfl‰Ó‚Óª ÒÚ‡ÚÚ¥ ÔÓ Ò̥ͥ‚ ·ÛÎË ÂÚÂθÌÓ ‚ËÎÛ˜ÂÌ¥ ‚Ò¥ ÔËÍ·‰Ë ÚÂÓÛ Ì‡ˆ¥-Ò̥ͥ‚ ÔÓÚË Î¥‚Ëı. ç‡ Ê‡Î¸, ÔÓ ˆÂ ˆÂÌÁÛÌ ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl fl ‰¥Á̇‚Òfl ÛÊ ÔÓÒÚÙ‡Íh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ú‡‚˘Ë̇, ‡Í. 30; èËflÚËÌ, ‡Í. 64; ÅÓ„ÛÒ·‚Ò¸ÍËÈ, 1855, Ò. 22]. èÓ ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó Ô‡Û·Ó˜‡ „Óχ‰‡ Ô‚ÌÓ„Ó ÍÛÚ͇ Ò· ÓÁ„Îfl‰‡Î‡ ϥ҈‚ËÈ ‚˜ÓÌ˘ÌËÈ ‰¥‚Ó˜ËÈ „ÛÚ flÍ Ò‚Ó˛ «ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÛ ‚·ÒÌ¥ÒÚ¸» Ò‚¥‰˜ËÚ¸ Ú‡ÍÓÊ ¥Ì¯ËÈ ˆ¥Í‡‚ËÈ ÒÔˆËÙ¥˜ÌËÈ ‚˜ÓÌ˘ÌËÈ Á‚˘‡È, ˘Ó ÈÓ„Ó Á‡Ù¥ÍÒÛ‚‡Î‡ Û 1934 Óˆ¥ ç. ᇄ·‰‡ Ô¥‰ ˜‡Ò Ò‚Óªı ÂÚÌÓ„‡Ù¥˜ÌËı ÒÚÛ‰¥È ̇ èÓÎ¥ÒÒ¥ (óÓÌÓ·ËθҸÍËÈ -Ì ä˪‚Ò¸ÍÓª Ó·Î.): «ïÎÓÔˆ¥ Á ÒÓ·Ó˛ ÔË‚Ó‰ËÎË ˜ÛÊËı ıÎÓÔˆ¥‚, Ó‰ËÌ ıÎÓÔˆ¸ ̇ ‚˜Û͇ı ‡ıÛ‚‡‚Òfl Á‡ ı‡ÁflªÌ‡ ¥ Û„Ó˘‡‚ ˜ÛÊËı ıÎÓÔˆ¥‚ Ò‚ÓªÏË ‰¥‚˜‡Ú‡ÏË (...) üÍ fl͇ ‰¥‚͇ ÔË„ÎflÌÂÚ¸Òfl ˜ÛÊÓÏÛ ıÎÓÔˆ˛, ÚÓ ‚¥Ì ¯ÂÔÌ ÚÓÏÛ, ıÚÓ ÈÓ„Ó ÔË‚¥‚; ¥ ‚Ê ÚÓÈ Úfl„Ì ÚÛ ‰¥‚˜ËÌÛ Ì‡ ÍÛθ [ÒÓÎÓÏÛ] ¥ Ú‡Í Û„Ó˘‡π ÈÓ„Ó Ò‚Óπ˛ ‰¥‚˜ËÌÓ˛ (Ò‚Ó„Ó Ò·), ‡ ÚÓÈ (‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û) Ú‡Í Ó·ËÚ¸ Û Ò·Â. üÍ ‰¥‚͇ Ì ıӘ Á ıÎÓÔˆÂÏ ÚËÏ ÌÓ˜Û‚‡ÚË, ÚÓ ªª ̇ÒËθÌÓ Á‡ÒÚ‡‚Îfl˛Ú¸; Ò‚¥È ıÎÓÔˆ¸ ˘Â ÔÓ·’π, Î‡π ªª È Í‡ÊÂ: «üÍ fl ·Û‚ Û ÌËı, ÚÓ ÏÂÌ¥ ‰‡‚‡ÎË ‰¥‚ÍÛ, ‡ ÚË Ì ıӘ¯». âÓÏÛ ÒÚˉÌÓ Ô‰ ˜ÛÊËÏ ıÎÓÔˆÂÏ (...)» [ᇄ·‰‡, 1934, ‡Í. 87-88]9. ç‡ èÓÍÛÚÚ¥ ¥ÒÌÛ‚‡‚ ¥Ì¯ËÈ Ô‡Û·Ó˜ËÈ Á‚˘‡È, ˘Ó Ô„ÛÍÛπÚ¸Òfl ¥Á ÔÓÔ‰̥Ï: Ô‡Û·ÍÛ, ˘ÓÈÌÓ ÔËÈÌflÚÓÏÛ ‰Ó Ô‡Û·Ó˜Óª „Óχ‰Ë, ÓÒÚ‡ÌÌfl «‚ˉ¥Îfl·» ‚ Ô¯ËÈ ‰Â̸ ‰¥‚˜ËÌÛ, Á flÍÓ˛ ‚¥Ì ڇ̈˛‚‡‚ [äÓÒÚ‡˘ÛÍ,
ÚÛÏ. è¥ÒÎfl Ú‡ÍÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û ÏËÏÓ‚ÓÎ¥ ÔÓ˜Ë̇π¯ Ô¥‰ÓÁ˛‚‡ÚË, ˘Ó ‰ÂflÍ¥ ̇¯¥ Î¥·Â‡ÎË Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌ¥ ‚ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌ¥ Òͥ̄‰¥‚, ÔÓÍË ÒÍ¥Ì„Â‰Ë ·’˛Ú¸ Î¥‚‡Í¥‚ ¥ Ì ˜¥Ô‡˛Ú¸ ªı Ò‡ÏËı, Î¥·Â‡Î¥‚. èÓ‰¥ª Û Ì‡Ò ‚ ͇ªÌ¥ ÓÁ„ÓÚ‡˛Ú¸Òfl ÚӘ̥ҥ̸ÍÓ Ú‡Í, flÍ ‚ÓÌË ÓÁ‚Ë‚‡ÎËÒfl ‚ óÂı¥ª Ú‡ èÓθ˘¥. í‡Ï ÚÂÊ Ì‡ˆ¥ÒÍ¥ÌË ÒÔÂ¯Û ·ËÎË «˜ÓÌËı» (ˆË„‡Ì¥‚), ‚¥‰Ú‡Í ÔÓ˜‡ÎË ·ËÚË ‡Ì‡ı¥ÒÚ¥‚, ‡ ÚÂÔ ·’˛Ú¸ ‚Á‡„‡Î¥ ·Û‰¸-ÍÓ„Ó, ıÚÓ ‚ËÒÎÓ‚ËÚ¸ Ó·ÛÂÌÌfl ªıÌ¸Ó˛ «‰¥flθ̥ÒÚ˛». ÄΠ‚ óÂı¥ª ̇ˆ¥-ÒÍ¥Ì‡Ï ÔÓÚËÒÚÓflÚ¸ ϥ҈‚¥ ‡Ì‡ı¥ÒÚË, ÍÓÚ¥, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ̇¯Ëı, «ÍÛÚ¥» ¥ ̇ ÓÁÔ‡‚Û ¯‚ˉͥ. é‰ËÌ ˜ÂÒ¸ÍËÈ ‡Ì‡ı¥ÒÚ, ̇ flÍÓ„Ó Ô¥‚ÚÓ‡ ÓÍÛ ÚÓÏÛ Ì‡Ô‡ÎË ‚ ¯ËÌÍÛ ÒÍ¥ÌË, ÔÓÒÚÓ ‚ËÈÌfl‚ Ô¥ÒÚÓÎÂÚ ¥ Ô¥‰ÒÚÂÎË‚ ‰‚Óı Òͥ̄‰¥‚, Ô¥ÒÎfl ˜Ó„Ó, ÔËÓ‰ÌÓ, Ò¥‚ Û ‚’flÁÌˈ˛. Ä ‚ èÓθ˘¥ ̇ˆ¥-ÒÍ¥Ì‡Ï ÔÓÚËÒÚÓflÚ¸ «Â‰-ÒÍ¥ÌÁ». ì êÓÒ¥ª «Â‰-ÒÍ¥ÌÁ» Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÌÂχπ. ç‚ÂÎËÍ¥ „ÛÔË «Â‰-ÒÍ¥ÌÁ» Á’fl‚ËÎËÒ¸ Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ Î˯ ‚ Åπ΄ÓÓ‰¥ ¥ ÇÓÓÌπÊ¥. ëÚ‚ÓÂ̇ ÁÛÒËÎÎflÏË Í‡ÒÌÓ‰‡Ò¸ÍËı ‡Ì‡ı¥ÒÚ¥‚ „ÛÔ‡ «Â‰-ÒÍ¥ÌÁ» ÛÒÔ¥¯ÌÓ ·Ë· ϥ҈‚Ëı ̇ˆ¥Ò̥ͥ‚, ‡Î ‰Ó ÓÒÂÌ¥ 1998 . ˜ÂÂÁ «Á‡Ô‡ÏÓÓ˜ÂÌÌfl ‚¥‰ ÛÒÔ¥ı¥‚» ÓÁ‚‡ÎË·Òfl. ß̯Ëı ÔËÍ·‰¥‚ ÌÂχπ. Ä ‚·‰‡ Á ̇ˆ¥-Òͥ̇ÏË Ì ·ÓÂÚ¸Òfl. çÂÏ‡π ¥ ‡ÌÚËÒͥ̄‰ҸÍÓª ÔÓÔ‡„‡Ì‰Ë. ìfl‰Ó‚ ÚÂη‡˜ÂÌÌfl Ú‡‚Ûh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
1929, Ò. 23]. ÑÓ ÚÓ„Ó Ê, ‰¥‚˜Ë̇ Ì χ· Ô‡‚‡ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚË, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ıÎÓÔˆ¸ ªÈ Ì ÔÓ‰Ó·‡‚Òfl [ŇÎÛ¯ÓÍ, 1998, Ò. 91]. Ç‚‡Ê‡πÏÓ, ˘Ó ڇ͇ ¥ÏÏÓ·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ ‰¥‚˜‡Ú ̇ ÔÓÚË‚‡„Û Á̇˜Ì¥È Ò‚Ó·Ó‰¥ ÔÂÂÒÛ‚‡ÌÌfl ıÎÓÔˆ¥‚ ‚ ˛Ì‡ˆ¸ÍÓÏÛ ‚¥ˆ¥ π ÎÓ„¥˜ÌËÏ ÔÓ‰Ó‚ÊÂÌÌflÏ Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚‡ÌÓª ˘Â ̇ ‡ÌÌ¥ı ÂÚ‡Ô‡ı ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª Υ̥ª ̇ ∂ẨÂÌÛ ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥˛ ÒÙ ڇ ÙÓÏ ÔÓfl‚Û ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË (‚ÌÛÚ¥¯Ìfl ÁÓ̇, ‰¥Ï, ÒÚ‡Ú˘̥ÒÚ¸ – «Ê¥ÌÓ˜‡»; ÁÓ‚Ì¥¯Ìfl, ÔÓÁ‡ ‰ÓÏÓÏ, ‰Ë̇ϥ˜Ì¥ÒÚ¸ – «˜ÓÎÓ‚¥˜‡»). óÂÂÁ Á„‡‰‡Ì¥ ‚ˢ ӷÒÚ‡‚ËÌË Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË ‚˜ÓÌ˘ÌËÏË ‰¥‚Ó˜ËÏË „ÛÚ‡ÏË ÓÁ„ÓÚ‡ÎÓÒ¸ ÒÛÔÂÌËˆÚ‚Ó Ì‡ ∂ÛÌÚ¥ Á‡‚Ó˛‚‡ÌÌfl ÒËÏÔ‡Ú¥È Ô‡Û·Í¥‚. í‡Í, ̇ÔËÍ·‰, ӷˇ˛˜Ë ı‡ÚÛ ‰Îfl Á¥·‡Ì¸, ‰¥‚˜‡Ú‡ Á‚‡Ê‡ÎË Ú‡ÍÓÊ ¥ ̇ ªª ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌfl, ‚¥‰‰‡˛˜Ë Ô‚‡„Û Ú¥È, ˘Ó ÒÚÓªÚ¸ «Ì‡ ‚ˉÌÓÏÛ Ï¥Òˆ¥, ̇‰ ‚ÛÎËˆÂ˛, ˘Ó· Ḁ́ۘ¯ ·ÛÎÓ Ô‡Û·Í‡Ï Á‡ıÓ‰ËÚ¸» [èËflÚËÌ, ‡Í. 74]. Ñ¥‚˜‡Ú‡, ˘Ó ͇˘Â ÒÔ¥‚‡ÎË, ÒÍÓ¥¯Â Á‰Ó·Û‚‡ÎË ÔËıËθ̥ÒÚ¸ ıÎÓÔˆ¥‚ ¥ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÎË Ò‚Óª ‚Ï¥ÌÌfl ‰Îfl ÔË‚ÂÌÂÌÌfl ªı̸Ӫ Û‚‡„Ë [ÇÓÓÔ‡È, 1993, Ò. 330; èÓÎÚ‡‚˘Ë̇, ‡Í. 52; ÇÓÎË̸, ‡Í. 9]. äÓÎË Ê ıÎÓÔˆ¥ ˜‡ÒÚÓ Ì‡‚¥‰Û‚‡ÎËÒ¸ ̇ Ӊ̥ ‚˜ÓÌˈ¥, ÌÂıÚÛ˛˜Ë ¥Ì¯ËÏË, Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË ‰¥‚Ó˜ËÏË „ÛÚ‡ÏË ‚ËÌË͇· Ô‚̇ ‚ÓÓÊ̘‡: ‰¥‚˜‡Ú‡ ‚ËÒÔ¥‚Û‚‡ÎË ÒÓÓÏ¥ˆ¸Í¥ Ô¥ÒÌ¥ ̇ ‡‰ÂÒÛ ÒÛ-
‚‡ÎÓ ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÓÍË ¯‡ıÚ‡¥‚, ‡ÏÂË͇̈¥‚, ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚, ‚‡∂∂‡·¥Ú¥‚ – ÍÓ„Ó Á‡‚„Ó‰ÌÓ, ڥθÍË Ì ه¯ËÁÛ˛˜Ëı „ÓÎÓÏÓÁËı. èÓ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ¯Í¥Î¸ÌÓª ÓÒ‚¥ÚË ÛÊ ȯÎÓÒfl ‚ˢÂ. ì ÏÂÌ ‚ËÌËÍ‡π ‚‡ÊÂÌÌfl, ˘Ó ‚·‰‡ Ò‚¥‰ÓÏÓ ˜Ë Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏÓ Ì ·ÓÂÚ¸Òfl Á¥ ÒÚËı¥ÈÌÓ˛ Ù‡¯ËÁ‡ˆ¥π˛ Ô¥‰Î¥ÚÍ¥‚. ç‚Ê ̇¯ËÏË Î¥·Â‡Î‡ÏË, flÍ¥ Ô·ۂ‡˛Ú¸ ÔË ‚·‰¥, Ûı‡π ÚÓÈ «‚ÂÎËÍËÈ ÒÚ‡ı», ˘Ó Ûı‡‚ ªıÌ¥ÏË Ó‰ÌÓ‰ÛψflÏË Û 20-Ú¥ ÓÍË ‚ á‡ı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥? á‡Í¥Ì˜ËÎÓÒ¸ ˆÂ ÔÓ„‡ÌÓ. åÂÌ¥ ‰Ó‚Ó‰ËÎÓÒ¸ ·‡„‡ÚÓ ‡Á¥‚ ˜ËÚ‡ÚË Á‡Ô¥Ḁ́Υ Ò͇„Ë ¥Ú‡Î¥ÈÒ¸ÍËı ¥ ̥ψ¸ÍËı Î¥·Â‡Î¥‚ Ô¯Ӫ ÔÓÎÓ‚ËÌË ÒÚÓÎ¥ÚÚfl – ÓÚ, ÏÓ‚Îfl‚, ÏË-ÚÓ „‡‰‡ÎË, ˘Ó ˆ¥ Ù‡¯ËÒÚË ·Û‰ÛÚ¸ ·ËÚË ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚, ÔÓÒÎÛʇڸ ªÏ ÔÓÚË‚‡„Ó˛, ÒÚ‡ÌÛÚ¸ ‰Ó‰‡ÚÍÓ‚ËÏ Á‡ıËÒÚÓÏ ‚¥‰ «˜Â‚ÓÌÓª Ì·ÂÁÔÂÍË», Á‡‡‰Ë ˆ¸Ó„Ó ÏË Á‡Ôβ˘Û‚‡ÎË Ó˜¥ ̇ ªıÌ¥ «ÔÓ‰‚Ë„Ë», Á‡‡‰Ë ˆ¸Ó„Ó ÏË ‰‡‚‡ÎË ªÏ „Ó¯¥, ‡ ‚ÓÌË, Ì‚‰fl˜Ì¥... ì ÔflÏÓÏÛ Á‚’flÁÍÛ Á¥ Òͥ̄‰ҸÍËÏ ÚÂÓÓÏ ‡Ì‡ÎÓ„¥˜Ì¥ Á‡Ô¥Ḁ́Υ Ò͇„Ë ÛÊ ˜ÛÚÌ¥ ‚ èÓθ˘¥ Ú‡ óÂı¥ª. éÚ, Ò͇ʥÏÓ, ‚¥‰ÓÏËÈ ‚ ÏËÌÛÎÓÏÛ ‰¥fl˜ ëÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË Ä̉ÊÂÈ ëÎÓ‚¥Í Ò͇ÊËÚ¸Òfl: «äÓÎË ÏË ‰Ó·ËÎËÒ¸ Υ͂¥‰‡ˆ¥ª ‚ËÍ·‰‡ÌÌfl ¥‰ÂÓÎÓ„¥ÁÓ‚‡ÌËı „Ûχ̥ڇÌËı Ô‰ÏÂÚ¥‚, ÏË ·ÛÎË ÔÂÂÍÓ̥̇, ˘Ó ˜ËÌËÏÓ Ô‡‚ËθÌÓ: ÌÓ-
189
АЛЄКСАНДР ТАРАСОВ ГОЛОМОЗІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔÂÌˈ¸ ˜Ë ̇‚¥Ú¸ ‚Ëχ˘Û‚‡ÎË ‰‚Â¥ ‚ÓÓÊÓª «¯Ú‡·Í‚‡ÚËË» Í¥Áfl͇ÏË [èËflÚËÌ, ‡Í. 67, 71]. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚ˇÁÌËÏ Ò‚¥‰˜ÂÌÌflÏ Ô‡ÒË‚ÌÓ-Ó˜¥ÍÛ‚‡Î¸ÌÓª ÔÓÁˈ¥ª ‰¥‚˜ËÌË Ú‡ Ì‚ËÁ̇˜ÂÌÓÒÚ¥ ªª χȷÛÚ̸Ӫ ‰ÓÎ¥ ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË Ú‡ÍÓÊ ¥ ‚ÓÓÊ¥ÌÌfl ÔÓ Ó‰ÛÊÂÌÌfl, ˘Ó ·ÛÎË ¥ÌÚÂ∂‡Î¸ÌÓ˛ ÒÍ·‰Ó‚Ó˛ ‰¥‚Ó˜Óª ÒÛ·ÍÛθÚÛË10. íÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó Ì‡Ï Ì ‚‰‡ÎÓÒ¸ ‚¥‰¯Û͇ÚË ‚͇Á¥‚ÓÍ Ì‡ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÒÔˆËÙ¥˜ÌÓ-Ô‡Û·Ó˜Óª χÌÚËÍË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ„Ó ÒÔflÏÛ‚‡ÌÌfl ÏÓÊ̇ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË flÍ Ô¥‰Ú‚‰ÊÂÌÌfl ̇¯Ó„Ó ÔËÔÛ˘ÂÌÌfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÔÓ„ÌÓÁÛ‚‡ÌÌfl ‚·ÒÌÓª ‰ÓÎ¥ ·ÛÎÓ ·¥Î¸¯ ‡ÍÚۇθÌËÏ Ò‡Ï ‰Îfl ‰¥‚˜‡Ú ̇ ÚÎ¥ Á‡„‡Î¸ÌÓª Ì‚ËÁ̇˜ÂÌÓÒÚ¥ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª Ú‡ ÌÂÏÓÊÎË‚ÓÒÚË ‰¥π‚Ó Ì‡ ̪ ‚ÔÎË‚‡ÚË, ÛÔ‡‚ÎflÚË Ì² ˜Ë ÍÓÌÚÓ₇ÚË ªª Ô·¥„. éÒÓ·ÎË‚Ó flÒ͇‚Ó ∂ẨÂÌ¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ Ôӂ‰¥ÌÍË Ô‡Û·Í¥‚ Ú‡ ‰¥‚˜‡Ú Á‡ ÓÁ̇ÍÓ˛ «Ô‡ÒË‚Ì¥ÒÚ¸/¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ì¥ÒÚ¸» ¥Î˛ÒÚÛπ Á‚˘‡È ‚·¯ÚÓ‚Û‚‡ÚË «flχÍË Ì‡ ‰¥‚˜‡Ú‡», ˘Ó χ‚ ÔÓ¯ËÂÌÌfl ̇ ÚÂËÚÓ¥ª ·ÓÈÍ¥‚Ò¸ÍÓ„ÛˆÛθҸÍÓ„Ó ÔÓ„‡Ì˘˜fl, ‡ Ú‡ÍÓÊ Û Ò‰ӂˢ¥ ÛÒ̇ͥ‚ ̇ ÚÂËÚÓ¥ª ì„ÓÒ¸ÍÓª êÛÒË [äÛÁÂÎfl, 1914]. ëÍ·ÒÚË Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ÚÂ, flÍ ÛÒ ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒ¸, ÏÓÊ̇ Á ÓÔËÒÛ Ú‡ÍÓª ÔÓ‰¥ª, fl͇ ‚¥‰·Û‚‡Î‡Ò¸ ˘ÓÓÍÛ Ì‡‚ÂÒÌ¥, ̇ Ò‚flÚÓ
‚Ëı Ô¥‰Û˜ÌËÍ¥‚ Ì ·ÛÎÓ, ÌÓ‚¥, ÌÂÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̥, ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª Ì ‚ÒÚË„ÎË ÓÁÓ·ËÚË. 亮‡ ÏÓ„ÎË ÏË ÔÓ‰ÛχÚË, ˘Ó ‚Ò Á‡ıÓÔËÚ¸ ñÂÍ‚‡ – Ô˘ÓÏÛ Ì‡ÈÔ‡‚¥¯¥ ÒËÎË ñÂÍ‚Ë, β‰Ë Á Ò‰̸ӂ¥˜ÌÓ˛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ˛ – ¥ ˘Ó ̇¯¥ ‰¥ÚË ÔÓ˜ÌÛÚ¸ „ÓÎËÚË „ÓÎÓ‚Ë, Á‡˜ËÚÛ‚‡ÚËÒfl ·¥Ó„‡Ù¥π˛ éÚÚÓ ëÍÓˆÂÌ¥, ÌÓÒËÚË ¯Í¥flÌ¥ ÍÛÚÍË Á¥ Ò‚‡ÒÚËÍÓ˛ ¥, ÒÍ‡Ì‰Û˛˜Ë: «èÓÎflÍ π ͇ÚÓÎËÍ!», ·ËÚË ˆË„‡Ì¥‚ ¥ Û͇ªÌˆ¥‚?» [3]. ᇠÌËÏ ÒÎ¥‰Ûπ ¥ ‡ÍÚË‚¥ÒÚ «ÓÍÒ‡ÏËÚÓ‚Óª ‚Óβˆ¥ª» ‚ óÂıÓÒÎÓ‚‡˜˜ËÌ¥ î‡ÌÚ¥¯ÂÍ ä‚‡ÒÌ¥˜Í‡: «åË ¥ÁÍÓ ıËÚÌÛÎË ‚Ô‡‚Ó ‚¥Ò¸ ÒÛÒԥθÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË. åË ÒÚ‡‡ÌÌÓ ‚¥‰¯ÚÓ‚ıÛ‚‡ÎË ‚ÒÂ, ˘Ó, flÍ Ì‡Ï ‚ˉ‡‚‡ÎÓÒ¸, χÎÓ ÒÚÓÒÛÌÓÍ ‰Ó Î¥‚Ëı ¥‰ÂÈ, – ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ˆÂ ·Û· ¥‰Âfl ‡ÒÓ‚Ó„Ó ¥‚ÌÓÔ‡‚’fl ˜Ë ÔÓÒÚÓ ÒÎÓ‚Ó «ÒÓÎ¥‰‡Ì¥ÒÚ¸» <...> åË Ò‡Ï¥ ÒÍÓÓÚËÎË ‰Ó ϥ̥ÏÛÏÛ <...> ¥ÒÚÓ¥˛ ‚¥ÈÌË (ÑÛ„Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª. – Ä.í.) ¥ ÓÍÛÔ‡ˆ¥ª, ˘Ó· Ì ‰‡ÚÛ‚‡ÚË ·‡„‡ÚÓ„Ó Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÒÛÒ¥‰‡ (ç¥Ï˜˜ËÌÛ. – Ä.í.) <...> ‚Ë‚˜ÂÌÌfl „ÛÒËÚÒ¸ÍËı ‚ÓπÌ – ‡Á ªı Ú‡Í Î˛·ËÎË ÛÒ·‚₇ÚË ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË <...> ‚ ¯ÍÓÎ¥ ÔÂÂÒÚ‡ÎË „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸Ì¥ Á‡‚Ó˛‚‡ÌÌfl – ¥, ‚¥‰Ú‡Í, ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÌÂ„Ë È ¥Ì‰¥flÌË – ڇͥ Ê Î˛‰Ë, flÍ ¥ ÏË, ‚ÓÔÂȈ¥... åË Ò‡Ï¥ ÔÓÓ‰ËÎË «„ÓÎfl˜Í¥‚» („ÓÎÂÌËı. – Ä.í.), ÏË Ò‡Ï¥ ‚ËÌÌ¥ ‚ ˆË„‡ÌÒ¸ÍËı ÔÓ„Óχı ¥ ‰‚‡‰ˆflÚË ˆË„‡Ì-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОКСАНА КІСЬ УКРАЇНСЬКА СІЛЬСЬКА МОЛОДЬ У ДЗЕРКАЛІ ¢ЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ
190
û¥fl (6 Ú‡‚Ìfl) Û Ï¥ÒÚ˜ÍÛ è„ËÌÒ¸Í ÑÓÎËÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓ‚¥ÚÛ (ÒÛ˜‡Ò̇ ÚÂËÚÓ¥fl ß‚‡ÌÓ-î‡ÌÍ¥‚Ò¸ÍÓª Ó·Î.): «ç‡ ÍÓÊÌËÈ flχÓÍ ÒıÓ‰flÚ¸Òfl ˜ËÒÎÂÌÌÓ ‰¥‚˜‡Ú‡, ˘Ó ‚Ê ̇ ‚¥‰‰‡Ì˛ [Á χÚÂflÏË] ¥ ΄¥Ì¥. Ñ¥‚˜‡Ú‡ ÛÒÚ‡‚Îfl˛Ú¸Òfl fl‰‡ÏË ÍÓÎÓ ÏÓÒÚ‡, flÍ ÏÓÊ̇ ̇È͇˘Â Ô˘ÂÔÛÂÌ¥, ‡ ΄¥Ì¥ ÔÂÂıÓ‰flÚ¸ ÔÓÔË ÌËı ¥ ÔË„Îfl‰‡˛Ú¸Òfl ªÏ (…) üÍ ÍÓÚ‡ ÍÓÚÓÏÛ ÒÔÓ‰Ó·‡πÚ¸Òfl, ÚÓ Á‡‡Á Á‡˜Ë̇πÚ¸Òfl ̇ Ï¥Òˆ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì‡ ÓÁÏÓ‚‡. äÓÎË Î„¥Ì¸ ˆ¥ÎÍÓÏ Ì ÁÌ‡π ‰¥‚˜ËÌË, ‡ Ò ڇÙÎflπÚ¸Òfl ˜‡ÒÚÓ, ÚÓ Ì‡Ô‰ ÔËÚ‡π, ıÚÓ ‚Ó̇ ¥ Á‚¥‰ÍË ‚Ó̇, ‡ ÔÓÚ¥Ï ‚ËıÓ‰flÚ¸ Á ̲ Á „ÛÚÛ Ì‡ ÓÁÏÓ‚Û (…) Ç ˆÂÈ ÒÔÓÒ¥· ÓÁÔ¥Á̇πÚ¸Òfl ·‡„‡ÚÓ ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ Á ÓÍÓÎˈ¥ è„ËÌҸ͇, ‡ ڇͥ Á̇ÈÓÏÒÚ‚‡ ̘ͥ‡˛Ú¸Òfl Á‚˘‡ÈÌÓ ‚¥Ì˜‡ÌπÏ (…) è‡Û·ÍË ÔËıÓ‰flÚ¸ ̇Á ̇‚¥Ú¸ ‰ÛÊ Á‰‡ÎÂ͇» [äÛÁÂÎfl, 1914, Ò.1-2].
Öêéë, ëàãÄ ß ÇßÑèéÇßÑÄãúçßëíú á‡Û‚‡ÊËÏÓ, ˘Ó ÒÚ‡Ú‚ ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl ‚ ÏÂʇı Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª Û͇ªÌÒ¸ÍÓª Ó‰ËÌË Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡ÎÓÒ¸: ÏӇθÌÓ-ÂÚ˘̥ Á‡Ò‡‰Ë ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡, ÔÓ ÒÛÚ¥, Ú‡·Û˛‚‡ÎË Ó·„Ó‚ÓÂÌÌfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓª ÔÓ·ÎÂχÚËÍË ‚ ÍÓÎ¥ ҥϒª. ᇄ‡Î¸ÌÓ‚¥‰ÓÏÓ, ˘Ó ·‡Ú¸ÍË Ì‡Ï‡„‡ÎËÒ¸ ÛÒ¥ÎflÍÓ Ó·ÏÂÊËÚË Á̇ÌÌfl ‰¥ÚÂÈ Û ˆ¥È ˆ‡ËÌ¥: ‚ÓÌË ÌÂ
Ò¸ÍËı ÉÛÒ‡ı (ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ˜ÂÒ¸ÍËı ˆË„‡Ì¥‚, ÒÔ‡ÎÂÌËı Òͥ̄‰‡ÏË Á‡ÊË‚Ó. – Ä.í.) [4]». ëıÓÊÂ, ̇¯¥ Î¥·Â‡ÎË Ì ıÓ˜ÛÚ¸ Û˜ËÚËÒfl ̇ ˜ÛÊÓÏÛ ‰ÓÒ‚¥‰¥.
èÂÂÍ·‚ Ä̉¥È 臂Î˯ËÌ [1] ÑË‚.: Allen N. Moscow Skinhead Violence. – The Moscow Times –1998.– 23.03. [2] ÅÛÌÚ ÔÓÚË Ï‡¯ËÌË (‡Ì„Î.). [3] Parada.– 1993.– ‹ 50. [4] ANTIFA-Listy.– 1995.– ‹ 22. 27 Ò¥˜Ìfl 1998 – 14 „Û‰Ìfl 1999 .
èÂÂÍ·‰ÂÌÓ Á‡ ‚ˉ‡ÌÌflÏ: ÑÛÊ·‡ ç‡Ó‰Ó‚.– 2000.– ‹2.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Î˯ Ì ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÎË ‚·ÒÌËı ÔÓ˜ÛÚÚ¥‚ Ú‡ ÔÓÚfl„¥‚ Û ÔËÒÛÚÌÓÒÚ¥ ‰¥ÚÂÈ, ‡Î ̇‚¥Ú¸ ÓÁÏÓ‚Ë Ï¥Ê Ï‡Ú¥’˛ Ú‡ ‰Ó˜ÍÓ˛ ˘Ó‰Ó ÔËڇ̸ Ù¥Á¥ÓÎÓ„¥ª Ê¥ÌÍË, ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ ªª ÒÚ‡Ú‚Ӫ ÒÙÂË Ú‡ ÂÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ÙÛÌ͈¥È ‚‚‡Ê‡ÎËÒ¸ ÌÂÔËÔÛÒÚËÏËÏË. í‡Í‡ Ôӂ‰¥Ì͇ ·‡Ú¸Í¥‚ ·Û· ‚ÏÓÚË‚Ó‚‡Ì‡ Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó˛ ÛÌ¥‚Â҇θÌÓ˛ ÍÛθÚÛÌÓ˛ ÌÓÏÓ˛ – Ú‡·Û ¥ÌˆÂÒÚÛ [Ä„‡ÔÍË̇, 1999, Ò.418]. ìÌËÍÌÂÌÌfl ÍÓ‚ÓÁÏ¥¯‡ÌÌfl, Á‡ÔÓ·¥„‡ÌÌfl ‚ËÌËÍÌÂÌÌ˛ ˘Ó̇ÈÏÂ̯Ëı ÒÂÍÒۇθÌËı ¥ÏÔÛθҥ‚ (ıÓ˜ ·Ë È Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏËı) Ï¥Ê Ó‰Ë˜‡ÏË ·ÛÎÓ Ì‡¥ÊÌËÏ Í‡ÏÂÌÂÏ Û ÔÓ·Û‰Ó‚¥ ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ ÔÓÏ¥Ê ·‡Ú¸Í‡ÏË Ú‡ ‰¥Ú¸ÏË, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ï¥Ê ¥ÁÌÓÒÚ‡Ú‚ËÏË Ô¥‰Î¥Ú͇ÏË ‚ ÏÂʇı Ӊ̥πª ҥϒª. ó‡ÒÓÏ Ò‡Ï ˆ¥ Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ÒÔÓÌÛ͇ÎË ·‡Ú¸Í¥‚ ‚¥‰fl‰Ê‡ÚË ‚·ÒÌËı ‰¥ÚÂÈ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ„Ó ‚¥ÍÛ ÌÓ˜Û‚‡ÚË Ì‡ ‚˜ÓÌˈ¥ [ß‚‡ÌÓ‚, 1907, Ò. 209; èÓÎÚ‡‚˘Ë̇, ‡Í. 31]. í‡·Û ¥ÌˆÂÒÚۇθÌËı ÍÓÌÚ‡ÍÚ¥‚ ÔÓÍÎË͇ÎÓ ‰Ó ÊËÚÚfl È ¥Ì¯Û Á‚˘‡π‚Û ÌÓÏÛ, Á„¥‰ÌÓ Á flÍÓ˛ ¥‰Ì¥ ·‡ÚË Ú‡ ÒÂÒÚË Ì χÎË Ô‡‚‡ ‚¥‰‚¥‰Û‚‡ÚË Ú¥ ҇ϥ Á¥·‡ÌÌfl ÏÓÎÓ‰¥: ÔËθÌÓ ÒÚÂÊËÎË Á‡ ÚËÏ, ‡·Ë ̇ Ó‰ÌËı ‚˜ÓÌˈflı/‰ÓÒ‚¥Ú͇ı ·Û· Ì ·¥Î¸¯ flÍ Ó‰Ì‡ ÓÒÓ·‡ Á Ӊ̥πª ı‡ÚË [èÓÎÚ‡‚˘Ë̇, ‡Í. 40; ÉÌ‡Ú˛Í, 1919, Ò. 45; ÇÓÓÔ‡È, 1993, Ò. 28; ß‚‡ÌÓ‚, 1907, Ò. 186]. í‡Í ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌÌfl ÔÓÒË₇ÎÓÒ¸ ¥ Á„‡‰‡ÌËÏ ‚ˢ Á‚˘‡πÏ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ‚˜ÓÌ˘ÌËı „ÛÚ¥‚ Á‡ ‚¥-
© T.Henry, 1994 © «áÛÒÚ¥˜¥», 1994
191
Ú¥Ò¥fl „ÂÌ¥ панківське й авангардне мистецтво h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍÓ‚ËÏ ÔË̈ËÔÓÏ – «·¥Î¸¯¥ Ô‡Û·ÍË Á ·¥Î¸¯ËÏË ‰¥‚͇ÏË, ÏÂ̯¥ – Á ÏÂ̯ËÏË» [èËflÚËÌ, ‡Í. 65, 74]. ǘÓÌˈ¥/‰ÓÒ‚¥ÚÍË/‚ÛÎˈfl ·ÛÎË ÓÒ‰ÍÓÏ Ì‡ÈÔÓ‚Ì¥¯Ó„Ó, Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó Ú‡ ¥ÌÚÂÌÒË‚ÌÓ„Ó ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl ÏÓÎÓ‰¥ Á ı‡‡ÍÚÂÌËÏ ÂÓÚ˘ÌËÏ Ô¥‰∂ÛÌÚflÏ, ˘Ó ÔÓÏ¥˜ÂÌÓ ·‡„‡Ú¸Ï‡ ‰ÓÒÎ¥‰ÌË͇ÏË [üÒÚ·ӂ, 1896, Ò. 119; ß‚‡ÌÓ‚, 1907, Ò. 188; ‡ Ú‡ÍÓÊ: ÉÛˆÛθ˘Ë̇, èËflÚËÌ]. èÓÚÛÊ̇ ÛÒÚ‡Ìӂ͇ ̇ Ó‰ÛÊÂÌÌfl Ú‡ ÔÒËıÓÙ¥Á¥ÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥ ˛Ì‡ˆ¸ÍÓ„Ó ‚¥ÍÛ ‚ËÁ̇˜‡ÎË Á‡„‡Î¸ÌÛ ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ‰¥flθÌÓÒÚË Ú‡ ÛÏÓÚË‚Ó‚Û‚‡ÎË Ôӂ‰¥ÌÍÛ ÔËÒÛÚÌ¥ı, ÛÒfl ÔÓ‚ÌÓÚ‡ ÓÁχªÚËı ‚Ëfl‚¥‚ flÍÓª ÓÍÂÒβπÚ¸Òfl ÚÂÏ¥ÌÓÏ «ÊÂÌËı‡ÌÌfl». ßÌ¥ˆ¥‡ÚÓ‡ÏË ÛÒ¥ÎflÍËı ÓÁ‚‡„ Á ÂÓÚ˘ÌËÏ Ô¥‰ÚÂÍÒÚÓÏ (¥„Ë, ʇÚË, Á‡„‡‰ÍË, ÓÔÓ‚¥‰ÍË ÚÓ˘Ó) ·ÛÎË Ô‚‡ÊÌÓ ıÎÓÔˆ¥. ç‡ ‚˜ÓÌˈflı/‰ÓÒ‚¥Ú͇ı Ú‡ «‚ÛÎˈ¥» ÏÓÎÓ‰¸, ÓÍ¥Ï ÒÛÚÓ ÂÏÓˆ¥ÈÌÓ„Ó, Á‰Ó·Û‚‡Î‡ Ú‡ÍÓÊ ¥ Ô¯ËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó Ú¥ÎÂÒÌÓ„Ó ÍÓÌÚ‡ÍÚÛ ¥Á ÔÓÚËÎÂÊÌÓ˛ ÒÚ‡ÚÚ˛ (ȉÂÚ¸Òfl ̇҇ÏÔ‰ ÔÓ Ú‡Í¥ ÔÂÒÚÓ˘¥, flÍ ÔÓˆ¥ÎÛÌÍË, Ó·¥ÈÏË, ‰ÓÚÓÍË ‰Ó ¥ÌÚËÏÌËı Ï¥Òˆ¸). í‡Í¥ ‰¥ª ‚‚‡Ê‡ÎËÒ¸ ÔËÓ‰ÌËÏË Ú‡ ‰ÓÔÛÒÚËÏËÏË, ¥ Ì Î˯ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË Á‡ÍÓı‡Ì‡ Ô‡‡ Á‡Î˯‡Î‡Ò¸ ̇ӉË̈¥. «ÇÛÎˈfl Ï‡π ‰‚‡ ÒÚÛÔÂÌ¥. è¯ËÈ – ˆÂ Ô¥‰„ÓÚӂ͇ ‰Ó ÒÔ‡‚Ê̸Ӫ ‚ÛÎˈ¥. íÛÚ „ÛÎfl˛Ú¸ ıÎÓÔˆ¥ È ‰¥‚˜‡Ú‡ ‚¥‰
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
12 ‰Ó 15 ÓÍ¥‚. ÇÓÌË ÔË‚˜‡˛Ú¸Òfl ÚÛÚ ÒÔ¥‚‡ÚË „ÛÚÓÏ, flÍ ÔÓ‚Ó‰ËÚËÒ¸ Á ‰¥‚˜ËÌÓ˛ ¥ ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ Ô‡Û·ÍÛ‚‡Ú¸ (ıÎÓÔˆ¥), ˆÂ·ÚÓ ‚Ê χˆ‡˛Ú¸ ‰¥‚˜‡Ú Á‡ „Û‰Ë ¥ Á‡ Ë̯¥ Ï¥Òˆfl. ÇÓÌË ÔÓ‚Ó‰flÚ¸ ‰¥‚˜‡Ú ‰Ó‰ÓÏÛ, ‡Î ˘Â ‰Ó‚„Ó Ì ÒÚÓflÚ¸ Ô¥‰ Î¥ÒÓ˛ (...) ÑÛ„‡ Ê ÒÚÛԥ̸ ‚ÛÎˈ¥ – ˆÂ ‚Ê ÒÔ‡‚ÊÌ¥ ‰¥‚ÍË Ú‡ Ô‡Û·ÍË ‚¥‰ 16 ‰Ó 25 ÓÍ¥‚. (...) ᥷‡‚¯ËÒ¸ ̇ ÍÓÎÓ‰ÍÛ, ‰¥‚˜‡Ú‡ Ò¥‰‡˛Ú¸ ‚Ò¥ ‚Ï¥ÒÚ¥ ÍÛÔÍÓ˛, ‡ ıÎÓÔˆ¥ (...) ÍÓÊÌËÈ Á ÌËı ÒÚ‡‡πÚ¸Òfl ‚Ô‡ÒÚË ‰¥‚˜ËÌ¥ ‚ ÔÂÎÂÌÛ, ıÓ˜ ‚Ó̇ È ÒÔ˜‡πÚ¸Òfl, ‡Î ˆÂ Ì¥˜Ó„Ó Ì ÔÓχ„‡, ·Ó «˜Ëfl ÒË·, ÚÓ„Ó È Ô‡‚Ó» – Ú‡ÍËÈ ÎÓÁÛÌ„ ÛÎˈ¥. éÚÓ ‚Ò¥‚¯ËÒ¸ ̇ ÍÓÎ¥Ìflı ‰¥‚˜ËÌË, Ó·Ìfl‚¯Ë ªª, ‚¥Ì ÔÓ˜Ë̇π Á ̲ ÓÁÏÓ‚Û (...) èÓÒÔ¥‚‡ÎË Ô¥ÒÂ̸, ÌÛ ˘Ó Ê ‰‡Î¥ Ó·ËÚË? ß ÓÚ ıÎÓÔˆ¥ (...) ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ·ԇڸ ‰¥‚˜‡Ú ¥ÁÌÓ ¥ ÒÍ¥Á¸ ÒÔ¥‰Ìˈ˛, ¥ ÔÓÔ¥‰ ̲ (...) ìÎˈfl ÓÁıÓ‰ËÚ¸Òfl (...) ïÎÓÔˆ¥ Ì Á¥‚‡˛Ú¸, ˘Ó· Ì ÔÓÔÛÒÚËÚË Ú¥ª ‰¥‚˜ËÌË, Á flÍÓ˛ ‚¥Ì ÛÏÓ‚Ë‚Òfl ÔÓ‚ÂÒÚË ªª ‰Ó‰ÓÏÛ (...) [èËflÚËÌ, ‡Í. 62-63]. è‡Û·ÍË ‚‚‡Ê‡ÎË ÌÓÏÓ˛ ÚÂ, ˘Ó «ıÎÓÔˆÂ‚Ë ÌËfl͇ ‰¥‚˜Ë̇ Ì ÏÓÊ Ӊ͇Á‡ÚË, ˘Ó· Ì ÔÓˆËÎÛ‚‡Ú¸Òfl» [ÉÌ‡Ú˛Í, ‡Í.2]. ç‡ ÉÛˆÛθ˘ËÌ¥ ÓÁÔÓ‚¥‰‡ÎË, ˘Ó «ıÎÓÔˆ¥ ·ÂÛÚ ‰¥‚ÓÍ Ô‚ÂÚ‡˛Ú Ú‡ È „‡˛Ú ÒË Ì‡ ÔÓÒÚÂÎË. ᇄÓÎπ˛Ú ‰¥‚ÓÍ. èÂÒÚÂÌ¥ ‚¥‰·Ë‡˛Ú. äÓÚËÈ ÌË ÏÓÊÂ, ¯Ó ÚÛ„Ó – ‚ËÌ ÈÏ ԇΈ Û ÓÚ – Ú‡ÍË ÒÚπ„ÌÂ. í‡È
Панкiвське й усе авангардне мистецтво є протидiєю як канонiчним теорiям i технiкам мистецтва, так i суспiльству, яке їх продукує. Обидвi течiї, трактуючи митця як революцiонера, орiєнтуються на майбутнє; це вважається доречнiшим баченням свiту, нiж його вiдображення традицiйними засобами. Цi течiї також створюють вiдповiдне артистичне середовище-соцiальну верству зi специфiчним ставленням до мистецтва. «Авангард» вiдповiдає панкiвськiй iдеї «нової хвилi». Обидвi полягають на активнiй дiяльностi на межi творення нової естетики. Створюючи важливу для себе естетику, першi панки використовували багато з тих революцiйних методiв, якi брали на озброєння представники авангардного руху початку двадцятого столiття: незвичнi форми, вiдсутнiсть чiткої межi мiж мистецтвом i повсякденним життям, зiставлення, здавалося б, несумiсних речей i способiв поведiнки, навмисне провокування публiки, наявнiсть митцiв-дилетантiв або довершенiсть технiки, i крута реорганiзацiя (або дезорганiзацiя) або часткове прийняття iснуючих стилiв i методiв.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОКСАНА КІСЬ УКРАЇНСЬКА СІЛЬСЬКА МОЛОДЬ У ДЗЕРКАЛІ ¢ЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ
192
¯Í¥Û ÒÚπ„ÌÂ, πÍ ÒıÓ˜Â, ‡ ÏÛÒËÚ ÔÂÒÚÂ̸ ‚ˉÓÈÏËÚË. í‡È Ú‡ÍË ‰¥‚ÍÛ Ô‚ÂÌ (ÚÛÒ¥‚ ÌË ·ÛÎÓ ÚÓ„‰Ë), ͇ÊÂ: «ü ıÓ˜Û ‚ Ú· 2-3 ‚ÓÎÓÒÍË ‚ÏË͇ÚË…» ïÎÓÔˆ¥ ‚ıÓÔ’π ‰¥‚ÓÍ (…), ‚ÂÊ [‰¥‚ÍÛ] ̇ ÔÓÒڥθ, ̇ÍÓ˜‡πÒË, ̇ÍÛÒ‡πÒË πÈ, ̇ˆ¥Î˛πÒË Ú‡ È ÔÛÒÚËÚ… í‡ È ‰‡Î¥ Ô¥‰Â. ÄΠπÍ ·Ë ¯ÓÒ Ú‡Í Í‡Á‡‚ ıÎÓÔˆ, ÚÓ ‚Ó̇ Ïӄ· ‚ ÔËÒÓÍ ‰‡ÚË… òÓ ‚’̇ ÒË ÍÓˆ˛·ËÚ, Ìˉ‡πÚ, ‡ ‚ËÌ Ú‡ÍË ‰‡Î¥, ÔÓÍË Ì ‚Ï˘… ÑÂÍÓÚËÈ – Ì¥, χ‚ ÍÛθÚÛÛ, ÚÓ Ú‡Í Ì ӷ˂, ‡ ‰ÂÍÓÚËÈ – Ó·Ë‚. Ä ıÎÓÔˆ¥ ÒÓ·¥ Û ‰ËÏ·Ë È„‡˛Ú, ÒÔ¥‚‡˛Ú. à ‡ÁÓÏ ÒÔ¥‚‡˛Ú Á ‰¥‚͇ÏË ıÎÓÔˆ¥. èË·‡„‡˛Ú ÛÒπÍÂ, ÒÏ¥˛Ú ÒË, ÊπÚÛ˛Ú. à Ú‡Í ¯Â ‰ÌË̇ ªı Á‡ıÓÔËÚ: ‚ÓÌË ÌË Ï‡˛Ú ÍÓÎË Î¥„‡ÚË ÒÔ‡ÚË» [ÉÛˆÛθ˘Ë̇, ‡Í. 32]. ÑÎfl ‚Ò¥πª ÚÂËÚÓ¥ª ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÓ„Ó ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl ¥ÌÒÚËÚÛÚÛ ‚˜ÓÌˈ¸/‰ÓÒ‚¥ÚÓÍ ı‡‡ÍÚÂÌËÏ ·Û‚ Á‚˘‡È ÒԥθÌÓ„Ó ÒÔ‡ÌÌfl ıÎÓÔˆ¥‚ Ú‡ ‰¥‚˜‡Ú11. í‡ÍÛ Ôӂ‰¥ÌÍÛ ÏÓÎÓ‰¥ Ì Î˯ ÔÓ‚Ò˛‰ÌÓ ÒÔËÈχÎË flÍ ‰ÓÔÛÒÚËÏÛ ¥ ̇‚¥Ú¸ ÔËÓ‰ÌÛ, ‡Î ̇‚¥Ú¸ ˜‡ÒÓÏ ÓÁ„Îfl‰‡ÎË flÍ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚ËÈ ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ ‰Ó¯Î˛·ÌÓ„Ó ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl. ç‡È·¥Î¸¯ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌÓ˛ ÒÚÓÓÌÓ˛ Ú‡ ÔÓÒÚ¥ÈÌËÏË ¥Ì¥ˆ¥‡ÚÓ‡ÏË ÒԥθÌÓ„Ó ÒÔ‡ÌÌfl ·ÛÎË, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ıÎÓÔˆ¥. 臇 ÛÚ‚Ó˛‚‡Î‡Ò¸, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, Á‡ ‚Á‡πÏÌÓ˛ Á„Ó‰Ó˛ [ÉÌ‡Ú˛Í, 1919, Ò. 46; ß‚‡ÌÓ‚, 1898, Ò. 103, 740, 861;
Панкiвська сцена викристалiзувалася наприкiнцi 1970х рокiв спочатку в Англiї, проте її коренi, безперечно – пiвнiчноамериканськi. Наприкiнцi 1960-х – на початку 1970-х такi нью-йоркськi групи, як «Velvet Underground» (її солiст Лу Рiд пiзнiше став вiдомим як «Хрещений батько панку»), «The New York Dolls» i «The Ramones» почали створювати новий вид року, що був свiдомо вуличним i песимiстичним щодо майбутнього. Монолiтний бiт, розриваючий звук i зв’язок iз нью-йоркським авангардним мистецьким середовищем, поставили цю нову музику збоку вiд бiльш ортимiстичної за свiтобаченням i бездоганної технiчно основної течiї року. З успiхом «Mercer Arts Center», «CBGB’s», «Max’s Kansas City» та iнших форумiв андер¶раунд-року, Нью-Йорк став орiєнтиром для нових груп з усiєї країни. Цiкавим прикладом є І¶¶i Поп з детройтського «Iggy and the Stooges», який став вiдомим завдяки тому, що виснажував публiку, рiжучи себе пiд час виступiв битим склом. Англiйцi прийняли форму, вiдповiдну до власної ситуацiї, i розвинули те, що стало вiдомим як панк-рок. Через найвищий рiвень безробiття вiд часу Другої свiтової вiйни, постiйно зростаючу дорожнечу життя, iронiя, песимiзм, i аматорський стиль нової естетики андер¶раh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èËflÚËÌ, ‡Í. 70; ßåîÖ, ‡Í. 34, 109], ‡Î ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚‡ ̇ÎÂʇ· ıÎÓԈ‚¥: ‚¥Ì ӷˇ‚ ‰¥‚˜ËÌÛ, Á flÍÓ˛ ıÓÚ¥‚ ÌÓ˜Û‚‡ÚË, ‡ Ú‡ Ïӄ· ÔËÈÌflÚË ˆ˛ ÔÓÔÓÁˈ¥˛ ˜Ë ‚¥‰ÏÓ‚ËÚË Ì·‡Ê‡ÌÓÏÛ Á‡ÎˈflθÌËÍÛ. èËÍÏÂÚÌÓ, ˘Ó ҇ϥ ‰¥‚˜‡Ú‡ ‰‡ÎÂÍÓ Ì Á‡‚Ê‰Ë Òı‚‡Î¸ÌÓ ÒÚ‡‚ËÎËÒ¸ ‰Ó ¥‰Âª ÒԥθÌÓª ÌÓ˜¥‚Î¥ Á ıÎÓÔˆflÏË, ÚÓÊ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ‰ÓÍ·‰‡ÎË Ô‚ÌËı ÁÛÒËθ, ÒÔÓÌÛ͇˛˜Ë ‰¥‚˜‡Ú Îfl„‡ÚË ‡ÁÓÏ [êËθҸÍËÈ, 1890, Ò. 352], ‡ ‰¥‚˜‡Ú‡ ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ·ÛÎË ‚‰‡‚‡ÚËÒ¸ ‰Ó ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ıËÚÓ˘¥‚, ÛÌË͇˛˜Ë ÌÓ˜¥‚Î¥, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÍÓÎË ıÎÓÔˆ¸ Ì ‚ËÍÎË͇‚ Û ‰¥‚˜ËÌË ÒËÏÔ‡Ú¥ª. üÍ˘Ó ‰¥‚˜‡Ú‡ Á flÍÓªÒ¸ Ô˘ËÌË Ì ÔÛÒ͇ÎË ıÎÓÔˆ¥‚ ‰Ó ı‡ÚË, Ú¥ ÏÓ„ÎË Á·χÚË Î¥ÒÛ, ‚Ë·ËÚË ‚¥ÍÌÓ, ‡ ‚‚¥‚‡‚¯ËÒ¸ ‰Ó ı‡ÚË – ÓÁ·ËÚË Î‡ÏÔÛ [åËÎÓ‡‰Ó‚˘, 1897, Ò. 99]. ßÌÍÓÎË ‰¥‚˜‡Ú‡, flÍ¥ ÛıËÎflÎËÒ¸ ‚¥‰ «ÊÂÌËı‡ÌÌfl» ˜Ë ·ÛÎË „ÓÒÚ¥ ̇ flÁËÍ Á‡Á̇‚‡ÎË ÁÌÛ˘‡Ì¸ Á¥ ÒÚÓÓÌË Ô‡Û·Í¥‚ [ÉÌ‡Ú˛Í, 1919, Ò. 48; ‡ Ú‡ÍÓÊ: èËflÚËÌ, ‡Í. 74; èÓÎÚ‡‚˘Ë̇, ‡Í. 67]. Ñ¥‚˜‡Ú‡, Û Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, Ú‡ÍÓÊ ˜‡ÒÓÏ ÏÓ„ÎË ‰‡ÚË ‚¥‰Ò¥˜ – ÒÎÓ‚ÂÒÌÓ ˜Ë Ù¥Á˘ÌÓ – ̇‰ÚÓ Ì‡ÔÓÒ¥‰ÎË‚ÓÏÛ Á‡ÎˈflθÌËÍÛ ˜Ë ıÎÓԈ‚¥, ˘Ó Á‡‚‰‡‚‡‚ ªÈ ‰Ó¯ÍÛθÌËı Á·ËÚÍ¥‚ [Äه̇Ҹπ‚-óÛÊ·ËÌÒ¸ÍËÈ, 1855, Ò. 142; ÉÛˆÛθ˘Ë̇, ‡Í. 32; ÇÓÎË̸, ‡Í.9], ‡ ÚÓ„Ó, ıÚÓ, Ì χ˛˜Ë Ô‡Ë, Á‡Î˯˂Òfl-Ú‡ÍË ÌÓ˜Û‚‡ÚË Ì‡ ‚˜ÓÌˈflı, ‰¥‚˜‡Ú‡ ÏÓ„ÎË ÁÓ·ËÚË ÔÓÒÏ¥ıÓ‚ËÒ¸ÍÓÏ, ÔÓ̇-
унд-року набули виразного соцiального i полiтичного пiдтексту, а англiйська панкiвська сцена стала настiльки ж свiдомо пролетарською, наскiльки вона була естетичною. 1975 року у Лондонi Малкольм Макларен, колишнiй менеджер «The New York Dolls» прийняв групу, що називалася «Sex Pistols», першу й найвiдомiшу з панкiвських команд. Слiдом за нею з’явилися iншi групи: «The Clash», «The Damned», «The Jam», «Generation X» i «The Stranglers», наприклад. Багато з цих груп не мали попередньої музичної освiти, а через брак почуттiв їх музичнi iнструменти й апаратура часто були дешевими i тимчасовими. Панкiвська культура, представники якої через походження мали невеликi можливостi спецiального навчання в будь-якiй галузi, пiдкреслювали важливiсть недосвiдчености. Розвинувся специфiчний звук, навмисно некомерцiйний i аматорський. Вiн виражався у вiбруючому рiвнi децибелiв, що пiдкреслювало невiрогiдно швидкий, повторюваний ритм бiльше, нiж мелодiю, i пронизливi слова, якi були дуже нерозбiрливими, хоча й важливими для панкiв (можна навести, наприклад, назви: «Гарненька вакансiя», «Анархiя в U.K.», «Бiлий бунт», «Право на працю»). Представники цього руху, як правило, були бiлою молоддю з найнижчих соцiальних прошаркiв, що зазнаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¯Ë‚‡‚¯Ë ÈÓÏÛ Ì‡ ÒÔËÌÛ Í·ÔÚËÍ¥‚, ̇ÒËÔ‡‚¯Ë Û ¯‡ÔÍÛ ÔÓÔÂÎÛ ˜Ë ÍÂÈ‰Ë ÚÓ˘Ó [ß‚‡ÌÓ‚, 1898, Ò. 213]. ÑÛÏ͇ ÔÓ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ÒԥθÌÓ„Ó ÒÔ‡ÌÌfl ̇ ‚˜ÓÌˈflı (̇‚¥˛‚‡Ì‡ Ú‡ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ «‚ÔÓ‚‡‰ÊÛ‚‡Ì‡ ‚ ÊËÚÚfl» ıÎÓÔˆflÏË, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ô¥‰Í¥ÔÎÂ̇ ‚¥Ó˛ ‚ ÚÂ, ˘Ó ‚˜ÓÌ˘ÌËÈ Ó·‡Ìˆ¸ Òڇ̠̇˜ÂÌËÏ) Û Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ ‰¥‚˜‡Ú ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÒÚ‡‚‡Î‡ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌflÏ: «Ú·‡ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó Á ıÎÓÔˆflÏË ÒÔ‡ÚË, ‡ ÚÓ ¥ Á‡Ï¥Ê Ì ԥȉ¯» [ᇄ·‰‡, 1934, ‡Í. 87]. èÓ‰¥·Ì‡ ÏÓ‰Âθ Ôӂ‰¥ÌÍË ÔÂÂÚ‚Ó˛‚‡Î‡Ò¸ ̇ ÌÓχÚË‚ÌÛ, ‡ ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë Ì‡‚¥Ú¸ ÔÂÒÚËÊÌÛ Û ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥ [ÉÌ‡Ú˛Í, 1919, Ò. 46]. ê¥ÁÌ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ˜ÓÎÓ‚¥˜Óª Ú‡ Ê¥ÌÓ˜Óª ˜‡ÒÚËÌ ‚˜ÓÌ˘ÌËı Á¥·‡Ì¸ ‰Ó ÒÂÍÒۇθÌÓ-ÂÓÚ˘ÌËı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl ÔÓflÒÌ˛πÚ¸Òfl, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚflÏË ÒÚ‡ÚÂ‚Ó„Ó ‰ÓÁ¥‚‡ÌÌfl ıÎÓÔˆ¥‚ Ú‡ ‰¥‚˜‡Ú. ÑÓÒÎ¥‰ÌËÍË ‚¥‰Á̇˜‡˛Ú¸, ˘Ó ıÓ˜‡ ‰¥‚˜‡Ú‡ ‡Ì¥¯Â ‰ÓÁ¥‚‡˛Ú¸ Ù¥Á¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ, Û ÌËı ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÒËθ̥¯Ó˛ π ÔÓÚ·‡ ‚ Ì¥ÊÌÓÒÚ¥, ·҈¥, ÂÏÓˆ¥ÈÌ¥È ÚÂÔÎÓÚ¥ Ú‡ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥, ‡Ì¥Ê Û Ù¥ÁË˜Ì¥È ·ÎËÁ¸ÍÓÒÚ¥. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ Û ˛Ì‡Í¥‚ Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó ‡Ì¥¯Â ‚ËÌË͇π ˜ÛÚÚπ‚Ó ÒÂÍÒۇθÌËÈ ÔÓÚfl„ ‰Ó Ù¥Á˘ÌÓª ·ÎËÁ¸ÍÓÒÚ¥, ÚÓ‰¥ flÍ ÔÓÚ·‡ ‚ ‰ÛıÓ‚ÌÓÏÛ Á·ÎËÊÂÌÌ¥ Ú‡ ‚Á‡πÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ ‚ËÌË͇π ‰Â˘Ó Ô¥ÁÌ¥¯Â [ÇÓÎÍÓ‚, 2001, Ò. 48].
ли важкого удару вiд англiйської економiчної ситуацiї. Вони вiдчували, що «не мають майбутнього» (одне з гасел, що стало синонiмом панкiвського свiтобачення), i що суспiльство прирекло їх бути в хвостi у людей iз несправедливими перевагами (тобто грошима й полiтичною владою). Навiть закiнчивши вищу школу, вони або не могли знайти роботу, або дiстали мiсця, що їм здавалися нестерпно нудними, бо не потребували творчости i були низько оплачуванi. Як i представники раннього авангардного руху, вони були антибуржуазними й антикапiталiстичними. Мерi Гаррон з газети «Village Voice» описувала ситуацiю 1977 року: «Безробiття в Британiї вразило молодь до двадцяти рокiв бiльше, нiж будь-яку iншу групу». Згiдно з «New Statesman»: «Вага безробiтних серед молодих 25-ти ймовiрно перевищить у новому роцi 35 вiдсоткiв... Цього лiта тисячi шiстнадцятилiтнiх закiнчать школу й сядуть на допомогу по безробiттю. Чим довше вони будуть без роботи, чим довше вони будуть без навчання, тим менше будуть спроможнi працевлаштуватися. Бути на допомозi по безробiттю, значить жити з батьками i роздивлятися шпалери; 15-25 доларiв на тиждень не залишають багато шансiв на розваги. Це – не провiнцiйна нудьга, це – безнадiя. Можна зрозумiти, чому пiсня Рi-
193
ТІРСІЯ ГЕНРІ ПАНКІВСЬКЕ Й АВАНГАРДНЕ МИСТЕЦТВО
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚‡ÚÓ ‚¥‰Á̇˜ËÚË ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ ‚ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥ª Á‚˘‡˛ ÒԥθÌÓ„Ó ÒÔ‡ÌÌfl ÏÓÎÓ‰¥ ¥ÌÙÓχÚÓ‡ÏË-˜ÓÎÓ‚¥Í‡ÏË Ú‡ ¥ÌÙÓχÚÓ͇ÏË-Ê¥Ì͇ÏË (¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÏË «Ê¥ÌÓ˜ËÏË» ÙÓθÍÎÓÌËÏË ÚÂÍÒÚ‡ÏË). üÍ˘Ó Ô¯¥ ÓÁ„Îfl‰‡˛Ú¸ ÈÓ„Ó flÍ ÌÓχÚË‚ÌËÈ ¥ ̇‚¥Ú¸ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚ËÈ ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ ‰Ó¯Î˛·ÌÓ„Ó ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl ÏÓÎÓ‰¥ (ÔÓ ˘Ó ̉‚ÓÁ̇˜ÌÓ Ò‚¥‰˜‡Ú¸ ÂÚÌÓ„‡Ù¥˜Ì¥ χÚÂ¥‡ÎË, ‚ËÍÓËÒڇ̥ Û Ô‡ˆ¥ á. äÛÁÂÎ¥ [äÛÁÂÎfl, 1906; ‡ Ú‡ÍÓÊ: ß‚‡ÌÓ‚, 1898, Ò. 103, 861] – Á‡ÔË̥҇ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍÓÏ-˜ÓÎÓ‚¥ÍÓÏ ‚¥‰ ¥ÌÙÓχÚÓ‡-˜ÓÎÓ‚¥Í‡, ÚÓ ‰Û„¥ ıÓ˜ ¥ ÒÔËÈχÎË Ú‡ÍÛ Ôӂ‰¥ÌÍÛ flÍ Á‚˘‡ÈÌÛ, ÔÓÚ ‰¥ª ıÎÓÔˆ¥‚ ÁÏ‡Î¸Ó‚Û˛Ú¸ Ô‚‡ÊÌÓ flÍ Ì‡ÒËθÌˈ¸Í¥, ‚·‡˜‡˛˜Ë Û ÌËı Ò‡Ì͈¥ÓÌÓ‚‡ÌËÈ Ú‡‰Ëˆ¥π˛ ÔËÏÛÒ ‰¥‚˜ËÌË ‰Ó Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ˜ÓÎÓ‚¥˜Ëı ·‡Ê‡Ì¸. èÛ·Î¥ÍÓ‚‡Ì¥ ‰ÓÒ¥ ÂÚÌÓ„‡Ù¥˜Ì¥ ‰‡Ì¥ ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÎË Ì‡Ï Î˯ ˜ÓÎÓ‚¥˜Â – ‡Ì‰ÓˆÂÌÚ˘Ì – ·‡˜ÂÌÌfl ˆ¥πª ·ÌÍË ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÒÛ·ÍÛθÚÛË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò·, ÚÓ·ÚÓ Ï‡ÎË fl‚ÌÓ Ó‰ÌÓ·¥˜ÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ. ã˯ Á‡ÎÛ˜ÂÌÌfl ¥ÌÙÓχˆ¥ª, ̇‰‡ÌÓª Ê¥Ì͇ÏË, ̇‰‡π ˆ¥Î¥ÒÌÓÒÚË Ì‡¯ËÏ ÂÍÓÌÒÚÛ͈¥flÏ ¥ ‰ÂÏÓÌÒÚÛπ ÒÍ·‰ÌËÈ Ú‡ ÒÛÔ˜ÎË‚ËÈ ı‡‡ÍÚ ˆ¸Ó„Ó fl‚ˢ‡. ǘÓÌ˘̥ ÒÚÓÒÛÌÍË Ï‡ÎË Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó Ô·ÚÓÌ¥˜ÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ: ıÎÓÔˆ¥, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, Á ÔÓ‚‡„Ó˛ ÒÚ‡‚Ë-
чарда Гелла «(Я належу до) Втраченого поколiння» стала новою популярною серед молодi спiванкою». Крiм полiтичного й економiчного становища, одним з найважливiших джерел панкiвського руху було невдоволення ситуацiєю в рок-н-ролi. На думку панкiв, традицiйний рок не виконував потрiбної функцiї. Вiн пiдтримував широку iєрархiю суперзiрок iз супергрошима i майже непробивну iндустрiю платiвок – приклад гнiтючого економiчного клiмату i комерцiалiзацiї мистецтва. Щоб протестувати проти цiєї ситуацiї, панки виставляли себе соцiальними покидьками, нiби кажучи: «Ми – вашi дiти, що ви думаєте про свiй витвiр?» Панкiвська мода витягла на поверхню таку соцiальну болячку, як садомазохiзм. Суть була в тому, щоб виглядати настiльки жахливо бридко, наскiльки це можливо, стать мала жахати бiльше, нiж приваблювати. Іншою шокуючою тактикою були фашистськi погляди як елемент моди. Панкiвська мода була антимодою: все, що було агресивним щодо звичайної публiки, щось «неприродне» – багатобарвне волосся, поставлене диба за допомогою вазелiну, нерозчесана фризура, надмiрна косметика – вигляд з фiльмiв жахiв 1940-х рокiв. Вiв’єнн Вествуд, лондонська модельєрка, яка багато зробила для
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОКСАНА КІСЬ УКРАЇНСЬКА СІЛЬСЬКА МОЛОДЬ У ДЗЕРКАЛІ ¢ЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ
194
ÎËÒ¸ ‰Ó ‰¥‚Ó˜Óª ˜ÂÒÚ¥, ¥ ÔÂÒÚÓ˘¥ Ì ÔÂÂıÓ‰ËÎË Ú¥πª ÙÓχθÌÓª ÏÂÊ¥, Á‡ flÍÓ˛ ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl ÓÁÔÛÒÚ‡ [íÛ‰Ë, VII, Ò. 352-354; Äه̇Ҹπ‚-óÛÊ·ËÌÒ¸ÍËÈ, 1855, Ò. 141-142; ç¥ÍÓ·π‚, 1854, Ò. 17; ëÛψӂ, 1886, Ò. 20; ÇÓ‚Í, 1995, Ò. 228; ÉÛˆÛθ˘Ë̇, ‡Í. 31, 32; èÓÎÚ‡‚˘Ë̇, èÓÎ¥ÒÒfl]. èÓÚÂ, ¥Á ˆ¸Ó„Ó Á‡„‡Î¸ÌÓ‚ËÁ̇ÌÓ„Ó Ú‡ ÒÛ‚ÓÓ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÌÓ„Ó Ô‡‚Ë· Ú‡ÔÎflÎËÒ¸ ÔËÍ¥ ‚ËÌflÚÍË12. ÉÓχ‰Ò¸Í‡ ‰ÛÏ͇, ˘Ó Á‡ÒÛ‰ÊÛ‚‡Î‡ ¥ ͇‡Î‡ ÌÂÓÁ‚‡ÊÎË‚Û ‰¥‚˜ËÌÛ-ÔÓÍËÚÍÛ13, ̇ÒÔ‡‚‰¥ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì Ḁ́χ· ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË Á ԇ۷͇, flÍËÈ «Á‚¥‚» ‰¥‚˜ËÌÛ. ç‡ ÉÛˆÛθ˘ËÌ¥ ÈÓ„Ó Ì Î˯ ÔÛ·Î¥˜ÌÓ ·ËÎË Ô‡ÎˈflÏË, ‡ÎÂ È Ò‡Ï‡ Ô‡Û·Ó˜‡ „Óχ‰‡ ‚ËÒÎӂβ‚‡Î‡ ÈÓÏÛ Ò‚¥È ÓÒÛ‰ [éÌˢÛÍ, 1912, Ò. 313-314]. Ç Ì‡Ó‰¥ ‚‚‡Ê‡ÎË, ˘Ó ÁÌ‚‡„‡ ‰¥‚˜ËÌË – ‚ÂÎËÍËÈ „¥ı, ‡ «ˆÂÈ ˜ÓÎÓ‚¥Í, ¯Ó Á‚‰ÂÚ ‰¥‚ÍÛ, ‚¥Ì Ì χπ ̇ ˆ¥Î ÊËÚπ ¯πÒÚfl Û Ò·Â. Ç¥Ì Ì¥ÍÓÎË Ì ‰ÓÓ·ËÚ ÒË, ˜ÂÂÁ ÚÓ, ¯Ó Á·‡ÌÓ‚‡ÌËÈ» [ÉÛˆÛθ˘Ë̇, ‡Í. 31, 37]. âÏÓ‚¥ÌÓ, Á‚˘‡È „Óχ‰Ò¸ÍÓ„Ó ÔÓ͇‡ÌÌfl ıÎÓÔˆfl, ˘Ó Á‚¥‚ ‰¥‚˜ËÌÛ, ÍÓÎËÒ¸ ·Û‚ ÔÓ¯ËÂÌËÈ Ì Î˯ ̇ ÉÛˆÛθ˘ËÌ¥, ‡ÎÂ È Ì‡ ¥Ì¯Ëı Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÂÚÌ¥˜ÌËı ÚÂËÚÓ¥flı. âÓ„Ó ‚¥‰„ÓÏ¥Ì Á̇ıÓ‰ËÏÓ Û ÚÂÍÒÚ‡ı ̇ӉÌËı Ô¥ÒÂ̸, Ò˛ÊÂÚ flÍËı ‚͇ÁÛπ ̇ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ¥ ̇‚¥Ú¸ ‡θÌÛ ÒÔÓ·Û
створення панкiвської естетики, стала вiдомою пiсля виголошення Дайком Блейром її «манiфесту»: «Вiв’єнн Вествуд... проголошує свої винаходи «одягом для героїв» i каже, що одягти їх – значить виразити своє ставлення i взяти певнi зобов’язання; треба бути дуже смiливим, щоб вбратися в її одяг. Ти привертаєш до себе увагу на вулицi, i твоє вбрання – це демонстрацiя сили, яка може викликати протидiю – iронiю рабського одягу... Як би там не було, одяг часто може виражати iдеї краще, нiж слова. Вiн може бути такою ж руйнiвною зброєю, як книжка, плакат або памфлет: людина, що сидить бiля тебе в автобусi у футболцi «Анархiя в U.K.», справляє враження». Панки використовували манеру одягатися як революцiйне знаряддя, – багато в чому так, як це робили росiйськi футуристи. Футуризм – рух, що його започаткував 1909 року Фiлiппо Марiнетгi опублiкуванням у велико-тиражнiй паризькiй газетi «Le Figaro» працi «Заснування й манiфест футуризму». Так, як i iншi обговорюванi в цiй газетi авангарднi рухи, футуризм був багатоплановим: включав у себе вiзуальне мистецтво, лiтературу й вистави. Вiн присвячував себе вiдкиданню традицiйних мистецьких форм, незвичайним засобам вираження: шокуванню публiки. Росiйськi футуристи, за Голдбергом, «...понесли свiй h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÛÌËÍÌÛÚË ÔÓ͇‡ÌÌfl ¯ÎflıÓÏ ‚¥‰ÍÛÔÛ [èÓÔÓ‚Ò¸ÍËÈ, Ò. 12-13; êÓÍÓÒӂҸ͇, Ò. 193; ÉÌ‡Ú˛Í, Öåìê, Ò. 191; óÛ·ËÌÒ¸ÍËÈ, Ò. 346]. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ˜ÓÎÓ‚¥Í‡ (ԇ۷͇), ‚ËÌÌÓ„Ó Û ÔÂÂβ·¥ ˜Ë Á∂‚‡ÎÚÛ‚‡ÌÌ¥, ̇ Ô¥‰ÒÚ‡‚¥ å‡∂‰Â·ÛÁ¸ÍÓ„Ó Ô‡‚‡ Ú‡ ãËÚÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó ÒÚ‡ÚÛÚÛ ÒÛ‰Ë Á‡ÒÛ‰ÊÛ‚‡ÎË «Ì‡ „ÓÎÓ», ÔÓÚÂ, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ÔÓÏ’flͯۂ‡ÎË Í‡Û, ÁÏÛ¯Û˛˜Ë ‚ËÌÌÓ„Ó ‰Ó χÚÂ¥‡Î¸ÌÓª ÍÓÏÔÂÌÒ‡ˆ¥ª ‰¥‚˜ËÌ¥, ˘Ó ÔÓÒڇʉ‡Î‡. ñ ÔÓڂ‰ÊÛπÚ¸Òfl Á̇˜ÌÓ˛ ͥθͥÒÚ˛ ‰ÓÍÛÏÂÌڇθÌËı Ò‚¥‰˜Â̸ ͥ̈fl XVII-XVIII ÒÚ. (ã‚ˈ¸ÍËÈ, Ò. 113-119; ÉÓ¯ÍÓ, Ò. 82-91). è¥ÁÌ¥¯¥ ÂÚÌÓ„‡Ù¥˜Ì¥ χÚÂ¥‡ÎË ‚͇ÁÛ˛Ú¸ Î˯ ̇ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ χÚÂ¥‡Î¸ÌÓª ÍÓÏÔÂÌÒ‡ˆ¥ª Á ·ÓÍÛ ÊÓ̇ÚÓ„Ó ˜ÓÎÓ‚¥Í‡, flÍËÈ Á‚¥‚ ‰¥‚˜ËÌÛ, Á‡ÔÂÂ˜Û˛˜Ë ڇͥ ‚ËÏÓ„Ë ˘Ó‰Ó ÌÂÊÓ̇ÚÓ„Ó [éÌˢÛÍ, Ò. 319-320]. ñ¥Í‡‚Ó, ˘Ó ¥ÌÓ‰¥ ·‡Ú¸ÍË ıÎÓÔˆfl-‚ËÌÛ‚‡Úˆfl ÁÏÛ¯Û‚‡ÎË ÈÓ„Ó ‰Ó Ó‰ÛÊÂÌÌfl, ‚ËıÓ‰fl˜Ë Á ‚·ÒÌËı Ï¥ÍÛ‚‡Ì¸ Ú‡ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÍÓÎË ‰¥‚˜Ë̇ ·Û· ¥Á Á‡ÏÓÊÌÓª Ó‰ËÌË [èÓÎÚ‡‚˘Ë̇, ‡Í. 43; ÉÛˆÛθ˘Ë̇, ‡Í. 36]14. ÑÂflÍ¥ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍË ÔÓ‚’flÁÛ‚‡ÎË ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ͥθÍÓÒÚË Ù‡ÍÚ¥‚ Á·ÂÁ˜Â˘ÂÌÌfl ‰¥‚˜‡Ú ̇ ‚˜ÓÌˈflı/‰ÓÒ‚¥Ú͇ı15 ¥Á ÔÓÒËÎÂÌÌflÏ ‚ÔÎË‚Û Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó Ú‡ Á‡‚Ó‰Ò¸ÍÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡ [ëÛψӂ, 1886, Ò. 227; íÛ‰Ë, VII, Ò. 352-353].
футуризм до людей: вони ходили вулицями у несамовитих вбраннях – мали розмальованi обличчя, цилiндри на галом, вельветовi пiджаки, сережки, редиску або ложку в петельцi». Панки, якi хотiли винести свої соцiальнi переживання на вулицю, ходили по Кiн¶з Роуд у Лондонi в ланцюгах, собачих нашийниках, маючи рiзнобарвне волосся i косметику в стилi фiльму жахiв, – з подiбним шокуючим ефектом. У панкiвському середовищi великий обмiн iнформацiєю вiдбувався через розповсюдження маленьких публiкацiй, що називалися «fanzines». Крiм iнформацiї про подiї i перформенси, i альтернативности до традицiйної критики, «fanzines» включали в себе те, що Гебдiдж називає «манiфестами». Вiн пише на цю тему таке: «Sniffin Glue», – перший «fanzine», який набув найбiльшого поширення, завдяки використанню однiєї з найвиразнiших форм пропаганди, виробленої субкультурою, – безапеляцiйної заяви створеної панками фiлософiї – дiаграми, що показувала позицiю трьох пальцiв на грифi гiтари i пiдпис: «Ось де один акорд, онде ще два, а зараз створюйте власну групу». На додаток до налагодження мережi фiлософського обмiну в межах панкiвської традицiї, «fanzines» внесли h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
è¯Ófl‰ÌËÏ Á‡‚‰‡ÌÌflÏ ‰Îfl ‰¥‚˜ËÌË ·ÛÎÓ ‚·Â„ÚË ÌÂÛ¯ÍÓ‰ÊÂÌÓ˛ ‰¥‚Ó˜Û ˆÌÓÚÛ ‰Ó Ó‰ÛÊÂÌÌfl – ҇ϠˆÂÈ ÏÓÏÂÌÚ ·Û‚ Íβ˜Ó‚ËÏ Û ‚ËÁ̇˜ÂÌÌ¥ «‰Ó·Ó˜ÂÒÌÓÒÚË» ‰¥‚˜ËÌË Ô¥‰ ˜‡Ò ‚ÂÒ¥ÎÎfl16. íÓÊ ‚ËıÓ‚‡Ì¥ ̇ Ú‡‰Ëˆ¥flı ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ÏӇΥ Ú‡ Á‰ÓÓ‚Ó„Ó ÒÂÎflÌÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡„χÚËÁÏÛ, Ú‚ÂÂÁÓ Óˆ¥Ì˛˛˜Ë ÌÂÔË‚‡·ÎË‚¥ ÊËÚÚπ‚¥ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë ÔÓÍËÚÍË, ‡ Ú‡ÍÓÊ, ‡·Ë ÔÓÚËÒÚÓflÚË ˜ÓÎÓ‚¥˜ÓÏÛ Ì‡ÚËÒÍÛ, Á·Â„ÚË Ò‡ÏÓÍÓÌÚÓθ ̇ ̇ÎÂÊÌÓÏÛ ¥‚Ì¥, ‰¥‚˜‡Ú‡ Ó·ÏÂÊÛ‚‡ÎË ‚ÊË‚‡ÌÌfl ‡ÎÍÓ„Óβ: «Á‰ÂÊÛ˛Ú¸Òfl, ˘Ó· Ì ÔÓÔËÚ¸ ÓÁÛÏ» [èËflÚËÌ, ‡Í. 75]. èÓ‰ÂÍÛ‰Ë (ÁÓÍÂχ ̇ ä˪‚˘ËÌ¥) ÏÓÎÓ‰¸ ‚‰‡‚‡Î‡Ò¸ ‰Ó Ú‡Í Á‚‡ÌÓª «„Ë ‚ ÔËÚÛÎÛ», fl͇, ÔÓ ÒÛÚ¥, ·Û· ÌÂÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌËÏ ÒÚ‡Ú‚ËÏ ‡ÍÚÓÏ, ˘Ó Ì ÔËÁ‚Ӊ˂ ‰Ó ‚Ú‡ÚË ‰¥‚˜ËÌÓ˛ «‚¥Ì͇» Ú‡ ‰Ó ‚‡„¥ÚÌÓÒÚË [äÛÁÂÎfl, 1906, Ò. 96-97]. èËÓ‰ÌÓ, ˘Ó ڇͥ ÓÁ‚‡„Ë ·ÛÎË ‰Ó‚ÓÎ¥ ËÁËÍÓ‚‡ÌËÏË, ÚÓÊ ˜‡ÒÓÏ ªı ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ ·Û· ÔÓfl‚‡ ˘Â Ӊ̥πª ÔÓÍËÚÍË [ÉÌ‡Ú˛Í, 1919, Ò. 41].
èéÑÇßâçàâ ëíÄçÑÄêí éÔË҇̇ ‚ˢ Ôӂ‰¥Ì͇ ‰¥‚˜‡Ú Ú‡ ıÎÓÔˆ¥‚, ˘Ó fl‚ÌÓ ÒÛԘ˷ ÛÒ¥Ï ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ ‚ËÁ̇ÌËÏ Ú‡ ÛÒÚ‡ÎÂÌËÏ ÏӇθÌÓ-ÂÚ˘ÌËÏ ÌÓχÏ, ÒÔ˘ËÌÂ̇ ‰¥π˛ ‚ „ÛÔ¥
iнший важливий елемент: встановлення естетики образотворчого мистецтва. Як i панкiвська мода, панкiвське мистецтво виходило з вiдсутности коштiв i доступности. Воно було «антиприлизане»: нерiвне, копiйоване на ксероксi, чорно-бiле (велика контрастнiсть) i колажне. Воно вже самою появою наштовхувало на думку зруйнувати себе, через шокуючий ефект. Панкiвський колаж вiдбивав зiставлення несумiсних речей у панкiвськiй модi. Такий пiдхiд – вiдомий аспект дадаїзму i сюрреалiзму. «Дада», що iснувала в основному в межах 1916-22 pp., виникла у Францiї невдовзi пiсля Першої свiтової вiйни i рiшуче вiдкинула всi попереднi соцiальнi й естетичнi вартостi. Вона проповiдувала нонсенс i антимистецтво, використовувала пародiю i непристойний гумор, щоб викликати вороже ставлення публiки. Марсель Дюшан, провiдна постать дадаїзму, прославився своїми «Readymades», якi вiн створював, ставлячи пiдпис на таких речах, як пiсуари, коробки з-пiд пляшок, лопати для чищення снiгу, i виставляючи їх як мистецькi твори. Інший дадаїст, Ганс Арп, робив колажi, кидаючи шматочки кольорового паперу на бiльший аркуш для створення мистецьких творiв, що полягають на випадкових поєднаннях.
195
ТІРСІЯ ГЕНРІ ПАНКІВСЬКЕ Й АВАНГАРДНЕ МИСТЕЦТВО
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô‚ÌËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌËı ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚. ì ̇¯ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ‡ÍÚۇΥÁ‡ˆ¥˛ ÒÚ‡ÚÂ‚Ó„Ó ÔÓÚfl„Û Ì‡ ÚÎ¥ Á‡„‡Î¸ÌÓª ÂÓÚËÁÓ‚‡ÌÓÒÚË ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ‚˜ÓÌ˘ÌÓ„Ó ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl. ç‡ ÔÓÒËÎÂÌÌfl Á‡„‡Î¸ÌËı ÚẨÂ̈¥È ‚ „ÛÔ¥ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¥È ‚ÔÎË‚ χπ Ú‡ÍÓÊ Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ÔËÒÛÚÌ¥ı Ú‡ ˘¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ ªı ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌfl Û ÔËÏ¥˘ÂÌÌ¥ (Ú‡Í Á‚‡Ì‡ «Ï‡Òӂˉ̥ÒÚ¸» Ôӂ‰¥ÌÍË), ÚÓÊ ÔËÓ‰ÌÓ, ˘Ó Á„‡‰‡Ì¥ ÂÓÚ˘̥ ¥ÏÔÛθÒË ÒÚ‡‚‡ÎË ¥ÌÚÂÌÒË‚Ì¥¯ËÏË Ò‡Ï ̇ ‚˜ÓÌˈflı, ÍÓÎË ‚ ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ Ì‚ÂÎËÍÓÏÛ ÔËÏ¥˘ÂÌÌ¥ Á·Ë‡ÎÓÒ¸ ‰Ó 20 Ú‡ ·¥Î¸¯Â ÓÒ¥·. éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ÒÛ˜‡Ò̇ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ÔÒËıÓÎÓ„¥fl ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸, ˘Ó ‚ „ÛÔ¥ ÁÌËÊÛπÚ¸Òfl Ò‡ÏÓÍÓÌÚÓθ, ‡ ˆÂ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÔÓÒ··ÎÂÌÌfl ÌÓχÚË‚ÌÓ„Ó ÒÚËÏÛ‚‡ÌÌfl: Û ‰ÂflÍËı „ÛÔÓ‚Ëı ÒËÚÛ‡ˆ¥flı β‰Ë ÒıËθ̥ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‚¥‰ÍËÌÛÚË ÌÓχÚË‚Ì¥ Ôӂ‰¥ÌÍÓ‚¥ Ó·ÏÂÊÂÌÌfl, ‚Ú‡ÚËÚË ‚¥‰˜ÛÚÚfl ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË Á‡ ‚·ÒÌ¥ ‚˜ËÌÍË Ú‡ ‰¥flÚË «flÍ ÛÒ¥», ̇‚¥Ú¸ ÛÒÛÔ˜ ‚·ÒÌËÏ ˆ¥ÌÌÓÒÚflÏ [å‡ÈπÒ, 1997, Ò. 369-374]. ì „ÛÔ¥ Ú‡ÍÓÊ ‡ÍÚۇΥÁÛ˛Ú¸Òfl ÏÂı‡Ì¥ÁÏË ÍÓÌÙÓÏ¥ÁÏÛ: ˘Ó ÔË‚‡·ÎË‚¥¯Ó˛ π ‰Îfl ÓÒÓ·Ë Ô‚̇ „ÛÔ‡, ÚÓ ÒËθ̥¯ËÏ ·Û‰Â ̇ÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌfl ÔËÈÌflÚËı Û Ì¥È ÏÓ‰ÂÎÂÈ Ôӂ‰¥ÌÍË Ú‡ ÒÚ‡ı Ô‰ Ò‡Ì͈¥flÏË Á ªª ·ÓÍÛ (flÍ ÓÚ ‚ËÒÏ¥˛‚‡ÌÌfl, ÁÌÛ˘‡ÌÌfl ÚÓ˘Ó) [êÓ·Â, í¥Î¸Ï‡Ì, 1994, Ò. 144].
Сюрреалiзм, заснований 1924 року групою приятелiв Дюшана, цiкавився бiльше нерацiональним, нелогiчним розумом, нiж рацiональним чи логiчним. Проте, сюрреалiзм не виступав за заперечення одного iншим, як це робив дадаїзм, а радше припускав спiвiснування окремих, нiби несумiсних iстот. Вiн шукав способу вираження пiдсвiдомого мислення, зокрема того, що виступає у снах i не «перекладається» свiдомим, аналiтичним розумом. Ландшафти (або «сношафти») Сальвадора Далi – гарний приклад цього. Панкiвськi колажi коливаються вiд абсурдности дадаїзму до того, що Майкл Кiрбi, професор Нью-Йоркського унiверситету i визнаний авторитет у питаннях авангарду, визначає як «проникнення в iншу реальнiсть» сюрреалiзму. Наприклад, зразки ксеромистецтва, англiйських шпильок i трубочисток нiби стикуються з нелогiчною, безглуздою, випадковою естетикою «дада». «Rauograph» – знiмки предметiв Мена Рея, зробленi без використання фотоапарата, – яскравi приклади, що показують таку ж висококонтрасну якiсть ксероробiт. З iншого боку, рекламнi плакати концертiв панк-року мають радше сюрреалiстичний вигляд. Усi предмети з колажiв не є незвичними для мiських пейзажiв, але їх роз-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОКСАНА КІСЬ УКРАЇНСЬКА СІЛЬСЬКА МОЛОДЬ У ДЗЕРКАЛІ ¢ЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ
196
ìÒ¥ Á„‡‰‡Ì¥ ˜ËÌÌËÍË, ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, ÒÔ‡ˆ¸Ó‚Û‚‡ÎË ‚ ÏÂʇı ‚˜ÓÌ˘ÌËı Á¥·‡Ì¸, ÚËϘ‡ÒÓ‚Ó ÁÏ¥Ì˛˛˜Ë Ôӂ‰¥ÌÍÛ ÏÓÎÓ‰¥ ̇ ‡ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ. èÓ ÒÛÚ¥, ÏÓ‚‡ ȉ ÔÓ ÔÓ‰‚¥ÈÌ¥ Ôӂ‰¥ÌÍÓ‚¥ Òڇ̉‡ÚË Ú‡ ÔÓ‰‚¥ÈÌÛ ÏӇθ: Ӊ̥ ÌÓÏË – ‰Îfl ÔË‚ÒÂβ‰ÌÓ„Ó ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl, ¥Ì¯¥ – Á‡ ÛÏÓ‚ ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË ÍÓÌÚÓβ Á¥ ÒÚÓÓÌË ‰ÓÓÒÎËı. ÅÓ Ê Á‡„‡Î¸ÌÓ‚¥‰ÓÏÓ, ˘Ó Û ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥ Ôӂ‰¥Ì͇ ‰¥‚˜‡Ú ‚Ë¥ÁÌfl·Ҹ ÒÚËχ̥ÒÚ˛ Ú‡ ÒÍÓÏÌ¥ÒÚ˛, ÔËβ‰Ì¥ÒÚ¸ ‚Ëfl‚Û ÒËÏÔ‡Ú¥È Ï¥Ê ıÎÓÔˆÂÏ Ú‡ ‰¥‚˜ËÌÓ˛ ·Û· ÌÂÔËÔÛÒÚËÏÓ˛ [ᇄ·‰‡, 1934, ‡Í. 88; èÓÎ¥ÒÒfl; ÇÓÎË̸, ‡Í. 9; ÉÛˆÛθ˘Ë̇, ‡Í. 31; ‡Í. 35]. ë͇ʥÏÓ, ̇ ÉÛˆÛθ˘ËÌ¥, ÔÓÔË Á‡„‡ÎÓÏ ‰Ó‚ÓÎ¥ ‚¥Î¸Ì¥ ÒÚÓÒÛÌÍË Ï¥Ê ıÎÓÔˆflÏË Ú‡ ‰¥‚˜‡Ú‡ÏË, ÒÛ‚ÓÓ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÎËÒ¸ Ó·ÏÂÊÂ̸ ̇ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl Û ÔËÒÛÚÌÓÒÚ¥ ‰ÓÓÒÎËı: ¥ÒÌÛ‚‡ÎÓ Ú‡·Û ̇ ÓÁÏÓ‚Û Ô¥‰ ˜‡Ò ڇ̈˛! Ň, ̇‚¥Ú¸ Û ÔÓÏ¥Ê͇ı Ï¥Ê Ú‡ÌˆflÏË ıÎÓÔˆ¥ Ú‡ ‰¥‚˜‡Ú‡ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ·ÛÎË Á·Â¥„‡ÚË ‰ËÒڇ̈¥˛, „ÛÚÛ˛˜ËÒ¸ ÓÍÂÏÓ [ÉÛˆÛθ˘Ë̇, ‡Í. 31, 33]. ìÒÚ‡ÎÂÌËÈ ÔÓ„Îfl‰ ̇ ÒÚÓÒÛÌÍË ÏÓÎÓ‰¥ ‚ËÒÎÓ‚ÎÂÌËÈ Û ÍÓÎÓÏËȈ¥: éÈ, β·¥Ï ÒË, Ï¥È ÏËÎÂ̸ÍËÈ, èÓÚ‡ÈÌÓ, ÔÓÚ‡ÈÌÓ. ∏Í ÔˉÂÏÓ ÏÂÊË È Î˛‰Ë – ÇÍÛÔ¥ ÌË Ò¥‰‡ÈÏÓ [ÉÛˆÛθ˘Ë̇, ‡Í. 32].
мiри та сполучення – незвичайнi. Як зазначає Кiрбi, рiзнi предмети – радше вiдмiннi, нiж взаємозаперечнi; вони одночасно не пасують i не пасують один до одного. Не всi панкiвськi колажi пiдпадають пiд категорiї дадаїзму або сюрреалiзму, але, незважаючи на розмаїття стилiв, усi вони мають одну спiльну рису: звичнi речi – в незвичних обставинах, змiна контексту змiнює значення. Панкiвськi перформенси так само, як панкiвська мода й мистецтво, – руйнiвнi. Це – атака на розум. За останнi п’ять рокiв, вони помiтно вдосконалилися, а на самому початку (кiнець 70-х) перформенси вiдбувалися в маленьких, вщент переповнених, дешевеньких примiщеннях в горезвiсних хулiганських районах. Учасники перформенсiв у бiльшости своїй мали погану або й зовсiм не мали спецiальної музичної освiти, користувалися лише дуже дешевою й простенькою апаратурою. Рiвень децибелiв був брутально високий, а поведiнка як виконавцiв, так i публiки була агресивною i часто насильницькою. Як частину панкiвської полiтики провокацiй виконавцi часто включали до перформенсiв такi атрибути, як блювання на сценi, плювання в публiку; демонстрацiя ран, що було результатом поширеного самокалiчення – рiзання або биття себе скляними пляшками, гачками для риби i ножаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
é‰Ì‡Í „Óχ‰Ò¸Í‡ ‰ÛÏ͇ ‰ÓÔÛÒ͇· Á̇˜ÌÛ Ò‚Ó·Ó‰Û ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ ÏÓÎÓ‰¥ ̇ ‚˜ÓÌˈflı/‰ÓÒ‚¥Ú͇ı Ú‡ «‚ÛÎˈ¥». ŇڸÍË ÓÁ„Îfl‰‡ÎË ˆ¥ ¥ÌÒÚËÚÛÚË flÍ Ô‡‰‡‚Ì¥È Á‚˘‡È ¥ ‚‚‡Ê‡ÎË ÌÂÒÔ‡‚‰ÎË‚ËÏ ‚¥‰ÏÓ‚ÎflÚË ‰¥ÚflÏ Û Ú‡ÍËı ÙÓχı ‰ÓÁ‚¥ÎÎfl, ˘Ó ªı Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ Ò‡Ï¥ Á‡Ô¥Á̇ÎË [Éۯ‚ҸÍËÈ, 1991, Ò. 257-259; ß‚‡ÌÓ‚, 1907, Ò. 209; êËθҸÍËÈ, 1890, Ò. 352 Ú‡ ¥Ì]. èËÍÏÂÚÌÓ Ú‡ÍÓÊ, ˘Ó ÒÂÎflÌË ‰Ó‚ÓÎ¥ Ôӷ·ÊÎË‚Ó ÒÚ‡‚ËÎËÒ¸ Ì Î˯ ‰Ó ‚˜ÓÌˈ¸ flÍ fl‚ˢ‡, ‡ÎÂ È ‰Ó ¥Ì¯Ëı ÔÓfl‚¥‚ ‡ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË ÏÓÎÓ‰¥. ñ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ̇҇ÏÔ‰ Ô‡Û·Ó˜Ëı „Óχ‰, flÍ¥ Ò‚Óπ˛ «‡ÌÚËÔӂ‰¥ÌÍÓ˛»17 ˜‡ÒÚÓ Á‡‚‰‡‚‡ÎË „ÓÒÔÓ‰‡flÏ ˜ËχÎËı χÚÂ¥‡Î¸ÌËı ¥ ÏӇθÌËı Á·ËÚÍ¥‚, ͇‰Û˜Ë ÒÓÎÓÏÛ Ú‡ ‰Ó‚‡ ‰Îfl ‚˜ÓÌ˘ÌËı ÔÓÚ· ¥ ‚·¯ÚÓ‚Û˛˜Ë ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔËÍ¥ ÏÓÎӉ˜¥ «ÓÁ‚‡„Ë» (ÔÂÂÒÌÓ‚Û‚‡ÌÌfl ‚ÛÎˈ¸ ÏÓÚÛÁ͇ÏË, Ô„ÓÓ‰ÊÛ‚‡ÌÌfl ªı ·ÓÓ̇ÏË ‰Ó„ÓË ÁÛ·ˆflÏË, ‚Ë͇‰ÂÌÌfl ‚Ó¥Ú, ‚ËÚfl„Û‚‡ÌÌfl ‚ÓÁ¥‚ ̇ ‰‡ı, ̇‚ÏËÒÌËÈ „‡Î‡Ò, ÔÒÛ‚‡ÌÌfl ÊËÚÎÓ‚Ëı Ú‡ „ÓÒÔÓ‰‡Ò¸ÍËı ·Û‰¥‚Âθ ÚÓ˘Ó). ñ¥Í‡‚Ó, ˘Ó ˆ¥ ‰¥ª ·ÛÎË ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ ̇҇ÏÔ‰ ÒÛÔÓÚË ÚËı „ÓÒÔÓ‰‡¥‚, ˘Ó Ì ÔÛÒ͇ÎË ‰¥‚˜‡Ú ̇ ‚˜ÓÌˈ¥ [ŇÎÛ¯ÓÍ, 1998, Ò. 97]. ǘÓÌˈ¥/‰ÓÒ‚¥ÚÍË Ú‡ ‚ÛÎˈfl ·ÛÎË „ÓÎÓ‚ÌËÏË ÓÒ‰͇ÏË ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÒÂÎflÌÒ¸ÍÓª ÏÓÎÓ‰¥ ˛Ì‡ˆ¸ÍÓ„Ó ‚¥ÍÛ,
ми. Роль публiки часто полягала на киданнi завжди незакрiплених стiльцiв, пляшок з-пiд пива, склянок i всього, що тiльки можна, у бiк виступаючих. Конфронтацiя «виступаючi – публiка» також була елементом футуристичних i дадаїстичних вистав: бурхлива вiдповiдь публiки на лайливу мову i зухвалу поведiнку акторiв у «Ubu Roi» Альфреда Жаррi – загальновiдома; так само, як протест, з яким зустрiлися в Берлiнi провокацiйнi вистави Рiхарда Гельзенбека, що вихвалювали вiйну, нападали на експресiонiзм i ображали публiку. Учасники панкiвського руху часто називали себе «неодадаїстами». Наприклад, у своїй книжцi «Панк», що подавалася як погляд на сцену зсередини, автори писали: «Це був сильний, агресивний засiб. Графiтi, колаж i мода, всi елементи панку, мають «неодадаїстичний» аромат». Концерти також рекламувалися як «неодада». Панки вiдчували й союз iз футуристичним рухом. Бельсiто, Дейвiс, Кестер, наприклад, написали таку присвяту в своїй книжцi «Street Art»: «ця книжка присвячується Фiлiппо Марiнеттi (1876-1944), поетовi i мрiйниковi футуристичного руху, який написав: «Ми хочемо оспiвати любов до небезпеки, звичку до небезпеки i безрозсудности». h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÛÚ ‰¥‚˜‡Ú‡ Ú‡ Ô‡Û·ÍË ÏÓ„ÎË Í‡˘Â Ô¥Á̇ÚË ÔÓÚËÎÂÊÌÛ ÒÚ‡Ú¸, ÓÔ‡ÌÛ‚‡ÚË ÒÚËθ Ú‡ ÙÓÏË Ôӂ‰¥ÌÍË, ‚·ÒÚË‚¥ ‰ÓÓÒÎËÏ, Á‰Ó·ÛÚË Ô‚̥ Á̇ÌÌfl Ú‡ ‰ÓÒ‚¥‰ Û ÒÙÂ¥ ÓÒÓ·ËÒÚËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚. ÅÎËʘ Á̇ÈÓÏÒÚ‚Ó ¥Á ÔÓÚÂ̈¥ÈÌËÏË ¯Î˛·ÌËÏË Ô‡Ú̇ÏË Ô¥‰ ˜‡Ò ˘Ó‰ÂÌÌÓ„Ó ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl ÛÔÓ‰Ó‚Ê Í¥Î¸ÍÓı Ï¥Òflˆ¥‚ ‰ÓÁ‚ÓÎflÎÓ ‚Ëfl‚ËÚË ‚‡‰Ë Ú‡ Ô‚‡„Ë ÍÓÊÌÓ„Ó, ˘Ó, ÔËÓ‰ÌÓ, ÔÓÁËÚË‚ÌÓ ÔÓÁ̇˜‡ÎÓÒ¸ ̇ flÍÓÒÚ¥ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ÔÓ‰ÛÊÌ¸Ó„Ó ‚Ë·ÓÛ. á̇̇ ‰ÓÒÎ¥‰Ìˈfl ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÍÛθÚÛË Ò· í. ÅÂÌ¯Ú‡Ï ‚‚‡Ê‡π, ˘Ó ‚ ÏÂʇı ¥ÌÒÚËÚÛÚÛ ‚˜ÓÌˈ¸/‰ÓÒ‚¥ÚÓÍ ‚¥‰·Û‚‡Î‡Ò¸ ÒËÏ‚ÓÎ¥˜Ì‡ ¥Ï¥Ú‡ˆ¥fl Ò¥ÏÂÈÌËÈ ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ (flÍ „ÓÒÔÓ‰‡Ò¸ÍÓ-‚ËÓ·Ì˘Ëı, Ú‡Í ¥ ÓÒÓ·ËÒÚËı), ˘Ó χÎÓ ‚Ë¥¯‡Î¸ÌÛ Óθ ̇ Á‡‚¯‡Î¸ÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ Ô¥‰„ÓÚÓ‚ÍË ÏÓÎÓ‰¥ ‰Ó Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó ÊËÚÚfl [ÅÂ̯ڇÏ, 1988, Ò. 238]. ì ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥È ÒÛ·ÍÛθÚÛ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò· ‚ˇÁÌÓ ÔÓÒÚÂÊÛπÚ¸Òfl ∂ẨÂ̇ ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥fl Û ÒÚËÎ¥ Ú‡ ÏÓ‰ÂÎflı Ôӂ‰¥ÌÍË ‰¥‚˜‡Ú Ú‡ Ô‡Û·Í¥‚ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ÛÒÚ‡ÎÂÌËı ∂ẨÂÌËı ÒÚÂÂÓÚËÔ¥‚, ‡ Ò‡ÏÂ: Ô¯¥ ‰ÂÏÓÌÒÚÛ˛Ú¸ Ô‡ÒË‚Ì¥ÒÚ¸, Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸, ÒÚ‡Ú˘̥ÒÚ¸, ‰Û„¥ ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸ ‡ÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸, ‰Óϥ̇ÌÚÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ ÏÓ·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ Û ÒÚÓÒÛÌ͇ı ¥Á ÔÓÚËÎÂÊÌÓ˛ ÒÚ‡ÚÚ˛. éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÈ ÍÓÌÚÓθ Ú‡ Ò‡Ì͈¥ª Á‡ ÔÓÛ¯ÂÌÌfl „Óχ‰Ò¸ÍËı,
«Немає краси бiльшої, нiж в боротьбi. Нема шедевру без агресивного характеру». Хоча жоден iз цих письменникiв або митцiв детально не описав зв’язку мiж панком i авангардом, деякий взаємозв’язок – ясний. Ставлення до революцiйности й конфронтацiї, обговоренi вище, – це два спiльнi знаменники. Ще один – це використання «сирого» матерiалу – вiдсутнiсть спецiальної освiти або її недостатнiсть. Гру неакторами «Перемоги над сонцем» Маяковського, наприклад, можна порiвняти до «Readymades» Дюшана або до панка Джоннi Роттена, якого вибрали основним спiваком «Sex Pistols» радше завдяки агресивнiй зовнiшностi, нiж хисту до спiвiв. Хоча здавалося, що панки зi своїми мазохiстськими тенденцiями були проти всього, мов дадаїсти, якi виступали проти всього, включно з дадаїзмом, – але так, насправдi, не було. Мазохiзм був шокуючою тактикою, що використовувалася поруч iз iншими руйнiвними елементами панку. Панки хотiли показати публiцi, що вони думають про суспiльство; вони виступали за анархiю; за розвиток нового музичного стилю, який їм вiдповiдав, i за те, щоб цю музику зробити доступною через незалежнi фiрми запису, «fanzines» i перформенси. Це вiдрiзня-
197
ТІРСІЯ ГЕНРІ ПАНКІВСЬКЕ Й АВАНГАРДНЕ МИСТЕЦТВО
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ôӂ‰¥ÌÍÓ‚Ëı Ú‡ ÏӇθÌËı ÌÓÏ ÊÓÒÚÍ¥¯¥ ˘Ó‰Ó ‰¥‚˜‡Ú ¥ ‚ˇÁÌÓ Ôӷ·ÊÎË‚¥¯¥ ˘Ó‰Ó ıÎÓÔˆ¥‚, ‚¥‰Ú‡Í ıÎÓÔˆ¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â ·ÂÁ͇ÌÓ ‰ÂÏÓÌÒÚÛ˛Ú¸ ‡ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ Ôӂ‰¥ÌÍÛ (̉ÓÔÛÒÚËÏÛ ‰Îfl ¥Ì¯Ëı ÒÚ‡Ú‚Ó-‚¥ÍÓ‚Ëı „ÛÔ). Ä„‡ÔÍË̇, 1999 – Ä„‡ÔÍË̇ í.Ä. à̈ÂÒÚ // ë·‚flÌÒÍË ‰Â‚ÌÓÒÚË. ùÚÌÓÎËÌ„‚ËÒÚ˘ÂÒÍËÈ ÒÎÓ‚‡¸ / èÓ‰ Ó·˘ÂÈ Â‰. ç.à. íÓÎÒÎÓÚÓ. – í. 2 – å., 1999. – ë. 418-420. Äه̇Ҹπ‚-óÛÊ·ËÌÒ¸ÍËÈ, 1855 – Äه̇Ҹπ‚-óÛÊ·ËÌÒÍËÈ Ä. Å˚Ú Ï‡ÎÓÛÒÒÍÓ„Ó ÍÂÒÚ¸flÌË̇ (ÔÂËÏÛ˘ÂÒÚ‚ÂÌÌÓ ‚ èÓÎÚ‡‚ÒÍÓÈ „Û·ÂÌËË) // ÇÂÒÚÌËÍ àÏÔ‡ÚÓÒÍÓ„Ó êÛÒÒÍÓ„Ó ÉÂÓ„‡Ù˘ÂÒÍÓ„Ó é·˘ÂÒÚ‚‡. – ó. 13. – ëè·., 1855. – ë. 129-156. ŇÎÛ¯ÓÍ, 1998 – ŇÎÛ¯ÓÍ Ç. é·fl‰Ë ¥Ì¥ˆ¥‡ˆ¥È Û͇ªÌˆ¥‚ Ú‡ ‰‡‚Ì¥ı ÒÎÓ‚’flÌ. – 㸂¥‚–縲-âÓÍ, 1998. – 216 Ò. ÅÂ̯ڇÏ, 1988 – ÅÂÌ¯Ú‡Ï í.Ä. åÓÎÓ‰Âʸ ‚ Ó·fl‰Ó‚ÓÈ ÊËÁÌË ÛÒÒÍÓÈ Ó·˘ËÌ˚ XIX – ̇˜‡ÎÓ ïï ‚Â͇. èÓÎÓ‚ÓÁ‡ÒÚÌÓÈ ‡ÒÔÂÍÚ Ú‡‰ËˆËÓÌÌÓÈ ÍÛθÚÛ˚. – ãÂÌËÌ„‡‰, 1988. – 277 Ò. ÅÂ̯ڇÏ, 1999 – ÅÂÌ¯Ú‡Ï í. «ïËÚÓ-ÏÛ‰Ó ÛÍÓ‰Âθˈ» (‚˚¯Ë‚‡Ì¸Â-¯Ëڸ ‚ ÒËÏ‚ÓÎËÁÏ ‰Â‚˘¸Â„Ó Òӂ¯ÂÌÌÓÎÂÚËfl Û ‚ÓÒÚÓ˜Ì˚ı Ò·‚flÌ) // ÜÂÌ˘Ë̇ Ë ‚¢ÂÒÚ‚ÂÌÌ˚È ÏË ÍÛθÚÛ˚ Û Ì‡Ó‰Ó‚ Ö‚ÓÔ˚ Ë êÓÒÒËË. –
ється вiд дадаїстичного руйнування логiки. Панкiвська поведiнка не була алогiчною, – це був послiдовний систематичний метод вираження ставлення до специфiчних соцiальних i естетичних проблем. У сучасних постановках панкiвськi перформенси мають велику подiбнiсть до експресiонiстських вистав. Експресiонiзм – це рух, що з’явився в Европi перед Першою свiтовою вiйною, i полягав радше на вираженнi внутрiшнього «я», емоцiйного досвiду особистости, нiж показi реалiстичного зовнiшнього свiту. Панк, як i експресiонiзм, напористий, наступальний i дуже конкретний. Також, як i експресiонiзм, вiн думає, як спровокувати рiшучу реакцiю глядача через атаку на почуття й емоцiйне перевантаження. Крик, емблематичний для експресiонiзму, – мотив, що також зустрiчається в панку, як в лiрицi, так i в образотворчому мистецтвi. Панк також провокує рiшучу реакцiю за допомогою «body language» («мови тiла»). Як i експресiонiзм, вiн зображує конвульсивнi й гiперактивнi фiгури. Надмiрна косметика також спричиняє рiшучу реакцiю, – наприклад, косметика в стилi фiльму жахiв, популярна серед панкiв, i нерви, намальованi на тiлах виконавцiв у «Murderer the Women’s Hope», Кокошки викликають
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОКСАНА КІСЬ УКРАЇНСЬКА СІЛЬСЬКА МОЛОДЬ У ДЗЕРКАЛІ ¢ЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ
198
ë·ÓÌËÍ åÛÁÂfl ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„ËË Ë ˝ÚÌÓ„‡ÙËË. – í. LVII. – ëè·., 1999. – ë. 191-249. ÅÓ„ÛÒ·‚Ò¸ÍËÈ, 1855 – ÅÓ„ÛÒ·‚ÒÍËÈ î. ëÂÎÓ ûËÌӂ͇ çÓ‚„ÓÓ‰Ò‚ÂÒÍÓ„Ó ÛÂÁ‰‡ óÂÌË„Ó‚ÒÍÓÈ „Û·ÂÌËË ‚ ËÒÚÓ˘ÂÒÍÓÏ Ë ˝ÚÌÓ„‡Ù˘ÂÒÍÓÏ ÓÚÌÓ¯ÂÌËflı // óÂÌË„Ó‚ÒÍË ÉÛ·ÂÌÒÍˠljÓÏÓÒÚË. – 1855. – ‹ 19-21. – ë. 1-43. ÅÓÈÍ¥‚˘Ë̇ – ÖÚÌÓ„‡Ù¥˜Ì¥ χÚÂ¥‡ÎË Á ÅÓÈÍ¥‚˘ËÌË, Á‡ÔË̥҇ é.ä¥Ò¸ Ô¥‰ ˜‡Ò ÂÍÒÔ‰ˈ¥ª «á‡Í‡Ô‡ÚÒ¸ÍËÏË ÒÚÂÊ͇ÏË Ç.ÉÌ‡Ú˛Í‡ ˜ÂÂÁ 100 ÓÍ¥‚» Û ÒÂÔÌ¥ 1995 . // Äı¥‚ ßç çÄçì. – î. 1. – éÔ. 2.– é‰. Á·. 418. ÅÓ̉‡ÂÌÍÓ, 1993 – ÅÓ̉‡ÂÌÍÓ É. Ç¥‰ ıÎÓÔ˜Ë͇ ‰Ó ÏÛʇ… // ïÓ̥͇ – 2000. 燯 ͇È. – 1993. – ‹ 1-2 (3-4). ÅÓÊÍÓ‚Ò¸ÍËÈ, 1887 – ÅÓÊÍÓ‚ÒÍËÈ Ç. «è‡Û·ÓˆÚ‚Ó» Í‡Í ÓÒÓ·‡fl „ÛÔÔ‡ ‚ χÎÓÛÒÒÍÓÏ ÒÂθÒÍÓÏ Ó·˘ÂÒÚ‚Â // äë. – 1887. – ‹ 8. ÇËÌÓ„‡‰Ó‚‡, 1981 – ÇËÌÓ„‡‰Ó‚‡ ã.ç. Ñ‚˘¸Ë „‡‰‡ÌËfl Ó Á‡ÏÛÊÂÒÚ‚Â ‚ ˆËÍΠÒ·‚flÌÒÍÓÈ Í‡ÎẨ‡ÌÓÈ Ó·fl‰ÌÓÒÚË (Á‡Ô‡‰ÌÓ-‚ÓÒÚÓ˜ÌÓÒ·‚flÌÒÍË ԇ‡ÎÎÂÎË) // ë·‚flÌÒÍËÈ Ë ·‡Î͇ÌÒÍËÈ ÙÓθÍÎÓ. é·fl‰. íÂÍÒÚ. – å., 1981. – ë. 13-43. ÇÓ‚Í, 1995 – ÇÓ‚Í ï. òβ·ÌËÈ ËÚۇΠڇ Ó·fl‰Ë ̇ ì͇ªÌ¥ // ëÚÛ‰¥ª Á Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÂÚÌÓ„‡Ù¥ª Ú‡ ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥ª. – ä., 1995.– ë. 219-335.
сильну емоцiйну реакцiю. У «The Cabinet of Dr. Caligari», вiдомому експресiонiстичному фiльмi Роберта Вiне, Карпа Майєра i Ганса Яновiтца, персонажi мають як надмiрну косметику, так i конвульсивнi, гiперактивнi фiгури, щоб мати вiзуальний i емоцiйний вплив, дуже подiбний до панкiвського. Інтенсивний рiвень децибелiв, про який згадувалося вище, мала вiдстань мiж публiкою й виконавцями (це важливий аспект панкiвського перформенсу), яка ще збiльшує iнтенсивнiсть, – i фiзична, й емоцiйна чiткiсть втiлюється в негайну iнтелектуальну реакцiю. В останнi роки з’явилася нова течiя в панкiвськiй виконавськiй естетицi – естетика виконавця – робота. Ця «дехарактеризацiя» прозирає в американськiй групi «Devo», яка представляє себе у видi конвульсивних «гуманоїдiв». Одягненi так, щоб виглядати якомога подiбнiше один до одного, з дуже схожими фiзичними даними, члени групи виконують свої пiснi, використовуючи механiчнi, роботоподiбнi рухи. Цю iдею виконавця – марiонетки або механiчної iстоти також знаходимо у футуризмi, хоча там її призначення iнше. Тодi як футуристи вихваляли машини й еру технiки, панки бачили парадокс у зростаючiй залежностi їх поколiння вiд технiки, оцiнювали її як спустошуючу силу поза їх контролем. Панкiвське поh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÇÓÎË̸ – ÖÚÌÓ„‡Ù¥˜Ì¥ χÚÂ¥‡ÎË Á ÇÓÎËÌ¥ (㸂¥‚Ҹ͇ Ú‡ ÇÓÎËÌҸ͇ Ó·Î.). á‡ÔË҇· Û ÎËÔÌ¥ 1999 . é.ä¥Ò¸ // Äı¥‚ ßç çÄçì. – î. 1. – éÔ. 2. – é‰. Á·. 456. ÇÓÎÍÓ‚, 2001 – ÇÓÎÍÓ‚ û.É., ÑÓ·Â̸ÍÓ‚ Ç.à., 䇉‡Ëfl î.Ñ., 뇂˜ÂÌÍÓ à.è., ò‡ÔÓ‚‡ÎÓ‚ Ç.Ä. ëÓˆËÓÎÓ„Ëfl ÏÓÎÓ‰ÂÊË: ì˜Â·ÌÓ ÔÓÒÓ·Ë / èÓ‰. ‰. û.É. ÇÓÎÍÓ‚‡. – êÓÒÚÓ‚-̇-ÑÓÌÛ, 2001. – 576 Ò. ÇÓÓÔ‡È, 1993 – ÇÓÓÔ‡È é. Ⴂ‡ª ̇¯Ó„Ó Ì‡Ó‰Û. ÖÚÌÓ„‡Ù¥˜ÌËÈ Ì‡ËÒ. – ä., 1993. – 590 Ò. ÉÌ‡Ú˛Í – ÉÌ‡Ú˛Í Ç. ìÎˈfl ¥ ‚ÂÒ¥ÎÎfl // Ç¥‰‰¥Î ÛÍÓÔËÒ¥‚ ßåîÖ ¥Ï. êËθҸÍÓ„Ó. – î.28. – éÔ.3. – é‰. Á·. 389. – ÅÂÁ ‰‡ÚË. – 14 Ò. ÉÌ‡Ú˛Í, 1919 – ÉÌ‡Ú˛Í Ç. è¥ÒÌfl ÔÓ ÔÓÍËÚÍÛ, ˘Ó ‚ÚÓÔË· ‰ËÚËÌÛ. – 㸂¥‚, 1919. – 144 Ò. ÉÓÏËÍ, 1929 – ÉÓÏËÍ ß. ãÂÏÍ¥‚Ҹͥ «‚˜¥ÍË» (‚˜ÂÌˈ¥). – 㸂¥‚, 1929. – 6 Ò. ÉÓ¯ÍÓ, 1999: ÉÓ¯ÍÓ û. Ⴂ‡π‚ ԇ‚Ó Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍËı ä‡Ô‡Ú Ú‡ èË͇ԇÚÚfl XIV-XIX ÒÚ. .– 㸂¥‚, 1999. – 332 Ò. Éۯ‚ҸÍËÈ, 1991 – Éۯ‚ҸÍËÈ å. ßÒÚÓ¥fl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª Î¥Ú‡ÚÛË. – í.1. – ä˪‚, 1991. ÉÛˆÛθ˘Ë̇ – ÖÚÌÓ„‡Ù¥˜Ì¥ χÚÂ¥‡ÎË Á ÉÛˆÛθ˘ËÌË, Á‡ÔË̥҇ ê.ä¥ÒÂÏ Ô¥‰ ˜‡Ò ÂÍÒÔ‰ˈ¥È 1970-1972 . // Äı¥‚ ßç çÄçì. – î. 1.– éÔ. 2. – é‰. Á·. 202‡.
колiння, що зростало в часи В’єтнаму й ядерної загрози, телебачення, джук-боксiв й електрогiтар мало iронiчнiшi погляди на механiзацiю; тому панк-виконавець часто постає мертвим, байдужим, запрограмованим членом апатичного суспiльства. Іронiя полягає на вiдразi, яку панки вiдчувають до суспiльства, приналежнiсть, до якого не можуть заперечити. Захоплення багатоплановим пiдходом до мистецтва (важлива риса авангарду) мало великий вплив на американський панк. За Блейром: «Виконавцi перформенсiв нарештi знайшли публiку. Першi панкiвськi групи НьюЙорка грали на «Mercer Arts Center»; в Торонто, Клiвлендi й Сан-Франциско художнi школи дали музикантiв i публiку для мiсцевих сцен. Паттi Смiт i Том Верлен оберталися в поетичних колах перед тим, як потрапили в рокн-рол. «Talking Heads» зустрiлися в художнiй школi, Амос По сумiщав панк з кiно, – є багато вiдеомагнiтофонiв, i всi мають фотоапарати, – панк такий фотогенiчний!» Однак, рiзниця мiж багатоплановим пiдходом авангарду i панку полягала на тому, що авангард найчастiше цiкавиться нечiткими межами мiж жанрами мистецтва з самого початку, тодi як панк, як i iншi течiї рок-н-ролу, перш за все орiєнтується на музику. Панкiвський стиль h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ᇄ·‰‡, 1929 – ᇄ·‰‡ ç. èÓ·ÛÚ ÒÂÎflÌÒ¸ÍÓª ‰ËÚËÌË. å‡ÚÂ¥flÎË ‰Ó ÏÓÌÓ„‡Ù¥ª Ò. ëÚ‡ÓÒ¥ÎÎfl // å‡ÚÂ¥flÎË ‰Ó ÂÚÌÓÎÓ„¥ª. – í. 1. – ä., 1929. –260Ò. ᇄ·‰‡, 1934 – ᇄ·‰‡ ç. å‡ÚÂ¥‡ÎË Á ÂÚÌÓ„‡Ù¥˜ÌËı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ ‚ óÓÌÓ·ËθҸÍÓÏÛ ‡ÈÓÌ¥ ̇ èÓÎ¥ÒÒ¥ ‚ 1934 . // Ç¥‰‰¥Î ÛÍÓÔËÒ¥‚ ßåîÖ ¥Ï. êËθҸÍÓ„Ó çÄçì. – î. 43. – éÔ. 5.– é‰. Á·. 166. – 93 ‡Í. á‡ı‡˜ÛÍ-óÛ„‡È, 1988: á‡ı‡˜ÛÍ-óÛ„‡È ê.Ç. ì͇ªÌҸ͇ ̇Ӊ̇ ‚˯˂͇. á‡ı¥‰Ì¥ ӷ·ÒÚ¥ ìêëê. – ä., 1988. – 190 Ò. ß‚‡ÌÓ‚, 1898 – ÜËÁ̸ Ë Ú‚Ó˜ÂÒÚ‚Ó ÍÂÒÚ¸flÌ ï‡¸ÍÓ‚ÒÍÓÈ „Û·ÂÌËË: Ó˜ÂÍË ÔÓ ˝ÚÌÓ„‡ÙËË Í‡fl // èÓ‰ ‰. Ç.Ç. à‚‡ÌÓ‚‡. – í. 1. – ï., 1898. – 1012 Ò. ß‚‡ÌÓ‚, 1907 – à‚‡ÌÓ‚ è.Ç. ÜËÁ̸ Ë Ôӂ¸fl ÍÂÒÚ¸flÌ äÛÔflÌÒÍÓ„Ó ÛÂÁ‰‡ ÍÓ‚ÒÍÓÈ „Û·ÂÌËË // ë·ÓÌËÍ ï‡¸ÍÓ‚ÒÍÓ„Ó àÒÚÓËÍÓ-îËÎÓÎӄ˘ÂÒÍÓ„Ó é·˘ÂÒÚ‚‡. – í. 17. – ï., 1907. ßåîÖ – ÖÚÌÓ„‡Ù¥˜Ì¥ Ú‡ ÙÓθÍÎÓÌ¥ χÚÂ¥‡ÎË Á èÓÎÚ‡‚˘ËÌË. – !927-1935 . // Ç¥‰‰¥Î ÛÍÓÔËÒ¥‚ ßåîÖ ¥Ï. êËθҸÍÓ„Ó. – îÓ̉ 1. – éÔËÒ 7. – é‰. Á·. 790. – 192 ‡Í. 䇷‡ÍÓ‚‡, 1999 – 䇷‡ÍÓ‚‡ É.à. Ñ‚ÒÚ‚ÂÌÌÓÒÚ¸. Ñ‚ۯ͇ // ë·‚flÌÒÍË ‰Â‚ÌÓÒÚË. ùÚÌÓÎËÌ„‚ËÒÚ˘ÂÒÍËÈ ÒÎÓ‚‡¸ / èÓ‰ Ó·˘. ‰. ç.à. íÓÎÒÚÓ„Ó.– í. 2 – å., 1999. – ë.35-39. ä‡Ï¥ÌÒ¸ÍËÈ, 1928 – ä‡Ï¥ÌÒ¸ÍËÈ Ç. ç‡ËÒË Á‚˘‡π‚Ó„Ó Ô‡‚‡ ì͇ªÌË. – ä., 1928.
впливає на iншi жанри мистецтва не свiдомими зусиллями спрямованими на дослiдження багатопланового мистецького руху, а так як Лорi Андерсон, актриса, яка часто виступала в панкiвських клубах США, або Твiла Тарн, танцiвник, який багато зробив як для поповнення агресивного словника рухiв панку, так i для появи специфiчних композицiй панк-року (найвiдомiшi – в «The Catherine Wheel» з музикою Дейвiда Бiрна з «Talking Heads»). Цi митцi хотiли зблизитися з панкiвською естетикою як з добрим матерiалом для творчости; приблизно так само футуристи використовували цирк i вар’єте. Як ми побачили, панк роздiляє багато iз своїх революцiйних методiв з авангардом, i виражає свiдомий союз iз ним. Першорядне значення має те, що цi жанри – бунтiвнi у мистецькому i соцiальному сенсi, вони тiсно переплiтаються i часто неподiльнi. При вивченнi панку i авангарду, полiтична природа iсторiї мистецтва стає очевидною: традицiя, бунт, традицiя i т.д. Те, як митцi нового десятилiття виступають проти того, що вже стало традицiєю панк-року, може бути цiкавим.
199
ТІРСІЯ ГЕНРІ ПАНКІВСЬКЕ Й АВАНГАРДНЕ МИСТЕЦТВО
Переклав Павло Макаренко h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ä‚¥Ú͇, 1928 – ä‚¥Ú͇ ä. ì͇ªÌҸͥ Ô¥ÒÌ¥ ÔÓ ‰¥ÚÓÁ„Û·Ìˈ˛. – ä., 1928 – 61 Ò. ä¥Ò¸, 1998 – ä¥Ò¸ é. Ñ¥‚˜Ë̇-ÔÓÍËÚ͇ ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÒÂÎ¥ ͥ̈fl XIX – ÔÓ˜‡ÚÍÛ ïï ÒÚ. // ç‡Ó‰ÓÁ̇‚˜¥ áÓ¯ËÚË. – 1998. – N 6. – ë. 684-692. äÓÌ, 1998 – äÓÌ à.ë. ÇÓÁ‡ÒÚ̇fl ÒÚ‡ÚËÙË͇ˆËfl // ëӈˇθ̇fl ÔÒËıÓÎÓ„Ëfl. – 1998. – ‹ 8. äÓÒÚ‡˘ÛÍ, 1929 – äÓÒÚ‡˘ÛÍ Ç. è‡Û·Óˆ¸Í‡ „Óχ‰‡ ‚ ÒÂÎ¥ íÛÎÓ‚¥ ̇ èÓÍÛÚÚ˛, ‚ ɇ΢ËÌ¥ // èÓ·ÛÚ. – 1929. – ó. 4-5. äÛÁÂÎfl, 1906 – äÛÁÂÎfl á. ÑËÚË̇ ‚ Á‚˘‡flı ¥ ‚¥Û‚‡ÌÌflı Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰‡. å‡ÚÂ¥‡ÎË Á ÔÓÎۉ̂Ӫ ä˪‚˘ËÌË // å‡ÚÂ¥‡ÎË ‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓ-ÛÒ¸ÍÓª ÂÚÌÓÎÓ„¥ª. – í. 8. – 㸂¥‚, 1906. äÛÁÂÎfl, 1914 – äÛÁÂÎfl á. üχÍË Ì‡ ‰¥‚˜‡Ú‡. (è˘ËÌÓÍ ‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÂÚÌÓθӄ¥ª) // 㸂¥‚, 1914. – 12 Ò. ã‚ˈ¸ÍËÈ, 1900: ã‚ˈÍËÈ é. ûÊÌÓÛÒÒ͇fl ÊÂÌ˘Ë̇ ‚ XVI-XVII ÒÚ. // àÎβÒÚËÓ‚‡ÌÌ˚È Ò·ÓÌËÍ äË‚ÒÍÓ„Ó ãËÚ‡ÚÛÌÓ-ÄÚËÒÚ˘ÂÒÍÓ„Ó é·˘ÂÒÚ‚‡. – ä., 1900. – í. 1. – ë. 108-122. å‡ÈπÒ, 1997 – å‡ÈÂÒ Ñ. ëӈˇθ̇fl ÔÒËıÓÎÓ„Ëfl (ÔÂ. Ò ‡Ì„Î.). – ëè·., 1997. – 684 Ò. åËÎÓ‡‰Ó‚˘, 1897 – åËÎÓ‡‰Ó‚˘ Ç.è. ç‡Ó‰Ì˚ ӷfl‰˚ Ë ÔÂÒÌË ãÛ·ÂÌÒÍÓ„Ó ÛÂÁ‰‡ èÓÎÚ‡‚ÒÍÓÈ „Û·ÂÌËË, Á‡ÔËÒ‡ÌÌ˚ ‚ 1888-1895 „. // ë·ÓÌËÍ ï‡¸ÍÓ‚ÒÍÓ„Ó
‡Ì‰¥È ÔÂıÌËÍ герої меча і магії: втікачі від реальности чи останні лицарі?
© Ä.èÂıÌËÍ, 2001
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОКСАНА КІСЬ УКРАЇНСЬКА СІЛЬСЬКА МОЛОДЬ У ДЗЕРКАЛІ ¢ЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ
200
àÒÚÓËÍÓ-îËÎÓÎӄ˘ÂÒÍÓ„Ó é·˘ÂÒÚ‚‡. – ÍÓ‚, 1897. – í.16. ç¥ÍÓ·π‚, 1854 – çËÍÓ·‚ Ä. 낇‰Â·Ì˚ ӷfl‰˚ χÎÓÛÒÒÓ‚ // åÓÒÍ‚ËÚflÌËÌ. – 1854.– ‹7. éÌˢÛÍ, 1912 – éÌˢÛÍ Ä. êÓ‰ËÌË ¥ ıÂÒÚËÌË Ú‡ ‰ËÚË̇ ‰Ó ¯ÓÒÚÓ„Ó ÓÍÛ // åìÖ. – í. 15. – 㸂¥‚, 1912. èËflÚËÌ – ÖÚÌÓ„‡Ù¥˜Ì¥ Ú‡ ÙÓθÍÎÓÌ¥ χÚÂ¥‡ÎË Á èÓÎÚ‡‚˘ËÌË, Á‡ÔË̥҇ ÒÚÛ‰ÂÌÚ‡ÏË èËflÚËÌÒ¸ÍÓ„Ó Ô‰ÚÂıÌ¥ÍÛÏÛ Û 1925-1927 . // Ç¥‰‰¥Î ÛÍÓÔËÒ¥‚ ßåîÖ ¥Ï. êËθҸÍÓ„Ó çÄçì. – î. 1. – éÔ. 6. – é‰. Á·. 621. – 167 ‡Í. èÓÎ¥ÒÒfl – ÖÚÌÓ„‡Ù¥˜Ì¥ χÚÂ¥‡ÎË Á ä˪‚Ò¸ÍÓ„Ó èÓÎ¥ÒÒfl, Á‡ÔË̥҇ é. ä¥Ò¸ ‚ ÎËÔÌ¥ 1998 . // Äı¥‚ ßç çÄçì. – î. 1. – éÔ. 2. – é‰. Á·. 454. èÓÎÚ‡‚˘Ë̇ – ÖÚÌÓ„‡Ù¥˜Ì¥ χÚÂ¥‡ÎË Á èÓÎÚ‡‚˘ËÌË, Á‡ÔË̥҇ é.ä¥Ò¸ Û ÎËÔÌ¥ 1997 . // Äı¥‚ ßç çÄçì. – î. 1. – éÔ. 2.– é‰. Á·. 438. êËθҸÍËÈ, 1890 – ê˚θÒÍËÈ î. ä ËÁÛ˜ÂÌ˲ ̇ӉÌÓ„Ó ÏËÓÒÓÁˆ‡ÌËfl. II. ëÂÏÂÈÌ˚ ÓÚÌÓ¯ÂÌËfl // äË‚Ò͇fl ÒÚ‡Ë̇. – í. 30. – ä., 1890. – ë. 341-372. êÓ·Â, í¥Î¸Ï‡Ì, 1994 – êÓ·Â å.-Ä., íËÎ¸Ï‡Ì î. ÉÛÔÔÓ‚‡fl ‰Ë̇ÏË͇. êÛÍÓ‚Ó‰ÒÚ‚Ó Ë ÎˉÂÒÚ‚Ó ‚ χÎÓÈ „ÛÔÔ // ïÂÒÚÓχÚËfl ÔÓ ÒӈˇθÌÓÈ ÔÒËıÓÎÓ„ËË. – å., 1994. – ë. 142-155. ëÂ̘ËÌ, 1908 – ÖÚÌÓ„‡Ù¥˜Ì¥ χÚÂ¥‡ÎË. á‡ÔËÒ‡‚ ü. ëÂÌ-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˜ËÌ Ì‡ ïÓÎÏ˘ËÌ¥ Ú‡ 襉·ÒÒ˛. 1903-1908 . // Ç¥‰‰¥Î ÛÍÓÔËÒ¥‚ ßåîÖ ¥Ï. êËθҸÍÓ„Ó. – î. 28. – éÔ. 3. – é‰. Á·. 174. – 18 ‡Í. ëÛψӂ, 1886 – ëÛψӂ ç.î. ÑÓÒ‚ÂÚÍË Ë ÔÓÒˉÂÎÍË. – ä., 1886. – 24 Ò. ëfl‚‡‚ÍÓ, 1974 – ëfl‚‡‚ÍÓ ∏.ß. ì͇ªÌҸ͇ ÂÚÌÓÔ‰‡„Ó„¥Í‡ ‚ ªª ¥ÒÚÓ˘ÌÓÏÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ. – ä., 1974. – 150 Ò. íÛ‰Ë, VII – íÛ‰˚ ˝ÚÌÓ„‡Ù˘ÂÒÍÓ-ÒÚ‡ÚËÒÚ˘ÂÒÍÓÈ ˝ÍÒÔ‰ˈËË ‚ á‡Ô‡‰ÌÓ-êÛÒÒÍËÈ Í‡È... – í.VII. – ëè·., 1877. – 608 Ò. óÛ·ËÌÒ¸ÍËÈ, 1869: óÛ·ËÌÒÍËÈ è. é˜ÂÍ Ì‡Ó‰Ì˚ı ˛Ë‰Ë˜ÂÒÍËı Ó·˚˜‡Â‚ Ë ÔÓÌflÚËÈ ‚ å‡ÎÓÓÒÒËË. – ëè·., 1869. – 41Ò. óÛ„‡È, 1979: óÛ„‡È ê.Ç. ç‡Ó‰Ì ‰ÂÍÓ‡ÚË‚Ì ÏËÒÚÂˆÚ‚Ó ü‚Ó¥‚˘ËÌË. – ä.,1979. – 142 Ò. üÒÚ·ӂ, 1896 – üÒÚ·ӂ Ç. çÓ‚˚ ‰‡ÌÌ˚Â Ó ÒÓ˛Á‡ı ÌÂÊÂ̇ÚÓÈ ÏÓÎÓ‰ÂÊË Ì‡ ˛„ êÓÒÒËË // äë.– 1896.–‹10. Worobec C. Temptress or Virgin? The Precarious Sexual Position of Women in Postemancipation Ukrainian Peasant Society // Slavic Review. – Vol. 49. – ‹2. – 1990. –P. 227-238. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej... – T. 7. – Kraków, 1884. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej... – T. 8. – Kraków, 1885.
1. íéãäß∏çßáå üä äãÄëàäÄ ãßíÖêÄíìêà ìÒ ̇ Ò‚¥Ú¥ Á ˜Ó„ÓÒ¸ ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl. íÓÎÍ¥πÌ¥ÁÏ ÚÂÊ Ì ·Û‚ ‚ËÌflÚÍÓÏ ¥Á ˆ¸Ó„Ó Ô‡‚Ë·. é‰ÌÓ„Ó ‡ÁÛ, Û 1937 Óˆ¥, Ì¥˜ËÏ Ì ÔËÏ¥ÚÌËÈ ÔÓÙÂÒÓ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓª Î¥Ú‡ÚÛË ÑÊÓÌ êÓ̇Ή êÛÂÎ íÓÎÍ¥πÌ (John Ronald Reuel Tolkien) ÓÔÛ·Î¥ÍÛ‚‡‚ ˜‡¥‚ÌÛ (Û ‚Ò¥ı Á̇˜ÂÌÌflı ˆ¸Ó„Ó ÒÎÓ‚‡) ͇ÁÍÛ «ÉÓ·¥Ú, ‡·Ó χ̉¥‚͇ ÚÛ‰Ë ¥ ̇Á‡‰» (‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÔÂÂÍ·‰¥ é.åÓÍÓ‚ÓθҸÍÓ„Ó – «ÉÓ·¥Ú, ‡·Ó χ̉¥‚͇ Á‡ ßÏÎËÒÚ¥ „ÓË»). ì 1955-1956 Ó͇ı ·ÛÎÓ Ì‡‰ÛÍÓ‚‡ÌÓ ªª ÓÁ¯ËÂÌÂ, Ú‡Í ·Ë ÏÓ‚ËÚË, ÔÓ‚ÌÓχүڇ·Ì ÔÓ‰Ó‚ÊÂÌÌfl – ÚËÎÓ„¥fl «ÇÓÎÓ‰‡ ÔÂÒÌ¥‚». óÂÂÁ 10 ÓÍ¥‚, Û 1965-ÏÛ, Ô¥ÒÎfl ÔÂÂÍ·‰¥‚ ̇ ÌËÁÍÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÏÓ‚, ÚËÎÓ„¥˛ ‚ˉ‡˛Ú¸ Û ëòÄ. ì ÚÓÏÛ Ê Óˆ¥ ‚Ó̇ ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó ÔÓÚ‡ÔÎflπ ̇ Ó˜¥ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏ ÌÂÙÓχ·Ï. ß ÔÓ˜‡ÎÓÒfl... í‚¥ Ú‡ ÈÓ„Ó ‡‚ÚÓ ÒÚ¥ÏÍÓ Ì‡·Ë‡˛Ú¸ ÔÓÔÛÎflÌÓÒÚË, Û 1965 Óˆ¥ ÔÓÒÚ‡π ÄÏÂË͇ÌҸ͠ÚÓÎÍ¥πÌ¥‚Ҹ͠ÚÓ‚‡ËÒÚ‚Ó; ÔË·ÎËÁÌÓ ÚÓ‰¥ Ê íÓÎÍ¥πÌ ÓÚËÏÛπ ¯‡ÌÓ·ÎË‚Â Ô¥Á‚ËÒ¸ÍÓ èÓÙÂÒÓ. чΥ ‚Ò – ÒÔ‡‚‡ ÚÂıÌ¥ÍË. üÍ „Ë·Ë Ô¥ÒÎfl ‰Ó˘Û, Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ÍÎÛ·Ë Ú‡ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
1
ì ¥ÁÌËı ϥ҈‚ÓÒÚflı ì͇ªÌË Ô‡Û·Í¥‚ ̇ÁË‚‡ÎË Ú‡ÍÓÊ «Î„¥ÌflÏË» (ÉÛˆÛθ˘Ë̇, ÅÓÈÍ¥‚˘Ë̇), «ıÎÓÔˆ‡ÏË» (èÓÎ¥ÒÒfl), ‰¥‚˜‡Ú – «‚¥‰‰‡ÌˈflÏË» (ÉÛˆÛθ˘Ë̇), «‰π‚͇ÏË», «Ìπ‚πÒÚ‡ÏË» (èÓÎ¥ÒÒfl), «‰¥‚Ә͇ÏË» (ÅÓÈÍ¥‚˘Ë̇), «Ì‡ ÔÓ¥» (ñÂÌڇθ̇ ì͇ªÌ‡) Ú‡ ¥Ì. 2 éÒÓ·ÎË‚‡ ‚‡ÊÎË‚¥ÒÚ¸ ¯ËÚÚfl Ú‡ ‚˯˂‡ÌÌfl ‰Îfl ‰¥‚˜‡Ú ¯Î˛·ÌÓ„Ó ‚¥ÍÛ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ̇҇ÏÔ‰ ¥Á ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ˛ ÔË„ÓÚÛ‚‡ÚË ÒÓ·¥ ÔÓÒ‡„ («ÒÍËÌ˛», ‰Ó flÍÓª χÎË ‚ıÓ‰ËÚË Ô‚̇ ͥθͥÒÚ¸ Û¯ÌËÍ¥‚, ıÛÒÚÓÍ, ÒÓÓ˜ÓÍ, ÔÓÒÚÂÎ¥ ÚÓ˘Ó), ‡ Ú‡ÍÓÊ Á‚˘‡πÏ ‰‡Û‚‡ÚË Ó‰Ë˜‡Ï ÏÓÎÓ‰Ó„Ó (·‡Ú¸Í‡Ï, ıÂÒÌËÏ, ÒÂÒÚ‡Ï Ú‡ ·‡Ú‡Ï) ‚˯ËÚ¥ ÒÓÓ˜ÍË È ıÛÒÚÍË Ú‡ ÔÓÚ·Ӳ χÚË Í¥Î¸Í‡ ‚·ÒÌÓÛ˜ÌÓ ‚˯ËÚËı Û¯ÌËÍ¥‚ ‰Îfl ‚ÂҥθÌÓ„Ó ËÚÛ‡ÎÛ. ä¥Ï ÚÓ„Ó, Ó‰ÌËÏ ¥Á ÍËÚÂ¥ª‚ Óˆ¥ÌÍË ‰¥‚˜ËÌË Ì‡ ‚ˉ‡ÌÌ¥ ·ÛÎÓ ªª ‚Ï¥ÌÌfl ÚÓÌÍÓ ÔflÒÚË ¥ „ÓÚÛ‚‡ÚË ·¥Î¥ ÌËÚÍË, ‰·‡ÚË ÔÓ ÔÓÒ‡„ [á‡ı‡˜ÛÍ-óÛ„‡È, 1988, Ò. 53] (‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë ̇ÔflÒÚË ÌËÚÍË ¥‚Ì¥, ÚÓÌÂ̸ͥ Ú‡ Ï¥ˆÌ¥, ÔflÎfl ÔÓ‚ËÌ̇ ·Û· ‚ÓÎÓ‰¥ÚË Á̇˜ÌËÏ ‰ÓÒ‚¥‰ÓÏ Ú‡ ‚Ï¥ÌÌflÏË [óÛ„‡È, 1979, Ò. 20]). 3 ∏‰ËÌËÈ Á‡ÔËÒ ËÚÛ‡ÎÛ, ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ„Ó ¥Á ‚¥‰Á̇˜ÂÌÌflÏ ÔÓ‚ÌÓÎ¥ÚÚfl ‰¥‚˜ËÌË, ÁÓ·ÎÂÌËÈ Û ÒÂÎ¥ ûËÌ¥‚ˆ¥ çÓ‚„ÓÓ‰-륂ÂÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓ‚¥ÚÛ Ì‡ óÂÌ¥„¥‚˘ËÌ¥: «èÓ‚ÌÓÎ¥ÚÚfl ‰¥‚˜‡Ú Ò‚flÚÍÛ˛Ú¸ Ú‡Í: ‰Ó Ú‡ÍÓª ‰¥‚˜ËÌË Á·Ë‡˛Ú¸Òfl ¥‰Ì¥ Ú‡ Á̇ÈÓÏ¥, ‚¥Ú‡˛Ú¸ ªª Á ÔÓ‚ÌÓÎ¥ÚÚflÏ, ª‰flÚ¸ ÔËÓ„Ë, Ô’˛Ú¸ „Ó¥ÎÍÛ, ‡
‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚ¥‚, ÔË ˆ¸ÓÏÛ ÒÔÂÍÚ ªı Û˜‡ÒÌËÍ¥‚ ÔÓÒÚfl„‡πÚ¸Òfl ‚¥‰ ·ÛÌÚ‡¥‚ ÔÓÚË ‚Ò¥ı Ú‡ ÛÒ¸Ó„Ó ‰Ó Ù¥ÎÓÎÓ„¥‚, Á‡ıÓÔÎÂÌËı Î¥Ú‡ÚÛÌËÏ Ú‡Î‡ÌÚÓÏ Ú‡ Âۉˈ¥π˛ èÓÙÂÒÓ‡. á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ÔÂÂÍ·‰Ë ÛÒ ÌÓ‚ËÏË È ÌÓ‚ËÏË ÏÓ‚‡ÏË. 襉 ·ÛıÎË‚Û ‡‰¥ÒÚ¸ ه̥‚ ë‰ÁÂÏ’fl Ô¥‰ÍÓ˛π Ò‚¥Ú. 2. íéãäß∏çßáå üä áÄäéçéåßêçÄ ÇàèÄÑäéÇßëíú á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ó„Îfl‰‡˜‡, ÛÒÔ¥ı ÚÓÎÍ¥πÌ¥‚Ò¸ÍÓª ÒÂ¥ª ·Û‚ ‡·ÒÓβÚÌÓ Á‡ÍÓÌÓÏ¥ÌËÏ. ÑÓ íÓÎÍ¥π̇ ‡Î„ÓËÚÏ Ì‡ÔËÒ‡ÌÌfl „¥ÚÓ‚Óª ÙÂÌÚÂÁ¥-ÍÌËÊÍË ·Û‚ ÔÓÒÚËÏ ¥ Ì‚˷‡„ÎË‚ËÏ (·‡„‡ÚÓ ıÚÓ, Á¯ÚÓ˛, È ‰ÓÒ¥ ÈÓ„Ó ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Ûπ). ÑÎfl ÔÓ˜‡ÚÍÛ, ̇˜Â Û ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥È „¥, Ú·‡ Ó·‡ÚË Ó‰ÌÓ„Ó ¥Á ͥθÍÓı Òڇ̉‡ÚÌËı ÔÂÒÓ̇ʥ‚. ëÚ‡ÚÓ‚ËÈ Ì‡·¥ ‚Íβ˜‡π: ‡) ‚‡‚‡‡ – ·ÓÈÓ‚Û Ï‡¯ËÌÛ ¥Á Ô¥‰‚ˢÂÌËÏË ·¥Èˆ¥‚Ò¸ÍËÏË flÍÓÒÚflÏË Ú‡ ‚Ó‰ÊÂÌËÏ ¥ÏÛÌ¥ÚÂÚÓÏ ‰Ó ‚Ò¸Ó„Ó, Í¥Ï ªÊ¥ Ú‡ ‚ËÔË‚ÍË (flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ‚ËÌÓ Ú‡ ¥ÌÓ‰¥ – ÔË‚Ó; ÔË ˆ¸ÓÏÛ Ò‡ÏÓ„ÓÌ, ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ͇Ú„Ó˘ÌÓ ‚ËÍβ˜ÂÌËÈ flÍ˘Ó Ì Á¥ ÒˆÂ̇¥˛, ÚÓ ÔË̇ÈÏÌ¥ Á ÓÔËÒÛ), ‡ Ú‡ÍÓÊ Ì‡Ô¥‚Ó„ÓÎÂÌËı ͇ÒÛ̸, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ÌÂÁ‡ÈχÌËı, ÔÓÔË ‚Ò˛ ªıÌ˛ ̇ԥ‚Ó„ÓÎÂÌ¥ÒÚ¸;
201
АНДРІЙ ПЕХНИК ГЕРОЇ МЕЧА І МАГІЇ: ВТІКАЧІ ВІД РЕАЛЬНОСТИ ЧИ ОСТАННІ ЛИЦАРІ?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔÓÚ¥Ï ‚ËÍˉ‡˛Ú¸ ̇‰ ı‡ÚÓ˛ ·¥ÎËÈ Ô‡ÔÓ – ÁÌ‡Í ‡‰ÓÒÚ¥, ‡·Ó ‚ÓÁflÚ¸ ¥ÏÂÌËÌÌˈ˛ ̇ Ò‡Ì͇ı ˜Ë ‚ ÍÓËÚ¥ ÔÓ ÒÂÎÛ, ‰Ó ÚÓ„Ó Ê Ò͇˜ÛÚ¸ ¥ ͢‡Ú¸ «èÓÒÔπ·! èÓÒÔπ·!» è¥ÒÎfl Ú‡ÍÓ„Ó ÓÔËβ‰ÌÂÌÌfl ÔÓ‚ÌÓÎ¥ÚÚfl ‰¥‚˜ËÌË ·Û‰¸-ıÚÓ Ï‡π Ô‡‚Ó ªª Ò‚‡Ú‡ÚË, ‡ ‰Ó ÚÓ„Ó – Ì¥ıÚÓ» [ÅÓ„ÛÒ·‚Ò¸ÍËÈ, 1855, Ò. 13]. Ç ¥Ì¯Ëı Â∂¥Ó̇ı ¥ÌÍÓÎË ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÏÓ Î˯ ÓÍÂÏ¥ ÂÎÂÏÂÌÚË ËÚÛ‡ÎÛ ‰¥‚Ó˜Óª ¥Ì¥ˆ¥‡ˆ¥ª (˘Ó, ÈÏÓ‚¥ÌÓ, ÍÓÎËÒ¸ ÔÓ·ÛÚÛ‚‡‚ Û ÓÁ„ÓÌÛÚÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥), Ò‰ flÍËı ̇҇ÏÔ‰ Ôˉ·‡ÌÌfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ„Ó Ó‰fl„Û, Áϥ̇ Á‡˜¥ÒÍË ÚÓ˘Ó [䇷‡ÍÓ‚‡, 1999, Ò. 37-38]. 4 ç‡ÈÔËÍÏÂÚÌ¥¯¥ ªı ËÒË (‰ÓÍ·‰ÌÓ ÓÁ„ÎflÌÛÚ¥ ̇ÏË ‰‡Î¥) Ì‚·ÒÚË‚¥ Á¥·‡ÌÌflÏ ÏÓÎÓ‰¥ ɇ΢ËÌË, ÅÛÍÓ‚ËÌË, á‡Í‡Ô‡ÚÚfl, ïÓÎÏ˘ËÌË Ú‡ 襉Îfl¯¯fl, ‰Â ˆ¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ χÎË Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó ÚÛ‰Ó‚ËÈ ı‡‡ÍÚÂ, Ó·’π‰ÌÛ˛˜Ë ‰Îfl ÒԥθÌÓª Ô‡ˆ¥ ÌÂÓ‰ÛÊÂÌÛ ÏÓÎÓ‰¸ Ú‡ ÔÓ‰ÛÊÌ¥ Ô‡Ë; ÚË‚‡Î¥ÒÚ¸ ªı ·Û· ÏÂÌ¯Ó˛; ÒԥθÌ ˜‡ÒÚÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ÔÎflÎÓÒ¸ Î˯ flÍ ‚ËÌflÚÓÍ (Û Ò‚flÚ‡); ‚ÓÌË ·ÛÎË Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ ÂÓÚ˘ÌËı ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ¥‚ (Á‡ ‚ËÌflÚÍÓÏ, ı¥·‡ ˘Ó, ‰¥‚Ó˜Ëı ‚ÓÓʥ̸ ÔÓ Ó‰ÛÊÂÌÌfl); ̇Á‡„‡Î, ÚÛÚ «‚Ò ‰¥flÎÓÒ¸ ÒÔÓÍ¥ÈÌÓ ¥ ÔÓ‚‡ÊÌÓ, ıÓÚfl È ‚ÂÒÂÎÓÒÚ¥ ¥ ÒÏ¥ıÛ Ì ·‡ÍÎÓ» [ÉÓÏËÍ, 1929, Ò. 3; ‡ Ú‡ÍÓÊ: ëÂ̘ËÌ, 1908, ‡Í. 11-12; ÉÌ‡Ú˛Í, 1919, Ò. 42]. 5 ç‡ èÓÎÚ‡‚˘ËÌ¥ ‰¥‚Ó˜¥ ‚˜ÓÌ˘̥ „ÛÚË Ì‡ÁË‚‡ÎË «Ú‡·Û̇ÏË». 6 üÍ Ô‡‚ËÎÓ, ‚¥‰ èÓÍÓ‚Ë ‰Ó ͥ̈fl Ï’flÒÌˈ¸ [ëÛψӂ,
·) Îˈ‡fl – ·¥Î¸¯Â Íˈ¥ Ú‡ ÏӇθÌËı Á‡Ò‡‰ ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Á ÔÓÔÂÂ‰Ì¥Ï ÔÛÌÍÚÓÏ, Ó‰Ì‡Í ÂÙÎÂÍÒË Ú‡ ÔËӉ̇ Óԥ̥ÒÚ¸ Ó„‡Ì¥ÁÏÛ ‰Â˘Ó ÏÂ̯¥; ‚) ÒÛ˜‡ÒÌË͇ – ÚÓ·ÚÓ Á‚˘‡ÈÌÛ (ıÓ˜‡, flÍ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl Á„Ó‰ÓÏ, Ì ÁÓ‚Ò¥Ï) β‰ËÌÛ Á ̇¯Óª ÂÔÓıË, fl͇ ‚¥‰˜Û‚‡π Ò· ÚÛÚ Ì ̇ Ï¥Òˆ¥ ¥ ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ˘‡ÒÎË‚Ó„Ó Á·¥„Û Ó·ÒÚ‡‚ËÌ: Ì‚‰‡ÎÓ„Ó Ì‡ÛÍÓ‚Ó„Ó ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚÛ, Á‡Î¥ÁÌ˘ÌÓª ͇ڇÒÚÓÙË ˜Ë (Á‡ ÓÒÓ·ÎË‚Óª ·¥‰ÌÓÒÚË ‡‚ÚÓÒ¸ÍÓª Ù‡ÌÚ‡Á¥ª) ÔÓÒÚÓ„Ó Û‰‡Û ·ÎËÒ͇‚ÍË, ÓÔËÌflπÚ¸Òfl ‚ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌÓÏÛ ‚ËÏ¥¥ (ÏËÌÛÎÂ, ¥Ì¯‡ Ô·ÌÂÚ‡ ˜Ë ÔÓÒÚÓ «Á‡„Û·ÎÂÌËÈ Ò‚¥Ú»), ‰Â ÓÚËÏÛπ ̇„Ó‰Û ÒÔÓ·Û‚‡ÚË Ò· ‚ ÓÎ¥ ‚‡‚‡‡ ˜Ë Îˈ‡fl. èË ˆ¸ÓÏÛ, ·ÂÁ Ó„Îfl‰Û ̇ ÌÓϥ̇θ̥ ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË ÔÂÒÓ̇ʇÏË, ̇ÔflÏÓÍ ªıÌ¥ı ‡Ô∂Âȉ¥‚ ÊÓÒÚÍÓ ‰ÂÚÂÏ¥ÌÓ‚‡ÌËÈ: «ÂÎ¥ÚÌËÈ ‚Ӫ̻ – «ÔÓÎÍӂӉˆ¸», ¥, ‚¯ڥ – «ÍÓÓθ». ä¥Ï ÚÓ„Ó, ÍÓÊÌÓÏÛ ÔÂÒÓ̇ÊÛ ¥Á Ô‚ÌÓ˛ Ô¥Ӊ˘̥ÒÚ˛ ‚ËÔ‡‰‡π ÔËÁÓ‚‡ „‡ Û ÓÎ¥ «ÍÓı‡Ìˆfl» – Ô‚‡ÊÌÓ ‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë Ì ‰‡ÚË ˜ËÚ‡˜Â‚¥ Á‡ÒÌÛÚË... è¥ÁÌ¥¯Â ‰Ó Òڇ̉‡ÚÌÓ„Ó ÒÚ‡ÚÓ‚Ó„Ó Ì‡·ÓÛ ÔÂÒÓ̇ʥ‚ ‰Ó‰‡ÎËÒfl: ‡Ï‡ÁÓÌ͇ (ÙÂϥ̥ÒÚ˘ÌËÈ ‚‡¥‡ÌÚ ‚‡‚‡‡), χ„ ¥ ˜‡¥‚Ìˈfl. èË ˆ¸ÓÏÛ ÒÚÛÍ-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ОКСАНА КІСЬ УКРАЇНСЬКА СІЛЬСЬКА МОЛОДЬ У ДЗЕРКАЛІ ¢ЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ
202
1886, Ò. 3]. ßÌÍÓÎË ‚˜ÓÌ˘ÌËÈ ÒÂÁÓÌ ÔÓ˜Ë̇‚Òfl Ô¥ÒÎfl Ò‚flÚ‡ åËÍÓ·fl [ÇÓÓÔ‡È, 1993, Ò. 28]. 7 ïÓ˜‡ ¥ÌÍÓÎË ÏÛÁËÍ Ì‡ÈχÎË Ú‡ÍÓÊ ‰¥‚˜‡Ú‡ [ᇄ·‰‡, 1934, ‡Í. 88]. 8 üÍ Ô‡‚ËÎÓ, Ô‡Û·ÍË ÔËÌÓÒËÎË ÒÓÎÓÏÛ Á ‰ÓÏÛ ‡·Ó Ê Í‡ÎË Ó·ÏÓÎÓ˜ÂÌ¥ ÒÌÓÔË ‚ ¥Ì¯Ëı „ÓÒÔÓ‰‡¥‚. 9 èÓÚÂ Ì‡Ï Ì ‚‰‡ÎÓÒ¸ ‚¥‰Ì‡ÈÚË ¥Ì¯¥ Ò‚¥‰˜ÂÌÌfl ÔÓ ÔÓ·ÛÚÛ‚‡ÌÌfl Á„‡‰‡ÌÓ„Ó Á‚˘‡˛ ‚ ˆ¸ÓÏÛ Â∂¥ÓÌ¥ ˜Ë ̇ ¥Ì¯Ëı ÚÂÂ̇ı ì͇ªÌË. 10 ÑÓÍ·‰ÌËÈ ‡Ì‡Î¥Á ‰¥‚Ó˜Ëı ‚ÓÓʥ̸ ÔÓ Á‡Ï¥ÊÊfl ‰Ë‚. [ÇËÌÓ„‡‰Ó‚‡, 1981]. 11 áÓÍÂχ, ÔÓ ˆÂ π Ò‚¥‰˜ÂÌÌfl Á èÓÎÚ‡‚˘ËÌË, óÂÌ¥„¥‚˘ËÌË, ëÎÓ·ÓÊ‡Ì˘ËÌË, èÓÎ¥ÒÒfl [ÑÓÍ·‰Ì¥¯Â ‰Ë‚.: ŇÎÛ¯ÓÍ, 1998, Ò. 103-104]. 12 èflÏ¥ ‚͇Á¥‚ÍË Ì‡ Ó·ÒÚ‡‚ËÌË ÔÓ‰¥·ÌËı ¥ÌˆË‰ÂÌÚ¥‚ ‚¥‰Ì‡ıÓ‰ËÏÓ ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÙÓθÍÎÓ¥ [ä‚¥Ú͇, 1928, Ò. 2627]. 13 èÓ ÒÚ‡Ìӂˢ ÔÓÍËÚÍË ‰ÓÍ·‰Ì¥¯Â ‰Ë‚. [ä¥Ò¸, 1998]. 14 燂¥Ú¸ ̇ ÚËı ÚÂÂ̇ı, ‰Â ̇ÔËͥ̈¥ XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ÔÓ ÔÓ͇‡ÌÌfl ԇ۷͇ ‚Ê ˆ¥ÎÍÓÏ Á‡·ÛÎË, Á·Â¥„Òfl ‚¥‰„ÓÏ¥Ì Á‚˘‡˛ ‚¥‰ÍÛÔÛ Ô‡Û·Í‡, ÍÓÚËÈ Á‚¥‚ ‰¥‚˜ËÌÛ, – ‚¥‰ÍÛÔ Ì‡·Û‚ ÙÓÏË ÔÓ‰‡ÛÌ͇ [äÛÁÂÎfl, 1906, Ò. 119-120]. 15 ÄÏӇθ̇ Ôӂ‰¥Ì͇ ÏÓÎÓ‰¥ ̇ ‚˜ÓÌˈflı ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ ªª ̇ÒÎ¥‰ÍË ·ÛÎË Ô¥‰ÒÚ‡‚Ó˛ ‰Îfl ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡Ì¸ Ú‡ ÒÔÓ·
ÚÛ‡ ‡Ô∂Âȉ¥‚ Á‡Î˯Ë·Òfl ÌÂÁÏ¥ÌÌÓ˛, Á Ú¥π˛ ڥθÍË ¥ÁÌËˆÂ˛, ˘Ó χ„ Á‡ ¥‚ÌÂÏ ÒÂÍÒۇθÌÓª ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË Î˯ ÚÓıË ÔÓÒÚÛÔ‡πÚ¸Òfl χ̥flÍ‡Ï Ú¸Óı ÔÓÔ‰̥ı ÚËÔ¥‚, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ‡Ï‡ÁÓÌÍË Á ˜‡¥‚ÌˈflÏË Ô¥‰ ÍÓ„Ó Á‡‚„Ó‰ÌÓ Ì Îfl„‡˛Ú¸, ÔË̇ÈÏÌ¥ Û Ô¯Ëı ‰‚Óı ÚÂÚË̇ı ÍÌËÊÍË. åÓfl ¥ÓÌ¥fl ˘Ó‰Ó Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı Òڇ̉‡Ú¥‚ ÙÂÌÚÂÁ¥ ÏÓÊ ‚ˉ‡ÚËÒfl ̇‰ÚÓ ‚’ª‰ÎË‚Ó˛, Ó‰Ì‡Í Ì ÏÓÊ̇ Á‡Ô˜ۂ‡ÚË, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ ·Î‡ÊÂÌÌÓª ԇϒflÚË êÓ·ÂÚ ÉÓ‚‡‰, ‚ËÁ̇ÌËÈ Í·ÒËÍ, Á flÍÓ„Ó ‚Ò¥ Á‡‚Ê‰Ë ÒÔËÒÛ‚‡ÎË ¥ ÒÔËÒÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ ‡Ê ‰Ó ÒÏÂÚ¥ ʇÌÛ ÙÂÌÚÂÁ¥, Û Ò‚Óªı Ú‚Ó‡ı ıÓÌ¥˜ÌÓ ÔÓ‚ÚÓ˛πÚ¸Òfl. ç‡Èˆ¥Í‡‚¥¯Â, ˘Ó ÉÓ‚‡‰ ¥ Ò‡Ï ‚¥‰˜Û‚‡‚ ¯‡·ÎÓÌÌ¥ÒÚ¸ Ò‚Ó„Ó äÓ̇̇, Ó‰Ì‡Í ÒÔÓ·Ë ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒfl ‚¥‰ Ì¸Ó„Ó ÔËÁ‚ÂÎË Î˯ ‰Ó ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÈÓ„Ó ‰ÛıÓ‚ÌËı ·‡Ú¥‚-·ÎËÁÌ˛Í¥‚ Äχθ¥Í‡ Ú‡ äÛη; ÔË ˆ¸ÓÏÛ ‡ÌÚÛ‡Ê «ÌÓ‚ÓÒÚ‚ÓÂÌÓª» Ô·ÌÂÚË áÛ‡Ì Ú‡ ‰‡‚̸Ӫ ÄÚ·ÌÚË‰Ë ‚Ëfl‚Ë‚Òfl ̇ÒڥθÍË ÒıÓÊËÏ Ì‡ ÍÓ̥̇‚Ò¸ÍÛ É¥Ô·ÓÂÈÒ¸ÍÛ ÂÛ, ˘Ó ÔÂÒÓ̇ʥ‚ ÏÓÊ̇ Û Í‡˘Ëı χÍÚ‚ÂÌ¥‚Ò¸ÍËı Ú‡‰Ëˆ¥flı ÔÂÂÍˉ‡ÚË ÚÛ‰Ë ¥ ̇Á‡‰ ¥Á Ú‚ÓÛ ‚ Ú‚¥ ·ÂÁ ÊÓ‰ÌÓª ¯ÍÓ‰Ë ‰Îfl Ò˛ÊÂÚÛ ¥ ÔÒËı¥˜ÌÓª ¥‚ÌÓ‚‡„Ë Ì ̇‰ÚÓ Û‚‡ÊÌÓ„Ó ˜ËÚ‡˜‡. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á‡·ÓÓÌË ‚˜ÓÌˈ¸. ë‡Ï ڇͥ ‡∂ÛÏÂÌÚË ·ÛÎË ‚ËÒÛÌÛÚ¥ ‚ „ÂڸχÌÒ¸ÍÓÏÛ ÛÌ¥‚Â҇Υ ‰Îfl ‰ÛıÓ‚ÌËı ÓÒ¥· èÓÎÚ‡‚˘ËÌË Û 1719 Óˆ¥, ÍÓÎË ä˪‚Ҹ͇ ‰Ûıӂ̇ ÍÓÌÒËÒÚÓ¥fl ÓÁÔÓ˜‡Î‡ ‚¥‰ÍËÚËÈ Ì‡ÒÚÛÔ Ì‡ ˆÂÈ ¥ÌÒÚËÚÛÚ [ëÛψӂ, 1886, Ò. 13-18]. 16 á·ÂÂÊÂÌÌfl ÌÂÁ‡ÈχÌÓÒÚË ‰Ó Ó‰ÛÊÂÌÌfl ÓÁ„Îfl‰‡ÎË flÍ Á‡ÔÓÛÍÛ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ„Ó ·‡Ú¸Í¥‚ÒÚ‚‡ ˜ÓÎÓ‚¥Í‡ ˘Ó‰Ó χȷÛÚÌ¥ı ‰¥ÚÂÈ [䇷‡ÍÓ‚‡, 1999, Ò. 38; ÇÓӷˆ¸, 1990, Ò. 232]. 17 íÂÏ¥Ì Á‡ÔÓÁ˘ÂÌËÈ ¥Á ÍÌË„Ë: ŇÎÛ¯ÓÍ, 1998, Ò. 96.
íÓÏÛ Ô¥‰ı¥‰ íÓÎÍ¥π̇, ıÓ˜‡ È ·Û‚ Ó·‡ÌËÈ ¥ÌÚÛªÚË‚ÌÓ, ÚÓ·ÚÓ Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ÓÒÓ·ËÒÚËı ̇ıËÎ¥‚ Ú‡ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂ̸ ‡‚ÚÓ‡, ·Û‚ ÔÓÒÚÓ Ô˘ÂÌËÈ Ì‡ ÛÒÔ¥ı. ç‡ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ Ò‚Óªı ÔÓÔ‰ÌËÍ¥‚ Ú‡ ÒÛ˜‡ÒÌËÍ¥‚, ÍÓÚ¥ ÒÚ‚Ó˛‚‡ÎË Ò‚Óªı ¯‡·ÎÓÌÌËı ÒÛÔÂÏÂÌ¥‚, flÍËı Á‡Íˉ‡ÎË Û Ì ÏÂ̯ ¯‡·ÎÓÌÌ¥ ÌÂÒ̘ͥÂÌÌ¥ ÔË„Ó‰Ë, íÓÎÍ¥πÌ ÒÚ‚ÓË‚ ˆ¥ÎÛ ÌËÁÍÛ ‡·ÒÓβÚÌÓ ÊË‚Ëı, ı‡‡ÍÚÂÌËı ¥ Ô‡‚‰ÓÔÓ‰¥·ÌËı „ÂÓª‚. Ň ·¥Î¸¯Â – ‚¥Ì ÒÚ‚ÓË‚ ˆ¥Î¥ÒÌËÈ Ò‚¥Ú, Û flÍÓÏÛ ˆ¥ „ÂÓª ¥ÒÌÛ˛Ú¸, ¥ ÔÓflÒÌË‚, ˜ÓÏÛ ‚ÓÌË Ú‡Í ¥ÒÌÛ˛Ú¸. íÓÎÍ¥πÌ ÒÚ‚ÓË‚ Ï¥Ú, ˜Ë, ÚӘ̥¯Â, Ï¥ÚÓÎÓ„¥˛. üÍ ˆÂ Ì ԇ‡‰ÓÍ҇θÌÓ, ҇ϠÑÊÓÌ íÓÎÍ¥πÌ Û ‰Û„¥È ÔÓÎÓ‚ËÌ¥ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl (!) ÒÚ‚ÓË‚ ÛÒ¥ Ú¥ ÒÚÂÂÓÚËÔË, ÍÓÚ¥ ÌËÌ¥ ÔËÈÌflÚÓ ‚‚‡Ê‡ÚË Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËÏË ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍËÏË Î„Ẩ‡ÏË. ë‡Ï Á ÈÓ„Ó Î„ÍÓª ÛÍË „ÌÓÏË Á ʇ‰¥·ÌËı Ô¥‰ÁÂÏÌËı Û‰ÓÍÓÔ¥‚ ÒÚ‡ÎË Ì‡È͇˘ËÏË ÍÓ‚‡ÎflÏË, ˛‚ÂÎ¥‡ÏË Ú‡ ‚Ӫ̇ÏË ë‰ÁÂÏ’fl, ÌÓÒ¥flÏË Ì‡È͇˘Ëı ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı Ú‡‰Ëˆ¥È; ҇ϠÁ‡ ÈÓ„Ó ÔËÏıÓ˛ ÂθÙË Á Í·ÒÛ Ô¥‰ÎÛ‚‡ÚËı Î¥ÒÓ‚Ëı ‰Ûı¥‚ ÔÂÂÚ‚ÓËÎËÒfl ̇ ‚ÂÒÂÎËı ¥ ÏÛ‰Ëı ¥ÒÚÓÚ (flÍ ˆÂ, ˆ¥Í‡‚Ó, ÔÓπ‰ÌÛπÚ¸Òfl?), ̇ÈÔÓÁËÚË‚Ì¥¯ËÏË Á ÛÒ¥ı ÔÓÁËÚË‚ÌËı ÔÂÒÓ̇ʥ‚. ü ‚Ê Ì ͇ÊÛ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ҇ϠÁ‡‚‰flÍË èÓÙÂÒÓÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚¥ ‚Ë„‡‰‡Ì ÌËÏ ÒÎÓ‚Ó «„Ó·¥Ú» (hobbit) – ˜Û‰Â̇ˆ¸ÍËÈ „¥·Ë‰ ÒÎ¥‚ «Î˛‰Ë̇» (homo, ·ÚËÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛) ¥ «Í¥Î¸» (rabbit) – Á„Ó‰ÓÏ ÒÚ‡ÎÓ Î‰¸ Ì ÒËÏ‚ÓÎÓÏ ÒÚ‡Óª ‰Ó·Óª ÄÌ„Î¥ª, ‡ Û 1970 Óˆ¥ ·ÛÎÓ ‚Íβ˜ÂÌ ‰Ó éÍÒÙÓ‰Ò¸ÍÓ„Ó ÒÎÓ‚ÌË͇ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë. 3. íéãäß∏çßáå üä îßãéëéîßü üÍ˘Ó ÔÓÙÂÒÓ‡ íÓÎÍ¥π̇ Ì Á‡‡ıÓ‚Û˛Ú¸ ‰Ó ͇Ú„ӥª «‚ˉ‡ÚÌËı Ù¥ÎÓÒÓÙ¥‚ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl», ÚÓ Î˯ ˜ÂÂÁ ÈÓ„Ó Ì‡‰Ï¥ÌÛ «Ù¥ÎÓÎÓ„¥˜Ì¥ÒÚ¸». èÓÒÚ¥¯Â ͇ÊÛ˜Ë, ‚ ڥ̥ „ÂÌ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Ù¥ÎÓÎÓ„‡ (҇Ϡ٥ÎÓÎÓ„‡, ‡ Ì ÔÓÒÚÓ ÔËÒ¸ÏÂÌÌË͇) íÓÎÍ¥π̇ Ò‡ÏÓ·ÛÚÌ¥È Ù¥ÎÓÒÓÙ íÓÎÍ¥πÌ Á‡„Û·Ë‚Òfl Ú‡Í Ò‡ÏÓ ·ÂÁ̇‰¥ÈÌÓ, flÍ „ÂÌ¥‡Î¸ÌËÈ ÔÓÂÚ Ú‡ ‰‡Ï‡ÚÛ„ ǥθflÏ òÂÍÒÔ¥ ̇˜ËÒÚÓ Á‡Ú¸Ï‡Ë‚ ÔÓÏ¥ÌÌflÏ Ò‚Óπª Ò·‚Ë ‚ˉ‡ÚÌÓ„Ó ÔÒËıÓÎÓ„‡ òÂÍÒÔ¥‡. ß flÍ˘Ó «ëËθχËÎÎ¥ÓÌ» èÓÙÂÒÓ‡ ˜‡ÒÚÓ ¥ÓÌ¥˜ÌÓ Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸ «Å¥·Î¥π˛ ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚ‡», ÚÓ ÔË ˆ¸ÓÏÛ ‰Ó Û‚‡„Ë, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, Ì ·ÂÛÚ¸ ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ˆÂ, ÔÓ ÒÛÚ¥, ¥ π Å¥·Î¥fl. Å¥·Î¥fl, ÔÂÂÒÔ¥‚‡Ì‡ ̇ ¥‚Ì¥ ͇ÁÍË ‰Îfl ÚËı, ıÚÓ Û Ò‚ÓπÏÛ ÊËÚÚ¥ Ò‡ÏÛ Å¥·Î¥˛ ‚ Ó˜¥ Ì ·‡˜Ë‚ ¥ ‰Ó ÛÍ Ì ·‡‚.
203
АНДРІЙ ПЕХНИК ГЕРОЇ МЕЧА І МАГІЇ: ВТІКАЧІ ВІД РЕАЛЬНОСТИ ЧИ ОСТАННІ ЛИЦАРІ?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚¥ÍÚÓ ÔπÎπ‚¥Ì святвечірній кіберпанк або «різдвяна ніч-117.dir»
ëÔ‡‚‰¥, Û «ëËθχËÎÎ¥ÓÌ¥» ÏÓÊ̇ Á̇ÈÚË Ì ÔÓÒÚÓ ‚¥‰ÎÛÌÌfl, ‡ ‰ÓÒÚÓÚÛ ÔÂÂÒÔ¥‚ ·¥·Î¥ÈÌÓª ΄ÂÌ‰Ë ÔÓ ÒÓÚ‚Ó¥ÌÌfl Ò‚¥ÚÛ, ÔÓ ·ÛÌÚ¥‚ÌÓ„Ó flÌ„Ó·, ÔÓ ‚˄̇ÌÌfl Á ‡˛, ÔÓ ¯Îflı Òڇʉ‡Ì¸, Ò‡ÏÓÔÓÊÂÚ‚Û Ú‡ ‰‡ ‚¥˜ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl. ëÎÓ‚ÓÏ, ˆÂ Ì ÔÓÒÚÓ «Å¥·Î¥fl ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚ¥‚», ‡ «Å¥·Î¥fl ‰Îfl ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚ¥‚». üÍ˘Ó «ëËθχËÎÎ¥ÓÌ», flÍ ¥ ̇ÎÂÊËÚ¸ Í‚¥ÌÚÂÒÂ̈¥ª ‚Ò¸Ó„Ó ·‡„‡ÚÓ¥˜ÌÓ„Ó ‡ÍÚÛ ÚÓÎÍ¥πÌ¥‚Ò¸ÍÓª ‰ÂÏ¥Û∂¥ª, ÔÓÒÚÓ-Ú‡ÍË ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌËÈ ·Û‚ ‚Ï¥ÒÚËÚË ‚ Ò· ‚Ò˛ «„ÎË·ÓÍÛ ÏÛ‰¥ÒÚ¸ ʇÌÛ», ÚÓ È ¥Ì¯ËÏ, ‰Ë̇ϥ˜Ì¥¯ËÏ Ú‚Ó‡Ï èÓÙÂÒÓ‡ ‡Ê Ì¥flÍ Ì ·‡ÍÛπ Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓª „ÎË·ËÌË. ç‡ÔËÍ·‰, Û «ÇÓÎÓ‰‡¥ ÔÂÒÌ¥‚» Í¥Á¸ ‰Ë̇ϥ˜ÌÛ Í‡Ì‚Û Ò˛ÊÂÚÛ ˜¥ÚÍÓ ÔÓÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ͥθ͇ «‚¥˜ÌËı ¥‰ÂÈ». èÓ-Ô¯Â, ·ÓÓÚ¸·‡ ÑÓ·‡ Á¥ áÎÓÏ. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ÑÓ·Ó ÚÛÚ ÏËÎÂ, χÎÂ̸Í ¥ ÔÛı̇ÒÚÂ, ‡ áÎÓ – ÔÓÚÛÊÌ ¥ ‰ÛÊÂ-‰ÛÊ ÁÎÂ, Ӊ̇Í, flÍ ¥ ÔÓ‚ËÌÌÓ ·ÛÚË, Á‡‚‰flÍË ‚Ï¥Î¥È „¥ Ú‡ ÒÔËflÌÌ˛ ‡·¥Ú‡-‰ÓÎ¥ ̇ÔËͥ̈¥ ‰Û„Ó„Ó Ú‡ÈÏÛ (˜Ë ˜ÂÚ‚ÂÚÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û – ıÚÓ flÍËÏË Í‡Ú„ӥflÏË ÏËÒÎËÚ¸) ÑÓ·Ó ‚Ò ӉÌÓ ÌÂӉϥÌÌÓ ÔÂÂÏÓÊ Á ÔÂÂÍÓÌÎË‚ËÏ ‚¥‰Ë‚ÓÏ. èÓ-‰Û„Â, ‚ËÁ̇˜‡Î¸ÌÓ˛ Û ‚Ò¸ÓÏÛ Ò˛ÊÂÚ¥ π ÚÂÁ‡ ÔÓ Óθ «Ï‡ÎÂ̸ÍÓª β‰ËÌË». ü ÓÒÓ·ËÒÚÓ ÒıËθ-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОР ПЄЛЄВІН СВЯТВЕЧІРНІЙ КІБЕРПАНК АБО «РІЗДВЯНА НІЧ117.DIR»
204
ç Ú·‡ ·ÛÚË Ù‡ı¥‚ˆÂÏ ¥Á Ú‡Í Á‚‡ÌÓª ÍÛθÚÛË, ˘Ó· ÔÓÏ¥ÚËÚË ÒԥθÌËÈ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ‰Îfl ÛÒ¥ı ͇ªÌ Ò‚¥ÚÛ Á‡ÌÂÔ‡‰ ¥ÌÚÂÂÒÛ ‰Ó ÔÓÂÁ¥ª. åÓÊÎË‚Ó, ˆÂ ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ Á ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË Áϥ̇ÏË, flÍ¥ ÒÚ‡ÎËÒfl Û Ò‚¥Ú¥ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ͥθÍÓı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸. èÓÂÁ¥ª, ‰‡ÎÂÍÓÏÛ Ì‡˘‡‰ÍÓ‚¥ ÒÚ‡Ó‚ËÌÌÓª χ∂¥ª Á‡ÍÎflÚ¸, ‰Ó·Â ‚‰ÂÚ¸Òfl ÔË ‰ÂÒÔÓÚ¥flı ¥ ÚÓڇΥڇÌËı ÂÊËχı ˜ÂÂÁ Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ ÂÁÓ̇ÌÒ – ڇͥ ÂÊËÏË, Á‡Á‚˘‡È, ҇ϥ χ˛Ú¸ χ∂¥˜ÌÛ ÔËÓ‰Û ¥ ÚÓÏÛ Á‰‡ÚÌ¥ ÔËÓ‰ÌËÏ ˜ËÌÓÏ Ô¥‰Ò˘ۂ‡ÚË ¥Ì¯Â ‚¥‰„‡ÎÛÊÂÌÌfl χ∂¥ª. ÄΠÔ‰ ÎˈÂÏ (‚¥Ì¥¯Â Ù¥Á¥ÓÌÓÏ¥π˛) Ú‚ÂÂÁÓÏËÒÎfl˜Óª „¥‰Ë ËÌÍÛ ÔÓÂÁ¥fl ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ÌÂÒÔÓÏÓÊÌÓ˛ ¥ ̇˜Â È ÌÂÔÓÚ¥·ÌÓ˛. ÄΠˆÂ, ̇ ˘‡ÒÚfl, Ì ÓÁ̇˜‡π ªª Á‡„Ë·ÂÎ¥. èÓÒÚÓ Á ÙÓÍÛÒÛ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ¥ÌÚÂÂÒÛ ‚Ó̇ ÁÏ¥˘ÛπÚ¸Òfl ̇ ÈÓ„Ó ‰‡ÎÂÍÛ ÔÂËÙÂ¥˛ – Û ÔÓÒÚ¥ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÒ¸ÍËı ͇ÏÔÛÒ¥‚, ‡ÈÓÌÌËı ·‡„‡ÚÓÚˇÊÓÍ, Òڥ̄‡ÁÂÚ, ͇ÔÛÒÌËÍ¥‚ ¥ ‚˜ӥ‚ ‚¥‰ÔÓ˜ËÌÍÛ. Ň ·¥Î¸¯Â, Ì ÏÓÊ̇ ̇‚¥Ú¸ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ‚Ó̇ ÁÓ‚Ò¥Ï ÔÓÎ˯‡π ˆÂÈ ÙÓÍÛÒ – ªÈ ÛÒÂ-Ú‡ÍË ‚‰‡πÚ¸Òfl Á·Â„ÚË Ò‚Óª ÔÓ-
ÌËÈ Ô¥‰ÓÁ˛‚‡ÚË, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ ҇χ ¥‰Âfl ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ·Ófl„ÛÁÎË‚Ó„Ó Ï‡ÎÂ̸ÍÓ„Ó ¥ ÒıËθÌÓ„Ó ‰Ó ÍÎÂÔÚÓχ̥ª ‚Ë͇‰‡˜‡-„Ó·¥Ú‡ ÒÎÛÊË· Û Ô¥‰ÒÛÏÍÛ Ó‰Ì¥È ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ÏÂÚ¥ – ‰‡ÚË ˆ¸ÓÏÛ „ÂÌÂÚ˘ÌÓÏÛ ÌÂÔÓÓÁÛÏ¥ÌÌ˛ ¯‡ÌÒ ÔÂÂÓÒÚË Ò· ¥ Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ÔÓfl‚ÎÂÌËı ˜ÂÒÌÓÚ ÒıËÎËÚË ¯‡Î¸ÍÛ ÚÂÂÁ¥‚ ¥ ‚¥‰‚ÂÌÛÚË ÌÂÏËÌÛ˜ËÈ Ú¥ÛÏÙ á·. ì ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ˆ¸Ó„Ó ‡·ÒÓβÚÌÓ ÎÓ„¥˜ÌËÏË π ¥‰Âª ÊÂÚÓ‚ÌÓÒÚË, ˘Ó ·ÂÛÚ¸ Ò‚¥È ÔÓ˜‡ÚÓÍ ˘Â Û Ì‡Ô¥‚‰ËÚfl˜ÓÏÛ «ÉÓ·¥Ú¥» (Á„‡‰‡ÈÏÓ „ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ťθ·Ó Á‡Á̇ÚË Ì„‡‡Á‰¥‚ ¥ ÔÓÊÂÚ‚Û‚‡ÚË ˜ÂÒÌÓ Á‡Ó·ÎÂÌÓ˛ ˜‡ÒÚÍÓ˛ Ò͇·¥‚ ¥ ̇‚¥Ú¸ ‰ÛÊ·Ó˛ „ÌÓÏ¥‚ Á‡‡‰Ë ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ‚Ë˘Óª ÏÂÚË), ‡ Ú‡ÍÓÊ ÏËÎÓÒ‰fl (҇Ϡ«ÔÓÏËÎÛ‚‡ÌËÈ» ÉÓÎÛÏ/ɇÏ-„‡Ï ‚¯ڥ-Â¯Ú ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÔÂÂÏÓ„Ë ÑÓ·‡). ß̯¥ ‚‡ÊÎË‚¥ ¥‰Âª ‚Íβ˜‡˛Ú¸ ÒÂÌÒ ÊËÚÚfl, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Ô‰ ÔËȉ¯̥ÏË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏË Ú‡ „ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ‰Ó ‰ÓÓ„Ë Û ‚¥˜Ì¥ÒÚ¸. ëÎÓ‚ÓÏ – ÔÓ‚ÌËÈ Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËÈ Ì‡·¥. ñ ‚Ê – ·ÂÁ ¥ÓÌ¥ª. óËÚ‡ÈÚÂ. «ïÚÓ Ï‡π Ó˜¥ – ÔÓ·‡˜ËÚ¸...»
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Áˈ¥ª Û Ú¥È ÓÁʇÂÌ¥È Ó·Î‡ÒÚ¥, ÍÛ‰Ë ÒÍÂÓ‚‡ÌËÈ ·ÎÛ͇˛˜ËÈ ¥ ͇·ÏÛÚÌËÈ ÔÓ„Îfl‰ β‰ÒÚ‚‡. èÓÂÁ¥fl ÊË‚Â ‚ ̇Á‚‡ı ‡‚ÚÓÏÓ·¥Î¥‚, „ÓÚÂÎ¥‚ ¥ ¯ÓÍÓ·‰ÓÍ, ‚ ¥ÏÂ̇ı, flÍ¥ ‰‡˛Ú¸ ÍÓ‡·ÎflÏ, „¥„¥πÌ¥˜ÌËÏ ÔÓÍ·‰Í‡Ï ¥ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËÏ ‚¥ÛÒ‡Ï. éÒÚ‡ÌÌπ, χ·ÛÚ¸, ̇ȉ˂ӂËÊÌ¥¯Â. ĉÊ Á‡ Ò‚Óπ˛ ÔËÓ‰Ó˛ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËÈ ‚¥ÛÒ Ì ˘Ó ¥Ì¯Â, flÍ ·ÂÁ‰Û¯Ì‡ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚Ì¥ÒÚ¸ ÍÓχ̉ Ï¥ÍÓ‡ÒÂϷ·, fl͇ ÌÂÔÓÏ¥ÚÌÓ ÔËÎ¥ÔβπÚ¸Òfl ‰Ó ¥Ì¯Ëı ÔÓ„‡Ï, ˘Ó· Ó‰ÌÓ„Ó ˜Û‰Ó‚Ó„Ó ‰Ìfl ÛÁflÚË ¥ ÔÂÂÚ‚ÓËÚË ÍÓÏÔ’˛ÚÂ Û ·ÂÁ„ÎÛÁ‰Û ÍÛÔÛ ÏÂÚ‡ÎÛ ¥ Ô·ÒÚχÒË. ß ÓÚ ˆËÏ ÔÓ„‡Ï‡Ï-Û·Ë‚ˆflÏ ‰‡˛Ú¸ ¥ÏÂ̇ ̇ ͯڇÎÚ «ãÂÓ̇‰Ó», «ä‡Ò͇‰», «ÜÓ‚Ú‡ ÚÓfl̉‡» ÚÓ˘Ó. åÓÊÎË‚Ó, ÔÓÂÚ˘̥ÒÚ¸ ˆËı ¥ÏÂÌ π Ì ˘Ó ¥Ì¯Â, flÍ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ÛÊ Á„‡‰Û‚‡ÌÓª χ∂¥ª Á‡ÍÎflÚ¸; ÏÓÊÎË‚Ó, ˆÂ ÒÔÓ·‡ flÍÓÒ¸ Óβ‰ÌËÚË, Ӊۯ‚ËÚË È ÛÏËÎÓÒÚË‚ËÚË ÏÂÚ‚ËÈ ¥ ‚ÒÂÏÓ„ÛÚÌ¥È Ì‡Ô¥‚ÔÓ‚¥‰ÌËÍÓ‚ËÈ Ò‚¥Ú, ˘Ó ÔÓ Ì¸ÓÏÛ Ï‡Ì‰Û˛Ú¸ ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥ ¥ÏÔÛθÒË, ‚ËÁ̇˜‡˛˜Ë β‰Ò¸ÍÛ ‰Óβ. ĉÊ ̇‚¥Ú¸ ·‡„‡ÚÒÚ‚Ó, ‰Ó flÍÓ„Ó ‚Ò ÊËÚÚfl Ô‡„Ì β‰Ë̇, Û Ì‡¯¥ ‰Ì¥ ÓÁ̇˜‡π Ì ԥ‰‚‡ÎË, ‰Â ÎÂʇڸ ÍÛÔË ÁÓÎÓÚ‡, ‡ ˆ¥ÎÍÓÏ ·ÂÁ„ÎÛÁ‰ËÈ ‰Îfl ÌÂÔÓÒ‚fl˜ÂÌËı ·̈˛ÊÓÍ ÌÛÎ¥‚ ¥ Ó‰ËÌˈ¸,
4. íéãäß∏çßáå üä ßÑÖéãéÉßü ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò Ì ÒÎ¥‰ Á‡·Û‚‡ÚË, ˘Ó «ÇÓÎÓ‰‡fl ÔÂÒÌ¥‚» èÓÙÂÒÓ ÔËÒ‡‚ ‰Îfl ·Ëڇ̈¥‚ (ÁÓÍÂχ ‰Îfl ÒË̇ – ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó„Ó Î¸ÓÚ˜Ë͇) Û ÄÌ„Î¥ª ‚ ÓÍË ÑÛ„Óª ë‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË, ¥ Ì ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ˛ ˜Â„Û – Á ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌËı Ï¥ÍÛ‚‡Ì¸. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ‚¥Ì χ‚ ÒÎÛ„Û‚‡ÚË ÔÓÚË‚‡„Ó˛ ‰‡‚̸Ó∂ÂχÌÒ¸ÍËÏ ÂÔÓÒ‡Ï – Ò͇̉Ë̇‚Ò¸Í¥È «ëÚ‡¯¥È Ö‰‰¥» Ú‡ ̥ψ¸Í¥È «è¥ÒÌ¥ ÔÓ ç¥·ÂÎÛÌ∂¥‚», ‡ Ú‡ÍÓÊ – ÔÒ‚‰Ó-‡Ì„ÎÓÒ‡ÍÒÓÌÒ¸ÍÓÏÛ ÅÂÓ‚ÛθÙÓ‚¥, Ò͇̉Ë̇‚Ҹ͠ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl flÍÓ„Ó Ì‡‚fl‰ ˜Ë ÏÓÊ ‚ËÍÎË͇ÚË ÒÛÏÌ¥‚. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚Â΢ÂÁÌËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ Ò˛ÊÂÚ ÚËÎÓ„¥ª ‚˜ËÌË· ÒÛ˜‡Ò̇ íÓÎÍ¥πÌÛ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ̇҇ÏÔ‰ – ÑÛ„‡ ë‚¥ÚÓ‚‡ ‚¥È̇; Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ‚Òfl ÍÌËÊ͇ Ú¥π˛ ˜Ë ¥Ì¯Ó˛ Ï¥Ó˛ ‚¥‰Ó·‡Ê‡π ‡Ì„Î¥ÈҸͥ ‡Υª È Ú‡‰Ëˆ¥ª. ñ ¥ „ÂÓ„‡Ù¥˜Ì¥ Ó¥πÌÚËË – ÒÛ‚Ó‡ ¥ ‰Ë͇, ‡Î Á‡‡òÓÚ·̉¥fl ÁÓÏ ÒËθ̇ ¥ ÒÔ‡‚‰ÎË‚‡ 襂̥˜ (òÓÚ·̉¥fl òÓÚ·̉¥fl), Á‡˜ÂÂÁ ÉÓÎÙÒÚ¥Ï Ú˯ÌËÈ (˜ÂÂÁ ÉÓÎÙÒÚ¥Ï) ¥ Ô‡Ú¥‡ı‡Î¸ÌËÈ á‡ı¥‰, ‰ËÍËÈ è¥‚‰Â̸ ¥ ˜ÛÊËÈ Ú‡ ‚ÓÓÊËÈ ÓÒ‰ÓÍ Á· – ëı¥‰. ã¥ÒË – ̇‰¥ÈÌËÈ ÔËÚÛÎÓÍ ÎÛ˜ÌËÍ¥‚-Âθ٥‚, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò – ÒËÏ‚ÓÎ ˜ÓÒÂ¥‚Ò¸ÍÓª «‚ÂÒÂÎÓª ÒÚ‡Óª ÄÌ„Î¥ª»; ÔÛÒÚÂÎ¥ – ̇‚Ô‡ÍË – ‡Ô¥Ó¥ ‚ÓÓʇ Á‡ Ò‚ÓªÏ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˘Ó Á·Â¥„‡πÚ¸Òfl ‚ ԇϒflÚ¥ ·‡ÌÍ¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÍÓÏÔ’˛Ú‡, ¥ ‚ÒÂ, ˜Ó„Ó ‰ÓÒfl„‡π Ì‡È˘‡ÒÎË‚¥¯ËÈ Ô¥‰ÔËπψ¸ Á‡ ÔÓ‚Ì¥ Ô‡ˆ¸ ¥ ÚÛ·ÓÚ ÓÍË Ô‰ ÚËÏ, flÍ ¥ÌÙ‡ÍÚ ˜Ë ÍÛÎfl ÁÏÛ¯Û˛Ú¸ ÈÓ„Ó ÔÂÂÈÚË ‰Ó ¥Ì¯Ëı ÙÓÏ ·¥ÁÌÂÒÛ, ÚÓ ˆÂ ÁÏ¥ÌË ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓÒÚË Á‡fl‰¥‚ ̇ flÍÓÏÛÌ·ۉ¸ Úˉˆ‡Úˉ‚ÓÂÏ¥ÚÂÌÓÏÛ Ú‡ÌÁËÒÚÓ¥ Á ˜¥Ô‡, flÍËÈ Ì‡ÒڥθÍË Ï‡ÎËÈ, ˘Ó ¥ ÓÁ‰Ë‚ËÚËÒfl ÈÓ„Ó ÏÓÊ̇ ڥθÍË ˜ÂÂÁ Ï¥ÍÓÒÍÓÔ. íÓÏÛ ÌÂχπ Ì¥˜Ó„Ó ‰Ë‚ÌÓ„Ó, ˘Ó ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËÈ ‚¥ÛÒ, flÍËÈ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ Ô‡‡Î¥ÁÛ‚‡‚ ̇ ͥθ͇ ‰Ì¥‚ ÊËÚÚfl ‚ÂÎËÍÓ„Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ï¥ÒÚ‡ èπÚÓÔ·ıÓ‚Ò͇, ·Û‚ ̇Á‚‡ÌËÈ «ê¥Á‰‚fl̇ 祘». (ì ÔÓ„‡Ï‡ı-‡ÌÚË‚¥ÛÒ‡ı ¥ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥È Î¥Ú‡ÚÛ¥ ÈÓ„Ó Á‡Á‚˘‡È ÔÓÁ̇˜‡˛Ú¸ flÍ «êç-117.DIR» – ˘Ó ÓÁ̇˜‡˛Ú¸ ˆ¥ ˆËÙË ¥ ·ÚËÌҸͥ Î¥ÚÂË, ÏË Ì Á̇πÏÓ.) ÄΠ̇Á‚Û «ê¥Á‰‚fl̇ 祘» Ì ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË ˜ËÒÚÓ˛ ‰‡ÌËÌÓ˛ ÔÓÂÁ¥ª. ꥘ Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ‰ÂflÍ¥ ‚¥ÛÒË ÒÔ‡ˆ¸Ó‚Û˛Ú¸ Û Ô‚ÌËÈ ˜‡Ò ˜Ë Ô‚ÌËÈ ‰Â̸ – Ú‡Í, Ò͇ʥÏÓ, ‚¥ÛÒ «ãÂÓ̇‰Ó» ÔÓ‚ËÌÂÌ ·Û‚ ÁÓ·ËÚË Ò‚Ó˛ ˜ÓÌÛ ÒÔ‡‚Û ‚ ‰Â̸ ̇ӉÊÂÌÌfl ãÂÓ̇‰Ó ‰‡ ǥ̘¥. íӘ̥ҥ̸ÍÓ Ú‡Í Ò‡ÏÓ ‚¥ÛÒ «ê¥Á‰‚fl̇ 祘» ÔÓÍˉ‡‚Òfl ‚¥‰ ÒÌÛ Û Ì¥˜ ÔÓÚË ê¥Á‰‚‡. ôÓ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÈÓ„Ó ‰¥ª, ÚÓ ÏË ÒÔÓ·ÛπÏÓ
ïÂÒÚÓ‚¥ ÔÓıÓ‰Ë+ÍÓı‡‡ÍÚÂÓÏ ‡Â̇ ·ÓÈÓ‚Ëı ‰¥È (ïÂÒÚÓ‚¥ ÎÓÌ¥‡Î¸Ì¥ ‚¥ÈÌË+‡ÙË͇ÌҸ͇ ͇Ïԇ̥fl ÔÓÚË ç¥Ï˜˜ËÌË ˜ËÌË). ëÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó „¥ ÌÂÓ‰ÌÓÁ̇˜ÌÂ, ÓÒͥθÍË ˆÂ, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ·‡Ú¸Í¥‚˘Ë̇ ‚¥Î¸ÌËı Í·̥‚ „ÌÓÏ¥‚ (¯ÓÚ·̉Ҹ͇ ‚ÓθÌˈfl, ¥Ï¥‰Ê flÍÓª ÁÏ¥ÌË‚Òfl ̇ ÔÓÁËÚË‚ÌËÈ ÎË¯Â Û XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ Á‡‚‰flÍË Ç‡Î¸ÚÂÓ‚¥ ëÍÓÚÚÛ), ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ – ÔËıËÒÚÓÍ ‚ÓÓÊËı ·Ëڇ̈flÏ Ô¥ÍÚ¥‚, ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ‚ËÌˢÂÌËı ‡·Ó ‡ÒËϥθӂ‡ÌËı ‡Ê Û Ô¥Á̸ÓÏÛ Ò‰̸ӂ¥˜˜¥. ñ ¥ ÚflÊ¥ÌÌfl ‰Ó Îˈ‡ÒÚ‚Ó flÒ͇‚ÓÒÚË ¥ ·ÎËÒÍÛ Ó·Î‡‰ÛÌÍ¥‚ (Îˈ‡ÒÚ‚Ó Îˈ‡ÒÚ‚Ó) Ú‡ ÁÂêÓ·¥Ì ÉÛ‰ ÎÂÌÓ„Ó ÒÛÍ̇ (êÓ·¥Ì ÉÛ‰), ̇ ÔÓÚË‚‡„Û ‰Ó ÚÂÏÌËı ӷ·‰ÛÌÍ¥‚ ¥ ˜ÓÌËı, ÍÓ˘Ì‚Ëı ¥ ˜Â‚ÓÌËı ÒÚfl„¥‚ ‡Ï¥È Á·. 5. íéãäß∏çßáå üä íéíÄãßíÄêàáå î¥ÎÓÒÓÙҸͥ ¥‰Âª, flÍËÏË ÌÂ̇‚’flÁÎË‚Ó ÔÓÌËÁ‡Ì¥ ‚Ò¥ Ú‚ÓË èÓÙÂÒÓ‡, χ˛Ú¸ Ó‰ËÌ ÒÛÚÚπ‚ËÈ Ì‰ÓÎ¥Í – ̇‰ÚÓ ‚Ê ‚ÓÌË ÌÂ̇‚’flÁÎË‚¥. íÂÍÒÚË èÓÙÂÒÓ‡ ÏÓÊ̇ ˜ËÚ‡ÚË flÍ Á‡‚„Ó‰ÌÓ. åÓÊ̇ – flÍ Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËÈ Ú‡ÍÚ‡Ú, ‡ ÏÓÊ̇ – flÍ ˜Â„Ó‚ËÈ ÂÍ¯Ì ‚ ÒÚËÎ¥ „‡ÙÓχÌÒ¸ÍËı Ò‡ÏÓÓ·ÓÍ «‡-Îfl äÓ̻̇. íÓÏÛ ‚ÂÎË͇ ‚‡‰‡ ¥ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ Ô˘Ë̇ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓª
205
АНДРІЙ ПЕХНИК ГЕРОЇ МЕЧА І МАГІЇ: ВТІКАЧІ ВІД РЕАЛЬНОСТИ ЧИ ОСТАННІ ЛИЦАРІ?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÓÔËÒ‡ÚË ªª flÍÓÏÓ„‡ ÔÓÒÚ¥¯Â, Ì Á‡„Î˷β˛˜ËÒ¸ Û ÚÂıÌ¥˜Ì¥ ÔӉӷˈ¥ – Á¯ÚÓ˛, ڥθÍË Ù‡ı¥‚ˆÂ‚¥ ˆ¥Í‡‚Ó, Û flÍËÈ Í·ÒÚ «êç-117.DIR» Á‡ÔËÒÛ‚‡‚ Ò‚Óπ Ú¥ÎÓ ¥ flÍ Ò‡Ï ‚¥Ì ‚ˉÓÁÏ¥Ì˛‚‡‚ Ú‡·Îˈ˛ ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌfl Ù‡ÈÎ¥‚. ÑÎfl Ì‡Ò ‚‡ÊÎË‚Ó Ú¥Î¸ÍË ÚÂ, ˘Ó ˆÂÈ ‚¥ÛÒ ÛÈÌÛ‚‡‚ ·‡ÁË ‰‡ÌËı, flÍ¥ Á·Â¥„‡˛Ú¸Òfl ‚ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥, Ô˘ÓÏÛ Ó·Ë‚ ˆÂ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÌÂÁ‚˘ÌËÏ ÒÔÓÒÓ·ÓÏ – ¥ÌÙÓχˆ¥fl Ì ÔÓÒÚÓ ÔÒÛ‚‡Î‡Òfl ˜Ë ÒÚˇ·Òfl, ‡ ̇˜Â ÔÂÂÏ¥¯Û‚‡Î‡Òfl, Ô˘ÓÏÛ ‰ÛÊ ÂÚÂθÌÓ. ìfl‚¥ÏÓ ÒÓ·¥ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ, ˘Ó ÒÚÓªÚ¸ ‰Â-Ì·ۉ¸ Û ÏÂ¥ª, ‚ flÍÓÏÛ Á¥·‡Ì¥ ÛÒ¥ ‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ ÔÓ ÊËÚÚfl Ï¥ÒÚ‡ (flÍ ˆÂ, ‰Ó ˜¥, ·ÛÎÓ ¥ π ‚ èπÚÓÔ·ıÓ‚ÒÍÛ). èÓÍË ˆÂÈ ÍÓÏÔ’˛Ú ÒÔ‡‚ÌËÈ, ÈÓ„Ó Ô‡Ï’flÚ¸ ÒıÓʇ ̇ Á¥·‡ÌËÈ ÍÛ·ËÍ êÛ·¥Í‡ – ÔËÔÛÒÚËÏÓ, ̇ ÒË̸ÓÏÛ ·Óˆ¥ Á·Â¥„‡˛Ú¸Òfl flÍ¥-Ì·ۉ¸ ‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ ÔÓ ÍÓÏÛ̇θ̥ ÒÎÛÊ·Ë, ̇ ˜Â‚ÓÌÓÏÛ – ‰‡Ì¥ ÔÓ Ï¥Ò¸ÍËÈ ·˛‰ÊÂÚ, ̇ ÊÓ‚ÚÓÏÛ – ÓÒÓ·ËÒÚËÈ ·‡ÌÍ ‰‡ÌËı χ, ̇ ÁÂÎÂÌÓÏÛ – ÈÓ„Ó Á‡ÔËÒ̇ ÍÌËÊ͇ ÚÓ˘Ó. éÚÓÊ, ‡ÍÚË‚¥ÁÛ˛˜ËÒ¸, «êç-117.DIR» ÔÓ˜Ë̇‚ Ó·ÂÚ‡ÚË „‡Ì¥ ˆ¸Ó„Ó ÍÛ·Ë͇ ·ÓÊ‚¥Î¸ÌËÏ ¥ ÌÂÔ‰·‡˜Û‚‡ÌËÏ ˜ËÌÓÏ, ‡Î ‚Ò¥ ÍÎ¥ÚËÌË ÔË ˆ¸ÓÏÛ Á·Â¥„‡ÎËÒfl, ¥ Ò‡Ï
ÔÓÔÛÎflÌÓÒÚË ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÁÏÛ Ò‰ ÓÒ¥· Á Ì‚ËÒÓÍËÏË ÓÁÛÏÓ‚ËÏË Á‰¥·ÌÓÒÚflÏË ÔÓÎfl„‡π Û ÈÓ„Ó ‰Ó„χÚ˘ÌÓÒÚ¥. üÍ˘Ó «ëËθχËÎÎ¥ÓÌ» Ì ‰ÛÊ ̇‰‡πÚ¸Òfl ‰Îfl ÒÔÓ˘ÂÌÓ„Ó ÔÓ˜ËÚ‡ÌÌfl, ÚÓ «ÇÓÎÓ‰‡ ÔÂÒÌ¥‚», ‡ ÚËÏ ·¥Î¸¯Â «ÉÓ·¥Ú», Á̇ÈÓÏÒÚ‚ÓÏ ¥Á flÍËÏË Ó·ÏÂÊÛπÚ¸Òfl ÔÂÂÒ¥˜ÌËÈ Ù‡Ì‡Ú èÓÙÂÒÓ‡, ‡·ÒÓβÚÌÓ Í‡Ú„Ó˘̥: ‰Ó·Ó – ‚ÓÌÓ ¥ Á‡ ßÏÎËÒÚËÏË „Ó‡ÏË ‰Ó·Ó. ĉÊ ‚ÓÌÓ ‰Ó·Ó ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÓÌÓ ‰Ó·Ó. èÓ„‡Ì¥ – ‚ÓÌË ÔÓ„‡Ì¥ ÚÓÏÛ, ˘Ó Ó·ÎflÚ¸ ÔÓ„‡Ì¥ ˜¥. ïÓÓ¯¥ – ‚ÓÌË ÚÓÏÛ ıÓÓ¯¥, ˘Ó Ì ‰‡˛Ú¸ ÔÓ„‡ÌËÏ Ó·ËÚË ÔÓ„‡Ì¥ ˜¥. é‰Ì‡Í ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ‚ÓÌË ‚·Ë‚‡˛Ú¸ ÔÓ„‡ÌËı, ÚÓ·ÚÓ ÚÂÊ Ó·ÎflÚ¸ ÔÓ„‡Ì¥ ˜¥ – ¥ ‚¥‰ ˆ¸Ó„Ó, Á‡Û‚‡ÊÚÂ, ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÒÚ‡˛Ú¸ ÔÓ„‡ÌËÏË. ĉÊ ÁÓ·ËÚË ÔÓ„‡Ì ÔÓ„‡ÌÓÏÛ ÓÁ̇˜‡π ÁÓ·ËÚË ‰Ó·Â (Ï¥ÌÛÒ Ì‡ Ï¥ÌÛÒ ‰‡π ÔβÒ)! ÇÒ ÔÓÒÚÓ: ÓÍË, flÍ¥ ‚·Ë‚‡˛Ú¸ Á‡‡‰Ë ÔÓ„‡ÌÓ„Ó åÓ‰Ó‡ – ÔÓ„‡Ì¥; β‰Ë, flÍ¥ ‚·Ë‚‡˛Ú¸ Á‡‡‰Ë ıÓÓ¯Ó„Ó ÉÓ̉Ӈ – ıÓÓ¯¥, ¥ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ¥Ì¯Ó„Ó ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl ÚÛÚ ·ÛÚË Ì ÏÓÊÂ. 燂¥Ú¸ «ëËθχËÎÎ¥ÓÌ» – ̇ȄÎË·¯‡ ¥ ̇ÈÙÛ̉‡ÏÂÌڇθ̥¯‡ Ô‡ˆfl íÓÎÍ¥π̇ (flÍ˘Ó Ì ‡ıÛ‚‡ÚË ÌÂÁ‡Í¥Ì˜ÂÌËı ÌËÏ «çÂÁ‡Í¥Ì˜ÂÌËı ÓÔÓ‚¥‰ÂÈ»), Ì ‰‡π ˜¥ÚÍÓ„Ó ÔÓflÒÌÂÌÌfl, ˜ÓÏÛ ıÓÓ¯¥ – ıÓÓ¯¥, ‡ ÔÓ„‡Ì¥
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОР ПЄЛЄВІН СВЯТВЕЧІРНІЙ КІБЕРПАНК АБО «РІЗДВЯНА НІЧ117.DIR»
206
ÍÛ·ËÍ ÚÂÊ. üÍ˘Ó ÔÓ‰Ó‚ÊËÚË ˆ˛ ‡Ì‡ÎÓ„¥˛, ÚÓ ‡ÌÚË‚¥ÛÒÌ¥ ÔÓ„‡ÏË, Ô‚¥fl˛˜Ë ԇϒflÚ¸ ÍÓÏÔ’˛Ú‡ ̇ ̇fl‚Ì¥ÒÚ¸ ‚¥ÛÒÛ, ̇˜Â ‚ËÏ¥˛˛Ú¸ „‡Ì¥ ˆ¸Ó„Ó ÍÛ·Ë͇, ¥ flÍ˘Ó ‚ÓÌË Ì ÁÏ¥Ì˛˛Ú¸Òfl, ÚÓ Á̇˜ËÚ¸ ¥ ‚¥ÛÒ¥‚ Û ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥ ÌÂχπ. íÓÏÛ ·Û‰¸-flÍ¥ ‚¥ÁÓË ‰ËÒ͇ ¥ ̇‚¥Ú¸ ÌÓ‚¥ÚÌ¥ ‚ËÒÚ˘̥ ‡Ì‡Î¥Á‡ÚÓË ·ÛÎË ·ÂÁÒËÎ¥ ÔÓÚË «êç-DIR»; Ì‚¥‰ÓÏËÈ ÔÓ„‡Ï¥ÒÚ, ÍÓÚËÈ Á ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎËı Ô˘ËÌ ‚ÒÚ‡‚ ̇ ¯Îflı ‡·ÒÚ‡ÍÚÌÓ„Ó Á·, ÒÚ‚ÓË‚ ÒÔ‡‚ÊÌ¥È Ï‡ÎÂ̸ÍËÈ ¯Â‰Â‚, flÍËÈ Û‰ÓÒÚÓª‚Òfl ÒÍÛÔÓª ¥ ÔÂÁËÎË‚Óª ÔÓı‚‡ÎË Ò‡ÏÓ„Ó ‰ÓÍÚÓ‡ ãÓÁ¥ÌÒÍÓ„Ó, ‚Ë˘Ó„Ó ‡‚ÚÓËÚÂÚÛ ‚ „‡ÎÛÁ¥ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌÓª ‰ÂÏÓÌÓÎÓ„¥ª. èÓ ‡‚ÚÓ‡ ‚¥ÛÒÛ Ì¥˜Ó„Ó Ì ‚¥‰ÓÏÓ. äÛÊÎflÎË ˜ÛÚÍË, ·Ûˆ¥Ï ÌËÏ ·Û‚ ÚÓÈ Ò‡Ï ·ÓÊ‚¥Î¸ÌËÈ ¥ÌÊÂÌ ¢π‡Ò¥ÏÓ‚, Û ÒÔ‡‚¥ flÍÓ„Ó ‚Ô¯ ‚ Ô‡ÍÚˈ¥ ÔπÚÓÔ·ıÓ‚ÒÍÓ„Ó Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó ÒÛ‰Û ·Û‚ ÛÊËÚËÈ Á‡ÍÓÌ ÔÓ Á‡ıËÒÚ Ú‚‡ËÌ. ëÔ‡‚‡ ˆfl ̇·Û· ÓÁ„ÓÎÓÒÛ, ÓÚÓÊ Ì‡„‡‰‡πÏÓ ÔÓ Ìª ڥθÍË ‚ Á‡„‡Î¸ÌËı ËÒ‡ı. ¢π‡Ò¥ÏÓ‚, β‰Ë̇ ‚¥‰ ̇ӉÊÂÌÌfl ÔÒËı¥˜ÌÓ Ì‚¥‚ÌÓ‚‡ÊÂ̇ ¥ ‰Ó ÚÓ„Ó Ê ÔË̇ÎÂÊ̇ ‰Ó ÚÓ„Ó Ì˜ËÒÎÂÌÌÓ„Ó ÔÓ¯‡ÍÛ Ì‡¯Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, flÍËÈ Ì ÁÓÁÛÏ¥‚ ¥ Ì ÒÔËÈÌfl‚ ÂÙÓÏ, ÌÂ̇‚ˉ¥‚ ÛÒ¥ Ú¥ Ô‡ÓÒ-
– ÔÓ„‡Ì¥. ÇÒ ‰‡πÚ¸Òfl flÍ ‡ÍÒ¥Óχ: ÓÒ¸ ‚ÓÌË, ÔÓ„‡Ì¥ – Ù‡Ò! Ä ˜ÓÏÛ ‚ÓÌË ÔÓ„‡Ì¥ – Ì ‚‡¯Ó„Ó ÓÁÛÏÛ ÒÔ‡‚‡. á‚Û˜ËÚ¸ ‰ÛÊ Á̇ÈÓÏÓ, Ô‡‚‰‡? åÓÊ̇ ÔËÔÛÒÚËÚË, ˘Ó π‰ËÌÓ˛ Ô˘ËÌÓ˛, ˜ÓÏÛ ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÁÏ Ì ϥ„ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl ‚ ëëëê, ·ÛÎÓ ÚÂ, ˘Ó Á ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ·ÓÓÚËÒfl Ú·‡ ‚ÒÂ Ê Ì‡ ·Î‡„Ó ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ, ‡ Ì ̇ ·Î‡„Ó ‡·ÒÚ‡ÍÚÌËı Ò‚¥ÚÎËı ÒËÎ, ‡ ·ÓÈÓ‚ËÈ Í΢ «á‡ ÉÓ̉Ó!» ‰Îfl ÔÂÂÒ¥˜ÌÓ„Ó Òӂ͇ Ì ̇ÒڥθÍË ÏËÎÓÁ‚Û˜ÌËÈ, flÍ «á‡ Ňڸͥ‚˘ËÌÛ!», ¥ ‰Ó ÚÓ„Ó Ê ‚ËÍÎË͇π Ô‚̥ ÌÂÔËÈÌflÚÌ¥ Á‚ÛÍÓ‚¥ ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª. ß̇ͯ ‚Ò ·ÛÎÓ · ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔÓÒÚÓ: «ÏË» – ÛÓÒÓ·ÎÂÌÌfl ‰Ó·‡ (ëëëê Ú‡ ͇ªÌË ÒÓˆÚ‡·ÓÛ = ÉÓÌ‰Ó ¥Á ÒÓ˛ÁÌË͇ÏË, Ô‡Ú¥fl – Ò‚¥ÚΠÎˈ‡ÒÚ‚Ó, Í·ÒËÍË Ï‡ÍÒËÁÏÛ-ÎḀ̥̂ÁÏÛ ‚ ÓÎ¥ ·Ó„¥‚ Ú‡ Ôӂˉˆ¥‚, ̇ÛÍÓ‚ˆ¥ – χ„Ë-ı‡‡ÍÚÂÌËÍË Ì‡ÛÍË, ‡ ‡Ï¥fl – ‚Ó̇ ¥ ‚ ë‰ÁÂÏ’ª ‡Ï¥fl). èË ˆ¸ÓÏÛ «‚ÓÌË» (‡ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÏË, flÍ ‚ÓÌË ‚‚‡Ê‡˛Ú¸) – «¥ÏÔÂ¥fl Á·», ªıÌ¥ ‡Ï¥ª – ÓÍË ˜Ë, ‚ ͇˘ÓÏÛ ‡Á¥, χÒÓ‚Â Á·¥„Ó‚ËÒ¸ÍÓ ÍÓ˜¥‚ÌËÍ¥‚; «ªıÌ¥» ÍË·ڥ ‡ÍÂÚÌ¥ ̇Á„ÛÎË Ì‡‚Ó‰flÚ¸ ʇı ̇ ‚Ò¥ı, Ó‰Ì‡Í ÏË Á̇ȉÂÏÓ Ì‡ ÌËı ‡ÚÂÙ‡ÍÚË. Ç ÓÎ¥ «ÁÎÓ„Ó» ·ÓÊÂÒÚ‚‡ ‚ËÒÚÛÔ‡π ̇ÊË‚‡ (flÍÓª Û Ì‡Ò, ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ÌÂχ ¥ ·ÛÚË Ì ÏÓÊÂ), h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÍË Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ, flÍ¥ ÔÓ·Ë‚‡˛Ú¸Òfl ‰Ó ÒÓ̈fl Í¥Á¸ ·‡„‡ÚÓ¯‡Ó‚ËÈ ‡ÒÙ‡Î¸Ú Ì‡¯Ó„Ó ÒÛÏÌÓ„Ó ·ÛÚÚfl. ç‡ ˆ¸ÓÏÛ ∂ÛÌÚ¥ ‚ Ì¸Ó„Ó ¥ ÓÁ‚ËÌÛ·Òfl χ̥fl ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌfl: ‰Îfl Ì¸Ó„Ó Ì‡È„ÓÎÓ‚Ì¥¯ËÏ ÒËÏ‚ÓÎÓÏ ÁÏ¥Ì, flÍ¥ Ú‡ÔËÎËÒfl ‚ ͇ªÌ¥, ˜ÓÏÛÒ¸ ÒÚ‡‚ ·ÛθÚÂ’π. åÓÊÎË‚Ó, ˆÂ ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ ¥Á ÚËÏ, ˘Ó ‚ ¯¥ÒÚ̇‰ˆ‡ÚËÔÓ‚ÂıÓ‚ÓÏÛ ·Û‰ËÌÍÛ, ‰Â ‚¥Ì ϯ͇‚, ·‡„‡ÚÓ ıÚÓ ÓÁÊË‚Òfl ÒÓ·‡ÍÓ˛ ˆ¥πª ÔÓÔÛÎflÌÓª ‡ÒË, ¥, ÒÔÛÒ͇˛˜ËÒ¸ Û Î¥ÙÚ¥, ¢π‡Ò¥ÏÓ‚ ·‡„‡ÚÓ ‡Á¥‚ ÓÔËÌfl‚Òfl Û ÚÓ‚‡ËÒÚ‚¥ Ú¸Óı, ˜ÓÚ˸Óı, ‡ ¥ÌÓ‰¥ È Ô’flÚË ·ÛθÚÂ’π¥‚ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò. á‡Í¥Ì˜ËÎÓÒfl ˆÂ ÚËÏ, ˘Ó ¢π‡Ò¥ÏÓ‚, ÓÁÔÓ‰‡‚¯Ë Ò‚Óπ ÌÂıËÚ χÈÌÓ ¥ ̇·‡‚¯Ë ÒÂÈÓÁÌËı ‰Îfl β‰ËÌË ÈÓ„Ó ÒÚ‡ÚÍ¥‚ ·Ó„¥‚, ÚÂÊ Ôˉ·‡‚ ÒÓ·¥ ·ÛθÚÂ’π‡. ëÛÒ¥‰Ë ÒÔÂ¯Û ‰ÛÊ Á‡‰¥ÎË Ú¥È Áϥ̥, fl͇ Ú‡ÔË·Òfl Á ¢π‡Ò¥ÏÓ‚ËÏ. ëÔÂ¯Û Á‰‡‚‡ÎÓÒfl, ˘Ó ‚Ó̇ Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ÒÂÈÓÁÌ ·‡Ê‡ÌÌfl β‰ËÌË ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÚËÒfl ‰Ó Ó·ÒÚ‡‚ËÌ, flÍ¥ ÁÏ¥ÌËÎËÒfl, ¥ ÔÓ˜‡ÚË Ì‡Â¯Ú¥ ÊËÚË ‚ ÌÓ„Û Á ˜‡ÒÓÏ. ÄÎÂ, ÍÓÎË Á’flÒÛ‚‡ÎÓÒfl, flÍ ¥Ï’fl ¢π‡Ò¥ÏÓ‚ ‰‡‚ ÒÓ·‡ˆ¥, ‡Ï‡ÚÓË Ú‚‡ËÌ Á ÈÓ„Ó ·Û‰ËÌÍÛ ·ÛÎË ÔÓÒÚÓ ¯ÓÍÓ‚‡Ì¥. ꥘ Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚¥Ì ̇Á‚‡‚ Ò‚Ó„Ó ·ÛθÚÂ’π‡ «åÛÏÛ». ǘӇÏË ¢π‡-
‡ÁÓÏ Á ªª ‚ÂıÓ‚ÌËÏ ¥‰ÂÓÎÓ„ÓÏ (‚ÁflÚË ıÓ˜‡ · ĉ‡Ï‡ ëÏ¥Ú‡ ˜Ë ‚ˉ‡‚ˆ¥‚ «Wall Street Journal»), ‡ ‰¥·ÌËÏË ·ÓÊ͇ÏË, ¯‡Ï‡Ì‡ÏË Ú‡ ÎÊÂÔÓÓ͇ÏË ÒÎÛ„Û˛Ú¸ å‡Í’fl‚ÂÎÎ¥ ¥Á îÓȉÓÏ. èÓ·Û‰Û‚‡ÚË ‡Ì‡ÎÓ„¥˜ÌÛ ÏÓ‰Âθ ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl Á «ªı̸Ӫ» ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ˘Â ÔÓÒÚ¥¯Â: ÓÒÌÓ‚ÌËÈ ÏÓÚË‚ – Á‡ıËÒÚ ÂÎ¥„¥ª Ú‡ ÔË̈ËÔ¥‚ ˜ÂÒÌÓ„Ó Ô¥‰ÔËπÏÌˈڂ‡ ‚¥‰ ÁÎ¥ÒÌËı ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ÓÍ¥‚, ÍÓÚ¥ Ì χ˛Ú¸ Ì¥˜Ó„Ó Ò‚flÚÓ„Ó. 6. íéãäß∏çßáå üä îéêåÄ èêéíÖëíì íÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚҸ͇ ÌÓÒڇθ„¥fl Á‡ Îˈ‡ÒÚ‚ÓÏ Á ªª ÂÔ¥˜Ì¥ÒÚ˛, Á‡Ô˜ÂÌÌflÏ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ Ú‡ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌËÏ ÔÓ‰¥ÎÓÏ Ì‡ ‰Ó·Ó Ú‡ ÁÎÓ, ıÓ˜‡ È ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î‡ ÒÚÂÂÓÚËÔ‡Ï «ÒÚ‡Óª ‰Ó·Óª ÄÌ„Î¥ª», ÔÓÚ ÒÛԘ˷ ‰ÛıÓ‚¥ ̇ÊË‚Ë Ú‡ ÍÓÌÙÓÏ¥ÁÏÛ – ԇ̥‚Ì¥È ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª ÄÏÂËÍË ˜‡Ò¥‚ «ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË». å‡ÒÓ‚Ó˛ ÙÓÏÓ˛ Ô‡ÒË‚ÌÓ„Ó ÔÓÚÂÒÚÛ ÔÓÚË Â‡Î¸ÌÓÒÚË Òڇ· Ú‡Í Á‚‡Ì‡ «‚Ú˜‡ Û ë‰ÁÂÏ’fl», ÚÓ·ÚÓ ÚÂ, ˘Ó ÏË Á‡‡Á ̇ÁË‚‡πÏÓ ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÁÏÓÏ, ¥ ˘Ó Û 60-Ú¥ ÓÍË Á‡ Ò‚ÓªÏ ÒÔflÏÛ‚‡ÌÌflÏ Ú‡ χүڇ·‡ÏË ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ÔÓ¥‚ÌflÚË Á ÛıÓÏ „¥ÔÔ¥. ÇÔÎË‚ „ÓÎÓ‚ÌËı ¥‰ÂÈ íÓÎÍ¥π̇ – Ú‡ÍËı, flÍ ÏËÎÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ò¥ÏÓ‚ ÒÚ‡‚ ıÓ‰ËÚË Ì‡ ÔÓ„ÛÎflÌÍË ‰Ó ÔÓ·ÎËÁ¸ÍÓª ¥ÍË ¥, ·Û‚‡ÎÓ, ÔÓ‰Ó‚„Û ÔÓÒÚÓ˛‚‡‚ ̇ ·ÂÂÁ¥, ‰Ë‚Îfl˜ËÒ¸ ̇ Ò‰ËÌÛ ÔÓÚÓÍÛ ¥ ̇ÔÛÊÂÌÓ ÔÓ ˘ÓÒ¸ Ï¥ÍÛ˛˜Ë. åÛÏÛ ·‡‚Ë·Òfl ÔÓÛ˜, ¥ÌÓ‰¥ Ô¥‰·¥„‡˛˜Ë ‰Ó „ÓÒÔÓ‰‡fl, ˘Ó· ÔÓÚÂÚËÒfl ‰Ó ÈÓ„Ó ÌÓ„Ë ¥ ÔӉ˂ËÚËÒfl ÈÓÏÛ ‚ ӷ΢˜fl Ò‚ÓªÏË ‰Ó‚¥ÎË‚ËÏË ˜Â‚ÓÌËÏË ‚¥˜Í‡ÏË. ëÓ·‡Í¥‚ÌËÍË ÚÓ„Ó ·Û‰ËÌÍÛ, ‰Â ÊË‚ ¢π‡Ò¥ÏÓ‚, ‚‚‡Ê‡ÎË, ˘Ó ˆ¥ ÔÓ„ÛÎflÌÍË Ï‡˛Ú¸ ‚¥‰‚ÂÚÓ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ÚË‚ÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ. á‡Í¥Ì˜Ë·Òfl ÒÔ‡‚‡, flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, ÒÛ‰ÓÏ; ÛÚÛÚË‚Òfl Ò‡Ï Ï èπÚÓÔ·ıÓ‚Ò͇, flÍËÈ ·Û‚ Ô‡ÎÍËÏ ‡Ï‡ÚÓÓÏ ·ÛθÚÂ’π¥‚, ¥ ¢π‡Ò¥ÏÓ‚‡ ÔÓÁ·‡‚ËÎË Ô‡‚ ̇ Ú‚‡ËÌÛ. – ¢π‡Ò¥ÏÓ‚Û ÌÂ̇‚ËÒÌ ÛÒ ÚÂ, ˘Ó ÛÓÒӷβπ åÛÏÛ, – Ò͇Á‡‚ ̇ ÒÛ‰¥ ‰Âʇ‚ÌËÈ Ó·‚ËÌÛ‚‡˜, – ÚӘ̥¯Â, åÛÏÛ ÛÓÒӷβπ ‚Ò ÚÂ, ˘Ó ÌÂ̇‚ËÒÌÓ ¢π‡Ò¥ÏÓ‚Û. ÄÎÂ Ê ‰Îfl ÚËÒfl˜ ¥ ÚËÒfl˜ ÓÒ¥flÌ ·ÛθÚÂ’π ÒÚ‡‚ ÒËÌÓÌ¥ÏÓÏ ÊËÚÚπ‚Ó„Ó ÛÒÔ¥ıÛ, ÓÔÚËÏ¥ÁÏÛ, ‚¥Ë Û ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ÌÓ‚Óª êÓÒ¥ª! ¢π‡Ò¥ÏÓ‚ ÔÓÒÚfl„‡π Ò‚Óª ·ÔË ‰Ó åÛÏÛ Ú¥Î¸ÍË ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÓÌË Á‡Ì‡‰ÚÓ ÍÓÓÚÍ¥, ˘Ó· ‰ÓÚfl„ÚËÒfl ‰Ó ÚËı, ÍÓ„Ó ˆÂÈ ÔÂÒ ÒËÏ‚ÓÎ¥ÁÛπ. ÄΠÏË ‚Ëχ„‡πÏÓ ÔÓÁ·‡‚ËÚË ÈÓ„Ó Ô‡‚ ̇ Ú‚‡Ë-
Ò‰fl, Á̇˜Û˘¥ÒÚ¸ ÓÍÂÏÓ ‚ÁflÚÓª «Ï‡ÎÂ̸ÍÓª β‰ËÌË» („Ó·¥Ú‡), Ò‡ÏÓ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl Ú‡ ·ÓÓÚ¸·‡ ¥Á Ò‡ÏËÏ ÒÓ·Ó˛, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÓÁÛÏÌËı ÏÂÊ ‚·‰Ë Ú‡ Á‡ÍÓÌÓÒÎÛıÌflÌ¥ÒÚ¸ Ô‡‚ËÚÂÎ¥‚, ·ÛÎË Ì‡ÒڥθÍË ‚ËÒÓÍËÏË, ˘Ó, fl͢Ó, ̇ÔËÍ·‰, „‡ÒÎÓ ‚‡ÎÎ¥ÈÒ¸ÍËı ¯‡ıÚ‡¥‚ ͥ̈fl 80-ı ÓÍ¥‚: «ÑÂ Ê ÍÓÓθ ÄÚÛ?» ÒÔËÈχÎÓÒfl Ô‰ÛÒ¥Ï flÍ ÍÛÈÓÁ ˜Ë Ò‚¥‰˜ÂÌÌfl ̇ª‚ÌÓÒÚË, ÚÓ ÔÓÔÛÎflÌ „‡ÒÎÓ 60-ı «É‡Ì‰‡Î¸Ù‡ – ‚ ÔÂÁˉÂÌÚË!», ÔÓÔË Ò‚Ó˛ Ә‚ˉÌÛ Ì‡‚¥Ú¸ ‰Îfl ‡‚ÚÓ¥‚ ÒÏ¥ıÓÚ‚ÓÌ¥ÒÚ¸, ÓÁ̇˜‡ÎÓ ˆ¥ÎÍÓÏ ÍÓÌÍÂÚÌ¥ ‚ËÏÓ„Ë ‰Ó ¥Ï¥‰ÊÛ Í‡Ì‰Ë‰‡Ú‡. 炇ÊÍÓ ÔÓÏ¥ÚËÚË, ˘Ó Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl ¥ÌÚÂÂÒÛ ‰Ó ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÁÏÛ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‰Ó ÓθӂËı ¥„Ó, ÔËÔ‡‰‡π ̇ ÔÂ¥Ó‰Ë ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ˜Ë ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÌÂÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ¥ Á·¥„‡πÚ¸Òfl Á Ô¥‰‚ˢÂÌÌflÏ ¥ÌÚÂÂÒÛ ‰Ó Ï¥ÒÚËÍË (‡ÒÚÓÎÓ„¥fl, ı¥ÓχÌÚ¥fl) Ú‡ ÒËÒÚÂÏ, ˘Ó ÁÌËÊÛ˛Ú¸ ÒÚÂÒ, „‡‡ÌÚÛ˛Ú¸ ÒÚÓÒÓ‚ÌËÈ ÒÔÓÍ¥È (ÈÓ„‡, ·Û‰‰ËÁÏ), ·ÂÁÔÂÍÛ (¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ π‰ËÌÓ·ÓÒÚ‚‡) Ú‡ Ó‰ÌÓÁ̇˜Ì¥ÒÚ¸. ì ëòÄ ˆÂ, ̇ÔËÍ·‰, äÓÂÈҸ͇ Ú‡ Ç’πÚ̇ÏҸ͇ ÍËÁË. Ç ëëëê Á‡ ·Û‰¸flÍ¥ ÒÔÓ·Ë ÓθӂËı ¥„Ó (̇ÔËÍ·‰, ä‡Ì‡‚‡Î 1980 ÓÍÛ Û îÂÓ‰ÓÒ¥ª) ÒÛ‚ÓÓ Í‡‡ÎË. é‰Ì‡Í ¥Á «ÔÂÂ-
207
АНДРІЙ ПЕХНИК ГЕРОЇ МЕЧА І МАГІЇ: ВТІКАЧІ ВІД РЕАЛЬНОСТИ ЧИ ОСТАННІ ЛИЦАРІ?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÛ Ì ˜ÂÂÁ ˆ¥ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl, flÍ ·Ë ÏË ‰Ó ÌËı Ì ÒÚ‡‚ËÎËÒfl, Ì¥ – ÏË ‚Ëχ„‡πÏÓ ˆ¸Ó„Ó ÚÓÏÛ, ˘Ó ·¥‰ÌÓÏÛ ÔÒÛ Á‡„ÓÊÛπ Ì·ÂÁÔÂ͇! ¢π‡Ò¥ÏÓ‚ ÔÓ„‡‚ ÔÓˆÂÒ. åÛÏÛ, ÛÁflÚÛ Ô¥‰ Á‡ıËÒÚ Á‡ÍÓÌÛ, Ô‰·‡˜‡ÎÓÒfl ‚¥‰Ô‡‚ËÚË ‚ ÂÎ¥Ú‡ÌËÈ ÒÔˆÒÓ·‡ÍÓÔËÚÛÎÓÍ, ‰Â ‰ÓÊË‚‡˛Ú¸ ‚¥ÍÛ ·ÛθÚÂ’πË, Ô¥Ú·ÛθχÒÚ¥ÙË ¥ ‚Ó‚ÍÓ‰‡‚Ë Á‡„Ë·ÎËı ͇ԥڇ̥‚ ·¥ÁÌÂÒÛ; „Ó¯¥ ̇ ÛÚËχÌÌfl åÛÏÛ ¥ ̇ ÒÔˆ¥‡Î¸ÌÛ ÍÎ¥ÚÍÛ, ‚ flÍ¥È ÒÓ·‡ÍÛ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ·ÛÎË ‚¥‰Ô‡‚ËÚË ÔÓ¯ÚÓ˛, ‚ˉ¥ÎË‚ ÓÒÓ·ËÒÚÓ ÏÂ. åÓÊÎË‚Ó, ÚÓÏÛ ¥ Á’fl‚Ë·Òfl ˜ÛÚ͇, ˘Ó ˆÂ ¢π‡Ò¥ÏÓ‚ ̇ÔËÒ‡‚ «êç-117.DIR», ˘Ó· ÔÓÏÒÚËÚËÒfl ÏÂÓ‚¥. ç‡Ï ˆfl ‚ÂÒ¥fl Á‰‡πÚ¸Òfl ‚Í‡È Ï‡ÎÓÈÏÓ‚¥ÌÓ˛. èÓ-Ô¯Â, ÔÓ„‡Ï¥ÒÚ, Á‰‡ÚÌËÈ Ì‡ÔËÒ‡ÚË ‚¥ÛÒ ¥‚Ìfl «ê¥Á‰‚flÌÓª çÓ˜¥», ̇‚fl‰ ˜Ë ÒÚ‡‚ ·Ë Á„‡ÌflÚË Ò‚Ó˛ ÁÎ¥ÒÚ¸ ¥ Á‡Á‰¥ÒÚ¸ ‰Ó ˜ÛÊËı ÒÚ‡ÚÍ¥‚ ̇ Ì¥ ‚ ˜ÓÏÛ Ì ‚ËÌÌÓÏÛ ·ÛθÚÂ’π¥ – ‚¥Ì, ·ÂÁ ÒÛÏÌ¥‚Û, ·Û‚ ·Ë ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó Á‡ÏÓÊÌÓ˛ β‰ËÌÓ˛, ‡·Ë Á‡‚ÂÒÚË ÒÓ·¥ ıÓ˜ ‰ÂÒflÚ¸ ·ÛθÚÂ’π¥‚. èÓ-‰Û„Â, ¢π‡Ò¥ÏÓ‚ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ‡ÁÛ Ì Á’fl‚Îfl‚Òfl ‚ ÏÂ¥ª, ‡ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Á‡‡ÁËÚË ÍÓÏÔ’˛Ú ڇÍËÏ ‚¥ÛÒÓÏ ˜ÂÂÁ «ßÌÚÂÌÂÚ» ÛÍ‡È ÒÛÏÌ¥‚̇. ß ÔÓ-ÚÂÚπ, ̇ȄÓÎÓ‚Ì¥¯Â, Û ‚ÂÒ¥ª ÔÓ
·Û‰Ó‚Ó˛» ÒÓ‚πˆ¸Í¥ ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚË ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÔÓÒÏ¥ÎË‚¥¯‡ÎË ‰Ó Ú‡ÍÓª Ï¥Ë, ˘Ó Û 1990 Óˆ¥ ÔÓ‚ÂÎË Ô¯¥ ÇÒÂÒÓ‚πˆ¸Í¥ „Ó·¥ÚҸͥ ¥„Ë (‚‰ÛχÈÚÂÒfl Û ÒÎÓ‚ÓÒÔÓÎÛ˜ÂÌÌfl!). ß Ì¥˜Ó„Ó ªÏ Á‡ ˆÂ Ì ÁÓ·ËÎË. ì ̇ÒÚÛÔÌÓÏÛ Óˆ¥ ·ÛÎË Ôӂ‰ÂÌ¥ ̇ÒÚÛÔÌ¥ ¥„Ë, ˜ÂÂÁ ¥Í – ˘Â Ӊ̥. é‰Ì‡Í ÓÁÔ‡‰ ëëëê Ú‡ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓ·ÎÂÏË ÒÔ˘ËÌËÎË ÓÁÔ‡‰ ‚ÒÂÒÓ˛ÁÌÓ„Ó ÛıÛ Ì‡ Â∂¥Ó̇θ̥; ÔË ˆ¸ÓÏÛ Ó‰ÌËÏ ¥Á ÚÓÎÍ¥πÌ¥˜ÌÓ Ì‡ÈÔÓÚÛÊÌ¥¯Ëı Â∂¥ÓÌ¥‚ Òڇ· ì͇ªÌ‡. 7. íéãäß∏çßáå üä ÉêÄ ëÔÂ¯Û ÚÓÎÍ¥πÌҸͥ ¥„Ë ‚ËÌËÍÎË flÍ ÏÓ‰Â₇ÌÌfl ÔÓ‰¥È, ÓÔËÒ‡ÌËı Û ÍÌË„‡ı èÓÙÂÒÓ‡. èÓÚ¥Ï ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl, ˘Ó ¥ÏÔÓ‚¥ÁÛ‚‡ÚË ‚ ÏÂʇı Ò‚Óπª ÓÎ¥ ̇·‡„‡ÚÓ ˆ¥Í‡‚¥¯Â, Ì¥Ê ÔÓÒÚÓ ‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡ÚË Ì‡ÔËÒ‡ÌËÈ ÒˆÂ̇¥È. í‡Í Á’fl‚ËÎËÒfl ¥„Ë ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Á‡Á͇. ëÛÚ¸ „Ë ÔÓÒÚ‡ – ˆÂ ‚¥˜Ì ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl ‰Ó·‡ ¥ Á·. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ ‚ËÒÚÛÔ‡˛Ú¸ «Ò‚¥ÚÎ¥ ÒËÎË» (β‰Ë, ÂθÙË, „ÌÓÏË, „Ó·¥ÚË), flÍ¥ Á‡ıˢ‡˛Ú¸ Á‡„‡Î¸ÌÓβ‰Ò¸Í¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ – Ò‚Ó·Ó‰Û, ·‡ÚÂÒÚ‚Ó ¥ ÔË‚‡ÚÌÛ ‚·ÒÌ¥ÒÚ¸ (Ò‚Ó˛, ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ), ‡ Ú‡ÍÓÊ ·ÂÁÍÓËÒÎË‚Û Î˛·Ó‚. ∫Ï ÔÓÚËÒÚÓflÚ¸ «ÚÂÏÌ¥ ÒËÎË» (Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó ÓÍË,
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОР ПЄЛЄВІН СВЯТВЕЧІРНІЙ КІБЕРПАНК АБО «РІЗДВЯНА НІЧ117.DIR»
208
‡‚ÚÓÒÚ‚Ó ¢π‡Ò¥ÏÓ‚‡ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ‚¥‰ÒÛÚÌfl ÎÓ„¥Í‡. üÍ Í‡Á‡‚ ̇ ÒÛ‰¥ Ó·‚ËÌÛ‚‡˜, ¢π‡Ò¥ÏÓ‚ ÔÓÒÚfl„ÌÛ‚ Ò‚Óª ·ÔË ‰Ó åÛÏÛ Ò‡Ï ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÓÌË ·ÛÎË Á‡Ì‡‰ÚÓ ÍÓÓÚÍ¥, ˘Ó· Á‡˜ÂÔËÚË ·Û‰¸-ÍÓ„Ó, ıÚÓ Ï¥„ ·Ë ‰Ó·fl˜Â ‚‰‡ËÚË ÔÓ ˆËı ·ԇı. ¢π‡Ò¥ÏÓ‚ ·Û‚ Á‡Ì‡‰ÚÓ ·ÓflÁÍËÈ, ˘Ó· Á‚‡ÊËÚËÒfl Á‡˜ÂÔËÚË ÍÓ„Ó-Ì·ۉ¸ Á ‡θÌËı ‚·‰ÓÏÓʈ¥‚. Ä Ï èπÚÓÔ·ıÓ‚Ò͇ ÄÎπÍ҇̉ Ç‡Ì˛ÍÓ‚, ·¥Î¸¯Â ‚¥‰ÓÏËÈ Û Ï¥ÒÚ¥ Ô¥‰ Ô¥Á‚ËÒ¸ÍÓÏ òÛ¥Í ëÔ¥ÌÓÁ‡, Ú‡ÍÛ ‚·‰Û, ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, χ‚. ÑÓ Â˜¥, ˆ˛ Í΢ÍÛ ‚¥Ì Ó‰Âʇ‚ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ˜ÂÂÁ Ò‚Óπ Á‡ıÓÔÎÂÌÌfl Ù¥ÎÓÒÓÙ¥π˛, ‡ ÚÓÏÛ, ˘Ó ̇ Ò‡ÏÓÏÛ ÔÓ˜‡ÚÍÛ Í‡’πË Û·Ë‚ ͥθÍÓı ÓÒ¥· ‚’flÁ‡Î¸ÌÓ˛ ÒÔËˆÂ˛. Ç‡Ì˛ÍÓ‚ ·Û‚ Ó‰ÌËÏ ¥Á Ú¸Óı ÓÒ¥·, flÍ¥ ÚËχÎË èπÚÓÔ·ıÓ‚ÒÍ. (ìfl‚‡ Ú‡Í ¥ Ï‡Î˛π Ú¸Óı Ï’flÁËÒÚËı ‡Ú·ÌÚ¥‚, flÍ¥ ÚËχ˛Ú¸ ̇ ÔΘ‡ı ÒÍË·Û ÁÂÏÎ¥, ÔÓÍËÚÛ ‚ÛÎˈflÏË ¥ ·Û‰ËÌ͇ÏË. é·ÏÂÊËÏÓÒfl ÓÁÔÓ‚¥‰‰˛ ÔÓ Ç‡Ì˛ÍÓ‚‡ – ÔÓÒÚÓ Ì¥flÍÓ„Ó ÒÚÓÒÛÌÍÛ ‰Ó ̇¯Óª ¥ÒÚÓ¥ª ‚ÓÌË Ì χ˛Ú¸.) Ç‡Ì˛ÍÓ‚ ÍÓÌÚÓ₇‚, „ÓÎÓ‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ, ÔÓÒÚËÚÛˆ¥˛, ÚÓ„¥‚β ¥ ̇ÍÓ·¥ÁÌÂÒ; ̇‚¥˘Ó ÈÓÏÛ Á̇‰Ó·ËÎÓÒfl ̇ ‰Ó‰‡ÚÓÍ ‰Ó ˆËı ÒÔ‡‚ Á‚‡Î˛‚‡ÚË ÒÓ·¥ ̇ ÔΘ¥ ˘Â È Ó·Ó‚’flÁÍË
ÚÓÎ¥ Ú‡ ̇Á„ÛÎË, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÌÂ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÓ‚‡Ì¥ ÍÓ˜Ó‚¥ ÔÎÂÏÂ̇), flÍ¥ ̇҇‰ÊÛ˛Ú¸ „ÓÎÓ‰, ÓÁ·‡Ú ¥ ÔÓ‚ÌËÈ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏ. äÓÊ̇ ÍÓχ̉‡/‡Ò‡ χπ Ò‚Ó˛ ÙÓÚˆ˛ (flÍÛ Ò‡Ï‡ ·Û‰Ûπ, ҇χ Ê ¥ Ó·ÓÓÌflπ), ‚·ÒÌ¥ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥ Á‡„ÓÌË, ÍÓÓÎ¥‚ ¥ ÔÓÎÍÓ‚Ó‰ˆ¥‚, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ò‚Ó˛ Ï¥Ò¥˛ Ú‡ ͥθ͇ «Ï‡„¥˜ÌËı» Ô‰ÏÂÚ¥‚, ˘Ó ÏÓÊÛÚ¸ ÔÓÒÔËflÚË Û ªª ‚ËÍÓ̇ÌÌ¥. ÇÓªÌË ÍÓÊÌÓª ‡ÒË Ï‡˛Ú¸ Ò‚Óª Ô‚‡„Ë Ú‡ Ò··Í¥ Ï¥Òˆfl. ã˛‰Ë – ̇ÈÛÌ¥‚Â҇θ̥¯¥, ‡Î Ì χ˛Ú¸ ‰Ó‰‡ÚÍÓ‚Ëı Ó˜ÓÍ Ì‡ ÊÓ‰ÌËÈ ‚ˉ Á·Óª ˜Ë ӷ·‰ÛÌÍÛ; „ÌÓÏË – ڇͥ ÒÓ·¥ ÌÂÁ∂‡·Ì¥ ıÓ‰fl˜¥ Ú‡ÌÍË ¥Á ‰‚ÓÛ˜ÌËÏË ·ÓÈÓ‚ËÏË ÒÓ͡ÏË Ú‡ ÏÓÎÓÚ‡ÏË (ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, „ÛÏÓ‚ËÏË); ÂθÙË – ÌÂÔ‚¯ÂÌ¥ ÎÛ˜ÌËÍË Ú‡ ÓÁ‚¥‰ÌËÍË; ÓÍË Ï‡˛Ú¸ Ô‚‡„Û ÔË ÍÓËÒÚÛ‚‡ÌÌ¥ ¯‡·ÎflÏË Ú‡ flÚ‡„‡Ì‡ÏË, Û ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ ÚÓÎ¥ – ÚÛÔ¥ È Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÌÂÁ‰Ó·ÌÌ¥ (˜ÂÂÁ ڂ‰ÓÎÓ·¥ÒÚ¸) ÌÂÔÓ‚ÓÓÚÍ¥ ÚÛ¯¥ ¥Á ‰Ó‚·ÌflÏË. ä¥Ï ‚Ӫ̥‚, ÔË̈ËÔ ‰¥ª flÍËı Ә‚ˉÌËÈ, ¥ÒÌÛ˛Ú¸ Ú‡ÍÓÊ Ï‡„Ë – ·¥Î¥ (‰Ó·¥), ˜ÓÌ¥ (‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ – ÁÎ¥), Ò¥¥ (̇ÈÓÁÛÏÌ¥¯¥), ‡ Ú‡ÍÓÊ ÛÒ¥ÎflÍ¥ Ò¥Ó-·ÛÓ-χÎËÌÓ‚¥ ˜‡ÍÎÛÌË Ì‚ËÁ̇˜ÂÌÓª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª. ñËÏ ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ÛÒ ٥ÓÎÂÚÓ‚Ó – ‚ÓÌË ¥Á Á‡ÚÛχÌÂÌËÏ ¥Á ÔÓıÏ¥ÎÎfl Ï¥ÒÚ˘ÌËÏ ÔÓ„Îfl‰ÓÏ ·ÎÛ͇˛Ú¸ ÔÓÎ¥„ÓÌÓÏ ¥ ̇χ„‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
χ, Ì¥ıÚÓ ‰Ó ·‰Û Ì Á̇π. ÄΠÛfl‚ËÚË, flÍ Û Ì¸Ó„Ó ÏÓ„ÎÓ Á‡Ó‰ËÚËÒfl ڇ͠·‡Ê‡ÌÌfl, ÏÓÊ̇ – χ·ÛÚ¸, ÔÓ‚ÂÚ‡˛˜ËÒ¸ Á ·ÁÌ¥ ‚ ÓÙ¥Ò, ‚¥Ì ÓÁ„Îfl‰‡‚ Ò¥ÓÍÓ˘Ì‚¥ ·Û‰ËÌÓ˜ÍË ¥‰ÌÓ„Ó Ï¥ÒÚ‡ Í¥Á¸ ÚÓÌÓ‚‡Ì ÒÍÎÓ Î¥ÏÛÁË̇ ¥ ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó ÔÓ·‡˜Ë‚ Ô·͇Ú, flÍËÈ Í΢ ÛÒ¥ı ̇ ‚Ë·ÓË Ï‡. ä‡ÊÛÚ¸, Û Ç‡Ì˛ÍÓ‚‡ ·Û· Á‚˘͇ ÒÏË͇ÚË ∂Û‰ÁËÍË – ÓÚ Ú‡Í ‚¥Ì, ̇Ô‚ÌÓ, ·‡‚Ë‚Òfl Á flÍËÏÓÒ¸ ∂Û‰ÁËÍÓÏ Ì‡ ¯Ú‡Ìflı ˜Ë Ô¥‰Ê‡ÍÛ ¥ ‡ÔÚÓÏ ÔÓ‰Ûχ‚, ˘Ó ̇·‡„‡ÚÓ Í‡˘Â ·ÛÎÓ · ‚¥‰‚‡Î˛‚‡ÚË ÒÓ·¥, ‡Ì¥Ê flÍÓÏÛÒ¸ Ú‡Ï ÏÂÓ‚¥. ê¯ÚÛ ‚Ê ·ÛÎÓ ÒÔ‡‚Ó˛ ÚÂıÌ¥ÍË. èËÈÌfl‚¯Ë ¥¯ÂÌÌfl ·‡ÎÓÚÛ‚‡ÚËÒfl ‚ ÏÂË, Ç‡Ì˛ÍÓ‚ ̇҇ÏÔ‰ ÔÓ‚¥‚ ̇‡‰Û Á¥ Ò‚ÓªÏË «·‡Ò¥Í‡ÏË» (Ú‡Í Ì‡ÁË‚‡πÚ¸Òfl β‰Ë̇, fl͇ ÍÛÛπ ÔÓÒÚËÚÛˆ¥˛ ̇ ÚÂËÚÓ¥ª Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó ‡ÈÓÌÛ; ÔË·ÎËÁÌÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ͇ԥڇÌÓ‚¥ ϥΥˆ¥ª). Ç¥Ì ÔÓflÒÌË‚ ªÏ, ˘Ó flÍ˘Ó ıÓ˜ Ó‰ËÌ Á ÌËı Ì ÏÓ·¥Î¥ÁÛπ ‚Ò¥ı Ô¥‰ÍÓÌÚÓθÌËı ÈÓÏÛ ‰¥‚˜‡Ú ̇ ‡„¥Ú‡ˆ¥ÈÌ¥ Á‡ıÓ‰Ë, ÚÓ ‚¥Ì, Ç‡Ò˛ÍÓ‚, ‚¥Á¸Ï ‚’flÁ‡Î¸ÌÛ ÒÔˈ˛ È ÓÒÓ·ËÒÚÓ ÁÓ·ËÚ¸ Ú‡ÍÓ„Ó ·‡Ò¥Í‡ ÏÛÍÓ˛. ê¯ÚÛ ÔÓflÒÌË‚ ÂÙÂÂÌÚ Ç‡Ì˛ÍÓ‚‡: ÛÒ¥ Û˜‡ÒÌˈ¥ ‡„¥Ú‡ˆ¥ª ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚Ë„Îfl‰‡ÚË ˆÌÓÚÎË‚Ó ¥ ·ÂÁÌ‚ËÌÌÓ ¥ ‚ ÊÓ‰ÌÓÏÛ ‡Á¥ Ì ıÓ‰ËÚË Û ¯Ú‡Ìflı, ÚÓÏÛ ˘Ó ˆÂ ÏÓÊÂ
˛Ú¸Òfl ÔÂÂÚ‚Ó˛‚‡ÚË ‚ÒÂ, ˘Ó Ûı‡πÚ¸Òfl, ̇ ÚÂ, ˘Ó Ì Ûı‡πÚ¸Òfl, ¥ ̇‚Ô‡ÍË. ÄΠ̇ ÌËı ¥ Ú‡Í Ì¥ıÚÓ Ì Á‚‡Ê‡π. ô ¥ÒÌÛ˛Ú¸ χÈÒÚË – Ó„‡Ì¥Á‡ÚÓË „Ë. Ç¥‰ ªıÌ¸Ó„Ó Ú‡Î‡ÌÚÛ Ú‡ ‡‚ÚÓËÚÂÚÛ Á‡ÎÂÊËÚ¸, flÍÓ˛ ҇Ϡ·Û‰Â „‡, ¥ ˜Ë ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl ‚Ó̇ ‚Á‡„‡Î¥. ťθ¯¥ÒÚ¸ ÍÓχ̉ ‰ÓÚËÏÛ˛Ú¸Òfl Ú¥πª ˜Ë ¥Ì¯Óª ÒÔˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª. èË ˆ¸ÓÏÛ ‚‚‡Ê‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ÍÓÊ̇ ‡Ò‡ χ· · ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒfl ¥ ‚·ÒÌÓª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª. é‰Ì‡Í ‰Îfl ÁÏ¥ÌË ÍÓÏ‡Ì‰Ë ˜Ë ¥„Ó‚Óª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ Î˯ ÁÛÏ¥ÚË Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÚË ªª ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ˆËÚ‡Ú‡ÏË Á ÍÌË„ èÓÙÂÒÓ‡ ˜Ë ÔÓÚÓ˜ÌÓ˛ «ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÒËÚÛ‡ˆ¥π˛». íÓÏÛ Ì‡ ¥„‡ı Á‡‚Ê‰Ë ÔËÒÛÚÌ¥È ÂÎÂÏÂÌÚ ·‡Î‡„‡ÌÛ, ˘Ó ¥ÁÍÓ ÁÌËÊÛπ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ÒÚ¸ Ô¯ӉÊ·Ï, ÔÓÚ ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÁÏÂ̯Ûπ Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ‚¥‰ Ò‡ÏÓª „Ë. ç‡ÔËÍ·‰, ̇ ¥„‡ı 2001 ÓÍÛ, ˘Ó ÔÓıÓ‰ËÎË Ô¥‰ ïÏÂθÌˈ¸ÍËÏ, ‚ ÓÎ¥ Âθ٥‚ ‚ËÒÚÛÔ‡ÎË «ÔÓÙÂÒ¥ÈÌ¥» ÓÍË; ÙÓÚˆfl β‰ÂÈ (ÉÓ̉Ó) ̇Á‡„‡Î ÒËθÌÓ Ì‡„‡‰Û‚‡Î‡ ÁÓÓÔ‡Í – ÓÍ¥Ï Î˛‰ÂÈ, Û Ì¥È Ï¯͇ÎË: «ÔÓÙÂÒ¥ÈÌËÈ» ÌÂÍÓχÌÚ, ˘Ó ÚËϘ‡ÒÓ‚Ó ‚ËÍÓÌÛ‚‡‚ Ó·Ó‚’flÁÍË ‚ÂıÓ‚ÌÓ„Ó ÒÎÛÊËÚÂÎfl Ò‚¥ÚÎËı ÒËÎ; ·Î‡ÍËÚÌËÈ „ÌÓÏ (̇Á‚‡ÌËÈ Ú‡Í ÔÂÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚¥‰Îfl͇ÚË Î˛‰ÂÈ ÔÓıËÎÓ„Ó ‚¥ÍÛ ¥ ‚Á‡„‡Î¥ ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚ÌÛ ˜‡ÒÚËÌÛ ÂÎÂÍÚÓ‡ÚÛ. á åÓÒÍ‚Ë Á‡ ‚ÂÎËÍ¥ „Ó¯¥ ·Û‚ ‚ËÔËÒ‡ÌËÈ Ú¥Ì¸Ó‚ËÈ Ù‡ı¥‚ˆ¸ ¥Á ÔÓÒÚ‡ÌÓ‚ÍË Ô‰‚Ë·ÓÌÓª ͇Ïԇ̥ª. Ç‡Ì˛ÍÓ‚ ˜Û‚ ·‡„‡ÚÓ ¥ÒÚÓ¥È ÔÓ ÚÂ, flÍ ˆÂÈ Ù‡ı¥‚ˆ¸ Ó„‡Ì¥ÁÛ‚‡‚ Û ÒÛÒ¥‰Ì¸ÓÏÛ ∏͇Úπ¥ÌӉ˷¥ÌÒÍÛ Ô‰‚Ë·ÓÌÛ Í‡Ïԇ̥˛ ‚ ÑÂʉÛÏÛ ‰Îfl ϥ҈‚Ӫ «ı¢ÂÌÓª χÏÍË» ч¸ª ëπ‰˛Í; ÓÒÓ·ÎË‚ËÈ Ì‡„ÓÎÓÒ Û Í‡Ïԇ̥ª ÔÓÍ·‰‡‚Òfl ̇ ·ÓÓÚ¸·Û ¥Á Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓ˛ ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ˛, ‡ „ÓÎÓ‚Ì „‡ÒÎÓ, ÓÁÚˇÊÓ‚‡Ì ̇ ÚËÒfl˜‡ı ÎËÒÚ¥‚ÓÍ, Á‚Û˜‡ÎÓ Ú‡Í: «ëˉ¥ÚËÏ ‚ Ú˛Ï¥ ·‡Ì‰˛Í, flÍ˘Ó Ó·ÂÂÏÓ ë‰˛Í!» Ç‡Ì˛ÍÓ‚ ÔÓÔÓÒË‚ Ù‡ı¥‚ˆfl Ó„‡Ì¥ÁÛ‚‡ÚË ‰Îfl Ì¸Ó„Ó ˘ÓÒ¸ ÔÓ‰¥·ÌÂ. î‡ı¥‚ˆ¸ ÛÁfl‚ ÚËʉÂ̸ ̇ ‚Ë‚˜ÂÌÌfl Ó·ÒÚ‡ÌÓ‚ÍË ¥ Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡‚ Û Ó·ÛÏÓ‚ÎÂÌËÈ ÚÂÏ¥Ì ÓÁ„ÓÌÛÚËÈ ‡Ì‡Î¥Á ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ‚ Ï¥ÒÚ¥ – ˆ¥ÎÛ Ô‡ÔÍÛ Á flÍËÏËÒ¸ ÓÁ‰‚ÓπÌËÏË „‡Ù¥Í‡ÏË, Ú‡·ÎˈflÏË ¥ ÓÁ·ËÚËÏË Ì‡ ÒÂÍÚÓË ÍÓ·ÏË. ì ÂÁÛθڇڥ ÓÔËÚÛ‚‡Ì¸ „Óχ‰Ò¸ÍÓª ‰ÛÏÍË ‚ Ï¥ÒÚ¥ Á’flÒÛ‚‡ÎÓÒfl, ˘Ó ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ∏͇Úπ¥ÌӉ˷¥ÌÒ͇, ‰Â Ò‰ ‚Ë·Óˆ¥‚ ÒÔ‡‚‰¥ ‰ÛÊ ÒËθ̇ ·Û· ÌÂ̇‚ËÒÚ¸ ‰Ó χ٥ª, Û èπÚÓÔ·ıÓ‚ÒÍÛ, flÍËÈ ÓÚËÏÛ‚‡‚
‚‡ÊÌÓ Á‡ ÍÓÎ¥ Ó‰fl„Û); ÔÎÂÏ’fl ·ÂÁÔËÚÛθÌËı, ‡ÎÂ, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ˆÂ, «‰Ó·Ëı» ÓÍ¥‚, ‡ Ú‡ÍÓÊ ˆ¥ÎËÈ ‚Ë‚Ó‰ÓÍ „Ó·¥Ú¥‚. èË ˆ¸ÓÏÛ Ò‡Ï‡ ÉÓ·¥Ú‡Ì¥fl ˘Â Û Ô¯ËÈ ‰Â̸ Ò‚Ó„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ¥ÌÚÂÌÒË‚ÌÓª ÂÏ¥∂‡ˆ¥ª Á‡Î˯Ë·Òfl ˜ËÒÚÓ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËÏ ÔÓÌflÚÚflÏ, ÓÒͥθÍË ÍÓÊÂÌ Ú‡·¥/ÍÓχ̉‡ ‚‚‡Ê‡Î‡ Á‡ ÒÔ‡‚Û ÔÂÒÚËÊÛ «Á‡‚ÂÒÚË» ·Ó‰‡È Ó‰ÌÓ„Ó „Ó·¥Ú‡ – ̇ ˘‡ÒÚfl. ÄÏ¥ª ¥ÏÔÂ¥ª Á· (åÓ‰ÓÛ), fl͇, Á„¥‰ÌÓ Á ÚËÎÓ„¥π˛, χÎË ‰ÓÒÚÓÚÛ Á‡ÚÓÔËÚË ÛÒ¥ ÁÂÏÎ¥, Á‡ ÚË ‰Ì¥ „Ë Î˯ ӉËÌ ‡Á ‚ËıÓ‰ËÎË Á¥ Ò‚Ó„Ó ÌÂÔËÒÚÛÔÌÓ„Ó ÛÍ¥ÔÎÂÌÌfl (ÌÂÔËÒÚÛÔÌÓ„Ó ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì¥ıÚÓ ¥ Ì ̇χ„‡‚Òfl ÚÛ‰Ë ÔËÒÚÛÔËÚË), Á‡Ú ‰‚‡ Ô¥‰ÓÁ‰¥ÎË «‰Ó·Ëı» ‚ÂÒÂÎËı „ÌÓÏ¥‚ Á ‡ÌÍÛ ‰Ó ‚˜Ӈ ÚËÌflÎËÒfl ÔÓÎ¥„ÓÌÓÏ ¥ ̇χ„‡ÎËÒfl ‚ÁflÚË ¯ÚÛÏÓÏ ÛÒ¥ ÛÍ¥ÔÎÂÌÌfl, flÍ¥ ·‡˜ËÎË – ÚÓ·ÚÓ Ô‚‡ÊÌÓ Ò‚Óªı ÒÛÒ¥‰¥‚ ¥ ÒÓ˛ÁÌËÍ¥‚ Âθ٥‚.
209
АНДРІЙ ПЕХНИК ГЕРОЇ МЕЧА І МАГІЇ: ВТІКАЧІ ВІД РЕАЛЬНОСТИ ЧИ ОСТАННІ ЛИЦАРІ?
8. íéãäß∏çßáå üä ëèéëßÅ Üàííü ë‰ӂˢ ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚ¥‚ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ÒÚÓ͇Ú ڇ ÌÂÓ‰ÌÓ¥‰ÌÂ. á‚Ó‰ËÚË ÙÂÌÓÏÂÌ ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÁÏÛ ‰Ó Á‚˘‡ÈÌÓª „Ë ˜Ë ‚Ô‡‰‡ÌÌfl Û ‰ËÚËÌÒÚ‚Ó – Ú‡ÍËÈ ÊÂ Ê ÌÓÌÒÂÌÒ, flÍ ÔË¥‚Ì˛‚‡ÚË ÏÓÂÔ·‚ÒÚ‚Ó ‰Ó ÏËÒh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ÂÎËÍ¥ ‰ÓıÓ‰Ë ‚¥‰ ÚÛËÁÏÛ, ϯ͇̈flÏ ·Û‚ ‡‰¯Â ÔËڇχÌÌËÈ flÍËÈÒ¸ ÌÂÓÍÂÒÎÂÌËÈ ¯Ó‚¥Ì¥ÁÏ; ‚ÓÌË ÌÂ̇‚ˉ¥ÎË Ô‚ÌËı ‡·ÒÚ‡ÍÚÌËı «Ò‚ÓÎÓÚ» ¥ «„¥‚Ì˛Í¥‚», flÍ¥ ÁÓ‚Ò¥Ï «Ò¥ÎË Ì‡ ¯Ë˛» ¥ «Ì ‰‡˛Ú¸ ÊËÚË». ç‡ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó Ê ˆÂ Á‡ Ò‚ÓÎÓÚË, ϯ͇̈¥ Á‡Á‚˘‡È ÁÌËÁÛ‚‡ÎË ÔΘËχ ¥ ͇Á‡ÎË: «í‡Í ıÚÓ Ê ªı Ì Á̇π? ìÒ¥Ï ‚¥‰ÓÏÓ, ıÚÓ». íÓÏÛ ‚Ë·Ó˜Û Í‡Ïԇ̥˛ ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÎË ÔÓ‚Ó‰ËÚË Ô¥‰ Á̇ÍÓÏ „ÓÚÓ‚ÌÓÒÚË Ï‡ ÔÓÚËÒÚÓflÚË ˆËÏ «Ò‚ÓÎÓڇϻ, Ì ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÍÓÌÍÂÚËÁÛ˛˜Ë, ıÚÓ ˆÂ ڇͥ, ˘Ó· Ì ڇÔËÎÓÒfl, flÍ ‚ËÒÎÓ‚Ë‚Òfl Ù‡ı¥‚ˆ¸ «ÒÂ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl ÂÎÂÍÚÓ‡ÚÛ». üÍ Ô‰‚Ë·ÓÌ „‡ÒÎÓ ·Û‚ Á‡ÔÓÔÓÌÓ‚‡ÌËÈ Ú‡ÍËÈ ÚÂÍÒÚ: «Ç¥‰ Ò‚ÓÎÓÚ ¥ „¥‚Ì˛Í¥‚ ‚flÚÛπ Ì‡Ò Î˯ Ç‡Ì˛ÍÓ‚!» äÓÎË Ç‡Ì˛ÍÓ‚Û ÔÓ͇Á‡ÎË ˆÂÈ ‰‚Ó‚¥¯, Á‡ flÍËÈ, Á„¥‰ÌÓ Á Ó·Î¥ÍÓÏ Á‡ÔÓ‚ÌÂÌÓª „‡Ù¥Í‡ÏË Ô‡ÔÓ˜ÍË, ·ÛÎÓ ÒÔ·˜ÂÌÓ ÒÚÓ ‚¥Ò¥Ï‰ÂÒflÚ ÚËÒfl˜ ‰Ó·¥‚, ‚¥Ì ÔÓ‰Ûχ‚, ˘Ó Á‡ÈχπÚ¸Òfl ‚ ÊËÚÚ¥ ˜ËÏÓÒ¸ Ì ÚËÏ. ÇӘ‚ˉ¸, ‚¥‰ Á‡Á‰Ó˘¥‚ Û Ì¸ÓÏÛ ÔÓÍËÌÛ‚Òfl òÛ¥Í ëÔ¥ÌÓÁ‡, ¥ ÏÓÒ͂˘ Ή¸ ÌÓ„Ë ‚ËÌ¥Ò ¥Á èπÚÓÔ·ıÓ‚Ò͇. íÂÍÒÚ, Á‚˘‡ÈÌÓ ‰Ó‚ÂÎÓÒfl ÁÏ¥Ì˛‚‡ÚË, Ô˘ÓÏÛ Ì ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ˛ ˜Â„Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚Ò¥, Á‡ÎÛ˜ÂÌ¥ ‰Ó Ô‰‚Ë·ÓÌÓª ͇Ïԇ̥ª, ¥ÏÎËÒÚÓ ‚¥‰˜Û‚‡ÎË, ˘Ó ÍÓÎË
Úˆڂ‡ ÍÓÌÒÚÛ˛‚‡ÌÌfl Ô‡ÔÂÓ‚Ëı ÍÓ‡·ÎËÍ¥‚. ᇄ‡ÎÓÏ ÚÂ, ˘Ó Ì‚ڇπÏÌ˘ÂÌ¥ ¥Á Ôӷ·ÊÎË‚Ó˛ ÔÓÒÏ¥¯ÍÓ˛ ̇ÁË‚‡˛Ú¸ ÒÎÓ‚ÓÏ «ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÁÏ», ÓıÓÔβπ ÒÔÂÍÚ ÔÓÌflÚ¸ Ú‡ ̇ÔflÏ¥‚ Ì ÏÂ̯ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËÈ, ‡Ì¥Ê, Ò͇ʥÏÓ, Ù¥ÎÓÒÓÙ¥fl ˜Ë ÂÎ¥„¥fl. ì ˆ¸ÓÏÛ ¥ ÔÓÎfl„‡π Ô˘Ë̇ ÔÓÔÛÎflÌÓÒÚË ˆ¸Ó„Ó «ÁÒÛ‚Û» – ÍÓÊÂÌ ÏÓÊ Á̇ÈÚË ÚÛÚ Á·Ó˜ÂÌÌfl ‰Ó ‰Û¯¥. ÑËÙÂÂ̈¥˛‚‡ÌÌfl ÏÓÊ̇ ÔÓ‚Ó‰ËÚË Á‡ ¥ÁÌËÏË ÍËÚÂ¥flÏË. ç‡Ò‡ÏÔ‰ ˆÂ, Á‚˘‡ÈÌÓ Ê, Í·Ò˘̇ ÓÔÓÁˈ¥fl «‰Ó·Ó-ÁÎÓ». íÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚË ÔÂ¯Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÔÓ„ÓÎÓ‚ÌÓ ·ÛÎË flÍ˘Ó Ì Îˈ‡flÏË Û ÒÎ¥ÔÛ˜Ëı ӷ·‰ÛÌ͇ı, ÚÓ flÍ Ï¥Ì¥ÏÛÏ ÚÂÚ¸Ó∂‡ÚÛÌÍÓ‚ËÏË Âθ٥ÈÒ¸ÍËÏË ÔË̈‡ÏË; Û Ì‡ÒÚÛÔÌËı ı‚ËÎflı ‚¥‰˜ÛÚÌÓ ÔÓÒÚÂÊÛπÚ¸Òfl ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ˜‡ÒÚÍË ÔËıËθÌËÍ¥‚ ÚÂÏÌËı ÒËÎ (‡ È ÒÔ‡‚‰¥, ˆÂ Ê ÍÛÚÓ – ·ÛÚË ÏÓ„ÛÚÌ¥Ï ÌÂÍÓχÌÚÓÏ ˜Ë ÔË̇ÈÏÌ¥ ÓÍÓÏ, flÍÓ„Ó ‚Ò¥ ·ÓflÚ¸Òfl ¥ „Ë‰Û˛Ú¸ ÌËÏ). ß, flÍ˘Ó ‰Îfl «Ò‚¥ÚÎÓ„Ó» ‚ÓªÌÒÚ‚‡ ı‡‡ÍÚÂ̠Ή¸ Ì ‰Ó„χÚ˘Ì ‰ÓÚËχÌÌfl flÍ˘Ó Ì ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı, ÚÓ ÔË̇ÈÏÌ¥ ͇˘Ëı ÔÓ„‡ÌÒ¸ÍËı Ú‡‰Ëˆ¥È, ÚÓ Ò‰ «˜ÓÌËı» ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚ¥‚ ˘Â‰ËÏ ˆ‚¥ÚÓÏ ÓÁÍ‚¥ÚÎË Ì‡È¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥¯¥ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ì¥ ÍÛθÚË – ‚¥‰ Ì‚ËÌÌÓ„Ó ·Û‰‰ËÁÏÛ ‰Ó ‚¥‰‚ÂÚÓ„Ó Ò‡Ú‡Ì¥ÁÏÛ.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОР ПЄЛЄВІН СВЯТВЕЧІРНІЙ КІБЕРПАНК АБО «РІЗДВЯНА НІЧ117.DIR»
210
‚Ê ¥ π ‚ èπÚÓÔ·ıÓ‚ÒÍÛ „¥‚Ì˛Í ¥ Ò‚ÓÎÓÚ‡, Ú‡Í ˆÂ Ò‡Ï Ç‡Ì˛ÍÓ‚. íÓÏÛ ‚ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥ „‡ÒÎÓ Á‚Û˜‡ÎÓ Ú‡Í: «Ç¥‰ ‰ËÍÚ‡ÚÛË ¥ ͇ȉ‡ÌÍ¥‚ ‚flÚÛπ Ì‡Ò Î˯ Ç‡Ì˛ÍÓ‚!». ë‡Ï ԥ‰ ˆËÏ „‡ÒÎÓÏ Ç‡Ì˛ÍÓ‚ ¥ ÔÂÂÏ¥„ ̇ ‚Ë·Ó‡ı, Ô˘ÓÏÛ Á ÔËÒÚÓÈÌËÏ ‚¥‰Ë‚ÓÏ. ç‡ ÔÓÒ‡‰¥ χ Ç‡Ì˛ÍÓ‚ ÍÂÏÛ‚‡‚, ̇˜Â ‰ÓÚËÏÛ˛˜ËÒ¸ ‰‡‚̸ÓÍËÚ‡ÈÒ¸ÍÓ„Ó Á‡ÔÓ‚¥ÚÛ, flÍËÈ „·ÒËÚ¸, ˘Ó ÔÓ Ì‡È͇˘Ó„Ó ¥Á Ô‡‚ËÚÂÎ¥‚ ̇Ӊ Ì Á̇π Ì¥˜Ó„Ó, Í¥Ï ÈÓ„Ó ¥ÏÂÌ¥. Ç¥Ì ‰‚‡ ‡ÁË ÔÓ‚¥‚ Ò‚flÚÓ Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ «Ç¥‚‡Ú, èπÚÓÔ·ıÓ‚ÒÍ!», ÔÓ flÍ „Ó‰¥ ÔË̇ÈÏÌ¥ ˘ÓÒ¸ Ò͇Á‡ÚË. é‰ËÌ ‡Á ‚¥Ì ÁÛÒÚ¥‚Òfl ‚ Ò· ‚ ͇·¥ÌÂÚ¥ Á ‰‡ÍÚÓ‡ÏË Ï¥Ò¸ÍËı „‡ÁÂÚ; Ô¥‰ ˜‡Ò ·ÂÒ¥‰Ë ‚¥Ì Û Ï’flÍ¥È ¥ ‰ÂΥ͇ÚÌ¥È ÙÓÏ¥ ÒÔÓ·Û‚‡‚ ÔÓflÒÌËÚË ªÏ, ˘Ó ‚ËÒÎÓ‚Ë «·‡Ì‰ËÚ» ¥ «ÁÎÓ‰¥È», flÍËÏË ÁÎÓ‚ÊË‚‡˛Ú¸ Á‡ÒÓ·Ë Ï‡ÒÓ‚Óª ¥ÌÙÓχˆ¥ª, ÛÊ ‰‡‚ÌÓ ÔÂÂÒÚ‡ÎË ·ÛÚË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ÍÓÂÍÚÌËÏË (ˆÂÈ ‚ˇÁ Ç‡Ì˛ÍÓ‚ ÔÓ˜ËÚ‡‚ ¥Á ̇ÔËÒ‡ÌÓ„Ó ÂÙÂÂÌÚÓÏ Ô‡Ô¥ˆfl; ‚Ә‚ˉ¸ ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û ¥Á ÔÂÂÍ·‰ÓÏ-͇θÍÓ˛ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó «politically correct»). Ň ·¥Î¸¯Â, Ò͇Á‡‚ Ç‡Ì˛ÍÓ‚, ˆ¥ ÒÎÓ‚‡ ‚‚Ó‰flÚ¸ β‰ÂÈ ‚ ÓχÌÛ – ÒÎÓ‚Ó «ÁÎÓ‰¥È» ̇˜Â ‰ÓÔÛÒ-
èË ˆ¸ÓÏÛ ÏÂʇ Ï¥Ê „Ó˛ Ú‡ ‡θ̥ÒÚ˛ ¥ÌÓ‰¥ ÓÁÏË‚‡πÚ¸Òfl ‡Ê ‰Ó ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ„Ó ÁÌËÍÌÂÌÌfl. ëÂÈÓÁÌ¥ÒÚ¸ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ÚÂÏË ÚÂÊ ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ¥Á̇. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ÓÍÂÏ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛÏË, ÍÓÚ¥ ¥ ‚ ‡θÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥ ÚËÊÌflÏË Ì Ḁ́χ˛Ú¸ Á¥ Ò· ӷ·‰ÛÌÍ¥‚ ˜Ë ¥„Ó‚Ëı ÍÓÒÚ˛Ï¥‚, ‰Ó‚Ó‰fl˜Ë ‰Ó ÌÂÔËÚÓÏÌÓÒÚË ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌËÍ¥‚ ˜Ë Ó‰ÌÓÍÛÒÌËÍ¥‚. ó‡ÒÚË̇ Á ÌËı ÒÔ¥ÎÍÛπÚ¸Òfl Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ ‚ËÒÓÍÓ˛ Í‚Â̸fl (‰‡‚Ì¸Ó˛ Âθ٥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛), flÍÓ˛ ‚ÓÎÓ‰¥π Á̇˜ÌÓ Í‡˘Â, Ì¥Ê ‰Âʇ‚ÌÓ˛, ¥ ˆËÚÛπ ̇ԇϒflÚ¸ ˆ¥Î¥ ÒÚÓ¥ÌÍË Á ÚËÎÓ„¥ª. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ̇ ÍÓÊÌ¥È „¥ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ÔËÒÛÚÌπ ÒÚ‡‰Ó ·Ó‚‰Û¥‚ Ó·Óı ÒÚ‡ÚÂÈ, flÍ¥ Ì¥ÍÓÎË ‚ ÊËÚÚ¥ Ì ˜ËÚ‡ÎË ÍÌËÊÓÍ èÓÙÂÒÓ‡, ‰ÂÍÓÚ¥ ̇‚¥Ú¸ ˜ÂÂÁ ÔÓ‚‡ÊÌÛ Ô˘ËÌÛ – ˜ÂÂÁ ÌÂÔËÒ¸ÏÂÌÌ¥ÒÚ¸. ÑÎfl ·¥Î¸¯ÓÒÚË Á ÌËı ÒÎÓ‚Ó íÓÎÍ¥πÌ – ˘ÓÒ¸ Ò‰Ìπ Ï¥Ê ·‡Á‡ÓÏ Ú‡ ̇Á‚Ó˛ ΄ÍÓ„Ó Ì‡ÍÓÚËÍÛ, ‡ ‚Òfl ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ÒÚ¸ ÍÎËÌÍÓ‚Óª, ‰Â‚ÍÓ‚Óª, Û‰‡ÌÓª Ú‡ ÏÂڇθÌÓª Á·Óª ÓÔËÒÛπÚ¸Òfl Á·¥ÌËÏ ÚÂÏ¥ÌÓÏ «‰ËÌ» ‡·Ó Ê «Ù¥„Ìfl» (‰Û„ ÒÎÓ‚Ó – ˆÂ, Á‚˘‡ÈÌÓ, ÌÂ Ò‡Ï ÚÂÏ¥Ì, ‡ ̇ȉÓÒÚÛÔÌ¥¯ËÈ ‚‡¥‡ÌÚ ÈÓ„Ó ÔÂÂÍ·‰Û ̇ ÔËÒÚÓÈÌÛ ÏÓ‚Û). íÓÎÍ¥πÌ¥ÁÏ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Óθӂ¥ ¥„Ë, ‚Á‡„‡Î¥ ÔËh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
͇π, ˘Ó β‰Ë̇, flÍÛ Ú‡Í Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸, ÏÓÊ ‚ËÎ¥ÁÚË Á¥ Ò‚Ó„Ó «ã¥ÌÍÓθ̇» ¥ ÔÓÎ¥ÁÚË ‚ ˜Ë˛Ò¸ Í‚‡ÚËÍÛ, ˘Ó· Û͇ÒÚË ¯Ï‡ÚÓÍ Ï’flÒ‡ Á ͇ÒÚÛÎ¥ Á Ó‚Ó˜‡ÏË (ÒÚÂÌÓ„‡Ï‡ Á‡Ù¥ÍÒÛ‚‡ÎË ‰ÛÊÌËÈ ÒÏ¥ı ‰‡ÍÚÓ¥‚), ‡ ÚÂÏ¥Ì «·‡Ì‰ËÚ» Ô‰·‡˜‡π, ˘Ó Ú‡ÍÛ Î˛‰ËÌÛ ¯Û͇π ϥΥˆ¥fl (ÁÌÓ‚Û Á‡Ù¥ÍÒÓ‚‡ÌËÈ ÒÚÂÌÓ„‡ÏÓ˛ ÒÏ¥ı). ç‡ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl, flÍËÏ ÊÂ Ê ÚÂÏ¥ÌÓÏ ÔÓÁ̇˜‡ÚË ‚ˢÂÔÂÂÎ¥˜ÂÌ¥ ͇Ú„ӥª „Óχ‰flÌ, Ç‡Ì˛ÍÓ‚ ‚¥‰ÔÓ‚¥‚, ˘Ó ÓÒÓ·ËÒÚÓ ÈÓÏÛ ‰ÛÊ ÔÓ‰Ó·‡πÚ¸Òfl ‚ˇÁ «ÓÒÓ·ÎË‚ËÈ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÒÛ·’πÍÚ», ˜Ë ÒÍÓÓ˜ÂÌÓ «éÂÒ». Ä Ú¥ ÊÛ̇ΥÒÚË, flÍ¥ ÔÓβ·Îfl˛Ú¸ ‚ËÒÎӂ₇ÚËÒfl ‚Ë„‡‰ÎË‚Ó ¥ Ù¥„ۇθÌÓ, ÏÓÊÛÚ¸ ÍÓËÒÚÛ‚‡ÚËÒfl ÒÎÓ‚ÓÒÔÓÎÛ˜ÂÌÌflÏ «Ì‡‰ÌÓ‚ËÈ ÛÒÒͥȻ. ñÂÈ ‚ˇÁ ÛÊ ‰‡‚ÌÓ Ì¥ÍÓ„Ó Ì ‰Ë‚Ûπ, ‡Î ˆ¥Í‡‚Ó, ˘Ó χÎÓ ÍÓÏÛ ‚¥‰ÓÏËÈ ÈÓ„Ó ÒÔ‡‚ÊÌ¥È ‡‚ÚÓ, flÍËÏ ·Û‚ ÂÙÂÂÌÚ Ç‡Ì˛ÍÓ‚‡. í‡ÍËÈ, χ·ÛÚ¸, π‰ËÌËÈ ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ ÔÓÏ¥ÚÌËÈ ÒÎ¥‰, flÍËÈ ÁÓÒÚ‡‚Ë‚ Ô¥ÒÎfl ÒÂ·Â Ç‡Ì˛ÍÓ‚. åÓÊ̇ ˘Â ‰Ó‰‡ÚË, ˘Ó ‚ ̉ӂ„ËÈ ÔÂ¥Ó‰ ÈÓ„Ó Ô‡‚Î¥ÌÌfl „‡ÁÂÚË èπÚÓÔ·ıÓ‚Ò͇ ̇ÁË‚‡ÎË Ç‡Ì˛ÍÓ‚‡ ψÂ̇ÚÓÏ ¥ ٥·ÌÚÓÔÓÏ: ӷˉ‚‡ ˆ¥ ÂÔ¥ÚÂÚË – ÌÂı‡È ̇‚¥Ú¸ Ì ˆ¥ÎÍÓÏ ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌ¥ Ú‡ Á‡ÒÎÛÊÂÌ¥ – ·ÛÎË Ì‡„ÓÓ‰Ó˛
‚‡·Î˛˛Ú¸ ̇ȥÁÌÓχ̥ÚÌ¥¯¥ ͇Ú„ӥª. ë‰ ÈÓ„Ó ‡‰ÂÔÚ¥‚ π È ÓχÌÚËÍË, flÍËÏ Ú¥ÒÌÓ Û ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ «Ì‡‰ÚÓ Ô‡„χÚ˘ÌÓÏÛ» Ò‚¥Ú¥, ¥ Ï¥ÈÌËÍË, flÍ¥ ıÓ˜ÛÚ¸ ÒÚ‚Ó˛‚‡ÚË Ò‚Ó˛ «¥ÒÚÓ¥˛» ¥ ÔËÒ‡ÚË ÔÓ Ìª Ò‡„Ë, π Ì‚‰‡ıË, flÍ¥ ıÓ˜ÛÚ¸ ‚¥‰˜ÛÚË Ò· ‚ÂÎËÍËÏË ¥ ÒËθÌËÏË, ‰¥·Ì¥ ¯Í¥‰ÌËÍË, ˘Ó ıÓ˜ÛÚ¸ χÚË ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÒÔÓ·Û‚‡ÚË ÒÂ·Â Û Ï‡Ò¯Ú‡·Ì¥¯Ëı ÁÎÓ‰¥flÌÌflı, ¥ Ô‡‚‰Ó¯Û͇˜¥ Ú‡ χÁÓı¥ÒÚË, flÍ¥ χ˛Ú¸ ÚÛÚ ÛÒ¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ „ÂÓª˜ÌÓ Á‡„ËÌÛÚË Á‡ Ô‡‚‰ÌÛ ÒÔ‡‚Û. ∏ ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ‡ÎË, flÍËÏ ÔÓ‰Ó·‡πÚ¸Òfl ÔÓˆÂÒ ÔÎÂÚÂÌÌfl ¥ÌÚË„ ¥ ıËÚÓÒÔÎÂÚ¥ÌÌfl Ú‡πÏÌÓª ‰ËÔÎÓχڥª, Ú‡ ·¥Èˆ¥, flÍ¥ Ì ÓÏË̇˛Ú¸ ÊÓ‰ÌÓª ÒÛÚ˘ÍË. èÓÚÂ̈¥ÈÌ¥ ç‡ÔÓÎÂÓÌË Ï‡˛Ú¸ ÁÏÓ„Û ÒÔÓ·Û‚‡ÚË ÔÓ‚ÂÒÚË ‚ ·¥È ‡Ï¥ª (flÍ˘Ó Ú¥ Á‡ ÌËÏË Ô¥‰ÛÚ¸), ‡ ÌÂÔÓÚÂ̈¥ÈÌ¥ ‰Â„Â̇ÚË – ÁÓ·ËÚË Á¥ ÒÚ‡Ó‰‡‚Ì¸Ó„Ó ÔÓÚÂÛ Ì ÏÂ̯ ÒÚ‡Ó‰‡‚Ì¥È ÈÓÊËÍ. 9. íéãäß∏çßáå üä çéÇßíç∏ ãàñÄêëíÇé ÇÒ‰ËÌ¥ ÚÓ„Ó, ˘Ó Á·¥ÌÓ Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸ ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÁÏÓÏ, ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ÚË ‰ÛÊ ¥ÁÌ¥ Á‡ Ò‚ÓªÏ ı‡‡ÍÚÂÓÏ Ì‡ÔflÏÍË, ̇ÒڥθÍË ¥ÁÌ¥, ˘Ó ‚ÓÌË Ì ÓÁÒ‚‡ËÎËÒfl Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ Î˯ ˜ÂÂÁ ‚ÓÓÊ¥ÒÚ¸ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó„Ó Ò‰ӂˢ‡. è¯ËÈ – Í·Ò˘̥ ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚË, ÚÓ·ÚÓ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á‡ ÚÛ Óθ, flÍÛ ‚¥Ì ‚¥‰¥„‡‚ Û ‰ÓÎ¥ ·ÛθÚÂ’π‡ åÛÏÛ. ëÎÓ‚ÓÏ, flÍ·Ë Ì ‰Ë‚Ó‚ËÊÌ¥ ÔÓ‰¥ª, ‰Ó flÍËı ÔËÁ‚· ÔÓÎÓÏ͇ ÍÓÏÔ’˛Ú‡ ÏÂ¥ª, ‚ ¥ÒÚÓ¥ª Ç‡Ì˛ÍÓ‚‡ Ì ·ÛÎÓ · ‡·ÒÓβÚÌÓ Ì¥˜Ó„Ó ÌÂÁ‚˘‡ÈÌÓ„Ó ˜Ë ÔËÍÏÂÚÌÓ„Ó. üÍ ¥ ‚Ò¥ ÏÓÎÓ‰¥ ÚÂıÌÓ͇ÚË, Ç‡Ì˛ÍÓ‚ ÒÚ‡‚Ë‚Òfl ‰Ó ÍÓÏÔ’˛Ú‡ ¥Á ‚ÂÎËÍËÏ Ô¥πÚÂÚÓÏ ¥ ̇χ„‡‚Òfl χÍÒËχθÌÓ ÔÓ΄¯ËÚË Ò‚Óπ ÊËÚÚfl Á ÈÓ„Ó ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛. ìÒ¥ Á‚‰ÂÌÌfl, ˘Ó ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl ÈÓ„Ó ·‡„‡ÚÓ„‡ÌÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË, ·ÛÎË Á‡ÌÂÒÂÌ¥ ‚ ͥθ͇ ¥ÁÌËı ·‡Á ‰‡ÌËı, ‰Ó ‰ÂflÍËı Á ÌËı ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ Ó‰ÂʇÚË ‰ÓÒÚÛÔ, ڥθÍË Á̇˛˜Ë Ô‡Óθ. äÓÏÔÎÂÍÚ ÔÓ„‡Ï-Ó„‡Ì‡ÈÁÂ¥‚ ¥ ‚·Û‰Ó‚‡ÌËÈ Í‡ÎẨ‡ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÎË Á‡ Ç‡Ì˛ÍÓ‚‡ ‚Ò˛ ÈÓ„Ó ÛÚËÌÌÛ ˘Ó‰ÂÌÌÛ Ó·ÓÚÛ. èËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ‚ ÓÙ¥Ò¥ Ò‡ÏÓ„Ó Ç‡Ì˛ÍÓ‚‡ ·Û· ÌÂÓ·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó˛ ¥ ÚÓÏÛ ¥‰Í¥ÒÌÓ˛; ¥ÌÙÓχˆ¥fl ÔÓ ÚÂÏ¥ÌÓ‚¥ ÒÔ‡‚Ë Ì‡‰ıӉ˷ ‰Ó Ì¸Ó„Ó ‚¥‰‡ÁÛ Á ͥθÍÓı Ô¥‰‚¥¯ÂÌËı ‰Ó ÔÓflÒ‡ ÔÂȉÊÂ¥‚ (Ó‰ËÌ ¥Á flÍËı, ¥Á ÁÓÎÓÚËÏ ‰‚Ó„ÓÎÓ‚ËÏ ÓÎÓÏ Ì‡ ·¥ÎÓÏÛ ÚÎ¥, ‰Á‚ÓÌË‚ Á‡ Û‚ÂÒ¸ ˜‡Ò ڥθÍË ‰‚‡ ˜Ë ÚË ‡ÁË), ‡ Á ¥Ì¯ËÏË ÒÔ‡‚‡ÏË ‰Ó·Â ‰‡‚‡Î‡ ÒÓ·¥ ‡‰Û ÒÂÍÂڇ͇. êÓ·Ó˜ËÈ ‰Â̸ Û ÏÂ¥ª Á‡Á‚˘‡È ÔÓ˜Ë̇‚Òfl Á ÚÓ„Ó,
Ú¥, ıÚÓ ·Û‚ ÓÔËÒ‡ÌËÈ ‚ˢÂ: ‚ÂÎËÍ¥ ‰¥ÚË, flÍ¥ ‚Ò ˘Â ‚¥flÚ¸ Û Í‡ÁÍÛ, ÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ ‰Â„Â̇ڇÏË, ÍÓÚ¥ Ì¥ Û ˘Ó Ì ‚¥flÚ¸. ÉÓÎÓ‚Ì – ÍÓÒÚ˛Ï ¥ χÌÂË Ôӂ‰¥ÌÍË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÚË Ó·‡Ì¥È ÓÎ¥. ôÓÔ‡‚‰‡, ÏÓÊÎË‚¥ ¥ÁÌ¥ Ú‡ÍÚÛ‚‡ÌÌfl ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó Ú‚Â‰ÊÂÌÌfl: Ӊ̥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ˘Ó ‡‚ÚÂÌÚ˘ÌËÈ ÍÓÒÚ˛Ï Âθه ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π Òڇ̉‡ÚÌÓÏÛ «ÔËÍˉӂ¥» „¥Ô¥, ÔË ˆ¸ÓÏÛ ÎÛÍ ÚËχπÚ¸Òfl, flÍ „¥Ú‡‡; ¥Ì¯¥ ̇ÔÓÎfl„‡˛Ú¸ ̇ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓÒÚ¥ ̇ÌÂÒÂÌÌfl χͥflÊÛ. é‰Ì¥ ÓÍË ‰Îfl ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ÔÓÚ¥·ÌÓ„Ó ÂÙÂÍÚÛ ‚‰fl„‡˛Ú¸ ÁËÏÓ‚ËÈ Ó‰fl„ ıÛÚÓÏ Ì‡ÁÓ‚Ì¥, ¥Ì¯¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ˘Ó ‚ËÒÚ‡˜ËÚ¸ ÔÓÒÚÓ Ì ÏËÚËÒfl. 襉ıÓ‰Ë ·Û‚‡˛Ú¸ ¥ÁÌ¥, Ó‰Ì‡Í ÓÒÌÓ‚Ì ‰Îfl ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó„Ó ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚ‡ – ‚¥‡. çÂÔÓıËÚ̇ ‚¥‡ Û ÚÂ, ˘Ó χ„ – ‚¥Ì ¥ ‚ ÄÙˈ¥ χ„, ¥ flÍ˘Ó ‚¥Ì ͇Ê «·ÛÏ!» – ˆÂ ·ÎËÒ͇‚͇, ˜Ë ÔË̇ÈÏÌ¥ ·Ó‰‡È fl͇Ҹ ÔÓ„‡ÌÂ̸͇ ‚Ó„Ìfl̇ ÍÛÎfl. Ç¥‡ Û ÚÂ, ˘Ó ‚Ò¥ Ò‚¥ÚÎ¥ – ıÓÓ¯¥, ‡ ÚÂÏÌ¥ – ÔÓ„‡Ì¥ (Û ÚÂÏÌËı ÒËÎ ‚¥Û‚‡ÌÌfl Û ˆ¸ÓÏÛ ÔÛÌÍÚ¥ ‰¥‡ÏÂڇθÌÓ ÔÓÚËÎÂÊÌ¥). ß, Á‚˘‡ÈÌÓ Ê, ÌÂÔÓıËÚ̇ ‚¥‡ Û ÚÂ, ˘Ó „‡ – ˆÂ ¥ π ÒÔ‡‚ÊÌπ ÊËÚÚfl, ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ ÒÔ‡‚ÊÌπ ÊËÚÚfl – Î˯ ·Î¥‰‡ ÔÓ‰Ó·‡ „Ë. ťȈ¥ Á ÌËı Ì¥flÍ¥, ÚÓÏÛ ‚ËÁ̇˜ËÚË ÒÔ‡‚ÊÌ¥ı ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚ¥‚ ̇ ÔÓÎ¥„ÓÌ¥ ‰ÛÊ ÔÓÒ-
211
АНДРІЙ ПЕХНИК ГЕРОЇ МЕЧА І МАГІЇ: ВТІКАЧІ ВІД РЕАЛЬНОСТИ ЧИ ОСТАННІ ЛИЦАРІ?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˘Ó ‚Ó̇ ‚Íβ˜‡Î‡ ÍÓÏÔ’˛Ú ¥ ÓÁ‰ÛÍÓ‚Û‚‡Î‡ ÒÔËÒÓÍ ÒÔ‡‚ ̇ ‰Â̸. èËÏ¥ÓÏ, ÍÓÎË ÓÁ‰ÛÍ¥‚͇ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎfl·, ˘Ó Ú·‡ ÔÓÍÓÌÚÓ₇ÚË ı¥‰ Ô¥‰„ÓÚÓ‚ÍË ‰Ó Óԇβ‚‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÂÁÓÌÛ, Ó‰ÂʇÚË Î‚ Á „ÛÁËÌÒ¸ÍÓ„Ó ÂÒÚÓ‡ÌÛ ¥ ÔÓÎËÚË Í‚¥ÚË, ‚Ó̇ ÒÔÓÍ¥ÈÌÓ ÒÔÛÒ͇· ‰‚‡ Ô¯Ëı ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ‰Ó ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËı ¥ÌÒڇ̈¥È, ·‡Î‡ Á Ô¥‰‚¥ÍÓÌÌfl ·‡ÌÍÛ ¥ ȯ· ‰Ó ͇̇ Á‡ ‚Ó‰Ó˛. èË·ÎËÁÌÓ Ú‡Í Ò‡ÏÓ ÛÒ ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl ¥ ÚÓ„Ó Ì¢‡ÒÎË‚Ó„Ó ‰Ìfl, ÍÓÎË Ô¥‰ Ô·ÒÚχÒÓ‚ËÏ ˜ÂÂÔÓÏ ÍÓÏÔ’˛Ú‡ ‚Ê ڇÔËÎÓÒfl ͥθ͇ ‚ÂÎËÍËı ÂÎÂÍÚÓÌÌËı ¥ÌÒÛθڥ‚. Ç‡Ì˛ÍÓ‚ ˘Â Ì ‚ËıӉ˂ Á ÌÓ‚Ó¥˜ÌÓ„Ó Á‡ÔÓ˛, ÒÔ‡‚Ë ‚ ÓÙ¥Ò¥ ‚· ÒÂÍÂڇ͇; Ï¥ÒÚÓ Á‡ ‚¥ÍÌÓÏ, ÔËÔÓÓ¯ÂÌ ҥ·ÌËÏ ÔËÎÓÏ, ·ÛÎÓ ÚËıËÏ, Ò‚¥ÚÎËÏ ¥ Á‡„‡‰ÍÓ‚ËÏ. èÓ˜‡ÎÓÒfl Á ÚÓ„Ó, ˘Ó ·Ë„‡‰‡ ·Û‰¥‚ÂθÌËÍ¥‚ (flÍ˘Ó ‚ËÒÎӂ₇ÚËÒfl ÔÓÒÚ¥¯Â, ÚÓ ÔÓÒÚÓ ÚË ·‡·Ë ‚ ÊÓ‚ÚÓ„‡fl˜Ëı ·ÂÁÛ͇‚͇ı, Á ÚËı, flÍ¥ ‚¥˜ÌÓ ‰Ó‚·‡˛Ú¸ ÎÓχÏË flÍÛÒ¸ ÍË„Û Ì‡ ÛÁ·¥˜˜flı ‰Ó¥„) ÓÚËχ· ‰ÛÊ ‰Ë‚Ì ÓÁÔÓfl‰ÊÂÌÌfl ̇ ·Î‡ÌÍÛ ÏÂ¥ª. ñÂÈ ·Î‡ÌÍ Ï¥ÒÚË‚ ̉‚ÓÁ̇˜ÌÛ ‚͇Á¥‚ÍÛ «‚‡ÎËÚË ä¥¯ÍπÓ‚‡»; Ô¥‰ÔË̠҇‚ÓÌÓ ·ÛÎÓ «òÛ¥ÍÓÏ ëÔ¥ÌÓÁÓ˛».
ÚÓ – ªıÌfl ÙÓÚˆfl ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ ¥Á ÛÍ ‰Ó ÛÍ, flÍ ÔÓ˜ÂÒÌËÈ ‚ËÏÔÂÎ ˜Ë βθ͇ ÏËÛ, ·Ó ªª ıÓÌ¥˜ÌÓ ·ÂÛÚ¸ ¯ÚÛÏÓÏ ‚Ò¥, ÍÓÏÛ Ì Υ̸ÍË, ‚¥‰ ‚‡ÊÍÓԇ̈ÂÌËı ÍÌÂıÚ¥‚ ‰Ó ϥ҈‚Ëı ‚‰Ï‰¥‚ ¥ ıÓ‚‡ı¥‚. ÑÛ„ËÈ ÚËÔ – ÒÔÓÚÒÏÂÌË. ÑÎfl ÌËı ÓÒÌÓ‚Ì – ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥ ‰¥ª: ¯ÚÛÏË, ÒÛÚ˘ÍË, ÔÓπ‰ËÌÍË «‰ÛÂθÌÓ„Ó» ÚËÔÛ ¥ Ò·‚̇ ÔÂÂÏÓ„‡ Á‡ ·Û‰¸-flÍÛ ˆ¥ÌÛ. ÇÓÌË – ÔËÓ‰ÊÂÌ¥ ·¥Èˆ¥, ıÓ˜‡ · ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì¥˜Ó„Ó ¥Ì¯Ó„Ó Ó·ËÚË ÔÓÒÚÓ Ì ‚Ï¥˛Ú¸. é·Î‡‰ÛÌÍ¥‚ ‚ÓÌË Ó·ËÚË Ò‡Ï¥ ÚÂÊ Ì ‚Ï¥˛Ú¸, ÚÓÏÛ, flÍ˘Ó ¥ Ú‡ÔÎflπÚ¸Òfl ˘ÓÒ¸ ÒÔ‡‚‰¥ ˆ¥Í‡‚Â, ÚÓ ÏÓÊ̇ ÒÏ¥ÎË‚Ó Á‡Í·‰‡ÚËÒfl ̇ ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ‚ÒÚ‡‚ÌÓ„Ó ÁÛ·‡, ˘Ó ‚ÓÌÓ ‡·Ó ÍÛÔÎÂÌÂ, ‡·Ó ÁÓ·ÎÂÌ ̇ Á‡ÏÓ‚ÎÂÌÌfl, ‡·Ó Ê ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚¥‰¥·‡Ì flÍ ÚÓÙÂÈ. ÇÁ‡„‡Î¥, ÚËÔÓ‚ËÈ Ó·Î‡‰ÛÌÓÍ ÒÔÓÚÒÏÂ̇ – ‚‡ÚflÌ͇, Á‡Î¥ÁÌËÈ ¯ÓÎÓÏ ¥ ıÓÍÂÈÌ¥ Û͇‚ˈ¥. ì ˆ¸ÓÏÛ, Á‚¥ÒÌÓ, π Ò‚¥È ÂÁÓÌ – flÍËÈ ÁÏ¥ÒÚ Úfl„‡ÚË Ì‡ ÒÓ·¥ ÚˉˆflÚËÍ¥ÎÓ„‡ÏÓ‚ËÈ Òڇ΂ËÈ Ó·Î‡‰ÛÌÓÍ, flÍ˘Ó Î„͇ ‚‡ÚflÌ͇ ˆ¥ÎÍÓÏ ÌÂÁ„¥¯ Á‡ıˢ‡π ‚¥‰ ‰Â‚’flÌÓ„Ó Ï˜‡? é‰Ì‡Í Ò‡ÏÂ Û ˆ¸ÓÏÛ ÔÛÌÍÚ¥ ÒÔÓÚÒÏÂÌË Í‡‰Ë̇θÌÓ ÓÁıÓ‰flÚ¸Òfl Á ¥Ì¯Ó˛ ‚‡ÊÎË‚Ó˛, ıÓ˜‡ È ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ Ì˜ËÒÎÂÌÌÓ˛ „ÛÔÓ˛ – ¥ÒÚÓË͇ÏË. ßÒÚÓË-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОР ПЄЛЄВІН СВЯТВЕЧІРНІЙ КІБЕРПАНК АБО «РІЗДВЯНА НІЧ117.DIR»
212
LJÚÓ ‚¥‰Á̇˜ËÚË, ˘Ó ¥ ˆ¥ Ê¥ÌÍË, ¥ ‚Ò¥ ¥Ì¯¥ Á̇ÎË, ıÚÓ Ú‡ÍËÈ ÏÂ Ç‡Ì˛ÍÓ‚. ìÒÂ, ÔÓÁ‚’flÁ‡Ì Á ÌËÏ, ·ÛÎÓ ÓÚÓ˜ÂÌ ÔÓıÏÛËÏ ¥ „¥ÔÌÓÚ˘ÌËÏ ÓÂÓÎÓÏ. ß ‰ÛÊ ·‡„‡ÚÓ ÏÛÌ¥ˆËԇθÌËı ÒÎÛÊ·Ó‚ˆ¥‚ Û „ÎË·ËÌ¥ ‰Û¯¥ ÒÔÓ‰¥‚‡ÎËÒfl, ˘Ó Ç‡Ì˛ÍÓ‚ Ôˉ˂ÎflπÚ¸Òfl ‰Ó ÌËı ¥, flÍ˘Ó ‚ÓÌË ÔÓȉÛÚ¸ Ô‚ÌËÈ ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎËÈ ÚÂÒÚ, ̇‰¥È‰Â ÏËÚ¸, ÍÓÎË Ç‡Ì˛ÍÓ‚ ‚¥Á¸Ï ªı ¥Á ̇ԥ‚„ÓÎËı Ò¥Ëı ·Û‰Ì¥‚ Û ˜‡¥‚ÌËÈ Ò‚¥Ú Ú‡πÏÌ˘Ӫ ¥ Îfl˜ÌÓª «ÍÛÚËÁÌË». üÍ ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl, ‰ÓÒÚÓÚÛ Ú‡Í‡ ̇‰¥fl – ˘Â Á‚ÓÛ¯ÎË‚¥¯‡ ˜ÂÂÁ Ò‚Ó˛ ͇ÈÌ˛ ·ÂÁ„ÎÛÁ‰¥ÒÚ¸ – ÊË· È Û ˆËı ·¥‰ÌËı Ê¥Ì͇ı, ÓÚÛπÌËı ÏÂÍÒË͇ÌÒ¸ÍËÏË ÒÂ¥‡Î‡ÏË ¥ ‡‰¥Ó‡ÍÚË‚ÌËÏ ·ÛflÍÓÏ. ïÚÓ Ú‡ÍËÈ ä¥¯ÍπÓ‚, ‚ÓÌË ‰Ó·Â Á̇ÎË – ˆÂ ·Û· Ӊ̇ Á ̇ÈÒÂÈÓÁÌ¥¯Ëı ÔÂÒÓÌ èπÚÓÔ·ıÓ‚Ò͇, ˘Ó ‚ˉÌÓ ·ÛÎÓ ÔË̇ÈÏÌ¥ Á ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚¥Ì Á‚‡ÊË‚Òfl ̇ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ ¥Á ÏÂ¥π˛. í·‡ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó «Á‡‚‡ÎËÚË» ÈÓ„Ó ·ÛÎÓ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÔÓÒÚÓ, ÔÓÁ‡flÍ ä¥¯ÍπÓ‚‡ χπÚÓÍ Ô·ۂ‡‚ Ô¥‰ ÂÚÂθÌÓ˛ ÓıÓÓÌÓ˛: ÓıÓÓ̈¥, flÍ¥ Á̇ȯÎË ÈÓ„Ó ÔÓ¯ÚË͇Ì ÎÓχÏË Ú¥ÎÓ ‚ Ò‡‡ª ‰Îfl Ò‡‰Ó‚Ó„Ó ¥Ì‚ÂÌÚ‡˛, ‰Ó‚„Ó Ì ÏÓ„ÎË ÁÓÁÛÏ¥ÚË, flÍ ˆÂ Ú‡ÔËÎÓÒfl: Ì¥ıÚÓ Á ÌËı ̇‚¥Ú¸ Ì ÔÓ‰Ûχ‚, ˘Ó ÚË ÔÓıÏÛ¥ ·‡·Ë, flÍ¥ ÔËıÓ‰ËÎË ÓÁ˜Ë˘‡ÚË ‰Ó¥ÊÍË ‚
ÍË, ˜Ë, ÚӘ̥¯Â, ÔËıËθÌËÍË ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÙÂıÚÛ‚‡ÌÌfl, ̇‚Ô‡ÍË, Òڂ‰ÊÛ˛Ú¸, ˘Ó ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯Ó˛ π ҇Ϡ‡ΥÒÚ˘̥ÒÚ¸ ·Ó˛ Ú‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ÒÚ¸ ÈÓ„Ó ÒÔˆËÙ¥ˆ¥ Ú¥πª ˜Ë ¥Ì¯Óª ÂÔÓıË. üÍ˘Ó ‰Îfl ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚ‡ ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯Â – ‡ÚÏÓÒÙ‡ ͇ÁÍË, ‡ ‰Îfl ÒÔÓÚÒÏÂ̇ – ‡‰¥ÒÚ¸ ÔÂÂÏÓÊÌÓª ·ËÚ‚Ë, ÚÓ ¥ÒÚÓËÍ Û ÔÂ¯Û ˜Â„Û «ÔËÏ¥flπ ̇ Ò·» Ô‚̥ ¥ÒÚÓ˘̥ ÔÓ‰¥ª, ÔÓ·Ûπ ÒÂ·Â Û ÓÎ¥ ‡θÌÓ„Ó, ‡ Ì ͇ÁÍÓ‚Ó„Ó ˜Ë ¥‰Â‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó ÍÛÚÛ‡ÁÌÓ„Ó Îˈ‡fl. íÓÏÛ ¥ÒÚÓË͇ Ì ‚·¯ÚÓ‚Ûπ ·ÛÚ‡ÙÓҸ͇ ‚‡ÚflÌ͇. âÓ„Ó Ô’flÌËÚ¸ Úfl„‡ ӷ·‰ÛÌ͇, ‚‡ÊÍ¥ ÍÓÍË, ‚¥‰ flÍËı ‚„Ë̇πÚ¸Òfl ÁÂÏÎfl ̇ ËÒÚ‡Îˢ¥. «ü ÚÂÊ Ú‡Í ÏÓÊÛ!» – ÓÒ¸ Û ˜ÓÏÛ ‡‰¥ÒÚ¸ ه̇ڇ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÙÂıÚÛ‚‡ÌÌfl. ß ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Òڇ΂ËÈ Ó·Î‡‰ÛÌÓÍ – Ì ÔÓÒÚÓ ÍÓÒÚ˛Ï ˜Ë ‰‡ÌË̇ Ú‡‰Ëˆ¥ª, ‡ÎÂ È ÒÛ‚Ó‡ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸: ıÓ˜‡ «¥ÒÚÓ˘ÌËÍË» ¥ ‚Ï¥˛Ú¸ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË «¥„‡¯ÍÓ‚Ó˛» ‰Â‚’flÌÓ˛ Á·Óπ˛, ‰Îfl ÌËı ·¥Î¸¯ Á‚˘̇ Ó·ÓÚ‡ Á Á‡Î¥ÁÓÏ. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ÊӉ̇ ‚‡ÚflÌ͇ Ì Á‡ıËÒÚËÚ¸ ‚¥‰ Û‰‡Û ‚‡ÊÍËÏ Á‡Î¥ÁÌËÏ Ï˜ÂÏ ˜Ë ÒÓÍËÓ˛, ̇‚¥Ú¸ ÌÂÁ‡„ÓÒÚÂÌÓ˛. ëÚËχÚË Û‰‡ Ì Á‡‚Ê‰Ë ÏÓÊÎË‚Ó, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÔË ˆ¸ÓÏÛ ‚Ú‡˜‡πÚ¸Òfl ·¥Î¸¯‡ ˜‡ÒÚË̇ Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ‚¥‰ ‡θÌÓÒÚË ÒÛÚ˘h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ò‡‰Û, ÏÓÊÛÚ¸ χÚË ‰Ó ˆ¸Ó„Ó flÍÂÒ¸ ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl. ÑÓ Â˜¥, Ì‡Ï Ú¥Î¸ÍË ˘Ó ÒÔ‡ÎÓ Ì‡ „‡‰ÍÛ, ˘Ó ˆËÏË Ê¥Ì͇ÏË Ïӄ· Ûı‡ÚË Ì fl͇Ҹ ÌÂÁ·ÛÚÌfl ¥ ÓχÌÚ˘̇ ̇‰¥fl ̇ ÌÓ‚Â ÊËÚÚfl, ‡ ÔÓÒÚÓ ÚÛ‰Ó‚‡ ‰ËÒˆËÔΥ̇, ‰Ó flÍÓª ‚ÓÌË Á‚ËÍÎË ˘Â ‚ ÒÓ‚πˆ¸Í¥ ˜‡ÒË. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò ˜ÓÚËË Ù‡ıÓ‚Ëı Û·Ë‚ˆ¥, flÍ¥ Ô‡ˆ˛‚‡ÎË Ì‡ Ç‡Ì˛ÍÓ‚‡, ÍÓÚ¥ Á·Û‚‡ÎË ˜‡Ò Û ·¥Î¸fl‰Ì¥È Ó‰ÌÓ„Ó Á‡Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡ÌÒ¥Ó̇ÚÛ Á‡ ‰¥πÚ˘ÌÓ˛ ÍÓ͇ÍÓÎÓ˛ ¥ „‡ÁÂÚÓ˛ «Ä·ÒÓβÚÌÓ ÒπÍπÚÌÓ», ÓÚËχÎË Ô‡Ô¥, Á‡ÓÁÛÏ¥ÎÓ Ô¥‰ÔËÒ‡ÌËÈ «ÏÂ Ç‡Ì˛ÍÓ‚». ì Á‡ÔËÒˆ¥ ‚ ¥ÁÍ¥È ÙÓÏ¥ ‚ËÒÎӂβ‚‡Î‡Òfl ‚ËÏÓ„‡, ˘Ó· ‰Ó ‚˜Ӈ ̇ ˆÂÌÚ‡Î¸Ì¥È ‚ÛÎˈ¥ Ì Á‡Î˯ËÎÓÒfl ÊÓ‰ÌÓ„Ó ·Û„‡ ·Û„‡. ì·Ë‚ˆ¥ ·ÛÎË Î˛‰Ë Á ‰ÓÒ‚¥‰ÓÏ, ‡Î ÚÛÚ Ì‡‚¥Ú¸ ªÏ ‰Ó‚ÂÎÓÒfl ÔÓ˜Ûı‡ÚË ‚ ÔÓÚËÎˈflı. í¥Î¸ÍË Ó‰ËÌ ÒÔËÒÓÍ ·Û„¥‚, flÍ¥ χÎË ÓÙ¥Ò ˜Ë flÍÛÒ¸ ÒÔ‡‚Û Ì‡ ˆÂÌÚ‡Î¸Ì¥È ‚ÛÎˈ¥ (fl͇ Ú‡Í ¥ ̇ÁË‚‡Î‡Òfl – ñÂÌڇθ̇), Á‡Èχ‚ ‰‚¥ ÒÚÓ¥ÌÍË. íÓÏÛ Í¥ÎÂ‡Ï ‰Ó‚ÂÎÓÒfl ÚÂÏ¥ÌÓ‚Ó Á‚ÂÌÛÚËÒfl ÔÓ ‰ÓÔÓÏÓ„Û ‰Ó ‰ÛÊÌ¸Ó„Ó Û„ÛÔÓ‚‡ÌÌfl. ç ÒÚ‡ÌÂÏÓ Á‡È‚ËÈ ‡Á ÓÔËÒÛ‚‡ÚË Ú ‰Ë‚Ó‚ËÊÌ ÔÓ·Óª˘Â, flÍ ÚÓ„Ó ‰Ìfl ÒÚ‡ÎÓÒfl ̇ ñÂÌڇθ̥È. íÂη‡˜ÂÌÌfl, ·Ò ‰Ó ‚ˉӂˢ‡ ˜ÛÊËı Òڇʉ‡Ì¸, ·‡„‡ÚÓ ‡Á¥‚ ÔÓ͇ÁÛ‚‡ÎÓ, Û ˘Ó
ÍË. íÓÏÛ Ó·Î‡‰ÛÌÍË ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸Òfl Ó·ËÚË Ì‡ ÒÓ‚¥ÒÚ¸. èË ˆ¸ÓÏÛ Í‡˘¥ Á ÌËı Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì ÔÓÒÚÛÔ‡˛Ú¸Òfl ¥ÒÚÓ˘ÌËÏ ‡Ì‡ÎÓ„‡Ï. ì Ò‰ӂˢ¥ ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚ¥‚ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÚ¸Òfl ‚ËÒÓ͇ ÒÔˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥fl ̇ ÍÓχ̉‡ı. í‡Í, flÍ˘Ó Í˪‚Ҹͥ ÍÎÛ·Ë «ê‡ÚÌËÍ» ¥ «ë͇·∂¥Ï» Ú‡ Ó‰ÂҸ͇ «Å‡‚‡¥fl» ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸ ÔÂÚÂÌÁ¥ª ̇ ˜ÂÏÔ¥ÓÌҸͥ ÚËÚÛÎË Û ˜ËÒÚÓ ÒÔÓÚË‚ÌËı ÔÓ‚ÌÓÍÓÌÚ‡ÍÚÌËı ·Óflı, ÚÓ Í˪‚Ò¸ÍËÈ «åÓ‰Ó» π, ̇ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, Ó‰ÌËÏ ¥Á ̇Ȉ¥Í‡‚¥¯Ëı ÓθӂËı ÍÎÛ·¥‚ Û ÒÛ˜‡ÒÌ¥È ì͇ªÌ¥. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò ÏÓÎÓ‰ËÈ ıÏÂθÌˈ¸ÍËÈ «ÇӪ̻, ÔÓÔË Ô‚̥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÚÛ‰ÌÓ˘¥, Ì·ÂÁÔ¥‰ÒÚ‡‚ÌÓ ÔÂÚẨÛπ ̇ Óθ Á‡ı¥‰ÌÓÛ͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ˆÂÌÚÛ ¥„Ó‚Ó„Ó ÏÓ‰Â₇ÌÌfl. ÑÓÒ‚¥‰˜ÂÌËÈ Ó‰ÂÒ¸ÍËÈ «í‡Ì„‡» π, ̇ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, ̇ÈflÒ͇‚¥¯Ó˛ ¯ÓÛ-ÍÓÏ‡Ì‰Ó˛ Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌfl, ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ Î¸‚¥‚Ò¸ÍËÈ «É‡Îˈ¸ÍËÈ Î‚», ÔÓÔË ÌÂÁ‡Ô˜̥ ·ÓÈÓ‚¥ flÍÓÒÚ¥ Ú‡ ÔÓÙÂÒ¥ÈÌ ‚ÓÎÓ‰¥ÌÌfl «Á‡Î¥ÁÓÏ», ‰Ó‚ÓÎ¥ ÒÂÈÓÁÌÓ Á‡ÂÍÓÏẨۂ‡‚ Ò· ̇ÛÍÓ‚ËÏË ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌflÏË Ú‡ ÂÒÚ‡‚‡ˆ¥π˛ ¥ÒÚÓ˘ÌËı ԇϒflÚÓÍ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‚ËıÓ‚ÌÓ˛ Ó·ÓÚÓ˛ Ò‰ ÏÓÎÓ‰¥. é˜Â‚ˉÌÓ, ˘Ó ̇‚‰Â̇ Í·ÒË٥͇ˆ¥fl π ‰Â˘Ó ÛÏÓ‚ÌÓ˛, ÓÒͥθÍË ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÍÎÛ·¥‚ Ú¥π˛ ˜Ë ¥Ì¯Ó˛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔÂÂÚ‚ÓË·Òfl ‚ÛÎˈfl Ô¥ÒÎfl ÚÓ„Ó, flÍ ÔÓ Ì¥È ÔÓªı‡Î‡ ͇‚‡Î¸Í‡‰‡ ‰ÊËÔ¥‚ Á Û·Ë‚ˆflÏË. ∫È ·Ó, π ˘ÓÒ¸ ·ÂÁÒÓÓÏÌ ‚ ÚÓÏÛ ÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏ¥, Á flÍËÏ ÏÓÎÓ‰ËÈ ÚÂÎÂÍÓÂÒÔÓ̉ÂÌÚ ÔÓflÒÌ˛π, flÍËÈ ·Û‰ËÌÓÍ ÓÁ·ËÚËÈ „‡Ì‡ÚÓÏÂÚÓÏ Á‚˘‡ÈÌÓ„Ó ‚Ë·ÛıÛ «òÏπθ», flÍËÈ Ù‡Ò‡‰ ÔÓ‰¥fl‚ÎÂÌËÈ «åÛıÓ˛» ¥ ˜ÓÏÛ ÒÂÍÂÚÌËÈ Á‡Ò¥· «èÓÚ¸ÓÏ̻ͥ, ÛÈÌÛ˛˜Ë ÛÒ¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ ÔÂÂÍËÚÚfl, Á‡Î˯‡π ÁÓ‚Ò¥Ï Ì‰ÓÚÓ͇ÌËÏË ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ ÒÚ¥ÌË ·Û‰ËÌÍ¥‚. ç‡ ÚÎ¥ ˆ¥πª ÏÓÚÓÓ¯ÌÓª ·ÓÈÌ¥ flÍËÏËÒ¸ ÌÂÁ̇˜ÌËÏË Á‰‡˛Ú¸Òfl ¥Ì¯¥ ÔÓ‰¥ª ˆ¸Ó„Ó ‰Ìfl. ë͇ʥÏÓ, ÍÓÎË „ÛÔ‡ ÂÍÂÚË¥‚, β‰ÂÈ ÚÛÔÛ‚‡ÚËı, ‡Î ÂÚÂθÌËı, Ó‰Âʇ· Ù‡ÍÒÓÏ Ô¥‰ÔËÒ‡ÌËÈ ÏÂÓÏ Á‡ÔËÚ, ÍÓÎË Ê Ì‡Â¯Ú¥ ·Û‰Â ÒÔ‡ÎÂÌËÈ ÏÛÒÓ ÏÛÒÓ, ÊËÚÚfl χÈÓ‡ ϥΥˆ¥ª äÓÁÛΥ̇, flÍÓ„Ó ÚËχÎË ‚ Á‡Û˜ÌË͇ı Á‡ ÌÂÒÔ·ÚÛ ‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚ ‚¥‰ Ò‚Óπª ÒÔ‡‚Ë, ͥθ͇ ı‚ËÎËÌ ‚ËÒ¥ÎÓ Ì‡ ‚ÓÎÓÒËÌ¥: ÈÓ„Ó ÛÊ ӷÎËÎË „‡ÒÓÏ, ¥ ‚flÚÛ‚‡ÎÓ Ï‡ÈÓ‡ ڥθÍË ÚÂ, ˘Ó ̇ ñÂÌÚ‡Î¸Ì¥È ‚ÛÎˈ¥ ÔÓ˜‡Î‡Òfl ͇ÌÓ̇‰‡, ‡ ÔÓ Ì¸Ó„Ó ‚¥‰‡ÁÛ Á‡·ÛÎË. ê‡Á˛˜Â, ‡Î ‰ÂflÍËı ÊËÚÂÎ¥‚ Ï¥ÒÚ‡ ·ÓÊ‚¥Î¸ÌËÈ ÍÓÏÔ’˛Ú Ï‡ ÁÏÛÒË‚ Á‡Á̇ÚË ÔËπÏÌËı ÂÏÓˆ¥È. í‡Í, ı‡ÁflªÌ ͇ÏÌˈ¥ «ëÂÍÒ-ÂÎÂ∂‡ÌÚ» ÖÍÍÎÂÁ¥‡ÒÚ äÓÎ-
Ï¥Ó˛ ‚ËıÓ‰flÚ¸ Á‡ ‡ÏÍË «Ò‚Ó𪻠„ÛÔË. åÓÊ̇ ‚ˉ¥ÎËÚË, ̇ÔËÍ·‰, ÓθӂËÍ¥‚-¥ÒÚÓËÍ¥‚ – Óθӂ¥ ÍÎÛ·Ë, ˘Ó ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ Ì «ÙÂÌÚÂÁ˛¯Ì¥» ÔÎÂÏÂ̇ ¥ ‡ÒË, ‡ ˆ¥ÎÍÓÏ Â‡Î¸Ì¥ Ì‡Ó‰Ë Ú‡ ÂÔÓıË ¥Á «ÁÂÏÌÓª» ¥ÒÚÓ¥ª. èË ˆ¸ÓÏÛ ¥‚Â̸ ÒÔˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª ¥ ̇‚¥Ú¸ Ù‡ıÓ‚ÓÒÚË ÚÂÊ ·Û‚‡π ¥ÁÌËÏ. é‰Ì¥ ÍÓÏ‡Ì‰Ë (̇ÔËÍ·‰, Í˪‚Ҹ͇ «çÓ‚Â∂¥fl») ‰Ó ‰¥·Ìˈ¸ ‚¥‰Ú‚Ó˛˛Ú¸ Ì Î˯ ÍÓÒÚ˛ÏË Ú‡ ӷ·‰ÛÌÍË, ‡ÎÂ È ÔÓ·ÛÚ Ú‡ χÌÂÛ ·Ó˛ Ó·‡ÌÓª ÂÔÓıË (‚¥‰¥ÁÌfl˛˜ËÒ¸ ‚¥‰ «˜ËÒÚËı ¥ÒÚÓ˘ÌËÍ¥‚» Î˯ ӷÏÂÊÂÌ¥ÒÚ˛ Ò‚Ó„Ó Ó·‡ÁÛ). ì ·‡„‡Ú¸Óı ¥Ì¯Ëı ÒËÚÛ‡ˆ¥flı ‚Ë·¥ ·Û‚‡π ˜ËÒÚÓ ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚ËÏ, Á¥ ÒÚÂÎ¥ (ÚӘ̥¯Â, Á „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓª ͇ÚË), Á‚¥‰ÍË, ˘Ó· «·ÛÚË, flÍ Î˛‰Ë», ÏÂÚÓ‰ÓÏ Ì‡ÛÍÓ‚Ó„Ó ÚˈflÌÌfl ԇθˆÂÏ ‚˷ˇ˛Ú¸ «ÌÂÁ‡ÈÌflÚÛ» ͇ªÌÛ (˘Ó ‚ ̇¯Û «ÔÂÂ̇ÒÂÎÂÌÛ» ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚ‡ÏË ÂÔÓıÛ Á‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‰Ó ‚Ë·ÓÛ Ï¥Ê ÔÓÍË ˘Ó Ì¥˜ËªÏ ·‡‰ÂÌ·‡‰ÂÌÒ¸ÍËÏ ÍÌflÁ¥‚ÒÚ‚ÓÏ, ç‡Ï¥·¥π˛ Ú‡ á‡ı¥‰ÌËÏ ë‡ÏÓ‡). ßÌÓ‰¥ ‰ÓıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó ÍÛÈÓÁ¥‚. ç‡ÔËÍ·‰, «ÒÎÓ‚’flÌҸ͠ÔÎÂÏ’fl Û„Óˆ¥‚» ·ÛÎÓ ‰ÛÊ Á‰Ë‚Ó‚‡ÌÂ, ÍÓÎË ÈÓÏÛ ‰ÂΥ͇ÚÌÓ Ì‡ÚflÍÌÛÎË, ˘Ó Û„Óˆ¥ χ˛Ú¸ ‰Ó ÒÎÓ‚’flÌ ÔË·ÎËÁÌÓ Ú‡Í ҇Ï «Ó‰ËÌÌ» ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl, flÍ ÏÓÌ„ÓÎÓ-Ú‡Ú‡Ë. ô ·¥Î¸¯Â ·ÛÎË ‚ÓÌË Á‰Ë‚Ó‚‡Ì¥,
213
АНДРІЙ ПЕХНИК ГЕРОЇ МЕЧА І МАГІЇ: ВТІКАЧІ ВІД РЕАЛЬНОСТИ ЧИ ОСТАННІ ЛИЦАРІ?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô‡ÍÓ‚, flÍËÈ ÒÔÓ·Û‚‡‚ ·ÛÎÓ ‚˜ËÌËÚË ‚Í‡È ËÁËÍÓ‚‡ÌÛ ÒÔÓ·Û ÁÏ¥ÌËÚË «‰‡ı» Ç‡Ì˛ÍÓ‚‡ ̇ «‰‡ı» ¥Ì¯Ó„Ó ‡‚ÚÓËÚÂÚ‡ ¢¥¯¥ ëÍÓÔ¥Ó̇, ÛÊ ‰‡‚ÌÓ ¥Á ÚÂÔÂÚÓÏ Ó˜¥ÍÛ‚‡‚ ‚¥‰Ô·ÚË ¥ ·Û‚ ÔËπÏÌÓ Á‰Ë‚Ó‚‡ÌËÈ, Ó‰Âʇ‚¯Ë ‚¥‰ χ Ù‡ÍÒ ¥Á ‚˯Û͇ÌÓ-‚‚¥˜ÎË‚ËÏ ¥Á‰‚flÌËÏ ÔÓÁ‰ÓÓ‚ÎÂÌÌflÏ, Ô¥‰ÔËÒ‡ÌËÏ «òÛ¥Í ëÔ¥ÌÓÁ‡». á‡Ú ÏÂË Ô’flÚ‰ÂÒflÚË Ì‡È·ÎËʘËı ‰Ó èπÚÓÔ·ıÓ‚Ò͇ Ï¥ÒÚ ‚¥‰˜ÛÎË Ô‚Ì Á‰Ë‚Û‚‡ÌÌfl, ÓÚËχ‚¯Ë ÚÂÍÒÚ Ú‡ÍÓ„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ: «åÂÓ‚¥ (‰‡Î¥ ȯ· ̇Á‚‡ Ï¥ÒÚ‡ È ¥Ï’fl χ, ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÓ ‚ÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÓÏ, flÍËÈ Á‡ ÍÓÏ‡Ì‰Ó˛ ÒÂÍÂÚ‡ÍË ÓÁ¥Ò·‚ ‚¥flÎÓÏ ˆ¥ Ù‡ÍÒË). íË, ÍÓÁÂÎ, ÏÂÌ¥ ·Û‰Â¯ Ô·ÚËÚË, ‡·Ó Ì¥ÍÓÏÛ Ì ·Û‰Â¯, ÔÓÈÌfl‚? ôÓ· ‰Ó βÚÓ„Ó Ô¥‰¥„̇‚ ΂ Á‡ Ô¥‚ÓÍÛ, ‡ ÚÓ Á‡ Ó‰ÌÛ ÌÓ„Û fl ÒÏËÍÌÛ, Á‡ ¥Ì¯Û – ¢¥¯‡ ëÍÓÔ¥ÓÌ, ¥ ˘Ó ‚¥‰ Ú· Á‡Î˯ËÚ¸Òfl, Ô‡‰Î‡? èÓ‰ÛχÈ. ôËÓ ¥ Á‡‚Ê‰Ë Ç‡¯, Ä. Ç‡Ì˛ÍÓ‚, Ï èπÚÓÔ·ıÓ‚Ò͇». Ⴂ‡ÈÌÓ, Û ‚ÂÎËÍËı Ï„‡ÔÓÎ¥Ò‡ı ̇‰ Ú‡ÍÓ˛ ̇ı‡·ÌÓ˛ ÔÂÚÂÌÁ¥π˛ ڥθÍË ÔÓÒÏ¥flÎËÒfl, ‡Î Ò‰ Ó‰ÂÊÛ‚‡˜¥‚ ÎËÒÚ‡ ·ÛÎË Ú‡ÍÓÊ Î˛‰Ë, flÍ¥ ÔÓÒÚ‡‚ËÎËÒfl ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ‚ÒÂÈÓÁ, ÔÓ ˘Ó Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÒÏÂÚ¸ ¢¥¯¥
ÍÓÎË ‚Ëfl‚ËÎË, ˘Ó Ò‡ÏÓ̇Á‚Ó˛ ÔÎÂÏÂÌ¥ π ÁÓ‚Ò¥Ï Ì «Û„Óˆ¥». 10. íéãäß∏çßáå üä áÄëßÅ êìëàîßäÄñß∫ üÍ˘Ó ‰Îfl ÔÂÂÒ¥˜ÌÓ„Ó Ó·Ë‚‡ÚÂÎfl ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÁÏ ÔÓÒÚÓ ˜ÛÊËÈ, ÚÓ ‰Îfl «˘ËÓ„Ó Û͇ªÌˆfl» ‚¥Ì – ‰‚¥˜¥ ˜ÛÊËÈ ˜ÂÂÁ ÛÒËÙ¥ÍÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸. ëÔ‡‚‰¥, Ò‰ӂˢ Í·Ò˘ÌËı ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚ¥‚ Ô‚‡ÊÌÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚Ì (flÍ, Á¯ÚÓ˛, ¥ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ̇ÒÂÎÂÌÌfl ÌÂ̸ÍË-ì͇ªÌË). ïÓ˜‡ ‡θÌÓ ÊÓ‰ÌÓª ‚ÓÓÊÓÒÚË ˜Ë ÛÔ‰ÊÂÌÓÒÚË ˘Ó‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë ÌÂχπ, Ӊ̇Í, flÍ˘Ó Î¥‰ÂË Ú‡ «Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ˆ¥ ÏÓ‰» ÔÓ„ÓÎÓ‚ÌÓ ÓÁÏÓ‚Îfl˛Ú¸ «Ì‡ Ó·˘ÂÔÓÌflÚÌÓÏ», ÚÓ ‚Ò¥ ¯ڇ ÔËıÓ‰flÚ¸ ‰Ó ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ, ˘Ó Ú‡Í ¥ χπ ·ÛÚË. íÓÏÛ, ÍÓÎË Û͇ªÌÓÏÓ‚ÌËÈ «É‡Îˈ¸ÍËÈ Î‚» ÔӄӉ˂Òfl ‚ÁflÚË Û˜‡ÒÚ¸ Û Óθӂ¥È „¥ Ú‡ ÍÓÏ‡Ì‰Ó˛ ‰Â·˛ÚÛ‚‡‚ ̇ ‚Ê Á„‡‰Û‚‡ÌËı ¥„‡ı 2001 ÓÍÛ, ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó Ì¸Ó„Ó Ì‡ ÔÓÎ¥„ÓÌ¥ ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ ·ÛÎÓ Ì‡ÒÚÓÓÊÂÌËÏ: ̇ı‡· ‚Ë¥¯ËÎË ÔÓ‚˜ËÚË. é‰Ì‡Í Ô¥ÒÎfl ÚÓ„Ó, flÍ ‰Â·˛Ú‡ÌÚË ‰ÓÒËÚ¸ ‚Ô‚ÌÂÌÓ ‚¥‰·ËÎË ¯ÚÛÏË ˜ÓÚ˸Óı ÔÓÙÂÒ¥ÈÌËı ·¥Èˆ¥‚Ò¸ÍËı ÍÓχ̉ ÔÓÒԥθ, ‚ÓÓÊ¥ÒÚ¸ ÁÏ¥ÌË·Òfl ‡‰¥ÒÚ˛ ‚¥‰ ÔÓfl‚Ë ÌÓ‚Ó„Ó ‰ÓÒ-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОР ПЄЛЄВІН СВЯТВЕЧІРНІЙ КІБЕРПАНК АБО «РІЗДВЯНА НІЧ117.DIR»
214
ëÍÓÔ¥Ó̇, fl͇ Òڇ·Òfl ˜ÂÂÁ Ï¥Òflˆ¸ Ô¥ÒÎfl ÓÔËÒ‡ÌËı ÔÓ‰¥È, – ‚¥Ì ·Û‚ ÓÁÒÚ¥ÎflÌËÈ Ì‚¥‰ÓÏËÏË ÔÓÒÚÓ Ì‡ „ÂÌÂ‡Î¸Ì¥È ÂÔÂÚˈ¥ª Ô’πÒË ÅÂÍÍÂÚ‡ «Ç Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌ¥ ÉÓ‰Ó», flÍÛ ÒÚ‡‚Ë‚ ÈÓ„Ó ‰Óχ¯Ì¥È Ú‡Ú. ë‡Ï Ç‡Ì˛ÍÓ‚, flÒ̇ ¥˜, Ó‰ÂÊÛ‚‡‚ Á‚¥ÚË ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚ Ï¥ÒÚ¥. è‚ÌËÈ ˜‡Ò ‚¥Ì ‰Ûχ‚, ˘Ó ̇ èπÚÓÔ·ıÓ‚ÒÍ Ì‡ªı‡‚ Ï flÍÓ„ÓÒ¸ ¥Á ÒÛÒ¥‰Ì¥ı Ï¥ÒÚ, ÁÓ‚Ò¥Ï Û ‰ÛÒ¥ «ëÚ‡ÒÚÂÈ Á‡ Ä̉¥πÏ» í‡ÍÓ‚ÒÍÓ„Ó. ÄΠ‰Ó‚ÓÎ¥ ¯‚ˉÍÓ Á’flÒÛ‚‡ÎÓÒfl, ˘Ó ‚Ò¥ Û˜‡ÒÌËÍË ÌÂÔÓ‰Ó·ÒÚ‚, flÍ¥ ˜ËÌflÚ¸Òfl, ÛÔ‚ÌÂÌ¥, ˘Ó ‚ËÍÓÌÛ˛Ú¸ ÍÓÏ‡Ì‰Ë Ò‡ÏÓ„Ó Ç‡Ì˛ÍÓ‚‡. ç‡Â¯Ú¥, ÒÚ‡ÎÓ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ flÒÌÓ, ˘Ó ‚Ò¥ ÓÁÔÓfl‰ÊÂÌÌfl, flÍ¥ ÛÊ ‚ËÍÎË͇ÎË ‚ Ï¥ÒÚ¥ Á̇˜Ì¥ ÛÈÌÛ‚‡ÌÌfl, ·ÛÎË ‚¥‰Ô‡‚ÎÂÌ¥ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÓÏ ÏÂ¥ª, ‡ ÔÓÁ‡flÍ ÒÂÍÂڇ͇ ·Û· ÔÓÁ‡ Ô¥‰ÓÁ‡ÏË, ÒÚ‡ÎÓ Ó˜Â‚Ë‰ÌÓ, ˘Ó ‚Òfl ÒÔ‡‚‡ ‚ Ò‡ÏÓÏÛ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥. ç‚¥‰ÓÏÓ, ˜Ë Á̇‚ Ç‡Ì˛ÍÓ‚ ÔÓ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı ‚¥ÛÒ¥‚; ÏÓÊÎË‚Ó, ‚¥Ì ÒÔËÈÌfl‚, ÛÒÂ, ˘Ó Ú‡ÔËÎÓÒfl flÍ ÓÒÓ·ËÒÚÛ Ó·‡ÁÛ, Á‡‚‰‡ÌÛ ÈÓÏÛ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÓÏ, ˘Ó ÈÓ„Ó ‚¥Ì ÓÁ„Îfl‰‡‚ flÍ ˆ¥ÎÍÓÏ Ó‰Û¯Â‚ÎÂÌÛ ¥ÒÚÓÚÛ. ç‡ ÍÓËÒÚ¸ Ú‡ÍÓ„Ó ÔËÔÛ˘ÂÌÌfl Ò‚¥‰˜ËÚ¸ Ô¥‰ÍÂÒÎÂÌÓ ÂÏÓˆ¥È̇ ‡͈¥fl: Û‚¥‚‡‚¯ËÒ¸ ‰Ó Ò‚Ó„Ó ÓÙ¥ÒÛ ¥ ‚ËıÓÔË‚¯Ë Á
ÚÓÈÌÓ„Ó ÒÛÔÓÚË‚ÌË͇, ¥ ̇ÒÚÛÔ̇ ˜‡ÒÚË̇ ¥„Ó ÔÓıӉ˷ ‚ ‡ÚÏÓÒÙÂ¥ ‰ÛÊ·Ë Ú‡ ÔÓ‚ÌÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª Û ÏÓ‚ÌËı ÔËÚ‡ÌÌflı. ëÎ¥‰ Á‡Á̇˜ËÚË, ˘Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚Ì¥ÒÚ¸ Ò‰ӂˢ‡ ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚ¥‚ 𠇉¯Â ‚ËÏÛ¯ÂÌÓ˛, ‡Ì¥Ê ÔËÓ‰ÌÓ˛. ꥘ Û Ú¥Ï, ˘Ó χÈÊ ‚Òfl Ú‚Ó˜¥ÒÚ¸ èÓÙÂÒÓ‡ ÔÂÂÍ·‰Â̇ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛, Ô˘ÓÏÛ ‰ÂflÍ¥ ÚÂÍÒÚË Ï‡˛Ú¸ ÔÓ Í¥Î¸Í‡‰ÂÒflÚ ¥ÁÌËı ÔÂÂÍ·‰¥‚. ÑÂflÍ¥ ‚ÂÒ¥ª ‚Ê ÒÚ‡ÎË ÓÚÓ‰ÓÍ҇θÌËÏË ‰Îfl ÒÔ‡‚ÊÌ¥ı ه̥‚. ì͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ Ê ÏÓ‚Ó˛ ÔÂÂÍ·‰¥‚ ÌÂχπ, ÓÍ¥Ï ‚Ê Á„‡‰Û‚‡ÌÓ„Ó «ÉÓ·¥Ú‡» Û, ̇ ʇθ, Ì ̇‰ÚÓ ÚÓ˜ÌÓÏÛ ÔÂÂÍ·‰¥ éÎÂÍ҇̉‡ åÓÍÓ‚ÓθҸÍÓ„Ó. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò Û͇ªÌҸͥ ‚ˉ‡‚ˆ¥ ˜ÓÏÛÒ¸ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ·‡„‡ÚÓÚËÒfl˜ÌËÈ ËÌÓÍ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚ¥‚ ·ÂÁÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌËÏ (ÔË̇ÈÏÌ¥ Ú‡Í ‰ÂflÍ¥ Á ÌËı ÍÓÏÂÌÚÛ‚‡ÎË Ò‚Ó˛ ‚¥‰ÏÓ‚Û Ì‡ ÔÓÔÓÁˈ¥˛ ‡‚ÚÓ‡ ˆËı fl‰Í¥‚ ÔÓ ‚ˉ‡ÌÌfl ‚Ê „ÓÚÓ‚Óª Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‚ÂÒ¥ª Ô¯Ëı ‰‚Óı ÍÌË„ ÚËÎÓ„¥ª). íÓÏÛ, ˜ÂÂÁ ÔÓ‚ÌÛ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Á‡„‡Î¸ÌÓÔËÈÌflÚÓª ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥ª ¥ Ú‡‰Ëˆ¥È, ̇ ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÛ Û͇ªÌ¥Á‡ˆ¥˛ ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ÛıÛ ‚ ì͇ªÌ¥ ÓÁ‡ıÓ‚Û‚‡ÚË ÔÓÍË ˘Ó Ì ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸Òfl. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô¥‰ÔÎ¥˜ÌÓª ÍÓ·ÛË Ì¥ÍÂθӂ‡ÌÛ «ÅÂÂÚÚÛ», ‚¥Ì ‚¥‰¯ÚÓ‚ıÌÛ‚ ‰ËÍÓ ÂÔÂÚÛ˛˜Û ÒÂÍÂÚ‡ÍÛ ¥ Ô’flÚ̇‰ˆflڸχ ‰Â‚’flÚËϥΥÏÂÚÓ‚ËÏË ÍÛÎflÏË ‚˘ÂÌÚ ÓÁÌ¥Ò ˜Û‰Ó‚ËÈ «ÔÂÌÚ¥ÛÏ-100» ¥Á ̇ÈÒÛ˜‡ÒÌ¥¯ËÏ ¥ÌÚÂÎ¥‚Ò¸ÍËÏ ÔÓˆÂÒÓÓÏ; ̇ Ô¥‰ÎÓ„Û ÔÓÎÂÚ¥ÎË ¯Ï‡ÚÍË ÓÁ·ËÚÓª ‚ ‰ÛÁÍË Ô·ÒÚχÒË, ÓÒÍÓÎÍË ÒÍ·, Ó·Ë‚ÍË ¥ÁÌÓ·‡‚ÌËı ‰ÓÚ¥‚ ¥ ÓÁÒËÔ ÒıÓÊËı ̇ ÏÂÚ‚Ëı Ú‡„‡Ì¥‚ Ï¥ÍÓÒıÂÏ. 燂¥Ú¸ Ô¥ÒÎfl ÚÓ„Ó, flÍ ‚ËÌÛ‚‡Úˆ¸ ÛÒ¥ı ÎËı ·Û‚ ÁÌˢÂÌËÈ, ‚¥‰ÎÛÌÌfl ÈÓ„Ó ÛÈÌ¥‚ÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡ÎÓ Á‚Û˜‡ÚË. ç‡ÔËÍ·‰, ˜ÂÂÁ ÚË ‰Ì¥ Ô¥ÒÎfl ÔÓ·Óª˘‡ ̇ ‚Ò¥ı Ï¥Ò¸ÍËı ÔÓ‚¥È Á¥·‡ÎË Ì‡ ñÂÌÚ‡Î¸Ì¥È ÔËÏ¥Ò¸Í¥È ÒÔÓÚË‚Ì¥È ·‡Á¥, ¥ ˜Â‚ÓÌËÈ ‚¥‰ ÒÓÓÏÛ ¥ Á‰Ë‚Û‚‡ÌÌfl Á‡ÒÚÛÔÌËÍ Ï‡ ÔÓ Á‚’flÁ͇ı ¥Á „Óχ‰Ò¸Í¥ÒÚ˛ ÔÓ˜ËÚ‡‚ ªÏ ‚¥Ú‡ÌÌfl, Û flÍÓÏÛ ‚ÓÌË ˜ÓÏÛÒ¸ ·ÛÎË Ì‡Á‚‡Ì¥ ·ÒÚ¥‚͇ÏË, ‰¥‚˜‡Ú‡ÏË ¥ ̇‰¥π˛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡ÚflÒ¸ÍÓ„Ó ÒÔÓÚÛ. åÓÊ̇ ̇‚ÂÒÚË ˘Â ͥθ͇ ÔÓ‰¥·ÌËı ÔËÍ·‰¥‚, ‡Î ‚ÓÌË Ì ̇‰ÚÓ ˆ¥Í‡‚¥ – Í¥Ï Ó‰ÌÓ„Ó, flÍËÈ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÓÒÓ·ËÒÚÓ Ç‡Ì˛ÍÓ‚‡. è¥ÒÎfl ÓÔËÒ‡ÌËı ÔÓ‰¥È ‚¥Ì ‚Ô‡‚ Û ‚‡ÊÍÛ ‰ÂÔÂÒ¥˛ ¥ ÔÓÍÓÚË‚ ‰Ó Ò‚Ó„Ó Á‡Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó ·Û‰ËÌÍÛ, ·¥Î¸¯Â ÒıÓ-
11. íéãäß∏çßáå üä áÄëßÅ ÇàïéÇÄççü üÍ˘Ó ÏӇθ̥ ‡ÒÔÂÍÚË ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÁÏÛ Ú‡ ÒÔÓ¥‰ÌÂÌËı ¥Á ÌËÏ Ûı¥‚ ¥ ÏÓÊ̇ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË Ô¥‰ ÒÛÏÌ¥‚, ÚÓ ÏÓ„ÛÚÌ¥È ÔÓÚÂ̈¥‡Î ˆËı Ûı¥‚ flÍ ÓÒ‚¥ÚÌ¥ı Ú‡ ‚ËıÓ‚ÌËı ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ¥‚ Ì ԥ‰Îfl„‡π ÒÛÏÌ¥‚Û. ñ¥ÎÍÓÏ ÔËÓ‰ÌËÈ ‰Îfl Ô¥‰Î¥ÚÍÓ‚Ó„Ó ‚¥ÍÛ ÔÓÚfl„ ‰Ó Îˈ‡ÒÚ‚‡, ¯ÎflıÂÚÌÓÒÚË, ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË Ú‡ ‚Á‡πÏÓ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ÏÓÊ̇ ¥ Ú·‡ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÚË Û ‚ËıÓ‚ÌËı ˆ¥Îflı. áÎÓ˜ËÌÌ¥È ÓχÌÚˈ¥ ‚ÛÎˈ¥ ÏÓÊ̇ ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÓ ÔÓÚËÒÚ‡‚ËÚË ˘Â ·¥Î¸¯Û ÓχÌÚËÍÛ Îˈ‡ÒÚ‚‡. ëԥθÌËÈ Á‡ıËÒÚ ÙÓÚˆ¥ (¥ ̇‚¥Ú¸ ªª ÔÓ·Û‰Ó‚‡, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ô¥‰ Á‡„ÓÁÓ˛ ·ÎËÁ¸ÍÓ„Ó ¯ÚÛÏÛ) ̇·‡„‡ÚÓ ·¥Î¸¯Â ÒÔËflπ ÛÍ¥ÔÎÂÌÌ˛ ‰ÛÊ·Ë Ú‡ ‚Á‡πÏÓÔ¥‰ÚËÏÍË, ‡Ì¥Ê Òԥθ̇ ‚Ú˜‡ Á ÛÓÍ¥‚. ëԥθ̥ χÌÂ‚Ë Ô¥‰Ì¥Ï‡˛Ú¸ flÍ ‰Ûı ÍÓχ̉Ë, Ú‡Í ¥ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó ‚Á‡πÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl. ôÓ Ê ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl Ô¥Á̇‚‡Î¸ÌÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl, ÚÓ Ì‡ÚËÒÍ Î‡‚ËÌË Á‡ÍÓ‚‡ÌËı Û Á‡Î¥ÁÓ «‚ÓÓ„¥‚» Á‡ Ó‰ËÌπ‰ËÌËÈ ‡Á ‰‡π ‰Îfl ÓÁÛÏ¥ÌÌfl Ò‰̸ӂ¥˜ÌÓª ¥ÒÚÓ¥ª ̇·‡„‡ÚÓ ·¥Î¸¯Â, Ì¥Ê ‰ÂÒflÚ¸ ¯Í¥Î¸ÌËı ÛÓÍ¥‚. ëÔÓ·ÛÈÚ – ÔÂÂÍÓ̇πÚÂÒfl, ˘Ó ÔÓÔË ‚Ò¥ ÔÓ˜Ëڇ̥ ¥ÒÚÓ˘̥ ÍÌËÊÍË Ú‡ Ô„ÎflÌÛÚ¥ ٥θÏË ‚Ë Ì χÎË È ·ÎËÁ¸ÍÓ„Ó Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ÒÔ‡‚ÊÌπ Ò‰h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÊÓ„Ó Ì‡ Á‡ÏÓÍ. ÑÓ Ì¸Ó„Ó Á ÓÁ‡‰Ó˛ Ô˪ʉʇÎË ÒÓ‡ÚÌËÍË ¥ ‰ÛÁ¥, ¥ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ‚¥Ì Á‡ÒÔÓÍÓª‚Òfl – Á¯ÚÓ˛, ÊËÚÚfl π ÊËÚÚfl. ìÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌËÈ ÔÓ ·ÓÓÚ¸·¥ Á Ó„ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ˛ ÔÓ˜‡ÒÚÛ‚‡‚ Ç‡Ì˛ÍÓ‚‡ ‰ÛÊ „‡ÌËÏ Ï‡ÓÍ͇ÌÒ¸ÍËÏ „‡¯Ë¯ÂÏ, ¥ Ç‡Ì˛ÍÓ‚, Á‚ÂÎ¥‚¯Ë ̇·ÎËÊÂÌËÏ Á‡Î˯ËÚË ÈÓ„Ó ‚ ÒÔÓÍÓª, ̇ ͥθ͇ ‰Ì¥‚ Á‡ÌÛË‚Òfl ‚ ÓÒÔ¥‚‡ÌËÈ ˘Â ÅÓ‰ÎÂÓÏ ¯ÚÛ˜ÌËÈ ‡È, ÒÔÓ‰¥‚‡˛˜ËÒ¸ Á̇ÈÚË ‚ ̸ÓÏÛ ÒÔÓÍ¥È ¥ Á‡·ÛÚÚfl. lj‡ÎÓÒfl ÈÓÏÛ ˆÂ ˜Ë Ì¥, ÚÓ˜ÌÓ Ì ‰Ó‚¥‰‡πÚ¸Òfl Ì¥ıÚÓ – ÈÓ„Ó ÊËÚÚfl Ó·¥‚‡‚ Ú‡„¥˜ÌËÈ ‚ËÔ‡‰ÓÍ, flÍËÈ Ò‚Óπ˛ Ù‡ÌÚ‡Òχ„Ó˘̥ÒÚ˛ Á‰Ë‚Û‚‡‚ ̇‚¥Ú¸ ÊÛ̇ΥÒÚ‡, flÍËÈ ÔÓ‚‡‰Ë‚ ÍÓÎÓÌÍÛ Í‡ÌÓª ıÓÌ¥ÍË ‚ „‡ÁÂÚ¥ «Ç˜¥Ì¥È èπÚÓÔ·ıÓ‚ÒÍ». ëÍÓËÒÚ‡πÏÓÒfl ϥΥˆÂÈÒ¸ÍÓ˛ ÂÍÓÌÒÚÛ͈¥π˛ ÔÓ‰¥È. Å¥Îfl ‚ÓÒ¸ÏÓª „Ó‰ËÌË ‚˜Ӈ Ç‡Ì˛ÍÓ‚Û ·Û· ‰ÓÒÚ‡‚ÎÂ̇ ‰Ë‚̇ ÔÓÒËÎ͇ – Ó·Úfl„ÌÛÚ‡ Ú͇ÌËÌÓ˛ ÒÍË̸͇ ÔËÒÚÓÈÌËı ÓÁÏ¥¥‚. Ç‡Ì˛ÍÓ‚, flÍËÈ Ò‡Ï ‚ ˆÂÈ ˜‡Ò ‰ÓÍÛ˛‚‡‚ ̇ÒÚÛÔÌËÈ ÍÓÒfl˜ÓÍ (ÈÓ„Ó ÔÓÚ¥Ï Á̇ȯÎË ÔÓÛ˜ ¥Á Ú¥ÎÓÏ), ̉·‡ÎÓ ‚¥‰ÍË‚ ÒÍË̸ÍÛ, ¥, Ô¯ Ì¥Ê ‚¥Ì ÛÒÚË„ ˘ÓÒ¸ ÁÏÂÚËÍÛ‚‡ÚË, ÈÓÏÛ Ì‡ „Û‰Ë ÒÚË·ÌÛ‚ „ÓÎÓ‰ÌËÈ ¥ ̇ԥ‚Á‡‰Û¯ÂÌËÈ ·ÛθÚÂ’π åÛÏÛ.
̸ӂ¥˜˜fl! (ñ – Òڇ̉‡ÚÌ ‚‡ÊÂÌÌfl ‚¥‰ Ô¯Ӫ ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÓª ·ËÚ‚Ë, ¥ ‚ËÌflÚÍ¥‚ fl ˘Â Ì ÁÛÒÚ¥˜‡‚.) è¥ÒÎfl Ó‰ÌÓ„Ó Ú‡ÍÓ„Ó ÛÓÍÛ äÛÎËÍ¥‚Ҹ͇ ˜Ë ¢˛Ì‚‡Î¸‰Ò¸Í‡ ·ËÚ‚‡ ÔÂÂÒÚ‡˛Ú¸ ·ÛÚË ÔÓÒÚËÏË ÒıÂχÏË Á Ô¥‰Û˜ÌË͇, ̇ÔÓ‚Ì˛˛˜ËÒ¸ ·‡„‡ÚËÏË ‚·ÒÌËÏË ‚¥‰˜ÛÚÚflÏË Ú‡ Ó·‡Á‡ÏË. ë͇ʥÏÓ, Û˜‡ÒÌËÍË Ôӂ‰ÂÌÓª Û ‚ÂÂÒÌ¥ 2001 ÓÍÛ ‚Ê Á„‡‰‡ÌËÏ Î¸‚¥‚Ò¸ÍËÏ ÍÎÛ·ÓÏ «É‡Îˈ¸ÍËÈ Î‚» ÒԥθÌÓ Á «è·ÒÚÓÏ» ¥Ï¥Ú‡ˆ¥ÈÌÓª ÓθӂӪ „Ë ‰Îfl ÒÚ‡¯ÓÍ·ÒÌËÍ¥‚ «Ñ‡‚Ìfl êÛÒ¸» Á¥Á̇‚‡ÎËÒfl, ˘Ó Ô¥‰ ˜‡Ò Ô¥‰„ÓÚÓ‚ÍË ÍÓχ̉ Ú‡ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ‰‚Óı ‰Ì¥‚ „Ë Á‡Ò‚ÓªÎË ‰Îfl Ò· ÍÓËÒÌËı Á̸̇ Á ¥ÒÚÓ¥ª ·¥Î¸¯Â, ‡Ì¥Ê ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÛÒ¸Ó„Ó Ì‡‚˜‡ÌÌfl Û ¯ÍÓÎ¥. èË ˆ¸ÓÏÛ Ô¥‰„ÓÚӂ͇ ӷ·‰ÛÌÍ¥‚ ÁÏÛ¯Û‚‡Î‡ ‚Ë‚˜‡ÚË ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥ ÓÁ·ÓπÌÌfl Ú‡ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Óª Ú‡ÍÚËÍË Ì Î˯ ӷ‡ÌÓ„Ó ÔÎÂÏÂÌ¥, ‡Î ¥ ÈÓ„Ó ÒÛÔÓÚË‚ÌËÍ¥‚; ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl Ô‡‚‰ÓÔÓ‰¥·ÌËı ‡‚ÚÓ·¥Ó„‡Ù¥È Ú‡ ‚‰ÂÌÌfl „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡ Ó·ÛÏӂβ‚‡Î‡ ‚Ë‚˜ÂÌÌfl Á‚˘‡ª‚ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ‡ ÔÓÚ·‡ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl Á ÇÂıÓ‚ÌËÏ ·Ó„ÓÏ (èÂÛÌ Û ÒÎÓ‚’flÌ, ì‰ËÌ Û ‚‡fl„¥‚/‚¥Í¥Ì∂¥‚ ÚÓ˘Ó), Óθ flÍËı ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÎË Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË «É‡Îˈ¸ÍÓ„Ó Î‚‡», ˘Ó «ÓÔ¥ÍÛ‚‡ÎËÒfl» ‚¥‰ÔÓ‚¥‰-
215
АНДРІЙ ПЕХНИК ГЕРОЇ МЕЧА І МАГІЇ: ВТІКАЧІ ВІД РЕАЛЬНОСТИ ЧИ ОСТАННІ ЛИЦАРІ?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
åË Ì¥ÍÓÎË Ì ÍÛËÎË „‡¯Ë¯Û ¥ Ì Á̇πÏÓ, ˘Ó ҇Ϡ‚¥‰˜Û‚‡‚ ·¥‰ÌËÈ ÏÂ, ÍÓÎË Á ‚¥‰ÍËÚÓª ÍÎ¥ÚÍË, Ó„ÓÌÛÚÓª ͥθÍÓχ ¯‡‡ÏË Ó·„ÓÚÍÓ‚Óª χÚÂ¥ª, ‰Ó Ì¸Ó„Ó ÏÓ‚˜ÍË ¥ ¯‚ˉÍÓ ‚ÓÌÛ‚ ÍÓÓÚÍÓÌÓ„ËÈ ·¥ÎËÈ ÏÓÌÒÚ Á Ó˜Ëχ ßÂÌ ëflÓԥ̇. åË ÏÓÊÂÏÓ Ú¥Î¸ÍË ÔËÔÛÒ͇ÚË, ˘Ó Á ÂÍÁËÒÚÂ̈¥ÈÌÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ˆÂ ·ÛÎÓ Ó‰ÌËÏ Á ̇ȉÛʘËı ÔÂÂÊË‚‡Ì¸ ÈÓ„Ó ÊËÚÚfl. Ä Ô˘Ë̇ ˆ¥πª ÔÓ‰¥ª ·Û· Ú¥π˛ Ê, ˘Ó È ÛÒ¥ı ¥Ì¯Ëı Ì¢‡ÒÚ¸ Û Ï¥ÒÚ¥ – ·ÛθÚÂ’π‡ ‚¥‰Ô‡‚ÎflÎË ‚ ÒÔˆÔËÚÛÎÓÍ ÚÓ„Ó Ê ‰Ìfl, ÍÓÎË ‚¥ÛÒ ÁÏ¥¯‡‚ ÛÒ¥ ‰‡Ì¥, ˘Ó Á·Â¥„‡˛Ú¸Òfl ‚ ԇϒflÚ¥ ÍÓÏÔ’˛Ú‡, ¥ Á‡Ï¥ÒÚ¸ Ú‡πÏÌË˜Ó„Ó ÒÓ·‡˜Ó„Ó ‡˛ ÓÁβ˜Â̇ åÛÏÛ, ÔÓ‚¥‚¯Ë ͥθ͇ ‰Ì¥‚ Û ıÓÎÓ‰ÌÓÏÛ ‚‡„ÓÌ¥ ̇ ÒÓÚÛ‚‡Î¸Ì¥È, ·Û· ‰ÓÒÚ‡‚ÎÂ̇ Á‡ ‰Óχ¯Ì¸Ó˛ ‡‰ÂÒÓ˛ χ. LJÊÍÓ ÔÓ‚¥ËÚË, ˘Ó ˆÂ ·ÛÎÓ ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚ËÏ Á·¥„ÓÏ, ‡Î ¥Ì¯¥ ÔÓflÒÌÂÌÌfl ˘Â ÏÂ̯ ÈÏÓ‚¥Ì¥. üÍ Ì ‰Ë‚ÌÓ, ÓıÓÓ̇ Ç‡Ì˛ÍÓ‚‡, Á̇ȯӂ¯Ë ı‡ÁflªÌ‡ ¥Á ÓÁ¯‡Ô‡ÌËÏ ‚ ÍÎÓ˜˜fl „ÓÎÓÏ ¥ ‚ˇÁÓÏ ÌÂÔ‰‡‚‡ÌÓ„Ó Ê‡ıÛ Ì‡ Á‡ÒÚË„ÎÓÏÛ Ó·Î˘˜¥, ÁÓÒÚ‡‚Ë· ÒÓ·‡ÍÛ ‚ ÊË‚Ëı. è˘Ë̇ ˆ¸Ó„Ó ÔÓÎfl„‡Î‡ Û Á‚˘‡ÈÌÓÏÛ Î˛‰Ò¸ÍÓÏÛ ¯Ó‚¥Ì¥ÁÏ¥ – ÓıÓÓ̈¥ ‰Ó Ú‡ÍÓª Ï¥Ë ÁÌ‚‡Ê‡ÎË Ú‚‡ËÌ, ˘Ó ‚‚‡Ê‡ÎË ·ÂÁ„ÎÛÁ‰flÏ
ÌËÏË ÍÓχ̉‡ÏË, ÁÏÛ¯Û‚‡Î‡ Ó¥πÌÚÛ‚‡ÚËÒfl ¥ ‚ ÓÒÌÓ‚‡ı ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓª ÂÎ¥„¥ª. 12. íéãäß∏çßáå üä çÖ-íéãäß∏çßáå ÑÓÒ¥ ÚÂÏ¥ÌÓÏ «ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÁÏ» fl ̇ÁË‚‡‚ ÛÒ ÓÁχªÚÚfl Ûı¥‚ ¥ Ú˜¥È, flÍ¥ ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë Ï‡˛Ú¸ ‰ÓÚ˘̥ÒÚ¸ ‰Ó ÔÓ„ÛÎflÌÓÍ ÔÓÎ¥„ÓÌÓÏ ‚ ¥„Ó‚ÓÏÛ ÍÓÒÚ˛Ï¥ Ú‡ ÓÁχıÛ‚‡ÌÌfl ‰ËÌÓÏ ·¥Î¸¯Óª ˜Ë ÏÂ̯Ӫ Ì·ÂÁÔ˜ÌÓÒÚË. ꥘ Û Ú¥Ï, ˘Ó ÒÎÓ‚Ó «ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÁÏ» π ÛÒÚ‡ÎÂÌËÏ ÚÂÏ¥ÌÓÏ Ì‡ ÔÓÁ̇˜ÂÌÌfl Ú‡ÍÓª ‰¥flθÌÓÒÚË. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò ‰Îfl ÍÓÊÌÓ„Ó, ıÚÓ ·Ó‰‡È ÚÓıË Ï‡‚ ÒÔ‡‚Û ¥Á ÓθӂËÏË ¥„‡ÏË, Ә‚ˉÌÓ˛ π ‡·Òۉ̥ÒÚ¸ Ú‡ÍÓ„Ó ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÌfl. èÓ-Ô¯Â, ‰‡ÎÂÍÓ Ì ‚Ò¥ Ú‡Í Á‚‡Ì¥ «ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚË» ‚Á‡„‡Î¥ ˜ËÚ‡ÎË íÓÎÍ¥π̇. èÓ-‰Û„Â, ÔÓÎ¥„ÓÌÌ¥ Óθӂ¥ ¥„Ë Á‚Ó‰ËÎËÒfl ‰Ó íÓÎÍ¥π̇ Î˯ ̇ Ô¯Ëı ÂÚ‡Ô‡ı Ò‚Ó„Ó ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl. ì ̇¯ ˜‡Ò ¥ÒÌÛπ ÔÓ̇‰ Ô¥‚ÒÓÚÌ¥ ¥ÁÌËı ‡‚ÚÓ¥‚ Ú‡ ÚÂÍÒÚ¥‚, Á‡ flÍËÏË ÒÚ‡‚ÎflÚ¸ ¥„Ë; ˘Ó Ê, ÚÓ‰¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl – ‚Ë„‡‰Û‚‡ÚË ÓÍÂÏÛ Ì‡Á‚Û ‰Îfl ÍÓÊÌÓ„Ó Ì‡ÔflÏÍÛ? ß ÓÁÔÎÓ‰flÚ¸Òfl ÚÓ‰¥ ̇ Û͇ªÌÒ¸Í¥È ÁÂÏÎ¥ „Ó‚‡‰ËÒÚË, Ò‡ÔÍÓ‚¥ÒÚË, ·Û΢¥ÒÚË, ÊÂÎflÁÌ¥ÒÚË-‡Ï·ÂËÒÚË, ͇ÚÌÂËÒÚË, ÌÓÚÓÌ¥ÒÚË, ‡Ì‰ÂÒÓÌ¥ÒÚË, χÍ̇χËÒÚË,
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОР ПЄЛЄВІН СВЯТВЕЧІРНІЙ КІБЕРПАНК АБО «РІЗДВЯНА НІЧ117.DIR»
216
ÏÒÚËÚËÒfl ÒÓ·‡ˆ¥ Á‡ ÒÏÂÚ¸ β‰ËÌË. üÍ ‚ˉÌÓ, Á ªı̸Ӫ ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ˆÂ ·ÛÎÓ · ÒıÓÊ ̇ ÓÁÒڥΠˆÂ„ÎËÌË, ˘Ó ‚ԇ· Á ‰‡ıÛ ÍÓÏÛÒ¸ ̇ „ÓÎÓ‚Û. åÛÏÛ Á‡ÏÍÌÛÎË ‚ Ò‡‡ª, ‡ ÔÓÚ¥Ï, ÍÓÎË ÏÂÚÛ¯Ìfl, ‚ËÍÎË͇̇ ÔÓıÓÓÌÓÏ, Ò̘ͥË·Òfl, ÔÓ‚ÂÌÛÎË ¥ÌÊÂÌÂÓ‚¥ ¢π‡Ò¥ÏÓ‚Û, ÍÓÚËÈ ÔËȯӂ Á‡ ̲, ‡ ÌÂÁ‡·‡ÓÏ ÁÌËÍ ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎÓ ÍÛ‰Ë. Ň˜ËÎË ÈÓ„Ó Ô¥ÒÎfl ˆ¸Ó„Ó Ú¥Î¸ÍË ‰‚‡ ‡ÁË – Ó‰ËÌ ‡Á Û Í‡ÏÌˈ¥ «êË·‡Î͇», ‰Â ‚¥Ì ÍÛÔÛ‚‡‚ ÍÓÎÓ‚ÓÓÚ ‰Îfl ҂‰ΥÌÌfl ÓÔÓÎÓÌÓÍ, ¥ ˘Â Ó‰ËÌ ‡Á – ̇ÒÚÛÔÌÓ„Ó ‡ÌÍÛ, Û ÔÓÎ¥ ‰‡ÎÂÍÓ Á‡ Ï¥ÒÚÓÏ. ç‡ Ì¸ÓÏÛ ·Û· fl͇Ҹ ·ÂÁ„ÎÛÁ‰‡ ı·Ïˉ‡, ÔÓ¯ËÚ‡ Á¥ ÒÚ‡Óª ‚‡ÚÌÓª ÍÓ‚‰Ë, Á‡ÒχθˆÓ‚‡Ì‡ ÚË‚Ûı‡ ¯‡Ô͇ ¥ Á‚ËÒ‡˛˜‡ ̇ ÔΘ¥ ÔÓÎÓÚÌfl̇ ÒÛÏ͇ Á ‰ËÒÍÂÚ‡ÏË; ÍË‚ËÈ ‰Â‚’flÌËÈ ˆ¥ÔÓÍ Û Ûˆ¥ Ó·Ë‚ ÈÓ„Ó ÒıÓÊËÏ Ì‡ ‰Â‚Ì¸Ó„Ó Ï‡Ì‰¥‚ÌË͇. ¢π‡Ò¥ÏÓ‚ ·Û‚ Û Í¥Î¸ÍÓı Ï¥Òˆflı Ô·ËÌÚÓ‚‡ÌËÈ, ‡Î ‚Ë„Îfl‰ Û Ì¸Ó„Ó ·Û‚ ÔÓÒ‚¥ÚÎÂÌËÈ, ÔÂÂÏÓÊÌËÈ, ¥ Ó˜¥ ÈÓ„Ó ·ÛÎË ÒıÓÊ¥ ̇ ‰‚‡ ÚÛÌÂÎ¥, ‚ ͥ̈¥ flÍËı ÚÂÏÚ¥ÎÓ ˘Â ÌÂflÒÌÂ, ıËÚÍÂ, ‡Î ‚ÒÂ-Ú‡ÍË ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ Ì‡fl‚Ì ҂¥ÚÎÓ.
èÂÂÍ·‚ Ä.è.
χÍ·ۉËÒÚË ¥ ÔÓÒÚÓ ÒÍÓÚÚËÒÚË. èÓÚ¥Ï Ô¥‰Ì¥ÏÛÚ¸ „ÓÎÓ‚Ë ÔÂÛÏÓ‚¥ÒÚË, ÎÂ∂۪̥ÒÚË, Υ̉∂ÂÌ¥ÒÚË Ú‡ Í¥ÔÎ¥Ì∂¥ÒÚË-χÛ∂Î¥ÒÚË, ‡ Á ÌËÏË ÒÚ‡ÚÂÍ¥ÒÚË Ú‡ Òڇ͇ÙÚËÒÚË. èÓÚ¥Ï ÏÓÌÓÎ¥ÚÌËÈ Ûı Υ̉∂ÂÌ¥ÒÚ¥‚ ÓÁÍÓÎÂÚ¸Òfl ̇ Υ̉∂ÂÌ¥ÒÚ¥‚-͇ÎÒÓÌ¥ÒÚ¥‚ Ú‡ Υ̉∂ÂÌ¥ÒÚ¥‚-ÔÂÔÔ¥‰Ó‚„Óԇ̘Óı¥ÒÚ¥‚, ¥ Ô¯¥ ·Û‰ÛÚ¸ Ô¥‰ Ò‡Î˛ÚË Á ¥„‡¯ÍÓ‚Ó„Ó Ô¥ÒÚÓÎÂÚ‡ ÛÓ˜ËÒÚÓ ÔÓª‰‡ÚË Ì‡ ‰‡ıÛ ·ÛÎÓ˜ÍË Ú‡ ÁÓ·‡Ê‡ÚË Ô˂ˉ‡ (˘Ó Á‡‚¯ۂ‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ÔÓθÓÚ‡ÏË Á ‰‡ıÛ Ì‡ÈÔ’flÌ¥¯Ëı Û˜‡ÒÌËÍ¥‚ ‰¥ÈÒÚ‚‡), ‡ ‰Û„¥ – Ê·ÛÎflÚË Û Ï¥Ò¸ÍÓÏÛ Ô‡ÍÛ (¥Ï¥Ú‡ˆ¥fl ·ÂÁβ‰ÌÓ„Ó ÓÒÚÓ‚‡) ÔÓÎÛ˘ÂÌËÏË Í‡¯Ú‡Ì‡ÏË (¥Ï¥Ú‡ˆ¥fl ÍÓÍÓÒÓ‚Ëı „Ó¥ı¥‚) Û ·ÂÁÁ‡ıËÒÌËı ÔÂÂıÓÊËı (¥ÏÔÓ‚¥ÁÓ‚‡Ì‡ ¥Ï¥Ú‡ˆ¥fl χ‚Ô Ú‡ Ô¥‡Ú¥‚). á¯ÚÓ˛, ÌÂÁ‡ÔÎflÏÓ‚‡ÌÓ˛ Û Ò‚ÓªÈ Ô‚ÓÁ‰‡ÌÌ¥È ˜ËÒÚÓÚ¥ Á‡Î˯ËÚ¸Òfl ı¥·‡ ͇ÁӘ͇ ÔÓ ÍÛÓ˜ÍÛ êfl·Û – ÔÓÍË ¥ Á ̪ ‚¯ڥ Ì ÁÓ·ÎflÚ¸ ·ÓÈÓ‚ËÍ. Ⴂ‡ÈÌÓ, ÓÔË҇̇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‡·Òۉ̇. Ä·ÒÛ‰ÌÓ˛ ‚Ó̇ π ˘Â È ÚÓÏÛ, ˘Ó ·‡„‡ÚÓ ÍÎÛ·¥‚ (Ô‚‡ÊÌÓ – ÒÔÓÚÒÏÂÌË Ú‡ ¥ÒÚÓ˘ÌËÍË) ‚Á‡„‡Î¥ Ì χ˛Ú¸ ˜¥ÚÍÓª ÒÔˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ç‡ ¥„Ë ‚ÓÌË ªÁ‰flÚ¸ Ô‰ÛÒ¥Ï ‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë ÓÁ¥Ï’flÚËÒfl ¥ ÔÓÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÚËÒfl. Ç¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ‚Ë„‡‰‡ÚË flÍËÈÒ¸ ÌÓ‚ËÈ ÚÂÏ¥Ì ‰Îfl ÔÓÁ̇h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˜ÂÌÌfl ˆËı ÍÎÛ·¥‚ ˘Â ‚‡Ê˜Â. íÓÏÛ, ıÓ˜‡ Á‡ ·‡ÍÓÏ ‰ÓÒÚÓÈÌËı ÍÓÌÍÛÂÌÚ¥‚ ÚÂÏ¥Ì «ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚË» Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ̇ÈÛÌ¥‚Â҇θ̥¯ËÏ, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ ̇ÈÔÓ¯ËÂÌ¥¯ËÏ, ‰Ó ÈÓ„Ó ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÒÎ¥‰ ÒÚ‡‚ËÚËÒfl Á Ó·ÂÂÊÌ¥ÒÚ˛.
217
13. íéãäß∏çßáå üä ÉÄåãÖíßÇëúäÄ ÑàãÖåÄ á¯ÚÓ˛, ÔË ·Û‰¸-flÍÓÏÛ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌ¥ ‰Ó ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÁÏÛ, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl «·ÛÚË ÈÓÏÛ ˜Ë Ì ·ÛÚË» Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ˛: ·ÛÚË! äÓÎÓ҇θÌËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ˆ¸Ó„Ó ÛıÛ ÔÓÒÚÓ Ì ÏÓÊ ÁÌËÍÌÛÚË ·ÂÁÒÎ¥‰ÌÓ. í‡ ˆÂ È Ì‡ ͇˘Â: Ú‡Í ÊËÚË Á̇˜ÌÓ ˆ¥Í‡‚¥¯Â. ëÔÓ·ÛÈÚ – ÔÂÂÍÓ̇πÚÂÒfl!
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ ПЕХНИК ГЕРОЇ МЕЧА І МАГІЇ: ВТІКАЧІ ВІД РЕАЛЬНОСТИ ЧИ ОСТАННІ ЛИЦАРІ?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© Ñ.ч‚˚‰Ó‚, 1998
‰‡Ì¥Î‡ ‰‡‚ˉӂ
підземні мешканці
© ï.óÛ¯‡Í, Ç.ÅÓÈÍÓ, 1999 © åÓÎÓ‰‡ ‰ËÔÎÓχڥfl, 1999
ıËÒÚË̇ ˜Û¯‡Í, ‚ÓÎÓ‰ËÏË ·ÓÈÍÓ
з наплічниками на узбіччі
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ДАНІЛА ДАВИДОВ ПІДЗЕМНІ МЕШКАНЦІ
218
Жодного ефекту. Вони не принишкли, навпаки, продовжували галасувати, незважаючи на окрик Зубова. Полковник стояв ледь осторонь i посмiхався; вiн широко розставив ноги i, спираючись на цiпок перед собою, утворював, таким чином, живий тринiжок. Зубов, пiдiйшовши до полковника, довго щось говорив, схилившись йому до самого вуха. Полковник нiчого не вiдповiдав i продовжував посмiхатися. Перемiщенi особи, якi оточували багаття, сидiли на землi i галасували. Вони заважали спати iншим перемiщеним особам. Бараки ще не були збитi, i всiм доводилося спати просто неба, навiть охоронцям. Тiльки для офiцерiв поставили намет. Полковник спав у танку. Власне, у танку офiцiйно розташовувалася i комендатура. Я там не був жодного разу, позаяк досi усi формальностi залагоджувалися на свiжому повiтрi. Якщо раптом почнуться сезоннi зливи, доведеться побувати в танку. Полковник посмiхався. Зубов бiгав табором, репетуючи на людей, котрi сплять навколо багать i гомонять занадто голосно. Я пiдiйшов до полковника i спитав, чи не здається йому, що їх варто залишити в спокої, що вони i
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
так натерпiлися, i натерпляться ще, i взагалi, не менше третини з них помруть, так i не пройшовши процедуру перевiрки, i взагалi, поручник Зубов створює не менше галасу, анiж вони, i чи не замовкнути бува йому самому. Полковник посмiхався. Вiн давно вже не удостоював нiкого вiдповiддю, не лише пiдлеглих, але й представникiв незалежних iнстанцiй. Зубов пiдбiг до мене, вигукнув, що ж Ви, iнспектор, не стежите за порядком, i побiг кудись, я не встиг послати йому навздогiн кiлька слiв, гiдних його докору, цiлком риторичного, треба розумiти. Справдi, для пiв на першу гомiн був занадто голосним. Я оглянув табiр, спробував пiдрахувати, скiльки багать горить передi мною, безуспiшно. Зубов пiдкликав до себе низенького єфрейтора, вочевидь, вирiшив пiднiмати чоту. Поручник, вигукнув я. Жодного ефекту. Поручник! Зубов повернувся, невидюче подивився на мене, знову вiдвернувся, продовжуючи щось тлумачити єфрейторовi. Я швидким кроком пiшов у бiк Зубова. Перемiщенi особи, повз якi я проходив, розглядали мене в iнспекторському мундирi як небаченого iноземного звiра. Наблизившись до Зубова впритул, я торкнув його за плече. Чого Вам, мосьпане, нервово огризнувся вiн. Поручник, мiй голос був упевнений i погляд
З II Свiтової вiйни США вийшли переможцями, економiка процвiтала, свiт лежав коло їх нiг... Звичайно, це впливало на свiдомiсть людей, а особливо молодi. Сформувалась така собi етика «сили й успiху», вiдродилась вiра в перемогу «американської мрiї», одним словом – благодать i спокiй. Тим бiльшим шоком для добропорядних громадян стали виступи молодi в 60их роках, хоч ознаки нових настроїв можна було помiтити значно ранiше – ще в 50-х, у русi бiтникiв, який, щоправда, не був таким масовим i вибуховим, але зумовили його тi ж проблеми. У 50-х роках Америку заполонили мрiї про хороший – кращий – ще кращий автомобiль / будинок / холодильник. Пересiчний американець добре засвоїв iстину: якщо добре працювати, розумно витрачати грошi, то колись все це можна буде отримати (як трохи згодом спiватиме Боб Дилан: «Ти народився. Носи теплу бiлизну. / Вчись танцювати. Одягайся гарнiше. / Куй щастя. Намагайся досягти успiху». США розкололися на два табори: з одного боку – творцi й прихильники цих цiнностей середнього класу, а з iншого – гiпстери, прошарок молодi, якiй НАБРИДЛА обмеженiсть iнтереh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
твердий, Ви поводитеся, як мудак, Ви не вмiєте обходитись з пiдлеглими; Ви занадто багато метушитеся, i Вас не бояться i не поважають; берiть приклад з полковника, вiн незворушний, як усмiхнута скеля, вiн подiбний на олiмпiйського бога i незбагненний у цiй подобi, йому не можна перечити, тому що вiн не стане й слухати Вашi дрiб’язковi заперечення; Ви ж не можете опанувати навiть охорону, яка спить, а не те що перемiщених осiб, хоча i є заступником коменданта табору. І я смикнув Зубова за свисток, що висить на його шиї як символ посади, зiрвав його, голосно свиснув. Галас по всьому таборi змовк. Я прокричав: спати, педики! Люди, якi сидять на землi бiля мене, схилили голови i втупились у вогонь. У таборi стало помiтно тихше. Побiлiлий вiд гнiву Зубов зняв рукавичку i кинув у мене, завтра вранцi, прошипiв, у бамбуковому лiсi. Про секундантiв нi слова, i справдi, якi тепер секунданти. Полковник стояв, спираючись на цiпок, посмiхаючись. До нього пiдiйшов ад’ютант, вiддав честь, сказав кiлька слiв. Продовжуючи посмiхатися, полковник побрiв у бiк танка. Я не хотiв повертатися у намет, бо спати цiєї ночi не було сенсу. Походжаючи помiж багать, я розглядав фiгури, якi були колись повноцiнними людьми, але поки що
сiв суспiльства, такi собi мар¶iнали – соцiальне дно i тi, хто добровiльно вiдiйшов на узбiччя через небажання зливатись з мейнстрiмом, своєрiдна соцiально-культурна емi¶рацiя (до того ж, це були люди iз досить або й дуже заможних чи аристократичних сiмей, з печатками престижної й ¶рунтовної освiти). Саме їхнє життя й описували бiтники, але не просто як спостерiгачi, а як прямi учасники. Вони дiйсно були мар¶iналами в тому суспiльствi, де розумова праця зневажалася, всi iнтелектуали мали прiзвисько «яйцеголовi», де далi iснували расовi й соцiальнi упередження (вони у своїй бiльшости походили з iще «незамериканiзованих» родин – Аллен ¢iнсбер¶ був євреєм, Ловренс Ферлiн¶еттi, ¢ре¶орi Корро, Фiлiп Ламенша – з iталiйських сiмей, Денiза Левертов – донька англiйки й росiйського єврея, чорний Лерой Джонс, iндiанка Даяна Дi-Прiма). Саме виникнення слова «бiтник» пояснюють по-рiзному, виходячи з двох значень слова «beat»: змучений, розбитий, а також такт, ритм. Навiть представники цiєї течiї трактували назву порiзному. Керуак пiд час свого захоплення буддизмом узагалi заявляв, що «beat» – це скорочення вiд «beatitude» – просвiтлення.
219
ХРИСТИНА ЧУШАК, ВОЛОДИМИР БОЙКО З НАПЛІЧНИКАМИ НА УЗБІЧЧІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
не довели права бути ними й надалi; нарештi, впав вiд утоми бiля одного з багать. Довкола нього сидiло чоловiк дванадцять. Бiльшiсть з них були одягнутi у порвану солдатську форму. Однi були босi, iншi — узутi у порванi сандалi. Лише один iз тих, що сидiли бiля багаття, носив черевики, судячи з усього, офiцерськi, але бруднi й дiрявi. Його голова по-тубiльному була зав’язана хусткою. Людина в офiцерських черевиках щось розповiдала, немов нi до кого не звертаючись. Вона затиналася. Іншi мовчки i без iнтересу слухали його. Хвилин десять я розглядав зiрки. У тропiках небо зовсiм не схоже на небо пiвнiчних широт; я ще не встиг звикнути до цього. Поступово я мимоволi почав розумiти окремi слова, сказанi заїкуватим, дякувати Богу, вiн говорив росiйською, потiм слова почали складатися у фрази, фрази в єдине цiле. Коли П-перовскiй потрапив у п-полон, його п-помiстили, говорив заїкуватий, у б-барак номер ч-чотири. Т-там були оф-фiцери. Т-туземцi б-берегли й-його, сп-подiвались, щщо вiн зна-ає я-акiсь в-вiйськовi т-таємницi. А-а вiн б-був пр-ростий лейт-тенант, н-нiчого н-не знав. А-але його бберегли. П-поруч з б-бараком б-була ф-ферма. Т-там ррозводили х-худобу. Св-виней, к-кiз, к-курей. Оф-фiцерiв п-примушувал-ли п-працювати н-на ф-фермi. Т-там б-
Рух зародився в кiнцi 50-х у богемних колах СанФранциско, Калiфорнiї (Захiдна Венецiя), Нью-Йорка (¢рiнiч Вiлидж). Бiтники протестували проти кiчу в мистецтвi й життi, прагнули чогось щирого й повнiстю незалежного. Загалом були аполiтичними й iндиферентними до суспiльних проблем. Рух належав до «закритого» типу – вони не мали на метi запроваджувати якiсь змiни чи покращення в життя сучасного їм суспiльства, придiляли натомiсть увагу особистости, її свободi, пошукам очищення й просвiтлення, а свiй вихiд iз суспiльства виправдовували безрадiсним й безцiльним iснуванням, як написав у одному зi своїх творiв Ловренс Ферлiн¶еттi: Свiт – чудове мiсце для народження, якщо ви не маєте нiчого проти того, щоб помирали люди весь час, або тiльки голодували деякий час, адже це не так вже й жахливо, якщо це не ви. Вираженням бiтникiвської вiдчужености був старий i зношений одяг, а також слен¶, створений на основi
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ДАНІЛА ДАВИДОВ ПІДЗЕМНІ МЕШКАНЦІ
220
було тр-ри ф-французи, ам-мерик-канець, д-два анг-глiйцi, л-литовець, поляк, д-двоє р-росiян. П-перовскiй i Ккабишев т-такий. Вiн незабаром помер. А-а П-перовскiй д-доглядав з-за курми. Т-там б-були б-бiлi кури, ч-чорнi к-кури. А-а П-перовскiй п-полюбив д-доглядати за ними. Коли туз-земцi на д-день с-своєї ср-раної н-незалежжности в-вир-рiшили п-полонених н-нагодувати п-по-ллюдськи, т-то зв-велiли П-перовскому п-пару к-курей ззарiзати, б-бiлу i-i ч-чорну. А-а П-перовскiй бiлу з-зарiзав, а-а ч-чорну п-пош-шкодував. Й-його з-за це п-потiм ф-французи i л-литовець в-вiдп-пиздили. А-а к-курка, ччорна п-пропала. І от сп-пить як-кось П-перовскiй, в-вiдпизж-жений. С-сниться й-йому сп-першу Ук-країна, ппотiм як-кесь мiсто н-на Ук-країнi. П-потiм ще т-те-се. Ттуземцi, п-пов-вiтрянi з-змiї, п-пси. П-потiм т-темрява. Аа в т-темрявi г-голос, д-дякую, к-каже, л-лейт-тенант. Ххто ти, п-питає П-перовскiй i бачить, як вих-ходить з ттемряви ч-чорна к-курка, к-котру вiн в-врятув-вав. Голос заїкуватого почав тремтiти. Мої ноги затекли. Я встав i почав походжати туди-сюди, то вiддаляючись вiд багаття, то наближаючись. Слова заїкуватого долинали до мене, але не доходили до свiдомости. Я чув щось про королiвство маленьких пiдземних чоловiчкiв, якi
словника джазових музикантiв. Один iз хрещених батькiв руху, американський письменник Джек Керуак, описував життя бiтникiв так: «Це – ритм, який потрiбно пiдтримувати, це – биття серця... Це i стародавнiй сум душi: як у галерних рабiв, як у гончара, що ритмiчно крутить свiй круг». У своїх творах i своєю поведiнкою бiтники протестували проти вдовбуваної в голови моделi «масового суспiльства» – спiльноти однакових iндивiдiв з однаковими потребами, мрiями, майбутнiм. Їхня виклична поведiнка, небажання пiдкорятися встановленим нормам i правилам часто вела до виключення з навчальних закладiв, позбавлення мiсця працi чи взагалi – обстеження в божевiльнi (до речi, руйнацiя ще одного мiту – не лише у нас iнакомислячi «вiдвiдували» цей заклад, а й у «найдемократичнiшiй демократiї» таке траплялось). Найяскравiший слiд бiтники залишили по собi в лiтературi. Поети-бiтники хотiли звiльнити поезiю вiд академiчної точности i повернути її «назад на вулицю». Вони вiдстоювали вiльну й неструктуровану композицiю творiв – саме завдяки цьому можна було, на їхню думку, висловити всi свої почуття й переживання, передати їх миттєвiсть («У дорозi» Керуака в початковому варiантi був написаний на 76 метрах паперу суцiльним текстом, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
живуть у зневазi та постiйному страховi, про їхнього султана, хворого i слабосильного, про їхнього вiзира, змушеного через незрозумiло ким накладене закляття здаватися людям куркою чорного кольору, який символiзує, але заїкуватий не сказав «який символiзує», вiн сказав «оз-значає», невимовну скорботу, але заїкуватий не сказав «невимовну», вiн сказав «довiчну», так, довiчну скорботу. І нiбито врятована Перовскiм курка i є вiзирем пiдземних мешканцiв. Курка взяла полоненого лейтенанта за руку, але як це в неї вийшло, утiм, це був тiльки сон, i провела якимись коридорами, стiни яких були прикрашенi зооморфними вiзерунками, але заїкуватий не сказав «зооморфними», вiн сказав «iз т-тварин, п-птахiв i риб», вiн не сказав «орнаментами», вiн сказав «уз-зорами». І нiбито там, за цими коридорами, у слiпучих палатах лейтенанта зустрiли султан i пiдданi його, i нагородили його безсмертям, бо вiн просив безсмертя, i дали золоте насiннячко в знак безсмертя, тiльки звелiли мовчати про них i нiколи нiкому не розповiдати, бо пiдземний народ зникне на землi, але заїка не сказав так, вiн сказав «п-пiдземний н-народ з-загине». Я тьмяно пригадував подiбну розповiдь, яку менi в дитинствi читав гувернер. Стало холодно, принаймнi, для
без абзацiв, ком, крапок). Бiтники принесли в свiтову лiтературу багато нових iмен, а також привернули увагу до ранiше забутих. Їхнiми кумирами в лiтературi були французькi авангардисти, а також Волт Вiтмен, Вiльям Блейк, Джеймс Джойс, ¢ертруда Стайн. Бiтники «витягнули» з пiдпiлля Вiльяма Берроуза – до певної мiри свого натхненника (саме зустрiч з ним остаточно змiнила долю Керуака, що до того подавав надiї на молодого письменника-реалiста, а потiм став лiтописцем «The Beat Movement»), групу поетiв, якi називали себе спiвцями Чорних гiр (вiд назви навчального закладу, де сформувалося їх коло), до них спершу належали ¢iнсбер¶ та Снайдер. Письменники-бiтники збирались в певних мiсцях, найвiдомiшi з них – книгарня Ферлiн¶еттi i Coexistence Bagel Shop в Сан-Франциско. Спочатку це були просто вечори для знайомих, однодумцiв (один iз них, який вiдбувся в 1955 роцi i де вперше було прочитане «Виття» Аллена ¢iнсбер¶а, описує Керуак в «Волоцюгах Дхарми»), а потiм бiтники потроху виходять з анде¶раунду – з великими труднощами i скандалами. Перше видання «Виття», надруковане в Парижi, було заарештоване у Сан-Франциско, i через звинувачення в непристойностi книгу вiддали пiд суд. ¢iнсбер¶ вигh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
тропiкiв. Захотiлося накинути шинелю, але тут я згадав, що вирiшив не повертатися в намет цiєї ночi. Пiдсiвши майже до самого багаття, зовсiм поруч iз перемiщеними особами, я зiгрiвав руки до вогню. Перемiщенi особи з недовiрою дивилися на мене. Тiльки заїкуватий нiяк не вiдреагував на iнспекторський мундир. В-вранцi, продовжував вiн розповiдь, П-перовского п-повели до т-туземного п-пiдполковника, н-на д-допит. Т-той в-вимагав, щоб П-перовскiй р-розповiв й-йому, де б-базуються р-ракети р-росiян. Н-не з-знаю с-сказав П-перовскiй, б-бо i спправдi н-не знав. Т-тодi п-пiдполковник зв-велiв п-порубати й-його шаблями. П-перовского с-стали р-рубати, вiн к-кров’ю з-зiйшов, а-але не п-помирав. А-а т-туземцi ввирiш-шили, що це як-кась т-таємниця союз-зникiв, як вони воїнiв т-такими р-роблять м-мiцними. І п-пiдполковник ск-казав, щ-що, м-мовляв, не б-будемо т-тебе убивати, л-лейт-тенант, а-а б-будемо в-витягати з т-тебя ж-жили п-по од-днiй i ш-шкiру зд-дирати п-по шматочку, як-кщо н-не ск-кажеш, як вони вас т-так н-нала-аштували. І Пперовскiй з-злякався. Ц-це, к-каже, не н-нашi, ц-це т-тут о-ось т-такi п-пiдземнi ч-чоловiчки, а-а од-дин з н-них пперетворився на к-курку, а-але все це с-сон. Т-туземцi ззасмiялись, а-а п-пiдполковник п-почервонiв, зв-вiдки, м-
рав процес, заборону зняли, i книгу нарештi видали в «штаб-квартирi» бiтникiв – видавництвi «Сiтi-лайтс». А в 1957 роцi свiт побачив i роман «У дорозi», який у 1952 роцi був не сприйнятий i вiдкинутий. Можна було б переказати змiст творiв бiтникiв чи багато розповiдати про їхнє бачення Америки «з наплiчником на узбiччi дороги», але краще вiзьмiть цi книги самi i складiть власне враження – ми ж маємо на метi iнформувати, а не осуджувати чи захоплюватись. Звичайно, не лише лiтература зазнала впливу бiтникiв – такi фiльми, як «У порту» чи «Гiгант» є суто бiтникiвськими за настроєм, а, перебуваючи пiд впливом фiлософiї буддизму (Гарi Снайдер навiть емi¶рував через це до Японiї), вони перенесли деякi її принципи на реалiї сучасного їм життя, створивши так званий «неодзен». Та бiтникiв не оминула доля кожного руху – пiсля виходу iз замкнутого кола адептiв його iдеї зазнають деформацiй та викривлень. У 60-х роках рух занепадає, породжуючи велику кiлькiсть епiгонiв-ва¶абундiв, що шукали втiху у вiскi, марiхуанi й ЛСД i чхати хотiли на все iнше. Але, як кажуть старшi й приправленi досвiдом люди, нiщо в цьому життi не минає безслiдно – так i
221
ХРИСТИНА ЧУШАК, ВОЛОДИМИР БОЙКО З НАПЛІЧНИКАМИ НА УЗБІЧЧІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
мовляв, з-знаеш, с-сука, н-нашi т-туземнi л-легенди. Я, ккаже, в Ок-ксфордi вч-чився, н-не т-те щ-що ти, с-свиня р-росiйська, м-мiт вiд пр-равди в-вiд-рiзню. І ст-тали ттодi з П-перовского ж-жили т-тягнути. Т-тут г-грiм в-вдарив, н-нашi п-пiдiйшли, табiр вз-зяли. П-поклали П-перовского в л-лазарет, а-а вночi п-приснилась йо-ому ч-чорна к-курка, к-каже, з-зрадив, м-мовляв, т-ти, лейт-тенант, наш н-народ, т-теперь м-ми усi з-загинем, а-але щ-що вже т-тут п-поробиш. А-а ранком зн-найшла сестр-ра бiля ддверей л-лазарету в-вiдiрвану к-курячу голову, ч-чорну, а-а д-доктор сказал, м-мовляв т-туземцi, д-дике плем’я, у ж-жертву ж-тварин приносять, а-а м-може i людей. А-а ч-чи з-залишилось у П-перовского з-золоте насiннячо, я н-не зн-наю. Заїкуватий замовк. Перемiщенi особи навколо багаття почали моститися спати. Заїкуватий зняв з голови хустку, i я побачив, що вiн скальпований. Було б нерозумно тут залишатися. Я встав i пiшов не розбираючи шляху. Ноги винесли мене до ворiт табору. Напiвсонний охоронець невдоволено оглянув мою фiгуру, що наближається, але, розрiзнивши у свiтлi прожектора мундир, лiниво вiддав честь i вiдкрив ворота, сказавши, проходьте, пане iнспектор. Я йшов у бамбуковий лiс. Краще заздалегiдь
протест бiтникiв проти «масового суспiльства» породив «дiтей квiтiв», якi виростали й мужнiли на бiтникiвськiй лiтературi. І хоча їхнi фiлософiї значно вiдрiзнялись, без перших не було б останнiх. Та це вже окрема розмова.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
знати мiсце своєї смерти, тому бо я не буду стрiляти, i поручник Зубов уб’є мене. Переклав А.П.
ДАНІЛА ДАВИДОВ ПІДЗЕМНІ МЕШКАНЦІ
222
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
223
ÂÎÂÓÌÓ‡ „‡‚ËÎ˛Í тусовка вмерла – хай живе тусовка:
© Ö.ɇ‚ËβÍ, 2001
ідентичність львівських неформалів
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© T.Duekers, 2000
Ú‡Ìfl ‰˛ÍÂÒ зона гри
уривки з роману
ßÒÚÓ¥fl ‚Ë‚˜ÂÌÌfl ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÍÛθÚÛ π Ó‰ÌËÏ ¥Á flÒ͇‚Ëı ÔËÍ·‰¥‚ ÁÓÒÚ‡˛˜Óª ÍÓÏÔÎÂÍÒÌÓÒÚË ¥ ·‡„‡ÚÓ‚ËÏ¥ÌÓÒÚË ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ Û ÏÂʇı ÒÛ˜‡ÒÌËı „Ûχ̥ڇÌËı Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ̇ÛÍ. íÂ, ˘Ó ·ÛÎÓ Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚‡ÌÓ ‚ ϥʂÓπÌÌËÈ ÔÂ¥Ó‰ óË͇Á¸ÍÓ˛ ¯ÍÓÎÓ˛ Û·‡Ì¥ÒÚ˘ÌËı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ flÍ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜Ì ‚Ë‚˜ÂÌÌfl Ô¥‰Î¥ÚÍÓ‚Ëı ÍËϥ̇θÌËı Û„ÛÔÓ‚‡Ì¸ ‚ÂÎËÍËı Ï¥ÒÚ, Ô¥ÁÌ¥¯Â ÒÚ‡ÎÓ Ó·’πÍÚÓÏ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌÌfl ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥‚, ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥‚, ¥ÒÚÓËÍ¥‚ ¥ ÂÚÌÓÎÓ„¥‚. Ç ·ÛıÎË‚Û ÂÔÓıÛ 1960-1970-ı – ‰Ó·Û ÓÁÍ‚¥ÚÛ Ú‡Í Á‚‡ÌËı ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ‚ˉӂˢÌËı ÍÛθÚÛ – Íβ˜Ó‚ËÏË ÔÓÌflÚÚflÏË ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ ÒÚ‡˛Ú¸ ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡ ¥ Í·Ò; ̇ÛÍÓ‚ˆ¥ ̇χ„‡˛Ú¸Òfl ÁÓÁÛÏ¥ÚË Ô˘ËÌË ÏӇθÌÓª ԇ̥ÍË, ÒÚ‚Ó˛‚‡ÌÓª ̇‚ÍÓÎÓ «‰Â‚¥‡ÌÚÌËı» ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı Û„ÛÔÓ‚‡Ì¸. ì 1980-ı ÌÓ‚Û ÒÚÓ¥ÌÍÛ ‚ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌ¥ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÍÛθÚÛ ‚¥‰ÍËÎË ÒÚÛ‰¥ª ñÂÌÚÛ ëÛ˜‡ÒÌËı äÛθÚÛÌËı ÑÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ (CCCS), ·¥Î¸¯ ‚¥‰ÓÏÓ„Ó flÍ Å¥Ï¥Ì∂ÂÏҸ͇ ¯ÍÓ·, flÍ¥ ÔÓπ‰Ì‡ÎË Ï‡ÍÒËÒÚҸ͠·‡˜ÂÌÌfl Í·ÒÛ Á ÒÂÏ¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ˛ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ó˛. ëÛ·ÍÛθÚÛË Ó·¥ÚÌ˘Ӫ ÏÓÎÓ‰¥ ÓÁ„Îfl‰‡ÎË flÍ ÔÓfl‚ Í·ÒÓ‚Ó„Ó ÓÔÓÛ ˜ÂÂÁ ÒËÏ‚ÓÎ¥ÍÛ ‚ˉӂˢÌËı ÒÚËÎ¥‚. á„Ó‰ÓÏ, Ó‰Ì‡Í (̇ÔËÍ·‰ ‚ Ô‡ˆflı ê. ÑÊÂÌÍ¥ÌÒ‡ [Jenkins: 1983]), Û ÒÙÂ¥ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÒÚÛ‰¥È ÓÍÂÒ-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
á êéáÑßãì «ãÄìêÄ»
ТАНЯ ДЮКЕРС ЗОНА ГРИ
224
Мене жахає думка, що через п’ять днiв знову почнеться школа. В мене таке вiдчуття, що в моєму життi абсолютно нiчогiсiнько не вiдбувається. Причому менi постiйно дають зрозумiти, що я вступаю в той вiк, коли треба бути божевiльно закоханою, вiдвiдувати несамовитi забави й стрибати з однiєї цiкавої пригоди в iншу. Часом менi здається, що нашi батьки, Вольф i Ганнельоре, хизуються перед нами, розповiдаючи, що вони пережили. Ганнельоре була в травнi 1968 року в Парижi, Вольф бачив, як стрiляли в Дучке, i його самого навiть одного разу заарештували. Щоправда, як вiн згодом зiзнався, тiльки на одну нiч i за безбiлетний проїзд у громадському транспортi. Час до часу Ганнельоре розповiдає про своїх хлопцiв. «Мої коханцi», – говорить вона, а Вольф поглядає пiдкреслено байдуже, але менi здається, що йому неприємно таке чути. А що роблю я? Полiтики чи якогось iншого групового заняття бiльше не iснує, хлопця в мене ще не було, я маю на увазi по-справжньому, не просто так – цiлуватися на забавах. Два рази на тиждень я ходжу на сучаснi танцi, трохи бренькаю на своєму кейбордi, але
ÎË‚Òfl ‚¥‰ı¥‰ ‚¥‰ «Í·Ò˘ÌÓ„Ó» ̇„ÓÎÓÒÛ Ì‡ ‰Â‚¥‡ÌÚÌÓÒÚ¥, χ∂¥Ì‡Î¸ÌÓÒÚ¥ Ú‡ ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌÓÒÚ¥ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÍÛθÚÛ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ Ô¥‰ÍÂÒβπÚ¸Òfl ÍÛθÚÛ̇ „ÂÚÂÓ„ÂÌÌ¥ÒÚ¸, ¥‰Âª «ÓÁχªÚÚfl ˆ¥ÎÓ„Ó» ¥ Á‚’flÁÍÛ Ï¥Ê ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÍÛθÚÛÌËÏË fl‚ˢ‡ÏË, flÍ¥, ıÓ˜ ¥ ‚¥‰¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl ‚¥‰ ÔÓfl‚¥‚ ‰Óϥ̇ÌÚÌÓª ÍÛθÚÛË, Ì ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó ªª Á‡ÔÂÂ˜Û˛Ú¸ ˜Ë ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ˛Ú¸ ¥Á ̲. èÓ ÒÛÚ¥, ‚ ˆÂÈ ˜‡Ò ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÔÓÒÚÛÔÓ‚‡ «ÌÓχΥÁ‡ˆ¥fl» ÔÓÌflÚÚfl «ÏÓÎÓ‰¥Ê̇ (ÒÛ·)ÍÛθÚÛ‡». ÇÂÍÚÓ Ì‡ÛÍÓ‚Ó„Ó ÔÓ¯ÛÍÛ ·ÛÎÓ ÒÍÂÓ‚‡ÌÓ Ì‡ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚ Ú‚ÓÂÌÌfl ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ‚ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥, ̇ ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ·ËÍÓ·ÊÛ – ÒÍ·‰ÌÓª ‚Á‡πÏÓ‰¥ª ̇fl‚ÌËı Û ‰Óϥ̇ÌÚÌ¥È ÍÛθÚÛ¥ ÍÓ‰¥‚, ÌÓÏ, ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ¥ Á̇˜Â̸, Á flÍËı ¥ Á‡‚‰flÍË flÍËÏ ‚ËÓÒÚ‡π «Á‚˘‡È̇ ÌÂÒıÓÊ¥ÒÚ¸» ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÍÛθÚÛ ·Û‰¸-flÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. åÓÊ̇ ˆ¥ÎÍÓÏ ÔÓ„Ó‰ËÚËÒfl Á ڂ‰ÊÂÌÌflÏ Ç¥ÎÎ¥Ò‡ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó «ÊËÚÚfl ·¥Î¸¯ÓÒÚË ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ Ì ÔËÒ‚fl˜ÂÌ ÏËÒÚˆڂÛ, ÔÓÚ ‚ÓÌÓ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ÔÂÂÔÓ‚ÌÂÌ ÔÓfl‚‡ÏË, Á͇̇ÏË ¥ ÒËÏ‚Ó·ÏË, Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ flÍËı ¥Ì‰Ë‚¥‰Ë ¥ „ÛÔË Á‡ÎÛ˜‡˛Ú¸ ‰Ó Ú‚Ó˜Ó„Ó ÔÓ¯ÛÍÛ ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‚ˇÁËÚË Ò‚Ó˛ ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸, ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ¥ Á̇˜ËÏ¥ÒÚ¸... åÓÎÓ‰¸ Û‚ÂÒ¸ ˜‡Ò ̇χ„‡πÚ¸Òfl ÔÓfl‚ËÚË Ò‚Ó˛ ‡ÍÚۇθÌÛ ¥ ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÛ ÍÛθÚÛÌÛ Á̇˜Û˘¥ÒÚ¸. ñ ¥ π ˆ‡ËÌÓ˛ ÊË‚Óª “Á‚˘‡ÈÌÓª ÍÛθÚÛË“» [Willis 1990: 1]. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Свен каже, що музикою, яку я з нього видобуваю, «можна розганяти публiку». Вiн на три роки старший за мене, i йому вже дозволяють гуляти допiзна, отож вiн знає, яку музику грають у клубах, аби забралися геть останнi вiдвiдувачi. Щоби мене понервувати, вiн каже: «А насамкiнець – Easy Listening», але я йому пояснюю що вiн застарий i поняття зеленого не має, якими хiповими зараз є Easy Listening i Bad Taste. «Не завжди варто ганятися за модою», – повчає мене Свен i вмикає своє психоделiчне терликання. Ми снiдаємо. Вольф нервовий, бо в нього сьогоднi якась важлива зустрiч. Вiн працює в газетi. Здається, йому дуже не подобається, що в нас усiх через це не псується настрiй, i вiн докiрливо дивиться на мене i Свена, коли ми дурiємо. Починаються новини, i мої жадiбнi до iнформацiї батьки як за командою западають у позу «Прослуховування новин». Мова йде про якiсь пенсiйнi реформи, якi знову провалилися, i про iншi нуднi речi. Коли нарештi доходить черга до пограбування з убивством, i я починаю прислухатися, мама вимикає радiо. Ввечерi пiд муром знову збираються нашi. Сьогоднi прийшли ¢вiдо i Ребекка, i ми так обкурюємося, що я
Ç·ÒÌÂ, Ú‡ÍËÈ Ô¥‰ı¥‰ ‰Ó ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÍÛθÚÛ flÍ ‰Ó ˜Ó„ÓÒ¸ «ÌÂÁ‚˘ÌÓ„Ó», ˘Ó ÔÓÒÚ‡π Á ˆ¥ÎÍÓÏ «Á‚˘ÌËı» ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚ ¥ ÍËÒڇΥÁÛπÚ¸Òfl ̇‚ÍÓÎÓ Ô‚ÌËı ÍÓÏÔÎÂÍÒ¥‚ Á̇˜Â̸, ÁÛÏÓ‚Ë‚ ‡ÍÛÒ ÏÓ„Ó ·‡˜ÂÌÌfl ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ„Ó ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡ 㸂ӂ‡. üÍ ¥ ·Û‰¸-flÍ ÂÚÌÓÎÓ„¥˜Ì ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl, ˆfl Ó·ÓÚ‡ ∂ÛÌÚÛπÚ¸Òfl Ô‚‡ÊÌÓ Ì‡ ÓÔÓ‚¥‰flı ¥ÌÙÓχÚÓ¥‚ (·ÛÎÓ Á¥·‡ÌÓ ÔÓ̇‰ 50 ÓÁ„ÓÌÛÚËı ¥ÌÚ‚’˛) Ú‡ ‚·ÒÌËı ÒÔÓÒÚÂÂÊÂÌÌflı. íÓÏÛ Ô‚ÌÛ Ô‚‡„Û ·ÛÎÓ Ì‡‰‡ÌÓ «ÂÚ˘ÌÓÏÛ» (·¥Î¸¯ ÓÔËÒÓ‚ÓÏÛ, ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡ÌÓÏÛ Ô‚‡ÊÌÓ Ì‡ Ô¥ÓËÚÂÚÌ¥ÒÚ¸ ÂÒÔÓ̉ÂÌÚ¥‚), ‡ Ì «ÂÏ¥˜ÌÓÏÛ» (Ú‡ÍÓÏÛ, ˘Ó ‡ÍˆÂÌÚÛπ ÚÂÓÂÚ˘Ì ·‡˜ÂÌÌfl ‰ÓÒÎ¥‰ÌË͇) Ô¥‰ıÓ‰Û ‰Ó ‡Ì‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó fl‚ˢ‡. ñfl ÓÁ‚¥‰Í‡ – ÒÔÓ·‡ ‰‡ÚË Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ÚÂ, flÍ ÒÔËÈχ˛Ú¸ ҇ϥ ÏÓÎÓ‰¥ β‰Ë – Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó ÒÚÛ‰ÂÌÚË, Á flÍËÏË fl ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡Î‡Ò¸ Û 1998-2000 Ó͇ı, – ÂÁÓ̇ÌÒÌ¥ ‡ÒÔÂÍÚË Î˯ Ӊ̥πª Á ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËı ‡ÂÌ ã¸‚Ó‚‡ (̇ flÍ¥È, ‚Ú¥Ï, ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë Á ˜‡Ò¥‚ Ô·ۉӂË, ÒÙÓÍÛÒÓ‚‡ÌÓ Û‚‡„Û Ï‰¥‡ ¥ „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚË). â‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ Ú‡Í Á‚‡ÌËı ÌÂÙÓχΥ‚. Ç·ÒÌÂ, ÌÂχπ Ì¥˜Ó„Ó ‰Ë‚ÌÓ„Ó ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÓÔÓ‚¥‰¸ ÔÓ ˆÂ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌ ÒÂÂ‰Ó‚Ë˘Â ã¸‚Ó‚‡ 1990-ı ÓÍ¥‚ Û‚ÂÒ¸ ˜‡Ò ÔÓ‚ÂÚ‡πÚ¸Òfl ‰Ó ÔËÚ‡ÌÌfl ÂÚÌ¥˜ÌÓª/ÏÓ‚ÌÓª ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚË ÈÓ„Ó ‰¥ÈÓ‚Ëı ÓÒ¥·, ÓÒͥθÍË ‚ ·‡˜ÂÌÌ¥ ÏÓªı ÂÒÔÓ̉ÂÌÚ¥‚ ˆÂÈ ‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
мало не падаю з родинного гробiвця, бо вже не розрiзняю кольорiв довкола себе. А поза тим дуже весело. ¢вiдо розповiдає про своїх нових лондонських знайомих, у квартирi яких повно черепах. Не знаю, чи все, що розказує ¢вiдо, правда, але в нього багата фантазiя, i вiн добре вмiє розповiдати про людей, яких нiхто з присутнiх не знає. Коли ми потiм граємо в пляшечку, я сiдаю бiля нього, сподiваючись, що коли пляшка покаже на нього, йому скажуть когось поцiлувати, i це було би практично. І дiйсно, коли пляшка показує на ¢вiдо, Єнс кричить: «А тепер, ¢вiдо, смачний поцiлунок. Кого хочеш i куди хочеш». І ¢вiдо розвертається до Ребекки, яка сидить з iншого боку, i нiжно цiлує її в ключицю пiд бретелькою майки неонового кольору. Хоча по тому, як вони перед тим тулилися одне до одного пiд муром, я могла би здогадатися, менi все одно стає сумно. Отож я й обкурилася, як уже казала, так, що мало не впала з даху родинного гробiвця, а вдома провалилася в сон мов, зацементована. Ми не домовилися про наступну зустрiч, або я бiльше нiчого не сприймала, в кожному разi наступного ранку я прокинулася з почуттям, що сьогоднi не буде нiчого, чому можна було би тiшитися наперед.
ÍÛÒ ÔÓÒÚ‡‚‡‚ flÍ Ó‰ËÌ Á Íβ˜Ó‚Ëı ˜ËÌÌËÍ¥‚ Û ‚ËÚ‚ÓÂÌÌ¥ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË – ÒÍ·‰ÌÓ„Ó ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ Á̇˜Â̸ ¥ ÍÓ‰¥‚, flÍ¥ Á‡ÍÓÌÓÏ¥ÌÓ «‚Ë·Û‰Ó‚Û˛Ú¸Òfl ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl Á ÍËÏÓÒ¸ ¥Ì¯ËÏ» [Fornas 1991: 18]. *** ...Ç ÔÓ„ÓÊ¥ ÚÂÔÎ¥ ‰Ì¥ ÒÚÓÓÌÌ¥È ÒÔÓÒÚÂ¥„‡˜ ÏÓÊ ˜‡ÒÚÓ ·‡˜ËÚË ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ, Á‡Á‚˘‡È ‚¥ÍÓÏ ‰Ó 20 ÓÍ¥‚, flÍ¥ Û Ì‚ËÏÛ¯ÂÌËı ÔÓÁ‡ı ÒˉflÚ¸ ̇ „‡Ì¥ÚÌÓÏÛ ·Ó‰˛¥ ·¥Îfl ԇϒflÚÌË͇ ò‚˜ÂÌÍÓ‚¥ ̇ ÔÓÒÔÂÍÚ¥ ë‚Ó·Ó‰Ë Û ã¸‚Ó‚¥. ÇË„Îfl‰‡˛Ú¸ ‚ÓÌË ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ: Ô‡Ú·ڥ Ô‡Û·ÍË ‚ ‰ÊËÌÒÓ‚Ëı ÍÛÚ͇ı ¥ «ÍÓÒÛı‡ı», ‰¥‚˜‡Ú‡ ‚ ‰ÊËÌÒ‡ı ¥ ͇ڇÚËı ÒÓӘ͇ı ‡·Ó Ê Û ‰Ó‚„Ëı flÒ͇‚Ëı ÒÔ¥‰Ìˈflı, Û‚¥¯‡Ì¥ ıËÏÂÌËÏË ÔË͇҇ÏË Á ‰Â‚‡, ¯Í¥Ë ¥ Í¥ÒÚÍË; ÍÓÓÚÍÓ ÒÚËÊÂÌ¥ ÚËÔË ‰Ó‚ÓÎ¥ ıËÊÓ„Ó ‚Ë„Îfl‰Û, Û ‚‡ÊÍËı ‡Ï¥ÈÒ¸ÍËı ˜Â‚Ë͇ı; ‰¥‚˜‡Ú‡ ¥ ıÎÓÔˆ¥ Á ÂÏ·ÎÂÏÓ˛ «è·ÒÚÛ» ÚÂÊ Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl Ú‡Ï ˜‡Ò ‚¥‰ ˜‡ÒÛ. ÑÂıÚÓ Á ÏÓÎÓ‰ËÍ¥‚ ‚Ë¥ÁÌflπÚ¸Òfl ÂÍÁÓÚ˘ÌÓ˛ Á‡˜¥ÒÍÓ˛ ¥ ˜ËÒÎÂÌÌËÏË ÏÂڇ΂ËÏË ‰ÂÚ‡ÎflÏË Ì‡ Ó‰flÁ¥. ÑÂıÚÓ ‚Ë„Îfl‰‡π ˆ¥ÎÍÓÏ ·Û‰ÂÌÌÓ ¥ ÁÓ‚Ì¥ ÒıÓÊËÈ Ì‡ Á‚˘‡ÈÌÓ„Ó ÔÂÂıÓÊÓ„Ó, ‡ ‰ÂıÚÓ ‚ Ó˜‡ı Ó·Ë‚‡ÚÂÎfl ‚Ë„Îfl‰‡π ÒÔ‡‚Ê̥ҥ̸ÍËÏ ÓÔÛ‰‡ÎÓÏ. ëÍˉ‡πÚ¸Òfl ̇ ÚÂ, ˘Ó ˆ¥ ÏÓÎÓ‰¥ β‰Ë ÔÓ˜Û‚‡˛Ú¸Òfl ˆ¥ÎÍÓÏ ÍÓÏÙÓÚÌÓ ‚ ˆ¸ÓÏÛ „‡-
225
ЕЛЕОНОРА ГАВРИЛЮК ТУСОВКА ВМЕРЛА – ХАЙ ЖИВЕ ТУСОВКА: ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЬВІВСЬКИХ НЕФОРМАЛІВ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Дзвоню до Рiкi. Її мати каже, що та поїхала сьогоднi до сестри в Гамбур¶, на чотири днi. «Вона, що, тобi не сказала?» Напевно, я вчора вирубалась, – подумала я. Моя мати каже, що той, хто не знає, що робити i часто нудиться, сам занудна людина. В найбезнадiйнiшiй ситуацiї, «наприклад, у сибiрськiй тюрмi» – це її улюблений приклад – можна знайти щось для себе, якщо ти сам «творча i цiкава людина». Ну, то я, напевно, нудна людина, бо сьогоднi менi так самотньо в цьому Нойкельнi, в той час, як усi друзi пороз’їжджалися, i їхнi голоси можна почути хiба на автовiдповiдачах, i я не знаю, де себе подiти.
á êéáÑßãì «ÄÑàçÄ êÖèêàáÄ» На Адиному роздовбаному велосипедi вони їдуть вниз алеєю Шьонгаузер у напрямку Пфеффербер¶а, Ада спереду, Нiльс ззаду. Якщо звернути бiля фабрики, пройти через два подвiр’я, повз художнi майстернi й курси гри на барабанi, там є сходи, якi ведуть у пiдвал. Взагалi-то дверi закритi, але виявивши деяку спритнiсть, їх можна вiдчинити. Ада i Нiльс вiтаються з якимись людьми, йдуть iржавими сходами донизу. 4000
ÌÓÏÛ ¥ ÔÓÒÚÓÓÏÛ „Óχ‰Ò¸ÍÓÏÛ Ï¥Òˆ¥. ÇÓÌË ·‡Î‡Í‡˛Ú¸ ÒÓ·¥ ÔÓ ‚Ò ¥ Ì¥ ÔÓ ˘Ó, ÔÂÂıÓ‰fl˜Ë Á Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ̇ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ ¥ ̇‚Ô‡ÍË, ˜Â„Û˛˜Ë ‚Î̥ۘ „‡Îˈ¸Í¥ ‚ËÒÎÓ‚Ë Á ÂÔΥ͇ÏË ¥Á ÒÓ‚πˆ¸ÍËı ٥θϥ‚, ÒÎ¥‚ˆflÏË «Ô˷·Ú̸ÓÌÌÓ„Ó» ʇ∂ÓÌÛ ¥ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍËÏË ÂÍÁÓÚËÁχÏË. ቇπÚ¸Òfl, ˘Ó ÚÛÚ ‚Ò¥ Á̇˛Ú¸ Ӊ̠ӉÌÓ„Ó: ˜‡ÒÚÓ ÏÓÊ̇ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚË, flÍ, ÔflÏÛ˛˜Ë ‰Ó «Ò‚Ó𪻠ÍÓÏԇ̥ª, ˆ¥ ÏÓÎÓ‰¥ β‰Ë ÏËÏÓı¥‰¸ ÔÓÚËÒ͇˛Ú¸ ÛÍË, ÔÎÂÒ͇˛Ú¸ ÔÓ ÔÎÂ˜Û ˜Ë Ó·¥Èχ˛Ú¸ ÍÓ„ÓÒ¸ ¥Á ÚËı, ıÚÓ Á¥·‡‚Òfl ÔÓ·ÎËÁÛ „‡Ì¥ÚÌÓ„Ó ·Ó‰˛‡. ê¥ÁÌ¥ β‰Ë Á ¥ÁÌËı ͥ̈¥‚ Ï¥ÒÚ‡ ÔËıÓ‰flÚ¸ Ò˛‰Ë: ıÚÓ ÒÔÓÌÚ‡ÌÌÓ, ‡ ıÚÓ ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó ‰ÓÏÓ‚Ë‚¯ËÒ¸ Á ‰ÛÁflÏË, ˘Ó· ÔÓÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÚËÒfl Á Á‡‚Ò¥‰ÌË͇ÏË, ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÓ ÔÂÂÒÚ¥ÚË Á̇ÈÓÏËı ˜Ë ÔÓÒÚÓ Ôӂ¯ڇÚËÒfl Ò‰ β‰Û. á‡Á‚˘‡È ڇͥ Á·¥„Ó‚ËҸ͇ π ˆ¥ÎÍÓÏ ÏËÌËÏË, ‡Î ¥ÌÍÓÎË ‰‡˛Ú¸Òfl ‚Á̇ÍË Òԇ·ıË ¥ÌÚÂÌÒË‚ÌÓÒÚË. íÓ‰¥ ÒÚÓÓÌË, ˘Ó ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ˛Ú¸, ÔÓÍˉ‡˛Ú¸ «ò‚ۻ ˜Ë «Ü‡·Û» [ÒÎÂÌ∂Ó‚¥ ÓÁ̇˜ÂÌÌfl ÔÓıÓ‰flÚ¸ ‚¥‰ ÒÍÓÓ˜ÂÌÓ„Ó Ô¥Á‚ˢ‡ ÔÓÂÚ‡ ‡·Ó ‚¥‰ ¥ÓÌ¥˜ÌÓª ̇Á‚Ë ÏÓÌÛÏÂÌÚ‡, flÍËÈ Ó‰‡ÁÛ Ô¥ÒÎfl ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‚ÍË‚Òfl ¥ÌÚÂÌÒË‚ÌÓ˛ Ô‡ÚËÌÓ˛ ·ÓÌÁË ÁÂÎÂÌÓ„Ó ÍÓθÓÛ. – èËÏ. ‰.] (flÍ ‚ÓÌË Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸ «ˆ˛ ÚÓ˜ÍÛ») ¥ Á’flÒÓ‚Û˛Ú¸ ÒÚÓÒÛÌÍË ‚ ¥Ì¯Ëı Ï¥Òˆflı. å¥Î¥ˆ¥fl ‰Ë‚ËÚ¸Òfl ̇ ˆ¥ Á¥·‡ÌÌfl ·¥Îfl ԇϒflÚÌË͇ ò‚˜ÂÌÍÓ‚¥ Á Ô¥‰ÓÁÓ˛ ¥ ˜‡Ò ‚¥‰ ˜‡ÒÛ ÓÁ„‡Ìflπ «ÚÛÒÓ‚ÍÛ Ô¥‰
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАНЯ ДЮКЕРС ЗОНА ГРИ
226
квадратних метрiв пiдвальних примiщень, якi до вiйни належали пивзаводу. ¢рунтовi води тепер мiсцями так пiднялися, що пiдвал подекуди нагадує моторошну пiдводну Венецiю. Деякi гостi плавають коридорами на дерев’яних плотах, наче на ¶ондолах. В центрi всього – велетенське примiщення пiд склепiнням завбiльшки з середнiй неф церкви, повнiстю обмальований ¶рафiтi. Саме тут вiдбуваються нелегальнi забави. Жоден звук не проникає назовнi. В розгалуженому лабiринтi цього пiдвалу запросто можна загубитися. Ада кожного разу боїться, що колись, заблукавши в якомусь бiчному вiдгалуженнi, не знайде дороги назад, i їй доведеться «чекати» до наступної пiдпiльної вечiрки. Сотнi людей стоять групками, танцюють в проходах. Є тут i дi-джеї, в кiнцi деяких коридорiв видно сусiднi зали, вiддаленi одна вiд одної на 50 метрiв. Однi примiщення встеленi рипучо-зеленими синтетичними килимами, iншi – фiзкультурними матами. Кiлька людей, взутих у ¶умовi чоботи кольору веселки, танцюють у залитих водою коридорах пiд Hard-House. На драбинi пiд великим склепiнням стоять п’ятеро акробатiв у щiльних костюмах зi срiбними крилами. На однiй трапецiї танцює чоловiк, який не має на собi нiчого, крiм яскравих
܇·Ó˛». èÓflÒÌ˛˛Ú¸ ˆÂ Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó – ‚ ‰ÛÒ¥ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ÂÔÓıË – ÚËÏ, ˘Ó ÏÓÎÓ‰¥ „Óχ‰flÌË ‚Ë„Îfl‰‡˛Ú¸ ÔÓ‚Ó͇ˆ¥ÈÌÓ ¥ ÓÁÔË‚‡˛Ú¸ ÔË‚Ó ÔÓ·ÎËÁÛ Ò‚fl˘ÂÌÌÓ„Ó ÒËÏ‚ÓÎÛ Ì‡ˆ¥ª. èÓÚ Ì‚‰Ó‚Á¥ ÏÓÎÓ‰¸ ÁÌÓ‚Û ÔÓ‚ÂÚ‡πÚ¸Òfl ̇ Ò‚Óπ Ûβ·ÎÂÌ ϥ҈ ÁÛÒÚ¥˜¥. åÓÊ̇ ÔËÔÛÒÚËÚË, ˘Ó «Ü‡·‡» χπ Ô‚Ì Á̇˜ÂÌÌfl ‰Îfl ÌËı. ᇠÒÓ‚πˆ¸ÍËı ˜‡Ò¥‚ ªıÌ¥Ï Ó‰ÌÓÎ¥ÚÍ‡Ï È Ì‡ „‡‰ÍÛ Ì ÒÔ‡ÎÓ · Á·Ë‡ÚËÒfl Ô¥‰ ÌËÌ¥ ‰ÂÏÓÌÚÓ‚‡ÌËÏ – ‚Ô¯ ‚ ì͇ªÌ¥, 1990 ÓÍÛ – ԇϒflÚÌËÍÓÏ «‚Óʉ˛ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓÎÂÚ‡¥‡ÚÛ», ˘Ó ‚ËÒÓ˜¥‚ ̇ ˆ¸ÓÏÛ Ê ÔÓÒÔÂÍÚ¥. èË̇ÈÏÌ¥, flÍ˘Ó ˆÂ ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl, ÚÓ ‚ËÍβ˜ÌÓ «Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓ», Á ̇„Ó‰Ë flÍËıÓÒ¸ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËı Ò‚flÚ ¥ ‰‡Ú. é‰Ì‡Í ˆÂÈ Ì‡Ó‰ – «ÌÂÙÓχÎË» – ‚¥‰˜Û‚‡π, ˘Ó ·¥Îfl ԇϒflÚÌË͇ ò‚˜ÂÌÍÓ‚¥ ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ ‚¥Î¸ÌÓ ÔÓÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÚËÒfl ¥ ÔÓ͇Á‡ÚË Ò· β‰flÏ. ñfl Ò‚Ó·Ó‰‡ ‚Ë·ÓÛ ‚·ÒÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ̇Ô‰ Á‡‰‡ÌËı Ô‡‡ÏÂÚ¥‚ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl Ò‚Ó„Ó «fl» π Ì Î˯ Á͇̇ÏË ı‡‡ÍÚÂÌÓ„Ó ‰Îfl ÔÂÂı¥‰ÌÓª ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ÔÓˆÂÒÛ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó„Ó ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ÚÓڇΥڇÌÓ„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl, ‡ÎÂ È Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó˛ ÏÓ‰‡Î¸Ì¥ÒÚ˛ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ‚ ‰Ë̇ϥ˜ÌÓÏÛ ¥ ÌÂÔ‰·‡˜Û‚‡ÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ÌÓ‚Ó„Ó ÚËÔÛ, ˘Ó ÈÓ„Ó ÅÂÍ ‚ÎÛ˜ÌÓ Ì‡Á‚‡‚ «ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ ËÁËÍÛ» [Beck, 1992]. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
синiх плавок i паска, до якого причепленi крильця. На iншiй, жуючи жуйку, розгойдується жiнка з довгим рудим волоссям i пластмасовою змiєю довкола шиї. Голомоза дiвчина з коров’ячими дзвiночками у вухах i велетенським кiльцем у носi тримає на руцi шматяного фламiн¶о, який, як не дивно, виглядає майже як справжнiй, i роздає проспекти наступних акцiй. Попиваючи «спейс-дрiнк», Нiльс i Ада вмощуються у помаранчевих пластикових крiслах, подiбних на тi, що в 70-х роках стояли в аеропортах. Нiльс витягає з кишенi маленьку iграшкову машинку i, їздячи нею Адi по спинi, пише букви. «Ада», «Нiльс», «Кохана» – бiльше йому нiчого не спадає на гадку. Тодi Адина черга: «снозбиральнi окуляри», «посткоїтальна депресiя», «велосипедна дiадема», «всеохопна мережа» – виводить на спинi у Нiльса Ада, i йому потрiбна цiла вiчнiсть, щоби вiдгадати. Раптом вони бачать Фелiкса i Кiкi. Фелiкс сьогоднi з гострою борiдкою, на головi в нього капелюх лiсничого, Кiкi – у звичайних шматах вiд H&M. Обом уже по 27 рокiв, можна сказати, старi як свiт. Вони намагаються перекричати музику. Нiльс розповiдає, що сьогоднi йому виповнюється 21 рiк. – Тепер, якщо я скою щось дiйсно погане, мене по-
é‰Ì¥π˛ Á ÓÒÌÓ‚ÌËı ÓÁÌ‡Í ÔÂÂı¥‰ÌÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û ‚ ÊËÚÚ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, π ÚÂ, ˘Ó Á‡„‡Î¸ÌÓ‚ËḀ́̇ ÌÓÏË, ‚‡ÚÓÒÚ¥, ÍÛθÚÛÌ¥ ÍÓ‰Ë Ú‡ ¥‰Âª ‚Ú‡˜‡˛Ú¸ Ò‚Ó˛ ˜¥ÚÍ¥ÒÚ¸ ¥ ‡ÔÂÎflÚË‚Ì¥ÒÚ¸, ·‡, ̇‚¥Ú¸ ÁÌË͇˛Ú¸ ÁÓ‚Ò¥Ï. ᇠڇÍËı Ó·ÒÚ‡‚ËÌ Ì‡ª‚ÌÓ ·ÛÎÓ · Ó˜¥ÍÛ‚‡ÚË, ˘Ó ‚ ·Û‰¸-flÍ¥È ÒÙÂ¥ ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌfl Á‡Ô‡ÌÛ˛Ú¸ ‚ËÁ̇˜ÂÌ¥ÒÚ¸ ¥ Ó‰ÌÓχ̥ÚÌ¥ÒÚ¸. 炇ÊÍÓ ÔÓÏ¥ÚËÚË, ˘Ó, ̇ÔËÍ·‰, ̇‚¥Ú¸ Û ã¸‚Ó‚¥, ‰Â Û͇ªÌҸ͇ ÏÓ‚‡ ¥ Û͇ªÌҸͥ („‡Îˈ¸Í¥) ÒÓˆ¥πڇθ̥ ÏÓ‰ÂÎ¥ ÛÚËÏÛ˛Ú¸ Ï¥ˆÌ¥ ÔÓÁˈ¥ª ̇ „Óχ‰Ò¸Í¥È ‡ÂÌ¥ ¥ χ˛Ú¸ ̇ȷ¥Î¸¯Û Ô¥‰ÚËÏÍÛ ¥ ‚·‰Ë, ¥ ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË ÌÂ Ú‡Í ‚ÊÂ È Ï‡ÎÓ ÒÙ „Óχ‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl, ‰Â ¥Ì¯¥ ÏÓ‚Ë, ¥Ì¯¥ Ôӂ‰¥ÌÍÓ‚¥ ÍÓ‰Ë ¥, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ¥Ì¯¥ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚ¥ π flÍ˘Ó Ì ‰Óϥ̇ÌÚÌËÏË, ÚÓ ÔË̇ÈÏÌ¥ ÍÓÌÍÛÂÌÚÌËÏË. ì Ú‡ÍËÈ ÔÂÂı¥‰ÌËÈ ÔÂ¥Ó‰ ÏÓÎÓ‰¸ ÓÔËÌflπÚ¸Òfl ‚ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ÔÓ‰‚¥ÈÌÓª Ì‚ËÁ̇˜ÂÌÓÒÚË, ÁÛÏÓ‚ÎÂÌÓª, ÔÓ-Ô¯Â, ÁÏ¥ÌÓ˛ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ó¥πÌÚË¥‚ Û Í‡ªÌ¥, ¥ ÔÓ-‰Û„Â, ÔÂÂı¥‰ÌËÏ, «ÏÂÊÓ‚ËÏ» ÒÚ‡ÚÛÒÓÏ Ò‚Óπª ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-‚¥ÍÓ‚Óª ͇Ú„ӥª: «í‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ¥ ¥Ì¯¥ ‚¥ÍÓ‚¥ ÔÂ¥Ó‰Ë,... ÏÓÎÓ‰¥ÒÚ¸ π Ô‰ÛÒ¥Ï ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏ ¥ ÍÛθÚÛÌËÏ ÍÓÌÒÚÛÍÚÓÏ. ñÂÈ ‚¥Í ‚Ë¥ÁÌflπÚ¸Òfl Ò‚ÓªÏ «Ï¥Ì¥Ï‡Î¸ÌËÏ» ı‡‡ÍÚÂÓÏ, ÓÒͥθÍË ‚¥Ì Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl ÔÓÏ¥Ê Ì‚ËÁ̇˜ÂÌËÏË ÏÂʇÏË ‰ËÚfl˜Óª Á‡ÎÂÊÌÓÒÚË ¥ ‡‚ÚÓÌÓÏ¥π˛ ‰ÓÓÒÎËı Û ÔÂ¥Ó‰¥..., ÍÓÎË ˛Ì‡ˆ¸h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
садять по-справжньому, – шепоче вiн на вухо Фелiксу. Нiльс знову трохи збуджений. Вiн цiлує Аду в шию, вiдсуває трохи в бiк її футболку, щоби поцiлувати ключицю. Гладить її руки – нi хвилi без дiї. – А де сьогоднi Морiц? – питає Фелiкс. – Морiц ночує в батькiв, бо вони поїхали в Лiхтенраде, – вiдповiдає Нiльс. Фелiкс i Кiкi продовжують розмову про схиблених людей – їхня найулюбленiша тема. Нiльс виходить в обмальований червоним ¶рафiтi коридор, який веде налiво вiд зали зi склепiнням. Тут «Червона зона». Посмiхається. Вiн вже трохи п’яний. Ледь похитуючись, iде вздовж низького коридору, притримуючись за вогкi стiни. Яскраве червоне свiтло заслiплює його. Раптом перед ним виринає чоловiк у водолазному костюмi. Вiн цiлує його й запихає щось йому до рота. Тодi зав’язує йому очi. Нiльс смiється й навпомацки рухається вперед. Вiн чує потрiскування смолоскипа, напевно, вiн опинився у смолоскипному залi, вiдчуває тепло. Вiдчуває перед собою присутнiсть iнших тiл. Розщiпає блискавку. Десь тихо лунає «Japanese Toy». Вiн уявляє собi, що висаджується на Мiсяцi чи десь iще далi. Його твердi кроки залишають вiдбитки там, де
ÍËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ÔÓ‚ÌËÚ¸Òfl ·ÛıÎË‚ËÏË ‚‡ÊÂÌÌflÏË. ...ťθ¯Â, ‡Ì¥Ê ·Û‰¸-flÍËÈ ¥Ì¯ËÈ ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ÙÂÌÓÏÂÌ, ÏÓÎÓ‰¥ÒÚ¸ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ÍÛθÚÛÌËı Ù‡ÍÚÓ¥‚, flÍ¥ π ¥ÁÌËÏË ‚ ¥ÁÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı ¥ ‚ ¥ÁÌ¥ ÂÔÓıË, ¥ flÍ¥ ÔÓ-Ò‚ÓπÏÛ ‚ÔÓfl‰ÍÓ‚Û˛Ú¸ Ú‡ ̇ÔÓ‚Ì˛˛Ú¸ Á̇˜ÂÌÌflÏË ˆÂÈ ÔÂÂı¥‰ÌËÈ, ı‡ÓÚ˘ÌËÈ ¥ ·ÛÌÚ¥‚ÌËÈ ÔÂ¥Ó‰» [History of Young People 1997: 2]. ê¥ÁÌ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÍÛθÚÛÌ¥ ÍÓ‰Ë Ï‡˛Ú¸ Ò‚Óª Ô‚‡„Ë flÍ ‰Ê· ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ¥ ‚ÓÌË Ì ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó ‚Á‡πÏÓ‚ËÍβ˜‡˛Ú¸ Ӊ̠ӉÌÓ„Ó. äÓÎË ÏÓÎÓ‰¥ β‰Ë ÒÔ¥ÎÍÛ˛Ú¸Òfl ÔÓÏ¥Ê ÒÓ·Ó˛, ‚ÓÌË Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ‰ÓÒËÚ¸ ¥‰ÍÓ ‰ÂÏÓÌÒÚÛ˛Ú¸ ÌÂÔÓıËÚÌÛ ‚¥‰‰‡Ì¥ÒÚ¸ flÍÓÏÛÒ¸ Ó‰ÌÓÏÛ ˜¥ÚÍÓ ÓÍÂÒÎÂÌÓÏÛ ¥Ï¥‰ÊÛ, χÌÂ¥ ˜Ë ÒÚËβ. 燂ԇÍË, flÍ ÏÓÊ̇ ÔÂÂÒ‚¥‰˜ËÚËÒfl, Ô‡‚ËÎÓÏ π ÏÌÓÊËÌÌ¥ÒÚ¸ «ÚÓ˜ÓÍ ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl», „ÌۘͥÒÚ¸ Û ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌ¥ Ú‡ ÒÛÒÔ¥Î¸Ì¥È ‚Á‡πÏÓ‰¥ª flÍ Á ‚·ÒÌËÏ Ò‰ӂˢÂÏ, Ú‡Í ¥ Á «ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥Ï Ò‚¥ÚÓÏ». 鉇ÁÛ ÒÎ¥‰ ̇„ÓÎÓÒËÚË, ˘Ó ÏÓÎÓ‰¥Ê̇ ÒÛ·ÍÛθÚÛ̇ ‡Â̇ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ã¸‚Ó‚‡ ÓıÓÔβπ, ‚ ÓÒÌÓ‚ÌÓÏÛ, ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌ¥ ÒÚËÎ¥ Ú‡ ÙÓχˆ¥ª. èÓÚÂ, ıÓ˜‡ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ Á ÌËı Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ flÍ Ì‡ á‡ıÓ‰¥, Ú‡Í ¥ ‚ ÏÂʇı ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ëëëê, ÒÛ·ÍÛθÚÛÌ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ ÒÂÂ‰Ó‚Ë˘Â Ì‡·Û‚‡π Ô‚ÌÓª, ıÓ˜‡ È Ì Á‡‚Ê‰Ë fl‚ÌÓª ÒÔˆËÙ¥ÍË,
227
ЕЛЕОНОРА ГАВРИЛЮК ТУСОВКА ВМЕРЛА – ХАЙ ЖИВЕ ТУСОВКА: ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЬВІВСЬКИХ НЕФОРМАЛІВ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ще нiколи не було жодних слiдiв. І жоден вiтер їх не змете. На сто тисяч рокiв. Вiн просувається вперед, рухається помалу, тодi знову швидше, повiтря теплiшає, вiн стогне, не чує нiчого, але знає, що стогне. Сiдає на синтетичну траву, знову встає, його сатиновi штани телiпаються десь унизу, бiля кiсток. Тихо лунає «Chinese Boy». Може, то dejá vu. Вiн уявляє собi, що висаджується на Мiсяцi чи десь iще далi. Його твердi кроки залишають вiдбитки там, де ще нiколи не було жодних слiдiв. І жоден вiтер їх не змете. На сто тисяч рокiв. Вiн просувається вперед, рухається помалу, тодi знову швидше, повiтря мов гаряча вата, вiн стогне, не чує нiчого, але знає, що стогне. А тодi вже не стогне бiльше, скидає пов’язку. Перед ним навпочiпки сидять Фелiкс i Понi. Обкурена Ада присiла у вузькому залитому синьозеленим свiтлом коридорi; звiдси приблизно на вiдстанi 30 метрiв вона може розглядати блискучi тiла акробатiв, якi вимахують срiбними крилами. Вона бачить, як чоловiк у мiнiатюрних плавках робить сальто, на льоту хапає гарну жiнку з довгим волоссям за руки, цiлує її, обоє знову опиняються на своїх трапецiях. Ада бачить усе в сповiльненому темпi: як вони цiлуються, повiльно-повiльно, плавнi рухи їхнiх тiл у повiтрi. Раптом вона
flÍÛ, ÔÓÒÎÛ„Ó‚Û˛˜ËÒ¸ ÚÂÏ¥ÌÓÏ êÓ·ÂÚÒÓ̇, ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË «∂ÎÓ͇θÌÓ˛» (∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ+ÎÓ͇θÌËÈ) [Robertson,1995: 173-174]. éÒÓ·ÎË‚Ó ˆ¥Í‡‚¥ Û ˆ¸ÓÏÛ Ô·̥ «ÌÂÙÓχÎË», – Ò‰ӂˢÂ, ˘Ó π ‰Ó‚ÓÎ¥ ÒÍ·‰ÌÓ˛ ‚Á‡πÏÓ‰¥π˛ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı, Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó ÁÓ‚Ì¥ ‚Ô¥Á̇‚‡ÌËı, «‚ˉӂˢÌËı» ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ̇ÔflÏÍ¥‚, Ûı¥‚ ¥ ÒÚËÎ¥‚. ëÛ˜‡ÒÌ¥ «ÌÂÙÓχθ̥» „ÛÔË ã¸‚Ó‚‡ π, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ‡Ì‡ÎÓ„‡ÏË «Í·Ò˘ÌËı» ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËı ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÙÓχˆ¥È á‡ıÓ‰Û: „¥Ô¥, Ô‡ÌÍ¥‚, ÏÂڇΥÒÚ¥‚, Òͥ̄‰¥‚, ·ÎÂÍÂ¥‚ ÚÓ˘Ó. ïÓ˜‡ ÌÂÙÓχÎË ‚¥‰¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl Á‡ Ò‚ÓªÏË ÛÔÓ‰Ó·‡ÌÌflÏË È Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌËÏË Á‡Ò‡‰‡ÏË, ‚ÓÌË ‚ÒÂ Ê ‰ÓÒ¥ ÒıËθ̥ ÒÔËÈχÚË Ò· – ¥ ˜‡ÒÚÓ ÒÔËÈχ˛Ú¸Òfl ¥Ì¯ËÏË – flÍ ˜‡ÒÚËÌË, ˜Ë ‡‰¯Â Û·ÏÍË Ô‚ÌÓª ˆ¥Î¥ÒÌÓÒÚË, Ó‰ÌËÏ Á ÔÓfl‚¥‚ flÍÓª, ÁÓÍÂχ, ·Û· ÏÓÎÓ‰¥Ê̇ ÏÂÚ‡„Óχ‰‡ ˜Ë ÏÂÂʇ, Á̇̇ flÍ «ëËÒÚÂχ» [Shchepanskaja 1991: 3]. ñfl ÒËÏ‚ÓÎ¥˜Ì‡ ÒԥθÌÓÚ‡ ÍÓÎËÒ¸ Ò‚¥‰ÓÏÓ ÓÔˇ·Òfl «ÒÓ‚ÍÓ‚ËÏ» ÔË̈ËÔ‡Ï ¥ ̇ÒÚ‡ÌÓ‚‡Ï ˜Ë ÔÓÒÚÓ ¥„ÌÓÛ‚‡Î‡ ªı, ‡ ÌËÌ¥ ̇χ„‡πÚ¸Òfl ‚ËÚËχÚË ÚËÒÍ «ÌÓχΥÁ‡ÚÓÒ¸ÍËı» Ô‡ÍÚËÍ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Û ¥ÁÌËı ÒÙ‡ı ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌfl ¥ Ú‚Ó˜ÓÒÚË. ÇÚ¥Ï, ÒÎ¥‰ ԇϒflÚ‡ÚË È ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚ ÍÓÎ˯̸ÓÏÛ ëëëê «Á‡ÔÓÁ˘ÂÌÌfl Á‡ı¥‰ÌËı [ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı – Ö. É.] ÒÚËÎ¥‚ Ì ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó ÒÎ¥‰ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË flÍ ‚Ëfl‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÓÔÓÛ. ñ ÏÓÊ ÒÔËÈχÚË-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАНЯ ДЮКЕРС ЗОНА ГРИ
228
вiдчуває смертельну втому i їй страшенно хочеться прилягти, витягнувшись у довжину, але в коридорi по кiсточку води. Вона сидить навпочiпки i не знає, скiльки вже отак просидiла тут на своїх чоботах з телячої шкiри iз 8-сантиметровими обцасами. Баси б’ються в її животi, тiло перетворюється на вируюче гудiння. Врештi вона чвалає в менш мокрий тунель, лягає i засинає. Прокинувшись, замерзла й закоцюбла, вона раптом усвiдомлює, що за останнi тижнi практично не виходила на вулицю при денному свiтлi, звикла до такого ритму: лягати спати зранку, вставати о четвертiй-п’ятий пополуднi. Мов продовження рiздвяних канiкул. Продукти вона тепер купує лише в нiчних магазинах. За межами району Пренцлауер Бер¶ майже не буває. Та й навiщо? Вона ж веде герметичне нiчне життя. Життя в акварiумi, як назвала його Катарiна, студентка з квартири навпроти. Особливо дивним видається Адi рано вранцi зустрiчати на вулицi людей, якi йдуть на роботу. Сама вона час до часу працює на касi чи в гардеробi одного з нiчних гадючникiв. Багато грошей їй не треба: в неї всюди є знайомi, так що майже в усi клуби вона проходить задурно. Кiно, театри, ресторани її не цiкавлять. Часом вона забуває, що на свiтi є не тiльки нiчнi
Òfl flÍ Ó‰ËÌ Á ‚ˇÁ¥‚ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ„Ó ‰ËÒÍÛÒÛ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª, ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ ‚¥‰ÍËÚÓÒÚË, ‡ Ú‡ÍÓÊ ¥ ÓÒÓ·ËÒÚËı ‰ËÒÍÛÒ¥‚ Ò‡ÏÓ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl, flÍ¥ ¥ÒÌÛ‚‡ÎË ‚ ‰Óϥ̇ÌÚÌ¥È ÍÛθÚÛ¥ ÛÔÓ‰Ó‚Ê 1970-ı – ÔÓ˜‡ÚÍÛ 1980-ı» [Pilkington, 1994: 219]. *** êÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌfl 㸂ӂ‡ ̇ Á‡ı¥‰ÌÓÏÛ ÍÓ‰ÓÌ¥ ÍÓÎ˯̸Ӫ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª ÏÓÊ̇ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË flÍ Ó‰ÌÛ Á ‚‡ÊÎË‚Ëı Ô‰ÛÏÓ‚ ÚÓ„Ó, ˘Ó «ÓÍ-Ì-ÓÎ ÚÛÚ „‡ÎË, ÍÓÎË Ì‡ ‚Ò¥ı ¥Ì¯Ëı ÔÓÒÚÓ‡ı ̇¯Óª ÍÓÎ˯̸Ӫ ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌË ÔÓ Ì¸Ó„Ó ˘Â ڥθÍË ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ˜ÛÎË...» [èÂÂÚflÚÍÓ 1995: 2]. í‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ãḀ̂̄‡‰, åÓÒÍ‚‡ ¥ í‡ÎÎ¥ÌÌ, 㸂¥‚ Ô‚ÌËÈ ˜‡Ò ·Û‚ åÂÍÍÓ˛ ‰Îfl „¥Ô¥ Ú‡ ¥Ì¯Ó„Ó «ÒËÒÚÂÏÌÓ„Ó» Ì‡Ó‰Û Á ÛÒ¸Ó„Ó ëÓ˛ÁÛ. é‰ÌËÏ ¥Á Ô¯Ëı ‚¥‰ÓÏËı ‰‡ÎÂÍÓ Á‡ ÏÂʇÏË ã¸‚Ó‚‡ Ï¥Òˆ¸ Á·ÓÛ ÚÓ„Ó˜‡ÒÌËı ÌÂÙÓχΥ‚ ·ÛÎÓ ÔÓ‰‚¥’fl ÏÓ̇ÒÚËfl ä‡ÏÂÎ¥ÚÓÍ ÅÓÒËı, ‚¥‰ÓÏ flÍ «ë‚flÚËÈ Ò‡‰». Ç·‰‡ ¥ ϥΥˆ¥fl ‰Ó‚ÓÎ¥ ‰Ó‚„Ó Ì ‡„Û‚‡ÎË Ì‡ ÚÂ, ˘Ó ‚ ҇ϥҥ̸ÍÓÏÛ Òˆ¥ Ï¥ÒÚ‡, Á‡ flÍ¥Ò¸ ÒÚÓ ÏÂÚ¥‚ ‚¥‰ ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ã¸‚¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ó·ÍÓÏÛ äèì, Á·Ë‡˛Ú¸Òfl ÏÓÎÓ‰¥ «ÏÛÚ¥ª» ¥ Ù‡ÌË ÓÍ-Ì-ÓÎÛ. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 1980-ı, Ӊ̇Í, ÓÁÔÓ˜‡ÎËÒ¸ ÂÔÂÒ¥ª. ÄÎ¥Í éÎ¥Ò‚˘, Ó‰ËÌ Á ̇Ȃ¥‰ÓÏ¥¯Ëı θ‚¥‚Ò¸ÍËı „¥Ô¥, ÓÁÔÓ‚¥‚ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó: h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
люди, тижнями не бачить жодного нормального магазину, пошти, банку, дiтей з ранцями, набурмосених дiдусiв. В якiйсь момент дикi iнтер’єри клубiв, орнаменти якихось простирадл стають єдиною iснуючою для неї реальнiстю. Наскiльки перед тим Нiльс був перезбуджений, настiльки тепер вiн спокiйний. Вони їдуть на Адиному велосипедi вздовж алеї Шьонгаузер, повз темнi припаркованi машини, якi видаються Адi покинутими оселями. На холодному свiжому повiтрi Ада трохи витверезiла. Вона сидить на багажнику, обхопивши Нiльса за вузькi стегна – прагматичний доторк. Вона вже й не пам’ятає, як збиралася на забави з прискореним серцебиттям, сподiваючись зустрiти там когось певного, когось особливого. Як давно це було: в звичайнiсiнькому одязi прийти на нормальну легальну забаву, маючи при цьому нормальне прискорене серцебиття. Ада лiзе в торбинку, витягає кiлька монет i кидає в припаркованi машини. Монети коротко зблискують й зникають у темрявi. – Їдемо додому? – Ада прагне перекричати вiтер. – Що? Додому? Нє-є, тiльки не додому. – О’кей, тодi в «78». èÂÂÍ·· éÎfl ëˉÓ
«üÍ Ì‡ ‰Ë‚Ó, åÓÒÍ‚‡ ¥ è¥Ú – Á‰‡‚‡ÎÓÒfl ·, Û ˆÂÌÚ¥ ëÓ˛ÁÛ – ÏÂ̯ Ôˉ¥ÎflÎË Û‚‡„Ë ·ÓÓÚ¸·¥ Á ˆËÏË ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËÏË «πÂÒflÏË». ç‡ÈÊÓÒÚÍ¥¯Â ˆÂ ‚Ò Ôˉۯۂ‡ÎÓÒfl ̇ Á‡ıÓ‰¥ ì͇ªÌË. ∫Ï Á åÓÒÍ‚Ë Í‡Á‡ÎË: «êÓÁ¥·‡ÚËÒ¸, Ì ‰ÓÔÛÒÚËÚË», ÚÓ ‚ÓÌË ÒÚ‡‡ÎËÒ¸ ‚ËÒÎÛÊÛ‚‡ÚËÒfl Ô‰ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ˛ ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛÓ˛. Ä Ú¥ ‚ Ò· ԥ‰ ÌÓÒÓÏ ÏÂ̯ ˆÂ ‚Ò ÓÁ„‡ÌflÎË. çÛ ¥ ‚ ̇Ò, flÍ Ô‡Ï’flÚ‡πÏÓ, ·Û· χ҇ Ô‰‡˜... ‚ËÍβ˜ÌÓ ÔÓ ·ÓÓÚ¸·Û Á ·ÛÊÛ‡ÁÌËÏ Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏÓÏ, ‡ÌÚËÒÓ‚πˆ¸ÍÓ˛ ÔÓÔ‡„‡Ì‰Ó˛ ¥ ÂÎ¥„¥ÈÌËÏË Á‡·Ó·Ó̇ÏË. ñ ¥ ÂÈ‰Ë Ï¥Î¥ˆ¥ª – ÓÚ ˘Ó ‚ Ì‡Ò ·ÛÎÓ». ëÍ·‰‡πÚ¸Òfl ‚‡ÊÂÌÌfl, ˘Ó Ì Î˯ ÔÓ¯ÛÍ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓª ÓχÌÚËÍË, ‡ÎÂ È ÂÔÂÒ¥ª ÔÓÚË ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÌÂÙÓχθÌËı „ÛÔ ÒÔ˘ËÌËÎËÒfl ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó θ‚¥‚Ҹͥ ÌÂÙÓχÎË ÔÓ‰ÓÓÊÛ‚‡ÎË ¥ ̇·„Ó‰ÊÛ‚‡ÎË Á‚’flÁÍË Á ÒÓ·¥ ÔÓ‰¥·ÌËÏË Û ¥ÁÌËı ÍÛÚӘ͇ı ì͇ªÌË, êÓÒ¥ª Ú‡ èË·‡ÎÚËÍË. äÓÌÚÍÛθÚÛÌ¥ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ ÛıË ·ÛıÎË‚Ó ÓÁ‚Ë‚‡ÎËÒfl ‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Ú‡ ÛÒËÙ¥ÍÓ‚‡ÌËı Ï¥ÒÚ‡ı ¥, ÓÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ҇χ ¥‰ÂÓÎÓ„¥fl «ëËÒÚÂÏË» Á‡ÓıÓ˜Û‚‡Î‡ ÔÓ¯ÛÍ ÒԥθÌÓÚË ¥ ·‡ÚÂÒÚ‚‡ – ÔË̇ÈÏÌ¥, ‚ ÏÂʇı ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó «π‰ËÌÓ„Ó» ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ ëëëê. ÑÓ ÚÓ„Ó Ê «ÌÂÙÓχθ̇» ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸, fl͇ Ô‰·‡˜‡Î‡ ÔËÈÌflÚÚfl ‰ÓÒËÚ¸ ÌÂÚËÔÓ‚Ëı, «ÌÂÓÚÓ‰ÓÍ҇θÌËı» ÔÓ„Îfl‰¥‚ ¥ ÏÓ‰ÂÎÂÈ Ôӂ‰¥ÌÍË, ̇Ș‡Òh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ú¥¯Â Ô·ۂ‡Î‡ Û ÔflÏÓÏÛ Á‚’flÁÍÛ Á Ó‰ËÌÌËÏ ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌflÏ ˆËı ÏÓÎÓ‰Ëı β‰ÂÈ. ÇÓÌË, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ·ÛÎË ‚Ëı¥‰ˆflÏË Á Ò¥ÏÂÈ Ï¥Ò¸ÍÓª ¥ÌÚÂÎ¥„Â̈¥ª Ú‡ ÒÎÛÊ·Ó‚ˆ¥‚, ˘Ó, ‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ‚ ÛÏÓ‚‡ı 㸂ӂ‡ ˜‡ÒÚÓ-„ÛÒÚÓ ÓÁ̇˜‡ÎÓ flÍ˘Ó Ì ÂÚÌ¥˜ÌÓ ÓÒ¥ÈҸ͠ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl, ÚÓ ÔË̇ÈÏÌ¥ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚Ì¥ÒÚ¸. éÚÊÂ, Ì ‰Ë‚ÌÓ, ˘Ó Á‡ Ú‡ÍËı Ó·ÒÚ‡‚ËÌ «flÁ˚Í ÏÂÊ̇ˆËÓ̇θÌÓ„Ó Ó·˘ÂÌËfl» ÒÚ‡‚ lingua franca Ú‡ÍÓÊ ¥ Ò‰ ÚÓ„Ó˜‡ÒÌËı θ‚¥‚Ò¸ÍËı ÌÂÙÓχΥ‚. «çÂÙÓχθ̇» ÏÂÂʇ, Ó‰ÌËÏ Á Ó·’π‰ÌÛ‚‡Î¸ÌËı ˜ËÌÌËÍ¥‚ flÍÓª Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚Ì¥ÒÚ¸, ÔÂÂÊË· ÓÁ‚‡Î ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó «ÒԥθÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ» ¥ ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ, ıÓ˜‡ È ÌÂ Ú‡Í ‡ÍÚË‚ÌÓ, ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÚË ‰ÓÒ¥. Ç Ó‰ÌÓÏÛ Á ¥ÌÚ‚’˛ ‚¥‰ÓÏËÈ Î¸‚¥‚Ò¸ÍËÈ ÓÍ-ÏÛÁË͇ÌÚ ÓÁÔÓ‚¥‚ ÔÓ ÚÂ, flÍËÏ ˜ËÌÓÏ ‚¥Ì ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË ÒÚÓÒÛÌÍË Á ÏÛÁË͇ÌÚ‡ÏË Á ¥Ì¯Ëı Ï¥ÒÚ, ÁÓÍÂχ, ‚ êÓÒ¥ª. «ü ̇Ș‡ÒÚ¥¯Â ÔÓÒË·˛ ÎËÒÚË ¥ Á‡ÔËÒË ˜ÂÂÁ «ÍÛ’π¥‚». ñ ڇͥ β‰Ë, ‚ÓÌË ÔÓ‰ÓÓÊÛ˛Ú¸ ÛÒ˛‰Ë – ‚ ÓÒÌÓ‚ÌÓÏÛ, ‡‚ÚÓÒÚÓÔÓÏ. ì ÍÓÊÌÓÏÛ Ï¥ÒÚ¥ Á̇ȉÛÚ¸Òfl ÌÂÙÓχÎË, flÍ¥ ‰ÓÔÓÏÓÊÛÚ¸ «‚ÔËÒ‡ÚËÒfl» ıÓ˜‡ · ̇ Ó‰ÌÛ Ì¥˜. ü Ô‰‡˛ «ÍÛ’πÓ‚¥» Ò‚Óª Á‡ÔËÒË, ‡ ‚¥Ì ÏÂÌ¥ ÔË‚ÓÁËÚ¸ Á‡ÔËÒË ¥Ì¯Ëı ÌÂÍÓψ¥ÈÌËı „ÛÔ. éˆÂ Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ fl Ô¥‰ÚËÏÛ˛ Á‚’flÁÍË Á êÓÒ¥π˛. ì͇ªÌҸ͇ ÏÓ‚‡ Ú‡Ï, ‰Ó ˜¥, ‚‚‡Ê‡πÚ¸-
229
ЕЛЕОНОРА ГАВРИЛЮК ТУСОВКА ВМЕРЛА – ХАЙ ЖИВЕ ТУСОВКА: ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЬВІВСЬКИХ НЕФОРМАЛІВ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© Haruki Murakami, 1982
„‡ÛÍ¥ Ïۇ͇ϥ
дівчина з іпанеми
Òfl ‰ÛÊ ÂÍÁÓÚ˘ÌÓ˛, Ú‡Ï Á‡Î˛·ÍË ÒÎÛı‡˛Ú¸ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÓÍ-ÏÛÁËÍÛ». ßÒÌÛπ, ‚Ú¥Ï, ˜ËχÎÓ Ò‚¥‰˜Â̸ ÚÓ„Ó, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ Û «‰ÓÔ·ۉӂ̥» ˜‡ÒË, ÍÓÎË Ï‡ÈÊ ÔÓ‚Ò˛‰ÌÓ ‚ ì͇ªÌ¥ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡Î‡ ÓÒ¥ÈҸ͇, ÏÓÎÓ‰¥ θ‚¥‚Ҹͥ ÌÂÙÓχÎË ‡ÍÚË‚ÌÓ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÎË Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÏÓ‚Û – ÁÓÍÂχ, ‚ Ò‚ÓªÈ Ú‚Ó˜ÓÒÚ¥: «ëÔÓ˜‡ÚÍÛ Ô¥ÒÌ¥ ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÎË Ô‚‡ÊÌÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, ¥ ̇ Ú ·ÛÎÓ ‰‚¥ Ô˘ËÌË: ÏÓ„ÛÚÌ¥È ‚Ë·Ûı ·ÛÌÚ‡Ò¸ÍÓª ÏÛÁËÍË ‡ÌÚËÚÓڇΥڇÌÓ„Ó ÒÔflÏÛ‚‡ÌÌfl Á åÓÒÍ‚Ë Ú‡ ãḀ̂̄‡‰‡ ¥ Ô‡ÚÓÎÓ„¥˜Ì Á‡ÒËÎÎfl ¥ÁÌËı «˜¥˜ÓÍ-ÒÏÂ¥˜ÓÍ» Á ÚÂÎÂ- Ú‡ ‡‰¥ÓÂÙ¥Û. á ˜‡ÒÓÏ Ô¥ÒÌ¥ ÒÚ‡‚‡ÎË Û͇ªÌÓÏÓ‚ÌËÏË, ¥ ÔÓÛ˜ ¥Á «äÓÓè» Û ˆ¸ÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ ÔÓ˜‡Î‡ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË „ÛÔ‡ «999»..., ‡ ÚÓıË Ô¥ÁÌ¥¯Â „ÛÔ‡ «ÄÔÚÂ͇» ÒÚ‚ÓË· ÔÂ¯Û ÔÓ‚ÌÓÏÂÚ‡ÊÌÛ ÔÓ„‡ÏÛ ¥‰ÌÓ˛ ÏÓ‚Ó˛» [èÂÂÚflÚÍÓ 1999: 15]. ã„Ẩ‡Ì‡ θ‚¥‚Ҹ͇ „ÛÔ‡ 1970-ı ÓÍ¥‚ «ÇÛÈÍË» ‚ËÍÓÌÛ‚‡Î‡ Ò‚Óª ‚’ª‰ÎË‚¥ «‡ÌÚËÒÓ‚πˆ¸Í¥» Ô¥ÒÌ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛. ë‡Ï‡ ̇Á‚‡ „ÛÔË Ì‡Úfl͇· ̇ ÁÌ‚‡ÊÂÌ ҥθҸÍ ڇ ̇ԥ‚ҥθҸÍ – «Ï¥ÒˆÂ‚» ̇ÒÂÎÂÌÌfl á‡ı¥‰ÌÓª ì͇ªÌË: «...̇Á‚‡ «ÇÛÈÍË» Ì¥·Ë „Ó‚ÓË· ˜Â‚ÓÌËÏ ÏÓÊÌӂ·‰ˆflÏ: «ÇË ÔÂÁËÎË‚Ó Ì‡ÁË‚‡πÚ ̇ÒÂÎÂÌÌfl á‡ı¥‰ÌÓª ì͇ªÌË ‚ÛÈ͇-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
éÒ¸ „‡Ì‡, ÒÚÛÌ͇, Á‡Òχ„·, â‰Â ÔÓÛ˜ ‰¥‚˜Ë̇ Á ßÔ‡ÌÂÏË. ì ËÚÏ¥ ҇ϷË, è·‚ÌÓ ıËÚ‡˛˜ËÒ¸, ȉÂ... ÄÎÂ... óÓÏÛ fl ÒÛÏÌËÈ? é... ü ıÓ˜Û ªÈ Á¥Á̇ÚËÒfl... í‡Í!.. åÛ¯Û fl ªÈ ‚¥‰ÍËÚËÒfl... ÄΠ̠‰Ë‚ËÚ¸Òfl ‚Ó̇ ̇ ÏÂÌÂ, ã˯ ̇ ÏÓ ‚Ò ‰Ë‚ËÚ¸Òfl ‚Ó̇...
ГАРУКІ МУРАКАМІ ДІВЧИНА З ІПАНЕМИ
230
í‡Í ‰¥‚˜Ë̇ Á ßÔ‡ÌÂÏË ‰Ë‚Ë·Òfl ̇ ÏÓ ‚ ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚ ÚÂÚ¸ÓÏÛ Óˆ¥. ß Á‡‡Á, Û ‚¥Ò¥Ï‰ÂÒflÚ ‰Û„ÓÏÛ, ‰¥‚˜Ë̇ Á ßÔ‡ÌÂÏË ‰Ë‚ËÚ¸Òfl ̇ ÏÓ ÚӘ̥ҥ̸ÍÓ Ú‡Í Ò‡ÏÓ. ëÚ‡¯Ó˛ ‚Ó̇ Ì Òڇ·. Ç͇·Ó‚‡Ì‡ Û Ò‚¥È Ó·‡Á, ÔÎË‚Â ÒÓ·¥ ÚËıÂ̸ÍÓ ÏÓÂÏ ˜‡ÒÛ... Ä ÏÓÊÂ, ¥ Òڇ· ÒÚ‡¯Ó˛ – ¥ ÚÓ‰¥ ªÈ χ·ÛÚ¸ ÛÊ ԥ‰ ÒÓÓÍ. ß ÌÂı‡È Á ˆËÏ ıÚÓÒ¸ Ì ÔÓ„Ó‰ËÚ¸Òfl, ‡Î ‚Ó̇ ‚ÊÂ, ̇Ô‚ÌÓ, Ì ڇ͇ ÒÚÛÌ͇ ¥ Ì ڇ͇ Á‡Òχ„·, flÍ ÚÓ‰¥. ì ̪ ÚÓ𠉥ÚÂÈ, ‡ ‚¥‰ ÒÓ̈fl ڥθÍË ¯Í¥‡ ı‚Ó¥π. åÓÊÂ, ‚Ó̇ ˘Â ˆ¥ÎÍÓÏ ÔËÒÚÓÈÌÓ ‚Ë„Îfl‰‡π, ‡ÎÂ Ê Ì ÏÓÎÓ‰‡, flÍ ‰‚‡‰ˆflÚ¸ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ – ˘Ó È Í‡Á‡ÚË...
ÏË, ̇ÒÏ¥ı‡πÚÂÒfl ̇‰ ̇¯Ó˛ ÏÓ‚Ó˛, ÍÛθÚÛÓ˛, ‚ÚÓÔÚÛπÚÂ Ì‡Ò Û ·‡„ÌÓ, ‡ ÏË, «‚ÛÈÍË», ÓÒ¸ flÍ¥. åË, ‡ Ì ‚Ë π ‚ÓÎÓ‰‡flÏË ÚËÒfl˜ ÏÓÎÓ‰Ëı Ò‰ˆ¸ ¥ ‚˜ËÏÓ ªı ‰Ó·Û ¥ β·Ó‚¥ ‰Ó β‰ÂÈ, ‡ ̇¯Â „‡ÒÎÓ «ë‡‚ ÔÂÒ!» – ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ÏË, ‚ÛÈÍË, χπÏÓ ‚‡Ò, ˜Â‚ÓÌËı ԇ̥‚, ‰ÂÒ¸...» [Ibid: 8-9]. ç‡ÔËͥ̈¥ 1980-ı ¥ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 1990-ı Û͇ªÌҸ͇ ÓÍ-ÏÛÁË͇, ÁÓÍÂχ ڇͥ ÌÂÍÓÌ‚Â̈¥ÈÌ¥ Û͇ªÌÓÏÓ‚Ì¥ „ÛÔË Á¥ 㸂ӂ‡, flÍ «Å‡ÚË É‡‰˛Í¥ÌË», «è·˜ ∏ÂÏ¥ª», «åÂÚ‚ËÈ Ô¥‚Â̸», ̇·Û· ÔÓÔÛÎflÌÓÒÚË Ò‰ ÏÓÎÓ‰¥, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ È ÌÂÙÓχΥ‚, ÛÒ¥πª ì͇ªÌË. ëÚ‡ÎÓ Ó˜Â‚Ë‰ÌËÏ, ˘Ó ·ÛÌÚ¥‚ÌËÈ Á‡fl‰ ¥ ‚ˇÁÌ¥ÒÚ¸ ÚÂÍÒÚ¥‚ ÓÍ-ÍÓÏÔÓÁˈ¥È, ̇ÔËÒ‡ÌËı Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛, Ì¥˜ËÏ Ì ÔÓÒÚÛÔ‡˛Ú¸Òfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚Ì¥È Ú‡ ‡Ì„ÎÓÏÓ‚Ì¥È ÔÓ‰Û͈¥ª. ÇÚ¥Ï, ˆ¥Í‡‚Ó ‚¥‰Á̇˜ËÚË, ˘Ó ‡Ì„Î¥ÈҸ͇ Ì¥ÍÓÎË Ì ̇·Û‚‡Î‡ ¯ËÓÍÓ„Ó ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl Û ÌÂÙÓχθÌËı ÚÛÒ¥‚͇ı «ÔÓ‚¥Ìˆ¥ÈÌÓ„Ó» 㸂ӂ‡. áÓÍÂχ, ÄÎ¥Í éÎ¥Ò‚˘ Òڂ‰ÊÛπ, ˘Ó ‚¥‰ ÔÓ˜‡ÚÍÛ, ˘Â Û 1970 ÓÍË, ‡Ì„Î¥ÁÓ‚‡ÌËÈ ÒÎÂÌ∂ Ì ·Û‚ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÛÊË‚‡ÌËÏ Ò‰ „¥Ô¥ 㸂ӂ‡, ıÓ˜‡ Û è¥ÚÂ¥ Ú‡ åÓÒÍ‚¥ ÏÓ‚‡ «Ô¥Ô·» flÒ̥· ‡Ì„Î¥ˆËÁχÏË. ëıÓÊ ̇ ÚÂ, ˘Ó È ÌËÌ¥, ıÓ˜‡ θ‚¥‚Ҹͥ ÓÍ-„ÛÔË È Ô˯ÛÚ¸ Ú‡ ‚ËÍÓÌÛ˛Ú¸ Ô¥ÒÌ¥ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓ˛, ‡Ì„ÎÓÔÓ‰¥·ÌËÈ Ê‡„ÓÌ Ì ÔËÊË‚Òfl Û «ÌÂÙÓχθÌËı» ÍÓ·ı Ï¥ÒÚ‡. ôÓ‰Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª, ÚÓ Ó·Òfl„Ë ªª ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl ÒÍÓÓÚËÎËÒ¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÄÎÂ Ê Ì‡ Ô·ڥ‚ˆ¥ ‚Ó̇ ‰¥ÈÒÌÓ Ì ÔÓÒÚ‡¯‡Î‡. éÒ¸ ‚Ó̇, ‚ ÓÍÒ‡ÏËÚ¥ ÚÂÌÓ-Ò‡ÍÒÓÙÓ̇ ëÚÂ̇ ¢ÂÚˆ‡ – Á‡‚Ê‰Ë ¯¥ÒÚ̇‰ˆflÚË¥˜Ì‡, Ì¥Ê̇ ¥ ÒÚÛÌ͇ ‰¥‚˜Ë̇ Á ßÔ‡ÌÂÏË. ü ‚Íβ˜‡˛ ÔÓ„‡‚‡˜, ÓÔÛÒ͇˛ „ÓÎÍÛ – ¥ ‚¥‰‡ÁÛ Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ªª Ù¥„Û͇. é... ü ıÓ˜Û ªÈ Á¥Á̇ÚËÒfl... í‡Í!.. åÛ¯Û fl ªÈ ‚¥‰ÍËÚËÒfl...
äÓÊÌÓ„Ó ‡ÁÛ, ÒÎÛı‡˛˜Ë ˆ˛ Ô¥ÒÌ˛, fl Á„‡‰Û˛ ¯Í¥Î¸ÌËÈ ÍÓˉÓ. íÂÏÌËÈ, ‰Â˘Ó ‚Ó„ÍÛ‚‡ÚËÈ ÍÓË‰Ó ÏÓπª ¯ÍÓÎË. ÇËÒÓ͇ ÒÚÂÎfl ‚¥‰ÎÛÌ˛π, ÍÓÎË ÍÓÍÛπ¯ ·ÂÚÓÌÌÓ˛ ‰ÓÎ¥‚ÍÓ˛. ä¥Î¸Í‡ ‚¥ÍÓÌ ‚ËıÓ‰flÚ¸ ̇ Ô¥‚Ì¥˜, ‡Î ‰Ó ÌËı ÛÔËÚÛÎ Ô¥‰ÒÚÛÔ‡˛Ú¸ „ÓË, ¥ ÚÓÏÛ ‚ ÍÓˉӥ Á‡‚Ê‰Ë ÚÂÏÌÓ. íÂÏÌÓ – ¥ ÚËıÓ, flÍ Û ÒÍÎÂÔ¥. èË̇ÈÏÌ¥, Û ÏÓªÈ Ô‡Ï’flÚ¥ ˆÂÈ ÍÓË‰Ó Á·Â¥„Òfl ʇıÎË‚Ó ÚËıËÏ. Ä ˜ÓÏÛ Ú‡Í Ú‡ÔËÎÓÒfl, ˘Ó fl Á‡‚Ê‰Ë Á„‡‰Û˛ ¯Í¥Î¸ÌËÈ ÍÓˉÓ, ÔÓ˜Û‚¯Ë «Ñ¥‚˜ËÌÛ Á ßÔ‡ÌÂÏË» – ÏÂÌ¥ È Ò‡ÏÓÏÛ Ì ̇‰ÚÓ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ. ĉÊ ̥flÍÓ„Ó Á‚’flÁÍÛ ÌÂχπ. ñ¥Í‡‚Ó, ˘Ó ÚÓ Á‡ ͇ϥ̈¥ Íˉ‡π ‰¥‚˜Ë̇ Á ßÔ‡ÌÂÏË 63-„Ó ÓÍÛ ‚ ÍÓÎÓ‰flÁ¸ ÏÓπª ԇϒflÚË?
ÔÓ¥‚ÌflÌÓ ¥Á ÒÓ‚πˆ¸ÍËÏ ÔÂ¥Ó‰ÓÏ, ÔÓÚÂ Û ÒÙÂ¥ ÌÂÙÓχθÌËı ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı Û„ÛÔÓ‚‡Ì¸ (flÍ ÌÂÙÓχΥ‚, Ú‡Í ¥, ̇ÔËÍ·‰, ªıÌ¥ı Á‡ÔÂÍÎËı ‚ÓÓ„¥‚ – «„ÓÔÌËÍ¥‚») ªª ÒÚ‡ÚÛÒ Á‡Î˯˂Òfl Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÌÂÁÏ¥ÌÌËÏ. üÍ ¥ ‚ «ÂÔÓıÛ ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ», ˜ËχÎÓ ÌÂÙÓχΥ‚, ̇‚¥Ú¸ ÚËı, ‰Îfl ÍÓ„Ó Û͇ªÌҸ͇ 𠥉ÌÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, ÔÂÂıÓ‰flÚ¸ ̇ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ, ÒÔ¥ÎÍÛ˛˜ËÒ¸ ¥Á ‰ÛÁflÏË Á «ÌÂÙÓχθÌÓ„Ó» ÍÓ·. éÒ¸ ˘Ó, ̇ÔËÍ·‰, ‰Ó‚Ó‰ËÎÓÒfl ˜ÛÚË Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ÚÂ, ÍËÏ π ÌÂÙÓχÎË Í¥Ìˆfl 1990-ı: «ÇÓÌË Ï‡ÈÊ ‚Ò¥ ÒÔ¥ÎÍÛ˛Ú¸Òfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛. í¥, ıÚÓ ÔËıÓ‰ËÚ¸ Ô¥‰ «Ü‡·Û», fl ˜Û‚, flÍ Ú¥Î¸ÍË ÚÓıË ‰‡Î¥ ‚¥‰ıÓ‰flÚ¸ ‚¥‰ ̪, ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ÁÌÓ‚Û ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÚËÒfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛. ü ‰Ûχ˛, ˘Ó ˆÂ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÔÓȉ ˘Â ·‡„‡ÚÓ ˜‡ÒÛ, Ô¯ Ì¥Ê ‚ËÁ¥π ÌÂÙÓχθÌËÈ ÒÎÂÌ∂ ˜ËÒÚÓ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛. ᇇÁ ˆ¸Ó„Ó ÌÂχ, ‡Î fl ‰Ûχ˛, ˘Ó ̇ á‡ı¥‰Ì¥È ì͇ªÌ¥ ‚¥Ì Á’fl‚ËÚ¸Òfl. ...ôÓ ·¥Î¸¯Â ÓÍ-ÏÛÁËÍË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛, ÚÓ ·¥Î¸¯Â ÌÂÙÓχÎË ·Û‰ÛÚ¸ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÚËÒfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛» (ä¥ËÎ). «∏ ڇ͇ ÓÒÓ·ÎË‚‡ ͇Ú„ӥfl ÌÂÙÓχΥ‚. ü χ˛ ̇ Û‚‡Á¥ Ì ÚËı ÒÚ‡¯Ëı. í¥ π ÌÂÙÓχ·ÏË Á‡ ‰ÛıÓÏ ¥ Ò‚ÓªÏË ÔÂÂÍÓ̇ÌÌflÏË, ‚ÓÌË ‚¥‰ÒÚÓ˛‚‡ÎË Ò‚Óª ¥‰Âª. ...ì Ú¥ ˜‡ÒË ‚ÓÌË ıÓÚ¥ÎË ·ÛÚË ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËÏË ¥ ‚¥Î¸ÌËÏË ‚¥‰ ÒËÒÚÂÏË, ¥ ÚÓÏÛ Á‡ÒÌÛ‚‡ÎË ÌÂÙÓχθÌËÈ Ûı. ᇇÁ Ú‡ÍÓÊ π β‰Ë, flÍ¥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
òͥθÌËÈ ÍÓˉÓ, Û Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ÁÓ‰ÊÛπ ‚ ÏÂÌÂ Û Ô‡Ï’flÚ¥ ӂӘ‚ËÈ Ò‡Î‡Ú. é„¥ÍË, ÔÓÏ¥‰ÓË, ÎËÒÚfl ҇·ÚÛ, ÒÚÛ˜ÍÓ‚ËÈ Ôˆ¸, Òԇʇ, ̇Í˯Â̇ ÍÛʇθˆflÏË ˆË·ÛÎfl – ¥ ÛÒ ˆÂ ÔÓÎËÚÓ ÓÊ‚ËÏ ÒÓÛÒÓÏ «íËÒfl˜Û ÓÒÚÓ‚¥‚». ñÂ, flÒ̇ ¥˜, Ì ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ‚ ͥ̈¥ ¯Í¥Î¸ÌÓ„Ó ÍÓˉӇ Û Ì‡Ò ÚÓ„Û‚‡ÎË Ò‡Î‡Ú‡ÏË. äÓË‰Ó Á‡Í¥Ì˜Û‚‡‚Òfl ‰‚ÂËχ, ‡ Á‡ ÌËÏË Ì‡ ‚¥‰‰‡Î¥ ‰‚‡‰ˆflÚË Ô’flÚË ÏÂÚ¥‚ Á̇ıӉ˂Òfl ÌÂÔÓ͇ÁÌËÈ ·‡ÒÂÈÌ. íÓ ˜ÓÏÛ Ê ¯Í¥Î¸ÌËÈ ÍÓË‰Ó Ì‡„‡‰Ûπ ÏÂÌ¥ ӂӘ‚ËÈ Ò‡Î‡Ú? íÛÚ Ú‡ÍÓÊ, flÍ˘Ó ÔÓ‰ÛχÚË, Á‚’flÁÍÛ Ì¥flÍÓ„Ó. Ä Ó‚Ó˜Â‚ËÈ Ò‡Î‡Ú Ì‡„‡‰Ûπ ÏÂÌ¥ ‰¥‚˜ËÌÍÛ, Á flÍÓ˛ fl ÍÓÎËÒ¸ ·Û‚ Ú¥¯ÍË Á̇ÈÓÏËÈ. ïÓ˜‡ ҇Ϡˆ˛ ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥˛ ΄ÍÓ ‚ËÚÎÛχ˜ËÚË. ÇÓ̇ Á‡‚¯Â ªÎ‡ ҇ϥ Î˯ ӂӘ‚¥ ҇·ÚË. – ì Ú· ‚ÊÂ, ıÛÏ-ıÛÏ, Á‡‚‰‡ÌÌfl Á ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓª, ıÛÏ-ıÛÏ, ÁÓ·ÎÂÌÂ? – ïÛÏ-ıÛÏ, ˘Â Ì¥. ïÛÏ-ıÛÏ, ˘Â ÚÓıË, ıÛÏıÛÏ-ıÛÏ, Á‡Î˯ËÎÓÒfl. ü ÚÂÊ ·Û‚ ‚ÂÎËÍËÏ Î˛·ËÚÂÎÂÏ Ó‚Ó˜¥‚, ÓÚÓÊ ÏË Á ̲ ̇ÏË̇ÎË ªı Û‰‚¥ÈÍÓ. ì ̪ ·ÛÎË Ò‚Óπ¥‰Ì¥ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl: ‚Ó̇ Ò‚flÚÓ ‚¥Ë·, ˘Ó flÍ˘Ó ‰ÓÚËÏÛ-
ÔÓÔ‡„Û˛Ú¸ Ò‚Óª ¥‰Âª ¥ Ò‚Ó˛ ÓË„¥Ì‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Û ÏÛÁˈ¥, ‚ Á‡˜¥Ò͇ı... ÄΠπ È ·‡„‡ÚÓ Ú‡ÍËı ÌÂÙÓχΥ‚, flÍ¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ˘Ó ÓÒÌÓ‚‡ ÌÂÙÓχΥÁÏÛ – ˆÂ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÚËÒfl ‚Ò˛‰Ë ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛» (ß„Ó). «ü χ˛ ÁÏÓ„Û Á ÌËÏË ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÚËÒfl, ‡ÎÂ, ˜ÂÒÌÓ Í‡ÊÛ˜Ë, fl ªı ˘ÓÒ¸ Ì ‰ÛÊ ÒÔËÈχ˛. ÇÓÌË – ˆÂ ͇ÈÌ¥ÒÚ¸. ë‰ ÌËı π ÓÁÛÏÌ¥ β‰Ë, ̇‚¥Ú¸ ·‡„‡ÚÓ Ú‡ÍËı, ‡ÎÂ... ü Ì ÒÔËÈχ˛ ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌË ‚Ò ÒÚ‡¯ÂÌÌÓ Ô·¥Î¸¯Û˛Ú¸. ìÒfl ˆfl ªıÌfl ʇıÎË‚Ó ÔÂÒËÏ¥ÒÚ˘̇ Á‡ÛÏ̇ Ù¥ÎÓÒÓÙҸ͇ ·‡Î‡Í‡ÌË̇... ÇÓÌË ‰ÂÏÓÌÒÚÛ˛Ú¸ Ò‚Ó˛ ‚ˢ¥ÒÚ¸ ÒÍ¥Á¸, ‰Â ڥθÍË ÏÓÊÛÚ¸.... ÄΠ˘Â ·Û· Ӊ̇ Ô˘Ë̇, ˜ÓÏÛ fl Á ÌËÏË «Ì ‰ÛÊ». í‡Ï Ú‡Í ·‡„‡ÚÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËı! ì ÏÂÌ ڇÍ ‚‡ÊÂÌÌfl, ˘Ó ÌÂÙÓχΥÁÏ – ˆÂ fl‚ˢ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl, ¥ ÌÂÙÓχÎË ‚Ò ÒÔËÈχ˛Ú¸ ‚·ÒÌ Á ˆ¥πª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ. Ⴂ‡ÈÌÓ, ˆ¥Í‡‚Ó Á ÌËÏË ÔÓ·‡Î‡Í‡ÚË ¥ ‚Ò ڇÍÂ, ‡Î ̇ÒÚÛÔÌÓ„Ó ‡ÁÛ ÚË ÒÚÓ ÔÓˆÂÌÚ¥‚ ÔÓ˜Ûπ¯ Ú‡Ï Ú ҇Ï» (å‡ÍÓ). «ë‰ ÌÂÙÓχΥ‚ ·¥Î¸¯Â ÓÒ¥flÌ. 燂¥Ú¸ flÍ˘Ó ‚ÓÌË Û͇ªÌˆ¥, ÚÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚Ì¥. åÓ‚Ó˛ ÌÂÙÓχΥ‚ π ÓÒ¥ÈҸ͇. üÍ˘Ó · Û͇ªÌҸ͇ Òڇ· ÔÂÒÚËÊÌÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ‚ ì͇ªÌ¥, ÚÓ ÌÂÙÓχÎË ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÎËÒfl · ̲ – ˜ÓÏÛ Ì¥?» (). åÓÊ̇ ‚ËÒÎÓ‚ËÚË ÔËÔÛ˘ÂÌÌfl, ˘Ó ÔÓÏ¥Ú̇ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ÌÂÙÓχΥ‚ 㸂ӂ‡ ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó π ÒÔ‡‰˘ËÌÓ˛ ÒÓ-
231
ЕЛЕОНОРА ГАВРИЛЮК ТУСОВКА ВМЕРЛА – ХАЙ ЖИВЕ ТУСОВКА: ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЬВІВСЬКИХ НЕФОРМАЛІВ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚‡ÚËÒfl Á·‡Î‡ÌÒÓ‚‡ÌÓª ӂӘ‚Ӫ ‰¥πÚË, ÚÓ ÛÒ ‚ ÊËÚÚ¥ ·Û‰Â ÈÚË ‚¥‰Ï¥ÌÌÓ. üÍ˘Ó Ê ÛÒ β‰ÒÚ‚Ó ÔÂÂȉ ̇ Ó‚Ó˜¥, ÚÓ Á‡Ô‡ÌÛ˛Ú¸ ‰Ó·Ó ¥ ͇҇, ‡ Ò‚¥Ú ÔÂÂÔÓ‚ÌËÚ¸Òfl Á‰ÓÓ‚’flÏ ¥ β·Ó‚’˛. èÓÒÚÓ «ëÛÌ˘̥ „‡Îfl‚ËÌË» flÍ¥Ò¸... «ì ÒË‚Û ‰‡‚ÌËÌÛ, – Ô˯ ӉËÌ Ù¥ÎÓÒÓÙ, – ·Û· ÂÔÓı‡, ÍÓÎË Ï¥Ê Ï‡ÚÂ¥π˛ ¥ ԇϒflÚÚ˛ ÔÓÎfl„‡Î‡ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘̇ ·ÂÁÓ‰Ìfl». Ñ¥‚˜Ë̇ Á ßÔ‡ÌÂÏË ò¥ÒÚ‰ÂÒflÚ íË / ǥҥωÂÒflÚ Ñ‚‡ ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ·ÂÁ„Û˜ÌÓ ÈÚË ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌËÏ ÒÔÂÍÓÚÌËÏ ÔÎflÊÂÏ. èÎflÊ ‰ÛÊ ‰Ó‚„ËÈ, ̇ Ì¸Ó„Ó Ì‡·¥„‡˛Ú¸ ÒÔÓÍ¥ÈÌ¥ ·¥Î¥ ı‚ËÎ¥. Ç¥ÚÛ ÁÓ‚Ò¥Ï ÌÂχπ, Ó·¥È ˜ËÒÚËÈ. è‡ıÌ ÏÓÂÏ. 碇‰ÌÓ ÔflÊËÚ¸ ÒÓ̈Â. ü ‚ËÎÂÊÛ˛Òfl Ô¥‰ ÔÎflÊÌÓ˛ Ô‡‡ÒÓθÍÓ˛; ¥Á ÒÍË̸ÍË Á θӉÓÏ ‚ËÈχ˛ ¥ ‚¥‰ÍË‚‡˛ ·‡ÌÍÛ ÔË‚‡. ëͥθÍË fl ªı ÛÊ ‚ËÔË‚? è’flÚ¸? ò¥ÒÚ¸? Ä, ˜ÓÚ ¥Á ÌËÏ. ëͥθÍË Ì ÔËÈ, ÛÒ¥ ‚ËıÓ‰flÚ¸ Á ÔÓÚÓÏ. Ä ‚Ó̇ ÛÒ ȉ ÒÓ·¥. ť̥ͥ Û ÔÓÒÚÂ̸ÍËı ÍÓθӇı Ó·Úfl„Ûπ Á‡Òχ„ΠÒÚÛÌÍ ڥÎÓ.
‚πˆ¸ÍËı ˜‡Ò¥‚: ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ ÔÓ‰Ó‚ÊÛ˛Ú¸ ‚ÊË‚‡ÚË Á‡ ¥Ìˆ¥π˛, Á‡ Ú‡‰Ëˆ¥π˛. é‰Ì‡Í ¥ ‰ÛÏ͇ ÚËı, ıÚÓ ‚͇ÁÛπ ̇ ‚¥‰˜ÛÚÌËÈ ·‡Í ‚ËÓ·ÎÂÌËı ÏÓ‰ÂÎÂÈ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ„Ó ÒÎÂÌ∂Û(¥‚), π ˆ¥ÎÍÓÏ ÒÎÛ¯ÌÓ˛. Ç¥‰Ì‡ÈÚË ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌËÈ «Â∂¥ÒÚ» ÒÔ‡‚‰¥ ÌÂ΄ÍÓ: ÒÚÓ͇ڥÒÚ¸ „‡Îˈ¸ÍÓª „Ó‚¥ÍË ‰Îfl ‰ÂÍÓ„Ó ‚ˇÁÌÓ ‡ÒÓˆ¥˛πÚ¸Òfl Á «ÒÂÎÓÏ», ‡ Ô‡‚Ëθ̥ÒÚ¸ Î¥Ú‡ÚÛÌÓª Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë – Á ÓÙ¥ˆ¥ÓÁÓÏ. á‚ÛÊÂ̇ ÒÙ‡ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Ú‡, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ªª ‰Û„Ófl‰ÌËÈ ÒÚ‡ÚÛÒ Û ÔÓÔ‰̥ ÂÔÓıË ÚÂÊ ‰‡˛Ú¸Òfl ‚Á̇ÍË ‚ «ÏÓÎÓ‰¥Ê̥Ȼ (flÍ ¥ ‚ ¥Ì¯Ëı) ÒÙÂ¥ ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌfl. éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ÓÒͥθÍË Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ·ÛÎÓ ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÓ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ‰Âʇ‚Ë ¥, ÔË̇ÈÏÌ¥ ̇ „‡Îˈ¸ÍËı ªª ÚÂÂ̇ı, ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl ¥Ì¯ËÏË ÏÓ‚‡ÏË ‚ „Óχ‰Ò¸Í¥È ÒÙÂ¥ ÒÚ‡ÎÓ Óˆ¥Ì˛‚‡ÚËÒfl flÍ Ì·‡Ê‡ÌÂ, ‰ÂflÍ¥ θ‚¥‚Ҹͥ ÌÂÙÓχθ̥ ÍÓ· ÒÔËÈÌflÎË ˆÂ flÍ Ì‡ÒÚÛÔ ÓÙ¥ˆ¥ÓÁÛ ¥ ˜Â„Ó‚Û ÒÔÓ·Û ÛÌ¥ÙÓÏ¥Á‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÊËÚÚfl. ëÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ Á Ó‰ÌÓÎ¥Ú͇ÏË È Ó‰ÌÓ‰ÛψflÏË ‚ ÔÛ·Î¥˜ÌËı Ï¥Òˆflı ̇·ÛÎÓ ‰Îfl ÌËı «·ÛÌÚ¥‚ÌÓ„Ó», ÔÓ‚Ó͇ÚË‚ÌÓ„Ó ‚¥‰Ú¥ÌÍÛ ¥ ÒÚ‡ÎÓ ˘Â Ӊ̥π˛ Ò‚¥‰ÓÏÓ˛ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥π˛ ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl ÌÓχÏ, flÍ¥ ÔÓ‰¥Îflπ Û͇ªÌҸ͇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ Â∂¥ÓÌÛ. èÓÚ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ÚË‚Ì ‚ÊË‚‡ÌÌfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥ ڂ‰ÊÂÌÌfl ÔÓ Ô‚‡„Û ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª «‚ËÒÓÍÓª ÍÛθÚÛË» ̇‰ Û͇ªÌÒ¸ÍËÏË ÏÓ‰ÂÎflÏË
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ГАРУКІ МУРАКАМІ ДІВЧИНА З ІПАНЕМИ
232
– èË‚¥Ú, – „Û͇˛ fl ̪. – ÑÓ·ËÈ ‰Â̸, – ͇Ê ‚Ó̇. – èË‚‡ ‚ËÔ’π¯? – Á‡ÔÓ¯Û˛ fl. – ɇ‡Á‰! – ÔÓ„Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ‚Ó̇. ß ÏË ‡ÁÓÏ Ô’πÏÓ ÔË‚Ó Ô¥‰ ÔÎflÊÌÓ˛ Ô‡‡ÒÓθÍÓ˛. – ÑÓ Â˜¥, – ͇ÊÛ fl, – Á‰‡πÚ¸Òfl, fl Ú· ‚Ê ÁÛÒÚ¥˜‡‚ ÚÛÚ – Û ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚ ÚÂÚ¸ÓÏÛ Óˆ¥. ß Ï¥ÒˆÂ Ú ҇ÏÂ, ¥ ˜‡Ò... – ç¥˜Ó„Ó ÒÓ·¥... í‡Í ‰‡‚ÌÓ? – çÛ Ú‡Í... ÇÓ̇ Ó‰ÌËÏ ÍÓ‚ÚÍÓÏ Ì‡‰ÔË‚‡π ÔÓÎÓ‚ËÌÛ ¥ ‰Ë‚ËÚ¸Òfl ‚ ·‡ÌÍÛ ˜ÂÂÁ ‰¥Ó˜ÍÛ. – åÓÊÂ, ¥ ÁÛÒÚ¥˜‡‚... ì ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚ ÚÂÚ¸ÓÏÛ Óˆ¥, ͇ʯ? ïÏ, Û ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚ ÚÂÚ¸ÓÏÛ... åÓ„ÎË ¥ ÁÛÒÚ¥ÚËÒfl. – íË ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ϥÌflπ¯Òfl, Ú‡Í? – í‡ fl Ê ÏÂÚ‡Ù¥Á˘̇ ‰¥‚˜Ë̇. – Ä ÚÓ‰¥ ÚË Ì‡ ÏÂÌ ÁÓ‚Ò¥Ï Û‚‡„Ë Ì Á‚Âڇ·. í¥Î¸ÍË È ‰Ë‚Ë·Òfl, ˘Ó ̇ ÏÓÂ... – ìÒ ÏÓÊ ·ÛÚË, – „Ó‚ÓËÚ¸ ‚Ó̇. ß ÒÏ¥πÚ¸Òfl: – ëÎÛı‡È, ‡ ÏÓÊ̇ ˘Â ÔË‚‡?
‚ËÍÎË͇π ÔÓÚÂÒÚ Ì Î˯ Û͇ªÌˆ¥‚, ‡ È Ú‡ÍÓÊ ÌÂ¥‰ÍÓ ¥ ˜‡ÒÚËÌË ·¥Î¸¯ ÔÓÏ¥ÍÓ‚‡ÌËı ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËı ÌÂÙÓχΥ‚: «çÂÙÓχÎË – ˆÂ Ô‚‡ÊÌÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚Ì Ò‰ӂˢÂ, ÔÓÚÂ, flÍ˘Ó „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ªıÌ˛ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ÒÚ¸, ÚÓ ‚ÓÌË Ú‡Í¥ Ê ÓÒ¥flÌË, flÍ ¥ fl [̇ÚflÍ ÂÒÔÓ̉ÂÌÚ‡ ̇ ÔÓθҸÍ ÍÓ¥ÌÌfl – Ö. É.]. ÇÓÌË Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó Ï¥¯‡ÌÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl, ¥ ÒԥθÌÓ„Ó Á ÓÒ¥fl̇ÏË Û ÌËı χÎÓ... ÄΠ‚ÓÌË Ú‡Í ‚Ê β·ËÎË ‚¥‰ÒÚÓ˛‚‡ÚË Ò‚Ó˛ «ÓÒ¥ÈҸͥÒÚ¸», Ú‡Í ‚Ê ‚Ëı‚‡ÎflÎË ‚Ò ÓÒ¥ÈҸ͠¥ ÁÌ‚‡Ê‡ÎË ‚Ò Û͇ªÌÒ¸ÍÂ... é‰Ì‡Í ˆÂ Ó·ËÎÓÒfl ‚ËÍβ˜ÌÓ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÓÌË Ì ıÓÚ¥ÎË Á̇ÈÚË ÒԥθÌÛ ÏÓ‚Û Á Û͇ªÌˆflÏË – ÓÚ ¥ ‚ÒÂ. í‡Í‡ ÒÓ·¥ ‰ÛÊ·‡ Ì Á ÍËÏÓÒ¸, ‡ ÔÓÚË ÍÓ„ÓÒ¸» (é΄). ÉÓ‚Ófl˜Ë ÔÓ ÌÂÙÓχΥ‚ 㸂ӂ‡, Ì ÏÓÊ̇ ÓÏËÌÛÚË Û‚‡„Ó˛ ÚÂ, ˘Ó, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ, ‰Ó 1991 ÓÍÛ ˆÂ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ Ò‰ӂˢ ·ÛÎÓ ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ ÏÓÌÓÎ¥ÚÌËÏ ¥ Á„ÛÚÓ‚‡ÌËÏ ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌËÏ ÔÓÒÚÓÓÏ. ᇂ‰flÍË ˆ¸ÓÏÛ ÒÚ‡‚, ÁÓÍÂχ, ÏÓÊÎË‚ËÏ «ÙÂÌÓÏÂÌ “Ç¥ÏÂÌÍË“», ͇‚’flÌ¥ Ú‡ ÔË΄ÎÓª ‰Ó ̪ ÚÂËÚÓ¥ª ̇ ‚ÛÎˈ¥ Ç¥ÏÂÌÒ¸Í¥È ‚ ¥ÒÚÓ˘ÌÓÏÛ ˆÂÌÚ¥ Ï¥ÒÚ‡. ì 1980-ı – ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 1990-ı ˆÂ ·ÛÎÓ ˜Ë Ì ̇ÈÔÓÔÛÎflÌ¥¯Â ϥ҈ ÁÛÒÚ¥˜¥ θ‚¥‚Ò¸ÍËı ¥ Á‡ªÊ‰ÊËı ÌÂÙÓχΥ‚, ‡ Ú‡ÍÓÊ ¥Ì¯Ëı «ÌÂÚËÔÓ‚Ëı» Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ„Ó Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó Î‡Ì‰¯‡ÙÚÛ: h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– í‡Í, Á‚˘‡ÈÌÓ, – ͇ÊÛ fl ¥ ‚¥‰ÍË‚‡˛ ªÈ ·‡ÌÍÛ. – Ä ÚË ˘Ó Ê: Ú‡Í ‚¥‰ÚÓ‰¥ ¥ ȉ¯ ÔÎflÊÂÏ? – çÛ Ú‡Í. – ß Ô¥‰Ó¯‚‡Ï Ì „‡fl˜Â? – ÄÌ¥Ú¥¯ÍË. ì ÏÂÌ ‰ÛÊ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘̥ Ô¥‰Ó¯‚Ë. ïӘ¯ ÔӉ˂ËÚËÒfl? – ɇ‡Á‰. ÇÓ̇ ÔÓÒÚfl„‡π ÒÚÛÌÍ¥ ÌÓ„Ë ¥ ÔÓ͇ÁÛπ ÏÂÌ¥ Ò‚Óª Ô¥‰Ó¯‚Ë. óÛ‰Ó‚¥ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘̥ Ô¥‰Ó¯‚Ë. ü Ή¸ ÚÓ͇˛Ò¸ ‰Ó ÌËı ԇθˆflÏË. ß Ì „‡fl˜¥, ¥ Ì ıÓÎӉ̥. ü ÚÓ͇˛ ªı – ¥ ÎÛ̇π Ή¸ ˜ÛÚÌËÈ „ÓÏ¥Ì ı‚Ëθ. ß Ì‡‚¥Ú¸ ¯ÛÏ ˆÂÈ – ‰ÛÊ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌËÈ. åË Ô’πÏÓ Á ̲ ÔË‚Ó, ·¥Î¸¯Â Ì ͇ÊÛ˜Ë Ì¥ ÒÎÓ‚‡. ëÓ̈ ̇‚¥Ú¸ Ì ÔÓ‚ÓÛıÌÂÚ¸Òfl. ó‡Ò ÁÛÔËÌË‚Òfl ̇ Ï¥Òˆ¥. Ç¥‰˜ÛÚÚfl Á‡ÒÏÓÍÚ‡ÌÓ„Ó ‚ Á‡‰ÁÂ͇ÎÎfl. – äÓÎË fl ‰Ûχ˛ ÔÓ Ú·Â, Û‚ÂÒ¸ ˜‡Ò Á„‡‰Û˛ ¯Í¥Î¸ÌËÈ ÍÓˉÓ, – „Ó‚Ó˛ fl. – óÓÏÛ · ˆÂ? – ëÛÚ¸ β‰ËÌË – ‚ ªª ÒÍ·‰ÌÓÒÚ¥, – ͇Ê ‚Ó̇. – è‰ÏÂÚÓÏ Ì‡ÛÍË ÔÓ Î˛‰ËÌÛ π Ì ӷ’πÍÚ, ‡ ÒÛ·’πÍÚ, flÍËÈ Ô·ۂ‡π ‚Ò‰ËÌ¥ ڥ·. – ÉÏ-Ï, – „Ó‚Ó˛ fl. – ᇄ‡ÎÓÏ, ÚË ÊË‚Ë ÒÓ·¥. ÜË‚Ë, ÊË‚Ë, ÊË‚Ë – È
«Ç¥ÏÂÌ͇» – ˆÂ ‚Á‡„‡Î¥ ·Û‚ ÙÂÌÓÏÂÌ ÚÛÒÓ‚ÍË. ÇÓ̇ ·Û·, ‚ ÔË̈ËÔ¥, ¥ÌÚÂ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ˛, Û ·¥Î¸¯ÓÒÚ¥ Ò‚ÓªÈ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌÓ˛. åÓÊÎË‚Ó ÚÓÏÛ, ÍÓÎË ÔÓÒڇ· ì͇ªÌҸ͇ ÌÂÁ‡ÎÂÊ̇ ‰Âʇ‚‡ ˆfl ÚÛÒӂ͇ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÔËÔËÌË· Ò‚Óπ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl... ü ̉‡‚ÌÓ ˜Û‚ ڇͥ ‚Ë„ÛÍË: «í‡ ˆÂ ·Û· ÏÓÒ͇θҸ͇ ÚÛÒÌfl!» ÄΠÁ„‡‰‡ÈÏÓ Ú¥ ÓÍË: Û 1987 „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÛ ì͇ªÌÛ Ì ‰Ó‚Ó‰ËÎÓÒ¸... üÍ˘Ó Á‡‡Á ÚËÒfl˜¥ ͇ÊÛÚ¸, ˘Ó ‚ÓÌË Ì‡Ó‰ËÎËÒ¸ Û ‚˯˂‡Ì͇ı ¥ ‚¥ËÎË ‚ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÛ ì͇ªÌÛ, ÚÓ ˆÂ ÌÂÔ‡‚‰‡» [ÉÓÂÎËÍ 1998]. ì Ò‰ËÌ¥ 1990-ı «Ç¥ÏÂÌ͇» ‚Ú‡ÚË· Ò‚Ó˛ ÔÓÁˈ¥˛ Û ÌÂÙÓχθÌÓÏÛ ¥ Ú‚Ó˜Ó-·Ó„ÂÏÌÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥. «ßÌÚÂ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ÚÛÒӂ͇» ÓÁԇ·Òfl ̇ „ÛÔË ¥ ÓÁÔÓӯ˷Òfl ÔÓ ¥ÁÌËı «ÚӘ͇ı». é‰ËÌ ¥Á ‚¥‰ÓÏËı Á‡‚Ò¥‰ÌËÍ¥‚ «Ç¥ÏÂÌÍË» Ú‡Í ÔÓÍÓÏÂÌÚÛ‚‡‚ ˆ¥ ÔÓ‰¥ª: «ÄΠÔÓÚ¥Ï ÛÊ [Ô¥ÒÎfl 1991 ÓÍÛ – Ö. É.] Á’fl‚ËÎÓÒ¸ Û Ï¥ÒÚ¥ ‰ÛÊ ·‡„‡ÚÓ ¥ÁÌËı Ï¥Òˆ¸, ‰Â ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ Á·Ë‡ÚËÒfl. 臇ÎÂθÌÓ [Á «Ç¥ÏÂÌÍÓ˛» – Ö. É.] ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ «ÚӘ͇» Û ÜÓ‚ÚÌ‚ÓÏÛ ÔÓªÁ‰¥ – «Û Ú¸ÓÚ¥ í‡Ì¥ ̇ ͇‚¥». ñ ·Û· ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚҸ͇ «ÚӘ͇». ÄÎÂ Ú‡Ï ‚¥‰‡ÁÛ ÔÓ˜‡Î‡ „ÛÚÛ‚‡ÚËÒ¸ Ô‚‡ÊÌÓ Û͇ªÌÓÏӂ̇ ÏÓÎÓ‰¸. åÓÊÎË‚Ó, ˆÂ χÎÓ Á̇˜ÂÌÌfl... á¯ÚÓ˛, ‚¥‰Ô‡Î‡ ÔÓÚ·‡ Û «‰ËÒˉÂÌÚÒ¸ÍÓÏÛ ÍÎÛ·¥», ‚ ıÂÒÚÓχڥÈÌËı «ÍÛıÌflı»... ïÓ˜‡ ÚÛÚ ¥ Á‡‡Á Á·Ëh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÛÒÂ. Ä fl ÔÓÒÚÓ – ‰¥‚˜Ë̇ Á ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌËÏË Ô¥‰Ó¯‚‡ÏË. á ˆËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË Ñ¥‚˜Ë̇ Á ßÔ‡ÌÂÏË ò¥ÒÚ‰ÂÒflÚ íË / ǥҥωÂÒflÚ Ñ‚‡ ÒÚÛ¯Ûπ Á ÍÓÎ¥Ì Ì‡ÎËÔÎËÈ Ô¥ÒÓÍ ¥ Ô¥‰‚Ó‰ËÚ¸Òfl. – ëÔ‡ÒË·¥ Á‡ ÔË‚Ó. – ÅÛ‰¸-·Ò͇. í‡ÔÎflπÚ¸Òfl, ˘Ó fl ̇¯ÚÓ‚ıÛ˛Òfl ̇ ̪ Û ‚‡„ÓÌ¥ ÏÂÚÓ. íÓ‰¥ ‚Ó̇ ÔÓÒË·π ÏÂÌ¥ ÔÓÒÏ¥¯ÍÛ, ÌÂÏÓ‚·Ë ͇ÊÛ˜Ë: «ëÔ‡ÒË·¥, ˘Ó ÔÓ˜‡ÒÚÛ‚‡‚ ÚÓ‰¥». åË Ì ÔÂÂÍËÌÛÎËÒfl Á ̲ ¥ ÒÎ¥‚ˆÂÏ ‚¥‰ÚÓ‰¥ – ‡Î ÏÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ̇¯¥ ‰Û¯¥ flÍÓÒ¸ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥. óËÏ ‚ÓÌË ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥, ‰Â Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl ˆÂÈ ‚ÛÁÓÎ – ÏÂÌ¥ Ì ‚ÚflÏËÚË. ç‡Ô‚ÌÓ ‚ flÍÓÏÛÒ¸ Á‡„‡‰ÍÓ‚ÓÏÛ Ï¥Òˆ¥, Û flÍÓÏÛÒ¸ ‰‡ÎÂÍÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. ì ˆ¸ÓÏÛ Ê ‚ÛÁÎ¥ ÔÂÂÔÎÂÎËÒfl ¥ ¯Í¥Î¸ÌËÈ ÍÓˉÓ, ¥ ӂӘ‚ËÈ Ò‡Î‡Ú, ¥ ‰¥‚˜ËÌ͇-‚„ÂÚ‡¥‡Ì͇ Á ªª ÒÛÌ˘ÌËÏË „‡Îfl‚Ë̇ÏË... óËÏ ·¥Î¸¯Â Ú‡Í ‰ÛÏ‡π¯ – ÚËÏ ˜‡ÒÚ¥¯Â ÒÔËÈχπ¯ ˜¥ Á flÍÓ˛Ò¸ ÌÓÒڇθ„¥ÈÌÓ˛ ÚÂÔÎÓÚÓ˛. ÄÎÂ Ê ‰ÂÒ¸ ÔÓ‚ËÌÂÌ ·ÛÚË ¥ ‚ÛÁÓÎ, flÍËÈ ÔÓ‚’flÁÛπ ÏÂÌ ¥Á Ò‡ÏËÏ ÒÓ·Ó˛! ß ‰‡ÒÚ¸ ÅÓ„, ÍÓÎË-Ì·ۉ¸ fl Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ÔÓÚ‡Ôβ ‚ ÚÓÈ
‡πÚ¸Òfl ÏÓÎÓ‰¸ – ‡Î ‚ ÌËı ÛÊ ҂Ófl ¥ÒÚÓ¥fl» [ÉÓÂÎËÍ 1998]. ťθ¯ÓÒÚË ˆËı «ÚÓ˜ÓÍ» ÔÓ˜‡ÚÍÛ 1990-ı ‚Ê ÌÂχπ, ÔÓÚ Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÌËı Á’fl‚ËÎËÒ¸ ¥Ì¯¥, ¥ Ù‡„ÏÂÌڇ̥ÒÚ¸ «ÌÂÙÓχθÌÓ„Ó» Ò‰ӂˢ‡ Ï¥ÒÚ‡ ÔÓÏ¥Ú̇ ‰ÓÒ¥. åÌÓÊËÌÌ¥ÒÚ¸ Ï¥Òˆ¸ ÁÛÒÚ¥˜¥ ÌÂÙÓχΥ‚ ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ È ‡Ì¥¯Â. [üÍ˘Ó ‚ÁflÚË ã¸‚¥‚, ÚÓ ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ – ¥Í 68-È, 69-È – β‰Ë Á·Ë‡ÎËÒ¸ ̇ ã˘‡Í¥‚Ò¸ÍÓÏÛ ˆ‚ËÌÚ‡¥. ÇÓÌË Á·Ë‡ÎËÒ¸ ·¥Îfl ‡ÍË – Ì Á „ÓÎÓ‚ÌÓ„Ó ‚ıÓ‰Û, ‡ Á·ÓÍÛ. í‡Ï Á·Ë‡ÎËÒfl „¥Ô¥. Ä ÔÓÚ¥Ï ‚ÓÌË Ô·‡ÎËÒfl ‰Ó ÑÓϥ̥͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÓ·ÓÛ, ̇ ÒıÓ‰ËÌÍË, Û ˆÂÌÚ. ñ 69-È, ‰Ó 71-„Ó ÓÍÛ. èÓÚ¥Ï ÏË Á·Ë‡ÎËÒ¸ ̇‚¥Ú¸ Û ÒÍ‚Â¥ ·¥Îfl ԇϒflÚÌË͇ ɇ·ÌÛ. í‡Ï ÒÍ‚ÂËÍ „‡ÌËÈ ·Û‚, ÚÓ ÏË Ì‡ „‡ÁÓ̇ı, ̇ ·‚͇ı Òˉ¥ÎË. ß Ô‡‡ÎÂθÌÓ ÏË Ó·Î˛·Û‚‡ÎË ë‚flÚËÈ ë‡‰, ÚÓÏÛ ˘Ó Ú‡Ï ÔÓ·ÎËÁÛ ÊËÎË ë„¥È «ë‚flÚËÈ» ¥ «ãÂÏÍÓ» Á „ÛÔË «ÇÛÈÍË» (Á ÓÔÓ‚¥‰¥ ÄΥ͇ éÎ¥Ò‚˘‡)], ‡Î ‚ ÌÓ‚Ëı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÍÛθÚÛÌËı ÛÏÓ‚‡ı ‚Ó̇ π Ì ÒڥθÍË Ì‡ÒÎ¥‰ÍÓÏ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó„Ó ÚËÒÍÛ (flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, Á‡ ÒÓ‚πˆ¸ÍËı ˜‡Ò¥‚ ÂÔÂÒ¥ª ϥΥˆ¥ª Ú‡ ÌÂÚÂÔËÏ¥ÒÚ¸ Ó·Ë‚‡ÚÂÎ¥‚ ˜‡ÒÚÓ ÁÏÛ¯Û‚‡ÎË ÚÛÒÓ‚ÍÛ ¯Û͇ÚË ÌÓ‚¥ «Ï¥Òˆfl ‰ËÒÎÓ͇ˆ¥ª») ‡·Ó Úfl„Ó˛ ‰Ó ÁÏ¥ÌË Ó·ÒÚ‡ÌÓ‚ÍË, ‡ ÒÔ˘ËÌÂ̇ ‚ˇÁÌÓ˛ ‡ÚÓχ̥ÒÚ˛ ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ‡ÂÌË ã¸‚Ó‚‡. á’fl‚Ë·Òfl Ô‚̇ ÒÔˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÚÛÒÓ‚ÓÍ ¥, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, «ÚÓ˜ÓÍ». ç‡ÔË-
233
ЕЛЕОНОРА ГАВРИЛЮК ТУСОВКА ВМЕРЛА – ХАЙ ЖИВЕ ТУСОВКА: ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЬВІВСЬКИХ НЕФОРМАЛІВ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰‡ÎÂÍËÈ Ò‚¥Ú, Û Ú Á‡„‡‰Íӂ ϥ҈ – ¥ ÁÛÒÚ¥ÌÛ Ú‡Ï Ò‡ÏÓ„Ó Ò·Â. äÓÎË ÏÓÊ̇ – ıÓÚ¥ÎÓÒfl ·, ˘Ó· Û ÚÓÏÛ Ï¥Òˆ¥ ·ÛÎÓ ÚÂÔÎÓ. Ä flÍ˘Ó Ú‡Ï ·Û‰Â ˘Â È ÚÓıË ·‡ÌÓÍ Á ÔË‚ÓÏ, ÚÓ ·¥Î¸¯Ó„Ó ¥ ·‡Ê‡ÚË „Ó‰¥. í‡Ï fl ÔÂÂÚ‚Ó˛Òfl ̇ íÓ„Ó-ÍËÏ-fl-π, ‡ íÓÈ-ÍËÏ-fl-π ÔÂÂÚ‚ÓËÚ¸Òfl ̇ ÏÂÌÂ. å¥Ê ̇ÏË Ì Á‡Î˯ËÚ¸Òfl ‡Ì¥ ˘¥ÎËÌÍË. ÑÂÒ¸ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË Ú‡Í‡ ˜Û‰Ó‚‡ Ï¥ÒˆË̇. Ä Ñ¥‚˜Ë̇ Á ßÔ‡ÌÂÏË ò¥ÒÚ‰ÂÒflÚ íË / ǥҥωÂÒflÚ Ñ‚‡ ¥ Á‡‡Á ÔÓÒÚÛπ ÒÔÂÍÓÚÌËÏ ÔÎflÊÂÏ. í‡Í ¥ ·Û‰Â ÈÚË, ÔÓÍË fl Ì Á‡„‡˛ ‰Ó ‰¥ÓÍ ÓÒÚ‡ÌÌ˛ Ô·ڥ‚ÍÛ.
èÂÂÍ·‚ Ä.è.
ͥ̈¥ 1990-ı ÌÓ‚Â ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÌÂÙÓχΥ‚ – „ÓÎÓ‚ÌÓ «ÏÓÎÓ‰ÌflÍ» ¥Á ‰ÓÒËÚ¸ Ì‚ˇÁÌËÏ ÍÓÎÓÏ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂ̸ – Á·Ë‡ÎÓÒfl Ô¥‰ ԇϒflÚÌË͇ÏË ò‚˜ÂÌÍÓ‚¥ Ú‡ 奈ÍÂ‚Ë˜Û ‚ ˆÂÌÚ¥ Ï¥ÒÚ‡, ÚÓ‰¥ flÍ «ÒÚ‡¯‡ ÚÛÒӂ͇» – Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó ÏËÒÚˆ¸Í‡ È Ì‡‚ÍÓÎÓÏËÒÚˆ¸Í‡ ·Ó„Âχ – ‚¥‰‰‡‚‡Î‡ Ô‚‡„Û ÍÎÛ·‡Ï ¥ ͇ÙÂ, Ú‡ÍËÏ flÍ «Ç‡‚¥ÎÓÌ» ¥ «ãflθ͇». LJÚÓÒÚ¥, ÊËÚÚπ‚¥ Á‡Ò‡‰Ë ¥, ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ˆËı ‰‚Óı „ÛÔ ÌÂÙÓχΥ‚ π ̇ÒڥθÍË ¥ÁÌËÏË, ˘Ó, ÔÓ ÒÛÚ¥, π‰ËÌÓ˛ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ó˛ ‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë Á‡‡ıÓ‚Û‚‡ÚË ªı ‰Ó Ӊ̥πª ͇Ú„ӥª, π ªıÌfl fl‚̇ ÌÂÒıÓÊ¥ÒÚ¸ ̇ χÈÊ ̇ÒڥθÍË Ê Ì‚ËÁ̇˜ÂÌÛ, χÈÊ ϥÚ˘ÌÛ, «Â¯ÚÛ Ì‡Ó‰Û» ˜Ë «Á‡„‡Î». ìÚ¥Ï, Ì ÏÓÊ̇ ÓÏËÌÛÚË Û‚‡„Ó˛ ¥ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÛÒÔ¥¯Ì¥ ÒÔÓ·Ë (Â)ÍÓÌÒÓÎ¥‰‡ˆ¥ª – ÔË̇ÈÏÌ¥, ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌÓª – ÌÂÙÓχΥ‚ flÍ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓ„Ó ÍÓÌÚÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÛıÛ. é‰Ì¥π˛ Á Ú‡ÍËı ÒÔÓ· ÒÚ‡‚ Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚‡ÌËÈ Û 1993 Óˆ¥ ÁÎ¥Ú ÌÂÙÓχΥ‚ «êÂÈÌ·Ó‚ ÙÂÏËÎ¥» ‚ ä‡Ô‡Ú‡ı, ÔÓ·ÎËÁÛ òËÔ¥ÚÒ¸ÍÓ„Ó ‚Ó‰ÓÒÔ‡‰Û. èÓÔË ÌÂÓ‰ÌÓÁ̇˜Ì¥ÒÚ¸ Óˆ¥ÌÓÍ ˆ¸Ó„Ó ÒÂȯÂ̇, Ù‡ÍÚ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Ù‡ÍÚÓÏ: ˘Ó¥˜ÌÓ ‚Î¥ÚÍÛ, ÔË·ÎËÁÌÓ ‚ ÚÓÈ Ò‡ÏËÈ ˜‡Ò, Û ä‡Ô‡Ú‡ı, ÌÂÔÓ‰‡Î¥Í ÇÓÎ¥‚ˆfl, Á·Ë‡πÚ¸Òfl ͥθ͇‰ÂÒflÚ ÓÒ¥· «ÌÂÙÓχθÌÓ„Ó Î˛‰Û» Ì Î˯ Á á‡ı¥‰ÌÓª ì͇ªÌË, ‡ È Á ¥Ì¯Ëı Â∂¥ÓÌ¥‚, ¥ ̇‚¥Ú¸ Á-Á‡ ÍÓ‰ÓÌÛ (¥ Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó, ¥ Òı¥‰ÌÓ„Ó):
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
«ü Ú‡Ï ÚË ÓÍË ÚÓÏÛ ·Û‚, Û 1997-ÏÛ. ÇÒ ·ÛÎÓ ÌÓχθÌÓ: ‚ ԇ·Ú͇ı ÏË ÊËÎË ‚‰Â̸, ‡ ‚‚˜¥ ‚ËıӉ˯ – χ҇ ‚Ó„Ìˢ Ú‡Ï. ß ·ÛÎÓ Ó‰Ì Á‡„‡Î¸Ì ‚Ó„ÌˢÂ, ÍÛ‰Ë ‚Ò¥ ÔËıÓ‰ËÎË – ¥ ˜ÂıË, ¥ ÔÓÎflÍË, ¥ ıÚÓ Á ÄÌ„Î¥ª, ıÚÓ Á ç¥Ï˜˜ËÌË. á Å¥ÎÓÛÒ¥ª ÚÂÊ ·ÛÎË, Á ÑÓ̈¸Í‡, á‡ÔÓ¥ÊÊfl... ɇÎË Ì‡ „¥Ú‡‡ı – ‰‚‡-ÚË ıÎÓÔˆ¥ Ò¥‰‡ÎË ¥ ÒÔ¥‚‡ÎË Ô¥ÒÂ̸ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓ˛, ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛... í‡Ìˆ˛‚‡ÎË, Á‡ ÛÍË ·‡ÎËÒfl, ÍÓÎÓ Ó·ËÎË – ‰Ó ÒÓ̈fl Á‚ÂÚ‡ÎËÒfl. ñÂ Ò‚Ó„Ó Ó‰Û ÍÛÎ¸Ú Ú‡ÍËÈ, Ó·Ï¥Ì ÂÌ„¥π˛. ꇉ¥π¯ ÊËÚÚ˛, ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌ˛ Á ÔËÓ‰Ó˛, ÒÔ¥‚‡π¯, ÒÔ¥ÎÍÛπ¯Òfl. ïÚÓ ıӘ – Ï‡Î˛π ÒÓ·¥, ıÚÓ Ó·ËÚ¸ «Ùπ̸ͥ» ¥ ‰‡Ûπ, ͇ÒÂÚ‡ÏË ÏÛÁ˘ÌËÏË Ó·Ï¥Ì˛‚‡ÎËÒ¸, ‡‰ÂÒ‡ÏË. èÓÚ¥Ï ‚ „ÓÒÚ¥ Ӊ̠‰Ó Ó‰ÌÓ„Ó Ô˪ʉʇπ¯, ̇ ¥Ì¯¥ ÒÂȯÂÌË ‚ ¥Ì¯Ëı ͇ªÌ‡ı, ̇ ÓÍ-ÙÂÒÚË‚‡Î¥...» (é΄, í‡Ìfl). éÚÊÂ, ÒıÓÊ ̇ ÚÂ, ˘Ó ‚ËÒÌÓ‚ÍË ÔÓ Á‡ÌÂÔ‡‰ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ÌÂÙÓχθÌÓª ÚÛÒÓ‚ÍË ‚ ì͇ªÌ¥ [ÉˈÂÌÍÓ 1998: 710] π Ô‰˜‡ÒÌËÏË. «çÂÙÓχθÌ» Ò‰ӂˢ ÁÏ¥ÌËÎÓÒfl flÍ Í¥Î¸Í¥ÒÌÓ, Ú‡Í ¥ flÍ¥ÒÌÓ, ÔÂÂÙÓÏÛ‚‡ÎÓÒfl, ÏÓÊÎË‚Ó, ÒÚ‡ÎÓ Ô‡„χÚ˘̥¯ËÏ ¥ ˆËÌ¥˜Ì¥¯ËÏ – ‡Î ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÌÂÙÓχÎË È¯ÎË ‚ ÌÓ„Û ¥Á ˜‡ÒÓÏ. èÓÚÂ, flÍ ¥ ‡Ì¥¯Â, ÌÂÙÓχΥÁÏ flÍ Ô‚Ì ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚Ì Ò‰ӂˢ ¥ ÌÓÌÍÓÌÙÓÏ¥ÒÚÒ¸ÍËÈ ‰ËÒÍÛÒ Ï¥Ò¸ÍÓª ÏÓÎÓ‰¥ ÚË‚‡π Á‡‚‰flÍË ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌ˛ Á ÒÓ·¥ ÔÓ‰¥·ÌËÏË Á ¥Ì¯Ëı ÍÛÚӘͥ‚ ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó «π‰Ëh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
β·ÍÓ ‰Â¯
NАRКОТИЧNІ RОSЛИNИ SХІDNОЇ ЕВRОПИ
© ã.ѯ, 2002
234
цикл третій: психоделічний словник молодого візіонера (уривки з роману)
ÌÓ„Ó» ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ. Ç Ú‡ÍËı ÛÏÓ‚‡ı ÔËÓ‰ÌÓ ‚ËÌË͇π ÔÓÚ·‡ Û ÒÔ¥Î¸Ì¥È ÒËÏ‚ÓÎ¥˜Ì¥È ÒÙÂ¥ Ú‡ ÒÔ¥Î¸Ì¥È ÏÓ‚¥. îÛÌ͈¥ª ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ, flÍ fl ̇χ„‡Î‡Òfl ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÚË, ÔÓÍË ˘Ó Ï¥ˆÌÓ ÛÚËÏÛπ ÓÒ¥ÈҸ͇ ‚ ªª ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓ-ÒÎÂÌ∂Ó‚Ëı ‚‡¥‡ÌÚ‡ı. *** ÑÂflÍ¥ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌ¥ ÒÚËÎ¥, ˘Ó ÍÓÎËÒ¸ ·ÛÎË ÔÓÔÛÎflÌËÏË ‚ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÍÓ·ı 㸂ӂ‡, ‚Ú‡ÚË· Ò‚Ó˛ χÒÓ‚¥ÒÚ¸, ‡Î Á·Â„ÎË ÚÓÚÓÊÌ¥ÒÚ¸; ‰ÂflÍ¥ Á ˜‡ÒÓÏ Á‡ÌÂÔ‡ÎË ‡·Ó ÔÂÂÓ‰ËÎËÒfl Û ˘ÓÒ¸ Ú‡ÍÂ, ˘Ó ‚Í‡È Ï‡ÎÓ Ì‡„‡‰Ûπ Ò‚Ó„Ó ÔÓÔ‰ÌË͇, ¥Ì¯¥ ÍÓψ¥‡Î¥ÁÛ‚‡ÎËÒfl ¥ ·‡Ì‡Î¥ÁÛ‚‡ÎËÒfl. ä‡ÚË̇ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËı Ú˜¥È Û ã¸‚Ó‚¥ ҸӄӉ̥, flÍ ¥ ÍÓÎËÒ¸, ‰Ó‚ÓÎ¥ ÒÚÓ͇ڇ ¥ ÔÎËÚ͇ Á‡ Ò‚Óπ˛ ÒÛÚÚ˛. ߉ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÏÓÎÓ‰Óª ∂Â̇ˆ¥ª ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË ÒÛÏÓ˛ ÒÚ‡Ú„¥È Ò‡ÏÓ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl, flÍ¥ ÁÏ¥Ì˛˛Ú¸Òfl Á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÍÓÌÚÂÍÒÚÛ – ‚¥‰ Ó·ÒÚ‡‚ËÌ, ‚¥‰ ÓÚÓ˜ÂÌÌfl. èÓ„Îfl‰Ë, ÒχÍË È Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Ì¥ Á‡Ò‡‰Ë ÏÓÎÓ‰Óª β‰ËÌË, flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, ÌÂ Ú‡Í ‚Ê ˜‡ÒÚÓ ÒÚ‡ÌÓ‚ÎflÚ¸ π‰ËÌËÈ ÒÚ¥ÈÍËÈ ÍÓÏÔÎÂÍÒ, ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓª „ÛÔË ˜Ë ̇ÔflÏÍÛ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Á‡ Ô‚ÌËı ‰Ë̇ϥ˜ÌËı Ó·ÒÚ‡‚ËÌ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÍÛθÚÛÌÓª È ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª ‚ ͇ªÌ¥, Ì π ‡Á ¥ ̇Á‡‚Ê‰Ë h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Шульц пригадує, як невеличка компанiя – вiн, д’Армограй та ще Аничка Л. – будучи добряче накетамiненими (тодi радостi фармакопеї лиш почали вiдчиняти свою ляду, а Бензольна Зоря щойно тiльки бралася жеврiти), вiдвiдували виставку в «Дзидзi». Галерея була вiдразу бiля Шульцового помешкання, був травень, виставка лишень вiдкривалась, i мав бути фуршет... Реланiум не мiг дозволити, щоби халява пропадала. Публiка зачаровано замовкла, ловлячи кожне її слово, як пси хапають ротом сперму повiшаного. Несподiвано Серж д’Армограй голосно, зiв’ялим, мов курага, язиком, вимовив: – Шульц, давай я вийду... Я їм ВСЬО скажу... шо я про тих... це саме... ДУМАЮ! Шульц знизав плечима – його мало хвилювало, що робитиме накетамiнений, п’яний товариш. Але Аничка (тодi ще така хороша й нiжна – як мiд на душу), смикнула того за рукав сорочки. – Я вам обом т а к скажу, – продовжував д’Арм, не зауважуючи того, що говорить голоснiше за грубу цьоцю. – То всьо – богемна болтовня, як каже брат наш менший москаль. А по-простому, по-нашому – то є ПОВНА ХЄРНЯ!!!
‚ËÁ̇˜ÂÌÓ˛. çËÌ¥¯Ì¥È „¥Ô¥ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ‡ÒڇχÌÓÏ, Ô‡ÌÍË ÌÂ¥‰ÍÓ «ÔÂÂÍ‚‡Î¥Ù¥ÍÓ‚Û˛Ú¸Òfl» Û Òͥ̄‰¥‚, ‡ «‰Óχ¯Ì¥ ıÎÓÔ˜ËÍË» ÔÓÔÓ‚Ì˛˛Ú¸ fl‰Ë „ÓÔÌËÍ¥‚. éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ÒÛ·ÍÛθÚÛ̇ ‰Ë̇ϥ͇ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ‡ÂÌË Á‡ Ò‡ÏÓ˛ Ò‚Óπ˛ ÔËÓ‰Ó˛ π Ú‡ÍÓ˛, ˘Ó ÔÓÌflÚÚfl ÔÓ ÚÂ, flÍ Ï‡˛Ú¸ ‚Ë„Îfl‰‡ÚË, ÔÓ‚Ó‰ËÚËÒfl ¥ flÍÛ ÏÛÁËÍÛ Ï‡˛Ú¸ ÒÎÛı‡ÚË Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË Ô‚ÌÓª ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓª ÙÓχˆ¥ª, π Ï¥ÌÎË‚ËÏ, flÍ Î¸‚¥‚Ҹ͇ ÔÓ„Ó‰‡. ìÒfl ˆfl ÔÓÎ¥ÙÓÌ¥fl ¥‰ÂÈ Ú‡ ÔÓ„Îfl‰¥‚ ÒÔ˘ËÌflπÚ¸Òfl ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚¥‰Ú‚ÓËÚË ÒÚ‡ÚËÒÚ˘ÌÓ ‚¥Ó„¥‰ÌÛ ¥ ‚˘ÂÔÌÛ Í‡ÚËÌÛ ÒÚËÎ¥‚ ¥ ÚËÔ¥‚ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚËÛ Ò‰ӂˢ¥ ÌÂÙÓχΥ‚ χÈÊ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó. é‰Ì‡Í ‚ ÓÁχªÚÚ¥ ÓÔÓ‚¥‰ÂÈ ÏÓªı ÂÒÔÓ̉ÂÌÚ¥‚ ‚‰‡ÎÓÒfl ‚ËÓÍÂÏËÚË ˆ¥Í‡‚¥ ‰‡Ì¥ ÔÓ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥ «ÌÂÙÓχθÌÓª» ‡ÂÌË Û ã¸‚Ó‚¥: «É¥Ô¥ ‚ Ì‡Ò Ì·‡„‡ÚÓ. ë‡Ú‡Ì¥ÒÚË π, ıÓ˜‡ ‚ÓÌË ‡‰¯Â Ì ÌÂÙÓχÎË, ‡ ÒÂÍÚ‡. ë‡Ú‡Ì¥ÒÚË ‚Ë„Îfl‰‡˛Ú¸ ÔË·ÎËÁÌÓ flÍ ÏÂڇΥÒÚË: ‰Ó‚„ ‚ÓÎÓÒÒfl, «ÍÓÒÛıË»; ‚ÂÒ¸ Ó‰fl„ χπ ·ÛÚË ˜ÓÌËÈ. ïÂÒÚ ÌÓÒflÚ¸ Ô‚ÂÌÛÚËÈ Ì‡ ¯Ëª. ÄΠ‚Ò ˆÂ «ÔÓ·flÍۯͥ», «πÛ̉‡». ëÔ‡‚ÊÌ¥ ҇ڇ̥ÒÚË Ì¥ÍÓÎË Ì Ò͇ÊÛÚ¸, ˘Ó ‚ÓÌË Ò‡Ú‡Ì¥ÒÚË, ¥ Ì ԥ‰ÛÚ¸ Ô‡ÔβÊËÚË ÏÓ„ËÎË Ì‡ ã˘‡Í¥‚Ò¸ÍÓÏÛ. ÇÓÌË ‰ÛÊ ıÓ‚‡˛Ú¸Òfl. ê‡ÒڇχÌË ‚ Ì‡Ò π, ‡Î ÚÓ, ÔÓ-ÏÓπÏÛ, ÔÓÒÚÓ ÔËÍËÚÚfl ‰Îfl ÚËı, ıÚÓ Î˛·ËÚ¸ ÔÓÍÛËÚË «Ú‡‚Û». íË-˜ÓÚËË ÓÍË ÚÓÏÛ Ì‡ÈÔÓÚÛÊÌ¥¯Ó˛
235
ЕЛЕОНОРА ГАВРИЛЮК ТУСОВКА ВМЕРЛА – ХАЙ ЖИВЕ ТУСОВКА: ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЬВІВСЬКИХ НЕФОРМАЛІВ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ораторка миттю залилась червiнню, вiд чого стала схожою на зварену живцем вiдьму – жертву темної iнквiзицiї. Чиясь мiцна рука схопила д’Армограя за лацкан шкiряного пiджака i потягла до виходу. Д’Армограй з дитячою усмiшкою на невинному лицi махав їм на па-па руками, вигукуючи: – Ну всьо! Наразi, рiднi. Я буду бiля Жаби! А потiм, упiзнавши у миротворцевi працiвника «Дзи¶и», почав розпитувати: – О, слухай, а де тут такий дядько, Іва... Івашшишин? Я маю новi вiршi! Та не тягни ти... не тягни так! МАР-КІ-ЯНЕ! Де Івашшишин? Іваш-ш-ш-шишин! Д’Армограй, вiдбиваючись вiд чоловiка, що волiк його, зачепив рукою кiлька полотен, скрiплених в одну iнсталяцiю, i тi з трiском упали на кам’яну пiдлогу. – Ой! – стривожено зойкнув вiн. – Я дiко iзвiняюсь, шановний! Ти ж бачив: я ненароком!.. А може, то взагалi не я, га? Шульц пiшов за колєгою, щоб довести того до пам’ятника Шевченковi й укласти на якусь лавку. А при потребi й повернути голову, аби той не захлиснувся власним пiнявим блювотинням. Ще довго тривожили ансамбль вулицi Вiрменської
ÌÂÙÓχθÌÓ˛ Ú˜¥π˛ ·Û‚ ∂‡ÌÊ – «ç¥‚‡Ì‡» Ú‡ ¥Ì¯¥ ڇͥ „ÛÔË. Ä Á‡‡Á ·¥Î¸¯Â Á’fl‚ËÎÓÒfl Ô‡ÌÍ¥‚ ¥ Ò̥ͥ‚. éÒÓ·ÎË‚Ó Ò̥ͥ‚. ëÍ¥ÌË ‚ ̇Ò, ̇ á‡ı¥‰Ì¥È ì͇ªÌ¥, χ˛Ú¸ ÒËÎÛ. Ç¥‰¥ÁÌËÚË ªı ΄ÍÓ: ˆÂ „ÓÎÂÌ¥ „ÓÎÓ‚Ë, ·¥Î¥ Ô¥‰ÚflÊÍË ¥ ‡Ï¥ÈҸͥ ·ÛÚÒË... è‡ÌÍË Û ã¸‚Ó‚¥ ‚Ë„Îfl‰‡˛Ú¸ χÈÊ ·Û‰ÂÌÌÓ, Ì¥˜Ó„Ó Ú‡ÍÓ„Ó ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÂÍÁÓÚ˘ÌÓ„Ó. ÇÓÌË, ‡‰¯Â, ‚¥‰¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl Ôӂ‰¥ÌÍÓ˛, ‡ Ì ‚Ë„Îfl‰ÓÏ. ß, ‰Ó ˜¥, ÔÓ‚Ó‰flÚ¸Òfl Ì ̇ÒڥθÍË ‡„ÂÒË‚ÌÓ ¥ ÍÛÚÓ, flÍ ÏÓÊ̇ ÒÓ·¥ Ûfl‚ËÚË. ßÌÓ‰¥ Ô‡ÌÍ ‚Ë„Îfl‰‡π flÍ ˆ¥ÎÍÓÏ Á‚˘‡È̇ β‰Ë̇. ÇÓÌË Ï‡ÈÊ Ì ÌÓÒflÚ¸ «¥ÓÍÂÁ¥‚» ¥ ‚ÒflÍ¥ Á‡Î¥ÁflÍË Ì‡ Ò· Ì ‰ÛÊ ˜¥ÔÎfl˛Ú¸. ÇÓÌË Á‡Á‚˘‡È Ó·ÎflÚ¸ ÒÓ·¥ Ú‡ÍÛ ÓÁÍÛÈÓ‚‰ÊÂÌÛ Á‡˜¥ÒÍÛ, «ÍÛflÚÌËÍ», flÍ ÓÚ Û «ëÂÍÒ è¥ÒÚÓÎÁ». ÇÓÌË ÌÓÒflÚ¸ Á‚˘‡ÈÌËÈ Ó‰fl„ ¥ ÒÎÛı‡˛Ú¸ Ô‡ÌÍ-ÓÍ» (Ä̉¥È). « – ÅÛÎË Û ã¸‚Ó‚¥ ÒÚËÎfl„Ë? – í‡Í, ·Û‚ Ú‡ÍËÈ Ûı, ‡Î ˆÂ ·ÛÎË Ì ÁÓ‚Ò¥Ï ÒÚËÎfl„Ë... ¥ flÍ „ÛÔ‡ ‚ÓÌË Û ã¸‚Ó‚¥ Ì ¥ÒÌÛ‚‡ÎË. ∫ı ·ÛÎÓ ÔÓ‚ÌÓ ‚ äËπ‚¥. ç‡ÁË‚‡ÎËÒfl ‚ÓÌË Ó͇·¥ÎË. í‡Í, Ó͇·¥ÎË – Ó͇·¥Î¸Ì‡ ÏÛÁË͇. èË„‡‰Ûπ¯ ܇ÌÌÛ Ä∂ÛÁ‡Ó‚Û ¥ «ÅË„‡‰Û ë»? éÚ ˘ÓÒ¸ ‚ ÚÓÏÛ ‰ÛÒ¥ ·ÛÎÓ. – å¥È Ú‡ÚÓ ·Û‚ Ó͇·¥Î! åÓª ·‡Ú¸ÍË ÔÓÁ̇ÈÓÏËÎËÒ¸ ̇ «Ç¥ÏÂ̈¥», ¥ ‚ÓÌË ÏÂÌ¥ Ó·ËÎË ÔÓ˜Ûı‡ÌÍË Á‡ ÚÂ, ˘Ó fl ÒÎÛı‡Î‡ ‰ËÒÍÓ.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЮБКО ДЕРЕШ NАRКОТИЧNІ RОSЛИNИ SХІDNОЇ ЕВRОПИ (ЦИКЛ ТРЕТІЙ: ПСИХОДЕЛІЧНИЙ СЛОВНИК МОЛОДОГО ВІЗІОНЕРА)
236
благання про пиво, i про новi поезiї, i шипiння, наче вiд проколотої шини, i вигукуване по складах, мов рефрен, iм’я директора культурного центру. Аничка потерла долонею чоло i сiла пiд одним iз полотен. Це було за три мiсяцi до того, як виникла потреба вiдправити її на Кульпарштрассе, 95. Однак першi ознаки почали з’являтись десь приблизно тодi. Зрештою, цього разу все було досить непогано: восени п’яний, мов чiп, д’Арм лежав осьтутечки на пiдлозi й хапав вiдвiдувачiв презентацiї за ноги. Тодi вiн ще, пригадується, обригав славнозвiсний Пам’ятник Усмiшцi. Але погано вiн не кiнчив, бо, якщо вже виводити всiх на чисту воду, то найменше шанував себе не д’Арм, i не Реланiум, й не Аничка Л., i не циган Вано Романош, лiдер експериментальної рок-групи «Пiвнiчний Пекельний Шум», холоднi, вкритi кетамiновою пiною уста якого мав нещастя витирати саме Шульц – Вано помер у пiд’їздi будинку, на стриху якого жив Ігорко. Помер, не знайшовши сил доповзти на п’ятий поверх, де – Вано не сумнiвався в цьому нi секунди – Шульц допоможе йому. Найменше з усiєї пiстрявої компанiї хiмiкiв-випробовувачiв любив себе саме Ігор. Вiн, не щадя живота своєго, вганяв собi по ампулi
– ü ·Û‚ ÍÓÎËÒ¸ Ó͇·¥ÎÓÏ. éˆÂ ·ÛÎÓ! Ç ÏÂÌ ·Û· ڇ͇ Á‡˜¥Ò͇, Ô¥‰ Ö΂¥Ò‡, ڇͥ ¯Ú‡Ìˆ¥ ‚ÛÁÂ̸ͥ ÁÂÎÂÌ¥, Ú‡ÍËÈ ‰Ó‚„ËÈ Ô¥‰Ê‡˜ÓÍ flÒ͇‚ËÈ, ڇͥ ϯÚËÍË Á ‚ÛÁ¸ÍËÏË ÌÓÒ‡ÏË... ì Ì‡Ò Û ã¸‚Ó‚¥ ·ÛÎË Ó͇·¥ÎË, ‡Î ‰ÛÊ χÎÓ» (뇯‡, íÓχ, «ÑÊËÌ»). «ä‡ÊÛÚ¸, ˘Ó ÚÛÚ, Û ã¸‚Ó‚¥, ÏË Î˯ ÍÓÔ¥˛πÏÓ Á‡ı¥‰Ì¥ ÒÚËÎ¥. ì ˆ¸ÓÏÛ, Á‚˘‡ÈÌÓ, π ÁÂÌÓ Ô‡‚‰Ë. ì ·Û‰¸-flÍÓÏÛ ‡Á¥, Ô¯¥ ¥ÏÔÛθÒË ÔËȯÎË Á‚¥‰ÚË, ‡Î Á„Ó‰ÓÏ ÁÏ¥¯‡ÎËÒfl Á ̇¯ËÏ Ï¥ÒˆÂ‚ËÏ ÍÓÎÓËÚÓÏ. ç‡ Ì‡Ò ˜ËÌËÎË ÚËÒÍ Á ·ÓÍÛ ä¢Å ¥ ϥΥˆ¥ª, ¥ ÚÓÏÛ ‚ Ì‡Ò ˆ¥ ÒÚËÎ¥ Ú‡Í flÒ͇‚Ó Ì ÔÓfl‚ÎflÎËÒfl, flÍ, Ò͇ʥÏÓ, ‚ åÓÒÍ‚¥ ˜Ë è¥ÚÂ¥. éÒ¸ Ú‡Ï „¥Ô¥ ‰ÛÊ ‚Ë¥ÁÌflÎËÒfl, ‚ÓÌË flÒ͇‚ËÈ Ó‰fl„ ÌÓÒËÎË, ‰ÛÊ ÔÓÏ¥ÚÌÓ ˆÂ ‚Ò ·ÛÎÓ. Ä ÚÛÚ ÏË Ú‡Í Ì ÏÓ„ÎË Ó·ËÚË... Ç Ì‡Ò ˘Â ·ÛÎÓ ÏÂ̯ ‰¥‚˜‡Ú, Ê¥ÌÓÍ ‚ ÌÂÙÓχθÌÓÏÛ ÛÒ¥. ì åÓÒÍ‚¥, ‚ è¥ÚÂ¥ ªı ·¥Î¸¯Â ·ÛÎÓ, ÔË·ÎËÁÌÓ ÔÓÎÓ‚Ë̇. Ä Û ã¸‚Ó‚¥ ‚ÓÌË ·ÛÎË, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ÏÓÎÓ‰¯¥, ¥ ˜‡ÒÚÓ ÒÚ‡‚‡ÎË „¥Ô¥ ̇ Ó‰ËÌ ÒÂÁÓÌ – ÌÓÒËÎË „¥Ô¥‚Ò¸ÍËÈ Ó‰fl„ ̇ ͇̥ÍÛ·ı ‚Î¥ÚÍÛ, Á‡‡‰Ë ÓÁ‚‡„Ë» (ÄÎ¥Í éÎ¥Ò‚˘). åÓÊ̇ Ô¥‰ÒÛÏÛ‚‡ÚË, ˘Ó ÒÛ·ÍÛθÚÛÌ¥ ÒÚËÎ¥ ÌÂÙÓχΥ‚ Û ã¸‚Ó‚¥ ·ÛÎË È Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl Ì ̇ÒڥθÍË «‚ˉӂˢÌËÏË» ÔÓ¥‚ÌflÌÓ ¥Á Á‡ı¥‰ÌËÏË ‡Ì‡ÎÓ„‡ÏË ˜Ë ̇‚¥Ú¸ ªıÌ¥ÏË ÍÓÔ¥flÏË Û ‚ÂÎËÍËı ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Ï¥ÒÚ‡ı ¥ ‚ äËπ‚¥. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
анестезуючого препарату прямо в роззявлену вену, перевищуючи допустиму швидкiсть введення кетамiну у тричотири рази. Це тобi не автострада Шегинi-Львiв, де за перевищення швидкостi ти розпрощаєшся з п’ятдесятьма гривнями. При швидкому введенi могла наступити зупинка дихання, пiсля чого – судома, а вiдтак – останнiй мандат. Забирають права, знiмають номери i ставлять на довiчний штрафмайданчик. Таких от прикрих трафункiв було десь вiсiм. Шiсть iз них припало на той перiод, коли виявилася Травма в малої. Тепер, на дистанцiї у два роки, Шульц вважав, що це були пiдсвiдомi спроби суїциду. Спроби – тобто ще два iнциденти, один iз яких довiв його до реанiмацiйної «Богдан-Бориса» – повторились, коли у свiт iнший пiшла Аничка Л. Зрештою, на кому, як не на ньому, лежала вiдповiдальнiсть за сироту? І хто, як не вiн, винен у її кончинi? Шульц знав небагатьох iстинно одержимих – з тих, що жили в стольному градi Лева. До таких вiн вiдносив, перш за все, Свiрга, i циганчука, румунина, нонконформiста-екстремала, творчого ядра групи «NNN» Вано Романоша.
áÓ‚Ì¥¯Ì¥È ‚Ë„Îfl‰ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ˆËı ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÒÛ·ÍÛθÚÛ ‰ÓÒËÚ¸ ÔÓÏ¥ÍÓ‚‡ÌËÈ ¥ Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌËÈ ÂÔ‡Ú‡ÊÛ Ú‡ ÔÓ‚Ó͇ÚË‚ÌÓª ÂÍÒÚ‡‚‡∂‡ÌÚÌÓÒÚË. è˘ËÌÓ˛ ˆ¸Ó„Ó π Ì Î˯ ÊÓÒÚÓÍ¥¯ËÈ, ‡Ì¥Ê ‰Â¥Ì‰Â, ÍÓÌÚÓθ ϥΥˆ¥ª ̇‰ ÏÓÎÓ‰ËÏË «ÔÓÛ¯ÌË͇ÏË „Óχ‰Ò¸ÍÓ„Ó ÒÔÓÍÓ˛» ‚ ÒÓ‚πˆ¸ÍÛ ÂÔÓıÛ, ‡ÎÂ È Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌ¥¯¥, ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚ÌÓ Ó¥πÌÚÓ‚‡Ì¥ ̇ÒÚ‡ÌÓ‚Ë ¥ ÂÚÓÒ ‰ÓÓÒÎËı „‡Î˘‡Ì. åӇθ̇ ˆÂÌÁÛ‡ ¥ ÚËÒÍ ·¥Î¸¯ÓÒÚË ·ÛÎË ¥ π ˜‡ÒÚÓ Ì‡·‡„‡ÚÓ ‰¥π‚¥¯ËÏË Á‡ÒÓ·‡ÏË, ‡Ì¥Ê ÂÔÂÒ¥ª ÓıÓÓ̈¥‚ ÔÓfl‰ÍÛ. é·ÏÂÊÂ̇ Û˜‡ÒÚ¸ ‰¥‚˜‡Ú Û «ÌÂÙÓχθÌËı» Û„ÛÔÓ‚‡ÌÌflı, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÚÂ, ˘Ó Î˯ Ì‚ÂÎË͇ „ÛÔ‡ ÏÓÎÓ‰¥ ̇ÒÎ¥‰Û‚‡Î‡ ÔÓÔÛÎflÌËÈ ‚ êÓÒ¥ª Ú‡ äËπ‚¥ «Ó͇·¥Î¸ÌËÈ» ÒÚËθ – ‰Ó‰‡ÚÍÓ‚Â ˆ¸ÓÏÛ Ô¥‰Ú‚‰ÊÂÌÌfl. é‰Ì¥π˛ Á ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËı Ú˜¥È, Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË flÍÓª χÒÓ‚Ó Á’fl‚ËÎËÒfl ‚ Ï¥ÒÚ¥ ょ Ô¥ÒÎfl 1991 ÓÍÛ, π ÒÍ¥Ì„Â‰Ë («„ÓÎÓÏÓÁ¥»). ëıÓÊ ̇ ÚÂ, ˘Ó ˆÂÈ Ûı Á’fl‚Ë‚Òfl Û ã¸‚Ó‚¥ ̇҇ÏÔ‰ Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ ÍÓÌÚ‡ÍÚ¥‚ ¥Á Ó‰ÌÓÎ¥Ú͇ÏË ¥Á èÓθ˘¥*, ‰Â ÒÍ¥Ì„Â‰Ë flÍ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËÈ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËÈ Ì‡ÔflÏÓÍ ·ÛÎË ‚¥‰ÓÏ¥ ‰Â˘Ó ‡Ì¥¯Â [Jedrzejewski 1999: 179]. èÓÚ ˆÂÈ Á‡ÔÓÁ˘ÂÌËÈ «ÚẨ» Ì ÁÏ¥„ ·Ë Á‡ÍÓ¥ÌËÚËÒfl ¥ ̇·ÛÚË ÔÓ¯ËÂÌÌfl Û ã¸‚Ó‚¥, flÍ˘Ó ·Ë ·ÛÎË ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ „ÎË·¯¥ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ Ô‰ÛÏÓ‚Ë ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó (flÍ ˆÂ ·ÛÎÓ Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ó͇·¥Î¥‚). h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Çàíêàåäà á ÄçÑÖ¢êÄìçÑçéÉé óÄëéèàëì «ãúÇßÇëúäÖ åÖíêé ‹4» Вано Романош розмовляв iз мертвими. Вся його музика насправдi була розмовою з потойбiчним. «Пiвнiчний Пекельний Шум» iснував раптом якихось пiвтора року, проте за цей час ця вельми специфiчна музична (якщо це слово можна застосовувати в їх випадку) формацiя збурила бiльше шуму (у певних колах, ясна рiч. По «Територiї А» їх не показували), нiж усi зьвьоздочки украинской эстрады разом узятi. Достатньо сказати, що творчiсть Вано i «шумикiв» рухалась у напрямку noise-аrt’у, засновником якого вважається доктор фiльозофiї, професор Мiсканонiкського унiверситету Мануель Льлобос-i-Каталiна, Ма¶iстр Шуму; перейшла через територiю, названу критиком iз лондонського неформального часопису «I.T». i пiдхоплену петербурзьким журналом «Fuzz» – т.зв. «concrete-rock» («бетонний рок»), подолала повну небезпек смугу, що до цього часу належала виключно гурту «King Crimson» – «heavy consrtuKction» й опинилась у тих районах музики, якi картографи мейнстриму називають «НЕДОСЛІДЖЕНІ ТЕРИТОРІЇ» або «КРАЙ, ДЕ ВОДЯТЬСЯ ЗМІЇ».
ñ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ ۄÛÔÓ‚‡ÌÌfl ‚ Ò‚Óªı ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ‚Ëfl‚‡ı ̇ÒÎ¥‰Ûπ Á‡ı¥‰ÌËÈ ‡Ï¥ÈÒ¸ÍËÈ ¥Ï¥‰Ê, ÔÓÔ‡„Ûπ Ô‡Ú¥ÓÚ˘ÌÛ ÂÍÁ‡Î¸Ú‡ˆ¥˛, ‚ÓÈÓ‚Ì˘¥ÒÚ¸ ¥ ÒÚÂÂÓÚËÔÌÓ„Ó ¯ÚË·Û ÏÛÊÌ¥ÒÚ¸ (̇ ÔÓÚË‚‡„Û «Ê¥ÌÓ˜ÌÓÒÚ¥» „¥Ô¥ Ú‡ ‰ÂflÍËı ¥Ì¯Ëı ÒÚËÎ¥‚). ᇠ‰‚Óχ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ÏË ÓÁ͇̇ÏË ÒÍ¥Ì„Â‰Ë Ì‡·ÎËʇ˛Ú¸Òfl ‰Ó „ÓÔÌËÍ¥‚ (˜Ë „ÓÔ¥‚) – ‚Û΢ÌËı ∂‡Ì∂¥‚, flÍ¥ ÔÓ ÒÛÚ¥, ÚÂÊ π ÌÂÙÓχθÌËÏË Û„ÛÔÓ‚‡ÌÌflÏË ÏÓÎÓ‰¥, ‡Î Ì ̇ÎÂʇڸ ‰Ó ÌÂÙÓχΥ‚ sensu stricto, ‡ ̇‚Ô‡ÍË, ÔÓÚËÒÚ‡‚Îfl˛Ú¸ Ò· ªÏ ¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ Ò‚ÓªÏ Ó·Ó‚’flÁÍÓÏ ÚÂÓËÁÛ‚‡ÚË «ı¥ÔÓ·ÎÛ‰¥‚». Ç¥‰ „ÓÔÌËÍ¥‚ ÒÍ¥Ì„Â‰Ë ‚¥‰¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl Ì ÒڥθÍË ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥Ï ‚Ë„Îfl‰ÓÏ, ÒͥθÍË, Ô‰ÛÒ¥Ï, ̇fl‚Ì¥ÒÚ˛ Ô‚ÌÓª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª. éÒ¸ ˘Ó ÓÁÔÓ‚¥‚ ÔÓ Òͥ̄‰¥‚ Ó‰ËÌ Á ÏÓªı ÒÔ¥‚ÓÁÏÓ‚ÌËÍ¥‚: «è¥ÒÎfl ÓÁ‚‡ÎÛ ëÓ˛ÁÛ ˆÂ ‚Ò ÔÓ˜‡ÎÓÒfl. á’fl‚ËÎËÒfl ÒÍ¥ÌË. ∏ ڇͥ, flÍËı fl ÓÒÓ·ËÒÚÓ Òͥ̇ÏË Ì ‚‚‡Ê‡˛, ÚÓÏÛ ˘Ó ‚ÓÌË ÔÓÒÚÓ Ì‡Ó‰ Û ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı ÍÛÚ͇ı, Á „ÓÎÂÌËÏË „ÓÎÓ‚‡ÏË ¥ ıÓ‰flÚ¸ ‚ÂÎËÍÓ˛ «¯‡Ó˛», fl͇ ÏÓÊ ̇ÚÓ‚ÍÚË ÔËÍÛ ÍÓÏÛ Á‡‚„Ó‰ÌÓ. çÛ ¥ ˜Â‚ËÍË, Á‚˘‡ÈÌÓ. ÄΠÒÔ‡‚ÊÌ¥ ÒÍ¥ÌË Û ã¸‚Ó‚¥ – ˆÂ ÍÓÎ˯̥ Ô‡ÌÍË. ì 80-ı ‚ÓÌË ·ÛÎË ÔÓÒÚÓ Ô‡Ì͇ÏË, ‡ ‚Ê ÔÓÚ¥Ï Òͥ̄‰‡ÏË. ÇÓÌË ÔÓ‰¥ÎÂÌ¥ ̇ ‰‚¥ „ÛÔË: «éÈ» ¥ Ù‡¯ËÒÚË. «éÈ» – ÒÍ¥ÌË Í·ÒÌ¥, ‚ÓÌË ÏÂÌ¥ ÔÓ‰Ó·‡˛Ú¸Òfl, ‚ÓÌË Ì ˜¥ÔÎfl˛Ú¸Òfl ‰Ó ÍÓ„Ó ÔÓÔ‡ÎÓ. ß̯Ëı ÌÂÙÓ-
237
ЕЛЕОНОРА ГАВРИЛЮК ТУСОВКА ВМЕРЛА – ХАЙ ЖИВЕ ТУСОВКА: ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЬВІВСЬКИХ НЕФОРМАЛІВ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Вано можна без застережень вважати учнем Каталiни, бо вiн став тим, хто зумiв пiдкорити Шум . Їх останнiй концерт, через добу пiсля якого Вано спочив у Бозi, вважається новим кроком у музицi, абсолютно новим пiдходом до аранжування, теорiї змiщення ритму, неперервного атонального звучання та використання свiтлових ефектiв, покликаних стимулювати виникнення стану iдiосинкрезiї (стан, що супроводжується змiною...) Вано вчився на хемiчному факультетi Львiвського Унiверситету. Вiн був алхемiком у повному розумiннi цього слова – безупинно, як навiжений електрон довкола ядра, вишукував вiн фiлософський камiнь, а фiлософським каменем сучасности для Вано став героїн, до якого не розвивається звикання. Але Вано згорiв на порошках, згорiв, як гази у хвостi комети, немов астероїд у фотосферi Сонця. Можна було до мозолiв у горлi сперечатися про його смерть, ар¶ументуючи передсмертними словами Курта Кобейна про те, що краще вибухнути, анiж згаснути, трясти в повiтрi танатологiчною фiлософiєю смертi Моррiсона чи розважаннями буддистiв про те, що дарунок смертi – найбiльший дарунок, який ми можемо отримати, бо життя наше – гiвно, а людина – пiщинка пiд ногами Будди, сон у його Свiдомостi... тiльки чомусь цьо-
χΥ‚ Á‡ıˢ‡˛Ú¸, flÍ˘Ó „ÓÔË Ì‡ªÊ‰Ê‡˛Ú¸. Ä ÓÚ ‰Û„¥ – ÚÓ Ù‡¯ËÒÚË. ÇÓÌË ÔÓÚË ‚Ò¥ı: ¥ ÔÓÚË „ÓÔ¥‚, ¥ ÔÓÚË «Ô‡Ú·ÚËı», ¥ ÔÓÚË ‚Ò¥ı «ÍÓθÓÓ‚Ëı». éÒÓ·ÎË‚Ó ‚ÓÌË ÔÓÚË ‡‡·¥‚. Ä ‚ äËπ‚¥ ‚ÓÌË Ì‡‚¥Ú¸ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËı ÚÓ‚ÍÎË. óÂÒÌÓ Í‡ÊÛ˜Ë, ‚Ò¥ ̇¯¥ θ‚¥‚Ҹͥ ÒÍ¥ÌË ·ÛÎË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚Ì¥ ÒÔ¯Û. è˪ı‡ÎË ÒÍ¥ÌË ‰Ó äËπ‚‡: «ÅÎ¥Ì, flÍ ˆÂ Ú‡Í: ‚Ë Ô‡Ú¥ÓÚ‡ÏË Ò· ‚‚‡Ê‡πÚ ¥ ·‡Î‡Í‡πÚ ÔÓ-ÓÒ¥ÈÒ¸ÍË?» – ÚÓ ‚ÓÌË Á‡ ͥθ͇ Ï¥Òflˆ¥‚ Ô¥‰Û˜ËÎË Û͇ªÌÒ¸ÍÛ, ¥ ÚÂÔ ‚Òfl ˆfl ·‡Ú‚‡ ÓÁÏÓ‚Îflπ ‚ËÍβ˜ÌÓ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛» (û¥È). «èÓ·ÎÂÏ̇ Ôӂ‰¥Ì͇» ¥ ÒÔÓÌÚ‡Ì̇ ‡„ÂÒË‚Ì¥ÒÚ¸ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ‰ÂflÍËı ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËı Ú˜¥È flÍ Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ, Ú‡Í ¥ ‚ ì͇ªÌ¥, – ‰‡‚ÌÓ ‚¥‰ÓÏËÈ Ù‡ÍÚ. èÓÚ ‡„ÂÒË‚Ì¥ÒÚ¸ ¥ ÂÍÒÍβÁË‚¥ÁÏ Á‡ ÂÚÌ¥˜ÌÓ˛ ÓÁ̇ÍÓ˛ (̇ ÔÓÚË‚‡„Û, ̇ÔËÍ·‰, ‚ÒÂÓıÓÔÌÓÏÛ ·‡ÚÂÒÚ‚Û ¥ ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥ÚËÁÏÛ «‰¥ÚÂÈ Í‚¥Ú¥‚») flÍ ÓÒÌÓ‚Ì¥ Á‡Ò‡‰Ë Ò‡ÏӂˇÊÂÌÌfl (‡ ҇ϠڇÍ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ÓÚÓ˜Û˛˜Ëı ‰ÂÏÓÌÒÚÛ˛Ú¸ Òͥ̄‰Ë) π ‰Ó‚ÓÎ¥ ¥‰Í¥ÒÌËÏË Û ÏÓÎÓ‰ÓÏÛ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥. ç ÏÓÊ Ì ÚÛ·Û‚‡ÚË ÚÂ, ˘Ó Ù‡¯ËÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ¯ÚË·Û ¥‰ÂÓÎÓ„¥fl «„ÓÎÓÏÓÁËı» Á̇ıÓ‰ËÚ¸ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÔËıËθÌËÍ¥‚ Û ã¸‚Ó‚¥. ßÁ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ˆ¥Í‡‚Ó˛ π ¥ÌÙÓχˆ¥fl û¥fl (Ô¥‰Ú‚‰ÊÂ̇ È ¥Ì¯ËÏË ¥ÌÙÓχÚÓ‡ÏË) ÔÓ ÌÂÛ͇ªÌÒ¸ÍÂ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЮБКО ДЕРЕШ NАRКОТИЧNІ RОSЛИNИ SХІDNОЇ ЕВRОПИ (ЦИКЛ ТРЕТІЙ: ПСИХОДЕЛІЧНИЙ СЛОВНИК МОЛОДОГО ВІЗІОНЕРА)
238
го нiхто не робив. Усi тихо визнали, що помер Вано явно завчасу. І смерть вийшла iдiотською. «Пiвнiчний Пекельний Шум» складався iз шести осiб – трьох перкусистiв, гiтариста, що грав на дванадцятиструннiй гiтарi й ситарi, клавiшника-синтезаторника i самого Вано – мультиiнструменталiста, який давав собi раду з гобоєм, дримбою, саксофоном-тенором i таємничим духовим iнструментом тибетських чаклунiв Бонпо – товстiй дерев’янiй флейтi iз вражаючим хрипким звуком (весь «Шум», все його трансцендентне звучання було акумульоване в її захриплому протяжному виттi). Дивувала, з першого погляду, велика кiлькiсть бубнiстiв. Двi розширенi барабаннi установки, осiдланi задуманого вигляду студентами фiлософського факультету ЛНУ, молодиками iз затуманеними очима, плюс ексцентричного вигляду афроамериканець, а попросту кажучи – негр-мулат, що екзальтовано вибивав ламанi ритми на кон¶олезьких дерев’яних барабанах. Концепцiя Вано полягала в тому, щоб заманити рацiональну частину свiдомости в лабiринти ритмiв – лiдерство пiдхоплював то перший бубнiст, то другий, їхнi партiї накладались, заплутувались у вузли аритмiї, перехоплювались пульсацiями електронних тонiв клавiшника, чи
ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl ˜Ë ÔË̇ÈÏÌ¥ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚Ì¥ÒÚ¸ Á̇˜ÌÓª ˜‡ÒÚËÌË Òͥ̄‰¥‚ Ï¥ÒÚ‡. é‰ÌËÏ Á ¥ÏÓ‚¥ÌËı ÔÓflÒÌÂ̸ ˆ¸Ó„Ó ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ÔÓÒË·ÌÌfl ̇ ÎÓ„¥ÍÛ ¥Ì‚ÂÒ¥ª, flÍÛ ÏË ‰ÓÒËÚ¸ ˜‡ÒÚÓ ÏÓÊÂÏÓ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚË Û ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌ¥ «ÔÂÂı¥‰ÌÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û». üÍ ¥ ·‡„‡ÚÓ „Û˜ÌËı Ù‡Á ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ‰Ó·Ë, ËÚÓË͇ «¥ÌÚÂ̇ˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ ¥ ‰ÛÊ·Ë Ï¥Ê Ì‡Ó‰‡ÏË» ÒÔËÈχπÚ¸Òfl ÌËÌ¥ flÍ ˘ÓÒ¸ ÔÎ¥ÒÌfl‚Ó-ÒÓ‚ÍÓ‚Â, ¥ ˜‡ÒÚÓ-„ÛÒÚÓ Ôӂ̇ ·‡È‰ÛÊ¥ÒÚ¸ ‰Ó ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ-ÂÚÌ¥˜ÌËı ÔËڇ̸ ‡·Ó Ê, ̇‚Ô‡ÍË, ‚ÛÁ¸ÍÓ, «ÂÍÒÍβÁË‚ÌÓ» [Motyl 1993: 73-74] ‰Â٥̥ÈÓ‚‡ÌËÈ Ô‡Ú¥ÓÚËÁÏ ‚ËıÓ‰flÚ¸ ̇ Ô¯ËÈ ÔÎ‡Ì Û Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ ÏÓÎÓ‰Ëı. êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏӂ̇ ÏÓÎÓ‰¸, flÍÛ ¥Á ÁÓÁÛÏ¥ÎËı Ô˘ËÌ ÌÂ¥‰ÍÓ Ô¥‰ÓÁ˛˛Ú¸ Û ÒËÏÔ‡Ú¥ª ‰Ó «Òӂ͇», ̇χ„‡πÚ¸Òfl ‰Ó‚ÂÒÚË Á‚ÓÓÚÌπ ¥ Á‡ÔÂÍÎÓ Á‡Ô˜Ûπ ‚ÒÂ, ˘Ó Á ÌËÏ ‡ÒÓˆ¥˛πÚ¸Òfl – ̇‚¥Ú¸ ‰ÂÍÓÎË ˆ¥ÎÍÓÏ „ÛχÌÌ¥ È ÔÓÏ¥ÍÓ‚‡Ì¥ ÔÓÌflÚÚfl, ˘Ó, ̇ ʇθ, ÒÚ‡ÎË Ú˛ªÁχÏË Á ËÚÓ˘ÌÓ„Ó Ó·¥„Û ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ‰Ó·Ë. û̇ÍË, flÍ¥ ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸ Ò· «Ô‡Ú¥ÓÚ‡ÏË ¥ ÒÔ‡‚ÊÌ¥ÏË ˜ÓÎÓ‚¥Í‡ÏË», ‚Ӫ̇ÏË, ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ‡ΥÁÛ‚‡ÚË ÒÂ·Â Û ‰ÂÒÚÛÍÚË‚ÌËÈ ÒÔÓÒ¥·, ‡Ú‡ÍÛ˛˜Ë ÚËı, ıÚÓ «Ì ڇͥ, flÍ ÏË». ì Ô‚ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ÊËÚÚπ‚‡ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥fl θ‚¥‚Ò¸ÍËı Òͥ̄‰¥‚ π ‰ÓÒËÚ¸ ‰Ë‚ÌÓ˛ ÒÛÏ¥¯¯˛ ‡͈¥È flÍ Ì‡ ÒÓ‚πˆ¸ÍËÈ ‰ËÒÍÛÒ Á ÈÓ„Ó ÎˈÂÏ¥ÌÓ ÔÓÍ·ÏÓ‚‡ÌËÏ ¥ÌÚÂ̇ˆ¥Ó̇ΥÁÏÓÏ, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÏÓ‚˜‡ÁÌËÏ ‚ËÁ̇ÌÌflÏ ¥π‡ı¥ª ̇ˆ¥Ó̇θh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
розчинялись у ритмах барабанiв Кон¶о. Його наступним задумом був потаємний ритм чотири на чотири – також непомiтно пiдтримуваний то одним, то iншим бубнiстом, вiн використовувався для введення слухачiв у стани змiненої свiдомости. Тони, гiтари, ситари, дримба, гобой i т.д. – вiбрацiями дiяли на найглибшi шари свiдомости, пробуджуючи до життя те, що мешкало на самiсiнькому днi нашого еgо. За три мiсяцi до смерти лiдера групи менi поталанило взяти у них iнтерв’ю пiсля їхнього концерту в невеликому анде¶раунд-клубi «Скатологiя». ФЛОЙД МОРФІНСЬКИЙ: Наскiльки менi вiдомо, ти присвятив частину свого життя кiнематографу... ВР: та... хе-хе-хе... Разом iз хлопцями з «Phenomena» я зняв два третьосортнi фiльми жахiв з бюджетом у п’ятдесят долярiв кожен... хе-хе... вони називались «Нiч велетенських глистiв» – про гельмiнтiв, що виросли на радiоактивному харчi до фантастичних розмiрiв i вступили у Львiв, залазячи переляканим на смерть обивателям прямо в дупу; ну i «Пляцки смертi» з Квадром Шкурупiєм у ролi Кухарика-родом-з-Пекла. Про iнфернальнi Пляцки смертi згадується також у Реланiума (йдеться про Влодка Реланiума, львiвського поета-модернiста, вiдомого своїми скандальними витiвками, не менш епа-
ÌÓÒÚÂÈ (‰Â π‚ª, ‡Á¥‡ÚË ¥ ͇‚͇Áˆ¥ ÔÓÒ¥‰‡˛Ú¸ ̇ÈÌËʘ¥ ˘‡·Î¥), Ú‡Í ¥ ̇ ¥‰Âª Ô‡‚ÓÂÍÒÚÂÏ¥ÒÚÒ¸ÍËı Û͇ªÌÒ¸ÍËı Û„ÛÔÓ‚‡Ì¸. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, Á‚˘‡ÈÌÓ, ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÛÒÍ·‰Ì˛πÚ¸Òfl ÔÓÚÛÊÌËÏ ‚ÔÎË‚ÓÏ Ì‡ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ Òͥ̄‰¥‚ ̇ˆËÒÚÒ¸ÍÓª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª. Ä̇ΥÁ Ô˘ËÌ ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl ˆ¥πª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª Ò‰ ÏÓÎÓ‰¥ Á‡ÒÎÛ„Ó‚Ûπ, ‚Ú¥Ï, ̇ ÓÍÂÏ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl. íÛÚ fl Î˯ ıÓڥ· · ˘Â ‡Á ̇„ÓÎÓÒËÚË Ì‡ ÍÓÏÔÎÂÍÒÌÓÒÚ¥ Ú‡ ÌÂÓ‰ÌÓÁ̇˜ÌÓÒÚ¥ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Î‡Ì‰¯‡ÙÚÛ ã¸‚Ó‚‡, ‰Â Ò‚Óπ¥‰Ì¥ÒÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı, ÂÚÌ¥˜ÌËı, Í‚‡Á¥-ÂÚÌ¥˜ÌËı ¥ ÏÓ‚ÌËı fl‚ˢ Ú‡ ÔÓ·ÎÂÏ ÙÓÏÛπ ÂÏÓˆ¥ÈÌËÈ ¥ ÍÓ„Ì¥ÚË‚ÌËÈ ÒÛ·ÒÚ‡Ú, ˘Ó Ô¥‰Ê˂βπ flÍ Ú‚Ó˜¥, ÍÓÌÒÚÛÍÚË‚Ì¥, Ú‡Í ¥ ÛÈÌ¥‚Ì¥ ‡ÒÔÂÍÚË Ò‡ÏӂˇÊÂÌÌfl Ï¥Ò¸ÍÓª ÏÓÎÓ‰¥. üÍ ˆ¥ÎÍÓÏ ÒÎÛ¯ÌÓ Á‡Û‚‡ÊÛ˛Ú¸ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍË [Pilkington 1994: 42, ÉˈÂÌÍÓ 1998: 710], Á ÓÁ‚‡ÎÓÏ «ÚÓڇΥڇÌÓ„Ó ÏÓÌÒÚ‡» ëëëê ÌÂÏËÌۘ ÓÁÔ‡‰‡πÚ¸Òfl È ¥ÌÚÂ∂‡Î¸ÌËÈ, «‚ÒÂÒÓ‚πˆ¸ÍËÈ» ‚‡¥‡ÌÚ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÍÛθÚÛË. á„ÛÚÓ‚‡Ì‡ ÏÓÎÓ‰¥Ê̇ «ëËÒÚÂχ» Ïӄ· ¥ÒÌÛ‚‡ÚË Î˯ ‚ ÓÔÓÁˈ¥ª ‰Ó ÚÓڇΥڇÌÓª ÒËÒÚÂÏË, flÍ ÔÓÚË‚‡„‡ ¥ Á‡Ô˜ÂÌÌfl ªª Ì¥‚Âβ˛˜Ëı Ô‡ÍÚËÍ ¥ ÔÓÒÚÛ·ڥ‚. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 1990-ı «¥ÌÚÂ̇ˆ¥Ó̇θÌÛ ÌÂÙÓχθÌÛ ÚÛÒÓ‚ÍÛ» 㸂ӂ‡ ÁÏËÎÓ ÔÓÚÓÍÓÏ ÌÓ‚Ëı ‚¥fl̸, ÒÛÔ˜ÌÓÒÚÂÈ ¥ ̇ÔÛ„. Ç¥‰ÔÓ‚¥‰‰˛ ̇ ‰ËÎÂÏË – ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ÏÓ‚Ì¥, ÂÚÌ¥˜Ì¥ ¥ ÍÛθÚÛÌ¥, ˘Ó ‰Ó‚„Ó ‚ËÁ¥h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
тажними, анiж концерти «Nordic Nosferatu Noise» – Ф.М.) ФМ: а що то була за книжечка, випущена обмеженим тиражем на твiй День Народження? ВР: я трохи постiбався з товариша ¢айдара... Була така в нього штучка, називалась «Тимур i його команда», пам’ятаєш, нє? Сюжет я залишив без видозмiн, але деталей побiльшало. Скажiмо, там описанi всi тi бруднi речi, якими займались в гарячi лiтнi полуднi Тимур i його подружка дiвчинка Женя, в той час, як решта команди була на партзаданiях: «Тимур пропхав великi пальцi пiд гумку її трусикiв i повiльно стягнув їх, залишаючи Женю лежати голою на соломi, покритiй її червоним сарафаном», ну i так далi... в такому ж дусi... Армiйськi ременi, вазелiн, шовковi стрiчки – сам знаєш (смiється, скотина). ФМ: о’кей, тодi перейдемо до серйознiших речей, як от ваша музика. Ти вважаєш себе новатором? Чи натрапив ти на музичну Шамбалу, недослiджену її дiлянку? ВР: (смiється) почасти. Але новатором – нi. Дехто порiвнює нашу групу iз британською командою «COIL», яка, зокрема, славиться довгими трансовими композицiями. Я вважаю нашу музику набагато ефективнiшою. Вона – це ¶рунт, в якому проростає корiння пiдсвiдомого.
‚‡ÎË ‚ χÒÓ‚¥È Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ θ‚¥‚’flÌ, ‚ ÏÌÓÊËÌÌÓÒÚ¥ ªª ‰ËÒÍÛÒ¥‚ ¥ Ï¥ÙÓÎÓ„¥ª – Òڇ· Ô¥ÒÎfl ÍÓÓÚÍÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û ÒÛÏ’flÚÚfl ¥ «Ì‚ˉËÏÓÒÚ¥», ÔÓfl‚‡ ÌÓ‚Óª «ÌÂÙÓχθÌÓª» ÚÛÒÓ‚ÍË, ÚӘ̥¯Â, ÓÁχªÚÚfl ÚÛÒÓ‚ÓÍ. ë¸Ó„Ӊ̥¯Ìfl θ‚¥‚Ҹ͇ «ÌÂÙÓχθ̇» ‡Â̇ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ̇‰ÔË‚‡ÚÌËÏ, ‡Î Ì ÔÓ„ÎËÌÛÚËÏ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËÏË ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥flÏË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏ ÔÓÒÚÓÓÏ Ï¥Ò¸ÍÓª ÏÓÎÓ‰¥, ‚ flÍÓÏÛ ÁÏ¥¯Û˛Ú¸Òfl ¥ ÁÓÒÚ‡˛Ú¸Òfl, ÒÚË͇˛Ú¸Òfl ¥ ‚¥‰¯ÚÓ‚ıÛ˛Ú¸Òfl Û͇ªÌҸͥ, ÓÒ¥ÈҸͥ, Í‚‡Á¥-ÓÒ¥ÈҸͥ («ÒÓ‚ÍÓ‚¥») ¥ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ÔÓÌflÚÚfl, ÒËÏ‚ÓÎË, ¥‰Âª, ÒÚËÎ¥ ¥ ‚ÔÎË‚Ë. ì ˆ¸ÓÏÛ Ù‡„ÏÂÌÚÓ‚‡ÌÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥ ÌËÌ¥, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ̇fl‚Ì¥ÒÚ¸ ÚẨÂ̈¥È ‰Ó ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı ÏÂÊ ¥ ÔÓÚËÒÚÓfl̸, ‚ÒÂ Ê Ú‡ÍË „ÓÒÚÓ ‚¥‰˜Û‚‡πÚ¸Òfl ÚflÊ¥ÌÌfl ‰Ó ÔÓ¯ÛÍÛ Á„ÛÚÓ‚Û˛˜Ëı ˜ËÌÌËÍ¥‚. çËÏË ÒÚ‡˛Ú¸ Ì Î˯ ‚ÂÍÚÓË ÓÔÓÛ ÛÌ¥Ù¥ÍÛ˛˜ËÏ ‚ÔÎË‚‡Ï Û ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌ¥ Ú‡ Ú‚Ó˜¥È ÒÙÂ¥ (Ú‡Í Á‚‡ÌÓÏÛ mainstream’¥ [ÉˢÂÌÍÓ 1998: 710]) ˜Ë ¥Ì¯ËÏ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌËÏ ÙÓχˆ¥flÏ (ÁÓÍÂχ, „ÓÔÌËÍ‡Ï [ÄÌÚËÔӂ˘ 1998]), ‡ÎÂ È Ì‡fl‚Ì¥ÒÚ¸ ÒԥθÌÓª Ï¥ÚÓÎÓ„¥ÁÓ‚‡ÌÓª Ï¥Ò¸ÍÓª ÚÓÔÓ„‡Ù¥ª, «¥ÒÚÓ¥ª», lingua franca (Óθ flÍÓª ÔÓÍË ˘Ó È ‰ÓÒ¥ ‚ËÍÓÌÛπ ÓÒ¥ÈҸ͇) ¥ ÚÓÏÛ ÔÓ‰¥·ÌËı ÒԥθÌËı ÚÓ˜ÓÍ ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl.
239
ЕЛЕОНОРА ГАВРИЛЮК ТУСОВКА ВМЕРЛА – ХАЙ ЖИВЕ ТУСОВКА: ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЬВІВСЬКИХ НЕФОРМАЛІВ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ФМ: що може Вано Романош розказати про свою бiо¶рафiю як музиканта? ВР: ранiше я грав на гобої у невеличкiй кришнаїтськiй групi «Свiдомiсть Кришни», потiм – разом iз панками грав у «Пiроманiї», згодом робив музику для виставок групи дизайнерiв-графiкiв «Phenomena», десь приблизно з 1998-го я почав стягувати їх (киває головою на решту хлопцiв). Спершу ми заснували експериментальну iндастрiал-групу «Der Meskalinrausch» («Інтоксикацiя мескалiном» – за назвою книжки К. Берiн¶ера, повнiстю присвяченої експериментам iз пейотом, кактусом, що мiстить цей галюциноген. – Ф.М) Але якось самi дiйшли до теперiшнього звучання, i концепцiя попередньої групи нас уже не задовольняла. Наше переродження вiдбулось, мабуть, пiд час концерту на закинутому ангарi в Тернополi. Тодi я виконав одну композицiю, майже що iмпровiзацiю – грав лиш один гобой, а хлопцi вiдбивали ритм, стiбаючи батогами чавуннi труби. І тi пiдвиваючi звуки, тi циркулюючi мелодiї... вони якось повпливали на слухачiв. Пiсля сейшену до нас пiдходили люди з великими вiд здивування очима, i вони казали: «Так, це круто... це Нове Слово!»
1. Beck, U (1992) Risk Society. Towards a New Modernity. – London. 2. Fornas, J (1992) Otherless in Youth Culture. In: Ethnicity in Youth Culture. Report from a symposium in Stockholm, Sweden June 3-6 1991 / Ed. by C. Palmgren, K. Lovgren, G. Bolin. – Stockholm. – P.11-27. 3. History of Young People in the West (1997) / Ed. by G. Levy and J.C.Smitt. – Vol. 1. Ancient and Medieval Rites of Passage. – Cambridge, Massachusets – London. 4. Jenkins, R. (1983) Lads, Citizens and Ordinary Kids. – London. 5. Motyl, A. (1993) Dilemmas of Independence. Ukraine After Totalitarianism. – New York. 6. Pilkington, H. (1994) Russia’s Youth and Its Culture. A Nation’s Constructors and Constructed. – London – New York. 7. Robertson, R. (1995) Globalization. Social Theory and Global Culture. – London. 8. Shchepanskaja T. B. (1991) The Symbols of the Youth Culture. A Functional Analysis // In: Soviet Education (selected articles from Soviet educational journals in English translations). – 33 (10). – P. 3-16. 9. Willis, P. (1990). Common Culture. Symbolic Work at Play in the Everyday Cultures of the Youth. – Bristol. 10. ÄÌÚËÔӂ˘ í. üÍ Ç‡Òfl ÌÂÙÓχΠÍÌËÊÍÛ ˜ËÚ‡‚ // Ç: 38°. – ‹1, ˜Â‚Â̸ 1998.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЮБКО ДЕРЕШ NАRКОТИЧNІ RОSЛИNИ SХІDNОЇ ЕВRОПИ (ЦИКЛ ТРЕТІЙ: ПСИХОДЕЛІЧНИЙ СЛОВНИК МОЛОДОГО ВІЗІОНЕРА)
240
ФМ: чи правда те, що якось на сценi Ви з’їли людську плаценту? ВР: я би волiв на це запитання не вiдповiдати... а хто тобi про це розказав? ФМ: чи правда, що Вано Романош має т.зв. «десницю слави»? (кисть покiйника, над якою провели вiдповiднi магiчнi ритуали. – ФМ) ВР: це запитання такого ж плану. ФМ: кажуть, має вийти Твiй альбом? ВР: це не тiльки i не стiльки альбом. Це, фактично, проект... концептуальний проект... Вiн включатиме в себе кiлька гепенiнгiв, три концерти на нiчних вулицях Львова, власне альбом i невеличку брошурку з текстами Еленiума. Її повинно випустити видавництво «МiМ». ФМ: Еленiум? Цебто, Влодко Реланiум, так? До речi, вашi постатi i творча манера мають багато чого спiльного. Яка роль у проектi вiдведена йому? ВР: Та, це буде своєрiдний путiвник по нашiй творчостi... З одного боку, ключ до загадки. А з iншого – чергова, iще мiстичнiша головоломка. Можливо, не так важливо розгадати її, як вiднайти i правильно сформулювати для себе власне загадку. Це дiйсно важливо, бо це не розвага типу кросворда, – це РЕАЛЬНО –наголо-
11. ÉÓÂÎËÍ é. «Ç¥ÏÂ̈¥» – 20 ÓÍ¥‚. ÑÂ˘Ó ÔÓ Ê¥ÌÓ˜¥ ÍÎÛ·Ë ¥ ͇‚Ó‚¥ ‚Óβˆ¥ª // Ç: åÓÎÓ‰‡ ɇ΢Ë̇. – 29 ÒÂÔÌfl 1998. 12. ÉˈÂÌÍÓ é. íÛÒӂ͇ // Ç: ç‡ËÒË Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÔÓÔÛÎflÌÓª ÍÛθÚÛË. – ä˪‚, 1998. – ë. 701-711. 13. èÂÂÚflÚÍÓ û. ßÒÚÓ¥fl θ‚¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÓÍ-Ì-ÓÎÛ. ëÔˆ‚ËÔÛÒÍ ÊÛ̇ÎÛ «î¥‡». – 㸂¥‚, 1995. *üÍ ‚¥‰Á̇˜‡ÎË ‰ÂflÍ¥ ¥ÌÙÓχÚÓË, Û ã¸‚Ó‚¥, ‰Â ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÏÓÊ Î˯ ϥflÚË ÔÓ ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó ßÌÚÂÌÂÚÛ Ú‡ Ò‡ÚÂÎ¥Ú‡ÌÓ„Ó ÚÂη‡˜ÂÌÌfl, ̇ÈÒ‚¥Ê¥¯Û ¥ÌÙÓχˆ¥˛ ÔÓ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌ¥ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ ÒÚËÎ¥ È Ì‡ÔflÏÍË ÔÓÒÚ‡˜‡˛Ú¸ ¥ÌÓÁÂψ¥ Ú‡ θ‚¥‚Ҹͥ Ó‰ÌÓÎ¥ÚÍË, ˘Ó ÔÓ·Û‚‡ÎË Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ. ôÓ Ê ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ‰ÓÒÚÛÔÌËı Û ã¸‚Ó‚¥ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÔÂÒË Ú‡ ÚÂÎÂÔÓ„‡Ï, ÚÓ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÏÓªı ÒÔ¥‚ÓÁÏÓ‚ÌËÍ¥‚ Óˆ¥Ì˛‚‡ÎË ˆ¥ ‰Ê· ¥ÌÙÓχˆ¥ª ‰ÛÊ ÒÍÂÔÚ˘ÌÓ: «ñ ¥‰Â ‚ ÔÂ¯Û ˜Â„Û ˜ÂÂÁ β‰ÂÈ, ‡ Ì ˜ÂÂÁ ÊÛ̇ÎË È ÚÂη‡˜ÂÌÌfl. ç‡ÈÒ‚¥Ê¥¯‡ ¥ÌÙÓχˆ¥fl ȉ ‚¥‰ ÚËı, ıÚÓ ÔÓ‚ÂÌÛ‚Òfl ÁÁ‡ ÍÓ‰ÓÌÛ – Á ÌËı ˆÂ ‚Ò ÔÓÒÚÓ ‚ËÒÏÓÍÚÛ˛Ú¸» («ÄÎÂÍÒ»). Ä‚ÚÓ͇ ‚ËÒÎӂβπ ˘ËÛ ÔÓ‰flÍÛ ÄÎ¥ÍÓ‚¥ éÎ¥Ò‚˘Û, Ä̉¥˛ ÉÓ‰¥È˜ÛÍÓ‚¥ ¥ ‚Ò¥Ï ÂÒÔÓ̉ÂÌÚ‡Ï, flÍ¥ ˘Â‰Ó ‰¥ÎËÎËÒfl ¥ÌÙÓχˆ¥π˛ ¥ ‚Ò¥ÎflÍÓ ÒÔËflÎË ÔÓfl‚¥ ˆ¸Ó„Ó ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl. éÍÂχ ÔÓ‰fl͇ Ö¥ÍÓ‚¥ ìÎÒÒÓÌÛ (äÓÎÂ‰Ê è¥‚‰ÂÌÌÓ„Ó ëÚÓÍ„Óθχ, ò‚ˆ¥fl) Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Û Û Ô¥‰„ÓÚÓ‚ˆ¥ ÒÚ‡ÚÚ¥. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
шую, РЕАЛЬНО – може змiнити твоє життя. Додам тiльки, що тексти супруводжуватимуться вiзiями вiд графiкiв з «Phenomena»... якщо все, що я сказав до цього, не зацiкавило тебе, то останнiй факт розсiює останнi сумнiви, що це буде балансуванням на межi реальностi i галюцинацiй. Я бачив ще недокiнченi ескiзи i одну готову роботу... Це як епiцентр психозу вiд дiї ЛСД без самого ЛСД. ФМ: як називатиметься проект? ВР: «13 вiдтiнкiв чорного: передсмертнi видiння Вiльяма Блейка»... ФМ: повернiмося до сьогоднiшнього концерту... Скажи вiдверто, це була суцiльна iмпровiзацiя, єдиний мiкс iз пiсень «NNN», чи, може, одна композицiя? ВР: це не був концерт, це була вистава. Але замiсть форми був звук. Взагалi-то, ми з’єднали три п’єси в одну протяжну noise-композицiю. Назва вiдповiдає концепцiї дiйства («Пустоти»), вiршi – мої й Еленiума, задум – колективу «NNN». ФМ: твоя музика направду моторошна... Вона нагадує прогулянку нiчним Ермiтажем. Ти розмовляєш з її допомогою з мертвими? ВР: чорт забирай, ти вловив це! Але не я розмовляю з мертвими: мертвi промовляють до вас через мене. Я – дверi.
241
ЕЛЕОНОРА ГАВРИЛЮК ТУСОВКА ВМЕРЛА – ХАЙ ЖИВЕ ТУСОВКА: ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЬВІВСЬКИХ НЕФОРМАЛІВ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ФМ: що є Ключем до Дверей «Вано Романош»? ВР: трави... гриби... Свiт трав набагато рiзноманiтнiший, нiж ти собi уявляєш, i в цьому гiт-парадi конопля займає далеко не першу сходинку. Не вiриш – спитай он у того хлопця (киває вбiк), його звати Шульц. А ще – немедикаментознi методи розширення свiдомостi. ФМ: чи не думає «Пiвнiчний шум» бодай трiшки комерцiалiзуватися? Не думаю, що у нашому мiстi знайдеться бодай сотня людей, яка щось чула про Вашу групу, не кажучи вже про те, чи толерує вона Вашу музику... ВР: чесно кажучи, менi байдуже, скiльки людей приходить на нашi спорадичнi концерти сюди, у «Скатологiю». Про iснування САМОГО КЛУБУ чули одиницi... Але чули тi, кому приходити сюди є сенс. Тут немає випадкових, i сюди не приходять пiдчепити дiвчину чи ще щось в такому дусi. Тут надзвичайно обмежений, але такою ж мiрою й сталий контин¶ент слухачiв. А щодо нас, то ми грали i граємо навiть тодi, коли в барi сидять лише двоє – власник i бармен «Скатологiї» Бурий i вже згаданий мною Шульц, мiй хороший колє¶а. ФМ: є якiсь ¶лобальнiшi iдеї стосовно групи? ВР: наразi я веду листування з досить вiдомою спiвачкою Дiамандою ¢алас, i є дуже високi шанси, що вона
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
приїде наступної осенi до Львова сюди, на запрошення «Скатологiї». Вона хоче дати один сольний концерт для обмеженого контин¶енту i один спiльний з «NNN». ФМ: ну що ж, з нетерпiнням чекатимемо наступного дiйства. Дякую за iнтерв’ю. З гуртом розмовляв Флойд Морфiнський, спецiально для «Львiвського Метро» *** Шульца завжди цiкавило запитання: «А навiщо ж жити взагалi?». Запитання цiкавило його не просто так – воно стало символом усього його життя. Це запитання було бiльш нiж класичним – при неправильному трактуваннi його можна було сприймати як кiч, у фiлософському планi, звiсна рiч. Але навiщо жити? Нашо ходити до школи? Навiщо закохуватись? Навiщо вступати до унiверситету? Навiщо доглядати за хворим на рак, помираючим татом? Навiщо? Навiщо писати курсовi? Навiщо заробляти грошi?
© Ä.ÉÂÌËÒ, 1999
‡ÎπÍ҇̉ ∂ÂÌ¥Ò
феномен пєлєвіна
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЮБКО ДЕРЕШ NАRКОТИЧNІ RОSЛИNИ SХІDNОЇ ЕВRОПИ (ЦИКЛ ТРЕТІЙ: ПСИХОДЕЛІЧНИЙ СЛОВНИК МОЛОДОГО ВІЗІОНЕРА)
242
Навiщо займатися сексом i навiщо вживати наркотики? Навiщо слухати рок-н-рол? Навiщо писати дисертацiю? Навiщо її захищати? Хто це все оцiнить? Кому це потрiбно? Хто зважає на всi твої спроби самовираження? Навiщо БУДЬ-ЯКІ спроби самопiзнання? Навiщо ходити на вибори, цiкавитися полiтикою, виробляти паспорт, платити податки, переобладнувати хату, робити евроремонт, вiдвiдувати перформенси Вано Романоша, упадати за Аничкою Л., навiщо лiкуватися вiд нiкотиноманiї, алкоголiзму, навiщо ходити вулицями i прокидатися щоразу у своєму лiжку? А навiщо взагалi прокидатися? Навiщо лягати спати? Навiщо удавати, що ти говориш правду? Навiщо обдурювати когось, роблячи вигляд, що ти щирий, як нiколи до цього? Навiщо робити вигляд, що ти вiриш у щирiсть свого спiврозмовника? Навiщо це все, питається? Існувало рiвно сорок сiм тисяч дев’ятсот двадцять три запитання, на якi треба було знайти вiдповiдь. Коли вiн зустрiв Аничку Л. – дiвчину в бузковiй футболцi й оранжевому сарi, дiвчину, що сидiла на лавцi бiля оперного о четвертiй годинi ночi й розмiрено потягувала пиво, зневажливо обводячи поглядом нiчних бандитiв,
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
манiякiв, ¶валтiвникiв, мандрьох i сутенерiв, – вiн отримав вiдповiдь. Вiдповiдь була лаконiчною i дуже в дусi Анички. «Нiнащо». Чорт, а вiн здогадувався, здогадувався, що так i є! Аничка була критою кобiтою. Божевiльною, це точно. Пригадується, жидiвка з Мiдних Бук казала про їхню сiм’ю так: «Мальчiк у вас був со странностямi, а дiвчьонка вапшє слiгка етава..».. Якби Мара Львовна якось устигла побачити Аничку Л., перш нiж урiзати дуба, вона сказала би щось на зразок цього: «Ну да, всє анi чьокнутиє, а нєвесту єво вiдалi? Прям’ с дуркi збєжала, да-да!» Певний перiод Аничка жила з Шульцом на Вiрменськiй, в мансардi. Ну, а потiм була та темна iсторiя, пригадувати яку зараз Шульцовi дуже не хотiлось, а потiм Аничка упокоїлась в Бозi. Але вони провели непоганих пiв року, достоту непоганих. Власне кажучи, Шульц вважав тi шiсть мiсяцiв найщасливiшою порою свого життя. А що ж мiсто? Мiсто вмерло. Мабуть, до цього ще нiхто не додумався, але це було так. Шульц мiг судити про це досить об’єктивно. Будучи мiсцевим, п’ять рокiв живучи у Львовi, а потiм повернувшись, вiн зацiпенiв вiд жаху.
ü ÒÂÌÚËÏÂÌڇθÌËÈ, flÍ˘Ó ‚Ë ÓÁÛÏ¥πÚÂ, ÔÓ ˘Ó ȉÂÚ¸Òfl; ü β·Î˛ ͇ªÌÛ, ‡Î Ì ÚÂÔβ ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚ Ì¥È ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl. ü Ì Υ‚ËÈ ¥ Ì ԇ‚ËÈ, èÓÒÚÓ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ fl ÒˉÊÛ ‚‰Óχ, ÉÛ·Îfl˜ËÒ¸ Û ˆ¸ÓÏÛ ·ÂÁ̇‰¥ÈÌÓÏÛ Â͇̥...
ñ¥ ÒÎÓ‚‡ Á Ô¥ÒÌ¥ ãÂÓ̇‰‡ äÓÂ̇ «ÑÂÏÓ͇ڥfl» ÒÚ‡ÎË ÂÔ¥„‡ÙÓÏ ‰Ó ̇Ȅ̥ۘ¯Ó„Ó ÓχÌÛ ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ˜‡ÒÛ – ÌÓ‚Óª ÍÌË„Ë Ç¥ÍÚÓ‡ èπÎπ‚¥Ì‡, fl͇ Ï‡π „¥·Ë‰ÌÛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ-‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÛ Ì‡Á‚Û «Generation è». 凷ÛÚ¸, ÊÓ‰ÌÓ„Ó Ú‚ÓÛ ‚ ÌËÌ¥¯Ì˛ ÔÓÒÚÎ¥Ú‡ÚÛÌÛ ÂÔÓıÛ Ì ˜Â͇ÎË Á Ú‡ÍËÏ ÌÂÚÂÔ¥ÌÌflÏ. êÓÏ‡Ì èπÎπ‚¥Ì‡ ̇ÍÓ˜Û‚‡‚Òfl ̇ ˜ËÚ‡˜‡ Á ßÌÚÂÌÂÚÛ ˜ÛÚ͇ÏË, Á‰Ó„‡‰‡ÏË, Û˂͇ÏË, ̇‚¥Ú¸ ˆÂÌÁ¥flÏË Ì‡ ÛÒ ˘Â Ì ÓÔÛ·Î¥ÍÓ‚‡ÌËÈ ÚÂÍÒÚ. äÓÎË ÓÏ‡Ì Ì‡Â¯Ú¥ ·Û‚ ÓÔÛ·Î¥ÍÓ‚‡ÌËÈ, ÈÓ„Ó ˜Â͇· Á‚˘‡È̇ ‰Îfl ÔπÎπ‚¥ÌÒ¸ÍËı ÍÌË„ ‰ÓÎfl – ÏËÚÚπ‚ËÈ ÛÒÔ¥ı Û ˜ËÚ‡˜‡ ¥ ÓÒ͇ÊḀ̂· ‚¥‰Ò¥˜ ÍËÚËÍ¥‚. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Воно й ДО ЦЬОГО не було особливо людяним. Вважалося, що в Мiдних Буках живе близько 4 тисяч чоловiк. Насправдi їх було куди менше. Шульц пiдозрював, що Хорошi, Вартi Чогось Люди вже виїхали, i тепер мiсто набирає нових квартирантiв. Рiзну сволоту. Мiсто мало здатнiсть притягувати до себе покидькiв усiх прошаркiв населення. От, наприклад, повернувся наркоман Ігорко Шульц. Це факт. Але люди вмирали, виїжджали, а бувало, i зникали... «А шо, Бузько, може сходимо до братiв Нер? На пляшку пива?» «Так Нери вже роки три як звалили в Сан-Франциско... По ¢рiн-картi». «Ну тодi заглянемо до Гладкого Гiпi, вiн же не поїхав з Нерами в Америку, так?» «Та нi, не поїхав... Вони з матiнкою перебралися десь до Тернополя... вiн вступив до медiнституту, а потiм й одружився на якiсь дiвасi... навiть не дзвонить». «А Зеник? Як щодо Зеника? І Лiдки, його сестрицi?» «Зеник? Як, а ти... ти хiба не чув? Лiдка, її хлопець Юра, Зеник, його жiнка Натка i Тадьзо, їх малий... ти дiйсно не чув?.». «Нi».
éÚ ‚¥‰ ˆ¸Ó„Ó ‰Ë‚ÌÓ„Ó ÂÙÂÍÚÛ ÏÂÌ¥ È ‰Ó‚‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ˜‡ÚË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥¯Ì˛ ·ÂÒ¥‰Û, ÔËÒ‚fl˜ÂÌÛ Ì ڥθÍË ¥ Ì ÒڥθÍË ÍÌËÁ¥ «Generation è», ÒͥθÍË ÙÂÌÓÏÂÌÓ‚¥ èπÎπ‚¥Ì‡ Á‡„‡ÎÓÏ. é‰ËÌ ¥Á ̇ÈÁ‡„‡‰ÍÓ‚¥¯Ëı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ˆ¸Ó„Ó Î¥Ú‡ÚÛÌÓ„Ó fl‚ˢ‡ – χÈÊ ӉÌÓÒÚ‡È̇ ‡͈¥fl ̇ Ì¸Ó„Ó ÍËÚËÍ¥‚: Ӊ̥ „Ó‚ÓflÚ¸ ÔÓ èπÎπ‚¥Ì‡ Í¥Á¸ ÁÛ·Ë, ¥Ì¯¥ – ·ËÁ͇˛˜Ë ÒÎËÌÓ˛. Ä∂ÛÏÂÌÚË ÔË ˆ¸ÓÏÛ Á‡Á‚˘‡È Á‡Ï¥Ìflπ ÒÔÓÚ˂̇ βڸ, flÍÛ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÓÁԇβπ ·ÂÁÔ˜ÌËÈ ¥ ÁÓÒÚ‡˛˜ËÈ ÛÒÔ¥ı. í‡Í, Ä̉πÈ çπÏÁÂ, ̇ÈÎ˛Ú¥¯ËÈ Á ‚ËÍË‚‡˜¥‚ èπÎπ‚¥Ì‡, ÔˉÛχ‚ ‰Îfl Ò‚Óπª ÊÂÚ‚Ë Ì‚ËÏÓ‚ÌËÈ ÌÂÓÎÓ„¥ÁÏ – «·ÂÒÚÒÂÎÎÂχı», ÔÓÍÎË͇ÌËÈ ‡Á ¥ ̇Á‡‚Ê‰Ë ÁÌˢËÚË ‡‚ÚÓ‡, flÍËÈ ÔÓ‚ÂÌÛ‚ ˜ËÚ‡˜‡ ÒÛ˜‡ÒÌ¥È ÍÌËÁ¥. ü Ì¥flÍ Ì ÏÓÊÛ ÁÓÁÛÏ¥ÚË, ˘Ó ‚ËÍÎË͇π Ú‡ÍÛ ‚ÓÓÊ¥ÒÚ¸. ç‚Ê ڇ ¥ ÒÔ‡‚‰¥ Ó·‡ÁÎË‚‡ Ó·ÒÚ‡‚Ë̇, ˘Ó èπÎπ‚¥Ì‡ ˜ËÚ‡˛Ú¸ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â, ‡, ̇Ò, ÍËÚËÍ¥‚, ‰Â‰‡Î¥ ÏÂ̯Â? í‡Í ˜Ë ¥Ì‡Í¯Â, ̇ ˜ËÚ‡˜¥‚ èπÎπ‚¥Ì‡ ÛÒ¥ ˆ¥ „Ì¥‚Ì¥ ‚¥‰Ò¥˜¥ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ‰¥˛Ú¸. åÓÊ̇, Á‚˘‡ÈÌÓ, ÔÓflÒÌËÚË ˆÂ Ì‚ËÏÓ„ÎË‚¥ÒÚ˛ Òχͥ‚, ‡Î ‚ ÏÂÌ π Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl Û ‚¥ÌÓÒÚ¥ Ú‡ÍÓª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥. ì 93-ÏÛ Óˆ¥ ÏÂÌ¥ ‰Ó‚ÂÎÓÒfl ·ÛÚË ˜ÎÂÌÓÏ ÅÛÍÂÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó ÊÛ¥. üÍ ‚¥‰ÓÏÓ, Í¥Ï „ÓÎÓ‚ÌÓª ̇„ÓÓ‰Ë Ô‡‚Ë· Ô‰·‡˜‡˛Ú¸ ¥ ‚Û-
243
АЛЄКСАНДР ¢ЕНІС ФЕНОМЕН ПЄЛЄВІНА
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
«Розбилися. Поверталися з Шацьких озер своєю машиною. Якийсь вадiла виїхав на зустрiчну смугу... Про таке москаль каже: «всмятку». ВСІ, ВСІ ДО ОДНОГО. І малий Тадзьо також, Шульц». «Трагедiя. Ну гаразд, а Христя, як вона тут поживає?» «Гм-м-м, стрьомно поживає. А точнiше, не така вона вже й жива, як би того хотiлося... Власне кажучи, вона спилася... А потiм її дiм згорiв, разом iз нею самою. Вочевидь, вiд цигарки. Хоча ходять чутки, що то могла бути справа рук Гiпi... Але то брехня, я ж бо його ЗНАЮ». «Тю, та не може бути!.. А Ірка-Шкiрка? Твоя однокласниця?» «З нею трохи вже краще... Пише, що вже вiдходить вiд того всього..». «Стоп-стоп... Пише? Вiдходить?!» «Ну та... її мама була виїхала в Порту¶алiю, а потiм забрала її i старого. Старий пiшов працювати на будову, i йому на голову впала балка i проламала череп». «А Олька, Вiра, Сашко Сухотник, Бодя – вони ж то всi на мiсцi, живi-здоровi?» «Не зовсiм... Тобто, може, i здоровi, але вони всi виїхали звiдси нафiг. Перебралися в райцентр, в Бобехiв, бо там є робота».
˜ÂÌÌfl χÎÓª ÅÛÍÂ¥‚Ò¸ÍÓª ÔÂÏ¥ª – ˘Ó‡ÁÛ Á‡ Á‰Ó·ÛÚÍË ¥ÁÌËı ʇ̥‚. ì ÚÓÏÛ Óˆ¥ ªª ‰‡‚‡ÎË Á‡ Á·¥ÍË ÓÔÓ‚¥‰‡Ì¸. ç‡Ô‰Ӊ̥ Á‡Ò¥‰‡ÌÌfl ÊÛ¥, flÍ Á¥·‡ÎÓÒfl ‚ ÄÌ„Î¥ª, fl Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡‚ ÍÓ΄‡Ï ÔÓ˜ËÚ‡ÚË ÔÂ¯Û ÍÌË„Û èπÎπ‚¥Ì‡ «ëËÌ¥È Î¥ıÚ‡», ˜ÓÚËË ÂÍÁÂÏÔÎflË flÍÓª ÒÔˆ¥‡Î¸ÌÓ Á‡‰Îfl ˆ¥πª ÏÂÚË ÔË‚¥Á ‰Ó ãÓ̉Ó̇. ê‡ÌÍÓÏ ‰ÓÎfl ÔÂÏ¥ª ·Û· ‚Ë¥¯Â̇. éÒͥθÍË Ú‡ÍËı ˜ËÚ‡˜¥‚, flÍ ÅÛÎ‡Ú éÍۉʇ‚‡ ˜Ë ‡Í‡‰ÂÏ¥Í ß‚‡ÌÓ‚, ‚‡ÊÍÓ Ì‡Á‚‡ÚË Ì‚ËÏÓ„ÎË‚ËÏË, ͇˘Â „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÌÂÛÔ‰ÊÂÌ¥ÒÚ¸. ç‡ Ò‚¥ÊÛ Î˛‰ËÌÛ, ‰‡ÎÂÍÛ ‚¥‰ ‚Ë‚Ëı¥‚ ‚¥Ú˜ËÁÌflÌÓ„Ó Î¥Ú‡ÚÛÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ, èπÎπ‚¥Ì ˜ËÌËÚ¸ ÔË„ÓÎÓϯÎË‚Â ‚‡ÊÂÌÌfl. èÓ ˆÂ ÏÓÊ̇ ÒÛ‰ËÚË ¥ Á ÈÓ„Ó Á‡ı¥‰ÌËı ÛÒÔ¥ı¥‚. èπÎπ‚¥Ì – Ó‰ËÌ Á ‰Ûʠ̘ËÒÎÂÌÌËı ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ¥‚, flÍ¥ Û‚¥È¯ÎË ‚ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÛ Î¥Ú‡ÚÛÛ Ì ˜ÂÂÁ Ò·‚¥ÒÚ˘̥ ‰‚Â¥. í‡Í, Û ëòÄ ÈÓ„Ó ‰ÛÍÛπ ‚ˉ‡‚ÌËˆÚ‚Ó «New Direction», Á̇ÏÂÌËÚ ҂Óπ˛ ÁÛı‚‡Î¥ÒÚ˛ – «ÚÛÚ ÓÔÛ·Î¥ÍÓ‚‡Ì¥ ÛÒ¥ ÍÌË„Ë ÖÁË è‡‚Ì‰‡». í‡ È ‡ÏÂË͇ÌҸ͇ ÍËÚË͇ ÔÓ‚Ó‰ËÚ¸Òfl Á èπÎπ‚¥ÌËÏ Á̇˜ÌÓ Í‡˘Â, ‡Ì¥Ê ‚¥Ú˜ËÁÌfl̇. Ç ÄÏÂˈ¥ ÈÓ„Ó ÔÓ¥‚Ì˛˛Ú¸ Ì Î˯ Á ÅÛ΄‡ÍÓ‚ËÏ ¥ Ñӂ·ÚÓ‚ËÏ, ‡ÎÂ È Á ‡‚ÚÓÓÏ Î„Ẩ‡ÌÓª «è‡ÒÚÍË-22» ÑÊÓÁÂÙÓÏ ÉÂÎÎÂÓÏ.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЮБКО ДЕРЕШ NАRКОТИЧNІ RОSЛИNИ SХІDNОЇ ЕВRОПИ (ЦИКЛ ТРЕТІЙ: ПСИХОДЕЛІЧНИЙ СЛОВНИК МОЛОДОГО ВІЗІОНЕРА)
244
«А Перебендi? Лилики? Навiї?» «Євка... по-моєму, стара Євка Навiя ше жива. А всi решту вже спочивають на кладовищi. Таке життя, Шульц». «Стрьомне життя, скажу я тобi... то скiльки ж людей залишилося? Десь тисячi зо двi, не менше?» «Двi тисячi? Я готовий з’їсти твiй записник без солi, якщо тут набереться бiльше вiсiмсот чоловiк... не рахуючи коледжу. Але коледж – це люди зi сторони». «Але ж ходять вони до мiднобукiвських крамниць, на нашi базари, нє хiба?» «Вони не в рахунок. Вони наших вулиць не заповнюють, i хоронять не їх на нашому кладовищi. Ти був на цвинтарi недавно?» «Іще не встиг..». «Твого тата поховали в дев’яносто дев’ятому... зараз 2001-ий... Так от, той ряд, де його поховали, заповнився за два мiсяцi. Тепер людей ховають на iншому боцi поля... Померло чоловiк сто, не менше. Залишилася купка немiчних, якi сидять у себе дома, п’ють трав’яну сумiш «Гуцульська», бо на чай грошей немає, i дивляться УТ-1. Шульц, мiсто вмерло, i це не метафора».
íÂ Ê Ò‡Ï ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚ ÄÌ„Î¥ª, üÔÓÌ¥ª, î‡Ìˆ¥ª, ‰Â Á‡‡Á ¥Á ‚ÂÎËÍËÏ ÛÒÔ¥ıÓÏ ÔÓ‰‡˛Ú¸ «ÉÎËÌflÌËÈ ÍÛÎÂÏÂÚ» – Ú‡Í ÚÛÚ ÔÂÂÍ·ÎË Ì‡Á‚Û ÓχÌÛ «ó‡Ô‡π‚ ¥ èÛÒÚÓÚ‡». ü Û‰¥ÎË‚ ÒڥθÍË Û‚‡„Ë ÍÓÎË¯Ì¥Ï ÛÒÔ¥ı‡Ï èπÎπ‚¥Ì‡ Ì ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÔÂÂÍÓ̇ÚË ÈÓ„Ó ˜ËÒÎÂÌÌËı ÍËÚËÍ¥‚ – ˆ¸Ó„Ó ÏÂÌ¥ ‚Ò ӉÌÓ Ì ‚‰‡ÒÚ¸Òfl ÁÓ·ËÚË, ¥ Ì ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· Ô¥‰ÚËχÚË ÈÓ„Ó ÌÂÁ¥‚ÌflÌÌÓ ˜ËÒÎÂÌÌ¥¯Ëı ¯‡ÌÛ‚‡Î¸ÌËÍ¥‚ – ‚ÓÌË ˆ¸Ó„Ó Ì ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸. åÂÌ¥ ÔÓÒÚÓ ıÓÚ¥ÎÓÒfl Á‡ ÍÓ¯Ú Á‡ı¥‰ÌÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Á΄͇ ÒÍÓ„ۂ‡ÚË ÚÛ Î¥Ú‡ÚÛÌÛ Ô‡ÌÓ‡ÏÛ, ̇ ÚÎ¥ flÍÓª Á’fl‚Ë‚Òfl ÓÏ‡Ì «Generation è», ˘Ó È ÔÓÒÎÛÊË‚ ÔË‚Ó‰ÓÏ ‰Îfl ̇¯Óª ÓÁÏÓ‚Ë ÔÓ «ÙÂÌÓÏÂÌ èπÎπ‚¥Ì‡». 23 ·ÂÂÁÌfl å‡Ò‡ı‡Û çÓ͇̇, 58-Î¥ÚÌ¥È ÏẨʠÚÓÍ¥ÈÒ¸ÍÓª Ù¥ÏË, fl͇ ÚÓ„Ûπ Íβ˜Í‡ÏË ‰Îfl „Óθه, ‚ËÒÎÓ‚Ë‚ Ì‚‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ÂÍÓÌÒÚÛ͈¥π˛ ÍÓÏԇ̥ª. 襉 ˜‡Ò ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌÓª ̇‡‰Ë ‚¥Ì ÁÌfl‚ Ô¥‰Ê‡Í, ÓÁ‚’flÁ‡‚ ͇‚‡ÚÍÛ, ÒÚfl„ÌÛ‚ ÒÓÓ˜ÍÛ ¥ ÁÓ·Ë‚ ı‡‡Í¥¥ ÌÓÊÂÏ ‰Îfl ÓÁ¥ÁÛ‚‡ÌÌfl Ë·Ë. ìÒ¥, ıÚÓ ˜ËÚ‡‚ «ó‡Ô‡π‚ ¥ èÛÒÚÓÚ‡», «‡ ˜Ë ·‡„‡ÚÓ Á‡Î˯ËÎÓÒfl ÚËı, ıÚÓ ˆ¸Ó„Ó ˘Â Ì ÁÓ·Ë‚», ÛÔ¥Á̇˛Ú¸ ‚ ˆ¥È ¥ÒÚÓ¥ª ÚÛ Í‡˘Û „·‚Û ÓχÌÛ, ‰Â ‰¥fl ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓÏÛ ÓÙ¥Ò¥ Ӊ̥πª flÔÓÌÒ¸ÍÓª Ù¥ÏË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
*** Тато сказав, що їде в Трускавець пiдлiкуватись. «Ну-ну, вузькоокасуко, – подумала Леся: – Вадзяра, дзєвкi, пацiфон, чи, може, я помиляюсь, татку?» А може, i тихенько пробурмотiла собi пiд нiс. А може, сказала це вголос, а потiм подумала, що пробурмотiла, а потiм засумнiвалась, чи говорила вона, а чи тiльки думала, i чи чув тато, i чи сказав щось у вiдповiдь (вона ж бо не чула – постiйно намагалася пригадати, казала вона, бурмотiла, чи все-таки лиш подумала), але заплуталась, знову спробувала знайти початок шнурка, але вже й забула, що власне треба було знайти... i чи треба це шукати й надалi. Леська часто плуталась у власних думках. Мама поїхала до цьоцi Оксани, маминої сестри, яку в сiм’ї чомусь називали Сяською, а старий, скориставшись нагодою, звалив заливати за ковнiр. Алкоголiк нещасний, доволi мирно подумала Леся. В цiй думцi вона не плуталась, i до неї звикла. Як звикла й до старого пiанiна «Petroff», що стояло на верандi їхньої хати. На пiанiнi лежали старi газети, рiзнi шмати й запорошенi пiвлiтровi слоїки, якi варто було б занести в пивницю, але якi нiхто не чiпатиме ще рокiв сiм.
ì Ú¥È Ê ÍÌËÁ¥ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÎÓÒfl, ˘Ó ‚Ò¥ ÏË ÊË‚ÂÏÓ Û ‚ÒÂÒ‚¥Ú¥ Ô¥‰ÒÚÛÔÌÓ„Ó äÓÚÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó. ëÛ‰fl˜Ë Á ÚÓ„Ó, flÍ ÓÊË‚‡˛Ú¸ ÂÔ¥ÁÓ‰Ë ÓχÌÛ ÔÓ ó‡Ô‡π‚‡, ÏË ÔÓÚËıÂ̸ÍÛ Ô·ˇπÏÓÒfl Û ‚ÒÂÒ‚¥Ú, ‚Ë„‡‰‡ÌËÈ ÈÓ„Ó ‡‚ÚÓÓÏ. í·‡ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ÍÓÎË fl ̇‰¥Ò·‚ ‚Ë¥ÁÍÛ ÔÓ Ì¢‡ÒÌÓ„Ó ÏẨʇ Ç¥ÍÚÓÓ‚¥ èπÎπ‚¥ÌÛ, ÍÓÚËÈ „ÓÒÚ˛π Á‡‡Á ‚ ÄÏÂˈ¥, ÚÓÈ ‡Ì¥Ú¥¯ÍË Ì Á‰Ë‚Û‚‡‚Òfl. ç‡ ¥ÌÚÂÌÂÚ¥‚Ò¸Í¥È ÔÂÒ-ÍÓÌÙÂÂ̈¥ª ‚¥Ì ˆ¥ÎÍÓÏ ÒÂÈÓÁÌÓ ÓÁ‚Ë‚‡‚ ÚÂÁÛ ÔÓ Ìˢ¥‚ÌËÈ ‰Îfl ‰¥ÈÒÌÓÒÚË ‚ÔÎË‚ ‚ËÏËÒÎÛ Ì‡ ‡θ̥ÒÚ¸: «ã¥Ú‡ÚÛ‡ Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÔÓ„‡ÏÛπ ÊËÚÚfl, Û ÍÓÊÌÓÏÛ ‡Á¥ ÊËÚÚfl ÚÓ„Ó, ıÚÓ ªª Ô˯» Ô˯». Ç ˜ËÒÎ¥ ¥Ì¯Ó„Ó Á‚¥‰ÒË ‚ËÔÎË‚‡π, ˘Ó ‡‚ÚÓ Ì‡È¯‚ˉ¯Â ÔÓÚ‡ÔÎflπ Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ ‚·ÒÌÓª Î¥Ú‡ÚÛË. ÜÂÚ‚Ó˛ ˆ¸Ó„Ó Ô‡‚Ë· Òڇ· ÍÌË„‡ «Generation è». ëÛ˜‡ÒÌËÈ ÎÛ·ÓÍ, ÔÓÂÚËÍÛ flÍÓ„Ó èπÎπ‚¥Ì Ú‡Í ÏËÒÚˆ¸ÍË Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û‚‡‚ Û ‚·ÒÌËı ˆ¥Îflı, ̇¯ڥ ÔÓÏÒÚË‚Òfl ‡‚ÚÓÓ‚¥: ÌÓ‚ËÈ ÓÏ‡Ì ‚Ëȯӂ „¥¯ËÏ ‚¥‰ ÍÓÎ˯̥ı. ôÓ· ÁÓÁÛÏ¥ÚË, ˜ÓÏÛ ¥ flÍ ˆÂ ‚¥‰·ÛÎÓÒfl, ‚‡ÚÓ ÓÁ„ÎflÌÛÚË ÓÒÚ‡ÌÌ¥È Ú‚¥ èπÎπ‚¥Ì‡ ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ‚Ò¥πª ÈÓ„Ó ÔÓÂÚËÍË. ∫ª „ÓÎӂ̇ ÓÒÓ·ÎË‚¥ÒÚ¸ – ÔË̈ËÔÓ‚‡ ÏÂÊÓ‚¥ÒÚ¸. ìÒfl͇ ÏÂʇ Ô¥‰ÍÂÒβπ, ‡ ¥ÌÓ‰¥ ¥ ÒÚ‚Ó˛π ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥. èË ˆ¸ÓÏÛ ‚Ó̇ Ì ڥθÍË ÓÁ‰¥Îflπ, ‡ÎÂ È ÔÓπ‰h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Вусик – бiлий пухнастий котик, iще зовсiм малий, – гримотiв порожньою мискою для їжi, розмазуючи рештки ставриди по вицвiлому блiдо-рожевому лiнолеуму. – Перестань, Вусику! – прикрикнула вона. Лесi було паскудно, i не тiшило вже її нiщо: анi те, що матiнки не буде днiв так зо п’ять, анi те, що старий «зригнув» на води, тобто, теж появиться не скоро. Вусик перестав витрушувати з миски залишки снiданку й енергiйними стрибками приплигав до господарки. Леська нагнулася пiд стiл (нiжки того були вкритi дряпинами, немов слiдами вiд вiспи, але вони залишались невидимими для її ока, як i пiанiно), i пошкрябала коту спинку. Кiт зафурчав, як стара «Пабєда». Леська любила цей звук, але вiд простої котячої радости, доступної навiть безголовому Вусику, що сцяв направо й налiво, захоплено мiтячи свою територiю, Лесi робилося ще гiрше. Якби хто-небудь спитав, чи може нефiзичне переживання приносити фiзичний бiль, Леся довго не думала б. Зрештою, вiдповiдь читалася у синцях пiд сiрими очима. Вона пiдхопила здивованого Вусика на колiна й запалила. Довгих дамських цигарок, якi свого часу спричинилися до втрати нею невинностi, наразi не було; в кiоску навпроти не продавали анi «Davidoff», анi «Vogue»,
ÌÛπ. óËÏ ·¥Î¸¯Â ÏÂÊ, ÚËÏ ·¥Î¸¯Â ÔËÍÓ‰ÓÌÌËı ÁÓÌ, ‰Â ‚ËÌË͇˛Ú¸ ÛÏÓ‚Ë ‰Îfl Ú‡ÍÓ„Ó ÒÛÏ¥ÊÌÓ„Ó ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, ÔË flÍÓÏÛ Ì ÒÚˇ˛Ú¸Òfl, ‡ Ô·¥Î¸¯Û˛Ú¸Òfl ËÒË ¥ Ò‚Óπª, ¥ ˜ÛÊÓª ÍÛθÚÛ. åÂʇ ÔÓÓ‰ÊÛπ ÓÒÓ·ÎË‚ËÈ ÚËÔ Á‚’flÁÍÛ, ‰Â ÓÁıÓ‰ÊÂÌÌfl, ̇‚¥Ú¸ ‡ÌÚ‡„ÓÌ¥ÁÏË, ÒÎÛʇڸ ‚’flÊÛ˜ËÏ Ï‡ÚÂ¥‡ÎÓÏ. ÇÓÓÊ̘‡, Û ˜ÓÏÛ Î„ÍÓ ÔÂÂÍÓ̇ÚËÒfl, „ÎËÔÌÛ‚¯Ë ̇ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Í‡ÚÛ, ÔÓπ‰ÌÛπ Ï¥ˆÌ¥¯Â ‚¥‰ ‰ÛÊ·Ë. èπÎπ‚¥Ì – ÔÓÂÚ, Ù¥ÎÓÒÓÙ ¥ ÔÓ·ÛÚÓÔËÒˆ¸ ÏÂÊÓ‚Óª ÁÓÌË. Ç¥Ì Ó·ÊË‚‡π ÒÚËÍË Ï¥Ê Â‡Î¸ÌÓÒÚflÏË. ì Ï¥Òˆ¥ ªı ÁÛÒÚ¥˜¥ ‚ËÌË͇˛Ú¸ flÒ͇‚¥ ıÛ‰ÓÊÌ¥ ÂÙÂÍÚË, ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ¥ÌÚÂÙÂÂ̈¥π˛ – Ӊ̇ ͇ÚË̇ Ò‚¥ÚÛ, ̇Í·‰‡˛˜ËÒ¸ ̇ ¥Ì¯Û, ÒÚ‚Ó˛π ÚÂÚ˛, ‚¥‰Ï¥ÌÌÛ ‚¥‰ Ô¯Ëı ‰‚Óı. èËÒ¸ÏÂÌÌËÍ, flÍËÈ Ê˂ ̇ Á·ϥ ÂÔÓı, ‚¥Ì ̇ÒÂÎflπ Ò‚Óª ÚÂÍÒÚË „ÂÓflÏË, flÍ¥ ÊË‚ÛÚ¸ ‚¥‰‡ÁÛ ‚ ‰‚Óı Ò‚¥Ú‡ı. ëÓ‚πˆ¸Í¥ ÒÎÛÊ·Ó‚ˆ¥ ¥Á ÓÔÓ‚¥‰‡ÌÌfl «èË̈ ÑÂÊÔ·ÌÛ» Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ÊË‚ÛÚ¸ Û Ú¥È ˜Ë ¥Ì¯¥È ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥È ‚¥‰ÂÓ„¥. ã˛ÏÔÂÌ Á ÓÁÔÓ‚¥‰¥ «ÑÂ̸ ·Ûθ‰ÓÁÂËÒÚ‡» ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏ ¯ÔË„ÛÌÓÏ, ÍËÚ‡ÈÒ¸ÍËÈ ÒÂÎflÌËÌ óÊۇ̸ – ÍÂÏÎ¥‚Ò¸ÍËÏ ‚ÓʉÂÏ, ÒÓ‚πˆ¸ÍËÈ ÒÚÛ‰ÂÌÚ Ó·ÂÚ‡πÚ¸Òfl ‚Ó‚ÍÓÏ. ÄΠ‚Ë̇ı¥‰ÎË‚¥¯Â Á‡ ÛÒ ÚÂχ ÏÂÊ¥ Ó·¥„‡Ì‡ ‚ ÌÓ‚ÂÎ¥ «å¥ÚÚÂθ¯Ô¥Î¸». âÓ„Ó „ÂӪ̥ – ‚‡Î˛ÚÌ¥ ÔÓ‚¥ª ã˛Òfl ¥ çÂÎÎ¥ – Û ÒÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ
245
АЛЄКСАНДР ¢ЕНІС ФЕНОМЕН ПЄЛЄВІНА
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
анi «R1 Мinima» («Бажана легкiсть!»), анi ще чогось такого... була «Прима оптима», i були «Прилуки», i ще була – Боже, порятуй, – «Верховина», в яку, здається, пiдмiшували стружку з вулканiзованого каучука. Далi, нiж до кiоску навпроти, сил ходити Леська не мала. Хiба що до Олени... але подiбний вiзит забере в неї останнi крихти панування над собою та власними емоцiями. Ну, прийде вона до Оленки, І ШО? (А то, дара¶ая, шо ти знову розпустиш соплi, як ТОДІ, i це буде як серпом по яйцях, хоча звiдки менi знати, ЯК ЦЕ – серпом по яйцях, але здогадуватись я можу. Звiсно, можу – оце так, як зараз) До Оленки йти не варто. Не варто i дзвонити, бо плач по телефону звучить iще бридкiше, нiж звичайно – вiд цього дуже вiбрує мембрана. Леська випустила сивий дим «Прилук», i вiдчула, як пливе. Бiль був разом iз нею – найкращий товариш, – от хто не зрадить, так це вiн. Бiль зародився в закамарках її душi, але його корiння виявилось гострим, як у пирiю, i вiн рiс. Бiль росте. Бiль, вiн як наркоман, його джанк – твоя свiдомiсть,
ÊËÚÚ¥ ·ÛÎË Ô‡Ú¥ÈÌËÏË Ô‡ˆ¥‚ÌË͇ÏË. ôÓ· ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÚËÒfl ‰Ó ÁÏ¥Ì, flÍ¥ ÒÚ‡ÎËÒfl ‚ ͇ªÌ¥, ‚ÓÌË ÔÓÏ¥ÌflÎË Ì ڥθÍË ÔÓÙÂÒ¥˛, ‡Î ¥ ÒÚ‡Ú¸. ìÒ¥ ˆ¥ ÏËÚˆ¸Í¥ ÍÛθ·¥ÚË ÍËÚËÍË ˜‡ÒÚÓ Á‚Ó‰flÚ¸ ‰Ó ‡ÌÂ͉ÓÚÛ. ÄÎÂ, ˘Ó· ‚ËÔ‡‚‰‡ÚË ÔÓ‰¥·ÌËÈ ÍËÚ˘ÌËÈ Â‰Û͈¥ÓÌ¥ÁÏ, Ú·‡ ÔÓÁ·‡‚ËÚË ÔπÎπ‚¥ÌÒ¸ÍÛ ÔÓÁÛ ‰Û„Ó„Ó ‡Î„Ó˘ÌÓ„Ó Ô·ÌÛ. åÂʇ – ˆÂ ÔÓ‚Ó͇ˆ¥fl, fl͇ ÔÓÓ‰ÊÛπ ÏÂÚ‡ÏÓÙÓÁÛ, «fl͇ Ô¥‰¯ÚÓ‚ıÛπ „ÂÓfl ‚ ÔÓÚ¥·ÌÓÏÛ ‡‚ÚÓÓ‚¥ ̇ÔflÏÍÛ». ì èπÎπ‚¥Ì‡ π «message», π Ò‚¥È ÒËÏ‚ÓÎ ‚¥Ë, flÍËÈ ‚¥Ì ÓÁÍË‚‡π Û Ò‚Óªı ÚÂÍÒÚ‡ı, ¥ ‰Ó flÍÓ„Ó ‚¥Ì ıӘ ÔË‚ÂÒÚË Ò‚Óªı ˜ËÚ‡˜¥‚. ìÒÛÔ˜ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÔËÈÌflÚÓ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ·ÂÁ‰ÛıÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ÌÓ‚Óª ı‚ËÎ¥, èπÎπ‚¥Ì ÒıËθÌËÈ ‰Ó ÒÔ¥ËÚۇΥÁÏÛ, ÔÓÁÂÎ¥ÚËÁÏÛ, ‡ ÓÚÊÂ È ‰Ó ‰Ë‰‡ÍÚËÍË. Ç‚‡Ê‡˛Ú¸, ˘Ó ‚¥Ì Ô˯ ҇ÚËÛ, ‡Î ‡‰¯Â – ˆÂ ·‡È͇. ë‰ ¥Ì¯Ëı ÏÂÊ, Ó·ÊËÚËı èπÎπ‚¥ÌËÏ, ·Û‚ ¥ Û·¥Ê, flÍËÈ ÓÁ‰¥Îflπ ÌÂÔËÏËÂÌÌËı ÒÛÔÓÚË‚ÌËÍ¥‚ – Î¥Ú‡ÚÛÛ ¥ χÒÓ‚Û Î¥Ú‡ÚÛÛ. éÒ‚Ó˛˛˜Ë ˆ˛ ÁÓÌÛ, ‚¥Ì ÔÂÂÚ‚ÓË‚ ªª ‚ Ì¥˜ËÈÌÛ ÁÂÏβ, ̇ flÍ¥È ˜ËÌÌ¥ Á‡ÍÓÌË Ó·Óı ‚ÓÓ„Û˛˜Ëı ÒÚÓ¥Ì. èπÎπ‚¥Ì Ô˯ ‰Îfl ‚Ò¥ı, ‡Î ÓÁÛÏ¥˛Ú¸ ÈÓ„Ó ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ. èËÍË‚‡˛˜ËÒ¸ Á‡„‡Î¸ÌÓ‰ÓÒÚÛÔÌ¥ÒÚ˛ ÔÓÔÛÎflÌËı ʇ̥‚, ‚¥Ì ̇Ò˘Ûπ ªıÌ¥
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЮБКО ДЕРЕШ NАRКОТИЧNІ RОSЛИNИ SХІDNОЇ ЕВRОПИ (ЦИКЛ ТРЕТІЙ: ПСИХОДЕЛІЧНИЙ СЛОВНИК МОЛОДОГО ВІЗІОНЕРА)
246
твоє тiло. Вiн постiйно розкумарений – цей бiль, котрий живе в душi. Бiль прорiс крiзь думку в тiло, стискаючи дихання своєю чiпкою лозою. Це вiдомо всiм невилiковно закоханим – болить не серце: болить у легенях i пече стравохiд. Леська переконалась у цьому на власнiй шкiрi. Вусик зiскочив iз колiн, бо господарка вирiшила зазирнути в холодильник за згущеним молоком. Вона нiколи не мила рук пiсля кота, хоч i знала прекрасно i про токсоплазмоз, i про цисти глистiв, i багато iнших стимулюючих апетит фактiв. Якщо чесно – їй було пофiг. Леська була фаталiсткою, i якби їй одного ранку сказали, що у кровi, яку вона здала на ревмопроби, виявили вiрус iмунодефiциту, вона б не здивувалась. Засмутилась – безперечно. Але не здивувалась. Погримiвши покришками, Леська витягла срiблясту бляшанку. Охоплений цiкавiстю, Вусик залiз на нижню порожню полицю. Леська поїла трохи згущенки (вона, хоч страждань i не знiмала, зате життя пiдсолоджувала). – Вилазиш? – спитала в кота. Вусик збуджено винюхував глибини холодильника, в якому, крiм запахiв, за два днi вже нiчого й не залишиться. Що могло бути тер-
Ì‚˷‡„ÎË‚¥ ÙÓÏË ÔÓÚ‡πÏÌËÏ, ÂÁÓÚ¢ÌËÏ ÁÏ¥ÒÚÓÏ. ìÚ¥Ï, ÓÒÌӂ̇ ÚÂÁ‡ ÛÒ¥ı ÈÓ„Ó ÍÌË„ Ì ̇ÎÂÊËÚ¸ ‡‚ÚÓÓ‚¥. ꇉ¯Â, ͇ÊÛ˜Ë ÔÓ-ÔπÎπ‚¥ÌÒ¸ÍË, ˆÂ ‡‚ÚÓ Ì‡ÎÂÊËÚ¸ Ò‚ÓªÈ ÓÒÌÓ‚Ì¥È ÚÂÁ¥. åÓ‚‡ ȉ ÔÓ ÛÌ¥‚Â҇θÌÛ ‰Îfl ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÍÛθÚÛË ÔÓ·ÎÂÏÛ ÁÌËÍÎÓª ‡θÌÓÒÚË. ÇË¥¯Û˛˜Ë ªª, ÛÒfl͇ ÒÂÈÓÁ̇ ÍÌË„‡ ÒËÎÍÛπÚ¸Òfl ҸӄӉ̥ ÒÚ‡ÚË ÂÔÓÚ‡ÊÂÏ ¥Á ·ÂÁӉ̥. Ä‚ÚÓ Ó·ËÚ¸ ˜ËÚ‡˜‡ Ò‚¥‰ÍÓÏ Î‡Ìˆ˛„‡ ÍËÁ. ëÔÂ¯Û ‚¥Ì ‰ÂÏÓÌÒÚÛπ ÁÌËÍÌÂÌÌfl «Ó·’πÍÚË‚ÌÓª ‡θÌÓÒÚË», fl͇ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ‡ÚÂÙ‡ÍÚÓÏ, ÒÍÓÌÒÚÛÈÓ‚‡ÌËÏ ÏÓ‚Ó˛ ¥ ÍÛθÚÛÓ˛. èÓÚ¥Ï Ì‡ Ó˜‡ı ‚‡ÊÂÌËı „Îfl‰‡˜¥‚ ‡‚ÚÓ ÓÁ˜ËÌflπ ‚ ÔÓ‚¥Ú¥ ¥ ÒÛ·’πÍÚ Ô¥Á̇ÌÌfl – ‚·ÒÌ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÚ¸, ˘Ó Ô¥ÒÎfl å‡ÍÒ‡ ¥ îÓȉ‡ ÒÚ‡ÎÓ ÒÔËÈχÚËÒfl „Ó˛ Í·ÒÓ‚Ëı ÒËÎ ˜Ë Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏËı Ô‡„ÌÂ̸. ᇂ¥‚¯Ë Ì‡Ò Û ˆ˛ „ÌÓÒÂÓÎÓ„¥˜ÌÛ Ô¥‚Û, ıÛ‰ÓÊÌËÍ Á‡Î˯‡π ˜ËÚ‡˜‡ ̇ӉË̈¥ Á ÔÓÓÊÌÂ˜Â˛. ë‡Ï ªª èπÎπ‚¥Ì ¥ ÁÓ·Ë‚ Ô¥Á‚ˢÂÏ „ÂÓfl Ò‚Ó„Ó ‰ÁÂÌ-·Û‰‰ËÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ·ÓÈÓ‚Ë͇ «ó‡Ô‡π‚ ¥ èÛÒÚÓÚ‡». ÅÛ‰‰ËÁÏ Û Ì¸ÓÏÛ – Ì ÂÍÁÓÚ˘̇ ÒËÒÚÂχ ‡‚ÚÓÒ¸ÍËı ÔÓ„Îfl‰¥‚, ‡ ÌÂÏËÌÛ˜ËÈ ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ Á¥ ÒÔÓÒÚÂÂÊÂÌÌfl ̇‰ ÒÛ˜‡ÒÌ¥ÒÚ˛. é‰Ì‡Í ÔË̇‰Ì¥ÒÚ¸ ˆ¸Ó„Ó ÓχÌÛ Ì ‚ ÔÓÒ·ÌÌ¥ (message), ‡ ‚ Á‡ÒÓ·¥ Á‚’flÁÍÛ (medium). á‡ÒÎÛ„‡ ‡‚ÚÓ‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ¯Îflı ‚¥‰ Ӊ̥πª ÔÓÓÊ̘¥ ‰Ó ¥Ì¯Óª h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
мiновiшим i цiкавiшим у його котячому життi, анiж бажання пiзнати цi запахи, м-м-м, цi запахи, гострi й доступнi, як стиглi фрукти, нi, Вусик не пробачив би собi, якби пiшов iз цiєї холодної яскинi радости так швидко. Леська махнула на кота рукою й заклацнула дверцята. От почистить зуби пiсля гiвняних «Прилук», – i вiзьме його зi собою до озера. Тiльки б не забути. Вона почистила зуби (пiд горлом стояв звичний клубок приспаного плачу), натягла старi джинси. – Ти в них виглядаєш, як дiвка з панелi, – неодноразово казав тато. Будучи п’яним, вiн нiколи не вiдмовляв собi в насолодi пляцнути доню по затягнутiй тканиною худiй дупi. – Ти в них виглядаєш, як курва, – пошепки перекривляла вона старого, зачiсуючись. – А може, менi так подобається вдягатись, га? Може, я сповiдую нон-кон-формiстичнiсть? Шо, не знаєш такого слова? А доцю мацати ти знаєш, та? Сама не завваживши, вона перейшла на високi тони, звертаючись тепер до матерi: – І взагалi, бля, ви нi фiга не шарите! Сидите в чоти-
‚¥Ì ÔÓÍ·‚ ÔÓ Á’ªÊ‰ÊÂÌÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥. êÓÏ‡Ì Á‡„‡‚ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ˘Ó ÁÏ¥ÒÚ – ·Û‰‰¥ÈÒ¸ÍÛ ÒÛÚÛ – èπÎπ‚¥Ì ÔÂÂÎË‚ Û ÙÓÏÛ ˜‡Ô‡π‚Ò¸ÍÓ„Ó Ï¥ÚÛ. ì ˆ¥πª ÍÌË„Ë ÌÂÔÓÒÚ‡ ‰ÓÎfl. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ‚Ó̇ ÌÂÁ‚ÓÓÚÌ¸Ó Ûڂ‰Ë· ÂÔÛÚ‡ˆ¥˛ ‡‚ÚÓ‡, flÍ Ì‡È‰ÓÚÂÔÌ¥¯Ó„Ó ¥ ̇ȂË̇ı¥‰ÎË‚¥¯Ó„Ó ÔËÒ¸ÏÂÌÌË͇ Ò‚Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl. ÄÎÂ, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‰Îfl ·‡„‡Ú¸Óı ÓÏ‡Ì Á‡Î˯˂Òfl ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎËÏ. ìfl‚¥Ú¸ ÒÓ·¥ ˜ËÚ‡˜‡ «å‡ÈÒÚ‡ ¥ 凄‡ËÚË», flÍËÈ Ì ڥθÍË Ì Á̇π, ‡ÎÂ È Ì ıӘ ̥˜Ó„Ó Á̇ÚË ÔÓ ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó. Ä·ÒÛ‰! é‰Ì‡Í, ҇ϠˆÂ ‚¥‰·ÛÎÓÒfl Á ÔπÎπ‚¥ÌÒ¸ÍËÏ «ó‡Ô‡π‚ËÏ». èπÎπ‚¥Ì, ÛÁfl‚¯Ë ÙÓθÍÎÓÌ¥ Ù¥„ÛË «˜‡Ô‡π‚Ò¸ÍÓ„Ó ˆËÍÎÛ» ‡ÌÂ͉ÓÚ¥‚, ÔÂÂÚ‚ÓË‚ ªı Û ÔÂÒÓ̇ʥ‚ ·Û‰‰¥ÈÒ¸ÍÓª ÔËÚ˜¥. í‡Í, ó‡Ô‡π‚ ÒÚ‡‚ ̇ÒÚ‡‚ÌËÍÓÏ, Û˜ËÚÂÎÂÏ, ˘Ó Û ‚·ÒÚË‚¥È Òı¥‰ÌËÏ ÏۉˆflÏ ÂÍÒˆÂÌÚË˜Ì¥È Ï‡ÌÂ¥ ‚‰ ‰Ó ÔÓÒ‚¥ÚÎ¥ÌÌfl Ò‚Ó„Ó Ûβ·ÎÂÌÓ„Ó Û˜Ìfl – ÔÂÚ·ÛÁ¸ÍÓ„Ó ÔÓÂÚ‡ èÂÚ‡ Á ‰Ë‚ÌËÏ Ô¥Á‚ˢÂÏ èÛÒÚÓÚ‡ [ÔÓÓÊ̘‡], ‚¥‰ÓÏÓ„Ó Ú‡ÍÓÊ Û flÍÓÒÚ¥ ˜‡Ô‡π‚Ò¸ÍÓ„Ó ‡‰’˛Ú‡ÌÚ‡ èπÚ¸ÍË. ÇËı¥‰ÌËÏ Ï‡ÚÂ¥‡ÎÓÏ ‰Îfl Ú‡ÍÓª ÏÂÚ‡ÏÓÙÓÁË èπÎπ‚¥ÌÛ ÔÓÒÎÛÊËÎË ÌÂÁÎ¥˜ÂÌÌ¥ ˜‡Ô‡π‚Ҹͥ ‡ÌÂ͉ÓÚË, Û flÍËı ‚¥Ì ÔÓ·‡˜Ë‚ ‰ÁÂÌ¥‚Ҹͥ ÍÓ‡ÌË, ·Û‰‰¥ÈҸͥ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl ·ÂÁ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥. ì Óχ̥ èπÎπ‚¥Ì‡ ÍÓÊÂÌ Ú‡ÍËÈ ÍÓ‡Ì ¥Á ÒÛh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
рьох стiнах, слухаєте «колгоспник», старий п’є, а ти дивишся, i тiльки триндиш, шо я вар’ятка, бо коли ти була молодою, все було зовсiм по-iншому, була якась ПОРЯДНІСТЬ, була МОРАЛЬ. А я аморальна, бо менi так подобається, i мене харить, шо ви намагаєтесь контролювати мене, влазите в моє життя, бля! А сама, сука, читала потайки мiй щоденник! Ше менi пiсля того шось хочеш втирати? Шоб я не курила? І шоб носила хусточку до церкви, i шоб ходила з хлопчиками за руку пiсля того, як поступлю? А ЯКШО НЕ ПОСТУПЛЮ? Якшо зараз заберуся i поїду до Львова, i заберу документи, i срати на то, шо я вже вiдробила практику?! Шо тодi? Хто казав, шоби я поступала тiльки на економiчний, бо старий має там бєшенi плечi, i шо козел їздить до Львова не закладати з вуйцьом Толiком, НЄ, боронь Боже, вiн їздить пробивати нашшот економiчного факультєта, i пофiг, шо Леся хтiла би пiти на географiю, зате якi в тебе, дитино, потiм бабки будуть! А ШО Я ТАМ П’ЯТЬ РОКІВ РОБИТИ БУДУ, НА ТОМУ ВАШОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ? «Дитино, знаєш шо? Не вказуй своїм батькам, де тобi поступати, чи ти, може, хочеш сидiти на хлiбi з водою, зате з географiчною освiтою, та? Та твоя мама в шiстнадцять рокiв у технiкумi була старостою групи, займалася туризмом, а не
ÔÛÚÌ¥Ï ÔÓflÒÌÂÌÌflÏ ÒÎÛÊËÚ¸ èπÚ¸ˆ¥ ˜Â„Ó‚Ó˛ ÒıÓ‰ËÌÍÓ˛ ̇ ¯ÎflıÛ ‰Ó ÔÓÒ‚¥ÚÎ¥ÌÌfl. ó‡Ô‡π‚Ò¸ÍËÈ ‡ÔÓÍËÙ ÔË ‚Ò¥È ÈÓ„Ó ÓË„¥Ì‡Î¸ÌÓÒÚ¥ Ó„‡Ì¥˜ÌÓ ‚ÔËÒÛπÚ¸Òfl ‚ ÒÍ·‰ÌÛ, ‡Î ÒÚÓ„Û ¥ ÔÓ-Ò‚ÓπÏÛ ÎÓ„¥˜ÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ ÔπÎπ‚¥ÌÒ¸ÍÓª ÔÓÁË. èÓ ÒÛÚ¥, èπÎπ‚¥Ì ÔÓ‚Ó‰ËÚ¸Òfl ¥Á ‡θ̥ÒÚ˛ ‰ÓÒÚÓÚÛ Ú‡Í, flÍ Á ̲ ÔÓ‚Ó‰ËÎËÒfl ıÛ‰ÓÊÌËÍË Á‡ ‚Ò¥ı ˜‡Ò¥‚ – ‚¥Ì ªª Ï¥ÚÓÎÓ„¥ÁÛπ. ëÓ‚πˆ¸Í‡ ‚·‰‡ ÒÎÛÊËÚ¸ ÈÓÏÛ Ú‡ÍÓ˛ Ê ÒËÓ‚ËÌÓ˛, flÍ íÓfl ‰Îfl ÉÓχ, ˜Ë ÑÛ·Î¥Ì – ‰Îfl ÑÊÓÈÒ‡. ì ÔÓ¯Û͇ı Ôˉ‡ÚÌÓ„Ó Ï¥ÚÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó Ó·‡ÏÎÂÌÌfl ‰Îfl ‚Ë„‡‰ÎË‚Ëı ‡ÚÂÙ‡ÍÚ¥‚ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª èπÎπ‚¥Ì Á‚ÂÚ‡πÚ¸Òfl ‰Ó ‡ı‡ª˜ÌËı ‚¥Û‚‡Ì¸, ‰Ó ̇ȉ‚̥¯Ëı ¯‡¥‚ Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË. ñÂÈ ¯Îflı Ô¥‰Í‡Á‡‚ ÈÓÏÛ ÒÓ‚πˆ¸ÍËÈ ÂÊËÏ ¥Á ÈÓ„Ó ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ÒÚ˛ ‚ χȷÛÚÌπ. èπÎπ‚¥Ì Ô˯Â: «äÓÎË ‚ÓÌË ÁÏÂÚÛÚ¸ ÛÒÂ, ˘Ó, ̇ ªıÌ˛ ‰ÛÏÍÛ, Á‡ÒÚ‡¥ÎÓ, Ó„ÓÎËÚ¸Òfl ÚÂ, ˘Ó ·ÛÎÓ Ô¥‰ ÌËÏ – ÚÓ·ÚÓ ˘ÓÒ¸ ÍÛ‰Ë ‰Â‚Ì¥¯Â [...] ìÒ ÒÔ‡‰ÍÓπÏÌÂ: Û˜Ó‡¯Ìπ ‚Í·‰ÂÌ ‚ ҸӄӉ̥¯Ìπ, flÍ ÏÓÚ¥È͇ ‚ ÏÓÚ¥ÈÍÛ, ¥ ÚÓÈ, ıÚÓ ÒÔÓ·Ûπ ÁÌflÚË ÒÚÛÊÍÛ ¥Á Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌfl, ˘Ó· ÔÓÚ¥Ï ÓÁÙ‡·Û‚‡ÚË ÈÓ„Ó Ô¥‰ χȷÛÚÌπ, Û ÂÁÛθڇڥ Á‡Ô‡‰ÂÚ¸Òfl ‚ ‰ÛÊ ‰‡ÎÂÍ ÏËÌÛλ. ñ˛ ˆËÚ‡ÚÛ fl ‚Áfl‚ ¥Á ˘Â Ó‰ÌÓ„Ó Ï¥ÚÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÓÔÛÒÛ èπÎπ‚¥Ì‡ ¥Á ı‡‡ÍÚÂÌÓ˛ ‰Îfl Ì¸Ó„Ó Ì‡Á‚Ó˛ «áÓÏ·¥Ù¥-
247
АЛЄКСАНДР ¢ЕНІС ФЕНОМЕН ПЄЛЄВІНА
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
курила! Замiсть того, щоби гуляти з хлопчиками, я ПІДРОБЛЯЛА i ДОПОМАГАЛА БАТЬКАМ, а ти – невдячна креатура!» Тодi ти стара сука! СУКА!!! Вона жбурнула щiтку до волосся коридором, цiлячись у вiкно. Накрохмаленi фiранки зупинили удар. Щiтка зi стуком впала на вицвiлий лiнолеум. Вiд безсилля навiть розбити вiкно її голову проколов спалах болю. Леська вчасно закусила нижню губу, бо та почала зрадницьки тремтiти. Якщо вона розплачеться, то не зупиниться до вечора. Вiдразу згадала про Олену, i про все, що цiй темi супутнє. (О чорт, цей спазм у горлi, i бiль у головi, наче кiлька насiнин ломикаменю проникли їй у мозок, поки вона спала, i тепер, у теплi й темрявi, проростають – блiдi анемiчнi паростки, що пробурюють собi шлях до свiту Божого; вони проростуть десь у районi скронь, судячи з больових вiдчуттiв. ) Вона недбало натягнула тенiски, заламавши заднi стiнки п’ятками («Ну дивiться, я їй купляю в шо взутися, а вона така панi, шо їй тяжко нормально мешти надiти! Дивiться на неї! Ну дивiться, я спини не розгинаю, шоби ти мала в шо взутися, а вона..». – мамин голос перетворився в одну замкнуту борозенку на вiнi-
͇ˆ¥fl». ì ̸ÓÏÛ ÓÁÔÓ‚¥‰‡πÚ¸Òfl ÔÓ Ï‡∂¥˜Ì¥ Ô‡ÍÚËÍË, ˘Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÎË ‚ ëëëê. ç‡ÔËÍ·‰, ÔÓ „‡Ò·-Á‡ÍÎflÚÚfl, ̇ ͯڇÎÚ ÚÓ„Ó, flÍ ‚ËÒ¥ÎÓ Ì‡‰ ·Û‰ËÌÍÓÏ ‚ÓÍÁ‡ÎÛ ‚ ä‡Á‡Ì¥: «äÓÏÏÛÌËÁÏ – Ô˚Á‰˚ χÍÒ˚χ‰˚¯ Ô˚Ê!» Ç¥ÌËÈ Ò‚ÓπÏÛ ÔË̈ËÔÛ ÒÔÓÎÛ˜ËÚË Ì‡ÈÌÓ‚¥¯Â ¥Á ̇ȉ‡‚Ì¥¯ËÏ èπÎπ‚¥Ì ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ÔÛÒÚÛ‚‡ÚË ¥ Û ÔÓÒÚÓ¥ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ‡θÌÓÒÚË. ì ÈÓ„Ó ÌÓ‚ÓÏÛ Óχ̥ ÏÓÒÍӂҸͥ ÂÍ·ÏÌËÍË ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸Òfl ˜ÎÂ̇ÏË Ú‡πÏÌÓª ɥ艥ª ï‡Î‰Âª‚, flÍ¥ ÔÓÍÎÓÌfl˛Ú¸Òfl ‚ÂÎËÍ¥È ¯ÛÏÂÒ¸Í¥È ·Ó„ËÌ¥ ߯ڇ. çÓ‚‡ ÍÌË„‡ èπÎπ‚¥Ì‡ – «Generation è» Á¯ËÚ‡ Á‡ Ú¥π˛ Ê ‚ËÍ¥ÈÍÓ˛, ˘Ó È ÓχÌ, flÍËÈ ÔËÌ¥Ò ÈÓÏÛ Ò·‚Û – «ó‡Ô‡π‚ ¥ èÛÒÚÓÚ‡». ÄΠˆ¸Ó„Ó ‡ÁÛ Ó·’πÍÚÓÏ Ï‰ËÚ‡ˆ¥ª ̇ ÔÓÓÊ̘¥ ÒÎÛÊËÚ¸ ÚÂ΂¥ÁÓ. ô ˜‚ÂÚ¸ ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ÚÓÏÛ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ıÛ‰ÓÊÌËÍ-ÍÓ̈ÂÔÚۇΥÒÚ ç‡Ï ÑÊÛÌ è‡ÈÍ, ÔÓÒ‡‰Ë‚¯Ë Ô‰ ·Î‡ÍËÚÌËÏ Â͇ÌÓÏ ÅÛ‰‰Û, ‚ˉ¥ÎË‚ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌËÈ ‡ÒÔÂÍÚ ˆ¸Ó„Ó ‰Ë‚ÌÓ„Ó ‡Ô‡‡ÚÛ. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÚÂ΂¥ÁÓ ÙÓÏÛπ ̇¯Û ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÚ¸, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ – ‚¥Ì ÔÓ͇ÁÛπ ڥθÍË ÚÂ, ˜Ó„Ó ÏË ıÓ˜ÂÏÓ. èÓÚ‡ÔË‚¯Ë ‚ ÒËÒÚÂÏÛ ‚¥‰Ó·‡ÊÂ̸, ‡θ̥ÒÚ¸ ̇¯Ó„Ó ·ÛÚÚfl ÒıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó ÌÛÎfl. íÂ΂¥ÁÓ, χ¯Ë̇ ‚¥‰Ì¥Ï‡ÌÌfl, fl͇ ÔÓ‰ÛÍÛπ ÔÓÓÊ̘Û, ÔÓÒÚÓ Ì‡ÔÓ¯ÛπÚ¸Òfl ̇ ÓÏ‡Ì Á èπÎπ‚¥ÌËÏ.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ловiй платiвцi, i голка патефона в її головi не могла з неї вискочити, програючи ту саму фразу до безконечностi). Вискочила з хати на спеку полуденної вулицi, злiсно затраснула дверi, ледве стримуючи крик у глибинi горла: «Заткнись, стара дура!»
ЛЮБКО ДЕРЕШ NАRКОТИЧNІ RОSЛИNИ SХІDNОЇ ЕВRОПИ (ЦИКЛ ТРЕТІЙ: ПСИХОДЕЛІЧНИЙ СЛОВНИК МОЛОДОГО ВІЗІОНЕРА)
248
Леся побрела до озера, може, скупнеться, а може (якщо матиме достатньо щастя), нахлептається води i втопиться. На мiлководдi бiля пiрса на протилежнiй сторонi больбалися дiти. Спека i волога дивним чином напружували повiтря, i Леся не могла сказати напевне, кричали цi дiти з радостi, чи верещали з болю. Вона скинула майку, штани i трусики (низ живота повiльно заповнювався болем – схоже, мали починатися дiлá), сховавши їх за великим каменем; про всяк випадок, щоби нiхто не спiонерив. Обережно, стараючись не поранити нiг об розсипи рiчкового камiння, пiдiйшла до води. Леська пiрнула, а потiм плавала на спинi, вдивляючись в небо на хмари типу страто-кумулюс. Вода перетягувала заряд божевiлля з її шкiри на свою поверхню, знiмаючи цю нездорову напругу i страх. Пiрнувши ще раз, Леська поплила холодними водами до берега.
ü Ì ·Û‰Û ÔÂÂ͇ÁÛ‚‡ÚË ÒÍ·‰ÌÛ Ù‡·ÛÎÛ ÍÌË„Ë, ˘Ó· Ì ÔÒÛ‚‡ÚË ˜ËÚ‡ÌÌfl ÚËÏ, ıÚÓ ªª ˘Â Ì ÍÛÔË‚. ÑÓÒËÚ¸ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ‚Ó̇ ÓÁÔÓ‚¥‰‡π ÔÓ Í‡’πÌ ¥ ‰ÛıÓ‚Ì ÒıÓ‰ÊÂÌÌfl ÂÍ·ÏÌÓ„Ó ÒˆÂ̇ËÒÚ‡ LJ‚¥ÎÂ̇ í‡Ú‡Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ ‚¯ËÌÛ ÒÎÛÊ·Ó‚Ëı ÒıÓ‰¥‚, flÍ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸Òfl χ„¥˜ÌËÏ ÁËÍÛ‡ÚÓÏ – LJ‚ËÎÓÌÒ¸ÍÓ˛ ‚Âʲ. Ñ¥fl ‚ Óχ̥ ‚¥‰¥„‡π ‚‡ÊÎË‚Û, ‡Î ‰Û„Ófl‰ÌÛ Óθ. üÍ ÛÒ¥ ÔπÎπ‚¥ÌҸͥ ÍÌË„Ë, «Generation è» ÓÁÔÓ‚¥‰‡π ÔÓ Ï‡Ì¥ÔÛÎflˆ¥˛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ˛, ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ˜Ó„Ó ÔÓÍÎË͇ÌËÈ ‰Ó‚ÂÒÚË ªª, Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, ÔÓ‚ÌÛ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸. üÍ Á‡‚Ê‰Ë ‚ èπÎπ‚¥Ì‡, ˆÂÈ ÍÓÒÏ¥˜ÌËÈ ÌÛθ Ó‰fl„ÌÛÚËÈ Ô¥‰ Á‡„‡Î¸ÌÓ‚¥‰ÓÏËı ÙÓθÍÎÓÌËı ÔÂÒÓ̇ʥ‚. üÍ˘Ó ‚ «ÜËÚÚ¥ ÍÓχı» ÌËÏË ·ÛÎË „ÂÓª ·‡ÈÍË «Å‡·Í‡ ¥ ÏÛ‡ı‡», flÍ˘Ó ‚ «ó‡Ô‡π‚¥» ‚¥Ì ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡‚ LJҥΥfl ß‚‡ÌÓ‚¥˜‡ ¥ èπÚ¸ÍÛ, ÚÓ «Generation è» ÂÍÒÔÎÛ‡ÚÛπ ÌÓ‚Ó„Ó ÓÒ¥flÌË̇. ë‚¥È ‚Ë·¥ èπÎπ‚¥Ì ÔÓflÒÌË‚ Û ¥ÌÚ‚’˛ ÊÛ̇ÎÓ‚¥ «ÖÍÒÔÂÚ»: «î¥„Û‡, ‚¥‰Ó·‡ÊÂ̇ Û ÙÓθÍÎÓ¥, – ˆÂ ÔÓ‰Ó·‡ ÔÓÎ¸Ó‚Ó„Ó ÍÓχ̉ˇ ˜‡Ò¥‚ ÉÓχ‰flÌÒ¸ÍÓª. 燘‡Î¸ÌËÍ ÛÒ¥πª ‡θÌÓÒÚË ‚ ÁÓÌ¥ ·ÂÁÔÓÒ‰̸Ӫ ‚ˉËÏÓÒÚË, ˜Ëfl Ú‡˜‡Ì͇ χÎÓ ‚¥‰¥ÁÌflπÚ¸Òfl ‚¥‰ ¯ÂÒÚËÒÓÚÓ„Ó «åÂÒ‰ÂÒ‡». åÂÌ ˆ¥Í‡‚ËÚ¸ ÙÓθÍÎÓÌËÈ ÚËÔ, flÍËÈ ÍÎÓÌÛπ Ò· ‚ ‡θÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥, ‡ Ì ÒÔ‡‚ÊÌ¥ ·‡„‡Ú¥ª, ÔÓ flÍËı fl χÎÓ ˘Ó Á̇˛». h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– Прiвєт! Я лiзу до тебе, а? По спинi побiгли мурашки, i бiль у головi миттю повернувся. Якийсь рагуль побачив її голою, i вже сам, певно, роздягається, щоб трохи скрасити собi полудень. Вийшовши по пояс iз води (вiд холоду її груди не надто вражаючих розмiрiв пiднялись i затвердiли, а соски стали болючими на дотик... дiла таки будуть), вона протерла очi. На неї впритул дивився, дебiлкувато посмiхаючись, русявий мiсцевий рагульчик, класичний екземпляр – спортивнi штани, заправлена в них сорочка на короткий рукав (на спинi велика темна пляма поту, напрочуд симетрична), на головi – кепка. Хлопець, який цiєї осенi спiватиме «Нє плачь, дєвчьонка» i писатиме червоною пастою в листi: «мама кормлять мало але то ше нiчого. Всi афiцери паганi а ше дєди б’ють дуже сильно», вже знiмав штани. Залишившись у боксерських трусах, сирiч портках, вiн вiдважно глянув не переобтяженим iнтелектом поглядом на голу натуру. Його прутень вороже пiдпирав майтки зiсередини, достоту як палка – намет. – Харош, а? – Пiшов на хуй! – викрикнула Леся, прохлюпала по водi, прямуючи до криївки з iншого боку, щоб забрати
ÇË·¥ „ÂÓfl ‚ÒÂÎflπ ÒÛÏÌ¥‚. çÓ‚ËÈ ÓÒ¥flÌËÌ Ì ‰‡π ÒÓ·¥ ‡‰Ë ¥Á ̇‚’flÁ‡ÌÓ˛ ÈÓÏÛ Ï¥ÚÓÎÓ„¥˜ÌÓ˛ ÓÎβ. ÑÎfl ÙÓθÍÎÓÛ ‚¥Ì Á‡Ì‡‰ÚÓ ˛ÌËÈ, ÔÓÒÚËÈ ¥ ÔÓÓÊÌ¥È, ˘Ó· Û Ì¸ÓÏÛ Á̇ȯÎË ‚ˇÁ Ú¥ „ÎË·ÓÍ¥ ¯‡Ë ‚¥Ú˜ËÁÌflÌÓª ÏÂÌڇθÌÓÒÚË, Á flÍËÏË Á‚ËÍ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË èπÎπ‚¥Ì. çÓ‚ËÈ ÓÒ¥flÌËÌ Á «Generation è» Ì‡„‡‰Ûπ „Ó„ÓÎ¥‚Ò¸ÍÓ„Ó «¥ÌÓÁÂψfl î‰ÓÓ‚‡». ì ̸ÓÏÛ ÌÂχπ Ì¥ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª Ò‡ÏÓ·ÛÚÌÓÒÚË, Ì¥ ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÛÌ¥‚Â҇θÌÓÒÚË. É¥·Ë‰, ÒÍ·‰ÂÌËÈ ¥Á ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı «ÒÎÓ„‡Ì¥‚» ¥ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ï‡ÚÛ, ıÛ‰ÓÊÌ¸Ó ÌÂÊËÚÚπÁ‰‡ÚÌËÈ. å¥Ú˘ÌËÈ ¯‡ ÓχÌÛ Á‡Ì‡‰ÚÓ ÚÓÌÍËÈ. Ç¥Ì Ì ‚ËÚËÏÛπ ̇ÚËÒÍÛ ·Û肇ÌÓ„Ó Ê‡ÌÛ, flÍËÈ Ì‡Ï‡„‡‚Òfl ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÚË èπÎπ‚¥Ì. ñ¸Ó„Ó ‡ÁÛ Ê‡Ì ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡‚ ÈÓ„Ó. ëÔÓÍÛ¯ÂÌËÈ ¥ ÔÓÍËÌÛÚËÈ ÎÛ·ÓÍ Á·ÛÌÚÛ‚‡‚Òfl. îÓχ Á‡ıÓÔË· ÁÏ¥ÒÚ – ·ÓÈÓ‚ËÍ Á∂‚‡ÎÚÛ‚‡‚ ¥‰Â˛. èÂ¯Ó˛ ÓÁ̇ÍÓ˛ Ì‚‰‡˜¥ ÓχÌÛ Òڇ· ÈÓ„Ó ÏÓ‚‡. èπÎπ‚¥Ì‡ ˜‡ÒÚÓ ¥ ÌÂÒÔ‡‚‰ÎË‚Ó Î‡flÎË Á‡ Ì‚ϥÌÌfl ÔËÒ‡ÚË Í‡ÒË‚Ó. ñÂ, Á‚˘‡ÈÌÓ, Ì¥ÒÂÌ¥ÚÌˈfl. èπÎπ‚¥Ì ¯ÛÍ‡π – ¥ Á‡Á‚˘‡È Á̇ıÓ‰ËÚ¸ – ÌÓ‚¥ ÏÓ‚Ì¥ ¯‡Ë. èÓ ˆÂ ‚¥Ì ˆ¥Í‡‚Ó „Ó‚ÓËÚ¸ ‚ ¥ÌÚ‚’˛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ «èÎÂÈ·Ó˛». (ÑÓ Â˜¥, ‚ÓÌÓ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛπ Ô۷Υ͇ˆ¥˛ ÓÔÓ‚¥‰‡ÌÌfl «Chelsey-hotel», ÔÓ·Û‰Ó‚‡ÌÓ„Ó Ì‡ Ô¥ÒÌflı ÚÓ„Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
свiй одяг з-пiд каменя. Добре, що вона здогадалась його заховати. – Да чьо ти, ми ж уже не дiти... Леська затулилась своїми лахами, тремтячи вiд холоду i роздратування. Ну чому їй навiть тут не дають спокою? – Я тобi сказала: iди на хуй, мудак! – а потiм нi з того, нi з сього кинула одежину вбiк, взяла до рук каменюку й пожбурила нею в непроханого гостя. Камiнь вiдскочив вiд його плеча, хлопець ойкнув, вилаявшись – не так вiд болю, як iз несподiванки. – Да чьо ти? Дурна зовсiм? – ошалiло спитав вiн, не вiрячи власним очам. – Вали звiдси, козел! – вона пiдiбрала ще один камiнь, i той iз вiдстанi п’яти метрiв влучив хлопцевi в незахищенi груди. Леська взяла по кругляку в руку i вийшла з води. Гiсть не вiдав, що робити: його погляд розгублено метлявся мiж пiднятими грудьми дiвчини, її виголеним мiжнiжжям i двома зловiсними уламками породи в її руках. – На, бля, а то заїбав, бидлоїд! – один iз каменiв вiдбився вiд лiвої брови: хлопець закричав, схопившись за голову, а з-пiд руки потекла яскрава кров. Неймовiрно,
Ê Ûβ·ÎÂÌÓ„Ó ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍÓÏ ãÂÓ̇‰‡ äÓÂ̇). éÚÓÊ, ̇ ÔËÚ‡ÌÌfl, «˘Ó ‰Îfl ‚‡Ò ÔÓÒÚÔÂÂÒÚÓπ˜Ì‡ êÓÒ¥fl ‚ ÏÓ‚ÌÓÏÛ Ô·̥» èπÎπ‚¥Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ̇ÒÚÛÔÌËÏ ˜ËÌÓÏ: «ãÓ„ÓÒ ‚ÚÓÏË‚Òfl «Á·Â¥„‡ÚËÒfl», ‚ÚÓÏË‚Òfl ÛÔ¥‚‡ÚË ‚ ÓÚ¥ ·ÂÁÒËÎÓ„Ó ¥ÌÚÂÎ¥„ÂÌÚ‡ – ¥ ‚¥‰Ó‰Ë‚Òfl ‚ ÏÓ‚¥ ‚Ó˛˛˜Ëı ‰ÂÏÓÌ¥‚. ì ÏÓ‚¥ ·‡ÚÍ¥‚ Ï¥ÒÚËÚ¸Òfl ÌÂÈÏÓ‚¥Ì‡ ÒË·, ÔÓÁ‡flÍ Á‡ ÍÓÊÌËÏ ÔÓ‚ÓÓÚÓÏ ªıÌ¸Ó„Ó ·‡Á‡Û ‡θÌÓ ÏÂÂıÚflÚ¸ ÊËÚÚfl ¥ ÒÏÂÚ¸. íÓÏÛ Ì‡ ªıÌ¥È ÏÓ‚¥ ‰ÛÊ ˆ¥Í‡‚Ó ÙÓÏÛ₇ÚË ÏÂÚ‡Ù¥Á˘̥ ¥ÒÚËÌË – ‚ÓÌË ÓÊË‚‡˛Ú¸». ì «ó‡Ô‡π‚¥» ˜ËχÎÓ Ú‡ÍËı ÒÚËθӂËı ÏÛÚ‡ÌÚ¥‚. éÒ¸, ̇ÔËÍ·‰, ÚÂÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ‰ËÒÔÛÚ Ì‡ ·Î‡ÚÌ¥È ÙÂÌ¥: «åÓÊÂ, Ì ÚÓÏÛ ÅÓ„ Û Ì‡Ò Ì¥·Ë flÍ Ô‡ı‡Ì Á ·ÎËχ‚͇ÏË, ˘Ó ÏË Ì‡ ÁÓÌ¥ ÊË‚ÂÏÓ, ‡ ̇‚Ô‡ÍË – ÏË ÚÓÏÛ Ì‡ ÁÓÌ¥ ÊË‚ÂÏÓ, ˘Ó ÅÓ„‡ ÒÓ·¥ Ó·‡ÎË Û ÔÓ‰Ó·¥ ÍÛχ ¥Á ÒËÂÌÓ˛». ëÚËθ èπÎπ‚¥Ì‡ ‚Ëχ„‡π „‡Ì˘ÌÓª ÚÓ˜ÌÓÒÚË. 䇢ËÏ ÔπÎπ‚¥ÌÒ¸ÍËÏ Ú‚Ó‡Ï ‚·ÒÚË‚ËÈ ÔÂÙÂ͈¥ÓÌ¥ÁÏ ÚÂÎÂÙÓÌÌÓª ÍÌË„Ë. åÓ‚‡ ÚÛÚ ÙÛÌ͈¥Ó̇θ̇ ‰Ó ÔÓ‚ÌÓª ÔÓÁÓÓÒÚË – ÏË ªª Ì Á‡Û‚‡ÊÛπÏÓ, ÔÓÍË ‚Ó̇ ‚ËÍÓÌÛπ Ò‚Ó˛ Óθ, Ô‚ÓÁfl˜Ë Ì‡Ò ‚¥‰ Ӊ̥πª ÒÚÓ¥ÌÍË ‰Ó ¥Ì¯Óª. ÄΠ̠Á‚‡Ê‡ÚË ÏÓÊ̇ ڥθÍË Ì‡ Ô‡‚ËθÌÛ ÏÓ‚Û. äÓÊÌ Á‡È‚ ˜Ë «ÔË·ÎËÁÌ» ÒÎÓ‚Ó ÔËÁ‚ÂÎÓ · ‰Ó Ú‡ÍËı Ê ̇ÒÎ¥‰Í¥‚, flÍ ÔÂÂÍÛ˜Â̇
249
АЛЄКСАНДР ¢ЕНІС ФЕНОМЕН ПЄЛЄВІНА
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
але хлопець, схопивши одяг на оберемок, почав хникати. По спинному мозку, як по лiнiї електропередач, в голову вдарив струм: Лесею почало трясти вiд нервiв i тупої лютi. Ще два каменi вдарили купальника у череп над скронею i груди. – ПРИПИНИ! – закричав тремтячим голосом, вiдступаючи. Вiн розвернувся й побiг, але й ганебна втеча не врятувала його вiд жменi дрiбних камiнцiв, що впилися в голi ноги й спину. В ту хвилю Леська ладна була закидати його бодай землею. Вiдбiгши на безпечну вiдстань i витерши сльози, хлопець прокричав: – Ти, сука йобана, в псiхушцi тобi мiсце, дура!!! Я ж купатися прийшов!!! Почувши цi слова, Леська кинулась за ним. Видершись по крутiшому схилу, вона побiгла протоптаною стежиною, але перечепилась за корiнь i витягнулась на землi у весь зрiст. Вiд чергового приступу безсилля вона гупнула кулаком по землi. На очi знову набiгли сльози. Встала, помилась вiд налиплого сухого листя та глицi, промила подряпину на нозi, вдягнулась i, криваючи на забиту ногу, пошкутильгала геть. (в псiхушцi тобi мiсце)
ˆËÙ‡ ‚ ÚÂÎÂÙÓÌÌÓÏÛ ÌÓÏÂ¥ – ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl Ì Á̇ıÓ‰ËÚ¸ ‡‰ÂÒ‡Ú‡. «Generation è» Ì‡ÔËÒ‡ÌËÈ Á‚˘ÌÓ ÒÍÛÔÓ, ‡Î ÌÂÁ‚˘ÌÓ Ì‰·‡ÎÓ. äÓÎË ‡‚ÚÓ ıӘ ˘ÓÒ¸ ÔÓı‚‡ÎËÚË, ˜Ë ÚÓ «ÚÓ‚ÒÚ‡ ͇ۘ» ˜Ë «‚ÛÁ¸Í¥ ·ˆÍ‡ÌË», ‚¥Ì Ô˯ «ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ». äÓÊÌÓ„Ó ‡ÁÛ, ÍÓÎË ÈÓÏÛ Ì ‚ËÒÚ‡˜‡π ÂÔ¥ÚÂÚ¥‚, ‚¥Ì Ó·ıÓ‰ËÚ¸Òfl ·ÂÁ ÌËı: «flÍÂÒ¸ ÌÂÒÚÂÔÌÓ ‚‡ÊÍ Á̇ÌÌfl», «fl͇Ҹ ˜Û‰Ó‚‡ Ó·¥ˆflÌ͇ ̇˜Â Ó·Ë‚‡Î‡Òfl ‚ Ì·¥». Ç¥‰ ÓÁÔ‡‰Û ÏÓ‚Ë ÔÓÒڇʉ‡Î‡ ‚Òfl ÍÓÌÒÚÛ͈¥fl ÓχÌÛ – ÈÓ„Ó ÒÚÛÍÚÛ‡ Ì ‚ËÚËÏÛπ Á‡‰ÛÏÛ. ïÓ˜‡ Ò˛ÊÂÚÓ‚¥ Á‡Î‡ÏÛ˛Ú¸ ÛÍË, ‚¥Ì ‚¥‰ÏÓ‚ÎflπÚ¸Òfl Úfl„ÚË ˜ËÚ‡˜‡ ‰Ó ÌÂÓ·Ó‚’flÁÍÓ‚Óª ÓÁ‚’flÁÍË. èÓ˜‡ÒÚË ˆ¸ÓÏÛ Ô¯ÍӉʇπ ̇‰Ï¥ ‰ÂÚ‡ÎÂÈ. ìÒfl ÍÌË„‡ Á‡ÓÒ· Î¥ÒÓÏ Í‡Î‡Ï·Û¥‚. á‚’flÁÛ˛˜Ë ‚ÛÁÎÓÏ ¯‡Ë ¥ÁÌËı ‡θÌÓÒÚÂÈ, ‚ÓÌË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚¥‰¥„‡‚‡ÚË Íβ˜Ó‚Û Óθ. ßÌÓ‰¥ ªÏ ˆÂ ‚‰‡πÚ¸Òfl: «çÂÁ‡·‡ÓÏ, ÌÂÁ‡·‡ÓÏ Á¥ ÒÚ‡ÔÂÎ¥‚ Û Ï¥ÒÚ¥ åÛχÌÒ¸ÍÛ Á¥È‰Â ‡ÍÂÚÌÓ-fl‰ÂÌËÈ ÍÂÈÒ «ß‰¥ÓÚ», Á‡Í·‰ÂÌËÈ Á ̇„Ó‰Ë 150-¥˜˜fl ‚¥‰ ‰Ìfl ̇ӉÊÂÌÌfl ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍÓ„Ó. . . щ‡Î¥ „̥ۘ¯Â ÎÛ̇˛Ú¸ „ÓÎÓÒË, flÍ¥ ÔÓÔÓÌÛ˛Ú¸ Á‡Í·ÒÚË ¥Ì¯ËÈ ÍÂÈÒ ڇÍÓ„Ó Ê ÚËÔÛ, «ÅÓ„ÓÌÓÒˆ¸ èÓÚ¸ÓÏ̻ͥ, ̇ÒڥθÍË ‚Â΢ÌËÈ, ˘Ó ÏÓflÍË Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸ ÈÓ„Ó Ô·‚Û˜ËÏ ÒÂ-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЮБКО ДЕРЕШ NАRКОТИЧNІ RОSЛИNИ SХІDNОЇ ЕВRОПИ (ЦИКЛ ТРЕТІЙ: ПСИХОДЕЛІЧНИЙ СЛОВНИК МОЛОДОГО ВІЗІОНЕРА)
250
Подумай, дара¶ая, що ти зробила: ти закидала камiнням хлопця, який прийшов скупатися, чуєш, СКУПАТИСЬ! Поплюскатись у водичцi! Нi хрєна, я знаю, що йому треба, йому хотiлось когось вiддухопелити, я ЗНАЮ, i не вчи мене! Якщо йому так вже хотiлось поплавати, чому вiн вибрав мiсце поруч зi мною? Озеро має берегову лiнiю довжиною у вiсiмсот тридцять два метри, а вiн вирiшив похлюпатись саме коло мене... просто так, та? Та, ти тупа дiвко, сюди веде стежина, тому вiн i натрапив на тебе. Прямо так вiн вже й захотiв купатись саме в той момент, що i я... це, скажеш, також випадковiсть? Думай собi, як хочеш, але ти закидала його камiнням. Ти десь чула, щоб таке робили хорошi дiвчата? А дiвчата ВЗАГАЛІ? Ти псiханута iстеричка i тобi пора в дурдiм. Я ЗАХИЩАЛАСЬ, а не закидувала його, так що не перекручуй факти!.. А ти подумай, як би вiдреагував на таку iсторiю Шульц... Адже ти ще капельку любиш його, нi? Незважаючи на те, яка вiн свиня...
ÎÓÏ» ÎÓÏ». é‰Ì‡Í, ‰‡ÎÂÍÓ Ì ‚Ò¥ ÔπÎπ‚¥ÌҸͥ ͇·ϷÛË Ú‡Í ˘¥Î¸ÌÓ ÛÔ‡ÍÓ‚‡Ì¥ ÍÛθÚÛÌËÏË Âϥ̥҈Â̈¥flÏË. ó‡ÒÚÓ ‚ÓÌË Ó·ıÓ‰flÚ¸Òfl ÔÓÒÚ¥¯ËÏË Á‡ÒÓ·‡ÏË. ÄΠ̇‚¥Ú¸ ‚‰‡Î¥ ʇÚË ‚ Óχ̥ – flÍ Ó‰ÁËÌÍË Û ·ÛΈ¥. ∫ı ˆ¥Î¸ – ÔÓÎ¥Ô¯ËÚË ÔÓ‰ÛÍÚ, Ì ÁÏ¥Ì˛˛˜Ë ÈÓ„Ó flÍÓÒÚ¥. äÌËÁ¥ Ì ‚ËÒÚ‡˜‡π ÔÓÓ·ÎÂÌÓª „ÎË·ËÌË Ú·: Âχθ ̇ ÊÂÒÚ¥. íÓÏÛ Ì‡‚¥Ú¸ ÒÏ¥¯Ì¥ ‚Ë„‡‰ÍË ÒÚ˘‡Ú¸, flÍ ÍÓÎÓÌË, ̇ flÍ¥ ˜ÓÏÛÒ¸ Ú·‡ ÒÔˇÚËÒfl. íËÏ ˜‡ÒÓÏ, Ò‡Ï Ê èπÎπ‚¥Ì ¥ ÔË‚˜Ë‚ Ì‡Ò ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ÈÓ„Ó ÔËÒ¸ÏÓÏ ÍÂÛπ ÔË̈ËÔ Ç¥ÚÚ∂Â̯ڇÈ̇: flÍ˘Ó fl͇Ҹ ‰Âڇθ χ¯ËÌË Ì ԇˆ˛π, Á̇˜ËÚ¸ ‚Ó̇ Ì π ‰ÂÚ‡Îβ χ¯ËÌË. 襉‚Ó‰fl˜Ë Ô¥‰ÒÛÏÓÍ, ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó ‚ ÌÓ‚¥È ÍÌËÁ¥ èπÎπ‚¥Ì‡ Á‡Ì‡‰ÚÓ ·‡„‡ÚÓ Á‡È‚Ó„Ó ¥ Á‡Ì‡‰ÚÓ Ï‡ÎÓ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ„Ó. êÓÏ‡Ì Ì ӄ‡Ì¥˜ÌËÈ – ‚¥Ì Ì ̇Ӊ˂Òfl, ‡ Ú‡ÔË‚Òfl. é‰Ì‡ ˜‡ÒÚË̇ ̇„‡‰Ûπ ¥ÌÒÚÛ͈¥˛ ‰Ó ‚¥‰ÂÓ„Ë, ¥Ì¯‡ – ÚËÎÂ, ÚÂÚ˛ ÒÍ·‰‡π Ú‡ÍÚ‡Ú, ÔÂÂ͇Á ÎÂÌ¥ÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ¥‰ÂÈ å‡Í-ã˛Â̇ ¥ å‡ÍÛÁÂ. ôÓ· Ì Á‡‚¯ۂ‡ÚË ·ÂÒ¥‰Û ‚ËÓÍÓÏ, fl ıÓ˜Û Á„‡‰‡ÚË Ô‡ËÁ¸ÍÓ„Ó ÍËÚË͇ ëπ∂πfl ê‡Ù‡Î¸ÒÍÓ„Ó, ÍÓÚËÈ «Î˛·Ë‚ ÔÓ˜Ë̇ÚË ÂˆÂÌÁ¥˛ ÒÎÓ‚‡ÏË: «ü Ì Á̇˛, ÒͥθÍË ÓÍ¥‚ ‡‚ÚÓÛ. üÍ˘Ó ÏÓÎÓ‰ËÈ, ÔÓ‡‰ÊÛ ÈÓÏÛ èۯͥ̇ Á ãÂÏÓÌÚÓ‚ËÏ. üÍ˘Ó ÒÚ‡ËÈ, ÌÂı‡È Ô˯Â, flÍ ıÓ˜Â.» h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Та шо там Шульц, який хоч i свиня, але все одно завжди добрий до тебе. Подумай про Олену... Оленка, га? В неї висить портрет ¢андi, а ти ж любиш i Олену? Чи ¢андi хоч раз закидав когось камiнням? А я, чорт забирай, не пацифiстка, менi можна! Чого вiн за мною стежив? Пiдглядав! Хотiв мене трахнути... А чого ти на голяса плавала? А ТОМУ ЩО Я ДІВЧИНА БЕЗ КОМПЛЕКСІВ, ЧОРТ ЗАБИРАЙ! А знаєш, як би вiдреагувала на це все Олена, якби дiзналася? Вона би стала до тебе такою холодною, як ти до своєї старої пiсля тої iсторiї з щоденником. Вона би нiколи бiльше не розказувала тобi своїх таємниць, ви б нiколи бiльше не ночували разом зимовими ночами, на одному лiжку, вона нiколи б тебе не запросила в дощовий день прийти, попити iмбиру з лимоном i попоїсти кексiв iз повидлом, послухати «Radiohead» i пошаманити... НІКОЛИ! Ой, ну перестань, страшна мецiя – кинула кiлька каменюк в одного мудака! Нiчого б Олена менi не казала. Але ж вiн прийшов тiльки скупнутись... Тодi чому саме на те мiсце, де була я? На всьому озерi, прибережна лiнiя якого рiвна восьмистам тридцятьом двом метрам.
èπÎπ‚¥Ì Á‡ ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ ·ÛıÎË‚Óª ‰¥flθÌÓÒÚË ‰ÓÔÓÏ¥„ ÓÁ‚ÂÌÛÚË ‚¥Ú˜ËÁÌflÌÛ ÒÎÓ‚ÂÒÌ¥ÒÚ¸ ӷ΢˜flÏ ‰Ó XXI ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. Ç¥Ì ÔÓ‚ÂÌÛ‚ ÍÌË„Û ˜ËÚ‡˜Â‚¥, flÍËÈ „ˉÎË‚Ó Ì ıÓÚ¥‚ ªª ·‡ÚË ‰Ó ÛÍ, Á‡‚ÓÎÓ‰¥‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥‚Ò¸ÍÓ˛ ÏÓÎÓ‰‰˛, ÓÁÒ‰˂ ‚¥Ú˜ËÁÌflÌËı ÍËÚËÍ¥‚, ÔË‚‡·Ë‚ Û‚‡„Û ÒÓÌÌÓ„Ó á‡ıÓ‰Û, ̇ÔËÒ‡‚ ÚË ÚÓÏË Ú‚Ó¥‚ ¥ ÛÒ ˘Â Ì ‰Ó·‡‚Òfl ‰Ó ÒÓÓ͇. «Generation è» – ÈÓ„Ó Ô¯‡ Ì‚‰‡˜‡. ñÂÈ Ì‡ÔËÒ‡ÌËÈ Á‡ ¥Ìˆ¥π˛ ÓÏ‡Ì – ÔË‚¥‰ ‰Îfl ÁÛÔËÌÍË. ç‡ÒÚÛÔÌÛ ÍÌË„Û ‚‡ÚÓ ÔËÒ‡ÚË Î˯ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‚Ó̇ Ó·¥ˆflπ ÒÚ‡ÚË ÌÂÒıÓÊÓ˛ ̇ ÔÓÔ‰̥.
251
АЛЄКСАНДР ¢ЕНІС ФЕНОМЕН ПЄЛЄВІНА
èÂÂÍ·‚ Ä.è. ꇉ¥Ó ë‚Ó·Ó‰‡, 24-04-99
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Бо туди веде стежина ... І так без перерви, по колу. Наче змiя, котра гризе себе за хвiст. Леська пiшла до Олени. Скоро мав повернутись i Шульц з роботи. А Шульц умiв заспокоювати, i вiн умiв вселяти в неї вiдчуття порядку i нормальности, якого їй зараз так бракувало. А може, їй усе-таки вдасться розкрутити його, i запис у щоденнику, який прочитала мама, виявиться не еротичним маренням, а чудовною реальнiстю. Голка в головi шарпнулась i знову потрапила на замкнуту дорiжку платiвки, i голос пiляв те саме знову i знову... ...i знову. Вiд голосу в головi хотiлося стати цапки, задерти голову до блiдого мiсяця на блакитному небi й протяжно завити вити вити вити вити щоби прогнати голос геть, або принаймнi придусити його. Спершу вона побачила єдине на цiле мiсто дерево магнолiї, а потiм вже всi божевiльнi добудови, прибудови i пiдвiснi мости цього безглуздого мiнi-Шанхаю. Олена десь там, на гарячому пiддашшi, маленька i кра-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
сива, добра й компанiйська, довiрлива. Лесi хотiлося дитини, вона хотiла доню, i хотiла, щоб тою донею була Олена. Доглянути її, пiклуватися про неї, оберiгати її вiд таких, як отой мудак на березi, i любити, любити, закутати її у свою любов, як у добрий старий коц холодним вечором. (Але матерi не хочуть вiд доньок того, чого, здається, хочеш ти... чогось такого нiжного й забороненого... солодкого. В її життi – а воно, судячи з медичної картки та дiагнозу, буде не надто довгим... та що там: коротким, як бабине лiто – було мало солодкого. Чомусь усе, до чого вона доторкалась, перетворювалось на полин, а то й зовсiм на гiвно. Леська боялась, як би такого не сталось iз Бузьком... чи Шульцом... чи, боронь, Боже, з Оленою. Думка про можливiсть, – а то й НЕМИНУЧІСТЬ – останнього кидала її в мутний чорторий панiчного жаху.) Лесьцi було по барабану те, що вона не здобуде вищої освiти. Єдине, в чому вона була певна, – це те, що вона хоче встигнути народити дитину. Вiдчути, як це – дати життя ще комусь. А тодi можна i йти... Їй хотiлось дитини саме вiд Шульца. Минувши хащi борбуляка, петунiй та винограду, човгаючи ногами по брукiвцi, мiж якою проросла трава, Леся
© M.C.Grotowski, 2001
χÂÍ ˆÂÁ‡Ë ∂ÓÚÓ‚ÒÍ¥
людська нора
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЮБКО ДЕРЕШ NАRКОТИЧNІ RОSЛИNИ SХІDNОЇ ЕВRОПИ (ЦИКЛ ТРЕТІЙ: ПСИХОДЕЛІЧНИЙ СЛОВНИК МОЛОДОГО ВІЗІОНЕРА)
252
ввiйшла в тiнь божевiльного будинку – апофеоз еклектизму i ракового психозу, що вирiс у чашцi Петрi, де агарагаром слугувала освiта архiтектора. Дверi не були зачиненi (навряд чи в Мiдних Буках взагалi хтось зачиняв хату на ключ до заходу сонця.) З вiдчиненого дверного прорiзу вiяло холодом i сирiстю. Китайськi дзвiночки – довгi срiбнi трубочки, пiдвiшенi на нитках – подзеленькували, перешiптуючись про щось iз гарячим вiтром. Леся зазирнула на привiтну кухню – порожньо й сонячно; на столi (на мiсцi Олени) стояла склянка з недопитим рожевим компотом, розлiзлою м’якоттю аличi на днi й мертвою осою на поверхнi. На кухнi пахло борщем i помиями, що вже почали бродити. Привiдкривши люк у пiдвал, Леська вмить повiрила, що зараз побачить там старого доброго Самi-ЗнаєтеКого, ляже поруч i трохи поплаче йому на плечi, а якщо вдасться, то й трохи потрахається... але пiдвал пустував також. Леська пiднялася сходами на другий поверх, минаючи полотна Шкурупiя – копiї Клода Моне, а звiдти по драбинi вилiзла на горище. У мансардi стояла духота, незважаючи на вiдкритi навстiж вiкна. У кiмнатi гули мухи. На журнальному сто-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
лику поруч iз Оленчиним лiжком лежала книжка Бенджамiна Спока про те, Як Виховати Вашого Шибеника. На книжцi лежала жменя лез «Gillette», пiд столиком – скинутi папiрчики, схожi на маленькi бiлi конвертики, в якi тi леза були загорнутi. Леська вiдчула, що в головi стало гаряче й загули джмелi, а перед очима запурхали чорнi мушки. Одне з лез використали як закладку. Леська обережно вiдкрила Спока: початок, де описується четвертийшостий тижнi вагiтности. Вiд кровi, що стекла з леза, сторiнки в цьому мiсцi зморщилися у цупкi бурi хвильки. Книжка вислизнула їй з рук, по котрих наче пропустили перемiнний струм. «Це все я, не знаю, яким чином, але це через мене, молоду панну Мiдас, все до чого я доторкаюсь, перетворюється на лайно», – стрельнуло в голову синхронно зi свiжим залпом болю. Леська почула схлипування i в очiкуваннi найгiршого глянула у протилежний край кiмнати, де дах пiд кутом стикувався з пiдлогою. Тiльце дитини, одягнутої в майку, задерту на спинi, й дорослi чорнi трусики, здригалося вiд схлипувань. Леська стала навкарачки i по-собачому побiгла по дощатiй пiдлозi до дiвчини-дитини. Вона витягла її з па-
Схiдний Берлiн. Знайомий нiмець iз кимось розмовляє. Несподiвано його спiврозмовник зсуває дошку, яка лежить посеред тротуару, i спускається кудись униз. Отвiр має дещо бiльше, як метр у дiаметрi. Униз треба спускатися металевою драбинкою. Внизу панує темрява. Треба ступати дуже обережно, тим бiльше, що пiд ногами чутно нерiвний ¶рунт. Минаю щось, схоже на дверi. З’являється «свiтло в кiнцi тунелю», чутно гамiр. За розвiшаною ковдрою виднiє малесеньке примiщення. Посерединi його стоїть старий стiл для гри у м’ячики. Далi – велика зала. Одна зi стiн закрита маскувальною сiткою. На iншiй стiнi порозвiшуванi шматки автомобiльного двигуна. Умеблювання складається з кiлькох дерев’яних столикiв. Сидiння також рiзнi: вiклiновий фотель, пара дерев’яних крiсел, якийсь пуфик i велика канапа. В усьому примiщеннi панує легкий напiвморок, у носi крутить вiд цигаркового диму. Це бар мешканцiв сквота. Бар обслуговують двiйко панкiв. Вони одягнутi у старий витертий одяг, на головi дреди, обличчя прикрашенi пiрсин¶ом. Виявилося, що вони розмовляють h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
вутинистого кутка, розвернула Оленку обличчям до себе i жахнулась: фiолетовi синцi пiд очима, блiде, злегка зеленкувате обличчя, перекошене вiдчаєм; затуманений, розфокусований погляд. Оленка знову спробувала згорнутись у позу ембрiона. Леська зауважила тугу бинтову пов’язку на лiвому зап’ястку i маленьку плямку кровi, що просочилася на свiт Божий. – Оленко, що таке з тобою? Дитино, шо сталося?! – Леська у вiдчаї кусала нижню губу, стримуючи сльози вiд жалюгiдного вигляду малої. Її з головою накрило тверде переконання, що всi кари єгипетськi, якi впали на руду голову Олени – з вини її подруги Леськи. – Я не думала, шо станеться шось подiбне, шо вiн покличе за собою таке... таку... такий вiдчай. Та сталося: вiн стався, i ти знаєш, до чого приводять аборти у твоєму вiцi? Та, знаю, а чи ти хочеш тої дитини? Нi, не хочу, i вже нiколи не буду мати, тiльки з тою рiзницею, шо захочу дитину ще не раз, хоч Володька Хващун i казав, що всьо було гладко, чисто й акуратно, все, як книжка пише, я не вiрю... Не вiрю.
польською. За мить пiдходить хлопака з шаленою зачiскою. Вiн сiдає на канапi, i йому зовсiм не перешкоджає, що вона мокра. – Називай мене Млоди – каже вiн польською. – Я з узбережжя, точнiше з Елка. Менi дев’ятнадцять. На Заходi я прожив приблизно третини свого життя. Я познайомився тут з багатьма людьми, коли приїжджав на концерти до Берлiна, – пояснює Млоди. – Це дуже гарне мiсце. Грають класну музику, i пиво дешеве. Шкода, що ти не прийшов ранiше. Була непогана пиятика, i то надурняк. Бармен вiдчиняє невеличку пiчечку в кутку i докладає кiлька шматкiв вугiлля. – З опалюванням трохи клопiт, – тлумачить Млоди.– Але як покомбiнувати, то можна незле улаштуватися. Тут, у Нiмеччинi, а особливо у Схiдному Берлiнi, добрi умови для таких, як ми. В околицях пiсля падiння муру багато покинутих кам’яниць. Бува, що в деяких сквотах можна мешкати мiсяцями. Пiдключаєшся до струму, i все гаразд. Трапляються й такi, що мають Інтернет, – останнi слова вiн уже вигукує. Розмову обриває голосне гарчання, гавкiт i псяче скавулiння. Виявилося, що майже кожен тут має пса.
253
МАРЕК ЦЕЗАРИ ¢РОТОВСКІ ЛЮДСЬКА НОРА
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Байдуже, що мiж тваринами доходить до бiйки, їхнi власники обмежуються кiлькома прокляттями i поветаються до попередньої справи. – Пес для бiльшости нас – це наче брат, член родини – оповiдає спокiйним голосом Млоди. Питаю про родичiв. Хвилю мовчить, зрештою каже: – У мене троє братiв i три сестри в Польщi. Менi за ними не сумно. Менше думаєш, швидше забуваєш, крiм того там не було нiяких перспектив. Закiнчив автомобiльне i що? Бути безробiтним, як i мої родичi? Тут кiлька годин на день помию шиби i зароблю коли 30, коли 50 марок. Вистачить щось з’їсти, приємно провести вечiр, дрiбнi видатки та на квиток по мiсту. Тут жахливо чiпляються, а з полiцiєю я намагаюся жити мирно, – додає вiн. – Як тiльки я приїхав, менi вкрали пашпорт та усi речi. Але це не така вже й велика проблема – втратити пашпорт. Я без нього пiв-Европи проїхав, у Голландiї був, Бельгiї, Іспанiї, Францiї. Мою увагу приваблює лiтнiй чоловiк iз засмаглим обличчям i в картатих штанях. Вiн придивляється до нас. Питає про щось Млодого. – Це Папа Дестрой, iспанець, вiн був у Іноземному Легiонi, йому вже за п’ятдесят, – розповiдає Млоди. –
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У нас тут люду з усього свiту. Ми пацифiсти, дехто втiк сюди вiд воєн, iншi ненавидять мiщухiв, їм не по дорозi iз звичайним способом життя: робота, обiд, газета, телевiзор – усе це не для них. Життя у сквотi багате на сильнi враження, i цього нам досить. Я нiчим не обмежений, можу робити, що схочу. Я люблю мандрувати, тому багато їжджу. Менi страх подобається новий парламент – вхiд коштує лише п’ятiрку, – додає Млоди. Мовчанку я перервав запитанням про клозет. Клозет за ковдрою. Треба вiдсунути завiсу i пройти коридором. Праворуч – примiщення, посерединi якого якiсь скриньки i дошки. Прямо – клозетна мушля, пiд’єднана до каналiзацiї. До мушлi пiдведена трубка вiд водогону, яка виконує роль зливу. Злiва на стiнi висить на мотузцi туалетний папiр. Повертаюся. Млоди пояснює стосунки мiж ними i скiнами. – Це не зовсiм так, як про це кажуть у Польщi. Якщо ти не напрошуєшся, то тобi нiчого не зроблять. Вони не б’ють просто так. Я багато разiв ночував на лавi, чи просто на клумбi, i нiхто мене нiколи не побив. Я також кiлька разiв брав участь у бiйках, але це зовсiм iнша справа. Я бився за мiсце для сну або роботу. В нашому життi немає часу на розчулення. Нiкому з нас не вистаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© é.î¥ÚÂθ, 2001
ÓÍ҇̇ Ù¥ÚÂθ 254
вірші
*** Ñ¥ÚË ·¥ÎÓ„Ó Ï¥Òflˆfl ‚Áfl‚¯ËÒ¸ Á‡ ÛÍË ÊË‚ËÏ Î‡Ìˆ˛„ÓÏ ÔÓÒÔ¥¯‡ÎË ‰Ó ‚Ó„Ìˢ‡ ‰Â ÚÎ¥ÎË ÓÒÚ‡ÌÍË ‚¥‰¸ÓÏ ªÏ ıÓÚ¥ÎÓÒ¸ ÚÂÔ· ªÏ ıÓÚ¥ÎÓÒ¸ ÔÓ„¥ÚËÒfl Ô‰ ÚËÏ flÍ ¥ÚË Ì‡ 襂̥˜ ‰¥ÚË ·¥ÎÓ„Ó Ï¥Òflˆfl ȯÎË ÚÛ‰Ë ‰Â ·¥Î¥¯Â Á‡ Ô¥’fl flÌ„ÓÎ¥‚ ‰Â ‰Ó Ì·‡ Ô¥‰‚¥¯Â̇ ÒflÈ‚ÓÏ Ì‡Â˜Â̇ ‡È‰Û„‡ ‰¥ÚË ·¥ÎÓ„Ó Ï¥Òflˆfl ÔÓ„Û·ËÎËÒ¸ ‚ ÒÌ¥„‡ı ÓÁ‚¥flÏË ªÏ ÒÎ¥ÔËÏ ·ÛÎÓ ·ÓflÁÍÓ Ì‡‚χÌÌfl χ̉ۂ‡ÚË è¥‚Ì¥˜˜˛.
чить грошей на лiкарню. На щастя, нiмецька служба охорони здоров’я до нас прихильно ставиться, напевне найкраще в усiй Европi. Як пiду до пункту надання допомоги, то перев’яжуть мене, про нiщо не питаючи, не треба їм нiких документiв. Наша громада не хоче надокучати iншим. Я мию аватомобiлi, i коли бачу, що їде той сам, що й годину тому, то не пiдходжу до нього. Отож люди ставляться до нас краще, анiж, скажiмо, до наркоманiв, – нарештi похвалився вiн. Кiлька секунд у темрявi переходу, i цiкавий свiт залишається пiд землею.
255
МАРЕК ЦЕЗАРИ ¢РОТОВСКІ ЛЮДСЬКА НОРА
èÂÂÍ·‰ Ä̉˛Ò‡ Ç˯ÌflÛÒ͇҇
Grotowski M.C. Ludska nora // Pismo o sztuce życia pubłicznego «Polis». – 2001. – #33/34.
http://www.supermedia.pl/klienci/polis/3334/14Grotowski.html
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
*** ç‡Ô‚ÌÓ fl ÒıÓʇ ̇ ‡ÒهθÚ. ᇪʉÊÂÌËÈ, ·Û‰ÌËÈ ¥ ̉ӷÓflÍ¥ÒÌÓ ‚ÒÚÂÎÂÌËÈ. ü Ó·¥Èχ˛ ÛÒ ϥÒÚÓ, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ χ˛ ÎflÔ‡ÒË Ô¥‰Ó¯Ó‚ Ú‡ ¥Ê‡ÌÌfl ¯ËÌ. Ä fl Ï¥˛ ÔÓÍËÌÛÚËÒ¸ ‚¥‰ ÒÔ¥‚Û Ê‡È‚Ó‡ ÔÓθӂӲ ‰ÓÓ„Ó˛, ÏËÎÛ‚‡ÚËÒ¸ ‚ÓÎӯ͇ÏË ¥ χ͇ÏË, ‚¥‰˜Û‚‡ÚË ı‚Ë₇ÌÌfl Ô¯ÂÌ˘ÌÓ„Ó ÏÓfl. í‡ flÍ˘Ó fl Ì ·Û‰Û Ï¥Ò¸ÍËÏ ‡ÒهθÚÓÏ, ÏÂÌ Á‡Ï¥ÌËÚ¸ ÚÓÈ, ˘Ó Ï¥π ·ÛÚË Ì·ÓÏ ¥ ΄ÍÓ ‰ÏÛı‡ÚË Ì‡ ·¥ÎÓÒÌ¥ÊÌ¥ ıχË. Ç¥Ì Ì ‚ËÚËÏ‡π ˜‡‰Û ¥ ÔÂÂÒڇ̠‰ÛχÚË ÔÓ ‚ËÒÓÍÂ. *** ᇇ‰Ë Ú· ڇ„‡Ì¥‚ fl Í¥ÎÓ„‡ÏË Á’ªÒÚË ÚË „ÓÚÓ‚‡.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ Î˯ÛÒfl ‚ ÚÓ·¥, flÍ Í‡Ï¥Ì¸ ‚ ÌË͇ı ˜Ë Ô˜¥Ìˆ¥. ťθÏÓÏ Ì‡ Óˆ¥, Ò͇ÎÍÓ˛ ‚ ÌÓÁ¥ Á‡Î˯ÛÒfl ‚ ÚÓ·¥, Á‡Î˯ÛÒfl ÚÓ·¥. óË ıӘ¯ ÚÓ„Ó, ˜Ë Ì ıӘ¯ ÏÓπ ¥Ï’fl Ú‚ÓªÏ ÔÓÍÎflÚÚflÏ ‚¥‰ ÌËÌ¥ Òڇ̠̇Á‡‚ʉË. ï‡È ÔÓıÓÓÌÌËÏ ‰Á‚ÓÌÓÏ ÒÏ¥ı Û ‚Ûı‡ı Ú· ·Û‰ËÚËÏÂ Ï¥È ÛÌÓ˜¥. ü ·Û‰Û Á‡‚Ê‰Ë Û ÚÓ·¥. ᇇ‰Ë Ú· fl ̇ ‚Ò „ÓÚÓ‚‡, Ú‡ ˆfl β·Ó‚ Ï¥Ê Ì‡ÏË ÌÂÁ‰ÓÓ‚‡, – Á‰ÓÓ‚¥ ÒڥθÍË Ì ª‰flÚ¸, Ú‡ È Ú‡„‡ÌË – ‰ÂΥ͇ÚÂÒ. ß ‚Ê ̇ȉ¥·Ì¥¯‡ ‚‚ˈfl ç¥Ï¥Î‡ ‚ ‰ÓÎÓÌflı, ç¥Ï¥‚ „ÓÎÓÒ. ÇÓ̇ ÏÓ‚˜‡Î‡ ÈÓ„Ó ¥Ï’fl, ÅÓ Ì ‚¥Ë· Û ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl...
ÄÇíéêà óàëãÄ:
í‡‡Ò¥È (퇇Ò) ÄÌÚËÔӂ˘ ÄÌÚËÔӂ˘, Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÊÛ̇ΥÒÚ ¥ Î¥Ú‡ÚÓ, ϯ͇π Û äËπ‚¥ ÇÓÎÓ‰ËÏË ÅÓÈÍÓ ÅÓÈÍÓ, ÒÚÛ‰ÂÌÚ ‚¥‰‰¥ÎÂÌÌfl Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Ù‡ÍÛθÚÂÚÛ Ï¥Ê̇ӉÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ ã¸‚¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥ üË̇ ÅÓÂ̸ÍÓ ÅÓÂ̸ÍÓ, ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„ ¥ ÔÂÂÍ·‰‡˜Í‡, ÔÓ„‡ÏÌËÈ ‰ËÂÍÚÓ ÜÛ̇ΥÒÚÒ¸ÍÓª χÈÒÚÂÌ¥, Á‡ÈχπÚ¸Òfl ÓÁÓ·ÍÓ˛ Ú‡ ‡ΥÁ‡ˆ¥π˛ ̇‚˜‡Î¸ÌËı ÔÓ„‡Ï ÔÓ „Óχ‰flÌÒ¸Í¥È ÓÒ‚¥Ú¥ ÏÓÎÓ‰¥, ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥ Ç¥ÍÚÓ¥fl ÅË̉Á‡ ÅË̉Á‡, ÒÚÛ‰ÂÌÚ͇ ‚¥‰‰¥ÎÂÌÌfl ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥ª Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓ„Ó Ù‡ÍÛθÚÂÚÛ ã¸‚¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥ ä¥ ÅÛ΢ӂ (ÅÛÎ˚˜Â‚, ÔÒ‚‰ÓÌ¥Ï ß∂Ófl åÓÊÂÈ͇), ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ ¥ Í¥ÌÓÒˆÂ̇ËÒÚ, Ô‡ˆ˛π Û Ê‡Ì¥ ÙÂÌÚÂÁ¥, ‰ÓÍÚÓ ¥ÒÚÓ˘ÌËı ̇ÛÍ, Ù‡ı¥‚ˆ¸ Û „‡ÎÛÁ¥ ÒıÓ‰ÓÁ̇‚ÒÚ‚‡, ϯ͇π Û åÓÒÍ‚¥ Ç Â ÂÌ ‡ Ç Â Ú Ï ˛Î Î Â (WerthÇÂÂ̇ ÇÂÚÏ˛ÎΠmueller), ÒÚÛ‰ÂÌÚ͇ ¥ÌÒÚËÚÛÚÛ ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥ª ÅÂÎ¥ÌÒ¸ÍÓ„Ó ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, ˜ÎÂÌ ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍÓª ‡‰Ë ¥ÌÒÚËÚÛÚÛ, ϯ͇π Û ÅÂΥ̥ ÖÎÂÓÌÓ‡ ɇ‚ËÎ˛Í É‡‚ËβÍ, ÙÓθÍÎÓËÒÚ ¥ ÂÚÌÓÎÓ„, ͇̉ˉ‡Ú Ù¥ÎÓÎÓ„¥˜ÌËı ̇ÛÍ, ‚Ë‚˜‡π ÒÚÛ‰ÂÌÚҸͥ ÒÛ·ÍÛθÚÛË ÒÛ˜‡ÒÌËı Ï¥ÒÚ, ϯ͇π Û å‡Î¸Ï¸Ó (ò‚ˆ¥fl) ÄÎπÍ҇̉ ¢ÂÌ¥Ò (ÉÂÌËÒ), ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ ¥ ÂÒªÒÚ, Á 1977 ÓÍÛ Ï¯͇π Û ëòÄ, ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛π Á ‡‰¥Ó ë‚Ó·Ó‰‡; ‡‚ÚÓ ÍÌË„ ̇ËÒ¥‚ (‡ÁÓÏ ¥Á è.LJÈÎÂÏ) ëÓ‚ÂÏÂÌ̇fl ÛÒÒ͇fl ÔÓÁ‡, 60-Â. åË ÒÓ‚ÂÚÒÍÓ„Ó ˜ÂÎÓ‚Â͇, êӉ̇fl ˜¸, Û 90-ı ÔÓ˜‡‚ ¯ËÓÍÓ ÔÛ·Î¥ÍÛ‚‡ÚËÒfl ‚ êÓÒ¥ª, ϯ͇π Û ç¸˛-âÓÍÛ
Ç¥ÍÚÓ ¢ÓÚÓ‚¥˜ (Grotowicz), ÔÓθҸÍËÈ ÊÛ̇ΥÒÚ ¥ ÔÂÂÍ·‰‡˜, ϯ͇π Û ç¥Ï˜˜ËÌ¥ ч̥· ч‚ˉӂ (ч‚˚‰Ó‚), ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ, ÍÓ̈ÂÔÚۇΥÒÚ ¥ ÔÂÙÓÏÂÌÒËÒÚ, ‚ˉ‡‚ˆ¸ ÊÛ̇ÎÛ òÂÒÚ‡fl ÍÓÎÓÌ̇, Û ÔÓÁ¥ ¯ËÓÍÓ Ô‰ÒÚ‡‚Ë‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ Ï‡∂¥Ì‡Î¸ÌÛ Ú‡ ‡Ì‰Â∂‡Û̉ÌÛ ÍÛθÚÛÛ, ÏÂ¯Í‡π ‚ åÓÒÍ‚¥ LJÎÂ¥È ÑÂÌËÒÂÌÍÓ ÑÂÌËÒÂÌÍÓ, χÎfl-Ò˛Â‡Î¥ÒÚ, ÔÓÙÂÒÓ, ‰ÓÍÚÓ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª, ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥ ã˛·ÓÏË Ñ¯, ѯ Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ, ̇‚˜‡πÚ¸Òfl ̇ 1-ÏÛ ÍÛÒ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ù‡ÍÛθÚÂÚÛ ã¸‚¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, ‰Â·˛ÚÛ‚‡‚ 2001 ÓÍÛ ÓχÌÓÏ äÛÎ¸Ú (˜‡ÒÓÔËÒ óÂÚ‚Â), ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥ í‡Ìfl Ñ˛ÍÂÒ (Duekers), ̥ψ¸Í‡ ÔËÒ¸ÏÂÌÌˈfl, „Âχ̥ÒÚ͇ Ú‡ ‡ÏÂË͇̥ÒÚ͇, Ô‡ˆ˛‚‡Î‡ ̇ ÚÂη‡˜ÂÌÌ¥ ÑÓȘ ÇÂÎÎπ, ‡‚ÚÓ͇ Ú¸Óı Óχ̥‚, ϯ͇π Û ÅÂΥ̥ Ú‡ ŇÒÂÎÓÌ¥ чÌÛÚ‡ á‡∂Ó‰Á͇ (Zagrodzka), ÔÓθҸ͇ ÊÛ̇ΥÒÚ͇, ÔÛ·Î¥ÍÛπÚ¸Òfl Û ‚ˉ‡ÌÌflı ¢‡ÁÂÚ‡ ÇË·Ó˜‡ Ú‡ ܘÔÓÒÔÓÎ¥Ú‡, 2002 ÓÍÛ Ì‡„ÓÓ‰ÊÂ̇ LJÈχҸÍÓ˛ ÔÂÏ¥π˛ Á‡ ÔÛ·Î¥ˆËÒÚËÍÛ ‚ „‡ÎÛÁ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÔÓ·ÎÂχÚËÍË Ú‡ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ Ï¥Ê èÓθ˘Â˛, ç¥Ï˜˜ËÌÓ˛ Ú‡ î‡Ìˆ¥π˛, ϯ͇π Û Ç‡¯‡‚¥ ä¯Ë¯ÚÓÙ áπθÍ (Zielke), ÔÛ·Î¥ˆËÒÚ ÄÒÓˆ¥‡ˆ¥ª ÏÓÎÓ‰Ëı ÊÛ̇ΥÒÚ¥‚ èÓÎ¥Ò, ϯ͇π Û Ç‡¯‡‚¥ ê˯‡‰ ä‡ÔÛ¯ˆ¥Ì¸ÒÍ¥ (Kapuściński), ÊÛ̇ΥÒÚ, Ô‡ˆ˛‚‡‚ ÍÓÂÒÔÓ̉ÂÌÚÓÏ èÄè ̇ ÅÎËÁ¸ÍÓÏÛ ëıÓ‰¥ Ú‡ ‚ ÄÙˈ¥, ‡‚ÚÓ ÌËÁÍË ‰ÓÍÛÏÂÌڇθÌËı ÍÌË„ ÔÓ ¥ÒÚÓ¥˛ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘Ì ÊËÚÚfl ˆ¸Ó„Ó Â∂¥ÓÌÛ éÍ҇̇ ä¥Ò¸ ä¥Ò¸, ÂÚÌÓ„‡Ù, ̇ÛÍÓ‚ËÈ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌËÍ ßÌÒÚËÚÛÚÛ Ì‡Ó‰ÓÁ̇‚-
ÒÚ‚‡, ÔÂÁˉÂÌÚ Ì‡ÛÍÓ‚Ó-‰ÓÒÎ¥‰ÌÓ„Ó ˆÂÌÚÛ Ü¥Ì͇ ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó êÓÏ‡Ì ä¥Ò¸ ä¥Ò¸, Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ Ù¥ÎÓÒÓÙ, ÂÚÌÓÎÓ„, ̇ÛÍÓ‚ËÈ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌËÍ ßÌÒÚËÚÛÚÛ ÂÚÌÓ„‡Ù¥ª çÄçì, ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥ ч̥Âθ äÓÌ-ÅẨ¥Ú (Kohn-Bendit), Ù‡ÌÍÓ-̥ψ¸ÍËÈ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‰¥fl˜ Ó‰ÓÏ Á Ù‡ÌÍÓ-̥ψ¸ÍÓ„Ó ÔËÍÓ‰ÓÌÌfl (åÓÌÚÓ·‡Ì); Ó‰ËÌ Á Î¥‰Â¥‚ ‚Óβˆ¥ª 1968 ÓÍÛ; Ó‰ËÌ Á ÔÓ‚¥‰ÌËı ÚÂÓÂÚËÍ¥‚ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ Ú‡ ÛıÛ Ì‡ Á‡ıËÒÚ Ì‡‚ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Ò‰ӂˢ‡; ÍÂ¥‚ÌËÍ Ù‡Íˆ¥ª ÁÂÎÂÌËı Û Ö‚Óԇ·ÏÂÌÚ¥, ϯ͇π Û ëÚ‡Ò·ÛÁ¥ Ú‡ Å˛ÒÒÂÎ¥ ßθfl äÓϥθˆÂ‚ (äÓÏËθˆÂ‚), ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÔÓÂÚ ¥ ÔÂÂÍ·‰‡˜, Î¥Ú‡ÚÛÌËÈ ÍËÚËÍ, ϯ͇π Û åÓÒÍ‚¥ å‡ÍÒËÏ ãÓ„‡¯ ãÓ„‡¯, ‚·ÒÌËÍ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌÓ„Ó ÍÎÛ·Û ÅÎÓÍÔÓÒÚ, Υ͇-Ì‚ÓÔ‡ÚÓÎÓ„, Ô‡ÍÚËÍ ¥ ÚÂÓÂÚËÍ ¥ÌÚÂÔÂÒÓ̇θÌÓª ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª Û ‚¥ÚۇθÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥ ɇÌÒ å‡π (Mayer), ÍÂ¥‚ÌËÍ Í‡ÙÂ‰Ë ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Û, ÚÂÓ¥ª ÂÎ¥„¥ª ¥ ÍÛθÚÛË ¥ÌÒÚËÚÛÚÛ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª å˛ÌıÂÌÒ¸ÍÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, ϯ͇π Û å˛ÌıÂÌ¥ é΄ å‡Û˘ÂÌÍÓ å‡Û˘ÂÌÍÓ, ‡ÒÔ¥‡ÌÚ Ù‡ÍÛθÚÂÚÛ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥ª ï‡Í¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, ˜ÎÂÌ ï‡Í¥‚Ò¸ÍÓª Â∂¥Ó̇θÌÓª ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª ÏÓÎÓ‰Ëı ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥‚ Ú‡ ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥‚, ϯ͇π Û ï‡ÍÓ‚¥ åۇ͇ϥ, flÔÓÌÒ¸ÍËÈ ÔËҸɇÛÍ¥ åۇ͇ϥ ÏÂÌÌËÍ, Û˜‡ÒÌËÍ ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËı ‚ËÒÚÛÔ¥‚ Û üÔÓÌ¥ª 70-ı ÓÍ¥‚, ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÍÓÌÚÍÛθÚÛË Ú‡ ÏÓ‰ÂÌÓÒÚ¥ ‚ Î¥Ú‡ÚÛ¥, ϯ͇π Û íÓÍ¥Ó ä‡È å˛ÎΠ(Mueller), ̥ψ¸ÍËÈ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍ ÒÛ·ÍÛθÚÛ, Ô‡ˆ˛π ‚ å‡Ì˜ÂÒÚÂÒ¸ÍÓÏÛ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥ (ÇÂÎË͇ ÅËڇ̥fl)
Ä̉¥È èÂıÌËÍ èÂıÌËÍ, ‚ËÍ·‰‡˜ 㸂¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ, ·ÛÂ‡Ú ‚ÒÂÛ͇ªÌÒ¸ÍËı Î¥Ú‡ÚÛÌËı ÔÂÏ¥È, „ÓÎÓ‚‡ 㸂¥‚Ò¸ÍÓª ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÙÂıÚÛ‚‡ÌÌfl, ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥, apekhnyk@lycos.com Ç¥ÍÚÓ èπÎπ‚¥Ì (èÂ΂ËÌ), ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ, ‡‚ÚÓ ÌËÁÍË ·ÂÒÚÒÂÎÂ¥‚, Û Ú.˜. ó‡Ô‡π‚ ¥ èÛÒÚÓÚ‡, Generation è, ϯ͇π Û åÓÒÍ‚¥ ß‚‡Ì̇ è·ıÓÚÌ˛Í è·ıÓÚÌ˛Í, Û͇ªÌҸ͇ ÔÓÂÚ͇, ÒÚÛ‰ÂÌÚ͇ ‚¥‰‰¥ÎÂÌÌfl ͇ªÌÓÁ̇‚ÒÚ‚‡ Ù‡ÍÛθÚÂÚÛ Ï¥Ê̇ӉÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ ã¸‚¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, ‡ÒËÒÚÂÌÚ ¥ Î¥Ú‡ÚÛÌËÈ Â‰‡ÍÚÓ ÜÛ̇ΥÒÚÒ¸ÍÓª χÈÒÚÂÌ¥, ·Û‡Ú͇ ÔÂÏ¥ª ¥Ï. ÄÌÚÓÌ˘‡, ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥ ÇÒ‚ÓÎÓ‰ èÓÎ¥˘ÛÍ èÓÎ¥˘ÛÍ, Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÔÓÂÚ, ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥ êÓ˘ËÌ, ÒÚÛ‰ÂÌÚ Ù‡ÍÛθÚÂÑÏËÚÓ êÓ˘ËÌ ÚÛ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥ª ï‡Í¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, ˜ÎÂÌ ï‡Í¥‚Ò¸ÍÓª Â∂¥Ó̇θÌÓª ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª ÏÓÎÓ‰Ëı ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥‚ Ú‡ ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥‚, ϯ͇π Û ï‡ÍÓ‚¥ éÎÂÍÒ‡ ëÂÏÂ̘ÂÌÍÓ ëÂÏÂ̘ÂÌÍÓ, Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÂÒªÒÚ ¥ ÊÛ̇ΥÒÚ, Á̇‚ˆ¸ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÓª ÒˆÂÌË ì͇ªÌË, ϯ͇π Û ãÓ̉ÓÌ¥ ÄÌÊÂÈ ëÚ‡Ò˛Í (Stasiuk), ÔÓθҸÍËÈ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ Ú‡ ÂÒªÒÚ, ‡‚ÚÓ ˜ËÒÎÂÌÌËı Ú‚Ó¥‚ ̇ Â∂¥Ó̇θÌÛ Ú‡ ÒÛ·ÍÛθÚÛÌÛ ÔÓ·ÎÂχÚËÍÛ, ϯ͇π Û ÒÂÎ¥ ó‡Ì ·¥Îfl ä‡ÍÓ‚‡
ÄÎπÍ҇̉ 퇇ÒÓ‚ 퇇ÒÓ‚, ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„ È ¥ÒÚÓËÍ, ÔÓÁ‡ªÍ, ÔÓÂÚ ¥ ÔÂÂÍ·‰‡˜, ÔÓ‚¥‰ÌËÈ ÂÍÒÔÂÚ ñÂÌÚÛ ÌÓ‚Óª ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥ª Ú‡ ‚Ë‚˜ÂÌÌfl Ô‡ÍÚ˘ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË îÂÌ¥ÍÒ, ÂÍÒÔÂÚ ßÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ-ÂÍÒÔÂÚÌÓª „ÛÔË è‡ÌӇχ; Û ÒÓ‚πˆ¸Í¥ ˜‡ÒË Î¥‚ËÈ ‰ËÒˉÂÌÚ, ÂÔÂÒÓ‚‡ÌËÈ; ‡‚ÚÓ ·Î. 500 Ô۷Υ͇ˆ¥È Á ÔÓ·ÎÂÏ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥ª ÏÓÎÓ‰¥ Ú‡ ÓÒ‚¥ÚË, ¥ÒÚÓ¥ª, ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥ª, ϯ͇π Û åÓÒÍ‚¥ LJÎÂ¥È í¢ÂÌÍÓ í¢ÂÌÍÓ, ‚ËÍ·‰‡˜ ͇ÙÂ‰Ë ¥ÒÚÓ¥ª Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª 㸂¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, ÒÔˆ¥‡Î¥ÁÛπÚ¸Òfl Û „‡ÎÛÁ¥ ‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Ú‡ ‡ˆ¥Ó̇θÌÓÒÚË, Ù‡ı¥‚ˆ¸ ¥Á Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª çÓ‚Ó„Ó ó‡ÒÛ, ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥ å‡Í í¥ÚÚÎÂÈ (Tittley), Ô¥‚‰ÂÌÌÓ‡ÙË͇ÌÒ¸ÍËÈ „Óχ‰Ò¸ÍËÈ ‰¥fl˜ Ú‡ Û˜ÂÌËÈ, ‚ËÍ·‰‡˜ ŇÔÚËÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ÚÂÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÍÓΉÊÛ Û èÄê, ÏÂ¯Í‡π ‚ âÓ„‡ÌÂÒ·Û∂Û éÍ҇̇ î¥ÚÂθ î¥ÚÂθ, Û͇ªÌҸ͇ ÔÓÂÚ͇ Ú‡ ÊÛ̇ΥÒÚ͇, Ô‡ˆ˛π Û „‡ÁÂÚ¥ ÄÛ‰ËÚÓ¥fl (㸂¥‚), ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥ ïÓχ, Ô‡‚ÌËÍ, ÔÂÁˉÂÌÚ íÂÚfl̇ ïÓχ é·’π‰Ì‡ÌÌfl ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚-Ô‡‚ÌËÍ¥‚ Û 1998/1999 ̇‚˜‡Î¸ÌÓÏÛ Óˆ¥, ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËÈ Ï 㸂ӂ‡ (19992000), ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥ éÎÂÍ҇̉ ïÓχ ïÓχ, ÒÚÛ‰ÂÌÚ ã¸‚¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ï‰˘ÌÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, Òԥ̥ۘ͠‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡Î‡ÏÂÌÚÛ ã¸‚¥‚˘ËÌË Û 2000/2001 ̇‚˜‡Î¸ÌÓÏÛ Óˆ¥, ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥
ÇÓÎÓ‰ËÏË ñË·ÛθÍÓ ñË·ÛθÍÓ, Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÔÓÂÚ Ú‡ ¥Ï¥‰ÊÏÂÈÍÂ, ϯ͇π Û äËπ‚¥ Ú‡ 㸂ӂ¥ ïËÒÚË̇ óÛ¯‡Í óÛ¯‡Í, ÔÂÂÍ·‰‡˜Í‡, ÒÚÛ‰ÂÌÚ͇ ‚¥‰‰¥ÎÂÌÌfl ͇ªÌÓÁ̇‚ÒÚ‚‡ Ù‡ÍÛθÚÂÚÛ Ï¥Ê̇ӉÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ ãçì, ÔÂÁˉÂÌÚ ñÂÌÚÛ åÓÎÓ‰‡ ‰ËÔÎÓχڥfl Û 2000-2001 ., ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥ ë„¥È û‰Ó˜Í¥Ì û‰Ó˜Í¥Ì, ‡ÒÔ¥‡ÌÚ Ù‡ÍÛθÚÂÚÛ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥ª ï‡Í¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, ˜ÎÂÌ ï‡Í¥‚Ò¸ÍÓª Â∂¥Ó̇θÌÓª ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª ÏÓÎÓ‰Ëı ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥‚ Ú‡ ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥‚, ϯ͇π Û ï‡ÍÓ‚¥ ü‚ÓÌˈ¸Í‡, ÒÓéÎfl (éÎÂÍ҇̉‡) ü‚ÓÌˈ¸Í‡ ˆ¥ÓÎÓ„, ̇ÛÍÓ‚ËÈ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌËÍ áÂÎÂÌÓ∂ÛÒ¸ÍÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, ‰ÓÍÚÓ‡ÌÚ͇ Çӈ·‚Ò¸ÍÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, Á‡ÈχπÚ¸Òfl ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥π˛ χÎËı „ÛÔ, ϯ͇π Û áÂÎÂÌ¥È ¢Û¥ é脇 üÍÛ·‡ üÍÛ·‡, ÒÚÛ‰ÂÌÚ͇ Ù‡ÍÛθÚÂÚÛ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥ª ï‡Í¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, Á‡ÈχπÚ¸Òfl ÒÛ˜‡ÒÌËÏË ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËÏË ÒÛ·ÍÛθÚÛ‡ÏË, ÁÓÍÂχ ÚÓÎÍ¥πÌ¥ÒÚ‡ÏË ¥ „¥Ô¥, ¥ÒÚÓ˘ÌËÏ ÏÓ‰Â₇ÌÌflÏ, ϯ͇π Û ï‡ÍÓ‚¥ üҸͥ‚, Í¥ÌÓÁ̇‚ˆ¸, Á‡‚¥‰Û‚‡˜ é΄ üҸͥ‚ ‚¥‰‰¥ÎÓÏ ÍÛθÚÛË „‡ÁÂÚË ã¸‚¥‚Ò¸ÍËÈ ÚÂ΄‡Ù , ‚¥ˆÂ-ÔÂÁˉÂÌÚ ã¸‚¥‚Ò¸ÍÓª ӷ·ÒÌÓª Î¥„Ë ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓª Ú‚Ó˜ÓÒÚ¥, ϯ͇π Û ã¸‚Ó‚¥