н е з а л е ж н и й
к у л ьт у р о л о г i ч н и й
ч а с о п и с
R U B
П
Р
И
Л
А
Д
Д
Л
Я
Л
І
К
У
В
А
Н
Н
Я
Е Л
Е
К
Т
Р
О
Ш
О
К О
М
19 2000
н е з а л е ж н и й
к у л ьт у р о л о г i ч н и й
ч а с о п и с
н е з а л е ж н и й óËÒÎÓ ‚ËȯÎÓ Á‡ Û˜‡ÒÚ˛ îÓÌ‰Û É‡ÈÌ¥ı‡ ŸÓÎÎfl (ÅÂÎ¥Ì) êÖÑÄäñßü óàëãÄ í‡‡Ò ÇÓÁÌflÍ („ÓÎÓ‚ÌËÈ Â‰‡ÍÚÓ) Ä̉¥È 臂Î˯ËÌ (ÍÛ‡ÚÓ ÌÓχ) äÓÒÚ¸ ÅÓ̉‡ÂÌÍÓ ëÓÙ¥fl éÌÛÙ¥‚ ß„Ó Å‡ÎËÌÒ¸ÍËÈ Ç‡Î¸Ú åÓÒÒχÌÌ Äη í‡Ú‡ÂÌÍÓ û¥È Ň·¥Í Ä̉¥È ä˘¥‚ í‡‡Ò Å‡ÚÂÌÍÓ (ÍÛ‡ÚÓ ÌÓχ) ĉÂÒ‡ ‰‡Íˆ¥ª: e-mail: ji@litech.lviv.ua www.ji-magazine.lviv.ua © ꉇ͈¥fl ÊÛ̇ÎÛ «∫», 2000
üÍ˘Ó ÚÂÏÔË ÓÁ‚ËÚÍÛ Î˛‰ÒÚ‚‡ Á‡ Û‚ÂÒ¸ ÔÓÔÂÂ‰Ì¥È ÔÂ¥Ó‰ ÈÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ‰Ó ïï ÒÚ. ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ÓÔËÒÛ‚‡ÚË, Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û˛˜Ë ‡ËÙÏÂÚ˘ÌÛ ÔÓ„ÂÒ¥˛, ÚÓ Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÒÚÓ ÓÍ¥‚ ˆfl ÔÓ„ÂÒ¥fl ̇·Û· ‚Ò¥ı ËÒ ∂ÂÓÏÂÚ˘ÌÓª. äÓÎËÒ¸ ÔÓ¥‚ÌflÌÓ ¥‡ˆ¥Ó̇θÌ ¥ χÈÊ ÓχÌÚ˘ÌÂ, ̇ÒÂÎÂÌÌfl áÂÏÎ¥ ÚÂÔÂ, Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó, ˜¥ÚÍÓ ¥ Ú‚ÂÂÁÓ ÔÓ‡ıÓ‚Ûπ ‚Ë„Ó‰Û ÍÓÊÌÓ„Ó ÁÓ·ÎÂÌÓ„Ó ÍÓÍÛ, Ì Á‡Û‚‡ÊÛ˛˜Ë, ˘Ó ÎÓÍÓÏÓÚË‚ ÈÓ„Ó ÔÓ„ÂÒÛ ÓÁ¥„̇ÌÓ Ï‡ÈÊ ‰Ó ÌÂÍÂÓ‚‡ÌÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ. åÓÊ̇ ÒÔ˜‡ÚËÒfl ÔÓ ÚÓ˜ÌËÈ ˜‡Ò Á‡Ó‰ÊÂÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚ˘ÌËı ÚẨÂ̈¥È Û ÌÂÚflı β‰Ò¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ˜Ë ˆÂ ÔÂ¥Ó‰ ‚Â΢¥ êËÏÛ, ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌËı ‚ÓπÌ Ô¥ÁÌ¸Ó„Ó ë‰̸ӂ¥˜˜fl, ˜Ë Ô¯‡ ÒÚ‡ı¥ÚÎË‚‡ Ò‚¥ÚÓ‚‡ χ͇҇. ÅÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌËÏ π Ó‰ÌÂ: Ú‡ÍÓ„Ó ÓÁχıÛ ¥ ‚ÔÎË‚Û Ì‡ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ – ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÛ ˜Ë χÒÓ‚Û, flÍ Á‡‡Á, ˆ¥ ÔÓˆÂÒË ‰Ó ͥ̈fl «ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË» ¥ Á‡‚¯ÂÌÌfl ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÌËÌ¥¯Ì¸Ó„Ó ÏÓÌÓÔÓÎflÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ Ì χÎË. í¥Î¸ÍË ‡ÔÚÓ‚Â ÒÛÚÚπ‚ ÓÁ¯ËÂÌÌfl ÔÓÒÚÓÛ ·ÂÁ
к у л ьт у р о л о г i ч н и й ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ·‡’π¥‚, ÔÓÒÚ‡ÌÌfl Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ·ÂÁ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌÓª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÚÛ„Ë – ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ – ¥ ‚Ë‚¥Î¸ÌÂÌÌfl ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ˆ¸Ó„Ó ÌÂÈÏÓ‚¥ÌËı ÍÓ¯Ú¥‚, ÒÚËÏÛ₇ÎÓ Ì·‡˜ÂÌËÈ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ÔÓË‚ ‚ ÛÒ¥ı ·ÂÁ ‚ËÌflÚÍÛ „‡ÎÛÁflı, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ¥ ˛Ë‰Ë˜ÌÓ ·‡ÁÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚‡ı Ú‡ ·‡„‡ÚÓÒÚÓÓÌÌ¥ı Ï¥Ê̇ӉÌËı Û„Ó‰‡ı. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, Ô¯ËÏË Ì‡ «ÁÂÎÂÌ ҂¥ÚÎÓ» ‚¥‰Â‡„Û‚‡ÎË Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÍÓÔÓ‡ˆ¥ª, flÍ¥ Á‡ ÌÓ‚Ëı Ó·ÒÚ‡‚ËÌ ÓÚËχÎË ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó ·ÂÁÏÂÊÌËı ËÌÍ¥‚ Á·ÛÚÛ, ÒËÓ‚ËÌË, ٥̇ÌÒ¥‚ Ú‡ Ô‡ˆ¥. äÓËÒÚÛ˛˜ËÒ¸ ̉ÓÒÍÓ̇ΥÒÚ˛ ˜Ë ̇‰‡ÔÚÓ‚‡Ì¥ÒÚ˛ ‰Ó ÌÓ‚Ëı ‚ËÏÓ„ Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚ ͇ªÌ Ô‚‡ÊÌÓ Á ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Ú‡·ÓÛ ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÓª ÒÔ¥‚‰ÛÊÌÓÒÚ¥ ˜Ë Ú.Á‚. «ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ», ˆ¥ ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ „¥„‡ÌÚË, ¥˜ÌËÈ ·˛‰ÊÂÚ flÍËı ˜‡ÒÚÓ-„ÛÒÚÓ Ô‚ˢÛ𠂇ÎÓ‚ËÈ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ ÔÓ‰ÛÍÚ ‰ÂflÍËı ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ͇ÎËÍÓ‚Ëı ÒÛ·’πÍÚ¥‚ Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó Ô‡‚‡, ÔÓ‚ÂÎË ÚÓڇθÌËÈ Ì‡ÒÚÛÔ Ì‡ terra incognita ‰ÓÒ¥ Ì ÓÒ‚ÓπÌËı ËÌÍ¥‚. î¥Ì‡ÌÒÓ‚Ó-ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ Ú‡ ÔÓÏËÒÎÓ‚Ó-ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÔÓÚÛÊÌÓÒÚ¥, ÏÛθÚËÔÎ¥ÍÓ‚‡Ì¥ ̇ȯ˯ËÏË ÏÓÊÎË‚ÓÒÚflÏË ßÌÚÂÌÂÚÛ Ú‡ ÂÍ·ÏÌËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, ÒÚ‡ÎË ‚¥‰ÍË‚‡ÚË Ô‰ ÌËÏË Ó·¥È Á‡ Ó·¥πÏ, ¥ ÍÓÊÂÌ Ì‡ÒÚÛÔÌËÈ – ͇˘ËÈ, ÛÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡Ì¥¯ËÈ ¥ ‰ÓÒÚÛÔÌ¥¯ËÈ Á‡ ÔÓÔ‰̥È. í‡ÍËÈ ÒÓ·¥ å‡Íë‚¥Ú, Û flÍÓÏÛ Ú‡ÌÒÔÓÚ «‰ÊÂ̇ÎÏÓÚÓËÁÓ‚‡ÌËÈ», ÔÓ·ÛÚ «‰˛ÔÓÌ¥ÁÓ‚‡ÌËÈ», ÍÛθÚÛ‡ «„ÓÎÎ¥‚Û‰ËÁÓ‚‡Ì‡», ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ÔÓÒÚ¥ «ÒÓÙڂ‡ËÁÓ‚‡ÌËÈ», ÌÛ, ‡ ªÊ‡, Á‚¥ÒÌÓ Ê, «Ï‡Í‰Ó̇θ‰ËÁÓ‚‡Ì‡». ß ‚Ò ˆÂ, Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ Ó‰ÌÓÔÓβÒÌ¥ÒÚ¸ Ò‚¥ÚÛ Ú‡ ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌfl ̇ ˆ¸ÓÏÛ ÔÓÎ˛Ò¥ ¯Ú‡·-Í‚‡ÚË Û¯¥ª‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª – Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‚ÂÎÂÚ¥‚ Ú‡ ·‡„‡Ú¸Óı Ï¥Ê̇ӉÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È – ̇·Û‚‡π ˜¥ÚÍËı Ó·ËÒ¥‚ ‰Âʇ‚ÌÓª ˆÂÌڇΥÁÓ‚‡ÌÓª ÒÚ‡Ú„¥ª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Ï‡Ò¯Ú‡·Û. Ñ¥fl, ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, ÔÓÓ‰ÊÛπ ÔÓÚˉ¥˛, ¥ ‚ ÔÓÎ¥Úˈ¥ ˆÂÈ Á‡ÍÓÌ Ì¸˛ÚÓÌ¥‚Ò¸ÍÓª ÏÂı‡Ì¥ÍË Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û˛Ú¸ ‰Â‰‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â. üÍ˘Ó Òˆ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÏÓÌÓÔÓÎ¥ÁÓ‚‡Ì ԥ‚Ì¥˜ÌÓ‡ÏÂË͇Ì-
ч а с о п и с
Ò¸ÍÓ˛ ̇‰ÔÓÚÛ„Ó˛, Ô¥‰ÒËÎÂÌÓ˛ ‚Íβ˜ÂÌÌflÏ ‰Ó NAFTA åÂÍÒËÍË Ú‡ ä‡Ì‡‰Ë, ÚÓ ˆÂÌÚ ÒÔÓÚË‚Û ˆ¸ÓÏÛ ÔÓˆÂÒÓ‚¥ ˆ¥ÎÍÓÏ Á‡ÍÓÌÓÏ¥ÌÓ Ó˜ÓÎË· Ö‚ÓÔ‡, ıÓ˜‡ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔÓÚÛÊÌ¥ ÓÒ‰ÍË ‡ÌÚË∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÛıÛ π ̇ чÎÂÍÓÏÛ ëıÓ‰¥, ‚ ñÂÌÚ‡Î¸Ì¥È Ú‡ 襂‰ÂÌÌ¥È ÄÁ¥ª, ÄÙˈ¥ Ú‡ Ó·Óı ÄÏÂË͇ı, ‚Íβ˜ÌÓ ¥Á Ò‡ÏËÏË ëÔÓÎÛ˜ÂÌËÏË òÚ‡Ú‡ÏË. èÓÚÂ, ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ‡ÌÚË∂ÎÓ·‡Î¥ÁÏ Ï‡π ‰Âͥθ͇ ˆ¥Í‡‚Ëı ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ, flÍ¥ ‚‡ÊÍÓ Á‡Û‚‡ÊËÚË Û ÔËıËθÌËÍ¥‚ ˆ¸Ó„Ó ÛıÛ ‚ ¥Ì¯Ëı ÍÛÚӘ͇ı Ò‚¥ÚÛ. ç‡Ò‡ÏÔ‰, ‚¥Ì χπ flÒ͇‚ ̇ˆ¥Ó̇θÌ Á‡·‡‚ÎÂÌÌfl, ÓÒÓ·ÎË‚Â ¥ ÌÂÔÓ‚ÚÓÌ ‰Îfl ÍÓÊÌÓª ˜‡ÒÚËÌË Ì‰ÓÓ·’π‰Ì‡ÌÓª Ö‚ÓÔË. ÑÛ„Ó˛ ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ÈÌÓ˛ ‰ÂÚ‡Îβ π ÛÒ·‚ÎÂ̇ π‰Ì¥ÒÚ¸ ¥ ·ÓÓÚ¸·‡ ÔÓÚËÎÂÊÌÓÒÚÂÈ, ÍÓÎË ¥ÌÚÂÂÒË Ûθڇ ¥ ÔÓÒÚÓ Ô‡‚Ëı, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ªı Ô¥‰∂ÛÌÚfl, ˆ¥ÎÍÓÏ Á‡ÍÓÌÓÏ¥ÌÓ Á·¥„‡˛Ú¸Òfl Á ‡ÌÓÌÒÓ‚‡ÌËÏË Á‡Ò‡‰‡ÏË Î¥‚Ëı ¥ «˜Â‚ÓÌÓ-ÁÂÎÂÌËı». ñ flÍ̇È͇˘Â ÔÓ͇Á‡ÎË ÔÓ‰¥ª Û ë¥ÂÚÎ¥, ч‚ÓÒ¥, è‡Á¥ Ú‡ 祈ˆ¥. ß, ̇¯ڥ, ̇Ȉ¥Í‡‚¥¯Ó˛ ËÒÓ˛ ‚Ò¥ı ·ÂÁ ‚ËÌflÚÍÛ ‡ÌÚË∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚ¥‚ π ‚ÊË‚‡ÌÌfl ÌËÏË ‰Îfl ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó Á‚’flÁÍÛ Ì‡È∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚ˘̥¯Óª ÏÂÂÊ¥ ßÌÚÂÌÂÚ. èÓÚÂ, ˆÂÈ Ù‡ÍÚ, ‡Ê Ì¥flÍ Ì ¯ÍÓ‰ËÚ¸, ‡, ̇‚Ô‡ÍË, ‰ÓÔÓχ„‡π ªÏ ‚ËÒÚÛÔ‡ÚË Ï‡ÈÊ π‰ËÌËÏ ÙÓÌÚÓÏ ÔÓÚË ÛÌ¥‚Â҇ΥÁ‡ˆ¥ª, Û̥٥͇ˆ¥ª Ú‡ ¥Ì¯Ëı ÌÂ∂‡ÚË‚ÌËı ˆ¥ı ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ôÓ ÌÂÒ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ ÚÓ̇‰Ó ÚËı¥È ‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È Á‡‚Ó‰¥ Á ÏÂÎÓ‰¥ÈÌÓ˛ ̇Á‚Ó˛ ì͇ªÌ‡? ëÔÓÏÓÊÂÚ¸Òfl ‚Ó̇ ÒÍÓËÒÚ‡ÚËÒfl Á ‰ÓÒfl„ÌÂ̸ ˆ¸Ó„Ó ÔÓˆÂÒÛ, ‚‰‡ÎÓ ¥ ‚˜‡ÒÌÓ ‚¥‰‰¥ÎË‚¯Ë ÁÂÌÓ ‚¥‰ ÔÓÎÓ‚Ë, ˜Ë Á ‚ÔÂÚ¥ÒÚ˛ ÌÂÓÙ¥Ú‡ Á‡Î˯‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ̇ Ô˜ÂÌÓ-Ì¥∂¥Î¥ÒÚË˜Ì¥È ÔÓÁˈ¥ª? ôÓ Òڇ̠ÂÁÛθڇÚÓÏ Á·ÛÂÌÌfl «ÚËıËı ‚Ó‰» – Û̥ڇ̥ÒÚ¸, Ù‰‡ΥÁÏ ˜Ë ÒÂÔ‡‡ÚËÁÏ? Ä ÏÓÊ ‚Á‡„‡Î¥ ÏËÌÂ Ì‡Ò ˜‡¯‡ Ò¥fl? Ç¥˜Ì quo vadis...
Ä̉¥È ä˘¥‚
4 19 36 42 54 72 86 92 101 107 114
Бронiслав Вiльдстейн розмовляє з Лестером Туровим Томас Фрiдман Френсис Фукуяма Збi¶нєв Бжезiнський Алексрома Кшиштоф Лозинський Іван Павло II Мирослав Маринович Роберт Каплан Орест Семотюк Любов Старецька
123 132 153 169 178 195 208 213 222 226 232 238 245 253 256 266
Роберт Конквест Фредрiк Джеймiсон Олвiн i Гейдi Тоффлери Зеновiй Мазурик Марат Чешков Денi Дюкло Юрiй Корольчук Юрiй Корольчук Дмитро Архипович Вiктор Зiнчук Олег Демкiв Ірiна Бєлобородова Тарас Возняк Мартiн Гайд嶶ер Светислав Басара Лукаш Денбору¶
НАШОЮ РЕАЛЬНІСТЮ Є СВІТОВИЙ РИНОК ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ БЕЗКОНЕЧНА ДЕМОКРАТІЯ ПЕРЕД ЛИЦЕМ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ ГЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР ЕНЦИКЛІКА CENTESIMUS ANNUS – СОТИЙ РІК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ І ЦЕРКОВНИЙ КОНТЕКСТ УКРАЇНИ ЧИ ПРОІСНУЮТЬ СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ ДО 2050 РОКУ? НОВИЙ СВІТОВИЙ ПОРЯДОК – МОДЕЛІ, АНТИМОДЕЛІ, СЦЕНАРІЇ ТЕОРІЇ ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ: ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ В СУЧАСНОМУ КОНТЕКСТІ ПЕРСПЕКТИВИ СОЮЗУ АНГЛОМОВНИХ КРАЇН ПОСТМОДЕРНІЗМ І СУСПІЛЬСТВО СПОЖИВАННЯ СТВОРЕННЯ НОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПОЛІТИКА ТРЕТЬОЇ ХВИЛІ КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА В ЕПОХУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ: СУТНІСТЬ, СУЧАСНА ФАЗА, ПЕРСПЕКТИВИ СЕКТАНТСЬКЕ БОЖЕВІЛЛЯ ТА ВІРА В ¢ЛОБАЛІЗАЦІЮ ПРАВА ЛЮДИНИ ТА ІНТЕРНЕТ: ВИКЛИК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ КОНСЕНСУС ЯК ОЗНАКА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ / АНТИ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ЯВИЩЕ: ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ РИСИ ПОГЛЯД НА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЮ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ ТЕОРІЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА СВІТОГЛЯДНИЙ МОНІЗМ «ПІВНІЧНИЙ ВИМІР» У ЕВРОПІ: ПОШУКИ ¢ЕОЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ КООРДИНАТ МОВЧАННЯ ПРО ТАЄМНИЦЮ ВЕЖІ З ДЗВОНАМИ ВІЙНА ЯК BROADCASTING ПОРТРЕТ МІРИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
19
65 73 78 93 97
Денiель Кон-Бендiт Тарас Возняк Круглий стiл у редакцiї журналу «Ї» Ярослав Дашкевич Вiльям Пфафф Александр Смоляр Дiтер Галлер Йозеф Юрт
105 124 138 155
Лешек Колаковський Лешек Колаковський Гейко Шрадер Володимир Єшкiлев
195 207 214 219
Свiтлана Марiнцова Дмитро Шурхало Тарас Возняк Тарас Возняк
225 244 261 266 272
Роман Кiсь Команданте Маркос Ярослав Сватко Петер Бiксель Милорад Павич
4 27 48
3
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
змiст ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ УКРАЇНА ТА ОБ'ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ ДО ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ІДЕОЛОГІЯ ВСЕ ЩЕ БАГАТО ВАЖИТЬ У БОРОТЬБІ ВЕЛИКОДЕРЖАВ ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ АМОРТИЗАТОР НА ШЛЯХУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ НІМЕЦЬКО-ФРАНЦУЗЬКІ ДІАЛОГИ ПРО КУЛЬТУРУ. ЩЕ РАЗ ПРО ПРОВІНЦІЙНИЙ КОСМОПОЛІТИЗМ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ, (ДЕ)ЦИВІЛІЗАЦІЯ І МОРАЛЬ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ ¢ЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЯК ВИКЛИК ГУМАНІТАРНОМУ ВИМІРУ БУТТЯ ТЕМНІ ВІКИ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ ЗАУВАГИ ДО ФІЛОСОФСЬКИХ АСПЕКТІВ ЕКУМЕНІЧНОГО ДІАЛОГУ ЗАУВАГИ НА ТЕМУ ПОСТМОДЕРНУ ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ КРИЗИ (ДО МОДЕЛІ ЦИКЛІЧНОГО РОЗВИТКУ ЕВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ) ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ – ЛОКАЛІЗАЦІЯ – ¢ЛОКАЛІЗАЦІЯ ЧЕТВЕРТА СВІТОВА ВІЙНА РОЗПОЧАЛАСЯ ВТРАЧЕНИЙ РАЙ І ГРАБЛІ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ АМЕРИКИ НЕМАЄ «ВЕДЖВУДСЬКИЙ» ЧАЙНИЙ СЕРВІЗ
̇¯Ó˛ ‡θ̥ÒÚ˛ π Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ ·ÓÌ¥Ò·‚ ‚¥Î¸‰ÒÚÂÈÌ ËÌÓÍ Á ÎÂÒÚÂÓÏÓÁÏÓ‚Îflπ ÚÛÓ‚ËÏ © B.Wildstein, 1999 © Wprost, 1999
ÅêéçßëãÄÇ ÇßãúÑëíÖâç ãÖëíÖê íìêéÇ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
© D.Cohn-Bendit, 2000 © taz, 2000, ‹6287
‰ÂÌ¥Âθ ÍÓÌ-·Ẩ¥Ú
4
‚ÓÔ‡ – ˆÂ ÓÒÚ‡ÌÌfl ÛÚÓÔ¥fl ÑÖçßÖãú äéç-ÅÖçÑßí
Бронiслав Вiльдстейн: Останнє десятирiччя є одним з найкращих перiодiв в iсторiї американської економiки. Упродовж останнiх семи рокiв ступiнь приросту американського ВНП просто вражає; безробiття бiльш як удвiчi менше, анiж у середньому по Европi, i взагалi, усi економiчнi показники демонструють напрочуд мiцне здоров’я економiки у вашiй країнi. Можна сказати, що американська економiка – єдиний досконало функцiонуючий двигун свiтової економiки. Наскiльки ця ситуацiя змiнює опублiкованi в книзi «å‡È·ÛÚÌπ ͇ԥڇΥÁÏÛ» вашi невтiшнi прогнози, якi стосуються перспектив i свiтової, i американської економiки? Лестер Туров: Проблема стосується свiтової економiки. Якщо ми порiвняємо двi найпотужнiшi економiки свiту, то виявиться, що американська перебуває у напрочуд доброму станi, а японська – просто в жахливому. Европейська економiка знаходиться десь помiж цими полюсами. Тому Сполученi Штати повиннi виконувати функцiю локомотива свiтової економiки. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ë¸Ó„Ӊ̥ Û Ö‚ÓÔË ¥ÒÌÛπ ¯‡ÌÒ ‚Ú¥ÎËÚË Ï¥˛, fl͇ Á‡Ó‰Ë·Òfl 50 ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ. åË Ì χπÏÓ Ô‡‚‡ ÁχÌÛ‚‡ÚË ÈÓ„Ó, ·Ó Û Ô‚ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ Ó·’π‰Ì‡Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ Ô·ۂ‡π ҸӄӉ̥ ̇ ÓÁ‰Ó¥ÊÊ¥. üÍ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ¥ ‰‡Î¥ Ûı‡ÚËÒfl ÔÓ ¯ÎflıÛ ‰Ó ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÒÓ˛ÁÛ È ÒÚ‡ÚË ˜ËÏÓÒ¸ ·¥Î¸¯ËÏ, ‡Ì¥Ê ̇ÈÁ‚˘‡È̥ҥ̸ÍËÈ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌËÈ ‡Ô‡‡Ú, flÍ˘Ó ÏË ıÓ˜ÂÏÓ ‚Ú¥ÎËÚË ÓÏ¥flÌÛ ‚¥Á¥˛ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ̇Ӊ¥‚, ÚÓ ‚Ê Á‡‡Á ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ‚ËÒÚ‡‚ËÚË ÒÚ¥ÎÍË Ì‡ ̇ÒÚÛÔÌ¥ 50 ÓÍ¥‚. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl Û ‚Á‡πÏÓÁ‚’flÁÍÛ: ‚Ò‰ËÌ¥ – ¯ÎflıÓÏ ÙÛÌ͈¥Ó̇θÌÓ„Ó ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ̇ÁÓ‚Ì¥ – ¯ÎflıÓÏ Ô˯‚ˉ¯ÂÌÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ˆÂÌڇθÌÓ- Ú‡ Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ‰Âʇ‚. ÄÎÂ, ̇҇ÏÔ‰, Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË ÒÓ·¥ ‰Âͥθ͇ Á‡ÔËڇ̸: ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ‚·ÒÌÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ Ú‡ χȷÛÚÌπ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ Ú‡ χȷÛÚÌπ ‚ÓÔÂȈ¥‚. éÒÚ‡ÌÌ¥ ‰‚‡ ÔËÚ‡ÌÌfl ‰ÛÊ ڥÒÌÓ ‚Á‡πÏÓÔÂÂÔÎÂÚÂÌ¥ ¥ ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl ÛÒ¥ı ‚-
Б.В.: – Що ж все-таки стало причиною таких успiхiв американцiв i того, що вони обiйшли всiх своїх конкурентiв? Л.Т.: – Спершу треба замислитись над тим, що здатнi робити найкраще економiки окремих країн. Американцi найкращi у впровадженнi й освоєннi нових технологiй та вилученнi старих. Вони вмiють пристосуватися до нових умов, закривати старi й створювати новi пiдприємства. Якщо ми порiвняємо Сполученi Штати та Европу з точки зору iнновацiй в економiцi, виявиться, що американськi пiдприємства значно швидше досягають успiху й повнiше його використовують. У 90-х роках прирiст ВНП США у зв’язку з цим був вищий, нiж валовий нацiональний продукт будь-якої iншої країни, включаючи Японiю. Тодi це був поганий перiод для iнших розвинених країн свiту. В це ж десятирiччя Японiя мала нульовий вiдсоток приросту ВНП. Вона не тiльки не зумiла пiднятися пiсля фiнансової кризи дев’яностого року, але й не здатна адаптуватися до нових умов i впроваджувати новi технологiї. Отож, процес швидкого технологiчного розвитку спрацював на користь Штатiв, а не на користь Японiї, а от Европа опинилася помiж ними. Найбiльша рiзниця мiж Штатами та Европою по-
5
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÓÔÂȈ¥‚: ÚËı, flÍ¥ ϯ͇˛Ú¸ Û Ö‚ÓÔ¥ ҸӄӉ̥, ¥ ÚËı, flÍ¥ ̇ӉflÚ¸Òfl Á‡‚Ú‡, ‡·ÓË„ÂÌ¥‚, ÔÂÂÒÂÎÂ̈¥‚ Ú‡ ªıÌ¥ı ̇˘‡‰Í¥‚. ôÓ Ú‡Í ւÓÔ‡, ıÚÓ Ú‡Í¥ ‚ÓÔÂȈ¥? Ö‚ÓÔ‡ 2000 . – ˆÂ Ö‚ÓÔ‡, fl͇ ڥθÍË-ÌÓ ÔÓ˜Ë̇π ҇χ Ò· ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË. ñ ւÓÔ‡, fl͇ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÒÚ‡π ˜ËÏÓÒ¸ ·¥Î¸¯ËÏ, ‡Ì¥Ê ·‡Ì‡Î¸ÌÓ˛ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓ˛ Ó‰ËÌËˆÂ˛, ÍÓÌ„ÎÓχÚÓÏ ÍÓÌÍÛÛ˛˜Ëı ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚ ˜Ë ÁÓÌÓ˛ ‚¥Î¸ÌÓª ÚÓ„¥‚Î¥ ¥Á ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ÒԥθÌÓ˛ ‚‡Î˛ÚÓ˛. óÓÏÛ Ú‡Í Ú‡ÔËÎÓÒfl? ÅÓ ÒÚ‡ÎËÒfl Ô‚̥ ¥ÒÚÓ˘̥ ͇ڇÍÎ¥ÁÏË, ¥ ‚ÓÔÂȈ¥ ÁÛÏ¥ÎË ÁÓ·ËÚË Á ÌËı ‚ËÒÌÓ‚ÍË Ú‡ ÔÓ-ÌÓ‚ÓÏÛ „ÎflÌÛÚË Ì‡ Ò‚Óπ χȷÛÚÌπ. äéçëÖçëìë íÇéêñßÇ ÖÇêéèà åËÌÛÎÓ ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ 50 ÓÍ¥‚ ‚¥‰ÚÓ‰¥, flÍ Ú‚Óˆ¥ Ö‚ÓÔË, ¥ÌÒÔ¥Ó‚‡Ì¥ òÛχÌÓÏ, åÓÌÂ, ĉÂ̇ÛÂÓÏ Ú‡ ¢‡ÒÔ‡¥, ÔÓ˜‡ÎË ‚ËıÓ‰ËÚË Á‡ ‡ÏÍË ÏÓ‰ÂÎ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë Ú‡ Ï¥ÍÛ‚‡ÚË Ì‡‰ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ó˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl. ÇÓÌË ‡Á Û ‡Á ÔÓ‚ÂÚ‡ÎËÒfl ‰ÛÏ͇ÏË ‚ ÏËÌÛÎÂ, ‰Ó ˜‡Ò¥‚ II ë‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË, ‚ flÍ¥È ç¥Ï˜˜Ë̇ Á‡Á̇· Ìˢ¥‚ÌÓª ÔÓ‡ÁÍË. èÓ-
лягає в тому, що, коли ми поглянемо на двадцять п’ять найбiльших пiдприємств США, виявиться, що вiсiм iз них не iснували до 1960 року, а сiм з’явилися за останнi десять рокiв i досягли вже щонайменше десяти мiльярдiв доларiв рiчного прибутку. В Европi серед перших двадцяти п’яти немає таких, якi б не iснували до 1960 року, i немає жодного, яке б почало працювати упродовж останнiх десяти рокiв i досягло десяти мiльярдiв доларiв рiчного прибутку. Ще гiрше з цим у Японiї. Ця ситуацiя iлюструє здiбностi американцiв до динамiчного розвитку, тобто в найважливiшому для сучасної економiки аспектi, де вони виявляються кращими вiд европейцiв та японцiв. Б.В.: – А що було причиною азiатської фiнансової кризи? Звiдки такий фатальний стан економiки Японiї, яка ще наприкiнцi вiсiмдесятих рокiв скрiзь визнавалася за таку, що функцiонує найкраще у свiтi, i яка, на думку багатьох, от-от мала наздогнати США? Л.Т.: – Економiка кожної капiталiстичної країни час вiд часу мусить переживати фiнансову кризу. Це притаманно для капiталiзму. Сполученi Штати пройшли через таку кризу у вiсiмдесятi роки (йдеться про банкрутство мережi «Saving and Loan», ощадно-кредитних h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ
6
ÚÂ, ÒÚ‡¥ ‚ÓÔÂÈҸͥ ÔÓÚÛ„Ë – ÅËڇ̥fl Ú‡ î‡Ìˆ¥fl – Ú‡ÍÓÊ ‚¥‰˜ÛÎË, ˘Ó ªıÌ¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ Ó·ÏÂÊÂÌ¥: ÔÂÂÏÓ„Û Ì‡‰ ̇ˆËÒÚÒ¸ÍÓ˛ ç¥Ï˜˜ËÌÓ˛ ‚ÓÌË Á‰Ó·ÛÎË Û ÒÓ˛Á¥ Á ÌÓ‚ËÏË ÔÓÚÛ„‡ÏË – ëòÄ Ú‡ ëëëê. Ň ·¥Î¸¯Â: ÔÓÎÛ̇‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ‰Á‚¥ÌÓÍ, flÍËÈ ÒÔÓ‚¥ÒÚË‚ ÔÓ Í¥Ìˆ¸ ÍÓÎÓÌ¥‡Î¥ÁÏÛ ¥ ÔÓ ·Óβ˜Â ÔÓ˘‡ÌÌfl ¥Á ÒÚ‡ÚÛÒÓÏ ‚ÒÂÒ‚¥Ú̸Ӫ ‚·‰Ë. í‡Í ˜Ë ¥Ì‡Í, ‚ÓÌË ·ÛÎË ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ÒÍÓ̈ÂÌÚÛ‚‡ÚËÒfl ̇ Ö‚ÓÔ¥, ¥ ÊӉ̇ Á ÌËı ÛÊ Ì Ïӄ· ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÚË Û ˆ¸ÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥. ë‡Ï ˆÂ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÔÓ‡Á͇ ç¥Ï˜˜ËÌË, ÒÚ‚ÓËÎË Ô‰ÛÏÓ‚Ë ‰Îfl ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó Ú‡ ¥‚ÌÓÔ‡‚ÌÓ„Ó Î‡‰Û ̇ ÒÚ‡ÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥ ¥ ÔÓ‚¥ÒÚËÎË „Ó‰ËÌÛ Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥‰Âª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª – Á Ó„Îfl‰Û ̇ ÔÓ‰¥Î ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ, ÒÔÂ¯Û Û á‡ı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥. ÇÚ‡Ú‡ ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚË Á‡Î˯Ë· î‡Ìˆ¥ª Ú‡ ç¥Ï˜˜ËÌ¥ – ˆËÏ ‰‚ÓÏ ÒÚ‡ËÏ ˆÂÌڇθÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ ‰Âʇ‚‡Ï – Î˯ ‰‚¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥: Á·ÎËÊÂÌÌfl ‡·Ó ÍÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥˛. è¥ÒÎfl ʇıÎË‚Ëı ÔÓ‰¥È ‰‚Óı Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ‚ÓπÌ, flÍ¥ ‚¥‰·ÛÎËÒfl Û ÔÂ¥Ó‰ ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ 50 ÓÍ¥‚, ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ ·Û‚ ڥθÍË Ó‰ËÌ: ÏË ˜ÂÂÁ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥˛, ‡ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl ÓÁÔÓ˜‡Î‡Òfl ‚ „‡ÎÛÁ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ‰Â ˆÂ ·ÛÎÓ Ì‡È΄¯Â ÁÓ·ËÚË.
пiдприємств – прим. Б.В.). Якщо ми уважно подивимося на кризу «Saving and Loan», то побачимо, що за масштабом вона якраз вiдповiдала фiнансовiй кризi Японiї. Проте ми зумiли довести нашу економiку до ладу без залучення додаткових коштiв. Американський платник податкiв заплатив за це суму в 550 млрд. доларiв, а очiкувалося 900 млрд.; збанкрутувало бiля половини американських банкiв; до в’язницi на тривалi термiни потрапили люди, втягнутi в корупцiйнi афери, пов’язанi з цiєю кризою, причому як з фiнансової, так i з полiтичної верхiвки. Серед iнших до багаторiчного ув’язнення був засуджений Майк Мiллiкен, один з найбагатших американцiв, великi строки отримали також кон¶ресмени. Особи, якi посiдали керiвнi пости в галузях, заторкнутих кризою, були усунутi з посад, подiбнi процеси вiдбулися також з елiтою полiтики. Японцi чи корейцi не зумiли зробити нiчого подiбного. Темп упорядкування економiки пiсля цiєї кризи показав рiвень готовности американцiв у ситуацiї виклику й реа¶ування на новi ситуацiї. Значно гiршi результати вони демонструють тодi, коли треба керувати пiдприємствами, де технологiї змiнюються повiльно, скажiмо, на один вiдсоток щороку. Прикладом у цiй галузi є найбiльшi у свiтi хемiчнi пiдприh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
éÚÓÊ, Òԥθ̥ ¥ÌÚÂÂÒË ·ÛÎË ˆ¥ÎÍÓÏ Ó˜Â‚Ë‰ÌËÏË, ÔÓÚ¥·ÌÓ ·ÛÎÓ Î˯ Á̇ÈÚË ÒԥθÌËÈ Á̇ÏÂÌÌËÍ, ̇ flÍËÈ ÏÓ„ÎË · ÔÓÍÎË͇ÚËÒfl Ì‡Ó‰Ë Ö‚ÓÔË, ÍÓÎ˯̥ ‚ÓÓ„Ë, Ô‚Ì ·‡˜ÂÌÌfl ÚÓ„Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl, flÍÛÒ¸ ÓÒÌÓ‚Û ‰Îfl ‚Á‡πÏÌÓª ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ª. LJıÓ‚Û˛˜Ë ‰ÓÒ‚¥‰ Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ̇ˆËÒÚ¥‚ Û ç¥Ï˜˜ËÌ¥ Ú‡ ‡Υª ëÓ‚πˆ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª, Ô¥ÒÎfl‚ÓπÌ̇ á‡ı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ ÁÓ·Ë· ‡ÌÚËÚÓڇΥڇÌËÈ ‚Ë·¥. ÅÛ‰¸-fl͇ ‰ËÒÍÛÒ¥fl ÔÓ Ó·Ë‰‚¥ ÚÓڇΥڇ̥ ÒËÒÚÂÏË ÌÂÏËÌۘ ̇‡Ê‡πÚ¸Òfl ̇ Á‚ËÌÛ‚‡˜ÂÌÌfl, ̇˜Â ‚Ó̇ ÔËÏÂ̯Ûπ Á̇˜ÂÌÌfl ÚÓ„Ó ˜Ë ¥Ì¯Ó„Ó ÙÂÌÓÏÂÌÛ, ÔÓ¥‚Ì˛˛˜Ë ªı, ˜Ë ̇‚¥Ú¸ Á‡Ô˜Ûπ ªıÌ˛ ÌÂÔÓ‚ÚÓÌ¥ÒÚ¸. ñ ‡·ÒÓβÚ̇ ÔÓÏËÎ͇. äÓÊÌÛ Á ˆËı ÒËÒÚÂÏ ÒÎ¥‰ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ÓÍÂÏÓ ¥ ÒÔËÈχÚË ªı flÍ Û̥͇θ̥ fl‚ˢ‡. éÒÓ·ÎË‚¥ÒÚ¸ ̇ˆËÁÏÛ flÍ ÚÓڇΥڇÌÓª ÒËÒÚÂÏË ÔÓÎfl„‡Î‡ Û ÒÔÓ·¥ ‚ËÌˢÂÌÌfl ˆ¥ÎËı ̇Ӊ¥‚, ˆ¥ ‰¥ª ·ÛÎË Ò‡Ì͈¥ÓÌÓ‚‡Ì¥ Ú‡ Ô¥‰ÚËχ̥ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ, ÔÓÁ‡flÍ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÔÓ‰¥Îfl· ̇ˆËÒÚҸͥ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl. ì ëÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ ëÓ˛Á¥ ÒËÎË, flÍ¥ ÒÔÂ¯Û ·ÛÎË ÌÓÒ¥flÏË ‰ÛıÛ ÂχÌÒËÔ‡ÚÓÒ¸ÍÓª ÂÚËÍË, Ô‡„ÌÛ˜Ë ÔÓ‰Ó·ÚË ·¥‰Ì¥ÒÚ¸ ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ¸, ‰ÛÊ ¯‚ˉÍÓ ÔÂÂÚ‚Ó-
ємства. Кожна з трьох великих нiмецьких хемiчних фiрм – Bayer, Hoechst та BASF – у два-три рази бiльша, нiж найбiльше хемiчне пiдприємство у США – Du Pont. Це вже давно сформована промисловiсть, i нiмцi досконало управляють нею. З iншого боку, в Нiмеччинi немає нiчого, що можна було б порiвняти з Intel чи Microsoft. Б.В.: – Однак Европа так само перебуває в глибокiй ста¶нацiї... Л.Т.: – Проблемою Европи є невмiння пристосуватися до нової ситуацiї, тобто невмiння закрити певнi пiдприємства i вiдкрити їх в iншому мiсцi. Чому б европейцям iз Заходу не поставитися до Схiдної Европи так, як ставляться китайцi з Тайваню чи iнших азiатських країн до самого Китаю, тобто перенести туди свої текстильнi чи взуттєвi фабрики? Це могло б дати такий же позитивний ефект, як i в далекосхiднiй економiчнiй спiвпрацi. За отриманi вiд експорту товарiв на Захiд грошi европейцi зi Схiдної Европи могли б купувати новi технологiї, обладнання для своїх заводiв, технiки маркетин¶у тощо. Тайванцi й тайцi зумiли не лише закрити окремi заводи, але й лiквiдувати цiлi галузi виробництва, щоби потiм перенести їх до Китаю. Чому ж не можуть цього зробити мешканцi Захiдної Европи у Схiднiй Евh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ËÎËÒfl Û ÒËÒÚÂÏÛ ÔË„ÌÓ·ÎÂÌÌfl Ú‡ ‚ËÌˢÂÌÌfl, Û ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÒÂÍÒÓÚ¥‚ ¥ ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÌËı. èÓÚÂ, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ‚ˢÂÁ„‡‰‡ÌÂ, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÛ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ·‡„‡Ú¸Óı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ÊËÚÚfl Û ÔÓ¥‚Ì˛‚‡ÌËı ÒËÒÚÂχı, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ¥ÁÌËÈ Ï‡Ò¯Ú‡· ÚÂÓÛ Ú‡ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌËı Á‡Ò‡‰, ӷˉ‚‡ ÚÓڇΥڇ̥ ÂÊËÏË ·ÛÎË ÒıÓÊ¥ Û Á‡Ô˜ÂÌÌ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ Ú‡ ÈÓ„Ó ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥, ÒÚ‚ÓÂÌÌ¥ Ô¯ÍÓ‰ ‰Îfl ÈÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ Ú‡ χ̥ÔÛ₇ÌÌ¥ ÈÓ„Ó ‰Óβ ̇ ÓÁÒÛ‰ ‚·‰Ë, ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌ¥ ԇ·ÏÂÌÚÒ¸ÍÓª ÒËÒÚÂÏË ¥ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ‚·‰Ë. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÔÓ‚ÓπÌÌ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ î‡Ìˆ¥ª, ͇ªÌ ÅÂÌ¥Î˛ÍÒÛ, ßڇΥª Ú‡ ç¥Ï˜˜ËÌË ÔÓ‚’flÁÛ‚‡Î‡ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθ̇ Á„Ó‰‡ ˘Ó‰Ó ÔÓ‚‡„Ë ‰Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰‡, ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÛÏÓ‚ ‰Îfl ÈÓ„Ó ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Û ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓÏÛ ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥. ñfl Á„Ó‰‡ ¥ ‚ËÁ̇˜Ë· ÒԥθÌËÈ Á̇ÏÂÌÌËÍ: ÏË, ‚ÓÔÂÈҸͥ ͇ªÌË, Á‚’flÁ‡Ì¥ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ Ô‡„ÌÂÌÌflÏ ‰Ó Ò‡ÏÓ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ̇Ӊ¥‚ ¥ ÍÓÊÌÓª ÓÍÂÏÓª β‰ËÌË Ì‡ ‡ÌÚËÚÓÚ‡Î¥Ú‡Ì¥È ÓÒÌÓ‚¥. èÓ„Îfl̸ÏÓ ˘Â ‡Á ̇ ˆÂÈ ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚ: ç¥Ï˜˜Ë̇ Ú‡ î‡Ìˆ¥fl – ‰‚¥ ͇ªÌË, flÍ¥, Í¥Ï ÒԥθÌËı
ропi? Ситуацiя в Европi виглядає навiть сприятливiшою. Мешканцi її схiдної частини освiченiшi й багатшi, нiж китайцi. В їхнiх країнах краще розвинута iнфраструктура, а самi вони знаходяться ближче до ринкiв багатих країн. Отож виникає питання: чому темпи розвитку цих країн становлять лише 25% темпiв розвитку Китаю? Гадаю, що вiдповiдь у недостатнiй економiчнiй заан¶ажованостi країн Захiдної Европи. Тим часом iнвестування у Схiдну Европу з боку Захiдної Европи було б вiдповiддю на економiчнi проблеми обох частин Европи. Проте, щоб перенести пiдприємства на схiд, треба спершу їх закрити в себе, а на це европейцi неспроможнi. Китайцi спроможнi. Б.В.: – Чи не здається вам, що захват iз приводу китайської економiки надто перебiльшений? Високого темпу зростання легко досягти, стартуючи з такого низького рiвня, а проблеми структури щойно з’являються... Л.Т.:– Я погоджуюсь, що їм не вдасться втримати десятивiдсотковий темп приросту в майбутньому. Але упродовж останнiх десяти рокiв вдавалося. Порiвняйте Росiю й Китай! За першi вiсiмнадцять мiсяцiв реформ китайцi лiквiдували всi аграрнi колективнi господарства й передали землю iндивiдуальним користувачам, а уп-
7
НАШОЮ РЕАЛЬНІСТЮ Є СВІТОВИЙ РИНОК
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ÓπÌ, ·¥Î¸¯Â Ì¥˜Ó„Ó Ì ÔÓ‚’flÁÛ‚‡ÎÓ, – ÁÛÏ¥ÎË ÛÁ„Ó‰ËÚË ÒԥθÌÛ ÓÒÌÓ‚Û ‰Îfl ÒԥθÌÓ„Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ. ñËÏ Ô¯ËÏ Á‡Ó‰ÍÓÏ Ï¥ˆÌÓ„Ó Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÒÓ˛ÁÛ ÒÚ‡‚ ÔÓÂÍÚ, flÍËÈ ÓÍÂÒÎË‚ ‚ËÒÓÍÛ Ô·ÌÍÛ ‚ËÏÓ„ ‰Îfl ÔÓÚÂ̈¥ÈÌËı Û˜‡ÒÌËÍ¥‚. ÇÓÌË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ·ÛÎË ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË ¥ ‚ËÁ̇ÚË ÌÂÓ‰ÌÓÁ̇˜Ì¥ÒÚ¸ ‚Á‡πÏÌËı Ó·‡Á, flÍ¥ ˆ¥ ͇ªÌË ÏÓ„ÎË ÔÓ‰Ó·ÚË Î˯ ÒԥθÌÓ. ì 1944 Äθ·Â ä‡Ï˛ Ò͇Á‡‚: «ÇË „Ó‚ÓËÚ ւÓÔ‡, ‡ ‚ Ûfl‚¥ ÔÓÒÚ‡π ͇ªÌ‡ ÒÓΉ‡Ú¥‚, ÒÍ·‰Ë ¥Á Á·¥ÊÊflÏ, ÔÓÏËÒÎÓ‚¥ÒÚ¸-ÒÎÛÊÌˈfl, ‰Ûı, flÍËÏ Î„ÍÓ Ï‡Ì¥ÔÛ₇ÚË... ÑÎfl Ç‡Ò Ö‚ÓÔ‡ – ˆÂ ÚÓÈ ÔÓÒÚ¥, ‰Â ç¥Ï˜˜Ë̇ ‚¥‰¥„‡π ‰ÓÎÂÌÓÒÌÛ Óθ. ÑÎfl Ì‡Ò Ö‚ÓÔ‡ – ˆÂ ÚÓÈ ∂ÛÌÚ, ̇ flÍÓÏÛ ‚Ê 20 ÒÚÓÎ¥Ú¸ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ̇ȉ˂ӂËÊÌ¥¯‡ ÔË„Ó‰‡ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ‰ÛıÛ». ä‡Ï˛ ÒÛÏÌ¥‚‡‚Òfl, ˘Ó ç¥Ï˜˜Ë̇ ÍÓÎËÒ¸ ÁÏÓÊ ‰ËÒڇ̈¥˛‚‡ÚËÒfl ‚¥‰ ˆ¥πª ÔÓÁˈ¥ª. ïÓı ëÂÏÔÛÌ ˜ÂÂÁ 50 ÓÍ¥‚ ÓÔËÒÛ‚‡‚ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯ËÈ Ó·‡Á ̥ψ¥‚ Û Ö‚ÓÔ¥, flÍËÈ, χ·ÛÚ¸, π ÓÒ‰flÏ ªıÌ¥ı ҸӄӉ̥¯Ì¥ı ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÔÂÂÍÓ̸̇: ˆÂ π‰Ë̇ ‚ÓÔÂÈҸ͇ ͇ªÌ‡, fl͇ ÔÂÂÊË·, ÔÂÂÒڇʉ‡Î‡ ¥ Ò‡ÏÓÍËÚ˘ÌÓ Ô¥‰¥È¯Î‡ ‰Ó ÒÔÛÒÚÓ¯ÎË-
родовж наступного року без жодних додаткових iнвестицiй подвоїли виробництво сiльськогосподарської продукцiї. Росiяни не змогли донинi лiквiдувати колективнi й державнi господарства i не зумiли навести лад у сiльському господарствi. Темпи зростання Китаю вже зменшилися до семи вiдсоткiв i, на мою думку, втримаються на рiвнi п’яти-шести, але це, безперечно, дуже добрий результат для такої великої країни. Б.В.: – Усе ж можна сумнiватися щодо статистичних даних, якi надходять з країни з таким автократичним правлiнням. Країни, де величезна бiльшiсть населення все ще живе з обробiтку землi. Ба бiльше, країни, яка стоїть перед великою проблемою: що робити з величезним сектором дефiцитної важкої промисловости, котра залишається у державнiй власностi. Л.Т.: – Так, перед китайцями стоять складнi проблеми. Одна добра справа, яку зробили в колишньому Совєцькому Союзi, – це закриття великих промислових пiдприємств. Ви в Польщi маєте щастя, що у вас не було колгоспiв i що у вас було збудовано доволi мало таких промислових молохiв... Б.В.: – Менi важко з вами погодитись. У нас ще функцiонують рештки польських «радгоспiв», але насамh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚Ëı ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ ‰‚Óı ÚÓڇΥڇÌËı ÂÊËÏ¥‚ XX ÒÚÓ¥˜˜fl. ëÂÏÔÛÌ ÔËıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ: «ÑÓÒ‚¥‰, flÍËÈ Ó·ËÚ¸ ¥ÒÚÓ¥˛ ç¥Ï˜˜ËÌË Ú‡„¥˜ÌÓ˛, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ªÈ ÒÚ‡ÚË Ì‡ ˜ÓÎ¥ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó Ú‡ ÛÌ¥‚Â҇θÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥‰Âª. ÇÔ¯ Ì χπ Á̇˜ÂÌÌfl, ıÚÓ ˆÂ ÛÒ‚¥‰ÓÏβπ, ˜Ë ̥ψ¥, ˜Ë „Óη̉ˆ¥, ˜Ë ه̈ÛÁË, ˜Ë flÍËÈÒ¸ ¥Ì¯ËÈ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ Ì‡Ó‰». èÓÏÓ‚ÎÂ̇ ‰Ó¯ÚË ‰ÛÏ͇ ëÂÏÔÛ̇ χ· · Á‚Û˜‡ÚË Ú‡Í: Ö‚ÓÔ‡ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì‡ ÁÓ·ËÚË ‚ËÒÌÓ‚ÍË Á ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı 50, 100, ‰‚Óı ÚËÒfl˜ ÓÍ¥‚ ¥ ‚Ú¥ÎËÚË Û ÊËÚÚfl Ï¥˛ ÔÓ ÏË ¥ ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸. ã˯ ÚÓ‰¥ ÏË Á̇ȉÂÏÓ ÒÔ‡‚ÊÌ˛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ‰Îfl χȷÛÚ̸ӄÓ. ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ
8
äéçëíàíìñßü éÅ’∏ÑçÄçé∫ ÖÇêéèà ç‡ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ Ó·’π‰Ì‡Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Á 15 ‰Âʇ‚, flÍ¥ Á„ÛÚÛ‚‡ÎËÒfl ̇‚ÍÓÎÓ ÏÓ‰ÂÎÂÈ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ Ú‡ ÏËÛ, ˘Ó· ÛÊ ÚÂÔ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË Ò‚ÓªÏ „Óχ‰flÌ‡Ï ‚¥Î¸ÌÛ ÚÓ„¥‚β, ·ÂÁÔ˜̥ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ ÍÓ‰ÓÌË Ú‡ ˜ËχÎÓ Ô‡‚. èÓÚÂ, Ú·‡ Ûı‡ÚËÒfl ‰‡Î¥; ˘Ó·Ë ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÚË Ò‚ÓªÈ ¥ÒÚÓË˜Ì¥È ÓÎ¥, Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÒÚ‡ÚË ˜Ë-
перед – цiлi гiрничi басейни й великi металургiйнi комбiнати... Л.Т.: – Але ж не в таких масштабах, як у Китаї... Б.В.: – Там усе має iнший масштаб, а ми, однак, маємо нинi величезний клопiт iз важкою промисловiстю... Л.Т.: – Капiталiстичнi країни теж мали з цим клопiт. Згадаймо хоча б, як закривали шахти в Англiї... Б.В.: – Справдi, найбiльшою проблемою в Польщi залишаються селяни. 30% населення, якi живуть у селi й намагаються утримувати себе з кiлькох гектарiв поля... Л.Т.: – Подiбна проблема була в Штатах i Захiднiй Европi, i вiдповiдь теж подiбна. Сто рокiв тому 85% жителiв США були фермерами. Сьогоднi фермерiв 1%. Б.В.: – Все це, однак, тривало певний час, а ми мусимо дати собi з цим раду негайно. Л.Т.: – Перед II Свiтовою вiйною 60% населення Японiї становили селяни, а в серединi п’ятдесятих рокiв їх було десь вiд п’яти до шести вiдсоткiв. Б.В.: – Чи не здається вам, що причиною европейської ста¶нацiї значною мiрою є занадто розбудована соцiальна держава? Л.Т.: – Я вважаю, що соцiальна держава вiдiграє тут незначну роль. Серйозною проблемою залишається h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏÓÒ¸ ·¥Î¸¯ËÏ, ‡Ì¥Ê ÔÓÒÚÓ ÚÓ„Ó‚ÂθÌËÏ Ó·’π‰Ì‡ÌÌflÏ ¥Á ¥ÁÌËÏ ¥‚ÌÂÏ ‰Ó·Ó·ÛÚÛ ‚Ò‰ËÌ¥ ¥ ˘Â ·¥Î¸¯Ó˛ ¥ÁÌËˆÂ˛ ̇ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ÍÓ‰Ó̇ı. üÍ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ¥ ̇‰‡Î¥ χπ ·ÛÚË ∂‡‡ÌÚÓÏ ÏËÛ, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË, Ò‚Ó·Ó‰Ë, Ô‡‚ β‰ËÌË, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ‚Ë‚‡ÊÂÌÓÒÚË ¥ ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË, ÚÓ ‚Ó̇ ÔÓ‚ËÌ̇ ‚Íβ˜ËÚË ‚ ÒÂ·Â È ¥Ì¯¥ ‚ÓÔÂÈҸͥ ͇ªÌË, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÔÓ„Î˷β˛˜Ë ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥˛ ҸӄӉ̥¯Ì¥ı ‰Âʇ‚-Û˜‡ÒÌˈ¸. ñÂÈ ÔÓˆÂÒ Ï‡π ÒÚ‡ÚË ÌÂÁ‚ÓÓÚÌËÏ. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÔÓ„Ó‰ËÚËÒfl ̇ ÒԥθÌÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥˛, fl ‚ ˆ¸ÓÏÛ Ú‚Â‰Ó ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ. üÍ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ıӘ ÒÚ‡ÚË ˜ËÏÓÒ¸ ·¥Î¸¯ËÏ, ‡Ì¥Ê Á‚˘‡ÈÌËÏ ÔÎÂÚË‚ÓÏ ·‡„‡ÚÓÒÚÓÓÌÌ¥ı Û„Ó‰, flÍ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ıӘ ‡θÌÓ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË Û ÔÓÎ¥ ÒԥθÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ – ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª, Ó·ÓÓÌÌÓª Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ‡Î ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó ‚ËıÓ‰fl˜Ë ÔÓÁ‡ ‡ÏÍË ˆ¥πª ÔÓÎ¥ÚËÍË, – flÍ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ‰¥ÈÒÌÓ ıӘ ÒÚ‡ÚË ‚Ú¥ÎÂÌÌflÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÏËÛ Ú‡ ÔÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl Ï¥Ê Ì‡Ó‰‡ÏË, ÚÓ ªÈ ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ÌÂÓ·ı¥‰Ì‡ ‚·Ò̇ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl. èÓ¯Û Ô‡‚ËθÌÓ ÏÂÌ ÁÓÁÛÏ¥ÚË: fl ‚‚‡Ê‡˛, ˘Ó ڇ͇ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl Ì ÔËÁ‚‰ ‰Ó ÔÓÒËÎÂÌÌfl ‚Ó-
власне та, про яку я говорив. Чому Европа не спроможна швидко перетворювати малi пiдприємства у великi? Частково через невмiння звiльняти людей з роботи, але це не має нiчого спiльного з соцiальною державою. Европа має цiлу систему правового ре¶улювання, а також усталених практичних дiй, котрi роблять цей процес надзвичайно важким. Вам в Европi не потрiбнi малi пiдприємства. Вони не створюють нових робочих мiсць, не проводять наукових дослiджень, не сплачують великих податкiв, не експортують. Вам потрiбно, щоб малi пiдприємства блискавично розвивалися у великi. Гляньмо на Microsoft, за двадцять рокiв вiн з нiчого став найбiльшим пiдприємством у свiтi. Б.В.: – От тiльки питання: чому це неможливо в Европi? Л.Т.: – Якби було можливо, ви б стали багатими. Б.В.: – Тiльки ж iснуюча система ре¶улювання й обмежень, якi соцiальна держава наклала на економiку, практично унеможливлює це. Л.Т.: – Залежно в якiй країнi. В Італiї швидко з’являються i процвiтають малi пiдприємства. В той же час система економiчних важелiв якраз унеможливлює їх перетворення на великi пiдприємства, якi вже не можуть h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
͇ÚËÁÏÛ, ‡ fl͇Á ̇‚Ô‡ÍË, Òڇ̠‚‡ÊÎË‚Ó˛, ̇‚¥Ú¸ ‚Í‡È ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ˛ Ô‰ÛÏÓ‚Ó˛ ‰Îfl Ö‚ÓÔË ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚ ¥ ÍÛθÚÛ. Ö‚ÓÔÂÈҸ͇ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ Ô‰ÛÒ¥Ï ‚Íβ˜‡ÚË ‰‚‡ ‡ÒÔÂÍÚË: – ÔÓ-Ô¯Â, Ò‡ÏÓ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ‚ÓÔÂȈ¥‚ ˘Ó‰Ó ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ̇ flÍ¥ ‚ÓÌË Ó¥πÌÚÛ˛Ú¸Òfl. ÑÓÒfl„ÌÂÌÌfl Á„Ó‰Ë ˘Ó‰Ó „ÓÎÓ‚ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, flÍ¥ Ó·’π‰ÌÛ˛Ú¸ Ö‚ÓÔÛ Ú‡ ÒÔËfl˛Ú¸ ‚ËÚ‚ÓÂÌÌ˛ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË – ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ Ó·¥ˆflÌÍË Ú‚Óˆ¥‚ Ö‚ÓÔË ÔÓ ‰ÓÚËχÌÌfl ÏËÛ ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª π‰ÌÓÒÚË ‡Ê ‰Ó ∂‡‡ÌÚ¥È ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ‰Âʇ‚Ë. í‡Í‡ Á„Ó‰‡ χ· · ÒÚ‡ÚË Ò‚Ó„Ó Ó‰Û Magna Charta, ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ Í‡Ú‡ÎÓ„ÓÏ ÓÒÌÓ‚ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ¥ Ô‡‚. – ÔÓ-‰Û„Â, Ö‚ÓÔ‡ ÔÓÚ·Ûπ Ó·Ó˜Óª ÏÓ‰ÂÎ¥, Ô·ÌÛ. á‡Ô‚Ìfl˛ LJÒ: ¥ÒÌÛ˛˜‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ÍÓÎË ÛÒ¥ ÔËÚ‡ÌÌfl, flÍ¥ ̇ÎÂʇڸ ‰Ó ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª ê‡‰Ë Ö‚ÓÔË, ‚ÓÍÓÏ¥Ò¥È Ú‡ ‚Óԇ·ÏÂÌÚÛ, ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚Ë¥¯Û‚‡ÚËÒfl ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÓÏ, Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ı˷̇. í‡Í‡ ÍÓÌÒÚÛ͈¥fl ÌÂÁ‰‡Ú̇ ̇‚¥Ú¸ ‚Ë¥¯ËÚË ÔÓ·ÎÂÏÛ ÔÓ„ÎË·ÎÂÌÌfl ¥ÒÌÛ˛˜Ó„Ó ÒÓ˛ÁÛ, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ ÔËÈÓÏ ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌ¥‚. Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ӷ·¯ÚÛ‚‡ÚË Ò‚¥È
так легко ошукувати державу i т.д. У Нiмеччинi та Францiї практично неможливо заснувати нове пiдприємство. Натомiсть Англiя, хоча й має американську систему, не здатна дiяти таким же ж чином, бо не має достатньої кiлькости квалiфiкованих фахiвцiв. Англiйськi унiверситети не готують достатньої кiлькости iнженерiв i кадрiв, якi б мали настiльки високу технiчну квалiфiкацiю, щоб керувати сучасною промисловiстю. Тож причини, через якi в Европi не з’являються Майкрософти, Інтели тощо, в рiзних країнах рiзнi. Немає загальноевропейської проблеми; є проблема англiйська, нiмецька, iталiйська, i всi вони рiзнi, хоча всi дають iдентичнi результати. Б.В.: – Проте безробiття в Англiї чи Ірландiї радикально нижче, нiж в iнших країнах Европи... Л.Т.: – І в той же час Англiя не має жодних успiхiв, коли йдеться про великi економiчнi починання. Єдине, що англiйцi вмiють, так це продавати свої пiдприємства чужинцям. Англiя має рекордно низький рiвень безробiття в европейському масштабi, але водночас рекордно низьку заробiтну плату. В Нiмеччинi нiхто б не працював за англiйську платню. Легко створювати робочi мiсця, зменшуючи платню. Це англiйський винахiд, але це зумiє кожен. Натомiсть англiйцям нiчим похвалити-
9
НАШОЮ РЕАЛЬНІСТЮ Є СВІТОВИЙ РИНОК
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚·ÒÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ, ‚ËÁ̇˜Ë‚¯Ë ÏÂÊ¥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌÓª ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª. ëÚ‚ÓÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª – ˆÂ Ú Á‡‚‰‡ÌÌfl, flÍ ւÓÔ‡ ÌÂӉϥÌÌÓ ÔÓ‚ËÌ̇ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË Ô‰ ÒÓ·Ó˛. ∫ª ÒÎ¥‰ ·ÛÎÓ · ÔËÈÌflÚË ‰Ó 2005 ÓÍÛ, ˘Â ‰Ó ÏÓÏÂÌÚÛ ÔËÈÓÏÛ ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌ¥‚. ñ ̇„‡Î¸Ì‡ ÔÓÚ·‡ – ‚Ê ҸӄӉ̥ Öë χπ Ô‚̥ ÔÓ·ÎÂÏË, ¥ ·ÂÁ ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl Ò‚Óπª ÒÚÛÍÚÛË ‚¥Ì Ì «ÔÂÂÊ˂» ÓÁ¯ËÂÌÌfl ͥθÍÓÒÚË Í‡ªÌ-˜ÎÂÌ¥‚. èÓÁ‡ ÚËÏ, ‰ËÒÍÛÒ¥fl ̇‚ÍÓÎÓ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª Ïӄ· · ÒÔËflÚË ¥ ¥Ì¯ÓÏÛ ÔÓˆÂÒÓ‚¥: ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÒÚ‚ÓËÚË ‚ÒÂÓıÓÔÌÛ ¥ ÔËÈÌflÚÌÛ ·‡ÁÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Magna Charta ̇ ̇ÒÚÛÔÌ¥ 50 ÓÍ¥‚, ÔÓÚ¥·ÌÓ ‚Ê Á‡‡Á Á‡ÎÛ˜‡ÚË Í‡ªÌË-͇̉ˉ‡ÚË ‰Ó ‰Â·‡Ú¥‚ ÔÓ Á‡Ò‡‰Ì˘¥ ‰ÓÏÓ‚ÎÂÌÓÒÚ¥ Ö‚ÓÔË. íÓÏÛ ÏË Ì χπÏÓ Ô‡‚‡ ‚Ú‡˜‡ÚË ˜‡Ò ¥ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÔËÒÍÓËÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ‰ËÒÍÛÒ¥˛ ̇‚ÍÓÎÓ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª! ñ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ¥ ÏÂÌ ÓÒÓ·ËÒÚÓ. íÓÏÛ ‰ÓÁ‚ÓθÚ ‚ËÍ·ÒÚË Ç‡Ï Ò‚Óª Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl. üÍ fl ‚Ê Á„‡‰Û‚‡‚, Ö‚ÓÔ‡ – ˆÂ Ì Î˯ ÏËÌËÈ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÔÓÒÚ¥, Ö‚ÓÔ‡ ҸӄӉ̥ – ˆÂ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÙÓχ ‡ÌÚËÚÓڇΥڇÌÓª ÍӇΥˆ¥ª ̇Ӊ¥‚.
ся, коли йдеться про будiвництво автострад чи якiсь iншi великомасштабнi економiчнi проекти. Б.В.: – Наскiльки я зрозумiв, ви вважаєте, що наш ре¶iон, посткомунiстична Центральна Европа, матиме добрi перспективи, якщо мешканцi Захiдної Европи зрозумiють нашу спiльну вигоду. Л.Т.: – У ваших країнах порiвняно добре освiчене населення й порiвняно низькi зарплати. Це добра комбiнацiя для економiки. Щоб розв’язати вашi проблеми, вам потрiбна Захiдна Европа, яка мала б закрити бiльшiсть своїх пiдприємств i перенести їх до вас. Вам також потрiбнi захiднi фахiвцi, котрi знають, як працювати в умовах сучасної ринкової економiки. Такої роботи вчаться на практицi. Так було в Китаї. Це була нерозвинена країна, яка приймала не лише iнвестицiї, але й допомогу фахiвцiв. Ви ще не зовсiм готовi прийняти таку допомогу. Я спостерiгав за ситуацiєю в Литвi. Там багато iнвестицiй i менеджерiв з Швецiї та Фiнляндiї, котрi приїздять, аби допомогти пустити в оборот цi iнвестицiї. Однак вони мають проблеми, бо литовцi не бажають, щоб чужинцi верховодили; вважають, що вони й самi достатньо квалiфiкованi, аж нiяк не люди другого сорту, та й країна начебто не така уже й нерозвинена. Гаразд. Вони h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ
10
ëìëèßãúëíÇé ëéãßÑÄêçéëíà Ň ·¥Î¸¯Â, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ëòÄ, ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËÈ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ Û Ö‚ÓÔ¥ χπ ¥Ì¯ËÈ ı‡‡ÍÚÂ: ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ÛÒ¥ı, ‰Âʇ‚Ë Á‡ ÍÓÊÌÓ„Ó ÁÓÍÂχ. ëòÄ Ú‡ÍÓÊ Á‡ÒÌÓ‚‡Ì¥ ̇ ‚¥Î¸ÌÓÏÛ, ‡ÌÚËÚÓڇΥڇÌÓÏÛ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌÓÏÛ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ¥. èÓÚ ªıÌfl Ò‚Ó·Ó‰‡ π ‰ÛÊ Υ·Â‡Î¸ÌÓ˛, ‚Ó̇ «ÊÓÒÚ͇»: ëòÄ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ Ӊ̥π˛ Á „ÓÎÓ‚ÌËı Ò‚Óªı ˜ÂÒÌÓÚ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ¥‚ÌËı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ‰Îfl ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË, ¥ ‚ ÚÓÈ Ò‡Ï ˜‡Ò Á„Ӊ̥ Á ÚËÏ, ˘Ó ‚ ªı̸ÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ¥ÒÌÛπ ÍË˜Û˘‡ ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ¸ Ï¥Ê ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛχÏË, ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ʇıÎË‚¥ ÁÎˉ̥ Ú‡ ·¥‰Ì¥ÒÚ¸. Ö‚ÓÔ‡ Û ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ˆ¥ÎÍÓÏ ¥Ì¯‡, ÏÓÊÎË‚Ó Ô˘ËÌÛ ‚‡ÚÓ ¯Û͇ÚË ‚ ¥ÒÚÓ¥ª Í·ÒÓ‚Óª ·ÓÓÚ¸·Ë, ‚ ¥ÒÚÓ˘ÌÓÏÛ ‰ÓÒ‚¥‰¥, flÍËÈ Ì‡‚˜Ë‚ ‚ÓÔÂȈ¥‚, ˘Ó ‰Ó·Ó·ÛÚ ·¥Î¸¯ÓÒÚË Á‰Ó·Û‚‡πÚ¸Òfl Û ·ÓÓÚ¸·¥, ¥ ÚÓÏÛ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ Á‰Ó·ÛÚÍË ‚‡Ú¥ ÚÓ„Ó, ‡·Ë ªı Á‡ıˢ‡ÚË. Ö‚ÓÔÂÈҸ͠ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË ‚Ëχ„‡π ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ‰Îfl ÚËı, ıÚÓ Ì ‚ ÁÏÓÁ¥ ÛÒÔ¥¯ÌÓ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË Ò‚Ó˛ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÚ¸. ëÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ‰ÂÏÓ͇ڥfl ÔÓ‚Ò˛‰ÌÓ Ô‡ÍÚËÍÛπÚ¸Òfl Û Ö‚ÓÔ¥, ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË π ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ‚-
мають високоосвiчених фахiвцiв, якi, проте, не надто добре знають, як давати собi раду в умовах ринкової, ¶лобальної економiки. Отож це подвiйна: захiдно- i схiдноевропейська проблема. Люди з Заходу повиннi закрити свої пiдприємства й перенести їх на схiд, люди зi сходу повиннi прийняти допомогу захiдних фахiвцiв. Б.В.: – Повернiмося до азiатської кризи. Чи не є її причиною, так само як i бар’єром для її подолання в таких країнах, як Японiя чи Корея, власне специфiка їхньої економiки? Та сама специфiка, яка спричинила свого часу визнання особливої, «азiатської» моделi капiталiзму, котра мала б виявитися ефективнiшою, нiж його класична модель i замiнити її? Л.Т.: – Я вважаю, що це була добра модель для швидкого розвитку, однак вона не пристосована до кризової ситуацiї. Корейцi, можливо, перебувають навiть у кращiй ситуацiї. Там видно ознаки одужання. Натомiсть, Японiя чи Індонезiя взагалi не можуть впоратися з кризою. Як я вже казав, кожна капiталiстична економiка мусить пройти через кризу. Польщу це теж чекає, ранiше чи пiзнiше. Історiя економiки Заходу пронизана кризами: тюльпаноманiя в Голландiї у XVII ст., криза Пiвденних морiв в Англiї чи луїзiанська криза у Францiї у XVIII ст., h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Ò‡ÏÓÒ‚¥‰ÓÏÓÒÚË ‚¥‰ Ô¥‚Ì¥˜ÌÓ„Ó ÛÁ·ÂÂÊÊfl ‰Ó ëˈËÎ¥ª Û ¥ÁÌËı ÙÓχı ¥ Ô¥‰ ¥ÁÌËÏË ¥ÏÂ̇ÏË. ñÂÈ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËÈ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ Ì‡Ó‰¥‚ Ö‚ÓÔË ÓÔËÒÛ𠪪 ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò π ÏÓ·¥Î¥ÁÛ˛˜ËÏ (ÒÚËÏÛβ˛˜ËÏ) Ù‡ÍÚÓÓÏ. ëÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ‰ÂÏÓ͇ڥfl Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ÔÓ‚ËÌ̇ Á̇ÈÚË Ò‚Óπ ‚¥‰Ó·‡ÊÂÌÌfl Û Â‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È Magna Charta, ‡‰Ê ‚Ó̇ π ÒÛÚÚπ‚Ó˛ ÒÍ·‰Ó‚Ó˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ Ö‚ÓÔË, flÍ¥ ‚ËıÓ‰flÚ¸ Á‡ ÏÂÊ¥ ‚¥Î¸ÌÓª ÚÓ„¥‚Î¥. ì ˆ¸ÓÏÛ ‡ÒÔÂÍÚ¥ Ö‚ÓÔ‡ ÒÚÓªÚ¸ Ô‰ ÒÍ·‰ÌËÏ ÍÓÏÔÓÏ¥ÒÓÏ Ï¥Ê Ì‡ˆ¥flÏË-‰Âʇ‚‡ÏË (Staatsgesellschaft), Ú‡ÍËÏË flÍ ç¥Ï˜˜Ë̇ ˜Ë î‡Ìˆ¥fl, Ú‡ „Óχ‰flÌÒ¸ÍËÏË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ÏË flÍ-ÓÚ ëÔÓÎÛ˜ÂÌ äÓÓÎ¥‚ÒÚ‚Ó, flÍ π ÔÂÂ‰Ó‚Ò¥Ï ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ ‰Ó„Ó‚ÓÛ. Ç ÔË̈ËÔ¥ ˆÂ ÏÓÊÎË‚Ó, ·Ó ̇ˆ¥ª-‰Âʇ‚Ë ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÔÂÂÍÓÌÛ˛Ú¸Òfl ‚ Á‰‡ÚÌÓÒÚ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚ Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı „ÛÔ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒfl ‰Ó„Ó‚ÓÛ, ‡ „Óχ‰flÌҸͥ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ̇ ÔËÍ·‰¥ ÄÌ„Î¥ª ÓÁÛÏ¥˛Ú¸ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ Ï¥Ê̇ӉÌËı ÍÓÌ‚Â̈¥È Á Ô‡‚ β‰ËÌË. èÓÚÂ, Magna Charta χπ Ì Î˯ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËÈ ÂÙÂÍÚ, ‚Ó̇ Á‡ÎÛ˜‡π ‚ÓÔÂȈ¥‚ ‰Ó ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ÔÓÂÍÚÛ: ‚ÓÌË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚ËÁ̇˜‡ÚË, ˜ËÏ ·Û‰Â Á‡Èχ-
велика криза 1929 р. – це лише найвiдомiшi. Якщо уряд i суспiльство не зумiють швидко впоратися з наслiдками такої кризи, це може стати фатальним для майбутнього, а кризи неминучi для капiталiстичної економiки. Б.В.: – Однак азiатська криза не зачепила так сильно Тайваню чи Гонкон¶у... Л.Т.: – Вона досягла їх саме тепер. Б.В.: – Тiльки тепер вона є наслiдком провалу їхнiх найближчих економiчних сусiдiв. Схоже, в цих країнах не було структурних причин кризи, в той час як у Кореї чи Японiї такою причиною був практично клановий уклад в економiцi, пов’язанiй з державною владою. Л.Т.: – Криза в усiх азiатських країнах мала взаємний зв’язок, так само як пов’язанi мiж собою економiки цих країн. Вона почалася в Таїландi, потiм торкнулася iнших країн, а в Японiї ще й наклалася на наслiдки попередньої фiнансової кризи. Отож причин було багато, i вони дуже складнi. Структура азiатської економiки ускладнює вихiд з кризи, але ранiше вона сприяла розвитковi. Б.В.: – А ситуацiя в Китаї? Ви зауважили, що перед ним стоять великi проблеми, i в той же час вiрите в його подальший динамiчний розвиток? Чи не вважаєте ви, що iснує певна напруженiсть мiж формою диктаторської h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚËÒfl ˆfl ÒÔ¥Î͇, ̇ flÍÛ ‰ÓҸӄӉ̥ ÁËÁÛ˛Ú¸ ÓÍÓÏ. Magna Charta ÒÎÛÊËÚËÏ ̇҇ÏÔ‰ ÁÏ¥ˆÌÂÌÌ˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ‚ËÏ¥Û Ö‚ÓÔË. üÍ ¥‰Âfl, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò flÍ ÔÓÂÍÚ. í‡Í¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Á‡‚‰‡ÌÌfl ÏÓÊ ‚Ú¥Î˛‚‡ÚË Ú¥Î¸ÍË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÒÓ˛Á, π‰Ì¥ÒÚ¸ flÍÓ„Ó ÛÚËÏÛπ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl ¥ ı‡Ú¥fl ÔÓ Ô‡‚‡ β‰ËÌË. ÖÇêéèÄ èéÇàççÄ ÇíßãûÇÄíà ëÇé∫ ÖÇêéèÖâëúäß ßçíÖêÖëà çÓ‚¥ÚÌfl ¥ÒÚÓ¥fl ‰Ó‚·: ·ÂÁ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ‚ËÏ¥Û Ö‚ÓÔ‡ Ì¥ÍÓÎË Ì χÚËÏÂ Ú¥πª ‚Î‡‰Ë, fl͇ · Ïӄ· ªÈ ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÚË Ò‚Ó·Ó‰Û Ú‡ ÏË, ÔË̇ÈÏÌ¥ ̇ ‚·ÒÌÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥. ᇠÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ˆ¥πª ¥ÒÚËÌË, ‰Ó flÍÓª ‚ÓÔÂȈ¥ Ú‡ Ö‚ÓÔ‡ ÔËȯÎË Í¥Á¸ Òڇʉ‡ÌÌfl ‚¥ÈÌË Û ÍÓÎË¯Ì¥È û„ÓÒ·‚¥ª, ˜ËχÎÓ Â‚ÓÔÂȈ¥‚ Á‡Ô·ÚËÎË ÊËÚÚflÏ. ì ˆ¥È ‚¥ÈÌ¥ Ö‚ÓÔ‡ Ì ·Û· ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÒËÎÓ˛, ‚Ó̇ Ì Ïӄ· ‚ÚÛÚËÚËÒfl, ÁÛÔËÌËÚË ˜Ë ÔËÔËÌËÚË ‚¥ÈÌÛ, ÔÓÁ‡flÍ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ Á‡Î˯‡‚Òfl ÓÁ’π‰Ì‡ÌËÏ Ú‡ ÓÁ‰¥ÎÂÌËÏ. ê¥ÁÌˈfl Û Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ-‰Âʇ‚ÌËı ¥ÌÚÂÂÒ‡ı ÓÍÂÏËı ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ‰Âʇ‚ ÔËÁ‚· ‰Ó
влади, причому влади на рiзних щаблях цiєї величезної держави, i подальшим розвитком економiки країни? Л.Т.: – Не так вже й очевидно, що Китай розвиватиметься й надалi. З’являється цiлий комплекс проблем. Причому, вони не стосуються диктаторської влади. Найсерйознiшими є два питання. По-перше, це селяни в аграрнiй країнi, де 85% населення живе в селi. Протягом перших десяти рокiв реформ їхнi прибутки зростали, в наступнi десять залишалися на тому самому рiвнi. Водночас влада не зробила жодних iнвестицiй в основну iнфраструктуру села. Не побудовано дорiг, телекомунiкацiй, не зроблено жодних капiталовкладень в будiвництво та в розвиток технологiй. Друга проблема: що робити з великими державними пiдприємствами, як їх закрити? Б.В.: – А як ви оцiнюєте ситуацiю в Росiї? Л.Т.: – Я очiкував, що рано чи пiзно там настане обвал, але те, що сталося, гiрше, нiж будь-хто мiг передбачити. Я гадаю, ми недооцiнили наслiдкiв 70 рокiв комунiзму. Б.В.: – 70 рокiв комунiзму i багато сотень рокiв деспотiї, яка не дозволила сформуватися анi капiталiстичнiй системi, анi громадянському суспiльству.
11
НАШОЮ РЕАЛЬНІСТЮ Є СВІТОВИЙ РИНОК
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÓ„Ó, ˘Ó π‰Ë̇ ‚ÓÔÂÈҸ͇ ÔÓÁˈ¥fl, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ π‰ËÌÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ, ÔÓÒÚÓ Ì ¥ÒÌÛ‚‡Î‡. ìÒÔ‡‰ÍÓ‚‡Ì¥ Ï¥Ê̇ˆ¥Ó̇θ̥ Á‚’flÁÍË – î‡Ìˆ¥ª Ú‡ ë·¥ª, ç¥Ï˜˜ËÌË Ú‡ ïÓ‚‡Ú¥ª – ÁÓ·ËÎË ÌÂÏÓÊÎË‚ËÏ ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ Û ÔÎÓ˘ËÌ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË. êÓÁ’π‰Ì‡Ì¥ÒÚ¸ χπ هڇθ̥ ̇ÒÎ¥‰ÍË. íÓ‰¥ flÍ Ö‚ÓÔ‡, È‰Û˜Ë ÒÎ¥‰ÓÏ Á‡ ç¥Ï˜˜ËÌÓ˛, ‚ËÁ̇· ïÓ‚‡Ú¥˛ flÍ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÛ ‰Âʇ‚Û, ·Û‚ ÁχÌÓ‚‡ÌËÈ Û̥͇θÌËÈ ¯‡ÌÒ ‚Ë¥¯ËÚË Ì‡ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û ÛÒÔ‡‰ÍÓ‚‡ÌËÈ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ Ì‡ ŇÎ͇̇ı. ÇËÁ̇ÌÌfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ïÓ‚‡Ú¥ª Ú‡ ªª Ô‡„ÌÂÌÌfl ‚ËÈÚË ¥Á ÒÍ·‰Û û„ÓÒ·‚¥ª Ì ·ÛÎÓ ÔÓÏËÎÍÓ‚ËÏ. ÄΠÒÛÚÚπ‚Ó˛ ÔÓÏËÎÍÓ˛ ÒÚ‡ÎÓ Ì‚‡ıÛ‚‡ÌÌfl ÔË ˆ¸ÓÏÛ ·‡„‡ÚÓÔ·ÌÓ‚Ëı ÔÓ·ÎÂÏ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ÏÂ̯ËÌ. äÓ‰ÓÌË Ï¥Ê ïÓ‚‡Ú¥π˛, ÅÓÒÌ¥π˛ Ú‡ ë·¥π˛, ̇҇ÏÔ‰ ÔÓ·ÎÂχ ÂÚÌ¥˜ÌÓ Ò·ҸÍÓª ˜Ë ÏÛθÚËÂÚÌ¥˜ÌÓª 䇪ÌË, fl͇ ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌÓ Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl ̇ ÚÂËÚÓ¥ª ïÓ‚‡Ú¥ª, ‡·Ó Á‡ıËÒÚ ÍÓÒ¥‚Ò¸ÍËı ‡Î·‡Ìˆ¥‚, flÍ¥ ϯ͇˛Ú¸ Û ë·¥ª: ‚Ò ˆÂ ÔÓÚ·ۂ‡ÎÓ ‰ÓÍ·‰Ì¥¯Ó„Ó Ú‡ ‰ÂΥ͇ÚÌ¥¯Ó„Ó Ô¥‰ıÓ‰Û. 臄ÌÂÌÌfl ë·¥ª ‰Ó ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‰Âʇ‚Ë ‚ËÍβ˜ÌÓ Á‡ ÂÚÌ¥˜ÌËÏ ÔË̈ËÔÓÏ ·ÛÎÓ ˆ¥ÎÍÓÏ ‚ËÔ‡‚-
Л.Т.: – Це правда, капiталiзм тривав там недовго i не мав часу пустити корiння. Б.В.: – Отже, пане професоре, чи визнаєте ви, що вашi похмурi прогнози з «å‡È·ÛÚÌ¸Ó„Ó Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ», якi стосувалися не лише економiки, але й усiєї цивiлiзацiї, справдилися? Л.Т.: – Бiльше нiж справдилися. Дiйснiсть ще гiрша. Подивiться на Індонезiю. Ситуацiя катастрофiчна. Так само в Росiї. Катастрофiчною є ситуацiя в Японiї. Латинська Америка висить на волосинi. Рецесiя в Захiднiй Европi потягне за собою Схiдну Европу. Англiйська економiка працює на все повiльнiших обертах, те саме вiдбувається з нiмецькою та французькою. Єдине, завдяки чому спостерiгається хоч якесь економiчне зростання в Европi, це надлишок у торгiвлi зi Штатами. Це американський локомотив ще пiдтримує рух Европи. Евросоюз починає виглядати точнiсiнько так, як Японiя. Японiя має бл. 140 млрд. доларiв надлишку щорiчно в торговому обмiнi, головним чином з США, Европа має такого надлишку бiля 120 млрд. доларiв, i теж в основному iз США. Без цього надлишку Европа вже б потонула в рецесiї. Б.В.: – Чи означає це трiумф класичних принципiв h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ
12
‰‡ÌÓ ‚¥‰ıËÎÂÌÓ, ‡Î Òı‚‡ÎÂÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ÔË̈ËÔÛ ˘Ó‰Ó ïÓ‚‡Ú¥ª ·ÛÎÓ ÔÓÏËÎÍÓ‚ËÏ. Ö‚ÓÔ‡ ÏÛÒË· ‚Ëχ„‡ÚË ¯ËÓÍËı Ô‡‚Ó‚Ëı ∂‡‡ÌÚ¥È ‰Îfl ÂÚÌ¥˜ÌËı ÏÂ̯ËÌ, ‡ Ì ̇‡Ê‡ÚË ªı ̇ Ì·ÂÁÔÂÍÛ ‚˄̇ÌÌfl Ú‡ ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡Ì¸. ç ‚ËÍβ˜ÂÌÓ, ˘Ó ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ÛÌËÍÌÛÚË ÔÓ‰‡Î¸¯Óª ‚¥ÈÌË, ‡ ‚Ê Á Ô‚̥ÒÚ˛ – Ú‡„‰¥ª ë·ÂÌ¥ˆË. Ö‚ÓÔ‡ ·Û· ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì‡, Ô¯ Ì¥Ê ‚ËÁ̇‚‡ÚË ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ÌÓ‚Óª ‰Âʇ‚Ë, Ô‚¥ËÚË Ï¥Û ªª „ÓÚÓ‚ÌÓÒÚË. ì ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ·Û· · ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó, Í¥Ï Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó, ¥ÒÌÛπ Ú‡ÍÓÊ ÂÚÌ¥˜ÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ, flÍËÈ ‰ÓÔÛÒ͇π ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl Á‡‰Îfl ·Î‡„‡ β‰ÂÈ Ú‡ÍÓÊ ¥ ÔÓÁ‡ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ-‰Âʇ‚ÌËÏË ÍÓ‰Ó̇ÏË. ñÂÈ ‰ÓÒ‚¥‰ „¥ÍËÈ, ‡Î ÚËÏ ‚‡ÊÎË‚¥¯ËÈ ÛÓÍ: ‚ÓÔÂÈҸͥ ¥ÌÚÂÂÒË – ˆÂ ˘ÓÒ¸ ·¥Î¸¯Â, Ì¥Ê ÒÛχ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ-‰Âʇ‚ÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. ÑÂ٥̥ˆ¥fl Ú‡ÍÓª Magna Charta, ‡·Ó ÔÓ-¥Ì¯ÓÏÛ Ì‡Á‚‡ÌÓ„Ó ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌÓ„Ó ‰Ó„Ó‚ÓÛ ÔÓ ˆ¥Î¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl, π Á‡ÒÓ·ÓÏ, flÍËÈ ‚¥‰‡ÁÛ ÁÏ¥ˆÌËÚ¸ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‚ËÏ¥ Ö‚ÓÔË.
економiки вiльного ринку? Адже Сполученi Штати дотримуються їх найпослiдовнiше. Л.Т.: – Ми знизили заробiтки робiтникiв. Реальнi заробiтки американських робiтникiв порiвняно з 1973 роком знизилися на 20%. Б.В.: – Цi данi дещо мене дивують. У Сполучених Штатах я спостерiгаю щоразу вищий життєвий рiвень. Бачу незвичайний розвиток цiєї країни. Всi захоплюються американським економiчним успiхом. ВНП зростає вражаюче. Що дiється з цим багатством? Л.Т.: – Все потрапляє до 40% бiльш заможних американцiв. Решта 60% не мають жодного вiдношення до зростаючої вартости бiржi. Анiчогiсiнько. Реальний прирiст ВНП порiвняно з 1973 роком становить 20%. Весь цей прибуток потрапляє до рук 20% найбагатших. 90% бiржових прибуткiв потрапляє до рук 1 вiдсотка. Доходи американцiв не зменшилися, бо працюють їхнi жiнки, причому важко працюють, але заробiтки зменшилися. Б.В.: – Однак це вигiдно для економiки в цiлому. Л.Т.: – Це вирiшує проблему безробiття. Як я вже казав, з безробiттям можна легко покiнчити. Я можу покiнчити з безробiттям у Польщi за два днi, зменшуюh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èËÁ̇˜ÂÌÌfl ’π‡ ëÓ·ÌË Ì‡ ÔÓÒÚ ÛÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌÓ„Ó Öë Á ÔËڇ̸ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË Ú‡ ·ÂÁÔÂÍË ·ÛÎÓ ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌËÏ ÔÓÏ¥ÊÌËÏ ÍÓÍÓÏ, ̇ ʇθ ıË·ÌËÏ: Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ Ö‚ÓÔË Ì ÏÓÊ ÔÓÒÚÓ ÔËÁ̇˜‡ÚËÒfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏË Ûfl‰‡ÏË, ‚¥Ì ÔÓÚ·Ûπ ‚·ÒÌÓª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÎÂ∂¥ÚËχˆ¥ª ¥ ÔÓ‚ËÌÂÌ Ï‡ÚË ÒÚ‡ÚÛÒ ÍÓÏ¥Ò‡‡ Öë. ÖÇêéèß èéíêßÅçß ÑÖåéäêÄíàóçß ãÖ¢ßíàåçß ÖÇêéèÖâëúäß ßçëíàíìñß∫ ÑÛ„Û ‚‡ÊÎË‚Û ‚ËÏÓ„Û ‰Ó ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª, ÔÓfl‰ ¥Á Magna Charta, ÓÍÂÒÎË‚ ̥ψ¸ÍËÈ Ï¥Ì¥ÒÚ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ÒÔ‡‚ Û Ò‚ÓªÈ ÔÓÏÓ‚¥ ‚ ÅÂÎ¥ÌÒ¸ÍÓÏÛ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥ ÉÛÏ·Óθ‰Ú¥‚, fl͇ Á‡ÒÎÛÊÂÌÓ ÔË‚ÂÌÛ· ‰Ó Ò· ۂ‡„Û: Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ Á‡ÈχÚËÒfl Ì Î˯ ÔËÚ‡ÌÌflÏ ÓÁ¯ËÂÌÌfl, ‡ÎÂ È Ì„‡ÈÌÓ ÂÙÓÏÛ‚‡ÚË Ò‚Ó˛ ÒÚÛÍÚÛÛ, ¥Ì‡Í¯Â ‚Ó̇ Ì ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÚËÏÂ. Ö‚ÓÔ‡ 15-ÚË ‚Ê χÈÊ Ì ÙÛÌ͈¥ÓÌÛπ: ÔË̈ËÔ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ (Ó‰ÌÓÒÚ‡ÈÌÓÒÚË) ·ÎÓÍÛπ ‚Ò¥ ÒÔÓ·Ë ÔÓÒÚÛÔÛ; ‚ÓÔÂÈҸ͇ ‚ËÍÓ̇‚˜‡ ‚·‰‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÒÚ‡ÚË ˜ËÏÓÒ¸ ·¥Î¸¯ËÏ, ‡Ì¥Ê ˜ËÌÓ‚ÌÓ˛ ·˛Ó͇ڥ-
чи заробiток до одного долара на день. Мiсця працi з’явилися б всюди. Те, чого належало б досягти, це створити робочi мiсця шляхом збiльшення продуктивности. Б.В.: – Ми знаходимося нинi у фазi чергової, можливо, однiєї з найбiльших цивiлiзацiйних революцiй, якi досi доводилося переживати людству. Її можна порiвняти, наприклад, з промисловою революцiєю двiстi рокiв тому. Існує гiпотеза Симона Кузнєца, який стверджував, що в першiй фазi економiчного зростання збiльшується економiчна нерiвнiсть, але з часом багатство, що все прибуває, починає розподiлятися рiвномiрнiше. Можливо, це можна застосувати до нинiшньої ситуацiї? Л.Т.: – Повернiмося до промислової революцiї. Упродовж перших п’ятдесяти рокiв розвивається лише одна країна: Англiя. Промислова революцiя починається в Англiї близько 1800 року, в iнших на п’ятдесят рокiв пiзнiше. Зрештою, ця революцiя не означала, що всi в нiй брали участь. Б.В.: – Пiд кiнець брали участь усi. Л.Т.: – Так. На двiстi рокiв пiзнiше. В першi п’ятдесят рокiв лише Великобританiя. В наступнi п’ятдесят – Сполученi Штати, Нiмеччина, але ж не Францiя, Італiя, Роh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
π˛, ÔÓÍÎË͇ÌÓ˛ ÔÎÂ͇ÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË. ÇÓ̇ ÔÓ‚ËÌ̇ ÒÚ‡ÚË ÔÓ‚¥‰ÌÓ˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÒËÎÓ˛ Ö‚ÓÔË. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó ‚‡ÚÓ ·ÛÎÓ · Ô‰‡ÚË ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥˛ ê‡‰Ë ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ Ó·‡Ì¥È ̇ Á‡ÍÓÌÌËı Ô¥‰ÒÚ‡‚‡ı äÓÏ¥Ò¥ª. è‡Î‡ÏÂÌÚ ÍÓÌÚÓβπ äÓÏ¥Ò¥˛, ‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÒÛ‰ ∂‡‡ÌÚÛπ ‰ÓÚËχÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡‚‡. êÓÁÔÓ‰¥Î ‚·‰Ë, ‰ÂÏÓ͇Ú˘̇ ÎÂ∂¥ÚËÏÌ¥ÒÚ¸ – ˆÂ Ú‡ ‰ËÒÍÛÒ¥fl, ‰Ó flÍÓª Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ Á‡ÎÛ˜ËÚË Â‚ÓÔÂȈ¥‚. Ö‚ÓÔ‡ ÚÂÏ¥ÌÓ‚Ó ÔÓÚ·Ûπ ‰ËÒÍÛÒ¥ª ÔÓ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥˛. ∫ª ÓÁÔÓ˜‡‚ âӯ͇ Â, ¥ ˆ˛ ‰ËÒÍÛÒ¥˛ Ú·‡ ÔÓ‚‡‰ËÚË ‰‡Î¥. Ä ÚÂÔ fl Ò͇ÊÛ, flÍËÏ ˜ËÌÓÏ Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl, flÍ˘Ó ‚Ó̇ Ì ıӘ Á‡ÒÚË„ÌÛÚË Û ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓÏÛ Ô‡‡Î¥˜¥, ‡ ıӘ Á·Â„ÚË ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û. ü ·‡˜Û Ú‡ÍÛ ÏÓ‰Âθ: Ö‚ÓÔÂÈҸ͇ Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚˜‡ ‚·‰‡ ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Á ‰‚Óı ԇ·Ú. 诇 ԇ·ڇ, Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ è‡Î‡ÏÂÌÚ, ӷˇπÚ¸Òfl ¯ÎflıÓÏ ÔflÏËı ‚Ë·Ó¥‚. ñÂÈ Ô‡Î‡ÏÂÌÚ Ï‡π Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚˜Û ‚·‰Û: ‚ÒÂ, ˘Ó ‚ ¥ÌÚÂÂÒ‡ı Ö‚ÓÔË, Ó·„Ó‚Ó˛πÚ¸Òfl Ú‡ ‚Ë¥¯ÛπÚ¸Òfl ÚÛÚ. ÄΠڥθÍË ˆÂ, ‡‰Ê ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ ‰ÓÚËÏÛπÚ¸Òfl Á‡Ò‡‰‡ ÒÛ·-
сiя, Китай. Врештi-решт, Китай пережив промислову революцiю лише в другiй половинi двадцятого сторiччя. Б.В.: – Але ж то були часи, коли цивiлiзацiї функцiонували значною мiрою вiдокремлено. Тепер це змiнилося. Л.Т.: – Однак ми бачимо таку саму ситуацiю. Сполученi Штати розвиваються, iншi країни котяться донизу. Б.В.: – Сьогоднi темпи змiн є швидшими. Можливо, нам потрiбно менше часу, щоб цей цивiлiзацiйний аванс розповсюдився? Л.Т.: – Якщо наступає промислова революцiя, це не означає, що все вiдбувається одночасно. Б.В.: – Чи не здається вам все-таки, що вона дає великий шанс для всiх, у ¶лобальному масштабi? Л.Т.: – Для того, щоб користуватися здобутками промислової революцiї, треба, власне, до цього пiдготуватися. Наприклад, Европа не вживає бiогенетично модифiкованих продовольчих продуктiв. А це означає, що вона не братиме участи в розвитку цих технологiй. Европа вже випала з комп’ютерної промисловости. Отже, якщо вона не буде розвивати анi бiотехнiчної, анi мiкроелектронної iндустрiї, то що тодi робитиме? Б.В.: – Якi все ж таки причини такого стану речей?
13
НАШОЮ РЕАЛЬНІСТЮ Є СВІТОВИЙ РИНОК
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Òˉ¥‡ÌÓÒÚË. ÇÒÂ, ˘Ó Ì Ô·ۂ‡π Û Â‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª, Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Û ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‡·Ó Â∂¥Ó̇θÌËı ԇ·ÏÂÌÚ¥‚. ñÂÈ ÔÓ‰¥Î ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ ‚Ú¥Î˛‚‡ÚË ‚ ÊËÚÚfl. üÍ ‚˜ËÚ¸ ¥ÒÚÓ¥fl, ÔÓÎ¥ÚËÍË ÒıËθ̥ ‚ËıÓ‰ËÚË ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥ Ò‚Óπª ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª, ÚÓÏÛ ªı ÔÓÚ¥·ÌÓ ÍÓÌÚÓ₇ÚË. äÓÌÚÓβ˛˜Ó˛ ¥ÌÒڇ̈¥π˛, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ, ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË ‰Û„‡ ԇ·ڇ – ‚Ó̇ π ∂‡‡ÌÚÓÏ ÒÛ·Òˉ¥‡ÌÓÒÚË. ÑÓ ‰Û„Óª ԇ·ÚË Ì ӷˇ˛Ú¸ ÔflÏËÏ ‚ÒÂ̇ӉÌËÏ „ÓÎÓÒÛ‚‡ÌÌflÏ, ‰Ó ̪ ‚ıÓ‰flÚ¸ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı Ú‡ Â∂¥Ó̇θÌËı ԇ·ÏÂÌÚ¥‚. ñfl ‰Û„‡ ԇ·ڇ, ÔÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ëÂ̇ÚÛ, ӷˇ·Òfl · ÌÂ Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚ¥ ‰Ó ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌÓª ÔÓÔÓˆ¥ª, ‡ Ô‡ËÚÂÚÌÓ ¥ ‚ËÍÓÌÛ‚‡Î‡ · ÙÛÌ͈¥˛ ÂÔÂÁÂÌÚ‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚ ÓÍÂÏËı ‰Âʇ‚ Ú‡ ªıÌ¥ı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. èÓ¯Û Á‡Û‚‡ÊËÚË Ì‡ÒÚÛÔÌÂ. é·Ë‰‚¥ ԇ·ÚË ÙÓÏÛ˛Ú¸Òfl Ì Ûfl‰‡ÏË – ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ Ô‡Î‡ÏÂÌÚ‡¥‚, Ó·‡ÌËı ‚ËÍβ˜ÌÓ Ì‡Ó‰ÌËÏ „ÓÎÓÒÛ‚‡ÌÌflÏ. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Ì Î˯ ÁÏ¥ˆÌ˛πÚ¸Òfl ªıÌfl ‰ÂÏÓ͇Ú˘̇ ÎÂ∂¥ÚËÏÌ¥ÒÚ¸, ‡Î ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Ï¥ˆÌ¥¯‡π Ò‡ÏÓ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥fl β‰ÂÈ Á ªıÌ¥ÏË Ô‰ÒÚ‡‚ÌË͇ÏË. ñfl
Може, вони полягають в економiко-полiтичнiй структурi? Л.Т.: – Нi. Це страх перед новим. Люди побоюються, що змiни можуть їм чимось загрожувати. Не хочуть змiн французи, нiмцi, англiйцi. Б.В.: – В усьому свiтi всi побоюються змiн. Л.Т.: – В Штатах нi. Б.В.: – Власне, чому? Л.Т.: – Тому що ми створили суспiльство, в якому нiхто не в змозi стримати такi змiни. Незважаючи на те, подобаються вони нам, чи нi. Це не пов’язано з суспiльними нормами i принципами. Неможливо заборонити бiогенетичне втручання при виробництвi продуктiв харчування в США. Нiхто навiть не намагатиметься це робити. Б.В.: – Чи не вважаєте ви, що ¶лобалiзацiя економiки призводить до розповсюдження американського способу життя? І взагалi, створення свiтової економiки поступово зменшує розрив мiж розвиненими й вiдсталими країнами? Л.Т.: – Треба бути дуже обережним при формулюваннi таких гiпотез. Свiтова економiка вже допомогла Китаю, але нашкодила Африцi. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ò‡ÏÓ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥fl Ú‡ ‚Á‡πÏÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„ Ï¥Ê „Óχ‰fl̇ÏË Ú‡ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥flÏË Ï‡È·ÛÚ̸Ӫ Ö‚ÓÔË Ï‡ÎË · Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ ÁÓÒÚË. üÍ ÒÛ‰Ó‚‡ ‚·‰‡ ¥ ∂‡‡ÌÚ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÒÛ‰ ·Û‰Â ӷ·¯ÚÓ‚‡ÌËÈ Ú‡ ÔÓÒËÎÂÌËÈ Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ˘Ó ‚¥Ì ÁÏÓÊ ÍÓÌÚÓ₇ÚË ‚Ò˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ‰Âʇ‚Ì¥ÒÚ¸, Á‚ÂÚ‡˛˜Ë ÓÒÓ·ÎË‚Û Û‚‡„Û Ì‡ ‰ÓÚËχÌÌfl ‚ËÁ̇˜ÂÌÓª ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥π˛ ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª Ú¥πª ˜Ë ¥Ì¯Óª ÍÓÏ¥Ò¥ª, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ì‡ ‰ÓÚËχÌÌfl ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËı Ô‡‚ „Óχ‰flÌ.
ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ
14
ÖÇêéèÖâëúäàâ ìêüÑ ç‡È‚‡ÊÎË‚¥¯ËÏ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚÓÏ Ï‡È·ÛÚ̸Ӫ Ö‚ÓÔË ·Û‰Â ªª Ûfl‰. 燉‡Î¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ Ûfl‰ Ì ӥπÌÚÛ‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ·¥Î¸¯Â ̇ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË ¥ÁÌËı ‰Âʇ‚Û˜‡ÒÌˈ¸, ‡ χÚËÏ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl Î˯ Ô‰ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏË ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË. ü ‚Ê Á„‡‰Û‚‡‚ Û Á‚’flÁÍÛ Á ‚¥ÈÌÓ˛ Û ÅÓÒÌ¥ª, ˘Ó ÓÁ̇˜‡π ‰Îfl Ö‚ÓÔË Á‡ıflÒ‡ÌÌfl ‚ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¯Ú‡ÏÔ‡ı: Á‡ÌÂÔ‡‰. ñ ÒÛÚÚπ‚‡ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ҸӄӉ̥¯Ì¸Óª Ö‚ÓÔË: Ö‚ÓÔÂÈҸ͇ ꇉ‡, fl͇ Á‡‡Á Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ‚ËÍÓÌÛπ Óθ
Б.В.: – Це значить, що не можна застосовувати гiпотезу Кузнєца в ¶лобальному масштабi? Вирiвнювання нерiвностей не настане разом з ¶лобалiзацiєю економiки? Л.Т.: – Можливо, рокiв через двiстi. Б.В.: – Може, менше, через двадцять? Л.Т.: – Я гадаю, що Кузнєц мав рацiю, але проблемою є час. Промислова революцiя тривала понад сто п’ятдесят рокiв. Революцiя почалася десь бiля 1800 року, а тенденцiї вирiвнювання з’явилися пiсля ІІ Свiтової вiйни. Б.В.: – Однак, всупереч поширенiй думцi, навiть на першому етапi промислової революцiї становище населення покращилося. Ситуацiя на селi до промислової революцiї – це голод, що циклiчно повторювався, невпевненiсть у завтрашньому днi... Л.Т.: – Але в мiстах на першому етапi революцiї ситуацiя була гiрша. Звiдси постiйнi бунти й заколоти в Англiї в першiй половинi дев’ятнадцятого сторiччя. Б.В.: – Сам момент змiни є дуже важким i викликає протест, але згодом ситуацiя покращується... Л.Т.: – Через п’ятдесят рокiв. Б.В.: – Ви й справдi песимiстом. Та чи не здається вам, що сьогоднi дiйснiсть змiнюється все-таки швидh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ûfl‰Û, ÔÓ ÒÛÚ¥ Ô‰ÒÚ‡‚Îflπ ¥ÁÌ¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË ¥ Ì ·‡˜ËÚ¸ Ò· ¥Ì‡Í¯Â. íÛÚ ÒˉflÚ¸ ‡Ì„Î¥ÈҸͥ, ̥ψ¸Í¥, ¥Ú‡Î¥ÈҸͥ, ه̈ÛÁ¸Í¥ ˜ÎÂÌË Ûfl‰Û, flÍ¥ ̇҇ÏÔ‰ ‰Ûχ˛Ú¸ ÔÓ ÔÂÂÏÓ„Û Ì‡ χȷÛÚÌ¥ı ‚Ë·Ó‡ı ¥ ÔÓ ÚÂ, flÍ ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÚË ‚·ÒÌÓÏÛ ‚Ë·Óˆ˛ ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌË ÚËχ˛Ú¸ Ö‚ÓÔÛ Ì‡ ÍÓÓÚÍ¥È ¯‚Óˆ¥. ì „ÓÒÚ¥¯¥È ÙÓÏ¥ ˆÂ ‚Ë„Îfl‰‡π Ú‡Í: ÒÍ·‰Ì¥ Ú‡ ÌÂÔËπÏÌ¥ ¥¯ÂÌÌfl (Íβ˜Ó‚ ÒÎÓ‚Ó ÚÛÚ – ‡„‡Ì‡ ÔÓÎ¥ÚË͇) ÔËÈχπ ꇉ‡, ‡Î ԥÒÎfl ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó‰ÓÏÛ „Óχ‰flÌ‡Ï ÓÁÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸ ÔÓ Ê‡ıÎË‚¥ ¥¯ÂÌÌfl, flÍ¥ ÁÌÓ‚Û ÔËÈÌfl‚ Å˛ÒÒÂθ. Å˛ÒÒÂθ ‚ËÒÚÛÔ‡π ˜ËÏÓÒ¸ ‡·ÒÚ‡ÍÚÌËÏ, ¥Ì͇̇ˆ¥π˛ ‚Ó͇ÚËÁÏÛ – ‡·ÒÓβÚÌÓ ÌÂÔÓÌËÍÌÓª ÔÓ‚ÂıÌ¥ Ö‚ÓÔË. ñ Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ÙÛ̉‡ÏÂÌÚÓÏ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Ú‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. íÓÏÛ Ì‡ Ï¥ÒˆÂ ê‡‰Ë Ï‡π ÔËÈÚË ÒËθ̇ ÍÓÏ¥Ò¥fl – ‚ flÍÓÒÚ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ûfl‰Û. äÓÏ¥Ò¥fl, fl͇ ÒÔ‡‚‰¥ ÏËÒÎËÚ¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏË Í‡Ú„ӥflÏË. ÇÓ̇ ÁÏÓÊ Á‚¥Î¸ÌËÚËÒfl ‚¥‰ Á‚’flÁÍÛ Á ‰Âʇ‚ÌÓ˛ ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛ ÓÍÂÏÓª ‰Âʇ‚Ë ¥ ÒÚ‡ÚË ÔÓÚÛÊÌËÏ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚÓÏ Ì‡ ÒÎÛÊ·¥ ‚ Ö‚ÓÔË.
ше? Темпи електронно-комп’ютерної революцiї просто дивовижнi Л.Т.: – Перший комп’ютер з’явився у 1949 роцi. Минуло п’ятдесят рокiв. Б.В.: – Але дiйснiсть перевершила всiлякi прогнози щодо того, коли ми зможемо ними користуватися в теперiшньому масштабi. Л.Т.: – Така ж ситуацiя була з електрикою. Б.В.: – Тож ви не бачите оптимiстичних ознак розвитку нашої ¶лобальної дiйсности? Л.Т.: – Це залежить вiд того, ким ви є. Для однiєї частини ¶лобальна економiка – найкраща рiч, яка будьколи траплялася, для iншої – найгiрша. Б.В.: – Найгiрша? Це значить..? Л.Т.: – Це значить, що вони можуть втратити роботу, впадуть їхнi доходи, вони втратять вiдчуття безпеки... В Індонезiї 30 мiльйонiв людей, якi мали постiйну роботу, сьогоднi є безробiтними. Б.В.: – Існує дуже поширена думка, що причиною свiтової економiчної кризи є незв’язаний, ¶лобальний рух капiталу. Л.Т.: – Реальна криза полягає в тому, що ми будуємо ¶лобальну економiку без свiтового уряду. Уряди дерh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÄΠ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ‚Ó̇ ÔÓÚ·Ûπ ͇‰Ë̇θÌÓª ÂÙÓÏË: ÍÓÏ¥Ò‡Ë Ì ÏÓÊÛÚ¸ ·¥Î¸¯Â de facto ·ÛÚË ‰ÂÔÛÚ‡Ú‡ÏË ‚¥‰ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı Ûfl‰¥‚. ÇÓÌË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÓÚËχÚË ¯Ë¯Û ÎÂ∂¥ÚËÏÌ¥ÒÚ¸, ‡Ì¥Ê ÔÓÒÚ ÔËÁ̇˜ÂÌÌfl, ‡ ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ÍÓÏ¥Ò‡Ë ÔÓÚ·ۂ‡ÚËÏÛÚ¸ ÒÔ‡‚Ê̸Ӫ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓª ÎÂ∂¥ÚËÏÌÓÒÚË. ßÒÌÛ˛˜‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÒÚ‡‚ËÚ¸ ªı Ô‰ Ú‡ÍÓ˛ Ê ‰ËÎÂÏÓ˛, ˘Ó È ê‡‰Û: Á‡Ì‡‰ÚÓ ÒËθÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ‚Ó̇ Á ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏË ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË, ‡ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ̇Ӊ¥‚ ̉ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÎÂ∂¥ÚËÏÓ‚‡Ì‡ ¥ ‚ËÁ̇̇. èÓ„Îfl̸Ú ̇ ÔÂÁˉÂÌÚ¥‚ äÓÏ¥Ò¥ª: flÍ ÇË „‡‰‡πÚÂ, ˜Ë ·‡„‡ÚÓ Á ÌËı ÔÓÒ¥ÎË · ˆ˛ ÔÓÒ‡‰Û, flÍ˘Ó · ·ÛÎË ÔflÏ¥ ‚Ë·ÓË? ç‰ÓÒÚÓÈÌ¥ χı¥Ì‡ˆ¥ª ̇‚ÍÓÎÓ ªıÌ¸Ó„Ó ÔËÁ̇˜ÂÌÌfl Ì ‚‰ÛÚ¸ ‰Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ‰Ó‚¥Ë Ú‡ ÎÂ∂¥ÚËÏÌÓÒÚË Ò‰ ‚ÓÔÂȈ¥‚. ñ ڇÍÓÊ Ì ‰‡π ÁÏÓ„Ë ÔÂÁˉÂÌÚÓ‚¥ äÓÏ¥Ò¥ª ÔÓ‚‡‰ËÚË ‰ËÒÍÛÒ¥˛ Á ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏË Ûfl‰‡ÏË. èÓÚÂ, ˆÂ ‚Í‡È ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ, flÍ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ Ô‡„Ì ̇·ÛÚË Á̇˜Û˘ÓÒÚË Û ÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ Á ¥Ì¯ËÏË. íÓÏÛ fl ‚ËÒÚÛÔ‡˛ Á‡ ͇‰Ë̇θÌÛ ÂÙÓÏÛ ÍÓÏ¥Ò¥ª. ñ χÎÓ ·, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÁÏ¥ˆÌËÚË Ûfl‰ Öë, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó, – Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ªª ‚¥‰‰‡Ì¥ÒÚ¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ
жав втрачають свою владу. Державнi уряди мали владу, коли iснувала економiка в масштабi держав. А оскiльки державна економiка поступається мiсцем ¶лобальнiй, уряди втрачають свою владу. Ринок капiталiв вiдiграє бiльшу роль, нiж будь-яка держава. Якщо вiн визнає, що економiчна полiтика Таїланду є невiдповiдною, вiн доведе Таїланд до банкрутства, те саме може статися i з Бразилiєю. Вiн може загрожувати навiть Японiї. Якщо ринок капiталу визнає, що полiтика Польщi є невiдповiдною, вiн може привести вашу країну до банкрутства упродовж 2 годин. Польський уряд не в станi контролювати польську економiку. Б.В.: – Так як i жоден уряд, окрiм, можливо, Сполучених Штатiв, та й то з певними обмеженнями. Однак, всупереч зовнiшньому враженню, це може бути шансом, а не загрозою. Ви кажете, що контроль – в руках «ринку капiталiв», але це зовсiм не означає, що вiн у руках капiталiстiв, якi узгоджують спiльнi дiї. Свiтовий рух капiталу можна порiвняти з «невидимою рукою ринку», термiном Адама Смiта стосовно незапланованого порядку, який формує економiку. Сучасне переливання капiталу коригує безвiдповiдальнi рiшення правлячих. Л.Т.: – Так, це правда. Однак вiн буває також резуль-
15
НАШОЮ РЕАЛЬНІСТЮ Є СВІТОВИЙ РИНОК
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥ÌÚÂÂÒ‡Ï. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ Ûfl‰ ÔÓ‚ËÌÂÌ ÔÂÂÚ‚ÓËÚËÒfl Á ÔÓÒÚÓª ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌÓª ‚Âı¥‚ÍË Û ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÔÓ‚¥‰. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó ‚¥Ì ÔÓÚ·Ûπ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓª ÎÂ∂¥ÚËÏÌÓÒÚË. èÓÚÛÊÌËÈ, ÙÛÌ͈¥Ó̇θÌËÈ Ûfl‰, flÍËÈ Ó„Îfl‰Û ̇ ‚ÓÔÂÈҸͥ ¥ÌÚÂÂÒË ÒÚÓªÚ¸ Ì ÌËʘÂ, ‡ ÔÓfl‰ ‡·Ó È ÔÓ̇‰ ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏË Ûfl‰‡ÏË, ÔÓ‚ËÌÂÌ Á‡Û˜ËÚËÒfl Ô¥‰ÚËÏÍÓ˛ ̇ӉÛ. ãÖÑß íÄ ÑÜÖçíÖãúåÖçà: èêÖáàÑÖçí éÅ’∏ÑçÄçàï òíÄíßÇ ÖÇêéèà íÛÚ ÏÂÌ¥ Ûfl‚Îfl˛Ú¸Òfl ‰‚‡ ¯ÎflıË: – ‡·Ó ÔflÏ¥ ‚Ë·ÓË ÔÂÁˉÂÌÚ‡ äÓÏ¥Ò¥ª Á‡ ÔÓÒ‰ÌˈڂÓÏ ‚Ë·Ó˘ËÍ¥‚ Û ÍÓÊÌ¥È ‰Âʇ‚¥-˜ÎÂÌ¥; – ‡·Ó ‚Ë·ÓË Á‡ ÒÔËÒ͇ÏË. ÄÏÂË͇ÌҸ͇ ÏÓ‰Âθ Á‡ÒÎÛ„Ó‚Ûπ ̇ Û‚‡„Û ÓÒ¸ ˜ÓÏÛ: ÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌÌfl ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ Ó·‡ÌÓ„Ó Ì‡ Á‡ÍÓÌÌËı Ô¥‰ÒÚ‡‚‡ı ÔÂÁˉÂÌÚ‡ Ì ÔÓ¯Ë˛˛Ú¸Òfl ̇ ÒÔ‡‚Ë Ù‰‡θÌËı ¯Ú‡Ú¥‚, ÈÓ„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡Î ÁÓÒ‰ÊÂÌËÈ ‚·ÒÌÂ Û „‡ÎÛÁflı ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ÔÓÎ¥ÚËÍË ÓıÓÓÌË Ì‡‚ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Ò‰ӂˢ‡ Ú‡ ·ÂÁÔÂÍË.
татом панiки. В тривалiй перспективi вiльне переливання капiталу є корисним. Проте в коротших термiнах воно може бути наслiдком нерацiональної панiки i в результатi стадної втечi може призвести до банкрутства навiть сильної економiки, такої як бразильська. Б.В.: – Немає досконалих механiзмiв в недосконалому свiтi. Л.Т.: – Ми мусимо визнати його iснування. Як ми не хотiли б, ми цього не змiнимо. Свiтовий ринок капiталу є нашою дiйснiстю. Б.В.: – Коли я спостерiгаю за дiяльнiстю демократичних полiтикiв (щодо iнших справи ще гiршi), я бачу, що загалом їхньою часовою перспективою є наступнi вибори. Тож вони не надто дбають про наслiдки своїх рiшень, наприклад, збiльшення дефiциту бюджету. В такому разi свiтовий ринок капiталу вiдiграє надзвичайно позитивну роль, змушуючи їх приймати розумнi рiшення. Л.Т.: – Це було видно хоча б на прикладi Італiї, яку змусило бути бiльш розважливою в економiцi Европейське Спiвтовариство. Свiтовий ринок капiталу веде до мiшанини позитивних i негативних результатiв. Позитивних бiльше. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ
16
ÄÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔÂÁˉÂÌÚ‡ ӷˇ˛Ú¸ ÔËÁ̇˜ÂÌ¥ Á‡ ÂÁÛθڇڇÏË ‚Ë·Ó¥‚ ÂÎÂÍÚÓË (‚Ë·Ó˘ËÍË). ∫ı ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ ÔÓÔÓˆ¥ÈÌÓ ‰Ó ‚Â΢ËÌË ¯Ú‡Ú¥‚-Û˜‡ÒÌËÍ¥‚. üÍ˘Ó ‡‰‡ÔÚÛ‚‡ÚË ˆ˛ ÒËÒÚÂÏÛ ‰Ó ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÛÏÓ‚, ÚÓ Ì‡ Ô¯ÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ‚Ë·Ó¥‚ Û Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚‡ı χÎË · ӷˇÚËÒfl ‚Ë·Ó˘ËÍË. ç‡ ‰Û„ÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ‚ÓÌË Ó·Ë‡ÚËÏÛÚ¸ ÔÂÁˉÂÌÚ‡ Ö‚ÓÔË. ß̯‡ ÏÓ‰Âθ Ïӄ· · ‚Ë„Îfl‰‡ÚË Ú‡Í: Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ¥Á Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËÏË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÏË ‚Ë·Ó‡ÏË Á‡ ÒÔËÒ͇ÏË (Á‡‚‰flÍË flÍËÏ ÓÁÔÓ‰¥Îfl˛Ú¸ 600 ԇ·ÏÂÌÚÒ¸ÍËı Ï¥Òˆ¸ Û Ö‚Óԇ·ÏÂÌÚ¥) ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ÔÓ‰‡ÚË ¥ ‰Û„ËÈ „ÓÎÓÒ: Á‡ ͇̉ˉ‡Ú‡ Û ÔÂÁˉÂÌÚË. ñÂÈ ‰Û„ËÈ „ÓÎÓÒ ‚Ë·Óˆ¥ ‚¥‰‰‡‚‡ÎË · Á‡ ÒÔËÒÓÍ, ˜ËÌÌ¥ÒÚ¸ flÍÓ„Ó ÔÓ¯Ë˛‚‡Î‡Òfl · ̇ ÛÒ˛ Ö‚ÓÔÛ, ÚÓ·ÚÓ Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ. ì Ú‡ÍÓÏÛ ÒÔËÒÍÛ ÍÓÌÒ‚‡ÚÓË ÔÓ„Ó‰flÚ¸Òfl ̇ π‰ËÌÓ„Ó Í‡Ì‰Ë‰‡Ú‡ – ˘Ó· Ì ӷ‡ÁËÚË Ì¥ÍÓ„Ó Á ˜ËÌÌËı ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, ̇Á‚Û ‰Îfl ÔËÍ·‰Û ‰¥˛˜Ëı ÓÒ¥· Á ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó – Ò͇ʥÏÓ, ÉÂθÏÛÚ‡ äÓÎfl. ëÓˆ¥‡Î-‰ÂÏÓ͇ÚË ‚˜ËÌflÚ¸ ‡Ì‡ÎÓ„¥˜ÌÓ, ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸, ÔËÔÛÒÚËÏÓ, Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÚË îÂÎ¥Ô ¢ÓÌÒ‡ÎÂÒ, ÁÂÎÂÌ¥... ÌÛ, ÇË ¥ Ú‡Í Á̇πÚÂ.
Б.В.: – Однак у мене склалося враження, що в «å‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ» ви пiдкреслюєте власне його негативнi наслiдки. Л.Т.: – В «å‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ» я пiдкреслював, що коли хтось хоче досягти успiху як країна, пiдприємство чи особа – то повинен змiнитися. Якщо ви менi скажете, що це звучить песимiстично, то це значить, що ваша країна, ваше пiдприємство i зрештою ви особисто не маєте намiру змiнюватись. Б.В.: – Можливо, ця проблема трохи ширша. Якщо ви менi кажете, що для того, аби скористатися ¶лобальними результатами нинiшньої революцiї, ми маємо чекати двiстi рокiв, а по дорозi пережити жахливi речi... Л.Т.: – Це залежить вiд вас, чи зумiєте ви це прискорити. В Захiднiй Европi для цього є хороша база: освiчене суспiльство. Якщо йдеться про Польщу, то перше, що належить зробити, це пiдняти рiвень освiчености сiльського населення, з яким ви маєте й будете мати найбiльше клопотiв. Це найпростiший i найочевиднiший механiзм сучасности: без добре освiченого суспiльства немає шансiв на успiх. Найважливiшим завданням для уряду є освiта основної частини суспiльства. Все iнше є незрiвнянно менш важливим. Натомiсть, якщо уряд не h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Û˜‡ÒÚ¸ Û „ÓÎÓÒÛ‚‡ÌÌ¥ ·‡ÚËÏÛÚ¸ ÛÒ¥ ‚ÓÔÂȈ¥, ‚ÓÌË ‚ËÁ̇˜‡ÚËÏÛÚ¸, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÒÍ·‰ ԇ·ÏÂÌÚÛ, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó – ˜ÂÂÁ ‚ÓÔÂÈҸͥ ÒÔËÒÍË – χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ÔÂÁˉÂÌÚ‡ Öë. ó¥Î¸ÌËÈ Í‡Ì‰Ë‰‡Ú ̇ÈÛÒÔ¥¯Ì¥¯Ó„Ó ÒÔËÒÍÛ ¥ Òڇ̠ÔÂÁˉÂÌÚÓÏ Öë. èÂÁˉÂÌÚ Û ÔÓ„Ó‰ÊÂÌÌ¥ Á ê‡‰Ó˛ ÙÓÏÛ‚‡ÚËÏ ͇·¥ÌÂÚ, ÚÓ·ÚÓ Ò‚¥È Ûfl‰, ÍÓÏ¥Ò¥˛ ¥ ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÚËÏ ªª ÒÍ·‰ ̇ Á‡Ú‚‰ÊÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ Ô‡Î‡ÏÂÌÚÓ‚¥. ÇëÖçÄêéÑçàâ ÇéãÖÇàüÇ: ÑêÄåÄ â ÑÖåéäêÄíßü ᇂ‰flÍË ‚ÒÂ̇ӉÌÓÏÛ ‚Ó΂Ëfl‚Û Â‚ÓÔÂÈҸͥ ÒÚÛÍÚÛË, ÔÓ-Ô¯Â, ÔÓÒËÎflÚ¸Òfl, ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Á ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏË, ÔÓ-‰Û„Â, ·Û‰Â ‰ÓÒfl„ÌÛÚÓ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ„Ó ¥‚Ìfl ‰‡Ï‡ÚËÁ‡ˆ¥ª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË: ̇ÒÂÎÂÌÌfl ÁÏÓÊ ‚ÔÎË‚‡ÚË Ì‡ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È, ‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥, ‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, χÚËÏÛÚ¸ ·¥Î¸¯Â ÎÂ∂¥ÚËÏÌÓÒÚË. èÓ Ö‚ÓÔÛ ‰ËÒÍÛÚÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ ¯ËÓÍ¥ ̇Ӊ̥ χÒË, ¥, ˘Ó ‚‡ÊÎË‚Ó, ‚ÓÌË Ì ·Û‰ÛÚ¸ ÔÂÂÓ·ÚflÊÂÌ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏË ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË, ‡ ÁÓÒ‰flÚ¸Òfl ̇ ‚Ò‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ‚ËÏ¥¥.
зумiє або не захоче цього зробити, то країна людей з низьким рiвнем освiти неминуче програє. Б.В.: – Ви вважаєте, що уряд може впоратися з таким завданням? Л.Т.: – Безумовно. Прикладом є Японiя та Пiвденна Корея. У 1954 роцi, пiсля вiйни, Корея була практично країною неписьменних. Сьогоднi, згiдно з рiзними даними, вона є найосвiченiшим суспiльством у свiтi. Б.В.: – Можливо, там iншi традицiї... Л.Т.: – Якi традицiї? П’ятдесят рокiв тому величезну бiльшiсть там становили неписьменнi. Це уряд i суспiльство зробили такий стрибок. Б.В.: – Ви вважаєте, що це головним чином залежить вiд уряду? Л.Т.: – Вiд уряду й вiд суспiльства. Уряд вiддзеркалює суспiльство. Чому Центральна Африка в такому катастрофiчному станi? Тому що її населення абсолютно неосвiчене. Нiхто не допоможе розв’язати африканську проблему, якщо африканцi не виховають себе самi. Це унiверсальна ситуацiя. Ми багато говоримо про проблеми бразильської економiки, але як вона може бути на високому рiвнi, коли половина населення країни взагалi не ходить до школи. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÑÎfl ÏÂÌ ҇ÏÓ ÒÓ·Ó˛ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó Áχθӂ‡Ì‡ ÏÌÓ˛ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl Ú‡ ÌÓ‚‡ ‚ÓÔÂÈҸ͇ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÍÛθÚÛ‡ χ· · ̇‰‡ÚË Â∂¥Ó̇θÌËÏ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥flÏ Ú‡ ԇ·ÏÂÌÚ‡Ï ÓÒÓ·ÎË‚¥ Ô‡‚‡, ̇҇ÏÔ‰ Ô‡‚Ó Ì‡ ¥Ì¥ˆ¥˛‚‡ÌÌfl ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ‚Ó΂Ëfl‚Û Â‚ÓÔÂȈ¥‚. ÑÛÊ ÒÛÚÚπ‚Ó, ˘Ó· ÌÓ‚ÓÒÙÓÏÛθӂ‡Ì‡ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl Òڇ· Ô‰ÏÂÚÓÏ ‰ËÒÍÛÒ¥ª Û ‚Ò¥ı ‰Âʇ‚‡ı-˜ÎÂ̇ı Ú‡ ·Û· ‚ËÌÂÒÂ̇ ̇ ‚ÒÂ̇ӉÌËÈ ÂÙÂẨÛÏ. ü χ˛ ̇ Û‚‡Á¥ ‚·ÒÌ ‚ÒÂ̇ӉÌËÈ ÂÙÂẨÛÏ, ‡ Ì ԇ·ÏÂÌÚҸ͠„ÓÎÓÒÛ‚‡ÌÌfl, ·Ó Î˯ Á‡ Ô¥‰ÚËÏÍË Ò‚Óªı ̇Ӊ¥‚ Ö‚ÓÔ‡ ÁÏÓÊ ÓÒÚË. ë‡ÏÂ Û ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Â‚ÓÔÂÈҸͥ Ì‡Ó‰Ë Ï‡ÎË · ÁÏÓ„Û ‚ËÁ̇˜‡ÚË Ò‚Ó˛ ‰Óβ. üÍ˘Ó flÍËÈÒ¸ ̇Ӊ ‚¥‰ıËÎËÚ¸ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥˛, ÌÛ ˘Ó Ê, ‚¥Ì Ì ۂ¥È‰Â ‰Ó ÒÓ˛ÁÛ. ñÂ, χ·ÛÚ¸, ·Û‰Â ÒÛÏÌÓ, ‡ÎÂ Ú‡Í ·Û‰Â, ·Ó Ö‚ÓÔ‡ ‡Ê Ì¥flÍ Ì π ÛÚ‚ÓÂÌÌflÏ, flÍ ∂‚‡ÎÚÛπ ÓÍÂÏ¥ ̇ӉË. í‡ÍËÈ ‚ÒÂ̇ӉÌËÈ ÂÙÂẨÛÏ ÒÚ‡‚ ·Ë Ì Î˯ ÏÓ·¥Î¥ÁÛ˛˜ËÏ Ù‡ÍÚÓÓÏ, ‚¥Ì ·Ë ‰ÓÔÓÏ¥„ ‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚ¥ Á‰¥ÈÒÌËÚË ÔÓË‚. èË̈ËÔÓ‚Ó Ú·‡ Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó ÔÓÎ¥Ú˘̇ ‰‡Ï‡ÚËÁ‡ˆ¥fl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥¯Â̸ Ú‡ ‚Ë·ÓË ÁÛÏÓ‚ÎflÚ¸ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl
Б.В.: – Ви говорили про атрофiю влади нацiональних держав. Отже, можна зробити висновок, що демократiя буде змiнюватись, як змiнювалася й тодi, коли була прийнята великими нацiональними державами. Л.Т.: – Я вважаю, що основним iнструментом змiни буде телебачення. Воно вже змiнило характер виборчої кампанiї й вирiшує, кого оберуть. Проблема з телебаченням полягає в тому, що воно концентрується виключно на сучасному моментi. Телебачення не може показати подальшi перспективи i в цьому сенсi впливає на демократiю. Ну що ж, така демократiя, можливо, не буде чимось надто добрим, але, звичайно, нiчого кращого за неї ми не придумаємо. Б.В.: – Однiєю з найбiльших проблем для економiки розвинених країн був, на вашу думку, зростаючий клас пенсiонерiв... Л.Т.: – Цей клас в певному розумiннi призводить до руйнацiї соцiальної держави. Компромiс, який до цього часу досить довго тримався, полягав у визнаннi того, що держава допомагає людям, яких винесено за межi офiцiйної економiки. Забезпечувались медичнi послуги, виплачувалась допомога по безробiттю, рента й пенсiї. Із зростанням кiлькости пенсiонерiв надломила-
17
НАШОЮ РЕАЛЬНІСТЮ Є СВІТОВИЙ РИНОК
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ú‡ÍÓª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚË ¥ ÒÚ‚ÓflÚ¸ Ô‰ÛÏÓ‚Û ‰Îfl ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª. ÑÎfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‰ÓÒfl„ÚË ÏÂÚË ¥ ÒÚ‚ÓËÚË π‰ËÌÛ Ú‡ ÒËθÌÛ Ö‚ÓÔÛ, Ú·‡ ‚Ê Á‡‡Á ·‡ÚË ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Û Û Ò‚Óª ÛÍË. ü ‚Ê Á„‡‰Û‚‡‚ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Óª ÂÙÓÏË Ï‡π ·ÛÚË Á‡‚¯ÂÌËÈ ‰Ó ÏÓÏÂÌÚÛ ÔËÈÌflÚÚfl χȷÛÚÌ¥ı ˜ÎÂÌ¥‚, ÓÚÊÂ, ÈÏÓ‚¥ÌÓ, ‰Ó 2005 ÓÍÛ, ‡·Ë Ö‚ÓÔ‡ ·Û· „ÓÚÓ‚‡ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó Á‡‚‰‡ÌÌfl. ߉ª, Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ ‚ËÒÎÓ‚ÎÂÌ¥ ÍÓÏ¥Ò‡ÓÏ Á ÔËڇ̸ ÓÁ¯ËÂÌÌfl Öë ¢.î„ÓÈ∂ÂÌÓÏ, Ì Î˯ ÒÔÓ‚¥Î¸Ì˛˛Ú¸ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ, ‚ÓÌË Ì‡Ò‡ÏÔ‰ ‡·Òۉ̥ ¥ ÔÓÓ‰ÊÛ˛Ú¸ Ì·ÂÁÔ˜̥ ÛÔ‰ÊÂÌÌfl. 焇ÈÌ¥ ÓÔÎÂÒÍË, ‚·ÒÌ Á Ä‚ÒÚ¥ª, Ó‰‡ÁÛ Ê ‚ˇÁÌÓ ÔÓ¥Î˛ÒÚÛ‚‡ÎË ˆ¥ ÔÓ·Ó˛‚‡ÌÌfl. èÓÔÓÁˈ¥fl ÔÓ‚ÂÒÚË „ÓÎÓÒÛ‚‡ÌÌfl ˘Ó‰Ó ͇̉ˉ‡Ú¥‚ ̇ ‚ÒÚÛÔ ‰Ó Öë ÒÛÔ˜ËÚ¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ¥‰Âª ÒÓÎ¥‰‡ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ÇÓ̇ π ÔÓÚËÎÂÊÌ¥ÒÚ˛ ÔflÏÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª. ôÓ ÓÁ̇˜‡π ÓÒ‰fl Ö‚ÓÔË? åË ·‡˜ËÏÓ, ˘Ó ÌËÁ͇ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÔÓˆÂÒ¥‚ ÔÓÚ·Ûπ ˜‡ÒÛ: ÔÓÚ·‡ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª ÂÙÓÏË ‚Ê ‰‡‚ÌÓ ‚ËÁ̇̇, ÔÓˆÂÒ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚Í‡È ÔÓ-
ся соцiальна держава, оскiльки значна частина її бюджету мусить видiлятися власне на пенсiї. Пенсiя є своєрiдною вiдпусткою. В багатих державах вiдпустка триває довше, але все одно виникає питання: як довго. Десять рокiв, двадцять? Проблемою є те, що ми залишили пенсiйний вiк на рiвнi 65 рокiв. Бiсмарк встановив цю межу в 1883 роцi, коли середня тривалiсть життя в Нiмеччинi становила 46 рокiв. Зараз середня тривалiсть життя в США 85 рокiв, отже, це двадцять рокiв пiсля надання пенсiї. Вiдпустка наприкiнцi життя триває щораз довше, є щораз дорожчою для держави i з’їдає кошти для виконання iнших необхiдних справ. Не вистачає грошей на освiту, на дороги, на науковi дослiдження й технологiчний прогрес тощо. В США пенсiї з’їдають 60% державного бюджету. А суспiльство потребує iнвестицiй. Без них воно не може розвиватися. Б.В.: – Ви бачите якесь вирiшення проблеми? Л.Т.: – Вирiшенням є збiльшення пенсiйного вiку i зменшення розмiру пенсiй. Ось тiльки як це полiтично впровадити, коли пенсiонери в деяких країнах незабаром становитимуть 50% виборцiв. Б.В.: – ¢лобальна економiка в цьому допоможе. Якщо зменшуватиметься роль нацiональних держав... h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ
18
‚¥Î¸ÌÓ ¥ ÌÂÁ∂‡·ÌÓ. ì ÔÓˆÂÒ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª Ú·‡ ‚ÌÂÒÚË ‰Ë̇ϥÍÛ. LJÚÓ Á‡ÔËÚ‡ÚË Ò·Â: ıÚÓ ·‡ÚËÏ ۘ‡ÒÚ¸ Û Ú‡ÍÓÏÛ ‰Ë̇ϥ˜ÌÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥? Ç¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ‰ÛÊ ÔÓÒÚ‡: ‚Ò¥ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌ¥ ˜ÎÂÌË Öë. á Ó„Îfl‰Û ̇ ¥ÒÚÓ¥˛, ÈÏÓ‚¥ÌÓ, ˘Ó ÒÔÂ¯Û ÌËÏË ·Û‰ÛÚ¸ ͇ªÌË ÅÂÌ¥Î˛ÍÒÛ, î‡Ìˆ¥fl, ßڇΥfl Ú‡ ç¥Ï˜˜Ë̇, ¥ ˘Ó Û ÇÂÎËÍÓª ÅËڇ̥ª ‚ËÌËÍÌÛÚ¸ Ô‚̥ ÚÛ‰ÌÓ˘¥ Á ˆËÏ ÔÓˆÂÒÓÏ. ñ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú Ì‡Ò‡ÏÔ‰ ‚ÓÒÍÂÔÚˈËÁÏÛ ·Ëڇ̈¥‚, ÁÛÏÓ‚ÎÂÌÓ„Ó ÓÒÚ¥‚ÌËÏ ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌflÏ Ú‡ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ˛ ÙÓÏÓ˛ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡: ëÔÓÎÛ˜ÂÌ äÓÓÎ¥‚ÒÚ‚Ó Ì χπ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª, ‚ÓÌÓ ¥ ·ÂÁ ̪ ˜Û‰Ó‚Ó ÙÛÌ͈¥ÓÌÛπ. ÄÎÂ, Á¯ÚÓ˛, Ö‚ÓÔ‡ ÌÂÏËÌۘ ·Û‰Â ÔÓ͇˘Â̇ ¥ ·ÂÁ ‡ÍÚË‚ÌÓª Û˜‡ÒÚË ·Ëڇ̈¥‚. ß flÍ˘Ó ·Ëڇ̈¥ Ì χ˛Ú¸ Ì‡Ï¥Û ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛‚‡ÚË, ÚÓ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ ‚¥‰·Û‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ¥ ·ÂÁ ÌËı: ÚÓ‰¥ ¥ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ fl‰Ó Ö‚ÓÔË Ô‰¥ ÏÌÓ˛ Ì ÒÚÓªÚ¸. ÅÓ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚÓÓÏ – ˆÂ Ï¥È ‰ÓÒ‚¥‰ ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ Û ÔÓÎ¥Úˈ¥ – Ì¥ÍÓÎË Ì ‚ËÒÚÛÔ‡π Á‡„‡Î. ÄΠ‰ÛÊ ˜‡ÒÚÓ ‡Ì¥¯Â ˜Ë Ô¥ÁÌ¥¯Â ‰Ó ¥Ì¥ˆ¥‡ÚÓ¥‚ ‰ÓÎÛ˜‡˛Ú¸Òfl ¥Ì¯¥, ¥ ÍÓÎËÒ¸ ÏÓÊÎË‚Ó ‰ÓÎÛ˜ËÚ¸Òfl ¥ ÇÂÎË͇ ÅËڇ̥fl. Ç·ÒÌ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ÏË ÁÛÏ¥πÏÓ ÔÓ‰Ó·ÚË ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ú‡ ÍÛθÚÛÌ¥
Л.Т.: – Це вже помiтно. Мерседес чи BMW переносять свої заводи до Алабами чи Пiвденної Каролiни, бо там податковий тиск, якого вимагає соцiальна держава, є меншим.
èÂÂÍ·· ç‡Ú‡Îfl óÓÔ¥Ú‡
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ Ï¥Ê „Óχ‰flÌÒ¸ÍËÏË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ÏË Ú‡ ̇ˆ¥flÏË-‰Âʇ‚‡ÏË. éÚÓÊ, ÒÛÚ¸ ÔÓ·ÎÂÏË fl ‚·‡˜‡˛ ÌÂ Û ‰ËÒÍÛÒ¥flı ̇‚ÍÓÎÓ ÓÒ‰fl Ö‚ÓÔË, ‡, ̇҇ÏÔ‰, Û Ô‡‚¥ ‡ÍÚË‚ÌÓ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË Á‡‰Îfl ÓÁ·Û‰Ó‚Ë Ö‚ÓÔË, ¥ ҇ϠÚÂÔÂ. èÓÚÂ, Ô‰ÛÏÓ‚Ó˛ ‰Îfl Ú‡ÍÓª ‰¥flθÌÓÒÚË Ï‡Î‡ · ÒÚ‡ÚË Â‚ÓÔÂÈҸ͇ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl, fl͇ ‚ËÁ̇‚‡Î‡ · ¥¯ÂÌÌfl ·¥Î¸¯ÓÒÚË. Öíçßóçàâ ëìÇÖêÖçßíÖí üÍ˘Ó ÏË Ô‡„ÌÂÏÓ Ó·¥ÈÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ-‰Âʇ‚ÌÛ ‰ËÎÂÏÛ ÔÓÎ¥ÚËÍË ¥ÌÚÂÂÒ¥‚, ¥¯ÂÌÌfl ·¥Î¸¯ÓÒÚË ‡·ÒÓβÚÌÓ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÂ. ñ Ì ¥‚ÌÓÁ̇˜ÌÓ ‚Ú‡Ú¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ. ü͇Á ̇‚Ô‡ÍË: ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ ÒԥθÌÓ„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ ˘Ó‰Ó ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ÔËÁ‚‰ ‰Ó ¥Ì¯Ó„Ó, ‚Ë˘Ó„Ó ¥‚Ìfl ÒÛ‚ÂÂÌÌÓÒÚË. üÍ˘Ó ÂÚÌ¥˜ÌËÈ Ï‡Ò¯Ú‡· π ÓÒÌÓ‚Ó˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Ò‡ÏÂ Û Ú‡ÍÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, flÍ ˆÂ ÓÔËÒÛπ Magna Charta, ÚÓ ÔÓ‰‡Î¸¯ËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÓ. Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ Á‡Î˯ËÚ¸Òfl ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥ ÂÚÌ¥˜ÌËÏ ÒÛ‚ÂÂÌ¥-
ÓÁ‰¥Î Á ÍÌË„Ë
ÎÂÍÒÛÒ¥ ÚÓÏ‡Ò Ù¥‰Ï‡Ì ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó íéåÄë îêßÑåÄç © T.Fridman, 2000
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÂÚÓÏ, ‚¥ÌËÏ ¥‰Â‡Î‡Ï, ÔÓÍ·‰ÂÌËÏ ‚ ÓÒÌÓ‚Û Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó π‰Ì‡ÌÌfl: ÒÚ‚ÓËÚË Û Ö‚ÓÔ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÂ, ‡ÌÚËÚÓڇΥڇÌ ڇ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ Ò‚¥‰ÓÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó. í‡Í ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ‰‡ÎÓ · ¥¯Û˜Û ‚¥‰Ò¥˜ Ô‡ÌÛ˛˜ËÏ ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¸ÌËÏ ÚẨÂ̈¥flÏ. 襉 ÔËÚ‡ÌÌfl ‚ Ú‡ÍÓÏÛ ‡Á¥ ·Û· · ÔÓÒÚ‡‚ÎÂ̇ Ì ËÌÍÓ‚‡ ÂÍÓÌÓϥ͇, ‡ ÔÂÒÓ̥٥͇ˆ¥fl ËÌÍÛ Ú‡ ÈÓ„Ó Á‡ÍÓÌ¥‚. çÓ‚ËÈ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ Ô‰·‡˜‡π, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚË, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ – ÍÓÌÚÓθ Ú‡ ‚ÔÎË‚ ̇ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ. ã˯ ÚÓÈ, ıÚÓ ÁÛÏ¥π ÔÂÂÌÂÒÚË Â‚ÓÔÂÈҸͥ „Óχ‰Ò¸Í¥ ¥ÌÚÂÂÒË ‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÔÎÓ˘ËÌÛ, ÁÏÓÊ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ·˛Ó͇ڥ˛ ̇ Ï¥ÒˆÂ. Ä·Ë ÚÛÚ Ì ‚ËÌËÍÎÓ ÌÂÔÓÓÁÛϥ̸, fl ̇„ÓÎÓ¯Û˛, ˘Ó Ì ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ‚¥‰Ï¥ÌÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ, ‡ ÔÓ ÈÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÓÍ. èÓÚÂ, ̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ Ï‡π Ò‚Óª ÏÂÊ¥. üÍ˘Ó ˜‡ÒÚËÌ¥ ̇ÒÂÎÂÌÌfl Á‡„ÓÊÛπ ÁÌˢÂÌÌfl, ÚÓ ˜ËÌÌÓÒÚË Ì‡·Û‚‡π ÔÓ̇‰ÂÚÌ¥˜ÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ, flÍËÈ Û Ú‡ÍÓÏÛ ‡Á¥ π Ì Î˯ ÎÂ∂¥ÚËÏÌËÏ, ‡ÎÂ È ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌËÏ ‚ÚÛÚËÚËÒfl, Ì Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ-‰Âʇ‚ÌÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ Ú‡ Úˇ̥˛.
燂¥Ú¸ flÍ˘Ó ‚Ë ‚ËÁ̇πÚÂ, ˘Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ˆÂ Ï¥Ê̇Ӊ̇ ÒËÒÚÂχ, fl͇ ÔËȯ· ̇ ÁÏ¥ÌÛ ÒËÒÚÂÏ¥ ïÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË, ˜Ë ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ‚‡Ï ˆ¸Ó„Ó, ˘Ó· ÔÓflÒÌËÚË Ò‚¥ÚÓ‚¥ ÒÔ‡‚Ë Ì‡ ҸӄӉ̥¯Ì¥È ‰Â̸? ç ÁÓ‚Ò¥Ï. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ˆÂ ÚÂ, ˘Ó ÌÓ‚Â. ß, flÍ·Ë Ò‚¥Ú ÒÍ·‰‡‚Òfl Á Ó‰ÌËı Î˯ ϥÍÓ˜¥Ô¥‚ ¥ ËÌÍ¥‚, ‚Ë, ̇Ô‚ÌÂ, ÏÓ„ÎË · ÔÓÍ·ÒÚËÒfl ̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛, ˘Ó· ÔÓflÒÌËÚË Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ‚ÒÂ. é‰Ì‡Í, ̇ ʇθ, Ò‚¥Ú ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Á Ï¥ÍÓ˜¥Ô¥‚, Á ËÌÍ¥‚, Á ˜ÓÎÓ‚¥Í¥‚, ¥Á Ê¥ÌÓÍ – Á¥ ‚ҥχ ªıÌ¥ÏË ÓÒÓ·ÎË‚ËÏË Á‚˘͇ÏË, Ú‡‰Ëˆ¥flÏË, Ô‡„ÌÂÌÌflÏË ¥ ÌÂÔ‰·‡˜Û‚‡ÌËÏË ÔÓË‚‡ÌÌflÏË. éÚÓÊ, Ò‚¥ÚÓ‚¥ ÒÔ‡‚Ë Ì‡ ҸӄӉ̥ ÏÓÊ̇ ÔÓflÒÌËÚË flÍ ‚Á‡πÏÓ‰¥˛ Ï¥Ê ÚËÏ, ˘Ó ÌÓ‚Â, flÍ ‚·-Ò‡ÈÚ ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥, ¥ ÚËÏ, ˘Ó ÒÚ‡Â, flÍ ÒÛ˜ÍÛ‚‡Ú ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó Ì‡ ·Â„‡ı âÓ‰‡ÌÛ. ÇÔ¯ fl ÔÓ˜‡‚ Á‡‰ÛÏÛ‚‡ÚËÒfl ̇‰ ˆËÏ, ª‰Û˜Ë ÔÓÚfl„ÓÏ Û üÔÓÌ¥ª ‚ Ú‡‚Ì¥ 1992 ÓÍÛ, ÔÓª‰‡˛˜Ë Ô‡ÍÛÌÍÓ‚ËÈ Ó·¥‰ «ÒÛ¯¥» ¥ ÔÂÂÒÛ‚‡˛˜ËÒ¸ Á¥ ¯‚ˉͥÒÚ˛ 180 ÏËθ ̇ „Ó‰ËÌÛ. ì íÓÍ¥Ó fl χ‚ Á‡‚‰‡ÌÌfl Ô¥‰„ÓÚÛ‚‡ÚË ÂÔÓÚ‡Ê ¥ ·Û‚ ‰ÓÏÓ‚ÎÂÌËÈ ÔÓ ‚¥ÁËÚ Ì‡ Á‡‚Ó‰ ÓÁÍ¥¯ÌËı ‡‚Ú «ãÂÍÒÛÒ» Á‡ ÏÂʇÏË íÓÈÓÚ‡-ë¥Ú¥, ̇ Ô¥‚‰Â̸ ‚¥‰ flÔÓÌÒ¸ÍÓª ÒÚÓÎˈ¥. íÓ ·Û· Ӊ̇ Á ̇ÈԇϒflÚÌ¥¯Ëı ÂÍÒÍÛÒ¥È, flÍ¥ fl ·Û‰¸-ÍÓÎË Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡‚. ç‡ ÚÓÈ ˜‡Ò Á‡‚Ó‰ ‚ËÔÛÒ͇‚ ˘Ó‰Ìfl ÔÓ 300 Ò‰‡Ì¥‚
19
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
í‡ÍËÈ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ ¥ ÂÚÌ¥˜ÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ, flÍËÈ Ì‡ ̸ÓÏÛ ·‡ÁÛπÚ¸Òfl, ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ÒÙÓÏÓ‚‡Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ Û ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡ı, ÔÓ‰¥·ÌËı ‰Ó ˛„ÓÒ·‚Ò¸ÍÓ„Ó, ‚ËÒÚÛÔ‡ÚË Ì‡ Á‡ıËÒÚ ÏËÛ flÍ π‰ËÌ ˆ¥Î ¥ ‚˜‡ÒÌÓ. Ň ·¥Î¸¯Â, fl ‚‚‡Ê‡˛ ̇„‡Î¸ÌÓ˛ ÔÓÚ·Ӳ, ˘Ó· Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ ‰ÓÔÓÏÓ„‡ ̇‰‡‚‡Î‡Òfl ̇ ÓÒÌÓ‚¥ ˆ¸Ó„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó Ï‡Ò¯Ú‡·Û „‡ÏÓÌ¥ÁÛ‚‡Î‡Òfl ¥ ‰ËÒڇ̈¥˛‚‡Î‡Òfl ‚¥‰ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ-‰Âʇ‚ÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÂÚÌ¥˜ÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÚË ÔÓ‰¥·Ì¥ ˆ¥Î¥ Ú‡ ̇ÒÚÓ˛‚‡ÚË Ì‡ ªı ‚Ú¥ÎÂÌÌ¥ Ú‡ÍÓÊ ¥ ÔÓÚÓÈ·¥˜ ÍÓ‰ÓÌÛ Ó·’π‰Ì‡ÌÓª Ö‚ÓÔË, ¥ ‚ ÄÙˈ¥, ¥ ‚ Ö‚ÓÔ¥. èË̈ËÔÓ‚Ó ‚‡ÚÓ Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó ÓÍÂÏ¥ ‚ÓÔÂÈҸͥ ‰Âʇ‚Ë – ¥ ‚ÂÎËÍ¥, ¥ χΥ – ҸӄӉ̥ ‰Â‰‡Î¥ ‚‡Ê˜Â ‰‡˛Ú¸ ÒÓ·¥ ‡‰Û ¥Á ‚·ÒÌËÏ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÓÏ. ì „‡ÎÛÁ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË ·ÂÁÔÂÍË, ‚‡Î˛ÚÌÓª Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ̇‚¥Ú¸ ˘Ó‰Ó Ô‚ÌËı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, Á‡ıËÒÚ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ flÍ ÒԥθÌÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Á‡ Ö‚ÓÔÓ˛.
«ãÂÍÒÛÒ», ˘Ó ªı ‚Ë„ÓÚÓ‚ÎflÎË 66 ÊË‚Ëı β‰ÂÈ ¥ 310 Ó·ÓÚ¥‚. ç‡ÒͥθÍË fl Ï¥„ ÒÛ‰ËÚË, β‰Ë ·ÛÎË Ú‡Ï Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó ‰Îfl ÍÓÌÚÓβ Á‡ flÍ¥ÒÚ˛. ã˯ ‰Âͥθ͇ Á ÌËı Ù‡ÍÚ˘ÌÓ Á‡ÍÛ˜Û‚‡ÎË ÔÓ„ÓÌ˘¥ ‡·Ó ÒÔÓ˛‚‡ÎË ‰ÓÍÛÔË ˜‡ÒÚËÌË. ÇÒ˛ Ó·ÓÚÛ ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÎË Ó·ÓÚË. í‡Ï ·ÛÎË Ì‡‚¥Ú¸ Ó·ÓÚË-‚‡Ìڇʥ‚ÍË, ˘Ó ÔÂÂÚfl„‡ÎË ÔÓ Ô¥‰ÎÓÁ¥ χÚÂ¥‡ÎË, – ‚ÓÌË ‚¥‰˜Û‚‡ÎË, ÍÓÎË ªÏ ̇ ‰ÓÓÁ¥ ÒÚÓfl· β‰Ë̇, È Ó‰‡ÁÛ Ô¥Í‡ÎË ªÈ, ˘Ó· ‚Ó̇ Á¥È¯Î‡. åÂÌ Á‡‚ÓÓÊËÎÓ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÌÌfl Á‡ Ó·ÓÚÓÏ, flÍËÈ Ì‡Í·‰‡‚ ∂ÛÏÓ‚Û Ó·ÎflÏ¥‚ÍÛ, ˘Ó ÚËχ· Ô‰Ìπ ÒÍÎÓ ÍÓÊÌÓ„Ó «ãÂÍÒÛÒ‡». êÛ͇ Ó·ÓÚ‡ Óı‡ÈÌÓ ‚Ëχθӂۂ‡Î‡ „‡fl˜Ó˛ ÓÁÚÓÔÎÂÌÓ˛ ∂ÛÏÓ˛ ‰ÓÒÍÓ̇ÎËÈ ÔflÏÓÍÛÚÌËÍ Ì‡‚ÍÓÎÓ ¯Ë·Ë. ÄΠ̇ȷ¥Î¸¯Â ÏÂÌ¥ ÒÔÓ‰Ó·‡ÎÓÒfl ÚÂ, ˘Ó, ÍÓÎË ‚¥Ì Á‡Í¥Ì˜Û‚‡‚ ̇ÌÂÒÂÌÌfl, Á ̘ͥË͇ ÈÓ„Ó Ô‡Î¸ˆfl Á‚ËÒ‡‚ χÎÂÒÂ̸ÍËÈ Á‡Î˯ÓÍ – flÍ Í‡ÔÎË̇ ÁÛ·ÌÓª Ô‡ÒÚË, ˘Ó ÏÓÊ Á‡Î˯‡ÚËÒfl ̇ ‚¯˜ÍÛ Ú˛·Ë͇ ÔÓ ÚÓÏÛ, flÍ ‚Ë ‚ËÚËÒ͇πÚ ªª ̇ ÁÛ·ÌÛ ˘¥ÚÍÛ. ç‡ Á‡‚Ó‰¥ Ê «ãÂÍÒÛÒ» ˆfl Û͇ Ó·ÓÚ‡ ¯ËÓÍÓ ÓÁ‚Âڇ·Òfl, ÓÔËÒÛ˛˜Ë ÔÂÚβ, ‰ÓÍË Í¥Ì˜ËÍ ªª Ì Òfl„‡‚ ÍËı¥ÚÌÓ„Ó, χÈÊ Ì‚ˉËÏÓ„Ó ÏÂÚ‡ÎÂ‚Ó„Ó ‰ÓÚË͇, ˘Ó ÔÂÙÂÍÚÌÓ ‚¥‰ÚË̇‚ ÚÛ Ï‡ÎÂ̸ÍÛ Í‡ÔÎËÌÛ „‡fl˜Óª ˜ÓÌÓª ∂ÛÏË, Ì Á‡Î˯‡˛˜Ë Ì¥˜Ó„Ó Ì‡ÁÓ‚Ì¥. ü ‰‡Î¥ ‚‰Ë‚Îfl‚Òfl ‚ ÚÓÈ ÔÓˆÂÒ, ‰Ûχ˛˜Ë ÒÓ·¥, flÍ Ê ·‡„‡ÚÓ Ô·ÌÛ‚‡ÌÌfl, ‰ËÁ‡ÈÌÛ ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª ÏÛÒËÎÓ Ô¥ÚË Ì‡ ÚÂ, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ
20
îéêåìÇÄíà ¢ãéÅÄãßáÄñßû ëéñßÄãúçé-ÖäéãéÉßóçé ïÓ˜Û ÍÓÓÚÍÓ ÁÛÔËÌËÚËÒfl ̇ ÚÂÏ¥ ÁÓÒÚ‡˛˜Óª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Û Ò‚¥Ú¥. Ç·ÒÌÂ, Á Ó„Îfl‰Û ̇ ·ÛıÎË‚Û ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ ËÌÍÓ‚Ó„Ó „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡, Óθ Ö‚ÓÔË Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥ ‚‡ÚÓ ÔÂÂÓÒÏËÒÎËÚË. ɇ‰‡˛, ˘Ó Î˯ ւÓÔ‡ – ÚÓ·ÚÓ Öë – ‚ÓÎÓ‰¥π ÒÛ·Òڇ̈¥π˛ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÒËÎÓ˛, ‡·Ë ‚ÚÛÚËÚËÒfl Û ˆÂÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ, ÔÓÏ’flÍ¯Û˛˜Ë Ú‡ ÒÚÛÍÚÛÛ˛˜Ë ÈÓ„Ó. ç‡Ò‡ÏÔ‰ ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì ͯڇÎÚÛ‚‡ÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. Ⴂ‡ÈÌÓ Ê, Ò‚¥ÚÓ‚Û ÚÓ„¥‚β Ú·‡ ‚Â∂Û₇ÚË, Ò‚¥ÚÓ‚¥ ٥̇ÌÒÓ‚¥ Ú‡Ì͈҇¥ª ÒÍÂÛ‚‡ÚË, ‡ ËÌÍË ‚¥‰ÍËÚË Ì‡ ÍÓËÒÚ¸ ͇ªÌ, flÍ¥ ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl. ᇇÁ ÏË Ï‡πÏÓ Ï¥Ê̇Ӊ̥ ÍÓÌ‚Â̈¥ª ÔÓ Á‡ıËÒÚ Ì‡‚ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Ò‰ӂˢ‡ – ê¥Ó, ä¥ÓÚÓ ¥ ɇ‡∂‡ ÓÔËÒÛ˛Ú¸ ÂÚ‡ÔË ˆ¥πª ÌÓ‚Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª. åË Ï‡πÏÓ Ï¥Ê̇Ӊ̥ ÍÓÌ‚Â̈¥ª, flÍ¥ Á‡ıˢ‡˛Ú¸ ÚÛ‰fl˘Ëı, ¥‚Ì¥ Ô‡‚‡ ‰Îfl Ê¥ÌÓÍ, Ô‡‚‡ ‰¥ÚÂÈ. ÇÒ¥ ˆ¥ Ï¥Ê̇Ӊ̥ ÍÓÌ‚Â̈¥ª ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ¥ÌÚÂ∂Û‚‡ÚË Û Ï¥Ê̇Ӊ̥ ‰ÓÏÓ‚ÎÂÌÓÒÚ¥ ë‚¥ÚÓ‚Óª íÓ„Ó‚Óª 鄇̥Á‡ˆ¥ª Á‡‰Îfl ‚„Û₇ÌÌfl Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ËÌÍÛ. íÓÏÛ ÔË ÔÂÂ-
˘Ó· Ú‡ Û͇ Ó·ÓÚ‡ ‚ËÍÓÌÛ‚‡Î‡ Ò‚Ó˛ Ó·ÓÚÛ, ‡ ÔÓÚ¥Ï ˘Ó‡ÁÛ ÓÁ‚Âڇ·Òfl ̇ ÚÓ˜ÌËÈ ÍÛÚ, Ú‡Í ˘Ó· ˆÂÈ Ï‡ÎÂ̸ÍËÈ, Á Ì¥„ÓÚ¸ Á‡‚‰Ó‚ÊÍË, ‰ÓÚËÍ Ï¥„ ‚¥‰ÚflÚË ÓÒÚ‡ÌÌ˛ ͇ÔÎËÌÛ „‡fl˜Óª ∂ÛÏË ¥ Ó·ÓÚ Ï¥„ ·‡ÚËÒfl ‰Ó ̇ÒÚÛÔÌÓ„Ó ‚¥Í̇. ü ·Û‚ ‚‡ÊÂÌËÈ. è¥ÒÎfl ÂÍÒÍÛÒ¥ª ÔÓ Á‡‚Ó‰Û fl ÔÓ‚ÂÌÛ‚Òfl ‰Ó íÓÈÓÚ‡-ë¥Ú¥ ¥ Ò¥‚ ̇ «ÍÛÎÂÔÓÚfl„» ̇Á‡‰ ‰Ó íÓÍ¥Ó. èÓÚfl„ ̇Á‚‡ÌÓ ‚ÎÛ˜ÌÓ – flÍ Á ‚Ë„Îfl‰Û, Ú‡Í ¥ Á‡ ‚¥‰˜ÛÚÚflÏ Û Ì¸ÓÏÛ, ‚¥Ì ̇„‡‰Ûπ ÔËÒÍÓÂÌÛ ÍÛβ. ëflÍ-Ú‡Í ÔÂÂÍÛÒË‚¯Ë Ó‰ÌËÏ Á ÚËı Ô‡ÍÛÌÍÓ‚Ëı Ó·¥‰¥‚«ÒÛ¯¥», flÍ¥ ÏÓÊ̇ ÍÛÔËÚË Ì‡ ·Û‰¸-flÍ¥È flÔÓÌÒ¸Í¥È Á‡Î¥ÁÌË˜Ì¥È Òڇ̈¥ª, fl ˜ËÚ‡‚ ÚÓ„Ó‰ÂÌÌËÈ ‚ËÔÛÒÍ «International Herald Tribune», ¥ ÏÓ˛ Û‚‡„Û ÔË‚ÂÌÛ· ÒÚ‡ÚÚfl Û ‚Âı̸ÓÏÛ Ô‡‚ÓÏÛ ÍÛÚ¥ ̇ ÚÂÚ¥È ÒÚӥ̈¥. Ç Ì¥È ¥¯ÎÓÒfl ÔÓ ˘Ó‰ÂÌÌËÈ ·ËÙ¥Ì∂ ÑÂʇ‚ÌÓ„Ó ÑÂÔ‡Ú‡ÏÂÌÚÛ. ê˜ÌËÍ ÑÂʇ‚ÌÓ„Ó ÑÂÔ‡Ú‡ÏÂÌÚÛ å‡∂‡ÂÚ Ñ. íÛÚ‚¥Î ÔÓ‰‡Î‡ ÒÛÔ˜ÎË‚Â Ú‡ÍÚÛ‚‡ÌÌfl Ӊ̥πª Á ÂÁÓβˆ¥È é∂‡Ì¥Á‡ˆ¥ª é·’π‰Ì‡ÌËı 燈¥È, ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓª Á Ô‡‚ÓÏ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl Ô‡ÎÂÒÚËÌÒ¸ÍËı ·¥ÊÂ̈¥‚ ‰Ó ßÁ‡ªÎ˛. ç ÔË„‡‰Û˛ ‚Ò¥ı ‰ÂÚ‡ÎÂÈ, ‡ÎÂ, ıÓ˜ ·Ë flÍËÏ ·ÛÎÓ ªª Ú‡ÍÚÛ‚‡ÌÌfl, ‚ÓÌÓ fl‚ÌÓ Á‡ÌÂÔÓÍÓªÎÓ flÍ ‡‡·¥‚, Ú‡Í ¥ ¥Á‡ªÎ¸ÚflÌ ¥ ‚ËÍÎË͇ÎÓ ÙÛÓ Ì‡ ÅÎËÁ¸ÍÓÏÛ ëıÓ‰¥, ÔÓ flÍËÈ ¥ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎflÎÓÒfl ‚ Ú¥È ÒÚ‡ÚÚ¥. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
„Ó‚Ó‡ı ¥Á ëíé Öë ÔÓ‚ËÌÂÌ ‚¥‰ÒÚÓ˛‚‡ÚË ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë, ˘Ó· ëíé Ì ‡ÚÓÙÛ‚‡Î‡Òfl ‰Ó ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚÛ ‚ÂÎËÍËı ÍÓ̈ÂÌ¥‚. ÇËÒÚÛÔË ÔÓ ˆ¥ÎÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ – flÍ, ̇ÔËÍ·‰, Û ë¥ÂÚÎ¥ – ÔÓÚË ëíé, ÒÚ‡ı Ô‰ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛ Ú‡ ªª ÌÂÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ˛, ‚‡Ú¥ ̇¯Óª Û‚‡„Ë. ëÔ‡‚‰ÎË‚‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ Ó¥πÌÚÓ‚‡Ì‡ Ò‚¥ÚÓ‚‡ ÚÓ„¥‚Îfl π Á‡ÔÓ‚¥‰‰˛ ‰‡ÌÓ„Ó ÏÓÏÂÌÚÛ ¥ ÔÓ‚ËÌ̇ ÒÚ‡ÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ˛ ÔÓ„‡ÏÓ˛ – fair trade Ú‡ ÂÚÌ¥˜Ì¥ ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥ÈÌ¥ ÙÓÌ‰Ë Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚, flÍ¥ ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl ˘Ó‰Ó χȷÛÚ̸ӄÓ, Ó˘‡‰ÎË‚Â ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ÂÒÛÒ¥‚ Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl – ˆÂ Íβ˜Ó‚¥ ÔÓÌflÚÚfl, flÍ¥ · fl ıÓÚ¥‚ ‚ÌÂÒÚË Û ˆ˛ ‰ËÒÍÛÒ¥˛. ïÓ˜Û ‰Ó‰‡ÚË ˘Â Ó‰ÌÂ. Ñ ̇ÔËÒ‡ÌÓ, ˘Ó Á‡ Ò‚¥ÚÎÓ, Á‡ „‡Á ¥ ̇ÙÚÛ ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ Ô·ÚËÚË Û ‰Ó·‡ı? 亮‡ ˆÂ Ì ‚Ëfl‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ò··ÍÓÒÚË Öë, ˘Ó ÏË Ì ÏÓÊÂÏÓ Ì‡·ÛÚË Ú‡ÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÔÓÚÛ„Ë Û Ò‚¥Ú¥, ‡·Ë ̇¯¥ Ô‡ÚÌÂË ·ÛÎË ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ÔËÈχÚË Â‚Ó flÍ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Û ‰Ó ‰Ó·‡. üÍ˘Ó ÏË ‚Ê ÏÛÒËÏÓ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚Ó êÓÒ¥˛, ÚÓ ÓÁ‡ıÛÌÍË Á‡ ÔÓÒÚ‡‚ÍË „‡ÁÛ Ú‡ ̇ÙÚË ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ÔÓ‚‡‰ËÚË ‚ ‚Ó. ß Ú‡Í Ò‡ÏÓ Ú·‡ ‰¥flÚË ÍÓÍ Á‡ ÍÓÍÓÏ ÔË Ô¥‰ÔËÒ‡Ì-
éÒ¸ Ú‡Í fl Ϙ‡‚ ¥Á ¯‚ˉͥÒÚ˛ 180 ÏËθ ̇ „Ó‰ËÌÛ ‚ ̇ÈÏÓ‰ÂÌ¥¯ÓÏÛ Û Ò‚¥Ú¥ ÔÓÚfl„Û, ˜ËÚ‡˛˜Ë ÚÛ ÒÚ‡ÚÚ˛ ÔÓ Ì‡ÈÔ‡‰‡‚Ì¥¯ËÈ ÍÛÚÓ˜ÓÍ Ò‚¥ÚÛ. ß ÏÂÌ¥ ÒÔ‡ÎÓ Ì‡ ‰ÛÏÍÛ, ˘Ó Ú¥ flÔÓ̈¥, ˜ËÈ Á‡‚Ó‰ «ãÂÍÒÛÒ» fl ˘ÓÈÌÓ ‚¥‰‚¥‰‡‚ ¥ ˜ËªÏ ÔÓÚfl„ÓÏ fl ӈ ª‰Û, ·Û‰Û‚‡ÎË Ì‡ÈÓÁÍ¥¯Ì¥¯Â Û Ò‚¥Ú¥ ‡‚ÚÓ Á ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ Ó·ÓÚ¥‚. Ä ÓÒ¸ ÚÛÚ, ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÚÂÚ¸Óª ÒÚÓ¥ÌÍË «Herald Tribune» ̇Ӊ, Á flÍËÏ fl ÔÓÊË‚ ÒڥθÍË ÓÍ¥‚ Û ÅÂÈÛÚ¥ Ú‡ ∏ÛÒ‡ÎËÏ¥, flÍËÈ fl Ú‡Í ‰Ó·Â Á̇‚, ÛÒ ˘Â ·Ë‚Òfl Á‡ ÚÂ, ÍÓÏÛ Ì‡ÎÂÊËÚ¸ Ú ˜Ë Ú ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰Â‚Ó. åÂÌ ÚÓ‰¥ ÓÒflflÎÓ, ˘Ó «ãÂÍÒÛÒ» ¥ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó ·ÛÎË, ÔÓ ÒÛÚ¥, ‰ÛÊ „‡ÌËÏË ÒËÏ‚Ó·ÏË ÂÔÓıË Ô¥ÒÎfl ïÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË: ÔÓÎÓ‚Ë̇ Ò‚¥ÚÛ, Á‰‡‚‡ÎÓÒfl, ÔÓÒÚ‡‚‡Î‡ Á Ì‡Ï¥Û ïÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË ÒÔÓÛ‰ËÚË Í‡˘ËÈ «ãÂÍÒÛÒ», ÔËÒ‚fl˜Û˛˜Ë Ò· ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª, ‚ËÔÛÒÍÓ‚¥ Ó·Ú¥˜ÌÓª ÙÓÏË Ï‡¯ËÌ ¥ ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥ª Ò‚Óªı ÂÍÓÌÓÏ¥Í, ˘Ó· ‰ÓÒfl„ÚË ÔÓˆ‚¥Ú‡ÌÌfl ‚ ÒËÒÚÂÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ÑÛ„‡ Ê ÔÓÎÓ‚Ë̇ – ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ÔÓÎÓ‚Ë̇ ÚÓ„Ó Ò‡ÏÓ„Ó Ï¥ÒÚ‡, ‡ ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ÔÓÎÓ‚Ë̇ Ú¥πª Ò‡ÏÓª ÓÒÓ·Ë – ·Û· ‚Ò ˘Â ÔÓ„ÎËÌÛÚ‡ ÒÛÔ˜ÍÓ˛ ÔÓ ÚÂ, ÍÓÏÛ Ì‡ÎÂÊËÚ¸ Ú ˜Ë Ú ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰Â‚Ó. éÎË‚ÍÓ‚¥ ‰Â‚‡ – ‚‡ÊÎË‚¥. ÇÓÌË ÂÔÂÁÂÌÚÛ˛Ú¸ ÛÒÂ, ˘Ó Ì‡Ò ÛÍÓ¥Ì˛π, ˘Ó π ̇¯ËÏ flÍÓÂÏ, ˘Ó Ì‡Ò ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÛπ ¥ ‚Ï¥˘Ûπ Û Ò‚¥Ú¥ – ı‡È ˆÂ ·Û‰Â ҥϒfl, ÒԥθÌÓÚ‡, ÔÎÂÏ’fl, ̇ˆ¥fl, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì¥ Û„Ó‰ ÔÓ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ Ú‡ ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥˛ Á ߇ÌÓÏ Ú‡ ÄÎÊËÓÏ. ã˯ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ¥¯Û˜‡ Ö‚ÓÔ‡, fl͇ ‚ËÒÚÛÔ‡π flÍ Ò‡ÏÓÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂ̇ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÒË·, fl͇ ‚ÓÎÓ‰¥π ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏË ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ÒÚÛÍÚÛ‡ÏË, ÁÏÓÊ ÚË‚‡ÎËÈ ˜‡Ò ‚ËÚËÏÛ‚‡ÚË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Ú‡ ÍÛθÚÛÌÛ Ô‚‡„Û ëòÄ. èÂÌÒ¥ÈÌ¥ ÙÓ̉Ë, ‚¥Î¸ÌËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î Ú‡ ÒÔÂÍÛÎflÌÚË Á‡‚Ê‰Ë ‚ڥ͇˛Ú¸ ‰Ó ̇˜Â·ÚÓ ÒËθ̥¯Ó„Ó. ñ˛ ÒÔ¥‡Î¸ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌfl ëòÄ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ÁÛÔËÌËÚË, ¥ ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÒÚ‡ÚË ¥‚ÌÓÔ‡‚ÌËÏË Ô‡Ú̇ÏË. ÑÂÏÓ͇ڥfl Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥ Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ ÊË‚ËÚ¸Òfl ‚ÒÂÁÓÒÚ‡˛˜ËÏ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ ‚ÂıÓ‚ÂÌÒÚ‚ÓÏ Ô‡‚‡, flÍ ÛÓÒӷβπ ÌÓ‚ËÈ Ï¥Ê̇ӉÌËÈ ÒÛ‰ Û É‡‡Á¥, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ – ‚Íβ˜ÂÌÌflÏ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ËÌÍ¥‚ Û ÒËÒÚÂÏÛ Â∂‡Î¥Ú‡ÌËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ ·ÂÁ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ‰Óϥ̇̈¥ª. äéêÑéçà ÖÇêéèà íÛÚ ÏË Ô¥‰ıÓ‰ËÏÓ ‰Ó ˆÂÌڇθÌÓ„Ó Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl. üÍ˘Ó ˆ¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ ÔÂÚÂÌ‰Û˛Ú¸ ̇ ÛÌ¥‚Â҇θ̥ÒÚ¸ ¥ fl͢Ó, Á‡ÒÌÓ‚Û˛˜ËÒ¸ ̇ ˆ¸ÓÏÛ, ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚Ú¥ÎËÚËÒfl
ÂÎ¥„¥fl ‡·Ó, ̇҇ÏÔ‰, Ï¥ÒˆÂ, flÍ ÏË Ì‡ÁË‚‡πÏÓ ‰ÓÏÓÏ. éÎË‚ÍÓ‚¥ ‰Â‚‡ – ˆÂ ÚÂ, ˘Ó ‰‡π Ì‡Ï ÚÂÔÎÓ Ò¥Ï’ª, ‡‰¥ÒÚ¸ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓÒÚË, ¥ÌÚËÏÌ¥ÒÚ¸ ÓÒÓ·ËÒÚËı ËÚۇΥ‚, „ÎË·ËÌÛ ÔË‚‡ÚÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÛÔ‚ÌÂÌ¥ÒÚ¸ ¥ ·ÂÁÔÂÍÛ ‰ÓÚÓÍÛ ‰Ó ¥Ì¯Ëı Ú‡ ‚¥‰ÍËÚÚfl ªı ‰Îfl Ò·Â. åË ˜‡Ò‡ÏË Ú‡Í Á‡‚ÁflÚÓ ÒÔ˜‡πÏÓÒfl Á‡ Ò‚Óª ÓÎË‚ÍÓ‚¥ ‰Â‚‡ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ ̇È͇˘¥ Ò‚Óª ˜‡ÒË ‚ÓÌË ‰‡˛Ú¸ ÔÓ˜ÛÚÚfl ‚·ÒÌÓª „¥‰ÌÓÒÚË ¥ Ô˘ÂÚÌÓÒÚË, ‚‡ÊÎË‚¥ ‰Îfl ‚ËÊË‚‡ÌÌfl β‰ËÌË Ú‡Í ÒÛÚÚπ‚Ó, flÍ ªÊ‡ ‚ ¯ÎÛÌÍÛ. ëÔ‡‚‰¥, Ӊ̥π˛ Á Ô˘ËÌ ÌÂÏÓÊÎË‚ÓÒÚË ÔÓ‚ÌÓ„Ó ÁÌËÍÌÂÌÌfl ̇ˆ¥ª-‰Âʇ‚Ë, ̇‚¥Ú¸ ÔË ªª ÓÒ··ÎÂÌÌ¥, π ÚÂ, ˘Ó ‚Ó̇ fl‚Îflπ ÒÓ·Ó˛ Á‚¯ÂÌ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó – ÓÒÚ‡ÚӘ̠‚ˇÊÂÌÌfl ̇¯Óª ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚË-‰Ó-ÍÓ„ÓÒ¸ – ÏÓ‚ÌÓª, „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓª Ú‡ ¥ÒÚÓ˘ÌÓª. çÂÏÓÊÎË‚Ó ·ÛÚË ˆ¥Î¥ÒÌÓ˛ ÓÒÓ·Ó˛ ‚ Ò‡ÏÓÚÌÓÒÚ¥. åÓÊ̇ ·ÛÚË ·‡„‡ÚÓ˛ ÓÒÓ·Ó˛ ‚ Ò‡ÏÓÚÌÓÒÚ¥. åÓÊ̇ ·ÛÚË ÍÏ¥ÚÎË‚Ó˛ ÓÒÓ·Ó˛ ‚ Ò‡ÏÓÚÌÓÒÚ¥. ÄΠÌÂÏÓÊÎË‚Ó ·ÛÚË ˆ¥Î¥ÒÌÓ˛ ÓÒÓ·Ó˛ ‚ Ò‡ÏÓÚÌÓÒÚ¥. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó Ú·‡ ·ÛÚË ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó „‡˛ ‡·Ó ·ÛÚË ‚ÍÓ¥ÌÂÌËÏ Û Ì¸ÓÏÛ. é‰ÌÓ„Ó ‡ÁÛ ˆ˛ ¥ÒÚËÌÛ „‡ÌÓ Ô‰‡‚ ‡·ËÌ É‡Óθ‰ ë. äÛ¯ÌÂ Û Ò‚ÓπÏÛ ÚÎÛχ˜ÂÌÌ¥ Ó‰ÌÓ„Ó ÂÔ¥ÁÓ‰Û Á Í·Ò˘ÌÓ„Ó ÓχÌÛ «ëÚÓ ÓÍ¥‚ Ò‡ÏÓÚÌÓÒÚË» ¢‡·¥πÎfl ¢‡Ò¥ª å‡ÍÂÒ‡:
21
ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ÓÔÂÈҸ͇ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl ¥ ÔÓˆÂÒ ÓÁ¯ËÂÌÌfl, – ıÚÓ ÏÓÊ ·‡ÚË ‚ ̸ÓÏÛ Û˜‡ÒÚ¸? 燂¥Ú¸, flÍ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ÁÏ¥ˆÌ¥π ¥ ‚ËÁ̇˜ËÚ¸Òfl ¥Á Ò‚Óπ˛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ˛, ÚÓ ‚Ó̇ Ì Á‚¥Î¸ÌËÚ¸Òfl ‚¥‰ ÔÓˆÂÒÛ ÓÁ¯ËÂÌÌfl. Ç ¥ÒÚÓ˘ÌÓÏÛ ‡ÒÔÂÍÚ¥ ‚Ò ·ÛÎÓ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔÓÒÚÓ: Ö‚ÓÔ‡ ÔÓÒÚfl„‡Î‡Òfl ‚¥‰ ÄÚ·ÌÚËÍË ‰Ó á‡Î¥ÁÌÓª ᇂ¥ÒË, ‡ íÛ˜˜Ë̇ flÍ ˜ÎÂÌ çÄíé Ú‡ÍÓÊ ·Û· ªª ˜‡ÒÚËÌÓ˛. ßÁ ÓÁ‚‡ÎÓÏ ëÓ‚πˆ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª ˆ¥ ÍÓ‰ÓÌË ‚Ëfl‚ËÎËÒfl Á‡ÒÚ‡¥ÎËÏË, ¥ Ö‚ÓÔ‡ ÒÔ‡‚‰¥ ÔÓ‚ËÌ̇ ÔÓ-ÌÓ‚ÓÏÛ ‚ËÁ̇˜ËÚËÒfl. èËÈÌflÚÚfl ˆÂÌڇθÌÓ- Ú‡ Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ‰Âʇ‚ Ì Á‡ „Ó‡ÏË. ßÁ Á‡‚¯ÂÌÌflÏ Ô„ӂӥ‚ ÔÓ Í‡Ì‰Ë‰‡Ú¥‚ ÛÔÓ‰Ó‚Ê Ì‡ÒÚÛÔÌËı ÓÍ¥‚, ˆ¥ ‰Âʇ‚Ë ÒÚ‡ÌÛÚ¸ ˜ÎÂ̇ÏË Öë? Ä ˘Ó ‰‡Î¥? ôÓ Á êÛÏÛÌ¥π˛, åÓΉӂӲ, ì͇ªÌÓ˛, Å¥ÎÓÛÒÒ˛ Ú‡ êÓÒ¥π˛? ÅÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, ˆ¥ ͇ªÌË „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓ ¥ ÍÛθÚÛÌÓ π ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏË Í‡ªÌ‡ÏË – Í¥Ï êÓÒ¥ª, fl͇ ̇ÍË‚‡π Ή¸ Ì ‚Ò˛ ÄÁ¥˛. óË ˆ¸Ó„Ó ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ‰ÓÒÚ‡Ú̸Ó, ‡·Ë ÓÔËÒ‡ÚË ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ ÍÓ‰ÓÌË Öë? ɇ‰‡˛, ˘Ó Ì¥, ˆÂ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó. íÓÏÛ Ö‚ÓÔÛ Ú·‡ ÒÔËÈχÚË flÍ Â‡Î¸ÌÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÒËÎÛ, Ó·Ó‚’flÁÍÓÏ flÍÓª π Ô¥‰ÚËÏ͇ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË.
å‡ÍÂÒ ÓÁÔÓ‚¥‰‡π ÔÓ ÒÂÎˢÂ, ‚ flÍÓÏÛ Î˛‰Ë ·ÛÎË Û‡ÊÂÌ¥ ‰Ë‚ÌÓ˛ ÔÓ¯ÂÒÚ˛ Á‡·ÛÚÎË‚ÓÒÚË, Ò‚Óπ¥‰ÌÓ˛ Á‡‡ÁÎË‚Ó˛ ‡ÏÌÂÁ¥π˛. èÓ˜Ë̇˛˜Ë Á ̇ÈÒÚ‡¯Ëı ϯ͇̈¥‚ ¥ ÚÓÛ˛˜Ë ÒÓ·¥ ‰ÓÓ„Û ˜ÂÂÁ ÛÒ ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ˆfl ÔÓ¯ÂÒÚ¸ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó β‰Ë Á‡·Û‚‡˛Ú¸ ̇Á‚Ë Ì‡‚¥Ú¸ ̇ÈÁ‚˘‡ÈÌ¥¯Ëı ·Û‰ÂÌÌËı ˜ÂÈ. ã˯ ӉËÌ ˜ÓÎÓ‚¥Í, ¥ ‰ÓÒ¥ Ì ۇÊÂÌËÈ, ̇χ„‡πÚ¸Òfl Ó·ÏÂÊËÚË ¯ÍÓ‰Û, ̇ΥÔβ˛˜Ë ̇ ‚Ò¸ÓÏÛ ÂÚËÍÂÚÍË. «ñ – Òڥλ, «ñ – ‚¥ÍÌÓ», «ñ – ÍÓÓ‚‡; ªª Ú·‡ ˘Ó‡ÌÍÛ ‰ÓªÚË». Ä ÔË ‚ıÓ‰¥ ‰Ó Ï¥ÒÚ‡, ̇ „ÓÎÓ‚Ì¥È ‰ÓÓÁ¥, ‚¥Ì ÛÒÚ‡ÌÓ‚Î˛π ‰‚‡ ‚ÂÎËÍ¥ Á̇ÍË. ç‡ Ó‰ÌÓÏÛ Ì‡ÔËÒ‡ÌÓ: «ç‡Á‚‡ ˆ¸Ó„Ó ÒÂÎˢ‡ – å‡ÍÓ̉ӻ, ‡ ̇ ¥Ì¯ÓÏÛ, ·¥Î¸¯ÓÏÛ Ì‡ÔËÒ‡ÌÓ: «ÅÓ„ ¥ÒÌÛπ». èÓ‚˜‡ÌÌfl, flÍ fl ÓÚËÏÛ˛ Á ˆ¥πª ¥ÒÚÓ¥ª, ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÏË ÏÓÊÂÏÓ Á‡·ÛÚË ¥, χ·ÛÚ¸, Ú‡ÍË Á‡·Û‰ÂÏÓ ‚ÒÂ, ˘Ó ‚Ë‚˜ËÎË Á‡ Ò‚Óπ ÊËÚÚfl – χÚÂχÚËÍÛ, ¥ÒÚÓ¥˛, ıÂÏ¥˜Ì¥ ÙÓÏÛÎË, ‡‰ÂÒÛ ¥ ÌÓÏ ÚÂÎÂÙÓÌÛ ÔÂ¯Ó„Ó ·Û‰ËÌÍÛ, ‰Â ÏË Á‡Ï¯͇ÎË Ô¥ÒÎfl Ó‰ÛÊÂÌÌfl – ¥ ‚Ò Ú Á‡·Û‚‡ÌÌfl Ì‡Ï Ì Á‡¯ÍÓ‰ËÚ¸. ÄΠflÍ˘Ó ÏË Á‡·Û‰ÂÏÓ, ‰Ó ÍÓ„Ó ÏË Ì‡ÎÂÊËÏÓ, ¥ flÍ˘Ó Á‡·Û‰ÂÏÓ, ˘Ó π ÅÓ„, ˘ÓÒ¸ ‰ÓÍÓ¥ÌÌÓ Î˛‰Ò¸Í ·Û‰Â ‚ Ì‡Ò ‚Ú‡˜ÂÌÂ. í‡, ıÓ˜‡ ÓÎË‚ÍÓ‚¥ ‰Â‚‡ ¥ π ¥ÒÚÓÚÌËÏË ‰Îfl Ò‡ÏÓ„Ó Ì‡¯Ó„Ó ·ÛÚÚfl, ÔË‚’flÁ‡Ì¥ÒÚ¸ ‰Ó Ò‚Óªı ÓÎË‚ÍÓ‚Ëı ‰Â‚, ÍÓÎË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ
22
èËÈÌflÚÚfl êÓÒ¥ª ‰Ó Öë ̇ ÚÎ¥ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ Û Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ͇ªÌ‡ı ‚ËÍβ˜ÂÌÓ. êÓÒ¥fl Á‡‚ÂÎË͇ ‰Îfl Ö‚ÓÔË: ªª ÔÓ·ÎÂÏË, ªª ÌÂÓ‰ÌÓ¥‰Ì¥ÒÚ¸ Ú‡ ªª Ó‰ÌÓ‚Ëϥ̥ÒÚ¸ Ö‚ÓÔ‡ Ì ÁÏÓÊ ÔÓ‰Ó·ÚË. ßÌÚÂ∂‡ˆ¥fl êÓÒ¥ª ÏÓÊ Á‡¯ÍÓ‰ËÚË ÙÛÌ͈¥ÓÌ‡Î¸Ì¥È Á‰‡ÚÌÓÒÚ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È. ä¥Ï ÚÓ„Ó, êÓÒ¥fl Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ¥ÌÚÂ∂Ó‚‡Ì‡ ‰Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ù‰‡ˆ¥ª ˜ÂÂÁ Ò‚Óª ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘̥ ‚·‰Ì¥ Á‡Á¥ı‡ÌÌfl. åÓ‚‡ ÏÓÊ ÈÚË ÔÓ ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ¥Ì¯Ëı ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÒÛÒ·ËÒÚÂÏ ·¥Îfl Ö‚ÓÔË. Ç Ó‰Ì¥È Á Ú‡ÍËı ÒÛ·ÒËÒÚÂÏ ˆÂÌÚÓÏ ·Û‰Â êÓÒ¥fl. ä¥Ï ÚÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ ¥Ì¯¥ ÒÛ·ÒËÒÚÂÏË Ì‡‚ÍÓÎÓ ë‰ÁÂÏÌÓ„Ó ÏÓfl. ü ÒÙÓÏÛβ˛ ˆÂ ¥ÁÍÓ, ‡Î ˜¥ÚÍÓ: êÓÒ¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË ÔÓ ÒÛÒ¥‰ÒÚ‚Û Á Öë. ∫ª Ú·‡ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË Ú‡ ÒÔËflÚË, ‡ÁÓÏ Á ¥Ì¯ËÏË ÍÓÎ˯̥ÏË Í‡ªÌ‡ÏË ëçÑ Á ÔÓ‰¥·ÌËÏË ÚÛ‰ÌÓ˘‡ÏË, ‚Ó̇ ÔÓÒÛ‚‡ÚËÏ ‚Ô‰ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓˆÂÒË, ‡Î ‚Ó̇ Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ˜‡ÒÚËÌÓ˛ Ö‚ÓÔË, ÓÒͥθÍË, flÍ fl ‚Ê Ò͇Á‡‚ ‡Ì¥¯Â, – Ò‚Óπ˛ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ˛ ‚·‰Ó˛ Ú‡ ‚Â΢ËÌÓ˛ êÓÒ¥fl ÔÓÛ¯ËÚ¸ ¥‚ÌÓ‚‡„Û ‚ Ö‚ÓÔ¥.
‚Ó̇ ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ ÏÂÊÛ, ÏÓÊ ‰ÓÔÓ‚‡‰ËÚË Ì‡Ò ‰Ó ‚ËÚ‚ÓÂÌÌfl ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚÂÈ, ÛÁ ¥ „Óχ‰, ˘Ó ∂ÛÌÚÛ˛Ú¸Òfl ̇ ‚ËÍβ˜ÂÌÌ¥ ¥Ì¯Ëı. ß ÍÓÎË ˆ¥ Ó·ÒÂÒ¥ª ÒÔ‡‚‰¥ ‚ËıÓ‰flÚ¸ Á-Ô¥‰ ÍÓÌÚÓβ, flÍ ¥Á ̇ˆËÒÚ‡ÏË ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥, ‚·Ë‚˜ËÏ ÍÛθÚÓÏ ÄÛÏ C¥Ì¥ÍÈÓ Û üÔÓÌ¥ª ‡·Ó Á Ò·‡ÏË ‚ û„ÓÒ·‚¥ª, ‚ÓÌË ‚‰ÛÚ¸ ‰Ó ‚ËÌˢÂÌÌfl ¥Ì¯Ëı. äÓÌÙÎ¥ÍÚË Ï¥Ê Ò·‡ÏË ¥ ÏÛÒÛθχ̇ÏË, π‚ÂflÏË ¥ Ô‡ÎÂÒÚË̈flÏË, ‚¥ÏÂ̇ÏË È ‡Á·‡È‰Ê‡ÌˆflÏË ˘Ó‰Ó ÚÓ„Ó, ÍÓÏÛ Ì‡ÎÂÊËÚ¸ ÍÓÚ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰Â‚Ó, ڇͥ ÓÚÛÈÌ¥ ‚·ÒÌ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ ÌËı ‚Ë¥¯ÛπÚ¸Òfl, ıÚÓ Á‡Î˯ËÚ¸Òfl ‚‰Óχ ¥ ÛÍ¥ÔËÚ¸Òfl Û Ï¥ÒˆÂ‚ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, ‡ ıÚÓ Ì¥. Ç ªı ÓÒÌÓ‚¥ ÎÂÊËÚ¸ ڇ͇ ÎÓ„¥Í‡: fl ÔÓ‚ËÌÂÌ ÍÓÌÚÓ₇ÚË ˆÂ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰Â‚Ó, ·Ó flÍ˘Ó ÈÓ„Ó ÍÓÌÚÓ₇ÚËÏ ıÚÓÒ¸ ¥Ì¯ËÈ, fl Ì ÔÓÒÚÓ ÓÔËÌ˛Òfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ È ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ Û Ì¸Ó„Ó Ô¥‰ ͇·ÎÛÍÓÏ, ‡ÎÂ È ‚Ú‡˜Û ‚Ò ҂Óπ ˜ÛÚÚfl ‰ÓÏÛ. ü Ì¥ÍÓÎË Ì ÁÏÓÊÛ ÒÍËÌÛÚË Ï¯ÚË ¥ ÓÁÒ··ËÚËÒfl. å‡ÎÓ π ˜ÂÈ, flÍ¥ Á‰‡ÚÌ¥ ÓÁβÚËÚË Î˛‰ÂÈ ·¥Î¸¯Â, Ì¥Ê ‚¥‰·Ë‡ÌÌfl ‚ ÌËı ªı̸Ӫ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ¥ ˜ÛÚÚfl ‰ÓÏÛ. ÇÓÌË Î‡‰Ì¥ ‚ÏˇÚË Á‡ ˆÂ, ‚·Ë‚‡ÚË Á‡ ˆÂ, ÒÔ¥‚‡ÚË ÔÓ ˆÂ, ÔËÒ‡ÚË ÔÓ ˆÂ ÔÓÂÁ¥˛, ÔËÒ‡ÚË ÔÓ ˆÂ ÓχÌË. íÓÏÛ ˘Ó ·ÂÁ ˜ÛÚÚfl ‰ÓÏÛ ¥ Ô˘ÂÚÌÓÒÚË ÊËÚÚfl ÒÚ‡π ·ÂÁÔÎ¥‰ÌËÏ ¥ ·ÂÁÍÓ¥ÌÌËÏ. Ä ÊËÚË, flÍ ÔÂÂÍÓÚËÔÓÎÂ, ÓÁ̇˜‡π ‚Á‡„‡Î¥ Ì ÊËÚË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
äéåìçßäìûóß ëìÅëàëíÖåà í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ì͇ªÌ‡ Ú‡ Å¥ÎÓÛÒ¸ ÔÓÍË ˘Ó ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‰ËÒڇ̈¥˛‚‡ÚËÒfl ‚¥‰ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ·Ó ¥Ì‡Í¯Â êÓÒ¥fl ÓÔËÌËÚ¸Òfl Û ÔÓ‚Ì¥È ¥ÁÓÎflˆ¥ª. á‡Ï¥ÒÚ¸ ˆ¸Ó„Ó, flÍ fl ‚Ê Á„‡‰Û‚‡‚, ˆ¥ ͇ªÌË, ‡ Ú‡ÍÓÊ êÓÒ¥˛ Ú‡ ¥Ì¯¥ ÍÓÎ˯̥ ÒÓ‚πˆ¸Í¥ ÂÒÔÛ·Î¥ÍË, Ú·‡ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË Û ÔÓˆÂÒ¥ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚·ÒÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË. ÇÓÌË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÒÚ‡ÚË ∂‡‡ÌÚÓÏ ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË ‚ Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ Ú‡ ˆÂÌڇθÌÓ‡Á¥‡ÚÒ¸ÍÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥, ˘Ó· Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ÚÛÚ ÏË ¥ ·ÂÁÔÂÍÛ. ç‡ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, ˆ˛ ÏÓ‰Âθ ‚‡ÚÓ Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û‚‡ÚË ¥ ‚ ¥Ì¯Ëı Â∂¥Ó̇ı Ò‚¥ÚÛ: ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ „‡ÏÓÌ¥ÁÛ‚‡ÚË ¥ÌÚÂ∂Ó‚‡Ì¥ Ó‰ËÌˈ¥, flÍ¥ ‰ÂÍÎ‡Û˛Ú¸ Òԥθ̥ ¥ÌÚÂÂÒË Ú‡ Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸ Ӊ̠ӉÌÓ„Ó. Ç ·‡ÒÂÈÌ¥ ë‰ÁÂÏÌÓ„Ó ÏÓfl ‚‡ÚÓ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥˛ å‡∂Ë·Û Ú‡ Òı¥‰ÌÓ„Ó ë‰ÁÂÏÌÓÏÓ’fl Á ßÁ‡ªÎÂÏ Á‡‰Îfl ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ Â∂¥Ó̇θÌÓª ÒÛ·ÒËÒÚÂÏË, ‡, Ò͇ʥÏÓ, Û á‡ı¥‰Ì¥È ÄÙˈ¥ – ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥˛ ÁÓÌË CFA Á ¢‡ÌÓ˛ Ú‡ ç¥∂Â¥π˛. í‡Í‡ ÚÂÓ¥fl Ô‡‡ÎÂθÌËı ‚ÂÎËÍËı ÒÛ·ÒËÒÚÂÏ ÏÓÊ ‚Ú¥ÎËÚËÒfl Î˯ ‚ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ÌÓ‚¥ ÍÓ‰ÓÌË Ì ·Û‰ÛÚ¸ ÏÛ‡ÏË, ‡ Á‡Î˯‡ÚËÏÛÚ¸Òfl ‚¥‰ÍËÚËÏË ‰Îfl ‰¥·ÌÓ„Ó Ú‡ ‚ÂÎËÍÓ„Ó ÔËÍÓ‰ÓÌÌÓ„Ó ÛıÛ.
íÓ ˘Ó Ê ÚÓ‰¥ ÂÔÂÁÂÌÚÛπ «ãÂÍÒÛÒ»? Ç¥Ì ÂÔÂÁÂÌÚÛπ Ú‡ÍËÈ Ò‡ÏËÈ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËÈ, ‚¥ÍÓ‚¥˜ÌËÈ Î˛‰Ò¸ÍËÈ ÔÓÚfl„ – ÔÓÚfl„ ‰Ó Á‡ÒÓ·¥‚ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, Û‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl, ÔÓˆ‚¥Ú‡ÌÌfl ¥ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª – Ú‡Í flÍ ‚¥Ì Ò· ÔÓfl‚Îflπ ‚ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥¯Ì¥È ÒËÒÚÂÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. «ãÂÍÒÛÒ» ÂÔÂÁÂÌÚÛπ ‚Ò¥ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ËÌÍË, ˘Ó ÓÁÍ‚¥Ú‡˛Ú¸, ٥̇ÌÒÓ‚¥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª ¥ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, Á flÍËÏË ÏË ÔÓË‚‡πÏÓÒfl ÌËÌ¥ ‰Ó ‚ˢËı ÊËÚÚπ‚Ëı Òڇ̉‡Ú¥‚. Ⴂ‡ÈÌÓ, ‰Îfl ϥθÈÓÌ¥‚ β‰ÂÈ ‚ ͇ªÌ‡ı, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl, ÔËÚ‡ÌÌfl χÚÂ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÔÓ͇˘ÂÌÌfl ‚Ò ˘Â ÓÁ̇˜‡π ıÓ‰¥ÌÌfl ‰Ó ÍËÌˈ¥, ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ̇ Ó‰ËÌ ‰Ó· Û ‰Â̸, Ó‡ÌÌfl ÔÓÎfl ·ÓÒÓÌ¥Ê Á‡ ‚ÓÎÓÏ ‡·Ó Á·Ë‡ÌÌfl ‰Ó‚ ¥ ÌÓÒ¥ÌÌfl ªı ̇ „ÓÎÓ‚¥ ̇ ‚¥‰Òڇ̸ Û Ô’flÚ¸ ÏËθ. ᇉÎfl ÔÓÊËÚÚfl ˆ¥ β‰Ë ‚Ò ˘Â Ó·ÎflÚ¸ upload, Ì download1. ÄΠ‰Îfl ϥθÈÓÌ¥‚ ¥Ì¯Ëı Û ÓÁ‚ËÌÛÚËı ͇ªÌ‡ı ˆÂ ÔËÚ‡ÌÌfl ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ‰Ó·Ó·ÛÚÛ ¥ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª Á¥ ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Ó˛ ¯‚ˉͥÒÚ˛ Á‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‰Ó ϯڥ‚ «ç‡ÈÍ», Á‡ÍÛÔ¥‚ ‚ ¥ÌÚÂ∂ÂÈÚ‰-χÍÂÚ‡ı2 Ú‡ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÌÓ‚Ëı ÏÂÂÊ‚Ëı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È3. ÇÒfl ÒÔ‡‚‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ıÓ˜‡ ¥ÁÌ¥ β‰Ë χ˛Ú¸ ¥ÁÌËÈ ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó ÌÓ‚Ëı ËÌÍ¥‚ ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, flÍ¥ ı‡‡ÍÚÂËÁÛ˛Ú¸ ÒËÒÚÂÏÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ¥ ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ ÍÓËÒÚ‡˛Ú¸Òfl Á ÌËı, ˆÂ Ì¥ÚÓıË Ì ÁÏ¥Ì˛π ÚÓ„Ó Ù‡ÍÚÛ, ˘Ó ˆ¥ ËÌÍË ¥ ˆ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª π ̇ Ò¸Ó„Ó‰h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
íÓ‰¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË ‚¥‰¥È‰ÛÚ¸ ̇ Á‡‰Ì¥È Ô·Ì, ‡ ÁÏ¥ˆÌËÚ¸Òfl ÂÚÌ¥˜ÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ Ú‡ Â∂¥Ó̇θ̥ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥. éÒ¸ ÏÓ‰Âθ, fl͇ ̇ȷ¥Î¸¯Â ÍÓËÒÚË ÔËÌÂÒ· · ÄÙˈ¥: ̇¯ڥ ·ÛÎË · ÔÓ‰Ó·̥ ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸Ì¥ ÍÓ‰ÓÌË, ‚¥‰·Û·Òfl ÓÁ·Û‰Ó‚‡ ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛÌËı ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚÂÈ, Û ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ Á̇˜ÌÓ ÔÓÒÚ¥¯Â ·ÛÎÓ · Á‡ÔÓ·¥„ÚË Â∂¥Ó̇θÌËÏ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡Ï. íìêÖóóàçÄ: ÅÄ¢ÑÄÑ óà ÅÄêëÖãéçÄ ç‡Ô‚ÌÓ, Ú‡ÍËÈ ÔÓˆÂÒ ·Û‰Â ÒÍ·‰ÌËÏ, Ó‰Ì‡Í ÓÒ‚¥Ê‡˛˜ËÏ ‰Îfl íÛ˜˜ËÌË. ç‡ ¯ÎflıÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ˘Ó‰Ó íÛ˜˜ËÌË ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ‰ÓÚËχÚË Ó·¥ˆflÌÍÛ ÔÓ ªª Û˜‡ÒÚ¸ Û ÔÓˆÂÒ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª. èÓÚÂ, ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË Ì‡È‚‡ÊÎË‚¥¯Â Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl: ˜Ë ‚Ë „ÓÚÓ‚¥ ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ Û ÔÓˆÂÒ¥ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ÍÂÛ˛˜ËÒ¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ Í‡Ú‡ÎÓ„ÓÏ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, flÍËÈ Ô‰·‡˜‡π ‰ÓÚËχÌÌfl Ô‡‚ β‰ËÌË? ã˯ ÔË Ì‡fl‚ÌÓÒÚ¥ Òڂ‰ÌÓª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ íÛ˜˜ËÌÛ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ÔËÈÌflÚ‡ ‰Ó ëÓ˛ÁÛ. ÑËÒÍÛÒ¥fl Û ÚÛˆ¸ÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ Ûfl‚ÎflπÚ¸Òfl ÏÂÌ¥ Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ: óÓÏÛ ‚·ÒÌ ւÓÔ‡? 亮‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÒÓ˛Á Û Òı¥‰ÌÓÏÛ ë‰ÁÂÏÌÓÏÓ’ª Á âÓ‰‡Ì¥π˛,
Ì¥¯Ì¥È ‰Â̸ ‚ËÁ̇˜‡Î¸ÌËÏË Á̇fl‰‰flÏË ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ¥ ‚Ò¥ ‡·Ó ÔflÏÓ, ‡·Ó ÓÔÓÒ‰ÌÂÌÓ Á‡Á̇˛Ú¸ ªıÌ¸Ó„Ó ‚ÔÎË‚Û. «ãÂÍÒÛÒ» ÔÓÚË ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ – ˆÂ, ÔÓÚÂ, Î˯ ÒÛ˜‡Ò̇ ‚ÂÒ¥fl ‰ÛÊ ‰‡‚̸Ӫ ÓÔÓ‚¥‰¥, ÒÔ‡‚‰¥ Ӊ̥πª Á ̇ȉ‡‚Ì¥¯Ëı ÓÔÓ‚¥‰ÂÈ ‚ ÔËÒ‡Ì¥È ¥ÒÚÓ¥ª, ÔÓ ÚÂ, ˜ÓÏÛ ä‡ªÌ Û·Ë‚ Ä‚ÂÎfl. ∏‚ÂÈҸ͇ Å¥·Î¥fl „Ó‚ÓËÚ¸ Û ÍÌËÁ¥ ÅÛÚÚfl: «ß Ò͇Á‡‚ ä‡ªÌ ‰Ó Ä‚ÂÎfl, Ò‚Ó„Ó ·‡Ú‡. ß ÍÓÎË ‚ÓÌË ·ÛÎË ‚ ÔÓÎ¥, ä‡ªÌ Ì‡Ô‡‚ ̇ Ä‚ÂÎfl, Ò‚Ó„Ó ·‡Ú‡, È Û·Ë‚ ÈÓ„Ó. íÓ‰¥ ÉÓÒÔÓ‰¸ Ò͇Á‡‚ ‰Ó 䇪̇:‘Ñ ĂÂθ, ·‡Ú Ú‚¥È?’ íÓÈ ‚¥‰ÔÓ‚¥‚: ‘ç Á̇˛. 亮‡ fl ÒÚÓÓÊ ·‡Ú‡ ÏÓ„Ó?’ Ä ÉÓÒÔÓ‰¸ ÔÓÏÓ‚Ë‚: ‘ôÓ ÚË ‚˜ËÌË‚? éÒ¸ „ÓÎÓÒ ÍÓ‚Ë ·‡Ú‡ Ú‚Ó„Ó Í΢ ‰Ó ÏÂÌ Á ÁÂÏÎ¥’»4. üÍ˘Ó ÔÓ˜ËÚ‡ÚË ˆÂÈ ÛË‚ÓÍ Û‚‡ÊÌÓ, ÚÓ ÏÓÊ̇ ÔÓÏ¥ÚËÚË, ˘Ó π‚ÂÈҸ͇ Å¥·Î¥fl Ú‡Í ¥ Ì „Ó‚ÓËÚ¸ ̇Ï, ˘Ó ҇ϠÒ͇Á‡‚ ä‡ªÌ Ä‚Â΂¥. ê˜ÂÌÌfl „Ó‚ÓËÚ¸: «ß Ò͇Á‡‚ ä‡ªÌ ‰Ó Ò‚Ó„Ó ·‡Ú‡ Ä‚ÂÎfl», ¥ ̇ ˆ¸ÓÏÛ Ó·Ë‚‡πÚ¸Òfl. ç‡Ò Ì ‚Ú‡πÏÌ˘ÂÌÓ ‚ ÓÁÏÓ‚Û5. ôÓ ÒÚ‡ÎÓÒfl Ú‡ÍÓ„Ó Û ªı ÓÁÏÓ‚¥, ˘Ó· ä‡ªÌ Ú‡Í ÓÁβÚË‚Òfl, ˘Ó ‡Ê „ÓÚÓ‚ËÈ ·Û‚ Û·ËÚË Ò‚Ó„Ó ·‡Ú‡ Ä‚ÂÎfl? å¥È Û˜ËÚÂθ ·Ó„ÓÒÎÓ‚’fl ‡·ËÌ ñ‚¥ å‡ÍÒ Ì‡‚˜‡‚ ÏÂÌÂ, ˘Ó Ïۉˆ¥-‡·ËÌË ‚ «Å¯¥Ú ꇷ·‡»6, Ó‰ÌÓÏÛ Á ̇È∂ÛÌÚÓ‚Ì¥¯Ëı ÍÓÏÂÌÚ‡¥‚ ‰Ó Å¥·Î¥ª, ‰‡˛Ú¸ ÚË ÓÒÌÓ‚Ì¥ ÔÓflÒÌÂÌÌfl ÚÓ„Ó, ˘Ó ·ÛÎÓ Ò͇Á‡ÌÓ. é‰Ì – ÚÂ, ˘Ó ‰‚‡ ·‡ÚË
23
ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡ Ú‡ÍÓÊ ßÁ‡ªÎÂÏ, ëË¥π˛ Ú‡ ∏„ËÔÚÓÏ, Ì π ͇˘ËÏ ¥¯ÂÌÌflÏ ‰Îfl íÛ˜˜ËÌË. èÓ‰¥·Ì‡ ÍÓÌÒÚÂÎflˆ¥fl ˆ¥ÎÍÓÏ ÏÓÊÎË‚‡ ÛÔÓ‰Ó‚Ê Ì‡ÒÚÛÔÌËı 50 ÓÍ¥‚, ÍÓÎË ÁÓ‚Ò¥Ï ÔÓ-¥Ì¯ÓÏÛ ·Û‰ÛÚ¸ ‚ËÁ̇˜ÂÌ¥ ÒÚÓÒÛÌÍË Á 䇂͇ÁÓÏ Ú‡ êÓÒ¥π˛. ß ‰Îfl Öë, ¥ ‰Îfl íÛ˜˜ËÌË ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ Í‡Ì‰Ë‰‡ÚÒÚ‚Ó Ì ¥‚ÌÓÁ̇˜Ì ¥¯ÂÌÌ˛ ÔÓ ‚ÒÚÛÔ ˜Ë ÍÓÌÒÚ‡Ú‡ˆ¥˛ „ÓÚÓ‚ÌÓÒÚË ‰Ó ‚ÒÚÛÔÛ. ÇÒ¥ Û˜‡ÒÌËÍË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ˆÂ ˜¥ÚÍÓ ‡ÚËÍÛ₇ÚË. ÄΠ͇̉ˉۂ‡ÌÌfl – ˆÂ ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ¯‡ÌÒ ÁÏ¥ˆÌËÚË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ Û ‚Ò¸ÓÏÛ ë‰ÁÂÏÌÓÏÓÒ¸ÍÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥. íÓÏÛ Ô‰ íÛ˜˜ËÌÓ˛ ÔÓÒÚ‡π ‚¯ڥ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl: Ň∂‰‡‰ ˜Ë ŇÒÂÎÓ̇ – ӷˉ‚‡ ¯ÎflıË ÏÓÊ̇ ÔÓÒÎ¥‰ÍÛ‚‡ÚË, ӷˉ‚‡ ̇ÔflÏÍË Ï¥ÒÚflÚ¸ Ô‚ÌËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î Ú‡ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥. ŇÒÂÎÓ̇ ÓÁ̇˜‡Î‡ · ‰Îfl íÛ˜˜ËÌË ÔÂÂÎÓÏ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ„Ó ÍÂχΥÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ÙÛ̉‡ÏÂÌڇΥÁÏÛ. ÇÓ̇ · ÏÛÒË· Á‚‡ÊËÚËÒfl ̇ Â∂¥Ó̇θÌÛ ‰ÂˆÂÌڇΥÁ‡ˆ¥˛, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ È Ì‡ ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ÍÛ‰Ò¸ÍÓ„Ó Ò‡ÏÓ‚fl‰Û‚‡ÌÌfl ‚Ò‰ËÌ¥ íÛˆ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë. Ň∂‰‡‰, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÓÁ̇˜‡ÚËÏ ÔÓÒËÎÂÌÌfl ÍÂχΥÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ˆÂÌڇΥÁÏÛ Ú‡ ‡‚ÚÓËÚ‡ËÁÏÛ – ¥ ‚¥‰ÏÓ‚Û ‚¥‰ Ö‚ÓÔË.
ÒÔ˜‡ÎËÒfl ÔÓ Ê¥ÌÍÛ – ∏‚Û. ǯڥ-Â¯Ú ÚÓ‰¥ ̇ ÁÂÏÎ¥ ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ Î˯ Ӊ̇ Ê¥Ì͇, ªıÌfl χÚË, ¥ ‚ÓÌË ÒÔ˜‡ÎËÒfl ÔÓ ÚÂ, ÍÓÏÛ Á ̲ ÓÊÂÌËÚËÒfl. ÇÓÌË ÒÔ˜‡ÎËÒfl ÔÓ ÒÂÍÒۇθÌÛ Ò‡ÏÓ‡ΥÁ‡ˆ¥˛ ¥ ÔÓ‰Ó‚ÊÂÌÌfl Ó‰Û. ß̯ ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl ڂ‰ËÚ¸, ˘Ó ä‡ªÌ ¥ Ä‚Âθ, Ô‡ÍÚ˘ÌÓ, ÔÓ‰¥ÎËÎË Ò‚¥Ú Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛. ì 䇪̇ ·ÛÎÓ ‚Ò ÌÂÛıÓÏ χÈÌÓ – ‡·Ó, flÍ Ô˯ ť·Î¥fl, «ä‡ªÌ ÔÓ‡‚ ÁÂÏβ», ‡ ‚ Ä‚ÂÎfl ·ÛÎÓ ‚Ò ÛıÓÏ ¥ ÊË‚Â: «Ä‚Âθ ·Û‚ ‚¥‚˜‡ÂÏ». ß, Á„¥‰ÌÓ Á ˆËÏ ÚÎÛχ˜ÂÌÌflÏ, ä‡ªÌ Ò͇Á‡‚ Ä‚Â΂¥ Á‡·‡ÚË Ò‚Óª ‚¥‚ˆ¥ Á 䇪ÌÓ‚Ëı ‚ÓÎÓ‰¥Ì¸, ˘Ó ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó Ò‚‡ÍË Á‡ ÚÂËÚÓ¥˛, fl͇ ‚¯ڥ Ò̘ͥË·Òfl ÚËÏ, ˘Ó ä‡ªÌ Û ÓÁԇΥ ÒÛÔ˜ÍË ‚·Ë‚ Ä‚ÂÎfl. ÇÓÌË Ò‚‡ËÎËÒfl ˜ÂÂÁ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ ¥ χÚÂ¥‡Î¸ÌÛ Ò‡ÏÓ‡ΥÁ‡ˆ¥˛. íÂÚπ ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl „Ó‚ÓËÚ¸, ˘Ó ‰‚‡ ·‡ÚË ‚Ê ‚ÒÚË„ÎË ‚ÒÂ Û Ò‚¥Ú¥ ‡ÍÛ‡ÚÌÓ ÔÓ‰¥ÎËÚË Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛, Í¥Ï Ó‰Ì¥πª ‚Ë¥¯‡Î¸ÌÓª ˜¥, ˘Ó ˘Â Á‡Î˯‡Î‡Òfl ‚¥Î¸ÌÓ˛ ‰Îfl Á‡Á¥ı‡Ì¸: ‰Â ·Û‰Â ÔÓ·Û‰Ó‚‡ÌÓ ï‡Ï, flÍËÈ ‚¥‰‰ÁÂ͇₇ÚËÏ ªıÌ¥ ÓÒÓ·ÎË‚¥ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ Ú‡ ÍÛθÚÛÌÛ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚ¥? é·Óπ ıÓÚ¥ÎË ÍÓÌÚÓ₇ÚË ˆÂÈ ı‡Ï ¥ ıÓÚ¥ÎË, ˘Ó· ‚¥Ì ‚¥‰‰ÁÂ͇₇‚ ªıÌ˛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸. é·Óπ ıÓÚ¥ÎË Ï‡ÚË ˆÂÈ ı‡Ï Û Ò‚ÓπÏÛ ÓÎË‚ÍÓ‚ÓÏÛ „‡˛. ÇÓÌË Ò‚‡ËÎËÒfl ˜ÂÂÁ ÔÓ·ÎÂÏÛ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË Ú‡ ˜ÂÂÁ ÚÂ, ıÚÓ Á ÌËı ·Û‰Â ıÓÓÌËÚÂÎÂÏ ‰Ê· ÎÂ∂¥ÚËÏÌÓÒÚË Ò‚Óπª Ó‰ËÌË. éÚÊÂ, ‚¥‰Á̇˜‡˛Ú¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ
24
ÖÇêéèÄ áÄãÖÜÄíàåÖ ÇßÑ ßååߢêÄçíßÇ ÑÓÁ‚Óβ ÒÓ·¥ ̇ Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl ˘Â Ӊ̠Á‡Û‚‡ÊÂÌÌfl: Ö‚ÓÔ‡ π ÔÓÒÚÓÓÏ ‰Îfl ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚. ßÒÚÓ˘ÌÓ ÒÍ·ÎÓÒfl Ú‡Í, ˘Ó ˆ¸Ó„Ó ‚Ëχ„‡π flÍ ÂÍÓÌÓϥ͇, Ú‡Í ¥ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥fl. ÅÂÁ ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚ Ö‚ÓÔ‡ Ì ÁÏÓÊ ӷ¥ÈÚËÒfl. ßÏÏ¥∂‡ˆ¥fl ÔÓÊ‚‡‚βπ ̇ӉË, ¥ ˆÂ ¥ÒÚÓ˘̇ ‡θ̥ÒÚ¸ ¥ ·‡Ì‡Î¸ÌËÈ ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ. ÄΠflÍ Ì‡Ï, Ö‚ÓÔ¥, ‚˄̇ÚË ÁÎËı ‰Ûı¥‚, ÔÓÓ‰ÊÂÌËı ÒÚ‡ıÓÏ Ô‰ ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ‡ÏË? üÍ Ì‡Ï ‰¥flÚË, ˘Ó· Ì ÔÓ‚ÚÓËÚË Ù‡Ú‡Î¸ÌËı ÔÓÏËÎÓÍ ¥ÏÏ¥∂‡ˆ¥ª 50-¥˜ÌÓª ‰‡‚ÌÓÒÚË? íÓ‰¥ ÏË Á‡ÏÓ‚ËÎË ‰Â¯Â‚Û Ó·Ó˜Û ÒËÎÛ, ‡ ÔËȯÎË Î˛‰Ë. ßÏÏ¥∂‡ˆ¥fl – ˆÂ ÒÍ·‰ÌËÈ Ú‡ ÚË‚‡ÎËÈ ÔÓˆÂÒ ‰Îfl Ó·Óı ÒÚÓ¥Ì. ßÏÏ¥∂‡ˆ¥fl ÓÁ̇˜‡π, ¥ ÏË ÛÒ¥ ˆÂ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË, ˘Ó ÔËıÓ‰flÚ¸ β‰Ë – Á‚¥‰ÍË · ‚ÓÌË Ì ÔË·Û‚‡ÎË, – flÍ¥ Ô‚ÌÓ„Ó ‰Ìfl ÒÚ‡˛Ú¸ ‚ÓÔÂȈflÏË, ˜‡ÒÚËÌÓ˛ Ö‚ÓÔË. åË ÔÓÚ·ÛπÏÓ ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚, ÔÓÚÂ, Ì ȉÂÚ¸Òfl Î˯ ÔÓ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı Ù‡ı¥‚ˆ¥‚, flÍ¥ Ô˪‰ÛÚ¸ ‰Ó Ì‡Ò ÔÓ Green Card, ‡·Ë ÒÚ‡ÚË ‚ ÔË„Ó‰¥ ҇ϠÚÂÔÂ. íÓÈ, ıÚÓ „Ó‚ÓËÚ¸ ÔÓ «ÍÓËÒÌËı» ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚, ̇Úfl͇π, ˘Ó ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ¥ «¯Í¥‰ÎË‚¥» ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚË.
‡·ËÌË, ‚Ò¥ ·‡ÁÓ‚¥ ÂÎÂÏÂÌÚË Î˛‰Ò¸ÍÓª ÏÓÚË‚‡ˆ¥ª ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÓ Á‡Í·‰ÂÌ¥ ‚ Ó‰Ì¥È ÓÔÓ‚¥‰¥: ÔÓÚ·‡ ÒÂÍÒۇθÌÓª ¥ÌÚËÏÌÓÒÚË, ÔÓÚ·‡ Á‡ÒÓ·¥‚ ‚ËÊË‚‡ÌÌfl Ú‡ ÔÓÚ·‡ ˜ÛÚÚfl ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ¥ ÒԥθÌÓÚË. ëÔ‡‚Ë ÒÂÍÒÛ Á‡Î˯‡˛ ÍÓÏÛÒ¸ ¥Ì¯ÓÏÛ. ñfl ÍÌË„‡ – ÔÓ ‰‚¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÔÓÚ·Ë. éÒ¸ ˜ÓÏÛ fl β·Î˛ ͇Á‡ÚË, ˘Ó ̇ÍÓÔ˘ÂÌÌfl ¥ÌÙÓχˆ¥ª Á‡·ÂÁÔ˜Ûπ Ì‡Ò Î¥ÌÁ‡ÏË, ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏË ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‰Ë‚ËÚËÒfl ̇ ÒÛ˜‡ÒÌËÈ Ò‚¥Ú, Ó‰Ì‡Í Ò‡ÏËı Î¥ÌÁ Á‡Ï‡ÎÓ. ç‡Ï ÔÓÚ¥·ÌÓ Ú‡ÍÓÊ Á̇ÚË, ̇ ˘Ó ÏË ‰Ë‚ËÏÓÒfl ¥ ˜Ó„Ó ¯Û͇πÏÓ. Ä ÚÂ, ̇ ˘Ó ÏË ‰Ë‚ËÏÓÒfl, ¥ ÚÂ, ˜Ó„Ó ÏË ¯Û͇πÏÓ, ‚ˉÌÓ Á ÚÓ„Ó, flÍ ‚¥ÍÓ‚¥˜Ì¥ ÔËÚ‡ÌÌfl χÚÂ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ Ú‡ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓª ˜Ë ÒԥθÌÓÚÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË – flÍ¥ Úfl„ÌÛÚ¸Òfl ˘Â Á¥ ëÚ‡Ó„Ó á‡‚¥ÚÛ – ÔÓfl‚Îfl˛Ú¸Òfl Û ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜¥È ҸӄӉ̥ Ï¥ÊÌ‡Ó‰Ì¥È ÒËÒÚÂÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ì ˆ¸ÓÏÛ – ‰‡Ï‡ «ãÂÍÒÛÒ‡» ¥ ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡. ì ÒËÒÚÂÏ¥, ˘Ó ÒÍ··Òfl Á‡ ˜‡Ò¥‚ ïÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË, ̇ȥÏÓ‚¥Ì¥¯Ó˛ Á‡„ÓÁÓ˛ ‚‡¯ÓÏÛ ÓÎË‚ÍÓ‚ÓÏÛ ‰ÂÂ‚Û ·Û· Á‡„ÓÁ‡ Á ·ÓÍÛ ¥Ì¯Ó„Ó ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡. ÇÓ̇ ·Û· ‚¥‰ ‚‡¯Ó„Ó ÒÛÒ¥‰‡, ˘Ó ÔËıӉ˂ ‰Ó ‚‡Ò, ̇ÒËθÌˈ¸ÍË ‚ËÍÓÔÛ‚‡‚ ‚‡¯Â ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó ¥ ̇҇‰ÊÛ‚‡‚ ̇ ÈÓ„Ó Ï¥Òˆ¥ Ò‚Óπ. í‡ Á‡„ÓÁ‡ ҸӄӉ̥ Ì ‚ËÍβ˜Â̇, ‡Î ̇ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÑËÒÍÛÒ¥fl, fl͇ Á‡‡Á ÚË‚‡π ‚ Ö‚ÓÔ¥, ̇҇ÏÔ‰ Û ç¥Ï˜˜ËÌ¥, ÔÓ «ÍÓËÒÌ¥ÒÚ¸» π هڇθÌÓ˛ ¥ ÌÂÔ‡‚ËθÌÓ˛. ßÏÏ¥∂‡ÌÚË Ì π ‡Ì¥ «‰Ó·ËÏË», ‡Ì¥ «ÔÓ„‡ÌËÏË» – Ì¥ ‚ ÒÂÌÒ¥ β‰Ò¸ÍÓÏÛ, Ì¥ ‚ ÒÂÌÒ¥ ‚ËÍÓ̇ÌÌfl Ô‚ÌËı ÙÛÌ͈¥È. ì Ò‰ӂˢ¥ ÌÂ-¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚ Ú‡ÍÓÊ Ú‡ÔÎfl˛Ú¸Òfl ‰Ó·¥ Ú‡ ÔÓ„‡Ì¥ β‰Ë, ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥ ÂÍÒÔÂÚË È ‰ËÎÂÚ‡ÌÚË – so what (ÚÓ È ˘Ó). ñ ‚Ò ̇„‡‰Ûπ Ù¥ÎÓÒÂÏ¥ÚҸ͠ڂ‰ÊÂÌÌfl, ̇˜Â π‚ª Ì π ÔÓ„‡ÌËÏ, ‡Î ‚Ë·‡ÌËÏ Ì‡Ó‰ÓÏ – Á¯ÚÓ˛, ÊÓ‰ÂÌ Ì‡Ó‰ Ì χπ Ú‡ÍÓª ͥθÍÓÒÚË ÌÓ·ÂÎ¥‚Ò¸ÍËı ·Û‡ڥ‚. ñ Ì‚¥ÌÓ: π‚ª Ì π ̇ӉÓÏ ÌÓ·ÂÎ¥‚Ò¸ÍËı ·Û‡ڥ‚, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ‚ÓÌË Ì π ̇ӉÓÏ ·‡ÌÍ¥¥‚. Ü‡Ì èÓθ ë‡Ú ÒÙÓÏÛ₇‚ ˆÂ ‰ÛÊ ‰Ó·Â. Ç¥Ì Á‡Û‚‡ÊË‚, ˘Ó ‡ÌÚËÒÂÏ¥ÚËÁÏ ·Û‰Â ÔÓ‰Ó·ÌÓ Î˯ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË π‚ª‚ ·Û‰ÛÚ¸ ÒÔËÈχÚË ÚËÏË, ÍËÏ ‚ÓÌË π: Ú‡ÍËÏË Ê Î˛‰¸ÏË flÍ ¥ ÚË ˜Ë fl, ÔÓÎ¥ˆ‡flÏË ¥ ÁÎÓ‰¥flÏË, ωÒÂÒÚ‡ÏË ¥ ÔÓ‚¥flÏË, ÌÓ·ÂÎ¥‚Ò¸ÍËÏË Î‡Û‡ڇÏË ¥ ‰ÛÌflÏË. í‡Í Ò‡ÏÓ ¥ Á ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ‡ÏË. ßÏÏ¥∂‡ÌÚË ÔÓÚ‡ÔÎfl˛Ú¸ Û ÒÛÒԥθ̥ ÛÏÓ‚Ë, ‰Ó flÍËı ‚ÓÌË ÏÛÒflÚ¸ ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÚËÒfl Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ Ï¥ÒˆÂ‚Â Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl. ñÂÈ ÔÓˆÂÒ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‰ÛÊ ÌÂ¥‚ÌÓ-
‚Ó̇ ÁÏÂ̯Ë·Òfl Û ·‡„‡Ú¸Óı ˜‡ÒÚË̇ı Ò‚¥ÚÛ. ëıÓÊÂ, ˘Ó ̇ȷ¥Î¸¯‡ Á‡„ÓÁ‡ ÓÎË‚ÍÓ‚ÓÏÛ ‰ÂÂ‚Û Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ȉ ‚¥‰ «ãÂÍÒÛÒ‡» – ‚¥‰ ÛÒ¥ı ‡ÌÓÌ¥ÏÌËı, ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı, „ÓÏÓ„ÂÌ¥ÁÛ˛˜Ëı, Òڇ̉‡ÚËÁÛ˛˜Ëı ËÌÍÓ‚Ëı ÒËÎ ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, ˘Ó ÒÍ·‰‡˛Ú¸ ҸӄӉ̥¯Ì˛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ, fl͇ ∂ÎÓ·‡Î¥ÁÛπÚ¸Òfl. è‚̥ ˜¥ ‚ ˆ¥È ÒËÒÚÂÏ¥ Á‰‡ÚÌ¥ ÁÓ·ËÚË «ãÂÍÒÛÒ» Ú‡ÍËÏ ‚ÒÂÔÂÂÏÓÊÌËÏ, ˘Ó ‚¥Ì ÏÓÊ Ô„̇ÚË ¥ ÔÂÂÓÒÚË ÍÓÊÌ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó Ì‡ Ò‚ÓπÏÛ ¯ÎflıÛ, – ·χ˛˜Ë ÒԥθÌÓÚË, ÁÏ¥Ú‡˛˜Ë Ò‰ӂˢ‡ ¥ ‚ËÚ¥ÒÌfl˛˜Ë Ú‡‰Ëˆ¥ª, – ‡ ˆÂ ÏÓÊ ÔËÁ‚ÂÒÚË ‰Ó ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó„Ó ÁÌÂÒËÎÂÌÌfl ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡. ÄΠ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ‚ ˆ¥È ÒËÒÚÂÏ¥ È ¥Ì¯¥ ˜¥, flÍ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎfl˛Ú¸ ̇‚¥Ú¸ ̇ÈÏÂ̯¥È, ̇ÈÒ··¯¥È ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÒԥθÌÓÚ¥ ‚ ̇¯ ˜‡Ò ÒÍÓËÒÚ‡ÚËÒfl Á ÌÓ‚Ëı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È ¥ ËÌÍ¥‚ ‰Îfl Á·ÂÂÊÂÌÌfl Ò‚Óªı ÓÎË‚ÍÓ‚Ëı ‰Â‚, Ò‚Óπª ÍÛθÚÛË Ú‡ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË. èÓ‰ÓÓÊÛ˛˜Ë ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÓÍË Ò‚¥ÚÓÏ, fl ÁÌÓ‚ ¥ ÁÌÓ‚ Á¥¯ÚÓ‚ıÛ˛Òfl Á ˆËÏ ‡Û̉ÓÏ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓª ·ÓÓÚ¸·Ë, ÔÂÂÚfl„Û‚‡ÌÌflÏ ÎËÌ‚Ë, ‡ÍÚÓÏ ·‡Î‡ÌÒÛ‚‡ÌÌfl Ï¥Ê «ãÂÍÒÛÒÓÏ» ¥ ÓÎË‚ÍÓ‚ËÏ ‰Â‚ÓÏ. ÅÓÓÚ¸·‡ «ãÂÍÒÛÒ‡» È ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ Û ÌÓ‚¥È ÒËÒÚÂÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÔÓÁ̇˜Ë·Òfl ̇ ÂÙÂẨÛÏ¥ 1994 ÓÍÛ ‚ çÓ‚Â∂¥ª Á ÔË‚Ó‰Û ÔËπ‰Ì‡ÌÌfl ˜Ë ÌÂÔËπ‰Ì‡ÌÌfl ‰Ó Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ. ñÂ, χ·ÛÚ¸, ·Û‚ slam dunk7 h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ï¥ÌÓ ÔÓ Ó·Ë‰‚‡ ·ÓÍË, ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÏÓÊ ‚ËÚËχÚË ÈÓ„Ó Î˯ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‚Ò ‰Ó·Â Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓ ‚¥‰ ‰ËÚfl˜Ó„Ó Ò‡‰Í‡, ÔÓϯ͇ÌÌfl ¥ ‰Ó ˘Ó‰ÂÌÌÓª Ô‡ˆ¥. íÛÚ ıÓ˜ÂÚ¸Òfl ˘Â ‡Á Ô¥‰ÍÂÒÎËÚË Ì‡ÒÚÛÔÌÂ: ·¥Î¸ ÂÏ¥∂‡ˆ¥ª, ·¥Î¸, ÍÓÎË ÚË Á‡Î˯‡π¯ Ò‚Ó˛ Ňڸͥ‚˘ËÌÛ Ì ÒÎ¥‰ ̉ÓÓˆ¥Ì˛‚‡ÚË: ÍÓÊÂÌ ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ Á‡Î˯‡π ‰ÛÁ¥‚ ¥ ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌÛ ‚ ÔÓ¯Û͇ı ˘‡ÒÚfl ‚ ˜ÛÊ¥È Í‡ªÌ¥. Ç¥Ì ÔÓÚ·Ûπ ˜‡ÒÛ, ˘Ó· ‡‰‡ÔÚÛ‚‡ÚËÒfl ‰Ó ÌÓ‚Óª ÍÛθÚÛË Ú‡ ÓÚÓ˜ÂÌÌfl, ‚¥Ì Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ÏÛÒËÚ¸ ‚Ë‚˜ËÚË ¥Ì¯Û ÏÓ‚Û. ÅÂÁ ÏÓ‚Ë ‚¥Ì Ì¥ÍÓÎË Ì ‰ÓÒfl„Ì ÔÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl. Ö‚ÓÔ‡ ‚¯ڥ ÔÓ‚ËÌ̇ ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó ÔÓÚ·Ûπ ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚. íÓÏÛ ‚Ó̇ ÔÓ‚ËÌ̇ ‰Ó ÌËı ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÚËÒfl ¥ ·ÛÚË „ÓÚÓ‚Ó˛ ‰Ó ÌËı. ꇉË͇θ̥ Ô‡‚¥ ‚ Ö‚ÓÔ¥, flÍ¥ ˜ÂÂÁ Ò‚¥È ÒÚ‡ı Ô‰ χȷÛÚÌ¥Ï Ô‚‡ÊÌÓ Ì‡Ô‡‰‡˛Ú¸ ̇ ˜ÓÌËı, ˆ¸Ó„Ó ˘Â Ì ‚ÚflÏËÎË. ÇÒ¥ ‰ÂÏÓ͇ÚË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ªÏ ÔÓflÒÌËÚË, ˘Ó ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚË – ˜‡ÒÚË̇ Ì‡Ò ÛÒ¥ı. ß ˘Ó ªıÌfl ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ π ·‡Ê‡ÌÓ˛. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó ÌÂÓ·ı¥‰Ì‡ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθ̇ Á„Ó‰‡ ‚Ò¥ı ‰ÂÏÓ͇ڥ‚. íÓÈ, ıÚÓ ÒÚ‡‚ËÚ¸ Ô¥‰ ÒÛÏÌ¥‚ Ú‡ÍÛ Á„Ó‰Û, ̇҇ÏÔ‰ ˆÂ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, Ô¥‰ÚËÏÛπ ÚÂÓËÒÚ˘̥ ‡ÍÚË Ô‡‚Ëı ‡‰Ë͇Υ‚. Ç¥Ì ªı ÎÂ∂¥ÚËÏ¥ÁÛπ, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÚÓ„Ó, ˘Ó· ˜¥Ú-
‰Îfl ÌÓ‚Âʈ¥‚. ïÓ˜ ·Ë flÍ Ú‡Ï ·ÛÎÓ, çÓ‚Â∂¥fl – ‚ Ö‚ÓÔ¥. ñ ·‡„‡Ú‡, ÓÁ‚ËÌÛÚ‡ ͇ªÌ‡, ¥ ‚Ó̇ χπ ‚ÂÎËÍÛ ‰Óβ ‚ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ÚÓ„¥‚Î¥. èËπ‰Ì‡ÌÌfl ‰Ó Öë ·ÛÎÓ ‰Îfl çÓ‚Â∂¥ª Û Ò‚¥Ú¥ ˘Ó‡Á ‚Ë˘Óª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ ‚ËÔ‡‚‰‡Ì ԥ‰ ÍÓÊÌËÏ ÏÓÊÎË‚ËÏ Ó„Îfl‰ÓÏ. é‰Ì‡Í ÂÙÂẨÛÏ ÔÓ‚‡ÎË‚Òfl, ÚÓÏÛ ˘Ó ̇‰ÚÓ ·‡„‡ÚÓ ÌÓ‚Âʈ¥‚ ‚¥‰˜ÛÎÓ, ˘Ó ÔËπ‰Ì‡ÌÌfl ‰Ó Öë ÓÁ̇˜‡ÎÓ · ̇‰ÚÓ ÒËθÌ ‚ËÍÓ¥ÌÂÌÌfl ªı̸Ӫ ‚·ÒÌÓª ÌÓ‚ÂÁ¸ÍÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË Ú‡ ÒÔÓÒÓ·Û ÊËÚÚfl, ˘Ó ªı Á‡‚‰flÍË ÌÓ‚ÂÁ¸Í¥È ̇ÙÚ¥ Á 襂̥˜ÌÓ„Ó ÏÓfl (ÔÓ‰‡Ì¥È Û ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ) ÌÓ‚Âʈ¥ ‚Ò ˘Â ÏÓ„ÎË ÒÓ·¥ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚË Á·Â„ÚË – ·ÂÁ ˜ÎÂÌÒÚ‚‡ ‚ Öë. Ň„‡ÚÓ ÌÓ‚Âʈ¥‚ ÔӉ˂ËÎËÒfl ̇ Öë ¥ Ò͇Á‡ÎË ‰Ó Ò·Â: «Ñ‡ÈÚÂ-ÌÓ ÏÂÌ¥ ÔÓ„ÎflÌÛÚË Ì‡ ˆÂ ÔflÏÓ. íÓ fl ÏÛÒËÚËÏÛ ‚ÁflÚË Ò‚Ó˛ ÌÓ‚ÂÁ¸ÍÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ Ú‡ ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl ¥ ‚Í·ÒÚË ‰ÂÔÓÁËÚÓÏ ‰Ó Ö‚ÓÍÛıÌ¥, ‰Â ‚ÓÌË ·Û‰ÛÚ¸ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌ¥ Ö‚Ó·˛Ó͇ڇÏË ‚ Ö‚ÓÔ‡‡ÒÓβ, Á‡ ˘Ó ªÏ ·Û‰Â Á‡Ô·˜ÂÌÓ ‚ Ö‚Ó‰Ó·‡ı ‚ Ö‚ÓÔ‡ÎflÏÂÌÚ¥ ‚ Ö‚ÓÒÚÓÎˈ¥, ÔÂÂÔÓ‚ÌÂÌ¥È Ö‚ÓÊÛ̇ΥÒÚ‡ÏË? é Ì¥, ‰flÍÛ˛. 䇢 ‚Ê ·ÛÚË ëÚÂÌÓÏ Á çÓ‚Â∂¥ª. 䇢 ‚Ê ÚËχÚËÒfl Ò‚Óπª ‚Î‡ÒÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ ¥ χÚË ÚÓ¯ÍË ÏÂ̯ËÈ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ‰ÓÒÚ‡ÚÓÍ». áÌÂÒËÎÂÌÌfl ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ Ô‰ «ãÂÍÒÛÒÓÏ» π ¥ ‚ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌ¥ Á î‡Ìˆ¥ª Û ÒÂÔÌ¥ 1999 ÓÍÛ, ‚Ï¥˘ÂÌÓÏÛ Û
25
ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍÓ ‡ÚËÍÛ₇ÚË, ˘Ó ‚ÓÌË ÒÚÓflÚ¸ Á‡ ÏÂʇÏË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. èÓˆÂÒÓÏ ¥ÏÏ¥∂‡ˆ¥ª ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓ ÍÂÛ‚‡ÚË. ç‡Ï ÔÓÚ¥·Ì¥ Á‡ÍÓÌË ÔÓ ¥ÏÏ¥∂‡ˆ¥˛, flÍ¥ ˜¥ÚÍÓ ¥Î˛ÒÚÛ˛Ú¸ ̇ÁÓ‚Ì¥ ¥ ‚Ò‰ËÌ¥, ˘Ó ¥ÏÏ¥∂‡ˆ¥fl 𠂇ÊÎË‚ËÏ ‰Îfl Ö‚ÓÔË Ù‡ÍÚÓÓÏ. éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ˆ¥ÎÍÓÏ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ flÍËıÓÒ¸ ÛÚËÎ¥Ú‡ÌËı Ï¥ÍÛ‚‡Ì¸, Ì‡Ï ÔÓÚ¥·Ì „‡ÏÓÌ¥ÁÓ‚‡Ì ‚ÓÔÂÈҸ͠ԇ‚Ó ÔÓ ¯Û͇˜¥‚ ÔËÚÛÎÍÛ. ¢‡‡ÌÚ¥fl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔËÚÛÎÍÛ ‰Îfl ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÌËı Á‡ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl π ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ÒÛÚÚπ‚Ó„Ó ÔË̈ËÔÓ‚Ó„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ ‚Ò¥ı ‚ÓÔÂȈ¥‚: ˆÂ ˜‡ÒÚË̇ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, ¥ Ò‡ÏÂ Ú‡Í ˆÂ Ú·‡ ÓÁÛÏ¥ÚË È ·ÓÓÌËÚË. ë‡Ï ÚÓÏÛ Ô‡‚Ó Ì‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÔËÚÛÎÓÍ – ˆÂ ÒÛÚÚπ‚‡ ÒÍ·‰Ó‚‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ Ú‡ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ‡ ‚¥‰ÚÂÔ ¥ ÌÂÓ·ı¥‰Ì‡ ˜‡ÒÚË̇ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Magna Charta ̇ ¯ÎflıÛ ‰Ó ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓ ÏËÌÓª Ú‡ ÒÔ‡‚‰ÎË‚Óª Ö‚ÓÔË. ÑÓÁ‚ÓθÚ ÏÂÌ¥ Á‡‚¯ËÚË ÒÎÓ‚‡ÏË ÅẨʇϥ̇ î‡ÌÍΥ̇, β‰ËÌË, fl͇ ÔÂ¯Ó˛ Ô¥‰ÔË҇· ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÛ ÑÂÍ·‡ˆ¥˛ ÔÓ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ¥ ·Û· ‚Ë̇ı¥‰ÌËÍÓÏ „ÓÏÓ‚¥‰‚Ó‰Û.
«Washington Post» ÊÛ̇ΥÒÚÍÓ˛ ˆ¥πª ∂‡ÁÂÚË ÖÌÌ ëÓ‰ÒÓÌ, ÔÓ î¥Î¥Ô‡ îÓÎÎ¥Ó, χ Ô¥‚‰ÂÌÌÓ-Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó Ù‡ÌˆÛÁ¸ÍÓ„Ó ÒÂÎˢ‡ ëÂÌ-è’π-‰Â-í¥‚¥Á¥ Á ̇ÒÂÎÂÌÌflÏ 610 ÓÒ¥·. îÓÎÎ¥Ó ¥ ϥҸ͇ ‡‰‡ ëÂÌ-è’π‡-‰Â-í¥‚¥Á¥ ‚Î¥ÔËÎË 100-‚¥‰ÒÓÚÍÓ‚ËÈ ÔÓ‰‡ÚÓÍ Ì‡ ÔÎfl¯Â˜ÍË äÓ͇-äÓÎË, ˘Ó ÔÓ‰‡‚‡ÎËÒfl ̇ ÚÂËÚÓ¥ª Ï¥ÒÚ˜ÍÓ‚Ó„Ó Ú‡·ÓÛ, Û ‚¥‰Ô·ÚÛ Á‡ Ú‡ËÙ, ˘Ó ÈÓ„Ó ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ‚Î¥ÔËÎË Ì‡ ÓÍÙÓÒ¸ÍËÈ ÒË, flÍËÈ ‚ËÓ·ÎflπÚ¸Òfl Î˯ ‚ ‡ÈÓÌ¥ Ô¥‚‰ÂÌÌÓ-Á‡ı¥‰ÌÓª î‡Ìˆ¥ª ̇‚ÍÓÎÓ ëÂÌ-è’π-‰Â-í¥‚¥Á¥. ç‡Ï‡ÒÚË‚¯Ë ÚÓıË ÓÍÙÓÛ Ì‡ ÓÍ‡πˆ¸ ıÛÒÚÍÓ„Ó ıÎ¥·‡, îÓÎÎ¥Ó Ò͇Á‡‚ ‰Ó ëÓ‰ÒÓÌ: «êÓÍÙÓ ‚ËÓ·ÎflπÚ¸Òfl Á ÏÓÎÓ͇ Î˯ Ӊ̥πª ÔÓÓ‰Ë Ó‚Âˆ¸, ‚¥Ì ‚ËÓ·ÎflπÚ¸Òfl Î˯ ‚ Ó‰ÌÓÏÛ Ï¥Òˆ¥ Û î‡Ìˆ¥ª ¥ ‚¥Ì ‚ËÓ·ÎflπÚ¸Òfl Î˯ ӉÌËÏ ÓÒÓ·ÎË‚ËÏ ÒÔÓÒÓ·ÓÏ. Ç¥Ì – ÔÓÚËÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. äÓ͇-äÓÎÛ ÏÓÊ̇ ÍÛÔËÚË ·Û‰¸-‰Â Û Ò‚¥Ú¥, ¥ ‚Ó̇ ÒÍ¥Á¸ Ӊ̇ÍÓ‚¥Ò¥Ì¸Í‡. «Coke» π ÒËÏ‚ÓÎÓÏ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ÏÛθÚË̇ˆ¥Ó̇θÌËı Á‡Á¥ı‡Ì¸ ÛÓ‰ÌÓχ̥ÚÌËÚË ÒÏ‡Í ÔÓ ‚Ò¥È Ô·ÌÂÚ¥. éÒ¸ ÔÓÚË ˆ¸Ó„Ó ÏË ¥ ‚ËÒÚÛÔ‡πÏÓ». «ãÂÍÒÛÒÓÏ» ¥ ÓÎË‚ÍÓ‚ËÏ ‰Â‚ÓÏ Û Á‰ÓÓ‚ÓÏÛ ·‡Î‡ÌÒ¥ ·Û· È ¥ÒÚÓ¥fl, flÍÓ˛ ÔÓ‰¥ÎË‚Òfl Á¥ ÏÌÓ˛ ¢ÎÂÌ è¥ÍÍÂÚ, Ô¯ËÈ ‚¥ˆÂ-ÔÂÁˉÂÌÚ „ÛÔË Á ÔËڇ̸ ÓıÓÓÌË ‰Ó‚Í¥ÎÎfl Conservation International, – ÔÓ ÚÂ, flÍ ‚¥Ì ‚¥‰‚¥‰Û‚‡‚ ÒÂÎÓ ÄÛÍ ¥Ì‰¥‡Ìˆ¥‚ ÔÎÂÏÂÌ¥ ä‡È‡ÔÓ, ÓÁÚ‡¯Ó‚‡ÌÂ Û ‚¥‰‰‡ÎÂÌÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ДЕНІЕЛЬ КОНБЕНДІТ ЕВРОПА – ЦЕ ОСТАННЯ УТОПІЯ
26
êÓÁÛÏ̇ β‰Ë̇ ÔÓflÒÌ˛π ̇Ï, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ Ì¥·ËÚÓ ÏÛ‰¥ β‰Ë, ÍÓÎË ‚ÓÌË ÒÚË͇˛Ú¸Òfl Á ÙÂÌÓÏÂÌÓÏ ¥ÏÏ¥∂‡ˆ¥ª, ‚ËÔ‡‰‡˛Ú¸ Á ÓÎ¥ ¥ ‚Ú‡˜‡˛Ú¸ Á‰ÓÓ‚ËÈ „ÎÛÁ‰: «ä¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ·¥ÎËı ‚ ÛÒ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ‰Ó‚ÓÎ¥ χ·. ÇÒfl ÄÙË͇ ˜Ó̇ ‡·Ó ÚÂÏ̇, Ú‡ÍÓÊ ¥ ÄÏÂË͇, Í¥Ï ÚËı, ıÚÓ ÚÛ‰Ë Ô˪ı‡‚. Ç Ö‚ÓÔ¥ ¥Òԇ̈¥, ¥Ú‡Î¥Èˆ¥, ه̈ÛÁË, ÓÒ¥flÌË Ú‡ ¯‚Â‰Ë Ï‡˛Ú¸ ÚÂÏÌËÈ ÍÓÎ¥ ¯Í¥Ë. ç¥Ïˆ¥ Ú‡ÍÓÊ Ï‡˛Ú¸ ÚÂÏÌËÈ ÍÓÎ¥ ¯Í¥Ë, Á‡ ‚ËÌflÚÍÓÏ Ò‡ÍÒÓ̈¥‚, flÍ¥ ‡ÁÓÏ Á ‡Ì„ΥȈflÏË ÒÍ·‰‡˛Ú¸ ÓÒÌÓ‚ÌÛ Ï‡ÒÛ ·¥ÎÓ„Ó Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ̇ ÁÂÏÌ¥È ÔÓ‚ÂıÌ¥. ü · ıÓÚ¥‚, ˘Ó· ªı ·ÛÎÓ ·¥Î¸¯Â». ÑÎfl ÏÂÌ ւÓÔ‡ – ˆÂ ‚¥Á¥fl, Ï¥fl, Ӊ̇ Á ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ÛÚÓÔ¥È, Á‡ flÍ¥ ‚‡ÚÓ ·ÓÓÚËÒfl. ü ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó ¥‰Âfl ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌÓ„Ó Ô‡Ú¥ÓÚËÁÏÛ, flÍÛ ‰Îfl ç¥Ï˜˜ËÌË ÒÙÓÏÛ₇‚ û∂ÂÌ É‡·ÂχÒ, Ô¥‰ıÓ‰ËÚ¸ ̇‚¥Ú¸ ·¥Î¸¯Â ‰Îfl Ö‚ÓÔË. óÂÂÁ ÔÓÔÓÁˈ¥˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª, fl͇ ˘Â χπ Á‡ÒÎÛÊËÚË ˆ˛ ̇Á‚Û, ÏË ‰‡πÏÓ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ Ì‡Ó‰‡Ï ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸, ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÛ‚‡ÚË Ò· Á Ö‚ÓÔÓ˛. íÓÏÛ fl ‰Ûχ˛, ˘Ó ¥ ‰ËÒÍÛÒ¥fl, ¥ ÂÙÂẨÛÏ ÔÓ Ú‡ÍÛ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥˛ π Ô‰ÛÏÓ‚Ó˛ ‰Îfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ-
ÏÛ Á‡ÍÛÚÍÛ ÚÓÔ¥˜ÌÓ„Ó Î¥ÒÛ Å‡ÁËθҸÍÓª ÄχÁÓÌ¥ª, ‰ÓÒflÊÌÓÏÛ Î˯ ‰Îfl χÎÂ̸ÍÓ„Ó Î¥Ú‡Í‡. «äÓÎË ÏË Ò¥‰‡ÎË Ì‡ Ú‡‚’flÌÛ ÁÎ¥ÚÌÛ ÒÏÛ„Û, Ì‡Ò ÁÛÒÚ¥˜‡ÎÓ ‚Ò ÒÂÎÓ Û Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓÏÛ ‚·‡ÌÌ¥ – Ú‡ ‚ ·‡ÍÛ ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó – ¥ Á ÓÁχθӂ‡ÌËÏË Ó·Î˘˜flÏË, Á χÈÓ¥ÌÌflÏ ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ·ÂÈÁ·ÓθÌËı ÍÂÔÓÍ Á ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚ËÏË ÎÓ„ÓÚËÔ‡ÏË», – ÔË„‡‰Û‚‡‚ è¥ÍÍÂÚ. «ü ·Û‚ Ú‡Ï ‡ÁÓÏ Á Conservation International, ˘Ó· ̇„Îfl‰‡ÚË Á‡ ÓÁ‚ËÚÍÓÏ Òڇ̈¥ª ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl, flÍÛ ÏË ÚÓ‰¥ ÛÚËÏÛ‚‡ÎË ‚ ‚ÂıÌ¥È ˜‡ÒÚËÌ¥ ¥ÍË ‡ÁÓÏ Á ä‡È‡ÔÓ. óÎÂÌË ÔÎÂÏÂÌ¥ ‚Ê ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ÒÚÓÎ¥Ú¸ Ó·Â¥„‡ÎË ‚ÂÎËÍËÈ ¯Ï‡Ú ÌÂÁ‡ÈχÌÓª ÄχÁÓÌ¥ª, Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û˛˜Ë Á‚˘‡ÈÌÛ ÒËÎÛ. íÂÔ ‚ÓÌË ‚˜‡Ú¸Òfl Ó·Â¥„‡ÚË ªª ˜ÂÂÁ ‡Î¸flÌÒË Á Ï¥Ê̇ӉÌËÏË ‚˜ÂÌËÏË, Ô‡ˆ¥‚ÌË͇ÏË Á‡ÔÓ‚¥‰ÌËÍ¥‚ ¥ ÒÛÒԥθÌÓ Ò‚¥‰ÓÏËÏË ·¥ÁÌÂÒÏÂ̇ÏË. Ç ªı̸ÓÏÛ ÒÂÎ¥ ̇ „ÓÎÓ‚Ì¥È ‚Û΢ˆ¥ π ͇ÏÌˈfl Conservation International ¥ ‚¥‰„‡ÎÛÊÂÌÌfl Body Shop, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ Ò‚¥‰ÓÏËı ‚ËÓ·ÌËÍ¥‚ ÏË·. éÚÓÊ, Ô¥ÒÎfl ‰‚Ó‰ÂÌÌÓ„Ó Ô·ۂ‡ÌÌfl ̇ Òڇ̈¥ª ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl ÏË ÔÓ‚ÂÌÛÎËÒfl ‰Ó Ò·, ˘Ó· ÁÓ·ËÚË ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ¯Ï‡Ú Ó·ÓÚË. åË ‰ÓÏÓ‚ËÎËÒfl ÔÓ ‚·¯ÚÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÒÚÓ Ì·‡ ‚ÂÌ¥Ò‡ÊÛ ÍÛθÚÛË ä‡È‡ÔÓ, ‚ËÓ·¥‚ ÂÏÂÒ·, ÍÓ¯ËÍ¥‚, ‚ÓπÌÌËı Í˪‚, ÒÔËÒ¥‚, ÎÛÍ¥‚ ¥ ÒÚ¥Î. íÓ‰¥ ̇¯‡ „ÛÔ‡ ‚Áfl·Òfl ÒÍÛÔÓ‚Û‚‡ÚË ‚Ò ˆÂ Á‡ ÌÂÔÓÏ¥ÌÓ ‚ËÒÓÍËÏË ˆ¥Ì‡ÏË ‚ ‡ÏÂËh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
„Ó ÌÓ‚Ó(Û)Ú‚ÓÂÌÌfl. ÉÓχ‰Ò¸Í‡ ‰ËÒÍÛÒ¥fl ÔÓÒËβπ ÒÛÒԥθÌÛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ¥ Ó·ËÚ¸ ÏÓÊÎË‚Ó˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥˛. ì ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ fl π ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ Ô‡Ú¥ÓÚÓÏ – Ô‡Ú¥ÓÚÓÏ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª.
èÂÂÍ·· ëÓÙ¥fl éÌÛÙ¥‚
͇ÌÒ¸ÍËı ‰Ó·‡ı. чΥ ÏË Ô¥¯ÎË ¥ Ò¥ÎË Û ˜ÓÎÓ‚¥˜¥È ıËÊ¥ ‚ ˆÂÌÚ¥ Ò· ä‡È‡ÔÓ, flÍÂ, ˆ¥ÎÍÓÏ ÏÓÊÎË‚Ó, ÔÓıÓ‰ËÚ¸ ˘Â Á ‰Ó¥ÒÚÓ˘ÌËı ˜‡Ò¥‚. ëˉfl˜Ë ‚ Ú¥È ıËÊ¥ Á „ÓÎÓ‚ÌËÏË ˜ÓÎÓ‚¥Í‡ÏË Ò·, fl ÔÓÏ¥ÚË‚, ˘Ó ‚Ò¥ ‚ÓÌË ‰Ë‚ÎflÚ¸Òfl Ó‰ËÌ ÚÂ΂¥ÁÓ, Ô¥‰’π‰Ì‡ÌËÈ ‰Ó ‚ÂÎËÍÓª Ò‡ÚÂÎ¥Ú‡ÌÓª Ú‡¥ÎÍË. í¥ ˜ÓÎÓ‚¥ÍË ÔÂÂÏË͇ÎË Í‡Ì‡ÎË ÚÛ‰Ë ¥ ̇Á‡‰, ‚¥‰ ·‡ÁËθҸÍÓ„Ó ÙÛÚ·ÓθÌÓ„Ó Ï‡Ú˜Û ‰Ó ·¥ÁÌÂÒ-͇̇ÎÛ, ˘Ó ÔÓ‰‡‚‡‚ ÓÒÚ‡ÌÌ˛ ˆ¥ÌÛ Ì‡ ÁÓÎÓÚÓ Ì‡ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ËÌ͇ı. óÓÎÓ‚¥ÍË ÔÎÂÏÂÌ¥ ä‡È‡ÔÓ ıÓÚ¥ÎË ÛÔ‚ÌËÚËÒfl, ˘Ó ‚ÓÌË ·ÂÛÚ¸ ÓÔ·ÚÛ Á ‰¥·ÌËı Û‰ÓÍÓÔ¥‚, flÍËÏ ‚ÓÌË ‰ÓÁ‚ÓÎËÎË ÍÓÔ‡ÚË ÔÓ Í‡flı Ò‚Óπª ÚÓÔ¥˜ÌÓ-Î¥ÒÓ‚Óª ‚·ÒÌÓÒÚË, Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï Ï¥Ê̇ӉÌËÏ Ú‡ËÙÓÏ Ì‡ Ú ÁÓÎÓÚÓ, flÍ · Ú¥ Ú‡Ï Á̇ȯÎË. á„Ó‰ÓÏ ‚ÓÌË ‚ËÍÓËÒÚ‡ÎË ÔË·ÛÚÍË, Á‡Ó·ÎÂÌ¥ ̇ Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ËÌÍÛ ÁÓÎÓÚ‡, ‰Îfl Á·ÂÂÊÂÌÌfl Ò‚Ó„Ó ‚·ÒÌÓ„Ó Û̥͇θÌÓ„Ó ÒÚËβ ÊËÚÚfl ÔÓÒ‰ËÌ¥ ‡Ï‡ÁÓÌÒ¸ÍÓ„Ó ÚÓÔ¥˜ÌÓ„Ó Î¥ÒÛ». ÅÓÓÚ¸·‡ «ãÂÍÒÛÒ‡» Á ÓÎË‚ÍÓ‚ËÏ ‰Â‚ÓÏ ·Û· ¥ Û ÒˆÂÌ¥, Ò‚¥‰ÍÓÏ flÍÓª fl ÒÚ‡‚ Û ¯Ú‡·-Í‚‡ÚË¥ çÄíé ‚ Å˛ÒÒÂÎ¥. ü Òˉ¥‚ ̇ Ú‡Ô˜‡Ì¥ ‚ ÍÓˉӥ, ˜Â͇˛˜Ë ̇ ÁÛÒÚ¥˜. èÓÛ˜ Á¥ ÏÌÓ˛ ·Û· fl͇Ҹ Ê¥Ì͇, ÓÒ¥ÈҸ͇ ÊÛ̇ΥÒÚ͇, ˘Ó „Ó‚ÓË· ˘ÓÒ¸ ÔÓ-ÓÒ¥ÈÒ¸ÍË Û Ò‚¥È ˘¥Î¸ÌËÍÓ‚ËÈ ÚÂÎÂÙÓÌ. ÄΠ̇ȷ¥Î¸¯Â ‚‡ÁË‚ ÏÂÌ ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ‚Ó̇, ÔÓıӉʇ˛˜Ë, Ó·Ë· ÍÓ· ·¥Îfl ‡Ô‡‡ÚÛ Coke, ÔÓÔ¥‰ ÚÂ΂¥ÁÓÓÏ, ̇ÒÚÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl flÍÚ‡‡Ò ‚ËÍÎËÍ ‚ÓÁÌflÍ Î˛‰ÒÚ‚Û íÄêÄë Çéáçüä © í.ÇÓÁÌflÍ, 2000
πÌËÏ Ì‡ CNN, ˘Ó ҇ϠÔ‰‡‚‡ÎË ÔÓ ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌËÈ ‚ÒÚÛÔ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Á‡„ÓÌ¥‚ ‰Ó 襯ڥÌË (äÓÒÓ‚Ó) – ‚ËÔ‰ʇ˛˜Ë ÒËÎË çÄíé. êÓÒ¥ÈҸ͇ ÊÛ̇ΥÒÚ͇, ˘Ó ÍÛÊÎflπ ̇‚ÍÓÎÓ ‡Ô‡‡ÚÛ Á Coke, Ô¥‰ Â͇ÌÓÏ CNN, ÓÁÏÓ‚Îflπ ÔÓ-ÓÒ¥ÈÒ¸ÍË Û Ò‚¥È ˘¥Î¸ÌËÍÓ‚ËÈ ÚÂÎÂÙÓÌ Û ¯Ú‡·-Í‚‡ÚË¥ çÄíé ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò, flÍ Ô‡Î‡π äÓÒÓ‚Ó – Û ÏÓªÈ „ÓÎÓ‚¥ Ì ‚Í·‰‡ÎËÒfl ‚Ò¥ ˆ¥ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚ¥. ÇËÔ‡‰ÍÓÏ ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥ª «ãÂÍÒÛÒ‡» ÓÎË‚ÍÓ‚ËÏ ‰Â‚ÓÏ ·ÛÎÓ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ‚ ÊÛ̇Υ «The Economist» Á‡ 14 ÒÂÔÌfl 1999 ÓÍÛ ÔÓ ‡ÒËÒÚ¥‚Ò¸ÍËÈ Ï‡Ì¥ÙÂÒÚ É¥Ú· «Mein Kampf», Á‡·ÓÓÌÂÌËÈ Û ç¥Ï˜˜ËÌ¥ ̥ψ¸ÍËÏ Ûfl‰ÓÏ. âÓ„Ó Ì ÏÓÊ̇ ÔÓ‰‡‚‡ÚË ‚ ÊÓ‰Ì¥È Ì¥Ïˆ¸Í¥È ÍÌË„‡Ì¥ ˜Ë ‚ˉ‡‚‡ÚË ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥. ÄΠ̥ψ¥ ‚Ëfl‚ËÎË, ˘Ó ˆ˛ ÍÌË„Û ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ Á‡ÏÓ‚ËÚË ˜ÂÂÁ ßÌÚÂÌÂÚ Á Amazon.com ¥ ‚Ó̇ ÔËȉ ÔÓ¯ÚÓ˛, Ú‡Í ˘Ó ̥ψ¸ÍËÈ Ûfl‰ ·Û‰Â ·ÂÁÒËÎËÏ ªª ÁÛÔËÌËÚË. ß ÒÔ‡‚‰¥, «Mein Kampf» Á Amazon.com Á‡ÏÓ‚ËÎÓ ÒڥθÍË Ì¥Ïˆ¥‚, ˘Ó ‚Î¥ÚÍÛ 1999 ÓÍÛ É¥ÚΠۂ¥È¯Ó‚ ‰Ó Ì‡È‚Ë˘Óª ‰ÂÒflÚÍË Û ÒÔËÒÍÛ ·ÂÒÚÒÂÎÂ¥‚ ç¥Ï˜˜ËÌË. ëÔÂ¯Û Amazon.com ‚¥‰ÏÓ‚ËÎËÒfl ÔËÔËÌËÚË ‰ÓÒÚ‡‚Û «Mein Kampf» ‰Ó ç¥Ï˜˜ËÌË, ̇ÔÓÎfl„‡˛˜Ë ̇ ÚÓÏÛ, ˘Ó ̇ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍËÈ ÔÂÂÍ·‰ ˆÂÌÁÛ‡ Ì ÔÓ¯Ë˛πÚ¸Òfl ¥ ˘Ó ‚ÓÌË Ì Á·Ë‡˛Ú¸Òfl ‚ÒÚfl‚‡ÚË Û ÒÔ‡‚Û Á ‚Ë¥¯Û‚‡ÌÌflÏ, flÍ¥ ÍÌËÊÍË ªıÌ¥Ï
27
ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
é‰Ì¥π˛ Á ‚ËÁ̇˜‡Î¸ÌËı ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍ ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË π ÓÁ‚ËÚÓÍ ÔÓˆÂÒÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. èÓ˜Ë̇˛˜Ë ÓÁÏÓ‚Û ÔÓ Ìª, ÁÓÍÂχ ÔÓ ªª ‚ÔÎË‚ ̇ ì͇ªÌÛ, Ә‚ˉÌÓ, ÒÎ¥‰ ‚ËÁ̇˜ËÚËÒfl, flÍ ÏË ÓÁÛÏ¥πÏÓ ˆÂ ÔÓÌflÚÚfl. éÚÊÂ, «∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ˆÂ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË Í‡ªÌ Ú‡ Â∂¥ÓÌ¥‚ Ò‚¥ÚÛ ‰Ó Ú‡ÍÓ„Ó ¥‚Ìfl, ÍÓÎË ÏÓÊÎË‚ËÏ Ú‡ ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏ ÒÚ‡π ÒÚ‚ÓÂÌÌfl π‰ËÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Ô‡‚Ó‚Ó„Ó ÔÓÎfl Ú‡ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı Ó„‡Ì¥‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl» (1). ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl π Ó·’πÍÚË‚ÌËÏ ÔÓˆÂÒÓÏ, ÔÓÓ‰ÊÂÌËÏ ÔÓ˜‡ÚÍÓÏ ¥ÌÙÓχÚË‚ÌÓª ÚÂıÌ¥˜ÌÓª ‚Óβˆ¥ª, ‚Ó̇ Òڇ· ÏÓÊÎË‚Ó˛ Ô¥ÒÎfl ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ·¥Ì‡ÌÓ„Ó ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl Ò‚¥ÚÓ‚Óª ͇ԥڇΥÒÚ˘ÌÓª Ú‡ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏ. ť̥̇ÒÚ¸ Ú‡ÍÓª ÍÓÌÒÚÛ͈¥ª Ì¥‚Âβ‚‡Î‡ ÓÁ·¥ÊÌÓÒÚ¥ ‚ Ó·Óı Ú‡·Ó‡ı ¥ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ Ì ‰‡‚‡Î‡ ÁÏÓ„Ë ÓÁ„ÓÌÛÚË ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚ˘ÌËÈ ÔÓˆÂÒ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ҸӄӉ̥ ‚¥Ì ÒÚ‡‚, ˘Ó ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl, «Ì‡ ˜‡Ò¥». 肇ÊÌÓ, ÍÓÎË Ï¥ÍÛ˛Ú¸ ÔÓ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛, ÚÓ È‰ÂÚ¸Òfl Î˯ ÔÓ ªª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‡Ò-
ÒÔÓÊË‚‡˜‡Ï ÏÓÊ̇ ˜ËÚ‡ÚË. íËÏ Ì ÏÂ̯Â, ÍÓÎË ˆÂ ·ÛÎÓ ÓÔËβ‰ÌÂÌÓ, Amazon.com Ú‡Í ·ÛÎÓ Á‡‚‡ÎÂÌÓ ÁÎ¥ÒÌËÏË email’‡ÏË Á ÛÒ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ, ˘Ó ‚ÓÌË ÔÂÂÒÚ‡ÎË ÔÓ‰‡‚‡ÚË Ô‡ˆ¥ É¥Ú· ‚Á‡„‡Î¥. èËÍ·‰ÓÏ ÚÓ„Ó, flÍ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó Ô‚¯Ûπ «ãÂÍÒÛÒ», ‡ ÔÓÚ¥Ï «ãÂÍÒÛÒ» ÔÓ‚ÂÚ‡πÚ¸Òfl, ˘Ó· Ô‚¯ËÚË ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰Â‚Ó, ·Û· Ò‡∂‡ ÔÓ fl‰ÂÌ¥ ‚ËÔÓ·Û‚‡Ìfl, ˘Ó ÓÁ„ÓÌÛ·Òfl ‚ ß̉¥ª ̇ÔËͥ̈¥ 1990-Ëı. 燂ÂÒÌ¥ 1998 ÓÍÛ ÌÓ‚ÓÓ·‡Ì‡ ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘̇ Ô‡Ú¥fl Å„‡‡Ú¸fl Ñʇ̇ڇ (BJP) ‚Ë¥¯Ë· Á¥∂ÌÓÛ‚‡ÚË Ò‚¥Ú ¥ ÓÁÔÓ˜‡ÚË ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl ‚·ÒÌÓª fl‰ÂÌÓª Á·Óª. ìڂ‰ÊÂÌÌfl Ô‡‚‡ ß̉¥ª ̇ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl ·ÛÎÓ Íβ˜Ó‚ËÏ ÔÛÌÍÚÓÏ ‚Ë·Ó˜Óª ͇Ïԇ̥ª Å„‡‡Ú¸ª Ñʇ̇ÚË. ü ‚¥‰‚¥‰‡‚ ß̉¥˛ ÌÂÁ‡‰Ó‚„Ó Ô¥ÒÎfl ‚ËÔÓ·Û‚‡Ì¸, Ú‡Ï fl ÔÓ„Ó‚ÓË‚ Á ·‡„‡ÚËÏË ¥ ·¥‰ÌËÏË, Á Ûfl‰Ó‚ˆflÏË ¥ ÌÂÛfl‰Ó‚ˆflÏË, ÊËÚÂÎflÏË Ò¥Î ¥ Ï¥Ò¸ÍËÏË Ù‡ÌÚ‡ÏË. ü ‚Ò ˜Â͇‚ ̇ ÁÛÒÚ¥˜ Á ¥Ì‰ÛÒÓÏ, flÍËÈ Ò͇Á‡‚ ·Ë ÏÂÌ¥: «á̇πÚÂ, fl‰ÂÌ¥ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl ÒÔ‡‚‰¥ Ì χÎË ÒÂÌÒÛ. åË Ì ÓÚËχÎË ‚¥‰ ÌËı ÊÓ‰ÌÓª ‰Ó‰‡ÚÍÓ‚Óª ·ÂÁÔÂÍË, ¥ ‚ÓÌË Ó·¥È¯ÎËÒfl Ì‡Ï Ì‡Í·‰ÂÌËÏË Ò‡Ì͈¥flÏË». ü Ô‚ÂÌ, ˘Ó ˆÂÈ ÒÂÌÚËÏÂÌÚ ·Û‚ ÔËÒÛÚÌ¥È, ‡Î fl Ì ϥ„ Á̇ÈÚË Ì¥ÍÓ„Ó, ıÚÓ · ÈÓ„Ó ‚ˇʇ‚. 燂¥Ú¸ Ú¥ Á ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍËı ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, ıÚÓ Á‡ÒÛ‰ÊÛ‚‡‚ fl‰ÂÌ¥ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl flÍ ‰Â¯Â‚ËÈ ‰ÊËÌ∂ÓªÒÚ˘ÌËÈ8 h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ
28
ÔÂÍÚË. é‰Ì‡Í, ‚Ó̇ ̇·‡„‡ÚÓ „ÎË·¯‡ ¥ ÏÓÊ ÁÏ¥ÌËÚË Ì ڥθÍË ‚Ò¥ ¥Ì¯¥ ÒÚÓÓÌË Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl, ‡ÎÂ È Ò‡ÏÛ Î˛‰ËÌÛ. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÍËπ Û ÒÓ·¥ ˜ËχÎÓ Á‡„ÓÁ. ÄΠ‡ÁÓÏ Á ÚËÏ ¥ ̇‰¥È. ê¥Í‡‰Ó Ñ¥‡Ò ÉÓıÎflÈÚÂ, ÔÂÁˉÂÌÚ «êËÏÒ¸ÍÓ„Ó ÍÎÛ·Û», ‚ËÁ̇˜Ë‚ ڇͥ „ÓÎÓ‚Ì¥ ̇ÔflÏÍË, Û flÍËı χ˛Ú¸ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓˆÂÒË: ÔÓ-Ô¯Â, ‰Ó·Ë‚‡ÚËÒfl ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ¥‚ÌÓ‚‡„Ë, ÔÓ‰Û„Â, ÓÁ‚Ë‚‡ÚË „ÓÒÔÓ‰‡Ò¸ÍÛ ÍÓÌÍÛÂÌÚÓÒÔÓÏÓÊÌ¥ÒÚ¸, ÔÓ-ÚÂÚπ, ‰Ó·Ë‚‡ÚËÒfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË, ÔÓ-˜ÂÚ‚ÂÚÂ, Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË Ô‡‚Ó‚Û ‰Âʇ‚Û Ú‡ ‰ÂÏÓ͇ڥ˛. ó‡ÒÚÓ ˆ¥ ˆ¥Î¥ Á‡ÔÂÂ˜Û˛Ú¸ Ӊ̇ Ó‰ÌÛ, é‰Ì‡Í, ÂΥϥÌÛ‚‡ÚË ÊÓ‰ÌÛ Á ÌËı ÌÂÏÓÊÎË‚Ó, ÓÒͥθÍË ˆÂ Ó‰‡ÁÛ Ó·ËÚ¸ ̉ÓÒflÊÌËÏË ‚Ò¥ ¥Ì¯¥. ᇂ‰‡ÌÌfl ÔÓÎfl„‡π ‚ ªı ·‡Î‡ÌÒÛ‚‡ÌÌ¥. é‰Ì‡Í, ‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ÒÎ¥‰ Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó ÒÚÛÍÚÛË «∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÍÛθÚÛË» Ú‡ « ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ» ÔÓÒÚ‡˛Ú¸ Û ÔÓˆÂÒ¥ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ‰‡ÎÂÍÓ Ì ‚Ò¥ı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Ó„‡Ì¥ÁÏ¥‚, ‰Âʇ‚ Ú‡ ÍÛθÚÛ. 燈¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡ flÍ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ̇ flÍÓÏÛÒ¸ Ô‚ÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ÌÂ̇˜Â ÂΥϥÌÛπÚ¸Òfl – ÔÓ„Îfl̸ÏÓ ıÓ˜‡ · ̇ ÔÓ‚¥Î¸Ì ‚Ë„‡Ò‡ÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚ Û Öë. éÍÂÏ¥, ˜‡ÒÚÓ ‰Ó‚ÓÎ¥ Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌ¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ Ó„‡Ì¥ÁÏË ÔÓ„ÎË̇π Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ ËÌÓÍ. ç‡ Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ÍÛθÚÛË, ̇‚¥Ú¸
χÌ‚ ÌÓ‚Ó„Ó ¥Ì‰ÛªÒÚ¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌÓ„Ó Ûfl‰Û ß̉¥ª, Ò͇Á‡‚ ·Ë ‚‡Ï, ˘Ó Ú¥ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl ·ÛÎË π‰ËÌËÏ ‰Îfl ß̉¥ª ¯ÎflıÓÏ Ó‰ÂʇÚË ÚÂ, ˜Ó„Ó ‚Ó̇ ̇ȷ¥Î¸¯Â ıÓڥ· ‚¥‰ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ ¥ äËÚ‡˛: è-é-Ç-Ä-É-à. ü ‚¯ڥ-Â¯Ú ÁÓÁÛÏ¥‚ „ÎË·ËÌÛ ˆ¸Ó„Ó ÒÂÌÚËÏÂÌÚÛ, ÍÓÎË Ô¥¯Ó‚ ̇ ÁÛÒÚ¥˜ ‰Ó ÁÓ‰fl„ÌÛÚÓ„Ó Û ¯‡Ù‡ÌÓ‚ËÈ ı‡Î‡Ú Û˜‡ÒÌË͇ ͇Ïԇ̥ª Á‡ Ô‡‚‡ β‰ËÌË ‚ ß̉¥ª 낇ϥ Ä∂Ì¥‚¯‡. äÓÎË ÏË Ó·Ë‰‚‡ Òˉ¥ÎË Ì‡ Ô¥‰ÎÓÁ¥ ÈÓ„Ó ‚¥Ú‡Î¸Ì¥ Û ÔÓÒÚÓÏÛ ‰ÂÎ¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ ÔÓϯ͇ÌÌ¥, fl ÒÓ·¥ ‰Ûχ‚: «Ç¥Ì, ·ÂÁ ÒÛÏÌ¥‚Û, Ì ‚ËÁ̇π ˆËı ‚ËÔÓ·Û‚‡Ì¸». ÄΠ˘ÓÈÌÓ ÏË ÔÓ˜‡ÎË ÓÁÏÓ‚ÎflÚË, flÍ ‚¥Ì Á‡fl‚Ë‚ ÏÂÌ¥: «åË – ß̉¥fl, ‰Û„‡ ̇ȷ¥Î¸¯‡ ‚ Ò‚¥Ú¥ ͇ªÌ‡! ÇË Ì ÏÓÊÂÚ Á ̇ÏË Ì ‡ıÛ‚‡ÚËÒfl. ß̉¥fl Ì ‚¥‰˜Û‚‡π ̇ ÒÓ·¥ Á‡„ÓÁË Á ·ÓÍÛ è‡ÍËÒÚ‡ÌÛ, ‡ÎÂ Û ‚Ò¥È Ï¥ÊÌ‡Ó‰Ì¥È „¥ ß̉¥fl ‚¥‰ÒÛ‚‡πÚ¸Òfl ̇ ÛÁ·¥˜˜fl ‚¥ÒÒ˛ äËÚ‡È-ëòÄ». ç‡ÒÚÛÔÌÓ„Ó ‰Ìfl fl Ô¥¯Ó‚ ‰Ó чÒÌË, ÒÂÎˢ‡ ̇ Ô¥‚Ì¥˜ ‚¥‰ 縲-ÑÂÎ¥, ‰Â ̇‚χÌÌfl ÁÛÔËÌfl‚ ‚·ÒÌËÍ¥‚ ͇ÏÌˈ¸ ‰Îfl ÓÁÏÓ‚Ë. чÒ̇ – Ӊ̠Á ̇ȷ¥‰Ì¥¯Ëı Ï¥Òˆ¸, flÍ¥ ÏÂÌ¥ ·Û‰¸-ÍÓÎË ‰Ó‚Ó‰ËÎÓÒfl ·‡˜ËÚË. ቇ‚‡ÎÓÒfl, ˘Ó Ì¥ ‚ ÍÓ„Ó Ì ·ÛÎÓ Ï¯ڥ‚. ቇ‚‡ÎÓÒfl, ˘Ó Û ‚Ò¥ı ·Û· Î˯ ¯Í¥‡ ¥ ÍÓÒÚ¥. ç‡ ‰ÓÓÁ¥ ·ÛÎÓ ·¥Î¸¯Â ‚Ó‰flÌËı ·ÛÈ‚ÓÎ¥‚ ¥ Ó‚Â¥‚, Ì¥Ê ‡‚Ú. ì ÔÓ‚¥Ú¥ ÚflÊ¥‚ Á‡Ô‡ı ÍÓÓ‚’fl˜Ó„Ó ÔÓÒÎ¥‰Û, ˘Ó ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡‚Òfl flÍ ÓÔ‡ÎÂÌÌfl. ÄΠªÏ ÔÓβ·ËÎÓÒfl ˆÂ Ò‚¥ÚÎÓ-Á‚ÛÍÓ‚Â ¯ÓÛ ªıÌ¸Ó„Ó Ûfl‰Û. «ç‡Ò h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ڇͥ ÔÓÚÛÊÌ¥, flÍ Ù‡ÌˆÛÁ¸Í‡ ˜Ë ̥ψ¸Í‡, ˜ËÌËÚ¸Òfl ÔÓÚÛÊÌËÈ ÍÛθÚÛÌËÈ ÚËÒÍ. Ä ÚÓÏÛ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÒÔ‡‚‰ÎË‚Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ, flÍËÈ ·Ë ‚‡ıÓ‚Û‚‡‚ ÛÒ¥ ÏÓÊÎË‚¥ Á‡ÔËÚË ¥Ì¯Ëı ÍÛθÚÛ ˜Ë Ò‚¥Ú¥‚, ·¥Î¸¯ Ì¥Ê ÔÓ·ÎÂχÚ˘ÌÂ. ťθ¯‡ ˜‡ÒÚË̇ ͇ÚÂ„Ó¥È Ú‡ Òڇ̉‡Ú¥‚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ (Ò‚¥ÚÛ ‚Ê Ì ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª/ÏÓ‰ÂÌÓª ÂÔÓıË, ‡ ҇ϠÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓª/¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª), flÍ¥ ÔÂÚÂÌ‰Û˛Ú¸ ̇ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ, – Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl. 臂ӂ¥, ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ú‡ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌ¥ ÙÓÏË «∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÍÛθÚÛË» ÁÛÏÓ‚ÎÂÌ¥ ÔÓÚ·‡ÏË á‡ıÓ‰Û, ‚¥‰Ó·‡Ê‡˛Ú¸ Á‡ı¥‰Ì ·‡˜ÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ¥Ì¯¥ ÍÛθÚÛË Ú‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª π ڥθÍË Ó·’πÍÚ‡ÏË, ̇ flÍ¥ ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ (‡·Ó Ì¥) ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl Á‡ Á‡ı¥‰ÌËÏ Á‡ÁÍÓÏ. íÓÏÛ ‚Ò¥ Ô‚‡„Ë Ú‡ ̉ÓÎ¥ÍË Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ̇˜Â Û ‰ÁÂ͇Υ ‚¥‰Ó·‡Ê‡˛Ú¸Òfl Û ·‡˜ÂÌÌ¥ Ú‡ Á‰¥ÈÒÌÂÌÌ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı Á‡‚‰‡Ì¸. ÇÂ΢ÂÁÌÓ˛ Ô‚‡„Ó˛ Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ú‡ ÈÓ„Ó ¯‡ÌÒÓÏ Û ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ π ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌÓ Á‰‡ÚÌ ̇ ‚¥‰ÒÚÓÓÌÂÌÛ ÂÙÎÂÍÒ¥˛, ‡ ˆÂ ‰‡π Ô‚ÌÛ Ì‡‰¥˛ ̇ ÛÒÔ¥¯Ì¥ÒÚ¸ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓÂÍÚÛ, flÍ˘Ó ‚¥Ì Ì ‚Ë‚ÂÚ¸Òfl Á-Ô¥‰ ÍÓÌÚÓβ β‰ËÌË ‚Á‡„‡Î¥. Ä π ·‡„‡ÚÓ Ô‰ÛÏÓ‚ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÒÚ‡ÎÓÒfl ҇ϠڇÍ.
– ‰Â‚’flÚÒÓÚ Ï¥Î¸ÈÓÌ¥‚ ̇ÒÂÎÂÌÌfl. åË Ì ÔÓÏÂÏÓ ‚¥‰ ˆËı Ò‡Ì͈¥È»9, – ÔÓÏÓ‚Îfl‚ ÒÓÓ͇‰‚Ó¥˜ÌËÈ Ò¥Î¸Ò¸ÍËÈ Î¥Í‡ Á чÒÌË è‡ÏÓ‰ Ňڇ. «ì ˆ¸ÓÏÛ fl‰ÂÌÓÏÛ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌ¥ ȯÎÓÒfl ÔÓ Ò‡ÏÓÔÓ‚‡„Û, ‡ Ò‡ÏÓÔÓ‚‡„‡ – ‚‡ÊÎË‚¥¯‡ Á‡ ‰ÓÓ„Ë, ÂÎÂÍÚÓÂÌ„¥˛ ¥ ‚Ó‰Û. ì ‚ÒflÍÓÏÛ ‡Á¥, ˘Ó ÏË Ú‡ÍÓ„Ó ÁÓ·ËÎË? åË Ô¥‰¥‚‡ÎË ·ÓÏ·Û. ñ flÍ ‚ËÒÚ¥ÎËÚË Á Û¯Ìˈ¥ Û ÔÓ‚¥Úfl. åË Ì¥ÍÓ„Ó Ì ÔÓ‡ÌËÎË». ÄÎÂ, ÔÓÍË ¥ÏÔÛÎ¸Ò ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ ß̉¥ª, Á‰‡‚‡ÎÓÒfl, Ô‚‡Ê‡‚ ̇‰ ªª ÔÓÚ·‡ÏË ‚ «ãÂÍÒÛÒ¥», ÍÓÎË Ú‡Í ÒÚ‡πÚ¸Òfl Û ÚÂÔÂ¥¯Ì¥È ÒËÒÚÂÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, Á‡‚Ê‰Ë ÒÔ‡ˆ¸Ó‚Ûπ ‰Ó‚„ÓÚÂÏ¥ÌÓ‚‡ ‚¥‰Ô·ڇ. è·ۂ‡˛˜Ë Û ç¸˛-ÑÂÎ¥, fl ÁÛÔËÌË‚Òfl ‚ „ÓÚÂÎ¥ «Oberoi» ¥ Ú‡Ï Ô·‚‡‚ ÔÎÂÒÓÏ ·‡ÒÂÈÌÛ ‚ ͥ̈¥ ÍÓÊÌÓ„Ó ‰Ìfl, ˘Ó· ‚¥‰¥ÈÚË ‚¥‰ Á‡‰Û¯ÎË‚Óª 40-∂‡‰ÛÒÌÓª ÒÔÂÍË. ì Ï¥È Ô¯ËÈ ‰Â̸ Ú‡Ï, ÍÓÎË fl Ô·‚‡‚ ·‡ÒÓÏ, ̇ ‰Ó¥Êˆ¥ ÔÓfl‰ Á¥ ÏÌÓ˛ Ô·‚‡Î‡ Ú‡ÍÓÊ Ó‰Ì‡ ¥Ì‰¥ÈҸ͇ Ê¥Ì͇. 襉 ˜‡Ò ÁÛÔËÌÍË Ì‡ ÔÂÂÔÓ˜ËÌÓÍ ÏË Á ̲ ÓÁ„Ó‚ÓËÎËÒfl, ¥ ‚Ó̇ Ò͇Á‡Î‡, ˘Ó ÍÂÛπ ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ٥Υπ˛ Salomon Brothers– Smith Barney, ̇ȷ¥Î¸¯Ó„Ó ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥ÈÌÓ„Ó ·‡ÌÍÛ. ü Ò͇Á‡‚ ªÈ, ˘Ó fl – ∂‡ÁÂÚÌËÈ Ó„Îfl‰‡˜, flÍËÈ Ô˪ı‡‚ ̇ÔËÒ‡ÚË ÔÓ Ì‡ÒÎ¥‰ÍË ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍËı fl‰ÂÌËı ‚ËÔÓ·Û‚‡Ì¸. – ÇË ˜ÛÎË, ıÚÓ π ÚÂÔÂ Û Ï¥ÒÚ¥? – Á‡ÔËڇ· ‚Ó̇ ÏÂÌÂ, ÍÓÎË ÏË ÔÓ‚¥Î¸ÌÓ ÔÎË‚ÎË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
áãàÇÄççü ñàÇßãßáÄñßâçàï éëíêéÇßÇ. ÇÖãàäÖ ¢ãéÅÄãúçÖ éÅ’∏ÑçÄççü ãûÑëíÇÄ íÄ âéÉé ì-ëåÖêíçÖççü
é‰ÌËÏ ¥Á ̇ȥÒÚÓÚÌ¥¯Ëı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª π ̇҇ÏÔ‰ Ò‚Óπ¥‰Ì ӷ’π‰Ì‡ÌÌfl β‰ÒÚ‚‡, Ò‚¥Ú Ô‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ Ï‡π ÒÚ‡ÚË π‰ËÌËÏ – ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ. é‰Ì‡Í, ˘Ó ˆÂ ÓÁ̇˜‡π? í‡ È ˜ËÏ π ˆÂ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl? óË Ì ̇„‡‰Ûπ ÈÓ„Ó Á‡‚¯ÂÌÌfl Ú¥πª ÏËÚ¥, ÍÓÎË ‰ËÚË̇ ̇¯ڥ ÓÔ‡ÌÓ‚Ûπ ‚Ò¥ Ò‚Óª ˜‡ÒÚËÌË Ú¥Î‡ – ÛÍË, ÌÓ„Ë, „ÓÎÓ‚Û – ¥ ̇¯ڥ ·‡˜ËÚ¸ Ò· flÍ ˆ¥Î¥ÒÚ¸? åÓÊÎË‚Ó Ú‡Í ÍÓÎËÒ¸ χÎÓ ÒÚ‡ÚËÒfl ¥ Á β‰ÒÚ‚ÓÏ. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, β‰ÒÚ‚Ó Ì ڥθÍË Ì‡Â¯Ú¥ ÏÓ„ÎÓ · ÓıÓÔËÚË ÔÓ„Îfl‰ÓÏ ‚Ò¥ Ò‚Óª ÒÍ·‰Ó‚¥, ‡ÎÂ È ÌÂ̇˜Â Ô¥‰ÌflÚËÒfl ̇ ‚Ë˘Û ÒıÓ‰ËÌÍÛ ‚·ÒÌÓ„Ó Ò‡ÏÓÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl. ñ – ÌÂ̇˜Â ÏÓÏÂÌÚ ÈÓ„Ó ‰ÓÓÒÎ¥¯‡ÌÌfl, Á¥ÎÓÒÚË, ÍÓÎË ‚ÓÌÓ Ì‡Â¯Ú¥ ÔÓ·‡˜ËÚ¸, ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚ¸ ¥ ÓÔ‡ÌÛπ ÛÒ¥ Ò‚Óª ÒÍ·‰Ó‚¥. ÄΠ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚ÓÌÓ ÔÓ·‡˜ËÚ¸ Ì ڥθÍË ‚Ò¸Ó„Ó ÒÂ·Â Û ‚Ò¸ÓÏÛ Ò‚ÓπÏÛ ÓÁχªÚÚ¥, ‡Î ¥ Ò‚Óª ÏÂÊ¥, Ò‚Ó˛ Ó·ÏÂÊÂÌ¥ÒÚ¸, ‡ ÚÓÏÛ È ÍËıÍ¥ÒÚ¸, ·‡ ̇‚¥Ú¸ ·¥Î¸¯Â – ÒÏÂÚÌ¥ÒÚ¸. íÛÚ ÏÓ‚‡ ȉ Ì Î˯ ÔÓ Ó·ÏÂÊÂÌ¥ÒÚ¸ Û ÔÓÒÚÓ¥, fl͇ Á‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‰Ó ‚Ò¸Ó„Ó ¥ÒÌÛ˛˜Ó„Ó, ‡Î ‚¥‰Ì‰‡‚̇ ¥ Û ˜‡Ò¥ – Ô‰ β‰ÒÚ‚ÓÏ Ì‡Â¯Ú¥ ‚¥‰ÍË·Òfl ÈÓ„Ó ˜‡ÒÓ‚‡ Ò̘ͥÂÌÌ¥ÒÚ¸. è¥ÒÎfl 1957 ÓÍÛ ‚ÓÌÓ ‚ÊÂ
– ç¥, – ‚¥‰ÔÓ‚¥‚ fl, ıËÚ‡˛˜Ë „ÓÎÓ‚Ó˛. – Ä ıÚÓ π ‚ Ï¥ÒÚ¥? – åÛ‰¥, – Ò͇Á‡Î‡ ‚Ó̇. ëÎÛÊ·‡ ßÌ‚ÂÒÚÓ¥‚ åÛ‰¥ – ˆÂ Ï¥Ê̇Ӊ̇ ‡∂Â̈¥fl ÂÈÚËÌ∂Û Í‰ËÚ¥‚, fl͇ ‰‡π ÂÈÚËÌ∂ ÂÍÓÌÓÏ¥Í‡Ï Á‡ „‡‰‡ˆ¥π˛ Ä, Ç, ¥ ë, Ú‡Í ˘Ó· ¥Ì‚ÂÒÚÓË Á̇ÎË, ıÚÓ ÔÓ‚‡‰ËÚ¸ Á‰ÓÓ‚Û ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ, ‡ ıÚÓ Ì¥, ¥ flÍ˘Ó ‚‡¯‡ ÂÍÓÌÓϥ͇ Ó‰ÂÊÛπ ÌËʘËÈ ÂÈÚËÌ∂, ˆÂ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ‚‡Ï Ú·‡ ·Û‰Â Ô·ÚËÚË ‚ˢ¥ ‚¥‰ÒÓÚÍË Á‡ Ï¥Ê̇Ӊ̥ ÔÓÁËÍË. – åÛ‰¥ ‚ËÒ·ÎË ÍÓÏ‡Ì‰Û ‰Îfl ÔÂÂ-ÂÈÚËÌ∂Û‚‡ÌÌfl ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, – Ò͇Á‡Î‡ ‚Ó̇. – ÇË ˜ÛÎË ˘Ó-Ì·ۉ¸ ÔÓ ªıÌπ ¥¯ÂÌÌfl? – ç¥, Ì ˜Û‚. – ‚¥‰ÔÓ‚¥‚ fl. – Ç‡Ï ÏÓ„ÎÓ · ·ÛÚË ˆ¥Í‡‚Ó ‰¥Á̇ÚËÒfl, – Ò͇Á‡Î‡ ‚Ó̇ ¥ ÔÓÔÎ˂· ÒÓ·¥ „ÂÚ¸. ü Ú‡ÍË ‰¥Á̇‚Òfl. ÇËfl‚ËÎÓÒfl, ˘Ó ÍÓχ̉‡ åÛ‰¥ ÔÓÍÛÚË·Òfl ‚ 縲-ÑÂÎ¥ χÈÊÂ Ú‡Í Ò‡ÏÓ ÌÂÔÓÏ¥ÚÌÓ ¥ ÔÓÚ‡ÈÌÓ, flÍ ¥ ¥Ì‰¥ÈҸͥ ‚˜ÂÌ¥ Ô¥‰„ÓÚÛ‚‡ÎË Ò‚Ó˛ ·ÓÏ·Û. åÂÌ¥ Ì¥˜Ó„Ó Ì ‚‰‡ÎÓÒfl ‰¥Á̇ÚËÒfl ÔÓ ªıÌ¥ ¥¯ÂÌÌfl ‡Ê ‰Ó ÚÓª ÌÓ˜¥, ÍÓÎË fl ÔÓÍˉ‡‚ ß̉¥˛. ü ÒÎÛı‡‚ ‚˜¥Ì¥È ‚ËÔÛÒÍ ÌÓ‚ËÌ ¥ ˜ÂÚ‚ÂÚ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÔË‚ÂÌÛÎÓ Ï¥È ÒÎÛı. ì ̸ÓÏÛ „Ó‚ÓËÎÓÒfl, ˘Ó Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÌÓ‚ËÈ ÓÁ‰ÛÚËÈ ¥ ÌÂÍÂÓ‚‡ÌËÈ ·˛‰ÊÂÚ ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ûfl‰Û, ‡ Ú‡ÍÓÊ Û Á‚’flÁÍÛ Á ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌflÏ ß̉¥π˛
29
ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
χπ ‚Ò¥ ÚÂıÌ¥˜Ì¥ Á‡ÒÓ·Ë, ‡·Ë Ò· ÁÌˢËÚË. éÔ‡ÌÛ‚‡‚¯Ë ÛÒ ڇ ‚Ò ÔÂÂÎ¥˜Ë‚¯Ë, β‰ÒÚ‚Ó Ò‡Ï Ô‰ ÒÓ·Ó˛ ÔÓÒÚ‡π ÁÎ¥˜ÂÌÌËÏ, Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ÓıÓÔ₇ÌËÏ/ÓıÓÔÌËÏ, ‡ ÚÓÏÛ Ó·ÏÂÊÂÌËÏ Ú‡ ÒÏÂÚÌËÏ. èÓÔ‰̥ ÂÔÓıË ·ÛÎË ‡‰¯Â ÂÔÓı‡ÏË ‰ËÚËÌÒÚ‚‡ β‰ÒÚ‚‡, ÈÓ„Ó ·ÂÁԇϒflÚÒÚ‚‡. âÓÏÛ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ Á‰‡‚‡ÎÓÒfl, ˘Ó ‚ÓÌÓ ·ÂÁÒÏÂÚÌ ڇ ·ÂÁÍÓ̘ÌÓ ÓÁχªÚÂ. ëàçïêéçßáÄñßü óÄëßÇ ãûÑëíÇÄ
èË ˆ¸ÓÏÛ ÌÂÒËÌıÓÌÌËÈ ˜‡Ò β‰ÒÚ‚‡, flÍËÈ ÔÓڥ͇‚ ̇ ÍÓÊÌÓÏÛ Á ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÓÒÚÓ‚¥‚ Ò‚ÓªÏ ÛÒÎÓÏ Ú‡ ÔÓ-Ò‚ÓπÏÛ ÌÂÒËÌıÓÌÌÓ Ó‰ËÌ Á Ó‰ÌËÏ – ÚÓ ˆËÍÎ¥˜ÌÓ, flÍ Û ‡ı‡ª˜ÌËı ̇Ӊ¥‚, ÚÓ ÓÁ„‡ÎÛÊÂÌÓ, ÚÓ Î¥Ì¥ÈÌÓ, ‚¥‰ ÒÓÚ‚Ó¥ÌÌfl ‰Ó ͥ̈fl Ò‚¥ÚÛ – Á‡‚‰flÍË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Á‡„‡ÌflπÚ¸Òfl Û Ó‰Ì π‰ËÌÂ, ‚¥‰Ï¥˛‚‡Ì ‡ÚÓÏÌËÏ „Ó‰ËÌÌËÍÓÏ Î¥Ì¥ÈÌ ÛÒÎÓ ˜‡ÒÛ. ∏‰ËÌËÏË ÔÓÔ‡‚͇ÏË π ڥθÍË ÔÓÔ‡‚ÍË «ÚÂÓ¥ª ‚¥‰ÌÓÒÌÓÒÚË». Ç·ÒÌÂ Û ˆ¥È ÛÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌÓÒÚ¥ ˜‡ÒÛ Ò‚¥ÚÛ ‰Ó π‰ËÌÓ ÔËÈÌflÚÓª ÙÓÏË Î¥Ì¥ÈÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ ‚¥‰ flÍÓ„Ó Ì ‰ÓÔÛÒÚËÏ¥ ÊӉ̥ ‚¥‰ıËÎÂÌÌfl ˜Ë ‚¥‰„‡ÎÛÊÂÌÌfl ÍËπÚ¸Òfl ˜Ë Ì ̇ȇ‰Ë͇θ̥¯Â Ó·ÏÂÊÂÌÌfl Ú‡ ÂÔÂÒ¥fl Á‡ı¥‰ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ̇‰ ¥Ì¯ËÏË. í‡Í, Υ̥ÈÌËÈ ˜‡Ò ÌÂ̇˜Â Ó·’π‰ÌÛπ, ‡Î ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥ Á·¥‰Ì˛π β‰ÒÚ‚Ó, ÔÓÁ·‡‚Îfl˛˜Ë ÈÓ„Ó ˜‡ÒÓ‚Ó„Ó ÓÁχ-
fl‰ÂÌËı ‚ËÔÓ·Û‚‡Ì¸ ¥ ̇Í·‰ÂÌËÏË Ì‡ ̪ Ò‡Ì͈¥flÏË Á ·ÓÍÛ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ Á‡ ‚Ë·ÛıË Í¥Î¸ÍÓı fl‰ÂÓÍ, åÛ‰¥ ÁÌËÁËÎË Óˆ¥ÌÍÛ ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Á ¥‚Ìfl «Ôˉ‡Ú̇ ‰Îfl ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥È», ˘Ó ÓÁ̇˜‡ÎÓ, ˘Ó ‚Ó̇ π ·ÂÁÔ˜ÌÓ˛ ‰Îfl Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥È, ‰Ó ¥‚Ìfl «ÒÔÂÍÛÎflÚ˂̇ ‰Îfl ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥È», ˘Ó ÓÁ̇˜‡ÎÓ, ˘Ó ‚Ó̇ π Ì·ÂÁÔ˜ÌÓ˛. Ä∂Â̈¥fl ÂÈÚËÌ∂Û Standart and Poor ÁÏ¥ÌË· Ò‚Ó˛ ‰ÛÏÍÛ ÔÓ ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍÛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ Á¥ «ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓª» ̇ «ÌÂ∂‡ÚË‚ÌÛ». ñ ÓÁ̇˜‡ÎÓ, ˘Ó ·Û‰¸-fl͇ ¥Ì‰¥ÈҸ͇ ÍÓÏԇ̥fl, fl͇ · ̇χ„‡Î‡Òfl ÔÓÁ˘ËÚË „Ó¯¥ ̇ Ï¥Ê̇ӉÌËı ËÌ͇ı, ÏÛÒË· · Ô·ÚËÚË ‚ˢ¥ ‚¥‰ÒÓÚÍË. Ä ÓÒͥθÍË ß̉¥fl χπ ÌËÁ¸ÍËÈ ¥‚Â̸ Á‡Ó˘‡‰ÊÂ̸, Ú¥ ¥ÌÓÁÂÏÌ¥ ÙÓÌ‰Ë ÊËÚÚπ‚Ó ‚‡ÊÎË‚¥ ‰Îfl ͇ªÌË, fl͇ ÔÓÚ·ۂ‡ÚËÏ 500 ÏΉ. ‰Ó·¥‚ ‚Í·‰Â̸ Û ÌÓ‚Û ¥ÌÙ‡ÒÚÛÍÚÛÛ ÔÓÚfl„ÓÏ Ì‡ÒÚÛÔÌËı ‰ÂÒflÚË ÓÍ¥‚, ˘Ó· Á·Â„ÚË ÍÓÌÍÛÂÌÚÓÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸. éÚÓÊ, Ú‡Í, ‚ ß̉¥ª ·Û‚ ‰Â̸ ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡. ÄΠÍÓÎË ‚ÓÌÓ Ú‡Í ÁÛı‚‡ÎÓ ÔÓ Ò· Á‡fl‚Îflπ Û ÒËÒÚÂÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, Á‡‚Ê‰Ë Á‡ ˆÂ ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸Òfl ÓÁÔ·˜Û‚‡ÚËÒfl. çÂÏÓÊÎË‚Ó ÛÌËÍÌÛÚË ˆ¥πª ÒËÒÚÂÏË. ê‡ÌÓ ˜Ë Ô¥ÁÌÓ, «ãÂÍÒÛÒ» Á‡‚Ê‰Ë ‚‡Ò ̇Á‰Ó„‡Ìflπ. óÂÂÁ Ô¥‚ÚÓ‡ ÓÍÛ Ô¥ÒÎfl fl‰ÂÌÓ„Ó ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl ‚ ß̉¥ª fl ‚Áfl‚ ‰Ó ÛÍ «The Wall Street Journal» (Á‡ 7 ÊÓ‚ÚÌfl 1999 ÓÍÛ) ¥ ÔÓ˜ËÚ‡‚ ̇ÒÚÛÔÌËÈ Á‡„ÓÎÓ‚ÓÍ: «ßÌh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ
30
ªÚÚfl. ã˛‰ÒÚ‚Û ‰Â‰‡Î¥ ‚‡Ê˜Â ÔË̇ÈÏÌ¥ ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌÓ ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl ̇Á‡‰ ¥ ‚ËÔ‡‚ËÚË ˘ÓÒ¸ Û ÏËÌÛÎÓÏÛ, flÍ ˆÂ ·ÛÎÓ ÏÓÊÎË‚Ó ÔË ˆËÍÎ¥˜ÌÓÏÛ ˜‡Ò¥ – Ô¥ÒÎfl ÌÓ‚Ó„Ó Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl éÒ¥¥Ò‡ ˜Ë ˜Â„Ó‚Ëı ÚÓÔ¥˜ÌËı ‰Ó˘¥‚ «Ï‡Î‡» ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È̇ „ÛÔ‡ Ïӄ· ÔÓ˜‡ÚË ‚Ò ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ ¥ ‚ËÔ‡‚ËÚË ÔÓÔ‰̥ ÔÓÏËÎÍË ˜Ë ÔÂÂÒÚÛÔË. ã˛‰ËÌ¥ ‰Â‰‡Î¥ ‚‡Ê˜Â ÔÓË̇ÚË Û Ò‚Ó˛, ÓÍÂÏÛ „¥ÎÍÛ ˜‡ÒÛ, ˘Ó· Òfl„ÌÛÚË ·ÂÁ˜‡ÒÒfl ɇÛÚ‡ÏË ÅÛ‰‰Ë. ë¸Ó„Ӊ̥ Ô¥‰ ÚËÒÍÓÏ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÓÍÂÏ¥ «˜‡ÒÓ‚¥ ÏÂ̯ËÌË» Ì ÏÓÊÛÚ¸ Ô¥ÌÛÚË Û Ò‚¥È ÌÂÒËÌıÓÌÌËÈ ˜‡Ò ‚ ·¥Í ‚¥‰ „ÓÎÓ‚ÌÓ„Ó ÔÓÚÓÍÛ Î¥Ì¥ÈÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ. ÖÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ‚ÍËÌÛ· ‰ÛÊ ¥ÁÌËı β‰ÂÈ ‰Ó Ó‰ÌÓ„Ó «ÚË„Îfl», ‡Î ÔÓÍË ˘Ó, ̇ ˘‡ÒÚfl, Ì ÔËÁ‚· ‰Ó ÔÓ‚ÌÓª ˜‡ÒÓ‚Óª Ì¥‚ÂÎflˆ¥ª – ÏË ‚Ò ˘Â ̇ ¯ÎflıÛ ‰Ó ̪. ì ÒÛ˜‡ÒÌËı ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı ¥ÒÌÛπ ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚, ˘Ó· flÍÓÒ¸ ‡ÏÓÚËÁÛ‚‡ÚË ÔÓˆÂÒË ÚÂÏÔӇθÌÓª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª β‰ÒÚ‚‡ Ú‡ Á·‡Î‡ÌÒÛ‚‡ÚË ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÚÂÏÔӇθÌÓ ¥ÁÌËı β‰ÂÈ Ì‡ Ô¥‰ÒÚÛÔ‡ı ‰Ó «∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Î¥Ì¥ÈÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ» Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÚËÔÛ. ß, ÔÓÔË ‚ÒÂ, Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ÚÂÏÔӇθÌÓ ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛ ‚ÒÂ Ê ˜¥ÔÎfl˛Ú¸Òfl Á‡ Ò‚Ó˛ ÓÍÂÏ¥¯Ì¥ÒÚ¸, Á‡ Ò‚Ó˛ ÍÓÌ‚Â̈¥˛ ˜‡ÒÛ. ÍÚÂËÒÚËÍË ˜‡ÒÛ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ·¥ÁÌÂÒÏÂ̇ Ì ÒÔ¥‚Ô‡‰‡˛Ú¸ Á
‰¥ÈҸ͇ Å„‡‡Ú¸fl Ñʇ̇ڇ ÔÂÂÏ¥˘Ûπ Ô¥ÓËÚÂÚ Û ·¥Í ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË». ì ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌ¥ Á‡Á̇˜‡ÎÓÒfl, ˘Ó BJP ÔËȯ· ‰Ó ‚·‰Ë ·ÎËÁ¸ÍÓ ‰‚Óı ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ, «Á‡ÍÎË͇˛˜Ë ß̉¥˛ ‰Ó ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ªª fl‰ÂÌÓ„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ – Ó·¥ˆflÌÍË, flÍÛ ‚Ó̇ È ‚ËÍÓ̇· ˜ÂÂÁ ‰‚‡ Ï¥Òflˆ¥ Û ‚Ë„Îfl‰¥ ÒÂ¥ª ‚ËÔÓ·Û‚‡Ì¸, ˘Ó Ì„‡ÈÌÓ ÔËÁ‚ÂÎË ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı Ò‡Ì͈¥È ¥ Á‡ÚËÏÍË ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥È». ÄΠԥÒÎfl ÔÂÂÓ·‡ÌÌfl ̇ ̇ÒÚÛÔÌËı ‚Ë·Ó‡ı ÔÂÏ’π-ϥ̥ÒÚ ÄڇΠť„‡¥ LJ‰ÊÔ‡ª, ̇‚¥Ú¸ Ì ˜Â͇˛˜Ë ̇ ÂÁÛθڇÚË Ô¥‰‡ıÛÌÍÛ „ÓÎÓÒ¥‚, Ó‰‡ÁÛ Á‡ÒË∂̇ÎË‚ ÔÓ Ò‚¥È ÌÓ‚ËÈ Ô¥ÓËÚÂÚ: ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ ÂÙÓÏÛ. «ñËÏ Ô¥ÓËÚÂÚÓÏ π ÓÁ·Û‰Ó‚‡ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ ˘Ó‰Ó ÔËÈÌflÚÚfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ, ËÌÍÓ‚Ëı ÌÓÏ ¥ ‚Ò¸Ó„Ó, ˘Ó Á ÌËı ‚ËÔÎË‚‡π. í·‡ ‚ËıÓ‰ËÚË ‰Ó Ò‚¥ÚÛ ¥ Áχ„‡ÚËÒfl Á‡ ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥ª», Ò͇Á‡‚ LJ‰ÊÔ‡ª ∂‡ÁÂÚ¥ «Indian Express». á‡ÁÍÓÏ ·‡Î‡ÌÒÛ Ï¥Ê «ãÂÍÒÛÒÓÏ» ¥ ÓÎË‚ÍÓ‚ËÏ ‰Â‚ÓÏ ·Û‚ Ï¥È ÔÂÂÎ¥Ú Î¥Ú‡ÍÓÏ ÍÓÏԇ̥ª Gulf Air Á ŇıÂÈÌÛ ‰Ó ãÓ̉ÓÌÛ, Ô¥‰ ˜‡Ò flÍÓ„Ó ÚÂ΂¥Á¥ÈÌËÈ ÏÓÌ¥ÚÓ Ì‡ ÏÓπÏÛ Òˉ¥ÌÌ¥ Û ·¥ÁÌÂÒ-Í·ҥ ‚Íβ˜‡‚ ¥ ͇̇Î, flÍËÈ, ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛˜Ë Ò‡ÚÂÎ¥Ú ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌfl (Global Positioning Satellite), ‚ÏÓÌÚÓ‚‡ÌËÈ ‚ ‡ÌÚÂÌÛ Î¥Ú‡Í‡, ÔÓ͇ÁÛ‚‡‚ Ô‡Ò‡ÊË‡Ï ÚÓ˜ÌÛ ÔÓÁˈ¥˛ Υڇ͇ Û ÒÚÓÒÛÌÍÛ ‰Ó Ò‚flÚÓ„Ó ‰Îfl ÏÛÒÛÎ¸Ï‡Ì Ï¥ÒÚ‡ åÂÍÍË Û ·Û‰¸-flÍÛ ÔÓÛ ‰Ó·Ë. ÖÍ‡Ì h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ı‡‡ÍÚÂËÒÚË͇ÏË ˜‡ÒÛ ·Û‰‰ËÒÚ‡, ˘Ó ÂÏ¥∂Û‚‡‚ ‰Ó ëòÄ. äÛθÚÛÌËÈ ÍÓÌÚÂÍÒÚ Ú‡Ï¥Î‡ ÏÓÊ ‚ËÁ̇˜‡ÚË Ì ÒڥθÍË Ï¥ÒˆÂ ÈÓ„Ó Ô·ۂ‡ÌÌfl, Ò͇ʥÏÓ ëËÎ¥ÍÓÌÓ‚‡ ÑÓÎË̇ Û ëòÄ, ÒͥθÍË ˜‡Ò, Û flÍÓÏÛ ÓÒÓ·ËÒÚÓ ‚¥Ì ÊË‚Â ¥ flÍËÈ ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl ÈÓ„Ó ÍÛθÚÛÌËÏ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÓÏ flÍ ·Û‰‰ËÒÚ‡. «äÛθÚÛ‡, Ó·’π‰ÌÛ‚‡Ì‡ Ï¥ÒˆÂÏ» Ô¥ÒÎfl ÇÂÎËÍËı „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËı ‚¥‰ÍËÚÚ¥‚, ÔÂÂÏ¥¯Û‚‡ÌÌfl β‰ÌÓÒÚË, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ˘Ó‡ÁÛ ·¥Î¸¯Â ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ̇ «ÍÛθÚÛÛ, Ó·’π‰ÌÛ‚‡ÌÛ ˜‡ÒÓÏ». í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Û Ó‰ÌÓÏÛ ¥ ÚÓÏÛ Ê Ï¥Òˆ¥ ҸӄӉ̥ ‚Ò ˘Â ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ˛Ú¸ Ô‡‡ÎÂθ̥ Ò‚¥ÚË ¥Á Ò‚ÓªÏË «Ô‡‡ÎÂθÌËÏË ÏÓ‰ÂÌÓÒÚflÏË»(2). é‰Ì‡Í, flÍ Ì‡ ÌËı ‚ÔÎËÌ ¥ÌÙÓχˆ¥È̇ ‚Óβˆ¥fl? åÓÊÂ, ‡‰¯Â ÛÌ¥Ù¥ÍÛ˛˜Â. ß ÚÓ‰¥ β‰ÒÚ‚Ó ÔÂÂȉ ‚¥‰ ÒÛ˜‡ÒÌËı «Ô‡‡ÎÂθÌËı ÏÓ‰ÂÌÓÒÚÂÈ» ‰Ó, flÍ ˆÂ Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌÓ Ì Á‚Û˜ËÚ¸, «ÛÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌÓª ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓÒÚË» Á «∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ Î¥Ì¥ÈÌËÏ ˜‡ÒÓÏ» Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÚËÔÛ? èÓˆÂÒ ÔÂÂıÓ‰Û ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË ·ÓÓÚ¸·Ó˛ ¥ÁÌËı ÍÓÌ‚Â̈¥È ˜‡ÒÛ, ÔËڇχÌÌËı ¥ÁÌËÏ ÍÛθÚÛÌËÏ Ú‡‰Ëˆ¥flÏ. ë¸Ó„Ӊ̥ ˆÂ ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl ˘Â Ì ڇÍ Ә‚ˉÌÂ, é‰Ì‡Í, ‚ÓÌÓ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ¥ÒÚÓÚÌËÏ Á‡ ÛÏÓ‚Ë ·¥Î¸¯ χÒÓ‚Ó„Ó ÍÓÌÚ‡ÍÚÛ ÌÓÒ¥ª‚ ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛÌËı Ú‡‰Ëˆ¥È. ñËÍÎ¥˜ÌËÈ ˜‡Ò ‡ı‡ª˜ÌËı ÒÛ·ÍÛθÚÛ ˜ËÌËÚ¸ ÓÔ¥ Î¥-
ÔÓ͇ÁÛ‚‡‚ ‰¥‡„‡ÏÛ Î¥Ú‡Í‡ Á ·¥ÎÓ˛ ͇ÔÍÓ˛, fl͇ Ûı‡Î‡Òfl ÔÓ ‰¥‡„‡Ï¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ÚÓ„Ó, flÍ Î¥Ú‡Í ÁÏ¥Ì˛‚‡‚ ̇ÔflÏÍË. ñ ‰ÓÁ‚ÓÎflÎÓ Ô‡Ò‡ÊˇÏ-ÏÛÒÛθχ̇Ï, flÍ¥ ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ ÏÓÎËÚËÒfl Ô’flÚ¸ ‡Á¥‚ ̇ ‰Â̸ ӷ΢˜flÏ ‰Ó åÂÍÍË, Á‡‚Ê‰Ë Á̇ÚË, ÍÛ‰Ë ÔÓ‚ÂÚ‡ÚËÒfl ӷ΢˜flÏ ÛÒ‰ËÌ¥ Υڇ͇, ÍÓÎË ‚ÓÌË ÓÁ„ÓÚ‡˛Ú¸ Ò‚Óª ÍËÎËÏÍË ‰Îfl ÏÓÎËÚ‚Ë. ᇠ˜‡Ò ÔÓθÓÚÛ fl ·‡˜Ë‚, flÍ Í¥Î¸Í‡ Ô‡Ò‡ÊË¥‚ ·¥Îfl ÏÂÌ ‚ÚËÒÍÛ‚‡ÎËÒfl Û ÔÓıÓ‰¥ ‰Îfl ‚ËÍÓ̇ÌÌfl Ò‚Óªı ÏÓÎËÚÓ‚ÌËı ËÚۇΥ‚, ¥ Á‡‚‰flÍË ÒËÒÚÂÏ¥ GPS ‚ÓÌË Á̇ÎË, ÍÛ‰Ë ÒÍÂÓ‚Û‚‡ÚËÒfl. èËÍ·‰ÓÏ ¥∂ÌÓÛ‚‡ÌÌfl «ãÂÍÒÛÒÓÏ» ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ ·Û· ‰Âڇθ ‰Ó ÍÓÏÔ’˛Ú‡, flÍÛ ÏÂÌ¥ ‚ËÒ·‚ Ï¥È ‰Û„. ç‡ Ì¥È ·ÛÎÓ Ì‡ÔËÒ‡ÌÓ: «ñ˛ ‰Âڇθ ‚Ë„ÓÚÓ‚ÎÂÌÓ ‚ å‡Î‡ÈÁ¥ª, ë¥Ì∂‡ÔÛ¥, î¥Î¥Ôԥ̇ı, äËÚ‡ª, åÂÍÒˈ¥, ç¥Ï˜˜ËÌ¥, ëòÄ, 퇪·̉¥, ä‡Ì‡‰¥ ¥ üÔÓÌ¥ª. ∫ª ·ÛÎÓ ‚Ë„ÓÚÓ‚ÎÂÌÓ Û ÒڥθÍÓı ¥ÁÌËı Ï¥Òˆflı, ˘Ó ÏË Ì ÏÓÊÂÏÓ ÛÚÓ˜ÌËÚË Í‡ªÌÛ-‚ËÓ·ÌË͇». èËÍ·‰ÓÏ Á‡„ÎÛ¯ÂÌÌfl «ãÂÍÒÛÒÓÏ» ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ ‚ ÂÔÓıÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ·Û· χÎÂ̸͇ ÌÓÚ‡Ú͇, ˘Ó Á’fl‚Ë·Òfl Û ‚ˉ‡ÌÌ¥ «Sports Illustrated» Á‡ 11 ÒÂÔÌfl 1997 ÓÍÛ. Ç Ì¥È „Ó‚ÓËÎÓÒfl: «38-¥˜ÌËÈ ‚‡ÎÎ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÙÛÚ·ÓθÌËÈ ÍÎÛ· ã·ÌÒ‡ÌÚÙهȉ ÁÏ¥ÌË‚ Ò‚Óπ ¥Ï’fl ̇ Total Network Solutions ÛÁ‡Ï¥Ì ̇ 400 ÚËÒ. ‰Ó·¥‚ ‚¥‰ ÍÓÏԇ̥ª-‚ËÓ·ÌË͇ ˘¥Î¸ÌËÍÓ‚Ëı ÚÂÎÂÙÓÌ¥‚». h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì¥ÈÌÓÏÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ Ú‡ ÓÁ„‡ÎÛÊÂÌÓÏÛ ˜‡ÒÓ‚¥. ÑÎfl β‰ÂÈ Î¥Ì¥ÈÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ ˜‡Ò ‡·ÒÓβÚÌËÈ Ú‡ Ó‰ÌÓ̇ÔflÏÎÂÌËÈ, «Òڥ· ˜‡ÒÛ» ÔÓÌËÁÛπ β‰ËÌÛ; ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ‰Îfl β‰ËÌË ˆËÍÎ¥˜ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ Ò‡Ï ˆ¥πª Ó‰ÌÓ̇ÔflÏÎÂÌÓÒÚË Û Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ÒÎÓ‚‡ ¥ ÌÂχπ, ˆËÍÎ¥˜ÌËÈ ˜‡Ò Ì χπ ͥ̈fl. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‰Îfl β‰ÂÈ ÓÁ„‡ÎÛÊÂÌÓ„Ó, ÒÛ·’πÍÚË‚ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ ‚¥Ì Û ÍÓÊÌÓÏÛ Á ‚ËÔ‡‰Í¥‚ χπ Ò‚¥È ÚÂÏÔ Ú‡ flÍ¥ÒÚ¸. ÉÓÒÚ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÏËÌÛ˘ÓÒÚË, ÔËڇχÌÌ β‰flÏ ˛‰ÂÓ-ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÍÓ·, Ì¥flÍ Ì ÍÓÂβπ Á ˆËÍÎ¥˜ÌËÏ ˜‡ÒÓÏ ·Û‰‰ËÒÚ¥‚, flÍËÈ ÒÔflÏÓ‚‡ÌËÈ Ì ‰Ó ÂÒı‡ÚÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó «Í¥Ìˆfl ˜‡Ò¥‚», ‡ ˜ÂÂÁ ˆËÍÎË ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂ̸ ¥ ÔÂÂÓ‰ÊÂ̸ ‰Ó ÔÂÒÓ̇θÌÓ„Ó Á„‡Ò‡ÌÌfl ˜‡ÒÛ Û ÔÓÁ‡˜‡ÒÓ‚¥È Ì¥‚‡Ì¥. ç ڥθÍË ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸, ‡Î ¥ ҇χ flÍ¥ÒÚ¸ ˜‡ÒÛ Û ÍÓÊÌÓÏÛ Á ‚ËÔ‡‰Í¥‚ π ¥ÁÌÓ˛. ò‚ˉÍËÈ, «„‡fl˜ËÈ» ˜‡Ò ¥ÌÚÂÌÂÚÌÓ„Ó ÏẨʇ Ì¥flÍ Ì ÒÔ¥‚Ô‡‰‡π Á ÓÁÏ¥ÂÌËÏ ˜‡ÒÓÏ Ï‰ËÚÛ˛˜Ó„Ó ‰ÁÂÌ-·Û‰‰ËÒÚ‡ ˜Ë ڇ̈˛˛˜Ó„Ó ÒÛÙ¥fl ‡·Ó Ê ı‡Òˉ‡. èÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡Ì‡ ̇ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ÏÓÁ‡ª˜Ì¥ÒÚ¸ ÏÓ‰ÂÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ̇˜Â·ÚÓ Ï‡π ·ÛÚË Á·ÂÂÊÂ̇ Û ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÛ ÂÔÓıÛ, ‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ‚Ó̇ χ· · Ô‰·‡˜‡ÚË ¥ ÏÓÁ‡ª˜Ì¥ÒÚ¸ ˜‡Ò¥‚ Û ˆ¸ÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥.
èÓ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ «ãÂÍÒÛÒ‡» ¥ ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ ‚ ÂÔÓıÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÌÂÁ‚˘Ì ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ‚ «Washington Times» Á‡ 21 ‚ÂÂÒÌfl 1997 ÓÍÛ. í‡Ï „Ó‚ÓËÚ¸Òfl, ˘Ó ÓÒ¥ÈҸͥ Ô‡ˆ¥‚ÌËÍË ÍÓÌÚÓÁ‚¥‰ÍË Ò͇ʇڸÒfl ̇ ÚÂ, ˘Ó ÏÛÒflÚ¸ Ô·ÚËÚË ‚‰‚¥˜¥ ·¥Î¸¯Â Á‡ ‚Ë̇ÈÏ ¯ÔË„Û̇ ñêì flÍ ÔÓ‰‚¥ÈÌÓ„Ó ‡∂ÂÌÚ‡, Ì¥Ê Û Á‚ÓÓÚ̸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ. óËÌÓ‚ÌËÍ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª θÌÓª ëÎÛÊ·Ë ÅÂÁÔÂÍË (̇ÒÚÛÔÌˈ¥ ä¢Å), flÍËÈ „Ó‚ÓË‚ Á ÛÏÓ‚Ó˛, ˘Ó ÈÓ„Ó ¥Ï’fl Á‡Î˯ËÚ¸Òfl ÌÂÓÁ„ÓÎÓ¯ÂÌËÏ, Ò͇Á‡‚ ‡∂Â̈¥ª ÌÓ‚ËÌ ßÚ‡-íÄëë, ˘Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ¯ÔË„Û̇ ÏÓÊ̇ ÍÛÔËÚË ‚Ò¸Ó„Ó Á‡ 1 ÏÎÌ ‰Ó·¥‚, Û ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ Ô‡ˆ¥‚ÌËÍË ñêì Á‡Ô‡‚ËÎË 2 ÏÎÌ. Á‡ Ó·ÓÚÛ Ì‡ ¥Ì¯Û ÒÚÓÓÌÛ. èË·ÎËÁÌÓ Û ÚÓÈ Ò‡ÏËÈ ˜‡Ò, ÍÓÎË Á’fl‚ËÎÓÒfl ˆÂ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl, ¥Á‡ªÎ¸Ò¸Í‡ ∂‡ÁÂÚ‡ «∏‰¥ÓÚ Äı‡ÓÌÓÚ» ÓÔÛ·Î¥ÍÛ‚‡Î‡ ÒÂÌÒ‡ˆ¥ÈÌÛ ÌÓ‚ËÌÛ, fl͇ ‚Ô¯Â, flÍ ÏÂÌ¥ ‚ˉ‡ÎÓÒfl, ·Û· ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ÔÓ‰ÛÍÚÓÏ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ËÌÍÛ. ꉇÍÚÓË «∏‰¥ÓÚ» ÔÓªı‡ÎË ‰Ó åÓÒÍ‚Ë ¥ ÍÛÔËÎË ‰ÂflÍ¥ Á ÒÛÔÛÚÌËÍÓ‚Ëı Ò‚¥ÚÎËÌ ÌÓ‚Ëı ·‡Á ‡ÍÂÚ ëÍÛ‰ Û ëË¥ª, ÁÓ·ÎÂÌËı ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ ¯ÔË„ÛÌÓÏ. èÓÚ¥Ï «∏‰¥ÓÚ» ̇ÈÌfl· ÔË‚‡ÚÌÓ„Ó ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÂÍÒÔÂÚ‡ Á ÒÛÔÛÚÌËÍÓ‚Ëı ÙÓÚÓ„‡Ù¥È ‰Îfl ‡Ì‡Î¥ÁÛ Ò‚¥ÚÎËÌ. Ç¥‰Ú‡Í «∏‰¥ÓÚ» ÓÔÛ·Î¥ÍÛ‚‡Î‡ ‚ÂÒ¸ Ô‡ÍÂÚ ¥ÌÙÓχˆ¥ª flÍ ÒÂÌÒ‡ˆ¥˛ ÔÓ ÌÓ‚Û ‡ÍÂÚÌÛ Á‡„ÓÁÛ Á ·ÓÍÛ
31
ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
é‰Ì‡Í, ‚Ê ҸӄӉ̥ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÂÏ¥∂‡ÌÚ¥‚ – ˆËı Ô¯ÓÔÓı¥‰ˆ¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª – Ì ‰ÓÚËÏÛπÚ¸Òfl Ì Ú ˘Ó «ÍÓÌ‚Â̈¥ª Ï¥Òˆfl», ÔÓÍˉ‡˛˜Ë Ò‚Óª ͇ªÌË, ‡ÎÂ È «ÍÓÌ‚Â̈¥ª ˜‡ÒÛ», ¥ ‚ÎË‚‡˛Ú¸Òfl ‚ ÛÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌËÈ Î¥Ì¥ÈÌËÈ ˜‡Ò ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚. üÍ Óˆ¥ÌËÚË Ò‡Ï ˆÂ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl? ç‡ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ˜‡ÒÓ‚‡ Û̥٥͇ˆ¥fl ‚Ë„Îfl‰‡π ̇ ̇ȷ¥Î¸¯ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ÂÙÂÍÚË‚ÌÛ. é‰Ì‡Í, ˜Ë Á‡Î˯‡ÚËÏÂÚ¸Òfl Ú‡Í Á‡‚ʉË? åÓÊÎË‚Ó, ҇ϠÚÂÏÔӇθ̇ ‰Ë‚ÂÒË٥͇ˆ¥fl β‰ÒÚ‚‡ Òڇ̠ÈÓ„Ó flÚ¥‚ÌËÏ ÂÒÛÒÓÏ? éÒÓ·ÎË‚Ó Û ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ – ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ‰Â „ÓÎÓ‚ÌËÏ ÔÓ‰ÛÍÚÓÏ ·Û‰Â ˜‡Ò. çßÇÖãüñßü ñàÇßãßáÄñßâçàï ÄêïßèÖãÄÉßÇ
ÑÓ ÌÓ‚¥ÚÌ¸Ó„Ó ˜‡ÒÛ Î˛‰ÒÚ‚Ó ·ÛÎÓ Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡Ì Á‡ ÓÒÚ¥‚ÌËÏ ÔË̈ËÔÓÏ. ê¥ÁÌ¥ ˜‡ÒÚËÌË Î˛‰ÒÚ‚‡ ·ÛÎË ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ¥ÁÓθӂ‡Ì¥ Ӊ̇ ‚¥‰ Ó‰ÌÓª. è˘ÓÏÛ, ¥ÁÓθӂ‡Ì¥ Ú‡ ‰ËÙÂÂ̈¥ÈÓ‚‡Ì¥ ̇ ¥ÁÌËı Á‡Ò‡‰‡ı. èÓÔÂÂ‰Ì¸Ó ‚Ê „Ó‚ÓËÎÓÒfl ÔÓ ˜‡ÒÓ‚Û ÌÂÒËÌıÓÌÌ¥ÒÚ¸ β‰Ò¸ÍËı ÓÒÚÓ‚¥‚. ÉÛÔË Î˛‰ÂÈ ÔÓÊË‚‡ÎË Û Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ¥ÁÌÓÏÛ flÍ ˘Ó‰Ó Ò‚Óπª flÍÓÒÚË, Ú‡Í ¥ ˘Ó‰Ó Ò‚Óπª ÒÔflÏÓ‚‡ÌÓÒÚË ˜‡Ò¥. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ Î˛‰ÒÚ‚Ó Ì‡ÒÂÎflÎÓ ¥ÁÌ¥ ¥ÁÓθӂ‡Ì¥ ÍÓÌÚËÌÂÌÚË ˜Ë ‚¥‰‰‡ÎÂÌ¥ ÁÂÏÎ¥, ˘Ó ‰¥ÎËÎÓ ÈÓ„Ó „ÂÓ„‡Ù¥˜-
ëË¥ª, ÔË ˆ¸ÓÏÛ Ì¥ ‡ÁÛ Ì ÔÓÒË·˛˜ËÒ¸, flÍ Á‡Á‚˘‡È, ̇ ÒÎÓ‚‡ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓª ÓÒÓ·Ë Á Ûfl‰Û. äÓÏÛ ÔÓÚ¥·ÂÌ «ÉÎË·ÓÍ ÉÓÎÓ», flÍ˘Ó ‚Ë Ï‡πÚ „ÎË·ÓÍ¥ Í˯ÂÌ¥10? ç‡Â¯Ú¥, ÏÓfl Ûβ·ÎÂ̇ ¥ÒÚÓ¥fl ̇ ÚÂÏÛ «‘ãÂÍÒÛÒ’ Á‡„ÎÛ¯Ûπ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰ÂÂ‚Ó ‚ ÂÔÓıÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª» – ÔÓ ÒË̇ Ä·Û ÑÊ¥ı‡‰‡. ü ‚¥‰‚¥‰Û‚‡‚ ÁÛÒÚ¥˜ Û ‚Âı‡ı Á ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ÅÎËÁ¸ÍÓ„Ó ëıÓ‰Û ‚ ÄÏχ̥ (âÓ‰‡Ì¥fl) ‚ 1995 Óˆ¥, ¥ Òˉ¥‚ Á‡ ·̘ÂÏ Ì‡Ó‰Ë̈¥ ̇ ·‡ÎÍÓÌ¥ ÄÏχÌÒ¸ÍÓ„Ó «å‡¥ÓÚ‡». á ·Î‡ÍËÚ¥ ‰Ó ÏÓ„Ó ÒÚÓÎË͇ Ô¥‰¥È¯Ó‚ ÏÓÎÓ‰ËÈ ‡‡· ¥ ÒÔËÚ‡‚: «ÇË – íÓÏ î¥‰Ï‡Ì?» ü Ò͇Á‡‚: Ú‡Í. – è‡Ì χÌÂ, – ‚‚¥˜ÎË‚Ó ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡‚ ˛Ì‡Í, – ‚Ë Á̇ÎË ÏÓ„Ó ·‡Ú¸Í‡. – Ä ÍËÏ ·Û‚ ‚‡¯ ·‡Ú¸ÍÓ? – ÒÔËÚ‡‚ fl. – å¥È ·‡Ú¸ÍÓ ·Û‚ Ä·Û ÑÊ¥ı‡‰. Ä·Û ÑÊ¥ı‡‰, ˜Ëπ ÒÔ‡‚ÊÌπ ¥Ï’fl – ï‡Î¥Î¸ ‡Î¸-LJÁ¥, ·Û‚ Ó‰ÌËÏ ¥Á ÚËı Ô‡ÎÂÒÚË̈¥‚, ˘Ó ‡ÁÓÏ Á üÒÒÂÓÏ Ä‡Ù‡ÚÓÏ Á‡ÒÌÛ‚‡ÎË ‡Î¸-î‡Úı, ‡ Ô¥ÁÌ¥¯Â ÒÚ‚ÓËÎË é„‡Ì¥Á‡ˆ¥˛ ÇËÁ‚ÓÎÂÌÌfl è‡ÎÂÒÚËÌË. Ä·Û ÑÊ¥ı‡‰, ˘Ó ÓÁ̇˜‡π «·‡Ú¸ÍÓ ·ÓÓÚ¸·Ë», ·ÛÎÓ ÈÓ„Ó nom de guerre11, ¥ ‚¥Ì ·Û‚ „ÓÎÓ‚ÌÓÍÓχ̉ۂ‡˜ÂÏ Ô‡ÎÂÒÚËÌÒ¸ÍËı ‚ÓπÌÌËı ÓÔ‡ˆ¥È Û ãË‚‡Ì¥ Ú‡ ̇ Á‡ı¥‰ÌÓÏÛ ·ÂÂÁ¥ âÓ‰‡ÌÛ Û Ú¥ ‰Ì¥, ÍÓÎË fl ·Û‚ ÍÓÂÒÔÓ̉ÂÌÚÓÏ «New York Times» Û ÅÂÈÛÚ¥. í‡Ï, Û ÅÂÈÛÚ¥, fl Á h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ
32
ÌÓ. ñ Ô‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ·ÛÎÓ ÈÓ„Ó Á‡ıËÒÌËÏ ÂÒÛÒÓÏ. ÖÔ¥‰ÂÏ¥ª ˜Ë ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ·ÂÁÛÏÒÚ‚‡ ̇ Ó‰ÌÓÏÛ ¥Á ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ‡ı¥Ô·„¥‚ Ì Á‡„ÓÊÛ‚‡ÎË ·ÂÁÔˆ¥ ¥Ì¯Ó„Ó. ïÓ˜‡, Á‚˘‡ÈÌÓ, ÓÍÂÏ¥ „ÛÔË ˜Ë β‰Ë ‰Ó·ÎË ÔÛÒÚÂÎ¥ Ú‡ Ó͇ÌË. é‰Ì‡Í, ÔÛÒÚÂÎ¥ Ú‡ Ó͇ÌË Ï¥Ê ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÏË ‡ı¥Ô·„‡ÏË Á‡Î˯‡ÎËÒfl. ôÓÔ‡‚‰‡, ÂÔÓı‡ ÇÂÎËÍËı „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËı ‚¥‰ÍËÚÚ¥‚ ÔÓÍ·· Í‡È „ÂÓ„‡Ù¥˜Ì¥È ¥ÁÓθӂ‡ÌÓÒÚ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÒÍ·‰Ó‚Ëı β‰ÒÚ‚‡. á’fl‚ËÎËÒfl ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸Ì¥ ¥ÏÔÂ¥ª. èÓÚ¥Ï Ò‚¥Ú ÒÚ‡‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ ·¥Ì‡ÌËÏ – ÔÓ‰Ó·ÚË ÍÓ‰ÓÌ Ï¥Ê ÒËÒÚÂχÏË ˘Â ̉‡‚ÌÓ ·ÛÎÓ ‚Í‡È ‚‡ÊÍÓ. ß Ì‡Â¯Ú¥, ‚¥Ì ̇·ÎËʇπÚ¸Òfl ‰Ó Ò‚Óπª „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓª π‰ÌÓÒÚË – ÔÂÂθÓÚË ˜ÂÂÁ Ó͇ÌË ‚Ê Ì ڇͥ ‰Ó‚„¥, ÌÓ‚ËÌË ‰ÓÎ¥Ú‡˛Ú¸ ˘Â ¯‚ˉ¯Â, Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ¥ ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥ „Ó¯¥ ˜Ë „ÓÎÓ‚ÌËÈ ÚÓ‚‡ – ¥ÌÙÓχˆ¥fl. ì Á‚’flÁÍÛ ¥Á „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓ˛ ¥ÁÓθӂ‡Ì¥ÒÚ˛ ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ ˜Ë ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥˜ÌÓ Î˛‰ÒÚ‚Ó ·ÛÎÓ ¥ ‰ÓÒ¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ‰Ó‚ÓÎ¥ ‰ËÙÂÂ̈¥ÈÓ‚‡ÌËÏ, ˘Ó Ó·ËÚ¸ ÈÓ„Ó ÒÚ¥ÈÍ¥¯ËÏ ‰Ó ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌËı Á‡„ÓÁ. Ň„‡ÚÓ‡ÒÓ‚¥ÒÚ¸ β‰ÒÚ‚‡ ̇ÒÔ‡‚‰¥ π Ô‚ÌËÏ Á‡ıËÒÚÓÏ, Ô‚ÌËÏ ÂÒÛÒÓÏ ‰Îfl ‚ËÊË‚‡ÌÌfl. é‰Ì‡Í, Á‡‚Ê‰Ë ÔËÒÛÚÌ¥ ÔÓˆÂÒË ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÁÏ¥¯Û‚‡ÌÌfl ‡Ò ‰Â‰‡Î¥ Ô˯‚ˉ¯Û˛Ú¸Òfl, ˘Ó ÏÓÊ ÔËÁ‚ÂÒÚË ‰Ó Ô‚ÌÓ„Ó ÛÓ‰ÌÓχ-
ÌËÏ ÔÓÁ̇ÈÓÏË‚Òfl. è‡ÎÂÒÚË̈¥ ‚‚‡Ê‡ÎË ÈÓ„Ó „ÂÓπÏ ‚¥ÈÌË; ¥Á‡ªÎ¸ÚflÌË ‚‚‡Ê‡ÎË ÈÓ„Ó Ó‰ÌËÏ Á ̇ÈÌ·ÂÁÔ˜̥¯Ëı Ô‡ÎÂÒÚËÌÒ¸ÍËı ÚÂÓËÒÚ¥‚. ÉÛÔ‡ ¥Á‡ªÎ¸Ò¸ÍËı ̇ԇ‰ÌËÍ¥‚ ‚·Ë· Ä·Û ÑÊ¥ı‡‰‡ Û ÈÓ„Ó ‚¥Ú‡Î¸Ì¥ ‚ íÛÌ¥Ò¥ 16 Í‚¥ÚÌfl 1998 ÓÍÛ, ‚Ò‡‰Ë‚¯Ë Á ÒÓÚÌ˛ ÍÛθ Û ÈÓ„Ó Ú¥ÎÓ. – í‡Í, fl Á̇‚ LJ¯Ó„Ó ·‡Ú¸Í‡ ‰ÛÊ ‰Ó·Â – flÍÓÒ¸ fl ÔÓ·Û‚‡‚ Û ‚‡¯ÓÏÛ ‰ÓÏ¥ ‚ чχÒÍÛ, – Ò͇Á‡‚ fl ˛Ì‡ÍÓ‚¥. – Ä ˜ËÏ ÇË Á‡ÈχπÚÂÒfl? Ç¥Ì ÔÓÒÚfl„ÌÛ‚ ÏÂÌ¥ Ò‚Ó˛ ‰¥ÎÓ‚Û ‚¥ÁËÚ¥‚ÍÛ. ç‡ Ì¥È ·ÛÎÓ Ì‡ÔËÒ‡ÌÓ: «ÑÊ¥ı‡‰ ‡Î¸-LJÁ¥, äÂ¥‚ÌËÈ ÑËÂÍÚÓ, ñÂÌÚ ë‚¥ÚÓ‚Óª íÓ„¥‚Î¥, ¢‡Á‡, è‡ÎÂÒÚË̇». ü ÔÓ˜ËÚ‡‚ ‚¥ÁËÚ¥‚ÍÛ ¥ ÔÓ‰Ûχ‚ ÒÓ·¥: «ÑË‚Ó‚ËÊÌÓ. Ç¥‰ ÑÊÂÒÒ¥ ÑÊÂÈÏÒ‡ ‰Ó å‡ÈÍ· å¥ÎÍÂ̇ Á‡ Ӊ̠ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl»12. ÇËÍÎËÍ Û ˆ˛ ÂÔÓıÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª – ‰Îfl ͇ªÌ Ú‡ ÓÍÂÏËı ÓÒ¥· – ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó· Á̇ÈÚË Á‰ÓÓ‚ËÈ ·‡Î‡ÌÒ Ï¥Ê Á·ÂÂÊÂÌÌflÏ ˜ÛÚÚfl ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ‰ÓÏÛ ¥ ÒԥθÌÓÚË Ú‡ ‚ËÍÓ̇ÌÌflÏ ÚÓ„Ó, ˘Ó π ̇ÈÌÂÓ·ı¥‰Ì¥¯ËÏ ‰Îfl ‚ËÊË‚‡ÌÌfl ‚ ‡Ï͇ı ÒËÒÚÂÏË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ß ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ÍÓÚ ıӘ ҸӄӉ̥ ÔÓˆ‚¥Ú‡ÚË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ, ÔÓ‚ËÌÌ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Ì‡Ï‡„‡ÚËÒfl Á·Û‰Û‚‡ÚË Í‡˘ËÈ «ãÂÍÒÛÒ» ¥ ‚ËÔÛÒÚËÚË ÈÓ„Ó Û Ò‚¥Ú. é‰Ì‡Í Ì¥ÍÓÏÛ Ì ÒÎ¥‰ χÚË ÊÓ‰ÌËı ¥Î˛Á¥È, ˘Ó ҇χ Î˯ ۘ‡ÒÚ¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì¥ÚÌÂÌÌfl Ó‰Û Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó Ú‡ Á ˜‡ÒÓÏ ÒÍ·ÒÚË Ô‚ÌÛ Á‡„ÓÁÛ. ç‡ ÔÂÒÓ̇θÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ ¥ÒÚÓÚÌËÏ ·‡’πÓÏ Á‡‚Ê‰Ë ·Û· ·¥ÓÎÓ„¥˜Ì‡ ÒÛ‚ÂÂÌÌ¥ÒÚ¸ ÍÓÊÌÓª β‰ËÌË, ªª Û̥͇θ̥ÒÚ¸. è‡‚Ó Ì‡ ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÛ ÌÂÔÓ‚ÚÓÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ ̉ÓÚÓ͇̥ÒÚ¸ Îfl„ÎÓ ‚ ÓÒÌÓ‚Û Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. é‰Ì‡Í, ¥ ˆÂÈ ·‡’π Ì‚‰Ó‚Á¥ ÏÓÊ ·ÛÚË ÔÓ‰Ó·ÌËÏ. ÉÂÌ̇ ¥ÌÊÂÌÂ¥fl ÁÏÓÊ ‚ÚÛ˜‡ÚËÒfl Û „ÂÌÌÛ ÒÚÛÍÚÛÛ Î˛‰ËÌË, Ô˘ÓÏÛ flÍ Á ªª ‰Ó·Óª ‚ÓÎ¥, Ú‡Í ¥ ‚ÒÛÔ˜ ªÈ. äÎÓÌÛ‚‡ÌÌfl β‰ÂÈ, «‚ËÔ‡‚ÎÂÌÌfl» ¯Í¥‰ÎË‚Ëı „ÂÌ¥‚ ‰Îfl ÔÓ͇˘ÂÌÌfl β‰ËÌË, ÔÓÒÚ‡‚ËÚ¸ Ô‰ β‰ÒÚ‚ÓÏ ·‡„‡ÚÓ Á‡ÔËڇ̸ – ‰Ó flÍÓª ÏÂÊ¥ ÔËÔÛÒÚËÏÓ ÏÓ‰Û₇ÚË Ò· Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ „ÂÌÌÓª ¥ÌÊÂÌÂ¥ª, ˜Ë ‰Ó flÍÓª ÏÂÊ¥ ÏÓÊ̇ ÏÓ‰Û₇ÚË ¥Ì¯Û β‰ËÌÛ, ˘Â ÌÂ̇ӉÊÂÌËÈ Á‡Ó‰ÓÍ? Ñ ÔÓ‚ËÌ̇ ÒÔËÌËÚËÒfl ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl ¥ ÒÔ‡ˆ˛‚‡ÚË ÂÚË͇? óË Ï‡˛ fl Û Ò‚ÓπÏÛ ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ Ú¥Î¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ÔËıËÒÚÓÍ, ˜Ë ‚Ê ̥? óË ÏÓÊÛ fl ‚¥‰„ÓÓ‰ËÚËÒfl ÌËÏ ‚¥‰ ¥Ì¯Ëı, ˜Ë ‚Ê ̥? ç ÏÂ̯ËÏË ·‡’π‡ÏË ·ÛÎË ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓ‰¥ÎË. ã˛‰Ë, ÍÓÚ¥ ̇ÎÂʇÎË ‰Ó ¥ÁÌËı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È, χÎË ¥ÁÌÛ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌÛ ÍÛθÚÛÛ, ¥ÁÌ¥ ÍÛθÚÛÌ¥ Ú‡ ‰ÛıÓ‚Ì¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥, ‚ÓÌË ÒÔÓ‚¥‰Û‚‡ÎË ¥ÁÌ¥ ÂÎ¥„¥ª. ŇÁÓ˛ ‰Îfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ÔÓÁ‡ ‚ÒflÍËÏ ÒÛÏÌ¥‚ÓÏ, π ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl, é‰Ì‡Í, ÚÂı-
Û ˆ¥È ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥ ÁÓ·ËÚ¸ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Á‰ÓÓ‚ËÏ. üÍ˘Ó ˆ¥ÌÓ˛ ÚÓª Û˜‡ÒÚË π ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ͇ªÌË, flÍ˘Ó ÓÍÂÏ¥ ÓÒÓ·Ë ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸, ˘Ó ÍÓ¥ÌÌfl ªıÌ¸Ó„Ó ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ Ô¥‰ÚflÚÓ ‡·Ó „ÂÚ¸ ‚Ë‚‡ÌÓ ˆ¥π˛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛, Ú ÍÓ¥ÌÌfl ÓÎË‚ÍÓ‚Ó„Ó ‰Â‚‡ Á·ÛÌÚÛπÚ¸Òfl. ÇÓÌÓ Ô¥‰Ì¥ÏÂÚ¸Òfl ¥ ÔˉۯËÚ¸ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ. íÓÏÛ ÚË‚Í¥ÒÚ¸ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª flÍ ÒËÒÚÂÏË Á‡ÎÂʇÚËÏ ÔÓ˜‡ÒÚË ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ̇ÒͥθÍË Ì‡Ï Û‰‡ÒÚ¸Òfl ‚ÚËχÚË ·‡Î‡ÌÒ. 䇪̇ ·ÂÁ Á‰ÓÓ‚Ëı ÓÎË‚ÍÓ‚Ëı ‰Â‚ Ì¥ÍÓÎË Ì ÔÓ˜Û‚‡ÚËÏ Ò· Á‡ÍÓ¥ÌÂÌÓ˛ ˜Ë ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ·ÂÁÔ˜ÌÓ˛, ˘Ó· ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ÓÁÍËÚËÒfl Ô‰ Ò‚¥ÚÓÏ ¥ ‚ÎËÚËÒfl ‚ ̸ӄÓ. ÄΠ͇ªÌ‡, ˘Ó fl‚Îflπ ÒÓ·Ó˛ Î˯ ÓÎË‚ÍÓ‚¥ ‰Â‚‡, ˘Ó ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Î˯ Á ÍÓ¥ÌÌfl, flÍ Ì χπ «ãÂÍÒÛÒ‡», Ì¥ÍÓÎË Ì ÁÏÓÊ ‰ÛÊ ‰‡ÎÂÍÓ Á‡ÈÚË ˜Ë ‚ËÓÒÚË. ìÚËχÌÌfl ·‡Î‡ÌÒÛ Ó·Óı ‚Ëχ„‡π ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó ÁÛÒËÎÎfl. åÓÊÎË‚Ó, ҇ϠÚÓÏÛ Ò‰ ·‡„‡Ú¸Óı ¥ÒÚÓ¥È, flÍ¥ ‚Ë ÔÓ˜ËÚ‡πÚÂ Û ˆ¥È ÍÌËÁ¥, ÏÓπ˛ Ûβ·ÎÂÌÓ˛ π ÓÔÓ‚¥‰¸ ÏÓ„Ó ÒÚ‡Ó„Ó ‰Û„‡ Á ÍÓΉÊÛ Ç¥ÍÚÓ‡ χ̇, flÍËÈ ‚ËÍ·‰‡π ·¥ÁÌÂÒ-ÏẨÊÏÂÌÚ ‚ ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥ êÛÔԥ̇ ‚ ßÁ‡ªÎ¥. é‰ÌÓ„Ó ‰Ìfl fl Á‡ÚÂÎÂÙÓÌÛ‚‡‚ ÈÓÏÛ ÔÓÒÚÓ Ú‡Í, ¥ ‚¥Ì Ò͇Á‡‚, ˘Ó ‰ÛÊ ڥ¯ËÚ¸Òfl Á ÏÓ„Ó ‰Á‚¥Ì͇, ÓÒͥθÍË ·¥Î¸¯Â Ì χπ ÏÓªı ÚÂÎÂÙÓÌ¥‚. äÓÎË fl ÒÔËÚ‡‚ ÈÓ„Ó ˜ÓÏÛ, ‚¥Ì ÔÓflÒÌË‚, ˘Ó ·¥Î¸¯Â Ì χπ ÔÓÚ‡ÚË‚ÌÓ„Ó ÍÓÏÔ’˛Ú‡, ‚ flÍÓÏÛ ‚¥Ì ÚËχ‚ ‚Ò – h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÓÎÓ„¥fl π Ó„‡Ì¥˜ÌÓ˛ ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ¯Ë¯Ó„Ó ÙÂÌÓÏÂÌÛ. íÂıÌÓÎÓ„¥˛ ÒÎ¥‰ ÓÁÛÏ¥ÚË flÍ ÙÛÌ͈¥˛ ÍÛθÚÛË. å‡ÎÓ ÚÓ„Ó, ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl χπ ‚ˇʇÚË Ò‡Ï ‰Ûı ˆ¥πª ÍÛθÚÛË, ‡·Ó Ê ‚ÒÚÛÔËÚË Á ̲ Û ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ ¥ ‚¯ڥ ÔÂÂÏÓ„ÚË ˜Ë ÔÓ„‡ÚË. ìÒÚÓflÌ¥ ÍÛθÚÛË Ï‡ÎË Ò‚Óª, ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌ¥ ҇ϠªÏ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª. ì ÔË̈ËÔ¥, Ï¥Ê ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÏË ‡ı¥Ô·„‡ÏË Á‡‚Ê‰Ë ‚¥‰·Û‚‡Î‡Òfl Ô‚̇ ÍÛθÚÛ̇ ÍÓÂÒÔÓ̉Â̈¥fl, fl͇Ҹ ¥ÌÙÓχˆ¥fl Ú‡ ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl Ô‰‡‚‡ÎËÒfl, ¥Ì¯‡ ¥˜: ˜Ë ‚Ó̇ ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌÓ ‚¥‰˜ËÚÛ‚‡Î‡Òfl Ú‡ ‡‰‡ÔÚÛ‚‡Î‡Òfl – ̇‚fl‰. 燂¥Ú¸ ÔÓÒÚ‡ Áϥ̇ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª Ô˂Ӊ˷ ‡·Ó ‰Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÍÛθÚÛË ‡·Ó ‰Ó ªª ÒÏÂÚ¥. ó‡ÒÚÓ ˆÂ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡ÎÓÒfl ¥ Ù¥Á˘ÌËÏ ‚ËÏˇÌÌflÏ Ì‡Ó‰Û, flÍËÈ ·Û‚ ÌÓÒ¥πÏ Ô‚ÌÓª ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ‡ ÓÚÊ ¥ ÍÛθÚÛË. é‰Ì‡Í, ڇ͇ ÏÛθÚËÔΥ͇ÚË‚Ì¥ÒÚ¸ β‰ÒÚ‚‡ Û ˆ¥ÎÓÏÛ Ú‡ ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥˜Ì‡ ÈÓ„Ó ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ Á‡Ô‚Ìfl· ÈÓÏÛ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ‚Ò¸Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÈÓ„Ó ·ÂÁÔÂÍÛ. åéÇçÄ ìçßîßäÄñßü
ã˛‰Ë ÓÁÏÓ‚ÎflÎË Ú‡ ÓÁÏÓ‚Îfl˛Ú¸ ¥ÁÌËÏË ÏÓ‚‡ÏË. ß È‰ÂÚ¸Òfl ÚÛÚ ÔÓ ˘ÓÒ¸ ̇·‡„‡ÚÓ „ÎË·¯Â, ‡Ì¥Ê ÔÓÒÚÓ Á‡Ò¥· ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ÏÓ‚‡ ÙÓÏÛ‚‡Î‡ Ú‡ ÙÓÏÛπ Ò‚¥Ú, Û flÍÓÏÛ ÊË‚ÛÚ¸ β‰Ë ˆ¥πª ÍÓÌÍÂÚÌÓª ÏÓ‚Ë.
‡‰ÂÒË Ò‚Óªı ‰ÛÁ¥‚, ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥ ‡‰ÂÒË, ÌÓÏÂË ÚÂÎÂÙÓÌ¥‚ Ú‡ Ò‚¥È ÓÁÍ·‰ Ó·ÓÚË Ì‡ ̇ÒÚÛÔÌ¥ ‰‚‡ ÓÍË. чΥ ‚¥Ì ÓÁÔÓ‚¥‚, ˘Ó Á ÚËÏ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÓÏ ÒÚ‡ÎÓÒfl: «ì Ì‡Ò Û‰Óχ ·Û‚ [‰ÂÒÍÚÓÔÓ‚ËÈ] ÍÓÏÔ’˛ÚÂ, flÍËÈ ÔÓ·χ‚Òfl. ü Á‡·‡‚ ÈÓ„Ó Ì‡ ÂÏÓÌÚ ‰Ó ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌÓª ͇ÏÌˈ¥ ‚ ɇ‰Â¥ [Ï¥ÒÚ˜ÍÓ ‚ ˆÂÌڇθÌÓÏÛ ßÁ‡ªÎ¥]. óÂÂÁ ͥθ͇ ÚËÊÌ¥‚ ÏÂÌ¥ Á‡ÚÂÎÂÙÓÌÛ‚‡ÎË Á ͇ÏÌˈ¥ ¥ Ò͇Á‡ÎË, ˘Ó Ï¥È PC ‚Ê ÔÓ·„Ó‰ÊÂÌÓ. éÚÊÂ, fl ‚ÍËÌÛ‚ Ò‚Ó„Ó – ‚ ‰ÓÎÓÌ˛ Á‡‚·¥Î¸¯ÍË – ÍÓÏÔ’˛Ú‡ ‰Ó ¯Í¥flÌÓ„Ó ÔÓÚÙÂÎfl ¥ ÔÓªı‡‚ ‰Ó ɇ‰ÂË Á‡·‡ÚË Ò‚¥È ÔÓ·„Ó‰ÊÂÌËÈ PC. ü ‚Ëȯӂ Á ͇ÏÌˈ¥, ÌÂÒÛ˜Ë ‚ÂÎËÍËÈ PC ÍÓÏÔ’˛Ú ¥ Ò‚¥È ÔÓÚÙÂθ Á χÎÂ̸ÍËÏ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÓÏ ÛÒ‰ËÌ¥. äÓÎË fl ‰¥È¯Ó‚ ‰Ó χ¯ËÌË, fl ÔÓÒÚ‡‚Ë‚ ÔÓÚÙÂθ ̇ Ô¥¯Óı¥‰, ‚¥‰ÍË‚ ·‡∂‡ÊÌËÍ ‡‚Ú‡ ¥ ‰ÛÊ ӷÂÂÊÌÓ ÔÓÍ·‚ Ò‚¥È ÔÓ·„Ó‰ÊÂÌËÈ PC ‰Ó ·‡∂‡ÊÌË͇, ÔÂÂÒ‚¥‰˜Ë‚¯ËÒfl, ˘Ó ‚¥Ì Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌËÈ. íÓ‰¥ Ò¥‚ ‰Ó ‡‚Ú‡ ¥ ÔÓªı‡‚, Á‡Î˯˂¯Ë Ò‚¥È ÔÓÚÙÂθ ̇ Ô¥¯ÓıÓ‰¥. çÛ, ¥ ˘ÓÈÌÓ fl Á‡È¯Ó‚ ‰Ó Ò‚Ó„Ó ÓÙ¥ÒÛ ¥ ÔÓ˜‡‚ ¯Û͇ÚË ÔÓÚÙÂθ, flÍ Ó‰‡ÁÛ Á·‡„ÌÛ‚, ˘Ó ÒÚ‡ÎÓÒfl – Ú‡ ˘Ó ÒÚ‡ÌÂÚ¸Òfl ‰‡Î¥ – ¥ Ì„‡ÈÌÓ Á‡ÚÂÎÂÙÓÌÛ‚‡‚ ‰Ó ÔÓÎ¥ˆ¥ª ɇ‰ÂË, ˘Ó· Ò͇Á‡ÚË: «ç ԥ‰Ë‚‡ÈÚÂ Ï¥È ÔÓÚÙÂθ». [ì Ô‡ÍÚˈ¥ ¥Á‡ªÎ¸Ò¸ÍÓª ÔÓÎ¥ˆ¥ª Òڇ̉‡ÚÌËÏ π Ô¥‰Ë‚‡ÌÌfl ·Û‰¸-flÍÓ„Ó Ô‡ÍÛÌÍÛ, ÔÓÚÙÂÎfl ˜Ë ¥Ì¯Ó„Ó Ô¥‰ÓÁ¥ÎÓ„Ó Ô‰ÏÂÚ‡, Á‡Î˯ÂÌÓ„Ó Ì‡ Ô¥¯Ó-
33
ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ôÓ· ÁÓÁÛÏ¥ÚË, flÍ ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ ÍÓÊ̇ Á ÏÓ‚ ‚¥‰Ó·‡Ê‡π, ‡, ÚӘ̥¯Â, Ú‚ÓËÚ¸ Ò‚¥Ú, ‰ÓÒËÚ¸ ÔÂÂÎ¥˜ËÚË ÒÎÓ‚‡, ̇fl‚Ì¥ Û ÍÓÊÌ¥È ÏÓ‚¥, é‰Ì‡Í, ÍÓÊÌ ¥Á Ò‚ÓªÏ ÌÂÔÓ‚ÚÓÌËÏ ÁÏ¥ÒÚÓÏ, flÍ ÓÚ «fl», «ÚË», «Ì‡Ò», «ıÚÓ», «Ú‡Í», «Ì¥», «Ê¥Ì͇», «˜ÓÎÓ‚¥Í», «Á¥Í‡», «‚Ó‰‡», «Ì¥˜», «ÁÂÏÎfl». í‡ÍËı ¥ÒÚÓÚÌËı ÒÎ¥‚ ¥ÒÌÛπ Ì ·¥Î¸¯Â Ú¸ÓıÒÓÚ. ÇÓÌË ¥ π ÒÚ‡ÌÓ‚ËÏ ı·ÚÓÏ ÍÓÊÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ-ÏÓ‚Ë, Û flÍÓÏÛ ÏË Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ÊË‚ÂÏÓ (3). ÉÓ‰¥ ˘Â ‡Á ̇„‡‰Û‚‡ÚË, ˘Ó ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl ҇Ϡ¥ÌÙÓχˆ¥È̇ ‚Óβˆ¥fl, ‰Â Óθ ÒÎÓ‚‡ ·Û‰Â ·¥Î¸¯Ó˛, Ì¥Ê ·Û‰¸-ÍÓÎË Ô‰ ÚËÏ. é‰Ì‡Í, flÍÓ„Ó ÒÎÓ‚‡, flÍÓª ÏÓ‚Ë – ÛÒ¥ ‚ÓÌË ¥ÁÌ¥ ¥ ‚Ò¥ Û̥͇θ̥. ë¸Ó„Ӊ̥ Û Ò‚¥Ú¥ ¥ÒÌÛπ ·ÎËÁ¸ÍÓ 6000 ÏÓ‚. èÓÎÓ‚Ë̇ Á ÌËı ÙÛÌ͈¥ÓÌÛπ Û çÓ‚¥È ¢‚¥Ìª. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ β‰ÒÚ‚‡ ÓÁÏÓ‚Îflπ Á‡Î‰‚ ԒflÚ¸ÏË-¯¥Òڸχ ÏÓ‚‡ÏË. é‰Ì‡Í, ÚËÏ Ì ÏÂ̯Â, β‰ÒÚ‚Ó ÊË‚Â Û 6000 ÏÓ‚ÓÒ‚¥Ú¥‚. ä¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ˆËı Ò‚¥Ú¥‚ ̇ ̇¯Ëı Ó˜‡ı ͇ڇÒÚÓÙ¥˜ÌÓ ÁÏÂ̯ÛπÚ¸Òfl. Ä ÚÓÏÛ ÁÏÂ̯ÛπÚ¸Òfl ¥ ‡Â‡Î ·ÛÚÚfl, ‚ flÍÓÏÛ Ï¯͇π β‰ÒÚ‚Ó. Ⴂ‡ÈÌÓ, ÏÓ‚Ë Á‡‚Ê‰Ë ÔÓÏˇÎË. ã˯ ‰ÂflÍ¥ Á ÌËı, flÍ-ÓÚ ·‡ÒÍҸ͇, π„ËÔÂÚҸ͇, ÍËÚ‡ÈҸ͇, „ˆ¸Í‡, „·ÂÈҸ͇, ·ÚË̇, Ò‡ÌÒÍËÚ ¥ ڇϥθҸ͇ ÊËÎË ·¥Î¸¯Â 2000 ÓÍ¥‚. ÄΠ¯‚ˉͥÒÚ¸ ÁÌËÍÌÂÌÌfl ÏÓ‚ ÁÓÒÚ‡π ¥ Òfl„ÌÛ· ÔÓ͇ÁÌË͇ – 10 ÏÓ‚ ̇ ¥Í. ì ̇ÒÚÛÔÌÓÏÛ ÒÚÓ¥˜˜¥ ÁÌËÍÌ 50-90% ÏÓ‚, flÍ¥ ¥ÒÌÛ˛Ú¸ Ò¸Ó„Ó‰-
ıÓ‰¥, ÚÓÏÛ ˘Ó Ò‡ÏÂ Ú‡Í ·ÛÎÓ Ô¥‰Í·‰ÂÌÓ ·‡„‡ÚÓ Ô‡ÎÂÒÚËÌÒ¸ÍËı ·ÓÏ· ÔÓÚË ¥Á‡ªÎ¸Ò¸ÍËı ˆË‚¥Î¸ÌËı ϯ͇̈¥‚. ßÁ‡ªÎ¸ÚflÌË ÚÂÔÂ Ú‡Í Ì‡ÚÂÌÓ‚‡Ì¥ Á‡ıˢ‡ÚËÒfl ‚¥‰ ˆ¸Ó„Ó, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ‚Ë Á‡Î˯ËÚ ԇÍÛÌÓÍ Ì‡ ı‚ËÎËÌÛ, ‚¥‰‡ÁÛ ·Û‰Â ‚ËÍÎË͇ÌÓ ÔÓÎ¥ˆ¥˛.] ü Á̇‚, ˘Ó Ì¥ıÚÓ Ì ‚͇‰Â ÏÓ„Ó ÔÓÚÙÂÎfl: ‚ ßÁ‡ªÎ¥ ÁÎÓ‰¥È Ì Ûı‡ÚËÏ ڇÍËÈ Ô‰ÏÂÚ, Á‡Î˯ÂÌËÈ Ì‡ Ô¥¯ÓıÓ‰¥. ÄΠfl ‚Ê Á‡Ô¥ÁÌË‚Òfl. ÑËÒÔÂژ ÔÓÎ¥ˆ¥ª Ò͇Á‡‚ ÏÂÌ¥, ˘Ó ·Ë∂‡‰‡ ·ÓÏ·Û‚‡Î¸ÌËÍ¥‚ ÛÊ ÔÓ·Û‚‡Î‡ ̇ Ï¥Òˆ¥ ¥ «ÁÓ·Ë· Ò‚Ó˛ ÒÔ‡‚Û». äÓÎË fl Ô˪ı‡‚ ‰Ó ÔÓÎ¥ˆ¥ÈÌÓ„Ó ‚¥‰‰¥ÎÍÛ, ÏÂÌ¥ ‚Û˜ËÎË Ï¥È ˜Û‰Ó‚ËÈ ¯Í¥flÌËÈ ÔÓÚÙÂθ Á „‡ÌÂ̸ÍÓ˛ ‰¥Ó˜ÍÓ˛ ‚¥‰ ÍÛÎ¥, ˘Ó ÔÓıӉ˷ ÚÓ˜ÌÓ ÔÓ ˆÂÌÚÛ. ∏‰ËÌÓ˛ ¥˜˜˛, flÍÛ ‚Ó̇ ÔÓ¯ÍӉ˷, ·Û‚ Ï¥È ÔÓÚ‡ÚË‚ÌËÈ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ. å¥È Genius OP9300 ÔËÈÌfl‚ ̇ Ò· ÔflÏËÈ Û‰‡: ÛÒ ÏÓπ ÊËÚÚfl ·ÛÎÓ ‚ ˆ¥È ¯ÚÛˆ¥, ¥ fl Ì¥ÍÓÎË Ì ӷ˂ Á‡Ô‡ÒÌÓ„Ó ‚‡¥‡ÌÚÛ. ü Ò͇Á‡‚ ÔÓÎ¥ˆ¥ª, ˘Ó ÔÓ˜Û‚‡˛Òfl ÒÚ‡¯ÂÌÌÓ ÔËÍÓ Á‡ Á‡‚‰‡ÌËÈ ÏÌÓ˛ ÍÎÓÔ¥Ú, ‡ ‚ÓÌË Ò͇Á‡ÎË: «ç ͇ڇÈÚ Ò·Â, ˆÂ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚËÒfl Á ÍÓÊÌËÏ». íËÊÌflÏË fl ıӉ˂ ÔÓ ÚÂËÚÓ¥ª ¥ÌÒÚËÚÛÚÛ Á¥ Ò‚ÓªÏ ÔÓ‰Á˛‡‚ÎÂÌËÏ ÔÓÚÙÂÎÂÏ, ˘Ó· ̇„‡‰Û‚‡ÚË ÒÓ·¥ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÒÎ¥‰ ˜‡ÒÚ¥¯Â ÁÛÔËÌflÚËÒfl ¥ ‰ÛχÚË. ťθ¯¥ÒÚ¸ ÏÓªı ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ÏẨÊÏÂÌÚÛ ÒÎÛʇڸ ‚ ¥Á‡ªÎ¸Ò¸Í¥È ‡Ï¥ª, ¥ ÍÓÎË Ú¥Î¸ÍË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ
34
Ì¥. óË ‚‡ÚÓ Ì‡‰Ï¥Û ÔÂÂÈχÚËÒfl ÚËÏ, ˘Ó ÔÓÏÛÚ¸ 3000 ÏÓ‚Ó-Ò‚¥Ú¥‚ çÓ‚Óª ¢‚¥Ìª? Ä ÏÓÊÂ, Ú‡ÍË ‚‡ÚÓ? á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, β‰ÒÚ‚Ó ÓÁ·Û‰Ó‚Ûπ ̇ÈÛÊË‚‡Ì¥¯¥ ÏÓ‚Ë, ‰Ó·Û‰Ó‚Ûπ ‰Ó ÒÂχÌÚ˘ÌËı ··¥ËÌÚ¥‚ ˆËı ÏÓ‚ ‰Â‰‡Î¥ ÌÓ‚¥ È ÌÓ‚¥ „‡Îª Ú‡ ÔÂÂıÓ‰Ë. ßÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ‚Ë·Ûı ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ ÔËÒÍÓË‚ ÔÓˆÂÒË Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı ÏÓ‚ÌËı ÙÓÏ. é‰Ì‡Í, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÏË Á‡Ì‰·ÛπÏÓ Ì Î˯ ‡Ì٥·‰Ë Á̇˜Â̸ Û ¥‰Í¥ÒÌËı Ú‡ χÎÓ‚ÊË‚‡ÌËı ÏÓ‚‡ı, ‡ÎÂ È ˆ¥Î¥ ÏÓ‚Ë-Ò‚¥ÚË. ÇÊ ҸӄӉ̥ ÏÓ‚‡, ‚¥‰ÒÛÚÌfl ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥, – ˆÂ ÏÓ‚‡, fl͇ ·¥Î¸¯Â Ì ¥ÒÌÛπ Û ÏÓ‰ÂÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. ã˛‰Ë, ÍÓÎ˯̥ ˜Ë ÔÓÚÂ̈¥ÈÌ¥ ÌÓÒ¥ª ˆËı ÏÓ‚, ÊË‚ÛÚ¸ ¥ ‰‡Î¥, Ӊ̇Í, Û Ò‚¥Ú¥ ¥Ì¯Óª ÏÓ‚Ë, Û Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ÔÓ-¥Ì‡Í¯ÓÏÛ ‚·¯ÚÓ‚‡ÌÓÏÛ, Á ¥Ì¯ËÏ Á‡Ô‡ıÓÏ Ú‡ ÍÓθÓÓÏ ÏÓ‚Ó-Ò‚¥Ú¥. å‡ÎÓ ÚÓ„Ó, ڇͥ ÔÓÁÂÎ¥ÚË Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ϯ͇˛Ú¸ Ì ̇ ÚÂËÚÓ¥ª ˆ¥ÎÓ„Ó Î‡·¥ËÌÚÛ ÌÓ‚Óª ÏÓ‚Ë, ‡ ڥθÍË Ò͇˛ – Û ÔÓÁÂÎ¥ÚÒ¸ÍËı Ò¥Ìflı, Ó·ÏÂÊÂÌËı ‰‚Óχ-Ú¸Óχ ÚËÒfl˜‡ÏË ÒÎ¥‚, Û ÒÂχÌÚ˘ÌËı ÁÎˉÌflı Ô¥‰ÊËÌ-¥Ì∂Î¥¯Û ˜Ë ÒÓ‚’πÚ‡¯ËÌÛ/ÒÓ‚ÍÓ‚Óª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ˘Ó ÒÚ‡ÌÂÚ¸Òfl, ÍÓÎË ÏË ÔÂÂȉÂÏÓ Ì‡ ÛÚËÎ¥Ú‡ÌÓ Ḁ́ۘ¯Û ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÛ, ˜Ë ÚÂ, Û ˘Ó ‚Ó̇ Ú‡ÌÒÙÓÏÛπÚ¸Òfl ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥ª ‰Ó ÔÓÚ· ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ‚Óβˆ¥ª?
‚ÓÌË ·‡˜ËÎË ÚÓÈ ÔÓÚÙÂθ ¥ ÚÛ ‰¥ÍÛ ‚¥‰ ÍÛÎ¥, Ó‰‡ÁÛ Á‡ıÓ‰ËÎËÒfl ÒÏ¥ıÓÏ, ·Ó ‚ÓÌË ÔÓÒÚÓ Á̇ÎË, ˘Ó ÒÚ‡ÎÓÒfl». äÓÎË Ç¥ÍÚÓ Á‡Í¥Ì˜Û‚‡‚ Ò‚Ó˛ ÓÁÔÓ‚¥‰¸, ‚¥Ì Ò͇Á‡‚: «ÑÓ Â˜¥, ‚˯ÎË ÏÂÌ¥ Ò‚Ó˛ ÂÎÂÍÚÓÌÌÛ ‡‰ÂÒÛ. åÂÌ¥ Ú·‡ Á‡‚ÂÒÚË ÌÓ‚Û ÍÌËʘÍÛ Á ‡‰ÂÒ‡ÏË». èÂÂÍ·· ɇÎË̇ è‡ÒÚÛ¯ÛÍ èËÏ¥ÚÍË ÔÂÂÍ·‰‡˜‡ 1
íÂÏ¥ÌË upload i download ̇ÎÂʇڸ ‰Ó ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌÓª ÒÙÂË, ÁÓÍÂχ, ‚ ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‚ÓÌË π ‡Î˛Á¥π˛ ̇ ÒÚfl„‡ÌÌfl-Á‡‚‡ÌÚ‡ÊÂÌÌfl Á ßÌÚÂÌÂÚÛ ÔÓ„‡Ï – download, Ú‡ ̇ Á‚ÓÓÚÌ¥È ÔÓˆÂÒ ‚¥‰Ô‡‚ÎÂÌÌfl-‚Ë‚‡ÌÚ‡ÊÂÌÌfl ÔÓ„‡Ï Á¥ Ò‚Ó„Ó ÍÓÏÔ’˛Ú‡ ‚ ßÌÚÂÌÂÚ – upload. 2 Integrated Markets – ÒÔˆ¥‡Î¥ÁÓ‚‡Ì¥ ‚ÂÎËÍ¥ ͇ÏÌˈ¥, Û flÍËı ÏÓÊ̇ Ôˉ·‡ÚË ‚Ò¥ ÚÓ‚‡Ë, Ó·’π‰Ì‡Ì¥ Á‡ Ï¥ÒˆÂÏ ˜Ë ÒÔÓÒÓ·ÓÏ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl. ç‡Ô., Û Ú‡Í¥È Í‡ÏÌˈ¥ ÏÓÊ̇ Ôˉ·‡ÚË ‚Ò¥ ÚÓ‚‡Ë ‰Îfl ÔÓ¯ËÚÚfl: Ú͇ÌËÌË, ÌËÚÍË, Á‡Ô˜‡ÒÚËÌË ‰Ó ¯‚ÂÈÌËı χ¯ËÌ, ÊÛ̇ÎË Á ‚ËÍ¥È͇ÏË Ú‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ÏË ÍÓÎÂ͈¥flÏË ÏÓ‰ ÚÓ˘Ó. 3 ë·ÚÓ ¥ÌÚÂÌÂÚ-ÚÂıÌÓÎÓ„¥È. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
燂ÏËÒÌËÈ ˜Ë ÌÂ̇‚ÏËÒÌËÈ «Î¥Ì∂‚ÓÒÛªˆË‰» π Ó‰ÌËÏ ¥Á ̇ÈÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯Ëı Á̇fl‰¸ ÂÚÌӈˉÛ, ‰ÂÍÛθÚÛ‡ˆ¥ª ̇Ӊ¥‚ Ú‡ ªı̸Ӫ Í·Ò˘ÌÓª ˜Ë ÂÎÂÍÚÓÌÌÓª ÍÓÎÓÌ¥Á‡ˆ¥ª. ÑÛÊ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ ˆÂÈ ÏÂÚÓ‰ ҸӄӉ̥ Á‡ÒÚÓÒÓ‚ÛπÚ¸Òfl ‚ ÌÂ̇˜Â · ÚÓ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥È, é‰Ì‡Í, ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ ÓÁ˜‡‚ÎÂÌ¥È ì͇ªÌ¥. á¯ÚÓ˛, ̇‚¥Ú¸ î‡Ìˆ¥ª ‰Ó‚ÂÎÓÒ¸ ̇ Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚˜ÓÏÛ ¥‚Ì¥ Á‡ıˢ‡ÚË Ò‚Ó˛ ÏÓ‚Û ‚¥‰ χÒÓ‚‡ÌÓª ‡Ú‡ÍË ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓª, ‡ ‡‰¯Â «‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª» ÏÓ‚Ë. ç‡ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ „ÓÎÓ‚ÌÓ˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÔÓ·ÎÂχ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë. ë¸Ó„Ӊ̥ ˆÂ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ Ò‚¥ÚÓ‚‡ ÏÓ‚‡. ç² ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl ÔÓ‚Ò˛‰Ë. ÇÓ̇ ̇ȷ¥Î¸¯ ÓÁ·Û‰Ó‚‡Ì‡ Ú‡ ÓÁ·Û‰Ó‚‡Ì‡-‰Îfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ. ã˛‰Ë flÍ Ô‡‚ËÎÓ ‚ÊË‚‡˛Ú¸ ̇ÈÍÓËÒÌ¥¯¥ ÏÓ‚Ë, ‚ ÚÓÏÛ ¥ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÛ. í‡ ˜ÂÂÁ ͥθ͇ ÔÓÍÓΥ̸ ‚Ó̇ ÁÌˢÛπ ‚Ò¥ ¥Ì¯¥. Ⴂ‡ÈÌÓ, Ì¥ıÚÓ Ì ̇҇‰ÊÛπ ÒËÎÓÏ¥ˆ¸ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë, ÌÂχπ Ì¥flÍÓª ‡Ì„ÎÓ-Ò‡ÍÒÓÌÒ¸ÍÓª ÁÏÓ‚Ë. åӂ̇ ‚¥È̇ ȉ «Á‡ Á‡ÏÓ‚˜Û‚‡ÌÌflÏ» – Ì ıӘ¯, ÚÓ Á‡Î˯‡ÈÒfl ÔÓÁ‡ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏË ÔÓˆÂÒ‡ÏË. í‡ Ì ‚ÒÂ Ú‡Í ÔÓÒÚÓ ¥ Á ÏÓ‚‡ÏË, flÍ¥ χ˛Ú¸ ·‡„‡ÚÓ ÏÓ‚ˆ¥‚, ¥ ̇˜Â·ÚÓ ÔÓ‚ËÌÌ¥ Á‡ÔÓÎÓÌËÚË Ô¥‚Ò‚¥ÚÛ. í‡Í¥ ÏÓ‚Ë Ï‡˛Ú¸ ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó ÓÁÔ‡‰Û. í‡ Ê ‡Ì„Î¥ÈҸ͇ ‚Ê ÓÁ-
4
ÅÛÚÚfl 4,8–10. íÓÏ‡Ò î¥‰Ï‡Ì, ˆËÚÛ˛˜Ë ë‚. èËÒ¸ÏÓ ¥ ‰ÓÚËÏÛ˛˜ËÒ¸ ˛‰ÂÈÒ¸ÍÓª Ú‡ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, Ì ÔÓ‰‡π ‚ ·¥·Î¥ÈÌÓÏÛ ÚÂÍÒÚ¥ Ú. Á‚. «‰Â‚ÚÂÓ͇ÌÓÌ¥˜ÌËı» Ï¥Òˆ¸, Ò·ÚÓ ÒÎ¥‚ (¥ÌÍÓÎË Ì‡‚¥Ú¸ ÛË‚Í¥‚ ¥ ˆ¥ÎËı ÍÌË„), ˘Ó ªı ˛‰Âª ¥ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚË Ì ‚ËÁ̇˛Ú¸ ͇ÌÓÌ¥˜ÌËÏË Á Ô˘ËÌË ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË ‰‡ÌËı ÒÎ¥‚ Û è‡ÎÂÒÚËÌÒ¸ÍÓÏÛ ä‡ÌÓÌ¥ ë‚. èËҸχ. áÓÍÂχ ˆÂ ÒÎÓ‚‡, ˘Ó ªı Ò͇Á‡‚ ä‡ªÌ ‰Ó Ä‚ÂÎfl Ô‰ Û·Ë‚ÒÚ‚ÓÏ. ì ëÂÔÚÛ‡„¥ÌÚ¥, „ˆ¸ÍÓÏÛ ÂÎΥ̥ÒÚ˘ÌÓÏÛ ÔÂÂÍ·‰¥ Ò‚. ÍÌË„, flÍËÈ ∂ÛÌÚÛ‚‡‚Òfl, ÈÏÓ‚¥ÌÓ, ̇ ¥Ì¯ÓÏÛ, Ì è‡ÎÂÒÚËÌÒ¸ÍÓÏÛ ÓË∂¥Ì‡Î¥, π 䇪ÌÓ‚¥ ÒÎÓ‚‡: «ïÓ‰¥ÏÓ-ÌÓ ‚ ÔÓλ. 6 ů¥Ú ꇷ·‡ – ‡·ËÌ¥˜ÌËÈ ÍÓÏÂÌÚ‡ ̇ ÍÌË„Û ÅÛÚÚfl, fl͇ ‚ π‚ÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ÓË∂¥Ì‡Î¥, flÍ ¥ ‚Ò¥ ¥Ì¯¥ ÍÌË„Ë ë‚. èËҸχ, ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl Á‡ Ò‚ÓªÏË Ô¯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË («ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ»). Ⴂ̥ ‰Îfl Ì‡Ò Ì‡Á‚Ë ÍÌË„ Å¥·Î¥ª – ‚ËÚ‚¥ ÂÎΥ̥ÒÚ˘ÌËı ÔÂÂÍ·‰‡˜¥‚ ªª ̇ „ˆ¸ÍÛ ÏÓ‚Û. 7 Slam dunk – Û ·‡ÒÍÂÚ·ÓÎ¥: ‚ÍËÌÂÌÌfl Ï’fl˜‡ Û ÍÓ¯ËÍ Ô¥‰ ˜‡Ò ÒÚ˷͇, ÍÓÎË „‡‚ˆ¸ Ô·ۂ‡π ̇‰ ÍÓ¯ËÍÓÏ. 8 òÓ‚¥Ì¥ÒÚ˘ÌËÈ. 9 ì ÊÓ‚ÚÌ¥ 2000 ÓÍÛ Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ß̉¥ª ÔÂÂÒÚÛÔËÎÓ ÔÓ¥„ ϥθfl‰Û. 10 «ÉÎË·ÓÍ ÉÓÎÓ» (Deep Throat) – ÔÒ‚‰Ó Ú‡πÏÌÓ„Ó ‡∂ÂÌÚ‡, 5
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô‡‰‡πÚ¸Òfl ̇ ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍËÈ, ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ Ú‡ ¥Ì¯¥ ˜Û‰Â̇ˆ¸Í¥ ‚‡¥‡ÌÚË. èË ‡∂ÂÒ¥ª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÏÓ‚Ë Ï¥ÒˆÂ‚¥ ÏÓ‚Ë ªı ÍÂÓÎ¥ÁÛ˛Ú¸, flÍ Ò͇ʥÏÓ ÒÚ‡ÎÓÒfl ‚ ì͇ªÌ¥ Á ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, ‡ ̇ üχȈ¥ Á ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓ˛. è˘ÓÏÛ, ¯‚ˉͥÒÚ¸ ÓÁÔ‡‰Û ÚËÏ ‚ˢ‡, ˜ËÏ ·¥Î¸¯¥ ÚÂÂÌË ˆfl ÏÓ‚‡ ÓıÓÔβπ. ñ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË Ô‚ÌÓ˛ ÌÂÔ‰·‡˜Û‚‡ÌÓ˛ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ‚Óβˆ¥ª. ÑàÇÖêëàîßäÄñßü CONTRA ìçßîßäÄñßü
ÇËÍÎËÍ¥‚ Ô‰ β‰ÒÚ‚ÓÏ, Á Ó„Îfl‰Û ̇ ÈÓ„Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl Ú‡ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛, Ì ÁÏÂ̯ËÚ¸Òfl, flÍ˘Ó Ì ̇‚Ô‡ÍË. è·ۂ‡˛˜Ë ̇ ÔÓÓÁ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, χπÏÓ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË, ˘Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl, ÔÂÂÔ·‚ÎÂÌÌfl β‰ÒÚ‚‡ Û Ó‰Ì ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ ˆ¥Î ÏÓÊ ·ÛÚË flÍ Ô‚ÌÓ˛ Ô‚‡„Ó˛, Ú‡Í ¥ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ˛ Á‡„ÓÁÓ˛. ç‡ÒÔ‡‚‰¥, flÍ˘Ó ÔÓÏËÌÛÚË ÔÓÒÚ‡ˆ¸Í¥ ÔÓÎ¥ÚË͇ÌҸͥ ‚Ë„Ó‰Ë flÍÓ„Ó-Ì·ۉ¸ ˜ËÌÌÓ„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ˜Ë ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÛÚ‚ÓÂÌÌfl – ëòÄ ˜Ë Öë – ÏÓ‚‡ ȉ ‚ÒÂ Ê ÔÓ Ô‚ÌÛ „ÓÏÓ„ÂÌ¥Á‡ˆ¥˛ β‰ÒÚ‚‡ Û ˆ¥ÎÓÏÛ, ÔÓ ÁÌÂÒÂÌÌfl Á‡Ò‡‰Ì˘Ӫ Á‡ıËÒÌÓª ÈÓ„Ó ‰Ë‚ÂÒË٥͇ˆ¥ª ̇ ¥ÁÌËı ¥‚Ìflı, ˘Ó ÏÓÊ ÈÓ„Ó Á·¥‰ÌËÚË, Á‡¯ÍÓ‰ËÚË ÈÓÏÛ, ÁÓ·ËÚË ÈÓ„Ó ÏÂ̯ Á‡ıˢÂÌËÏ. óË, ÏÓÊÂ, ÒÔÓ·Û‚‡ÚË Á·Â„-
Á‚’flÁ‡ÌÓ„Ó Á ÇÓÚÂ∂ÂÈÚÒ¸ÍËÏ Ò͇̉‡ÎÓÏ; ÒÔ‡‚ÊÌπ ¥Ï’fl ÈÓ„Ó ‰ÓÌËÌ¥ Ì‚¥‰ÓÏÂ. 11 Ç¥ÈÒ¸ÍÓ‚Â ÔÒ‚‰Ó; î‡Úı – Ò‚fl˘ÂÌ̇ ‚¥È̇ ÏÛÒÛθχÌ. 12 ÑÊÂÒÒ¥ ÑÊÂÈÏÒ (1847–1882) – ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ÁÎÓ˜Ë̈¸, ‚‡Ú‡„ ·‡Ì‰Ë, ˘Ó „‡·Û‚‡Î‡ ÔÓÚfl„Ë ¥ ·‡ÌÍË, ‚·ËÚËÈ ‰‚Óχ Ò‚ÓªÏË ÒԥθÌË͇ÏË; å‡ÈÍÎ å¥ÎÍÂÌ (̇. 1946) – ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ÏÛθÚËϥθÈÓÌ ¥ ٥·ÌÚÓÔ, Á‡ÒÌÓ‚ÌËÍ, ÁÓÍÂχ, ÄÒÓˆ¥‡ˆ¥ª Î¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ‡ÍÛ ÔÓÒÚ‡ÚË.
î‡∂ÏÂÌÚ Á ÍÌË„Ë í.χ̇ «ãÂÍÒÛÒ» ¥ ÓÎË‚ÍÓ‚Â ‰Â‚ӻ, ÔÂÂÍ·‰ flÍÓª ·Û‰Â ÓÔÛ·Î¥ÍÓ‚‡ÌËÈ «∫» Û 2001 Óˆ¥
35
ТОМАС ФРІДМАН ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚË ˆ˛ ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸? Ä ‡ÁÓÏ Á ÚËÏ – ˜Ë ÏÓÊ̇ ‰Ó·ËÚËÒfl ÏÓÌÓÎ¥ÚÌÓÒÚË, ¥ ˜Ë ÏÓÊ̇ Á·Â„ÚË ¥ÁÌÓχ̥ÚÚfl? Ⴂ‡ÈÌÓ, ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÂ, ‰ÛıÓ‚ÌÂ, ÍÛθÚÛÌ ÓÁχªÚÚfl β‰ÒÚ‚‡ π ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ˛ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ˛ Ú‡ Ô‚ÌÓ˛ ∂‡‡ÌÚ¥π˛ ·ÂÁÔÂÍË, flÍÛ ‚ÓÌÓ ‚ËÓ·ËÎÓ ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ÚËÒfl˜ÓÎ¥Ú¸ Ò‚Ó„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, ¥ ÚÓÏÛ ªª ‚‡ÚÓ ÔÓ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ Á·Â„ÚË. í‡ÍÓ˛ Ê ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ˛ Ú‡ ÂÒÛÒÓÏ ·ÂÁÔÂÍË π ¥ ‡ÒÓ‚Â ÓÁχªÚÚfl β‰ÒÚ‚‡, ¥ ÈÓ„Ó ÚÂÊ ÒÎ¥‰ Á·Â¥„‡ÚË, flÍ ¥ ‚Ò ÓÁχªÚÚfl ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌËı ‚ˉ¥‚ ̇ ÁÂÏÎ¥. íÓÏÛ Ó‰Ì¥π˛ Á ̇ȥÒÚÓÚÌ¥¯Ëı Ì·ÂÁÔÂÍ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª π ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ÔË̈ËÔÓ‚‡ Û̥٥͇ˆ¥fl, fl͇, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ (̇ ‰‡ÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÚÂıÌ¥ÍË), ÌÂ̇˜Â ÔÓ΄¯Ûπ ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥˛ ˜Ë ÍÂÛ‚‡ÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ ÛÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛, Ӊ̇Í, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÔÓÁ·‡‚Ë‚¯Ë β‰ÒÚ‚Ó ‡‚ÚÓÌÓÏÌÓÒÚË ÈÓ„Ó ÒÍ·‰Ó‚Ëı Ú‡ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌÓÒÚË, Ó·ËÚ¸ ‚Ò˛ ÒËÒÚÂÏÛ ‰ÛÊ ‚‡ÁÎË‚Ó˛ ‰Ó ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û Á‡„ÓÁ. üÍ ÔÓ͇Á‡‚ ‰ÓÒ‚¥‰, IBM-¥‚Ҹ͇ Û̥٥͇ˆ¥fl Á‡ ÛÏÓ‚Ë ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ßÌÚÂÌÂÚÛ Ó·ËÚ¸ ‚Ò˛ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌÛ ÏÂÂÊÛ Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‚‡ÁÎË‚Ó˛ flÍ Ì‡ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥ ‚¥ÛÒË, flÍ¥ Á‡ÔÛÒ͇˛Ú¸ Û Ìª ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û „‡ÍÂË, Ú‡Í ¥ ̇ ‚¥ÛÒË, flÍ¥ ÒÔÓÌÚ‡ÌÌÓ ÔÓÓ‰ÊÛπ ҇χ Ò¥Ú͇.
∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÙÂÌÒËÒ ·ÂÁÍÓ̘̇ ÙÛÍÛflχ © î.îÛÍÛflχ, 2000
îêÖçëàë îìäìüåÄ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ
36
ÄΠÚÓ‰¥ ÒÎ¥‰ ÔÓ-¥Ì¯ÓÏÛ Ô¥‰¥ÈÚË ¥ ‰Ó Ò‡ÏÓ„Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ. é‰ÌËÏ Á ÔË̈ËÔ¥‚ ÈÓ„Ó ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌfl (‰Ó Ú¥πª Ï¥Ë, ÔÓÍË Î˛‰Ë̇ ÒÔÓÏÓÊ̇ ÍÂÛ‚‡ÚË ˆËÏ ÔÓˆÂÒÓÏ) χπ ÒÚ‡ÚË Á‡Ò‡‰Ì˘‡ ‚ËÏÓ„‡ Á·ÂÂÊÂÌÌfl ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡ÌÓÒÚË Î˛‰ÒÚ‚‡ Û ‚Ò¥ı ÒÂÌÒ‡ı. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl Ì ÏÓÊ ӷÏÂÊËÚËÒfl ڥθÍË ‰Ó ÛÚËÎ¥Ú‡ÌÓª (̇ ‰‡ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÚÂıÌ¥ÍË) Û̥٥͇ˆ¥ª. é‰ÌËÏ Á ÏÓÊÎË‚Ëı ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, Á‡‚‰flÍË ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥ ÚÂıÌ¥ÍË, ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ¥ ÚÂıÌ¥˜Ì‡ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Á·ÂÂÊÂÌÌfl, ‡ ÚÓ È ÓÁ‚ËÚÍÛ ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡ÌÓÒÚË Î˛‰ÒÚ‚‡ Û ‚Ò¥ı ÒÂÌÒ‡ı – ‚¥‰ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ‰Ó ÏÓ‚ÌÓ„Ó. ñ Î˯ ̇ ҸӄӉ̥ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ ÏÓÊÎË‚Ó Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ ‚ËÔ‡‚‰‡ÌÓ ‚ÔÓ‚‡‰ÊÛ‚‡ÚË ‚ËÍβ˜ÌÓ IBM-ÒÛÏ¥ÒÌÛ Ú‡ ‡Ì„ÎÓÏÓ‚ÌÛ ‚ÂÒ¥˛ Microsoft Word’‡. чÎÂ͇ ÔÂÒÔÂÍÚË‚‡ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÏÓÊ ÔÓÓ‰ËÚË ¯‡ÌÒË ‰Îfl ‰Ë‚ÂÒË٥͇ˆ¥ª ÚÂıÌ¥ÍË ˜Ë ÚÂıÌ¥Í flÍ Á‡ÒÓ·Û ÓÁ¯ËÂÌÌfl ªı̸Ӫ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË. Ä ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, – ‰Ë‚ÂÒË٥͇ˆ¥ª β‰ÒÚ‚‡ Û ‚Ò¥ı ÈÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚ‡ı, Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ flÍ Á‡ÒÓ·Û ÓÁ¯ËÂÌÌfl ÈÓ„Ó ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË. ß̯‡ ÒÔ‡‚‡, ˘Ó Û ÌËÁˆ¥ ÒÛ˜‡ÒÌËı ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÚÂÓ¥È (ÔÓÍË ˘Ó Ì Ô·̥‚) ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÂÔÂÒË‚Ì Á·ÂÂÊÂÌÌfl ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡ÌÓÒÚË Î˛‰ÒÚ‚‡ (̇˜Â·ÚÓ
Десять рокiв тому я написав, що ми дiйшли до кiнця iсторiї. Вiдтодi не трапилося нiчого такого, що могло б змiнити мої переконання. ¢лобалiзацiя? Власне вона найбiльше сприяє розвитковi лiберальної демократiї. На мою думку, iснує така рiч, як полiтичний поступ – еволюцiя урядових установ i економiк. Однак метою цiєї еволюцiї є не соцiалiзм, як це здавалося марксистам, а лiберальна демократiя i капiталiстична ринкова економiка. Неминучим наслiдком реформування iнститутiв лiберальної демократiї стане значне покращення становища. Саме це я мав на гадцi, коли писав про кiнець iсторiї. Сучасним виявом руху iсторiї є ¶лобалiзацiя. Свiт iнте¶рується завдяки розвитковi технологiї, торгiвлi й iнвестицiям, завдяки обмiну думками, який стимулює економiчне зростання i створює пiдвалини для поширення демократiї. Там, де розвивається економiка, неминуче поширюється демократiя. Саме цей рiзновид прогресу – єдиний, який створює шанс розвитку для бiднiших країн. У останнiх своїх книгах я мiркував над основами культури як чинником, що творить сучасну демократiю, адже добре вiдомо, як творити формальнi установи, писати конституцiї й закони про вибори, творити систему судочинства i елементи ринкової економiки. Значно гiрше ми h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥ÒÌÛ‚‡ÚËÏ Ú.Á‚. «ÁÓÎÓÚËÈ Ï¥Î¸fl‰» (4), flÍËÈ ÒÍ·‰‡ÚËÏ π‰ËÌ ∂ÎÓ·‡Î¥ÁÓ‚‡Ì ˆ¥ÎÂ, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ¯ڇ β‰ÒÚ‚‡ Ô·ۂ‡ÚËÏ ÔÓÒÚÓ ÔÓÁ‡ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÏ ÍÓÌÚÂÍÒÚÓÏ). é‰Ì‡Í, ڇ͇ ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ Ì π Ú¥π˛ ÔËÓ‰ÌÓ˛, fl͇ ÒÍ··Òfl Û ÔÓˆÂÒ¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ Î˛‰ÒÚ‚‡ ¥ flÍÛ ‚‡ÚÓ Ú‡ ÒÎ¥‰ Á·Â¥„‡ÚË, ‡ ÏÓÊÎË‚Ó Ì‡‚¥Ú¸ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË. ÇÓ̇ ·Û‰Â Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÔËÏÛÒÓ‚Ó˛ – ‚Ê ҸӄӉ̥ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡˛Ú¸Òfl Ô‚̥ ÔÓˆÂÒË ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥ª β‰ÒÚ‚‡ Ò‡ÏÂ Û ˆ¸ÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ. LJÊÂÎÂÏ, flÍËÈ ‰ÓÔÓχ„‡π ÔÓ‚Ó‰ËÚË Ú‡ÍÛ ÂÔÂÒË‚ÌÛ ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥˛, π ‚ÓÎÓ‰¥ÌÌfl ÚÂıÌÓÎÓ„¥π˛, ÚÂıÌ¥ÍÓ˛, ÔÓÎ¥Ú˘Ì ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl. íÖïçßäÄ üä éëçéÇÄ ëìóÄëçé∫ ¢ãéÅÄãßáÄñß∫
ÅÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ˛ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ó˛, fl͇ ÛÏÓÊÎË‚Ë· ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛, ÒÚ‡‚ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÚÂıÌ¥ÍË Û Ì‡È¯Ë¯ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ÒÎÓ‚‡. ë‡Ï ÚÂı̥͇ ‰‡π Á‡‡Á ÁÏÓ„Û, ÔÂÂȯӂ¯Ë ˜ÂÂÁ ‰‚¥ ÚÂıÌ¥˜Ì¥ ‚Óβˆ¥ª – ‡„‡ÌÛ Ú‡ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÛ, Òfl„ÌÛÚË ‰Ó ÚÂÚ¸Óª ÚÂıÌ¥˜ÌÓª ‚Óβˆ¥ª – ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª, fl͇ È ÔÓ‚ËÌ̇ Ó·’π‰Ì‡ÚË Î˛‰ÒÚ‚Ó Û ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ‚¥Ò¥Ï‰ÂÒflÚËı ÓÍ¥‚ ‚¥‰·Û‚Òfl Ï¥ÍÓÂÎÂÍÚÓÌÌËÈ Ô‚ÓÓÚ – ÔÂÂı¥‰ ‰Ó ˆËÙÓ‚Ëı ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥È, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ‰Ó ω¥‡-‚Óβˆ¥ª, fl͇ Ì Ïӄ· Ì ÁÏ¥ÌËÚË ‡„„‡ÚÌËÈ ÒÚ‡Ì ËÌÍÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. èÓÏËÒÎÓ-
усвiдомлюємо, яким є культурний фундамент подiбних iнституцiй i як вони дiють. Ключем до справи є те, що я б назвав суспiльним капiталом. Суспiльний капiтал – це здатнiсть спiльноти до роботи в групах i органiзацiях, заснована на спiльнiй системi цiнностей. Суспiльний капiтал так само є пiдставою сучасної полiтики. Вiн iснує не в усiх країнах. Найкращий приклад – Европа. Добре дають собi раду такi країни, як Польща, Чехiя та Угорщина, що мали культурне запiлля, яке дозволило їм побудувати громадянське суспiльство. Демократичнi iнституцiї потребують постiйної пiдтримки з боку культури, суспiльних вартостей. Тимчасом навiть дуже розвиненi економiки недооцiнюють значення моральних вартостей, якi є основою суспiльної солiдарности. «Великий шок» – моя остання книжка, де розповiдається про те, що трапилося iз суспiльним капiталом у США та iнших розвинених країнах, якi перейшли з iндустрiальної епохи в iнформацiйну. У перiод вiд 60-х до 90-х рокiв стрiмко зрiс показник злочинности, традицiйна родина розпалася (у США одна дитина з трьох виховується у неповнiй родинi), зрештою, зменшився рiвень суспiльної довiри. Усе це, на мою думку, спричинене прогресуючим h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ËÈ, ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏ Ì‡ Ó˜‡ı ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl Û ˆËÙÓ‚ËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏ. éÔ‡ˆ¥ª ̇ ËÌÍÛ ÒÚ‡˛Ú¸ ÏËÚÚπ‚ËÏË Á‡‚‰flÍË ßÌÚÂÌÂÚÛ; ‚ÓÌË ‰ÂχÚÂ¥‡Î¥ÁÛ˛Ú¸Òfl, ÓÒͥθÍË Ûı‡˛Ú¸Òfl Ì ÂÒÛÒË Ú‡ ‡Íˆ¥ª, ‡, ˆËÙÓ‚‡ ¥ÌÙÓχˆ¥fl, ÓÁÓÒ‰ÊÛ˛Ú¸Òfl – Ì ÔÓÚ¥·Ì¥ ÒÚ‡˛Ú¸ ·¥Ê¥ ˜Ë ÔÓÏËÒÎÓ‚¥ ˆÂÌÚË; ËÌÓÍ ÒÚ‡π ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ. ÇÊ ҸӄӉ̥ ßÌÚÂÌÂÚÓÏ ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl ·ÎËÁ¸ÍÓ 200 ϥθÈÓÌ¥‚ ÓÒ¥·, Á ÌËı Î˯ 0,4% ‚Ò¥ı ÍÓËÒÚÛ‚‡˜¥‚ ϯ͇π, Ò͇ʥÏÓ, Û ëı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥/ëçÑ, ıÓ˜‡ ˆ¥ ÚÂÂÌË Á‡ÒÂÎfl˛Ú¸ 5,8% ̇ÒÂÎÂÌÌfl áÂÏÎ¥, ÚÓ‰¥ flÍ Û ëòÄ Ì‡Î¥˜ÛπÚ¸Òfl 26,3% ÍÓËÒÚÛ‚‡˜¥‚, ıÓ˜‡ Ú‡Ï Ï¯͇π 4,7% ̇ÒÂÎÂÌÌfl (5). ô ÔÓÏÓ‚ËÒÚ¥¯Ó˛ π ˆfl ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥fl Û è¥‚‰ÂÌÌ¥È ÄÁ¥ª, ‰Â ϯ͇π 23,5% ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ÚÓ‰¥ flÍ ÍÓËÒÚÛ‚‡˜¥‚ ßÌÚÂÌÂÚÛ Ú‡Ï Ú¥Î¸ÍË 0,04%. ñ ҂¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ¥ÁÍÛ ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥˛ Ò‚¥ÚÛ Ú‡ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl Ô¥‚Ë Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË ˜‡ÒÚË̇ÏË ÁÂÏÎ¥, ‡ ÚËÏ Ò‡ÏËÏ Ô¥‰Ú‚‰ÊÛπ ÚÂÓ¥ª ÔÓ‰¥ÎÛ Ò‚¥ÚÛ Ì‡ «ÁÓÎÓÚËÈ Ï¥Î¸fl‰» ¥ ¯ÚÛ. é‰Ì‡Í, ˜ËÏ π ˆfl ÚÂı̥͇, ¥ ˜Ë Á‡‚Ê‰Ë Î˛‰Ë̇ ҇ϠÁ ªª ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÍÓÏÛÌ¥ÍÛ‚‡Î‡ ¥Á Ò‚¥ÚÓÏ? ᇇÁ ÚÂı̥͇ ÔÂÂÚ‚ÓË·Òfl Û Á̇fl‰‰fl ̇ÒËθÒÚ‚‡ Ì ڥθÍË ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ‰Ó‚Í¥ÎÎfl, ‡ÎÂ È ˘Ó‰Ó β‰ËÌË. íÂı̥͇ ̇ÒËθÌÓ ÁÏ¥Ì˛π Ò‚¥Ú, ‚Ó̇ ‡∂ÂÒË‚ÌÓ ‚ Ì¸Ó„Ó ‚ıÓ‰ËÚ¸, ˘Ó·
iндивiдуалiзмом, який пришвидшується завдяки розвитковi iнформацiйних технiк. Якщо йдеться про майбутнє, то я – оптимiст. Консерватори твердять, що єдинi джерела суспiльного капiталу – це релiгiя й iсторичнi традицiї; а вiдтак, якщо ми «розтринькаємо» цей капiтал, то не зможемо його вiдновити. Я з таким поглядом не погоджуюся. Існує чимало джерел суспiльного капiталу, починаючи вiд сучасної освiти. Люди, як сказав Аристотель, – це суспiльнi тварини, вони прагнуть жити разом з iншими, подiляти спiльнi правила, цiнностi та принципи. Як би сучасна технологiя не послаблювала таких зв’язкiв, люди зумiють вiдродити їх у новiй формi. У США часто кажуть, що ми «розтринькуємо» суспiльний капiтал, оскiльки зникає чимало старих органiзацiй i товариств. Однак на їхнє мiсце приходить щось нове, скажiмо, Інтернет. Ришард Капушцiнський: Пан Фукуяма є прихильником ¶лобалiзацiї, активною рушiйною силою якої залишаються Сполученi Штати. В Европi i країнах третього свiту це явище зазнає гострої критики. І це зрозумiло, бо людям з бiдних країн нiчого продавати на вiльному ринку, не лише в галузi економiки, але й у галузi науки та культури. У середовищi сучасних полiтологiв живе пере-
37
ФРЕНСИС ФУКУЯМА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ БЕЗКОНЕЧНА
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÛÍ·ÒÚË ÈÓ„Ó Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚ¥ ¥Á ÒÓ·Ó˛ Ú‡ ‚·ÒÌËÏË ÔÓÚ·‡ÏË. ã˛‰Ë̇ ÔÓ‚ËÌ̇ Á‡ÏËÒÎËÚËÒfl ̇‰ ÚËÏ, ÍÓÏÛ ˆÂ ‚Ò ÔÓÚ¥·ÌÓ – ªÈ, ˜Ë ÚÂıÌ¥ˆ¥. í‡Í‡ ÚÂı̥͇, ̇ ʇθ, ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ÓÁ¥È¯Î‡Òfl ¥Á ÚÂıÌ¥ÍÓ˛ ‚ ÚÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, flÍ ªª ÓÁÛÏ¥ÎË ‰‡‚Ì¥ „ÂÍË: τεχνη – ‚Ï¥ÌÌfl, ‚Ô‡‚Ì¥ÒÚ˛ Û ˜ÓÏÛÒ¸, ÍÓÎË ‚ÓÌÓ ÓÁÍË‚‡π «˘ÓÒ¸», ˘Ó ÒÚÓªÚ¸ Ô‰ ̇¯ËÏ ÔÓ„Îfl‰ÓÏ (ειδος) ‰Ó Ò‚Ó„Ó ‚-Ú¥ÎÂÌfl (τελος). «τεχνη» Ì ÓÁ̇˜‡π «ÚÂıÌ¥ÍË» ‚ ÒÂÌÒ¥ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ Ú‡ ÒÔÓÒÓ·Û ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, Ú‡Í Ò‡ÏÓ ‚ÓÌÓ Ì ÓÁ̇˜‡π ¥ ÏËÒÚˆڂ‡ Û ¯ËÓÍÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ‚Ï¥ÌÌfl ÔÓ‰ÛÍÛ‚‡ÚË, ˆÂ ‡‰¯Â ÔÓÌflÚÚfl, ˘Ó ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl Ô¥Á̇ÌÌfl, ¥ ‚ÓÌÓ ÓÁ̇˜‡π ÒÔ‡‚Ì¥ÒÚ¸ Û ÚÓÏÛ, ̇ ˜ÓÏÛ ·‡ÁÛπÚ¸Òfl ÍÓÊÌ ‚Ë„ÓÚÓ‚ÎÂÌÌfl Ú‡ ‚ËÓ·ÌˈڂÓ... è‰ ÎˈÂÏ Ì‡Ô‰ χπ ÒÚÓflÚË ειδος, ¥ ˆÂÈ ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó ÔÓ·‡˜ÂÌËÈ ‚Ë„Îfl‰ (ειδος προαιρετον) π ÚËÏ Á‡‚¯ÂÌÌflÏ, Û flÍÓÏÛ ÒÔ‡‚̇ τεχνη...» (6). τεχνη ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÓÁ„ÓÌÛÚËÒfl ÚÓÏÛ, ˘Ó ÓÁ„ÓÚ‡πÚ¸Òfl flÍ ‰Â‚Ó, ÍÓÚ ÓÒÚÂ, ¥ β‰Ë̇ ÔÓ‚ËÌ̇ ÈÚË Ì‡ÁÛÒÚ¥˜, ÔÎÂ͇ÚË Ú‡ÍÛ τεχνη, ÓÁ„ÓÚ‡˛˜Ë ÔËÓ‰Û ‰Ó‚ÍÓ· Ò· ڇ Ò‡ÏÛ Ò·Â. ë¸Ó„Ӊ̥ Ê ÚÂı̥͇ ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl Û ÂÔÂÒ¥˛. ß ÚÓ Ì ڥθÍË Û Û͇ı, Ò͇ʥÏÓ Ú‡Í, Ì ̇‰ÚÓ ‰Ó·ÓÁ˘ÎË‚Ëı β‰ÂÈ ˜Ë „ÛÔ Î˛‰ÂÈ, ‡ÎÂ È Ò‡Ï‡ ÔÓ ÒÓ·¥. ÇÓ̇ ÔÓ˜Ë̇π ÓÔ‡ÌÓ‚Û‚‡ÚË Î˛‰ËÌÛ Ú‡ β‰ÒÚ‚Ó flÍ Ô‚ÌËÈ
конання, що ми рухаємося до свiтового суспiльства, окреслюваного формулою «20 на 80». Це означає, що 20% людства належатиме до розвинених суспiльств, якi нав’язуватимуть рештi свiту власнi моделi розвитку, iншi 80% будуть виключенi з прогресу, i поки-що немає жодного виразного проекту, що ж з ними зробити. А тi 80% складають майже 5 мiльярдiв людей. Френсис Фукуяма: Я не знаю країни, яка не могла б принаймнi щось запропонували ¶лобальнiй економiцi. У 1955 роцi Корея мала нижчий дохiд на душу населення, анiж Кон¶о. У 80-i економiка Кореї стала дванадцятою у свiтi. Корейцi почали вiд того, чого їм не бракувало – вiд дешевої робочої сили i бажання працювати. Таким чином вони прилучилися до ¶лобальної економiки. Саме ¶лобалiзацiя дає бiднiшим країнам шанс швидко розвинутися. Тi, хто не захоче брати участи у перегонах, залишиться позаду. Формула «20 на 80» не видається менi правильною. Китай, де мешкає 1/5 населення свiту, вiд 1978 року дуже швидко модернiзується. Запитання iз зали: Чи ваша книга «Кiнець iсторiї» не суперечить тезам «Конфлiкту цивiлiзацiй» Семюела Гантiн¶тона? h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ
38
Ó·’πÍÚ. ã˛‰Ë̇ ÒÚ‡π Á‡ÎÂÊÌÓ˛ ‚¥‰ ÚÂıÌ¥ÍË – „Ó‰¥ ÒÓ·¥ Á‡‡Á Ûfl‚ËÚË, ˘Ó ·ÛÎÓ ·, ÍÓÎË · Û ëòÄ, Ò͇ʥÏÓ, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚¥‰ÏÓ‚ËÎË ‚Ò¥ ÍÓÏÔ’˛ÚÂË. Ä ÓÚÊÂ, ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥ ÏÂÂÊ¥ ‚Ê Ô‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ‚ÓÎÓ‰¥˛Ú¸ ÒÛ˜‡ÒÌËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ. ß ˆÂ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÏÂÚ‡ÙÓ‡. íÂı̥͇ Ì ‰ÓÔÓχ„‡π ÓÁ„ÓÚ‡ÚËÒfl ÔËÓ‰¥, β‰ËÌ¥, ˜‡Ï, ‚Ó̇ ÔÓ˜Ë̇π Ò‡ÏÓÔÓÓ‰ÊÛ‚‡ÚË Ò·Â, flÍ ÚÂıÌ¥˜Ì Á̇fl‰‰fl. è˘ËÌÓ˛ ˆ¸Ó„Ó π ÚÂ, ˘Ó ÁÏ¥ÌË·Òfl ҇χ ÒÛÚ¸ ÚÂıÌ¥ÍË, ˆÂ ‚Ê ‰‡ÎÂÍÓ Ì ڇ Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ‰Ó·ÓÁ˘ÎË‚‡ ÒÔ‡‚Ì¥ÒÚ¸ – τεχνη. Ñ¥ÈÒÌÓ, ÎÓ„¥Í‡ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÚÂıÌ¥ÍË, ˜Ë ̇ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ‚Ê ҇ÏÓÓÁ‚ËÚÍÛ ÚÂıÌ¥ÍË, ÙÓÏÛπ Ô¥‰ Ò· ¥ β‰ËÌÛ flÍ Ò‚Ó„Ó ÒÔÓÊË‚‡˜‡. ã˛‰Ë̇ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl Û ‰Ó‰‡ÚÓÍ ‰Ó ÚÂıÌ¥ÍË, flÍËÈ ÍÓËÒÚÛπÚ¸Òfl ªª ÔÓÒÎÛ„‡ÏË. Ä ÚËÏ Ò‡ÏËÏ ÚÂı̥͇ ÙÓÏÛπ ¥ Î˛‰ËÌÛ Ú‡ β‰ÒÚ‚Ó Û ˆ¥ÎÓÏÛ. ∏ Ì·ÂÁÔÂ͇, ˘Ó ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ˜Ë Ì π‰ËÌÓ˛ ÙÛÌ͈¥π˛ β‰ËÌË Òڇ̠‚ËÔ‡‚‰‡ÌÌfl ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÚÂıÌ¥ÍË, fl͇ Á ˜‡ÒÓÏ ÁÏÓÊ Ì ڥθÍË Á‡‰Ó‚ÓθÌflÚË ‚Ò ÌÓ‚¥ Ú‡ ÌÓ‚¥ ÔÓÚÂ·Ë Î˛‰ËÌË, ‡ÎÂ È Ò‡ÏÓ‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡ÚËÒfl «Û» β‰ËÌ¥, ‡ Ì «‰Îfl» β‰ËÌË, ÔÂÂÈÏÂ, ¥ ‚Ê ÔÂÂÈχπ ÏËÒÎËÚÂθ̥ ÙÛÌ͈¥ª β‰ËÌË. ñ ¥ π Ú‡ ÂÔÂÒ¥fl ÚÂıÌ¥ÍË, fl͇ Ó‰ÌÓ„Ó ‰Ìfl ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË Ì·ÂÁÔÂÍÓ˛, ·Ó ‰Îfl Ô‚ÌÓª ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚÓª
Френсис Фукуяма: Я написав дуже критичну рецензiю на «Конфлiкт цивiлiзацiй». Я гадаю, що гiпотези Гантiн¶тонова i моя насправдi не пасують одна до одної. На думку Гантiн¶тона характерною рисою ¶лобальної полiтики стане подiл вздовж культурних лiнiй. Вiн недооцiнює iнте¶руючого впливу ¶лобальної економiки i того, як вона впливає на полiтику. ¢лобальна полiтика стимулює економiчний розвиток країн-учасниць, а розвиток сприяє лiберальнiй демократiї. Ймовiрнiсть того, що мiж Францiєю та Нiмеччиною або США i Канадою розпочнеться вiйна – рiвна нулю. Це означає, що свiтова полiтика виглядатиме iнакше, анiж в минулому, що ми матимемо значну смугу миру, а бiльшiсть країн конкуруватиме мiж собою, вдаючись не до вiйськових, а до багатьох iнших засобiв. Вiйськове суперництво iснуватиме й надалi у недемократичнiй частинi свiту. Можливо, будуть ще вiйни мiж демократiями i недемократiями, як, скажiмо, мiж Іраком i США. Погляди Гантiн¶тона актуальнi тiльки в окремих частинах свiту. Запитання iз зали: А що iз завершенням ¶лобалiзацiї? Френсис Фукуяма: ¢лобалiзацiя – безконечна, бо її нiхто не контролює. У планових економiках був хтось, хто h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÂıÌ¥ÍË ¥ ҇χ β‰Ë̇ ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl ÌÂÔÓÚ¥·ÌÓ˛ Ì¥ flÍ Ó·’πÍÚ, ̇ flÍËÈ Á‚ÂÌÂÌ ªª τεχνη – ÒÔ‡‚Ì¥ÒÚ¸. Ň ̇‚¥Ú¸ ·¥Î¸¯Â – ÌÂχπ ÊÓ‰ÌËı ÚÂıÌ¥˜ÌËı ÔÂÂÔÓÌ ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÚÂı̥͇ Ì Ïӄ· Ì Î˯ ‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡ÚË ˜ÂÂÁ ÍÎÓÌÛ‚‡ÌÌfl ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌËÈ Ó·’πÍÚ, ̇ flÍËÈ ‚Ó̇, Ò͇ʥÏÓ, ÏÓÊ ·ÛÚË ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡, ‡Î ¥ ÒÚ‚Ó˛‚‡ÚË ˆ¥ ·¥ÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ó·’πÍÚË. è˘ÓÏÛ Ó·ËÚË ˆÂ ÔÓÔË ‚Óβ ÍÓÌÍÂÚÌÓª β‰ËÌË ˜Ë È Î˛‰ÒÚ‚‡ Û ˆ¥ÎÓÏÛ. ∏‰ËÌËÏ ÔÓflÚÛÌÍÓÏ ‚¥‰ Ú‡ÍÓª Á‡ÎÂÊÌÓÒÚË ‚¥‰ ÚÂıÌ¥ÍË π Á·ÂÂÊÂÌÌfl β‰Ò¸ÍÓª Ò‡ÏÓÒÚË flÍ ‡‚ÚÓÌÓÏÌÓÒÚË Ú‡ Ô‡‚ËθÌÓ„Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl τεχνη Ú‡ ÚÂıÌ¥ÍË. ã˛‰ÒÚ‚Ó Ì ÏÓÊ ‰‡ÚË Á‡ÍÓÎËÒ‡ÚË Ò· ÍÓÏÙÓÚÓÏ, flÍËÈ Ì‡‰‡π ÈÓÏÛ ÚÂı̥͇. âÓÏÛ ÔÓÚ¥·ÌÓ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÚËχÚË ÒÂ·Â Û ÙÓÏ¥. ì ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ¥ flÍ ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ ‚ˉÛ, ¥ flÍ Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚Û, flÍ ÏÛÒËÚ¸ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Á‡‰ÛÏÛ‚‡ÚËÒfl ̇‰ ÍÓÊÌËÏ ÍÓÍÓÏ Û ˆ¸ÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ, ‡·Ó ÔÓ-ÔÓÒÚÓÏÛ – ÏËÒÎËÚË. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl β‰ÒÚ‚‡ ‰Ó‚ÍÓ· ÍÓ„Ó · ÚÓ Ì ·ÛÎÓ, ˜Ë ‰Ó‚ÍÓ· flÍÓª · ÚÓ Ì ·ÛÎÓ ¥‰Âª, ÒÔÓÒÓ·Û ÏËÒÎÂÌÌfl, ·‡˜ÂÌÌfl, ‚Ë¥¯ÂÌÌfl, ÔÓÛ¯ÂÌÌfl ÓÒÚ¥‚ÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª β‰ÒÚ‚‡ ÒÍ·‰‡π ‰Îfl Ì¸Ó„Ó Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÛ Á‡„ÓÁÛ Á Ó„Îfl‰Û ̇ ÈÓ„Ó ·ÂÁÔÂÍÛ ÌÂ Û ‰ÓÒflÊÌ¥È, ‡ ‚ÒÂÎÂÌÒ¸Í¥È ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥.
очолював уряд i говорив, для прикладу: «Ми повиннi виробити сто мiльйонiв тон сталi». ¢лобалiзацiя ж є результатом взаємодiї мiльйонiв людей в усьому свiтi. Вони втiлюють власнi цiлi, спiльно створюючи систему, зорiєнтовану на впровадження iнновацiй, а це, в свою чергу, служить їхнiм приватним цiлям. ¢лобалiзацiя така ж багатолика, як i тi люди, котрi беруть в нiй участь. Інша важлива проблема пов’язана iз розвитком iнформацiйних технологiй. ¢лобалiзацiя є не лише економiчною, а й культурною iнте¶рацiєю. Тут не йдеться про сам лиш Інтернет, але й про факси, телефони, телебачення – низку техтонологiчних змiн, якi породили стрiмкий наплив iнформацiї. Цi процеси переважно незворотнi. Можна вiдмежувати свою країну вiд торгiвлi, мiжнародного обмiну; значно важче побудувати загати вiд iнформацiї. Це зручно не для всiх. Є чимало людей, котрi люблять, коли хтось стоїть на чолi i каже, що можна робити, а чого – нi. Сьогоднi ж ми зазнаємо iнформацiйного бомбардування з рiзних джерел по всьому свiтi, i нiхто цього не контролює. Це одна з причин побоювань частини людства перед ¶лобалiзацiєю. Запитання iз зали: Що ви думаєте про плани iмплантацiї людям iдентифiкацiйних чiпiв? Чи помiчаєте ви загh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
áÄ-íêÄíçßëíú íÖïçé-¢ãéÅÄãßáÄñß∫ íÄ åéÜãàÇß ÄãúíÖêçÄíàÇà
ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ÏÓÊÎË‚¥ È ¥Ì¯¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ¥¯ÂÌÌfl. åÓÊÎË‚Ó, ÌËÁ͇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È ÁÏÓ„ÎË · ÓÁ·Û‰Ó‚Û‚‡ÚËÒfl Ì Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ÂÍÒÚÂÌÒË‚ÌÓ„Ó ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ÂÒÛÒ¥‚, ‡ ˜ÂÂÁ Ò‡ÏÓÓ·ÏÂÊÂÌÌfl, ‡·Ó ÔË̇ÈÏÌ¥ ̇·‡„‡ÚÓ ·¥Î¸¯Â Ò‡ÏÓÓ·ÏÂÊÂÌÌfl, ˜ÂÂÁ ̇·‡„‡ÚÓ ·¥Î¸¯Û Ó˘‡‰ÎË‚¥ÒÚ¸ – flÍ Û ÒÔÓÊË‚‡ÌÌ¥, Ú‡Í ¥ Û ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ª, Û ‚ËÚ‡ÚÌÓÒÚ¥ ÂÏÓˆ¥ÈÌ¥È, ‰ÛıÓ‚Ì¥È. é‰ÌËÏ Á ‚ˉ¥‚ Ú‡ÍÓª Á‡Ú‡ÚÌÓÒÚË ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË ¥ Ó·’π‰Ì‡‚˜Û ÂÍÒÔ‡ÌÒË‚Ì¥ÒÚ¸. Ö‚ÓÔÓˆÂÌÚ˘̇ Û Ò‚ÓªÈ ÒÛÚ¥ (ÌÂ Û „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓÏÛ, ‡ Û ÏÂÚÓ‰ÓÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ Ú‡ ‡ÍÒ¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ·Ó ÓÔˇπÚ¸Òfl ҇Ϡ̇ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ Û flÍ̇ȯ˯ÓÏÛ Á̇˜ÂÌÌ¥ ÒÎÓ‚‡ ÍÛθÚÛÌËÈ ÍÓÌÒÚÛÍÚ) ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ ¥ ÔË̈ËÔÓ‚Ó Á‡Ú‡Ú̇ Ú‡ ‚ËÚ‡Ú̇. ß ÚÛÚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl, flÍ ‚Ó̇ ÓÁÛÏ¥πÚ¸Òfl ̇ ҸӄӉ̥ – ÚÓ·ÚÓ ÚÂıÌÓ∂ÂÌ̇, ÚÂıÌ¥˜Ì‡ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl, ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl, ˘Ó ÓÔˇπÚ¸Òfl Ì ̇ τεχνη, ‡ ̇ ÚÂıÌ¥ÍÛ, ‚ÒÚÛÔ‡π Û ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ Á ÂÍÓÎÓ„¥ÁÏÓÏ, flÍËÈ, ÓÁÛÏ¥˛˜Ë Ó·ÏÂÊÂÌ¥ÒÚ¸ ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ÂÒÛÒ¥‚, ‚ËÒÚÛÔ‡π ÔÓÚË Ú‡ÍÓª ÌÂÒÚËÏÌÓª Á‡-/‚Ë-Ú‡ÚÌÓÒÚË. íÛÚ fl ‰Â˘Ó ÓÁ¯ËÂÌÓ ıÓÚ¥‚ ·Ë ÚÎÛχ˜ËÚË ÔÓÌflÚÚfl ÂÍÓÎÓ„¥ÁÏÛ, ÓÁÛÏ¥˛˜Ë Ô¥‰ ÌËÏ Ì ڥθÍË Á‡-/‚Ë-Ú‡ÚÛ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËı ÂÒÛÒ¥‚, ‡ÎÂ È ¥ÌÙÓχ-
рози, пов’язанi iз можливiстю ¶лобального контролю за людьми? Френсис Фукуяма: Я не маю жодних планiв iмплантувати собi щось в голову. Звичайно ж, розвиток iнформатики будить неспокiй коли йдеться про охорону приватної недоторканости. Сучаснi комп’ютери знають про нас значно бiльше, анiж нам здається. У США, де чимало фiрм провадить бази даних, якi мiстять потаємну iнформацiю, ця проблема гаряче обговорюється. На мою думку, необхiдно прийняти вiдповiднi закони про захист iнформацiї. Як би там не було, iнформатика виявилася не настiльки придатною для тотального контролю, як це припускали ранiше. Якщо ви пригадаєте книгу Джорджа Орвелла «1984», то в нiй iдеться про телебiм. Усi мали своєрiдний екран на стiнi, завдяки якому можна було бачити певнi образи, але водночас за людьми завдяки цьому екрановi пiдглядав центральний комп’ютер у мiнiстерствi iнформацiї. Завдяки цьому керiвництво знало все про суспiльство. Це – вища форма диктатури. Сучасним аналогом телебiму з роману Орвелла є персональний комп’ютер. Кожен може мати його у себе вдома i пересилати будь-яке зображення через Інтернет.
39
ФРЕНСИС ФУКУЯМА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ БЕЗКОНЕЧНА
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ˆ¥ÈÌËı (˘Ó ·‡Ì‡Î¥ÁÛ𠂇ÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl Ú‡ ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª), ˜‡ÒÓ‚Ëı (˘Ó Á‡·Ë‡π ÌÂÁ‚ÓÓÚÌ¥È ˜‡Ò β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl), ÂÏÓˆ¥ÈÌËı (˘Ó Á‡Úˇπ ÂÏÓˆ¥ÈÌÛ ·‡„‡ÚÓ·‡‚Ì¥ÒÚ¸ Ò‚¥ÚÛ), ‰ÛıÓ‚ÌËı (˘Ó Ì¥‚Âβπ Û̥͇θ̥ÒÚ¸ ÍÓÊÌÓ„Ó ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û). é‰Ì‡Í, ˜Ë ‚Ó̇ ·Û· Ú‡ÍÓ˛ Á‡‚ʉË? åÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ¥ÁÌ¥ ‚ËÁ̇˜ÌËÍË Ú‡ÍÓª ‚ËÚ‡ÚÌÓÒÚË. åÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË, ˘Ó ‚Ó̇ Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡Ì‡ ̇ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl Ú‡ ‚ËÚ‡ÚÛ. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË ‚Ê ÔÓ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ Û Ì‡È¯Ë¯ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ˆ¸Ó„Ó ÒÎÓ‚‡ ‡ÒÔÂÍÚË Ú‡ ̇ÒÎ¥‰ÍË ˆ¸Ó„Ó ‚Ò¸Ó„Ó. ìÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl Á„Û·ÌÓÒÚË ‚ËÚ‡ÚÌÓÒÚË ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª ‚Ê ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl. ÇÂÎËÍ¥ ̇‰¥ª ÔÓÍ·‰‡˛Ú¸Òfl ̇ ÔÂÂı¥‰ ‚¥‰ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ‰Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÍÓÎË Á‡Ú‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÔÂÂÈ‰Â Û ¥Ì¯Û ÒÙÂÛ – Á¥ ÒÙÂË ÒËÓ‚ËÌÌËı Á‡Ú‡Ú Û ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÛ Ú‡ ˜‡ÒÓ‚Û. ß ÚÓ‰¥ ÛÈÌÛ‚‡ÌÌfl ‰Ó‚Í¥ÎÎfl χÎÓ · ÔËÁÛÔËÌËÚËÒfl. ÖÍÒÔÂÚË Rend Corporation „‡‰‡˛Ú¸, ˘Ó ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È ÛÊ ‰Ó 2015 ÓÍÛ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚË ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ˛ ÏÂÂÊÛ ÍÓÌÚÓβ Á‡ ¯Í¥‰ÎË‚ËÏË ‰Îfl ‰Ó‚Í¥ÎÎfl ‚ÔÎË‚‡ÏË Ú‡ ‚ËÍˉ‡ÏË. é‰Ì‡Í, ÚÂıÌ¥˜Ì ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË Ú‡ÍÓ„Ó ÍÓÌÚÓβ ̇¯ÚÓ‚ıÌÂÚ¸Òfl ̇ ‰Ó·Û ‚Óβ ¥ÁÌËı ͇ªÌ ÔËÔËÌËÚË ˆ¥ ‚ËÍˉË, ˜Ë Ì¥. Ä ˆÂ
Однак, наслiдки цiєї технологiї зовсiм не такi, як пророкував Орвелл. Комп’ютери служать не стiльки контролю за особами, скiльки перебiгу iнформацiї. Запитання iз зали: Яким повинно, на Вашу думку, бути мiсце Католицької Церкви у лiберальнiй демократiї, адже Церква дуже часто ставить пiд сумнiв окремi її елементи, зокрема, коли йдеться про звичаї. Френсис Фукуяма: Я захищаю роль Католицької Церкви у структурi демократiї. Семюел Гантiн¶тон якось зауважив, що 3/4 країн, де на змiну авторитаризмовi прийшла демократiя, – це католицькi країни. Вiд 60-х рокiв Церква, яка ранiше вороже ставилася до демократiї, встала на її бiк. Церква має дуже принципову позицiю у питаннях абортiв, евтаназiї, контролю за народжуванiстю, оскiльки вони стосуються сфери людської гiдности. Але це аж нiяк не суперечить демократiї. Просто, ми маємо справу з iншою позицiєю у плюралiстичних дебатах. Пишучи книжку про бiотехнологiї, я проаналiзував енциклiку Папи, присвячену розвитковi технiки. Папа займає дуже виважену позицiю. На думку Папи, сучасна наука утверджує гiднiсть людської особистости. Запитання iз зали: Молодi поляки є бiльшими оптиh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ
40
ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ÔÓ·ÎÂÏÓ˛, Ú‡ ˘Â Ӊ̥π˛ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ó˛ ‰Îfl ÚËÒÍÛ Ì‡ ڇͥ ͇ªÌË ÁÁÓ‚Ì¥ Á ÌÂ̇˜Â · ÚÓ ·Î‡„ÓÓ‰ÌÓ˛ ÏÂÚÓ˛. è‚̥ ÍÓÌÚÛË Ú‡ÍÓ„Ó «ÒԥθÌÓ„Ó» ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ͇ڇÒÚÓÙ ˜ÂÂÁ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ Ú‡ ٥̇ÌÒÓ‚ËÈ ÚËÒÍ ÁÁÓ‚Ì¥ ÛÊ χπ ì͇ªÌ‡. á̇˜Ì¥ ̇‰¥ª ÔÓÍ·‰‡˛Ú¸Òfl ̇ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª Û ÒÔ‡‚¥ Á‡Ó˘‡‰ÊÂÌÌfl ÂÒÛÒ¥‚, ÁÓÍÂχ Ì‚¥‰Ìӂ₇ÌËı ÂÌ„ÓÂÒÛÒ¥‚, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÒÓÚÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ ÔÂÂÓ·ÍË ‚ÚÓËÌÌÓª ÒËÓ‚ËÌË. é‰ÌËÏ ¥Á ¥ÒÚÓÚÌËı ̇ÔflÏÍ¥‚ β‰Ò¸ÍÓª χÌÓÚ‡ÚÌÓÒÚË π ÓÁÚ‡˜Û‚‡ÌÌfl Ú‡ χÌÛ‚‡ÌÌfl ÚÓ„Ó, ˘Ó ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl ÔÂÒÓ̇θÌËÏ ˜‡ÒÓÏ Î˛‰ËÌË. çÂÔÓÏ¥ÌÛ ˜‡ÒÚÍÛ Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ‚Ê ‚ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ β‰Ë̇ ‚¥‰‰‡π Ô‡ˆ¥, ‡ Ì ÒÓ·¥, ‰¥ÚflÏ ˜Ë ÔËÓ‰¥. êÓÁ‚ËÚÓÍ ¥Ì‰ÛÒÚ¥ª, χ¯ËÌ Ì ‚Ë‚¥Î¸ÌË‚ β‰ËÌÛ, Ì ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥¯Ó„Ó ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËı ·Î‡„, ˘Ó È ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ÊÓÒÚÓÍÓª ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ·ÓÓÚ¸·Ë. ÇË„Îfl‰‡π ̇ ÚÂ, ˘Ó ÓÁ‚ËÚÓÍ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÚÂıÌ¥ÍË ÚÂÊ Ì ÌÂÒÂ Û ÒÓ·¥ ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥¯Ó„Ó ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ „ÓÎÓ‚ÌÓ„Ó Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÂÒÛÒÛ – ˜‡ÒÛ. Ç ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÛ ÂÔÓıÛ Ú‡Í‡ ˜‡ÒÚ͇ ÏÓÊ ˘Â ·¥Î¸¯Â ÁÓÒÚË. üÍ˘Ó ÔÓÎÂÚ‡¥ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª ÂÔÓıË ·ÛÎË ‚¥‰˜ÛÊÂÌ¥ ‚¥‰ χÚÂ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÔÓ‰ÛÍÚÛ Ò‚Óπª Ô‡ˆ¥, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ì χÎË ˜‡ÒÛ «Ì‡ Ò·», ÚÓ
мiстами, анiж старше поколiння. Чи можна змiнити його мисленну настанову? Френсис Фукуяма: У багатьох суспiльствах песимiзм є самовтiлюваним пророцтвом. Саме схильнiсть до ризику вiдрiзняє Сполученi Штати вiд Захiдної Европи. Менi здається, що польська культура ближча до американської, анiж французька чи нiмецька. Скажiмо, пам’ятаю 80-i роки, коли пiд час мандрiвок Нiмеччиною я зустрiчав полякiв, котрi приїздили туди торгувати. Цi люди були страшенно пiдприємливi i творили фундамент нової системи свободи. Це одна з причин, чому Польщi вдалося значно бiльше, анiж Росiї чи iншим країнам Схiдної Европи. Запитання iз зали: Яке ваше ставлення до масової культури? Френсис Фукуяма: Масова культура – демократична. Однак, у багатьох країнах є снобiстичнi елiти, яким хотiлося б контролювати усе те, що iншi читають чи дивляться. Однi твори видаються частинi людей зробленими зi смаком, а iншi вважають їх огидними. Проте, значно важливiша проблема полягає в тому, аби визначити, чи iснують такi аспекти масової культури, якi призводять до зростання злочинности та занепаду родинних вартостей. Три найважливiшi теми сучасного кiно – секс, насильство, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
«ÔÓÎÂÚ‡¥» ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÂÔÓıË ÚÂÊ Ì χ˛Ú¸ ·‡„‡ÚÓ ¯‡ÌÒ¥‚ ÁÓ·ËÚË ÓÁÔÓ‰¥Î ¥ÌÙÓχˆ¥ª ÒÔ‡‚‰ÎË‚ËÏ ˜Ë ÓÚËχÚË ·¥Î¸¯Â ˜‡ÒÛ «Ì‡ Ò·». 亮‡ ˘Ó Û ‚Ë„Îfl‰¥ ÒÛÓ„‡Ú¥‚ – ÔÂ͇ÒÌ¥ ÔË„Ó‰Ë Û ‚¥ÚۇθÌÓÏÛ ÒËÏÛÎflˆ¥ÈÌÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥, ‡ ‚Ê ҸӄӉ̥ Û ßÌÚÂÌÂÚ¥, ͇‰ÛÚ¸ Ì‚¥‰Ìӂ₇ÌËÈ Î˛‰Ò¸ÍËÈ ÂÒÛÒ – ˜‡Ò β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl, flÍËÈ Á‡Î˯ËÚ¸Òfl Ô¥ÒÎfl Ô‡ˆ¥. óËχÁ ·¥Î¸¯Â β‰Ë̇ Á‡Á̇π ̇ ÒÓ·¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó Ì‡ÒËθÒÚ‚‡. ßÌÙÓχˆ¥˛ ‚ÎË‚‡˛Ú¸ Û Ìª ˜ÂÂÁ ÚÂη‡˜ÂÌÌfl, ‡‰¥Ó, ßÌÚÂÌÂÚ ‚Ê ÔÓÔË ªª ‚Óβ. ã˛‰Ë̇ ‰Ó ̪ ÔËÁ‚˘‡˛πÚ¸Òfl, flÍ ‰Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó Ì‡ÍÓÚË͇. ÇÊ Á‡‡Á ‚ˉÌÓ, ˘Ó ·ÓÓÚ¸·‡ Á‡ ˜‡Ò-‰Îfl-β‰ËÌË Òڇ̠ӉÌËÏ Á „ÓÎÓ‚ÌËı ÌÛÚ¥‚ ÌÓ‚Ó„Ó ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÛıÛ. Ä ÏÓÊÎË‚Ó ¥ Ó‰ÌËÏ ¥Á „ÓÎÓ‚ÌËı „Ûχ̥ڇÌËı Ûı¥‚ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÂÔÓıË. Ä ÓÒͥθÍË ˜Ë Ì ̇ȄÓÎÓ‚Ì¥¯ËÏ ÂÒÛÒÓÏ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÂÔÓıË Ú‡ÍË ‰¥ÈÒÌÓ π ˜‡Ò, ¯‚ˉÍÓ‰¥fl ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥‚ Ú‡ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı Ò¥ÚÓÍ, ÚÓ ÓÁ·¥ÊÌÓÒÚ¥ Û ÚÎÛχ˜ÂÌÌ¥ ˜‡ÒÛ ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛ ÏÓÊÛÚ¸ ÒÚ‡ÚË ‰ÓÒËÚ¸ ¥ÒÚÓÚÌËÏË, ‡‰Ê ˜‡Ò Á‡Í·‰‡πÚ¸Òfl Û Ò‡ÏÛ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˛ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ÉÓÎÓ‚ÌËÏ ÔÓ‰ÛÍÚÓÏ, flÍËÈ ·Û‰Â ‚ËÍËÌÛÚËÈ Ì‡ ÏÓ‰ÂÌËÈ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ËÌÓÍ, Òڇ̠̠ÒڥθÍË ¥ÌÙÓχˆ¥fl, flÍÓª ¥ Á‡‡Á ‰ÓÒÚ‡Ú̸Ó, ‡ ҇Ϡ¥ÌÙÓχˆ¥fl,
наркотики. Я переконаний, що така масова культура збiльшує кiлькiсть соцiальних проблем. Єдине, що тут можна вчинити, – апелювати до здорового глузду людей, котрi продукують подiбнi фiльми, аби вони були вiдповiдальнiшими, аби думали над тим, що роблять. Переклав Андрюс Вишняускас
41
[Скорочений запис дебатiв, якi вiдбулися 20.11.2000 у Варшавi з нагоди публiкацiй книги Френсиса Фукуями «Великий шок» у польськiй фiлiї видавничої групи Бертельсманна.]
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔÓ‰‡Ì‡ Á‡ Ó‰ËÌˈ˛ ˜‡ÒÛ. èÓ‰‡‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ¥ ÒÔÓÊË‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ¯‚ˉÍÓ‰¥fl, ¯‚ˉͥÒÚ¸ ÔÓ‰‡˜¥ Ú‡ Ó·Ó·ÍË ¥ÌÙÓχˆ¥ª, ڇ͇ ¥ÒÚÓÚ̇ ‰Îfl β‰ÂÈ ˛‰ÂÓ-ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÍÓ·, Ӊ̇Í, ˜Ë ÔÂÂÈχÚËÏÛÚ¸Òfl ˆËÏ Î˛‰Ë ¥Ì¯Ëı ÍÛθÚÛ? óË ÒÚÓÒÛÌÓÍ ‰Ó ˜‡ÒÛ Ì ‚¥‰ÒÛÌ ªı ̇ ÛÁ·¥˜˜fl ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ‚Óβˆ¥ª Ú‡Í, flÍ ‚Ê ‚¥‰ÒÛÌÛ‚ ̇ ÛÁ·¥˜˜fl ‚Óβˆ¥ª ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª? ÄÎÂ, ˜Ë ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ÍÓÏÔ’˛Ú‡, flÍ ÔÓÏ¥˜ÌË͇ β‰ËÌË, ‚Ë‚¥Î¸ÌË· ҸӄӉ̥ β‰ËÌ¥ ·¥Î¸¯Â ˜‡ÒÛ ‰Îfl Ò·Â? ç‡ Ê‡Î¸, Ì¥. é‰Ì‡Í, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ҇Ϡ¥ÌÙÓχˆ¥È̇ ‚Óβˆ¥fl ÏÓÊ ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË Î˛‰ËÌ¥ ÓÁ‚’flÁ‡ÚË ÔÓ·ÎÂÏÛ ªª ÔÂÒÓ̇θÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ, flÍ˘Ó Î˛‰Ë̇ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚ¸ Ò‡ÏÛ ÒÛÚ¸ ˜‡ÒÛ Ô‡‚ËθÌÓ, ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, Ô‡‚ËθÌÓ Á‡Í·‰Â ªª ‚ ÓÒÌÓ‚Û ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª. äìãúíìêçÄ ìçßîßäÄñßü íÄ ¢ãéÅÄãßáÄñßü
é˜Â‚ˉÌÓ˛ ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍÓ˛ «∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÍÛθÚÛË» χπ ·ÛÚË ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸. é‰Ì‡Í, ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ ·Û‚‡π ‰‚Óı ÚËÔ¥‚: π ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ flÍ ÔËÈÌflÚÚfl ˜Ó„ÓÒ¸ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓ„Ó Û Ú¥È ÙÓÏ¥, fl͇ ÈÓÏÛ ÔËڇχÌ̇, ¥ ÚÓ‰¥ ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ Ôβ‡Î¥ÁÏ. ÄÎÂ π ¥ ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ flÍ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl, ‰ÓÔÛ˘ÂÌÌfl Û Ò· ˜ÂÂÁ ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ‰Ó Ò‚Óπª ÒËÒÚÂÏË ÍÓÓ‰Ë̇Ú. ß ÚÓ‰¥, Û Í‡˘ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÏË „Ó‚Ó-
ФРЕНСИС ФУКУЯМА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ БЕЗКОНЕЧНА
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ËÏÓ ÔÓ ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥˛, ‡ Û „¥¯ÓÏÛ – ÔÓ ‡ÒËÏ¥Îflˆ¥˛ ˜Ë ÁÌˢÂÌÌfl. á ˜ËÏ ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª – Á Ôβ‡Î¥ÁÏÓÏ ˜Ë ‡ÒËÏ¥Îflˆ¥π˛, ‡ ÏÓÊ Á ªıÌ¥Ï ÔÓπ‰Ì‡ÌÌflÏ? ç‡ Ê‡Î¸, ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓˆÂÒË Á‡‡Á ÔÓıÓ‰flÚ¸ Ì ̇ Á‡Ò‡‰‡ı Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ˜Ë ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ¥‚ÌÓÔ‡‚ÌËı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı, ÍÛθÚÛÌËı Ò‚¥Ú¥‚, ‡ ҇ϠÛ̥٥͇ˆ¥ª Ú‡ ‡ÒËÏ¥Îflˆ¥ª, fl͇ ÔÓÁ·‡‚Îflπ ÓÍÂÏ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ‡ı¥Ô·„Ë Ì ڥθÍË ªı̸Ӫ ÒÛÚ¥, ‡Î ÔÓÒÚÓ ªı ÁÌˢÛπ. ë¸Ó„Ӊ̥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥È̇ ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ ̇·Ë‡π ‡ÒËÏ¥ÎflÚË‚ÌËı ÙÓÏ. ç‡Ô‚ÌÓ, ÙÓÏË ÒÛ˜‡ÒÌËı ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ ·ÛÎÓ Á‡Í·‰ÂÌÓ ‚Ò¥π˛ ˛‰ÂÓ-ÂÎÎ¥ÌÒ¸ÍÓ˛ ˜Ë ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ˛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥π˛, flÍÛ ÏË Ì‡ÁË‚‡πÏÓ Á‡ı¥‰ÌÓ˛. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÏÓÊÎË‚¥ È ¥Ì¯¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ¥¯ÂÌÌfl. åÓÊÎË‚Ó, ÌËÁ͇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È ÁÏÓ„ÎË · ÓÁ·Û‰Ó‚Û‚‡ÚËÒfl ¥ ̇ Ôβ‡Î¥ÒÚ˘ÌËı Á‡Ò‡‰‡ı. é˜Â‚ˉÌÓ˛ ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍÓ˛ ÏÓ‰ÂÌÓª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª 𠪪 ÍÛθÚÛ̇ ÌÂÓÁ·¥ÎË‚¥ÒÚ¸ – Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ‚ÂÒ¸ ÍÛθÚÛÌËÈ Ú‡ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ÔÓ‰ÛÍÚ Á‡ÎÛ˜‡πÚ¸Òfl ‰Ó Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó Ô·‚ËθÌÓ„Ó ÚË„Îfl. é‰Ì‡Í, Á‡ÎÛ˜‡πÚ¸Òfl ‚¥Ì ̇ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ÔÓÍË-˘Ó ÔÓ‚ÂıÓ‚Ó. åÓÊ̇ ·ÛÎÓ · Ò͇Á‡ÚË – ‰ÂÍÓ‡ÚË‚ÌÓ. üÍ˘Ó ÒÔÓ˘Û-
‚ËÒÚÛÔ Ì‡ ÍÓÎÓÍ‚¥ÛÏ¥ ͇ÒÚÂθ∂‡Ì‰ÓθÙÓ ÛÎ¥ÚÍÛ 1998 .
‰ÂÏÓ͇ڥfl Á·¥∂Ìπ‚ Ô‰ ·ÊÂÁ¥ÌÒ¸ÍËÈ ÎˈÂÏ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª © á.ÅÊÂÁ¥ÌÒ¸ÍËÈ, 1998
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ
42
‚‡ÚË, ÚÓ ÏË ÔÓ·ÛπÏÓ ÔÓÂÍÚÛ‚‡ÚË Ì‡ ‰Â͇ÚÓ‚Û ÒËÒÚÂÏÛ ÍÓÓ‰Ë̇Ú, „ˆ¸ÍÛ ÎÓ„¥ÍÛ Ú‡ ËÏҸ͠ԇ‚Ó Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ ÍÛθÚÛÌ¥ Ú‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÍÓÌÒÚÛ͈¥ª, „‡‰‡˛˜Ë, ˘Ó Û Ú‡ÍËÈ ÒÔÓÒ¥· ªı ̇ÎÂÊÌÓ Á‡Ò‚Ó˛πÏÓ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û Ì Á ˆËÏ Ò‡ÏËÏ ÍÓÌÒÚÛÍÚÓÏ, ‡ ڥθÍË ¥Á ÈÓ„Ó ÔÓÂ͈¥π˛ ̇ ̇¯¥ ÍÛθÚÛÌÓ-ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÍÓÓ‰Ë̇ÚË. äÛθÚÛ̇ Û̥٥͇ˆ¥fl Á‡Á‚˘‡È ÔÓÎfl„‡π Û ÚÓÏÛ, ˘Ó β‰Ë̇ ˜Ë „ÛÔ‡ β‰ÂÈ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ‚¥‰ÏÓ‚ÎflπÚ¸Òfl, ̇ÒͥθÍË ÏÓÊÂ, ‚¥‰ Ò‚Óπª ÍÛθÚÛÌÓª ÍÓÌ‚Â̈¥ª, ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ¥Á Ò‚Óπª ÍÛθÚÛÌÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, ˘Ó· ÔÓ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ Û‚¥ÈÚË ‚ ¥Ì¯Û, fl͇ Á‰‡πÚ¸Òfl ªÈ Ô‡‚‡·ÎË‚¥¯Ó˛ ˜Ë Û flÍÛ ‚Ó̇ ÁÏÛ¯Â̇ ‚‚¥ÈÚË. é‰Ì‡Í, Á‡Á‚˘‡È ‚Ó̇ Ì ÔÓÚ‡ÔÎflπ Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÈ ÍÛθÚÛÌËÈ ÍÓÌÚÂÍÒÚ, ‡ Û Ô‚ÌËÈ ÔÓÏ¥ÊÌËÈ ÍÛθÚÛÌËÈ ÍÓÌÒÚÛÍÚ, Á ÈÓ„Ó Û¥Á‡ÌËÏË ÙÓχÏË, ÏÓ‚Ó˛, ‰ËÒÍÛÒÓÏ. çÓ‚Ó̇‚ÂÌÂÌËÈ Ì ÔÓÔ‡‰‡π Û ÍÓÌÚÂÍÒÚ ‡Ì„ÎÓ-Ò‡ÍÒÓÌÒ¸ÍÓª ˜Ë ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, ‡ Û flÍËÈÒ¸ «Ô¥‰ÊËÌ» ˜Ë «ÒÓ‚ÍÓ‚ËÈ» ÒÛÓ„‡Ú. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ÒÎ¥‰ ÔÓ„Ó‰ËÚËÒ¸, ˘Ó ڇ͇ β‰Ë̇ ‡ÍˆÂÌÚÛπ ̇ Ô‚ÌËÈ Â∂ÂÒ ıÓ˜‡ · Û Ó‰ÌÓÏÛ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌ¥. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ·‡ÁÓ‚‡ ÍÛθÚÛ̇ „ÛÔ‡ ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Óª ÍÛθÚÛË, ‚ flÍÛ ‚Ó̇ ÔËıÓ‰ËÚ¸, ̇‚¥Ú¸ ÔÓÔË Ò‚Ó˛ ‚Óβ, Ô·ۂ‡π Û ÔË‚¥Î„¥ÈÓ‚‡Ì¥¯ÓÏÛ Òڇ̥.
óÂÂÁ ÒÚÓ Ô’flÚ‰ÂÒflÚ ÓÍ¥‚ Ô¥ÒÎfl «‚ÂÒÌË Ì‡Ó‰¥‚» – ¯‡ÎÂÌÓ„Ó ‚Ë·ÛıÛ Ò‚Ó·Ó‰Ë, Á‡‚‰flÍË flÍÓÏÛ Ö‚ÓÔÓ˛ ÔÓ¯ËËÎËÒ¸ ¥‰Âª ‰ÂÏÓ͇ڥª, ·‡„‡ÚÓ ¥‰ÂÈ, flÍ¥ ÓÚÓÚÓÊÌ˛‚‡ÎËÒfl Á ÚËÏË ÔÓ‰¥flÏË – ‡ Ú‡ÍÓÊ ¥Á ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó˛, ‡Î ‰Â˘Ó ‚¥‰‰‡ÎÂÌ¥¯Ó˛ ‚ ÔÓÒÚÓ¥ ÄÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ˛ ‚Óβˆ¥π˛ – ·ÛÎË ÒÔËÈÌflÚ¥ ‚ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥. ቇπÚ¸Òfl, ˘Ó Ô¥ÒÎfl ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ ̇ˆËÁÏÛ È ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ ‰ÂÏÓ͇ڥfl ‚Ê Á‰Ó·Û· ‰ÓÍÚËÌÌÛ ÔÂÂÏÓ„Û ¥ ‚Ô‚ÌÂÌÓ ÔÓÒÚÛπ ‰Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl. Ç¥‰Ú‡Í ÏË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ÒÚ‡ÎË Ò‚¥‰Í‡ÏË ·ÂÁÔˆ‰ÂÌÚÌÓ„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ ‚ ÔËÚ‡ÌÌflı ÌÓÏ, flÍ¥ ÔÓ‚ËÌÌ¥ Ô‡ÌÛ‚‡ÚË Ì‡ Ï¥ÊÌ‡Ó‰Ì¥È ‡ÂÌ¥. ç‡ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ Ò‚¥ÚÛ, flÍËÈ ÓÁ‰Ë‡ÎË ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË, – ‡ Á ˆËÏ ÏË Ï‡ÎË ÒÔ‡‚Û ÛÔÓ‰Ó‚Ê ·¥Î¸¯Óª ˜‡ÒÚËÌË ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl – ÌËÌ¥ ¥ÒÌÛπ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ, ÔË̇ÈÏÌ¥ ËÚÓ˘ÌËÈ, ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ, flÍËÈ Ô‰·‡˜‡π ̇ÒÚÛÔÌ¥ ˜ÓÚËË, ‚ÂθÏË Á‡„‡Î¸Ì¥ ÔË̈ËÔË: * β‰Ë ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÊËÚË ‚ Ò‡ÏÓ‚fl‰ÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËı ̇ ‚ÂıÓ‚ÂÌÒÚ‚¥ Ô‡‚‡; h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ÏÛÒËÏÓ Á„Ó‰ËÚËÒfl ¥ Á ÚËÏ, ˘Ó Ì¥ ÓÒÓ·‡, Ì¥ „ÛÔ‡ Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÌÓÒ¥πÏ Í¥Î¸ÍÓı ÍÛθÚÛÌËı Ú‡‰Ëˆ¥È, flÍ¥ ˜‡ÒÚÓ Á‡ÔÂÂ˜Û˛Ú¸ Ӊ̇ Ó‰ÌÛ Ì‡·‡„‡ÚÓ „ÎË·ËÌÌ¥¯Â, Ì¥Ê ˆÂ Ì‡Ï Á‰‡πÚ¸Òfl. Ç ÔÓÚËÎÂÊÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÏË Ï‡ÎË · ÒÔ‡‚Û Ì ¥Á ÒËÌÍÂÚËÁÏÓÏ (συνγκρητισµος) – Ô‚ÌÓ˛ Ô‚ËÌÌÓ˛ ÌÂÓÁ˜ÎÂÌÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ˜Ó„ÓÒ¸, ˘Ó π „ÓÏÓ„ÂÌÌËÏ, ‡ ÓÁÒ¥˜ÂÌ¥ÒÚ˛ (σχιζω) ‰Û¯¥ (ϕρην) – ¯ËÁÓÙÂÌ¥π˛ (flÍ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ˛ Ú‡Í ¥ „ÛÔÓ‚Ó˛). ß ÁÓ‚Ò¥Ï ‚Ê ̥˜Ó„Ó ÒԥθÌÓ„Ó ˆÂ Ì χπ Á „ÓÏÓ„ÂÌ¥ÁÛ˛˜Ó˛ ÁÎËÚÌ¥ÒÚ˛ – ÒËÌÚÂÁÓÏ (συνϑεσις). é‰Ì‡Í, Á ÙÓχθÌÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Ú‡Í ‡‰‡ÔÚÛ‚‡ÌÌfl ÔÓ‰‡πÚ¸Òfl flÍ Ôβ‡Î¥ÁÏ. ÄΠÔβ‡Î¥ÁÏ Ï‡‚ ·Ë Ô‰·‡˜‡ÚË Ó∂‡Ì¥˜Ì ÂÍÁËÒÚÛ‚‡ÌÌfl ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛÌËı Ú‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÍÓÌÒÚÛÍÚ¥‚ Ì flÍ ÔÓÂ͈¥È Û ‡Ï͇ı π‰ËÌÓ„Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ú‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÍÓÌÒÚÛÍÚÛ, ‡ ҇ϠflÍ Ó„‡Ì¥˜ÌËı ÌÂÒÛÔ˜ÎË‚Ëı ˆ¥ÎÓÒÚÂÈ. èβ‡Î¥ÁÏ Ì ÏÓÊ Á‡Í·‰‡ÚË ÔÓÔÂÂ‰Ì˛ ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥˛, fl͇ ̇ÒÔ‡‚‰¥, ̇ ÒËÎÛ Ò‚Óπª ÔËÏÛÒÓ‚ÓÒÚË, ‚Ë„Îfl‰‡π ‡‰¯Â ̇ ÂÔÂÒ¥˛. éÚÊÂ, ÍÛθÚÛÌËÈ Ôβ‡Î¥ÁÏ flÍ ÒÔ‡‰ÓÍ ‚Ò¸Ó„Ó, Ô‚‡˛‚‡ÌÌfl ‚Ò¥ı ÍÛθÚÛÌËı ÍÓÌ‚Â̈¥È Û flÍÛÒ¸ ÛÌ¥‚Â҇θÌÛ «∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ ÍÛθÚÛÛ», ̇‚fl‰ ˜Ë ÏÓÊÎË‚ËÈ ·ÂÁ ˆ¥πª ÂÔÂÒ¥ª, ‡ ÓÚÊ ÔÓÒÚ‡ˆ¸ÍÓª Û̥٥͇ˆ¥ª.
* ÏË Û Ò‚¥Ú¥ χπ ∂ÛÌÚÛ‚‡ÚËÒfl ̇ ÔÓ‚‡Á¥ ‰Ó ÒÛ‚ÂÂÌÌÓÒÚË Ì‡Ó‰¥‚, ‡ Ì ̇ „„ÂÏÓÌ¥ª; * ̇ÈÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯Ó˛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛ π ‚¥Î¸ÌËÈ ËÌÓÍ; * ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ̇ÛÍË ÏÛÒflÚ¸ ·ÛÚË ‰ÓÒÚÛÔÌËÏË ‰Îfl ‚Ò¸Ó„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡. ëÎ¥‰ ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó ˆÂ ‰ÛÊ ÌÂÓÍÂÒÎÂÌ¥ ‰ËÂÍÚË‚Ë, flÍ¥ ÏÓÊ̇ ¥ÌÚÂÔÂÚÛ‚‡ÚË È Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û‚‡ÚË ÔÓ¥ÁÌÓÏÛ. í‡ ‚ÒÂ Ê ‚ÓÌË ı‡‡ÍÚÂËÁÛ˛Ú¸ ÔÎÓ˘ËÌÛ Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÓ„Ó Ì‡ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËı ÔË̈ËÔ‡ı ‰ÂÏÓ͇ڥª. ç‡ ˆ¸ÓÏÛ Ï¥Òˆ¥ ‰Ó‚‰ÂÚ¸Òfl ÁÛÔËÌËÚËÒ¸ ¥ ÒÔËÚ‡ÚË, ˜Ë ÒÔ‡‚‰¥ ˆ¥ ÌÓÏË ÚÓ˜ÌÓ ‚¥‰‰ÁÂ͇β˛Ú¸ ÒÛ˜‡ÒÌÛ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸. á‚¥ÒÌÓ, ҸӄӉ̥ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ‰Âʇ‚ π Ô‰ÒÚ‡‚Ìˈ¸ÍËÏË ‰ÂÏÓ͇ڥflÏË (117 Á¥ 191), Ó‰ËÌ Ï¥Î¸fl‰ ÚËÒÚ‡ ϥθÈÓÌ¥‚ β‰ÂÈ (22%) ÊË‚ÛÚ¸ Û ‚¥Î¸ÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı, ‡ ̇ÒÚÛÔÌ¥ ‰‚‡ ϥθfl‰Ë ÚËÒÚ‡ ϥθÈÓÌ¥‚ (39%) ÊË‚ÛÚ¸ Û ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ‚¥Î¸ÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı, ¥ ÒڥθÍË Ê, ‰‚‡ ϥθfl‰Ë ÚËÒÚ‡ ϥθÈÓÌ¥‚ (39%), Ô·ۂ‡˛Ú¸ Ô¥‰ ‚·‰Ó˛ ‚¥‰‚ÂÚÓ ‡ÌÚˉÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ÂÊËÏ¥‚. ¢ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ¥π‡ı¥fl ‚·‰Ë Ú‡ÍÓÊ ˜¥ÚÍÓ ‚ÂÚË͇θ̇: ·ÂÁÔ˜ÌÓ, Á¥ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËÏË òÚ‡Ú‡ÏË Ì‡ ‚¯ËÌ¥, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · „Ó‚ÓËÚË ÔÓ Ôβ‡Î¥ÁÏ flÍ ÚÓÎÂÛ‚‡ÌÌfl ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚË, ¥ÁÌÓÒÚË. åÓÊÎË‚Ó, flÍ¥ÒÌËÈ ÒÚË·ÓÍ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ‚Óβˆ¥ª ¥ ·Û‰Â ÚËÏ Íβ˜ÂÏ, flÍËÈ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ Û ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌ¥È ÏÂÂÊ¥, ÏÂÂÊ¥ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl, Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ÍÓÏÙÓÚÌÛ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË flÍ ¥Ì‡Í¯ËÈ, ‚¥‰Ï¥ÌÌËÈ. á¯ÚÓ˛ ÂÍÒÔÂÚË Rend Corporation Ô‰·‡˜‡˛Ú¸, ˘Ó ÍÓÏÔ’˛ÚÂËÁ‡ˆ¥fl ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌËı ÒËÒÚÂÏ ‚Ê ‰Ó 2010 ÓÍÛ Ḁ́ϠÔÓ·ÎÂÏÛ ÔÂÂÍ·‰Û ¥ ‰Ó 2015 ÓÍÛ Î˛‰ËÌ¥ Ì ÔÓÚ¥·ÌÓ ·Û‰Â Á̇ÚË ÏÓ‚Û Ô‡Ú̇, ˘Ó· Á ÌËÏ ÓÁÏÓ‚ÎflÚË. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ÍÛθÚÛÛ Ì flÍ flÍËÈÒ¸ Á‡ÒÚË„ÎËÈ Í‡ÌÓÌ, ˆÂ Ì ÒÚ‡Ú˘̇, ̇„ÎÛıÓ Á‡ÏÍÌÛÚ‡ Û ÒÓ·¥ ÒËÒÚÂχ, ‡ ÔÓÚ¥Í Á̇˜Â̸, flÍËÈ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÓÁ˜ËÌflπ ÒÚ‡¥ Á̇˜ÂÌÌfl ¥ ‚ÒÚÛÔ‡π Û ÌÓ‚¥ Á‚’flÁÍË. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ Á̇˜ÂÌÌfl Ӊ̥πª ÍÛθÚÛË ÁÏ¥¯Û˛Ú¸Òfl ¥Á Á̇˜ÂÌÌflÏË ¥Ì¯Óª, ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Ú‚ÓÂÌÌfl ¥Ì¯Ó„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÍÓ‰Û, flÍËÈ ÔÓ ‡Ì‡ÎÓ„¥ª ¥Á Î¥Ì∂‚¥ÒÚËÍÓ˛ ̇ÁË‚‡˛Ú¸ ÍÂÓθҸÍËÏ. åÂÊ¥Ú‡ÍÓª ÔÓÌflÚ¥ÈÌÓª ÒËÒÚÂÏË Ì¢¥Î¸Ì¥, ÓÁÏËÚ¥, Û Ì¥È ·‡„‡ÚÓ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚÂÈ. ë‡Ï ڇÍËı ËÒ Ì‡·Û‚‡π «∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ÍÛθÚÛ‡». ÅÂÁÔ˜ÌÓ, Û ıÓ‰¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‚Ú‡˜‡˛Ú¸Òfl ‚Â΢ÂÁÌ¥ ÔÓÍ·‰Ë ÍÛθÚÛÌÓª ԇϒflÚ¥ Ú‡ Á̸̇. ÄΠÁ‡ÌÂ-
‡ ‰‡Î¥ ȉÛÚ¸ ‰ÂÒ¸ ¥Á Ô¥‚‰˛ÊËÌË ‚ÂÎËÍËı ‰Âʇ‚, flÍ¥ ‚ÓÎÓ‰¥˛Ú¸ ‡ÚÓÏÌÓ˛ Á·Óπ˛. î¥Ì‡ÌÒÓ‚‡ ÍËÁ‡ Û ëı¥‰Ì¥È ÄÁ¥ª Ú‡ ÔÓÒÚ¥ÈÌ¥ ÁÎˉ̥ Á‡‚‰‡˛Ú¸ ÒÂÈÓÁÌËı ÍÎÓÔÓÚ¥‚, ÚÓ‰¥ flÍ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜Ì¥ ÚẨÂ̈¥ª Ô¥‰ÒËβ˛Ú¸ ‚‡Ê‡˛˜Û ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ¸, ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÚË‚‡Î¥ÒÚ¸ ÊËÚÚfl È ¥‚Â̸ ÓıÓÓÌË Á‰ÓÓ‚’fl. üÍ ·Ë Ú‡Ï Ì ·ÛÎÓ, Ì ÒÎ¥‰ ̉ÓÓˆ¥Ì˛‚‡ÚË ˆ¸Ó„Ó Ù‡ÍÚÛ Á‡„‡Î¸ÌÓª Á„Ó‰Ë. åÓÊÎË‚Ó, ‚¥Ì π ‡ÌÚˈËÔ‡ˆ¥π˛ ̇¯Ó„Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ. åÓÊÎË‚Ó, ‚¥Ì ‚ËÁ̇˜ËÚ¸ ÌÓχÚË‚ÌËÈ Òڇ̉‡Ú Û Ò‚¥Ú¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË È ÚËÏ Ò‡ÏËÏ ‚¥‰¥„‡π Óθ ÙÓÏÓÛÚ‚Ó˛˛˜Ó„Ó ˜ËÌÌË͇. Ň ·¥Î¸¯Â, ˆÂÈ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ ‚Â΢ÂÁÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ Á ·ÂÁÔˆ‰ÂÌÚÌÓ˛ ÓÎβ ÄÏÂËÍË Û Ò‚¥Ú¥ Ô¥ÒÎfl ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË. ĉÊ ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË π Ò‡ÏÓ‚fl‰ÌËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËÏ Ì‡ ‚ÂıÓ‚ÂÌÒÚ‚¥ Ô‡‚‡; ‚ÓÌË Ï‡˛Ú¸ ËÌÍÓ‚Û ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ; ‚ÓÌË π Ô¥ÓÌÂÓÏ, ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÔÓ¯ËÂÌÌfl ̇ÛÍÓ‚Ëı Á̸̇ (‚¥‰ ωˈËÌË ˜ÂÂÁ ҥθҸÍ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚Ó ¥ ‰Ó ÍÓÒÏ¥˜ÌËı ÔÓθÓÚ¥‚); ¥ ‚ÓÌË π π‰ËÌÓ˛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ ̇‰‰Âʇ‚Ó˛. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Ï¥Ê̇ӉÌÛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ ҸӄӉ̥ ÚË Ù‡ÍÚÓË: ÔËÏ‡Ú ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚË ÄÏÂËÍË, ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ ÛÒÔ¥ı ¥‰Âª ‰ÂÏÓ͇ڥª, ‡ Ú‡ÍÓÊ
43
ЗБІ¢НЄВ БЖЕЗІНСЬКИЙ ДЕМОКРАТІЯ ПЕРЕД ЛИЦЕМ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô‡‰ ÍÛθÚÛ Ì π ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍÓ˛ ڥθÍË Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌfl. LJʇπ Ì ˆÂ, ‡ ¯‚ˉͥÒÚ¸ Á flÍÓ˛ ˆÂ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Û ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ ÂÔÓıÛ. ǯڥ-¯Ú, ͥθͥÒÚ¸ ˆËı ÁÏ¥Ì ÁÏÓÊ ¥ flÍ¥ÒÌÓ ÁÏ¥ÌËÚË ÍÛθÚÛÌ Îˈ ҂¥ÚÛ Ú‡ ÛÓ‰ÌÓχ̥ÚÌËÚË Ì Î˯ ÍÛθÚÛÌ¥ ÔÓÔÓÁˈ¥ª, ‡Î ¥ ÍÛθÚÛÌ¥ ÓÁ‚’flÁÍË Á‡‚‰‡Ì¸, ˘Ó ÌÂÏËÌۘ ÔÓÒÚ‡‚‡ÚËÏÛÚ¸ Ô‰ β‰ÒÚ‚ÓÏ, ‡ ˆÂ ҇ϠÔÓ ÒÓ·¥ π Ì·ÂÁÔ˜ÌËÏ. ÇÊ ҸӄӉ̥ Ì‡Ï Á‡„ÓÊÛπ Ô‚ÌËÈ «ÂÎÂÍÚÓÌÌËÈ ÚÓڇΥڇËÁÏ», ÍÓÎË ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥ áåß, ßÌÚÂÌÂÚ, ÒÛÔÂχÍÂÚË Ì Î˯ ÔÓ¯Ë˛˛Ú¸, ‡ÎÂ È Ì‡‚’flÁÛ˛Ú¸ ̇ÒڥθÍË ÚÂıÌ¥˜ÌÓ ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡ÌÛ ÍÛθÚÛÛ, ˘Ó ªª ÏÓÊ̇ ‚Ê ‚ËÁ̇˜ËÚË flÍ ‰Â„Ûχ̥ÁÓ‚‡ÌÛ. ÇÓ̇ ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl Û Ì‡·¥ ÚÂıÌÓ„ÂÌÌËı ÍÛθÚÛ-ÍÎÓÌ¥‚, flÍ¥ ÔÓ‰ÛÍÛπ ‚Ê Ì β‰Ë̇, ‡ ÚÂı̥͇ – ‚¥‰ ÒËÌÚÂÁÓ‚‡ÌÓª ÏÛÁËÍË ‰Ó ÒËÌÚÂÁÓ‚‡ÌÓ„Ó ‚¥ÚۇθÌÓ„Ó Ï‰¥‡-ÔÓÒÚÓÛ. é‰Ì‡Í, ÚÂı̥͇ Ì Á‰‡Ú̇ ‚ËÚ‚ÓËÚË ˘ÓÒ¸ ÓË„¥Ì‡Î¸ÌÂ, ‚Ó̇ ڥθÍË ÍÓÏ·¥ÌÛπ Ú‡ ‚¥‰Ú‚Ó˛π ÚÂ, ˘Ó Û Ìª ÍÓÌÒÚÛÍÚË‚ÌÓ ˜Ë ÔÓ„‡ÏÌÓ Á‡Í·‰ÂÌÂ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÍÛθÚÛ‡ „¥·Ë‰ËÁÛπ, ‚Á‡πÏÓ‰¥π Á¥ Ò‚ÓªÏ Â‡Î¸ÌËÏ ÓÚÓ˜ÂÌÌflÏ. èêéÅãÖåÄ áÅÖêÖÜÖççü èêàêéÑçéÉé ëÖêÖÑéÇàôÄ
é‰Ì¥π˛ ¥Á ̇ȥÒÚÓÚÌ¥¯Ëı ÔÓ·ÎÂÏ ‰Îfl β‰ÒÚ‚‡ ̇ ̇ȷÎËʘ χȷÛÚÌπ π ÔÓ·ÎÂχ ¥ÁÍÓ„Ó ÔÓÚÂÔÎ¥ÌÌfl
ÔÂÂÏÓ„‡ ËÌÍÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Ì‡‰ ÂÚ‡ÚËÒÚÒ¸ÍËÏË ÍÓ̈ÂÔˆ¥flÏË ˆÂÌڇΥÁÓ‚‡ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. ñ¥ Ù‡ÍÚÓË ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ ¥ ‚ÔÎË‚‡˛Ú¸ Ó‰ËÌ Ì‡ Ó‰ÌÓ„Ó. ÇÓÌË Ú‡ÍÓÊ Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û ‡‰ËÍ‡Î¸Ì¥È ÓÔÓÁˈ¥ª ‰Ó „ÓÎÓ‚ÌËı ÔÓfl‚¥‚ ÔÓÎ¥ÚËÍË ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. ñ ÒÚÓÎ¥ÚÚfl Á‡ÒÎÛ„Ó‚Ûπ, ‡·Ë ÈÓ„Ó Ì‡Á‚‡ÎË Ì‡ÈÁÎÓ˜ËÌÌ¥¯ËÏ ¥ ̇ÈÒÏÂÚÓÌÓÒÌ¥¯ËÏ ÒÚÓ¥˜˜flÏ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª β‰ÒÚ‚‡. ì ˆ¸ÓÏÛ ÒÚÓ¥˜˜¥ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÎË ÛÚÓÔ¥˜Ì‡ ÔËı‡, ه̇ÚËÁÏ ¥ ·ÂÁʇΥÒÌËÈ ‰Ó„χÚËÁÏ. èÒ‚‰Ó‡ˆ¥Ó̇θ̥ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Á‡ ÚÓڇΥڇÌËÏ Á‡ÁÍÓÏ Ô‰ÒÚ‡‚ÎflÎËÒfl flÍ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚¥ ‰Îfl ‚Ò¥ı ‚Á¥ˆ¥. ôÓ· ‡ΥÁÛ‚‡ÚË ªı, Ò‡ÏÓÁ‚‡Ì¥ Ú‚Óˆ¥ ¥ÒÚÓ¥ª ‚ÁflÎËÒfl ‚ËÌË˘Û‚‡ÚË ‚Ò¥ı ÚËı, ÍÓ„Ó a priori ‚ËÁ̇ÎË Ú‡ÍËÏË, ˘Ó Ì ԥ‰‰‡˛Ú¸Òfl ÂÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª: ‚ Ó‰ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‚¥‰·¥ ÔÓ‚‡‰Ë‚Òfl Á‡ ‡ÒÓ‚ËÏË ÍËÚÂ¥flÏË, ‚ ¥Ì¯ÓÏÛ – Á‡ Í·ÒÓ‚ËÏË. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏË ÏÓÊÂÏÓ ‡‰¥ÚË Á ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÔÂÂÏÓ„Ë ¥‰Âª ‰ÂÏÓ͇ڥª. ÄΠÛÒÂ Ê ‚‡ÚÓ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË ÔËÚ‡ÌÌfl, ̇ÒͥθÍË ÚË‚‡ÎÓ˛ È ·ÂÁÔ˜ÌÓ˛ π ˆfl ÌÓ‚‡ ‡θ̥ÒÚ¸? óË ÓÁ̇˜‡π ‚Ó̇ ÔÓ˜‡ÚÓÍ ÌÓ‚Óª ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ÂÔÓıË, ˜Ë, ‡‰¯Â, Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ëı Ó·ÒÚ‡‚ËÌ ‡·Ó ̇‚¥Ú¸ Ô·ۂ‡π Ô¥‰ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ
44
ÍΥχÚÛ, ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ„Ó ¥Á ‚ËÍˉ‡ÏË ‚ ‡ÚÏÓÒÙÂÛ Ú‡ ÂÌ„ÓÁ‡Ú‡ÚÌ¥ÒÚ˛ ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª. ñÂÈ ÔÓˆÂÒ ÏÓÊ ¥ÒÚÓÚÌÓ ÁÏ¥ÌËÚË Ì‡‚¥Ú¸ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÛ Í‡ÚÛ áÂÏÌÓª ÍÛÎ¥. á̇˜Ì‡ ˜‡ÒÚË̇ ªª ·Û‰Â Á‡ÚÓÔÎÂ̇, ‡ ¥Ì¯‡ ‡‰Ë͇θÌÓ ÁÏ¥ÌËÚ¸ Ò‚¥È ÍΥχÚ˘ÌËÈ ÂÊËÏ. Ä ˆÂ ¥ÁÍÓ ÁÏÂ̯ËÚ¸ ¥ÁÌÓχ̥ÚÚfl ‚ˉ¥‚ Ù‡ÛÌË Ú‡ ÙÎÓË Ì‡ áÂÏÎ¥. ÇÊ ҸӄӉ̥, ̇ÔËͥ̈¥ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª ÂÔÓıË, Ô¥‰ Á‡„ÓÁÓ˛ ÁÌËÍÌÂÌÌfl Ô·ۂ‡π 31000 ‚ˉ¥‚ ÓÒÎËÌ ¥ Ú‚‡ËÌ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÔÓ‚ÂÌÛÚË ‰Ó ÊËÚÚfl Û ˆ¥ÎÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, ˆ¥ÌÓ˛ ‚ÂÎËÍËı ÁÛÒËθ ‚‰‡ÎÓÒfl ڥθÍË 1138 ‚ˉ¥‚. á„¥‰ÌÓ Á äÓÌ‚Â̈¥π˛ ÔÓ ÓıÓÓÌÛ ·¥ÓÓÁχªÚÚfl, Ûı‚‡ÎÂÌÓ˛ ‚ ê¥Ó-‰Â-܇ÌÂÈÓ 1992 ÓÍÛ, ·¥ÓÓÁχªÚÚfl ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl flÍ «ÁÏ¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ÊË‚Ëı Ó„‡Ì¥ÁÏ¥‚, Á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÛÒ¥ı ˜ËÌÌËÍ¥‚». äβ˜Ó‚ËÏ ÚÛÚ π ÔÓÌflÚÚfl «ÁÏ¥ÌÌÓÒÚË» – Á‰‡ÚÌÓÒÚË ÊË‚Ëı Ó„‡Ì¥ÁÏ¥‚ ‚Óβˆ¥ÓÌÛ‚‡ÚË Û ÔÓÒÚÓ¥ Ú‡ ˜‡Ò¥, ‡‰‡ÔÚÛ‚‡ÚËÒfl Ú‡ ‚ËÊË‚‡ÚË. èÓÛ¯ËÚË ˆ˛ ÁÏ¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ÏÓÊ̇ ̇ ¥ÁÌËı ¥‚Ìflı – „ÂÌÌÓÏÛ, ‚ˉӂÓÏÛ Ú‡ ÂÍÓÒËÒÚÂÏÌÓÏÛ. äÓÊÂÌ Á ˆËı ¥‚Ì¥‚ Á‡„ÓÊÂÌËÈ ÓÁ‚ËÚÍÓÏ ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÚÂıÌ¥ÍË. Å¥ÓÎÓ„Ë Òڂ‰ÊÛ˛Ú¸, ˘Ó ÌËÌ¥ ÏË Ô·ۂ‡πÏÓ Ì‡ ‡ÌÌ¥ı ÒÚ‡‰¥flı Ò¸ÓÏÓ„Ó Ï‡ÒÓ‚Ó„Ó ‚ËÏˇÌÌfl, flÍ ‚ËÍÎË͇Ì Ì ÔËÓ‰ÌÓ˛ ‰¥π˛, ‡ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ Î˛‰Ò¸ÍÓ˛ ‰¥flθ̥ÒÚ˛. íÂÔÂ¥¯Ì¥ ÚÂÏÔË ‚ËÏˇÌÌfl ‚ˉ¥‚ Û 100-
Á‡„ÓÁÓ˛? ñ ÔËÚ‡ÌÌfl ‚ ÔÂ¯Û ˜Â„Û ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl Ï¥Ê ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ Î¥‰ÂÒÚ‚ÓÏ ÄÏÂËÍË È Íβ˜Ó‚ËÏ Á‚’flÁÍÓÏ ‰ÂÏÓ͇ڥª Á ‚¥Î¸ÌËÏ ËÌÍÓÏ. ëÚÓÒÛπÚ¸Òfl ‚Ó̇ Ú‡ÍÓÊ ¥ ˆ¥ÎÍÓÏ ÌÓ‚Óª ¥ ‚Ò ¥ÒÚÓÚÌ¥¯Óª ÔÓ·ÎÂÏË: ‚Á‡πÏÓ‰¥ª Ï¥Ê ÒÛÒԥθÌËÏ ÍÓÌÚÓÎÂÏ ¥ ˘Ó‡Á ‰Ë̇ϥ˜Ì¥¯ËÏ ÓÁ‚ËÚÍÓÏ Ì‡ÛÍË, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl, ÔÓ͇˘ÂÌÌfl, ‡ ÏÓÊÎË‚Ó, È ÍÎÓÌÛ‚‡ÌÌfl β‰Ò¸ÍËı ¥ÒÚÓÚ. 襉ÒÛÏÓÍ: Ú¥ÛÏÙ ‰ÂÏÓ͇ڥª Á‡ÎÂʇÚËÏ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, flÍ ‚Ó̇ ‰‡ÒÚ¸ ÒÓ·¥ ‡‰Û Á ÔÓ·ÎÂχÏË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‚·‰Ë, Á ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ ÁÎˉ̥‚ – Ú.Á‚. ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË – ¥ Á¥ ÒÍ·‰ÌËÏ ÂÚ˘ÌÓ ÔËÚ‡ÌÌflÏ Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË Ú‡Í, ˘Ó· Ì Á‡‚‰‡ÚË ªÈ ÔË ˆ¸ÓÏÛ ¯ÍÓ‰Ë. ÑéåßçìÇÄççü èêéíà ÑÖåéäêÄíß∫ ÍÚÂËÁÛ˛˜Ë Óθ ÄÏÂËÍË ‚ Ò‚¥Ú¥, ˜‡ÒÚÓ Í‡ÊÛÚ¸ ÔÓ «„„ÂÏÓÌ¥˛», ¥ ‚ Ô‚ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ˆÂ ‚Îۘ̇ Óˆ¥Ì͇ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ ÒÔ‡‚. è‡ÍÚ˘ÌÓ, ̇ ˆ¸ÓÏÛ ¥ÒÚÓ˘ÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ Ô‚‡„‡ ÄÏÂËÍË π Íβ˜Ó‚ËÏ Ù‡ÍÚÓÓÏ Ì‡ Ï¥ÊÌ‡Ó‰Ì¥È ‡ÂÌ¥. Ç¥ÈÒ¸ÍÓ‚ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‡ÒÔÂÍÚ ˆ¥πª ÚÂÁË ÏÓÊ̇ ΄ÍÓ Ô‚¥Ëh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
1000 ‡Á¥‚ ‚ˢ¥, Ì¥Ê ‰Ó Á‡Ó‰ÊÂÌÌfl ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡ ÔË·ÎËÁÌÓ Ô¥‚ϥθÈÓ̇ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ‰Ó ÔÓfl‚Ë Î˛‰ËÌË ÔËӉ̠‚ÏˇÌÌfl ‚Ë‰Û ÍÓÏÔÂÌÒÛ‚‡ÎÓÒfl ÔËÓ‰ÌËÏ Ì‡Ó‰ÊÂÌÌflÏ ¥Ì¯Ó„Ó ‚ˉÛ. é‰Ì‡Í, ÚÂÔ ÚÂÏÔË ÔÓfl‚Ë ÌÓ‚Ëı ‚ˉ¥‚ ¥ÁÍÓ ÛÔ‡ÎË. ÑÓ ˆ¸Ó„Ó ÔËÁ‚ÂÎË ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜Ì¥ ÛÒÔ¥ıË Î˛‰ÒÚ‚‡. ã˛‰Ë ÒÚ‡ÎË Û ÒÓÚÌ¥ ‡Á¥‚ ˜ËÒÎÂÌÌ¥¯ËÏË ‚¥‰ ¥Ì¯Ëı, ÒÔ¥‚Ï¥ÌËı ªÏ ÊË‚Ëı Ó„‡Ì¥ÁÏ¥‚. ÑÓ 2050 ÓÍÛ Î˛‰ÒÚ‚Ó Ì‡Î¥˜Û‚‡ÚËÏ 9-10 ϥθfl‰¥‚ ÓÒ¥·. ᇠ҂ӪÏË ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌËÏË Ô‡‡ÏÂÚ‡ÏË ‚ÓÌÓ, ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ ÌÂÌÓχθÌÂ. ã˛‰Ë̇ flÍ ‚ˉ Ô˂·ÒÌ˛π ÒÓ·¥ 20-40% ÒÓÌfl˜ÌÓª ÂÌ„¥ª, flÍÛ ÔÓ„ÎË̇˛Ú¸ ÓÒÎËÌË Ì‡ ÁÂÏÎ¥. í‡Í‡ ÊÓÒÚ͇ ÍÓÌÍÛÂ̈¥fl Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ ‚ËÚ¥ÒÌflπ ¥Ì¯¥ ‚Ë‰Ë Ì‡ χ∂¥ÌÂÒ ¥ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ªıÌ¸Ó„Ó ÁÌËÍÌÂÌÌfl. Ä ˆÂ Á‡„ÓÊÛπ ‚ÊÂ È Ò‡Ï¥È Î˛‰ËÌ¥. èéãßíàóçÄ ßçíÖ¢êÄñßü íÄ ¢ãéÅÄãßáÄñßü
è¥ÒÎfl ÓÁÔ‡‰Û ëëëê Ú‡ «ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó Ú‡·ÓÛ» Û ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ Ô·̥ Ò‚¥Ú ÔÂÂÚ‚ÓË‚Òfl ̇ Ó‰ÌÓÔÓβÒÌËÈ. ëòÄ, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, Ô‡„ÌÛÎË, Á ¥Ì¯Ó„Ó – ÓÔËÌËÎËÒfl Ô‰ ‰ÓÍÓ̇ÌËÏ Ù‡ÍÚÓÏ Ó‰ÌÓÔÓβÒÌÓÒÚË Ò‚¥ÚÛ. ç‡ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ‚ÓÌË ÔÓÒ¥ÎË Ï¥ÒˆÂ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Î¥‰Â‡. é‰Ì‡Í, Ú‡ÍËÈ ÒÚ‡Ì ÔËڇχÌÌËÈ Ò‡Ï ‰‡ÌÓÏÛ ÏÓ-
ÚË: ˜Ë ¥ÒÌÛπ fl͇Ҹ ¥Ì¯‡ ‰Âʇ‚‡, ÔÓ flÍÛ ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ‡ÔÚÓ‚Â ‚˂‰ÂÌÌfl ªª ‚¥ÈÒ¸Í ¥Á чÎÂÍÓ„Ó ëıÓ‰Û, èÂÒ¸ÍÓª Á‡ÚÓÍË Ú‡ Ö‚ÓÔË Ì„‡ÈÌÓ ÔËÁ‚ÂÎÓ · ‰Ó ̘ۂ‡ÌËı Ì„‡ÚË‚ÌËı ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ ‰Îfl ÏËÛ Û Ò‚¥Ú¥? Ä Ò‡Ï ڇÍËÏ π ÒÚ‡Ì Â˜ÂÈ Á ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏË ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÏË ÒË·ÏË, ÓÁÏ¥˘ÂÌËÏË Á‡‡Á Û è¥‚‰ÂÌÌ¥È äÓª, èÂÒ¸Í¥È Á‡ÚÓˆ¥ Ú‡ ñÂÌÚ‡Î¸Ì¥È Ö‚ÓÔ¥. ê‡ÔÚÓ‚Â ‚˂‰ÂÌÌfl ˆËı ˜‡ÒÚËÌ ÔËÁ‚ÂÎÓ · ‰Ó Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÌÂÏËÌÛ˜Ó„Ó ‚Ë·ÛıÛ ‚¥ÈÌË ‚ äÓª, ‰Ó ÌÓ‚Ó„Ó ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ‚ èÂÒ¸Í¥È Á‡ÚÓˆ¥ ¥ ‰Ó ÒÚ‡¯ÌÓª ‰ÂÒÚ‡·¥Î¥Á‡ˆ¥ª È ·‡ÍÛ ·ÂÁÔÂÍË Ì‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥. ÄÏÂË͇ π ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÎÓÍÓÏÓÚË‚ÓÏ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ͇ªÌÓ˛, fl͇ ÒÚ‚Ó˛π ÌÓ‚¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª Ú‡ „ÂÌÂÛπ ÔË‚‡·ÎË‚Û ‰Îfl ÛÒ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ ÍÛθÚÛÛ (˜Ë ‰Ó·Â ˆÂ, ˜Ë ÁΠ– ÔËÚ‡ÌÌfl ÒχÍÛ), ‰Âʇ‚Ó˛, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ Á‡‡Ì∂‡ÊÓ‚‡ÌÓ˛ ‰Ó ÔÓ·ÎÂÏ ·ÂÁÔÂÍË È ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË Ì‡ ‚Ò¥ı ÍÓÌÚËÌÂÌÚ‡ı ÁÂÏÌÓª ÍÛÎ¥. èÓ ÊÓ‰ÌÛ ¥Ì¯Û ͇ªÌÛ Ú‡ÍÓ„Ó Ì Ò͇ʯ. èÓÚÂ, ‚Ò ˆÂ Ì ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ÄÏÂË͇ ‚ÒÂÒËθ̇. ì ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û Á ¯ËÓÍÓχүڇ·ÌËÏ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ ÔÓ·Û‰ÊÂÌÌflÏ, Û Á‚’flÁh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏÂÌÚÓ‚¥ ¥ ҇ϠڇÍÓÏÛ ÚËÔÓ‚¥ ‚ËÚ‡ÚÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, flÍËÈ Ì‡˜Â·ÚÓ Á‡‡Á ‰ÓÏ¥ÌÛπ Û Ò‚¥Ú¥. ïÓ˜‡ ˆÂ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ‚ËÍβ˜‡π ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË, ˘Ó Û Ì‰‡ÎÂÍÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ ˘ÓÒ¸-Ú‡ÍË ÁÏ¥ÌËÚ¸Òfl. ë‡Ï ‚Ë-/Á‡Ú‡ÚÌËÈ ÚËÔ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, fl͇ ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ ̇ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ÂÒÛÒ¥‚ – flÍ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËı, Ú‡Í ¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËı, ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ‡ı¥ÎÎÂÒÓ‚Ó˛ Ô’flÚÓ˛ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, «‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ïïß ÒÚÓÎ¥ÚÚfl» – flÍ Ì ‚ÚËχ‚Òfl ¥ ÔÓıÓÔË‚Òfl ·ÛÎÓ ÅËÎÎ äÎËÌÚÓÌ. ß̯¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ˆÂÌÚË, flÍ-ÓÚ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á, ˘Ó ÌÂ̇˜Â ÔÓÒÚ‡π ̇ ̇¯Ëı Ó˜‡ı, üÔÓÌ¥fl ˜Ë äËÚ‡È, ÔÓÍË ˘Ó Ì ÏÓÊÛÚ¸ ÍÓÌÍÛÛ‚‡ÚË Ì‡ Óθ Î¥‰Â‡ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ ¥Á ëòÄ. Ä ÓÚÊÂ, Ì ÏÓÊÛÚ¸ ¥ ÁÏ¥ÌËÚË Ò‡Ï ÚËÔ ˆ¥πª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª – ¥Á, Ò͇ʥÏÓ, ‚ËÚ‡ÚÌÓª ̇ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÛ, Á ¥ÌÚÂÌÒË‚ÌÓª ̇ ωËÚ‡ÚË‚ÌÛ, Á ‚¥‰ÍË‚‡˛˜Óª ̇ ¥ÁÓβ˛˜Û. ïÓ˜‡ ˆÂ Ì ‚ËÍβ˜‡π, ˘Ó, Ò͇ʥÏÓ, ¥ÌÙÓχˆ¥È̇ ‚Óβˆ¥fl ÓÁÍËπ flÍÛÒ¸ ÓÒÓ·ÎË‚Û Óθ, ÔËÔÛÒÚËÏÓ, äËÚ‡˛. ÇÊ Á‡‡Á ÔÓÏ¥ÚÌ Ô‚Ì ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl Û ÒÔ‡‚¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Ï¥Ê ‰‚Óχ ̇˜Â·ÚÓ ¥ÌÚÂ∂‡ÚË‚ÌËÏË ÔÓÂÍÚ‡ÏË – ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏ Ú‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ – Û ‡Ï͇ı ̇˜Â·ÚÓ Ó‰Ì¥πª Á‡ı¥‰ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª Ô‡‡‰Ë„ÏË. ÜÓ‰ÂÌ Á ˆËı ÔÓÂÍÚ¥‚ ¥˘Â Ì ‡ΥÁÓ‚‡ÌËÈ. é‰Ì‡Í,
ÍÛ Á ˜ËÏ ‚ËÌË͇˛Ú¸ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì¥ Ú‡ ÍÓÎÂÍÚË‚Ì¥ Ô‡„ÌÂÌÌfl, flÍ¥ „Ó‰¥ ‚Ú¥ÎËÚË. åÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ ÍÓÌÚÓ₇ÚË ˆÂÈ ‰Ë̇ϥ˜ÌËÈ ÔÓˆÂÒ Ó·ÏÂÊÂÌ¥, ¥ Ò‡ÏÓ ÒÓ·Ó˛ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó Ô‚‡„‡ Ì ÓÁ̇˜‡π, ̇˜Â ÄÏÂË͇ ÏÓÊ ͇̇ÁÛ‚‡ÚË ¥Ì¯ËÏ. Ň ·¥Î¸¯Â, ҇χ ‡ÏÂË͇ÌҸ͇ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÒËÒÚÂχ Ì ԥ‰ıÓ‰ËÚ¸ ‰Îfl ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ„Ó ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ‰ËÍÚ‡ÚÛ. Ç ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú‡ı ÌÂ΄ÍÓ Ì‡„Óχ‰ËÚË ÍÓ¯ÚË, ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ‰Îfl ÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌËı Á‡ıÓ‰¥‚ ̇ Ï¥ÊÌ‡Ó‰Ì¥È ‡ÂÌ¥, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ Ì„‡ÚË‚ÌÛ „Óχ‰Ò¸ÍÛ ‰ÛÏÍÛ ˘Ó‰Ó Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ÒËÎË ‚ Á‡ÍÓ‰ÓÌÌËı ÂÒ͇ԇ‰‡ı. ÄÏÂË͇ÌҸ͇ ‰ÂÏÓ͇Ú˘̇ ÒËÒÚÂχ Á‡ Ò‚Óπ˛ ÔËÓ‰Ó˛ ‚ÓÓʇ ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Úfl„‡fl ¥ÏÔÂÒ¸ÍÓª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË. èÓ ÒÛÚ¥ ÒÔ‡‚Ë, ˆ¥ÎÍÓÏ ÏÓÊÎË‚Ó, ˘Ó Á ˜‡ÒÓÏ ‚ÌÛÚ¥¯Ìfl ÓÔÓÁˈ¥fl ÔÓÚË ‚ËÍÓ̇ÌÌfl ÄÏÂËÍÓ˛ ÓÎ¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Î¥‰Â‡ – ¥ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÔÓÚË ÚÓ„Ó, ˘Ó ÒÔËÈχπÚ¸Òfl flÍ «Úfl„‡» Ú‡ÍÓ„Ó Î¥‰ÂÒÚ‚‡ – ·Û‰Â ÁÓÒÚ‡ÚË. óËχÎÓ Ù‡ÍÚ¥‚ ‚͇ÁÛ˛Ú¸ ̇ ÚÂ, ˘Ó ‡ÏÂË͇̈¥ ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸ ÒÚÛ·Ó‚‡Ì¥ÒÚ¸ ¥ ̇‚¥Ú¸ ÛÔ‰ÊÂÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª Á‡‡Ì∂‡ÊÓ‚‡ÌÓÒÚË ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚. áåß ‰Â‰‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â Ó·ÏÂÊÛ˛Ú¸Òfl
45
ЗБІ¢НЄВ БЖЕЗІНСЬКИЙ ДЕМОКРАТІЯ ПЕРЕД ЛИЦЕМ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥ÒÚÓÚÌÓ˛ ¥ÁÌËˆÂ˛ π ‚ÒÂ Ê ‡ÒËÏ¥ÎflÚË‚ÌËÈ ı‡‡ÍÚ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó «ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ„Ó» ∂ÎÓ·‡Î¥ÁÏÛ, flÍËÈ ˜‡ÒÚÓ Ì‡·Ë‡π ‚Û脇ÌËı ÙÓÏ Ì ڥθÍË ‰ËÍÚ‡ÚÛ, ‡ÎÂ È ‡ÏÂË͇̥Á‡ˆ¥ª ‚Ò¥ı ÙÓÏ ÊËÚÚfl, Ú‡ Ôβ‡Î¥ÒÚ˘̥¯ËÈ Ú‡ ÓχÌÚ˘̥¯ËÈ Öë-¥‚Ò¸ÍËÈ, ÍÓÚËÈ ÔÓÎfl„‡π Û ÒÔÓ·‡ı ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË «ÙÓÚˆ˛ Ö‚ÓÔË» ̇ Ó‰ÌÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥, Á·Â¥„¯Ë ÔË̈ËÔÓ‚Â ÓÁχªÚÚfl ÒÚ‡Ó„Ó Ï‡ÚÂË͇. ß Ô¯ËÈ, ¥ ‰Û„ËÈ ÔÓÂÍÚË ÛÒ ˘Â Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ڥθÍË ÔÓÂÍÚ‡ÏË, ıÓ˜‡ È Ô¥‰Í¥ÔÎÂÌËÏË Ô‚ÌËÏË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË ‰¥flÏË, Á‡‚‰flÍË flÍËÏ ÙÓÏÛπÚ¸Òfl ӷ΢˜fl ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. ç‡ Ê‡Î¸, ÒıÓÊ ̇ ÚÂ, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ ÔË ‚Ò¸ÓÏÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ÍÓÌÒ‚‡ÚËÁÏ¥ Á‡ ‰‡ÌÓ„Ó ¥‚Ìfl ÓÁ‚ËÚÍÛ ÚÂıÌ¥ÍË Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ‡ÒËÏ¥ÎflÚË‚Ì¥ ÔÓÂÍÚË ‚ÒÂ Ê π ÛÒÔ¥¯Ì¥¯ËÏË – ‚ÓÌË Ì ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ Ú‡ÍÓª ͥθÍÓÒÚË ÛÁ„Ó‰ÊÂ̸ ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ÓÁ·¥ÊÌÓÒÚÂÈ Ú‡ ¥ÁÌËı ÔÓÁˈ¥È. ë¸Ó„Ӊ̥ ‡ÒËÏ¥ÎflÚË‚Ì¥ ÔÓÂÍÚË ÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯¥ Á Ó„Îfl‰Û ̇ ªı ÂÍÓÌÓÏÌ¥ÒÚ¸. ïÓ˜‡, ˆÂ Ì ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ‚ÓÌË ·Û‰ÛÚ¸ ‚ËÔ‡‚‰‡Ì¥¯ËÏË Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ, ÍÓÎË Ò‡Ï ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË ÏÓÊ ÁÏ¥ÌËÚËÒfl.
‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó˛ ¥ÌÙÓχˆ¥π˛, „Óχ‰Ò¸Í‡ ‰ÛÏ͇ ˜ËÌËÚ¸ Ú‡Í Ò‡ÏÓ. ñ fl‚ˢ ÔÓ‚’flÁ‡Ì Á ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥π˛ «·‡„‡ÚÓÍÛθÚÛÌÓÒÚË», ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ˜Ó„Ó Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ‚ ÄÏÂˈ¥ ‚Ò ‚‡Ê˜Â ‚ËÁ̇˜ËÚË ÒԥθÌ ‰Îfl ‚Ò¥ı ‚¥‰˜ÛÚÚfl ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ¥ÌÚÂÂÒÛ, flÍ ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÎÓ · Ú‡ÍËÈ Ò‡Ï ¥‚Â̸ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓª π‰ÌÓÒÚË, flÍËÈ ÏË Ï‡ÎË ‚ ëòÄ Ô¥‰ ˜‡Ò ßß ë‚¥ÚÓ‚Óª Ú‡ ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚ÓπÌ. Ň ·¥Î¸¯Â, ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl ·‡„‡ÚÓÍÛθÚÛÌÓÒÚË ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯ËÏ ÔÓÌËÍÌÂÌÌflÏ Û Ï‡ÒË ÚÓ„Ó, ˘Ó ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ̇Á‚‡ÚË «‚¥ÚۇθÌÓ˛ ‡θ̥ÒÚ˛», ¥ ªª ÔÓÒÚ‡˜‡π ÚÂη‡˜ÂÌÌfl. è‡Ò˂̇ ÓÁ‚‡„‡ ÛÒ ˜‡ÒÚ¥¯Â ÒÚ‡π ÓÒÌÓ‚ÌËÏ Á‡ÌflÚÚflÏ Û ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥ ‡ÏÂË͇̈¥‚. ÇˢÂÁ„‡‰‡Ì¥ fl‚ˢ‡ ‚ËÍÎË͇˛Ú¸ ÚË‚Ó„Û: ˜Ë ‰ÂÏÓ͇Ú˘Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, flÍ ÒÔˇπÚ¸Òfl ̇ ̇ˆËÒÚ˘ÌÛ Ï‡ÒÓ‚Û ÍÛθÚÛÛ, ÁÏÓÊ ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÚË Ò‚Óª Ó·Ó‚’flÁÍË, ÍÓÚ¥ π ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Î¥‰ÂÒÚ‚‡. ëíêàåìÇÄççü ÄçÄêïß∫ ëÎ¥‰ Ú‡ÍÓÊ Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó ‚ ̉‡ÎÂÍÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ – Ò͇ʥÏÓ, Á‡ ÊËÚÚfl Ó‰ÌÓ„Ó ˜Ë ‰‚Óı ÔÓÍÓΥ̸ – ∂ÎÓ·‡Î¸Ì Υ‰ÂÒÚ‚Ó ÄÏÂËÍË, ‡‰¯Â, ·Û‰Â h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ìäêÄ∫çÄ üä éÅ’∏äí íÄ ëìÅ’∏äí ¢ãéÅÄãßáÄñßâçàï èêéñÖëßÇ
ТАРАС ВОЗНЯК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ
46
ì͇ªÌ‡ – ÏÓÎÓ‰‡ ‰Âʇ‚‡, ‚ flÍ¥È ¥˘Â Ì Á‡‚¯ËÎËÒfl ÔÓˆÂÒË ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ̇ˆ¥ª. ì͇ªÌ‡ ˘Â Ì ‚ËÁ̇˜Ë·Òfl ¥Á ÚËÏ Ï¥ÒˆÂÏ, flÍ ‚Ó̇ ÏÓÊÂ, ˜Ë ıÓڥ· · Á‡ÈÌflÚË Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ÓÁÔÓ‰¥Î¥ Ô‡ˆ¥, ¥Á ÙÛÌ͈¥flÏË Û Ï‡È·ÛÚÌ¥È ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ÒԥθÌÓÚ¥. ÇÓ̇ Ì Á̇π, ˜ËÏ ÏÓÊ ·ÛÚË ˆ¥Í‡‚‡ ˆ¥È χȷÛÚÌ¥È ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ÒԥθÌÓÚ¥. ì͇ªÌ‡, Ì ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡‚¯Ë Ò‚Ó˛ ÎÓflθ̥ÒÚ¸ á‡ıÓ‰Ó‚¥, ÔËÂÍ· Ò· ̇ χ∂¥Ì‡Î¥Á‡ˆ¥˛ Ú‡ ÒÚ‡∂̇ˆ¥˛ ‡ÁÓÏ ¥Á ëçÑ, flÍ ·Ë ‚Ó̇ Ì ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡Î‡ Ò‚Ó˛ ÔÓÁ¥ÌÛ ÓÒÓ·ÎË‚Û ÔÓÁˈ¥˛ Û ˆ¥È Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª. ê‡ÁÓÏ Á ÛÒ¥Ï ÔÓÁ‡Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ Ú‡ ÔÓÁ‡‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏ Ò‚¥ÚÓÏ ‚Ó̇ ÓÔËÌË·Òfl Ô¥‰ ÔÓÚÛÊÌËÏ ÚËÒÍÓÏ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª. 襂‡ Ï¥Ê ·‡„‡ÚËÏË, ‚Ê ÔÓ˜‡ÒÚË ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌËÏË, ‰Âʇ‚‡ÏË Ú‡ ÌÂÏÓ‰ÂÌËÏË, ‰Ó flÍËı ‚Ó̇ ̇ÎÂÊËÚ¸, ‰ÛÊ ¯‚ˉÍÓ ÔÓ„Î˷βπÚ¸Òfl. ÇÊ Á‡‡Á ÔÓÏ¥ÚÌ هڇθÌ ‚¥‰ÒÚ‡‚‡ÌÌfl ì͇ªÌË ‚¥‰ ͇ªÌ ñÂÌڇθÌÓª Ö‚ÓÔË, Á flÍËÏË ‚Ó̇ Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ Ô·ۂ‡Î‡ ̇ Ó‰ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‡·Ó Ê Ì‡‚¥Ú¸ ‚ËÔ‰ÊÛ‚‡Î‡ ªı. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ì͇ªÌ‡ ÔÓÒÚ‡π Û ÓÎ¥ Ò‚Ó„Ó Ó‰Û Ô‚ÂÒË‚ÌÓª ‡ÌÚË∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª ‡ÌÚË-ÚÂÁË – ‚Ó̇ ‰¥ÈÒÌÓ Ô·ۂ‡π ÔÓÁ‡ ∂ÎÓ-
·ÂÁÛÏÓ‚ÌËÏ, ¥ ÊӉ̇ ‚ÂÎË͇ ‰Âʇ‚‡ Ì ÁÏÓÊ Á ̲ ÔÓÒÔ˜‡ÚËÒfl. 燂¥Ú¸ ÍӇΥˆ¥fl ‚ÂÎËÍËı ‰Âʇ‚ Ì χ· ·, ̇Ô‚ÌÓ, ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ, ˘Ó· ÒÚ‡ÚË Î¥‰ÂÓÏ Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÄÏÂËÍË. íÓÊ ¥˘Â Ó‰ÌËÏ ‡ÒÔÂÍÚÓÏ Íβ˜Ó‚Ó„Ó ‰Îfl ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚ¥ Ù‡ÍÚÛ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª „„ÂÏÓÌ¥ª π ÚÂ, ˘Ó π‰ËÌÓ˛ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ó˛ Î¥‰ÂÒÚ‚Û ÄÏÂËÍË π ∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ‡Ì‡ı¥fl, ÔÓÒÚÛÔÓ‚‡ ‚Ú‡Ú‡ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË, ÂÒ͇·ˆ¥fl Ï¥Ê̇ӉÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ – Á Ûҥχ ÒÛÒԥθÌËÏË È ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË Ì‡ÒÎ¥‰Í‡ÏË Ú‡ÍÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ Â˜ÂÈ. éÚÊÂ, ̇ ÌËÌ¥¯Ì¸ÓÏÛ ¥ÒÚÓ˘ÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ÄÏÂË͇ π «ÌÂÁ‡Ï¥ÌÌÓ˛» ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ ÒËÎÓ˛, ıÓ˜‡ ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ªª Î¥‰ÂÒÚ‚Ó ÏÓÊ ·ÛÚË Ô¥‰¥‚‡Ì ˜ÂÂÁ „ÓÎÓ‚ÌÓ ÍÛθÚÛÌ¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ ˜ËÌÌËÍË, ˘Ó ÍÓ¥ÌflÚ¸Òfl ‚ ªª ‰ÂÏÓ͇ÚË˜Ì¥È ÒËÒÚÂÏ¥. ç‡ÎÂÊËÚ¸ Ú‡ÍÓÊ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË ¥ÒÚÓÚÌ ÔËÚ‡ÌÌfl: ˜Ë ÚÂÔÂ¥¯Ìfl ∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ Ô‚‡„‡ ÄÏÂËÍË ÏÓÊ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÔÂÂÚ‚ÓËÚËÒfl ̇ flÍÛÒ¸ ¥Ì¯Û ÙÓÏÛ ÚË‚‡ÎÓª Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥, fl͇ · Á‡ÒÌÓ‚Û‚‡Î‡Ò¸ ̇ ‡Υflı ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÔÓÚÛ„Ë, ‡ Ì ̇ ¥‰Â‡Î¥ÒÚ˘ÌËı ÙÓÏÛ·ı ¥Î˛ÁÓÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Ûfl‰Û ̇ ͯڇÎÚ é·’π‰Ì‡ÌËı 燈¥È? üÍËÏÓÒ¸ ˜ËÌÓÏ – ÔÓÛ˜ Á ÄÏÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛ ¥ ªÈ ÛÒÔ¥¯ÌÓ ÔÓÚËÒÚÓªÚ¸ ... Ò‚Óπ˛ ÌÂÛÒÔ¥¯Ì¥ÒÚ˛. á Ó„Îfl‰Û ̇ ‡θÌËÈ ÒÚ‡Ì ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚ËÒÓÍËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È ‚ ì͇ªÌ¥, ̇¯‡ ‰Âʇ‚‡ ‡Ì¥ Ì ̇ÎÂÊËÚ¸ ‰Ó ÁÓÌË «ÁÓÎÓÚÓ„Ó Ï¥Î¸fl‰‡», flÍËÈ π ÚÂıÌ¥˜ÌÓ-¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÏ ‡‚‡Ì∂‡‰ÓÏ, ‡Ì¥ Ì ‰ÓÔÛ˘Â̇ ‰Ó ÍÓËÒÚ‡ÌÌfl Á ̇·ÛÚÍ¥‚ ˆ¸Ó„Ó ‡‚‡Ì∂‡‰Û (7). íÓ‰¥, ÏÓÊÎË‚Ó, ÏË ·ÛÎË · ˆ¥Í‡‚¥ ‰Îfl ‡‚‡Ì∂‡‰Û flÍ ËÌÓÍ Á·ÛÚÛ. é‰Ì‡Í, ̇¯‡ ÍÛÔ¥‚Âθ̇ ÒÔÓÏÓÊÌ¥ÒÚ¸ ÒÔ¥‚ÓÁϥ̇ ̇¯ÓÏÛ Ççè, ‡ ‚¥Ì Ï¥ÁÂÌËÈ Û ÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ ¥Á ÓÁ‚ËÌÛÚËÏË Í‡ªÌ‡ÏË. íÓÏÛ Ì‡¯ ËÌÓÍ ÏÓÊ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ÒÔÓÊË‚‡ÚË Î˯ ̇ÈÔËÏ¥ÚË‚Ì¥¯¥ ‰Â¯Â‚¥ χÒÓ‚¥ ÔÓ‰ÛÍÚË, ÚÓ·ÚÓ ·ÛÚË ˆ¥Í‡‚ËÏ Î˯ ‰Îfl ÍÓ̈ÂÌ¥‚ ̇ ͯڇÎÚ Jonson&Jonson, McDonald ˜Ë Coca-Cola, ‡Î Ì ‰Îfl ‚ËÒÓÍÓÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËı ÍÓÏԇ̥È, flÍ¥ ‚ËÓ·Îfl˛Ú¸ ‰Ó‚ÓÎ¥ ‰ÓÓ„Û ÔÓ‰Û͈¥˛. 燂¥Ú¸ ‰Îfl Microsoft ‚ ì͇ªÌ¥ Ì ڥ Ó·’πÏË ÔÓ‰‡ÊÛ, ˘Ó· ·ÛÚË Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ¥ÒÚÓÚÌËÏË. á Ó„Îfl‰Û ̇ χȷÛÚÌ¥È ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌËÈ ‚Ë·Ûı ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ ÔËÓ‰ÌËÏ ÂÒÛÒÓÏ ì͇ªÌË ¥ ‰‡Î¥ Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl Û͇ªÌҸͥ ˜ÓÌÓÁÂÏË. ñ ÚÓÈ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡ÌËÈ ¥ χÈÊ ÌÂÁÌˢÂÌÌËÈ ÂÒÛÒ, ̇ flÍÓÏÛ ÏÓÊ̇ ·Û‰Û‚‡ÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÛ ÒÚ‡Ú„¥˛ ì͇ªÌË. é˜Â‚ˉÌËÏ ÂÒÛÒÓÏ π ¥ ÒÚ‡Ú„¥˜Ì ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌfl ì͇ªÌË.
ËÍÓ˛ flÍ π‰ËÌÓ˛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ ‚ÂÎËÍÓ˛ ‰Âʇ‚Ó˛ – Ú·‡ ·ÛÎÓ · Á‡ÎÛ˜ËÚË Â∂¥Ó̇θ̥ ‚ÂÎËÍ¥ ‰Âʇ‚Ë ‰Ó ÚË‚‡ÎÓª ÙÓÏË Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥, fl͇ Ïӄ· · ÒÚ‡ÚË Ô¥‰ÒÚ‡‚Ó˛ ‰Îfl ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ ÔËÈÌflÚÚfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥¯Â̸ ‚ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥. Ç flÍËÈ ÒÔÓÒ¥· ÏÓÊ ‚ËÌËÍÌÛÚË Ú‡Í‡ ÒÚÛÍÚÛ‡, Ì ‚ÒÚÛÔ‡˛˜Ë ‚ ÍÓÎ¥Á¥ª Á Ô‡‡ÎÂθÌËÏ – ıÓ˜‡, ÏÓÊÎË‚Ó, Î˯ ÚËϘ‡ÒÓ‚ËÏ – Î¥‰ÂÒÚ‚ÓÏ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓª ÄÏÂËÍË? Ç ·‡„‡Ú¸Óı ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌflı ҇ϠڇÍÓ˛ π ÒÛÚ¸ ÌËÌ¥¯Ì¥ı ÔÓ·ÎÂÏ, ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı Á ‚¥‰ÌÓÒË̇ÏË Ï¥Ê ëÔÓÎÛ˜ÂÌËÏË òÚ‡Ú‡ÏË È äËÚ‡πÏ. äËÚ‡È ÒÚ‡π ‰Â‰‡Î¥ ÔÓÚÛÊÌ¥¯Ó˛ ÒËÎÓ˛ ‚ Â∂¥ÓÌ¥. íÓÏÛ È ‚¥‰ÌÓÒËÌË Ï¥Ê ëÔÓÎÛ˜ÂÌËÏË òÚ‡Ú‡ÏË È äËÚ‡πÏ Ì‡·Û‚‡ÚËÏÛÚ¸ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl; ÔÓ ÒÛÚ¥, ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÊËÚÚfl Ó‰ÌÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ ÒÚ‡ÚË Ì‡È‚‡ÊÎË‚¥¯ËÏË ‰‚ÓÒÚÓÓÌÌ¥ÏË ÍÓÌÚ‡ÍÚ‡ÏË Û Ò‚¥Ú¥. ì ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ‚‡ÊÍÓ ‡ÔÂ₇ÚË ‰Ó ‡∂ÛÏÂÌÚ¥‚, flÍ¥ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚Û˛Ú¸ ÔÓˆÂÒ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ‡ÏÂË͇ÌÓ-ÍËÚ‡ÈÒ¸ÍËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ Ô‡‚‡Ï β‰ËÌË È ÔËχÚÓ‚¥ ‰ÂÏÓ͇ڥª. åÓÊ̇ ÒÔÓ‰¥‚‡ÚËÒfl, ˘Ó Á ˜‡ÒÓÏ Û äËÚ‡ª Òڇ̠·¥Î¸¯Â ‰ÂÏÓ͇ڥª, ‡ ‡ÁÓÏ Á ÚËÏ ¥ ÔÓ‚‡„Ë h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
á·¥∂Ìπ‚ ÅÊÂÁ¥ÌÒ¸ÍËÈ ‚ËÁ̇˜‡π ì͇ªÌÛ flÍ «Ò‚¥ÚÓ‚Û ‚¥Ò¸» – ‰Âʇ‚Û ‚¥‰ Ò‡ÏÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl flÍÓª Ú‡ ªª ÒÚ‡ÌÛ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ÍÓÌÙ¥„Û‡ˆ¥fl Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª (8). é‰Ì‡Í, ̇ ҸӄӉ̥ ì͇ªÌ‡ Ì ‚ËÍÓËÒڇ· ˆËı Ò‚Óªı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ. ç‰ÓÎÛ„¥ ÒÔÓ·Ë ¯‡ÌÚ‡ÊÛ „ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ ÒÚ‡ÌӂˢÂÏ, ‡·Ë ‚ËÊ·‡ÚË Û á‡ıÓ‰Û Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚Û ‰ÓÔÓÏÓ„Û ˜Ë ͉ËÚË, ˘Ó ªı Ì„‡ÈÌÓ ÓÁÚfl„Û˛Ú¸, ‚Ë‚ÂÎË ì͇ªÌÛ Û Î¥‰ÂË Á-ÔÓÏ¥Ê Í‡ªÌ, ‰Â ÔÓˆ‚¥Ú‡π ÍÓÛÔˆ¥fl. áÂÏÂθ̇ ÂÙÓχ ڥθÍË-ÌÓ ÓÁÔÓ˜‡Î‡Òfl, ÚÓÏÛ ÁÂÏÂθÌËÈ ÂÒÛÒ ÔÓÍË ˘Ó ÎÂÊËÚ¸ ÔÂÂÎÓ„ÓÏ. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, flÍ˘Ó „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ì͇ªÌÛ, ÚÓ ‚Ó̇ Ì π ¥ÒÚÓÚÌËÏ ˜ËÌÌËÍÓÏ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ. ÉÓÎӂ̇ ÔÓ·ÎÂχ ì͇ªÌË ÔÓÎfl„‡π Û ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È Ì‚ËÁ̇˜ÂÌÓÒÚ¥, ˘Ó ÛÊ ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó χ∂¥Ì‡Î¥Á‡ˆ¥ª ̇¯Óª ‰Âʇ‚Ë ˜Ë Ì ‚ ÛÒ¥ı ‡ÒÔÂÍÚ‡ı ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ – ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓÏÛ, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ, ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌ¥È Â‚Óβˆ¥ª.
ÎËÒÚÓÔ‡‰ 2000, 㸂¥‚
ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ ‰Ó Ô‡‚ β‰ËÌË. èÓÚÂ, ÔÓÚ·‡ Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl ÏÓÊÎË‚Óª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓª Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ‚ÂÎËÍËı ‰Âʇ‚ – flÍ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ˜Ë ‡Ì‡ı¥ª – ‰ËÍÚÛπ Ú‚ÂÂÁÂ È Ô‡„χÚ˘Ì ‚ËÁ̇ÌÌfl ÔËχÚÛ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË. í‡Í ÔÓÒÚÛÔ‡ÌÌfl ÔË̈ËÔ‡ÏË ÏÓÊ ‚ÒÂ Ê Ì„‡ÚË‚ÌÓ ÔÓÁ̇˜ËÚËÒfl ̇ ¯‡ÌÒ‡ı ‰ÂÏÓ͇ڥª, ÒÔËfl˛˜Ë ΄¥ÚËÏ¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ Á‡Í¥ÔÎÂÌÌ˛ ‡‚ÚÓËÚ‡ÌÓª ‚·‰Ë. ¢ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ‰ÂÏÓ͇ڥª ÏÓÊ ڇÍÓÊ Á‡„ÓÊÛ‚‡ÚË ¥Ì¯ËÈ ˜ËÌÌËÍ Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ‡ Ò‡ÏÂ: ÓÁÔÓÓ¯ÂÌÌfl ÒËÎ, ÔÓ‚’flÁ‡Ì Á ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌflÏ Á·Óª χÒÓ‚Ó„Ó Û‡ÊÂÌÌfl ÔÓÏ¥Ê ‰Â‰‡Î¥ ‰¥·Ì¥¯ËÏË ÒÛ·’πÍÚ‡ÏË Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ç Î˯ χΥ ‰Âʇ‚Ë, ڇͥ, flÍ è¥‚Ì¥˜Ì‡ äÓÂfl, ÓÚËÏÛ˛Ú¸ ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯ËÈ ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó Ú‡ÍÓª Á·Óª, ‡Î ˆ¥ÎÍÓÏ ‚¥Ó„¥‰ÌÓ, ˘Ó ‚ ̉‡ÎÂÍÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Ù‡Ì‡Ú˘̥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÏÓÊÛÚ¸ χÚË ªª Û Ò‚ÓπÏÛ ÓÁÔÓfl‰ÊÂÌÌ¥. Ç ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÓÍË ÏË ÒÚ‡ÎË Ò‚¥‰Í‡ÏË ÚÓ„Ó, ˘Ó ÁÓÒÚ‡π ÒÚ‡ı Ô‰ ÂÒ͇·ˆ¥π˛ Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó ÚÂÓËÁÏÛ. ç‡È‡Á˛˜¥¯ËÏ ‡ÒÔÂÍÚÓÏ ˆ¸Ó„Ó ÚÂÓËÁÏÛ π ÈÓ„Ó ÚÂıÌ¥˜ÌËÈ ‡Ì‡ıÓÌ¥ÁÏ. ÑÓÌËÌ¥ ‡·ÒÓβÚ̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÚÂÓËÒÚ˘ÌËı ‡ÍÚ¥‚ Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡Î‡Òfl Á‡ ‰ÓÔÓ-
47
ЗБІ¢НЄВ БЖЕЗІНСЬКИЙ ДЕМОКРАТІЯ ПЕРЕД ЛИЦЕМ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
1. åËı‚ Ç. ãÓ„Ë͇ „ÎÓ·‡ÎËÁ‡ˆËË Ë ËÌÚÂÂÒ˚ êÓÒÒËË // Pro et Contra. – åÓÒÍ‚‡. – ‹4. – 1999. – www.pubs.carnegie.ru/P&C. 2. Breidenbach J., Zurkigl I. Die Dynamik der kulturellen Globaliesierung // Transit. – Europaeische Revue. – ‹17. – 1999. – Wien – www.univie.ac.at.iwm.transit. 3. ÇÓÁÌflÍ í. ëÂχÌÚ˘ÌËÈ ÔÓÒÚ¥ ÏÓ‚Ë. íÂÍÒÚË Ú‡ ÔÂÂÍ·‰Ë. – îÓÎ¥Ó. – ï‡Í¥‚. – 1998. – www.jimagazine.lviv.ua. 4. äÛÁ̈ӂ Ç. «áÓÎÓÚÓÈ ÏËÎΡ‰» Ë ÓÒڇθÌÓ ˜ÂÎӂ˜ÂÒÚ‚Ó // Pro et Contra. – åÓÒÍ‚‡. – ‹4. – 1999. – www.pubs.carnegie.ru/P&C. 5. Ç¥ÏÓÌÂÌ è. åÂÂʇ ‰Îfl ‰ÂÏÓ͇ڥª: ßÌÚÂÌÂÚ Ú‡ ‚¥Î¸ÌËÈ ÔÓÚ¥Í ¥ÌÙÓχˆ¥ª // Deutschland/ç¥Ï˜˜Ë̇ – ‹1. – 2000. – www.deutschland.de. 6. Heidegger M. Wegmarken. Frankfurt a.M., 1967.– S.321. 7. «çÓ‚‡ ͇ڇ Ò‚¥ÚÛ» Á‡ ÑÊÂÙ¥ ë‡ÍÒÓÏ // ÑÁÂ͇ÎÓ ÚËÊÌfl. – ‹33. – 2000. 8. ÅÊÂÁ¥ÌÒ¸ÍËÈ á. ÇÂÎË͇ ¯‡ı¥‚Ìˈfl.– ß‚‡ÌÓ-î‡ÌÍ¥‚Ò¸Í: ã¥ÎÂfl-çÇ, 2000.
ÏÓ„Ó˛ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ¥‚, flÍ¥ ΄ÍÓ Ôˉ·‡ÚË, ¥ Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ¥‰ÂÌÚ˘ÌËı ÚËÏ, flÍ¥ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÎË ‡Ì‡ı¥ÒÚË ÒÚÓ Ô’flÚ‰ÂÒflÚ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ. ťθ¯¥ÒÚ¸ ÚÂÓËÒÚ¥‚ ̇‰‡Î¥ ÔÓÒÎÛ„Ó‚ÛπÚ¸Òfl „ÓÎÓ‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ Â‚Óθ‚ÂÓÏ ¥ ·ÓÏ·Ó˛. ∏‰ËÌËÏ ‡ÍÚÓÏ Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó ÚÂÓËÁÏÛ, ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÏ Á ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌflÏ ·¥Î¸¯ ‡Ù¥ÌÓ‚‡ÌÓª ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ·ÛÎÓ ÓÁÔËÎÂÌÌfl Á‡ËÌÛ ‚ ÚÓÍ¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ ÏÂÚÓ. å‡ÎÓÈÏÓ‚¥ÌÓ, ˘Ó· ÚÂÓËÒÚË ‰Ó ·ÂÁÍÓ̘ÌÓÒÚ¥ ‚Ëfl‚ÎflÎË Ú‡ÍÛ ÒÚËχ̥ÒÚ¸, Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ÚÂԠ΄ÍÓ ÓÁ‰Ó·ÛÚË Á·Ó˛ χÒÓ‚Ó„Ó Û‡ÊÂÌÌfl, ·Ó ˆ¸ÓÏÛ ‚Ê Ì ÒÚÓflÚ¸ ̇ Ô¯ÍÓ‰¥ ‡Ì¥ ÒÍ·‰Ì‡ ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl, ‡Ì¥ ‚Â΢ÂÁÌ¥ ÍÓ¯ÚË. ëÎÓ‚ÓÏ, flÍÓÒ¸ Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Ò‚¥Ú ÏÓÊ χÚË ÒÔ‡‚Û Á fl‰ÂÌÓ˛ Ô‡ÚËÁ‡ÌÒ¸ÍÓ˛ ‚¥ÈÌÓ˛. ôÓ· Á‡ÔÓ·¥„ÚË Ú‡Í¥È Ì·ÂÁÔˆ¥, ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ·Û‰Â Á‡‚’flÁ‡ÚË Ï¥Ê̇ӉÌÛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ ¥ ‚ÔÓ‚‡‰ËÚË Á‡ÒÓ·Ë Ì‡„Îfl‰Û, flÍ¥ ÚÂÊ ÏÓÊÛÚ¸ ÒÛÔ˜ËÚË ÔËχÚÓ‚¥ ¥‰Â‡ÎÛ ‰ÂÏÓ͇ڥª. í·‡ ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó ‡ÏÂË͇ÌҸ͇ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌ˛ ‡ÚÓÏÌÓª Á·Óª Î˯ ÔÓÁ¥ÌÓ ÒÚÓÒÛ‚‡Î‡Òfl Ӊ̇ÍÓ‚Ó ‚Ò¥ı. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ Ê, ‚Ó̇ ·Û· ÒÂÎÂÍÚË‚ÌÓ˛ ¥ ÔÂÙÂÂ̈¥‡Î¸ÌÓ˛. ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ‚¥‰‚ÂÚÓ ‰ÓÔÓÏÓ„ÎË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Û͇ªÌ‡ Ú‡ Ó·’π‰Ì‡Ì‡ ‚ÓÔ‡ ̇ ÚÎ¥ ÔÓˆÂÒÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª
ÍÛ„ÎËÈ ÒÚ¥Î Û Â‰‡Íˆ¥ª ÊÛ̇ÎÛ «∫» Á‡ Û˜‡ÒÚ˛ ÔÓÙÂÒÓ‡ ÏËÓÒ·‚‡ ÔÓÔӂ˘‡ 15.10.2000 48
ÇÂÎËÍ¥È ÅËڇ̥ª ÒÚ‚ÓËÚË ‚·ÒÌÛ ‡ÚÓÏÌÛ Á·Ó˛. ßÒÌÛ˛Ú¸ ‰ÓÒÚÓ‚¥Ì¥ ‰‡Ì¥, ˘Ó ‚ÓÌË Ú‡ÍÓÊ Ú‡πÏÌÓ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÎË Ù‡ÌˆÛÁ¸ÍÛ ‡ÚÓÏÌÛ ÔÓ„‡ÏÛ. ÇÓÌË, ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ, Á‡ÍËÎË Ó˜¥ ̇ ÓÚËχÌÌfl ‡ÚÓÏÌÓª Á·Óª ßÁ‡ªÎÂÏ. íÓÊ ÒÂÎÂÍÚ˂̇ È ÔÂÙÂÂ̈¥‡Î¸Ì‡ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÌÂÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl ‡ÚÓÏÌÓª Á·Óª Ì ÏÓÊ ·ÛÚË Ì‡‰¥ÈÌËÏ ·‡’πÓÏ ‰Îfl ªª ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl. ñ ‰ËÎÂχ, flÍÛ ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË Ì ÁÛÏ¥ÎË ÓÁ‚’flÁ‡ÚË. ëÔ‡‚ÊÌfl Á‡„‡Î¸Ì‡ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÌÂÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl ‡ÚÓÏÌÓª Á·Óª χ· · ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÚË ‰Âʇ‚‡Ï, flÍ¥ Ì ̇χ„‡˛Ú¸Òfl ‚ÓÎÓ‰¥ÚË Ú‡ÍÓ˛ Á·Óπ˛, ·ÂÁÔÂÍÛ ‚¥‰ ÒÛÒ¥‰¥‚, ÍÓÚ¥ Ú‡ÍÛ Á·Ó˛ χÚËÏÛÚ¸. ñ¥ ∂‡‡ÌÚ¥ª ÏÛÒËÎË · ·ÛÚË ‰Ó‚ÓÎ¥ ÊÓÒÚÍËÏË. èÓÚÂ, ÒÛÏÌ¥‚ÌÓ, ˘Ó ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚˜¥ Ó„‡ÌË ‰‡ÎË · ڇͥ ∂‡‡ÌÚ¥ª, ‡ ‚Ê ÚÓ˜ÌÓ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ äÓÌ∂ÂÒ Ì ̇‰‡‚ ·Ë ªı ̇‚¥Ú¸ ÚËÏ ‰Âʇ‚‡Ï, flÍ¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸Òfl ‰Ó‚ÓÎ¥ ·ÂÁÔÓ·ÎÂÏÌËÏË. íËÏ ˜‡ÒÓÏ, ·ÂÁ Ú‡ÍËı ∂‡‡ÌÚ¥È ∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÌÂÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl ‡ÚÓÏÌÓª Á·Óª Ï‡π ·¥Î¸¯Â ÒԥθÌÓ„Ó Á ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ Ù‡ÁÓ˛, Ì¥Ê Á ÂÙÂÍÚË‚ÌËÏË ‰¥flÏË. Ç ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ π‰ËÌÓ˛ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ˛ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ó˛ ·Û· · ÒÔÓ·‡ „ÓÎÓ‚ÌËı fl‰ÂÌËı ‰Âʇ‚ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Мирослав Попович: Проблеми ¶лобалiзму, мабуть, найчiткiше простежуються у проблемi iнституцiоналiзацiї цього явища. Ми маємо сьогоднi европейську iдею, яка невiдомо що означає для самих европейцiв. «Що таке Европа?» – улюблена тема европейських газет. Це питання перед ними постало цiлком недавно, це проблема духовна. Зате для европейцiв немає нiчого неясного у термiнах «Европейський Союз», «Об’єднана Европа». Менi подобається фраза, якось прочитана в журналi «ÖÒÔ¥», в якiй основна мета цього видання окреслювалася як боротьба iз явищем iнституцiї. Сьогоднi маємо такий стан iз ¶лобалiзацiєю, який повнiстю вiдповiдає цим iнтелiгентським прагненням. Ми маємо iнститути i не маємо европейської iдеї у повному розумiннi цього слова. Адже Европа не знає, що вона таке, i ми маємо розв’язання наступного типу: до якоїсь межi – Збруча чи Днiпра – буде Европа, i для цього буде розроблено процедури вступу, членства тощо. Зi змiстовної точки зору ця проблема є дуже гострою ще й тому, що iснує значна агресивнiсть щодо Европи. Насамперед, вона йде вiд Пiвденно-Середземномор-
– Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ È ‡‚ÚÓËÚ‡ÌËı – ‚ÊËÚË ÍÓÎÂÍÚË‚ÌËı Á‡ıÓ‰¥‚ ˘Ó‰Ó ÒÚ‡·¥Î¥Á‡ˆ¥ª ͥθÍÓÒÚË ‡ÒÂ̇Υ‚ Á·Óª χÒÓ‚Ó„Ó ÁÌˢÂÌÌfl È Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ªª ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl. ñÂ, ˘ÓÔ‡‚‰‡, ‚Ëχ„‡π ‚¥‰ÒÚÛÔËÚË ‚¥‰ ÔË̈ËÔ¥‚ ‰ÂÏÓ͇ڥª ̇ Ï¥ÊÌ‡Ó‰Ì¥È ‡ÂÌ¥ ¥, ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ, ÁÏ¥ˆÌËÚ¸ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ ¥π‡ı¥˛ ‚·‰Ë, fl͇ Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÏ ÛÒÚÂÏÎ¥ÌÌflÏ. 襉ÒÛÏÓÍ: ¥ÏÔ‡ÚË‚Ë ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓ„Ó ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒËÎË – ̇‚¥Ú¸ Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓª ÄÏÂËÍË – Á‡ ÔËÓ‰Ó˛ ˜ÂÈ ÒÛÔ˜‡Ú¸ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÏ Ô¥ÓËÚÂÚ‡Ï. ÖäéçéåßäÄ ß ëéñßÄãúçÄ ëèêÄÇÖÑãàÇßëíú ëÚ¥È͇ ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Ú‡ Ә‚ˉÌËÈ Í‡ı ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÏÓ‰ÂÎ¥, ˘Ó ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡‚Òfl ‰ËÒ͉ËÚ‡ˆ¥π˛ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ, ÔÓÓ‰ËÎË Û ÒÙÂ¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ÌÓ‚Û ÓÚÓ‰ÓÍÒ¥˛. ǥθÌËÈ ËÌÓÍ ÒÚ‡‚ ÌÓ‚ËÏ ‰Ó„χÚÓÏ, ‡ å¥ÎÚÓÌ î¥‰ÏÂÌ ¥ ¥ı ɇπÍ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ÔÓÔÛÎflËÁÛ˛Ú¸ ¥ ̇‚¥Ú¸ ÙÂÚ˯ËÁÛ˛Ú¸ ÌÓ‚Û ‚¥Û. ÇÁ‡πÏÓÁ‚’flÁÓÍ ¥ ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ È ‰ÂÏÓ͇ڥª ‚ËÁ̇πÚ¸Òfl ÌËÌ¥ Ә‚ˉÌËÏ Ù‡ÍÚÓÏ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ського ре¶iону, який нiяк не хоче бути засимiльованим. Так званий iсламський свiт (певна рiч, справа тут не в iсламi) навiть в емi¶рацiї (на вiдмiну вiд готових до будьякої форми асимiляцiї африканцiв) живе в громадах, дуже агресивно налаштованих до корiнних мешканцiв. До речi, характерно, що негритянський американський рух потужно налаштований на iсламське самовизначення i є, що дивно, найбiльшим антисемiтським рухом в Америцi. Дивно, бо для цього немає жодних безпосереднiх пiдстав. На мiй погляд, проблема полягає ще й у тому, що Европа не знає, що робити iз цим великим сусiдом. Згадаймо, що свого часу на комунiстичному з’їздi було прийнято ленiнсько-бухарiнську концепцiю, яка трималася до 1927-28 року i полягала у тому, щоб стати на чолi «свiтового села», яке виступить проти «свiтового мiста». Фактично йдеться про продовження цього походу, який розпочався iще в роки Першої Свiтової вiйни. Я хотiв би насамперед виокремити полiтичний аспект справи, оскiльки вiн полягає у створеннi блокiв. З точки зору полiтики вирiшальним є питання: чи буде Росiя прагнути увiйти в европейський цивiлiзацiйний простiр, чи вона намагатиметься створити власну про-
èÓÚÂ, ٥̇ÌÒÓ‚‡ ÍËÁ‡ ̇ чÎÂÍÓÏÛ ëıÓ‰¥, Ò˄̇ÎË, flÍ¥ Ò‚¥‰˜‡Ú¸ ÔÓ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì ÓÒ··ÎÂÌÌfl ¥ ÒÚ‡∂̇ˆ¥˛ ‚ á‡ı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥, ÚÛÚ¯Ìπ ·ÂÁÓ·¥ÚÚfl, ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ êÓÒ¥ª È ì͇ªÌË ¯‚ˉÍÓ Û¯ËÚË ‚Ô‰ Á ÂÙÓχÏË – ‚Ò ˆÂ ‰‡π ÔË‚¥‰ ‰Îfl Á‡ÌÂÔÓÍÓπÌÌfl. ÇÊ Ì Á‰‡πÚ¸Òfl Ú‡ÍËÏ Ó˜Â‚Ë‰ÌËÏ, ˘Ó ÏË ‚ÓÎÓ‰¥πÏÓ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚ËÏ ‰Îfl ‚Ò¥ı ˆÂÔÚÓÏ ‚‰‡ÎÓª Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. ÇÊ ÌÂχπ ‚Ô‚ÌÂÌÓÒÚË ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÚÂ, ˘Ó ÁÓ·ÎÂÌÓ èÓθ˘Â˛ ˜Ë ÖÒÚÓÌ¥π˛, ÏÓÊ̇ ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÓ È ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ ÔÂÂÌÂÒÚË Ì‡ ∂ÛÌÚ ¥Ì¯Ëı ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ‰Âʇ‚, flÍ¥ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ˛Ú¸ ‚ ˆ¥ÎÍÓÏ ¥Ì¯Ëı ÛÏÓ‚‡ı ¥ χ˛Ú¸ ¥Ì¯Û ¥ÒÚÓ˘ÌÛ ÒÔ‡‰˘ËÌÛ. í‡Í Ò‡ÏÓ, ‡Ê Ì¥flÍ Ì Ә‚ˉÌÓ, ˘Ó ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ÁÏ¥ÌË ‚ ‡Á¥‡ÚÒ¸ÍËı ͇ªÌ‡ı ÔËÓ‰ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ÓÁ‚ËÚÍÓÏ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ, ‡Ì¥ ˘Ó ‚¥Î¸ÌËÈ ËÌÓÍ ·Û‰Â ∂‡‡ÌÚÓ‚‡ÌÓ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË ‚ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ‰Âʇ‚‡ı. äÓÎ¥Á¥fl Ó·Óı ˆËı ÔÓfl‰Í¥‚ ÛÒ ·¥Î¸¯Â Á‡„ÓÊÛπ ‰ÂflÍËÏ ‰Âʇ‚‡Ï чÎÂÍÓ„Ó ëıÓ‰Û. éÒÓ·ÎË‚Ó Ú·‡ ̇„ÓÎÓÒËÚË, ˘Ó ‚ ·‡„‡Ú¸Óı ˜‡ÒÚË̇ı Ò‚¥ÚÛ ÁÓÒÚ‡π ÒÚÛ·Ó‚‡Ì¥ÒÚ¸ ˘Ó‰Ó ÓÎ¥, flÍÛ ‚ËÍÓÌÛ˛Ú¸ ڇͥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª, flÍ ë‚¥ÚÓ‚ËÈ Å‡ÌÍ ˜Ë å¥Ê̇Ӊ-
49
ЗБІ¢НЄВ БЖЕЗІНСЬКИЙ ДЕМОКРАТІЯ ПЕРЕД ЛИЦЕМ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
тивагу у виглядi евразiйської спiльноти. Історiя евразiйства в Росiї добре вiдома. До речi, нещодавно, пiд час поїздки до Астани, я зробив для себе вiдкриття: тамтешнiй унiверситет носить iм’я ¢умiльова. Але ж це – росiйський фашист! Для европеоїдних казахiв, кир¶изiв тощо орiєнтацiя на евразiйство – це, передусiм, европейська орiєнтацiя, тобто орiєнтацiя на краще. Для Азiї та її активної ролi у свiтi це дуже корисно. І для свiту загалом це може стати зразком органiчного сполучення европейської цивiлiзацiї з азiатськими країнами. Про якусь двовекторнiсть України в цьому контекстi не може бути й мови, її єдиний шлях – у Европу. На жаль, цей шлях в нинiшнiх умовах неминуче супроводжуватиметься принизливими iнституцiональними кроками, яким би хотiлося надати якогось iншого характеру. Це, так би мовити, каркання на початку цiєї теми, а, пiдсумовуючи, хотiв би сказати: по-перше, є iнституцiональний та iдейний бiк справи; по-друге, iдейний бiк справи ще неясний, а iнституцiональний псує iдейний бiк, особливо коли вiн розмитий, як сама европейська iдея; по-третє, незважаючи на цю неяснiсть, ми все ж маємо безальтернативну ситуацiю, коли на Европу тисне свiт iсламу (ще раз наголошую, це визна-
ÌËÈ Ç‡Î˛ÚÌËÈ îÓ̉, ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ Ô¥‰ÚËÏÍÛ ‡‚ÚÂÌÚ˘ÌÓ ÒÔ‡‚‰ÎË‚Ó„Ó È ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ – ̇ÒÔ‡‚‰¥ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó Ì Î˯ ‚ ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÒÙÂ¥, ‡Î ¥ ‚ ÒÛÒԥθÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È. ç ÏÓÊ̇ Ú‡ÍÓÊ ¥∂ÌÓÛ‚‡ÚË ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì ÁÓÒÚ‡ÌÌfl, ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÓÍË ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÚ¸Òfl È ÔÓ¥‚ÌflÌ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ·¥‰ÌÓÒÚË. ëÚ‡ÚËÒÚË͇ ë‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Å‡ÌÍÛ È ééç Ò‚¥‰˜ËÚ¸, ˘Ó ‚¥‰ÒÓÚÓÍ Î˛‰ÂÈ Û Ò‚¥Ú¥, flÍ¥ ÊË‚ÛÚ¸ ̇ ÏÂÊ¥ ·¥‰ÌÓÒÚË, Ì ڥθÍË Ì ÁÏÂ̯˂Òfl, ‡ÎÂ È ¥ÒÚÓÚÌÓ Á·¥Î¸¯Ë‚Òfl Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÚˉˆflÚ¸ ÓÍ¥‚. ÑÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌËÈ ‚Ë·Ûı, flÍËÈ ÚË‚‡π ¥ Á‡‡Á – ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ ÄÁ¥ª, ÄÙˈ¥ È ã‡ÚËÌÒ¸Í¥È ÄÏÂˈ¥ – ÔÓÓ‰ÊÛπ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯ËÈ ÌÂÒÔÓÍ¥È ˘Ó‰Ó ÒÛÒԥθÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË ¥ÒÌÛ˛˜Ëı ‰Âʇ‚, ÓÒÓ·ÎË‚Ó, Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Óª ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ‰ÂÏÓ͇ڥª Ú‡ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ. 燂¥Ú¸ flÍ˘Ó äËÚ‡È Á·ÂÂÊÂ Ò‚Ó˛ ̇ԥ‚‡‚ÚÓËÚ‡ÌÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÚË‚‡ÚËÏ ÈÓ„Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì ÁÓÒÚ‡ÌÌfl, ·¥‰Ì¥¯¥ ˜‡ÒÚËÌË Ò‚¥ÚÛ ÓÚËχ˛Ú¸ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌÛ ÏÓ‰Âθ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. äËÚ‡ÈÒ¸ÍÛ ÏÓ‰Âθ ÏÓÊÛÚ¸ ‚ËÁ̇ÚË – ÓÒÓ·ÎË‚Ó Û h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
50
чення не є надто добрим, оскiльки релiгiя тут нi до чого). З iншого боку, формується новий центр на базi колишньої Росiйської iмперiї з iнтенцiями очолити похiд «свiтового села» проти «свiтового мiста». Такий центр мiг би отримати шанс при сильнiй пiдтримцi з боку Центрально-Азiйських держав, яким з Іраном чи з моджахедами нiчого робити, а це може призвести до такої конфiгурацiї, в якiй ми будемо вiдiгравати в европейському ансамблi суто пiдрядну роль. Роль України найдоступнiше можна продемонструвати на прикладi поховань вiдходiв атомної та хемiчної промисловости. Початок об’єднанню України з Европою поклав iще Хрущов, який пiдписав певнi угоди, що дозволяли захiдним власникам, якi колись мали вiдношення до переговорiв з урядом Лєнiна, будувати у нас хемiчнi пiдприємства. Україна може виробляти метал, хемiчну продукцiю (як Мексика для США), сюди можна звозити i тут закопувати вiдходи – тобто, їй вiдводиться та роль, вище якої ми сьогоднi об’єктивно «не тягнемо». Ми можемо увiйти в Европу у виглядi европейського смiтника. Це буде дуже корисно для Европи, врештi, колись – i для нас, але я б не хотiв жити на тому смiтнику. Слiд було б знайти якусь альтернативу, котра наразi
‚¥‰ÒÚ‡ÎËı ͇ªÌ‡ı Ò‚¥ÚÛ – flÍ Â„‡Î¥Ú‡Ì¥¯Û, ‡ ÓÚÊÂ, ÔË‚‡·ÎË‚¥¯Û. ç‡ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ˘Â ̇‰ÚÓ ‡ÌÓ ÒÛ‰ËÚË ÔÓ ÚÂ, ˜Ë ÔÓÎ¥Ú˘̇ ‰ÂÏÓ͇ڥfl, fl͇ ÚËχ·Òfl ‚ ß̉¥ª ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸, Ì ·Û‰Â ‰ÓÔÓ‚ÌÂ̇ „‡Î¥Ú‡Ì¥¯Ó˛ È ÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯Ó˛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛ ¥ ˜Ë ‚Á‡„‡Î¥ ‚ ß̉¥ª Á·ÂÂÊÂÚ¸Òfl ‰ÂÏÓ͇ڥfl. 襉ÒÛÏÓ‚Û˛˜Ë: ÔÓ·ÎÂχ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ÁÛ·ÓÊ¥ÌÌfl ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯ËÏ ‚ËÍÎËÍÓÏ ‰Îfl iunctim Ï¥Ê ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥π˛ ¥ ‚¥Î¸ÌËÏ ËÌÍÓÏ. çÄìäÄ â ßÑÖçíàóçßëíú ãûÑàçà ß ‚¯ڥ, ̇ Ó·¥ª ‰ÂÏÓ͇ڥª Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ÚÂÚ¥È ‚ËÍÎËÍ, flÍËÈ ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl ̇ÈÌ·ÂÁÔ˜̥¯ËÏ Á ÛÒ¥ı. åË ‚ÒÚÛÔËÎË ‚ ÂÔÓıÛ, ÍÓÎË Ì‡Û͇ ÔÂÂÒÚ‡π ·ÛÚË Î˯ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚÓÏ ÍÓÌÚÓβ β‰ËÌË Ì‡‰ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó˛ ‡θ̥ÒÚ˛ ¥ ÒÚ‡π Á̇fl‰‰flÏ Ô¥‰ÍÓÂÌÌfl ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Óª «Â‡Î¸ÌÓÒÚË» β‰ËÌË. ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ̇Û͇ ‚Ê Ì Á‡‰Ó‚ÓθÌflπÚ¸Òfl ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌflÏ ÍÓÌÚÓβ ̇‰ Ò‰ӂˢÂÏ, ‚ flÍÓÏÛ Ê˂ β‰Ë̇, ‡ÎÂ È ÓÚËÏÛπ ¯‡ÌÒË Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ χ̥ÔÛ₇ÚË Ò‡ÏÓ˛ β‰ËÌÓ˛. ÑÓÒ¥ ¥ÒÚÓ¥fl β‰ÒÚ‚‡ ÔÓÎfl„‡Î‡ ‚ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓÏÛ ÓÁ¯ËÂÌÌ¥ ÍÓ· ̇ÛÍÓ‚Ëı Á̸̇ ¥ ÍÓÌÚÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
така ж невизначена, як невизначена суть европейської iдеї (про неї – наприкiнцi), але бодай напрямок пошуку варто встановити. Вiдомий приклад Індiї, на якому я ненадовго зупинюся. Іще недавно Індiя була бiдною країною, що вимирала з голоду, а водночас мала величезнi традицiї в математицi, якi, як не дивно, стiйко утримувалися, i це призводило до того, що дiти в середнiх школах були дуже сильними математиками, але мали погану гуманiтарну освiту. В нас ситуацiя на селi виглядала аналогiчно (знаю це з власного досвiду). Гуманiтарнi знання вимагають зовсiм iншого культурного повiтря. Але Індiя мала сильних учнiв, згодом – сильних студентiв, котрi їхали на навчання десь на Захiд (тому в iндiйських унiверситетах завжди була слабка математика, бо сильнiшi виїжджали вчитися i працювати за кордон). Сьогоднi Індiя «експлуатує» саме цю обставину, бо пересiчний iндiйський математик виявився дуже добрим програмiстом. На цьому зараз базується добробут iндiйського народу, адже Індiя займає третє мiсце в свiтi за обсягом ВНП пiсля США i Китаю. Четвертою йде ФРН. Щоправда, коли це все подiлити на кiлькiсть населення, то спiввiдношення стане дещо iнакшим, але сам факт вкрай важливий.
β ̇‰ ‡θ̥ÒÚ˛ β‰Ò¸ÍÓ˛ ÂÍÁËÒÚÂ̈¥ª. ôÓ‡Á ÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯Â ҥθҸÍ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚Ó, ÔÓÏËÒÎÓ‚‡ ‚Óβˆ¥fl, ÓÒ‚ÓπÌÌfl ÍÓÒÏÓÒÛ – ÓÒ¸ ˜Â„Ó‚¥ ÂÚ‡ÔË Ì‡ ˆ¸ÓÏÛ ¯ÎflıÛ. é‰Ì‡Í ÚÂÔ ̇ȉ‡Ï‡Ú˘̥¯¥ ̇ÛÍÓ‚¥ ‚¥‰ÍËÚÚfl ‰Â‰‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl ÒÙÂË, flÍÛ ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË «‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó˛ ‡θ̥ÒÚ˛», ‡ ҇ϠÒÙÂË ÚÓ„Ó, ˜ËÏ Î˛‰Ò¸Í‡ ¥ÒÚÓÚ‡ π ¥ ˜ËÏ ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÓ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË. ñ¥ ‚¥‰ÍËÚÚfl ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ˛Ú¸Òfl ‚Â΢ÂÁÌËÏË Ì‡‰¥flÏË. ᷥθ¯ÂÌÌfl ÚË‚‡ÎÓÒÚË ÊËÚÚfl β‰ËÌË π Ù‡ÍÚÓÏ. ìÒ ˜‡ÒÚ¥¯Â ¥ÁÌ¥ ı‚ÓÓ·Ë ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸Òfl ÔÂÂÏÓÊÂÌËÏË. ñ¥ÎÍÓÏ ‚ËÔ‡‚‰‡Ì‡ Ú‡ÍÓÊ ÂÙÎÂÍÒ¥fl ̇‰ ‰‡ÎÂÍÓÒflÊÌËÏË Ì‡ÒÎ¥‰Í‡ÏË Ú‡ÍËı ÌÓ‚Ëı ‰ÓÒfl„ÌÂ̸ ̇ÛÍË, flÍ ÍÎÓÌÛ‚‡ÌÌfl β‰ËÌË, Ô¥‰ÌflÚÚfl ¥‚Ìfl β‰Ò¸ÍÓ„Ó ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ ¥ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ¯ÚÛ˜ÌÓ„Ó ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ Ú‡Í¥ ‰Û„Ófl‰Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË, flÍ ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl Û Ù¥Á˘ÌËÈ ‚Ë„Îfl‰. üÍ ‚Ë„Îfl‰‡ÚËÏ ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó ˆËı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ‰Îfl β‰ÂÈ Á ¥ÁÌËı ˜‡ÒÚËÌ Ò‚¥ÚÛ ¥ Á ¥ÁÌËı ˘‡·Î¥‚ ÒÛÒԥθÌÓª ‰‡·ËÌË? ïÚÓ ÒÍÓËÒÚ‡πÚ¸Òfl ÌËÏË Ô¯ËÏ, ¥ ‚ flÍÓÏÛ Ó·ÒflÁ¥? óË Ì Á‡„ÓÊÛπ Ì‡Ï Ì·ÂÁÔÂ͇ ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ÁÓ‚Ò¥Ï ÌÓ‚Ó„Ó ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌÓ„Ó ÔÓ‰¥ÎÛ: ̇ ÚËı, ıÚÓ ÒÍÓËÒÚ‡πÚ¸Òfl ˆËÏ flÍ̇Èh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Отже, наша перспектива входження у ¶лобальний простiр – перспектива смiтника? Це так i не так, оскiльки вiсь европейської iдеї таки не є суто технологiчною. Що таке Европа з точки зору духовної? Пiд цим кутом зору її не можна починати анi вiд греко-римської, анi вiд християнської цивiлiзацiї. Тi специфiчнi прояви, якi можна назвати елементами европейської культури, є фактично комбiнацiєю елементiв єврейсько-християнської та греко-римської цивiлiзацiй, вперше сполучених у добу ренесансу. Ренесансна Европа вiдрiзняється вiд iнших ре¶iонiв свiту тим, що вона створює неймовiрно цiкаву ситуацiю рiвноваги на теренах спершу Захiдної, а згодом – i решти Европи – мiж рiзними галузями буття, насамперед – рiвноваги духовного, полiтичного та економiчного векторiв. Це така ситуацiя, коли грошi не дають влади, влада не дає грошей, а разом вони не дають духовної переваги. Безумовно, воно так лише в iдеалi, але найближчим до подiбного стану був европейський режим, особливо якщо порiвнювати його з американським. Америка, як вдало зазначив Р.Шпорлюк, залишається культурною провiнцiєю Европи. Я би вважав цей специфiчний европейський iндивiдуалiзм, який базується на динамiчнiй рiвновазi усiх сфер життя
·¥Î¸¯Â, ¥ ̇ ÚËı, ıÚÓ ÒÍÓËÒÚ‡πÚ¸Òfl flÍ̇ÈÏÂ̯Â, ˘Ó χÚËÏ ڇÍÓÊ ¥ ÒÂÈÓÁÌ¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ̇ÒÎ¥‰ÍË? á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl È ¥Ì¯¥, ˘Â ÚË‚ÓÊÌ¥¯¥ ÔËÚ‡ÌÌfl. ïÚÓ ¥ ̇ flÍ¥È Ô¥‰ÒÚ‡‚¥ ·Û‰Â ÔËÈχÚË ¥¯ÂÌÌfl ˘Ó‰Ó Ô‡‚ËÎ ÍÓËÒÚÛ‚‡ÌÌfl ˆËÏË ÌÓ‚ËÏË ÏÓÊÎË‚ÓÒÚflÏË? ïÚÓ ‚ËÁ̇˜ËÚ¸, ̇ÒͥθÍË ‰‡ÎÂÍÓ ÏÓÊ Á‡ıÓ‰ËÚË Ì‡Û͇ ̇ ¯ÎflıÛ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl β‰ËÌË, ÁÏ¥ÌË ªª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó„Ó ‚Ë„Îfl‰Û È Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ„Ó ¥‚Ìfl? ïÚÓ ‚Ë¥¯Û‚‡ÚËÏÂ, ˜Ë ÏÓÊ̇ ÒÚ‚Ó˛‚‡ÚË «Ì‡Ô¥‚¯Ú̥ۘ» β‰Ò¸Í¥ ¥ÒÚÓÚË ¯ÎflıÓÏ ÍÎÓÌÛ‚‡ÌÌfl? ß ˜Ë flÍÂ-Ì·ۉ¸ Á ˆËı ÔËڇ̸ ÏÓÊ̇ ÓÁ‚’flÁ‡ÚË ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÏË ÏÂÚÓ‰‡ÏË, ÍÓÎË Á‚˘‡È̇ ‚ÓÎfl ·¥Î¸¯ÓÒÚË π ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥Ï Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÌÌflÏ. ÇˢÂÁ„‡‰‡Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË ‚Ê ‚ËÍÎË͇˛Ú¸ ‚ ÄÏÂˈ¥ Á‡ÔÂÍÎ¥ È Ì‡‚¥Ú¸ ·ÓÎ¥ÒÌ¥ ÒÛÔ˜ÍË. Ç ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú‡ı ‚¥‰·Û‚‡ÎËÒfl ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË Û Á‚’flÁÍÛ Á Ú‡ÍÓ˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛, flÍ ‡·ÓÚË. 襉 ˜‡Ò ˆËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ ‰ÓıÓ‰ËÎÓ ‰Ó Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ÒËÎË È Ì‡‚¥Ú¸ ‰Ó ÚÂÓËÒÚ˘ÌËı ‡ÍÚ¥‚. ᇠˆËÏ ÒÛÏ’flÚÚflÏ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ÍËπÚ¸Òfl Ù¥ÎÓÒÓÙҸ͇ ÔÓ·ÎÂχ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ÔÓ˜‡ÚÍÛ Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl. çÂÁ‡·‡ÓÏ ÏË Ì‡Ô‚ÌÓ Ï‡ÚËÏÂÏÓ ÒÔ‡‚Û Á ÔÓ‰¥·ÌËÏË ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡ÏË Ì‡‚ÍÓÎÓ Â‚Ú‡Ì‡-
51
ЗБІ¢НЄВ БЖЕЗІНСЬКИЙ ДЕМОКРАТІЯ ПЕРЕД ЛИЦЕМ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
i виявляється в християнськiй iдеологiї людини як образу Божого (формально це виражається у зображеннi Бога-Отця у виглядi могутнього старця, усупереч канонам нетварности Бога), – тим духовним струменем, що закiнчується на Новiй Европi, коли приходить модерн i постмодерн, де взагалi ламаються принципи зображення, коли йдеться про естетику. Насправдi ж вони не ламаються, бо основний европейський струмiнь спрямований проти умовности, проти символiзму, за чисте естетичне корiння там, де повинна бути естетика. Може видатися дивним, що ми звертаємося до естетики, коли розмовляємо про ¶лобалiстичнi проблеми. Менi здається, що нинiшнiй ¶лобалiзм є результатом розвитку принципу рiвноваги рiзних сфер буття. Це добре лягає на уявлення про людину як багатовимiрну iстоту. За Фроммом, коли в людинi починають спiвпадати її рiзнi вимiри, наступає деградацiя особистости, її розвал, виникають некрофiлiя, максимальний нарцисизм i повна втрата усiх природних iнстинктивних заборон. Я думаю, це цiлком закономiрна iдеологiя: саме незвiднiсть окремих вимiрiв людського буття в iндивiдуальнiй психiцi один до одного – це прояв багатої особистости. Щось подiбне до цього маємо i в евро-
Á¥ª. ÇËÌËÍÌ ‰ËÒÍÛÒ¥fl ̇ ÚÂÏÛ ÚÓ„Ó, ˜Ë ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÔÓ‚ËÌÌÓ Ô¥ÍÎÛ‚‡ÚËÒfl ÔÓ ÊËÚÚfl ‚Ò ·¥Î¸¯Óª ͥθÍÓÒÚË ‰ÛÊ ÒÚ‡Ëı, ÌÂÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı β‰ÂÈ, flÍËı ÛÚËÏÛπ ÒËÒÚÂχ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÓÔ¥ÍË. ÑÂıÚÓ Ì‡Ô‚ÌÓ ·Û‰Â ÔÓÔ‡„Û‚‡ÚË Â‚Ú‡Ì‡Á¥˛ flÍ ÙÓÏÛ ÒÛÒԥθÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ß Ó˜Â‚Ë‰ÌÓ, ˘Ó ˆÂ ÒÔÓ‚ÓÍÛπ Ì Î˯ ÔÓÎ¥Ú˘̥ È ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ‰Â·‡ÚË, ‡ÎÂ È ÔÓÓ‰ËÚ¸ „ÎË·ÓÍ¥ È ·ÓÎ¥ÒÌ¥ ÏӇθ̥ ‰ËÎÂÏË. Åۉ ÌÂ΄ÍÓ Á̇ÈÚË ÓÁ‚’flÁ‡ÌÌfl ˆËı ÂÚ˘ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ, ¥ ÒÛÏÌ¥‚ÌÓ, ˘Ó ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÈ ÔÓˆÂÒ Ï¥„ ·Ë ‚¥‰¥„‡ÚË ÚÛÚ Ô¯Ófl‰ÌÛ Óθ. äÓÊ̇ ‰ËÒÍÛÒ¥fl ̇ ÚÂÏÛ Ó·∂ÛÌÚÓ‚‡ÌÓ„Ó ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ̇ÛÍË Á ÏÂÚÓ˛ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl, ‡ ÓÚÊÂ, ÔËÈÌflÚÚfl ¥¯Â̸ ˘Ó‰Ó ÈÓ„Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ ˜Ë ͥ̈fl – ‡ ÌÂÁ‡·‡ÓÏ ˘Â È ÍÎÓÌÛ‚‡ÌÌfl – ÏÛÒËÚ¸ ÔÓÓ‰ËÚË ÔËÚ‡ÌÌfl, flÍ¥ ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËı ÂÚ˘ÌËı ÔË̈ËÔ¥‚. ïÚÓ, Á‡ flÍËı ÛÏÓ‚ ·Û‰Â ÛÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌËÈ ‚Ë¥¯Û‚‡ÚË, ˘Ó π ˆ¥ÎÍÓÏ Ì‰Ó˜ÌËÏ, ‡ ˘Ó ˆ¥ÎÍÓÏ ÒÎÛ¯ÌËÏ? ïÚÓ ‚ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ÛÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌËÈ Ó·ËÚË Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍË Ó·∂ÛÌÚÓ‚‡Ì¥ ‚ËÒÌÓ‚ÍË ˘Ó‰Ó ÂÚ˘ÌËı ÔË̈ËÔ¥‚? í‡Í¥ ÔÓ·ÎÂÏË ·Û‰Â ‚‡ÊÍÓ ÓÁ‚’flÁ‡ÚË ˘Â È ÚÓÏÛ, ˘Ó ÒÛ˜‡ÒÌ ҂¥ÚÓ‚Â ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÛÒ ÒÍÂÔÚ˘̥¯Â ÒÚ‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
52
пейськiй культурi. Йдеться про той шлях, який колись запропонував Петро Могила Ватикановi у листуваннi iз Папою Римським – унiї не шляхом завоювання Схiдної Церкви Католицькою, а через перевлаштування останньої на кшталт схiдно-европейського християнства, через автономiзацiю нацiональних Церков. На таке Ватикан тодi не пiшов, i на довгi столiття Захiдна Европа вiдiйшла вiд Схiдної. Якщо й тепер Европа не пiде шляхом автономного iснування рiзних центрiв (бо це iлюзiя, що, наприклад, Францiя i Нiмеччина стануть колись єдиною духовною територiєю), якщо не буде вiднайдено рiвноваги мiж рiзними центрами – вона зайде у безвихiдь. Бо досить зауважити: коли нiмцi ходять по Парижу, то говорять французькою, щоб довести, що вони европейцi, а французи говорять французькою, щоб довести, що вони не нiмцi... Тарас Возняк: В розмовi було порушено деякi зрiзи, яких ми iнодi у Львовi не бачимо. Ми якось зациклилися на европейськiй iдеї у нашому, середньоевропейському аспектi. Сягнути в Астану з її евразiйськими iнтенцiями, а, властиво, з урахуванням позицiї Росiї – iнтенцiями азiопськими (термiн, який ми вживаємо тепер в редакцiї пiсля роботи над 18-им числом) – це теж
‚ËÚ¸Òfl ‰Ó ÂÎ¥„¥ÈÌËı ÌÓÏ. ç‡ Ê‡Î¸, ÌÂχπ Ô¥‰ÒÚ‡‚ ‚‚‡Ê‡ÚË, ˘Ó ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ¥¯ÂÌÌfl ‚ Ú‡ÍËı ÔËÚ‡ÌÌflı ·Û‰ÛÚ¸ ÌÂӉϥÌÌÓ «ÂÚ˘ÌÓ» Ô‡‚ËθÌËÏË. ß ‚ÒÂ Ê Ú·‡ ·Û‰Â ‚ËÒÎӂ₇ÚË flÍÛÒ¸ ‰ÛÏÍÛ, ·Ó ‚ ¥Ì¯ÓÏÛ ‡Á¥ ÔÓ„ÂÒ Ì‡ÛÍË ÁÏÛ¯ÂÌËÈ ·Û‰Â Á̇ÈÚË ‚·ÒÌ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥. üÍ·Ë Ú‡Í ÒÚ‡ÎÓÒfl, ÔË̈ËÔÓ‚Ó ÂÚ˘̥ ÔÓ·ÎÂÏË ·Û‰ÛÚ¸ ÓÁ‚’flÁÛ‚‡ÚËÒfl Ì β‰Ò¸ÍËÏË ÒÛ‰ÊÂÌÌflÏË, – ÍÂÓ‚‡ÌËÏË ÂÚ˘ÌÓ˛ ‚‡ÁÎË‚¥ÒÚ˛, – ‡ Á‚˘‡ÈÌËÏ Ì‡ÚËÒÍÓÏ „ÂÓÏÂÚ˘ÌÓ ÔÓ„ÂÒÛ˛˜Óª ̇ÛÍË, ˘Ó ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ χ̥ÔÛ₇ÚË Î˛‰Ò¸ÍËÏ ÊËÚÚflÏ ¥ ̇‚¥Ú¸ «ÒÚ‚Ó˛‚‡ÚË» ÈÓ„Ó, ÔÂÂÚ‚Ó˛˛˜Ë ÚËÏ Ò‡ÏËÏ ‰ÂflÍËı β‰Ò¸ÍËı ¥ÒÚÓÚ Ì‡ ÔÓ‰ÛÍÚ Ì‡ÛÍË. 襉ÒÛÏÓ‚Û˛˜Ë: ÓÁ‚ËÚÓÍ Ì‡ÛÍË, fl͇ Á¥‚‡Î‡Òfl Á¥ ¯‚ÓÍË, ÏÓÊ Á‡„ÓÊÛ‚‡ÚË „Ûχ̥ÒÚ˘ÌËÏ ÓÒÌÓ‚‡Ï ‰ÂÏÓ͇ڥª – ÏÓÊ ÁÌˢËÚË ÔÓ¯‡ÌÛ ‰Ó Ò‚fl˘ÂÌÌÓÒÚË Î˛‰Ò¸ÍÓª ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË. ÇàëçéÇäà ÄÏÂË͇ – fl͇ ‚ ·‡„‡Ú¸Óı ‡ÒÔÂÍÚ‡ı π ÒÛÒԥθÌÓ˛ ··Ó‡ÚÓ¥π˛ β‰ÒÚ‚‡ – ÔÓ‚ËÌ̇ ÁÓÁÛÏ¥ÚË, ˘Ó ªª ÒÛ˜‡Ò̇ ¥ÒÚÓ˘̇ Óθ π ÔÂÂı¥‰ÌÓ˛. ç‡ ÄÏÂˈ¥ ÎÂÊËÚ¸ Ó·Ó‚’flÁÓÍ ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌÓ„Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
дуже важливо. Так само, як i поглянути на «культурну провiнцiю», що є промотором ¶лобалiстичних процесiв. Вона розглядає їх не як культурну iнте¶рацiю (в нашому, европейському розумiннi термiну), а радше в утилiтарному сенсi, скажiмо, унiфiкацiї фiнансового життя на земнiй кулi, чи, що найголовнiше – унiфiкацiї iнформацiйної. Проте водночас ¶лобалiзацiя тягне за собою певне пiдпорядкування. Репресiя закладена вже у шрифтi: слов’янськi лiтери, лiтери iвриту чи арабська в’язь не вкладаються в їхню iнформацiйну систему. Навiть нiмцi з їхнiми умляутами i дiакритичними знаками – теж репресованi. Широко розрекламована i начебто позитивно сприйнята унiфiкацiя й ¶лобалiзацiя в iнформацiйнiй сферi призводять до фактичних репресiй окремiшности культур чи й просто людей, оскiльки останнi не можуть нормально, повноцiнно iснувати поза своїм культурним дискурсом. Навiть з огляду на права людини позицiї явно нерiвнi. У фiнансовому аспектi безумовним ¶лобалiзацiйним механiзмом є долар. З одного боку, вiн формує певну шкалу соцiального добробуту, з iншого, оскiльки друкується Сполученими Штатами на монопольнiй i трастовiй основi, ставить свiтову фiнансову систему в залежнiсть вiд «зеленого папiрця».
Á‡Ô¥ÎÎfl, flÍ ‰‡ÎÓ · ªÈ ÁÏÓ„Û ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó È ·ÂÁ·ÓÎ¥ÒÌÓ ÔÓÁ·ÛÚËÒfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª Ô‚‡„Ë. ñÂÈ ÔÓˆÂÒ ‚Ëχ„‡ÚËÏ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓ„Ó ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ‚·‰Ë ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ÒÚ‡·¥Î¸ÌËÏ ÒÔÓÒÓ·ÓÏ. èÓ-‰Û„Â, ÂÍÓÌÓϥ͇ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ, flÍ˘Ó ‚Ó̇ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ıӘ ÔÂÂÏÓ„ÚË ‚ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥, ÏÛÒËÚ¸ ·ÛÚË ‰Â‰‡Î¥ ˜ÛÚÎË‚¥¯Ó˛ ‰Ó „Ûχ̥ڇÌËı ÔËڇ̸. ì Ò‚¥Ú¥, flÍËÈ ‚Ò ÏÂ̯ ÚÓÎÂÛπ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ ÌÂÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸ ¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ ·¥‰Ì¥ÒÚ¸, ÂÍÓÌÓϥ͇ ÔÓ‚ËÌ̇ ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÚË ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Û ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸. í‡Í‡ ˜ÛÚÎË‚¥ÒÚ¸ ÏÛÒËÚ¸ ÒÚ‡ÚË ¥ÒÚÓÚÌËÏ ˜ËÌÌËÍÓÏ ÔË ÔËÈÌflÚÚ¥ ¥¯Â̸ ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥ ¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÔÓfl‰ ¥Á ÂÁÛθڇÚË‚Ì¥ÒÚ˛ Ú‡ ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ˛. ñÂÈ Ó·Ó‚’flÁÓÍ ÎÂÊËÚ¸ Ô‚‡ÊÌÓ Ì‡ Ï¥Ê̇ӉÌËı ٥̇ÌÒÓ‚Ëı ¥ÌÒÚËÚÛÚ‡ı. ß Ì‡Â¯Ú¥, ÔÓ-ÚÂÚπ, ÍÓÎÓ҇θÌ Á̇˜ÂÌÌfl χπ ÚÂ, ˘Ó· ̇Û͇ ·Û· Á̇fl‰‰flÏ, ‡ Ì „ÓÒÔÓ‰‡ÂÏ Î˛‰ÒÚ‚‡. üÍ˘Ó ‚Ó̇ Á‡Î˯ËÚ¸Òfl Á̇fl‰‰flÏ, ÚÓ ÔÓ‚ËÌ̇ ÍÂÛ‚‡ÚËÒfl ÒÛÒԥθÌËÏË ˆ¥ÌÌÓÒÚflÏË, flÍ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎflÚ¸ ÓÍÂÒÎËÚË ¥ ̇ÔflÏÓÍ ªª ÓÁ‚ËÚÍÛ, ¥ ÏÂÊ¥ ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚ¥‚ Á β‰Ò¸ÍÓ˛ ÔËÓ‰Ó˛. ñÂ, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, ·Û‰Â ̇Ȃ‡Ê˜Ó˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Нiхто не знає, скiльки його вже є i скiльки ще буде надруковано. Крiм того, можна вводити рiзну заробiтну платню в рiзних частинах свiту, дозуючи, наприклад, 10 доларiв за мiсяць шахтарям у Пiвденнiй Африцi чи в Українi, а в Польщi – «дозволити» 400. Саме через цi механiзми регуляцiї, а також завдяки iнвестицiям, в Польщу було вкладено 40 млрд. доларiв, а в Україну – всього 3,3 млрд. Пiдкреслюю: на цi суми вкладено довiри, а не грошей. Це – теж певного роду манiпуляцiя. Чи не до цього зводиться ¶лобалiзацiя? Третiм аспектом є культурна ¶лобалiзацiя, яка активно провадиться через мас-медiа. Вони теж пробують унiфiковувати, зводити до спiльних визначникiв рiзнi культурнi зрiзи. Через канали ТБ i радiо усе так само спрощується, як колись завдяки книжцi спростилася усна мова. Коли Гомер читав свою «Одiссею», то це було безпосереднiм спiлкуванням, обмiном емоцiями, а не просто перечитуванням книжки. Ми, безперечно, всi є шанувальниками книги, але нинi художнiй текст означає щось зовсiм iнше... У Авєрiнцева є цiкавий вислiв: важливим є слово мовлене, а не слово записане. До речi, на вiдмiну вiд юдаїстської традицiї. Ще бiльшим спрощенням є електроннi ЗМІ, коли все стиснуто у просторi й часi i
èÓÔ‰̥ Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ÒıËÎfl˛Ú¸ ‰Ó ‰ÛÏÍË, ˘Ó ˘Â ̇‰ÚÓ ‡ÌÓ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË Á flÍÓ˛Ò¸ Ï¥Ó˛ ‚Ô‚ÌÂÌÓÒÚË, ̇˜Â ÔÂÂÏÓ„‡ ‰ÂÏÓ͇ڥª ‚ ̇¯Û ÂÔÓıÛ ‚Ëfl‚ËÚ¸Òfl ÚË‚‡ÎÓ˛. åË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÈ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ, flÍËÈ ÔÓ·ÓÓ‚ ÛÚÓÔ¥˜ÌÛ ‚Ô‚ÌÂÌ¥ÒÚ¸, ÍÓÚ‡ ÙÓÏÛ‚‡Î‡ ӷ΢˜fl ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ÏÓÊ ÚÂÔ ÔÓÒÚÛÔËÚËÒfl Ï¥ÒˆÂÏ ‡„ÌÓÒÚ˘ÌÓÏÛ ÂÎflÚË‚¥ÁÏÛ, ˘Ó Ô˂‰ ‰Ó ÒÚ‡¯ÌÓ„Ó ÔÓÌflÚ¥ÈÌÓ„Ó ı‡ÓÒÛ, ÒÛÒԥθÌÓª ‰ÂÏӇΥÁ‡ˆ¥ª, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÓÁ‰Ó·ÎÂÌÌfl È ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓª ‰ÂÁÓ¥πÌÚ‡ˆ¥ª. ¢ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ‡Ì‡ı¥fl – ÌËÌ¥ π‰Ë̇ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ÒÚ‡·¥Î¥ÁÛ˛˜¥È ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚ¥ ÄÏÂËÍË – Ïӄ· · Û Ú‡ÍÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Á̇ÈÚË „¥‰Ì Ò· ‰ÓÔÓ‚ÌÂÌÌfl ‚ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ‡Î¸Ì¥È ‡Ì‡ı¥ª.
53
ЗБІ¢НЄВ БЖЕЗІНСЬКИЙ ДЕМОКРАТІЯ ПЕРЕД ЛИЦЕМ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
èÂÂÍ·· ç‡Ú‡Îfl óÓÔ¥Ú‡
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
зводиться до впiзнаваних штампiв. І тут також приявна певна цивiлiзацiйна модифiкацiя, а водночас – спрощення i манiпуляцiя. Новi поколiння виховуються не на розповiдях i навiть не на книжках. Мiй дiд довгi роки пiсля I Свiтової вiйни розповiдав про неї, батько вже тiльки читав, я задля отримання iнформацiї переважно дивлюся телевiзор, а вже нашi дiти отримують її через Інтернет, рубаними, стислими, короткими байтами. І дивляться не фiльм «Ç¥È̇ ¥ ÏË», де триває повiльна тягуча дiя, а тридцятисекунднi клiпи. На цьому рiвнi вiдбувається, по сутi, культурна репресiя. І це – тiльки декiлька зрiзiв процесу ¶лобалiзацiї. Технологiчну ¶лобалiзацiю – унiфiкацiю стандартiв тощо – навiть не хочу зачiпати. Промотором ¶лобалiзацiйних процесiв є Сполученi Штати; Европа лише частково долучається до цих проблем: з одного боку, фiнансово вона не здатна «витягнути» усе, з iншого ж – її складовi частини занадто переобтяженi культурою i власною iдентичнiстю, вони хочуть комфортно почувати себе у власних нiшах. Невiдомо, скiльки часу зможе втриматися «французька фортеця» – культурна, фiнансова, технологiчна. Франк слабкий, коло франкофонiї чимраз вужчає... (реплiка М.П.: «Ук-
26 äéåßëÄêßÇ íÖïçéêÖÇéãûñß∫
ÔË„ÓÎÓϯÂÌÌfl ‡ÎÂÍÒÓχ҂¥ÚÎËÏ Ï‡È·ÛÚÌ¥Ï
ÄãÖäëêéåÄ
© ã·‰¸, 2000
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
54
раїна вступила до франкофонiї – я сам це особисто чув!») До речi, у Львовi перша в Українi газета виходила французькою мовою i називалася «Observateur». Оксана Кiсь: Для широкого загалу українцiв ¶лобалiзацiя i европеїзацiя не становлять рiзницi. Основне завдання – якимось чином «пролiзти» у цивiлiзацiйне поле. Як на мене, европейська iдея чи европеїзацiя – це спосiб протистояння ¶лобалiзацiї, а фактично – тисковi Америки, її культурним, економiчним, цивiлiзацiйним вартостям. Европа хоче протиставити себе Штатам як певна культурна цiлiснiсть, протиставитися їхньому «руйнiвному», «розкладаючому» впливовi, оскiльки США – це зовсiм iнший дискурс, неприйнятний для европейця. Проте, змiни в iнформацiйному просторi не слiд сприймати аж надто драматизовано. За достоту дватри останнi десятилiття змiнилися структури життєдiяльности та вiдпала проблема з тими засобами транслювання iнформацiї, якi морально застарiли. З’явилася потреба у нових способах комунiкацiї. Новiтнi комунiкацiйнi мережi тяжiють до вiзуалiзацiї, що допоможе iнтерактивно спiлкуватися на великих вiдстанях не лише за допомогою письма, але й звуку чи зображення. За-
ì 1970-ÏÛ Óˆ¥ ÔÓ·‡˜Ë· Ò‚¥Ú ÍÌË„‡ é΂¥Ì‡ Ú‡ ÉÂȉ¥ íÓÙÙÎÂ¥‚ «Future Shock» («èË„ÓÎÓϯÂÌÌfl χȷÛÚ̥ϻ), fl͇ ÏËÚÚ˛ Òڇ· ‚ ÄÏÂˈ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏ ·ÂÒÚÒÂÎÂÓÏ. ì ˆ¥È ÍÌËÁ¥ È Û ‚ËÔÛ˘ÂÌ¥È ÒÎ¥‰ Á‡ ̲ «The Third Wave» («íÂÚfl ı‚ËÎfl») ‡‚ÚÓË ÔÓӘ ‚¥˘Û‚‡ÎË ¯‚ˉÍ Á‡‚¯ÂÌÌfl «ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË» ¥ ÔÂÂÏÓÊÌËÈ ÔËı¥‰ ÒÎ¥‰ÓÏ Á‡ ̲ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÂË ‡·Ó, ¥Ì¯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ÚÂÚ¸Óª ı‚ËÎ¥ – «ÂÔÓıË Á̸̇» (Ô¯‡ ı‚ËÎfl ·Û· ‡„‡ÌÓ˛, ‰Û„‡ – ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ˛). ì ‚ÂÂÒÌ¥ 2000-„Ó ÓÍÛ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ˜‡ÒÓÔËÒ Business 2.0 ‚Ë¥¯Ë‚ ‚¥‰Á̇˜ËÚË ˛‚¥ÎÂÈ «èË„ÓÎÓϯÂÌÌfl χȷÛÚ̥ϻ ˜Â„Ó‚ËÏ ÔÓ„ÌÓÁÓÏ Ì‡ Ú¥ Ê 30 ÓÍ¥‚ ¥ Á‡Îۘ˂ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó flÍ Ò‡ÏÓ„Ó íÓÙÙ·, Ú‡Í ¥ ˆ¥ÎÛ „ÛÔÛ ÂÍÒÔÂÚ¥‚, fl͇ ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Á 25 ‚ˉ‡ÚÌËı ·¥ÁÌÂÒÏÂÌ¥‚, ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, ¯ÓÛ-ÏÂÌ¥‚, ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥‚, ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥‚, ¥Ì‚ÂÒÚÓ¥‚, ·¥ÁÌÂÒ-ÍÓÌÒÛθڇÌÚ¥‚, Û˜ÂÌËı, ‚Ë̇ı¥‰ÌËÍ¥‚ ¥ ‡Ì‡Î¥ÚËÍ¥‚. èÓÏ¥Ê ˜ÎÂ̇ÏË ˆ¸Ó„Ó ÔÓ‚‡ÊÌÓ„Ó ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡ ÏÓÊ̇, Ò͇ʥÏÓ, ÁÛÒÚ¥ÚË, ÂÔ‡ Ice-T, ÍÓÚËÈ ÛÒh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
гроза полягає у розмиваннi iдентичностей, пов’язаних з етнiчним, iсторичним корiнням. Вони не формуються у нових поколiнь, натомiсть, формується мутований вид мультиiдентичности, який не передбачає окресленого територiального чи етнiчного узалежнення. Може бути узалежнення за сферою iнтересiв, вiком, статтю, професiєю, – але не за нацiональним принципом. Унiфiкацiя, унiверсалiзацiя вартостей i стандартiв у процесi европейської iнте¶рацiї зустрiчає вiдчутний спротив сил, якi захищають нацiональнi виробництва, культури, самобутностi, iсторiї. Один iз найяскравiших прикладiв сьогодення – боротьба з «макдональдизацiєю» в Сiетлi та Празi. В Українi, оскiльки вона ще не стала чимось самосутнiм, про це важко говорити. Як колись казав вiдомий класик, для того, щоб об’єднатися, нам спершу треба розмежуватися. В Европi цей процес розмежування i створення нацiональних держав вiдбувся iще пiвтора столiття тому, отож тепер европейцi можуть вести переговори про якiсь форми об’єднання. Українi прагнути вступити в таке об’єднання доволi ризиковано, позаяк виникає реальна загроза втратити свою самiсть. Думаю, що не лише пересiчний українець, але й високий посадовець не здатен назвати кiнцеву мету Украї-
·‚Ë‚Òfl ‡Î¸·ÓÏÓÏ «Ç·Ë‚ˆfl ÔÓÎ¥ˆÂÈÒ¸ÍËı», ÔÓ‰˛Ò‡ «íÂϥ̇ÚÓ‡-2» ãÂ¥ ä‡Á‡ÌÓÙÙ‡, ÂÎÂÍÚÓÌÌÓ„Ó Ï‡„̇ڇ ÌÓÏ ӉËÌ Å¥Î· ¢ÂÈÚÒ‡, Á‡„ÛÁÎÓ„Ó ‚ ̇ۈ¥ ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Òԥ͇ ÍÓÌ„ÂÒÛ ç¸˛Ú‡ ¢¥Ì∂¥˜‡, „ÓÒÔÓ‰‡fl ÔÓÚ‡ÎÛ Internet.com Ä·̇ åÂÍ·, ͇‚‡Î‡ 燈¥Ó̇θÌÓª ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓª ω‡Î¥ êÂfl äÛÁ‚ÂÈ· – ‚Ë̇ı¥‰ÌË͇ ÒËÌÚÂÁ‡ÚÓ‡ ÏÓ‚Ë – ¥ „ÓÎÓ‚ÌÓ„Ó ‚˜ÂÌÓ„Ó Î‡·Ó‡ÚÓ¥È É’˛ÎÂÚÚ-è‡Í‡‰‡ ëÚÂÌÎ¥ ǥθflÏÁ‡. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Ô‰ ̇ÏË Ì ÔÓÒÚÓ „ÛÔ͇ Ï¥ÈÌËÍ¥‚, ‡Î ÔÓÚÛÊÌËÈ ÍÓÌ„ÎÓÏÂ‡Ú Î˛‰ÂÈ, ÍÓÚ¥ ÚËχ˛Ú¸ Û Û͇ı ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ È Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚¥ Íβ˜¥ ‚¥‰ χȷÛÚ̸ӄÓ. ᇠÒÎÓ‚‡ÏË Ä·̇ ä‡π Á ··Ó‡ÚÓ¥ª Xerox PARC, «Ì‡È̇‰¥ÈÌ¥¯ËÈ Á‡Ò¥· ÔÓÓÍÛ‚‡ÚË Ï‡È·ÛÚÌπ – ˆÂ Ú‚ÓËÚË ÈÓ„Ó». ß ˆ¥ β‰Ë Ì Íˉ‡˛Ú¸ ÙÛÚÛËÒÚ˘ÌËı ÔÓ„ÌÓÁ¥‚ ̇ ‚¥ÚÂ, ‡ Ô¥‰Í¥Ôβ˛Ú¸ ªı ϥθfl‰ÌËÏË Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚ËÏË ‚ÎË‚‡ÌÌflÏË ‡·Ó ‡Ï·¥ˆ¥ÈÌËÏË ÚÂıÌÓ„ÂÌÌËÏË ÔÓÂÍÚ‡ÏË. ì Ò‚Óªı ÔÓ„ÌÓÁ‡ı ‚ÓÌË ‚¥‰¯ÚÓ‚ıÛ˛Ú¸Òfl ‚¥‰ ÔÓÂÍÚ¥‚, flÍ¥ ҸӄӉ̥ Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û ÒÚ‡‰¥ª ̇ÛÍÓ‚Ó„Ó ‡·Ó ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÓÔ‡ˆ˛‚‡ÌÌfl, ‡ ˜ÂÂÁ ‰Âͥθ͇ ÓÍ¥‚ ·Û‰ÛÚ¸ Á‡ÔÛ˘ÂÌ¥ ‚ χÒÓ‚Â ‚ËÓ·ÌˈڂÓ. üÍ χȷÛÚÌπ „ÓÚÛ˛Ú¸ Ì‡Ï ÚÂıÌÓ͇ÚË? ë͇Á‡ÚË – χȷÛÚÌπ ‚ ÓÊ‚Ëı ·‡‚‡ı – ·Û‰Â ÌÂÚÓ˜ÌÓ. ꇉ¯Â, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ни. Чого ми хочемо – нацiональної єдности, високої духовности, об’єднання з Европою, творення чогось окремого i свого, руху на Схiд, на Захiд? Проблема – у вiдсутностi саме української iдеї, бо тодi важко вибрати щось з-помiж iнших. Якась iнша iдея може замiнити невизрiлу нацiональну – i ми нiколи не станемо тим, чим би хотiлося. Тарас Возняк: В цьому сенсi абсолютну рацiю має наш ¶арант Конституцiї, який щороку запитує: «Так що ж ми будуємо?». Вiн, словами класика, є «дзеркалом української революцiї», яскравим представником того народу, який очолює. На вiдмiну вiд «картинкового» вишиваного i спiвочого народу реально iснує досить-таки понищене совєтизацiєю, збiднене морально i матерiально суспiльство, до якого радше можна застосувати термiн «населення територiї», нiж народ. Немає полiтичної єдности iз визначеною метою. Ту ж проблему мусив свого часу розв’язувати Ізраїль: нашарпане звiдусiль рiзномовне, рiзноетнiчне, рiзнокультурне населення... То не штука покерувати монолiтною державою з багатовiковими традицiями (скажiмо, Швецiєю). Важко з такого «збору» виховати щось, а iншого виходу просто немає. Є те «насєлєнiє», з якого ми маємо зро-
‚ fl‰Û˜Â-ÓÊ‚Ëı. ñ ÛÚÓÔ¥fl, ‰Ó‚‰Â̇ ‰Ó ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ‡·ÒÛ‰Û. éÚÊÂ, ÓÁÔÓ˜ÌÂÏÓ Ú‚¥ ̇ ÚÂÏÛ «üÍ fl ÔÓ‚¥‚ Î¥ÚÓ 2030-„Ó ÓÍÛ». çÂÁ‡‰Ó‚„Ó ‰Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÍÓÒÏ¥˜ÌÓª ÂË Ì‡ áÂÏÎ¥ ‚ÂÎËÍËÈ Ù¥ÁËÍ ÖÌ¥ÍÓ îÂÏ¥ ÒÙÓÏÛ₇‚ Ô‡‡‰ÓÍÒ, Á„¥‰ÌÓ Á flÍËÏ, flÍ·Ë ¥ÒÌÛ‚‡ÎË ÌÂÁÂÏÌ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ÔÓ‰¥·Ì¥ ‰Ó ÁÂÏÌÓª, ‚ÓÌË Á‡ ͥθ͇‰ÂÒflÚ ÚËÒfl˜ ÓÍ¥‚ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÚÂÏÔË flÍÓ„Ó ÁÓÒÚ‡˛Ú¸ Á‡ ÂÍÒÔÓÌÂÌÚÓ˛, ÁÏÓ„ÎË · ÒԥθÌËÏË ÁÛÒËÎÎflÏË ÍÓÎÓÌ¥ÁÛ‚‡ÚË Û‚ÂÒ¸ ÇÒÂÒ‚¥Ú, ‡Î ˆÂ ÒÛÔ˜ËÚ¸ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÏË Ì Á¥¯ÚÓ‚ıÛπÏÓÒfl Á ªıÌ¸Ó˛ ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ˛ ‚ ̇¯¥È ÁÓflÌ¥È ÒËÒÚÂÏ¥. ì Á̇ÏÂÌÌÓÏÛ ‰Îfl ÔÓË‚Û Î˛‰ËÌË ‚ ÍÓÒÏÓÒ 1961 Óˆ¥ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ‡ÒÚÓÌÓÏ ÑÂÈÍ ‚Ë‚¥‚ ÙÓÏÛÎÛ ‰Îfl Ô¥‰‡ıÛÌÍÛ „¥ÔÓÚÂÚ˘ÌÓ„Ó ˜ËÒ· ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È, ˘Ó Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ Ï¥ÊÁÓflÌËÈ Á‚’flÁÓÍ. ᇠ̇ÈÒÍÓÏÌ¥¯ËÏË ÓÁ‡ıÛÌ͇ÏË, ڥθÍË ‚ ̇¯¥È „‡Î‡ÍÚˈ¥ χÎÓ · ·ÛÚË Í¥Î¸Í‡ Ú‡ÍËı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È. îÓÏÛ· ÑÂÈ͇ ÓÍËÎË· ‡ÒÚÓÌÓÏ¥‚ ̇ ÔÓ¯ÛÍ Ò˄̇Υ‚ ÌÂÁÂÏÌËı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È Û ‡Ï͇ı ÔÓ„‡ÏË SETI, ÔÓÚ 40 ÓÍ¥‚ ‡ÍÚË‚ÌÓ„Ó ÔÓÒÎÛıÓ‚Û‚‡ÌÌfl ÍÓÒÏ¥˜ÌÓ„Ó ÂÙ¥Û Ì ÔËÌÂÒÎË ‚Ú¥¯ÌËı ÂÁÛθڇڥ‚ ¥ Î˯ ԥ‰ÍÂÒÎËÎË ÌÂÓÁ-
55
АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
бити народ. Щодо знаменитої фрази «маємо те, що маємо» можна писати цiлi трактати – такий простiр для семантичного наповнення має ця начебто тавтологiя! Алла Татаренко: Сучасна людина – ¶лобалiзована, американiзована – дуже цiнує свiй час. Перемога над часом – це перемога Америки над Росiєю, як стверджується у книзi Басари «Вiртуальна кабала». У цiй книзi проблеми ¶лобалiзацiї розглядаються в контекстi нової Інтернет-мережi, що покриває увесь свiт, з перспективи малої, европейської цивiлiзацiї. Іншi аспекти ¶лобалiзацiї розглядаються як частини вiртуальної реальности, що може замiнити реальну. Проте, у цьому планi виникає дуже цiкаве питання – як боротися з ¶лобалiзацiєю у свiтi засобами самої ¶лобалiзацiї? Наприклад, Павич – письменник «нацiоналiстичний», i навiть «шовiнiстичний», – досить успiшно використовує можливостi Інтернету, «пiдвiшуючи» у ньому свої оповiдання й романи. При цьому вони не мають форми звичайних iнтернет-версiй книжок. У веб-творчостi Павича можна використовувати можливостi читання творiв у рiзних напрямках, в кожному з оповiдань можуть бути два-три фiнали тощо. Останнiй роман письменника побудований таким чином, що без пiдключення до iнших сайтiв
‚’flÁÌ¥ÒÚ¸ Ô‡‡‰ÓÍÒÛ îÂÏ¥ ‚ ‡Ï͇ı ÛÁ‚˘‡πÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Û. ç‡ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ‡È‰ÛÊÌËı ÔÓ„ÌÓÁ¥‚ ÔÓÌËÍÌÂÌÌfl ‚ Ï¥ÍÓÍÓÒÏ, ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë ÓÒ‚ÓπÌÌfl ÍÓÒÏ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ Ì ‚Ë„Îfl‰‡˛Ú¸ ̇ÒڥθÍË Á‡ıÓÔβ˛˜ËÏË. èÓθÓÚË ‰Ó ‰‡Î¸Ì¥ı Á¥ÓÍ, flÍËÏË Ï‡ËÎË Ù‡ÌÚ‡ÒÚË ÛÒ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ ‚ Ò‰ËÌ¥ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, Û Ì‡È·ÎËʘ¥ 30 ÓÍ¥‚ ̇‚fl‰ ˜Ë Á‰¥ÈÒÌflÚ¸Òfl. äÓÒÏ¥˜Ì‡ ÚÂı̥͇ ·Û‰Â ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÚË Óθ ·ÂÁ‰ÓÚÓ‚Ó„Ó ÍÓÏÛÚ‡ÚÓ‡ ‰Îfl Ô·ÌÂÚ‡ÌÓª Í¥·Â-ÏÂÂÊ¥. ì flÍÓÒÚ¥ ÒÛÔÛÚÌËÍ¥‚ Á‚’flÁÍÛ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÚËÏÛÚ¸ ÛÒ ڥ Ê Ì‡‰Ï¥Ì¥‡Ú˛Ì¥ ̇ÌÓ-ÍÓÏÔ’˛ÚÂË, flÍ¥ ÓÁÔÓÓ¯Û‚‡ÚËÏÛÚ¸ Û ÍÓÒÏÓÒ¥ ‚ ϥθÈÓÌÌËı ͥθÍÓÒÚflı. ᇂ‰flÍË „ÂÌÌ¥È ¥ÌÊÂÌÂ¥ª, ÍÎÓÌÛ‚‡ÌÌ˛ ¥ ‚¥ÚۇθÌÓÏÛ ÏÓ‰Â₇ÌÌ˛ β‰Ë̇ ÁÏÓÊ Ì ڥθÍË Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ‚¥˜Ì ÊËÚÚfl ‚Ò¥Ï ÌËÌ¥ ÊË‚ËÏ, ‡ÎÂ È ‚Ú¥ÎËÚË ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ «ÒԥθÌÓª ÒÔ‡‚Ë», Á‡ÔÓÔÓÌÓ‚‡ÌÛ ÒÚÓ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ Ù¥ÎÓÒÓÙÓÏ Ç‡Ò¥Î¥πÏ î¸Ó‰ÓÓ‚ËÏ, – ÓÊË‚ËÚË ÏÂÚ‚Ëı β‰ÂÈ. ᇠڂ‰ÊÂÌÌflÏ êÓ·‡ ¢ÎÂÈÁ‡, Ô¥Ó̇ ÏÛθÚËω¥ÈÌÓª ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ÍÓÚËÈ ÍÂÛ‚‡‚ ÓÁӷ͇ÏË ÍÓÏԇ̥ª å‡ÈÍÓÒÓÙÚ Û ˆ¥È „‡ÎÛÁ¥, Û Ì‡È·ÎËʘÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ ÒÚ‡ÌÛÚ¸ ÏÓÊÎË‚ËÏË ÚÓÍ-¯ÓÛ Á‡ Û˜‡ÒÚ˛ ÔÓ‚ÂÌÛÚËı ‰Ó ÊËÚÚfl ÏËÒÎËÚÂÎ¥‚ ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ‰¥fl˜¥‚. ìfl‚¥Ú¸ ÒÓ·¥, ̇ÔËÍ·‰, ¯ÓÛ, ‚ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
56
Інтернету та перечитання певних веб-сторiнок не можна вловити сутi, увесь роман втрачає сенс. Таким чином, европейцi намагаються йти в ногу з часом i утримувати свою нiшу в ¶лобалiзацiйному процесi. Басара у своєму романi розробляє концепцiю, що у той час, як Росiя намагалася перемогти в просторi, Америка експлуатувала час i перемогла в ньому. Цей iсторичний вибiр дав їй новi можливостi, i тепер вона нас ¶лобалiзує, а Союз розпався i вiдiйшов у минуле. Хотiлося, щоб ми якось розвинули тему, зачеплену паном Мирославом Поповичем стосовно православ’я, як форми самовизначення, i католицизму, як ¶лобалiстичного явища. Про це я особисто чую вперше, а за цим можуть стояти проблеми, про якi ми мало знаємо. Звiдси, скажiмо, можуть походити прагнення слов’янських народiв, якi тримаються за православ’я i таким чином намагаються утримати свою iдентичнiсть, автономнiсть i не розчинитися в духовному, iншому морi. І це дiйсно бере свiй початок ще вiд часiв, коли писав своє звернення Петро Могила. Богдан Панкевич: Декiлька мiркувань щодо Вашого викладу. Що зi свiтом буде? Що Бог дасть, те i буде. Врештi, в Бiблiї право нацiй на самовизначення не опи-
flÍÓÏÛ ÓÊË‚ÎÂÌ¥ 凥fl ÄÌÚÛ‡ÌÂÚÚ‡, ä‡Î å‡ÍÒ, Ä·‡„‡Ï ã¥ÌÍÓÎ¸Ì ¥ ç¥Í¥Ú‡ ïÛ˘Ó‚ ·Û‰ÛÚ¸ Ó·„Ó‚Ó˛‚‡ÚË Ô‚‡„Ë Ú‡ ıË·Ë ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª ‚ ÛÏÓ‚‡ı ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÏÂÂÊ¥. èÓÌflÚÚfl «Î˛‰Ò¸ÍÓª ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË» ̇·Û‰Â ¥Ì¯Ó„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ, ÔÓÁ‡flÍ ·Û‰¸-fl͇ β‰Ë̇ ‚ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ·¥Ó-ÏÂÂÊ¥ ÁÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ·Û‰¸-flÍÓ˛ ¥Ì¯Ó˛ β‰ËÌÓ˛, „ÛÔÓ˛ ÓÒ¥· ‡·Ó ‚ÒÂÓıÓÔÌÓ˛ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓ˛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ˛. Ç¥Úۇθ̇ ‡θ̥ÒÚ¸ Û XXI ÒÚÓ¥˜˜¥ ¥ÒÌÛ‚‡ÚËÏ Ì ‚ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥, ‡ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó ‚ „ÓÎÓ‚¥ β‰ËÌË. ÇÊË‚ÎÂÌ¥ Û ÏÓÁÓÍ Ì‡ÌÓ·ÓÚË, ˘Ó ÔÓ ÌËı ȯÎÓÒfl ‚ˢÂ, ‰ÓÁ‚ÓÎflÚ¸ „‡ÒËÚË Ò˄̇ÎË, flÍ¥ ̇‰ıÓ‰flÚ¸ ˜ÂÂÁ Ó„‡ÌË ‚¥‰˜ÛÚÚ¥‚ β‰ËÌË Á ‡θÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ, ¥ Á‡Ï¥˘‡ÚË ªı Ò˄̇·ÏË, flÍ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸ ÍÓÌÍÂÚÌËÏ Ó·ÒÚ‡‚ËÌ‡Ï ‚¥ÚۇθÌÓª ‡θÌÓÒÚ¥. èË̈ËÔÓ‚Û ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Ú‡ÍËı χ̥ÔÛÎflˆ¥È Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ˛ ‰Ó‚ÂÎË ‚˜ÂÌ¥ Á ßÌÒÚËÚÛÚÛ å‡ÍÒ‡ è·Ì͇ ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥, ÍÓÚ¥ ÓÁÓ·ËÎË «ÌÂÈÓÌÌËÈ Ú‡ÌÁËÒÚÓ». í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Û Î˛‰ËÌË ·Û‰Â ÔÓ‚Ì ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÔËÒÛÚÌÓÒÚË ‚ ¥Ì¯¥È ‡θÌÓÒÚ¥. åË ÁÏÓÊÂÏÓ Ì ڥθÍË ÔÓ·‡˜ËÚË ¥ ÔÓ˜ÛÚË ‚¥ÚۇθÌÛ Â‡Î¸Ì¥ÒÚ¸, flÍ Á‡‡Á ÏË ·‡˜ËÏÓ ªª ̇ Â͇̥ ÏÓÌ¥ÚÓ‡ ¥ ˜ÛπÏÓ Í¥Á¸ ‰Ë̇ϥÍË, ‡ÎÂ È ‚¥‰˜ÛÚË ªª Ûҥχ Ó„‡Ì‡ÏË ˜ÛÚÚ¥‚ – ÔÓÚÓ͇ÚË, ÔÓÌ˛ı‡ÚË ¥ «ÒÔÓ·Û‚‡ÚË Ì‡ ÁÛ·». èË ˆ¸ÓÏÛ ·ÂÁ‰Óh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
сане. Але проблема полягає у тому, що кожен рух є оптимальним, якщо iснує принаймнi два сильних центри, якi можуть сперечатися мiж собою, i в цiй суперечцi виборюється оптимальний напрямок до iстини. Росiю на сьогоднi можна вiдкинути – вона занадто слабка, але є гегемон – Америка, i є гнила Европа. А гнила вона тому, що не визначилася, так само, як i Україна, чим вона є. Інституцiї, якi вона створює, самi по собi слабкi, бо повиннi зважати принаймнi на дванадцять факторiв-країн, в той час, як США мають єдину державну полiтику. Напевно тому виникають труднощi iз доволi хамським пануванням Штатiв стосовно сприйняття його з боку культурної Европи. Чи потрiбнi Европi сильнi iнституцiї, якi б не оглядалися на 12 (чи вже 15?) урядiв та їхнi позицiї, чи сила Европи – в европейськiй iдеї, в її багатогранностi? Як протистояти гегемонiї США? Об’єднання Европи може стати однiєю iз панацей, скажiмо, щодо проблеми баскiв та iнших подiбних народiв, адже якщо нацiї мають самовизначатися, то процес дроблення може тривати майже до безконечности, в той час як iнте¶рацiя має все ж iсторичнi перспективи. Тепер – декiлька запитань, що стосуються безпосередньо України. Чи двовекторнiсть України – захiдний вектор Захiд-
ÚÓ‚Â ÒÔÓÎÛ˜ÂÌÌfl ÏÓÁÍÓ‚Ëı ̇ÌÓ·ÓÚ¥‚ ÛÒ¥ı β‰ÂÈ Û π‰ËÌÛ ÏÂÂÊÛ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚ¸ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl π‰ËÌÓª ‡θÌÓÒÚË, ‚ flÍ¥È ‚¥Úۇθ̥ β‰Ë – ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥ ÏÓ‰ÂÎ¥ ‡θÌËı β‰ÂÈ – ÁÏÓÊÛÚ¸ ÁÛÒÚ¥˜‡ÚËÒfl ¥ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÚËÒfl Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ (ÔÓÓ·‡Á Ú‡ÍÓª ÏÂÂÊ‚Ӫ ‡θÌÓÒÚË ÏÓÊ̇ ÔÓ·‡˜ËÚË Ì‡ Ò‚¥ worlds.com). ç‡ÔËÍ·‰, ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó ÁÛÒÚ¥‚¯ËÒ¸ ¥Á Ò‚ÓªÏ ‰Û„ÓÏ Û ‚¥ÚÛ‡Î¸Ì¥È Â‡Î¸ÌÓÒÚ¥ ̇ flÍ¥È-Ì·ۉ¸ Ô·ÌÂÚ¥ X, ‚Ë ÏÓÊÂÚ ‰ÓÏÓ‚ËÚËÒ¸ ÔÓ ÍÓÌÍÂÚÌÛ ÁÛÒÚ¥˜ Á ÌËÏ ˜ÂÂÁ ‰‚¥ „Ó‰ËÌË ‚ ‡θÌÓÏÛ ÒÍ‚Â¥ ̇‚ÔÓÚË ‚‡¯Ó„Ó ·Û‰ËÌÍÛ. Ä·Ó, ̇‚Ô‡ÍË, ÔÓÁ̇ÈÓÏË‚¯ËÒ¸ ¥Á ‰¥‚˜ËÌÓ˛ ̇ ‚ÛÎˈ¥, ‚Ë ÏÓÊÂÚ ÔËÁ̇˜ËÚË ªÈ ÔÓ·‡˜ÂÌÌfl Û ‚¥ÚۇθÌÓÏÛ ÂÒÚӇ̥ «Ä‡‡Ú» ̇ Ó‰ÌÓÈÏÂÌÌ¥È ‚¥ÚÛ‡Î¸Ì¥È „Ó¥. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ÔË ˆ¸ÓÏÛ ‚‡Ï Ì ‰Ó‚‰ÂÚ¸Òfl ÓÁÔ·˜Û‚‡ÚËÒfl Á‡ ‚¥ÚۇθÌ ¯‡ÏÔ‡ÌҸ͠‡θÌËÏË „Ó¯Ëχ. ßÏÓ‚¥Ì¥¯Â Á‡ ‚ÒÂ, „Ó¯¥ ‚Ú‡ÚflÚ¸ Ò‚¥È ÒÂÌÒ flÍ Á‡Ò¥· Ó·¥„Û ¥ ·Û‰ÛÚ¸ Á‡Ï¥ÌÂÌ¥ ˜ËÏÓÒ¸ ¥Ì¯ËÏ, ˆ¥ÌÌ¥¯ËÏ ‰Îfl ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‡Ì¥Ê ¯Ï‡ÚÓ˜ÍË Ô‡ÔÂÛ, ÌÓϥ̇θÌÓ Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌ¥ «‰ÓÓ„Óˆ¥ÌÌËÏË» ÏÂڇ·ÏË, flÍ¥ Ú‡ÍÓÊ ‚Ú‡ÚflÚ¸ Ò‚¥È ÒÂÌÒ, ̇·ÛÚËÈ ‚ ‡„‡ÌÓ-ÔÓÏËÒÎÓ‚Û ÂÔÓıÛ. é‰ËÌ ¥Á „ÓÎÓ‚ÌËı ÔÓ͇ÁÌËÍ¥‚ flÍÓÒÚË ÊËÚÚfl β‰ËÌË – ‚¥‰ÒÓÚÓÍ ˜‡ÒÛ, flÍËÈ ‚Ó̇ ÏÓÊ ÔËÒ‚flÚËÚË Ò‚Óh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ної України i схiдний – київського iстеблiшменту – не формують загрози на розрив знову по Збручевi? І друге: чи параметр холуйськости нашого народу загрозливiшим є при iнте¶рацiї в Европу, чи в Росiю? Лiдiя Артюх: Чи може бути спiльне культурне середовище в ¶лобальному планi? Чим вiдрiзняється процес iнте¶рацiї вiд процесу унiфiкацiї, власне в культурному середовищi? І чи не може проблема розвитку iнформацiйного простору i манiпуляцiя нами як бiдною i недостатньо поiнформованою нацiєю призвести до «комiксизацiї» нашої культури, чи все ж ми маємо шанс вистояти? Мирослав Попович: Напередовсiм таке запитання: яке суспiльство є бiльш традицiйним – сучасне українське, чи, скажiмо, англiйське або французьке? Я переконаний, що останнi два є набагато традицiйнiшими, нiж українське. Вiзьмiмо для прикладу хоча б стан кладовищ. Наше, українське, з поваленими хрестами i забутими могилами. А в Англiї на цвинтарi можна знайти могили предкiв ще з XIV-го ст. Оскiльки нацiя осмислюється, як квазi-родина, то у цьому розумiннi родиннi традицiї у нас, а особливо – в Росiї, є набагато слабшими не лише внаслiдок воєн, скiльки через iмперську
ªÏ Á‡ıÓÔÎÂÌÌflÏ ¥ ÓÁ‚‡„‡Ï. ì ̇ȷÎËʘÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ ÊËÚÚfl ·Û‰Â Á‚¥Î¸ÌÂÌ ‚¥‰ ·Û‰ÂÌ˘ËÌË. Ñ¥·Ì¥ „ÓÒÔÓ‰‡Ò¸Í¥ ÒÔ‡‚Ë, Ò͇ʥÏÓ, Ô‡ÌÌfl, ÔË„ÓÚÛ‚‡ÌÌfl ªÊ¥ ˜Ë Ô˷ˇÌÌfl, ˘Ó ªı ‰Ó Ò‰ËÌË ïï ÒÚÓ¥˜˜fl ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÎË Ê¥ÌÍË, ‡ ÚÂÔ Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ – ÔÓ·ÛÚÓ‚¥ ÂÎÂÍÚÓÔË·‰Ë, ·Û‰ÛÚ¸ Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡ÚË ·‡„‡ÚÓˆ¥Î¸Ó‚¥ Ó·ÓÚË. óË ·Û‰Â β‰Ë̇ flÍ ¥ ‡Ì¥¯Â Ô‡ˆ˛‚‡ÚË, ‡ ˜Ë ÁÏÓÊ ÔÂÂÍ·ÒÚË ‚Ò˛ ˜ÓÌÓ‚Û Ó·ÓÚÛ Ì‡ «ÓÁÛÏÌ¥ χ¯ËÌË», ¥Á Ô‚̥ÒÚ˛ Ò͇Á‡ÚË ÔÓÍË ‚‡ÊÍÓ, ÔÓÚ ‚Ê Á‡‡Á ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ҇ϠÔÓÌflÚÚfl «Ó·ÓÚ‡» ͇‰Ë̇θÌÓ ÁÏ¥ÌËÚ¸Òfl. ÖÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ Ô‡ˆ¥ ‚ËÁ̇˜‡ÚËÏÂÚ¸Òfl Ì ÒڥθÍË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏË ‚Ë„Ó‰‡ÏË, ÒͥθÍË Ó·Òfl„ÓÏ Á‡Ú‡˜ÂÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ. ó‡Ò, ÒıÓÊÂ, Òڇ̠‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ Á‡„‡Î¸ÌÓ˛ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ˛, ÔÓÁ‡flÍ ‚ ÏÂʇı Ô·ÌÂÚË ‚¥Ì χπ ÛÌ¥‚Â҇θÌÛ ˘¥Î¸Ì¥ÒÚ¸. íÂÓ¥fl ‚¥‰ÌÓÒÌÓÒÚË ÔËÔÛÒ͇π ÛÔÓ‚¥Î¸ÌÂÌÌfl ˜‡ÒÛ, ‡Î ‚ ̇ȷÎËʘÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Ì Ô‰·‡˜‡πÚ¸Òfl ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË ÓÁÚfl„ÌÛÚË ˜‡Ò, ˘Ó· Á‡ ¥Ì¯Ëı ¥‚ÌËı ÛÏÓ‚ Ó‰ÂʇÚË ÁÏÓ„Û Ó·ËÚË Á‡ Ó‰ÌÛ ÒÂÍÛÌ‰Û ·¥Î¸¯Â ÎÓ„¥˜ÌËı ÓÔ‡ˆ¥È. ã˛‰Ë̇ ÏÓÊ Á·¥Î¸¯ËÚË ¯‚ˉÍÓ‰¥˛ ÍÓÏÔ’˛Ú‡ ‡·Ó ÓÁ¯ËËÚË ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ÏÓÁÍÛ Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ÂÎÂÍÚÓÌÌËı ¥ÏÔ·ÌÚ¥‚, ¥ ˆÂ Ô¥‰‚ˢËÚ¸ flÍ¥ÒÚ¸ ÔËÈÌflÚËı ̲ ¥¯Â̸, ‡Î ‚ ·Û‰¸-flÍÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ
57
АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
органiзацiю полiтичного життя, яка пов’язана з величезними мi¶рацiями на великiй територiї i розвиває переїзди з мiсця на мiсце. Одна iз характерних рис Европи полягає у збереженнi великої традицiйної основи, при тому, що не в цьому її специфiка. Скажiмо, Китай теж зберiгає традицiйну основу. У цiй позицiї европейська цивiлiзацiя дуже сильно вiдрiзняється вiд американської саме вiдсутнiстю глибокої традицiйної основи в останньої. При цьому йдеться не просто про те, що там зовсiм немає традицiй – недавня iсторiя зберiгається i буквально живе у свiдомостi сучасного американця. Европа є цiлiснiсть, що складається з багатьох нацiональних одиниць, тодi, коли Штати є сукупнiстю маленьких мiст, тим, що Ільф i Петров генiально назвали «одноповерховою Америкою». США – це чудо, бо це – величезна iмперiя, яка не стала iмперiєю, яка не створила потужного iмперського центру на такiй територiї. По сутi, Америка не має нi нацiонального телебачення, нi нацiональних газет... Американцi живуть своїм локальним життям. Коли в серпнi минулого року я виступав по телебаченню, на другий день всi на вулицi вiталися зi мною... Европа зберiгає свою колосальну культурну рiзноманiтнiсть – i в цьому її найсуттєвiша вiдмiннiсть вiд
‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌËı ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ ¥ÒÌÛπ Ó·ÏÂÊÂÌ ˜ËÒÎÓ ¥¯Â̸, flÍ¥ β‰Ë̇ ÏÓÊ ÔËÈÌflÚË ¥ Á‰¥ÈÒÌËÚË Á‡ Ó‰ËÌˈ˛ ˜‡ÒÛ. êÓÁ‚‡„Ë Ï‡È·ÛÚÌ¸Ó„Ó – ˆÂ ̇ÒڥθÍË ·‡„‡Ú ÔÓΠ‰Îfl Ù‡ÌÚ‡Á¥ª, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ ÒÚ‡¯ÌÓ ÔÓ‰ÛχÚË, ‰Ó ˜Ó„Ó ÏÓÊÛÚ¸ ‰¥ÈÚË ‚ËÚÓ̘ÂÌ¥ ‚¥Úۇθ̥ „‰ÓÌ¥ÒÚË. á ÛÔ‚ÌÂÌ¥ÒÚ˛ ÏÓÊ̇ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË Ú¥Î¸ÍË ÚÂ, ˘Ó ÚÂı̥͇ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ‰‡ÒÚ¸ β‰ËÌ¥ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Ì ڥθÍË ÔÓ‚ÌÓÍÓ‚ÌÓ Ì‡ÒÓÎÓ‰ÊÛ‚‡ÚËÒfl ‚¥ÚۇθÌÓ˛ ‡θ̥ÒÚ˛, ‡ÎÂ È «Á‡Î¥ÁÚË ‚ ¯Í¥Û» ¥Ì¯Óª β‰ËÌË, flÍ ˆÂ ·ÛÎÓ ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÓ‚‡ÌÓ Û Ù‡ÌÚ‡ÒÚ˘ÌÓÏÛ Ù¥Î¸Ï¥ «ìÒ‰ËÌ¥ ÑÊÓ̇ å‡ÎÍӂ˘‡», ‡·Ë ‚ËÔÓ·Û‚‡ÚË ÛÒÂ, ˘Ó ‚¥‰˜Û‚‡π ˆËÔ¥πÌÚ. åÓÊ̇ ΄ÍÓ ÒÓ·¥ Ûfl‚ËÚË, ̇ÔËÍ·‰, Í¥ÌÓ Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ: „Îfl‰‡˜ ÁÏÓÊ ‚Ë·‡ÚË ÒÓ·¥ ·Û‰¸-flÍÓ„Ó ‡ÍÚÓ‡ Á ٥θÏÛ ¥ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó ÔÂÂÊË‚‡ÚË ÂÏÓˆ¥ª ÈÓ„Ó „ÂÓfl. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ‰Îfl ÍÂÛ‚‡ÌÌfl ÌÓ‚ËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ Á̇‰Ó·ËÚ¸Òfl ÌÓ‚ËÈ Ûfl‰. ë¸Ó„Ӊ̥ Û ‚Ò¥ı ͇ªÌ‡ı, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÙÓÏË ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó Ô‡‚Î¥ÌÌfl, Ó„‡ÌË ‚·‰Ë ÙÓÏÛ˛Ú¸Òfl ¥ ‰¥˛Ú¸ Á‡ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌÓ-ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌÓ˛ ÓÁ̇ÍÓ˛. ì ÍÓÊÌÓÏÛ Ì‡ÒÂÎÂÌÓÏÛ ÔÛÌÍÚ¥ π ‚·ÒÌ¥ Ó„‡ÌË ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl, Ô¥‰ ˛ËÒ‰Ë͈¥˛ flÍËı Ô¥‰Ô‡‰‡˛Ú¸ ÛÒ¥ „Óχ‰flÌË, ÍÓÚ¥ ϯ͇˛Ú¸ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÔÛÌÍÚ¥, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
58
атомiзованої Америки. До речi, державнi кордони в Европi – недавня вигадка, бо перед Першою свiтовою вiйною вони майже не охоронялися, були лише митницi. Кордони – це здобуток двох свiтових воєн. Тим не менше, культурнi вiдмiнностi зберiгалися. Навiть сама того не усвiдомлюючи, Европа iснує як духовна цiлiснiсть. У нас дещо краща ситуацiя зi знанням здобуткiв европейської культури. Коли англiйцi дiзнаються, що ми любимо Бернса, вони хапаються за голову, бо жоден англiєць не розумiє лiрики Бернса. Тим бiльше – Шекспiра. Як менi розповiли, Шекспiр писав такою мовою, якою в XVI-му ст. розмовляли в Англiї iрландцi. Особисто для мене Бернс – це поет, на творчостi якого я формувався, особливо коли вийшли його поезiї у блискучих перекладах Маршака. Проблема iдентичности для нас така болюча, бо в нас її нема. Нас вiками вчили, що православ’я на Українi було виразом патрiотизму (це був єдиний вiдступ вiд антирелiгiйних настанов), а греко-католики – це зрадники українського народу, якi начебто йшли «на поводу» i т.д. А ще ж були українськi протестанти й українськi римо-католики, i досить багато. І все це – наша культура. Можна, безумовно, нинiшнiй смiтник внести, i тодi нiчого в нас не буде – нi
ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÂÚÌ¥˜ÌËı, ÍÛθÚÛÌËı, ‚¥ÍÓ‚Ëı, ÂÎ¥„¥ÈÌËı Ú‡ ¥Ì¯Ëı ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚÂÈ. ì ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥È ÏÂÂÊ¥ „ÂÓ„‡Ù¥˜Ì¥ ÓÁ·¥ÊÌÓÒÚ¥ χ˛Ú¸ ϥ̥χθÌ Á̇˜ÂÌÌfl, ÚÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ, Ó·’π‰Ì‡Ì ڇÍÓ˛ ÏÂÂʲ, ·Û‰Â ÍÂÓ‚‡Ì ӄ‡Ì‡ÏË, ÒÙÓÏÓ‚‡ÌËÏË Á‡ ÓÁ̇ÍÓ˛ ÒԥθÌÓÒÚË ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. ç‡ÔËÍ·‰, Ú‡ ˜Ë ¥Ì¯‡ ÂÎ¥„¥È̇ „ÛÔ‡ χÚËÏ π‰ËÌËÈ Ûfl‰, ˛ËÒ‰Ë͈¥fl flÍÓ„Ó ÔÓ¯Ë˛‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ̇ ‚Ò¥ı ˜ÎÂÌ¥‚ „ÛÔË, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ Ï¥Òˆfl ªıÌ¸Ó„Ó ÔÓÊË‚‡ÌÌfl, ‡ ‚ ÓÍÂÏÓ ÛÁflÚÓÏÛ Ï¥ÒÚ¥ ‰¥flÚËÏ ·ÂÁÎ¥˜ Ûfl‰¥‚ «Á‡ ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË», Ì ԥ‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡ÌËı Ó‰ÌÓÏÛ Á‡„‡Î¸ÌÓÏÛ ˆÂÌÚÓ‚¥. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÌÂÏËÌۘ ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl ÂÓÁ¥fl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÍÓ‰ÓÌ¥‚ Á‡ ÔËÍ·‰ÓÏ ÚÓ„Ó, flÍ ˆÂ Á‡‡Á ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚ ͇ªÌ‡ı Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÔ¥‚ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡. Ň ·¥Î¸¯Â, β‰Ë̇ Á‰Ó·Û‰Â ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÙÓÏÛ‚‡ÚË ‰Îfl Ò· Ûfl‰ ̇ ‚·ÒÌËÈ ÒχÍ. ôÓ· ·ÛÎÓ ÁÓÁÛϥΥ¯Â, ÔÓ ˘Ó ȉÂÚ¸Òfl, Ûfl‚¥Ú¸ Ò· „Óχ‰flÌËÌÓÏ Ì Ӊ̥πª (χÍÒËÏÛÏ ‰‚Óı), ‡ ‚Ò¥ı ͇ªÌ Ò‚¥ÚÛ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò – ÚÓ‰¥ Û ‚‡Ò ·Û‰Â ÁÏÓ„‡ ӷˇÚË Á‡ ·‡Ê‡ÌÌflÏ Û ÔÂ‚Ì¥È Í‡ªÌ¥ Ô‚̥ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ·Î‡„‡ ¥ ÔÓÒÎÛ„Ë. ç‡ÔËÍ·‰, ‚Ë ÏÓÊÂÚ ‚Ë¥¯ËÚË ÍÛÔËÚË ·Û‰ËÌÓÍ Û åÓ̇ÍÓ, Á‡Ô·ÚËÚË Á‡ Ì¸Ó„Ó ‚ êÓÒ¥ª, ‡ ÔÓ‰‡ÚË ‚ ÅÓÎ¥‚¥ª (‡·Ó ‰Â ·Û‰Â h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¶лобального, нi не¶лобального. А можливо, використання всiх цих «¶лобальностей» допоможе нам глибше осягнути свiт, подiбно до технiки перекладу, яка дала нам можливiсть пiзнати Бернса. Завдяки ним ми можемо, навпаки, знайти свої коренi, якi нiколи iз землi не пiдбирали. Все залежить вiд того, що за це вiд нас будуть вимагати. Якщо будемо пiднiмати руку за те, щоб бомбити Косово – то залишимось смiтниками, вiд яких нiчого у цьому свiтi не залежить. Якщо не буде рiвноважного варiанту, ... то будемо ми Колумбiєю. Тарас Возняк: Тут iстотною була прив’язка до структури свiтового порядку, заснованої на католицькому принципi єдиного єпископа у Римi, якому чiтко пiдпорядкована уся вертикаль. За таким принципом побудованi i православнi Церкви, – це принципи автокефалiї, незалежности на рiвнi церковних громад. Церква тодi була, по сутi, мiстом, полiсом. Думаю, що екуменiчний рух йде саме в цьому напрямку – визнання певної «острiвности» деяких близьких речей. Ми можемо бути незалежними, але ми залишаємося близькими, або й братами. Певною мiрою – це ревiзiя католицького унiтаризму, хоча вiн, мабуть, бiльше був пов’язаний з полiтичними, анiж з духовними аспектами. Так була уструк-
‚Ë„¥‰Ì¥¯Â), Ó‰ÂʇÚË ÓÒ‚¥ÚÛ Û î‡Ìˆ¥ª, ‚¥‰ÍËÚË ·¥ÁÌÂÒ Ì‡ ä¥Ô¥, Á‡ÍËÚË ÚÓÈ Ò‡Ï ·¥ÁÌÂÒ Û êÓÒ¥ª, Ó‰ÛÊËÚËÒfl ‚ ÄÙˈ¥, ÓÁÎÛ˜ËÚËÒfl ‚ ÉÓη̉¥ª, Î¥ÍÛ‚‡ÚËÒfl Û ò‚ˆ¥ª, ‚¥‰‰‡ÚË ‰¥ÚÂÈ Û flÒ· ‚ ÄÏÂˈ¥, Ó‰ÂÊÛ‚‡ÚË ÔÂÌÒ¥˛ ‚ Ä‚ÒڇΥª. Ç ÔË̈ËÔ¥, ÛÒ ˆÂ ‰ÓÒflÊÌÓ È Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ – ÍÛÔËÚË „Óχ‰flÌÒÚ‚Ó ÏÓÊ̇ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ‚ ·Û‰¸-flÍ¥È Í‡ªÌ¥, ȉÂÚ¸Òfl Î˯ ÔÓ ˆ¥ÌÛ, ‡Î ÚÂ, ˘Ó ҸӄӉ̥ Á‰Ó·Û‚‡πÚ¸Òfl ¥Á ‚ÂÎËÍËÏË Á‡Ú‡Ú‡ÏË Ù¥Ì‡ÌÒ¥‚, ˜‡ÒÛ ¥ Ù¥Á˘ÌÓª ÂÌ„¥ª, Á‡‚Ú‡ ‚Ë¥¯Û‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ̇ÚËÒ͇ÌÌflÏ ÍÌÓÔÍË ‡·Ó ̇‚¥Ú¸ ÔÓÒÚ¥¯Â – ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ·Û‰Â ÔÓÛıÛ Ï¥ÁË̈fl ‚ ÔÓ‚¥Ú¥.
êÖèéêíÄÜ ßá èÖíãÖû ÉßëíÖêÖáàëì çÄ òà∫ éÚÊÂ, ‚Ë ÓÁ̇ÈÓÏËÎËÒfl Á ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌËÏË ÚÂÁ‡ÏË 26-ÚË ÔÓ„ÌÓÁ¥‚. ñ¥ ÔÓ„ÌÓÁË ÓÒÓ·ÎË‚Ó ˆ¥Í‡‚¥ ÚËÏ, ˘Ó ‡‚ÚÓË ÔËÒ‡ÎË ªı Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ Ó‰ËÌ ‚¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó, ¥ ˘Ó ‚ ÌËı ÔÓÏ¥ÚÌÓ ·ÂÁÎ¥˜ ÒԥθÌËı ËÒ ¥ ‰ÂÚ‡ÎÂÈ. ᄇ‰‡ÈÏÓ Î„ÂÌ‰Û ÔÓ ÔÂÂÍ·‰ ˛‰ÂÈÒ¸ÍÓª íÓË Ì‡ „ˆ¸ÍÛ ÏÓ‚Û. âÓ„Ó Û ÚÂÚ¸ÓÏÛ ÒÚÓ¥˜˜¥ ‰Ó ̇¯Óª ÂË Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡ÎË Ò¥Ï‰ÂÒflÚ ‰‚‡ ÔÂÂÍ·‰‡˜¥, ÍÓÚ¥, Ì ÒÔ¥ÎÍÛ˛˜ËÒ¸ Ó‰ËÌ Á Ó‰ÌËÏ, ‚ˉ‡ÎË Ó‰Ì‡ÍÓ‚ËÈ ÚÂÍÒÚ, flÍËÈ Ì‡Á‚‡ÎË «ëÂÔÚÛ‡„¥ÌÚÓ˛» ¥ Á„Ó‰ÓÏ Í‡ÌÓÌ¥ÁÛ‚‡ÎË flÍ ëÚ‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
турована стара католицька Европа. Однак були i спроби протистояння цьому. Протестантизм – одна iз спроб, але першим протестом, очевидно, була схiдна схизма. Пiсля Другого Ватиканського собору окреслилися позитивнi тенденцiї в сенсi бiльшої толерантности, бiльшого плюралiзму. Двадцять рокiв правлiння Івана-Павла II змiнили обличчя Церкви. Греко-католицизм певною мiрою можна зарахувати до т.зв. «польської iнтриги», проте вiдтодi, коли УГКЦ почала самоусвiдомлюватися (за часiв А.Шептицького), вона почала вiдходити вiд концепцiї «гiлочки», дедалi бiльше стаючи «острiвцем» католицизму, який кореспондує з Римом, але цей «острiвець» є iнакшим, має право на свою iнакшiсть, яку вибудовує на загальне благо. Певною мiрою – це авантюра, яка, до речi, не закiнчилася (завдяки пресинговi РПЦ та полiтиканству Римської курiї). Експеримент триває, це вже певний шлях, в т.ч. i для вибудови стосункiв iз РПЦ та Ватиканом i у зворотнiй бiк, шлях, який повиннi пройти i Константинополь, i Москва, i Рим, i «острови». А це пов’язано iз позицiєю цих країн. Бо якщо ми зi своєю iнакшiстю чи специфiчнiстю не увiйдемо у Европейський Союз чи свiтове спiвтовариство, а вповземо туди на пузi, що зараз пробує зробити наша
ËÈ á‡ÔÓ‚¥Ú. ëıÓÊÂ, ˜ÂÂÁ ‰‚¥ ÚËÒfl˜¥ ÓÍ¥‚ ÏË Ï‡πÏÓ Ô‰ ÒÓ·Ó˛ Å¥·Î¥˛ å‡È·ÛÚÌ¸Ó„Ó – Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ ÌÓ‚¥ÚÌ¥È Á‡ÔÓ‚¥Ú 26-ÚË ÚÂıÌÓχ„¥‚. èÓÓˆÚ‚‡ ÚÂıÌÓ-·¥·Î¥ª ‰¥ÈÒÌÓ ‚‡Ê‡˛Ú¸. üÍ˘Ó ‚ÓÌË Á·Û‰ÛÚ¸Òfl, Ò‚¥Ú χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ‚¥‰¥ÁÌflÚËÏÂÚ¸Òfl ‚¥‰ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÔË·ÎËÁÌÓ Ú‡Í, flÍ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl 2000-„Ó ÓÍÛ ‚¥‰¥ÁÌflπÚ¸Òfl ‚¥‰ ͇ϒflÌÓ„Ó ‚¥ÍÛ. åÓÊ̇ Ûfl‚ËÚË ÒÓ·¥, flÍËÏË Ó˜Ëχ ‰Ë‚Ë·Òfl · ̇ ̇¯Â ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ô‚¥Ò̇ β‰Ë̇. ç‡ÁË‚‡˛˜Ë Ò‚¥È ÙÛÚÛÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ÔÓ„ÌÓÁ «èË„ÓÎÓϯÂÌÌfl χȷÛÚ̥ϻ, ÔÓ‰ÛÊÊfl íÓÙÙÎÂ¥‚ Á‡ÒÌÓ‚Û‚‡ÎÓÒfl ̇ ÚÓÏÛ, ˘Ó ˆÂÌڇθ̇ Ì‚ӂ‡ ÒËÒÚÂχ β‰ËÌË ·Û· ÒÙÓÏÓ‚‡Ì‡ ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ‚Óβˆ¥ª, fl͇ ÔÓ˜‡Î‡Òfl Á‡‰Ó‚„Ó ‰Ó ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ¥ ÚË‚‡Î‡ ·‡„‡ÚÓ ÚËÒfl˜ ÓÍ¥‚. íÂÏÔË Â‚Óβˆ¥ª Á̇˜ÌÓ ÌËʘ¥, ‡Ì¥Ê ÚÂÏÔË ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓ„ÂÒÛ, Ô˘ÓÏÛ Â‚Óβˆ¥fl ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Á ÌÂÁÏ¥ÌÌÓ˛ ¯‚ˉͥÒÚ˛, ÚÓ·ÚÓ Î¥Ì¥ÈÌÓ, ‡ ÚÂıÌ¥˜ÌËÈ ÔÓ„ÂÒ ÁÓÒÚ‡π Á‡ ÂÍÒÔÓÌÂÌÚÓ˛. äÓÎË fl ÔÂÂ͇Á‡‚ ÁÏ¥ÒÚ «èË„ÓÎÓϯÂÌÌfl χȷÛÚÌ¥Ï-2» Û ÔflÏÓÏÛ ÂÙ¥¥ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ‡‰¥Ó ‚ 縲-âÓÍÛ, ÔÂ¯Ó˛ ‡͈¥π˛ ÒÎÛı‡˜¥‚ ·ÛÎÓ ÒÎÓ‚Ó «‡ÔÓ͇ΥÔÒËÒ» – ÔÓÌflÚÚfl, flÍ ‚¥‰Ó·‡Ê‡π ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ ‰‚ÓÚËÒfl˜ÓÎ¥Ú̸Ӫ ‰‡‚ÌËÌË. ì ̇¯ÓÏÛ ÒÔËÈÌflÚÚ¥ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ ¥ÒÌÛπ ˘ÓÒ¸ ̇ ͯڇÎÚ ÔÂÚÎ¥ „¥ÒÚÂÂÁËÒÛ: ÔÓ Ï‡È·ÛÚÌπ
59
АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
достойна сусiдка Польща, то нiхто з нами рахуватися не буде. Я завжди запитую своїх польських друзiв: чого ви хочете? Вповзти, протиснутися через шпарину до ЕС, чи увiйти туди як велика країна, з гiдно пiднятою головою? Адже для Европи ви стратегiчно важливi, тож коли вона бажає бачити вас у европейськiй спiльнотi, нехай змiнює правила гри, достосовуючи їх до ваших iнтересiв, а не «нагинає» вас, вимагаючи грати за своїми правилами. Остання вiйна у Косово – лакмусовий папiрець. Польща виступила у цiй ситуацiї полiтично правильно, але, м’яко кажучи, як куртизанка на один день. Вона зайняла правильну (з огляду на НАТО чи ЗЕС) позицiю, хоча навiть всерединi ЕС дуже багато людей сумнiвалися в доцiльностi цiєї акцiї. Мене особисто найбiльше вразило те, що буквально на другий день воєнної кампанiї якийсь екзальтований телевiзiйний коментатор верещав: «Чи встигнуть ще польськi солдати повоювати у Косово?!»... Інше питання – окремiшнiсть «острова Україна» чи «острова Росiя» не повинно зводитися до iмперськоросiйського безапеляцiйного «Баба Яга – проти». Реагувати треба ситуативно. У випадку Косова Росiя поступала не з огляду на свою окремiшнiсть, а швидше
ÏË ÒÛ‰ËÏÓ Á‡ ÏËÌÛÎËÏ, ÔÓ ÏËÌÛΠ– Á‡ ÒÛ˜‡ÒÌËÏ (ÚÓ·ÚÓ, Á ÔÓÁˈ¥È ‚Ú¥ÎÂÌÓ„Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ). ôÓ Ì ͇ʥڸ, ‡ ÓÔË҇̇ ͇ÚË̇ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ‰¥ÈÒÌÓ Ì‡‚¥˛π ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª Á ·¥·Î¥ÈÌËÏË ÔÓÓˆÚ‚‡ÏË ÔÓ Í¥Ìˆ¸ ‰Ì¥‚. 燄‡‰‡πÏÓ, ˘Ó ‡ÔÓ͇ΥÔÒËÒ Ï¥ÒÚËÚ¸ ÔÓ„‡ÌÛ ÌÓ‚ËÌÛ ¥ „‡ÌÛ. çÓ‚Ë̇ ÔÓ„‡Ì‡: Ô‚‡Ê̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ̇ÒÂÎÂ̸ áÂÏÎ¥ Á‡„ËÌ ‚ ÂÁÛθڇڥ ÒÚ‡¯ÌÓª ͇ڇÒÚÓÙË Ô·ÌÂÚ‡ÌÓ„Ó Ï‡Ò¯Ú‡·Û. çÓ‚Ë̇ „‡Ì‡ – Ô¥ÒÎfl ͇ڇÒÚÓÙË ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl ‚ÓÒÍÂÒ¥ÌÌfl ÛÒ¥ı ÏÂÚ‚Ëı, ¥ ̇ áÂÏÎ¥ ˘‡ÒÎË‚Ó Á‡Ô‡ÌÛπ ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÌπ ñ‡ÒÚ‚Ó ÅÓÊÂ: «...¥ ÒÏÂÚ¸ ¥ ‡‰ ‰‡ÎË ÏÂÚ‚Ëı, ˘Ó ‚ ÌËı... Ä ıÚÓ Ì Á̇ȯӂÒfl ̇ÔËÒ‡ÌËÈ ‚ ÍÌËÁ¥ ÊËÚÚfl, ÚÓÈ ÛÍËÌÂÌËÈ ·Û‰Â ‚ ÓÁÂÓ Ó„ÌflÌ». ëÔ‡‚‰¥ ̇ÛÍÓ‚ËÈ Ô¥‰ı¥‰: ÓÊË‚ÎÂÌ¥ ·Û‰ÛÚ¸ Ì ÛÒ¥, ‡ ڥθÍË Ú¥, ıÚÓ Á‡ÌÂÒÂÌËÈ Û ·‡ÁÛ ‰‡ÌËı. ì ÔÂÂÍ·‰¥ ̇ ·¥·Î¥ÈÌÛ ÏÓ‚Û ¥ÒÚÓ¥fl ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı 50ÚË ÓÍ¥‚ Á‚Û˜ËÚ¸ ÔË·ÎËÁÌÓ Ú‡Í: «ß ÔÓ·Û‰Û‚‡ÎË ‚˜ÂÌ¥ ‡ÍÂÚË Ï¥ÊÍÓÌÚËÌÂÌڇθ̥, ¥ ÒÔÓfl‰ËÎË ªı ·Óπ„ÓÎӂ͇ÏË fl‰ÂÌËÏË, ıÂÏ¥˜ÌËÏË ¥ ·‡ÍÚÂ¥ÓÎÓ„¥˜ÌËÏË. ÇÛ˜ËÎË ‚ÓÌË Ú¥ ‡ÍÂÚË ÔÓÎ¥ÚËÍ‡Ï Ò‚Óªı ͇ªÌ, ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË ‚ÓÁ‡‰Û‚‡ÎËÒfl, ¥ ÒÚ‡ÎË ·flʘ‡ÚË Á·Óπ˛ χÒÓ‚Ó„Ó Û‡ÊÂÌÌfl, ÔÓ„ÓÊÛ˛˜Ë „‡‡ÌÚÓ‚‡ÌÓ ÁÌˢËÚË Ó‰ËÌ Ó‰ÌÓ„Ó ‰ÂÒflÚ¸ ‡Á¥‚ ÔÓÒԥθ. ÄΠ‚˜ÂÌ¥ ÔÓ˜‡ÎË ·Î‡„‡ÚË: h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
60
для звичного протиставлення себе Заходовi. Тут ця «острiвнiсть» мала характер «вiдрубности». Мирослав Попович: Я б сказав – тут Росiя намагалася будь-що зберегти рештки свого впливу на Балканах. Ставка на Мiлошевича, на будь-кого – аби лише вони завтра про нас згадали. У Росiї немає нi евразiйської, нi будь-якої iншої iдеї, єдине бажання – утримати пiд своєю владою якомога бiльше свiту. Щастя, що ми «вискочили» з її простору, коли ще ця iдея не була надто сильною. Тарас Возняк: Сумно, що iнiцiативу посередництва України, яку мало хто почув i яка на тлi загального «бойового» настрою виглядала писком комарика, не помiтили. Але з моральної точки зору, як не дивно, це була чи не найрацiональнiша, людська iдея. Мене особисто цей факт приємно здивував. Очевидно, у цьому сенсi можна завдячувати Тарасюковi. Андрiй Кирчiв: Декiлька додаткових штрихiв на пiдтвердження тез Т.Возняка про ¶лобалiзацiю як унiфiкацiю. У Нiмеччинi 2-3 роки тому було прийнято постанову про змiну правопису, з тим, що поступово з мови буде вилучено умляути та iншi специфiчнi граматичнi труднощi, а деякi суто нiмецькi означення i термiни буде
«ç „Û·¥Ú¸, ÔÓ˜Â͇ÈÚ Á fl‰ÂÌÓ˛ ÁËÏÓ˛, Ì ˜‡Ò ˘Â ̇ ˜Â‚ÓÌÛ ÍÌÓÔÍÛ Ì‡ÚËÒ͇ÚË, ÏË ˘Â ÚÂıÌÓÎÓ„¥˛ ÓÊË‚ÎÂÌÌfl ÏÂÚ‚Ëı Ì ÓÁÓ·ËÎË. äÎÓÌÓ‚‡ÌËÈ ‡„̈¸ ÑÓÎÎ¥ ‚Ê ҸÓÏÛ Ô˜‡Ú¸ Á „ÂÌÂÚ˘ÌÓª ÍÌË„Ë ÊËÚÚfl ÁÌfl‚, Á‡Î˯ËÎÓÒfl Ӊ̠–ÊË‚ÓÏÛ ÚÛÔÓ‚¥ ԇϒflÚ¸ ÔÓ‚ÂÌÛÚË. чÈÚÂ Ì‡Ï ˘Â ͥθ͇ ϥθfl‰¥‚ ‰Ó·¥‚ ¥ ÚˉˆflÚ¸ ÓÍ¥‚ ̇ Á‡„‡Î¸ÌÛ ÒÔ‡‚Û, Á‡‡‰Ë ïËÒÚ‡».
çÖìëÇßÑéåãÖçÄ Çéãü çÄêéÑì üÍ˘Ó ÔÓÎ˯ËÚË ÓÒÚÓÓ̸ ÚÂÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÔÓ¯ÛÍË ¥ Á‚ÂÌÛÚËÒfl ‰Ó ‰Ó͇ÁÓ‚¥¯Ó„Ó Ì‡ÛÍÓ‚Ó-¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó Ô¥‰ıÓ‰Û, ͇ÚË̇ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ‚ Î˛Ï¥ÌÂÒˆÂÌÚÌÓÏÛ Ò‚¥ÚÎ¥ ÏËÌÛÎÓ„Ó Ì ̇·‡„‡ÚÓ ÁÏ¥ÌËÚ¸Òfl. ìÔÓ‰Ó‚Ê ·‡„‡Ú¸Óı ÒÚÓ¥˜ β‰Ë̇ flÍ ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ‚ˉ Ô‡„ÌÛ· ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ‚ ̇‰ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÌ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì ÛÚ‚ÓÂÌÌfl (‰Âʇ‚Û) Á ªª ̇ÒÚÛÔÌÓ˛ ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌÓ˛ ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥π˛ ‚ ̇ÔflÏÍÛ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl. ßÒÚÓ¥fl ÓÁ‚ËÚÍÛ Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Á‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‰Ó ¥ÒÚÓ¥ª Á‡Ó‰ÊÂÌÌfl, ÓÁÍ‚¥ÚÛ È Á‡„Ë·ÂÎ¥ ‚ÂÎËÍËı ¥ χÎËı ¥ÏÔÂ¥È, flÍ¥ χÎË Ì‡ ÏÂÚ¥ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÚË ÒÓ·¥ Ò‚¥Ú Û ‚¥‰ÓÏËı ªÏ ÏÂʇı. ìÒ¥ ˆ¥ ¥ÏÔÂ¥ª ‚¯ڥ-Â¯Ú ÓÁÔ‡‰‡ÎËÒfl, ‡Î ı‡‡ÍÚÂÌÓ, ˘Ó ÍÓÊ̇ ÌÓ‚‡ ÒÔÓ·‡ ÔËÁ‚Ӊ˷ ‰Ó ‰Â‰‡Î¥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
замiнено на англiйськi, сирiч – американськi, якi набули iнтернацiонального звучання. Щодо входження України до ЕС: якщо Польща «вповзатиме на пузi», то ми – хiба що попiд землею, так, щоб i видно не було. Але загроза полягає у тому, щоби, не ставши нiчим, нiчим i не залишитись. На даний час ми ще є аморфною масою, про нацiю можна говорити хiба що як про проект. Про iдентичнiсть i, вiдповiдно, про вступ у Европу, говорити занадто рано. Врештi – чим є сама Европа? Чи це Европа нацiй, за правою концепцiєю, чи, за лiбералами – Европа ре¶iонiв, i чи взагалi вона iснує як духовна єднiсть? Це прекрасне бажане, яке постiйно намагаються видати за дiйсне. З Европою вiдбувається зараз приблизно те, що трапилося з Windows-2000 пiд час демонстрацiї ¢ейтсом на виставцi: це щось дуже гарне, дуже нове, але не вiдлагоджене. Дiйсно, для Европи Косовська криза стала iндикатором. Европа «пролетiла» в усьому: їй було залишено можливостi реакцiї, а не акцiї, її «евро» впало остаточно i «сiло на доларову голку». Нещодавно Свiтовий Банк офiцiйно оголосив, що США вирiшили фiнансово пiдтримати «евро». Це значить, що европейська валюта сiла на трастовий долар i доїде туди, куди цьому дола-
Á̇˜Ì¥¯Ëı ÂÁÛθڇڥ‚. í‡Í, ç‡ÔÓÎÂÓÌ Ô‚¯˂ Û Ò‚Óªı ‡Ï·¥ˆ¥flı È ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌflı ËÏÒ¸ÍËı ¥ÏÔ‡ÚÓ¥‚, ‡ É¥ÚΠ¥ ëÚ‡Î¥Ì Ì‡·‡„‡ÚÓ Ô‚¯ËÎË ç‡ÔÓÎÂÓ̇. èË ˆ¸ÓÏÛ ÔÓ͇Υ˜ÂÌ¥ ̇ ·Û‰¥‚Ìˈڂ¥ ¥ÏÔÂ¥ª ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÍÎflÎË ‚ËÍÓÌÓ·¥‚-Úˇ̥‚, ‡Î ªıÌ¥ ‰¥ÚË È ÓÌÛÍË Ì ·ÛÎË Ì‡ÒڥθÍË Í‡Ú„Ó˘̥ ‚ Óˆ¥Ì͇ı. ÑÊËÌ∂¥Ò-ı‡Ì, flÍËÈ ‰Ó ÌÓ„Ë ‚ËÌˢ˂ ͥθ͇ ̇Ӊ¥‚, Û‚¥È¯Ó‚ Û Î„ÂÌ‰Ë ¥ ÒÔËÈχπÚ¸Òfl ҸӄӉ̥ flÍ «„ÂÌ¥‡Î¸ÌËÈ ÍÂχÌ˘, ˘Ó ‚ÔËÒ‡‚ ·ÎËÒÍÛ˜¥ ÒÚÓ¥ÌÍË Û ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ˛ ¥ÒÚÓ¥˛». ìÁÛÔ‡ÚÓ ç‡ÔÓÎÂÓÌ ˘Â Á‡ ÊËÚÚfl ÒÚ‡‚ ÍÛθÚÓ‚Ó˛ Ù¥„ÛÓ˛ Ò‰ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ„Ó ·ÓÏÓ̉Û. ĉÓθ٠ɥÚΠÓÁ‚’flÁ‡‚ ‚¥ÈÌÛ, Û flÍ¥È Á‡„ËÌÛÎÓ ÔÓ̇‰ 50 ÏÎÌ. ÓÒ¥·. Ä ˜ÂÂÁ 55 ÓÍ¥‚ Ô¥ÒÎfl Ê‡Î˛„¥‰ÌÓª ÒÏÂÚ¥ ÈÓ„Ó ¥Ï’fl ̇Á‚‡ÌÓ Ô¯ËÏ Á‡ ÂÁÛθڇڇÏË ÂÎÂÍÚÓÌÌÓ„Ó „ÓÎÓÒÛ‚‡ÌÌfl ‚ ÓÔËÚÛ‚‡ÌÌ¥ ˜‡ÒÓÔËÒÛ «í‡ÈÏ» ̇ ÚÂÏÛ «Î˛‰Ë̇ ÚËÒfl˜Ó¥˜˜fl» (Ò͇̉‡Î ‚‰‡ÎÓÒ¸ Á‡ÚÛ¯Û‚‡ÚË, ¥ β‰ËÌÓ˛ ÚËÒfl˜Ó¥˜˜fl ·ÛÎÓ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÓ Äθ·ÂÚ‡ ÄÈ̯ڇÈ̇). åÓÊÎË‚Ó, Ì‚‰‡˜¥ Û ÒÚ‚ÓÂÌÌ¥ π‰ËÌÓª «Ò¥Ï’ª ̇Ӊ¥‚» ÔÓflÒÌ˛‚‡ÎËÒfl Ì fl‚ÌÓ˛ ıË·Ì¥ÒÚ˛ ÏÂÚË, ‡ ̉ÓÒÚ‡ÚÌ¥ÒÚ˛ Á‡ÒÓ·¥‚ ªª ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl. ÉÓÎÓ‚ÌËÏ ÎËıÓÏ ¥ÏÔÂ¥È ÏËÌÛÎÓ„Ó ·Û· ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌËı Á‡ÒÓ·¥‚ Á‚’flÁÍÛ, ˘Ó Á‡·ÂÁÔÂ˜Û˛Ú¸ ¯‚ˉÍÛ ¥ ̇‰¥ÈÌÛ ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥˛ Ï¥Ê h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ровi буде вигiдно. І якщо це буде вигiдно, то США забере доларовi милицi вiд «евро» i воно впаде навiки. Говорити у цьому контекстi про гривню взагалi немає змiсту: про мертвих – або добре, або нiяк. Крiм того, однiєю з найбiльших проблем в Европi є невирiшене культурне питання. Свого часу менi було запропоновано написати курсову роботу на потiшну тему «Культурна iнте¶рацiя в Европi». Яка може бути культурна унiфiкацiя помiж нацiями, якi сформувалися пару сот рокiв тому (1848 рiк радше зафiксував уже здiйснений факт). Взаємовпливи – так, спiльнi культурнi проекти – можливо, але вливання однiєї культури в другу... Помiтним є вплив американської поп-культури на всю Европу – це так. Це невирiшене питання боляче б’є по амбiцiях i самоiдентифiкацiях малих нацiй. І власне вони будуть чи не найбiльше протестувати, вже не кажучи про основних рушiїв розриву в Европi пiд виглядом її об’єднання – Францiю та Нiмеччину. Їхня позицiя зрозумiла: це антагонiсти, двi найбiльшi европейськi потуги, якi певним чином можуть впливати одна на одну i вiчно переходять одна однiй дорогу. Про це треба говорити вiдверто. Пiдписання свого часу договору про нацiональне примирення мiж Францiєю та Нiмеччиною
ˆÂÌڇθÌËÏË Ú‡ ϥ҈‚ËÏË Ó„‡Ì‡ÏË ‚·‰Ë. éÒÌÓ‚Ì Á̇˜ÂÌÌfl ÔË ˆ¸ÓÏÛ Ï‡π Ì ڥθÍË ¯‚ˉÍÓ‰¥fl ¥ ÔÓÔÛÒÍ̇ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Î¥Ì¥È Á‚’flÁÍÛ, ‡ÎÂ È ‰ÓÒÚÓ‚¥Ì¥ÒÚ¸ Ô‰‡ÌÓª ÌËÏË ¥ÌÙÓχˆ¥ª. üÍ ÔËÍ·‰ ÏÓÊ̇ Á„‡‰‡ÚË ÍÓÎË¯Ì¥È ëëëê ÔÂ¥Ó‰Û ÈÓ„Ó ÓÁÔ‡‰Û (70-80-Ú¥ ÓÍË ÏËÌÛÎÓ„Ó ÒÚÓ¥˜˜fl): Û ˆÂÌÚ Ò‚¥‰ÓÏÓ Ì‡‰ÒË·ÎË Á Ï¥Òˆ¸ ÌÂÔ‡‚‰Ë‚¥ ‰‡Ì¥, ¥Á Á‡‚ˢÂÌËÏË ÔÓ͇ÁÌË͇ÏË ¥ «ÓÁÙ‡·Ó‚‡ÌËÏË» Û ‚ÂÒÂÎÍÓ‚¥ ÍÓθÓË. ÇÂÎËÍ Á̇˜ÂÌÌfl ‰Îfl ¥ÏÔÂ¥ª χπ Ú‡ÍÓÊ π‰Ë̇ ‰Âʇ‚̇ ÏÓ‚‡ flÍ ÛÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌËÈ ÍÓ‰ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl. ß flÍ ÚÛÚ Ì Á„‡‰‡ÚË, ˘Ó Ó‰ÌËÏ ¥Á Ô¯Ëı ÔËڇ̸, Ô¥‰ÌflÚËı ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ‡ÏË Ó͇ªÌÌËı ÂÒÔÛ·Î¥Í Ì‡ ı‚ËÎ¥ Ô·ۉӂË, ·ÛÎÓ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ Ò͇ÒÛ‚‡ÌÌfl Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó„Ó ‚Ë‚˜ÂÌÌfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë ‚ ¯ÍÓ·ı. ìÒ Á‡ ΄ÂÌ‰Ó˛: Á‡·ÂË ‚ β‰ÂÈ ÒԥθÌÛ ÏÓ‚Û – ÔÓÁ·‡‚ ªı Á‚’flÁÍÛ – ¥ ‚ÓÌË Ì¥ÍÓÎË Ì¥˜Ó„Ó ‡ÁÓÏ Ì ÔÓ·Û‰Û˛Ú¸. ç‡ÔËͥ̈¥ ïï ÒÚÓ¥˜˜fl ·ÛÎÓ ÓÁ¯ËÙÓ‚‡ÌÓ „ÂÌÂÚ˘ÌËÈ ÍÓ‰ ·¥ÓÓ„‡Ì¥ÁÏÛ. åÓÊÎË‚Ó Ú‡ÍÓÊ, ˘Ó ÒÎ¥‰ÓÏ Á‡ ˆËÏ Û XXI ÒÚÓ¥˜˜¥ Ì‡Ï Òڇ̠‚¥‰ÓÏÓ ˘ÓÒ¸ ̇ ͯڇÎÚ „ÂÌÂÚ˘ÌÓ„Ó ÍÓ‰Û ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÊË‚Ëı ¥ÒÚÓÚ. åÛ‡ıË ·Û‰Û˛Ú¸ ÏÛ‡¯ÌËÍ, ‡ Ì ÒڥθÌËÍË Ú¥Î¸ÍË ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÓÌË ÏÛ‡ıË, ‡ Ì ·‰ÊÓÎË. èÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó, ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl, ˘Ó β‰ÒÚ‚Ó ¥Á ‚‡ÊÍÓ ÔÓflÒÌ˛‚‡ÌÓª Á ÔÓ„-
61
АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
не зняло напруги. Воно задекларувало бажання протистояти зовнiшнiй силi (благо, вже тодi вони розпiзнали її!). Тепер ця сила успiшно експлуатує те, що вони створили. Не таємниця, що об’єднана Европа творилася на противагу США. На сьогоднi Штати використовують цю структуру як елемент свого унiфiкацiйного i ¶лобалiзацiйного впливу. Потрiбне щось спiльне? Будь ласка, ось вам американський варiант англiйської мови, як мови мiжнацiонального спiлкування (подiбний проект вже здiйснювався колись в СССР). Навiть лише цей, культурний елемент, якщо вiн не знайде свого рiшення, зможе призвести до того, що коли Україна дiйсно набуде необхiдних атрибутiв для входження, а не вповзання в ЕС, то iнте¶руватися їй вже буде нiкуди. Тарас Возняк: Як продовження теми про реформу нiмецької граматики: в Нiмеччинi з цього питання вiдбувся референдум, i зняття умляутiв, а також «англiзацiю» чи «латинiзацiю» не затвердили. І найбiльшим промотором цього негативного рiшення стала земля, що має проблеми з iдентичнiстю – Шлезвi¶-Гольштайн, яка, власне, не може визначитися, до кого вона ближча – до Данiї чи Нiмеччини. Це в певному сенсi «нiмецька Галичина». Є й iншi вияви такої «непокори». Угорцi за
Îfl‰Û ÎÓ„¥ÍË Á‡‚ÁflÚ¥ÒÚ˛ ÁÌÓ‚Û ¥ ÁÌÓ‚Û Ì‡Ï‡„‡πÚ¸Òfl ˆ¥ÌÓ˛ ϥθÈÓÌÌËı ÊÂÚ‚ ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ˛ ¥ÏÔÂ¥˛ ڥθÍË ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì¥˜Ó„Ó ·¥Î¸¯Â ‚ÓÌÓ ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË Ì Á‰‡ÚÌÂ.
ôé çÄ ÉÄÑñß ì ¢ãéÅÄãúçéÉé åéáäì? üÍ˘Ó ‚‚‡Ê‡ÚË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ÌÂÏËÌÛ˜Ó˛, ÚÓ ÓÔ¥ ˆ¸ÓÏÛ ÔÓˆÂÒÓ‚¥ Ì ڥθÍË Ï‡ÌËÈ, ‡ÎÂ È ·ÂÁ„ÎÛÁ‰ËÈ. ìfl‚¥Ú¸ ÒÓ·¥, ˘Ó ÏÛ‡ıË ‰ÓÒfl„ÎË Ú‡ÍËı ‚ËÒÓÚ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓ„ÂÒÛ, ˘Ó ÏÓÊÛÚ¸ ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË ÒڥθÌËÍË ¥ ̇ÔÓ‚ÌËÚË ªı ωÓÏ. íÂÓÂÚ˘ÌÓ ˆÂ Á‡‚‰‡ÌÌfl Á‰¥ÈÒÌÂÌÌÂ, ‡Î ̇‚¥˘Ó, ÔËÚ‡πÚ¸Òfl, ÏÛ‡ıË ·Û‰ÛÚ¸ ˆÂ Ó·ËÚË? ôÓ· ̇„Ó‰Û‚‡ÚË ·‰Ê¥Î, ‡ Ò‡ÏËÏ ÔÓÏÂÚË ‚¥‰ „ÓÎÓ‰Û? äÓ̈ÂÔˆ¥fl π‰ËÌÓª Ò‚¥ÚÓ‚Óª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ‚¥‰ÎflÍÛπ ÒÛ˜‡ÒÌÛ Î˛‰ËÌÛ Ì‡Ò‡ÏÔ‰ ÚËÏ, ˘Ó ‚ ˆÂÌÚ¥ ªª Ì‡Ï Ûfl‚ÎflπÚ¸Òfl flÍËÈÒ¸ ‚Ò‚ˉ˛˜ËÈ ¥ ÛÒÂÏÓ„ÛÚÌ¥È ÇÂÎËÍËÈ Å‡Ú, ÍÓÚËÈ ÍÓÌÚÓÎ˛π ¥ ÒÔflÏÓ‚Ûπ ÍÓÊÂÌ ÍÓÍ ÓÍÂÏËı ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚. ÄΠ˜Ë ‡Ê Ú‡Í ÔÓÚ¥·ÂÌ ÇÂÎËÍËÈ Å‡Ú π‰ËÌ¥È Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥? üÍ ÏË Á̇πÏÓ, Û Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÏÓÁÍÛ ÌÂχπ π‰ËÌÓ„Ó ˆÂÌÚÛ, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ÌÂχπ π‰ËÌÓ„Ó ˆÂÌÚÛ Û ‚ÒÂÒ‚¥ÚÛ ‡·Ó Û ‚Ò˛‰ËÒÛ˘Ó„Ó ÅÓ„‡. ã˛‰ËÌ¥ Ì h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
62
останнi роки вивели зi своєї мови всi iнтернацiональнi термiни, замiнивши їх на угорськi аналоги. З iншого боку, наприклад, польська i росiйська мови увiбрали в себе масу iнтернацiоналiзмiв – латинiзмiв, ¶ерманiзмiв, а тепер – i американiзмiв. Польська мова американiзована надзвичайно. Чехи i словаки бодай творять свої форми iншомовних слiв, i це певна позицiя. Поляки чомусь, на вiдмiну вiд нiмцiв, угорцiв, чехiв чи словакiв, не чинять опору такому розмиванню власної iдентичности, очевидно, не вловлюючи загрози для неї. Богдан Панкевич: Маленька реплiка про те, про що знаю – про Нiдерланди. Наразi я ще не чув жодного скимлiння щодо падiння «евро». Падає «евро» – значить зростає економiка. (Реплiка: Тарас Возняк: «Безсумнiвно, за таких умов зростають експортнi можливостi, бо товар стає дешевшим»). Дiйсно, вони ж експортують 52% виробленої продукцiї. Тому для них об’єднання Европи i рiзнi загальноевропейськi iнституцiї є справами другорядними. Вони радiють, що саме їм краще. І ще одне. Вiд об’єднання завжди виграє сильний i хитрий. Те, що голландцi – однi з найхитрiших, знають всi. І тому вони з усiма готовi брататися. Росiянин, наприклад, здобувши шмат чужої землi, тут же назве її
ÔÓÚ¥·ÌÓ Ûfl‰Û, ÔÓÍË ‚Ó̇ Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl Û Ò‚ÓπÏÛ ·Û‰ËÌÍÛ: ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ‚ Ó„‡Ì‡ı ‚·‰Ë ‚ËÌË͇π ÚÓ‰¥, ÍÓÎË Î˛‰Ë̇ ‚ËıÓ‰ËÚ¸ Á‡ ÔÓ¥„ Û Ì‡‚ÍÓÎË¯Ì¥È Ò‚¥Ú ¥ ‚ÒÚÛÔ‡π Û ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÒÚÓÒÛÌÍË Á ¥Ì¯ËÏË Î˛‰¸ÏË. ᇠ‡Ì‡ÎÓ„¥π˛, Ô·ÌÂÚ¥, Ó·’π‰Ì‡Ì¥È ‚ Ó‰ËÌ ÒԥθÌËÈ ‰¥Ï, ·ÂÁ ‰Âʇ‚ ¥ ̇ˆ¥È, Ì ·Û‰Â ÔÓÚ¥·ÂÌ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ Ûfl‰. ¢ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ÏÂÂʇ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ Ú‡ÍÓÊ Î„ÍÓ ÛÒÛÌÛÚË ÏÓ‚Ì¥ ·‡’πË Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÛÏÓÌÚÓ‚‡ÌËı Û ÏÓÁÓÍ Í¥·Â-ÔÂÂÍ·‰‡˜¥‚, ‡ Á‚¥‰ÒË – ÛÍÓ˛ ÔÓ‰‡ÚË ‰Ó ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ‚¥ÚۇθÌÓª ‚‡‚ËÎÓÌÒ¸ÍÓª ‚ÂÊ¥. ç‡ ÔËÚ‡ÌÌfl – flÍ ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË π‰ËÌËÈ ·¥ÓÓ„‡Ì¥ÁÏ, ÚÂÓÂÚ˘ÌÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Î„ÍÓ. 燷‡„‡ÚÓ ÒÍ·‰Ì¥¯Â ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË Ì‡ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl «Ì‡‚¥˘Ó». Ç¥‰ÔÓ‚¥‰¸, Ә‚ˉÌÓ, ‚‡ÚÓ ¯Û͇ÚË ‚ ÍÛθÚÛÌËı Ú‡‰Ëˆ¥flı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ‚ËıÓ‰fl˜Ë Á ÚÓ„Ó, ˘Ó ҇ϠÍÛθÚÛ‡ ‰‡π β‰ËÌ¥ ̇ÈÔÓ‚Ì¥¯Â ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÏÂÚË. íÂıÌ¥˜ÌËÈ ÔÓ„ÂÒ Ò‡Ï ÒÓ·Ó˛ Ì ӷËÚ¸ β‰ËÌÛ ˘‡ÒÎË‚¥¯Ó˛ ¥ Ì ̇·ÎËÊ‡π ªª ‰Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÒÂÌÒÛ ÊËÚÚfl. äÛθÚÛ‡ – ˆÂ ̇‰Â‡Î¸Ì¥ÒÚ¸, Á ‚ËÒÓÚË flÍÓª β‰Ë̇ ‰Ë‚ËÚ¸Òfl ̇ ÊËÚÚfl, ˘Ó· ÚӘ̥¯Â ‚ËÁ̇˜ËÚË ÏӇθ̥ Ó¥πÌÚËË ÔflÏÛ‚‡ÌÌfl ‚ χȷÛÚÌπ. ÄÌÚËÍÛθÚÛ‡ ‚ ˆ¸ÓÏÛ Ì ‚ËÌflÚÓÍ ¥ Ú‡ÍÓÊ ‚ËÍÓÌÛπ Óθ ¯ÎflıÓ‚Óª ÓÁÏ¥ÚÍË: ÍÛθÚÛ‡ ͇Ê «È‰Ë Ò˛‰Ë», ‡ÌÚËÍÛθÚÛ‡ – «ÚÛ‰Ë Ì ıӉ˻. ᇂ‰flÍË ÍÛθh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
«iсконно русскою тєрiторiєй». Голландець, навпаки, намагається нав’язати якнайтiснiшi контакти – i з часом всi вже працюють на нього. Специфiка голландської колонiальної полiтики полягає у культурнiй асимiляцiї з аборигенами. Культурно – втрати, зате економiчно – шалений виграш. У колонiях Нiдерландiв, за територiєю бiльших, нiж англiйськi, нiхто голланської мови не знав. Тому вiд об’єднання Европи вони черпають цим способом тiльки вигоду для себе. Всi називають голландцiв «американцями Европи» за їхнiй показний космополiтизм. Але водночас на мiкрорiвнi, на рiвнi комуни, сiм’ї – не знаю, чи є ще консервативнiша нацiя. Де ви ще побачите керiвника комп’ютерної фiрми iз 25-рiчним стажем, гакера-професiонала, який лише як три мiсяцi тому купив телевiзор?! Бо до того часу пастор казав, що це – диявольський плiд. Це є те, що не декларується, але робиться. Коли вiсiм чоловiк говорять англiйською, а двоє – голландською, всi вiдразу переходять у розмовi на голланську. Це те, що ми, українцi, декларуємо, але не робимо. Вони, декларуючи космополiтизм, дуже мiцно тримаються своєї iдентичности. Тому менi цiкаво, що буде далi з тiєю об’єднаною Европою.
ÚÛ¥ flÍ ÒÛÒԥθÌÓÏÛ fl‚Ë˘Û Î˛‰Ë̇ ÍÓÂβπ ‰Â‚¥‡ˆ¥ª Ò‚Ó„Ó ÓÒÓ·ËÒÚÓ„Ó ¯ÎflıÛ ¥Á χ∂¥ÒڇθÌËÏË Ì‡ÔflÏ͇ÏË ÒÓˆ¥ÛÏÛ. ç‡ÔËͥ̈¥ ‰Û„Ó„Ó ÚËÒfl˜Ó¥˜˜fl ÒÍ·‚Òfl Û̥͇θÌËÈ ÒËÏ·¥ÓÁ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª Ú‡ ÍÛθÚÛË, ˘Ó ·Û‚ ̇Á‚‡ÌËÈ «‚¥ÚۇθÌÓ˛ ‡θ̥ÒÚ˛». ì̥͇θ̥ÒÚ¸ ˆ¸Ó„Ó fl‚ˢ‡ ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‰Ó̉‡‚̇ ÍÛθÚÛ‡ ÒÔÓ‡‰Ë˜ÌÓ Ï¥ÒÚË· ‚ ÒÓ·¥ ÓÍÂÏ¥ ÚÂıÌ¥˜Ì¥ ÌÓ‚Ó‚‚‰ÂÌÌfl (̇ÔËÍ·‰, Û ÏÛÁˈ¥ Á’fl‚ÎflÎËÒfl ÛÒ ÌÓ‚¥ È ÌÓ‚¥ ÏÂı‡Ì¥˜Ì¥ È ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚË), ¥ ڥθÍË Á ÔÓfl‚Ó˛ ‚¥ÚۇθÌÓª ‡θÌÓÒÚË ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‡‰Ë͇θÌÓ ÁÏ¥ÌË·Òfl: ÚÂÔ ÛÊ ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl Ï¥ÒÚËÚ¸ Û ÒÓ·¥ Çëû ÍÛθÚÛÛ. ç‡ ÚÓÏÛ Ò‡ÏÓÏÛ ÍÓÏÔ‡ÍÚÌÓÏÛ ‰ËÒÍÛ Á‡ÔËÒÛπÚ¸Òfl ¥ ıÛ‰ÓÊÌπ ÁÓ·‡ÊÂÌÌfl, ¥ ÏÛÁË͇, ¥ ÚÂÍÒÚ, ˘Ó· ÛÒ¥ ÏÛÁË ÁÎËÎËÒfl Û ‚¥ÚۇθÌÓÏÛ ÂÍÒÚ‡Á¥ ‚ π‰ËÌÛ ÏÛθÚËω¥ÈÌÛ ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ «ÂÎÂÍÚÓÌ̇ „‡». ÅÛ‰¸-fl͇ ‚ˢ‡ ÏÂÚ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÌÂÏËÌۘ Á‡ÏË͇ÚËÒfl ̇ ÒÓ·¥ ¥ Ì ÒÎÛÊËÚË Ì¥˜ÓÏÛ ¥Ì¯ÓÏÛ, Í¥Ï Ò‡ÏÓ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl, ¥Ì‡Í¯Â ˆÂ ·Û‰Â Ì ͥ̈‚‡ ÏÂÚ‡, ‡ ÔÓÏ¥Ê̇. ì Ò‚¥ÚÎ¥ ˆ¸Ó„Ó, ‚ˢӲ ÏÂÚÓ˛ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª ¥ ÍÛθÚÛË, ÁβÚÓ‚‡ÌËı ‚Óπ‰ËÌÓ Û ‚¥ÚÛ‡Î¸Ì¥È Â‡Î¸ÌÓÒÚ¥, ‚ËÒÚÛÔ‡π ҇ϠÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó ·ÂÁˆ¥Î¸Ì‡ „‡. ã˛‰Ë̇ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó – ˆÂ homo ludens, «Î˛‰Ë̇, ˘Ó ·‡‚ËÚ¸Òfl», Á‡ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Тарас Возняк: Слiд додати, що й демократiї, як такої, у Нiдерландах теж немає. Вiд мерiв мiст до прем’єра – всiх призначає королева. Це королiвство «на повен зрiст», абсолютна монархiя. Королева за освiтою – юрист, вона «перетягла» всi функцiї на себе, i в нинiшнiй структурi держави, практично, вирiшує все. Богдан Панкевич: Уряд формується на демократичних засадах, але коли виникає кризова ситуацiя iз визначенням прем’єра серед двох рiвних сил, то королева просто вказує – хто. Андрiй Павлишин: Кiлька слiв, якi я завжди тверджу на всiх наших семiнарах. Коли мова заходить про ¶лобалiзацiю, я завжди кажу, що нема такого злого, щоб на добре не вийшло. ¢лобалiзацiя, iнтернацiоналiзацiя, зокрема в культурi, дає чимало цiкавих шансiв. Якщо Індiя за ВНП посiдає третє мiсце в свiтi, то за випуском продукту у сферi програмування – друге пiсля США. Її громадян радо запрошують на роботу, вони керують великими iнтернацiональними компанiями. Це той випадок, коли ¶лобалiзацiя, унiверсалiзацiя, унiфiкацiя, чи як там ще, обертається благом. Впевнений, що цi люди, пiднятi згаданими процесами на вершини, колись вiддячать своїй батькiвщинi. Так колись було iз гонконзьки-
‚ˇÁÓÏ, Á‡ÔÓÁ˘ÂÌËÏ Û ·‡Ú¥‚ ëÚÛ∂‡ˆ¸ÍËı [ÚӘ̥¯Â, Û „Óη̉ҸÍÓ„Ó ÍÛθÚÛÓÎÓ„‡ ÉÂÈÁ¥Ì„Ë. – èËÏ. ÔÂÂÍÎ.]. åÂÚ‡ „Ë – ‚Ëı¥‰ ‚ ¥Ì¯Û ‡θ̥ÒÚ¸, ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÒÚ‚ÓËÚË ‚ Ì¥È ÌÓ‚ËÈ ‚ÒÂÒ‚¥Ú ¥ ÒÚ‡ÚË ‚ Ì¥È ·Ó„ÓÏ. ᇉÛχÈÚÂÒfl: ˘Ó ÏÓÊ ·ÛÚË ‚Â΢̥¯ËÏ Á‡ ˆ¥ Ô·ÌË ¥ ‰Â ˘Â ªı ÏÓÊ̇ ‚Ú¥ÎËÚË, flÍ Ì ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË Ì‡¯Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ? ì ̇ÛÍÓ‚ÓÏÛ ÔÓ¯ÛÍÛ Î˛‰Ë̇ Á‡ÒÌÓ‚ÛπÚ¸Òfl ̇ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÌÂÓÁ‚’flÁÌËı Ô‡‡‰ÓÍÒ¥‚ Ì ·Û‚‡π – ·Û‚‡˛Ú¸ ÌÂÔ‡‚ËθÌÓ ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ Á‡‚‰‡ÌÌfl. èÓÚÂ, ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl, ˘Ó Ô‡‡‰ÓÍÒ îÂÏ¥ ·Û‚ Ô‡‚ËθÌÓ ÒÙÓÏÛθӂ‡ÌËÈ, ‡Î ÈÓ„Ó ÓÁ„‡‰Í‡ ÎÂÊËÚ¸ ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË Ì‡ÛÍÓ‚Óª ‰ÓÍÚËÌË ¥ Ô·ۂ‡π ‚ ӷ·ÒÚ¥ ÏÂÚ‡Ù¥ÁËÍË. ᇠ˜ÓÚËË ÒÚÓ¥˜˜fl ‰Ó îÂÏ¥ ¥Ì¯ËÈ ‚ˉ‡ÚÌËÈ ÏËÒÎËÚÂθ, ÈÓ„Ó ÒÔ¥‚‚¥Ú˜ËÁÌËÍ ÑÊÓ‰‡ÌÓ ÅÛÌÓ Û ÍÌËÁ¥ «èÓ ·ÂÁÏÂÊÌ¥ÒÚ¸, ‚ÒÂÒ‚¥ÚË ¥ Ò‚¥ÚË» ‚ËÒÎÓ‚Ë‚ ¥‰Â˛ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó Û ‚ÒÂÒ‚¥Ú¥ ¥ÒÌÛπ ·ÂÁÎ¥˜ ̇ÒÂÎÂÌËı Ò‚¥Ú¥‚, ‡Î ‰Îfl ·Î‡„‡ ¥ÒÚÓÚ, ˘Ó ªı ̇ÒÂÎfl˛Ú¸, ÅÓ„ ‚˜ËÌË‚ Ú‡Í, ˘Ó· ‚ÓÌË Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ Ì ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÎËÒfl. üÍ˘Ó ÓÁ„ÎflÌÛÚË ˆÂ ڂ‰ÊÂÌÌfl Û ÔÎÓ˘ËÌ¥ ‚ËÍ·‰ÂÌËı ‚ˢ ÔÓ„ÌÓÁ¥‚ ̇ χȷÛÚÌπ, Ô‡‡‰ÓÍÒ îÂÏ¥ ÓÁ‚’flÁÛπÚ¸Òfl ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ˛ Û ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÂÌËı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È ÍÓÒÏ¥˜ÌÓª ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ª. á‡Ï¥ÒÚ¸ ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ª ‚¯Ë – ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl Û ÔÓÒÚÓ¥ – ˆË‚¥-
63
АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ми кiнофiрмами, якi, на противагу вестерновi, створили жанр iстерну з елементами кунг-фу, який став дуже популярним i, як вагомий чинник мас-культури, вiдкрив китайцiв свiтовi, змiнив ставлення до цього народу на посполитому рiвнi. Багато хто пiшов далi i зрозумiв, що китайцi – це не обов’язково вузькоокi пронози i пiдступнi людцi, що серед них немало достойних людей, цiкавих i розумних партнерiв. Ще давнiшим прикладом ¶лобалiзацiї мас-культури є Голлiвуд, втiлена в життя мрiя центрально- i схiдноевропейських євреїв, яких не допускали у «вищий свiт» – як на батькiвщинi, так i в США. Хто iз середовища аристократiв мiг би подумати сто рокiв тому, що нинi найбiльшим попитом у вищих колах будуть користуватися кiно- i телезiрки, тi балаганники та парвеню, яких колись не пускали i на порiг «порядних домiв». І це – тiльки частковий приклад, його можна поширювати i розвивати далi. Для нас, українцiв, важливо шукати свiй шанс, свiй шлях у ¶лобалiзацiї. Можливо, деякi позицiї нинi не є мiсцями особливого успiху, але з часом вони можуть допомогти пiдняти Україну, стануть тими важелями, з допомогою яких ми зможемо пiдняти, посилити, утвердити елементи i своєї iдентичности, i своєї еко-
Î¥Á‡ˆ¥fl, fl͇ ‰ÓÒfl„· ÒÚ‡‰¥ª π‰ËÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, ÓÁ‚Ë‚‡πÚ¸Òfl ‚Ò‰ËÌÛ – Û Ì‡ÔflÏÍÛ ÓÒ‚ÓπÌÌfl ¥Ì¯Ëı ‡θÌÓÒÚÂÈ. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ÏË Ì ÁÏÓÊÂÏÓ Ó‰ÂʇÚË Ò˄̇ÎË ‚¥‰ ÔÓÚÓÈ·¥˜ÌËı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È, ÔÓÍË Ò‡Ï¥ Ì ‚ËȉÂÏÓ Ì‡ «ÚÓÈ ·¥Í». éÒ‚ÓπÌÌfl Ì ÒÍÓ‚‡ÌÓª Ù¥Á˘ÌËÏË Á‡ÍÓ̇ÏË ‚¥ÚۇθÌÓª ‡θÌÓÒÚË Ó·¥ˆflπ ̇·‡„‡ÚÓ ·¥Î¸¯Â, ‡Ì¥Ê ˜ËÒÚÓ ÏÂı‡Ì¥˜Ì ÔÓÌËÍÌÂÌÌfl (ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥fl) ‚ ¥ÁÓÚÓÔÌËÈ ÍÓÒÏÓÒ – ˆÂ ¥‚ÌÓÁ̇˜ÌÓ ‰ËÎÂÏ¥: ‚ËÔËÚË ÍÂÎËı ‚Ë̇ ˜Ë Á‡ÌÛËÚË ‚ Ì¸Ó„Ó Ô‡Îˆ¸? åË ˘Â ̇‚¥Ú¸ Ì ÔÓ˜‡ÎË ÓÒ‚ÓπÌÌfl ‚¥ÚۇθÌÓª ‡θÌÓÒÚË – ÏË Ú¥Î¸ÍË ÌÂÒÏ¥ÎË‚Ó ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚÛπÏÓ Á ªª ‚·ÒÚË‚ÓÒÚflÏË, ‚¥‰Ú‚Ó˛˛˜Ë ‚ Ì¥È Á‚˘ÌËÈ Ì‡Ï Ò‚¥Ú Á Ûҥχ ÈÓ„Ó «ÔË̇‰‡ÏË»: ͇Ú„Ó˘ÌËÏË ¥ÏÔ‡ÚË‚‡ÏË, ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌflÏ ÔËÓ‰ÌËı Á‡ÍÓÌ¥‚, ÛÔÓ‰Ó·‡ÌÌflÏ ‰Ó Ï¥Òˆfl ¥ ˜‡ÒÛ, ·ÓÓÚ¸·Ó˛ Á‡ ‚ËÊË‚‡ÌÌfl ¥ ̇ÒËθÒÚ‚ÓÏ Ì‡‰ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÚ˛. ç‡Ò ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÓ ‚ËÔÛÒÚËÎË Ì‡ ‚Óβ ¥ ‰‡ÎË ÔÓ‚ÌÛ Ò‚Ó·Ó‰Û ‰¥È – ÏË ÒÚ‡ÎË ·Û‰Û‚‡ÚË ÁÓÎÓÚÛ ÏÓ‰Âθ ¥Ê‡‚Óª ÍÎ¥ÚÍË, ¥Á flÍÓª ‚ËȯÎË. ß ‚ÒÂ-Ú‡ÍË π ̇‰¥fl, ˘Ó, ̇·‡‚Ë‚¯ËÒ¸ ¥Á ÍÎ¥ÚÍÓ˛, ÏË ‚¥Á¸ÏÂÏÓÒ¸ Á‡ ÒÔÓÛ‰ÊÂÌÌfl ‚¥ÚۇθÌÓ„Ó ï‡ÏÛ.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
УКРАЇНА ТА ОБ’ЄДНАНА ЕВРОПА НА ТЛІ ПРОЦЕСУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
64
номiки, i свого майбутнього, i майбутнього наших дiтей. Мирослав Попович: Кожен процес «щось будує, щось руйнує, щось неситим оком...». Поруйнувати, винищити величезну дiлянку нашої культури ¶лобалiзацiйнi процеси можуть дуже швидко. Нам важливо, аби те, що вони збудують, не пройшло без нашого «неситого ока». Треба бути насторожi, щоби все це не перетворилося на iнвазiю чужого нам елемента. Взагалi, я особисто є прихильником ¶лобалiзацiйних процесiв. Але на закiнчення хотiв би привести один приклад: коли формулювалися права людини, – а це було ще за часiв Французької революцiї – то там не було враховано прав анi жiнок, анi «кольорових» мужчин. Проте з часом ситуацiя була виправлена. Я сподiваюсь, що подiбним чином ситуацiя виправиться i в нас.
óà áÅéÜÖÇéãß∏ ãûÑëíÇé ¢ãéÅÄãúçéÉé êéáìåì? óË Òڇ̠∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ·¥ÓÏÂÂʇ ÒÔ‡‚‰¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª? óË ÔÓ¯ËËÚ¸Òfl ‚Ó̇ ̇ ÛÒ¥ı ·ÂÁ ‚ËÌflÚÍÛ ÊËÚÂÎ¥‚ Ô·ÌÂÚË, ‡ ˜Ë Á‡ÏÍÌÂÚ¸Òfl ̇ Ú.Á‚. «ÁÓÎÓÚÓÏÛ Ï¥Î¸fl‰¥» – ϯ͇̈flı ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓ ÓÁ‚ËÌÂÌËı ͇ªÌ? á ÌÓ‚¥Ú̸Ӫ ¥ÒÚÓ¥ª ÏË Á̇πÏÓ, ˘Ó ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÂÌ¥ ÚÂıÌÓ-‰Âʇ‚Ë Ì ÔÓÒÔ¥¯‡˛Ú¸ ‰¥ÎËÚËÒfl Ò‚ÓªÏË ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌflÏË Á ͇ªÌ‡ÏË, flÍ¥ ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl, ¥ ‚¥‰‰‡˛Ú¸ Ô‚‡„Û ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌ˛ ªı flÍ ÒËÓ‚ËÌÌËı Ôˉ‡ÚÍ¥‚ ¥ ÔÓÎ¥„ÓÌ¥‚ ‰Îfl ¯Í¥‰ÎË‚Ó„Ó ‚ËÓ·Ìˈڂ‡. üÍ˘Ó ˆfl ÚẨÂ̈¥fl Á·ÂÂÊÂÚ¸Òfl ‚ ̇ȷÎËʘÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ, Ò‚¥Ú, ̇ȥÏÓ‚¥Ì¥¯Â, ÓÁ‰¥ÎËÚ¸Òfl ̇ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ «Ò‚¥ÚÓ‚Û Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸» ¥ ·ÂÁÎ¥˜ ‰¥·ÌËı ÂÙÎÂÍÚÓÌËı «Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚÂÈ». üÍ Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ‰ÓÒ‚¥‰, β‰Ë̇ ÏÓÊ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ ÔËÈχÚË ÓÔ‡ÚË‚Ì¥ ¥¯ÂÌÌfl, ‡ÍÚË‚ÌÓ Á‡‰¥˛˛˜Ë ÂÒÛÒË Ò‚Ó„Ó ÏÓÁÍÛ ÛÒ¸Ó„Ó Ì‡ ͥθ͇ ‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚. üÍ˘Ó ÔËÔÛÒÚËÚË, ˘Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ ÏÓÁÓÍ ·Û‰Â ÒÚ‚ÓÂÌÓ Á‡ Ó·‡ÁÓÏ ¥ ÔÓ‰Ó·Ó˛ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ„Ó, «ÁÓÎÓÚËÈ Ï¥Î¸fl‰» ‚¥Á¸Ï ̇ Ò· ÎÓ„¥˜ÌÛ ÙÛÌ͈¥˛ ÏËÒÎÂÌÌfl, ‡ ¥Ì¯‡, ·¥Î¸¯‡ ˜‡ÒÚË̇ Ò‚¥ÚÛ ·Û‰Â ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÚË Óθ ‰Û¯¥, ˘Ó ‚ÔÎË‚‡π ̇ ÂÏÓˆ¥ª ¥ ̇ÒÚÓª. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ‚ ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
üêéëãÄÇ ÑÄòäÖ
‰Ó ÔÓ·ÎÂÏË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‚ËÒÚÛÔ Ì‡ ÒÂϥ̇¥ «∫» 02.11.2000
Ö
ÌËÈ ÏÓÁÓÍ Á Ô‚̥ÒÚ˛ Ï¥ÒÚËÚËÏ ‚ ÒÓ·¥ ̇ȷ¥Î¸¯ „¥‰ÌËı Á ÈÓ„Ó ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÓÒ¥·, ‡ ¥Ì¯¥ ·Û‰ÛÚ¸ Á‡ÎÛ˜ÂÌ¥ ÔÓ·¥˜ÌÓ. íÓ·ÚÓ, ¥ÒÌÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ ‰‚‡ ¥‚Ì¥ ·̈˛„¥‚ Ô¥‰Íβ˜ÂÌÌfl – ‚ÂıÌ¥È ¥ ÌËÊÌ¥È, – ˘Ó Á‡„‡ÎÓÏ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ÚÂÔÂ¥¯Ì¥È ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È ·¥ÔÓÎflÌÓÒÚ¥ 襂̥˜è¥‚‰Â̸. åÓÊ̇ ‰ÓÒÚÂÏÂÌÌÓ ÒÔÓ‰¥‚‡ÚËÒfl ̇ Ó‰ÌÂ, ˘Ó ÒËÎÓ‚¥ ˆÂÌÚË ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ Ì ·Û‰ÛÚ¸ Á‡„ÓÊÛ‚‡ÚË ‚ËÌÌËÏ ‡ÍÂÚ‡ÏË, ‡·Ó ‰Û¯ËÚË ªı ·ÎÓ͇‰Ó˛, ‡ ÔÓÒÚÓ ‚¥‰Íβ˜‡Ú¸ ªı ‚¥‰ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÏÂÂÊ¥.
ÍÛ ‚ ¥ÌÚÂÂÒ‡ı «ÁÓÎÓÚÓ„Ó Ï¥Î¸fl‰‡» ‰Û¯‡ ·Û‰Â Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË Ò‚¥È ÌÂÒ‚¥‰ÓÏÓ-¥ÌÚÛªÚË‚ÌËÈ ‡Ô‡‡Ú ̇ ¥‚Ì¥ Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ÔÓÚ·, ϥ̥χθÌÓ ‰ÓÒÚ‡Ú̸ÓÏÛ ‰Îfl ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÔÓ·ÛÚÓ‚Ó„Ó ÍÓÏÙÓÚÛ (ˆÂ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÛÊ ҸӄӉ̥, ÍÓÎË ÓÁ‚ËÌÛÚ¥ ͇ªÌË Ì‡‰‡˛Ú¸ ·¥‰Ì¥¯ËÏ „Ûχ̥ڇÌÛ ‰ÓÔÓÏÓ„Û). 臂‰ÓÔÓ‰¥·ÌÓ, ÒËθ̥ Ò‚¥ÚÛ ˆ¸Ó„Ó Ì ·Û‰ÛÚ¸ ̇ÒËθÌÓ Ô¥‰Íβ˜‡ÚË Ò‡ÏÓ·ÛÚÌ¥ χΥ ̇ӉÌÓÒÚ¥ ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÏÂÂÊ¥ ¯ÎflıÓÏ ÓÁÔËÎÂÌÌfl, Ò͇ʥÏÓ, ‰Â-Ì·ۉ¸ ̇‰ çÂÔ‡ÎÓÏ ÒÓÚÂ̸ „Â͇Υڥ‚ ̇ÌÓ-·ÓÚ¥‚. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó ÏÓÊÛÚ¸ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË ÔË̇ÈÏÌ¥ ‰‚¥ Ô˘ËÌË. èÓÔ¯Â, ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ ÏÓÁÓÍ Ì Á‡ıӘ ÔÂÂÍ·‰‡ÚË Á ÌÂÒ‚¥‰ÓÏÓ„Ó Û Ò‚¥‰ÓÏ ÌÂÒÛÚÚπ‚¥ ‰Îfl ÈÓ„Ó ÓÔ‡ÚË‚ÌÓ„Ó ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl ‰ÂÔÂÒË‚Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË, ÔÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ÚÓ„Ó flÍ ÒÛ˜‡Ò̇ β‰Ë̇ ‚ÓÎ¥π Ì Á‡ÏËÒ₇ÚËÒfl, ÔËÏ¥ÓÏ, ÔÓ ÒÏÂÚ¸, ÔÓÍË Ú‡ Ì ÔÓÒÚÛ͇π ªÈ Û ‰‚Â¥. èÓ-‰Û„Â, Ò‚¥Ú ‰ÓÒfl„ Ô‚ÌÓ„Ó ÒÚÛÔÂÌ˛ „Ûχ̥ÁÏÛ, ˘Ó ÛÊ ҸӄӉ̥, ̇ÔËÍ·‰, Ì ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ̇‰‰Âʇ‚‡Ï ‚Ë¥¯ËÚË ÔÓ·ÎÂÏÛ „ÓÎÓ‰Û ‚ ÄÙˈ¥ ¯ÎflıÓÏ ‚ËÌË˘Û‚‡ÌÌfl „ÓÎÓ‰Û˛˜Ëı, flÍ ˆÂ ÍÓÎËÒ¸ ÁÓ·ËÎË ·¥Î¸¯Ó‚ËÍË Ì‡ èÓ‚ÓÎÊ¥. èÓÚÂ, flÍ ÔÓ͇ÁÛπ Ò‚¥ÚÓ‚‡ Ô‡ÍÚË͇, „Ûχ̥ÁÏ Ì ÒÚ‡π ¥ Ì‡‚fl‰ ˜Ë Òڇ̠‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ‚ÒÂÓÒflÊÌËÏ ¥ ·ÂÁÏÂÊÌËÏ. ëÍÓ¥¯Â Á‡ ‚ÒÂ, ∂ÎÓ·‡Î¸h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
65
åßêäìÇÄççü Åßãü êéáÅàíé∫ åÄòàçà óÄëì ì ‚Ò¥ı ̇Ӊ¥‚ ¥ÁÌ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó ¥ χȷÛÚ̸ӄÓ. ÄÏÂË͇̈¥ ¥‰ÍÓ Á„‡‰Û˛Ú¸ ÔÓ ÏËÌÛΠ¥ Á‡ÏËÒβ˛Ú¸Òfl ̇‰ χȷÛÚÌ¥Ï, ‡‰¯Â Ô¥ÍÎÛ˛Ú¸Òfl ÔÓ ÒÛ˜‡ÒÌÂ, ‡Î flÍ˘Ó Á„‡‰Û˛Ú¸, ÚÓ Ú¥Î¸ÍË ‰Ó·ËÏ ÒÎÓ‚ÓÏ, ¥ flÍ˘Ó Á‡Áˇ˛Ú¸ ÛÔ‰, ÚÓ Á ÓÔÚËÏ¥ÁÏÓÏ. üÔÓ̈¥ Á Ô¥πÚÂÚÓÏ ÒÚ‡‚ÎflÚ¸Òfl ‰Ó ‰Ûı¥‚ Ô‰ͥ‚ È Ó·ÓÊÌ˛˛Ú¸ Ï¥flÚË ÔÓ Ï‡È·ÛÚÌπ, flÍ Ûfl‚Îfl˛Ú¸ Û flÒ͇‚Ëı ¥ ‚ÂÒÂÎËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËı ÚÓ̇ı. á‡ı¥‰Ì¥ ‚ÓÔÂȈ¥ ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸ ÌÓÒڇθ„¥˛ Á‡ ÏËÌÛÎËÏ ¥ Á ÔÓ·Ó˛‚‡ÌÌflÏ Ó˜¥ÍÛ˛Ú¸ χȷÛÚ̸ӄÓ.
АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
flÓÒ·‚ ‰‡¯Í‚˘
åË ‰ÛÊ ˜‡ÒÚÓ ˜ÛπÏÓ, ˜ËÚ‡πÏÓ, ‡ ˜‡ÒÓÏ ¥ ·‡˜ËÏÓ ÚÂ, ˘Ó Ó·’π‰ÌÛ˛Ú¸ ÔÓÌflÚÚflÏ «∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl», ‡Î Ì Á‡‚Ê‰Ë ‚Ò¥ ÏË Á̇πÏÓ, ÓÁÛÏ¥πÏÓ ‰Ó „ÎË·ËÌË ˆÂ ÔÓÌflÚÚfl, flÍ ‚ÓÌÓ ‚ËÌËÍÎÓ ¥ ̇ flÍÓÏÛ ¥‚Ì¥ Á‡‡Á Ô·ۂ‡π ˆfl ¥‰Âfl, flÍ ‚Ó̇ Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ˜Ë Ì Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl, flÍ¥ π Ô¯ÍÓ‰Ë Ì‡ ¯ÎflıÛ ªª Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl, flÍ¥ ªÈ Ó·ÎflÚ¸ Á‡ÍˉË. åË Á̇πÏÓ, ˘Ó π ‚ÂÎËÍËÈ ÒÔÓÚË‚ ÚẨÂ̈¥ª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª – ÏË ·‡˜ËÎË ˆÂ ¥ ̇ Â͇̇ı ÚÂη‡˜ÂÌÌfl ̇ ˜ÂÒ¸ÍÓÏÛ ÔËÍ·‰¥, ÏËÌÛÎÓ„Ó ÓÍÛ ‚ÂÎËÍ¥ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥ª ‚¥‰·ÛÎËÒfl ‚ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú‡ı Û ë¥ÂÚÎ¥. åË Á̇πÏÓ, ˘Ó ÔÓ·ÎÂχ ı‚ËÎ˛π ·‡„‡Ú¸Óı, ÓÚÊ ‚‡ÚÓ ¥ Ì‡Ï ªª Ó·„Ó‚ÓËÚË. èÓ ˘Ó fl, χ·ÛÚ¸, Ì ·Û‰Û „Ó‚ÓËÚË, ‡Î ‚‡ÚÓ, ˘Ó· ÔËÒÛÚÌ¥ ÏÂÌ ‰ÓÔÓ‚ÌËÎË? ü ·Û‰Û „Ó‚ÓËÚË Ì‡Ò‡ÏÔ‰ ÔÓ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ‡ÒÔÂÍÚ, ‡ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ˆÂ ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ÔËÚ‡ÌÌfl ÍÛθÚÛË, ÓÒͥθÍË ¥‰Âfl ˆfl Á‡ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflÏ ÔÓÍÎË͇̇ ÔÓÌË͇ÚË Û ‚Ò¥ ‰¥ÎflÌÍË Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl. ç ·Û‰Û fl Ú‡ÍÓÊ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ Ï¥ÒˆÂ ì͇ªÌË ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ıÓ˜‡ ˆÂ ÚÂÊ ÚÂχ, ÔÓ flÍÛ ‚‡ÚÓ ÔÓ„Ó‚ÓËÚË. ßÒÚÓ¥fl Ò‡ÏÓª ¥‰Âª Ú‡ ÔÓˆÂÒÛ ªª ‚Ú¥ÎÂÌÌfl – ÔËÚ‡ÌÌfl, ̇ flÍÓÏÛ fl · ıÓÚ¥‚ ÁÛÔËÌËÚËÒfl ‰Â˘Ó ‰Ó‚¯Â. ß ‰Û„ ÔËÚ‡ÌÌfl – ˆÂ ÒÔÓÚË‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ¥ Á‡ÍË‰Ë Ì‡ ‡‰ÂÒÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ÔË
ôÓ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÓÒ¥flÌ, ÚÓ ÌÂÓ‰ÌÓ‡ÁÓ‚Ó ‚ËÒÎӂβ‚‡Ì¥ Á ‚ËÒÓÍËı ÚË·ÛÌ Ó·¥ˆflÌÍË Ò‚¥ÚÎÓ„Ó Ï‡È·ÛÚÌ¸Ó„Ó Á̈¥ÌËÎË Ò‡Ï ˆÂ ÔÓÌflÚÚfl. ëÏÂÚÂθÌÓ„Ó Û‰‡Û ÔÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ ÓÔÚËÏ¥ÁÏÓ‚¥ Á‡‚‰‡Î‡ ‚·ÒÌ ҇χ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇ Ô‡Ú¥fl, fl͇ ÔÓ„ÓÎÓÒË· ‚ÓβÌÚ‡ËÒÚ˘ÌËÏË Ò‚Óª Ê Ô·ÌË ˘Ó‰Ó ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ ‰Ó 1980„Ó ÓÍÛ. üÍ˘Ó ‚ ÍÓ„ÓÒ¸ ˘Â Ê‚¥Î‡ ̇‰¥fl ̇ ͇˘Â, ‚Ó̇ ÔÓÏ· Ô¥ÒÎfl ÓÁÔ‡‰Û ëëëê, ÍÓÎË Á‡Ï¥ÒÚ¸ ʇ‰‡ÌÓ„Ó ‚¥Î¸ÌÓ„Ó Ô¥‰ÔËπÏÌˈڂ‡ ‚ ͇ªÌ¥ Á‡Ô‡ÌÛ‚‡‚ ·‡Ì‰ËÚÒ¸ÍËÈ «·ÂÒÔ‰πλ, ‡ Á‡Ï¥ÒÚ¸ ‰ÂÏÓ͇ڥª – ‚·‰‡ ÓÎ¥„‡ı¥‚. ëÛ˜‡ÒÌ¥È ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È Î˛‰ËÌ¥, ÒıÓÊÂ, ̇·Ë‰ÎÓ ÍÓÔËÒ‡ÚËÒfl ‚ ÏËÌÛÎÓÏÛ ¥ ̇·Ë‰ÎË Á‡ÍÎËÍË Ô‡ˆ˛‚‡ÚË Á‡‰Îfl χȷÛÚÌ¸Ó„Ó – ‚Ó̇ ÊË‚Â ‰¥ÈÒÌËÏ, Ò·‚ÌÓ ÓÁ‚‡Ê‡˛˜ËÒ¸ ¥ Ì ‰Ûχ˛˜Ë ÔÓ ‚‡ÊÍ ÔÓıÏ¥ÎÎfl. Ç¥‰ ͥ̈fl 80-ı ÓÍ¥‚, ÍÓÎË ÒÚ‡ÎÓ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇ ¥ÏÔÂ¥fl ÌÂÏËÌۘ ÓÁ‚‡ÎËÚ¸Òfl, ÓÒ¥flÌ ÁÛÒ·¥˜ ÔÂÂÍÓÌÛ‚‡ÎË, ̇˜Â ÔÓ·Û‰Ó‚‡Ì ÌËÏË ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ‚ ÓÒÌÓ‚¥ flÍÓ„Ó ÎÂÊËÚ¸ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌfl ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË ÍÓÎÂÍÚË‚Ì¥È ‚ÓÎ¥ È Ó‰ÌÓ‰ÛÏÌ¥ÒÚ¸, – ˆÂ ¥ÒÚÓ˘̇ ÔÓÏËÎ͇, ˘Ó ‚ÓÌÓ Ì¥˜Ó„Ó Ì ‚‡Ú ¥ ˜ËÏ ¯‚ˉ¯Â ‚ÓÌÓ ÔÓÏÂ, ÚËÏ Í‡˘Â. ß ÓÚ ÚÂÔÂ Û Ô‰ӂËı ͇ªÌ‡ı á‡ıÓ‰Û, flÍ¥ ̇ȷ¥Î¸¯Â ‚ËÒÚÛÔ‡ÎË ÔÓÚË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЯРОСЛАВ ДАШКЕВИЧ ДО ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
66
˜ÓÏÛ – flÍ ‚ÓÓ„¥‚ ÔÓˆÂÒÛ, Ú‡Í ¥ ªª Ú‚Óˆ¥‚, flÍ¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ˘Ó ҸӄӉ̥ Ú·‡ flÍÓÒ¸ Ï¥ÌflÚË ÒÚ‡Ú„¥˛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. Ç ‡Ï͇ı ÓÁ„Îfl‰Û ÁÏ¥ÌË ÒÚ‡Ú„¥ª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ıÓÚ¥‚ ·Ë ÓÁ„ÎflÌÛÚË ‰‚¥ „¥ÔÓÚÂÁË, ‰‚‡ Ô·ÌË, ‰‚‡ ̇ÔflÏË. é‰ËÌ ¥Á ÌËı ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl «ÌÓ‚‡ ÂÍÓÌÓϥ͇» («ÌÓ‚‡ ÂÍÓÌÓϥ͇ Á‡Ï¥ÒÚ¸ ‰Âʇ‚Ë Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ») – ¥‰Âfl, ÔÓ flÍÛ „Ó‚ÓËÎÓÒfl ÛÔÓ‰Ó‚Ê ·‡„‡Ú¸Óı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸, ¥ ‰Û„ËÈ Ì‡ÔflÏ, – ÒÙÓÏÛθӂ‡Ì ÑÊÂÙÙ¥ ë‡ÍÒÓÏ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ Ú. Á‚. «ÌÓ‚Û Í‡ÚÛ Ò‚¥ÚÛ». ßÒÚÓ¥fl ¥‰Âª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ·ÛÎÓ ÂÔÓıÓ˛ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ¥ÏÔÂ¥‡Î¥ÁÏÛ, ·ÓÓÚ¸·Ë Á‡ ‚·ÒÌ¥ ÍÓÎÓÌ¥ª, ‚·ÒÌ¥ ËÌÍË Á·ÛÚÛ, ‡ÌÚ‡„ÓÌ¥ÁÏ¥‚ ¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ Ï¥Ê ‰Âʇ‚‡ÏË, ҇ϠÚÓÏÛ, ˘Ó ÍÓÊ̇ ‰Âʇ‚‡, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ú¥, ıÚÓ ÒÚÓflÎË ‚ ڥ̥ Á‡ ÍÂ¥‚ÌˈڂÓÏ ‰Âʇ‚Ë ‚ ÄÌ„Î¥ª, ßÒԇ̥ª, î‡Ìˆ¥ª, êÓÒ¥ª, ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ ÄÏÂËÍË, ‚¯ڥ ç¥Ï˜˜ËÌ¥ – ‚Ò¥ ‚ÓÌË ıÓÚ¥ÎË Ï‡ÚË Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ‚·ÒÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ, flÍ ‚ ÍÓÎÓÌ¥flı, Ú‡Í ¥ ‚ ÏÂÚÓÔÓÎ¥ª. ì XX ÒÚ., ‚Ê ‚ ÔÂ¥Ó‰ è¯Ӫ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË Ú‡ Ì‚‰Ó‚Á¥ Ô¥ÒÎfl ̪, ͇ÚË̇ ÔÓ˜Ë̇π Ï¥ÌflÚËÒfl, ·Ó Á‡Ï¥ÒÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Ô‡Ú¥ÓÚËÁÏÛ, ˘Ó ÒÚÓfl‚ Á‡ ÌËÏ, ‚ËÌË͇π ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î, flÍËÈ π, Ә‚ˉÌÓ, ÒËθ̥¯ËÏ ‚¥‰ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó, ¥ ÔÓ˜Ë̇π ‰ËÍÚÛ‚‡ÚË Ò‚Óª ‚Ë-
ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª ÏÓ‰ÂÎ¥, ·Û‰ÛπÚ¸Òfl, ÔÓ ÒÛÚ¥, ˘ÓÒ¸ ÔÓ‰¥·ÌÂ, ڥθÍË Ô¥‰ ¥Ì¯Ó˛ ̇Á‚Ó˛, „ÛχÌÌ¥¯Â ¥ ̇ ÌÂÁ¥‚ÌflÌÌÓ ‚ˢÓÏÛ ÚÂıÌ¥˜ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥. è‰ ÚËÏ, flÍ Á‡ÔÛÒ͇ÚË ÌÓ‚Û ÏÓ‰Âθ ‡‚ÚÓÏÓ·¥Îfl ‚ ÒÂ¥ÈÌ ‚ËÓ·ÌˈڂÓ, Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ÔÓ‚Ó‰flÚ¸ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl ̇ Ï¥ˆÌ¥ÒÚ¸. áÓ‚Ì¥ ˆÂ ‚Ë„Îfl‰‡π Ú‡Í: ÌÂÙ‡·Ó‚‡ÌÛ, ϥ̥χθÌÓ ÓÒ̇˘ÂÌÛ Ï‡¯ËÌÛ Ó·ÔÎÛÚÛ˛Ú¸ ‰‡Ú˜Ë͇ÏË, Ò‡‰Ê‡˛Ú¸ Û Ìª χÌÂÍÂÌ¥‚, ÓÁ„‡Ìfl˛Ú¸ ‰Ó „‡Ì˘ÌÓª ¯‚ˉÍÓÒÚË ¥ ‚‰‡fl˛Ú¸ Ó· ÒÚ‡ÎÂ‚Û ÒÚ¥ÌÛ. çÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÂÁÛθڇÚÛ – ÓÁ¥·’πÚ¸Òfl χ¯Ë̇ ‚˘ÂÌÚ ˜Ë Ή¸ Á¥ÏÌÂÚ¸Òfl – ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚ ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË ‚‰‡ÎËÏ, ÓÒͥθÍË ·Û‰¸-flÍËÈ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú Ó‰Ì‡ÍÓ‚Ó ‚‡ÊÎË‚ËÈ. äÓÌÒÚÛÍÚÓË ‚Ë‚˜‡˛Ú¸ ÂÁÛθڇÚË ¥ ‰Ó‚Ó‰flÚ¸ ÏÓ‰Âθ ‰Ó ÔÛÚÚfl. áÏ¥ˆÌËÚË ·‡ÏÔÂ, Ô¥‰Úfl„ÚË ‰‚Â¥, ÔÓÏ’flͯËÚË Ûθӂ ÍÂÛ‚‡ÌÌfl, ‚¥‰Â∂Û₇ÚË „‡Î¸Ï‡, Û‰ÓÒÍÓ̇ÎËÚË Ô‡ÒË ·ÂÁÔÂÍË, Ô‰·‡˜ËÚË Ô¥‰ÒÚ‡‚ÍË ‰Îfl ÒÍÎflÌÓÍ, ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚË ÒÚÂÂÓÒËÒÚÂÏÛ (˘Ó· Á‡Ï¥ÒÚ¸ χ¯¥‚ ÍÛÚËÚË «ÔÓÔÒÛ»), ÚÂ΂¥ÁÓ, ÒËÒÚÂÏÛ ÒÛÔÛÚÌËÍÓ‚Óª ̇‚¥„‡ˆ¥ª, ÔË·‰Û‚‡ÚË ÍÓÏÔ’˛ÚÂ, Ô¥‰Íβ˜ËÚË ÈÓ„Ó ‰Ó ÏÂÂÊ¥ – ¥ ÏÓÊ̇ ‚ËÔÛÒ͇ÚË ‰Ë‚Ó ÚÂıÌ¥ÍË Ì‡ ‰ÓÓ„Ë. íÂÔ Ûfl‚¥Ú¸ ÒÓ·¥, ˘Ó ‚ ÌÓ‚Â̸ͥÈ, ‚Ë·ÎËÒÍÛ˛˜¥È Ù‡·Ó˛ χ¯ËÌ¥ Á ÍÓÏÙÓÚÓÏ ª‰ÛÚ¸ ·ÂÁÚÛ·ÓÚÌ¥ Ô‡Ò‡ÊËË ¥, ÔӪʉʇ˛˜Ë ÔÓ‚Á ÔÓÌˢÂÌÛ Ú‡ Á‡¥Ê‡‚¥ÎÛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏÓ„Ë Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÏ Ûfl‰‡Ï. 燂¥Ú¸ Ô¥‰ ˜‡Ò ÑÛ„Óª ë‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË ˆÂ ÔÓfl‚ËÎÓÒfl ‰ÓÒËÚ¸ flÒ͇‚Ó (fl ıÓ˜Û Ì‡„‡‰‡ÚË Ú‡Í¥ ÂÔ¥ÁÓ‰Ë, ÍÓÎË Ô¥‰ ˜‡Ò ·ÓÏ·‡‰Û‚‡ÌÌfl ç¥Ï˜˜ËÌË Ú¥ Á‡‚Ó‰Ë – ‚ Ú.˜. ¥ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥, – ‚ flÍËı ·Û‚ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î, Ì ·ÓÏ·ËÎË, ¥ Ì¥ÍÓ„Ó ¥Á ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ‚·ÒÌËÍ¥‚ ˆËı Á‡‚Ó‰¥‚, ̇‚¥Ú¸ ¥Á ˜ËÒ· ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı, Ì ÔËÚfl„‡ÎË ‰Ó ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚ¥ Ô‰ Ï¥Ê̇ӉÌËÏ ÚË·Û̇ÎÓÏ Á‡, ÔÓ ÒÛÚ¥, ‰Âʇ‚ÌÛ Á‡‰Û). éÚÓÊ, ÚÛÚ ‚ˉÌÓ ÔÓ˜‡ÚÓÍ Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó, ̇‰‰Âʇ‚ÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ (‚ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸Í¥È ÏÓ‚¥, ‰Ó ˜¥, national ÓÁ̇˜‡π ¥ Ó‰ÌÂ, ¥ ‰Û„Â). ì ˆ¥È ·ÓÓÚ¸·¥ Ï¥Ê Í‡Ô¥Ú‡ÎÓÏ ¥ Ûfl‰ÓÏ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ÔÂÂχ„‡π ͇ԥڇÎ. ÅÛÎÓ, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ, ÓÁÓ·ÎÂÌÓ ÙÓÏÛÎÛ, ˘Ó Ûfl‰ ÔÓ‚ËÌÂÌ ÔËÒÎÛı‡ÚËÒfl ‰Ó ͇ԥڇÎÛ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó – ‰Ó ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó. üÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ, Ú.Á‚. ‰ÂÏÓ͇ڥfl ÔÂÂÚ‚ÓË·Òfl ‚ ¥Î˛ÁÓÌ ÔÓÌflÚÚfl, ıÓ˜‡ · ÚÓÏÛ, ˘Ó Ûfl‰Ë ¥ ԇ·ÏÂÌÚË ÏÓÊ̇ ӷˇÚË, ‡ ÍÂ¥‚ÌËˆÚ‚Ó ÍÓÔÓ‡ˆ¥È ̇Ӊ ‚˷ˇÚË Ì ÏÓÊÂ. Ç Ú‡ÍÓÏÛ Òڇ̥ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl ÍÓÔÓ‡ˆ¥È, ÏÓÌÓÔÓÎ¥È, ÚÓ·ÚÓ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Á‡„‡ÎÓÏ (ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ˆ¥ÎÍÓÏ Î„‡Î¸ÌÛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ, ‡Ê Ì¥flÍ Ì ڥ̸ӂÛ) ̇ӉÓÏ ÍÓÌÚÓ₇ÚËÒfl Ì ÏÓ„ÎÓ ¥ Ì ÏÓÊÂ, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ˘Ó ÏË ÓÁÛÏ¥πÏÓ Ô¥‰ ÒÎÓ‚ÓÏ «Ì‡Ó‰», ÒÚ‡‚ËÏÓÒfl ‰Ó Ì¸Ó„Ó ÒÍÂÔÚ˘ÌÓ ˜Ë ÂÌÚÛÁ¥‡ÒÚ˘ÌÓ.
‚ËÔÓ·Û‚‡Î¸ÌÛ ÏÓ‰Âθ Û Í˛‚ÂÚ¥, ÒÏ¥˛˜ËÒ¸ ‚͇ÁÛ˛Ú¸ ԇθˆÂÏ Ì‡ χÌÂÍÂÌË, flÍ¥ ‚Ë‚‡ÎËÎËÒfl Á ‚¥Í̇. èÓ ÒÛÚ¥ ÚÂ Ê Ò‡Ï ‚¥‰·ÛÎÓÒfl Á ëÓ‚πˆ¸ÍËÏ ëÓ˛ÁÓÏ, ¥Á Ú¥πª ڥθÍË ¥ÁÌËˆÂ˛, ˘Ó Û ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌflı ÏÓ‰ÂÎ¥ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó Á‡Ï¥ÒÚ¸ χÌÂÍÂÌ¥‚ ·‡ÎË Û˜‡ÒÚ¸ ÊË‚¥ β‰Ë, ‡ ÂÁÛθڇڇÏË ÒÍÓËÒÚ‡ÎËÒfl Ú¥, ıÚÓ „Ó‚ÓË‚, ̇˜Â ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚‡ ÍÓÌÒÚÛ͈¥fl χ¯ËÌË ÔÓÏËÎÍÓ‚‡, ÓÚÓÊ ªª È ÁÓ‚Ò¥Ï ÌÂÏ‡π ‡ˆ¥ª ‚ËÔÓ·Ó‚Û‚‡ÚË. LJÚÓ ÓÍÂÏÓ Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó ¥ÒÚÓ¥fl Ì ӷ‰ÛË· Ô‰ӂËı ·Û‰¥‚Ì˘Ëı Ò‚¥ÚÎÓ„Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ: ÔËÒÚ‡ÒÌ¥ ÂÌÚÛÁ¥‡ÒÚË Ò‚Óπª ÒÔ‡‚Ë ˘ËÓ ‚¥ËÎË ‚ ÚÂ, ̇˜Â ·Û‰Û˛Ú¸ ÌÓ‚ËÈ Ò‚¥Ú Ì ‰Îfl Ò·Â, ‡ ‰Îfl Ò‚Óªı ‰¥ÚÂÈ. í‡Í ‚ÓÌÓ È Ú‡ÔËÎÓÒfl: ‰¥ÚË È ÓÌÛÍË ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ‚ËÍÓÌÓ·¥‚ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó Ì‡ ˜ÓÎ¥ Á ̇˘‡‰Í‡ÏË ëڇΥ̇ ¥ ïÛ˘Ó‚‡ ·ÛÎË ‚ËÌÂÒÂÌ¥ ‰Óβ ̇ ı‚Ëβ ÂÏ¥∂‡ˆ¥ª ¥ ÚÂÔ ‚Ê ‚ ¥Ì¯¥È Ô¥‚ÍÛÎ¥ ÔÓÊË̇˛Ú¸ ÔÎÓ‰Ë ÌÓ‚Óª ‚Óβˆ¥ª Á ÚÂıÌÓ-β‰Ò¸ÍËÏ Ó·Î˘˜flÏ. LJʇπ Ú‡ÍÓÊ ¥ Ô‰·‡˜ÎË‚¥ÒÚ¸ Ò‡ÏÓ„Ó «·‡Ú¸Í‡ ̇Ӊ¥‚»: ‡‰Ê ˆÂ ÈÓÏÛ Ì‡ÎÂʇ· ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚‡ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl «ÛÒÂÒ‚¥ÚÌ¸Ó„Ó ÏÓÁÍÛ» Á‡ ÒıÂÏÓ˛ „ÂÌÒÂÍ-ÔÓÎ¥Ú·˛Ó-ÔÎÂÌÛÏ, flÍËÈ ÛÊ ÛÔÓ‰Ó‚Ê 55-ÚË ÓÍ¥‚ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛπ ‚ ÚÂÔÂ¥¯Ì¥È ÒÚÓÎˈ¥ Ò‚¥ÚÛ Ì‡ ·ÂÂÁ¥ ßÒÚ-ꥂ (¥ ˆÂ Ì هÌÚ‡Á¥fl ‚ ÒÚËÎ¥ ÒÓÓÍ¥ÌÒ¸ÍÓ„Ó «Å·ÍËÚÌÓ„Ó Ò‡Î‡»). h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
è¥ÒÎfl ÔÓ‚‡ÎÛ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ÒËÒÚÂÏË ÔÓÚËÎÂÊ̇ ÒÚÓÓ̇ Ó„ÓÎÓÒË· ÔÂÂÏÓ„Û Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ ¥ ÛÒÛÌÂÌÌfl ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÔÓ‰¥ÎÛ Ò‚¥ÚÛ. Ç‚‡Ê‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ÔÂÂÏ¥„ ͇ԥڇΥÁÏ, ¥ Ú¥ ÔÓfl‰ÍË, flÍ¥ ÒÍ·‰‡ÎËÒfl ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ÒÚÓÎ¥Ú¸ ¥ flÍ¥ ÔÂÂÏÓ„ÎË, ÔÓ‚ËÌÌ¥ Á‡Ô‡ÌÛ‚‡ÚË Ì‡ ˆ¥ÎÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. ñÂ, Á‚˘‡ÈÌÓ, ‰Ó‚ÓÎ¥ ‚¥‰ÌÓÒÌÓ, ÓÒͥθÍË ¥ÒÌÛπ ‰Ó‚ÓÎ¥ ·‡„‡ÚÓ Í‡ªÌ, ÔÓ Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ‚ flÍËı ̇ 100% ͇ԥڇΥÒÚ˘ÌËı ÔÓfl‰Í¥‚ „Ó‚ÓËÚË ‰ÓÒËÚ¸ ‚‡ÊÍÓ. ÄΠ‚ÔÎË‚ ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ ‰ÓÒËÚ¸ flÒ͇‚Ó ÔÓfl‚Ë‚Òfl ‚ ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÒÙÂ¥, ·Ó ̇‚¥Ú¸ Á‡‡Á ‚ËÌË͇˛Ú¸ ¥‰Âfl ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ¸Ó„Ó Ûfl‰Û, ‡·Ó ¥‰Âfl ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ Ö‚ÓÔË, flÍ¥ Á̇˜ÌÓ ·ÎËʘ Á‡ Ò‚Óπ˛ ÏÓ‰ÂÎβ ‰Ó ëòÄ, Ì¥Ê ‰Ó ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ. ÑÓ ˜Ó„Ó ÔË‚ÂÎË ÒÔÓ·Ë ‚ËÍÓ̇ÌÌfl ˆ¥πª ¥‰Âª, flÍ˘Ó ‚Á‡„‡Î¥ ÏÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË, ˘Ó ¥‰Âª ˆ¥ ̇χ„‡ÎËÒfl ‡ΥÁÛ‚‡ÚË, ·Ó ‚Ë„Îfl‰‡π, ˘Ó ‡ΥÁÛ‚‡ÎÓÒfl ˘ÓÒ¸ Û ÒÙÂ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Ô¥‰ Á‡ıËÒÚÓÏ ˆ¥πª ¥‰Âª, ‡ Ì ̇ ‚ËÍÓ̇ÌÌfl Ò‡ÏÓª ¥‰Âª. ü „Ó‚ÓËÚËÏÛ ¥ ÔÓ Á‰Ó·ÛÚÍË, ¥ ÔÓ Ì„‡ÚË‚Ì¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ¥ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ‚ÓÓ„¥‚ ˆ¥πª ¥‰Âª, ¥ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ªª Ú‚Óˆ¥‚, flÍ¥ ÚÂÔ ‰Ûχ˛Ú¸ ÔÓ ÒÚ‡Ú„¥˜Ì¥ ÁÏ¥ÌË ‚ Ò‡Ï¥È ¥‰Âª, ‡ ÓÒÓ·ÎË‚Ó – ‚ ªª ‚ËÍÓ̇ÌÌ¥. ç‡È·¥Î¸¯ËÈ Á‰Ó·ÛÚÓÍ – ˆÂ Á‰Ó·ÛÚÓÍ Ì‡‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ ˜ÂÂÁ ÔÓ¯ËÂÌÌfl ‚¥‰ÍËÚÓª ÒËÒÚÂÏË Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÚÓ-
ÄΠÔÓÎ˯ËÏÓ ˆ¥Í‡‚¥ ‡Ì‡ÎÓ„¥ª Ú‡ ÔÓ‚ÂÌ¥ÏÓÒfl ‰Ó Â‡Î¥È Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌfl. íÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë êÓÒ¥ª ̇ χȷÛÚÌπ Ì‚ڥ¯Ì¥. äÓÎË ·‡Ú¸ÍÓ Í¥·ÂÌÂÚËÍË çÓ·ÂÚ Ç¥Ì ‚¥‰‚¥‰‡‚ Û 1960 Óˆ¥ ëëëê, ‚¥Ì ‚¥‰Á̇˜Ë‚: «ÇÓÌË ‚¥‰ÒÚ‡˛Ú¸ ‚¥‰ Ì‡Ò ‚ ‡Ô‡‡ÚÛ¥ – Ì ·ÂÁ̇‰¥ÈÌÓ, ‡ ÚÓıË. ÇÓÌË ‚ËÔ‰ÊÛ˛Ú¸ Ì‡Ò Û ÓÁÓ·ˆ¥ ÚÂÓ¥ª ‡‚ÚÓχÚËÁ‡ˆ¥ª». ᇠÏËÌÛÎ¥ 40 ÓÍ¥‚ êÓÒ¥fl Ì ڥθÍË Á̇˜ÌÓ ‚¥‰Òڇ· Û ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ‡ÎÂ È ‚Ú‡ÚË· Ô¥ÓËÚÂÚ Û ÔÓ·Û‰Ó‚¥ ÚÂÓÂÚ˘ÌËı ÓÒÌÓ‚. Ç¥‰ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 80-ı ÓÍ¥‚ ‰Âʇ‚Ì ÒÛ·Òˉۂ‡ÌÌfl ̇ÛÍÓ‚Ëı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ ÒÍÓÓ˜Û‚‡ÎÓÒfl ‚ êÓÒ¥ª ͇ڇÒÚÓÙ¥˜ÌËÏË ÚÂÏÔ‡ÏË. ᇠ‰‡ÌËÏË ESTO – Ï¥Ê̇ӉÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, fl͇ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡π Á‡ ̇ÛÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜ÌËÏ ÔÓ„ÂÒÓÏ Û Ö‚ÓÔ¥, – 1997 ÓÍÛ ‚ËÚ‡ÚË Ì‡ ̇ÛÍÛ ÒÍ·ÎË ‚ êÓÒ¥ª ÏÂ̯ ÚÂÚËÌË ‚¥‰ ¥‚Ìfl 1990 ÓÍÛ. ì ÚÓÈ Ê ˜‡Ò, Û ëòÄ ·ÂÁÛÔËÌÌÓ ÓÒÎË Ûfl‰Ó‚¥ «∂‡ÌÚË», flÍ¥ ‚ˉ¥Îfl˛Ú¸ ‰ÓÒÎ¥‰Ìˈ¸ÍËÏ Î‡·Ó‡ÚÓ¥flÏ Ì‡ ˆ¥Î¸Ó‚¥ ÔÓÂÍÚË. ë‡Ï Á‡‚‰flÍË ·˛‰ÊÂÚÌËÏ ‚ÎË‚‡ÌÌflÏ ·ÛÎÓ Á‰¥ÈÒÌÂÌÓ Ú‡Í¥ ¯ËÓÍÓχүڇ·Ì¥ ‡ÏÂË͇ÌҸͥ ÔÓÂÍÚË, flÍ ßÌÚÂÌÂÚ ¥ „ÂÌÓÏ Î˛‰ËÌË. ÑÓ Í¥Ìˆfl 90-ı ÓÍ¥‚ ˆ¥ ÔÓÂÍÚË «ÓÁÍÛÚËÎËÒfl» Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ‰ÂʉÓÚ‡ˆ¥È ‰Ó Ú‡ÍÓ„Ó ¥‚Ìfl, ˘Ó ÒÚ‡ÎË ÔË‚‡·ÎË‚ËÏË ‰Îfl ÔË‚‡ÚÌËı ¥Ì‚ÂÒÚÓ¥‚ È Ó‰ÂʇÎË ÔÓ‰‡Î¸¯Û ٥̇ÌÒÓ‚Û Ô¥‰ÚËÏÍÛ.
67
АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
„¥‚Î¥, ˘Ó ÔË‚ÂÎÓ ‰Ó ÍÓÎÓ҇θÌËı ̇‰ÔË·ÛÚÍ¥‚ ÚËı, ˘Ó ÒÚÓflÎË Ì‡ ˜ÓÎ¥ ˆ¥πª ‚ÂÎËÍÓª ÒËÒÚÂÏË. ñ – ‚Ë·Ûı ÌÓ‚Ó„Ó ‚ÂÎÂÚÂÌÒ¸ÍÓ„Ó ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ ‰Îfl ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚËı ͇ªÌ. íÂÔ – ÔÓ Ì„‡ÚË‚Ì¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË, ÔÓ ıË·Ë, ÔÓ‡ıÛÌÍË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. íÛÚ fl ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛ ‰ÓÓ·ÓÍ ‚Ò¥Ï ‚¥‰ÓÏÓ„Ó ëÓÓÒ‡ (˜Ë òÓÓ¯‡), ÑÊÂÙ¥ ë‡ÍÒ‡ Ú‡ ¥Ì¯Ëı Ú‚Óˆ¥‚ Ò‡ÏÓª ¥‰Âª. ÇÒÚ‡ÌÓ‚Ë·Òfl Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‰Âʇ‚Ë ‚¥‰ ͇ԥڇÎÛ. ᷥθ¯Ë‚Òfl ÓÁË‚ Ï¥Ê ·‡„‡ÚËÏË ¥ ·¥‰ÌËÏË – Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË, Ï¥Ê ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ÏË, Ï¥Ê ‰Âʇ‚‡ÏË. ñfl ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ¸ Û ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ÒÚ‡·¥Î¥ÁÛπÚ¸Òfl. Ç ÛÒ¥ı ͇ªÌ‡ı, ‚ Ú.˜. ¥ Û ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÂÌËı, ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÚ¸Òfl ÔÓÒÚÛÔÓ‚ËÈ Á‡ÌÂÔ‡‰ ÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó Í·ÒÛ. ǥθ̇ ÍÓÌÍÛÂ̈¥fl ÁÏ¥ˆÌË· ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ¸ ̇ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó- Ú‡ ϥʉÂʇ‚ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥, ıÓ˜‡ ‚‚‡Ê‡ÎÓÒfl, ˘Ó ҇Ϡ‚Ó̇ π ÒÚ‡ÚÓ‚ËÏ ÔÛÌÍÚÓÏ ÔÓ‰‡Î¸¯Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ. ÇËfl‚ËÎÓÒfl, ˘Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl Ì ‚‡ıÓ‚Û‚‡Î‡ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌËı ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. á·ÂÂÊÂÌÌfl ÏËÛ ÏË Ì ·‡˜ËÏÓ ¥ ‚ ̇¯ ˜‡Ò. í ҇Ï ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË ¥ ÔÓ Á‡„‡Î¸Ì¥ ÔË̈ËÔË ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË, Ô‡‚‡ ̇Ӊ¥‚ ¥ β‰ËÌË, Á‡ıËÒÚ ‰Ó‚Í¥ÎÎfl. èÓ‰‡Î¸¯ËÈ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ – ÌÂÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ ٥̇ÌÒÓ‚Ëı ËÌÍ¥‚. ë‡Ï ÚÓÏÛ, ˘Ó ·ÛÎÓ Á‡Í¥ÔÎÂÌÓ ËÌÍÓ‚Û ‰ËÒˆËÔÎ¥ÌÛ,
ì êÓÒ¥ª ÒÚ‡Ìӂˢ Á ÌÓ‚ËÏË ÚÂıÌÓÎÓ„¥flÏË ‚ 2000 Óˆ¥ Ì‚ڥ¯ÌÂ: Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ 20 ÓÍ¥‚ ¥‚Â̸ ÛÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ÚÂıÌ¥˜ÌËı ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥È Û ‚ËÓ·ÌËˆÚ‚Ó ‚Ô‡‚ ‚¥‰ 60-70 ‰Ó 5 ‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚. èÂÒÔÂÍÚË‚Ë ÓÁ‚ËÚÍÛ Ì‡ÛÍË Ú‡ÍÓÊ Ì ӷ̇‰¥ÈÎË‚¥: ÌÂχπ Ì¥ Á‡ÒÓ·¥‚, Ì¥ ÛÒÚ‡ÚÍÛ‚‡ÌÌfl, ‡Ì¥ ͇‰¥‚. Ç¥‰ 1991 ÓÍÛ ¥ ‰ÓÒ¥ ¥‚Â̸ Á‡ÈÌflÚÓÒÚË ‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ··Ó‡ÚÓ¥flı ÁÌËÁË‚Òfl ̇ 52 ‚¥‰ÒÓÚÍË, Ô˘ÓÏÛ ¯‚ˉ¯Â Á‡ ‚Ò ÁÏÂ̯ۂ‡Î‡Òfl ˜ËÒÂθ̥ÒÚ¸ «¥ÁÌÓÓ·¥‚ ̇ÛÍË» – ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÒÍ·‰Û: ªıÌπ ˜ËÒÎÓ ÁÏÂ̯ËÎÓÒfl ‚Ú˘¥. «Ç¥‰ÔÎË‚ Ï¥ÁÍ¥‚», ÛÒÛÔ˜ ÛÁ‚˘‡πÌÓÏÛ Ûfl‚ÎÂÌÌ˛ ÔÓ ÔÓ‚‡Î¸ÌÛ ‚ÚÂ˜Û Á ͇ªÌË ‚˜ÂÌËı, ‚¥‰·Û‚‡‚Òfl Ô‚‡ÊÌÓ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ÏË Í‡Ì‡Î‡ÏË – Û ‚¥Ú˜ËÁÌflÌ¥ ·¥ÁÌÂÒ-ÍÓÌÚÓË. óËÒÎÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Û˜ÂÌËı, ÍÓÚ¥ Ô‡ˆ˛˛Ú¸ Á‡ ÍÓÌÚ‡ÍÚ‡ÏË Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ, Á„¥‰ÌÓ Á ‰‡ÌËÏË CSRS (ñÂÌÚÛ Ì‡ÛÍÓ‚Ëı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ ¥ ÒÚ‡ÚËÒÚËÍË), ÒÍ·‰‡π Ì ·¥Î¸¯Â 5000 (·ÎËÁ¸ÍÓ ÚÂÚËÌË – Ù¥ÁËÍË) ÔË Á‡„‡Î¸ÌÓÏÛ ÔÓ͇ÁÌËÍÛ Á‡ÈÌflÚÓÒÚË ‚ ̇ۈ¥ ÔÓ̇‰ 900 ÚËÒfl˜ ÓÒ¥·. ᇠ˜ËÒÎÓÏ ÔÂÒÓ̇ÎÛ, Á‡ÈÌflÚÓ„Ó Ì‡ÛÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜ÌËÏË ÓÁӷ͇ÏË – 143 ̇ 10 000 ̇ÒÂÎÂÌÌfl – êÓÒ¥fl ‰ÓÚÂÔ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ̇ ¥‚Ì¥ Ô‰ӂËı ÚÂıÌ¥˜ÌÓ ÓÁ‚ËÌÂÌËı ͇ªÌ. çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ‚Ò¥ Ì„‡‡Á‰Ë ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ÓÍ¥‚, Û Í‡ªÌË Á·Â¥„Òfl Á̇˜ÌËÈ Ì‡ÛÍÓ‚ËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ‚ „‡ÎÛÁ¥ Ù¥ÁËÍË, ‡ÒÚÓÌÓÏ¥ª, ÍÓÒÏ¥˜ÌËı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЯРОСЛАВ ДАШКЕВИЧ ДО ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
68
‚ËÌËÍÎË Ï¥Ê̇Ӊ̥ ٥̇ÌÒÓ‚¥ ÍËÁË, ‡‰Ê ·ÛÎË ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌ¥ ÊÓÒÚÍ¥ ‡ÏÍË, ‡ Ì fl͇Ҹ „Ì͇ۘ ÒËÒÚÂχ. êÂÁÛθڇÚ: ÍËÁ‡ Û è¥‚‰ÂÌÌÓ-ëı¥‰Ì¥È ÄÁ¥ª Ú‡ üÔÓÌ¥ª, flÍ ËÍÓ¯ÂÚ – Û êÓÒ¥ª Ú‡ ì͇ªÌ¥, ‡ Ú‡ÍÓÊ – ˘Â ‰‡Î¥ – Û Å‡ÁËÎ¥ª Ú‡ 襂‰ÂÌÌ¥È ÄÏÂˈ¥. чΥ ÏË Ï‡πÏÓ Ô‡‡‰ÓÍ҇θ̥ fl‚ˢ‡: ıÓ˜‡ ‚Ò¥ „Ó‚ÓflÚ¸, ˘Ó ËÌÍË ÔÓ‚Ò˛‰Ë χ˛Ú¸ ·ÛÚË ‚¥‰ÍËÚËÏË, ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚ¥ ͇ªÌË Á‡ÍË‚‡˛Ú¸ Ò‚Óª ËÌÍË Ô‰ ÚÓ‚‡‡ÏË ¥Á ·¥‰Ì¥¯Ëı ͇ªÌ (ˆ¥ ÚÓ‚‡Ë Í‚‡Î¥Ù¥ÍÛ˛Ú¸ flÍ ‚ËÓ·Ë ÌËÁ¸ÍÓ„Ó „‡ÚÛÌÍÛ, ÌËÁ¸ÍÓÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÚÓ‚‡Ë ÚÓ˘Ó). ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ÏË ·‡˜ËÏÓ, ˘Ó ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚ¥ ‰Âʇ‚Ë ‰ÓÏ¥ÌÛ˛Ú¸ ¥ χ̥ÔÛβ˛Ú¸ ÛÏÓ‚‡ÏË Ô‡ˆ¥, ÔÓ¯Ë˛πÚ¸Òfl ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥fl Ô‡ˆ¥ ÌÂ΄‡Î¥‚, Ê¥ÌÓÍ ¥ ‰¥ÚÂÈ. í‚Óˆ¥ ¥ ÔËıËθÌËÍË ‰ÓÍÚËÌË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‚ËÁ̇˛Ú¸ ÌÂ∂‡ÚË‚Ì¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË, ‡Î Ô˘ËÌË, ˘Ó ‰Ó‚ÓÎ¥ ı‡‡ÍÚÂÌÓ, ¯Û͇˛Ú¸ Û Ï¥Ê̇ӉÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flı ¥ ÛÒÚ‡ÌÓ‚‡ı. ç‡ÒÚÛÔ ‚‰ÂÚ¸Òfl ÓÒÌÓ‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ Ì‡ ¥ÁÌ¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ééç, ̇ åÇî, ÇÒÂÒ‚¥ÚÌ˛ ÚÓ„Ó‚ÂθÌÛ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥˛, ë‚¥ÚÓ‚ËÈ Å‡ÌÍ, ‡ ‚ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÛÏÓ‚‡ı – ̇ Öë ¥ ÈÓ„Ó ÒÚÛÍÚÛË. ÄΠ‚ ÛÒ¥È ÍËÚˈ¥, ÒÍÂÓ‚‡Ì¥È ̇ ÔÂÂÎ¥˜ÂÌ¥ ÛÒÚ‡ÌÓ‚Ë, ‚Ë Ì Á̇ȉÂÚ ¥ ÒÎÓ‚‡ ÔÓÚË ÔË‚‡ÚÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ – ‚¥Ì π «ÔÓÁ‡ ‰ÛÊ͇ÏË», ÈÓ„Ó Ì ÍËÚËÍÛ˛Ú¸, ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ÍÓ̈ÂÌ¥‚, ÏÓÌÓÔÓÎ¥È ‚Á‡„‡Î¥ Ì ÓÁ„Îfl‰‡πÚ¸Òfl. å¥Ê̇Ӊ̥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Á‚Ë-
·¥ÓÎÓ„¥ª, ıÂÏ¥ª, ÌÓ‚Ëı χÚÂ¥‡Î¥‚ ¥ χÚÂχÚËÍË. ë¸Ó„Ӊ̥ Û êÓÒ¥ª, Á‡‚‰flÍË ÁÓÒÚ‡ÌÌ˛ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ˆ¥Ì ̇ ̇ÙÚÛ, Á’fl‚Ë·Òfl ÔË̈ËÔÓ‚‡ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ٥̇ÌÒÛ‚‡ÌÌfl ̇ÛÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜ÌËı ÓÁÓ·ÓÍ ‡·Ó Á‡ÍÛÔ¥‚Î¥ Ô‡ÚÂÌÚ¥‚ ̇ «‚ËÒÓÍÛ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˛» Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ: Û 1999 Óˆ¥ ÔÓÁËÚË‚Ì ҇θ‰Ó ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÚÓ„¥‚Î¥ ÒÍ·ÎÓ 39,3 ÏΉ. ‰Ó·¥‚ ëòÄ. èÓÚ ÌÂχπ Ì¥flÍËı Ò‚¥‰˜Â̸ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó Ûfl‰ χπ ̇ϥ ‚¥‰‰‡‚‡ÚË Ô¥ÓËÚÂÚ ÚÂıÌÓÎÓ„¥flÏ Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ. èË·ÛÚÍË ‚¥‰ ÂÍÒÔÓÚÛ ÂÌ„ÓÂÒÛÒ¥‚ χÈÊ ˆ¥ÎÍÓÏ ‚ËÚ‡˜‡˛Ú¸Òfl ̇ Á‡ÍÛÔ¥‚β Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ ÔÓÏËÒÎÓ‚Ëı χ¯ËÌ ¥ ÛÒÚ‡ÚÍÛ‚‡ÌÌfl (32,3 ÏΉ. ‰Ó·¥‚ Û 1999 Óˆ¥), ÚÓ·ÚÓ Ì‡ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥˛ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ, flÍËÈ Ô‡ˆ˛π ̇ Ú¥ Ê ‚ˉӷÛÚÓÍ ¥ ÔÂÂÓ·ÍÛ Ì‡ÙÚË, „‡ÁÛ È ÏÂڇΥ‚. ë‡ÏÂ Û ÒÂÍÚÓ‡ı, Ó¥πÌÚÓ‚‡ÌËı ̇ ÂÍÒÔÓÚ ÒËÓ‚ËÌÌËı ÔÓ‰ÛÍÚ¥‚, ‚¥‰Á̇˜‡πÚ¸Òfl Ì‡È‚Ë˘ËÈ ¥‚Â̸ ÚÂıÌ¥˜ÌËı ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥È (Û Ì‡ÙÚÓıÂÏ¥ª Ú‡ ˜ÓÌ¥È ÏÂÚ‡ÎÛ„¥ª). ñ ıË·Ì ÍÓÎÓ – ̇‚¥Ú¸ Ì ÍÓÎÓ, ‡ ÁÓÒÚ‡˛˜‡ ÒÔ¥‡Î¸ – χÎÓ · ÒÂÌÒ, flÍ·Ë Ô‡ˆ˛‚‡ÎÓ Ì‡ χȷÛÚÌπ, ‡Î ÚÂÔÂ Û Ò‚¥Ú¥ ÔÓÒËβπÚ¸Òfl ÚẨÂ̈¥fl ‰Ó ÓÁÓ·ÍË ‰ÊÂÂÎ ÂÌ„¥ª, ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËı ‚ËÍÓÔÌËÏ ÂÒÛÒ‡Ï, ÚÓ·ÚÓ ‰Â¯Â‚Ëı È ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ ˜ËÒÚËı. êÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È «ÂÌ„ӂ‡Î˛Ú¥» Û Ì‡È·ÎËʘÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Á‡„ÓÊÛπ Á̇˜Ì‡ ‰Â‚‡Î¸‚‡ˆ¥fl. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÛ‚‡˜Û˛Ú¸ (¥ Ì·ÂÁÔ¥‰ÒÚ‡‚ÌÓ) Û ÔÓ‚‡Î¥ ¥ÌÓÁÂÏÌÓª ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ‚ ÄÙˈ¥, ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ‚ ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ͇ªÌ‡ı, ̇ ˜ÂÁ¥, ÔÓ‰¥·ÌÓ, ŇÎ͇ÌË. ÉÓ‚ÓËÚ¸Òfl ÔÓ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ ÓÁÔÓ‰¥Î ͇ԥڇÎÛ (ˆÂ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl åÇî ¥ åíé), ÚÓ·ÚÓ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚ Ô‚ÌËÈ ÔÂ¥Ó‰ ‰Îfl ÔÓÁËÍ ‚ˉ¥ÎflÎÓÒfl ̇‰ÚÓ ·‡„‡ÚÓ Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ, ¥ ‚¥Ì «Á‡ÒÚfl„‡‚» Û ÍÓÛÏÔÓ‚‡ÌËı ‚Âı¥‚͇ı ‰Âʇ‚, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÍÓÎË Ú‡Í‡ ÔÓÚ·‡ ·Û· ‚ÂÎËÍÓ˛, ÚÓ ˆ¥ Ï¥Ê̇Ӊ̥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Ì ̇‰‡‚‡ÎË ÔÓÁËÍ Û ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥È Í¥Î¸ÍÓÒÚ¥. ÑÛ„Ó˛ ‚ÂÎËÍÓ˛ ÔÓÏËÎÍÓ˛ åé ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ÚÂ, ˘Ó ‚¥‰ Ûfl‰¥‚ ‚Ëχ„‡˛Ú¸ ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÚË Ì‡‰‡Ì¥ ͉ËÚË, ·Ó ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÌÌfl ͉ËÚ¥‚ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl ÍÓÌÚÓβ (ÔË̇ÈÏÌ¥ – ÚÂÓÂÚ˘ÌÓ„Ó) Ûfl‰‡ÏË Ì‡‰ ̇‰‡ÌËÏË Í‰ËÚ‡ÏË, ˜ËÏ Ó·ÏÂÊÛπÚ¸Òfl ÔË‚‡Ú̇ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚‡, ·Ó ÍÓÌÚÓθ ˆÂÈ Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ̇‰ ÍÓÏԇ̥flÏË, ̉Âʇ‚ÌËÏË Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flÏË ÚÓ˘Ó, ‰ÛÊ ˜‡ÒÚÓ – ¥Á ÍÓËÒÚ˛ ‰Îfl Ò·Â. éÚÊÂ, ‚ ˆ¥È ÍËÚˈ¥ π ˜ËχÎÓ ÒÔ‡‚‰ÎË‚Ó„Ó, ‡Î Ì ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ˛ ˜Â„Û ‚Ó̇ ÓÁÍÛ˜ÛπÚ¸Òfl ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‚Ë‚ÂÒÚË Á-Ô¥‰ Û‰‡Û ÔË‚‡ÚÌËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î – ‚¥Ì, flÍ ¥ ̇‰‰Âʇ‚Ì¥ „ÓΉ¥Ì∂Ë ¥ ÍÓÔÓ‡ˆ¥ª, Ô·ۂ‡π ÔÓÁ‡ ÍËÚËÍÓ˛. èÓÚÂÒÚ¥‚ ˜ËχÁ ·¥Î¸¯Â. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ ÍËÚËÍÛ˛Ú¸ ¥ÁÌ¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ô‡Ú¥ª – flÍ Ô‡‚¥, Ú‡Í ¥ Î¥‚¥, ÔÓÙÒÔ¥ÎÍË, ÌÂÛfl‰Ó‚¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª. á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ Ô·ÚÙÓχ ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, flÍ¥
êÓÒ¥fl ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ì‚‰‡ÎÓ„Ó ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û ÏËÌÛÎÓ„Ó ÒÚÓ¥˜˜fl, Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ‚ÒÂ, Ì ËÌÂÚ¸Òfl ‰Ó ·ÓÓÚ¸·Ë Á‡ Ò‚¥Úӂ Υ‰ÂÒÚ‚Ó. ôÂ Û 70-Ú¥ ÓÍË ÓÒ¥flÌË ÁÌ‚¥ËÎËÒfl, ˘Ó ‚ÓÌË Ì‡Á‰ÓÊÂÌÛÚ¸ ¥ ‚ËÔ‰flÚ¸ ÄÏÂËÍÛ, Û Ò‰ËÌ¥ 80-ı ÁӉ˷Òfl Ò··Í‡ ̇‰¥fl ÒÍÓÓÚËÚË ‚¥‰Ë‚ Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ÍÓÌ‚ÂÒ¥ª ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó„Ó ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÌÓ‚Ó„Ó ÚËÒfl˜Ó¥˜˜fl êÓÒ¥fl ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ Ï‡ıÌÛ· ̇ ÄÏÂËÍÛ ÛÍÓ˛: «Ä Ô¥¯Î‡ ‚Ó̇... Ò‚Óπ˛ ‰ÓÓ„Ó˛!» óË π ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡ ÚÂıÌ¥˜ÌÓÏÛ ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥? üÍ ÔÓ͇ÁÛπ ‰ÓÒ‚¥‰ ëıÓ‰Û, Û ÔË̈ËÔ¥ ÏÓÊÎË‚Â ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ‰ÛıÛ. ß̯ ÔËÚ‡ÌÌfl – ̇ÒͥθÍË Ú‡Í‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl ÔË‚‡·ÎË‚‡ ‰Îfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª β‰ËÌË, ‰ÛıÓ‚Ì¥ÒÚ¸ flÍÓª ÓÁ‚¥fl̇ ‚¥Ú‡ÏË ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓ„ÂÒÛ, ˘Ó ÔÓÌË͇˛Ú¸ ¥Á á‡ıÓ‰Û. üÍÓ˛ · «·ÂÁ‰ÛıÓ‚ÌÓ˛» Ì ·Û· ÄÏÂË͇ ‚ Ó˜‡ı ÓÒ¥flÌË̇, Û ÊËÚÚπ‚ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ‚Ó̇ ÛÒÂ Ê ÔË‚‡·ÎË‚¥¯‡, ‡Ì¥Ê Ó‰ÛıÓÚ‚ÓÂÌËÈ çÂÔ‡Î, ÔÓ ˘Ó Ò‚¥‰˜‡Ú¸ ÔÓÚÓÍË ÂÏ¥∂‡ˆ¥ª. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ò‚Ó„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ ÓÒ¥flÌË ¥ÒÚÓ˘ÌÓ Á‡‚Ê‰Ë Ô‡„ÌÛÎË ‰Ó π‰Ì‡ÌÌfl Á ¥Ì¯ËÏË Ì‡Ó‰‡ÏË. ì ̇ËÒ¥ «èۯ̻ͥ ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÈ ÔËÒ‡‚: «ÑÓ ‚ÒÂÒ‚¥Ú̸ӄÓ, ‰Ó ‚ÒÂβ‰Ò¸ÍÓ-·‡ÚÒ¸ÍÓ„Ó π‰Ì‡ÌÌfl Òˆ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÂ, ÏÓÊÂ, ¥Á ÛÒ¥ı ̇Ӊ¥‚ ̇ȷ¥Î¸¯Â ÔËÁ̇˜ÂÌ». h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á‡ıˢ‡˛Ú¸ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË, ÚÂÊ ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Á ÚÓ„Ó, ˘Ó· ·ÓÓÚËÒfl ÔÓÚË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ñfl ‰Û„‡ „ÛÔ‡ ÍËÚËÍ¥‚ ‚ËÒÛ‚‡π ÌËÁÍÛ ‰‡Î¸¯Ëı Á‡Íˉ¥‚. ç‡Ò‡ÏÔ‰, ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ÛÒÚ‡ÌÓ‚Ë ‚ÚÛ˜‡˛Ú¸Òfl Û ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ ÒÔ‡‚Ë ‰Âʇ‚. ß̯‡ „ÛÔ‡ Á‡Íˉ¥‚ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ̉ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó ÒÔÓÒÓ·Û ªı ‰¥flθÌÓÒÚË, ˘Ó ÔÓÎfl„‡π Û Ò‚Óπ¥‰Ì¥È «ÁÏÓ‚¥» ÔÓÚË ‰ÂÏÓ͇ڥª Ú‡ ·ÓÓÚ¸·¥ Á‡ Ò‚¥ÚÓ‚Â Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl. ÇÒ¥ ˆ¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË ÁÌÓ‚Û ‚ÎË‚‡˛Ú¸Òfl ‚ ÛÒÎÓ ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‚Ò¥Ï Ï¥Ê̇ӉÌËÏ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flÏ, flÍ¥ ÚËÏ ˜Ë ¥Ì¯ËÏ ˜ËÌÓÏ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ééç. ôÓ Ó·ËÚ¸Òfl ‰Îfl ÍÓË∂Û‚‡ÌÌfl ÒÚ‡Ìӂˢ‡, flÍ ÒÍ·ÎÓÒfl? èÓ ÒÛÚ¥, ̇ Ô¯ËÈ ÔÎ‡Ì ‚ËÒÛÌÛÚÓ ÔÓ·ÎÂÏÛ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª ÒÚ‡Ú„¥ª. äÓÌÒÚ‡ÚÛπÚ¸Òfl, ˘Ó ¥‰Âfl ·Û·, ‡Î Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡Î‡Òfl ‚Ó̇ flÍÓÒ¸ ‡Ì‡ı¥˜ÌÓ. áÛÔËÌ˛Òfl ̇‰ ‰‚Óχ «ÂˆÂÔÚ‡ÏË» ˜Ë ÔÓÂÍÚ‡ÏË. 诇, Ô‡‚‰Ë‚¥¯‡ ¥ ˆËÌ¥˜Ì¥¯‡, – ˆÂ ¥‰Âfl «ÌÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË», ‰Û„‡, ·¥Î¸¯ ÍÓÒÏÂÚ˘̇, ‚Ò˛ ÔÓ·ÎÂÏÛ Á‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ‡ÒÔÂÍÚÛ, ÑÊÂÙÙ¥ ë‡ÍÒ Ì‡Á‚‡‚ ªª «ÚÂÓ¥π˛ ÌÓ‚Óª ͇ÚË Ò‚¥ÚÛ». í‚Óˆ¥ ÔÓÌflÚÚfl Ú‡ ¥‰Âª «ÌÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË» ‚ËıÓ‰ËÎË Á¥ ÒÚ‡Ìӂˢ‡, flÍ ÚÂÔ ÒÍ·ÎÓÒfl ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥ ëòÄ ¥ ‰ÂflÍËı ¥Ì¯Ëı ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÂÌËı ͇ªÌ‡ı. ÇÓÌË ‚ËÒÛÌÛÎË ‰Ó‚ÓÎ¥ Ó·∂ÛÌÚÓ‚‡ÌÛ ÚÂÁÛ ÔÓ ‚¥‰ÏÓ‚Û ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚¥‰ ·ÓÓÚ¸·Ë Á‡
ë¸Ó„Ӊ̥ ‚ ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È ‰Û¯¥, flÍ ¥ ÒÚÓ, È ‰‚¥ÒÚ¥ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ, Á¥¯ÚÓ‚ıÛ˛Ú¸Òfl ¥ÁÌÓÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ ‚ÂÍÚÓË Ô‡„ÌÂÌÌfl ‰Ó ÁÎËÚÚfl Á¥ Ò‚¥ÚÓ‚ËÏ ÓÁÛÏÓÏ ¥ ÂÙÎÂÍÚÓÌËÏ Ò‡ÏÓÁ‡„ÎË·ÎÂÌÌflÏ: ·Î‡ÊÂÌ̇ «Ï‡ÎÂ̸͇ β‰Ë̇», ÍÓÚ‡ ‰‡‚ÌÓ Á‡‰ËıÌÛ·Òfl ̇ á‡ıÓ‰¥ Û ÔÓÒÚÓÓÏÛ ÚÂıÌÓ-Ò͇ه̉¥ «‚ÒÂβ‰ËÌË», flÍ ¥ ‡Ì¥¯Â ‚¥Î¸ÌÓ ‰Ëı‡π ‚ êÓÒ¥ª, ¥Á „ÓÎÓ‚Ó˛ Á‡ÍÛڇ̇ Û ÔÓÚÂÚÛ ¯ËÌÂθ, Ï¥Ê ÚËÏ flÍ Ó·¥ª χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ÁÌÓ‚Û È ÁÌÓ‚Û ÔÎÓÏÂÌ¥˛Ú¸ ̇‰ ̲ Ì ˜¥ÚÍËÏË Ó¥πÌÚˇÏË ÔflÏÛ‚‡ÌÌfl, ‡ Ó‰¥ÓÁÌÓ-ÔÓÍÎflÚËÏ ÔËÚ‡ÌÌflÏ «ôÓ Ó·ËÚË?». ᇂ‰flÍË ‚ÂÎËÍËÏ ÔËÓ‰ÌËÏ ·‡„‡ÚÒÚ‚‡Ï Û êÓÒ¥ª Á‡‚Ê‰Ë ·Û· ÁÏÓ„‡ ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚÛ‚‡ÚË Á χȷÛÚÌ¥Ï. ÖÍÒÔÂËÏÂÌÚ, flÍËÈ ÔÓÒÚ‡‚Ë· ̇‰ ÒÓ·Ó˛ êÓÒ¥fl Û 1917 Óˆ¥ (ÔÓ·Û‰Ó‚‡ ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏÛ ‚ ÓÍÂÏÓ ‚ÁflÚ¥È Í‡ªÌ¥), ·Û‚ ÌÂÏÓÊÎË‚ËÈ Û Á‡ÎÂÊÌËı ‚¥‰ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ÂÒÛÒ¥‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥ ˜Ë ÄÌ„Î¥ª – ¥ ‚¥Ì Û ÌËı Ì ‚Ú¥Î˛‚‡‚Òfl. ì êÓÒ¥ª È Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Ô¥ÚË ‚·ÒÌËÏ ¯ÎflıÓÏ: ÔβÌÛÚË ‚ ‰ÁÂ͇θ̥ Ó˜¥ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏ Ó·ÓÚ‡Ï, ÒÔ¥‚‡ÚË «ÒÚ‡¥ Ô¥ÒÌ¥ ÔÓ „ÓÎÓ‚Ì» ¥ Á‡ ÔËÔËÒÓÏ ÄÎÂÍ҇̉‡ ÑÛ∂¥Ì‡ ÎÓ‚ËÚË Í‡ÈÙ, Ô˜ËÚÛ˛˜Ë ÓÁÍ·‰ ÛıÛ ÔÓÚfl„¥‚ ÌÂÓÒflÊÌËÏË ÔÓÒÚÓ‡ÏË Å‡Ú¸Í¥‚˘ËÌË. ñ¥ÎÍÓÏ ÏÓÊÎË‚Ó – ¥ ‰‡È ÅÓÊ – ̇ ˆ¸ÓÏÛ ¯ÎflıÛ ÓÒ¥ÈҸ͇ β‰Ë̇ ·Û‰Â ˘‡ÒÎË‚¥¯Ó˛ ‚¥‰ Á‡ı¥‰ÌËı ·¥Ó-
69
АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
«‰Âʇ‚Û Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ» – ˆÂ „‡ÒÎÓ ÍËÌÛÎË ‚ 30-ı Ó͇ı Ô¥ÒÎfl ‚ÂÎËÍÓª ÍËÁË, ÈÓ„Ó ÔËÈÌfl‚ Ú‡ÍÓÊ ëëëê. Ç‚‡Ê‡πÚ¸Òfl, ˘Ó „‡ÒÎÓ «‰Âʇ‚Ë Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ ÒÎ¥‰ ‚¥‰ÍËÌÛÚË, ·Ó ‚ÓÌÓ Ì‡θÌÂ, ÈÓ„Ó ÒÎ¥‰ ‰ÂÏÓÌÚÛ‚‡ÚË ¥ Ó¥πÌÚÛ‚‡ÚËÒfl ̇ Ú.Á‚. «ÌÓ‚Û ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ», fl͇ Ì χπ ¥ÌÙÎflˆ¥ª, Á ‚ËÒÓÍËÏ ÍÛÒÓÏ ‡Íˆ¥È, ÚÂÏÔË ÓÒÚÛ flÍÓª Ì ÌËʘ¥ ‚¥‰ 4% ̇ ¥Í, ¥Á ÔÓ‚ÌÓ˛ Á‡ÈÌflÚ¥ÒÚ˛ Ú‡ ÔÓÙ¥ˆËÚÓÏ ·˛‰ÊÂÚÛ. ÇËÁ̇˜ÂÌ¥ ÚË ÓÒÌÓ‚Ì¥ Ù‡ÍÚÓË «ÌÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË»: *ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl: ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ¥ÌÙÓχˆ¥È̇ ‚Óβˆ¥fl, ¥‰ÂÓÎÓ„Ë «ÌÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË» ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ˘Ó ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û Î˯ Á ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚Ó˛ ªª ÒÚ‡‰¥π˛, ¥ Ô¥ÁÌ¥¯Â ·Û‰Â ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÁÏ¥Ì; *ÍÓÌÍÛÂ̈¥fl: ¥ÁÍËÈ Á¥ÒÚ ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª Û ‰¥ÎflÌ͇ı ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª Ú‡ ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ÚÓ„¥‚Î¥, ˘Ó ÔÓÚÓıÛ ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ̇ ·ËÚ‚Û Á‡ ‚ËÊË‚‡ÌÌfl; *Ú.Á‚. ÌÓ‚‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÍÛθÚÛ‡ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ ¥ ÓÍÂÏËı „Óχ‰flÌ. Ç ˜ÓÏÛ ÔÓÎfl„‡π ˆËÌ¥ÁÏ ˆ¥πª ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª? ì ÚÓÏÛ, ˘Ó ‡‚ÚÓË ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ̇˜Â Ú·‡ ˆ¥ÎÍÓÏ Ò‚¥‰ÓÏÓ ÛÈÌÛ‚‡ÚË ÒÚ‡Â, ¥ ˘Ó ˆÂ ÛÈÌÛ‚‡ÌÌfl Ï‡π ˆ¥ÎÍÓÏ ÍÓÌÒÚÛÍÚË‚ÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ. Ç Á‚’flÁÍÛ Á ˆËÏ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ Ì ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚Á‡„‡Î¥ ÓÁ‡ıÓ‚Û‚‡ÚË Ì‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Û Ûfl‰Û, ˘Ó· Ì ·ÛÚË ‚¥‰ Ì¸Ó„Ó Á‡-
χ¯ËÌÌËı Ó„‡Ì¥ÁÏ¥‚ ¥ Á¯ÚÓ˛ Á·ÂÂÊÂ Ò‚Ó˛ Á‡„‡‰ÍÓ‚Û ‰Û¯Û ‰Îfl ˜Ó„ÓÒ¸ ·¥Î¸¯Ó„Ó, ‡Ì¥Ê ÒËÌ„ÛÎfl̇ Ô·ÌÂڇ̇ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸. üÍ ¥ ·Û‰¸-flÍËÈ «Ò‚¥È ¯Îflı», ˆÂÈ ¯Îflı ˆ¥Í‡‚¥¯ËÈ ¥ ÒÔÓÏÓÊÌËÈ Ì‡‰ËıÌÛÚË Ì‡ ÔÓ‰‚Ë„Ë, ‡Î ‚¥Ì ˜‡ªÚ¸ Û ÒÓ·¥ ·¥Î¸¯Â ÌÂÔ‰·‡˜ÂÌËı Ì·ÂÁÔÂÍ, ‡Ì¥Ê Ôflχ ¥ÒÚÓ˘̇ χ„¥Òڇθ. ì χ‡ÙÓÌÒ¸ÍÓÏÛ Á‡·¥„Û Ì‡ ¯ÓÒ ‚Ë ÏÓÊÂÚ ÒÔÓ·Û‚‡ÚË ÒÍÓÓÚËÚË ‰ËÒڇ̈¥˛ ˜ÂÂÁ Î¥Ò, ‡Î ÌÂχπ Ì¥flÍÓª „‡‡ÌÚ¥ª ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚ ˆ¸ÓÏÛ Î¥Ò¥ ‚Ë Ì Á‡·ÎÛ͇πÚÂ, ‡·Ó ̇ ‚‡Ò Ì ̇ԇ‰ÛÚ¸ ‰ËÍ¥ Á‚¥¥. ä‡ÊÛ˜Ë ÍÓÌÍÂÚÌÓ, ̇ȷ¥Î¸¯‡ Ì·ÂÁÔÂ͇ ‰Îfl Û̥͇θÌÓ„Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ¯ÎflıÛ – ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌÌfl êÓÒ¥ª ªª ÔËÓ‰ÌËı ·‡„‡ÚÒÚ‚. íÓ·ÚÓ, ÂÒÛÒË ‚ êÓÒ¥ª Á‡Î˯‡Ú¸Òfl, ‡Î ÏÓÊ ڇÔËÚËÒfl Ú‡Í, ˘Ó ‚ÓÌË ‚Ú‡ÚflÚ¸ ÛÒflÍÛ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ¸, ÍÓÎË á‡ı¥‰ ˆ¥ÎÍÓÏ ÔÂÂȉ ̇ ÌÓ‚¥ ‰Ê· ÂÌ„¥ª È ÌÓ‚¥ ÒËÌÚÂÚ˘̥ χÚÂ¥‡ÎË. ß ˆÂ ÏÓÊ ‚¥‰·ÛÚËÒfl Ì ԥÁÌ¥¯Â 2025 ÓÍÛ – ҇ϠڇÍÛ ‰‡ÚÛ ‚ËÁ̇˜Ë‚ ‰Îfl ‚¥‰ÏÓ‚Ë ÄÏÂËÍË ‚¥‰ ̇ÙÚÓ‚Ó„Ó Ô‡ÎË‚‡ ÚÂÔÂ¥¯Ì¥È ‚¥ˆÂ-ÔÂÁˉÂÌÚ ÖÎ ¢Ó, Û flÍÓ„Ó π ‰Ó·¥ ¯‡ÌÒË ÒÚ‡ÚË ÌÓ‚ËÏ ÔÂÁˉÂÌÚÓÏ. ÑÛ„‡ Ì·ÂÁÔÂ͇ – ÍÛθÚÛ̇ ‡‚ڇͥfl, ˘Ó ‚‰ ‰Ó ‰Â„‡‰‡ˆ¥ª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË (˘Ó ÍÓÎËÒ¸ Ú‡ÔËÎÓÒfl ‚ ëëëê). íÂÚfl Ì·ÂÁÔÂ͇ – Ù¥Á˘Ì ‚ËÏˇÌÌfl ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ì‰ÓÒÚ‡Ú̸Ӫ ÚÛ·ÓÚË ÔÓ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЯРОСЛАВ ДАШКЕВИЧ ДО ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
70
ÎÂÊÌËÏË; ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ì‡ÛÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜ÌÓª ‚Óβˆ¥ª (çíê) ÒÍÓÓ˜ÛπÚ¸Òfl ‡·Ó Υ͂¥‰ÛπÚ¸Òfl Ò‰Ìfl ·Ì͇ ÛÔ‡‚Ϋ¥‚, ‡‰Ê ڥ, ıÚÓ Ì‡„Ó¥, Ú‡ÍÓÊ Á‰‡ÚÌ¥ ÍÓËÒÚÛ‚‡ÚËÒfl ÍÓÏÔ’˛Ú‡ÏË Ú‡ ¥Ì¯ËÏË Á‡ÒÓ·‡ÏË Á‚’flÁÍÛ; ‚ ÂÁÛθڇڥ ¥ÁÍÓ ÁÓÒÚ‡π ÔÓ‰ÛÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ Ô‡ˆ¥ ¥ ¥‚Â̸ ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª, flÍ ·ÓÓÚ¸·Ë Á‡ ‚ËÊË‚‡ÌÌfl. ì ÔÓÏËÒÎÓ‚¥ÒÚ¸, Û Ù¥Ì‡ÌÒË ÔËıÓ‰flÚ¸ Ú.Á‚. «ÌÓ‚¥ ÏÓÎÓ‰¥ β‰Ë» (ˆÂ ÚÂÏ¥Ì), ÍÓÚ¥ ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ ÌÓ‚¥ ÍÓÏԇ̥ª, flÍ¥ ÌÂıÚÛ˛Ú¸ ÔÓÒÎÛ„‡ÏË ñÂÌڇθÌÓ„Ó ·‡ÌÍÛ, ÚÓ·ÚÓ Ò‡Ï¥ ÓÁÔÓfl‰Ê‡˛Ú¸Òfl ٥̇ÌÒ‡ÏË, ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ‚ËıÓ‰flÚ¸ Á-Ô¥‰ ·Û‰¸flÍÓ„Ó ÍÓÌÚÓβ Ûfl‰Û. óÂÂÁ ÚÂ, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ ÔË ÌÓ‚¥È ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥ ·ÓflÚ¸Òfl ¥ÌÙÎflˆ¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ ¥ ÍËÁÓ‚Ëı fl‚ˢ, Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ˆ¥πª ÚẨÂ̈¥ª ÔÓÔÓÌÛ˛Ú¸ Ó·ÏÂÊËÚË ÚÂÏÔË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ‰Ó ‰‚Óı ‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚ ˘Ó¥˜ÌÓ, ‡ ÚÓ È ‚Á‡„‡Î¥ Á‡Î˯ËÚË ªı ̇ ÌÛθӂ¥È ÔÓÁ̇˜ˆ¥. é‰Ì‡Í ‚Ò ˆÂ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ̇ ¥‚Ì¥ ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚËı ͇ªÌ – ˆ¥Í‡‚Ó, ˘Ó ·ÛÎÓ ·, flÍ·Ë «Ì‰ÓÓÁ‚ËÌÂÌ¥» ͇ªÌË ÁÛÔËÌËÎËÒfl · ̇ ÌÛθӂÓÏÛ ÓÒÚ¥?! ÑÛ„ËÈ Ì‡ÔflÏ – ÔÓÔÓÁˈ¥fl ÑÊ.ë‡ÍÒ‡ ÔÓ «ÌÓ‚Û Í‡ÚÛ Ò‚¥ÚÛ». ë‡ÍÒ – Ó‰ËÌ ¥Á ÚËı, ıÚÓ ÔÓ„ÓÎÓÒË‚ ÔÂÂÏÓ„Û Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ Ì‡‰ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÓÏ, ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏÓÏ Ú‡ ‚ҥχ ¥Ì¯ËÏË «¥ÁχÏË» ¥ ‚‚‡Ê‡π, ˘Ó ‚ËÍβ˜ÌÓ Á‡ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËÏË (‡ Ì ÒÛÒ-
Ú¥ÎÓ (ÛÊ Á‡‡Á ÒÏÂÚÌ¥ÒÚ¸ Û êÓÒ¥ª Ô‚¯Ûπ ̇ӉÊÛ‚‡Ì¥ÒÚ¸). ÑÓ ˆËı ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı Ì·ÂÁÔÂÍ ‚‡ÚÓ ‰Ó‰‡ÚË ˘Â ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ – ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÛ ‡∂ÂÒ¥˛ ¥Á á‡ıÓ‰Û ¥ Á·ÓÈÌÛ ‡∂ÂÒ¥˛ Á 襂‰Ìfl. âÚË Ò‚ÓªÏ ¯ÎflıÓÏ ·Û‰Â ‰Îfl êÓÒ¥ª ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÔÓÒÚÓ.
áÄåßëíú ÇàëçéÇäì ìfl‚ËÚË Ï‡È·ÛÚÌπ Û ‚Ò¥ı ‰ÂÚ‡Îflı ÌÂÏÓÊÎË‚Ó, ‡Î Á‡„‡ÎÓÏ flÒÌÓ Ó‰ÌÂ: β‰Ë̇ χπ ÔÓÈÚË ‰Ó‚„ËÈ ¯Îflı, ‡ ÏË Ô·ۂ‡πÏÓ Ì‡ Ò‡ÏÓÏÛ ÈÓ„Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ. êÓ‰Ë̇ „Óϥ̥‰¥‚ ‚ËÌËÍ· ·ÎËÁ¸ÍÓ 10 ϥθÈÓÌ¥‚ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ, homo sapiens Á’fl‚Ë‚Òfl ‚ ˆ¥È Ó‰ËÌ¥ 250 ÚËÒfl˜ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ. üÍ˘Ó ÔÓ¥‚ÌflÚË ˆ¥ ˆËÙË ¥Á ÚË‚‡Î¥ÒÚ˛ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl, ÔË¥‚Ìfl‚¯Ë ‰Îfl ̇ӘÌÓÒÚË ÚËÒfl˜Û ÓÍ¥‚ ‰Ó Ó‰ÌÓ„Ó ‰Ìfl, ‚Ëfl‚ËÚ¸Òfl, ˘Ó ‚¥Í ̇¯Ëı Ô‰ͥ‚ – ÔË·ÎËÁÌÓ 30 ÓÍ¥‚, ‡ ‚¥‰ ÏËÚ¥ ̇¯Ó„Ó Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl ÏËÌÛÎÓ ÛÒ¸Ó„Ó ‚¥Ò¥Ï Ï¥Òflˆ¥‚. ß ‰¥ÈÒÌÓ, ̇¯‡ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ Ô·ۂ‡π ̇ ¥‚Ì¥ ÌÂÏÓ‚ÎflÚË. î‡ÍÚ˘ÌÓ ÏË Ú¥Î¸ÍË ÔÓ˜Ë̇πÏÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË Ò· flÍ π‰ËÌËÈ Ô·ÌÂÚ‡ÌËÈ Ó„‡Ì¥ÁÏ. í‡ ˘Ó È Í‡Á‡ÚË, ÍÓÎË ‚ ÔÓ¥‚ÌflθÌÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥ ˜‡ÒÛ ÏË ÛÒ¸Ó„Ó Í¥Î¸Í‡ „Ó‰ËÌ ÚÓÏÛ ‰¥Á̇ÎËÒfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÊË‚ÂÏÓ Ì‡ Á‚˘‡ÈÌ¥È h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ԥθÌËÏË, ˜Ë Ú‡ÍËÏË, ˘Ó ı‡‡ÍÚÂËÁÛ˛Ú¸ ÒÚÓÒÛÌÍË Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË) ÓÁ͇̇ÏË Ò‚¥Ú ‰¥ÎËÚ¸Òfl ̇ ÚË ÓÒÌÓ‚Ì¥ „ÛÔË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl, ̇‚¥Ú¸ Ì ‰Âʇ‚. 15% ̇ÒÂÎÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ ÔÓÊË‚‡π Û ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚËı ‰Âʇ‚‡ı ¥ Á‡·ÂÁÔ˜Ûπ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËÏË ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥flÏË Â¯ÚÛ Ò‚¥ÚÛ – ‚ÓÌË π Ò‚¥ÚÓ‚ËÏ ÏÓÁÍÓÏ. èË·ÎËÁÌÓ 50% ̇ÒÂÎÂÌÌfl Á‰‡ÚÌ¥ ÓÒ‚ÓªÚË ¥ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÚË Ú¥ ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥ª Ú‡ ‚ËÒÓÍ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, flÍ¥ ªÏ ÔÓ‰‡˛Ú¸ Ô¯¥ 15%. ß, ‚¯ڥ, 35% ̇ÒÂÎÂÌÌfl – ˆÂ β‰Ë, flÍ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓ ˆ¥ÎÍÓÏ ‚¥‰¥‚‡Ì¥ ‚¥‰ ÔÓÔ‰̥ı ‰‚Óı „ÛÔ, ‚ÓÌË Ì ڂÓflÚ¸ ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥È ¥ Ì Á‰‡ÚÌ¥ ‚‚Ó‰ËÚË ‚ ‰¥˛ ÌÓ‚¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª. á„¥‰ÌÓ ¥Á ͇ÚÓ˛, ˘Ó ‰Ó‰‡πÚ¸Òfl ‰Ó ÒÚ‡ÚÂÈ ë‡ÍÒ‡, ì͇ªÌ‡ ̇ÎÂÊËÚ¸ ҇Ϡ‰Ó ÚÂÚ¸Óª „ÛÔË. ñÂ, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ, ‰‚‡ ϥθfl‰Ë β‰ÂÈ, ÍÓÚ¥ ÊË‚ÛÚ¸ Û Í‡ÈÌ¥ı ÁÎˉÌflı, Ò‰ ¥ÌÙÂ͈¥ÈÌËı ı‚ÓÓ·, ÔË ÌËÁ¸Í¥È ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓÒÚ¥ ҥθҸÍÓ„Ó „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡ ¥ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓÏÛ ÔÓ„¥¯ÂÌÌ¥ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ÛÏÓ‚. íÛÚ ÏË ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë ‚Ô¥Á̇πÏÓ Ò·Â. ÑÓ Â˜¥, ë‡ÍÒ Òڂ‰ÊÛπ, ˘Ó ‚ Ó‰Ì¥È ‰Âʇ‚¥ ÏÓÊÛÚ¸ ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÚË ‚¥‰‡ÁÛ ‰‚¥ ͇Ú„ӥª, Ì ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó Î˯ Ӊ̇. ñÂ, ‚¯ڥ, Ì ÌÓ‚Ë̇, ·Ó, Ò͇ʥÏÓ, Û ‰Ó‚ÓπÌÌ¥È èÓθ˘¥ „Ó‚ÓËÎÓÒfl ÔÓ Ô‡‡ÎÂθÌ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl èÓθ˘¥ Ä ¥ èÓθ˘¥ Ç. 诇 – ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚ‡, ‰Û„‡ – ̇ χÈÊ ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌÓÏÛ ÒÚ‡Ìӂˢ¥. éÚÓÊ, ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÍÓ‰ÓÌË Ì Á‡‚Ê‰Ë ÒÔ¥‚Ô‡‰‡˛Ú¸ ¥Á ‰Âʇ‚ÌËÏË.
Ô·ÌÂÚ¥, ‡ Ì ̇ ÔÎÓÒÍÓÏÛ ‰ËÒÍÛ ‚ Ï¥Ú˘ÌÓÏÛ ˆÂÌÚ¥ ‚ÒÂÒ‚¥ÚÛ. ñ¥ÎÍÓÏ ÏÓÊÎË‚Ó, Û ‰ÓÓÒÎ¥¯Ó„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡ Ì Á‡Î˯ËÚ¸Òfl Ì¥flÍËı ÒÔÓ„‡‰¥‚ ÔÓ Ò‚Óπ ÌÂÒ‚¥‰ÓÏ ‰ËÚËÌÒÚ‚Ó, flÍ Û Ì‡Ò Ì Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÒÔÓ„‡‰¥‚ ÔÓ ‰ËÚËÌÒÚ‚Ó – ڥθÍË ÔÓÊÓ‚ÍÎ¥ Ò‚¥ÚÎËÌË, ̇ flÍËı ÏË Á‡Î‰‚ ‚Ô¥Á̇πÏÓ Ò·Â. ß flÍ˘Ó Î˛‰Ë χȷÛÚÌ¸Ó„Ó Ì Á„‡‰‡˛Ú¸ ÔÓ Ì‡Ò – ˜ÓÏÛ ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‰ÛχÚË ÔÓ ÌËı? é‰Ì ÒÎÓ‚Ó, Á‡·Û‰¸Ú ÔÓ Ï‡È·ÛÚÌπ, Ï¥ÈÚ ÔÓ ÏËÌÛÎÂ, ÊË‚¥Ú¸ ÒÛ˜‡ÒÌËÏ ¥ ·Û‰¸Ú ˆËÏ ˘‡ÒÎË‚¥. ÑÓ ‰ËÚËÌË ‚ËÏÓ„ Ì·‡„‡ÚÓ – „ÓÎÓ‚ÌÂ, ˘Ó· ‚ËÊË·. Ä Ú‡Ï ‚ˉÌÓ ·Û‰Â.
71
АЛЕКСРОМА ПРИГОЛОМШЕННЯ СВІТЛИМ МАЙБУТНІМ
èÂÂÍ·‚ Ä̉¥È 臂Î˯ËÌ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
óÓÏÛ ÒÚ‚ÓË·Òfl ˆfl ÚÂÚfl ͇Ú„ӥfl – β‰Ë Ú‡Ï ‰ÛÌ¥¯¥, ˜Ë ˘Ó? ç¥, ÒÔ‡‚‡ ÚÛÚ Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ͇ªÌË ÚÂÚ¸Óª ͇Ú„ӥª – ̇‰ÚÓ ·¥‰Ì¥ ‰Âʇ‚Ë, ˘Ó· ÍÛÔËÚË ÒÓ·¥ ÔÓÚ¥·ÌÛ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˛. í‡Ï, ‰Â ¥ÒÌÛπ ‚¥‰¥‚‡Ì¥ÒÚ¸ ‚¥‰ ̇ÈÌÓ‚¥¯Óª ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ̇ÒÂÎÂÌÌfl ÔÂÂÊË‚‡π ÍËÁÛ, Ì χπ ÊÓ‰ÌÓª ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË (̇ ‰ÛÏÍÛ ë‡ÍÒ‡) Ô¥‰ÌflÚË Ò‚¥È ÊËÚÚπ‚ËÈ ¥‚Â̸, Ú‡Ï ¥ÒÌÛπ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚ‡ Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‚¥‰ ‚ÛÁ¸ÍÓÒÔˆ¥‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó ÂÍÒÔÓÚÛ ÒËÓ‚ËÌÌËı χÚÂ¥‡Î¥‚, ·Ó Ì¥˜Ó„Ó ¥Ì¯Ó„Ó Ú‡Í¥ ‰Âʇ‚Ë ÂÍÒÔÓÚÛ‚‡ÚË Ì ÏÓÊÛÚ¸. üÍËÈ ‚Ëı¥‰ ¥Á ÒÚ‡Ìӂˢ‡? ä¥Î¸Í‡ ÒÎ¥‚ ÔÓ Á‡ÔÓÔÓÌÓ‚‡Ì¥ «ÍÓÒÏÂÚ˘̥» Á‡ıÓ‰Ë. ë‡ÍÒ ÔÓÔÓÌÛπ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒfl ‚¥‰ ¥‰Âª ·ÓÓÚ¸·Ë Á‡ Ò‚¥ÚÓ‚Â Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ÔÓ¯ËËÚË ÚÂıÌÓÎÓ„¥˛ ·ÓÓÚ¸·Ë Á ¥ÌÙÂ͈¥flÏË ¥ ·ÓÓÚ¸·Ë ¥Á ÔÓ„¥¯ÂÌÌflÏ ÒÚ‡ÌÛ Ì‡‚ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Ò‰ӂˢ‡. ᇠÈÓ„Ó Ú‚Â‰ÊÂÌÌflÏ, ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË Ú‡ÍÓ˛, ‡·Ë Á‡‰Ó‚ÓθÌËÚË ÛÒ¥ı. åÂı‡Ì¥ÁÏ ‚Ú¥ÎÂÌÌfl Ú‡ÍÓ„Ó ÔÓÊÂÍÚÛ, ÔÓÚÂ, Ì ӷ„Ó‚Ó˛πÚ¸Òfl, ÚÓÏÛ Ûfl‚ËÚË ÒÓ·¥ ÛÒ ˆÂ ‰ÓÒËÚ¸ ‚‡ÊÍÓ. ÄÌ¥ ë‡ÍÒ, ‡Ì¥ ¥Ì¯¥ ÂÍÓÌÓÏ¥ÒÚË, flÍ¥ ‰ÓÚËÏÛ˛Ú¸Òfl ÔÓ‰¥·ÌËı ÔÂÂÍÓ̸̇, Ì ÒÚ‡‚ÎflÚ¸ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ·ÂÁÔ·ÚÌÛ Ô‰‡˜Û ˆËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È. è‡ÚÂÌÚË, Î¥ˆÂÌÁ¥ª, ¥Ì¯¥ ‚Ë‰Ë ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËı ‰ÓÁ‚ÓÎ¥‚, ÛÒ ˆÂ – Á‡ „Ó¯¥, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ÒÚ‡π Á‡Ó·¥ÚÍÓÏ Ì‡‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
üÍ¥ ÏÓÊ̇ ÁÓ·ËÚË Ì‡ ҸӄӉ̥ ‚ËÒÌÓ‚ÍË? í‚ÓËÚ¸Òfl Á‡ÏÍÌÂÌ ÍÓÎÓ, Á flÍÓ„Ó ÌÂ Ú‡Í ÔÓÒÚÓ ‚ËÈÚË. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ‚ËÒÓÍÓÓÁ‚ËÌÛÚ¥ ͇ªÌË ÏÓÊÛÚ¸ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË Ú¥Î¸ÍË Á‡ ‡ıÛÌÓÍ Ì‰ÓÓÁ‚ËÌÛÚËı. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÏË ÊË‚ÂÏÓ ‚ ÔÂ¥Ó‰, ÍÓÎË Á‡Í¥Ì˜Û˛Ú¸Òfl ÙÓχθÌÓÒÚ¥ Á ‰ÓÚËχÌÌflÏ ÔË̈ËÔ¥‚ ÒÛ‚ÂÂÌÌÓÒÚË ‰Âʇ‚, ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË, ÍÓÎË Ô‡‚‡ ̇Ӊ¥‚ ¥ β‰ÂÈ ÔÂÂÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl Û ÔÛÒÚËÈ Í·ÔÓÚ¸ Ô‡ÔÂÛ. Ç ·Û‰¸flÍÓÏÛ ‡Á¥, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ‚Ò¥ ÒÔÓ·Ë Á‡ıˢ‡ÚË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛, Ì ÏÓÊ̇ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó ‚Ó̇ ÒÚ‚ÓÂ̇ ‰Îfl Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ‡θÌÓ„Ó ¥ ¥‚ÌÓÏ¥ÌÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ Ò‰ ÛÒ¥ı β‰ÂÈ Ì‡ ÁÂÏÎ¥. ó‡ÒÚË̇ ÚÂÓÂÚËÍ¥‚ ̇‚¥Ú¸ Ì ̇χ„‡πÚ¸Òfl ˆ¸Ó„Ó ÔËıÓ‚Û‚‡ÚË. ëËθ̥ ÏÓÌÓÔÓÎ¥ª Ì ‚¥‰ÏÓ‚ÎflÚ¸Òfl ‚¥‰ ̇„Ó‰Ë ‰ËÍÚÛ‚‡ÚË ÛÏÓ‚Ë Ò··¯ËÏ. Ä ˆÂ Á̇˜ËÚ¸ – ÔÓÒË₇ÚË ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥˛ β‰ÂÈ, ÓÚËÏÛ‚‡ÚË Ì‡‰ÔË·ÛÚÍË ÚÓ˘Ó. åË, ̇ÔËÍ·‰, Ì ÏÓÊÂÏÓ Ûfl‚ËÚË ÒÓ·¥ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛, ÍÓÎË ‚ ëòÄ ıÚÓÒ¸ Á‡ÍËπ Á‡‚Ó‰ ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÔÓ‰¥·ÌËÈ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ Á·Û‰Û‚‡ÚË ‚ ì͇ªÌ¥. Ñ¥πÚ¸Òfl fl͇Á ̇‚Ô‡ÍË. 燈¥Ó̇θ̥ Ûfl‰Ë, flÍËÏË · ÒËθÌËÏË ‚ÓÌË Ì ·ÛÎË, ҸӄӉ̥ Ì ÏÓÊÛÚ¸ ·ÓÓÚËÒfl Á ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÏË Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚ËÏË ÒÚÛÍÚÛ‡ÏË. ë‡Ï ÚÓÏÛ fl Òڂ‰ÊÛ‚‡‚, ˘Ó ÔÓˆÂÒ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ̇҇ÏÔ‰ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª, π ‚¥‰‚ÂÚÓ ‡ÌÚˉÂÏÓ͇Ú˘ÌËÏ.
„ÂÌ ÛÒÔ¥ıÛ ¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ ÎÓÁËÌÒ¸ÍËÈ ÍÛθÚÛ Í¯Ë¯ÚÓÙ
© K.Łoziński, 2000
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ᇠԇ̥‚Ì ϥ҈ ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ·Ó˛Ú¸Òfl Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ ¥ÁÌ¥ „ÛÔË ÍÓÔÓ‡ˆ¥È. á ˆËÏ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ÍËÁ‡ Û è¥‚‰ÂÌÌÓ-ëı¥‰Ì¥È ÄÁ¥ª, ·ÓÓÚ¸·‡ ÔÓÚË «Â‚Ó». ÄÎÂ, fl͢Ó, Ì ‰‡È ÅÓÊÂ, ‚Ò¥ ‚ÓÌË ‰¥È‰ÛÚ¸ ‰Ó Á„Ó‰Ë, Ô‰·‡˜ËÚË, ˘Ó ·Û‰Â ‰‡Î¥, ‚‡ÊÍÓ. ç‡ Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl ıÓ˜Û Ô¥‰ÍÂÒÎËÚË, ˘Ó ÓÒÌӂ̇ χ҇ ÍËÚ˘ÌËı Á‡Û‚‡ÊÂ̸ ̇ ‡‰ÂÒÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, flÍ¥ fl ÚÛÚ ‚ËÒÎÓ‚Ë‚, ÔÓıÓ‰ËÚ¸ ‚¥‰ Ò‡ÏËı Ú‚Óˆ¥‚ ÚÂÓ¥ª. á ˜‡ÒÓÏ ‚Ò¥ ÔËıÓ‰flÚ¸ ‰Ó ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ, ˘Ó ÚÂ, ˘Ó ‚Ë„Îfl‰‡ÎÓ ÔË‚‡·ÎË‚ËÏ, «ÓÊ‚ËÏ» ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ, ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÁÏ¥Ì˛‚‡ÎÓ Ò‚Ó˛ ÙÓÏÛ ¥ ÒÚ‡‚‡ÎÓ ˜ËχÁ ÏÂ̯ ÔË‚‡·ÎË‚ËÏ ¥ «ÓÊ‚ËÏ».
ЯРОСЛАВ ДАШКЕВИЧ ДО ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
72
ГЕН УСПІХУ Лавреат Нобелiвської премiї 1998 року в галузi економiки професор Амартья Кумар Сен довiв, що демократiя, свобода слова i вiльна преса сприяють розвитковi економiки. Професор Сен виснував свої мiркування з того, що механiзми демократичної держави та голос громадської думки вчасно запобiгають економiчним кризам. Суспiльство швидше помiчає загрозу, анiж владна елiта, а вiльна преса стимулює полiтикiв i змушує їх дiяти. У керованих авторитарно державах владна елiта найчастiше помiчає кризу тiльки тодi, коли вона уже фактично розпочалась. Один з прикладiв, якi наводить проф. Сен, – у жоднiй демократичнiй державi не сталося структурної катастрофи голоду. Робота проф. Сена також стала важливим осягненням полiтологiї, позаяк досi доводиться чути, наче переваги лiберальної ринкової економiки й демократiї над авторитарною державою є радше iдеологiчним постулатом, анiж науковим висновком. Економiка – точна наука, i охочi заперечити теорiю проф. Сена муситимуть h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Çßãúüå èîÄîî
¥‰ÂÓÎÓ„¥fl ‚Ò ˘Â ·‡„‡ÚÓ ‚‡ÊËÚ¸ Û ·ÓÓÚ¸·¥ ‚ÂÎËÍÓ‰Âʇ‚
© The International Herald Tribune. – 2000. – 06.01.
î
довести її також i на ¶рунтi точних наук. Знайдуться й тi, хто заперечуватиме з iдеологiчних мiркувань, але їхнi висновки вiднинi можна вважати ненауковими. Працi проф. Сена можуть також стати переломними у науцi про зв’язок мiж економiкою та полiтикою, адже настала мить, коли iдеї, якi досi вважали лише романтично-гуманiтарними мрiями людства – як от свобода, рiвнiсть перед законом, демократiя, виявилися необхiдною умовою тривалого економiчного успiху. Наявнi дослiдження дозволяють спорядити список якостей, завдяки яким держава може ¶арантувати своїм громадянам стабiльний добробут: • лiберальна вiльноринкова економiка; • правова держава; • дотримання прав людини; • загальна парламентська демократiя; • свобода слова, включно iз свободою ЗМІ. Цi п’ять чинникiв утворюють сукупнiсть, що її можна назвати геном успiху. Показово, що чим повнiшим є цей комплект, чим менше у ньому прогалин i вiдступiв, тим ймовiрнiшим є успiх. Ця проблема викликала значний iнтерес у полiтологiв, полiтикiв, економiстiв i правозахисникiв. Вiдтак ми h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚¥Î¸flÏ ÔÙ‡ÙÙ
отримали чимало нових мiркувань та розвiдок з оригiнальними висновками. Істотно те, що теза проф. Сена знайшла пiдтвердження у подальших дослiдженнях, вiдомi новi докази iстинности його теорiї, бiльш-менш повну картину яких я спробую представити. Найцiкавiшим менi видається висновок, – альтернатива, яка постала перед недемократичними державами: або прийняти захiднi зразки демократiї, свободи i влади закону, або втратити шанс на те, щоб потрапити до кола «гарних i багатих». Цiкаво було б спiвставити цей висновок iз концепцiєю конфлiкту культур Семюела Гантiн¶тона i твердженнями деяких дослiдникiв про нездатнiсть iнших культур сприйняти европейськi зразки.
73
КШИШТОФ ЛОЗИНСЬКИЙ ГЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР
АР¢УМЕНТ I: СТАТИСТИКА СВОБОДИ У свiтi iснує близько двохсот держав i територiй iз доволi значною автономiєю. Це число достатньо велике, аби дiйти висновкiв статистичного характеру, порiвнюючи вiдомостi щодо ВНП на душу населення, його зростання, рейтин¶у економiчної свободи, рейтин¶у свободи слова i свободи ЗМІ та стану iз дотриманням прав людини. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У роздумах про майбутнє необхiдно усвiдомлювати, що окремi змiни вiдбуваються вкрай повiльно, але їх сукупнiсть формується дуже швидко, i рiзкi злами континуїтивности iсторiї все ще можливi. Єдине, що можна тепер з цiлковитою певнiстю стверджувати про моделi соцiальної та полiтичної органiзацiї в новому тисячолiттi, – це те, що в основi багатьох iз цих моделей лежатимуть зразки кiнця останнього тисячолiття. Але, значно ранiше, анiж ми могли б припускати, мiжнародна система неминуче зазнає фундаментальних змiн. Сполученi Штати є i будуть могутньою та впливовою державою i соцiальною системою у першi роки нового тисячолiття. Вони залишатимуться єдиною наддержавою. Ринкова капiталiстична система домiнує упродовж останнiх двох десятилiть – сучасної форми їй надали США, вони також спонсорували її ¶лобальне поширення, – i вона продовжуватиме домiнувати як дуже виразна й важлива економiчна та комерцiйна модель. Але становище Америки та превалювання породженої нею системи зазнає змiн. Природа й iдентичнiсть успiшного виклику системi зараз ще непомiтнi, але ця природа така, що панiвна система сама породжує власнi противаги та можливу замiну собi.
Картина, що вимальовується, однозначна: держави iз найлiберальнiшою вiльноринковою економiкою, iз найширшим дiапазоном громадянських свобод, країни, де найменше порушують права людини, складають групу лiдерiв розвитку, натомiсть брутальнi диктатури, а особливо тоталiтарнi режими, якi контролюють економiчне життя, опиняються далеко в хвостi. Представлена у додатку статистика є лише прикладом групи з 20-ти країн. Ужитi в таблицi показники не єдинi i не пояснюють усiх аспектiв явища. Проте, навiть такий невеликий вибiр доводить iснування певної кореляцiї. Звичайно ж, iснують винятки, але варто пам’ятати, що явище вiдбувається так, як це було передбачено теорiєю, лише в тому випадку, коли немає стороннiх чинникiв. Тому, часто згадуванi контрприклади таких держав, як Саудiвська Аравiя, Об’єднанi Арабськi Емiрати, Кувейт, Син¶апур, не суперечать теорiї, бо їхнiй успiх походить iз цiлковито iнших джерел. У випадку перших трьох не iснує жодного економiчного дива, а лише випадкове багатство у формi покладiв нафти. Не так уже й складно бути багатим, народившись на купi золота. Варто, однак, зауважити, що h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІЛЬЯМ ПФАФФ ІДЕОЛОГІЯ ВСЕ ЩЕ БАГАТО ВАЖИТЬ У БОРОТЬБІ ВЕЛИКОДЕРЖАВ
74
Цей принцип залишається фундаментальною полiтичною реалiєю. Домiнування може тривати доволi довго, коли йдеться про розвинену цивiлiзацiю, яка випереджує iншi (як це було у випадку Риму). Виклик Америцi кине якесь iз суспiльств, що перебуває на однаковому з нею рiвнi розвитку. Повернiмося на сто рокiв у минуле. У 1900 роцi Британська iмперiя була єдиною наддержавою. Її суперниками були виключно европейськi держави, тодi як сучаснi США мають за суперникiв ЕС, Росiю, низку азiатських держав. Традицiйнi для початку XX столiття погляди були висловленi у свiтовому бестселерi 1910 року, книзi Нормана Енджелла «The Great Illusion» («Велика iлюзiя»). Автор був переконаний, що спiльнi iнтереси великих держав, насамперед економiчнi, настiльки взаємопов’язанi та взаємозалежнi, що вiйна втратила сенс. Наявнiсть iмперiй та золотого стандарту робили тодiшню свiтову економiку та фiнанси значно ¶лобальнiшими, анiж зараз. Деструктивнi сили, якi пануватимуть бiльшу частину XX столiття, не мали в 1900 роцi жодного впливу, або не iснували в природi. Марксизм як полiтичний рух перебував на мар¶iнесi. Ленiновi виповнилося тридцять, в 1900
згаданi держави марнують свiй iсторичний шанс, iнвестуючи чи не усi плоди економiчного успiху в предмети споживання для елiти. Процвiтання закiнчиться, коли вичерпаються поклади нафти. Цiкавий випадок Син¶апуру, де дуже сильна дiя одних чинникiв розвитку компенсувала вiдсутнiсть iнших. Незвичайна лiбералiзацiя економiки, необмежений доступ для iноземного капiталу, свобода вивозу прибуткiв i низькi податки призвели до стрiмкого економiчного розвитку, навiть в умовах диктатури (Син¶апур за даними органiзацiї Transparency International посiдає друге мiсце в свiтi за рiвнем економiчної свободи). Диктатура у Син¶апурi порiвняно лагiдна, вона лише трохи обмежує свободу слова i ЗМІ, а порушення прав людини не таке брутальне, як в усiх сусiднiх державах. Щоправда, тут часто виносять смертнi вироки, майже виключно за вживання наркотикiв. Із захiдної точки зору Син¶апур є авторитарною державою, котра порушує права людини, але на тлi Пiвденно-Схiдної Азiї – це острiв свободи, що значно спричинило успiх. Цей факт суперечить теорiї колишнього Прем’єра Син¶апуру Лi Кван Ю про те, «сильна влада» сприяє економiчному розвитковi. З усiх держав ре¶iону h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
роцi закiнчився термiн його полiтичного заслання до Сибiру, i вiн готувався до емi¶рацiї. Гiтлеровi було одинадцять, а Муссолiнi – сiмнадцять, невдовзi вiн стане пацифiстом, а вiдтак соцiалiстом. Фашизм i нацизм не iснували. Европейськi iмперiї хазяйнували в Азiї та в Африцi. Сполученi Штати лишень розбудовували свою власну iмперiю з iспанських володiнь, загарбаних на Карибських островах, та ведучи вiйну на Далекому Сходi. Габсбурзька монархiя мала клопоти з нацiоналiзмом на Балканах, а Османська iмперiя недвозначно прямувала до катастрофи, але все виглядало контрольованим. Китай був слабким i млявим. Японiя начувалася, в 1899 роцi тут було покiнчено з екстериторiальними привiлеями для европейських купцiв. Невдовзi вона з гуркотом увiрветься у свiтовi справи, розгромивши росiйське вiйсько пiд Порт-Артуром у 1904 роцi та потопивши за день увесь росiйський флот – нiхто такого не очiкував. Проте тут слiд сказати про найважливiше. ХХ столiття розпочалося в атмосферi вiдносної безпеки, яка викликала значно бiльшу довiру, анiж зараз. Нiхто в 1900 роцi навiть уявити собi не мiг тих подiй, якi через 14 рокiв знищили мiжнародну систему i завдали захiднiй цивiлiзацiї болiсного удару. Потрясiння, наслiдки якого ми вiдчува-
влада в Син¶апурi «найслабша», а економiчний пiдйом – найвищий. Найважливiший висновок, який можна зробити на пiдставi «статистики свободи»: високий економiчний потенцiал i життєвий стандарт найiмовiрнiше спостерiгатиметься там, де iснує найбiльша сфера економiчних i громадянських свобод. АР¢УМЕНТ II: МЕНШЕ ПОМИЛОК А може, причина цiєї кореляцiї зворотна, себто власне бiднiсть i низький стандарт життя призводять до порушення прав людини, i лише багатi держави можуть дозволяти собi розкiш зважати на цi права? Ключ до вiдповiдi на це запитання знаходиться у процесi прийняття рiшень в демократiях i диктатурах. Органи влади у вiльних країнах завдяки вiльним ЗМІ отримують правдиву iнформацiю про стан у державi, у той час як диктатори, якi правлять засобами терору, придушуючи свободу слова, самi призводять до того, що iнформацiя, яку вони отримують, переважно неправдива, а вiдтак вони неминуче приймають помилковi рiшення. Яскравим прикладом подiбного явища була поведiнка органiв влади у Китаї пiд час «великого стрибка». Мао h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ємо досьогоднi, проторувало шлях велетенському i абсолютно новому тоталiтарному полiтичному феномену, який пiсля росiйської революцiї 1917 року i приходу Гiтлера до влади у 1933 роцi, став визначати долю свiту упродовж решти столiття. Авторитетнi полiтологи та економiсти безумовно описали б у 1900 роцi перспективу ХХ столiття, використовуючи такi поняття, як поглиблення iмперiалiстичних суперечностей у здомiнованому Европою свiтi, патерналiстичне ставлення европейцiв до азiатських i африканських колонiй, мiцна конституцiйна влада в Захiднiй Европi, постiйне зростання добробуту, i як вiнець усього цього – стрiмке зростання наукових знань задля добробуту людства. І всi цi передбачення були б помилковими. У 60-70-х роках поширилася мода на футурологiю, яка невдовзi стала у США однiєю з академiчних дисциплiн. Коли футурологи намагалися представити уявнi «альтернативнi перспективи», то загалом це виглядало як намагання перенести в майбутнє те, що виглядало панiвною тенденцiєю сучасности. Збi¶нєв Бжезiнський у 60-х роках написав, що Сполученi Штати i СССР зазнають «конвер¶енцiї» у щось таке, що вiн назвав Технотронною Ерою, себто новим рiзнови-
Цзедун публiкував статистичнi вiдомостi, якi нiхто не наважувався ставити пiд сумнiв, отож провiнцiйнi органи влади вiдповiдно завищували показники. На пiдставi їхнiх повiдомлень центральнi органи влади формували завдання для провiнцiй щодо обов’язкового постачання сiльськогосподарської продукцiї. В той час, коли мiльйони людей помирали з голоду, Китай експортував продукти харчування до СССР. Терор i вiдсутнiсть свободи слова дуже часто були винуватцями нерозумних рiшень, якi задавали значної шкоди. У перiод «великого стрибка» в Китаї було органiзовано масове виробництво залiза в архаїчних ливарнях. Кожен металург добре знав, що якiсний продукт в таких умовах не виробляють, до того ж цей метод є занадто дорогим. Було винищено усiх горобцiв, що призвело до справжнього нашестя гусенi; усi землеробськi знаряддя було переплавлено на металолом, ¶рунти i посiви на пiдставi теорiї шарлатана Лисенка про щiльний сiв i глибоку оранку – цiлковито знищено. Вигублено також лiси, позаяк влада намагалася прищепити до лiсових дерев гiлки плодових культур. Сади порубали на дрова, бо Лисенко обiцяв пришвидшений розвиток нових гатункiв.
75
КШИШТОФ ГОЗИНСЬКИЙ ¢ЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
дом технiчної «надкультури», опанованою «добре органiзованими, прагматично мислячими iнтелектуалами». Герман Кан i Ентонi Вайнер у 60-тi роки написали книгу, яка називалася «The Year 2000» («Рiк 2000»). Вони були впевненi у незмiнностi мiжнародної системи та тривкостi холодної вiйни. Їхнi культурологiчнi прогнози (пануюча на планетарному рiвнi тенденцiя до «уречевлення» культури, секуляризацiя, вестернiзацiя, мар¶iналiзацiя релiгiї) були всього лиш узагальненням американського досвiду 60-х рокiв. Денiел Белл 40 рокiв тому проголосив кiнець iдеологiї. Френсис Фукуяма 10 рокiв тому написав, що iсторiя завершилася. Ернст ¢еллнер ототожнив нацiоналiзм iз «суспiльною нерiвнiстю, зумовленою ранньою iндустрiалiзацiєю» i пророкував, що вiн ставатиме з часом дедалi млявiшим i «менш запеклим». Ентонi Лейк, радник Президента Клинтона у справах нацiональної безпеки, сказав, що обов’язком Америки є боротьба з нацiоналiзмом «i тими усiма, хто хотiв би скерувати новi незалежнi держави на нетолерантнi шляхи минулого». Як i пан ¢еллнер, вiн вважав за аксiому, що нацiоналiзм є примiтивним явищем, розвиток якого можна штуч-
Подiбнi божевiльнi експерименти були також в арсеналi Ленiна i Сталiна. Величезними зусиллями, цiною життiв тисяч людей збудували погано спроектований i нiкому не потрiбний Бiломорканал, а також залiзничну лiнiю за полярним колом, непридатну до експлуатацiї у цих клiматичних умовах. В СССР було вчинено нереальну спробу зросити степи Казахстану водами Амудар’ї, що призвело до висихання Аральського моря, а в Сибiру побудували гiгантськi гiдроелектростацiї, для яких там не було споживачiв електроенергiї. Чимало людей усвiдомлювали, що подiбнi дiї матимуть фатальнi наслiдки, але за умов диктатури вони або не могли протестувати, або наштовхувалися на байдужiсть влади. У вiльнiй країнi таке божевiлля довго не проiснує, бо громадська думка постiйно порiвнює iнформацiю з рiзних джерел i чинить тиск на органи влади з метою оптимiзацiї прийняття рiшень. АР¢УМЕНТ III: ТІЛЬКИ ВІЛЬНА ЛЮДИНА ПО-СПРАВЖНЬОМУ ТВОРЧА Аж до другої половини XVIII столiття китайська цивiлiзацiя перебувала на вищому технологiчному рiвнi, анiж европейська, i здавалося, що так буде завше. У h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІЛЬЯМ ПФАФФ ІДЕОЛОГІЯ ВСЕ ЩЕ БАГАТО ВАЖИТЬ У БОРОТЬБІ ВЕЛИКОДЕРЖАВ
76
но стримати. Однак ця iдеологiя жива i процвiтає досi. США, Британiя та Росiя належать до перелiку найшовiнiстичнiших суспiльств планети, а iсторiя триває собi й далi. Досi я зазирав у минуле, а не в майбутнє, але робив це лише задля того, аби довести, що ми насправдi не так уже й багато можемо побачити, коли намагатимемося зазирнути у прийдешнє. Карл Поппер багато рокiв тому зауважив, що «неможливо передбачити майбутнiй iсторичний курс, засновуючись на строго логiчних засновках». Це випливає з того факту, що знання накопичуються надзвичайно стрiмкими темпами, i «ми не в станi передбачити сьогоднi того, про що дiзнаємося завтра». Ми можемо спроєктувати у майбутнє iснуючi статистичнi данi та наявнi тенденцiї розвитку матерiальної цивiлiзацiї, можемо також узагальнити реалiї сьогоднiшнього дня. Усе це – рiч корисна, але напевне нiчого не дасть. Посполита мудрiсть у листопадi 1989 року, пiсля падiння Берлiнського муру, була така: – Европа i США можуть розвиватися у тiсному взаємозв’язку; – колишнi комунiстичнi держави можуть iнте¶руватися у демократичну спiльноту;
Китаї ще за часiв Мешка I був вiдомий порох i вогнепальна зброя, за 400 рокiв до ¢утенбер¶а вперше було використано друк з набiрних матриць, а в добу Ісуса Христа видобували газ i соляну ропу iз застосуванням коловоротiв. Приклади можна наводити безконечно. Аж ось, упродовж неповних 100 рокiв, европейська технологiя зазнала безпрецедентного розвитку i наздогнала те, що в Китаї створювалося понад 5000 рокiв. Чому? Бо в Европi винайшли капiталiзм. Конкуренцiя стимулювала у людей творчi зусилля, а демократiя дозволила провадити вiльнi науковi дослiдження i творчо обмiнюватися думками. У Китаї забракло цих передумов успiху. Проф. Джозеф Нiтем влучно назвав розвиток китайської технологiї «великим марнуванням». Тут скрупульозно записували кожен винахiд, отож його нiхто не забував, але бракувало творчого польоту i вiдваги. Промiжки мiж окремими винаходами були доволi тривалими, або й взагалi творча iдея не зазнавала розвитку. Що з того, що у Китаї вогненнi стрiли (аркебузи) стали вiдомi уже в X столiттi, що тодi ж китайцi винайшли ракети i емпiрично дiйшли до висновкiв, якi европейцi зробили лише на пiдставi рiвнянь Цiолковського, якщо 900 рокiв h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– ¶лобалiзацiя може пришвидшити економiчну i технiчну вестернiзацiю та модернiзацiю країн, що розвиваються; – подальша iнтернацiоналiзацiя людства призводитиме до дедалi частiших «гуманiтарних» втручань i дедалi бiльшого обмеження нацiонального суверенiтету; – тiльки «ошуканцi» можуть заперечувати усе сказане. Усi цi припущення невдовзi виявилися надмiру оптимiстичними. На зорi нового столiття ¶лобалiзацiя, як доктрина чи iдеологiя докорiнної дере¶уляцiї торгiвлi, напевне, сягнула пiку своєї впливовости. Конференцiя МТО у Сiетлi закiнчилася на початку грудня [1999 року] конфузом. Кон¶рес США вiдмовився обговорювати президентську програму «першого кроку». Радикальна дере¶улятивна модель ставиться пiд сумнiв у Азiї та породжує чимало скепсису в континентальних европейських промислово розвинутих державах. Накопичується напруга у стосунках мiж ЕС i США, коли йдеться про важливi питання технологiчного, економiчного та полiтичного суверенiтету. Вiра у те, що Росiя зможе долучитися до захiдної економiчної та полiтичної систем дедалi слабшає. Цi твердження безумовно мiстять у собi прогноз. Вони описують
нiхто не цiкавився цим винаходом i не використовував його? Китайському суспiльству бракувало фундаментального чинника розвитку: свободи. Столiття iснування тоталiтарного режиму заглушили будь-яку iнiцiативу, суспiльство цiлком втратило творчi iнтенцiї. Подiбний механiзм можна зауважити у перiод гонки озброєнь мiж США i СССР. Виявилося, що обмеження свободи совєцьких учених гальмує їхнiй рух у розвитку думки. Певний час СССР утримував доволi високий темп вдосконалення технологiї, значною мiрою завдяки викраденню iнтелектуального продукту. Поглибленню вiдриву намагалися запобiгти, будуючи закритi мiста-лабораторiї, де окремим науковцям створювали мало не iдеальнi умови для працi. Але ефект не був таким, як очiкувалося. Диктаторський режим не мiг передбачити, хто зробить новаторське вiдкриття, а отож, хто має стати обранцем, котрому можна творчо мислити, в той час, як iншим – зась. Влада перешкоджала науковцям як могла. З iдеологiчних мотивiв не визнавали теорiї вiдносности й квантової теорiї, заперечували iснування магнiтного резонансу, у багатьох галузях кар’єру зумiли зробити шарлатани, котрi знищували талановитих конкурентiв. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
реалiї чи очевиднi напрямки, якi можуть виявитися визначальними для наступного десятилiття. Вони заснованi на континуїтетi, або, коли йдеться про ¶лобалiзм, проєктують на майбутнє найважливiшi сучаснi розриви тяглости потоку вiзiй i подiй. Вони пропонують результат, котрий помiтно вiдрiзнятиметься вiд цих оптимiстичних прогнозiв, проте його все ще доволi легко розпiзнати. Сума змiн може змiнити нашi сприйняття та очiкування, але це не поширюється на iсторичнi розриви. А розриви трапляються. Травматичнi змiни у свiтовiй iсторiї вiдбулися у перiод мiж 1914 i 1918 роками. Наступнi розриви були спровокованi росiйською революцiєю 1917 року, муссолiнiвським маршем на Рим у 1922, а вiдтак приходом Гiтлера до влади у 1933 роцi. Ще одним розривом став крах на Волл-стрiтi у 1929 роцi. Розривами у новiтнiй iсторiї Азiї стали укладення Сунь Ятсеном союзу з Комунiстичною партiєю Китаю та Совєцькою Росiєю у 1924 роцi, японська окупацiя Манчжурiї у 1931 та вихiд Японiї з Лi¶и Нацiй. Зауважу, що цей перелiк стосується лише подiй першої половини ХХ ст. Просте i щире очiкування майбутнього є не бiльш нiж очiкуванням того самого. Або ж, бiльшою чи меншою мi-
Економiку руйнувало не лише застосування марксистської економiчної науки на практицi, але й непередбачуванi соцiально-економiчнi експерименти лiдерiв. Виявилося, що для розвитку сучасних технологiй потрiбна вiльна людина. АР¢УМЕНТ IV: ДЕМОКРАТІЯ ДОПОМАГАЄ УНИКАТИ ВОЄН Генеральний секретар ООН Кофi Анан, виступаючи на Варшавськiй конференцiї з проблем майбутнього демократiї, зауважив, що демократичнi держави воюють мiж собою дуже рiдко. І справдi, погляд на iсторiю цих держав свiдчить, що ймовiрнiсть вiйни мiж розвиненими демократiями мiзерна. Принаймнi за останнi кiлькадесят рокiв таких воєн не зафiксовано. Демократiї охочiше воюють проти диктатур. Коли б хто почав твердити, що в недалекому майбутньому Великобританiя нападе на Францiю, Нiмеччина – на Польщу, а США – на Канаду, то його вважали б за несповна розуму. Розвиненi демократiї мають дуже багато рiзних механiзмiв розв’язання конфлiктiв, отож не мусять воювати. Навiть до агресивних диктатур демократичнi держави застосовують силу вкрай неохоче
77
КШИШТОФ ЛОЗИНСЬКИЙ ГЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
рою повторення чогось добре знаного з недавнього минулого (ще один крах, ще одна депресiя, ще один Гiтлер). Нi те, нi iнше припущення насправдi непридатне, однак обидва вони неуникнi, позаяк без них важко говорити про майбутнє, навiть якщо це лише певнiсть у, строго кажучи, непередбачуваностi майбутнього. Кориснi припущення, якi можна зробити, загалом такi: пануюча влада породжує опозицiю, вакуум влади буде заповнений, полiтичне буття вимагає оформлення цiєї влади, зрештою, в iсторiї неминуче iснування зла, а глузд далеко не завжди перемагає. Історик Чарлз Бирд одного разу сказав, що усi його мiркування над iсторiєю упродовж усього життя навчили його чотирьох речей: «Коли западає темрява, засвiчуються зорi; бджоли, обкрадаючи квiти, виробляють мед; кого Господь хоче покарати, тому вiдбирає розум; млини Господнi мелють поволi, але дуже ретельно». Таке лапiдарне ствердження не має жодної користи для тих, хто формує полiтику. Але як би там не було, у цiй фразi мiститься все, що ми насправдi знаємо про те, що трапиться у наступному тисячолiттi. Переклав Андрiй Павлишин
того, щоб воювати помiж собою: боротьбу за колонiї та боротьбу за ринки.
i сiм раз вiдмiрявши, що диктатури iнодi сприймають за вияв слабкости й нерiшучости. А тимчасом – це вияв сили. Не варто забувати, що усяка вiйна завдає руйнiвного удару по економiцi, навiть може призвести до катастрофи, як-от в Іраку чи Югославiї. Держава, яка доволi довго уникає воєн, має бiльшi шанси на стабiльний розвиток, анiж та, що постiйно втягується в авантюри. Через це, вiдтермiнування вiйськових дiй, вiдновлення раз у раз переговорiв, – це не вияв слабкости, а вiдповiдальна i рацiональна активнiсть. Таким чином економiки розвинених демократичних країн уникають даремних втрат. Виникнення пiсля Другої свiтової вiйни демократичних урядiв i вiльноринкових економiк майже у всiх державах, якi володiли колонiями, призвело до такого технологiчного зросту, що колонiалiзм втратив самоокупнiсть. Насправдi крах колонiалiзму був зумовлений економiкою. Водночас ¶лобалiзацiя ринкiв причинила до того, що вiйськовi методи торговельної експансiї втратили сенс. Боротьба за ринки звелася до рiвня ¶лобальної економiчної конкуренцiї зовсiм не через нехiть до насильства, а тому, що так дешевше. У такий спосiб високорозвиненi країни зi¶норували два приводи до h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰ÓÔÓ‚¥‰¸ Û studium generale europa ÔË ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥ ¥Ï. ͇‰Ë̇· ÒÚÂه̇ ‚˯ËÌÒ¸ÍÓ„Ó (‚‡¯‡‚‡)
АР¢УМЕНТ V: ДЕРЖАВИ-БЛИЗНЮКИ І НОВІ ДЕМОКРАТІЇ Дуже яскравим прикладом правильности теорiї проф. Сена може послужити порiвняння держав-близнюкiв, тобто двох або й бiльше держав, якi сформованi на однаковiй нацiональнiй базi, а також нових демократiй до i пiсля трансформацiї. Неважко помiтити рiзницю у рiвнi економiчного розвитку та життєвому рiвнi мiж Захiдною i Схiдною Нiмеччиною чи Пiвденною i Пiвнiчною Кореєю. Можна також порiвняти комунiстичний Китай i Гонкон¶, Тайвань, Макау чи населений переважно китайцями Син¶апур. Кожного разу впадає у очi, що чим бiльше вiльного ринку i громадянських свобод, тим швидший розвиток, чого не можна витлумачити культурою або iсторичною традицiєю, позаяк йдеться про один i той сам народ. Подiбно виглядає порiвняння нових демократiй iз тим станом, в якому вони перебували до трансформацiї. Держави, якi здiйснили смiливi ринковi реформи, запровадили водночас найширший дiапазон свобод (Польh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ÓÌË Ì ÔÓÏË̇˛Ú¸ ‡ÎÂÍ҇̉ ¥ ÒÏÓÎfl Ì ‚Ïˇ˛Ú¸ © A.Smolar, 2000
78
å‡È·ÛÚÌπ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë ‚ËÍÎË͇π ҸӄӉ̥ ‰ËÒÍÛÒ¥ª. ç‡ ‰ÛÏÍÛ Ó‰ÌËı ‚Ó̇ ÒÚ‚Ó˛π ÔËӉ̥ Ú‡ Ì¥˜ËÏ Ì Á‡Ï¥ÌÌ¥ ‡ÏÍË ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl. óË Ê Ì ҂¥‰˜ËÚ¸ ˆÂ ÔÓ ÒÎۯ̥ÒÚ¸ ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ÒÛ‚ÂÂÌÌËı ‰Âʇ‚ ̇ ÛÏӂˢ‡ı ¥ÏÔÂ¥ª? 燂¥Ú¸ Ú‡„¥˜ÌËÈ Á‡ ̇ÒÎ¥‰Í‡ÏË ÓÁÔ‡‰ û„ÓÒ·‚¥ª ÏÓÊ ÒÎÛÊËÚË ‰Ó͇ÁÓÏ ÔËÓ‰ÌÓÒÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ÙÓÏË ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl. ÑÎfl ¥Ì¯Ëı, ̇‚Ô‡ÍË, ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡ π ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ ¥ÒÚÓ˘ÌËÏ fl‚ˢÂÏ – Á’fl‚Ë·Òfl ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ, ‚ËÒÓÍËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡Î‡ ‚ÔÂ¯Â Û ˜‡ÒË î‡ÌˆÛÁ¸ÍÓª ‚Óβˆ¥ª, ÍÓÎË ·Û‚ ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ Ì‡Ó‰Û, ïßï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ÔËÌÂÒÎÓ ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥˛ ‰Âʇ‚Ë Á ÏÓ‚ÌËÏ, ÂÚÌ¥˜ÌËÏ ¥ ÍÛθÚÛÌËÏ Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏÓÏ. ë¸Ó„Ӊ̥, ÔÓÊË‚¯Ë ·ÛıÎË‚Â ÊËÚÚfl, ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÒÚ‡ÚË Ì‡·ÛÚÍÓÏ ¥ÒÚÓ¥ª Ú‡Í, flÍ ÒÚ‡ÎË ÌËÏ ¥Ì¯¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÒԥθÌÓÚË – Ï¥ÒÚ‡-‰Âʇ‚Ë ˜Ë ¥ÏÔÂ¥ª.
ща, Угорщина, Чехiя, держави Прибалтики), почали дуже швидко розвиватися, а тi, що пiсля падiння диктатур не зважилися на радикальнi реформи, загрузли в маразмi. Дуже показовий приклад Росiї, де впровадження ринкової економiки не супроводжувалося швидким розвитком правопорядку й демократiї. Контроль над ринком швидко захопили злочиннi угруповання i корумпований адмiнiстративний апарат. Замiсть розвитку країни почалося збагачення олiгархiв i ган¶стерiв, а капiтал, замiсть напливати з-за кордону, почав витiкати на приватнi рахунки в iноземних банках. МІТ I: ОСВІЧЕНА ДИКТАТУРА Твердження, наче мудрий диктатор може здiйснити реформи, до яких iще не доросло вiдстале суспiльство, є одним з найглибше закорiнених мiтiв. На його користь, але тiльки на позiр, свiдчать економiчнi успiхи деяких диктатур, хоча насправдi цi успiхи зумовленi зовсiм iншими причинами, вони трапилися не завдяки диктатурi, а всупереч їй. Часто наводять приклад Китаю останнiх двох десятирiч, азiатських «тигрiв» (Син¶апур, Пiвденна Корея, Тайвань, Гонкон¶), де економiчний рiст значно випередив темпи демократичних змiн. Дехто h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ëèêÄÇÑß ¢ãéÅÄãúçÄ ¢ãéÅÄãßáÄñßü
燈¥Ó̇θÌÛ ‰Âʇ‚Û ÓÁÒ‡‰ÊÛ˛Ú¸ ‰‚¥ „ÎË·ÓÍ¥ ÚẨÂ̈¥ª ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. é‰ÌÛ Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛. ÇÓ̇ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl Û Ô˯‚ˉ¯ÂÌÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl, ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª Ò‚¥ÚÛ. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ˆÂ Ò‚¥Ú ·ÂÁ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËı, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ÏÂÊ; ˆÂ ÔÂÂÒË·ÌÌfl ‰ÂÒflÚÍ¥‚ ϥθfl‰¥‚ ‰Ó·¥‚ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÒÂÍÛÌ‰Ë Á íÓÍ¥Ó ‰Ó 縲-âÓ͇ ˜Ë ãÓ̉Ó̇, ˘Ó ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ‰ÂÒÚ‡·¥Î¥Á‡ˆ¥ª ͇ªÌ ¥ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥‚, ‡Î ÒÚ‚Ó˛π ‚Â΢ÂÁÌ¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ‰Îfl ÓÁ‚ËÚÍÛ; ¥ÌÙÓχˆ¥È̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ‚ ÂÊËÏ¥ ‡θÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚË Á‡ ÔÓ‰¥flÏË, flÍ¥ ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl Á‡ ÚËÒfl˜¥ Í¥ÎÓÏÂÚ¥‚ ‚¥‰ ̇Ò, ˆÂ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ˜ËÚ‡ÚË Û ·Û‰¸-flÍ¥È ÚÓ˜ˆ¥ Ô·ÌÂÚË «ç¸˛-âÓÍ í‡ÈÏÁ» ¥ «¢‡ÁÂÚÛ ÇË·Ó˜Û», «ã åÓ̉» ¥ «Ñ¥ ñ‡ÈÚ». èÓˆÂÒ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÔÓ¯ËË‚Òfl Ú‡ÍÓÊ Ì‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ Á‡„ÓÁË, χÒÓ‚Û ÍÛθÚÛÛ, ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ ¥Ì¯¥ fl‚ˢ‡, flÍ¥ Ì Á̇˛Ú¸ ÍÓ‰ÓÌ¥‚. óÂÂÁ ˆÂ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÔÓ‚Ì ÛÓ‰ÌÓχ̥ÚÌÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ. óË Ì ‚ ÍÓÊÌÓÏÛ ‚ÂÎËÍÓÏÛ Ï¥ÒÚ¥ ÏÓÊ̇ Á̇ÈÚË ÂÒÚÓ‡Ì «å‡Í ÑÓ̇ΉÁ», Û‚ÂÒ¸ Ò‚¥Ú ‰Ë‚ËÚ¸Òfl ٥θÏË ëԥηÂ∂‡, ÌÓÒËÚ¸ «Ä‰¥‰‡Ò» ¥ ÓÁÏÓ‚Îflπ (˜Ë,
згадує також про економiчний розвиток Нiмеччини у 1933-45 рр., керованої нацистами. Помилка у мiркуваннях полягає в тому, що економiчний рiст у цих державах вiдбувся за специфiчних обставин, повторення яких малоймовiрне. Отож, не варто вживати цих прикладiв для iлюстрацiї типових явищ. Детальнiший аналiз показує, що iсторiя в цьому випадку не заперечує нашу теорiю, а навпаки, пiдтверджує. Почнемо вiд того, що стартовою точкою виробництва у цих державах був аномально низький рiвень, навiть якщо йдеться про авторитарнi держави. Перший етап розвитку, отож, став всього лиш поверненням до стану рiвноваги. Китай i сьогоднi не осягнув рiвня ВНП на душу населення, що мав би бути у цiй країнi без жодних особливих реформ, рiвня, який був би у цiй країнi, коли б не гiгантська катастрофа тридцятирiчного урядування Мао Цзедуна. ВНП на душу населення у Китаї в 64 рази менший, анiж у Японiї, яка пiсля воєнного лихолiття стартувала мало не з iдентичних позицiй, хiба що пiшла у напрямку демократiї. Яким би значним не видавався рiст економiки Китаю за останнє двадцятирiччя, показник ВНП на душу населення i досi не сягнув там рiвня, нормального для
79
КШИШТОФ ЛОЗИНСЬКИЙ ГЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔË̇ÈÏÌ¥, „‡‰‡π, ˘Ó ÓÁÏÓ‚Îflπ) lingua franca ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ – ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛. ßÌÙÓχˆ¥ÈÌ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª ÔËÁ‚Ó‰flÚ¸ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ÁÂÏÎfl ÒÚ‡π ·¥Î¸¯ ÔÓÁÓÓ˛ ¥ ΄¯Â ÍÓÌÚÓθӂ‡ÌÓ˛. åÂÂʇ ÒÛÔÛÚÌËÍ¥‚ ÔÓÒÚ‡˜‡π „¥„‡ÌÚÒ¸ÍÛ Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ‰‡ÌËı – Ì Î˯ ÔÓ ÚÓÔÓ„‡Ù¥˜Ì¥ Ì˛‡ÌÒË ÍÓÊÌÓ„Ó Í‚‡‰‡ÚÌÓ„Ó Í¥ÎÓÏÂÚ‡, ‡ÎÂ È ÔÓ ÔÓ„Ó‰Û, ∂ÛÌÚË, ‚Ó‰Û. ìÒ¥ ˆ¥ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÔÓÚ‡ÔÎfl˛Ú¸ Û ÍÓÏÔ’˛Ú ڇ ¥ÌÚÂ∂Û˛Ú¸Òfl Á ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌËÏË Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏË ‰‡ÌËÏË. åË Á̇πÏÓ ÛÊ Á̇˜ÌÓ ·¥Î¸¯Â, ‡Ì¥Ê ÁÏÓÊÂÏÓ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÚË ‰Îfl ‚ÔÎË‚Û Ì‡ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸. ÄΠÒÙ‡ ÍÓÌÚÓβ Á‡ fl‚ˢ‡ÏË, flÍ¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸Òfl ÔËÓ‰ÌËÏË, ÒÚ‡π ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Ó˛ ¥ ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ‰‡ÎÂÍÓ ÔÓÁ‡ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÍÓ‰ÓÌË. ßÌÓ‰¥ ͇ÊÛÚ¸: ÌÂχπ Ì¥˜Ó„Ó ÌÓ‚Ó„Ó Ô¥‰ ÒÓ̈ÂÏ. è‰ èÂ¯Ó˛ Ò‚¥ÚÓ‚Ó˛ ‚¥ÈÌÓ˛ Ò‚¥Ú ·Û‚ Á̇˜ÌÓ ·¥Î¸¯Â ¥ÌÚÂ∂Ó‚‡ÌËÏ, ‡Ì¥Ê Á‡‡Á. ç ¥ÒÌÛ‚‡ÎÓ ÍÓ‰ÓÌ¥‚, ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ Î„ÍÓ ÔªʉʇÚË Á ͇ªÌË ‚ ͇ªÌÛ. íÓ„¥‚Îfl ÔÂÂÊË‚‡Î‡ ÂÔÓıÛ ÓÁÍ‚¥ÚÛ, ˜ÓÏÛ ÒÔËflÎË ÌËÁ¸Í¥ ÍÓ¯ÚË Ú‡ÌÒÔÓÚÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ ÔËÔÎË‚ ¥ÌÓÁÂÏÌËı ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥È. è¥ÒÎfl 1900 ÓÍÛ ÂÏ¥∂‡ˆ¥fl Á Ö‚ÓÔË ‰Ó ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ Òfl„ÌÛ· ϥθÈÓ̇ ÓÒ¥·
країн, якi вважаються слабкорозвиненими (Індонезiя чи Фiлiппiни). Китайський приклад цiкавий також з iншої точки зору. Економiчне зростання цiєї країни за останнi роки є не заслугою диктатури, а наслiдком її значного послаблення. Аби це усвiдомити, варто згадати, яким був старт. Китай за часiв Мао не знав найменших слiдiв присутности ринкових механiзмiв, на велетенських просторах нiхто й не згадував про приватну власнiсть чи грошi. Рiвень терору був абсолютно фантастичним. Нiкого не дивували кiлькадесят публiчних страт на день в одному мiстi. У 1953 роцi в Пекiнi одного рекордного дня пiд час 220-ти публiчних страт було розстрiляно 1500 осiб. У Квантунi упродовж 9 мiсяцiв було заарештовано 89 000 осiб, з них 23 000 – розстрiляно (в середньому 85 осiб на день). Европейськi полiтологи навiть не усвiдомлюють, що терор за часiв Мао був значно бiльшим, анiж, скажiмо, у Польщi пiд час нацистської окупацiї. Саме тому недооцiнюється ступiнь пом’якшення терору, з чого й почався пiзнiший розвиток. Китайський прогрес є наслiдком запровадження обмежених ринкових реформ i дуже незначного спектру свобод, але на тлi попереднiх жахiть навiть такi змih t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АЛЕКСАНДР СМОЛЯР ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ
80
̇ ¥Í. á̇˜Ì¥ Ï¥∂‡ˆ¥ÈÌ¥ ÛıË ‚¥‰·Û‚‡ÎËÒfl È Û Ò‡Ï¥È Ö‚ÓÔ¥. êËÌÍË Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ ·ÛÎË ‰Ó·Â Á¥ÌÚÂ∂Ó‚‡Ì¥. é‰Ì‡Í ÒÛ˜‡Ò̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÓıÓÔβπ Û‚ÂÒ¸ Ò‚¥Ú, ‡ Ì Î˯ ÈÓ„Ó Ù‡∂ÏÂÌÚË. ßÌÙÓχˆ¥È̇ ‚Óβˆ¥fl ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó Ò‚Óπ¥‰ÌÓª Υ͂¥‰‡ˆ¥ª ˜‡ÒÛ È ÔÓÒÚÓÛ Û ÒÚÓÒÛÌ͇ı Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË. ÖÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡, ¥ÌÙÓχˆ¥È̇, ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥È̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÌÂÏËÌۘ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ. 舥̸ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÒÓ·¥ Ûfl‚ËÚË ¥Ì‚ÂÒÚÛ‚‡ÌÌfl ‚ ˜ÛÊÛ Í‡ªÌÛ, flÍ˘Ó ÌÂχπ Ô‚ÌÓÒÚË, ˘Ó ‚·ÒÌ¥ÒÚ¸ Ú‡Ï Ì ‚͇‰ÛÚ¸, ‡ ÛÏÓ‚Ë ÍÓÌÚ‡ÍÚÛ ·Û‰ÛÚ¸ ‰ÓÚËχ̥. éÚÊÂ, ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥˛ Ò‚¥ÚÛ Ì‡‚ÍÓÎÓ Î¥·Â‡Î¸ÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ‚‡ÊÍÓ Á‡Ô˜ۂ‡ÚË, ˘Ó ‚ „‡ÌÚ¥Ì∂ÚÓÌ¥‚Ò¸Í¥È ‚ÂÒ¥ª ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ Ì‡‚ÍÓÎÓ ÔÓÚËÎÂÊÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, π ÁÂÌÓ ¥ÒÚËÌË, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ˆÂ ‰Ó·Â ÔÓÏ¥ÚÌÓ Û ‚Á‡πÏË̇ı Ï¥Ê „ÛÔ‡ÏË „Óχ‰flÌ Ó‰Ì¥πª ‰Âʇ‚Ë ˜Ë Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË ‰Âʇ‚‡ÏË, ‡Ì¥Ê Û ÒÚÓÒÛÌ͇ı Ï¥Ê ‚·ÒÌ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥flÏË.
ни дали результат. Захiдний свiт захоплюється процентами темпiв росту, забуваючи, що стартовою точкою був рiвень, близький до нуля, рiвень, якщо йдеться про таку велику країну, рiвнозначний вiдсутностi будь-якого виробництва. У даному випадку ми спостерiгаємо явище, схоже на ефект вивiльнення стиснутої до межi неможливого пружини. Саме тому те, що вiдбувається в економiцi сучасного Китаю, не можна вважати нормою, це не є доказом результативности диктатури, а радше факту, що розвитковi сприяє будь-яке послаблення диктатури. Змiни, якi вiдбуваються у т.зв. азiатських «тиграх», менш сенсацiйнi, але мають подiбну природу. Економiчний розвиток тут зумовлений розширенням сектору свободи, зокрема економiчної. У цiй сферi темпи змiн значно вищi, анiж коли йдеться про парламентську демократiю. Проте цей факт не завадив фактичнiй лiбералiзацiї способу життя. Успiховi Син¶апуру й Гонкон¶у до того ж сприяло їхнє розташування – це великi транзитнi порти на стратегiчних торговельних шляхах. Через них перетiкає велетенський потiк грошей i товарiв, решта – їхня заслуга. Розвиток нацистської Нiмеччини також не свiдчить про плiднiсть диктатури. Вiн був зумовлений двома чинh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ñß ñàÉÄêäà çÖ çÄòß
íÛÚ ÏË Ì‡Ú‡ÔÎflπÏÓ Ì‡ ¥Ì¯ËÈ ÔÓˆÂÒ, Á‡‚‰flÍË flÍÓÏÛ ÙÓÏÛπÚ¸Òfl ÒÛ˜‡ÒÌËÈ Ò‚¥Ú, ¥ flÍËÈ ‰ÛÊ ‚‡„ÓÏËÈ ‰Îfl ‰ÓÎ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë. 臇ÎÂθÌÓ ¥Á ÔÓˆÂÒÓÏ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ÔÓ˜‡ÒÚË flÍ Â‡Íˆ¥fl ̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛, ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl fl‚ˢ‡ ÓÁÔ‡‰Û ‰Âʇ‚, ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ̇ˆ¥È, ¯ËflÚ¸Òfl ÒÂÔ‡‡ÚËÒÚҸͥ ÛıË, ÂÚÌ¥˜Ì¥, ‡ÒÓ‚¥, ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË. Ç¥‰ ˜‡ÒÛ Á‡‚¯ÂÌÌfl ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË ‚¥‰·ÛÎËÒfl ‰ÂÒflÚÍË „Óχ‰flÌÒ¸ÍËı ‚ÓπÌ, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥ÁÍÓ ÁÏÂ̯Ë·Òfl ͥθͥÒÚ¸ Á·ÓÈÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ Ï¥Ê ‰Âʇ‚‡ÏË. íÛÚ ÏË Ì ‡Ì‡Î¥ÁÛ‚‡ÚËÏÂÏÓ ÔËÍ·‰Û ëëëê – ‚¥‰·Û‚Òfl Í·Ò˘ÌËÈ ÓÁÔ‡‰ ¥ÏÔÂ¥ª, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ÈÓÏÛ ·ÛÎË ÔËڇχÌÌ¥ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥, ÁÛÏÓ‚ÎÂÌ¥ ‚ËÌflÚÍÓ‚¥ÒÚ˛ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ̇‰‰Âʇ‚Ë. íÂ Ê Ò‡Ï ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl Ú‡„¥˜ÌÓª ‰ÂÍÓÏÔÓÁˈ¥ª û„ÓÒ·‚¥ª Ú‡ ·„¥‰ÌÓª – óÂıÓÒÎÓ‚‡˜˜ËÌË, flÍ¥ ÏÓÊ̇ ÒÔËÈχÚË flÍ Á‡‚¯ÂÌÌfl ÔÓˆÂÒÛ ÓÁÔ‡‰Û „‡·Ò·Û∂Ò¸ÍÓª ÒÔ‡‰˘ËÌË Ú‡ éÒχÌÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª. ÄΠ‚¥‰ˆÂÌÚÓ‚¥ ÛıË, Á‡Ô˜ÂÌÌfl ¥ÒÌÛ˛˜Ëı ‰Âʇ‚ÌËı ÒԥθÌÓÚ ÔÓÏ¥ÚÌ¥ È Û ÒÚ‡·¥Î¥ÁÓ‚‡ÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ á‡ıÓ‰Û. ç‚ËÁ̇˜ÂÌËÏ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ÒÂÔ‡‡ÚËÒÚҸͥ Ô‡„ÌÂÌÌfl ä‚·ÂÍÛ È
никами. Власне закiнчилася свiтова криза, i економiка самотужки почала виходити з занепаду, водночас країнi було надано великi iноземнi кредити на дуже вигiдних для iнвестування умовах. За цi кредити було розбудовано збройну промисловiсть, лiквiдовано безробiття, стимульовано кон’юнктуру. Коли б у Нiмеччинi не було диктатури, ця країна i далi розвивалася б, ставши найбiльшою економiчною потугою. Диктатура штовхнула її на самовбивчу вiйну, а вiдтак квiтуча економiка опинилася в руїнах. Диктатура не скористалася шансом, а навпаки, занапастила його. Концепцiя освiченої диктатури має той недолiк, що кожен йолоп у диктаторському крiслi вважає себе освiченим автократом. Однак, згiдно iз статистикою, автократичнi режими найчастiше ведуть країни прямiсiнько у провалля, а винятки зумовленi збiгом цiлком стороннiх факторiв. МІТ II: ТРЕТІЙ ШЛЯХ Останнiм часом дуже модним став мiт «третього шляху», точнiше цих «третiх шляхiв» пропонується кiлька. Один, запропонований соцiал-демократами, передбачає «справедливий розподiл благ i соцiальну держаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥ÌÚÂ∂‡Î¸ÌÓÒÚ¥ ä‡Ì‡‰Ë; Á̇˜Ì¥ ÒÛÏÌ¥‚Ë ‚ËÍÎË͇π χȷÛÚÌπ ÅÂθ∂¥ª; ıÚÓÁ̇, ˘Ó ˜ÂÍ‡π ‚ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Ì‡ ÇÂÎËÍÛ ÅËڇ̥˛ – ˜Ë Á‡Î˯‡Ú¸Òfl Û ÏÂʇı ëÔÓÎÛ˜ÂÌÓ„Ó äÓÓÎ¥‚ÒÚ‚‡ òÓÚ·̉¥fl ˜Ë ̇‚¥Ú¸ LJÎÎ¥fl, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ è¥‚Ì¥˜ÌÛ ß·̉¥˛? Ä ßÒԇ̥fl? ßڇΥfl, ‰Â ‡ÍÚË‚ÌÓ ‰¥π ãÓÏ·‡‰Ò¸Í‡ ã¥∂‡? êflÚÛ˛˜ËÒ¸ ‚¥‰ Ò‚¥ÚÛ ·ÂÁ ÍÓ‰ÓÌ¥‚, ÓÔ‡ÌÓ‚‡ÌÓÏÛ ¥‰ÂÌÚ˘ÌËÏË Á‡Á͇ÏË ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl ¥ ÓÁ‚‡„, Ó·ÓÚË ¥ ̇‚˜‡ÌÌfl, ϯ͇̈¥ Ô·ÌÂÚË ‰Â‰‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â ‰ÂÏÓÌÒÚÛ˛Ú¸ ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó Ô¥‰ÍÂÒÎÂÌÌfl ‚·ÒÌÓª ¥Ì‡Í¯ÓÒÚË, ‚¥‰Ì‡È‰ÂÌÌfl ̇ȥÁÌÓχ̥ÚÌ¥¯Ëı ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚÂÈ, Ô¥‰ÍÂÒÎÂÌÌfl ÓÒÓ·ÎË‚Ëı ËÒ ‚·ÒÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË. ëËÎË ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, flÍ¥ ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â Ô¥‰¯ÚÓ‚ıÛ˛Ú¸ Ì‡Ò Ì‡ÁÛÒÚ¥˜ Ӊ̥ Ó‰ÌËÏ, ̇¯ÚÓ‚ıÛ˛Ú¸Òfl ̇ ‚¥‰ˆÂÌÚÓ‚¥ ÒËÎË ÔÎÂÏ¥ÌÌÓª, ‡ÒÓ‚Óª, Â∂¥Ó̇θÌÓª, ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ˜Ë ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ÚÓÚÓÊÌÓÒÚË, flÍ¥ ÓÁÏÂÊÓ‚Û˛Ú¸ ¥ÁÌ¥ β‰Ò¸Í¥ „ÛÔË, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‰‡˛Ú¸ ªÏ ÔÓ˜ÛÚÚfl ÚÂÔ·, ·ÂÁÔÂÍË ¥ ÒÂÌÒÛ. Ç¥‰ˆÂÌÚÓ‚¥ ÒËÎË ÓÁÍ·‰Û Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ˜‡ÒÚÓ Ú‡Ï, ‰Â Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ Á‰‡‚‡ÎÓÒfl · ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚ‡ π‰Ì¥ÒÚ¸, flÍ˘Ó Ì ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸. Ñ ‚ÓÌË ˜ÂÔ‡˛Ú¸ Ò‚Ó˛ ÂÌ„¥˛? îÓȉ ÔËÒ‡‚ ÍÓÎËÒ¸ ÔÓ «Ì‡ˆËÒËÁÏ ÌÂ-
ву», тобто державне втручання в економiку при збереженнi особистих свобод. Другий передбачає побудову ринкової економiки в умовах диктатури. Спокуса державного втручання у механiзми ринку найчастiше заснована на гуманiтарних та соцiальних мiркуваннях, вона постає з переконання, що лiберальна економiка не розв’яже усiх проблем. Цей погляд не позбавлений рацiональних елементiв. Існують ситуацiї, коли суто економiчний погляд наштовхує на висновок про «неокупнiсть» утримання цiлих суспiльних груп. Навiщо економiцi безробiтнi та безпритульнi? Вiдомо також, що сiльське господарство є галуззю виробництва з дуже низьким ступенем прибутковости, що значно прибутковiше виробляти електронiку чи видобувати нафту, а продукти купувати за кордоном. Так, зрештою, i роблять деякi багатi держави (Японiя, Син¶апур, Гонкон¶, ОАЕ чи Кувейт). Щоб там не було, демократична держава не може засновуватися виключно на економiчних приматах, оскiльки її населяють не пiдданi, а громадяни. Що б ми сказали на пропозицiю лiквiдувати в Польщi сiльське господарство, яким займаються 26% громадян? З точки зору чистого економiчного розрахунку цей крок став
81
КШИШТОФ ЛОЗИНСЬКИЙ ГЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á̇˜ÌÓª ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚË». âÓÏÛ È¯ÎÓÒfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÌÂÁ̇˜Ì¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ Ï¥Ê ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ÏË ˜Ë ÒԥθÌÓÚ‡ÏË, ÔË ÙÛ̉‡ÏÂÌÚ‡Î¸Ì¥È ·ÎËÁ¸ÍÓÒÚ¥ ÍÛθÚÛË, ÏÓ‚Ë, ÂÚÌ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl ˜Ë ÂÎ¥„¥ª, ÏÓÊÛÚ¸ ‚ËÚ‚ÓËÚË ‚¥‰˜ÛÚÚfl Á‡„ÓÁË, ‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl ‚·ÒÌ ÚÓÏÛ, ˘Ó ¥ÁÌˈ˛ ‚‡ÊÍÓ ‰Â٥̥˛‚‡ÚË, ·‡ ̇‚¥Ú¸, ÔÓÏ¥ÚËÚË. á‚¥‰ÚË Ô¥‰‚ˢÂ̇ ÔÓÚ·‡ Û Á̇˜ÌÓ ÍÓÌÚ‡ÒÚÌ¥¯Ëı ·‡‚‡ı, Á‚¥‰ÚË – ‡∂ÂÒ¥fl. ë¸Ó„Ӊ̥ ˜‡ÒÚÓ „Ó‚ÓflÚ¸ ÔÓ «ÔÓÎ¥ÚËÍÛ ÚÓÚÓÊÌÓÒÚË». èÓÎ¥ÚË͇ ÒÚ‡π Á‡ÒÓ·ÓÏ Á‡fl‚ËÚË ÔÓ ÓÍÂÏ¥¯Ì¥ÒÚ¸, ‚¥‰¥ÁÌËÚË «Ì‡¯Ëı» ‚¥‰ «˜ÛÊËı», «‰ÛÁ¥‚» ‚¥‰ «‚ÓÓ„¥‚». ßÒÚÓËÍ ¥ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ å.ß∂̇ڸπÙÙ ‚ ÂÒª ÔÓ ‚¥ÈÌÛ Ï¥Ê ë·¥π˛ ¥ ïÓ‚‡Ú¥π˛ ÓÔÓ‚¥‚ ÔÓ ÓÁÏÓ‚Û ¥Á Ò·ҸÍËÏ ÒÓΉ‡ÚÓÏ. ç‡ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl, ˘Ó ÈÓ„Ó, ‚·ÒÚË‚Ó, ‚¥‰¥ÁÌflπ ‚¥‰ ıÓ‚‡ÚÒ¸ÍÓ„Ó ‚ÓÓ„‡, ÔÓ‰Ûχ‚¯Ë ı‚ËÎËÌÛ, ÒÓΉ‡Ú ‚¥‰ÔÓ‚¥‚: «Ä ‚Ë ÔӉ˂¥Ú¸Òfl, flÍ¥ ˆË„‡ÍË ‚ÓÌË Ô‡ÎflÚ¸». ëÔ¥‚ÓÁÏÓ‚ÌËÍ Ì¥˜Ó„Ó Ì ÁÓÁÛÏ¥‚, ÚÓÏÛ ÒÓΉ‡Ú ‰Ó‰‡‚: «éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ‚ÓÌË Ò· ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ͇˘ËÏË» ¥ Ô¥‰ÒÛÏÛ‚‡‚: «Ä Á¯ÚÓ˛, ̇ÒÔ‡‚‰¥ ÏË Ó‰ÌÂ È Ú ҇Ï ·‡Î͇ÌҸ͠ÒÏ¥ÚÚfl». íÛÚ flÒ͇‚Ó ÔÓ„Îfl‰‡˛Ú¸ Ì„‡ÚË‚ÌËÈ ÒÚÂÂÓÚËÔ ‚ÓÓ„‡, ÚÛ‰ÌÓ˘¥ ‚ ÓÍÂÒÎÂÌÌ¥ ¥ÁÌˈ¥ Ú‡ „ÎË·ÓÍ¥ ÍÓÏÔÎÂÍÒË.
би, можливо, найрацiональнiшим, але ж не можна викинути на смiтник, наче вирваний зуб, чверть суспiльства. З цього прикладу видно, що «ген успiху» повинен бути якомога повнiшим. У правовiй демократичнiй державi подiбнi iдеї вiдкине суспiльство. До того ж, як не парадоксально, конфлiкт мiж суспiльно-полiтичною системою i чистим економiчним розрахунком може бути плiдним для економiки, адже спроби надто радикального, байдужого до людських iнтересiв розв’язання проблем, призвели б до потужних соцiальних заворушень, убивчих для економiки. У демократичнiй правовiй державi пропонованi економiстами реформи рано чи пiзно таки будуть втiленi в життя, але суспiльний контроль дозволить запобiгти людським трагедiям. Соцiал-демократи приходять до влади тодi, коли суспiльство втомлюється вiд надто бурхливих змiн або надмiрного темпу зростання, завше пов’язаного з надзусиллями окремих iндивiдiв. У державi з повнонабiрним «геном успiху» соцiалiстичнi iдеї дарують суспiльству перiоди перепочинку, пiзнiше воно знову повертається до лiберальних концепцiй. Така динамiка ¶арантує стабiльне зростання, є природним ре¶улятором у h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èéåÖêíà áÄ ÅÄíúäßÇôàçì? ñÖ ÇàäãûóÖçé
АЛЕКСАНДР СМОЛЯР ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ
82
óÓÏÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡ Ì ÏÓÊ ҸӄӉ̥ ‚¥‰¥„‡‚‡ÚË ÓÎ¥ ÔÓÒ‰ÌË͇ Ï¥Ê ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏË ÔÓˆÂÒ‡ÏË, flÍ¥ ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ ̇¯Û ‰Óβ, ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÓÏ ÔÓÚ· ¥ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ¥ Ô‡„ÌÂÌÌflÏ Á‡ÍÓ¥ÌËÚËÒfl Û ÍÓÌÍÂÚÌ¥È ÒԥθÌÓÚ¥, ÔÓÚ·Ӳ ·ÂÁÔÂÍË, ÒÛÏÓÏ Á‡ ‰ÓÏ¥‚ÍÓ˛ Á ¥Ì¯Ó„Ó? óÓÏÛ Ô‡ÌÛπ Á‡„‡Î¸Ì ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl, ˘Ó Ú‡‰Ëˆ¥È̇ ‰Âʇ‚‡ ÛÊ Ì ÏÓÊ ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÚË ·‡„‡ÚÓ ¥Á Ò‚Óªı ÓÒÌÓ‚ÌËı ÙÛÌ͈¥È? ßÒÚÓ˘ÌÓ ÒÍ·ÎÓÒfl Ú‡Í, ˘Ó ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡ Òڇ· Ï¥ÒˆÂÏ, ‰Â ÁÓÒ‰ÊÂ̇ ‚·‰‡, ÔÓ‚Ó‰ËÚ¸Òfl „ÓÒÔÓ‰‡Ò¸Í‡ ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ¥ Á flÍËÏ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ϯ͇̈¥‚. ëԥθÌÓÚ‡ ̇‰‡‚‡Î‡ ÔÓ̇‰¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÂÌÒÛ ÊËÚÚ˛ „Óχ‰flÌ. òËÓÍ¥ ‚ÂÒÚ‚Ë ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ¥Ì‚ÂÒÚÛ‚‡ÎË ‚ ̪ Ò‚Óª ÒÔÓ‰¥‚‡ÌÌfl, Ô‡‡ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ÔÓ˜ÛÚÚfl, „ÓÚÓ‚¥ ·ÛÎË Á‡ ̪ Á‡„ËÌÛÚË. 燈¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡ ÒÍ·‰‡Î‡Òfl Á ÚËÍÛÚÌË͇ ˜‡Ò¥‚ î‡ÌˆÛÁ¸ÍÓª ‚Óβˆ¥ª: Ò‚Ó·Ó‰‡ ‚Ú¥Î˛‚‡Î‡Òfl Û ‡Ï͇ı „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ¥‚Ì¥ÒÚ¸ ·Û· ∂‡‡ÌÚÓ‚‡Ì‡ Ô‡‚Ó‚Ó˛ ‰Âʇ‚Ó˛ ¥ ÔË̈ËÔ‡ÏË ‰ÂÏÓ͇ڥª, ‡ ‰ÊÂÂÎÓÏ ·‡ÚÂÒÚ‚‡ ÒÚ‡ÎÓ ÔÓ˜ÛÚÚfl
випадках, коли економiка має тенденцiю до швидшого розвитку, анiж той, який прийнятний для суспiльства. Утопiчний третiй шлях соцiал-демократiв навiки залишиться утопiєю, i нiхто не зумiє утвердити його назавжди. Хоча б тому, що держави, економiка яких надто соцiалiстична, починають програвати на ринку. Це помiтно на прикладi Швецiї, яка сягнула висот добробуту, передбачила занадто високий стандарт соцiального захисту i була випереджена iншими. Єдина країна, яка уже доволi довго намагається втiлити утопiйний проект поєднання демократiї iз соцiалiзмом в економiцi, – Індiя. Індiйцi пiшли цiлком протилежним шляхом, анiж син¶апурцi. Індiя закрила кордон для iноземного капiталу й iмпорту, заборонила вивозити прибутки. Правляча упродовж багатьох рокiв партiя Індiйський Нацiональний Кон¶рес проголосила гасло «Be Indian, buy Indian [Будь iндiйцем, купуй iндiйське]!». Індiю називають найбiльшою в свiтi демократичною країною, хоча з правопорядком там, м’яко кажучи, не надто добре, а права людини цiнуються невисоко. «Третiй шлях» привiв Індiю лише туди, куди мiг привести – у третiй свiт. Значно небезпечнiшою є iнша концепцiя «третього шляху», тобто поєднання вiдсутности свободи iз розh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚË ‰Ó ÒԥθÌÓÚË ÍÓ‚¥ ¥ ‚¥Ë. ñfl ڥȈfl, ÍÓÚ‡ ÛÚ‚Ó˛π ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÓ„ÂÌÌ¥, ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ‚Á‡πÏÓ‰ÓÔÓ‚Ì˛˛˜¥ ‡ÒÔÂÍÚË ÏÓ‰ÂÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÔÓÒÎÛÊË· ‰ÊÂÂÎÓÏ Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓª ÂÌ„¥ª Ú‡ ‰Ë̇ϥÁÏÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë. ë‚¥ÚÓ‚¥ ‚¥ÈÌË, Óθ, flÍÛ ‚ ÌËı ‚¥‰¥„‡‚‡ÎË Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏË, ÍÛθÚÛÌ¥ ÚẨÂ̈¥ª, flÍ¥ ҸӄӉ̥ ÔÂÙÂÛ˛Ú¸ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏ ˆ¥ÌÓ˛ „Óχ‰Ë, ‡ Ú‡ÍÓÊ „ÎË·ËÌÌ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓˆÂÒË, flÍ¥ ÛÈÌÛ˛Ú¸ ÏÂÊ¥ ˜‡ÒÛ ¥ ÔÓÒÚÓÛ, – ÛÒ ˆÂ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó Ô¥‰‚‡ÊÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÔ‰̸Ӫ ÓÎ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë. èÓ ÁÏ¥ÌÛ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl „Óχ‰flÌ ‰Ó ‰Âʇ‚Ë Û ·‡„‡ÚËı ‰ÂÏÓ͇ڥflı flÒ͇‚Ó Ò‚¥‰˜ËÚ¸ Ì·‡Ê‡ÌÌfl ªı ÔÓÊÂÚ‚Û‚‡ÚË ‚·ÒÌËÏË ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË Á‡‰Îfl ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌË. ô ‰‚‡ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÚÓÏÛ Ï¥Î¸ÈÓÌË ÓÒ¥· ‚¥‰‰‡‚‡ÎË ÊËÚÚfl Á‡ ¥ÁÌ¥ ÇÂÎËÍ¥ ëÔ‡‚Ë. ë¸Ó„Ӊ̥ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥ ‰¥ª ̇ÈÏÓ„ÛÚÌ¥¯Óª ‰Âʇ‚Ë Ò‚¥ÚÛ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡Ì¥ ÒÚ‡Ú„¥ª «ÌÛθ ÊÂÚ‚», ÓÒͥθÍË Ì‡‚¥Ú¸ Ù‡ıÓ‚¥ ÒÓΉ‡ÚË, flÍËÏ, flÒ̇ ¥˜, Ô·ÚflÚ¸ Á‡ ËÁËÍ, Ì χ˛Ú¸ ·‡Ê‡ÌÌfl ̇‡Ê‡ÚËÒfl ̇ Ì·ÂÁÔÂÍÛ. LJÚÓ Ô‡Ï’flÚ‡ÚË ÔÓ ÔÓ·ÎÂÏÛ ëÓχΥ, Á‚¥‰ÍË ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ Ûfl‰ ‚Ë‚¥‚ ‡Ï¥˛, ÔÓÍÎË͇ÌÛ Ì‡‚ÂÒÚË ÔÓfl‰ÓÍ Û ÓıÓÔÎÂÌ¥È ‡Ì‡ı¥π˛
виненою економiкою. Вигадали її диктатори, аби утриматися при владi всупереч загальносвiтовим тенденцiям. На позiр деяким диктатурам вдається досягти певного економiчного успiху, жируючи на дешевизнi робочої сили, використовуючи працю в’язнiв, дiтей чи злидарiв. Китай, В’єтнам, М’янма, Пакистан заповнюють певний сегмент свiтового ринку, наповнюючи його низькоякiсними дешевими товарами. Завдяки дешевизнi робочої сили вони можуть досягти прибутковости в тих галузях, де високорозвиненi країни не мають шансiв на прибуток. Йдеться про сiльське господарство, видобувну промисловiсть, виробництво тканин, дешевого взуття, масове виготовлення технологiчно нескладних товарiв. На перший погляд, цi країни досягають успiху, скажiмо, витiсняючи з польського ринку текстильну, взуттєву чи iграшкову промисловiсть, але з точки зору тривалої перспективи подiбний успiх несе в собi вiрус поразки. Згаданi держави спецiалiзуються в найменш прибуткових галузях, їхнiй економiчний розвиток пов’язаний iз застосуванням найпростiших i найменш окупних технологiй. Дiйсно, виробництво i прибутки зростають, але h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
͇ªÌ¥. èÓ͇Á‡ÌËÈ ÔÓ ÚÂη‡˜ÂÌÌ˛ Ó·‡Á ̇ÚÓ‚ÔÛ Ï¥ÒˆÂ‚Ëı, flÍ¥ ÁÌÛ˘‡˛Ú¸Òfl Á ڥ· Û·ËÚÓ„Ó ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÓΉ‡Ú‡, ÒÔ˘ËÌË‚ Ú‡ÍËÈ ÚËÒÍ „Óχ‰Ò¸ÍÓª ‰ÛÏÍË, ˘Ó ̇ÈÏÓ„ÛÚÌ¥¯‡ ‰Âʇ‚‡ Ò‚¥ÚÛ ÔÓÍËÌÛ· Ì‚ÂÎËÍÛ ÁÛÈÌÓ‚‡ÌÛ Í‡ªÌÛ Ì‡ ÔÓÚ‡ÎÛ ·‡Ì‰‡Ï. Ç¥È̇ Û äÓÒÓ‚Ó ‚·Òfl Á ·ÂÁÔ˜ÌÓª ‚ËÒÓÚË. èÓˆËÚÛπÏÓ ‰ÛÏÍÛ Ö‰‚‡‰‡ ãÛÚÚ‚‡Í‡, ‚¥‰ÓÏÓ„Ó ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó Ù‡ı¥‚ˆfl Á Ï¥Ê̇ӉÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚, ÔÓ ‡ÍÚۇθ̥ ¥ ‰Îfl Ì‡Ò ‚ËÒÌÓ‚ÍË Á ˆ¸Ó„Ó ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ: «ëÛÒԥθÒÚ‚‡ ‰ÓÒfl„ÌÛÎË Ú¥πª ÚÓ˜ÍË, ÍÓÎË ‚ÓÌË ÛÊ Ì „ÓÚÓ‚¥ ÊÂÚ‚Û‚‡ÚË Î˛‰Ò¸ÍËÏ ÊËÚÚflÏ. 퇉ˈ¥ÈÌÓ ‚ Ú‡ÍËı ÒËÚÛ‡ˆ¥flı ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÎË Ì‡Èχ̈¥‚. ë¸Ó„Ӊ̥ ªıÌ˛ Óθ ‚ËÍÓÌÛπ ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl. ÄΠ̇ÒÎ¥‰ÍË ˆ¸Ó„Ó ‰Îfl Ó·ÓÓÌÌËı ÙÛÌ͈¥È çÄíé ‚Â΢ÂÁÌ¥. üÍ˘Ó êÓÒ¥ª Á‡·‡„ÎÓÒfl · ̇ԇÒÚË Ì‡ èÓθ˘Û, ÚÓ ÏË ÔÓ͇‡ÎË · ªª ‚ Ï¥Û Ì‡¯Ëı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ, ‡Î Ì ‚‰‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ‡ÚÓÏÌÓª Á·Óª Ú‡ ·ÂÁ Û˜‡ÒÚ¥ ÒÛıÓÔÛÚÌËı ‚¥ÈÒ¸Í, ÓÒͥθÍË ÓÒ¥flÌË ÏÓ„ÎË · ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË ÚËÏ ÊÂ. éÚÓÊ, ‚ ÔË̈ËÔ¥ ÏË Ì Á‡ıˢ‡ÚËÏÂÏÓ èÓθ˘¥. èÓÎflÍË ˆÂ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎflÚ¸, flÍ˘Ó Ô‡‚ËθÌÓ ÁÓÁÛÏ¥˛Ú¸ ÛÓÍ ‚¥ÈÌË ‚ äÓÒÓ‚Ó». íÂÁ‡ ÌÂÓ‰ÌÓÁ̇˜Ì‡, ‡Î ‚‡Ú‡ ÚÓ„Ó, ‡·Ë ̇‰ ̲ ÔÓÏ¥ÍÛ‚‡ÚË.
водночас поглиблюється провалля мiж багатими й сучасними та бiдними i вiдсталими. Я не вiрю в те, що можна наздогнати економiку США чи Японiї, виробляючи рис, чай i дешевi сорочки. Заснований на подiбному фундаментi розвиток не тривкий, i закiнчується лише увiчненням країни як типової у третьому свiтi. Дуже швидко економiка подiбної моделi увiйде у смугу внутрiшнього конфлiкту. Поступово суспiльство стане доволi заможним, резерви дешевої робочої сили вичерпаються, i виявиться, що в державi домiнують нерентабельнi галузi економiки. ТЕХНОЛОГІЯ, ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ І КОНФЛІКТ ЦИВІЛІЗАЦІЙ Стрiмкий розвиток технологiй, який вiдбувається упродовж останнiх рокiв, пришвидшив явище ¶лобалiзацiї, явище iсторичне, на яке нiхто не може вплинути, намагаючись його зупинити чи форсувати. Боротьба з ¶лобалiзацiєю, яку ведуть деякi полiтичнi угруповання, така ж даремна, як боротьба з дощем чи вiтром. Явище ¶лобалiзацiї є наслiдком розвитку засобiв транспорту i зв’язку, а не чиєюсь злою волею. ¢лобалiзацiя iснує, прогресуватиме в майбутньому, i на це немає ради.
83
КШИШТОФ ЛОЗИНСЬКИЙ ГЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÅÄÉÄíßüå çÄÅêàÑãé
ßÒÚÓÚÌÓ˛ Ô˘ËÌÓ˛ ÍËÁË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë Òڇ· ªª ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Á‡‰Ó‚ÓθÌËÚË ·‡„‡ÚÓ ÔÓÚ· „Óχ‰flÌ, – ‡ ‚ ÏËÌÛÎÓÏÛ ‚·ÒÌ ‚Ó̇ ‚ËÒÚÛԇ· Û ˆ¥È ÙÛÌ͈¥ª. ÑÂʇ‚‡ ‰Ó·Ó·ÛÚÛ, – ÌÓχ ‰Îfl ϯ͇̈¥‚ ·‡„‡ÚÓª Ö‚ÓÔË, – Òڇ· ÊÂÚ‚Ó˛ ‚·ÒÌÓ„Ó ÛÒÔ¥ıÛ. ëÚ‚ÓÂÌÓ ÛÏÓ‚Ë ‰Îfl Ì‡È¯Ë¯Ó„Ó ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl, ‡Î Á‡ ˆÂ Ú·‡ Ô·ÚËÚË ‚ËÒÓÍÛ ˆ¥ÌÛ. ÖÍÒÔ‡ÌÒ¥fl ‰Âʇ‚Ë ‰Ó·Ó·ÛÚÛ ÔËÁ‚· ‰Ó ÍËÁË ·˛‰ÊÂÚÌËı ٥̇ÌÒ¥‚. ÇÓ̇ Ú‡ÍÓÊ ÔÓӉ˷ ÔÓÒ··ÎÂÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÂÌ„¥ª, Ô¥‰ÔËπÏÎË‚ÓÒÚË – ̇‰ÚÓ ÌÂÁ̇˜Ì‡ ‚Ë̇„ÓÓ‰‡ ˜Â͇π ‡Ï·¥ÚÌËı, ̇‰ÚÓ Ï‡ÎËÈ ËÁËÍ ‰Îfl Ô‡ÒË‚ÌËı, ‡·Ë Ïӄ· ÓÁÍ‚¥Ú‡ÚË ‚ÓÎfl ‰Ó ·ÓÓÚ¸·Ë, ‰Ûı ̇ÒÚÛÔÛ, Ú‚Ó˜Ó„Ó ‡‚‡ÌÚ˛ËÁÏÛ. êÓÁÓÒÚ‡ÌÌfl ·˛Ó͇ڥª Ú‡ ‰Âʇ‚Ì ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl «Ï’flÍÓ» Ó·ÏÂÊÛ˛Ú¸ Ò‚Ó·Ó‰Û. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÌÂÏËÌۘ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Û¥Á‡ÌÌfl ·˛‰ÊÂÚÌËı ‚ˉ‡ÚÍ¥‚ ̇ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÔÓÚ·Ë, ËÌÓÍ ‚ËÚ¥ÒÌflπ ‰Âʇ‚Û, ‡ ˆÂ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÔÓÒ··ÎÂÌÌfl ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌËı ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚ Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥. èÂÂÓÁÔÓ‰¥Î ‰ÓıÓ‰¥‚ ·Û‚ Ó‰Âʇ‚ÎÂÌÓ˛ ÙÓÏÓ˛ ÒÛÒԥθÌÓª ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË, flÍÛ
Виникнення ¶лобального ринку пришвидшує процес спецiалiзацiї високоприбуткових виробництв у багатих країнах i низькоприбуткових – у бiдних. Вiдбувається пришвидшений розвиток забезпечених «геном успiху» країн Заходу, водночас трагiчно вмирає Африка, драматично вiдстає бiльшiсть арабських країн, посилюється маразм у бiльшостi постсовєцьких держав, триває безнадiя азiатських диктатур. Уже сьогоднi помiтнi якiсно новi явища, якi поглиблюють провалля мiж «бiлими i пухнастими» й рештою. Гiгантська економiчна могутнiсть i новiтнi технологiї дають багатим країнам нечувану в iсторiї вiйськову перевагу. Останнi вiйни, що їх вели країни НАТО, стали чимось на зразок розстрiлу ворога, котрий не мав жодного шансу захищатися. Лiтаки здiйснювали ракетний обстрiл об’єктiв, перебуваючи за сотнi кiлометрiв вiд них, i близько не з’являючись в зонi ураження ППО. Виявилося, що найбагатшi країни можуть перемогти будь-кого, не зазнавши при цьому найменших втрат, що перемога у вiйнi визначається не мужнiстю i стратегiєю, а розмiром банкiвських рахункiв i технологiєю. Силою нав’язувати свою волю рештi свiту засобами капiталу можна i не вдаючись до озброєних воякiв. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АЛЕКСАНДР СМОЛЯР ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ
84
ҸӄӉ̥ ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÏÓÊ Á‡Ï¥ÌËÚË Ú‡‰Ëˆ¥È̇ ·Î‡„Ó˜ËÌ̇ ‰¥flθ̥ÒÚ¸. ÇËÚÓÍË Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ÔÂÂÓÁÔÓ‰¥ÎÛ Ï¥ÒÚflÚ¸Òfl Ì ÎË¯Â Û ÍËÁ¥ ·˛‰ÊÂÚÌÓ„Ó Ù¥Ì‡ÌÒÛ‚‡ÌÌfl, ‡Î ڇÍÓÊ Û ÚÓÏÛ, ˘Ó é΂¥Ì íÓÙÙΠ̇ÁË‚‡‚ «·ÛÌÚÓÏ ·‡„‡Ú¥ª‚». ì ÏËÌÛÎÓÏÛ ÛÒ¥ ·ÛÎË ÔÂÂÍÓ̥̇, ˘Ó ڥθÍË ·¥‰ÌflÍË Ï‡˛Ú¸ Ô˘ËÌË ÔÓ‚ÒÚ‡‚‡ÚË. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏË Á̇πÏÓ, ˘Ó ‚Ò ¥Ì‡Í¯Â. áϥ̇ ˆfl ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ Á ÔÂÂıÓ‰ÓÏ ‚¥‰ χÒÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ÍÓÚ‡ ‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡Î‡ ÌËʘ¥ ÒÛÒԥθ̥ „ÛÔË, ‰Ó ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÓª ̇ Á̇ÌÌflı, fl͇ ÔËÏÌÓÊÛπ ·‚Ë ÚËı, ıÚÓ ‚ÓÎÓ‰¥π ‚ÂÎËÍËÏ Í‡Ô¥Ú‡ÎÓÏ ÓÒ‚¥ÚË ¥ ‚ϥ̸. ì ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ͇Ú„ӥflı ˆÂ ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ÒÚ¥ÏÍÓ„Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÓÎ¥ ÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó Í·ÒÛ Ú‡ Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û ÌËʘËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı „ÛÔ, ̇ȷ¥Î¸¯Â Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌËı Û ÔÂÂÓÁÔÓ‰¥Î¥. «ÅÛÌÚ ·‡„‡Ú¥ª‚» ̇Ô‚Ì ‚Ô¯ ڇÔË‚Òfl Û ä‡Î¥ÙÓÌ¥ª, ÍÓÎË ªª „Û·Â̇ÚÓÓÏ ·Û‚ êÓ̇Ή ê¥∂ÂÌ. Ç¥Ì ÔÓ„ÓÎÓÒË‚ ÂÙÂẨÛÏ Û ÒÔ‡‚¥ ÁÌËÊÂÌÌfl ÔÓ‰‡ÚÍ¥‚, ˜ËÏ Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÛ‚‡‚ ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚ÌÛ Â‚Óβˆ¥˛: ‚¥‰ÏÓ‚Ë ·‡„‡ÚËı ‰ÓÔÓχ„‡ÚË ·¥‰ÌËÏ Á‡ ÔÓÒ‰ÌˈڂÓÏ ‰Âʇ‚Ë. óËχÎÓ ÔË̈ËÔÓ‚Ëı ¥¯Â̸, flÍ¥ ‚ÔÎË‚‡˛Ú¸ ̇ ‰Óβ ÒԥθÌÓÚË, ¥ ÍÓÎËÒ¸ ̇ÎÂʇÎË ‰Ó ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª
Симптоматичний приклад – американський концерн Майкрософт, який зумiв накинути свiтовi продукованi ним програми Вiндовз, не залишивши жодних шансiв iншим виробникам програмного продукту. Користувачi комп’ютерiв усього свiту, хочуть вони цього, чи не хочуть, змушенi купувати американський продукт. Семюел Гантiн¶тон висунув концепцiю неминучого конфлiкту цивiлiзацiй, однак нi словом не прохопився про те, яким буде результат цього конфлiкту. Тим часом цей конфлiкт уже вiдбувається, i доволi просто передбачити його результат. Технологiчна перевага i стрiмкi темпи розвитку захiдної економiки не залишають iншим культурам шансiв на виживання. Країни Азiї й Африки або погодяться з цiнностями, якi мiстить «ген успiху», безумовний продукт европейської цивiлiзацiї, або на них чекає мар¶iналiзацiя й довiчна роль скансену. Технологiчною перевагою високорозвинених країн, правових i демократичних держав можна було, звичайно ж, нехтувати доти, доки вона не набула таких дивовижних темпiв. Однак сьогоднi, коли комп’ютер або стiльниковий телефон трирiчної давности стають уже пам’яткою старовини, неможливо знехтувати подiбною перевагою. Це суб’єктивне враження легко об¶рунтувати цифровими h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰Âʇ‚Ë, ҸӄӉ̥ ÔËÈχ˛Ú¸ ÔÓÁ‡ ªª ÍÓ‰Ó̇ÏË. É¥„‡ÌÚҸͥ ÔÓÒÚÓË „Óχ‰Ò¸ÍËı ÒÔ‡‚ Ô‰‡Ì¥ Ô¥‰ ÍÓÌÚÓθ ËÌÍÛ. 燉̇ˆ¥Ó̇θ̥ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ ÍÂÛ˛Ú¸Òfl ÎÓ„¥ÍÓ˛, flÍÛ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÔÓ‚’flÁ‡ÚË Á ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË ·Û‰¸-flÍÓª ‰Âʇ‚Ë. ì ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ ‚¥‰ÍËÚÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ Ó„‡ÌË ‰Âʇ‚ÌÓª ‚·‰Ë Ì ÏÓÊÛÚ¸ ̇‚¥Ú¸ Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓ ‚ËÁ̇˜‡ÚË ‚Â΢ËÌÛ ÔÓ‰‡ÚÍ¥‚, ·Ó ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ ¥¯Â̸, flÍ¥ ¥„ÌÓÛ˛Ú¸ ËÌÍÓ‚¥ ‡Υª, ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ‚¥‰ÔÎË‚ ͇ԥڇÎÛ. ¢˛ÌÚ ¢‡ÒÒ Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ ÔËÒ‡‚ Ó·ÛÂÌÓ: «óÓ„Ó ˘Â ‚‡ÚËÈ Ô‡Ô¥, ̇ flÍÓÏÛ Ì‡ÔË҇̇ ̇¯‡ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl, ÍÓÎË ‰Â̸ Û ‰Â̸ ÏË ˜ÛπÏÓ ÁÌÛ˘‡Î¸Ì¥ ÔÓ„ÓÁË – ‡·Ó Ûfl‰ ÔÓÒÚÛÔËÚ¸Òfl, ‡·Ó ÏË ÔÂÂÌÂÒÂÏÓ ‚ËÓ·ÌËˆÚ‚Ó ‚ ¥Ì¯Â Ï¥ÒˆÂ?» åÌÓʇڸÒfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ÚÂÓ¥ª, flÍ¥ ÔÓflÒÌ˛˛Ú¸ ÌÂÏËÌÛ˜¥ÒÚ¸ ͇ıÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë ‚ ¥ÒÌÛ˛˜¥È ÙÓÏ¥. è˘ËÌË ˆ¸Ó„Ó, ̇ ªıÌ˛ ‰ÛÏÍÛ: ÏÂı‡Ì¥ÁÏË ÒÛ˜‡ÒÌÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª Ú‡ ̇ÒÎ¥‰ÍË ‰¥ª ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ. èÓ‰‚¥ÈÌËÈ ÔÓˆÂÒ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ¥ ‰ÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥ª ÌÂÏËÌۘ ÔËÁ‚‰ ‰Ó Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl ͥθÍÓÒÚË Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌËı ‰Âʇ‚. ÖÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl ÏÓÊ ԇ‡‰ÓÍ҇θÌËÏ ˜ËÌÓÏ ÒÔËflÚË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌÌ˛.
даними, рiзницею доходiв мiж багатими i бiдними у часовiй перспективi. Згiдно з рапортом ООН, опублiкованим Програмою у справах розвитку Об’єднаних Нацiй, ця пропорцiя у 1820 роцi становила 3 до 1, в 1950 роцi – 35 до 1, а в 1992 роцi – 72 до 1. 25 грудня 1997 року Цян Цимiн сказав: «Демократiї захiдного стилю в Китаї не буде нiколи». Усе свiдчить на користь того, що вiн не мав рацiї. Або Китай дуже скоро погодиться iз демократiєю у захiдному стилi, або через 30 рокiв у гронi держав, якi хоч щось зможуть сказати свiтовi, Китаю не буде. Те саме стосується i решти недемократичних країн. Сумiщення висновкiв з концепцiй Амартьї Кумар Сена та Семюела Гантiн¶тона виносить смертний вирок диктатурам. Саме тому полiтологи вкрай лiвих чи вкрай правих поглядiв страшенно нервово намагаються їх заперечити. [Джерелами цiєї статтi послужили публiкацiї Амартьї Кумар Сена, Партi Дас¶убти, Аббаса Пор¶ерамi, Сурджита Бгалла, Збi¶нєва Бжезiнського, Семюела Гантiн¶тона, бази даних ООН, Transparency International, Amnesty International]
ÑÓ‰‡ÚÓÍ. èÓ͇ÁÌËÍË ‰ÓÒfl„ÌÂ̸ ¥ Ò‚Ó·Ó‰ (1996 .) Країна
Японiя США Син¶апур Нiмеччина Ірландiя Гонкон¶ Австралiя Макау Нова Зеландiя Тайвань* Корея Пд. Малайзiя Польща Таiланд Росiя Фiлiппiни Індонезiя Корея Пн. М'янма Китай Індiя Лаос В'єтнам
ВНП percapita в USD
39.640 31.200 26.730 25.700 22.500 22.290 18.720 17.045 14.340 11.597 9.700 3.890 3.700 2.740 2.600 1.050 980 885 764 620 360 350 240
Мiсце Застосування Кiлькiсть в рейтингу тортур страт економiчної слiдством на млн. свободи мешканцiв
13 6 2 24 11 1 12 4 8 26 29 73 31 106 46 62 156 122 118 155 151
заборонено заборонено iнодi заборонено заборонено заборонено заборонено iнодi заборонено iнодi часто бл. 100% заборонено бл. 100% часто бл. 100% бл. 100% 100% 100% 100% часто 100% 100%
1,50 0,18 12,6 0 0 0 0 0 0 7 11,9 2,9 0 1,6 5,64 17,6 1,3 багато 1,5 49,9 0,03 багато 15,0
85
КШИШТОФ ЛОЗИНСЬКИЙ ГЕН УСПІХУ І КОНФЛІКТ КУЛЬТУР
* Данi щодо Тайваню стосуються перiоду до трансформацiї ладу. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
äÓËÒÚ¸, flÍÛ ÔËÌÓÒËÚ¸ ¥Ì‰Ë‚¥‰‡Ï ¥ „ÛÔ‡Ï ‰Âʇ‚‡, ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ¥Á ̇‰‡ÌÌflÏ Ì² ÔÓÒÎÛ„ Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ÍÓËÒÚÛ‚‡ÌÌfl, ̇҇ÏÔ‰ ·‰Û, ·ÂÁÔÂÍË, ‰ÓÚËχÌÌfl ‚Á‡πÏÌËı Ô‡‚ ¥ Á‡‰Ó‚ÓÎÂ̸. LJڥÒÚ¸ ˆËı ·Î‡„ Û Ô‡ıÛÌÍÛ Ì‡ ͥθͥÒÚ¸ Ô·ÚÌËÍ¥‚ ÔÓ‰‡ÚÍ¥‚ ÁÏÂ̯ÛπÚ¸Òfl ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥Á ÁÓÒÚ‡ÌÌflÏ Í¥Î¸ÍÓÒÚË ÓÒ¥·, flÍ¥ Ô·ÚflÚ¸ ÔÓ‰‡ÚÍË. ÑÂʇ‚‡ π Ò‚Óπ¥‰ÌÓ˛ ÒÚ‡ıÛ‚‡Î¸ÌÓ˛ Ù¥ÏÓ˛ – Á‡‚‰flÍË ÒËÒÚÂÏ¥ ÔÂÂÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ‚Ó̇ ÁÏÂ̯Ûπ ËÁËÍ Ì¢‡ÒÚ¸, flÍ¥ ÏÓÊÛÚ¸ Ú‡ÔËÚËÒfl Á ÓÍÂÏËÏË ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ÏË, „ÛÔ‡ÏË ‡·Ó Â∂¥Ó̇ÏË. äÛθÚÛÌ¥ ÁÏ¥ÌË ¥ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ˜ËÒÂθÌÓÒÚË ÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó Í·ÒÛ Ï¥Ìflπ ҸӄӉ̥ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ Û ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ͇ªÌ‡ı. Ň„‡Ú¥ª Ì Á·Ë‡˛Ú¸Òfl ‰‡‚‡ÚË ·¥‰Ìfl͇Ï, Á‡ÏÓÊÌ¥ Â∂¥ÓÌË Ì ·‡Ê‡˛Ú¸ ÛÚËÏÛ‚‡ÚË Û·Ó„¥¯Ëı. ì ͇ÈÌ¥ı ‚ËÔ‡‰Í‡ı ˆÂ ÏÓÊ ÔËÁ‚ÂÒÚË ‰Ó ‚ËıÓ‰Û ·‡„‡Ú¯Ëı Â∂¥ÓÌ¥‚ Á¥ ÒÍ·‰Û ‰Âʇ‚Ë. ì ·‡„‡Ú¸Óı ÚӘ͇ı Ô·ÌÂÚË ÏÓÊ̇ ÔÓÏ¥ÚËÚË Ô‡„ÌÂÌÌfl ÔÓ‰¥·ÌËı Â∂¥ÓÌ¥‚ ‰Ó ‡‚ÚÓÌÓÏ¥Á‡ˆ¥ª, ‡·Ó ̇‚¥Ú¸ ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌÌfl ‚¥‰ Û·Ó„Óª ¯ÚË Í‡ªÌË, Ò͇ʥÏÓ Û è¥‚Ì¥˜Ì¥È ßڇΥª, ŇÁËÎ¥ª ˜Ë ÍÓÎË¯Ì¥È û„ÓÒ·‚¥ª. íẨÂ̈¥ª ‰Ó ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌÌfl, flÍ¥ ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸Òfl Û ·‡„‡ÚËı ͇ªÌ‡ı χ˛Ú¸ ¥Ì¯¥ ‰Ê·. ì ÔÂ¥Ó‰ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓ-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÂ͈¥ÓÌ¥ÁÏÛ ¥ ‚ËÒÓÍËı ÏËÚÌËı ·‡’𥂠ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó ‚ÂÎËÍÓª ͇ªÌË, ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó Á̇˜ÌÓ„Ó ËÌÍÛ ÔËÌÓÒËÎË ÒÂÈÓÁÌÛ ÍÓËÒÚ¸. é‰Ì‡Í, Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ¥Á Î¥·Â‡Î¥Á‡ˆ¥π˛ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ËÌÍÛ, ÔÓ„ÎË·ÎÂÌÌflÏ Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ÏÂ̯‡˛Ú¸ Ô‚‡„Ë Ï‡Ò¯Ú‡·ÌÓÒÚË. ë¸Ó„Ӊ̥ Ì‚ÂÎËÍ¥È ÚÂËÚÓ¥‡Î¸Ì¥È Ó‰ËÌˈ¥ Á̇˜ÌÓ Î„¯Â ‚ËÊËÚË Ì‡ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ ËÌÍÛ ˜Ë ‚ ‡Ï͇ı ‚ÂÎËÍËı ÔÓÒÚÓ¥‚, flÍ¥ ¥ÌÚÂ∂Û˛Ú¸Òfl (Ò͇ʥÏÓ, ‚ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ëÓ˛Á¥). á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ÔÓ„ÌÓÁË, ÌÂÏÓÊÎË‚¥ ˘Â ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90-ı, – ˘Ó ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ÏÓ‰ÂÎ¥ Ï¥ÒÚ‡-‰Âʇ‚Ë. Çˉ‡ÚÌËÈ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ÔÛ·Î¥ˆËÒÚ êÓ·ÂÚ Ñ.ä‡ÔÎ‡Ì ÔÓ„ÌÓÁÛπ, ˘Ó ˜ÂÂÁ ÒÚÓ ÓÍ¥‚ Ï¥ÒÚÓ-‰Âʇ‚‡ ÔÂÂÚ‚ÓËÚ¸Òfl ̇ «Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌËÈ ÔË̈ËÔ Ò‚¥ÚÛ». ÇÊ Á‡‡Á ÏÓ‰ÂÌ¥ ÄÚÂÌË, ä‡Ú‡∂ÂÌË ¥ ɇÌÁÂÈҸͥ ëÓ˛ÁË ÔËÈχ˛Ú¸ Íβ˜Ó‚¥ ¥¯ÂÌÌfl ÔÓ ÒÚ‡Ú„¥˛ ·¥ÁÌÂÒÛ, ÓÒ‚¥ÚÛ, ÒÔÓÛ‰ÊÂÌÌfl ‡‚ÚÓÒÚ‡‰, ˜ËÒÚ ÔÓ‚¥Úfl ¥ ‚Ó‰Û, ·ÓÓÚ¸·Û Á ·¥‰Ì¥ÒÚ˛. Ä ÑÖ Ü ÇãÄÑÄ?
áÏ¥ÌË ‚ ÒÛ˜‡ÒÌ¥È ÚÓÔÓ„‡Ù¥ª ‚·‰Ë È ÚÓÚÓÊÌÓÒÚ¥ ˜‡ÒÚÓ ÔËÁ‚Ó‰flÚ¸ ‰Ó ÔÓ¥‚ÌflÌÌfl ¥Á ̇ÒÚÛÔ‡˛˜ËÏË
¥‚‡Ì Ô‡‚ÎÓ II
Â̈ËÍΥ͇ centesimus annus – ÒÓÚËÈ ¥Í ßÇÄç èÄÇãé II (Ù‡∂ÏÂÌÚË)
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АЛЕКСАНДР СМОЛЯР ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ
86
Ò‰̥ÏË ‚¥Í‡ÏË. ÑÎfl Ó‰ÌËı – ˆÂ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÛ, ÓÁχªÚËı, ·ÒÚ˘ÌËı ÙÓÏ ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚË Ú‡ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌfl. ÑÎfl ¥Ì¯Ëı ÌÓ‚Â Ò‰̸ӂ¥˜˜fl – ˆÂ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ÂÎ¥„¥ÈÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚, ÔÓ¯ËÂÌÌfl Á·ÓÈÌËı ·‡Ì‰ Ê·‡Í¥‚ ¥ Ô¥‡Ú¥‚, ‚Ó„Ìˢ ¥ ÛÔ‰ÊÂ̸, ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‚ ˜‡ÒË ‡Ì‡ı¥ª. ÉÓχ‰flÌҸͥ ‚¥ÈÌË Ì‡˜Â ‚Ú‡˜‡˛Ú¸ ÏÓ‰ÂÌËÈ ÚÂıÌ¥˜ÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ, ÒÚ‡˛˜Ë ÔÓ‰¥·ÌËÏË ‰Ó Ò‰̸ӂ¥˜ÌËı ÒÛÚ˘ÓÍ, Ì ÒڥθÍË Ï¥Ê ‰Âʇ‚‡ÏË, flÍ Ï¥Ê ·‡Ì‰‡ÏË. ó‡ÒÚÓ ÒÚˇπÚ¸Òfl ¥ÁÌˈfl Ï¥Ê ‚¥ÈÌÓ˛ ¥ „‡Ì„ÒÚÂÒ¸ÍËÏË ÓÁ·Ó͇ÏË. Ç¥‰ ˜‡Ò¥‚ ÇÂÒÚهθҸÍÓ„Ó ÏËÛ (1648) Ô‡ÌÛ‚‡Î‡ ‰ÓÍÚË̇ π‰ÌÓÒÚË: ‚·‰Ë, ÚÂËÚÓ¥ª, ÂÎ¥„¥ª ¥ ̇ÒÂÎÂÌÌfl. Ç·‰‡ Á‡Î˯‡Î‡Òfl ÒÛ‚ÂÂÌÌÓ˛ Û ‚Á‡πÏË̇ı Á ¥Ì¯ËÏË ‰Âʇ‚‡ÏË – ‚Ó̇ Ì χ· ̇‰ ÒÓ·Ó˛ ÊÓ‰ÌÓª ̇‰Á¥ÌÓª ¥ÌÒڇ̈¥ª È Ïӄ· Á‡‰Îfl Á‡ıËÒÚÛ ‚·ÒÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ‚ÂÒÚË ‚¥ÈÌË; ÒÛ‚ÂÂÌÌÓ˛ ‚Ó̇ Á‡Î˯‡Î‡Òfl Û ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı ÒÚÓÒÛÌ͇ı, ÓÒͥθÍË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ˜¥ÚÍÓ ‚ËÁ̇˜ÂÌÓª ÚÂËÚÓ¥ª ·ÛÎÓ ªª Ô¥‰‰‡ÌËÏ. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏÌÓÊËÚ¸Òfl ˜ËÒÎÓ ¥‚Ì¥‚ ¥ ¥ÁÌӂˉ¥‚ ‚·‰Ë. äÓÊ̇ ‰Âʇ‚‡ Ô‚ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡Ì‡ ¥¯ÂÌÌflÏ ééç, ÁÓÒÚ‡π Óθ Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó
32. ÄΠ¥ÒÌÛπ ˘Â È ¥Ì¯ËÈ ‚ˉ ‚·ÒÌÓÒÚË (ÓÒÓ·ÎË‚Ó Û Ì‡¯ ˜‡Ò), flÍËÈ Ì‡·Û‚‡π Ì ÏÂÌ¯Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl, ‡Ì¥Ê ‚·ÒÌ¥ÒÚ¸ ̇ ÁÂÏβ: ˆÂ ‚ÓÎÓ‰¥ÌÌfl Á̇ÌÌflÏË, ÚÂıÌ¥ÍÓ˛ Ú‡ ‚Ï¥ÌÌflÏ. ç‡ ˆ¸ÓÏÛ ‚ˉ¥ ‚·ÒÌÓÒÚË ·‡ÁÛπÚ¸Òfl ·‡„‡ÚÒÚ‚Ó ÔÓÏËÒÎÓ‚Ó ÓÁ‚ËÌÂÌËı ͇ªÌ, Ô˘ÓÏÛ Á̇˜ÌÓ ·¥Î¸¯Ó˛ Ï¥Ó˛, ‡Ì¥Ê ̇ ‚ÓÎÓ‰¥ÌÌ¥ ÔËÓ‰ÌËÏË ÂÒÛÒ‡ÏË. íÛÚ Ô¥‰ÍÂÒ₇ÎÓÒ¸, ˘Ó β‰Ë̇ Ô‡ˆ˛π ‡ÁÓÏ Á ¥Ì¯ËÏË, ·ÂÛ˜Ë Û˜‡ÒÚ¸ Û ÔÂ‚Ì¥È «ÒÛÒÔ¥Î¸Ì¥È Ô‡ˆ¥», fl͇ ÓıÓÔβπ ‚Ò ¯Ë¯¥ ÍÓ·. íÓÈ, ıÚÓ ‚ËÓ·Îflπ flÍËÈÒ¸ Ô‰ÏÂÚ, Ô‚‡ÊÌÓ Ó·ËÚ¸ ˆÂ Ì ڥθÍË ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÍÓËÒÚÛ‚‡ÚËÒ¸ ÌËÏ ÓÒÓ·ËÒÚÓ, ‡ È ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ¥Ì¯¥ ÏÓ„ÎË ÌËÏ ÍÓËÒÚÛ‚‡ÚËÒ¸, Á‡Ô·ÚË‚¯Ë ÒÔ‡‚‰ÎË‚Û ˆ¥ÌÛ, ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÛ Á‡ Á‡„‡Î¸ÌÓ˛ Á„Ó‰Ó˛ ̇ ‚¥Î¸ÌËı Ô„ӂӇı. ÄÎÂ, ‚·ÒÌÂ, Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Ò‚Óπ˜‡ÒÌÓ ‰¥Á̇‚‡ÚËÒ¸ ÔÓ ÔÓÚÂ·Ë ¥Ì¯Ëı β‰ÂÈ ¥ Á̇ÚË ÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ¸ ̇ȷ¥Î¸¯ ‚‰‡ÎËı ‚ËÓ·Ì˘Ëı Ù‡ÍÚÓ¥‚, flÍ¥ ªı Á‡‰Ó‚ÓθÌfl˛Ú¸, ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚ¸ ˘Â Ӊ̠‚‡ÊÎË‚Â ‰ÊÂÂÎÓ ·‡„‡ÚÒÚ‚ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ß Ì‡Â¯Ú¥, ·‡„‡ÚÓ ·Î‡„ Ì ÏÓÊÛÚ¸ ̇ÎÂÊÌËÏ ˜ËÌÓÏ ÔÓ‰ÛÍÛ‚‡ÚËÒfl Î˯ Á‡‚‰flÍË ÁÛÒËÎÎflÏ Ó‰ÌÓ„Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛχ, ‚ÓÌË ‚Ëχ„‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô‡‚‡ Ú‡ ÒÛ‰Ó˜ËÌÒÚ‚‡. 臄ÌÛ˜Ë ‚ÒÚÛÔËÚË ‰Ó Öë, ÏË ‚Ê ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚ÛπÏÓÒfl ªª Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚Û, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ Ì‡ÒÎ¥‰ÍË ˜ÎÂÌÒÚ‚‡ ‚ çÄíé. É¥„‡ÌÚÒ¸ÍÛ ‚·‰Û χ˛Ú¸ ҸӄӉ̥ å¥Ê̇Ӊ̇ íÓ„Ó‚Âθ̇ 鄇̥Á‡ˆ¥fl (åíé), ÇÒÂÒ‚¥ÚÌ¥È Å‡ÌÍ ˜Ë å¥Ê̇ӉÌËÈ Ç‡Î˛ÚÌËÈ îÓ̉. áÓÒÚ‡π Á̇˜ÂÌÌfl ‚ÂÎËÍËı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚, flÍ¥ Ì ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÛ˛Ú¸ Ò· Á ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË ÊÓ‰ÌÓª ‰Âʇ‚Ë ¥ ÔÓ‚‡‰flÚ¸ ‚·ÒÌÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ. ó‡ÒÚË̇ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª ‰Âʇ‚Ë ÔÂÂÏ¥˘ÛπÚ¸Òfl ‚ÌËÁ, ‰Â‰‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â „Ó‚ÓËÚ¸Òfl ÔÓ «Ï‡Î¥ ‚¥Ú˜ËÁÌË». ìÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı 20-ÚË ÓÍ¥‚ ·ÎËÒÍÛ˜Û Í‡’πÛ ÁÓ·ËÎÓ «„Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó». ó‡ÒÚËÌÛ ‰Âʇ‚ÌÓª ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª Ô·ˇ˛Ú¸ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ „Óχ‰Ò¸Í¥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª, Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡. ñ ڇÍÓÊ Ô‚ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ‚Ëfl‚ Ò‚Óπ¥‰ÌÓª ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥ª ‰Âʇ‚Ë. áÓÒÚ‡π Ï¥Ê̇Ӊ̇ Óθ ÔÓÁ‡Ûfl‰Ó‚Ëı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È, Ò͇ʥÏÓ, å¥Ê̇ӉÌÓª ÄÏÌ¥ÒÚ¥ª ˜Ë ¢¥ÌÔ¥ÒÛ. ä¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ªı ˜ÎÂÌ¥‚, ‚ÔÎË‚ ¥ ·˛‰ÊÂÚ ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ·¥Î¸¯¥, ‡Ì¥Ê Û ‰ÂflÍËı ͇ªÌ. ÅËÚ‡ÌÒ¸ÍËÈ ‰ËÔÎÓÏ‡Ú ¥ ÚÂÓÂÚËÍ Ï¥Ê̇ӉÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ êÓ·ÂÚ äÛԠ̢Ӊ‡‚ÌÓ Ò͇Á‡‚, ˘Ó, ÏÓÊÎË‚Ó, ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ Î˛‰Ë ‡‰¯Â ̇ÎÂʇÚËÏÛÚ¸ ‰Ó ÔÓÁ‡Ûfl‰Ó‚Ëı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È,
˛Ú¸ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ·‡„‡Ú¸Óı ‰Îfl ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl Ú¥πª Ê ÏÂÚË. 鄇̥ÁÛ‚‡ÚË Ú‡Í ‚ËÓ·Ì˘ ÁÛÒËÎÎfl, Á‡Ô·ÌÛ‚‡ÚË ÈÓ„Ó ÚË‚‡Î¥ÒÚ¸ Û ˜‡Ò¥, ÔÓÚÛ·Û‚‡ÚËÒfl, ˘Ó· ‚ÓÌÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÎÓ ÔÓÚ·‡Ï, flÍ¥ ÒÎ¥‰ Á‡‰Ó‚ÓθÌËÚË, ¥‰Û˜Ë ̇ Ô‚ÌËÈ ËÁËÍ, – ÛÒ ˆÂ Ú‡ÍÓÊ π ‰ÊÂÂÎÓÏ ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ ÌËÌ¥¯Ì¸Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÒÚ‡π ‚Ò Ә‚ˉ̥¯Ó˛ ¥ ‚Ë¥¯‡Î¸Ì¥¯Ó˛ Óθ β‰Ò¸ÍÓª Ô‡ˆ¥, ‰ËÒˆËÔÎ¥ÌÓ‚‡ÌÓª ¥ Ú‚Ó˜Óª, ‡ Ú‡ÍÓÊ – flÍ ¥ÒÚÓÚ̇ ˜‡ÒÚË̇) Ú‡ÍÓª Ô‡ˆ¥ – Á‰‡ÚÌÓÒÚÂÈ ‰Ó ‚Ë̇ı¥‰ÎË‚ÓÒÚË Ú‡ Ô¥‰ÔËπÏÌˈڂ‡. í‡ÍËÈ ÔÓˆÂÒ, flÍËÈ ÍÓÌÍÂÚÌÓ ‚ËÒ‚¥Úβπ Ô‚ÌÛ ¥ÒÚËÌÛ ÔÓ Î˛‰Ò¸ÍÛ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÚ¸, ˘Ó ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Ûڂ‰ÊÛπÚ¸Òfl ıËÒÚËflÌÒÚ‚ÓÏ, ÔÓ‚ËÌÂÌ ÓÁ„Îfl‰‡ÚËÒfl Û‚‡ÊÌÓ ¥ ‰Ó·ÓÁ˘ÎË‚Ó. ëÔ‡‚‰¥, ÓÒÌÓ‚ÌËÏ ‰ÊÂÂÎÓÏ Î˛‰ËÌË ÔÓfl‰ ¥Á ÁÂÏβ π ҇χ β‰Ë̇. ë‡Ï ªª ÓÁÛÏ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÓÁÍËÚË ‚ËÓ·Ì˘¥ ÔÓÚÂ̈¥ª ÁÂÏÎ¥ Ú‡ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ÒÔÓÒÓ·Ë, flÍËÏË ÏÓÊ̇ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË Î˛‰Ò¸Í¥ ÔÓÚ·Ë. ë‡Ï ªª ‰ËÒˆËÔÎ¥ÌÓ‚‡Ì‡ Ô‡ˆfl ÒԥθÌÓ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚Ò ¯Ë¯Ëı ¥ ̇‰¥ÈÌ¥¯Ëı ÚÛ‰Ó‚Ëı Ó·˘ËÌ, flÍ¥ Ô‡ˆ˛˛Ú¸ ̇‰ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌflÏ ÔËÓ‰ÌÓ„Ó Ú‡ β‰Ò¸ÍÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡. ì ˆ¸ÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥ ·ÂÛÚ¸ Û˜‡ÒÚ¸ ڇͥ ‚‡ÊÎË‚¥ flÍÓÒÚ¥, flÍ ÂÚÂθ̥ÒÚ¸, Ô‡ˆ¸Ó‚ËÚ¥ÒÚ¸, ÓÁ‚‡ÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÔË ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓÒÚ¥ Ô¥ÚË Ì‡ ÓÁÛÏÌËÈ ËÁËÍ, ‰Ó‚¥’fl Ú‡ ‚¥Ì¥ÒÚ¸ Û ‚¥‰ÌÓÒË̇ı Ó‰ËÌ Á Ó‰ÌËÏ, ڂ‰¥ÒÚ¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡Ì¥Ê ‰Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ô‡Ú¥È ˜Ë ‰Âʇ‚, ‡ «Ì‡ÒÚÛÔÌËÈ ÂÚ‡Ô ÏÓÊ ÓÁÔÓ˜‡ÚËÒfl ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ¢¥ÌÔ¥Ò Ï‡ÚËÏ ̇ÒڥθÍË ¯ËÓÍËÈ Ï¥Ê̇ӉÌËÈ ‚ÔÎË‚, ˘Ó ˜ÎÂÌÒ¸ÍËÈ Í‚ËÚÓÍ ˆ¥πª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Á‡Ï¥ÌËÚ¸ Ô‡ÒÔÓÚ». èÂÂÙ‡ÁÓ‚Û˛˜Ë å‡Í‡ í‚Â̇, ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó Á‚¥ÒÚ͇ ÔÓ ÒÏÂÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë ‰Â˘Ó Ô·¥Î¸¯Â̇, ‡Î ̇‡Á¥ Ì ÁÓ‚Ò¥Ï ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, flÍ¥ Ê ªª ‰¥ÈÒÌ¥ ϥ҈ ¥ Óθ. çéëíÄãúÉßü, ÖçíìáßÄáå, ëíêÄï
ôÓ ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË ÔÓ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓˆÂÒË ‚ ‡Ï͇ı Öë Ú‡ ªı ‚ÔÎË‚ ̇ ‰Óβ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë Ì‡ ˆ¸ÓÏÛ ‰ÛÊ ‚ Á‡„‡Î¸ÌËı ËÒ‡ı Áχθӂ‡ÌÓÏÛ ÚÎ¥? ÇËÚÓÍË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ˜‡ÒÚÓ ‚·‡˜‡˛Ú¸ Û ÒԥθÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚflı, Û ÌÓÒڇθ„¥ª Á‡ êËÏÓÏ ÇÂ∂¥Î¥fl, ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËÏ Ò‰̸ӂ¥˜˜flÏ, ¥ÏÔÂ¥π˛ ä‡Î‡ ÇÂÎËÍÓ„Ó ˜Ë éÚÚÓ̇ ßßß. ëÓ˛Á, Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, χ‚ ·Ë ÒÚ‡ÚË Ì‡ÒÚÛÔÌÓ˛ ÒÔÓ·Ó˛ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª π‰ÌÓÒÚË. ßÒÚÓ˘̇ ÌÓÒڇθ„¥fl Ú‡ ÔÓ˜ÛÚÚfl ÍÛθÚÛÌÓª ÒԥθÌÓÒÚË ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ ÚÛÚ ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ ‚ÂÎËÍÛ Óθ. ç‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó, ˘Ó Á‡ÒÌÓ‚ÌË͇ÏË ëÓ˛ÁÛ ·ÛÎË ıËÒ-
ÔË ‚ËÍÓ̇ÌÌ¥ ‚‡ÊÍËı ¥ ‚ÚÓÏβ˛˜Ëı ¥¯Â̸, ˘Ó ÍÓ̘ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ‰Îfl ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ, ¥ ÒÚ¥ÈÍ¥ÒÚ¸ Ô‰ ÏÓÊÎË‚ËÏË Ì‚‰‡˜‡ÏË. ëÛ˜‡Ò̇ ‚ËÓ·Ì˘‡ ÂÍÓÌÓϥ͇ χπ ÔÓÁËÚË‚Ì¥ ‡ÒÔÂÍÚË, ÍÓ¥ÌÌfl flÍËı – Ò‚Ó·Ó‰‡ ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚ¥, ˘Ó Á̇ıÓ‰ËÚ¸ Ò‚Óπ ‚ˇÊÂÌÌfl ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È Ú‡ ·‡„‡Ú¸Óı ¥Ì¯Ëı „‡ÎÛÁflı. ëÔ‡‚‰¥, ÂÍÓÌÓϥ͇ – ˆÂ ÒÂÍÚÓ ·‡„‡ÚÓχ̥ÚÌÓª β‰Ò¸ÍÓª ‰¥flθÌÓÒÚ¥, ¥ ‚ Ì¥È, flÍ ¥ ‚ ·Û‰¸-flÍ¥È ¥Ì¯¥È „‡ÎÛÁ¥, ˜ËχÎÓ ‚‡ÊËÚ¸ Ô‡‚Ó Ì‡ Ò‚Ó·Ó‰Û, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ¥ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓ„Ó ªª ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl. é‰Ì‡Í ÒÎ¥‰ ‚‡ıÛ‚‡ÚË, ˘Ó ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ÒÔˆËÙ¥˜Ì¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ Ï¥Ê ˆËÏË ÚẨÂ̈¥flÏË ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ¥ ÚẨÂ̈¥flÏË Ì‡‚¥Ú¸ ̉‡‚Ì¸Ó„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó. üÍ˘Ó ÍÓÎËÒ¸ ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËÏ Ù‡ÍÚÓÓÏ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ ·Û· ÁÂÏÎfl, ‡ Ô¥ÁÌ¥¯Â – ͇ԥڇÎ, flÍËÈ ÒÔËÈχ‚Òfl flÍ ÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ¸ Á̇fl‰¸ Ô‡ˆ¥, ÚÓ ÌËÌ¥ Û ‚Ò ·¥Î¸¯¥È Ï¥¥ ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËÏ Ù‡ÍÚÓÓÏ ÒÚ‡π ҇χ β‰Ë̇, ÚÓ·ÚÓ ªª Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó Ô¥Á̇ÌÌfl, flÍ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ˜ÂÂÁ ̇ÛÍÓ‚Â Á̇ÌÌfl, ªª Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË, ªª Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‚„‡‰Û‚‡ÚË ¥ Á‡‰Ó‚ÓθÌflÚË ÔÓÚÂ·Ë ¥Ì¯Ó„Ó. 33. ß ‚ÒÂ Ê Ú‡ÍË ÒÎ¥‰ ÔÓÔ‰ËÚË ÔÓ Ô‚ÌËÈ ËÁËÍ ¥ ÔÓ Ú¥ ÔÓ·ÎÂÏË, flÍ¥ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ˆËÏ ÔÓˆÂÒÓÏ. î‡ÍÚ˘ÌÓ, ҸӄӉ̥ ·‡„‡ÚÓ – χ·ÛÚ¸, Ô‚‡Ê̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ – Ì ‚ÓÎÓ‰¥π Á‡ÒÓ·‡ÏË, flÍ¥ · ‰ÓÁ‚ÓÎflÎË ‰¥ÈÓ‚Ó ¥ „¥‰ÌËÏ Î˛‰ËÌË
87
ІВАН ПАВЛО II ЕНЦИКЛІКА CENTESIMUS ANNUS – СОТИЙ РІК
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚËflÌҸͥ ÔÓÎ¥ÚËÍË, ˘Ó Û Ì‡Ó‰ÊÂÌÌ¥ ëԥθÌÓÚË Ú‡ÍÛ ‚‡ÊÎË‚Û Óθ ‚¥‰¥„‡‚‡ÎË Ä‡ıÂÌ ¥ ëÚ‡Ò·Û. êÓχÌÓ èÓ‰¥, ‚ÒÚÛÔ‡˛˜Ë ̇ ÔÓÒ‡‰Û „ÓÎÓ‚Ë Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª äÓÏ¥Ò¥ª, Ò͇Á‡‚, ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ‚Ô¯ ‚¥‰ ˜‡Ò¥‚ êËÏÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª Ï‡π ¯‡ÌÒ Á‰Ó·ÛÚË π‰Ì¥ÒÚ¸. 鉇ÁÛ ‚ˉÌÓ, ˘Ó ˆÂÈ ÔÓÎ¥ÚËÍ ÊË‚Â Û Ò‚¥Ú¥ ‚‡ÚÓÒÚÂÈ Å‡Ú¸Í¥‚á‡ÒÌÓ‚ÌËÍ¥‚, flÍ¥ ÒÙÓÏÛ‚‡ÎË Ô‚ÌËÈ ¥‰Â‡Î Ö‚ÓÔË. ÑÛ„‡ Ô˘Ë̇ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl Ú‡ÍÓÊ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÒÙÂË ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ. Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á – ̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÑÛ„Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË, ‰ËÚfl ÒÚ‡ıÛ, ʇıÛ, ‚ ÔÓ‚‡ÎÎfl flÍÓ„Ó Á‡ÁËÌÛ· ·ÛÎÓ Ö‚ÓÔ‡. ÇÓ̇ ÔÓ·‡˜Ë· Ú‡Ï Ò‚Óπ ‰Û„ ӷ΢˜fl: ÚÓڇΥڇËÁÏ, ‡‰Ë͇θÌËÈ Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏ, ÁÎÓ˜ËÌË ÉÓÎÓÍÓÒÚÛ. ßÌÚÂ∂Û˛˜ËÒ¸, Ö‚ÓÔ‡ ̇χ„‡πÚ¸Òfl ‚ÚÂÍÚË ‚¥‰ ˆ¥πª ˜‡ÒÚËÌË Ò‚Óπª ÒÔ‡‰˘ËÌË. ÇÓ̇ Ô‡„Ì ÏËÛ, ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË, ·ÂÁÔÂÍË, ¥¯Û˜Ó„Ó ‚¥‰ÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl ‚¥‰ ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌÓª ÒÔ‡‰˘ËÌË. Ö‚ÓÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏ Ô¯Ëı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ ·Û‚ ÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏÓÏ ÚËı, ıÚÓ ¯Û͇π ÔÓflÚÛÌÍÛ. Öë ·Û· Á̇fl‰‰flÏ ÏӇθÌÓ„Ó ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl Ö‚ÓÔË. èË̇„¥‰ÌÓ ‚¥‰Á̇˜ËÏÓ, ˘Ó Ì‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó Ì‡È·¥Î¸¯Â ÓÔÓÌÛ˛Ú¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª Ú¥, ıÚÓ Ï‡π ̇ÈÏÂ̯ ÏӇθÌËı ÔÓ·ÎÂÏ Á ÑÛ„Ó˛ Ò‚¥ÚÓ‚Ó˛
ÒÔÓÒÓ·ÓÏ Û‚¥ÈÚË Û ÒËÒÚÂÏÛ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, ‚ flÍÓÏÛ Ô‡ˆfl ÔÓÒ¥‰‡π ÒÔ‡‚‰¥ ˆÂÌڇθÌ ϥ҈Â. ÇÓÌË Ì χ˛Ú¸ Ì¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ Ì‡·ÛÚË ÓÒÌÓ‚ÓÔÓÎÓÊÌ¥ Ô¥Á̇ÌÌfl, flÍ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎfl˛Ú¸ ‚Ëfl‚ËÚË ªı Ú‚Ó˜ËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ¥ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË ªı Á‰¥·ÌÓÒÚ¥, Ì¥ ÒÔÓÒÓ·Û Û‚¥ÈÚË ‚ ÏÂÂÊÛ Á̇ÈÓÏÒÚ‚ ¥ Ï¥Ê̇ӉÌËı ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥È, flÍ¥ · ‰ÓÁ‚ÓÎËÎË ªÏ ÔÂÂÍÓ̇ÚËÒfl, ˘Ó ‚ÓÌË ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl Ò‚ÓªÏË Ì‡È͇˘ËÏË Á‰¥·ÌÓÒÚflÏË, ‡ ˆ¥ Á‰¥·ÌÓÒÚ¥ ̇ÎÂÊÌÓ Óˆ¥Ì˛˛Ú¸Òfl. ì ˆ¥ÎÓÏÛ, Ú¥ β‰Ë flÍ˘Ó È Ì ÂÍÒÔÎÛ‡ÚÛ˛Ú¸Òfl Û ÔflÏÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ÚÓ ÓÔËÌfl˛Ú¸Òfl Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ̇ ÔÂËÙÂ¥ª, ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl, Ú‡Í ·Ë ÏÓ‚ËÚË, ̇‰ ªı „ÓÎÓ‚‡ÏË, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ‚Á‡„‡Î¥ Ì ӷÏÂÊÛπÚ¸Òfl ¥ ·ÂÁ ÚÓ„Ó Ï¥Ì¥Ï‡Î¸ÌËÈ ÔÓÒÚ¥ ªı ‚¥‰ÒÚ‡ÎÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl. çÂÁ‰‡ÚÌ¥ ‚ËÒÚÓflÚË ‚ ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª ÚÓ‚‡¥‚, flÍ¥ ‚ËÓ·Îfl˛Ú¸Òfl ÌÓ‚ËÏË ÏÂÚÓ‰‡ÏË ¥ Á‡‰Ó‚ÓθÌfl˛Ú¸ ÔÓÚ·Ë, ÔÓÚË flÍËı ‰ÓÒ¥, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ‚ËÒÚÛÔ‡ÎË Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı ÙÓÏ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Ô‡ˆ¥, ˘Ó‡ÁÛ ÒÔÓÍÛ¯ÂÌ¥ ͇ÒÓ˛ ‚ËÒÚ‡‚ÎÂÌÓ„Ó Ì‡ÔÓ͇Á, ‡Î ‰Îfl ÌËı ̉ÓÒÚÛÔÌÓ„Ó ÓÁχªÚÚfl ¥, ‚ ÚÓÈ Ê ˜‡Ò, ÔË„Ì¥˜ÂÌ¥ ÁÎˉÂÌÌ¥ÒÚ˛, ˆ¥ β‰Ë ÔÂÂÔÓ‚Ì˛˛Ú¸ Ï¥ÒÚ‡ íÂÚ¸Ó„Ó ë‚¥ÚÛ, ‰Â, Ô‚‡ÊÌÓ ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ ÍÛθÚÛÌËı ÍÓÂÌ¥‚, ‚ÓÌË ÒÚ‡˛Ú¸ ÊÂÚ‚‡ÏË Ì‡ÒËθÒÚ‚‡, Ì χ˛˜Ë ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ Û‚¥ÈÚË Û ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó. ᇠÌËÏË, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ, Ì ‚ËÁ̇πÚ¸Òfl ªı „¥‰Ì¥ÒÚ¸, ¥ ¥ÌÍÓÎË Ô‡„h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АЛЕКСАНДР СМОЛЯР ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ
88
‚¥ÈÌÓ˛ – ÇÂÎË͇ ÅËڇ̥fl ˜Ë ч̥fl. ç¥Ï˜˜Ë̇ ÛÔÓ‰Ó‚Ê Ô¯Ëı Ô¥ÒÎfl‚ÓπÌÌËı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ Á ÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏÓÏ ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÛ‚‡Î‡ Ò· Á Ö‚ÓÔÓ˛, ͇Ú„Ó˘ÌÓ ‚¥‰Íˉ‡˛˜Ë ∂ÂχÌÒ¸ÍÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸. íÂÚfl Ô˘Ë̇ ÔÓÔÛÎflÌÓÒÚË ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓÂÍÚÛ ÔÓÎfl„‡π Û ÒÚ‡Ú„¥ª – ‚ÓÔÂȈ¥ ¯Û͇ÎË ‰Ó‰‡ÚÍÓ‚Ëı ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚ Û·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl Ô‰ ëëëê (ÔÓÁ‡ çÄíé). ÅÂÁ ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË, ·ÂÁ ó‚ÓÌÓª ÄÏ¥ª ‚ ÅÂΥ̥, ̇Ô‚ÌÂ, Ì ·ÛÎÓ · Ú¥πª Ó·’π‰Ì‡ÌÓª Ö‚ÓÔË, flÍÛ ÏË Á̇πÏÓ. ç ÏÓÊ̇ Ú‡ÍÓÊ Á‡·Û‚‡ÚË ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ëÓ˛Á ‚ËÌËÍ Ì ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ˛ ˜Â„Û ‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë Á‚’flÁ‡ÚË ÛÍË Ï‡È·ÛÚÌ¥È Ó·’π‰Ì‡Ì¥È ç¥Ï˜˜ËÌ¥. ëÚ‡ı Ô‰ χȷÛÚÌ¥Ï Ì ˜ÛÊËÈ ·Û‚ ¥ ̥ψ¸ÍËÈ ÔÓÎ¥ÚË͇Ï. ä‡ÌˆÎ äÓθ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡‚ Ô˯‚ˉ¯ÂÌÌfl ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª Ö‚ÓÔË Û ÏÓÏÂÌÚ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ç¥Ï˜˜ËÌË, ÓÒͥθÍË ÔÓ·Ó˛‚‡‚Òfl ÔÓÛ¯ÂÌÌfl ¥‚ÌÓ‚‡„Ë Ì‡ ̇¯ÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥ ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌÓ„Ó Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl ‚·ÒÌÓª ͇ªÌË. ç‡È‚‡ÊÎË‚¥¯ËÏË ·ÛÎË ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ Ô˘ËÌË Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl Ö‚ÓÔË. áÛÈÌÓ‚‡Ì¥ ͇ªÌË ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ ÔÓÚ·ۂ‡ÎË ÒËÓ‚ËÌË, ËÌÍ¥‚, ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ‰Ó‚ÓπÌÌÓª ÔÓÚÂ͈¥ÓÌ¥ÒÚÒ¸ÍÓª, ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª
ÌÛÚ¸ ªı ÛÒÛÌÛÚË Á ¥ÒÚÓ¥ª ¯ÎflıÓÏ ÔËÏÛÒÓ‚Ëı ÙÓÏ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌÓ„Ó ÍÓÌÚÓβ, ̉ÓÒÚÓÈÌÓ„Ó „¥‰ÌÓÒÚË Î˛‰ËÌË. Ň„‡ÚÓ ¥Ì¯Ëı, ıÓ˜‡ È Ì ·Û‰Û˜Ë ˆ¥ÎÍÓÏ ‚ËÍËÌÛÚËÏË Á‡ ‡ÏÍË ÊËÚÚfl, ÊË‚ÛÚ¸ Û Ú‡ÍÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥, ‰Â ‡·ÒÓβÚÌËÈ Ô¥ÓËÚÂÚ – ·ÓÓÚ¸·‡ Á‡ ̇ÈÌÂÓ·ı¥‰Ì¥¯Â, ‰Â ‚Ò ˘Â ‰¥˛Ú¸ Ô‡‚Ë· ÔÓ˜‡ÚÍ¥‚ ͇ԥڇΥÁÏÛ, ‚ «·ÂÁʇΥÒ̥Ȼ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, ‰Â ‡·ÒÓβÚÌÓ ÌÂχ ˜ÓÏÛ Á‡Á‰ËÚË – ̇‚¥Ú¸ ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Á ̇ÈÚÂÏÌ¥¯ËÏË ÏÓÏÂÌÚ‡ÏË ÔÂ¯Ó„Ó ÂÚ‡ÔÛ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª. Ç ¥Ì¯Ëı ‚ËÔ‡‰Í‡ı ÁÂÏÎfl ‚Ò ˘Â ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ Á‡Î˯‡ÚËÒfl ˆÂÌڇθÌËÏ ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ, ‡ Ú¥, ıÚÓ ªª Ó·Ó·Îfl˛Ú¸, ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ Ô‡‚‡ ̲ ‚ÓÎÓ‰¥ÚË, ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ ‚ ̇ԥ‚‡·Ò¸Í¥ ÛÏÓ‚Ë ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl. ì ˆËı ‚ËÔ‡‰Í‡ı ÏÓÊ̇ ˘Â ¥ ÌËÌ¥, flÍ ¥ ‚ ˜‡ÒË Rerum novarum, „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÌÂβ‰Ò¸ÍÛ ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥˛. çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ Á̇˜Ì¥ ÁÏ¥ÌË, ˘Ó ‚¥‰·ÛÎËÒfl Û Ì‡ÈÓÁ‚ËÌÛÚ¥¯Ëı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı, ˜ËÒÚÓ Î˛‰Ò¸Í¥ ÔÓ·ÎÂÏË Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ, ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ flÍÓ„Ó π Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ˜ÂÈ Ì‡‰ β‰¸ÏË, ˘Â Ì ÁÌËÍÎË; ·¥Î¸¯Â ÚÓ„Ó, ·¥‰Ì¥, ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ ÌÓχθÌËı χÚÂ¥‡Î¸ÌËı ·Î‡„, Ì ‚ÓÎÓ‰¥˛Ú¸ ÌËÌ¥ Ì¥ Á̇ÌÌflÏË, Ì¥ ‚Ï¥ÌÌflÏ, ˘Ó Á‡‚‡Ê‡π ªÏ ‚ËÈÚË ¥Á ÒÚ‡ÌÛ ÔËÌËÁÎË‚Óª Á‡ÎÂÊÌÓÒÚË. ç‡ Ê‡Î¸, Ô‚‡Ê̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ϯ͇̈¥‚ íÂÚ¸Ó„Ó ë‚¥ÚÛ ‚Ò ˘Â ÊË‚Â ‚ ÔÓ‰¥·ÌËı ÛÏÓ‚‡ı. ÅÛÎÓ ·, Ӊ̇Í, ÔÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔÓÎ¥ÚËÍË. éÚÓÊ, ‚ÓÌË ÏÛÒËÎË ÓÁÔÓ˜‡ÚË ÔÓ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛, Υ͂¥‰Û‚‡ÚË ÏËÚ‡ È ¥Ì¯¥ Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ‰Îfl ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó Á‡ ˆËÏ ÍË‚Òfl ¥ ‚‡ÊÎË‚ËÈ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÏÓÚË‚. ÖÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl Ú‡ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl, ‰Ó flÍÓª ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ Á̇˜ÌÓ ÔËÒÎÛÊËÎËÒfl ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË, Á‡‚‰flÍË Ô·ÌÓ‚¥ 凯‡Î·, ·ÛÎË ÔÓÍÎË͇̥ Á·ÎËÊÛ‚‡ÚË Ì‡ˆ¥ª È ÒÔËflÚË ÔÓ‰Ó·ÌÌ˛ Ì„‡ÚË‚ÌÓª ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ÒÔ‡‰˘ËÌË. á¯ÚÓ˛, Ô’flÚ‡ Ô˘Ë̇: Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl Ö‚ÓÔË ·ÛÎÓ Á‡ÒÓ·ÓÏ Â‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÔÓÁ‡ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. äÓÊ̇ Á ͇ªÌ-˜ÎÂÌ¥‚, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÒËÎË ÒԥθÌËı Ï¥È Ú‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚, ‚ÒÚÛԇ· ‰Ó ëԥθÌÓÚË, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ‰Ó ìÌ¥ª, ‡·Ë ‡ΥÁÛ‚‡ÚË ‚·ÒÌ¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ˆ¥Î¥. î‡Ìˆ¥fl Á‡‚‰flÍË ÛÔË‚¥ÎÂÈÓ‚‡ÌËÏ Á‚’flÁÍ‡Ï ¥Á ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ˛ ÔÓ Û͇ı ¥ ÌÓ„‡ı ç¥Ï˜˜ËÌÓ˛ Á‰Ó·Û· ÒÚ‡ÚÛÒ ‚ÂÎËÍÓ‰Âʇ‚Ë – Ö‚ÓÔ‡ Òڇ· ‰Îfl ̪ Á̇fl‰‰flÏ ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ‚·ÒÌÓª ‚Â΢¥. ç¥Ï˜˜ËÌ¥ Ö‚ÓÔ‡ ·Û· ÔÓÚ¥·Ì‡, ‡·Ë ÔÓ‚ÂÌÛÚË ÒÓ·¥ ϥ҈ Ò‰ ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡ÌËı ̇Ӊ¥‚ Ò‚¥ÚÛ, ÔÓ‰Ó·ÚË ÒÚ‡ÚÛÒ «ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ‚ÂÎÂÚÌfl ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó „ÌÓχ». ÇÂÎË͇ ÅËڇ̥fl ‰Ó·Ë‚‡Î‡Òfl Ú¥ÒÌ¥¯Ëı Á‚’flÁÍ¥‚ ¥Á ÍÓÌ-
ÏËÎÍÓ˛ ÒÔËÈχÚË ˆÂÈ Ò‚¥Ú ‚ËÍβ˜ÌÓ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓ. ì ‰ÂflÍËı „¥Ó̇ı ¥ ‰ÂflÍËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÒÂÍÚÓ‡ı ˆ¸Ó„Ó ë‚¥ÚÛ ÔÓ˜‡ÎËÒfl ÔÓˆÂÒË ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÒÍÓ̈ÂÌÚÓ‚‡Ì¥ ÌÂ Ú‡Í Ì‡ Ô¥‰‚ˢÂÌÌ¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚË Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËı ÂÒÛÒ¥‚, flÍ Ì‡ „¥‰Ì¥È Óˆ¥Ìˆ¥ «Î˛‰Ò¸ÍËı ÂÒÛÒ¥‚». ÅÛÍ‚‡Î¸ÌÓ ˘Â Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ ‚‚‡Ê‡ÎÓÒ¸, ˘Ó ÓÁ‚ËÚÓÍ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ¥ÁÓÎflˆ¥ª ̇ȷ¥‰Ì¥¯Ëı ͇ªÌ ‚¥‰ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ËÌÍÛ Á ÚËÏ, ˘Ó· ‚ÓÌË ÓÁ‡ıÓ‚Û‚‡ÎË Ì‡ ‚·ÒÌ¥ ÒËÎË. 片‚Ì¥È ‰ÓÒ‚¥‰ ÔÓ͇Á‡‚, ˘Ó ͇ªÌË, flÍ¥ ¥ÁÓ₇ÎË Ò·Â, Á‡Á̇ÎË Á‡ÒÚÓ˛ ¥ Â∂ÂÒÛ, ÚÓ‰¥ flÍ ÓÁ‚ËÌÛÎËÒ¸ Ú¥ ͇ªÌË, flÍËÏ ‚‰‡ÎÓÒfl Û‚¥ÈÚË ‚ Á‡„‡Î¸ÌËÈ ‚Á‡πÏÓÁ‚’flÁÓÍ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË Ì‡ Ï¥Ê̇ӉÌÓÏÛ ¥‚Ì¥. éÚÊÂ, Á‰‡πÚ¸Òfl, ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯‡ ÔÓ·ÎÂχ – ˆÂ ÓÚËχÌÌfl Ӊ̇ÍÓ‚Ó„Ó ‰ÓÒÚÛÔÛ Ì‡ Ï¥Ê̇ӉÌËÈ ËÌÓÍ, ‰ÓÒÚÛÔÛ, ˘Ó ∂ÛÌÚÛπÚ¸Òfl Ì ̇ Ó‰ÌÓÒÚÓÓÌ̸ÓÏÛ ÔË̈ËÔ¥ ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥ª ÔËÓ‰ÌËı ·‡„‡ÚÒÚ‚, ‡ ̇ „¥‰Ì¥È Óˆ¥Ìˆ¥ β‰Ò¸ÍËı ÂÒÛÒ¥‚. íËÔÓ‚¥ ‡ÒÔÂÍÚË íÂÚ¸Ó„Ó ë‚¥ÚÛ, Ӊ̇Í, ‚ËÌË͇˛Ú¸ Ú‡ÍÓÊ ¥ ‚ ÔÓÏËÒÎÓ‚Ó ÓÁ‚ËÌÂÌËı ͇ªÌ‡ı, ‰Â ·ÂÁÔ‚̥ ÁÏ¥ÌË ÒÔÓÒÓ·¥‚ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ ¥ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl Á̈¥Ì˛˛Ú¸ ‰ÂflÍ¥ ¥Á ̇·ÛÚËı Á̸̇ ¥ ÒÚ¥ÈÍËÈ ÔÓÙÂÒ¥Ó̇ΥÁÏ, ‚Ëχ„‡˛˜Ë ÔÓÒÚ¥ÈÌËı ÁÛÒËθ ‰Îfl ÔÂÂÍ‚‡Î¥Ù¥Í‡ˆ¥ª Ú‡ ‰Îfl ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ‰Ó ‚ËÏÓ„ ˜‡ÒÛ. í¥, ıÚÓ Ì ‚ÒÚË„‡π Á‡ ‚ËÏÓ„‡ÏË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚËÌÂÌÚÓÏ, ˘Ó· Ì ‰ÓÔÛÒÚËÚË Ù‡ÌÍÓ-̥ψ¸ÍÓª ‰Óϥ̇ˆ¥ª Ú‡ ‚¥‰‰‡ÎÂÌÌfl Ö‚ÓÔË ‚¥‰ ÄÏÂËÍË. ßڇΥfl, ÍÓÚ‡ Ï‡π ‚¥˜Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË Á ‚·ÒÌÓ˛ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ˛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ˛, Á‡‚‰flÍË Ö‚ÓÔ¥ ‰ÓÒfl„‡Î‡ ÌÓ‚Ëı ‚¯ËÌ, ‚¥‰˜ÛÚÚfl „Ó‰ÓÒÚË, „‡‡ÌÚ¥È ¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ‰Îfl ÛÒÔ¥ıÛ. ßÒԇ̥fl, èÓÚÛ∂‡Î¥fl, Ɉ¥fl Á‡‚‰flÍË Ö‚ÓÔ¥ ÁÏ¥ˆÌ˛‚‡ÎË ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª, ÔÓË‚‡ÎË Á ÔÓ‚¥Ìˆ¥ÈÌËÏ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌflÏ ¥ ÔÓ‚ÂÚ‡ÎËÒfl ‰Ó „ÓÎÓ‚ÌÓ„Ó ÌÛÚÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ëíêÄíÖÉßü, êàçéä, ÇàÉéÑÄ
ôÓ ÁÓÒÚ‡ÎÓÒfl ‚¥‰ ÚËı ‰‡‚Ì¥ı ÏÓÚË‚‡ˆ¥È? ë¸Ó„Ӊ̥ ÏÓÊ̇ ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl Û ÒËÎ¥ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ï¥ÚÛ π‰ËÌÓª Ö‚ÓÔË, ̇ flÍËÈ ÔÓÒË·‚Òfl èÓ‰¥. ñÂÈ Ï¥Ú ÔÓ¥ÒÌÛ‚‡‚ Á̇˜ÌÓ ‰Ó‚¯Â Û Ì‡¯¥È ˜‡ÒÚËÌ¥ Ö‚ÓÔË, ‡ Ì ̇ á‡ıÓ‰¥. íËÏÓÚ¥ ¢ÂÚÓÌ Ö¯ Û 80-ı Ó͇ı ÔËÒ‡‚, ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ÚÓ‰¥ ÔÓ‰¥Îfl·Òfl ̇ ÚËı, ÍÓÚ¥ «‚ ̪ ‚¥ËÎË», ¥ ÚËı, «˘Ó ªª χÎË». ɇÒÎÓ «ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó Ö‚ÓÔË» Ï¥ÒÚËÎÓ ‚ ÒÓ·¥ Ì Î˯ ÒÔÓ‰¥‚‡ÌÌfl ̇ Ô·ۂ‡ÌÌfl Û ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥È ¥ ·‡„‡Ú¥È ˜‡ÒÚËÌ¥ ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ, ‡ÎÂ È ÔÓÒË·ÌÌfl ̇ Ï¥Ú ÍÛθÚÛÌÓª Ú‡ ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ÒԥθÌÓÚË, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ÒÔ‡‰-
˜‡ÒÛ, ÏÓÊÛÚ¸ ΄ÍÓ ÓÔËÌËÚËÒfl ̇ ÛÁ·¥˜˜¥, ‡ ‡ÁÓÏ Á ÌËÏË – ¥ Î¥ÚÌ¥ β‰Ë, ÏÓÎÓ‰¸, fl͇ Ì Á‰‡Ú̇ ‚ÔËÒ‡ÚËÒfl Û ÒÛÒԥθÌ ÊËÚÚfl, ¥, Á‡„‡ÎÓÏ, ̇ÈÒ··¯¥ ÓÒÓ·Ë ¥ Ú‡Í Á‚‡ÌËÈ óÂÚ‚ÂÚËÈ ë‚¥Ú. Ç¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ¥ ÒÚ‡ÌÓ‚Ë˘Â Ê¥ÌÍË ‚ Ú‡ÍËı ÛÏÓ‚‡ı Ú‡ÍÓÊ ÌÂ΄ÍÂ. 34. ëÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ‚‡ÊÂÌÌfl, ˘Ó, flÍ Ì‡ ¥‚Ì¥ ÓÍÂÏËı ͇ªÌ, Ú‡Í ¥ ̇ ¥‚Ì¥ Ï¥Ê̇ӉÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ, ‚¥Î¸ÌËÈ ËÌÓÍ – ˆÂ ̇ȉ¥ÈÓ‚¥¯Â Á̇fl‰‰fl ‰Îfl ÓÁÏ¥˘ÂÌÌfl ÂÒÛÒ¥‚ ¥ ‰¥ÈÓ‚Óª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ ̇ ÔÓÚ·Ë, ˘Ó ‚ËÌË͇˛Ú¸. ñÂ, Ӊ̇Í, ÒÔ‡‚‰ÎË‚Ó ˘Ó‰Ó Ú‡ÍËı ÔÓÚ·, flÍ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸ ÍËÚÂ¥˛ «Ô·ڥÊÓÁ‰‡ÚÌÓÒÚ¥», flÍ¥ χ˛Ú¸ ÁÏÓ„Û Ì‡·Û‚‡ÚË, ¥ ‰Îfl ÚËı ÂÒÛÒ¥‚, flÍ¥ «ÔÓ‰‡˛Ú¸Òfl», ·Û‰Û˜Ë ÒÔÓÏÓÊÌËÏË Ó‰ÂʇÚË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÛ ˆ¥ÌÛ. ÄΠ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ˜ËÒÎÂÌÌ¥ β‰Ò¸Í¥ ÔÓÚ·Ë, flÍ¥ Ì χ˛Ú¸ ‰ÓÒÚÛÔÛ ‰Ó ËÌÍÛ. é·Ó‚’flÁÓÍ ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË Ú‡ ¥ÒÚËÌË – ‚Ò¥ÎflÍÓ ÓÔˇÚËÒfl ÚÓÏÛ, ‡·Ë ÓÒÌÓ‚Ì¥ β‰Ò¸Í¥ ÔÓÚÂ·Ë ·ÛÎË ÌÂÁ‡‰Ó‚ÓÎÂÌËÏË ¥ ‡·Ë „ËÌÛÎË Ô¥‰ ªı Úfl„‡ÂÏ Î˛‰Ë, Í¥Ï ÚÓ„Ó, ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ, ˘Ó· β‰flÏ, flÍ¥ ÊË‚ÛÚ¸ Û ÁÎˉÌflı, ‰ÓÔÓχ„‡ÎË Û Ì‡·ÛÚÚ¥ Á̸̇, ˘Ó· ªÏ ‰ÓÔÓχ„‡ÎË ‚ıÓ‰ËÚË ‚ ÍÓÎÓ ‚Á‡πÏÓÁ‚’flÁÍÛ ¥ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË ªı Á‰¥·ÌÓÒÚ¥ ‰Îfl ̇È͇˘Óª Óˆ¥ÌÍË ªı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ Ú‡ ÂÒÛÒ¥‚. ôÓ‰Ó ÎÓ„¥ÍË Ó·Ï¥ÌÛ ÂÍ‚¥‚‡ÎÂÌÚ‡ÏË ¥ ÙÓχÏË ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚ¥, ˘Ó ªÏ ÔËڇχÌÌ¥, ¥ÒÌÛπ ˘ÓÒ¸ Ú‡ÍÂ, ˘Ó ̇ÎÂÊËÚ¸ β‰ËÌ¥ ‚ÊÂ
89
ІВАН ПАВЛО II ЕНЦИКЛІКА CENTESIMUS ANNUS – СОТИЙ РІК
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˘ËÌ¥ Ɉ¥ª, êËÏÛ, ∏ÛÒ‡ÎËÏÛ ¥ Ò‰̸ӂ¥˜ÌÓª ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª Ö‚ÓÔË. ñÂÈ Ï¥Ú ¥ Û Ì‡Ò ‰ÛÊ ¯‚ˉÍÓ ÔÓ͇Á‡‚ Ò‚Ó˛ ÔÎËÚÍ¥ÒÚ¸, ÈÓ„Ó ‰ÛÊ ¯‚ˉÍÓ Ì‡‰˘Â·Ë· ̇¯‡ ËÌÍÓ‚‡ ‰ÂÏÓ͇ڥfl: ‚¥Ì ÓÁÚ‡ÌÛ‚ Û ·Û‰ÂÌÌËı, ‰¥·’flÁÍÓ‚Ëı Ô„ӂӇı ¥Á Å˛ÒÒÂÎÂÏ, ‰Â ̇ÈÏÂ̯ ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÒԥθÌÓÚÛ ‰ÓÎ¥ ¥ ÍÛθÚÛË, ÔÓ ‚¥‰·Û‰Ó‚Û π‰ÌÓÒÚË Ö‚ÓÔË. ç‡ á‡ıÓ‰¥ ˆÂÈ Ï¥Ú ‚Ú‡ÚË‚ ‚‡„Û ˘Â Û 70-ı Ó͇ı. èÓȯӂ ¥ ÒÚ‡ı Ô‰ ˆˉ˂‡ÏË ÁÎÓ˜ËÌÌÓ„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó. ô ͥθ͇ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ Í‡ÌˆÎ äÓθ „Ó‚ÓË‚ ÔÓ Á‡„ÓÁÛ ÓÁԇ₇ÌÌfl ÌÓ‚Ëı ‚ÓπÌ ‚ Ö‚ÓÔ¥, flÍ˘Ó Ì ·Û‰Â Ô˯‚ˉ¯ÂÌËÈ ÔÓˆÂÒ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª. ñ Á‡ÒÚÂÂÊÂÌÌfl ÔÓÎÛ̇ÎÓ Á ÛÒÚ Î˛‰ËÌË, ÒÙÓÏÓ‚‡ÌÓª Û ˆ¥ÎÍÓÏ ¥Ì¯Û ‰Ó·Û. ë¸Ó„Ӊ̥ Ì¥ıÚÓ ‚ Ö‚ÓÔ¥ Ì ‚¥‰˜Û‚‡π ÔÓ‰¥·ÌÓª Ì·ÂÁÔÂÍË. äÓÌÙÎ¥ÍÚË ‚ ÍÓÎË¯Ì¥È û„ÓÒ·‚¥ª χÎË ÒÔˆËÙ¥˜Ì¥ Ô˘ËÌË, ªı ̇ÒÎ¥‰ÍË ‰Îfl ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ ‰ÛÊ ӷÏÂÊÂÌ¥. ç‡Ô‚Ì ÚÓÏÛ ÒÎ¥‰ ·ÛÎÓ Ú‡Í ‰Ó‚„Ó ˜Â͇ÚË ¥¯Û˜Ëı ‰¥È, ‡·Ë ÓÁ¥‚‡ÚË Î‡Ìˆ˛„ ÁÎÓ˜ËÌ¥‚. ᇇÁ ÛÊ ̥ıÚÓ Ì ·ÓªÚ¸Òfl ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓª ç¥Ï˜˜ËÌË, ıÓ˜‡ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó Ô¥ÒÎfl 1989 ÓÍÛ Ô‚ÌËÈ ˜‡Ò ‚¥‰˜Û‚‡‚Òfl ÌÂÒÔÓÍ¥È ˘Ó‰Ó ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ ªª Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl.
ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚Ó̇ – β‰Ë̇, ˜ÂÂÁ ªª ̇‰Á‚˘‡ÈÌÛ „¥‰Ì¥ÒÚ¸. ñ ˘ÓÒ¸, ˘Ó ̇ÎÂÊËÚ¸ β‰ËÌ¥, Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ÒÔ˘ËÌ˛πÚ¸Òfl ‰Ó ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl χÚÂ¥‡Î¸ÌÓ ¥ ‚ÌÂÒÂÌÌfl ‡ÍÚË‚ÌÓ„Ó ‚Í·‰Û ‚ Á‡„‡Î¸Ì ·Î‡„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡. ì ÍÓÌÚÂÍÒÚ‡ı íÂÚ¸Ó„Ó ë‚¥ÚÛ Á·Â¥„‡˛Ú¸ Ò‚Ó˛ ‰¥ÈÓ‚¥ÒÚ¸ (Û ‰ÂflÍËı ‚ËÔ‡‰Í‡ı – ˆÂ ‚Ò ˘Â ÏÂÚ‡, flÍÛ Ì‡ÎÂÊËÚ¸ ‰ÓÒfl„ÚË) ҇Ϡˆ¥ Á‡‚‰‡ÌÌfl, ‚͇Á‡Ì¥ Ö̈ËÍÎ¥ÍÓ˛ Rerum novarum, ˘Ó· ÛÌËÍÌÛÚË ÓÚÓÚÓÊÌÂÌÌfl β‰Ò¸ÍÓª Ô‡ˆ¥ ¥ Ò‡ÏÓª β‰ËÌË Á ¥‚ÌÂÏ ÔÓÒÚÓ„Ó ÚÓ‚‡Û: Á‡Ó·¥Ú̇ Ô·ڇ, ‰ÓÒÚ‡ÚÌfl ‰Îfl ÛÚËχÌÌfl ҥϒª; ÒÓˆ¥‡Î¸Ì ÒÚ‡ıÛ‚‡ÌÌfl ÔÓ ÒÚ‡ÓÒÚ¥ Ú‡ ·ÂÁÓ·¥ÚÚ˛; ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì ԥÍÎÛ‚‡ÌÌfl ÔÓ ÛÏÓ‚Ë Ô‡ˆ¥. (...) 58. ã˛·Ó‚ ‰Ó β‰ËÌË ¥, ‚ ÔÂ¯Û ˜Â„Û, ‰Ó ·¥‰ÌÓ„Ó, ‚ flÍÓÏÛ ñÂÍ‚‡ ·‡˜ËÚ¸ ïËÒÚ‡, ‚Ú¥Î˛πÚ¸Òfl ‚ ÍÓÌÍÂÚÌ¥È ·ÓÓÚ¸·¥ Á‡ ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸. èÓ‚ÌÓª ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË Ì¥ÍÓÎË Ì ÏÓÊ̇ ·Û‰Â ‰Ó·ËÚËÒfl, flÍ˘Ó Î˛‰Ë Ì ·Û‰ÛÚ¸ ·‡˜ËÚË ‚ ÚÓÏÛ, ıÚÓ ÔÓÚ·Ûπ, flÍËÈ ÔÓÒËÚ¸ ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ‰Îfl ‚ËÊË‚‡ÌÌfl, Ì ˘ÓÒ¸ ̇‰ÓÍÛ˜ÎË‚Â ‡·Ó flÍËÈÒ¸ Úfl„‡, ‡ – Ó·’πÍÚ ÏËÎÓÒ‰fl ¥ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Ò‚Ó„Ó ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó Á·‡„‡˜ÂÌÌfl. í¥Î¸ÍË Ú‡Í‡ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ‰Ó‰‡ÒÚ¸ ÏÛÊÌÓÒÚË, ˘Ó ÌÂÓ·ı¥‰Ì‡ ‰Îfl ÁÛÒÚ¥˜¥ Á Ì·ÂÁÔÂ͇ÏË Ú‡ Áϥ̇ÏË, flÍ¥ ÌÂÁËÏÓ ÔËÒÛÚÌ¥ ÔË ÍÓÊÌ¥È ˘Ë¥È ÒÔÓ·¥ ÔËÈÚË Ì‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Û ¥Ì¯¥È β‰ËÌ¥. ëÔ‡‚‰¥, ÏÓ‚‡ ȉ Ì ÔÓ ÚÂ, ˘Ó· ڥθÍË ‚¥‰‰‡ÚË ‚¥‰ Ò‚Ó„Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АЛЕКСАНДР СМОЛЯР ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ
90
á‡Î˯ËÎËÒfl ÚË ÂÎÂÏÂÌÚË, flÍ¥ ÒÔËfl˛Ú¸ ÔÓ‰‡Î¸¯¥È ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª Ö‚ÓÔË. è¯ËÈ: ∂ÂÓÒÚ‡Ú„¥˜Ì‡ ÔÓÚ·‡ ÒԥθÌÓª Ó·ÓÓÌË ‚¥‰ χȷÛÚ̸Ӫ ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÓª Á‡„ÓÁË. Ö‚ÓÔ‡ ÛÒ‚¥‰ÓÏβπ, ˘Ó ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÔÓ‚ËÌ̇ ‰·‡ÚË ÔÓ ·ÂÁÔÂÍÛ ¥ ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ Û ÏÂʇı ‚·ÒÌËı ÍÓ‰ÓÌ¥‚ ¥ ‚ ÒÛÒ¥‰Ì¥ı Â∂¥Ó̇ı. ç ˆ¥ÎÍÓÏ ÁÓÁÛϥΠҸӄӉ̥ χȷÛÚÌπ ‚ıÓ‰ÊÂÌÌfl ëòÄ ‚ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÔÓˆÂÒ, Á‡‡Á ÒÔËflπ ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚ¥ ̇‚ÍÓÎÓ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Á·ÓÈÌËı ÒËÎ ¥ ÒԥθÌÓª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ÖÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ÔÓÚÂ·Ë Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ÍÓÊ ÒıËÎfl˛Ú¸ ‰Ó ÔÓ‰‡Î¸¯Óª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª. Öë ‰‡π ÁÏÓ„Û ÓÁ‚’flÁÛ‚‡ÚË ÔÓ·ÎÂÏË Ï¯͇̈¥‚ Ö‚ÓÔË, flÍËı ÌÂχπ Û Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚ – ÔÓ·ÎÂÏË Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚¥, ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥, ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ ˜Ë ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥. ÑÛÊ ‚‡ÊÎË‚ËÏ ÍÓÍÓÏ Û ˆ¸ÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥ ·ÛÎÓ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚·ÒÌÓª ‚‡Î˛ÚË. á¯ÚÓ˛, ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ÏÓÚË‚ – ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË ÍÓÊÌÓª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ͇ªÌË. á ˆËÏ ÔÓ‚’flÁ‡Ì χȷÛÚÌπ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚ Û ÏÂʇı Ó·’π‰Ì‡ÌÓª Ö‚ÓÔË.
̇‰Î˯ÍÛ, ‡ ˘Ó·Ë ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË ˆ¥ÎËÏ Ì‡Ó‰‡Ï, flÍ¥ ÓÔËÌËÎËÒ¸ ‚ËÍβ˜ÂÌËÏË ˜Ë ‚ËÍËÌÛÚËÏË Á‡ ·ÓÚ, Û‚¥ÈÚË ‚ ÍÓÎÓ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ú‡ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. ñ Òڇ̠ÏÓÊÎË‚ËÏ Ì ڥθÍË Á‡‚‰flÍË ÍÓËÒÚÛ‚‡ÌÌ˛ ̇‰Î˯͇ÏË, flÍ¥ ̇¯ Ò‚¥Ú ‚ËÔÛÒÍ‡π ·¥Î¸¯ Ì¥Ê ‚ ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥È Í¥Î¸ÍÓÒÚ¥, ‡ Ô‰ÛÒ¥Ï ‚ ÂÁÛθڇڥ ÁÏ¥ÌË ÒÚËβ ÊËÚÚfl, ÏÓ‰ÂÎÂÈ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ ¥ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl, ÒÚ¥ÈÍËı ÒÚÛÍÚÛ ‚·‰Ë, ˘Ó ÍÂÛ˛Ú¸ ÌËÌ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ. åÓ‚‡ Ú‡ÍÓÊ È‰Â Ì ÔÓ ÚÂ, ˘Ó· ÁÛÈÌÛ‚‡ÚË Á‡ÒÓ·Ë ÒÛÒԥθÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, ˘Ó ÔÂÂȯÎË ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl, ‡ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó· ÒÔflÏÛ‚‡ÚË ªı, Á„¥‰ÌÓ Á ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌÓ˛ ÍÓ̈ÂÔˆ¥π˛ Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ·Î‡„‡, ‰Îfl ÔÓÚ· ÛÒ¥πª β‰Ò¸ÍÓª ҥϒª. çËÌ¥ ÏË ÒÚÓªÏÓ Ô‰ Ú‡Í Á‚‡ÌÓ˛ «∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛» ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË – fl‚ˢÂÏ, flÍ Ì ÒÎ¥‰ ¥∂ÌÓÛ‚‡ÚË, ÓÒͥθÍË ‚ÓÌÓ ÏÓÊ ÒÚ‚ÓËÚË ‚ËÌflÚÍÓ‚¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ‰Îfl ˘Â ·¥Î¸¯Ó„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ. é‰Ì‡Í ‚Ò ·¥Î¸¯Â ‚¥‰˜Û‚‡πÚ¸Òfl ÔÓÚ·‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó· ˆ¥È ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÁÓÒÚ‡˛˜¥È ¥ÌÚÂ̇ˆ¥Ó̇ΥÁ‡ˆ¥ª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÎË ‰¥ÈÓ‚¥ Ï¥Ê̇Ӊ̥ Ó„‡ÌË ÍÓÌÚÓβ Ú‡ ÍÂ¥‚Ìˈڂ‡, flÍ¥ · ÒÔflÏÓ‚Û‚‡ÎË Ò‡ÏÛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ ‰Ó Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ·Î‡„‡, ÓÒͥθÍË Ó‰Ì‡ ‰Âʇ‚‡ ̇ ÁÂÏÎ¥, fl͇ · Ì ·Û· ÏÓ„ÛÚÌ¸Ó˛, ˆ¸Ó„Ó ÁÓ·ËÚË Ì ‚ Òڇ̥. ÑÎfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‰ÓÒfl„ÌÛÚË Ú‡ÍÓ„Ó ÂÁÛθڇÚÛ, ÔÓÚ¥·ÌÓ, ˘Ó· ÁÓÒÚ‡ÎÓ ÛÁ„Ó‰ÊÂÌÌfl Ï¥Ê Ì‡ÈÒËθ̥¯ËÏË Í‡ªÌ‡ÏË ¥ ˘Ó· Û Ï¥Ê̇ӉÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flı ·ÛÎË Ó‰Ì‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Åìíà êÄáéå, áÄãàòÄûóàëú ìÑéåÄ
Ö‚ÓÔÂÈҸ͇ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl Ì ÌˢËÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÒԥθÌÓÚË, ‡ ̇‚Ô‡ÍË, ÒÚ‚Ó˛π ÛÏÓ‚Ë ‰Îfl ªª ÓÁ‚ËÚÍÛ. åÂı‡Ì¥˜Ì ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ È ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ÌÂχπ ÒÂÌÒÛ. ÅÂÁ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ‚ÓÔÂÈҸͥ ̇ˆ¥ª ·ÛÎË · Ô˘ÂÌ¥ ̇ ÌÂÏËÌÛ˜ËÈ Á‡ÌÂÔ‡‰. 燈¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡ ‚Ë„Îfl‰‡π ̇‰ÚÓ ‰‡ÎÂÍÓ˛, ‡·Ë Á‡‡‰ËÚË Ì‡¯ËÏ ˘Ó‰ÂÌÌËÏ ÍÎÓÔÓÚ‡Ï, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ̇‰ÚÓ Ò··ÍÓ˛, ‡·Ë ‚ÔÎË‚‡ÚË Ì‡ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ÔÓˆÂÒË. èÓÌflÚÚfl ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ ÓÁ̇˜‡ÎÓ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Âʇ‚Ë ‰Ó ‰¥È, ÌÂÓ·ÏÂÊÂÌËı ÊÓ‰ÌÓ˛ Á‚ÂıÌ¸Ó˛ ‚·‰Ó˛. ë¸Ó„Ӊ̥, ÍÓÎË ‰Âʇ‚Ë Ú¥ÒÌÓ Á‡ÎÂʇڸ Ӊ̇ ‚¥‰ Ó‰ÌÓª, ‚ˇÁÌÓ ÔÓÏ¥ÚÌÓ ÛÒ˛ „‡ÏÛ Ô‡‚ ¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ªı̸Ӫ ‰¥ª. ÑÓÒfl„ÌÂÌÌfl ·¥Î¸¯Ó„Ó ÔÓÎfl χÌÂ‚Û ‚ Ó‰Ì¥È „‡ÎÛÁ¥ ÏÓÊ ‚Ëχ„‡ÚË Ò‡ÏÓÓ·ÏÂÊÂÌÌfl Í·Ò˘ÌÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ ‚ ¥Ì¯¥È. ë¸Ó„Ӊ̥ ‰Âʇ‚Ë Â‡Î¥ÁÛ˛Ú¸ ¥ ‚ˇʇ˛Ú¸ Ò‚¥È ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ ˜ÂÂÁ ¥ÁÌ¥ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl, flÍ¥ „Ûβ˛Ú¸ ¥ ÙÓÏÛ˛Ú¸ ̇‚Á‡πÏ Ï¥Ê̇ӉÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ. ëÙ‡ ÒÛ‚ÂÂÌÌÓÒÚË ‰Âʇ‚ Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ·ÎËÁ¸ÍÓÒÚ¥ ªı Á‚’flÁÍ¥‚ ¥Á ¥Ì¯ËÏË ‰Âʇ‚‡ÏË, Ï¥Ê̇ӉÌËÏË Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flÏË Ú‡ ÔÓÁ‡Ûfl‰Ó‚ËÏË ˜ËÌÌË͇ÏË.
ÍÓ‚Ó Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ ¥ÌÚÂÂÒË ÛÒ¥πª β‰Ò¸ÍÓª ҥϒª. ÑÓˆ¥Î¸ÌÓ Ú‡ÍÓÊ, ˘Ó·Ë ˆ¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥, Óˆ¥Ì˛˛˜Ë ̇ÒÎ¥‰ÍË Ò‚Óªı ¥¯Â̸, Á‡‚Ê‰Ë Á‚ÂÚ‡ÎË Û‚‡„Û Ì‡ Ú¥ Ì‡Ó‰Ë ¥ ͇ªÌË, flÍ¥ Ì ̇‰ÚÓ ‚‡Ê‡Ú¸ ̇ Ï¥ÊÌ‡Ó‰Ì¥È ‡ÂÌ¥, ‡Î ÍÓ̈ÂÌÚÛ˛Ú¸ Û ÒÓ·¥ ̇ÈÌÂÓ·ı¥‰Ì¥¯¥ Ú‡ ı‚ÓÓ·ÎË‚¥ ÔÓÚÂ·Ë ¥ ˜Â͇˛Ú¸ ̇ Á̇˜Ì¥¯Û Ô¥‰ÚËÏÍÛ ‰Îfl ªı ÓÁ‚ËÚÍÛ. èÓÁ‡ ·Û‰¸-flÍËÏ ÒÛÏÌ¥‚ÓÏ, Û ˆ¥È ÒÙÂ¥ ̇ÎÂÊËÚ¸ ˘Â ˜ËχÎÓ ÁÓ·ËÚË.
91
èÂÂÍ·‚ Ó. ß.åÛÁ˘͇
ІВАН ПАВЛО II ЕНЦИКЛІКА CENTESIMUS ANNUS – СОТИЙ РІК
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èÓˆÂÒ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ‚¥‰ ÔÓ˜‡ÚÍ¥‚ χ‚ ÔÓÁËÚË‚ÌËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ ÒÚ‡Ìӂˢ ‰Âʇ‚-Û˜‡ÒÌˈ¸. ÅËÚ‡ÌÒ¸ÍËÈ ¥ÒÚÓËÍ ÄÎÂÌ ë.å¥Î‚‰ ͥθ͇ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ ÒÙÓÏÛ₇‚ ÚÂÁÛ, ˘Ó Ô¥ÒÎfl‚ÓπÌÌËÈ ÔÓˆÂÒ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª Ö‚ÓÔË ÛflÚÛ‚‡‚ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ‰Âʇ‚Ë. ťθ¯¥ÒÚ¸ ‰Âʇ‚ á‡ı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË ·ÛÎË ÒÚ‡¯ÂÌÌÓ ÓÒ··ÎÂÌ¥ ÔÓ‰¥flÏË 1929-1945 ÓÍ¥‚. ÇÂÎÂÚÂÌҸ͇ ÍËÁ‡, ‚ÔÎË‚ ÚÓڇΥڇÌËı È ‡‚ÚÓËÚ‡ÌËı ¥‰ÂÓÎÓ„¥È, ‡ÌÂÏ¥˜Ì¥ÒÚ¸ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÒËÒÚÂÏ, ‚¯ڥ ‚¥È̇ ÔÓÒ··ËÎË Î„¥ÚËÏÌ¥ÒÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚. ÅÂÁ ÔÓˆÂÒÛ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª „Óχ‰flÌË Ì ÏÓ„ÎË · ÓÚËχÚË Ú‡ÍÓ„Ó ÔÓ˜ÛÚÚfl ·ÂÁÔÂÍË ¥ ‰Ó·Ó·ÛÚÛ, flÍ ˆÂ ÒÚ‡ÎÓÒfl ‚ Ó·’π‰Ì‡Ì¥È Ö‚ÓÔ¥, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ˆ¥ „Óχ‰flÌË ÔÓ‚ÂÚ‡ÎË ÒÓ·¥ ‚·ÒÌ ÍÓ¥ÌÌfl ¥ Ô‚̥ÒÚ¸ Û ÒÓ·¥. Ç·ÒÌ ڇÍËÏ ·Û‚ „ÓÎÓ‚ÌËÈ ÏÓÚË‚ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Ňڸͥ‚-á‡ÒÌÓ‚ÌËÍ¥‚. ÇÓÌË Ì¥ÍÓÎË Ì ԇ„ÌÛÎË ‰Ó Υ͂¥‰‡ˆ¥ª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë, ‡ ̇χ„‡ÎËÒfl ÒÚ‚ÓËÚË ÛÏÓ‚Ë, Á‡‚‰flÍË flÍËÏ ˆfl ‰Âʇ‚‡ Ïӄ· · Á̇ÈÚË ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë ‰Îfl ÔÓ‰‡Î¸¯Ó„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl. éÒ¸ ‰‚‡ Ò‚¥Ê¥ ÔËÍ·‰Ë Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ˜ÂÂÁ ‰¥flθ̥ÒÚ¸ Û ‡Ï͇ı Öë. ì ÏÓÏÂÌÚ Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl Â‚Ó Ú¥ ̇ӉË, flÍ¥ ÔÓ„Ó‰ËÎËÒfl ̇
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ˆ˛ ‚‡Î˛ÚÛ, Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌÓ ÔÓ‚ÂÌÛÎË ÒÓ·¥ ÍÓÌÚÓθ ̇‰ ‚·ÒÌÓ˛ ‚‡Î˛ÚÓ˛. ĉÊ ‡Ì¥¯Â ‚ Ö‚ÓÔ¥ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡Î‡ ̥ψ¸Í‡ χ͇ ¥ ̥ψ¸ÍËÈ ñÂÌÚÓ·‡ÌÍ. ëÚ‚ÓÂÌÌfl Â‚Ó Ú‡ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Å‡ÌÍÛ ÔÂÂÚ‚ÓËÎË „Ó¯Ó‚Û ÔÓÎ¥ÚËÍÛ Û ÒÔ‡‚Û ÛÒ¸Ó„Ó ëÓ˛ÁÛ, ÁÓÍÂχ Ó‰Ë̇‰ˆflÚË Í‡ªÌ ÁÓÌË Â‚Ó. ß̯ËÈ ÔËÍ·‰ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÂχÌÒËÔ‡ˆ¥ª Á‡‚‰flÍË Ö‚ÓÔ¥ ÔÓ‰‡π Ì‡Ï ç¥Ï˜˜Ë̇. ê‡ÁÓÏ ¥Á ÔÓˆÂÒÓÏ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ‚Ó̇ ÛÒ ·¥Î¸¯Â ¥ ·¥Î¸¯Â ÔÓ‚ÂÚ‡π ÒÓ·¥ ‚·ÒÌÛ ÒÛ‚ÂÂÌÌ¥ÒÚ¸ – flÍ ˜‡ÒÚËÌÛ ÔÓ‰¥ÎÂÌÓª Á ¥Ì¯ËÏË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÒÛ‚ÂÂÌÌÓÒÚË – Û ‰‚Óı ÔË̈ËÔÓ‚Ëı „‡ÎÛÁflı: Ó·ÓÓÌË Ú‡ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ë¸Ó„Ӊ̥ Ì¥ÍÓ„Ó Ì ‰Ë‚Ûπ Û˜‡ÒÚ¸ ̥ψ¸ÍËı ÒÓΉ‡Ú¥‚ Û Á‡ıÓ‰‡ı ‚ äÓÒÓ‚Ó, ˜Ë ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ÒԥθÌÓ„Ó ÔÓθҸÍÓ-̥ψ¸ÍÓ-‰‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó ·‡Ú‡Î¸ÈÓÌÛ Û ôˆËÌ¥. èÓ·ÎÂÏË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ ¥ ‰ÓÒ¥ Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ÒÍ·‰ÌËÏË, ÚÓÏÛ ªı ˘Â ‡ÌÓ ‚‚‡Ê‡ÚË ÒËÏÔÚÓχÏË ·ÎËÁ¸ÍÓª ÒÏÂÚ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë. ì ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ÓÒ‰flÏ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ π ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÒԥθÌÓÒÚË Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓª ÚÓÚÓÊÌÓÒÚË, ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓª ÔË„Ó‰Ë ‚ ¥ÒÚÓ¥ª Ú‡ ‚¥‡ Û ÒԥθÌ ÔËÁ̇˜ÂÌÌfl. 燈¥Ó̇θ̇ ÚÓÚÓÊ-
åàêéëãÄÇ åÄêàçéÇàó
∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÏËÓÒ·‚ ¥ ˆÂÍÓ‚ÌËÈ Ï‡ËÌӂ˘ ÍÓÌÚÂÍÒÚ Û͇ªÌË © å.å‡ËÌӂ˘, 2000
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АЛЕКСАНДР СМОЛЯР ВОНИ НЕ ПРОМИНАЮТЬ І НЕ ВМИРАЮТЬ
92
Ì¥ÒÚ¸ flÍ ¥ÌÚÂ∂Û˛˜ËÈ ÒԥθÌÓÚÛ ˜ËÌÌËÍ ÚËÏ ‚‡ÊÎË‚¥¯‡, ˜ËÏ Ò··¯‡ Ú‡‰Ëˆ¥È̇ ‚·‰‡ ‰Âʇ‚Ë, ˜ËÏ Ó·ÏÂÊÂÌ¥¯‡ ªª ÒË·. ì ÌÓ‚¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë ÌÂÛıËθÌÓ ÓÒÚ Óθ ÏӇθÌÓÒÚË ¥ ԇϒflÚ¥ flÍ ÒÛ·ÒÚËÚÛÚ¥‚ ÚËı Á‚’flÁÍ¥‚, flÍ¥ ¥ÒÌÛ‚‡ÎË ‚ ÏËÌÛÎÓÏÛ. í‡ÍÓÊ ÁÓÒÚ‡π Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÍËÚ˘ÌÓ„Ó ÔÓ„Îfl‰Û ̇ ‚·ÒÌÛ ÒԥθÌÓÚÛ, ªª ¥ÒÚÓ¥˛ Ú‡ Ú‡‰Ëˆ¥ª. Ç¥‰ÍËÚËÈ Ò‚¥Ú, ‚¥‰ÍËÚ‡ Ö‚ÓÔ‡, ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â Ôβ‡Î¥ÒÚ˘̥ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ·ÂÁÛ„‡‚Û ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ Ì‡Ï ‰ÁÂ͇·, ‰Â ÏË ·‡˜ËÚËÏÂÏÓ Ò‚Óπ ÁÓ·‡ÊÂÌÌfl Ô¥‰ ¥ÁÌËÏË ÍÛÚ‡ÏË ÁÓÛ; ÏË ÏÛÒËÚËÏÂÏÓ Ì‡‚˜ËÚËÒfl ÊËÚË Û Ú‡ÍÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, Ì Á‚ËÌÛ‚‡˜Û˛˜Ë ¥Ì¯Ëı Û ÁÎÓ‚ÓÓÊÓÒÚ¥ ˜Ë ÁÏÓ‚¥. Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á Ì Á‡„ÓÊÛπ ̇ˆ¥ÓÌ‡Î¸Ì¥È ‰Âʇ‚¥, ıÓ˜‡ Á‡‚Ú‡ ÓÒÚ‡ÌÌπ ÔÓÌflÚÚfl χÚËÏ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì‡Í¯Â Á̇˜ÂÌÌfl, ‡Ì¥Ê ҸӄӉ̥, ÔÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ÚÓ„Ó, flÍ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ‚ÓÌÓ π ˜ËÏÓÒ¸ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ¥Ì‡Í¯ËÏ, ‡Ì¥Ê Û ïßï ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥. 燂ԇÍË, ˆÂ ÔÓflÚÛÌÓÍ ‰Îfl ‰Âʇ‚, ¯‡ÌÒ ‰Îfl ªıÌ¸Ó„Ó ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl. Öë ·Â ̇ Ò· Óθ, flÍÛ ‚Ê Ì Á‰‡ÚÌ¥ ‚ËÍÓ̇ÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ‰Âʇ‚Ë – ·ÛÚË ÔÓÒ‰ÌËÍÓÏ Ï¥Ê ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏË ÔÓˆÂÒ‡ÏË, flÍ¥ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ‚ËÁ̇˜‡ÚËÏÛÚ¸ ̇¯Û ‰Óβ, ¥ β‰-
Слово «¶лобалiзацiя», без сумнiву, є потенцiйною жертвою української журналiстики, оскiльки приречене бути недопiзнаним та недочутим, викривленим i знеславленим, полемiчно оспiваним чи занехаяним – i врештi перетвореним на сухий брикетик публiцистичного штампу. Це жертва не перша i далеко не остання, хоч на цвинтарi розтерзаних термiнiв давно вже бракує вiльних мiсць. Коли говорити про явище ¶лобалiзацiї, то ми є його свiдками та учасниками вже вiддавна. Свiтовий масштаб двох воєн у ХХ столiттi, мiжнароднi полiтичнi блоки й пакти, транснацiональнi монополiї й спiльнi ринки, мiжнароднi недержавнi органiзацiї й молодiжнi та жiночi рухи, транснацiональнi ЗМІ й Інтернет, як рiвно ж Ватикан, Всесвiтня Рада Церков, iсламськi релiгiйнi об’єднання, екуменiчний процес – з багатьма iз цих явищ ми вже зжилися, без деяких уже й не уявляємо свого життя. Втiм, деякi дослiдники1 вважають, що треба розрiзняти т.зв. «пiзню», або «новiтню» ¶лобалiзацiю (часом точкою вiдлiку називаються 60-тi роки ХХ ст.), в якiй процеси набули значного прискорення й iнтенсифiкацiї. Як вiдомо, три – число ледь не магiчне, отож дослiдники розрiзняють три головнi види реакцiй на явище ¶ло-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ò¸ÍÓ˛ ÔÓÚ·Ӳ ÚÓÚÓÊÌÓÒÚË Ú‡ ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚË, flÍÛ Á‡‰Ó‚ÓθÌflÚËÏ ̇҇ÏÔ‰ ¥ÒÚÓ˘̇ ÒԥθÌÓÚ‡ Û ÏÂʇı ÏÓ‰ÂÌÓª ‰Âʇ‚Ë.
èÂÂÍ·· íÂÚfl̇ 臂Î˯Ë̇
‡ÏÓÚËÁ‡ÚÓ Ì‡ ¯ÎflıÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª © D.Haller, 2000
балiзацiї: гiпер¶лобалiстичну, скептичну й трансформiстську. До першої групи належать тi, кого заворожують економiчнi й технологiчнi перспективи, якi вiдкриває ¶лобалiзацiя; цi люди з оптимiзмом бачать у майбутньому один свiтовий ринок, одну ¶лобальну культуру, одне суспiльство, кероване ¶лобальними структурами. До другої, вiдповiдно, можна зарахувати тих людей, якi у твореннi такого моно-свiту вбачають реалiзацiю програми апокалiпсису, появу ¶лобальної диктатури, нiвеляцiю нацiональних i культурних особливостей, неминуче зiткнення цивiлiзацiй. Третю групу складають тi, хто визнає неоднозначний i суперечливий характер ¶лобалiзацiї, а вiдтак не поспiшають бути пророками щодо її наслiдкiв. Можна легко передбачити, що до першої групи входять тi, кому в процесi ¶лобалiзацiї пощастило i хто користає з її благ. У другiй групi опиняються радше аутсайдери – тi, хто чи не найбiльше вiдчуває негативнi наслiдки ¶лобалiзацiї. Для членiв третьої групи я б шукав не так соцiальних, як фiлософських характеристик: цi люди твердо пам’ятають, що увесь наш свiт i всi породженi ним явища й трансформацiї зiтканi з антиномiй. Тому зосереджувати свою увагу лише на одних проявах ¶лобалiзацiї, i¶норуючи iншi, вони вважають методологiчно неправильним. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰¥Ú „‡ÎÎÂ
До позитивних наслiдкiв ¶лобалiзацiї дослiдники вiдносять, зокрема, нарощення потенцiалу економiчного зростання, поширення технологiй, щораз бiльший доступ до iнформацiї та демократичних iнституцiй, стрiмке зростання рiвня й культури спiвпрацi й спiввiдповiдальности. До негативних наслiдкiв ¶лобалiзацiї можна вiднести, зокрема, щораз меншу залежнiсть потокiв капiталу вiд контролю з боку нацiональних урядiв, знецiнення унiверсальної цiнности iнституту нацiональної держави й поступову втрату нею свого суверенiтету, зародження явища гiперконкуренцiї, поглиблення прiрви мiж багатими й бiдними державами, ¶лобалiзацiю масової культури й занепад культурних iдентичностей. Всi цi явища спiвiснують одночасно, а це призводить до того, що оцiнити явище ¶лобалiзацiї однозначно практично неможливо.
93
МИРОСЛАВ МАРИНОВИЧ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ І ЦЕРКОВНИЙ КОНТЕКСТ УКРАЇНИ
1. ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ В ЦЕРКОВНІЙ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ
Пересiчним українцевi чи українцi явище ¶лобалiзацiї знайоме на рiвнi розмаїтих (i часто – негативних!) наслiдкiв, а не однiєї кумулятивної причини. А вiдтак самого явища нiби й нема – є лише поки що нерозв’язний вузол проблем, породжених не нами, а завжди, як нам здаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ëÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌËÈ ‚ËÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‚Ëχ„‡π Ú‡ÍÓÊ ÔÂÂÓˆ¥ÌÍË Ù‡ÍÚÓÛ ˜‡ÒÛ ‚ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥. ÜӉ̇ ͇ªÌ‡ ¥ ÊÓ‰ÂÌ Â∂¥ÓÌ Ì ÏÓÊ ÛÌËÍÌÛÚË ‚ËÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÒÚÛÍÚÛÌËı ÁÏ¥Ì, flÍ¥ Á ˆ¸Ó„Ó ‚ËÔÎË‚‡˛Ú¸. èÓÚ Áϥ̇ ÒÚÛÍÚÛË ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Á ¥ÁÌËÏË ¯‚ˉÍÓÒÚflÏË. ôÓ ÏÓÊ ÁÓ·ËÚË ÁÓ‚Ì¥¯Ìfl ÍÛθÚÛ̇ ÔÓÎ¥ÚË͇ ‰Îfl ÛÌËÍÌÂÌÌfl ÏÓÊÎË‚Ëı ÍÓÎ¥Á¥È? åË Á‚ËÍÎË ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ – ˆÂÌڇθÌÛ ‰¥˛˜Û ÒËÎÛ Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË 20 ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, flÍ Á‡‚¯ÛπÚ¸Òfl, – Ô‰ÛÒ¥Ï Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÔÓÎ¥ÚËÍË Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. ñ Á‡ÍË‚‡π ÔÓ„Îfl‰ ̇ ªª – Ú‡ÍÓÊ ‚‡ÊÎË‚ËÈ – ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌËÈ ‚ËÏ¥. ç‡ Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ËÌÍÛ, flÍËÈ ∂ÎÓ·‡Î¥ÁÛπÚ¸Òfl, Ì ÎË¯Â Ó·Ï¥Ì˛˛Ú¸Òfl ÚÓ‚‡Ë Ú‡ ÔÓÒÎÛ„Ë ¥ Ûı‡πÚ¸Òfl ͇ԥڇÎ, ˆËÍÛβ˛Ú¸ ¥ ÔÓÁˈ¥ª, ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥, Òڇ̉‡ÚË, ÍÓÓÚÍÓ: ÂÎÂÏÂÌÚË ÍÛθÚÛÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË. ì ‚¥Í ßÌÚÂÌÂÚÛ Ú‡ Ò‡ÚÂÎ¥Ú‡ÌÓ„Ó ÚÂη‡˜ÂÌÌfl ÁÓÒÚ‡π È «·ÎËÁ¸Í¥ÒÚ¸» Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË Á ¥ÁÌËı ÍÛθÚÛÌËı Í¥Î, ÔÓÚ Ì ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó ÁÓÒÚ‡π ‚Á‡πÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl. äÛθÚÛÌ¥ ÍÓÂÌ¥, Ú‡‰Ëˆ¥ª Ú‡ ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ – ÓÒÌÓ‚‡ ‰Îfl ‚Á‡-
ється, чиєюсь злою волею. Ще трохи, i ми, здається, образимося на весь свiт. Україна, затиснута своїми камiнносердими олiгархами, зраджена своєю елiтою, висмоктана ¶еополiтичними «упирями», стрiмко скочується в групу аутсайдерiв, i нема нiчого дивного в тому, що явище ¶лобалiзацiї стає нам осоружним. Сказане навiть бiльше стосується українських християн. Звичайно ж, явище ¶лобалiзацiї навряд чи жваво обговорюється нашими парафiянами пiсля недiльних проповiдей, i не тiльки тому, що, на жаль, дуже часто нашi храми є мiсцем випадкової зустрiчi незнайомих людей. Головне те, що й у релiгiйнiй площинi ми теж обiзнанi радше з поокремими наслiдками ¶лобалiзацiї, не сприймаємо її як єдине явище, а вiдтак є пасивними об’єктами ¶лобалiзацiї, а не активними й рiвноправними її учасниками. Ось чому якщо на проповiдi чи пiсля неї й говорилось би щось про ¶лобалiзацiю, то майже завжди – негативно, з осудом i запереченням. ¢лобалiзацiя з точки зору традицiйної української церковної свiдомости виглядає явищем однозначно шкiдливим для Церкви, релiгiйного свiтогляду загалом. Насправдi взаємозалежнiсть ¶лобалiзацiї й релiгiї не є такою однозначною. Новiтня ¶лобалiзацiя супроводжуh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
πÏÌÓ„Ó ÒÔËÈÌflÚÚfl – π ÒÚ¥ÈÍËÏË ¯‚ˉÍÓª ÁÏ¥ÌË Ú‡ ÔÓÚÓÍÛ Ó·‡Á¥‚. äÛθÚÛË Ì Á·ÎËÊÛ˛Ú¸Òfl ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÓ. ëÚËÏÛÎflÚÓÓÏ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª π Ú‡Í Á‚‡Ì¥ Ï-ω¥‡: „Ó¯¥ (money), ÏÛÁË͇, Í¥ÌÓ (movies), χÚÂχÚË͇, Ï¥∂‡ˆ¥fl ¥ ÏӇθ̥ ‚ËÏÓ„Ë.
ДІТЕР ГАЛЛЕР АМОРТИЗАТОР НА ШЛЯХУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
94
ÑÓ ‚‡ÊÎË‚Ëı ‰Îfl ̇¯Óª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË ÂÁÛθڇڥ‚ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ˆ¸Ó„Ó ÔËÚ‡ÌÌfl ̇ÎÂÊËÚ¸ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÌÂÁ‡Ô˜ÌËÈ ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ, ˘Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl Ì ‚‰ ‰Ó «ÛÌ¥‚Â҇θÌÓª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÍÛθÚÛË». ïÓ˜‡ È ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl ÔÓ‰¥·Ì¥ Ò‚¥ÚÓ‚¥ Á‡ÁÍË ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl ¥ ‚¥‰ÌÓÒËÌ. ëÚËÏÛÎflÚÓÓÏ ˆ¸Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ π Ú‡Í Á‚‡Ì¥ Ï-ω¥‡: „Ó¯¥, ÏÛÁË͇, Í¥ÌÓ, χÚÂχÚË͇, Ï¥∂‡ˆ¥fl ¥ ÏӇθ̥ ‚ËÏÓ„Ë. íÓÏÛ Ì‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ̥ψ¸Í¥ ‡‚ÚÓÏÓ·¥Î¥ ‚ËÓ·Îfl˛Ú¸ Ì ÎË¯Â Û á¥Ì‰Âθ٥Ì∂ÂÌ¥ ˜Ë ÇÓθÙÒ·Û∂Û, ‡ Ú‡ÍÓÊ Û ò‡Ìı‡ª, ë‡Ì è‡ÛÎÛ ¥ ŇÌ∂‡ÎÓ¥. èÓÚ ̇„‡‰‡ÈÏÓ: Û ˆ¸ÓÏÛ Ê Å‡Ì∂‡ÎÓ¥ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 1997 ÓÍÛ ‰Ó‚ÂÎÓÒfl Á‡‰¥flÚË Í¥Î¸Í‡ ÚËÒfl˜ ÔÓÎ¥ˆÂÈÒ¸ÍËı, ˘Ó· Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ·ÂÁÔ¯ÍÓ‰ÌËÈ Ô·¥„ ÍÓÌÍÛÒÛ «å¥Ò Ò‚¥ÚÛ». é·‡Á ͇ÒÛÌ¥, ÒÚ‚ÓÂÌËÈ Ï‡Ò-ω¥‡ ̇ á‡ıÓ‰¥, Û ¥Ì‰ÛªÒÚ˘ÌÓÏÛ Ú‡ ¥Ò·ÏÒ¸ÍÓÏÛ ÏËÒÎÂÌÌ¥ Á‡Ô˜ÛπÚ¸Òfl flÍ ÔËÌËÊÂÌÌfl.
ється значним вiдродженням релiгiї. Всi попереднi передбачення про «смерть Бога», поступове вiдмирання релiгiї, неминучу й цiлковиту секуляризацiю свiту не справдилися. Релiгiя щораз бiльше стає повноправним учасником суспiльного дискурсу. І це явище має пряме вiдношення до ¶лобалiзацiї, оскiльки, на думку дослiдникiв, релiгiя, з одного боку, переносить складнi свiтогляднi системи понад нацiональнi бар’єри, чим сприяє формуванню «загальносвiтової» iдентичности, а з другого – локалiзує унiверсальнi релiгiйнi iдеї, iнкультурує їх у мiсцевий контекст i, як результат, нацiональнi культури позбуваються своїх локальних обмеженостей. Однак що є несподiваним для церковної свiдомости, так це те, що релiгiя вiдроджується далеко не завжди у традицiйних формах. Бурхливе зародження й поширення новiтнiх релiгiйних рухiв теж є характерною ознакою ¶лобалiзацiї. Отож, остання є не стiльки загрозою релiгiйному свiтогляду як такому, скiльки викликом, перед яким стоять iсторичнi релiгiї загалом i традицiйнi християнськi Церкви зокрема. Звiдси випливають i двi головнi ролi, якi, на думку дослiдникiв, можуть вiдiгравати свiтовi релiгiї. З одного боку, вони можуть мобiлiзовувати своїх вiрних на негатиh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
óËχÎÓ Î˛‰ÂÈ ÔÓ·Ó˛˛Ú¸Òfl ‚Ú‡ÚËÚË ˜ÂÂÁ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ Ò‚Ó˛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸. í‡Í, Û ·‡„‡Ú¸Óı ͇ªÌ‡ı ÏÓÊ̇ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚË ÌÓ‚Â Á‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ‚·ÒÌÓª ¥ÒÚÓ¥ª, ‚·ÒÌÓª ÍÛθÚÛË ¥ ‚·ÒÌÓª ÂÎ¥„¥ª. ì ÂÍÒÚÂχθÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ú‡Í¥ ÛıË ‚Ô‡‰‡˛Ú¸ Û Ô·¥Î¸¯ÂÌËÈ Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏ ‡·Ó ÙÛ̉‡ÏÂÌڇΥÁÏ. é‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ Ì‡fl‚Ì ÌÓ‚Â Ò‡ÏÓÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÂÚÌ¥˜ÌËı ÏÂ̯ËÌ. ᇂ¯ÂÌÌfl ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ëı¥‰-á‡ı¥‰ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡ÎÓÒfl Ú‡ÍÓÊ ‚¥‰ıÓ‰ÓÏ ‚¥‰ ÏËÒÎÂÌÌfl ͇Ú„ӥflÏË «Ú‡·Ó¥‚». è¥ÒÎfl ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ÒËÒÚÂÏ Î˛‰Ë ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸ ÌÓ‚Û Ò‚Ó·Ó‰Û, flÍÛ ‚ÓÌË ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ‰Â٥̥ˆ¥˛˛Ú¸ ¥ Û ÍÛθÚÛÌÓÏÛ ‡ÒÔÂÍÚ¥. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Í·Ò˘̥ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘̥ Á‡‚‰‡ÌÌfl Á·ÂÂÊÂÌÌfl ÏËÛ Ú‡ Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ‰Ó·Ó·ÛÚÛ ‚ ÓÚÓ˜ÂÌÌ¥, flÍ ¯‚ˉÍÓ ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ Ú‡ ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓ, ̇·Û‚‡˛Ú¸ ÌÓ‚Ëı ËÒ. á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÒÔÓÒÓ·Û Ô¥‰‡ıÛÌÍÛ, Û 190-ÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚‡ı ÏË Ï‡πÏÓ ÔÓ̇‰ 1000 ÍÛθÚÛ. ã˯ ˆÂ ˜ËÒÎÓ ÔÓ͇ÁÛπ: ·ÂÁ ÏËÛ Ï¥Ê ÍÛθÚÛ‡ÏË Ì ·Û‰Â ÏËÛ Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË ¥ ̇Ӊ‡ÏË. á‡ıËÒÚ ÂÚÌ¥˜ÌËı ÏÂ̯ËÌ Ì‡ ¯Í‡Î¥ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ô¥ÓËÚÂÚ¥‚ ÔÂÂÏ¥ÒÚË‚Òfl ‚„ÓÛ; ‰¥π‚ Á‡ÔÓ·¥„‡ÌÌfl ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡Ï ÔÓ‚ËÌÌÂ Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ ÒËθ̥¯Â Á‡ÎÛ˜‡ÚË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÍÛθÚÛÌËÈ ‚ËÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª.
вiстськi анти¶лобалiзацiйнi протести, спираючись на мiжетнiчнi суперництва та фундаменталiстськi настрої. З другого боку, вони можуть сприяти утвердженню справедливости й соцiальнiй гармонiї, впливаючи на iндивiдуальну й групову свiдомiсть й мобiлiзуючи вiрних на захист релiгiйної свободи, прав людини, довкiлля, а також добиваючись скасування боргу бiдних країн тощо. Так, для прикладу, виступаючи 2000 року в Давосi Папа Іван Павло ІІ закликав християн протиставити бездушнiй економiчнiй ¶лобалiзацiї ¶лобалiзацiю людської солiдарности. Пасивнiсть цивiлiзацiйної ролi, яку вiдiграє Україна, прирiкає її християн на психологiчний та концептуальний спротив процесу ¶лобалiзацiї. Її наслiдки ми сьогоднi вiдчуваємо головно у площинi стосункiв «Схiд–Захiд», зокрема т.зв. «католицького прозелiтизму», «нашестя протестантських сект, тоталiтарних культiв» тощо. Тому, не зупиняючись на згаданих прикладах детально, я хотiв би придивитись ближче до наших реакцiй на «нашестя» ¶лобалiзацiї з такого немилого нам сьогоднi Окциденту.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ç‡ ÔÎÓ˘ËÌ¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ Û ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌ¥ Ï¥Ê ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛÏÓÏ ¥ ÒԥθÌÓÚÓ˛ Á‡Í·‰ÂÌËÈ Ú‡ÍÓÊ Á̇˜ÌËÈ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ Â΂‡ÌÚÌËÈ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÌËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î. 祉 ˆÂ ÌÂ π ·¥Î¸¯ Ә‚ˉ̥¯ËÏ, Ì¥Ê Û ÒÍ·‰ÌËı ‚¥‰ÌÓÒË̇ı Ï¥Ê á‡ıÓ‰ÓÏ Ú‡ ¥Ò·ÏÒ¸ÍËÏ Ò‚¥ÚÓÏ. 燯¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ÏÓ‰ÂÎ¥ Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ËÌÍÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ∂ÛÌÚÛ˛Ú¸Òfl ̇ ÒËÎ¥ ‰¥ª ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛχ. ÑÂÏÓ͇ڥ˛, Ô‡‚‡ β‰ËÌË ¥ Ô‡‚Ó‚Û ‰Âʇ‚Ì¥ÒÚ¸ ÏË ‚Ë‚Ó‰ËÏÓ Á ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏÛ èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡. åË Î„ÍÓ ÔÓÔÛÒ͇πÏÓ ÔÓ‚Á Û‚‡„Û ÚÂ, ˘Ó ‚ ¥Ì¯Ëı ÍÛθÚÛÌËı ÍÓ·ı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ „ÛÔÛ˛Ú¸Òfl ̇‚ÍÓÎÓ Í·ÌÛ, ҥϒª È Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl Òڇ̥‚ Ú‡ ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl ÁÒ‰ËÌË. ëNN Ú‡ ßÌÚÂÌÂÚ Ì ÁÏÓ„ÎË ·Ë Ô¥‰‚‡ÊËÚË ˆ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÒËıÓÎÓ„¥˜Ì¥ „ÎË·ËÌÌ¥ ÒÚÛÍÚÛË. éÒͥθÍË ÏË, ̥ψ¥, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Á‡ÎÂÊÌ¥ ‚¥‰ ÏËÌÓ„Ó Ó·Ï¥ÌÛ ÚÓ‚‡‡ÏË Ú‡ ÔÓÒÎÛ„‡ÏË, ÚÓ ‚·ÒÌ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÍÛθÚÛÌËÈ ‚ËÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‚Ëχ„‡π ‚¥‰ Ì‡Ò ÌÓ‚Óª ‚¥‰ÍËÚÓÒÚË ˘Ó‰Ó Ò‚¥ÚÛ – ‰Ó Ò‰ËÌË Ú‡ ̇ÁÓ‚Ì¥. ì ÒÚÓÒÛÌ͇ı Á ¥Ì¯ËÏË ÍÛθÚÛ‡ÏË Ì‡Ï ÔÓÚ¥·Ì‡ ‚Á‡πÏ̇ ÔÓ‚‡„‡, ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ ¥ ÚÓ·ÌÚÌ¥ÒÚ¸, ·Ó ̇ ∂ÛÌÚ¥ ÌÂÛˆÚ‚‡ Ú‡ ÌÂÚÓ·ÌÚÌÓÒÚË Ì‡È͇˘Â ÔÓˆ‚¥Ú‡˛Ú¸ ÛÔ‰ÊÂÌÌfl ¥ ÒÚÂÂÓÚËÔË. ßÌÚÂÍÛθÚÛÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„ ‰ÓÔÓχ„‡π ‰ËÙÂÂ̈¥˛‚‡ÚË, ÏÂÌڇθÌÓ ÓÁÁ·ÓªÚËÒfl ¥ Ô·ÓÓÚË ÂÚÌ¥˜ÌÓ-ÍÛθÚÛÌ ڇ·¥Ì ÏËÒ-
2. СТОСУНКИ «СХІД-ЗАХІД» І ЦЕРКОВНА СВІДОМІСТЬ
Проблема стосункiв «Схiд–Захiд» сьогоднi в Українi є однiєю iз засадничих. Для нас це проблема власної iдентичности, вибору подальшого шляху розвитку, напряму циркуляцiї капiталу, джерела цивiлiзацiйної енергетики. Для Заходу – це проблема пiдтвердження (чи заперечення) унiверсальности захiдноевропейських цiнностей, окреслення меж паневропеїзму. На сучасному етапi запропоновано вже чимало геополiтичних моделей щодо европейської «квадратури кола», проте караван реального життя просувається все далi, мало звертаючи увагу на блискiтки аналiтичних умiв. Теорiя теорiєю, а останню крапку в згаданiй проблемi поставить лише емпiрика реальних взаємозв’язкiв. Свого часу Київська Русь, а згодом навiть «пасербиця» Речi Посполитої – Україна, користувалися доволi ефективним «вiкном у Европу», через яке вiдбувався жвавий i небоязкий дiалог iз Захiдною Европою. А коли траплялось так, що те вiкно з певних причин тьмянiло, завжди знаходився хтось (як-от митрополит Петро Могила у ХVІІ ст.), хто старанно його протирав. Невдовзi цар Петро оте українське вiкно в Европу прикрив, прорубавши
95
МИРОСЛАВ МАРИНОВИЧ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ І ЦЕРКОВНИЙ КОНТЕКСТ УКРАЇНИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÎÂÌÌfl. ëˆÂ̇¥È ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ Ì ÔÓ‚ËÌÂÌ ÒÚ‡ÚË ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ˛. íÛÚ ÏÛÒËÚ¸ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË ¥ÌÚÂÍÛθÚÛÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„. ëÔËflÚË ÈÓÏÛ ‚ flÍ̇ȯ˯¥È ÔÎÓ˘ËÌ¥ – ˆÂÌڇθÌ Á‡‚‰‡ÌÌfl ̇¯Óª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÍÛθÚÛÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. é‰Ì ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË: ÚÓ·ÌÚÌ¥ÒÚ¸ – ˆÂ Ì ‰ÓÓ„‡ Á Ó‰ÌÓÒÚÓÓÌÌ¥Ï ÛıÓÏ. ì ̇¯¥È ͇ªÌ¥ ÔÓÊË‚‡˛Ú¸ 7,3 ϥθÈÓ̇ ¥ÌÓÁÂψ¥‚. èË·Ûθˆ¥ Ú‡ ‚ڥ͇˜¥ Á ·‡„‡Ú¸Óı ÍÛθÚÛ ÁÛÏÓ‚ËÎË ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, flÍ ÔÓ‚ËÌÌÓ ‚ÂÒÚË ¥ÌÚÂÍÛθÚÛÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„ Ú‡ÍÓÊ ‚Ò‰ËÌ¥, flÍ˘Ó ‚ÓÌÓ ıӘ ‰‡Î¥ ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÚË ÏËÌÓ. á Ó„Îfl‰Û ̇ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌÛ ÍÓÏÔÓÌÂÌÚÛ Ú‡ÍÓ„Ó ‰¥‡ÎÓ„Û ÈÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â ÁÓÒÚ‡π. ñÂÈ ‰¥‡ÎÓ„ ‚Ò‰ËÌ¥ ͇ªÌË Ï‡π ‚ÂÎËÍ Á̇˜ÂÌÌfl ¥ ‰Îfl ̇¯Óª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ÓÒͥθÍË ÍÛθÚÛÌÓ Á‡·‡‚ÎÂÌ¥ Á‡ÁÍË ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ ‰¥˛Ú¸ Û Á‚ÓÓÚÌÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ Á ªı̸Ӫ ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌË ‰Ó ̇Ò. ëÔflÏÓ‚‡Ì‡ ̇ χȷÛÚÌπ ¥ Ó¥πÌÚÓ‚‡Ì‡ ̇ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ ÔÓÎ¥ÚË͇ Ô‡‚ β‰ËÌË, flÍ¥È ÏË, ̥ψ¥, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚¥‰‰‡Ì¥, Ú‡ÍÓÊ ÒÚ‡‚ËÚ¸ Ô‰ÛÏÓ‚Ó˛ ¥ÌÚÂÍÛθÚÛÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„. â‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó· ‚¥‰ÍËÚË ÒԥθÌÛ ÂÚËÍÛ „ÛχÌÌÓÒÚË Ú‡ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË Acquis (̇‰·‡ÌÌfl) Û „‡ÎÛÁ¥ Ô‡‚ β‰ËÌË Û ÚÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ, ‚ flÍÓÏÛ ‚ÓÌË ·ÛÎË Ô¥‰Ú‚‰ÊÂÌ¥ ̇ Ç¥‰ÂÌÒ¸Í¥È ÍÓÌÙÂÂ̈¥ª Á Ô‡‚ β‰ËÌË. ßÌ-
нове – петербурзьке, а цариця Катерина ще й наглухо забила цвяхами. Вiдтак духовне спiлкування України з Европою вiдбувалося через росiйськi «рецептори» та «мембрани» (пропускна здатнiсть яких сама по собi була невисокою) – з усiма трагiчними для України наслiдками. Органiчнiсть контактiв «Україна–Захiд» було втрачено, суто українськi культурнi рецептори атрофувалися. Пiсля здобуття Україною незалежности умоглядно можна вирiзнити три фази української реакцiї на захiдний подразник. Перша фаза – це некритичне сприйняття Заходу як позитивної антитези до негативних реалiй комунiзму, готовнiсть механiчно переймати захiднi форми суспiльного буття, безоглядна й довiрлива вiдкритiсть Сходу на незнайомий йому свiт. Типологiчно близькою до неї є безогляднiсть, з якою свого часу частина українських нацiоналiстiв довiрилась «батькiвщинi Гайне й ¢ете» – фашистськiй Нiмеччинi, а зараз сама Схiдна Нiмеччина довiрилась Захiднiй. Модель цiєї фази дуже «чорно-бiла»: все схiдне – вiджиле й безперспективне; все захiдне – високе й унiверсальне. Таким безоглядно довiрливим також був iнтерес постсовєцьких громадян до захiдних протестантських мiсiонерiв, якi, як виявилося, часто навiть не здогадувалися про iснування на наh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÂÍÛθÚÛÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„ ‰ÓÔÓχ„‡π ‚ËÓ·ËÚË ¥ Á‡Í¥ÔËÚË ÔÓÚ¥·ÌËÈ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ.
ДІТЕР ГАЛЛЕР АМОРТИЗАТОР НА ШЛЯХУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
96
LJÊÍ¥ Û‰ËÏÂÌÚË ¢ÎÓ·‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Ì ‚ËÁ̇π ÍÓÂÌ¥‚ – Ú‡Í Í‡ÊÛÚ¸. ÄΠβ‰Ë̇ ÔÓÚ·Ûπ ÍÓ¥ÌÌfl. ëÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÍÛθÚÛÌËÈ ‚ËÏ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‚Ëχ„‡π ÔÂÂÓˆ¥ÌÍË Ù‡ÍÚÓÛ ˜‡ÒÛ Û Ì‡¯ÓÏÛ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ‡¥ª. ÜӉ̇ ͇ªÌ‡ Ú‡ ÊÓ‰ÂÌ Â∂¥ÓÌ Ì ‚ ÁÏÓÁ¥ ÛÌËÍÌÛÚË ÁÛÏÓ‚ÎÂÌÓª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛ ÁÏ¥ÌË ÒÚÛÍÚÛË. áϥ̇ ÒÚÛÍÚÛË ÌÂÏËÌۘ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Á ¥ÁÌÓ˛ ¯‚ˉͥÒÚ˛. ì ·‡„‡Ú¸Óı ͇ªÌ‡ı Ô¥‚‰Ìfl ‚ËÌË͇˛Ú¸ ÓÒÚ¥‚ˆ¥ ·Î‡„ÓÔÓÎÛ˜˜fl, ¥, flÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ, – ÌÓ‚Â ÔÓÚË¥˜˜fl Ï¥ÒÚÓ-ÒÂÎÓ. 襉‚ˢÂÌÌfl ‰ÓıÓ‰¥‚ ¥ Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ Û ·‡„‡Ú¸Óı ӷ·ÒÚflı ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÌÂ¥‚ÌÓÏ¥ÌÓ. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏË flÒÌ¥¯Â, Ì¥Ê ÍÓÎËÒ¸, ·‡˜ËÏÓ, ˘Ó Áϥ̇ ÒÚÛÍÚÛË ÒÚ‡‚ËÚ¸ ‰Ó β‰ÂÈ Ô¥‰‚ˢÂÌ¥ ‚ËÏÓ„Ë. êÂÙÓÏË ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ ˜‡ÒÛ, flÍ ¥ ÁÏ¥ÌË Û ÏËÒÎÂÌÌ¥ β‰ÂÈ. åË, ̥ψ¥, ‰¥Á̇πÏÓÒfl ˆÂ ̇ ÔËÍ·‰¥ ‚·ÒÌÓª ͇ªÌË. á‡Î˯ÍË ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ˆÂÌڇΥÁÓ‚‡ÌÓ„Ó Ô·ÌÓ‚Ó„Ó „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡ Û ‰ÂflÍËı ‡ÙË͇ÌÒ¸ÍËı ͇ªÌ‡ı Ì ‚‰‡ÒÚ¸Òfl ÔÓ‰Ó·ÚË Á‡ Ó‰ÌÛ Ì¥˜, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ¥ ‚‚ÂÒÚË ÔÓ„‡ÏË ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ÒÚÛÍÚÛË.
ших землях тисячолiтньої християнської традицiї. Наслiдок такої фази часто сумний: поглиблення кризових явищ, культурна травма, iмунна недостатнiсть щодо захiдних суспiльних виразок. Друга фаза є виразно рефлекторною щодо першої – це безоглядна критика Заходу, применшування його здобуткiв, розпалювання антизахiдних настроїв, вивищення схiдного за рахунок приниження та карикатуризацiї захiдного. Це типова росiйська модель, яка в церковнiй площинi України активно пропагується богословами й церковними дипломатами Московського патрiархату (хоч i у вiрних iнших Церков того антиамериканiзму не бракує). Тут акценти розставленi з точнiстю до навпаки: все захiдне – бездуховне й аморальне; все схiдне – високодуховне й автентично християнське. Наслiдки такої фази ми бачимо перед собою: це iзоляцiонiзм, неспроможнiсть вступити до дiалогу зi свiтом, вiд якого досi були вiдлученi, побачити в ньому щось позитивне, а не тiльки тривожний перелiк апокалiпсичних симптомiв. У такiй оптицi наша цивiлiзацiйна вiдсталiсть перетворюється в органiчний елемент схiднохристиянської культурної iдентичности, тому головним завданням українських християн мала би бути одвiчна максима росiйського православ’я – «берегh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ì ÍÓÊÌÓÏÛ ‡Á¥, Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ̇¯Óª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÍÛθÚÛÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË ÏË ÏÓÊÂÏÓ ÔÓÒÔËflÚË, ˘Ó· β‰Ë Ì ‚Ú‡˜‡ÎË Ò‚Ó„Ó ÍÓ¥ÌÌfl ¥ ˘Ó· ÌÂÛıËθ̥ ÒÚÛÍÚÛÌ¥ ÂÙÓÏË ·ÛÎË «ÍÛθÚÛÌÓ ÏËÓβ·ÌËÏË». ì ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥ ÍÓÊÂÌ ˜‡Ò χπ Ò‚Óª ‚ËÏÓ„Ë. ì ÍÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥ª ëı¥‰-á‡ı¥‰ ÏÓ‚‡ ȯ· ÔÓ ÍÓÌÚÓθ ̇‰ ÓÁ·ÓπÌÌflÏ ¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ‰Ó‚¥’fl. ᇠÔÂ¥Ó‰ ‰Ó‚„Ó„Ó Ú‡ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ ‚‰‡ÎÓÒfl ÔÓÏ’flͯËÚË ÓÁ·ÓπÌ¥ ·ÎÓÍË. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏËÛ ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â Á‡„ÓÊÛ˛Ú¸ ÂÚÌ¥˜ÌÓ-ÍÛθÚÛÌ¥ Ú‡ ÂÒÛÒÌ¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË. ì ̇¯ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, flÍËÈ ÒÚ‡‚ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ, ÏË ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â ÔÓÚ·ÛπÏÓ ÒԥθÌËı ÙÛ̉‡ÏÂÌÚ¥‚ Ú‡ ÒÚ‡Ú„¥È, ·Ó ˆÂÌڇθ̥ ÔÓ·ÎÂÏË ÏÓÊÂÏÓ ‚Ë¥¯ËÚË Î˯ ‡ÁÓÏ. ÇÓθ٠ãÂÔÂÌ¥Ò Ï‡‚ ‡ˆ¥˛: «üÍ˘Ó ÏË ÁÏ¥ˆÌËÏÓ Ì‡¯Û Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ «ÔÂÂÍ·‰‡ÚË ¥Ì¯¥ ÍÛθÚÛË», ÚÓ ÏË ‰ÓÔÓÏÓÊÂÏÓ ‚ÚËχÚË ‰¥‡ÎÂÍÚËÍÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ¥ Ù‡„ÏÂÌÚÛ‚‡ÌÌfl Û ÏËÌËı ‡Ï͇ı».
èÂÂÍ·· ч¥fl éθ¯‡ÌҸ͇
ти чистоту православ’я» аж до замороження стосункiв iз Заходом. У цьому мiсцi менi б хотiлося навести розлогу цитату з цьогорiчного виступу вiце-ректора Папського Орiєнтального Інституту в Римi Роберта Ф.Тафта перед випускниками Львiвської Богословської Академiї: «Бо якщо iсторичнi вади захiдного християнства – iмперiалiзм, владолюбство, зверхнiсть – призвели до iсторичних злочинiв, за якi Папа Іван Павло ІІ попросив прощення в Римi тiєї iсторичної великоносної недiлi, то схiдне християнство теж має хронiчнi вади: готовнiсть, в обмiн за пiдтримку свiтської влади, по-рабськи їй прислуговувати, даючи їй видимiсть духовного виправдання i дозволяючи їй вершити брудну справу iсторичних злочинiв. Додайте до цього нацiоналiстичну iзольованiсть, наслiдком якої є розкол правдивої церковної соборности, попри всi iсторичнi гасла протилежного змiсту; постiйнi пошуки цапа вiдбувайла, коли виходять iз переконання, що у всiх негараздах обов’язково винен хтось iнший, оскiльки ‘мiстичний Схiд’ нiколи нiчого злого не вчинив»2. Хочеться вiрити, що третя фаза – замiна вiдрухової реакцiї на захiдний подразник на осмислений пошук власної позицiї – пiдспудно уже розпочалась, хоч i не h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˘Â ‡Á ÔÓ ÔÓ‚¥Ìˆ¥ÈÌËÈ ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥ÚËÁÏ
̥ψ¸ÍÓه̈ÛÁ¸Í¥ ‰¥‡ÎÓ„Ë ÈÓÁÂÙ ˛Ú ÔÓ ÍÛθÚÛÛ âéáÖî ûêí © J.Jurt, 1998
стала ще панiвним явищем. Методологiчний пiдхiд тут наближається до пошуку «золотої середини». З одного боку, не все, що йде iз Заходу, є унiверсальним й загальноприйнятним; треба розрiзняти унiверсальнi iдеї, що є набутком усiєї людської цивiлiзацiї, та їхнi захiднi культурнi форми, що мають цiннiсть «колиски», а не самого «дитяти». В iсторiї України яскравими прикладами такого розрiзнення були українське бароко i, якщо хочете, українськi форми фемiнiзму (серед iншого – активiзацiя жiночого мирянського руху). З другого боку, не все, що iснує на християнському Сходi, справдi є складовою частиною схiдної iдентичности. У цьому разi яскравим доказом розрiзнення духу православної Традицiї вiд її букви був згадуваний уже митрополит Петро Могила, якого висвятили 1633 року всупереч волi захисника «древняго благочестiя» – митрополита Ісаї Копинського. Тут стикнулися двi схiднi моделi реагування на захiдний подразник: Копинський тiльки захищався вiд Заходу через iзоляцiонiзм i неприйняття «знакiв часу», натомiсть Могила прийняв виклик Заходу й рiшуче оновив православ’я. Цей приклад дає українським християнам багату поживу для роздумiв! Отож, напрошується висновок: слiпа довiра й вiдсутнiсть внутрiшньої опорности загрожують православ’ю
97
МИРОСЛАВ МАРИНОВИЧ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ І ЦЕРКОВНИЙ КОНТЕКСТ УКРАЇНИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Для Европи ¶лобалiзацiя є не лише економiчним, але й соцiальним i культурним викликом. Проте, досi мiж нiмцями та французами немає єдности щодо того, як вiдповiсти на цей виклик. У кожному разi, аби дiєво протистояти наступовi iндустрiї масової культури, замало лише плекати ре¶iональну своєрiднiсть. Спершу ¶лобалiзацiя вiдбувається в економiчнiй сферi. Проте, з часом, цей процес набуває непередбачуваних полiтичних, культурних i соцiально-культурних рис, якi неоднозначно сприймаються у Францiї та Нiмеччинi. ¢лобалiзацiя означає передусiм свiтове економiчне переплетiння, яке стало можливим завдяки тому, що виробництво бiльше не прив’язане до певних територiй. Сьогоднi товари i послуги, капiтал i знання навдивовижу мобiльнi. Кордони бiльше не є кордонами. Безумовно, iснуючi проблеми у зв’язку з цим загострюються. Ми живемо у добу радикальної трансформацiї: переходу вiд iндустрiального суспiльства до суспiльства послуг, процесу, подiбного до переходу вiд аграрного суспiльства до iндустрiального, а водночас дуже вiдмiнного.
втратою самого себе, тодi як слiпий iзоляцiонiзм прирiкає його на консервацiю задавнених недуг, а вiдтак на втрату «моменту руху». Смiливий дiалог за умови тверезого, неупередженого оцiнювання як чужих, так i власних чеснот i недолiкiв – це те, що може вiдновити ослаблений «культурний i духовний iмунiтет». Вiн – єдиноможлива перепустка до ІІІ тисячолiття. 3. «ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ» НА ХХІ СТОЛІТТЯ
Дiалог передбачає партнерство, а це накладає певнi обов’язки на обидвi сторони. І боюсь, тут уже не обiйтись без такого публiцистичного штампу як «треба», що його виполює з тексту будь-який досвiдчений редактор. Заходу треба переосмислити своє ставлення до Сходу, чутливо сприйняти культурнi особливостi Сходу, якi лежать поза межами захiдної культурної парадигми. Ця теза, як правило, викликає здивування й протести з боку моїх захiдних спiвбесiдникiв – мовляв, ми ж i так шануємо схiдну Традицiю. І справдi, Захiд вивчає Схiд значно бiльше та професiйнiше, нiж навпаки. Але досить важко при цьому пояснити, що йдеться не про захоплення схiдними iконами чи церковним спiвом, «екзотикою» священичих риз чи храмових розписiв; не йдеться навiть про h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЙОЗЕФ ЮРТ ЩЕ РАЗ ПРО ПРОВІНЦІЙНИЙ КОСМОПОЛІТИЗМ
98
В минулому тi трудовi ресурси, яким уже не було застосування в аграрному секторi, перемiщувалися в iншi галузi. Сьогоднi незапотребуванi трудовi ресурси просто виштовхують геть. Вiдповiдальнiсть за них перепадає державi, яка змушена пiдхоплювати жертви економiчного «ущiльнення». Економiчний процес ¶лобалiзацiї зумовлює безпосереднi полiтичнi наслiдки. Проте, на полiтичному рiвнi не iснує iнституцiй, якi б чинили демократичний контроль i стежили за ¶лобальним вирiвнюванням iнтересiв. Останньою релевантною полiтичною iнстанцiєю залишається нацiональна держава, яка в умовах ¶лобалiзацiї економiки дедалi бiльше втрачає здатнiсть керувати. Нацiональнi держави, наголошує І¶насiо Рамоне у своїй останнiй книзi «Geo-politique du chaos» (1997), здiйснюють щораз менше контролю, оскiльки ¶лобалiзацiя економiки є «подзвiнним по полiтичному та суспiльному». Великi ма¶нати економiки не потребують зараз пiдтримки владного авторитету, бо нацiональна держава втратила свої прерогативи, i її владу тепер здiйснюють фiнансовi ринки. Цей процес особливо болюче сприймається у Францiї, де нацiя визначається через примат полiтичного.
вивчення схiдного богословського скарбу. Мовиться про врахування того засадничого факту, що Схiд має принципово iнший погляд на свiт, рiвноправне визнання якого передбачає розширення захiднохристиянської парадигми, творення нової моделi єдности на основi принципу взаємодоповнюваности, а не свiдомої чи несвiдомої унiфiкацiї. В цьому планi Захiд зробив уже величезний крок уперед, i все ж цього недостатньо. Стереотип вищости латинського обряду чи деякий налiт зверхнього патерналiзму все ще живучi в ментальностi багатьох захiдних християн. Отож, iзоляцiонiзм Сходу далеко не завжди є результатом виключно вiдсталости й ретроградности його репрезентантiв. Часом до цiєї самоiзоляцiї його опосередковано заганяє той же Захiд, який, помимо iснування в ньому блискучих постатей на кшталт згадуваного Роберта Тафта, теж не готовий до рiвноправности i якому теж треба зазнати своєї перестройки. Схiднi Церкви (зокрема Церкви України) часто побоюються розчинитися у «спiльнiй Европi», де Захiднi Церкви є в бiльшостi. Адже навiть Польща, Угорщина й Чехiя – це все-таки територiя захiднохристиянської цивiлiзацiї. Крiм того, iснують чисто українськi стримувальнi чинники. Для прикладу, iснує побоювання, що «нацiональh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Зрештою, ¶лобалiзацiя призводить до того, що принцип територiї втрачає свiй сенс. Цей перехiд не менш важливий, анiж перехiд вiд Ancien Regime до сучасної нацiональної держави. Французька Революцiя зруйнувала внутрiшнi межi мiж класами, i залишився тiльки зовнiшнiй кордон державної територiї, всерединi якого живуть рiвноправнi мешканцi. Сьогоднi на мiсце територiй приходять мережi. У рамках держав виокремлюються центри розвитку, в той час як периферiя занепадає. У зв’язку з цим процесом концентрацiї, ¶лобалiзацiя породжує фра¶ментацiю простору на вузли: систему точок, поєднаних автобанами даних. Помiж ними лежить виокремлена територiя. «Перетворення площин у мережi трансформує також державну полiтику», пише Андреа Комлосi. «Разом iз територiєю, сукупнiстю i зоною дiї сучасної держави, держава втрачає не лише кордон, який надає полiтицi чiтких рамок. Нацiональна держава опиняється у невигiдному становищi порiвняно з ре¶iональними територiями». Вагомими є також культурнi наслiдки ¶лобалiзацiї. Витворюється свiтова культурна iндустрiя, яка радше слiдує економiчним законам. За цей процес дорiкають Америцi, однак, там вона комплексна. Дiйсно, США
нi» Церкви України буде мар¶iналiзовано тiльки тому, що вони не вписуються в моделi, спроектованi сильними свiту цього згiдно з новою реаль полiтiк. Уже впродовж десятилiття поза рамками свiтового екуменiчного руху живуть українськi Церкви автокефального статусу. Ідеалiстичнi й часом розпачливi заклики українських православних християн до свiтової спiльноти про потребу врахувати їхнi iнтереси не мали донедавна особливого успiху, оскiльки не вкладалися в iснуючий статус кво. Дуже непросто й греко-католикам, якi сьогоднi наче горох при дорозi: хто не йде, той i скубне. Загалом, християнський Захiд приставав на те, щоб вирiшувати проблему України без участи останньої, що на часто практицi означало вирiшення проблеми України її ж коштом. Власне українська полiтика захiдних Церков була вiдсутня: iснували прикладнi вiдгалуження полiтики московської. Нинiшня криза екуменiзму здебiльшого спричинена саме цим. На щастя, Господнє Провидiння сильнiше за реаль полiтiк, й пiд кiнець тисячолiття фокус мiжхристиянської оптики виразно розвертається в бiк України3. Рiвно ж вiдповiдальнi обов’язки лежать i на Сходовi. Головне – йому треба навчитися розрiзняти, що насправдi належить схiднiй культурнiй iдентичностi, а що є реh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
створили нове визначення культури, згiдно з яким вона бiльше не є претензiйною вимогою активного читача, глядача чи слухача на iнновацiйнi твори, а перетворилася на споживання легкостравної продукцiї, яка сприяє благополуччю споживачiв (commodification of culture). США дiйсно домiнуюють в галузi створення продуктiв масового споживання i ринкової культури: кiно- i телефiльми, поп-музика, гамбур¶ер i кока-кола. Пiд маркою свiтової музики не стiльки твориться мiжнародне мистецтво, скiльки вiдбувається професiйне продукування творiв, орiєнтованих на широкий ринок. Паскаль Казанова визначив поняттям world fiction аналогiчний феномен у галузi лiтератури, коли свiдомо продукуються романи для iнтернацiонально обiзнаної публiки. При цьому не можна не згадати, що i у США також iснує дуже оригiнальний мистецький авангард в галузi лiтератури, мистецтва, музики. Европейський iнтелектуальний продукт знаходить жваве вiдлуння i в Америцi. Наслiдком ринковости свiтової єдиної культури, яка ставить обмеженi iнтелектуальнi запити, є повернення до власного, абсолютизацiя окремiшности. Бенджамiн Р. Барбер гостро окреслив цей процес формулюванням: Джигад versus McWorld. З iншого боку, І¶насiо Ра-
зультатом тривалої вiдiрваности вiд цивiлiзацiйних процесiв. Менi видається надзвичайно небезпечною позицiя, пропагована, для прикладу, росiйським дияконом Кураєвим: «Треба спочатку свої рани зализати, усвiдомити, хто ми такi, згадати свою власну iсторiю, вийти хоча б на той рiвень, який у нас був у передреволюцiйну епоху… Як можна вступати в дiалог з якимось iншим суспiльством, з iншою культурою, iншою традицiєю, не знаючи передусiм самих себе?»4. По-перше, православ’я не є новiтнiм релiгiйним рухом, що впродовж свого ембрiонального визрiвання потребує безпечної iзольованости. По-друге, а може слов’янському православ’ю й не треба вiдновлювати себе в дореволюцiйних формах? По-третє, пiзнавати себе в iзольованостi – це консервувати задавненi недуги, вiдтворювати найодiознiшi й нежиттєздатнi концепцiї, в чому й переконуєшся, коли читаєш нинiшню росiйську церковну пресу. Головна проблема нинiшнього українського (а якоюсь мiрою – i слов’янського) православ’я полягає в тому, що воно, як правило, оберiгає неоцiненний свiй капiтал – схiдне богослов’я, а не користується ним. Цим воно, якщо хочете, уподiбнюється тому немудрому євангельському рабовi, який отриманий вiд пана один талант за-
99
МИРОСЛАВ МАРИНОВИЧ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ І ЦЕРКОВНИЙ КОНТЕКСТ УКРАЇНИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
моне пiдкреслює суперечливiсть свiту, який зазнає ¶лобалiзацiї. В умовах виникнення локальних iдентичностей i партикуляризмiв конфлiкти кiнця столiття вiдбуваються не мiж державами, а в межах держав. Парадоксальним чином, дуже часто спiвiснують вузьколоба локальна культура i МсWorld-культура: Джигад i McWorld дiють у протилежних напрямках, пiдкреслює Барбер – «перший приводить у дiю вузьколоба ненависть, другий урухомлюють дедалi ширшi ринки, перший призводить до вiдтворення старих субнацiональних i етнiчних кордонiв зсередини, другий розвивається внаслiдок пом’якшення нацiональних кордонiв ззовнi. Загалом маємо анархiю: брак спiльної волi за умов панування права, яке ми називаємо демократiєю». Реакцiя на ринкову свiтову культуру не повинна бути анi фундаменталiстською, анi нацiоналiстичною, але й не повинна бути втечею у виключно ре¶iональне, яке так часто фаворизують у Нiмеччинi. Нещодавно Джек Лян¶ у доповiдi у Frankfurter Allgemeinen Zeitung (19 травня 1998) говорив про парадокс культурного провiнцiйного американiзму: «З одного боку, ми пишаємося особливостями нашої ре¶iональної культури i перебiльшуємо локальну вiдданiсть
копав у землю (Мт 25, 14-30). А скористатися богослов’ям, примножити його «капiтал» можна лише в дiалозi, в живому обмiнi думок, у застосуваннi богословської свободи Отцiв Церкви до вирiшення складних проблем сучасности. І Захiд, до речi, моментально вiдреагує на це живе богослов’я й визнає його, так як визнав вiн цiлу плеяду росiйських релiгiйних фiлософiв ХІХ-ХХ столiть, зокрема Флоренського й Соловйова. В наш час щораз активнiшим стає богослов’я румунське, яке при всiй своїй православностi не боїться вступити iз Заходом у повноцiнний дiалог – вiд чого тiльки збагачується. Брак дiалогiчности прирiкає нас на нерозумiння Заходу, а вiдтак на стан ображености на нього. Важко придумати щось бiльш неконструктивне, анiж оте наше слабохарактерне й капризне «нас не розумiють, нас iг¶норують». Всiм, хто скаржиться на навалу iноземних мiсiонерiв та сектантiв, можна у вiдповiдь сказати: богословська книга України є сьогоднi в очах Заходу незаймано чистою, а тому нiчого дивного нема, що її прагнуть заповнити iншими письменами. І так буде доти, доки за перо не вiзьмуться українськi богослови. До речi, багатющий капiтал схiднохристиянського богослов’я, нами ще недостатньо задiяний, може виявиh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЙОЗЕФ ЮРТ ЩЕ РАЗ ПРО ПРОВІНЦІЙНИЙ КОСМОПОЛІТИЗМ
100
фольклоровi, а з iншого, хотiли б виглядати вiдкритими для свiту, отож, наспiвуємо популярнi вiд Нью-Йорка до Токiо гiти». Це, за словами Джека Лян¶а, вкрай провiнцiйний космополiтизм, який має мало спiльного з культурною вiдкритiстю. В умовах свiтової масової культури недостатньо обмежуватися гордощами за власну локальну культуру. Вiдповiддю на цей виклик може стати лише усвiдомлення европейської культури як культури рiзноманiтностей. Це було б рiвнозначно змiцненню Европи не лише на економiчному, валютно-полiтичному i соцiальному, а й на культурному рiвнi. За допомогою вищих культурних амбiцiй можна було б вдихнути у европейське єднання бiльше життя. Европейська iдентичнiсть позначена не гомогеннiстю, а розмаїттям культур. Це розмаїття є насамперед розмаїттям мов. Завжди iснувала lingua franca, спершу нею була латина, вiдтак французька, а вiд кiнця Першої Свiтової вiйни – англiйська. Однак те, що творить европейську унiкальнiсть – на противагу до арабомовного простору – подвiйна мовна площина. Попри єдину мову спiлкування у сферi культурного чи наукового обмiну, дуже давно була визнана ле¶iтимнiсть народ-
тися в майбутньому саме тим капiталом, який i дасть нам ¶еополiтичний шанс. Судiть самi: взяти участь у сучаснiй «гонитвi технологiй» ми, скорiше всього, вже не зможемо. У технологiчний потяг ми вскочити таки не встигли. Однак розрив мiж нестримним технологiчним розвитком i моральним станом людства стає щораз вiдчутнiшим – процес ¶лобалiзацiї нагально потребує морально-етичного «компасу». І якраз шансiв долучитися до його творення ми ще не втратили. 1
Тут i далi автор статтi опирається на ще не опублiкованi робочi чернетки проекту «¢лобалiзацiя: релiгiя, культура, етнiчнiсть», започаткованого цього року в Центрi вивчення свiтових релiгiй при Гарвардськiй богословськiй школi, якi йому люб’язно надали дослiдники цього проекту. 2 Роберт Тафт, Слово до випускникiв / Виступ у Львiвськiй Богословськiй Академiї 25 червня 2000 року. 3 Тут достатньо взяти до уваги активiзацiю ролi Царгородського патрiарха у справi створення Помiсної Української Православної Церкви чи планований вiзит в Україну Папи Івана Павла ІІ. 4 Диакон Андрей Кураев, Две Церкви, два пути // http:// www.vesti.ru//2000/10/23/972310265.html. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
них мов у проповiдях, юриспруденцiї, лiтературi. Таке мовне розмаїття змушувало вести перекладацьку дiяльнiсть i вмiти поставити себе на мiсце iншого – тут ми маємо справу iз емiнентною культурною компетенцiєю. Культурний обмiн за допомогою перекладiв в умовах зростаючої конкуренцiї є радше оберненим. Англомовний простiр виглядає дедалi замкнутiшим. У Великiй Британiї iнтерес до нiмецької лiтератури суттєво скоротився порiвняно iз 50-60-и роками. Лише 3% книжок, якi видають у Великiй Британiї, перекладнi. Нiмеччина i Францiя, маючи частки вiдповiдно 15% i 18%, знаходяться вище середньоевропейського рiвня. Але й тут спостерiгаються значнi коливання. У 1995 роцi 22% перекладної лiтератури у Нiмеччинi походили з Францiї; у 1996 роцi цей вiдсоток впав до 9,1%. Частка книг, перекладених з англiйської на нiмецьку, складає бiльше 70%. Переклади з нiмецької у абсолютних одиницях складають лише чверть нiмецьких перекладiв з французької. У цьому випадку не можна полишати розвиток лише ринковi. Дуже важливi програми сприяння, якi ¶рунтуються на принципi якости.
˜Ë ÔÓ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ͇ÔÎ‡Ì Ó·ÂÚ ÒÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ ¯Ú‡ÚË ‡ÏÂËÍË ‰Ó 2050 ÓÍÛ? © R.Kaplan, 2000
êéÅÖêí
ç‡È¥ÒÚÓÚÌ¥¯Ó˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛, ÔÓ flÍÛ Ì¥ıÚÓ Ì Á„‡‰Û‚‡‚ Ô¥‰ ˜‡Ò ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ ÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍÓª ͇Ïԇ̥ª Û ëòÄ, π ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÁÏ¥Ì˛˛Ú¸Òfl. è¥ÒÎfl Á‡‚¯ÂÌÌfl „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª ‚¥ÈÌË, ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ 1865 ÓÍÛ, ëòÄ ·ÛÎË Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ˛ ÂÒÔÛ·Î¥ÍÓ˛ Û ÁÓÌ¥ ÔÓÏ¥ÍÓ‚‡ÌÓ„Ó ÍΥχÚÛ Û è¥‚Ì¥˜Ì¥È ÄÏÂˈ¥, ÓÁ·Û‰Ó‚‡ÌÓ˛ ÔÓ ÓÒ¥ Òı¥‰Á‡ı¥‰. ë¸Ó„Ӊ̥ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ˆfl ͇ªÌ‡ Ú‡ÌÒÙÓÏÛπÚ¸Òfl Û Ï¥Ê̇ӉÌÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥˛ (‚ÔÎË‚Ë ˆ¥πª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÔÓ¯Ë˛˛Ú¸Òfl Ú‡ÍÓÊ Ì‡ åÂÍÒËÍÛ), ÍÓ̈ÂÌÚÛ˛˜ËÒ¸ ‰Ó‚ÍÓ· Á̇˜ÌËı ÔËÏ¥Ò¸ÍËı ÍÓÏÔÎÂÍÒ¥‚, flÍ¥ Ò‚ÓªÏË ÓÁÏ¥‡ÏË ÔÂÂ‚Ë˘Û˛Ú¸ ̇ȷ¥Î¸¯¥ Ï¥ÒÚ‡, Ó‰Ì‡Í ÔÓÍË ˘Ó Ì Òfl„ÌÛÎË ÓÁÏ¥¥‚ ¥ ̇ÈÏÂ̯Ëı ¯Ú‡Ú¥‚. ñ fl‚Ë˘Â Ï‡π ÒÂÈÓÁÌ¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË ‰Îfl ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ÄÏÂËÍË, ‡ ÓÚÊÂ È ‰Îfl ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË.
101
êÖëèìÅãßäÄ ÑÇéï äéêéãßÇ
á ‡ÏÂË͇̈flÏË ˜‡ÒÚÓ Ú‡ÔÎflπÚ¸Òfl Ú‡Í, ˘Ó ‚ÓÌË ıË·ÌÓ ÒÔËÈχ˛Ú¸ ‚·ÒÌÛ ¥ÒÚÓ¥˛. ÇÒÛÔ˜ ÔÓÔÛÎflÌÓÏÛ Ï¥ÚÓ‚¥, ‡‚ÚÓË ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª äÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª 1787 ÓÍÛ Á‡ÒÌÓ‚Û‚‡ÎË Ò‚¥È ÔÓÂÍÚ Ûfl‰Û ‰Îfl ÌÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЯКІСТЬ ЧЕРЕЗ РИНОК Пiд знаком ¶лобалiзацiї у Нiмеччинi лiтературну дiяльнiсть полишають економiцi. В умовах вiри у абсолютну чиннiсть економiчної логiки iснує переконання, що ринок гарантує якiсть в галузi культурної творчости i що державна пiдтримка призводить до культурної млявости. У рамках переговорiв ГАТТ 1993 року, а також у межах Свiтової Органiзацiї Інтелектуальної Власности, було усвiдомлено, що оригiнальна культурна творчiсть є цiннiстю, гiдною захисту, i не можна вiддавати її напоталу простої гри ринкових сил. На колоквiумi у квiтнi 1998 року у Сорбоннi усi колишнi й актуальний мiнiстр культури Францiї погодилися з тим, що треба вiдповiдати за exception kulturelle у Европi. Ця угода спрямована на пiдтримку европейських партнерiв iз метою збереження европейської культурної рiзноманiтности. У цьому питаннi Францiя часто почуває себе дещо самотньою. ЗАКРИТІ ОЧІ ¢лобальнi ринки i мiжнародний спад виробництва призводять у неевропейських країнах до економiчної та соцiальної ерозiї, яку в майбутньому посилить емi¶-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
рацiя з пiвдня на пiвнiч. Францiя, як i Нiмеччина, сьогоднi de facto є країною-реципiєнтом iммi¶рантiв, навiть якщо у провiдних колах Нiмеччини на це поки що закривають очi. Лише пiсля визнання цього факту стане можливо якось оформити iммi¶рацiю (можливо за допомогою квот). Францiя i Нiмеччина досi здiйснювали цiлком вiдмiнну щодо iммi¶рацiї полiтику, що можна пояснити рiзним iсторичним досвiдом. Францiя була країною, в яку в’їжджали, а з Нiмеччини – виїжджали. Францiї притаманна унiверсалiстська традицiя, а Нiмеччинi – культурно розмежовуюча (за Гердером). Францiя володiє колонiальним досвiдом, Нiмеччина – нi. Францiя вiрить у асимiляцiйну силу територiальної держави i висловлюється в оборонi принципу ius soli у зв’язку з територiальним закорiненням (через 5 рокiв проживання). Нiмеччина, як i багато iнших країн, слiдує ius sanguinis, принциповi походження. Варто було б запитати себе, чи не представляє пропагований у лiберальних колах Нiмеччини мультикультуралiзм культуралiстської пастки. Такий мультикультуралiзм дефiнiцiює меншини лише через їхнi культурнi спiльноти, i таким чином їх ¶етоїзує, виключаючи питання полiтичної участи, ¶арантованої лише громадян-
‚ÓÒÚ‚ÓÂÌËı ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ Ì ̇ ÏÓ‰ÂÎ¥ ‡ÚÂÌÒ¸ÍÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª, ‡ ̇ ÏÓ‰ÂÎ¥ ‡ÌÚ˘ÌÓª ëÔ‡ÚË – ͇ªÌË, ÏÓ„ÛÚÌ¥ÒÚ¸ flÍÓª ÛÚËÏÛ‚‡Î‡Òfl ÛÔÓ‰Ó‚Ê 800 ÓÍ¥‚ Á‡‚‰flÍË ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚·‰‡ Û Ì¥È ·Û· ÔÓ‰¥ÎÂ̇ ÔÓÏ¥Ê ‰‚Óχ ÍÓÓÎflÏË, ÒÚ‡¥È¯Ë̇ÏË ¥ «‚‡ÚÓ‚ËÏË», ‡ ˆÂ Á‡ÔÓ·¥„‡ÎÓ ÔËıÓ‰Ó‚¥ ‰Ó ‚·‰Ë ‰ËÍÚ‡ÚÓ‡ ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Û·ÂÁÔ˜ۂ‡ÎÓ ‚¥‰ ‡Ì‡ı¥˜ÌËı ‚Ëfl‚¥‚ ÔflÏÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª. èÓÚ ëÔ‡Ú‡ ·Û· ‰Âʇ‚Ó˛, Ó¥πÌÚÓ‚‡ÌÓ˛ ̇ ‚¥ÈÌË, ‡ ·‡Ú¸ÍË-Á‡ÒÌÓ‚ÌËÍË ‚¥ËÎË, ˘Ó Á‡ıˢÂÌ¥ ÓÁÎÓ„ËÏË Ó͇̇ÏË ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ÁÏÓÊÛÚ¸ ÁÓÒ‰ËÚËÒfl ̇ Ò‡ÏËı ÒÓ·¥ ¥ Á‡ÈÌflÚËÒfl ÏËÌÓ˛ ÚÓ„Ó‚ÂθÌÓ˛ ‰¥flθ̥ÒÚ˛. ç¥ Ì‡ ÏËÚ¸ ‚ÓÌË Ì ÔËÔÛÒ͇ÎË, ˘Ó ªıÌ¥È ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËÈ ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚ Ï‡ÚËÏ ڇÍËÈ ÛÒÔ¥ı, ¥ ˘Ó ÄÏÂË͇ ÔÓ¯ËËÚ¸ Ò‚Óª ÚÂËÚÓ¥ª ‡Ê ‰Ó íËıÓ„Ó Ó͇ÌÛ, ˘Ó ‚Ó̇ ¥ÌÚÂ∂ÛπÚ¸Òfl ¥Á ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥Ï Ò‚¥ÚÓÏ, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ÓÔ‡ÌÛπ ÈÓ„Ó. í‡ ·ÂÁÔÂ͇, flÍÓ˛ ÄÏÂË͇ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÛÒ¥πª Ò‚Óπª ¥ÒÚÓ¥ª Á‡‚‰fl˜Ûπ Ó͇̇Ï, π ÓÒÌÓ‚Ó˛ flÍ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ¥‰Â‡Î¥ÁÏÛ, Ú‡Í ¥ ¥ÁÓÎflˆ¥ÓÌ¥ÁÏÛ. ñ¥ fl‚ˢ‡ Ú¥ÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛; Ôˆ¥Ì¸ Á‡‚¯Â, ÍÓÎË ¥‰Â‡Î¥ÁÏ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª Á‡ÍÓ‰ÓÌÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Á‡Á̇‚‡‚ ÔÓ‡ÁÍË (Ò͇ʥÏÓ, Ô¥ÒÎfl è¯Ӫ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË), ëòÄ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЙОЗЕФ ЮРТ ЩЕ РАЗ ПРО ПРОВІНЦІЙНИЙ КОСМОПОЛІТИЗМ
102
ством. Францiя за допомогою (модифiкованого) принципу ius soli пiшла iншим шляхом, нiж Нiмеччина, i досягнула дивовижних iнте¶рацiйних результатiв. Кожен четвертий француз народжений вiд батькiв-iноземцiв. Надання громадянства є безумовно важливим засобом iнте¶рацiї. Нiмеччина – одна з небагатьох країн, де не визнають подвiйного громадянства; тут це вважається пiдривом пiдвалин. Але ж, подвiйне громадянство сприяє кращiй iнте¶рацiї дiтей iноземцiв, якi народженi тут, i якi не мусять повнiстю вiдмовлятися вiд зв’язкiв iз батькiвщиною. Проте, сама лиш полiтична участь не гарантує iнте¶рацiї. Якщо б було по-iншому, то Францiя не знала би проблеми передмiсть. Обов’язковим для спiвгромадянина iноземного походження, коли йдеться про iнте¶рацiю, є визнання принципiв конституцiйної держави i, таким чином, прав людини. І навiть, якщо права людини мають европейське походження, то вони виявилися на практицi незамiнним фундаментом кожної гуманної полiтичної спiльноти. Французьке самоусвiдомлення позначене унiверсалiстською тенденцiєю. Згiдно з концепцiєю «власної, неподiльної нацiї» в якостi нацiї виступають окремi громадяни. Мiж нацiєю та iндивiдуумом не визнається жод-
ÏÓ„ÎË ÒÓ·¥ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚË ÓÁÍ¥¯ ‚¥‰ÒÚÛÔËÚË Á‡ ‚ÂÎËÍÛ ‚Ó‰Û. ì Ö‚ÓÔ¥, ‰Â ÊӉ̥ Ó͇ÌË Ì ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÎË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ·ÂÁÔÂÍË, ÍÓÊ̇ ÔÓÏËÎ͇ Ïӄ· ÔËÁ‚ÂÒÚË ‰Ó ÍÓÎÓ҇θÌËı ‚Ú‡Ú, ÓÚÓÊ ‚ ÅÂΥ̥, è‡ËÊ¥ ˜Ë ·Û‰¸-‰Â Ô‡ÌÛ‚‡‚ ·ÂÁÛÏÓ‚ÌËÈ Ô‡„χÚËÁÏ. ÄÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ¥‰Â‡Î¥ÁÏ – ‰ËÚfl Ó͇ÌÓ„‡Ù¥ª, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ÏÓÊ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË Î˯ ‰ÓÚË, ‰ÓÍË ‡ÏÂË͇̈¥ ÔÂÂÍÓ̥̇, ˘Ó ªÏ Ì¥˜Ó„Ó Ì Á‡„ÓÊÛπ. ë¸Ó„Ӊ̥ Ó͇ÌË ‚Ê Ì Á‡·ÂÁÔÂ˜Û˛Ú¸ ÏËÛ. üÍ˘Ó ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ÔÓ·ÎÂÏÛ ‚ ÓÔ‡ˆ¥ÈÌËı ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı ͇Ú„ӥflı, ÚÓ ÅÎËÁ¸ÍËÈ ëı¥‰ π ‰Îfl ëòÄ Ú‡ÍËÏ Ò‡ÏËÏ ·ÎËÁ¸ÍËÏ ÒÛÒ¥‰ÓÏ, flÍ Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ éÒχÌҸ͇ ¥ÏÔÂ¥fl ‰Îfl ɇ·Ò·Û∂Ò¸ÍÓ„Ó ˆ¥Ò‡ÒÚ‚‡ ¥ èÛÒ¥ª. íÂÔÂ, ÍÓÎË Ò‚¥Ú ˜ËÌËÚ¸ ÓÔ¥ ¥‰Â‡Î¥ÒÚ˘ÌËÏ ÂÙÎÂÍÒ‡Ï ÄÏÂËÍË, Ú¥È ÌÂχ ÍÛ‰Ë ‚¥‰ÒÚÛÔ‡ÚË. Ä ˆÂ, ‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ÓÁ̇˜‡π ÔÓ‚ÓÓÚ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Û ·¥Í ‡ΥÁÏÛ, ‚·ÒÚË‚Ó„Ó Â‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥ Û ïßï ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥. èË ˆ¸ÓÏÛ ‚‡ÚÓ Ô‡Ï’flÚ‡ÚË, ˘Ó ÁÓ‚Ì¥¯Ìfl ÔÓÎ¥ÚË͇ ÍÓÊÌÓª ͇ªÌË ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó Á‡ÍÓ¥ÌÂ̇ ‚ ªª ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı ÔÓ·ÎÂχı ¥ ÔÓ·Ó˛‚‡ÌÌflı. Ä·Ë ÁÓÁÛÏ¥ÚË, flÍ ÄÏÂË͇ ÒÚ‡‚ËÚËÏÂÚ¸Òfl ‰Ó ¯ÚË Ò‚¥ÚÛ, ‚‡ÚÓ ·ÎËʘ Ôˉ˂ËÚËÒfl ‰Ó ªª ÌÓ‚Ëı Ô‰ϥÒÚ¸ Ú‡ åÂÍÒËÍË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
них iнтермедiарних спiльнот. Ця концепцiя полегшує iнте¶рацiю тих приїжджих, для яких релiгiя є справою iндивiдуума, проте створює проблеми для приїжджих з iсламських культур, де релiгiя є справою спiльноти. Визнання етнiчних спiльнот тягне за собою ¶етоїзацiю; з iншого боку, внутрiшня iнте¶рацiя у власнiй етно-нацiональнiй субкультурi може стати кроком до загальносуспiльної iнте¶рацiї. Рiзнi вiдповiдi, якi Францiя та Нiмеччина дають на культурний виклик ¶лобалiзацiї, вимагають дiалогу. ДОДАТОК. ПОВІДОМЛЕННЯ Юлiї Гаверкамп «¢лобалiзацiя. Культурна вимога до Европи» – так звучала тема II Фрайбурзьких дiалогiв про культуру, якi вiдбулися 2-4 липня 1998 р. у Фрайбурзi. Органiзатори, Французький центр Фрайбурзького унiверситету i Нiмецько-Французький Інститут у Людвiгсбурзi, запросили «вершки» полiтичної та наукової елiти до нiмецько-французького дiалогу. У доповiдях та робочих групах учасники обговорювали свої рiзнi, специфiчнi позицiї щодо чотирьох тем: «Медiа i комунiкацiї», «Европа i неевропейськi прибульцi», «Мова й лiтература» i, зрештою, «Інтернацiоналiзацiя дослiджень та навчання».
VIVA MEXICO!
ÑÎfl ‡ÏÂË͇̈¥‚ åÂÍÒË͇ Á‡‚¯Â ·Û· «‰ÂÒ¸ Ú‡Ï ‚ÌËÁÛ»; ̸˛-ÈÓÍҸͥ Ú‡ ‚‡¯ËÌ∂ÚÓÌҸͥ ÂÎ¥ÚË Ì ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÎË ‚‡„ÓÏÓÒÚË ÔÓ·ÎÂÏË ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ ¥Á ̲. ì Ò‚ÓªÈ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥, fl͇ ÙÓÏÛβπÚ¸Òfl ̇ ëı¥‰ÌÓÏÛ ÛÁ·ÂÂÊÊ¥, ÄÏÂË͇ ·¥Î¸¯Â ‡ıÛπÚ¸Òfl ¥Á ŇÎ͇̇ÏË Ú‡ ÒÛ·Ò‡ı‡Ò¸ÍÓ˛ ÄÙËÍÓ˛, ‡Ì¥Ê Á åÂÍÒËÍÓ˛, ‡Î åÂÍÒË͇ Ì‚‰Ó‚Á¥ Òڇ̠‚ËÁ̇˜‡Î¸ÌÓ˛ ‰Îfl ÌÓ‚Óª ÓÎ¥ ëòÄ Û Ò‚¥Ú¥. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ̇ÒÂÎÂÌÌfl åÂÍÒËÍË ÒÚ‡ÌÓ‚ËÎÓ 1/6 ÔÓÔÛÎflˆ¥ª ëòÄ. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏÂÍÒË͇̈¥‚ ÔÓ̇‰ 100 ϥθÈÓÌ¥‚, ‡ ˆÂ ·¥Î¸¯Â, ‡Ì¥Ê 1/3 ϯ͇̈¥‚ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚; ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÓÁ‚ËÚÓÍ Ú‡ÌÒÔÓÚÌËı Á‡ÒÓ·¥‚ ÔÓ‚’flÁ‡‚ ˆ¥ ‰‚¥ ͇ªÌË flÍ Ì¥ÍÓÎË ˘¥Î¸ÌÓ. åÂÍÒË͇ ¥ ‰ÓÒ¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ͇ªÌÓ˛ ·ÂÁÁ‡ÍÓÌÌfl, ·¥‰ÌÓÒÚË È ÁÎˉ̥‚, ÚÛÚ Ì ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ˛Ú¸ ̇ÎÂÊÌËÏ ˜ËÌÓÏ Ì‡ÈÓÒÌÓ‚Ì¥¯¥ ‰Âʇ‚Ì¥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª. 40% ÏÂÍÒË͇̈¥‚ ÊË‚ÛÚ¸ Á‡ ͥθ͇ ‰Ó·¥‚ Û ‰Â̸. ç‡È¯‡ÎÂÌ¥¯¥ ˜‡ÒË Û åÂÍÒËÍË ÔÓÔ‰Û. ôÓ· Ú‡Ï Ì ·ÛÎÓ, òÚ‡ÚË ·Û‰ÛÚ¸ ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÒÚ‡‚ËÚËÒfl ‰Ó ˆ¥πª ͇ªÌË, flÍ ‰Ó Ô‡Ú̇, ıÓ˜‡ ÏÂÍÒË͇ÌҸ͠ÍÂ¥‚ÌËˆÚ‚Ó Ô¥‰ ÚËÒÍÓÏ ÔÓÔÛÎ¥ÒÚ¥‚ ̇ÔÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Лише у розумiннi Іншого полягає вiдповiдь на виклик ¶лобалiзацiї у сферi культури, констатував мiнiстр зовнiшнiх справ Клаус Кiнкель у промовi на вiдкриттi дiалогiв. Катарiн Траутманн, мiнiстр культури та комунiкацiй Францiї, додала до цього, що потрiбно сприяти праву духовного розвитку культурних спiльнот i захищати їх вiд спустошення. Вона нагадала Европi про її вiдповiдальнiсть i за себе саму, i за мiжнародну нерiвнiсть та несправедливiсть. Францiя та Нiмеччина насамперед повиннi були б творити не свiтовий лад, а европейську самосвiдомiсть. Французьким речникам йшлося про таке самоусвiдомлення, коли вони торкалися американiзацiї Европи та їхньої позицiї щодо Сполучених Штатiв. На питання, чи неевропейськi країни, як-от Туреччина чи країни Ма¶рiбу, можна було б прийняти до ЕС, Ремi Лево, професор Паризького Інституту Полiтичних Студiй, вiдповiв чiтким «так», проте висунув передумову, щоб Европа була готова йти назустрiч неевропейським потребам. «Плюралiзм» – таким було чарiвне слово науковцiв, полiтикiв i журналiстiв iз французького, i з нiмецького боку, щоб йти назустрiч вимогам ¶лобалiзацiї. Свiт за допомогою вiртуальної реальности медiй розширюватиметься як культура навчання та викладан-
Îfl„‡ÚËÏ ̇ ̇θÌËı ‰Îfl ‚ËÍÓ̇ÌÌfl ‚ËÏÓ„‡ı. ñ¥ ‰‚‡ ڇͥ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ Ӊ̠‚¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ì‚‰Ó‚Á¥ ÔÓ˜ÌÛÚ¸ ¥ÌÚÂ∂Û‚‡ÚËÒfl ͇ÍÓÎÓÏÌËÏË ÚÂÏÔ‡ÏË. ßÒÚÓ¥fl ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓª ÄÏÂËÍË ÁÏ¥˘ÛπÚ¸Òfl ̇ Ô¥‚Ì¥˜. ÑÓ 2050 ÓÍÛ ÔÓÎÓ‚Ë̇ ‡ÏÂË͇̈¥‚ ‚ÓÎÓ‰¥ÚËÏ ¥ÒÔ‡ÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, ÔË̇ÈÏÌ¥ ̇ÒڥθÍË, ˘Ó· ÔÓÓÁÛÏ¥ÚËÒfl.
103
ëèéãìóÖçß åßëíÄ ÄåÖêàäà
ßÒÚÓ˘Ì Á·ÎËÊÂÌÌfl åÂÍÒËÍË ¥ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ ÔÓÒËβπ ÒÚÛ·Ó‚‡Ì¥ÒÚ¸ Ò‚¥ÚÛ, flÍËÈ Ó·’π‰ÌÛπÚ¸Òfl – ‡‰Ê ‡ÍÚË‚¥ÁÛπÚ¸Òfl ÛÒ ‰Ó·Â ¥ ÁÎÂ, ڂӘ ¥ ‰ÂÒÚÛÍÚË‚ÌÂ, Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ÔÓ‚’flÁ‡Ì Á ‰ÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥π˛ ¥ «ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÓÏ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È». ᄇ‰‡Ì¥ ÔÓˆÂÒË ‚¥‰·Û‚‡ÚËÏÛÚ¸Òfl ‚ ÛÏÓ‚‡ı ÒÚ¥ÏÍÓª Û·‡Ì¥Á‡ˆ¥ª. èÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ÚÓ„Ó, flÍ Á‡‚¯ÂÌÌfl ÑÛ„Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË ‰‡ÎÓ ÔÓ¯ÚÓ‚ı ‰Îfl ÓÁ·Û‰Ó‚Ë Ô‰ϥÒÚ¸ ̇ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥, Á‡‚¯ÂÌÌfl «ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË» ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ÓÁÓÒÚÛ ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ï¥ÒÚ‰Âʇ‚. ì 2050 Óˆ¥ 98% ϯ͇̈¥‚ Ä¥ÁÓÌË ÊËÚËÏÛÚ¸ Û Ï¥Ò¸ÍÓÏÛ «ÍÓˉӥ» Ï¥Ê íÛÒÓÌÓÏ ¥ îÂÌ¥ÍÒÓÏ. ê‡ÈÓÌ èÓÚÎÂÌ‰Û – ë¥ÂÚ· – LJÌÍۂ‡, ‚¥‰Ó-
РОБЕРТ КАПЛАН ЧИ ПРОІСНУЮТЬ СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ ДО 2050 РОКУ?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ня, сказав директор Arte Deutschland, Клаус Рудольф Вен¶ер, якщо в аутентичному дiалозi спершу подолати страх перед технiкою. З промовою на пiдтримку мультимовности виступив французький лiн¶вiст Клод А¶еж. Його пiдтримали представники вузiв, шкiл та мовних iнститутiв. Особливо нарiкали на брак знань iноземної мови i покладали великi надiї на «професiю вiд культури» – вчителя – нiмцi. Професор Ін¶о Колбум з Дрезденського унiверситету вказав на те, що нiмецько-французькi вiдносини упродовж столiть були значно iнтенсивнiшими, нiж сьогоднi. Професор Роберт Пiхт, директор Нiмецько-Французького iнституту, говорив про «скандальнi перешкоди» транскордоннiй спiвпрацi. Їм засiдання протиставило єднiсть французiв та нiмцiв щодо культурного майбутнього Европи. Петер ¢льотц, ректор Ерфуртського унiверситету, уточнив у своїй заключнiй промовi найважливiшi аспекти европейської iдентичности, яка широко обговорювалася у зв’язку з цим. Потрiбнi культурна революцiя, нова, iнновацiйна европейська полiтика, щоб зберегти Европу в якостi Global Player [Планетарного гравця]. Европа повинна згадати про своє єдине походження з Заходу, знайти у критичнiй саморефлек-
ÏËÈ Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ èÓÚÍÛ‚Â, ÛÊ ҸӄӉ̥ ÛÚ‚Ó˛π ÒÛˆ¥Î¸ÌÛ ‡„ÎÓχˆ¥˛, ÍÓÚ‡ Úfl„ÌÂÚ¸Òfl ‚¥‰ ¯Ú‡ÚÛ éÂ∂ÓÌ ‡Ê ‰Ó ä‡Ì‡‰Ë; ˆ¥ Ï¥ÒÚ‡ ÒÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ Ú‡ÌÒ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏ ¯ÓÒ ‹5, flÍ ̇ÁË‚‡˛Ú¸ I-5, Ò·ÚÓ – „ÓÎӂ̇ ‚ÛÎˈfl. íÂ Ê Ò‡Ï ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË ÔÓ ÍÓË‰Ó éÏ„‡ – ãËÌÍÓÎÌ Û ç·‡Òˆ¥ ¥ ·‡„‡Ú¸Óı ¥Ì¯Ëı Ï¥Òˆflı. ëÚ¥˜ÍÓÔÓ‰¥·Ì¥ ÔÓÒÚÏÂÚÓÔÓÎ¥ª Úfl„ÌÛÚ¸Òfl Í¥ÎÓÏÂÚ‡ÏË, Á‡‚‰flÍË ÚÂıÌÓÎÓ„¥flÏ ‚ÓÌË ÒÚ‡˛Ú¸ Ô¥‰ÏÛ¥‚ÍÓÏ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÚÓ„¥‚Î¥. ë¸Ó„Ӊ̥ ‚ÂÎÂÚÂÌҸͥ Ï¥ÒÚ‡-‰Âʇ‚Ë Ò‡Ï¥ ÙÓÏÛβ˛Ú¸ ‚·ÒÌ¥ ¥ÌÚÂÂÒË Û „‡ÎÛÁ¥ Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÚÓ„¥‚Î¥ Ú‡ ÏËÌÓ ÍÓÌÍÛÛ˛Ú¸ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛. è‡Ì¥‚ÌÛ Óθ Û ÌËı ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ ÍÓÔÓ‡ˆ¥ª, flÍ¥, ‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, Ú‡ÍÓÊ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Ó˛ Ï¥Ó˛ ‚ËıÓ‰flÚ¸ Á-Ô¥‰ ÍÓÌÚÓβ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë. ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ëòÄ ÛÒ ÏÂ̯ Á‡Î˯‡ÚËÏÛÚ¸Òfl ‰Âʇ‚Ó˛ π‰ËÌÓ„Ó Ì‡Ó‰Û, ÔÂÂÚ‚Ó˛˛˜ËÒ¸ ‡‰¯Â ̇ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì ¥ ÍÛθÚÛÌ ÔÂÂıÂÒÚfl, ̇ÒÂÎÂÌ ̇ȉË̇ϥ˜Ì¥¯ËÏË Î˛‰¸ÏË Ò‚¥ÚÛ – ˘ÓÒ¸ ̇ Á‡ÁÓÍ ·ÂÁÏËÚÌÓª ÁÓÌË ÓÁÏ¥ÓÏ Û ÍÓÌÚËÌÂÌÚ. ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ÔÓ‚ÓÎ¥ ‚ËÔÎÛÚÛ˛Ú¸Òfl ¥Á ‚·ÒÌÓª ¥ÒÚÓ¥ª Ú‡ ÓÁ˜ËÌfl˛Ú¸Òfl Û Ì‡‚ÍÓÎ˯̸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
åÓ‰ÂÌ¥ ̇ˆ¥ª ‚ËÌËÍÎË Á‡‚‰flÍË ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥ Ò‰̥ı Í·ҥ‚. é‰Ì‡Í ҸӄӉ̥ ÛÊ ‰Ó·Â ÔÓÏ¥ÚÌÓ, ˘Ó ‚ ÌÓ‚Ëı ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı Ï¥ÒÚ‡ı Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ÌÓ‚ËÈ, ÂÎ¥Ú‡ÌËÈ ¯‡ ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥Ú¥‚, flÍ¥ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ÔËflÚÂÎflÏË Ú‡ ÍÓ΄‡ÏË Á-Á‡ ÍÓ‰ÓÌÛ Á̇˜ÌÓ Ï¥ˆÌ¥¯ËÏË ÒÚÓÒÛÌ͇ÏË, ‡Ì¥Ê Á Û·Ó„ËÏË ÒÔ¥‚‚¥Ú˜ËÁÌË͇ÏË. éÁ̇˜Â̇ ÚẨÂ̈¥fl Ú¥ÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ Á ÌÓ‚ËÏ ÚËÔÓÏ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ¥ÏÏ¥∂‡ˆ¥ª. äÓÎËÒ¸ ¥Á Ö‚ÓÔË ‰Ó ÄÏÂËÍË ÔË·Û‚‡ÎË ÔÓÍË‚‰ÊÂÌ¥ Ú‡ ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡Ì¥. ë¸Ó„Ӊ̥ ϥθÈÓÌË ÓÒ‚¥˜ÂÌËı ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚ Á ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓª ÄÏÂËÍË, чÎÂÍÓ„Ó ëıÓ‰Û Ú‡ ß̉¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛ·ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸ ÄÏÂËÍÛ ‰Îfl ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚ÂÎËÍËı Ò¥ÏÂÈÌËı ‰¥ÎÓ‚Ëı ÏÂÂÊ, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ‰Îfl ÔÓ„ÎË·ÎÂÌÌfl ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ëòÄ Á ¥Ì¯ËÏË ÍÓÌÚËÌÂÌÚ‡ÏË. ᇂ‰flÍË Á̇˜Ì¥È ͥθÍÓÒÚ¥ ÔÓ‰ÛÊÊ¥‚ Ï¥Ê ˆËÏË ÌÓ‚ËÏË ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ‡ÏË Ú‡ ·¥ÎËÏË Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ÁÏ¥¯‡Ì ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ‡ ˆÂ ÒÔËflπ ÔÓÒ··ÎÂÌÌ˛ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓ‰¥ÎÛ Ì‡ ·¥ÎËı ¥ ˜ÓÌËı. äéçíàçÖçíÄãúçÄ ßåèÖêßü
ëòÄ – ÏÓÎÓ‰‡ ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ ÌÂÒÚ‡·¥Î¸Ì‡ ͇ªÌ‡. ÇÓ̇ ¥ÒÌÛπ Á‡Î‰‚ 1/3 ÚÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û, ÛÔÓ‰Ó‚Ê flÍÓ„Ó ‡‡·Ë Ô‡ÌÛ‚‡ÎË Ì‡‰ ßÒԇ̥π˛. ÄÏÂË͇ ÏÓÊ Á‡Á̇h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
сiї нову культурну iдентичнiсть. Пiсля досягнення нового самоусвiдомлення Европа могла б зробити свiй внесок як «генератор iдей».
èÂÂÍ·· ч¥fl éθ¯‡ÌҸ͇ Kulturaustausch. – 1998. – 2.
ЙОЗЕФ ЮРТ ЩЕ РАЗ ПРО ПРОВІНЦІЙНИЙ КОСМОПОЛІТИЗМ
104
ÔÓ¯ÛÍË ‚‡‚‡‡ ¥Î˛Á¥ª ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÛ ‚Ú‡˜ÂÌ ÒÂÎÓ © L.Kołakowski, 1980
ÚË ‰ÛÊ „ÎË·ÓÍËı ÁÏ¥Ì, ̇ ͯڇÎÚ ÚËı, flÍ¥ ‚¥‰·ÛÎËÒfl Û ëÚ‡Ó‰‡‚̸ÓÏÛ êËÏ¥. ì ßßß ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ Ì.Â. 䇇͇η ̇‰‡‚ ÛÒ¥Ï ËÏÒ¸ÍËÏ Ô¥‰‰‡ÌËÏ „Óχ‰flÌÒÚ‚Ó, ˘Ó ÔÓÍ·ÎÓ Í‡È ÔË‚¥ÎÂÈÓ‚‡ÌÓÏÛ ÒÚ‡ÌÓ‚Ë˘Û ßڇΥª ‚ ÏÂʇı ¥ÏÔÂ¥ª. èÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó, 50 ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ¯Ú‡Ú¥‚ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÔÂÂÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl Î˯Â̸ ̇ ÓÒ‰fl ÍÓÌÚËÌÂÌڇθÌÓª ¥ÏÔÂ¥ª, ‰Ó flÍÓª ̇ÎÂÊËÚ¸ Ú‡ÍÓÊ Ô¥‚Ì¥˜ åÂÍÒËÍË È ÛÒfl ä‡Ì‡‰‡. ᇂ‰flÍË ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚÒ¸ÍËÏ ÍÓÌÚ‡ÍÚ‡Ï ˆfl ¥ÏÔÂ¥fl ÔÓÒÚfl„‡π Ò‚Óª χˆ‡ÍË ‡Ê ‰Ó ŇÌ∂‡ÎÓÛ, ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ˆÂÌÚÛ ‚ ß̉¥ª. é‰Ì‡Í Ì ‚‡ÚÓ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÚË, ˘Ó ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ô·¥„Û ˆËı ÔÓˆÂÒ¥‚ ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl ÛÌ¥‚Â҇ΥÁ‡ˆ¥fl ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ∫ª Ú‚Óˆ¥ ¥ Ì Á·Ë‡˛Ú¸Òfl ̇‚ÂÚ‡ÚËÒfl ̇ Ì‚ˇÁÌËÈ Ú‡ ÒÛÔ˜ÎË‚ËÈ ∂ÎÓ·‡Î¥ÁÏ „Â̇θÌÓ„Ó ÒÂÍÂÚ‡fl ééç äÓÙ¥ Ä̇̇. ¢ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ÒËÒÚÂχ Ûfl‰Û‚‡ÌÌfl, Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ ÌÂÓÙ¥ˆ¥ÈÌËÈ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ Ûfl‰, ÏÓÊ Ì ÒڥθÍË Á’fl‚ËÚËÒfl ̇ ÁÏ¥ÌÛ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓÏÛ Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌ˛, ÒͥθÍË ‚ËÎÓÌËÚËÒfl Á ̪ ÍÓÍ Á‡ ÍÓÍÓÏ. Ä·Ë ‚Ú¥ÎËÚË ‚ ÊËÚÚfl flÍ¥Ò¸ ÔÓ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ÏÂÚË ¥ ‰‡Î¥ ÌÂÓ·ı¥‰Ì ‚¥‰˜ÛÚÚfl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. óËÌÌ¥ ‚¥‰Ì‰‡‚̇ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª ̇ Á‡ÁÓÍ å¥Ê̇ӉÌÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
„Ó íË·Û̇ÎÛ ‚ ɇ‡Á¥ Ì¥ÍÓÎË · Ì ÔÓÒÚ‡ÎË, flÍ·Ë Ì ÔÂÂÏÓ„‡ çÄíé ‚ «ıÓÎÓ‰Ì¥È ‚¥ÈÌ¥», ‡ ÓÒÚ‡ÌÌπ · Ì ڇÔËÎÓÒfl, ÍÓÎË · Ì Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó fl‰ÂÌÓª ‡Ú‡ÍË ¥ ÔÓÚÛÊÌ ñêì. ìÔÓ‰Ó‚Ê Ì‡ÒÚÛÔÌËı 10-20 ÓÍ¥‚ ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ·Û‰ÛÚ¸ ÁÓÒ‰ÊÛ‚‡ÚËÒfl ̇ ‚·ÒÌËı ¥ÌÚÂÂÒ‡ı. Ä ÓÒͥθÍË ªıÌ¥ ¥ÌÚÂÂÒË ÔÓ¯Ë˛˛Ú¸Òfl ̇ ‰ÛÊ ¯ËÓÍÛ ÒÙÂÛ, ˆÂ ÒÔËflÚËÏ ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥ Ï¥Ê̇ӉÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È. í¥Î¸ÍË Ú‡ÍÛ ÁÓ‚Ì¥¯Ì˛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ „ÓÚÓ‚¥ Òı‚‡ÎËÚË Ò‚¥ÊÓÒÔ˜ÂÌ¥ ϯ͇̈¥ «ÒÓ˛ÁÛ Ï¥ÒÚ-‰Âʇ‚» ÌÓ‚Óª 襂̥˜ÌÓª ÄÏÂËÍË. Ç¥‰˜ÛÚÚfl ÔÓ‰‚¥ÈÌÓª Á‡„ÓÁË Á ·ÓÍÛ ÂÔ¥‰ÂÏ¥È ¥ ÚÂÓËÁÏÛ Ú‡ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌËÏ ÊËÚÚflÏ Û Ô‰ϥÒÚflı ̇ˆËÒÚ˘̥ È ÍÓÌÙÓÏ¥ÒÚҸͥ ÂÙÎÂÍÒ¥ª ÒÔËflÚËÏÛÚ¸ Î˯ Ûڂ‰ÊÂÌÌ˛ ̇È„ӪÒÚ˘̥¯Ó„Ó ¥ ̇ÈÔ‡„χÚ˘̥¯Ó„Ó ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ¯ÚË Ò‚¥ÚÛ. ÄÏÂË͇̈¥ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ ¥‰Â‡Î¥ÁÏ Á‡ ÛÏÓ‚Ë, ˘Ó ‚¥Ì Ì ‚Ëχ„‡ÚËÏ ‚¥‰ ÌËı ˜‡ÒÛ ¥ ÁÛÒËθ. èË ˆ¸ÓÏÛ ‚‡ÚÓ Ô‡Ï’flÚ‡ÚË, ˘Ó ÄÏÂË͇ – ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ¥Á ÌËÁ¸ÍËÏ ÔËÓ‰ÌËÏ ÔËÓÒÚÓÏ, ÔÓÁ‡ ÚËÏ, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ‚ÓÔÂȈ¥‚, ‡ÏÂË͇̈¥ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ Ì ‰Ó‚¥fl˛Ú¸ ¥¯ÂÌÌflÏ ˆÂÌڇθÌÓª ‚·‰Ë. ç‰ӂ¥‡ ÁÓÒÚ‡ÚËÏ ‚ Ï¥Û ÚÓ„Ó, flÍ ÌÓ‚¥ ÍÓÌÙ‰‡ˆ¥ª
РОБЕРТ КАПЛАН ЧИ ПРОІСНУЮТЬ СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ ДО 2050 РОКУ?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èéòìäà ÇÄêÇÄêÄ. ßãûáß∫ äìãúíìêçéÉé ìçßÇÖêëÄãßáåì
ίÂÍ ÍÓ·ÍÓ‚Ò¸ÍËÈ
105
ç χ˛ Ì‡Ï¥Û ‡Ì¥ ‚‰‡‚‡ÚËÒfl ‚ ¥ÒÚÓ˘̥ ÓÔËÒË, ‡Ì¥ ÔÓÓÍÛ‚‡ÚË. åÂÌ¥ · ıÓÚ¥ÎÓÒfl, ÔÓ-Ô¯Â, Ó·Ï¥ÍÛ‚‡ÚË Ô‚ÌÛ ÔÓÔÓÁˈ¥˛ ÂÔ¥ÒÚÂÏÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÔËÓ‰Ë, ‡, ÔÓ-‰Û„Â, Ô¥‰¯ÚÓ‚ıÌÛÚË ‰Ó Óˆ¥ÌÓ˜ÌÓ„Ó ÒÛ‰ÊÂÌÌfl, flÍ fl ÒÔÓ·Û˛ ÒflÍ-Ú‡Í Ô‰ÒÚ‡‚ËÚË. ᄇ‰‡Ì ÒÛ‰ÊÂÌÌfl ÏÓÊ̇ Á‚ÂÒÚË ‰Ó Ó‰ÌÓ„Ó ÒÎÓ‚‡; ÏÂÌ¥ ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ Á‡ıËÒÚ ¥‰Âª, ÍÓÚ‡ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl Á‡Á̇· ¥ÁÍËı ̇ԇ‰ÓÍ ¥ ˜ÂÂÁ ˆÂ χÈÊ ‚Ëȯ· Á Ó·¥„Û: ‚ÓÔÓˆÂÌÚËÁÏ. ë‡Ï ÒÎÓ‚Ó ‚Ә‚ˉ¸ ̇ÎÂÊËÚ¸ ‰Ó flÒÌÓª „ÛÔË ÔÓÌflÚ¸, ÒÍÓÏÔÓÌÓ‚‡ÌËı, ̇˜Â Ï¥¯ÍË ‰Îfl ÒÏ¥ÚÚfl. ßÒÌÛπ ˜ËχÎÓ Ú‡ÍËı ÁÛ˜ÌËı ÒÎ¥‚, flÍ¥ ÏË ‚ÊË‚‡πÏÓ ·ÂÁÚÛ·ÓÚÌÓ, Ì ÔÂÂÈχ˛˜ËÒ¸ ‰Â٥̥ˆ¥flÏË, ¥ ‰Ó flÍËı ‚ÔËı‡πÏÓ Á‡Á‚˘‡È Ô‚ÌÛ Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ‚¥‰‚ÂÚËı ‡·ÒÛ‰¥‚, Ì ‚‡ÚËı ÔÓ·Ó˛‚‡ÌÌfl, Ô‚ÌËı Ù‡ÍÚ˘ÌËı ڂ‰ÊÂ̸, Ô‡‚‰Ë‚Ëı ‡·Ó هθ¯Ë‚Ëı, Ô‚ÌËı Óˆ¥ÌÓÍ, flÍ¥ ̇‰‡˛Ú¸Òfl ‡·Ó Ì ̇‰‡˛Ú¸Òfl ‰Ó Ó·ÓÓÌË, Ô˘ÓÏÛ ‰Ó·ËÈ ÛÊËÚÓÍ ÒÎÓ‚‡ ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó, ÁÓÒ‰ÊÛ˛˜Ë ÌˢËÚÂθҸÍÛ Û‚‡„Û Ì‡ ¥ÏÎËÒÚÓ ‡ÒÓˆ¥ÈÓ‚‡ÌËı ¥Á ÌËÏ ‡·ÒÛ‰‡ı, ÏË Ì‡Ô‡‰‡πÏÓÒfl ̇ ¥‰Â˛, ÍÓÚ‡ Ì Î˯ Á‡ÒÎÛ„Ó‚Ûπ ̇ Ó·ÓÓÌÛ, ‡ÎÂ
Ï¥ÒÚ ÔÓ·¥Î¸¯Û‚‡ÚËÏÛÚ¸ ‚·ÒÌÛ ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥˛ ÍÓ¯ÚÓÏ Ç‡¯ËÌ∂ÚÓ̇. óÂÂÁ ˆÂ ‡ÏÂË͇̈¥ Á·Â¥„‡ÚËÏÛÚ¸ Ì„‡ÚË‚Ì ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ·Û‰¸-flÍËı ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı ÓÔ‡ˆ¥È, ‚ flÍËı χ· · ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ ‡ÏÂË͇ÌҸ͇ ÏÓÎÓ‰¸, ‡Ê ‰ÓÍË Ú‡Í¥ ÓÔ‡ˆ¥ª Ì Á‡˜ÂÔÎflÚ¸ ·ÂÁÔÓÒ‰̥ı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ªı̸Ӫ ÏÂÚÓÔÓÎ¥ª. ç ‚ËÍβ˜ÂÌÓ, ˘Ó „Ûχ̥ÒÚ˘̇ ËÚÓË͇ ‚ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı áåß ÔÓÒË₇ÚËÏÂÚ¸Òfl ¥ ‰‡Î¥, ‡Î ªª Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl χÚËÏ ‚Í‡È Ó·ÏÂÊÂÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ. ë‚¥Ú Ô‡„Ì ‰Ó ‰‚Óı ˜ÂÈ, flÍ¥ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÔÓπ‰Ì‡ÚË: Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ ÛÒ¥Ï ıÓÚ¥ÎÓÒfl · χÍÒËχθÌÓª π‰ÌÓÒÚË, Á ¥Ì¯Ó„Ó – flÍÓÏÓ„‡ ÏÂ̯ „ӪÒÚ˘ÌÓª ÓÁÔ‡ÌÓ¯ÂÌÓª ÄÏÂËÍË. èÓÚ ¥˜ Û ÚÓÏÛ, ˘Ó Î˯ „ӪÒÚ˘̇ Ú‡ ÓÁÔ‡ÌÓ¯Â̇ ÄÏÂË͇ ÏÓÊ ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË Û ÔÓˆÂÒ¥ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ‡‰Ê ¯ÚÓ˛ Ò‚¥ÚÛ ˆfl ͇ªÌ‡ ˆ¥Í‡‚ËÚ¸Òfl Î˯ ̇ÒڥθÍË, ̇ÒͥθÍË ªª ‚·ÒÌ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÛπ Ò· Á¥ Ò‚¥ÚÓÏ.
ÌÓ‚ËÈ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ ÔÓfl‰ÓÍ
© é.ëÂÏÓÚ˛Í, 2000
èÂÂÍ·‚ Ä̉˛Ò Ç˯ÌflÛÒ͇Ò
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
106
Ó·ÓÓ̇ flÍÓª ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl Íβ˜Ó‚Ó˛ ‰Îfl ‰ÓÎ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û Á¥ ÒÎÓ‚‡ÏË par excellence ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌËÏË, ‡Î Ì ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÓÌË Ï¥ÒÚflÚ¸ ÌÓÏÛ˛˜¥ ÍÓÏÔÓÌÂÌÚË, ‡ ÚÓÏÛ, ˘Ó ªı ÙÛÌ͈¥fl ÔÓÎfl„‡π Û ÚÓÏÛ, ˘Ó· Ì ‰ÓÔÛÒÚËÚË ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl ÎÓ„¥˜ÌÓ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËı ÔËڇ̸, ‡ ÌÓχÚË‚ÌËÈ ÁÏ¥ÒÚ ÔËıÓ‚‡ÚË Û ÔÓ‚ÂıÓ‚Ëı ÓÔËÒÓ‚Ëı ڂ‰ÊÂÌÌflı. ëÔËÒÓÍ Ú‡ÍËı ÒÎ¥‚ Û Ê‡„ÓÌ¥ ÊÛ̇ΥÒÚ¥‚ ‰Ó‚ÓÎ¥ ˜ËχÎÂ̸ÍËÈ: ÔÓfl‰ ¥Á ‚ÓÔÓˆÂÌÚËÁÏÓÏ Û ˆ¸ÓÏÛ ˜ÓÌÓÏÛ ÒÔËÒÍÛ Ï¥ÒÚflÚ¸Òfl ڇͥ ÔÓÌflÚÚfl, flÍ ÂÎ¥Ú‡ËÁÏ ˜Ë Î¥·Â‡Î¥ÁÏ, ‡ Û ·¥ÎÓÏÛ – „‡Î¥Ú‡ËÁÏ, ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸, „Ûχ̥ÁÏ, ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl ÚÓ˘Ó. ɇ‰‡Ì ÔËÁ̇˜ÂÌÌfl ÔÓÌflÚÚfl ‚ÓÔÓˆÂÌÚËÁÏÛ ÔÓÎfl„‡π Û Á‡Ú‡‚Û‚‡ÌÌ¥ Ô‚ÌÓª ͥθÍÓÒÚË ‡·ÒÛ‰¥‚, flÍ ÓÚ Ú‚Â‰ÊÂÌÌfl, ·Ûˆ¥Ï ‚ÓÔÂȈ¥ Ì χ˛Ú¸ ÊÓ‰ÌËı Ô¥‰ÒÚ‡‚ ˆ¥Í‡‚ËÚËÒfl ¯ÚÓ˛ Ò‚¥ÚÛ, ·Ûˆ¥Ï ‚ÓÔÂÈҸ͇ ÍÛθÚÛ‡ Ì¥˜Ó„Ó Ì Á‡ÔÓÁ˘Ë· ‚ ¥Ì¯Ëı ÍÛθÚÛ, ·Ûˆ¥Ï ªª ÛÒÔ¥ıË Á‡ÒÌÓ‚‡Ì¥ ̇ ‡ÒÓ‚¥È ˜ËÒÚÓÚ¥ ‚ÓÔÂȈ¥‚, ·Ûˆ¥Ï Ó‰‚¥˜ÌËÏ ÔÓÍÎË͇ÌÌflÏ Â‚ÓÔÂȈ¥‚ π Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ̇‰ Ò‚¥ÚÓÏ, ‡ ¥ÒÚÓ¥fl Ö‚ÓÔË ÔÓÎfl„‡π Û ÔÓÏÌÓÊÂÌÌ¥ ÓÁÛÏÛ È ˆÌÓÚ. éÚÓÊ, ÒÎÓ‚Ó ˆÂ ÔÓÍÎË͇Ì ÔÂÂ͇Á‡ÚË Ì‡Ï Ó·ÛÂÌÌfl ˜Ë ÚÓ ¥‰ÂÓÎÓ„¥π˛ ÚÓ„¥‚ˆ¥‚ ‡·‡ÏË (·¥ÎËı ÚÓ„¥‚ˆ¥‚, flÒ̇ ¥˜) Á XVIII ÒÚ., ˜Ë ÚÓ ‰ÓÍÚËÌÓ˛ ÔÓÒÚ‡ˆ¸ÍÓ„Ó Â‚Óβˆ¥ÓÌ¥ÁÏÛ Á ÏËÌÛÎÓ„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. ÄΠ‚·ÒÚË‚‡ ÈÓ„Ó ÙÛÌ-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
͈¥fl ÔÓÎfl„‡π Û ˜ÓÏÛÒ¸ ¥Ì¯ÓÏÛ: ˆÂ ÒÎÓ‚Ó ÔÓ‚ËÌÌÓ ÔÓˆ¥ÎËÚË ‚ ‡Ï‡Î¸„‡ÏÛ, ‰Â ÛÒ¥ ΄ͥ ‰Îfl Ó·ÒÚ¥ÎÛ ˆ¥Î¥ ÔÂÂÏ¥¯‡ÎËÒfl ‚ ¥ÏÎËÒÚÛ ÒÔÓÎÛÍÛ ¥Á Ò‡ÏÓ˛ ¥‰Âπ˛ ÌÂÔÓ‚ÚÓÌÓª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË. íËϘ‡ÒÓÏ Ì‡ ˆ˛ ÍÛθÚÛÛ ˜Ë„‡˛Ú¸ Ì ÒڥθÍË ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ Ì·ÂÁÔÂÍË, ÒͥθÍË Ò‡ÏÓ„Û·˜‡ ÏÂÌڇθ̥ÒÚ¸, ‚ flÍ¥È Á·‡È‰ÛÊ¥ÌÌfl ‰Ó ‚ËÓÍÂÏÎÂÌÓª ̇¯Óª Ú‡‰Ëˆ¥ª, ÌÂÔ‚̥ÒÚ¸, ‡·Ó È ‚Á‡„‡Î¥ ÌˢËÚÂθҸÍËÈ „Ì¥‚ Ô˷ˇ˛Ú¸ ÒÎÓ‚ÂÒÌÓª ÙÓÏË ‚ÂÎËÍÓ‰Û¯ÌÓ„Ó ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÛ. ñ ԇ‚‰‡, ˘Ó ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ‰Â٥̥˛‚‡ÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ÍÛθÚÛÛ – Á„¥‰ÌÓ Á „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËÏË, ıÓÌÓÎÓ„¥˜ÌËÏË ˜Ë ÒÛÚÌ¥ÒÌËÏË ÍËÚÂ¥flÏË, – Ì Á‡Í·‰‡˛˜Ë ‚ Ú‡ÍÛ ‰Â٥̥ˆ¥˛ Óˆ¥Ì˛‚‡Î¸ÌËı ÒÛ‰ÊÂ̸. ñfl ‰Ûıӂ̇ ÚÂËÚÓ¥fl, ҇χ ̇Á‚‡ flÍÓª, ̇ ‰ÛÏÍÛ ‚˜ÂÌËı, ‡ÒÒË¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl, ÍÌË„‡ flÍÓª par excellence, ÍÌË„‡ ÓÒÌÓ‚ ̇ÔË҇̇ ·Û· Ô‚‡ÊÌÓ Ì¥̉Ó‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, ÌÂÁÎ¥˜ÂÌ¥ Ù¥ÎÓÒÓÙҸͥ, ÏËÒÚˆ¸Í¥, ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ flÍÓª ‚ÒÓÚ‡ÎË ÒڥθÍË ¥ÏÔÛθҥ‚, ˘Ó ÔÓıÓ‰flÚ¸ ¥Á å‡ÎÓª Ú‡ ë‰̸Ӫ ÄÁ¥ª, Á¥ ëıÓ‰Û, ‚¥‰ ‡‡·Ò¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ – flÍ Ê ªª ÓÍÂÒÎËÚË Ì‡·¥Ú‡Î¸ÌËÏ ˜ËÌÓÏ? üÍ˘Ó ÏË Á‡ÔËÚÛπÏÓ, ÍÓÎË Ì‡Ó‰Ë·Òfl ˆfl ÍÛθÚÛ‡, ÚÓ ÏÓÊÎË‚¥ ·Û‰¸flÍ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥: ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥Á ëÓ͇ÚÓÏ, Á¥ ë‚. 臂ÎÓÏ, ¥Á ËÏÒ¸ÍËÏ Ô‡‚ÓÏ, ¥Á ä‡ÎÓÏ ÇÂÎËÍËÏ, Û ÔÓˆÂÒ¥ ‰ÛıÓ‚ÌËı Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥È XII ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, Á‡‚‰flÍË ÁÛÒÚ¥˜¥ Á çÓ‚ËÏ ë‚¥-
ÏÓ‰ÂÎ¥, ‡ÌÚËÏÓ‰ÂÎ¥, ÒˆÂ̇¥ª ÓÂÒÚ ÒÂÏÓÚ˛Í h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÓÏ. ç‡Ï ·‡ÍÛπ Ì ¥ÒÚÓ˘ÌËı Á̸̇, ˘Ó· ‚ËÌÂÒÚË ‚ ˆ¥È ÒÔ‡‚¥ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌËÈ ‚‰ËÍÚ, ȉÂÚ¸Òfl ‡‰¯Â ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÏÓÊ̇ Ó·ÒÚÓ˛‚‡ÚË ÍÓÊÌÛ Á ˆËı ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÂÈ, flÍ˘Ó ÏË ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó ÔËÔÛÒÚËÏÓ, ˘Ó ÚÓÈ ˜Ë ¥Ì¯ËÈ ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ ˆ¥ÎÓ„Ó π ÍÓÌÒÚËÚÛ˛˛˜ËÏ ‰Îfl ˆ¥πª ÍÛθÚÛË, ‡ ÓÚÊ ‚¥‰¯ÚÓ‚ıÛ‚‡ÚËÏÂÏÓÒfl ‚¥‰ ‚‡Ú¥ÒÌÓ„Ó ¥¯ÂÌÌfl. èÓ‰¥·ÌÓ ‚Ë„Îfl‰‡π ÔÓ·ÎÂχ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËı ÏÂÊ: ˜Ë Ç¥Á‡ÌÚ¥fl ̇ÎÂÊËÚ¸ ‰Ó ¥ÒÚÓ¥ª Ö‚ÓÔË? ‡ êÓÒ¥fl? ‡ ÓÍÂÏ¥ ÚÂÂÌË ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓª ÄÏÂËÍË? åÓÊ̇ ·ÂÁÍÓ̘ÌÓ ‰Â·‡ÚÛ‚‡ÚË ˆ¥ ÔËÚ‡ÌÌfl, ‡ ÏÓÊ̇ Ó·¥‚‡ÚË ‰ËÒÍÛÒ¥˛, ‡Î ӷ¥‚‡ÚË Ì ˜ÂÂÁ ÔÓÒË·ÌÌfl ̇ ¥ÒÚÓ˘̥ ‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ – ·Ó ÍÓÊÌÛ Á ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËı ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÂÈ Î„ÍÓ Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÚË, Á‡ÒÌÓ‚Û˛˜ËÒ¸ ̇ ˆËı ‚¥‰ÓÏÓÒÚflı, – ‡ ۂˇÁÌËÚË ÚÂ, ˘Ó ÏË ‚‚‡Ê‡πÏÓ ÍÓÌÒÚËÚÛ˛˛˜ËÏ ‰Îfl ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ, ‚ flÍÓÏÛ ÊË‚ÂÏÓ. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ˆfl ÔÓ·ÎÂχ ·¥Î¸¯Â ̇‰‡πÚ¸Òfl ‰Îfl „ÓÎÓÒÛ‚‡ÌÌfl, ‡Ì¥Ê ‰Ó ̇ÛÍÓ‚Ëı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸, ÔË ˆ¸ÓÏÛ ‚‡ÚÓ Á‡ÒÚ„ÚË, ˘Ó Υ͂¥‰‡ˆ¥˛ ˆ¥π˛ ÍÛθÚÛË Ì ÏÓÊ̇ Á‰¥ÈÒÌËÚË „ÓÎÓÒ‡ÏË ·¥Î¸¯ÓÒÚË, ÍÓÚ‡ · ÓÒ‚¥‰˜Ë·, ˘Ó ڇ͇ ÍÛθÚÛ‡ Ì ¥ÒÌÛπ, ‡·Ó ˘Ó ‚Ó̇ Ì ıӘ ‰Ó ̪ ̇ÎÂʇÚË: ÏÂ̯¥ÒÚ¸, fl͇ Á‡ÚflÚÓ ‚¥ËÚËÏ ‚ ªª ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÔÂÈҸ͇ ÍÛθÚÛ‡ Ú‡ÍË ¥ÒÌÛπ. á‡Î˯‡πÚ¸Òfl, flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, ÒÔ¥ÌÓ˛ ÔÓ·ÎÂχ – ÍÓÎË Ê Â‚ÓÔÂȈ¥ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÎË ÒÓ·¥, ˘Ó ÒÍ·‰‡˛Ú¸ Û̥͇θÌËÈ ÍÛθ-
è¥ÒÎfl Á‡‚¯ÂÌÌfl ÑÛ„Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË «ıÓÎӉ̇ ‚¥È̇» ¥ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó-ÔÓÎ¥Ú˘Ì ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl Ï¥Ê ëıÓ‰ÓÏ ¥ á‡ıÓ‰ÓÏ ·ÛÎË ÓÒÌÓ‚ÌÓ˛ ÍÓÌÒÚÂÎflˆ¥π˛ Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÒËÒÚÂÏË. éÒÚ‡ÌÌ¥ ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚ÌÂÒÎË ¥ÒÚÓÚÌ¥ ÍÓÂÍÚË‚Ë. üÍ Ê ҸӄӉ̥ ‚Ë„Îfl‰‡π ÒÚÛÍÚÛ‡ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË? ñfl ÒÚÛÍÚÛ‡ ı‡‡ÍÚÂËÁÛπÚ¸Òfl ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÌÌflÏ Ú¸Óı „‡‚¥Ú‡ˆ¥ÈÌËı ˆÂÌÚ¥‚. èÓ-Ô¯Â, ˆÂ 鄇̥Á‡ˆ¥fl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ Ú‡ ÓÁ‚ËÚÍÛ (éÖëê) ‚Íβ˜ÌÓ ¥Á ŇÁËÎ¥π˛ Ú‡ ͇ªÌ‡ÏË ëı¥‰ÌÓª ÄÁ¥ª; ÔÓ-‰Û„Â, ˆÂ ÔÓÚÂ̈¥ÈÌ¥ Â∂¥Ó̇θ̥ ˆÂÌÚË ÚflÊ¥ÌÌfl – äËÚ‡È, êÓÒ¥fl, ß̉¥fl; ÔÓ-ÚÂÚπ, Â∂¥ÓÌË, ˘Ó Ì ‚ıÓ‰flÚ¸ ‰Ó ÁÓÌ ‚ÔÎË‚Û Ô¯Ëı ‰‚Óı ˆÂÌÚ¥‚. áÛÔËÌËÏÓÒfl ÍÓÓÚÍÓ Ì‡ ˆËı Ú¸Óı ˆÂÌÚ‡ı. éÖëê ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË ·ÂÁ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÏ „‡‚¥Ú‡ˆ¥ÈÌËÏ ˆÂÌÚÓÏ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË ¥Á Ú¸Óı Ô˘ËÌ – ‚¥‰ÌÓÒ̇ ÒÚÛÍÚÛÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘̇ Ó‰ÌÓ¥‰Ì¥ÒÚ¸ ͇ªÌ-˜ÎÂÌ¥‚, ªı χÈÊ ÒËÏÂÚ˘̇ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ÒÚ¸ (Ï¥Ê̇ӉÌËÈ ÔÓ‰¥Î Ô‡ˆ¥) ¥, ̇¯ڥ, ÓÁ„‡ÎÛÊÂ̇ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È̇ ÏÂÂʇ. ä¥Ï ÚÓ„Ó, ÛÒ¥ ˜ÎÂÌË éÖëê π ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÏË ‰Âʇ‚‡ÏË, ˘Ó ÒÔÓ‚¥‰Û˛Ú¸ Ӊ̇ÍÓ‚¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÔË̈ËÔË: ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ Ôβ‡Î¥ÁÏ, ÔÓ‰¥Î ‚·‰Ë ¥ Ô‡‚Ó‚‡
107
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÛÌËÈ ÍÓÏÔÎÂÍÒ, flÍËÈ ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥ ªı̸Ӫ π‰ÌÓÒÚË ‚ Á‡ı¥‰ÌÓÏÛ ıËÒÚËflÌÒÚ‚¥. çÂχπ Ô¥‰ÒÚ‡‚ Ûfl‚ÎflÚË, ˘Ó ÛÒ¥ Ú¥, ıÚÓ ‚ ¥ÁÌ¥ ˜‡ÒË ÔÓ·Ó˛‚‡‚ Ò‡‡ˆËÌ¥‚ ̇ è¥ÂÌÂÈÒ¸ÍÓÏÛ Ô¥‚ÓÒÚÓ‚¥, Ú‡Ú‡¥‚ Û ëËÎÂÁ¥ª ˜Ë ÓÒχÌҸ͠‚¥ÈÒ¸ÍÓ Û ‰ÓÎËÌ¥ ÑÛ̇˛, ÔÓ‰¥ÎflÎË Ò‡Ï ڇÍÛ ÔÓ‰¥·ÌÛ Ò‡ÏÓÒ‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸. é‰Ì‡Í, ÔÓÁ‡ ‚ÒflÍËÏ ÒÛÏÌ¥‚ÓÏ, ˆfl Ò‡ÏÓÒ‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ÒÙÓÏÛ‚‡Î‡Òfl ̇ Ô¥‰ÒÚ‡‚¥ π‰ÌÓÒÚË ‚¥Ë È Ûڂ‰Ë·Òfl ‚ ÂÔÓıÛ, ÍÓÎË Ò‡Ï‡ ˆfl π‰Ì¥ÒÚ¸ ÔÓ˜‡Î‡ ÛÈÌÛ‚‡ÚËÒfl ‚ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥, ‡ Ì Î˯ ̇ ÌÂÁ̇˜ÌËı ÓÒÚ¥‚ˆflı πÂÒ¥. ì ÚÛ Ê ÂÔÓıÛ ·Û‚ Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚‡ÌËÈ ·ÎËÒ͇‚˘ÌËÈ Ú‡ ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ Ú‚Ó˜ËÈ ÓÁÍ‚¥Ú ÛÒ¥ı ÔÓÒÚÓ¥‚ Á̇ÌÌfl È ÏËÒÚˆڂ‡, ‡·Ë ‚ ‰Â‰‡Î¥ ¯‚ˉ¯ÓÏÛ ËÚÏ¥ ‰ÓÔÓ‚‡‰ËÚË Ì‡Ò ‰Ó ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ Á ÛÒ¥Ï ÈÓ„Ó ·ÎËÒÍÓÏ ¥ ÁÎˉÌflÏË. èÓ˜ÛÚÚfl ÁÎˉÂÌÌÓÒÚË ¥ ÒÚ‡ıÛ ÒËθ̥¯Â ÔÓÏÓ‚Îfl˛Ú¸ ‰Ó ̇¯Óª ‚‡ÁÎË‚ÓÒÚ¥, ¥ ҇ϠÚÓÏÛ ¥‰Âfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË ÒÚ‡π Ó·’πÍÚÓÏ ÒÛÏÌ¥‚¥‚. ëÚ‡‚ËÚ¸Òfl Ì ÒڥθÍË Ò‡Ï Ù‡ÍÚ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ˆ¥πª ÍÛθÚÛË, ÒͥθÍË ‚·ÒÌ ªª ÌÂÔÓ‚ÚÓ̇ ‚‡Ú¥ÒÚ¸, ‡ ÁÓÍÂχ ÔÂÚÂÌÁ¥ª ̇ ‚ˢ¥ÒÚ¸, ÔË̇ÈÏÌ¥ Û ÌËÁˆ¥ ˆ‡ËÌ Ô¯Ófl‰ÌÓª ‚‡„Ë. íËϘ‡ÒÓÏ ¥ÒÌÛ˛Ú¸ Ô˘ËÌË, ‡·Ë ‚ˢ¥ÒÚ¸ ÓÚÛ ÓÍÂÒÎËÚË È ÔËÈÌflÚË Ì ÒÓÓÏÎfl˜ËÒ¸. ä¥Î¸Í‡ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ fl ‚¥‰‚¥‰‡‚ ‰ÓÍÓÎÛÏ·Ó‚¥ ԇϒflÚÍË åÂÍÒËÍË, ÔË ˆ¸ÓÏÛ ÒÍÓËÒÚ‡‚Òfl Á ̇„Ó‰Ë Ô·ۂ‡ÚË Û ÚÓ‚‡-
‰Âʇ‚‡. 65% Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ‚‡ÎÓ‚Ó„Ó ÔÓ‰ÛÍÚÛ ‚ËÓ·ÎflπÚ¸Òfl Û Í‡ªÌ‡ı, ˘Ó ̇ÎÂʇڸ ‰Ó éÖëê. åÓÊ̇ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó Ï¥Ê Í‡ªÌ‡ÏË-˜ÎÂ̇ÏË Ì ¥ÒÌÛπ ‰ËÎÂÏË ·ÂÁÔÂÍË, ‡ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË ‚ ÏÂʇı 鄇̥Á‡ˆ¥ª Î˯ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ¥ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ; flÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ – ÁÓÒÚ‡˛˜‡ ÂÍÓÌÓÏ¥Á‡ˆ¥fl Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. á Ó„Îfl‰Û ̇ β‰Ò¸ÍËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î (Û ÒÔ‡‰‡˛˜ÓÏÛ ÔÓfl‰ÍÛ), ÔÓÚÂ̈¥ÈÌËÏË Ò‚¥ÚÓ‚ËÏË ˆÂÌÚ‡ÏË ÏÓÊ̇ ‚ËÁ̇ÚË äËÚ‡È, ß̉¥˛, êÓÒ¥˛ ¥ ŇÁËÎ¥˛, ıÓ˜‡ ̇Á‚‡Ì¥ ‰Âʇ‚Ë π, Ô‚‡ÊÌÓ, Ù‡ÍÚÓ‡ÏË Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË, Á flÍËÏË Ï¥Ê̇Ӊ̇ ÒԥθÌÓÚ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ‡ıÛ‚‡ÚËÒfl, ‡Ì¥Ê ‚ˇÁÌËÏË ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏË „‡‚ˆflÏË. ôÓ Ê ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl Á‡„ÓÁÎË‚Ëı ‰Îfl Ï¥Ê̇ӉÌÓª ·ÂÁÔÂÍË ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ Ï¥Ê ˆËÏË ÔÓÚÂ̈¥ÈÌËÏË Ò‚¥ÚÓ‚ËÏË ˆÂÌÚ‡ÏË, ÚÓ ‚ÓÌË ÏÓÊÎË‚¥ Ï¥Ê äËÚ‡πÏ Ú‡ ß̉¥π˛, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, Ú‡ Ï¥Ê êÓÒ¥π˛ ¥ äËÚ‡πÏ – Á ¥Ì¯Ó„Ó. èÓÚÂ, ‚‡ÚÓ Ì‡„ÓÎÓÒËÚË, ˘Ó ÔÓÎ¥ÚË͇ ÓÁ·Óπ̸ ¥ fl‰ÂÌËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ˆËı ‰Âʇ‚, ÔÓ‰¥·ÌÓ flÍ Û ÅËڇ̥ª ˜Ë î‡Ìˆ¥ª, 𠇉¯Â ˜ËÌÌËÍÓÏ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ò‡ÏÓ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ª, ‡Ì¥Ê Á‡„ÓÁÓ˛ ‰Îfl Ï¥Ê̇ӉÌÓª ·ÂÁÔÂÍË. üÍËÏ Ê ˜ËÌÓÏ ÒÚÛÍÚÛÓ‚‡Ì‡ Ï¥Ê̇Ӊ̇ ÒËÒÚÂχ Û Â∂¥ÓÌ¥, ˘Ó ÓıÓÔβπ ͇ªÌË ä‡Ë·Ò¸ÍÓ„Ó ·‡ÒÂÈÌÛ, ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓª ÄÏÂËÍË, ÄÙËÍÛ Ú‡ ÄÁ¥˛ ¥ flÍËÈ Ì‡ÒÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
108
ËÒÚ‚¥ ‚¥‰ÓÏÓ„Ó ÏÂÍÒË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔËÒ¸ÏÂÌÌË͇, ‚ˉ‡ÚÌÓ„Ó Á̇‚ˆfl ¥ÒÚÓ¥ª ¥Ì‰¥‡ÌÒ¸ÍËı ̇Ӊ¥‚. èÓflÒÌ˛˛˜Ë ÏÂÌ¥ Á̇˜ÂÌÌfl ·‡„‡Ú¸Óı ˜ÂÈ, ˜Ó„Ó fl Ò‡Ï Ì¥ÍÓÎË · Ì ‚ÚflÏË‚, Ï¥È „¥‰ ˜‡ÒÚÓ Ô¥‰ÍÂÒ₇‚ ‚‡‚‡ÒÚ‚Ó ¥ÒÔ‡ÌÒ¸ÍËı ÒÓΉ‡ÙÓÌ¥‚, ÍÓÚ¥ ÓÁ·Ë‚‡ÎË ‡ÒÚÂÍҸͥ ÒÍÛθÔÚÛË, ÔÂÂÔ·‚ÎflÎË ˜Û‰Ó‚¥ Ù¥„ÛÍË ¥Á ÁÓÎÓÚ‡ ̇ ÏÓÌÂÚË Á ÔÓÚÂÚÓÏ ¥ÏÔ‡ÚÓ‡ ¥ Ú.Ô. ç‡ ˆÂ fl ‚¥‰ÔÓ‚¥‚: «É‡‰‡π¯, ‚ÓÌË ·ÛÎË ‚‡‚‡‡ÏË – ‡ ÏÓÊÂ, ‚ÓÌË Ú‡ÍË ·ÛÎË ¥ÒÚËÌÌËÏË Â‚ÓÔÂȈflÏË, ÏÓÊÂ, ̇‚¥Ú¸ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ÏË ÒÔ‡‚ÊÌ¥ÏË Â‚ÓÔÂȈflÏË; ˆ¥ β‰Ë ‚ÒÂÈÓÁ ÒÔËÈχÎË Ò‚Ó˛ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÛ Ú‡ ·ÚËÌÒ¸ÍÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥˛ ¥ ‚·ÒÌ Á‡‚‰flÍË ˆ¸ÓÏÛ Ì χÎË ÊÓ‰ÌËı Ô˘ËÌ ·ÓÓÌËÚË ‚¥‰ ÁÌˢÂÌÌfl ÔÓ„‡ÌÒ¸ÍËı ·ÓÊÍ¥‚ ˜Ë ÒÚ‡‚ËÚËÒfl ¥Á ÂÒÚÂÚÒ¸ÍËÏ ‰ËÒڇ̈¥˛‚‡ÌÌflÏ ‡·Ó ˆ¥Í‡‚¥ÒÚ˛ ÏÛÁÂπÁ̇‚ˆ¥‚ ‰Ó Ó·’πÍÚ¥‚, flÍ¥ ÌÂÒÎË ‚ ÒÓ·¥ ¥Ì¯ËÈ, ‡ ÓÚÊ ‚ÓÓÊËÈ ÂÎ¥„¥ÈÌËÈ ÒÂÌÒ. üÍ˘Ó ªıÌfl Ôӂ‰¥Ì͇ ‚ˉ‡πÚ¸Òfl Ì‡Ï „¥‰ÌÓ˛ Ó·ÛÂÌÌfl, ÚÓ ÏÓÊÂ, ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì‡Ï Ò‡ÏËÏ flÍ ªıÌfl, Ú‡Í ¥ ̇¯‡ ‚·Ò̇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl Á·‡È‰ÛÊ¥ÎË?» üÒ̇ ¥˜, ˆÂ ·Û‚ ڥθÍË Ê‡Ú, ‡Î Ì ˆ¥ÎÍÓÏ ·ÂÁÌ‚ËÌÌËÈ. Ç¥Ì ÏÓÊ ÛÛıÓÏËÚË ÂÙÎÂÍÒ¥ª ̇‰ ÔËÚ‡ÌÌflÏ, flÍÂ, ÏÓÊÎË‚Ó, π ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËÏ ‰Îfl ‚ËÊË‚‡ÌÌfl Ò‚¥ÚÛ Û Ú‡ÍÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥, ‚ flÍÓÏÛ ÏË ÈÓ„Ó Á̇πÏÓ: ˜Ë Á˘ÎË‚ËÈ ¥ÌÚÂÂÒ ¥ ÚÓ·ÌÚÌ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ¥Ì¯Ëı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È ÏÓÊÎË‚¥ ڥθ-
Îflπ χÈÊ 2 ϥθfl‰Ë β‰ÂÈ? ó‡ÒÚ͇ ˆ¸Ó„Ó Â∂¥ÓÌÛ Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ‚‡ÎÓ‚ÓÏÛ ÔÓ‰ÛÍÚ¥ ÒÍ·‰‡π 3%, ‡ Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ÚÓ„Ó‚ÂθÌÓÏÛ Ó·ÓÓÚ¥ 5%. èÓÔË Ï‡∂¥Ì‡Î¸Ì¥ ÔÓÁˈ¥ª Û Ò‚¥ÚÓ‚¥È ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥, ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ˆËı ͇ªÌ ÔÂÂÊË‚‡˛Ú¸ ÔÓˆÂÒË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÏÓ·¥Î¥Á‡ˆ¥ª (ÔÓÎÂÚ‡ËÁ‡ˆ¥fl, ‡Ì‡Î¸Ù‡·ÂÚËÁ‡ˆ¥fl, Û·‡Ì¥Á‡ˆ¥fl), ÍÓÚ‡ π ÓÒÌÓ‚Ó˛ ‰Îfl ÔÓÎ¥ÚËÁ‡ˆ¥ª ˆËı ÒÛÒԥθÒÚ‚. ñÂÈ Ò„ÏÂÌÚ Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÒËÒÚÂÏË Ì‡Ò˘ÂÌËÈ ‚¥È̇ÏË, ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡ÏË, ·¥‰Ì¥ÒÚ˛; ÚÛÚ Ì‡ÒÎ¥‰ÍË ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó Ú¥ÒÌÓ ÔÂÂÔÎ¥Ú‡˛Ú¸Òfl ¥Á ÚÛ‰ÌÓ˘‡ÏË ÔÓÒÚÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û. íÓ ˜Ë ¥ÒÌÛ˛Ú¸ Û ˆ¸ÓÏÛ Ò„ÏÂÌÚ¥ Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÒËÒÚÂÏË ÓÒÌÓ‚Ë Ï‡È·ÛÚÌ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓfl‰ÍÛ? ťθ¯¥ÒÚ¸ ‡Ì‡Î¥ÚËÍ¥‚ ‚‚‡Ê‡π, ˘Ó ̇ȷÎËʘËÏ ˜‡ÒÓÏ Ì ‚‰‡ÒÚ¸Òfl ÔÓ‰Ó·ÚË ÔÓ„ÂÒÛ˛˜Óª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª χ∂¥Ì‡Î¥Á‡ˆ¥ª Á„‡‰‡ÌÓ„Ó Â∂¥ÓÌÛ. á Ó„Îfl‰Û ̇ ÔÓ‰‡Î¸¯Û ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û, ˆ¥ Ì„‡ÚË‚Ì¥ fl‚ˢ‡ ÏÓÊ̇ Υ͂¥‰Û‚‡ÚË Á‡ ÛÏÓ‚Ë ‡‰Ë͇θÌÓª ÁÏ¥ÌË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª Ú‡ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË ˘Ó‰Ó ͇ªÌ, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl. ᇷÛÚË ÔÓ ÌÛʉÂÌÌ¥ÒÚ¸ ˆËı Â∂¥ÓÌ¥‚ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó, ÔÓÚ¥Í ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ·¥ÊÂ̈¥‚ ‰Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ˆÂÌÚ¥‚ ÁÓÒÚ‡ÚËÏÂ. ñ Ì Ô˂‰ ‰Ó ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı ÒÚÛÍÚÛ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ‡Î ÒÔ˘ËÌËÚ¸ ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl, „Ó‚Ófl˜Ë ÏÓ‚Ó˛ ¯‡ı¥‚, ÌÂÛÌËÍÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ˆÛ∂ˆ‚‡Ì∂¥‚. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍË ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ÏË ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó ÔÂÂÒÚ‡ÎË ÒÔËÈχÚË ‚ÒÂÈÓÁ ‚·ÒÌÛ? ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË: ‰Ó flÍÓª Ï¥Ë ÏË ÏÓÊÂÏÓ ÔÓ„Ó‰ÊÛ‚‡ÚËÒfl Á ̇¯Ó˛ ‚ËÌflÚÍÓ‚Ó˛ ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ˛ ‰Ó Ӊ̥πª Á ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È ·ÂÁ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ„Ó Ô‡„ÌÂÌÌfl ÁÌË˘Û‚‡ÚË ¥Ì¯¥? äÓÎË ‚¥ÌÓ, ˘Ó ‚‡‚‡ÒÚ‚‡ ÏÓÊ̇ ÁÂÍÚËÒfl ڥθÍË ‡ÁÓÏ Á ‚·ÒÌÓ˛ ÍÛθÚÛÓ˛, ÚÓ Á‚¥‰ÒË ‚ËÔÎË‚‡π, ˘Ó ̇ Ì‚‡‚‡ÒÚ‚Ó Á‰‡ÚÌ¥ ڥθÍË Ú¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, flÍ¥ Á‡ÌÂÔ‡‰‡˛Ú¸; ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ Ï‡ÎÓ‚Ú¥¯ÌËÈ. ç ‰Ûχ˛, ‡·Ë ‚¥Ì ·Û‚ Ô‡‚ËθÌËÏ. 燂ԇÍË, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ, Û ÓÁ‚ËÚÍÛ Ì‡¯Óª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª π Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë, Á‡ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl ‚ Ú‡ÍÓÏÛ ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ. ì flÍÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ‚ÓflÍË äÓÚÂÒ‡ ·ÛÎË ‚‡‚‡‡ÏË? áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ‚ÓÌË ·ÛÎË Á‡‚ÓÈÓ‚ÌË͇ÏË, ‡ Ì ÂÒÚ‡‚‡ÚÓ‡ÏË Ô‡Ï’flÚÓÍ; ‚ÓÌË ·ÛÎË ÊÓÒÚÓÍËÏË, ıÚË‚ËÏË È ·ÂÁʇΥÒÌËÏË, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò, Á‰‡πÚ¸Òfl, ÔÓ·ÓÊÌËÏË, ˘ËÓ ‚¥‰‰‡ÌËÏË Ò‚ÓªÈ ‚¥¥ ¥ ÔÂÂÍÓ̇ÌËÏË Û Ò‚ÓªÈ ‰ÛıÓ‚Ì¥È ‚ˢÓÒÚ¥. üÍ˘Ó ‚ÓÌË ·ÛÎË ‚‡‚‡‡ÏË, ÚÓ Ú¥Î¸ÍË Û ÚÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ˘Ó ‚‡‚‡ÒÚ‚ÓÏ Á‡ ‰Â٥̥ˆ¥π˛ π ÛÒ¥ Á‡‚Ó˛‚‡ÌÌfl, ‡·Ó ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÓÌË Ì ‚Ëfl‚ÎflÎË ¯‡ÌË ‰Ó β‰ÂÈ, ÍÓÚ¥ ÊËÎË Á‡ ¥Ì¯ËÏË Á‚˘‡flÏË Ú‡ ‚¯‡ÌÓ‚Û‚‡ÎË ¥Ì¯Ëı ·Ó„¥‚, ‡·Ó ÔÓÒÚÓ ÚÓÏÛ, ˘Ó ªÏ ·‡ÍÛ‚‡ÎÓ ÚÓ·ÌÚÌÓÒÚË ‰Ó ¥Ì¯Ëı ÍÛθÚÛ. é‰Ì‡˜Â ÚÛÚ ÏË ÚÓ͇πÏÓÒfl ÍÎÓÔ¥ÚÍÓª ÔÓ·ÎÂÏË: flÍÛ Ï¥Û ÔÓ¯‡ÌË ‰Ó ¥Ì¯Ëı ÍÛθÚÛ ÏÓÊ̇ ‚Á‡„‡Î¥ ÂÍÓÏẨۂ‡ÚË, ¥
óË ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ÒÚÛÍÚÛÌ¥ ÏÓ‰ÂÎ¥ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ì¥ ‰Ó ÓÔËÒ‡ÌËı ‚ˢÂ? í‡Í, ¥ÒÌÛ˛Ú¸. 诇 ÏÓ‰Âθ – ëòÄ-ˆÂÌÚ˘̇, Ó‰ÌÓÔÓÎfl̇. Ä‚ÚÓÓÏ ªª π ó‡ÎÁ ä‡ÛÚ„‡ÏÏ (1). çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÂ, ˘Ó Û Ò‚¥Ú¥ ¥ÒÌÛπ ·‡„‡ÚÓ ‰Û„Ófl‰ÌËı ‰Âʇ‚, ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÈ ˜Ë ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÒÚ‡ÚÛÒ flÍËı Ì‚ËÁ̇˜ÂÌËÈ, π Î˯ Ӊ̇ ÒÛÔ‰Âʇ‚‡ Á ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏ ¥ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÏ ÒÚ‡ÚÛÒÓÏ – ëòÄ. Ç¥‰ÌÓÒ̇ ‚Ú‡Ú‡ ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚË – Ì ̇ÒÎ¥‰ÓÍ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Ô˘ËÌ, ‚Ó̇ ÁÛÏÓ‚ÎÂ̇ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏË ¥ ÚÓÏÛ ÔÓÔ‡‚ÌËÏË Ô˘Ë̇ÏË. ÇË¥¯‡Î¸ÌÓ˛ π ‚ÓÎfl ëòÄ ·ÛÚË Ò‚¥ÚÓ‚Ó˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ˛ ÔÓÚÛ„Ó˛. ÅÂÁ ëòÄ ¥ ªı ÓÎ¥ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÒÚÓÓʇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÒÙ ҂¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË ÓÔ‡ÌÛπ ı‡ÓÒ. ïÓ˜‡ ˆfl ÏÓÌÓÔÓÎfl̇ ÒÚÛÍÚÛ‡ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÒËÒÚÂÏË π ÚËϘ‡ÒÓ‚Ó˛ ÍÓÌÒÚÂÎflˆ¥π˛, Û ÔÂÂı¥‰ÌËÈ ÔÂ¥Ó‰, flÍ ‚‚‡Ê‡π ä‡ÛÚ„‡ÏÏÂ, ‚ÒÂ Ê Ì ¥ÒÌÛπ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë ‰Ó ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Óª ÓÎ¥ ëòÄ Û Ò‚¥Ú¥. üÍ˘Ó Ô¯‡ ÏÓ‰Âθ ∂ÛÌÚÛπÚ¸Òfl ̇ ˜¥ÚÍ¥È ¥π‡ıËÁ‡ˆ¥ª Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÒËÒÚÂÏË, ÚÓ ‰Û„‡, Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂ̇ ¥ÏÂÌÂÏ ß.LJÎÎπ¯Ú‡È̇, ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ¥Á ÔÓ„ÌÓÁÛ‚‡ÌÌfl ÔÓ‰‡Î¸¯Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ è¥‚Ì¥˜-襂̥˜ Û ‡Ï͇ı 鄇̥Á‡ˆ¥ª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ (2). ß.LJÎÎπ¯Ú‡ÈÌ ‚‚‡Ê‡π, ˘Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
flÍÓª ÏËÚ¥ ı‚‡ÎË„¥‰Ì‡ ‚ÓÎfl Ì ‚Ëfl‚ËÚËÒfl ‚‡‚‡ÓÏ Ò‡Ï‡ ÒÓ·Ó˛ ÔÂÂÓ‰ÊÛπÚ¸Òfl Û ·‡È‰ÛÊ¥ÒÚ¸, ‡ ÚÓ È ‚Á‡„‡Î¥ Òı‚‡ÎÂÌÌfl ‚‡‚‡ÒÚ‚‡? LJ‚‡ÓÏ ÒÔÂ¯Û ‚‚‡Ê‡ÎË ÚÓ„Ó, ıÚÓ „Ó‚ÓË‚ ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, Ó‰Ì‡Í Ì‚‰Ó‚Á¥ ˆÂ ÒÎÓ‚Ó Ì‡·ÛÎÓ ÍÛθÚÛÌÓ Ó‰¥ÓÁÌÓ„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ. ìÒ¥, ıÚÓ ‚Ë‚˜‡‚ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥˛, ԇϒflÚ‡˛Ú¸ Ò·‚ÂÚÌËÈ ÔÓÎÓ„ Ñ¥Ó„Â̇ ã‡ÂÚÒ¸ÍÓ„Ó, ‚ flÍÓÏÛ ‚¥Ì ÔÓ·Ó˛π ÔÓÏËÎÍÓ‚Û ÚÂÓ¥˛, ·Ûˆ¥Ï Ù¥ÎÓÒÓÙ¥fl ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ ‰Ó „ÂÍ¥‚ Û ‚‡‚‡¥‚, Û ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍËı „¥ÏÌÓÒÓÙ¥ÒÚ¥‚, Û ‚‡‚ËÎÓÌÒ¸ÍËı ˜Ë ÍÂθÚÒ¸ÍËı ʈ¥‚; ÛÊ ‚ Ú¥ ˜‡ÒË ‚¥Ì ‡Ú‡ÍÛ‚‡‚ ÍÛθÚÛÌËÈ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏ ‡·Ó ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥ÚËÁÏ III ÒÚÓÎ¥ÚÚfl; Ì¥, ͇Ê ‚¥Ì, ҇ϠÚÛÚ, ‰Â Á̇ıÓ‰flÚ¸Òfl ÏÓ„ËÎË ‡Ù¥ÌflÌË̇ åÛÁ‡ Ú‡ Ù¥‚‡Ìˆfl ã¥Ì‡, ÒË̇ ÉÂÏÂÒ‡ È ì‡Ì¥ª, ҇ϠÚÛÚ ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl Ù¥ÎÓÒÓÙ¥fl, flÍ ¥ ¥‰ β‰Ò¸ÍËÈ Á‡„‡ÎÓÏ. Ñ¥Ó„ÂÌ ÓÁÔÓ‚¥‰‡π ÔÓ ‰Ë‚Ó„Îfl‰Ì¥ Á‚˘‡ª ı‡Î‰ÂÈÒ¸ÍËı χ„¥‚ ¥ ·ÓÊ‚¥Î¸Ì¥ ‚¥Û‚‡ÌÌfl π„ËÔÚflÌ, ¥ Ó·Û˛πÚ¸Òfl ‰Ûψ¥, ˘Ó ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË Ù¥ÎÓÒÓÙÓÏ éÙÂfl Á î‡Í¥ª, ˜ÓÎÓ‚¥Í‡, ÍÓÚËÈ ·ÂÁÒÓÓÏÌÓ ÔËÔËÒÛ‚‡‚ ·Ó„‡Ï ÛÒ¥ β‰Ò¸Í¥ ÔËÒÚ‡ÒÚ¥, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ È Ì‡È̥͘ÂÏÌ¥¯¥. ì ˆ¸ÓÏÛ ¥¯Û˜ÓÏÛ Ò‡ÏÓÒڂ‰ÊÂÌÌ¥ ‚¥‰˜Û‚‡πÚ¸Òfl ‰Âfl͇ ÌÂÔ‚̥ÒÚ¸: Ú‚¥ Ñ¥Ó„Â̇ ã‡ÂÚÒ¸ÍÓ„Ó ·Û‚ ̇ÔËÒ‡ÌËÈ Û ÂÔÓıÛ, ÍÓÎË ‰‡‚Ì¥ Ï¥ÙË ÛÊ ‚Ú‡ÚËÎË ·ÛÎÓ Ò‚Ó˛ ÊËÚÚπ‚¥ÒÚ¸ ‡·Ó ÒÛ·Î¥ÏÛ‚‡ÎËÒfl Û Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÛ ÒÔÂÍÛÎflˆ¥˛, ‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ Ú‡ ÍÛθÚÛÌËÈ Î‡‰ ‚Ë-
ÔÓ‚¥‰Ì¥ ‰Âʇ‚Ë Ò‚¥ÚÛ ÔÓ‰¥ÎflÚ¸Òfl ̇ ‰‚‡ Ú‡·ÓË-·ÎÓÍË Ï¥Ê ëòÄ, üÔÓÌ¥π˛ ¥ äËÚ‡πÏ flÍ Á‡Ô¥ÎÎflÏ Ú‡ Öë ¥Á ëı¥‰ÌÓ-ñÂÌڇθÌÓ˛ Ö‚ÓÔÓ˛ ¥ ëçÑ flÍ Á‡Ô¥ÎÎflÏ. ÄÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ-flÔÓÌҸ͠„‡‚¥Ú‡ˆ¥ÈÌ ÔÓΠ‚ÔÎË‚‡ÚËÏ ڇÍÓÊ Ì‡ Û‚ÂÒ¸ ÚËıÓÓ͇ÌÒ¸ÍËÈ Â∂¥ÓÌ, ‚Íβ˜ÌÓ ¥Á ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓ˛ ÄÏÂËÍÓ˛ ¥ 襂‰ÂÌÌÓ˛ ÄÙËÍÓ˛, ‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ·ÎÓÍ ÍÓ̈ÂÌÚÛ‚‡ÚËÏ ҂¥È ‚ÔÎË‚ ̇ ÄÙˈ¥. ëÔ¥ÌÓ˛ ÚÂËÚÓ¥π˛ ‚‚‡Ê‡ÚËÏÛÚ¸Òfl ëÂÂ‰Ì¥È ëı¥‰ ¥ èÂҸ͇ Á‡ÚÓ͇. ñfl ÏÓ‰Âθ Ô‰·‡˜‡π ÁÛÏÓ‚ÎÂÌËÈ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ˛ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ÓÁÍÓÎ éÖëê. íÂÚfl ÏÓ‰Âθ – ÏÛθÚËÔÓÎfl̇. ÇËı¥‰ÌÓ˛ ÚÛÚ π ÚÂÁ‡ ÔÓ ÌÂÒÚËÏÌÛ ‰ËÙÛÁ¥˛ ‚·‰Ë, fl͇ Ì ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÓÍÂÏ¥È ‰Âʇ‚¥ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÚË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ ¥/‡·Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ‚·‰Û, ÍÂÛ˛˜ËÒ¸ Î˯ ‚·ÒÌËÏË ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË. èÓÎ˛Ò‡ÏË ˆ¥πª ÒËÒÚÂÏË π ëòÄ, üÔÓÌ¥fl, Öë, ëçÑ, äËÚ‡È (3). èÓÚ ˆfl ÏÓ‰Âθ Ì ‚‡ıÓ‚Ûπ ¥ÁÌ¥ ‚Ëı¥‰Ì¥ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª Û Á„‡‰‡ÌËı ͇ªÌ‡ı. óÂÚ‚ÂÚ‡ ÏÓ‰Âθ (Ö.ꇂÂÌÂÈ·) ÔÓ„Î˷βπ ÚÂÁÛ ÔÓ ‰ËÙÛÁ¥˛ ‚·‰Ë, „Ó‚Ófl˜Ë ÔÓ Á‡„‡Î¸ÌÛ ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó ÛÒ‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÂÌÌfl ‚ÂÎËÍËı, Ò‰̥ı ¥ Ì‚ÂÎËÍËı ‰Âʇ‚: general unalignment (4). äÓ̈ÂÌÚ‡ˆ¥fl ‚·‰Ë ¥ „‡‚¥Ú‡ˆ¥ÈÌ¥ ˆÂÌÚË ÚÛÚ Ì Á„‡‰Û˛Ú¸Òfl, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Û Î¥Í‚¥‰‡ˆ¥˛ ¥ Á‡ÌÂÔ‡‰ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ¥π‡ı¥˜ÌËı ÒÚÛÍÚÛ.
109
ОРЕСТ СЕМОТЮК НОВИЙ СВІТОВИЙ ПОРЯДОК – МОДЕЛІ, АНТИМОДЕЛІ, СЦЕНАРІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
fl‚Îfl‚ ‚ˇÁÌ¥ ÓÁ̇ÍË ÓÁÍ·‰Û. âÓ„Ó ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ·ÛÎË ÒÚ‡ÚË ‚‡‚‡Ë, ÚÓ·ÚÓ ıËÒÚËflÌË. ßÌÓ‰¥, Á‡‡ÊÂÌ¥ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥π˛ òÔÂÌ∂· ˜Ë ¥Ì¯Ó˛ «¥ÒÚÓ˘ÌÓ˛ ÏÓÙÓÎÓ„¥π˛», ÏË Ûfl‚ÎflπÏÓ, ̇˜Â ҇ϥ ÊË‚ÂÏÓ Û ÔÓ‰¥·Ì¥ ˜‡ÒË, ˘Ó ÏË ÓÒÚ‡ÌÌ¥ Ò‚¥‰ÍË Ô˘ÂÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. è˘ÂÌÓª ÍËÏ? ç ÅÓ„ÓÏ, ‡ ‡‰¯Â Á‰Ó„‡‰ÌËÏË «Á‡ÍÓ̇ÏË ¥ÒÚÓ¥ª». ç‡ÒÔ‡‚‰¥, ıÓ˜‡ ÊÓ‰ÌËı Á‡ÍÓÌ¥‚ ¥ÒÚÓ¥ª ÏË Ì Á̇πÏÓ, ‡Î ÏÓÊÂÏÓ ªı ‚Ë„‡‰‡ÚË ÒͥθÍË Á‡Ï‡ÌÂÚ¸Òfl, ‡ ‚Ë„‡‰‡Ì¥ ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ ·Û‚‡ È Û˜‚ËÚËÒfl flÍ Ò‡ÏÓÁ‰¥ÈÒÌ˛‚‡Ì¥ ÔÓÓˆÚ‚‡. 燯‡ ÔÓÒÚ‡‚‡ ˘Ó‰Ó ˆ¸Ó„Ó ÔËÚ‡ÌÌfl ‚Í‡È ‰‚ÓÁ̇˜Ì‡, ‡ ÏÓÊÎË‚Ó, È ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó ÒÛÔ˜ÎË‚‡: Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÏË ‡ÒÓˆ¥˛πÏÓ Ò· Á ÚËÏ ¥ÁÌӂˉÓÏ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÛ, flÍËÈ ÛÚËÏÛπÚ¸Òfl ‚¥‰ Óˆ¥ÌÓ˜ÌËı ÒÛ‰ÊÂ̸ ̇ ‡‰ÂÒÛ ÓÁχªÚËı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È Ú‡ ÔÓ„ÓÎÓ¯Ûπ ªı ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌÛ ¥‚Ì¥ÒÚ¸; Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ˜ÂÂÁ ÚÂ, ˘Ó ÏË ÔÓ„Ó‰ÊÛπÏÓÒfl ̇ ˆ˛ ¥‚Ì¥ÒÚ˛, ÚÓ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÔÓ„Ó‰ÊÛπÏÓÒfl Á ‚ËÌflÚÍÓ‚¥ÒÚ˛ Ú‡ ÌÂÚÓ·ÌÚÌ¥ÒÚ˛ ÍÓÊÌÓª ÍÛθÚÛË ÁÓÍÂχ, ‡ ˜ËÌfl˜Ë ˆÂ, ÔÓ„Ó‰ÊÛπÏÓÒfl Á ÚËÏ, ˘Ó ̇˜Â·ÚÓ ‰Ó·πÏÓ, Ô˯‡˛˜ËÒ¸ ÒÓ·Ó˛. ñfl ‰‚ÓÁ̇˜Ì¥ÒÚ¸ Ì π Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌÓ˛, ÔÓÁ‡flÍ ‚Ò‰ËÌ¥ ˆ¥πª ÍÓÌÙÛÁ¥ª Ûڂ‰ÊÛ˛Ú¸Òfl ı‡‡ÍÚÂÌ¥ ËÒË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË ‚ ªª Á¥Î¥È ÙÓÏ¥, ‡ Ò‡ÏÂ, ªª Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl Û ÒÓ·¥, ‚¥‰Íˉ‡ÚË ‚·ÒÌÛ ‚ËÌflÚÍÓ‚¥ÒÚ¸, ªª ‚ÓÎfl ‰Ë‚Ë-
Ç ‰ÂflÍËı ÏÓ‰ÂÎflı Û‚‡„‡ ÁÓÒ‰ÊÂ̇ ̇ ÓÍÂÏËı ‡ÒÔÂÍÚ‡ı. ì Á„‡‰‡Ì¥È ÏÓ‰ÂÎ¥ Ó‰ÌÓÔÓÎflÌÓÒÚË Ú‡Í Á‚‡Ì¥ Á·ÓÈÌ¥ ‰Âʇ‚Ë (weapon states) ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ ÔÓ‚¥‰ÌÛ Óθ, ÓÒͥθÍË ‚ÓÌË ‚ ÁÏÓÁ¥ ÔÓÒ¥flÚË ı‡ÓÒ Û Ï¥ÊÌ‡Ó‰Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥ (㥂¥fl, ߇Í). ì Á·ÓÈÌËı ‰Âʇ‚‡ı ‰Âʇԇ‡Ú ‰ÓÏ¥ÌÛπ ̇‰ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ. éÒͥθÍË ˆ¥ ‰Âʇ‚Ë ‚ÓÎÓ‰¥˛Ú¸ Á̇˜ÌËÏË Á‡Ô‡Ò‡ÏË Ì‡ÙÚË, ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ ‚ËÒÚÛÔ‡ÚË Û ÓÎ¥ ‰Âʇ‚-ÓÁÔÓ‰¥Î¸ÌËÍ¥‚ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı Á‡Ô‡Ò¥‚ ̇ÙÚË, Ì χ˛˜Ë ÔÓÚÂ·Ë Û ÒÚ‚ÓÂÌÌ¥ ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. èÓÏËÒÎÓ‚¥ ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÌÓ‚ËÌÍË ‚ÓÌË ¥ÏÔÓÚÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸, ‡ ‰Âʇ‚̇ Ò͇·Ìˈfl ÔÓÔÓ‚Ì˛‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl Á ÂÍÒÔÓÚÛ Ì‡ÙÚÓ‚Ëı Á‡Ô‡Ò¥‚. èÓÚÂ, ‚‡ÚÓ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ÊӉ̇ ¥Á ˆËı ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËı ÏÓ‰ÂÎÂÈ Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ‡ΥflÏ. ë‚¥Ú ‚Ê Ì ӉÌÓÔÓÎflÌËÈ. ÇÁ‡πÏÓÁ‚’flÁÍË ¥ ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‚ ‡Ï͇ı éÖëê Á‡Ì‡‰ÚÓ Ú¥ÒÌ¥, ˘Ó· „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÈÏÓ‚¥Ì¥ÒÚ¸ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ è¥‚Ì¥˜-襂̥˜. ô ÏÂ̯ ‚¥Ó„¥‰ÌËÏË π ·ÂÁÔÓ·ÎÂÏ̇ ÍӇΥˆ¥fl Ï¥Ê ëòÄ ¥ üÔÓÌ¥π˛, ‡·Ó Ê ÍÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥fl Ï¥Ê Öë ¥ ëòÄ. èÓÔË ÛÒ¥ ‰ÂÍ·‡ˆ¥ª, ëı¥‰ÌÓ-ñÂÌڇθ̇ Ö‚ÓÔ‡ ¥ ëçÑ ˘Â ÚË‚‡ÎËÈ ˜‡Ò Ì ·Û‰ÛÚ¸ ̇‰¥ÈÌËÏ Á‡Ô¥ÎÎflÏ ‰Îfl Öë. åÛθÚËÔÓÎfl̇ ÏÓ‰Âθ Á‡Ì‡‰ÚÓ ÔÓÒÚ‡ ¥ ÒıÂχÚ˘̇, ˘Ó·Ë ‚¥‰Ó·‡Ê‡ÚË ÒÛ˜‡ÒÌÛ ÒÚÛÍÚÛÛ Ï¥Ê̇ӉÌÓª h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
110
ÚËÒfl ̇ Ò· ҇ÏÛ Ó˜Ëχ ¥Ì¯Ëı. ìÊ ̇ Ò‡ÏÓÏÛ ÔÓ˜‡ÚÍÛ Á‡‚Ó˛‚‡Ì¸ πÔËÒÍÓÔ Å‡ÚÓÎÓÏÂÓ ‰Â ã‡Ò ä‡Á‡Ò ÔÓÎÛÏ’flÌÓ Í‡Ú‡‚ ̇ԇ‰ÌËÍ¥‚, ‚Ó ¥Ï’fl ÚËı Ê ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı ÔË̈ËÔ¥‚, ̇ flÍ¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÔÓÍÎË͇ÎËÒfl. çÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ·ÂÁÔÓÒ‰̥ı ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ ÈÓ„Ó ·ÓÓÚ¸·Ë, ‚¥Ì ÒÚ‡‚ Ó‰ÌËÏ ¥Á Ô¯Ëı, ıÚÓ ‚ËÒÚÛÔË‚ ÒÛÔÓÚË ‚·ÒÌÓ„Ó ÔÎÂÏÂÌ¥ Û Ó·ÓÓÌ¥ ˜ÛÊË̈¥‚ ¥ ‚ËÍË‚ ÛÈÌ¥‚Ì¥ÒÚ¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ÓÌ¥ÁÏÛ. í·‡ ·ÛÎÓ ‰Ó˜Â͇ÚËÒfl êÂÙÓχˆ¥ª Ú‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÂÎ¥„¥ÈÌËı ‚ÓπÌ, ‡·Ë åÓÌÚÂ̸ Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÛ‚‡‚ ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÛ ÒÍÂÔÚ˘ÌÛ ÂÙÎÂÍÒ¥˛ ̇‰ ÔÂÚÂÌÁ¥flÏË Ö‚ÓÔË Ì‡ ‰ÛıÓ‚ÌÛ ‚ˢ¥ÒÚ¸, ÂÙÎÂÍÒ¥ª, Á·‡Ì‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓª Û Ò‰ӂˢ¥ Î¥·ÂÚËÌ¥‚ ¥ ÔÓ‚¥ÒÌËÍ¥‚ èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡. åÓÌÚÂ̸ – ÒÎ¥‰ÓÏ Á‡ êÓÁ‡¥Ó, ¥Ï’fl ÍÓÚÓ„Ó Ô¥ÁÌ¥¯Â ÛÒ·‚Ë· ÒÚ‡ÚÚfl Û ÒÎÓ‚ÌËÍÛ ÅÓÈÎfl, – Ú‡ÍÓÊ ÔÓ¥‚Ì˛‚‡‚ β‰ËÌÛ Á Ú‚‡Ë̇ÏË, ‚ËÁ̇˛˜Ë Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ÏË ‚ˢ¥ÒÚ¸, ¥ Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ ¥Ì¥ˆ¥˛‚‡‚ ¥Ì¯Û, Ô¥ÁÌ¥¯Â ÔÓÔÛÎflÌÛ ÚÂÏÛ: ÔÓ„Ó‰Û ‰Ó ÛÒ¸Ó„Ó Ó‰Û Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó. ëÔÓ„Îfl‰‡ÌÌfl ‚·ÒÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª Ó˜Ëχ ˜ÛÊË̈¥‚, ‡·Ë ͇ڇÚË ªª, ÒÚ‡ÎÓ ÔÓÒÔÓÎËÚÓ˛ Î¥Ú‡ÚÛÌÓ˛ χÌÂÓ˛ èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡, Ô˘ÓÏÛ «¥Ì¯ËÏË» Ӊ̇ÍÓ‚Ó ÛÒÔ¥¯ÌÓ ÏÓ„ÎË ·ÛÚË flÍ ÍËڇȈ¥ ˜Ë ÔÂÒË, Ú‡Í ¥ „¥ÒÚ¸ ¥Á Á¥ÓÍ ˜Ë ÍÓÌ¥. 燄‡‰Û˛˜Ë ÔÓ ÛÒ¥ ˆ¥ ‚¥‰ÓÏ¥ ˜¥, fl Î˯ ıÓ˜Û Ò͇Á‡ÚË: ÏÓÊ̇ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó ‚ ÚÛ Ê ÂÔÓıÛ, ÍÓÎË Ö‚ÓÔ‡, ̇-
ÒËÒÚÂÏË. ôÓ Ê ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ‰ËÙÛÁ¥ª ‚·‰Ë, ÚÓ ıÓ˜ ‚Ó̇ ¥ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÚ¸Òfl, ÔÓÚ Ì ̇·Û· ‡Ê Ú‡ÍÓ„Ó ÔÓ¯ËÂÌÌfl, ˘Ó· „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÁÌËÍÌÂÌÌfl Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ˆÂÌÚ¥‚ ÚflÊ¥ÌÌfl. á·ÓÈÌ¥ ‰Âʇ‚Ë, ıÓ˜‡ ¥ ÒÚ‡ÎË ÔÓÏ¥ÚÌËÏ fl‚ˢÂÏ ‚¥‰ 70-ı ÓÍ¥‚, ÔÓÚ ªı ‚ÔÎË‚, flÍ ¥ ªıÌ¥ ̇ÙÚÓ‚¥ Á‡Ô‡ÒË, ‚ÒÂ Ê Â∂¥Ó̇θÌÓ Ó·ÏÂÊÂÌ¥. ÉÓ‚Ófl˜Ë ÔÓ Ï‡È·ÛÚÌπ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË Ú‡ Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÒËÒÚÂÏË, Ì ÏÓÊ̇ ÓÏËÌÛÚË Û‚‡„Ó˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ, flÍËÈ ÏÓÊ Ò͇Á‡ÚË ‚‡„ÓÏ ÒÎÓ‚Ó Û ÒÚ‚ÓÂÌÌ¥ ÌÓ‚Óª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ·ÂÁÔÂÍË. ᇂ¯ÂÌÌfl ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl ëı¥‰-á‡ı¥‰ ¥ ͥ̈¸ «ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË» Υ͂¥‰Û‚‡‚ Ò‚¥ÚÓ‚Û ÍÓÌÒÚÂÎflˆ¥˛, fl͇ ‚ËÁ̇˜‡Î‡Òfl ÍÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥ÈÌÓ˛ ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ˛ ӷˉ‚Óı ‚ÓÓÊËı ·ÎÓÍ¥‚. è‰ Ï¥Ê̇ӉÌÓ˛ ÒԥθÌÓÚÓ˛ ÔÓÒÚ‡ÎÓ Á‡‚‰‡ÌÌfl Á‚ÂÒÚË ‰Ó ϥ̥ÏÛÏÛ ÏÓÊÎË‚¥ ËÁËÍË È Ó„‡Ì¥ÁÛ‚‡ÚË ÒËÒÚÂÏÛ ÒԥθÌÓª ·ÂÁÔÂÍË. ñ Á‡‚‰‡ÌÌfl π ‡·ÒÓβÚÌÓ ÌÓ‚ËÏ ‰Îfl Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, fl͇ ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ˜ÓÚ˸Óı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ ·Û· Ô¥‰ Á‡„ÓÁÓ˛ Á‚˘‡ÈÌÓª ‡·Ó Ê ¥ fl‰ÂÌÓª ‚¥ÈÌË. éÚÊÂ, ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û ¥Á ‡·ÒÓβÚÌÓ ÌÓ‚Ó˛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ „ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÍÓÌÒÚÂÎflˆ¥π˛. üÍÂ Ê Ï¥ÒˆÂ Û Ì¥È Á‡Èχπ Ö‚ÓÔ‡? á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ·ÂÁÔÂÍË, Ö‚ÓÔ‡ – ‚·ÒÚË‚ËÈ ÔÂÂÏÓʈ¸, ˘Ó ÒÍÓËÒÚ‡‚ ¥Á Á‡‚¯ÂÌÌfl ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô‚ÌÂ, „ÓÎÓ‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ Á‡‚‰flÍË ÚÛˆ¸Í¥È Á‡„ÓÁ¥, ÓÒfl„ÌÛ· ˜¥ÚÍ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ‚·ÒÌÓª ÍÛθÚÛÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ‚Ó̇ ÔÓÒÚ‡‚Ë· Ô¥‰ ÒÛÏÌ¥‚ ‚ˢ¥ÒÚ¸ Ò‚Óªı ‚·ÒÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ Ú‡ ÛÛıÓÏË· ÔÓˆÂÒ Ì‚ÔËÌÌÓª Ò‡ÏÓÍËÚËÍË, ÔÓÍÎË͇ÌËÈ ÒÚ‡ÚË Ì Î˯ ‰ÊÂÂÎÓÏ ªª ÒËÎË, ‡ÎÂ È ÓÁχªÚËı Ò··ÍÓÒÚÂÈ Ú‡ ªª ˜ÛÚÎË‚ÓÒÚË ‰Ó ‡Ì. ñ ÛÏ¥ÌÌfl ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl ‚ ÒÓ·¥, ÛÏ¥ÌÌfl ÔÓÁ·Û‚‡ÚËÒfl – flÒ̇ ¥˜, ‚ÒÛÔ˜ ÒËθÌÓÏÛ ÓÔÓÓ‚¥ – Ô‚ÌÓÒÚË ‚ ÒÓ·¥, Ò‡ÏÓ‚‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl, ÎÂÊËÚ¸ ·¥Îfl ‚ËÚÓÍ¥‚ Ö‚ÓÔË flÍ ‰ÛıÓ‚ÌÓª ÔÓÚÛ„Ë; Á Ì¸Ó„Ó ÁÓ‰ËÎÓÒfl Ú‡ÍÓÊ ÁÛÒËÎÎfl, ÒÍÂÓ‚‡Ì ̇ ÓÁÎ‡Ï ‚·ÒÌÓª «ÂÚÌÓˆÂÌÚ˘ÌÓª» Á‡ÏÍÌÂÌÓÒÚË. ñfl Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÓÍÂÒÎË· ̇¯Û ÍÛθÚÛÛ, ‰Â٥̥˛‚‡Î‡ ªª ÌÂÔÓ‚ÚÓÌÛ ‚‡Ú¥ÒÚ¸. ǯڥ, ÏÓÊ̇ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó ‚ÓÔÂÈҸ͇ ÍÛθÚÛ̇ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ Ûڂ‰ÊÛπÚ¸Òfl, ‚¥‰ÏÓ‚Îfl˛˜ËÒ¸ ÔËÈÌflÚË ·Û‰¸-flÍÛ ‚Ë̘ͥÂÌÛ ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥˛, ‡ ÓÚÊ ‚ ÌÂÔ‚ÌÓÒÚ¥ Ú‡ ÌÂÒÔÓÍÓª. ß ıÓ˜‡ ‚¥ÌÓ, ˘Ó ÛÒ¥ ̇ÛÍË, ÔËÓ‰Ì˘¥ Ú‡ „Ûχ̥ڇ̥, ‡·Ó ̇ӉËÎËÒfl ‚ ÎÓÌ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, ‡·Ó ÓÒfl„ÌÛÎË Á¥ÎÓÒÚË ‚ Ì¥È (Û ‚¥‰ÌÓÒÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ Á¥Î¥ÒÚ¸, flÍ ÏË ªª ·‡˜ËÏÓ ¥Á ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ), ‡Î π ÔÓÏ¥Ê ÌËÏË Ó‰Ì‡, ÍÓÚÛ ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ˛ ̇ÛÍÓ˛ par excellence, Á‡‚‰flÍË ªª ÁÏ¥ÒÚÓ‚¥; ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥˛, ÚÓ·ÚÓ Ô‡ˆ˛, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÛ Ì‡ ‚¥‰ÏÓ‚¥ ‚¥‰ ‚·ÒÌËı
ëı¥‰-á‡ı¥‰. Ö‚ÓÔ‡ Ô·ۂ‡Î‡ ̇ Υ̥ª ÙÓÌÚÛ, flÍÓª ÚÂÔ ÌÂχ. èÓÏ¥Ê ·¥Î¸¯¥ÒÚ˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ‰Âʇ‚ Ì ¥ÒÌÛπ ÔÓ·ÎÂÏ ·ÂÁÔÂÍË, ÔÓ ÏÓÊÎË‚ËÈ ËÁËÍ ÏÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË ¥Á Ó„Îfl‰Û ̇ ‰ÂflÍ¥ Â∂¥ÓÌË ëçÑ ¥ ‰‚ÓÒÚÓÓÌÌ¥ ÒÚÓÒÛÌÍË Ï¥Ê ‰Âʇ‚‡ÏË ëı¥‰ÌÓª ¥ 襂‰ÂÌÌÓª Ö‚ÓÔË. íÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó Û á‡ı¥‰Ì¥È, 襂‰ÂÌÌÓ-Á‡ı¥‰Ì¥È ¥ 襂̥˜Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ Ì ¥ÒÌÛπ Á‡„ÓÁË Ï¥ÊÌ‡Ó‰Ì¥È ·ÂÁÔˆ¥, χÚËÏ ÔÓÁËÚË‚ÌËÈ ‚ÔÎË‚ ¥ ̇ ¯ÚÛ Ö‚ÓÔË. èÓ-‰Û„Â, ÌÓ‚‡ Ö‚ÓÔ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒfl ‚¥‰ Ó‰ÌÓÒÚÓÓÌ̸Ӫ ¥ÌÚ‚Â̈¥ª Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ÔÓÁ‡ Ò‚Óπ˛ ÚÂËÚÓ¥π˛ ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÔÓÒË₇ÚË ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ Á ééç ¥ çÄíé Û ÒÔ‡‚¥ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓª ·ÂÁÔÂÍË. Ç ÚÓÈ ÒÔÓÒ¥· Ö‚ÓÔ‡ ÔÓÁ·Û‰ÂÚ¸Òfl ÒÔÓÍÛÒË ÔÓ‚‡‰ËÚË ÌÂÓÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ. èÓÁËÚË‚ÓÏ Ú‡ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË ·Û‰Â ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ÔÓÁˈ¥È ééç ¥ çÄíé. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, Ì ÒÎ¥‰ Á‡·Û‚‡ÚË, ˘Ó Ò‚¥ÚÎ¥ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ú‡ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ô¥ÒÎfl Á‡‚¯ÂÌÌfl «ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË» ‰Â˘Ó Á‡Ú¸Ï‡ËÎËÒfl ÔÓ‰¥flÏË ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ÓÍ¥‚. Ç¥È̇ Û èÂÒ¸Í¥È Á‡ÚÓˆ¥, „Óχ‰flÌҸ͇ ‚¥È̇ ‚ û„ÓÒ·‚¥ª, ̇ÓÒÚ‡ÌÌfl ÍÒÂÌÓÙÓ·Ò¸ÍËı ¥ ‡ÒËÒÚÒ¸ÍËı ÚẨÂ̈¥È, ÁÎÓ˜ËÌÌÓÒÚË Û ëı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ – ÛÒ¥ ˆ¥ Ì„‡ÚË‚Ì¥ ÔÓˆÂÒË ‚ÔÎË‚‡˛Ú¸ ̇ Ï¥Ê̇ӉÌÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ. ëÔÓ·ÛπÏÓ ÒÔÓ„ÌÓÁÛ‚‡ÚË ÏÓÊÎË‚¥ ÒˆÂ̇¥ª ÓÁ‚ËÚÍÛ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏÂÌڇθÌËı, ÏӇθÌËı Ú‡ ÂÒÚÂÚ˘ÌËı ÌÓÏ, Óˆ¥ÌÓÍ ¥ ÔÂÂÒÛ‰¥‚, Á‡‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· flÍÓÏÓ„‡ „ÎË·¯Â, ̇ÒͥθÍË ˆÂ ÏÓÊÎË‚Ó, ÔÓÌËÍÌÛÚË Û ÔÓΠÁÓÛ ¥Ì¯Ó„Ó Ú‡ Á‡Ò‚ÓªÚË ÈÓ„Ó ÒÔÓÒ¥· ÔˆÂÔˆ¥ª (χ˛ ̇ Û‚‡Á¥ ÒÛ˜‡ÒÌÛ ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥˛, ‡ Ì îÂÁ‡ ˜Ë åÓ∂‡Ì‡). ïÓ˜‡, ̇Ô‚Ì ̥ıÚÓ Ì ÏÓÊ ‚ËÒÎӂ₇ÚË ÔÂÚÂÌÁ¥ª ̇ ÔÓ‚ÌËÈ ÛÒÔ¥ı Û ˆ¥È „‡ÎÛÁ¥, ‡‰Ê ‰ÓÒÍÓ̇ÎËÈ ÛÒÔ¥ı ÔÓÒÚÛ₇‚ ·Ë ÂÔ¥ÒÚÂÏÓÎÓ„¥˜ÌÓ ÌÂÏÓÊÎË‚Û ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ – ÔÓÚ¥·ÌÓ ·ÛÎÓ · ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ÓÔËÌËÚËÒfl Û ¯ÍÛ¥ ‰ÓÒÎ¥ÊÛ‚‡ÌÓ„Ó Ó·’πÍÚ‡, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‰ÓÚËÏÛ˛˜ËÒ¸ ‰ËÒڇ̈¥ª Ú‡ Ó·’πÍÚË‚ÌÓª ̇ÒÚ‡ÌÓ‚Ë Û˜ÂÌÓ„Ó – ˆ¥ ÁÛÒËÎÎfl Ì ÏËÌÛÎËÒfl χÌÓ. çÂÏÓÊÎË‚Ó ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ÓÒfl„ÌÛÚË ÒÚ‡Ìӂˢ‡ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡˜‡, ÍÓÚËÈ Ò‡Ï Ò· ÒÔÓÒÚÂ¥„‡π ÁÁÓ‚Ì¥, ‡Î ÏÓÊÎË‚Ó ÓÒfl„ÌÛÚË Ú‡Í ÒÚ‡Ìӂˢ ÔË̇ÈÏÌ¥ ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó. ቇπÚ¸Òfl Ә‚ˉÌËÏ, ˘Ó ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„ Ï¥„ ·Ë ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓ ÁÓÁÛÏ¥ÚË ‰ËÍÛ̇ Î˯ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË · Ò‡Ï ÔÂÂÚ‚ÓË‚Òfl Û Ì¸Ó„Ó, ‡ ÓÚÊ ÔÂÂÒÚ‡‚ ·Ë ·ÛÚË ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„ÓÏ. Ç¥Ì ÏÓÊ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒfl ‚¥‰ ‚·ÒÌËı Óˆ¥ÌÓÍ, ‡ÎÂ Ò‡Ï ‡ÍÚ Ú‡ÍÓª ‚¥‰ÏÓ‚Ë Ï‡ÚËÏ ÍÛθÚÛÌ ÍÓ¥ÌÌfl; ˆÂ ‡ÍÚ ‚¥‰Â˜ÂÌÌfl, flÍËÈ ÏÓÊ̇ Á‰¥ÈÒÌËÚË Ú¥Î¸ÍË ‚ ‡Ï͇ı ÓÒÓ·ÎË‚Óª ÍÛθÚÛË, ‡ ҇Ϡڥπª, ˘Ó ÁÛϥ· ÒÔÓ·Û‚‡ÚË ÁÓÁÛÏ¥ÚË ¥Ì¯Ó„Ó, ÔÓÁ‡flÍ Ì‡‚˜Ë·Òfl ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl Û ÒÓ·¥ ҇ϥÈ. ë‡Ï ÚÓÏÛ Ì‡ ‰¥Î¥ ÒÚ‡Ìӂˢ ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„‡ Ì ÔÓÎfl„‡π Û ‚¥‰ÏÓ‚¥ ‚¥‰ Óˆ¥ÌÓÍ: ÈÓ„Ó ÔÓÒÚ‡‚‡ ∂ÛÌÚÛπÚ¸Òfl ̇ ÔÂÂÍÓ̇Ì-
1. ê‡θÌÓ˛ π ÔÂÒÔÂÍÚË‚‡ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó„Ó ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl Ú¸Óı Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ˆÂÌÚ¥‚ – ëòÄ, üÔÓÌ¥ª Ú‡ Öë ¥ ÔÓÒËÎÂÌÌfl ·ÓÓÚ¸·Ë Ï¥Ê ÌËÏË Á‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl. Ç ÏÂʇı éÖëê ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ‚¥‰ı¥‰ ‚¥‰ ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÚẨÂ̈¥È ¥ Ì‡Ó˘Û‚‡ÌÌfl ÌÂÓ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ ÌÂÓÏÂ͇ÌÚËθÌËı ¥ÏÔ‡ÚË‚¥‚. ç‡ÒÎ¥‰ÍË ÏÓÊ̇ Ô‰·‡˜ËÚË: ÔÓÒ··ÎÂÌÌfl ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚÂÈ, ÓÁÏË‚‡ÌÌfl ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌÓª ̇‰·Û‰Ó‚Ë, Òԥθ̥ ¥ÌÚÂÂÒË Á Ó„Îfl‰Û ̇ ‚Ú‡ÚÛ Á̇˜ÂÌÌfl ÒԥθÌËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È ‚ËÚ¥ÒÌflÚËÏÛÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ˜Ë Í·ÌÓ‚¥ ¥ÌÚÂÂÒË. åÓÊÎË‚ËÏ π È ÂÌÂÒ‡ÌÒ ÔËÈÓÏ¥‚ ÒÚ‡Óª „ÂÓÔÓÎ¥ÚËÍË. 2. í‡ÍËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÔÓ‰¥È Á‡˜ÂÔËÚ¸ ¥ Öë. ÑÓÒfl„ÌÛÚ‡ ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ π‰Ì¥ÒÚ¸ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó Ò··¯‡ÚËÏÂ. ÅËڇ̥fl, ç¥Ï˜˜Ë̇ ¥ î‡Ìˆ¥fl ˜ËχÁ ·¥Î¸¯Â ÔÓÚËÒÚÓflÚËÏÛÚ¸ Ӊ̇ Ӊ̥È, ÒÔ˜‡˛˜ËÒ¸ ÔÓ Î¥‰ÂÒÚ‚Ó Û Ö‚ÓÔ¥. ÍÚÂ̇ ‰Îfl Öë ·‡„‡ÚÓÒÚÓÓÌÌ¥ÒÚ¸ Á‚’flÁÍ¥‚ ÔÓÒÚÛÔËÚ¸Òfl ϥ҈ ‡ÌÚ‡„ÓÌ¥ÒÚ˘ÌËÏ ‰‚ÓÒÚÓÓÌÌ¥Ï ÍÓÌÚ‡ÍÚ‡Ï Ï¥Ê ‰Âʇ‚‡ÏË. 3. ÅÂÁ éÖëê ¥ Öë, flÍ ˆË‚¥Î¸ÌÓª «Ô¥‰Í·‰ÍË», ÌÂχπ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ¥ ‚ çÄíé. ñ ÓÁ̇˜‡ÚËÏ ‡ÍÚۇΥÁ‡ˆ¥˛ ÒÚ‡Ëı Á‡„ÓÁ ·ÂÁÔˆ¥ Û á‡ı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥. åÓÊÎË‚ËÈ ÓÁ‚‡Î ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ·ÂÁÔÂÍË ¥ Â̇ˆ¥Ó̇ΥÁ‡ˆ¥fl Ó·ÓÓÌÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË.
111
ОРЕСТ СЕМОТЮК НОВИЙ СВІТОВИЙ ПОРЯДОК – МОДЕЛІ, АНТИМОДЕЛІ, СЦЕНАРІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì¥, ˘Ó ÓÔËÒ È ‡Ì‡Î¥Á, Á‚¥Î¸ÌÂÌ¥ ‚¥‰ ÌÓχÚË‚ÌËı Ô‰ÒÛ‰¥‚, χ˛Ú¸ ‚Ë˘Û ‚‡Ú¥ÒÚ¸, ‡Ì¥Ê ‰Ûı ‚ˢÓÒÚË ˜Ë ه̇ÚËÁÏÛ; Ôˆ¥Ì¸ ˆÂ Óˆ¥ÌӘ̠ÒÛ‰ÊÂÌÌfl, ̇ÒڥθÍË Ê ÔÓÚÛÊÌÂ, flÍ ¥ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌÂ. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒ¸ ‚¥‰ Óˆ¥Ì˛‚‡ÌÌfl. íÂ, ˘Ó ÏË Á‚ÂÏÓ ‰ÛıÓÏ Ì‡ÛÍË, π ÍÛθÚÛÌËÏ ÔË̈ËÔÓÏ, Ú¥ÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÏ ¥Á Á‡ı¥‰ÌÓ˛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥π˛ Ú‡ ªª ¥π‡ı¥π˛ ‚‡ÚÓÒÚÂÈ. åË ‚Ô‡‚¥ ·ÓÓÌËÚË È ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡ÚË ¥‰Âª ÚÓ·ÌÚÌÓÒÚË Ú‡ ÍËÚˈËÁÏÛ, Ó‰Ì‡Í ÏË Ì χπÏÓ Ô‡‚‡ ̇ÒÚÓ˛‚‡ÚË, ˘Ó ˆ¥ ¥‰Âª π «ÌÂÈڇθÌËÏË», Ò·ÚÓ ‚¥Î¸ÌËÏË ‚¥‰ ÌÓχÚË‚ÌËı Á‡ÒÌÓ‚Í¥‚. óË fl Ô˯‡˛Òfl ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ˛ ‰Ó ‡·ÒÓβÚÌÓ ‚Ë˘Óª ‚¥‰ ÛÒ¥ı ¥Ì¯Ëı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ˜Ë, ̇‚Ô‡ÍË, Ò·‚β ‰Ó·Ó„Ó ‰ËÍÛ̇, ˜Ë, ‚¯ڥ, ͇ÊÛ: «ìÒ¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥», fl Á‡Èχ˛ Ô‚Ì ÒÚ‡ÌӂˢÂ, ‚ËÒÎӂβ˛Ò¸ ˘Ó‰Ó Ô‚ÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ ¥ Ì ÏÓÊÛ ˆ¸Ó„Ó ÛÌËÍÌÛÚË. ñ Ì ÓÁ̇˜‡π, ·Ûˆ¥Ï ÛÒ ӉÌÓ, flÍ ÒÚ‡Ìӂˢ fl ‚¥‰ÒÚÓ˛˛; ‚¥‰ÒÚÓ˛˛˜Ë Ó‰ÌÂ, fl Á‡ÒÛ‰ÊÛ˛ ˜Ë ‚¥‰Íˉ‡˛ ¥Ì¯¥, Ó‰Ì‡Í ÌÂÏËÒÎËÏÓ, ‡·Ë fl Ì ‚¥‰ÒÚÓ˛‚‡‚ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ÒÚ‡Ìӂˢ‡, ÔË̇ÈÏÌ¥ ¥ÏÔÎ¥ˆËÚÌÓ, ‚¥‰ÚÓ‰¥, ÍÓÎË fl ÛÒ‚¥‰ÓÏβ, ˘Ó ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. ì ÚÓÈ ˜‡Ò, ÍÓÎË ‰‚‡ Ô¯¥ Á ‚ËÓÍÂÏÎÂÌËı ÒÚ‡Ìӂˢ ÁÓÁÛϥΥ, ÒÂÌÒ ÚÂÚ¸Ó„Ó: «ìÒ¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥», ‚Ëχ„‡π ÔÓflÒÌÂ̸. ĉÊ ˆÂ ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl, ÔÓÚ‡ÍÚÓ‚‡Ì ÔÓÒÎ¥‰Ó‚-
4. ì Ú‡Í¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª Ì ¥ÒÌÛπ ÔÂÒÔÂÍÚË‚ ‰Îfl ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË, ÓÒͥθÍË ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª Öë ‚Ê Ì χÚËÏÛÚ¸ ÔËÚfl„‡Î¸ÌÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û ‰Îfl ˆËı ͇ªÌ. ì Òı¥‰ÌÓ- Ú‡ ˆÂÌڇθÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ͇ªÌ‡ı ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚËÏÂÚ¸Òfl Á‡ÌÂÔ‡‰ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, Á‡„ÓÒÚÂÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ Ú‡ ÒÛÒԥθÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚. 5. ëԥθ̇ Ö‚ÓÔ‡ ÓÁÔ‡‰ÂÚ¸Òfl; Á‡Ï¥ÒÚ¸ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı Ô‡‚Ó‚Ëı ‰Âʇ‚ ÔÓÒÚ‡ÌÛÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÂÊËÏË, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÒԥθÌËı ÒÚÛÍÚÛ ·ÂÁÔÂÍË – ‚ËÌËÍÌÛÚ¸ ϥ̥‡Î¸flÌÒË ¥ ‡ÌÚˇθflÌÒË, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒËÒÚÂÏË – ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl ˜¥ÚÍËÈ ÔÓ‰¥Î ñÂÌÚ – ÔÂËÙÂ¥fl. íÂÓËÁÏ ¥ ¯Ó‚¥Ì¥ÁÏ, ÍÒÂÌÓÙÓ·¥fl ¥ ‚ÓÓÊ¥ÒÚ¸ Á‚‰ÛÚ¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ¥‰Â˛ ‰Ó ‡·ÒÛ‰Û. ëÚ‡¥ Υ̥ª ÔÓ‰¥ÎÛ ÒÚ‡ÌÛÚ¸ Á̇˜ÌÓ ‚‡„ÓÏ¥¯ËÏË, ‡Ì¥Ê Òԥθ̥ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë. 6. å¥Ê̇Ӊ̇ ÔÓÎ¥ÚË͇ ‚¥‰Á̇˜‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡ÏË Á‡ ÔÂÂÓÁÔÓ‰¥Î ‚·‰Ë ¥ ÒÙ ‚ÔÎË‚Û. å¥Ê̇Ӊ̥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª ‚Ú‡ÚflÚ¸ Ò‚Ó˛ „ÛÎflÚË‚ÌÛ ÙÛÌ͈¥˛ È ÓÒ··ÌÛÚ¸. 7. ¢ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ÔÓˆÂÒË Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ ÔÓ‚¥‰ÌËı ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı „‡‚ˆ¥‚ ÒÚ‡ÌÛÚ¸ ˘Â ÌÂÍÂÓ‚‡Ì¥¯ËÏË, ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ̇ÒÂÎÂÌÌfl ÁÛÏÓ‚ËÚ¸ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜Ì¥ Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ ͇ڇÒÚÓÙË, Á·¥Î¸¯‡Ú¸Òfl ÔÓÚÓÍË ·¥ÊÂ̈¥‚, ̇ÓÒÚ‡ÚËÏÛÚ¸ ÚÂÓËÁÏ, ÙÛ̉‡ÏÂÌڇΥÁÏ. Ç¥‰Ó‰ËÚ¸Òfl ÏÂÌڇθh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
112
ÌÓ, ÔËÁ‚‰Â, flÍ Á‰‡πÚ¸Òfl, ‰Ó ÒÛÔ˜ÌÓÒÚ¥ Ú‡ ‰ÓÔÓ‚‡‰ËÚ¸ Ì‡Ò ‰Ó ‡ÌÚËÌÓÏ¥ª, ‡Ì‡ÎÓ„¥˜Ì¥È ‡ÌÚËÌÓÏ¥ª ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ„Ó ÒÍÂÔÚˈËÁÏÛ. èÓ ÒÛÚ¥ ÒÔ‡‚Ë, Û ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓÏÛ ‚ÊËÚÍÛ ÒÎÓ‚Ó «ÍÛθÚÛ‡» ÔÓ¯Ë˛πÚ¸Òfl ̇ ÛÒ¥ ÒÙÂË Î˛‰Ò¸ÍÓª ‰¥flθÌÓÒÚË: ÚÂıÌ¥ÍÛ, Á‚˘‡ª, ËÚÛ‡ÎË È ‚¥Û‚‡ÌÌfl, ÏËÒÚˆ¸ÍËÈ Ò‡ÏÓ‚ËÒÎ¥‚, ‚ËıÓ‚Ì¥ ÒËÒÚÂÏË, Ô‡‚Ó. åÓÊÎË‚‡ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁ‡ˆ¥fl ÛÒ¥ı ˆËı ÓÁχªÚËı ˆ‡ËÌ ‚Ә‚ˉ¸ Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó: ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ ÏÓ‚Ë, fl͇ ̇ÈÏÂ̯ ̇‰‡πÚ¸Òfl ‰Ó ÛÌ¥‚Â҇ΥÁ‡ˆ¥ª Ú‡ ̇ÈÏÂ̯ ÁÓÁÛϥ·, ¥ Á‡Í¥Ì˜Û˛˜Ë χÚÂχÚ˘ÌËÏË Á̇ÌÌflÏË, ÔÓÚÂ̈¥È̇ Ú‡ Ù‡ÍÚ˘̇ ÛÌ¥‚Â҇θ̥ÒÚ¸ flÍËı ̇ȷ¥Î¸¯ ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚̇. äÓÎË Í‡ÊÛÚ¸: «ìÒ¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥», ÚÓ È‰ÂÚ¸Òfl, ÒıÓÊÂ, ÔÓ „ÓÎÓ‚Ì¥ ÒÔˆËÙ¥˜Ì¥, ÏÂÌ¯Ó˛ Ï¥Ó˛ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÓ‚‡Ì¥, „‡ÎÛÁ¥; ȉÂÚ¸Òfl ÁÓÍÂχ ÔÓ ÏËÒÚˆڂÓ, ÔË ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ Ú‡ÍÓ„Ó Ú‚Â‰ÊÂÌÌfl ÔÓÎfl„‡π, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ, Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ÌÂχπ ÊÓ‰ÌËı ÔÓ̇‰ÍÛθÚÛÌËı, Ú‡ÌÒˆẨÂÌÚÌËı ÌÓÏ, flÍ¥ · ‰ÓÁ‚ÓÎËÎË ‚ËÒÎӂ₇ÚË ÂÒÚÂÚ˘̥ Óˆ¥ÌÍË ¥ ÔÓ¥‚Ì˛‚‡ÚË ‚‡ÚÓÒÚ¥ ÓÁχªÚËı ÙÓÏ ‚ËÒÎÓ‚Û ‚ ÏËÒÚˆڂ¥. é‰Ì‡Í, Ú‡Í Ò‡ÏÓ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ‚Ëfl‚ËÚË ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ÌÒˆẨÂÌÚÌËı Ô‡‚ËÎ Û ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓÏÛ Ú‡ ÏӇθÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥. üÍ˘Ó È ¥ÒÌÛ˛Ú¸ flÍ¥Ò¸ ÔÓ̇‰¥ÒÚÓ˘̥ Ô‡‚Ë·, ÚÓ·-
Ì¥ÒÚ¸ «flÚÛ‚‡Î¸ÌÓ„Ó ˜Ó‚̇»: ÚÓ„Ó, ıÚÓ ıӘ ‚Ú‡ÔËÚË ‰Ó ˜Ó‚̇, ·ÛڇθÌÓ ‚˯ÚÓ‚ıÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ Á Ì¸Ó„Ó ¥Ì¯¥. 8. ê‡ÁÓÏ ¥Á ‚Ú‡ÚÓ˛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÒÚÛÍÚÛ ¥ ÔÓÎ¥ÚËÁ‡ˆ¥π˛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ˜‡ÒÚ¥¯‡ÚËÏÛÚ¸ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË ¥ ̇Òڇ̠„Ó‰Ë̇ «ÔÓÎ¥ÚËÍË ‡ÙÂÍÚ¥‚», fl͇ ·‡ÁÛπÚ¸Òfl Ì ̇ ÍÓÏÔÓÏ¥Ò‡ı, ‡ ̇ Ô‡„ÌÂÌÌ¥ ‰Ó ÏËÚÚπ‚Ó„Ó ÛÒÔ¥ıÛ Ì‡ ¯ÍÓ‰Û ¥Ì¯ËÏ. 9. á Ó„Îfl‰Û ̇ Ò͇Á‡ÌÂ, ÌÂÛÌËÍÌÓ˛ π ϥΥڇËÁ‡ˆ¥fl ¥ ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl Machtpolitik. èÓÒÎÛ„Ó‚Û˛˜ËÒ¸ ˆËÏ ÚÂÏ¥ÌÓÏ ¥ „Ó‚Ófl˜Ë ÔÓ ‚·ÒÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸, ÔÓÎ¥ÚËÍË Ô‡„ÌÛÚËÏÛÚ¸ ‡ΥÁÛ‚‡ÚË ‚·ÒÌ¥ ¥ÌÚÂÂÒË ‚ÒÛÔ˜ ·‡Ê‡ÌÌ˛ ¥Ì¯Ëı. ç‡ÍÂÒÎÂÌ¥ ÒˆÂ̇¥ª – Î˯ „¥ÔÓÚÂÚ˘̥. ÑÎfl ÚÓ„Ó, ˘Ó·Ë ‚ÓÌË Ì ÒÚ‡ÎË Â‡Î¸Ì¥ÒÚ˛, ¥ÒÌÛπ π‰ËÌËÈ Á‡Ò¥·: ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ÔÓÎ¥ÚËÍË. 燂ÏËÒÌÓ „¥ÔÂÚÓÙÓ‚‡Ì¥ ÚÛÚ Ì·ÂÁÔÂÍË ‰‡˛Ú¸ ÁÏÓ„Û ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË, ˘Ó ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌÓ Ì‡ ͇ÚÛ. íÓÏÛ ‚ËÌË͇π ̇„‡Î¸Ì‡ ÔÓÚ·‡ ‡ÍÚË‚ÌÓ„Ó Ô‡ÍÚ˘ÌÓ„Ó ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ÓÒÌÓ‚ÌËı ¥ÏÔ‡ÚË‚¥‚, ˘Ó ‡ÍÚË‚ÌÓ ‰ËÒÍÛÚÛ˛Ú¸Òfl ÌËÌ¥ Û ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ú‡ ̇ÛÍÓ‚Ëı ÍÓ·ı: ‡) ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ¥ ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl Ô‡‚Ó‚Ëı ÓÒÌÓ‚ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓfl‰ÍÛ; h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÓ Ú‡Í¥, flÍ¥ ÁÓ·Ó‚’flÁÛ˛Ú¸ Û ‚Ò¥ı Á̇ÌËı ÍÛθÚÛ‡ı – Ò͇ʥÏÓ, ÌÓÏË ‰‚Ó‚‡Ú¥ÒÌÓª ÎÓ„¥ÍË ˜Ë Á‡·ÓÓ̇ ÍÓ‚ÓÁÏ¥¯‡ÌÌfl – ˆÂ ‡Ê Ì¥flÍ Ì ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸, ˘Ó ˆ¥ Ô‡‚Ë· Ô‡‚Ó˜ËÌÌ¥ Û Ú‡ÌÒˆẨÂÌÚÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥. íËÏ Ì ÏÂ̯Â, Á‡Û‚‡ÊÏÓ ¥ÁÌˈ˛ ÔÓÏ¥Ê Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌflÏ Á„‡‰‡ÌÓ„Ó ÔË̈ËÔÛ «ìÒ¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥» ‰Ó ÏËÒÚˆ¸ÍÓª Ú‚Ó˜ÓÒÚ¥, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ¥ ‰Ó ÏӇθÌËı, ˛Ë‰Ë˜ÌËı Ú‡ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËı „ÛÎflÚÓ¥‚, Á ¥Ì¯Ó„Ó. ç‡ ÔÓÒÚÓ‡ı ÏËÒÚˆڂ‡ ÚÓ·ÌÚÌ¥ÒÚ¸ ÏË ÓÒfl„‡πÏÓ ·ÂÁ ̇‰Ï¥ÌËı ÚÛ‰ÌÓ˘¥‚, ˜Ë ÚÓÏÛ, ˘Ó ·‡È‰ÛÊ¥, ˜Ë ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì ·‡˜ËÏÓ ÊÓ‰ÌÓª ÎÓ„¥˜ÌÓª ÒÛÔ˜ÌÓÒÚË ÔË ÍÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥ª ¥ÁÌËı ÂÒÚÂÚ˘ÌËı ÍËÚÂ¥ª‚. åË Ì‡‚¥Ú¸ β·ËÏÓ Ù‡ÌÚ‡ÁÛ‚‡ÚË, ·Ûˆ¥Ï, ÒÔÓÍÛ¯ÂÌ¥ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÓÏ, ÏÓÊÂÏÓ ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ Û ÂÒÚÂÚË˜Ì¥È ÔˆÂÔˆ¥ª ÛÒ¥ı ÍÛθÚÛ, Ú‡Í, ̇˜Â · ÁÛÏ¥ÎË ÒÔËÈχÚË flÔÓÌҸ͠χÎflÒÚ‚Ó Ú‡Í Ò‡ÏÓ ‰Ó·Â, flÍ Ú‚ÓË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ·‡ÓÍÓ, ̇˜Â ÁÛÏ¥ÎË · ‡θÌÓ ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ Û ªı ÔˆÂÔˆ¥ª, Ì ‰ÓÎÛ˜‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ËÚۇΥ‚ ¥ ÏÓ‚Ë Ô‚ÌÓª ˆË‚¥Á¥Á‡ˆ¥ª, ‡Ì¥ ̇‚¥Ú¸ Ì Á̇˛˜Ë ÔÓ ÌËı Ì¥˜Ó„Ó. ÄΠˆÂ Î˯ Ӊ̇ Á ̇ÈÏÂ̯ Ì·ÂÁÔ˜ÌËı ¥Î˛Á¥È ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÛ. ëÔ˘ËÌÂÌËÈ ˆËÏË ¥Î˛Á¥flÏË ÍÓÌÙÛÁ ÒÚ‡π Ì·ÂÁÔ˜ÌËÏ Û ˆ‡Ë̇ı, flÍ¥ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó ÍÂÛ˛Ú¸ ̇¯Ó˛ Ôӂ‰¥ÌÍÓ˛, Ò·ÚÓ ÂÎ¥„¥ª, ÏӇθÌÓÒÚ¥, Ô‡‚¥ Ú‡ ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ-
·) ∂ÛÌÚÓ‚ÌÓª ÂÙÓÏË Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È Ú‡ ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ªı ‰Ó ‡θÌÓª Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª; ‚) ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ‰ËÒÔÓÔÓˆ¥È ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒËÒÚÂÏË; „) ‚ËÓ·ÎÂÌÌfl flÍ¥ÒÌÓ ÌÓ‚Ëı ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚ Á‡ÔÓ·¥„‡ÌÌfl Â∂¥Ó̇θÌËÏ ¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡Ï.
113
臈fl Û ˆËı ̇ÔflÏ͇ı, ‡ÍÚË‚Ì¥ Ú‡ Á·„Ó‰ÊÂÌ¥ ‰¥ª ·Û‰ÛÚ¸ ‚ˇÁÓÏ Realpolitik ÌÂ Û ÒÚ‡ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ÒÎÓ‚‡, ‡ Ò‚¥‰˜ÂÌÌflÏ Â‡Î¸ÌÓª ¥ ‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, fl͇ · ÒÔËfl· ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡ÌÓÒÚ¥ Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Û Ú‡ÍÓÏÛ ‚‡ÊÎË‚ÓÏÛ ÂÎÂÏÂÌÚ¥ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÒËÒÚÂÏË, flÍ Ö‚ÓÔ‡.
ОРЕСТ СЕМОТЮК НОВИЙ СВІТОВИЙ ПОРЯДОК – МОДЕЛІ, АНТИМОДЕЛІ, СЦЕНАРІЇ
1. Krauthammer Charles: «The Unipolar Moment»// Foreign Affairs, Vol.70, Nr.1, 1991. 2. Wallerstein Immmanuel: «Der Niedergang der USHegemonie und der Zusammenbruch des Leninismus»// Starnberger Forschungsberichte, Nr.1, 1993. 3. Snyder Jack: «Averting Anarchy in the New Europe»// International Security, Vol.14, 1995. 4. Ravenal Earl: «The Emerging World System.The Case for Adjustment»// Foreign Policy, Nr.81, 1990-1991. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡Î¸ÌËı Ô‡‚Ë·ı. íÛÚ ÏË ÓÔËÌflπÏÓÒfl ̇ӉË̈¥ Á ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚflÏË, ÍÓÚ¥ ÔÓÓ‰ÊÛ˛Ú¸ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ, ̇ӉË̈¥ ¥Á ÓÁÒ‚‡ÂÌËÏË ÌÓχÏË, flÍ¥ Ì ÏÓÊÛÚ¸ ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÚË ‚ ÛÏÓ‚‡ı ‚Á‡πÏÌÓ„Ó Á·‡È‰ÛÊ¥ÌÌfl, flÍ¥ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÓÁÍ·ÒÚË ÔÓÛ˜, ̇˜Â ÏÛÁÂÈÌ¥ Ó·’πÍÚË, ‚ËÚ‚ÓÂÌ¥ ¥ÁÌËÏË ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥flÏË. üÍ˘Ó Ù‡Á‡ «ìÒ¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥» ÔÓ‚ËÌ̇ ÓÁ̇˜‡ÚË Ì Î˯ ÚÂ, ˘Ó β‰Ë ÊËÎË È ÊË‚ÛÚ¸ Û ÓÁχªÚÚ¥ Ú‡‰Ëˆ¥È, flÍ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎfl˛Ú¸ ªÏ Á‡‰Ó‚ÓθÌflÚË ªıÌ¥ ÔÓÚ·Ë, ÚÓ ‚Ó̇ ÏÓÊ ÓÁ̇˜‡ÚË Ó‰Ì Á Ú¸Óı. èÓ„ÓÎÓ¯Û˛˜Ë ˆ˛ Ù‡ÁÛ, fl ıÓ˜Û Ò͇Á‡ÚË: ‡·Ó, ˘Ó Ò‡Ï fl ÊË‚Û Û ÔÂ‚Ì¥È ÍÛθÚÛ¥, ‡ ¥Ì¯¥ ÏÂÌ Ì ӷıÓ‰flÚ¸, ‡·Ó, ˘Ó Ì ¥ÒÌÛπ ‡·ÒÓβÚÌËı, ÔÓÁ‡¥ÒÚÓ˘ÌËı Òڇ̉‡Ú¥‚, ÔÓÍÎË͇˛˜ËÒ¸ ̇ flÍ¥, ÏË ‚Ô‡‚¥ Á‡ÒÛ‰ÊÛ‚‡ÚË Ô‚̥ ÍÛθÚÛË, ‡·Ó, ‚¯ڥ, ˘Ó Òڇ̉‡ÚË Ú‡Í¥, ̇‚Ô‡ÍË, ¥ÒÌÛ˛Ú¸, ¥ Á„¥‰ÌÓ Á ˆËÏË Òڇ̉‡Ú‡ÏË ÛÒ¥ ‚Á‡πÏÓÁ‡Ô˜̥ ÙÓÏË π Ӊ̇ÍÓ‚Ó Ô‡‚Ó˜ËÌÌËÏË. éÒÚ‡ÌÌfl ÔÓÒÚ‡‚‡ ‡·Òۉ̇, ÔÓÁ‡flÍ ÔÓÒÚÛβπ ÔÓÁËÚË‚Ì ÒÔËÈÌflÚÚfl ‚Á‡πÏÓÁ‡Ô˜ÌËı Ô‡‚ËÎ, ÓÚÓÊ ÔÓÒÚ¥¯Â, ̇Ô‚ÌÂ, ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒfl Ô¯Ӫ ÔÓÒÚ‡‚Ë, Ó‰Ì‡Í Û ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ì‡‚‰ÂÌËÈ ÒÔÓÒ¥· ªª ‚ËÒÎÓ‚Û ÔÓÏËÎÍÓ‚ËÈ; flÍ˘Ó fl ‚‰‡˛Òfl ‰Ó ÔÓˆËÚÓ‚‡ÌÓª ÙÓÏÛÎË Û Ú‡ÍÓÏÛ Á̇˜ÂÌÌ¥, ÚÓ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ıÓ˜Û Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ÛÒ¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥, ‡Î ‚Ò¥, ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ ‚¥‰ ÏÓπª, ÏÂÌ¥ ·‡È‰ÛÊ¥, ‡ fl ˆ¥ÎÍÓÏ Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌËÈ ‚·ÒÌÓ˛. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÔÓ-ÒÔ‡‚Ê̸ÓÏÛ ‚‡Ú ۂ‡„Ë
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰Û„ ÒÚ‡ÌӂˢÂ, ·Ó ‚ÓÌÓ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔÓ¯ËÂÌÂ, ‡ ÏÓÊ̇ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒfl ÈÓ„Ó ÌÂÏÓÊÎË‚Ó. èÓ ÒÛÚ¥ ÒÔ‡‚Ë, ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ‡„ÛÏÂÌÚË Ì‡ ÍÓËÒÚ¸ ڂ‰ÊÂÌÌfl, ˘Ó, ÍÓÎË ‡·ÒÚ‡„Û‚‡ÚËÒfl ‚¥‰ Ó·’fl‚ÎÂÌËı ¥ÒÚËÌ, ÛÒ¥ ÒËÒÚÂÏË ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, ‰ÓÔÓÍË ‚ÓÌË ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó ˆ¥Î¥ÒÌ¥, Á‡‚Ê‰Ë ÏÓÊÛÚ¸ ·ÓÓÌËÚËÒfl Ô‰ ÎÓ„¥˜ÌÓ˛ Ú‡ ÂÏԥ˘ÌÓ˛ ÍËÚËÍÓ˛; ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ‰Ó‚ÂÒÚË – Û Ì‡ÛÍÓ‚ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ÒÎÓ‚‡ – ·Ûˆ¥Ï ÂÎ¥„¥È̇ ÚÓ·ÌÚÌ¥ÒÚ¸ Î¥Ô¯‡ Á‡ ÂÊËÏ, flÍËÈ Á‡ÒÛ‰ÊÛπ ̇ ÒÏÂÚ¸ β‰ÂÈ, Á‚ËÌÛ‚‡˜ÂÌËı Û ıˢÂÌÌ¥ ªıÌ¥ı ‰¥ÚÂÈ, ˘Ó ¥‚Ì¥ÒÚ¸ Ô‰ Á‡ÍÓÌÓÏ ‚ˢ‡ Á‡ Ô‡‚Ó, Á„¥‰ÌÓ Á flÍËÏ Ô‚̥ ͇ÒÚË Ï‡˛Ú¸ ÔË‚¥ÎÂÈÓ‚‡Ì ÒÚ‡ÌӂˢÂ, ˘Ó Ò‚Ó·Ó‰‡ ͇˘‡ ‚¥‰ ‰ÂÒÔÓÚËÁÏÛ ¥ Ú.‰.; ÌÂχπ È ÏÓ‚Ë, ˘Ó ÒÔ‡‚‡ ˆfl Ә‚ˉ̇, ÔÓÁ‡flÍ ‚¥‰˜ÛÚÚfl Ә‚ˉÌÓÒÚË ÍÛθÚÛÌÓ ‰ÂÚÂÏ¥ÌÓ‚‡ÌÂ, ÓÚÓÊ, ÔÓÒË·˛˜ËÒ¸ ̇ ̸ӄÓ, ÏË ÔÓÚ‡ÔÎflπÏÓ Û Á‡˜‡Ó‚‡Ì ÍÓÎÓ. çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ˆÂ, Ì‚‡ÊÍÓ ‚Ë·Û‰Û‚‡ÚË Ô¥ÓËÚÂÚË, ·ÂÁ Ó„Îfl‰Û ̇ ÚÂ, ˜Ë ÏÓÊ̇ ªı Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÚË, ˜Ë Ì¥. ïÚÓ · Á ‚ÓÔÂȈ¥‚ Ì ÔÂÂÍÓÌÛ‚‡‚, ̇˜Â ‚Ò¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥, Á‡Á‚˘‡È ‚¥Ì ÌÂ Ô‡Î‡π ·‡Ê‡ÌÌflÏ, ˘Ó· ÈÓÏÛ ‚¥‰Û·‡ÎË ÛÍÛ, ÍÓÎË ‚¥Ì ¯‡ıÛ‚‡ÚËÏ Á ÔÓ‰‡Ú͇ÏË, ‡·Ó ˘Ó· ÈÓ„Ó ÔÛ·Î¥˜ÌÓ ·Ë˜Û‚‡ÎË – Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ê¥ÌÍË Á‡·ËÎË Í‡Ï¥ÌÌflÏ – flÍ˘Ó ‚¥Ì ‚Ô‡‚ÎflÚËÏÂÚ¸Òfl ‚ ÍÓı‡ÌÌ¥ Á ÓÒÓ·Ó˛, ÍÓÚ‡ Ì π ÈÓ„Ó Á‡ÍÓÌÌÓ˛ ‰ÛÊËÌÓ˛ (‡·Ó ˜ÓÎÓ‚¥ÍÓÏ). ë͇-
ÚÂÓ¥ª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª β·Ó‚ Òڇˆ¸Í‡
© ã.ëڇˆ¸Í‡, 2000
Î¥·Â‡Î¸ÌÓ-‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ‚ ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
114
Á‡ÚË Û ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ: «í‡Í ‚Ê ¯‡¥‡ÚҸ͠ԇ‚Ó, Ú·‡ ¯‡ÌÛ‚‡ÚË ¥Ì¯¥ Ú‡‰Ëˆ¥ª», ÔÓ ÒÛÚ¥ ‚Ò ӉÌÓ, ˘Ó Ò͇Á‡ÚË: «ì Ì‡Ò ˆÂ ·ÛÎÓ · ʇıÎË‚Ó, ‡Î ‰Îfl ÚËı ‰ËÍÛÌ¥‚ ҇Ϡ‚‡Á»; ÓÚÓÊ, ‚ Ú‡ÍËÈ ÒÔÓÒ¥· ÏË ‚ËÒÎӂβπÏÓ Ì ÒڥθÍË ÔÓ‚‡„Û, ÒͥθÍË ÔÓ„Ó‰Û ‰Ó ¥Ì¯Ëı Ú‡‰Ëˆ¥È, ‡ Ù‡Á‡: «ìÒ¥ ÍÛθÚÛË ¥‚Ì¥» ̇ÈÏÂ̯ ̇‰‡πÚ¸Òfl ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó· Ú‡ÍÛ ÔÓÒÚ‡‚Û ÓÔËÒ‡ÚË. é‰Ì‡Í, flÍ˘Ó ÏË Ì‡Ï‡„‡πÏÓÒfl È Ì‡‰‡Î¥ ÊËÚË Á‡ ‚·ÒÌËÏË Ú‡‰Ëˆ¥flÏË, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Á·Â„ÚË ÔÓ‚‡„Û ‰Ó ¥Ì¯Ëı, ÏË Ì„‡ÈÌÓ ÔÓÚ‡ÔÎflπÏÓ Û Á„‡‰‡ÌÛ ‡ÌÚËÌÓÏ¥˛ ÒÍÂÔÚˈËÁÏÛ. 舥̸, ÏË Ûڂ‰ÊÛπÏÓ ‚·ÒÌÛ ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Û Â‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ÍÛθÚÛ¥ ÛÏ¥ÌÌflÏ ÛÚËÏÛ‚‡ÚË ÍËÚ˘ÌÛ ‰ËÒڇ̈¥˛ ‰Ó Ò· ҇ÏËı, Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ˛ ‰Ë‚ËÚËÒfl ̇ Ò· ӘËχ ¥Ì¯Ëı, ÚËÏ, ˘Ó ˆ¥ÌÛπÏÓ ÚÓ·ÌÚÌ¥ÒÚ¸ Û ÔÛ·Î¥˜ÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥, ÒÍÂÔÚˈËÁÏ Û ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ‡Î¸Ì¥È Ô‡ˆ¥, ÔÓÚÂ·Û ÒÔ¥‚ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ÛÒ¥ı ÏÓÊÎË‚Ëı ‡ˆ¥È flÍ Û ÒÛ‰Ó‚ÓÏÛ ÓÁÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌ¥, Ú‡Í ¥ ‚ ̇ۈ¥, ÍÓÓÚÍÓ Í‡ÊÛ˜Ë, ÚËÏ, ˘Ó ÏË Á‡Î˯‡πÏÓ ‚¥‰ÍËÚËÏ ÔÓÒÚ¥ ÌÂÔ‚ÌÓÒÚË. ÇËÁ̇˛˜Ë ÛÒ ˆÂ, ÏË ÔÓ„ÓÎÓ¯ÛπÏÓ – Ì‚‡ÊÎË‚Ó, ÂÍÒÔÎ¥ˆËÚÌÓ ˜Ë ÏÓ‚˜ÍË – ˘Ó ÍÛθÚÛ‡, ÍÓÚ‡ ÁÛÏ¥π Ú‚Â‰Ó ‚ËÒÎÓ‚ËÚË ÔÓ‰¥·Ì¥ ¥‰Âª, ·ÓÓÚËÒfl Á‡ ÌËı ¥ Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÛ‚‡ÚË ªı, ıÓ˜‡ · ¥ Ì ‚ ‰ÓÒÍÓÌ‡Î¥È ÙÓÏ¥, Û „Óχ‰Ò¸Í ÊËÚÚfl, π ‚ˢӲ ÍÛθÚÛÓ˛. åË ‚‚‡Ê‡πÏÓ Ò‚Ó˛ ÔÓ-
Процеси розвитку суспiльства i його полiтичної системи актуалiзованi сьогоденням, розглядаються в рамках численних теорiй загальносоцiологiчного i полiтологiчного характеру. Фундамент дослiджень цього напряму заклали ще соцiологiчнi теорiї розвитку М.Вебера, Ф.Теннiса, Т.Парсона. Однiєю з теорiй, що характеризує перехiд вiд традицiйних суспiльств до iндустрiальних i постiндустрiальних, є теорiя соцiальної модернiзацiї. У широкому планi процес соцiальної модернiзацiї характеризує ¶лобальний процес постiйного вдосконалення суспiльства, переходу його на вищi рiвнi розвитку. Отже, модернiзацiя – це одна з необхiдних умов становлення нового порядку. Модернiзацiя як процес оновлення у дусi вимог сучасности одностайно визнана вченими. Проте неоднозначнiсть i невизначенiсть цього поняття на рiвнi його конкретних iнтерпретацiй породили безлiч модифiкацiй, котрi й втiлились у рiзноманiтнi теорiї модернiзацiї. Вважається, що теорiя модернiзацiї пройшла низку етапiв i зараз ми спостерiгаємо третiй, сучасний етап розвитку (1, с.276-278). h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚‰¥ÌÍÛ ‚‡‚‡Ò¸ÍÓ˛, ÍÓÎË ‰ÂÏÓÌÒÚÛπÏÓ Ù‡Ì‡ÚËÁÏ, Ó·Â¥„‡πÏÓ Ò‚Ó˛ ‚ËÌflÚÍÓ‚¥ÒÚ¸ ̇ÒڥθÍË, ˘Ó Ì ıÓ˜ÂÏÓ Ó·Ï¥ÍÛ‚‡ÚË ‡ˆ¥ª ¥Ì¯Ëı, flÍ˘Ó Ì ÏÓÊÂÏÓ ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl Û ÒÓ·¥; flÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ, ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚‚‡Ê‡ÚË ‚‡‚‡‡ÏË ÛÒ¥ı ÚËı, ıÚÓ Á‡ıflÒ Û ÔÓ˜ÛÚÚ¥ ‚·ÒÌÓª ‚ËÌflÚÍÓ‚ÓÒÚË, ه̇ÚËÍ¥‚ ¥Ì¯Ëı Ú‡‰Ëˆ¥È. ç ÏÓÊ̇ ·ÛÚË ÒÍÂÔÚËÍÓÏ Ì‡ÒڥθÍË, ˘Ó· Ì Á‡Û‚‡ÊËÚË ¥ÁÌˈ¥ Ï¥Ê ÒÍÂÔÚˈËÁÏÓÏ ¥ ه̇ÚËÁÏÓÏ; ˆÂ ÓÁ̇˜‡ÎÓ · ÓÒfl„ÌÛÚË Ú‡ÍÛ Ï¥Û ÒÍÂÔÚˈËÁÏÛ, ˘Ó ÓÒÓ·‡ ÔÂÂÒÚ‡π ·ÛÚË ÒÍÂÔÚËÍÓÏ. 臇‰ÓÍÒ ÒÍÂÔÚˈËÁÏÛ, flÒ̇ ¥˜, ‚¥‰ÓÏËÈ Á‰‡‚̇; ¥ÒÌÛ‚‡ÎË Ú‡ÍÓÊ ÔÓÔÓÁˈ¥ª, flÍ ‡‰Ë͇θÌÓ ÔÓ‰Ó·ÚË ˆÂÈ Ô‡‡‰ÓÍÒ: ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌËÈ ÒÍÂÔÚËÍ, ÓÚÓÊ, ÔÓ‚ËÌÂÌ ÏÓ‚˜‡ÚË, ÁÓÍÂχ ‚¥Ì Ì ÏÓÊ ‚ËÒÎӂ₇ÚË ÒÍÂÔÒËÒÛ, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Ì ‰ÂÏÓÌÒÚÛ˛˜Ë ÈÓ„Ó. ñÂÈ ÓÁ‚’flÁÓÍ Ì‡Ô‚Ì ÏÓÊÎË‚ËÈ, ‡Î ÈÓ„Ó Ì ÏÓÊ̇ ‰ËÒÍÛÚÛ‚‡ÚË, ·Ó flÍ Ú¥Î¸ÍË ÏË ÔÓ˜Ë̇πÏÓ ÈÓ„Ó Ó·„Ó‚Ó˛‚‡ÚË, ÚÓ ‚Ô‡‰‡πÏÓ Û ÚÛ Ê Ò‡ÏÛ Ô‡„χÚ˘ÌÛ ‡ÌÚËÌÓÏ¥˛, flÍÓª ‚·ÒÌ ̇χ„‡ÎËÒfl ÛÌËÍÌÛÚË. åË ‚¥Î¸Ì¥ ‚¥ËÚË, ˘Ó ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌËÈ ÒÍÂÔÚËÍ ÔÓ‚ËÌÂÌ ÏÓ‚˜‡ÚË, ¥ ÚÓÏÛ ÏË Ì¥ÍÓÎË Ì ‰¥Á̇πÏÓÒfl ¥ÏÂÌ ‚ˉ‡ÚÌËı ÒÍÂÔÚËÍ¥‚, ÔÓÁ‡flÍ ‚ÓÌË Ú‡Í Ì¥˜Ó„Ó ¥ Ì Ò͇Á‡ÎË. ÄΠڥθÍË-ÌÓ ÏË ÓÁÚÛÎËÏÓ ÓÚ‡, flÍ ÓÔËÌËÏÓÒfl Û ‰‚ÓÁ̇˜ÌÓÏÛ ÒÚ‡Ìӂˢ¥.
Теорiя полiтичної модернiзацiї як складова частина загальної теорiї соцiальної модернiзацiї викристалiзовується з рiзноманiтних концепцiй, що мiстять неоднозначнi висновки й рекомендацiї та мають рiзну соцiально-полiтичну спрямованiсть. Концепцiя полiтичної модернiзацiї розвивалась здебiльшого на основi концепцiй соцiальної модернiзацiї. Полiтична модернiзацiя в загальнофiлософському планi визначається як опанування людини своїм полiтичним середовищем. А в конкретно-соцiологiчному – як розвиток полiтичних систем та iнститутiв у напрямi створення полiтичних структур i функцiй, характерних для дiяльности лiберально-демократичного суспiльства. Конкретна характеристика цього процесу дуже рiзноманiтна. Однi вченi пов’язують його передусiм з рацiональним стилем функцiонування бюрократiї, полiтичним плюралiзмом i свiтським характером полiтичної культури; iншi – з формуванням нацiональної iнте¶рацiї суспiльства i нацiональної держави, модернiзацiї «елiт розвитку», стабiльности полiтичних iнститутiв i процедур, з психологiчним комплексом сучасних полiтичних цiнностей та iдей. Загалом, всi цi процеси призводять до розвитку ефективних адмiнiстративних, урядових i бюрократичних структур, якi h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
äÛθÚÛÌËÈ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏ Ô˜ÂÔβπÚ¸Òfl ˜ÂÂÁ ÚӘ̥ҥ̸ÍÓ Ú‡ÍÛ Ê ÒÍ·‰Ì¥ÒÚ¸. Ç¥Ì Á‡Ô˜Ûπ Ò‡Ï ÒÓ·¥, flÍ˘Ó ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ̇ÒڥθÍË ‚ÂÎËÍÓ‰Û¯ÌËÏ, ‡·Ë ÒÔ¥Á̇ÚË ¥ÁÌˈ˛ ÔÓÏ¥Ê ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÓÏ ¥ ‚ËÌflÚÍÓ‚¥ÒÚ˛, ÔÓÏ¥Ê ÚÓ·ÌÚÌ¥ÒÚ˛ ¥ ÌÂÚÂÔËÏ¥ÒÚ˛, ÔÓÏ¥Ê Ò‡ÏËÏ ÒÓ·Ó˛ ¥ ‚‡‚‡ÓÏ; ‚¥Ì Á‡Ô˜Ûπ Ò‡Ï ÒÓ·¥, ÍÓÎË Ì ·‡Ê‡˛˜Ë Ô¥‰‰‡ÚËÒfl ÒÔÓÍÛÒ‡Ï ‚‡‚‡ÒÚ‚‡, ̇‰‡π ¥Ì¯ËÏ Ô‡‚Ó ·ÛÚË ‚‡‚‡‡ÏË. íÓÊ ÚÂ, ˘Ó fl ÚÛÚ ‚¥‰ÒÚÓ˛˛, π ÌÂÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌËÏ ÒÍÂÔÚˈËÁÏÓÏ ¥ ÌÂÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌËÏ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÓÏ, ‡ ÓÚÊ ڇÍËÏ, ˘Ó ÛÌË͇π ‡ÌÚËÌÓÏ¥ª Á‡‚‰flÍË ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì ÔÓ¯Ë˛πÚ¸Òfl ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥, ‰Â ÒÚÂÚ‡ ¥ÁÌˈfl Ï¥Ê ÌËÏ ¥ ‚‡‚‡ÒÚ‚ÓÏ. ìÒ Ò͇Á‡ÌÂ Û ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ π ÓÒ‚¥‰˜ÂÌÌflÏ ‚ˢÓÒÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË flÍ ÍÛθÚÛË, ÍÓÚ‡ ‚ËÚ‚ÓË· ¥ ÁÛϥ· Á·Â„ÚË ÌÂÔ‚̥ÒÚ¸ Û Ò‚Óªı ‚·ÒÌËı ÌÓχı. Ä ÓÚÊÂ, fl ‚¥˛, ˘Ó ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ¥ÒÚÓÚÌ¥ Ô˘ËÌË, ‡·Ë ·ÓÓÌËÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ‰Ûı ‚·ÒÌ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥. ñ ÔÓÒÚÛÎ˛π ‚¥Û ‚ ÚÂ, ˘Ó ‰ÂflÍ¥ Ò‚Óπ¥‰Ì¥ ‚‡ÚÓÒÚ¥ ˆ¥πª ÍÛθÚÛË – ‡ ҇Ϡªª Ò‡ÏÓÍËÚ˘̥ Á‰‡ÚÌÓÒÚ¥ – Ì Î˯ ÏÓÊ̇ Á‡ıËÒÚËÚË, ‡ÎÂ È ‚‡ÚÓ ÔÎÂ͇ÚË, ‡ÎÂ, Á‡ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflÏ, ªı Ì ÏÓÊ̇ ÔÎÂ͇ÚË, ‚‰‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ̇ÒËθÒÚ‚‡, ¥Ì¯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ˘Ó ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏ Ò‡Ï ÔÓ‚‡‰ËÚ¸ Ò· ‰Ó Ô‡‡Î¥˜Û, flÍ˘Ó Ì ‚‚‡Ê‡π Ò· ÛÌ¥‚Â҇θÌÓ˛ ÔÓ„‡ÏÓ˛ Û Ú‡ÍÓÏÛ ‚·ÒÌ ÒÂÌÒ¥, ÚÓ·ÚÓ Á‰‡Ú-
здатнi подолати вiдставання i забезпечити нацiональний прогрес. Однак iснує чимало рiзноманiтних iдей щодо механiзму створення цих структур. Першi дослiдження проблем полiтичної модернiзацiї розглядали процес становлення сучасної демократiї в слаборозвинених країнах як закономiрний i необхiдний наслiдок процесу iндустрiалiзацiї. Вважалось, що економiчний розвиток i подолання вiдсталости автоматично приведе до формування демократичних полiтичних iнститутiв – потрiбно тiльки визначити їх критерiї. Проте практика розвитку слаборозвинених країн досить швидко показала вiдсутнiсть прямої вiдповiдности мiж економiчним i полiтичним розвитком. Новi проблеми й складностi полiтичної модернiзацiї почали розглядатись у рамках структурного функцiоналiзму. У рамках загальної структурно-функцiональної теорiї полiтичну модернiзацiю розглядали як взаємодiю мiж процесом диференцiацiї, iмперативами рiвности та iнте¶рацiйною, адаптивною i творчою можливостями полiтичної системи. Процес диференцiацiї розглядається як панiвна тенденцiя в iсторичнiй еволюцiї сучасного суспiльства i пов’язується iз зростанням i розподiлом спецiалiзацiї ролей, функцiй у полiтичнiй системi, усклад-
115
ЛЮБОВ СТАРЕЦЬКА ТЕОРІЇ ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ: ЛІБЕРАЛЬНОДЕМОКРАТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ В СУЧАСНОМУ КОНТЕКСТІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÓ˛ ‰Ó ÔÓ¯ËÂÌÌfl ‚ χ҇ı. ì ˆËı Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌflı ‡Ê Ì¥flÍ Ì ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÔÓÌflÚÚπ‚¥ Á‡·‡‚Ë. Ö‚ÓÔ‡ Á‡Á̇π ÚËÒÍÛ ÚÓڇΥڇÌÓ„Ó ‚‡‚‡ÒÚ‚‡, Ï¥ˆ¸ flÍÓ„Ó ÔÓÏÌÓÊÂ̇ ‚‡„‡ÌÌflÏË á‡ıÓ‰Û ˘Ó‰Ó ‚·ÒÌÓª ÍÛθÚÛÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ÔÓÒ··ÎÂÌÓª Ô‡„ÌÂÌÌflÏ Ò‡ÏÓÒڂ‰ËÚËÒfl flÍ ÛÌ¥‚Â҇θ̇ ÍÛθÚÛ‡. Ç¥ËÚË ‚ ÛÌ¥‚Â҇θ̥ÒÚ¸ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÓÁ̇˜‡π ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡ÚË ¥‰Â‡Î ÛÓ‰ÌÓÒÚ‡ÈÌÂÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ, ‰Â ÛÒ¥ χÎË · Ӊ̇ÍÓ‚¥ ÒχÍË, ̇ÎÂʇÎË ‰Ó π‰ËÌÓª ‚¥Ë (ÚӘ̥¯Â Ì ‚¥ËÎË · Ì¥ Û ˘Ó), ÔÓ‚‡‰ËÎË ÚÓÈ Ò‡Ï ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl, ˜Ë ÔÓÒÚÓ ÔÓÒÎÛ„Ó‚Û‚‡ÎËÒ¸ Ӊ̥π˛ ÏÓ‚Ó˛. 燂ԇÍË, ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ‚Ë·¥ÍÓ‚Â Á‡‡ÊÂÌÌfl, flÍ˘Ó ÏÓÊ̇ Ú‡Í ‚ËÒÎÓ‚ËÚËÒfl, ÔÓ ÔÎÂ͇ÌÌfl ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, ̇ flÍËı fl ̇„ÓÎÓ¯Û‚‡‚, ¥ flÍ¥ ÎÂʇÎË ·¥Îfl ‚ËÚÓÍ¥‚ ‚Â΢¥ Ö‚ÓÔË. ñ Î„¯Â Ò͇Á‡ÚË, ‡Ì¥Ê ÁÓ·ËÚË. äÛθÚÛÌ¥ ‚ÔÎË‚Ë ‰¥˛Ú¸ Á‡ ‚·ÒÌËÏË Á‡ÍÓ̇ÏË ‰Ó·ÓÛ, flÍ¥ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÍÓÌÚÓ₇ÚË. 诠‰¥ÎÓ, flÍÓ„Ó Â¯Ú‡ Ò‚¥ÚÛ ÒÔÓ‰¥‚‡πÚ¸Òfl ‚¥‰ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, – ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚‡ ÚÂı̥͇, ÓÒÚ‡ÌÌπ – „Óχ‰flÌҸͥ Ò‚Ó·Ó‰Ë, ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ¥ÌÒÚËÚÛÚË, ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̥ Òڇ̉‡ÚË. íÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì‡ ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥fl á‡ıÓ‰Û ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ‚¥‰ÏˇÌÌflÏ ‰ÂÒflÚÍ¥‚ Ì‚ÂÎËÍËı ÍÛθÚÛÌËı Ó‰ËÌˈ¸ ¥ ÏÓ‚, ¥ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ, flÒ̇ ¥˜, ‡Ê Ì¥flÍ Ì ‰‡π Ì‡Ï Ô¥‰ÒÚ‡‚ ‰Îfl ‚Ú¥ıË. çÂχπ Ì¥˜Ó„Ó ‡‰¥ÒÌÓ„Ó ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÂÎË͇ Ó‰Ë̇ ¥Ì‰Ó-
неннями їх структури й пiдвищенням взаємозалежности, пiдсиленням адаптованости системи до навколишнього (суспiльного) середовища. Викликаючи роздiлення адмiнiстративно-управлiнських i полiтичних структур у полiтичнiй системi, процес диференцiацiї пiдвищує також ефективнiсть полiтичної органiзацiї. «Рiвнiсть включає в себе ознаки лiберальної демократiї: загальне виборче право й громадянство для дорослого населення (рiвнiсть у вимогах розподiлу ресурсiв, а також у правах i обов’язках, поширення унiверсальних правових норм в полiтичнiй системi, полiтичну участь i залучення населення до полiтичного життя суспiльства). Становлення структури участи включає в себе цiлу низку аспектiв. По-перше, це формування органiзацiйної структури участи. Органiзацiями, якi впорядковують i скеровують участь, насамперед є полiтичнi партiї. Другим аспектом є процес кристалiзацiї полiтичних iдеологiй, якi творять цiннiсну основу дiяльности органiзацiй участи. Третiй аспект, пов’язаний зi становленням системи державного i мiсцевого управлiння, орiєнтований на форми сучасної участи (2, с.55). Диференцiацiя (функцiональна спецiалiзацiя, зростання структурної взаємозалежности) i рiвнiсть (лiбераh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
116
‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÏÓ‚, ªª ÍÂθÚҸ͇ „‡ÎÛÁ͇, ‚¥‰Ïˇπ Û Ì‡Ò Ì‡ Ó˜‡ı, Á‰‡πÚ¸Òfl ÌÂÁ‚ÓÓÚÌÓ, ‚ÒÛÔ˜ ÛÒ¥Ï ÁÛÒËÎÎflÏ ÁÛÔËÌËÚË ªª Á„‡Ò‡ÌÌfl. ëÚ‡¥ ‚ÂÎËÍ¥ ÍÛθÚÛË, Á‚˘‡ÈÌÓ, ˜ËÌflÚ¸ ÓÔ¥, Ó‰Ì‡Í Ì¥ıÚÓ Ì ‚ Òڇ̥ Ô‰·‡˜ËÚË, ˜ËÏ Á‡Í¥Ì˜ËÚ¸Òfl ªıÌfl Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥fl Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ á‡ıÓ‰Û, ÓÒͥθÍË Ú‡ÍËÈ ‚ÔÎË‚ ‚¥‰˜ÛÚÌËÈ Û Á̇˜ÌËı χүڇ·‡ı Î˯ ÛÔÓ‰Ó‚Ê Í¥Î¸Í‡‰ÂÒflÚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ÓÍ¥‚. 燂¥Ú¸ ÏÓ‚Ë ÒÚ‡Ëı ÍÛθÚÛ, Ò͇ʥÏÓ ‡‡·Ò¸Í‡ ˜Ë „¥Ì‰¥, ÔÓÒÚÛÔ‡˛Ú¸Òfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ ÔË ‚Ë‚˜ÂÌÌ¥ ÏÓ‰ÂÌËı ̇ÛÍ, ¥ Ì ÚÓÏÛ, Á‚˘‡ÈÌÓ, ˘Ó ‚ÓÌË ·Ûˆ¥Ï ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ ̇‰ÓÎÛÊËÚË ‚¥‰ÒÚ‡‚‡ÌÌfl, ‡ ÚÓÏÛ, ˘Ó ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÚÂÏÔ ¥ ÍÓÌÍÛÂ̈¥˛. ܇β„¥‰Ì ‚ˉӂˢÂ, flÍ χÈÊ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÍÓË„Û‚‡ÚË. äÓÎË · Ì‡Ï ÒÛ‰ËÎÓÒfl Ì¥‚Â₇ÚË ÍÛθÚÛÌ ÓÁχªÚÚfl Ò‚¥ÚÛ ‚ ¥Ï’fl «Ô·ÌÂÚ‡ÌÓª» ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ÚÓ ˆÂ χȷÛÚÌπ Ì ÁÏÓ„ÎÓ · ‚Ú¥ÎËÚËÒfl ¥Ì‡Í¯Â, flÍ Á‡ ˆ¥ÌÛ ÓÁË‚Û Úfl„ÎÓÒÚË Ú‡‰Ëˆ¥ª, Á ˜Ó„Ó ‚ËÌËÍ· · ÒÏÂÚÂθ̇ Ì·ÂÁÔÂ͇ Ì ڥθÍË ‰Îfl ÍÓÊÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÁÓÍÂχ, ‡ÎÂ È ‰Îfl β‰Ò¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª Á‡„‡ÎÓÏ. éÒ¸ ˆËÚ‡Ú‡: «ç‡¯¥ ̇˘‡‰ÍË ·Û‰ÛÚ¸ Ì ÎË¯Â Î˛‰¸ÏË á‡ıÓ‰Û, flÍ ÏË. ÇÓÌË ÒÚ‡ÌÛÚ¸ ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË äÓÌÙÛˆ¥fl Ú‡ ã‡ÓˆÁË Ú‡ÍÓ˛ Ê Ï¥Ó˛, flÍ ¥ ëÓ͇ڇ, è·ÚÓ̇ È èÎÓÚË̇; ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË ¢‡ÛÚ‡ÏË ÅÛ‰‰Ë Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ Ñ‚ÚÂÓ-ßÒ‡ª Ú‡ ßÒÛÒ‡ ïËÒÚ‡; ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË á‡‡ÚÛÒÚË È åÛ„‡Ïχ‰‡
льна демократiя) є джерелами можливостей полiтичної системи. Досягнення полiтичною системою якiсно нових можливостей (що i є результатом полiтичної модернiзацiї) характеризується зростанням кiлькости державних функцiй, посиленням полiтичної iнте¶рацiї у системi й ефективности прийнятих полiтичних i адмiнiстративних рiшень, розширенням влади центральних полiтичних iнститутiв, участю населення в полiтичному процесi i т.д. У структурно-функцiональному пiдходi iснує кiлька напрямкiв модернiзацiйних дослiджень.Один з них – адмiнiстративний пiдхiд. Прихильники його схильнi ототожнювати полiтичну модернiзацiю з рацiональним стилем управлiння, функцiонуванням захiдних бюрократiй iз замiною неформальних, вiдособлених, функцiонально розпорошених форм соцiальних i полiтичних взаємозв’язкiв i традицiйних культурних норм на рацiоналiзованi форми бюрократичної органiзацiї i полiтичної культури лiберально-демократичного суспiльства. Однак, в умовах слабкого розвитку демократичних iнститутiв традицiйних суспiльств ця тенденцiя призводить до вiдчуження функцiй управлiння вiд суспiльства й народу та зосередження влади в руках бюрократiї, а також до посилення кастовости, жорсткої iєрархiчности, зростанh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ßÎ¥ª Ú‡ ßÒ‡ª, ‡ Ú‡ÍÓÊ èÂÚ‡ È è‡‚Î‡; ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË ò‡Ì͇Ë, ê‡Ï‡Ìۉʥ Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ äÎÂÏÂÌÒ‡ ¥ éË∂Â̇; ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË ä‡ÔÔ‡‰ÓÍ¥ÈÒ¸ÍËı éÚˆ¥‚ ëı¥‰ÌÓª ñÂÍ‚Ë Ú¥π˛ Ê Ï¥Ó˛, ˘Ó È Ì‡¯Ó„Ó ‡ÙË͇̈fl Ä‚∂ÛÒÚË̇ ¥ ̇¯Ó„Ó ÛÏ·¥Èˆfl ÅẨËÍÚ‡; ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË ß·Ì ï‡Î‰Û̇ Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ÅÓÒÒ˛Â; ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË – flÍ˘Ó ‚ÓÌË È ‰‡Î¥ ·ÎÛ͇ÚËÏÛÚ¸ ÚflÒÓ‚Ë̇ÏË ÔÓÎ¥ÚËÍË – ãḀ̂̇, ¢‡Ì‰¥ Ú‡ ëÛ̸ üÚÒÂ̇ Ú‡ÍÓ˛ Ê Ï¥Ó˛, flÍ äÓÏ‚Âη, ÑÊӉʇ LJ¯ËÌ∂ÚÓ̇ ¥ 凉Á¥Ì¥». ñ ÓÔÚËÏ¥ÒÚ˘Ì (ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚ ·Î‡„Ëı ̇ϥ‡ı) ÔÓÓˆÚ‚Ó ‚ËÒÎÓ‚Ë‚ Û 1947 Óˆ¥ ÄÌÓθ‰ íÓÈÌ·¥ (Civilisation on Trail. – New York, 1947. – P.90). Ç¥Ì ‚ˇÁË‚ ¥‰Â‡Î ‡‰Ë͇θÌÓ ÛÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ, ‰Ó‚ÓÎ¥ ÒÛÏÌ¥‚ÌËÈ, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ÏË ÔÓ‰¥ÎflπÏÓ ÍËÚËÍÛ íÓÈÌ·¥ ̇ ‡‰ÂÒÛ òÔÂÌ∂· Á ÔË‚Ó‰Û ¥ÒÚÓ˘ÌËı ˆËÍÎ¥‚. ôÓ · ˆÂ, ÔÓ ÒÛÚ¥, χÎÓ ÓÁ̇˜‡ÚË – ·ÛÚË «ÒÔ‡‰ÍÓπψÂÏ» ÛÒ¥ı ˆËı ÔÓÓÍ¥‚, Ù¥ÎÓÒÓÙ¥‚ ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, ÔÓÏ¥˘ÂÌËı Û ÒÔËÒÍÛ? ì ÚË‚¥‡Î¸ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ÛÒ¥ ÏË È Ú‡Í ÒÚ‡ÎË ªıÌ¥ÏË ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË, ÔÓÁ‡flÍ ÊË‚ÂÏÓ Û Ò‚¥Ú¥, ‰Ó ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÍÓÚÓ„Ó ‚ÓÌË ‰ÓÍ·ÎË ÁÛÒËθ, Ó‰Ì‡Í ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ÚÛÚ È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ «ÛÒÔ‡‰ÍÛ‚‡ÌÌfl» Û Á̇˜ÌÓ ÒÂÈÓÁÌ¥¯ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ÔÓ ÔÓÁËÚË‚ÌÛ Úfl„Î¥ÒÚ¸ ¥‰Âª. ÄΠ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ̇¯¥ ̇˘‡‰ÍË ÒÚ‡ÎË «ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË» ҇Ϡ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ÌÂÓ·-
ня бюрократiї та її самостiйности, засилля адмiнiстрацiї. У результатi безконтрольна бюрократiя присвоює i державнi ресурси, i мiжнародну економiчну допомогу, що зводить нанiвець спроби модернiзувати країну у цiлому. Без сильної iнституцiйованої влади в полiтичнiй системi не можна досягнути розвитку – починається хаос, руйнуються механiзми досягнення компромiсiв i безцiльно розпорошуються ресурси. З огляду на це, самостiйним напрямом дослiджень стала проблема стимулювання розвитку демократичних процесiв. Вiд самого початку в фокусi дослiдження опинилась проблема полiтичної участи. Як зазначав К.Дойч, формування системи полiтичної участи здiйснюється завдяки двом процесам: соцiальної й полiтичної мобiлiзацiї та асимiляцiї. Головна проблема в тому, що цi процеси здiйснюються за короткий час i люди мобiлiзуються до активної полiтичної участи, тому необхiдно поряд з розвитком демократичних iнститутiв змiцнювати iнте¶руючi пiдсистеми суспiльства – культуру, освiту, фiлософiю, мистецтво. Інтерпретацiя цього пiдходу в рамках традицiйної концепцiї плюралiзму призвела до створення теорiї «субсистемної автономiї». Полiтична модернiзацiя, за цiєю теорiєю, – це процес, в якому суб’єкт полih t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ı¥‰ÌÓ ÔËÔÛÒÚËÚË, ˘Ó ÛÒ¥ ‚‡ÚÓÒÚ¥ È ¥‰Â‡ÎË ˆËı β‰ÂÈ, flÍ¥ ÒÛÔ˜‡Ú¸ Ӊ̥ Ó‰ÌËÏ, ‚Ú‡ÚflÚ¸ ‚¯ڥ Á̇˜ÂÌÌfl; Ó‰Ì‡Í ÚÓ‰¥ ‚ÓÌË Ì ‰ÛıÓ‚ÌËÏË Ô‰͇ÏË ‰Îfl Ì‡Ò ·Û‰ÛÚ¸, ‡ Ì¥ÍËÏ. åÓÊ̇ Ûfl‚ËÚË, ˘Ó ¥ÁÌˈfl ÔÓÏ¥Ê Í‡ÚÓÎË͇ÏË È ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚ‡ÏË ÁÌËÍÌÂ, ‡Î ÚÓ‰¥ ‰Îfl ̇¯Ëı ̇˘‡‰Í¥‚ ÅÓÒÒ˛Â ¥ äÓÏ‚ÂÎÎ Ì ÒڥθÍË ÔÓÏËflÚ¸Òfl, ÒͥθÍË ‚Ú‡ÚflÚ¸ Ò‚Óπ Á̇˜ÂÌÌfl Û Ì‡Èı‡‡ÍÚÂÌ¥¯ÓÏÛ ‰Îfl ÌËı ÒÂÌÒ¥, ÚÓÏÛ ÔÓ‰¥·Ì «ÛÒÔ‡‰ÍÛ‚‡ÌÌfl» ÛÊ Ì χÚËÏ ‚ÎÓ‚ËÏÓ„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ. í‡Í Ò‡ÏÓ ‚‡ÊÍÓ ÒÓ·¥ Ûfl‚ËÚË, flÍËÏ ˜ËÌÓÏ ÔËıËθÌËÍ ‰ÛıÓ‚ÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë ÁÏÓÊ ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ‚‚‡Ê‡ÚË Ò· ÒÔ‡‰ÍÓπψÂÏ ãḀ̂̇ È åÛ„‡Ïχ‰‡; ÏÓÊ̇ ÒÓ·¥ Ûfl‚ËÚË, ˘Ó ÔÓ·ÎÂχ Ò‚Ó·Ó‰Ë ‚Á‡„‡Î¥ ‚Ú‡ÚËÚ¸ ÒÂÌÒ, ˘Ó flÍÂÒ¸ Á-ÔÓÏ¥Ê ÒÛÒԥθÒÚ‚ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ·Û‰Â ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓ ÚÓڇΥڇÌËÏ, ¥ ‚ Ú‡Í¥È ÙÓÏ¥ ÔËÈÌflÚÌËÏ ‰Îfl ÈÓ„Ó „Óχ‰flÌ, ¥ ÚÓ‰¥ ̇¯¥ ̇˘‡‰ÍË ÒÔ‡‚‰¥ ·Û‰ÛÚ¸ ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË ãḀ̂̇, ‡Î Ì LJ¯ËÌ∂ÚÓ̇. äÓÓگ ͇ÊÛ˜Ë, ‚Ë„‡‰Û‚‡ÚË, ̇˜Â ̇¯¥ ÓÌÛÍË ÔÓπ‰Ì‡˛Ú¸ ÛÒ¥ ÒÛÔ˜ÎË‚¥ Ú‡‰Ëˆ¥ª ‚ „‡ÏÓÌ¥ÈÌ ˆ¥ÎÂ, ˘Ó ‚ÓÌË ·Û‰ÛÚ¸ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Ô‡ÌÚªÒÚ‡ÏË, ‰ÂªÒÚ‡ÏË Ú‡ ‡ÚªÒÚ‡ÏË, Î¥·Â‡Î‡ÏË ¥ ÔËıËθÌË͇ÏË ÚÓڇΥڇËÁÏÛ, ÂÌÚÛÁ¥‡ÒÚ‡ÏË È ‚ÓÓ„‡ÏË Ì‡ÒËθÒÚ‚‡, ÓÁ̇˜‡π ·Û‰Û‚‡ÚË ‚ Ûfl‚¥ Ò‚¥Ú, flÍËÈ Ì Î˯ ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥ ̇¯Óª Ù‡ÌÚ‡Á¥ª Ú‡ ÔÓÓ˜Ó„Ó ‰‡Û, ‡Î ‚ flÍÓÏÛ Ì Á·ÂÂÊÂÚ¸Òfl ÊÓ‰ÌÓª ÊË‚Óª Ú‡‰Ëˆ¥ª;
тичного розвитку поступово й успiшно досягає полiтичної автономiї. Саме остання є визначальним критерiєм результативности процесiв масової мобiлiзацiї й полiтичної участи. Поняття автономiї означає незалежнiсть рiзних полiтичних груп i насамперед полiтичних партiй. Найважливiшими рисами демократiї вважаються багатопартiйнiсть, свобода асоцiацiй, автономiя органiв мiсцевого управлiння вiд центральної влади. Логiчним завершенням концепцiї є поширення принципу автономiї безпосередньо на особу – основного суб’єкта полiтики, що супроводжується вимогою спецiалiзацiї вольових функцiй особи в полiтицi, з одного боку, i реалiзацiєю в повному обсязi лiберально-демократичного принципу прiоритету прав особи, з iншого. Досить логiчно тут об¶рунтовується динамiка полiтичної модернiзацiї: сильна iнституцiйна влада i бюрократiя потрiбнi для трансформацiї традицiйного суспiльства. Але для того, щоб вони служили суспiльству, необхiдно встановити демократичний контроль над ними, а це неможливо без розвитку демократичних прав i свобод, формування плюралiстичного полiтичного процесу, тобто всього того, що становить принципову основу лiберально-демократичного суспiльства.
117
ЛЮБОВ СТАРЕЦЬКА ТЕОРІЇ ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ: ЛІБЕРАЛЬНОДЕМОКРАТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ В СУЧАСНОМУ КОНТЕКСТІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ˆÂ ÓÁ̇˜‡π Î˯ ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌË ·Û‰ÛÚ¸ ‚‡‚‡‡ÏË Û ‰ÓÒÎ¥‚ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥. èÓ‚ÚÓ˛πÏÓ, Ì ȉÂÚ¸Òfl Î˯ ÔÓ ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥˜ÌÛ Á‡·‡‚Û. åË ÛÒ¥ ˜Û‰Ó‚Ó ÛÒ‚¥‰ÓÏβπÏÓ, ˘Ó ÓÔËÌËÎËÒfl ‚¥˜-̇‚¥˜ ¥Á ÏÓ„ÛÚÌ¥ÏË ÍÛθÚÛÌËÏË ÒË·ÏË, flÍ¥ Á‡ Ò‚Óπ˛ ÒÛÚÚ˛ ÔÓ‚‡‰flÚ¸ Ì‡Ò ‰Ó π‰ÌÓÒÚ¥, ‚‡‚‡Ò¸ÍÓª π‰ÌÓÒÚ¥, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÓª ̇ ‚¥‰ÏÓ‚¥ ‚¥‰ Ú‡‰Ëˆ¥ª. é‰Ì¥π˛ Á ˆËı ÒËÎ π ÚÓڇΥڇÌ ‚‡‚‡ÒÚ‚Ó ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ÚËÔÛ, flÍ ̇χ„‡πÚ¸Òfl – ¥Á Á̇˜ÌËÏ, ‡ÎÂ, ̇ ˘‡ÒÚfl, ‰Â‰‡Î¥ Ò··ÌÛ˜ËÏ ÛÒÔ¥ıÓÏ – Á‡Ôfl„ÚË ÛÒ¥ ‰ÛıÓ‚Ì¥ ÒËÎË Ì‡ ÒÎÛÊ·Û ‰Âʇ‚¥, Ó‰Âʇ‚ËÚË ÛÒÂ, ‚Íβ˜ÌÓ ¥Á β‰Ò¸ÍËÏË ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚflÏË, ¥ÒÚÓ˘ÌÓ˛ ԇϒflÚÚ˛, ÏӇθÌÓ˛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ˛, Ô¥Á̇‚‡Î¸ÌËÏË ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË, ÏËÒÚˆڂÓÏ ¥ ̇ÛÍÓ˛, ÍÓÚ ڇÍÓÊ Ï‡Ì¥ÔÛβπ Ú‡‰Ëˆ¥π˛, Ó·ÚË̇˛˜Ë, ‰ÂÙÓÏÛ˛˜Ë Ú‡ هθ¯Û˛˜Ë ªª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ÍÓÊÌÓ‡ÁÓ‚Ëı ÔÓÚ· ‰Âʇ‚Ë. ÑÛ„Ó˛ ÒËÎÓ˛ π ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ‰Ûı, ÁÓ‰ÊÂÌËÈ Á ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ‰ÊÂÂÎ, Á Ì·ۂ‡ÎËı ÛÒÔ¥ı¥‚ ̇ÛÍË – ‚Íβ˜ÌÓ Á ·ÓÓÚ¸·Ó˛ ÒÛÔÓÚË ÌÛʉË, ı‚ÓÓ·, Òڇʉ‡ÌÌfl – ÍÓÚËÈ, Ô˯‡˛˜ËÒ¸ Ò‚ÓªÏË Ì·ۉÂÌÌËÏË ÓÒfl„ÌÂÌÌflÏË, ÁÛÏ¥‚ ÔÓÒ¥flÚË ‚ ̇¯Ëı ÛÏËÒ·ı ÒÛÏÌ¥‚ ˘Ó‰Ó Ô‡˜ËÌÌÓÒÚË, ·‡ ̇‚¥Ú¸ ÔÓÚÂ·Ë ˆËı Ú‡‰Ëˆ¥È, ÍÓËÒÚ¸ ‚¥‰ flÍËı Û ÔÓÒÚÛÔ¥ ̇ÛÍË È ÚÂıÌ¥ÍË Ï¥ÁÂÌËÈ ‡·Ó ÌÂÔ‚ÌËÈ; ÛÈÌ¥‚̇ ‰¥fl ˆ¸Ó„Ó ‰ÛıÛ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ÔÓÏ¥Ê ¥Ì¯ËÏ Ú‡ÍÓÊ Û
Інколи вченi ототожнюють процес модернiзацiї з демократичною модернiзацiєю чи з процесом демократизацiї полiтичної системи певного суспiльства. Однак подiбнi твердження заперечує iсторичний досвiд полiтичного розвитку наприкiнцi ХХ столiття. Рух до сучасного суспiльства вiдбувається в рiзних країнах у зовсiм iнших соцiокультурних умовах. Тому справедливiша позицiя, яка вказує на те, що результатом полiтичної модернiзацiї можуть бути не тiльки демократичнi полiтичнi режими, схожi й близькi за своєю структурою до розвинених захiдних демократiй. З iншого боку, слiд зазначити, що демократична форма модернiзацiї – найадекватнiша форма цього типу iсторичної еволюцiї. Демократичнi полiтичнi iнститути й демократична полiтична культура – найефективнiший спосiб адаптацiї до соцiокультурного контексту сучасного суспiльства. Спроби вiдразу сформувати полiтичну систему лiберально-демократичного типу здебiльшого не увiнчались успiхом, що спонукало дослiдникiв полiтичної модернiзацiї вiдiйти вiд захiдного взiрця й пристосувати концепцiю до специфiчних умов перехiдних суспiльств. У результатi було розроблено кiлька оригiнальних варiантiв теорiї полiтичної модернiзацiї. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
118
‰Û͈¥ª Ï¥Òˆfl Ú‡ ‚‡„Ë, flÍ¥ ‚¥‰‚Ó‰flÚ¸Òfl ¥ÒÚÓ˘ÌËÏ Ì‡ÛÍ‡Ï ¥ Í·Ò˘ÌËÏ ÏÓ‚‡Ï Û ¯Í¥Î¸Ì¥È ̇ۈ¥ ̇ ˆ¥ÎÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. ç ‚‡ÚÓ Ì‡„‡‰Û‚‡ÚË, ˘Ó ÒËÎË ˆ¥ ̇ڇÔÎfl˛Ú¸ ̇ ÓÔ¥, ¥ ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÓÍË ÏÓÊ̇ Á‡Û‚‡ÊËÚË ÈÓ„Ó ÔÓÒËÎÂÌÌfl, flÍ Ú‡ÍÓÊ ˜‡ÒÚÍÓ‚ËÈ ÂÌÂÒ‡ÌÒ ÂÎ¥„¥ÈÌÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ‚Ó̇ ÔË·Ë‡π ‚‡‚‡Ò¸ÍËı ‡·Ó χ͇·Ë˜ÌËı ÙÓÏ. çÂχπ Ô¥‰ÒÚ‡‚ ‰ÛχÚË, ̇˜Â ˆ¥ Á‡„ÓÁË ÒÏÂÚÂθ̥, ¥ ˘Ó ̇¯‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl ‚‡ÊÂ̇ Ì‚ËÎ¥ÍÓ‚ÌÓ˛ ı‚ÓÓ·Ó˛. ÇÒÛÔ˜ ÛÒ¥Ï ÔÓ‡Á͇Ï, ‚ÒÛÔ˜ ÛÒ¥È Ï‡Ò¥ ‚Ó‰ÊÂÌÓ„Ó ‚‡‚‡ÒÚ‚‡, ˘Ó ÈÓ„Ó ˆfl ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl – ‚ ÛÊË‚‡ÌÓÏÛ ÚÛÚ ÒÂÌÒ¥, ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ÌÓχÚË‚ÌÓÏÛ – ÏÛÒË· È ÏÛÒËÚËÏ ‰Ó·ÚË, ‚Ó̇ Ì ‚Ú‡ÚË· Ò‚Ó„Ó ÓÁχıÛ. ÄÊ Ì¥flÍ Ì χÎÓ‚‡„ÓÏËÈ ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ˜ËχÎÓ ÔÓ‚¥‰ÌËı ¥‰ÂÈ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÔËÈÌflÚ¥ Û ˆ¥ÎÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚·‡Î¸ÌÓ, ˘Ó ªª ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌ¥ ÙÓÏË Ì‡ÒÎ¥‰Û˛Ú¸ ̇ ÒÎÓ‚‡ı, ˘Ó Úˇ̥flÏ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ̇ ÚÓÏÛ, ‡·Ë ‚‰‡‚‡ÚËÒfl ‰Ó ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ‚Ë‚¥ÒÓÍ ¥ Ù‡ÁÂÓÎÓ„¥ª. 燂¥Ú¸ ‰Ó ÒÏ¥¯ÌÓ„Ó ÌÂÁ‰‡Ì¥ ÁÛÒËÎÎfl Ú‚ÓËÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ Ù‡Ò‡‰, Ó‰fl„‡ÚËÒfl Û ÍÓÒÚ˛Ï á‡ıÓ‰Û, Ôˆ¥Ì¸ Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÍÓÎË ‚‡‚‡ÒÚ‚Ó È Ì ÔÓ‰Ó·ÌÂ, ÚÓ Á̇˜ÌÓ ÔÓ·¥Î¸¯‡‚ ÒÓÓÏ Á‡ Ò‚Ó𠂇‚‡ÒÚ‚Ó, ‡ Ú¥, ıÚÓ ÒÓÓÏËÚ¸Òfl Ò‚Ó„Ó ‚‡‚‡ÒÚ‚‡, ̇ÔÓÎÓ‚ËÌÛ ÔÂÂÏÓÊÂÌ¥, ̇‚¥Ú¸ ÍÓÎË ÓÚ‡ ‰Û„‡ ÔÓÎÓ‚Ë̇ ˜ËÌËÚ¸ Á‡ÔÂÍÎËÈ ÓÔ¥.
Передусiм слiд згадати про авторитарно-прагматичну концепцiю, яку розробили С.Гантiн¶тон i його послiдовники. Вони дiйшли висновку, що вiдсутня пряма залежнiсть мiж соцiально-економiчними й полiтичними змiнами. Через це змiна i навiть руйнування традицiйних iнститутiв у процесi модернiзацiї здебiльшого не веде до створення сучасної полiтичної системи, а навпаки – полiтичнi вiдносини в цiлому дестабiлiзуються, все бiльше розпалюються соцiальнi й нацiональнi конфлiкти, посилюється тенденцiя до створення авторитарних режимiв. Причина цього явища в тому, що надто високi темпи (в iсторичному планi) полiтичної модернiзацiї i, вiдповiдно, темпи полiтичної органiзацiї й iнституцiоналiзацiї спричиняють не полiтичний розвиток, а полiтичну деградацiю. Активне залучення мас до полiтики випереджає розвиток полiтичних iнститутiв суспiльства, якi могли б забезпечити баланс iнтересiв рiзних соцiально-полiтичних груп i спрямувати енергiю радикального перетворення суспiльств у прийнятнi форми. У результатi виникає хаос i нестабiльнiсть, якi не тiльки не сприяють процесовi модернiзацiї, а й загрожують самим основам суспiльства. Тому головним завданням стає не процес модернiзацiї, а стабiлiзацiя розвитку, для чого h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
臂‰‡ ÔÓÎfl„‡π Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÌÛÚ¥¯Ìfl Á‡„ÓÁ‡ Ö‚ÓÔ¥ ÔÓıÓ‰ËÚ¸ Ì Î˯ Á ̇‰ÚÓ˜ÂÌÓª ‚ÓÎ¥ ‰Ó Ò‡ÏÓÒڂ‰ÊÂÌÌfl, ‡ÎÂ È ¥Á ẨӄÂÌÌËı ‚‡‚‡Ò¸ÍËı ËÒ. íÓڇΥڇËÁÏ Ï‡π Ï¥ˆÌ ‚ÓÔÂÈҸ͠ÍÓ¥ÌÌfl, ¥ÁÌ¥ ÈÓ„Ó ÙÓÏË ÏÓÊ̇ ÒÔÓÒÚ„ÚË ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌËı ÛÚÓÔ¥È, ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌËı ¥‰ÂÓÎÓ„¥È, ÚÂÓ͇Ú˘ÌËı ÚẨÂ̈¥È. Ö‚ÓÔ‡, flÍ ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl, ‡Ê Ì¥flÍ Ì ‚ËÓ·Ë· ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ„Ó ¥ÏÛÌ¥ÚÂÚÛ ‰Ó ‚·ÒÌÓ„Ó ‚‡‚‡Ò¸ÍÓ„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó, flÍ ÁÛÏ¥ÎÓ ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl Û Ì‡Ò Ì‡ Ó˜‡ı Û ‡Á˛˜Â Ú¥ÛÏهθÌËı ÙÓχı; ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë Ì¥ ̇ ˘Ó, Ö‚ÓÔ‡ ‚Ëfl‚Ë·Òfl Á‰‡ÚÌÓ˛ ÏÓ·¥Î¥ÁÛ‚‡ÚË ÏÓ„ÛÚÌ¥ ‡ÌÚˉÓÚË ˆ¸ÓÏÛ ÏËÌÛÎÓÏÛ. üÍ˘Ó ÏË Á‡ÔËÚ‡πÏÓ, ‚ ˜ÓÏÛ ÔÓÎfl„‡˛Ú¸ ‚ËÚÓÍË ÚÓ„Ó ÓÔÓÛ, flÍËÈ Ö‚ÓÔ‡ ˜ËÌË· ‚·ÒÌÓÏÛ ¥ ˜ÛÊËÌÒ¸ÍÓÏÛ ‚‡‚‡ÒÚ‚Û, ÚÓ Ì Á̇ȉÂÏÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥, fl͇ · ÓÍÂÒβ‚‡Î‡ «ÛÌ¥‚Â҇θÌ ‰ÊÂÂÎÓ»; ÛÒ¥ „ˆ¸Í¥, ˛‰ÂÈҸͥ, ËÏҸͥ, ÔÂҸͥ Ú‡ ¥Ì¯¥ ‚ÔÎË‚Ë, ˘Ó ÁβÚÛ‚‡ÎËÒfl ‚ ÎÓÌ¥ ˆ¥πª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª – Ì ͇ÊÛ˜Ë ÛÊ ÔÓ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸Ì¥, ÍΥχÚ˘̥ È ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜Ì¥ ÛÏÓ‚Ë, ‚‡„ÓÏ¥ÒÚ¸ flÍËı ÏË ‰Ó·Â Ûfl‚ÎflπÏÓ – ÌÂÏÓÊÎË‚Ó Ô‰ÒÚ‡‚ËÚË Û ÔÓÒÚ‡Ú¥ ‚ÂÍÚÓ¥‚ ¥Á ˜¥ÚÍÓ ‚ËÁ̇˜ÂÌËÏË Ô‡‡ÏÂÚ‡ÏË. é‰Ì‡Í, ÍÓÎË ÏË ÒÔÓ·ÛπÏÓ ‚ÎÓ‚ËÚË ÚÂ, ˘Ó Ú‚ÓËÚ¸ ‰ÛıÓ‚Ì fl‰Ó ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ, ¥ ÍÓÎË ÏË ÒÔÓ·ÛπÏÓ ÓÔËÒ‡ÚË ˆÂ fl‰Ó ‚ Á‡ÔÓÔÓÌÓ‚‡ÌËÈ ÚÛÚ ÒÔÓÒ¥·, ‡ Ò‡ÏÂ
потрiбен прискорений розвиток полiтичних iнститутiв i сильна авторитарна влада. Полiтичний розвиток у цьому випадку збiгається з iнституцiалiзацiєю полiтичних орiєнтацiй i процедур, їх стабiльнiстю. Стабiльнiсть, звичайно, не означає вiдсутности змiн у полiтичнiй системi. С.Гантiн¶тон розробив цiлу низку засад здiйснення полiтичної модернiзацiї в умовах авторитарного пiдтримання полiтичної стабiльности: поетапна структуризацiя системи реформ, концентрацiя реальної влади в руках уряду й компетентнiсть полiтичного керiвництва, послiдовнiсть i поступовiсть у проведеннi реформ, створення надiйної коалiцiї реформаторських сил як полiтичного, так i соцiального характеру, врахування часового фактора. Ця концепцiя стала основою численних авторитарно-елiтарних програм полiтичної модернiзацiї, що досить успiшно здiйсненi вже в низцi країн. На основi аналiзу нового емпiричного матерiалу С. Гантiн¶тон переосмислив свою концепцiю i сформулював її як взаємодiю трьох основних факторiв полiтичної модернiзацiї – економiчного розвитку, соцiально-економiчної рiвности й полiтичної участи, прiоритетнiсть кожного з яких i визначає характер полiтичної модернiзацiї. Загалом, американський учений пише у своїх працях про h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô¥‰ÍÂÒβ˛˜Ë ‰Ûı ÌÂÔ‚ÌÓÒÚË, Ì‚Ë̘ͥÂÌÓÒÚË, Ì¥ÍÓÎË ‰Ó¯ÚË Ì ÒÙÓÏÓ‚‡ÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ÚÓ ÏË ÁÓÁÛÏ¥πÏÓ, ‚ flÍÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ¥ ˜ÓÏÛ Ö‚ÓÔ‡ ‚¥‰ ̇ӉÊÂÌÌfl ıËÒÚËflÌ͇. åÓÊ ‚ËÌËÍÌÛÚË Ô¥‰ÓÁ‡ – ÔÂÚÂÌÁ¥π˛ ·ÛÎÓ · ̇Á‚‡ÚË ˆÂ «„¥ÔÓÚÂÁÓ˛» – ˘Ó ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌËÈ Á‚’flÁÓÍ, vinculum substanciale, flÍËÈ ÔÓπ‰ÌÛπ ‰ÓÍÚË̇θÌÛ Ú‡‰Ëˆ¥˛ Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡ ¥Á ÚËÏ Ú‚Ó˜ËÏ ÓÁχıÓÏ, Á‡‚‰flÍË flÍÓÏÛ ÔÓÒÚ‡ÎË Ì‡ÛÍÓ‚¥ È ÚÂıÌ¥˜Ì¥ ÓÒfl„ÌÂÌÌfl Ö‚ÓÔË, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÒÙÓÏÛ‚‡Î‡Òfl ¥‰Âfl „Ûχ̥ÁÏÛ Û ÔÓÒÚ‡Ú¥ ‚¥Ë ‚ ·ÂÁÏ¥ÌÛ ‚‡Ú¥ÒÚ¸ ¥Ì‰Ë‚¥‰‡, ‚¯ڥ ÚÓ„Ó ‰ÛıÛ ‚¥‰‚ÂÚÓÒÚË È Ú¥πª Á‰‡ÚÌÓÒÚË ‰Ó ‡‚ÚÓÂÙÎÂÍÒ¥ª, Á flÍËı ‚ËÓÒ· ÒÛ˜‡Ò̇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl. èÓ‰¥·Ì ÒÛ‰ÊÂÌÌfl ÏÓÊ ¥ ̇‚¥Ú¸ ÔÓ‚ËÌÌÓ Á‰‡‚‡ÚËÒfl Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌËÏ, Á‚‡ÊË‚¯Ë ̇ ‚Ò¥ ‰Ó·Â ‚¥‰ÓÏ¥ Ù‡ÍÚË, flÍ¥ Ò‚¥‰˜‡Ú¸ ÔÓ ÚÂ, ̇ÒͥθÍË ·‡„‡ÚÓ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËı ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÓÒfl„ÌÂ̸ á‡ıÓ‰Û ·ÛÎÓ Á‰Ó·ÛÚÓ ‚ÒÛÔ˜ ÒËθÌÓÏÛ ÓÔÓÓ‚¥ ñÂÍ‚Ë, Á‚‡ÊË‚¯Ë Ú‡ÍÓÊ, ˘Ó ÓÔ¥ ˆÂÈ ·Û‚ ÛÔÂÚËÏ ¥ ÚË‚‡ÎËÏ Ì Î˯ ‚ ͥθÍÓı Íβ˜Ó‚Ëı ÔÛÌÍÚ‡ı ÓÁ‚ËÚÍÛ Ì‡ÛÍË, ‡ÎÂ È ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ Í¯Ú‡ÎÚÛ‚‡ÌÌfl ÏÓ‰ÂÌËı ¥‰ÂÈ Ú‡ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚‡ – ÛÒ¥ı ˆËı ˜ÂÈ, ·ÂÁ flÍËı Á̇̇ Ì‡Ï Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ Ö‚ÓÔ‡ ÌÂÏËÒÎËχ.
те, що в сучасному свiтi розгортається «великий процес модернiзацiї» з її дев’ятьма ознаками: радикальнiстю, комплекснiстю, системнiстю, ¶лобальнiстю, тривалiстю, стадiйнiстю, наданням свiтовi певної однорiдности, незворотнiстю, прогресивнiстю. (3, с.302). Своєрiдною модифiкацiєю традицiйних варiантiв полiтичної модернiзацiї лiберально-демократичного типу стала структурно-функцiональна «кризова модель» полiтичного розвитку. Розглядаючи проблему розвитку в рамках традицiйних категорiй структурної диференцiацiї, iмперативу рiвности i можливостей полiтичної системи, автори «кризової моделi» (Л.Бiндер, М.Вайнер, Л. Пай, С.Верба, Дж.Ла Паломбара) виходять iз того, що будь-яка соцiальна система має певний стабiльний рiвень взаємодiї цих компонентiв. У процесi полiтичної модернiзацiї змiнюється рiвень i характер їхньої взаємодiї, що призводить до «криз» решти вiдповiдних їм параметрiв полiтичної системи – нацiонального самовизначення, полiтичної участи, авторитетности, проникнення i розподiлу ресурсiв, – детермiнованих їх несумiснiстю один з одним на рiзних етапах полiтичної модернiзацiї. У цьому випадку полiтичний розвиток означає процес розв’язання полiтичною систе-
119
ЛЮБОВ СТАРЕЦЬКА ТЕОРІЇ ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ: ЛІБЕРАЛЬНОДЕМОКРАТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ В СУЧАСНОМУ КОНТЕКСТІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ßÒÚÓ¥ª Á„‡‰‡ÌÓ„Ó ÓÔÓÛ ‡Ê Ì¥flÍ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó Á¥„ÌÓÛ‚‡ÚË ‡·Ó Á‚ÂÒÚË ‰Ó ͥθÍÓı ÌÂÁ̇˜ÌËı ‚ËÔ‡‰Í¥‚, ‰Ó ̪ Ú‡ÍÓÊ Ì ÏÓÊ̇ ÔÓÒÚ‡‚ËÚËÒfl flÍ ‰Ó ‰‡‚ÌÓ Á‡·ÛÚÓ„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó. é‰Ì‡Í Û ÏÓπÏÛ Á‡ÔËÚ‡ÌÌ¥ ȉÂÚ¸Òfl Ì ÔÓ ˆÂ. ü, ‡‰¯Â, Á‡ÔËÚÛ˛, ˜Ë ÏÓÊ̇ ‚ ÔË̈ËÔ¥ ‚¥‰¯Û͇ÚË ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÛ ¥ÌÒÔ¥‡ˆ¥˛ Û ÛÒ¥ èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡, flÍ ÚÓÛ‚‡ÎÓ ÒÓ·¥ ¯Îflı Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ‚ÒÛÔ˜ ñÂÍ‚¥, ‡ ÌÂ¥‰ÍÓ È ‚ÒÛÔ˜ ıËÒÚËflÌÒÚ‚Û. â‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÔÓÒ‚¥ÚÌËˆÚ‚Ó ‚ ̇ȯ˯ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, Á„¥‰ÌÓÏÛ Á¥ Ò·‚ÂÚÌÓ˛ ÙÓÏÛÎÓ˛ ä‡ÌÚ‡ – «‚Ëı¥‰ β‰ËÌË ¥Á ÌÂÁ¥ÎÓÒÚË, ‚ flÍ¥È ‚Ó̇ ҇χ ·Û· ‚ËÌ̇» – ‡ ÓÚÊ ÛÒ˛ χÒÛ ‰ÛıÓ‚ÌËı ÁÛÒËθ, Á‡‚‰flÍË flÍËÏ Ûڂ‰ËÎËÒfl ÒËÎË Ò‚¥ÚÒ¸ÍÓ„Ó ÓÁÛÏÛ ¥ Ò‚¥ÚÒ¸ÍÓª Ûfl‚Ë, Ô¥Á̇‚‡Î¸Ì‡ ˆ¥Í‡‚¥ÒÚ¸, ÔËÒÚ‡ÒÚ¸ ‰Ó ‚·‰Ë ̇‰ χÚÂ¥π˛, ‰ÓÒÎ¥‰Ìˈ¸Í‡ ‚¥‰‚‡„‡, ‡Ì‡Î¥Ú˘̇ ‚Ô‡‚Ì¥ÒÚ¸, ÒÍÂÔÚ˘̇ ̉ӂ¥‡ ‰Ó ΄ÍËı ÓÁ‚’flÁÍ¥‚, ̇‚˘͇ ÒÚ‡‚ËÚË Ô¥‰ ÔËÚ‡ÌÌfl ÛÒ¥ ÛÊ ÓÒfl„ÌÛÚ¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË. éÚÓÊ ÏÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÛ ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ÒÚ¸, flÍ Á Ó„Îfl‰Û ̇ ªª ‰ÓÍÚË̇θÌÛ ÒÚÓÓÌÛ, Ú‡Í ¥ Á Ó„Îfl‰Û ̇ ªª ÓÒÓ·ÎË‚Û ‚‡ÁÎË‚¥ÒÚ¸, ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË ÒÂϥ̇¥π˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ‰ÛıÛ, Ì ÔÓÏË̇˛˜Ë, Ì ÔËÏÂÌ¯Û˛˜Ë ¥ Ì ‰ÛÍÛ˛˜Ë ‰Ó Á‚˘‡È̥ҥ̸ÍÓª ÔÓÏËÎÍË ÛÒ¥πª ¥ÒÚÓ¥ª ‰‡Ï‡Ú˘ÌÓ„Ó ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ÔÓÏ¥Ê èÓÒ‚¥ÚÌˈڂÓÏ Ú‡ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ˛ Ú‡‰Ëˆ¥π˛. ê‡ÏÍË ÏÓπª ÒÔÂÍÛÎflˆ¥ª ̇ÒÚÛÔÌ¥:
мою названих криз i набуття нею через пристосування до наслiдкiв криз нової полiтичної можливости – успiшної iнституцiоналiзацiї нових зразкiв iнте¶рацiї, полiтичної участи й розподiлу ресурсiв, її стабiлiзацiї на новому рiвнi. Одним iз способiв змiстового наповнення структурно-функцiональних концепцiй стала «особистiсна теорiя полiтичної модернiзацiї» (А.Інкелес, Д.Смiт), що розглядає проблему трансформацiї традицiйного суспiльства з соцiально-психологiчного погляду. У структурнофункцiональних концепцiях цей пiдхiд iгнорувався на тiй пiдставi, що iндивiд у перехiдному суспiльствi є носiєм як традицiйних, так i сучасних психологiчних установок. Традицiя i сучаснiсть на особистiсному рiвнi так переплiтаються, що стають абсолютно непридатними як аналiтичнi категорiї в аналiзi процесу модернiзацiї. Однак емпiричнi дослiдження показали, що рiзнi аспекти психологiї особи в процесi модернiзацiї не змiнюються хаотично один щодо одного, а змiнюється особа в цiлому. Тому ключовим елементом процесу модернiзацiї є створення соцiальних передумов для виникнення у людей сучасних психологiчних установок i орiєнтацiй, пов’язаних iз такими характерними особистiсними риh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
120
í‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ¥ Û ‚Ò¥ı ‚ÂÎËÍËı ÂÎ¥„¥flı, Û ıËÒÚËflÌÒ¸Í¥È ‚¥¥ ÌÂÏËÌۘ ÊË‚Â ÔÓÒÚ¥È̇ ̇ÔÛ„‡ ÔÓÏ¥Ê Ó·‡ÁÓÏ Á‡Í¥Ì˜ÂÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ, Ó·’fl‚ÎÂÌÓ„Ó ÅÓ„ÓÏ, Ú‡ Ó·‡ÁÓÏ ˆ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ flÍ Á‡Ô˜ÂÌÌflÏ ÅÓ„‡; ÔÓÏ¥Ê ÔËÓ‰Ó˛, ‚ flÍ¥È ‚Ú¥ÎÂ̇ Ò·‚‡ È ·Î‡„Ó‰‡Ú¸ ÅÓʇ, ¥ Ú¥π˛ Ê ÔËÓ‰Ó˛, fl͇ ˜ÂÂÁ Ò‚Ó˛ ÁÌˢÂÌÌ¥ÒÚ¸ ¥ Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‚¥‰ ‚ÓÎ¥ ‚ËÔ‡‰ÍÛ π ‰ÊÂÂÎÓÏ Á·; ÔÓÏ¥Ê ·¥·Î¥ÈÌËÏ «cuncta valde bona» ¥ ÁÂÏβ, flÍÛ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ Ï¥ÒˆÂÏ ‚˄̇ÌÌfl β‰ËÌË, ˜Ë ̇‚¥Ú¸, Û Í‡ÈÌ¥È ‚ÂÒ¥ª, χÎÓ Ì ÔÎÓ‰ÓÏ ‚˜ËÌÂÌÓ„Ó ÅÓ„ÓÏ „¥ı‡. ïËÒÚËflÌҸ͇ ¥‰Âfl Û ÚÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥, ‚ flÍÓÏÛ ‚Ó̇ ÙÓÏÛ‚‡Î‡Òfl Ú‡ ‡ÚËÍÛβ‚‡Î‡Òfl ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÒÚÓÎ¥Ú¸, ÏÛÒË· ˜ËÌËÚË ·ÂÁÛ„‡‚ÌËÈ ÓÔ¥ πÂÚ˘ÌËÏ ÚẨÂ̈¥flÏ, flÍ¥ ÔÓÒÚÛ₇ÎË Ó‰ËÌ Á ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚ ˆËı ÔÓÚË‚‡„, ÌÂıÚÛ˛˜Ë ‡·Ó Á‡·Û‚‡˛˜Ë ÔÓ ‰Û„ËÈ. å‡ÎÓ Ì ÛÒ˛ ¥ÒÚÓ¥˛ πÂÒÂÈ – flÍ˘Ó ‰Ë‚ËÚËÒfl ̇ ̪ Î˯ ‚ ÚÂÓÎÓ„¥˜ÌËı ÙÓχı ‚ˇÁÛ – ÏÓÊ̇ Ó„‡Ì¥ÁÛ‚‡ÚË Á„¥‰ÌÓ Á ˆ¥π˛ ÒıÂÏÓ˛, ‡ „ÓÎÓ‚Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ‰Ó„Ï Ú‡ ‡ÌÚË‰Ó„Ï ÏÓÊ̇ ÒÔËÈχÚË, flÍ ‚‡¥‡ˆ¥ª Ӊ̥πª È Ú¥πª Ê ÚÂÏË: β‰Ò¸Í¥ÒÚ¸ ßÒÛÒ‡ ïËÒÚ‡ ÒÛÔÓÚË ÈÓ„Ó ·ÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌÓÒÚË, Ò‚Ó·Ó‰‡ β‰ËÌË ÒÛÔÓÚË ÏËÎÓÒÚË È Ô‰ÂÒÚË̇ˆ¥ª, ñÂÍ‚‡ ‚ˉËχ ÒÛÔÓÚË ñÂÍ‚Ë Ì‚ˉËÏÓª, Á‡ÍÓÌ ÒÛÔÓÚË ÏËÎÓÒÚË; Î¥Ú‡ ÒÛÔÓÚË ‰ÛıÛ; Á̇ÌÌfl ÒÛÔÓÚË ‚¥Ë; ÒÔ‡Ò¥ÌÌfl ˜ÂÂÁ ‰¥flÌÌfl ÒÛÔÓÚË ÒÔ‡Ò¥ÌÌfl ˜ÂÂÁ ‚¥Û; ‰Â-
сами, як участь у полiтичному i громадському життi, поiнформованiсть, усвiдомлення своєї громадської ролi. Особливу роль у формуваннi сучасного «психологiчного комплексу», притаманного людям розвинених постiндустрiальних суспiльств, вiдiграють сучаснi професiї, пов’язанi з новими галузями виробництва, що виникають у процесi економiчної модернiзацiї. Основна система «цiнностей розвитку», яка ¶рунтується на установках досягнення успiху й масового споживання, характерних для iндустрiальних суспiльств за умови домiнування в мотивацiях людей i повинна привести до успiшної модернiзацiї суспiльства. Цiкавою видається в цьому контекстi характеристика сучасної людини за А.Інкельсом. Ось лише деякi iстотнi її характеристики: сучасна людина вiдкрита до нового життєвого досвiду у всiх сферах свого iснування, вона внутрiшньо вiдкрита до сприйняття нових iдей, нових способiв пiзнання й емоцiйного сприйняття довкiлля, а також нових способiв дiї. У сучасної людини суттєво змiнюється структура думок про суспiльство. Це передбачає такi якостi iндивiда, як схильнiсть формувати i пiдтримувати думку з бiльшости проблем суспiльного життя, iнформованiсть про те, що до розгляду будьh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ʇ‚‡ ÒÛÔÓÚË ñÂÍ‚Ë; ÁÂÏÎfl ÒÛÔÓÚË Ì·‡; ÅÓ„-í‚Óˆ¸ ÒÛÔÓÚË ÅÓ„‡-‡·ÒÓβÚÛ. ꥂÌÓ‚‡„‡, flÍÛ ·ÛÎË ÔÓÍÎË͇̥ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË ÌÂÏËÌۘ ‰‚ÓÁ̇˜Ì¥ ÙÓÏÛ₇ÌÌfl, ·ÂÁÛ„‡‚Û ÔÓÛ¯Û‚‡Î‡Òfl, ‡ ÒÚ‡‚ÍÓ˛ Û ˆ¸ÓÏÛ ‚¥˜ÌÓ ıËÒÚÍÓÏÛ ÂÍ‚¥Î¥·Û‚‡ÌÌ¥ ·Û‚ Ì ÔÓÒÚÓ ÓÒÛ‰ Ú¥πª ˜Ë ¥Ì¯Óª πÂÒ¥, ‚’flÁÌˈfl ˜Ë ‚Ó„Ìˢ ‰Îfl ÚÓ„Ó ˜Ë ¥Ì¯Ó„Ó ·ÛÌÚ¥‚ÌË͇, ‡Î ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë, ÈÏÓ‚¥ÌÓ,— ¥ ‰ÓÎfl ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. èÓ̇‰ Ï¥Û Ô¥‰‰‡ÚËÒfl χ̥ıÂÈÒ¸Í¥È ÒÔÓÍÛÒ¥, Ô¥‰‰‡ÚË ÓÒÛ‰Ó‚¥ Ú¥ÎÓ, Ù¥Á˘ÌËÈ Ò‚¥Ú, flÍ ˆ‡ÒÚ‚Ó ‰ÂÏÓ̇ ‡·Ó ÔË̇ÈÏÌ¥ ÚÂÂÌ, ̇ flÍÓÏÛ Ì ÏÓÊ ÁÓ‰ËÚËÒfl Ì¥˜Ó„Ó ‚‡Ú¥ÒÌÓ„Ó, ÓÁ̇˜‡π ÔÓ„ÓÎÓÒËÚË ·‡È‰ÛÊ¥ÒÚ¸ ˘Ó‰Ó ‚Ò¸Ó„Ó, ˘Ó ‰¥πÚ¸Òfl Û ‡Ï͇ı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ‡·Ó ÛÒ ˆÂ ‚¥‰ÍËÌÛÚË; ÏӇθÌÓ Ò͇ÒÛ‚‡ÚË Ò‚¥ÚÒ¸ÍÛ ¥ÒÚÓ¥˛ Ú‡ Ò‚¥ÚÒ¸ÍËÈ ˜‡Ò: ˆfl ÒÔÓÍÛÒ‡ ‚ˇÁÌÓ ÓÁ̇˜Â̇ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡, ªª ÌÂÁ¥‚ÌflÌÌËÈ ‚ˇÁ ÔÓ‰‡‚ Û ÏËÌÛÎÓÏÛ ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ ä¥ÍÂ∂Ó. é‰Ì‡Í ÔÓÒÚÛÔËÚËÒfl ÔÓ̇‰ ÛÒflÍÛ Ï¥Û ÔÓÚËÎÂÊÌ¥È ÒÔÓÍÛÒ¥ – ÒÔÓ˘Û˛˜Ë, ̇Á‚ÂÏÓ ªª Ô‡ÌÚªÒÚ˘ÌÓ˛ – fl͇ ÛÒ·‚βπ Ò‚¥Ú Û ÚÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥, ‚ flÍÓÏÛ ‚¥Ì ¥ÒÌÛπ, ¥ Ì ·‡Ê‡π ‚ËÁ̇ÚË ÌÂÛÌËÍÌÓÒÚË ‡·Ó È Á‡„‡ÎÓÏ Â‡Î¸ÌÓÒÚË Á·, ¥‚ÌÓÁ̇˜ÌÓ Û·Ë‚ÒÚ‚Û ‡·Ó ÔÓÒ··ÎÂÌÌ˛ Ú¥πª ‚ÓÎ¥, fl͇ π Ô‰ÛÏÓ‚Ó˛ ÓÒ‚ÓπÌÌfl χÚÂ¥ª. éÒÛ‰ Ò‚¥ÚÛ È ‡ÒÍÂÚ˘̇ ‚Ú˜‡ ‚¥‰ ÈÓ„Ó ÔË̇‰ ‚ Ó‰ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ, Ó·ÓÊÌÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ Ú‡ Á‡·ÛÚÚfl Á· Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ,— ÔÓÏ¥Ê ˆËÏË ÔÓÎ˛Ò‡ÏË ·ÂÁÔ‚ÌÓ ÓÒˆËÎÛπ
якої проблеми можливi рiзнi пiдходи, позитивна оцiнка рiзноманiтности. Крiм того, сучасна людина в своєму сприйняттi суспiльно-полiтичного життя орiєнтована бiльше на сьогоднiшнiй день i майбутнє, нiж на минуле, вона схильна планувати свою дiяльнiсть на тривалий час, як в суспiльному так i в особистому планi. Вона розраховує, що люди i соцiальнi iнститути дiють надiйно та передбачувано щодо конкретних обставин. Вона цiнує i в собi, i в iнших професiйнi навички, керується в своїй поведiнцi iдеєю особистої гiдности всiх людей. На нашу думку, саме така людина стає головним суб’єктом модернiзацiйних процесiв. Виховання i формування людини нового типу – умова успiшних полiтичних змiн. За останню чверть ХХ столiття вiдбулась змiна головного напрямку розвитку, i це зрушення має настiльки чiткий характер, що тепер замiсть поняття «модернiзацiя» все частiше використовують поняття «постмодернiзацiя». У це поняття вкладають багато рiзних значень. Особливо наголошують на тому, що саме культура якнайповнiше визначає досвiд людини, не обмежуючись жодною зовнiшньою реальнiстю. Однак, саме в цьому закладено певний концептуальний сенс, за яким h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ıËÒÚËflÌҸ͇ ‰ÛÏ͇, ¥ ıÓ˜‡ Ì‚‡ÊÍÓ ‚¥‰¯Û͇ÚË ‚ËÚËÏÍË Á Å¥·Î¥ª, flÍ¥ · Ô¥‰Í¥Ô₇ÎË ÍÓÊÌÛ Á ÂÍÒÚÂχθÌËı ÔÓÁˈ¥È, χ„¥Òڇθ̇ Ú˜¥fl Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡ ‚ÔÂÚÓ ‰Ó¯ÛÍÛ‚‡Î‡Òfl ÙÓÏÛβ‚‡Ì¸, flÍ¥ · ‰ÓÁ‚ÓÎflÎË ÛÌËÍÌÛÚË Ù‡Ú‡Î¸ÌÓ„Ó ‚Ë·ÓÛ ÔÓÏ¥Ê ÌËÏË. ቇπÚ¸Òfl, ˘Ó Ö‚ÓÔ¥ ‚‰‡ÎÓÒfl ̇‚ÔÓχˆÍË, Û ıËÒÚËflÌÒ¸Í¥È ÙÓÏ¥, ‚¥‰¯Û͇ÚË ÚÛ Ï¥Û, flÍÓª ‚Ó̇ ÔÓÚ·ۂ‡Î‡, ‡·Ë ÓÁ‚ËÌÛÚË Ò‚Óª ̇ÛÍÓ‚¥ È ÚÂıÌ¥˜Ì¥ Á‰¥·ÌÓÒÚ¥: Á·Â„ÚË Ì‰ӂ¥Û ‰Ó Ù¥Á˘ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ, ‡Î Ì ڇÍÓ˛ Ï¥Ó˛, Ӊ̇Í, ‡·Ë „‡ÏÛÁÓÏ ‚ËÍÎflÒÚË ÈÓ„Ó flÍ Ì‚ËÎ¥ÍÓ‚Ì ˆ‡ÒÚ‚Ó Á·, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ÒÔÓÒÚÂ¥„¯Ë Û Ì¸ÓÏÛ ÒÛÔÂÌË͇, flÍËÏ ÏÓÊ̇ Ó‚ÓÎÓ‰¥ÚË. ñ¥ÎÍÓÏ ‚ËÔ‡‚‰‡Ì Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl, ˜Ë ÏӇθÌÂ È ÏÂÚ‡Ù¥Á˘Ì ¥„ÌÓÛ‚‡ÌÌfl ÔËÓ‰Ë Û ·Û‰‰ËÒÚÒ¸Í¥È ÍÛθÚÛ¥ Ì ÔÓ‚’flÁ‡Ì ·Û‚‡ Á ªª ‚¥‰ÌÓÒÌÓ˛ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ˛ ÒÚ‡„̇ˆ¥π˛, ¥ ˜Ë ‰‡ÎÂÍÓÒflÊÌ Ûڂ‰ÊÂÌÌfl ÔËÓ‰Ë Ì ڂÓËÚ¸ π‰ËÌÓ„Ó ˆ¥ÎÓ„Ó ¥Á ÌËÁ¸ÍÓ˛ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ˛ ÔÓ‰ÛÍÚË‚Ì¥ÒÚ˛ Ò‚¥ÚÛ Òı¥‰ÌÓ„Ó ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡. á„Ó‰ÂÌ, ˆÂ Î˯ ÒÔÂÍÛÎflˆ¥ª, Ó‰Ì‡Í ‚¥‰ ÌËı ‚‡ÊÍÓ ÛÚËχÚËÒfl, ÍÓÎË ÏË Á‡ÔËÚÛπÏÓ, ˜ÓÏÛ ÚÓÈ ÌÂÁ‚˘‡ÈÌËÈ ÍÛθÚÛÌËÈ ÓÁÍ‚¥Ú, Òˆ‚ËÌÓ˛ flÍÓ„Ó ·Û· Ö‚ÓÔ‡, Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Û̥͇θÌËÏ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª. ñ˛ ‰ËÎÂÏÛ ÏÓÊ̇ ÔÓ¯ËËÚË Ì‡ Á̇˜ÌÓ ‚Ûʘ¥ ÔÓ·ÎÂÏË, flÍ-ÓÚ ‚ËÁ̇ÌÌfl ¥ Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ÔËÓ‰ÌÓ„Ó ÓÁÛÏÛ ˜Ë ϥ҈ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ‚Ë·ÓÛ Û ÒÔ‡Ò¥ÌÌ¥; Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ÒÔÓÍÛÒ‡, ‡·Ë ÛÒ˛
процес, який називають модернiзацiєю, вже не є останньою подiєю в сучаснiй iсторiї людства, i соцiальнi перетворення розвиваються сьогоднi зовсiм в iншому напрямку. Крiм того, в лiтературi з постмодернiзацiї названо низку специфiчних ознак цього процесу: постмодернiзацiя передбачає вiдмову вiд акценту на економiчнiй ефективностi, бюрократизацiї структур влади i науковому рацiоналiзмi, якi були характернi для модернiзацiї, i знаменує перехiд до гуманнiшого суспiльства, до самостiйностi, багатоманiтностi, а особливо широкий простiр передбачено для самовираження особи (4, с.269). Загалом, концепцiї модернiзацiї вiдiграли значну роль у формуваннi сучасного свiтового спiвтовариства. В їх рамках виявлено окремi загальнi тенденцiї суспiльного розвитку, хоча свiт є надзвичайно рiзноманiтним у всiх своїх виявах. Значний процес модернiзацiї сучасного свiту, демонструючи єдину логiку тенденцiй ¶лобальних перетворень, водночас, вже на початковiй стадiї модернiзуючих просторiв, виявив ознаки їх iндивiдуалiзацiї, повсякчасного поєднання цiнностей постiндустрiалiзму з особливостями власних цивiлiзацiйних досягнень, породжуючи в кожному конкретному випадку
121
ЛЮБОВ СТАРЕЦЬКА ТЕОРІЇ ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ: ЛІБЕРАЛЬНОДЕМОКРАТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ В СУЧАСНОМУ КОНТЕКСТІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
·ÓÓÚ¸·Û ÔÓÏ¥Ê „Ûχ̥ÁÏÓÏ ¥ êÂÙÓχˆ¥π˛ Ó·Ï¥ÍÛ‚‡ÚË Û Í‡Ú„ӥflı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ÔÓÏ¥Ê ÚËÏË ÍÓÏÔÎÂÏÂÌÚ‡ÌËÏË ÔË̈ËÔ‡ÏË, ÍÓÎË ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó ·ÂÁÍÓ̘ÌÓ Ì‡Ï‡„‡πÚ¸Òfl ÓÒfl„ÌÛÚË ¥‚ÌÓ‚‡„Û, ‡Î ˆfl ¥‚ÌÓ‚‡„‡ Ì¥ÍÓÎË Ì ·Û· È Ì ·Û‰Â ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓ˛. íÛÚ Ì ϥ҈ ϥÍÛ‚‡ÚË Ì‡‰ ÓÍÂÏËÏË ‰Ó„χڇÏË. ü Î˯ ̇χ„‡˛Òfl ÒÙÓÏÛ₇ÚË Ô¥‰ÓÁÛ, ˘Ó ÌÓ‚Ó˜‡ÒÌËÈ „Ûχ̥ÁÏ, flÍËÈ ‚Ë¥Ò ¥Á ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, ‡ Ô¥ÁÌ¥¯Â Ó·ÂÌÛ‚Òfl ÒÛÔÓÚË Ìª, ‰ÓÒfl„ÌÛ‚ Ú¥πª ÒÚ‡‰¥ª, ÍÓÎË ÒÍÂÓ‚‡ÌËÈ ÛÊ ÒÛÔÓÚË Ò‡ÏÓ„Ó „ÛχÌÛÏÛ. ÉÛχ̥ÁÏ, ÓÍÂÒÎÂÌËÈ Û Ò·‚ÂÚÌ¥È ÔÓÏÓ‚¥ è¥ÍÓ ‰Âη 奇̉ÓÎË ÔÓ Î˛‰Ò¸ÍÛ „¥‰Ì¥ÒÚ¸, ÚÓ·ÚÓ „Ûχ̥ÁÏ, ‚ËÒÎÓ‚ÎÂÌËÈ ÔÓ˜ÂÂÁ ¥‰Â˛ Ì‚Ë̘ͥÂÌÓÒÚË Î˛‰ËÌË, ÍÓÚ‡ Ô·ۂ‡π Û Òڇ̥ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó ‚‡„‡ÌÌfl, ÌÂÔ‚ÌÓÒÚË, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÓª ̇ Ò‚Ó·Ó‰¥ ‚Ë·ÓÛ – ΄ÍÓ ÏÓÊ̇ ÛÁ„Ó‰ËÚË ¥Á ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ˛ Ú‡‰Ëˆ¥π˛. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÚÓÈ „Ûχ̥ÁÏ, flÍËÈ ÓÍ¥Ï ÚÓ„Ó ÔÓÒÚÛβπ, ˘Ó β‰Ë̇ ‚¥Î¸Ì‡ Ì Î˯ ‚ ÚÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ˘Ó ÏÓÊ ӷˇÚË Ï¥Ê ‰Ó·ÓÏ ¥ ÁÎÓÏ, ‡ÎÂ È ÚÂ, ˘Ó ‚¥Ì Ì ‚¥‰ÍË‚‡π ÊÓ‰ÌËı Á‡ÍÓÌ¥‚ ‰Ó·‡ ¥ Á·, flÍËı ·Ë Ò‡Ï Ì ‚ÒÚ‡ÌÓ‚Ë‚, ÔÓ„ÓÎÓ¯Ûπ, ̇˜Â ÊӉ̥ ÌÓÏË Ì ·ÛÎË ÈÓÏÛ ÔÂÂ͇Á‡Ì¥ ÅÓ„ÓÏ ‡·Ó ÔËÓ‰Ó˛, ¥ ˘Ó ‚¥Ì Ò‡Ï Ï‡π ÌÂÓ·ÏÂÊÂÌ¥ ÒËÎÛ È Ô‡‚‡, ‡·Ë Ù‡·ËÍÛ‚‡ÚË ˆ¥ ÌÓÏË, ‰ÓÒÚÓÒÓ‚Û˛˜ËÒ¸ ‰Ó ‚·ÒÌËı ÔÓÚ· – Ú‡ÍËÈ „Ûχ̥ÁÏ ÌÂ-
оригiнальний досвiд глибоких суспiльних трансформацiй. Модернiзацiя здiйснюється еволюцiйним шляхом i є, зазвичай, не реалiзацiєю сконструйованих iнновацiйних проектiв, а змiною соцiально-економiчних i полiтичних вiдносин з урахуванням тенденцiй їх тривалої еволюцiї, селекцiї й iнституцiоналiзацiї природних в сучасних умовах форм суспiльної органiзацiї. Змiни в нашiй країнi мають характер загальної соцiальної модернiзацiї. З огляду на це важливо вивчати теоретичний i практичний досвiд процесiв модернiзацiї в сучасному свiтi, щоб розробити практичну стратегiю розвитку на перехiдний перiод й уникнути тих помилок, якi перешкоджають здiйсненню ефективних реформ. Україна має гарний шанс здолати власний шлях у прогресивному модернiзацiйному розвитку, вiдкритися свiтовi i вiдкрити свiт для себе.
1. Полiтична модернiзацiя. Полiтологiя – К.,1998. – С.276291. 2. Политическая модернизация и современные политические системы. // Гончаров Д.В.Гоптарева И.Б. Введение в политическую науку. – М., 1995. – С.168. З. Мировое политическое развитие: век ХХ. – М., 1995. – С.336. 4. Инглегарт Р. Модернизация и постмодернизация // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. – М., 1999. – С.261-291.
ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë ÒÓ˛ÁÛ ‡Ì„ÎÓÏÓ‚ÌËı ͇ªÌ © R.Conquest, 1999 © National Interest – Fall 1999
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
122
ÏÓÊÎË‚Ó ÛÁ„Ó‰ËÚË ¥Á ıËÒÚËflÌÒÚ‚ÓÏ Û ÊÓ‰ÌÓÏÛ ÓÁÔ¥Á̇‚‡ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥. åÓÊ̇ „‡‰‡ÚË – ıÓ˜‡ Ì¥ıÚÓ Ì Á‰‡ÚÌËÈ Ì‡‚ÂÒÚË Ì¥flÍËı ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌËı ‰Ó͇Á¥‚ Á‡ ˜Ë ÔÓÚË – ˘Ó „Ûχ̥ÁÏ, ‡·Ë ÓÁ‚Ë‚‡ÚË Ò‚Óª ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥, ÏÛÒË‚ ÔË·‡ÚË ÌÂıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª, ‡·Ó È ‚Á‡„‡Î¥ ‡ÌÚËıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ÙÓÏË, ¥ ˘Ó ÍÓÎË · ‚¥Ì ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡‚ ÚË‚‡ÚË Û ÏÂʇı, ÓÍÂÒÎÂÌËı ñÂÍ‚Ó˛, ¥ Ô¥‰ ‰ÛıÓ‚ÌËÏ Ô‡ÚÓ̇ÚÓÏ ÚÂÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÓÚÓ‰ÓÍÒ¥ª, ‚¥Ì Ì ÁÛÏ¥‚ ·Ë ‚ËÚ‚ÓËÚË ÚÓÈ ÍÎ¥Ï‡Ú ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ„Ó ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl, Û flÍÓÏÛ ÛÍÓÌÒÚËÚÛ˛‚‡Î‡Òfl Ö‚ÓÔ‡. í‡Í ÔËÔÛ˘ÂÌÌfl ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÒÛÔ˜ËÚ¸ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓÏÛ ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌ˛ „Ûχ̥ÁÏÛ: ‚ ‡ÚªÒÚ˘ÌÓÏÛ Ú‡ ‚ÓÈÓ‚ÌË˜Ó ‡ÌÚËıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓÏÛ „Ûχ̥ÁÏ¥ èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡ ΄ÍÓ ÔÓÏ¥ÚËÚË Í‡ÈÌ¥È Ô·∂¥‡Ì¥ÁÏ, ͇ÈÌπ Á‡Ô˜ÂÌÌfl Ô¯ÓÓ‰ÌÓ„Ó „¥ı‡ ¥ ÌÂÓ·ÏÂÊÂÌ Ûڂ‰ÊÂÌÌfl ÔËÓ‰ÌÓª ‰Ó·ÓÚË Î˛‰ËÌË. Ň ·¥Î¸¯Â, ÏÓÊ̇ „‡‰‡ÚË, ˘Ó, Á‡ÚÂ¯Ë ÒÎ¥‰Ë Ò‚Ó„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl, ˆÂÈ „Ûχ̥ÁÏ Û ÔÓÒÚ‡Ú¥ ÚÓڇθÌÓ„Ó Á‡Ô˜ÂÌÌfl ÏÂÊ, ̇ flÍ¥ Ïӄ· · ̇¯ÚÓ‚ıÌÛÚËÒfl ̇¯‡ Ò‚Ó·Ó‰‡ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÍËÚÂ¥ª‚ ‰Ó·‡ ¥ Á·, ‚¯ڥ Á‡Î˯˂ Ì‡Ò Û ÏÓ‡Î¸Ì¥È ÔÛÒÚˆ¥, flÍÛ ÏË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ÓÁÔ‡˜ÎË‚Ó Ì‡Ï‡„‡πÏÓÒfl Á‡ÔÓ‚ÌËÚË, ˘Ó ‚¥Ì Ó·ÂÌÛ‚Òfl ÒÛÔÓÚË Ò‚Ó·Ó‰Ë ¥ ‰‡‚ ÔË‚¥‰ Ú‡ÍÚÛ‚‡ÚË ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚ flÍ Á̇fl‰¸.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
åÓÊ̇ Á‚‡ÊËÚËÒfl ̇ ‡Ì‡ÎÓ„¥˜Ì¥ ÒÔÓÒÚÂÂÊÂÌÌfl – Û ÚÓÏÛ Ê Ì·ÂÁÔ˜ÌÓ ¯ËÓÍÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥ – Û Á‚’flÁÍÛ ¥Á ÓÁ‚ËÚÍÓÏ ‰Ó‚¥Ë ‰Ó Ò‚¥ÚÒ¸ÍÓ„Ó ÓÁÛÏÛ Û ÔÓˆÂÒ¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl Ö‚ÓÔË. ëÍÂÔÚˈËÁÏ, ÊË‚ÎÂÌËÈ, flÒ̇ ¥˜, Á „ˆ¸ÍËı ‰ÊÂÂÎ, Ú‡ÍÓÊ Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÛͯڇÎÚÛ‚‡‚Òfl Û ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥. ÉÛχ̥ÒÚ˘Ì quod nihil scitur ÓÁ̇˜‡ÎÓ Á‡Î‡Ï‡ÌÌfl ÒıÓ·ÒÚ˘ÌÓª Ô‚ÌÓÒÚË ¥ ·ÛÎÓ ÒÔÂ¯Û ‰‡Ï‡Ú˘ÌËÏ ‚ˇÁÓÏ ÁÛ‰‡Û ÓÁÛÏÛ, flÍËÈ ¯Û͇‚ ÙÛ̉‡ÏÂÌÚÛ Û Ò‡ÏÓÏÛ ÒÓ·¥, ¥Á Ú‡πÏÌˈflÏË ‚¥Ë. çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ‚‡ÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÒÍÂÔÚ˘ÌËı ÚÂÏ, flÍ¥ ÓÁ‚Ë‚‡ÎËÒfl Û ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı ÔÓÌflÚÚπ‚Ëı ‡Ï͇ı – Û ò‡Ó̇, è‡Ò͇Îfl, ûÂ, ÅÓÈÎfl – ÒÍÂÔÚˈËÁÏ ‚Ëfl‚Ë‚Òfl ÔÎ¥‰ÌËÏ ¥ Á‚ËÚflÊÌËÏ Ò‡ÏÂ Û ÌÂıËÒÚËflÌÒ¸Í¥È ÙÓÏ¥, ‚ ÂÔ¥ÒÚÂÏÓÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ Ì¥„¥Î¥ÁÏ¥, ÛÒÔ‡‰ÍÓ‚‡ÌÓÏÛ ‚¥‰ Ñ‚¥‰‡ ûχ ¥ ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡ÌÓÏÛ ‚ ̇¯¥ ‰Ì¥ Î˯ ¥Á ÌÂÁ̇˜ÌËÏË ÔÓÔ‡‚͇ÏË. Ç¥Ì Ú‡ÍÓÊ, Á‰‡πÚ¸Òfl, Á‡È¯Ó‚ Û ÒÚ‡‰¥˛ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ„Ó „ÎÛıÓ„Ó ÍÛÚ‡. í‡Í Ò‡ÏÓ ‚ËÔ‡‚‰‡ÌËÈ ÔÓ¯ÛÍ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ¥ÌÒÔ¥‡ˆ¥ª ‚ËÚÓÍ¥‚ ¥‰ÂÈ, ̇ flÍËı ·Û· ÔÓ·Û‰Ó‚‡Ì‡ ÏÓ‰Â̇ ‰ÂÏÓ͇ڥfl. ÅÓ„ ãÓ͇ ¥ ÅÓ„ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ÑÂÍ·‡ˆ¥ª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË Ì ·Û‚ Î˯ ËÚÓ˘ÌÓ˛ ÓÁ‰Ó·Ó˛; ÚÂÓ¥fl Ì‚¥‰˜ÛÊÛ‚‡ÌËı Ô‡‚ β‰ËÌË ·Û· ÓÔ‡ˆ¸Ó‚‡Ì‡ ̇ Ô¥‰ÒÚ‡‚¥ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÌflÚÚfl ÔÓ ÓÒÓ·Û flÍ ÌÂÔÓ‰¥Î¸ÌÛ ‚‡Ú¥ÒÚ¸. ߢ ‡Á
Ó·ÂÚ ÍÓÌÍ‚ÂÒÚ
123 Федеративна Европа, метастази якої сьогоднi поширюються навсiбiч, має кiлька суттєвих недолiкiв. Вона роздiляє Захiд i саму «европейську» цивiлiзацiю, котра завжди включала в себе i Заморську Европу. Вона є приховано, а часто й вiдкрито, антиамериканською. Вона вже сьогоднi стала зоною надмiрного ре¶улювання i адмiнiстративної орiєнтацiї, що суперечить традицiї загального (англо-саксонського) права, а далi буде ще гiрше. Проте, найбiльшим i фатальним її недолiком є нерозумiння реальної природи почуття громадянства. Цими почуттями не можна керувати за допомогою закликiв та нав’язування iдеї наднацiональної цiлiсности, адже ми й досi живемо в добу, коли важко примирити фламандця з валлонцем, не кажучи вже про сербiв та хорватiв. Суть «европейської» вiдповiдi на це питання полягає в тому, що наднацiональна европейська держава чи федерацiя стане тим механiзмом, завдяки якому сили доброї волi зможуть запобiгти вибухам нацiоналiзму. Але яким чином? Стверджувати, що велике федеративне ут-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ˆfl ÚÂÓ¥fl Ûڂ‰Ë·Òfl ‚ÒÛÔ˜ ÓÔÓÓ‚¥ ñÂÍ‚Ë, ‡ Ô¥ÁÌ¥¯Â Ó·ÂÌÛ·Òfl ҇χ ÔÓÚË Ò·Â, ÍÓÎË ªª ¥ÏÔ‡ÚË‚Ë ‚Ëfl‚ËÎËÒfl Ì ˆ¥ÎÍÓÏ ÒÛÏ¥ÒÌËÏË, ‡ ÔÓÌflÚÚfl ‰Âʇ‚Ë flÍ ÓÁÔÓ‰¥Î˛‚‡˜‡ ÛÒ¥ı χÚÂ¥‡Î¸ÌËı ¥ ‰ÛıÓ‚ÌËı ·Î‡„ Á‰Ó·ÎÓ ÔÓÌflÚÚfl ÌÂÔÓÛ¯ÌËı Ô‡‚ ÓÒÓ·Ë: Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ Ô‡‚Ó Î˛‰ËÌË ÔÂÂÚ‚ÓËÎÓÒfl ̇ Ô‡‚Ó ‰Âʇ‚Ë ‚ÓÎÓ‰¥ÚË Î˛‰ËÌÓ˛, ‡ ÓÚÊ Îfl„ÎÓ Û ÓÒÌÓ‚Û ÚÓڇΥڇÌÓª ¥‰Âª. èÓ‚Ò˛‰Ë ÏË Ì‡Ú‡ÔÎflπÏÓ Ì‡ ÚÛ Ò‡ÏÛ ÔÓ‰‚¥ÈÌÛ Ò‡ÏÓÁÌË˘Û‚‡Î¸ÌÛ ÒıÂÏÛ: èÓÒ‚¥ÚÌËˆÚ‚Ó Ì‡Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ¥Á ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ÒÔ‡‰˘ËÌË, ÓÒÏËÒÎÂÌÓª ÔÓ-ÌÓ‚ÓÏÛ; Á‡‰Îfl Ûڂ‰ÊÂÌÌfl ‚ÓÌÓ ÏÛÒËÚ¸ ÔÓ‰Ó·ÚË ÓÔ¥ Á‡¯Í‡Û·ÎËı ÒÚÛÍÚÛ ˆ¥πª ÒÔ‡‰˘ËÌË; Ûڂ‰ÊÛ˛˜ËÒ¸ – ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÓ Û „Ûχ̥ÒÚË˜Ì¥È ‡·Ó ‡͈¥ÈÌ¥È (ÚÓ·ÚÓ Û ÔÓÒÚ‡Ú¥ êÂÙÓχˆ¥ª) ÙÓÏ¥ – èÓÒ‚¥ÚÌËˆÚ‚Ó ÍÓÍ Á‡ ÍÓÍÓÏ ‚¥‰‰‡ÎflπÚ¸Òfl ‚¥‰ Ò‚Ó„Ó ‰Ê·, ‡·Ë ̇·ÛÚË ÌÂıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª, ‡·Ó È ÛÁ‡„‡Î¥ ‡ÌÚËıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ÔÓÒÚ‡‚Ë. ç‡ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌËı ÂÚ‡Ô‡ı èÓÒ‚¥ÚÌËˆÚ‚Ó Ó·ÂÚ‡πÚ¸Òfl ҇ϠÒÛÔÓÚË Ò·Â: „Ûχ̥ÁÏ ÔÂÂÓ‰ÊÛπÚ¸Òfl Û ÏӇθÌËÈ Ì¥„¥Î¥ÁÏ, Ô¥Á̇‚‡Î¸Ì‡ ÌÂÔ‚̥ÒÚ¸ Á‡Í¥Ì˜ÛπÚ¸Òfl ÂÔ¥ÒÚÂÏÓÎÓ„¥˜ÌËÏ Ì¥„¥Î¥ÁÏÓÏ, ÛÒ·‚ÎÂÌÌfl ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ Á‡Á̇π ̘ۂ‡ÌÓª ÏÂÚ‡ÏÓÙÓÁË, Á flÍÓª ‚ËÎÛÔβπÚ¸Òfl ÚÓڇΥڇ̇ ÚÂÓ¥fl. êÛÈÌÛ˛˜Ë ·‡’πË, ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌ¥ ıËÒÚËflÌÒÚ‚ÓÏ Á‡‰Îfl Ó·ÓÓÌË ‚¥‰ èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡, ÔÓÓ‰ÊÂÌÓ„Ó
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ˆËÏ ıËÒÚËflÌÒÚ‚ÓÏ, èÓÒ‚¥ÚÌËˆÚ‚Ó ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÛÈÌÛ‚‡ÎÓ ·‡’πË, flÍ¥ ·ÓÓÌËÎË ÈÓ„Ó ‚¥‰ ‚ËÓ‰ÊÂÌÌfl ÛÊ ‚ ÔÓÒÚ‡Ú¥ ˜Ë ÚÓ Ó·ÓÊÌÂÌÌfl ÔËÓ‰Ë È Î˛‰ËÌË, ˜Ë ÚÓ ÓÁÔ‡˜Û. ãË¯Â Û Ì‡¯¥ ˜‡ÒË Á Ó·Óı ÒÚÓ¥Ì ‚ËχθӂÛπÚ¸Òfl ÌÓ‚ËÈ Ûı; ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó ¥ èÓÒ‚¥ÚÌˈڂÓ, Á„¥‰ÌÓ ÍÓÌÒÚ‡ÚÛ˛˜Ë ‚¥‰˜ÛÚÚfl „ÎÛıÓ„Ó ÍÛÚ‡ È ÒÛÏ’flÚÚfl, ÒÚ‡‚ÎflÚ¸ Ô¥‰ ÒÛÏÌ¥‚ ‚·ÒÌ Á̇˜ÂÌÌfl ¥ ‚·ÒÌÛ ¥ÒÚÓ¥˛, Á ˜Ó„Ó ÁÓ‰ÊÛπÚ¸Òfl ¥ÏÎËÒÚ‡ È ÌÂÔ‚̇ ÔÂÒÔÂÍÚË‚‡ ÌÓ‚Ëı ÛÍ·‰¥‚, ÔÓ flÍ¥ Ì‡Ï Ì¥˜Ó„Ó Ì ‚¥‰ÓÏÓ. é‰Ì‡Í ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ˆÂÈ ÔÓ‰‚¥ÈÌËÈ Ûı ÒÔflÏÓ‚‡ÌÓ„Ó Ì‡ Ò· ÒÛÏÌ¥‚Û π ÔÓ‰Ó‚ÊÂÌÌflÏ ÚÓ„Ó Ò‡ÏÓ„Ó ÔË̈ËÔÛ, ̇ flÍÓÏÛ ·Û· Á·Û‰Ó‚‡Ì‡ Ö‚ÓÔ‡, ¥ Ô¥‰ ˆËÏ Ó„Îfl‰ÓÏ Ö‚ÓÔ‡ È ‰‡Î¥ ‚¥Ì‡ ÒÓ·¥ Û Òڇ̥ ÌÂÔ‚ÌÓÒÚË È ·ÂÁ·‰Û. üÍ˘Ó ‚Ó̇ ‚ËÒÚÓªÚ¸ Ô¥‰ ̇ÚËÒÍÓÏ ‚‡‚‡¥‚, ÚÓ Ì Á‡‚‰flÍË ÚÓÏÛ, ˘Ó Ô‚ÌÓ„Ó ‰Ìfl Á̇ȉ ÓÒÚ‡ÚӘ̠‚Ë¥¯ÂÌÌfl, ‡ Á‡‚‰flÍË flÒÌÓÏÛ Ò‡ÏÓÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌ˛, ˘Ó Ú‡ÍËı ÓÁ‚’flÁ‡Ì¸ Á̇ÈÚË ÌÂÏÓÊÎË‚Ó; ‡ ڇ͠ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl – ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÂ. ïËÒÚËflÌÒÚ‚Ó Ì Á̇ȯÎÓ ¥ Ì ӷ¥ˆflÎÓ ÊÓ‰ÌËı ÚË‚ÍËı ÓÁ‚’flÁ‡Ì¸ ‰Îfl ÁÂÏÌÓª ‰ÓÎ¥ β‰ÒÚ‚‡. ñ ڇÍÓÊ ‰ÓÁ‚ÓÎËÎÓ Ì‡Ï ÛÌËÍÌÛÚË ‰ËÎÂÏË «ÓÔÚËÏ¥ÁÏ–ÔÂÒËÏ¥ÁÏ», flÍ˘Ó ÓÁÛÏ¥ÚË Ú‡ÍÛ ‰ËÎÂÏÛ flÍ ‚Ë·¥ ÔÓÏ¥Ê ‚¥Ó˛ ‚ ÓÒÚ‡ÚӘ̠‚Ë¥¯ÂÌÌfl ¥ ÓÁÔ‡˜ÂÏ. êÓÁÔ‡˜ π ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓ˛ ÙÓÏÓ˛ ͇ıÛ ÚËı, ÍÓÚ¥ ÍÓÎËÒ¸ ‚¥ËÎË Û ÓÒÚ‡ÚӘ̠¥ ‰ÓÒÍÓ̇ΠÓÁ‚’flÁ‡ÌÌfl, ‡ÎÂ
ворення слугуватиме протидiєю нацiоналiзмовi, що воно здобуде полiтичну пiдтримку, – це чистiсiнька теорiя, яку не пiдтверджуєт досвiд iнших багатонацiональних федерацiй. Свiт знає багато випадкiв краху подiбних структур. І це не лише СССР, Югославiя та Чехословаччина, але й Об’єднана Арабська Республiка та Федерацiя островiв Вест-Індiї та Малайзiї. До цього перелiку можна додати союз Швецiї та Норве¶iї, Австро-Угорщину i двi спроби створення Центрально-Американського союзу. Европейська iдея є застарiлою i недозрiлою водночас. Застарiлою в тому сенсi, що фiзична спорiдненiсть i географiчна близькiсть, на яких ця iдея переважно базується, вже не є настiльки важливими факторами, як ранiше. А недозрiлою через те, що полiтичнi культури Европи ще не є достатньо асимiльованими для задуманого. Водночас, iснують iншi, спорiдненiшi мiж собою культури, зв’язок мiж якими є глибшим i мiцнiшим. Якщо ми прагнемо чогось кращого, нiж маємо тепер, то є сенс повернутися до природних, а не штучних кон¶ломератiв, що враховують, а не i¶норують культурнi особливостi. В такому разi на думку спадає певна форма єдности, що iснує мiж країнами зi спiльними правовими, полiтичними, мовними та культурними традицiями, тобто h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
124
‚Ú‡ÚËÎË Ú‡ÍÛ Ô‚̥ÒÚ¸. ÄÎÂ, Ôˆ¥Ì¸, ‚ Ú‡‰Ëˆ¥flı ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ̇ÛÍË Á‡ıËÒÚ ‚¥‰ ӷˉ‚Óı Ì·ÂÁÔÂÍ – ¥ ‚¥‰ ·ÓÊ‚¥Î¸ÌÓª Ô‚ÌÓÒÚ¥ Û Ì‡¯¥È ·ÂÁÍÓÌÂ˜Ì¥È Á‰‡ÚÌÓÒÚ¥ ‰Ó ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl, ¥ ÔÓÚË Ò‡ÏÓ„Û·ÒÚ‚‡. ì „ÓÎÓ‚ÌËı Ò‚Óªı Ú˜¥flı ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó ÔÓ·Ó˛‚‡ÎÓ ‰Ûı Ï¥ÎÎÂ̇ËÁÏÛ, ˘Ó ·Ûfl‚ ̇ ÈÓ„Ó Ï‡∂¥ÌÂÒ‡ı ¥ ÓÁÔÓ˜‡‚ ¥ÏÔÓÁ‡ÌÚÌÓ ¯ËËÚËÒfl Á¥ ¯‚ˉͥÒÚ˛ ‚Ë·ÛıÛ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË Ì‡·Û‚ ‡ÌÚËıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı ÙÓÏ. ïËÒÚËflÌÒÚ‚Ó Òڂ‰ÊÛ‚‡ÎÓ: Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËÈ Í‡Ï¥Ì¸, ÂÎ¥ÍÒË ·ÂÁÒÏÂÚfl – ÛÒ ˆÂ Ô‰ÒÛ‰Ë ‡ÎıÂϥͥ‚, ÌÂχπ Ú‡ÍÓÊ ÂˆÂÔÚ¥‚ ̇ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ·ÂÁ Á·, ·ÂÁ „¥ı‡, ·ÂÁ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ; ÔÓ‰¥·Ì¥ ¥‰Â‡ÎË ÔÓÒÚ‡˛Ú¸ ¥Á Á‡·ÎÛ‰ÎÓ„Ó ÓÁÛÏÛ, ÛÔ‚ÌÂÌÓ„Ó Û Ò‚ÓªÈ ‚ÒÂÏÓ„ÛÚÌÓÒÚ¥, ÓÚÓÊ π ÔÎÓ‰‡ÏË ÔËıË; Ó‰Ì‡Í ‚ËÁ̇ÚË Ú‡Í – ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ¥‚ÌÓÁ̇˜ÌÓ ÓÁÔ‡˜Â‚¥. åË Ì χπÏÓ ‚Ë·ÓÛ ÔÓÏ¥Ê ÚÓڇθÌÓ˛ ‰ÓÒÍÓ̇ΥÒÚ˛ ¥ ÚÓڇθÌËÏ Ò‡ÏÓÁÌˢÂÌÌflÏ. 燯ËÏ ÁÂÏÌËÏ ÔËÁ̇˜ÂÌÌflÏ π ·ÂÁÍÓ̘̇ ÚÛ·ÓÚ‡, ‚¥˜Ì‡ ÌÂÁ‡‚¯ÂÌ¥ÒÚ¸. ë‡ÏÂ Û ‰ÛÒ¥ ÌÂÔ‚ÌÓÒÚË ˘Ó‰Ó Ò‡ÏÓª Ò· ‚ÓÔÂÈҸ͇ ÍÛθÚÛ‡ ÏÓÊ ÛÚËχÚË Ò‚Ó˛ ‰ÛıÓ‚ÌÛ Ô‚̥ÒÚ¸ ¥ Ò‚Óπ Ô‡‚Ó Ì‡ÁË‚‡ÚËÒfl ÛÌ¥‚Â҇θÌÓ˛. (1980)
Спiльнота США, Великої Британiї, Канади, Австралiї та Нової Зеландiї, а також, слiд сподiватись, Ірландiї, країн Карибського басейну та Тихого океану. Якщо брати Захiд в цiлому, то саме англомовна спiльнота спромоглася впродовж останнiх кiлькох столiть знаходити компромiс мiж анархiєю та деспотизмом. Решта країн свiту цим похвалитися не можуть. (Один великий китайський iсторик сказав, що його спiввiтчизники або живуть у рабствi, або прагнуть цього). Наприкiнцi XVIII ст. французький полiтик Жак Некер сказав, що британська система урядування є єдиною в свiтi системою, «що поєднує державну мiць з iндивiдуальною безпекою». Цей комплiмент визначає вiдправну точку системи, яку ми тепер називаємо демократiєю. Сьогоднi те ж саме можна сказати на адресу США та решти перелiчених вище країн. Ми звикли до нашої спадщини. Ми користуємося спiльними для наших країн громадянськими та iншими свободами, вважаючи це нормальним i природним, i справедливо нарiкаємо на їхнi недолiки та невiдповiдностi. Але наша система не є домiнуючою – варто лише поглянути на сьогоднiшнiй свiт. Ми, волею долi, є основною силою, що останнi пiвстолiття протистоїть нашестям рiзноманiтних варварiв. Згадайте, що країни, якi пiд час h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÇíêÄóÖçÖ ëÖãé ñ¥ÎÍÓÏ ÌÂÈÏÓ‚¥ÌËÏ π Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl, ̇˜Â·ÚÓ ÏË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥, Á‡‚‰flÍË Ì˜ۂ‡ÌÓÏÛ ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥ Á‡ÒÓ·¥‚ ¥ÌÙÓχˆ¥ª, ÓÔËÌËÎËÒfl Û „¥„‡ÌÚÒ¸ÍÓÏÛ ÒÂÎ¥, ÚÂËÚÓ¥fl ÍÓÚÓ„Ó ÔÓ¯ËË·Òfl ̇ ÛÒ˛ ÔÓ‚ÂıÌ˛ Ô·ÌÂÚË, ¥, ̇˜Â·ÚÓ ÁÌˢ˂¯Ë Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌ ÒÂÎÓ, ÏË ‚¥‰Ú‚ÓËÎË ÈÓ„Ó Û ÒÔ¥‡Î¸ÌÓÏÛ «‰¥‡ÎÂÍÚ˘ÌÓÏÛ» ÔÓıÓ‰¥, ‚ ÛÌ¥‚Â҇θÌÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥. åÂÌ¥ ‚ˉ‡πÚ¸Òfl, ˘Ó fl͇Á ̇‚Ô‡ÍË: ÌÂχπ Ì¥flÍÓª «ÒÔ¥‡Î¥», ‡ Î˯ ÌÂÁ‰Ó·ÌÌËÈ Ó‰ÌÓÒÚÓÓÌÌ¥È Ûı, flÍËÈ ¥Á ÓÍÛ ‚ ¥Í ·ÂÁʇΥÒÌÓ Á‡Úˇπ ÒÎ¥‰Ë ҥθҸÍÓª „Óχ‰Ë, ‡ ̇ÒÎ¥‰ÍË ÈÓ„Ó ‰¥ª ‰Ó·Â ‚ˉÌÓ ‚ Û·‡Ì¥ÒÚ˘ÌËı Ú‡ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌËı ÍÛθÚÛ‡ı. ᄇ‰‡Ì ÒÂÎÓ-ÏÓÌÒÚ, ϯ͇̈flÏË flÍÓ„Ó ÏË Ò· ¥ÌÓ‰¥ Ûfl‚ÎflπÏÓ, ¥ÁÌËÚ¸Òfl ‚¥‰ Ò· ÏËÌÛ‚¯ËÌË Ì ڥθÍË Ò‚ÓªÏË ÚÂıÌÓÎÓ„¥flÏË (ҥθҸ͇ ÂÍÓÌÓϥ͇ ·Û· ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓ˛ ÏÓ‰ÂÎβ ˆËÍÎ¥˜ÌÓ„Ó Ó·¥„Û Ï‡ÚÂ¥‡Î¥‚, „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡ χÈÊ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ‚ËÓ·ÎflÎË ÒÏ¥ÚÚfl, ÛÒ ÒÔÓÊË‚‡ÎÓÒfl ÔÓ‚ÚÓÌÓ, ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ ÍÎÓÔÓÚË ¥Á ‚¥‰ıÓ‰‡ÏË ÒÚ‡ÎË Ó‰Ì¥π˛ Á ̇Ȃ‡Ê˜Ëı ÔÓ·ÎÂÏ ÒÛ˜‡ÒÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª); Ì Î˯ ͇ÍÓÎÓÏÌËÏ ËÚÏÓÏ ÁÏ¥Ì, flÍ¥ ÍÓÌÚ‡ÒÚÛ˛Ú¸ ¥Á ÏÓÌÓÚÓÌÌËÏË, ÔËÓ‰ÌËÏË ˆËÍ·ÏË ÒÂÎflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl. ç‡Ò‡ÏÔ‰, ∂ÎÓ·‡Î¸Ì ÒÂÎÓ π ¯ÚÛ˜ÌËÏ ¥ ÔËχÌËÏ, ˆÂ·‡Î¸ÌËÏ Á‡Ï¥ÌÌËÍÓÏ, ̇θ̥ÒÚ¸
Другої свiтової вiйни були справдi визволенi i не пiдпали пiд владу iншої деспотiї, були звiльненi об’єднаними збройними силами США, Британiї та Канади у Европi та США, Британiї, Австралiї та Нової Зеландiї в Азiї. Зрозумiло, що об’єднання в Спiльноту навiть цих країн буде пов’язано з серйозними труднощами. Але це труднощi непринципового характеру, спричиненi суперечностями в певних iнтересах, думках, звичках. Загалом, ситуацiя в чомусь нагадує проблеми, з якими зiткнулись американськi федералiсти у 1780-х рр. Тодi обставини складалися проти них. Попри спiльнi цiнностi права та свободи, здавалося майже неможливим продертися крiзь плутанину ре¶iональних iнтересiв та юридичних суперечностей i досягти загальної єдности. Одне слово, пiдстав для похмурих пророцтв було досить. Але Бенджамен Франклiн змiг побачити за всiм цим мiць i спiльнiсть. Отже, сьогоднiшнi проблеми мають стати для нас таким самим стимулом до об’єднання, як суперечки мiж штатами в рамках Конфедерацiї для федералiстiв. Було б помилкою вважати, що тiльки революцiонери й утопiсти здатнi на рiшучi та радикальнi дiї. Нерiдко до них вдаються i прагматики, особливо тодi, коли цього вимагають iнтереси стабiльности та прогресу. Так було i h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
flÍÓ„Ó Ó‰‡ÁÛ ‚Ô‡‰‡π Û ‚¥˜¥, ¥ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÒÚËÏÛβπ ÌÓÒڇθ„¥˛ – ÔËıÓ‚‡ÌÛ Á‡ ¥ÁÌËÏË ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌËÏË ÙÓχÏË – Á‡ «ÒÔ‡‚Ê̥ϻ ÒÂÎÓÏ. íÂÎÂÂ͇Ì, ̇ flÍÓÏÛ Ï‡ÈÊ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò, Î˯ ¥Á ͥθ͇„Ó‰ËÌÌËÏ ÒÔ¥ÁÌÂÌÌflÏ, ÏË Ó„Îfl‰‡πÏÓ Á‡‚ÓÛ¯ÂÌÌfl ‚ üÔÓÌ¥ª, ÚÛÔË ‚ ߇̥, ÔÓÏÓ‚Û ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔÂÁˉÂÌÚ‡ ¥ ÙÛÚ·ÓθÌËÈ Ï‡Ú˜ Û ëˉ̪, Ì Î˯ ‰‡π Ì‡Ï ÔÓ˜ÛÚÚfl ÓÒ‚ÓπÌÓÒÚË Á¥ Ò‚¥ÚÓÏ, ‡ÎÂ È ÒÚˇπ ¥ÁÌˈ˛ Ï¥Ê ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ˛ Ú‡ ‚Ë„‡‰ÍÓ˛ ̇ ÍÓËÒÚ¸ ¥Ì¯Óª. ìÒ¥ ˆ¥ ‚¥ÈÌË, ‚Óβˆ¥ª, Òڇʉ‡ÌÌfl Ú‡ ÒÚ‡ı¥ÚÚfl ‚·ÒÚË‚Ó ÔÂÂÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl ̇ ‚ÂÒÚÂÌË, ÚËÎÂË, ˆ¥Í‡‚¥ Ù‡ÌÚ‡Á¥ª ÂÊËÒÂ¥‚. á‡Ï¥ÒÚ¸ ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÒÚ‡‚‡ÚË ·ÎËÁ¸ÍÓ˛ ¥ ‚¥‰˜ÛÚÌÓ˛ ̇ ‰ÓÚËÍ, ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ‚ Î¥Ú‡ÚÛÌÛ ‚Ë„‡‰ÍÛ; Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÏÓÊÎË‚Óª ̇¯Óª Û˜‡ÒÚË Û ÒÔ‡‚‡ı Ò‚¥ÚÛ ˜Ë Á‡ÓıÓ˜ÂÌÌfl ‰Ó Ú‡ÍÓª Û˜‡ÒÚ¥, „ÛÒÚ‡ ÏÂÂʇ ‚¥ÁۇθÌÓª Ú‡ ‚·‡Î¸ÌÓª ¥ÌÙÓχˆ¥ª, flÍÛ ÏË ·ÂÁÂÁÛθڇÚÌÓ Ì‡Ï‡„‡πÏÓÒfl ÔÂÂÚ‡‚ËÚË, ÔÓÔÓÌÛπ Ì‡Ï Ò‚¥Ú, ¥Á flÍËÏ ÏË ÓÚÓÚÓÊÌ˛πÏÓÒfl, Á‡ÒÌÓ‚Û˛˜ËÒ¸ ̇ ÂÒÚÂÚ˘ÌËı ÍËÚÂ¥flı, ÚÓ·ÚÓ Á Ô‚ÌÓ˛ ‰ÓÁÓ˛ ÔËπÏÌÓÒÚË, ‡Î ·ÂÁ ÔÓ˜ÛÚÚfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË. èÓÁ‡flÍ Â‡Î¸Ì ÒÂÎÓ π ̇҇ÏÔ‰ Ò‚¥ÚÓÏ ÓÒÓ·ËÒÚËı ÍÓÌÚ‡ÍÚ¥‚, ·ÂÁÔÓÒ‰̥ı ¥ ÊËÚÚπ‚Ó ‚‡ÊÎË‚Ëı Á̇ÈÓÏÒÚ‚, Á‰‡πÚ¸Òfl Ә‚ˉÌËÏ, ˘Ó ∂ÎÓ·‡Î¸Ì ÒÂÎÓ Ì ¥ÒÌÛπ ¥ Ì¥ÍÓÎË Ì ¥ÒÌÛ‚‡ÚËÏÂ.
в 1780-х рр. в Америцi, коли аж нiяк не можна було допустити дезiнте¶рацiї та зубожiння. Тодi лiдери нацiї правильно оцiнили труднощi i належним чином скористалися наявними можливостями. КІНЕЦЬ ТИРАНІЇ ВІДСТАНІ Якi ж труднощi стоять перед прихильниками великого союзу англомовних країн? Вiдтодi як це питання почали обговорювати (слiд нагадати, що iдея союзу виникла сто рокiв тому), основним ар¶ументом проти такого полiтичного союзу були вiдстанi, що роздiляють Пiвнiчну Америку, Австралiю та Британiю. Однак тепер цей ар¶умент можна вiдкинути. Сьогоднi 12 тисяч миль (вiдстань мiж найвiддаленiшими точками гiпотетичного союзу) важать менше, нiж тисяча миль, якi роздiляли американськi штати у 18 столiттi. Цезар Роднi їхав до Фiладельфiї цiлу нiч, щоб встигнути проголосувати за Декларацiю про незалежнiсть. Сьогоднi вертолiт доставив би його туди за пiвгодини. Дорога вiд Нью-Йорка до Фiладельфiї тодi забирала два днi, а до Балтiмора – п’ять. І це вважалось найкращим сполученням. Сьогоднi ж бiзнесмени i полiтики можуть дiстатися з Лондона до Канберри упродовж дня, а зв’язок через Інтернет чи телефоном є миттєвим.
125
РОБЕРТ КОНКВЕСТ ПЕРСПЕКТИВИ СОЮЗУ АНГЛОМОВНИХ КРАЇН
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ê۪̇ Ò· ¥ ÛıÎË‚¥ÒÚ¸ ̇¯Ó„Ó ÊËÚÚfl ÓÁ̇˜‡π Ì Î˯ ÔÓ„ÂÒÛ˛˜Â ÁÌˢÂÌÌfl ‚¥‰ÌÓÒÌÓ ÒÚ‡ÎÓ„Ó Ú‡ Í‚‡Á¥Ì‡ÚۇθÌÓ„Ó ÒÛÒ¥‰Ò¸ÍÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡, ‡ÎÂ È ÓÁÍ·‰ ÚÓ„Ó Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ, ÍÓÚËÈ ‚ ÏËÌÛÎÓÏÛ Ú‚ÓË‚ ÒËÒÚÂÏÛ ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯Â̸, ̇‚ÍÓÎÓ flÍÓª ÍÓÍ Á‡ ÍÓÍÓÏ ÔÓÒÚ‡‚‡‚ ̇¯ Ò‚¥Ú; ‡ÔÚÓ‚Ó Á‡ÌÂÔ‡‰‡˛Ú¸ ҇ϥ ÔÓÌflÚÚfl Ó‰ËÌÌÓ„Ó ‰ÓÏÛ, ¥‰ÌÓ„Ó Ï¥ÒÚ‡ ˜Ë Ò·, Ó‰ËÌË, ‚ flÍ¥È ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ˛Ú¸ ͥθ͇ ÔÓÍÓΥ̸, ‡ ‡ÁÓÏ Á ÚËÏ Ò‡Ï ÔÓÌflÚÚfl ‰ËÚËÌÒÚ‚‡; ÔÓÁ‡flÍ ÏË Ô·ۂ‡πÏÓ ÔÓ‚Ò˛‰Ë, ÏË Ì Ô·ۂ‡πÏÓ Ì¥‰Â, ̇¯ ÔÓÒÚ¥ π ˜ËÒÚÓ ‰Â͇ÚÓ‚ËÏ, ̉ËÙÂÂ̈¥ÈÓ‚‡ÌËÏ ¥ ·ÂÁÍÓ̘ÌËÏ, ·ÂÁ ÛÔË‚¥ÎÂÈÓ‚‡ÌËı ÚÓ˜ÓÍ. åÓÊÎË‚Ó, ÌÂÔÓÒÚÓ ÓÔËÒ‡ÚË ˆ˛ ‚Ú‡ÚÛ Û Í‡Ú„ӥflı ÂÏԥ˘ÌÓª ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥ª, Ó‰Ì‡Í ‚Ó̇, ÚËÏ Ì ÏÂ̯Â, ‡θ̇ ¥ ‡θÌÓ ÔÂÂÊË‚‡πÚ¸Òfl. Ň„‡ÚÓ‡ÁÓ‚Ó ÓÔËÒ‡ÌÓ ÌÓ‚¥ ‡ÈÓÌË ‚ÂÎËÍËı ÏÂÚÓÔÓÎ¥È, ‰Ó·Â Á‡Ô·ÌÓ‚‡Ì¥ ¥ ÓÁÒÛ‰ÎË‚Ó ÒÔÓfl‰ÊÂÌ¥ ÛÒ¥Ï, ˘Ó ÔÓÚ¥·ÌÓ ‰Îfl ÍÓÏÙÓÚÛ, ÔÓÚ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‰Ë‚ÌÓ ÌÂÊË‚¥, ·‡È‰ÛÊ¥, ˘Ó Ì ‚ËÚ‚Ó˛˛Ú¸ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ, ÊÓ‰ÌÓª ÚÂËÚÓ¥ª, ‰Â ·Û‰¸-ıÚÓ Ô‡„ÌÛ‚ ·Ë ÔÛÒÚËÚË ÍÓ¥ÌÌfl. éÒͥθÍË ÏË ¯ËflπÏÓ Û „ÂÓÏÂÚË˜Ì¥È ÌÂÒ̘ͥÂÌÌÓÒÚ¥, Ì ‚ˉÌÓ, flÍËÏ ˜ËÌÓÏ ÏË ÏÓ„ÎË · Ò‡ÏÓÓÍÂÒÎËÚËÒfl Û ÒÚÓÒÛÌÍÛ ‰Ó ·Û‰¸-flÍÓ„Ó Î‡‰Û, ÍÓÚËÈ ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ÔÓÁ‡ ̇Ò, ÏË Ì‡‚¥Ú¸ ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ Ó·‡ÁÛ Ú‡ÍÓ„Ó Î‡‰Û, ¥ ÓÚÊ ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥
Навiть у часи, коли шлях до Нової Зеландiї треба було долати кiлька мiсяцiв, Британiя пiдтримувала мiцнi полiтичнi зв’язки з цiєю територiєю. Однак тепер, коли Лондон може спокiйно спiлкуватися з Оклендом чи Аделаїдою i добиратися до обох за день, британцям кажуть, що їхнiм природним полiтичним партнером є Европа. Так, вона справдi ближче в суто географiчному сенсi. Але ми з вами живемо в еру, коли рiвень розвитку транспортних засобiв та комунiкацiйних технологiй зробив цей фактор менш важливим, нiж будь-коли в iсторiї людства. «Тиранiї вiдстанi», про яку говорив австралiйський iсторик Джеффрi Блейнi, нинi фактично не iснує. Отже, значення перешкод географiчного характеру дуже перебiльшено. А як щодо нацiоналiзму та етнiчних проблем? Перше, звернiть увагу, що мiж країнами, про якi ми говоримо, iснують не просто i не лише кревнi зв’язки. Найпотужнiшим фактором спiльности тут є вiрнiсть iдеям Права та Свободи i такою мiрою, що не властива жоднiй з країн демократичного табору. Англiйська полiтична культура є найрозвиненiшою i перспективною, i в цьому твердженнi немає жодного расистського пiд¶рунтя. Цей стиль полiтичної та громадянської органiзацiї зародився в Британiї i звiдти поширився на весь свiт. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
126
Á‡ÍÓÌ¥‚, flÍ¥ ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ Ì‡Ï ÔÓΠ«ÔËÓ‰ÌËı» ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚÂÈ, ̇¯¥ ÔÓÚÂ·Ë Ú‡ÍÓÊ Ï‡˛Ú¸ ÒıËθ̥ÒÚ¸ ̇‰ËχÚËÒfl ‰Ó ·ÂÁÍÓ̘ÌÓÒÚË, ‡ ÒÛ·’πÍÚË‚Ì ‚¥‰˜ÛÚÚfl ̉ÓÒËÚÛ Ï‡ÎÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì ¥Á ÂÒÛÒ‡ÏË, flÍËÏË ÏË ÛÊ ‚ÓÎÓ‰¥πÏÓ. é‰Ì‡Í, ‡θ̥ ÂÒÛÒË Ì π Ì‚˘ÂÔÌËÏË, ¥ ÚÓÏÛ ÏË ˜‡ÒÚÓ ÒÚ‡πÏÓ ÊÂÚ‚‡ÏË ·ÓÎ¥ÒÌÓ„Ó „ÓÎÓ‰Û Ò‰ ‰ÓÒÚ‡ÚÍÛ, ‡ ÒÔ‡‚ÊÌfl, Ù¥Á¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ ÓÍÂÒÎÂ̇ ÌÛʉ‡, fl͇ Ì‡Ò ÓÚÓ˜Ûπ, ˜Ë ÔÓ flÍÛ ÏË Á̇πÏÓ, Ì¥˜Ó„Ó Ì ÁÏ¥Ì˛π. íÓÏÛ È Ì‡‰‡Î¥ – flÍ Û ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı „‡Ò·ı, Ú‡Í ¥ Û Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËı ÒÔÂÍÛÎflˆ¥flı – ÏË ÒÚ‡πÏÓ ÊÂÚ‚‡ÏË Ú¥πª Ê Ò‡ÏÓª ‰‡ÂÏÌÓª ÚÛ„Ë Á‡ ÒÂÎÓÏ, fl͇ ÚÂÁ‡π Á‡ı¥‰ÌÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥˛ ÛÊ ÔÓ̇‰ ‰‚‡ ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, Ò·ÚÓ ‚¥‰ ÔÓ˜‡ÚÍ¥‚ ÌÓ‚Ó˜‡ÒÌÓ„Ó Û·‡Ì¥ÁÏÛ È ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª. Ç¥ÍÓ, ÍÓÚËÈ Ì ·ÂÁ ‡ˆ¥ª ҸӄӉ̥ ‚¥‰ÍËÚËÈ ÁÌÓ‚Û Ú‡ ÔËÚfl„Ûπ Û‚‡„Û ¥ÒÚÓËÍ¥‚, ÛÊ ÓÔËÒÛ‚‡‚ Ô¥Ӊ˘̥ Ú‡ ÌÂÏËÌÛ˜¥ ÍËÁË ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ‚ ͇Ú„ӥflı, flÍ¥ Ì‚‰Ó‚Á¥ ÔÓ¯ËËÎËÒfl ‚ Ò‰ӂˢ¥ ÛÒÒÓªÒÚ¥‚ Ú‡ ÓχÌÚ˘ÌËı ÍËÚËÍ¥‚ èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡: Á‡ÌÂÔ‡‰ ‡‚ÚÓËÚÂÚ¥‚ ¥ Ï¥Ù¥‚, ÓÁÍ·‰ ÒÔÓÌÚ‡ÌÌÓª ÔÎÂÏ¥ÌÌÓª ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË, ‚ËÍβ˜Ì ÁÓÒ‰ÊÂÌÌfl ÍÓÊÌÓ„Ó ÁÓÒ¥·Ì‡ ̇ ÔË‚‡ÚÌËı ¥ÌÚÂÂÒ‡ı ¥ Ú.‰. óË È ÒÔ‡‚‰¥ ÏË Ô˘ÂÌ¥ ·ÂÁÍÓ̘ÌÓ ÔÓ‚ÚÓ˛‚‡ÚË ÛÒ¥ ˆ¥ ʇΥ·Ì¥ Ù‡ÁË Ì‡ ÚÂÏÛ «‡ÚÓÏ¥Á‡ˆ¥ª», Ò‡ÏÓÚÌÓÒÚË ‚ ˛·¥, ÏÂı‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÊËÚÚfl, ÓÁË‚Û Ó‰ËÌÌËı, ÔÎÂ-
Звичайно, це не означає, що наша форма органiзацiї суспiльства є винятковою або придатною лише для якоїсь особливої мовної групи. Велика Британiя сама складається з кiлькох «нацiональностей». Кожен, кому доводилося зустрiчатися з англiйцями, шотландцями та валлiйцями, чудово розумiє, що це аж нiяк не одне й те ж саме. Навiть якщо брати виключно Британiю, то тут радше слiд говорити про англокельтськi, а не англо-саксонськi традицiї. Так звана англо-саксонська раса в Англiї увiбрала в себе значну частку бриттiв, тодi як «лоулендери», що становлять бiльшiсть шотландського народу, найчастiше є нащадками англосаксiв. Бiльше того, британська заморська експансiя переважно здiйснювалась силами шотландцiв, валлiйцiв та iрландцiв. Отже, культурнi та iншi вiдмiнностi є справдi дуже значними. Проте, полiтичнi та громадянськi традицiї лiбералiзму дозволяють успiшно з ними давати раду. І навiть британська полiтична культура повнiстю не пов’язана з англiйською мовою. Тут говорили i говорять циганською, урду, бенгальською, грецькою, мальтiйською. Проте, англiйська є основною. Ми повиннi визнати силу уз мови, якими ми не пов’язанi з «Европою», i те, що мова може бути важливим фактором єднання. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ï¥ÌÌËı ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÔÓ‚’flÁ‡Ì¸, «‰ÂÔÂÒÓ̇ΥÁ‡ˆ¥ª», «Â¥Ù¥Í‡ˆ¥ª» ¥ ÁÌˢÂÌÓª Gemeinschaft? ç‡Ô‚ÌÂ, Ú‡Í, ҇Ϡ̇ ˆÂ ÏË Ô˘ÂÌ¥, ‚Ë̇ıÓ‰fl˜Ë ÌÓ‚¥ ÙÓÏÛÎÍË, ÔÓÍÎË͇̥ ‚¥‰Ò‚¥ÊËÚË Á·‡Ì‡Î¥ÁÓ‚‡ÌËÈ ÒÎÓ‚ÌËÍ Ü‡Ì‡ ܇͇, ̥ψ¸ÍËı ÓχÌÚËÍ¥‚, ÒÂÌ-Ò¥ÏÓÌ¥ÒÚ¥‚, ÏÓÎÓ‰Ó„Ó å‡ÍÒ‡. é‰Ì‡Í ̇¯Â ÊËÚÚfl È ‰‡Î¥ Ó·ÂÚ‡πÚ¸Òfl ̇‚ÍÓÎÓ ÚËı Ò‡ÏËı χÂ̸, ˜Ë ÚÓ ÍÓÎË ÏË Â‡Ì¥ÏÛπÏÓ Ó·‡ÁË Ä͇‰¥ª, ˜Ë ÚÓ ÍÓÎË ÏË Á ÔÓ„Ó‰Ó˛ ‚¥‰¯ÚÓ‚ıÛπÏÓ ªı flÍ ‰ËÚËÌÌ¥ È Â‡Íˆ¥ÈÌ¥ Ù‡ÌÚ‡Á¥ª. óËÏ, flÍ Ì Ì‚ÓÁÓÏ ‚˄̇ÌËı Á ‡˛ – ÛÒ ӉÌÓ, ‡θÌÓ„Ó ˜Ë Ûfl‚ÌÓ„Ó – ·Û· Ù¥ÎÓÒÓÙ¥fl, flÍÓ˛ ÏË „Ó‰Û‚‡ÎËÒfl ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸; ˜ËÏ, flÍ Ì ‚Ò ÌÓ‚ËÏË ¥ ÌÓ‚ËÏË ÒÔÓ·‡ÏË ÔÓÚËÒÚÓflÚË ÊËÚÚ˛, flÍÓÏÛ ‡Ì¥ ÛÒÚ‡ÎÂÌ¥ Ï¥ÙÓÎÓ„¥ª, ‡Ì¥ ÔÓ˜ÛÚÚfl ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ˜Ë ÔÎÂÏ¥ÌÌÓª ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË Ì ̇‰‡˛Ú¸ ÛÊ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ„Ó Î‡‰Û, ÊËÚÚ˛, ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌÓÏÛ ÚÓ˜ÍË ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ª ‚ flÍÓÏÛÒ¸ ˆ¥ÎÓÏÛ, ¯Ë¯ÓÏÛ Á‡ ̇Ò? Çˉ‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ‡ÌÌfl ÏÂÚ‡Ù¥ÁË͇ ɇȉÂ∂∂‡ ·Û· ¥ÌÒÔ¥Ó‚‡Ì‡ ‚·ÒÌ ˆËÏ Ô‡„ÌÂÌÌflÏ: β‰ËÌ¥, ÍÓÚ‡ ̇χ„‡πÚ¸Òfl ‚ÚÂÍÚË ‚¥‰ Ò‚Ó·Ó‰Ë Ú‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥Î¸ÌÓÒÚË ¥ ÓÁ˜ËÌflπÚ¸Òfl Û „ÓÚÓ‚Ëı ‡Ï͇ı ÁÛ˜ÌÓª ‡ÌÓÌ¥ÏÌÓÒÚË, ÔÓÚËÒÚ‡‚ËÚË Î˛‰ËÌÛ, ÍÓÚ‡ ¯Û͇π ÍÓ¥ÌÌfl ‚ ÌÂÏÓÊÎË‚ÓÏÛ ‰Ó ‚ËÒÎÓ‚ÎÂÌÌfl ÅÛÚÚ¥ ¥ ‚ ˆËı ÔÓ¯Û͇ı Ûڂ‰ÊÛπ Ò‚Ó˛ ÌÂÓ·ÏÂÊÂÌÛ ÂÍÁËÒÚÂ̈¥˛. ê‡ÌÌfl ÏÂÚ‡Ù¥ÁË͇ ë‡Ú‡, ̇‚Ô‡ÍË, Ô‡„ÌÛ· ÁÓÒ‰ËÚËÒfl ̇
Якщо населення Британiї є вiдносно гетерогенним, то в Америцi воно ще рiзнорiднiше. Навiть на початку своєї iсторiї Сполученi Штати були строкатим утворенням. Звичайно, чорне населення тодi було фактично виключене з громадянської культури, але голландцi (у штатi НьюЙорк), нiмцi та шведи (у середнiх колонiях), гу¶еноти – не кажучи вже про iрландцiв – були аж нiяк не меншиною (нiмцi – близько 10%, а шотландцi та iрландцi – близько 7,5%). Проте, спiльними для всiх цих колонiй були, по-перше, мова, а по-друге – що бiльш важливо – iнституцiї та звичаї правової й громадянської культури. Деякi автори (американськi й зарубiжнi) вважають, що «нацiональна iдентичнiсть» (в тому виглядi, в якому вона iснує серед европейських народiв) у США є менш монолiтною. Через це, на їхню думку, тут iснує тенденцiя замiняти глибшi й меншою мiрою усвiдомлюванi узи загальними принципами. Можливо, такi пiдмiни i справдi iснують, принаймнi в деяких головах. Але, навряд чи можна стверджувати, що американська iдентичнiсть, ведучи свою iсторiю з часiв Революцiї, не змогла себе достатньо убезпечити. Твердження, наче величезний наплив iммi¶рантiв певною мiрою розмиває цю iдентичнiсть, на перший погляд, видається пеh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥¯Û˜ÓÏÛ ÔÓ„Ó‰ÊÂÌÌ¥ Á¥ Ò‚¥ÚÓÏ, flÍËÈ ÔÓÔÓÌÛπ Ì‡Ï Î˯ ‚Ë·¥ ÔÓÏ¥Ê ÓχÌÎË‚ËÏ Á¥ÒÍÓ‚ÁÛ‚‡ÌÌflÏ Û «‡‚ÚÂÌÚ˘̥ÒÚ¸», Û Ò‚¥Ú ˜ÂÈ, ¥ ÚË‚‡ÌÌflÏ Û Ì‡¯¥È Ï‡Ì¥È Ò‚Ó·Ó‰¥, ·ÂÁ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë ÛÍÓ¥ÌÂÌÌfl ˜Ë Ò‡ÏÓÓÚÓÚÓÊÌÂÌÌfl ¥Á ·Û‰¸-flÍÓ˛ ‡θÌÓ˛ ÒԥθÌÓÚÓ˛. èÓÁ‡flÍ ÍÓÊÂÌ ‚ËÚ‚Ó˛π Ò‚¥È ˜‡Ò ÁÓÍÂχ, Á¥ Ò‚Óπª ÌÂÓ·ÏÂÊÂÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë, ÊÓ‰ÂÌ ÒԥθÌËÈ ˜‡Ò, ÔÓÍÎË͇ÌËÈ ÒÚ‚ÓËÚË Ì‡Ï ‡ÏÍË ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, ÌÂÏÓÊÎË‚ËÈ; ÚÓÏÛ ÒԥθÌÓÚ‡ ÏÓÊ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË Î˯Â̸ Û ÙÓÏ¥ Á‡·¥ı‡ÌÓª ‚Ú˜¥ ‰Ó ÒıÓ‚ÍÛ «ÅÛÚÚfl-‚-ëÓ·¥», ‰Ó ˜¥, ‡ ÍÓÌÚ‡ÍÚË Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË ÔË̈ËÔÓ‚Ó Á‡ÒÌÓ‚‡Ì¥ ̇ Ô‡„ÌÂÌÌ¥ Ô˂·ÒÌËÚË ÒÓ·¥ ¥Ì¯Û β‰ËÌÛ. Ç¥‰ÏÓ‚Ë‚¯ËÒ¸ ‚¥‰ Ò‚Óπª Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª ÂÍÁËÒÚÂ̈¥ª, ë‡Ú ̇χ„‡‚Òfl ÓÍÂÒÎËÚË ‚¥Á¥˛ ÒԥθÌÓÚË, fl͇ ·ÂÁÔ‚ÌÓ ÓÌӂβπÚ¸Òfl Û Â‚Óβˆ¥ÈÌÓÏÛ ÔÓÂÍÚ¥, ¥ ÍÓÚ‡, ıÓ˜‡ È Ì¥ÍÓÎË Ì ÓÒfl„‡π ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓª ÙÓÏË (Û‰ËÏÂÌÚË ÈÓ„Ó ‰‡‚Ì¥ı ·‡Ú‡Î¥È ÒÛÔÓÚË «Â¥Ù¥Í‡ˆ¥ª»), Ó‰Ì‡Í ‰‡π Û˜‡ÒÌËÍ‡Ï ÔÓˆÂÒÛ ¥ÁÌӂˉ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, fl͇ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÔÂÂÊË‚‡πÚ¸Òfl. ç‡ Ê‡Î¸, ˆÂ Î˯ ¥Î˛ÁÓÌËÈ ‚¥‰ÒÚÛÔ: ÓÒͥθÍË Â‚Óβˆ¥fl, Á‡ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflÏ, π ÔÓˆÂÒÓÏ ÓÁÍ·‰Û ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËı ÙÓÏ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÊËÚÚfl, ‚Ó̇ Ì ÏÓÊ Ûڂ‰ËÚËÒfl ‚ flÍÓÒÚ¥ ÒÔÓÒÓ·Û ÊËÚÚfl, ¥ ıÓ˜‡ ‚¥ÌÓ, ˘Ó ÔË Ô·¥„Û ˆ¸Ó„Ó ÔÓˆÂÒÛ ‡ÍÚË‚Ì¥ „ÛÔË Á‰Ó·Û‚‡˛Ú¸ ÒËθÌ ÔÓ˜ÛÚÚfl ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓª ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓÒÚË, ‚¥ÌÓ Ú‡ÍÓÊ ¥ ÚÂ, ˘Ó
реконливим. Але наскiльки? Дивно, але ще недавно всi захоплювалися ефективнiстю американського «казана». Проте, в будь-якому разi, факт збереження давнiх релiгiйних та культурних традицiй країн, вiд яких походить американська нацiя, або характерний для останнiх рокiв факт повернення до цих традицiй, не конче впливають на загальне нацiональне почуття, адже у нас держава не прагне сконцентрувати на собi всi громадськi устремлiння. Вона може складатися з громад iз рiзними внутрiшнiми цiнностями та орiєнтирами. Так, у Британiї приналежнiсть до шотландського клану чи єврейської громади жодним чином не суперечить лояльностi до країни в цiлому. Отже, етнiчна рiзноманiтнiсть Америки фактично може навiть змiцнювати почуття нацiональної гордости. «В ньому не було нiчого вiд англiйця, окрiм вiдданости Англiї й турботи про її велич i добробут», – так говорили про Дiзраелi. Це саме можна сказати й про iнших людей, якi ведуть своє корiння з iнших культур, але духовно належать нашiй. Близько тридцяти мiльйонiв людей африканського походження говорять англiйською як рiдною мовою i загалом вважають своєю нашу полiтичну традицiю. Бiльшiсть з них проживає у США, але значнi їхнi громади є в країнах Карибського басейну i навiть у
127
РОБЕРТ КОНКВЕСТ ПЕРСПЕКТИВИ СОЮЗУ АНГЛОМОВНИХ КРАЇН
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ˆÂ ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ ÍÓÓÚÍ¥ ÏËÚ¥ ÂÈÙÓ¥ª, Ô¥ÒÎfl flÍËı ÌÂÏËÌۘ ̇ÒÚ‡π „¥Í ÓÁ˜‡Û‚‡ÌÌfl, ·Ó ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª ÔÓÒÚ‡˛Ú¸ ÁÌÓ‚Û; ‚Óβˆ¥fl, ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂ̇ flÍ ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl „ÓÎÓ‰ÌËı ‰Ûı¥‚ ÚË‚ÍÓ„Ó Ï¥Òˆfl ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓª ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ª, ÏÓÊ ·ÛÚË Î˯ ıËÏÂÓ˛ Ô¥‰Î¥ÚÍ¥‚. 臄ÌÂÌÌfl ̇ÎÂʇÚË ‰Ó ÒԥθÌÓÚË, fl͇ ‡θÌÓ ÔÂÂÊË‚‡πÚ¸Òfl, Ï¥ª ÔÓ ÊËÚÚfl, ‚ flÍÓÏÛ Î˛‰Ë ÒÔ¥ÎÍÛ˛Ú¸Òfl Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ ·ÂÁ ÔÓÒ‰Ìˈڂ‡ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È, ·ÛÎË Ì‡Á ÓÔË̥҇ flÍ Â‡Íˆ¥ÈÌ¥ Ù‡ÌÚ‡Á¥ª, flÍ ÓÁÔ‡˜ÎË‚¥ ÒÔÓ·Ë ‰ÂÁ‡‚Û˛‚‡ÚË ÏÓ‰ÂÌÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥˛ Ú‡ Ûfl‚̇ ‚Ú˜‡ Û Î‡„¥‰Ì ‚‡‚‡ÒÚ‚Ó. ê‡͈¥ÈÌÂ, ˜Ë Ì¥, Ô‡„ÌÂÌÌfl ˆÂ ÊË‚Â Û Ì‡Ò ÒËθ̥¯Â, ‡Ì¥Ê ·Û‰¸-ÍÓÎË, ¥ ¯Û͇π ‚ˇÁÛ ‚ ̇ȥÁÌÓχ̥ÚÌ¥¯Ëı ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌËı ¯‡Ú‡ı. ǯڥ, ‡·Ë „‡‰‡ÚË, ̇˜Â ÔËÍÏÂÚÌËÍ «Â‡Íˆ¥ÈÌËÈ» π Ì Î˯ ÓÔËÒÓ‚ËÏ (‡ ÓÚÊÂ, ‚¥Ì ̇Íˉ‡π ‰ÛÏÍÛ ÔÓ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó flÍËıÓÒ¸ ‰‡‚Ì¥ı ¥ ÛÊ ÔÓ‰Ó·ÌËı ÙÓÏ), ‡ÎÂ È ‚Íβ˜‡π Ì„‡ÚË‚ÌÛ Óˆ¥ÌÍÛ, Ú·‡ ‚ËÁ̇ÚË Ì ڥθÍË, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÔÓ„ÂÒ, ·‡ ·¥Î¸¯Â, ˘Ó Ì ¥ÒÌÛπ Ì¥˜Ó„Ó ÔÓÁ‡ ÔÓ„ÂÒÓÏ; ÓÚÓÊ, ‚ Ú‡ÍÓÏÛ ÛÊËÚÍÛ ÒÎÓ‚‡ ̇Ô‰ Á‡Í·‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó Ï¥ÍÛ‚‡ÚË ÔÓ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl Á‡‚¯Â ÓÁ̇˜‡π Ï¥ÍÛ‚‡ÚË ÔÓ ˘ÓÒ¸ „¥¯Â. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ˘Ó· ‚ÊË‚‡ÚË ÒÎÓ‚Ó «Â‡Íˆ¥ÈÌËÈ» Û Á̇˜ÂÌÌ¥, ‚ flÍÓÏÛ ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÓ Ï¥ÒÚËÚ¸Òfl ÔÓ‰¥·Ì‡ Óˆ¥Ì͇, Ú·‡ ÔËÔÛÒÚËÚË, ˘Ó ˜ËÌ̇ ˆ¥Î‡ ∂ÎÓ·‡Î¸-
Британiї. Немає сумнiву, що в бiльшостi наших країн iснують расовi проблеми. Гадаю, що створення Спiльноти допомогло б їх подолати i змiцнити почуття єдности. ЩО МИ ЗДОБУВАЄМО? Сьогоднi Сполученi Штати не мають особливого бажання виконувати ту надзвичайно важливу роль у зовнiшнiй та вiйськовiй полiтицi Заходу, яка звалилась на них у другiй половинi ХХ столiття. Союз iз iншими країнами однiєї полiтичної традицiї мiг би полегшити американцям це завдання i розподiлити деяку частку вiдповiдальности. (Варто було б нагадати, що окрiм Британiї, найнадiйнiшого союзника США, лише Австралiя та Нова Зеландiя брали участь у всiх чотирьох великих вiйнах столiття на боцi Америки.) До цього процесу слiд залучити країни, що покладаються на американцiв, а самi не можуть виконувати функцiї свiтової держави. І справа не лише в тому, що Сполученi Штати, наймогутнiша з демократiй, не бажають одноосiбно нести тягар вiйськової та полiтичної вiдповiдальности. Велика Британiя, Канада та Австралiя мають навички, але не мають можливостей впливати на хiд подiй у свiтовому масштабi. Мiж тим, вони мають глибоко вкорiненi ¶лобальнi h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
128
̇ ÚÂÓ¥fl ÌÂÛıËθÌÓ„Ó ¥ ÌÂÓÁË‚ÌÓ„Ó ÔÓ„ÂÒÛ, ÚÂÓ¥fl, ÈÏÓ‚¥Ì¥ÒÚ¸ flÍÓª, Ï’flÍÓ Í‡ÊÛ˜Ë, ‰‡ÎÂÍÓ Ì ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚̇. éÒ¸ ÔÓÒÚËÈ ÔËÍ·‰ ÔÓ‰¥·ÌÓ„Ó ÍÓÌÙÛÁÛ. ç‡Ô‡‰‡˛˜ËÒ¸ ̇ ÏÂÚ‡Ù¥ÁËÍÛ É‡È‰Â∂∂‡, ĉÓÌÓ ÔÓ¥‚Ì˛‚‡‚ Ô‡„ÌÂÌÌfl ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl ‰Ó «ÍÓ¥ÌÌfl» ¥Á ̇ˆËÒÚÒ¸ÍÓ˛ ¥‰ÂÓÎÓ„¥π˛ ÍÓ‚¥ Ú‡ ÁÂÏÎ¥. 燂¥Ú¸ flÍ˘Ó ˆÂ ÔÓ¥‚ÌflÌÌfl ‚¥ÌÂ, ‚ÓÌÓ ‚͇ÁÛπ Î˯ ̇ ÚÂÚËÌÛ Ô‡‚‰Ë, ‡ ÓÒ¸ Ú¥ ‰‚¥ ÚÂÚËÌË, ÔÓ flÍ¥ ‚‡ÚÓ Á„‡‰‡ÚË. èÓ-Ô¯Â, ˘Ó Ê ÔÓÔÓÌÛπ Ì‡Ï Ò‡Ï Ä‰ÓÌÓ, ÓÍ¥Ï Á‡ÒÛ‰ÊÂÌÌfl „‡ÏÛÁÓÏ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª Ú‡ ·˛Ó͇Ú˘ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, fl͇ Û‚’flÁÌ˛π Ì‡Ò Û Ò‚Óªı «Â¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌËı» ÙÓχı, ÓÍ¥Ï ‚Ëı‚‡ÎflÌÌfl ÍÛθÚÛË ÙÂÓ‰‡Î¸ÌËı ÂÎ¥Ú? Ň ·¥Î¸¯Â – ¥ ˆÂ ÚÂÚfl ˜‡ÒÚË̇ – ÍÓÎË ÏË Á‡‰ÛÏÛπÏÓÒfl ̇‰ ·ÎËÒÍÛ˜ËÏ ÛÒÔ¥ıÓÏ ˆ¥πª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª (˘ÓÔ‡‚‰‡, Ì ڇÍËÏ ÛÊ ÚË‚‡ÎËÏ Û Ï‡Ò¯Ú‡·¥ ¥ÒÚÓ¥ª), Ì‡Ò ÔÓÈχπ ÒÔÓÍÛÒ‡, ‡·Ë ‚·‡˜‡ÚË Û Ì¸ÓÏÛ Ú‡ÍÓÊ ¥ ÏÓÌÒÚۇθÌÓ ‚‡‚‡Ò¸ÍËÈ ÂÌÂÒ‡ÌÒ Ú¥πª Ê ÓχÌÚ˘ÌÓª ÊÛ·Ë, ÚËı Ò‡ÏËı ÔÓ¯ÛÍ¥‚ ÛÚ‡˜ÂÌÓª ÔÎÂÏ¥ÌÌÓª ÒԥθÌÓÚË ˜Ë «Ó„‡Ì¥˜ÌËı» ÔÓ‚’flÁ‡Ì¸ (‚‰‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ̇‚’flÁÎË‚Ó„Ó È ÓχÌÎË‚Ó„Ó ÒÎÓ‚‡ ÛÒ¥πª ÔÓÒÚÛÒÒÓªÒÚÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª). êÓχÌÚ˘̥ ‰Ê· ̇ˆËÁÏÛ ·‡„‡ÚÓ‡ÁÓ‚Ó ·ÛÎË Ó·’πÍÚÓÏ ‰ËÒÍÛÒ¥È Ú‡ Ï¥ÍÛ‚‡Ì¸. ç ‰ÓÒËÚ¸ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ‚¥‰‚ÂÚ ‚‡‚‡ÒÚ‚Ó ˆ¥πª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª Ú‡ χÈÊ ‚ÒÂÁ‡„‡Î¸ÌËÈ ÓÒÛ‰, ÁÓ·ËÎË ªª ·ÂÁÒËÎÓ˛; ÓχÌÚ˘̥ ¥ÌÒÔ¥-
iнтереси i могли б багато чим допомогти у вирiшеннi мiжнародних проблем. Отже, тенденцiя останнiх рокiв, коли США приймають одностороннi рiшення, а потiм скаржаться, що союзники їх не пiдтримують, є симптоматичною за нинiшнiх обставин. Пiсля об’єднання в Спiльноту такi країни, як Велика Британiя, що нерiдко почуваються дещо ущемленими одностороннiстю американських рiшень, дiлили б вiдповiдальнiсть не тiльки за рiшення, але й за вiйськовi чи iншi дiї. Звичайно, британськi лiвi можуть закинути, що в такiй Спiльнотi Сполучене Королiвство пiдпаде пiд безпосереднiший контроль чи вплив Америки. Але це неправда. Все буде якраз навпаки: серйознi конфронтацiї будуть виключенi, i жодне рiшення не прийматиметься без участи Британiї. Сьогоднi такi конфронтацiї можуть мати мiсце при вирiшеннi будь-якого мiжнародного питання, адже попри мiждержавнi консультацiї, реальнi рiшення, якi до чогось зобов’язують Лондон, приймаються у Вашин¶тонi одноосiбно. В iншому разi, США змушенi реагувати на кризу самостiйно, що, зрештою, не вигiдно жоднiй з наших держав. Обговорюючи негативнi моменти, ми не повиннi забувати, що пiд час iракської кризи 1998 року саме Британiя, Канада та Австралiя пiдтримали Сполученi Штаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡ˆ¥ª, flÍ¥ Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ÔËÁ‚ÂÎË ‰Ó ªª ̇ӉÊÂÌÌfl, ÊË‚¥ È Ì‡‰‡Î¥, ªı ΄ÍÓ ‚¥‰¯Û͇ÚË Û ÒÛ˜‡ÒÌ¥È ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È Ù‡ÁÂÓÎÓ„¥ª, ‚ÓÌË ¥‚ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÔËڇχÌÌ¥ ¥ Î¥‚ËÏ, ¥ Ô‡‚ËÏ, ‚¥‰˜ÛÚÌ¥ Û ÌÂÒÔÓÍÓª ÏÓÎÓ‰¥ ÓÁ‚ËÌÂÌËı ͇ªÌ, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ˆÂÈ ÌÂÒÔÓÍ¥È ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë Á̇ıÓ‰ËÚ¸ ‚ˇÁ Û „ÓÚÂÒÍÌÓ ÌÂÏÛ‰Ëı ‰ÓÍÚË̇ı ¥ ‚ ÓÁÔ‡˜ÎË‚Ó ·ÂÁÂÁÛθڇÚÌËı ‡Íˆ¥flı. ÉÓÌËÚ‚‡ Á‡ ÌÓ‚ËÏË ÙÓχÏË ÂÎ¥„¥ÈÌÓÒÚË, ÛÒÔ¥ı ÓÁχªÚËı ı‡ËÁχÚ˘ÌËı ÒÂÍÚ, ÁÓ̉ۂ‡ÌÌfl „ÎË·ËÌ ¥ ΄Ẩ Ó‰‚¥˜ÌÓ Ú‡πÏÌË˜Ó„Ó ëıÓ‰Û, ¥ÁÌ¥ ÚÂıÌ¥ÍË ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓª ÔÒËıÓÚ‡ԥª – ÛÒ ˆÂ ÒËÏÔÚÓÏË ÚÓ„Ó Ê Ò‡ÏÓ„Ó ‰Ë‚‡ÍÛ‚‡ÚÓ„Ó Á‡ı‚Ó˛‚‡ÌÌfl, flÍ ÔÓÓÒÚ‡π ¥Á ÌÂflÒÌÓ„Ó ÔÓ˜ÛÚÚfl, ̇˜Â ÏË ‚Ú‡ÚËÎË Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ ϥ҈ Ú.Á‚. ·ÂÁÔÓÒ‰̸Ӫ ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª. á Ô‚̥ÒÚ˛, Á‡‚‰flÍË ˆ¸ÓÏÛ ‚¥‰ÍËÎÓÒfl ÓÁÎÓ„Â ÔÓΠ‰Îfl ¯‡Î‡Ú‡ÌÒÚ‚‡ ¥ ‚Ò¥ÎflÍÓ„Ó Ó‰Û Ó¯Û͇ÌÒÚ‚, Ó‰Ì‡Í Ò‡Ï Ù‡ÍÚ, ˘Ó β‰Ò¸Í¥ ÔÓÚÂ·Ë ÏÓÊ̇ ΄ÍÓ ‚ËÁËÒÍÛ‚‡ÚË Á‡‰Îfl ÔÓÚ· ÚÓ„¥‚ˆ¥‚ ¯‡ı‡ÈÒ¸ÍËÏË Ï‰Ë͇ÏÂÌÚ‡ÏË, π ‰Ó͇ÁÓÏ Ì‡ ÍÓËÒÚ¸ ‡θÌÓÒÚË ÚËı Ê ÔÓÚ·. é‰Ì‡Í Á„‡‰‡Ì‡ ÚÛ„‡ Á‡ Öθ‰Ó‡‰Ó ‚Ú‡˜ÂÌÓª ÒԥθÌÓÚË, ÔÓÚ·‡ Û «Beisich-Sein», ¥ÒÌÛπ Ú‡ ÓÁ‚Ë‚‡πÚ¸Òfl Û ÒÛÒԥθÌËı ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÛÏÓ‚‡ı, ˆ¥ÎÍÓÏ ‚¥‰Ï¥ÌÌËı ‚¥‰ ÚËı, ‚ flÍËı ÍÓÎËÒ¸ ‚ËÓÒ· ‚ Ö‚ÓÔ¥ ÓχÌÚ˘̇ ‚Óθڇ, ¥ ÁÏ¥ÌË ˆ¥ ̇‰‡˛Ú¸ ̇¯¥È ı‚ÓÓ·¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó ÒÛÔ˜ÎË‚Ó„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ.
ти. Отже, можна говорити про те, що тенденцiя до єдиної полiтики iснує де факто. За логiкою це має привести до подальшого поглиблення взаємозалежности. У ¶лобальному контекстi можна говорити про коротко та довготермiновi перспективи Спiльноти. У найближчому майбутньому вона зможе визначити полiтичну цивiлiзацiю, пропонуючи спiльнi рiшення економiчних та соцiальних проблем для значної частини людства. У вiддаленому – допоможе пiдтримувати мир в усьому свiтi, полiтично трансформуючи вiдсталi ре¶iони i створюючи умови для справжньої свiтової спiльноти. Колись довкола могутности Сполучених Штатiв зорганiзувався захiдний альянс. Якщо ж США та решта країн англомовного свiту зможуть об’єднати свої можливостi, то довкола цього потужнiшого центру формуватиметься нова свiтова спiльнота. На тлi цiєї перспективи ЕС виглядає дрiб’язком: як недоречнiсть чи викривлення, вiд яких треба позбавитись. Припустiмо, що досягнуто проголошуваної багатьма «европейцями» мети – створено полiтичну, економiчну i навiть вiйськову силу, майже рiвну за могутнiстю США. Це лише завдало б шкоди Заходовi, розколовши його надвоє. Англомовний союз, навпаки, далекий вiд намiру iзоh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÌÂÒÚËÏÌËÈ ÓÁ¥ÒÚ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÙÛÌ͈¥È ‰Âʇ‚Ë, Ì‚·Î‡„‡ÌÌËÈ Ûı, ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ÁÛÏÓ‚ÎÂÌËÈ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËÏË ‚ËÏÓ„‡ÏË Ú‡ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌÓ˛ ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥π˛, ‰Ó ÍÓ̈ÂÌÚ‡ˆ¥ª ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯Ëı ¥¯Â̸ Û ÓÒ‰͇ı ‚·‰Ë (fl χ˛ ̇ Û‚‡Á¥ ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ͇ªÌË, ‡ Ì ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̥ Ò‡Ú‡Ô¥ª ˜Ë ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥ ‰ËÍÚ‡ÚÛË), ‚ËÍÎË͇˛Ú¸ ÔÓ‚Ò˛‰Ì ‚¥‰˜ÛÚÚfl ·ÂÁÒËÎÎfl ¥ ·ÂÁÔ‚̥ Ò͇„Ë Ì‡ «‚ÂÎËÍËÈ Ûfl‰». ÑÓ‚ÓÎ¥ ÔÓ¯ËÂÌ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl, ˘Ó ‰ÓÒÚÛÔÌ¥ Á‡„‡ÎÓ‚¥ Û ÒËÒÚÂχı Ô‰ÒÚ‡‚Ìˈ¸ÍÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª ÙÓÏË Û˜‡ÒÚË Ì‰¥π‚¥, ˘Ó ͇̇ÎË ‚ÔÎË‚¥‚ Á‡·ÎÓÍÓ‚‡Ì¥ ÛÒÚ‡ÎÂÌËÏË ‡Ô‡‡Ú‡ÏË, flÍ¥ ÔÓ‚Ò˛‰Ë ÁÏ¥ˆÌ˛˛Ú¸ Ú‡ ÊË‚ÎflÚ¸ ã‚¥‡Ù‡Ì‡. ñ ÛÒ¥Ï ‚¥‰ÓÏÓ, Ó‰Ì‡Í Ì¥ıÚÓ Ì ÏÓÊ Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÚË ÊËÚÚπÁ‰‡ÚÌÓª ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ã‚¥‡Ù‡Ì ÔÓˆ‚¥Ú‡π Á‡‚‰flÍË Ì‡Ï Ò‡ÏËÏ, ¥ Ì ڥθÍË ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚¥Ì ÍÓËÒÌËÈ ¥ ÌÂÁ‡Ï¥ÌÌËÈ, ‡ÎÂ È ÚÓÏÛ, ˘Ó ÏË ÒÚ‡‚ËÏÓ Ô‰ ÌËÏ Á‡‚‰‡ÌÌfl, flÍ¥ ÌÂÛıËθÌÓ ÔËÁ‚Ó‰flÚ¸ ‰Ó ÈÓ„Ó ÓÁÓÒÚÛ. ì ‚Ò¸ÓÏÛ ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡ÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ÏË ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÏÓ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÌÂÁ¥ÎÓÒÚË – ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¥È pendant ÓÔ¥ÍÛÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë. çÂÔÓÏ¥ÚÌÓ ÏË Á‚Ë͇πÏÓ ‰Ó ‰ÛÏÍË, ˘Ó Ó·Ó‚’flÁÍÓÏ ‰Âʇ‚Ë, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÒÙÂÓ˛ ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª ªª ‚ÒÂÏÓ„ÛÚ̸Ӫ ·˛Ó͇ڥª, π ÓÁÔÓ‰¥Î ˘‡ÒÚfl; ˘Ó ÍÓÎË Ì‡Ï ˘ÓÒ¸ Ì ‚‰‡πÚ¸Òfl, ̇‚¥Ú¸ Û ÔË‚‡ÚÌÓ-
лювати iншi демократiї i мiг би стати вiдправною точкою для консолiдацiї демократичних рухiв всього свiту. ПРІОРИТЕТНІСТЬ ПОЛІТИЧНОГО В кiнцевому пiдсумку Спiльнота вiдкриває шлях до вiльного ринку цiлого «захiдного» свiту. ЕС так чи iнакше залишається автаркiчним утворенням. Взагалi, досвiд ЕС є багато в чому повчальним. Так, механiзм процесу об’єднання Захiдної Европи з самого початку було задумано невiрно. Його автори вважали, що економiчна єднiсть є важливiшою i може продукувати єднiсть полiтичну. Загалом же повиннi превалювати полiтичнi настанови ширшого та вищого порядку; iнакше кажучи, економiка може бути важливим, але не вирiшальним компонентом полiтичного. Звичайно, є певний мiнiмум економiчних питань, якi мають бути вирiшенi адекватно, бо iнакше система зазнає краху. Але, все одно, економiка не є визначальною – у квартирi повинна працювати каналiзацiя, але ж ми купуємо квартиру не тiльки через це. Поважнi економiсти вже давно вiддають перевагу трансатлантичному економiчному союзу. Так, Да¶лас Джей, мiнiстр торгiвлi лейбористського уряду в 1964-67 рр., наполягав на створеннi Пiвнiчноатлантичної асоцiа-
129
РОБЕРТ КОНКВЕСТ ПЕРСПЕКТИВИ СОЮЗУ АНГЛОМОВНИХ КРАЇН
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏÛ ÊËÚÚ¥, ‚ËÌÛ‚‡Ú‡ ‰Âʇ‚‡. ÑÂʇ‚‡ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì‡ Ô¥ÍÎÛ‚‡ÚËÒfl ÔÓ ‚Ò¥ ‡ÒÔÂÍÚË Ì‡¯Ó„Ó ÊËÚÚfl, ÔÓ ÏÓ˛ Ô‡ˆ˛, ÏÓπ Á‰ÓÓ‚’fl, ÏÓπ Ú¥ÎÓ, ÏÓπ ÔÓ‰ÛÊÊfl. ñfl ÌÂÁ¥Î¥ÒÚ¸, fl͇, ÒıÓÊÂ, ÁÓÒÚ‡π, ÌÂÒ ¥Á ÒÓ·Ó˛ ‚¥‰‚ÂÚÛ ÚÓڇΥڇÌÛ Á‡„ÓÁÛ; ÍÓÎË ÔÓÚ·‡ ‡·ÒÓβÚÌÓª ·ÂÁÔÂÍË, flÍÛ ÔÓ‚ËÌ̇ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ‰Îfl Ì‡Ò ‰Âʇ‚‡, ÒÚ‡π Ì‡È‚Ë˘Ó˛ ‚‡Ú¥ÒÚ˛, ÏË „ÓÚÓ‚¥ ‰Ó¯ÚË ‰ÓÁ‚ÓÎËÚË Ó‰Âʇ‚ËÚË Ò·Â, ¥Á Ú¥ÎÓÏ ¥ ‰Û¯Â˛, Á‡ ˆ¥ÌÛ ÔÂÂÍ·‰ÂÌÌfl ̇ ‰Âʇ‚Û ÔÓ‚ÌÓª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË Á‡ ̇¯Â ÊËÚÚfl. é‰Ì‡Í Ò‡ÏÂ Û ˆ¸ÓÏÛ ÔÓÎfl„‡π „ÓÎÓ‚ÌËÈ ÔË̈ËÔ ÚÓڇΥڇËÁÏÛ: Ó‰Âʇ‚ÎÂÌÌfl ‚Ò¸Ó„Ó, ‚Íβ˜ÌÓ ¥Á β‰¸ÏË, ¥ Ó·¥ˆflÌ͇ ·ÂÁÔÂÍË Ì‡‚Á‡Ï¥Ì ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓ„Ó Ô¥‰ÍÓÂÌÌfl ¥ ‚¥‰ÏÓ‚Ë ‚¥‰ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ„Ó ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl Á ÈÓ„Ó ÌÂÏËÌÛ˜ËÏË ÒÛÏÌ¥‚‡ÏË. äÓÓÚÍÓ Í‡ÊÛ˜Ë, ÏË ÓÁË‚‡πÏÓÒfl ÔÓÏ¥Ê ÌÂÛÁ„Ó‰ÊÛ‚‡ÌËÏË Ô‡„ÌÂÌÌflÏË: Ì‡Ï ıÓ˜ÂÚ¸Òfl ‰Â‰‡Î¥ ÏÂÌ¯Ó„Ó ‚ÔÎË‚Û ‰Âʇ‚Ë, ̇„Îfl‰ ¥ ̇‚’flÁÎË‚Â ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl flÍÓª Û Ì‡¯¥ ÒÔ‡‚Ë ÏË Á ÔËÍ¥ÒÚ˛ ‚¥‰˜Û‚‡πÏÓ, ˘Ó‰Ó flÍÓª ÏË ·ÓÎ¥ÒÌÓ ÔÂÂÊË‚‡πÏÓ Ò‚Óπ ·ÂÁÒËÎÎfl; ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÏË Ô‡„ÌÂÏÓ ÔÓÒËÎÂÌÌfl ÓÎ¥ ‰Âʇ‚Ë, ‡·Ë ‚Ó̇ ·ÓÓÌË· Ì‡Ò ‚¥‰ ÛÒ¥ı ÏÓÊÎË‚Ëı Ì¢‡ÒÚ¸, ÔÓÓ‰ÊÛ‚‡ÌËı ÔËÓ‰Ó˛, ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ, ̇ÏË Ò‡ÏËÏË, ‡·Ë ‚Ó̇ ∂‡‡ÌÚÛ‚‡Î‡ ÚÓڇθÌÛ ·ÂÁÔÂÍÛ, ÍÎÓÔÓ-
цiї вiльної торгiвлi, а не ЕЕС. Згiдно з його концепцiєю, до наявної европейської зони вiльної торгiвлi мали приєднатися Канада, Велика Британiя та США. На думку Джея, така структура врятувала би Британiю вiд витратної продовольчої полiтики Спiльного Ринку i забезпечила безмитний ринок, уникаючи збiльшення експортних витрат. Цей проект ¶рунтовно вивчав американський уряд. Пропозицiю схвально зустрiли полiтичнi дiячi, представники бiзнесу, профспiлок та академiчних кiл Британiї, Канади та США. І хоча її так i не було реалiзовано, для нас важливе саме прихильне ставлення до iдей такого роду. Можна знайти й iншi свiдчення того, що ця iдея лишається привабливою. Примiром, сьогоднi ми маємо Нову атлантичну iнiцiативу, яку просуває Американський iнститут пiдприємництва i пiдтримують провiднi полiтики та вченi Европи й Пiвнiчної Америки. 1998 року американська прихильнiсть до iдеї трансатлантичної спiльноти вилилася у те, що вiдразу кiлька вашин¶тонських джерел заявили про доцiльнiсть приєднання Британiї до НАФТА. Чимало такого роду iнiцiатив вже оформились у практику спiльного евро-американського пiдходу. Але це навряд чи можливе за ¶ротескної строгости правил ЕС. Мiж тим, входження Британiї в трансатлантичну чи, точh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
130
ڇ·Òfl ̇¯ËÏË ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË ¥ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡Î‡ ̇¯¥ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ ÒÔ‡‚Ë ÔÓÚË ÛÒ¥ı ¥Ì¯Ëı. ñfl ¯ËÁÓÙÂÌ¥˜Ì‡ ÔÓÒÚ‡‚‡ ̇Ô‚Ì ̇È͇˘Â ‡ÚËÍÛθӂ‡Ì‡ Û ∂Ó¯ËÒÚÒ¸ÍËı ¥‰ÂÓÎÓ„¥flı, flÍ¥ Ó·¥ˆfl˛Ú¸ ̇Ï, ˘Ó ÍÓÎË ªıÌ¥ ÔËıËθÌËÍË ÔËȉÛÚ¸ ‰Ó ‚·‰Ë, ÛÒ ·Û‰Â Á‡Ô·ÌÓ‚‡ÌËÏ ¥ ÒÔÓÌÚ‡ÌÌËÏ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò. é‰Ì‡Í ‡Ì‡ÎÓ„¥˜Ì¥ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚ¥, ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ ÔËıÓ‚‡Ì¥ Á‡ ÚÛχÌÌËÏË „‡Ò·ÏË, Ì‚‡ÊÍÓ ‚¥‰Ì‡ÈÚË ‚ ¥‰ÂÓÎÓ„¥flı χÎÓ Ì ÛÒ¥ı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ûı¥‚, Á‡ ‚ËÌflÚÍÓÏ ÂÍÒÚÂÏ¥ÒÚÒ¸ÍËı. á‡ÍÎËÍË ‚ÂÎËÍËı Ô‡Ú¥È, flÍ¥ ‚ËÔÓ‚Ì˛˛Ú¸ Û Ö‚ÓÔ¥ ÔÓÒÚ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl, Á‡Á‚˘‡È Ï¥ÒÚflÚ¸, flÍ˘Ó ÔÓÏËÌÛÚË ËÚÓ˘̥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥, ‰‚¥ هڇθÌÓ ÒÛÔ˜ÎË‚¥ ̇‚Á‡πÏ Ó·¥ˆflÌÍË. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ‚ÓÌË Í‡ÊÛÚ¸ ̇Ï: «ìÒ¥ ¥Ì¯¥ ̇χ„‡˛Ú¸Òfl „Û₇ÚË ‚‡¯Â ÊËÚÚfl Á„ÓË, ·˛Ó͇Ú˘ÌËÏË Á‡ÒÓ·‡ÏË, ‡ ÏË π‰ËÌ¥ Ô‡„ÌÂÏÓ, ˘Ó· ‚Ë Ò‡Ï¥, ̇Ӊ, ÔËÈχÎË ÛÒ¥ ¥¯ÂÌÌfl Û ÒÔ‡‚‡ı, flÍ¥ ‚‡Ò ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl; Ӊ̠ÒÎÓ‚Ó, ÏË ıÓ˜ÂÏÓ, ‡·Ë ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ò‡Ï ԇÌÛ‚‡ÎÓ Ì‡‰ ÒÓ·Ó˛». á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚ÓÌË Ó·¥ˆfl˛Ú¸ ̇Ï, ˘Ó ‰Âʇ‚‡, ÍÂÏÓ‚‡Ì‡ ˆËÏË Ô‡Ú¥flÏË, ·Û‰Â Á‡ıˢ‡ÚË ¥ÌÚÂÂÒË ÛÒ¥ı ÒÛÒԥθÌËı ‚ÂÒÚ‚, Ô¥ÍÎÛ‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ÔÓ ·¥‰ÌflÍ¥‚ ¥ ‰¥ÚÂÈ, ÔÓ ¯ÍÓÎË È Î¥Í‡Ì¥, ÒÔËflÚËÏ Á‡ÍÓÌÌËÏ Ô‡„ÌÂÌÌflÏ Ò‰̥ı Í·ҥ‚ ¥ Ó·¥ÚÌËÍ¥‚, ÂÌ„¥ÈÌÓ ·ÓÓÚËÏÂÚ¸Òfl Á ·ÂÁÓ·¥ÚÚflÏ Ú‡ ¥ÌÙÎflˆ¥π˛ ¥ Ú.‰.
нiше кажучи, трансокеанську спiльноту i одночасне перебування її у менш самовпевненiй «Европi» може стати мiстком до подальшої консолiдацiї всього «заходу». Звичайно, знайдуться i противники цих концепцiй. У країнах третього свiту заговорять про неоколонiалiзм чи неоiмперiалiзм. Британськi лiвi, якi хочуть перетворити Сполучене Королiвство у щось на зразок «туманної Куби», потрактують це як перепону, що унеможливлює реалiзацiю їхнiх планiв. Шовiнiстично настроєнi американцi, у свою чергу, розвiнчуватимуть Спiльноту як засiб обмеження свободи дiй. Додайте сюди ще й сильнi протекцiонiстськi iнстинкти Сполучених Штатiв: лiвих, котрi опираються будь-якому посиленню Заходу, i правих, консерватизм i локалiзм яких спрямований фактично на те ж саме. Останнiм можна вiдповiсти, що Спiльнота жодним чином не обмежує суверенiтет учасникiв. Її завданням є координацiя та спiвпраця. Однак, навiть сама ця концепцiя суверенности у багатьох аспектах не є чiтко визначеною. Примiром, кожен зi складових елементiв Сполучених Штатiв є й досi, формально кажучи, суверенним, а ступiнь їхньої суверенности не було вре¶ульовано упродовж майже ста рокiв пiсля ухвалення Декларацiї незалежности. Початково союз h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ǯڥ-¯Ú, Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ÔÓÎ¥Ú˘̥ ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª ‰Â‰‡Î¥ ̇ÔÓ΄ÎË‚¥¯Â Ó·¥ˆfl˛Ú¸ Ì‡Ï ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ‚ flÍÓÏÛ ·Û‰ÛÚ¸ „‡ÏÓÌ¥ÈÌÓ ÔÓπ‰Ì‡Ì¥ ‡Ì‡ı¥ÒÚÒ¸ÍËÈ ‡È ¥Á ‡πÏ ÚÓڇΥڇÌËÏ: ‰Âʇ‚‡ ·Û‰Â Ì¥˜ËÏ, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚Ó̇ ·Û‰Â ÛÒ¥Ï, ‚Ó̇ ÔÎ¥‰ÌÓ ‚ÚÛ˜‡ÚËÏÂÚ¸Òfl Û ‚Ò ¥ ‚¥‰‰‡ÒÚ¸ ÛÒ˛ ‚·‰Û ̇Ӊӂ¥; ÔÓ ÍÓÊÌÓ„Ó Á Ì‡Ò ÚÛ·Û‚‡ÚËÏÛÚ¸Òfl, ̇˜Â ÔÓ ÌÂÏÓ‚Îfl Û ÍÓÎËÒˆ¥, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÍÓÊÂÌ Ï‡ÚËÏ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÛ Ò‚Ó·Ó‰Û ‰Îfl ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÓÒÓ·ËÒÚÓª «Â‡Î¥Á‡ˆ¥ª» ¥ Ú.‰. 炇ÊÍÓ ÔÓÏ¥ÚËÚË, ˘Ó ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ô‡Ú¥ª ÔÓ ÒÛÚ¥ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÔÂÂÒÚ‡˛Ú¸ ·ÛÚË, ‡·Ó ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚ˉ‡‚‡ÚËÒfl ÚËÏ, ˜ËÏ ‚ÓÌË ·ÛÎË ‚ ÏËÌÛÎÓÏÛ, ‡ ҇ϠÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË Ó„‡Ì‡ÏË ÓÍÂÒÎÂÌËı „ÛÔ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ¥ ÒÛÒԥθÌËı ‚ÂÒÚ‚. щ‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â ˜Ë Ì ‚Ò¥ Ô‡Ú¥ª ÔÂÚÂÌ‰Û˛Ú¸ ̇ ÚÂ, ˘Ó· ÂÔÂÁÂÌÚÛ‚‡ÚË ÔÓÚÂ·Ë ÛÒ¸Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÒÎÛÊËÚË ÛÒ¥Ï, ÒÔËflÚË ‰Ó·Ó·ÛÚÓ‚¥ ÛÒ¥ı ‚ÂÒÚ‚ ¥ ‚Ú¥Î˛‚‡ÚË Ô‡„ÌÂÌÌfl ÛÒ¥ı; ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ ˆÂ ˜ËÌËÚË Ú¥Î¸ÍË Á‡‚‰flÍË ÚÓÏÛ, ˘Ó ªı ÏÓ‚‡ ÒÚ‡π ‰Â‰‡Î¥ ÚÛχÌÌ¥¯Ó˛, ‡ „‡Ò· ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ ÒÂÌÒÛ. ñ ڇÍÓÊ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl Ô‡Ú¥È ¥Á «Â‚ÓÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËÏË» ÚẨÂ̈¥flÏË, Û flÍËı ̇ ÁÏ¥ÌÛ Á‡ÍÎËÍ‡Ï ‰Ó Ì¢‡‰ÌÓª Í·ÒÓ‚Óª ·ÓÓÚ¸·Ë ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÔËıÓ‰ËÚ¸ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. êÂÁÛÎ¸Ú‡Ú Ú‡ÍËÈ, ˘Ó ÛÒ¥ Ô‡Ú¥ª, ÔÓÁ‡ ÂÍÒÚÂÏ¥ÒÚÒ¸ÍËÏË, ÚÓ·ÚÓ ÍÓÏÛÌ¥Ò-
штатiв, не кажучи вже про його попередника – Конфедерацiю, був об’єднанням, створеним як з практичних, так i iдеалiстичних мiркувань, тобто багато в чому залишався юридично неоформленим чи неадекватно оформленим. Справа дооформлення покладалася на наступнi поколiння. В нашому випадку також можливий перiод тривалих переговорiв без конкретних термiнiв, впродовж яких необхiдно досягти певних результатiв. Я не ставлю перед собою завдання накреслити способи здiйснення цих змiн. Зрозумiло, що у вiдповiдних країнах має сформуватися полiтичний рух. Почати можна зi створення комiтетiв полiтичних та громадських дiячiв, допомогу в чому може надати Нова атлантична iнiцiатива, котра вже вiдкрила серйознi дискусiї для всiх, занепокоєних проблемою єдности Заходу. Цiлком можливо, що в недалекому майбутньому ми станемо свiдками пiдписання Декларацiї взаємозалежности та виборiв Мiжконтинентального кон¶ресу, який спочатку матиме невеликий штат постiйних працiвникiв та координуватиме зовнiшню, оборонну та торговельну полiтику. Поки що ж ми можемо говорити про суть такого союзу, масштабного i просторого, але без фальшивих масштабности та просторости догматизму чи штучности. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ú˘ÌËÏË Ô‡Ú¥flÏË ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ó·fl‰Û, ÙÛ̉‡ÏÂÌڇΥÒÚÒ¸ÍËÏË Ï‡ÍÒËÒÚÒ¸ÍËÏË ˜Ë ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËÏË ÒÂÍÚ‡ÏË, ‚¥‰‚ÂÚÓ Ù‡¯ËÒÚÒ¸ÍËÏË ˜Ë ‡ÒËÒÚÒ¸ÍËÏË Ô‡Ú¥flÏË, –ÓÚÓÊ ÛÒ¥ ¯ڇ Ô‡Ú¥È ÓÁÔ‡˜ÎË‚Ó ¯Û͇˛Ú¸ ‚·ÒÌÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸, ¥ ÊӉ̇ Á ÌËı Ì ˆ¥ÎÍÓÏ Ô‚̇, ˜ËÏ ‚Ó̇ π; ̇ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ ÏË ÒÚ‡ÎË Ò‚¥‰Í‡ÏË ÒÏÂÚÂθÌËı ·‡Ú‡Î¥È ÔÓÏ¥Ê ÒÎÓ‚‡ÏË, flÍ¥ Ì¥˜Ó„Ó Ì Á̇˜‡Ú¸ ¥ flÍ¥ ÔÂÂÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl ̇ ÔÓÓÊÌ¥ „‡Ò·, ÏËθ̥ ·Ûθ·‡¯ÍË: Á‡‚‰flÍË ªÏ ΄ÍÓ ÓÁ¥ÁÌËÚË ÍÓÌÍÛÛ˛˜¥ „ÛÔË, ‡Î ˆ¥ ÒÎÓ‚‡ ‚Ú‡ÚËÎË ·Û‰¸-flÍËÈ ÁÓÁÛÏ¥ÎËÈ ÒÂÌÒ. èÓÎ¥ÚËÍË ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ ‰Â٥̥˛‚‡ÚË Ú‡Í¥ ÔÓ‰ÛÍÚË, flÍ «ÒÛÒԥθ̇ ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸», «¥‚Ì¥ÒÚ¸», «Ì‡Ó‰», «Ò‚Ó·Ó‰‡ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë», «flÍ¥ÒÚ¸ ÊËÚÚfl» ÚÓ˘Ó; ÛÒ¥ ˆ¥ Ù‡ÁË ‚ÊË‚‡˛Ú¸Òfl flÍ ÛÏÓ‚Ì¥ Á̇ÍË ˜Ë Ô‡ÔÓˆ¥, Á‡‚‰flÍË flÍËÏ ÏË ÓÁ¥ÁÌflπÏÓ ‚ÓÓÊ¥ ·‡Ú‡Î¸ÈÓÌË; ÚËÏ Ì ÏÂ̯Â, ‚ÓÌË Ú‡ÍË ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ ÁÏ¥ÒÚÛ. üÒ̇ ¥˜, ¥ÒÌÛπ ‚ˇÁ̇ ¥ÁÌˈfl ÔÓÏ¥Ê ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË Ó¥πÌÚ‡ˆ¥flÏË, Ó‰Ì‡Í Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì ¥ÒÌÛπ ͇̇Υ‚, Á‡‚‰flÍË flÍËÏ Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡ÎÓÒfl · ÛÁ„Ó‰ÊÂÌÌfl ÔÓÏ¥Ê ˘Ó‰ÂÌÌÓ˛ ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛, ‰Â ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‡θ̇ ·ÓÓÚ¸·‡, Ú‡ ÔÓÓÊÌ¥ÏË Á‡„‡Î¸ÌËÏË ¥‰Â‡Î‡ÏË. ßÒÌÛπ ÔÓÒÔÓÎËÚ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl, ˘Ó ÒÚ¥ÈÍ¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓ‰¥ÎË, ÛÒÔ‡‰ÍÓ‚‡Ì¥ ‚¥‰ XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ˜Ë ÂÔÓıË I ë‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË, ¥ ÍÓÚ¥ È Ì‡‰‡Î¥ ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ ÒÚÛÍÚÛÛ Ô‡Ú¥È Ú‡ ªıÌ˛ ÎÂÍÒËÍÛ, ÛÊ Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸
Отже, iнтернацiоналiстська iдея чи iнтернацiоналiстськi iдеї взагалi можуть реалiзуватися через створення спiльноти на основi справжньої культурної єдности. Попри те, що така спiльнота не є ¶лобальною, вона може стати моделлю чи вiдправною точкою для полiтичного розвитку цiлого свiту. «Наша головна мета лишається незмiнною: мирна свiтова спiльнота вiльних та незалежних держав, вiльних у виборi свого майбутнього та власної системи (урядування), доки це не загрожує свободi iнших», – президент Кеннедi сказав це ще 11 сiчня 1962 року. З огляду на це, все, що пропонується вище, є не рiшенням, а радше орiєнтиром для дiй. Орiєнтиром, визначеним як нашим розумом, так i почуттями.
131
РОБЕРТ КОНКВЕСТ ПЕРСПЕКТИВИ СОЮЗУ АНГЛОМОВНИХ КРАЇН
Переклав Святослав Яринич
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̇ȄÓÒÚ¥¯ËÏ ÔÓ·ÎÂÏ‡Ï Ì‡¯Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ, ‡Ì¥ ‰¥ÈÒÌËÏ, ıÓ˜‡ È ÌÂfl‚ÌËÏ, ÍËÒڇΥÁ‡ˆ¥flÏ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ Û Ï‡Ò¯Ú‡·¥ Ò‚¥ÚÛ Ú‡ ̇ˆ¥ª, ¥ ˘Ó ¥ÒÌÛ˛˜¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ‰ÓÁ¥ÎË ‰Ó ÓÁÍ·‰Û. é‰Ì‡Í ‚ÓÌË È ‰‡Î¥ ÛÚËÏÛ˛Ú¸Òfl ÔË ÊËÚÚ¥ Ì Î˯ ÚÓÏÛ, ˘Ó ̇‚Á‡πÏ Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸ ‚ÓÓÊ¥ÒÚ¸ Ӊ̇ ˘Ó‰Ó Ó‰ÌÓª, ‡ÎÂ È ÚÓÏÛ, ˘Ó ÒÔÓ·Ë Ô„ÛÔÛ‚‡Ì¸, ıÓ˜‡ È ‰ÛÊ ˜‡ÒÚ¥, ‰ÓÒ¥ ·ÛÎË ·ÂÁÂÁÛθڇÚÌËÏË; ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ ÒÙÓÏÛ₇ÚË ‚ˇÁÌ¥ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë, ‚ÓÌË ÔÓ‚ÚÓ˛˛Ú¸ Ú¥ Ê Ò‡Ï¥ Á‡„‡Î¸ÌËÍË. Ň ·¥Î¸¯Â, ÔÓ ˆÂ Ì ÏÓÊ̇, ‚·ÒÚË‚Ó, „Ó‚ÓËÚË Û ÙÓÏ¥ ‰ÓÍÓÛ, ÔÓÁ‡flÍ Ú‡Í¥ ‰ÓÍÓË ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË ‚ËÔ‡‚‰‡Ì¥ Î˯ Á‡ ÛÏÓ‚Ë ‰ÓÒÍÓ̇Υ¯Óª ÔÓÔÓÁˈ¥ª. íËÏ ˜‡ÒÓÏ ÔÓ˜ÛÚÚfl, ˘Ó ÏË Á‡·ÎÛ͇ÎË ÔÓÏ¥Ê Ú¸Óı ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËı ÒÓÒÂÌ, ‚ˉ‡πÚ¸Òfl χÎÓ Ì ‚ÒÂÁ‡„‡Î¸ÌËÏ, Á‡ ‚ËÌflÚÍÓÏ ı¥·‡ ˘Ó ه̇ÚËÍ¥‚, ‚¥‰‰‡ÌËı Á‡ÒÚ‡¥ÎËÏ ÙÓÏÛÎ͇Ï. ÇÂÎËÍ¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Á‡‚ÓÛ¯ÂÌÌfl, ‚Óβˆ¥ª Ú‡ „Óχ‰flÌҸͥ ‚¥ÈÌË Û Í‡ªÌ‡ı ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ, – ÛÒ ˆÂ ˆ¥Í‡‚ËÚ¸ Ì‡Ò Ô‚‡ÊÌÓ Á Ó„Îfl‰Û ̇ ‚ÔÎË‚, flÍËÈ ˆ¥ ÔÓ‰¥ª ÏÓÊÛÚ¸ ‚˜ËÌËÚË Ì‡ Ï¥Ê̇Ӊ̥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË; Û ‚Ò¸ÓÏÛ ¥Ì¯ÓÏÛ ÏË Ï‡ÎÓ Á‚‡Ê‡πÏÓ Ì‡ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÛ ÒËÏ‚ÓÎ¥ÍÛ: ˜Ë ˆÂ Á‚ÂÚ¸Òfl ¥Ò·ÏÓÏ, ˜Ë ̇ÛÍÓ‚ËÏ ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏÓÏ, ˜Ë Ó‰ÌËÏ ¥ ‰Û„ËÏ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò, ˜Ë ̇‚¥Ú¸ ‰ÂÏÓÍ‡Ú¥π˛ ‡·Ó ÔÓÒÚÓ ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌflÏ – ·‡È‰ÛÊÂ; ÛÒ ˆÂ Î˯Â̸ ÒËÏ‚ÓÎË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ‡Î¸flÌÒ¥‚; Ú‡ÍËÈ ÒÚ‡Ì Â˜ÂÈ Ì ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó ÏÛÒËÚ¸
ÔÓÒÚ ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ Ù‰¥Í ¥ ‰ÊÂÈÏ¥ÒÓÌ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl îêÖÑÖêßä ÑÜÖâåßëéç © F.Jameson, 2000
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
132
ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡ÚËÒfl ·ÂÁÍÓ̘ÌÓ ‰Îfl ÛÒ¥ı Û˜‡ÒÌËÍ¥‚ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ˜Ë ÔË̇ÈÏÌ¥ ˜‡ÒÚËÌË Á ÌËı. ÄÎÂ È ÚÛÚ ‰ËÒڇ̈¥fl ÔÓÏ¥Ê ÂÚËÍÂÚ͇ÏË Ú‡ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ‰¥˛˜ËÏË ÒË·ÏË ‚͇ÁÛπ ̇Ï, ̇ÒͥθÍË ÒÛÒԥθ̥ ‡Υª ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ Á‡ÒÓ·¥‚ ‚ˇÁÛ. ó‡ÒÚÓ „Ó‚ÓflÚ¸ ÔÓ «ÍËÁÛ» ԇ·ÏÂÌÚ‡ÌËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È, ÔÓ ªı ̉ÓÒÚ‡ÚÌ¥ÒÚ¸, ¥ ̇Ô‚Ì ÓÍÂÏ¥ ‡ÒÔÂÍÚË ˆ¥πª ÍËÚËÍË ÏÓÊ̇ ÌÂÔÓ„‡ÌÓ Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÚË; ‡Î ÔÓÁ‡flÍ ‰ÓÒ¥ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ó˛ ԇ·ÏÂÌÚÒ¸ÍËÏ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥flÏ π Î˯ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª ‰ÂÒÔÓÚ˘̥, ÚÓ Ú‡Í‡ ÍËÚË͇ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ·ÂÁÔÎ¥‰ÌÓ˛ – ‡‰Ê ‚Ó̇ Ì ÔÓÔÓÌÛπ ÊÓ‰ÌËı ¥Ì¯Ëı ÙÓÏ, flÍ¥ · Á‡·ÂÁÔ˜ËÎË ÒÛÒԥθÒÚ‚Û ‡Ì‡ÎÓ„¥˜Ì¥ „Óχ‰flÌҸͥ Ò‚Ó·Ó‰Ë ¥ ‡Ì‡ÎÓ„¥˜ÌËÈ ˛Ë‰Ë˜ÌËÈ Á‡ıËÒÚ – ÓÚÓÊ ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ ÁÏ¥ˆÌ˛π ÚÓڇΥڇ̥ χÂÌÌfl. ÑÂÏÓ͇Ú˘̥ ÛıË ‚ ‰ÂÒÔÓÚ˘ÌËı ÛÒÚÓflı – ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı, ÌÂÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ˜Ë ‡ÌÚËÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı – Á ˆ¥πª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û ‚Ë„¥‰Ì¥¯¥È, ·‡ ̇‚¥Ú¸ ˜Û‰Ó‚¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª: ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ ‚ËÒÎӂ₇ÚË Ò‚Óª Ô‡„ÌÂÌÌfl ̉‚ÓÁ̇˜ÌËÏ ˜ËÌÓÏ; flÍ˘Ó ‚ÓÌË ÔÓ„ÓÎÓ¯Û˛Ú¸: «åË ıÓ˜ÂÏÓ ‚¥Î¸ÌËı ‚Ë·Ó¥‚, Υ͂¥‰‡ˆ¥ª ˆÂÌÁÛË, Ò‚Ó·Ó‰Ë ÒÎÓ‚‡, Ò‚Ó·Ó‰Ë ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È ¥ ÔÓÙÂÒ¥ÈÌËı ÒÔ¥ÎÓÍ, ˛Ë‰Ë˜ÌËı „‡‡ÌÚ¥È ˘Ó‰Ó ‰¥È ÔÓÎ¥ˆ¥ª» ¥ Ú.‰., ÛÒ¥ Á̇˛Ú¸, ÔÓ ˘Ó ȉÂÚ¸Òfl, ¥ Ì¥ıÚÓ Ì ÒÛÏÌ¥‚‡πÚ¸Òfl Û ÒÂÌÒ¥ ÔÓ‰¥·ÌËı ‚ËÏÓ„. üÍ˘Ó Ê ıÚÓÒ¸ ÔÓ„ÓÎÓ¯Ûπ, ˘Ó Ú·‡ «Î¥Í‚¥‰Û‚‡ÚË ‚¥‰˜Û-
ë¸Ó„Ӊ̥ ÍÓ̈ÂÔÚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ ˘Â Ì Á‰Ó·Û‚ ¯ËÓÍÓ„Ó ‚ËÁ̇ÌÌfl ‡·Ó ÔË̇ÈÏÌ¥ ÓÁÛÏ¥ÌÌfl. èÓ‰¥·ÌËÈ ÓÔ¥, ÏÓÊÎË‚Ó, ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ ¥Á ÌÂÁ̇˜ÌÓ˛ ÔÓÔÛÎflÌ¥ÒÚ˛ Ú‚Ó¥‚, flÍ¥ ÌËÏ ÓıÓÔÎÂÌ¥. ∫ı ÏÓÊ̇ ‚¥‰¯Û͇ÚË Û ‚Ò¥ı ʇ̇ı ÏËÒÚˆڂ‡: ÔÓÂÁ¥fl ÑÊÓ̇ Ö¯·Â¥, Ò͇ʥÏÓ, ‡Î Á̇˜ÌÓ ·¥Î¸¯Â ÛÒ̇ ÔÓÂÁ¥fl, ÍÓÚ‡ Û 60-ı Ó˜ÓÎË· Á‡ÍÓÎÓÚ ÔÓÚË ÒÍ·‰ÌÓª, ¥ÓÌ¥˜ÌÓª, ‡Í‡‰ÂÏ¥˜ÌÓª ÔÓÂÁ¥ª ÏÓ‰ÂÌÛ; ÔÓÔ-‡ı¥ÚÂÍÚÛ‡, ÛÒ·‚ÎÂ̇ êÓ·ÂÚÓÏ ÇÂÌÚÛ¥ (Û ÈÓ„Ó Ï‡Ì¥ÙÂÒÚ¥ «ìÓÍË ã‡Ò-ÇÂ∂‡Ò‡») flÍ Á‡Ò¥· ÔÓÚˉ¥ª ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸Í¥È ‡ı¥ÚÂÍÚÛ¥, ‡ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÏÓÌÛÏÂÌڇΥÁÏÓ‚¥ Ú.Á‚. «¥ÌÚÂ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÒÚËβ»; Ö̉¥ ÇÓ„ÓÎ ¥ ÔÓÔ-‡Ú, Á‡‡ÁÓÏ ¥ Ô¥ÁÌ¥¯ËÈ ÙÓÚÓ‡ΥÁÏ; Û ÏÛÁˈ¥ – ÑÊÓÌ äÂÈ‰Ê Ú‡ ‰Â˘Ó Ô¥ÁÌ¥¯ËÈ ÒËÌÚÂÁ Í·Ò˘ÌÓ„Ó ¥ «ÔÓÔÛÎflÌÓ„Ó» ÒÚËÎ¥‚ ÍÓÏÔÓÁËÚÓ¥‚ ̇ ͯڇÎÚ î¥Î¥Ô‡ ¢Î‡ÒÒ‡ ¥ íÂ¥ ê‡ÈÎ¥, ‡ ÔÓÁ‡ ÚËÏ – Ô‡ÌÍ ¥ ÓÍ ÌÓ‚Óª ı‚ËÎ¥ Ú‡ÍËı „ÛÔ The Clash, Talking çeads ¥ Gang of Four; Û Í¥ÌÓ – ÛÒÂ, ˘Ó ÔËȯÎÓ ‡ÁÓÏ ¥Á ¢Ó‰‡ÓÏ, ÒÛ˜‡ÒÌËÈ ‡‚‡Ì„‡‰ÌËÈ Ù¥Î¸Ï ¥ ‚¥‰ÂÓ ¥ ÁÓ‚Ò¥Ï ÌÓ‚‡ ÒÚËÎ¥ÒÚË͇ ÍÓψ¥ÈÌËı, ‡·Ó ʇÌÓ‚Ëı, ٥θϥ‚, ˘Ó χπ Ò‚Óª ÂÍ‚¥‚‡ÎÂÌÚË Û Ê‡Ì¥ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÓχÌÛ, ‰Â Ú‚ÓË Ç¥Î¸flχ ÅÂÓÛÁ‡, íÓχ҇ è¥Ì˜Ó̇ Ú‡ ßÒχÂÎfl ꥉ‡, Á
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÊÂÌÌfl» ‡·Ó «Á‡ÔÓ‚‡‰ËÚË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸», ÚÓ ‚¥Ì Î˯ χ̥ÔÛβπ ÒÎÓ‚‡ÏË, π‰Ë̇ ÍÓËÒÚ¸ ‚¥‰ flÍËı ÔÓÎfl„‡π Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÓÌË Í‡Ì‡Î¥ÁÛ˛Ú¸ ÌÂÓÍÂÒÎÂÌ¥ ÔÓ˜ÛÚÚfl ÌÂÒÔÓÍÓ˛ ¥ ÙÛÒÚ‡ˆ¥ª Á‡‰Îfl ·Û‰¸-flÍËı ÌÂÒÙÓÏÛθӂ‡ÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ˆ¥ÎÂÈ. Ñ ıÓ‚‡πÚ¸Òfl ÓÚ ԥ‰ÒÚÛÔÌ ‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl, ˘Ó ÈÓ„Ó ¯ÎflıÂÚÌËÈ ÅÛÚ Ï‡‚ ·Ë ‚ËÚfl„ÌÛÚË ¥Á Í˪‚ÍË Ú‡ Á‡ÍÓÎÓÚË ÒÚËÎÂÚÓÏ? é‰Ì‡Í, Ú¥πª ÏËÚ¥, ÍÓÎË ÏË Ì‡Ï‡„‡πÏÓÒfl ˆ¥ ‚ÒÂÏÓ„ÛÚÌ¥, ·Ó ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ ‚ˇÁÌÓ„Ó ÒÂÌÒÛ, ÒÎÓ‚‡ ÔÓflÒÌËÚË ˜ÂÂÁ ÓÍÂÒÎÂÌ¥ Ú‡ Á‰¥ÈÒÌÂÌÌ¥ ÔÓÔÓÁˈ¥ª, ÏË Ó‰‡ÁÛ Ê ÓÔËÌflπÏÓÒfl ‚¥˜-̇-‚¥˜ ¥Á ·ÂÁÏ¥ÓÏ ÒÍ·‰ÌËı ¥ ‚Á‡πÏÓÁÛÏÓ‚ÎÂÌËı ÔÓ·ÎÂÏ, ‰Ó flÍËı Ì Á̇πÏÓ flÍ Ô¥‰ÒÚÛÔËÚËÒfl. å‡ÈÊ ‚Ò¥ Á̇˛Ú¸, ˘Ó Ì ¥ÒÌÛπ ÊÓ‰ÌËı ÛÌ¥‚Â҇θÌËı Á‡ÒÓ·¥‚ ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÚÛ‰ÌÓ˘¥‚, flÍËÏ ÏË ·ÂÁÛÒÔ¥¯ÌÓ Ì‡Ï‡„‡πÏÓÒfl ÔÓÚËÒÚÓflÚË; ˘Ó ‰‡‚Ì˛ Î¥·Â‡Î¸ÌÛ ¥‰Â˛, Á„¥‰ÌÓ Á flÍÓ˛ ÛÒ ‚·¯ÚÛπÚ¸Òfl Ò‡ÏÓ ÒÓ·Ó˛, flÍ˘Ó ÍÓÊÂÌ Á Ì‡Ò ·Û‰Â ‚¥Î¸ÌÓ ‚¥‰ÒÚÓ˛‚‡ÚË Ò‚Óª Ó‰‚¥˜Ì¥ ¥ÌÚÂÂÒË, ҸӄӉ̥ ÛÊ Ì ÏÓÊ̇ ÒÔËÈχÚË ‚ÒÂÈÓÁ, ˘Ó ¥‰Â‡Î ∂Ó¯ËÒÚ¥‚ ¥ ‡Ì‡ı¥ÒÚ¥‚ – ‰ÓÒÍÓ̇· ‡‚ÚÓÌÓÏ¥fl ˜Ë Ò‡ÏÓ‚fl‰Û‚‡ÌÌfl ‚ËÓ·Ì˘Ëı Ó‰ËÌˈ¸ – ̇‚¥Ú¸ ÍÓÎË · ·Û‚ Á‰¥ÈÒÌÂÌÌËÏ, ÌÂÏËÌۘ ‰ÓÔÓ‚‡‰Ë‚ ·Ë ‰Ó ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ÌÂÓ·ÏÂÊÂÌÓª ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª ÏËÌÛÎÓ„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ‡ÁÓÏ ¥Á ªª ÌÂÏËÌÛ˜ËÏË Ì‡ÒÎ¥‰Í‡ÏË: ÍË˜Û˘Ó˛ ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ˛, ÍËÁ‡ÏË, χÒÓ‚ËÏË ·‡ÌÍÛÚÒÚ‚‡ÏË,
Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ¥ ه̈ÛÁ¸ÍËÈ «ÌÓ‚ËÈ Óχ̻ – Á ¥Ì¯Ó„Ó, Û Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË Á‡‡ıÓ‚‡Ì¥ ‰Ó ÒÛÍÛÔÌÓÒÚË, flÍÛ ÏË Ì‡ÁË‚‡πÏÓ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓÏ. ቇπÚ¸Òfl, ˆÂÈ ÒÔËÒÓÍ ÔÓflÒÌflπ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‰‚¥ ˜¥. èÓ-Ô¯Â, ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ Á„‡‰‡ÌËı ¥ÁÌӂˉ¥‚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ ‚ËÌË͇π flÍ ÒÔˆËÙ¥˜Ì‡ ‡͈¥fl ̇ Ûڂ‰ÊÂÌ¥ ÙÓÏË ‚ËÒÓÍÓ„Ó ÏÓ‰ÂÌÛ, flÍËÈ Á‡‚Ó˛‚‡‚ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚË, ÏÛÁª, ÏÂÂÊÛ ıÛ‰ÓÊÌ¥ı „‡ÎÂÂÈ ¥ ÛÒ¥ÎflÍËı ÙÓ̉¥‚. ñ¥ ÙÓχθÌÓ Â‚Óβˆ¥ÈÌ¥ Ú‡ ‚ÓÈÓ‚Ì˘¥ ÒÚËÎ¥ – ‡·ÒÚ‡ÍÚÌËÈ ÂÍÒÔÂÒ¥ÓÌ¥ÁÏ, ‚ÂÎË͇ ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚҸ͇ ÔÓÂÁ¥fl 臂̉‡, ÖÎ¥ÓÚ‡ ‡·Ó ÇÓÎÎÂÒ‡ ëÚ¥‚ÂÌÒ‡, «¥ÌÚÂ̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ ÒÚËθ» (ã äÓ·˛Á¸π, îÂÌÍ ãÎÓȉ ê‡ÈÚ, å¥πÒ), ëÚ‡‚ËÌÒ¸ÍËÈ, ÑÊÓÈÒ, èÛÒÚ ¥ íÓÏ‡Ò å‡ÌÌ, – ÍÓÚ¥ ÒÔËÈχÎËÒfl ÔÓÔ‰̥ÏË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏË flÍ ˘ÓÒ¸ ¯ÓÍÛ˛˜Â ¥ Ò͇̉‡Î¸ÌÂ, ‰Îfl ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl 60-ı ÒÚ‡˛Ú¸ ‚Ú¥ÎÂÌÌflÏ ¥ÒÚ·Υ¯ÏÂÌÚÛ, ‡ ‚¥‰Ú‡Í „ÓÎÓ‚ÌËÏ ‚ÓÓ„ÓÏ – ÏÂÚ‚ÓÚÌËÏ, Á‡‰Û¯ÎË‚ËÏ, ̇Íˉ‡˛˜ËÏ ‚·ÒÌËÈ Í‡ÌÓÌ, – Á‡ÒÚË„ÎËÏË ÏÓÌÛÏÂÌÚ‡ÏË, flÍ¥ Ú·‡ ÁÛÈÌÛ‚‡ÚË, ‡·Ë ÔÓ˜‡ÚË ÒÚ‚Ó˛‚‡ÚË ˘ÓÒ¸ ÌÓ‚Â. ñ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó χÎÓ Á’fl‚ËÚËÒfl ÒڥθÍË Ê ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ÙÓÏ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ, ÒͥθÍË È ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËı ÙÓÏ ‚ËÒÓÍÓ„Ó ÏÓ‰ÂÌÛ, ÓÒͥθÍË Ô¯¥, ÔË̇ÈÏÌ¥ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚¥È ÒÚ‡‰¥ª, ·ÛÎË ÎÓ͇θÌËÏË ¥ ÒÔˆËÙ¥˜ÌËÏË ÔÓÚË‚‡„‡ÏË ˆËÏ ÏÓ‰Âh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
χÒÓ‚ËÏ ·ÂÁÓ·¥ÚÚflÏ, ÁÎˉÌflÏË; ˘Ó ÔÓÚËÎÂÊÌËÈ ¥‰Â‡Î ‰Âʇ‚Ë, fl͇ ÛÒ ̇ˆ¥Ó̇ΥÁÛπ ¥ Ì‡ flÍÛ ÔÓÍ·‰ÂÌÓ ÔÓ‚ÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸, ÏÓÊ ·ÛÚË ‚Ú¥ÎÂÌËÈ ÎË¯Â Û ÙÓÏ¥ ÚÓڇθÌÓ„Ó ‡·ÒÚ‚‡. äÓÎË ÏË ‚¥‰ÏÓ‚ËÏÓÒfl ‚¥‰ ¥‰Â‡Î¥‚, Ì‡Ï Á‡Î˯‡Ú¸Òfl ڥθÍË ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ ÌÂÁÛ„‡Ì¥ ÍÓÏÔÓÏ¥ÒË ÔÓÏ¥Ê ÌÂÛÁ„Ó‰ÊÛ‚‡ÌËÏË ‚ËÏÓ„‡ÏË, „ÎË·ËÌÌËÏ ‰ÊÂÂÎÓÏ flÍËı π ̇¯Â ·‡Ê‡ÌÌfl ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚Ú¥¯‡ÚËÒfl ¥ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ˛ ·ÂÁÔÂÍÓ˛ ¥ ÌÂÓ·ÏÂÊÂÌËÏ ÔÓÒÚÓÓÏ ‰Îfl ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ„Ó Ò‡ÏӂˇÁÛ. óÓ„Ó-˜Ó„Ó, ‡ ˆ¸Ó„Ó ÏË Ì¥ÍÓÎË Ì χÚËÏÂÏÓ ‚‡Á. ìÒ¥ ·Ó‰‡È ÔÓ„Ó‰ÊÛ˛Ú¸Òfl ˘Ó‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ¥ÒÌÛπ ‰Â‰‡Î¥ ̇„‡Î¸Ì¥¯‡ ÔÓÚ·‡ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÓÁ‚’flÁ‡Ì¸ ¥ ˘Ó ̇ÈÍÎÓÔ¥ÚÍ¥¯¥ Á‡„ÓÁË ÏÓÊ̇ ÛÒÛÌÛÚË ˜Ë Á·„Ó‰ËÚË Î˯ ‚ Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥: ‰‡ÂÏÌÓ ÔÂÂÎ¥˜Û‚‡ÚË Ó˜Â‚Ë‰Ì¥ ‡ˆ¥ª Ú‡ÍÓ„Ó Ú‚Â‰ÊÂÌÌfl. é‰Ì‡Í ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÔÎ¥‰ÌÓ„Ó Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ÔÓ‰¥·ÌËı ÓÁ‚’flÁÍ¥‚ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ˜‡ÒÛ, flÍËÈ Ì‡Ï ˘Â Á‡Î˯˂Òfl ‰Ó Ú¥πª ÏËÚ¥, ÍÓÎË Ú‡ÔËÚ¸Òfl Ó‰ËÌ ¥Á ÚËı ‡ÔÓ͇ΥÔÒËÒ¥‚, ÔÓ flÍ¥ ÔÓÔ‰ʇ˛Ú¸ Û˜ÂÌ¥, ‚ˉ‡πÚ¸Òfl ̇‰ÚÓ Ï‡ÎÓÈÏÓ‚¥ÌÓ˛. ç ÏËÌ‡π ¥ ÚËÊÌfl, ˘Ó· ÏË Ì ÔÓ˜ËÚ‡ÎË Û „‡ÁÂÚ‡ı ÔÓıÏÛËı ÔÓÓˆÚ‚, ‚ËÒÎÓ‚ÎÂÌËı ̇ÈÍÓÏÔÂÚÂÌÚÌ¥¯ËÏË Û Ú¥È ˜Ë ¥Ì¯¥È „‡ÎÛÁ¥ Ù‡ı¥‚ˆflÏË: ·Ûˆ¥Ï ÓÚ-ÓÚ Ì‡Òڇ̠ÌÓ‚‡ θӉӂËÍÓ‚‡ ÂÔÓı‡, ¥ ÔÓflÚÛÌÍÛ ÌÂχπ, ‡·Ó Ê Ì‡‚Ô‡ÍË, ÒÔ˘ËÌÂÌ β‰ËÌÓ˛ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÚÂÏÔ‡ÚÛË ÔËÁ‚‰ ‰Ó
ÎflÏ. é˜Â‚ˉÌÓ, ˘Ó ÓÒÚ‡ÌÌπ ‡Ì¥ÒͥΘÍË Ì ÔÓ΄¯Ûπ Á‡‚‰‡ÌÌfl ÓÔËÒÛ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ flÍ ˆ¥Î¥ÒÌÓ„Ó ÙÂÌÓÏÂÌÛ, ÓÒͥθÍË π‰Ì¥ÒÚ¸ ˆ¸Ó„Ó ÌÓ‚Ó„Ó ¥ÏÔÛθÒÛ – flÍ˘Ó Ú‡Í‡ ¥ÒÌÛπ – ÒÛÚ¸ Ì ‚ ̸ÓÏÛ Ò‡ÏÓÏÛ, ‡Î ҇Ï ‚ ÚËı ÚËÔ‡ı ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ϥ҈ flÍËı ‚¥Ì Ô‡„Ì ÔÓÒ¥ÒÚË. ß̯‡ ı‡‡ÍÚÂ̇ ËÒ‡ ˆ¥πª ÒÛÍÛÔÌÓÒÚË ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ¥‚ – Á‡ÚˇÌÌfl Ô‚ÌËı Íβ˜Ó‚Ëı ÔÓ‚’flÁ‡Ì¸ ‡·Ó ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚÂÈ; ̇ÈÔËÍÏÂÚÌ¥¯Â ÚÛÚ ÓÁÏË‚‡ÌÌfl ÏÂÊ¥, fl͇ ‚¥‰ÓÍÂÏβ‚‡Î‡ ‚ËÒÓÍÛ ÍÛθÚÛÛ ‚¥‰ χÒÓ‚Óª ‡·Ó ÔÓÔ-ÍÛθÚÛË. éÒÚ‡ÌÌπ, Ô‚ÌÂ Ì‡È„Ì¥Ú˛˜¥¯Â ‚ ˆ¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª Á ‡Í‡‰ÂÏ¥˜ÌÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ, ‡‰Ê ªÈ Á Ó„Îfl‰Û ̇ Ú‡‰Ëˆ¥˛ ̇ÎÂʇÎÓ ·ÓÓÌËÚË Ô‚ÌËÈ ÚÂÂÌ ‚ËÒÓÍÓª ˜Ë ÂÎ¥Ú‡ÌÓª ÍÛθÚÛË Û ‚ÓÓÊ¥È ‰Îfl ̪ Ó·ÎÓÁ¥ ٥ΥÒÚÂÒÚ‚‡, ÌÂÒχÍÛ Ú‡ Í¥Ú˜Û, ÚÂÎÂÒÂ¥‡Î¥‚ ¥ ˜‡ÒÓÔËÒ¥‚ ̇ ͯڇÎÚ «ê¥‰ÂÁ ‰‡È‰ÊÂÒÚ», ‡ Ú‡ÍÓÊ Ô‰‡ÚË Ò‚ÓªÏ ‡‰ÂÔÚ‡Ï ÒÍ·‰Ì¥ È ÔÓÚÂ·Û˛˜¥ ÚË‚‡ÎÓ„Ó Á‡Ò‚ÓπÌÌfl ̇‚˘ÍË ˜ËÚ‡ÌÌfl, ÒÎÛı‡ÌÌfl ¥ ÒÔÓ„Îfl‰‡ÌÌfl. ÄΠ·‡„‡ÚÓ ıÚÓ Á ÌÓ‚¥ÚÌ¥ı ÚËԇʥ‚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ ·ÛÎË ÔÓÒÚÓ Á‡‚ÓÓÊÂÌ¥ ÛÒ¥Ï ˆËÏ Í‡π‚ˉÓÏ ÂÍ·ÏÌËı ˘ËÚ¥‚ ¥ ÏÓÚÂÎ¥‚, ÁÓÌÓ˛ ã‡Ò-ÇÂ∂‡Ò‡, Ì¥˜ÌËÏË ¯ÓÛ, ‰Û„ÓÒÓÚÌËÏË „ÓÎÎ¥‚Û‰Ò¸ÍËÏË Ù¥Î¸Ï‡ÏË, Ú.Á‚. Ô‡‡Î¥Ú‡ÚÛÓ˛, Ûҥχ ˆËÏË ÍÌË„‡ÏË ‚ Ï’flÍËı Ó·Í·‰ËÌ͇ı, ˘Ó ªı ·ÂÛÚ¸ Ô˜ËÚ‡ÚË ‚ ‰ÓÓÁ¥, – ∂ÓÚË͇, β·Ó‚Ì¥ ¥ÒÚÓ-
133
ФРЕДРІК ДЖЕЙМІСОН ПОСТМОДЕРНІЗМ І СУСПІЛЬСТВО СПОЖИВАННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔÓ‚¥Î¸ÌÓ„Ó, ‡Î Ì‚·Î‡„‡ÌÌÓ„Ó ÔÓÚÓÔÛ; ÏË ‰Ó‚¥‰ÛπÏÓÒfl, ˘Ó ÌÂÏËÌۘ Á‡‰ËıÌÂÏÓÒfl, ˜Ë ÚÓ ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Á‡·Û‰ÌÂÌÌfl ÔÓ‚¥Úfl, ˜Ë ÚÓ ‚ËÛ·Û‚‡ÌÌfl Î¥Ò¥‚ ·‡ÒÂÈÌÛ ÄχÁÓÌÍË; ̇˜Â·ÚÓ Ì‡‰Ï¥Ì Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl ̇ӉÓ̇ÒÂÎÂÌÌfl Á‰ÂÒflÚÍÛπ „ÓÎÓ‰, ‡ ¥Ì¯ËÏ ‡ÁÓÏ ‚ËÌÛ‚‡ÚˆÂÏ Á‡„Ë·ÂÎ¥ ˜‡ÒÚËÌË Î˛‰ÒÚ‚‡ Òڇ̠̇ÒÚÛÔ ÔÛÒÚÂÎ¥; Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ˜ËÒÎÂÌÌ¥ ÒˆÂ̇¥ª ‚ÒÂÁ‡„‡Î¸ÌÓª ͇ڇÒÚÓÙË, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ ÚÓڇθÌÛ ‚¥ÈÌÛ, ÔË ˆ¸ÓÏÛ Ô‚‡Ê̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ‰Ó·Â ÓÒ‚¥˜ÂÌËı β‰ÂÈ, ˘Ó È Ì „Ó‚ÓËÚË ‚Ê ÔÓ Â¯ÚÛ, Ì Á‰‡Ú̇ Ô‚¥ËÚË ‚¥Ó„¥‰Ì¥ÒÚ¸ ˆËı Ó˜¥ÍÛ‚‡Ì¸ ˜Ë ‚Ë‚‡ÊËÚË ‡„ÛÏÂÌÚË. 舥̸, ÏË ÊË‚ÂÏÓ ‚ ÂÔÓıÛ, ÍÓÎË ‚¥ËÏÓ, ˘Ó ̇Û͇ ÏÓÊÂ Ì‡Ò ‚flÚÛ‚‡ÚË, ‡ ÏÓÊ ‰Ó‚ÂÒÚË ‰Ó ÁÌˢÂÌÌfl; ÏË ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÛÒ‚¥‰ÓÏβπÏÓ ‚·ÒÌ ·ÂÁÒËÎÎfl ˘Ó‰Ó ªª ÓÁ‚ËÚÍÛ. ÑÓÒËÚ¸ ÔÓÏ¥ÍÛ‚‡ÚË Ì‡‰ ÚËÏ, ˘Ó ‚ ̇¯¥ ‰Ì¥ Ú·‡ ·ÛÚË Ù‡ıÓ‚ËÏ Ù¥ÁËÍÓÏ, ‡·Ë ‚ÚflÏËÚË Ì‡ÛÍÓ‚Ó ÁÓ·Ó‚’flÁÛ˛˜Û ‰Â٥̥ˆ¥˛ ÏÂÚ‡. ì ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ͇ªÌ‡ı ̇ÒÂÎÂÌÌfl ÌÂ¥‰ÍÓ Á‡ÓıÓ˜Û˛Ú¸ ÔËÈχÚË Ì‡ ÂÙÂẨÛÏ¥ ¥¯ÂÌÌfl, ̇ÒÎ¥‰ÍË flÍËı Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl Ô‰ÏÂÚÓÏ ∂‚‡ÎÚÓ‚ÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ ÔÓÏ¥Ê Ì‡ÈÍÓÏÔÂÚÂÌÚÌ¥¯ËÏË ÓÒÓ·‡ÏË, ÓÚÓÊ ÌÂχπ Ì¥˜Ó„Ó ‰Ë‚ÌÓ„Ó Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ڇͥ ¥¯ÂÌÌfl Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ÔËÈχ˛Ú¸Òfl Á„¥‰ÌÓ ¥Á ÏÓÚË‚‡ˆ¥π˛, fl͇ Ì χπ Ì¥˜Ó„Ó ÒԥθÌÓ„Ó ¥Á ‰ËÒÍÛÒ¥flÏË Ù‡ı¥‚ˆ¥‚. é‰Ì‡Í ‚Ú¥¯‡π ‰ÛÏ͇, ˘Ó ‚ ÔÓ‰¥·ÌËı Ó·ÒÚ‡‚Ë̇ı
¥ª, ÔÓÔÛÎflÌ¥ ·¥Ó„‡Ù¥ª, ‰ÂÚÂÍÚË‚Ë, ̇ÛÍÓ‚‡ Ù‡ÌÚ‡ÒÚË͇ ‡·Ó ÙÂÌÚÂÁ¥. ÇÓÌË ·¥Î¸¯Â Ì «ˆËÚÛ‚‡ÎË» ÔÓ‰¥·Ì¥ «ÚÂÍÒÚË», flÍ ˆÂ Ó·ËÎË ÑÊÓÈÒ ‡·Ó å‡ÎÂ; ‚ÓÌË ¥ÌÍÓÔÓÛ‚‡ÎË ªı ̇ÒڥθÍË, ˘Ó ÔÓ‚ÂÒÚË ÏÂÊÛ Ï¥Ê ‚ËÒÓÍËÏ ÏËÒÚˆڂÓÏ ¥ ÍÓψ¥ÈÌËÏË ÙÓχÏË ÒÚ‡‚‡ÎÓ ‰Â‰‡Î¥ ‚‡Ê˜Â È ‚‡Ê˜Â. ÑÂ˘Ó ¥Ì¯Â Ò‚¥‰˜ÂÌÌfl ÔÓ‰¥·ÌÓ„Ó ÒÚˇÌÌfl ÒÚ‡Ëı ʇÌÓ‚Ëı ¥ ‰ËÒÍÛÒË‚ÌËı ͇ÚÂ∂Ó¥È ÏÓÊ̇ ÔÓÏ¥ÚËÚË ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ¥ÌÓ‰¥ ̇ÁË‚‡˛Ú¸ ÒÛ˜‡ÒÌÓ˛ ÚÂÓ¥π˛. ÑÎfl ÏËÌÛÎÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ˘Â ¥ÒÌÛ‚‡‚ ÒÛ‚ÓËÈ ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ‰ËÒÍÛÒ Ù‡ıÓ‚Óª Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª – ‚ÂÎËÍ¥ ÒËÒÚÂÏË ë‡Ú‡ ¥ ÙÂÌÓÏÂÌÓÎÓ„¥‚, Ú‚ÓË Ç¥ÚÚ∂Â̯ڇÈ̇, ‡Ì‡Î¥Ú˘ÌÓª Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª, ‡·Ó Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓª ÏÓ‚Ë, ‡ÁÓÏ ¥Á ˜¥ÚÍËÏ ÔÓ‰¥ÎÓÏ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ‰ËÒÍÛÒ¥‚ ¥Ì¯Ëı ‡Í‡‰ÂÏ¥˜ÌËı ‰ËÒˆËÔÎ¥Ì, flÍ ÓÚ ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥fl, ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥fl ‡·Ó Î¥Ú‡ÚÛ̇ ÍËÚË͇. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏË ‰Â‰‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â χπÏÓ ÒÔ‡‚Û ¥Á Ô‚ÌËÏ ¥ÁÌӂˉÓÏ ÔËҸχ, flÍ ̇ÁË‚‡˛Ú¸ ÔÓÒÚÓ «ÚÂÓ¥π˛»; ‚ÓÌÓ ÒÔÓÎÛ˜‡π ÛÒ¥ ˆ¥ ‰ËÒˆËÔÎ¥ÌË Ó‰‡ÁÛ, ¥ ÊÓ‰ÌÛ Á ÌËı ÓÍÂÏÓ. ñÂÈ ÌÓ‚ËÈ ÚËÔ ‰ËÒÍÛÒÛ, Á‡Á‚˘‡È ÔÓÁ‚’flÁÛ˛Ú¸ ¥Á î‡Ìˆ¥π˛ È ÔÓÒÚÒÚÛÍÚۇΥÁÏÓÏ (FrÂnch theory), ‚¥Ì ÒÚ‡π ‰ÛÊ ÔÓ¯ËÂÌËÏ ¥ ÓÁ̇˜‡π ͥ̈¸ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª flÍ Ú‡ÍÓª. óË ÏÓÊ̇, ̇ÔËÍ·‰, ̇Á‚‡ÚË ‰¥flθ̥ÒÚ¸ 奯ÂÎfl îÛÍÓ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
134
¯‡ÌÒË ÒÎÛ¯ÌÓ„Ó ¥¯ÂÌÌfl (ÚÓ·ÚÓ Ú‡ÍÓ„Ó, ̇ÒÎ¥‰ÍË flÍÓ„Ó ÒÔ¥‚Ô‡‰‡˛Ú¸ ¥Á Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌflÏË) Ì ̇‰ÚÓ ‚ˢ¥, ‡Ì¥Ê ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ¥¯ÂÌÌfl ÔËÈχ˛Ú¸ ÂÍÒÔÂÚË, ÍÓÚ¥ Ì ԥ‰Î‡¯ÚÓ‚Û˛Ú¸Òfl Ô¥‰ χÒÓ‚¥ ÂÏÓˆ¥ª. ô ‰Ë‚Ó‚ËÊÌ¥¯Â, ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ÓÁ‚’flÁÍË: Ú‡ ıÚÓ ‚ÓÌË Ú‡Í¥, ÓÚ¥ ÌÂÔÓ„¥¯Ì¥ ÂÍÒÔÂÚË, ÔÓÍÎË͇̥ ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÚË ÓÁ‚’flÁÍË, ‡ ̇҇ÏÔ‰, flÍËÏ ˜ËÌÓÏ ¥Ì¯¥, Ú¥, ıÚÓ Ì ÔÂÚẨÛπ ̇ ‚ËÒÓÍ¥ Á‚‡ÌÌfl, ÏÓ„ÎË · ˆËı ÂÍÒÔÂÚ¥‚ ӷˇÚË? ç‡ÈÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯¥ ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË ÏÓÊÛÚ¸ ·ÂÁ ÊÓ‰ÌËı ÚÛ‰ÌÓ˘¥‚ ÔÓ‰ÛÍÛ‚‡ÚË ‚Óʉ¥‚-̉Óϥͥ‚, ‡·Ó È ‚Á‡„‡Î¥ ‚Óʉ¥‚-ÁÎÓ˜Ë̈¥‚, ıÓ˜‡ Á‡Á‚˘‡È ¥‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÔÂÂÒ¥˜Ì¥ÒÚ¸ ¥Ì¯Ó„Ó Ó‰Û, Á̇˜ÌÓ Ì·ÂÁÔ˜̥¯Û. èÓÁ‡ ÒÛÏÌ¥‚ÓÏ, ‚¥‰ÍËÚ ¥ Ôβ‡Î¥ÒÚ˘Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ï‡ÚËÏ ·¥Î¸¯Â ¯‡ÌÒ¥‚ (ıÓ˜‡ ˆÂ ‡Ê Ì¥flÍ Ì „‡‡ÌÚÓ‚‡ÌÓ) ÔËÈχÚË ‚‡ÊÎË‚¥ ¥¯ÂÌÌfl, ÍÂÛ˛˜ËÒ¸ ‡ˆ¥Ó̇θÌËÏË ÏÓÚË‚‡ÏË, ‡Î Ô‰ÛÒ¥Ï ‚ÓÌÓ Ï‡ÚËÏ ÁÏÓ„Û ‚ËÔ‡‚ÎflÚË ‚·ÒÌ¥ ÔÓÏËÎÍË. èÓÁ‡ ÚËÏ, ‰ÂÒÔÓÚËÁÏ, ÁÓÍÂχ Û ÙÓÏ¥ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ, Ú‡ÍÓÊ ‰ËÒÔÓÌÛπ Ô‚ÌËÏË Ô‚‡„‡ÏË: ‚¥Ì „‡‡ÌÚÛπ Ì‡Ï ·ÂÁÔÂÍÛ Á‡ ˆ¥ÌÛ Ò‚¥Î¥ÁÏÛ ¥ ‚¥‰ÏÓ‚Ë ‚¥‰ Û˜‡ÒÚË Û ÔÛ·Î¥˜ÌËı ÒÔ‡‚‡ı, ‚¥Ì Á‚¥Î¸Ìflπ Ì‡Ò ‚¥‰ Ó·Ó‚’flÁÍÛ Ï‡ÚË ‚·ÒÌ¥ Óˆ¥ÌÍË ˜Ë ¥‰Âª Ú‡ „Óȉ‡π Ì‡Ò Ì‡ ı‚ËÎflı Ó͇ÌÛ ÓÔÚËÏ¥ÒÚ˘ÌÓª ·ÂıÌ¥ (‡ ıÚÓ · ‰Ó‚¥‚, ˘Ó ‚ Ô‡‚‰¥ ÊË‚ÂÚ¸Òfl Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó Í‡˘Â, ‡Ì¥Ê Û ·ÂıÌ¥?)
Ù¥ÎÓÒÓÙ¥π˛, ¥ÒÚÓ¥π˛, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ˛ ÚÂÓ¥π˛ ‡·Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ̇ÛÍÓ˛? ñ ÔËÚ‡ÌÌfl ÌÂÓÁ‚’flÁÌÂ; ¥ fl Òڂ‰ÊÛ˛, ˘Ó ÔÓ‰¥·ÌËÈ «ÚÂÓÂÚ˘ÌËÈ ‰ËÒÍÛÒ» Ú‡ÍÓÊ ÏÓÊ̇ Á‡‡ıÛ‚‡ÚË ‰Ó ‚Ëfl‚¥‚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ. íÂÔ fl ÔÓ‚ËÌÂÌ Ò͇Á‡ÚË ‰Âͥθ͇ ÒÎ¥‚ ÔÓ ‚ÊË‚‡ÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ÍÓ̈ÂÔÚÛ: ˆÂ Ì ÔÓÒÚÓ Ó‰Ì Á¥ ÒÎ¥‚ ‰Îfl ÓÔËÒÛ Ú‡ÍÓ„Ó ÒÓ·¥ ÓÍÂÏÓ„Ó ÒÚËβ. ñ ڇÍÓÊ, ÔË̇ÈÏÌ¥ ‰Îfl ÏÂÌÂ, ÔÂ¥Ó‰ËÁÛ˛˜ËÈ ÍÓ̈ÂÔÚ, ˜Ëfl ÙÛÌ͈¥fl – ÒÔ¥‚ÒÚ‡‚ÎflÚË ÔÓfl‚Û ‚ ̇¯¥È ÍÛθÚÛ¥ ÌÓ‚Ëı ÙÓχθÌËı ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ ¥Á ÔÓfl‚Ó˛ ÌÓ‚Ó„Ó ÚËÔÛ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl ¥ ÌÓ‚Ó„Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Î‡‰Û, flÍËÈ Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸ ÔÓ¥ÁÌÓÏÛ: ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥π˛, ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸ÌËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ, ‡·Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl, ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ áåß ‡·Ó ÒÔÂÍÚ‡Íβ, Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÓÏ. ñÂÈ ÌÓ‚ËÈ ÏÓÏÂÌÚ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ ÏÓÊ̇ ‰‡ÚÛ‚‡ÚË ÔÓ˜‡ÚÍÓÏ ÔÓ‚ÓπÌÌÓ„Ó ÔÓÊ‚‡‚ÎÂÌÌfl ̇ÔËͥ̈¥ 40-ı – ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 50-ı Û ëòÄ, ‡·Ó, flÍ Û î‡Ìˆ¥ª, ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë Á ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÌfl è’flÚÓª êÂÒÔÛ·Î¥ÍË ‚ 58-ÏÛ. 60-¥ ·ÛÎË ·‡„‡ÚÓ ‚ ˜ÓÏÛ Íβ˜Ó‚ËÏ, ÔÂÂı¥‰ÌËÏ ÔÂ¥Ó‰ÓÏ, Û Ô·¥„Û flÍÓ„Ó ÌÓ‚ËÈ Ï¥Ê̇ӉÌËÈ Î‡‰ (ÌÂÓÍÓÎÓÌ¥‡Î¥ÁÏ, ÏÓÎÓ‰¥Ê̇ ‚Óβˆ¥fl, ÍÓÏÔ’˛ÚÂËÁ‡ˆ¥fl, ÔÓ¯ËÂÌÌfl ¥ÌÙÓχÚËÍË) ‚ÒÚ‡ÌӂβπÚ¸Òfl, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Á‡Á̇π ͇ڇÍÎ¥ÁÏ¥‚ ¥ ÓÁÒ¥˛πÚ¸Òfl ‚¥‰ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı ÒÛÔ˜ÌÓÒÚÂÈ ¥ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èËÔÛ˘ÂÌÌfl, ̇˜Â ÒÛÒԥθ̥ ÒËÎË, flÍ¥ ÒÔËfl˛Ú¸ ÚÓڇΥڇÌÓÏÛ ÚËÒÍÓ‚¥, ‚¯ڥ ÔÓ„‡˛Ú¸, Á‡ÒÌÓ‚‡Ì ‡‰¯Â ̇ ̇¯¥È ‰Ó‚¥¥ ‰Ó ÓÁ‚ËÌÛÚÓª ÔÓÚÂ·Ë Ò‚Ó·Ó‰Ë, ‡Ì¥Ê ̇ Ô¥‰Ú‚‰ÊÂÌÓÏÛ ÌÂÛÔ‰ÊÂÌÓ˛ ͇θÍÛÎflˆ¥π˛ ÔÓÓˆÚ‚¥. ÅÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, ¥ÒÌÛ˛Ú¸ Ó·ÒÚ‡‚ËÌË, flÍ¥ ÒÔËfl˛Ú¸ ÚÓÚ‡Î¥Ú‡Ì¥È ÚẨÂ̈¥ª, È Ú¥, ˘Ó ªª „‡ÏÛ˛Ú¸. Ç ˜ËÒÎ¥ Ô¯Ëı – flÍ˘Ó ÔÓÏËÌÛÚË ‡‰flÌÒ¸ÍÛ ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥˛ – Ô·ۂ‡˛Ú¸ ÛÒ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ¥ÏÔ‡ÚË‚Ë, flÍ¥ ÔËÁ‚Ó‰flÚ¸ ‰Ó ÍÓ̈ÂÌÚ‡ˆ¥ª ÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂ̸ ÔËÈχÚË ¥¯ÂÌÌfl Û ‰Âʇ‚ÌÓÏÛ ‡Ô‡‡Ú¥, Û ÚÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ, flÍ˘Ó ˆÂÈ ‡Ô‡‡Ú ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π Á‡ ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥˛ Ú‡ ÓÁÔÓ‰¥Î Ó·ÏÂÊÂÌËı ·Î‡„ (Ò͇ʥÏÓ, ∂ÛÌÚ¥‚, ÒËÓ‚ËÌË, ÓÒÎËÌ, ÂÌ„ÓÌÓÒ¥ª‚), ¥ ‚Á‡„‡Î¥, Á‡ Á‰ÓÓ‚’fl ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË: ˆËı ÔËڇ̸ ÛÊ Ì ÁÏÓÊÛÚ¸ ‚„Û₇ÚË ËÌÍÓ‚¥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË. í‡ÍÓÊ ÒÔ‡ˆ¸Ó‚Ûπ Ú‡ÍËÈ ÔÓÚÛÊÌËÈ ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ˜ËÌÌËÍ, flÍ ÛÊ Á„‡‰Û‚‡ÌËÈ ¥ÌÙ‡ÌÚËÎ¥ÁÏ, ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ‚‡„Ë, flÍÓª ̇‰‡˛Ú¸ ·ÂÁÔˆ¥, ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Á ¥Ì¯ËÏË ‚‡ÚÓÒÚflÏË, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‰Â‰‡Î¥ ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌ¥¯ËÈ Á‚˘‡È Ó˜¥ÍÛ‚‡ÚË ‚¥‰ ‰Âʇ‚Ë ÔËÔËÒ¥‚ ̇ ˘‡ÒÚfl È Î¥Í¥‚ ‚¥‰ ÛÒ¥ı ÔË‚‡ÚÌËı ¥ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌËı ·¥‰, Á‚˘͇ ͇ڇÚË ‰Âʇ‚Û, flÍ˘Ó ‚Ó̇ Ì ԥ‰ÌÓÒËÚ¸ Ì‡Ï ÛÒ¥ı ˆËı ·Î‡„ ̇ Ú‡¥ÎÓ˜ˆ¥ ÔË ÍÓÊÌ¥È Ì‡„Ó‰¥. ßÒÌÛ˛Ú¸ Ú‡ÍÓÊ ÔÓÚÛÊÌ¥ ˜ËÌÌËÍË, flÍ¥ ÒÔ‡ˆ¸Ó‚Û˛Ú¸ Û ÔÓÚËÎÂÊÌÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ. ÑÓ ÌËı Á‡‡ıÓ‚Û˛Ú¸ Ì Î˯ ÛÒ¥
„Ó ÓÔÓÛ. ü · ıÓÚ¥‚ ÓÍÂÒÎËÚË ÚÛÚ Í¥Î¸Í‡ Á‡ÒÓ·¥‚, Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ flÍËı ÌÓ‚ËÈ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ‚ˇʇπ ÔÓÚ‡πÏÌÛ ¥ÒÚËÌÛ Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ ‚ËÌËÍÎÓ„Ó ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Î‡‰Û Ô¥ÁÌ¸Ó„Ó Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ, ÔÓÚ fl ıÓÚ¥‚ ·Ë Ó·ÏÂÊËÚË ˆÂÈ ÓÔËÒ Î˯ ‰‚Óχ ÈÓ„Ó ‚‡ÊÎË‚ËÏË ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚflÏË, flÍ¥ ÔÓÁ̇˜Û flÍ «Ô‡ÒÚ¥¯» ¥ «¯ËÁÓÙÂÌ¥fl»: ˆÂ ‰‡ÒÚ¸ Ì‡Ï ÁÏÓ„Û ‚¥‰˜ÛÚË ÒÔˆËÙ¥˜Ì¥ÒÚ¸ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û ÔÓÒÚÓÛ ¥ ˜‡ÒÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ. é‰Ì‡ Á ̇Ȃ‡„ÓÏ¥¯Ëı ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍ ‡·Ó Ô‡ÍÚËÍ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ – ˆÂ Ô‡ÒÚ¥¯. ü · ıÓÚ¥‚ ÒÔÂ¯Û ÂÍÒÔÎ¥ÍÛ‚‡ÚË ˆÂÈ ÚÂÏ¥Ì, flÍËÈ Á‡Á‚˘‡È ÁÏ¥¯Û˛Ú¸ ‡·Ó ‡ÒËÏ¥Î˛˛Ú¸ ¥Á Ú‡ÍËÏ fl‚ˢÂÏ, flÍ Ô‡Ó‰¥fl. ß Ô‡ÒÚ¥¯, ¥ Ô‡Ó‰¥fl Ï¥ÒÚflÚ¸ Û ÒÓ·¥ ¥Ï¥Ú‡ˆ¥˛, ˜Ë, ÚӘ̥¯Â, ϥϥͥ˛ Ô¥‰ ¥Ì¯¥ ÒÚËÎ¥ È ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ô¥‰ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ÚËÔË Ï‡Ì¸πËÁÏÛ Ú‡ ÒÚËÎ¥ÒÚ˘̥ ̇‰Ï¥ÌÓÒÚ¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı. é˜Â‚ˉÌÓ, ˘Ó ÒÛ˜‡Ò̇ Î¥Ú‡ÚÛ‡ Á‡„‡ÎÓÏ ‰‡π ·‡„‡ÚËÈ Ï‡ÚÂ¥‡Î ‰Îfl Ô‡Ó‰¥ª, ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë Á ‚ÂÎËÍËı ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍËı ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ¥‚ – ÛÒ¥ ‚ÓÌË ‚Ë̇ıÓ‰ËÎË ‡·Ó ÔÓ‰ÛÍÛ‚‡ÎË Ô‚‡ÊÌÓ Û̥͇θ̥ ÒÚËÎ¥: Á„‡‰‡ÈÚ ‰Ó‚„¥ ÙÓÎÍÌÂ¥‚Ҹͥ ˜ÂÌÌfl ‡·Ó ÔËÓ‰ÌÛ Ó·‡ÁÌ¥ÒÚ¸, ÔËڇχÌÌÛ ‰Îfl ¢.Ñ.ãÓ‚ÂÌÒ‡; Á„‡‰‡ÈÚ ÇÓÎÎÂÒ‡ ëÚ¥‚ÂÌÒ‡ Ú‡ ÈÓ„Ó ÓÒÓ·ÎË‚Û Ï‡ÌÂÛ ÔÓÒÎÛ„Ó‚Û‚‡ÚËÒfl ‡·Òڇ͈¥flÏË; ÔÓÏ¥ÍÛÈÚ ÔÓ Ï‡Ì¸πËÁÏ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥‚, Ò͇ʥÏÓ, ɇȉÂ∂∂‡ ‡·Ó ë‡Ú‡; Ì Á‡·Û‰¸Ú ÔÓ ÏÛÁ˘̥ ÒÚËÎ¥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚¥‰‡ÁÎË‚¥ ËÒË ÚÓڇΥڇËÁÏÛ, ÈÓ„Ó ÔÓÌ‚Óβ˛˜Û, ·ÂıÎË‚Û Ú‡ ‡ÌÚËÍÛθÚÛÌÛ ÔËÓ‰Û, ‡ÎÂ È ÈÓ„Ó Ì‚ËÎ¥ÍÓ‚ÌÛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ È ÚÂıÌ¥˜ÌÛ ÌÂÁ‰‡Ì¥ÒÚ¸, ÔÓ‚ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÓ‚‡ÌÛ Ì‡ Ô‡ÍÚˈ¥ Ú‡ ̇ÈӘ‚ˉ̥¯Â ÔÓ‚’flÁ‡ÌÛ Á ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÒÚÛÍÚÛÓ˛. í‡ÍÓÊ ‰Ó ÌËı ‚¥‰ÌÓÒflÚ¸ ÁÓÒÚ‡˛˜ËÈ ÒÔÓÚË‚ ‚ÒÂÏÓ„ÛÚÚ˛ ‰Âʇ‚Ë, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ˆÂÈ ÒÔÓÚË‚ ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ‚ˇʇπÚ¸Òfl Û ıÎÓÔ’fl˜Ëı ‡·Ó Á‡„‡ÎÓÏ ‚‡‚‡Ò¸ÍËı ÙÓχı. ǯڥ, ‚‡ÚÓ ‡ıÛ‚‡ÚËÒfl ¥Á ÚËÏ, ˘Ó ÌÂ͇θÍÛθӂ‡ÌÓ˛, ‡Î ¥ÒÚÓÚÌÓ˛ ÔÓÚË‚‡„Ó˛ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Ô‡„ÌÂÌÌfl ‰Ó ÓÁ¯ËÂÌÌfl ÔÓÎfl ÔË‚‡ÚÌÓ„Ó ÊËÚÚfl ¥ Ò‡ÏӂˇÁÛ, Ì ӷÏÂÊÂÌÓ„Ó ÊÓ‰ÌÓ˛ ‚·‰Ó˛. ìÒ¥ ˆ¥ ÔÓÚËÎÂÊÌÓ ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ ÒËÎË Ï¥ÒÚflÚ¸ ‚·ÒÌ¥ Ì·ÂÁÔÂÍË. èÓ¯ÛÍË ‚Ú‡˜ÂÌÓ„Ó Ò·, ÔÓπ‰Ì‡Ì¥ Á ‚¥Ó˛ ‚ ·ÂÁÍÓ̘̥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ‰Âʇ‚Ë, ÔÓÓ‰ÊÛ˛Ú¸ ¥Î˛Á¥˛ – Ï¥ˆÌÓ ‚ÍÓ¥ÌÂÌÛ ‚ Ò‰ӂˢ¥ ¥‰ÂÓÎÓ„¥‚ ¥ÁÌËı ‚¥‰Ú¥ÌÍ¥‚ Î¥‚ˈ¥ – ·Ûˆ¥Ï ÏÓÊ̇ ‚‰‡ÚËÒfl ‰Ó ÔÎ¥‰ÌËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÚÂıÌ¥Í, ÔÓÍÎË͇ÌËı ÒÚ‚ÓËÚË ·ÂÁÍÓÌÙÎ¥ÍÚÌ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ¥Ì¯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ·Ûˆ¥Ï ÏÓÊ̇ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥Ó̇ΥÁÛ‚‡ÚË ·‡ÚÂÒÚ‚Ó Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ·˛Ó͇ڥª Ú‡ ̇ÒËθÒÚ‚‡. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, ÍÓÎË ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏ Ú‚Â‰Ó ÓÚÓÚÓÊÌË‚Òfl Á ÍÛθÚÓÏ ·˛Ó͇ڥª, ˜ÌËÍË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‰ÂˆÂÌڇΥÁ‡ˆ¥ª ÁÔÓÏ¥Ê Î¥·Â‡Î¥‚ ¥ ÍÓÌÒ‚‡ÚÓ¥‚ ÌÂÁ„‡·ÌÓ Ô˜ÂÔβ˛Ú¸-
å‡Î‡ ‡·Ó èÓÍÓÙ’π‚‡. ìÒ¥ ˆ¥ ÒÚËÎ¥, flÍËÏË · ‚ÓÌË Ì ·ÛÎË ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËÏË, ÔÓ¥‚Ì˛‚‡Ì¥: ÍÓÊÂÌ ¥Á ÌËı ˆ¥ÎÍÓÏ ‚Ô¥Á̇‚‡ÌËÈ; ÓÁ̇ÈÓÏË‚¯ËÒ¸ ¥Á Ó‰ÌËÏ ÔË̇„¥‰ÌÓ, ‚Ë Ì‡‚fl‰ ˜Ë ÒÔÎÛÚ‡πÚ ÈÓ„Ó Á flÍËÏÓÒ¸ ¥Ì¯ËÏ. çËÌ¥ Ô‡Ó‰¥fl Ó·¥„Ûπ ˆ˛ Û̥͇θ̥ÒÚ¸ ÔÓ‰¥·ÌËı ÒÚËÎ¥‚ – ‚ıÓÔË‚¯Ë ªıÌ¥ ¥‰¥ÓÒËÌ͇Á¥ª Ú‡ ÂÍÒˆÂÌÚ˘ÌÓÒÚ¥, ˘Ó· ÁÓ·ËÚË ¥Ï¥Ú‡ˆ¥˛, fl͇ ÓÒÏ¥˛π (mocks) Ò‚¥È ÓË„¥Ì‡Î. ü Ì ıÓ˜Û Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó Ò‡ÚˢÌËÈ ¥ÏÔÛÎ¸Ò ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÓ ‚ËÌËÍ‡π ‚ ÛÒ¥ı ÙÓχı Ô‡Ó‰¥ª. Ç ÛÒflÍÓÏÛ ‡Á¥, „‡ÌËÈ ‡·Ó ‚ÂÎËÍËÈ Ô‡Ó‰ËÒÚ ÏÛÒËÚ¸ χÚË Ô‚ÌÛ ÔËıÓ‚‡ÌÛ ÒËÏÔ‡Ú¥˛ ‰Ó ÓË„¥Ì‡ÎÛ, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ‚ÂÎËÍËÈ Ï¥Ï ÔÓ‚ËÌÂÌ ÁÛÏ¥ÚË ÔÓÒÚ‡‚ËÚË Ò· ̇ ϥ҈ ¥Ï¥ÚÓ‚‡ÌÓª ÓÒÓ·Ë. èÓÚÂ, Á‡„‡Î¸ÌËÈ ÂÙÂÍÚ Ô‡Ó‰¥ª – Ì ‚‡ÊÎË‚Ó, ÁÎÓª ˜Ë ‰Ó·ÓÁ˘ÎË‚Óª, – ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó· ‚ËÒÏ¥flÚË ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥ ˆËı ÒÚËÎ¥ÒÚ˘ÌËı χ̸πËÁÏ¥‚, ‡ Ú‡ÍÓÊ ªıÌ˛ ÂÍÒˆÂÒË‚Ì¥ÒÚ¸ ¥ ÂÍÒˆÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Á ÚËÏ, flÍ Î˛‰Ë Á‡Á‚˘‡È „Ó‚ÓflÚ¸ ‡·Ó Ô˯ÛÚ¸. éÚÓÊ, ‰ÂÒ¸ ÔÓÛ˜ ·Û‰¸-flÍÓª Ô‡Ó‰¥ª Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Á‡„‡Î¸Ì ‚¥‰˜ÛÚÚfl, ̇˜Â ¥ÒÌÛπ Ô‚̇ Ïӂ̇ ÌÓχ, Û ÍÓÌÚ‡ÒÚ¥ Á flÍÓ˛ ÏÓÊ̇ «Ô‰‡ÊÌ˛‚‡ÚË» (to mock) ‚ÂÎËÍËı ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ¥‚. ôÓ · ÒÚ‡ÎÓÒfl, flÍ·Ë ÏË ·¥Î¸¯Â Ì ‚¥ËÎË ‚ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÌÓχθÌÓª ÏÓ‚Ë, Ô‡‚ËθÌÓ„Ó ÏÓ‚ÎÂÌÌfl, Ῡ‚¥ÒÚ˘ÌÓª ÌÓÏË (Ò͇ʥÏÓ, ¥ÁÌÓ‚Ë‰Û flÒÌÓÒÚË Ú‡ ÍÓ-
135
ФРЕДРІК ДЖЕЙМІСОН ПОСТМОДЕРНІЗМ І СУСПІЛЬСТВО СПОЖИВАННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Òfl ˜ÂÂÁ ‰Â‰‡Î¥ ÁÓÒÚ‡˛˜¥ ¥ÏÔ‡ÚË‚Ì¥ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ ‚ËÏÓ„Ë, flÍ¥ ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÏÓÊ Á‡‰Ó‚ÓθÌËÚË „‡ ÔÓÔËÚÛ È ÔÓÔÓÁˈ¥ª. ñ¥ÎÍÓÏ ÏÓÊÎË‚Ó, ˘Ó Û flÍ¥ÈÒ¸ ¥Á ͇ªÌ ‡‰Ë͇θ̥ Î¥·Â‡Î¸Ì¥ ÓÁ‚’flÁ‡ÌÌfl, ‚ËÍÎË͇‚¯Ë „¥„‡ÌÚҸ͠·ÂÁÓ·¥ÚÚfl, ÍÓÏÔÂÌÒÛ‚‡ÎË · ˆÂÈ Ì‰ÓÎ¥Í ¯‚ˉÍËÏ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏ ÓÁ‚ËÚÍÓÏ ¥ Á̇˜ÌËÏ ÁÓÒÚ‡ÌÌflÏ ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓÒÚË Ô‡ˆ¥; Ӊ̇Í, ÓÒͥθÍË Ú‡Í¥ ÓÁ‚’flÁ‡ÌÌfl ÌÂÏÓÊÎË‚¥ Á Ó„Îfl‰Û ̇ ˆ¥ÎÍÓÏ ÁÓÁÛϥΥ ÒÛÒԥθ̥ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ô˘ËÌË, Ûfl‰Ë ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ¯Û͇ÚË ÔÓÏ¥ÊÌ¥, Á‡‚¯Â ÍÛ脇‚¥ Ú‡ ÌÂÔ‚̥ ¥¯ÂÌÌfl. íÓÏÛ ÔÓÔÓÌÓ‚‡Ì¥ Á Ó·Óı ·ÓÍ¥‚ ‡‰Ë͇θ̥ ¥¯ÂÌÌfl „¥¯¥ Á‡ ı‚ÓÓ·Ë, flÍ¥ ‚ÓÌË Ô‡„ÌÛÚ¸ Î¥ÍÛ‚‡ÚË, Û ÚÓÈ ˜‡Ò, flÍ ˜‡ÒÚÍÓ‚¥ Ú‡ ÌÂ¥¯Û˜¥ ÓÁ‚’flÁÍË ÌÂÏËÌۘ Á‡Î˯‡ÚËÏÛÚ¸Òfl ÚËϘ‡ÒÓ‚ËÏË ¥ Ì ÁÏÓÊÛÚ¸ Á‡‰Ó‚ÓθÌËÚË ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΥ‚, ÍÓÚ¥ ¯Û͇˛Ú¸ ·ÎËÒÍÛ˜Óª ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë ‰Îfl ‡Á ¥ ̇Á‡‚Ê‰Ë ‚flÚÓ‚‡ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. èÓ‰¥·Ì‡ ÒÛÔ˜̥ÒÚ¸ ÔÓÏ¥Ê ÔÓ¯Û͇ÏË ·ÂÁÔÂÍË ¥ ÔÓ¯Û͇ÏË Ò‚Ó·Ó‰Ë ‰Ó·Â ÔÓÏ¥Ú̇ Ú‡ÍÓÊ Û Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌËı Ûı‡ı È ¥‰Âflı. üÒ̇ ¥˜, Ú·‡ ‚¥‰¥ÁÌflÚË Ì‡ˆ¥ª, ÍÓÚ¥ ÒÔ‡‚‰¥ Á‡Á̇˛Ú¸ ÛÚËÒÍ¥‚ ¥ Ì ÏÓÊÛÚ¸ Ô¥‰ ÚËÒÍÓÏ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ˜ËÌÌËÍ¥‚ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË ‚·ÒÌÛ ÍÛθÚÛÛ, ‚¥‰ „ÌÓ·ËÚÂÎ¥‚, ‚¥‰ „ÛÔ ÂÚÌ¥˜ÌËı ÏÂ̯ËÌ Û ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ͇ªÌ‡ı, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‚¥‰ ÔÎÂÏ¥ÌÌËı „ÛÔ, ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌËı ‚ˇÁÌÓª ¥ÒÚÓ˘ÌÓª Ò‡ÏÓÒ‚¥‰Ó-
ÏÛ̥͇ÚË‚ÌÓª ÔÓÚÛ„Ë, ÓÒÔ¥‚‡ÌÓª é‚ÂÎÎÓÏ Û ÈÓ„Ó Á̇ÏÂÌËÚÓÏÛ ÂÒª). åÓÊ̇ Ï¥ÍÛ‚‡ÚË ÔÓ ˆÂ ‚ Ú‡ÍËÈ ÒÔÓÒ¥·: ˜Ë Ì π ·ÂÁÏÂÊ̇ Ù‡∂ÏÂÌÚ‡ˆ¥fl ¥ ÓÒÓ·Ó‚¥ÒÚ¸ ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍÓª (modern) Î¥Ú‡ÚÛË – ‚Ë·ÛıÓÔÓ‰¥·Ì ÓÁÏÌÓÊÂÌÌfl ‚Ô¥Á̇‚‡ÌËı ÓÒÓ·ËÒÚËı ÒÚËÎ¥‚ ¥ χ̸πËÁÏ¥‚ – ‚„‡‰Û‚‡ÌÌflÏ Ì‡Ô‰ „ÎË·¯Ëı, Á‡„‡Î¸Ì¥¯Ëı ÚẨÂ̈¥È ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl Á‡„‡ÎÓÏ. èËÔÛÒÚ¥ÏÓ, ˘Ó ÒÛ˜‡ÒÌ ÏËÒÚÂˆÚ‚Ó ¥ ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ, ‰‡ÎÂÍ¥ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ‡·Ë ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÚË Ò‚Óπ¥‰ÌÛ ÒÔˆ¥‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÛ ÂÒÚÂÚ˘ÌÛ ‰ÓÔËÚÎË‚¥ÒÚ¸, ÒÔ‡‚‰¥ ‡ÌÚˈËÔÛ˛Ú¸ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÁÏ¥ÌË ‚Á‰Ó‚Ê ÓÁ̇˜ÂÌËı ÒËÎÓ‚Ëı Υ̥È; ÔËÔÛÒÚ¥ÏÓ, ˘Ó ÛÔÓ‰Ó‚Ê ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸, flÍ¥ ÏËÌÛÎË ‚¥‰ ÔÓfl‚Ë ‚ÂÎËÍËı ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍËı ÒÚËÎ¥‚, ‚·ÒÌ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Òڇ· Ù‡∂ÏÂÌÚÛ‚‡ÚËÒfl Ú‡Í, ˘Ó ÍÓÊ̇ „ÛÔ‡ ÔÓ˜Ë̇π „Ó‚ÓËÚË ‚·ÒÌÓ˛ ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÛ˛˜Ó˛ ÏÓ‚Ó˛, ÍÓÊ̇ Ù‡ıÓ‚‡ ÒÙ‡ ÓÁ‚ËÌÛ· ‚·ÒÌËÈ ÍÓ‰ ˜Ë ¥‰¥ÓÎÂÍÚ ¥, Á¯ÚÓ˛, ÍÓÊ̇ ÓÍÂχ β‰Ë̇ ÒÚ‡π flÍËÏÓÒ¸ ÏÓ‚ÌËÏ ÓÒÚÓ‚ÓÏ, ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌËÏ ‚¥‰ ÛÒ¥ı ¥Ì¯Ëı. ÄΠ‚ Ú‡ÍÓÏÛ ‡Á¥ ҇χ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ·Û‰¸-flÍÓª Ῡ‚¥ÒÚ˘ÌÓª ÌÓÏË, ‚¥‰ ¥ÏÂÌ¥ flÍÓª ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ‚ËÒÏ¥˛‚‡ÚË ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÌ¥ ÏÓ‚Ë ¥ ÒÚËÎ¥, ÍÓÊÌÓÏÛ Á flÍËı ÔËڇχÌ̇ ‚·Ò̇ ¥‰¥ÓÒËÌ͇Á¥fl, – ڇ͇ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÔÓÒÚÓ ÁÌËÍ· ·, ¥ ÏË Ì χÎË · Ì¥˜Ó„Ó, Í¥Ï ÒÚËÎ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÓÁχªÚÚfl ¥ „ÂÚÂÓ„ÂÌÌÓÒÚË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЛЕШЕК КОЛАКОВСЬКИЙ ПОШУКИ ВАРВАРА. ІЛЮЗІЇ КУЛЬТУРНОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ. ВТРАЧЕНЕ СЕЛО
136
ÏÓÒÚË Û Ú¥È ÙÓÏ¥, fl͇ Á̇̇ Ì‡Ï Û Ö‚ÓÔ¥, ‡ÎÂ, ÚËÏ Ì ÏÂ̯Â, ‚ˇÁÌÓ ÔÓÏ¥ÚÌËı. ìÒÂ Ê ÏÓÊ̇ ÔÓÏ¥ÚËÚË Ô‚̥ Ô‡‡ÎÂθ̥ ÚẨÂ̈¥ª ‚ ÓÁχªÚÚ¥ Ó·ÒÚ‡‚ËÌ: ÍÛθÚÛÌÛ ÒԥθÌÓÚÛ, flÍÓ˛ π ̇ˆ¥fl, ÓÚÓÚÓÊÌ˛˛Ú¸ ¥Á ‰Âʇ‚Ó˛; ÔÓÁ‡flÍ Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ‚‡ÚÓÒÚ¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸Òfl Ô¥ÓËÚÂÚÌËÏË, ڇ͠ÓÚÓÚÓÊÌÂÌÌfl ÔËÓ‰ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÍÛθÚÛ ‰Âʇ‚Ë, fl͇ ‚ÓÎÓ‰¥π Ûҥχ Ô‡‚‡ÏË ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ¥Ì‰Ë‚¥‰‡; ÓÚÓÊ ÏË ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÏÓ Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ ‰Ë‚‡˜Ì¥ ̇ˆ¥Ó̇ΥÁÏË, Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡Ì¥ ̇‚ÍÓÎÓ ‰Âʇ‚, ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌËı ·Û‰¸-flÍÓª ÂÚÌ¥˜ÌÓª Ó‰ÌÓ¥‰ÌÓÒÚË, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó – ÔÓÚÂ͈¥ÓÌ¥ÁÏ Ú‡ ÍÛθÚÛÌËÈ ¥ÁÓÎflˆ¥ÓÌ¥ÁÏ Û Ó·ÒÚ‡‚Ë̇ı, ÍÓÎË ‚¥‰ÒÛÚÌ¥È ·Û‰¸-flÍËÈ Â‡Î¸ÌËÈ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÛÚËÒÍ: ÒÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ‚‡ÊÂÌÌfl, ˘Ó ̇ˆ¥Ó̇θ̇ Ò‚Ó·Ó‰‡ ÔÓÎfl„‡π Û Á·¥Î¸¯ÂÌÌ¥ ͥθÍÓÒÚË ÔËÍÓ‰ÓÌÌËı ÔÓÒÚ¥‚ ¥ ÏËÚÌËı ÛÒÚ‡ÌÓ‚. åË ˘Â ‡Á ·‡˜ËÏÓ, flÍ Ï¥‡Ê «ÔËÓ‰ÌÓª» Ú‡ «Ó„‡Ì¥˜ÌÓª» ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË Î„ÍÓ Ú‡ÌÒÙÓÏÛπÚ¸Òfl Û „ÎÓË٥͇ˆ¥˛ „Ì¥Ú˛˜Óª ÔÎÂÏ¥ÌÌÓª π‰ÌÓÒÚË. 燂¥Ú¸ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÛıË ÔÓÚÂÔ‡˛Ú¸ ‚¥‰ ÔÓ‰¥·ÌËı ‰‚ÓÁ̇˜ÌÓÒÚÂÈ. ÑÓÔÓÍË ‚ÓÌË ÔÓ„ÓÎÓ¯Û˛Ú¸ ·‡Ì‡Î¸Ì¥ „‡Ò· ÔÓ ÔÓÚÂ·Û Á‡ıËÒÚÛ ÔËÓ‰Ë ‚¥‰ Á‡·Û‰ÌÂÌÌfl, ıÚÓ Ê ªÏ Ì ‡ÔÎÓ‰Ûπ? äÓÎË, Ӊ̇Í, ‰ÓıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó„Ó ‚Ë·ÓÛ, ÔÓÒÚ‡˛Ú¸ ÔÓ·ÎÂÏË. ç ÏÓÊ̇ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚Ëχ„‡ÚË: «èË-
Ç·ÒÌ ˆ¥πª ÏËÚ¥ Ô‡Ó‰¥fl ÒÚ‡π ÌÂÏÓÊÎË‚Ó˛ ¥ Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl Ô‡ÒÚ¥¯. è‡ÒÚ¥¯, flÍ ¥ Ô‡Ó‰¥fl, – ˆÂ ¥Ï¥Ú‡ˆ¥fl ÓÍÂÏÓ„Ó ‡·Ó Û̥͇θÌÓ„Ó ÒÚËβ, Ó‰fl„‡ÌÌfl ÒÚËÎ¥ÒÚ˘ÌÓª χÒÍË, ÏÓ‚ÎÂÌÌfl ÏÂÚ‚Ó˛ ÏÓ‚Ó˛. ÄΠˆÂ ÌÂÈڇθ̇ ϥϥͥfl, ·ÂÁ ÔËıÓ‚‡ÌÓ„Ó ÏÓÚË‚Û Ô‡Ó‰¥ª, ·ÂÁ Ò‡ÚˢÌÓ„Ó ¥ÏÔÛθÒÛ, ·ÂÁ ÒÏ¥ıÛ, ·ÂÁ ÓÚÓ„Ó Ê‚¥˛˜Ó„Ó ‰ÂÒ¸ Û „ÎË·ËÌ¥ ÔÓ˜ÛÚÚfl, ˘Ó ¥ÒÌÛπ ˘ÓÒ¸ ÌÓχθÌÂ, Û ÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ Á flÍËÏ Ó·’πÍÚ ¥Ï¥Ú‡ˆ¥ª ‚Ë„Îfl‰‡π ‚Í‡È ÍÓÏ¥˜ÌÓ. è‡ÒÚ¥¯ – ˆÂ ·¥Î‡ Ô‡Ó‰¥fl, Ô‡Ó‰¥fl, fl͇ ‚Ú‡ÚË· ‚·ÒÌ ÔÓ˜ÛÚÚfl „ÛÏÓÛ: Ô‡ÒÚ¥¯ ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓÒËÚ¸Òfl ¥Á Ô‡Ó‰¥π˛ Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ Ó‰Ì‡ ‚ÂθÏË ˆ¥Í‡‚‡ ¥˜ – ÒÛ˜‡Ò̇ (modern) Ô‡ÍÚË͇ Ò‚Óπ¥‰ÌÓª ·¥ÎÓª ¥ÓÌ¥ª – ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ÇÂÈÌ ÅÛÚ Ì‡ÁË‚‡π ÒÚ¥ÈÍËÏË Ú‡ ÍÓÏ¥˜ÌËÏË ÚËÔ‡ÏË ¥ÓÌ¥ª, Ò͇ʥÏÓ, XVIII ÒÚÓ¥˜˜fl. èÓÚÂ, Á‡‡Á Ì‡Ï ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ‚ÔÓ‚‡‰ËÚË Û ˆ˛ „ÓÎÓ‚ÓÎÓÏÍÛ ¥Ì¯Û ‰Âڇθ, ‰Âڇθ, fl͇ ‰ÓÔÓÏÓÊÂ Ì‡Ï ÔÓflÒÌËÚË, ˜ÓÏÛ Í·Ò˘ÌËÈ ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ‚¥‰¥È¯Ó‚ Û ÏËÌÛÎÂ, ¥ ˜ÓÏÛ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ÔÓ‚ËÌÂÌ ÚÂÔ ÔÓÒ¥ÒÚË ÈÓ„Ó Ï¥ÒˆÂ. ñÂÈ ÌÓ‚ËÈ ÂÎÂÏÂÌÚ π ÚËÏ, ˘Ó Á‡Á‚˘‡È ̇ÁË‚‡˛Ú¸ «ÒÏÂÚ˛ ÒÛ·’πÍÚ‡» ‡·Ó, ‚ËÒÎӂβ˛˜ËÒ¸ ·¥Î¸¯ ÍÓÌ‚Â̈¥ÈÌÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, – ͥ̈ÂÏ ‚·ÒÌ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏÛ. ÇÂÎËÍËÏ ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ‡Ï ÔËÔËÒÛ˛Ú¸, flÍ ÏË ‚Ê Ò͇Á‡ÎË, ‚Ë̇ı¥‰ ÔÂÒÓ̇θÌÓ„Ó, ÓÒÓ·ËÒÚÓ„Ó ÒÚËβ, Ú‡ÍÓ„Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔËÌ¥Ú¸ ÒÔÓÛ‰ÊÂÌÌfl ‡ÚÓÏÌËı ÂÎÂÍÚÓÒڇ̈¥È!» ¥ «Ñ‡ÈÚÂ Ì‡Ï ‰Â¯Â‚Û ÂÎÂÍÚÓÂÌ„¥˛ ‚ ÌÂÓ·ÏÂÊÂÌËı ͥθÍÓÒÚflı!». LJÚÓ Ò͇Á‡ÚË ‚¥‰‚ÂÚÓ: «åË „ÓÚÓ‚¥ ‰ËÒÔÓÌÛ‚‡ÚË ÏÂ̯ËÏ, ‡Ì¥Ê χπÏÓ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥, ÏÂ̯ ÔÓ‰ÓÓÊÛ‚‡ÚË, ÏÂ̯ Òԇ₇ÚË, ÛÒ¸Ó„Ó ÏÂ̯». ÄΠÏË ˜ÛπÏÓ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ˆÂ, ‚ˇÁÌÓ ÎÛ̇π: «ÇË, ‰Âʇ‚‡, ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì¥ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË Ì‡Ò ÔÓÚ¥·ÌÓ˛ ͥθͥÒÚ˛ ÂÎÂÍÚÓÂÌ„¥ª, ‡Î ڇÍ, ˘Ó· Ì ‚ËÌË͇ÎÓ ÊÓ‰ÌËı Á‡„ÓÁ, ¥ Ô„‡Ì¥ ͇π‚Ë‰Ë Ì Á‡Á̇ÎË · ¯ÍÓ‰Ë; ‚Ë ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì¥ ˘ÓÒ¸ ‚Ë„‡‰‡ÚË!» é‰Ì‡Í, ÓÒͥθÍË ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û ¥Á ‚Ë·ÓÓÏ, flÍËÈ ÏÛÒËÚ¸ ÒÔˇÚËÒfl ̇ ‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ Ô¥‰‡ıÛÌÓÍ ËÁËÍÛ, ÍÓ¯Ú¥‚, ÚÂıÌ¥˜ÌËı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ¥ ÛÒ¥ı ÒÛÒԥθÌËı ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ ÏÓÊÎË‚Ëı ¥¯Â̸, ÚÓ ÂÍÓÎÓ„¥fl, fl͇ π Î˯ ¥‰ÂÓÎÓ„¥π˛, ‰‡π ‚ˇÁ ÚÓÏÛ Ò‡ÏÓÏÛ ¥ÌÙ‡ÌÚËÎ¥ÁÏÓ‚¥, ÍÓÚËÈ, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ‚¥ËÚ¸ Û ‚ÒÂÏÓ„ÛÚÚfl ‰Âʇ‚Ë, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ıÓÚ¥‚ ·Ë ÈÓ„Ó ÔÓÁ·ÛÚËÒfl. ÜÓ‰ÂÌ ÔÓÎ¥ÚËÍ ¥ ÊÓ‰ÂÌ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ Ûı Ì ÏÓÊ ÒÓ·¥ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚË Ò͇Á‡ÚË „Óχ‰flÌ‡Ï ‚¥‰ÌÓÒÌÓ Á‡ÏÓÊÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚: «ÇË Ï‡πÚ Á‡Ì‡‰ÚÓ ·‡„‡ÚÓ, ‚Ë ÏÓÊÂÚ ‚‰Ó‚ÓθÌËÚËÒfl ˜ËÏÓÒ¸ ÏÂ̯ËÏ»; ¥Ì‰Ë‚¥‰Ë ÏÓÊÛÚ¸ ¥ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ˆÂ ͇Á‡ÚË Û ‡Á¥ ÔÓÚ·Ë; Ú‡Í Ò‡ÏÓ ÔÓ‰¥·ÌÛ ÔÓÁˈ¥˛ ‚‡ÚÓ ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡ÚË Á ‡Ï‚Ó̇, ˘Ó ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ˜ËÌflÚ¸, ˘ÓÔ‡‚‰‡, ·ÂÁÂÁÛθڇÚÌÓ. ôÓ‰Ó ¥Ì¯Ó„Ó, ÚÓ Û Ì‡Ò Á‡‚¯Â Ô¥‰ Û͇ÏË Ḁ́ۘ ‚ˇÁË, ̇ Á‡ÁÓÍ ÔÓÌflÚÚfl «ÒÔÓÊË‚‡ˆ¸-
Ê ÌÂÔÓÏËθÌÓ ‚Ô¥Á̇‚‡ÌÓ„Ó, flÍ ‚¥‰·ËÚÍË Ô‡Î¸ˆ¥‚, Ú‡ÍÓ„Ó Ê ÌÂÁ‡Ï¥ÌÌÓ„Ó, flÍ ‚·ÒÌ ڥÎÓ. èÓÚ ˆÂ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚҸ͇ ÂÒÚÂÚË͇ Ô‚ÌËÏ ÒÔÓÍÓÌ‚¥˜ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ¥Á ÍÓ̈ÂÔˆ¥π˛ Û̥͇θÌÓª Ò‡ÏÓÒÚË ¥ ÔË‚‡ÚÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, Û̥͇θÌÓª ÔÂÒÓÌË È ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓÒÚË, ÍÓÚ¥, flÍ ˆÂ ‚¥‰ ÌËı Ó˜¥ÍÛ˛Ú¸, ÏÛÒflÚ¸ ∂ÂÌÂÛ‚‡ÚË Ò‚Óπ Û̥͇θÌ ·‡˜ÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ ¥ ÍÛ‚‡ÚË Ò‚¥È Û̥͇θÌËÈ, ‚Ô¥Á̇‚‡ÌËÈ ÒÚËθ. ÄΠҸӄӉ̥, ‚¥‰‡ÁÛ Á ͥθÍÓı ÓÁχªÚËı ÔÂÒÔÂÍÚË‚, ÚÂÓÂÚËÍË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÔÒËıӇ̇ΥÚËÍË, ̇‚¥Ú¸ Ῡ‚¥ÒÚË, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ ÚËı, ıÚÓ Ô‡ˆ˛π ‚ „‡ÎÛÁ¥ ÍÛθÚÛË, ÍÛθÚÛÌËı ¥ ÙÓχθÌËı ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥È, ÛÒ ˘Â ‡ÔÓ·Û˛Ú¸ ¥‰Â˛, ̇˜Â ÔÓ‰¥·ÌËÈ ¥‰ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏÛ Ú‡ ÔÂÒÓ̇θÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ‚¥‰¥È¯Ó‚ Û ÏËÌÛÎÂ; ˘Ó ÒÚ‡ËÈ ¥Ì‰Ë‚¥‰ ˜Ë ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌËÈ ÒÛ·’πÍÚ «ÏÂÚ‚ËÈ»; ¥ ˘Ó ÏÓÊ̇ ̇‚¥Ú¸ ÓÔËÒ‡ÚË ÍÓ̈ÂÔÚ Û̥͇θÌÓ„Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ ¥ ÚÂÓÂÚ˘ÌËÈ ·‡ÁËÒ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏÛ flÍ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜Ì¥ fl‚ˢ‡. ëÔ‡‚‰¥, ÚÛÚ ÏÓÊÎË‚¥ ‰‚¥ ÔÓÁˈ¥ª, Ӊ̇ Á flÍËı ‡‰Ë͇θ̥¯‡ Á‡ ¥Ì¯Û. 诇 ‚ˇʇπÚ¸Òfl ‚ „ÓÚÓ‚ÌÓÒÚ¥ ‚ËÁ̇ÚË: Ú‡Í, ÍÓÎËÒ¸, Û Í·Ò˘ÌÛ, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÛ Ì‡ Á‡Ò‡‰‡ı ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª (competitive), ÂÔÓıÛ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ, Û ÏÓÏÂÌÚ ÓÁÍ‚¥ÚÛ ÌÛÍ·ÌÓª Ó‰ËÌË ¥ ÔÓfl‚Ë ·ÛÊÛ‡Á¥ª flÍ Ô‡Ì¥‚ÌÓ„Ó Í·ÒÛ, ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ ڇ͇ ¥˜, flÍ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏ, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
͇ ÔÓÁˈ¥fl», flÍ¥ ÏÓÊ̇ ‚ÊË‚‡ÚË ‰ÓÚË, ‰ÓÍË ‚ ÌËı ‚˜Û‚‡πÚ¸Òfl ¥ÏÎËÒÚËÈ ÏӇθÌËÈ ‰ÓÍ¥ ¥ ‰ÓÍË ÏË Ì ÔÓÚ·ÛπÏÓ ÔÂÂÍ·ÒÚË ªı ̇ ÏÓ‚Û ÓÍÂÒÎÂÌËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÔÓÔÓÁˈ¥È. ç¥ıÚÓ Ì Á‰‡ÚÌËÈ Ô‰·‡˜ËÚË, ˘Ó ÔÓÒڇ̠‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÍÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥ª ˆËı ÒËθÌËı ¥ ÔÓÚËÎÂÊÌËı Ú˜¥È Û Ì‡È·ÎËʘ¥ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl. åË ‚¥‰˜Û‚‡πÏÓ, ˘Ó È ÛÒÔ‡‰ÍÓ‚‡Ì¥ ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª, ¥ ÒÛ˜‡ÒÌ¥ ÙÓχˆ¥ª Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓ‰¥ÎË Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸ ‡Ì¥ ‚ËÍÎËÍ‡Ï ‰ÂÏÓ„‡Ù¥ª Ú‡ ÒÛ˜‡ÒÌËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, ‡Ì¥ ‰Â‰‡Î¥ ÁÓÒÚ‡˛˜ËÏ ‰ËÒÔÓÔÓˆ¥flÏ ÔÓÏ¥Ê ¥ÁÌËÏË ÚÂÂ̇ÏË Ô·ÌÂÚË; Ú‡Í Ò‡ÏÓ Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏÓ ÏË ‚¥‰˜Û‚‡πÏÓ, ˘Ó ÏÂı‡Ì¥ÁÏË Ô‰ÒÚ‡‚Ìˈ¸ÍÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª ÔÓ„‡ÌÓ ÔËÒÚÓÒÓ‚‡Ì¥ ‰Ó ˆËı ‚ËÏÓ„, ıÓ˜‡ ˆÂ ̇È͇˘Â, ˘Ó Û Ì‡Ò π, ‡·Ë Á‡ıËÒÚËÚËÒfl ‚¥‰ ‰ÂÒÔÓÚËÁÏÛ. ß̯¥ ÊËÚÚπÁ‰‡ÚÌ¥ ÙÓÏË ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó ¥ Ô‰ÒÚ‡‚Ìˈ¸ÍÓ„Ó Ûfl‰Û‚‡ÌÌfl Ì ·ÛÎË Á‡ÔÓÔÓÌÓ‚‡Ì¥, ‡ ÚËÏ ·¥Î¸¯Â ‚ËÔÓ·Û‚‡Ì¥; ÏÓÊÎË‚Ó, flÍ˘Ó Ú‡Í¥ ÙÓÏË Á’fl‚ÎflÚ¸Òfl, ÍÓÊ̇ ¥Á ÌËÌ¥ ÓÁÒ‚‡ÂÌËı ÒËÎ ÓÚËχπ ̇„Ó‰Û Á‡ΥÁÛ‚‡ÚËÒfl Á‡‚‰flÍË ªÏ, ıÓ˜‡ ‚‡ÊÍÓ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÚË «ÒËÌÚÂÁÛ», flÍËÈ ÁÏ¥„ ·Ë ‚ËÚ‚ÓËÚËÒfl ¥Ì‡Í¯Â, ‡Ì¥Ê ˆÂ ·Û‚‡ÎÓ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÛÒ¥πª ¥ÒÚÓ¥ª β‰ÒÚ‚‡, ÚÓ·ÚÓ Û ‰‡Ï‡Ú˘ÌËı ÍÓÌ‚Ûθҥflı. (1979)
flÍ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌËÈ ÒÛ·’πÍÚ. ÄΠҸӄӉ̥, ‚ ÂÔÓıÛ ÍÓÔÓ‡ÚË‚ÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ, ‚ ÂÔÓıÛ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È, ·˛ÓÍ‡Ú¥È Û ·¥ÁÌÂÒ¥ Ú‡ ‰Âʇ‚Ì¥È ÒÙÂ¥, ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌÓ„Ó ‚Ë·ÛıÛ – ҸӄӉ̥ ÒÚ‡ËÈ ·ÛÊÛ‡ÁÌËÈ ÒÛ·’πÍÚ ·¥Î¸¯Â Ì ¥ÒÌÛπ. ÑÛ„Û, ‡‰Ë͇θ̥¯Û ÔÓÁˈ¥˛, ¥Á ÔÓ‚ÌËÏ Ô‡‚ÓÏ ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË ÔÓÒÚÒÚÛÍÚۇΥÒÚÒ¸ÍÓ˛. ÇÓ̇ ‰Ó‰‡π ‰Ó Ô¯Ӫ ‰ÛÏÍÛ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó Ì ÔÓÒÚÓ ·ÛÊÛ‡ÁÌËÈ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÒÚ˘ÌËÈ ÒÛ·’πÍÚ ‚¥‰¥È¯Ó‚ Û ÏËÌÛÎÂ, – ‚¥Ì ÚÂÊ ·Û‚ Ï¥ÚÓÏ; ‚¥Ì Ì¥ÍÓÎË Â‡Î¸ÌÓ ¥ ÒÔÓÍÓÌ‚¥˜ÌÓ (in the first place) Ì ¥ÒÌÛ‚‡‚; Ì¥ÍÓÎË Ì ¥ÒÌÛ‚‡ÎÓ ‡‚ÚÓÌÓÏÌÓ„Ó ÒÛ·’πÍÚ‡ Ú‡ÍÓ„Ó Ó‰Û. ꇉ¯Â, ˆÂÈ ÍÓÌÒÚÛÍÚ π Ò‚Óπ¥‰ÌÓ˛ Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓ˛ Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓ˛ Ï¥ÒÚË٥͇ˆ¥π˛, ÒÔflÏÓ‚‡ÌÓ˛ ̇ ÚÂ, ‡·Ë ÔÂÂÍÓ̇ÚË Î˛‰ÂÈ Û ÚÓÏÛ, ̇˜Â ‚ÓÌË «Ï‡˛Ú¸» ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÛ ÒÛ·’πÍÚÌ¥ÒÚ¸ ¥ ÔÓÒ¥‰‡˛Ú¸ ˆ˛ Û̥͇θÌÛ ÔÂÒÓ̇θÌÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸. íÛÚ ‰Îfl Ì‡Ò ÌÂ Ú‡Í ÛÊ ‚‡ÊÎË‚Ó ‚Ë¥¯Û‚‡ÚË, fl͇ Á ˆËı ÔÓÁˈ¥È ÍÓÂÍÚ̇ (‡·Ó, ‡‰¯Â, fl͇ Á ÌËı ˆ¥Í‡‚¥¯‡ ¥ ÔÓ‰ÛÍÚË‚Ì¥¯‡). íÂ, ˘Ó ÏË Á·Ë‡πÏÓÒfl ‚ËÒÌÛ‚‡ÚË Á ÛÒ¥ı ˆËı ÚÂÁ, 𠇉¯Â ÂÒÚÂÚ˘ÌÓ˛ ‰ËÎÂÏÓ˛: ÍÓÎË ‰ÓÒ‚¥‰ ¥ ¥‰ÂÓÎÓ„¥fl Û̥͇θÌÓª Ò‡ÏÓÒÚË, Ú¥ ҇ϥ ‰ÓÒ‚¥‰ Ú‡ ¥‰ÂÓÎÓ„¥fl, flÍ¥ ÒÙÓÏÛ‚‡ÎË ÒÚËÎ¥ÒÚ˘ÌÛ Ô‡ÍÚËÍÛ Í·Ò˘ÌÓ„Ó ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ‚˘Âԇ̥, ÚÓ‰¥ ‚Ê Ì ÁÓ‚Ò¥Ï ÁÓÁÛÏ¥-
137
ФРЕДРІК ДЖЕЙМІСОН ПОСТМОДЕРНІЗМ І СУСПІЛЬСТВО СПОЖИВАННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¯ÎflıÓÏ. Ň ·¥Î¸¯Â, ˆÂ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó Ó‰ÌËÏ ¥Á ÈÓ„Ó „ÓÎÓ‚ÌËı ÔÓÒ·̸ Òڇ̠ԇ‰¥ÌÌfl ÏËÒÚˆڂ‡ È ÂÒÚÂÚËÍË, Ô‡‰¥ÌÌfl ÌÓ‚Ó„Ó, Û‚’flÁÌÂÌÌfl ‚ ÛÁ‡ı ÏËÌÛÎÓ„Ó. èÓÁ‡flÍ ÛÒ ˆÂ ÏÓÊ ‚ˉ‡ÚËÒfl Á‡Ì‡‰ÚÓ ‡·ÒÚ‡ÍÚÌËÏ, fl · ıÓÚ¥‚ ̇‚ÂÒÚË ‰Âͥθ͇ ÔËÍ·‰¥‚, Ó‰ËÌ ¥Á flÍËı ̇ÒڥθÍË ÔÓ¯ËÂÌËÈ, ˘Ó ÈÓ„Ó ¥‰ÍÓ ÔÓ‚’flÁÛ˛Ú¸ ¥Á Ó·„Ó‚Ó˛‚‡ÌÓ˛ ÚÛÚ ÁÏ¥ÌÓ˛ ÙÓÏ «‚ËÒÓÍÓ„Ó» ÏËÒÚˆڂ‡. ñfl ÓÒÓ·ÎË‚‡ Ô‡ÍÚË͇ Ô‡ÒÚ¥¯Û ̇ÎÂÊËÚ¸ Ì ‰Ó ‚ËÒÓÍÓª ÍÛθÚÛË, ‡ ‰Ó χÒÓ‚Óª, ¥ ‚Ó̇ ‰Ó·Â Á̇̇ flÍ «ÌÓÒڇθ„¥ÈÌ ͥÌÓ» (ÚÂ, ˘Ó ه̈ÛÁË ÚӘ̥¯Â ÓÍÂÒβ˛Ú¸ flÍ la mode retro – ÂÚÓÒÔÂÍÚ˂̇ ÒÚËÎ¥ÒÚË͇). ñ˛ ͇Ú„ӥ˛ ÒÎ¥‰ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ‚ ¯Ë¯ÓÏÛ Ô·̥ – Û ‚ÛÁ¸ÍÓÏÛ Ê, ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, ȉÂÚ¸Òfl Î˯ ÔÓ Ù¥Î¸ÏË, ÔËÒ‚fl˜ÂÌ¥ ÏËÌÛÎÓÏÛ ¥ ÈÓ„Ó ÒÔˆËÙ¥˜ÌËÏ «∂Â̇ˆ¥ÈÌËÏ» ÏÓÏÂÌÚ‡Ï. é‰ÌËÏ ¥Á Ô¯Ëı ٥θϥ‚ ˆ¸Ó„Ó ÌÓ‚Ó„Ó «Ê‡ÌÛ» (flÍ˘Ó ˆÂ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ʇÌ) ·Û‚ Ù¥Î¸Ï ãÛ͇҇ «ÄÏÂË͇ÌҸͥ „‡Ù¥Ú¥», ˘Ó Û 1973 Óˆ¥ ÁÛÏ¥‚ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ‚¥‰Ú‚ÓËÚË ‡ÚÏÓÒÙÂÛ Ú‡ ÒÚËÎ¥ÒÚ˘̥ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥ 50-ı ÓÍ¥‚ – ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ‡ÈÁÂÌ„Ó‚Â¥‚Ò¸ÍÓª ÂË. ÇÂÎËÍËÈ Ù¥Î¸Ï èÓ·ÌÒ¸ÍÓ„Ó «äËÚ‡ÈÒ¸ÍËÈ Í‚‡Ú‡Î» Ó·ËÚ¸ ˘ÓÒ¸ ÔÓ‰¥·Ì ˘Ó‰Ó 30-ı, ‡ «äÓÌÙÓÏ¥ÒÚ» ÅÂÚÓÎÛ˜˜¥ – ˘Ó‰Ó ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ú‡ ¥Ú‡Î¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl ÚÓ„Ó Ê ÔÂ¥Ó‰Û, ˘Ó‰Ó ÂË ¥Ú‡Î¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó
ÎÓ, ˘Ó ÔÓ‚ËÌÌ¥ Ô‡ÍÚËÍÛ‚‡ÚË ıÛ‰ÓÊÌËÍË ¥ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍË ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË. é˜Â‚ˉÌÓ Ó‰Ì – ÒÚ‡¥ ÏÓ‰ÂÎ¥ (è¥Í‡ÒÒÓ, èÛÒÚ, ÖÎ¥ÓÚ) ·¥Î¸¯Â Ì ԇˆ˛˛Ú¸, ‡·Ó ̇‚¥Ú¸ ¯Í¥‰ÎË‚¥, ÍÓÌÚÔÓ‰ÛÍÚË‚Ì¥, ÔÓÁ‡flÍ Ì¥ıÚÓ ·¥Î¸¯Â Ì χπ Û̥͇θÌÓ„Ó ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ ¥ ÒÚËβ, ‡·Ë ÈÓ„Ó «‚ˇʇÚË». ß, ÏÓÊÎË‚Ó, ˆÂ Ì ÔÓÒÚÓ ÔÓ·ÎÂχ «ÔÒËıÓÎÓ„¥ª»: ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ Ú‡ÍÓÊ ‚‡ıÓ‚Û‚‡ÚË ÍÓÎÓ҇θÌÛ ÒÔ‡‰˘ËÌÛ, fl͇ Á‡Î˯Ë·Òfl Ô¥ÒÎfl ҥωÂÒflÚË ˜Ë ‚¥Ò¥Ï‰ÂÒflÚË ÓÍ¥‚ Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl Í·Ò˘ÌÓ„Ó ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ. íÓÏÛ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍË È ÏËÚˆ¥ ̇¯Ëı ‰Ì¥‚ ·¥Î¸¯Â Ì ÒÔÓÏÓÊÌ¥ ‚Ë̇ıÓ‰ËÚË ÌÓ‚¥ ÒÚËÎ¥, ÓÒͥθÍË ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ‚Ê ·ÛÎË ‚Ë̇ȉÂÌ¥; ÏÓÊÎ˂ ڥθÍË Ó·ÏÂÊÂÌ ˜ËÒÎÓ ÍÓÏ·¥Ì‡ˆ¥È; ̇ÈÛ̥͇θ̥¯¥ Á ÌËı ÛÊ ·ÛÎË ÔˉÛχ̥. í‡Í Úfl„‡ ÛÒ¥πª ÂÒÚÂÚ˘ÌÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ – ÌËÌ¥ ÏÂÚ‚Óª – «ÚËÒÌ ҂Óπ˛ ‚‡„ÓÚÓ˛ ̇ ÓÁÛÏ ÊË‚Ëı ÔÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó Íӯχۻ, flÍ ÍÓÎËÒ¸ ‚ËÒÎÓ‚Ë‚Òfl å‡ÍÒ, ‡Î ‚ ¥Ì¯ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥. á‚¥‰ÒË ÁÌÓ‚Û – Ô‡ÒÚ¥¯: ÛÒÂ, ˘Ó Ì‡Ï Á‡Î˯ËÎÓÒ¸ Û Ò‚¥Ú¥, ‰Â ÒÚËÎ¥ÒÚ˘̥ ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥ª ·¥Î¸¯Â ÌÂÏÓÊÎË‚¥, – Î˯ ¥Ï¥ÚÛ‚‡ÚË ÏÂÚ‚¥ ÒÚËÎ¥, ÔÓÏÓ‚ÎflÚË Í¥Á¸ χÒÍÛ „ÓÎÓÒÓÏ ˆËı ÒÚËÎ¥‚ Á Ûfl‚ÌÓ„Ó ÏÛÁ². ñ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ÒÛ˜‡ÒÌ ‡·Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚҸ͠ÏËÒÚÂˆÚ‚Ó ÔÓÒÚÛπ ‰Ó Ò‡ÏÓ‚‡Ú¥ÒÌÓ„Ó ÏËÒÚˆڂ‡ (is going to be about art itself) ÌÓ‚ËÏ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl, „ÂÈÍÓ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl (‰Â) ¥ ÏӇθ © H.Schrader, 1997
¯‡‰Â ÉÖâäé òêÄÑÖê
138
Ця стаття присвячена процесам включення i виключення в перебiгу ¶лобалiзацiї. Ключовою теорiєю для мене є теорiя цивiлiзацiї Норберта Елiаса. Згiдно з його уявленнями, цивiлiзацiйному процесовi притаманний перехiд вiд зовнiшнього тиску до самопримусу, а також до моралi, права й iнститутiв, якi забезпечують внутрiшнiй лад. Нацiональна держава отримує монополiю на насильство завдяки вiдмовi iндивiда вiд насильства. У перiод модерну вона встановлює важливу межу мiж внутрiшньою i зовнiшньою мораллю. Тепер соцiологи вже обговорюють перехiд вiд модерного до постмодерного суспiльства, i дехто з них вбачає у ньому перехiд до свiтового суспiльства. Основне для мене питання звучить так: що трапиться в перебiгу ¶лобалiзацiї з нацiональною державою, iз її монополiєю на насильство, iз внутрiшнiм i зовнiшнiм насильством? У першiй частинi статтi я хотiв би обговорити ¶лобалiзацiю як сукупнiсть процесiв. Я покажу, що завдяки ¶лобалiзацiї нацiональна iдентичнiсть i внутрiшня мораль втрачають своє значення. Поряд iз гомо¶енiзацiєю наслiдками ¶лобалiзацiї є також локалiзацiя i фра¶ментацiя. Цi три процеси пiдривають монополiю держави на насильство.
Ù‡¯ËÁÏÛ ÚÓ˘Ó. åÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡ÚË ˆÂÈ ÔÂÂÎ¥Í, ‡Î ̇‚¥˘Ó ̇‚Ó‰ËÚË ÛÒ¥ ˆ¥ ٥θÏË flÍ ÔËÍ·‰ Ô‡ÒÚ¥¯Û? óË Ì π ‚ÓÌË ‡‰¯Â Ú‚Ó‡ÏË ·¥Î¸¯ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ„Ó Ê‡ÌÛ – ‚¥‰ÓÏÓ„Ó flÍ ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ Ù¥Î¸Ï, – Ú‚Ó‡ÏË, flÍ¥ ΄¯Â ̇‰‡˛Ú¸Òfl ‰Ó ÚÂÓÂÚ˘ÌÓ„Ó ÓÒÏËÒÎÂÌÌfl, ÍÓÎË · ªı ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ÂÍÒÚ‡ÔÓ₇ÚË Ì‡ ˘Â Ó‰ÌÛ ‰Ó·Â Á̇ÌÛ ÙÓÏÛ, Á‚‡ÌÛ ¥ÒÚÓ˘ÌËÏ ÓχÌÓÏ? ü χ˛ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë ‚‚‡Ê‡ÚË, ˘Ó Ì‡Ï ÔÓÚ¥·Ì¥ ÌÓ‚¥ ͇Ú„ӥª ‰Îfl ÓÔËÒÛ ÔÓ‰¥·ÌËı ٥θϥ‚. ÄΠ‰ÓÁ‚ÓθÚ ÒÔÂ¯Û ÓÍÂÒÎËÚË Ô‚̥ ‡ÌÓχΥª: Ò͇ʥÏÓ, ‰Îfl ÏÂÌ «áÓflÌ¥ ‚¥ÈÌË» Ú‡ÍÓÊ Ì‡ÎÂʇڸ ‰Ó ÌÓÒڇθ„¥ÈÌÓ„Ó Í¥ÌÓ. ôÓ ˆÂ Á̇˜ËÚ¸? ü „‡‰‡˛, ÛÒ¥ ÏË ÏÓÊÂÏÓ ÔÓ„Ó‰ËÚËÒfl, ˘Ó ˆÂ Ì ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ Ù¥Î¸Ï ÔÓ Ì‡¯Â ϥʄ‡Î‡ÍÚ˘Ì ÏËÌÛÎÂ. ÄΠ‰‡‚‡ÈÚ ÔÓ„ÎflÌÂÏÓ Ì‡ ˆÂ ‰Â˘Ó ÔÓ-¥Ì¯ÓÏÛ: Ó‰ÌËÏ ¥Á ̇ÈÁ̇˜Ì¥¯Ëı ÍÛθÚÛÌËı ‰ÓÒ‚¥‰¥‚ ÔÓÍÓΥ̸, flÍ¥ ‰ÓÓÒÎ¥¯‡ÎË Û 30-50-Ú¥ ÓÍË, ·ÛÎË ÒÛ·ÓÚÌ¥ ÒÂ¥‡ÎË Ì‡ ͯڇÎÚ «Å‡Í‡ êÓ‰ÊÂÒ‡» [1] – ÒÔ‡‚ÊÌ¥ ‡ÏÂË͇ÌҸͥ „ÂÓª: „ÂÓªÌfl, ÍÓÚ‡ ÔÓÚ‡ÔËÎË ‚ ·¥‰Û, Ì·ÂÁÔ˜̥ ˜ÛʇÍË, ÔÓÏÂÌ¥ ÒÏÂÚ¥ ‡·Ó ÎËıÓ‚¥ÒÌ¥ ÍÓÌÚÂÈÌÂË, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÌÂӉϥÌ̇ ÒˆÂ̇ Á ÔÂÒÓ̇ÊÂÏ, flÍËÈ ˜¥ÔÎflπÚ¸Òfl Á‡ ‚ËÒÚÛÔ ÒÍÂÎ¥, ˜Û‰ÂÒÌËÈ ÔÓflÚÛÌÓÍ ÍÓÚÓ„Ó Ó˜¥ÍÛ‚‡‚ ‚‡Ò Û Ì‡È·ÎËʘËÈ ÒÛ·ÓÚÌ¥È ‚˜¥. «áÓflÌ¥ ‚¥ÈÌË» ÔÓ‚ÂÚ‡˛Ú¸ Ì‡Ò ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û Û ÙÓÏ¥ Ô‡Òh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У другiй частинi статтi я приведу докази того, що перехiд монополiї на владу вiд нацiональної держави до мiжнародних органiзацiй малоймовiрний. Песимiстичним наслiдком утрати ле¶iтимности панування нацiональної держави без вiдповiдного переносу ле¶iтимности на наднацiональний рiвень є можливе посилення внутрiшньо- i зовнiшньодержавного насильства. Оптимiстичний варiант полягає у тому, що в процесi формування мережi комунiкацiй вiдновлюється стара основа порушених, ре¶ламентованих державою соцiальних взаємозв’язкiв. Персонiфiкованi системи зв’язкiв як «моральних економiк» структурують, таким чином, соцiальний i господарський свiт. 1. ПРОЦЕСИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ПОЛІТИЧНІ АРЕНИ На думку Мар¶арет Арчер [1, c.133], ¶лобалiзацiя – це процес, що призводить до взаємопов’язування структур, культур i iнститутiв, який охоплює весь свiт. Для Арчер ¶лобалiзацiя означає, що на сьогоднi суспiльства не є бiльше первинними одиницями аналiзу. Олбров [2, c.9, 11] доводить, що суспiльства варто розглядати лише як систему в оточеннi iнших систем i, таким чином, як субсистему свiтового спiвтовариства.
Ú¥¯Û, ÚÓ·ÚÓ ·ÂÁ ̇ÈÏÂÌ¯Ó„Ó ÒÎ¥‰Û Ô‡Ó‰¥ª ̇ ڇͥ ÒÂ¥‡ÎË, ÓÒͥθÍË ªı ‰‡‚ÌÓ ‚Ê ÌÂχπ. «áÓflÌ¥ ‚¥ÈÌË», ‰‡ÎÂÍ¥ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ‡·Ë ·ÛÚË ·ÂÁ‰ÛÏÌÓ˛ Ò‡ÚËÓ˛ ̇ ˆ¥ ÌËÌ¥ ÏÂÚ‚¥ ÙÓÏË, ‚ÓÌË π ‚¥‰„ÛÍÓÏ Ì‡ „ÎË·ÓÍÛ (ÏÓÊÎË‚Ó, ‚‡ÚÓ Ò͇Á‡ÚË «ÔÓ‰‡‚ÎÂÌÛ») ÚÛ„Û Á‡ ÚËÏ, ‡·Ë ÔÂÂÊËÚË ªı ÁÌÓ‚Û: ˆÂ ÒÍ·‰ÌËÈ Ó·’πÍÚ, ‚·¯ÚÓ‚‡ÌËÈ Ú‡Í, ˘Ó ̇ Ô‚ÌÓÏÛ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÏÛ ¥‚Ì¥ ‰¥ÚË È Ô¥‰Î¥ÚÍË ÒÔËÈχ˛Ú¸ ÛÒ¥ ˆ¥ ÔË„Ó‰Ë ·ÂÁÔÓÒ‰̸Ó, ÚÓ‰¥ flÍ ‰ÓÓÒ· ‡Û‰ËÚÓ¥fl ‚Ú¥Î˛π „ÎË·¯Â ¥ ·¥Î¸¯ ÓÒÓ·ËÒÚ ÌÓÒڇθ„¥ÈÌ ·‡Ê‡ÌÌfl ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl ‚ ÒÚ‡Û ÂÔÓıÛ ¥ ÁÌÓ‚Û ÔÓÊËÚË Ò‰ ªª ‚Ë„‡‰ÎË‚Ëı ÂÎ¥ÍÚ¥‚. ñÂÈ Ù¥Î¸Ï ÏÂÚÓ̥ϥ˜ÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ Á ¥ÒÚÓ¥π˛ ¥ ÌÓÒڇθ„¥π˛ – ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ «ÄÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı „‡Ù¥Ú¥», ‚¥Ì Ì ‚¥‰Ú‚Ó˛π ͇ÚËÌÛ ÏËÌÛÎÓ„Ó ‚ ÈÓ„Ó ÊË‚¥È ÚÓڇθÌÓÒÚ¥, ‡‰¯Â, ‚¥‰Ú‚Ó˛˛˜Ë ‚¥‰˜ÛÚÚfl ¥ ÙÓÏÛ ı‡‡ÍÚÂÌËı ıÛ‰ÓÊÌ¥ı Ó·’πÍÚ¥‚ ÏËÌÛÎÓ„Ó (ÒÂ¥‡Î¥‚), ‚¥Ì Ô‡„Ì ÔÓ·Û‰ËÚË ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÏËÌÛÎÓ„Ó, flÍ ‡ÒÓˆ¥˛πÚ¸Òfl Á ˆËÏË Ó·’πÍÚ‡ÏË. ÑÓÁ‚Óβ ÒÓ·¥ ̇‚ÂÒÚË ˘Â Ó‰ËÌ ÔËÍ·‰ – Ù¥Î¸Ï «ì ÔÓ¯Û͇ı Á‡„Û·ÎÂÌÓ„Ó ÍÓ‚˜Â„‡» («Raiders of the Lost Arc») Á‡Èχπ ÚÛÚ ÔÓÏ¥ÊÌÛ ÔÓÁˈ¥˛: ̇ Ô‚ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ Ù¥Î¸Ï ÓÁÔÓ‚¥‰‡π ÔÓ 30-40-Ú¥, ‡Î ̇ÒÔ‡‚‰¥ ‚¥Ì Ú‡ÍÓÊ Ô‰‡π Ó·‡Á ˆ¸Ó„Ó ÔÂ¥Ó‰Û ˜ÂÂÁ ÈÓ„Ó ‚·ÒÌ¥ ı‡‡ÍÚÂÌ¥ ‡‚‡ÌÚ˛Ì¥ ¥ÒÚÓ¥ª (flÍ¥ ÌÂ π ·¥Î¸¯Â ̇¯ËÏË ¥ÒÚÓ¥flÏË).
139
ФРЕДРІК ДЖЕЙМІСОН ПОСТМОДЕРНІЗМ І СУСПІЛЬСТВО СПОЖИВАННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У галузi економiчних наук ¶лобалiзацiя пов’язується, насамперед, з iдеєю вiльного свiтового ринку, ¶лобальною масовою культурою i свiтовим iнформацiйним спiвтовариством. Інтернацiональнi пiдприємства дiють на ¶лобальному товарному i фiнансовому ринку на основi високих iнформацiйних технологiй, а праця конкурує на ¶лобальному ринку працi. Неокласична модель закритої ринкової економiки тут транснацiоналiзується. Теорiя мiжнародних взаємозв’язкiв Розентау [3] прогнозує розвиток у напрямку до «єдиного свiту». Нацiональнi держави, за Меєром [4], є лише пiдсистемами спiльної свiтової полiтики. Вiдповiдно до цого, вони дедалi бiльше делегують свiй суверенiтет на користь об’єднання в наднацiональнi органiзацiї [5, c.89]. Теорiя свiтової системи Воллерстайна [6-8] теж заснована на концепцiї свiтової капiталiстичної економiки, що у Новий час поширилася по всiй планетi. Проте її iнте¶рацiя вiдбулася завдяки торговельним i виробничим взаємозв’язкам, причому нацiональнi держави були до деякої мiри насильно органiзованi в засновану на експлуатацiї триполюсну структуру: центр – напiвпериферiя – периферiя. Щоправда, Воллерстайн бачить у майбутньому соцiалiстичний свiтовий уряд, бо мiжнародний капiта-
Ä ÚÂÔ fl ıÓÚ¥‚ ·Ë Ó·„Ó‚ÓËÚË ¥Ì¯Û ˆ¥Í‡‚Û ‡ÌÓχΥ˛, ˘Ó ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ Ì‡Ï ÔÓÒÛÌÛÚËÒfl ‚ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ ÌÓÒڇθ„¥ÈÌÓ„Ó Í¥ÌÓ ÁÓÍÂχ ¥ Ô‡ÒÚ¥¯‡ Á‡„‡ÎÓÏ. ñfl ‡ÌÓχΥfl ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ Á Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌËÏ Ù¥Î¸ÏÓÏ «Ü‡ ڥ·» («Body çeat»), ÍÓÚËÈ Ì‡ ‰ÛÏÍÛ ·‡„‡Ú¸Óı ÍËÚËÍ¥‚ π ‚¥‰‰‡ÎÂÌËÏ ¥ÏÂÈÍÓÏ (ÔÂÂÓ·ÍÓ˛) Ú‡ÍËı ٥θϥ‚, flÍ «ãËÒÚÓÌÓ¯‡ Á‡‚Ê‰Ë ‰Á‚ÓÌËÚ¸ ‰‚¥˜¥» ‡·Ó «èÓ‰‚¥ÈÌ ÔÂÂÒÚ‡ıÛ‚‡ÌÌfl». (èËÒÛÚÌ¥È ¥ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ÌÂÏÓÊÎË‚ËÈ ‰Îfl ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓª ÍÓÌÒÚ‡Ú‡ˆ¥ª Ô·„¥‡Ú ‚¥‰ÓÏËı Ò˛ÊÂÚ¥‚ ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ π ı‡‡ÍÚÂÌËÏ ‰Îfl Ô‡ÒÚ¥¯Û.) ÄΠÁ‡ ÔÓÂÍÒÔÓÌÓ‚‡ÌËÏË ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËÏË ÔËÍÏÂÚ‡ÏË «Ü‡ ڥ·» Ì π ÌÓÒڇθ„¥ÈÌËÏ Ù¥Î¸ÏÓÏ, ÈÓ„Ó ÔÓ‰¥ª ÓÁ„ÓÚ‡˛Ú¸Òfl ‚ ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, Û Ì‚Â΢ÍÓÏÛ Ï¥ÒÚ˜ÍÛ Û îÎÓˉ¥, ÔÓ·ÎËÁÛ å‡flÏ¥. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ˆfl ÚÂıÌ¥˜Ì‡ ÒÛ˜‡ÒÌ¥ÒÚ¸ Û ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ì‡È·¥Î¸¯ ‰‚ÓÁ̇˜Ì‡: ·‡ÌÍ¥‚Ҹͥ ˜ÂÍË – ˆÂÈ ˜‡ÒÚÓ ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËÈ ‰Îfl Ì‡Ò Ì‡ÚflÍ – ̇·‡Ì¥ Î¥Ú‡ÏË ‚ ÒÚËÎ¥ ‡Ú-‰ÂÍÓ 30-ı ÓÍ¥‚, ˘Ó Ì ÏÓÊ Ì ÒÔÓ‚ÓÍÛ‚‡ÚË ÌÓÒڇθ„¥ÈÌËı ‡͈¥È (ÒÔ¯Û, ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, ˘Ó‰Ó «äËÚ‡ÈÒ¸ÍÓ„Ó Í‚‡Ú‡ÎÛ», ‡ ‚¥‰Ú‡Í ˘Ó‰Ó Ô‚ÌÓ„Ó ·¥Î¸¯ ‡θÌÓ„Ó ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÂÙÂÂÌÚ‡). éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, Ò‡Ï ÒÚËθ „Ë „ÓÎÓ‚ÌÓ„Ó „ÂÓfl ‰‚ÓÁ̇˜ÌËÈ: ǥθflÏ ï¸ÓÚ – ÌÓ‚‡ Í¥ÌÓÁ¥Í‡, ‡Î ‚ Ì¸Ó„Ó ÌÂχπ Ì¥˜Ó„Ó ÒԥθÌÓ„Ó ¥Á ÒÚËh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ГЕЙКО ШРАДЕР ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ, (ДЕ)ЦИВІЛІЗАЦІЯ І МОРАЛЬ
140
лiзм через власнi протирiччя приречений, зрештою, на поразку. Чи дiйсно нацiональна держава є минущою моделлю сучасности, як це описують згаданi вище теорiї? Розгляньмо дискусiю про змiну значення нацiональної держави в перебiгу ¶лобалiзацiї трохи докладнiше: нацiя є центральним поняттям, що позначає включення людини в полiтичну систему, котра завдяки диференцiацiї (включення «подiбних» i, вiдповiдно, виключення «iнших») створює когерентнiсть (взаємозалежнiсть). Андерсон [9, c.16-17] говорить про нацiональну державу як про «уявну спiльноту». Вiн вказує на її моральний фундамент, нацiональну iдентичнiсть: iмплiцитне припущення братерського єднання однакових iндивiдiв перебуває потойбiч фактичних розходжень i класових взаємозв’язкiв – створення горизонтальної солiдарности та довiри, а також привселюднi зусилля заради добробуту (well-being) «матерi-нацiї». Нацiональну державу Вальцер далi ототожнює [10] iз якiсним керуванням («good governance»), справедливим пануванням, на вiдмiну вiд деспотичної держави. Тiльки цей моральний фундамент може пояснити силу i довговiчнiсть концепцiї нацiональної держави, а подекуди й готовнiсть до жертв заради «батькiвщини». Бем’є
ÎÂÏ ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‡ÍÚÓ¥‚-ÒÛÔÂÁ¥ÓÍ – å‡Í‚¥Ì‡ ˜Ë, ̇‚¥Ú¸, ÑÊÂ͇ ç¥ÍÓÎÒÓ̇, – ÚӘ̥¯Â, ÈÓ„Ó ÔÂÒÓÌ‡Ê π ÒÛÏ¥¯¯˛ ÓÁÔ¥Á̇‚‡ÌËı ËÒ ªı̸Ӫ „Ë ¥Á ÔÓÔ‰̥ÏË Á‡Á͇ÏË, ˘Ó ‡ÒÓˆ¥˛˛Ú¸Òfl Ô‚‡ÊÌÓ Á ä·ÍÓÏ ¢ÂÈ·ÎÓÏ. éÒ¸ ÚÛÚ ¥ ‚ËÌË͇π ‚Ò ÚÂ Ê Ì‚ˇÁÌ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ‡ı‡ªÍË. ÉÎfl‰‡˜ Á‡‰ÛÏÛπÚ¸Òfl, ˜ÓÏÛ ˆfl ¥ÒÚÓ¥fl, fl͇ Ïӄ· · ‚¥‰·Û‚‡ÚËÒfl ‰Â Á‡‚„Ó‰ÌÓ, ÓÁ„ÓÚ‡πÚ¸Òfl ‚ χÎÂ̸ÍÓÏÛ Ï¥ÒÚ˜ÍÛ îÎÓˉË, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ªª ÒÛ˜‡ÒÌ¥ ÂÙÂÂ̈¥ª. óÂÂÁ Ô‚ÌËÈ ˜‡Ò ÔÓ˜Ë̇π¯ ÓÁÛÏ¥ÚË, ˘Ó ϥ҈ ‰¥ª ‚ËÍÓÌÛπ Íβ˜Ó‚Û ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÛ ÙÛÌ͈¥˛: ‚ÓÌÓ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ٥θÏÓ‚¥ Ì Á‡‰¥˛‚‡ÚË ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ Ò˄̇Υ‚ ¥ ÔËÍÏÂÚ, flÍ¥ ÏË ÏÓ„ÎË · ÔÓ‚’flÁ‡ÚË ¥Á ÒÛ˜‡ÒÌËÏ Ò‚¥ÚÓÏ, ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl – ¥Á ÈÓ„Ó ÚÂıÌ¥˜ÌËÏ ÒÔÓfl‰ÊÂÌÌflÏ ¥ ‡ÚÂÙ‡ÍÚ‡ÏË, ¥Á ÈÓ„Ó Ì‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ˛ (high rises), ¥Á ÛÒ¥Ï Ô‰ÏÂÚÌËÏ Ò‚¥ÚÓÏ Ô¥ÁÌ¸Ó„Ó Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ. éÚÓÊ, ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓ Ô‰ÏÂÚÌËÈ Ò‚¥Ú ÚÛÚ Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌËÈ ÔÓ‰Û͈¥π˛ 80-ı (̇ÔËÍ·‰, ‡‚ÚÓÏÓ·¥Î¥), ‡Î ÛÒ ‚ ̸ÓÏÛ ÔÓÚ‡È ‚·¯ÚÓ‚‡ÌÓ Ú‡Í, ‡·Ë ÔË„ÎÛ¯ËÚË ˆ¥ ·ÂÁÔÓÒ‰̥ ÓÁ̇ÍË ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË Ú‡ ‰‡ÚË ÁÏÓ„Û ÒÔËÈχÚË Ù¥Î¸Ï flÍ ÌÓÒڇθ„¥ÈÌËÈ Ú‚¥ – flÍ ÓÔÓ‚¥‰¸, ÍÓÚ‡ ÓÁ„ÓÚ‡πÚ¸Òfl ‚ Ì‚ËÁ̇˜ÂÌÓÏÛ ÌÓÒڇθ„¥ÈÌÓÏÛ ÏËÌÛÎÓÏÛ, Û ‚¥˜ÌËı 30-ı, Ú‡Í ·Ë ÏÓ‚ËÚË, ‰Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ ¥ÒÚÓ¥ª. åÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ÒËÏÔÚÓχh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
[11, c. 2-5] також пiдтверджує, що ця сила ¶рунтується на переважаючiй органiзацiйнiй спроможностi держави1. Донинi система суверенних нацiональних держав успiшно протистояла таким конкуруючим транснацiональним концепцiям, як панiсламiзм, таким мiжнародним органiзацiям, як ООН, Свiтовий Банк чи Мiжнародний Валютний Фонд, а також iдеям свiтового суспiльства. Саме мiжнароднi органiзацiї завдяки принциповi взаємного визнання надають своїм членам мiжнародної та нацiональної ле¶iтимности в особi мiжнародних представникiв нацiональних держав. Тому нацiональна держава мала найчастiше важливiше мiжнародне, анiж нацiональне значення. У контекстi мi¶рацiї iснує вiдповiднiсть патрiотизму i «дальнього» нацiоналiзму [12, c.165]2. На думку Робертсона [13], iдея нацiональної держави не втратила свого значення, а навпаки, була ¶лобалiзована. Багато авторiв писали про виникнення европейської нацiональної держави в новiтнiй час i про її моральнi коренi у французькiй революцiї. Тiсний нормативний зв’язок мiж поняттями нацiї i добробуту (well-being) перерiс вiдтак у сучасну державу благоденства, в якiй iснуюча в рамках громади (сiм’ї, сусiдства, села тощо) система вiдповiдальности й безпеки була перенесена на суспiльство,
Ú˘ÌËÏ, ˘Ó Ò‡Ï ÒÚËθ ÌÓÒڇθ„¥ÈÌÓ„Ó Í¥ÌÓ ÏÓÊ̇ ‚Ëfl‚ËÚË ÒÍ¥Á¸; ҸӄӉ̥ ‚¥Ì ÔÓÒÓÚÛπ ¥ ÍÓÎÓÌ¥ÁÛπ ̇‚¥Ú¸ Ú¥ ÏÓÚË‚Ë, flÍ¥ ̇ÎÂʇڸ ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚÓ‚¥, Ì¥·Ë Á flÍËıÓÒ¸ Ô˘ËÌ ÏË Ì ÏÓ„ÎË · ÁÓÒ‰ËÚËÒfl ̇ ‚·ÒÌÓÏÛ Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌ¥, flÍ Ì¥·Ë ÏË ‚Ú‡ÚËÎË Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÒÚ‚Ó˛‚‡ÚË ÂÒÚÂÚ˘̥ ÂÔÂÁÂÌÚ‡ˆ¥ª ‚·ÒÌÓ„Ó ‡ÍÚۇθÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û. ÄΠÍÓÎË ˆÂ È ÒÔ‡‚‰¥ Ú‡Í, ÚÓ‰¥ χÎÓ ·Ë ÈÚËÒfl ÔÓ ÒÛ‚ÓËÈ ‚ËÓÍ ‚·ÒÌ ÒÔÓÊË‚‡ˆ¸ÍÓÏÛ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÓ‚¥ – ‡·Ó ÔË̇ÈÏÌ¥ ÔÓ ÚË‚ÓÊÌËÈ ¥ Ô‡ÚÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ÒËÏÔÚÓÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, flÍ ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl ÌÂÁ‰‡ÚÌËÏ Ó·ıÓ‰ËÚËÒfl Á ˜‡ÒÓÏ Ú‡ ¥ÒÚÓ¥π˛. éÚÓÊ, Á‡‡Á ÏË ÔÓ‚ÂÌÂÏÓÒfl ‰Ó ÔËÚ‡ÌÌfl, ˜ÓÏÛ ÌÓÒڇθ„¥ÈÌ ͥÌÓ ¥ Ô‡ÒÚ¥¯ ÏÓÊ̇ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË flÍ ÓÍÂÏ¥ ˘Ó‰Ó ÒÚ‡Ëı ¥ÒÚÓ˘ÌËı Óχ̥‚ ‡·Ó ٥θϥ‚ ÙÓÏË. (ü · Ú‡ÍÓÊ ‚Íβ˜Ë‚ Û ˆÂ Ó·„Ó‚ÓÂÌÌfl ˜Û‰Ó‚ËÈ Á‡ÁÓÍ Î¥Ú‡ÚÛË, flÍËÏ, ̇ Ï¥È ÔÓ„Îfl‰, π ÓχÌË ß.ã.ÑÓÍÚÓÓ‚ – «êÂ∂Ú‡ÈÏ», flÍËÈ ÔÓ‚ÂÚ‡π Ì‡Ï ‡ÚÏÓÒÙÂÛ Ò‰ËÌË ÒÚÓ¥˜˜fl, Ú‡ «ãÛÌ ãÂÈÍ» («Loon Lake»), flÍËÈ ˜ËÌËÚ¸ Ú ҇Ï Á ̇¯ËÏË 30-ÏË. èÓÚÂ, Á ÏÓπª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ, ‚ÓÌË Î˯ ÁÓ‚Ì¥ ̇„‡‰Û˛Ú¸ ¥ÒÚÓ˘̥ ÓχÌË. ÑÓÍÚÓÓ‚ – ÒÂÈÓÁÌËÈ ÏËÚˆ¸ ¥ Ó‰ËÌ ¥Á ̘ËÒÎÂÌÌËı, ÔÓ-ÒÔ‡‚Ê̸ÓÏÛ Î¥‚Ó‡‰Ë͇θÌËı Óχ̥ÒÚ¥‚, flÍ¥ Ô‡ˆ˛˛Ú¸ ҸӄӉ̥. âÓÏÛ, ÔÓÚÂ, Ì Á‡¯ÍÓ‰ËÚ¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
тобто на державнi iнститути. Поряд iз збiльшенням свободи iндивiда, що визнають багато вчених полiтологiв, при моральному об¶рунтуваннi держави благоденства виникає одна дилема: процеси перекладання вiдповiдальности на державу послаблюють горизонтальну солiдарнiсть, нацiональне ми-почуття. Дiї в солiдарному спiвтовариствi сучасної держави i, вiдповiдно, надперевага «генералiзованої взаємности», за Салiнсом [14], протистоять iндивiдуальним перевагам короткострокової максимiзацiї успiху й у багатьох випадках призводять до утриманських настроїв, що встановленi теорiєю рацiонального вибору. Сучасна держава благоденства втрачає свiй фундамент: нацiональну iдентичнiсть. Занепад великих iдеологiй у перебiгу колапсу централiзованих економiк сприяє цьому процесовi. Крiм того, у багатьох країнах нацiональну iдентичнiсть ставлять пiд сумнiв з iншої причини: виниклi в постколонiальний перiод нацiональнi держави на противагу нацiональним державам старого свiту, особливо в країнах iз глибокими традицiями громадянського суспiльства, таких, як Францiя або Англiя, характеризуються поступовим розпадом нацiональної й етнiчної iдентичностей. Державнi кордони є радше полiтичними, анiж етнiчними ме-
ÍÓÌÒÚ‡Ú‡ˆ¥fl ÚÓ„Ó, ˘Ó ÈÓ„Ó ÓÔÓ‚¥‰¥ Ì ÒڥθÍË ÂÔÂÁÂÌÚÛ˛Ú¸ ̇¯Â ¥ÒÚÓ˘Ì ÏËÌÛÎÂ, ÒͥθÍË ‚¥‰Ú‚Ó˛˛Ú¸ ̇¯¥ ¥‰Âª ‡·Ó ÍÛθÚÛÌ¥ ÒÚÂÂÓÚËÔË ˆ¸Ó„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó.) äÛθÚÛ̇ ÔÓ‰Û͈¥fl ÁÌÓ‚Û Á‡ÌÛË·Òfl ‚ ̇¯ ‰Ûı ¥Á Ò‚Óªı ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı Ó·’πÍÚË‚‡ˆ¥È: ÏÓ̇‰Ë˜ÌËÈ ÒÛ·’πÍÚ ·¥Î¸¯Â Ì ÏÓÊ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó ÒÔÓ„Îfl‰‡ÚË Â‡Î¸ÌËÈ Ò‚¥Ú, ‡·Ë Á̇ÈÚË ‚ ̸ÓÏÛ ¯Û͇ÌÓ„Ó ÂÙÂÂÌÚ‡, ‡Î ÏÛÒËÚ¸, flÍ Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ Á Ô·ÚÓÌ¥‚Ò¸ÍÓ˛ Ô˜ÂÓ˛, ÒÚÂÊËÚË Á‡ ÏÂÌڇθÌËÏË ÔÓÂ͈¥flÏË ˆ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ Ì‡ Òڥ̇ı, Û flÍ¥ ‚¥Ì ‚ÚËÒÌÛÚËÈ. üÍ˘Ó ÚÛÚ ¥ ÏÓÊÎË‚ËÈ flÍËÈÒ¸ ‡ΥÁÏ, ÚÓ ˆÂ «Â‡Î¥ÁÏ», ÍÓÚËÈ ‚ËÌË͇π Á ÔË„ÓÎÓϯÂÌÌfl ‚¥‰ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl Ò‚Ó„Ó «Û‚’flÁÌÂÌÌfl» ¥ ‚¥‰ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÚÓ„Ó, ˘Ó Á ÚËı ˜Ë ¥Ì¯Ëı ÍÓÌÍÂÚÌËı Ô˘ËÌ ÏË Ô˘ÂÌ¥ ÓÁ¯ÛÍÛ‚‡ÚË ¥ÒÚÓ˘Ì ÏËÌÛΠ‚ Ò‰ӂˢ¥ ÔÓÔ-Ó·‡Á¥‚ ¥ ÒÚÂÂÓÚËÔ¥‚ ˆ¸Ó„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó, flÍ ҇Ï ÔÓ ÒÓ·¥ Á‡‚Ê‰Ë Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ̉ÓÒflÊÌËÏ. Ä ÚÂÔ fl ıÓÚ¥‚ ·Ë ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚‚‡Ê‡˛ ‰Û„Ó˛ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌÓ˛ ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍÓ˛ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ‡ ҇ϠÈÓ„Ó ÓÒÓ·ÎË‚ËÈ ÒÔÓÒ¥· ÔÓ‚Ó‰ÊÂÌÌfl Á ˜‡ÒÓÏ, ˘Ó ÈÓ„Ó ¥Ì¯¥ ÏÓ„ÎË · ̇Á‚‡ÚË «ÚÂÍÒÚۇθ̥ÒÚ˛» ‡·Ó «ecriture» (ÔËÒ¸ÏÓÏ), ‡Î flÍËÈ fl ‚‚‡Ê‡˛ Á‡ ÌÂÓ·ı¥‰Ì ӷ„Ó‚Ó˛‚‡ÚË, ‚ÊË‚‡˛˜Ë ÚÂÏ¥ÌË ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÚÂÓ¥ª ¯ËÁÓÙÂÌ¥ª. ïÓ˜Û ‚ËÔ‰ËÚË ‚Ò¥ ÏÓÊÎË‚¥ ÌÂ-
141
ФРЕДРІК ДЖЕЙМІСОН ПОСТМОДЕРНІЗМ І СУСПІЛЬСТВО СПОЖИВАННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
жами, а нацiональнi iдентичностi, як i етнiчностi, на думку Барта [15], – це конструкцiї, що можуть конкурувати одна з одною. Процеси етнiчности – це ознака особливо слабких нацiональних держав (я слiдом за Вебером називаю слабкими тi держави, якi не мають монополiї на владу)3. В низцi країн третього свiту i колишнiх соцiалiстичних країн Схiдної Европи нацiональна iдентичнiсть дуже слабка й уразлива, а потужний нацiоналiстичний символiзм (вiйськовi паради, святкування дат визволення тощо) не може приховати цiєї слабкости. Етнiчнi процеси можуть призвести до розпаду нацiональних держав на дрiбнiшi одиницi, що й трапилося в Югославiї i колишньому Совєцькому Союзi. Економiчна практика показує, що максимi вiльної торгiвлi, яка охоплює увесь свiт, i триполюснiй структурi (центр – напiвпериферiя – периферiя) протистоїть iнший напрямок розвитку економiки: утворення рiзноманiтних супранацiональних теренiв. Тут буржуазнi пiдходи вбачають пiдвищення ефективности та мiжнародної конкурентоспроможности, у той час як неомарксистський пiдхiд вбачає в пiвденнiй i схiднiй ре¶iональних кооперацiях i автаркiйному розвитковi можливiсть утворення проти-
ÔÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl Á ÔË‚Ó‰Û ÏÓ„Ó ‚ÊËÚÍÛ ˆ¸Ó„Ó ÒÎÓ‚‡: ‚ÓÌÓ Ì ‚ËÍÓÌÛ𠉥‡„ÌÓÒÚ˘ÌÓª ÙÛÌ͈¥ª, ÈÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl ‰ÂÒÍËÔÚË‚ÌÂ. ü ¥ ÒÔ‡‚‰¥ Ì ‰Ûχ˛, ˘Ó ıÚÓ-Ì·ۉ¸ ¥Á ̇ÈÁ̇˜Ì¥¯Ëı ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍËı ÏËÚˆ¥‚ – ÑÊÓÌ äÂȉÊ, ÑÊÓÌ Ö¯·Â¥, î¥Î¥Ô ëÓÎÎÂÒ, êÓ·ÂÚ Ç¥ÎÒÓÌ, Ö̉¥ ÇÓ„ÓÎ, ßÒχÂθ ꥉ, å‡ÈÍÎ ëÌÓ‚, ̇‚¥Ú¸ Ò‡Ï ëÂÏ˛ÂÎ ÅÂÍÍÂÚ – Û flÍÓÏÛÒ¸ ÒÂÌÒ¥ π ¯ËÁÓÙḀ͇̂ÏË. ç ȉÂÚ¸Òfl Ú‡ÍÓÊ ÔÓ ‰¥‡„ÌÓÁ ̇¯ÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚Û, ÈÓ„Ó ÍÛθÚÛ¥, ÈÓ„Ó ÔÂÒÓÌÓÎÓ„¥˜ÌËÏ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚflÏ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÈÓ„Ó ÏËÒÚˆڂÛ: fl „‡‰‡˛, ˘Ó ̇ ‡‰ÂÒÛ Ì‡¯Óª ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ÏÓÊÛÚ¸ ÔÓÎÛ̇ÚË Ì‡·‡„‡ÚÓ ÒÂÈÓÁÌ¥¯¥ Ó·‚ËÌÛ‚‡˜ÂÌÌfl, ‡Ì¥Ê Ú¥, flÍ¥ Ú‡Í Î„ÍÓ ÒÙÓÏÛ₇ÚË Á ÔÓ‰‡˜¥ ÔÓÔ-ÔÒËıÓÎÓ„¥ª. ü ̇‚¥Ú¸ Ì Ô‚ÂÌ, ˘Ó ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl ¯ËÁÓÙÂÌ¥ª, ̇ flÍ¥È fl Á·Ë‡˛Òfl ÚÛÚ Á‡ÒÌÓ‚Û‚‡ÚËÒfl – ÔÓ„Îfl‰, ˘Ó ‚ËÌËÍ Á‡‚‰flÍË Ù‡ÌˆÛÁ¸ÍÓÏÛ ÔÒËıӇ̇ΥÚËÍÓ‚¥ ܇ÍÓ‚¥ ã‡Í‡ÌÛ, – π ÚÓ˜ÌÓ˛ Á ÍΥ̥˜ÌÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ; ‡Î ‰Îfl ÏÓªı ˆ¥ÎÂÈ ˆÂ ‡Ì¥Ú¥¯ÍË Ì ‚‡ÊÎË‚Ó. éË„¥Ì‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ‰ÛÏÍË ã‡Í‡Ì‡ ‚ ˆ¥È „‡ÎÛÁ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ¯ËÁÓÙÂÌ¥˛ flÍ ¥ÁÌӂˉ ÏÓ‚ÌÓ„Ó ·ÂÁ·‰‰fl ¥ ÔÓ‚’flÁÛ‚‡ÚË ¯ËÁÓÙÂÌ¥˜ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ¥Á Ô‚ÌËÏ ÔÓ„Îfl‰ÓÏ Ì‡ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÏÓ‚ÌÓª ÍÓÏÔÂÚÂ̈¥ª – ÔÓˆÂÒ, flÍËÈ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌÓ˛ ÔÓ„‡ÎËÌÓ˛ Û ÙÓȉ¥‚Ò¸Í¥È ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl Á¥ÎÓª psyche. Ç¥Ì h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ГЕЙКО ШРАДЕР ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ, (ДЕ)ЦИВІЛІЗАЦІЯ І МОРАЛЬ
142
лежного центру влади стосовно старих iндустрiальних країн. З позицiї нацiональної економiчної полiтики економiчнi простори припускають усунення торгових бар’єрiв, обумовлених iснуванням кордонiв нацiональних держав (наприклад, спiльна митна, валютна, екологiчна полiтика, а також полiтика ринку працi тощо) i, як говорить теорiя мiжнародних взаємозв’язкiв, перенесення певних повноважень i прав нацiональної держави з рiвня держави на рiвень мiжнародних органiзацiй. Останнi прагнуть до унiфiкацiї низки нацiональних законiв, прав i обов’язкiв. Мета цих спроб полягає у створеннi певних iнтернацiональних просторiв iз спiльною полiтикою в економiчнiй i суспiльнiй сферах. Ідея таких мiжнародних просторiв не нова, i в повоєннiй iсторiї було багато економiчних об’єднань: ЕЕС, Европейська асоцiацiя вiльної торгiвлi, Асоцiацiя держав Пiвденно-схiдної Азiї, Органiзацiя африканської єдности, РЕВ або СНД (вони найчастiше були надуманими органiзацiями, але самовизначалися як спiвтовариства). Деякi з них вижили, деякi зникли пiсля розпаду соцiалiстичних економiк, а деяких поглинули iншi органiзацiї. Перспективою таких економiчних i полiтичних об’єднань є виникнення «супер-ринку» у якомусь певному ре¶iонi
‰ÓÒfl„‡π ˆ¸Ó„Ó, ÔÓÔÓÌÛ˛˜Ë Ì‡Ï Î¥Ì„‚¥ÒÚ˘ÌÛ ‚ÂÒ¥˛ Ö‰ËÔÓ‚Ó„Ó ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ, Á„¥‰ÌÓ Á flÍÓ˛ Ö‰ËÔÓ‚Â ÒÛÔÂÌËˆÚ‚Ó ÓÔËÒÛπÚ¸Òfl Ì ‚ ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥ª ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰‡-ÒÛÔÂÌË͇ ‚ ·ÓÓÚ¸·¥ Á‡ χÚÂËÌÒ¸ÍÛ Û‚‡„Û, ‡ ‡‰¯Â ‚ ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥ª, Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÛ‚‡Ì¥È ‡ÁÓÏ Á ßÏÂÌÂÏ Å‡Ú¸Í‡, – ·‡Ú¸Í¥‚Ò¸ÍËÈ ‡‚ÚÓËÚÂÚ ÓÁ„Îfl‰‡πÚ¸Òfl ÚÂÔ flÍ Ïӂ̇ ÙÛÌ͈¥fl. íÂ, ˘Ó ÏË ÚÛÚ ÔÓ‚ËÌÌ¥ Á‡Û‚‡ÊËÚË ‰Îfl ̇ÒÚÛÔÌÓ„Ó ‡Ì‡Î¥ÁÛ, ÚÓ ˆÂ ¥‰Âfl, ˘Ó ÔÒËıÓÁ, ¥ ÁÓÍÂχ ¯ËÁÓÙÂÌ¥fl, ÔÓÓ‰ÊÛ˛Ú¸Òfl Ì‚‰‡ÎËÏË ÒÔÓ·‡ÏË ‰ËÚËÌË Û‚¥ÈÚË ‚ ÒÙÂÛ ÏÓ‚Ë ¥ ÏÓ‚ÎÂÌÌfl. ôÓ‰Ó ÏÓ‚Ë, ÚÓ Î‡Í‡Ì¥‚Ò¸ÍÛ ÏÓ‰Âθ ҸӄӉ̥ ÏÓÊ̇ Á‡‡ıÛ‚‡ÚË ‰Ó ÓÚÓ‰ÓÍ҇θÌÓ-ÒÚÛÍÚۇΥÒÚÒ¸ÍËı. ñ¥ ÏÓ‰ÂÎ¥ Á‡ÒÌÓ‚‡Ì¥ ̇ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª Ῡ‚¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó Á̇ÍÛ, ˘Ó Ï‡π ‰‚¥ (‡, ÏÓÊÎË‚Ó, È ÚË) ÒÍ·‰Ó‚¥. á̇Í, ÒÎÓ‚Ó, ÚÂÍÒÚ ÚÛÚ Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ flÍ ‚¥‰ÌÓÒËÌË Ï¥Ê ÓÁ̇˜Û˛˜ËÏ – χÚÂ¥‡Î¸ÌËÏ Ó·’πÍÚÓÏ, Á‚ÛÍÓÏ ‡ÚËÍÛθӂ‡ÌÓ„Ó ÏÓ‚ÎÂÌÌfl, Ù‡ÍÚÛÓ˛ ÚÂÍÒÚÛ – ¥ ÓÁ̇˜Û‚‡ÌËÏ, Á̇˜ÂÌÌflÏ ˆ¸Ó„Ó Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÎÓ‚‡ ˜Ë χÚÂ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÚÂÍÒÚÛ. íÂÚ¥È ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ Á‡Á‚˘‡È ̇ÁË‚‡˛Ú¸ «ÂÙÂÂÌÚÓÏ» – ˆÂ «Â‡Î¸ÌËÈ» Ó·’πÍÚ Û «Â‡Î¸ÌÓÏÛ» Ò‚¥Ú¥, ‰Ó flÍÓ„Ó ‡‰ÂÒÓ‚‡ÌÓ ÁÌ‡Í (‡θ̇ Í¥¯Í‡ ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎflπÚ¸Òfl ÔÓÌflÚÚ˛ Í¥¯ÍË ˜Ë Á‚ÛÍÓ‚¥ «Í¥¯Í‡»). ÄΠÒÚÛÍÚۇΥÁÏÓ‚¥ Á‡„‡ÎÓÏ ÔËڇχÌ̇ ÚẨÂ̈¥fl Ú‡ÍÚÛ‚‡ÚË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
свiту. Основна складнiсть при створеннi i подальшому розширеннi таких просторiв полягає в тому, що полiтика ¶лобалiзацiї жадає вiд нацiональної держави координацiї певних, колись незалежних рiшень з iншими нацiональними державами i пiдпорядкування iнтересам спiвтовариства держав. Із соцiологiчної точки зору полiтика нових транснацiональних просторiв спрямована на вiдкриття i пiдтримку нових транснацiональних iдентичностей у рамках вiдповiдних економiчних просторiв за допомогою однакових прав i обов’язкiв, однакових особистих документiв, прапорiв i гiмнiв, єдиної валюти тощо. У перебiгу цього процесу утворення транснацiональної iдентичности поряд iз братами i сестрами певної спiльноти громадян i «чужими» виникає промiжна категорiя: «сусiда», що був колись чужим. Сусiди здобувають привiлейованi умови в численних економiчних i полiтичних галузях, у той час як чужi через новi правила оформлення вiзи i мiсця проживання, права притулку тощо залишаються «поза бортом». «Чужi, котрi прибувають сьогоднi й зостаються завтра» [16], вважалися в епоху премодерну пiдозрiлими та потенцiйно ворожими. В епоху модерну, як пiдтверджують чимало представникiв соцiальних наук [5, c.105-
ˆ˛ ÂÙÂÂ̈¥˛ flÍ Ò‚Ó„Ó Ó‰Û Ï¥Ú, ÓÚÓÊ Ì¥ıÚÓ ·¥Î¸¯Â Ì „Ó‚ÓËÚ¸ ÔÓ «Â‡Î¸Ì» Û Ú‡Í¥È ÒÔ¥‚ÒÚ‡‚Ì¥È Á Ô·ÌÓÏ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó„Ó Ú‡ Ó·’πÍÚË‚Ì¥È Ï‡ÌÂ¥. Ä ÓÚÊÂ, Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÁÌ‡Í Ò‡Ï ÔÓ ÒÓ·¥ ¥ ‰‚¥ ÈÓ„Ó ÒÍ·‰Ó‚¥. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ¥Ì¯‡ Ú˜¥fl ÒÚÛÍÚۇΥÁÏÛ ÔÓÎfl„‡Î‡ Û ÒÔÓ·¥ Ô¥‰¥‚‡ÚË ÒÚ‡Û ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ ÏÓ‚Ë flÍ Ì‡ÈÏÂÌÛ‚‡ÌÌfl (Ò͇ʥÏÓ, ÅÓ„ ‰‡Û‚‡‚ ĉ‡ÏÓ‚¥ ÏÓ‚Û, ‡·Ë ÚÓÈ ‰‡‚ ¥ÏÂ̇ Ú‚‡ËÌ‡Ï ¥ ÓÒÎËÌ‡Ï ‚ ‰ÂÏÒ¸ÍÓÏÛ Ò‡‰Û), ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛, ÍÓÚ‡ ÔËÔÛÒ͇π ÌÂÓÔÓÒ‰ÍÓ‚‡Ì ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl Ï¥Ê ÓÁ̇˜ÂÌÌflÏ ¥ ÓÁ̇˜Û‚‡ÌËÏ. üÍ˘Ó ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒfl ÒÚÛÍÚۇΥÒÚÒ¸ÍÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ, ÚÓ Â˜ÂÌÌfl Ì ԇˆ˛˛Ú¸ Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ: ÏË Ì Ô‚ӉËÏÓ ÓÍÂÏËı ÓÁ̇˜Â̸ ˜Ë ÒÎ¥‚, Á flÍËı ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl ˜ÂÌÌfl, Û ÔÎÓ˘ËÌÛ ªı ÓÁ̇˜‡˛˜Ëı ̇ ÓÒÌÓ‚¥ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ÒÔ¥‚ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl. åË Ú‡ÍË ˜ËÚ‡πÏÓ Â˜ÂÌÌfl ˆ¥ÎÍÓÏ, ¥ Á ‚Á‡πÏÓ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ÈÓ„Ó ÒÎ¥‚ ‡·Ó ÓÁ̇˜Â̸ ‚Ë‚Ó‰ËÏÓ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥¯Â Á̇˜ÂÌÌfl, ˘Ó ÓÔËÒÛπÚ¸Òfl flÍ «ÂÙÂÍÚ ÁÏ¥ÒÚÛ». éÁ̇˜Û‚‡ÌÂ, ̇‚¥Ú¸ ÍÓÎË ˆÂ ¥Î˛Á¥fl ‡·Ó Ï¥‡Ê ÓÁ̇˜Û‚‡ÌÓ„Ó ¥ Á̇˜ÂÌÌfl ‚Á‡„‡Î¥, fl‚Îflπ ÒÓ·Ó˛ ÂÙÂÍÚ, flÍËÈ ‚ËÌË͇π ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ‚Á‡πÏÓ‚¥‰ÌÓÒËÌ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËı ÓÁ̇˜Û‚‡ÌËı. ÇÒ ˆÂ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ Ì‡Ï ¥ÌÚÂÔÂÚÛ‚‡ÚË ¯ËÁÓÙÂÌ¥˛ flÍ ÓÁË‚ ‚¥‰ÌÓÒËÌ Ï¥Ê ÓÁ̇˜ÂÌÌflÏË. ᇠã‡Í‡ÌÓÏ, ‰ÓÒ‚¥‰ ÚÂÏÔӇθÌÓÒÚË, β‰Ò¸ÍÓ„Ó ˜‡ÒÛ, ÏËÌÛÎÓ„Ó, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
106;17;18], внаслiдок просторових i часових перемiн змiнилося сприйняття чужих: чужого сприймали поверхово, ввiчливо i¶норували [5, c.103-104]. Проте ця характеристика здається менi занадто одномiрною. Погроми меншостей, якi охопили увесь свiт у новiтнi та постмодернi часи, свiдчать самi за себе. Слiдом за Фуко я наведу доказ того, що кожна нацiя i кожен економiко-полiтичний простiр потребують не тiльки символiв спiльности, але й правил винятку, позаяк саме iнакшiсть надає вiдмiнностей i особливостей конкретнiй культурi. Тому цi простори виникають усерединi певних культурно-ре¶iональних кордонiв (християнсько-европейських, азiатських, панiсламських тощо). Водночас сприйняття дедалi бiльше звернене на внутрiшнiй простiр, тодi як зовнiшнiй простiр поступово зникає зi свiдомости людей, що знаходяться в цих кордонах. Представники соцiологiї розвитку обговорюють проблему «кiнця третього свiту» [19]. При цьому вони посилаються не тiльки на втрату великих теорiй розвитку сiмдесятих рокiв, але й на дедалi потужнiше витiснення третього свiту iз трансферних фiнансових потокiв, обмеження його доступу у внутрiшнi простори системи, позбавлення свiдомости учасника i видавлювання з перифе-
ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó, ԇϒflÚ¥, Á·ÂÂÊÂÌÌfl ÔÂÒÓ̇θÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ÛÔÓ‰Ó‚Ê Ï¥Òflˆ¥‚ ¥ ÓÍ¥‚ – ˆÂ ÂÍÁËÒÚÂ̈¥ÈÌ ‡·Ó Á‰Ó·ÛÚ Á‡‚‰flÍË ‰ÓÒ‚¥‰Ó‚¥ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ˜‡ÒÛ – fl‚Îflπ ÒÓ·Ó˛ Ô‚ÌËÈ ÂÙÂÍÚ ÏÓ‚Ë. ë‡Ï ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ ÏÓ‚¥ π ÙÓχ ÏËÌÛÎÓ„Ó (a past) ¥ ÙÓχ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó (a future), ‡ ˜ÂÌÌfl ÓÁ„ÓÚ‡πÚ¸Òfl ‚ ˜‡Ò¥, ÏË ÏÓÊÂÏÓ Ï‡ÚË ‰ÓÒ‚¥‰, flÍËÈ Á‰‡πÚ¸Òfl Ì‡Ï ÍÓÌÍÂÚÌËÏ ¥ ÊË‚ËÏ ‰ÓÒ‚¥‰ÓÏ ˜‡ÒÛ. ÄΠÓÒͥθÍË ¯ËÁÓÙÂÌ¥Í Ì ÁÌ‡π ˆ¸Ó„Ó Á‡ÒÓ·Û ÏÓ‚ÌÓª ‡ÚËÍÛÎflˆ¥ª, Û Ì¸Ó„Ó Ú‡ÍÓÊ ÌÂχπ ̇¯Ó„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û ˜‡ÒÓ‚Óª ·ÂÁÔ‚ÌÓÒÚË, ¥ ‚¥Ì Ô˘ÂÌËÈ ÔÂÂÊË‚‡ÚË ÔÓ‚ÚÓ˛‚‡ÌÛ ‡Á Û ‡Á ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸, Á flÍÓ˛ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ÏÓÏÂÌÚË ÈÓ„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó Ì ‚Ë͇ÁÛ˛Ú¸ ‡Ì¥ ̇ÈÏÂÌ¯Ó„Ó Á‚’flÁÍÛ, ¥ ̇ Ó·¥ª flÍÓª Ì ¥ÒÌÛπ χȷÛÚ̸ӄÓ, flÍ · ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ÒÓ·¥ Ûfl‚ËÚË. ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ¯ËÁÓÙÂÌ¥˜ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ – ˆÂ ‰ÓÒ‚¥‰ ¥ÁÓθӂ‡ÌËı, ÓÁ’π‰Ì‡ÌËı, ‰ËÒÍÂÚÌËı χÚÂ¥‡Î¸ÌËı ÓÁ̇˜Â̸, flÍ¥ Ì ‚‰‡ÒÚ¸Òfl Á‚’flÁ‡ÚË ‚ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÛ ÌËÁÍÛ. éÚÓÊ, ¯ËÁÓÙÂÌ¥Í Ì Á̇π ÔÓ ÔÂÒÓ̇θÌÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ Û Ì‡¯ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ÓÒͥθÍË Ì‡¯Â ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ̇¯Ó„Ó ÔÂÂÊË‚‡ÌÌfl ÒÚ‡ÎÓÒÚË «ü» («I») ¥ «‚·ÒÌÓ„Ó fl» («me») Û ˜‡Ò¥. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, Ә‚ˉÌÓ, ˘Ó ¯ËÁÓÙÂÌ¥Í ‚ÓÎÓ‰¥ÚËÏ ̇·‡„‡ÚÓ ¥ÌÚÂÌÒË‚Ì¥¯ËÏ, ‡Ì¥Ê ̇¯, ‰ÓÒ‚¥‰ÓÏ ·Û‰¸-
143
ФРЕДРІК ДЖЕЙМІСОН ПОСТМОДЕРНІЗМ І СУСПІЛЬСТВО СПОЖИВАННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
рiї за межi системи в стан iррелевантности. Також у етнологiї, науцi про зiткнення з «чужим», у процесi розвитку европейської етнологiї (Volkskunde) дедалi посилюється значення поняття «сусiда». Такi ре¶iональнi економiчнi i полiтичнi простори протистоять виникненню свiтового суспiльства, яке укладається iсторично, i, поряд iз спiвтовариствами держав i субнацiональними етнiчними процесами, породжують подальшу партикуляризацiю. З погляду полiтекономiї, вона може призвести до наступних перспектив: 1. До посилення суперництва мiж мiжнародними блоками, що призведе до виникнення нових обмежень (наприклад, захисних митниць або котирування). Сьогоднi ми можемо спостерiгати зростання меркантилiзму на транснацiональному рiвнi. Статистика торгiвлi показує, що торговельнi потоки в Европi i США перебувають переважно в рамках певного економiчного простору i менше – за його кордонами4, у той час як країни, що розвиваються, у своєму iмпортi й експортi орiєнтуються, як i колись, на iндустрiальнi країни. Проте, саме через пiдтримку ре¶iональної кооперацiї розпочинаються спроби змiни залежної економiчної структури країн, що розвиваються.
flÍÓ„Ó ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ‚ ˆ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, ÔÓÁ‡flÍ Ì‡¯Â ‚·ÒÌ ÒÛ˜‡ÒÌ Á‡‚Ê‰Ë π ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ¯Ë¯Ó„Ó Ì‡·ÓÛ ÔÓÂÍÚ¥‚, flÍ¥ ÁÏÛ¯Û˛Ú¸ Ì‡Ò ÒÚ‡‚ËÚËÒfl ‰Ó ÔˆÂÔÚË‚ÌÓ„Ó ÔÓÎfl ‚Ë·¥ÍÓ‚Ó. ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ÏË Ì ÒÔËÈχπÏÓ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥È Ò‚¥Ú ÔÓÒÚÓ flÍ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ Ì‰ËÙÂÂ̈¥ÈÓ‚‡ÌÛ ‚¥Á¥˛ (vision): ÏË Á‡‚Ê‰Ë ‚Úfl„ÌÛÚ¥ ‚ ÈÓ„Ó ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl, ÏË ÚÓÛπÏÓ ‚ ̸ÓÏÛ flÍ¥Ò¸ ÒÚÂÊÍË, Á‚ÂÚ‡˛˜Ë Û‚‡„Û Ì‡ ÚÓÈ ˜Ë ¥Ì¯ËÈ Ô‰ÏÂÚ ‡·Ó ÔÂÒÓÌÛ ÛÒ‰ËÌ¥ ̸ӄÓ. òËÁÓÙÂÌ¥Í, ÔÓÚÂ, Ì π Î˯ «Ì¥ÍËÏ» Û ÚÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ˘Ó ‚ Ì¸Ó„Ó ÌÂχπ Ì¥flÍÓª ÔÂÒÓ̇θÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË; ÓÍ¥Ï ˆ¸Ó„Ó, ‚¥Ì ·ÂÁ‰¥flθÌËÈ, ‡‰Ê χÚË ÔÓÂÍÚ – Á̇˜ËÚ¸ ·ÛÚË ÒÔÓÏÓÊÌËÏ Ô¥‰ÍÓflÚË Ò· ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌ˛, ·ÂÁÛÔËÌÌÓÏÛ ‚ ˜‡Ò¥. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ¯ËÁÓÙÂÌ¥Í Ô˘ÂÌËÈ Ì‡ Ò‚Ó„Ó Ó‰Û Ì‰ËÙÂÂ̈¥ÈÓ‚‡ÌÛ ‚¥Á¥˛ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ – ¥ ˆÂ ‡Ê Ì¥flÍ Ì ‡‰¥ÒÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰: ü ÔÂ͇ÒÌÓ Ô‡Ï’flÚ‡˛ ÚÓÈ ‰Â̸, ÍÓÎË ˆÂ Ú‡ÔËÎÓÒfl. åË ‚˪ı‡ÎË Á‡ Ï¥ÒÚÓ, ¥ fl Ô¥¯Î‡ ÔÓ„ÛÎflÚËÒfl, flÍ Á‚˘‡ÈÌÓ. ß ‡ÔÚÓÏ, ÍÓÎË fl ÔÓıӉ˷ ÔÓ‚Á ҥθҸÍÛ ¯ÍÓÎÛ, fl ÔÓ˜Û· Ô¥ÒÌ˛ ̥ψ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛: Û ‰¥ÚÂÈ ·Û‚ ÛÓÍ. ü ÁÛÔËÌË·Òfl, ˘Ó· ÔÓÒÎÛı‡ÚË, ¥ ˆ¥πª ÏËÚ¥ ÏÂÌ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ГЕЙКО ШРАДЕР ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ, (ДЕ)ЦИВІЛІЗАЦІЯ І МОРАЛЬ
144
2. До зростаючого напруження усерединi економiчних блокiв через розбiжнiсть iнтересiв, натиску влади, нерiвномiрного розподiлу добробуту й економiчної потуги, полiтичних або культурних вiдмiнностей i норм5. 3. До змiни системи свiтової ге¶емонiї як результату виникнення ре¶iоналiзованих полiтичних i економiчних просторiв, занепаду старого центру свiтової економiки i виникнення нового центру в азiатсько-тихоокеанському ре¶iонi [21]. Неолiберальнi економiсти пiдiгрiвають цi настрої, стверджуючи, що старим iндустрiальним країнам розвиток дорого обiйшовся, тодi як розкрадання i купiвля технологiй у перебiгу ¶лобалiзацiї дозволили новим iндустрiальним країнам (NIC’s) налагодити зв’язок iз Заходом i, завдяки низьким витратам на виробництво i розвиток, навiть випередити його. Пiдводячи пiдсумки дискусiї про значення нацiональної держави в перебiгу ¶лобалiзацiї економiки, культури i полiтики, я, погоджуючись iз ¢iдденсом [5, c.86,96], хотiв би констатувати: деякi аспекти нацiональної держави завдяки своєму зв’язковi з мiжнародною системою держав зберiгають значення i призводять до посилення нацiоналiстичних настроїв. Іншi аспекти нацiональної держави та її iдентичности втрачають свою силу в результатi суб-
ÓıÓÔËÎÓ ‰Ë‚Ì ÔÓ˜ÛÚÚfl, flÍ ‚‡ÊÍÓ ÓÔËÒ‡ÚË, ‡Î ÒıÓÊ ̇ ÚÂ, flÍ fl Ú‡Í ‰Ó·Â ÒÔ¥Á̇· Ô¥ÁÌ¥¯Â – ÚË‚ÓÊÌ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ̇θÌÓÒÚË. åÂÌ¥ Á‰‡ÎÓÒfl, ˘Ó fl ·¥Î¸¯Â Ì ‚Ô¥Á̇˛ ˆ¥πª ¯ÍÓÎË, ‚Ó̇ ÔÂÂÚ‚ÓË·Òfl ‚ flÍËÈÒ¸ ͇ÁÂχÚ; ÒÔ¥‚‡˛˜¥ ‰¥ÚË ·ÛÎË ‚’flÁÌflÏË, ÍÓÚËı ÁÏÛ¯Û‚‡ÎË ÒÔ¥‚‡ÚË. ìÒ ·ÛÎÓ Ú‡Í, ̇˜Â·ÚÓ ¯ÍÓ· ¥ ‰ËÚfl˜‡ Ô¥ÒÂ̸͇ ‚¥‰ÓÍÂÏËÎËÒfl ‚¥‰ ¯ÚË Ò‚¥ÚÛ. ì ÚÓÈ Ò‡Ï ˜‡Ò Ï¥È ÔÓ„Îfl‰ ·Û‚ ÒÔflÏÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ÔÓΠԯÂÌˈ¥, ͇˛ flÍÓ„Ó fl Ì Ïӄ· ÔÓ·‡˜ËÚË. ñfl ·ÂÁÏÂÊ̇ ÊÓ‚Ú‡ ÔÓ‚ÂıÌfl Òflfl· ‚ flÒ͇‚ÓÏÛ ÒÓÌfl˜ÌÓÏÛ Ò‚¥ÚÎ¥, ‚Ó̇ flÍËÏÓÒ¸ ˜ËÌÓÏ ÔÓ‚’flÁÛ‚‡Î‡Òfl Á¥ ÒÔ¥‚ÓÏ ‰¥ÚÂÈ, Û‚’flÁÌÂÌËı Û ¯ÍÓÎ¥-͇ÁÂχڥ Á „·‰ÍÓ„Ó Í‡ÏÂÌ˛. ÇÒ ˆÂ ‚ËÍÎË͇ÎÓ ‚ ÏÂÌ ڇÍ ÒËθÌ Á‡ÌÂÔÓÍÓπÌÌfl, ˘Ó fl ÓÁÔ·͇·Òfl. ü ÔË·¥„· ‰Ó‰ÓÏÛ, Û Ì‡¯ Ò‡‰, ¥ ÔÓ˜‡Î‡ ·‡‚ËÚËÒfl, ˘Ó· «ÁÏÛÒËÚË Â˜¥ Á‰‡‚‡ÚËÒfl Ú‡ÍËÏË Ê, flÍ Á‡‚ʉ˻, ÚÓ·ÚÓ ˘Ó· ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl ‰Ó ‡θÌÓÒÚË. ñ ·Û· Ô¯‡ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
нацiональних (етнiчних) процесiв, супранацiональних процесiв (заохочення i виникнення транснацiональних економiчних i полiтичних просторiв) та системних процесiв у державi благоденства. Нацiональна держава базується на моральних засадах (iдентичностi нацiональної держави), що руйнуються зсередини внаслiдок усвiдомлення вiдмiнности, зникнення горизонтальної солiдарности й перегляду ле¶iтимности панування, що ззовнi супроводжується виникненням супранацiональних iдентичностей i життєвих стилiв, а також мiжнародних iнститутiв. Норберт Елiас [22-24] описує суспiльний цивiлiзацiйний процес як зменшення iндивiдуальної влади i зовнiшнього контролю (примусу) за допомогою створення монополiї на насильство i самоконтролю. З об’єднанням у великi просторовi утворення виникають новi iнститути i запановує внутрiшнiй лад. У той час як у внутрiшньому просторi насильство спричиняє негативнi санкцiї, ззовнi воно можливе i найчастiше навiть зростає в iнтересах нацiональної держави. Інтерпретацiя Елiаса завершується на рiвнi нацiональної держави. У зв’язку iз зменшенням в перебiгу ¶лобалiзацiї значення нацiональної держави як комбiнованої територiальної, полiтичної, соцiальної, економiчної та вiй-
ÔÓfl‚‡ ÚËı ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚, flÍ¥ Á‡‚Ê‰Ë ·ÛÎË ÔËÒÛÚÌ¥ ‚ Ô¥ÁÌ¥¯Ëı ‚¥‰˜ÛÚÚflı ¥Â‡Î¸ÌÓÒÚË (unreality): ·ÂÁÏÂÊÌ¥ Ù¥„ÛË, ÒflÈ‚Ó, ÎËÒÍ ¥ „·‰Í¥ÒÚ¸ χÚÂ¥‡Î¸ÌËı ˜ÂÈ. (å‡∂‡ËÚ‡ ë¯Âπ, «Ä‚ÚÓ·¥Ó„‡Ù¥fl ‰¥‚˜ËÌÍË-¯ËÁÓÙḀ͇̂»)
á‚ÂÌ¥Ú¸ Û‚‡„Û Ì‡ ÚÂ, ˘Ó ÔË ÓÁË‚¥ ÚÂÏÔӇθÌÓª ·ÂÁÔ‚ÌÓÒÚË ‰ÓÒ‚¥‰ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÒÚ‡π ÌÂÔ·ÓÌÓ, ̇‰ÔËÓ‰ÌÓ ÊË‚ËÏ ¥ «Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËÏ»: Ò‚¥Ú ‚¥‰ÍË‚‡πÚ¸Òfl ¯ËÁÓÙÂÌ¥ÍÛ Á χÍÒËχθÌÓ˛ ¥ÌÚÂÌÒË‚Ì¥ÒÚ˛, ‚¥Ì ÌÂÒ ‚ ÒÓ·¥ Á‡fl‰ ‡ÙÂÍÚÛ, flÍËÈ „Ó‰¥ ‚ËÚÎÛχ˜ËÚË ¥ flÍËÈ ‰ÓÏ¥ÌÛπ, ‚¥Ì Òflπ Á „‡Î˛ˆË̇ÚÓÌÓ˛ ÒËÎÓ˛. ÄΠÚÂ, ˘Ó ÏÓ„ÎÓ · ‚ˉ‡ÚËÒfl Ì‡Ï ÔË‚‡·ÎË‚ËÏ ‰ÓÒ‚¥‰ÓÏ – ̇Ò˘ÂÌ¥¯¥ ÔˆÂÔˆ¥ª, Î¥·¥‰Ë̇θ̇ ‡·Ó „‡Î˛ˆË̇ÚÓ̇ ¥ÌÚÂÌÒË٥͇ˆ¥fl ̇¯Ó„Ó, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ·Û‰ÂÌÌÓ„Ó ¥ Á‚˘ÌÓ„Ó ÓÚÓ˜ÂÌÌfl – ‚¥‰˜Û‚‡πÚ¸Òfl ÚÛÚ ÛÚ‡ÚÓ˛, «Ì‡θ̥ÒÚ˛». åÂÌ¥ · ıÓÚ¥ÎÓÒfl ÚӘ̥¯Â ÔÓ‡ÚËÍÛ₇ÚË ÚÓÈ ¯Îflı, ‰Â ¥ÁÓθӂ‡Ì ÓÁ̇˜ÂÌÌfl ÒÚ‡π ‰Â‰‡Î¥ χÚÂ¥‡Î¸Ì¥¯ËÏ – ‡·Ó, ˘Â ͇˘Â, ·ÛÍ‚‡Î¸Ì¥¯ËÏ (literal) – ‰Â‰‡Î¥ Ê‚‡‚¥¯ËÏ Û ÒÂÌÒÓÌÓÏÛ Ô·̥, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ˜Ë π ˆÂÈ ÌÓ‚ËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ÔË‚‡·ÎË‚ËÏ, ˜Ë ʇı‡˛˜ËÏ. åË ÏÓÊÂÏÓ Ì‡Ú‡ÔËÚË Ì‡ ÔÓ‰¥·Ì¥ fl‚ˢ‡ ‚ ÏÓ‚¥: ÚÂ, ˘Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ськової єдности, у його тiсному зв’язку з монополiєю на насильство i внутрiшню мораль постає питання про те, що при цiй змiнi вiдбувається iз монополiєю на насильство i з мораллю. Чи є якiсь свiдчення про виникнення ¶лобальної етики чесноти, вiдповiдно до якої усi люди стають братами i сестрами? Чи настiльки ми цивiлiзованi (або морально ре¶ламентованi), щоб вiдмовитися вiд насильства щодо чужого, щодо потенцiйних ворогiв? Чи ми такi варвари, що для нас нещодавно спроектованi i виникаючi транснацiональнi кордони означають новi межi мiж внутрiшньою i зовнiшньою мораллю? Щоб усунути проблеми щодо семантики поняття «мораль», я хотiв би функцiонально позначити мораль як iнтерналiзований принцип керування, який пiддає егоїстичну дiю певним обмеженням на користь громадського життя6. Проте, на думку Гомана [26], конвенцiйнi форми моралi, заснованi на вiрi, авторитетi та страху перед покаранням (у цьому чи потойбiчному свiтi), замiнилися формами постконвенцiйної моралi, заснованими на сповiдуваному iнтерсуб’єктивно «переконаннi в дiєвостi норм» або на очiкуваннi, що норми в будь-який момент будуть об¶рунтовано узаконенi. Таким чином, кантова етика чесноти замiнена етикою розсудливости, котра
¯ËÁÓÙÂÌ¥˜Ì ÓÁ˘ÂÔÎÂÌÌfl ÏÓ‚Ë ÔÓÓ·Îflπ Á ÓÍÂÏËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÔÂÂÓ¥πÌÚÛ‚‡ÌÌfl ÒÛ·’πÍÚ‡ ‡·Ó ÚÓ„Ó, ıÚÓ ˆ¥ ÒÎÓ‚‡ ÔÓÏÓ‚Îflπ, ̇ ·ÛÍ‚‡Î¥ÁÓ‚‡Ì ÒÔËÈÌflÚÚfl. ä¥Ï ÚÓ„Ó, Û ÌÓχθÌÓÏÛ ÏÓ‚ÎÂÌÌ¥ Í¥Á¸ χÚÂ¥‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ÒÎ¥‚ (ªıÌ¥ ‰Ë‚Ì¥ Á‚ÛÍË ¥ ̇fl‚Ì¥ÒÚ¸ Û ‰ÛÍÓ‚‡ÌÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥, ÚÂÏ· ÏÓ„Ó „ÓÎÓÒÛ ¥ ÈÓ„Ó ÓÒÓ·ÎË‚ËÈ ‡ÍˆÂÌÚ ÚÓ˘Ó) ÏË Ì‡Ï‡„‡πÏÓÒfl ÔÓ·‡˜ËÚË ªıÌπ Á̇˜ÂÌÌfl. äÓÎË Á̇˜ÂÌÌfl Á‡„Û·ÎÂÌÂ, χÚÂ¥‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ÒÎ¥‚ ÒÚ‡π Ó·ÒÂÒË‚ÌÓ˛, flÍ Û ÚÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ, ÍÓÎË ‰¥ÚË ÁÌÓ‚Û ¥ ÁÌÓ‚Û ÔÓ‚ÚÓ˛˛Ú¸ Ú ҇Ï ÒÎÓ‚Ó, ÔÓÍË ÈÓ„Ó ÒÂÌÒ Ì „Û·ËÚ¸Òfl ¥ ‚ÓÌÓ Ì ÒÚ‡π ÌÂÁ·‡„ÌÂÌÌËÏ Ô¥ÒÌÂÒÔ¥‚ÓÏ. üÍ˘Ó ÔÓ‚’flÁ‡ÚË ˆÂ Á ̇¯ËÏ ÔÓÔÂÂ‰Ì¥Ï ‡Ì‡Î¥ÁÓÏ, ÓÁ̇˜ÂÌÌfl, flÍ ‚Ú‡ÚËÎÓ Ò‚Ó˛ ÓÁ̇˜Û‚‡Ì¥ÒÚ¸, ÚËÏ Ò‡ÏËÏ ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ‚ Ô‚ÌËÈ Ó·‡Á. ñÂÈ ‰Ó‚„ËÈ ‚¥‰ÒÚÛÔ ¥Á ÔË‚Ó‰Û ¯ËÁÓÙÂÌ¥ª ‰ÓÁ‚ÓÎË‚ Ì‡Ï ‰Ó‰‡ÚË ˘Â Ó‰ÌÛ ÚÂχÚ˘ÌÛ Ó‰ËÌˈ˛, ‰Ó flÍÓª ÏË Ì ÏÓ„ÎË Á‚ÂÌÛÚËÒfl ‚ ÔÓÔ‰̸ÓÏÛ ‡Ì‡Î¥Á¥ – flÍÓÚ, Ò‡Ï ˜‡Ò. íÓÏÛ ÚÂÔ ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ Ô‚ÂÒÚË Ì‡¯Â Ó·„Ó‚ÓÂÌÌfl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ ‚¥‰ ‚¥ÁۇθÌËı ÏËÒÚˆڂ ‰Ó ÚÂÏÔӇθÌËı – ‰Ó ÏÛÁËÍË, ÔÓÂÁ¥ª Ú‡ ‰ÂflÍËı ÚËÔ¥‚ ÓÔÓ‚¥‰ÌËı ÚÂÍÒÚ¥‚, Ò͇ʥÏÓ ÚÂÍÒÚ¥‚ ÅÂÍÍÂÚ‡. äÓÊÂÌ, ıÚÓ ÒÎÛı‡‚ ÏÛÁËÍÛ ÑÊÓ̇ äÂȉʇ, Ï¥„ ̇·ÛÚË ‰ÓÒ‚¥‰Û, ÔÓ‰¥·ÌÓ„Ó ‰Ó ÚÓ„Ó, flÍËÈ ÏË Ú¥Î¸ÍË-ÌÓ ÓÔËÒ‡ÎË: ÙÛÒ-
145
ФРЕДРІК ДЖЕЙМІСОН ПОСТМОДЕРНІЗМ І СУСПІЛЬСТВО СПОЖИВАННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¶рунтується на рефлексiї, дискурсi та розумiннi [27], а не на колективних неперевiрених вказiвках до дiї. Новi пiдходи економiчної соцiологiї доводять, що анi нормативно узаконена вiльна гра ринку a la Hayek, анi державне втручання не є суспiльним принципом керування, достатнiм для функцiонування якогось суспiльства [28], важлива лише постконвенцiйна мораль як вказiвка до iндивiдуальної i колективної дiї. 2. ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ, ПОСТМОДЕРН І МОРАЛЬ Якщо лише, як стверджувалося спочатку, процеси ¶лобалiзацiї нищать нацiональну iдентичнiсть у нацiональнiй державi, її внутрiшню мораль, а, отже, монополiю на насильство, передi мною постає питання – якi наслiдки матимуть цi тенденцiї розвитку. Я хочу запропонувати три можливих сценарiї. 1. Перший сценарiй припускає перенесення контролю з рiвня нацiональної держави на рiвень мiжнародних органiзацiй i союзiв. Проте, я уже зазначав, що цей сценарiй малоймовiрний, бо для дiєздатности мiжнародних i транснацiональних органiзацiй потрiбен консенсус їх нацiональних представникiв. Через конфлiкт iнтересiв бiль-
Ú‡ˆ¥fl ¥ ·ÂÁ̇‰¥fl – ÔÓÒÎÛıÓ‚Û‚‡ÌÌfl ÓÍÂÏÓ„Ó ‡ÍÓ‰Û ‡·Ó ÌÓÚË, Á‡ flÍËÏË Ì‡ÒÚ‡π Ú˯‡, ̇ÒڥθÍË ÚË‚‡Î‡, ˘Ó ԇϒflÚ¸ Ì ÏÓÊ ‚ÚËχÚË ÔÓÔÂÂ‰Ì¥È Á‚ÛÍ, ÏÓ‚˜‡ÌÌfl, Ô˘ÂÌ ̇ Á‡·ÛÚÚfl ÌÓ‚ËÏ ‰Ë‚ÌËÏ ÒÓÌÓÌËÏ ÍÓÏÔÎÂÍÒÓÏ, ÍÓÚËÈ ¥ Ò‡Ï Á‡ ÏËÚ¸ ÁÌË͇π. ñÂÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ÏÓÊ ·ÛÚË ÔÓ¥Î˛ÒÚÓ‚‡ÌËÈ ·‡„‡Ú¸Ï‡ ÙÓχÏË ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÍÛθÚÛÌÓª ÔÓ‰Û͈¥ª. ü ‚Ë·‡‚ ÚÂÍÒÚ Ó‰ÌÓ„Ó ÏÓÎÓ‰Ó„Ó ÔÓÂÚ‡, ÔÓ˜‡ÒÚË ÚÓÏÛ, ˘Ó «¯ÍÓ·» ‡·Ó «„ÛÔ‡», ‰Ó flÍÓª ‚¥Ì ̇ÎÂÊËÚ¸, ‚¥‰Óχ flÍ «¯ÍÓ· ÏÓ‚Ë», ÁÓ·Ë· ˜ËχÎÓ Ì‡ ¯ÎflıÛ ÓÒ‚ÓπÌÌfl ‰ÓÒ‚¥‰Û ÚÂÏÔӇθÌÓª ÔÂÂË‚˜‡ÒÚÓÒÚË, ‰ÓÒ‚¥‰Û, ÓÔËÒ‡ÌÓ„Ó ÚÛÚ Û ÚÂϥ̇ı ¯ËÁÓÙÂÌ¥˜ÌÓª ÏÓ‚Ë, ˆÂÌڇθÌÓ„Ó ‚ ªıÌ¥ı Ῡ‚¥ÒÚ˘ÌËı ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚ‡ı ¥ flÍËÈ ‚ÓÌË ÔÓÁ̇˜‡˛Ú¸ flÍ «Ìӂ ˜ÂÌÌfl». ñ ‚¥¯ Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ «äËڇȻ ÅÓ·‡ èÂÂθχ̇ (ÈÓ„Ó ÏÓÊ̇ Á̇ÈÚË ‚ ÈÓ„Ó Ì‰‡‚̸ÓÏÛ Á·¥ÌËÍÛ «Primer», ÓÔÛ·Î¥ÍÓ‚‡ÌÓÏÛ ‚ˉ‡‚ÌˈڂÓÏ This Press Û ÅÂÍÎ¥, ä‡Î¥ÙÓÌ¥fl): åË Ï¯͇πÏÓ ‚ ÚÂÚ¸ÓÏÛ ‚¥‰ ÒÓ̈fl Ò‚¥Ú¥. çÓÏ ÚË. ç¥ıÚÓ Ì ͇Ê ̇Ï, ˘Ó Ó·ËÚË. ã˛‰Ë, flÍ¥ ‚˜ËÎË Ì‡Ò ‡ıÛ‚‡ÚË, ·ÛÎË ‰ÛÊ ‰Ó·¥. á‡‚Ê‰Ë ÔÓ‡ ÈÚË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ГЕЙКО ШРАДЕР ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ, (ДЕ)ЦИВІЛІЗАЦІЯ І МОРАЛЬ
146
шiсть далекосяжних планiв грузне у мiнiмальних поступках або в збереженi статус-кво. 2. Другий сценарiй полягає в тому, що пiдрив державної монополiї на насильство пiдвищує небезпека вiйни – вiйни не стiльки мiж нацiональними державами, скiльки усерединi нацiональних держав. Насильство може виявитись у формi не «цивiлiзованих» свiтових воєн, а «варварських» громадянських. Останнi десятилiття багатi такими прикладами, навiть у «цивiлiзованiй» Европi7. Інша лiнiя потенцiйних конфлiктiв – це, звичайно ж, новi зовнiшнi кордони ре¶iональних просторiв. Саме тут виникає потенцiал торговельних вiйн мiж економiчними блоками. Прикладом цього є економiко-полiтичне протистояння мiж США i Японiєю, iнший приклад – намiри ЕС створити митницi проти неекологiчної дешевої продукцiї, що надходить iз країн, якi розвиваються. Безумовно, iснування ЕС – це також виклик США. Цi ре¶iони мають рiзну економiчну структуру i їхнi iнтереси рiзняться (економiчний простiр ЕС, на вiдмiну вiд економiчного простору США, сильно залежить вiд експорту), що може призвести до полiтики протекцiонiзму з боку США i торгової вiйни. 3. Можливiсть повстання третього свiту проти iндустрiальних країн стала темою науково-фантастичного
üÍ˘Ó ÎÎπ ‰Ó˘, Û ‚‡Ò 𠂇¯‡ Ô‡‡ÒÓÎfl ‡·Ó ªª ÌÂχπ. Ç¥Ú Á‰Û‚‡π Á ‚‡Ò ͇ÔÂβı‡. Ä ÓÒ¸ ¥ ÒÓ̈ ÒıÓ‰ËÚ¸. ü ‚ÓÎ¥‚ ·Ë, ˘Ó· ÁÓ¥ Ì ·ÛÎË ÔÓÒ‰ÌËÍÓÏ Ï¥Ê Ì‡ÏË, ü ‚ÓÎ¥‚ ·Ë, ˘Ó· ÏË ÛÒ ӷËÎË Ò‡Ï¥. Å¥ÊË ÔÂÂ‰Û ‚·ÒÌÓª ڥ̥. ëÂÒÚ‡, ÍÓÚ‡ ÔË̇ÈÏÌ¥ ‡Á Û ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ ÔӉ˂ËÚ¸Òfl ̇ ÌÂ·Ó – „‡Ì‡ ÒÂÒÚ‡. ã‡Ì‰¯‡ÙÚ ·Ûflπ χ¯Ë̇ÏË. èÓÚfl„ ‚¥‰‚ÓÁËÚ¸ Ú· ÚÛ‰Ë, ÍÛ‰Ë ‚¥Ì ÔflÏÛπ. åÓÒÚË, Ï¥Ê ÌËÏË – ‚Ó‰‡. ã˛‰Ë, ˘Ó ˜‚‡Î‡˛Ú¸ ÛÁ‰Ó‚Ê ÌÂÒ̘ͥÂÌÌËı ·ÂÚÓÌÌËı ÒÏÛ„, ‚ÓÌË ÔflÏÛ˛Ú¸ ‰Ó Υڇ͇. ç Á‡·Û‰¸, ̇ ˘Ó ÒıÓÊ¥ Ú‚Óª ˜Â‚ËÍË ¥ ͇ÔÂβı, ÍÓÎË Ú· ̥‰Â Ì ÏÓÊ̇ ·Û‰Â Á̇ÈÚË. 燂¥Ú¸ ÒÎÓ‚‡, flÍ¥ ÔÎË‚ÛÚ¸ Û ÔÓ‚¥Ú¥, ‚¥‰Íˉ‡˛Ú¸ ·Î‡ÍËÚÌÛ Ú¥Ì¸. äÓÎË ˘ÓÒ¸ ÔËÔ‡‰‡π Ì‡Ï ‰Ó ÒχÍÛ, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
фiльму «Великий похiд». Цей фiльм починається з епiзодiв мi¶рацiї з Африки у Пiвденну Европу через голод i безробiття, а закiнчується сценами погромiв мi¶рантiв европейськими збройними силами з метою захисту кордонiв i добробуту вiд приїжджих. Варiацiєю на цю тему стала висловлена Гантiн¶тоном [20] гiпотеза про «зiткнення культур» («clash of civilisations»). У той час як у перiод холодної вiйни – такий його ар¶умент – межа мiж внутрiшньою i зовнiшньою мораллю i грань вiдмови вiд насильства пролягала уздовж кордонiв, якi роздiляли iдеологiчнi блоки (на Заходi вона знайшла вираз у гаслi «Свобода проти комунiзму», а на Сходi – «Комунiтаризм проти де¶радацiї»), i припускала вiйну за цi цiнностi, то зараз цiєї поляризацiї немає. Щоправда, Гантiн¶тон визнає ще одну небезпеку: iслам, котрий має змогу об’єднатися з конфуцiанством проти християнської культури. Гантiн¶тон доводить, що культури утворять найвищий рiвень спiльної iдентичности. У рiзницi культур, в усвiдомленнi цiєї дедалi зростаючої рiзницi, у релiгiйному фундаменталiзмi, iндi¶енiзацiї елiти (звертаннi до власної культури замiсть орiєнтацiї на Захiд), глибокому укорiненнi культурної iдентичности й дедалi помiтнiшому економiчному ре¶iоналiзмi, який куль-
ÏË Á’ª‰‡πÏÓ ÈÓ„Ó. 臉‡π ÎËÒÚfl. á‡Û‚‡Ê ˆÂ. á·Ë‡È ÔÓÚ¥·Ì¥ ˜¥. çÛ, Á‰Ó„‡‰‡ÈÒfl, ˘Ó? ôÓ? ü ‚Ë‚˜Ë‚Òfl „Ó‚ÓËÚË. èÂ͇ÒÌÓ. íÓÈ, ˜Ëπ ӷ΢˜fl ̉ÓÒÍÓ̇ÎÂ, ‚Ë·Ûı‡π ÒθÓÁ‡ÏË. ÇÓ̇ Ô‡‰‡Î‡, ‡Î ˘Ó ˆfl Îflθ͇ ÁÓ·ËÚË Ïӄ·? 祘ӄÓ. â‰Ë ÒÔ‡ÚË. íË ÔÂ͇ÒÌÓ ‚Ë„Îfl‰‡π¯ Û ¯ÓÚ‡ı. ß Ô‡ÔÓ ‰Ë‚ËÚ¸Òfl Ú‡Í Ò‡ÏÓ ÔÂ͇ÒÌÓ. ìÒ¥ ÏËÎÛ˛Ú¸Òfl ‚Ë·Ûı‡ÏË. ó‡Ò ‚ÒÚ‡‚‡ÚË. ÄΠ͇˘Â Á‚ËÍÌÛÚË ‰Ó ÒÌӂˉ¥Ì¸.
ïÚÓÒ¸ ÏÓÊ Á‡Ô˜ËÚË, ˘Ó ˆÂ Ì ÁÓ‚Ò¥Ï ¯ËÁÓÙÂÌ¥˜Ì ÔËÒ¸ÏÓ Û ÍΥ̥˜ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥; ڂ‰ÊÂÌÌfl, ˘Ó ˆ¥ ˜ÂÌÌfl π Ô·‚‡˛˜¥ χÚÂ¥‡Î¸Ì¥ ÓÁ̇˜ÂÌÌfl, Á flÍËı ‚ËÔ‡Û‚‡ÎÓÒfl ÓÁ̇˜Û‚‡ÌÂ, Á‰‡πÚ¸Òfl Ì ˆ¥ÎÍÓÏ ÚÓ˜ÌËÏ. ëÔ‡‚‰¥, ÚÛÚ ‰‡πÚ¸Òfl ‚Á̇ÍË Ô‚ÌËÈ Ó·¥È Á̇˜ÂÌÌfl (some global meaning). í¥π˛ Ï¥Ó˛, flÍÓ˛ ˆÂÈ ÚÂÍÒÚ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
турно iдеологiзується, i полягає небезпека цього конфлiкту. Гiпотезу Гантiн¶тона заперечили багато авторiв. Я подiляю точку зору Гартмана [29], що метакультура через структурну гетерогеннiсть країн, що розвиваються, не може бути перемiнною для об’єднання i конфлiкту8. Наступна хиба теорiї Гантiн¶тона – ототожнення конфлiкту i конфронтацiї. Отже, перший сценарiй «торговельних вiйн» здається менi ймовiрнiшим. Замiсть того, щоб обговорювати далi питання про насильство, я хотiв би звернутися до третього сценарiю i заторкнути питання про те, наскiльки процеси громадянського суспiльства перешкоджають руйнацiї моральної пiдстави держави благоденства. Багато авторiв пов’язували перехiд до постiндустрiального [31], постмодернiстського [32] або ультрасучасного [5] суспiльства iз втратою iдентичности та дезорiєнтацiєю. Потойбiч сучасности викристалiзовується iнший порядок. Інформацiйне суспiльство потребує: або брати участь у створеннi каналiв даних i пiдключатися до Інтернету, або бути вiдрiзаним вiд усього iншого свiту. Інформацiйна революцiя, схоже, прискорила обертання землi. Межа росту [33] i протирiччя капiталiзму [34] та держави
ÍÛÈÓÁÌËÏ ¥ Á‡„‡‰ÍÓ‚ËÏ ˜ËÌÓÏ fl‚Îflπ ÒÓ·Ó˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‚¥¯, Û Ì¸ÓÏÛ ÔÓ„Îfl‰‡π ˜‡ÒÚË̇ ̇Ò̇„Ë, ÁÓ‰ÊÂÌÓª χүڇ·ÌËÏ ¥ Ì ‰Ó‚‰ÂÌËÏ ‰Ó ͥ̈fl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏ ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚÓÏ ÌÓ‚Ó„Ó äËÚ‡˛, ‰Îfl flÍÓ„Ó ‚‡ÊÍÓ ‰¥·‡ÚË ¥ÒÚÓ˘̥ Ô‡‡ÎÂÎ¥ – Û ÔÓÒÚÓ¥ Ï¥Ê ‰‚Óχ ̇‰‰Âʇ‚‡ÏË ÁÌÂ̇ˆ¸Í‡ Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl «ÌÓÏ ÚÂڥȻ; ˆÂ ̇҇ÏÔ‰ Á̇ÍÓ‚‡ ÔÓ‰¥fl, ˘Ó χ̥ÙÂÒÚÛπ ÍÓÎÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸, ÍÓÚ‡ Òڇ· ÌÓ‚ËÏ «ÒÛ·’πÍÚÓÏ ¥ÒÚÓ¥ª» ¥ ÍÓÚ‡, Ô¥ÒÎfl ÚË‚‡ÎÓ„Ó Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌfl ÙÂÓ‰‡Î¥ÁÏÓ‚¥ Ú‡ ¥ÏÔÂ¥‡Î¥ÁÏÓ‚¥, „Ó‚ÓËÚ¸ Ò‚Óπ˛ ‚Î‡ÒÌÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, ‰Îfl Ò· ҇ÏÓª, ÛÔ¯ («çÛ, Á‰Ó„‡‰‡ÈÒfl, ˘Ó? ... ü ‚Ë‚˜Ë‚Òfl „Ó‚ÓËÚË.»). ÄΠÔÓ‰¥·Ì Á̇˜ÂÌÌfl ÔÓÔÎË‚‡π ̇‰ ÚÂÍÒÚÓÏ ‡·Ó ÔÓÚÓÈ·¥˜ ÈÓ„Ó. ü „‡‰‡˛, ˘Ó ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ˜ËÚ‡ÚË ˆÂÈ ÚÂÍÒÚ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ͇ÚÂ„Ó¥È ÛÊ ÒÚ‡Óª «çÓ‚Óª ÍËÚËÍË» ¥ ‚˯ÛÍÛ‚‡ÚË ÍÓÏÔÎÂÍÒÌ¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ¥ ÚÂÍÒÚÛÛ, flÍ¥ ı‡‡ÍÚÂËÁÛ˛Ú¸ ÍÓÎË¯Ì¥È «ÍÓÌÍÂÚÌËÈ ÛÌ¥‚ÂÒÛÏ» Í·Ò˘ÌËı ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ¥‚, flÍ ÓÚ ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ÇÓÎÎÂÒ‡ ëÚ¥‚ÂÌÒ‡. í‚¥ èÂÂθχ̇, ˘Ó ‚·ÒÚË‚Ó ‰Îfl «¯ÍÓÎË ÏÓ‚Ë» Á‡„‡ÎÓÏ, Á‡ÔÓÁ˘˂ ‰Â˘Ó Û ¢ÂÚÛ‰Ë ëÚ‡ÈÌ ¥ Ú‡Í Á‡Ò‚Óª‚ ÌËÁÍÛ ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ÔÓÂÚËÍË îÎӷ‡. éÚÓÊ, ÚÛÚ ‰Ó˜ÌÓ Ì‡‚ÂÒÚË ‰‡‚Ì¥È ÓÁ·¥ ÙÎÓ·Â¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Â˜ÂÌÌfl, ÁÓ·ÎÂÌËÈ ë‡ÚÓÏ, flÍËÈ ‰Ó·Â ‚¥‰Ú‚Ó˛π ÊË‚Â
147
ФРЕДРІК ДЖЕЙМІСОН ПОСТМОДЕРНІЗМ І СУСПІЛЬСТВО СПОЖИВАННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
добробуту яснi, очевиднi й хворобливi для жителiв старих iндустрiальних країн. Багато хто з них, тим часом, досяг того стану, заради якого вони трудилися в повоєнний час, i цей стан виявився не настiльки вже й гiдним. Багато матерiальних потреб задоволено, i економiка свiдчить про кризу споживання. Хоча вiра в прогрес у країнах, що розвиваються, дотепер залишилася непохитною, здається, що якось – а коли, це справа часу – ця вiра розiб’ється через наслiдки освоєння i руйнацiї природи. З соцiологiчної точки зору, постмодерн характеризується процесом деле¶iтимацiї, котрий зростає вiд вимог ле¶iтимацiї. На думку Лiотара [35, c.335], ми утратили Великi легенди. Загроза життю походить тепер не вiд ворога або дикої природи, а вiд природи одомашненої i тому зруйнованої: вiд ¶лобальних екологiчних катастроф. Довiру до системи експертiв поставлено пiд сумнiв. Вiра в прогрес деконструйована. Для багатьох людей споживання є не метою життя, а небезпекою для нього, i вони, щоб надати сенсу своєму iснуванню i вижити, шукають iндивiдуальних стратегiй в релiгiйних i екологiчних рухах. Ульрiх Бек [36, 37] доводить, що iндустрiальне суспiльство перетворилося в iндивiдуалiзоване суспiльство ризику. Примирення iндивiда iз втратою iдентичности описується
ÔÂÂÊË‚‡ÌÌfl, flÍ ‚ËÌË͇π ÔË ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌ¥ Ú‡ÍËı ˜Â̸: «âÓ„Ó Â˜ÂÌÌfl Á‡ÏË͇πÚ¸Òfl ̇ Ó·’πÍÚ¥, ÔÂÂıÓÔβπ ÈÓ„Ó, ÔÓÁ·‡‚Îflπ ÛıÎË‚ÓÒÚË, ‚ÓÌÓ Ó„ÓÚ‡πÚ¸Òfl ̇‚ÍÓÎÓ Ì¸Ó„Ó, ÔÂÂÚ‚Ó˛π ÈÓ„Ó Ì‡ ͇ϥ̸, ‚ÓÌÓ Á‡‚ÓÓÊÛπ Ò‚Óª Ó·’πÍÚË ¥ Á‡‚Ïˇπ ‡ÁÓÏ ¥Á ÌËÏË. ÇÓÌÓ Ì¥Ï ¥ ÒÎ¥ÔÂ, ·ÂÁÍÓ‚ÌÂ, Û Ì¸ÓÏÛ ÌÂχπ ÔÓ‰ËıÛ ÊËÚÚfl; „ÎË·Ó͇ ÏÓ‚˜‡Ì͇ ‚¥‰ÓÍÂÏβπ ÈÓ„Ó ‚¥‰ ̇ÒÚÛÔÌÓ„Ó Â˜ÂÌÌfl; ‚ÓÌÓ ‚¥˜ÌÓ Ô‡‰‡ÚËÏÂ Û ÔÓÓÊ̘Û, Úfl„ÌÛ˜Ë Á‡ ÒÓ·Ó˛ Ò‚Ó˛ Á‰Ó·Ë˜ Û ˆ¸ÓÏÛ ÌÂÒ̘ͥÂÌÌÓÏÛ Ô‡‰¥ÌÌ¥. ÅÛ‰¸-fl͇ ‡θ̥ÒÚ¸, ÔË̇ÈÏÌ¥ ‡Á ÓÔË҇̇, ÔÂÂÍÂÒβπÚ¸Òfl ‚Ë„‡‰‡ÌËÏ». (܇Ì-èÓθ ë‡Ú, «ôÓ Ú‡Í ΥÚ‡ÚÛ‡?»). ñÂÈ ÓÔËÒ ÔÓÌËÁ‡ÌËÈ ‚ÓÓÊ¥ÒÚ˛, ¥ Ê‚‡‚¥ÒÚ¸ ÚÂÍÒÚÛ èÂÂθχ̇ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ ‚¥‰Ï¥Ì̇ ‚¥‰ ˆ¥πª Û·Ë‚˜Óª ÙÎÓ·Â¥‚Ò¸ÍÓª Ô‡ÍÚËÍË. (üÍ Á‡Û‚‡ÊË‚ flÍÓÒ¸ Û ÔÓ‰¥·ÌÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ êÓÎ‡Ì Å‡Ú, ‰Îfl å‡Î·Ï ˜ÂÌÌfl ‡·Ó ÒÎÓ‚Ó π ÔËÒÚÓπÏ ‰Îfl ÁÌˢÂÌÌfl ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ.) èÓÚ ҇ڥ‚Ҹ͠ÒÔÓÒÚÂÂÊÂÌÌfl ÔË‚¥‰ÍË‚‡π ˜‡ÒÚËÌÛ Ú‡πÏÌˈ¥ ˜Â̸, flÍ¥ Ô‡‰‡˛Ú¸ Û ÔÓÓÊÌÂ˜Û ÏÓ‚˜‡ÌÍË, ̇ÒڥθÍË ‚ÂÎËÍÛ, ˘Ó ¥ÌÓ‰¥ Á‡ÔËÚÛπ¯ Ò·Â, ˜Ë ÏÓÊ Á’fl‚ËÚËÒfl ¥ Á̇ÈÚË Ò‚Óπ ϥ҈ flÍÂÒ¸ Ìӂ ˜ÂÌÌfl. ÄΠÚÂÔ ڇπÏÌˈfl ˆ¸Ó„Ó ‚¥¯‡ ÏÛÒËÚ¸ ·ÛÚË ÓÁÍËÚ‡. Ç¥Ì Á΄͇ ̇„‡‰Ûπ ÙÓÚÓ‡ΥÁÏ, flÍËÈ ‚Ë„Îfl‰‡‚ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ГЕЙКО ШРАДЕР ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ, (ДЕ)ЦИВІЛІЗАЦІЯ І МОРАЛЬ
148
як звертання до минулого в структурах етнiчности, кревности та сусiдства й в iндивiдуальних зв’язках. Бек бачить зниження значення колективних структур iндустрiального суспiльства, що виражається в скороченнi членства в профспiлках або партiях або у вихолощуваннi поняття «громадянин держави» у перебiгу виникнення свiтового суспiльства. Індивiдуалiзацiя усе ж означає, за Беком, не iзоляцiю, а активне оформлення iндивiдуальних бiографiй, змiцнення взаємозв’язкiв i створення нових форм солiдарности, заснованих на iндивiдуальних зв’язках. Неосубстантивiсти i комунiтаристи, яких важко включити в наявний полiтичний спектр, вбачають у цьому новому посиленнi громади й етики чесноти при одночаснiй руйнацiї держави нове правильне зрiвноваження цивiльних прав i обов’язкiв i вихiд iз кризи капiталiзму. Консервативнi полiтики охоче пiдхоплюють цю думку задля виправдання скорочення числа суспiльних благ i послуг i потребують приватизацiї держави благоденства (надання певних послуг за допомогою самоорганiзацiї або ринку). Пiдтвердження погляду Бека я бачу в розвитку економiки. Дискусiя про ¶лобалiзацiю показала, що технiчна революцiя в iнформацiйному суспiльствi прискорила iнтернацiоналiзацiю взаємозв’язкiв обмiну9.
flÍ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ÂÔÂÁÂÌÚ‡ˆ¥ª Ô¥ÒÎfl ‡ÌÚË-ÂÔÂÁÂÌÚ‡ˆ¥ÈÌÓª ÌÂÙ¥∂Û‡ÚË‚ÌÓÒÚË ‡·ÒÚ‡ÍÚÌÓ„Ó ÂÍÒÔÂÒ¥ÓÌ¥ÁÏÛ – ‰ÓÚË, ‰ÓÍË Ì ÒÚ‡ÎË ÓÁÛÏ¥ÚË, ˘Ó ˆ¥ ͇ÚËÌË Ú‡ÍÓÊ Ì π ‰ÓÒÚÓÚÛ Â‡Î¥ÒÚ˘ÌËÏË, ÔÓÁ‡flÍ ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌË Ô‰ÒÚ‡‚Îfl˛Ú¸, Ì π ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥Ï Ò‚¥ÚÓÏ, ‡ ‡‰¯Â ڥθÍË Ò‚¥ÚÎËÌÓ˛ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ, ‡·Ó, ¥Ì¯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ÈÓ„Ó Ó·‡ÁÓÏ. éχÌÎË‚¥ ‡ΥÁÏË, ‚ÓÌË ‰¥ÈÒÌÓ π ÏËÒÚˆڂÓÏ ÔÓ ÏËÒÚˆڂÓ, Ó·‡Á‡ÏË ¥Ì¯Ëı Ó·‡Á¥‚. ì ̇¯ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÂÔÂÁÂÌÚÓ‚‡ÌËÈ Ó·’πÍÚ – Ì äËÚ‡È: ̇ÒÔ‡‚‰¥ ‚ Ó‰ÌÓÏÛ Ï‡„‡ÁËÌ¥ ͇̈ÂÎflÒ¸ÍËı ÚÓ‚‡¥‚ Û ó‡È̇-í‡ÛÌ¥ èÂÂÎ¸Ï‡Ì ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó Ì‡¯ÚÓ‚ıÌÛ‚Òfl ̇ ÍÌË„Û Ò‚¥ÚÎËÌ, ÍÌË„Û, ‰Â Ô¥‰ÔËÒË ¥ ¯ËÙÚ ·ÛÎË ‰Îfl ̸ӄÓ, flÒ̇ ¥˜, ÏÂÚ‚ËÏË ·ÛÍ‚‡ÏË (‡·Ó, ͇˘Â Ò͇Á‡ÚË, χÚÂ¥‡Î¸ÌËÏË ÓÁ̇˜ÂÌÌflÏË). ê˜ÂÌÌfl, Á flÍËı ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl ˆÂÈ ‚¥¯, – ÈÓ„Ó ‚·ÒÌ¥ Ô¥‰ÔËÒË ‰Ó ˆËı ÙÓÚÓ. ∫ı ÂÙÂÂÌÚË π ¥Ì¯ËÏË Ó·‡Á‡ÏË, ¥Ì¯ËÏ ÚÂÍÒÚÓÏ, ¥ «π‰Ì¥ÒÚ¸» ‚¥¯‡ – ÛÁ‡„‡Î¥ Ì ‚ ÚÂÍÒÚ¥ «äËÚ‡˛», ‡ ÔÓÁ‡ ÌËÏ, Û ˆ¥Î¥ÒÌ¥È π‰ÌÓÒÚ¥ ‚¥‰ÒÛÚ̸Ӫ ÍÌË„Ë. Ä ÚÂÔÂ, ̇ Á‡‚¯ÂÌÌfl, fl ÒÔÓ·Û˛ ‰ÛÊ ÔÓ·¥ÊÌÓ Óı‡‡ÍÚÂËÁÛ‚‡ÚË ‚Á‡πÏÓ‚¥‰ÌÓÒËÌË ÍÛθÚÛÌÓª ÔÓ‰Û͈¥ª Ú‡ÍÓ„Ó Ó‰Û ¥ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÊËÚÚfl ̇¯Ëı ‰Ì¥‚ ¥ ̇¯Óª „ÂÓ„‡Ù¥ª. í‡ÔË·Òfl Áۘ̇ ̇„Ó‰‡, ˘Ó· ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË Ì‡ ÔË̈ËÔÓ‚Â Á‡Ô˜ÂÌÌfl, flÍ ‚ËÒÛ‚‡˛Ú¸ ÔÓÚË ÍÓ̈ÂÔÚÛ ÔÓÒÚÏÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
За законом попиту i пропозицiї, простiр у метрополiях важкодоступний, а праця в старих iндустрiальних країнах стала занадто дорогою. Тому цiлi галузi перенесено в iншi країни або, принаймнi, в одну країну, як, наприклад, виробництво комп’ютерних програм перенесено в Бан¶алор, а виробництво комп’ютерних чипiв – у Силiконовий дiл. Проте, незважаючи на цi можливостi просторово-тимчасового розвантаження, як результат технiчної революцiї, статус i пiдприємницька культура великих, особливо мiжнародних фiрм потребують утримання торгових представникiв у вузлових пунктах свiтового господарства, мiстах свiтового значення [39], що уособлюють значимiсть пiдприємства. ¢лобалiзованi економiка i суспiльство характеризуються падiнням значення виробляючої промисловости i розширенням галузi послуг, особливо фiнансової й iнформацiйної сфер. Фiнансовий ринок, функцiї якого не обмежуються посередництвом мiж попитом i пропозицiєю капiталу, сьогоднi сам створює свiй продукт. Щоправда, як i ринок працi [40], вiн є тим самим ринком par excellence, що не вiдповiдає неокласичнiй основнiй моделi. У останнi два десятилiття виявилися сильнi процеси концентрацiї, ринок схильний до спекуляцiй, i прогнози мiстять надто
‰ÂÌ¥ÁÏÛ, flÍËÈ fl ÚÛÚ ÓÍÂÒÎË‚, ‡ Ò‡ÏÂ, ˘Ó ÛÒ¥ ‚ËÓÍÂÏÎÂÌ¥ ̇ÏË ËÒË Á‡„‡ÎÓÏ Ì ÌÓ‚¥, ˘Ó ‚ÓÌË Á‰Â·¥Î¸¯Â Ô¥‰ıÓ‰flÚ¸ ‰Îfl ÓÔËÒÛ ‚·ÒÌ ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ ‡·Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó fl ̇ÁË‚‡˛ ‚ËÒÓÍËÏ ÏÓ‰ÂÌÓÏ. óË Ì ˆ¥Í‡‚Ë‚Òfl ̇ÒÔ‡‚‰¥ íÓÏ‡Ò å‡ÌÌ ¥‰Âπ˛ Ô‡ÒÚ¥¯‡, ¥ ˜Ë Ì π ‰ÂflÍ¥ „·‚Ë «ìÎ¥ÒÒ‡» ªª Ә‚ˉÌËÏ ‚Ú¥ÎÂÌÌflÏ? 亮‡ ˘ÓÈÌÓ ÏË Ì Á„‡‰‡ÎË ÔÓ îÎӷ‡, å‡Î·Ï ¥ ¢ÂÚÛ‰Û ëÚ‡ÈÌ Û Ì‡¯ÓÏÛ ‡Ì‡Î¥Á¥ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍÓª ÚÂÏÔӇθÌÓÒÚË? ôÓ Ê Û ‚Ò¸ÓÏÛ ˆ¸ÓÏÛ ÌÓ‚Ó„Ó? óË ‰¥ÈÒÌÓ ÏË ÔÓÚ·ÛπÏÓ ÍÓ̈ÂÔÚÛ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ? é‰ËÌ ‚‡¥‡ÌÚ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ ̇ ˆÂ Á‡Ô˜ÂÌÌfl ÔÓÚ·ۂ‡‚ ·Ë ÔÓÒÚ‡Ìӂ͇ ÔÓ·ÎÂÏË ÔÂ¥Ó‰ËÁ‡ˆ¥ª, ÚÓ„Ó, flÍ ¥ÒÚÓËÍ (Î¥Ú‡ÚÛË ˜Ë ¥Ì¯Ó„Ó ‚Ë‰Û ÏËÒÚˆڂ‡) ÛÒÚ‡ÌÓ‚Î˛π ‡‰Ë͇θÌËÈ ÓÁË‚ Ï¥Ê ‰‚Óχ ÔÂ¥Ó‰‡ÏË, flÍ¥ ̇‰‡Î¥ ¥ÁÌËÚËÏÛÚ¸Òfl. ü Ó·ÏÂÊÛÒfl ÔËÔÛ˘ÂÌÌflÏ, ˘Ó ‡‰Ë͇θÌËÈ ÓÁË‚ Ï¥Ê ÔÂ¥Ó‰‡ÏË ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ Ì ‚Íβ˜‡π ÔÓ‚ÌÓª ÁÏ¥ÌË ÁÏ¥ÒÚÛ, ‡Î ‡‰¯Â Ô‰·‡˜‡π ÂÒÚÛÍÚÛ‡ˆ¥˛ Ô‚ÌÓª ͥθÍÓÒÚË ‚Ê ‰‡ÌËı ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚: Ú¥ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥, flÍ¥ Û ·¥Î¸¯ ‡Ì̸ÓÏÛ ÔÂ¥Ó‰¥ Á‡Î˯‡ÎËÒfl Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡ÌËÏË, ÚÂÔ ÒÚ‡˛Ú¸ ‰Óϥ̇ÌÚÌËÏË, ¥, ̇‚Ô‡ÍË, Ú¥ ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍË, flÍ¥ Ô·ۂ‡ÎË Ì‡ Ô¯ÓÏÛ Ô·̥, ÚÂÔ ÒÚ‡˛Ú¸ ‰Û„Ófl‰ÌËÏË. 襉 ˆËÏ Ó„Îfl‰ÓÏ ÛÒÂ, ˘Ó ÏË ÚÛÚ ÓÔËÒ‡ÎË, ÏÓÊ ·ÛÚË ‚Ëfl‚ÎÂÌ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
багато помилок. Бiржа радше вiдбиває очiкування, анiж реальний розвиток. Я вважаю, що економiчна ¶лобалiзацiя вiдбувається iз потужним наростанням комплексности, незахищености й ризику10. Історично утворення ринкової економiки, що було тiсно пов’язано з процесами утворення держави, означало збiльшення економiчних можливостей або альтернатив поведiнки на пiдставi деперсоналiзацiї взаємозв’язкiв обмiну. Проте традицiйнi механiзми керування iндивiдуальними дiями, якi втратили своє значення, як, наприклад, моральна економiка (довiра до партнера по обмiну, давно встановленi спiввiдношення i досвiд, суспiльний тиск, особиста загроза застосування сили тощо) повиннi бути одночасно доповненi ефективними, прорахованими iнституцiйними умовами (правилами), особливо правовою безпекою та безпекою в галузi планування. Це завдання нацiональних держав набуло в рамках Великої Трансформацiї [42] нового вимiру. Продовження трансформацiї у напрямку ¶лобалiзованої економiки означає нове розширення можливостей. Проте дотепер вiдсутнi ефективнi, завбачливi правила, установленi на мiжнародному рiвнi. Можливостi застосування санкцiй у ¶лобалiзованiй економiцi незначнi, вони
‚ ·¥Î¸¯ ‡ÌÌ¥ı ÂÔÓı‡ı ¥, ÓÒÓ·ÎË‚Ó, Û Ò‡ÏÓÏÛ ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ¥. ü ‰ÓÚËÏÛ˛Òfl ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ, ˘Ó ‰Ó ҸӄӉ̥ ‚Ò¥ ˆ¥ ˜¥ ·ÛÎË ‚ÚÓËÌÌËÏË ‡·Ó χÎÓ‚‡ÊÎË‚ËÏË flÍÓÒÚflÏË ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ÏËÒÚˆڂ‡, ‡‰¯Â χ∂¥Ì‡Î¸ÌËÏË, ‡Ì¥Ê ˆÂÌڇθÌËÏË, ¥ ˘Ó ÏË Á¥¯ÚÓ‚ıÌÛÎËÒfl Á ˜ËÏÓÒ¸ ÌÓ‚ËÏ, ÍÓÎË ‚ÓÌË ÒÚ‡ÎË ‰Óϥ̇ÌÚÌËÏË ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflÏË ÍÛθÚÛÌÓª ÔÓ‰Û͈¥ª. èÓÚ fl ÏÓÊÛ Ó·„Ó‚ÓËÚË ˆÂÈ ÓÁË‚ ÍÓÌÍÂÚÌ¥¯Â, Á‚ÂÚ‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ‚Á‡πÏÓ‚¥‰ÌÓÒËÌ ÍÛθÚÛÌÓª ÔÓ‰Û͈¥ª Ú‡ „Óχ‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ. ëÚ‡ËÈ, ˜Ë Í·Ò˘ÌËÈ, ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ·Û‚ ÏËÒÚˆڂÓÏ ‚ ÓÔÓÁˈ¥ª; ‚¥Ì ‚ËÌËÍ Û ÌÓ‚ÓÒÙÓÏÓ‚‡ÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ·¥ÁÌÂÒÛ, flÍ Ò͇̉‡Î, flÍ ˘ÓÒ¸ Ó·‡ÁÎË‚Â ‚ ˆÂÔˆ¥ª ÔÛ·Î¥ÍË Á ÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó Í·ÒÛ – ӄˉÌËÈ, ‰ËÒ„‡ÏÓÌ¥ÈÌËÈ, ·Ó„ÂÏÌËÈ, ¯ÓÍÛ˛˜ËÈ Ò‚Óπ˛ ÒÂÍÒۇθ̥ÒÚ˛. Ç¥Ì ·Û‚ Ô‰ÏÂÚÓÏ „ÎÛÁÛ‚‡ÌÌfl (flÍ˘Ó Ì Á‚Âڇ̸ ‰Ó ÔÓÎ¥ˆ¥ª, ˘Ó· ÍÓÌÙ¥ÒÍÛ‚‡ÚË ÍÌË„Ë ‡·Ó Á‡ÍËÚË ‚ËÒÚ‡‚ÍÛ) – ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó˛ Ó·‡ÁÓ˛ ‰Îfl Á‰ÓÓ‚Ó„Ó „ÎÛÁ‰Û ¥ ‰Ó·Ó„Ó ÒχÍÛ, ‡·Ó, flÍ Ì‡ÁË‚‡ÎË ˆÂ îÓȉ ¥ å‡ÍÛÁÂ, ÔÓ‚Ó͇ˆ¥π˛ ¥ ‚ËÍÎËÍÓÏ ÔË̈ËÔÓ‚¥ ‡θÌÓÒÚË Ú‡ ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓÒÚË, flÍ¥ Ô‡ÌÛ‚‡ÎË ‚ Ò‰̸ÓÏÛ Í·ҥ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ïï-„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. åÓ‰ÂÌ¥ÁÏ Á‡„‡ÎÓÏ ÊË‚ Ì ‚ ̇‰Ï¥Ì¥È Á·„Ó‰¥ ¥Á ÒÚ‡ËÏË ÏӇθÌËÏË Ú‡·Û, ¥Á Ûҥχ ˆËÏË ‚¥ÍÚÓ¥‡Ì-
149
ФРЕДРІК ДЖЕЙМІСОН ПОСТМОДЕРНІЗМ І СУСПІЛЬСТВО СПОЖИВАННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
насамперед потребують дедалi бiльших витрат. Мiжнародне право хоча й iснує, але воно складне i громiздке. Менi, проте, здається спiрним те, що вiдсутнi iнституцiональнi правила виникнуть як наслiдок ¶лобалiзацiї, бо вони конкурують зi структурами нацiональної держави. Як поводяться з таким ризиком мiжнароднi й транснацiональнi фiрми? Дослiдження показали, що транснацiоналiзацiя фiрм не означає звичайного переносу нацiональної конкуренцiї на мiжнародний рiвень або – як це звичайно сприймають – не є процесом концентрацiї, який витискує з ринку слабшi фiрми. Вона є радше спецiалiзацiєю фiрм на певних галузях, у яких вони мають переваги i навiть почасти через брак конкуренцiї займають квазiмонопольну позицiю. Транснацiоналiзацiя – це процес диференцiацiї, транснацiональний подiл працi, що призводить до залежности мiж високо спецiалiзованими пiдприємствами [38]11. Такi взаємозалежностi притаманнi також i господарським мережам. Я доводжу, що для розумiння ¶лобалiзацiї економiки має сенс враховувати минулi фази економiчної трансформацiї (як, наприклад, при утвердженнi торговельного капiталiзму [43-45]). Традицiйна торгiвля мiж країнами характеризувалася порiвняно невеликим
Ò¸ÍËÏË Ï·ÎflÏË Á Ô˯ÌÓ˛ Ó··Ë‚ÍÓ˛, ¥Á ÍÓÌ‚Â̈¥flÏË ‚‚¥˜ÎË‚ÓÒÚË, ÔËÈÌflÚËÏË ‚ «‰Ó·ÓÏÛ ÚÓ‚‡ËÒÚ‚¥». åÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó flÍËÏ ·Ë Ì ·Û‚ ÂÍÒÔÎ¥ˆËÚÌËÈ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÁÏ¥ÒÚ ‚ÂÎËÍËı Ú‚Ó¥‚ Á¥ÎÓ„Ó ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ÓÒÚ‡ÌÌ¥ Á‡‚Ê‰Ë ·ÛÎË Ô‚ÌËÏ ÔËıÓ‚‡ÌËÏ ˜ËÌÓÏ Ì·ÂÁÔ˜̥, ̇‰¥ÎÂÌ¥ ‚Ë·ÛıÓ‚Ó˛ ÂÌ„¥π˛, fl͇ Á‡„ÓÊÛπ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÌÓÏÛ Î‡‰Ó‚¥. üÍ˘Ó Ê ÚÂÔ ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl ‰Ó ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ̇¯Ëı ‰Ì¥‚, ÏË ‚¥‰‡ÁÛ ÏÓÊÂÏÓ Óˆ¥ÌËÚË ‚Ò˛ „‡Ì‰¥ÓÁÌ¥ÒÚ¸ ÍÛθÚÛÌËı ÁÒÛ‚¥‚. ÑÊÓÈÒ ¥ è¥Í‡ÒÒÓ Ì¥ÍÓÏÛ ·¥Î¸¯Â Ì Á‰‡‚‡ÚËÏÛÚ¸Òfl ÎËıÓ‚¥ÒÌËÏË ¥ ‚¥‰‡ÁÎË‚ËÏË; ̇‚Ô‡ÍË, ÌËÌ¥ ‚ÓÌË – Í·ÒËÍË, ‰Îfl Ì‡Ò ‚ÓÌË ‚Ë„Îfl‰‡˛Ú¸ ‰ÛÊ ‡ΥÒÚ˘ÌËÏË ‡‚ÚÓ‡ÏË. Ň ·¥Î¸¯Â, flÍ Û ÙÓÏ¥, Ú‡Í ¥ Û ÁÏ¥ÒÚ¥ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÏËÒÚˆڂ‡ ‰ÛÊ χÎÓ ÚÓ„Ó, ˘Ó ÒÛ˜‡ÒÌ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÏÓ„ÎÓ · ‚‚‡Ê‡ÚË ÌÂÒÚÂÔÌËÏ ¥ Ò͇̉‡Î¸ÌËÏ. ç‡È‡„ÂÒË‚Ì¥¯¥ ÙÓÏË ˆ¸Ó„Ó ÏËÒÚˆڂ‡, Ò͇ʥÏÓ, Ô‡ÌÍ-ÓÍ ‡·Ó Ú¥, ˘Ó Ï¥ÒÚflÚ¸ Û ÒÓ·¥ ‚¥‰‚ÂÚÛ ÒÂÍÒۇθÌÛ ÔÓ‚Ó͇ÚË‚Ì¥ÒÚ¸, – ÛÒ¥ ‚ÓÌË, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ÔÓ‰Û͈¥ª ‚ËÒÓÍÓ„Ó ÏÓ‰ÂÌÛ, Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡Ì¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓÒÚ¥ È Ï‡˛Ú¸ ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌËÈ ÍÓψ¥ÈÌËÈ ÛÒÔ¥ı. ñÂ È ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ÍÓÎË Ì‡‚¥Ú¸ ÒÛ˜‡ÒÌ ÏËÒÚÂˆÚ‚Ó ¥ ÒÚ‡ËÈ ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ı‡‡ÍÚÂËÁÛ˛Ú¸Òfl ÚËÏË Ò‡ÏËÏË ÙÓχθÌËÏË ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚflÏË, Ô¯ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌÓ ÁÏ¥ÌËh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ГЕЙКО ШРАДЕР ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ, (ДЕ)ЦИВІЛІЗАЦІЯ І МОРАЛЬ
150
числом торговцiв, котрi зустрiчалися у певних мiсцях, на складах мiжнародної торгiвлi, щоб обмiняти свої дорогi товари. Крiм створення правових iнститутiв для формального регулювання торгових конфлiктiв, що виникають у результатi конкуренцiї складiв мiж собою, особистi стосунки мiж купцями (наприклад, партнерство, тривалi дiловi стосунки) були моральними зобов’язаннями, котрi визначали торгiвлю i допомагали оминути сильну взаємозалежнiсть, вiдсутнiсть ¶арантiй i ризик. Їхнi особистi зв’язки створювали iнформацiйнi системи локального знання i, отже, механiзми для застосування санкцiй навiть у вiддалених мiсцях. Розглядаючи ¶лобалiзовану економiку, я хочу висунути тезу про те, що поряд iз процесами концентрацiї вiдбуваються також процеси оберненого переходу вiд незалежних вiд особистости до узалежнених вiд особистости стосункiв [5, c.103]. За ¢iдденсом [5, c.85-86], ¶лобалiзацiя з цiєї причини є iнтенсифiкацiєю соцiальних взаємозв’язкiв. Я наводжу докази того, що в ¶лобалiзованiй економiцi iснують численнi господарськi зв’язки, якi базуються на особистих стосунках. ¢лобалiзацiя i персоналiзацiя з цього погляду – одночаснi процеси, i обидва процеси ставлять пiд питання нацiональну державу i
ÎÓ Ò‚Ó˛ ÔÓÁˈ¥˛ ‚ ÍÛθÚÛ¥. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÚÓ‚‡Ì ‚ËÓ·ÌˈڂÓ, ̇¯ Ó‰fl„, Ï·Υ, ·Û‰¥‚Î¥ Ú‡ ¥Ì¯¥ ‡ÚÂÙ‡ÍÚË ‰ÛÊ ڥÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á¥ ÒÚËÎ¥ÒÚ˘ÌËÏ Áϥ̇ÏË, flÍ¥ ÔÓıÓ‰flÚ¸ ¥Á ÒÙÂË ıÛ‰ÓÊÌ¸Ó„Ó ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚÛ‚‡ÌÌfl; ̇¯‡ ÂÍ·χ, Ò͇ʥÏÓ, ‚ËÔÎÂ͇̇ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÓÏ Û ‚Ò¥ı ʇ̇ı ÏËÒÚˆڂ‡ ¥ ÌÂÏËÒÎËχ ·ÂÁ ̸ӄÓ. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ – Í·ÒËÍË ‚ËÒÓÍÓ„Ó ÏÓ‰ÂÌÛ π Á‡‡Á ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ͇ÌÓÌÛ, ªı ‚ËÍ·‰‡˛Ú¸ Û ¯ÍÓ·ı Ú‡ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ‡ı, ˘Ó ÔÓÁ·‡‚Îflπ ªı ÍÓÎ˯̸Ӫ Ô¥‰Ë‚ÌÓª ÒËÎË. ëÔ‡‚‰¥, Ó‰ËÌ ¥Á Á‡ÒÓ·¥‚ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÓÁË‚Û Ï¥Ê ÂÔÓı‡ÏË ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒ¸ Û ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥: Û Ô‚ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ (‚Ә‚ˉ¸, ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 60-ı) ‚ ÓÒ‚¥ÚÌ¥ı ÛÒÚ‡ÌÓ‚‡ı Ûڂ‰˂Òfl ‡‚ÚÓËÚÂÚ ‚ËÒÓÍÓ„Ó ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ Á ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Ó˛ ‚ ̸ÓÏÛ ÂÒÚÂÚËÍÓ˛, ‡ ÚÓÏÛ ÌÓ‚Â ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÔÓÂÚ¥‚, χÎfl¥‚ ¥ ÏÛÁËÍ ÒÚ‡ÎÓ ÒÔËÈχÚË ÈÓ„Ó flÍ Ì‡‰Ï¥Û ‡Í‡‰ÂÏ¥˜Ì fl‚ˢÂ. ÄΠÏÓÊ̇ ÔËÈÚË ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ÓÁË‚Û, Ûı‡˛˜ËÒ¸ ¥ Á ¥Ì¯Ó„Ó Ï¥Òˆfl, – ÓÔËÒ‡‚¯Ë ÈÓ„Ó ‚ ÚÂϥ̇ı ÁÏ¥ÌË ÂÔÓı „Óχ‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl. üÍ fl ‚Ê Ò͇Á‡‚ ̇ Ò‡ÏÓÏÛ ÔÓ˜‡ÚÍÛ, ¥ χÍÒËÒÚË, ¥ ÌÂ-χÍÒËÒÚË ÔÓ‰¥ÎflÎË Á‡„‡Î¸Ì ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÚÓ„Ó, ˘Ó Ô¥ÒÎfl ÑÛ„Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË ÒÚ‡‚ ÙÓÏÛ‚‡ÚËÒfl ÌÓ‚ËÈ ÚËÔ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ (ÈÓ„Ó ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ ‚ËÁ̇˜‡ÎË: flÍ ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, Ú‡ÌÒ̇h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
державне громадянство як значимий, створюючий солiдарнiсть зразок iдентичности. Залежнi вiд особистости стосунки репрезентують, на думку ¢рановеттера [46, c.446-447], «моральнi господарства»12, якi ре¶ламентують дiї окремого iндивiда в суспiльнiй i економiчнiй системi. Business groups, тобто пiдприємницькi групи, формальнi i неформальнi мережi – це, у моїй iнтепретацiї, «моральна економiка». Вони є оформленням торгового свiту – ефективною формою органiзацiї для зменшення надмiрної взаємозалежности, непевности i ризику в ¶лобалiзованiй економiцi, яка знаходиться мiж сiмейним пiдприємством i здрiбнiлими ринками. Такi форми органiзацiї дають переваги у стосунках iз державами з корумпованою бюрократiєю i судом (тобто державами, що не пропонують правової i планової гарантiї) також в мiжнародних вiдносинах. Свiй ар¶умент я хочу узагальнити в такий спосiб: Business groups обговорювалися щодо певних перехiдних перiодiв, у яких особистi стосунки мали переваги перед анонiмними ринковими вiдносинами. Я висуваю тезу про те, що нинiшнiй процес ¶лобалiзацiї економiки – саме такий перехiдний перiод. Вiн iще раз збiльшує можливостi дiї економiчних суб’єктiв. Щоправда, фiрми через ком-
ˆ¥Ó̇θÌËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏ, ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl, χÒω¥‡Î¸Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÚÓ˘Ó). çÓ‚¥ ÚËÔË ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl; Ô·ÌÓ‚‡Ì‡ Áϥ̇ Ó‰ÌËı ÔÓÍÓΥ̸ ˜ÂÈ ¥Ì¯ËÏË; ‰Â‰‡Î¥ ¯‚ˉ¯ËÈ ÚÂÏÔ ÁÏ¥Ì ÒÚËÎ¥ÒÚËÍË ÏÓ‰Ë ¥ ̇‚ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Ò‰ӂˢ‡; ÔÓÌËÍÌÂÌÌfl ÂÍ·ÏË, ÚÂη‡˜ÂÌÌfl ¥ áåß Û Ì‡È„ÎË·¯¥ ÔÓ¯‡ÍË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓÒÚË; ÌÂÈڇΥÁ‡ˆ¥fl ÍÓÎ˯̸Ӫ ̇ÔÛÊÂÌÓÒÚË Û ÒÚÓÒÛÌ͇ı Ï¥Ê Ï¥ÒÚÓÏ ¥ ÒÂÎÓÏ, Ï¥Ê ˆÂÌÚÓÏ ¥ ÔÓ‚¥Ìˆ¥π˛ Á‡‚‰flÍË ÔÓfl‚¥ Ô‰ϥÒÚ¸ ¥ ÔÓˆÂÒ ÛÌ¥‚Â҇θÌÓª Òڇ̉‡ÚËÁ‡ˆ¥ª; ÓÁÓÒÚ‡ÌÌfl ‚Â΢ÂÁÌÓª ÏÂÂÊ¥ „‡È‚ª‚ ¥ ÔËı¥‰ ‡‚ÚÓÏÓ·¥Î¸ÌÓª ÍÛθÚÛË, – ÛÒ ˆÂ Î˯ ÓÍÂÏ¥ ËÒË, flÍ¥, ÒıÓÊÂ, ÓÁ̇˜‡˛Ú¸ ‡‰Ë͇θÌËÈ ÓÁË‚ ¥Á ÒÚ‡ËÏ ‰Ó‚ÓπÌÌËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ, ‰Â ‚ËÒÓÍËÈ ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ·Û‚ ˘Â flÍÓ˛Ò¸ ‡Ì‰Â∂‡Û̉ÌÓ˛ ÒËÎÓ˛. ü Ô‚ÂÌ, ˘Ó ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ Ú¥ÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì Á ÔÓfl‚Ó˛ ˆ¸Ó„Ó ÌÓ‚Ó„Ó ÏÓÏÂÌÚÛ Ô¥Á̸ӄÓ, ÒÔÓÊË‚‡ˆ¸ÍÓ„Ó ‡·Ó Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ. ü Ô‚ÂÌ Ú‡ÍÓÊ, ˘Ó ÈÓ„Ó ÙÓχθ̥ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËÏË Á‡ÒÓ·‡ÏË ‚ˇʇ˛Ú¸ „ÎË·ËÌÌÛ ÎÓ„¥ÍÛ ˆ¥πª ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÒËÒÚÂÏË. èÓÚ ÚÛÚ fl χ˛ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÚË ˆÂ Î˯ ˘Ó‰Ó Ó‰Ì¥πª ‚ÂÎËÍÓª ÚÂÏË, ‡ Ò‡ÏÂ, ÚÂÏË ÁÌËÍÌÂÌÌfl ÔÓ˜ÛÚÚfl ¥ÒÚÓ¥ª. åË ÔËıÓ‰ËÏÓ ‰Ó ̪, ÍÓÎË Ì‡Ï‡„‡πÏÓÒfl ÔÓÒÚÂÊËÚË ¯Îflı, Ûı‡˛h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
плекснiсть економiчного життя i пов’язанi iз цим вiдсутнiсть гарантiй, ризик, витрати на трансакцiю, розраховують на стратегiї зменшення ризику. Одна з таких стратегiй – добровiльне обмеження економiчних альтернатив дiї за допомогою встановлення пiльгових взаємозв’язкiв у пiдприємницьких групах i мережах, що часто базуються на особистих стосунках. Цей факт призводить до парадоксу, коли здається, що ¶лобалiзацiя економiчного життя i персоналiзацiя економiчних взаємозв’язкiв взаємозалежнi. Вiдтепер не локальний, а ¶лобальний ринок є з цього погляду спiвiснуванням численних пiдприємницьких груп, формальних i неформальних пiдприємницьких мереж. Вузловi пункти цих мереж i груп – метрополiї, центральнi мiсця для business groups. У зв’язку з цим з’являється ще один парадокс, коли здається: структури ¶лобального ринку i структури ринкового майдану, що їх обговорюють економiчнi антропологи, iз цього погляду не такi вже й далекi один вiд одного. Переклад А.П.
˜ËÒ¸ flÍËÏ Ì‡¯‡ ÒÛ˜‡Ò̇ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ÒËÒÚÂχ Òڇ· ÔÓÁ·‡‚ÎflÚËÒfl Á‰‡ÚÌÓÒÚË ÛÚËÏÛ‚‡ÚË Ò‚Óπ ÏËÌÛÎÂ, ÔÓ˜‡‚¯Ë ÊËÚË Û ÔÓ‚ÚÓ˛‚‡ÌÓÏÛ Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌ¥, Û ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ÔÓ‚ÚÓ˛‚‡ÌËı ÁÏ¥Ì, ˘Ó ‡ÌÛβ˛Ú¸ Ú¥ Ú‡‰Ëˆ¥ª, flÍ¥ ÔÓÔ‰̥ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÙÓχˆ¥ª Ú‡Í ˜Ë ¥Ì‡Í¯Â Á·Â¥„‡ÎË. èÓ‰ÛχÈÚ ڥθÍË ÔÓ ÒÔÛÒÚÓ¯Û‚‡Î¸Ì¥ ÂÙÂÍÚË Ï‰¥‡Î¸ÌËı ÌÓ‚ËÌ, ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ç¥ÍÒÓÌ, ·‡ ·¥Î¸¯Â, äÂÌ̉¥, ÒÛÚ¸ Ù¥„ÛË Á ÛÊ ‰‡ÎÂÍÓ„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó. á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ÒÔÓÍÛÒ‡ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ÒÔ‡‚ÊÌfl ÙÛÌ͈¥fl Ô‰‡˜ ÌÓ‚ËÌ – flÍ̇ȯ‚ˉ¯Â ‚¥‰Í·‰‡ÚË Ú‡ÍËÈ Ì‰‡‚Ì¥È ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ Û ÏËÌÛÎÂ. ßÌÙÓχˆ¥È̇ ÙÛÌ͈¥fl áåß, Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÔÓÎfl„‡Î‡ · Û ÚÓÏÛ, ˘Ó· ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË Ì‡Ï Á‡·ÛÚË, ‚ÓÌË ‰¥flÎË · flÍ ÒÔ‡‚ÊÌ¥ Û¯¥ÈÌ¥ ÒËÎË ¥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË Ì‡¯Óª ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ‡ÏÌÂÁ¥ª. ÄΠ‚ Ú‡ÍÓÏÛ ‡Á¥ ‰‚¥ ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍË ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ̇ flÍËı fl ÚÛÚ ÁÛÔËÌË‚Òfl (Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥fl ‡θÌÓÒÚË ‚ Ó·‡ÁË ¥ Ù‡∂ÏÂÌÚ‡ˆ¥fl ˜‡ÒÛ ‚ ÒÂ¥˛ ÔÓ‚ÚÓ˛‚‡ÌÓ„Ó ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó), ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸Òfl ̇‚‰Ë‚Ó‚ËÊÛ ÒÔ¥‚Á‚Û˜ÌËÏË ˆ¸ÓÏÛ ÔÓˆÂÒÛ. ü · ıÓÚ¥‚ ÛÍ·ÒÚË Ò‚¥È ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ Û ÙÓÏÛ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ÍËÚ˘ÌÛ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ÌÓ‚¥ÚÌ¸Ó„Ó ÏËÒÚˆڂ‡. ìÒ¥ Á„¥‰Ì¥ Á ÚËÏ, ˘Ó ÒÚ‡ËÈ ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ‰¥fl‚ ÔÓÚË Ì‡fl‚ÌÓª ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓÒÚË Á‡ÒÓ·‡ÏË, flÍ¥ ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ ÓÔËÒÛ˛Ú¸Òfl flÍ ÍËÚ˘̥, Ì„‡ÚË‚Ì¥, ‰ËÒÍÛÒ¥ÈÌ¥, ÒÛ·‚Â-
151
ФРЕДРІК ДЖЕЙМІСОН ПОСТМОДЕРНІЗМ І СУСПІЛЬСТВО СПОЖИВАННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
1.Урок Европи, що його у колонiальний перiод почав засвоювати iнший свiт, полягає в тому, що анi багатство, анi формальне правлiння самi по собi не є iстотними умовами досягнення переваги над iншими, така можливiсть є вислiдом вищої спроможности до культурної органiзацiї, за допомогою якої усе всерединi країни спрямовується на державотворення, що привласнює «нацiональний внесок» [11, c.14]. 2. Нещодавнє убивство Рабина бурхливо вiдсвяткували американськi євреї-фундаменталiсти. 3. Коли йдеться про слабкi держави, то часто виникає парадокс: здається, наче вони мають мiцнi державнi апарати i механiзми придушення. Іншою характеристикою слабких держав, є окрiм цього, економiчний протекцiонiзм. 4. Пропорцiї обсягу загальної внутрiре¶iональної торгiвлi зросли в перiод мiж 1980 i 1989 роками вiд 51 до 59% у Европi, iз 33 до 37% у Схiднiй Азiї та вiд 32 до 36% у Пiвнiчнiй Америцi [20, c.27]. 5. Приклад: SAARD мiстить у собi таких культурно-полiтичних ворогiв, як Пакистан та Індiя або Шрi-Ланка й Індiя. У Асоцiацiї держав Пiвденно-Схiдної Азiї рiзнi держави борються за домiнування. 6. Вiдповiдно до «Етики менеджера» Руперта Лея [25, c.27-29], моральна дiя вiдбувається на основi зважуван-
ÒË‚Ì¥, ÓÔÓÁˈ¥ÈÌ¥ ÚÓ˘Ó. óË ÏÓÊ̇ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË ˘ÓÒ¸ ÔÓ‰¥·Ì ˘Ó‰Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ ¥ ÈÓ„Ó ÒÛÒԥθÌÓª Á̇˜ËÏÓÒÚË? åË ÔÂÂÍÓ̇ÎËÒfl ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ¥ÒÌÛπ ÏÓ‰ÛÒ, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó flÍÓ„Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ‰Û·Î˛π ‡·Ó ‚¥‰Ú‚Ó˛π – ÔÓÒËÎ˛π – ÎÓ„¥ÍÛ ÒÔÓÊË‚˜Ó„Ó Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ; ‡Î Á̇˜ÌÓ ‚‡ÊÎË‚¥¯Â ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˜Ë ¥ÒÌÛπ ÏÓ‰ÛÒ, Û flÍÓÏÛ ‚¥Ì ÔÓÚËÒÚÓªÚ¸ ˆ¥È ÎÓ„¥ˆ¥. ÄΠˆÂ ÔËÚ‡ÌÌfl ÏË ÔÓÎ˯ËÏÓ ‚¥‰ÍËÚËÏ.
èÂÂÍ·‚ Ä.è. [1] «Å‡Í êÓ‰ÊÂÒ» («Buck Rogers») – ÍÛθÚÓ‚ËÈ ÒÂ¥‡Î Û Ê‡Ì¥ ̇ÛÍÓ‚Óª Ù‡ÌÚ‡ÒÚËÍË.
ÓÁ‰¥ÎË Á ÍÌË„Ë
ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÌÓ‚Óª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª éãÇßç ß ÉÖâÑß íéîîãÖêà h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ХЕЙКО ШРАДЕР ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ, (ДЕ)ЦИВІЛІЗАЦІЯ І МОРАЛЬ
152
ня, з одного боку, реалiзацiї власних iнтересiв, а з iншого боку – запобiгання психiчних конфлiктiв (почуття провини, сорому, нанесення шкоди самоповазi тощо) i соцiальних санкцiй (зменшення або втрати визнання, соцiальної захищености тощо) з iншого. Мораль ре¶улює процеси спiлкування почерез обов’язково узгоджений i «зазвичай дотримуваний стандарт (норми, правила, навички, принципи), установки, упередження i цiннiснi орiєнтацiї» [25, c.91]. 7. Секцiя соцiологiї розвитку Асоцiацiї нiмецьких соцiологiв провела у 1996 роцi конференцiю на тему «Вiйна, усобиця, геноцид» i результати опублiкувала в звiтi про конференцiю. 8. Альберт О. Гiршман [29; c.30] розрiзняв два рiзновиди конфлiктiв: «бiльш-менш конфлiкти» i «або-або конфлiкти». Перший тип може бути розв’язаний без конфронтацiї (позитивний конфлiкт), другий не лишає супротивниковi виходу. Проте, другий тип конфлiкту не обов’язково призводить до знищення однiєї зi сторiн, тому що можуть бути знайденi тимчасовi рiшення. Тому Гiршман вважає, що «або-або конфлiкт» переходить у «бiльш-менш конфлiкт». 9. Корф i ¢айденрайх [38] указують на трансформацiю мiжнародних фiрм у транснацiональнi. Мiжнароднi фiр-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ми використовують рiзницю в цiнах у рiзних країнах. Транснацiональнi фiрми, навпаки, мають на метi створення єдиної, всеохопної мережi, аби використовувати ефект синергiї i знизити витрати на трансакцiї. 10. Системна теорiя розрiзняє незахищенiсть i ризик. Незахищенiсть означає, що можливий будь-який вихiд ситуацiї, тодi як ризик мiстить можливiсть якогось певного результату [наприклад, 41]. 11. Прикладом є планування дальнього лiтака майбутнього. Інвестицiї набувають таких обсягiв, а нов-гав настiльки специфiчнi, що колишнi конкуренти змушенi при цьому розвитковi кооперуватися. 12. Я вживаю це поняття тут у широкому змiстi, як це має мiсце в Грановеттера, але не так, як його вживає Джеймс Скотт (1976). Лiтература 1.Archer M.S. Sociology for One World: Unity and Diversity // International Sociology. 1991. Vol. 6. №2. 2.Albrow M. Introduction. // Globalization, Knowledge and Society. London: Sage, 1990. 3.Rosenthau J.N. The Study of Global Interdependence. London: Printer, 1980. 4.Meyer J.W. The World Polity and the Authority of the Nation State // Institutional Structure, Constituting State, Society and the
© Alvin and Heidi Toffler. Creating a New Civilization. The Politics of the Third Wave. Turner Publishing, Inc. Atlanta, 1995
Ó΂¥Ì ¥ „Âȉ¥ ÚÓÙÙÎÂË
ÔÓÎ¥ÚË͇ ÚÂÚ¸Óª ı‚ËÎ¥
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Individual. New Park, C.A.: Sage, 1987. 5.Giddens A. Die Konsequenzen der Moderne. Frankfurt/M.: Suhrkamp, 1995. 6.Wallerstein I. The Modern World System I. New York: Academic Press, 1980. 7.Wallerstein I. The Modern World System II. New York: Academic Press, 1980. 8.Wallerstein I. The Modern World System III. San Diego: Academic Press, 1989. 9.Anderson B. Die Erfindung der Nation. Zur Karriere eines erfolgreichen Konzepts. Frankfurt/M.: Campus, 1993. 10.Waltzer M. Toward a Global Civil Society. Providence: Berkhaan Books, 1995. 11.Bamyeh M. Transnationalism // Current Sociology. 1993. Vol. 41. №3. 12.Nederveen Pieterse J. Globalization as Hybridization // International Sociology. 1994. Vol. 9. №2. 13.Robertson R. Globalisation. Social Theory and Global Culture. London: Sage, 1992. 14.Sahlins M. Stone Age Economics. Chicaco: Aldini-Atherton, 1972. 15.Barth F. Ethnic Groups and Boundaries. The Social Organisation of Culture Differences. Boston, 1969. 16.Simmel G. Soziologische Studien. Berlin: Duncker und Humblot, 1908. 17.Goffman E. Behaviour in Public Places. New York: Free Press, 1963. 18.Silver A. «Trust» in Social and Political Theory // The Challenge of Social Control. Norwood, N.J.: Ablex, 1985. 19.Menzel U. Das Ende der Dritten Welt und das Scheitern der grossen Theorien. Frankfurt/M.: Suhrkamp, 1992. 20.Huntington S. The Clash of Civilizations?
РОЗДІЛ II. КОНФЛІКТ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
153
Тiльки нещодавно люди почали усвiдомлювати, що iндустрiальна цивiлiзацiя пiдходить до свого завершення. Розгадка цього була очевидна вже в 1970 роцi, коли ми писали в книзi Приголомшення вiд Майбутнього про «загальну кризу промисловости», яка несе iз собою загрозу необмеженого числа вiйн нового типу. Численнi змiни в суспiльствi не можуть вiдбуватися без конфлiктiв, тому ми вважаємо, що метафора «iсторiя як хвилi змiн» динамiчнiша i показовiша, анiж розмова про перехiд до «постмодернiзму». Хвилi динамiчнi, тому при їх зiткненнi вiдбуваються потужнi перехiднi процеси; коли ж зiштовхуються хвилi iсторiї, виникає конфлiкт цивiлiзацiй. Це проливає свiтло на чимало речей, якi за iнших обставин здаються в сучасному свiтi позбавленими сенсу або випадковими. Хвильова теорiя конфлiктiв пророкує, що основний конфлiкт вiдбудеться не мiж Сходом i Заходом або «мiж Заходом та iншими», як нещодавно припустив С.Гантiн h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
// Foreign Affairs. 1993. Vol. 72. №3. 21.Frank A.G., Gills B.K. The 5,000-Year World-System - An Inter-disciplinary Introduction. // The World System. Five Hundred or Five Thousand? London: Routledge, 1993. 22.Elias N. Ueber den Prozess der Zivilisation. Bd 1. Frankfurt/M.: Suhrkamp, 1981. 23.Elias N. Ueber den Prozess der Zivilisation. Bd 2. Frankfurt/M.: Suhrkamp, 1988. 24.Elias N. Was ist Soziologie? Weinheim; Muenchen: Juventa, 1993. 25.Lay R. Ethik fuer Manager. Duesseldorf; Wien; New York: Econ, 1991. 26.Homann K. Strategische Rationalitaet, kommunikative Rationalitaet und die Grenze der oekonomischen Vernunft // Auf der Suche nach einner neuen Wirtschaftsethik. Bern; Stuttgart: Haupt, 1990. 27.Ulrich P. Wirtschaftsethik auf der Suche nach der verlorenen oekonomischen Vernunft // Auf der Suche nach einer neuen Wirtschaftsethik. Bern; Stuttgart: Haupt, 1990. 28.Schrader H. Zum Verhдltnis von Markt und Moral in westlichen und nichtwestlichen Gesellschaften. Working Paper No. 217. Forschungsschwerpunkt Entwicklungssoziologie. Universitaet Bielefeld, 1994. 29.Hartmann H. Clash of Cultures, When and Where? Critical Comments on a New Theory of Conflict // International Sociology. 1995. Vol. 10. № 2. 30.Hirschman A.O. Entwicklung, Markt und Moral. Abweichende Betrachtungen. Frankfurt/M: Fischer, 1993. 31.Bell D. The Coming of the
¶тон. Не буде цей конфлiкт i падiнням Америки, як заявив Поль Кеннедi, або «кiнцем iсторiї», за виразом Ф.Фукуями. Загальнi глибокi економiчнi та стратегiчнi змiни призведуть до подiлу свiту на три окремi, потенцiйно конфлiктнi цивiлiзацiї, якi не можна схарактеризувати традицiйними визначеннями. Цивiлiзацiя Першої Хвилi була i завжди буде тiсно пов’язана iз землею. Якої б локальної форми вона не набувала, якою б мовою не розмовляли люди, якою б не була їхня релiгiя – усе це результат аграрної революцiї. Навiть зараз безлiч людей живуть i вмирають, копирсаючись у неродючому ¶рунтi, так, як це робили їхнi предки. Час появи цивiлiзацiї Другої Хвилi дискусiйний. Для багатьох людей життя радикально змiнилося приблизно триста рокiв тому. У цю добу з’явилася ньютонiвська наука, паровий двигун був уперше використаний з економiчною метою, а в Англiї, Францiї та Італiї почали з’являтися першi фабрики. Селяни стали переїжджати до мiст. Почали ширитися смiливi iдеї: iдея поступу, доктрина особистих прав, руссоїстськi поняття про суспiльну угоду, iдея вiдокремлення школи вiд церкви, вiдокремлення церкви вiд держави i нова iдея про те, що керiвники повиннi вибиратися громадськiстю, а не волею Божою. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ГЕЙКО ШРАДЕР ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ, (ДЕ)ЦИВІЛІЗАЦІЯ І МОРАЛЬ
154
Post-Industrial Society. New York: Basic Books, 1973. 32.Lyotard J.-F. The Postmodern Condition. Manchester: Manchester University Press, 1986. 33.Hirsch F. Social Limits to Growth. London: Routledge and Kegan Paul, 1977. 34.Bell D. The Cultural Contradictions of Capitalism. New York: Basic Books, 1976. 35.Lyotard J.-F. The Postmoden Condition // Culture and Society: Contemporary Debates. Cambridge: Cambridge University Press, 1990. 36.Beck U. Jenseits von Stand und Klasse // Soziale Welt. Sonderband 2. Goettingen, 1993. 37.Beck U. The Debate on the Individualization Theory in Todays Sociology in Germany // Sociology in Germany. Soziologie Special Edition 3. Opladen: Leske und Buderich, 1994. 38.Korff R., Heidenreich M. Globalisierung und transnationale Konzerne. Das Beispiel der Computerindustrie // Arbeitsberichte und Forschungsmaterialien Nr. 62: Forschungsschwerpunkt Zukunft der Arbeit. Fakultaet fuer Soziologie, Universitaet Bielefeld, 1991. 39.Sassen S. Cities in a World Economy. Thousand Oaks: Pine Forge Press, 1994. 40.Granovetter M. The Sociological Approaches to Labour Market Analysis: A Social Structural View // The Sociology of Economic Life. Boulder: West View, 1992. 41.Luhmann N. Familiarity, Confidence, Trust: Problems and Alternatives // Trust. Making and Breaking Cooperative Relations. Oxford: Basil Blackwell, 1988.
Рушiйною силою багатьох iз цих змiн став новий засiб збагачення – фабричне виробництво. Задовго до цього безлiч елементiв повиннi були поєднатися i сформувати систему масового виробництва, споживання, масової освiти та засобiв iнформацiї, злютованих разом. Їх обслуговували спецiалiзованi iнституцiї: школи, корпорацiї, полiтичнi партiї. Змiнилася навiть структура родини: iз великої сiм’ї, яка спiльно займається домашнiм господарством аграрного типу, сiм’ї, що об’єднує декiлька поколiнь, вона перетворилася в невелику родину нового типу, типову для iндустрiального суспiльства. Людям, втягнутим у цi змiни, життя напевне здавалося хаотичним. Проте, усi змiни були тiсно взаємопов’язанi. Вони стали кроками до вищого розвитку того, що ми називаємо сучаснiстю – суспiльства масової iндустрiї, цивiлiзацiї Другої Хвилi. Термiн «цивiлiзацiя» може звучати претензiйно, особливо для багатьох американцiв, але нiякий iнший термiн не може бути достатньо всеосяжним, аби вмiстити в себе такi поняття, як технологiя, сiм’я, релiгiя, культура, полiтика, бiзнес, iєрархiя, лiдерство, системи цiнностей, мораль i теорiя пiзнання. Змiщення i радикальнi змiни наявнi на всiх рiвнях суспiльства. При змiнi стiлькох соцiальних, технологiчних i культурних параh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
42.Polanyi K. The Great Transformation. Frankfurt/M: Suhrkamp, 1978. 43.Braudel F. Civilization and Capitalism, 15th-18th Century. Vol. II: The Wheel of Commerce. New York: Harper and Row, 1982. 44.Schrader H. A Discussion of Trade in Social Science. // The Moral Economy of Trade. Ethnicity and Developing Markets. London: Routledge, 1994. 45.Schrader H. Changing Financial Landscapes in India and Indonesia: Sociological Aspects of Monetization and Market Integration. Muenster; Hamburg: LIT Publishers, 1996. 46.Granovetter M. Business Groups // Handbook of Economic Sociology. New York: Russell Sage Foundation and Princeton Univ. Press, 1994. 47.Scott J.C. The Moral Economy of the Peasant. New Haven; Conn.: Yale University Press, 1976.
ÔÓÒÚ ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘̇ ÒÂϥ̇ ÊÛ̇ÎÛ «∫» 12.12. 2000
метрiв водночас виникають не тiльки зсуви, але й змiни, не тiльки нове суспiльство, але й зародки абсолютно нової цивiлiзацiї. Ця нова цивiлiзацiя iз гомоном увiйшла в iсторiю Захiдної Европи, натрапляючи на кожному кроцi на вiдчутний опiр. Боротьба за сфери впливу У кожнiй країнi, котра стає на шлях iндустрiального розвитку, вибухали лютi кривавi вiйни мiж промисловими i комерцiйними групами Другої Хвилi та землевласниками Першої Хвилi, часто в спiлцi з церквою (яка також була значним землевласником). Чимало селян були зiгнанi з земель, щоб стати робiтниками на «чортових млинах» i фабриках, якi займали усе новi терени. Сутички i бунти, громадянськi вiйни, територiальнi суперечки, нацiональнi повстання почали вiдбуватися, коли вiйни Першої i Другої Хвилi за iнтереси переросли в боротьбу за сфери впливу – основний конфлiкт, який призвiв до багатьох iнших. Подiбна ситуацiя повторювалася в усiх країнах, якi вступали в iндустрiальну епоху. У США для цього знадобилася жахлива громадянська вiйна iндустрiально-комерцiйної Пiвночi проти аграрної елih t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ÓÎÓ‰ËÏË «Ï‡¯Ë̇ π¯Í¥Î‚
‚ÊË‚‡ÌÌfl» ¥ Û͇ªÌҸ͇ ÍÛθÚÛ̇ Ú‡‰Ëˆ¥fl
ÇéãéÑàåàê òäßãÖÇ
ти Пiвдня. Усього через декiлька рокiв у Японiї вибухнула революцiя Мейдзi. Модернiсти Другої Хвилi знову перемогли прихильникiв традицiй Першої Хвилi. Поширення цивiлiзацiї Другої Хвилi з її новими методами збагачення дестабiлiзувало стосунки мiж країнами, створюючи прогалини в сферах впливу. Індустрiальна цивiлiзацiя, результат Другої Хвилi змiн, найшвидше стала ширитися на пiвнiчних берегах величезного Атлантичного басейну. Атлантичнi держави, вступивши в iндустрiальну епоху, потребували нових ринкiв збуту i дешевої сировини з вiддалених ре¶iонiв. Тому передовi держави Другої Хвилi вели колонiзаторськi вiйни i домагалися панування над рештою держав Першої Хвилi та племенами усiєї Азiї та Африки. Це знову була боротьба за сфери впливу – iндустрiальних держав Другої Хвилi проти аграрних держав Першої Хвилi – але цього разу на ¶лобальному, а не на внутрiшньодержавному рiвнi. Цей опiр до останнього часу загалом визначався мiжнародним положенням. Племiннi та територiальнi вiйни мiж рiзними аграрними групами тривали, як i ранiше, упродовж усього останнього тисячолiття, але важливiсть цих воєн була незначна, вони зазвичай просто послаблювали обидвi сторони,
155
ОЛВІН І ГЕЙДІ ТОФФЛЕРИ СТВОРЕННЯ НОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПОЛІТИКА ТРЕТЬОЇ ХВИЛІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
í.ÇÓÁÌflÍ: ü ‚¥Ú‡˛ ‚‡Ò ̇ ̇¯ÓÏÛ ÒÂϥ̇¥. í¥¯ÛÒfl Á ÚÓ„Ó, ˘Ó ·¥Î¸¯Û ˜‡ÒÚËÌÛ Á ‚‡Ò fl ̇ÒÔ‡‚‰¥ Ì Á̇˛ ÔÂÒÓ̇θÌÓ. ñÂ, ̇Ô‚ÌÓ, ̇ȷ¥Î¸¯Â ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl, ÍÓÚ π, ˘Ó ÏË Ì‡Â¯Ú¥ ‰ÓÒfl„ÌÛÎË flÍÓ„ÓÒ¸ Ú‡ÍÓ„Ó ¥‚Ìfl, ÍÓÎË ˆÂ ÒÚ‡π β‰flÏ ˆ¥Í‡‚Ó, ¥ β‰Ë ÔËıÓ‰flÚ¸ ̇ ˆ¥ ÒÂϥ̇Ë. ñ Ô¯Â. ÑÛ„Â, ˘Ó fl ıÓÚ¥‚ Ò͇Á‡ÚË, ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª Ò‡ÏËı ÒÂϥ̇¥‚. ÑÎfl Ì‡Ò ·ÛÎÓ · ‰ÛÊ ˆ¥Í‡‚Ó, flÍ ˆÂ ÚÂÔ ÔÓÔÛÎflÌÓ, ÔÓˆ¥Í‡‚ËÚËÒfl ‰ÛÏÍÓ˛ ̇ӉÛ: ˜Ë ‚Ë Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌ¥ ÚËÏ, flÍ ‚ÓÌÓ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl, ˜Ë χπ ·Û‰¸-flÍËÈ ÒÂÌÒ? Ä ÏÓÊ ‚ÓÌÓ È Ì Ú·‡, ‡·Ë ÏË Á‡ÈχÎËÒfl ÔÓ‰¥·ÌËÏË ‰ÛÌˈflÏË, ‚ËÚ‡˜‡ÎË ˜‡Ò, ‚‡¯ ¥ Ï¥È? ß flÍ˘Ó ˘ÓÒ¸ ÏÓÊ̇ ÁÏ¥ÌËÚË: Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÚË flÍ¥Ò¸ ÚÂÏË, flÍËıÓÒ¸ ÍÓÌÍÂÚÌËı ‰ÓÔÓ‚¥‰‡˜¥‚, ÍÓÚËı ‚Ë ·Ë ıÓÚ¥ÎË Á‡ÔÓÒËÚË, ÓÍ¥Ï ÚËı, flÍ¥ Û Ì‡Ò ÛÊ ·ÛÎË, ¥ ˘Â, ·ÂÁÔ˜ÌÓ ‚ËÒÚÛÔ‡ÚËÏÛÚ¸ Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ, ÚÓ ÔÓ¯Û ÔËÒ‡ÚË ÔÓ ˆÂ Û Á‡ÔÓÔÓÌÓ‚‡ÌËı ‚‡Ï ‡ÌÍÂÚ‡ı. åÓÊÂÚ ‚¥Î¸ÌÓ ÔËÒ‡ÚË, ˘Ó ˆÂ, ÏÓ‚Îfl‚, ‰ÛÌfl, – ÛÒ ˆÂ „ÓÎÓÒ Ì‡Ó‰Û, flÍËÈ ‚ËÒÓÍÓ ˆ¥ÌÛπÚ¸Òfl Û Á‚’flÁÍÛ Á ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÓ˛ ‚ ̇¯¥È ‰Âʇ‚¥ ‰‚‡ ‰Ì¥ ÚÓÏÛ Ò‚Ó·Ó‰Ó˛ ÒÎÓ‚‡. 燯ËÏ ‰ÓÔÓ‚¥‰‡˜ÂÏ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ·Û‰Â ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ, ‰Ûχ˛, ˘Ó È ÍÛθÚÛÓÎÓ„, ÇÓÎÓ‰ËÏË ∏¯Í¥Î‚. (êÂÔΥ͇ Ç.∏¯Í¥Î‚‡: «í¥Î¸ÍË ÇÓÁÌflÍ Ú‡Í ‰Ûχπ...») çÛ, ÍÛθÚÛËÒÚ Ì‡ Ú·Â
роблячи їх легкою здобиччю для колонiзатора – iндустрiальної держави. Так трапилося, наприклад, у Пiвденнiй Африцi, коли Сесил Родс iз своїми збройними силами захопив величезнi територiї, якi належали мiсцевим племенам, котрi у той час були зайнятi вiйною одне з одним, використовуючи примiтивну зброю. В якомусь iншому мiсцi безлiч, здавалося б, не пов’язаних одна з одною вiйн насправдi були б проявом одного ¶лобального конфлiкту не мiж ворогуючими країнами, а мiж ворогуючими цивiлiзацiями. Але найбiльшими i найкровопролитнiшими вiйнами епохи iндустрiалiзацiї були вiйни, якi вели мiж собою держави Другої Хвилi, такi як Нiмеччина й Англiя, при тому, що кожна з них боролась за свiтове панування, залишаючи при цьому в пiдпорядкуваннi свiтовi популяцiї Першої Хвилi. Остаточним результатом став чiткий подiл. Індустрiальна ера подiлила свiт на домiнуючу цивiлiзацiю Другої Хвилi та залежнi колонiї Першої Хвилi. Багато з нас виросли у свiтi, роздiленому мiж цими цивiлiзацiями. І найвпливовiша з них очевидна. Сьогоднi розстановка сил у свiтi змiнилися. Ми рухаємося до цiлком iншої структури сил, яка подiляє свiт не h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
156
Ì Ò͇ʯ! Ç¥Ì Á ß‚‡ÌÓ-î‡ÌÍ¥‚Ҹ͇. ÑÓÔÓ‚¥‰¸ ̇¯Ó„Ó ¯‡ÌÓ‚ÌÓ„Ó „ÓÒÚfl flÍ Á‡‚Ê‰Ë ‰ÛÊ ÒÍ·‰Ì‡: «èÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘̇ «Ï‡¯Ë̇ ‚ÊË‚‡ÌÌfl» ¥ Û͇ªÌҸ͇ ÍÛθÚÛ̇ Ú‡‰Ëˆ¥fl». ß ˘Â Ì‚ÂÎËÍ ӄÓÎÓ¯ÂÌÌfl. ÇËȯÎÓ ÌÓ‚Â ˜ËÒÎÓ ÊÛ̇ÎÛ «óÂڂ», ÇÓÎÓ‰fl ÔË‚¥Á ͥθ͇ ˜ËÒÂÎ. ç‡ ÔÂÁÂÌÚ‡ˆ¥ÈÌÓÏÛ ÒÚÓÎ¥ ÎÂÊËÚ¸ Ú‡ÍÓÊ ‡ËÚÂÚÌ ‚ˉ‡ÌÌfl «èÎÂÓÏË». Ä ÚÂÔ ÔÓÔÓÒËÏÓ ‰Ó ÒÎÓ‚‡ ̇¯Ó„Ó ‰ÓÔÓ‚¥‰‡˜‡. Ç.∏¯Í¥Î‚: á ‰ÓÁ‚ÓÎÛ ¯‡ÌÓ‚ÌËı ÔËÒÛÚÌ¥ı fl ·Û‰Û ‚Ë„ÓÎÓ¯Û‚‡ÚË ‚Ò¥ Ò‚Óª ÚÂÁË Òˉfl˜Ë. èÓ¯Û ‚Ë·‡˜ÂÌÌfl Á‡ Ú‡ÍÛ Ì˜ÂÏÌ¥ÒÚ¸, ‡ÎÂ, ÓÒͥθÍË ˆfl Á‡Î‡ Ì ӷ·‰Ì‡Ì‡ ͇Ú‰Ӳ, ÚÓ fl ‰Ûχ˛ ‚Ë ‚Ë·‡˜ËÚ ÏÂÌ¥ ҇ϠڇÍÛ ÔÓÁˈ¥Ó̇θ̥ÒÚ¸. ôÓ ÒÓ·Ó˛ fl‚Îflπ ҸӄӉ̥¯Ì¥È Ï¥È ‚ËÒÚÛÔ? ìÔÓ‰Ó‚Ê ‚ÓÒ¸ÏË Ï¥Òflˆ¥‚ ‰ÓÒËÚ¸ ÒÔÓÌÚ‡ÌÌÓ ¥ Ì„ÛÎflÌÓ, ‡Î ‚ÒÂ Ê ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ ÛÒÔ¥¯ÌÓ fl ˜ËÚ‡‚ Û åÓÒÍ‚¥, ‚ ßÌÒÚËÚÛÚ¥ ÊÛ̇ΥÒÚËÍË ¥ Î¥Ú‡ÚÛÌÓª Ú‚Ó˜ÓÒÚ¥ ÅπÊË̇ (ˆÂ Ú‡ÍËÈ ÍÓψ¥ÈÌËÈ „Ûχ̥ڇÌËÈ ‚ÛÁ) ÌËÁÍÛ ÎÂ͈¥È, flÍ¥ ·ÛÎË ÔËÒ‚fl˜ÂÌ¥ Ú‡ÍËÏ, fl ÒÔÓ‰¥‚‡˛Òfl ‡ÍÚۇθÌËÏ, ÚÂχÏ, flÍ „ÂÏÂÌ‚ÚË͇, ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ, Ô‚̥ Ù¥ÎÓÒÓÙҸͥ ÍÓÌÓÚ‡ˆ¥ª ˘Ó‰Ó χ∂¥Ì‡Î¸ÌÓÒÚË ¥ ‰ËıÓÚÓÏ¥ª «ˆÂÌÚÛ-χ∂¥ÌÂÒ‡». ñ¥ ÎÂ͈¥ª ·ÛÎË – Ӊ̥ ÛÒÔ¥¯Ì¥, ¥Ì¯¥ – ÏÂ̯ ÛÒÔ¥¯Ì¥. á ÚÓ„Ó ‚Ò¸Ó„Ó fl ÁÓ·Ë‚ Ô‚ÌÛ Í‚¥ÌÚÂÒÂ̈¥˛ ˜ËÚ‡ÌÓ„Ó, Á Û‡ıÛ‚‡ÌÌflÏ Û͇-
на двi, а на три чiтко визначенi протилежнi ворогуючi цивiлiзацiї. Символ Першої, як i колись, – мотика, Другої – конвеєр, а Третьої – комп’ютер. У роздiленому на три се¶менти свiтi сектор Першої Хвилi постачає сiльськогосподарськi та мiнеральнi ресурси, сектор Другої Хвилi забезпечує дешеву працю i виготовляє масову продукцiю, а сектор Третьої Хвилi, який росте, наче на дрiжджах, використовує новий засiб домiнування – створення й експлуатацiю знань. Народи цивiлiзацiї Третьої Хвилi продають iнформацiю i нововведення, менеджмент, високу культуру i попкультуру, новi технологiї, програмне забезпечення, освiту, педагогiку, медичнi, фiнансовi та iншi послуги усьому свiтовi. Однiєю з цих послуг може виявитися вiйськовий захист, позаяк сили Третьої Хвилi у цьому найкращi. (Це те, що високорозвинутi країни зробили для Кувейту i Саудiвської Аравiї у вiйнi в Перськiй затоцi). Індивiдуалiзованi суспiльства Друга Хвиля породила масовi суспiльства, якi виробляли масову продукцiю i потребували її. У Третiй Хвилi науково об¶рунтована економiка i масове виробництво (яке можна вважати прикметною рисою iндустрiального h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ªÌÒ¸ÍËı ‡ΥÈ, ϥ҈‚Ӫ ÔÓ·ÎÂχÚËÍË, ¥, ̇Ô‚ÌÂ, Á Û‡ıÛ‚‡ÌÌflÏ ÚÓ„Ó ÌÂÁ̇ÌÌfl, flÍ ÏË Ï‡πÏÓ, ̇ ʇθ, ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ‡ÌÓÌÒÓ‚‡ÌÓª ÚÂÏË, ‚Á‡„‡Î¥, ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ‰Ó‚„Óı‚ÓÒÚÓ„Ó ÒÎÓ‚‡ «ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ». êÓÍ¥‚ ÁÓ ‰‚‡ ÚÓÏÛ fl ·Û‚ Ô‚ÌËÈ, ˘Ó ‚ ÔË̈ËÔ¥ ‚Ò ÔÂÂÍ·‰ÂÌÓ, ‚Ò Ô˜ËÚ‡ÌÓ, ‚Ò ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ Á ˆËÏ, ‡Î ̇ ҸӄӉ̥ ÏÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ÒËÚÛ‡ˆ¥fl Á‡„ÓÒÚË·Òfl. íÓ·ÚÓ, ˜Ë ÚÓ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ Ú¥Í‡π ‚¥‰ ̇Ò, ˜Ë ÚÓ ÏË Ú¥Í‡πÏÓ ‚¥‰ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ. Ç¥Ì ÛÊ ÒÚ‡π ¥ÒÚÓ¥π˛ ÍÛθÚÛË, ¥ÒÚÓ¥π˛ ÒÔÓÒÓ·¥‚ ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl, ¥ÒÚÓ¥π˛ ‰ËÒÍÛÒ¥‚. Ä ÏË ÁÌÓ‚Û ˆ˛, Ú‡Í ·Ë ÏÓ‚ËÚË, ÂÔÓıÛ, ˆÂÈ ÂÓÌ, ˆ˛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ ÔÓ·¥„ÎË, flÍ ¥ ÔÓ·¥„ÎË ·‡„‡ÚÓ ˜Ó„Ó Û Ò‚¥È ˜‡Ò: ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ, ‡Ú ÌÛ‚Ó, ÒˆÂÒ¥˛... ß, ÁÌÓ‚Û Ú‡ÍË, ˆÂ ‚¥‰˜ÛÚÚfl Ì‚ËÍÓ̇ÌÓÒÚË, ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÚÓ„Ó, ˘Ó ˜ÓÏÛÒ¸ Û Ì‡Ò Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘ÌËÏË ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, ÔÓ‰¥ª, ‡Íˆ¥ª, ÍÛθÚÛÌˈ¸Í¥ ˜¥, flÍ¥ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ‰Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ Ì χ˛Ú¸ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl. ì Ì‡Ò ˜ÓÏÛÒ¸ Á ˆ¸Ó„Ó Ó·ÎflÚ¸ Ô‚ÌËÈ Í‡ÌÓÌ. ïÚÓ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Ûπ ˆÂ, ÏÓÊÎË‚Ó, ‰Îfl Ô‚ÌËı ÂÍ·ÏÌËı ˆ¥ÎÂÈ, ¥Ì¯¥ ‚Ë·‡ÎË ˆÂ ÊÛÔÂÎÓÏ, Ú‡ÍËÏ ÒÓ·¥ ÓÔÛ‰‡ÎÓÏ ‰Îfl ·ËÚÚfl, ¥ ÓÁÔ‡‚Îfl˛Ú¸Òfl Á‡ ˜ËχΥ „Ó¯¥ Á ˆËÏ ÒÚ‡ıÓ‚ËÒ¸ÍÓÏ. ß ÓÚ, ‚ËıÓ‰fl˜Ë Á ÚÓ„Ó, ˘Ó ˆÂ ‚Ê ‚¥‰ıÓ‰ËÚ¸ Û ÏËÌÛÎÂ, ˘Ó ‚Ê ̇ÒÚ‡π ӈ ‚¥‰˜ÛÚÚfl, ˘Ó
суспiльства) уже застарiли. З’явився новий засiб – немасове виробництво невеличких партiй товарiв пiдвищеного попиту. Масова торгiвля уможливлює подiл i «частковий маркетинг», iз рiвнобiжною змiною виробництва. Старi iндустрiальнi монстри зазнають аварiй. Засоби масової iнформацiї дiляться паралельно з виробництвом, i гiгантськi телевiзiйнi мережi стають непотрiбними внаслiдок збiльшення числа нових каналiв. Родина також стає нечисленною: сiм’ї нового типу, якi були колись стандартом нашого часу, залишаються в меншостi, у той час як збiльшується число батькiв-одинакiв, розлучених, бездiтних сiмей i самотнiх людей. Тому вся структура суспiльства змiнюється, коли однорiднiсть суспiльства Другої Хвилi замiняється рiзнорiднiстю цивiлiзацiї Третьої Хвилi. На змiну масовостi приходить роздробленiсть. У свою чергу, сама складнiсть нової системи потребує дедалi ширшого обмiну iнформацiєю мiж її частинами – компанiями, органами влади, лiкарнями, асоцiацiями, iншими iнститутами, ба навiть окремими особами. Це створить величезну потребу в комп’ютерах, цифрових телекомунiкацiйних мережах i нових засобах iнформацiї. Водночас зростають темпи технологiчного обмiну, дiлового повсякденного життя. Фактично, економiка Треh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˘ÓÒ¸ ‚¥‰·ÛÎÓÒfl, ˘Ó fl͇Ҹ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl π ‚¥‰·ÛÚÓ˛, ‡ Ì ÚÂ, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ Ô¥‰ÒÛÏÍË Ì ԥ‰‚‰ÂÌ¥, ‡Î ̇‚¥Ú¸ Ì ÔÓ„Ó‚ÓÂÌ¥ Ú¥ ˜¥, flÍ¥, Ò͇ʥÏÓ, ‚ Ö‚ÓÔ¥ π ͇ÌÓÌ¥˜ÌËÏË, ‚͇ÔÎÂÌ¥ ‚Ê ‚ ‡Í‡‰ÂÏ¥˜ÌËÈ ‰ËÒÍÛÒ Ì‡ ¥‚Ì¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËı ÒÂϥ̇¥‚, ˘Ó ˆÂ ‚Ò flÍÓÒ¸ Á‡‚ËÒÎÓ, – ÓˆÂ È ÔÓ·Û‰ËÎÓ ÏÂÌ Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÚË Ì‡ ˆÂÈ ÒÂϥ̇ ˆ˛ ÚÂÏÛ. áÌÓ‚Û-Ú‡ÍË, fl ‚¥‰‡ÁÛ Ê ÔÓ¯Û ‚Ë·‡˜ÂÌÌfl Á‡ ÚÂ, ˘Ó Ô‚Ì ӷÏÂÊÂÌÌfl ‚ ˜‡Ò¥, ÚÓ·ÚÓ Ó‰Ì‡ ÎÂ͈¥fl, Ì ‰‡π ÏÂÌ¥ ÓÁ„ÓÌÛÚË ÚÂÁË ¥ ÚÓÍÌÛÚËÒfl ‚Ò¸Ó„Ó Ó·¯ËÛ ÔÓ·ÎÂχÚËÍË, ‡ ڥθÍË ‚Ë„ÓÎÓÒËÚË flÍ¥Ò¸ ÒÚËÊÌ‚¥ ÏÓÏÂÌÚË. ü ÒÔÓ‰¥‚‡˛Òfl, ˘Ó ‰ËÒÍÛÒ¥fl, fl͇ ÓÁÔÓ˜ÌÂÚ¸Òfl Ô¥ÒÎfl ÚÓ„Ó, flÍ fl Á‡Í¥Ì˜Û „Ó‚ÓËÚË, ÏÓÊÎË‚Ó, Ï¥ÒÚËÚËÏ flÍ¥Ò¸ ÔÂÚÂÌÁ¥ª ‰Ó ÏÂÌÂ, ÏÓÊÎË‚Ó, ·Û‰ÛÚ¸ ÛÚÓ˜ÌÂÌÌfl, ÒÔÓÒÚÛ‚‡ÌÌfl, – ÔÓ¯Û, ‚ÒÂ, ˘Ó Á‡‚„Ó‰ÌÓ, ÓÍ¥Ï Ù¥Á˘ÌÓ„Ó Ì‡ÒËθÒÚ‚‡. ìÒÂ Ê Ú‡ÍË [ÔÓÚË] ˆ¸Ó„Ó Á ˜ËÒÚÓ ÂÒÚÂÚ˘ÌÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ fl [Á‡ÔÂÂ˜Û˛] – flÒÌÓ, flÍ ¥ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÒÛ˜‡ÒÌËı β‰ÂÈ, fl ÚÓıË Ï‡ÁÓı¥ÒÚ, ‡Î ÛÒÂ-Ú‡ÍË ÏÓπ ÒχÍÓ‚Â ‚¥‰˜ÛÚÚfl flÍÓÒ¸ ÔÓÚÂÒÚÛπ ÔÓÚË Ì‡‰ÚÓ ‡∂ÂÒË‚ÌËı ‚ËÔ‡‰¥‚. ÇÒ ¥Ì¯Â – ·Û‰¸ ·Ò͇! ü ÒÔÓ·Û˛ flÍÓÒ¸ ‚¥‰·ËÚËÒfl, ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË, ÏÓÊ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ԇ̇ ‚‰ۘӄÓ, flÍËÈ, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ÏÂÌÂ, π ÓÙ¥ˆ¥‡ÎÓÏ, ¥ ÏÓÊ χπ ÒÎÓ‚Ó ‚·‰ÌÂ, ÒÎÓ‚Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÂ: ÓÚ Ò͇Á‡‚ ÔÓ Ò‚Ó·Ó‰Û ÒÎÓ‚‡, ¥ flÍ ‚¥‰‡ÁÛ ‚Ò¥ ÔÓÒÏ¥ıÌÛÎËÒfl ÚÛÚ,
тьої Хвилi оперує на такiй високiй швидкостi, що її основнi постачальники ледь утримують темп. Ба бiльше, оскiльки iнформацiя дедалi частiше приходить на змiну сировинi, працi та iншим ресурсам, країни Третьої Хвилi стають менш залежними вiд партнерiв Першої i Другої Хвилi (не мається на увазi торгiвлю). Вони усе бiльше прагнуть спiвробiтничати одна з одною. Згодом багато робiт, якi виконують зараз у країнах iз дешевою робочою силою, стануть галуззю застосування високих технологiй, та й зараз вони уже виконуються там швидше, краще i дешевше. Іншими словами, цi змiни ставлять пiд загрозу безлiч iснуючих економiчних зв’язкiв мiж передовими країнами i тими, що розвиваються. Проте, повний розрив малоймовiрний. Неможливо зупинити забруднення навколишнього середовища, хвороби й iммi¶рацiю до країн Третьої Хвилi. Багатi країни не зможуть вижити, якщо бiднi країни вестимуть екологiчну вiйну. Через це напруженiсть мiж цивiлiзацiєю Третьої Хвилi i двома попереднiми цивiлiзацiями буде наростати, а нова цивiлiзацiя може з успiхом боротися за ¶лобальну гегемонiю так само, як це робили модернiзатори Другої Хвилi щодо своїх попередникiв – представникiв Першої Хвилi – кiлька столiть тому.
157
ОЛВІН І ГЕЙДІ ТОФФЛЕРИ СТВОРЕННЯ НОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПОЛІТИКА ТРЕТЬОЇ ХВИЛІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Û ˆ¥È Á‡Î¥, flÍ ‚Ò¥Ï ÒÚ‡ÎÓ ‚¥‰‡ÁÛ Î„¯Â... (êÂÔΥ͇ í.ÇÓÁÌfl͇: «ñ Ì fl Ò͇Á‡‚...») ÄΠ‚‡ÚÓ ˆÂ ÔÓ‚ÚÓËÚË, ̇ ÚÓ ‚Ë ¥ ÔÓÒ‡‰Ó‚ˆ¸. ß ˘Â Ó‰ËÌ ÏÓÏÂÌÚ, fl · Ò͇Á‡‚, «publicus vulgatum». ü ‚Ê ÁÓÁÛÏ¥‚, ˘Ó ˆfl ÎÂ͈¥fl, ˜Ë ‚ËÒÚÛÔ Ú‡ÍËÈ Ì‡Á¥‚, ‚¥Ì – „ÌÓÈÓ‚ËÍ, flÍËÈ ÓÚ-ÓÚ Ï‡π ÓÁ¥‚‡ÚËÒfl. ì ‚‡Ò Û ã¸‚Ó‚¥ ̇ ÔÓÒÔÂÍÚ¥ ë‚Ó·Ó‰Ë Á·Ë‡πÚ¸Òfl Ì‚Â΢͇ «˜Ó̇ ıχ‡» Ò‡ÏÓ‰¥flθÌËı ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚. î‡ÌÍ¥‚Ò¸Í – Ï¥ÒÚÓ Ì‚Â΢ÍÂ, ÏÂ̯ Á‡ 㸂¥‚, ‰ÂÒ¸ ¥Á ˜‚ÂÚ¸ ϥθÈÓ̇ [ϯ͇̈¥‚]. ß ÚÓÏÛ ‚ Ì‡Ò π ڇ҇͠ÏÂ, ڥθÍË ÏÂ̯ χүڇ·Ì – ̇ Ç¥˜Â‚ÓÏÛ Ï‡È‰‡Ì¥ Á·Ë‡˛Ú¸Òfl β‰Ë ÒÚ‡¯Â Ô’flÚ‰ÂÒflÚË ÓÍ¥‚, flÍ¥ Ó·„Ó‚Ó˛˛Ú¸ ¥ÁÌ¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓ·ÎÂÏË. éÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ, Û Á‚‘flÁÍÛ Á ‚¥‰ÓÏËÏË ÔÓ‰¥flÏË [ÁÌËÍÌÂÌÌflÏ ÊÛ̇ΥÒÚ‡ ¢.¢ÓÌ∂‡‰Á ڇ Á‚ËÌÛ‚‡˜ÂÌÌflÏË Û Ô˘ÂÚÌÓÒÚ¥ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó èÂÁˉÂÌÚ‡ ¥ ÍÂ¥‚ÌËÍ¥‚ Ô‡‚ÓÓıÓÓÌÌËı Ó„‡Ì¥‚ Ú‡ ÒÔˆÒÎÛÊ·], ˆfl „ÛÔ‡ Á·¥Î¸¯Ë·Òfl ‡Á¥‚ Û ‚¥Ò¥Ï. ß ÓÒ¸, fl Û˜Ó‡ ȯӂ ÔÓÔË „ÛÔÛ ˆËı β‰ÂÈ, ‡ ÔÓÁ‡flÍ ÔÎÓ˘‡ χÎÂ̸͇, ‡ ÏÂÌ Á̇˛Ú¸ ‚ ӷ΢˜fl ̇‚¥Ú¸ ˆ¥ β‰Ë, ıÓ˜‡ fl Á ÌËÏË Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó Ì ÍÓÌÚ‡ÍÚÛ˛, ÚÓ ‚ÓÌË Ó‰‡ÁÛ ‚˜ÂÔËÎËÒfl ‚ ÏÂÌÂ, ‚ÁflÎË Á‡ ÍÓÏ¥ ¥ ͇ÊÛÚ¸: «é, Ô‡Ì ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ!» ü ÔÓ˜‡‚ ˘ÓÒ¸ ÏÛÏÓÚ¥ÚË: «í‡ fl Ì ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ, fl ÒÍӯ ΥÚ‡ÚÓ, ‡Î ‚ÒÂ-Ú‡ÍË, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, fl ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ, ‡Î fl
Будучи усвiдомленою, ця концепцiя конфлiкту цивiлiзацiй допоможе нам зрозумiти сенс багатьох, здавалося б, випадкових явищ, наприклад, сьогоднiшнiх спалахiв нацiоналiзму. Нацiоналiзм – це iдеологiя нацiональної переваги, що є породженням iндустрiальної революцiї. Так, коли тiльки-но аграрнi суспiльства Першої Хвилi намагаються почати або завершити свою iндустрiалiзацiю, вони вiдчувають потребу в атрибутах нацiонального статусу. Колишнi совєцькi республiки, такi як Україна, Естонiя або Грузiя наполягають на самовизначеннi та вимагають застарiлих державних символiв: прапора, армiї та валюти, що визначали статус нацiї пiд час Другої Хвилi або iндустрiальної ери. Свiтовi високих технологiй важко зрозумiти мотивацiї ультра-нацiоналiстiв. Їхнiй самовдоволений патрiотизм робить кумедне враження. Це нагадує країну Фрiдонiю з фiльму братiв Маркс Качиний суп, у якому висмiюється почуття нацiональної переваги у воюючих вигаданих нацiй. Навпаки, нацiоналiстам незрозумiло, чому деякi нацiї дозволяють iншим зазiхати на їхню «священну» свободу. Проте «¶лобалiзацiя» бiзнесу та фiнансiв, необхiдна для розвитку економiки Третьої Хвилi, постiйно лаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
158
Ì ‚ ÒԥΈ¥...» åÂÌ ڇÍË ÔËÚfl„ÎË È Í‡ÊÛÚ¸: «íË ‚ flÍ¥ÈÒ¸ Ú‡Ï ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª? Ä ÍÌËÊ͇ ‰Â?» «ü͇? åÓfl?» «ç¥, ÓÚÓ„Ó, ‡ ÔÓ ‚Û‰‡Î‡Í‡!» [â‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ Ò͇̉‡Î¸ÌÓ ‚¥‰ÓÏÛ Î¥Ú‡ÚÛÌÛ ÔÓ‚Ó͇ˆ¥˛ é.ÅÛÁËÌË «í‡‡Ò ò‚˜ÂÌÍÓ – ‚Û‰‡Î‡Í‡»] ü ͇ÊÛ: «í‡ ‚Ë Á̇πÚÂ, fl Ì ÔË·¥˜ÌËÍ ÛÒflÍËı ‰Â¯Â‚Ëı ÒÂÌÒ‡ˆ¥È...», ‡ ‚ÓÌË: «ü͇ ‰Â¯Â‚‡ ÒÂÌÒ‡ˆ¥fl?! í‡ ÏË ˘Â ‰ÛχÎË ÔÓ ˆÂ ‚ flÍ¥ ÓÍË! Ä ‚¥Ì Ò͇Á‡‚!» åÂ̯ Á‡ ‚Ò fl ÒÔÓ‰¥‚‡‚Òfl ‚¥‰ ˆ¥πª ÔÛ·Î¥ÍË ¥ ‚ ˆ¸ÓÏÛ Ï¥Òˆ¥ ÔÓ˜ÛÚË Ú‡Í¥ ÒÎÓ‚‡, ˘Ó ‚¥‰ ÓÚÓ„Ó ò‚˜ÂÌ͇ ¥ Ô¥¯Î‡ ‚Òfl ·¥‰‡ ̇ ì͇ªÌ¥, ·Ó ‚¥Ì Ô·͇‚ – ¥ ÏË Ô·˜ÂÏÓ, ‡ Ú·‡ ‚ËÈχÚË ¯‡·Î˛ ¥ ·ËÚËÒfl! ß fl ÁÓÁÛÏ¥‚, ˘Ó ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‰ÓÁ¥Î‡. üÍ˘Ó Ì‡Ó‰Ì¥ χÒË ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ‚ÂÒÚË Ú‡ÍËÈ ‰ËÒÍÛÒ, ¥ flÍ˘Ó Ú‡Í¥ ¥‰Âª Ò‰ ÌËı ÔËÒÛÚÌ¥, Á̇˜ËÚ¸, ˜‡Ò Á‡ÈχÚËÒfl ÔÓÒ‚¥ÚÌˈڂÓÏ, Ú·‡ ÔÓ ˆ¥ ˜¥ „Ó‚ÓËÚË. ß Ì ‚ åÓÒÍ‚¥, ‡ ҇ϠÚÛÚ, ̇ á‡ı¥‰Ì¥È ì͇ªÌ¥, ̇҇ÏÔ‰ ÚÛÚ, ‰Â ˘Â ÏÓÊÛÚ¸ ÁÓÁÛÏ¥ÚË... èÓ-Ô¯Â, ÍÓÎË ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ, ‚ ·‡„‡Ú¸Óı ‚ˉ‡ÌÌflı, flÍ¥ Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl [‰ÛÍÓÏ], ̇ ͯڇÎÚ [ÊÛ̇ÎÛ] «ëÎÓ‚Ó ¥ ˜‡Ò» (Ú‡Ï ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ Á‘fl‚ËÎÓÒfl ·‡„‡ÚÓ Ô۷Υ͇ˆ¥È ÔÓ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ Ì‡ ¥‚Ì¥, Ò͇ʥÏÓ Ú‡Í, ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËı ÂÙ‡ڥ‚), β‰Ë ÔÎÛÚ‡˛Ú¸Òfl Û ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflı. è˘ÓÏÛ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflı ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËı. çÛ, ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, Á‚¥‰ÍË ·ÂÂÚ¸Òfl ¥ÌÙÓχˆ¥fl: ÔÓ˜ËÚ‡ÎË ÒÎÓ‚ÌËÍÓ‚¥ ˜Ë Â̈ËÍ-
має нацiональнi «суверенiтети», якi так ревно боронять новi нацiоналiсти. Економiка змiнюється пiд впливом Третьої Хвилi, тому нацiоналiсти змушенi вiдмовлятися вiд частини свого суверенiтету i приймати дедалi ширший економiчний i культурний натиск країн Третьої Хвилi. У той час як поети й iнтелектуали економiчно вiдсталих ре¶iонiв складають нацiональнi гiмни, поети й iнтелектуали країн Третьої Хвилi оспiвують цiнностi «свiту без кордонiв» i «свiтової самосвiдомости». У результатi, сутички, якi вiдбивають гостре розходження iнтересiв двох протилежних цивiлiзацiй, можуть спровокувати в майбутньому найжахливiшi кровопролиття. Якщо сьогоднiшнiй передiл свiту з двох на три частини здається зараз менш нiж очевидним, то це лише тому, що перехiд вiд економiки Другої Хвилi, заснованої на тягловiй силi, до економiки Третьої Хвилi, заснованої на силi iнтелекту, ще нiде не закiнчився. Навiть у США, Японiї та Европi локальна боротьба за владу мiж елiтами Другої i Третьої Хвиль iще не завершена. Важливi iнститути i сектори Другої Хвилi залишилися, i полiтичне лобi Другої Хвилi дотепер утримується при владi. Сумiш елементiв Другої й Третьої Хвиль у кожнiй високорозвиненiй країнi дає свої характернi формацiї. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÎÓÔ‰˘̥ ÒÚ‡ÚÚ¥, ÔËÔÛÒÚËÏÓ å‡Î‡ıÓ‚‡, å‡ÊÂÈ͇҇ (Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËÈ ÒÎÓ‚ÌËÍ, ‚ËÔÛ˘ÂÌËÈ Û å¥ÌÒ¸ÍÛ), ‚Ë¥¯ËÎË, ˘Ó ˆËÏ ÛÊ ‚Ò ‚˘ÂÔ‡ÎÓÒfl. åÓ‚‡ ȉ Ì ÔÓ ÒÚËθ, ʇÌ, ̇ÔflÏ, ÍÓÎË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ. åÓ‚‡ ̇‚¥Ú¸ Ì ȉ ÔÓ ÍÛθÚÛÌÛ ˜Ë ÏËÒÚˆ¸ÍÛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛. ç‡Ô‚ÌÂ, ‚ ˆ¸ÓÏÛ ¥ Á‡ıÓ‚‡Ì ÓÒÌÓ‚ÌÂ, ÔÓÔË ˘Ó ÔÓ·¥„‡˛Ú¸ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍË. åÓ‚‡ ȉ ÔÓ ÚÓÔÓÒ ÔÓ‡ÁÍË, ϥ҈ ÔÓ‡ÁÍË. üÍ˘Ó ‡·ÒÚ‡∂Û‚‡ÚËÒfl ‚¥‰ ÔËڇχÌÌÓ„Ó ·¥Î¸¯ÓÒÚ¥ – ‡ Ò‡ÏÂ Ú‡Í π – ÌÂÓflÁ˘Ìˈ¸ÍÓ„Ó ·‡˜ÂÌÌfl ˜‡ÒÛ, ÈÓ„Ó Ô·¥„Û, flÍ˘Ó ‚ÒÂ-Ú‡ÍË ÒÚ‡ÚË Ì‡ ÔÓÁˈ¥˛ ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡, flÍ ̇ȇ‰ÂÍ‚‡ÚÌ¥¯Â ̇ ҸӄӉ̥ ‚¥‰‰ÁÂÍ‡Î˛π ‚ Ö‚ÓÔ¥ ˆÂÈ ÚËÔ ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl, ÚËÔ Ò‚¥‰ÓÏÓ„Ó ÒÔËÈÌflÚÚfl ÍÓÌÓÚ‡ˆ¥ª Ï¥Ê ·ÛÚÚflÏ ¥ Ì·ÛÚÚflÏ, ÚËÔ, ÏÓÊÎË‚Ó, ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÌÓχ‰Ë˜ÌÓÒÚË, ÚÓ, ‚ÒÂ Ê Ú‡ÍË, ÏË Á̇ıÓ‰ËÏÓÒfl ‚ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ÔÓ‡ÁÍË. ïËÒÚËflÌÒÚ‚Ó ¥ ͇ÊÂ: «ë‚¥Ú Á„¥¯ÛπÚ¸Òfl, „¥ıË Ì‡ÍÓÔË˜Û˛Ú¸Òfl, ÓÚ-ÓÚ ÔËȉ ÄÌÚËıËÒÚ», ÚÓ·ÚÓ Î¥Ì¥ÈÌËÈ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËÈ ˜‡Ò π ˜‡ÒÓÏ ‚ËÓ‰ÊÂÌËÏ, ˜‡ÒÓÏ ÔÓ‡ÁÍË. èÂÂÏÓ„Ë ·Û‰Â ‰ÓÒfl„ÌÛÚÓ Û ÚÓÈ ÏÓÏÂÌÚ, ÍÓÎË ‚Ò¥ ‚Ò ‚Ú‡ÚflÚ¸. ß ÓˆÂÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÚÓÔÓÒÛ ÔÓ‡ÁÍË, ˆ¸Ó„Ó ÏÓÏÂÌÚÛ Á„¥¯ÂÌÌfl-‚ËÓ‰ÊÂÌÌfl, ÍÓÎË ÔÓÎ˛Ò ıÓÎÓ‰Û ¥ ÔÓÎ˛Ò ÒÔÂÍË, ÔÂÂÏ¥¯Û˛˜ËÒ¸, ÔÂÂÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl ̇ «ÚÂÔÎÓı·‰Ì¥ÒÚ¸», flÍ ‚ ÄÔÓ͇ΥÔÒ¥ ̇ÔËÒ‡ÌÓ, ÏË ˆÂ ‚Ò ÔÂÂÊË‚‡πÏÓ. èÂÂÊË‚‡πÏÓ
Проте, загальний напрямок цiлком ясний. ¢лобальнi перегони виграють країни, якi завершать свiй перехiд до Третьої Хвилi з мiнiмальними внутрiшнiми непогодженостями i безладом. Тим часом, iсторичний перехiд вiд двочастинного свiту до тричастинного може урухомити жорстоку боротьбу на планетi, позаяк кожна країна намагатиметься знайти собi мiсце у виникаючiй трияруснiй структурi впливiв. За всiм цим монументальним розподiлом сил лежить змiна ролей, прiоритетiв i природи знань. РОЗДІЛ III. ОСНОВНИЙ РЕСУРС Якщо ви читаєте цю сторiнку, ви маєте приголомшливу здатнiсть – ви письменнi. Інодi нам здається дивним той факт, що нашi предки були неписьменними. Нi, не дурнями, чи неуками, а просто неписьменними. Вони не могли нi читати, нi рахувати, а тi окремi, хто осягнув цю нехитру «науку», вiдразу ставали небезпечними для суспiльства. Наприклад, в звертаннi Ав¶устина до всiх християн мiстилося дуже дивне застереження: триматися подалi вiд людей, якi можуть додавати або читати. Вважалося очевидним, що вони «пiдтримують зв’язок iз дияволом». h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̇ Ô‚ÌËı ÏÓÏÂÌÚ‡ı ·ÛÚÚfl. üÍ˘Ó ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ÍËÁÛ ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ÏËÌÛÎÂ, ·Ó ÍËÁ‡ ‚‡ÚÓÒÚÂÈ ·Û· ‚ ˜‡ÒË ç¥ˆ¯Â, ̇ÔËͥ̈¥ XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. üÍ˘Ó ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ÍËÁÛ ‰ËÒÍÛÒË‚ÌÓ„Ó ÓÁÔ‡ÍÓ‚Û‚‡ÌÌfl ÒÂÌÒ¥‚ Ò‚¥ÚÛ, ÚÓ·ÚÓ ‰ÂÍÓÌÒÚÛ͈¥˛, Á‡Ï¥ÌÛ ‰ËÒÍÛÒÛ ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ ‰ËÒÍÛÒÓÏ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ, ÔÂÂı¥‰ ‚¥‰ ÒÚÛÍÚۇΥÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ·‡˜ÂÌÌfl ‰Ó ÔÓÒÚÒÚÛÍÚۇΥÒÚÒ¸ÍÓ„Ó, ÚÓ ÁÌÓ‚Û ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ÏËÌÛÎÂ, ˘Ó̇ȷ¥Î¸¯Â ÔÓ 1968-70-È, ÍÓÎË ÑÂ¥‰‡ ¥ ¥Ê Á ÌËÏ, Ô¥ÒÎfl Ú¥πª Ì‚‰‡ÎÓª ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ ه̈ÛÁ¸ÍÓª ‚Óβˆ¥ª – ÌÂÁ‡Í¥Ì˜ÂÌÓª, ÌÂÁ‡‚¯ÂÌÓª, ÒÏ¥¯ÌÓª, ÒÂÍÒۇθÌÓª ÚÓ˘Ó – ‚ÓÌË ÓÁ˜‡Û‚‡ÎËÒfl ¥ Ú‡Ï ÍÛ‰ËÒ¸ Ô¥¯ÎË. Ä flÍ˘Ó ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥¯Ì¥È ˜‡Ò, flÍ˘Ó ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ÌÓ‚ËÈ 2000-È, ÚÓ ÏÓ‚‡ ȉ ‚Ê Ì ÔÓ ÍËÁÛ ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, ¥ Ì ÔÓ ÍËÁÛ ÂÒÚÂÚËÍË , ¥ ̇‚¥Ú¸ Ì ÔÓ ÍËÁÛ ‰ËÒÍÛÒ¥‚, ‡ ÏÓ‚‡ ȉ ÔÓ ÍËÁÛ ‚Ê ҇ÏÓ„Ó ÒÔÓÒÓ·Û ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl, flÍËÈ ÔËڇχÌÌËÈ „Ûχ̥ÒÚ˘ÌÓÏÛ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Ó‚¥. íÓ·ÚÓ, ‚Ê Á‡˜ÂÔÎÂÌ¥ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθ̥ Á‡Ò‡‰Ë ̇‚¥Ú¸ Ì „Ûχ̥ÁÏÛ flÍ ‚˜ÂÌÌfl, ˜Ë ÒËÒÚÂÏË ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ˜Ë Î¥·Â‡Î¸ÌËı ÔÓ„Îfl‰¥‚, ‡ Á‡˜ÂÔÎÂÌ¥ ҇ϥ Á‡Ò‡‰Ë Ò‚¥ÚÓÒÔËÈÌflÚÚfl, ‚ flÍËı β‰Ë̇ ÍÓÎËÒ¸, Û ˜‡ÒË îÂÌÒËÒ‡ ÅÂÍÓ̇, ‚ ˜‡ÒË Ç¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl, ê¥ÒÓ‰ÊËÏÂÌÚÓ, ·Û· ÔÓÒÚ‡‚ÎÂ̇ ̇ Ô‚ÌËÈ Ô’π‰ÂÒÚ‡Î, ‡ ÚÂÔ ªª ‚Ê ̇ ÚÓÏÛ Ô‘π‰ÂÒڇΥ ÌÂχ.
А всього лиш за тисячу рокiв пiсля цього ми спостерiгаємо, як «майстри лiчби» викладають своїм учням основи комерцiйних справ. Про що це свiдчить? Про те, що тi найпростiшi навички, якi нам найчастiше здаються абсолютно природними в сьогоднiшнiй роботi, – це плiд багатовiкового, тисячолiтнього культурного розвитку. Традицiї китайських, iндiйських, арабських торговцiв сполучаться iз захiдним досвiдом, i все це є безцiнною спадщина, яка служитиме опорою сучасним дiловим людям усього свiту. Багато поколiнь потрудилися над тим, щоб власною працею, застосовуючи й адаптуючи накопиченi знання, помалу домогтися цього. Знання – ось те, на чому заснована вся економiчна система. І всi дiловi об’єднання у певному сенсi залежать вiд цього чинника, який сформувався в суспiльствi. На вiдмiну вiд капiталу, робочої сили i землi, цей фактор зазвичай не згадується економiстами i дiловими людьми при пiдрахунку затрат на виробництво продукцiї. Проте, в нашi часи це один з найважливiших ресурсiв. Ми з вами живемо тодi, коли вся структура людських знань похитнулася. У процесi подiбних змiн зруйнувалися старi бар’єри. Тепер людство не просто накопичує новi
159
ОЛВІН І ГЕЙДІ ТОФФЛЕРИ СТВОРЕННЯ НОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПОЛІТИКА ТРЕТЬОЇ ХВИЛІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ü Ó·ÏÂÊÂÌËÈ ‚ ˜‡Ò¥, fl Ì ·Û‰Û ÍÓÌÓÚÛ‚‡ÚË ˜ÓÏÛ, flÍ Ú‡Ï, óÓÌÓ·Ëθ, ÍËÁ‡ ÒˆËπÌÚËÁÏÛ, ÍËÁ‡ Ò‚¥ÚÓÒÔËÈÌflÚÚfl ˜ÂÂÁ ÔÓÌflÚÚfl «ÔÓ∂ÂÒ-Â∂ÂÒ», – ÚÛÚ ÏÓÊ̇ ̇ÍÛ˜Û‚‡ÚË ‰ÛÊ ·‡„‡ÚÓ ¥ÁÌÓ„Ó, ÔË‚Ó‰ËÚË ÔËÍ·‰Ë, π ·‡„‡ÚÓ ÒÚ‡ÚÂÈ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥˜ÌËı ˜‡ÒÓÔËÒ‡ı, ‰Â ̇‚Ó‰flÚ¸Òfl ‚Ò¥ÎflÍ¥ ‚‡Ê‡˛˜¥ Ù‡ÍÚË, ̇‚Ó‰flÚ¸Òfl ¥ÁÌ¥ ‰Ó͇ÁË ˆ¸Ó„Ó: ‚¥‰ Ì·‡˜ÂÌÓ„Ó ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ÓÍÛθÚÌËı Ú˜¥È ‰Ó flÍËıÓÒ¸ ÏÓÏÂÌÚ¥‚ ÔÓ‚ÌÓ„Ó Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl, ÍÓÎË Ì‡‚¥Ú¸ ‚ ÏËÒÚˆڂ¥ Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÓ„Ó ‚¥‰ÍËÚÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ ‚Ò Á‡Í¥Ì˜ÛπÚ¸Òfl ̇ÒÔ‡‚‰¥ Î˯ ÒÚ‚ÓÂÌÌflÏ flÍËıÓÒ¸ Í·̥‚, ‚ÛÁ¸ÍËı ‰ËÒÍÛÒ¥‚, β‰Ë ·‡‚ÎflÚ¸Òfl ‚Ò‰ËÌ¥ ˆËı ‰ËÒÍÛÒ¥‚, ¥ Ì¥ÍÓÎË Á‡ ªı ÏÂÊ¥ Ì ‚ËıÓ‰flÚ¸, ¥ ‚Á‡„‡Î¥ Ì Á̇˛Ú¸, ˘Ó ÔÓfl‰ ¥ÒÌÛπ ˘ÓÒ¸ ¥Ì¯Â, – ˆÂ ‚Ò ÒËÏÔÚÓÏË. ëËÏÔÚÓÏË ÚÓÔÓÒÛ ÔÓ‡ÁÍË. íÂÚ¥È ÂÚ‡Ô – ÍËÁ‡ ÒÔÓÒÓ·Û ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl ‚ ÚÓÔÓÒ¥ ÔÓ‡ÁÍË – ÛÏÓ‚ÌÓ Ì‡ÁË‚‡πÚ¸Òfl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÓÏ. ñ ‰ÛÊ ÛÏӂ̇ ̇Á‚‡, ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË ¥Ì‡Í¯Â, ¥Ì¯‡ ̇Á‚‡ – ÌÂÓχ̸πËÁÏ. á Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ – ˆÂ ÔÓÒÚÒÚÛÍÚۇΥÁÏ, ‡·Ó ÌÂÓÔ‡„χÚËÁÏ, flÍ Á‡‚„Ó‰ÌÓ... ñËı ̇Á‚ ÔÓ̇ÔˉÛÏÛ‚‡ÌÓ ‰ÛÊ ·‡„‡ÚÓ, ‚ÓÌË Á‡Í¥Ì˜Û˛Ú¸Òfl ̇ «-¥ÁÏ», ‰ÂflÍ¥ Ì¥, ‡Î Ú·‡ Ûfl‚ËÚË ÒÓ·¥ (ÏÓÊ ˆÂ ·Û‰Â Á‚Û˜‡ÚË ÔÓÙ‡ÌÌÓ, ·ÂÁÔ˜ÌÓ) ˜¥, ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ ¥Á Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌflÏ Ô‚ÌÓª
факти. Ми пiддаємо реконструкцiї не тiльки окремi фiрми та компанiї, але й цiлi економiчнi системи. Вiдбувається повна реорганiзацiя «виробництва i розподiлу» знань, змiнюються i знаковi системи, якi використовують для їхньої передачi. Що це значить? Це значить, що ми створюємо новi iнформацiйнi мережi, використовуючи дивовижнi засоби взаємодiї один з одним, будуючи незбагненнi послiдовностi, створюючи новi теорiї, тези й образи, базуючись на незвiданих припущеннях, нових мовах, кодах i логiчних висновках. Економiчнi та полiтичнi структури, а також окремi люди мають таку кiлькiсть надлишкових даних, якi й не снилися попереднiм поколiнням. Але найважливiше за все те, що ми навчилися погоджувати наявнi данi, розглядаючи їх у певному контекстi, i тим самим перетворювати їх на iнформацiю; гори iнформацiї, якi утворилися, ми знову узагальнюємо, вибудовуючи дедалi бiльше й бiльше нових структур iнформацiї, перетворюючи iнформацiю в знання. Звичайно, не всi цi знання можна назвати «правильними», фактичними або навiть об¶рунтованими. Величезна частина наших, як ми це називаємо, знань складається з нiчим не пiдтверджених припущень, уривчастих вiдомостей, непомiтh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
160
˜‡ÒÓ‚Óª ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓÒÚË, Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌflÏ Ô‚ÌÓ„Ó ÍÓÌÚËÌÛÛÏÛ ä‡ÌÚÓ‡, ‰Â ÔÓ‰¥ª, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ¥ ÓÍË, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ¥ ÂÎÂÏÂÌÚË ÒÂχÌÚËÍË, ÓÁÚ‡¯Ó‚‡Ì¥ ̇ Óˆ¥È ‚¥Ò¥ ˜ӂËÌÌËı ˜ËÒÂÎ, flÍ˘Ó „Ó‚ÓËÚË Ï‡ÚÂχÚ˘ÌÓ. ç‡ Ì¥È ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÒÔÓÌÚ‡ÌÌ ‰Îfl Ì‡Ò (¥ ÌÂÒÔÓÌÚ‡ÌÌ ‰Îfl ¥ÒÚÓ¥ª) Ô‚Ì ÓÁÔ‡ÍÓ‚Û‚‡ÌÌfl ÒÂÌÒ¥‚ Ò‚¥ÚÛ. èËÚ‡ÌÌfl ‰Îfl ̇Ò, fl ‰Ûχ˛, ‚ÛʘÂ. üÍ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÒÔËÈχÚË ÚÓÈ ˜‡Ò, ‚ flÍÓÏÛ ÏË ÊË‚ÂÏÓ, ì͇ªÌÛ, ‚ flÍ¥È ÏË ÊË‚ÂÏÓ, ¥ ÚÛ Ú‡‰Ëˆ¥˛, ‰Ó flÍÓª ÏË Ò· Á‡‡ıÓ‚ÛπÏÓ? 퇉ˈ¥fl, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ¥ ÒÂÌÒË Ò‚¥ÚÛ, ÁÏ¥Ì˛‚‡Î‡Òfl ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÒÚÓ ÓÍ¥‚ ÌÂ Û Ô·̥ Ò‚Ó„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ, ‡ Û Ô·̥ ÌÓÒ¥fl. íÓ·ÚÓ, flÍ˘Ó ÏË ÔӉ˂ËÏÓÒfl ̇ ÁÏ¥ÌÛ ÌÓÒ¥ª‚ Ú‡‰Ëˆ¥ª, ÏË ÔÓ·‡˜ËÏÓ, ˘Ó ˘Â ‚ ̉‡ÎÂÍÓÏÛ ÏËÌÛÎÓÏÛ Ú‡‰Ëˆ¥fl ·‡ÁÛ‚‡Î‡Òfl ̇ Ó‰Ó‚Ëı Á‚˘‡flı, ̇ Ó‰Ó‚¥È ÒÔ‡‰ÍÓ‚ÓÒÚ¥. üÍ˘Ó „Ó‚ÓËÚË ÔÓ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ‡ËÒÚÓ͇ڥ˛, ÚÓ ˆÂ ·ÛÎË ˜‡ÒË ÙÂÓ‰‡Î¥ÁÏÛ – ‰‡‚Ìπ ÏËÌÛÎÂ, – ‡ÎÂ, flÍ˘Ó „Ó‚ÓËÚË ÔÓ „‡Îˈ¸Í ÒÂÎÓ, ÚÓ ˆÂ ·ÛÎÓ ‚ ¥ÒÚÓ˘ÌÓÏÛ ˜‡Ò¥ ÌÂ Ú‡Í ÛÊÂ È ‰‡‚ÌÓ, flÍËıÓÒ¸ ͥθ͇‰ÂÒflÚ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ. ß Ú¥Î¸ÍË Á‡‡Á, Á ÔËıÓ‰ÓÏ Á‡ÒÓ·¥‚ χÒÓ‚Óª ¥ÌÙÓχˆ¥ª, ˆÂÈ ∂¯ڇθÚ, ˆÂÈ ÔÓÒÚ¥ ÛÈÌÛπÚ¸Òfl. Ç Ö‚ÓÔ¥ ̇ ÁÏ¥ÌÛ Ó‰Ó‚ËÏ Ú‡‰Ëˆ¥flÏ Û XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ flÍ ÌÓÒ¥È Ú‡‰Ëˆ¥ª ÔËıÓ‰ËÚ¸ ‰Âʇ‚‡, flÍÛ Á‡Á‚˘‡È ÔËÈÌfl-
но проведених аналогiй i мiстить у собi не тiльки логiчну, безсторонню iнформацiю, але й нашi особистi цiнностi, емоцiї, не кажучи вже про уяву та iнтуїцiю. Саме цей гiгантський стрибок в iнтелектуальнiй сферi суспiльства – а не комп’ютеризацiя i не фiнансовi манiпуляцiї – пояснює розвиток так званої економiки Третьої Хвилi. Алхемiя iнформацiї Чимало змiн в iнтелектуальнiй системi суспiльства викликанi безпосереднiми змiнами в сферi бiзнесу. Ця «система знань» важливiша для нормального iснування будьякої фiрми, анiж банкiвська, полiтична чи енергетична система. Ба бiльше, жоден бiзнес не вiдкрився б, якби не iснувало мови, культури, iнформацiї й технологiї. Існує ще глибша залежнiсть: iз усiх ресурсiв, необхiдних для того, щоб розбагатiти, знання – найрухливiший. Вiзьмемо, примiром, масову продукцiю Другої Хвилi. На забруднюючих навколишнє середовище фабриках нерозумно перебудовувати виробництво задля випуску нової продукцiї. Для цього потрiбнi дорогi засоби виробництва i матерiали, квалiфiкованi ре¶улювальники та iншi фахiвцi, а в результатi – час, упродовж якого устаткуванh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÓ Ì‡ÁË‚‡ÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ˛ ‰Âʇ‚Ó˛, ıÓ˜‡, ÁÌÓ‚Û-Ú‡ÍË, ˘Ó· ÓÁÔ‡ÍÛ‚‡ÚË ‚Ò¥ ˆ¥ ÁÏ¥ÒÚË ¥ ÍÓÌÓÚ‡ˆ¥ª ÔÓÚ¥·Ì‡ ·Û· · ˘Â, Ò͇ʥÏÓ, ‰‚Ó„Ó‰ËÌ̇ ÎÂ͈¥fl, ˘Ó· ‰Ó‚ÂÒÚË ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÂÚÌÓ̇ˆ¥Ó̇θ̥ÒÚ¸ ‰Âʇ‚Ë – ˆÂ ÒÍӯ ΥÚ‡ÚÛ̇ ˆËÚ‡Ú‡, ‡Ì¥Ê ÒÔ‡‚ÊÌπ ̇ÔÓ‚ÌÂÌÌfl ‰ËÒÍÛÒÛ ‚·‰Ë, ‚ ÏÂʇı flÍÓ„Ó ‚ÓÎ¥π Ò· Ô‚̇ ‰Âʇ‚̇ ÒÚÛÍÚÛ‡. äÓÎË ‰Âʇ‚‡ ‚¥‰ÒÚÛÔ‡π ‚¥‰ Ú‡‰Ëˆ¥ª, ÍÓÎË ‚Ó̇ π Î¥·Â‡Î¸ÌÓ˛, ˜Ë ·Û‰¸-flÍÓ˛ [ÔÓ‰¥·ÌÓ˛], Ú‡‰Ëˆ¥fl ÔÂÂÍˉÛπÚ¸Òfl ̇ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˛, ̇ Î¥Ú‡ÚÛÛ, ̇ „Ûχ̥ڇÌËÈ ‰ËÒÍÛÒ. ß ÓÚ, ҇ϠÔÓ‡Á͇ Ú‡‰Ëˆ¥ª ‚ „Ûχ̥ڇÌÓÏÛ ‰ËÒÍÛÒ¥ Á̇ÏÂÌÛπ ÒÓ·Ó˛ ÔÓ˜‡ÚÓÍ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ. è˘ÓÏÛ, ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ Ì flÍ ÏÓ„ËθÌË͇ Ú‡‰Ëˆ¥ª, ‡ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ı‡È ˆÂ Á‚Û˜ËÚ¸ ÚÓıË Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌÓ, – ˆÂ Á‡‡Á Ì ‚ËÒÎӂβπÚ¸Òfl, Ì ÔËÈÌflÚÓ ‚ËÒÎӂ₇ÚË, Ì ıÓ˜ÂÚ¸Òfl ÍÓÏÛÒ¸ ‚ËÒÎӂ₇ÚË, – flÍ ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ ÒÔÓ·Ë ‚flÚÛ‚‡ÚË ‚‡ÚÓÒÚ¥ „Ûχ̥ÒÚ˘ÌÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, „Ûχ̥ÒÚ˘ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. ñ – ÓÒÚ‡ÌÌ¥È Á‡ÔÓ·¥ÊÌËÍ. ïÓ˜‡ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ÏË Ô·ۂ‡πÏÓ Ì‡ ˆ‚ËÌÚ‡¥, ̇ÒÔ‡‚‰¥ ҇ϠÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ Ò‚ÓªÏË ˆËÚ‡Ú‡ÏË ¥ Ò‚Óπ˛ „Ó˛ Ì‡Ò ˘Â Á‡ÚËÏÛπ Ô‰ flÍËÏÓÒ¸ Ì·‡˜ÂÌËÏ ˘Â, Ì‚¥‰ÓÏËÏ Ì‡Ï ÔÓÓ„ÓÏ, Á‡ flÍËÏ – ÌÓ‚Â, Ú ÌÓ‚Â, ÔÓ flÍ „Ó‚ÓË‚ ÇÂÎÂÌ, ˆÂ Ì·‡˜ÂÌ ¥ „¥ÁÌ ÌÓ‚Â, flÍÓ„Ó ÏË ˘Â Ì Á̇πÏÓ, flÍÂ
ня не буде задiяне i завдаватиме самих лише втрат. Ось чому цiна на продукцiю, яку випускали величезними партiями, постiйно знижувалася. Це породило теорiю про економiю на масштабi. Але новi технологiї перевернули теорiї Другої Хвилi з нiг на голову. Замiсть масових партiй, ми тепер прагнемо до iндивiдуалiзацiї. Результатом цього стали компанiї, якi виробляють товари або послуги, орiєнтуючись на певного постiйного або майже постiйного споживача. Новiтнi комп’ютернi розробки дозволяють створювати нескiнченно рiзноманiтну i недорогу продукцiю. А iнформацiйнi технологiї фактично анулюють цiну цiєї розмаїтости i зменшують значення колись основного правила економiї на масштабi. Або, наприклад, матерiали. Якщо до верстата пiдключити комп’ютер i задати йому вiдповiдну програму, вiн зможе зробити бiльше деталей, анiж будь-яка людина з такого ж шматка металу. Мiнiатюризацiя, коли деталi i товари стають меншими за розмiрами i легшими на вагу, веде до економiї пiд час перевезення i збереження. Розраховане, за допомогою усе тiєї ж iнформацiї, до хвилин транспортування означає подальше зниження витрат. Останнi вiдкриття також призводять до створення цiлком нових матерiалiв, вживаних у рiзноманiтних галузях, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏË ÏÓÊÂÏÓ Ô‰˜Û‚‡ÚË, flÍ Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ‰ÂÒ¸ ‚ flÍËıÓÒ¸ ÔÓÓ˜Ëı ‚ˉ¥ÌÌflı, ‡Î flÍ ˘Â Ì ÍÓÌÓÚÓ‚‡ÌÂ, ˘Â Ì ÓÔËÒ‡ÌÂ, flÍ ÏÓÊ ڥθÍË ÔËÈÚË, flÍ π ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ˛, Á¯ÚÓ˛, ‚¥ÚÛ‡ÎÓÏ, flÍ Á‡‚„Ó‰ÌÓ [̇Á‚¥Ú¸], ÏÓ‰ÌËı ÒÎ¥‚, ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË, ·‡„‡ÚÓ. üÍ˘Ó ÍÓÌÍÂÚÌÓ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ Ì‡¯Û ÒËÚÛ‡ˆ¥˛, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ, ÍÛθÚÛÌÛ, Î¥Ú‡ÚÛÌÛ (·Ó Î¥Ú‡ÚÛ‡ ÏÂÌ¥ ̇ȷÎËʘ‡, ¥ Á‚¥‰ÒË ‚ ÏÂÌ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ flÍËıÓÒ¸ ÔËÍ·‰¥‚, ‚ËÒÎӂβ‚‡Ì¸, ÒËÎÓ„¥ÁÏ¥‚), flÍ˘Ó „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ˆÂ, ÚÓ ÏË Ì‡ ҸӄӉ̥ ÊË‚ÂÏÓ ‚ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ¥ÌÚÂÙÂÂ̈¥ª, ÁÏ¥¯‡ÌÌfl. áÏ¥¯‡ÌÌfl Á‡Î˯ͥ‚ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ„Ó ÊËÚÚfl, flÍËıÓÒ¸ ‚͇ÔÎÂ̸ ÏÓ‰ÂÌÛ ¥ ÌÂÓÏÓ‰ÂÌÛ, ¥ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, fl͇ Ì‡Ò ÓÚÓ˜Ûπ flÍ Ô‚̇ ÍÓÌ‚Â̈¥fl, fl͇Ҹ ‰ÓÏÓ‚ÎÂÌ¥ÒÚ¸. ç‡ÔËÍ·‰, ‚ ÔÓÎ¥Úˈ¥ – ˆÂ ‰ÓÏÓ‚ÎÂÌ¥ÒÚ¸ ‚ ÏÂʇı ÄÚ·ÌÚ˘ÌÓ„Ó ëÔ¥‚ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡, flÍÓª ÏË Ì ÁÓ‚Ò¥Ï ÓÁÛÏ¥πÏÓ, ÚÓÏÛ ˘Ó Ì‡Ï ¥ÌÓ‰¥ ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˜ÓÏÛ ‚Ëχ„‡˛Ú¸ Á‡ÍËÚË [óÓÌÓ·ËθҸÍÛ ‡ÚÓÏÌÛ] Òڇ̈¥˛ ·ÂÁ „Ó¯ÂÈ, ˜ÓÏÛ Ú‡Í ÛÔÓÒÎ¥‰ÊÛ˛Ú¸ ͇ªÌÛ – ÏË Á‰Ó„‡‰ÛπÏÓÒfl, ‰Â˘Ó Á̇πÏÓ, ‡Î ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ ÏË ˆ¥πª ÍÓÌ‚Â̈¥ª Ì ·‡˜ËÏÓ, ÚÓÏÛ ˘Ó ÏË Ì ÏËÒÎËÏÓ ÚËÏË Í‡Ú„ӥflÏË, flÍËÏË ÏËÒÎflÚ¸ Ú¥ β‰Ë, ÍÓÚ¥ ‚ ˆ¥È ÍÓÌ‚Â̈¥ª Ô·ۂ‡˛Ú¸. Ä ‚ÓÌË ÏËÒÎflÚ¸ ÛÊ ͇Ú„ӥflÏË, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘ÌËÏË. íÓ·ÚÓ, ͇Ú„ӥflÏË, flÍ¥ Ô‰·‡˜‡˛Ú¸,
вiд авiабудування до медицини, i дають можливiсть замiни одних матерiалiв iншими. Глибокi знання дозволяють нам вивчати матерiали на молекулярному рiвнi i надавати їм необхiдних термiчних, електричних або механiчних властивостей. Єдина причина того, що ми досi возимо величезну кiлькiсть сировини на кшталт бокситiв, мiдi або нiкелю через усю планету, – це вiдсутнiсть технологiй переробки iснуючих у данiй мiсцевостi природних ресурсiв у необхiднi замiнники. Як тiльки ми знайдемо таку можливiсть, вiдпаде необхiднiсть цих перевезень, а в результатi – знову економiя. Загалом, знання замiняють i ресурси, i транспортування. Те ж саме можна сказати i про енергiю. Кращим доказом того, що знання замiняють будь-якi ресурси, стали нещодавнi винаходи в галузi надпровiдникiв, що, як мiнiмум, зменшують кiлькiсть енергiї, настiльки необхiдної для випуску кожної одиницi продукцiї. До того ж, знання також заощаджують час. Сам по собi час є одним iз найважливiших економiчних ресурсiв, хоча про нього нiчого не говориться в балансi будьякої компанiї Другої Хвилi. Час, по сутi, залишається наче непомiтним внеском. Але в нашу еру стрiмких змiн можливiсть заощадити час (наприклад, шляхом швидкiсних
161
ОЛВІН І ГЕЙДІ ТОФФЛЕРИ СТВОРЕННЯ НОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПОЛІТИКА ТРЕТЬОЇ ХВИЛІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˘Ó ÚÂÍÒÚ flÍ Ú‡ÍËÈ ¯Ë¯Â Á‡ ˆËÚ‡ÚÛ, ‡ ‰Âʇ‚‡, ˜Ë Ï¥Ê̇Ӊ̇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ˜Ë ÔÓÎ¥Ú˘̇ ‚·‰‡, – ‚ËÒÚÛÔ‡π ҸӄӉ̥ Ì flÍ Â‡Î¸Ì¥ÒÚ¸, ‡ flÍ ÏÂÚ‡ˆËÚ‡Ú‡, flÍ ¯Ï‡ÚÓÍ Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó Ì‡ÒÍ¥ÁÌÓ„Ó „¥ÔÂÚÂÍÒÚÛ. áÌÓ‚-Ú‡ÍË, ˆÂ Ú·‡ ÁÓÁÛÏ¥ÚË, ÚÓÏÛ ˘Ó ڥθÍË ÓÍ¥‚ ‰‚‡‰ˆflÚ¸ ÚÓÏÛ flÍËÈÒ¸, ÌÛ Ì Ò͇ÊÛ Ú‡Í, Ô‰ӂËÈ Á‡„¥Ì, ˆÂ ·Û‰Â ‰ÛÊ ÔÓ-χÍÒËÒÚÒ¸ÍË, ‡Î fl͇Ҹ ˜‡ÒÚË̇ β‰ÒÚ‚‡, fl͇ ‚ Á‡ı¥‰Ì¥È ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª Ó·ÛÏӂβπ ÍÓÏÂÌÚ‡, ‡ ÍÓÏÂÌÚ‡ – ˆÂ ‚Ê ‚·‰‡, ÚÓÏÛ ˘Ó ÍÓÏÂÌÚ‡ÚÓ ‚ÓÎÓ‰¥π ÚÂÍÒÚÓÏ, ‚¥Ì ÈÓ„Ó ·‡˜ËÚ¸ ˆ¥Î¥ÒÌÓ ¥ ÒÚ‚Ó˛π ‰Ó Ì¸Ó„Ó ÍÓÏÂÌÚ‡, – Ú‡Í ÓÒ¸, ˆ¥ „ÛÔË Î˛‰ÂÈ, flÍ¥ ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ ÍÓÏÂÌÚ‡ ‰Ó ÔÓÚÓ˜ÌÓ„Ó ·ÛÚÚfl, ‚ÓÌË ÔÓ˜‡ÎË ÓÁÛÏ¥ÚË, ˘Ó Ì ÏÓ‚‡ flÍ ÚÂÍÒÚ ¥ „¥ÔÂÚÂÍÒÚ ÏÂ¯Í‡π ‚ ‰ÓÏ¥ ‰Âʇ‚Ë, ̇ÔËÍ·‰, ‡·Ó ‚ ‰ÓÏ¥ Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó ÒÔ¥‚ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡, ‡ ‚Ò¥ ˆ¥ ‰Âʇ‚Ë, ‚Ò¥ ˆ¥ Á‚’flÁÍË, ‚Òfl ˆfl ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥fl ÏÂ¯Í‡π ‚ ÚÓÏÛ ‰ÓÏ¥, flÍËÈ Ì‡ÁË‚‡πÚ¸Òfl «ÚÂÍÒÚ». ß ˘Ó ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Á ˆËÏ ÚÂÍÒÚÓÏ, flÍËÈ π ‚Ê ‚·ÒÌËÏ ˆ‡ÒÚ‚ÓÏ, ‚·ÒÌÓ˛ ¥ÏÔÂ¥π˛ ¥Á Ò‚ÓªÏË Á‡ÍÓ̇ÏË, Ò‚ÓªÏË Á͇̇ÏË ¥ ÒËÏ‚Ó·ÏË, – ‚Ò¥ ˆ¥ ‚͇ÔÎÂÌÌfl, ·¥Î¸¯ ‡·Ó ÏÂ̯ ÍÓÌÓÚÓ‚‡Ì¥ Á ÔÓÌflÚÚflÏ «Â‡Î¸Ì¥ÒÚ¸», ‚ÓÌË ‚ËÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ڥθÍË flÍ ˆËÚ‡ÚË, ∂¥ÔˆËÚ‡ÚË, ÒÍ·‰Ì¥ ˆËÚ‡ÚË, ‰ÛÊ ÒÍ·‰Ì¥ ˆËÚ‡ÚË. ÄÎÂ, ‚Ò ӉÌÓ ˆËÚ‡ÚË. ûˉ˘̥ [ˆËÚ‡ÚË], flÍ˘Ó ÏË ·ÂÂÏÓ ‰Âʇ‚Û Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ äÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª, ‡·Ó ˆËÚ‡ÚË flÍËıÓÒ¸ ¥‰ÂÓÎÓ„¥È, ÔÓ ¯Ï‡Ú-
комунiкацiй або випереджуючи конкурента в постачаннi товару на ринок) може стати вирiшальним фактором, тим самим кроком, який вiдокремлює перемогу вiд поразки. Новi знання прискорюють хiд подiй, ведуть нас в епоху «реального часу» i блискавичної економiки, штовхають час уперед. Простiр також збережений i завойований за допомогою знань. Вiддiл транспортування компанiї General Electric займався будiвництвом локомотивiв. Вiдтак, почавши застосування удосконалених засобiв передачi iнформацiї та приєднавшись до своїх постачальникiв, корпорацiя змогла прискорити проходження iнвентаризацiї в 12 разiв i заощадити цiлий акр складських помешкань. Але це ще не усе: удосконалення iнформацiйних технологiй, у тому числi передача документiв на вiдстань, i новi можливостi телекомунiкацiй, заснованих на комп’ютернiй мережi й iнших вiдкриттях, уможливили розмiщення виробництв удалинi вiд мiських центрiв, при цьому, знижуючи витрати на транспорт i енергiю. Знання й капiтал Постiйно кажучи про те, що комп’ютер багато в чому замiняє людину, ми iнодi забуваємо згадати, що вiн найh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
162
͇ı ̇Á·Ë‡ÌËı ‚ ÏËÌÛÎÓÏÛ ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥, ‡·Ó ˆËÚ‡ÚË ÒËÏ‚ÓÎ¥‚, ÓÚ flÍ ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ˜‡Ò, ̇ÔËÍ·‰, èÛÚ¥Ì Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡‚ ‰ÛÊ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍËÈ ‚Ëı¥‰ ¥Á ÒËÚÛ‡ˆ¥ª Á ÒËÏ‚ÓÎ¥ÍÓ˛: ‚ÁflÚË ¥Á ÍÓÊÌÓª ÂÔÓıË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚ÌÓÒÚ¥ ÔÓ Ó‰ÌÓÏÛ ÒËÏ‚ÓÎÛ, ‚¥‰ ‡‰flÌÒ¸ÍÓª – „ËÏÌ, ‚¥‰ ÔÂÚÓ‚Ò¸ÍÓª, ¥ÏÔÂÒ¸ÍÓª – Ô‡ÔÓ, ‚¥‰ ‰ÓÔÂÚÓ‚Ò¸ÍÓª, ÔÓÒÚ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓª – ‰‚Ó„ÓÎÓ‚Ó„Ó Ó·, ¥, Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ‚Ë·Û‰Û‚‡ÚË Ô‚ÌÛ ÏÂÚ‡ıÓÌÓÎÓ„¥˜ÌÛ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚Ì¥ÒÚ¸ ÒËÏ‚ÓÎ¥ÍË. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ˆÂ ‰ÛÊ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓ,– Á‚’flÁ‡ÚË Û Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ ˆ¥ ˜¥ ‚ π‰ËÌ ÔÓÌflÚÚfl, ‚ π‰ËÌÛ ÌÂÔ‚ÌÛ ÒËÏ‚ÓÎ¥ÍÛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË. ñ ‡·ÒÓβÚÌÓ ÚÂÍÒÚÓ‚Â ¥¯ÂÌÌfl, flÍÂ, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, [Ô·ۂ‡π] Ì ̇ ¥‚Ì¥ ÚÂÍÒÚÓ‚Ó„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl – ÒÚ‡Ó„Ó ÒÔÓÒÓ·Û ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl, Á‰‡πÚ¸Òfl ¥‰¥ÓÚËÁÏÓÏ, ˜ËÏÓÒ¸ ÌÂÔ‡‚ËθÌËÏ, ‡ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó – ÎÓ„¥˜ÌËÏ, ·ÂÁ ÊÓ‰ÌËı ‚¥‰ÒÚÛÔ¥‚ ‚¥‰ ͇ÌÓÌÛ. ã˛‰Ë̇, fl͇ ÊË‚Â ‚¥‰˜ÛÚÚflÏ ÚÓ„Ó, ˘Ó ̇ÈÔÂ¯Ó˛, Ì‡È¯Ë¯Ó˛ Ó·ÓÎÓÌÍÓ˛ ̇‚ÍÓÎÓ Ìª π ÚÂÍÒÚ, ‡ ‚Ò¥ ¥Ì¯¥ Ó·ÓÎÓÌÍË Á̇ıÓ‰flÚ¸Òfl ‰ÂÒ¸ ‚Ò‰ËÌ¥, ˆfl β‰Ë̇ ‚Ê ÏÓÊ ڇÍÚÛ‚‡ÚËÒfl ÔÓÁ‡„Ûχ̥ÒÚ˘ÌÓ, ÚÓ·ÚÓ, ÓÚ flÍ á‡„ÓҸ͇ Ú‡ÍÚÛπ: «ÌÓχ‰Ë˜Ì‡ ÒËÌ∂ÛÎflÌ¥ÒÚ¸, fl͇ ÔÂÂÏ¥˘ÛπÚ¸Òfl ÔÓ ÒÂ¥flı, flÍ¥ ÁÌËÊÛ˛Ú¸Òfl Á‡ ¥‚ÌÂÏ Ò‚Óπª ÒËÌ∂ÛÎflÌÓÒÚË». íÓ·ÚÓ – «ÌÓχ‰Ë˜Ì‡ ÒËÌ∂ÛÎflÌ¥ÒÚ¸», Ì ϥ‡ ‚Ò¥ı ˜ÂÈ, ÌÂ
частiше замiняє засiб виробництва. Справдi, знання є набагато потужнiшою противагою силi капiталу, анiж органiзована праця чи антикапiталiстичнi полiтичнi партiї. Адже, образно кажучи, iнформацiйний переворот у капiталiстичнiй економiцi зменшує витрати капiталу на одиницю товару. Чи це не воiстину революцiйно. Вiтторiо Мерлонi (61 рiк) – iталiйський бiзнесмен. Його фiрма випускає 10% усiх пральних i миючих машин, холодильникiв й iншого домашнього устаткування. Його головними конкурентами є шведська компанiя Electrolux i голландська Рhilips. За словами Мерлонi, «тепер нам потрiбно менше капiталу, анiж було потрiбно ранiше», щоб залишитися на тому ж рiвнi. «Це значить, що навiть небагата країна може бути на висотi з тим же обсягом капiталу, що й 5 рокiв тому». Вiн каже, що причина полягає у розумно розроблених технологiях, якi зменшують кiлькiсть капiталу, необхiдного для виробництва посудомийних машин, електроплит i порохотягiв. Почнемо з того, зауважує Мерлонi, що iнтелектуальний капiтал замiняє дороге устаткування. Пришвидшуючи процес взаємодiї заводiв i фабрик iз ринком i дозволяючи заощаджувати на невеличких партiях товару, доh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô‡‚Ó‚ËÈ ‡·ÒÓβÚ, ‡ ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ «ÌÓχ‰Ë˜Ì‡ ÒËÌ∂ÛÎflÌ¥ÒÚ¸». Ň ·¥Î¸¯Â, ¥ ÚÛÚ ÏË Ô¥‰ıÓ‰ËÏÓ ‰Ó Í‚¥ÌÚÂÒÂ̈¥ª ÚÓ„Ó, ˘Ó fl ıÓÚ¥‚ ҸӄӉ̥ Ò͇Á‡ÚË: ‚ÔÂ¯Â Û ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ÚÓÈ ÂÎÂÏÂÌÚ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÒÂχÌÚ˘ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ, flÍËÈ ÏË ÏÓÊÂÏÓ Ì‡Á‚‡ÚË Ò‚¥‰ÓÏÓ˛ ٥θڇˆ¥π˛, ÚÓ·ÚÓ, ÍÓÎË Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÚÂÍÒÚÛ Â‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl. ñ ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl ¥ ‡Ì¥¯Â – ·Û‰¸-flÍËÈ Ï¥Ú, flÍËÈ Á‡Î˯‡‚Òfl Ô¥ÒÎfl Á‡„Ë·ÎÓ„Ó ˆ‡ÒÚ‚‡, ˆÂ ‚Ê ·Û‚ ٥θÚ, flÍËÈ ÌÛÚÛ‚‡‚ ¥ÒÚÓ¥˛. ÅÂÁÔ˜ÌÓ, ¥ÒÚÓ¥ª ÏË Á ‚‡ÏË Ì Á̇πÏÓ, ÏË Ú¥Î¸ÍË Á̇πÏÓ ¥ÒÚÓ¥˛ Ï¥Ú¥‚ ÔÓ ¥ÒÚÓ¥˛. ÄΠڥθÍË ‚ ͥ̈¥ XX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl β‰Ë̇ Òڇ· ̇ÒڥθÍË ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌÓ˛ ˆ¸ÓÏÛ ÚÂÍÒÚÓ‚ÓÏÛ ÔÓÒÚÓÛ ‚ Ô·̥, Ò͇ʥÏÓ, ‚¥‰ÌÂÒÂÌÌfl χүڇ·¥‚, ÓÁÛÏ¥ÌÌfl χүڇ·¥‚, ˆËÌ¥ÁÏÛ (ÚÓÏÛ ˘Ó, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ٥θÚÛ π ÏÂÊÓ‚ËÏ ˆËÌ¥ÁÏÓÏ), ÍÓÎË Î˛‰Ë̇ Òڇ· ÍÂÛ‚‡ÚË Â‡Î¸Ì¥ÒÚ˛ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÒÂχÌÚ˘ÌËı ٥θڥ‚. ÇÒ¥, ̇Ô‚ÌÂ, ԇϑflÚ‡˛Ú¸ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ Ù¥Î¸Ï, flÍËÈ ‚ ÓË„¥Ì‡Î¥ ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl, Á‰‡πÚ¸Òfl, «ï‚¥ÒÚ, flÍËÈ ÍÛÚËÚ¸ ÒÓ·‡ÍÓ˛», [‚ flÍÓÏÛ] ‰Îfl ‚flÚÛ‚‡ÌÌfl ¥Ï¥‰ÊÛ ÔÂÁˉÂÌÚ‡ [ëòÄ] ‚Ë„‡‰Û˛Ú¸ ÌÂ¥ÒÌÛ˛˜Û ‚¥ÈÌÛ Á Äη‡Ì¥π˛, ÚÓ·ÚÓ ÒÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl Ô‚ÌËÈ ÔÂÚÂÍÒÚ, flÍËÈ Ì‡ÍˉÛπÚ¸Òfl flÍ ÒËÚÛ‡Ú˂̇ Â̈ËÍÎÓÔ‰¥fl ̇ ¥ÁÌ¥ ÚÓ˜ÍË (͇ÔÍË) ÒÛÒԥθÒÚ‚‡: ‰ÂÒ¸ ÏÛÁ˘͇, ‰ÂÒ¸ ÒËÏ‚ÓÎ, ‰ÂÒ¸ ‡‰¥ÓÔ‰‡˜‡, ¥ Á ˆ¸Ó„Ó ÏÓÌÚÛπÚ¸Òfl Ô‡‡ÎÂθ-
сягнення в галузi iнформацiї вiдкрили новi шляхи до зменшення кiлькости деталей i готових товарiв на складах i залiзничних перегонах. І в один прекрасний день тi жахаючi витрати на збереження, якi ранiше сягали 60%, були урiзанi. Досвiд Мерлонi запозичили провiднi компанiї США, Японiї та Нiмеччини; прискорена схема доставки, заснована на комп’ютерних iнформацiйних мережах, завдала нищiвного удару по майнових витратах. Зменшення кiлькости товарiв на складах, звiсно ж, впливає не тiльки на складський простiр i плату за нерухомiсть, але також значно зменшує податки, страхування й iншi платежi. І, хоча, вартiсть комп’ютерiв, оргтехнiки i програмного забезпечення може бути високою, Мерлонi вважає, що загальна економiя забезпечує його фiрмi меншi витрати капiталу на ту ж роботу, анiж вiн їх робив у минулому. Майкл Мiлкен, котрий має неабиякий досвiд у сферi iнвестування, узагальнив усе це в п’яти словах: «Людський капiтал замiнив грошовий капiтал». І все це тому, що знання зменшують потребу в сировину, працi, часi, просторi, капiталi й iнших ресурсах, стаючи незамiнним засобом – основним ресурсом сучасної економiки, цiннiсть котрого постiйно росте. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌËÈ ÚÂÍÒÚÓ‚ËÈ, ÒÂχÌÚ˘ÌËÈ ÒÎ¥‰, – ‡θ̥ÒÚ¸, fl͇ ÛÔÓÒÎ¥‰ÊÛπ ‡θ̥ÒÚ¸ Û Á‚˘‡ÈÌÓÏÛ ‰Îfl Ì‡Ò ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥. çÛ, ˆÂ „Û·ËÈ ÔËÍ·‰. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ Ê, ٥θÚË, ÁÌÓ‚Û Ú‡ÍË, ‚ËÌË͇˛Ú¸ Á Ô‚ÌÓª χÚÂχÚ˘ÌÓª ÍÓÌÓÚ‡ˆ¥ª. èÓ ÌËı ·ÛÎÓ ‚¥‰ÓÏÓ ˘Â Á ˜‡Ò¥‚, ÍÓÎË Ï‡ÚÂχÚËÍË Á‡ÈÌflÎËÒfl ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥flÏË ∂ÛÒÒÂÎ¥‡ÌÒ¸ÍÓª ¯ÍÓÎË. ÅÛÎÓ ‚¥‰ÓÏÓ, ˘Ó ̇ Ô‚ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ „ÂÏÂÌ‚ÚËÍË – Ô¥Á̇ÌÌfl Ò‚¥ÚÛ ˜ÂÂÁ ÂÍÓÌÒÚÛ͈¥˛, ‡ Ì ˜ÂÂÁ ÚÂÍÒÚ, – ÏÓÊ̇ ‚Ë·Û‰Ó‚Û‚‡ÚË, ‰ÂÏ¥Û∂Û‚‡ÚË, flÍ˘Ó ıÓ˜ÂÚÂ, Ú‚ÓËÚË Ô‡‡ÎÂθ̥ ‡θÌÓÒÚ¥, ‡ ÔÓÚ¥Ï ªı ‚ÊË‚‡ÚË, ‚ÊË‚ÎflÚË Û ÔÓÚÓ˜ÌÛ Â‡Î¸Ì¥ÒÚ¸, ‚ ‡θ̥ÒÚ¸ ¥ÒÌÛ˛˜Û, Á‡Ï¥Ì˛˛˜Ë ªª. åÓÊÎË‚Ó, ‚ Ú¥ ˜‡ÒË ˆÂ ·Û· ÚÂÓ¥fl, ̇ ҸӄӉ̥ – ˆÂ Ô‡ÍÚË͇, ̇‚¥Ú¸ ̇ ¥‚Ì¥ ‰Â¯Â‚Ó„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó PR-Û. üÍ˘Ó ·Û‰¸-flÍÛ ÒÛ˜‡ÒÌÛ PR-͇Ïԇ̥˛ ‚Ë‚ÂÒÚË Ì‡ ¥‚Â̸ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª (Á‡Á‚˘‡È ˆÂ, ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, Ì ӷËÚ¸Òfl, Ì ÔÓÚ¥·ÌÓ Ì¥ÍÓÏÛ), ‚ÁflÚË Á ̪ flÍÛÒ¸ Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÛ Í‚¥ÌÚÂÒÂ̈¥˛, ‚ËÌËÍÌ ڇ Ê Ò‡Ï‡ ÔÓÒÚÏÓ‰Â̇ „ÂÏÂÌ‚ÚË͇, Ú ҇Ï ‚·Û‰Ó‚Û‚‡ÌÌfl ٥θÚÛ. î¥Î¸ÚÛ, flÍËÈ ·Û‰ÛπÚ¸Òfl, ÁÌÓ‚Û-Ú‡ÍË, Á ÓÁÛÏ¥ÌÌfl, ˘Ó ·Û‰¸-flÍËÈ ÒÎÓ‚ÌËÍ, ·Û‰¸-fl͇ Â̈ËÍÎÓÔ‰¥fl, ·Û‰¸-fl͇ ÏÛθÚËÔΥ͇ˆ¥È̇ ÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ¸ ÚÂÍÒÚ¥‚ ÏÓÊ ÌÓχ‰Ë˜ÌÓ ÓÁÔ‡ÍÓ‚Û‚‡ÚËÒfl Á‡ ÒËÌ∂ÛÎflÌËÏË Î¥Ì¥flÏË Î¥Ì¥ÈÌÓ„Ó ÍÓÌÚËÌÛÛÏÛ ä‡ÌÚÓ‡, ÏÓÊ ÓÁÔ‡ÍÓ‚Û‚‡ÚËÒfl ÍÓÌÓÚÓ‚‡ÌÓ ¥
РОЗДІЛ IV. ЯК МИ РОБИМО ГРОШІ У 1956 роцi владний совєцький лiдер Нiкiта Хрущов промовив найвiдомiшу свою фразу: «Ми вас поховаємо». Вiн мав на увазi, що через кiлька рокiв комунiзм iсторично пережене капiталiзм. Фраза мiстила також погрозу вiйськової поразки i розлетiлася по всьому свiтi. Мало хто в той час мiг припускати, наскiльки революцiя в захiднiй системi створення капiталу змiнить свiтовий вiйськовий баланс i природу вiйни як таку. Хрущов (як i чимало американцiв) не знав, що 1956 рiк був також першим роком, коли в Сполучених Штатах «бiлi комiрцi» та службовцi кiлькiсно переважили фабричних робiтникiв iз «блакитними комiрцями» – перший показник того, що економiка димарiв Другої Хвилi зникає, а народжується нова економiка Третьої Хвилi. Щоб зрозумiти незвичайнiсть змiн, якi вiдбуваються, i усвiдомити ще серйознiшi змiни, якi чекають на нас попереду, потрiбно розглянути основнi риси економiки Третьої Хвилi. Тут (iз ризиком незначного повторення) ми знайдемо ключi не тiльки до прибутковости бiзнесу i свiтової конкуренцiї, але й до полiтичної економiї XXI сторiччя.
163
ОЛВІН І ГЕЙДІ ТОФФЛЕРИ СТВОРЕННЯ НОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПОЛІТИКА ТРЕТЬОЇ ХВИЛІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÂÒÂÌÓ Á Ô‚ÌÓ˛ ÒËÚÛ‡ˆ¥π˛, ‡·Ó ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÒÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl Ô¥‰ ˆÂÈ Ù¥Î¸Ú. ß ÚÓ‰¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ڥθÍË Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ˜‡Ò – ˆÂ ˜‡Ò ÓÁ‰¥ÎÂÌÌfl ¥ ÓÁ¥ÁÌÂÌÌfl. [燂ӉËÚË] ‰‡Î¸¯¥ ÍÓÏÂÌÚ‡¥ ‰Ó ˆ¥πª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, fl ‰Ûχ˛, ÒÂÌÒÛ ÌÂχπ, ÚÓÏÛ ˘Ó ‚ËÌË͇π «Ï‡¯Ë̇ ‚ÊË‚‡ÌÌfl», fl͇ Ó·ËÚ¸ ÌÂÔÓÚ¥·ÌËÏ ÔËÚ‡ÌÌfl «Ä ˘Ó π ‡θ̥ÒÚ¸?» ê‡θ̥ÒÚ˛ π ÚÂ, ̇‰ ˜ËÏ Ô‡ˆ˛π ˆfl «Ï‡¯Ë̇ ‚ÊË‚‡ÌÌfl». åË Ì ·Û‰ÂÏÓ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÓÔ‡ÚÓ¥‚ ˆ¥πª χ¯ËÌË, ÚÓÏÛ ˘Ó ÚÛÚ ÏË ‚ÒÚÛÔ‡πÏÓ Ì‡ ‰ÛÊ ÒÎËÁ¸Í¥ ∂ÛÌÚË, ¥ ÏÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ˘Ó Á‡‚„Ó‰ÌÓ. ÄΠˆfl ÒÂχÌÚ˘̇ χ¯Ë̇ Ï‡π ‰‚‡ ÓÒÌÓ‚Ì¥ Ó·Ó˜¥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË: ̇‡ÚË‚ÌËÈ, ÚÓ·ÚÓ ÏÂı‡Ì¥ÁÏ Ô‚ÌÓª ÓÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË, ¥ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌËÈ, ÚÓ·ÚÓ ÏÂı‡Ì¥ÁÏ Ô‚ÌÓ„Ó Á‡‰ÛÏÛ. á ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌËÏ ÏÂı‡Ì¥ÁÏÓÏ ÔÓÒÚ¥¯Â, ÈÓ„Ó ÏÓÊ̇ ÔËÏ¥ÚË‚ÌÓ (ÔÓÙ‡ÌÌÓ, ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË, ˜ÂÂÁ Ó·ÏÂÊÂÌ¥ÒÚ¸ ˜‡ÒÛ) ̇Á‚‡ÚË ÏÂı‡Ì¥ÁÏÓÏ Ô‚ÌÓª ÂÒı‡ÚÓÎÓ„¥ª, ÂÒı‡ÚÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ͥ̈fl Ò‚¥ÚÛ, Ô˘ÓÏÛ ÍÓÊÌËÈ ÓÁÛÏ¥π ˆÂ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ÔÓ-Ò‚ÓπÏÛ. ã˛‰Ë̇, fl͇ ‚‚‡Ê‡π, ˘Ó ‚Ó̇ ҸӄӉ̥ χπ ‚ÁflÚË ‚¥‰ ÊËÚÚfl ‚ÒÂ, ˘Ó Ú·‡, ‡ ‰‡Î¥ ÏÓÊ ·ÛÚË ‚ÒÂ, ˘Ó Á‡‚„Ó‰ÌÓ, ÔÓÎ¥ÚËÍ, flÍËÈ ‚‚‡Ê‡π ‰Îfl Ò· ‡ÏӇθÌÛ Ôӂ‰¥ÌÍÛ ÔËÈÌflÚÌÓ˛, Î¥Ú‡ÚÓ, flÍËÈ Ì‡Ï‡„‡πÚ¸Òfl ‚‚¥ÈÚË ‚ ÍÓÌ’˛ÌÍÚÛÛ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ – ˆÂ ÚÂÊ Î˛‰Ë, flÍ¥ Ô‡ˆ˛˛Ú¸ ‚ ÏÂʇı «Ï‡¯ËÌË ‚ÊË‚‡ÌÌfl», ÚÓÏÛ ˘Ó ‚ÓÌË,
1. Фактори виробництва Тодi як у минулому праця, земля, сировина i капiтал були основними факторами виробництва в економiцi Другої Хвилi, знання в широкому сенсi, тобто данi, iнформацiя, образи, символи, культура, iдеологiя та цiнностi, тепер є центральним ресурсом економiки Третьої Хвилi. Як ми вже бачили, вiдповiднi данi, iнформацiя i знання дозволяють знизити всi iншi вкладення для створення капiталу. Але поняття знань як «основної складової» ще не стало узвичаєним. Бiльшiсть економiстiв i бухгалтерiв i далi помиляються, вiдкладаючи упровадження цiєї iдеї через труднощi втiлення. Революцiйною економiку Третьої Хвилi робить той факт, що, коли земля, праця, сировина i, можливо й капiтал можуть розглядатися як обмеженi ресурси, то знання фактично невичерпнi. На вiдмiну вiд доменної печi або заводської лiнiї, знання можуть використовуватися водночас двома компанiями. І цi компанiї можуть використовувати їх, щоб створити ще бiльше знань. Таким чином, теорiї економiки Другої Хвилi, якi засновуються на обмежених, вичерпних ресурсах, непридатнi для економiки Третьої Хвилi. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
164
‚ ÔË̈ËÔ¥, ÔÓ„Ó‰ÊÛ˛Ú¸Òfl Á ÚËÏ, ˘Ó ‚¥Í ÒÍÓÓ Á‡Í¥Ì˜ËÚ¸Òfl. ñ ÚÂÊ Î˛‰Ë, flÍ¥ ÊË‚ÛÚ¸ Ô‚ÌÓ˛ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌÓ˛ ÂÒı‡ÚÓÎÓ„¥π˛. ß̯‡ ÒÔ‡‚‡ – ̇‡ÚË‚ÌËÈ ·¥Í «Ï‡¯ËÌË ‚ÊË‚‡ÌÌfl». Ç ÔË̈ËÔ¥, ÏÂÊÓ‚Ó ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÓ ‚¥Ì ÓÔËÒÛπÚ¸Òfl flÍ ÚÂ, ˘Ó ˆfl «Ï‡¯Ë̇ ‚ÊË‚‡ÌÌfl», ÚÓ·ÚÓ ÒËÒÚÂχ, fl͇ ÒÚ‚Ó˛π ٥θÚ, ÏÓÊ ·‡ÚË Á ·Û‰¸-flÍÓ„Ó ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û, Á ·Û‰¸-flÍÓª ͇ªÌË, Á ·Û‰¸-flÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, ÍÛθÚÛÌËÈ, Î¥Ú‡ÚÛÌËÈ, ÚÂÍÒÚÓ‚ËÈ, ÁÏ¥ÒÚÓ‚ËÈ, ÍÓ̈ÂÔÚۇθÌËÈ, ¥‰ÂÈÌËÈ, ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ¯Ï‡ÚÓÍ, ̇ ·‡Á¥ flÍÓ„Ó ‚Ó̇ ÏÓÊ ÁÏ¥Ì˛‚‡ÚË Â‡Î¸Ì¥ÒÚ¸, Ú‡Í, flÍ ˆÂ [ªÈ] ÔÓ‰Ó·‡πÚ¸Òfl, Ú‡Í, flÍ ˆÂ ‚‚‡Ê‡πÚ¸Òfl ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏ, ÁÌÓ‚Û-Ú‡ÍË, ÂÍÒÚ‡ÔÓβ˛˜Ë ̇ ÚÓÔÓÒ ÔÓ‡ÁÍË ¥ ̇ Ô‰˜ÛÚÚfl, ˘Ó ÏÓÊ̇ Ó·ËÚË ‚ÒÂ, ÚÓÏÛ ˘Ó ˆÂÈ Ò‚¥Ú ‚Ò ӉÌÓ ¥‰Â ‰Ó ¯‚ˉÍÓ„Ó Á‡ÌÂÔ‡‰Û, ¥ ˜ËÏ ‰‡Î¥, ÚËÏ ÒÍÓ¯Â. åÓÊ̇ χÒÍÛ‚‡ÚË ˆ˛ ÏÂÚ‡Ù¥ÁËÍÛ, ̇ÔËÍ·‰, Ô·̇ÏË ÓÁ‚ËÚÍÛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË flÍÓªÒ¸ ‰Âʇ‚Ë Ì‡ 2080 ¥Í, ˜ÓÏÛ · ¥ Ì¥. á¯ÚÓ˛, ÓÔÚËÏ¥ÁÏ – ˆÂ Ú‡ÍÓÊ ËÌÍÓ‚ËÈ ÚÓ‚‡, ¥ ÓÔÚËÏ¥ÒÚ˘̇ Ó·ÓÎÓÌ͇, Á Ûҥχ ÔÓ„ÌÓÁ‡ÏË, Á ÙÛÚÛÓÎÓ„¥π˛ (ÔÓ É·ÂÚÛ äÓÌÛ, ˜Ë ·ÂÁ ̪), Ú‡Í ˜Ë ¥Ì‡Í¯Â π ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ «Ï‡¯ËÌË ‚ÊË‚‡ÌÌfl», Ò͇ʥÏÓ, ¯‡ÓÏ Î‡ÍÛ Ì‡ ªª ÍÓÔÛÒ¥. ÅÂÁ Ì¸Ó„Ó ‚Ó̇ Ì ԇˆ˛π, ÚÓÏÛ ˘Ó Á‡Ì‡‰ÚÓ, ÌÛ ÔËÔÛÒÚËÏÓ, ÔÓıÏÛ‡.
2. Невловимi цiнностi Якщо вартiсть компанiї Другої Хвилi могла бути оцiнена за матерiальними активами, такими, як будинки, машини, акцiї, запаси, то вартiсть фiрми Третьої Хвилi усе бiльше й бiльше полягає в її можливостi одержувати, створювати, поширювати i застосовувати знання стратегiчно i безпосередньо в ходi роботи. Реальна вартiсть таких компанiй як Compaq або Kodak, Нitachi або Siemens залежить бiльшою мiрою вiд iдей та iнформацiї в головах їхнiх службовцiв i в банках даних, патентiв, контрольованих цiєю компанiєю, анiж вiд вантажiвок, заводського устаткування й iнших матерiальних активiв, якими вона може володiти. Таким чином, капiтал сам по собi дедалi бiльшою мiрою ¶рунтується на невловимих цiнностях. 3. Індивiдуалiзацiя Серiйне виробництво, як визначальна характеристика економiки Другої Хвилi, застарiває усе бiльше й бiльше, оскiльки фiрми встановлюють iнфоємнi, найчастiше автоматизованi виробничi системи, сприйнятливi для безконечних недорогих змiн. Справдi революцiйним результатом є iндивiдуалiзацiя серiйного виробництва. Просування до витончених гнучких технологiй сприяє розмаїтостi i наповнює споживчий ринок так, що магазин h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
üÍ ‚ ˆ¸ÓÏÛ Ô·̥ ·ÛÚË, ‚ÒÂ Ê Ú‡ÍË, ¥Á Ú‡‰Ëˆ¥π˛? íÂ, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ̇‚ÍÓÎÓ Ì‡Ò ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl, fl ‰Ûχ˛, ‰‡π Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó ÏÓÏÂÌÚ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓÒÚË ¥ Ú‡‰Ëˆ¥ª ̇ ҸӄӉ̥ (Ú‡‰Ëˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ, flÍ˘Ó „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ‚˜ÂÌÌfl) ÒÚ‡‚, flÍ˘Ó Ì „ÓÎÓ‚ÌËÏ, ÚÓ Ó‰ÌËÏ ¥Á ̇ȄÓÎÓ‚Ì¥¯Ëı. ëÍÓËÒÚ‡˛Òfl ̇„Ó‰Ó˛, [Á‚ÂÌÛ ‚‡¯Û Û‚‡„Û Ì‡]16 ˜ËÒÎÓ ˜‡ÒÓÔËÒÛ «∫», ‰Â Ú‡‰Ëˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ ·Û· ÔËÒ‚fl˜Â̇ Ì Ӊ̇ ÒÓÚÌfl ÒÚÓ¥ÌÓÍ, ¥ ‰Â ÔÓ ˆ¥ ˜¥ „Ó‚ÓËÎÓÒfl ÏÓÊ ·¥Î¸¯ ÓÁ¯ËÂÌÓ. ç‡ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ Ú‡‰Ëˆ¥fl Á‡Î˯Ë·Òfl π‰ËÌÓ˛ ÙÓÚÂˆÂ˛ Ò‰ ÚÓÔÓÒÛ ÔÓ‡ÁÍË. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, Ú‡‰Ëˆ¥fl ·ÂÁÒË·. ç‡ÒͥθÍË ÒËθÌËÏ ·Û‚ ÌÓÒ¥È Ó‰Ó‚Ëı Á‚˘‡ª‚, ̇ÒڥθÍË Ò··¯Ó˛ ·Û· ‰Âʇ‚‡, fl͇ ˆ˛ Ú‡‰Ëˆ¥˛ Ó·ÒÚÓ˛‚‡Î‡, ÚÓÏÛ ˘Ó flÒÌÓ: ·˛Ó͇Ú, flÍËÈ Ó·ÒÚÓ˛π Ú‡‰Ëˆ¥˛, – ˆÂ ̇·‡„‡ÚÓ „¥¯Â, ‡Ì¥Ê ¯‡Ï‡Ì, ‡·Ó ʈ¸, ‡·Ó ÔÓÒÚÓ ÒËθÌËÈ ÒÚ‡ÓÒÚ‡, flÍ˘Ó ‚¥Ì Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËÈ. ô „¥¯Â, ÍÓÎË Á Ú‡‰Ëˆ¥π˛ ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ „‡ÚËÒfl Î¥Ú‡ÚÓË. íÛÚ ÛÊ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Ôӂ̇ ÔÓه̥Á‡ˆ¥fl. ß, ̇¯ڥ, ÍÓÎË ‚ÊÂ È Î¥Ú‡ÚÛ‡ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ·ÂÁ Ú‡‰Ëˆ¥ª, ÚÓ ÁÓÒÚ‡πÚ¸Òfl ڥθÍË Ó‰Ì – ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌËÈ ÒÔÓÚË‚ ÚÓÔÓÒÓ‚¥ ÔÓ‡ÁÍË, ‚Ë·Û‰Ó‚Û‚‡ÌÌfl Ú‡‰Ëˆ¥ª ‰Îfl Ò·Â. ß ÚÂ, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ̇‚ÍÓÎÓ Ì‡Ò, ‚ ÔË̈ËÔ¥ ¥ π ÒËÚÛ‡ˆ¥π˛ Á„‡Ò‡ÌÌfl, ÍÓÎË ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÛπÚ¸Òfl ˆÂÈ ÒÔÓÚË‚ – Û ÍÓÊÌÓ„Ó ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ. ïÚÓÒ¸ ÏÓÊ ÔÓÒÚÓ ‚¥‰¥È-
Wal-Маrt може запропонувати на вибiр своїм покупцям бiля 110 тисяч товарiв рiзноманiтних типiв, розмiрiв, моделей i кольорiв. Але Wal-Mart – це масова торгiвля. Дедалi ширше масовi ринки самi собою розбиваються на рiзноманiтнi нiшi, оскiльки потреби покупцiв стають розмаїтiшими, а краща iнформацiя дасть можливiсть бiзнесменам виявляти й обслуговувати мiкроринки. Спецiальнi крамницi, салони, супермаркети, домашнi телевiзiйнi системи купiвлi, комп’ютернi системи покупки, поштовi й iншi системи забезпечують зростання рiзноманiтности каналiв, якими виробники можуть пропонувати свої товари споживачам на дедалi iндивiдуалiзованiшому ринку. Коли ми писали Приголомшення вiд Майбутнього наприкiнцi 1960-х, продавцi-мрiйники почали говорити про «ринкову се¶ментацiю». Сьогоднi вони зосереджують свої iнтереси не на «се¶ментах», а на «частинках» – сiм’ях або навiть окремих людях. Та й реклама нацiлюється на дедалi дрiбнiшi се¶менти ринку, досяжнi завдяки усе iндивiдуалiзованiшим засобам масової iнформацiї. Серйозна руйнацiя масової аудиторiї пiдкреслюється кризою колись великих телевiзiйних систем АВС, СВS, NBC, у той час як Tele-Communications Inc. у Денверi повiдомляє про волоконно-оптичну систему, здатну забезпечити глядаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚË ‚¥‰ Ò‚¥ÚÛ, ÚÓ·ÚÓ ÔÓÒÂÎËÚËÒfl ̇ ‰Â‚¥ – flÍ¥Ò¸ ÂÍÒÚÂÏË. ïÚÓÒ¸ ÏÓÊ Á‡ÏÍÌÛÚËÒfl ‚ flÍËıÓÒ¸ ‚·ÒÌËı ٥θڇı, flÍ¥ ‚¥Ì ‚Ë·Û‰Ó‚Ûπ ̇ ‡ÌÚËÚÂÁ¥ Ú¥È Á‡Ò‡‰Ì¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, fl͇ ‚Ë·Û‰Ó‚ÛπÚ¸Òfl ̇‚ÍÓÎÓ Ì‡Ò ¥ ̇Á‚‡Ì‡ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÓÏ. ïÚÓÒ¸, ̇‚Ô‡ÍË, ̇χ„‡πÚ¸Òfl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÚË flÍ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ÚÂÂÌ ˆËÚ‡ÚË, ÚÓ·ÚÓ ˆËÚ‡ÚË, ‚ flÍ¥È ˘Â ÏÓÊ̇ Á·Â„ÚË Ú‡‰Ëˆ¥˛, ˘Â ÏÓÊ̇ Á‡Î˯ËÚË ıÓ˜‡ · ÓÔÛ‰‡ÎÓ, flÍ˘Ó Ì ÏÓÊ̇ Á·Â„ÚË ÊË‚Ó„Ó Ó„‡Ì¥ÁÏÛ. ü ‰Ûχ˛, ˘Ó ̇ ҸӄӉ̥ ÍÓÊ̇ „Ûχ̥ڇ̇ ̇Û͇ χπ ·ÛÚË Ú‡ÌÁËÚÓÎÓ„¥π˛, ÚÓ·ÚÓ, ÏË ÊË‚ÂÏÓ Û ÔÂÂı¥‰ÌÓÏÛ ÔÂ¥Ó‰¥: Î¥Ú‡ÚÛ̇ Ú‡ÌÁËÚÓÎÓ„¥fl, ÔÓÎ¥Ú˘̇ Ú‡ÌÁËÚÓÎÓ„¥fl... ∏‰ËÌËÈ Ô‰ÏÂÚ ‚Ë‚˜Â̸ – ˆÂ ÔÂÂı¥‰. ∏‰ËÌËÈ Ô‰ÏÂÚ ‚Ë‚˜ÂÌÌfl – Û ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, ÍÓÎË ˘ÓÒ¸ ˘ÂÁ‡π, ¥ ˘ÓÒ¸ Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl – Ú‡ÌÁËÚÓÎÓ„¥fl, ‚˜ÂÌÌfl ÔÓ Á‘fl‚Û ¥ ˘ÂÁ‡ÌÌfl. ÅÛ‰¸fl͇ ¥Ì¯‡ ̇ÛÍÓ‚‡ Ô‡‡‰Ë„χ, fl͇ ·‡ÁÛ‚‡Î‡Òfl · ̇ ÍÓÌÒÚ‡Ú‡ˆ¥ª ˜Ó„ÓÒ¸ ÌÂÔÎËÌÌÓ„Ó, ¥ÒÌÛ˛˜Ó„Ó, Òڂ‰ÊÂÌÓ„Ó, ¥ÌÒڇθӂ‡ÌÓ„Ó, fl ‰Ûχ˛ – ˆÂ ‚Ê ‡ı‡ªÍ‡, ‡·Ó ¥Î˛Á¥fl, ‡·Ó ¥Ï¥Ú‡ˆ¥fl. ß ÚÂ, ˘Ó ̇ ҸӄӉ̥, ̇ ʇθ, Á¥ÚÍÌÂÌÌfl ÒÔÓÒÓ·¥‚ ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl ÔÓ‰Ó‚ÊÛπÚ¸Òfl ̇ ÚÂÂÌ¥ ¥Ï¥Ú‡ˆ¥ª – ·Û‰¸-‰Â: ‚ ÔÓÎ¥Úˈ¥, ‚ Î¥Ú‡ÚÛ¥, ‚ ÍÛθÚÛ¥, ‚ ÊË‚ÓÔËÒ¥, ‚ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥ª, – ̇ ʇθ, ˆÂ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, Á flÍÓ˛ ÏË Á¥ÚÍÌÛÎËÒfl, ˆÂ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl,
чам 500 взаємодiючих каналiв телебачення. Такi системи заснованi на припущеннi, що продавцi спроможуться пiдбирати покупцiв iз ще бiльшою точнiстю. Одночасна iндивiдуалiзацiя виробництва, розподiлу та комунiкацiй революцiонiзує економiку i просуває її вiд однорiдности до крайньої розмаїтости. 4. Робота Змiнюється навiть робота як така. Неквалiфiкована, по сутi, взаємозамiнна фiзична робота урухомлювала економiку Другої Хвилi. Масова, фабрична освiта готувала робiтникiв до рутинної, повторюваної працi. Навпаки, Третя Хвиля супроводжується зростаючою iндивiдуалiзацiєю працi, оскiльки квалiфiкацiйнi вимоги стрiмко зростають. Фiзична сила здебiльшого компенсована. Так, неквалiфiкованого робiтника, який пiшов сам або був звiльнений, можна швидко замiнити iз невеликими витратами. І навпаки, зростання рiвня спецiалiзованих навичок, необхiдних економiцi Третьої Хвилi, робить пошук пiдхожої людини з пiдхожою квалiфiкацiєю важчою i дорожчою справою. Незважаючи на можливий конфлiкт iз конкурентами, багатьма iншими безробiтними, двiрник, звiльнений iз гiгантської оборонної компанiї, може одержати роботу двiрника при школi або страховiй компанiї.
165
ОЛВІН І ГЕЙДІ ТОФФЛЕРИ СТВОРЕННЯ НОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПОЛІТИКА ТРЕТЬОЇ ХВИЛІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ flÍ¥È ÏË ÊË‚ÂÏÓ. ÄÎÂ, ̇‚¥Ú¸ ¥ÁÌˈfl ‚ 20-25 ÓÍ¥‚ Ï¥Ê ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏË – ˆÂ ‚Ê ԥ‚‡ Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË ÒÔÓÒÓ·‡ÏË ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl, ¥ ˜ÂÂÁ ˆ˛ Ô¥‚Û ‚Ê ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÔÂÂÒÚË·ÌÛÚË. ç‡Ô‚ÌÂ, ‚ ÍÓÊÌÓ„Ó π ˆÂ ‚¥‰˜ÛÚÚfl, ˘Ó, flÍ˘Ó Ì‡ ÔÓ·ÛÚÓ‚ÓÏÛ ¥‚Ì¥, ̇ ¥‚Ì¥ ÔÓ‡‰, ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ÚÂÚ¸Ó„Ó-˜ÂÚ‚ÂÚÓ„Ó ÔÓfl‰ÍÛ, ÏÓÎӉ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ˘Â ÒÔËÈχπ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥˛ ‡·Ó Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ Ò‚Óªı ·‡Ú¸Í¥‚, ÚÓ Ì‡ ¥‚Ì¥ ‚¥‰˜ÛÚÚfl, ‡ Á̇˜ËÚ¸ ¥ ̇ ¥‚Ì¥ ÒÔÓÒÓ·Û ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl, ÒÔÓÒÓ·Û Ò‚¥ÚÓÒÔËÈÌflÚÚfl, – ÓÁË‚ ͇ڇÒÚÓÙ¥˜ÌËÈ, ÓÁË‚ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌËÈ. íÓ·ÚÓ, ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û Á ÚËÏ, ˘Ó ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl, fl͇ ‚Ë·Û‰Ó‚Û‚‡Î‡Òfl ̇ ì͇ªÌ¥ ‰ÛÊ ÒÍ·‰ÌÓ ‰Ó 1990 ÓÍÛ, ÁÌˢÛπÚ¸Òfl ̇ ̇¯Ëı Ó˜‡ı. è˘ÓÏÛ, ÁÌˢÛπÚ¸Òfl ‡·ÒÓβÚÌÓ ÎÓ„¥˜ÌÓ – Ú‡Í ¥ Ú·‡, Ì¥˜Ó„Ó Á ̲ Ì Áӷ˯, ·Ó ‚Ó̇ Ì ‚ÔËÒÛπÚ¸Òfl, Ì ÍÓÌÓÚÛπÚ¸Òfl Á ÊÓ‰ÌËÏ ÊË‚ËÏ ÔÓˆÂÒÓÏ, flÍËÈ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ҸӄӉ̥. éÒÚ‡ÌÌ¥ Ò‚¥Ê¥ ÔËÍ·‰Ë. ÇÒ¥ ‰Ë‚ËÎËÒfl ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ‚ËÒÚÛÔË Ì‡¯Ó„Ó „Â̇θÌÓ„Ó ÔÓÍÛÓ‡ [å.èÓÚ·Â̸͇] ÔÓ ÚÂη‡˜ÂÌÌ˛. éÒ¸ β‰Ë̇ Á íé∫ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, fl͇ ÔÓÔ‡‰‡π ‚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ, ÁÓ·ÎÂÌÛ flÍ ÚÂÍÒÚ, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛. åÓ‚‡ Ê ·Ó ȉ ҇Ï ÔÓ ÚÂÍÒÚ [Ò‚¥‰˜Â̸ ÓÙ¥ˆÂ‡ ÓıÓÓÌË åÂθÌ˘ÂÌ͇, ÓÔËβ‰ÌÂÌËı é.åÓÓÁÓÏ]. ß Î˛‰Ë̇, fl͇ ÏËÒÎËÚ¸ ÒÚ‡ËÏË Í‡Ú„ӥflÏË, ‡·ÒÓβÚÌÓ ·ÂÁÔÓ‡‰Ì‡ ‚ ˆ¥È ÒËÚÛ‡-
Проте, iнженер-електронник, який пропрацював роки, будуючи супутники, може i не мати знань, необхiдних iнженеру з проблем навколишнього середовища. Гiнеколог не може працювати нейрохiрургом. Зростаюча спецiалiзацiя i швидка змiна квалiфiкацiйних вимог знижують взаємозамiннiсть працi. З розвитком економiки очiкуються подальшi змiни в спiввiдношеннi «безпосередньої» та «непрямої» працi. З традицiйної точки зору «безпосереднi» або «виробничi» робiтники – це тi робiтники, що перебувають на заводi i безпосередньо виробляють продукцiю. Вони ж виробляють додаткову вартiсть. Усi iншi описуються як «невиробничi», або тi, хто робить лише «непрямий» внесок. Сьогоднi ця вiдмiннiсть стирається, позаяк кiлькiсне спiввiдношення виробничих робiтникiв до «бiлих комiрцiв», технiчних i фахових робiтникiв дедалi зменшується. Зрештою, вартiсть, вироблена «непрямою» працею, досягає (якщо не перевершує) рiвня вартости, виробленої «безпосередньою» працею. 5. Нововведення Американськi фiрми зiштовхуються iз потужною конкуренцiєю з боку економiк Японiї та Европи, якi давно лiквiдували економiчнi наслiдки Другої Свiтової вiйни. Щоб конкурувати, потрiбнi постiйнi нововведення – новi h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
166
ˆ¥ª – ‚Ó̇ ÔÓÚ‡ÔÎflπ ‚ ÍÓÊÌÛ Ô‡ÒÚÍÛ, flÍÛ ÓÁÒÚ‡‚Îflπ ÚÂÍÒÚÓ‚ËÈ Ù¥Î¸Ú, ÔËÒÚÓÒÓ‚‡ÌËÈ ‰Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÚÂÂÌÛ, ¥ Ì ÏÓÊ ̥ÍÓÎË ªª Ó·ÏËÌÛÚË. í‡Í ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚ ÍÓÊÌ¥È „‡ÎÛÁ¥ ̇¯Ó„Ó ÊËÚÚfl – ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥, ‚ ÍÛθÚÛ¥ – ÍÓÎË Ó‰Ì¥ „Ó‚ÓflÚ¸, ‡ ¥Ì¯¥ Ì ˜Û˛Ú¸, ÍÓÎË ·Û‰¸-flÍËÈ Ô‡ÚÓÒ ÛÔÓÒÎ¥‰ÊÂÌËÈ, ÚÓÏÛ ˘Ó ҇ϠԇÚÓÒ π ÚËÏ Î‡ÍÏÛÒÓ‚ËÏ Ô‡Ô¥ˆÂÏ ‰Îfl ÒÔÓÒÓ·Û ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl, ‡ ˆÂ π ÏÂÊÓ‚ËÈ ÒÔÓÒ¥· ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl, ‚¥‰ÍËÚËÈ. üÍ˘Ó Ô‡ÚÓÒ ‰‚Óı ∂Â̇ˆ¥È Ì ÒÔ¥‚Ô‡‰‡π, flÍ˘Ó Ï¥Ê ÌËÏË π ÌÂÓÁÛÏ¥ÌÌfl Ô‡ÚÂÚËÍË, ·‡ ·¥Î¸¯Â, ‚¥‰ÚÓ„ÌÂÌÌfl ªª, ‡ ÏË ˆÂ ·‡˜ËÏÓ Ô‰ÏÂÚÌÓ, ÔÂÂÍβ˜‡˛˜Ë Á èÂ¯Ó„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó [͇̇ÎÛ ÚÂη‡˜ÂÌÌfl] ̇, Ò͇ʥÏÓ, ͇̇Π«ßÌÚ» – ‰‚‡ ¥ÁÌËı ٥θÚË, flÍ¥ Á‡ Ó‰ÌÛ ı‚ËÎËÌÛ ÏÓÊ̇ ÔÓ·‡˜ËÚË ¥ ÔÓ¥‚ÌflÚË, – Á̇˜ËÚ¸, ‚ÒÂ-Ú‡ÍË ÍËÁ‡ ÒÔÓÒÓ·Û ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl ÛÊ ̇ ҸӄӉ̥ ‚ËÁ¥Î‡ ¥‚ÌÓ Ì‡ÒڥθÍË, ˘Ó· ÏË ÏÓ„ÎË ‚¥‰˜ÛÚË Ò· ‚ ÚÓÔÓÒ¥ ÔÓ‡ÁÍË, ˘Ó· ÏË ÏÓ„ÎË ‚¥‰˜ÛÚË Ò· ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ‡ÏË, ˘Ó·Ë, ̇¯ڥ, ÔÂÂÒÚ‡ÎË Ì‡ÁË‚‡ÚË ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÓÏ ÚÓÈ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌËÈ Á‡Î˯ÍÓ‚ËÈ ÏÓ‰ÂÌ, flÍËÈ ˘Â ÔÓ‰ÛÍÛπÚ¸Òfl Û ã¸‚Ó‚¥, ˜Ë ëڇ̥Ò·‚Ó‚¥, ˜Ë ·Û‰¸-‰Â. Ç ÔË̈ËÔ¥, ˆÂ Ú¥ ÚÂÁË, flÍ¥ fl ‚‚‡Ê‡˛ Á‡ ÔÓÚ¥·Ì ‚ËÒÎÓ‚ËÚË, ‡ ‚Ê ˘Ó ·Û‰Â ‰‡Î¥, Á‡ÎÂʇÚËÏ ‚¥‰ ‚‡¯Ó„Ó ÍÓÌÍÂÚÌÓ„Ó ¥‚Ìfl ˆËÌ¥ÁÏÛ ÔÓ ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌ˛ ‰Ó ˆËı ÚÂÁ, ·Ó ‚ÓÌË ‰Ó-
iдеї товарiв, технологiї, виробництва, маркетингу i фiнансiв. Кожен мiсяць в американських супермаркетах з’являється близько тисячi нових виробiв. Ще до того, як 386 модель комп’ютера була повнiстю замiнена на 486, новий, 586 мiкропроцесор уже був у процесi розробки. Таким чином, далекогляднi фiрми заохочують прояв робiтниками iнiцiативи, пошук нових iдей, а при необхiдностi навiть вiдмову вiд звичних технологiй. 6. Масштаб Робоча одиниця зменшується. При виробництвi бiльшости виробiв масштаб операцiй мiнiатюризується. Величезне число робiтникiв, якi виконують великий обсяг однакової фiзичної роботи, замiняється малим числом диференцiйованих робочих бригад. Великий бiзнес стає меншим, малий бiзнес теж зменшується. IBM iз 370 тисячами робiтникiв приречена на витiснення малими виробниками в усьому свiтi. Щоб вижити, вона звiльняє багатьох робiтникiв i дiлиться на 13 окремих, дрiбнiших дiлових одиниць. У системi Третьої Хвилi ефект масштабу зводиться нанiвець витратами складности. Чим складнiше фiрма, тим менше лiва рука може передчувати те, що далi робитиме права. Проблеми множаться, що може переважити будь-якi сподiванi вигоди кiлькiсного характеру. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒËÚ¸ Ô‡ÚÂÚ˘̥, ‚Ë ·‡˜ËÚÂ: fl „Ó‚Ó˛ ‰Ó‚ÓÎ¥ Ô¥‰ÌÂÒÂÌÓ, fl ̇χ„‡˛Òfl ˘Â ÍÓ„ÓÒ¸ ‚flÚÛ‚‡ÚË, ıÓ˜‡ Ì Á̇˛, ˜Ë ÍÓÏÛÒ¸ ÔÓÚ¥·ÌÓ. ÑflÍÛ˛ Á‡ Û‚‡„Û. í.ÇÓÁÌflÍ: ôÓ· ‚Ë Ï‡ÎË ˜‡Ò [ÔÓÏ¥ÍÛ‚‡ÚË] Ô‰ ÚËÏ, flÍ ‚ÒÚÛÔËÚË ‚ ‰ÓÒÚÓÈÌÛ ‰ËÒÍÛÒ¥˛ Á ̇¯ËÏ ‰ÓÒÚÓÈÌËÏ ‰ÓÔÓ‚¥‰‡˜ÂÏ, ‚ËÒÎÓ‚Î˛Ò¸ Ô¯ËÏ, ‡·Ë Á‡‰‡ÚË flÍÛÒ¸ Ô·ÌÍÛ ˆËÌ¥ÁÏÛ, ‡·Ë β‰Ë ıÓ˜‡ · ÔË·ÎËÁÌÓ Ó¥πÌÚÛ‚‡ÎËÒfl – ‡ ÏÓÊ ÚË Ì‡¯ ̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ Ò‡Í‡ÏÂÌÚ, Ì¥ıÚÓ Ê Ì Á̇π, ÓÒͥθÍË ÚË Á î‡ÌÍ¥‚Ҹ͇. éÚÊÂ, ̇ ÔÓ·ÛÚÓ‚ÓÏÛ ¥‚Ì¥, ÔË„‡‰Û˛ ÒÓ·¥, ‰ÂÒ¸ Û üÒÔÂÒ‡ π ˆËÚ‡Ú‡, ÔË·ÎËÁÌÓ Ú‡ÍÓ„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ: ÍÓÊÂÌ ÏÓÎÓ‰ËÈ ˜ÓÎÓ‚¥Í Û å˛ÌıÂÌ¥, flÍËÈ ÔËfl˜Ë‚, ͇‚Û‚‡‚ ¥ ‚¥‚ ·Ó„ÂÏÌ ÊËÚÚfl, ‚‚‡Ê‡‚Òfl ÂÍÁËÒÚÂ̈¥‡Î¥ÒÚÓÏ. ôÓÒ¸ ÔÓ‰¥·Ì ÏË Ï‡πÏÓ ¥ ÚÛÚ. üÍ˘Ó ÚË ·Û‰Â¯ Û Ì‡¯Û ÂÔÓıÛ ÔËfl˜ËÚË, ͇‚Û‚‡ÚË ¥ ‚ÂÒÚË ·Ó„ÂÏÌ ÊËÚÚfl, ÚÓ ·Û‰Â¯ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÓÏ, ÔË̇ÈÏÌ¥ Û‚ Ó˜‡ı ÏÓÎÓ‰Ëı ‰¥‚˜‡Ú. Ç.∏¯Í¥Î‚: ÄΠˆÂ Ú·‡ ÒËθÌÓ ÔËfl˜ËÚË... í.ÇÓÁÌflÍ: çÛ Á‚˘‡ÈÌÓ... Ç.∏¯Í¥Î‚: ç ÍÓÊÂÌ ¯ÎÛÌÓÍ ‚ËÚËχπ. ÑÎfl ÂÍÁËÒÚÂ̈¥‡Î¥ÁÏÛ Ú·‡ ·ÛÎÓ · ÚÓıË ‡·ÒÂÌÚÛ. í.ÇÓÁÌflÍ: Ä ‚¥Ì ·Û‚ ÒËθ̥¯ËÏ, Ï¥Ê ¥Ì¯ËÏ, ‡Ì¥Ê ÌËÌ¥¯Ì¥ ÚÛÌÍË.
Стара iдея «чим бiльше, тим краще» дедалi сильнiше застарiває. 7. Органiзацiя У боротьбi за сприйнятливiсть до змiн компанiї змагаються у швидкостi руйнування бюрократичних структур Другої Хвилi. Ринки, технологiї та потреби споживачiв змiнюються в нашi днi настiльки швидко i чинять такий рiзноманiтний вплив на фiрму, що бюрократична одноманiтнiсть приречена на загибель. Триває пошук якiсно нових форм органiзацiї. Так, наприклад, популярний зараз «реiнженерин¶» – це спроба реорганiзовувати фiрму вiдповiдно до процесiв, а не до ринкiв чи окремих сфер виробництва. Порiвняно стандартизованi структури дозволяють органiзувати матричнi органiзацiї, проектнi команди «аd hocratic», центри прибутку, так само як i рiзноманiтнi стратегiчнi спiлки, спiльнi пiдприємства, консорцiуми, якi найчастiше перетинають нацiональнi кордони. Через те, що ринки змiнюються постiйно, їхнє розташування стає менш важливим, анiж гнучкiсть i здатнiсть до маневру. 8. Інте¶рацiя систем Зростаюча складнiсть економiки потребує усе розвинутiших систем iнте¶рацiї та керування. Так, цiлком типоh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ç.∏¯Í¥Î‚: ç Á̇˛ ÔÓ Î¸‚¥‚Ҹͥ, ‡ Û î‡ÌÍ¥‚Ò¸ÍÛ π ‰Ó·fl˜¥ ÒÔÓÚË͇˜¥. í.ÇÓÁÌflÍ: éÚÊÂ, ÔÓÒÚ‡‚β ͥθ͇ Á‡ÔËڇ̸. äÓÎË ÚË „Ó‚Ó˯ ÔÓ ÚÂÍÒÚ (‡Î ÚÓ Ì ڥθÍË ÚË, ‡ÎÂ È Í¥Î¸Í‡ ¥Ì¯Ëı ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍ¥‚), ÚÓ ‚ ÏÂÌ ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl ‚‡ÊÂÌÌfl, ˘Ó Ô¥‰ ÚÂÍÒÚÓÏ ÚË ÓÁÛÏ¥π¯ Ô‚Ì ÍÓÏ·¥Ì‡ÚÓÌ Á‡ÏÍÌÛÚ ˆ¥ÎÂ, ÍÓÚ ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Á flÍÓªÒ¸ ‰ÛÊ ‚ÂÎËÍÓª, ‡Î ӷÏÂÊÂÌÓª ͥθÍÓÒÚË ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚. ß, flÍ˘Ó ‚Ûθ∂‡ËÁÛ‚‡ÚË, ÒÛÚ¸ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓ„Ó, ˜Ë ÚÓ «ÔÓÊË‚‡ÌÌfl» ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, ˜Ë ÚÓ «ÔÓ˜ËÚÛ‚‡ÌÌfl», ÍÓÌÒÚÛ˛‚‡ÌÌfl ¯Ï‡Ú͇ ÚÂÍÒÚÛ, ̇ÒÔ‡‚‰¥ π ÍÓÏ·¥Ì‡ÚÓËÍÓ˛, ¥ ˆÂÈ ÚÂÍÒÚ Ò‡Ï ÔÓ ÒÓ·¥, Ì ‰Ë‚Îfl˜ËÒ¸ ̇ ‚Â΢ÂÁÌÛ Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚, π Ó·ÏÂÊÂÌËÏ. Ç flÍËÈ ÒÔÓÒ¥· ͥθͥÒÚ¸ ˆËı ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚ ÚÂÍÒÚÛ ·Û‰Â ‰Ó·Û‰Ó‚Û‚‡ÚËÒfl Û ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ, ÌÂÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘ÌÛ ÂÔÓıÛ? åÓ‰ÂÌ¥ÒÚË ‚Ò ÔÓ·Û‚‡ÎË ‚Ë̇ÈÚË flÍËÈÒ¸ ˜Â„Ó‚ËÈ ‚ÂÎÓÒËÔ‰, ‡ Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ˜Ó„Ó, flÍËı ͇ÚË‚ÌËı ‡ÍÚ¥‚ ¥ÒÌÛ‚‡ÚËÏ ÌÓ‚ËÈ ÚÂÍÒÚ? Ç.∏¯Í¥Î‚: ô ̇Ô‚ÌÓ Á ˜‡Ò¥‚ ‚Ê ‚¥‰ÓÏÓª, ‡Î ‰Ó‚ÓÎ¥ ÒÔÓه̥ÁÓ‚‡ÌÓª ÚÂÓÂÏË É¸Ó‰ÂÎfl – ˆÂ ÛÊÂ, ̇Ô‚ÌÂ, ̇·ÛÚÓÍ ÔÓÔÛÎflÌÓª Î¥Ú‡ÚÛË, ‡ Ì ڥθÍË Ï‡ÚÂχÚËÍ¥‚ – ‚¥‰ÓÏÓ, ˘Ó ¥ÒÌÛπ Ô‚ÌËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ÒÔÓÌÚ‡ÌÌÓÒÚË. è˘ÓÏÛ, χÚÂχÚËÍË Ú‡ Ù¥ÎÓÒÓÙË ‚¥‰ÏÓ‚Îfl˛Ú¸Òfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÚË ˜¥ÚÍÓ, Á‡ ÏÂʇÏË flÍÓª ÏÂÊ¥ ÓÁ̇˜ÂÌÌfl ¥ÒÌÛπ ˆÂÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î
вим є приклад продовольчої компанiї Nabisco, яка щодня виконує 500 замовлень на сотнi тисяч рiзноманiтних найменувань виробiв, якi доставляються з 49 заводiв i з 13 центрiв перерозподiлу товарiв. У той сам час вона повинна брати до уваги бiльше 30 тисяч рiзноманiтних заходiв щодо просування товарiв. Керування такими складними структурами вимагає нових форм органiзацiї управлiння i дуже високого ступеню iнте¶рацiї. Це, у свою чергу, призводить до всезростаючого потоку iнформацiї, що проходить через органiзацiю. 9. Інфраструктура Для того, щоб одночасно стежити за проходженням комплектуючих i готових виробiв, синхронiзувати дiї постачальникiв, погоджувати поточнi плани iнженерiв i фахiвцiв iз збуту, залучати людей, котрi займаються науково-конструкторськими розробками, до потреб виробництва i, крiм того, мати чiтку картину усього, що вiдбувається, мiльярди доларiв були витраченi на створення електронних мереж, якi з’єднують мiж собою комп’ютернi бази даних та iншi засоби iнформацiйних технологiй. Ця велика електронно-iнформацiйна структура, яка найчастiше використовує супутники зв’язку, з’єднує в єдине цiлi компанiї, пов’язуючи їх також iз комп’ютерними мережа-
167
ОЛВІН І ГЕЙДІ ТОФФЛЕРИ СТВОРЕННЯ НОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПОЛІТИКА ТРЕТЬОЇ ХВИЛІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÔÓÌÚ‡ÌÌÓ„Ó. üÍ˘Ó ÏË Í‡ÊÂÏÓ «·ÛÚÚfl», ÚÓ ˘Ó Î˯‡πÚ¸Òfl ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË ˆ¸Ó„Ó ÔÓÌflÚÚfl? üÍ˘Ó ÏË Í‡ÊÂÏÓ «ÒÛ˘Â», ÚÓ ˘Ó Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË ˆ¸Ó„Ó ÔÓÌflÚÚfl? üÍ˘Ó ÏË Í‡ÊÂÏÓ «ÍÓÌÚËÌÛÛÏ ·ÛÚÚfl ¥ Ì·ÛÚÚfl», ÚÓ ˘Ó ÓÔËÌflπÚ¸Òfl ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË ˆ¸Ó„Ó ÔÓÌflÚÚfl? üÍ˘Ó ÏË Í‡ÊÂÏÓ «ÅÓ„», ÚÓ ˘Ó ¥ÒÌÛπ ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË ˆ¸Ó„Ó ÔÓÌflÚÚfl? ô Á ÚËı ˜‡Ò¥‚, ‚¥‰ 31-„Ó ÓÍÛ ‚¥‰ÓÏÓ, ˘Ó ÓˆÂÈ ÍÓÌÚËÌÛÛÏ ä‡ÌÚ‡, ˜ËÒÎÓ‚‡ ‚¥Ò¸, ‡·Ó ÔÂÂÎ¥Í ‚Ò¸Ó„Ó, ‡·Ó ˘ÓÒ¸ ̇·ÎËÊÂÌ ‰Ó ‰ÛÌÓª ·ÂÁÍÓ̘ÌÓÒÚË, ˘Ó ‚ÓÌÓ Ô¥‰ÔËÚÛπÚ¸Òfl ÁÁÓ‚Ì¥. á‚¥‰ÍË? ü, flÍ ‚¥Û˛˜‡ β‰Ë̇, ͇ÊÛ ÒÎÓ‚Ó «ÅÓ„». Å.èÓÚflÚËÌÌËÍ: ÑÓÔÓ‚¥‰‡˜ ‚‰‡ÎÓ ÓÔÂÛ‚‡‚ ÚÂϥ̇ÏË «ÒÂχÌÚ˘ÌËÈ Ù¥Î¸Ú», «ÚÂÍÒÚÓ‚ËÈ Ù¥Î¸Ú». óË ÏÓ„ÎË · ÏË ÓÁ„ÎflÌÛÚË ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ flÍ ÒÂχÌÚ˘ÌËÈ Ù¥Î¸Ú, flÍ ÚÂÍÒÚÓ‚ËÈ Ù¥Î¸Ú ‚Á‡„‡Î¥? Ç.∏¯Í¥Î‚: ∏ ‰Âͥθ͇ ‚Ò‚˷‡˜‡˛˜Ëı ÔÂÙ¥ÍÒ¥‚ Û ÒÎÓ‚ÓÛÚ‚ÓÂÌÌflı. ç‡ÔËÍ·‰, flÍ Ú¥Î¸ÍË ÏË ÒÚ‡‚ËÏÓ Ô‰ ÒÎÓ‚ÓÏ [ÔÂÙ¥ÍÒ] «ÏÂÚ‡» ‡·Ó «∂¥Ô», ‚Ê ÏÓÊ̇, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ flÍ «ÏÂÚ‡ˆËÚ‡ÚÌËÈ», «∂¥ÔˆËÚ‡ÚÌËÈ» ٥θÚ. í.ÇÓÁÌflÍ: íÓ·ÚÓ, ˆÂ ‚Ëı¥‰ ̇ ¥Ì¯ËÈ ¥‚Â̸ ÚÓ„Ó Ò‡ÏÓ„Ó... Ç.∏¯Í¥Î‚: ¢Â¯Ú‡Î¸ÚÌËÈ ÁÒÛ‚ ‰Ó ˆ¥Î¥ÒÌÓÒÚË.
ми постачальникiв i споживачiв. Іншi системи об’єднують цi мережi. Японiя має намiр у найближчi 25 рокiв витратити 250 мiльярдiв доларiв на розвиток швидших удосконалених систем. Бiлий Дiм, у свою чергу, почав активно розвивати зустрiчний план «iнформацiйної суперма¶iстралi». І, що б ми не думали про цей план або його метафоричну назву, ясно одне: електронно-iнформацiйнi канали є необхiдною складовою iнфраструктури економiки Третьої Хвилi. 10. Прискорення Всi цi змiни ще бiльше посилюють швидкiсть операцiї й угод. Економiя швидкости замiняє собою економiю масштабу. Конкуренцiя настiльки значна, вона вимагає настiльки великої швидкости, що старе правило «час – грошi» дедалi частiше замiняється на «кожен такий промiжок часу коштує дорожче, анiж попереднiй». Час стає критичною величиною, що знаходить вiддзеркалення в поставках «саме вчасно», прагненнi зменшити тривалiсть процесу прийняття рiшень. Повiльний, послiдовний аналiз, проведений крок за кроком, замiняється «одночасним iнженерiн¶ом». Компанiї вступають у конкуренцiю, «засновану на часi». Описуючи те, що вiдбувається, Дю Вейн Петерсон, головний менеджер Меррiлла Лiнча, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
168
ß.ãÛ˜ÛÍ: á Ô‚ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ˆËÌ¥ÁÏÛ Ì‡‚Â‰Û ÚÛÚ Ï‡ÈÊ ÔÓ·ÛÚÓ‚Û ˆËÚ‡ÚÛ. èË„‡‰ÛπÚÂ, ÛÒ¥, flÍ˘Ó Ì ˜ËÚ‡ÎË Ô’πÒÛ, ÚÓ, ·Ó‰‡È, ·‡˜ËÎË Ù¥Î¸Ï, ÍÓÎË ‰Ó ë¥Í¥‚ ÉÓÎÓı‚‡ÒÚËÈ Á‚ÂÚ‡πÚ¸Òfl, ˘Ó: «ÍÓÎË Ô¥‰Ì¥ÏÛÒfl ‚Ë˘Â ã‡‚Ò¸ÍÓª ‰Á‚¥Ìˈ¥ ¥ ‰Ë‚βÒfl ̇ β‰ÂÈ, ÚÓ ‚ÓÌË Ï‡ÎÂÒÂ̸ͥ flÍ Ï˯¥, Ô‡‰ÓÌ, Í‡Í Í¥ÒË», ‡ ‚ÓÌË: «éÈ, flÍËÈ ÏÛ‰ËÈ, ‡Ê ÒÚ‡¯ÌÓ». ü ÚÂÊ, ‚ Ú‡ÍÓÏÛ „ÓÎÓı‚ÓÒÚÓÏÛ ÒÚËÎ¥, Ò͇ÊÛ ˘ÓÒ¸ Ú‡ÍÂ, ˘Ó· ‚Ë„Îfl‰‡ÚË ÒÚ‡¯ÌËÏ, ‚¯ڥ, flÍ ÍÓÊÂÌ Á ‚‡Ò ıӘ ڇÍËÏ ÒÚ‡¯ÍÓÏ ‚Ë„Îfl‰‡ÚË. Ç¥‰ÏÓ‚Ë‚¯ËÒ¸ ‚¥‰ Ú‡ÍËı ÔÂÙ¥ÍÒ¥‚, flÍ «ÏÂÚ‡-», ̇ÔËÍ·‰ (fl ÚÛÚ ıÓÚ¥‚ ̇ Ô‰ÏÂÚ ÏÂÚ‡ÚÂÍÒÚÛ ÔÓ„Ó‚ÓËÚË), ÏÓÊÂÏÓ ‚ÊËÚË Ì ‡-Îfl ÔÂÙ¥ÍÒ, ‡ ÂÔ¥ÚÂÚ – ÛÌ¥‚Â҇θÌËÈ ÚÂÍÒÚ, flÍ˘Ó ÚË Á‚Ӊ˯ ÛÒ¥ ˆ¥, Ú‡Í ·Ë ÏÓ‚ËÚË, ‡-Îfl ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥˜Ì¥, ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥˜Ì¥ ‡Î˛Á¥ª, flÍ¥, ‚ ÔË̈ËÔ¥, ÏÓÊÛÚ¸ ‚Í·ÒÚËÒfl ‚ ˜‡Ò ‚¥‰ íëç ‰Ó ‚˜¥Ì¸Ó„Ó ‚ËÔÛÒÍÛ íëç, ‚ ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª, ÔËÍ·‰Ë ÚÓ˘Ó, ‡ ÔÓÚ¥Ï Á‡ÒÚÂ¥„‡π¯, ˘Ó Ú· ‚ÒÂ-Ú‡ÍË Î¥Ú‡ÚÛ‡ ˆ¥Í‡‚ËÚ¸, ¥ ̇ÒÚÛÔÌ¥ 10 ÔËÍ·‰¥‚ ¥‰ÛÚ¸ ‚ÒÂ-Ó‰ÌÓ, flÍ˘Ó Ì ÔÓ èÛڥ̇, ÚÓ, ‚ ÍÓÊÌÓÏÛ ‡Á¥, Ì ÔÓ Î¥Ú‡ÚÛÛ. åÓÊÂ, ‚ÒÂ-Ú‡ÍË, ˆÂÈ ÛÌ¥‚Â҇θÌËÈ ÚÂÍÒÚ ÏÓÊ̇ Á‡‡Á Ô‚ÂÒÚË, ·Ó‰‡È ̇ Ӊ̠ÔËÚ‡ÌÌfl, ÔÓ Î¥Ú‡ÚÛÛ, ÔÓ ÒÎÓ‚ÂÒÌ¥ÒÚ¸? ÇÒÂ, ˘Ó ÏÓ‚ÎÂÌÓ, ̇ÔËÒ‡ÌÓ, ·ÛÎÓ, ·Û‰Â ‚ ·Û‰¸-flÍÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥, – ˆÂ ‚Ò ÛÌ¥‚Â҇θÌËÈ ÚÂÍÒÚ. Ä ‚Ê ‰Âʇ‚Ì¥ ÛÚ‚ÓÂÌÌfl, ˜Ë ÏÂÚÓ‰Ë
каже: «Грошi рухаються зi швидкiстю свiтла. Інформацiя повинна рухатися ще швидше». Таким чином, безупинне прискорення дедалi бiльше зближує бiзнес Третьої Хвилi з реальним часом. *** Розглядаючи разом цi десять характеристик економiки Третьої Хвилi, ми бачимо грандiознi змiни в створеннi цiнностей. Перехiд Сполучених Штатiв, Японiї та Европи до цiєї нової системи є найважливiшою змiною у свiтовiй економiцi вiд часiв iндустрiальної революцiї. Ця iсторична трансформацiя, яка набирала швидкости вiд початку до середини 70-х рокiв, уже достатньо далеко просунулася до дев’яностих. На жаль, багато чого з американської економiчної думки виявилося при цьому позаду. Переклав А.П.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô‰‡˜¥, – ˆÂ ·Û‰ÛÚ¸ Ú¥ ٥θÚË, ˜Ë ÒÔÓÒÓ·Ë, ˜Ë ÏÂÚÓ‰Ë ÚÓ˘Ó. á̇˜ËÚ¸, ÚÂ, ˘Ó ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl Á‡‡Á ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÓÏ, ÔÓÒÚχ̸πËÁÏÓÏ ÚÓ˘Ó, ‚ÓÌÓ ¥ÒÌÛ‚‡ÎÓ ‚ ·Û‰¸-flÍÛ ÂÔÓıÛ, ‚¥‰ÚÓ‰¥, ÍÓÎË Ô¥ÍÚÓ„‡ÏË flÍ¥Ò¸ ̇ ÒÍÂÎflı Á‘fl‚ÎflÎËÒfl? Ç.֯ͥ΂: íÛÚ ‚ËÌË͇˛Ú¸ ‰‚¥ ÔÓ·ÎÂÏË. 诇 ÔÓ·ÎÂχ – ˆÂ ÔÓ·ÎÂχ ÁÌflÚÚfl ¥π‡ı¥ª. ç‡ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ˆÂ Ò·‚ÌÓ ‚‰‡ÎÓÒfl ‡ÍÒ¥ÓÎÓ„¥ª, flÍÛ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÔÎ¥‰ÌÓ ÓÁÓ·Îfl˛Ú¸ Û î‡Ìˆ¥ª. ÑÂ¥π‡ı¥Á‡ˆ¥fl ·ÛÚÚfl – ‰ÛÊ ÒÍ·‰ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ, ÚÓÏÛ ˘Ó ÛÌ¥‚Â҇θÌËÈ ÚÂÍÒÚ Ï‡π ·ÛÚË ıÓ˜‡ · ‰Ó flÍÓªÒ¸ Ï¥Ë „ÓÏÓ„ÂÌÌËÏ, ÚÓ·ÚÓ ‰Â¥π‡ı¥ÁÓ‚‡ÌËÏ. ç‡ÔËÒ Ì‡ Òڥ̈¥ ‚ ÚÛ‡ÎÂÚ¥ È ÚÂÍÒÚ Å¥·Î¥ª χ˛Ú¸ ·ÛÚË ‰ÂÒ¸ ÔÓ¥‚ÌflÌ¥ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛, flÍ˘Ó „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÛÌ¥‚Â҇θÌËÈ ÚÂÍÒÚ. èÓÌflÚÚfl «ÏÂÚ‡ÚÂÍÒÚ» ¥ «∂¥ÔÂÚÂÍÒÚ» Ì Ô‰·‡˜‡˛Ú¸ Ú‡ÍÓª „ÓÒÚÓª, ÊÓÒÚÍÓª, ÒÚÂÊÌ‚Ӫ „ÓÏÓ„ÂÌÌÓÒÚË, ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò, ÍÓÎË ÔÓÌflÚÚfl ÛÌ¥‚Â҇θÌËÈ ÚÂÍÒÚ – Ô‰·‡˜‡π. ÑÛ„ËÈ ÏÓÏÂÌÚ, ˘Ó ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ‚ÒÂ-Ú‡ÍË ÛÌ¥‚Â҇θÌÓÒÚË ÚÂÍÒÚÛ ¥ ÒÎÓ‚ÂÒÌÓÒÚË, – ÏÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl (¥ Ì ڥθÍË ÏÂÌ¥ ˆÂ Á‰‡πÚ¸Òfl), ˘Ó ÚÛÚ ÏË Ô¥‰ıÓ‰ËÏÓ ‰Ó ˘Â Ӊ̥πª Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓª ÔÓ·ÎÂÏË – ‰Ó ÔÓ·ÎÂÏË ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ÌÓ‚Ó„Ó. äÓÎË ÏË Í‡ÊÂÏÓ ÔÓ ÏÂÚ‡ÚÂÍÒÚ, ÏË ‰‡πÏÓ ÍÓÌÒÚ‡Ú‡ˆ¥˛ ˜Ó„ÓÒ¸ ‚Ê ‚¥‰·ÛÚÓ„Ó. óË ‚Íβ˜‡πÏÓ ÏË ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Û ÔÓÌflÚÚfl ÛÌ¥‚Â҇θÌÓ„Ó ÚÂÍÒÚÛ? íÓ·ÚÓ, ÏË, ̇ÔËÍ·‰, ‚‚‡Ê‡πÏÓ, ˘Ó ˜ÂÂÁ 2
ÁÂÌÓ‚¥È
ÍÛθÚÛ̇ ÔÓÎ¥ÚË͇ χÁÛËÍ ‚ ÂÔÓıÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª © á.å‡ÁÛËÍ, 2000
ÍÓÌÚÂÍÒÚ Ì¥Ïˆ¸ÍÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ï¥Òflˆ¥ ‚ Û͇ªÌÒ¸Í¥È Î¥Ú‡ÚÛ¥ Á’fl‚ËÚ¸Òfl „ÂÌ¥‡Î¸ÌËÈ ÓÏ‡Ì flÍÓ„ÓÒ¸ ‡‚ÚÓ‡, Ò͇ʥÏÓ, ß‚‡Ì‡ ãÛ˜Û͇, flÍËÈ ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ Ô‚ÂÌ ̇¯¥ Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÒÎÓ‚ÂÒÌ¥ÒÚ¸. óË π ڇ͇ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸? ∏ ڇ͇ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸, ‚Ó̇ Ì Á‡ÍËÚ‡. óË ‚Íβ˜‡ÚË Ì‡Ï ‚ ÛÌ¥‚Â҇θÌËÈ ÚÂÍÒÚ ˆ˛ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ flÍ Ô‚ÌÛ ‡Ô¥ÓËÁÓ‚‡ÌÛ ˜Ë ÔÓÁˈ¥ÓÌÓ‚‡ÌÛ Â‡Î¸Ì¥ÒÚ¸? óË Ì ‚Íβ˜‡ÚË? üÍ˘Ó ˆÂ «ÏÂÚ‡ÚÂÍÒÚ», ÚÓ ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ‚¥‰·ÛÚÂ. üÍ˘Ó ˆÂ ÛÌ¥‚Â҇θÌËÈ ÚÂÍÒÚ, Á̇˜ËÚ¸ ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ Ò· ÔÓÒÚ‡‚ËÚË ‚ Ú‡ÍÛ ÔÓÁˈ¥˛, ÍÓÎË ÌÂχπ ÏËÌÛÎÓ„Ó, ÚÂÔÂ¥¯Ì¸Ó„Ó, χȷÛÚ̸ӄÓ. íÓ·ÚÓ, ÏË Ï‡πÏÓ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÛ‚‡ÚËÒfl ‰Ó ¥‚Ìfl ÅÓ„‡, ‰Îfl üÍÓ„Ó, flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, ÔË̇ÈÏÌ¥ Á ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ÚÂÓÎÓ„¥ª, ˜‡ÒÓ‚Óª ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓÒÚË Ì ¥ÒÌÛπ. ÑÎfl ̇Ò, β‰ÂÈ, ˜‡ÒÓ‚‡ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚Ì¥ÒÚ¸ ¥ÒÌÛπ, ÚÓÏÛ ‚ËÌË͇˛Ú¸ ÔÓÌflÚÚfl «ÒÛ˘Ó„Ó-̇fl‚ÌÓ„Ó» ¥ «ÒÛ˘Ó„Ó-ÏÓÊÎË‚Ó„Ó», Ú¥πª ‰ËıÓÚÓÏ¥ª, flÍÛ É‡È‰Â∂∂ ‚Ë¥ÁÌfl‚ ˘Â Û ‡ÌÌ¥ı Ò‚Óªı Ó·ÓÚ‡ı, Ò͇ʥÏÓ, ‰Ó 73-„Ó ÓÍÛ. óË ÓÔÂÛ‚‡ÚË Á ˆËÏË Â˜‡ÏË? óË, ÁÌÓ‚Û-Ú‡ÍË, „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÒÎÓ‚ÂÒÌ¥ÒÚ¸? íÓ·ÚÓ, ‚ ÔÓÚÂ̈¥ª ·Û‰¸-fl͇ ÒÎÓ‚ÂÒÌ¥ÒÚ¸ ¥ ·Û‰¸-flÍËÈ ÚÂÍÒÚ ÔÂÂχ„‡π ٥θÚ, ÚÓÏÛ ˘Ó ÔÓÚÂ̈¥‡Î 𠉥ÈÒÌÓ ÛÌ¥‚Â҇θÌËÏ. Ç Â‡Î¸ÌÓÒÚ¥ ÏÂÚ‡ÚÂÍÒÚ Á‡‚Ê‰Ë Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ٥θڇ, flÍ ÚÂÍÒÚ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ÍÓÏÂÌÚ‡fl. ÅÛ‰¸-flÍËÈ ‚¥‰ÍÓÏÂÌÚÓ‚‡ÌËÈ ÚÂÍÒÚ π ÂÔÂÒÓ‚‡ÌËÏ ÚÂÍÒÚÓÏ. åÓÊÎË‚Â ÚÂÊ
Духовнi, культурнi цiнностi є найважливiшими стабiлiзацiйними факторами суспiльного життя, на основi яких будується полiтична й економiчна сфера. Р.Штайнер ще у часи повоєнної кризи, в 1919 роцi застерiгав вiд пiдпорядкування духовної сфери, тобто культури, мистецтва, науки, освiти i релiгiї сферi полiтичнiй i економiчнiй, що, на його думку, призвело б до «заплутаностi нашого суспiльного життя саме внаслiдок залежностi духовного життя вiд держави i економiки» [1, с.16]. Вiльне, незалежне духовне життя є джерелом нових iдей для полiтичної органiзацiї й економiки. Кiнець ХХ столiття, яке Г.-¢.¢адамер назвав столiттям новiтнього сцiєнтизму, характеризується таким явищем, як ¶лобалiзацiя. ¢лобалiзацiя – це насамперед явище економiчне, результат розвитку економiки на основi використання досягнень науки. Це – пiдпорядкування економiчному процвiтанню сектора полiтичного й духовного. Це – так званий науково-технiчний прогрес, який створив таку загрозу природi та людинi, що при подальшiй ескалацiї ненавистi на ¶рунтi культурної, нацiональної чи релiгiйної рiзницi може привести до ¶лобальних катастроф. Рiст економiки набув таких мас-
169
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏÓÊ̇ ÂÔÂÒÛ‚‡ÚË, ‡Î ˆfl ÂÔÂÒ‡ˆ¥fl ¥ÒÌÛ‚‡ÚËÏ ڥθÍË ‚ ÏÂʇı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË, ‚Ó̇ Ì¥ÍÓÎË Ì ¥ÒÌÛ‚‡ÚËÏ flÍ ÓÒÚ‡ÚӘ̇ ÂÔÂÒ‡ˆ¥fl. éÒ¸ ˆ¥ ‰‚¥ ÔÓ·ÎÂÏË – ÔÓ·ÎÂχ ÌÓ‚Ó„Ó ¥ ÔÓ·ÎÂχ ÁÌflÚÚfl ¥π‡ı¥ª, – Î˯ ÚÓ‰¥ [ÍÓÎË ‚ÓÌË ·Û‰ÛÚ¸ ÓÁ‚’flÁ‡Ì¥,] ÏÓÊ̇ ·Û‰Â ÓÚÓÚÓÊÌ˛‚‡ÚË ÏÂÚ‡ÚÂÍÒÚ ¥ ÛÌ¥‚Â҇θÌËÈ ÚÂÍÒÚ. ß fl, Ò͇ʥÏÓ, Ì ıÓ˜Û [ˆ¸Ó„Ó Ó·ËÚË] (ˆÂ ÏÓfl ÓÒÓ·ËÒÚ‡ ‚ÓÎfl ‚ ‰‡ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ, ÏÓÊÎË‚Ó, ‚Ó̇ ¥‡ˆ¥Ó̇θ̇), ÏÂÌ¥ · Ì ıÓÚ¥ÎÓÒfl, flÍ˘Ó „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÚÂÍÒÚË, ÒÚ‚ÓÂÌ¥ β‰¸ÏË, ÏÂÌ¥ · Ì ıÓÚ¥ÎÓÒfl „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÛÌ¥‚Â҇θÌËÈ ÚÂÍÒÚ, ÚÓÏÛ ˘Ó ÛÌ¥‚Â҇θÌËÈ ÚÂÍÒÚ, flÍ ¥ ·Û‰¸-fl͇ ÛÌ¥‚Â҇θ̥ÒÚ¸, ‚¥‰ÍË‚‡π ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÄÌÚËıËÒÚÛ, ‚ ‰‡ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‚¥‰ÍË‚‡π ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‰Îfl ÒÎÓ‚ÌË͇ ÄÌÚËıËÒÚ‡. üÍ˘Ó ÚÂÍÒÚ π ÛÌ¥‚Â҇θÌËÏ ¥ Á‡Í¥Ì˜ÂÌËÏ, flÍ˘Ó ‚Ò¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ Á‡ÍËÚ¥ ¥ ÂÔÂÒÓ‚‡Ì¥, ÚÓ‰¥ ‚ËıÓ‰Û ·¥Î¸¯Â ÌÂχπ, Á‡Î˯‡Ú¸Òfl 164 ÚËÒfl˜¥, flÍ¥ ‚Ô‡‰ÛÚ¸ ̇ ÍÓΥ̇ ¥ ·Û‰ÛÚ¸ ˘Â ÏÓÎËÚËÒfl, ‚Ò¥ ¥Ì¯¥ ÔÓÒÚÓ Á¥È‰ÛÚ¸ Û ÏÂÊÛ ÚÂÍÒÚÛ-ÂÔÂÒ‡ÌÚ‡. ß.ŇÎËÌÒ¸ÍËÈ: ÇÁ‡„‡Î¥, ‚ ÚÂÓ¥ª ÒÛ˜‡ÒÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚, Òڂ‰ÊÛ˛Ú¸, ˘Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ‚ËÌËÍ ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì·ı¥‰ÌÓ ·ÛÎÓ ÎÂ∂‡Î¥ÁÛ‚‡ÚË Ú.Á‚. ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó. ∏ ÌËÁ͇ ÚÂÓ¥È, ÁÓÍÂχ ÚÂÓ¥fl ò‰‡, Ò͇ʥÏÓ, ‚·ÒÌ ‚ ÍÓÌ-
штабiв, що диктує свої умови полiтичним структурам аж до обмеження суверенiтету нацiональних держав. На свiтовому ринку вiдбувається обмiн не тiльки товарами i послугами, але й цiнностями, досвiдом, iдеями, що впливають на стиль життя, перетворюють ментальнi структури особистостi. Для вигiдного збуту товарiв i послуг масового виробництва формуються й вiдповiднi потреби, а радше бажання, смаки, мода. Але ринок потребує i таких сил, якi вiн не здатний продукувати, а саме етики, моралi, естетики, креативности, – сил, що гармонiзують потреби. Без них свiтовi кризи розв’язуються через конфлiкти. Цi сили витiкають iз вiльного духовного життя, естетичнi й етичнi цiнностi надають ринковiй економiцi доцiльности та змiсту. Ре¶улювати й гармонiзувати розвиток економiки здатнi iнституцiї громадянського суспiльства, в основi якого – вiльна особистiсть. Глибинною причиною економiчної ¶лобалiзацiї можна вважати порушення гармонiйної єдности людини з природою й органiчного розвитку людського суспiльства внаслiдок «тотального унауковлення свiту» [2, с.87], абсолютизацiї наукових знань. Це стало причиною розвитку рiзних iдеологiй, в тому числi й тих, якi h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
170
ÚÂÍÒÚ¥ ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ ¥ ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. åË Á̇πÏÓ, ˘Ó ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ ·ÛÎÓ ëÎÓ‚Ó. üÍ Ô‚ÌËÈ ‰ÛıÓ‚ÌËÈ ÍÓ̈ÂÔÚ ˜Ë Ô‚̇ ‰Ûıӂ̇ ÒÛ·Òڇ̈¥fl, ‚ÓÌÓ, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, Á¥‚ÌÓ‚‡ÊÛπÚ¸Òfl ˜ËÏÓÒ¸ χÚÂ¥‡Î¸ÌËÏ, ‡‰Ê ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl ˜Ó„ÓÒ¸ Ó‰ÌÓ„Ó ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸, Ò͇ʥÏÓ, ‡·Ó ‰Ó ه̇Ú˘ÌÓ„Ó ‡ÒÍÂÚËÁÏÛ, ‡·Ó ‰Ó ÍÛθÚÛ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl, flÍ˘Ó Ï‡ÚÂ¥‡Î¸Ì ‰ÓÏ¥ÌÛπ ̇‰ ¥Ì¯ËÏ. óË Ì Á‰‡πÚ¸Òfl ‚‡Ï, ˘Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‰‡‚ ÁÏÓ„Û Ï‡ÚÂ¥‡Î¸Ì¥È ÒÚÓÓÌ¥ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÚË, ¥ ˆÂ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl ‚ËÎËÎÓÒfl ‚ χÚÂ¥‡Î¥Á‡ˆ¥˛ ÒÎÓ‚‡ Û ‚Ë„Îfl‰¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ª, fl͇ ÒÔ˘ËÌ˛π ̇ ҸӄӉ̥ ÚÂ, ˘Ó ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÏ ‚Ë·ÛıÓÏ, flÍËÈ ‚ ‰Û„Û ˜Â„Û ÒÔ˘ËÌ˛π Á‡ ÖÔ¯Ú‡ÈÌÓÏ ÚÂ, ˘Ó ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl «ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓ˛ Ú‡‚ÏÓ˛ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ», ¥ ‚ ÂÁÛθڇڥ ‚ËÌË͇π ÚÂ, ˘Ó ‚Ë Ì‡ÁË‚‡πÚ ÍËÁÓ˛ ‚ËÒÎӂβ‚‡Ì¸ ect? ÑflÍÛ˛. Ç.∏¯Í¥Î‚: ü ‰Ûχ˛, ˘Ó ÚÛÚ ÚÓ¯ÍË, ÏÓÊÎË‚Ó, ÁÌÓ‚Û ÔÓÛ¯Â̇ ¥π‡ı¥fl. ëÔ‡‚‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ, ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ·ÛÚÚπ‚Ó π ¯Ë¯ËÏ Á‡ ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ÚÓÏÛ ˘Ó, ̇ÔËÍ·‰, ‰Ó ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ì ¥ÌÚÂ∂Ó‚‡ÌÓ ì͇ªÌÛ. Ç Ì‡Ò ÌÂχ ÚÛÚ ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÏË ÈÓ„Ó Ú¥Î¸ÍË ·‡˜ËÏÓ ÔÓ ÚÂ΂¥ÁÓÛ. ÄΠÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ, flÍ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ‚ ì͇ªÌ¥ ¥ÒÌÛπ.
проповiдували земне втiлення абсолютних цiнностей добра i справедливостi, вiд письменникiв-утопiстiв через фiлософiв-матерiалiстiв до практикiв-комунiстiв. Але абсолютнi цiнностi не є результатом мисленної дiяльности i знання. Мислення не творить нi добра, нi любовi. Знання повинно займати належне мiсце в життi, особливо в умовах технократичної цивiлiзацiї. У формi чужого досвiду воно не перетворює буття особистости й суспiльства. Перетворення особистости можливе через пiзнавання своєї природної сутностi, через якiсну змiну свiдомости в цьому процесi пiзнання, в усвiдомленнi себе часткою цiлого, без якої цiле є неповним i яка неможлива без цiлого i кожної його частки. Науковий методологiзм в такому процесi неможливий. Суб’єкт у пiзнаваннi себе є одночасно i об’єктом. Межi чи вiдстанi мiж ними нема. Як тiльки ця вiдстань з’являється, її заповнюють рiзного роду умовностi, маски е¶о. Зривання масок е¶о, детермiнованих суспiльством, iдеологiями, є проникненням до сутности Я. І не треба боятися порожнечi кiнця. Конечнiсть – це тiльки часовiсть суб’єктивного буття. Суттю є вiчний дух, що проявляє себе в часовому буттi. Цiле не знає конечностi. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ñ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÚÂÍÒÚ, fl ıÓ˜Û Ì‡„ÓÎÓÒËÚË Ì‡ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÚÂÍÒÚ∂¥ÔÂÚÂÍÒÚ π ¯Ë¯ËÏ Á‡ ÏÂÚ‡ˆËÚ‡ÚÛ, ‡ ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó – ˆÂ ÚÂÊ ÏÂÚ‡ˆËÚ‡Ú‡ ‚ ÏÂʇı ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ. íÂÔÂ, ˘Ó ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÛÒ¥ı ˆËı ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌËı Ú‡‚Ï. åÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ÔÒËı¥‡ÚË, ÔÒËıӇ̇ΥÚËÍË, ¥ ‚Á‡„‡Î¥, β‰Ë, flÍ¥ ˜ÓÏÛÒ¸ ‚Ë¥¯ËÎË ‰ÓÒÎ¥‰ÊÛ‚‡ÚË ÔÒËı¥ÍÛ, ‰ÛıÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ÚÓ˘Ó – fl ªı ‰ÛÊ ÔÓ‚‡Ê‡˛, ˆËı β‰ÂÈ, ıÓ˜‡ ÊÓ‰ÌËÈ ˘Â ÔÒËı¥‡Ú ˜Ë ÔÒËıӇ̇ΥÚËÍ Ì ‰Ó‚¥‚, ̇ÔËÍ·‰, flÍ ÏÓÊ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË Ì‡Û͇ ÔÒËı¥‡Ú¥fl, ÍÓÎË Ô‰ÏÂÚ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl Ì ԥ‰‰‡πÚ¸Òfl ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚÓ‚¥, flÍ Î‡Ìˆ¥ ‰ÓÒÎ¥‰ÌÓª Ô‚¥ÍË, Ì ‚ÂËÙ¥ÍÛπÚ¸Òfl, – ÚÓ Ú‡ÍÂ... äÓÊÂÌ ÏÓÊ ̇ÁË‚‡ÚË Ò· ̇ÛÍÓ‚ˆÂÏ, ‡ÒÚÓÎÓ„Ë ÚÂÊ Ò· ̇ÁË‚‡˛Ú¸ ̇ÛÍÓ‚ˆflÏË. åÂÌ¥ ÛÒÂ Ê Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ÛÒ¥ ˆ¥ ÓÁÏÓ‚Ë ÔÓ Ú‡‚ÏË π ¯ÚÛ˜ÌËÏË. ßÌÙÓχˆ¥fl – Ú‡Í, ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ‚Ë·Ûı, ‡ÎÂ Ê π ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ, flÍËÈ ˆÂÈ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ‚Ë·Ûı, ÈÓ„Ó ÂÌ„¥˛, ÔÓ„ÎË̇π, Ú‡ ҇χ ÏÂÂʇ ßÌÚÂÌÂÚ, ÍÓÚ‡ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÓÔÂÛ‚‡ÚË ˆËÏ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÏ ‚Ë·ÛıÓÏ. Ä ‚ÒÂ, ˘Ó ‚ıÓ‰ËÚ¸ ‚ ÔÓÒÚ¥ ÓÔ‡·ÂθÌÓÒÚË, ‚ÓÌÓ ‚Ê β‰Ò¸ÍÂ, β‰Ë̇ ‚Ê ÈÓ„Ó Á‡Ò‚Ó˛π. íÓ·ÚÓ, «ÚÂıÌÓÒ», fl ÔÓ„Ó‰ÊÛ˛Òfl Á ɇȉÂ∂∂ÂÓÏ, «ÚÂıÌÓÒ» – ˆÂ ÒÙ‡ ÚÛÔÓ„Ó Á·ÂÌÚÂÊÂÌÌfl, ‚¥Ì Ì¥ÍÓÎË Ì ‚ËÔ‰ËÚ¸ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ Î˛‰ËÌË. ñ Á‡‚Ê‰Ë Á‡Î˯ËÚ¸Òfl ‚ ÒÙÂ¥ ¥Ì-
Упродовж вiкiв релiгiйнi вчення дослiджували природу справжнього «Я», яке iснує поза межами феноменiв. Але наука i науковий пiдхiд до знань витiснили iдею природної сутности «Я». Подiбно до того, як iдею природи наука звела до проблеми навколишнього середовища, так i iдею «Я» вона звела до проблем iндивiдуальної тотожностi, до проблем iдентичности особистости [4, с.205]. Як вважає Г.-¢.¢адамер, з Ге¶елевої критики суб’єктивного духу в ХІХ столiттi вистояла не вiра в поєднання через об’єктивний дух, коли все, що чуже, стає пiзнаваним i зрозумiлим, а навпаки, вистояла чужiсть, об’єктивнiсть в сенсi предметности того, з чим стикається суб’єктивний дух [2, c.71]. «Я», крiм своєї тотожности з цiлим, яка виявляється в рiзноманiтностi рiзних частин цiлого, вкорiнене хронотопно в традицiю, через яку дослiджує i проявляє себе природна сутнiсть, Святий Дух, об’єктивний дух. «Я» вiдбувається в часопросторi в суспiльствi, орiєнтованому на викристалiзуванi досвiдом цiнностi, як ознаки абсолютного духу, його прояви у поведiнцi, дiєвостi буття. Стержнем орiєнтованої подiбним чином поведiнки є традицiї, котрi формуються i розвиваються в проh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÚÛÏÂÌÚ‡¥˛. çÛ, ÏÓÊ̇ ÒÓ·¥ Ûfl‚ËÚË ÒÛÔÂÏÓÁÓÍ, flÍËÈ ÔÓ‚ÒÚ‡π ÔÓÚË Î˛‰ËÌË, ÛÒ¥ÎflÍËı Ú‡Ï ÚÂϥ̇ÚÓ¥‚, ‡ÎÂ, ÁÌÓ‚Û-Ú‡ÍË, ÚÂ, ˘Ó ÏË ˆÂ ÒÓ·¥ Ûfl‚ÎflπÏÓ ÚÂ, ˜Ó„Ó ˘Â ÌÂχ, π ‚ËÔ‰ÊÂÌÌflÏ. ü ‰Ûχ˛, ˘Ó ‚ ‰‡ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÏË ‚ÒÂÚ‡ÍË Ò· ÚÓ¯ÍË Ì‰ÓÓˆ¥Ì˛πÏÓ, ÚËÏ ·¥Î¸¯Â, ˘Ó ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍ¥‚ ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÔÓÎfl Á¥È¯ÎËÒfl ̇ ÚÓÏÛ (¥ ˆÂ ‰ÛÊ ÔÓfl‚ÎflπÚ¸Òfl ‚ ÏËÒÚˆڂ¥, ÁÌÓ‚Û-Ú‡ÍË, ˆÂ ÒÍӯ π Ô¥‰ÒÚ‡‚‡ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ, ‡Ì¥Ê ̇ÒÎ¥‰ÓÍ), ˘Ó ̇ÍÓÔ˘ÂÌÌfl ¥ÌÙÓχˆ¥ª ‰ÓÒfl„ÎÓ Ô‚ÌÓª ÏÂÊ¥. ç‡ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ÚË‚‡π ̇ÍÓÔ˘ÂÌÌfl ÍÓ̈ÂÔÚ¥‚, ÒËÒÚÂÏ Ó·Ó·ÍË ˆ¥πª ¥ÌÙÓχˆ¥ª. ë‡ÏÓ ÔÓ ÒÓ·¥ ̇ÍÓÔ˘ÂÌÌfl ¥ÌÙÓχˆ¥ª Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ ÒÔÓÙ‡ÌÓ‚‡Ì ÍÓÏÔ’˛ÚÂÓÏ, ÚÓ·ÚÓ, ÍÓÏÔ‘˛Ú ̇ÍÓÔ˘Ûπ ¥ÌÙÓχˆ¥˛ ·¥Î¸¯ ÒËÒÚÂχÚËÁÓ‚‡ÌÓ, Ì¥Ê Î˛‰Ë̇. ë‡Ï‡ ¥ÌÙÓχˆ¥fl – ÚÂÊ ¥˜ ·ÛÚÚfl, ¥ ‚Ó̇ flÍ ¥˜ ‚ ÒÓ·¥ ·¥Î¸¯ Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û‚‡Ì‡ ‰Ó ÍÓÏÔ’˛Ú‡, ‡Ì¥Ê ‰Ó β‰ËÌË. ß ÓÚÛÚ ˆÂÈ ‚Ë·Ûı „‡ÒËÚ¸Òfl ÍÓÏÔ‘˛ÚÂÓÏ, ‡ β‰Ë̇ ÁÌÓ‚Û Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ̇‰ ÒËÚÛ‡ˆ¥π˛ ¥ ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó ̇ÍÓÔ˘ÂÌÌfl ÍÓ̈ÂÔÚ¥‚, ÚÓ·ÚÓ Ú‚ÓÂÌÌfl ÌÓ‚Ó„Ó ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ Á¥ ÒÙÂË Ì‡ÍÓÔ˘ÂÌÌfl ¥ÌÙÓχˆ¥ª Û ÒÙÂÛ Ì‡ÍÓÔ˘ÂÌÌfl ÍÓ̈ÂÔÚ¥‚. 퇂ÏË Ì ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl. üÍ˘Ó ÔÓ‰Ó‚ÊÛπÚ¸Òfl Ú‚ÓÂÌÌfl ÚÂıÌ¥˜ÌËı ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂ̸, flÍ˘Ó ‰‡Î¥ ÔÓ‰Ó‚ÊÛπÚ¸Òfl ̇Û͇ flÍ Ú‡Í‡, Á̇˜ËÚ¸ β‰Ë̇ ÒÓÏÓÊ̇ ÓÔ‡ÌÓ‚Û‚‡ÚË ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌ ÔÓÎÂ. ìÒ¥ ˆ¥ ÔÒËı¥˜Ì¥ Ú‡‚ÏË ÏÂÌ¥ ‚ˉ‡˛-
цесi суспiльного буття. На думку ¢адамера «мистецтво, релiгiя i фiлософiя – це кiнцевий адекватний спосiб, в який дух розпiзнає себе як дух, в який суб’єктивна свiдомiсть i об’єктивна сутнiсть, на яку ми опираємося, поєднуються з собою так, що ми не зустрiчаємо нiчого чужого – все, що нам зустрiчається, розпiзнаємо як щось, що належить до нас i за таке визнаємо [2, c.70]». На рiвнi суспiльства особистiсть ототожнює себе з iншими особистостями i попереднiми поколiннями, якi створили традицiю, культуру, i може вступати в дiалог як з представниками своєї культури, так i з iншими культурами. Особистiсть вкорiнюється в глибину часiв на певному просторi через культуру. Така вкорiненiсть є основою суспiльної єдности i стабiльного органiчного розвитку суспiльства. Чим глибшi коренi такого суспiльного дерева, тим стiйкiше воно до рiзних руйнiвних впливiв, в тому числi й таких, якi пов’язанi з ¶лобалiзацiєю. Всi суспiльства, якi дбають про свiй розвиток, придiляють особливу увагу особистостi як найвищiй цiнностi суспiльства i створюють умови для вiльного її розвитку з орiєнтацiєю на абсолютнi цiнностi. Тодi культура з її творчим потенцiалом має полiтичний прiоритет i пiдтримується як полiтичним, так i економiчним сектором сус-
171
ЗЕНОВІЙ МАЗУРИК КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА В ЕПОХУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ú¸Òfl ÒÔÂÍÛÎflˆ¥π˛. áÓÍÂχ, ‡ÏÂË͇ÌҸͥ ÔÒËıӇ̇ΥÚËÍË ÁÓÁÛÏ¥ÎË [ÔÓÒÚËÈ ÏÂı‡Ì¥ÁÏ]: ‚ÓÌË ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ ÏÓÌÒÚ‡, ˘Ó·Ë Ô¥ÁÌ¥¯Â ªÏ Ô·ÚËÎË „Ó¯¥, ÍÓÎË ‚ÓÌË ·Û‰ÛÚ¸ Á ÌËÏ ·ÓÓÚËÒfl. ÇÓÌË „Ó‚ÓflÚ¸: ÓÚ Ú‡‚χ, ÓÚ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ‚Ë·Ûı, ÓÚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ, ȉ¥Ú¸ ‰Ó ̇Ò, ıÎÓÔˆ¥, Î¥ÍÛÈÚÂÒ¸, ÏË ‚‡Ï ˆÂ ‚Ò ÔÓÔ‡‚ËÏÓ! 20 ·‡ÍÒ¥‚ ̇ „Ó‰ËÌÛ, ¥ ‚Ò¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌ¥ ‚Ë·ÛıË Á‡Î˯‡Ú¸Òfl Á‡ Òڥ̇ÏË Ì‡¯Ó„Ó Í‡·¥ÌÂÚÛ! ß.ŇÎËÌÒ¸ÍËÈ: äÓÎË fl ÙÓÏÛ₇‚ ÔËÚ‡ÌÌfl, ÚÓ ÓÔÂÛ‚‡‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ÏË Ó·ÓÚ‡ÏË å‡¯‡Î· å‡Í-ã˛Â̇, flÍËÈ ÔÓ¥‚Ì˛‚‡‚ ÒÛ˜‡ÒÌ¥ ω¥‡ Á Ú‡ÍÓ˛ ÒÓ·¥ Ì‚ӂӲ ÒËÒÚÂÏÓ˛, ‰Ó flÍÓª Ô¥‰Íβ˜ÂÌ ¥ ÛÒ β‰ÒÚ‚Ó, ¥ ÓÍÂÏ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì¥ Ó„‡Ì¥ÁÏË, ¥ ·Û‰¸-flÍ¥ Á·Óª ‚ ÒËÒÚÂÏ¥ χÒ-ω¥‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ÒÔ˘ËÌ˛˛Ú¸ Á·Óª ‚ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓÏÛ Ó„‡Ì¥ÁÏ¥ β‰ËÌË, ˜Ë ‚ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓÏÛ Ó„‡Ì¥ÁÏ¥. ü ‚ËıӉ˂ ‚·ÒÌ Á ˆ¥πª ÚÂÁË. Ç.∏¯Í¥Î‚: ÅÂÁÔ˜ÌÓ, π Ô‚̇ „ÛÔ‡ β‰ÂÈ, ̇ flÍËı ‚Ò ‰¥π – ÒÚËı¥ÈÌ ÎËıÓ, ÔÂÂÔ‡‰ ÚÂÏÔ‡ÚÛË, ‚¥‰Íβ˜ÂÌÌfl χÒ-ω¥È. ñ ÌÓχθÌÓ. äÓÎË Ï‡Ò-ω¥‡ ¥ÒÌÛπ flÍ ÍÓÌÚËÌÛÛÏ, ÚÓ ‚ÓÌÓ ÏÛÒËÚ¸ ‚ÔÎË‚‡ÚË Ì‡ β‰ÒÚ‚Ó. ü ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ Á ˆËÏ ÔÓ„Ó‰ÊÛ˛Òfl, – ˆÂ ÌÓχθÌÓ, ˆÂ ÍÓÌÒÚ‡ÚÛ˛˜ËÈ ÏÓÏÂÌÚ, ‡·ÒÓβÚÌÓ ‚¥ÌÓ ˆÂ ‚ÒÂ. Å.èÓÚflÚËÌÌËÍ: ç‡ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ Ú‡‚ÏÛ, ÔÓ flÍÛ ‚Ë „Ó‚ÓËÎË, Ì ·¥Î¸¯ ¯Ú̠ۘ¥ Ì ·¥Î¸¯ ÒÔÂÍÛÎfl-
пiльства. Все це вiдображається в культурнiй полiтицi як скоординованому комплексi правових, полiтичних й економiчних чинникiв. Культурна полiтика охоплює всi сфери суспiльного життя, а не тiльки «галузь» культури, i знаходить своє вiдображення вiд Основного Закону держави до перспективних планiв розвитку кожного населеного пункту. Так, в Основному Законi ФРН записано: «Культура належить до основ життя народу». Тому мистецтво i культура мають незаперечне i особливе значення в процесi державної єдности Нiмеччини на шляху до европейського єднання. Рiк падiння Берлiнської стiни в Нiмеччинi вважається особливим. Багато спостерiгачiв порiвнюють його значення з 1945, 1917 чи навiть з 1789 роками. Це рiк змiни паради¶ми у полiтицi повоєнної Европи. Тодi ж змiнилися паради¶ма i в культурнiй полiтицi. Дискусiї, якi ведуться в суспiльствi стосовно культурної полiтики, заторкують не лише такi поверхневi теми, як скорочення бюджетних видаткiв на культуру, але й зачiпають глибиннi причини втрати орiєнтирiв культурної полiтики. Останнi п’ять-шiсть рокiв у сферi культури триває полiтична й управлiнська реформа, яка розгляh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
172
ÚË‚ÌÂ, Ì¥Ê Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ. ÄÎÂ, ÏÓπ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ˆ¸Ó„Ó ÚÛχÌÌÓ„Ó fl‚ˢ‡, ˜Ë ÏÓÊ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª, ˜Ë ÏÓÊ ϥÚ, ˜Ë ÒÂχÌÚ˘ÌÓ„Ó Ù¥Î¸ÚÛ, ÚÓ·ÚÓ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ÓÚÓÊ, ÏÓπ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÔÓÚÂÒÚÛπ ÔÓÚË ÚÓ„Ó, ˘Ó· Ú‡ÍÚÛ‚‡ÚË ÈÓ„Ó Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ, flÍ ÏË ˆÂ ‰ÂÒ¸ Ó·ËÏÓ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥. Ä ÚÓÏÛ Ú‡Í ‚ÂÒÂΠϥÍÛ‚‡ÌÌfl. åÓª ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÒÔÓÌÛ͇˛Ú¸ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‰‡‚‡ÚË ·ÂÁÍÓ̘ÌÛ, ÌÂÒ̘ͥÂÌÌÛ Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥È, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌËı, ÔÓÚËÎÂÊÌËı ÚÓ˘Ó. üÍ ·Ë ‚Ë ÔӉ˂ËÎËÒfl, ˘Ó· ÓÁ„Îfl‰‡ÚË ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ flÍ ÚÓÔÓÒ ÔÂÂÏÓ„Ë – ÔÂÂÏÓ„Ë Ì‡‰ ¥‰ÂÓÎÓ„¥flÏË, ÒÚËÎflÏË, Ú‡‰Ëˆ¥flÏË. åÓÊÂ, Ì ˆ¥ÎÍÓÏ ÔÂÂÏÓ„Ë, ‡ ÔË̇ÈÏÌ¥ ‰ËÒڇ̈¥˛‚‡ÌÌfl ‚¥‰ ÌËı, Á ÚËÏ, ˘Ó· ‰‡ÚË ÔÓÒÚ¥ ‰Îfl „Ë, ÔÂÂÏÓ„Ë Ì‡‰ ÔÂÒËÏ¥ÁÏÓÏ, ‡ ÏÓÊÂ, ̇‰ ÓÔÚËÏ¥ÁÏÓÏ. éÚÊÂ, ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥fl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ flÍ ÚÓÔÓÒÛ ÔÂÂÏÓ„Ë. Ç.∏¯Í¥Î‚: ç‰ӷ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÚË ÔËÚ‡ÌÌflÏ Ì‡ ÔËÚ‡ÌÌfl... ÄΠ‚Ò Ê: ‡ ‚Ë ‚¥‰˜Û‚‡πÚ ˆ˛ ÔÂÂÏÓ„Û? Å.èÓÚflÚËÌÌËÍ: í‡Í, ˆÂ ÓÒÓ·ËÒÚ ‚¥‰˜ÛÚÚfl. ... ôÓ‰Ó ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ‚‡¯Ó„Ó ÔÓÒË·ÌÌfl ̇ ɇȉÂ∂∂‡ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó β‰Ë̇ ÌÂ π ‚ ÔÓÎÓÌ¥ Û ÚÂıÌ¥ÍË. åÓÊ fl ÔÓÏËÎfl˛Òfl, ‡Î ‚¥Ì ÔËÒ‡‚ ÔÓÚËÎÂÊÌÂ, ‚·ÒÌ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó β‰Ë̇ Û ÁÎÓÏÛ ÔÓÎÓÌ¥ Û ÚÂıÌ¥ÍË, ¥ Û Ì‡È„¥¯ÓÏÛ ÔÓÎÓÌ¥ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‚Ó̇ ˆ¸Ó„Ó Ì ‚¥‰˜Û‚‡π. ÄΠÏÂÌ¥ ¥ÏÔÓÌÛ𠂇¯Â ·‡Ê‡ÌÌfl ÈÚË Ì‡
дається насамперед як технiко-органiзацiйне завдання. При їх втiленнi за допомогою економiчного iнструментарiю повинна бути досягнута ефективнiсть управлiння i дiяльности закладiв культури. У процесi дискусiй усвiдомлюється змiст реформ i виробляється бачення структурних змiн iз орiєнтацiєю на децентралiзацiю i делегування вiдповiдальности на структури громадянського суспiльства. Ця реформа розпочалася i вiдбувається пiд тиском i контролем суспiльних iнституцiй. Дискусiя навколо культурної полiтики охопила не тiльки професiйнi, творчi, мистецькi спiлки та об’єднання. Так, Федеральна спiлка нiмецької iндустрiї iнiцiювала i покликала до життя у 1994 роцi «Коло дiяльности культури» як форум, який на пiдставах спiльної вiдповiдальности за культуру, об’єднав усi суспiльнi сили, представникiв полiтики, економiки, культури i мистецтва. Вони аналiзують стан культури i складають на основi цього аналiзу пропозицiї для законодавчих органiв i органiв управлiння, якi стимулюють пiдтримку культури i мистецтва. Брак бюджетних коштiв компенсується стимулюванням спонсорства i меценатства, активiзацiєю господарської дiяльности культурних i мистецьких iнституцiй, посиленням ролi третього сектору. Апробуються h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ËÁËÍ, ‚ÒÚ‡ÚË ÔÓ̇‰. íÂÍÒÚ ¥ ÚÂı̥͇ Ì‡Ò ÔÓ„‡ÏÛπ – ˆÂ Ӊ̇ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥fl, ‡Î ‚‡¯‡ Ú‡ÍÓÊ ‰Ó·‡ – ‚ÒÚ‡ÚË ÍÓ̈ÂÔÚۇθÌÓ ÔÓ̇‰. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, fl ÏÓÊÛ ‚¥‰˜Û‚‡ÚË, ˜Ë ÏÓÊÛ Ûfl‚ËÚË, ˘Ó fl ‚¥‰˜Û‚‡˛ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍÛ ÔÂÂÏÓ„Û. Ç.∏¯Í¥Î‚: åË ÚÛÚ „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ¥ ÔÓ Î˛‰ÒÚ‚Ó. í·‡ ÁÓ·ËÚË Ô‚̥ Á‡Û‚‡ÊÂÌÌfl. ÉÂÏÂÌ‚Ú˘ÌËÈ Ô‡‡‰ÓÍÒ ¢‡‰‡Ï‡ – ÍÓÊÌ ÒÎÓ‚Ó Ú·‡ ÔÓflÒÌ˛‚‡ÚË, ¥Ì‡Í¯Â ¥ÒÌÛ˛Ú¸ Ô‚̥ ÓÁ·¥ÊÌÓÒÚ¥. äÓÎË fl „Ó‚ÓË‚ ÔÓ Î˛‰ÒÚ‚Ó, fl χ‚ ̇ Û‚‡Á¥ Á‡ı¥‰ÌÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥˛, Ô¯ Á‡ ‚ÒÂ. óÓÏÛ Ú¥Î¸ÍË Á‡ı¥‰ÌÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥˛? á̇˛, ˘Ó π ˘Â ëı¥‰, ¥ ªÏ Ì ÁÛÒÚ¥ÚËÒfl, flÍ ÔËÒ‡‚ ä¥ÔÎ¥Ì∂, ‡Î ÒÔ‡‚‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÒÚ‡ÎÓÒfl Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ˘Ó ҇ϠÁ‡ı¥‰Ì‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl Ó·ÛÏӂβπ ̇ ҸӄӉ̥ ÔÓ·ÎÂÏÛ ‚ËÊË‚‡ÌÌfl ¥ Ì‚ËÊË‚‡ÌÌfl ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ‚Ò¥πª áÂÏÎ¥, ‚Ò¥πª Ô·ÌÂÚË. ü ‰ÂÒ¸ ‚ËÌ¥Ò ëı¥‰ Á‡ ‰ÛÊÍË, [ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl] ÔÓ ÚÓÔÓÒ ÔÓ‡ÁÍË. ÑÛ„ËÈ ÏÓÏÂÌÚ. ç‡Ô‚ÌÂ, ÍÓÎË ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚Îӂ₇ÚË flÍ¥Ò¸ Á‡„‡Î¸ÌÓÒÛÒԥθ̥ ̇ÒÚÓª. äÓÎË òÔÂÌ∂ΠÔËÒ‡‚ «ëÛÚ¥ÌÍË Ö‚ÓÔË» Û 18-ÏÛ Óˆ¥, fl ‰Ûχ˛, ˘Ó ÚÓ‰¥ ˘Â ·Û‚ ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥È Á‡fl‰ ÓÔÚËÏ¥ÁÏÛ ‚ Á‡ı¥‰Ì¥È ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó·Ë ˆ˛ ÍÌËÊÍÛ ÒÔËÈÌflÚË flÍ Ú‚¥ Ô‡‡‰ÓÍ҇ΥÒÚ‡. ÇÊ ԥÒÎfl II ë‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË Ô¥‰ ˆÂÈ «á‡ÌÂÔ‡‰ Ö‚ÓÔË» Ô¥‰‚‰ÂÌ¥ ·ÛÎË ÔÓÚÛÊÌ¥¯¥, ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθ̥¯¥ Ô¥‰‚‡ÎËÌË.
рiзнi моделi стосункiв у ланцюгу громадянин – держава – суспiльство для пiдтримки культури на засадах спiльної вiдповiдальности таким чином, щоб уникнути її полiтичної iнструменталiзацiї й комерцiалiзацiї. Для цього розробляються новi моделi кооперацiї приватної та бюджетної пiдтримки. Для покращення суспiльної користi вiд благодiйних пожертвувань та для стимулювання спонсорської пiдтримки формуються пропозицiї до чинних законодавств, якi базуються на змiнi мотивацiй приватної пiдтримки культури. Адже жодне суспiльство не може покладатися тiльки на економiчнi успiхи i нехтувати культурними регенеративними силами – вiд фундаментальних дослiджень до мистецтва, вiд людського спiвчуття до етики. Це автономнi сили, вигода вiд яких не пiддається калькуляцiї [5, c.10]. Сама економiка є частиною культури через оформлення продукцiї, послуги i умови працi, охоплюючи споживачiв i виробникiв, мiста i довкiлля. Чим бiльше економiка втручається в змiни довкiлля i культури шляхом використання наукових знань, технiчних винаходiв i мистецької творчостi, тим бiльша її вiдповiдальнiсть. Якщо за останнi роки держава згортає втручання в економiчну дiяльнiсть, у свою чергу поh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èÓ‚‡ÎËÎËÒfl ‰‚‡ ‚ÂÎËÍ¥ ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘̥ ÔÓÂÍÚË: ÔÓÂÍÚ, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ‡ÒÓ‚¥È ‰ÓÍÚËÌ¥ (̇ˆËÒÚÒ¸ÍËÈ) ¥ ÔÓÂÍÚ, ·‡ÁÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ Í·ÒÓ‚¥È ‰ÓÍÚËÌ¥ (ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËÈ), – ÚÓ·ÚÓ, ‰‚‡ ÔÓÂÍÚË, flÍ¥ ‰‡‚‡ÎË Î˛‰ÒÚ‚Û ÛÔÓ‰Ó‚Ê ·‡„‡Ú¸Óı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ ÒÔ‡‚ÊÌ¥È ÓÔÚËÏ¥ÁÏ. è˘ÓÏÛ, Ì ڇÍËÏ ÛÊÂ È ‰ÛÌËÏ Î˛‰flÏ, Ò͇ʥÏÓ, 奘¥ ÖÎ¥‡‰Â, ˜Ë êÂÌ ¢ÂÌÓÌÛ, flÍ¥ ÔÂÂÊËÎË Í‡ı ê‡ÈıÛ, flÍ Í‡ı Ô‚ÌËı ÒÔÓ‰¥‚‡Ì¸, Ú‡ È ÚÓÈ Ò‡Ï ¢‡È‰Â∂∂Â, flÍ ·Ë Ú‡Ï Ì „Ó‚ÓËÚË. äÓÎÓ҇θÌËÈ Á‡fl‰ ÓÔÚËÏ¥ÁÏÛ ˘ÂÁ. ÅÛ‚ ˘Â Ó‰ËÌ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ÓÔÚËÏ¥ÁÏÛ, ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ ¥Á „Ûχ̥ÒÚ˘ÌÓ˛ Ú‡‰Ëˆ¥π˛ ÔÓ∂ÂÒÛ, fl͇ ·Û· ‚ˉӷÛÚ‡ ‰ÂÒ¸ Ú‡Ï ¥Á XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, Á ÊÛθ‚ÂÌ¥‚Ò¸ÍÓª ÂÒÚÂÚËÍË. Ç 68-ÏÛ Óˆ¥ Á‡Í¥Ì˜ËÎÓÒfl ¥ ˆÂ. ü ‚Ê Ì ͇ÊÛ, ˘Ó óÓÌÓ·Ëθ ÔÓÒÚ‡‚Ë‚ flÍÛÒ¸ ͇ÔÍÛ, ‡Î ‚ 1968 Óˆ¥ ‚Ò ÒÚ‡ÎÓ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ – ÔÓ∂ÂÒ ¥Á ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‚ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÔÓ‚‡‚Òfl. èÓÍÓÎ¥ÌÌfl Ô¥ÒÎfl 68„Ó ÓÍÛ ‚¥‰ÒÚÛÔËÎÓ Ì‡ ÍÓÍ Ì‡Á‡‰ ‚¥‰ ÓÔÚËÏ¥ÁÏÛ, ¥ ‰‡Î¥ Ô¥¯ÎÓ ‚ÌËÁ. ñ ԥ‰Ú‚‰ÊÂÌÓ flÍËÏËÒ¸ Á‡„‡Î¸ÌËÏË ÍÛθÚÛÌËÏË ÒÔÓÒÚÂÂÊÂÌÌflÏË ÚẨÂ̈¥È. åÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ˆ¥ ÚẨÂ̈¥ª Ì ¥ÒÌÛ˛Ú¸. ü ÏÓÊÛ Á‡‡Á Ò͇Á‡ÚË: ÔÓ‡ÁÍË ÌÂχ ¥ Ì¥ÍÓÎË Ì ·ÛÎÓ, ˆÂ ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ ÔÓ·ÎÂÏË ÓÒÚÛ. èÓ·ÎÂÏË ÏËÌÛÚ¸Òfl, ÏËÌÂÚ¸Òfl ÍËÁ‡, ¥ ‰‡Î¥ ÏË ‚ËȉÂÏÓ Ì‡ ¯ËÓÍ¥ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë. ÄΠÔÓÍË ˘Ó Ú‡ÍÓ„Ó
винна зростати готовнiсть до того, щоб взяти на себе приватну вiдповiдальнiсть за суспiльно важливi завдання. Це пiдтримає високий рiвень ринкової економiки та покращить умови життя наступних поколiнь. Пiдтримка культури приватними особами вважається почесною i викликає пошану в суспiльствi. Реформування культурної полiтики повинно враховувати впливи економiчної ¶лобалiзацiї на культуру i мистецтво. З одного боку ¶лобалiзацiя руйнує рiзнi обмеження в дiалозi культур, розсуває межi культурного простору, вимагає вiдкритости як назовнi, так i всерединi; з iншого боку, вона сприяє поширенню стереотипiзованої популярної культури. Доктор фiлософiї Б.С. Вiтте з Бонна вважає, що завдання свiтового iсторичного значення для Заходу полягає в поєднаннi здавалось би неузгоджуваних цiлей: з одного боку, надати усiм можливiсть брати участь в користуваннi плодами сучасної технiчної цивiлiзацiї, з iншого ж, досягти цього так, щоб зберегти культурну рiзноманiтнiсть людства як найбiльше багатство i навiть примножити його [3, c.37]. Загроза ¶лобалiзацiйних i комунiкацiйних процесiв полягає в тому, що вони є наче пiдсилювачами й помножувачами стереотипiв масової культури, якi формують сте-
173
ЗЕНОВІЙ МАЗУРИК КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА В ЕПОХУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÓÔÚËÏ¥ÁÏÛ ÌÂχπ, ÔË̇ÈÏÌ¥, ‚ Ú‚Ó‡ı ÏËÒÎËÚÂÎ¥‚, Ù¥ÎÓÒÓÙ¥‚, ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥‚, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ ÚÂÓÎÓ„¥‚ ˜Ë ÓÍÛθÚËÒÚ¥‚, – ˆ¸Ó„Ó ÓÔÚËÏ¥ÁÏÛ Ì ‚¥‰˜Û‚‡πÚ¸Òfl, ̇‚Ô‡ÍË, ‚Ò¥ „Ó‚ÓflÚ¸ ÔÓ Í‡Ú‡ÒÚÓÙÛ, fl͇ ̇·ÎËʇπÚ¸Òfl. ç‡Èˆ¥Í‡‚¥¯Ó˛ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ˛ „Ó˛ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ ·ÛÎË ÔÓ¯ÛÍË ÒËÏÔÚÓÏ¥‚ ˆ¥πª ͇ڇÒÚÓÙË, – ıÚÓ Ô¯ËÈ Á̇ȉÂ. åÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ڇ͠χÒÓ‚Â ‚¥‰˜ÛÚÚfl Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Á‡ÌÂÔ‡‰Û Ì π ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚ËÏ. ß ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì‡ ÔÓÁˈ¥fl, ÍÓÎË Î˛‰Ë̇ ͇ÊÂ: «éÚ, ‚Ë ÒÓ·¥ ‚ ÔÓ‡Áˆ¥ ÔÓÊË‚‡πÚÂ, ‡ fl – ‚ ÔÂÂÏÓÁ¥!«, ÏÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ˆÂ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì‡ ÔÓÁˈ¥fl. ÇÓ̇ Ì ‚ËÁ̇˜‡π flÍÓ„ÓÒ¸ Ô·¥„Û ÏÂÚ‡ıÓÌÛ, flÍËÈ ÌÂÒÂ Ì‡Ò ÍÛ‰ËÒ¸. ∏ ڇ͠‚¥‰˜ÛÚÚfl. Ň ·¥Î¸¯Â, ÊÓ‰ÂÌ Á ‚ÂÎËÍËı ‚˜ËÚÂÎ¥‚ ˜Ë Ïۉˆ¥‚ Á‡ı¥‰ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª Ì¥ÍÓÎË Ì ·Û‚ ÓÔÚËÏ¥ÒÚÓÏ, flÍ˘Ó ÔӉ˂ËÚËÒfl Û„ÎË· ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. éÔÚËÏ¥ÁÏ ÔËȯӂ ‡ÁÓÏ Á ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÓÏ Ú¥Î¸ÍË ‚ XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥, – ÓˆÂÈ Òԇ·ı: 祈¯Â – ̇‰Î˛‰Ë̇, å‡ÍÒ – ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ¥ ‚Ò ˆÂ Ó‰‡ÁÛ ÒÔ¥Ú͇· ڇ͇ ¯‡ÎÂ̇ ÍËÚË͇, ˘Ó ̇Ô‚Ì Ú·‡ ·ÛÎÓ ‚Â΢ÂÁÌ¥ ÁÛÒËÎÎfl ‡‰ÂÔÚ¥‚ 祈¯Â ¥ å‡ÍÒ‡, ‡·Ë ‚Ú¥ÎËÚË Ò‚Óª ÔÓÂÍÚË Ì‡ ‰Âʇ‚ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥. ñ¸ÓÏÛ ÒÔËfl· ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÔÓ‡ÁÍË. üÍ·Ë Ì ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ¥È Ì‡ÒÚ¥È ÔÓ‡ÁÍË, ÚÓÔÓÒ ÔÓ‡ÁÍË, Ì¥ÍÓÎË · Ì¥ ·¥Î¸¯Ó‚ËÍË ‚ 17-ÏÛ, Ì¥ É¥ÚΠ‚ 33-ÏÛ Ì Á‰¥ÈÒÌËÎË ·Ë ‚ ‡θ-
реотипнi ж потреби. Вони поширюють спокуси, перед якими важко встояти невкорiненiй особистостi. Вiдомий у сферi культурної полiтики дiяч, президент ¢ьотеІнституту Гiльмар Гофманн вбачає загрозу в тому, що разом з ¶лобальним поширенням зразкiв культурної iндустрiї i побутової культури «своє» втягнеться у вир унiверсальної одноманiтности або в пiвнiчноамерикансько-англiйську «єдину культуру» або ж в гiбриднiсть, яка не знає конкуренцiї [3, c.8]. Такiй рекламно-пропагандистськiй технологiї можна протиставити живий дiалог культур, в якому вiдбувається обмiн цiнностями i творчим досвiдом, в якому через «iнше» пiзнається «своє». А задля цього необхiдно зберегти самобутнiсть кожної особистостi, кожного ре¶iону, кожного етносу, кожної нацiї через iдентифiкацiю, з якою розкриває i зберiгає себе особистiсть, побачити в самобутностi культури, в iншому, не чужого, а можливiсть краще пiзнати себе. У ¶лобалiзованому свiтi кожна культурна подiя розглядається в свiтовому контекстi, через усвiдомлення своєї творчої дiї в контекстi цiнностей свiтових культур. Етнокультурна замкнутiсть, аж до фундаменталiзму i h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
174
ÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥ Ò‚Óªı ÔÓÂÍÚ¥‚. ã˛‰Ë ÍËÌÛÎËÒfl ‰Ó ·Û‰¸-˜Ó„Ó, ˘Ó ‰‡‚‡ÎÓ ÓÔÚËÏ¥ÒÚ˘ÌËÈ Ì‡ÒÚ¥È, ‚ÓÌË ÔÓ‚¥ËÎË. ß ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ÍÓÎË Î˛‰Ë ÔÓ‚¥ËÎË Ú‡ÍËÏ ÂÍÒÚÂχÏ, ÔÓ‚¥ËÎË ¥‡ˆ¥Ó̇θÌÓ, Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó Û ÒÙÂ¥ ‡ˆ¥Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÎÓ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ̇ÒÍ¥ÁÌÓª ÔÓ‡ÁÍË, ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ¥ ÏÂÚ‡ıÓÌÌÓª. í.ÇÓÁÌflÍ: Ç ‰‡ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ fl · ıÓÚ¥‚ ÔÓ‰ËÒÍÛÚÛ‚‡ÚË Á ̇¯ËÏ ‰ÓÒÚÓÈÌËÏ ‰ÓÔÓ‚¥‰‡˜ÂÏ. ÇˉÌÓ, Û ÊËÚÚ¥ ÏÂÌ¥ Ì ̇‰ÚÓ ÔÓ˘‡ÒÚËÎÓ. 诇 ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂ̇ ÏÌÓ˛ ÍÌË„‡, flÍÛ fl ÔÓ˜ËÚ‡‚, ·Û· ÍÌË„‡ ч̥ÂÎfl ÑÂÙÓ «êÓ·¥ÌÁÓÌ äÛÁÓ». í‡Ï π Ú‡ÍËÈ ÔÓÁËÚË‚ÌËÈ ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘ÌËÈ ÍÓ̈ÂÔÚ, flÍËÏ fl ÊË‚Û ‰ÓҸӄӉ̥. ɇ‰‡˛, ˘Ó Ì ӉËÌ fl. Ç ÒËÎÛ ÚÓ„Ó, ˘Ó fl ÛӉ˂Òfl Ì χÁÓı¥ÒÚÓÏ, χ˛ ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘̥ ¥Î˛Á¥ª, fl Ô¥‰ÓÁ˛˛, ˘Ó ÓÍ¥Ï ‰‚Óı Ì‚‰‡ÎËı ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘ÌËı ÔÓÂÍÚ¥‚, Ù‡¯ËÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó, π ˘Â ÚÂÚ¥È. åÓÊÛ Ò͇Á‡ÚË ·‡Ì‡Î¸ÌÛ ¥ÒÚËÌÛ, fl͇ ÏÓÊ ‚ˉ‡ÚËÒfl ‰ÛÊ ÔÎÓÒÍÓ˛, ‡Î ‚Ò ӉÌÓ Ò͇ÊÛ: ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ÄÏÂËÍË – ÓÒ¸ ÒÔÓ·‡ ‚Ú¥ÎËÚË ‡È ̇ ÁÂÏÎ¥, ÍÓÚ‡ ÔÓÍË ˘Ó Ì Á‡‚¯Ë·Òfl. èÓÍË ˘Ó! ôÓ· ̇‰Ëı‡ÚËÒfl ÔÓÁËÚË‚¥ÒÚÒ¸ÍËÏ Ì‡ÒÚÓπÏ, ÔÓ˜ËÚ‡ÈÚ «ÇÂÎËÍÛ ¯‡ı¥‚Ìˈ˛» ‰ÓÒÚÓÈÌÓ„Ó Ì‡¯Ó„Ó ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ‡‰ÂÔÚ‡ á·¥∂Ìπ‚‡ ÅÊÂÁ¥ÌÒ¸ÍÓ„Ó, ÏÓÎÓ‰ËÈ ˜ÓÎÓ‚¥˜Â, ¥ ‚Ë ‚¥‰˜ÛπÚ ÔËÔÎË‚ ÒËÎ. ì î‡ÌÍ¥‚Ò¸ÍÛ Ú‡Í ‚ˉ‡πÚ¸Òfl. ñ ·ÎËÒÍÛ˜ËÈ ÍÓ̈ÂÔÚ, flÍËÈ Â‡Î¥ÁÓ‚ÛπÚ¸Òfl, flÍ Ì ‰Ë‚ÌÓ, ÔË-
обмеженого нацiоналiзму (у нашiй українськiй дiйсностi – нацiократiї), вiдкидає її носiїв на периферiю, пiдвищує небезпеку полiтизацiї культурних вiдмiнностей i створення нових вогнищ мiжкультурних конфлiктiв. Крiм ¶лобалiзацiйних негативних впливiв при формуваннi культурної полiтики враховується цiла низка внутрiсуспiльних процесiв. Розрив традицiйних для Захiдної Нiмеччини взаємозв’язкiв i розвал суспiльних структур в Схiднiй Нiмеччинi викликали значнi дезiнте¶рацiйнi процеси. Звичнi стандарти життя, соцiальне середовище i солiдарна єднiсть спiльноти розпалися i призвели до ерозiї традицiйних iдентифiкацiйних можливостей i орiєнтацiйних зразкiв, як стверджує Б.Ва¶нер, аналiтик з проблем культурної з Бонна [6, c.40]. Змiнились i розвинулись культурнi форми, стилi й практики. Особиста свобода i плюралiзм вимагають iншої орiєнтацiї. Тут теж є спокуси, якi пiдривають корiння глибокої традицiї, i яким байдужа вкорiненiсть. Соцiальнi цiльовi групи своїми смаками через власнi економiчнi та полiтичнi потуги впливають на орiєнтацiю i посилюють дезiнте¶рацiйнi процеси. В такiй ситуацiї завдання культурної полiтики – забезпечити рiвнiсть шансiв i сприяти рiзноманiттю форм i стилiв культурної дiяльностi. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˜ÓÏÛ Â‡Î¥ÁÓ‚ÛπÚ¸Òfl «‚ χÚÂ¥‡Î¥», ‚Ú¥Î˛πÚ¸Òfl Á ÚӘ̥ÒÚ˛ ‰Ó 1-2 ÓÍ¥‚. Ç.∏¯Í¥Î‚: ÄΠÁ ÈÓ„Ó ÔÓ„ÌÓÁÓÏ ˘Ó‰Ó Ö‚‡Á¥ª fl · Ì ÔӄӉ˂Òfl... í.ÇÓÁÌflÍ: éÍÂÏËÈ ÒÂϥ̇ ÁÓ·ËÏÓ... Ç.∏¯Í¥Î‚: á‡ÔÓÒËÏÓ ‡‚ÚÓ‡ ‰Ó ‰ËÒÍÛÒ¥ª. í.ÇÓÁÌflÍ: Ä ‚¥Ì ÛÊ ·Û‚ ̇ ÍÓÌÙÂÂ̈¥ª «∫». Ç.∏¯Í¥Î‚: í¥Î¸ÍË ÔÓ ˆ¥È ÔÓ·ÎÂχÚˈ¥. í.ÇÓÁÌflÍ: èÓ ˆ¥È ÔÓ·ÎÂχÚˈ¥ – ÏÓÊ̇! ñ Ӊ̇ ڇ͇ ¥˜. åÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ÚÛÚ ‰¥ÈÒÌÓ π Ò‚Ófl Ô‚̇ ÛÒÚ‡Ìӂ͇. Ňʇ˛˜ËÈ ÔÓÒڇʉ‡ÚË Á‡‚Ê‰Ë Á̇ȉ ÔË‚Ó‰Ë ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÔÓÒڇʉ‡ÚË. ñÂ, fl͢Ó, ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ, ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë ‚Û脇ËÁÛ‚‡ÚË. íÓÏÛ fl ·Ë ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ‚˘ÂÔÛ‚‡‚ Ô‚ÌËı ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘ÌËı Ô¥‰ıÓ‰¥‚. ß Ó‰ÌËÏ Á ‚ËıÓ‰¥‚, Ó‰ÌËÏ Á ÏÓÊÎË‚Ëı ‚‡¥‡ÌÚ¥‚, ÍÓÚËÈ ·‡˜Ë‚ ‰Îfl Ò· ˆÂÈ «‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ flÒÚÛ·» ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ π ÔÓˆÂÒË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‚ Ò‚¥Ú¥, flÍ¥ Ú¥ÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ ¥Á ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÏ ‚Ë·ÛıÓÏ, ¥Á ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ˛ ‚Óβˆ¥π˛, ‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ¥Á ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘ÌËÏ ÒÔËÈÌflÚÚflÏ ‚Ò¸Ó„Ó ˆ¸Ó„Ó. ß ÚÛÚ ‰¥ÈÒÌÓ π Ô‚̇ „‡ Ï¥Ê Ï‡¯ËÌÓ˛, ÍÓÏÔ‘˛ÚÂÓÏ, ßÌÚÂÌÂÚÓÏ ¥ β‰ËÌÓ˛, ÍÓÎË Î˛‰Ë̇ Á̇ıÓ‰ËÚ¸ ‚ ÒÓ·¥ ÂÒÛÒË ·ÛÚË ‰ÛÌÓ˛, Ì ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË, Ì ‚ÔËı‡ÚË ‚ Ò· ÛÒ¥πª Ú¥πª ¥ÌÙÓχˆ¥ª, ¥ Á·Â¥„‡ÚË Ò‚Ó˛ Ô‚ÌÛ
Змiни найшвидше i найглибше вiдбуваються у мiстах. Саме мiсто як нашарування традицiй i культур є мiсцем, де вiдбувається культурне життя у всiх його виявах. Тут вiдбуваються всi вищеперелiченi процеси, тут зосереджується культурний потенцiал. Тому в культурнiй полiтицi мiсто має центральне значення. Це значення вiдображається на самоврядних функцiях мiста. З усiх бюджетних коштiв на культуру 60% видiляють з бюджетiв комун. За змiстом культурполiтика мiста – це дiалог культур i епох. Комуни є полем мiжкультурного навчання, як про це говориться у рекомендацiях президiї форуму мiст Нiмеччини. Цей форум пропонує культурну полiтику, скеровану на формування солiдарности мiської громади на противагу суспiльнiй дезiнте¶рацiї, втратi почуття громадської солiдарности й загрозi насильницьких сутичок. Саме у мiстi динамiчно змiнюються умови об’єкта культурної дiяльностi. Тому культурна полiтика повинна враховувати ситуацiю iз зайнятiстю населення, вiльним часом, рiвнем доходiв. Культура стимулює проактивнiсть i незалежнiсть громадян i не повинна i¶норувати запити рiзних соцiальних груп iз рiзним рiвнем зайнятостi. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡‚ÚÓÌÓÏÌ¥ÒÚ¸ – Ò‡ÏÓÁ·Â¥„‡ÚËÒfl – ¥ ˆÂ π ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌËÈ ÔÓÁËÚË‚ÌËÈ ÂÒÛÒ Î˛‰ËÌË. ... Ä.í‡Ú‡ÂÌÍÓ: ü „‡‰‡˛, ˘Ó Ì¥ÍÓ„Ó ‚Ê Ì Ú·‡ ÔÂÂÍÓÌÛ‚‡ÚË, flÍ ˆÂ Ó·ËÎË ÍÓÎËÒ¸ ‚ ˜‡ÒË ï‡Ò‡Ì‡, ˘Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ – ˆÂ ÒÚ‡Ì Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË. åË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÔÂÂÍÓ̇ÎËÒfl, ÚÓÏÛ ˘Ó ‚ ˆ¥È ‰ËÒÍÛÒ¥ª ÏË flÍÓÒ¸ Á‡·ÛÎË ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÔÂÂ‰Ó‚Ò¥Ï ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ·Û‚ fl‚ˢÂÏ Î¥Ú‡ÚÛÌËÏ. ü ‰ÓÁ‚Óβ ÒÓ·¥ ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl ‰Ó ˆ¸Ó„Ó Î¥Ú‡ÚÛÌÓ„Ó ‰ËÒÍÛÒÛ ‚ Ò‚¥ÚÎ¥ ÚÓ„Ó, ˘Ó ÏË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ÔÓ˜ÛÎË. ç‡Ò‡ÏÔ‰, ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó Ú‡‰Ëˆ¥ª. ÉÓ‚ÓËÎÓÒfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ¥ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ÓÔÂÛ˛Ú¸ ÔÓÌflÚÚflÏ Ú‡‰Ëˆ¥ª, ‚ÓÌË ·ÂÛÚ¸ ˘ÓÒ¸ ‚¥‰ ̪, ‡ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ªª Á‡ÔÂÂ˜Û˛Ú¸. ÄΠflÍ˘Ó ‚¥ËÚË ç¯Û, ÚÂÓÂÚËÍÛ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ÚÛÚ π ‰ÓÍÓ¥Ì̇ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸. åÓ‰ÂÌ¥ÁÏ Á‚ÂÚ‡πÚ¸Òfl ‰Ó Â‡Î¥È ¥ÒÌÛ˛˜Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ, ÔÓÔË ‚Ò˛ ‰Û‡Î¥ÒÚ˘̥ÒÚ¸, flÍÛ ‚¥Ì ÍÛθÚË‚Ûπ, ‡ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ÒÚ‚Ó˛π Ò‚¥È ‚·ÒÌËÈ ÌÂ¥ÒÌÛ˛˜ËÈ Ò‚¥Ú, flÍËÈ Ì χπ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ˜¥ÚÍÓ„Ó Á‚’flÁÍÛ Á ‡θÌËÏ Ò‚¥ÚÓÏ. ÍÚÂÌËÈ ÔËÍ·‰ Á Ú‚Ó˜ÓÒÚ¥ ÔËÒ¸ÏÂÌÌË͇, ‰Ó·Â ‚¥‰ÓÏÓ„Ó ‚ ì͇ªÌ¥, – å¥ÎÓ‡‰‡ 臂˘‡. Ç Ó‰ÌÓÏÛ ¥Á Ò‚Óªı Óχ̥‚ ‚¥Ì „Ó‚ÓËÚ¸ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó „ÂÓªÌfl, ه̈ÛÊÂÌ͇, Á·Ë‡πÚ¸Òfl ¥Á Ò‚ÓªÏ ÍÓı‡ÌˆÂÏ Ì‡ ωӂËÈ Ï¥Òflˆ¸ ‰Ó äËπ-
Соцiальнi, полiтичнi та культурнi перетворення поставили пiд сумнiв спроможнiсть старих культурно-полiтичних процесiв i вимагають нових вiдповiдей. Їх пошук здiйснюється в активному суспiльному дiалозi, що знаходить вiдображення у нових концепцiях культурної полiтики держави, яка задекларувала себе в Конституцiї культурною державою. Подiбнi дезiнте¶рацiйнi процеси не обминають i України. Але у нас вони мають складнiшi наслiдки, позаяк обтяженi iсторичним контекстом. За вiдсутности громадських структур, здатних реа¶увати на цi впливи i кооперувати суспiльнi сили на адекватну реакцiю задля захисту культурної самобутности i творчої свободи громадян культурно-полiтичними заходами, вони мають гiпертрофованi наслiдки. За роки незалежности суспiльство не змогло знайти об’єднавчої iдеї. Пiсля iдеологiчної деформацiї природної сутности особистости криза iдентичности посилюється внаслiдок руйнування духовної, культурноiсторичної мотивацiї та iдентичностi. Матерiальна i духовна культура, очищена вiд iдеологiчного мотлоху, для бiльшости є чужою, ба навiть ворожою. Мотивацiєю iдентифiкацiї натомiсть стає сила
175
ЗЕНОВІЙ МАЗУРИК КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА В ЕПОХУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚‡, ÚÓÏÛ ˘Ó ÚÂÔ ÏÓ‰ÌÓ ÔÓ‚Ó‰ËÚË Ï‰ӂËÈ Ï¥Òflˆ¸ Û äËπ‚¥. ɇ‰‡˛, ˘Ó ÚÛÚ, ä˪‚ π ÒËÏ‚ÓÎÓÏ ‚·ÒÌ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ, Ì¥flÍ Ì ÔË‚’flÁ‡ÌËÏ ‰Ó „ÂÓ„‡Ù¥ª, ‰Ó ÔÓÌflÚÚfl – ˆÂ ÔÓÒÚÓ „‡Ì ¥Ï‘fl. ïÓ˜‡ 臂˘, ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, Á̇π, ˘Ó ڇ͠ä˪‚, ‡Î ÔÓ‚Ó‰ËÚ¸Òfl Á äËπ‚ÓÏ Û ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍËÈ ÒÔÓÒ¥·. ç‡Ô‚Ì ÚÓÏÛ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ Û ˜‡ÒË ‚¥ÚۇθÌÓª ‡θÌÓÒÚË, fl͇ π ÚÂÔ ‡θÌÓ˛ ‡θ̥ÒÚ˛, flÍ ¥ ·Û‰¸-fl͇ ¥Ì¯‡, Ú‡ÍËÈ ÔÓÔÛÎflÌËÈ. óË ÔÓ„‡ÌÓ ˆÂ? óË π Á ˆ¸Ó„Ó ‚Ëı¥‰? ü͇Á ÔÓ ˆÂ ÏÂÌ¥ · ıÓÚ¥ÎÓÒfl Ò͇Á‡ÚË Ô‡Û ‚Ú¥¯ÌËı ÒÎ¥‚, ÓÒͥθÍË Ì‡ÒÚ¥È Û Ì‡Ò ·Û‚ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔÂÒËÏ¥ÒÚ˘ÌËÏ ÔÂ¯Û ÔÓÎÓ‚ËÌÛ ‰ÓÔÓ‚¥‰¥. å¥È ÓÔÚËÏ¥ÁÏ ÔÓıÓ‰ËÚ¸ ‚¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó Á ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ¥‚, ‚¥‰ å¥ÎÓ‡‰‡ 臂˘‡. ü͇Á ҸӄӉ̥ fl ̇‰¥Ò·· ˜ÂÂÁ e-mail Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl ‰Îfl ¥ÌÚ‚’˛, flÍÂ, ÒÔÓ‰¥‚‡˛Òfl, Ì‚‰Ó‚Á¥ Á‘fl‚ËÚ¸Òfl Û ã¸‚Ó‚¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛: ÔÓ ÂˆÂÔÚ Î¥Ú‡ÚÛË Û ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥, ‡·Ó flÍ Ì‡Ï flÚÛ‚‡ÚË Î¥Ú‡ÚÛÛ, flÍËÏ ˜ËÌÓÏ ˆÂÈ ‰‡ÎÂÍÓ Ì ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ ·‡˜ËÚ¸ ÒÓ·¥ χȷÛÚÌπ Î¥Ú‡ÚÛË. Ç¥Ì Ô˯Â, ˘Ó «ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥fl ÒÚ‡π ‰Â‰‡Î¥ ¯‚ˉ¯Ó˛, ‡ ÁÌ‡Í ‰ÛÊ ˜‡ÒÚÓ Á‡Ï¥Ì˛π ÏÓ‚Û Ú‡Ï, ‰Â ˆÂ ÏÓÊÎË‚Ó. åË ‚ıÓ‰ËÏÓ ‚ ÂÔÓıÛ ÒËÏ‚ÓÎ¥‚, ÂÔÓıÛ ÂÏ·ÎÂÏ. åÓÊÎË‚Ó, Ó‰ÌËÏ ¥Á ¯Îflı¥‚, flÍ¥ ‚‰ÛÚ¸ ̇ÁÛÒÚ¥˜ χȷÛÚ̸ÓÏÛ, π ÔÓflÚÛÌÓÍ Î¥Ú‡ÚÛË ‚¥‰
натовпу. Тому iдентифiкацiя залишається не духовною, яка потребує пiзнання себе-у-свiтi сьогоднi i тут, не культурно-iсторичною, а клановою, партiйною, конфесiйною. Виживання виключає буття-у-собi, притомнiсть об’єктивного духу, вiдповiдальнiсть перед iншим, як часткою цiлого, зрештою, просто терплячiсть, а породжує нетерпiння у досягненнi бажання мати, володiти, владарювати. Тому серед «полiтичної елiти» без глибокого вкорiнення в культуру i традицiю простору, який вони використовують для задоволення своїх непомiрних владних бажань, можуть лунати тези про те, що нацiональна iдея начебто не спрацювала, про об’єднання навколо державотворчої iдеї (у формi монструального державного апарату), про нацiональну iдею економiчного достатку. Такi прагматичнi iдеї не мають об’єднавчої сили для суспiльства, бо в кожного своя мiрка. Та й загалом це не iдеї (ейдос за Платоном), а концептуалiзованi полiтичнi манiпуляцiї. Найбiльша цiннiсть людського буття – це свобода. З вiдчуттям цiєї свободи поведiнка кожного є вiдповiдальною за все i всiх. Треба просто не вiдбирати i не вiддавати свободи нiкому. На цьому варто будувати всю полiтику. Свобода – це потужне духовне джерело творh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
176
‰ÛÊ ÔÓ‚¥Î¸ÌÓª ÍÓÎ¥ª ÏÓ‚Ë. íÓÏÛ ‚ ÏÓªı Ú‚Ó‡ı ˜ËÚ‡˜ Ò‡Ï ÏÓÊ ӷˇÚË ¯Îflı, ÏÓÊ ‚˷ˇÚË, ÏÓÊ ÈÚË Ì‡‚ÔÓ¯ÍË». ÑÓ Â˜¥, Ó‰ÌËÏ ¥Á Ú‡ÍËı ¯Îflı¥‚ ÔÓflÚÛÌÍÛ ·‡˜‡Ú¸ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚË ÁÏ¥ÌÛ ÙÓÏË. îÓÏÛ· Î¥Ú‡ÚÛÌÓ„Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ Ì‡Ô‚Ì ڇ͇: ‚Ò ‚Ê ÔÓ ‚Ò ÓÁ͇Á‡ÌÓ, ڥθÍË Ú·‡ ÓÁ͇Á‡ÚË ÔÓ-ÌÓ‚ÓÏÛ, Ú‡Í, flÍ Ì ·ÛÎÓ ÓÁ͇Á‡ÌÓ, ÓÒͥθÍË ÌÓ‚Ëı ÚÂÏ ‰Îfl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ¥‚ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ÌÂχπ. üÍ ˆÂ ÁÓ·ËÚË? áÏ¥ÌËÚË Óθ ˜ËÚ‡˜‡ ¥ Óθ ÔËÒ¸ÏÂÌÌË͇. ü͇Á 臂˘ ÔÓÔÓÌÛπ ÔÓ‰¥ÎËÚËÒfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ˛ Á‡ Ú‚¥ ¥Á ˜ËÚ‡˜ÂÏ. Ç¥Ì ÛÊ ӷ˂ ڇͥ ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚË ÌÂÓ‰ÌÓ‡ÁÓ‚Ó. Ç¥Ì Ô˯Â: «ü ̇χ„‡˛Òfl ÓÁ‰¥ÎËÚË ¥Á ˜ËÚ‡˜ÂÏ Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Á‡ ÚÂÍÒÚ, flÍËÈ ÏË ÒԥθÌËÏË ÁÛÒËÎÎflÏË ÒÚ‚Ó˛πÏÓ. ü – ÔÓÔÓÌÛ˛˜Ë ÒÔÓÒÓ·Ë ˜ËÚ‡ÌÌfl, ‡ ˜ËÚ‡˜ – ӷˇ˛˜Ë ªª». ñ¥ ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚË è‡‚Ë˜‡ – ˆÂ ¥ «ëÍÎflÌËÈ ÒÎËχͻ, ‚¥‰ÓÏËÈ Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ ˜ËÚ‡˜‡Ï Á‡‚‰flÍË ÔÂÂÍ·‰Ó‚¥ ß‚‡Ì‡ ãÛ˜Û͇ ‚ ˜‡ÒÓÔËÒ¥ «∫», ˆÂ ¥ ¥ÁÌ¥ ‚‡¥‡ÌÚË ÔÓ˜ËÚ‡ÌÌfl, flÍ¥ ‚¥Ì ÔÓÔÓÌÛπ, ˆÂ ¥ „‡ Á ˜ËÚ‡˜ÂÏ, flÍËÈ Ï‡π ‚¥‰„‡‰‡ÚË ¥Ï’fl „ÂӪ̥ ‚ ÓÒÚ‡Ì̸ÓÏÛ Á ÈÓ„Ó Óχ̥‚, – ‚¥Ì ÏÓÊ ˆÂ ÁÓ·ËÚË, ‡ ÏÓÊÂ È Ì ӷËÚË, ÏÓÊ ‚flÚÛ‚‡ÚË „ÂÓª‚, flÍ˘Ó ÔӉ˂ËÚ¸Òfl ̇ Ô‚ÌÛ ßÌÚÂÌÂÚ-ÒÚÓ¥ÌÍÛ, ‡ ÏÓÊ ¥ Ì flÚÛ‚‡ÚË – ˆÂ ‡ÍÚ˂̇ Û˜‡ÒÚ¸.
чих сил, яке не можна пiдпорядковувати нiкому i нiчому, нi полiтичним державотворчим, нацiональним цiлям, нi економiчному процвiтанню, що нiколи не наступить без цього джерела. Навчитися жити в умовах свободи можна через багатий духовний, культурно-iсторичний досвiд. Дiалог культур, вiдкритий творчий дiалог рiзних культур через їх творцiв i носiїв є суспiльно об’єднавчим i суспiльно творчим. Культура – це не галузь, яка надає послуги для задоволення культурних i творчих потреб. Творчi i культурнi потреби є первинними у культурнiй полiтицi. Цi потреби виростають тiльки на полi свободи. Не можна пасивно очiкувати змiн у культурнiй сферi, покладаючись на державу, тобто чиновникiв, i очiкувати кращих часiв, бо без культури вони нiколи не настануть. В процесi подiбного очiкування руйнується iнфраструктура сфери культури, згасає творчий потенцiал. Неконтрольованi суспiльством видатки, скерованi нiбито на культурне вiдродження, стають «iмiджмейкерiвським», полiтичним, олiгархiчним спонсорством. За десять рокiв бюджетної залежности культурна iнфраструктура не позбулась однорiдности iєрархiзованої пiдпорядкованости органам влади, якi щораз бiльh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ç ˜ÓÏÛ ·‡˜ËÚ¸ „Ûχ̥ÒÚ˘Ì ÒÔflÏÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚÛ è‡‚Ë˜? Ç¥Ì „Ó‚ÓËÚ¸ ÔÓ ÚÂ, ˜ÓÏÛ ‚¥Ì ӷˇπ ڇͥ ıËÏÂÌ¥ ÙÓÏË ‰Îfl Ò‚Óªı Óχ̥‚: «íËÒfl˜‡ÏË ÓÍ¥‚ ÏË ˜ËÚ‡πÏÓ Î¥Ú‡ÚÛÌ¥ Ú‚ÓË Û ÚÓÈ Ò‡ÏËÈ ÒÔÓÒ¥· – ‚¥‰ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ‰Ó ͥ̈fl, ‚¥‰ ÍÓÎËÒÍË ‰Ó ÒÏÂÚ¥, ¥ ÚÓ ‚ ̇ÈÍÓÓÚ¯ËÈ ÒÔÓÒ¥·. ü · ıÓÚ¥‚ ÁÏ¥ÌËÚË ÒÔÓÒ¥· ˜ËÚ‡ÌÌfl, ‡ Ì ÒÔÓÒ¥· ÔËÒ‡ÌÌfl ÔÓÁË. ñ – ˜ÂÒ̇ Ó·ÓÚ‡, ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚ Î¥Ú‡ÚÛ¥, ¥ fl ̇χ„‡˛Òfl ÁÓ·ËÚË ÚÂ, ˜Ó„Ó Ì‡Ï Ì ‰‡ÌÓ ‰‡ÚË ‚ ÊËÚÚ¥, ˘Ó· ÚÓ¯ÍË ‚ÚÂÍÚË Á ˆ¸Ó„Ó ÔflÏÓ„Ó ¯ÎflıÛ, ÚÓڇθÌÓ„Ó ¯ÎflıÛ, flÍËÈ Ì‡Ò ‚‰ ‰Ó ÒÏÂÚ¥». í‡ÍÓÊ ˆ¥Í‡‚ËÈ ÒÔÓÒ¥· ÁÏ¥ÌÂÌÌfl ‡θÌÓÒÚ¥. Ç ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı Ò‚Óªı Óχ̇ı, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ Óχ̥ «áÓfl̇ χÌÚ¥fl», 臂˘ ÔÓÔÓÌÛπ „Ûχ̥ÒÚ˘ÌËÈ, Á‚˘‡ÈÌÓ Ê ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍËÈ, ÒÔÓÒ¥· ‚ÔÎË‚Û Ì‡ ‡θ̥ÒÚ¸ – ÍÓÎË ˜ËÚ‡˜ ÏÓÊ ÔÓflÚÛ‚‡ÚË Ò‚Óªı „ÂÓª‚, Á·¥Î¸¯ËÚË Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ‰Ó·‡, ¥ ÏÓÊÎË‚Ó, ˆÂ ̇χ„‡ÌÌfl ÔÓ‚ÂÌÛÚË Î˛‰ËÌÛ ‰Ó Ì·‡È‰ÛÊÓÒÚË, ‰Ó ÒÔ¥‚Û˜‡ÒÚ¥ Ì ڥθÍË ‚ Î¥Ú‡ÚÛÌ¥È „¥, ‡ÎÂ È Û ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª, – ÔË„‡‰‡ÈÏÓ, «ïÓÁ‡Ò¸ÍËÈ ÒÎÓ‚ÌËÍ» χπ 2 ‚‡¥‡ÌÚË: ˜ÓÎÓ‚¥˜ËÈ ¥ Ê¥ÌÓ˜ËÈ, ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· β‰Ë, flÍ¥ Ô˘ÂÌ¥ ̇ Ò‡ÏÓÚÌ¥ÒÚ¸ Ò‡ÏËÏ ˜ËÌÓÏ ˜ËÚ‡ÌÌfl, ÏÓ„ÎË ÔÓÁ̇ÈÓÏËÚËÒ¸. åÓÊÎË‚Ó, ˆÂÈ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ Ì π ‡Ê Ú‡ÍËÏ ‡ÌÚË„ÛχÌÌËÏ? åÓÊÎË‚Ó ˘ÓÒ¸ Û Ì¸ÓÏÛ Ú‡ÍË π? Ç.∏¯Í¥Î‚: ïÓ˜Û ˘Â ‡Á ̇„‡‰‡ÚË, ˘Ó fl ‚ËÒÛÌÛ‚ ÚÂÁÛ
ше використовують залишки культурного потенцiалу у полiтичних цiлях, i втрачають можливiсть зупинити руйнiвнi процеси. У сферi культури не сформований «третiй сектор». Вона не структурована, а наявнi iнституцiї втрачають незалежнiсть, бо мусять виживати. Культурне виживання немає нiчого спiльного iз свободою. Щораз менше вiдбувається культурно-мистецьких заходiв свiтового рiвня. Приватнi творчi iнiцiативи отримують дедалi менше пiдтримки, як iз бюджету, так i вiд приватного сектору. Така глибока криза культурного життя може бути подолана лише завдяки стимулюванню широкого вiдкритого дiалогу, пошуку вiдповiдей на виклик епохи.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ – ˆÂ ÓÒÚ‡ÌÌfl ÒÔÓ·‡ ‚flÚÛ‚‡ÚË ‚‡ÚÓÒÚ¥ „Ûχ̥ÒÚ˘ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. Ä ˘Ó ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl 臂˘‡, ÚÓ ÚÛÚ ÏÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ÔËÒÛÚÌ¥ ڇͥ ÏÓÏÂÌÚË: 臂˘ ‰¥ÎËÚ¸Òfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ˛ Á ˜ËÚ‡˜ÂÏ, ̇χ„‡πÚ¸Òfl Á‡ÎÛ˜ËÚË ˜ËÚ‡˜‡ ‰Ó ‰¥‡ÎÓ„Û. ÑÎfl ÏÂÌ Á‡‚ʉË, ˜ÓÏÛÒ¸, ÒÔÓ·Ë ÔÓ‰¥ÎËÚËÒfl Á ÍËÏÓÒ¸ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ˛ ¥ π Ӊ̥π˛ Á ÓÁÌ‡Í Á‡ÌÂÔ‡‰Û. í.ÇÓÁÌflÍ: Ä ‚Ë·ÓË? ç ‚ ì͇ªÌ¥! Ç.∏¯Í¥Î‚: ü ԇϒflÚ‡˛ ¢Ó·‡˜Ó‚‡, flÍËÈ ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÓÍË ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ Ú¥Î¸ÍË ÚÂ È Ó·Ë‚, ˘Ó ‰¥ÎË‚Òfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ˛. ß ˘Ó Á ÚÓ„Ó ‚ËȯÎÓ? Ñ ÚÓÈ ëÓ‚πˆ¸ÍËÈ ëÓ˛Á? Ñ¥ÎËÚËÒfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ˛ ¥ Á‡ÎÛ˜‡ÚË ÍÓ„ÓÒ¸ – ˆÂ ÚÂÊ ÓÁ͇̇ ÍËÁË Î¥Ú‡ÚÛË. ã¥Ú‡ÚÛ‡, ÏÓÊÎË‚Ó, ÒÚ‡π ÛÊ ÌÂÎ¥Ú‡ÚÛÓ˛. íÓ·ÚÓ, flÍ˘Ó ˜ËÚ‡˜‡ Á‡ÎÛ˜‡˛Ú¸, ÚÓ ˆÂ ‚Ê ÓÁÏË‚‡πÚ¸Òfl ҇ϠÔÓÌflÚÚfl Î¥Ú‡ÚÛË. ü ˘Â ‡Á ͇ÊÛ, ÏÓÊ̇ ‚Íβ˜‡ÚË Û ÏÂÚ‡ÚÂÍÒÚ ÛÒÂ, ˘Ó Á‡‚„Ó‰ÌÓ. åÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË Î¥Ú‡ÚÛÓ˛ ̇‚¥Ú¸ flÍ¥Ò¸ ·ÂÒ¥‰Ë ‚ «˜‡Ú‡ı» – ˆÂ ÚÂÊ Î¥Ú‡ÚÛ‡, flÍ˘Ó ªª Ù¥ÍÒÛ‚‡ÚË – ÒÔÓÌÚ‡Ì̇, ÌÓχ‰Ë˜Ì‡ Î¥Ú‡ÚÛ‡, ˘ÂÁ‡˛˜‡ Î¥Ú‡ÚÛ‡, ÚÂÍÒÚÓ‚ËÈ ‚¥ÚۇθÌËÈ ÔÂÙÓχÌÒ. çÛ, ÚÓ‰¥ ÏË ÔÓÒÚÓ ÔÓÌflÚÚfl Î¥Ú‡ÚÛË Ô‚ӉËÏÓ Û ¯Ë¯Û ‡ÒÔÂÍÚ‡ˆ¥˛ ¥ Á‡˜¥Ô‡πÏÓ ÚÂ, ˘Ó ‡Ì¥¯Â Î¥Ú‡ÚÛÓ˛ Ì ̇ÁË‚‡ÎÓÒfl. áÌÓ‚Û-Ú‡ÍË, ˆÂ ÓÁ͇̇ Ò··ÓÒÚ¥. üÍ˘Ó ÚÂÏ¥Ì, ‰Îfl ÚÓ„Ó ˘Ó· ‚ËÊËÚË, ÏÛÒËÚ¸ Ò· ̇-
1. Штайнер Р. Основные черты социального вопроса. Ереван: Ной, 1992. 2. Gadamer H.-G. Filozoficzne podstawy dwadziestego wieku. Rozum, slowo, dzieje. – Warszawa: Panstwowy Instytut Wydawniczy, 2000. 3. ZfKА. – 1998. – №1. 4. Нiдельман Я. Серце фiлософiї. Львiв: Лiтопис, 2000. 5. Kulturfoerderung in gemeinsamer Verantwortung (II). Die Krise ueberwinden // ARCultMedia. – 1996. 6. Wagner B. Wenderzeit der Kultur politik // ZfKA. – 1997. – 4.
177
ЗЕНОВІЙ МАЗУРИК КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА В ЕПОХУ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Íˉۂ‡ÚË Ì‡ ÌÂÔËڇχÌÌ¥ ÈÓÏÛ ‚‡ÚÓÒÚ¥, Á̇˜ËÚ¸ ‚¥Ì ÛÊ Ì ÚËχπÚ¸Òfl ‚ Ò‚ÓªÈ ÓÒÌÓ‚¥, Ì ÚËχπÚ¸Òfl ‚ ÚËı ÍÓÌÓÚ‡ˆ¥ÈÌËı ÍÓ‰Ó̇ı, flÍ¥ ‰Îfl Ì¸Ó„Ó π Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËÏË. á̇˜ËÚ¸, Î¥Ú‡ÚÛ‡ ‚Ê Ì ÏÓÊ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË flÍ Î¥Ú‡ÚÛ‡. 臂˘ ˆÂ ‚¥‰˜Û‚‡π, ¥ ‚¥Ì ªª ÓÁ¯Ëflπ, – ‚¥Ì ̇ÁË‚‡π Î¥Ú‡ÚÛÓ˛ ÚÂ, ˘Ó ‡Ì¥¯Â Î¥Ú‡ÚÛÓ˛ Ì ̇ÁË‚‡ÎÓÒfl, ‡·Ë Á·¥Î¸¯ËÚË ÔÎÓ˘Û ÓÔÓË ˆ¸Ó„Ó ÚÂÏ¥ÌÛ. Ä.í‡Ú‡ÂÌÍÓ: äÓÎË fl „Ó‚Ó˛ ÔÓ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ Á ˜ËÚ‡˜ÂÏ, ÚÓ ÚÛÚ Ì ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ˜ËÚ‡˜ ÏÓÊ ‰ÓÔÓ‚ÌËÚË ÚÂÍÒÚ ‡·Ó ‚Íβ˜ËÚË ˘ÓÒ¸ ‰Ó ̸ӄÓ. Ç¥Ì ÏÓÊ ӷ‡ÚË Ó‰ËÌ Á ‚‡¥‡ÌÚ¥‚ – ˘‡ÒÎË‚ËÈ, Ì¢‡ÒÎË‚ËÈ, Ô·ۉۂ‡ÚË ÈÓ„Ó, Ú‡Í flÍ ˆÂ Ó·ËÚ¸Òfl ‚ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥, ÔÓÏ¥ÌflÚË Ï¥ÒˆflÏË, [ÁÏ¥ÌËÚË] ٥̇Π¥ Ú.¥Ì. ÄΠÍÌËÊÍÓ‚ËÈ ‚‡¥‡ÌÚ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÍÌËÊÍÓ‚ËÏ ‚‡¥‡ÌÚÓÏ. ß ˆÂ, ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË, Ú‡ Î¥Ú‡ÚÛ‡, fl͇ ‚ ˜‡ÒË, flÍ¥ ̇ÁË‚‡˛Ú¸ ÍËÁÓ‚ËÏË ˜‡Ò‡ÏË ¢ÛÚÂÌ·Â∂Ó‚Óª „‡Î‡ÍÚËÍË, ÍÓÎË, Á‰‡‚‡ÎÓÒfl ·, ÍÌËÊ͇ ‚¥‰ıÓ‰ËÚ¸ ‚ ÏËÌÛÎÂ, ‡ ªª Á‡Ï¥Ì˛π ßÌÚÂÌÂÚ, ÔÓÔÓÌÛπ Ò‚¥È ¯Îflı, ÔÓÔÓÌÛπ ÁÓ·ËÚË ßÌÚÂÌÂÚ Î¥Ú‡ÚÛÌËÏ ‰Îfl ÚËı β‰ÂÈ, ÍÓÚ¥ Á‚ËÍÎË ‰Ó ÒËÏ‚ÓÎÛ, ‰Ó ÂÏ·ÎÂÏË, ‰Ó ÍÎ¥ÔÓ‚Óª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥, ̇ÍËÌÛÚË ‚ÒÂÚ‡ÍË Ó·Ó‚‘flÁÓÍ flÍ˘Ó Ì ˜ËÚ‡ÚË, ÚÓ ÔË̇ÈÏÌ¥ ̇χ„‡ÚËÒfl ˜ËÚ‡ÚË. 臂˘, Û ÔË̈ËÔ¥, π ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌËÍÓÏ ‡ÎÂÍ҇̉¥ÈÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª ‚ Î¥Ú‡ÚÛ¥. ß ıÓ˜‡ ‚¥Ì Ô˯ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÈÓ„Ó
èéçüííü èéçüííü:
∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl: ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸, ÒÛ˜‡Ò̇ χ‡Ú ˜Â¯ÍÓ‚Ù‡Á‡, ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë
¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ÔÓˆÂÒ ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ¥‚ β‰ÒÚ‚‡ Û ÔÓˆÂÒ¥ ÈÓ„Ó Â‚Óβˆ¥ª ̇ ÔÓÚË‚‡„Û ÔÓˆÂÒÓ‚¥ ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥ª β‰ÒÚ‚‡. ¢ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ÒԥθÌÓÚ‡ β‰ÒÚ‚‡ – ·ÛÚÚfl ¥ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ β‰ÒÚ‚‡ flÍ ÔÓ‰ÛÍÚÛ ‡ÌÚÓÔÓÒÓˆ¥Ó∂ÂÌÂÁË, fl͇ ̇·Û‚‡π ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ¥ÒÚÓ˘ÌËı ÙÓÏ.
© Carnegie Endowment for International Peace, 2000
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
178
ÒÔ‡‚ÊÌ¥È ˜ËÚ‡˜ (ÔË̇ÈÏÌ¥ Ú‡Í ‚¥Ì ÔËÒ‡‚ 10 ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ), – ˆÂ ÚÓÈ, flÍËÈ ÔÓ˜ËÚ‡π ÈÓ„Ó ÍÌËÊÍÛ flÍ «íËÒfl˜Û ¥ Ó‰ÌÛ Ì¥˜», Ì Á‡ÏËÒβ˛˜ËÒ¸, flÍ ‚ËÔË‚‡π ‚Ó‰Û Î˛‰Ë̇, ÍÓÚ¥È ıÓ˜ÂÚ¸Òfl ÔËÚË. íÓÈ ˜ËÚ‡˜, flÍËÈ ıӘ Á̇ÈÚË flÍÛÒ¸ ˆ¥Í‡‚ËÌÍÛ, ÔÓ˜ËÚ‡π ˆÂÈ ÓχÌ, flÍ ÓχÌ. é‰Ì‡Í, Ú¥, «‚Ú‡πÏÌ˘ÂÌ¥» ˜ËÚ‡˜¥, β‰Ë, flÍ¥ β·ÎflÚ¸ [Î¥Ú‡ÚÛÛ] ¥ ÔÂÚÂÌ‰Û˛Ú¸ ̇ Ô‚ÌËÈ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËÈ ¥‚Â̸ ˜ËÚ‡ÌÌfl Ú‚ÓÛ, ‚ÓÌË ÓÚËχ˛Ú¸ Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl, flÍ ÓÚËÏÛ‚‡ÎË ˜ËÚ‡˜¥ ‡ÎÂÍ҇̉¥ÈÒ¸ÍÓª Î¥Ú‡ÚÛË, ‡·Ó ‚ ÂÔÓıÛ ·‡ÓÍÓ, Á̇‚ˆÂÏ flÍÓª π 臂˘, ‚¥‰ ‚Ô¥Á̇‚‡ÌÌfl ˆËÚ‡Ú, ‚¥‰ ‚Ô¥Á̇‚‡ÌÌfl ÚÓ„Ó, ˘Ó ̉ÓÒÚÛÔÌ ÔËÏ¥ÚË‚ÌÓÏÛ ¥‚Ì˛ Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, fl ‚‚‡Ê‡˛, ˘Ó ˆÂ Î¥Ú‡ÚÛ‡ ‰ÓÒËÚ¸ ‚ËÒÓÍÓ„Ó ¥‚Ìfl, ÓÒͥθÍË ‚Ó̇ ÔÓÔÓÌÛπ Ú‡ÍÛ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ˜ËÚ‡ÌÌfl. Ç.∏¯Í¥Î‚: çÓχθÌÓ. ÄΠÓÚ Ú‡Í ‚ËÌË͇π ÔËÚ‡ÌÌfl. ÇË Ò͇Á‡ÎË Íβ˜Ó‚ ÒÎÓ‚Ó – ÄÎÂÍ҇̉¥fl, ÚÓÊ flÍ ÇË ‚‚‡Ê‡πÚÂ: flÍ˘Ó ·‡ÚË ‡ÌÚ˘ÌÛ Î¥Ú‡ÚÛÛ flÍ Ô‚ÌËÈ ÍÓÌÚËÌÛÛÏ, flÍËÈ ‚¥‰‰¥ÎÂÌËÈ ‚¥‰ ÒÛ˜‡ÒÌÓª Ò‰̸ӂ¥˜˜flÏ, ˜Ë ·Û‚ ‡ÎÂÍ҇̉¥ÈÒ¸ÍËÈ ÔÂ¥Ó‰ ‡ÌÚ˘ÌÓª „ˆ¸ÍÓª Î¥Ú‡ÚÛË Á‡ÌÂÔ‡‰ÓÏ, ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Á Í·ÒËÍÓ˛, Á Í·Ò˘ÌËÏ „ˆ¸ÍËÏ ÔÂ¥Ó‰ÓÏ? ë͇ʥÏÓ Ú‡Í, ÔÓ¥‚ÌflÚË åÂ̇̉‡, ÍÓËÙÂfl ‡ÎÂÍ҇̉¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û, ¥ ëÓÙÓÍ· Ú‡ ÖÏÔ‰ÓÍ·. ïÚÓ ÔÓÚÛÊÌ¥¯ËÈ?
¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl flÍ ÔÓˆÂÒ Ì‡ÓÒÚ‡˛˜Óª (Á‡ Ûҥχ ‡ÁËÏÛÚ‡ÏË) ‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁ‡ÌÓÒÚË Î˛‰ÒÚ‚‡ ÔË·ÎËÁÌÓ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ‰‚Óı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ ÔÓȯ· (ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ ªª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓÏÛ ‚ËÏ¥¥) ÔÓÎÓ‚ËÌÛ ÍÓ̉‡Ú¸π‚Ò¸ÍÓ„Ó ˆËÍÎÛ: Ù‡Á‡ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl, fl͇ ÔÓ˜‡Î‡Òfl Û 80-¥ ÓÍË, ‚¥‰Ú‡Í ¥Á Ò‰ËÌË 90-ı Ù‡Á‡ ÁÌËÊÂÌÌfl, ‡ Û‚ÂÒ¸ ˆËÍÎ (‡·Ó Ú‡Í Á‚‡Ì‡ ‰Ó‚„‡ ı‚ËÎfl) ÔÓ‚ËÌÂÌ Á‡‚¯ËÚËÒfl Û 20-Ú¥ ÓÍË XXI ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. ç‡ ÏÂÊ¥ ‰‚Óı Ù‡Á, ‡·Ó ̇ ÔÂÂÎÓÏ¥ «‰Ó‚„Óª ı‚ËÎ¥», ¥ ‚ËÌËÍ‡π ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÚÓ„Ó, ˘Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl Á‡Í¥Ì˜ÛπÚ¸Òfl, ‚˘ÂÔÛπ Ò·Â, – ‰ÂıÚÓ ‚Ê Á‡„Ó‚ÓË‚ ÔÓ ÔÓÒÚ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛. ìfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ Á‡‚¯ÂÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Á‡ÒÌÓ‚‡Ì ̇ ÓÚÓÚÓÊÌÂÌÌ¥ ˆ¸Ó„Ó ÔÓˆÂÒÛ Î˯ Á Ó‰ÌËÏ, ıÓ˜‡ È, ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, ‚‡ÊÎË‚ËÏ ÈÓ„Ó ‚ËÏ¥ÓÏ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ä.í‡Ú‡ÂÌÍÓ: â‰ÂÚ¸Òfl ̇҇ÏÔ‰ ÔÓ Î¥Ú‡ÚÛÛ, fl͇ ÒÚ‚Ó˛‚‡Î‡Òfl Á ¥ÁÌËÏË ¥ÌÚÂ̈¥flÏË. ä‡ÎΥχı ‡·Ó ÄÔÓÎÓÌ¥È êÓ‰ÓÒ¸ÍËÈ, ¥ ÔÓÂÁ¥fl, Ò͇ʥÏÓ, ÄÎÍÂfl, ë‡ÔÙÓ, í¥ÚÂfl, – ˆÂ ÔÓÂÁ¥fl ¥ÁÌÓ„Ó ‚ËÔ‡‰ÍÛ. Ç·ÒÌÂ, ‡ÎÂÍ҇̉¥ÈҸ͇ ÔÓÂÁ¥fl ÒÚ‚Ó˛‚‡Î‡Òfl ‚ Ú¥ ˜‡ÒË, ÍÓÎË ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ ÄÎÂÍ҇̉¥ÈҸ͇ Å¥·Î¥ÓÚÂ͇, Ô‚ÌËÈ ÔÂ¥Ó‰ ˜ËÌÌÓÒÚË, ¥ ÍÓÎË ‚Ê ·Û‚ ˜ËÚ‡˜, flÍËÈ Ï¥„ ÛÒ ˆÂ Óˆ¥ÌËÚË. ĉÊÂ, ‚ Ú¥ ˜‡ÒË, ÍÓÎË Ú‚ÓË‚ ëÓÙÓÍÎ, Ú‡ÍÓ„Ó ˜ËÚ‡˜‡ ÔÓÒÚÓ Ì ·ÛÎÓ. í.ÇÓÁÌflÍ: Ç¥Ì ·Û‚ ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÓÏ. Ä.í‡Ú‡ÂÌÍÓ: í‡Í, ̇Ô‚ÌÂ, Ú‡Í. íÓÏÛ, ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl, ̇ÔËÍ·‰, ÔÓ ÂÔÓÒ ÄÔÓÎÓÌ¥fl êÓ‰ÓÒ¸ÍÓ„Ó, – ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ Ì‡Ï¥ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl Î¥Ú‡ÚÛË, fl͇ ‡ÔÂβπ ‚Ê ‰Ó Ò‚Ó„Ó ˜ËÚ‡˜‡, Î¥Ú‡ÚÛË, fl͇, flÍ Ò͇Á‡‚ ·Ë Ó‰ËÌ Ï¥È Á̇ÈÓÏËÈ, ıËÁÛπÚ¸Òfl Ò‚ÓªÏË Á̇ÌÌflÏË. Ç.∏¯Í¥Î‚: ÅÂÁÔ˜ÌÓ. Ä.í‡Ú‡ÂÌÍÓ: Ç·ÒÌ ڇ͇ Î¥Ú‡ÚÛ‡ ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ ‚ Ô¥ÁÌ¥¯¥ ˜‡ÒË, ‚ ÂÔÓıÛ ·‡ÓÍÓ: „ÓÌ„ÓËÁÏ, Î¥Ú‡ÚÛ‡ ÚÂÏÌÓ„Ó ¥ Ò‚¥ÚÎÓ„Ó ÒÚËβ, ÍÓÓگ ͇ÊÛ˜Ë, ‡ÎÂÍ҇̉¥ÈҸ͇ Ú‡‰Ëˆ¥fl ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ Ò‚Óπ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÒÚÓÎ¥Ú¸. ß Û ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ ‚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ¥ ‚Ó̇, ̇Ô‚ÌÂ, ̇ÈflÒ͇‚¥¯Â ¥ ‚ˇÊÂ̇. Ç.∏¯Í¥Î‚: ìÒ ԇ‚ËÎÓ. ÄÎÂ, ÔÓÔË ‚Ò ¥Ì¯Â, ‚ Î¥ÚÂ-
– ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏ, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ì‡ ÌÂÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ ÈÓ„Ó ˆËÍÎ¥˜ÌÓª ÔËÓ‰Ë. ß̇ͯ ͇ÊÛ˜Ë, ‚·‡˜‡ÚË Û ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÔÓˆÂÒ, flÍËÈ ‚˘ÂÔ‡‚ ‡·Ó ‚˘ÂÔÛπ Ò·Â, ÏÓÊ̇ Î˯ ÔË Ó‰ÌÓÏ¥ÌÓÏÛ, ‰Û͈¥ÓÌ¥ÒÚÒ¸ÍÓÏÛ Ô¥‰ıÓ‰¥ ‰Ó ̪ flÍ ‰Ó ¥ÁÌÓ‚Ë‰Û «ÚẨӂӄӻ ÛıË, ÁÌÂıÚÛ‚‡‚¯Ë ‡Ì‡Î¥ÁÓÏ ªª ‰Ó‚„ÓÚÂÏ¥ÌÓ‚Óª ÎÓ„¥ÍË. íËÏ Ò‡ÏËÏ ¥‰Âfl ٥̇θÌÓÒÚË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‚Ëfl‚Îflπ, ̇ Ï¥È ÔÓ„Îfl‰, ÔÂÂÍÛ˜ÂÌ ‡·Ó ̇‚¥Ú¸ Ì‚¥Ì Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ˆÂ fl‚ˢÂ. òËÓÍÓ ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌËÈ Ó·‡Á ÛÏˇ˛˜Óª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‚‡ÚÓ ‚¥‰ÌÂÒÚË Ì‡ ÍÓÌÚÓ Ì ÒڥθÍË Ì‡ÛÍÓ‚Óª, ÒͥθÍË Ï‡ÒÓ‚Óª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË. Ñ¥ÈÒÌÓ, ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚҸ͇ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ flÍ ÓÒÓ·ÎË‚‡ ÙÓχ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÒÛÒԥθÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ‚ËÓ·Ë· ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı 20 ÓÍ¥‚ ÒÚ¥ÈÍ¥ ÒÚÂÂÓÚËÔË, flÍ¥ ‡ÁÓÏ ÛÚ‚ÓËÎË ÚÂ, ˘Ó ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚÒ¸ÍÓ˛ Ï¥ÚÓÎÓ„¥π˛. ¢ãéÅÄãßëíëúäÄ åßíéãéÉßü
ñ ÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ¸ ÒÛÔ˜ÎË‚Ëı ¥ ̇‚¥Ú¸ ‚Á‡πÏÓ‚ËÍβ˜ÌËı ÒÚÂÂÓÚËÔ¥‚, ÔÓÓ‰ÊÂÌËı flÍ Ô‡Ì¥‚ÌËÏË (mainstream), Ú‡Í ¥ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËÏË ÓÔÓÁˈ¥ÈÌËÏË È ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÏË ÙÓχÏË Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË Ú‡ ÒÛÒԥθÌËÏË Ûı‡ÏË, flÍ¥ Á‡fl‚ËÎË ÔÓ Ò· ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90ı ÓÍ¥‚. ÑÓ Â˜¥, ÓÒ¥ÈҸ͇ ÒÛÒԥθ̇ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, ıÓ˜‡ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡ÚÛ¥ π Ú‡ÍËÈ ˜ËÌÌËÍ, flÍËÈ ÑÂθÓÁ (Û «êÓÁ¥ÁÌÂÌÌ¥ ¥ ÔÓ‚ÚÓÂÌÌ¥») ̇ÁË‚‡π «ÒËÎÓ˛». üÍ˘Ó ëÓÙÓÍÎ, flÍ˘Ó Ö‚ËÔ¥‰ – ˆÂ «ÒËθ̥» ÚÂÍÒÚË, ÚÓ ÚÂÍÒÚË ‡ÎÂÍ҇̉¥ÈÒ¸ÍÓª ¯ÍÓÎË – χ̸πËÒÚ˘̥, ‚ÓÌË ıËÁÛ˛Ú¸Òfl Ò‚Óπ˛ ‚˜ÂÌ¥ÒÚ˛, ‚ÓÌË ˆËÚ‡ÚÌ¥, ‡Î ‚ÓÌË ·ÂÁÒËÎ¥, ¥ ˆÂ ÔÓÏ¥ÚËÎË Ì‡‚¥Ú¸ ÒÛ˜‡ÒÌËÍË ˆËı ÚÂÍÒÚ¥‚. í.ÇÓÁÌflÍ: éÒ¸ Á‚¥‰ÍË ÔÂÒËÏ¥ÁÏ... Ç.∏¯Í¥Î‚: ß [ˆÂ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl] Ì ڥθÍË Î¥Ú‡ÚÛË. ë͇ʥÏÓ, ‚ÂÒ¸ êËÏ – ˆÂ Ê ˆËÚ‡ÚË. üÍ˘Ó ·‡ÚË ÒÍÛθÔÚÛÛ, – ˆÂ ˆËÚ‡ÚË Éˆ¥ª Í·Ò˘ÌÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û. ñ – Á‡ÌÂÔ‡‰, Ú‡Í, ˜Ë ¥Ì‡Í¯Â, Á‡ÌÂÔ‡‰. ß ÚÓÏÛ fl, ̇ÔËÍ·‰, ÓÁ„Îfl‰‡˛ ‡ÎÂÍ҇̉¥ÈÒ¸ÍËÈ ÔÂ¥Ó‰ ‡ÌÚ˘ÌÓÒÚË flÍ Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ, ı‡È ÏÂÌ¥ ÔÓÒÚflÚ¸ ڇͥ ÍÓÌÓÚ‡ˆ¥ª (ˆÂ ·ÂÁÔ˜ÌÓ, ‰Â˘Ó ÒÏ¥ÎË‚Ó), flÍ ‡ÌÚ˘ÌËÈ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ, ÔÂ¥Ó‰ ‡ÌÚ˘ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ. ÄΠÁ‡ ÌËÏ Ì‡ÒÚÛÔ‡˛Ú¸ «ÚÂÏÌ¥ ÒÚÓÎ¥ÚÚfl», ͇ڇÒÚÓÙË. í.ÇÓÁÌflÍ: åÓÊÎË‚Ó, ˆÂ Ô‚ÌÂ Ó˜Ë˘ÂÌÌfl? Ç.∏¯Í¥Î‚: é˜Ë˘ÂÌÌfl – ˆÂ ÌÓχθÌÓ, Á‡Î¥Á Û ‚‡ÌÌÛ ¥ „‡‡Á‰. û.èÓı‡Á¸ÍÓ: Å.èÓÚflÚËÌÌËÍ ‚ËÒÚÛÔË‚ ̇ Á‡ıËÒÚ ÔËflÚÂÎfl, ‡ fl · ıÓÚ¥‚ Ò͇Á‡ÚË Í¥Î¸Í‡ ÒÎ¥‚ ̇ Á‡ıËÒÚ Ú‡‰Ëˆ¥ª. äÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ ÚÓÔÓÒÛ ·ÂÁ̇‰¥ª... Ç.∏¯Í¥Î‚: ç ·ÂÁ̇‰¥ª, ‡ ÔÓ‡ÁÍË, – ˆÂ ¥ÁÌ¥ ˜¥!
¥ ‰ÛÊ ÌÂÓ‰ÌÓ¥‰Ì‡, fl‚ÌÓ ÚflÊ¥π ‰Ó ÓÔÓÁˈ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓβÒÛ, ÚËÏ ·¥Î¸¯Â, ˘Ó ‚ ÒÛ˜‡ÒÌ¥È êÓÒ¥ª, flÍ ‚¥‰Á̇˜‡π ¢¥∂Ó¥È èÓχ̈, ‰Â‰‡Î¥ ‚¥‰˜ÛÚÌ¥¯ËÈ «‚¥Ú ‚¥‰ÓÒÓ·ÎÂÌÌfl» [1]. á¥ÚÍÌÂÌÌfl ‰‚Óı ÔÓÎ˛Ò¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚÒ¸ÍÓª Ï¥ÚÓÎÓ„¥ª ‚ËÎËÎÓÒfl ‚ „ÓÒÚÛ Ï¥Ê̇ӉÌÛ ‰ËÒÍÛÒ¥˛ (Ú‡Í Á‚‡ÌËÈ global talk), Û ÔÓˆÂÒ¥ flÍÓª ̇ ÛÔËfl‚ÌËÎËÒfl ‚Ò¥ ÓÒÌÓ‚Ì¥ ÔÓÒÚÛ·ÚË Ô‡Ì¥‚ÌÓª Ï¥ÚÓÎÓ„¥ª. á„¥‰ÌÓ Á ÌËÏË, ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ˆÂ ÔÓˆÂÒ, flÍËÈ: *ÌÂÏËÌÛ˜ËÈ, هڇθÌËÈ; *ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÛπ ‡·Ó Ì¥‚Âβπ ‚Ò¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ – ‚¥‰ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ‰Ó ÍÛθÚÛÌËı; *ÚÓÚÓÊÌËÈ ‚ÂÒÚÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ‡·Ó ‡ÏÂË͇̥Á‡ˆ¥ª; *Ó‰ÌÓÒÔflÏÓ‚‡ÌËÈ, ÚÓ·ÚÓ ·ÂÁ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÈ; *ÒÚˇπ Ì Î˯ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥, ‡ÎÂ È ÌÂ¥‚ÌÓÒÚ¥ Ú‡ ÛÒÛ‚‡π ÒÛ‚ÂÂÌÌÛ «ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌÛ» ‰Âʇ‚Û. ì ÓÔÓÁˈ¥ÈÌËı ÔÓ·Û‰Ó‚‡ı ÛÒ¥ ˆ¥ ÒÚÂÂÓÚËÔË ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ÏÂÈÌÒÚ¥ÏÛ ‚ËÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ÌÂ̇˜Â Û Ô‚ÂÌÂÌÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÔÓÒÚ‡π Û ÌËı flÍ ÔÓˆÂÒ, flÍËÈ: *Ì هڇθÌËÈ ˜Ë ÌÂÏËÌÛ˜ËÈ, ‡ Ó·ÓÓÚÌËÈ; *χπ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Û Û ‚Ë„Îfl‰¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ ∂ÛÌÚ¥‚Ò¸ÍËı ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚÂÈ, ÔÓÚËÒÚ‡‚ÌËı ‚ÂÒÚÂÌ¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ ‡ÏÂË͇̥Á‡ˆ¥ª;
179
МАРАТ ЧЕШКОВ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ: СУТНІСТЬ, СУЧАСНА ФАЗА, ПЕРСПЕКТИВИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
û.èÓı‡Á¸ÍÓ: ... ˜Ë ÚÓÔÓÒÛ ÔÓ‡ÁÍË, ÚÓ ‚Ó̇ ‚¥Ì‡ Î˯ ‚ ÚÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, flÍ˘Ó ÁÓ·ËÚË Ô‚ÌÛ ÔÂÔ‡‡ˆ¥˛ Ú‡‰Ëˆ¥ª. íË ÔÓ˜Ë̇‚ Ò‚¥È ‚ËÍ·‰ Á ÚÓ„Ó, ˘Ó „Ó‚ÓË‚ ÔÓ Ô‚ÌÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ Ú‡‰Ëˆ¥˛, ÔÓ ÚÂ, flÍ ˆfl Ú‡‰Ëˆ¥fl ‰Ó‚¯ËÈ ˜‡Ò Ûı‡Î‡Òfl. íË Ì‡Á‚‡‚ ÓÒÌÓ‚ÌËÏ ˜ËÌÌËÍÓÏ ˆ¥πª ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ÒËÒÚÂÏË ÄÔÓ͇ΥÔÒËÒ. Ç.∏¯Í¥Î‚: ïËÒÚËflÌÒ¸ÍËÈ ÏÂÚ‡ıÓÌ Á‡ÏË͇πÚ¸Òfl ̇ ÄÔÓ͇ΥÔÒËÒ¥. ñ – ÓÒÌÓ‚‡ ÏÂÚ‡ıÓÌ¥˜ÌÓ„Ó ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó Í‡ÌÓÌÛ. û.èÓı‡Á¸ÍÓ: ü Ê Ò‡ÏÂ Û ˆ¸ÓÏÛ ÔÛÌÍÚ¥ Ì ˆ¥ÎÍÓÏ Á„¥‰ÌËÈ Á ÚÓ·Ó˛. åÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó Á ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ˛ Ú‡‰Ëˆ¥π˛ ·ÛÎÓ ‰Â˘Ó ÒÍ·‰Ì¥¯Â. ÇÓ̇ ‚¥‰ Ò‡ÏËı ÔÓ˜‡ÚÍ¥‚ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÓÒˆËβ‚‡Î‡ Ï¥Ê ‰‚Óχ ÔÓÎ˛Ò‡ÏË: Ï¥Ê ÔÓÎ˛Ò‡ÏË ‡·ÒÓβÚËÁ‡ˆ¥ª χÚÂ¥ª Ú‡ ‡·ÒÓβÚËÁ‡ˆ¥ª ‰ÛıÛ, ÔÓÎ˛Ò‡ÏË ÅÓ„‡Í‡ÚÓ‡ ¥ ÅÓ„‡-‡·ÒÓβÚÛ, Ï¥Ê ÔÓÎ˛Ò‡ÏË ÄÔÓ͇ΥÔÒË ¥ ‡ÔÓ͇ÒÚ‡ÁË, Ï¥Ê ÔÓÎ˛Ò‡ÏË, Ò͇ʥÏÓ, ÒÔ‡Ò¥ÌÌfl ˜ËÌÓÏ ¥ ÒÔ‡Ò¥ÌÌfl ‚¥Ó˛. åÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó χ∂¥Òڇθ̥ÒÚ¸ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª Ú·‡ ¯Û͇ÚË Ì ‚ flÍÓÏÛÒ¸ ‚˂¯ÂÌÌ¥ ¥‰Âª ÄÔÓ͇ΥÔÒËÒÛ, ‡ ‚ ‡Ï·¥‚‡ÎÂÌÚÌÓÒÚ¥, fl͇ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÛÚËÏÛ‚‡Î‡Òfl, ‡‰ÊÂ, flÍ ÚÓ‰¥ ÔÓflÒÌËÚË ÔÓÒÚ¥ÈÌÛ ·ÓÓÚ¸·Û Á πÂÒflÏË, flÍ Ì ԇ„ÌÂÌÌflÏ Á·‡Î‡ÌÒÛ‚‡ÚË ‚¥‰ıËÎÂÌÌfl. üÍ˘Ó ÁÓ·ËÚË Ú‡ÍÛ
*ÔÓ„Î˷βπ ÌÂ¥‚ÌÓÒÚ¥ ¥ ÓÁ˜ÎÂÌÛ‚‡ÌÌfl ‚ ÒÙÓÏÓ‚‡ÌÓÏÛ Ò‚¥ÚÓӷ·¯ÚÛ‚‡ÌÌ¥, flÍ ڇÌÒÙÓÏÛπÚ¸Òfl ‚ ÒËÒÚÂÏÛ, ‰Â Ô‡ÌÛπ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ ÍÓÔÓ‡ÚË‚ÌËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏ. üÍ ·‡˜ËÏÓ, ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚҸ͇ Ï¥ÚÓÎÓ„¥fl Á ªª ‰Û‡Î¸ÌÓ˛ ÒÚÛÍÚÛÓ˛ ÁÌÓ‚Û ‚¥‰Ó‰ÊÛπ ÔÓÎflËÁÓ‚‡ÌÂ, ‰ËıÓÚÓÏ¥˜Ì ·‡˜ÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ, Û ÂÁÛθڇڥ ˜Ó„Ó ‚Ú‡˜‡π ÔÓÁˈ¥ª ¥‰Âfl ‚¥‰ÌÓÒÌÓÒÚË, ÂÎflÚË‚¥Á‡ˆ¥ª ·¥Ì‡ÌËı ÓÔÓÁˈ¥È (Ü‡Í ÑÂ¥‰‡), fl͇ Ô‚‡Ê‡Î‡ ̇ÔËͥ̈¥ 80-ı – ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90-ı ÓÍ¥‚. íËÏ Ò‡ÏËÏ ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚҸ͠҂¥ÚÓÒÔËÈÌflÚÚfl Á‰‡ÚÌ ‡̥ÏÛ‚‡ÚË ÏËÒÎÂÌÌfl ˜‡Ò¥‚ ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË, ‡ ˆÂ Á‡„ÓÊÛπ Ô˯ÂÒÚflÏ ÌÓ‚Ó„Ó «Î¸Ó‰Ó‚ËÍÓ‚Ó„Ó ÔÂ¥Ó‰Û». èÓ‰¥·Ì‡ Ì·ÂÁÔÂ͇ ÔÓıÓ‰ËÚ¸ ¥ ‚¥‰ Ô‡ÌÛ˛˜Ëı ÒÚÂÂÓÚËÔ¥‚ ¥Á ªıÌ¸Ó˛ ÛÒÚ‡ÌÓ‚ÍÓ˛ ̇ π‰ËÌËÈ ÛÌ¥‚Â҇θÌËÈ Ò‚¥Ú, ¥, Ì ÏÂÌ¯Ó˛ Ï¥Ó˛ ‚¥‰ ÓÔÓÁˈ¥ÈÌËı Ï¥Ú¥‚, flÍ¥ ¯Û͇˛Ú¸ ÓÔÓÛ ‚ «∂ÛÌÚ¥» ¥ ‚ ‰Ó∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓÏÛ Ò‚¥ÚÓÒÔËÈÌflÚÚ¥. èÓ‰¥·Ì¥ Á‡„ÓÁË ÔËڇχÌÌ¥ ¥ ‰Îfl ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, Û flÍ¥È ·ÛÏ ‡‰Ë͇θÌËı Ú¸πÏÓ̉ËÒÚÒ¸ÍËı Ûfl‚ÎÂ̸ ÔÓπ‰ÌÛπÚ¸Òfl Á ÓχÌÚËÁ‡ˆ¥π˛-¥‰Â‡Î¥Á‡ˆ¥π˛ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ÚÓڇΥڇÌÓ„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó. ôÓ· Ô·ÓÓÚË ˆ¥ Ì·ÂÁÔÂÍË, ‡·Ó ÔË̇ÈÏÌ¥ ·ÎÓÍÛ‚‡ÚË ªı, ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ˜ËχΥ ÁÛÒËÎÎfl ̇Ûh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
180
ÔÂÔ‡‡ˆ¥˛ Ú‡‰Ëˆ¥ª, ÚÓ ÚÓ‰¥ ÎÓ„¥˜ÌÓ ‚ËÌË͇π ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl ÚÓÔÓÒÛ ÔÓ‡ÁÍË. üÍ˘Ó Ê ÏË ÁÏÓÊÂÏÓ ‚ÚËχÚË ˆ˛ ‡Ï·¥‚‡ÎÂÌÚÌ¥ÒÚ¸, flÍ˘Ó ÏË ‚ Ú‡ÍËÈ ÒÔÓÒ¥· ‚¥‰‰‡ÏÓ Ì‡ÎÂÊÌ ڇ‰Ëˆ¥ª, flÍ˘Ó ‚ Ì‡Ò ‚ËÒÚ‡˜ËÚ¸ ̇ ˆÂ ÒËÎË, ÚÓ Ḁ́χ˛Ú¸Òfl ҇ϥ ÔÓ ÒÓ·¥ ÔËÚ‡ÌÌfl ÓÔÚËÏ¥ÁÏÛ ˜Ë ÔÂÒËÏ¥ÁÏÛ, ̇‰¥ª ˜Ë ·ÂÁ̇‰¥ª, ÔÓ‡ÁÍË ˜Ë ÔÂÂÏÓ„Ë. Ç.∏¯Í¥Î‚: ç‡ÒͥθÍË fl ÍÓÏÔÂÚÂÌÚÌËÈ ‚ ÚÂÓÎÓ„¥ª, fl Ì Á̇˛ ‚ ıËÒÚËflÌÒÚ‚¥ ‰ËıÓÚÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl Ï¥Ê ‡·ÒÓβÚËÁ‡ˆ¥π˛ ‰ÛıÛ ¥ ‡·ÒÓβÚËÁ‡ˆ¥π˛ χÚÂ¥ª. ü, Ò͇ʥÏÓ, Ì ÏÓÊÛ ÔË„‡‰‡ÚË ÊÓ‰ÌÓ„Ó Á éÚˆ¥‚ ñÂÍ‚Ë ˜Ë ‡ÔÓÒÚÓÎ¥‚, flÍ¥ · ‡·ÒÓβÚËÁÛ‚‡ÎË Ï‡ÚÂ¥˛. 燂ԇÍË, ‚ 臂· ˜¥ÚÍÓ Ò͇Á‡ÌÓ, ˘Ó «‰Ûı ÊË‚ÓÚ‚ÓËÚ¸, ‡ ÔÎÓÚ¸ „ËÌ». û.èÓı‡Á¸ÍÓ: Ä Ô‡ÌÚªÁÏ? Ç.∏¯Í¥Î‚: çÛ, Ô‡ÌÚªÁÏ – ˆÂ Ì ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó! éÚÛÚ fl Ì ÔÓ„Ó‰ÊÛ˛Òfl Á ˆ¥π˛ ‰ËıÓÚÓÏ¥π˛. èÓ-‰Û„Â, ‚ ñÂÍ‚¥, ̇ÔËÍ·‰, [flÍ˘Ó È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ] ÒÔ‡Ò¥ÌÌfl ˜ËÌÓÏ ¥ ÒÔ‡Ò¥ÌÌfl ‚¥Ó˛, ÚÓ È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÒÔ‡Ò¥ÌÌfl. åÂÚ‡ ñÂÍ‚Ë, ÏÂÚ‡ ªª ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl – Ô¯ Á‡ ‚Ò ÒÔ‡Ò¥ÌÌfl. Ä ·ÓÓÚ¸·‡ Á πÂÒflÏË ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ Á ÚËÏ, ˘Ó ‚ ‡ÔÓÒÚÓ· 臂· ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl (¥ ˘Ó Á‡‡Á ‰ÛÊ ÔÓÔÛÎflÌÓ ‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ Ô‡‚ÓÒ·‚‘ª) «ÛÚËÏÛ˛˜ËÈ ‚¥‰ Ò‰ӂˢ‡». üÍ˘Ó Ì ÔÓÏËÎfl˛Òfl, Û 2 „·‚¥ èÓÒ·ÌÌfl ÄÏÓÌ¥fl ∏„ËÔÂÚÒ¸ÍÓ„Ó ‰Ó ·‡Ú¥‚ Û å‡Í‡¥ª‚Ò¸ÍÓÏÛ ÏÓ̇Ò-
ÍÓ‚Óª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, ¥ ̇҇ÏÔ‰ Û Ú¥È ÌÓ‚¥È „‡ÎÛÁ¥, flÍÛ ÛÏÓ‚ÌÓ ¥ÏÂÌÛ˛Ú¸ ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚËÍÓ˛. ¢ãéÅÄãßëíàäÄ üä ÉÄãìáú çÄìäéÇéÉé áçÄççü
ñfl ̇ÛÍÓ‚‡ „‡ÎÛÁ¸ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì‡ Ò‚ÓªÏ Ì‡Ó‰ÊÂÌÌflÏ ÚÓÏÛ ‚ÂÎËÍÓÏÛ ÁÒÛ‚Ó‚¥ Û Ò‚¥Ú¥, flÍËÈ ÒÚ‡‚ ÔÓÏ¥ÚÌËÏ Ì‡ ÏÂÊ¥ 60-70-ı ÓÍ¥‚ ̇¯Ó„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. Ç¥Ì ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ¥ÌÚÂÂÒÛ Ì‡ÛÍÓ‚Óª ‰ÛÏÍË ‰Ó ÔÓ·ÎÂÏ Ò‚¥ÚÓˆ¥Î¥ÒÌÓÒÚË, flÍÛ ‰Â‰‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â ÓÁ„Îfl‰‡˛Ú¸ Í¥Á¸ ÔËÁÏÛ ¥‰ÂÈ ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË (interdependence) ¥ ‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁ‡ÌÓÒÚË (interconnectedness). ë‡Ï ˆÂ ‰‡ÎÓ ÔÓ¯ÚÓ‚ı Ú‡Í Á‚‡ÌËÏ Ò‚¥ÚÓ‚ËÏ (world) ¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ (global) ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌflÏ, ˘Ó ‡ÁÓÏ ¥Á ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÏË È ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËÏË ÓÁ‚¥‰Í‡ÏË, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÔÓ·ÎÂχÚËÍÓ˛ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÔÓÒÎÛÊËÎË ÓÒÌÓ‚Ó˛ ‰Îfl ¥‰ÂÈ êËÏÒ¸ÍÓ„Ó ÍÎÛ·Û. ì ÈÓ„Ó Ó·ÓÚ‡ı ÛÔ¯Â, ̇ Ï¥È ÔÓ„Îfl‰, ‚ËÁ̇˜ÂÌËÈ Ô‰ÏÂÚ ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚËÍË – ã˛‰ÒÚ‚Ó ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ‚Óβˆ¥ª ÇÒÂÒ‚¥ÚÛ (ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl ÛÌ¥‚Â҇θÌÓª ‚Óβˆ¥ª Ö¥ı‡ ü̘‡). ôÓÔ‡‚‰‡, ڇ͠‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ÒÔÂ¯Û ·ÛÎÓ ‰Ó‚ÓÎ¥ ‡ÏÓÙÌËÏ ¥ Á‡Á̇ÎÓ ÛÚÓ˜ÌÂ̸ ÛÔÓ‰Ó‚Ê 10-15 ÓÍ¥‚, Û ÔÓˆÂÒ¥ ÚÓ„Ó, flÍ ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚË͇ ‚¥‰ÓÍÂÏβ‚‡Î‡ Ò‚¥È Ô‰ÏÂÚ ‚¥‰ ÚÂχÚËÍË ÒÛÏ¥ÊÌËı ̇ÔflÏÍ¥‚ ¥ ‰ËÒˆËÔÎ¥Ì (Ï¥Ê̇Ӊh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚË¥ 323 . Ì.Â., ‚¥Ì ͇ÊÂ, ˘Ó «Ì ·¥ÈÚÂÒfl ‰Âʇ‚Ë, ·Ó ‰Âʇ‚‡ ÔÓÒÚ‡‚ÎÂ̇ flÍ ÛÚËÏÛ˛˜ËÈ ‚¥‰ Ò‰ӂˢ‡ ÔÓ ÒÎÓ‚Û ‡ÔÓÒÚÓ· 臂·». ì ‰‡ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÔÓÌflÚÚfl «ÛÚËÏÛ˛˜ËÈ ‚¥‰ Ò‰ӂˢ‡» ÔÓÁ‡ÏÂÚ‡ıÓÌ¥˜ÌÂ, ‚ÓÌÓ, ̇‚Ô‡ÍË, ÛÌ¥‚Â҇θÌ ‰Îfl ‚Ò¥ı ˜‡Ò¥‚, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ·‡ÚË ÏËÚÓÔÓÎËÚ‡ ëÂ∂¥fl, flÍËÈ «ÛÚËÏÛ˛˜ËÏ ‚¥‰ Ò‰ӂˢ‡» ̇ÁË‚‡‚ ÒڇΥÌÒ¸ÍËÈ ëëëê Û Ò‚ÓªÈ ‚¥‰ÓÏ¥È ÔÓÔÓ‚¥‰¥ 1934 ÓÍÛ, ı‡È ÈÓÏÛ ÅÓ„ ÔÓÒÚËÚ¸ Á‡ ˆ¥ ˜¥. äÓÎË fl „Ó‚Ó˛ ÔÓ ÚÓÔÓÒ ÔÓ‡ÁÍË ¥ ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó, ÚÓ fl „Ó‚Ó˛ ÔÓ ÏÂÚ‡ıÓÌÌ ıËÒÚËflÌҸ͠‚˜ÂÌÌfl, – ÏÂÚ‡¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ÔÓ„Îfl‰ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ‰ÓÍÚËÌË. ß ‚ ̸ÓÏÛ ÓÒÚ‡ÚӘ̇ ÔÂÂÏÓ„‡ ïËÒÚ‡ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ڥθÍË ˜ÂÂÁ ÔÓ‡ÁÍÛ Ò‚¥ÚÛ. ÑËfl‚ÓÎ, ÍÌflÁ¸ Ò‚¥ÚÛ Ò¸Ó„Ó, ÔÂÂχ„‡π ‚ Ò‚¥Ú¥, ¥ ÔÂÂÏÓ„‡ ÔËıÓ‰ËÚ¸ Á flÍËıÓÒ¸ ̇‰Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ÒÙÂ. éÚ‡Í ¥ ÏË, ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚË ¥ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚË, ˜ËÚ‡ÎË ÏË «êÓ·¥ÌÁÓ̇ äÛÁÓ» ‚ ‰ËÚËÌÒÚ‚¥, ˜Ë ‰Ë‚ËÎËÒfl «êÓ‰ËÌÛ Ä‰‡ÏÒ¥‚», – Û ÍÓÊÌÓ„Ó Ò‚Óª ʇıÎË‚¥ ÒÔÓ„‡‰Ë ÔÓ ‰ËÚËÌÒÚ‚Ó – ÛÒ¥ ÏË Á̇ıÓ‰ËÏÓÒfl ‚ ÏÂʇı ÏÂÚ‡ıÓÌÛ, ‚ ÏÂʇı ˛‰ÂÓıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó Î¥Ì¥ÈÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ, flÍËÈ ¥‰Â ‰Ó Á‡ÌÂÔ‡‰Û... í.ÇÓÁÌflÍ: ÑÓ Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl... Ç.∏¯Í¥Î‚: ÑÓ ÄÔÓ͇ΥÔÒËÒÛ, ‰Ó ‚ËÔÓ‚ÌÂÌÌfl ˜‡Ò¥‚, flÍ˘Ó ÔÓ å‡ÍÒËÏÛ ëÔÓ‚¥‰ÌËÍÛ. ñ ‚ËÔÓ‚ÌÂÌÌfl ˜‡Ò¥‚ ÔÓ‚’fl-
Ì¥ ÒÚÓÒÛÌÍË, ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥, ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ú‡ ¥Ì¯¥ „‡ÎÛÁ¥ Á̇ÌÌfl). ëÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl Ô‰ÏÂÚÛ ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚËÍË ‚ ÒÛÚÓ ÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ Ô·̥ ÏÓÊ̇ Ûfl‚ËÚË flÍ Ûı ‚¥‰ «ÒÛÒԥθÒÚ‚‡», ˆ¥πª ·‡ÁÓ‚Óª Ó‰ËÌˈ¥ ‡Ì‡Î¥ÁÛ, ‰Ó fl‚ˢ, ˘Ó ‚ËıÓ‰flÚ¸ ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı Ó„‡Ì¥ÁÏ¥‚ («Ú‡ÌÒ»– ÙÂÌÓÏÂÌË ‚ ªıÌ¥ı ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ‚Ë„Îfl‰‡ı), ‰‡Î¥, ‰Ó Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ Ò‚¥Ú flÍ ÒËÒÚÂÏÛ ¥, ̇¯ڥ, ‰Ó ã˛‰ÒÚ‚‡. ßÒÚÓ˘̇ Ê ÎÓ„¥Í‡ ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚËÍË ·Û· ¥Ì¯Ó˛: ÚÂÏÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÏËÌÛÎËı 20 ÓÍ¥‚ ÓÁÓ·ÎflÎË Ì Î˯ ‚ ªª ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÓÏÛ, ̇‰‰ËÒˆËÔΥ̇ÌÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥, ‡ÎÂ È Ô‡‡ÎÂθÌÓ ‚ ÛÒÎ¥ ÓÍÂÏËı ‰ËÒˆËÔÎ¥Ì. è¯ËÈ Á ˆËı ‰‚Óı ̇ÔflÏÍ¥‚ ‚¥‰Á̇˜ÂÌËÈ ÔÓ¯Û͇ÏË ˜¥ÚÍ¥¯Ó„Ó ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl Ô‰ÏÂÚÛ ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚËÍË, ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÌÓ„Ó flÍ Ô‚̇ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ «ÛÏÓ‚‡ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl» Á ÓÒÓ·ÎË‚Ó˛ ÒÚÛÍÚÛÓ˛, ‚¥‰Ï¥ÌÌÓ˛ ‚¥‰ ÛÒ¥ı ˜‡ÒÚÍÓ‚Ëı ÚËÔ¥‚ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ (Ó·ÓÚË êÓ·̉‡ êÓ·ÂÚÒÓ̇ È ¥Ì¯Ëı). ñ¥ Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÒÔˇÎËÒfl Ô‚‡ÊÌÓ Ì‡ ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥˜ÌÛ ÏÂÚÓ‰ÓÎÓ„¥˛ ¥ Á̇ÏÂÌÛ‚‡ÎË ÒÓ·Ó˛ ‚Ëı¥‰ ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚËÍË Á «‚ÌÛÚ¥¯Ì¸ÓÛÚÓ·ÌÓ„Ó» ÒÚ‡ÌÛ [2]. 肇ʇ‚, ÔÓÚÂ, Ì ÛÁ‡„‡Î¸Ì˛˛˜ËÈ Ì‡ÔflÏÓÍ, ‡ ÓÁӷ͇ ÚÂÏË ÓÍÂÏËÏË ‰ËÒˆËÔΥ̇ÏË, ˘Ó È h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á‡Ì Á ÔÓ‡ÁÍÓ˛ ÛÒ¥ı ̇¯Ëı ÒÔÓ· ÁÓ·ËÚË Û ˆ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ˘ÓÒ¸ ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË ÒÔ‡Ò‡˛˜Óª ÒËÎË ïËÒÚ‡. ü ‰Ûχ˛, ˘Ó Ì¥ıÚÓ Ì ·Û‰Â ÔÓÚË ÚÓ„Ó, ˘Ó ïËÒÚÓÒ Û ‰ËÒÍÛÒ¥˛ ÔÓ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ Ì ‚Íβ˜‡‚Òfl ¥ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÓÏ Ì ·Û‚. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÒÔ‡Ò¥ÌÌfl ÔËȉ Ì ‚¥‰ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ. ïÓ˜‡ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ – ˆÂ Ú‡ÍÓÊ «ÛÚËÏÛ˛˜ËÈ ‚¥‰ Ò‰ӂˢ‡». í.ÇÓÁÌflÍ: 襉ÚËÏÛ˛˜Ë ‰Û„‡ û͇ [èÓı‡Á¸Í‡], fl ·Ë ıÓÚ¥‚ ‚ÒÚÛÔËÚËÒfl Á‡ ÚÛ ÈÓ„Ó ‰ËıÓÚÓÏ¥˛. ë͇Á‡ÌÓ ·ÛÎÓ ÔÓÔ‰̸Ó, ˘Ó ڥθÍË ‚Ó ïËÒÚ¥ ÏÓÊ̇ ÒÔ‡ÒÚËÒfl ¥ ‰ÓÒfl„ÌÛÚË ˜Ó„ÓÒ¸, ¥ ÔË ÒÔÓ‚ÌÂÌÌ¥ ˜‡Ò¥‚ ·ÛÚË ÒÔ‡ÒÂÌÌËÏ Ò‰ 144 ÚËÒfl˜ Ô‡‚‰ÌËÍ¥‚. ÄΠ҇χ Ù¥„Û‡ ïËÒÚ‡ – ˆÂ ‚Ú¥ÎÂ̇ ÅÓ„Óβ‰Ë̇, äÓÚ‡ ˜ËÌË· ÍÓÌÍÂÚÌ¥ ˜¥, ÓÚÊ ÈÓ„Ó Ú¥ÎÂÒÌ¥, β‰Ò¸Í¥ ‚˜ËÌÍË Ì ÏÓÊ̇ Ì¥‚Â₇ÚË. ñÂÍ‚‡, ‚‚‡Ê‡˛˜Ë ÔÓÁˈ¥˛ ÔÂÒËÏ¥ÁÏÛ Ì‰ÓÒÚÓÈÌÓ˛, Á‡‡ıÓ‚Ûπ ‰Ó ÒÏÂÚÌËı „¥ı¥‚ „¥ı Ï·ÌıÓÎ¥ª, ÛÔ‡‰ÍÛ. ïËÒÚËflÌÒÚ‚Ó Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ‚ËÓÍÂÏËÎÓ Ó‰ÌÛ „¥ÎÓ˜ÍÛ, ÏÓÌÓÙ¥ÁËÚÒ¸ÍÛ, ÍÓÚ‡ ‡·ÒÓβÚÌÓ Ì ·‡˜Ë· ÚÓ„Ó ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ïËÒÚ‡ ‚ β‰ËÌÛ, Ú‡ÍÛ, flÍ ÍÓÊÂÌ ¥Á ̇Ò, ‡ ‚·‡˜‡Î‡ ڥθÍË âÓ„Ó ·ÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌÛ ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸, ˜ËÏ ‚¥‰Ò¥Í‡Î‡Òfl ‚¥‰ ÚËı ‚˜ËÌÍ¥‚, flÍ¥ ÏË ÏÓÊÂÏÓ Ó·ËÚË Ì‡ Ò‚ÓπÏÛ Ï¥Òˆ¥ ÚÛÚ, Û ˆ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. ñfl πÂÒ¸, ÓÒͥθÍË fl Ô¥‰ÚËÏÛ˛ ͇ÙÓÎ¥˜ÌÛ ÚÓ˜ÍÛ ÁÓÛ, ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl, ÔÓ‚ÚÓ˛˛, ÏÓÌÓÙ¥ÁËÚÒÚ‚ÓÏ, ¥ Ô‡‚ÓÒ·‚’fl, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ÔÓ˜‡ÒÚË „Â-
ÔÓÓ‰ËÎÓ ·ÂÁÎ¥˜ Ù‡∂ÏÂÌÚÌÓ̇ÛÍÓ‚Ëı «Ó·‡Á¥‚» ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ëÛ‰fl˜Ë Á ÚÓ„Ó, ˘Ó Ô‰ÏÂÚ ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚËÍË ÛÒ ˘Â ‰‡ÎÂÍËÈ ‚¥‰ ˜¥ÚÍÓ„Ó ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ¥ ‚Ó̇ ÔÓÍË Ó·ıÓ‰ËÚ¸Òfl ·ÂÁ ÍÓÌÍÛÛ˛˜Ëı (‡·Ó ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËı) Ô‡‡‰Ë∂Ï, ÏÌÓÊËÌÌ¥ÒÚ¸ Ó·‡Á¥‚ ‚Ë„Îfl‰‡π ÓÁ̇ÍÓ˛ Ì ÒڥθÍË ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥ª, ÒͥθÍË Ù‡∂ÏÂÌÚ‡ˆ¥ª ‰‡ÌÓª „‡ÎÛÁ¥ Á̇ÌÌfl. ñ˛ Óˆ¥ÌÍÛ ÏÓÊ̇ Ô¥‰Ú‚‰ËÚË ÍÓÓÚÍËÏ Ó„Îfl‰ÓÏ ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó‰ËÒˆËÔΥ̇ÌËı ‰ÓÒ‚¥‰¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, flÍ¥ Ó·ÂÚ‡˛Ú¸Òfl ‚ Á‡ÍÓ‰ÓÌÌ¥È Ú‡ ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È Î¥Ú‡ÚÛ¥. ì ÓÁÓ·ÍÛ ÚÂÏË ÁÓ·ËÎË Ò‚¥È ‚ÌÂÒÓÍ ‰Âͥθ͇ „ÛÔ ‰ËÒˆËÔÎ¥Ì: *ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥˜Ì¥ È ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥; ‚ÓÌË Ì‡È‰‡Î¥ ÔÓÒÛÌÛÎËÒfl ‚ ÓÁÓ·ˆ¥ flÍ Ò‚Óªı ‚ÛÁ¸ÍÓ‰ËÒˆËÔΥ̇ÌËı, Ú‡Í ¥ ÒԥθÌËı «Ó·‡Á¥‚» ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª; *ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ú‡ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜Ì¥; *¥ÁÌ¥ ̇ÔflÏÍË ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥ª (ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡, ÍÛθÚÛ̇, ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡); ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ ªıÌ¥ ÛÒÔ¥ıË, χ·ÛÚ¸, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÔÓÏ¥ÚÌ¥; *«∂ÂÓ‰ËÒˆËÔÎ¥ÌË» (ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥, ÔÓÎ¥Ú˘̥, ¥ÒÚÓ˘̥); Û ªıÌ¥ı ‡Ï͇ı ‡Ì‡Î¥Á ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Òfl„‡π ÔÓ·ÎÂÏ ÔÓÒÚÓÛ ¥ ˜‡ÒÛ, ÚÓ·ÚÓ ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ̇ ¥‚Â̸ Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓ„Ó Á̇ÌÌfl.
181
МАРАТ ЧЕШКОВ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ: СУТНІСТЬ, СУЧАСНА ФАЗА, ПЕРСПЕКТИВИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍÓ-͇ÚÓÎˈڂÓ, ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë Ô¥‰ÓÁ˛πÚ¸Òfl ‚ ˆ¸ÓÏÛ „¥ıÛ – ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÏË Ì‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ˜ËÌËÏÓ, ÒÔ‡Ò‡˛˜ËÒ¸. ÑÛıÓ‚ÌÓ – Ú‡Í, ÒÚ‡ˆ¥, Ò‚flÚ¥, ÔÓÒ·‚ÎÂÌ¥ ÁÓ·ËÎË ˜ËχÎÓ, ‡ÎÂ, ÔÓÁ‡ ÚËÏ, Ú·‡ ÍÓÏÛÒ¸ ¥ ‡ÌË Ô‚‘flÁÛ‚‡ÚË... É.óÓÔËÍ: LJıÓ‚Û˛˜Ë ‰ÓÒ‚¥‰ ë‡Ì ë‡Ì˘‡ [é.åÓÓÁ‡ – ‡Î˛Á¥fl ‰Ó Ò͇̉‡ÎÛ ¥Á ‰ËÍÚÓÙÓÌÌËÏË Á‡ÔËÒ‡ÏË Ï‡ÈÓ‡ åÂθÌ˘ÂÌ͇], fl ·Ë ÔÓÔÓÌÛ‚‡‚ ‰‡ÚË Ä̉¥π‚¥ [ä˘¥‚Û] ‚ ÛÍË ‰‚‡ ‰ËÍÚÓÙÓÌË: Ó‰ËÌ ¥Á ÌËı ·Ë Á‡ÔËÒÛ‚‡‚ ‰ËÒÍÛÒ ÏÓ‚ÎÂÌÌfl, ‡ ‰Û„ËÈ – ‰ËÒÍÛÒ ÏËÒÎÂÌÌfl, ÚÓ·ÚÓ ÚÂ, ˘Ó Ì Ò͇Á‡ÌÂ, ‡Î ÔÓÏËÒÎÂÌ ͥθ͇ Ù‡Á ÚÓÏÛ. ô ‚ÂÎËÍËÈ É‡ÍÎ¥Ú Ò͇Á‡‚, ˘Ó Ì ÏÓÊ̇ ‰‚¥˜¥ Û‚¥ÈÚË Û ÚÛ Ê Ò‡ÏÛ ¥˜ÍÛ. ÑÂ˘Ó ÛÊ ÔÓȯÎÓ, ¥ ‚ÓÌÓ ·Û‰Â ÏÂ̯ ‡ÍÚۇθÌËÏ, ‡Ì¥Ê ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‰ÛχÎÓÒfl. ü Ì ÁÓ‚Ò¥Ï ÔÓ‰¥Îfl˛ ÚÛ ÚÂÁÛ, fl͇ ·Û· ‚ËÒÎÓ‚ÎÂ̇ ¯‡ÌÓ‚ÌËÏ ‰ÓÔÓ‚¥‰‡˜ÂÏ, ÔÓ ÚÂ, ˘Ó β‰Ë̇ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ̇‰ ¥ÌÙÓχˆ¥π˛. ü · ÚÛÚ Á¥ÓÌ¥ÁÛ‚‡‚, ¥ Ò͇Á‡‚: Ú‡ÍË Ô¥‰ ¥ÌÙÓχˆ¥π˛. á‚¥‰ÒË ÔËÚ‡ÌÌfl: ˜Ë Ì Á‰‡πÚ¸Òfl ‚‡Ï, ÍÓÎË ‚Ë ÔÓ„ÓÎÓ¯ÛπÚ ÚÂÁÛ, ˘Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ, ÔÓ ÒÛÚ¥, π‰ËÌËÈ ¥Á ÚËı ̇ÔflÏ¥‚, flÍËÈ flÚÛπ ÍÛθÚÛÌÛ Ú‡‰Ëˆ¥˛, ÚÓ ‰ÂÒ¸ Û ˜ÓÏÛÒ¸ ‚Ë ÔÓÏËÎflπÚÂÒfl ¥ Ô¥‰Ï¥Ì˛πÚ ÔÓÌflÚÚfl? íÂ, ˘Ó ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ Ú‡„¥˜Ì‡ – ˆ¥ÎÍÓÏ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ. ÄÎÂ, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÚÓ„Ó, ˘Ó· χÚË ˆ¥Î¥ÒÌËÈ ‡Î„ÓËÚÏ, ÚÓ·-
ïÓ˜‡ ˆ¥ „ÛÔË ‰ËÒˆËÔÎ¥Ì ¥ ¥ÁÌ¥ Á‡ ¥‚ÌÂÏ ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË «Ô¥‰‚¥‰ÓϘËı» ªÏ ÔÓˆÂÒ¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ̇‚fl‰ ˜Ë ÏÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÔflÏËÈ Á‚’flÁÓÍ Ï¥Ê ‰‡ÌËÏ ˜ËÌÌËÍÓÏ ¥ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌflÏË Ú¥πª ‡·Ó ¥Ì¯Óª „‡ÎÛÁ¥ Á̇ÌÌfl ‚ ÓÁÓ·ˆ¥ ÔÓ·ÎÂÏË. èÓÏËÎÍÓ‚Ó˛ π, ̇ÔËÍ·‰, ÔÓ¯ËÂ̇ ‰ÛÏ͇, ̇˜Â ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ‰ÓÚÂÔ ÓÁ‚Ë‚‡Î‡Òfl Ô‚‡ÊÌÓ ‚ ªª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓÏÛ ÓÁ¥Á¥, – Ì ÏÂ̯ ¥ÌÚÂÌÒË‚ÌÓ˛ ‚Ó̇ ·Û· È ‚ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ-ÍÛθÚÛÌ¥È „‡ÎÛÁ¥. ÑÓ ÚÓ„Ó Ê Ò‡Ï ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥fl, ·¥Î¸¯Â Á‡ ¥Ì¯Ëı Ô˘ÂÚ̇ ‰Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ‚ËÓ·Îfl· ÏÂÚÓ‰ÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ‡¥È, ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌËÈ ÌÓ‚ÓÏÛ Ô‰ÏÂÚÓ‚¥. èÓ˜ÌÂÏÓ Á ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥ª, Û ‡Ï͇ı flÍÓª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ ÓÁÛÏ¥˛Ú¸ ‰ÛÊ ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ: ¥ flÍ ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó ÒÚ‚ÓÂÌÌfl Ò‚Ó„Ó Ó‰Û π‰ËÌÓª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÍÛθÚÛË/ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª; ¥ flÍ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Û ‚Á‡πÏÓÒÔ¥‚‚¥‰ÌÂÒÂÌ¥ÒÚ¸ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ÍÛθÚÛ, ˘Ó Ì ÔÓÓ‰ÊÛπ ÌÓ‚Óª ÍÛθÚÛË, ‡ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl Ӊ̥πª Á ÌËı, ‡·Ó ‰Ó ªı «ÍÓ̈ÂÚÛ»; ¥ flÍ ÒÍ·‰Ì¥¯¥ ÒıÂÏË, ̇ÔËÍ·‰ flÍ ÒԥθÌÓÚÛ Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, ˘Ó ‚Íβ˜‡π ‚ Ò· ÔÓÂ͈¥ª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ, ÔÓ‰ÛÍÓ‚‡ÌÛ ÎÓ͇θÌËÏË ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥flÏË [3]. ßÒÌÛ˛Ú¸ ÔÓÎflÌÓ ÔÓÚËÎÂÊÌ¥ Ú‡ÍÚÛ‚‡ÌÌfl. èÓ‰Ó·ÌÌfl Ú‡ÍÓª ÔÓÎflÌÓÒÚË ÔÓÏ¥ÚÌÓ, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
182
ÚÓ, ëÎÓ‚Ó – éÒÏËÒÎÂÌÌfl – ìÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl – Ñ¥fl (óËÌ), ÏË, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÚÓÈ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌËÈ ÏÓÁÓÍ, flÍËÈ Ì‡·‡‚ ¥ÌÙÓχˆ¥ª ÒڥθÍË, ˘Ó ‚¥Ì ÛÊ ӷ’πÍÚË‚ÌÓ ªª Ì ‚ÒÚË„‡π ÔÓÔ‡ˆ˛‚‡ÚË, ¥ ÂÎÂÏÂÌÚ‡ÌÓ Í‡ÊÛ˜Ë, ÔÓ·ÛÍÒÓ‚Ûπ, χπÏÓ ÚÓıË ¥Ì¯Â: Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÓÒÏËÒÎÂÌÌfl ÏË ‚ËÚ‚Ó˛πÏÓ ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ ÚÂÍÒÚ, ‚¥‰Ú‡Í ÏÂÚ‡ÚÂÍÒÚ, Ì χ˛˜Ë ‚ËıÓ‰Û Ì‡ ‡θÌËÈ ˜ËÌ. ß ÚÓÏÛ ÚÓ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl Ì flÚ¥‚ÌËÍÓÏ, ‡ ‚Ò¸Ó„Ó̇‚Ò¸Ó„Ó Ì‡ÍÓÔ˘ۂ‡˜ÂÏ ÏÂÚ‡ÚÂÍÒÚÛ, flÍËÈ ·ÛÍÒÛπ, ¯Û͇π ‚ËıÓ‰Û ¥Á ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, ‡Î ‚ËıÓ‰Û ÔÓÍË˘Ó Ì ·‡˜ËÚ¸. Ä ‚¥‰Ú‡Í Ì ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ‚Ë¥¯Û‚‡ÚËÏ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛, ‡ ‡·ÒÓβÚÌÓ ÌÓ‚‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ¥Á flÍÓª Ә‚ˉÌÓ Á‘fl‚ËÚ¸Òfl ˜ËÌ ‡·Ó ‰¥fl. óË ÏË ·‡˜ËÏÓ Û Ì‡¯¥È ÒÔ‡‚‰¥ Ú‡„¥˜Ì¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‰¥ª ¥ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ˜ËÌÛ, ÓÔÂÚÓ„Ó Ì‡ ‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏ, ̇ ÓÁÛÏ? Ç.∏¯Í¥Î‚: LJ¯Â Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl Ì¥·Ë Ï¥ÒÚËÚ¸ ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸. ÄΠfl ÒÔÓ·Û˛ flÍ˘Ó Ì ÔÓÒÔ˜‡ÚËÒfl, ÚÓ ÔË̇ÈÏÌ¥ ÔÓÍÓÌÓÚÛ‚‡ÚË. è¯ËÈ ÏÓÏÂÌÚ. ü ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ‚·‡˜‡˛ ‚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ¥ π‰ËÌÓ„Ó ‚ËıÓ‰Û ¥ π‰ËÌÓª ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË. Ň ·¥Î¸¯Â, flÍ˘Ó „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÏÓª ÓÒÓ·ËÒÚ¥ ÒχÍË ¥ ÒËÏÔ‡Ú¥ª, ÚÓ fl ÔÓÚË ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ. ü ıÓ˜Û Ú¥Î¸ÍË ÍÓÌÒÚ‡ÚÛ‚‡ÚË, ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ π ̇ ҸӄӉ̥ Ó‰Ì¥π˛ ¥Á ÒÔÓ· ‚flÚÛ‚‡ÚË Á‡ÌÂÔ‡‰‡˛˜ËÈ „Û-
χ·ÛÚ¸, Û ÔÓÒÚ‡ÌÓ‚ˆ¥ ÔÓ·ÎÂÏË ÔÓ ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ‚ ÛÏÓ‚‡ı ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ‚Óβˆ¥ª (å‡Ì˛Âθ ä‡ÒÚÂÎÎÁ) [4]. ê¥ÁÌËÏ π ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ˆ¥πª ÚÂÏË ¥ ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ‰ËÒˆËÔΥ̇ı. ì ÌËı «Ó·‡ÁË» ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÚÂÊ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥, ‡Î ÒÔˇ˛Ú¸Òfl ̇ ¥Ì¯¥ Á‡Ò‡‰Ë – ̇ ¥‰Âª ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¥ÁÏÛ Ú‡ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. èË ˆ¸ÓÏÛ Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ, ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl flÍÓª ̇˜Â Û‚¥Ì˜Ûπ ÔÓˆÂÒ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ‚Í‡È Ì‚ËÁ̇˜ÂÌËÏ. ñÂÈ ÚËÔ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌËÈ Ò‚Ó„Ó Ó‰Û ‰ÂχÚÂ¥‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ˛, ‡·Ó ‚¥ÚۇθÌÓ˛, ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÓ˛, fl͇ ‚Ú¥Î˛π ‚¥‰Ë‚ ٥̇ÌÒÓ‚Óª ÒÙÂË ‚¥‰ ‡θÌÓ„Ó ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, ‰Ó ÚÓ„Ó Ê Û ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı Ú‡ÍÚÛ‚‡ÌÌflı: ‡·Ó flÍ ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ‚‡Ú¥ÒÌ¥ÒÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ (Ç·‰¥Ò·‚ ßÌÓÁπψ‚) [5], ‡·Ó flÍ ªıÌfl ÏÓ‰Ë٥͇ˆ¥fl, ÔÓÓ‰ÊÂ̇ ÒÔÓÎÛ˜ÂÌÌflÏ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ¥ ÔÓÁ‡ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ (ÖÌÂÒÚ äÓ˜πÚÓ‚). ì Ó·Óı ‚ËÔ‡‰Í‡ı ̉ӷ‡˜ÂÌÓ Á‚’flÁÍÛ ÔÓ‰¥·ÌÓª ÏÓ‰ÂÎ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ ¥Á Ò‚¥ÚÓ‚ËÏ ÔÓ‰¥ÎÓÏ Ô‡ˆ¥ Ú‡ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ËÌÍÛ. íÓÏÛ ÔÓÒÚ‚‡Ú¥ÒÌ¥Ò̇ ÂÍÓÌÓϥ͇, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ‚Ë„Îfl‰‡π ‡‰¯Â ¥‰Â‡Î¸ÌÓ˛ ÏÓ‰ÂÎβ, ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌÓ˛ Ò‚Ó„Ó ÔÓÒÚÓÓ‚Ó„Ó ‚ËÏ¥Û (ÓÒÓ·ÎË‚Ó Û Ç.ßÌÓÁπψÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
χ̥ڇÌËÈ ‰ËÒÍÛÒ, Á‡ÌÂÔ‡‰‡˛˜ËÈ „Ûχ̥ڇÌËÈ ÒÔÓÒ¥· ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl. ç‡ÒͥθÍË ˆfl «Ï‡¯Ë̇ ‚ÊË‚‡ÌÌfl», fl͇ ÒÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÓÏ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ ‚flÚÛπ, – ÁÌÓ‚Û-Ú‡ÍË ÏË ‚ÒÚÛÔ‡πÏÓ Ì‡ ÚÂÂÌ ÙÛÚÛÓÎÓ„¥ª, ¥ ̇‚fl‰ ˜Ë ÏË ÏÓÊÂÏÓ [Á Ô‚̥ÒÚ˛] Á‡ÁËÌÛÚË Û Ï‡È·ÛÚÌπ ¥ Ò͇Á‡ÚË: ÔÓflÚÛπ, ˜Ë Ì¥. ß̯‡ ÒÔ‡‚‡, ˘Ó ÏË ÏÓÊÂÏÓ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ flÍ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl Á‡Í¥Ì˜ÛπÚ¸Òfl. «å‡¯Ë̇ ‚ÊË‚‡ÌÌfl» Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl. ã˛‰ÒÚ‚Ó (ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ Á‡ı¥‰ÌÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥˛), ÔÓȯӂ¯Ë ˜ÂÂÁ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÛ ÒÔÓÍÛÒÛ, ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, β‰ÒÚ‚Ó Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Á ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍÓ˛ «Ï‡¯ËÌÓ˛ ‚ÊË‚‡ÌÌfl», ‚Ó̇ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Û ÒÔ‡‰ÓÍ ‚¥‰ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, ‡ ҇χ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÔÓıÓ‰ËÚ¸. ôÓ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÌÓ‚Ó„Ó, flÍ Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl, ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË ¥ÁÌ¥ „¥ÔÓÚÂÁË. ü, ̇ÔËÍ·‰, Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡‚ Û «èÎÂÓÏ¥» ‰ÂÏ¥Û∂¥˜Ì¥, ̇‡ÚË‚Ì¥ Î¥Ú‡ÚÛÌ¥ Ô‡ÍÚËÍË flÍ ‚‡¥‡ÌÚ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÓ‚¥. á ˆ¸Ó„Ó ÔË‚Ó‰Û ·ÛÎÓ ·‡„‡ÚÓ ÍËÚËÍË Ì‡ ÏÓ˛ ‡‰ÂÒÛ, ̇‚¥Ú¸ Û 1998 Óˆ¥ ‚ Í˪‚Ò¸ÍÓÏÛ ˜‡ÒÓÔËÒ¥ «ä¢‡ÚËÍ» ·ÛÎÓ Á‡fl‚ÎÂÌÓ, ˘Ó ∏¯Í¥Î‚ ıӘ Á‡ıÓÔËÚË ‚·‰Û ‚ Û͇ªÌÒ¸Í¥È Î¥Ú‡ÚÛ¥, ÚÓÏÛ ÛÒ ˆÂ ÔÓ̇ÔˉÛÏÛ‚‡‚. ÄΠҸӄӉ̥, ̇ÔËÍ·‰, fl ˜ËÚ‡˛ ÔÂÒÛ, ÚÛ Ê «äËÚËÍÛ», «äÌËÊÌËÍ-‚‘˛», ¥ ‡ÔÚÓÏ ·‡˜Û, ̇ÒͥθÍË ‡ÍÚۇΥÁÛ‚‡ÎËÒfl ڇͥ ʇÌË flÍ ÙÂÌÚÂÁ¥, ˘Ó ·ÛÎÓ ÏÌÓ˛ ÔÂ-
‚‡), ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ – ÔÓÒÚ‡π ÁÓ·‡ÊÂÌÌflÏ, ‰Â ̇ ϥ҈ ¥‰Â‡Î¸ÌËı ‡·Ó ÎÓ„¥˜ÌËı flÍÓÒÚÂÈ ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ ÍÓÌÍÂÚÌÓ-¥ÒÚÓ˘̥ (Ö.äÓ˜πÚÓ‚) [6]. ç‡È‰Ûʘ ‰Ó ¥‰Â‡Î¸ÌÓª ÏÓ‰ÂÎ¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË/ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ô¥‰ıÓ‰ËÚ¸ ÒıÂχ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Ï¥ÒÚ‡ (û¥È LJҥθ˜ÛÍ) [7], ÍÓÚ‡, ·Û‰Û˜Ë Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÓ˛ ̇ ¥‰Âflı è¥Ú‡ ч͇ ÔÓ ‚Ë¥¯‡Î¸ÌÛ Óθ Á̇ÌÌfl, Ì Ḁ́χπ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚÂÈ, ‚·ÒÚË‚Ëı ˆ¥È ÏÓ‰ÂÎ¥ Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥. ëÛÔ˜ÌÓÒÚ¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË/ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ̇ÈÔÓ‚Ì¥¯Â ÔÓ‰‡Ì¥ Û ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı «ÌÂÓχÍÒËÒÚ¥‚» (ÄÎπÍ҇̉ ÅÛÁ∂‡Î¥Ì, Ä̉πÈ äÓÎ∂‡ÌÓ‚), ÒıÂχ ÍÓÚËı [8], ‰Ó ˜¥, Ì χπ Ì¥˜Ó„Ó ÒԥθÌÓ„Ó, ̇ Ï¥È ÔÓ„Îfl‰, ¥Á χÍÒËÒÚÒ¸ÍËÏ Ûfl‚ÎÂÌÌflÏ ÔÓ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏ. ì ªıÌ¥È ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÓÁ̇˜‡π ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‚¥‰ÌÓÒËÌ ‚¥‰˜ÛÊÂÌÓÒÚË Ì ‚¥‰ χÚÂ¥‡Î¸ÌÓ„Ó, χÚÂ¥‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó ·‡„‡ÚÒÚ‚‡, ‡ ‚¥‰ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ-‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó, ˘Ó ‰ÓÍÓ¥ÌÌÓ ‚¥‰¥ÁÌflπ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ ‚ˉ ‚¥‰˜ÛÊÂÌÓÒÚË ‚¥‰ ‚¥‰˜ÛÊÂÌÓÒÚË Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÚËÔÛ. èÓ ÒÛÚ¥, Û ÒıÂÏ¥ ˆËı ‡‚ÚÓ¥‚ ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ ÌÓ‚ËÈ Á‡Ò¥· ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, Û ‡Ï͇ı flÍÓ„Ó ÙÛÌ͈¥ÓÌÛπ „Ó¯Ó‚ËÈ ‡·Ó ٥̇ÌÒÓ‚ËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î, ÚÓ·ÚÓ Í‡Ô¥Ú‡Î ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó Á‡ÒÓ·Û ‚ËÓ·Ìˈڂ‡. ì ˆ¸ÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰·‡˜ÂÌÓ ‚ 1998 Óˆ¥ ¥ ‚ËÒÏ¥˛‚‡ÎÓÒfl ÚÓ‰¥: «Ä ¯Ó ÏË Ú‡Ï ·Û‰ÂÏÓ ¯Û͇ÚË flÍÂÒ¸ ÙÂÌÚÂÁ¥. í·‡ Ó·ËÚË ÂÎ¥Ú‡ÌÛ Î¥Ú‡ÚÛÛ». íÂÔ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl, ˘Ó ‚ χÒÓ‚Ëı ʇ̇ı – ̇¯Â ÒÔ‡Ò¥ÌÌfl, flÍ Ô˯ äÓÒÚflÌÚËÌ êÓ‰ËÍ. ü, ̇ÔËÍ·‰, ÚÂÔ ÛÊ ÔÓ˜Ë̇˛ ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl Û Ò‚Óªı ÚÂÁ‡ı, ‡Î Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ – ˜ÂÂÁ ̉ÓÒÚ‡ÚÌ˛ ªı ‡‰Ë͇θ̥ÒÚ¸ ÚÓ‰¥, ‚ 1998 Óˆ¥. ᇇÁ „ÓÚÛπÚ¸Òfl ÌÓ‚Â ‚ˉ‡ÌÌfl «èÎÂÓÏË», Ú‡Ï fl ̇χ„‡˛Òfl ·ÛÚË ·¥Î¸¯ ‡‰Ë͇θÌËÏ ‚ ÚÂÓÂÚË˜Ì¥È ˜‡ÒÚËÌ¥. ïÚÓÒ¸ ÏÓÊ ˘Â Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÚË ¥Ì¯ËÈ ‚Ëı¥‰ Á ˆ¥πª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, ‡Î ˘Ó ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ˜ËÌÛ ‡·Ó ‰¥ª, ÏÓÊ ˆÂ ·ÛÎÓ flÍÓÒ¸ ÌÂÁ‡Û‚‡ÊÂÌÓ Ô¥‰ ˜‡Ò Ò‡ÏÓª ‰ÓÔÓ‚¥‰¥, fl · ıÓÚ¥‚ ˆÂ ˘Â ‡Á ÔÓ‚ÚÓËÚË, ˘Ó ÓÒÌÓ‚Ì¥ ‚‡ÊÂÎ¥ ‚ÔÎË‚Û Ì‡‰ ‡θ̥ÒÚ˛ ÔÂÂÏ¥ÒÚËÎËÒfl Á ‰¥ª ̇ ÒÎÓ‚Ó, ̇ ÚÂÍÒÚ. åÓÊÎË‚Ó ˆÂ È π ÓÁ̇ÍÓ˛ ‚ËÔÓ‚ÌÂÌÌfl ˜‡Ò¥‚, ·Ó «Ì‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ·ÛÎÓ ëÎÓ‚Ó», Ú‡Í ¥ ‚ ͥ̈¥, ÏÓÊÎË‚Ó, ÍÓÎÓ Á‡ÏË͇πÚ¸Òfl ¥ ÒÎÓ‚Ó Ì‡·Û‚‡π Ô¯Ófl‰ÌÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl, ˘ÓÔ‡‚‰‡ ‚ ¥Ì¯Ëı, ÔÓه̥ÁÓ‚‡ÌËı, β‰Ò¸ÍËı ÍÓÌÓÚ‡ˆ¥flı. ч‚‡ÈÚ Á„‡‰‡πÏÓ (ß‚‡Ì ãÛ˜ÛÍ ÁÌÓ‚Û Ò͇ÊÂ, ˘Ó fl ÌÂÔ‡‚ËÈ, ÓÒͥθÍË Ì‡‚Ó‰ÊÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÔËÍ·‰) ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÂÙÂẨÛÏ, fl Ì ·Û‰Û „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ì͇ªÌÛ, ˘Ó· Ì¥ÍÓ„Ó Ì ӷ‡ÁËÚË, ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÂÙÂẨÛÏ 1993 ÓÍÛ, ‰Â ·ÛÎÓ ÔˉÛχÌÓ ÒÎÓ‚Ó «Ú‡Í-Ú‡Í-Ì¥-ڇͻ («‰‡-‰‡-ÌÂÚ-‰‡»), flÍ ‚Ò¥Ï
∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ̇˜Â ÒËÏÂÚ˘̇ ÔÓˆÂÒÓ‚¥ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl ͇ԥڇÎÛ ‚ ͇ԥڇΥÒÚ˘ÌËÈ Á‡Ò¥· ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, ‡ÎÂ, Ú‡Í ·Ë ÏÓ‚ËÚË, Á Ó·ÂÌÂÌËÏ Á̇ÍÓÏ. çÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÓÁıÓ‰ÊÂ̸ Û Ú‡ÍÚÛ‚‡ÌÌ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË/ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‡‚ÚÓË Ì‡ÈÁ̇˜Ì¥¯Ëı ÍÓ̈ÂÔÚۇθÌËı ÒıÂÏ ÔËıÓ‰flÚ¸ ‰Ó π‰ËÌÓ„Ó ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ ÔÓ Ó·ÏÂÊÂÌ¥ÒÚ¸ ‚ÛÁ¸ÍÓ‰ËÒˆËÔΥ̇ÌËı Á‡ÒÓ·¥‚ Ô¥Á̇ÌÌfl ¥ ͇ÊÛÚ¸ ÔÓ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ‡Ì‡Î¥ÁÛ‚‡ÚË ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ Û ¯ËÓÍÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÍÛθÚÛË ¥ β‰ËÌË. èÓ‰¥·ÌËÈ ÔÓË‚, ıÓ˜‡ Á ̇·‡„‡ÚÓ ÏÂ̯ËÏ ·‡„‡ÊÂÏ ‡∂ÛÏÂÌÚ‡ˆ¥ª, ÔÓÏ¥ÚÌËÈ ¥ ‚ ¥Ì¯Ëı ‰ËÒˆËÔΥ̇ı, ̇ÔËÍ·‰ Û ÚÂÓ¥ª Ï¥Ê̇ӉÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ, Û ‡Ï͇ı flÍÓª ‰Â‰‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â „Ó‚ÓflÚ¸ ÔÓ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ‡Ì‡Î¥ÁÛ‚‡ÚË Ì ڥθÍË «Ú‡ÌÒ»– ¥ «ÍÓÒ»-ÙÂÌÓÏÂÌË, ‡ÎÂ È Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ ÒÓˆ¥ÛÏ [9]. èÓÛ˜ Ï¥ÒÚflÚ¸Òfl Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ Ò‚¥ÚÓ‚Â, ‡·Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÂ, „Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó. íËÏ ˜‡ÒÓÏ Û ‚·ÒÌ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜ÌËı ‰ËÒˆËÔΥ̇ı ‚Ëı¥‰ ‰Ó ¥‰Âª Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÒÓˆ¥ÛÏÛ ÔÓÁ̇˜ÂÌËÈ ÒÍÓÏÌ¥¯Â [10]. ì ÌËı ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ Ú‡ÍÚÛ˛Ú¸ ‡‰¯Â flÍ ·‡„‡ÚÓÒÚÓÓÌÌ¥È ÔÓˆÂÒ ‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁÛ‚‡ÌÌfl ÒÚÛÍÚÛ, ÍÛθÚÛ ¥ ÒÛ·’πÍÚ¥‚ Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥ (å‡∂‡ÂÚ Ö˜Â) ‡·Ó Ê flÍ ÔÓˆÂÒ, flÍËÈ ÓÁÏË‚‡π „ÂÓ-
183
МАРАТ ЧЕШКОВ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ: СУТНІСТЬ, СУЧАСНА ФАЗА, ПЕРСПЕКТИВИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚·ËÎÓÒfl Û „ÓÎÓ‚Û, ·Ó ˆÂ ¥ π «Ï‡¯Ë̇ ‚ÊË‚‡ÌÌfl», ٥θÚ, flÍËÈ ·Û‚ ÒÚ‚ÓÂÌËÈ ¥ ‚ÊË‚ÎÂÌËÈ. ß flÍÛ · ÍÓÎÓ҇θÌÛ Ó·ÓÚÛ Ì ÔÓ‚ÂÎË ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË Á‡‰Îfl ‡„¥Ú‡ˆ¥ª, – ‡ Ú‡Ï Ï¥Î¸ÈÓÌË ÔÂÌÒ¥ÓÌÂ¥‚ ıÓ‰ËÎË ÔÓ ‰ÓÏ¥‚͇ı, ‡„¥ÚÛ‚‡ÎË, – ‡ ÔÂÂÏ¥„ ̇·¥ Ò˄̇Υ‚. èÂÂÏӄ· Ì ‡„¥Ú‡ˆ¥fl ÒÓÚÂ̸ ÚËÒfl˜ ·‡·ÛÒ¸, flÍ¥ ÓÁÌÓÒËÎË ÎËÒÚ¥‚ÍË, Ì ʇıÎË‚‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ‰Ó flÍÓª ‡ÔÂ₇ÎË ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË, ÏÓ‚Îfl‚, ·‡˜ËÚÂ, ‰Ó ˜Ó„Ó ‰Ó‚ÂÎË ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ, ÔÂÂÏÓ„ÎË ‚Ò¸Ó„Ó-̇‚Ò¸Ó„Ó Ò˄̇ÎË, ‚ÊË‚ÎÂÌ¥ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ áåß Û Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, ¥ ÔÓ„ÓÎÓÒÛ‚‡ÎË Á‡ Ú¥ ÔÓÁˈ¥ª, flÍ¥ ÔÓÔÓÌÛ‚‡‚ ∏θˆËÌ, ıÓ˜‡ ÈÓ„Ó ÔÓÔÛÎflÌ¥ÒÚ¸ ÚÓ‰¥ ·Û· χÈÊ ÌÛθӂ‡. Ñ¥ª ̇˜Â·ÚÓ È Ì ·ÛÎÓ, ·ÛÎÓ ÒÎÓ‚Ó, ‡Î ‚ ‡θÌÓÒÚ¥ (ÌÛ Ì¥·Ë ‚Ò¥ ªª ‰ÓÏÓ‚ËÎËÒfl ‚‚‡Ê‡ÚË Â‡Î¸Ì¥ÒÚ˛, ·Ó ҇ϠˆÂ ÒÎÓ‚Ó «Â‡Î¸Ì¥ÒÚ¸» ÍÓÌ‚Â̈¥ÈÌÂ, ‚ÓÌÓ ¥ÒÌÛπ ڥθÍË ‚ ÔÂ‚Ì¥È ‰ÓÏÓ‚ÎÂÌÓÒÚ¥), flÍÛ ÏË ‰ÓÏÓ‚ËÎËÒfl ̇ÁË‚‡ÚË «Â‡Î¸Ì¥ÒÚ˛» ÔÂÂÏ¥„ ÒÎÓ„‡Ì «Ú‡Í-Ú‡Í-Ì¥-ڇͻ, ‡ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÍÓÎÓ҇θ̇ Ó·ÓÚ‡ ̇‰ÔÓÚÛÊÌÓª Ô‡Ú¥ª. óÓÏÛ? íÓÏÛ ˘Ó Á‡‡Á ÒÎÓ‚Ó ¥ 𠉥fl. ü ‰Ûχ˛, ˘Ó ˆ¥ ˜¥ ÔÓ‡ıÓ‚Û˛Ú¸ β‰Ë, flÍ¥ Áχ„‡˛Ú¸Òfl ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛÏ¥. Ç·‰‡ Û Ì‡Ò ‰ÛÊ ˆÂÌڇΥÁÓ‚‡Ì‡, ÔÓÚÛÊ̇, ÏÓ„ÛÚÌfl, ‚ ªª Û͇ı ¥ ÚÂη‡˜ÂÌÌfl, ¥ ¯ڇ áåß. ÄΠԂÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÒÙÓÏÛθӂ‡Ì¥ ÙÓÏÛÎË, flÍ¥ ‰Ó‚Ó‰flÚ¸Òfl ‰Ó ‚¥‰Óχ ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ÒÔÓÏÓÊÌ¥ Á‡ıËÚ‡ÚË ˆ˛
„‡Ù¥˜Ì¥ ÏÂÊ¥ ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌËı ÌÓχÚË‚¥‚ ¥ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ‰Â‰‡Î¥ ÁÓÒÚ‡˛˜ËÏ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌflÏ ˆ¸Ó„Ó (å‡ÎÍÓÏ ÇÓÚÂÁ). á¯ÚÓ˛, ÚÓÈ Ò‡Ï ÔÓˆÂÒ ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ flÍ ¥ÌÚÂÌÒË٥͇ˆ¥˛ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥, Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ˘Ó ÔÓ‰¥ª ‚ ÚËı ‡·Ó ¥Ì¯Ëı ‚¥‰‰‡ÎÂÌËı Ӊ̠‚¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó Ï¥Òˆflı ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸Òfl ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌËÏË (ÖÌÚÓÌ¥ ¢¥‰‰ÂÌÒ). Ç¥‰Ú‡Í ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÔÓÒÚ‡π flÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ ÒÚËÒ͇ÌÌfl Ò‚¥ÚÛ ‚ π‰ËÌ ˆ¥ÎÂ, Ή¸ Ì ‚ Ó‰ÌÛ ÚÓ˜ÍÛ, Á Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌËÏ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌflÏ ˆ¸Ó„Ó ˆ¥ÎÓ„Ó ÎÓ͇θÌËÏË ˜‡ÒÚË̇ÏË (êÓ·̉ êÓ·ÂÚÒÓÌ). èÓÒÚÓÓ‚ËÈ ¥ ̇‚¥Ú¸ ÔÓÒÚÓÓ‚Ó-˜‡ÒÓ‚ËÈ ‡ÒÔÂÍÚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Á̇ıÓ‰ËÚ¸ ‚ËÒ‚¥ÚÎÂÌÌfl ‚ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËı ‰ËÒˆËÔΥ̇ı, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ ªıÌ¥ı ¥ÒÚÓ˘ÌËı ‚¥‰„‡ÎÛÊÂÌÌflı. ì Ù‡ÌÍÓÏÓ‚Ì¥È Î¥Ú‡ÚÛ¥ «ÏÓ̉¥‡Î¥Á‡ˆ¥˛» (ÂÍ‚¥‚‡ÎÂÌÚ «∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª») ÓÁÛÏ¥˛Ú¸ flÍ Ú‡Ì͈҇¥ÈÌËÈ ÔÓˆÂÒ, ÔÓÓ‰ÊÛ‚‡ÌËÈ ‚Ò¥ÎflÍËÏË Ó·Ï¥Ì‡ÏË Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË ˜‡ÒÚË̇ÏË ÁÂÏÌÓª ÍÛÎ¥, ‡·Ó flÍ Ò‚Ó„Ó Ó‰Û Á‡„‡Î¸ÌËÈ Ó·Ï¥Ì Û Ï‡Ò¯Ú‡·‡ı β‰ÒÚ‚‡. ñÂÈ ÔÓˆÂÒ, Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚‡ÌËÈ Û ïV ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥, ̇·Û‚‡π ÒÛ˜‡ÒÌËı ÙÓÏ Ì‡ÔËͥ̈¥ ïIï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ÒÚ‚Ó˛˛˜Ë ÏÂÚ‡ÔÓÒÚ¥ – ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥ ÓÒÓ·ÎË‚Û ÒËÒÚÂÏÛ, ¥ Ò‰ӂˢ ‰Îfl ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı „ÂÓ„‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
184
‚·‰Û. ÇËfl‚ÎflπÚ¸Òfl, ˘Ó Ú‡Í. çÂχπ Ì¥flÍÓª ‰¥ª, Ì¥ ·‡Ë͇‰, Ì¥ ‚Óβˆ¥ª, Ò·‚‡ ÅÓ„Û, – ‡ ÔӉ˂¥Ú¸Òfl, ˘Ó ‰¥πÚ¸Òfl, ıÓ˜‡ ‰ËÒÍÛÒË‚ÌÓ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚Ò¸Ó„Ó-̇‚Ò¸Ó„Ó ‚‚‰ÂÌÌfl Û Ï‡ÒÓ‚Û Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ Ô‚ÌËı Ò˄̇Υ‚. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ ÛÒ¥ ̇ ‚Ò¥ı ͇̇·ı ڂ‰flÚ¸: «ç¥, ˆÂ ‚Ò ·ÂıÌfl, ÏË π‰ËÌ¥ ¥ Ú.‰.», ‡ ‚¥‰ÂÓfl‰, ˆ¥ÌÌ¥ÒÌ¥ Ò˄̇ÎË, flÍ¥ ÌÂÒÛÚ¸ ÌÓ‚Û ¥ÌÙÓχˆ¥˛, ÙÓÏÛ˛Ú¸Òfl ˆ¥ÎÍÓÏ ¥Á ÔÓÚËÎÂÊÌËı ÔÓÁˈ¥È, ˘Ó ˆ¥Í‡‚Ó. åË Á‡‡Á Ô·ۂ‡πÏÓ Û ‡·ÒÓβÚÌÓ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥È ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÍËÁ¥, ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ‚ ÚÂÍÒÚ¥, ‚ Ò˄̇Υ, – ‚Ó̇ Ì ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚‡, Ì ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡. É.óÓÔËÍ: óË Ì Á‰‡πÚ¸Òfl LJÏ, ˘Ó ÒÛ˜‡Ò̇ ÒÛÒԥθ̇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl Ô‰·‡˜‡π Á‡Ï¥ÌÛ ˜ËÌÛ Ò‡ÏËÏ ‰ËÒÍÛÒÓÏ, ‡·ÒÓβÚËÁÓ‚‡ÌËÏ ÒÎÓ‚ÓÏ? Ç.∏¯Í¥Î‚: ç¥, Î˯ ÁÏ¥ÌÛ ÚÓ„Ó, ˘Ó ÏË Ì‡ÁË‚‡πÏÓ Â‡Î¸Ì¥ÒÚ˛. ÇÓÌÓ Ï¥ÌflπÚ¸Òfl. ëÎÓ‚Ó ‰¥π. çÓ‚¥ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl (Ì Á̇˛, ˜Ë fl ‚¥‰ÌÓ¯ÛÒfl ‰Ó ˆËı ÔÓÍÓΥ̸, ‡ÎÂ, Á‰‡πÚ¸Òfl, fl ˆÂ ‚¥‰˜Û‚‡˛) ˜ÂÂÁ ÔËڇχÌÌËÈ ªÏ ÒÔÓÒ¥· ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl ÌÓχθÌÓ ¥ÒÌÛ˛Ú¸ Û Ò‚¥Ú¥, ‰Â ÒÎÓ‚Ó ‚‡ÊËÚ¸ ·¥Î¸¯Â Á‡ ‰¥˛. Ä π ڇͥ β‰Ë, flÍ¥ Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ÔË ÒÚ‡ÓÏÛ ÒÔÓÒÓ·¥ ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl. ᄇ‰‡ÈÚ Á‡ıÓÔÎÂÌÌfl ÂÒÔ۷Υ͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÍÓÏ¥ÚÂÚÛ ÍÓÏÔ‡Ú¥ª Û äËπ‚¥ ÏÓÎÓ‰ËÏË Î˛‰¸ÏË. Ä͈¥fl ÔÓ‚‡ÎË·Òfl ‡·ÒÓβÚÌÓ. óÓÏÛ? ÇÓ̇ ·Û· ÔflÏÓ˛ ‰¥π˛. ÇÓ̇
Ù¥˜ÌËı ÔÓÒÚÓ¥‚ (éÎ¥‚’π ÑÓÎ¸Ù˛Ò) [11]. í‡Í ÁÓ·‡ÊÂÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Ì ӷÏÂÊÂÌÂ, ÔÓ ÒÛÚ¥, ‡Ï͇ÏË Ó‰Ì¥πª ‰ËÒˆËÔÎ¥ÌË – „ÂÓ„‡Ù¥ª, ÓÒͥθÍË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÏÂÚ‡ÔÓÒÚ¥ ¥ ÔÓˆÂÒ, flÍËÈ ‚Úfl„Ûπ ‚ Ò· β‰ÒÚ‚Ó ¥ ‚Ò˛ ̇¯Û Ô·ÌÂÚÛ. ì ∂ÂÓ‰ËÒˆËÔΥ̇ı Ì ‰ÓÒfl„ÌÛÚÓ Á„Ó‰Ë ˘Ó‰Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, Á‡Á‚˘‡È ÈÓ„Ó ‚¥‰ÌÓÒflÚ¸ ‰Ó ïV-ïVI ÒÚÓ¥˜, ‡ÎÂ, ·Û‚‡π, ‚¥‰ÒÛ‚‡˛Ú¸ Û ‰Û„Â, ‡ ÚÓ È Û Ô’flÚ ÚËÒfl˜Ó¥˜˜fl ‰Ó ̇¯Óª ÂË (Ä̉ ¢Û̉ î‡ÌÍ) [12]. üÍËÏË · Ì ·ÛÎË ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËÏË Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛, flÍ¥ ÒÍ·ÎËÒfl ‚ ¥ÁÌËı „‡ÎÛÁflı ̇ÛÍÓ‚Ó„Ó Á̇ÌÌfl, ‚ÓÌË Ï¥ÒÚflÚ¸ ˘ÓÒ¸ ÒԥθÌÂ, ˘Ó ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ̇ϥÚËÚË ÌÓ‚¥ ¯ÎflıË ‰Îfl ‚ËÔ‡ˆ˛‚‡ÌÌfl ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÓ„Ó Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ ¥ ÈÓ„Ó ÙÓÏË. é˜Â‚ˉÌÓ, ˘Ó ‚Ò¥ ‰ËÒˆËÔÎ¥ÌË, ÍÓÚ¥ χ˛Ú¸ ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ‰Ó ̇¯Óª ÚÂÏË, ‚ËıÓ‰flÚ¸ ̇ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ, Ô·ÌÂÚ‡ÌËÈ ¥‚Â̸ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ˜Ë ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ, ÍÛθÚÛÛ, ÔÓÒÚ¥ ˜Ë ÒÓˆ¥ÛÏ. í‡Í Ò‡ÏÓ Ó˜Â‚Ë‰Ì‡ È Ó·ÏÂÊÂÌ¥ÒÚ¸ ÒÔˆ¥‡Î¸ÌÓ-‰ËÒˆËÔΥ̇ÌËı Á‡ÒÓ·¥‚ Ô¥Á̇ÌÌfl, ˘Ó ÁÏÛ¯Ûπ ªı Á‚ÂÚ‡ÚËÒfl, ıÓ˜‡ È ¥ÁÌÓ˛ Ï¥Ó˛, ‰Ó Ì‡È¯Ë¯Ó„Ó ÍÓÌÚÂÍÒÚÛ, flÍËÈ ÔÓÒÚ‡π Û ‚Ë„Îfl‰¥ ˜Ë ÚÓ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÒÓˆ¥ÛÏÛ/ÍÛθÚÛË, ˜Ë ÚÓ Î˛‰ÒÚ‚‡. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì ·Û· Ô¥‰„ÓÚÓ‚‡Ì‡ ÒÎÓ‚ÓÏ – Ô·ۂ‡Î‡ Û ÏÂʇı ÒÚ‡Ó„Ó ÒÔÓÒÓ·Û ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl: ӷχÁ‡ÚË ·˛ÒÚ ãḀ̂̇ Ù‡·Ó˛, Ó·ÎËÚË ÔËÏ¥˘ÂÌÌfl ·ÂÌÁËÌÓÏ, ‚ËÎ¥ÁÚË Û ‚¥ÍÌÓ, – ‡ ˘Ó ‰‡Î¥? èÛÒÚËÈ Á‚ÛÍ! Ň ·¥Î¸¯Â, ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË ‚Ë„‡ÎË ‚¥‰ ÛÒ¸Ó„Ó ˆ¸Ó„Ó. éÒ¸ ‚‡Ï ¥ Ôflχ ‰¥fl. ᇇÁ ‚·‰‡ Û ¥ÒÌÛ˛˜¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ‰¥π ÁÌÓ‚Û-Ú‡ÍË ‚ ÏÂʇı ÒÚ‡Ó„Ó ÒÔÓÒÓ·Û ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl, ÍÓÎË ‚‚‡Ê‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ‰¥fl ‚‡ÊËÚ¸ ·¥Î¸¯Â, Ì¥Ê ÒÎÓ‚Ó. èÓ„‡π. é.î¯ӂˆ¸: ᇠ¥ÓÌ¥π˛ ‰ÓÎ¥ fl Ú‡ÍÓÊ ˜ËÚ‡‚ Û ‰ËÚËÌÒÚ‚¥ «êÓ·¥ÌÁÓ̇ äÛÁÓ», ÓÚÓÊ Á‡fl‰ ÓÔÚËÏ¥ÁÏÛ ÓÚËχ‚ ̇ ‚Ò ÊËÚÚfl, ÔË̇ÈÏÌ¥ Ì ÏÂ̯Â, ‡Ì¥Ê ̇ 50%. Ä ˘Â, Í¥Ï ÚÓ„Ó, fl ‚ ‡Ì̸ÓÏÛ ‚¥ˆ¥ β·Ë‚ ˜ËÚ‡ÚË ˜ÓÏÛÒ¸ «é‰¥ÒÒ²» ÉÓχ, ̇ ʇθ, Î˯ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛. ß ˆÂ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ̇¯Óª ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª. ü ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó π‰Ë̇ ͇ªÌ‡, fl͇ ÊË‚Â Û ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, – ÚÓ Ì‡Ô‚ÌÂ, ì͇ªÌ‡. ÅÓ ÚÛÚ Ú¥Î¸ÍË ÒÎÓ‚‡, ‡ ‰¥È Ì¥flÍËı ÌÂχπ. åË ‰ÛÊ ˜‡ÒÚÓ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÏÓ Î˯ ҂¥Ú ıËÏÂ, ÍÓÏ·¥ÌÓ‚‡ÌËı ÍÂÌÚ‡‚¥‚. åË Á ˜‡Ò¥‚ «ßÎ¥‡‰Ë» ·ÛÎË Ò‚¥ÚÓÏ ÍÂÌÚ‡‚¥‚ (Á‡ ÉÓÏÂÓÏ «ÚÛχÌ̇ ÁÂÏÎfl Í¥ÏÂ¥ÈҸ͇», ¥ β‰Ë ̇¯¥ – ÍÓÌ¥, ˜Ë ‡Ï‡ÁÓÌÍË), ÏÓÊÎË‚Ó, ˆÂ ̇¯Â ÔËÁ̇˜ÂÌÌfl. Ä ‚ Ò‰̥ ‚¥ÍË ÏË ·ÛÎË Í‡ªÌÓ˛ ÔÂÒË„ÓÎÓ‚ˆ¥‚, ̇ÒͥθÍË fl ԇϒflÚ‡˛.
åÂ̯ flÒÌÓ ‚ˇÊÂÌËÈ, ‡Î ÛÒÂ Ê ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÔÓÏ¥ÚÌËÈ Ûı ‡·Ó, ÚӘ̥¯Â, ÔÓÚ·‡ ÛıÛ ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó̇ÛÍÓ‚Ó„Ó Á̇ÌÌfl ‰Ó Á̇ÌÌfl Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓÏÛ (ÔÓ·ÎÂχ ÔÓÒÚÓÛ ¥ ˜‡ÒÛ, ÛÁ‡„‡Î¸Ì˛‚‡Ì‡ ÒÔˆ¥‡Î¸ÌÓ˛ ͇Ú„ӥπ˛, fl͇ ‚Ú¥Î˛π π‰Ì¥ÒÚ¸ ˆËı ‰‚Óı ‚ËÏ¥¥‚, flÍ, ̇ÔËÍ·‰, Û ßÏÏ‡Ì˛Â· LJÎÎÂÒÚ‡È̇) [13]. èÓÚÂ, ‰Ë̇ϥ͇ ̇ÛÍÓ‚Ó„Ó Á̇ÌÌfl ÔÓ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ ÌÂ¥‚ÌÓϥ̇ ‚ ÈÓ„Ó ¥ÁÌËı „‡ÎÛÁflı ¥ ‰ËÒˆËÔΥ̇ı. ñ ‰‡πÚ¸Òfl ‚Á̇ÍË, ÍÓÎË ÔÓÒÚÛβ˛Ú¸ π‰Ì¥ÒÚ¸ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ¥ ÔÓÁ‡ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ Û ∂ÎÓ·‡Î¥ÁÓ‚‡Ì¥È ‡·Ó ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸Ì¥È ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥, ‡·Ó ÍÓÎË Ì‡Ï‡„‡˛Ú¸Òfl ÍÓÓ‰ËÌÛ‚‡ÚË ¥ ̇‚¥Ú¸ ¥ÌÚÂ∂Û‚‡ÚË ÁÛÒËÎÎfl ¥ÁÌËı ‰ËÒˆËÔÎ¥Ì, ̇ÔËÍ·‰ Û ‚Ë„Îfl‰¥ π‰ËÌÓ„Ó «ÍÛ˘‡» ∂ÂÓ‰ËÒˆËÔÎ¥Ì, ‡·Ó ÍÓÎË Ì‡Ï‡„‡˛Ú¸Òfl ÔÓπ‰Ì‡ÚË ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜ÌÂ, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÂ È ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì Á̇ÌÌfl (Û Ó·ÓÚ‡ı ß∂̇ˆ¥fl ë‡ÍÒ‡) [14], ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ Ì‡ÛÍÛ ¥ ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥˛ (Û ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ÍÛθÚÛË-ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Ä‰ÊÛ̇ ÄÔÔ‡‰Û‡ª Á ªª ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËÏË «ÔÓÚÓ͇ÏË») [15], „ÂÓ„‡Ù¥˛ È ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ ‚ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ‚ÂÒ¥flı ∂ÂÓÂÍÓÌÓÏ¥ÍË (ÄÎÂÍ҇̉ çπÍÎÂÒÒ‡) 16. ÇËı¥‰ ‰Ó ϥʉËÒˆËÔΥ̇ÌÓ„Ó ‚¥‰‡ÌÌfl ‰ÛÊ ÛÚÛ‰ÌÂÌËÈ ÚËÏ, ˘Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ ‚ËÔ‡‰‡π ÓÔËÒÛ‚‡ÚË, ‡ÔÂβ˛˜Ë ‰Ó ÒËÏ·¥ÓÚ˘ÌËı ‡·Ó ÒËÌÚÂÚ˘ÌËı ÔÓÌflÚ¸ ̇ ͯڇÎÚ «ÂÚh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ťθ¯¥ÒÚ¸ ÒÛ˜‡ÒÌËı ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘ÌËı ÚÂÍÒÚ¥‚ Ô‚‡ÊÌÓ ÓÙÓÏÎÂÌ¥ ıËχÏË Ì‡ χ∂¥ÌÂÒ¥. ß ÒÎ¥‚ Û ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ¥ ˜ËχÎÓ ÌÂÁ‚˘ÌËı, ÌÂÁ‚˘ÌËı, Á ¥ÁÌËı ÒÙ ÔËÚfl„ÌÛÚËı. ÄΠfl ̇ÎÂÊÛ ‰Ó ÒÚ‡Óª Ú‡‰Ëˆ¥ª, fl͇ ÔÓ‚¥Ìˆ¥ÈÌÓ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Ûπ ÒÚ‡¥ ÙÓÏË ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl. åÓÊÎË‚Ó, ˆÂ ÁÛÏÓ‚ÎÂÌÓ ÚflÊÍËÏ ‰ËÚËÌÒÚ‚ÓÏ, ‚ flÍÓÏÛ fl ̇˜ËÚ‡‚Òfl ч̥ÂÎfl ÑÂÙÓ, ‡Î ˆfl Ú‡‰Ëˆ¥fl Ô‚‡ÊÌÓ ÓÔÚËÏ¥ÒÚ˘̇, ÌÛ, ÏÓÊÎË‚Ó, Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ ç¥ˆ¯Â, Ú‡„¥˜ÌÓ ÓÔÚËÏ¥ÒÚ˘̇, ÍÓÎË Î˛‰Ë̇ Ì flÒ͇‚Ó„Ó ÊËÚÚfl ¯Û͇π, ‡ Ó·ËÚ¸ ÚflÊÍ ‚¥‰ÍËÚÚfl, ˘Ó ‚ Ì‡Ò π Ú¥ÎÓ, flÍ ÏÓÊ ·ÓÎ¥ÚË Ú‡Í ÒËθÌÓ, ˘Ó ‡Ê ‰Ó ‚Ú‡ÚË Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË. ÇÓÌÓ Ì‡Ò ÏÓÊ Á‡‰ÊÛ‚‡ÚË, ¥ Á ÌËÏ ÒÍ·‰‡˛Ú¸Òfl ÌÂÔÓÒÚ¥ ‚Á‡πÏÓ‚¥‰ÌÓÒËÌË, – Ӊ̠Á¥ Ò‚¥‰˜Â̸ ˆ¸Ó„Ó, ÚÓ ˆÂ ÚÂ, ˘Ó Ô‡Ì ∏¯Í¥Î‚ ·ÓªÚ¸Òfl, flÍ ·Ë ÈÓ„Ó Ì ÔÓ·ËÎË. Ç¥Ì ˆÂ Ò͇Á‡‚ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ. ß ÍÓÎË fl ÈÓ„Ó ÒÎÛı‡˛, ÚÓ ÓÁÛÏ¥˛, ˘Ó ÏË Á̇ıÓ‰ËÏÓÒfl Ì ‚ Ò‰ËÌ¥ ‰¥ÈÒÌÓÒÚ¥, ‡ Û ÒÎÓ‚¥, ÊË‚ÂÏÓ Ì‡ ¥‚Ì¥ Á̇ͥ‚, ‡‰¯Â Û ÍËÔÚÓ„‡Ï¥, ËÚÏ¥, Ô‰ÒÎÓ‚ÂÒÌÓÏÛ ·ÛÚÚ¥. ÄÎÂ, ÓÒͥθÍË fl ̇ÎÂÊÛ ‰Ó ÒÚ‡Óª ¯ÍÓÎË ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl, ÚÓ ıÓÚ¥‚ ·Ë ÔÓÒÚ‡‚ËÚË ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ÒÔÓÌÚ‡ÌÌ¥ÒÚ¸, – ˜Ë ‚Ó̇ ˘Â ‰ÂÒ¸ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl? óË Ì π ‚Ó̇ ÒÚ‡ıÓÏ Ì‡¯Ó„Ó Ú¥Î‡?
ÌÓÂÍÓÌÓϥ͇» ‡·Ó ‰Ó ÌÂÁ‡„‡Î¸ÌÓÔËÈÌflÚËı ÚÂϥ̥‚ ̇ Á‡ÁÓÍ «ÒÚ‡Ú„¥˜Ì¥ ÂÙÂÍÚË» (ÖÌÂÒÚ äÓ˜πÚÓ‚). èÓ‰¥·ÌËÈ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ‡¥È ڥθÍË-ÌÓ ÔÓ˜Ë̇π ‚Ëχθӂۂ‡ÚËÒfl, ‡Î ‚Ê flÒÌÓ, ˘Ó ÏÂÚÓ‰ ÔÓÒÚÓ„Ó ‰Ó‰‡‚‡ÌÌfl ‰Ó Ó‰ÌÓ„Ó ‚Ë‰Û Á̇ÌÌfl ¥Ì¯Ó„Ó Ì ÏÓÊ ‰‡ÚË ÒÛÍÛÔÌÓ„Ó Ó·‡ÁÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ç ÏÓÊ ÈÓ„Ó ‰‡ÚË ¥ Ú‡ÍËÈ Ì‡ÔflÏÓÍ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸, ÍÓÎË Ú‡ ˜Ë ¥Ì¯‡ ‰ËÒˆËÔΥ̇ ÔÂÚẨÛπ ̇ ˜¥Î¸ÌÛ Óθ, ·Û‰¸ ÚÓ ÔÂÚÂÌÁ¥ª ÂÍÓÌÓÏ¥ÒÚ¥‚ ˜Ë ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥‚, ‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ Ú‡ÍÓÊ ÔÒËıÓÎÓ„¥‚ ¥ ¥ÒÚÓËÍ¥‚. éÔ‡ˆ˛‚‡ÌÌfl ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÓª ‚¥Á¥ª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Ô¯ÍӉʇ˛Ú¸ ¥ ‰ÂflÍ¥ ÒÚÂÂÓÚËÔË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Ô¥Á̇ÌÌfl, ̇҇ÏÔ‰ ÒÓˆ¥ÓˆÂÌÚËÁÏ ¥ ‡·ÒÓβÚËÁ‡ˆ¥fl ÒËÒÚÂÏÌÓ„Ó Ô¥‰ıÓ‰Û. ëÓˆ¥ÓˆÂÌÚËÁÏ Òfl„‡π ÍÓ¥ÌÌflÏ Û Í·Ò˘ÌÛ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˛ XIX-XX ÒÚÓÎ¥Ú¸ flÍ Û Î¥·Â‡Î¸Ì¥È, Ú‡Í ¥ ‚ χÍÒËÒÚÒ¸Í¥È ªª ‚ÂÒ¥flı; ‡·ÒÓβÚËÁ‡ˆ¥fl Ê ÒËÒÚÂÏÌÓª ‚¥Á¥ª ̇ӉË·Òfl ‚ ˜‡ÒË Á‡Ó‰ÊÂÌÌfl ¥‰ÂÈ êËÏÒ¸ÍÓ„Ó ÍÎÛ·Û, flÍ¥ ÒÚ‡ÎË fl‰ÓÏ Ò‚Ó„Ó Ó‰Û ÒËÒÚÂÏÌÓª Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª. ëÓˆ¥ÓˆÂÌÚËÁÏ, ÔÓÚÂ, ÌËÌ¥ ÔÓıËÚÌÛ‚Òfl ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÔÓÒÚ‡ÌÓ‚ÍË ÂÍÁËÒÚÂ̈¥ÈÌËı (‚ËÊË‚‡ÌÌfl) ¥ ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥˜ÌËı («‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥Á‡ˆ¥fl Ô‡ˆ¥») ÔÓ·ÎÂÏ. ôÓÔ‡‚‰‡, ¥ ÚÛÚ ÏÓÊÎË‚¥ ıË·Ì¥
185
МАРАТ ЧЕШКОВ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ: СУТНІСТЬ, СУЧАСНА ФАЗА, ПЕРСПЕКТИВИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ç «é‰¥ÒÒª» ÓÁÔÓ‚¥‰‡πÚ¸Òfl ÔÓ ÚÂ, flÍ é‰¥ÒÒÂÈ ÔÓÔÓÒË‚, ‡·Ë ÈÓ„Ó ÔËÔÌÛÎË, ˘Ó· ‚¥Ì ÔÓÒÎÛı‡‚ ÒÔ¥‚Û ÒËÂÌ, ‡ ‚Ò¥Ï ¥Ì¯ËÏ Ì‡Í‡Á‡‚ Á‡Î¥ÔËÚË ‚Ûı‡. íÛÚ Ì‡„‡‰‡˛ Ú‡ÍÓÊ ÔÓ Ô‚ÌËÈ ÚÂÍÒÚ ä‡Î‡ ¢ÛÒÚ‡‚‡ ûÌ∂‡, ‰Â ‚¥Ì „Ó‚ÓËÚ¸ Ú‡ÍÂ: ÍÓÎË ‚ Ê¥ÌÓÍ ÔÓ˜Ë̇π „Ó‚ÓËÚË ‡Ì¥ÏÛÒ, ‡ ÔË ˆ¸ÓÏÛ ‚ÓÌË Ó·ÎflÚ¸ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ ÊÂÒÚË, Ì ‚‡ÚÓ ‚ËÚfl„Û‚‡ÚË Ï˜ ÒËÎË. ü ÏÛ¯Û ÒÎÛı‡ÚË, ÓÒͥθÍË fl Ù¥ÎÓÒÓÙ, ‡Î fl ÏÛ¯Û Ú‡ÍÓÊ Ì‡‚˜ËÚËÒfl ÛÚËÏÛ‚‡ÚËÒfl ‚¥‰ ÒËÎË, ÔÓÈÚË ÔÓÛ˜ ¥Á ÒÎÓ‚‡ÏË ¥ Ì ÔÓ˜ÛÚË ªı. ßÒÚË̇ ÔÓË‚‡πÚ¸Òfl ‚ ÒÔÓÌÚ‡ÌÌÓÒÚ¥, ‚ Ó·Ïӂ͇ı. ... ∏ Ï¥ÒˆÂ, ‰Â ÒÎÓ‚Ó ÏÓÊ ÁÎËÚËÒfl Á Ú¥ÎÓÏ. ÄΠÏÂÌ ‰Ë‚Ûπ ÔÓÁˈ¥fl ԇ̇ ∏¯Í¥Î‚‡: fl ‚¥˛ ‚ ÅÓ„‡ – ‡Î fl ÔÂÒËÏ¥ÒÚ; fl „Ó‚Ó˛ ÔÓ ÔÓ‡ÁÍÛ, ‡Î ‚‚‡Ê‡˛ Ò· ıËÒÚËflÌËÌÓÏ. üÍ ÏÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÔÓ‡ÁÍÛ, ·Û‰Û˜Ë ıËÒÚËflÌËÌÓÏ, Á̇˛˜Ë, ˘Ó β‰Ë̇ ‚ÓÒÍÂÒ‡π Ú¥ÎÓÏ? åË ÚÓ‰¥ ‚¥‰‡ÁÛ Ò͇ÊÂÏÓ: ‚Ë·‡˜ÚÂ, ‚ ÚÓÏÛ ¥ ÔÓÎfl„‡π ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ, ·Ó ‰¥ÈÒÌÓÒÚ¥ ÌÂχπ, ‚Ó̇ – ÍÓ·Ê. ü Ì ͇ÊÛ, fl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ, fl Ì ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ, fl – ıËÒÚËflÌËÌ, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ – ÅÓ„ ‚ÚÛ˜‡πÚ¸Òfl ¥ ‚Ë¥¯Ûπ ÏÓª ÔËÚ‡ÌÌfl, ‡ ˘Â Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl ÅÓ„‡ π ÏÓπ˛ ÔÓ‡ÁÍÓ˛, ·Ó fl ıËÒÚËflÌËÌ, ‡Î fl ÔÓflÚÓ‚‡ÌËÈ, ·Ó ˆÂ ÔÓ‡Á͇ ¥Ì¯Ëı. 燂¥Ú¸ flÍ˘Ó fl ÔËÏ¥ÚË‚ÌËÈ ıËÒÚËflÌËÌ Û ‚‡¥‡ÌÚ¥, Ò͇ʥÏÓ, ˛‰Âfl
¯ÎflıË – ̇ÔËÍ·‰, ÍÓÎË ‚ËÁ̇˛Ú¸, Á‡ 奯ÂÎÂÏ ÅÓ, Ô‡‡ÎÂθÌËÏË ‰‚¥ ÎÓ„¥ÍË ‚¥‰Ú‚ÓÂÌÌfl – β‰ÒÚ‚‡ ¥ ͇ԥڇΥÁÏÛ [17]. åÂ̯ ÔÓÏ¥ÚÌÓ, ‡Î ÓÁıËÚÛπÚ¸Òfl È ÔË̈ËÔ ÒËÒÚÂÏÓˆÂÌÚËÁÏÛ, Û Ï¥Û ÚÓ„Ó, flÍ Û ÒËÌ„ÂÚˈ¥, ‰¥‡ÚÓÔ¥ˆ¥ Ú‡ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı ¥Á ÌËÏË „‡ÎÛÁflı χÚÂχÚËÍË Ô‰ÏÂÚÓÏ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl ÛÒ ˜‡ÒÚ¥¯Â ÒÚ‡˛Ú¸ Ó·’πÍÚË ÌÂÒËÒÚÂÏÌÓ„Ó Í·ÒÛ (ÏÓÁ‡ª˜Ì¥ ÛÚ‚ÓÂÌÌfl, Ì‚ËÁ̇˜ÂÌ¥ ÏÌÓÊËÌË). áÛ¯ÂÌÌfl ÛÒ‰ËÌ¥ ÓÍÂÏËı ‰ËÒˆËÔÎ¥Ì, ÓÁ‚ËÚÓÍ Ï¥Ê‰ËÒˆËÔΥ̇ÌÓ„Ó Ô¥‰ıÓ‰Û, ÔÓÒÚÛÔÓ‚Â ÓÁÏË‚‡ÌÌfl ̇ÛÍÓ‚Ëı ÒÚÂÂÓÚËÔ¥‚ – ÛÒ ˆÂ, ‡ÁÓÏ ÛÁflÚÂ, ÒÚ‚ÓËÚ¸ Ô‰ÛÏÓ‚Ë, ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ‰Îfl ‚ËÔ‡ˆ˛‚‡ÌÌfl ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÓ„Ó, ‡·Ó ÔÓ̇‰‰ËÒˆËÔΥ̇ÌÓ„Ó, Ó·‡ÁÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ÑÎfl ˆ¸Ó„Ó π ¥ ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÚË‚Í¥ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë: ¥‰Âª Ú‡ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ‚Óβˆ¥ª, fl͇ Ò‡ÏÓÓ„‡Ì¥ÁÛπÚ¸Òfl, (‚¥‰ Ö¥ı‡ ü̘‡ ‰Ó ç¥Í¥ÚË åÓªÒÂπ‚‡), Í·Ò˘̥ ¥ÒÚÓËÍÓ-ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓ·Û‰Ó‚Ë (ä‡Î üÒÔÂÒ, ÄÌÓθ‰ íÓÈÌ·¥) ¥, Á‚˘‡ÈÌÓ Ê, ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ‡¥È ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ̇ÔflÏÍ¥‚ Á‡„‡Î¸ÌÓ̇ÛÍÓ‚Ó„Ó Á̇ÌÌfl (ÒËÒÚÂχÚË͇, ÒËÌÂ∂ÂÚË͇, ‰¥‡ÚÓԥ͇). ñ¥ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë ¥ Ô‰ÛÏÓ‚Ë, ÛÁflÚ¥ ‡ÁÓÏ, ҇ϥ ÒÓ·Ó˛ ˘Â Ì ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ ÔÓ̇‰‰ËÒˆËÔΥ̇ÌÓ„Ó Ó·‡ÁÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ÑÎfl ÈÓ„Ó ÍÓÌÒÚÛ˛‚‡ÌÌfl ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ÓÁÛÏÓ‚¥ ÁÛÒËÎh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
186
ß‚‡Ì‡ ÅÓ„ÓÒÎÓ‚‡, flÍËÈ Ú‡Í ÌÂ̇‚ˉËÚ¸ êËÏ, ˘Ó ‚Ê ıÓÚ¥‚ ·Ë, ˘Ó· ÚÓÈ Á„Ó¥‚, ‚¥Ì Ú‡ÍÓÊ ÓÁÛÏ¥π, – ˆÂ Ә‚ˉÌÓ, – ˘Ó Á‡ÌÂÔ‡‰, ÔÓ flÍËÈ Í‡ÊÂ Ô‡Ì ∏¯Í¥Î‚, π ̇·ÎËÊÂÌÌflÏ Í‡˘Ëı ˜‡Ò¥‚. ÉÂ∂Âθ ÍÓÎËÒ¸ ÔËÒ‡‚, ˘Ó ÍÓÎË ÍÓÛÔˆ¥fl ‚ ‰Âʇ‚¥ ‰ÓÒfl„‡π ͇˛, ÍÓÎË ÔÓ‰‡ÊÌ¥ÒÚ¸ ¥ ‡ÏӇθ̥ÒÚ¸ β‰ÂÈ Ì χπ ÏÂÊ, ÚÓ‰¥ ‚ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó Ì‡Ó‰Û Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl ̇‰¥fl, ˘Ó ‚¥Ì Òڇ̠¥ÒÚÓ¥π˛, ÒÚÛÔËÚ¸ ÍÓÍ. áÓÓ‡ÒÚËÒÚË Í‡Á‡ÎË, ˘Ó Ô‰ Ò‚¥Ú‡ÌÍÓÏ ¥ Ì¥˜ Ô‡ˆ˛π ̇ ÍÓËÒÚ¸ ‡ÌÍÛ, ‚Ó̇ ‚ ˆ˛ ÔÓÛ ÚÂÏÌ¥¯‡. í‡Í, ÏÂÌ¥ ÚflÊÍÓ ÊËÚË ‚ ˆ¸ÓÏÛ ıËÏÂÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, ‰Â ÏÂÌ ÒÔÓÍÛ¯Û˛Ú¸ ıËÏÂË, ̇ÔÎÓ‰ÊÂÌ¥ ‡Ì¥ÏÛÒÓÏ, – ¥ ˆÂ Ú‡„‰¥fl ÍÓÊÌÓ„Ó, ıÚÓ ÚÛÚ Ô·ۂ‡π, – ‡ÎÂ, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, fl ÓÔÚËÏ¥ÒÚ, ÚÓ·ÚÓ ıËÒÚËflÌËÌ. ¢‡‰‡Ï‡ „Ó‚ÓËÚ¸, ˘Ó Á Ú‡‰Ëˆ¥ª, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘ÌËÈ ‰ËÒÍÛÒ, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÂ, ˘Ó β‰Ë̇ ıӘ ‚Ë‚‡ÚËÒfl Á ˆ¸Ó„Ó ‰ËÒÍÛÒÛ, ‰ÂÍÓÌÒÚÛ˛‚‡ÚË ÈÓ„Ó, ̇ÒÔ‡‚‰¥ Ì¥ÍÓÎË Ì ÏÓÊ̇ ‚Ë‚‡ÚËÒfl. ì ѥθÚÂfl ‚ „ÂÏÂÌ‚Úˈ¥ 𠥉Âfl Ó·’πÍÚË‚ÌÓ„Ó Ù‡ÍÚÛ: ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, flÍ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl, ÒÛ·‘πÍÚË‚Ì ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl, ÔÓˆÂÒ flÍÓ„Ó Á‡‚Ê‰Ë Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÒÛ·’πÍÚË‚ÌËÏ, „ÂÏÂÌ‚Úˈ¥ ÏÓÊ ·ÛÚË Ì‡‰‡ÌËÈ ÒÚ‡ÚÛÒ Ì‡ÛÍË, ÓÒͥθÍË ¥ÒÌÛπ Ó·‘πÍÚË‚ÌËÈ Ù‡ÍÚ ÍÛθÚÛË, ‰Ó‚ÍÓ· flÍÓª ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl. Ç ÍÓÊÌÓÏÛ Ò‚ÓπÏÛ ÍÓˆ¥ β‰Ë̇ ‚ÎÓ‚Î˛π ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸,
Îfl ¥ – ÔË„‡‰‡πÏÓ Á‡ÍÎËÍ ó‡ÎÁ‡ ê‡ÈÚ‡ å¥ÎÎÁ‡ – ÒË· ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓª Ûfl‚Ë. ç‡Ò‡ÏÔ‰, ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË: Ô‰ÏÂÚ Ú‡ÍÓ„Ó ÁÓ·‡ÊÂÌÌfl – Ì ÒÓˆ¥‡Î¸Ì ‡·Ó ÍÛθÚÛÌ ·ÛÚÚfl β‰ÒÚ‚‡, ‡ β‰ÒÚ‚Ó flÍ Ó‰Ó‚Â ÛÚ‚ÓÂÌÌfl, ˘Ó ÔËÔÛÒ͇π ¥ÌÚÂ∂‡Î¸ÌËÈ ÔÓ„Îfl‰ ̇ ̸ӄÓ. ñ¸ÓÏÛ ÒÔËflπ ÁÓÒÚ‡˛˜‡ Û‚‡„‡ Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓª (ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÂÚ˘ÌÓª) ‰ÛÏÍË ‰Ó ÔÓ·ÎÂÏË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª (LJÎπÌڥ̇ îπ‰ÓÚÓ‚‡), ıÓ˜‡ ¥ÌÓ‰¥ ‡θ̥ÒÚ¸ Ú‡ÍÓ„Ó Ô‰ÏÂÚÛ Á‡Ô˜‡Ú¸ (î¸Ó‰Ó ¢¥ÂÌÓÍ) [18]. èÓ·ÎÂχ, ÔÓÚÂ, Û ÚÓÏÛ, ˘Ó Ú·‡ Ûfl‚ËÚË Î˛‰ÒÚ‚Ó flÍ ˆ¥Î ‚ÒÛÔ˜ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÈÓ„Ó Â‡Î¸Ì ·ÛÚÚfl ÔÓÚË‚ÓÎÂÊÌÂ: ‚ÓÌÓ ‰ËÙÂÂ̈¥ÈÓ‚‡Ì ¥ Ù‡∂ÏÂÌÚÓ‚‡Ì ÛÒ¥Ï ıÓ‰ÓÏ Â‚Óβˆ¥ª. ß̇ͯ ͇ÊÛ˜Ë, ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ «ÒÍ·ÒÚË» Ô‰ÏÂÚ, flÍËÈ Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl ‚ ÓÁ¥·‡ÌÓÏÛ Òڇ̥. íËÏ Ò‡ÏËÏ ÚÂÓÂÚ˘Ì ÏËÒÎÂÌÌfl ÔÓ‚ËÌÌÓ ÈÚË ‚ ̇ÔflÏÍÛ, Ó·ÂÌÂÌÓÏÛ ÛıÓ‚¥ ‡θÌÓÒÚË, ˘Ó, ÛÚ¥Ï, ‚·ÒÚË‚Ó Ì‡ÛÍÓ‚ÓÏÛ Ô¥Á̇ÌÌ˛ (flÍ ˆÂ Á‡Û‚‡ÊË‚ ˘Â å‡ÍÒ). ôÓÔ‡‚‰‡, ˆÂÈ ÔÓÚËÛı Ì ‡·ÒÓβÚÌËÈ, ÓÒͥθÍË ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥fl ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡Î‡Òfl ¥ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ÍÓÌÚÔÓˆÂÒÓÏ – ̇ÓÒÚ‡ÌÌflÏ ‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁ‡ÌÓÒÚË [19].
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
fl͇ ‚¥‰ÍË‚‡πÚ¸Òfl ªÈ. ì å‡Ú¥Ì‡ ɇȉÂ∂∂‡ π Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ¥ÒÚË̇ ‚¥‰ÍË‚‡πÚ¸Òfl ‚ Ә‚ˉÌÓÒÚ¥, ‡ ‚ ÏÂÌ Ә‚ˉÌÓÒÚ¥, ÍÓÎË ÔÓÏÓ‚Îflπ Ô‡Ì ∏¯Í¥Î‚, Ì ‚ËÌË͇π. íÓ, ÏÓÊÎË‚Ó, ˆÂ Ì π ¥ÒÚË̇? ÅÛ‚ Ú‡ÍËÈ ‰ÛÊ «ÒÓ‚πÏπÌÌËÈ» ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ì͇ªÌË, ÇËÌÌ˘ÂÌÍÓ. äÓÎË ñÂÌڇθ̇ ꇉ‡ Ô¥‰ÔË҇· Û„Ó‰Û Á ç¥Ï˜˜ËÌÓ˛, ÒÎ¥‰ÓÏ Á‡ ͇‡‚‡Ì‡ÏË Á Ô¯ÂÌˈ¥ ¥ „Ó¥ÎÓ˜ÍË ÔÓªı‡‚ ÏÂ̯Â̸ÍËÈ Í‡‡‚‡Ì, flÍËÈ ÔÓ˜‡‚ ‚ËÒÚ‡‚ÎflÚË ‰‡ÏË ÇËÌÌ˘ÂÌ͇. ñ¥Í‡‚‡ ‰ÛÊ ‡͈¥fl ·Û·. åË ‚‚‡Ê‡πÏÓ, ˘Ó ‚¥Ì ÒÛ˜‡ÒÌËÈ, Á‡ı¥‰ÌËÈ Ù¥ÎÓÒÓÙ, ‡ ÓÚ Û Ì¥Ïˆ¥‚ Ó‰ËÌ ÍËÚËÍ Ô˯Â: «ñÂÈ ˜ÓÎÓ‚¥Í Á ì͇ªÌË, flÍÓ„Ó Ô¥Á‚ˢ ÇËÌÌ˘ÂÌÍÓ, Ô˯ ‰‡ÏË, ÔӉ˂˂¯ËÒ¸ flÍ¥, ÏË ÔËȯÎË ‰Ó ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ, ˘Ó ‚Ê ͇˘Â ÌÂı‡È ì͇ªÌ‡ ÔÓÒÚ‡‚Îflπ Ì‡Ï Ô¯ÂÌˈ˛ ¥ „Ó¥ÎÍÛ, ‡Ì¥Ê ڇͥ ‰‡ÏË». íÂÔ ÏË ÔÓÒÚ‡‚ÎflπÏÓ ‰Ó ç¥Ï˜˜ËÌË ÛÊ ̇‚¥Ú¸ Ì ÁÂÌÓ ¥ „Ó¥ÎÍÛ, ‡ ڥθÍË ÔÓ‚¥È ¥ ÌÂ΄‡Î¸ÌËı Ó·¥ÚÌËÍ¥‚, ¥ ÏÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ˆÂ Ì ‰Ë‚ÌÓ, ·Ó Û ˆ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ¥ÒÌÛπ ÒÎÓ‚Ó, ‡Î ÌÂÏ‡π ‰¥Î‡. ü ÏÓÊ ÔÓ ˆÂ Ò͇Á‡ÚË Ô‡ÌÓ‚¥ ∏¯Í¥Î‚Û, ·Ó ‚¥Ì ÁÓ·Ë‚ ‰‚¥ Ó·ÏÓ‚ÍË. Ç¥Ì Ò͇Á‡‚ ÔÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ¥ Ò͇Á‡‚ ÔÓ ÏӇθ, ¥ Ò͇Á‡‚ ÔÓ ˆÂ ÒÂÈÓÁÌÓ. á ÛÒ¸Ó„Ó ˆ¸Ó„Ó Û ÏÂÌ ÁӉ˷Òfl ‰ÛÏ͇ – ‡ ÏÓÊ ̇Ï, ¥ ÒÔ‡‚‰¥, ͇˘Â ÔÂÂÈÚË Ì‡ Ô¯ÂÌˈ˛ ¥ „Ó¥ÎÍÛ, ÔÂÂÒÚ‡ÚË ÔÓÒÚ‡‚ÎflÚË Á‡ ÍÓ‰ÓÌ ÔÓ‚¥È ¥ ÌÂ΄‡Î¥‚ ¥ ÔÂ-
ãûÑëíÇé üä ¢ãéÅÄãúçÄ ëèßãúçéíÄ
éÚÊÂ, ҇Ϡβ‰ÒÚ‚Ó ÔÓÒÚ‡π Û ‚Ë„Îfl‰¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË. íÂÏ¥Ì «ÒԥθÌÓÚ‡» ͇˘ËÈ Á‡ ÚÂÏ¥Ì «ÒËÒÚÂχ», ÚÓÏÛ ˘Ó ‚¥Ì ¯Ë¯ËÈ ¥ Ï¥ÒÚËÚ¸ Û ÒÓ·¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È, Á‡Î˯‡˛˜Ë ÔÓÒÚ¥ ‰Îfl ÓÒÏËÒÎÂÌÌfl β‰ÒÚ‚‡ ‚ flÍÓÒÚ¥ ÌÂÒËÒÚÂÏÌÓ„Ó Ó·’πÍÚÛ ‡·Ó Ê Ó·’πÍÚÛ, flÍÓÏÛ ‚ ÔË̈ËÔ¥ ‚·ÒÚË‚¥ ¥ÁÌ¥ ÚËÔË Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª (¥ ÒËÒÚÂÏÌËÈ, ¥ ÌÂÒËÒÚÂÏÌËÈ). ì ÍÓÊÌÓÏÛ ‡Á¥, Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ÚÂÏ¥ÌÛ «Òԥθ̥ÒÚ¸» ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÛÌËÍÌÛÚË ‡·ÒÓβÚËÁ‡ˆ¥ª ÒËÒÚÂÏÌÓ„Ó Ô¥‰ıÓ‰Û, ¥ ˆÂ ̇„‡‰Ûπ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 30ı ÓÍ¥‚, ÍÓÎË ç¥ÍÓÎ‡È äÓ̉‡Ú¸π‚ Á‚ÂÌÛ‚Òfl ‰Ó ÔÓÌflÚÚfl «ÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ¸», ÔÓÎÂÏ¥ÁÛ˛˜Ë ¥Á ÒËÒÚÂÏÌÓ˛ ÔÓÁˈ¥π˛ ç¥ÍÓ·fl ÅÛı‡¥Ì‡ [20]. èÓÌflÚÚfl «∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ÒÚ¸» ‚‡ÚÓ ˜¥ÚÍÓ ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÚË ¥Á ÔÓÌflÚÚflÏ «Â‚Óβˆ¥fl β‰ÒÚ‚‡», Ì ‰ÓÔÛÒÚË‚¯Ë ÓÁ˜ËÌÂÌÌfl ÔÂ¯Ó„Ó ‚ ‰Û„ÓÏÛ, ÚÓÏÛ ˘Ó ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ı‡‡ÍÚÂËÁÛπ Î˯ ӉËÌ ¥Á ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ‚Óβˆ¥ª β‰ÒÚ‚‡ – ‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ÒÚ¸, ‚Á‡πÏÓÒÔ¥‚‚¥‰ÌÂÒÂÌ¥ÒÚ¸. èÓfl‰ ¥Á ˆËÏ ‰¥˛Ú¸ ¥ ¥Ì¯¥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË – ˜ÎÂÌÛ‚‡ÌÌfl-‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥ª ‡·Ó – ‰Â˘Ó ‚ ¥Ì¯ÓÏÛ ‡ÍÛÒ¥ – ‰Ë‚ÂÒË٥͇ˆ¥ª. é·Ë‰‚‡ ˆ¥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË, Û Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ‚ÔË̥҇ Û ‰‚¥ „¥ÎÍË Ò‡ÏÓÓ„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓª ‚Óβˆ¥ª – ÛÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌfl ¥ ·ÂÁ·‰‰fl, ¥ ı‡ÓÒ, Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, π ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÒÍ·‰ÌÓ˛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÂÒÚ‡ÚË ·ÛÚË Ú‡ÍËÏË ÒÛ˜‡ÒÌËÏË ‚ ˆ¸ÓÏÛ ‰ÛÊ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥? [Ñ¥‡ÎÓ„ Ï¥Ê é.î¯ӂˆÂÏ Ú‡ Ç.ç·ӇÍÓÏ ˜ÂÂÁ ÔÓ„‡ÌÛ flÍ¥ÒÚ¸ Á‡ÔËÒÛ Ì ‚¥‰˜ËÚÛπÚ¸Òfl.] Ç.∏¯Í¥Î‚: äÓÊÂÌ ¥Á ÊÛÍ¥‚, ‚ËÎÓ‚ÎÂÌËı ̇ ÏÓπÏÛ ‰ËÒÍÛÒË‚ÌÓÏÛ ÔÓÎ¥ ¯‡ÌÓ‚ÌËÏË ÓÔÓÌÂÌÚ‡ÏË, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, ‚Ëχ„‡π ‚¥‰ ÏÂÌ ‚ËÔ‡‚‰‡ÌÌfl, ‡Î ÏÂÌ¥ Ì ıÓ˜ÂÚ¸Òfl ‚ËÔ‡‚‰Ó‚Û‚‡ÚËÒfl. ïÓ˜‡ ÓÁÏÓ‚‡ ‰¥Òڇ· ÏÂÌ ‰Ó „ÎË·ËÌ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ‰Û¯¥: Á„‡‰‡Î‡Òfl ‰¥‚˜ËÌ͇, flÍÛ fl ÏÓÊÂ È Ó·‡ÁË‚, ‡ ‚Ó̇ ‚¥Á¸ÏË È ‚˪‰¸ Û Ö‚ÓÔÛ. ç‡ Ò‡ÏÓÏÛ ÔÓ˜‡ÚÍÛ Ç‡¯Óª ÔÓÏÓ‚Ë fl Á‡Û‚‡ÊË‚, ˘Ó ‚Ë „Ó‚ÓËÚÂ: ÏË ÊË‚ÂÏÓ Ò‰ ıËÏÂ, ÓÚÛÚ Ô˯ÛÚ¸Òfl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ ÚÂÍÒÚË... Ä flÍ¥ ÚÂÍÒÚË, ˘Ó Ô˯ÛÚ¸Òfl ‚ ì͇ªÌ¥, ÇË ‚‚‡Ê‡πÚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌËÏË? í.ÇÓÁÌflÍ: ôÓ‰Ó ÒÎÓ‚‡ ¥ ‰¥Î‡. ÑÛÊ ˜‡ÒÚÓ ÚÛÚ Á‚Û˜ËÚ¸: ÒÎÓ‚Ó ‚¥‰¥‚‡Ì ‚¥‰ ‰¥ÈÒÌÓÒÚË; ‰ÂÒ¸ ÔÓ˜ËÚÛπÚ¸Òfl, ˘Ó ÒÎÓ‚Ó ÌÂ π ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ˛, ¥ ‚ÓÌÓ ÔÓÚËÒÚÓªÚ¸ ªÈ. è‡Ì ÇÓÎÓ‰ËÏË ‚ÂÒ¸ ˜‡Ò ̇„ÓÎÓ¯Û‚‡‚, ˘Ó ̇ÒÔ‡‚‰¥ ˆÂ 𠉥fl ¥ ˜ËÌ, ÚËÏ ·¥Î¸¯Â ‚ ÚÂÔÂ¥¯Ì˛ ÂÔÓıÛ. á‡ÒÚ‡¥Î¥ ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ÂÔÓıË Ì‡¯Ó„Ó ÍÓı‡ÌÓ„Ó ÑÂÙÓ ÔÂÂÒÚ‡˛Ú¸ ·ÛÚË ‡ÍÚۇθÌËÏË. ÑÓÒÚÓÈÌËÈ Ô‡Ì ÇÓÎÓ‰ËÏË Ì‡„ÓÎÓ¯Ûπ, ¥ fl ıÓ˜Û, ˘Ó· ‚Ë ˆÂ ÔÓ˜ÛÎË, ˘Ó ‚¥Ì Ì ‚¥‰¥Í‡πÚ¸Òfl, β·Îfl˜Ë, ‚¥‰ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ‡ ·‡˜ËÚ¸ Û Ì¸ÓÏÛ Ô‚Ì ÒÔ‡Ò¥ÌÌfl ‰Îfl „Ûχ̥ÁÏÛ ‚ ÌÓ‚Ëı ÒËÚÛ‡ˆ¥flı. ß ÚÂÚπ, ÒÛÚÚπ‚ Á‡Û‚‡ÊÂÌÌfl. éÚˆ¥ ñÂ-
ÙÓÏÛ ÔÓfl‰ÍÛ. éÚÊÂ, fl Á‚ÛÊÛ˛ ÔÓÌflÚÚfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ‚¥‰ÏÂÊÓ‚Û˛˜Ë ÈÓ„Ó ‚¥‰ ˆ¥Î¥ÒÌÓ„Ó Ô‰ÏÂÚÛ Ì‡¯Ó„Ó ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl – β‰ÒÚ‚‡, ¥ ˆÂ Ô¯ËÈ ÍÓÍ Û ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌ¥ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË Î˛‰ÒÚ‚‡. ÑÛ„ËÈ ÍÓÍ ÔÓÎfl„‡π Û ‚ËÁ̇˜ÂÌÌ¥ ÒÚÛÍÚÛË ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË, ‡·Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÒÚË (globalite, globality) flÍ ÒÚÛÍÚÛË. éÒÚ‡ÌÌfl ÏÓÊ ·ÛÚË ÓÔË҇̇ ˜ÂÂÁ ‚Á‡πÏÓÒÔ¥‚‚¥‰ÌÂÒÂÌ¥ÒÚ¸ Ú¸Óı Ô‚̥‚ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ·ÛÚÚfl: ÔËÓ‰ÌÓ„Ó (·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ¥ Ì·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó), ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ¥ ÒÛ·’πÍÚÌÓ„Ó (‡·Ó ˜ËÌÌ¥ÒÌÓ„Ó). ëÚÛÍÚÛ‡ (‡·Ó fl‰Ó) ÛÚ¥Î˛π, flÍ˘Ó Ú‡Í ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ‡·ÒÓβÚÌ ·ÛÚÚfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË – Û ÚÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥, ‚ flÍÓÏÛ ‚Ó̇ ÒÚ‚ÓÂ̇ ÔÓˆÂÒ‡ÏË ‡ÌÚÓÔÓÒÓˆ¥Ó∂ÂÌÂÁË [21]. Ñ‚Ë„ÛÌÓÏ ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ‰Ë̇ϥÍË ‚ËÒÚÛÔ‡π ÒÛÔ˜̥ÒÚ¸ Ï¥Ê ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ ÒԥθÌÓÚÓ˛ flÍ Ó‰Ó‚ËÏ ÛÚ‚ÓÂÌÌflÏ ¥ flÍ ªª ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌËÏ ÛÚ¥ÎÂÌÌflÏ. ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ÓÒÌӂ̇ ÒÛÔ˜̥ÒÚ¸ ‡ΥÁÛπÚ¸Òfl ‚ ‰‚Óı ÙÓχı ·ÛÚÚfl β‰ÒÚ‚‡ – Ó‰Ó‚¥È Ú‡ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì¥È – ˜ÂÂÁ ÓÔÓÒ‰ÍÓ‚Û˛˜¥ ‰Îfl ÌËı ÓÁχªÚ¥ ÒÛÍÛÔÌÓÒÚ¥ (ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥, ÂÚÌ¥˜Ì¥, ÍÓÌÙÂÒ¥ÈÌ¥) ¥ ÓÁ„ÓÚ‡πÚ¸Òfl ‚ Áϥ̥ ‰Óϥ̇ÌÚ – ÔËÓ‰ÌÓ„Ó ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Ô‚̥‚. ßÒÚÓ¥˛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË ÏÓÊ̇ ÓÁ‰¥ÎËÚË
187
МАРАТ ЧЕШКОВ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ: СУТНІСТЬ, СУЧАСНА ФАЗА, ПЕРСПЕКТИВИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Í‚Ë Á‡ÔÓ‚‡‰ËÎË ÒÎÓ‚Ó «„ÂÏÂÌ‚ÚË͇» Ì Á‡‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë ÊÓÌ„Î˛‚‡ÚË ÒÎÓ‚‡ÏË ¥Á ‰ËÒÍÛÒÛ ‚ ‰ËÒÍÛÒ, ‡ ‰Ó¯Û͇ÚËÒfl ÚÓ„Ó, ˘Ó, flÍ ‚Ë Ô‡‚ËθÌÓ Ò͇Á‡ÎË, å‡Ú¥Ì ɇȉÂ∂∂ ̇Á‚‡‚ «Ó˜Â‚ˉÌÓ˛ ¥ÒÚËÌÓ˛». ÇÓÌË ÔÓ·Û‚‡ÎË ‰Ó‰ÎÛ·‡ÚËÒfl ̇‚¥Ú¸ Ì ‰Ó ‰¥ÈÒÌÓÒÚË, ‡, ̇Ô‚ÌÂ, ‰Ó ‡θÌÓÒÚË flÍ ‚ÓÌË ªª ·‡˜ËÎË. ê.ä¥Ò¸: ü Ì ·Û‰Û ÚÛÚ ÔÓflÒÌ˛‚‡ÚË, ‰‡‚‡ÚË flÍ¥Ò¸ ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl, ˜Ë, flÍ Í‡ÊÛÚ¸ Ù¥ÎÓÒÓÙË, ÂÍÒÔÎ¥ÍÛ‚‡ÚË Ò‚Óª ÔÓÌflÚÚfl, – ҇ϠÚÓÏÛ, ˘Ó fl ÌÛÚÓÏ ¥ÌÚÛªÚË‚ÌÓ ‚¥‰˜Û‚‡˛, ˘Ó ‰ËÒÍÛÒ, flÍ˘Ó ÓÁÛÏ¥ÚË ÈÓ„Ó Ì ڥθÍË flÍ ÒÔÓÒ¥· ‚Ë-ÒÎӂ₇ÌÌfl, Ó-Ïӂ₇ÌÌfl, ‡ÎÂ È Ô‚ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ flÍ ÔÓÏ¥ÊÌÛ ÒÚÛÍÚÛÛ, fl͇ π Ï¥Ê Ò‡ÏËÏ ÒÎÓ‚ÓÏ ¥ ÒÔÓÒÓ·ÓÏ ÏËÒÎÂÌÌfl, Ï¥Ê Ì‡¯ËÏË Ì‡‡ÚË‚ÌËÏË ÒÚÛÍÚÛ‡ÏË, flÍ¥ Ì ڥθÍË π Ó·ÓÎÓÌ͇ÏË ‰ÛÏÍË, Ì ڥθÍË ‚ˇʇ˛Ú¸, ÓÙÓÏÎfl˛Ú¸ ªª, ‡ÎÂ È ÙÓÏÛ˛Ú¸ ªª, ¥ fl ‚¥‰˜Û‚, ˘Ó ÌÂχπ ÔÓÚÂ·Ë ‰ÂڇΥÁÛ‚‡ÚË, ÚÓÏÛ ÔÓ˜ÌÛ ‚¥‰‡ÁÛ Á ÍÓÌÍÂÚÌËı ˜ÂÈ. åÂÌ ÒÔÓ‚ÓÍÛ‚‡ÎË ‰‚‡ ÏÓÏÂÌÚË, flÍ¥ ¥ÌÒÔ¥Û‚‡ÎË ÏÂÌ ÔÓÏ¥ÍÛ‚‡ÚË. 诠Íβ˜Ó‚ ÒÎÓ‚Ó – ‡ÍÒ¥ÓÎÓ„¥fl, ‰Û„ – ɇȉÂ∂∂Â. óËÏ ‚¥‰¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl, ̇ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, Ú¥ ̇‡ÚË‚Ì¥ ÒÚÛÍÚÛË, ˜Ë ‰ËÒÍÛÒË‚Ì¥ ÒÚ‡Ú„¥ª, flÍ¥ ÔËڇχÌÌ¥ ¥ÁÌËÏ Ì‡ÔflÏÍ‡Ï ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ıÛ‰ÓÊÌ¥È ÍÛθÚÛ¥, ̇ ¥‚Ì¥ ‡ÚÂÙ‡ÍÚ¥‚, Ò͇ʥÏÓ, ̇‚¥Ú¸ Û ‡ı¥ÚÂÍÚÛ¥, fl͇
– Á‡Î˯‡˛˜Ë ÓÒÚÓÓ̸ ÔÂÂıÓ‰Ë – ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ̇ ÂÔÓıË ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Ó„Ó ÔËÓ‰ÌÓ„Ó Ô‚Ìfl ¥ ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Ó„Ó ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Ô‚Ìfl. Ä ÌËÌ¥, ̇ÔËͥ̈¥ XX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ÏË ‚ÒÚÛÔ‡πÏÓ ‚ ÔÂ¥Ó‰, ÍÓÎË ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl Ò‡Ï ÔË̈ËÔ ªª ÒÚÛÍÚÛÛ‚‡ÌÌfl – ‚¥‰ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl ÚÓ„Ó ˜Ë ¥Ì¯Ó„Ó Ô‚Ìfl ‰Ó ªı Ô‡‡ÎÂθÌÓÒÚË. ôÓ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÒÛ·’πÍÚÌÓ„Ó Ô‚Ìfl, ÚÓ ‚¥Ì ‚¥‰¥„‡π ‚Ë¥¯‡Î¸ÌÛ Óθ Û ÔÂ¥Ó‰Ë ÁÏ¥ÌË ÂÔÓı ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË, ‚ËÍÓÌÛ˛˜Ë Óθ Ò‚Ó„Ó Ó‰Û ÔÂÂÏË͇˜‡, ˘Ó ‡·Ó ÔÂÂÍ·‰‡π ‰Óϥ̇ÌÚÛ Ó‰ÌÓ„Ó Ô‚Ìfl ‚ ‰Óϥ̇ÌÚÛ ¥Ì¯Ó„Ó, ‡·Ó – ̇ ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ – ÔÓÍÎË͇ÌËÈ Ô‚ÂÒÚË ÒÚ¥ÎÍÛ Â‚Óβˆ¥ª Á ÔË̈ËÔÛ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl ̇ ÔË̈ËÔ Ô‡‡ÎÂθÌÓÒÚË. áϥ̇ ÔË̈ËÔ¥‚ ÒÚÛÍÚÛÛ‚‡ÌÌfl Á̇ÏÂÌÛπ ÍËÚ˘ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ‚ ‚Óβˆ¥ª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË: Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ‚˘Âԇ̇ ‰Óϥ̇ÌÚ̇ Óθ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Ô‚Ìfl, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ – ‚¥‰ÍË‚‡πÚ¸Òfl ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ Á·‡Î‡ÌÒÛ‚‡ÚË ‚Ò¥ ÚË Ô‚̥. í‡Í‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÏÓÊ ÓÁ̇˜‡ÚË ‚˘ÂÔ‡ÌÌfl Ó‰Ì¥πª – ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª – „¥ÎÍË Â‚Óβˆ¥ª β‰ÒÚ‚‡ ¥ ‰ÂÙÓχˆ¥˛ ¥Ì¯Óª – ÔËÓ‰ÌÓª, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ÔÓ‰Ó‚ÊÂÌÌfl ‚Óβˆ¥ª ˜ÂÂÁ ÔÂÂ·Û‰Ó‚Û ‚Ò¥ı Ú¸Óı ªª „¥ÎÓÍ: ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
188
ÏÂÌ¥ ‰ÛÊ ¥ÏÔÓÌÛπ, ıÓ˜‡ fl Ò· ÏËÒβ ÔÓÁ‡ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÓÏ, χ˛ ̇ Ì¸Ó„Ó ‚·ÒÌÛ ‚¥Á¥˛. ñ Ì ڥθÍË ÚÂ, ÔÓ ˘Ó „Ó‚ÓË‚ ɇȉÂ∂∂Â Û Ò‚ÓπÏÛ ˆËÍÎ¥ ÎÂ͈¥È ÔÓ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ Ì¥„¥Î¥ÁÏ, flÍ ÔÓ Á̈¥ÌÂÌÌfl ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ÔÓ ˆ¥ÌÌ¥ÒÌËÈ ÂÎflÚË‚¥ÁÏ, flÍ ÔÓ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Ò‡ÏËı ÔÓˆ¥ÌÓ‚Û‚‡˜¥‚ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ¥ ÚÓ„Ó „ÓËÁÓÌÚÛ ˆ¥ÎÂÈ, ·Ó ڥθÍË ‚ „ÓËÁÓÌÚ¥ ˆ¥ÎÂÈ ÏÓÊÎË‚‡ ‡ΥÁ‡ˆ¥fl ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, ‡ È ÚÂ, ˘Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ÚËÏ ‚¥‰¥ÁÌflπÚ¸Òfl ‚¥‰ Á̈¥ÌÂÌÌfl ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, ˜Ë ªı ÂÎflÚË‚¥Á‡ˆ¥ª, ÛÒÛÌÂÌÌfl ·Û‰¸-flÍËı ‡ÍÒ¥ÓÎÓ„¥˜ÌËı, ÏӇθÌËı, ÂÚ˘ÌËı ÍÓÓ‰Ë̇Ú, ˜Ë ¥π‡ı¥ª ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, ˘Ó ‚¥Ì ‚Á‡„‡Î¥ flÍ·Ë ÛÒÛ‚‡π ·Û‰¸-flÍËÈ ˆÂÌÚ ÒËÒÚÂÏÓÚ‚ÓÂÌÌfl, ÛÒÛ‚‡π ·¥Ì‡ÌÛ ÓÔÓÁˈ¥˛ «‚Âı–ÌËÁ», «‚ËÒÓ͇ ÍÛθÚÛ‡ – ÌËÁ¸Í‡ ÍÛθÚÛ‡», ÚÓ·ÚÓ ‚¥Ì Ì ڥθÍË ÂÎflÚË‚¥ÁÛπ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥, ·Ó ‚ Ò‡ÏÓÏÛ ÂÎ¥ÚË‚¥ÁÏ¥ ‚Ê Ô‰·‡˜‡πÚ¸Òfl ˆ¥ÌÌ¥Ò̇ ¯Í‡Î‡, ¥ ÂÎflÚË‚¥ÁÏ Ï‡π ÒÛÏ Á‡ ÔÓˆ¥ÌÓ‚Û‚‡ÌÌflÏ, ¥ ÂÎflÚË‚¥ÁÏ ÏÓÊÎË‚ËÈ Ú¥Î¸ÍË flÍ ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl, flÍ ÓÔÓÁˈ¥fl ˘Ó‰Ó Ô‚ÌÓª ¯Í‡ÎË ‚‡ÚÓÒÚÂÈ. íÓÏÛ Ì‡‚¥Ú¸ „‡Ì˘ÌËÈ ÂÎflÚË‚¥ÁÏ Ô‰·‡˜‡π ‡ÍÒ¥ÓÎÓ„¥Á‡ˆ¥˛. ÄΠÏÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ, ÍÓÎË ‚ËÓ·Îflπ Ò‚Óª ‰ËÒÍÛÒË‚Ì¥ ÒÚ‡Ú„¥ª ¥ ̇‡ÚË‚Ì¥ ÒÚÛÍÚÛË, ÚÓ ‚¥Ì ÚÂÊ ‡ÍÒ¥ÓÎÓ„¥ÁÓ‚‡ÌËÈ, ¥ ÚÓÏÛ ÚÛÚ π Ô‚̇ ÒÛÔ˜͇ ˜Ë ÍÓÌÚ‡‚ÂÒË‚Ì¥ÒÚ¸, ‡Î „ÎË·ËÌ̇ ÍÓÌÚ‡‚ÂÒË‚Ì¥ÒÚ¸ ‚Á‡„‡Î¥
·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓª Ú‡ Ì·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓª. ǢÂÔ‡ÌÌfl ¥ ̇ÒÚÛÔ̇ ÂÍÓÌÒÚÛ͈¥fl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª „¥ÎÍË, ªª ·‡Î‡ÌÒ ¥Á ¥Ì¯ËÏË „¥Î͇ÏË ‚¥‰·ËÚ¥ Û ÙÂÌÓÏÂÌ¥ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÔÓÎ¥ÏÓÙ¥ÁÏÛ (‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ÍÛθÚÛÌËı, ÂÚÌ¥˜ÌËı, ÂÎ¥„¥ÈÌËı ÒԥθÌÓÒÚÂÈ), ˘Ó, Ì ·Û‰Û˜Ë Ì¥ ‡ı‡ªÁ‡ˆ¥π˛, ‡Ì¥ ‰ÂÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥π˛ [22], Ï¥ÒÚËÚ¸ Û ÒÓ·¥ ˆ¥ ‚¥‰Ó‰ÊÂÌ¥ ÙÓÏË flÍ ÏÓÏÂÌÚË Ì‡·ÛÚÚfl ¥ÒÚÓ¥π˛ ªª ÒÔ‡‚Ê̸Ӫ ÔÓ‚ÌÓÚË, flÍ ÔÓˆÂÒ Ì‡‰ÓÎÛÊÂÌÌfl ¥ ̇ÔÓ‚ÌÂÌÌfl ¥ÒÚÓ¥ª. íÂÚ¥È ÍÓÍ Û ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌ¥ ̇¯Óª ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª – ˆÂ ÓÔËÒ ÛÊ Ì fl‰‡, ‡ ÓÍÂÏËı, ˜‡ÒÚÍÓ‚Ëı Ô‡‡ÏÂÚ¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË: ªª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª (·Û‰Ó‚Ë), ÒÍ·‰Û, ‚¥‰ÌÓÒËÌ, ÚËÔÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ. ᇠÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ˛ Á‡„‡Î¸ÌËı ¥ ˜‡ÒÚÍÓ‚Ëı Ô‡‡ÏÂÚ¥‚ ‚Óβˆ¥˛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË ÏÓÊ̇ Ô¥‰ÓÁ‰¥ÎËÚË Ì‡ ÚË ÂÚ‡ÔË: *ÔÓÚÓ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ‚¥‰ ÌÂÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‚Óβˆ¥ª ‰Ó éÒ¸Ó‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ; *Á‡Ó‰ÊÂÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË – ‚¥‰ éÒ¸Ó‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ‰Ó ÂÔÓıË èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡ È ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª ‚Óβˆ¥ª; *ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË – ÓÒÚ‡ÌÌ¥ 200 ÓÍ¥‚ ‰Ó ͥ̈fl ̇¯Ó„Ó ÒÚÓ¥˜˜fl. çËÌ¥, ̇ ÏÂÊ¥ Ï¥Ê ‰Û„ËÏ ¥ ÚÂÚ¥Ï ÚËÒfl˜Ó¥˜˜flÏË, Ô¥‰ıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó ͥ̈fl Ô¯‡ ‚ÂÎË͇ ÂÔÓı‡ (fl͇ ‚Íβh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚·ÒÚË‚‡ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÓ‚¥. ß ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÔÓÎfl„‡π ‡‰Ë͇θÌËÈ ÂÍÎÂÍÚËÁÏ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ˘Ó ‚¥Ì Ì ÁÌ‡π «‚ÂıÛÌËÁÛ», ‡ π ‚Á‡πÏÌÓ˛ ‰ËÙÛÁ¥π˛ «‚ËÒÓÍÓ„Ó» ¥ «ÌËÁ¸ÍÓ„Ó». üÍ˘Ó Ì ‚ ˜ËÒÚÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ, ÚÓ ‰ÛÊ ÒËθÌËÈ ÒÚÛϥ̸ ÈÓ„Ó ÔÓÏ¥ÚÌËÈ ‚ ‰ÂflÍËı ‡ı¥ÚÂÍÚÛÌËı ÒÔÓÛ‰‡ı, ÌÓ‚Ëı ·‡Ì͇ı Û ã¸‚Ó‚¥, ‰Â π ˆËÚ‡ÚË, ÂÔÎ¥ÍË, ÂÏ¥ÌÂÒˆÂ̈¥ª ˜Ë ̇‚¥Ú¸ Ô‡‡Ù‡ÁË ÓÍÂÏËı ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚ ‡ı¥ÚÂÍÚÛÌËı ÒÚËÎ¥‚, flÍ¥ ‚ ‡‰Ë͇θÌÓ ÂÍÎÂÍÚ˘ÌËÈ ÒÔÓÒ¥· ÁÏ¥¯‡Ì¥; ‡Î ̇‚¥Ú¸ ¥ Û ‚Ò¥ı Óχ̇ı Ä̉Ûıӂ˘‡ – Û «êÂ͇ˆ¥flı», «åÓÒÍÓ‚¥‡‰¥», «è‚ÂÁ¥flı» – π ̇χ„‡ÌÌfl Ì ڥθÍË ÛÒÛÌÛÚË ˜‡Ò ¥ ÁÏ¥¯Û‚‡ÚË ¥ÁÌ¥ ˜‡ÒÓ‚¥ ÔÎÓ˘ËÌË, ‡ÎÂ È Ì‡Ï‡„‡ÌÌfl ÛÒÛÌÛÚË ‡ÍÒ¥ÓÎÓ„¥˜ÌÛ ¯Í‡ÎÛ ¥ ·Û‰¸-flÍËÈ ÒÔÓÒ¥· Óˆ¥Ì˛‚‡ÚË ·Û‰¸-˘Ó ‚ ͇Ú„ӥflı «‚ËÒÓÍÓ„Ó-ÌËÁ¸ÍÓ„Ó», «ÔÂ͇ÒÌÓ„ÓÔÓÚ‚ÓÌÓ„Ó», «·Î‡„Ó˜ËÌÌÓ„Ó-ÎËıÓ‰¥ÈÌÓ„Ó» ÚÓ˘Ó. åÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ Ì ‚Ë„‡‰Ûπ Ì¥˜Ó„Ó ÌÓ‚Ó„Ó Û ÚÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ˘Ó ¥ÒÌÛ‚‡‚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ‰Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ. ë͇ʥÏÓ, ŇڇÈ. åË ·‡˜ËÏÓ Û Ì¸Ó„Ó Ì‡È·¥Î¸¯ ‡‰Ë͇θÌ ÁÏ¥¯‡ÌÌfl, Á‰‡‚‡ÎÓÒfl · ÌÂÏÓÊÎË‚Ó„Ó, ÒËÌÍÂÚËÁÏ ÔÓË‚Û Û ‚ËÒÓ˜¥Ì¸ ¥ ÒÏÛÚÍÛ, Ú‡ÌÒˆẨÂÌÚÌËÈ, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ ∂¥ÔÂÚÓÙÓ‚‡ÌËÈ ÂÓÚËÁÏ, fl͢Ó, ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË, Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û‚‡ÚË ‡ÍÒ¥ÓÎÓ„¥˜ÌÛ ¯Í‡ÎÛ, flÍËÈ ÏÂÊÛπ Á Ô‚ÂÁ¥ÈÌËÏ ÂÓÚËÁÏÓÏ. è‚ÂÁ¥ÈÌ¥ÒÚ¸ ¥ ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó ‚ ‡‰Ë͇θÌËÈ ÒÔÓÒ¥· Û Å‡-
˜‡π ‚ Ò· ‚Ò¥ ÚË Á„‡‰‡ÌËı ÂÚ‡ÔË) ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË ¥ ‚ËÌË͇π ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ªª flÍ¥ÒÌÓª Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª ‚ ÛÏÓ‚‡ı, ÍÓÎË ÒÚ‡π ÔÓ·ÎÂχÚ˘ÌËÏ Ò‡Ï ·ÛÚÚfl homo sapiens. èÂÂı¥‰ ‰Ó ˆ¥πª, ‰Û„Óª ÂÔÓıË ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË ÏÓÊ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡ÚËÒfl ÍËÁÓ˛ Ú‡ÍÓ„Ó Ï‡Ò¯Ú‡·Û, ¥Á flÍÓ˛ ÌÂÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ ÍËÁË ‚Ò¥ı ¥Ì¯Ëı ˜‡Ò¥‚: ÌÂÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‚Óβˆ¥ª, éÒ¸Ó‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ, ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¥ÁÏÛ. ôÓ· Ûfl‚ËÚË ÒÓ·¥ ÒÍ·‰Ì¥ÒÚ¸ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ÁÏ¥ÌË ÂÔÓı, Óı‡‡ÍÚÂËÁÛπÏÓ ÍÓÓÚÂ̸ÍÓ ÚÓÈ ‡ÒÔÂÍÚ Â‚Óβˆ¥ª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË, ˘Ó ‚¥‰·ËÚËÈ ‚ ªª ¥ÒÚÓ˘ÌËı ÚËÔ‡ı. ßëíéêàóçß íàèà Ç ∫ïçßâ ÑàçÄåßñß
èÓÌflÚÚfl «¥ÒÚÓ˘̥ ÚËÔË» ı‡‡ÍÚÂËÁÛπ ÓÒÓ·ÎË‚¥ ÙÓÏË, ˘Ó ªı ÔËÈχπ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ Òԥθ̥ÒÚ¸, Á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, flÍËÈ Ô‚Â̸ ‰ÓÏ¥ÌÛπ ‚ ªª fl‰¥ ¥ flÍ ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl Ò‡Ï ÔË̈ËÔ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl. ÑÓ‰‡‚¯Ë ‰Ó ˆ¥πª ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍË, ˘Ó ‚ËÁ̇˜‡π ¥ÒÚÓ˘̥ ÚËÔË, ¥Ì¯¥ Ô‡‡ÏÂÚË – ÔÓÒÚ¥, ÏÌÓÊËÌÌ¥ÒÚ¸ ÙÓÏ ¥ ÒÚÛԥ̸ ÒÍ·‰ÌÓÒÚË, – ÏÓÊ̇ ‚ˉ¥ÎËÚË ÚË ‚ÂÎËÍËı ¥ÒÚÓ˘ÌËı ÚËÔË. è¯ÓÏÛ, flÍËÈ ÒÍ·‚Òfl Û ÔÂ¥Ó‰ ‚¥‰ éÒ¸Ó‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ‰Ó ÔË·ÎËÁÌÓ Í¥Ìˆfl ïVIII ÒÚÓ¥˜˜fl, ‚·ÒÚË‚¥: h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ú‡fl ÁÏ¥¯‡Ì¥. ñ ÚˉˆflÚ¥ ÓÍË, ˆÂ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ‰Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ. Ç ÛÒ¥ ˜‡ÒË ·ÛÎÓ ‚ËÔ‡‰‡ÌÌfl β‰Ò¸ÍÓª ‰ÛÏÍË Û Ì‡‡ÚË‚ÌÛ ÒÚÛÍÚÛÛ, ÚÓ·ÚÓ Ú‡ÍÛ, fl͇ Ô‰·‡˜‡Î‡ ÔÓˆ¥ÌÓ‚Û‚‡ÌÌfl, ‡ÍÒ¥ÓÎÓ„¥˜Ì Ә¥ÍÛ‚‡ÌÌfl. ß ÍÓÎË ÏË Á„‡‰‡πÏÓ ÔÓ ‚ÂÎËÍËÈ Î¥Ì„‚¥ÒÚ˘ÌËÈ, ˜Ë ÍÓ∂Ì¥ÚË‚ÌËÈ ÔÓ‚ÓÓÚ, flÍËÈ ÔÓ˜‡‚Òfl ‰ÂÒ¸ ¥Á Ô¥ÁÌ¸Ó„Ó ‚¥Ú∂Â̯ڇÈÌ¥‡ÌÒÚ‚‡, ·Ó Ç¥Ú∂Â̯ڇÈÌ Òڂ‰ÊÛ‚‡‚, ˘Ó ÏÓ‚‡ – ˆÂ ‚’flÁÌˈfl, ÍÎ¥Ú͇ ̇¯Óª ‰ÛÏÍË. óË Ì ÔÓÚ‡ÔÎflπ Ò‡Ï ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ Û ÍÎ¥ÚÍÛ, ‚‘flÁÌˈ˛ ÚËı ̇‡ÚË‚ÌËı ÒÚÛÍÚÛ, flÍ¥ ‚¥Ì „ÂÌÂÛπ? ÇË ÚÛÚ ‚Ë·Û‰Û‚‡ÎË, „ÂÌÂÛ‚‡ÎË ÏÂÚ‡‰ËÒÍÛÒ, ÒÔÓ·Û „ÎflÌÛÚË Ì‡ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ Á·ÓÍÛ, Ô·ۂ‡˛˜Ë ‚Ò‰ËÌ¥, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚Ëȯӂ¯Ë ÔÓÁ‡ ÈÓ„Ó ÏÂÊ¥, ˘Ó Ú‡ÍÓÊ π ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÓÏ, ÚÓ·ÚÓ ÏË Ï‡πÏÓ ÁÏ¥¯‡ÚË ¥ÁÌ¥, ̇ Ô¯ËÈ ÔÓ„Îfl‰ ÌÂÔÓπ‰ÌÛ‚‡Ì¥ ÔÎÓ˘ËÌË. ÄΠÛÌ¥‚Â҇θÌËÏË, Á‡Ò‡‰Ì˘ËÏË, ÓÌÚÓÎÓ„¥˜ÌÓ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËÏË Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl Ú¥ ̇‡ÚË‚Ì¥ ÒÚÛÍÚÛË, ¥Á flÍËı ÏË Ì ÏÓÊÂÏÓ ‚ËÒÚË·ÌÛÚË flÍ Á ‚·ÒÌÓª ¯Í¥Ë. ÇÓÌË π Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ÛÌ¥‚Â҇θÌËÏË ıÓ˜‡ · ÚÓÏÛ, ˘Ó Ú¥ ÍÓ∂Ì¥ÚË‚Ì¥ ÒıÂÏË, Á‡Í·‰ÂÌ¥ Û Ì‡Ò ä‡ÚÛÏÓÏ, ‡‰Ê fl ÒÔÓ‰¥‚‡˛Òfl, flÍ ‚¥Û˛˜ËÈ, ˘Ó ‚‡¯ ‰ËÒÍÛÒ ÔÓ ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó ¥ ÔÓ í‚Óˆfl, ÔÓ ÂÒı‡ÚÓÎÓ„¥˛, ÔÓ Î¥Ì¥ÈÌËÈ, ÌÂÓ·ÓÓÚÌËÈ ˜‡Ò, ÔÓ ˜‡Ò Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ‡·ÒÓβÚÌÓ„Ó Í¥Ìˆfl ¥ ÔÂÂÊË‚‡ÌÌfl ͇ڇÒÚÓÙ¥ÁÏÛ, ˘Ó ˆÂ Ì ·ÛÎÓ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥Ò-
‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl ÔËÓ‰ÌÓ„Ó Ô‚Ìfl ̇‰ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏ; ÏÌÓÊË̇ ÎÓ͇θÌËı ÔÓÒÚÓ¥‚ ¥, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ÏÌÓÊËÌÌ¥ÒÚ¸ ÙÓÏÓÛÚ‚ÓÂ̸, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Û ‚Ë„Îfl‰¥ «Ò‚¥ÚÓ¥ÏÔ¥Ȼ (Û ÚÂϥ̇ı îÂ̇̇ ÅÓ‰ÂÎfl), ÔÓÒÚÓÚ‡ ˆËı ÎÓ͇θÌËı ÙÓÏ. ÑÛ„ËÈ ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ÚËÔ Á‡Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ̇ÔËͥ̈¥ ïVIII – ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ XIX ÒÚÓ¥˜; ‰Îfl Ì¸Ó„Ó ı‡‡ÍÚÂÌ¥: ·ÂÁÛÏÓ‚Ì ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Ô‚Ìfl, π‰Ë̇ ÙÓχ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ ªª ÔÓ¥‚ÌflÌÓ «ÔÓÒÚ‡» – ÒÍ·‰Ì¥ÒÚ¸. ç‡ ÁÏ¥ÌÛ ˆ¸ÓÏÛ ÚËÔÓ‚¥ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ‰‚Óı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ XX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ÔËıÓ‰ËÚ¸ ÌÓ‚ËÈ, ÚÂÚ¥È, ÍÓÎË ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ‚¯ËÌË ÒÛ·’πÍÚÌÓ„Ó Ô‚Ìfl ÒÚ‚Ó˛π ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Ô·ÓÓÚË ÔË̈ËÔ ‰Óϥ̇ÌÚË; ˆ¸ÓÏÛ ÚËÔÓ‚¥ ‚·ÒÚË‚¥: Ô·ÌÂÚ‡ÌËÈ (‡·Ó Á‡„‡Î¸ÌÓβ‰Ò¸ÍËÈ) ÔÓÒÚ¥, ÏÌÓÊËÌÌ¥ÒÚ¸ Ó„ÙÓÏ, ÒÍ·‰Ì¥ÒÚ¸ ¥ ̇‚¥Ú¸ ̇‰ÒÍ·‰Ì¥ÒÚ¸ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË flÍ ˆ¥ÎÓ„Ó. á‡Î˯˂¯Ë ÓÒÚÓÓ̸ Ô¯ËÈ, Á‚ÂÌÂÏÓÒfl ‰Ó ‰Û„Ó„Ó ¥ ÚÂÚ¸Ó„Ó, ‡·Ó – ÛÏÓ‚ÌÓ – ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍÓ„Ó Ú‡ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ-∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ÚËÔ¥‚, ‡ÍˆÂÌÚÛ˛˜Ë Û‚‡„Û Ì‡ ÁÏ¥˘ÂÌÌ¥ ‚¥‰ ‰Û„Ó„Ó ‰Ó ÚÂÚ¸Ó„Ó, flÍ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ‰‚‡ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl XX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. ü ‚·‡˜‡˛ ˆÂ ÁÏ¥˘ÂÌÌfl ÔË·ÎËÁÌÓ Á‡ ‰ÂÒflÚÍÓÏ Ô‡‡ÏÂÚ¥‚ (ÒÚÛÍÚÛ‡ ÓÒ‰fl, ÒÍ·‰, ÒÔ¥‚-
189
МАРАТ ЧЕШКОВ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ: СУТНІСТЬ, СУЧАСНА ФАЗА, ПЕРСПЕКТИВИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÒ¸ÍÓ˛ ÒÛ·‚ÂÒ¥π˛, ¥ÓÌ¥π˛ ˜Ë Ò‡ÏÓ¥ÓÌ¥π˛, ˜Ë Ú‡ÍÓ˛ ÒÓ·¥ „Ó˛. éÚÊÂ, ‚Ò ڇÍË, ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ÒÛÔ˜ËÚ¸ Ò‡ÏÓÏÛ ÒÓ·¥ ‚ ÚÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ˘Ó ‚¥Ì Á‡Ô˜Ûπ ÒÚÛÍÚÛÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸, ˜Ë flÍËÈÒ¸ ‡·ÒÓβÚÌËÈ ˆÂÌÚ, ˜Ë flÍÂÒ¸ ÒËÒÚÂÏÓÛÚ‚Ó˛˛˜Â ̇˜‡ÎÓ, ÓÒͥθÍË Ì‡ Ô¯ËÈ ÔÓ„Îfl‰ ‚ËÁ̇π Û Ò‚ÓªÈ ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡ÌÓÒÚË ÏÌÓÊËÌÌÓÒÚÂÈ Ô‡‚Ó Ì‡ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ‚Ò¥ı ¥ ‚Òfl, ÔÓÛ˜ ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò, Ì Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û˛˜Ë ‰Ó ÌËı flÍÓªÒ¸ ˆ¥ÌÌ¥ÒÌÓª ‚ÂÚË͇Υ. ÄÎÂ, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚Ë·Û‰Ó‚Û˛˜Ë ‰ÛÊ ˜¥ÚÍ¥ ̇‡ÚË‚Ì¥ ÒÚÛÍÚÛË, flÍ-ÓÚ Û ‚‡Ò, Ò͇ʥÏÓ, ÂÔÂÁÂÌÚ‡ÌÚ‡ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘ÌÓª ‰ÛÏÍË, ‚Ë ‚ÒÂ-Ú‡ÍË Óˆ¥Ì˛πÚ ‰Ó‚ÍÓÎË¯Ì˛ ̇‡ÚË‚ÌÛ ÒÚÛÍÚÛÛ, ¥ ÍÓÊÂÌ ÂÎÂÏÂÌÚ ‚‡¯Ó„Ó ‰ËÒÍÛÒÛ, ‚‡¯‡ ‰ËÒÍÛÒ˂̇ ÒÚ‡Ú„¥fl ˜Ë ÂÍÒÔÎ¥ÍÓ‚‡ÌÓ, ˜Ë ¥ÏÔÎ¥ˆËÚÌÓ ˘ÓÒ¸ Òڂ‰ÊÛπ ‡·Ó Á‡Ô˜Ûπ, ÓÚÊ π ‡ÍÒ¥ÓÎÓ„¥ÁÓ‚‡ÌÓ˛. Ç ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ˆÂ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ·ÂÁ ·Â„¥‚, flÍ Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ·Û‚ Á‡‰ÂÍ·ӂ‡ÌËÈ ·Û-·‡-·¥ÁÏ ·ÂÁ ·Â„¥‚. Ç.∏¯Í¥Î‚: ÇË, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, Ô‡‚¥, fl ¥ Ò‡Ï Ì‡„ÓÎÓ¯Û‚‡‚ ̇ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ flÍ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ˘ÂÁ‡π, ÚÓÏÛ ˘Ó ‚˘Âԇ·Òfl ÔÓ·ÎÂχ, ¥, Á‡Î˯‡˛˜ËÒ¸ ¥ÏχÌÂÌÚÌÓ ‚ ÏÂʇı ̇‡ÚË‚Û flÍ Ú‡ÍÓ„Ó, Á Ûҥχ ÈÓ„Ó ÍÓÌÓÚ‡ˆ¥flÏË, flÍ¥ ‚ËÌË͇˛Ú¸ ‰Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ÚÓÏÛ ˘Ó ÚÓÔÓÒ Ì‡‡ÚË‚ÌËı
‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ÚÓ˘Ó), ˘Ó ‰‡π ÁÏÓ„Û ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÔÓ‚ÌÓ ÒÛ‰ËÚË ÔÓ ÈÓ„Ó ‚ÂÍÚÓ ¥ „ÎË·ËÌÛ. Ç ÓÒ‰¥ ‚˘ÂÔ‡ÌÌfl ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Óª ÓÎ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Ô‚Ìfl, ˜Ëπ ‡·ÒÓβÚ̇ Ô‚‡„‡ ·Û· ‚·ÒÚË‚‡ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ-ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍÓÏÛ ÚËÔÓ‚¥, ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ÈÓ„Ó ÂÍÓÌÒÚÛ͈¥ª, ‡ ̇ ¥‚Ì¥ ÚÂÓÂÚ˘ÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË Á̇ȯÎÓ ‚¥‰·ËÚÓÍ Û ÚflÁ¥ ‰Ó «ÌÂÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÚÂÓ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚‡» (ÄÎÂÌ íÛÂÌ) [23]. ëÚ‡ÎË ¯Û͇ÚË ·‡Î‡ÌÒ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ¥ ÔËÓ‰ÌÓ„Ó Ô‚̥‚ (¥‰Âfl ¥ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ÒÚ¥ÈÍÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ). ê¥ÁÍ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÓÎ¥ ÒÛ·’πÍÚÌÓ„Ó Ô‚Ìfl ÔÓfl‚ËÎÓÒfl Û Ô‡„ÌÂÌÌ¥ Ò‚¥ÚÓÒ‚¥‰ÓÏÓÒÚË ‚ËÈÚË ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥ ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ‚ ‡ÍÚË‚¥Á‡ˆ¥ª ÔÓ¯ÛÍ¥‚ Ú‡ÌÒˆẨÂÌÚÌÓÒÚË ¥ ÌÓ‚Ëı ÏӇθÌÓ-ÂÚ˘ÌËı ÌÓÏ («‰Ûıӂ̇ ‚Óβˆ¥fl»). ÇËÌËÍÌÛÎË ÌÓ‚¥ ‡„ÂÌÚË, flÍ¥ ÔÂÚÂÌ‰Û˛Ú¸ ̇ Óθ ÌÓÒ¥ª‚ Á‡„‡Î¸ÌÓβ‰Ò¸ÍËı ÌÓÏ ¥ ÔË̈ËÔ¥‚, ‚ ÓÒÓ·¥ ¥ ÌÓ‚Ëı ÒÛÒԥθÌËı Ûı¥‚, ¥, ÒÚ¥ÏÍÓ ‡ÍÚË‚¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰‡, ÍÓÚËÈ Ô‡„Ì ÒÚ‡ÚË «ÛÒÂÒ‚¥ÚÌ¸Ó˛» β‰ËÌÓ˛. ÄΠ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‰Â‰‡Î¥ „̥ۘ¯Â Á‡fl‚Îfl˛Ú¸ ÔÓ Ò· ‡„ÂÌÚË, ‰¥flθ̥ÒÚ¸ flÍËı ·‡ÁÛπÚ¸Òfl ̇ ÒÔÓÎÛ˜ÂÌÌ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ¥ ÔËÓ‰ÌÓ„Ó Ô‚̥‚ (ÂÚÌ¥˜Ì¥, Ó‰Ó‚¥, ÏÓ‚Ì¥ ÛıË). ëÍ··Òfl ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, flÍÛ Á‡Á‚˘‡È ÓÔËÒÛ˛Ú¸ flÍ ÏÌÓÊËÌÌ¥ÒÚ¸ ‡„ÂÌÚ¥‚ ¥ ‡ÍÚÓ¥‚, ‡ Á‡ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
190
ÍÓÌÓÚ‡ˆ¥È ‚ËÌËÍ ‰‡‚ÌÓ, ÈÓÏÛ ÛÊ ‰Âͥθ͇ ÚËÒfl˜ ÓÍ¥‚, ˘Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ‚˘ÂÔ‡‚Òfl, ‡Î Á‡Î˯Ë·Òfl «Ï‡¯Ë̇ ‚ÊË‚‡ÌÌfl», ÚÓ·ÚÓ ÏÂÚÓ‰, – ӈ Ô¯ËÈ ÏÓÏÂÌÚ. ÑÛ„ËÈ ÏÓÏÂÌÚ: Ò·‚‡ ÅÓ„Û, ˘Ó ‚Ë ÔÂÂȯÎË Ì‡ Î¥Ú‡ÚÛÛ, ÚÛÚ fl ıÓÚ¥‚ ·Ë ‚ËÒÎÓ‚ËÚË ˘Â Ӊ̠Á‡Û‚‡ÊÂÌÌfl, ÍÓÎË „Ó‚ÓËÚ¸Òfl ÔÓ Ä̉Ûıӂ˘‡ flÍ ÔÓ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ‡, – fl ıÓÚ¥‚ ·Ë ˆÂ ̇„ÓÎÓÒËÚË, ·Ó ˆÂ ÒÚ‡ÎÓ Á‡„‡Î¸ÌÓ‚ÊË‚‡ÌËÏ, Ò‚Ó„Ó Ó‰Û ÏÓ‰Ó˛. ì Ä̉Ûıӂ˘‡ π ڥθÍË Ó‰ËÌ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍËÈ ÓÏ‡Ì – «è‚ÂÁ¥ª». ÇÂÒ¸ ¥Ì¯ËÈ ÍÓÔÛÒ ÚÂÍÒÚ¥‚ Ä̉Ûıӂ˘‡ Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl ‚ ÏÂʇı ÌÂÓÏÓ‰ÂÌÛ. «êÂ͇ˆ¥ª», «åÓÒÍÓ‚¥‡‰‡» – ˆÂ ˜¥ Á ‡·ÒÓβÚÌÓ ‚ËÁ̇˜ÂÌÓ˛ ¥‰ÂÓÎÓ„¥π˛, Ú‡Ï ÌÂχπ ÒÛÏÌ¥‚Û. «è‚ÂÁ¥fl» – Ú‡Í, ˆÂÈ Ú‚¥ ÒÚÓªÚ¸ ÔÓÁ‡ ¥, ̇ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, ‚ˢ ÛÒ¥πª Ú‚Ó˜ÓÒÚË Ä̉Ûıӂ˘‡, ˆÂ Û̥͇θÌËÈ Ú‚¥ ‚ ÈÓ„Ó Ú‚Ó˜ÓÒÚ¥, ÏÓÊÎË‚Ó π‰ËÌËÈ Ú‚¥ ‚ Û͇ªÌÒ¸Í¥È Î¥Ú‡ÚÛ¥, ÔÓ flÍËÈ fl ÏÓÊÛ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ‚¥Ì ‡·ÒÓβÚÌÓ Ì‡‰‡πÚ¸Òfl ‰Ó ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍË «ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ». ç‡ÁË‚‡˛Ú¸ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÍÓ˛ ᇷÛÊÍÓ, ıÓ˜‡ ‚ÂÒ¸ ÙÂϥ̥ÒÚ˘ÌËÈ ‰ËÒÍÛÒ – Ì ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘ÌËÈ, ‚¥Ì ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌËÈ, flÍ ‚¥Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍËÏ. èÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ‡ÏË Î¥ÔÎflÚ¸ ÛÊ Ì Á̇˛ ÍÓ„Ó: ßÁ‰Ë͇ (ÍÓÚËÈ ‡·ÒÓβÚÌÓ ÌÂÓÏÓ‰ÂÌËÈ ÚÓ˘Ó). åË Î˛·ËÏÓ ˜¥ÔÎflÚË Î‡È·Ó˜ÍË, fl΢ÍË ‰Ó ‚Ò¸Ó„Ó. Ç Û͇ªÌÒ¸Í¥È Î¥Ú‡ÚÛ¥ ҸӄӉ̥
̲ ÚÂÓÂÚ˘ÌÓ ÔÓ„Îfl‰‡˛Ú¸Òfl ‰‚¥ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë: ‡·Ó ÓÁıËÚÛ‚‡ÌÌfl ÒÛ·’πÍÚ-Ó·’πÍÚÌÓ„Ó ˜ÎÂÌÛ‚‡ÌÌfl ‚ ÒÚÛÍÚÛ¥ ÓÒ‰fl ¥ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl β‰ÒÚ‚‡ ̇ π‰ËÌËÈ ÒÛ·’πÍÚ, ÍÓÎË Á‡„‡Î¸ÌÓβ‰Ò¸ÍÛ ÒÛ·’πÍÚÌ¥ÒÚ¸ ‡ΥÁÛ˛Ú¸ ·ÂÁÎ¥˜ ‡„ÂÌÚ¥‚, Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ (¥ ÓÒÓ·ÎË‚Ó) ¥Ì‰Ë‚¥‰; ‡·Ó Á·ÂÂÊÂÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ˜ÎÂÌÛ‚‡ÌÌfl ¥ ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ̇ ÈÓ„Ó ÓÒÌÓ‚¥ ÌÓ‚Ó„Ó ÚËÔÛ ‚¥‰ÌÓÒËÌ, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËı ̇ ‚¥‰˜ÛÊÂÌÓÒÚË Î˛‰ÒÚ‚‡ ¥ β‰ËÌË, ‡Î Ì ‚¥‰ χÚÂ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ ¥ ÔËÓ‰Ë, flÍ ˆÂ ·ÛÎÓ ‡Ì¥¯Â, ‡ ‚¥‰ Ò‡ÏÓª ‡θÌÓÒÚË – ¯ÎflıÓÏ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚¥ÚۇθÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ Á‡ÒÓ·‡ÏË Ï‡Ò-ω¥‡ (å¥ı‡ªÎ ÖÔ¯ÚÂÈÌ) [24]. é·Ë‰‚‡ ‚‡¥‡ÌÚË ÒÙÓÏÛθӂ‡Ì¥ ˜ËÒÚÓ ÚÂÓÂÚ˘ÌÓ, ÔË ˆ¸ÓÏÛ ÏÌÓÊËÌÌ¥ÒÚ¸ ‡„ÂÌÚ¥‚ ‚Ë„Îfl‰‡π Ì ÔÂÂı¥‰ÌËÏ ÙÂÌÓÏÂÌÓÏ, ‡ ÌÓÏÓ˛ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ-∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ÚËÔÛ. Ç Ó·Óı ‚ËÔ‡‰Í‡ı „¥ÔÓÚÂÚ˘ÌËÈ ÁÒÛ‚ ÓÁ̇˜‡π Ì ڥθÍË ‚Ëı¥‰ ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥ ‰Û„Ó„Ó ÚËÔÛ, ‡ÎÂ È Ûı ‰Ó ÚÂÚ¸Ó„Ó. íËÔ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, ‚·ÒÚË‚ËÈ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ-ÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍÓÏÛ ÚËÔÓ‚¥, – ˆÂ ¥ÁÌӂˉ ÒËÒÚÂÏÌÓÒÚË, ÍÓÌÒÚËÚÛÈÓ‚‡ÌÓª Ì ÂÎÂÏÂÌÚ‡ÏË, ‡ Á‚’flÁ͇ÏË, ‡·Ó ÔÓÎ¥ÒËÒÚÂχ. êÛı ‰Ó ÚÂÚ¸Ó„Ó ÚËÔÛ Á‡ ‰‡ÌËÏ Ô‡‡ÏÂÚÓÏ ¥‰Â ÔÓ Î¥Ì¥ª ÔÓÒËÎÂÌÌfl ÔÓÎ¥ÒËÒÚÂÏÌÓÒÚË, ÚÓ·ÚÓ Ì ÓÁË‚Û, flÍ ˆÂ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÎÓÒfl ‚ ÓÒ‰¥, ‡ ÒÔ‡‰h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰ÛÊ χÎÓ ÚÓ„Ó, ˘Ó ÔË̇ÎÂÊÌÓ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÓ‚¥. åÓÊ ‰Âͥθ͇ ‚¥¯¥‚ ܇‰‡Ì‡, «è‚ÂÁ¥ª» Ä̉Ûıӂ˘‡, ÏÓÊÂ, ˜ËflÒ¸ ‚Ë·‡Ì‡ ÂÒªÒÚË͇, ̇‚¥Ú¸ ÔÓ·Ó˛Ò¸ ‰‡‚‡ÚË ÚӘ̥ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl. Ç ÓÒÌÓ‚ÌÓÏÛ Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ‰ËÒÍÛÒ ÌÂÓÏÓ‰ÂÌËÈ, ¥ ‚ ÚÓÏÛ ÔÓ·ÎÂχ, ˘Ó ÔÓ ÌÂÓÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚÒ¸ÍÛ Î¥Ú‡ÚÛÛ „Ó‚ÓflÚ¸ ‡·Ó, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÒÚ‡ÓÒ‚¥ÚÒ¸ÍÓª, ‰ÓÏÓ‰ÂÌÓª ÍËÚËÍË, ‡·Ó, ̇‚Ô‡ÍË, Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û˛˜Ë ÒÂχÌÚ˘̥ ٥θÚË, ÔËڇχÌÌ¥ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÓ‚¥. äÓÊÂÌ ‡Á ‚ËÌË͇π ‚ËÍË‚ÎÂÌ Ûfl‚ÎÂÌÌfl. Ä ˘Â Ú·‡ „Ó‚ÓËÚË, ˘Ó ì͇ªÌ‡ – ˆÂ ‰Âʇ‚‡ ¥ ̇ˆ¥fl, flÍ¥ ‚ËÌËÍÎË Ì‡ Î¥Ú‡ÚÛÌ¥È ÓÒÌÓ‚¥. Ñ ˘Â Á̇ȉÂÚ¸Òfl ̇ ͇ڥ Ò‚¥ÚÛ Í‡ªÌ‡, fl͇ ·Û· · ̇ÒڥθÍË Î¥Ú‡ÚÛÓ∂ÂÌÂÁÌÓ˛ ¥ Î¥Ú‡ÚÛÓˆÂÌÚ˘ÌÓ˛, flÍ ì͇ªÌ‡? ß ÚÓÏÛ, flÍ˘Ó ‰Îfl ¥Ì¯Ëı ͇ªÌ Î¥Ú‡ÚÛ‡ – ˆÂ ÔËÚ‡ÌÌfl, flÍÂ, Ò͇ʥÏÓ, Ì Á‡˜¥Ô‡π ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËı ÓÒÌÓ‚ ÊËÚÚfl ‰Âʇ‚Ë, ÚÓ ‰Îfl ì͇ªÌË, ̇ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, ÚÂ, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚ ªª Î¥Ú‡ÚÛÌÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥, ‚ÔÎË‚‡π ̇ χȷÛÚÌπ ‰Âʇ‚Ë, ÒÓˆ¥ÛÏÛ, ̇ˆ¥ª. è˘ÓÏÛ ˆÂ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ÛÔÓ‰Ó‚Ê 30-50 ÓÍ¥‚ Ô¥ÒÎfl ÚÓ„Ó, flÍ ˘ÓÒ¸ Ò͇Á‡ÌÓ ‡·Ó ̇ÔËÒ‡ÌÓ, π ڇ͇ Á‡ÍÓÌÓϥ̥ÒÚ¸. íÓÏÛ fl „Ó‚Ó˛ ҸӄӉ̥ ÔÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸. ë¸Ó„Ӊ̥ Ú‚ÓËÚ¸Òfl Î¥Ú‡ÚÛÌËÈ ÔÓˆÂÒ, ‚¥Ì π ‰ÛÊ ˆ¥Í‡‚ËÏ, ÒÍ·‰ÌËÏ ¥ ÌÂÓ‰ÌÓÁ̇˜ÌËÏ, fl ÒÎ¥‰ÍÛ˛ Á‡ ÌËÏ ÛÊ ÓÍË
ÍÓπÏÌÓÒÚ¥, ‡Î Ì ˜ÂÂÁ Á‡Ï¥˘ÂÌÌfl, ‡ ÒÛÏ¥˘ÂÌÌfl ¥ ̇‚¥Ú¸ Á·¥„. 燂fl‰ ˜Ë ˆÂÈ ‚ÂÍÚÓ ÏÓÊ ·ÛÚË ÁÏ¥ÌÂÌËÈ flÍËÏËÒ¸ ‡‚ڇͥ˜ÌËÏË ÒÚ‡Ú„¥flÏË ‡·Ó Â∂¥Ó̇θÌËÏË ·ÎÓ͇ÏË. ëÔ‡‰ÍÓπÏÌ¥ÒÚ¸ ÓÁ̇˜‡π ÔÓ„ÎË·ÎÂÌÌfl, ¥ÌÚÂÌÒË٥͇ˆ¥˛ ¥ ÓÁχªÚ¥ÒÚ¸ Á‚’flÁÍ¥‚, ‡ÎÂ, Ì ‚ËÍβ˜ÂÌÓ, ¥ flÍ¥ÒÌÓ ÌÓ‚Û Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥˛. í‡Í‡ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÁÛÏÓ‚ÎÂ̇ ¥ÁÌÓ¥‰Ì¥ÒÚ˛ ÒÍ·‰Û, ˘Ó È ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ÌËÌ¥. íÓÏÛ ÏÓÊÎË‚Ó Ûfl‚ËÚË ÒÓ·¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥˛ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ-∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ÚËÔÛ Ì flÍ ÔÓÎ¥ÒËÒÚÂÏÌÛ, ‡ flÍ ÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ¸, Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÛ Á‡ ¥ÁÌËÏË ÔË̈ËÔ‡ÏË – ¥ ÒËÒÚÂÏÌÓÒÚË, ¥ ÌÂÒËÒÚÂÏÌÓÒÚË; ‡·Ó flÍ Òԥθ̥ÒÚ¸ ÔβËÓ„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÛ. ì ˆ¸ÓÏÛ ‚‡¥‡ÌÚ¥ ÁÏ¥˘ÂÌÌfl ‰Ó ÚÂÚ¸Ó„Ó ÚËÔÛ ÌÓÒËÚËÏ ı‡‡ÍÚ flÍ¥ÒÌÓª ÁÏ¥ÌË. èÓ ÒÍ·‰ ‚Ê ȯÎÓÒfl ‚ˢÂ, ¥ ÚÛÚ ‚ËÒÚ‡˜ËÚ¸ Ô¥‰ÍÂÒÎËÚË, ˘Ó Á‡‚‰flÍË ÍÓÌÒÚËÚÛ˛˛˜¥È ÓÎ¥ Á‚’flÁÍ¥‚, ªıÌ¥È „ÌÛ˜ÍÓÒÚ¥ Ú‡ ÛıÎË‚ÓÒÚ¥ (ÔÓÚÓÍË, ÏÂÂÊ¥, ÏÂÂÊ¥ ÔÓÚÓÍ¥‚) ÒÚ‡π ÏÓÊÎË‚ËÏ Ú‡ÍËÈ ÒÍ·‰, ÍÓÏÔÓÌÂÌÚË flÍÓ„Ó flÍ¥ÒÌÓ ¥ÁÌÓ¥‰Ì¥ ¥ ̇‚¥Ú¸ ¥ÁÌÓÚËÔÌ¥; flÍ˘Ó ‚ÓÌË ¥ ÒÛÔ¥‰fl‰Ì¥ ¥π‡ı¥˜ÌÓ, Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ Á‡ ÔË̈ËÔÓÏ Ô‚ËÌÌÓÒÚË/‚ÚÓËÌÌÓÒÚË, ÚÓ ˆfl ÒÛÔ¥‰fl‰Ì¥ÒÚ¸ ÒËÚÛ‡Ú˂̇ ¥ ÙÛÌ͈¥Ó̇θ̇, flÍ ¥ ‚·ÒÚË‚Ó ÔÓÎ¥ÒËÒÚÂÏ¥. í‡ÍËÈ ı‡‡ÍÚ ÒÍ·‰Û ‚¥‰¥ÁÌflπÚ¸Òfl ‚¥‰ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
È ÓÍË, ¥ ÔÓÒÚÓ ‰Ë‚Û˛Òfl, flÍ¥ π ÌÂÔÓ„ÌÓÁÓ‚‡Ì¥ fl‚ˢ‡, ¥ ‚ ÚÓÏÛ ÔÓÎfl„‡π Ï¥È ÎÓ͇θÌËÈ ÓÔÚËÏ¥ÁÏ Ì‡ ÚÎ¥ ÏÂÚ‡ıÓÌ¥˜ÌÓ„Ó ÔÂÒËÏ¥ÁÏÛ, flÍËÈ ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË Á‡‚¯ÛπÚ¸Òfl ÚÓڇθÌËÏ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËÏ ÓÔÚËÏ¥ÁÏÓÏ – ÔË̈ËÔ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª χڸӯÍË. åÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó flÍ˘Ó Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ÏË Ì ‚ËÁ̇˜ËÏÓÒfl ‚ Ô‚ÌËı ÔÓÌflÚÚflı, ‡ ÏË, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, Ì ‚ËÁ̇˜ËÏÓÒfl, ‡Î ҇Ï ·‡Ê‡ÌÌfl ‰¥ÈÚË ‰Ó flÍÓªÒ¸ Ô‡‚‰Ë, flÍÓªÒ¸ ¥ÒÚËÌË, ÔËÌÂÒ Ô‚̥ Ó‚Ó˜¥. üÍ˘Ó Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ÏË Á‡ÔÎÛÚ‡πÏÓÒfl ‚ Ô‚ÌËı ÔÓÌflÚÚflı, ÚÓ ‚ÓÌÓ ˜ÂÂÁ ÚÛ Ò‡ÏÛ Î¥Ú‡ÚÛÛ ‚¥‰¥·’πÚ¸Òfl ̇ ‰ÓÎ¥ ì͇ªÌË ˜ÂÂÁ 30-50 ÓÍ¥‚, ÚÓÏÛ ˘Ó ‰Âʇ‚‡, fl͇ ·Û· ÒÚ‚ÓÂ̇ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ÔËÒ¸ÏÂÌÌË͇ÏË (·Ó Ô¯¥ Û͇ªÌҸͥ ÔÓÎ¥ÚËÍË – ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍË), ‚Ó̇ flÍ ÊӉ̇ ¥Ì¯‡ – ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘̇, ·Ó Û Ò‚Óªı ‰Ê·ı ÓÒÌÓ‚‡Ì‡ ̇ ̇‡ÚË‚¥. è˘ÓÏÛ, ̇ ̇‡ÚË‚¥ Î¥Ú‡ÚÛÌÓÏÛ, ̇‡ÚË‚¥ ÓÒÓ·ÎË‚Ó„Ó ÔÓfl‰ÍÛ, ‡‰ÊÂ, Ò͇ʥÏÓ, Á‡ÍÓÌË ˜Ë äÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl ÅẨʇϥ̇ î‡ÌÍΥ̇ – ˆÂ ÚÂÊ Ì‡‡ÚË‚, ‡Î ˆÂ ̇‡ÚË‚ ÙÛÌ͈¥ÈÌËÈ. ã¥Ú‡ÚÛÌËÈ Ì‡‡ÚË‚ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‡·ÒÚ‡„Ó‚‡ÌËÈ ‚¥‰ ‰¥ÈÒÌÓÒÚË. ß ÚÓÏÛ È ‰Âʇ‚‡ Û Ì‡Ò Ú‡Í‡ ‡·ÒÚ‡ÍÚ̇, ¥ ÍÛθÚÛ‡ ڇ͇ ‡·ÒÚ‡ÍÚ̇, ¥ ‚ ˆ¥È ‡·Òڇ͈¥ª ÔËıÓ‚ÛπÚ¸Òfl ÏÓÌÒÚ, flÍËÈ ÏÓÊ ‚ËÓÒÚË Á‡ ‰Âͥθ͇ ‰ÂÒflÚÍ¥‚ ÓÍ¥‚ ¥ ˘ÓÒ¸ Á‘ªÒÚË. ᇇÁ ÏË ˆ¸Ó„Ó Ì ·‡˜ËÏÓ, Á‡‡Á ÏË ÒÚ‡‚ËÏÓÒfl
‰Û„Ó„Ó ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÚËÔÛ ÌÓχÚË‚ÌÓ˛ Ó‰ÌÓ¥‰Ì¥ÒÚ˛ ¥, ÓÚÊÂ, fl‚Îflπ ÒÓ·Ó˛ flÍ¥ÒÌËÈ ÁÒÛ‚, ‡ Ì ÔÂÂı¥‰ÌÛ ÙÓÏÛ. ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ÔË̈ËÔÓ‚‡ ¥ÁÌÓ¥‰Ì¥ÒÚ¸ π ÓÁ̇ÍÓ˛ ÌÓÏË, ¥‰Â‡Î¸ÌÓ„Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ÚËÔÛ. Ç¥‰ÌÓÒËÌË, ˘Ó ÙÓÏÛ˛Ú¸Òfl ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ‰‡ÌÓ„Ó ÁÒÛ‚Û, Á‡ ̇¯Ó˛ „¥ÔÓÚÂÁÓ˛, Á·Â¥„‡˛Ú¸ ı‡‡ÍÚ ÌÂ¥‚ÌÓÒÚË, ‡Î ÒËθÌÓ ‚ˉÓÁÏ¥ÌÂÌÓª: ¥ÌÙÓχˆ¥È̇ ‚Óβˆ¥fl ¥ «‰ÂÚÂËÚÓËÁ‡ˆ¥fl» ͇ԥڇÎÛ ÔËÁ‚Ó‰flÚ¸ ‰Ó ÓÁÏË‚‡ÌÌfl ÓÒ¥ ñÂÌÚ-èÂËÙÂ¥fl, ÓÒͥθÍË ÛÈÌÛπÚ¸Òfl Ò‡Ï ÔË̈ËÔ ˆÂÌÚËÁÏÛ ‚ ÔÓ·Û‰Ó‚¥ Ò‚¥ÚÓˆ¥Î¥ÒÌÓÒÚË [25]. Ç¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÒÚ‡Óª ‰ËıÓÚÓÏ¥ª 襂̥˜-襂‰Â̸ ‚ËÌË͇˛Ú¸ ÌÓ‚¥ ÙÓÏË ÌÂ¥‚ÌÓÒÚË, ÓÁÔ‡‰‡πÚ¸Òfl ¥ Ú‡ÌÒÙÓÏÛπÚ¸Òfl ڇ͠҂¥ÚÓ¥ÒÚÓ˘Ì ÛÚ‚ÓÂÌÌfl, flÍ ÒԥθÌÓÚ‡ ͇ªÌ, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl (ÍÓÎË¯Ì¥È íÂÚ¥È Ò‚¥Ú). ç‡Â¯Ú¥, Á‡Á̇π ÔÂÂÚ‚ÓÂ̸ ͇ԥڇΥÒÚ˘̇ ÔËÓ‰‡ ÒÚ‡Ó„Ó Á‡ÒÓ·Û ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, ‚¥‰ÍË‚‡˛˜Ë ¯Îflı ‰Ó ÌÓ‚Ëı ÙÓÏ ‚¥‰˜ÛÊÂÌÓÒÚË. üÍ ·‡˜ËÏÓ, Û ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÒÔ‡‰ÍÓπÏÌ¥ÒÚ¸ ‚¥‰ÌÓÒËÌ ÌÂ¥‚ÌÓÒÚË/‚¥‰˜ÛÊÂÌÓÒÚË ÔËÔÛÒ͇π „ÎË·ÓÍËÈ ÁÒÛ‚ Û ªıÌ¥È ÔËÓ‰¥. Ä Á‡„‡ÎÓÏ, ‡Ì‡Î¥Á ÁÒÛ‚Û ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÔËÔÛÒ͇ÚË, ˘Ó π Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë Ì ‰Îfl ÓÁË‚Û, ‡ ‰Îfl ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl
191
МАРАТ ЧЕШКОВ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ: СУТНІСТЬ, СУЧАСНА ФАЗА, ПЕРСПЕКТИВИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰Ó ˆ¸Ó„Ó ‚Í‡È Î„ÍÓ‚‡ÊÌÓ. ç‡ÔËÍ·‰, ‰ÓÒ¥ ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ Î¥Ú‡ÚÛÓÁ̇‚ÒÚ‚¥ ÌÂχπ ÌÓχθÌÓª ÂÙÎÂÍÒ¥ª ̇ Î¥Ú‡ÚÛÌÛ Ú‡‰Ëˆ¥˛. ÑÓÏÓÌÚӂ˘‡ ‚¥‰ÍËÎË ‡ÔÚÓÏ Ú¥Î¸ÍË ˜ÂÂÁ 50 ÓÍ¥‚ – ÔËÒ¸ÏÂÌÌË͇ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl. ê‡ÔÚÓÏ, ÌÂχπ ÊÓ‰ÌÓª ÓÔÓÁˈ¥ª ‰ËÒÍÛÒÛ ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚÌËÍ¥‚, ıÓ˜‡ ‚ÓÌË Ì‡ ҸӄӉ̥ Ò· ̇ÒڥθÍË ‚˘ÂÔ‡ÎË, ¥ ªıÌfl ¥Ìˆ¥fl ̇ÒڥθÍË È‰Â ‚ „ÎÛıËÈ ÍÛÚ, ˘Ó flÍ˘Ó Á‡‡Á ‚ Î¥Ú‡ÚÛ¥, ‡ Á̇˜ËÚ¸ ¥ ‚ ÒÓˆ¥ÛÏ¥, Ì ‚ËÒÚ‡‚ËÚË Á‰ÓÓ‚Óª ÓÔÓÁˈ¥ª ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚÌˈڂÛ, – ˆÂ ÏÓÊ ‚ÔÎËÌÛÚË Ì‡ Ô‚̥ „ÂÌÂÚ˘̥ ÒÚÛÍÚÛÌ¥ ÏÓÏÂÌÚË ‰Âʇ‚ÓÚ‚ÓÂÌÌfl (fl Ì β·Î˛ ÈÓ„Ó ÒÎÓ‚‡, ‡Î ‚ ‰‡ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‚ÓÌÓ ÍÓÌÚÂÍÒÚۇθÌÓ Ì‡ÈÚӘ̥¯Â). éÒ¸ ÔÓ ˆÂ, ‚ ÔË̈ËÔ¥, ÏÓ‚‡, ·Ó flÍËÏË · ÏË Ì ·ÛÎË ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ‡ÏË, ˆÂ ·ÓÎËÚ¸, ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÌÂχ Á‡ÏË͇ÌÌfl Û ‚ÂÊ¥: fl – ˜ËÒÚËÈ ÔÓÂÚ, ˜ËÒÚËÈ Ù¥ÎÓÒÓÙ, ‡ ‚ÌËÁÛ ·¥„‡˛Ú¸ flÍ¥Ò¸ ÏÛ‡ıË. ê.ä¥Ò¸: 燯‡ Ú.Á‚. ‡θ̥ÒÚ¸ – ˆÂ Ì ڥθÍË ‰Ó‚Í¥ÎÎfl, ÚÂ, ˘Ó Ì‡Ò ÓÚÓ˜Ûπ, ‡ È Ì‡¯¥ Ῡ‚ÓÍÛθÚÛÌ¥ ÍÓÌÒÚÛÍÚË, ÚÓ·ÚÓ, ‚ ˆ˛ ‡θ̥ÒÚ¸ ‚ÔËÒÛπÚ¸Òfl ̇¯‡ ‚ÌÛÚ¥¯Ìfl ‡θ̥ÒÚ¸, flÍÛ ÏË ÚÂÊ ÍÓÌÒÚÛ˛πÏÓ. éÒͥθÍË ÏË ÔÓÏÓ‚ÎflπÏÓ ˆËÏË ÍÓÌÒÚÛÍÚ‡ÏË, ÓÒڥθÍË ˆ¥ ÍÓÌÒÚÛÍÚË ÔÓÏÓ‚Îfl˛Ú¸ ¥ ÓÛ‰Û˛Ú¸ ̇ÏË. ß ‚ ÚÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ fl ‚ËÁ̇˛ ‚Â΢ÂÁÌÛ ‚‡„Û ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ‡Î ‚ ÒÂÌÒ¥ ̇χ„‡ÌÌfl ‰ÂÁ‡ÍÒ¥ÓÎÓ„¥ÁÛ‚‡ÚË ˆÂÈ Ò‚¥Ú...
‰Û„Ó„Ó ÚËÔÛ ‚ ÚÂÚ¥È, ‡ ÓÚÊÂ È Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë ‰Îfl ÌÂ͇ڇÒÚÓÙ¥˜ÌÓ„Ó ıÓ‰Û ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. éÚÊÂ, ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÂ-ˆ¥Î ‚ ÌÓ‚¥È Ù‡Á¥ ̇·Û‚‡π ‚Ë„Îfl‰Û ‰Â‰‡Î¥ ¥ÁÌÓ¥‰Ì¥¯Ó„Ó, ‡ Á‡„‡Î¸ÌËÈ Ó·‡Á ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÔÓ˜Ë̇π ‚ËÁ̇˜‡ÚËÒfl ‡ÍÚË‚Ì¥ÒÚ˛ ÎÓ͇θÌËı ÒÛ·’πÍÚ¥‚ ‡·Ó, ÚӘ̥¯Â, ÎÓ͇θÌËı ‡„ÂÌÚ¥‚ ¥ ‡ÍÚÓ¥‚, ÒÔÓÏÓÊÌËı ‰Ó ‡ΥÁ‡ˆ¥ª Á‡„‡Î¸ÌÓβ‰Ò¸ÍËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚, ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ¥ ÔÓÚ·, ‡·Ó, ˘Â ÚӘ̥¯Â, ªıÌ¸Ó˛ ÒÔÓÏÓÊÌ¥ÒÚ˛ ÒÔÓÎÛ˜ËÚË ¥ÒÚÓ¥˛ ‰Îfl Ò‚Óªı ÎÓÍÛÒ¥‚ Á ¥ÒÚÓ¥π˛ ‰Îfl ‚Ò¸Ó„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡. üÍ˘Ó Áϥ̇ Ù‡Á ‚Ë„Îfl‰‡π ‰ÂÚÂÏ¥ÌÓ‚‡ÌËÏ ÔÓˆÂÒÓÏ, ÚÓ ÚẨӂËÈ Ûı ̇ Á‡‚¯‡Î¸ÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË ¥ ªª ÌÓ‚Ó„Ó ÚËÔÛ – ÈÏÓ‚¥Ì¥ÒÌÓ˛: ‚¥Ì ·Û‰Â Ú‡ÍËÏ, flÍËÏ ÈÓ„Ó ÁÛÏÓ‚ËÚ¸ ‡ÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ÎÓ͇θÌËı ÒÛ·’πÍÚ¥‚. ÄÍÚË‚¥Á‡ˆ¥fl ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl Ú‡ÍÓÊ ¥ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓª êÓÒ¥ª, Ô‰ flÍÓ˛ ÌËÌ¥, ‚ËÒÎӂβ˛˜ËÒ¸ ÙÓÏÛ₇ÌÌflÏË å¥ı‡ªÎ‡ ¢ÂÙÚ‡, ÒÚÓªÚ¸ Á‡‚‰‡ÌÌfl ÓÁ„ÓÌÛÚË ÒËÌıÓÌÌ¥ÒÚ¸ Û ‰¥‡ıÓÌÌ¥ÒÚ¸, Ì ‚ËÔ‡‰‡˛˜Ë, ÔÓÚÂ, ¥Á ÎÓ„¥ÍË ÒËÌıÓÌÌÓÒÚË, ˘Ó Òڇ· ‰Îfl êÓÒ¥ª Ì ÒڥθÍË Á‡„ÓÁÓ˛ ˜Ë ‚ËÍÎËÍÓÏ, ÒͥθÍË ¥ÏÔ‡ÚË‚ÓÏ ªª ÓÁ‚ËÚÍÛ.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
192
Ç.∏¯Í¥Î‚: ... ˆÂ ‚¥˜Ì‡ ÒÔÓ·‡ ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË Ç‡‚ËÎÓÌÒ¸ÍÛ ‚ÂÊÛ. í.ÇÓÁÌflÍ: ÑÛÊ ڥ¯ËÚ¸, ˘Ó ̇¯ڥ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ‚Ë¥Ò ¥Á ÍÓÓÚÍËı ¯Ú‡Ìˆ¥‚ ¥ ÁÓÁÛÏ¥‚, ˘Ó Ò‡Ï ‚¥Ì Ì¥˜Ó„Ó Ì ÁÓ·ËÚ¸. û.èÓı‡Á¸ÍÓ: ü ıÓÚ¥‚ ·Ë ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl Û ÚÓÈ ÏÓÏÂÌÚ ‰ËÒÍÛÒ¥ª, ÍÓÎË È¯ÎÓÒfl ÔÓ Ô‚ÌÛ ‚ËÍβ˜ÌÛ Óβ ÒÎÓ‚‡ Û ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, fl͇ ̇˜Â·ÚÓ Ì χπ Ì¥˜Ó„Ó ÒԥθÌÓ„Ó ¥Á ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ˛, ˘Ó · ÏË Ô¥‰ ˆËÏ Ì ÓÁÛÏ¥ÎË. ü ÔÓÚÂÒÚÛ˛ ÔÓÚË Ú‡ÍÓª ÚÂÁË. óÓÏÛ ·Ë Ì ÔÓ„ÎflÌÛÚË Ì‡ ‡͈¥˛ ‚Ë·Óˆ¥‚, ̇ ‡͈¥˛ ÔÛ·Î¥ÍË Ì flÍ Â‡Íˆ¥˛ ̇ flÍ¥Ò¸ Ï¥ÒÚ˘ÌËÈ ‚ÔÎË‚ ÒÎÓ‚‡, flÍ ̇˜Â·ÚÓ ‚¥‰Ë‚‡πÚ¸Òfl ‚¥‰ ‰ÂÌÓÚ‡Ú¥‚ È ¥ÒÌÛπ ‰ÂÒ¸ Ú‡Ï ‚ Ò‚ÓªÈ ÓÍÂÏ¥È ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥È ÒÙÂ¥. óÓÏÛ · Ì ÔӉ˂ËÚËÒfl ̇ ˆÂ flÍ ÔÓÒÚÓ Ì‡ χ̥ÔÛÎflÚË‚Ì¥ÒÚ¸, fl͇ π ÔÓ‰ÛÍÚÓÏ ‡·ÒÓβÚÌÓ ÍÓÌÍÂÚÌËı ÍÓÌÒÚÂÎflˆ¥È ‰ÛÊ ·‡„‡Ú¸Óı ¥ÁÌËı ˜ËÌÌËÍ¥‚, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ‰ÛÊ ‡θÌËı. ü Ì ·Û‰Û Á‡‡Á ‚ÊË‚‡ÚË Ï‡ÍÒ¥‚Ò¸ÍÓª ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥ª ̇ ͯڇÎÚ «‚ËÓ·Ì˘Ëı ‚¥‰ÌÓÒËÌ», fl Ì ·Û‰Û Ú‡ÍÓÊ ‚ÊË‚‡ÚË ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥ª ̇ ͯڇÎÚ «ÒÚ‡ÌÛ Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË» ˜Ë «‰Û¯Â‚ÌÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ», ‡Î ÏÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó χ̥ÔÛÎflÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ·Û· ÔËڇχÌ̇ β‰ËÌ¥ Û ‚Ò¥ ˜‡ÒË ¥ π ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ Ô‚ÌÓ„Ó Ï¥ÚÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÒÔÓÒÓ·Û ÏËÒÎÂÌÌfl ¥ Ú‡ÍÓÊ π ̇ÒÎ¥‰-
*** ëÔÓ·ÛπÏÓ ÚÂÔ ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË Ì‡ Ú¥ ÔËÚ‡ÌÌfl, flÍ¥ ‚ËÌËÍÎË Û Á‚’flÁÍÛ Á ÚÂÏÓ˛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ¥ flÍ¥ χ˛Ú¸ flÍ ÚÂÓÂÚËÍÓ-Ô¥Á̇‚‡Î¸ÌËÈ, Ú‡Í ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍÓ-Ô‡ÍÚ˘ÌËÈ ¥ÌÚÂÂÒ. èË ˆ¸ÓÏÛ fl Á‡ÒÌÓ‚Û‚‡ÚËÏÛÒ¸ ̇ ‚ËÍ·‰ÂÌ¥È ‚ˢ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒԥθÌÓÚË, ÓÒͥθÍË ‚‚‡Ê‡˛, ˘Ó ˜‡ÒÚÓ „‡ÌËÏ¥ «‡Í‡‰ÂÏ¥˜Ì¥ ‚ËÍÛÚ‡ÒË» ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË ÍÓËÒÌËÏË ¥ ̇‚¥Ú¸ ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏË. *óË ‚˘Âԇ· Ò· ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl? ÑÓÚËÏÛ˛˜ËÒ¸ Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ flÍ ‰Â‰‡Î¥ ÁÓÒÚ‡˛˜Û ‚Á‡πÏÓÒÔ¥‚‚¥‰ÌÂÒÂÌ¥ÒÚ¸ ÛÒ¥ı ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ¥‚ β‰ÒÚ‚‡ ¥ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÛ ÒÍ·‰Ó‚Û Â‚Óβˆ¥ª β‰ÒÚ‚‡, flÍ ҇ÏÓÓ„‡Ì¥ÁÛπÚ¸Òfl, ÏÓÊ̇ ÔËÈÚË ‰Ó ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ, ˘Ó ‰‡ÌËÈ ÔÓˆÂÒ Ì ÏÓÊ Ò· ‚˘ÂÔ‡ÚË, ÚÓÏÛ ˘Ó ‚¥Ì ¥ÏÔ‡ÚË‚ÌËÈ. *óË Ó·ÓÓÚ̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl? ᇠªª ÓÍÂÏËÏË Ô‡‡ÏÂÚ‡ÏË – Ú‡Í, ‡Î Ì flÍ ÒÛÍÛÔÌËÈ ·‡„‡ÚÓÏ¥ÌËÈ ÔÓˆÂÒ, ıÓ˜‡ ÈÓÏÛ ¥ ÔËڇχÌÌËÈ, Á‡ ‚ˇÁÓÏ Ç·‰¥Ï¥‡ äÓÎÎÓÌÚ‡fl, ÔÛθÒÛ˛˜ËÈ ı‡‡ÍÚÂ. *ëÚËı¥ÈÌËÈ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ ˜Ë ÍÂÓ‚‡ÌËÈ? âÓ„Ó ÒÚËı¥ÈÌËÈ ı‡‡ÍÚ ԥ‰‰‡πÚ¸Òfl Ì ÒڥθÍË ÛÔ‡‚Î¥ÌÌ˛, ÒͥθÍË ÒÍÂÛ‚‡ÌÌ˛ ˜ÂÂÁ Ò‚¥ÚÓ‚¥ ¥ÌÒÚËÚÛÚË ¥Á Ô‚ÌËh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍÓÏ ‰ÛÊ ‡θÌËı ÍÓÌÒÚÂÎflˆ¥È. üÍ˘Ó · ˆfl ÚÂÁ‡ ·Û· ÔË‚‡·ÎË‚Ó˛, flÍ˘Ó · ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ ·Û‚ ¥‚ÌÓÏ¥ÌÓ ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌËÏ ÔÓ ‚Ò¸ÓÏÛ Â‡Î¸ÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, ÚÓ ‚ËÒÚ‡˜‡ÎÓ ·Ë ÔÓ‚ÚÓËÚË ¥Ì¯¥È „ÛÔ¥ β‰ÂÈ Ú¥ Ê Ò˄̇ÎË, ¥ ‚ÓÌË ·Ë χÎË Á‡ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflÏ ‚¥‰Â‡∂Û‚‡ÚË Ú‡Í Ò‡ÏÓ, ‡Î fl ‚Ô‚ÌÂÌËÈ, ˘Ó ¥Ì¯¥ Ì ‚˜ËÌflÚ¸ Ú‡Í, flÍ ‚˜ËÌËÎË ÓÒ¥ÈҸͥ ‡·Ó Û͇ªÌҸͥ ‚Ë·Óˆ¥. óËÏ ‚¥‰¥ÁÌflπÚ¸Òfl Á‡ ÙÛÌ͈¥π˛ „‡ÒÎÓ «Ú‡Í-Ú‡Í-̥ڇͻ ‚¥‰ „‡Ò· «Î·ÂÌÒ‡ÛÏÛ», «á‡ êÓ‰¥ÌÛ, Á‡ ëڇΥ̇!», ˜Ë ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl ÉÓ·Û ÉÓÒÔÓ‰Ìfl? Ç.∏¯Í¥Î‚: ôÓ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÛÒ¥ı ¥Ì¯Ëı Ò˄̇Υ‚, ÔÓ flÍ¥ „Ó‚ÓËÎÓÒfl, – ‚ÓÌË Ó·ÒÎÛ„Ó‚Û‚‡ÎË Ô‚̥ ‰¥ª, ÏÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ¥ÁÌˈfl ÚÛÚ; ˘Ó ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÚÓ„Ó, ˘Ó ˆÂ Ì ڇͥ ÔÓÒÚ¥ ˜¥, ˘Ó ‚ÓÌË Ì‡·‡„‡ÚÓ ÒÍ·‰Ì¥¯¥, – fl Á ˆËÏ ÔÓ„Ó‰ÊÛ˛Òfl, fl ˘Â ‡Á ̇„ÓÎÓ¯Û˛ ̇ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÚÂχ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ÒÍ·‰Ì‡. ÇÓ̇ Û ÔÓˆÂÒ¥ ˆ¸Ó„Ó Ì‡¯Ó„Ó ÒÂϥ̇Û, flÍ ·‡˜ËÚÂ, ÓÁԇ·Òfl ̇ ‰Âͥθ͇ ÒÛ·‰ËÒÍÛÒË‚ÌËı ÚÂÏ, ÍÓÊ̇ Á flÍËı, ‚ ÔË̈ËÔ¥, ÔÓÚ·Ûπ „ÎË·ËÌÌÓ„Ó ÓÁÔ‡ˆ˛‚‡ÌÌfl, ‡Î ÏË Ó·ÏÂÊÂÌ¥ ‚ ˜‡Ò¥. ß ÚÛÚ, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚҸ͇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÌÂ π ¥‚ÌÓÏ¥ÌÓ ÓÁÔÓ‰¥ÎÂÌÓ˛, ̇‚Ô‡ÍË, ‚Ó̇ ÔÓ‚ÓÍÛπ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl Ô‚ÌÓª ‰ËÙÛÁ¥ª, Ô‚ÌËı ‡ÌÍ·‚¥‚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ. èÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ – fl ̇ ˆ¸ÓÏÛ Ì ‡ÍˆÂÌÚÛ‚‡‚ Û‚‡„Ë – ·Û‰Û˜Ë ÔÓ-
ÏË ‰Âʇ‚ÌËÏË ÙÛÌ͈¥flÏË ¥ ˜ÂÂÁ ÏÌÓÊËÌÛ ‚Á‡πÏÓ‰Ó‚Ì˛‚‡ÌËı Á‡ÒÓ·¥‚ ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl [26]. ôÓ ÌÂÒ ¥Á ÒÓ·Ó˛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ÔÓÒËÎÂÌÌfl Ó‰ÌÓ¥‰ÌÓÒÚË ˜Ë ÓÁχªÚÚfl β‰ÒÚ‚‡? ß ÚÂ, È ¥Ì¯Â, Ô˘ÓÏÛ ÚẨÂ̈¥fl ‰Ó ̇ÓÒÚ‡ÌÌfl ÓÁχªÚÓÒÚË Ì ‚‰ ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÓ ‰Ó ÓÁÔ‡‰Û ˆ¥ÎÓ„Ó, ÓÒͥθÍË ‚ËÓ·Îfl˛Ú¸Òfl ÏÂı‡Ì¥ÁÏË ¥ ÔË̈ËÔË ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÂÒÂÌÌfl ¥ÁÌÓ¥‰ÌËı ˜‡ÒÚËÌ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ˆ¥ÎÓ„Ó. *¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ¥ÌÚÂ∂Ó‚‡ÌÓÒÚË, ˜Ë ÌÓ‚Â ÔÓÒËÎÂÌÌfl ÌÂ¥‚ÌÓÒÚË? èÓÒËÎÂÌÌfl ¥ÌÚÂ∂Ó‚‡ÌÓÒÚË ÔË Á·ÂÂÊÂÌÌ¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚÂÈ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ‚ËÌËÍÌÂÌÌflÏ ÌÓ‚Ëı ÌÂ¥‚ÌÓÒÚÂÈ, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ¥ ÌÓ‚Ëı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ªı Â∂Û₇ÌÌfl. *óË ÛÒÛ‚‡π ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ̇ˆ¥Ó̇θÌÛ ‰Âʇ‚Û ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ? ꇉ¯Â, ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÂÍÓÌÒÚÛ͈¥ª ÒÛ‚ÂÂÌÌÓª «ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌÓª» ‰Âʇ‚Ë, ˘Ó ÓÁ̇˜‡π Á·ÂÂÊÂÌÌfl «‚ÂÎËÍËı» ‰Âʇ‚ÌËı ÛÚ‚ÓÂ̸, ªı ÂÓ„‡Ì¥Á‡ˆ¥˛ ̇ Ù‰‡ÚË‚Ì¥È ¥ ÍÓÌÙ‰‡ÚË‚Ì¥È ÓÒÌÓ‚¥, ÓÁ‚ËÚÓÍ Ï¥Ê‰Âʇ‚ÌËı Â∂¥Ó̇θÌËı ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚; ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ÂÍÓÌÓϥ͇ Á·Â¥„‡π ÒËÎÛ ‚ Á̇˜ÌËı ‰Âʇ‚ÌËı ÛÚ‚ÓÂÌÌflı ¥ ‚Ú‡˜‡π ªª ‚ ‰¥·Ì¥¯Ëı, ‰Â ªª ϥ҈ Á‡Èχπ ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ÒÚ‡Ú„¥fl ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥ª ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ˆ¥ÎÓ„Ó. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ó‰ÊÂÌÌflÏ ‚¥‰ÍËÚÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‰¥π ̇‚Ô‡ÍË, Á‡ÍË‚‡˛˜Ë Ô‚̥ ‡ÌÍ·‚Ë, ÚÓÏÛ ˘Ó ‚¥Ì ‰¥ÈÒÌÓ ÒÚ‚Ó˛π Ô‚̥ Ò‚¥ÚË ‰Îfl ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl – ‚¥Úۇθ̥, ÔÂÒÓ̇θ̥, ‰¥fl Ô‚ÌËı „ÛÔ, ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡ÌËı ˜¥ÚÍÓ Ì‡ Ò‚Ó„Ó ÒÔÓÊË‚‡˜‡ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓª ÔÓ‰Û͈¥ª. ëÛÒԥθÒÚ‚Ó Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‰ËÙÛÁ¥ÈÓ‚‡ÌÂ, ¥ ÏÓÊ ‚ ˆ¸ÓÏÛ Á‡‚¥Ú Ò‚Ó·Ó‰Ë, ˘Ó π ·‡„‡ÚÓ ÓÍÂÏËı „ÛÔ, ‡ Á̇˜ËÚ¸ ÊӉ̇ Á ÌËı Ì ÏÓÊ Á‡ÈÌflÚË ÚÓڇθÌÓ„Ó ‚·‰ÌÓ„Ó ÒÚ‡Ìӂˢ‡, ‡ÎÂ, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÛÒ ˆÂ ڥθÍË ÒıÂÏË, ̇ÒÔ‡‚‰¥ π flÍÂÒ¸ ‚ÌÛÚ¥¯Ìπ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÚÓ„Ó, ˘Ó Á‡ ‚Ò¥Ï ˆËÏ ÒÚÓªÚ¸ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ÚÓڇθ̇ ÒË·. åË ˆËÏ ÓÁ‰¥ÎÂÌ¥, ‡ ¥Ì¯¥, ̇‚Ô‡ÍË, ¯‚ˉÍÓ Ó·’π‰ÌÛ˛Ú¸Òfl Á‡‡‰Ë Ò‚Óªı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. Ç ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ‡Î¸Ì¥È ÒÙÂ¥ ˆÂ, ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÓÍÂÏËı ‰ËÒÍÛÒË‚ÌËı ÁÓÌ, ‰ËÒÍÛÒË‚ÌËı „ÂÚÓ, ÍÛ‰Ë Á‡„‡Ìfl˛Ú¸Òfl ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ‡ÎË, ‰Â ÙÓÏÛ˛Ú¸Òfl ÒÎÓ‚ÌËÍË ¥ Â̈ËÍÎÓÔ‰¥ª, ¥ ‰Â ÌÂÏÓÊÎË‚‡ ̇ÒÍ¥Á̇ ÏÓ‚‡, ÚÓ·ÚÓ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ – ˆÂ ÓÁ‰¥ÎÂÌ¥ÒÚ¸. ÅÂÁÔ˜ÌÓ, ˘Ó ÌÂχπ Ì¥flÍÓ„Ó „ÓÏÓ„ÂÌÌÓ„Ó π‰ËÌÓ„Ó ÔÓÎfl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ. ß ·ÛÚË Ì ÏÓÊÂ. «å‡¯Ë̇ ‚ÊË‚‡ÌÌfl», ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ‚Ó̇ ÔÓ‚Ò˛‰Ë Ӊ̇ÍÓ‚‡, ‚Ó̇ ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ ‰¥π ̇ β‰ÂÈ ¥Á ¥ÁÌÓ˛ ÔÓÁˈ¥π˛, ¥ÁÌËÏ ÒÛÒԥθÌËÏ ÒÚ‡ÌӂˢÂÏ, ¥ÁÌËÏ ¥‚ÌÂÏ ÊËÚÚfl, ¥ÁÌÓ˛ Ô‡Ò¥Ó̥̇ÒÚ˛ (Ì¥ıÚÓ ÌÂ
*óË Á·Â¥„‡πÚ¸Òfl „„ÂÏÓÌ¥fl ÓÍÂÏËı ‰Âʇ‚ Û ÔÓˆÂÒ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª? á·Â¥„‡πÚ¸Òfl, ‡Î ÒÚ‡π „Ìۘͥ¯Ó˛ ¥ ıËÒÚÍ¥¯Ó˛. É„ÂÏÓÌ¥ÁÏ Ó·ÏÂÊÂÌËÈ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ˛ ÛÚ‚ÓÂÌÌfl Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ¥ ÈÓ„Ó ÒÛ·’πÍÚ¥‚ (ÌÂÛfl‰Ó‚¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, „Óχ‰Ò¸Í¥ ÛıË). *óË π ‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡? ì ̇¯ÓÏÛ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌ¥ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ ·ÂÁ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÈ, ÚÓÏÛ ˘Ó ¥ÏÔ‡ÚË‚ÌËÈ, ‡Î ÔË ˆ¸ÓÏÛ ‚¥Ì ‚‡¥‡·ÂθÌËÈ – ÈÏÓ‚¥Ì¥ ‰‚‡ ÓÒÌÓ‚ÌËı ‚‡¥‡ÌÚË: Ì¥‚Âβ˛˜‡ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl, Á‡ÒÌÓ‚‡Ì‡ ̇ ÔË̈ËÔ‡ı ¥‚ÌÓ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚË ÛÒ¥ı ªª Û˜‡ÒÌËÍ¥‚. *óË ÓÁ̇˜‡π ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ‰ÂÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥˛ Ú‡ ‡ı‡ªÁ‡ˆ¥˛ ¥ÒÚÓ¥ª? é·Ë‰‚‡ ˆ¥ ÔÓˆÂÒË Ì‡fl‚Ì¥ flÍ ÒÍ·‰Ó‚¥ ÂÍÓÌÒÚÛ͈¥ª, ˘Ó ªª Á‡Á̇π ÛÌ¥‚Â҇θ̇ ‚Óβˆ¥fl β‰ÒÚ‚‡, ¥, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, flÍ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ÛÏÓ‚Ë Á̇ıÓ‰ÊÂÌÌfl ¥ÒÚÓ¥π˛ ÒÔ‡‚Ê̸Ӫ ÛÌ¥‚Â҇θÌÓÒÚË ¥ ÔÓ‚ÌÓÚË. èÂÂÍ·‚ Ä.è.
193
МАРАТ ЧЕШКОВ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ: СУТНІСТЬ, СУЧАСНА ФАЗА, ПЕРСПЕКТИВИ
[1] èÓχ̈ É. èÂÂÍ΢͇ ‚ÂÏÂÌÌÓ„Ó Ë ‚˜ÌÓ„Ó ‚ ‰Ë‡ÎÓ„Â ÍÛθÚÛÌ˚ı ÏËÓ‚ // êÛ·ÂÊË. 1998. ‹1. ë.12. [2] ᇠ‚‰‡ÎËÏ ‚ËÒÎÓ‚ÓÏ û¥fl ¢Î‡‰ÍÓ„Ó. ÑË‚.: É·‰ÍËÈ û. ÉÎÓ·‡ÎËÒÚË͇: íÛ‰Ì˚È ÔÛÚ¸ ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌËfl // åËÓ‚‡fl ˝ÍÓÌÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÔÓÒÚÛ‚‡‚ ڂ‰ÊÂÌÌfl ¢Ûϥθӂ‡, ˘Ó ¥ÒÌÛπ ڇ͇ ‰Ë‚̇ ¯ÚÛ͇ flÍ Ô‡Ò¥Ó̥̇ÒÚ¸). Ç ‰‡ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÏË Á̇ıÓ‰ËÏÓÒfl, ÒıÓÊÂ, ‚ ÌËÁ¸ÍÓÔ‡Ò¥Ó̇ÌÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥, ¥ ÚÓÏÛ ÒÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ¥Î˛Á¥fl, ˘Ó ÚÛÚ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÂ, ̇ÒÔ‡‚‰¥ ‚ÓÌÓ Ì ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÂ, ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ ڥθÍË ÓÍÂÏ¥ ‡ÌÍ·‚Ë. ñ ‡‰¯Â ÌÂÏÓ‰ÂÌ ·ÛÚÚfl, ÌÂÔÓÚË‚ÎÂÌÌfl Ì¥˜ÓÏÛ, ‚ÓÌÓ ÒÚ‚Ó˛π ¥Î˛Á¥˛ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ, ÏÓÊÎË‚Ó, flÍÓÒ¸ ÒÔËflπ ÈÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥ ˜Ë ÒÚ‚ÓÂÌÌ˛ ÔÒ‚‰ÓÏÓ‰ÂÌËı ÒËÚÛ‡ˆ¥È. ÇËfl‚ÎÂÌÌfl ÛÒ¥ı ˘‡·Î¥‚ ¯Í‡ÎË, flÍ ÔËÒ‡‚ í‡‡Ò [ÇÓÁÌflÍ] – ˆÂ ¥ÌÓ‰¥ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‰Îfl ¯‡Î‡Ú‡Ì¥‚ Á‡fl‚ËÚË ÔÓ Ò·Â. ü ‚Á‡„‡Î¥ ‰Ë‚Û˛Òfl, ˜ÓÏÛ ‰ÂflÍ¥, Ò͇ʥÏÓ Ú‡Í, Ú‡‰Ëˆ¥Ó̇ΥÒÚË, flÍ¥ fl‚ÌÓ ÔÓ„‡ÎË ‚ ÂÒÚÂÚ˘ÌÓÏÛ Ô·̥ ‚ ÏËÒÚˆڂ¥, ˜ÓÏÛ ‚ÓÌË Ì ӄÓÎÓ¯Û˛Ú¸ Ò· ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ‡ÏË: ÚÓ‰¥ ·Û‰¸-fl͇ ªıÌfl „‡ÙÓχ̥fl ˜Ë χÁÌfl ÒÚ‡π ‚¥‰‡ÁÛ ÎÂ∂¥ÚËÏ¥ÁÓ‚‡ÌÓ˛, ‡ ‚ÓÌË È ‰‡Î¥ Ô·ۂ‡˛Ú¸ ̇ ÔÓÁˈ¥flı ÒÚ‡Óª ¯ÍÓÎË, ‰Â Á‡‚Ê‰Ë ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ÚÛÚ ‚ Ú· ‡·Á‡ˆ ÌÂÔ‡‚ËθÌÓ ÔÓ·Û‰Ó‚‡ÌËÈ, ‡ ÚÛÚ Ï‡ÁÓÍ ÍË‚ËÈ, ¥ ÁÓ‚Ò¥Ï ˆÂ Ì ÊË‚ÓÔËÒ. ᇇÁ Ô¥‰ χ¯Í‡Û ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏÛ ÏÓÊ̇ Ô¥‰‚ÂÒÚË ·Û‰¸flÍ¥ ˜¥. ç ıÓ˜ÛÚ¸. í.ÇÓÁÌflÍ: ÑflÍÛ˛ ÚËÏ, ıÚÓ ‰ÓÚË‚‡‚ ‰Ó ͥ̈fl ÚË„Ó‰ËÌÌÓ„Ó Ï‡‡ÙÓÌÛ. ü Ô‰ ˆËÏ ÒÂϥ̇ÓÏ ·Ófl‚Òfl, ˘Ó ‚Ò ·Û‰Â ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎÓ. í‡Í ‚ÓÌÓ ¥ ÒÚ‡ÎÓÒfl. ÄÎÂ, flÍ ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl,
[14] Sachs I. Transition Strategy towards the 21st Century. New Delhi, 1993. [15] Appadurai A. Difference and Disjuncture in the Global ëultural Economy // Public Culture. 1990. Vol. 2. ‹2. P.1-24. [16] çÂÍÎÂÒÒ‡ Ä. ÉÂÓÏÂÚËfl ˝ÍÓÌÓÏËÍË // åËÓ‚‡fl ˝ÍÓÌÓÏË͇ Ë ÏÂʉÛ̇ӉÌ˚ ÓÚÌÓ¯ÂÌËfl. 1996. ‹10. ë.70-97. [17] ÑË‚.: Chesnais F. La mondialisation du capital. P., 1994. P.38. [18] ùÚÓÒ „ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Ïˇ. å., 1999. ë. 50-152, 160-164. [19] ó¯ÍÓ‚ å.Ä. ÉÎÓ·‡Î¸Ì˚È ÍÓÌÚÂÍÒÚ ÔÓÒÚÒÓ‚ÂÚÒÍÓÈ êÓÒÒËË: é˜ÂÍË ÚÂÓËË Ë ÏÂÚÓ‰ÓÎÓ„ËË ÏËÓˆÂÎÓÒÚÌÓÒÚË. å., 1999. ë.9-136. [20] äÓ̉‡Ú¸Â‚ ç.Ñ. éÒÌÓ‚Ì˚ ÔÓ·ÎÂÏ˚ ˝ÍÓÌÓÏ˘ÂÒÍÓÈ ÒÚ‡ÚËÍË Ë ‰Ë̇ÏËÍË: 艂‡ËÚÂθÌ˚È ˝ÒÍËÁ // ëÓˆËÓÎÓ„ÓÒ. Ç˚Ô. 1. å., 1991. ë.70-75, 107. [21] ë‡ÏÂ Û ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ Ò‚¥Ú, ̇ ‰ÛÏÍÛ Ç.ß.íÓÎÒÚËı, ÒÔÓÍÓÌ‚¥ÍÛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ. ÑË‚.: ùÚÓÒ „ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Ïˇ. ë.8. [22] üÍ ˜‡ÒÚÓ ÁÓ·‡Ê‡˛Ú¸; ‰Ë‚., Ò͇ʥÏÓ: çÂÍÎÂÒÒ‡ Ä. äÓ̈ ˆË‚ËÎËÁ‡ˆËË, ËÎË ÁË„Á‡„ ËÒÚÓËË // èÓÒÚË̉ÛÒÚˇθÌ˚È ÏË... í. 1. ë.31-74. [23] Penser le sujet. P.45. [24] ùÔ¯ÚÂÈÌ å. àÌÙÓχˆËÓÌÌ˚È ‚Á˚‚ Ë Ú‡‚χ ÔÓÒÚÏÓ‰Â̇ // çÂÁ‡‚ËÒËχfl „‡Á. äÌËÊÌÓ ӷÓÁÂÌËÂ. 1999. 4 ‡Ô. ë.3. [25] ëÏ.: Chesnaux J. Modernite-monde. P., 1989. P. 62. [26] ÑÓ‰‡Ï: ¥ Á „Ìۘͥ¯Ó˛ ÒÚÛÍÚÛÓ˛ Ò‚¥ÚÓÒÔËÈÌflÚÚfl. ÑË‚.: ç‡Á‡ÂÚflÌ Ä.è. àÌÚÂÎÎÂÍÚ ‚Ó ÇÒÂÎÂÌÌÓÈ. å., 1991. ë.166, 176 Pro et Contra.– 1999. – éÒÂ̸. – ë.114-127.
ÏË͇ Ë ÏÂʉÛ̇ӉÌ˚ ÓÚÌÓ¯ÂÌËfl. 1994. ‹10. ë.108. [3] Kavolis V. History of Consciousness and Civilizational Analysis // Comparative Civilizational Review. 1987. ‹17. [4] Penser le sujet / A. Touraine (ed.). P., 1995. P.338-342. [5] ÄÌÚËÔË̇ é., àÌÓÁÂψ‚ Ç. ÑˇÎÂÍÚË͇ ÒÚÓËÏÓÒÚË ‚ ÔÓÒÚË̉ÛÒÚˇθÌÓÏ Ó·˘ÂÒÚ‚Â // åËÓ‚‡fl ˝ÍÓÌÓÏË͇ Ë ÏÂʉÛ̇ӉÌ˚ ÓÚÌÓ¯ÂÌËfl. 1998. ‹6. ë.48-59. [6] äÓ˜ÂÚÓ‚ ù. çÂÓ˝ÍÓÌÓÏË͇ – ÌÓ‚‡fl ˆË‚ËÎËÁ‡ˆËÓÌ̇fl ÏÓ‰Âθ ˝ÍÓÌÓÏ˘ÂÒÍÓ„Ó ‡Á‚ËÚËfl Ë êÓÒÒËfl // åËÓ‚‡fl ˝ÍÓÌÓÏË͇ Ë ÏÂʉÛ̇ӉÌ˚ ÓÚÌÓ¯ÂÌËfl. 1997. ‹3. ë.79-86. [7] LJÒËθ˜ÛÍ û. èÓÒÚË̉ÛÒÚˇθ̇fl ˝ÍÓÌÓÏË͇ Ë ‡Á‚ËÚË ˜ÂÎÓ‚Â͇ // åËÓ‚‡fl ˝ÍÓÌÓÏË͇ Ë ÏÂʉÛ̇ӉÌ˚ ÓÚÌÓ¯ÂÌËfl. 1997. ‹7. ë.74-85. [8] ÅÛÁ„‡ÎËÌ Ä.Ç., äÓ΄‡ÌÓ‚ Ä.à. ä‡ÔËÚ‡Î Ë ÚÛ‰ ‚ „ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏ ÒÓÓ·˘ÂÒÚ‚Â XXI ‚Â͇: «èÓ ÚÛ ÒÚÓÓÌÛ» ÏˇÊÂÈ ËÌÙÓχˆËÓÌÌÓ„Ó Ó·˘ÂÒÚ‚‡: (íË ÚÂÁËÒ‡ Í ‰ËÒÍÛÒÒËË) // èÓÒÚË̉ÛÒÚˇθÌ˚È ÏË: ñÂÌÚ, èÂËÙÂËfl, êÓÒÒËfl. å., 1999. ë·. 1. ë.74-99. [9] Whose World Order?: Uneven Globalization and the End of the Cold War / N.N. Holm, G. Sorensen (eds.). Boulder; San Francisco; Oxford, 1995. P.89. [10] ÑË‚.: Martin W.C., Beitel M. Toward a Global Sociology?: Evaluating Current Conceptions, Methods, and Practices // The Sociological Quart. 1999. Vol. 39. ‹1. P.131-143. [11] Dolfus O. La mondialisation. P., 1997. [12] Frank A.G. World System: Five Hundred Years or Five Thousand? Routledge, 1994. [13] Wallerstein I. Unthinking Social Science: The Limits of NineCentury Paradigms. Cambridge, 1991. P.139-145. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̇Ӊ ‚ÔÂÚËÈ, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÂ, ˘Ó ÚÂÏÔ‡ÚÛ‡ Û ã¸‚Ó‚¥ ÌÓχθ̇, ¥ ıÓ‚‡ÚËÒfl Ò˛‰Ë Ì¥˜Ó„Ó ‚¥‰ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ÏÓÓÁÛ. ÑflÍÛ˛ ‚Ò¥Ï Á‡ Û‚‡„Û. äÓÏÂÌÚ‡¥ Ú‡ ‰ÓÔÓ‚ÌÂÌÌfl ‚¥‰ ‰‡Íˆ¥ª ÔÓ‰‡ÌÓ Û Í‚‡‰‡ÚÌËı ‰ÛÊ͇ı.
ВОЛОДИМИР ЄШКІЛЕВ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНА «МАШИНА ВЖИВАННЯ» І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ
194
∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ÚẨÂ̈¥ª flÍ ‚ËÍÎËÍ „Ûχ̥ڇÌÓÏÛ ‚ËÏ¥Û ·ÛÚÚfl © ë.凥̈ӂ‡, 2000
© D.Duclos, 2000 © Le Monde diplomatique. – 2000. – August
ÒÂÍÚ‡ÌÚҸ͠·ÓÊ‚¥ÎÎfl ‰ÂÌ¥ ‰˛ÍÎÓ Ú‡ ‚¥‡ ‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
è¥ÒÎfl ·‡„‡ÚÓÎ¥ÚÌ¥ı ÒÛÔ˜ÓÍ ‰Ó‚ÍÓ· ÔËÚ‡ÌÌfl, ˘Ó Ó·ËÚË ¥Á ÒÂÍÚ‡ÏË, ه̈ÛÁ¸ÍËÈ Ô‡Î‡ÏÂÌÚ Ûı‚‡ÎË‚ Á‡ÍÓÌ, ÔÓÍÎË͇ÌËÈ ÔËÔËÌËÚË «‰ÛıÓ‚ÌÛ Ï‡Ì¥ÔÛÎflˆ¥˛» È ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥˛ «ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓª Ú‡ ÔÒËı¥˜ÌÓª Á‡ÎÂÊÌÓÒÚË». Ç ÚÓÈ Ê ˜‡Ò ëòÄ ÔÓÒËβ˛Ú¸ ‰ËÔÎÓχÚ˘ÌËÈ ÚËÒÍ Ì‡ Ö‚ÓÔÛ, ‡·Ë Ú‡ Ì Á·¥Î¸¯Û‚‡Î‡ Ó·ÏÂÊÂÌÌfl «ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ҂ӷӉ˻. ß ıÓ˜‡ ˆ¥ ÔÓÁˈ¥ª ˘Ó‰Ó Á‡ıËÒÚÛ Ò‚Ó·Ó‰Ë ‚Ó΂Ëfl‚ÎÂÌÌfl ‰¥‡ÏÂڇθÌÓ ÔÓÚËÎÂÊÌ¥, ӷˉ‚¥ ‚ÓÌË Ó‰Ì‡ÍÓ‚Ó Ì‰‡ÎÂÍÓ„Îfl‰Ì¥, ÔÓÁ‡flÍ ¥ÒÌÛπ Ì·ÂÁÔÂ͇, ˘Ó ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò, flÍ ÚË‚‡ÚËÏ ‚¥È̇ ¥Á Ì‚ÂÎËÍËÏË ÒÂÍÚ‡ÏË, ÔÓÁ‡ Û‚‡„Ó˛ „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚË ÓÔËÌËÚ¸Òfl ÓÁ‚ËÚÓÍ ‚ÂÎËÍÓª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒÂÍÚË.
195
èÓÒÚÛÔ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó Ú‡‚Ï, flÍ¥ Ì ÏÓÊ̇ ̉ÓÓˆ¥Ì˛‚‡ÚË. ÑÂıÚÓ ‰Ë‚ÛπÚ¸Òfl ÔÓ¯ËÂÌÌ˛ ÂÍÁ‡Î¸ÚÓ‚‡ÌËı, ‡ ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë È Ò‡ÏÓ„Û·ÌËı „ÛÔ, Ú‡Í Ì‡˜Â ÔÓ‰¥·ÌËÈ ÙÂÌÓÏÂÌ ˆ¥ÎÍÓÏ ˜ÛÊËÈ ‰Îfl ÂÎ¥„¥ª „Ó¯ÂÈ ˜Ë ÚÂıÌÓ̇ÛÍË. ÑÓ ÚÓ„Ó Ê, ¥ÒÌÛπ ÚËÔÓÎÓ„¥˜Ì‡ ÒÔÓ¥‰ÌÂÌ¥ÒÚ¸ Ï¥Ê Ì‡È„ÎË·¯ËÏ ÔÓ˜ÛÚÚflÏ Ô˘ÂÚÌÓÒÚË ‰Ó „ÛÔË, flÍ ÒԥθÌÓÚË, ÍÓÚ‡ ÛÓÒÓ·Î˛π ‚ ÒÓ·¥ ¥‰ β‰Ò¸ÍËÈ, ˜Ó„Ó ‚Ëχ„‡˛Ú¸ ÒÂÍÚË, ¥ ‚¥‰h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ò‚¥Ú·̇ χ¥ÌˆÓ‚‡
èÓÚfl„ ïï ÒÚ. ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Ò‚¥ÚÛ ‚Ê ‰‡‚ÌÓ ÒÚ‡‚ ÔËÚ˜Â˛ ‚Ó flÁˈÂı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËı, ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥˜ÌËı Ú‡ ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥˜ÌËı ÍÓÌÙÂÂ̈¥È, ÒÂϥ̇¥‚ Ú‡ ‰ËÒÍÛÒ¥È. ÑÛÏÍË ÔÓ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ Ûfl‰, ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ˛ ‚Óβˆ¥˛, ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ¥ Ô‡Ú¥ª, ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ ÂÚËÍÛ Ú‡ Ï¥Ê̇ˆ¥Ó̇θÌÛ ÒÓÎ¥‰‡Ì¥ÒÚ¸ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ïï ÒÚ. ‚Ú¥Î˛‚‡ÎËÒfl Û Ò‚¥ÚÓ‚¥ ÛıË, ÚÂÓ¥˛ ·¥ÓÒÙÂË, ͇ÚËÌË ÛÌ¥‚Â҇θÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ¥‰Âª ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ÒԥθÌÓÚ, ÍÓÌ‚Â∂Â̈¥ª ‰Âʇ‚, Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Ûfl‰Û Ú‡ ԇ·ÏÂÌÚÛ. Ⴂ‡ÈÌÓ, ·‡„‡ÚÓ Ú‡ÍËı ¥‰ÂÈ ‚Ëfl‚ËÎËÒfl ıË·ÌËÏË, ‡ÎÂ Ò‡Ï ÔÓˆÂÒ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ÚẨÂ̈¥ª ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ï‡˛Ú¸ ̇·ËflÍËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ ÍÓÊÌËÈ ‡ÒÔÂÍÚ Ì‡¯Ó„Ó ÊËÚÚfl. ñÂÈ ‚ÔÎË‚ ‰‡ÎÂÍÓ ÌÂÓ‰ÌÓÁ̇˜ÌËÈ. êÓÁ„ÎflÌÂÏÓ, ̇ÔËÍ·‰, Ú¥ÛÏÙ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ. áÓÒÚ‡˛˜ËÈ ¥‚Â̸ ¥ ÒËÎÛ ÔÓˆÂÒ¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‰ÂÏÓÌÒÚÛ˛Ú¸ Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÍÓÔÓ‡ˆ¥ª, flÍ¥ ‚Ò ·¥Î¸¯Â ÁÓÒ‰ÊÛ˛Ú¸ Û Ò‚Óªı Û͇ı ÍÓÌÚÓθ ̇‰ Ûҥχ ÔÓˆÂÒ‡ÏË, ̇‰ ÛıÓÏ Ó·Ó˜Óª ÒËÎË, ̇‰ ËÌÍÓÏ Á·ÛÚÛ, ̇ÍÓÔË˜Û˛˜Ë ‚Ò ·¥Î¸¯Â ‚·‰Ë. ë‚¥ÚÓ‚¥ ÒËÒÚÂÏË Ï‡ÍÂÚËÌ„Û Ú‡ Á‡ÒÓ·Ë ÒÛ˜‡ÒÌÓª
˜ÛÚÚflÏ Ì‡ÎÂÊÌÓÒÚË ‰Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ËÌÍÛ, ‰Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó È Ù‡∂ÏÂÌÚÓ‚‡ÌÓ„Ó, ÓÁÍÓÎÂÌÓ„Ó Ì‡ ̇ˆËÒ˘̥ ÒÔÓÊË‚‡ˆ¸Í¥ ÍÎ¥ÚËÌË. «çÓ‚ÓÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ÒÂÍÚË» ‚¥‰Ó·‡Ê‡˛Ú¸ Ô‡„ÌÂÌÌfl ‰Ó ÒԥθÌÓÚË, fl͇ Ì ·Û· · Ú‡ÍÓ˛ ıÓÎÓ‰ÌÓ˛, flÍ Ô‡ÌÛ˛˜‡ ÒËÒÚÂχ. é‰Ì‡Í, Ôˉ˂˂¯ËÒ¸ Û‚‡ÊÌ¥¯Â, ÏÓÊ̇ ÔÓÏ¥ÚËÚË, ˘Ó ÒÂÍÚ‡ ÔÓ‰¥·Ì‡ ‰Ó ‚ÂÎËÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÔÓπ‰Ì‡ÌÌflÏ Ï’flÍÓ„Ó ÔËÏÛÒÛ ¥Á ԇ΢ÌÓ˛ ÔÓÔ‡„‡Ì‰Ó˛. ß flÍ ·Ë Ì ·ÛÎÓ ÒÍ·‰ÌÓ ÔË̇ÈÏÌ¥ Á„Û·¯‡ ÓÁÔ¥Á̇ÚË ËÒË Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó «‰Ó·Ó‚¥Î¸ÌÓ„Ó Í¥Ô‡ˆÚ‚‡», ÒıÓÊÂ, Ì ̇·‡„‡ÚÓ Î„¯Â ̇‚˜ËÚËÒfl ‚¥‰¥ÁÌflÚË ‰Ó·Ó‚¥Î¸Ì ¥¯ÂÌÌfl «‡‰ÂÔÚ‡» ‚¥‰ ÔÒËı¥˜ÌÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û ∂ÛÛ. Ⴂ‡ÈÌÓ, Ó¥πÌÚÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ‰ÓÚËχÌÌfl Ô‡‚ β‰ËÌË „Óχ‰flÌËÌ ‚¥‰ıËÎflπ χ̥ÔÛÎflÚÓҸͥ, ‡ ÚÓ È ÍËϥ̇θ̥ ÔËÏÛÒÓ‚¥ ÒԥθÌÓÚË, flÍ¥ ÍÓÌÙ¥ÒÍÛ˛Ú¸ χÈÌÓ Ò‚Óªı ˜ÎÂÌ¥‚, ÁÏ‡Ì˛˛Ú¸ ‰¥ÚÂÈ, ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸ Ù¥Á˘̥ ÔÓ͇‡ÌÌfl, ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸ ‰Û¯Â‚ÌÛ ÊÓÒÚÓÍ¥ÒÚ¸ (1). ÄΠflÍ ·ÛÚË Û ÚÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ, ÍÓÎË ÔËÏÛÒ π ÂÁÛθڇÚÓÏ Ò‚¥‰ÓÏÓ„Ó ‚Ë·ÓÛ, flÍ-ÓÚ Û ‡ÒÍÂÚ˘ÌËı ÏÓ̇ÒÚËÒ¸ÍËı „Óχ‰‡ı; ÍÓÎË ÔËÔËÒÛ‚‡Ì ‰ÂÏÓÌ¥˜ÌËÏ ∂ÛÛ «ÔÓÏË‚‡ÌÌfl Ï¥ÁÍ¥‚» ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl Ù‡ÌÚ‡ÁχÏË ÂÎ¥ÚË, flÍ ˆÂ Ú‡ÔËÎÓÒfl ¥Á 39 ·‡„‡ÚËÏË Í‡Î¥ÙÓ̥ȈflÏË Á É¥‚ÂÌÁ ¢ÂÈÚ, ÍÓÚ¥ ‚ ·ÂÂÁÌ¥ 1997 ÓÍÛ «ÒÍËÌÛÎË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
СВІТЛАНА МАРІНЦОВА ¢ЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЯК ВИКЛИК ГУМАНІТАРНОМУ ВИМІРУ БУТТЯ
196
ÂÍ·ÏË ‰‡˛Ú¸ ªÏ ÁÏÓ„Û Ï‡Ì¥ÔÛ₇ÚË Ú‡ ÒÔflÏÓ‚Û‚‡ÚË ÒχÍË ¥ ·‡Ê‡ÌÌfl β‰ÂÈ, ‚ÓÌË ÔÓÌË͇˛Ú¸ Û Ì‡¯¥ ÒԥθÌÓÚË, ̇¯¥ ·Û‰ËÌÍË Ú‡ ̇¯Â ÊËÚÚfl. çÂ¥‰ÍÓ ‚ÓÌË π „ÓÎÓ‚ÌÓ˛ Ô˘ËÌÓ˛ ÁÌËÊÂÌÌfl Á‡Ó·¥ÚÌÓª Ô·ÚÌ¥ Ú‡ ÊËÚÚπ‚Ëı Òڇ̉‡Ú¥‚, ÔÓ„¥¯ÂÌÌfl ÛÏÓ‚ Ô‡ˆ¥. ëÔˇ˛˜ËÒ¸ ̇ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ ÒËÎÛ Ú‡ ÏÓ·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸, Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÍÓÔÓ‡ˆ¥ª ÏÓÊÛÚ¸ ÒÚ‡‚ËÚË ‚ËÏÓ„Ë ‰Ó Ûfl‰¥‚, ‚ÔÎË‚‡ÚË Ì‡ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ¥¯ÂÌÌfl Ú‡ ̇ ÒÚ‡Ìӂˢ Á Ô‡‚‡ÏË Î˛‰ËÌË Û ·‡„‡Ú¸Óı Â∂¥Ó̇ı Ò‚¥ÚÛ. èÓfl‚‡ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ËÌÍÛ ÒÔ˘ËÌË· ÁÏÂ̯ÂÌÌfl ÍÓÌÚÓβ Ûfl‰¥‚ ̇‰ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÓ˛ ¥ ÔËÁ‚· ̇‚¥Ú¸ ‰Ó ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥ª ‰ÂflÍËı „‡ÎÛÁÂÈ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Óª, ÔÓÎ¥ˆÂÈÒ¸ÍÓª ÒËÒÚÂÏË ¥ ÒÎÛÊ· ·ÂÁÔÂÍË. ÇÂ΢ÂÁ̇ Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ·˛‰ÊÂÚÛ ·‡„‡Ú¸Óı ·¥‰ÌËı ͇ªÌ ‚¥‰ ‚ÔÎË‚Û åÇî Ú‡ Á‡ÍÓ‰ÓÌÌËı ¥Ì‚ÂÒÚÓ¥‚ ÌÂ¥‰ÍÓ ÔÓÁ·‡‚Îflπ Ûfl‰Ë ˆËı ͇ªÌ Ô‡‚‡ ̇ ‚Ë·¥ ¥ ̇‚¥Ú¸ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË ÍÓÌÚÓβ Á‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥π˛ Û ‚·ÒÌ¥È Í‡ªÌ¥. ã˛‰Ò¸ÍËÈ Ù‡ÍÚÓ, Ô‡‚‡ Ú‡ ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸ Á‡Èχ˛Ú¸ ÓÒÚ‡ÌÌπ Ï¥ÒˆÂ Û ÒÔËÒÍÛ Ûfl‰Ó‚Ëı Ô¥ÓËÚÂÚ¥‚, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Û ÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ Á ¥ÌÓÁÂÏÌËÏË Í‰ËÚ‡ÏË. áÓÒÚ‡ÌÌfl ÌÂ¥‚ÌÓÒÚË Û ÓÁÔÓ‰¥Î¥ ·‡„‡ÚÒÚ‚ ¥ ‚·‰Ë ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Î¥·Â-
Á Ò· ڥÎÂÒÌÛ Ó·ÓÎÓÌÍÛ», ˜Ë ˜ÎÂ̇ÏË Ó‰ÂÌÛ ï‡ÏÛ ÒÓ̈fl, ‰Ó flÍÓ„Ó Ì‡ÎÂʇÎË Î¥Í‡¥, ·‡ÌÍ¥Ë È Ï¥Ì¥ÒÚË? (2) äÓ„Ó ÒÎ¥‰ ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÚË Á‡ «Ô¥‰·Û˛‚‡ÌÌfl ‰Ó Ò‡ÏÓ„Û·ÒÚ‚‡», flÍ˘Ó Ò‡ÏÓ„Û·ÒÚ‚‡ Ì ÔËÔËÌfl˛Ú¸Òfl, ıÓ˜‡ ‚‡Ú‡ÊÍË ‚Ê ‰‡‚ÌÓ ÁÌËÍÎË? üÍ ÁÎÓ Ú‡‚Û‚‡ÚË, ÍÓÎË ÓÍÂχ ÍÛθÚÓ‚‡ „Óχ‰‡ – ˆÂ ڥθÍË Ï¥ÍÓÒÍÓÔ¥˜Ì‡ ÍÓÔ¥fl ‚ÂÎËÍÓª ‚ÒÂÒ‚¥Ú̸Ӫ ÒÂÍÚË, fl͇ ‚Ëχ„‡π ‚¥‰ ÍÓÊÌÓ„Ó „ÓÚÓ‚ÌÓÒÚË ÒÚ‡ÚË «ÔÓfl‰ÌËÏ ˜ÎÂÌÓÏ Î˛‰ÒÚ‚‡»? ß Ì‡‚Ô‡ÍË, flÍ ÒÔËÈχÚË ÚÂ, ˘Ó Á‡ıÓÔÎÂ̇ ̇ª‚ÌËÏ Ï¥ÚÓÏ ÒÔ¥Î͇ ·ÂÁÓ·¥ÚÌËı, flÍ¥ Á‡Î‰‚ ÏÓÊÛÚ¸ ÔÓ„Ó‰Û‚‡ÚË Ò‚Óªı ‰¥ÚÂÈ, ÓÚËÏÛπ, ÔË̇ÈÏÌ¥ Û ‚·ÒÌËı Ó˜‡ı, ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÌÓχθÌÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª? ç‡Ï‡„‡ÌÌfl ÒÚËχÚË ÒÂÍÚ‡ÌÚҸͥ ÛıË ˛Ë‰Ë˜ÌËÏË Ò‡Ì͈¥flÏË (˜ËÏ Ì ÌÓ‚Â ÔÓΠ‰¥flθÌÓÒÚË ‰Îfl ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌËı Ò‚Óªı ¥‰Â‡Î¥‚ «Î¥‚Ëı»?) – ˆÂ Ê‡Î˛„¥‰Ì‡ ÒÔÓ·‡, ‰Ó‚ÓÎ¥ ÒÛÏÌ¥‚̇, ÍÓÎË ÒÔ‡‚‡ ÚÓ͇πÚ¸Òfl ‚‡ÊÍÓ ‚Ë·ÓÂÌËı Ô‡‚ Ò‚Ó·Ó‰Ë Ó·’π‰Ì‡Ì¸. Ä ˘Ó‰Ó ÔÒËı¥‡ÚËÁ‡ˆ¥ª «ÒÂÍÚ‡ÌÚÒ¸ÍÓ„Ó ·ÓÊ‚¥ÎÎfl», ÚÓ Ô‡‚Ó Ó·ËÚË ‚ËÒÌÓ‚ÍË ÚÛÚ Ì‡‰‡ÌÓ ÚËÏ, ıÚÓ (ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ω˘̥ ÚËÚÛÎË È ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÛ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸) π ‚ ˆ¥È ·ÓÓÚ¸·¥ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌÓ˛ ÒÚÓÓÌÓ˛ . åË ËÁËÍÛπÏÓ – ÚӘ̥ҥ̸ÍÓ flÍ „ÓÂÁ‚¥Ò̇ ÒÓ‚πˆ¸Í‡ ÔÒËı¥‡Ú¥fl – ̇ˆ¸ÍÛ‚‡ÚË ·¥Î¸¯Û ÒÂÍÚÛ (ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó) ̇ χΥ, Ó„ÓÎÓ¯Û˛˜Ë ÍÓÊÂÌ ÒÔÓÚË‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª «‚Ú‡ÚÓ˛ ÔÓ˜ÛÚÚfl ‡θh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÔËÁ‚ÂÎË ‰Ó ÓÒÚÛ ÔÓÛ¯Â̸ Ô‡‚ ·¥‰ÌËı ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ ‚‡ÁÎË‚Ëı ‚ÂÒÚ‚ ̇ÒÂÎÂÌÌfl. çÂÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸ Û Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌ¥ ªÊ², ÓÔ‡ÎÂÌÌflÏ, ÊËÚÎÓÏ, Ó‰fl„ÓÏ Ú‡ ¥Ì¯ËÏË ÊËÚÚπ‚Ó ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏË ÛÏÓ‚‡ÏË ¥‰Â ÔÎ¥˜-Ó-ÔÎ¥˜ Á ·¥‰Ì¥ÒÚ˛ Ú‡ ‚¥‰˜‡πÏ ¥ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÁÎˉ̥‚, ̉Ӫ‰‡ÌÌfl, ı‚ÓÓ·, ·ÂÁÓ·¥ÚÚfl. ôÓÔ‡‚‰‡, ·ÂÁÓ·¥ÚÚfl, flÍ ÓÁ‡ıÓ‚‡ÌËÈ ÓÁ·‰ ÌÓ‚Ó„Ó ËÌÍÛ, ÌÓ‚Ëı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, ÁÏ¥ÌËÎÓ Ò‚¥È ÍÓ̈ÂÔÚ, ÒÚ‡ÎÓ ÔË„ÎÛ¯ÂÌ¥¯ËÏ, ‡Î ¥ ̇‰‡Î¥ ÔÓÓ‰ÊÛπ Òڇʉ‡ÌÌfl. èÓÚË¥˜˜fl Û ÍÓ̈ÂÔˆ¥flı Ú‡ ÌÓχı Î¥·Â‡Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ ÔÓÓ‰ËÎÓ ÔÓÚÂ͈¥ÓÌ¥ÁÏ Ú‡ ¥ÒÚ ˆ¥Ì Á ÏÂÚÓ˛ Á‡ıËÒÚÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ‚ËÓ·ÌËÍ¥‚ – ˜‡ÒÚÓ ·ÂÁ ·Û‰¸flÍÓ„Ó Á‡ıËÒÚÛ Á‚˘‡ÈÌËı „Óχ‰flÌ. í‡Í¥ ٥̇ÌÒÓ‚¥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª, flÍ åÇî Ú‡ Ï¥Ê̇Ӊ̥ ·‡ÌÍË, χ˛Ú¸ ‚Â΢ÂÁÌËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ Ô‚‡ÊÌÛ ˜‡ÒÚËÌÛ Î˛‰ÒÚ‚‡, ‰Ó‚‰ÂÌÛ ‰Ó ‚¥‰˜‡˛ Û Á‚’flÁÍÛ ¥Á ÔÓ„¥¯ÂÌÌflÏ ÒÚ‡ÌÛ ˜ÂÂÁ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ ·Ó„Ë. щ‡Î¥ ·¥Î¸¯‡ ͥθͥÒÚ¸ ‰Âʇ‚ ·Â ªıÌ¥ ͉ËÚË Ú‡ ÔËÈχπ ÛÏÓ‚Ë ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, flÍ¥ ‚ÓÌË ‰ËÍÚÛ˛Ú¸, ̇ÔËÍ·‰, ÔÓ„‡ÌÓª Ò·‚Ë ÔÓ„‡ÏË ÒÚÛÍÚÛÌÓ„Ó ‚„Û₇ÌÌfl, ˘Ó Ô‰·‡˜‡˛Ú¸ ÁÏÂ̯ÂÌÌfl ‚ËÚ‡Ú Ì‡ „Óχ‰Ò¸Í¥ ÔÓÚ·Ë, ·ÂÁÓ·¥ÚÚfl, ÁÏÂ̯ÂÌÌfl Á‡Ó·¥ÚÌÓª Ô·ÚÌ¥ Ú‡ ÒÓˆ¥-
ÌÓÒÚË», ‡ ÓÚÊÂ È ÌÂÌÓχθÌËÏ. Ä flÍ ÏÓÊ ¯‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ‚¥Î¸ÌÓ„Ó Î‡‰Û ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÚË Ì‡fl‚Ì¥ÒÚ¸ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ‡θÌÓÒÚË? 亮‡ Ê ÛÌ¥‚Â҇θ̥ ¥‰Â‡ÎË – ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ È ¥‰Â‡ÎË Ì‡ˆ¥ª – Ì ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÎË Ì‡Ï, flÍËÏË ¥‡ˆ¥Ó̇θÌËÏË ÔËÏÛÒ‡ÏË, flÍËÏË ·ÂÁ„ÎÛÁ‰ËÏË ÛÚÓÔ¥flÏË ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË Ì‡ÔÓ‚ÌÂÌ¥? ôÓ·Ë Ú‚ÂÂÁÓ ÔÓ„ÎflÌÛÚË Ì‡ ÌÓ‚ÓÂÎ¥„¥ÈÌ ÒÂÍÚ‡ÌÚÒÚ‚Ó, ÔÓÚ¥·ÌÓ Á·‡„ÌÛÚË ÈÓ„Ó flÍ ‚¥‰Ó·‡ÊÂÌÌfl ÒÛÒԥθÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ: ‚ÓÌÓ ‚͇ÁÛπ ̇ Á·ÏË ÍÛθÚÛË, Ú‡ÏÛ˛˜Ë ªıÌ˛ ·ÓÎ¥ÒÌ¥ÒÚ¸ (3). ê¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ÒÂÍÚË ‰‡˛Ú¸ ÔËÚÛÎÓÍ Ì‚‰Ó‚ÓÎÂÌËÏ ÍÛθÚÛÓ˛. íÛÚ È‰ÂÚ¸Òfl ÌÂ Ú‡Í ÔÓ Ì‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó Ú¥πª, ˜Ë ¥Ì¯Óª ÂÎ¥„¥ª, flÍ ÔÓ ¯ËÓÍÂ, ÔÓÒflÍÌÛÚ ÓÍÛθÚÌËÏË ÚÂχÏË ÍÛθÚÛÌ Ò‰ӂˢÂ, ‚ flÍÓÏÛ ÁÛÒÚ¥˜‡˛Ú¸Òfl ÔÓÚÂ̈¥ÈÌ¥ ‡‰ÂÔÚË È ı‡ËÁχÚ˘̥ ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚ¥. ë͇ʥÏÓ, Ô‰ Ò‚ÓªÏ ‰ÓÎÂÌÓÒÌËÏ ‚ÒÚÛÔÓÏ ‰Ó ÒÂÍÚË ˜ÎÂÌË Ó‰ÂÌÛ ï‡ÏÛ ÒÓ̈fl – ÔÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ‡‰ÂÔÚ¥‚ É¥‚ÂÌÁ ¢ÂÈÚ ˜Ë „ÓÎ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ñÂÌÚÛ ßÒ¥Ò, ÍÓÚ¥ ‚Ë¥¯ËÎË ÁÛÒÚ¥ÚË ÒÏÂÚ¸ Û Ò¥˜Ì¥ 2000-„Ó ÓÍÛ Ì‡ ä‡Ì‡Ò¸ÍËı ÓÒÚÓ‚‡ı, – χÎË ‰Ó‚ÓÎ¥ ¯ËÓÍËÈ ÒÔÂÍÚ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚, ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ „ÓÏÂÓÔ‡Ú¥ª Ú‡ ÌÂÓ‰Ûª‰ËÁÏÛ, ‡Ê ‰Ó ÂÍÒÔÂËÏÂÌڇθÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û ÒÏÂÚË ˜Ë ËÚۇΥ‚ ‚ÓÒÍÂÒ¥ÌÌfl éÒË¥Ò‡, ‚¥‰ ÒÔ¥ËÚËÁÏÛ ÖÎÎÂ̇ 䇉Â, ‡ÚÛ¥‡ÌÒ¸ÍËı Ò‡∂ Ú‡ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl Ú‡ÏÔÎ¥π¥‚, ‡Ê ‰Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡Î¸ÌÓª ‰ÓÔÓÏÓ„Ë Û ÒÙÂ¥ Ó·ÒÎÛ„Ó‚Û‚‡ÌÌfl – ÓıÓÓÌ¥ Á‰ÓÓ‚’fl, Ú‡ÌÒÔÓÚÛ, ÓÒ‚¥ÚË ÚÓ˘Ó. ÑÛ„Ó˛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ ÚẨÂ̈¥π˛ π ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ÌÓ‚Ó„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓfl‰ÍÛ. ä¥Ìˆ¸ ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ÔÓÛ¯ÂÌÌfl ¥‚ÌÓ‚‡„Ë ÒËÎ Ï¥Ê ÒÛÔ‰Âʇ‚‡ÏË Ú‡ ‰Ó ÒÚ‡Ìӂˢ‡, ÍÓÎË ‰Âʇ‚Ë ‚Ú‡˜‡˛Ú¸ ÍÓÌÚÓθ ̇‰ ÒËÚÛ‡ˆ¥π˛. í‡Í¥ Ì„‡ÚË‚Ì¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, flÍ Û̥٥͇ˆ¥fl ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ¥ ÍÛθÚÛË, Ì¥‚ÂÎflˆ¥fl ÂÚÌ¥˜ÌÓ-ÍÛθÚÛÌÓª ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ª, ÔÓÓ‰ËÎË ‡ÌÚË∂ÎÓ·‡Î¥ÒÚÒ¸ÍËÈ Ûı, flÍËÈ, Û Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ÚÂÊ π ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ ÚẨÂ̈¥π˛. èÓÚÂ, Ú¥ ҇ϥ Ûfl‰Ë, flÍ¥ ‚Ê Ì ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË ÂÙÂÍÚË‚ÌËÏË ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ‰¥flθÌÓÒÚË Ì‡ ªı ÚÂËÚÓ¥flı ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ÛÚ‚ÓÂ̸, flÍ Ï‡Ù¥fl Ú‡ ̇ÍÓÚ˘ÌËÈ ÍÓÌÒÓˆ¥ÛÏ, ‡·Ó Ê ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Á·ÓÈÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚, ÒÚ‡‚ÎflÚ¸ Ô¥‰ ÒÛÏÌ¥‚ ÛÌ¥‚Â҇θ̥ÒÚ¸ ¥ ÌÂÔÓ‰¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ ÌÓÏ Ô‡‚ β‰ËÌË, ·ÂÁ flÍËı β‰Ë̇ ÌÂ Ï‡π „¥‰ÌÓÒÚË ¥ Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ÒÛ·’πÍÚÓÏ „Ûχ̥ÁÏÛ. éÒ··ÎÂÌÌfl ‰Âʇ‚ÌËı ÒÚÛÍÚÛ Ì‡·ÛÎÓ Ú‡ÍÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌÌfl fl‰ÂÌÓ„Ó ÓÁ·ÓπÌÌfl ÒÚ‡ÎÓ ‚ËıÓ‰ËÚË Á‡ ÏÂÊ¥ ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ÍÓÌÚÓβ, Ô˘ÓÏÛ ¯ËflÚ¸ ˆÂ ÓÁ·ÓπÌÌfl ҇Ϡڥ ‰Âʇ-
ÓÁÂÌÍÓȈÂÒÚ‚‡, ‡Ì„ÂÎ¥‚ ˜Ë ̇‚¥Ú¸ ¥ÌÓÔ·ÌÂÚflÌ, Ûβ·ÎÂ̈¥‚ ÍÛθÚÛ Rael. üÍ ÔÓ͇Á‡‚ ÛÊ ìÏ·ÂÚÓ ÖÍÓ ‚ Ò‚ÓπÏÛ å‡flÚÌËÍÓ‚¥ îÛÍÓ, ˆ¥ ÂÎÂÏÂÌÚË ÛÚ‚Ó˛˛Ú¸ ÒÛ˜‡ÒÌÛ Ï¥ÚÓÎÓ„¥˛, fl͇ ‰‡π ·‡„‡Ú¸ÓÏ Î˛‰flÏ ÁÏÓ„Û ÔÂÂÊË‚‡ÚË Á‡ıÓÔÎÂÌÌfl ‚¥‰ ÌÂÁ‚˘‡ÈÌÓ„Ó. Ň„‡ÚÓ ıÚÓ ÔÓβ·Îflπ ÒËÌÚÂÁÛ‚‡ÚË ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ ¥ Ù‡ÌÚ‡Á¥˛, ‡ ¥‰Âfl ÔÓ «ÔÂÂı¥‰ Ú¥ÎÂÒÌÓª Ó·ÓÎÓÌÍË» Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì¥ÍÓÎË Ì ‚ËÌË͇π ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÂÍÒÓ·¥Ú‡Î¸ÌÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û flÍÓ„ÓÒ¸ ∂ÛÛ: ‚Ó̇, ̇Ô‚ÌÓ, ̇ӉÊÛπÚ¸Òfl Á ÓÁÔÎË‚˜‡ÚÓª, Á‡„‡Î¸ÌÓÒÂÍÚ‡ÌÚÒ¸ÍÓª „ÛÔÓ‚Óª ÍÛθÚÛË, flÍÛ, χ·ÛÚ¸, ˜‡Ò ‚¥‰ ˜‡ÒÛ ‚‡Ê‡π ÒÚ‡ı Ô‰ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ˛ ͇ڇÒÚÓÙÓ˛. ÇÒÚÛÔ ‰Ó ÒÂÍÚË, flÍ ¥ ˜ËχÎÓ ¥Ì¯Ëı fl‚ˢ Û Ò‚¥Ú¥ ËÌÍÛ È ÚÓ‚‡¥‚, ̇È΄¯Â ÔÓflÒÌËÚË ÓÔÓÚÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ˛ ÒÔÓÊË‚‡ˆ¸ÍÓ˛ Ôӂ‰¥ÌÍÓ˛. ë͇ʥÏÓ, ·‡„‡ÚÓ flÔÓ̈¥‚ ÔÓÒÎÛ„Ó‚Û˛Ú¸Òfl ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ͥθÍÓχ ÂÎ¥„¥flÏË: ‡‰¯Â «˜‡ÍÎÛÌÒ¸ÍËÏ» ÒËÌÚÓªÁÏÓÏ, ‡‰¯Â «Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËÏ» ·Û‰‰ËÁÏÓÏ ¥ – Á‡‰Îfl ‚ÂҥθÌÓª ˆÂÂÏÓÌ¥ª – ̇‚¥Ú¸ ıËÒÚËflÌÒÚ‚ÓÏ. ÇËÒÓÍËÈ ÂÈÚËÌ∂ ÛÚËÏÛ˛Ú¸ Ú‡ÍÓÊ «ÂÍÁËÒÚÂ̈¥ÈÌ¥» ÒÂÍÚË, flÍ¥, ˘Ó·Ë ÒÔÓ‰Ó·‡ÚËÒfl, ÏÛÒflÚ¸ ıËÁÛ‚‡ÚËÒfl ÓË„¥Ì‡Î¸Ì¥ÒÚ˛. ÑÓ·ËÏ ÔËÍ·‰ÓÏ ÚÛÚ ÏÓÊ ·ÛÚË Â¥Ì͇ÌÓ‚‡ÌËÈ ÅÛ‰‰‡ ê˛„Ó é͇‚‡, ÍÓÚËÈ – ıÚÓ · Ï¥„ ÔÓ‰ÛχÚË! – ÔÓÒË·πÚ¸Òfl ̇ çÓÒÚ‡‰‡ÏÛÒ‡. Ç ëòÄ Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ˆÂÏ ÏÓ‰ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÉÓÎÎ¥‚Û‰: ÛÒ¥
197
ДЕНІ ДЮКЛО СЕКТАНТСЬКЕ БОЖЕВІЛЛЯ ТА ВІРА В ¢ЛОБАЛІЗАЦІЮ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚Ë, flÍ¥ Á‡fl‚Îfl˛Ú¸ ÔÓ ÈÓ„Ó Ó·ÏÂÊÂÌÌfl. 緇ʇÌÌfl ‰Âʇ‚ Ó·„Ó‚Ó˛‚‡ÚË ˆ˛ ÔÓ·ÎÂÏÛ ‰ÂÏÓÌÒÚÛπ Î˯ ӉËÌ ÔËÍ·‰, ÍÓÎË π‰ËÌÓ˛ ÁÓÌÓ˛ fl‰ÂÌÓ„Ó Á‡‡ÊÂÌÌfl, fl͇ ‚ËÍÎË͇· Ï¥Ê̇ӉÌÛ ÒÚÛ·Ó‚‡Ì¥ÒÚ¸, ÒÚ‡‚ óÓÌÓ·Ëθ – ϥ҈ ͇ڇÒÚÓÙË, ÔÓ‚’flÁ‡Ì Ì Á fl‰ÂÌÓ˛ Á·Óπ˛, ‡ Á ‡ÚÓÏÌÓ˛ ÂÌ„¥π˛. á ÔÓ̇‰ ‰ÂÒflÚ͇ Ï¥Òˆ¸, ‰Â Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ 40 ÓÍ¥‚ ÔÓ‚Ó‰ËÎËÒfl fl‰ÂÌ¥ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌfl, óÓÌÓ·Ëθ π ̇ÈÏÂ̯ Á‡‡ÊÂÌËÏ, ÓÒͥθÍË çÓ‚‡ áÂÏÎfl, ëÂÏËԇ·ÚËÌÒ¸Í, ‰ÂflÍ¥ ‡ÈÓÌË ÄÎÚ‡˛, ÔÛÒÚÂÎfl í‡Í·-å‡Í‡Ì π ‚ 1000 ‡Á¥‚ Á‡‡ÊÂÌ¥¯ËÏË ¥ ‰‡Î¥ ÌÂÒÛÚ¸ Á‡„ÓÁÛ Ï‡È·ÛÚÌ¥Ï ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ. èÓÚÂ, Á‡ ¥ÓÌ¥π˛ ‰ÓÎ¥, Î˯ óÓÌÓ·Ëθ ÒÚ‡‚ π‰ËÌÓ˛ Û Ò‚¥Ú¥ ÁÓÌÓ˛, ‰Â Á‡·ÓÓÌÂÌÓ ÊËÚË. óËÏ ·¥Î¸¯¥ ÁÎÓ˜ËÌË, ˜ËÏ ·¥Î¸¯ËÈ ªı ‚ÔÎË‚ ̇ ÊËÚÚfl ¥ χȷÛÚÌπ β‰ÒÚ‚‡, ÚËÏ ÒÚ‡‡ÌÌ¥¯Â ‚ÓÌË ÔËıÓ‚Û˛Ú¸Òfl. ô Ӊ̥π˛ ÒÍ·‰Ó‚Ó˛ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÌÓ‚Ó„Ó ÔÓfl‰ÍÛ π ¥ÒÚ Í¥Î¸ÍÓÒÚË Á·ÓÈÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı, Ï¥ÊÂÚÌ¥˜ÌËı ‚ÓπÌ, ÍÂÓ‚‡ÌËı ÌÂ¥‰ÍÓ, Á‡ ‚ËÒÎÓ‚ÓÏ ÑÂ¥‰Ë, «ÍÓ̈ÂÌÚÓ‚‡ÌËÏ Ù‡Ì‡ÚËÁÏÓÏ» ÒԥθÌÓÚË, ‰Âʇ‚Ë-̇ˆ¥ª, ÒÛ‚ÂÂÌÌÓÒÚË, ÍÓ‰ÓÌ¥‚, ÁÂÏÎ¥ Ú‡ ÍÓ‚¥. èÓÚÂ, ÊÂÚ‚‡ÏË ˆËı ÔÓ‰¥È ÒÚ‡˛Ú¸
·‡Î‡˜ÍË ÚÓ˜‡Ú¸Òfl ‰Ó‚ÍÓ· ÔÂÂıÓ‰Û Ó‰Ì¥πª ‡ÍÚÓÍË, fl͇ ‰Ó̉‡‚̇ ˘Â ·Û· ÔËıËθÌËˆÂ˛ 縲 ÖȉÊ, ‚ ·χªÁÏ, Û ÚÓÈ ˜‡Ò, flÍ ¥Ì¯‡ Á¥Í‡ ҇Ϡ‚¥‰ÍË· ‰Îfl Ò· 䇷·‡ÎÛ. èÓ‰¥·Ì ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÚ¸Òfl È Û ÄÙˈ¥ Ú‡ ‡ÙÓ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ÍÛθÚÛ‡ı, ‰Â β‰Ë Ì Î˯ ÔÂÂıÓ‰flÚ¸ ¥Á ÍÛθÚÛ ‚ ÍÛθÚ, ‡ÎÂ È ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥Á ˜ÎÂÌÒÚ‚ÓÏ Û flÍÓÏÛÒ¸ ÂÎ¥„¥ÈÌÓÏÛ Ó·’π‰Ì‡ÌÌ¥ ̇ÎÂʇڸ ˘Â ‰Ó ͥθÍÓı ËÚۇθÌËı „ÛÔ. çÛ ¥, Á‚˘‡ÈÌÓ Ê, ÔË ÔÓÚ·¥ ‚ÓÌË Á‚ÂÚ‡˛Ú¸Òfl ‰Ó ÓÒÓ·ÎË‚Ëı ˆ¥ÎËÚÂÎ¥‚ ‡·Ó ˜‡ÍÎÛÌÓÍ. ĉÂÔÚË Ê ÍÓÎË‚‡˛Ú¸Òfl Ï¥Ê Ú‡‰Ëˆ¥π˛ Ú‡ ̇ÚıÌÂÌÌËÏË Ú‚ÓˆflÏË. ìÒ ˆÂ ÒÛÔ˜ÎË‚Â ÓÁχªÚÚfl ÍÛθÚÓ‚Ëı „ÛÔ ÏÓÊ̇ ÔÓ‰‡ÚË Û ‚Ë„Îfl‰¥ ÚËÍÛÚÌËÍË, ÍÛÚË flÍÓ„Ó ÒËÏ‚ÓÎ¥ÁÛ˛Ú¸ ÚË ÓÒÌÓ‚Ì¥ ‡͈¥ª: ÔËÈÌflÚÚfl, ÍËÚ˘Ì ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl Ú‡ ‚Ú˜‡ (4). åÓÊ̇ ÛÒ ‰‡Î¥ ÔÓÒÛ‚‡ÚËÒfl ¯ÎflıÓÏ Ì‡ÛÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ¥ ÍÓψ¥ÈÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÒÔ¥ËÚۇθÌÓ ÈÓ„Ó Ó·∂ÛÌÚÓ‚Û˛˜Ë, ‡·Ó, ̇‚Ô‡ÍË, Á‚ËÌÛ‚‡˜Û‚‡ÚË Ô‡ÌÛ˛˜Û ‚·‰Û ‚ ÌÂÒÔÓÏÓÊÌÓÒÚ¥. åÓÊ̇ È «ÔÓ̘ͥËÚË» Á ÛÒ¥Ï, ÔËÈÌfl‚¯Ë ÓÒÚ‡ÚӘ̠¥¯ÂÌÌfl. Ç ÒÂÍÚ‡ı Á̇ıÓ‰ËÚ¸ Ò‚Óπ Á‡„ÓÒÚÂÌ ‚¥‰Ó·‡ÊÂÌÌfl ÚÂ, ˘Ó ¯ËÓÍÓ ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂÌ ‚ ̇¯ÓÏÛ Ò‚¥ÚÒ¸ÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥: ÔÓ„ÂÒË‚ÌËÈ ‰Ûı, ·ÓÓÚ¸·‡ Á Û˜Ó‡¯Ì¥Ï, ËÁËÍ ÊËÚÚflÏ ¥ χÈÌÓÏ, Ô‡„ÌÂÌÌfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ˜Ë ¯‚ˉÍËı „Ó¯ÂÈ. Ç ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÍÚË ÚÂÊ ÔË̈ËÔÓ‚Ó Ì h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
СВІТЛАНА МАРІНЦОВА ¢ЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЯК ВИКЛИК ГУМАНІТАРНОМУ ВИМІРУ БУТТЯ
198
̇҇ÏÔ‰ Á‚˘‡ÈÌ¥ β‰Ë – Ì ÒÛÚÚπ‚Ó, ˜Ë Ô˘ËÌÓ˛ ·Û‚ ÓÔ¥ ÂÔÂÒ¥flÏ, ˜Ë Ò‚‡Í‡ Ï¥Ê Ï¥ÒˆÂ‚ËÏË Í·̇ÏË Á‡ ‚·‰Û ‚ Â∂¥ÓÌ¥. LJÚÓ ‰Ó‰‡ÚË ˘Â È ÚÂ, ˘Ó Ô¥‰∂ÛÌÚfl ˆËı ‚ÓπÌ ¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ ÌÂ¥‰ÍÓ ÎÂÊËÚ¸ Û Ì¢‡‰Ì¥È ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È ‚¥ÈÌ¥ Ï¥Ê Ò‡ÏËÏË Í‡ªÌ‡ÏË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÒԥθÌÓÚË, Ï¥Ê ÌËÏË Ú‡ ͇ªÌ‡ÏË ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË Ú‡ «ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ», Ï¥Ê Ö‚ÓÔÓ˛ Ú‡ ëòÄ ¥ üÔÓÌ¥π˛, «è¥‚Ì¥˜˜˛» Ú‡ «è¥‚‰ÌÂÏ». ñfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ‚¥È̇ ‚‰ÂÚ¸Òfl Ô‡‡ÎÂθÌÓ Á ÚÓ„¥‚β ÓÁ·ÓπÌÌflÏ È Á̇fl‰‰flÏË ÚÓÚÛ, fl͇ Á‡Èχπ ÔÂ¯Â Ï¥ÒˆÂ Û Ò‚¥Ú¥, ‚ËÔ‰ʇ˛˜Ë ÚÓ„¥‚β ̇ÍÓÚË͇ÏË, ¥ ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡, Ô‚‡ÊÌÓ, Û Ì‡ÔflÏÍÛ Á ÛÏÓ‚ÌÓª 襂ÌÓ˜¥ ̇ ÛÏÓ‚ÌËÈ è¥‚‰Â̸. 砉˂ÌÓ, ˘Ó Á‡ Ú‡ÍËı ÛÏÓ‚ ‚ÂÎË͇ ͥθͥÒÚ¸ β‰ÂÈ ‚ ÛÒ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ Á‡Î˯‡π ‚·ÒÌ¥ ͇ªÌË: ÂÏ¥∂‡ÌÚË – Û ÔÓ¯Û͇ı ͇˘Ó„Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ, ·¥ÊÂ̈¥ – Û ÔÓ¯Û͇ı ÔÓflÚÛÌÍÛ ‚¥‰ ̇ÒËθÒÚ‚‡. é‰Ì‡Í, Ò‚Ó·Ó‰‡ ÔÂÂÒÛ‚‡ÌÌfl ÛÒ¥ı ˆËı β‰ÂÈ Ó·ÏÂÊÛπÚ¸Òfl ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â, Ô‰ ÌËÏË ‚ËÌË͇˛Ú¸ ‚Ò ÌÓ‚¥ Ô¯ÍÓ‰Ë, ˘Ó· Ì ‰ÓÔÛÒÚËÚË ªı ‰Ó ·‡„‡ÚËı ͇ªÌ, ‡ ÍÓÎË ‚ÓÌË ‚ÒÂ Ê ‰¥ÒÚ‡˛Ú¸Òfl ÚÛ‰Ë, ªı ‰ÂÔÓÚÛ˛Ú¸. ç‡È„ÓÎÓ‚Ì¥¯‡ ¥ ̇ÈÔÓ„ÂÒË‚Ì¥¯‡ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ¥Ì-
‚¥‰¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl ‚¥‰ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Á‡„‡ÎÓÏ, ‚ÓÌË ‡‰¯Â Á‡„ÓÒÚ˛˛Ú¸ ÔËڇχÌÌ¥ ÈÓÏÛ ÚẨÂ̈¥ª. ∏ ˜ËχÎÓ ÒÂÍÚ, flÍ¥ Ô‡„ÌÛÚ¸ Ì „‡Î¸ÏÛ‚‡ÚË ÓÁ‚ËÚÓÍ, ‡ ̇‚Ô‡ÍË ÔËÒÍÓ˛‚‡ÚË ÈÓ„Ó. 亮‡ Ê Ì π Ӊ̥π˛ Á ˜ÂÒÌÓÚ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl? ïËÒÚËflÌҸ͇ ç‡Û͇ (Christian Science) ÛÊ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ïï-„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ‚Íβ˜Ë· ‰Ó Ò‚Óπª ÔÓ„‡ÏË ‡ˆ¥Ó̇θÌ ‚Ë‚˜ÂÌÌfl ÂÎ¥„¥ª. ë‡πÌÚÓÎÓ„¥fl ÔÂÚẨÛπ ̇ ‚ÓÎÓ‰¥ÌÌfl «Á̇ÌÌflÏË ÔÓ Á̇ÌÌfl», Òڂ‰ÊÛ˛˜Ë, ˘Ó ‚Ó̇ ÛÊ ÔÓ‰Ó·· ÓÁË‚, flÍËÈ ¥ÒÌÛπ Ï¥Ê ·‡ÍÓÏ Á̸̇ ÔÓ Î˛‰ËÌÛ Ú‡ ÓÁ‚ËÚÍÓÏ Ì‡ÛÍË ÔÓ ÔËÓ‰Û. ß̯¥ ÒÂÍÚË ·Û‰Û˛Ú¸ ¯ÍÓÎË È Î‡·Ó‡ÚÓ¥ª, ٥̇ÌÒÛ˛Ú¸ ‰ÓÒÎ¥‰Ìˈ¸Í¥ ÔÓ„‡ÏË È ÂÍÛÚÛ˛Ú¸ Ò‚Óªı ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌ¥‚ Á-ÔÓÏ¥Ê ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚, Á‡ÔÓ¯Û˛Ú¸ ̇ÈÁ‰¥·Ì¥¯Ëı Û˜ÂÌËı. ÑÓ Ú‡ÍËı ÏÂÚÓ‰¥‚ ‚‰‡πÚ¸Òfl, ̇ÔËÍ·‰, «ç‡È‚ˢ‡ Ô‡‚‰‡» ÄÛÏ ëË̥͸Ó, fl͇ ÔÓÔÓ‚¥‰Ûπ ‡ÔÓ͇ΥÔÚ˘ÌÓ Á‡·‡‚ÎÂÌËÈ ·Û‰‰ËÁÏ, ‡Î ̇҇ÏÔ‰ χπ ̇ ÏÂÚ¥ Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓÒÚË Ô‡ˆ¥. äìãúí ëèêÄÇÜçúé∫ çÄìäà 亮‡ Ì ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ áåß ˆÂÌڇθÌÓª ÓÎ¥ ‚ ̇¯ÓÏÛ ·ÛÚÚ¥? ÄÏÂË͇ÌҸͥ Ú‡ ·‡ÁËθҸͥ ÚÂÎÂπ‚‡Ì„ÂÎ¥ÒÚË ˆÂ Á·‡„ÌÛÎË: ‚ÓÌË ÔÓ‰‡˛Ú¸ Ò· ͇˘Â, Ì¥Ê ‚‰ۘ¥ ̇ÈÔÓÔÛÎflÌ¥¯Ëı ÓÁÏÓ‚ÌËı ‚ˉӂˢ (ÚÓÍ-¯ÓÛ), ¥, ̇ Á‡„‡Î¸Ì ӷÛÂÌh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÚËÚÛˆ¥fl, fl͇ ÔÓÍÎË͇̇ Á·Â¥„‡ÚË Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ ÔÓfl‰ÓÍ, Ï¥Ê̇ӉÌ ԇ‚Ó, Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Û Ò‚ÓπÏÛ Ô‡ÍÚ˘ÌÓÏÛ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌ¥ Ô¥‰ ‚ÒÂÓÒflÊÌËÏ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌflÏ ÓÍÂÏËı ‰Âʇ‚, ÚÂıÌ¥ÍÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡, ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚‡ ÔÓÚÛÊÌ¥ÒÚ¸ ‡·Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‚ÔÎË‚ flÍËı ‰ËÍÚÛ˛Ú¸ Ô¥‰„ÓÚÓ‚ÍÛ Ú‡ ‚ËÍÓ̇ÌÌfl ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥¯Â̸. ç‡ÔËÍ·‰, ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı ‡Íˆ¥È Ô¥‰ ÓÁÔÎË‚˜‡ÒÚÓ˛ ̇Á‚Ó˛ «„Ûχ̥ڇ̥ ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl», ̇ flÍ¥ ‡‰Ó ȉÛÚ¸ Î˯ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ˆÂ ÒÔ¥‚Ô‡‰‡π Á ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË ˆËı ‰Âʇ‚. çÂÓ‰ÌÓÁ̇˜ÌËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ ·ÛÚÚfl β‰ËÌË Ï‡˛Ú¸ ̇‚¥Ú¸ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ̇ÛÍÓ‚Ó„Ó ÔÓ„ÂÒÛ Ú‡ ÔÓ¯ËÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı Ú‡ ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ÈÌËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‚¥‰ÍËÚÚfl „ÂÌÂÚ˘ÌÓª ¥ÌÊÂÌÂ¥ª, ·¥ÓÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ωˈËÌË. ç¥ıÚÓ Ì ÏÓÊ Á‡Ô˜ËÚË ªı ÓÎ¥ Û ÔÓÒÚÛÔ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ‡Î ‚ËÌË͇π ÔËÚ‡ÌÌfl: ıÚÓ Û ÔÂ¯Û ˜Â„Û ÍÓËÒÚ‡πÚ¸Òfl Á ˆËı ‰ÓÒfl„ÌÂ̸ ¥ ÓÚËÏÛπ ‰Ó ÌËı ‰ÓÒÚÛÔ? äÓ„Ó ‚ÓÌË Á‚¥Î¸Ìfl˛Ú¸ ¥ ˜ËπÏÛ ·ÛÚÚ˛ Á‡„ÓÊÛ˛Ú¸? íÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì‡ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ¥ ÓÁ‚ËÚÓÍ ¥Ì‰ÛÒÚ¥ª Ú‡ Á‡„ÓÁ‡ ̇‚ÍÓÎ˯̸ÓÏÛ ÒÂÂ‰Ó‚Ë˘Û Ï‡π Á̇˜ÌËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÒÛ·’πÍÚ‡ „Ûχ̥ÁÏÛ, ÓÒͥθÍË ÛÒ¥ ÏË – β‰Ò¸Í¥ ¥ÒÚÓÚË. ç‡Ï Á‡„ÓÊÛ˛Ú¸ ÚÓÍÒ˘̥ ıÂϥ͇ÚË ¥ Ì·ÂÁÔ˜̥ χÚÂ¥‡ÎË, ‚ËÍË‰Ë ‚ ‡ÚÏÓÒÙÂÛ
Ìfl, ‚Ëχ„‡˛Ú¸ Ú‡ÍËı ÊÂ Ê „Û·Ëı „Ó¯ÂÈ! 亮‡ Ì ÒÚ‡‚ ÏÓÌ¥ÚÓ ÌÓ‚ËÏ ı‡ÚÌ¥Ï ‚¥‚Ú‡ÂÏ ‚¥Û˛˜Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl? Ä ÓÚ òÓ͇ ¢‡Í͇ª – flÔÓÌҸ͠«ÚÓ‚‡ËÒÚ‚Ó ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚‡ÚÓÒÚË», ‰Ó flÍÓ„Ó Ì‡ÎÂʇڸ ‰‚‡ ϥθÈÓÌË Ó‰ËÌ – ıӘ Á‡ÔÓ‚‡‰ËÚË ‚ ÛÒ¥ı ÔÓϯ͇ÌÌflı ̇·‡„‡ÚÓ ˆ¥Í‡‚¥¯ËÈ ÔË·‰: ‚¥‚Ú‡ å‡Ì‰‡ÎË ‰Îfl ˜ËÚ‡ÌÌfl чÈÏÓÍÛ, ÏÓÎËÚ‚Ë ÒÛÚË ãÓÚÓÒ‡! 亮‡ ˜ÂÂÁ ßÌÚÂÌÂÚ Î˛‰Ë̇ Ì ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ¥Á ·‡„‡Ú¸Ï‡ ÚËÒfl˜‡ÏË ¥Ì¯Ëı β‰ÂÈ? ß ÓÒ¸ ÛÊ ÌÂχπ Î¥ÍÛ ‚Ò¥ÎflÍËÏ «Í¥·ÂÂÎ¥„¥flÏ», «ÚÂıÌÓÍÛθڇϻ ¥ «ÚÂıÌÓÒÓÙ¥flÏ»: ÔÓ̇‰ 20 000 ÂÎ¥„¥ÈÌËı ÏÂÂÊ‚Ëı ÒÚÓ¥ÌÓÍ ·ÛÎË Á‡ÂπÒÚÓ‚‡Ì¥ ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥ ‚¥‰ 1997 ÓÍÛ. üÔÓÌÒ¸ÍËÈ «ßÌÒÚËÚÛÚ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl ÏÂı‡Ì¥˜ÌÓ„Ó ˘‡ÒÚfl», ÒËÌÍÂÚ˘̇ ÒÂÍÚ‡, ‚Ëχ„‡π, ˘Ó·Ë ªª ‡‰ÂÔÚË Á‚’flÁÛ‚‡ÎËÒ¸ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ ˜ÂÂÁ ÒÛÔÛÚÌËÍ, ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ ÄÛÏ ëËÌ¥Í¸Ó ‚Ë„ÓÚÓ‚Îflπ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚË ‰Îfl Ô‰‡‚‡ÌÌfl ‰ÛÏÓÍ Ï¥Ê ∂ÛÛ Ú‡ ÈÓ„Ó Û˜ÌflÏË. á‚¥ÒÌÓ, ˆfl ÙÓχ ÒÂÍÚ‡ÌÚÒ¸ÍÓª ÏÓ‰ÂÌÓÒÚË ÚÂÊ ÏÓÊ ÔÂÂÎËÚËÒfl ‚ ̇ÒËθÒÚ‚Ó (flÍ 1995 ÓÍÛ, ÍÓÎË ˜ÎÂÌË ÄÛÏ ëËÌ¥Í¸Ó ÒÍÓªÎË ÁÎÓ˜ËÌ Û ÚÓÍ¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ ÏÂÚÓ, ÓÚÛª‚¯Ë Ô‡Ò‡ÊË¥‚), ‡Î ªª ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl ÓÁ‡ıÓ‚‡Ì‡ ̇ ‰‡ÎÂÍÛ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û. ç‡ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ÄÛÏ ëËÌ¥Í¸Ó π ‚·ÒÌËÍÓÏ ‰ÂÒflÚÍ¥‚ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı ͇ÏÌˈ¸ ‰Îfl Ò‚Óªı Á‡ÍÓı‡ÌËı Û ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ˛ ÏÂÂÊÛ ÔËıËθÌËÍ¥‚, flÍËı, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
·Û‰ÌËı Á‡Î˯ͥ‚ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, Ì¥ıÚÓ Ì ÏÓÊ ÛÌËÍÌÛÚË Ì‡ÒÎ¥‰Í¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÍËÁË, ̇ÔËÍ·‰, ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ÔÓÚÂÔÎ¥ÌÌfl. ìÒ¥ ˆ¥ fl‚ˢ‡, flÍ¥ ÑÂ¥‰‡ ̇Á‚‡‚ «‡Ì‡ÏË ÌÓ‚Ó„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓfl‰ÍÛ», ÒÔ˘ËÌÂÌ¥ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌflÏ ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏË, ÒÚ‡‚ÎflÚ¸ Ô¥‰ ÒÛÏÌ¥‚ ªª ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ¥ ‡ˆ¥Ó̇θ̥ÒÚ¸, ‡ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ªª ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍÛ flÍ «ÂÔÓıË „Ûχ̥ÁÏÛ» ˜Ë «‚¥‰ÍËÚÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡». ÑÓÁ‚Óβ ÒÓ·¥ ˘Â ‡Á ÔÓˆËÚÛ‚‡ÚË ÑÂ¥‰Û: «ç¥ÍÓÎË ˘Â ̇ÒËθÒÚ‚Ó, ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ¸, „ÓÎÓ‰, ‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl, ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì „ÌÓ·ÎÂÌÌfl Ì Á‡‚‰‡‚‡ÎË Ú‡ÍÓª ÍË‚‰Ë β‰Ò¸ÍËÏ ¥ÒÚÓÚ‡Ï Á‡ ‚Ò˛ ¥ÒÚÓ¥˛ ÁÂÏÎ¥ Ú‡ β‰ÒÚ‚‡. ì‚ÂÒ¸ ÔÓ„ÂÒ ïï ÒÚ. ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl ¥Á ÌÂÁÎ¥˜ÂÌËı ÓÍÂÏËı Òڇʉ‡Ì¸: Ì¥ÍÓÎË ÒڥθÍË ˜ÓÎÓ‚¥Í¥‚, Ê¥ÌÓÍ Ú‡ ‰¥ÚÂÈ Ì ·ÛÎÓ ÔÓÌ‚ÓÎÂÌÓ, ÍËÌÛÚÓ Û Ô‡˘Û „ÓÎÓ‰Û ‡·Ó ÁÌˢÂÌÓ». ç‡Ô‰Ӊ̥ ïïß ÒÚ., Á‡ ‰‡ÌËÏË å¥Ê̇ӉÌÓª ÄÏÌ¥ÒÚ¥ª, Û 150 ͇ªÌ‡ı Ò‚¥ÚÛ ÏÂÚӉ˘ÌÓ Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û˛Ú¸Òfl ÚÓÚÛË. ñfl «˜Ó̇ ͇ÚË̇» ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÚẨÂ̈¥È ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ ‚Ëχ„‡π ÓÍÂÏÓ„Ó ÔÓ˜ËÚ‡ÌÌfl Ú‡ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥ª Á ÔÓ„Îfl‰Û „Ûχ̥ڇÌÓ„Ó (β‰Ò¸ÍÓ„Ó) ‚ËÏ¥Û Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌfl. ëÛ˜‡Ò̇ Ù¥ÎÓÒÓÙҸ͇ Ô‡‡‰Ë∂χ,
‰Ó ˜¥, Ú‡ÍÓÊ ÌÂχÎÓ Û Ö‚ÓÔ¥ Ú‡ ëòÄ. í‡Í ÓÔËÒ‡ÌËÈ å‡ÍÒÓÏ Ç·ÂÓÏ Ì‡ ÔËÍ·‰¥ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚÒ¸ÍËı „Óχ‰ ÏËÌÛÎËı ÒÚÓÎ¥Ú¸ ‚Á‡πÏÓÁ‚’flÁÓÍ Ï¥Ê ÒÂÍÚ‡ÌÚÒÚ‚ÓÏ ¥ ÚÓ„¥‚β ÌËÌ¥ ÁÌÓ‚Û ‚ˉ‡πÚ¸Òfl ‡ÍÚۇθÌËÏ. üÍ Ûڂ‰ÊÛπÚ¸Òfl ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì‡ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚‡ Ô‚‡„‡? Ç¥‰ÚÓ‰¥, flÍ ÛÊ ‰‡‚ÌÓ ‚ËÁ̇̇ ÒÂÍÚÓ˛ ÄÏ¥fl ëÔ‡Ò¥ÌÌfl ͇̇Á‡Î‡ Ò‚ÓªÏ ÒÓΉ‡Ú‡Ï χ¯ËÛ‚‡ÚË Û ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı ÒÚÓflı, ‡·Ë ÔÂÂχ„‡ÚË ÁÎˉ̥ ̇ ÔÓÎ¥ ·Ó˛, ·‡„‡ÚÓ ıÚÓ Á‚ÂÚ‡‚Òfl ‰Ó ˆ¥πª ÚÂÏË. ç‡ÔËÍ·‰, ‰Ë‚̇ Û∂‡Ì‰¥ÈҸ͇ ˆÂÍ‚‡ ëËÎ ò‚ˉÍÓ„Ó ê‡∂Û‚‡ÌÌfl ë‚flÚÓ„Ó ÑÛı‡ (Holy Spirit Mobile Forces, 1993-1996) ‚ËÌËÍ· Ô¥‰ ˜‡Ò „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª ‚¥ÈÌË flÍ ÔÓÚÛÊ̇ ÒÛ˜‡Ò̇ ‡Ï¥fl, Á ÚÂıÌ¥˜ÌÓ Ô¯ÓÍ·ÒÌÓ Ó·Î‡‰Ì‡ÌÓ˛ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó˛ ¥π‡ı¥π˛ (5). Ä ˘Ó‰Ó ÔÓ˜ÎÂÌÓ‚‡ÌÓª ̇ «Ï¥Ì¥ÒÚÂÒÚ‚‡» ÒÂÍÚË ÄÛÏ, ÚÓ ‚Ó̇ χ· ‚ Ò‚ÓπÏÛ ÓÁÔÓfl‰ÊÂÌÌ¥ «Ó·ÓÓÌÌËÈ ˆÂÌÚ» ¥Á ‰ÂͥθÍÓχ ‰ÂÒflÚ͇ÏË ‡‰ÌËÍ¥‚, flÍ¥ ÒÎÛÊËÎË Û flÔÓÌÒ¸Í¥È ‡Ï¥ª. ÑÓ Â˜¥, ̇ԇ‰ Û ÏÂÚÓ Ì ·Û‚ ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ ‡ÔÓ͇ΥÔÚ˘ÌÓ„Ó ·ÓÊ‚¥ÎÎfl, ‡ Á‡Ô·ÌÓ‚‡ÌÓ˛ «ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓ˛ ÓÔ‡ˆ¥π˛». ∫ª „ÓÚÛ‚‡ÎË ‚ Ô¥‰Ô¥ÎÎ¥ Ú‡ ÚËχÎË ‚ Ú‡πÏÌˈ¥, ‡·Ë Ô¥‰Ú‚‰ËÚË ÔÓÓˆÚ‚Ó ∂ÛÛ (‚ÂÎËÍÓ„Ó ÔÓˆ¥ÌÓ‚Û‚‡˜‡ É¥Ú· flÍ ÔÓÎÍÓ‚Ó‰ˆfl) ÔÓ Ï‡È·ÛÚÌ˛ «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÛ Í‡Ú‡ÒÚÓÙÛ», ‡Ê ÔÓÍË Ô˘ÂÚÌ¥ÒÚ¸ ÒÂÍÚË ‰Ó ÁÎÓ˜ËÌÛ Ì ‚ËÍËÎÓ ñêì.
199
ДЕНІ ДЮКЛО СЕКТАНТСЬКЕ БОЖЕВІЛЛЯ ТА ВІРА В ¢ЛОБАЛІЗАЦІЮ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÁÓÒ‰ÊÂ̇ Ô‚‡ÊÌÓ Ì‡‚ÍÓÎÓ Û̥͇θÌÓ„Ó, ÒÛ·’πÍÚË‚ÌÓ„Ó, ÂÍÒˆÂÌÚ˘ÌÓ„Ó, ¥‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó, «‚¥Ú‡Î¸ÌÓ„Ó», ‚Ë„Îfl‰‡π ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ¯ÚÛ˜ÌÓ˛ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ˛ Í‚¥ÚÍÓ˛, ˘Ó ÔË͇¯‡π ÍË‚‡‚ ÚÎÓ ¥ÒÚÓ¥ª ïï ÒÚ. Ň ·¥Î¸¯Â, ˜Ë Ì Á‚Û˜ËÚ¸ ˆÂ ˆËÌ¥˜ÌÓ, ÍÓÎË Ì‡ Ó‰Ì¥È ¯‡Î¸ˆ¥ ÚÂÂÁ¥‚ ÏË ·‡˜ËÏÓ ÔÓÚ‚ÓÌËÈ ¥ ÎˈÂÏ¥ÌËÈ Ò‚¥Ú, ‡ ̇ ¥Ì¯¥È – Á‡„‡Î¸ÌÓβ‰Ò¸Í¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥, «ÔËӉ̥» Ô‡‚‡ Ú‡ ¥‰Â‡Î «Ò‚¥ÚÛ ·ÂÁ ̇ÒËθÒÚ‚‡»? óË ˆÂ Á‚˘̇ ÌÂÛÁ„Ó‰ÊÂÌ¥ÒÚ¸ ‡θÌÓÒÚË Ú‡ ¥‰Â‡ÎÛ? ߉‡ÎË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Î¥·Â‡Î¸ÌÓ„Ó „Ûχ̥ÁÏÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÎË ÒÛÒÔ¥Î¸Ì¥È Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ ïßï ÒÚ., ¥ ÌËÏ ·ÛÎË ÒÙÓÏÛθӂ‡Ì¥. ëÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸, ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ ÛÒ¸Ó„Ó ÓÁÛÏÌÓ„Ó ¥ ÓÁÛÏÌ¥ÒÚ¸ ÛÒ¸Ó„Ó ‰¥ÈÒÌÓ„Ó, ·ÂÁÛÏӂ̇ ‚¥‡ Û ÔÓ„ÂÒ Î˛‰ÒÚ‚‡, ̇ÛÍË, ¥ÒÚÓ˘̥ Á‡ÍÓÌË, ˘Ó ÏÛÒflÚ¸ Á‡‚¯ËÚË ÂÔÓıÛ ‚ÓπÌ ¥ ÌÂ¥‚ÌÓÒÚË ÔÓ·Û‰Ó‚Ó˛ ¥‰Â‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÌÂÔÂÂÏÓÊÌ¥ÒÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ‰ÛıÛ, ÛÏÓ‚Ë ‡·ÒÓβÚÌÓ„Ó ‰Ó·‡, ÌÂÁÏ¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ÏӇθÌËı ÌÓÏ, ‡ˆ¥Ó̇θ̥ÒÚ¸ β‰Ò¸ÍÓª ÒÛÚÌÓÒÚË ÔÓÔ‡„Û‚‡Î‡ ¥ Ó·ÒÚÓ˛‚‡Î‡ Ì Î˯ ٥ÎÓÒÓÙ¥fl, ‡ÎÂ È Í·Ò˘̇ Î¥Ú‡ÚÛ‡ ïßï ÒÚ. ïÓ˜‡ ‚Ê ¥ 祈¯Â, ¥ ѥθÚÂÈ ÍËÚËÍÛ‚‡ÎË „Ûχ̥ÒÚ˘̥ ¥‰Â‡ÎË ïßï ÒÚ., flÍ «Í‡È‰‡ÌË ÏӇΥ ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª», flÍ ÎˈÂÏ¥ÌÛ Ï‡¯Í‡-
á¯ÚÓ˛, ı¥·‡ Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Û ‰ËÒˆËÔÎ¥ÌÓ‚‡ÌËı ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ¥ı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flı Á‡ÔÓ‚‡‰ËÎÓ ÔË̈ËÔ «ÛÒÔ¥ı Á‡‚‰flÍË Ô‡ˆ¥»? é˜Óβ‚‡Ì‡ Ô‚ÂηÌËÏ åÛÌÓÏ ñÂÍ‚‡ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ÚÛÚ Ú‡ÍË ÈÓ„Ó Ô¥‰ıÓÔË· Ú‡, ÓÁ‰Ó·Ë‚¯Ë ˜ËÒÎÂÌÌËÏË ÒÔ¥ËÚۇθÌËÏË ËÚۇ·ÏË, ̇ÊË· ÒڥθÍË ·‡„‡ÚÒÚ‚, ˘Ó ‚ËÌË͇π ÔËÚ‡ÌÌfl, ˜Ë Ì ÒÚ‡ÌÛÚ¸ ÌÂÁ‡·‡ÓÏ ÒÂÍÚË Á‡ÁÍÓÏ ÏÂÚÓ‰¥‚ ÏẨÊÏÂÌÚÛ ‰Îfl ‚ÂÎËÍËı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚! ì Ô‚ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ‚ˉ‡πÚ¸Òfl ‰Ë‚ÌËÏ, ˘Ó Á‡ÍÓÌ ÔÂÂÒÎ¥‰Ûπ ҇Ϡڇͥ ÒÂÍÚË, flÍ¥ ÛÚ‚Ó˛˛Ú¸ ÔÓÒÚÓ-Ú‡ÍË ÒËÏ·¥ÓÁ ¥Á «‚ÂÎËÍËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ». ĉÊ ÒÂÍÚË åÛ̇, ïËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ç‡ÛÍË ˜Ë Ò‡πÌÚÓÎÓ„¥‚ Á‡ Ò‚ÓªÏË ÓÁ͇̇ÏË ÌÂÒÛÚÚπ‚Ó ‚¥‰¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ˜Ó„Ó ‚Ëχ„‡π, ̇ÁË‚‡˛˜Ë ˆÂ «Ô‡‚ËθÌÓ˛ Ôӂ‰¥ÌÍÓ˛» ˜Ë «ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏ ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌflÏ», ÍÓÊÌ ڇÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌ ԥ‰ÔËπÏÒÚ‚Ó, ÍÓÊ̇ „Óχ‰Ò¸Í‡ ‡·Ó ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚‡ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl. üÍ Ú‡Ï, Ú‡Í ¥ ÚÛÚ ÏË ·‡˜ËÏÓ ÚÛ Ê Ì‡ª‚ÌÛ ‚¥Û ‚ ÚÂıÌ¥ÍÛ Ï‡Ì¥ÔÛÎflˆ¥ª: ‰ÂflÍ¥ Ó˜Óβ‚‡Ì¥ ‡ÏÂË͇̈flÏË ÏÛθÚË̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÍÓ̈ÂÌË ˘Â È ÌËÌ¥ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸ ‰ÂÚÂÍÚÓ ·ÂıÌ¥ – ˆ¥ÎÍÓÏ flÍ Ò‡πÌÚÓÎÓ„Ë (6). ñ˛ ‚¥Û, ÒıÓÊÂ, ÔÓ‰¥Îflπ È ıÂÒÚÓÌÓÒˆ¸ «‰Ó·Óª ̇ÛÍË» ̇ ÒÎÛÊ·¥ ‚ ·ÓÓÚ¸·¥ Á ÒÂÍÚ‡ÏË: ܇Ì-凥 Ä·∂‡ÎÎ, ˜ÎÂÌ ÒÚ‚ÓÂÌÓ„Ó 1996 ÓÍÛ Ûfl‰ÓÏ Ü˛ÔÔ «Observatoire Interministériel sur les sectes», ÔËÔËÒÛπ ̇ÛÍÓ‚Û ‚‡Ú¥ÒÚ¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
СВІТЛАНА МАРІНЦОВА ¢ЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЯК ВИКЛИК ГУМАНІТАРНОМУ ВИМІРУ БУТТЯ
200
Û, ̇ÍËÌÛÚÛ Ì‡ Ô‡„ÌÂÌÌfl χÚË ¥ ‚ÓÎÓ‰¥ÚË, ‡ ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó ‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÌfl ¥ÒÚËÌ flÍ Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ‰Îfl ÓÁÛÏ¥ÌÌfl. ïÓ˜‡ ¥ ÌÂÓ͇ÌÚ¥‡Ìˆ¥, ˘ÓÔ‡‚‰‡, ‚Ë·Û‰Ó‚Û˛˜Ë Ò‚¥Ú ‡·ÒÓβÚÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ‚¥‰‰¥ÎËÎË ÈÓ„Ó ‚¥‰ ¥ÒÌÛ˛˜Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ, ÔÓÚËÒÚ‡‚ËÎË ÈÓ„Ó ‰¥ÈÒÌÓÒÚ¥, ‚Ò¸ÓÏÛ ¥ÒÌÛ˛˜ÓÏÛ, ·Û‰¸-flÍÓÏÛ Â‡Î¸ÌÓÏÛ ·ÛÚÚ˛ ¥ ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌËÏ ‡·ÒÚ‡ÍÚÌËÏ ÔÓÌflÚÚflÏ, ‡Î Ì ªıÌ¥ „ÓÎÓÒË ‚ËÁ̇˜‡ÎË ÒÛÒԥθÌÛ Ô‡‡‰Ë∂ÏÛ ïßï ÒÚ. Ä ˆfl Ô‡‡‰Ë∂χ Úflʥ· ‰Ó ¥‰Â‡ÎÛ ÑÓ·‡, ˘Ó ÏÛÒËÚ¸ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ·Î‡„Ó ‚ ¥ÒÚÓ˘ÌÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥, ‚ ‡θÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥. éÒ¸ ˜ÓÏÛ ÙÛÚÛÓÎÓ„¥fl ïßï ÒÚ. ÓÔËÌË·Òfl ÁÓ‚Ò¥Ï ·ÂÁÁ‡ıËÒÌÓ˛ Ô‰ ÔÓ‰¥flÏË Ì‡ÒÚÛÔÌÓ„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ¥ ˘Â Û 1910 . ‚¥‰ÓÏ¥ ÙÛÚÛÓÎÓ„Ë Ì ÏÓ„ÎË Ô‰·‡˜ËÚË Í‡Ú‡ÒÚÓÙË è¯Ӫ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË. 燂¥Ú¸ Á‡‡Á, Ô¥ÒÎfl ÒڥθÍÓı ¥ÒÚÓ˘ÌËı ¥ „Ûχ̥ڇÌËı ͇ڇÒÚÓ٠Υ·Â‡Î¸ÌËÈ, ‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ „Ûχ̥ÁÏ, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ¥‰Â‡Î‡ı Å·„‡, ∏‰ËÌÓ„Ó, ßÒÚËÌË ‰ÓÒËÚ¸ ÔÓÔÛÎflÌËÈ ¥ ˜‡Ò ‚¥‰ ˜‡ÒÛ ‚ËÍˉ‡π Û Ì‡ÛÍÓ‚ËÈ Ú‡ χÒÓ‚ËÈ Ó·¥„ ‡‰¥ÒÌ¥ Ó·¥ˆflÌÍË Ì‡ ͯڇÎÚ Í¥Ìˆfl ¥ÒÚÓ¥ª, ÔÂÂÏÓ„Ë Ì‡‰ ı‡ÓÒÓÏ Ú‡ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓfl‰ÍÛ. èÓÚ ‰Â∂‡‰‡ˆ¥fl, ÁÌÓ¯ÂÌ¥ÒÚ¸, Óهθ¯Ë‚ÎÂÌÌfl ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥ª ‡·ÒÓβÚÌËı ÔÓÌflÚ¸ Û ïï ÒÚ., ‚¥‰-
«ÏÂÚÓ‰‡Ï Á‚‡·ÎÂÌÌfl», flÍ¥ ÔÓ ÒÛÚ¥ Î˯ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸ β‰Ò¸ÍËÈ Ò‡‰ËÁÏ Û Ú‡ڇθÌËÈ ÒÔÓÒ¥·, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ÔÓÚËÒÚ‡‚Îflπ ªÏ Ì ÏÂ̯ ÒÛÏÌ¥‚Ì «‰ÂÍÓ̉ˈ¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl». óË, ÏÓÊÂ, Á‡‚ÁflÚÚfl Û ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌ¥ „¥ÔÂÏÓ‰ÂÌËı ÒÂÍÚ Ï‡π ˘ÓÒ¸ ÒԥθÌÓ„Ó ¥Á Á‡Á‰¥ÒÌÓ˛ ÍÓÌÍÛÂ̈¥π˛ ̇ ÔË·ÛÚÍÓ‚ÓÏÛ ËÌÍÛ Ì‡ÛÍË, flÍÛ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ‚ÒÂÏÓ„ÛÚÌ¸Ó˛? èË̇ÈÏÌ¥ Ú‡Í ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ·Ë ÔÓflÒÌËÚË, ˜ÓÏÛ ‚ ¥ÁÌËı ͇ªÌ‡ı ‚ÓÈÓ‚Ì˘¥ ÔÒËıÓÚ‡Ô‚ÚË «ÒÔ‡‚Ê̸Ӫ ̇ÛÍË» Á‰¥Èχ˛Ú¸ „‡Î‡Ò ¥ ‚ ¥Ï’fl ÚËı Ò‡ÏËı ÔÒ‚‰Ó̇ÛÍÓ‚Ëı ͇ÚÂ„Ó¥È ıÓ˜ÛÚ¸ ÔÓÍ·ÒÚË Í‡È flÍ ÒÂÍÚ‡Ï, Ú‡Í ¥ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËÏ ÔÒËıӇ̇ΥÚ˘ÌËÏ ¯ÍÓÎ‡Ï (flÍ¥ ˜ËÌflÚ¸ ÓÔ¥ ÌÓÏ‡Ï ‡Ì„ÎÓÒ‡ÍÒÓÌÒ¸ÍÓª ÔÒËı¥‡Ú¥ª). èÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÌËÏ ÒÂÍÚ‡Ï Î„ÍÓ ÔÂÂÍËÌÛÚË Ì‡Á‡‰ Ò‚ÓªÏ ˆÂÌÁÓ‡Ï Á‡Íˉ ˘Ó‰Ó ÌÂÚÓ·ÌÚÌÓÒÚË È Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ÔËÏÛÒÛ, ‡ ÓÚ ˘Ó‰Ó Ô‡ÍÚËÍ, flÍ¥ ‰Îfl ÍÓÊÌÓª ÒÛ‚ÂÂÌÌÓª ‰Âʇ‚Ë π ÌÂÔËÔÛÒÚËÏËÏË – ‰Ó·Û‚‡ÌÌfl ¥ÌÙÓχˆ¥ª ‡·Ó ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl Ò‚Ó„Ó ‚ÔÎË‚Û Ì‡ ÍÓËÒÚ¸ ˜ÛÊËı ‰Âʇ‚ – ‚ÓÌË ‚ÓÎ¥˛Ú¸ ÚËχÚËÒfl ‚ ڥ̥. ÄΠ‚Òfl ˆfl „‡ Ï¥Ê ÓÁÒ‚‡ÂÌËÏË ·‡Ú‡ÏË ‚¥‰‚ÂÚ‡π Û‚‡„Û ‚¥‰ ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯Ó„Ó ÔËÚ‡ÌÌfl: flÍ ‚ÔÎË‚‡π Ò‡πÌÚËÁÏ – ˜Ë flÍ ÒÂÍÚ‡, ˜Ë flÍ ÔÒ‚‰Ó̇ÛÍÓ‚Â ÔÓÌflÚÚfl – ̇ ̇¯ ÚË· ÊËÚÚfl? ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ȉÂÚ¸Òfl Ì Î˯ ÔÓ ‰Ë‚Ì Á̇˜ÂÌÌfl, flÍÓ„Ó ÒÂÍÚ‡ ̇‰‡π ¥‰Â‡ÎÓ‚¥ ̇ÛÍË, ÓÒͥθÍË «Ï‡„¥˜Ì‡ ÒË·» ̇ÛÍË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˜ÛÊÂÌÌfl ªı Ì Î˯ ‚¥‰ Â‡Î¥È Ò‚¥ÚÛ, ‡ÎÂ È ‚¥‰ Í·Ò˘ÌËı ‚ËÁ̇˜Â̸ ïßï ÒÚ., ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl ªı Û ¯‡·ÎÓÌÌÛ ¥ ÎÛ͇‚Û ËÚÓËÍÛ ˘Â ·¥Î¸¯Â Ì¥‚Âβπ ªıÌπ Á̇˜ÂÌÌfl ¥ ÁÏ¥ÒÚ. ꇈ¥Ó̇ΥÁÓ‚‡Ì¥ «¥‰Â‡ÎË-¥‰ÓÎË», ˘Ó ‰¥ÒÚ‡ÎËÒfl Ì‡Ï Û ÒÔ‡‰˘ËÌÛ ‚¥‰ ïßï ÒÚ., ¥ ̇‰‡Î¥ ÒÚ‡˛Ú¸ ÔËÍËÚÚflÏ Ì Î˯ ‰Îfl ÒÔÓÊË‚‡ˆÚ‚‡, ‡ È ‰Îfl ̇ÈÒÚ‡¯Ì¥¯Ëı ÁÎÓ˜ËÌ¥‚ ÔÓÚË Î˛‰ÒÚ‚‡, ‰Îfl „ÂÌÓˆË‰Û ¥ ͇ÚÛ‚‡Ì¸. á ÏÓπª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ, Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓ˛ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ó˛ Ú‡ÍÓª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª π Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl Û Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª ÏÓÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó Ô¥‰ıÓ‰Û, ˘Ó Òڂ‰ÊÛπ π‰Ì¥ÒÚ¸ ÓÒÌÓ‚ÓÔÓÎÓÊÌËı ÔË̈ËÔ¥‚ ·ÛÚÚfl. çÓ‚Ó‚ÓÔÂÈҸ͇ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥fl ‚¥‰Á̇˜‡Î‡Òfl ÚflÊ¥ÌÌflÏ ‰Ó ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÛ, ÔÓ¯ÛÍÓÏ ¥π‡ı¥˜ÌÓ ‚ÔÓfl‰ÍÓ‚‡ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ·ÛÚÚfl, ‰Â Ô¥Á̇ÌÌfl, ÂÚË͇, ÔÒËıÓÎÓ„¥fl χ˛Ú¸ Ô‚Ì ‚ËÁ̇˜ÂÌ ϥ҈Â. ñÂÈ Ô¥‰ı¥‰ ̇ÈflÒ͇‚¥¯Â ‚Ú¥ÎË‚Òfl Û ÍÓ̈ÂÔˆ¥flı ãflÈ·Ì¥ˆ‡ Ú‡ ÉÂ∂ÂÎfl. ÇËıÓ‰fl˜Ë Á ÚÂÁË ÔÓ ÏÌÓÊËÌÌ¥ÒÚ¸ ÒÛ·Òڇ̈¥È, ãflÈ·Ì¥ˆ, ̇ÔËÍ·‰, ‚‚Ó‰ËÚ¸ ÔÓÌflÚÚfl ˆÂÌڇθÌÓª, „ÓÎÓ‚ÌÓª ÒÛ·Òڇ̈¥ª – ÅÓ„‡, flÍËÈ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚Ë‚ ÛÔÓfl‰ÍÓ‚‡ÌËÈ Á‚’flÁÓÍ Ï¥Ê ¥Ì¯ËÏË ÒÛ·Òڇ̈¥flÏË («Ì‡Ò‡ÏÔ‰ ÛÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂ̇ „‡ÏÓÌ¥fl»). ì ÉÂ∂ÂÎfl ·ÛÚÚfl π ÔÂÂÚ‚ÓÂÌËÏ ÏËÒÎÂÌÌflÏ, ÛÍ·‰ÂÌËÏ ‚ ÔÓ-
‚Ò ˘Â Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ·‡Ê‡ÌËÏ ‡Î¥·¥ ‰Îfl ÍÓÊÌÓª ‚·‰Ë, ‡ Ú‡ÍÓÊ – ‡θÌÓ˛ Á‡„ÓÁÓ˛ ‰Îfl ‰ÂÏÓ͇ڥª Ú‡ Ò‚Ó·Ó‰Ë. Ç¥‰ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚÒ¸ÍËı ÂÙÓÏ (Ú‡ ˛‰ÂÈÒ¸ÍËı ÔÓ·ÓÊÌËı Ûı¥‚) «ÍËÚ˘̥» ÒÂÍÚË ÔÂÂÈÌflÎË ÒÛ˜‡ÒÌÛ ÓÁ̇ÍÛ, fl͇ Òڇ· ÚÂÔ ‰Îfl ÌËı ÒԥθÌÓ˛: ‚ÓÌË ˜ËÌflÚ¸ ÓÔ¥ ‚ÒÂÏÓ„ÛÚÌÓÒÚ¥ ‡‚ÚÓËÚÂÚ¥‚. Ç Ò‰ӂˢ¥ π‚‡Ì„ÂÎ¥ÒÚÒ¸ÍËı Ûı¥‚ (ÔÓ‚¥ÒÌËÍ¥‚ ꇉ¥ÒÌÓª ÌÓ‚ËÌË), ÏÂÚÓ‰ËÒÚ¥‚ ˜Ë ·‡ÔÚËÒÚ¥‚ (ÏÂÚÓ‰Ë Áˆ¥ÎÂÌÌfl, ËÚÛ‡ÎË Ì‡‚ÂÌÂÌÌfl) ¥ Ô’flÚˉÂÒflÚÌËÍ¥‚ (ÔÂÂÊËÚÚfl ÒıÓ‰ÊÂÌÌfl ë‚flÚÓ„Ó ÑÛı‡ ̇ ‚Ò¥ı) ÓÁ‚Ë‚‡πÚ¸Òfl «‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÈ» ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏ, ˘Ó π ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ Ô‡„ÌÂÌÌfl ‰Ó Á̸̇. üÍ˘Ó Ò‚flÚ¥ÒÚ¸, ÒÔ‡Ò¥ÌÌfl ‰Û¯¥ ‰ÓÒÚÛÔÌ¥ ڥθÍË ÍÎÂË͇·Ï, ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏ ‡·Ó ‚Ë·‡ÌËÏ, ÚÓ ˜Ë π ‚ÓÌË ÚÓ‰¥ ÔË‚¥ÎÂπÏ Á‡ÒÎÛÊÂÌËı ÓÒ¥·, «˜ËÒÚËı», flÍ Í‡Á‡ÎË ÔÓ Ò‚Óªı ‚‡Ú‡ÊÍ¥‚ ͇ڇË, ˜Ë ‚¥Û˛˜¥ ÚÂÊ Ï‡˛Ú¸ ̇ ˆÂ Ô‡‚Ó? ê‡Á ÔÓÒÚ‡‚Ë‚¯Ë ˆÂ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl, ÈÓ„Ó ÌÂ Ú‡Í Î„ÍÓ ÔÓÁ·ÛÚËÒfl, ‡‰Ê ÍÓÊ̇ ÌÓ‚‡ „ÛÔ‡, fl͇ ‚¥‰‚ÂÚ‡πÚ¸Òfl ‚¥‰ ˆÂÍ‚Ë ˜ÂÂÁ ªª ̇‰ÚÓ ¥π‡ı¥˜ÌÛ ÒÚÛÍÚÛÛ, ‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û Á¥¯ÚÓ‚ıÛπÚ¸Òfl Á ÙÂÌÓÏÂÌÓÏ ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ÍÎ¥Û, ÔÓÔÓ‚¥‰ÌËÍ¥‚, ÌÓÒ¥ª‚ Ú‡πÏÌˈ¥ ËÚۇΥ‚ ˜Ë Á‡ÁÍÓ‚Ëı Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ÒԥθÌÓ„Ó ¥‰Â‡ÎÛ. á‡fl‚Ë ÔÓ ¥‚Ì¥ÒÚ¸ Ì Ò͇ÒÓ‚Û˛Ú¸ ‚·‰Û. Ç¥‰ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ïï-„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ‰Ë̇ϥ͇ ‚ ˆ¥È ÒÙÂ¥ ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ‚¥‰ Ô’flÚˉÂÒflÚÌËÍ¥‚, ¥ ˜ÂÂÁ «ı‡ËÁχÚ˘Ì ÓÌÓ‚ÎÂÌÌfl» ÔÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌflÚÚfl, ˘Ó ÔÂÂıÓ‰flÚ¸ Ӊ̠‚ Ӊ̠Á‡ Á‡ÍÓ̇ÏË ‰¥‡ÎÂÍÚËÍË, ‡ Ä·ÒÓβÚÌËÈ ÑÛı Û‚¥Ì˜Ûπ ˆ˛ ‰¥‡ÎÂÍÚ˘ÌÛ ÒÔ¥‡Î¸. ëıÂχÚ˘ÌÓ ·‡„‡ÚÓ ÒËÒÚÂÏ Í·Ò˘ÌÓª Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª ÏÓÊ̇ ÁÓ·‡ÁËÚË Û ‚Ë„Îfl‰¥ Ô¥‡Ï¥‰Ë, ̇ ‚Âı¥‚ˆ¥ flÍÓª Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl ¥‰Âfl Å·„‡, Ä·ÒÓβÚÛ, ÅÓ„‡, ˘Ó ‚ËÁ̇˜‡π ¥π‡ı¥˛ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ. Ç ÔË̈ËÔ¥, ˆÂ ÒÔ¥‚Ô‡‰‡π ¥Á ÚÂÓÎÓ„¥˜ÌËÏË Á‡Ò‡‰‡ÏË ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ÚÂӉˈª, ‰Â ÓÌÚÓÎÓ„¥˜ÌËÏ Ô¥‰∂ÛÌÚflÏ Á· π Ìˈ¥ÒÚ¸, fl͇ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó Ò‡ÏÓÁÌˢÂÌÌfl ¥ Ò‡ÏÓÔÓ͇‡ÌÌfl Á·. í‡Í, ‰Îfl ÉÂ∂ÂÎfl ÁÎÓ π ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏ ÏÓÏÂÌÚÓÏ ÓÁ‚ËÚÍÛ ‰ÛıÛ, ˘‡·ÎÂÏ Ûڂ‰ÊÂÌÌfl ‰Ó·‡, flÍ ‚ËÓÒÚ‡π Á¥ Á·, flÍ ¥Á ÁÂ̇ ÒÚ·ÎÓ. ÇÁ‡„‡Î¥, ¥‰Â˛ Ô¥‡Ï¥‰‡Î¸ÌÓª ÒÚÛÍÚÛË ·ÛÚÚfl ÔË‚Ì¥Ò ‚ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥˛ ˘Â è·ÚÓÌ, ¥ ɇȉÂ∂∂Â, ‡Ì‡Î¥ÁÛ˛˜Ë Ô·ÚÓÌ¥‚Ò¸ÍÛ ¥‰Â˛ Å·„‡ (agathon), Á̇ıÓ‰ËÚ¸ Û Ì¥È Ì ÚÂÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ˜Ë ÏӇθÌËÈ ÁÏ¥ÒÚ, ‡ ÔË̈ËÔ ‚ÓÎÓ‰‡˛‚‡ÌÌfl, Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ¥ Ô¥Á̇ÌÌfl. Ç ÔÓˆÂÒ¥ ÒÂÍÛÎflËÁ‡ˆ¥ª Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª ¥‰Âfl Å·„‡ ÔÓÁ·‡‚Îfl·Òfl Ò‚Óªı ÔÓ̇‰˜ÛÚÚπ‚Ëı Á‡Ò‡‰, ÔÂÂÚ‚Ó˛˛˜ËÒ¸ ‚ Ä·ÒÓβÚÌÛ ß‰Â˛ Û ÉÂ∂ÂÎfl, «ÇÓβ ‰Ó ‚·‰Ë» Û ç¥ˆ¯Â, ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ ÌÂÓ͇ÌÚ¥‡ÌÒÚ‚‡, ÒÚ‡˛˜Ë Á¯ÚÓ˛ Ô¥‰∂ÛÌÚflÏ Ô‡„ÌÂÌÌfl β‰ËÌË Ô‡ÌÛ‚‡ÚË Ì‡‰
ÌË͇π È ÛÒ‰ËÌÛ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó Ú‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Í‡ÚÓÎˈËÁÏÛ. éÒͥθÍË Ô’flÚˉÂÒflÚÌËÍË ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ÍÓÊÌÛ Î˛‰ËÌÛ Á‰‡ÚÌÓ˛ ÔËÈχÚË ë‚flÚËÈ ÑÛı Û ¥ÁÌËı ÙÓχı, ̇ ªıÌ¥ı Á¥·‡ÌÌflı ¥ ÒÔ‡‚‰¥ ‚Ë‚¥Î¸ÌflπÚ¸Òfl ‰Ó‚ÓÎ¥ ·‡„‡ÚÓ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏÛ. é‰Ì‡Í ÓÁ‚ËÚÓÍ ÓÁχªÚÚfl ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚÂÈ Ì‡ ˆ¸ÓÏÛ Ì Á‡Í¥Ì˜ÛπÚ¸Òfl, ‚¥Ì ¥‰Â ̇·‡„‡ÚÓ ‰‡Î¥ Á‡ ÒԥθÌ ‰Îfl ·¥Î¸¯ÓÒÚË ÔÓÒË·ÌÌfl ̇ ë‚flÚ èËÒ¸ÏÓ, Á‚ÂÚ‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ Â∂¥ÓÌ¥‚, ÒÔÓÒÓ·¥‚ ÊËÚÚfl, ÔËÒÚ‡ÒÚÂÈ, Ò‚flÚËı, „ÛÔ Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl, ‰Ó ‰Ûı¥‚ ÏÂÚ‚Ëı. ëÎ¥‰Ë Ï¥Ò¥ÓÌÂÒ¸ÍËı ÔÓıÓ‰¥‚ ÚˉˆflÚËı ÓÍ¥‚, Ô¯Ӫ ÔÓfl‚Ë Ô’flÚˉÂÒflÚÌËÍ¥‚ Û ç¥∂Â¥ª, ÄÏ¥ª ëÔ‡Ò¥ÌÌfl ‚ ·Âθ∂¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ äÓÌ∂Ó, ˜Ë Ò‚¥‰Í¥‚ ∏„Ó‚Ë ‚ á‡Ï·¥ª ‰‡‚ÌÓ ÒÚÂÎËÒfl, ÔËÒËԇ̥ ÔÓÓıÓÏ ¥ÒÚÓ¥ª – ˜‡ÒÚÓ Á Ú¥πª Ê Ô˘ËÌË: ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ú‚Ó˜Ó„Ó Ô¥‰ıÓ‰Û ‡ÙË͇ÌÒ¸ÍËı ÍÛθÚÛ ‰Ó ¥ÌÚÂÌÒË‚ÌËı ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı ˜Ë ¥Ò·ÏÒ¸ÍËı ı‚Ëθ ̇‚ÂÚ‡ÌÌfl, ªı̸Ӫ Á‰‡ÚÌÓÒÚË ÔÂÂÌÓÒËÚË ˜ÛÊ¥ ¥‰Âª ‚ «¥‰ÂÓχÚËÍÛ» ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ Ï¥Ê ‰ÛıÓ‚ÌËÏË ‰Âʇ‚‡ÏË ‡·Ó È Û Á̇ı‡Ò¸ÍÛ Ô‡ÍÚËÍÛ. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ˜ËÒÎÂÌÌ¥, ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ‰ÛÊ ÏÓÎÓ‰¥ ÒÂÍÚË, ̇ flÍ¥ ÌËÌ¥ ÏÓÊ̇ ̇ڇÔËÚË Ì‡Ò‡ÏÔ‰ Û ëı¥‰Ì¥È, ñÂÌÚ‡Î¸Ì¥È Ú‡ 襂‰ÂÌÌ¥È ÄÙˈ¥, ‡·Ó ·‡ÁËθҸͥ ÓÍÛθÚÌ¥ „ÛÔË (flÍ¥ ÔÓ˜‡ÒÚË ÒÔˇ˛Ú¸Òfl ̇ ‡ÙË͇ÌҸͥ ‰Ê·,
201
ДЕНІ ДЮКЛО СЕКТАНТСЬКЕ БОЖЕВІЛЛЯ ТА ВІРА В ¢ЛОБАЛІЗАЦІЮ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÁÂÏβ ¯ÎflıÓÏ ‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ‚ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌfl ¥ ÓÁ‡ıÛÌÍÛ. êÓÁ„Îfl‰‡˛˜Ë „ˆ¸ÍÛ Ú‡ ˛‰ÂÓ-ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÛ Ú‡‰Ëˆ¥˛ Û Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª, å.òÂΠÁ‡Á̇˜‡π, ˘Ó Û ˆ¥È Ú‡‰Ëˆ¥ª ‰ÛıÓ‚¥ ̇‰‡˛Ú¸Òfl ‡ÚË·ÛÚË ‚·‰Ë ¥ ‚ÒÂÏÓ„ÛÚÌÓÒÚË. í‡Í ÒÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ÔÓ„Îfl‰, ˘Ó ¥ÒÌÛπ Î˯ ӉËÌ ‰Ûı, ‡ ‚Ò ¥Ì¯Â – ÈÓ„Ó ÏÓ‰ÛÒË, ˘Ó ÙÓÏË ·ÛÚÚfl ‚ÔÓfl‰ÍÓ‚‡Ì¥ ¥ ‚ËÓÒÚ‡˛Ú¸ ‚¥‰ ÌËÊ˜Ó„Ó ‰Ó ‚Ë˘Ó„Ó Ì ÎË¯Â Û ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ Ú‡ ÁÏ¥ÒÚ¥, ‡ÎÂ È Û ÒËÎ¥ Ú‡ ‚·‰¥. è‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ÏÓÌ¥ÒÚ˘ÌÓª Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, fl͇ ÒÙÓÏÛ‚‡Î‡ Á‡Ò‡‰Ë Î¥·Â‡Î¸ÌÓ„Ó „Ûχ̥ÁÏÛ, ·ÛÎÓ ÒÔ˘ËÌÂÌ ‚ËÚ¥ÒÌÂÌÌflÏ Á ÂÎ¥„¥ÈÌÓ„Ó, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Û Ö‚ÓÔË, ¥Ì¯Ó„Ó ‡ıÂÚËÔÛ – ‰Û‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó. Ç ÒÚ‡Ó‚ËÌÛ ˆÂÈ ‡ıÂÚËÔ Ì‡ÁË‚‡ÎË «ÔÓÚËÒÚÓflÌÌflÏ ‰‚Óı ÒÔÓÍÓÌ‚¥˜ÌËı ÒËλ – ‰Ó·‡ ¥ Á·, ‡ ÚÂÔ ‚¥Ì ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl Ì ÁÓ‚Ò¥Ï ‚¥ÌËÏ ‰Îfl Ì¸Ó„Ó ÚÂÏ¥ÌÓÏ – ÂÚ˘ÌËÈ, Ә‚ˉÌÓ, ÚÓÏÛ, ˘Ó Á ÌËÏ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ Ӊ̇ Á ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯Ëı ÓÁÏÂÊÛ‚‡Î¸ÌËı Î¥Ì¥È ‚ ¥ÒÚÓ¥ª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÂÚËÍË. ñËÏ ÚÂÏ¥ÌÓÏ ÔËÈÌflÚÓ Ì‡ÁË‚‡ÚË ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÛ ÌËÁÍÛ ÂÎ¥„¥ÈÌÓ-Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËı Ú˜¥È, flÍ¥ ÁÏ¥Ì˛‚‡ÎË Ó‰Ì‡ Ó‰ÌÛ ÔÓÚfl„ÓÏ ÒÚÓ¥˜. ç‡ ‚Ò¥ı ÂÚ‡Ô‡ı Ò‚Ó„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÂÚ˘ÌËÈ ‰Û‡Î¥ÁÏ Á‡Î˯‡‚Òfl ‚¥ÌËÏ Ó‰Ì¥È Íβ˜Ó‚¥È
‚¥‰ÓÏ¥ Á‡‚‰flÍË ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌflÏ êÓʇ ŇÒÚˉ‡ ä‡Ì‰ÓϷΠ(7)), π ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ ÔÓÓÒÎËÏË ÁÂ̇ÏË, ÔÓÒ¥flÌËÏË ÍÓÎ˯̥ÏË Ô‡ÎÍËÏË Ï¥Ò¥Ó̇ÏË. ç‡ Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ËÌÍÛ ¥‰Â‡Î¥‚ ̇¯Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl ‚ÓÌË ÛÚ‚Ó˛˛Ú¸ «‚¥Î¸ÌËÈ» ‚¥‰‰¥Î, ÍÓÚËÈ ˜ËÌËÚ¸ ÓÔ¥ Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌ˛ ‚„Ûθӂ‡ÌÓ„Ó Ó·Ó˜Ó„Ó ˜‡ÒÛ. çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÂ, ˘Ó ˜‚ÂÚ¸ ̇ÒÂÎÂÌÌfl ¢‚‡ÚÂχÎË Ô·ۂ‡π Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ Ô¥‚Ì¥˜ÌÓ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ÒÂÍÚ, Ò‰ ‚¥Û˛˜Ëı ÌÂÔÓÏ¥ÚÌÓ ÊÓ‰ÌÓª Á̇˜ÌÓª ÁÏ¥ÌË, ÊÓ‰ÌÓ„Ó «ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓÒÚË», flÍÂ, ̇ ‰ÛÏÍÛ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ÂÍÓÌÓÏ¥ÒÚ¥‚, χÎÓ ·Ë ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÓ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡ÚË ÔÛËÚ‡ÌÒ¸ÍÛ ÂÚËÍÛ (8). è’flÚˉÂÒflÚÌˈ¸ÍËÏ Ûı‡Ï ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‰ÓÓ„Ó Ô·ÚËÚË Ò‡Ï Á‡ ªıÌ˛ ÒıËθ̥ÒÚ¸ ‚ËÒÎӂ₇ÚËÒ¸ Û ÏÌÓÊËÌ¥, «„Ó‚ÓËÚË ¥ÁÌËÏË ÏÓ‚‡ÏË»: Ì·‡˜ÂÌ ÓÁχªÚÚfl ËÚۇΥ‚, ڇ̈¥‚ ¥ ˜Û‰ÓÚ‚ÓÌËı ¥ÌÒˆÂÌÛ‚‡Ì¸ ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ ÚÂÔ ‚¥‰ ÍÓÎÓÌ¥ÁÓ‚‡ÌËı ̇ ÍÓÎ˯̥ı ÍÓÎÓÌ¥Á‡ÚÓ¥‚, ÔÓÔË ‚Ò¥ ÔÓÍÎflÚÚfl È ‡Ì‡ÚÂÏË. í‡Í, ̇ÔËÍ·‰, Û ëòÄ ‰ÂflÍ¥ Ô¥‚‰ÂÌÌÓ‡ÏÂË͇ÌҸͥ ÍÛθÚË, ‚ËÚÓÍË flÍËı Á„¥‰ÌÓ Á ÔËÔÛ˘ÂÌÌflÏË ÒÎ¥‰ ¯Û͇ÚË ‚ ÂÎ¥„¥ª Ì¥∂Â¥ÈÒ¸ÍËı ÈÓÛ·‡, Á‚ËÌÛ‚‡˜Û˛Ú¸ Û ÔËÌÂÒÂÌÌ¥ β‰Ò¸ÍËı ÊÂÚ‚ ¥ ÒÂÍÒۇθÌËı ÁÎÓ˜Ë̇ı, ˘Ó ‰ÛÊ ̇„‡‰Ûπ Á‡ÍˉË, flÍ¥ ÎÛ̇ÎË ‚ ëÚ‡Ó‰‡‚̸ÓÏÛ êËÏ¥ ̇ ‡‰ÂÒÛ ıËÒÚËflÌ, ˜Ë ‚ Ò‰̸ӂ¥˜Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ – π‚ª‚. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
СВІТЛАНА МАРІНЦОВА ¢ЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЯК ВИКЛИК ГУМАНІТАРНОМУ ВИМІРУ БУТТЯ
202
¥‰Âª – ÁÎÓ π (·¥Î¸¯Â ˜Ë ÏÂ̯Â) ÒÛ·Òڇ̈¥π˛, Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓ˛ ÒÛÚÌ¥ÒÚ˛, ˘Ó χπ Ò‚Óπ ‰ÊÂÂÎÓ. éÙ¥ˆ¥ÈÌÓ-ÓÚÓ‰ÓÍ҇θ̥ ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Á‡„‡ÌflÎË ‚ ÍÛÚ, ‡ ÚÓ È Ù¥Á˘ÌÓ ÁÌË˘Û‚‡ÎË ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ‰Û‡Î¥ÒÚ˘̥ ÔÓ„Îfl‰Ë, ‡ ÚÓÏÛ ÒËÒÚÂχ ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ÓÒfl„ÌÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ flÍ ˆ¥Î¥ÒÌÓ„Ó ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì ¥ÒÌÛπ ‡Ì¥ Û ÒÙÂ¥ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª, ‡Ì¥ Û ÒÙÂ¥ ÂÎ¥„¥ª, ıÓ˜‡ ÍËÁÓ‚ËÈ ÒÚ‡Ì ÏÓÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÔÓ„Îfl‰Û ̇ Ò‚¥Ú Û ïï ÒÚ., ÏÂÚÓ‰ÓÎÓ„¥˜ÌËÈ Ôβ‡Î¥ÁÏ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ Û Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª ‰ÓÁ‚ÓÎËÎË ‰Û‡Î¥ÒÚ˘ÌËÏ ÚẨÂ̈¥flÏ ‚ËÈÚË Ì‡ ÔÓ‚ÂıÌ˛. ç ·Û‰Û Á‡‡Á ÁÛÔËÌflÚËÒfl ‡Ì¥ ̇ ı‡‡ÍÚÂËÒÚˈ¥ ˆËı ‰Û‡Î¥ÒÚ˘ÌËı Ú˜¥È, ‡Ì¥ ̇‚¥Ú¸ ̇ ÚÓÏÛ, ˘Ó Û ïï ÒÚ. ‚Ëfl‚Ë·Òfl ̇‰Á‚˘‡È̇ ÒıÓÊ¥ÒÚ¸ ÔÓ·ÎÂÏ, flÍ¥ ÓÁ„Îfl‰‡ÎËÒ¸ Û Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı ‰Û‡Î¥ÒÚ˘ÌËı ÒËÒÚÂχı ¥ Û ÒÛ˜‡ÒÌËı Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËı ̇ÔflÏ͇ı. é·’πÍÚÓÏ ˆ¸Ó„Ó ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl π Ó‰ËÌ Á ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ‰Û‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ‡ıÂÚËÔÛ, ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‚‡ÊÎË‚ËÈ ‰Îfl ̇¯Óª ҸӄӉ̥¯Ì¸Óª ÚÂÏË, ‡ ҇ϠÒÛ·Òڇ̈¥Ó̇ΥÁ‡ˆ¥fl Á·, Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ‡·ÒÓβÚÌ ÁÎÓ. á ÏÓÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÔÓ„Îfl‰Û ÁÎÓ π ˜ËÒÚÓ˛ ÌÂ∂‡ˆ¥π˛, ˜ËÏÓÒ¸ ÌÂÒÛÚÚπ‚ËÏ, Ú¥ÌÌ˛ Å·„‡, ÔÓÛ¯ÂÌÌflÏ ÔÓfl‰ÍÛ; ‚ÓÌÓ Á‡Èχπ Ô‚ÌÂ Ï¥ÒˆÂ Û Ò‚¥ÚÓ‚¥È „‡ÏÓÌ¥ª ¥
ÇË¥¯Ë‚¯Ë Ô‚¥ËÚË, ˜Ë ÔËÈÌflÚÌ¥ ڇͥ «‚¥Î¸Ì¥ ÍÛθÚË», „Óχ‰flÌË ÔÓ‚Ó‰flÚ¸ Ò· flÍ ‚ËÒÓÍÓÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ ÓÒÓ·Ë, flÍËÏ Ì‡‰‡ÌÓ Ô‡‚Ó ÔÓÓÍÛ‚‡ÚË ‡·Ó ‚ËÁ̇˜‡ÚË ÒԥθÌÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ‚Ò‰ËÌ¥ Ò‚Óπª ˆÂÍ‚Ë. íËÏ Ò‡ÏËÏ ‚ÓÌË Ó·ÎflÚ¸ ˘Â ̇‚’flÁÎË‚¥¯ËÏ ÔÓ¥‚ÌflÌÌfl Ï¥Ê «‚ÂÎËÍËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ», ‰Ó flÍÓ„Ó Ì‡ÎÂʇڸ ‚ÓÌË Ò‡Ï¥, È ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÓ˛ ÒÂÍÚÓ˛, Á flÍÓ˛ ‚ÓÌË ·Ó˛Ú¸Òfl. ÇÓÌË ‚Ú¥Î˛˛Ú¸ ÔÓӘ ÔËÔÛ˘ÂÌÌfl ÖÏ¥Îfl Ñ˛Í„‡Èχ: ̇ ϥ҈ ·Ó„‡ Á‡ÒÚÛÔ‡π ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó. Ä ˘Ó ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÚËı, ıÚÓ Ì‡Ï‡„‡πÚ¸Òfl ·ÓÓÚËÒfl Á ÒÂÍÚ‡ÏË ÒÛÚÓ ˛Ë‰Ë˜ÌËÏË Á‡ÒÓ·‡ÏË, ÚÓ ‚ÓÌË, ‚·ÒÚË‚Ó, ÏÛÒflÚ¸ χÚË Ì‡ Û‚‡Á¥, ˘Ó ªıÌ¥ ÔÓÚË‚ÌËÍË Ú¥Î¸ÍË Ì‡ ÚÂ È ˜Â͇˛Ú¸, ‡·Ë Á‡‚‰‡ÚË Û‰‡Û Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ÚËÏË Ê ÏÂÚÓ‰‡ÏË. ᄇ‰‡ÈÏÓ Ú¥Î¸ÍË ÔÓ Ì‡Ô‡‰ÍË Ò‡πÌÚÓÎÓ„¥‚ ̇ ÔÒËı¥‡Ú¥˛, ‡·Ó ÒÔÓ·Ë Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÓª ·‡ÁËθˆÂÏ èÎ¥Ì¥Û äÓ‡ ‰Â éÎ¥‚ÂÈÓ˛ ÒÂÍÚË «í‡‰Ëˆ¥fl – ҥϒfl – ‚·ÒÌ¥ÒÚ¸» ˛Ë‰Ë˜ÌËÏ ¯ÎflıÓÏ ‰Ó·ËÚËÒfl Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ˆÂÌÁÛË Ú‚Ó¥‚ ÏËÒÚˆڂ‡. ÇÁ‡πÏÓÁ‚’flÁÓÍ Ï¥Ê ÌÂÚÂÔËÏÓ˛ ·¥Î¸¯¥ÒÚ˛ È ÒÂÍÚ‡ÌÚÒ¸ÍÓ˛ ÏÂ̯ËÌÓ˛ Ì ÌÓ‚ËÈ: ‚¥‰ ˜‡Ò¥‚ ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡Ì¸ ÔÓ„‡Ì ¥ÒÌÛ𠉥‡ÎÂÍÚË͇ ¥ÁÓÎflˆ¥ª, ‡ ÂÔÂÒ¥ª ¥Ì‡ÍÓÏËÒÎfl˜Ëı, flÍ¥ ÓÁ·ÛıÛ˛Ú¸ ÔËÒÚ‡ÒÚ¥, ‚ËıÓ‰flÚ¸ ‚¥‰ Ó·Óı ÒÚÓ¥Ì. LJÚÓ Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó ÔÓ̇‰ ÔÓÎÓ‚ËÌÛ ‚¥‰ ÛÒ¥ı «ÔÓˆÂÒ¥‚ ̇‰ ‚¥‰¸Ï‡ÏË», flÍ¥ ‚¥‰·ÛÎËÒfl ‚ Ö‚ÓÔ¥, ÔËÔ‡‰‡π ̇ Â∂¥ÓÌË, flÍ¥ ̇Èh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì χπ ÓÌÚÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÒÚ‡ÚÛÒÛ – ¥ÒÌÛπ ڥθÍË Ä·ÒÓβÚÌ ÑÓ·Ó. ÑۇΥÒÚ˘ÌËÈ ÔÓ„Îfl‰ ‚͇ÁÛπ ̇ ÁÎÓ, ˘Ó ÍÓ¥ÌËÚ¸Òfl Û Ò‡Ï¥È ÔËÓ‰¥ β‰ËÌË. ä.É.ûÌ∂ Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ Ô¥‰Ú‚‰˂ ˆ˛ ÚÂÁÛ: «ë‡Ï ‚ ÒËÎÛ ÚÓ„Ó, ˘Ó ÏË Î˛‰Ë, ÏË – ÔÓÚÂ̈¥ÈÌ¥ ÁÎÓ˜Ë̈¥. ç‡ÒÔ‡‚‰¥, ÏË ÔÓÒÚÓ Ì χÎË ÁÏÓ„Ë ¥ ÒÓ·¥ ‚Úfl„ÚËÒfl Û ˆÂÈ ÔÂÍÂθÌËÈ ÍÓÎÓ‚ÓÓÚ. ß ˜Ë ÎÂÊËÚ¸ ˜Ó̇ ÒÔ‡‚‡ ̇ ‰‡‚ÌÓ ÏËÌÛÎËı ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflı, ˜Ë ‚Ó̇ ÍÓªÚ¸Òfl ҸӄӉ̥, ‚Ó̇ Á‡‚Ê‰Ë ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ÒËÏÔÚÓÏÓÏ ˆ¥πª ÒıËθÌÓÒÚË ‰Ó Á·, ¥ „ÎÛÔÓÚÓ˛ π Ì Á‚‡Ê‡ÚË Ì‡ Á‡Ò‡‰Ë ̇¯Óª ‚·ÒÌÓª ÔËÓ‰Ë. ë‡Ï ˆfl ΄ÍÓ‚‡ÊÌ¥ÒÚ¸ π ̇ÈÒËθ̥¯ËÏ Á‡ÒÓ·ÓÏ ‰Îfl ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl Û Á̇fl‰‰fl Á·. äÓÎË ÒÚ‡π ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÛıËÎËÚËÒfl ‚¥‰ Ә‚ˉÌÓÒÚË, ˘Ó ÁÎÓ Ì ‚ËÌË͇π ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ‚Ë·ÓÛ, ‡ ‚ÍÓ¥ÌÂÌÂ Û Ò‡Ï¥È Î˛‰Ò¸Í¥È ÔËÓ‰¥… ÏË ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó Ô¥‰ıÓ‰ËÏÓ ‰Ó ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ‰Û‡Î¥ÁÏÛ. è˘ÓÏÛ ˆÂÈ ‰Û‡Î¥ÁÏ Ì ‚ËÍÎËÍ‡π ‚ Ì‡Ò ˆ¸Ó„Ó ·‡˜ÂÌÌfl, ‡Î ÏË ‚¥‰ÍË‚‡πÏÓ Ò· ‚Ê ‚ ÓÁÍÓÎÓÚÓÏÛ Òڇ̥… ã˛‰Ë̇ ·¥Î¸¯Â π ÊÂÚ‚Ó˛ Ò‚Óπª ‰Û¯Â‚ÌÓª ÒÚÛÍÚÛË, ‡Ì¥Ê ‰Ó‚¥Î¸ÌËÏ Ú‚ÓˆÂÏ ªª». Ä·ÒÓβÚËÁ‡ˆ¥fl ‰Ó·‡ ¥ ÌÂ∂‡ˆ¥fl Á·, ̇ ‰ÛÏÍÛ Ô‰ÒÚ‡‚ÌË͇ ه̈ÛÁ¸ÍÓª «ÌÓ‚Óª Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª» Ä.¢Î˛Í-
ÔÓÏ¥ÚÌ¥¯Â Á‡ÚÓÍÌÛ· ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ-ÂÎ¥„¥È̇ ‡‰Ë͇ΥÁ‡ˆ¥fl (ò‚ÂȈ‡¥fl ‚ ÔÂ¥Ó‰ ªª ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl, ̥ψ¸Í¥ ÁÂÏÎ¥, ÁÌÂβ‰ÌÂÌ¥ 30-¥˜ÌÓ˛ ‚¥ÈÌÓ˛) (9). Ä ÌËÌ¥ ҇ϠÁ ÚËı Â∂¥ÓÌ¥‚ ëòÄ Ú‡ ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓª ÄÏÂËÍË, ‰Â ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‡ÍÚË‚Ì¥ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇΥÒÚҸͥ ÒÂÍÚË, ̇‰ıÓ‰flÚ¸ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÔÓ ˆ¥ÎÛ ÌËÁÍÛ ÌÂÈÏÓ‚¥ÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ Á ÔË‚Ó‰Û ÒÍÓπÌÌfl ÒÂÍÒۇθÌËı ÁÎÓ˜ËÌ¥‚, ̇˜Â·ÚÓ ÚÂÊ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı ¥Á ˜‡ÍÎÛÌÒÚ‚ÓÏ. ÑÂıÚÓ ‚‚‡Ê‡π ·ÓÊ‚¥ÎÎflÏ ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡ÚË ÓÁ¯ËÂÌÌfl ̇¯Ó„Ó Ô‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ̇‰ ÔËÓ‰Ó˛ Ú‡ ÊËÚÚflÏ ¥ ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó ·ÛÎÓ ·Ë Υԯ ÔËÔËÌËÚË ˆ˛ ÌÂÓÁ‚‡ÊÎË‚Û ‰¥flθ̥ÒÚ¸. ìfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ Í¥Ìˆ¸ ¥ÒÚÓ¥ª, fl͇ ‚ËıÓ‰ËÚ¸ Á-Ô¥‰ ̇¯Ó„Ó ÍÓÌÚÓβ, π, ˘ÓÔ‡‚‰‡, Ò··ÍÓ˛ ‚Ú¥ıÓ˛, Ó‰Ì‡Í ¥ÒÌÛπ ÚË ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ˆ¸Ó„Ó: ÏÓÊ̇ ÁÛÔËÌflÚË ˜‡Ò, ˜Â͇ÚË Ì‡ flÚ¥‚ÌÛ ÂÒı‡ÚÓÎÓ„¥˜ÌÛ ÔÓ‰¥˛ ‡·Ó ÔÓ‚ÓÍÛ‚‡ÚË ªª, ‚‰‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓ„Ó Ò‡ÏÓ„Û·ÒÚ‚‡. èËıËθÌËÍË ¥‰Âª ÁÛÔËÌÍË ˜‡ÒÛ – ÏÂÌÓÌ¥ÚË (‡Ï¥¯¥) Û èÂÌÒËθ‚‡Ì¥ª ˜Ë „ÛÚÚÂÂË Û Í‡Ì‡‰Ò¸ÍËÈ Äθ·ÂÚ¥ ÊË‚ÛÚ¸ flÍ ¯‚ÂȈ‡Ò¸Í¥ ÒÂÎflÌË ‚ ïßï-ÏÛ ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥. ÑÂflÍ¥ ÏÓ̇ÒÚËҸͥ „Óχ‰Ë ¥ÁÌËı ÂÎ¥„¥È ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl ÁÛÔËÌÍÓ˛ ˜‡ÒÛ ‰Îfl ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ÒÔÓ„Îfl‰‡Î¸ÌÓÒÚË, ‡·Ó, flÍ ·Û‰‰ËÒÚË – ‰Îfl ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ˆËÍÎ¥˜ÌÓÒÚË ÊËÚÚfl È ÒÏÂÚË. ôÓ‡Á ÌÓ‚¥ „ÛÔË Ô˂·ÒÌ˛˛Ú¸ ÒÓ·¥ ˆ˛ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û, ‰ÂflÍ¥ Á ÌËı ÊË‚ÛÚ¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒχÌ̇, ÁÏÛ¯Ûπ β‰ËÌÛ Ì Î˯ Á‡ÍË‚‡ÚË Ó˜¥ ̇ ÛÒ ÌÂβ‰Ò¸ÍÂ, ˘Ó Û Ì¥È ÊË‚Â, ‚Ó̇ Á‡ÒÛ‰ÊÛπ ÌÂβ‰Ò¸Í flÍ ˘ÓÒ¸ ÁÓ‚Ì¥¯Ìπ, ÔËڇχÌÌ Ì ̇Ï, ‡ ¥Ì¯ËÏ. ߉Âfl ÛÌ¥‚Â҇θÌÓ„Ó ÑÓ·‡, ‚·ÒÚË‚Ó„Ó ÛÒ¥È Î˛‰Ò¸Í¥È ÒԥθÌÓÚ¥, π ÔÓÏËÎÍÓ˛ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó „Ûχ̥ÁÏÛ, Ô‚ÌÓ˛ „Ûχ̥ÒÚ˘ÌÓ˛ Á‡ÓÁÛϥΥÒÚ˛, ‚Ó̇ Î˯ ÔËÏÌÓÊÛπ ÁÎÓ: «äÓÎË „Ûχ̥ÁÏ ‚‰‡π, ˘Ó Á· Ì ¥ÒÌÛπ, ÈÓÏÛ Î˯‡πÚ¸Òfl Î˯ ÒËÏÛ₇ÚË ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ‰Ó·‡». 襉ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌfl Á· ‰Ó·Û ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ÌÂÏÓÊÎË‚ËÏ, flÍ˘Ó ÁÎÓ ÒÚ‡π Ô˘ËÌÓ˛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ͇ڇÒÚÓÙ. ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl – ˆÂ ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ÔËÒÛÚÌÓÒÚË Á·, Ô·ۂ‡ÌÌfl Û ÁÎ¥, ÔË„ÓÎÓϯÎË‚‡ ‚¥Ó„¥‰Ì¥ÒÚ¸ ˘Â ·¥Î¸¯Ó„Ó Á·. èÓ˜ÛÚÚfl „ÎË·ËÌÌÓª ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌÓª ÚË‚Ó„Ë, ÒÛÚÌ¥ÒÌÓ„Ó Ì¢‡ÒÚfl, ÌÂÔ·ÓÌÓª ÒÍÓ·ÓÚË, ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÒÏÂÚ¥, ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌÌfl, ÁÌˢÂÌÌfl ÔÓ¯Ë˛˛Ú¸ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ Á· ̇ ‰ÓÒ‚¥‰ ÒÛÍÛÔÌËÈ, ÒԥθÌËÈ. ß ˆfl, Á‡ ‚ËÒÎÓ‚ÓÏ ¢Î˛ÍÒχÌ̇ «Ô‡ÛÒ¥fl» Á·, ˆÂÈ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ Á·, π π‰ËÌËÏ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌËÏ ÛÌ¥‚ÂÒÛÏÓÏ. ÑÓÒ‚¥‰ Ì„‡ÚË‚ÌÓ„Ó (Ì·ÛÚÚfl ¥ Òڇʉ‡Ì¸, flÍ¥ Á‡„ÓÊÛ˛Ú¸ ÛÒ¥Ï ¥ ÍÓÊÌÓÏÛ) ÏÓÊ ‚ËÒÚÛÔËÚË Á‡Ò‡‰Ó˛ Ì„‡ÚË‚ÌÓª ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË (ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË ÔË„ÓÎÓϯÂÌËı), ‡ ‚¥‰Ú‡Í
ҥθҸÍËÏË ÍÓÏÛ̇ÏË. ß ıÓ˜‡ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ‚·‰Ë „ÛÎflÌÓ ‚ÒÚ‡‚Îfl˛Ú¸ Ô‡ÎÍË ‚ ÍÓÎÂÒ‡ ˆËÏ Á‡ÍËÚËÏ „Óχ‰‡Ï, flÍ¥ ̇χ„‡˛Ú¸Òfl ÓÁ‚ËÌÛÚË ‚·ÒÌ¥ ÒÚÛÍÚÛË ÔÓÁ‡ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ˛ ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛ ‚ „‡ÎÛÁ¥ ҥϒª Ú‡ ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl, Û Ú‡ÍËı ‚ËÔ‡‰Í‡ı ¥‰ÍÓ È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ Ò‡ÏÓÁÌˢÂÌÌfl. üÍ ¥ ¥Ì¯¥ ‡‰‚ÂÌÚËÒÚҸͥ ˆÂÍ‚Ë, Ò·‚ÌÓÁ‚¥ÒÌ¥ Ò‚¥‰ÍË ∏„Ó‚Ë ÊË‚ÛÚ¸ ‚ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌ¥ ÔÓ‰¥ª, fl͇ ÔËÌÂÒ Á‚¥Î¸ÌÂÌÌfl ‚¥‰ ÁÂÏÌËı Òڇʉ‡Ì¸. í‡Í ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl Ï‡π ‰‡‚Ì˛ Ú‡‰Ëˆ¥˛: ‚ ˜‡ÒË, ÍÓÎË ‚ÂÎË͇ ÍÛθÚÛ̇ π‰Ì¥ÒÚ¸ êËÏÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª ‚ˉ‡‚‡Î‡Òfl ·‡„‡Ú¸ÓÏ ÌÂÔËÈÌflÚÌÓ˛, ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡ ÚÂÊ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡ÎÓÒfl ÒËθÌÓ˛ ÚÛ„Ó˛ Á‡ ͥ̈ÂÏ Ò‚¥ÚÛ. ë‰ ÌËÌ¥¯Ì¥ı ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Ú˜¥È ‚ˉ¥ÎflπÚ¸Òfl Ûı β·‡‚˘¥‚, ÔËıËθÌËÍË flÍÓ„Ó ÒÔÓ‰¥‚‡˛Ú¸Òfl ̇ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl Ò‚Ó„Ó ‡··¥ flÍ ÏÂÒ¥ª. èÓ·ÎÂχ ˆËı „ÛÔ ÔÓÎfl„‡π ÓÒ¸ Û ˜ÓÏÛ: ˘Ó Ó·ËÚË Á ÔËÁ̇˜ÂÌÓ˛ ‡Á ¥ ̇Á‡‚Ê‰Ë ‰‡ÚÓ˛, ‡‰Ê ªª Áϥ̇ ‚Ëχ„‡π Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª ÒԥθÌÓ„Ó Ûfl‚ÌÓ„Ó. ôÓ Ï‡π ÒÚ‡ÚËÒfl Á¥ Ò‚¥‰Í‡ÏË ∏„Ó‚Ë, ÍÓÎË ÔÓÏ ÓÒÚ‡ÌÌfl β‰Ë̇, fl͇ ÔÂÂÊË· èÂ¯Û Ò‚¥ÚÓ‚Û ‚¥ÈÌÛ? ôÓ·Ë Û‚¥˜ÌËÚË Ò· flÍ ÒÚ‡ÎÛ „Óχ‰Û ªÏ, Ô‚ÌÓ, ‰Ó‚‰ÂÚ¸Òfl Ô„ÎflÌÛÚË Ò‚Óª ÂÒı‡ÚÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÔÓ„ÌÓÁË, flÍ ˆÂ ‚Ê ӷËÎÓÒfl ‡Ì¥¯Â, ÍÓÎË ‰Â̸, ̇ flÍËÈ Á‡ÔÓ‚¥‰‡ÎÓÒfl ëÚ‡¯ÌËÈ ÒÛ‰, ÔËıӉ˂ ¥ Ì¥˜Ó„Ó Ì ÒÚ‡‚‡ÎÓÒfl.
203
ДЕНІ ДЮКЛО СЕКТАНТСЬКЕ БОЖЕВІЛЛЯ ТА ВІРА В ¢ЛОБАЛІЗАЦІЮ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥ Ì„‡ÚË‚ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ (ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ Á‡Ô˜ÂÌÌfl), Ì„‡ÚË‚ÌÓ„Ó „Ûχ̥ÁÏÛ. éÚÊÂ, β‰Ë̇, ˆËÚÛ˛˜Ë ɇȉÂ∂∂‡, ÒÚ‡π «ÒÚÓÓÊÂÏ Ì¥˘Ó». á‡Ï¥ÒÚ¸ ÚÓ„Ó, ˘Ó· ¥ÚË «¯ÎflıÓÏ ÑÓ·‡», ¥ Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ ‚Úfl„‡ÚË ÒÂ·Â Û ·ÂÁÍÓ̘ÌÛ, ‡ ÏÓÊ ¥ ÍË‚‡‚Û, ÒÛÔ˜ÍÛ, ˜ËÏ π ÑÓ·Ó ¥ flÍ¥ ¯ÎflıË ‚‰ÛÚ¸ ‰Ó ̸ӄÓ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÍÓÎË ˆÂ ‰Ó·Ó ÒÛÒԥθÌÂ, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÂ, ‚Ó̇ χπ ÚӘ̠¥ ·ÂÁÒÚ‡¯Ì Á̇ÌÌfl ‰ÓÒ‚¥‰Û Á·, ¥ ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ ̇ ÔÓ¯ÛÍ Î¥Í¥‚ ‚¥‰ ̸ӄÓ. ñ¥ Î¥ÍË Ì ÔËÌÓÒflÚ¸ ÑÓ·‡, ‚ÓÌË Ì‡Ï‡„‡˛Ú¸Òfl ‚¥‰‚ÂÌÛÚË ÁÎÓ, ˘Ó ÌÂÒ Á‡„Ë·Âθ. òÎflı ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ‰Ó·‡ ¥ ÔÓ¯ÛÍ Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ˘‡ÒÚfl, ÔÓÁËÚË‚ÌËı ¥‰Â‡Î¥‚ ̇ Ô‡ÍÚˈ¥ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÏÓ‰Â₇ÌÌfl ÔËÓ‰Ë ¥ ÍÂÛ‚‡ÌÌfl (χ̥ÔÛ₇ÌÌfl) ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ. òÎflı Ì„‡ÚË‚ÌËÈ, ¯Îflı ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl ÁÎÛ, ÏÓÊ ÔӇ̇ΥÁÛ‚‡ÚË ÁÎÓ, ¥ Ì ‚Ëχ„‡˛˜Ë ÊÂÚ‚, Ì Á‰¥ÈÒÌ˛˛˜Ë ̇ÒËθÒÚ‚‡ ̇‰ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ˛ ¥ Ú¥ÎÓÏ, Ì ÔÓÓ‰ÊÛ˛˜Ë ¥Î˛Á¥È, Ô‡ˆ˛‚‡ÚË Ì ̇‰ ÚËÏ, ˘Ó· Ò‚¥Ú ÒÚ‡‚ ‡πÏ, ‡ ˘Ó· ‚¥Ì Ì ÔÂÂÚ‚ÓË‚Òfl ̇ ÔÂÍÎÓ. ñfl ÎÓ„¥Í‡ ÏÂÌ¯Ó„Ó Á·, «Íβ˜¥ ‚¥‰ ˜ËÒÚËÎˢ‡» π ÒÛÚÌ¥ÒÚÌÓ˛ Á‡Ò‡‰Ó˛ Ì„‡ÚË‚ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ¥ Ô¯ Á‡ ‚Ò ÍÓ̈ÂÔÚÛ Ô‡‚ β‰ËÌË, flÍËÈ Ì ӷ¥ˆflπ ˘‡ÒÚfl, ‡ Î˯Â
äÓÎÂÍÚË‚Ì ҇ÏÓ„Û·ÒÚ‚Ó ÚÂÊ π ÒÚ‡ËÏ ¯ÎflıÓÏ, ıÓ˜‡ áåß Ú‡ ÏËÒÎË‚ˆ¥ Á‡ ÒÂÍÚ‡ÏË ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ÈÓ„Ó ÒÛ˜‡ÒÌËÏ ÙÂÌÓÏÂÌÓÏ, Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚‡ÌËÏ Ï‡ÒÓ‚ËÏ ‰Ó·Ó‚¥Î¸ÌËÏ ÓÚÛπÌÌflÏ ˜ÎÂÌ¥‚ “ç‡Ó‰ÌÓ„Ó ı‡ÏÛ” 1978 ÓÍÛ ‚ ¢‡flÌ¥, ‚ ÂÁÛθڇڥ ˜Ó„Ó Á‡„ËÌÛÎË 918 ˜ÎÂÌ¥‚ ˆ¥πª Ó˜Ó₇ÌÓª Ô‡ÒÚÓÓÏ ÑÊËÏÓÏ ÑÊÓÌÒÓÏ ·‡ÁËθҸÍÓª „Óχ‰Ë ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı π‚‡Ì„ÂÎ¥ÒÚ¥‚-‰ËÒˉÂÌÚ¥‚. Ç ÏËÌÛÎÓÏÛ Ò‡ÏÓ„Û·ÒÚ‚Ó ·ÛÎÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì Á Ô‡„ÌÂÌÌflÏ ÏÛ˜ÂÌˈڂ‡, ̇҇ÏÔ‰ – Ò‰ ‡ÌÌ¥ı ıËÒÚËflÌ, Û ‰ÂflÍËı ‚ÓÈÓ‚Ì˘Ëı ÒÂÍÚ‡ı ¥Ò·ÏÛ ˜Ë ‚ ·‡ÁËθҸÍËı Ûı‡ı Ï¥ÎÎÂ̇ËÒÚ¥‚ ïßï-„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ÔËıËθÌËÍË flÍËı ‰Ó·Ó‚¥Î¸ÌÓ Á‰‡‚‡ÎËÒfl ÍÓÍÛ˛˜¥È ̇ ÌËı ÒÓΉ‡ÚÌ¥. ŇʇÌÌfl Á‡Î˯ËÚË ÔÓÁ‡‰Û Ò‚¥Ú – «‰ÓÎËÌÛ ÒÎ¥Á», «ÔÂÍÎÓ», «‚‡ÊÍËÈ Úfl„‡», ˜Ë flÍ Ú‡Ï ÈÓ„Ó ˘Â ̇ÁË‚‡˛Ú¸, – ˆÂ ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÒÔ‡‚‡ ÂÎ¥„¥ÈÌËı Ù‡ÌÚ‡Á¥È ÓÍÂÏËı ÓÒ¥·. ÇÓÌÓ Ì‡Ò‡ÏÔ‰ ‚ˇʇπ ÚÛ„Û, fl͇ Á‰‡Ú̇ ‚ËÍÎË͇ÚË Ì‡ÒڥθÍË ÒËθÌÛ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÛ ÂÈÙÓ¥˛, ˘Ó ‰Îfl ‚ËÚ‚ÂÂÁ¥ÌÌfl ÚÛÚ ÏÓÊ ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË ı¥·‡ ÔÓ„ÓÁ‡ ÔÓÍÎflÚÚfl. äÓÎÂÍÚË‚Ì ҇ÏÓ„Û·ÒÚ‚Ó Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl Ú‡ÍÓÊ Ì‡ ÁÌ‡Í ÒÔÓÚË‚Û, flÍ Ì‡ÔËÍ·‰ Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÓÚÓ˜ÂÌËı Û ÙÓÚˆ¥ å‡Ò‡‰‡ π‚ª‚, flÍ¥ Ì¥Á‡˘Ó Ì ıÓÚ¥ÎË Á‰‡‚‡ÚËÒfl ËÏÎfl̇Ï, ‡·Ó ÒÂÎflÌÓÍ, ÍÓÚ¥ ‚ ˜‡Ò „ˆ¸ÍÓª ‚ËÁ‚ÓθÌÓª ‚¥ÈÌË ÍËÌÛÎËÒfl ‚ ÔÓ‚‡ÎÎfl, ‡·Ë Ì ÔÓÚ‡ÔËÚË ‰Ó ÛÍ ÚÛ͇Ï. á‡Ô·h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
СВІТЛАНА МАРІНЦОВА ¢ЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЯК ВИКЛИК ГУМАНІТАРНОМУ ВИМІРУ БУТТЯ
204
Ï¥ÒÚËÚ¸ Ó·ÏÂÊÂÌÌfl Á·; Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ÚÓ„Ó, ˜Ó„Ó Î˛‰ËÌ¥ Ì ÏÓÊ̇ Ó·ËÚË, ·ÂÁ ˜Ó„Ó ‚Ó̇ ‚Ú‡ÚËÚ¸ Ù¥Á˘ÌÛ ˆ¥Î¥ÒÌ¥ÒÚ¸, ÔÒËı¥˜ÌÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ¥ β‰Ò¸ÍÛ „¥‰Ì¥ÒÚ¸. ëÛ˜‡Ò̇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl, fl͇ ÔÓÚ·Ûπ «Á‰Ë‡ÌÌfl ¯Í¥Ë» (ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÈ), Ì ÔÓ·Û‰Ó‚‡Ì‡ ̇ Ô‡‚‡ı β‰ËÌË, Ô‡‚‡ β‰ËÌË – ˆÂ Á‡ıËÒÌ¥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË, ˘Ó· Ì ‰‡ÚË ªÈ ˆ˛ ¯Í¥Û Á‰ÂÚË. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÔÂ¯Ó˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ ÁÌÓÒÛ „Ûχ̥ÒÚ˘ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË ÚflÊ¥ÌÌfl ‰Ó ÔÓÁËÚË‚ÌÓª, ÌÓχÚË‚ÌÓª ∏‰ÌÓÒÚË, ÚÓڇθÌÓÒÚË ·Î‡„‡ – ‡·ÒÚ‡ÍÚÌËı ÔË̈ËÔ¥‚, ¥‰ÂÈ ÓÁÛÏÛ, flÍ¥ Á‡‚Ê‰Ë ÒÚ‡‚‡ÎË Î˯ ÔË‚¥‰ÌËÏË Ô‡Ò‡ÏË ‚ÓπÌ, ÔËÏÛÒÛ, ÔÓÎ¥ÚËÁ‡ˆ¥ª, ‡‚ÚÓËÚ‡ËÁÏÛ ¥ ‚¯ڥ ÚÓڇΥڇËÁÏÛ. Ç¥‰˜ÛÊÂÌÌfl ¥ ‡ˆ¥Ó̇ΥÁ‡ˆ¥fl ÔË̈ËÔÛ ÑÓ·‡ Û ÍÓÌÍÂÚÌËı ¥ÒÚÓ˘ÌËı ‡·Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ‡Υflı ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl ÈÓ„Ó Ì‡ Ó‰ÌÓÏ¥ÌËÈ ÒÚÂÂÓÚËÔ ÚÓ„Ó, ˘Ó Ì¥·ËÚÓ π ̇È͇˘ËÏ ‰Îfl ‚Ò¥ı (·¥Î¸¯ÓÒÚË), ¥ Á‡‡‰Ë Á·ÂÂÊÂÌÌfl ˜Ó„Ó ÏÓÊ̇ (̇‚¥Ú¸ ÔÓÚ¥·ÌÓ) ÁÌˢËÚË ÛÒ ÁÎÓ (ÛÒ¥ı ÁÎËı, ÏÂ̯¥ÒÚ¸, ‚ÓÓ„¥‚ ‰Ó·‡). ß̯ËÈ ‡ÒÔÂÍÚ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ‰Û‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó Ô¥‰ıÓ‰Û ‰Ó ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ – ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ªı Ì flÍ ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÓª,
ÌÓ‚‡Ì ԥ‰ ÍÂ¥‚ÌˈڂÓÏ ÏÓÎÓ‰Ó„Ó „ÛÛ Ñ‚¥‰‡ äÓ¯‡ Ò‡ÏÓ„Û·ÒÚ‚Ó ‰‡‚ˉ¥‡Ìˆ¥‚ ̇ ªıÌ¥È ÙÂÏ¥ Û Ç‡ÍÓ (1993) ‚ ÂÁÛθڇڥ ÌÂÁ∂‡·ÌÓ„Ó Á·ÓÈÌÓ„Ó ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ˆ¥ª ÔÂÂÚ‚ÓËÎÓÒfl ̇ ÏÛ˜ÂÌˈڂÓ. 襉 ˜‡Ò ¥ÁÌ¥, fl͇ Òڇ·Òfl ̇‚ÂÒÌ¥ 2000 ÓÍÛ ‚ Û∂‡Ì‰¥ÈÒ¸Í¥È ÒÂÍÚ¥ éÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÑÂÒflÚË á‡ÔÓ‚¥‰ÂÈ ‚Ëfl‚ËÎËÒfl ı‡‡ÍÚÂÌ¥ ÓÁ̇ÍË (‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥ Á·ÓË, Ó·¥ÚÌˈ¥ ÏÓ‚˜‡ÌÌfl, ÔÓÒÚË, ‡ÒÍÂÁ‡ Ú‡ ÚÂÌÛ‚‡ÌÌfl ڥ· ‚ ÍÓÏ·¥Ì‡ˆ¥ª Á ¥ÌÚÂÌÒË‚ÌËÏË ÏÓÎËÚ‚‡ÏË) ÏÛ˜ÂÌˈڂ‡, flÍÓ„Ó ‚Ëχ„‡˛Ú¸ ‚¥‰ Ò‚Óªı ‡‰ÂÔÚ¥‚ ÔË ‚ËÍÓ̇ÌÌ¥ ·ÓÈÓ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸ ¥ ‚‡Ú‡ÊÍË ¥Ì¯Ëı ÒÂÍÚ, ̇ÔËÍ·‰ Û ÄÏ¥flı ë‚flÚÓ„Ó ÑÛıÛ ÖÎ¥Ò ã‡Í‚Â̇, ë‚ÂËÌÓ ã˛ÍÓfl ˜Ë ÑÊÓÁÂÙ äÓÌ¥. ì Ú‡ÍËı Ô‡Ó‰¥flı ̇ ‚˯ͥΠ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı ¯Ú‡ÙÌËı ·‡Ú‡Î¸ÈÓÌ¥‚ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl È «ÒÔ‡Ò¥ÌÌfl» ÍÓÎ˯̥ı ÒÓΉ‡Ú¥‚, flÍ¥ Ô¥‰ ˜‡Ò Ï¥ÊÔÎÂÏ¥ÌÌÓª ‚¥ÈÌË Ò‡Ï¥ Ê ¥ ÒÔ˘ËÌËÎË ¥ÁÌ˛. í‡Í, Û ëı¥‰Ì¥È ÄÙˈ¥ ·‡Ê‡ÌÌfl ‚ÚÂÍÚË ‚¥‰ Ò‚¥ÚÛ ‚ˇʇπÚ¸Òfl ‡‰¯Â ‚ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó-ÂÎ¥„¥ÈÌ¥È ¥‰¥ÓχÚˈ¥, ‡Ì¥Ê Û ¥‰¥ÓχÚˈ¥ ∂ÛÛ: β‰Ë „ËÌÛÚ¸ Û ÌÂÒ̘ͥÂÌ¥È, ÌÂÁÓÁÛÏ¥Î¥È „Óχ‰flÌÒ¸Í¥È ‚¥ÈÌ¥. èÓ‰¥·Ì Á̇˜ÂÌÌfl ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÔËÔËÒÛπÚ¸Òfl Ú‡ÍÓÊ ¥ ëçßÑÓ‚¥. ë‡ÏÓÁÌˢÂÌÌfl ¥‰ÍÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏβπÚ¸Òfl flÍ Ú‡ÍÂ, ‚ÓÌÓ, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ‚‚‡Ê‡πÚ¸Òfl ÔÓ‰Ó·ÌÌflÏ ÒÏÂÚÌÓÒÚË ÔÎÓÚ¥, ÒÔ¥ËÚۇθÌÓ˛ χ̉¥‚ÍÓ˛ ‰Ó ÌÓ‚Ó„Ó Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl ‚ ¥Ì¯¥È h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ӊ̇ÍÓ‚Óª ‰Îfl ‚Ò¥ı ÌÓÏË, ‡ flÍ ÔÓ‰Ó‚ÊÂÌÌfl „Ûχ̥ÒÚ˘ÌÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, ˘Ó Ó¥πÌÚÛ‚‡Î‡Òfl ̇ humanitas, ̇ „ÎË·ËÌË Î˛‰Ò¸ÍÓª ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË ‚ ªª „¥‰ÌÓÒÚ¥, ÒÛ·’πÍÚË‚ÌÓÒÚ¥, ÂÍÒÚ‡‚‡„‡ÌÚÌÓÒÚ¥ ¥ ÌÂÔ‰·‡˜Û‚‡ÌÓÒÚ¥. üÍ˘Ó «ÌÓ‚‡ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥fl» ·‡˜ËÚ¸ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ flÍ Ì„‡ÚË‚Ì¥, ˜ÂÂÁ Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ¥ Á‡Ô˜ÂÌÌfl, „ÂÏÂÌ‚Ú˘̇ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥fl χπ ÒÏ¥ÎË‚¥ÒÚ¸ ·‡˜ËÚË ªı ÔÓÁËÚË‚ÌËÈ ‚ËÏ¥, ‡ ҇Ϡ– „Ûχ̥ڇÌËÈ. É.-É.¢‡‰‡Ï ԥ‰ÍÂÒβπ, ˘Ó ҇Ϡ„Ûχ̥ڇÌËÈ ‚ËÏ¥ ·ÛÚÚfl Á·Â¥„‡π ‚¥Ì¥ÒÚ¸ ‰ÛıÛ „Ûχ̥ÒÚ˘ÌÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª ¥ ÓÒÓ·ÎË‚Â ÏӇθÌ Á̇˜ÂÌÌfl. ÉÛχ̥ڇÌ Á̇ÌÌfl Ô¯ Á‡ ‚Ò π Á̇ÌÌflÏ ÏӇθÌËÏ, ÚÓ·ÚÓ ÚËÏ, flÍ ‚ËÍÎË͇π ÔÓ˜ÛÚÚfl ¥ ÒÔÓÌÛ͇π ‰Ó ‰¥ª, ÚËÏ, flÍ Ì Á‡Î˯‡π ·‡È‰ÛÊËÏ. ÉÛχ̥ڇÌ Á̇ÌÌfl Ì π ‚ÒÂÁ‡„‡Î¸ÌËÏ ¥‰Â‡ÎÓÏ ‰Ó·‡; ˆÂ Á‡Ò¥· ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ¥ ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ„Ó, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ‚ÒÂÁ‡„‡Î¸Ì¥È Á‰‡ÚÌÓÒÚ¥ β‰ÂÈ ‰Ó ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl, ‰Ó ‰¥‡ÎÓ„Û, ‰Ó „Ë; Á‡Ò¥·, ˘Ó ÔÓÌËÁÛπ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ Á‚’flÁÍË Î˛‰Ë̇–Ò‚¥Ú. ë‡Ï ‚¥Ì ‰‡π β‰ËÌ¥ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÓÚËχÚË ˆ¥Î¥ÒÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ÅÛÚÚfl, ÒÚ‡ÚË «Ô‡ÒÚÛıÓÏ ·ÛÚÚfl», flÍ˘Ó ‚Ó̇ ÚÓ„Ó Á‡·‡Ê‡π. ÇÒÂÁ‡„‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ „Ë ¥ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ‚ÒÂÁ‡„‡Î¸ÌÓÒÚË ¥‰Â‡Î¥‚, ڇ͇ ҇χ Ó„‡Ì¥˜Ì‡, flÍ
ÔÓ‰Ó·¥. Ä, ‚·ÒÚË‚Ó, ı¥·‡ Ê ÏË – ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ˆÂ ÔÓ¥‚ÌflÌÌfl Á Ó·ÛÂÌÌflÏ ‚¥‰Íˉ‡˛Ú¸ – ڇͥ ‰‡ÎÂÍ¥ ‚¥‰ ‚ÓÈÓ‚Ì˘Ëı Á‡ÍÎËÍ¥‚ ‰Ó «Ô‡‚‡ ̇ ÒÏÂÚ¸» ¥ «Ó·Ó‚’flÁÍÛ Â‚Ú‡Ì‡Á¥ª», flÍ¥ Á Ó„Îfl‰Û ̇ ÒÚ‡¥ÌÌfl ̇ÒÂÎÂÌÌfl ÒÚ‡˛Ú¸ ‰Â‰‡Î¥ „ÓÎÓÒÌ¥¯ËÏË ‚ ̇ȷ‡„‡Ú¯Ëı ͇ªÌ‡ı ˆ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ? òãüï Ñé äéãÖäíàÇçéÉé ëÄåéÉìÅëíÇÄ ë‡Ïӄ۷̇ ÒÂÍÚ‡ ‰Îfl ˜ÎÂÌ¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ – ˆÂ Ú‡ÍËÈ Ò͇̉‡Î, ̇ÒڥθÍË ‡‰Ë͇θ̇ ÙÓχ ÌÂÒÔËÈÌflÚÚfl, ˘Ó ‚Ó̇ ‚ËÍÎËÍ‡π ‚ Ì¸Ó„Ó Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓ ÒËθÌÛ «‚Ú‡ÚÛ ÔÓ˜ÛÚÚfl ‡θÌÓÒÚË». è¥ÒÎfl ÍÓÊÌÓ„Ó Ï‡ÒÓ‚Ó„Ó Ò‡ÏÓ„Û·ÒÚ‚‡ Á‡‚Ê‰Ë ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Ó‰ÌÂ È Ú ҇ÏÂ: áåß ÔËÔÛÒ͇˛Ú¸, ˘Ó ∂ÛÛ ‚Ú¥Í, Á‡ÏÓ‰Û‚‡‚¯Ë ̇ÚÓ‚Ô Ò‚Óªı ÔËıËθÌËÍ¥‚. ñÂÈ ÚÓÌ Ï‡ÈÊ Ì ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl, ÍÓÎË ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl, ˘Ó ÚÛÔ ∂ÛÛ – ÒͥθÍË · ‚¥Ì Ì Á‡ÒÎÛ„Ó‚Û‚‡‚ ̇ ÌÂ̇‚ËÒÚ¸ – Á̇ȉÂÌÓ Ò‰ Ô¯Ëı ÊÂÚ‚: Ú‡Í ·ÛÎÓ Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÑÊËχ ÑÊÓÌÒ‡, Ñ‚¥‰‡ äÓ¯‡, 凯‡Î· ÖÔÔ΂‡ÈÚ‡, ∂ÛÛ É¥‚ÂÌÁ ¢ÂÈÚ, ӷˉ‚Óı ‚‡Ú‡ÊÍ¥‚ ı‡ÏÓ‚ËÍ¥‚ ÒÓ̈fl, ã˛Í‡ ã¸Ó ڇ ÜÓ ‰¥ å‡Ï·Ó, ‰ÛÊ ÈÏÓ‚¥ÌÓ È Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ Û∂‡Ì‰¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ∂ÛÛ ÑÊÓÁÂÙ‡ 䥷‚ÂÚÂÂ, Ô‡ı flÍÓ„Ó ÛÔ¥Á̇‚ ÈÓ„Ó ·ÎËÁ¸ÍËÈ Ó‰Ë˜. íÓ‰¥ ‰Îfl ÔÓflÒÌÂÌÌfl ̇‚Ó‰flÚ¸Òfl ‚Ò¥ ÏÓÊÎË‚¥ Ú‡πÏÌ˘¥ Á‡ÍÛÎ¥ÒÌ¥ ˜ËÌÌËÍË Ú‡ Ô˘ËÌË: χ٥fl, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥ ‚ÒÂÁ‡„‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ‰ÓÒ‚¥‰Û Á·, ‡Î ‚Ó̇ ¥ÌÚÂÒÛ·’πÍÚ˂̇, ÒÚËÍÛπÚ¸Òfl Á ÂÚËÍÓ˛, ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl Ì flÍ π‰Ì¥ÒÚ¸ ·‡„‡ÚÓχ̥ÚÌÓÒÚË, ‡ flÍ ·‡„‡ÚÓχ̥ÚÌ¥ÒÚ¸ π‰ÌÓÒÚË. ÇÓ̇ ‚ËÁ̇π ̇fl‚Ì¥ÒÚ¸ Á‡„‡Î¸ÌÓβ‰Ò¸ÍËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ flÍ Ó·ÏÂÊÂÌÌfl Á· ¥ π ‰ÊÂÂÎÓÏ ÏËÒÚˆڂ‡, ÂÎ¥„¥ª, Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª, ¥ÒÚÓ¥ª, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ‰ÓÏÓ‚ËÚËÒfl ÔÓ ÒԥθÌÛ ¥‰Â˛ Á· ¥ ÔÓ ÚÂ, flÍ ÈÓ„Ó Ì Á‡‚‰‡‚‡ÚË, ‰ÊÂÂÎÓÏ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó ÒÛÔÓÚË‚Û ÁÎÛ. ÇÓ̇ ‚¥‰ÍËÚ‡ ‰Îfl ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl ¥ π ÏÂÚ‡Ôβ‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ˛. ÑۇΥÒÚ˘ÌËÈ ÔÓ„Îfl‰ ̇ Ò‚¥Ú ‰‡π Ì‡Ï ‰Âͥθ͇ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ. èÓ-Ô¯Â, ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ·‡˜ËÚË «„Ûχ̥ڇÌËÈ» Ú‡ «¥ÒÚÓ˘ÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ Ò‚¥Ú» flÍ ÔÓÚËÎÂÊÌ¥, ‡Î Ӊ̇ÍÓ‚Ó Â‡Î¸Ì¥ Ò‚¥ÚË, ˘Ó ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ¥ Ó‰ËÌ ‚ Ó‰ÌÓÏÛ, ¥ ÓÍÂÏÓ, ‡ ‰Îfl ̇Ò, β‰Ò¸ÍËı ¥ÒÚÓÚ, π ¥ÁÌËÏË ‚ËÏ¥‡ÏË Ì‡¯Ó„Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ„Ó ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ·ÛÚÚfl. èÓ-‰Û„Â, ‚Ú˜‡ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛχ ‚¥‰ Ò‚Ó·Ó‰Ë ‰‡π ÈÓÏÛ ¥Î˛Á¥˛ ‰Ó·‡ (ÒԥθÌÓ„Ó ¥ Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó), ‡Î Ì flÚÛπ ‚¥‰ Ô‚ËÌÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û Á·. íÓÏÛ ‰‚Óχ ÏÓÊÎË‚ËÏË ‚ËıÓ‰‡ÏË, flÍ¥ ÔÓÔÓÌÛπ ‰Û‡Î¥ÒÚ˘ÌËÈ ‡Ì‡Î¥Á Û ÒÛ˜‡ÒÌ¥È ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª Ò‡ÏÓÚÌÓÒÚË ¥ Ô‡ÛÒ¥ª Á·, π ÓÍÂÒÎÂÌ¥ ɇȉÂ∂∂ÂÓÏ ˘Â Û 1947 . ‰‚¥ ‚¥Á¥ª «·ÛÚÚfl–β‰ËÌË–Û–Ò‚¥Ú¥».
ÒÂÍÂÚÌ¥ ÒÎÛÊ·Ë, ˜‚‡Ë Ò‰ ÂÎ¥ÚË, ٥̇ÌÒÓ‚¥ ÚÛ‰ÌÓ˘¥ ÚÓ˘Ó. äÓÎË Ê Û¯ڥ ÒÂÍÚ‡, flÍ ÓÚ ı‡ÏÓ‚ËÍË ÒÓ̈fl, Á‰¥ÈÒÌ˛π Ò‚Óπ ÚÂÚπ Ò‡ÏÓ„Û·ÒÚ‚Ó, áåß ‚¥‰ÏÓ‚˜Û˛Ú¸Òfl, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÚÓ„Ó, ˘Ó·Ë ̇¯ڥ ‚¥‰ÍËÚÓ ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó ˆÂ – Ò‡ÏÓÛÈÌÛ‚‡ÌÌfl, ̇ ÓÒÌÓ‚¥ ÒԥθÌÓª ‚¥Ë. í‡Í Ò‡ÏÓ ÌÂÁ·‡„ÌÂÌÌËÏ ‰Îfl ω¥È Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ¥ ÓÁÔ‡˜ ‡Ï‡ÁÓÌÒ¸ÍËı ¥ ÏÂÍÒË͇ÌÒ¸ÍËı ÔÎÂÏÂÌ, flÍ¥, Ì ·‡Ê‡˛˜Ë Ï¥ÌflÚË Ò‚¥È ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl, ‚¥¯‡˛Ú¸Òfl ‡·Ó ÚÛflÚ¸Òfl ˆ¥ÎËÏË Ó‰Ë̇ÏË. 緇ʇÌÌfl ‚ËÁ̇‚‡ÚË Â‡Î¸Ì¥ÒÚ¸, flÍ ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸ ÒÛ˜‡ÒÌ¥ Á‡¥‰ÂÓÎÓ„¥ÁÓ‚‡Ì¥ áåß, ¥ flÍÓÏÛ, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ÔËÔËÒÛ‚‡Ì‡ ÒÂÍÚ‡Ï ‚Ú‡Ú‡ ÔÓ˜ÛÚÚfl ‡θÌÓÒÚË, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ È ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ÒÂÍÚË Ì ‚ËÁ̇˛Ú¸ Ò‡ÏÓ„Û·ÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ Ò‚Óªı ‚˜ËÌÍ¥‚, Ú·‡ ‡Ì‡Î¥ÁÛ‚‡ÚË, ̇ÁË‚‡˛˜Ë ˜¥ Ò‚ÓªÏË ¥ÏÂ̇ÏË, ‡ ҇Ϡ– ˆÂ Ì ˘Ó ¥Ì¯Â, flÍ Á‡Ô˜ÂÌÌfl ÔËÔÛ˘ÂÌÌfl, ̇˜Â ˜ÎÂÌË flÍÓª Á‡‚„Ó‰ÌÓ Ï‡ÎÓª ÒԥθÌÓÚË ÏÓÊÛÚ¸ Ó·’π‰Ì‡ÚËÒfl Á ‰Ó·Óª ‚ÓÎ¥, ˘Ó· ÁÌËÍÌÛÚË Á ˆ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ. üÍ˘Ó ‰ÓÔÛÒÚËÚË ˆ˛ ‰ÛÏÍÛ, ÚÓ È ÒÔ‡‚‰¥ ‚ËÌË͇π ÚË‚ÓÊÌ ÔËÚ‡ÌÌfl: ˜Ë ÍÓÊÌÓÏÛ Ô‡„ÌÂÌÌ˛ ‰Ó ‚ËÁ̇ÌÓ„Ó ‡·ÒÓβÚÌËÏ ÒԥθÌÓ„Ó ¥‰Â‡ÎÛ ÔËڇχÌ̇ Ú‡„¥˜Ì‡ ÚẨÂ̈¥fl? óË ÓÁÔ‡˜ÎË‚‡ ϥΥڇËÁ‡ˆ¥fl ÒÛÒԥθÒÚ‚, Ò͇ʥÏÓ, ̇ÔÓÎÂÓÌ¥‚Ò¸ÍÓª î‡Ìˆ¥ª, ͇ÈÁÂ¥‚Ò¸ÍÓª ˜Ë „¥ÚÎÂ¥‚Ò¸ÍÓª ç¥Ï˜˜ËÌË, ‡·Ó Ê „ÓÌ͇ ÓÁ·Óπ̸ fl‰ÂÌËı ‰Âʇ‚, „ÓÚÓ‚Ëı ‰Ó
205
ДЕНІ ДЮКЛО СЕКТАНТСЬКЕ БОЖЕВІЛЛЯ ТА ВІРА В ¢ЛОБАЛІЗАЦІЮ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
诇 ˆÂ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÌËÈ ‚Ëı¥‰ – ·ÛÚË «Ô‡ÒÚÛıÓÏ ·ÛÚÚfl» Û „Ûχ̥ڇÌÓÏÛ ‚ËÏ¥¥, Û ‚ËÏ¥¥ ÓÒÓ·ËÒÚÓª π‰ÌÓÒÚË ¥Á Ò‚ÓªÏ ‚·ÒÌËÏ ·ÛÚÚflÏ, ¥Á ‚·ÒÌËÏ Û̥͇θÌËÏ Ò‚¥ÚÓÏ. ÑÛ„ËÈ ‚Ëı¥‰ – ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌËÈ: ·ÛÚË «ÒÚÓÓÊÂÏ Ì¥˘Ó», ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ Ô·ۂ‡ÚË ‚ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌ¥ Á· ¥ ÈÓ„Ó ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ, ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ·ÛÚË „ÓÚÓ‚ËÏ ‰Ó ÒÛÔÓÚË‚Û, ÒÔˇ˛˜ËÒ¸ ̇ «Íβ˜ ‰Ó ˜ËÒÚËÎˢ‡» – Ó·ÏÂÊÂÌÌfl Á·, Ó·ÒÚÓ˛‚‡ÌÌfl Ô‡‚ β‰ËÌË. í‡ ‰Îfl ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ„Ó Ó·ÏÂÊÂÌÌfl Á· ÔÓÚ¥·ÌÓ ‚¥‰Ì‡ÈÚË Ú‡Í¥ ¯ÎflıË ‰¥flθÌÓÒÚË, flÍ¥ ÏÓ„ÎË · ‚ÔÎË‚‡ÚË Ì‡ ÒÚ‡Ìӂˢ Á Ô‡‚‡ÏË Î˛‰ËÌË, Ú‡ÍÛ ÒÚ‡Ú„¥˛ ÒÛÔÓÚË‚Û, fl͇ ‰ÓÔÓÏӄ· · Ì‡Ï ‚¥‰Â‡„Û‚‡ÚË Ì‡ Ò‚¥ÚÓ‚¥ ÁÏ¥ÌË, flÍ¥ ‡ÁÓÏ Á ÏÓÊÎË‚ËÏ ‰Ó·ÓÏ ÌÂÛıËθÌÓ ÌÂÒÛÚ¸ Ì‡Ï ÁÎÓ. ì Ò‡ÏÓÏÛ Ù‡ÍÚ¥ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ π Ô˘ÂÌ¥ÒÚ¸ ̇ ‡·ÒÚ‚Ó ¥ „ÓÂ. Ç ¥ÒÚÓ¥ª β‰ÒÚ‚‡ ˘Â Ì ·ÛÎÓ «ÁÓÎÓÚÓ„Ó ‚¥ÍÛ» ¥ Ú‡ÍËı ˘‡ÒÎË‚Ëı ‰Ì¥‚, ÍÓÎË · ÛÒ¥ ÍÓËÒÚÛ‚‡ÎËÒfl ¥‚ÌËÏË Ô‡‚‡ÏË, ‡ ‰Ó β‰Ò¸ÍÓª „¥‰ÌÓÒÚË ÒÚ‡‚ËÎËÒfl · Á ÔÓ‚‡„Ó˛. ÅÛ‰¸-flÍËÈ ÔÓ„ÂÒ ÏÓÊ ÓÁ̇˜‡ÚË ÔÓÒÚ¥ÈÌÂ Ì‡Ó˘Û‚‡ÌÌfl Á·, ÍÓÊ̇ ÂÔÓı‡ ÔÓÓ‰ÊÛ‚‡Î‡ ÌÓ‚Û ÙÓÏÛ Ì‡ÒËθÒÚ‚‡, ÌÓ‚Û Ì·ÂÁÔÂÍÛ Ú‡ ÌÓ‚¥ Á‡„ÓÁË. ÄΠÏË ÏÛÒËÏÓ Ì‡‚˜ËÚËÒfl „¥‰ÌÓ ÁÛÒÚ¥˜‡ÚË ÁÏ¥ÌË Ú‡ ÚÂÌ-
‚Á‡πÏÌÓ„Ó ‚ËÌˢÂÌÌfl Û ˜‡ÒË ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË, ÌÂ π ˜¥ÚÍËÏË ÓÁ͇̇ÏË ˆ¥πª ÚẨÂ̈¥ª? óË Ì ÔËÒÛÚÌfl ‚Ó̇ Ú‡ÍÓÊ ¥ ‚ ¥‰Âª ‚¥ÚۇθÌËı, ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ÏÛθÚË̇ˆ¥Ó̇θÌËı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ ¥ Ò‚¥ÚÛ, Á‡ÎÂÊÌÓ„Ó ‚¥‰ „Ë Ì‡ ·¥Ê¥? óË ˆfl Ú‡„¥˜Ì¥ÒÚ¸ ÒÔ‡‚‰¥ ÁÌËÍ‡π ‚ ÛÏÓ‚‡ı ÛÌ¥‚Â҇θÌÓ„Ó ËÌÍÛ? üÍ˘Ó ÏË ÒıËθ̥ ‚¥‰Íˉ‡ÚË ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓ„Ó Ò‡ÏÓ„Û·ÒÚ‚‡, ‡ ‡‰¯Â ÔÓ„Ó‰ÊÛπÏÓÒfl ¥Á ÏÂ̯ ÚË‚ÓÊÌËÏ ÓÍÂÒÎÂÌÌflÏ « χ̥ÔÛ₇ÌÌfl ‰Û¯‡ÏË», ÚÓ ˆÂ Î˯ ÚÓÏÛ, ˘Ó ڇ͇ ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl ‚¥‰ÍË‚‡π Ì‡Ï Ó˜¥ ̇ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ̇¯ ‚ÂÎËÍËÈ ÍÓÎÂÍÚË‚ ÁÂÏÎflÌ, ÏÓÊÎË‚Ó, π ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó˛ ÙÓÏÓ˛ ÒÂÍÚË. ÄΠflÍ ÏÓÊ̇ ÔÓ‚¥ËÚË ‚ ÚÂ, ˘Ó ‚Ò β‰ÒÚ‚Ó Á‰ÛÊ‡π ·‡‚ËÚËÒfl Á ¥‰Âπ˛ Á‡„Ë·ÂÎ¥, ˜Ë Ò‡ÏÓ Ò· ÁÌˢËÚË? ᇄ‡ÎÓÏ «ÏËÒÚˆ¸Í¥ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl», ÌÂı‡È ÚÓ ·Û‰ÛÚ¸ Extropianer, Raver, New-Age-Travellers ˜Ë Zippies, flÍ¥ ÍÓÎË‚‡˛Ú¸Òfl Ï¥Ê ÂÍÓ-‡Ì‡ıËÁÏÓÏ, Í¥·ÂÔ‡ÌÍÓÏ, ÛÚÓÔ¥π˛ Ú‡ ̇ÛÍÓ‚Ó˛ Ù‡ÌÚ‡ÒÚËÍÓ˛, ÛÒ¥ ˆ¥ ÏÓÎÓ‰¥ β‰Ë, flÍ¥ ̇˜Â ‚ ̇ÒÏ¥¯ÍÛ Ì‡‰ ÚÛ„Ó˛ Á‡ ͥ̈ÂÏ Ò‚¥ÚÛ ˜Ë ‚Ú‡ÚÓ˛ ڥ· Ù‡ÌÚ‡ÁÛ˛Ú¸ ÔÓ Á‡ÏÓÓÊÂÌÂ, ÍÂÓ‚‡Ì ˜ÂÂÁ ‚¥Úۇθ̥ ÒËÒÚÂÏË ‰ËÒڇ̈¥ÈÌÓ„Ó ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl ‡·Ó Â¥Ì͇ÌÓ‚‡Ì ̇ ¥Ì¯¥È Ô·ÌÂÚ¥ β‰ÒÚ‚Ó, Á‰‡˛Ú¸Òfl ÏÂÌ¥ ·¥Î¸¯ËÏË Â‡Î¥ÒÚ‡ÏË, Ì¥Ê ˆÂÌÁÓË, flÍ¥ Ì ·‡Ê‡˛Ú¸ ‚ËÁ̇‚‡ÚË ·ÂÁ-„ÎÛÁ‰fl, ‚ËÚ‚ÓÂÌ ÛθڇΥ·Â‡Î¸ÌËÏ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ. ñ¥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ûfl‚Ì¥ Ò‚¥ÚË Ì‡¯ÚÓ‚ıÛ˛Ú¸ ̇ ‰ÛÏÍÛ, ˘Ó Ì ϥfl «ÔÓÍËÌÛÚË Ú¥ÎÓ È Ò‚¥Ú» ÌÂÌÓχθ̇, ‡ ̇‰Ï¥Ì‡ ÒÂÈÓÁÌ¥ÒÚ¸, Á flÍÓ˛ ÒÂÍÚË ‚Ú¥Î˛˛Ú¸ Ò‚Ó˛ Ù‡ÌÚ‡Á¥˛. ß̯¥ ˆËÏ Ú¥Î¸ÍË ·‡‚ÎflÚ¸Òfl, Ì ÔÓ˘‡˛˜ËÒ¸ ¥Á ÊËÚÚflÏ, ‡, ÏÓÊÂ È Ì‡‚Ô‡ÍË, Ó·Îfl˜Ë ˆÂ Á‡‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë ΄¯Â ·ÛÎÓ ÈÓ„Ó ‚¥‰Ì‡ÈÚË. ì Holy Smoke, „‡ÌÓÏÛ È Á‚ÓÛ¯ÎË‚ÓÏÛ Ù¥Î¸Ï¥ ÌÓ‚ÓÁ·̉ÍË ÑÊÂÈÌ äÂÏÔ¥ÓÌ, ‡‚ÚÓ͇ ÔÓ͇ÁÛπ, ˘Ó ÒÂÈÓÁÌ¥ÒÚ¸ «„ÂÓfl», ÍÓÚËÈ Ô‡„Ì ‚flÚÛ‚‡ÚË ‚¥‰ Ûfl‚ÌÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û ∂ÛÛ ‰¥‚˜ËÌÛ Á Ó‰ËÌË, fl͇ Á‡Á¥ı‡π ̇ ÒÔ‡‰ÓÍ ˆ¥πª ‰¥‚˜ËÌË, Ó·ËÚ¸ ÈÓ„Ó ˘Â ÏÂ̯ β‰flÌËÏ, ‡Ì¥Ê ÒÓÎӉ͇ ¥Î˛Á¥fl į‡ÏÛ. ç‡ ˘‡ÒÚfl, π ÊËÚÚfl È Î˛·Ó‚, ¥ ‚ÓÌË ÒËθ̥¯¥ Á‡ ‚Ò¥ ÒÔ¥ËÚۇθ̥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª Ú‡ ÂÔÂÒË‚Ì¥ χ¯ËÌË ‡ÁÓÏ ÛÁflÚ¥. óËÏ ·¥Î¸¯Â ÏË ÔËÏÛ¯ÛπÏÓ Î˛‰ÂÈ ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÛ‚‡ÚËÒfl, Ô¥‰Íβ˜‡ÚËÒfl ‰Ó «ÏÂÂÊ¥», ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÚË ¥‰Â‡ÎÓ‚¥ β‰ÒÚ‚‡, ÍÂÓ‚‡ÌÓ„Ó ÛÌ¥‚Â҇θÌËÏ Á‡ÍÓÌÓÏ ËÌÍÛ Ú‡ ÈÓ„Ó ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËÏ ÒÛ·ÒÚ‡ÚÓÏ, Ì ÛÒ‚¥‰ÓÏβ˛˜Ë ÌÂÒÚÂÔÌÓ„Ó ÔËÏÛÒÓ‚Ó„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ ˆ¸Ó„Ó ˜ËÒÚÓ„Ó ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚÛ‚‡ÌÌfl, ÚËÏ ·¥Î¸¯Â ‡Ì ÏË Á‡‚‰‡πÏÓ. ç‡ ˆ¥ ‡ÌË Ì‡Íˉ‡ÚËÏÛÚ¸Òfl χÎÂ̸ͥ ÒÂÍÚË, ˘Ó·Ë ÒÏÓÍÚ‡ÚË ªı Û ‚Á‡πÏÌ¥È Á·„Ó‰¥ Á¥ Ò‚ÓªÏ ‚ÂÎËÍËÏ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ ·‡ÚÓÏ. èÂÂÍ·· é脇 ëË‰Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰Â̈¥ª ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË, ÏÛÒËÏÓ ÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯Â ‡„Û‚‡ÚË Ì‡ ÔÓÛ¯ÂÌÌfl Ô‡‚ β‰ËÌË, ·ÛÚË „ÓÚÓ‚ËÏË ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË Ì‡ ‚ËÍÎËÍ Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌfl. ß̇ͯ ¥ÒÚÓ¥fl ÔÓȉ ÔÓ‚Á ̇Ò.
СВІТЛАНА МАРІНЦОВА ¢ЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЯК ВИКЛИК ГУМАНІТАРНОМУ ВИМІРУ БУТТЯ
ÚÂÏÌ¥ ‚¥ÍË ÚÂÚ¸Ó„Ó ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÚfl © Ñ.òÛı‡ÎÓ, 2000
206
(1) íÛÚ ÒÎ¥‰ Á„‡‰‡ÚË ÙÓÏÛ₇ÌÌfl Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌÓ„Ó ‚ 1996 Óˆ¥ ԇ·ÏÂÌÚÒ¸ÍÓ˛ ÒÎ¥‰˜Ó˛ ÍÓÏ¥Ò¥π˛ á‚¥ÚÛ ÔÓ ÒÂÍÚË (Ú‡Í Á‚‡ÌÓ„Ó Rapport Jacques Guyard), Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ «‰ÛıÓ‚Ì Á‚‡·ÎÂÌÌfl», flÍ fl‚ÌÓ ÒÚ‡ÎÓ Ó‰ÌËÏ ¥Á ÍËÚÂ¥ª‚ á‡ÍÓÌÛ ÔÓ ÒÂÍÚË, Ûı‚‡ÎÂÌÓ„Ó Ù‡ÌˆÛÁ¸ÍËÏË ‰ÂÔÛÚ‡Ú‡ÏË 22 ˜Â‚Ìfl 2000 ÓÍÛ. (2) Ç Ò‰ӂˢ¥ ˆ¥πª „ÛÔË ÛÔÓ‰Ó‚Ê ˜ÓÚ˸Óı ÓÍ¥‚ Û ÚË ÂÚ‡ÔË Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡ÎËÒ¸ ÍÓÎÂÍÚË‚Ì¥ Ò‡ÏÓ„Û·ÒÚ‚‡: 1994 ÓÍÛ ‚ ò‚ÂȈ‡¥ª Ú‡ ä‚·ÂÍÛ ÔÓÏÂÎÓ 53 ÓÒÓ·Ë, 1995 ÓÍÛ ˘Â 16 Á‡„ËÌÛÎÓ Û Ù‡ÌˆÛÁ¸ÍËı „Ó‡ı ÇÂÍÓ‡, ¥ ̇ÔËͥ̈¥ 1997 – 5 ‚ åÓ̇Υ. ñ¥ Ò‡ÏÓ„Û·ÒÚ‚‡ Ó„ÓÎÓ¯Û‚‡ÎËÒfl ªıÌ¥ÏË ‚ËÍÓ̇‚ˆflÏË «ÔÂÂıÓ‰ÓÏ» ‰Ó Á‡ÒÂÎÂÌÓ„Ó ‚ˢËÏË ¥ÒÚÓÚ‡ÏË Ì·ÂÒÌÓ„Ó Ú¥Î‡, flÍ ÔÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ÍÓÏÂÚË ÉÂÈÎ-ÅÓÔÔ Û Ô‚ÌËÈ ‰Â̸ ̇·ÎËʇπÚ¸Òfl ‰Ó áÂÏÎ¥. (3) ë‡Ï ˆÂ ‚¥‰¥ÁÌflπ ÒÂÍÚÛ ‚¥‰ Ó¥πÌÚÓ‚‡ÌÓª ̇ ÚË‚‡Î ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÂÎ¥„¥ª ¥ Ô¥‰Ú‚‰ÊÛπ ÒÛÔ˜̥ÒÚ¸ Ï¥Ê ÂÎ¥„¥π˛ Ú‡ ÒÂÍÚÓ˛, flÍ ÖÌÒÚ í¸Óθ˜ ÚÂÓÂÚ˘ÌÓ ‚ËÒ‚¥ÚÎË‚ Û 1931 Óˆ¥ ‚ Ò‚ÓªÈ ÍÌËÁ¥ «ëÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ‚˜ÂÌÌfl ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı ˆÂÍÓ‚ ¥ „ÛÔ» (Ernst Troeltsch “Die Soziallehren der christlichen Kirchen und Gruppen»). h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰ÏËÚÓ ¯Ûı‡ÎÓ
(4) ôÓ‰Ó ˆ¥πª ÚËÔÓÎÓ„¥ª ÔÓ. Í·Ò˘ÌËÈ Ú‚¥: Bryan Wilsons. Religious Sects: A Sociological Study. World University Library. – New York: McGraw-Hill, 1970. (5) èÓ.: Heike Behrend. Alice und die Geister. Krieg im Norden Ugandas. – Wuppertal: Peter Hammer, 1993. (6) èÓ.: Paul Ariės. Der Weg zum wunschlosen Glueck // Le Monde diplomatique. – Mai 1999. (7) Roger Bastide. Le Candomblé de Bahia. – Paris: Plon, 2000 (Ô‚ˉ‡ÌÌfl); èÓ¥‚ÌflÈ Ú‡ÍÓÊ Stefania Capone, «La Quėte de ľAfrique dans le candomble. Pouvoir et tradition au Brésil», Paris (Karthala) 1999. (8) ÄÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ÂÍÓÌÓÏ¥ÒÚ ÖÌ¥ òÂÏ‡Ì ‚ËÒÎÓ‚Ë‚ ÔËÔÛ˘ÂÌÌfl ‚ Ò‚ÓªÈ ÍÌËÁ¥ «Preferential Option: a Christian and NeoLiberal Strategy for Latin Americas Poor» (Grand Rapids, W.B. Eerdmand, 1992). (9) èÓ.: Brian P. Levack. – La Grande Chasse aux sorciėres en Europe au debut tu temps modernes. – Champ Vallon, 1991.
207
ДЕНІ ДЮКЛО СЕКТАНТСЬКЕ БОЖЕВІЛЛЯ ТА ВІРА В ¢ЛОБАЛІЗАЦІЮ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ßÒÚÓ¥fl ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÔÓ˜‡Î‡Òfl Á Ô‡‰¥ÌÌfl ‡ÌÚ˘ÌÓª. íÓıË ·¥Î¸¯Â, ‡Ì¥Ê Ô¥‚ÚÓ‡ ÚËÒfl˜¥ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ, Û 410 . ‚‡‚‡Ë Á‡ıÓÔËÎË êËÏ. íÂ, ˜Ó„Ó Û Ò‚¥È ˜‡Ò Ì ÁÏӄ· ÁÓ·ËÚË Ù‡ıÓ‚‡ ‡Ï¥fl ̇È͇˘Ó„Ó ÔÓÎÍÓ‚Ó‰ˆfl ÚËı ˜‡Ò¥‚ ɇÌÌ¥·‡Î‡, ˜ÂÂÁ 600 ÓÍ¥‚ ÁÓ·Ë· ÌÂÓ„‡Ì¥ÁÓ‚‡Ì‡ ¥ ÔÓ„‡ÌÓ ÓÁ·Óπ̇ ˛·‡ Ô¥‰ ÔÓ‚Ó‰ÓÏ ÔÎÂÏ¥ÌÌÓ„Ó ‚Óʉfl ‚¥ÁË∂ÓÚ¥‚ Ä·¥ı‡. ëÎ¥‰ Á‡Á̇˜ËÚË: ɇÌÌ¥·‡Î χ‚ Ù‡ıÓ‚Â ‚¥ÈÒ¸ÍÓ, ‡Î Ì χ‚ Û êËÏ¥ ÔË·¥˜ÌËÍ¥‚, ‡ ‚ÓªÌ‡Ï Ä·¥ı‡ Ï¥Ò¸ÍÛ ·‡ÏÛ ‚¥‰˜ËÌËÎË Ú‡Í¥ Ê ‚‡‚‡Ë. ßÒÚÓ˘ÌËÏ ÔÓˆÂÒ‡Ï ‚·ÒÚË‚¥ ˆËÍÎ¥˜Ì¥ÒÚ¸, ¥ ͇ı ‚ÂÎËÍËı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È – ‡θ̇ ¥ÒÚÓ˘̇ Á‡ÍÓÌÓϥ̥ÒÚ¸. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ¥ÒÚÓ¥fl Ì ÔÓ‚ÚÓ˛πÚ¸Òfl, ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó, ˘Ó· Á‡ ÓÁ‚ËÚÍÓÏ Á‡‚Ê‰Ë ÔËıӉ˂ ÒÔ‡‰. ß ‚Ò Ê, ·‡„‡ÚÓ Á‡ı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΥ‚ Á̇ıÓ‰flÚ¸ Ô˘ËÌË ÒÛÏÌ¥‚‡ÚËÒfl Û Ò‚¥ÚÎÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Á‡ı¥‰ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ÔÓ‚Ó‰fl˜Ë ‡Ì‡ÎÓ„¥ª ¥Á Á‡„Ë·ÎËÏË ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥flÏË ‰‡‚ÌËÌË. «å‡È·ÛÚÌπ á‡ıÓ‰Û Ì π ·ÂÁÏÂÊÌËÏ ÔflÏÛ‚‡ÌÌflÏ Ì‡„ÓÛ ¥ ‚Ô‰ ÔÓ Î¥Ì¥ª ̇¯Ëı ¥‰Â‡Î¥‚, – ÔÓÓÍÛ‚‡‚ ¥˘Â ̇ ÁÓ¥ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ̥ψ¸ÍËÈ ¥ÒÚÓ¥ÓÒÓÙ éÒ‚‡Î¸‰ òÔÂÌ∂ÎÂ. – óÂÂÁ ‰Âͥθ͇
˛¥È ÍÓÓθ˜ÛÍ
Ô‡‚‡ β‰ËÌË Ú‡ ¥ÌÚÂÌÂÚ: ‚ËÍÎËÍ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª © û.äÓÓθ˜ÛÍ, 2000
ûêßâ äéêéãúóìä h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÚÓ¥˜ Ì ¥ÒÌÛ‚‡ÚËÏ Á‡ı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, ̥ψ¥‚, ‡Ì„ΥȈ¥‚, ه̈ÛÁ¥‚, flÍ Û ˜‡ÒË ûÒÚËÌ¥‡Ì‡ Ì ·ÛÎÓ ‚Ê ËÏÎflÌ. ᇄËÌÛ· Ì χ҇ β‰Ò¸ÍËı ÔÓÍÓΥ̸; ÔËÔËÌË· ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÙÓχ, ÍÓÚ‡ Ó·’π‰ÌÛ‚‡Î‡ Ô‚ÌÛ Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ ̇Ӊ¥‚ Û π‰ËÌÓÏÛ ÊÂÒÚ¥». í¥ Ê Ò‡Ï¥ Ô‡‡ÎÂÎ¥, ‡Î ‚Ê ‚ ̇¯ ˜‡Ò, ÔÓ‚Ó‰ËÚ¸ ¥ ‚ˉ‡ÚÌËÈ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΠÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ ìÏ·ÂÚÓ ÖÍÓ. èÓ‚¥˘‡˛˜Ë ̇ÒÚ‡ÌÌfl ÌÓ‚Ó„Ó Ò‰̸ӂ¥˜˜fl, ‚¥Ì ‚¥‰Á̇˜‡π: «íÂ, ˘Ó ҸӄӉ̥ ÏË ÊË‚ÂÏÓ ‚ ÂÔÓıÛ ÍËÁË ÇÂÎËÍÓª ÄÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª, ÒÚ‡ÎÓ ‚Ê ·‡Ì‡Î¸Ì¥ÒÚ˛ ‚ ¥ÒÚÓ¥Ó„‡Ù¥ª ̇¯Ó„Ó ˜‡ÒÛ».
ДМИТРО ШУРХАЛО ТЕМНІ ВІКИ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ
208
êàåëúäÄ ßåèÖêßü – áÄïßÑçàâ ëÇßí: ßåèÖêßü, üäÄ ÇíêÄóÄ∏ áÑÄíçßëíú Ñé åéÅßãßáÄñß∫
«ì ˜‡ÒË ÓÁÍ‚¥ÚÛ ¥ÏÔÂ¥ª ËÏҸͥ ΄¥ÓÌË, ÓÁÚ‡¯Ó‚‡Ì¥ Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ, ̇‡ıÓ‚Û‚‡ÎË Ì ÏÂ̯ 300 ÚËÒ. ÓÒ¥·... ÑË‚Ó‚ËÊÌÓ, ˘Ó ‚ 1996 . ̇·‡„‡ÚÓ „ÛÒÚ¥¯Â ̇ÒÂÎÂ̇ ̇‰‰Âʇ‚‡ ÄÏÂË͇ Á‡ıˢ‡Î‡ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ ÏÂÊ¥ Ò‚Óªı ‚ÓÎÓ‰¥Ì¸, ÓÁÏ¥ÒÚË‚¯Ë Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ 296 ÚËÒ. ÒÓΉ‡Ú¥‚-Ù‡ı¥‚ˆ¥‚» (á·¥∂Ì‚ ÅÊÂÁ¥ÌÒ¸ÍËÈ «ÇÂÎË͇ ¯‡ı¥‚Ìˈfl»). Ä͈ÂÌÚÛ˛˜Ë ̇ ÒıÓÊÓÒÚ¥ ‰‚Óı ̇‰‰Âʇ‚, ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ∂ÂÓÒÚ‡Ú„ ‚¥‰Á̇˜‡π Ú‡ÍÓÊ ¥ ÚÂ, ˘Ó
èË ÒÎÓ‚¥ «∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl» Ô¯Â, ˘Ó ÒÔ‡‰‡π ̇ ‰ÛÏÍÛ – ˆÂ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, Á‡ flÍÓª ÛÒ β‰ÒÚ‚Ó Ô·ÌÂÚË Á¥·‡ÎÓÒfl ̇ ÓÒÚÓ‚¥ ÔÓÒ‰ Ó͇ÌÛ ÇÒÂÒ‚¥ÚÛ ¥ ̇χ„‡πÚ¸Òfl Á̇ÈÚË ÒԥθÌÛ ÏÓ‚Û. ñ ̇„‡‰Ûπ LJ‚ËÎÓÌÒ¸ÍÛ ‚ÂÊÛ, ÍÓÎË Î˛‰Ë Á ¥ÁÌËÏË ÏÓ‚‡ÏË Ì‡Ï‡„‡˛Ú¸Òfl ÁÓÁÛÏ¥ÚË Ó‰Ì ӉÌÓ„Ó. ç ·ÂÂÏÓÒfl Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó ÔÓÂÍÚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ «∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl» ÏÓÊ ÒÔ¥Ú͇ÚË ‰ÓÎfl Ú‡ÍÓÊ ÍÓÎËÒ¸ „‡Ì‰¥ÓÁÌÓ„Ó Ï¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓÂÍÚÛ «Ç‡‚ËÎÓÌҸ͇ ‚Âʇ», ‡Î ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, fl͇ ÒÍ··Òfl ̇‚ÍÓÎÓ ßÌÚÂÌÂÚÛ, ̇‰ÚÓ ‚Ê ̇„‡‰Ûπ ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌπ ÁÏ¥¯‡ÌÌfl β‰Ò¸ÍËı ÏÓ‚. Ⴂ‡ÈÌÓ, ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Ì‡ ÔÓÒÚÓ‡ı WWW Ì ÒÚ‡ÌÂÏÓ Á‡Ô˜ۂ‡ÚË, ‡Î ԥ‰Ú‚‰ËÏÓ Ì‡Ï‡„‡ÌÌfl ·‡„‡Ú¸Óı ‰Âʇ‚ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË ÓÁ‚ËÚÓÍ ßÌÚÂÌÂÚÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÏË ÏÓ‚‡ÏË. ç‡ÒÎ¥‰ÍÓÏ ÔÓ¯ËÂÌÌfl χÈÊ 90% ‚Ò¥πª ¥ÌÙÓχˆ¥ª ‚ ÏÂÂÊ¥ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ π ÒÂÔ‡‡ÚËÁÏ, ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÌ¥ÒÚ¸, ÌÂÓÁÛÏ¥ÌÌfl Ó‰ÌËı ̇Ӊ¥‚ ¥Ì¯ËÏË. óË ÒÔ¥Ú͇π ßÌÚÂÌÂÚ ‰ÓÎfl LJ‚ËÎÓÌÒ¸ÍÓª ‚ÂÊ¥, ˜Ë ÒÔÓÏÓÊÂÚ¸Òfl ßÌÚÂÌÂÚ ÒÚ‡ÚË ·‡ÁÓ˛ ‰Îfl ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl „ÓÏÓ„ÂÌÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ – ̇ ˆ¥ ÔËÚ‡ÌÌfl Ì ‰‡‰ÛÚ¸ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ ÊӉ̥ ßÌÚÂÌÂÚ-ÔÓ‚‡È‰ÂË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥ÏÔÂ¥ª Ì ‚¥˜Ì¥: «èÓ ÒÛÚ¥, ÔÂ¥Ó‰ ̇fl‚ÌÓÒÚË ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË ‰Îfl ÍÓÌÒÚÛÍÚË‚ÌÓª ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥ª ëòÄ Ò‚Ó„Ó ÒÚ‡ÚÛÒÛ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‰Âʇ‚Ë ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl ÔÓ¥‚ÌflÌÓ ÌÂÚË‚‡ÎËÏ ¥Á ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı ¥ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı Ô˘ËÌ... ÑÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥fl Á‡‚‡Ê‡π ¥ÏÔÂÒ¸Í¥È ÏÓ·¥Î¥Á‡ˆ¥ª». ᇇÁ Á‡ı¥‰Ì‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl ‰ÛÊ ̇„‡‰Ûπ êËÏÒ¸ÍÛ ¥ÏÔÂ¥˛ ÔÂ¥Ó‰Û «ÔÓ˜‡ÚÍÛ Í¥Ìˆfl». ᇠÏÓ„ÛÚÌ¥ÒÚ˛, ‰Ó·Ó·ÛÚÓÏ ¥ ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ˛, flÍËÏË Ú‡Í Ô˯‡˛Ú¸Òfl ÄÏÂË͇ ¥ á‡ı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡, ÛÊ ÏÓÊ̇ ÓÁ„Ή¥ÚË ÒÛÚÚπ‚ ÛÔÓ‚¥Î¸ÌÂÌÌfl ÚÂÏÔ¥‚ ̇ÛÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓ„ÂÒÛ, ͇ڇÒÚÓÙ¥˜Ì ÁÏÂ̯ÂÌÌfl ̇ӉÊÛ‚‡ÌÓÒÚË, ÒÚ‡¥ÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ̇ˆ¥È. ß flÍ ·Ë Ûfl‰Ë ‰ÂflÍËı ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ͇ªÌ Ì ̇χ„‡ÎËÒfl ÒÚËÏÛ₇ÚË Ì‡Ó‰ÊÛ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ÍÓ¥ÌÌÓª ̇ˆ¥ª, ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ӷ΢ ÒÚ‡π ‰Â‰‡Î¥ ÏÂ̯ Ì ڥθÍË ‚ ÄÏÂˈ¥, ‡ÎÂ È Û Ò‡Ï¥È Ö‚ÓÔ¥. «ÇÂÎËÍËÈ ÔÂÂÎÓÏ Ì‡ÒÚ‡π ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‚ ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓÏÛ ÏËÒÎÂÌÌ¥ ‚ËÒÓÍÓÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl ÔÓ¯ÛÍ «Ô˘ËÌ» ‰Îfl ̇ӉÊÂÌÌfl ‰¥ÚÂÈ, – Ô˯ é.òÔÂÌ∂ÎÂ. – ì ÔËÓ‰Ë ÌÂχπ Ú‡ÍËı Ô˘ËÌ... ÇËÒÓ͇ ̇ӉÊÛ‚‡Ì¥ÒÚ¸ Û ‰Â‚Ì¥ı ̇Ӊ¥‚ – ˆÂ fl‚ˢ ÔËÓ‰Ë, ̇‰ flÍËÏ Ì¥ıÚÓ Ì Á‡ÏËÒβπÚ¸Òfl, Ì „Ó‚Ófl˜Ë ‚Ê ÔÓ ÚÂ, ˘Ó· Ï¥ÍÛ‚‡ÚË ÔÓ ÈÓ„Ó ÍÓËÒÚ¸ ‡·Ó ¯ÍÓ‰Û. í‡Ï, ‰Â ÓÒÏËÒβ˛Ú¸ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë ‰Îfl ÔÓÒÚ‡ÌÓ‚ÍË ÊËÚÚπ‚Ó ‚‡ÊÎË-
éÚÊÂ, ÏË ÔËȯÎË ‰Ó ‰ÛÏÍË, ˘Ó ßÌÚÂÌÂÚ Ï‡‚ ·Ë ÒÚ‡ÚË ÌÓ‚¥ÚÌ¥Ï ÎÓÍÓÏÓÚË‚ÓÏ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. óÂÂÁ ÏÂÂÊÛ ÔÓıÓ‰ËÚ¸ ÚËÒfl˜¥ ∂¥∂‡·‡ÈÚ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌÓª ¥ÌÙÓχˆ¥ª, β‰Ë ÒÔ¥ÎÍÛ˛Ú¸Òfl Ó‰ËÌ Á Ó‰ÌËÏ ‚ chat’‡ı, Á‡Ó·Îfl˛Ú¸ ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥ „Ó¯¥ ÚÓ˘Ó. ë¸Ó„Ӊ̥ WWW ·ÂÁÛÔËÌÌÓ ‚ıÓ‰ËÚ¸ Û ÊËÚÚfl Ò‰̸ÓÒÚ‡ÚËÒÚ˘ÌÓ„Ó Ï¯͇̈fl ̇¯Óª Ô·ÌÂÚË, ÔÓ˜Ë̇π ‚ËÁ̇˜‡ÚË ¥ ÙÓÏÛ‚‡ÚË ÓÍÂÏ¥ ̇ÔflÏË Î˛‰Ò¸ÍÓª ‰¥flθÌÓÒÚË, ̇‚ÍÓÎÓ Ì¸Ó„Ó ÍÓ̈ÂÌÚÛ˛Ú¸Òfl Á̇˜Ì¥ ͇ԥڇÎË. á ÍÓÊÌËÏ ‰ÌÂÏ ‚Ò ·¥Î¸¯Â ÒÛÒԥθÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ ·‡ÁÛπÚ¸Òfl ̇ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌ¥ ßÌÚÂÌÂÚ-ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, ¥ ˆÂ ‚Ëχ„‡π ¯‚ˉÍÓ„Ó ¥¯ÂÌÌfl – ̇ flÍËı Á‡Ò‡‰‡ı ·Û‰ÛÚ¸ „Û₇ÚËÒfl ˆ¥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË. ßÒÌÛπ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔÓ¯ËÂ̇ ÚӘ͇ ÁÓÛ, ˘Ó ÁÓ̇ ßÌÚÂÌÂÚÛ Ï‡π ·ÛÚË ‚¥Î¸Ì‡ ‚¥‰ ·Û‰¸-flÍËı ‚ÔÎË‚¥‚ Á‡ÍÓÌÛ ¥ ÏÛÒËÚ¸ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÚË Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ Ò‡ÏÓÂ∂Û₇ÌÌfl. ëÔ‡‚‰¥, ̇ ‡ÌÌ¥È ÒÚ‡‰¥ª ÓÁ‚ËÚÍÛ ÏÂÂÊ¥ – ÓχÌÚ˘̥È, – ÍÓÎË ßÌÚÂÌÂÚ ·Û‚ ‰ÓÒÚÛÔÌËÈ Ó·ÏÂÊÂÌÓÏÛ ÍÓÎÛ ÓÒ¥·, Ú‡ÍËÈ Ô¥‰ı¥‰ ·Û‚ ˆ¥ÎÍÓÏ ÁÓÁÛÏ¥ÎËÏ. ë¸Ó„Ӊ̥ Ê ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‰ÓÍÓ¥ÌÌÓ ÁÏ¥ÌË·Òfl. ßÌÚÂÌÂÚ ‚Ë¥Ò ¥Á ÍÓÓÚÍËı ¯Ú‡Ìˆ¥‚ ÔÓÒÚÓ„Ó Ó·Ï¥ÌÛ ¥ÌÙÓχˆ¥π˛ ¥ ÒÚ‡‚ ÒÙÂÓ˛ ‡ΥÁ‡ˆ¥ª ¥ÁÌÓ¥‰ÌËı h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚Ëı ÔËڇ̸, Ô¥‰ ÔËÚ‡ÌÌflÏ ÓÔËÌflπÚ¸Òfl ҇ϠÊËÚÚfl. í‡Í ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl Ïۉ ӷÏÂÊÂÌÌfl ̇ӉÊÛ‚‡ÌÓÒÚË, ˘Ó ÈÓ„Ó ‚Ê èÓÎ¥·¥È ‚‚‡Ê‡‚ ÔÓ͇‡ÌÌflÏ ‰ÓÎ¥ ‰Îfl Ɉ¥ª, ‡Î flÍ ¥ÒÌÛ‚‡ÎÓ Û ‚ÂÎËÍËı Ï¥ÒÚ‡ı ˘Â Á‡‰Ó‚„Ó ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ¥ ̇·ÛÎÓ Á‡„ÓÁÎË‚Ëı ÙÓÏ Û êËÏ¥, ‰Â Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ̇ӉÊÛ‚‡ÌÓÒÚË ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ ‚ËÔ‡‚‰Ó‚Û‚‡ÎË Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËÏË ÁÎˉÌflÏË, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ‚Á‡„‡Î¥ Ì ÍÎÓÔÓÚ‡ÎËÒfl ÔÓ¯ÛÍÓÏ ÔÓflÒÌÂ̸. ß ‚ ·Û‰‰ËÒÚÒ¸Í¥È ß̉¥ª, ¥ Û Ç‡‚ËÎÓÌ¥, ¥ ‚ êËÏ¥, flÍ ¥ ‚ ÒÛ˜‡ÒÌËı Ï¥ÒÚ‡ı, ‚Ë·¥ «ÒÛÔÛÚÌˈ¥ ÊËÚÚfl» ÒÚ‡π ‰ÛıÓ‚ÌÓ˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛, Û ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ ÒÂÎflÌËÌ ‚˷ˇπ χڥ Ò‚Óªı ‰¥ÚÂÈ». üÍ ÚÓ‰¥, Ú‡Í ¥ ÚÂÔ χÒË ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ ̇҇ÏÔ‰ ıÎ¥·‡ ¥ ‚ˉӂˢ, ‰Ó·Ó·ÛÚÛ ¥ ÓÁ‚‡„. äÓÎËÒ¸ ˆÂ ·ÛÎË ·Óª „·‰¥‡ÚÓ¥‚, Á‡‡Á – ÚÂ΂¥Á¥È̇ ¥Ì‰ÛÒÚ¥fl ÓÁ‚‡„ (Û ·Û‰¸-flÍÓÏÛ ‡Á¥ – ¯ÓÛ). Ä ÂÍÓÌÓϥ͇ Û ˆÂÈ ˜‡Ò – ÒÔÂ¯Û ‰¥·Ì‡, ‡ ÔÓÚ¥Ï ¥ Ò‰Ìfl – ÓÔËÌflπÚ¸Òfl ‚ Û͇ı ‰¥‡ÒÔÓ. ß ÓÚ ÛÊ ̇ ‚ÛÎˈflı ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Ï¥ÒÚ ÚÛÍË Á’flÒÓ‚Û˛Ú¸ ÒÚÓÒÛÌÍË ¥Á ÍÛ‰‡ÏË. ôÓÒ¸ ÔÓ‰¥·Ì ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl È Û ëòÄ. ç¢Ӊ‡‚ÌÓ Í‡Ì‡Î «1+1» ÔÓ͇Á‡‚ ÚËΠ«é˜Â‚ˉˆ¸»: ‚’πÚ̇ÏҸ͇ χ٥fl Á’flÒÓ‚Ûπ ÒÚÓÒÛÌÍË ¥Á π‚ÂÈÒ¸ÍÓ˛, ¥ ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó Û ˆÂÌÚ¥ «ÓÁ·ÓÓÍ» ÓÔËÌflπÚ¸Òfl ÔÓÒÚËÈ ·¥ÎËÈ ‡ÏÂË͇̈¸ ¥Î‡Ì‰Ò¸ÍÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl, ÍÓÚËÈ Ô‡ˆ˛π Ô˷ˇθÌËÍÓÏ.
ÒÛÒԥθÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ. èÓÚÂ, ÔÓÁ‡ ‚ҥχ Ì˛‡ÌÒ‡ÏË Â‡Î¥Á‡ˆ¥ª ˆËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ ‚ ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥È ÏÂÂÊ¥ ÓÒÌÓ‚ÌËÏ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Ù‡ÍÚ, ˘Ó ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥ Á·Â¥„‡πÚ¸Òfl „ÓÎӂ̇ ÒÛÚ¸ ÒÛÒԥθÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ. ᇄ‡Î¸ÌÓ‚¥‰ÓÏÓ, ˘Ó ‚ ÏÂʇı ·Û‰¸-flÍËı ÒÛÒԥθÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ Á‡‚Ê‰Ë Ó·’πÍÚË‚ÌÓ ÔËÒÛÚÌ¥ Ú¥ ˜Ë ¥Ì¯¥ Ô‡‚‡ Ú‡ ¥ÌÚÂÂÒË ÒÛ·’πÍÚ¥‚ ˆËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ. èË ˆ¸ÓÏÛ, ˜‡ÒÚÓ, Ô‡‚‡ ÏÓÊÛÚ¸ ÔÓÛ¯Û‚‡ÚËÒfl, ¥ Ì ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó Á ÎËıËÏË Ì‡Ï¥‡ÏË. ã˛‰ÒÚ‚Ó ‚ËÓ·ËÎÓ ‰Îfl Á‡ıËÒÚÛ Ô‡‚ ¥ Ò‚Ó·Ó‰ ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÌÓÏË – Ô‡‚Ë· Ôӂ‰¥ÌÍË, flÍ¥ Â∂·ÏÂÌÚÛ˛Ú¸, ˘Ó ÏÓÊÂ, ˜Ë Ì ÏÓÊ ӷËÚË ÒÛ·’πÍÚ, ̇ flÍÓ„Ó ÔÓ¯Ë˛˛Ú¸Òfl ˆ¥ Ô‡‚Ë·, ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Á‡ ̉ÓÚËχÌÌfl ÌÓÏ. ì Ò‚¥Ú¥ 𠉂‡ ÓÒÌÓ‚ÌËı ÚËÔË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÌÓÏ, flÍ¥ ·‡ÁÛ˛Ú¸Òfl ‡·Ó ̇ ÒÛÒÔ¥Î¸Ì¥È Ò‡ÏÓÂ∂ÛÎflˆ¥ª Ôӂ‰¥ÌÍË ÒÛ·’πÍÚ¥‚ ‚¥‰ÌÓÒËÌ, ‡·Ó ̇ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌ¥ Ô‡‚Ó‚Ëı ÌÓÏ. ç ‚‡ÊÎË‚Ó, ‰Â ‡ΥÁÛ˛Ú¸Òfl ÒÛÒԥθ̥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË, flÍ˘Ó ÔÓÛ¯Û˛Ú¸Òfl Ô‡‚‡ Ú‡ ¥ÌÚÂÂÒË, – Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó Ï‡π ·ÛÚË Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌËÈ ªı Á‡ıËÒÚ. ç π ‚ËÌflÚÍÓÏ È ßÌÚÂÌÂÚ, ‰Â β‰Ë ÔÓ‰Ó‚ÊÛ˛Ú¸ χÚË Ô‡‚‡ Ú‡ Ò‚Ó·Ó‰Ë, ¥ ̇ flÍËÈ ÔÓ‚ËÌ̇ ÔÓ¯Ë˛‚‡ÚËÒfl ÒË· Á‡ÍÓÌÛ.
209
ЮРІЙ КОРОЛЬЧУК ПРАВА ЛЮДИНИ ТА ІНТЕРНЕТ: ВИКЛИК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ⴂ‡ÈÌÓ, ‚¥Ì χπ Ô‚ÌËÈ ¥‚Â̸ ‰Ó·Ó·ÛÚÛ, ‡Î ÔÓ ÒÛÚ¥ Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl ̇ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È ÔÂËÙÂ¥ª. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, flÍ ¥ ̇ÎÂÊËÚ¸Òfl „ÂÓπ‚¥ – ‚ÂÚ‡ÌÓ‚¥ ‚¥ÈÌË Û Ç’πÚ̇ϥ – ‚¥Ì ‰Ó·π ӷˉ‚¥ χ٥ª, Á‚‡·Î˛π ÊÛ̇ΥÒÚÍÛ, ÔÓÚ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÔÓÁ‡ ÍÓÌÚÂÍÒÚÓÏ. Ç¥Ì ÌÛ‰ÌÓ Ô‡ˆ˛π, χÌÛπ ˜‡Ò Ì‡ β·Ó‚ ¥ Ô„Îfl‰ ÚÂ΂¥ÁÓ‡, ÚÓ‰¥ flÍ ÂÏ¥∂‡ÌÚҸͥ ÒÚÛÍÚÛË ·Ó˛Ú¸Òfl Á‡ Ò‚Óπ χȷÛÚÌπ, Á‡Èχ˛˜ËÒ¸ ·¥ÁÌÂÒÓÏ ¥ ˘Â flÍËÏËÒ¸ ÚÂÏÌËÏË ÒÔ‡‚‡ÏË. ÇÄêÇÄêà ÑêÖÇçß ß ëìóÄëçß
èÓÌflÚÚfl ‚‡‚‡ÒÚ‚‡ ¥ÒÌÛ‚‡ÎÓ Û ‚Ò¥ı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥flı, ‚ÓÌÓ ÔÓÁ‡˜‡ÒÓ‚Â ¥ Á‡„‡Î¸ÌÓÍÛθÚÛÌÂ. ÉÂÍË ¥ ËÏÎflÌË Ì‡ÁË‚‡ÎË ÚËı, ıÚÓ Ì ‚ÔËÒÛ‚‡‚Òfl ‚ ªıÌ˛ ÍÛθÚÛÛ ¥ Ì Á̇‚ ªı̸Ӫ ÏÓ‚Ë, Á‡ Ῡ‚¥ÒÚ˘ÌËÏ ÔË̈ËÔÓÏ – ‚‡‚‡‡ÏË, ‰‡‚Ì¥ π„ËÔÚflÌË – Á‡ ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌÓ-„ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËÏ – «Ì‡Ó‰‡ÏË ÏÓfl» (flÍËÈÒ¸ ÒÚ‡Óπ„ËÔÂÚÒ¸ÍËÈ Î¥ÚÓÔËÒˆ¸ ÂÏÓˆ¥ÈÌÓ Ì‡Á‚‡‚ ªı «ÏÂÁÂÌÌËÏË Ì‡Ó‰‡ÏË Á¥ ÒÚÓÓÌË»). ì ̇¯ ˜‡Ò – ˆÂ «ÊËÚÂÎ¥ ͇ªÌ ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ» ‡·Ó «Í‡ªÌ ¥Á ÔÂÂı¥‰ÌÓ˛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÓ˛» (ÔË̈ËÔ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ). í¥Î¸ÍË ¥ÒÔ‡ÌÒ¸ÍËı ÍÓÌÍ¥ÒÚ‡‰Ó¥‚ ˜ÂÂÁ ªıÌ¥ı ÍÓÌÂÈ ¥ ‚Ó„ÌÂԇθÌÛ Á·Ó˛ ‡ÒÚÂÍË ‚ÁflÎË ·ÛÎÓ Á‡ ·Ó„ÓÔÓ‰¥·ÌËı ¥ÒÚÓÚ. ÄΠÚÂ, flÍ
ÑË̇ϥ͇ ÓÒÚÛ Ó·Òfl„Û ÒÛÒԥθÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ, flÍ¥ ‡ΥÁÛ˛Ú¸Òfl ‚ ÏÂÂÊ¥ ßÌÚÂÌÂÚ, ‰ÛÊ Á̇˜Ì‡ ¥ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÌÂχπ ‡Ì‡ÎÓ„¥È. 퇉ˈ¥ÈÌ¥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË Á‡Á̇˛Ú¸ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÁÏ¥Ì. ë‡Ï ڇ͇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÁÏÛ¯Ûπ ·‡„‡Ú¸Óı ‚ËÁ̇‚‡ÚË, ˘Ó ҸӄӉ̥ ßÌÚÂÌÂÚ π Ó‰ÌËÏ ¥Á „ÓÎÓ‚ÌËı Û¯¥ª‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÚẨÂ̈¥È Û Ò‚¥Ú¥. èÓÚÂ, Á‡„ÓÁ‡ ¥Á ·ÓÍÛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª Ô‡‚ÛÚËÌË ‰Îfl ‚¥Î¸ÌÓª ‡ΥÁ‡ˆ¥ª β‰¸ÏË Ò‚Óªı Ô‡‚ ¥ Ò‚Ó·Ó‰ ÁÏÛ¯Ûπ ·‡„‡Ú¸Óı Ú‡ÍÓÊ ‚ËÁ̇‚‡ÚË, ˘Ó ÔÓ‰‡Î¸¯Â Á‡„‡·‡ÌÌfl ßÌÚÂÌÂÚÓÏ Ô‚ÌËı Ô‡‚ „Óχ‰flÌ ÔËÁ‚‰ ‰Ó ‡ÌÚË∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÚẨÂ̈¥È. è˘ËÌÓ˛ ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ·Û‰Â ̇χ„‡ÌÌfl ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚ Á·Â„ÚË Ò‚Ó˛ ‡‚ÚÓÌÓÏÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ ÛÌËÍÌÛÚË «‡ÌÚËÔ‡‚Ó‚Óª» ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. ç‡È·¥Î¸¯Ó˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ Û ÒÛ˜‡ÒÌËı ‚Á‡πÏÓ‚¥‰ÌÓÒË̇ı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Á ßÌÚÂÌÂÚÓÏ π Ô‡‚Ó Ì‡ ÔË‚‡ÚÌ¥ÒÚ¸. ñ¥ ‰‚‡ fl‚ˢ‡ – Ô‡‚Ó Ì‡ ÔË‚‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ ßÌÚÂÌÂÚ – Á’fl‚ËÎËÒfl Û ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥. 诠– ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ, ‰Û„ – ̇ Ô¥‚ÒÚÓÎ¥ÚÚfl Ô¥ÁÌ¥¯Â ¥, flÍ ÏÓÎÓ‰¯Â Á‡ ‚¥ÍÓÏ, Ô¯ ÒÔÓ·Û‚‡ÎÓ ÔÓıËÚÌÛÚË ÒÚ‡¯Â, Á‚ÂÒÚË ÔË‚‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÍÓËÒÚÛ‚‡˜¥‚ ÔÓÒÚÓÓÏ ßÌÚÂÌÂÚÛ Ì‡Ì¥‚ˆ¸. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ДМИТРО ШУРХАЛО ТЕМНІ ВІКИ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ
210
¥Òԇ̈¥ ÔÓÒÚ‡‚ËÎËÒfl ‰Ó ÍÛθÚÛÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ Ô¥‰ÍÓÂÌÓª ÌËÏË Í‡ªÌË, χÎÓ ˜ËÏ ‚¥‰¥ÁÌflπ ªı ‚¥‰ ‚‡Ì‰‡Î¥‚. ì Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ҇ϥ ¥Òԇ̈¥ ‚·‡˜‡ÎË ‚ ¥Ì‰¥‡Ìˆflı ÔÂÂÒ¥˜ÌËı ‰ËÍÛÌ¥‚-flÁ˘ÌËÍ¥‚. ÑÎfl ÍËڇȈ¥‚ ‚ÓÔÂȈ¥ Û ïVIII-ïßï ÒÚ. ·ÛÎË Ú‡ÍËÏË Ê ‚‡‚‡‡ÏË, flÍ ÒÚÂÔÓ‚¥ ÍÓ˜¥‚ÌËÍË. «åË, Á ‚ÓÎ¥ Ì·ÂÒ ßÏÔ‡ÚÓ, ÔÓÔÓÌÛπÏÓ ÍÓÓβ ÄÌ„Î¥ª ‚ÁflÚË ‰Ó Û‚‡„Ë Ì‡¯Â ÓÁÔÓfl‰ÊÂÌÌfl: ç·ÂÒ̇ ¥ÏÔÂ¥fl, fl͇ Ô‡‚ËÚ¸ ̇ ÔÓÒÚÓ‡ı Ï¥Ê ˜ÓÚËχ ÏÓflÏË, Ì ˆ¥ÌÛπ ¥‰Í¥ÒÌ¥ ¥ ‰ÓÓ„¥ ˜¥. í‡ÍÓÊ ÏË ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÔÓÚ·ÛπÏÓ ÔÓÏËÒÎÓ‚Ëı ÚÓ‚‡¥‚ ‚‡¯Óª ͇ªÌË. Ç¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, åË Ì‡Í‡Á‡ÎË ‚‡¯ËÏ ÔÓÒ·̈flÏË ·Î‡„ÓÔÓÎÛ˜ÌÓ ÔÓ‚ÂÚ‡ÚËÒfl ‰Ó‰ÓÏÛ. ÇË, Ó ÍÓÓβ, ÔÓÒÚÓ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‰¥flÚË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ̇¯Ëı ÔÓ·‡Ê‡Ì¸, ÁÏ¥ˆÌ˛˛˜Ë ‚‡¯Û ‚¥‰‰‡Ì¥ÒÚ¸ ¥ ÔËÒfl„‡˛˜Ë Û ‚¥˜Ì¥È ÔÓÍ¥ÌÓÒÚ¥». á‚ÂÚ‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÏÓ̇ı¥‚, ¥ÏÔ‡ÚÓ è¥‰Ì·ÂÒÌÓª ̇ÔÛ˜Û‚‡‚ ªı: «á ʇıÓÏ ÍÓ¥Ú¸Òfl ¥ Ì ‚Ëfl‚ÎflÈÚ ÁÌ‚‡„Ë». ß ÔÓ‡Á͇ ‚¥‰ ‡Ì„ΥȈ¥‚ ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÓÔ¥ÛÏÌËı ‚¥ÈÌ (1840-42 .) ÔÓӉ˷ ÔÓ̇‰ ÒÚÓÎ¥ÚÌ˛ ÍËÁÛ ÍËÚ‡ÈÒ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª Á‡„‡ÎÓÏ ¥ ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË – ÁÓÍÂχ. LJ‚‡Ë – ˆÂ Á·¥ÌËÈ Ó·‡Á, ˆÂ χÈÊ Á‡‚Ê‰Ë ÒËÚÛ‡ÚË‚ÌÓ ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó ÒÙÓÏÓ‚‡Ì‡ „ÛÔ‡ β‰ÂÈ. ç‡ÔËÍ·‰, ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍË ‰ÓÒ¥ ÒÔ˜‡˛Ú¸Òfl, ÍËÏ ·ÛÎË „ÛÌË,
ÑÎfl ‚ËÁ̇ÌÌfl Ô‡‚‡ β‰ËÌË Ì‡ ÔË‚‡ÚÌ ÊËÚÚfl – ÔË‚‡ÚÌ¥ÒÚ¸ (privacy) – Á̇‰Ó·ËÎÓÒfl ˜ËχÎÓ ˜‡ÒÛ. ë‚Óπ ‚ËÁ̇ÌÌfl Ô‡‚Ó Ì‡ ÔË‚‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÓÚËχÎÓ Ò‡ÏÂ Û ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥, ÍÓÎË Á’fl‚ËÎÓÒfl ·ÂÁÎ¥˜ ÌÓ‚Ëı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, flÍ¥ ÒÔËflÎË Î„ÍÓÏÛ ÔÓÌËÍÌÂÌÌ˛ Û ÔË‚‡ÚÌÛ ÒÙÂÛ Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl. Ç Ó‰Ì¥È ¥Á Ô¯Ëı ÒÔÓ· ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ÔË‚‡ÚÌÓÒÚË ÓÒÌÓ‚ÌËÈ Ì‡„ÓÎÓÒ Ó·ËÚ¸Òfl ̇ Á‡ıËÒÚ¥ ÂÁÛθڇڥ‚ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓª Ú‡ ÂÏÓˆ¥ÈÌÓª ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË ÓÒÓ·Ë Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥. ßÁ ÓÁ‚ËÚÍÓÏ Ú‡ χÒÓ‚ËÏ ÔÓ¯ËÂÌÌflÏ ÚÂÎÂÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ÈÌËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl ÔË‚‡ÚÌÓÒÚË Ì‡·‡Î‡ ·¥Î¸¯ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ÁÏ¥ÒÚÛ. äÓ̈ÂÔˆ¥fl ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÔË‚‡ÚÌÓÒÚË, fl͇ ‚ËÌËÍ· Á ÔÓ‚‡„Ë ‰Ó ÔË‚‡ÚÌÓ„Ó ÊËÚÚfl, ∂ÛÌÚÛπÚ¸Òfl ̇ Ô‡‚‡ı ÓÒÓ·Ë, flÍ¥È ÍÓÂÒÔÓÌ‰Û˛Ú¸ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ Ó·Ó‚’flÁÍË ¥Ì¯Ëı ÒÛ·’πÍÚ¥‚ ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ‰ÓÚËχÌÌfl Ô‡‚ËÎ Ó·ÓÚË ¥Á ÔÂÒÓ̇θÌËÏË ‰‡ÌËÏË ÔÓ Î˛‰ËÌÛ. 燂‰ÂÏÓ ÔËÍ·‰ Á ÔÓÍË˘Ó ÍÓÓÚÍÓª ¥ÒÚÓ¥ª ßÌÚÂÌÂÚÛ, ÍÓÎË, Á‡‚‰flÍË Ì‡ÔÓ΄ÎË‚ÓÒÚ¥ ÍÓËÒÚÛ‚‡˜¥‚ Û ‚¥‰ÒÚÓ˛‚‡ÌÌ¥ Ò‚Óªı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚, ‚‰‡ÎÓÒfl Á‡ÔÓ·¥„ÚË ÔÓÛ¯ÂÌÌ˛ ÔË‚‡ÚÌÓÒÚË ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥. í‡Í, Û 1996 Óˆ¥, ÔÓÚË ÍÓÏԇ̥ª Yahoo ·Û‚ ‚ËÒÛÌÛÚËÈ ÔÛ·Î¥˜ÌËÈ ÔÓÚÂÒÚ ˜Âh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á‚¥‰Í¥Îfl ‚ÓÌË ÔËȯÎË (‰ÂıÚÓ ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸, ̇˜Â·ÚÓ „ÛÌË – Ô‡Û͇ªÌˆ¥, ‡ ªıÌ¥È ‚Óʉ¸ Äڥη Ì ıÚÓ ¥Ì¯ËÈ flÍ ÍÌflÁ¸ äËÈ), ‡Î ÛÒ¥ ÒıÓ‰flÚ¸Òfl ̇ ÚÓÏÛ, ˘Ó „ÛÌҸͥ ‚Óʉ¥ Ó·’π‰Ì‡ÎË Ì‡‚ÍÓÎÓ Ò· ¥ÁÌÓÔÎÂÏ¥ÌÌÛ ¥ ¥ÁÌÓÏÓ‚ÌÛ Ó‰Û. íÓÏÛ ‚Ô‚ÌÂÌÓ Ò͇Á‡ÚË, ıÚÓ ÔÂÚẨÛπ ̇ Óθ ‚‡‚‡¥‚ ïïß ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ÒÍ·‰ÌÓ. í‡ È ˜Ë ‚‡ÚÓ? «ÅÛÎÓ · ‰¥Ú‚‡ˆÚ‚ÓÏ Ì‡Ï‡„‡ÚËÒfl ‰‡ÚË ÚÓ˜ÌËÈ, ‡ ‚¥‰Ú‡Í Á‡ÒÚË„ÎËÈ ÓÔËÒ «ÌÓ‚Ëı ‚‡‚‡¥‚», ÔË̇ÈÏÌ¥ ˜ÂÂÁ Ì„‡ÚË‚ÌÛ ¥ ÓχÌÎË‚Û ÍÓÌÓÚ‡ˆ¥˛ ÚÂÏ¥ÌÛ «‚‡‚‡Ë» Û Ì‡¯ÓÏÛ ÒÔËÈÌflÚÚ¥: ‚‡ÊÍÓ Ò͇Á‡ÚË, ˜Ë π ÌËÏË ÍËڇȈ¥, ‡·Ó Ì‡Ó‰Ë «ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ», ‡·Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÔÓÚÂÒÚÛ; ¥ ˜Ë ‰¥˛Ú¸ ‚ÓÌË Ì‡ ÏÂÊ¥ (‰Â Ô·ۂ‡˛Ú¸), ˜Ë ÛÊ ‚Ò‰ËÌ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÒÚÛÍÚÛË. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÍËÏ ·ÛÎË ‚‡‚‡Ë ‚ ÂÔÓıÛ Á‡ÌÂÔ‡‰Û ¥ÏÔÂ¥ª: „ÛÌË, ∂ÓÚË ˜Ë ‡Á¥‡ÚҸͥ È ‡ÙË͇ÌҸͥ ̇ӉË, ÍÓÚ¥ ‚Úfl„Û‚‡ÎË ˆÂÌڇθÌÛ ˜‡ÒÚËÌÛ ¥ÏÔÂ¥ª Û Ò‚Óª ÚÓ„Ó‚¥ ÒÚÓÒÛÌÍË ¥ ÔËÎÛ˜‡ÎË ªª ‰Ó Ò‚Óªı ÂÎ¥„¥È? ∏‰ËÌÂ, ˘Ó ˆ¥ÎÍÓÏ ÚÓ˜ÌÓ ÁÌË͇ÎÓ, – ˆÂ êËÏÎflÌËÌ, ÔÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ÚÓ„Ó flÍ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ÁÌË͇π ǥθ̇ ã˛‰Ë̇, Ô¥‰ÔËπψ¸, ÍÓÚËÈ ÓÁÏÓ‚Îflπ ÔÓ-‡Ì„ÎÓÒ‡ÍÒÓÌÒÍË, ˜ËªÏ ÉÂÓª˜ÌËÏ ÂÔÓÒÓÏ ·Û‚ êÓ·¥ÌÁÓÌ äÛÁÓ, ‡ ÇÂ∂¥Î¥πÏ – å‡ÍÒ Ç·Â. ì ÔËÏ¥Ò¸ÍËı ‚¥Î·ı ÔÂÂÒ¥˜ÌËÈ ÍÂ¥‚ÌËÈ Ô‡ˆ¥‚ÌËÍ ¥Á Á‡˜¥ÒÍÓ˛ ·Ó·ËÍÓÏ ÛÒ ˘Â ‚Ú¥Î˛π ‰Ó·ÎÂÒÌÓ„Ó êËÏÎflÌË̇ ‰Â‚-
ÂÁ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ÒËÒÚÂÏË ÔÓ¯ÛÍÛ Î˛‰ÂÈ. åÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ÒËÒÚÂÏË ‰ÓÁ‚ÓÎflÎË ‚¥‰ÒÓÚÛ‚‡ÚË 175 ÏÎÌ. ÓÒ¥·, ‚¥‰¥·‡‚¯Ë ªı Á¥ ÒÔËÒÍ¥‚ ÔflÏÓª ÓÁÒËÎÍË ÂÍ·ÏË. è¥ÒÎfl ÓÚËχÌÌfl ÔÂÚÂÌÁ¥È, Yahoo ‚Ë¥¯Ë· ÁÌˢËÚË 85 ÏÎÌ. ‰‡ÌËı ¥Á ‡‰ÂÒ‡ÏË ÍÓËÒÚÛ‚‡˜¥‚, ÍÓÚ¥ Ì ·ÛÎË ‚ÌÂÒÂÌ¥ ‰Ó ˆËı ÒÔËÒÍ¥‚. ì 1997 Óˆ¥ ÍÓÏԇ̥fl America Online (AOL) ÓÔËβ‰ÌË· Ô·ÌË ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ÓÁÍËÚÚfl ‰‡ÌËı ÔÓ ÚÂÎÂÙÓÌÌ¥ ÌÓÏÂË ÍÎ¥πÌÚ¥‚ Ò‚ÓªÏ Ô‡ÚÌÂ‡Ï ÔÓ ÚÂÎÂχÍÂÚËÌ„Û. äÎ¥πÌÚË ‚ËÒÚÛÔËÎË ÔÓÚË ˆ¸Ó„Ó ¥ Á‡Á̇˜ËÎË, ˘Ó ˆÂ ÒÛÚÚπ‚Ó ÔÓÛ¯Û‚‡ÎÓ · ÛÏÓ‚Ë Û„Ó‰Ë ÔÓ Ì‡‰‡ÌÌfl ÔÓÒÎÛ„. ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ÍÓÏԇ̥fl ‚¥‰ÏÓ‚Ë·Òfl ‚¥‰ Ò‚Óªı Ô·̥‚. éÒÓ·‡, fl͇ ‚ÒÂ-Ú‡ÍË ‚Ë¥¯Ë· È Ì‡‰‡Î¥ ÍÓËÒÚÛ‚‡ÚËÒfl ßÌÚÂÌÂÚÓÏ, ÏÛÒËÚ¸ Á̇ÚË ‚·ÒÌ¥ Ô‡‚‡ Ô¥‰ ˜‡Ò Á·ÓÛ ‰‡ÌËı ÔÓ Ò·Â, Á̇ÚË ÏÂÚÛ ¥ Ô‡‚Óϥ̥ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë Á·ÓÛ ¥ÌÙÓχˆ¥ª. í‡ÍÓÊ ÒÎ¥‰ Á̇ÚË, ˘Ó ÓÔ‡ˆ˛‚‡ÌÌfl ÔÂÒÓ̇θÌËı ‰‡ÌËı, flÍ¥ ÓÁÍË‚‡˛Ú¸ ‡ÒÓ‚Â ‡·Ó ÂÚÌ¥˜Ì ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl, ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓ„Îfl‰Ë ˜Ë Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Ì¥ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl, ÒÂÍÒۇθÌ ÊËÚÚfl, ÒÚ‡Ì Á‰ÓÓ‚’fl – Á‡·ÓÓÌÂÌÓ, ‡‰Ê ¥ÌÙÓχˆ¥fl ÔÓ Î˛‰ËÌÛ π ‰ÊÂÂÎÓÏ ÏÓÊÎË‚Óª Ì·ÂÁÔÂÍË ‰Îfl ªª ÔË‚‡ÚÌÓÒÚË. óÂÂÁ ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ ßÌÚÂÌÂÚÛ Ú‡ ÈÓ„Ó ÓÒÓ·h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì¸Ó„Ó ÒÍ·‰Û, ‡Î ‚Ê ÈÓ„Ó ÒËÌ ÌÓÒËÚ¸ ‚ÓÎÓÒÒfl flÍ ‚ ¥Ì‰¥‡Ìˆfl, ÏÂÍÒË͇ÌҸ͠ÔÓ̘Ó, „‡π ̇ ‡Á¥‡ÚÒ¸Í¥È ˆËÚ¥, ˜ËÚ‡π ·Û‰‰¥ÈҸͥ ÚÂÍÒÚË ‡·Ó Î¥‚‡ˆ¸Í¥ ·Ó¯ÛË ¥ ˜‡ÒÚÓ ÔËÏÛ‰flπÚ¸Òfl (flÍ ˆÂ Ú‡ÔÎflÎÓÒfl ‚ ˜‡ÒË Ô¥Á̸Ӫ ßÏÔÂ¥ª) ÔÓπ‰ÌÛ‚‡ÚË ÉÂÒÒÂ, ÁÓ‰¥‡Í, ‡ÎıÂÏ¥˛, χӪÁÏ ¥ χËıÛ‡ÌÛ... á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, Ò‡Ï Ûˆ¥Î¥ÎËÈ ˘Â êËÏÎflÌËÌ Û ı‚ËÎËÌË ÌÛ‰¸„Ë ÓÁ‚‡Ê‡πÚ¸Òfl, Ó·Ï¥Ì˛˛˜ËÒ¸ ‰ÛÊË̇ÏË Á ‰Û„ÓÏ, ¥ ÛÈÌÛπ ÏÓ‰Âθ ÔÛËÚ‡ÌÒ¸ÍÓª Ó‰ËÌË» (ì.ÖÍÓ, «ë‰̸ӂ¥˜˜fl ‚Ê ̇ÒÚ‡ÎÓ»). ñàÇßãßáÄñßü ëíÇéêû∏ ÇÄêÇÄêßÇ, ÇÄêÇÄêà êìâçìûíú ñàÇßãßáÄñßû
ëÔÓ˜‡ÚÍÛ ‚‡‚‡¥‚ ÔÓÒÚÓ Ô¥‰ÍÓflÎË, Ì¢‡‰ÌÓ Í‡‡˛˜Ë Á‡ ÓÔ¥. ì ˆ¸ÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥ ‚‡‚‡Ë ‚·‡˜‡˛Ú¸ Ô‚‡„Ë ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª-ÔÂÂÏÓÊÌˈ¥ ¥, ÛÒ‚¥‰ÓÏË‚¯Ë Ò· ‚‡‚‡‡ÏË, ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ÓÒ‚Ó˛‚‡ÚË ˜ÛÊÛ ªÏ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥˛. «ì Ï¥Û ÚÓ„Ó, flÍ ‚‡‚‡Ë «ÔËÎÛ˜‡˛Ú¸Òfl ‰Ó ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª», – ‚¥‰Á̇˜‡π ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍ ÅÓ¥Ò ä‡∂‡Î¥ˆÍ¥È, – ҇χ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl «‚‡‚‡ËÁÛπÚ¸Òfl». áÓ‚Ì¥¯Ì¥ ‡ÚË·ÛÚË ˜ÛÊÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ˘Ó ÛÓÒӷβ˛Ú¸ ªª ‚ Ó˜‡ı ‚‡‚‡‡, ÓÒ‚Ó˛˛Ú¸Òfl ̇҇ÏÔ‰». LJ‚‡ ‚‰fl„‡π ÚÓ„Û, ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÍÓ˛ ÏÛ̉Ë, ̇ÁË‚‡π Ò‚Ó˛ ÍÓÌÚÓÛ ÓÙ¥ÒÓÏ ¥ ÒÚ‡‚ËÚ¸ Û Ì¥È ÍÓÏÔ’˛Ú (Û 1998 . Û
ÎË‚¥ÒÚ¸ flÍ ÒËÒÚÂÏË, ˘Ó ÏÓÊ ̇ÍÓÔ˘ۂ‡ÚË ¥ ÓÔ‡ˆ¸Ó‚Û‚‡ÚË ¥ÌÙÓχˆ¥˛ ÔÓ Î˛‰ËÌÛ, ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‡ÍÚۇθÌËÏ π ÔËÚ‡ÌÌfl Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ÔË‚‡ÚÌÓÒÚË ÔË ÍÓËÒÚÛ‚‡ÌÌ¥ Ú‡ÌÒÎflˆ¥ÈÌÓ-ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌËÏË ÏÓÊÎË‚ÓÒÚflÏË ˆ¥πª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÏÂÂÊ¥. íÓÏÛ ‰Âڇθ̥¯Â ÓÁ„ÎflÌÂÏÓ ÔËÚ‡ÌÌfl Ô‰‡˜¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ª Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÂÎÂÍÚÓÌÌÓª ÔÓ¯ÚË. ťθ¯¥ÒÚ¸ ÍÓËÒÚÛ‚‡˜¥‚ Ì χπ ÔflÏÓ„Ó ‰ÓÒÚÛÔÛ ‰Ó ÂÒÛÒ¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÏÂÂÊ¥, ‡ ÓÚËÏÛπ ÈÓ„Ó ‚¥‰ ÔÓÒÚ‡˜‡Î¸ÌËÍ¥‚, flÍ¥ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ π ÔÓÒ‰ÌË͇ÏË Ï¥Ê ÍÓËÒÚÛ‚‡˜‡ÏË ¥ ÏÂÂʲ. ì Ò‰̸ÓÏÛ e-mail ÔÓıÓ‰ËÚ¸ ÔË·ÎËÁÌÓ ˜ÂÂÁ 50 ÓÔ‡ÚÓ¥‚, ‰ÓÍË Ì ‰¥È‰Â ‰Ó ‡‰ÂÒ‡Ú‡. ÄÎÂ Ê ÍÓÊÂÌ ¥Á ÓÔ‡ÚÓ¥‚ χπ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‰¥Á̇ÚËÒfl ÔÓ ÁÏ¥ÒÚ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl, ‡‰ÂÒÛ ‚¥‰Ô‡‚ÌË͇ ¥ ÓÚËÏÛ‚‡˜‡, ˜‡Ò ÎËÒÚÛ‚‡ÌÌfl ¥ Ú.‰. ßÌÚÂÌÂÚ π Ì·ÂÁÔ˜ÌËÏ Ì Î˯ ‰Îfl ÚÂÎÂÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ÈÌÓª ÔË‚‡ÚÌÓÒÚË, ‡ È ‰Îfl ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË ÍÓËÒÚÛ‚‡˜‡ ‚ ÏÂÂÊ¥, ˘Ó ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ ¥Á ÔÓfl‚Ó˛ ‚·-ÒÚÓ¥ÌÓÍ. äÓÊ̇ ‚·-ÒÚÓ¥Ì͇ χπ Û̥͇θÌÛ ‡‰ÂÒÛ, ¥ ÍÓËÒÚÛ‚‡˜ Á‡Î˯‡π Á‡ ÒÓ·Ó˛ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ÒÎ¥‰ Û ‚Ë„Îfl‰¥ ÓÔ‡ˆ¥ÈÌËı ‰‡ÌËı: ¥ÌÚÂÌÂÚ-‡‰ÂÒ‡ ÍÓÏÔ’˛Ú‡ ÍÓËÒÚÛ‚‡˜‡, ¥ÌÙÓχˆ¥fl ÔÓ ÔÓ„‡ÏÌÂ
211
ЮРІЙ КОРОЛЬЧУК ПРАВА ЛЮДИНИ ТА ІНТЕРНЕТ: ВИКЛИК ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
͇·¥ÌÂÚ¥ Ó‰ÌÓ„Ó ‰ÛÊ ‚ËÒÓÍÓÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌÓ„Ó Î¸‚¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ˜ËÌÓ‚ÌË͇ ‡‚ÚÓ ˆËı fl‰Í¥‚ ·‡˜Ë‚ ÌÂÔÓ„ÌËÈ Î‡ÁÂÌËÈ ÔËÌÚÂ, flÍËÈ ÒÚÓfl‚ ˜ÓÏÛÒ¸ ̇ ¯‡Ù¥ È ÔÓ‚‡‚‡ÒÍË ÂÙÂÍÚÌÓ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡‚Òfl flÍ Ô¥‰ÒÚ‡‚͇ ‰Îfl ‚‡ÁÓ˜ÍË Á Í‚¥Ú‡ÏË). é‰ÂÊÛ˛˜Ë „ÓÚÓ‚ËÈ ÂÁÛθڇÚ, ‚‡‚‡ ÒÔÓ‰¥‚‡πÚ¸Òfl ‚¥‰‡ÁÛ «ÔËÎÛ˜ËÚ¸Òfl» ‰Ó ‚¯ËÌ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ‡ ÓÚËÏÛπ ˜‡ÒÚÓ Î˯ ÔÓ‰ÛÍÚË ªª ÓÁÍ·‰Û. íÓÏÛ, Á‡Á‚˘‡È, Ì ÁÛÏ¥‚¯Ë ÒÚ‚ÓËÚË ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ‚ Ò·Â, ‚‡‚‡Ë ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË, ˘Ó ‚ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥˛ ÔÓÚ¥·ÌÓ ÔËÈÚË. ç‡ÔÎË‚ ‚‡‚‡¥‚ ÔÓ˜ËÌ‡π ‰‡‚ËÚË Ì‡ ÍÓ‰ÓÌË ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, fl͇ ‰Îfl ÔÓ˜‡ÚÍÛ Ì‡Ï‡„‡πÚ¸Òfl ‚¥‰„ÓÓ‰ËÚËÒfl ÙÓÚË٥͇ˆ¥flÏË Ì‡ ÍÓ‰ÓÌ¥ – ÇÂÎËÍËÏ ÍËÚ‡ÈÒ¸ÍËÏ ÏÛÓ˛ ‡·Ó ËÏÒ¸ÍÓ˛ ÔËÍÓ‰ÓÌÌÓ˛ Υ̥π˛ (‰Ó ˜¥, Á‡Î˯ÍË í‡flÌÓ‚Ó„Ó ‚‡ÎÛ ‰ÓÚÂÔ Á·Â„ÎËÒfl ̇ Ô¥‚‰Ì¥ íÂÌÓԥθҸÍÓª Ú‡ é‰ÂÒ¸ÍÓª ӷ·ÒÚÂÈ). ß Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ Ö‚ÓÔ‡ Ó·’π‰ÌÛπÚ¸Òfl Á‡‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‚¥‰„ÓÓ‰ËÚËÒfl ‚¥‰ ¥Ì¯Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ ¥ ÔÓÒËÎËÚË ÍÓÌÚÓθ ̇ ÍÓ‰Ó̇ı – ˆÂ Ӊ̇ Á „ÓÎÓ‚ÌËı ‚ËÏÓ„ ‰Ó ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌ¥‚. ÄÎÂ È Û Ì‡¯¥ ˜‡Ò ÌÓ‚¥ ‚‡‚‡Ë ˜ËÌflÚ¸ ̇·¥„Ë, flÍ¥, ÔÓ ÒÛÚ¥, χÎÓ ˜ËÏ ‚¥‰¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl ‚¥‰ ‚‡‚‡Ò¸ÍËı ̇ԇ‰¥‚ ̇ ¥ÏÔÂҸͥ ÔÓ‚¥Ìˆ¥ª. «êÛÏÛÌҸͥ RollenKommandos, ˜ËÒÎÓÏ ‰Ó 150-300 ÓÒ¥·, ÔÓÍÓ˜Û˛Ú¸Òfl
Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl, ÚËÔ ÍÓÏÔ’˛Ú‡, ‚¥‰‚¥‰‡ÌÌ¥ ‚·-ÒÚÓ¥ÌÍË ÚÓ˘Ó. ñ¥ ‰‡Ì¥ ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ ¥ÌÚÂÌÂÚ-ÔÓÚÂÚ ÍÓËÒÚÛ‚‡˜‡ – ÈÓ„Ó ÒχÍË, Á‚˘ÍË, ÏÓÚË‚Ë ÔÓ¯ÛÍ¥‚ ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥, – ˘Ó, ‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ÏÓÊÛÚ¸ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÚË ÂÍ·ÏÌ¥ ÍÓÏԇ̥ª. êËÁËÍ ÔË‚‡ÚÌÓÒÚË Î˛‰ËÌË ¥ÒÌÛπ ¥ ÔË ÍÓËÒÚÛ‚‡ÌÌ¥ ‚ ßÌÚÂÌÂÚ «On-line»-ÔÓÒÎÛ„‡ÏË. á¯ÚÓ˛, ̇‚¥Ú¸ ‰Îfl Ú‡ÍÓª ‰¥·Ìˈ¥, flÍ ÂπÒÚ‡ˆ¥fl Ò‚Óπª ÔË‚‡ÚÌÓª ÂÎÂÍÚÓÌÌÓª ‡‰ÂÒË, ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ‚͇Á‡ÚË ÔË‚‡ÚÌÛ ‡‰ÂÒÛ, ÌÓÏ ÚÂÎÂÙÓ̇, ϥ҈ ̇ӉÊÂÌÌfl, ̇‚˜‡ÌÌfl, ÔÓÙÂÒ¥˛, ϥ҈ ӷÓÚË, ÒχÍË, Á‚˘ÍË ÚÓ˘Ó. Ⴂ‡ÈÌÓ, ÒÎ¥‰ ÓÁÛÏ¥ÚË, ˘Ó Û ·ÓÓÚ¸·¥ Á ÌÂÁ‡ÍÓÌÌËÏ ¥ Ì„‡ÚË‚ÌËÏ ÁÏ¥ÒÚÓÏ ‚ ßÌÚÂÌÂÚ¥, ٥̇ÌÒÓ‚ËÏ ¯‡ı‡ÈÒÚ‚ÓÏ, ÔÓÛ¯ÂÌÌflÏ ‡‚ÚÓÒ¸ÍËı Ô‡‚ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÛÌËÍÌÛÚË Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Óª ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ª ÓÒÓ·Ë ÍÓËÒÚÛ‚‡˜‡. íÓÏÛ ‚‡ÚÓ ‚¥‰¯Û͇ÚË «ÁÓÎÓÚÛ Ò‰ËÌÛ» Ï¥Ê ÔÓ‚ÌÓ˛ ‡ÌÓÌ¥ÏÌ¥ÒÚ˛ Ú‡ ÔÓ‚ÌÓ˛ ÔÛ·Î¥˜Ì¥ÒÚ˛ ‰Îfl ÍÓËÒÚÛ‚‡˜¥‚ ßÌÚÂÌÂÚ. 襉‚ˢÂÌÛ ‡ÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ Û Á‡ıËÒÚ¥ Ô‡‚‡ ÔË‚‡ÚÌÓÒÚË ‚ ßÌÚÂÌÂÚ ÏÓÊ̇ ÔÓÚ‡ÍÚÛ‚‡ÚË flÍ ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó „‡Î¸ÏÛ‚‡ÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÚẨÂ̈¥È Û Ò‚¥Ú¥. Ä∂ÛÏÂÌÚÓÏ ˆ¸Ó„Ó π ¥Ï¥‰Ê ßÌÚÂÌÂÚÛ flÍ Ó‰ÌÓ„Ó ¥Á h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ДМИТРО ШУРХАЛО ТЕМНІ ВІКИ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ
212
ÚÂËÚÓ¥flÏË Ä‚ÒÚ¥ª, îêç, ò‚ÂȈ‡¥ª, Á‡„‡ÎÓÏ Û Ì‡ÔflÏÍÛ Ì‡ ÅÂθ„¥˛. ç‚¥‰ÓÏÓ, ˜ÓÏÛ Ò‡Ï ̇ ÅÂθ„¥˛, ͇ÊÛÚ¸, Ú‡ÏÚÂ¯Ì¥È ‰¥‡ÎÂÍÚ Ù‡ÌˆÛÁ¸ÍÓª ·ÎËÁ¸ÍËÈ ‰Ó ÛÏÛÌÒ¸ÍÓª. èË ˆ¸ÓÏÛ ÛÏÛÌË ÛÌË͇˛Ú¸ ‡‚ÚÓ·‡Ì¥‚, ÔÓ͇‰‡˛˜ËÒ¸ Î¥Ò‡ÏË, „‡·Û˛Ú¸ ҥθҸͥ ͇ÏÌˈ¥, ‰¥·Ì¥ Ù¥ÏË, ‚ËÌÓÒflÚ¸ ÒÂÈÙË. á‡ÒÓ·‡ÏË Á·ÏÛ ÒÎÛʇڸ ‚‡ÌÚ‡ÊÌ¥ ‡‚ÚÓÏÓ·¥Î¥, ÌËÏË Ê, ̇ ·ÛÍÒË¥, ‚Ë͇‰ÂÌ¥ fl˘ËÍË Ú‡ÌÒÔÓÚÛ˛Ú¸ ‰Ó Î¥ÒÛ, ‰Â È ÓÁ·ÏÛ˛Ú¸ ÔËÏ¥ÚË‚ÌËÏË ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ‡ÏË. 襉 ˜‡Ò ÔÓ„Ó̸ ¥ ÔË ÒÔÓ·‡ı Á‡ÚËχÌÌfl «Ì‡Ô‡‰ÌËÍË» ˜ËÌflÚ¸ βÚËÈ ÓÔ¥. ç ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ˛ ˜Â„Û Á Ó„Îfl‰Û ̇ ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ¸ ¥Á ëıÓ‰Û, ̇‚¥Ú¸ ̇ȄÎÛı¥¯¥ ¥ ̇ȂËÒÓÍÓ„¥Ì¥¯¥ ¯‚ÂȈ‡Ò¸Í¥ ͇ÌÚÓÌË ÔÓÒÔ¥¯‡˛Ú¸ Á‡‚ÂÒÚË Û Ò· ‚·ÒÌËÈ ÔÓÎ¥ˆÂÈÒ¸ÍËÈ ÒÔˆ̇Á, ‡ ‚Ô¥ÈχÌËı Ô‡‚ÓÔÓÛ¯ÌËÍ¥‚ (ëçÑ, ŇÎ͇ÌË) ÛÚËÏÛ˛Ú¸ Û ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥È ‚’flÁÌˈ¥, π‰ËÌ¥È Ì‡ ÛÒ˛ ò‚ÂȈ‡¥˛, ‰Â ˘Â Á·Â„ÎËÒfl ∂‡ÚË Ì‡ ‚¥Í̇ı». (Ñ.äÓ˜ËÌÒÍËÈ, «Ç¥È̇ ‚ ̇ÚÓ‚Ô¥»). ì Ï¥Û ÚÓ„Ó, flÍ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl Ò··¯‡π, Á‡ ÏËÌËÏË ÔÂÂÒÂÎÂ̈flÏË (ÌÂ΄‡Î¸ÌËÏË ¥ ΄‡Î¸ÌËÏË Ï¥∂‡ÌÚ‡ÏË) ÔËıÓ‰flÚ¸ ‚ÓªÌË. óËÏ ·¥Î¸¯Â ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl Á‡ÍË‚‡πÚ¸Òfl ‚¥‰ ‚‡‚‡Ò¸ÍÓª ̇‚‡ÎË, ÚËÏ ˜‡ÒÚ¥¯ËÏË ¥ ÊÓÒÚÍ¥¯ËÏË ÒÚ‡˛Ú¸ ÒÛÚ˘ÍË. ÄÏ¥ª ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡ÌËı ‰Âʇ‚ „ÓÚÛ˛Ú¸Òfl ‰Ó ‡ÌÚË‚‡‚‡Ò¸ÍËı ‚¥ÈÌ – ‰Ó ÍÓÌ-
̇ȉÓÒÚÛÔÌ¥¯Ëı Á‡ÒÓ·¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Û Ò‰ӂˢ¥ Á‚˘‡ÈÌÓ„Ó, ÔË‚‡ÚÌÓ„Ó ÊËÚÚfl β‰ÂÈ. éÒͥθÍË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl Û ÒÙÂ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ٥̇ÌÒÓ‚Ó-·‡ÌÍ¥‚Ò¸ÍÓª ÒÔ‡‚Ë, ÍÛθÚÛË ¥ Ú.‰. Ó·ÏÂÊÂ̇ ‰Îfl ‰ÓÒÚÛÔÛ ÔÓÒÔÓÎËÚËı ϯ͇̈¥‚ ̇¯Óª Ô·ÌÂÚË, ÚÓ ßÌÚÂÌÂÚ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Ò‚Óπ¥‰ÌÓ˛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛ ‰Îfl «ÔÓÎÂÚ‡¥‚». íÓÏÛ ÒÚ‡ı β‰ÂÈ ·ÛÚË ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌËÏË Ò‚Óπª ÔË‚‡ÚÌÓÒÚË Û ßÌÚÂÌÂÚ¥ ÏÓÊ ÔÓÍ·ÒÚË Í‡È Ì‡Ï‡„‡ÌÌflÏ Á‡ÎÛ˜ËÚË ÓÒÌÓ‚ÌÛ Ï‡ÒÛ Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl Ô·ÌÂÚË ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÙÎ¥ÍÚ¥‚ ÌËÁ¸ÍÓª ¥ÌÚÂÌÒË‚ÌÓÒÚË, ÏËÓÚ‚Ó˜Ëı ÓÔ‡ˆ¥È (‚‡‚‡¥‚, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, Á‡‚Ê‰Ë «Á‡ÏËflÎË»). ñË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl (π„ËÔÚflÌË, ËÏÎflÌË) ̇Èχπ Ó‰ÌËı ‚‡‚‡¥‚ ‰Îfl ‚¥ÈÌË Á ¥Ì¯ËÏË, ‡Î ‚ ÂÁÛθڇڥ ÛÒ¥ ‚ÓÌË ‡·Ó Ìˢ‡Ú¸ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥˛ (êËÏ), ‡·Ó Ú‡Í ÔÓÒ··Îfl˛Ú¸, ˘Ó ªª ·ÂÁ ÓÒÓ·ÎË‚Ëı ÚÛ‰ÌÓ˘¥‚ Ô¥‰ÍÓflπ ¥Ì¯‡ (Á‡‚Ó˛‚‡ÌÌfl ∏„ËÔÚÛ ÔÂÒ‡ÏË). üÍ Ï‡ÎÂ̸ͥ Ï¥ÍÓ·Ë ‚‡ÎflÚ¸ Á Ì¥„ ‚ÂÎËÍËÈ Á‡Ò··ÎËÈ Ó„‡Ì¥ÁÏ, Ú‡Í ¥ Á„‡ª ‚‡‚‡¥‚ – ÔÓÒ··ÎÂÌ¥ ̇‰‰Âʇ‚Ë. ìäêÄ∫çÄ Ç äéçíÖäëíß èêéÅãÖåà
臂Îfl˜‡ ÂÎ¥Ú‡ ì͇ªÌË Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ ‚ËÁ̇˜Ë·Òfl ̇ ÍÓËÒÚ¸ Á‡ı¥‰ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ‚‚‡Ê‡˛˜Ë ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥˛ ‚ ‚ÓÔÂÈҸͥ È Â‚Ó‡Ú·ÌÚ˘̥ ÒÚÛÍÚÛË π‰ËÌÓ Ô‡‚ËθÌËÏ ÍÛÒÓÏ. LJÊÍÓ Ò͇Á‡ÚË, ˜ËÏ ÍÂÛ‚‡‚Òfl ãÂÓÌ¥‰ äۘχ, ÍÓÎË Û ÓÁԇΥ Ô‰‚Ë·ÓÌÓª ͇Ïԇ̥ª Ò͇ÁÓÌÛ‚ (¥Ì‡Í¯Â Ì Ò͇ʯ): «åË ÔÂÂÒÚ‡ÎË ·ÛÚË Ô‡ÔÛ‡Ò‡ÏË», ‡Î ÛÒÂ Ê ˆfl Ù‡Á‡ ‰ÛÊ ‚ÎÛ˜ÌÓ ı‡‡ÍÚÂËÁÛπ flÍ ¥ ‚ flÍÓÒÚ¥ ÍÓ„Ó ÏË ÔËÎÛ˜ËÏÓÒfl ‰Ó ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. è‰ÒÚ‡‚ÎÂ̇ Î¥‚Ó˛ ÓÔÓÁˈ¥π˛ ÍÓÌÚÂÎ¥Ú‡ ‡ÔÂβπ ‰Ó Ò‚¥ÚÎÓ„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó – ÏÂÚ‚Óª ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ̇χ„‡˛˜ËÒ¸ ªª flÍËÏÓÒ¸ ˜ËÌÓÏ ˜Ë ÚÓ Â‡Ì¥ÏÛ‚‡ÚË, ˜Ë ÚÓ ‚¥‰Ó‰ËÚË. 㥉Â
˛¥È ÍÓÓθ˜ÛÍ
ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ flÍ ÓÁ͇̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª/ ‡ÌÚË∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª © û.äÓÓθ˜ÛÍ, 2000
ûêßâ äéêéãúóìä h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚ èÂÚÓ ëËÏÓÌÂÌÍÓ Ì ·ÂÁ ͇҇ÁÏÛ ˆËÚÛπ „ÓÎÓ‚Û ÍÓÏ¥Ò¥ª Û ÒÔ‡‚‡ı Á ÓÁ¯ËÂÌÌfl Öë ¢.î„ÓÈ∂Â̇: «äÓÊÌËÈ, ıÚÓ ‰Ûχπ, ̇˜Â ì͇ªÌÛ ‚‡ÚÓ ·ÛÎÓ · ÔËÈÌflÚË ‚ Öë... Ï¥„ ·Ë, ̇Ô‚ÌÓ, ‚ËÒÛÌÛÚË ÔÓÔÓÁˈ¥˛, ˘Ó· åÂÍÒËÍÛ ÔËÈÌflÎË ‚ ëòÄ». Ñ¥ÈÒÌÓ, ‰ÓÎfl ̇¯Ëı ÒÔ¥‚‚¥Ú˜ËÁÌËÍ¥‚ Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ π flÒ͇‚ËÏ Ò‚¥‰˜ÂÌÌflÏ ÚÓ„Ó, ˘Ó ‰ÛÊ χÎÓ ıÚÓ Á ÌËı ¥ÌÚÂ∂ÛπÚ¸Òfl ‚ ÒËÒÚÂÏÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª flÍ ªª ¥‚ÌÓÔ‡‚Ì¥ ˜ÎÂÌË. á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó Ì‡¯¥ ÁÂÏÎflÍË Á‡ÈÌflÚ¥ ̇ ÚËı Ó·ÓÚ‡ı, flÍ¥ Û ‰‡‚ÌËÌÛ ·ÛÎË Û‰¥ÎÓÏ ‚‡‚‡¥‚, ÔËÒËÎÛ‚‡ÌËı ‰Ó ‡·ÒÚ‚‡: ˜ÓÎÓ‚¥ÍË – ÌËÁ¸ÍÓÍ‚‡Î¥Ù¥ÍÓ‚‡Ì‡ Ó·Ó˜‡ ÒË· ¥ ÁÎÓ˜Ë̈¥, Ê¥ÌÍË – ڇ̈¥‚Ìˈ¥ È ÔÓ‚¥ª. ç‡¯Û Á̇ڸ, flÍ ¥ ̇ÎÂÊÌ ‚‡‚‡Ò¸Í¥È Á̇ڥ, ÔËÈχ˛Ú¸ Á‡ Û·ÂÊÂÏ ¥Á Ô‚ÌÓ˛ ÔÓ¯‡ÌÓ˛, ‡Î ÛÒÂ Ê ªÈ ˜‡Ò ‚¥‰ ˜‡ÒÛ «ÌÂ̇‚’flÁÎË‚Ó» ‡‰flÚ¸: flÍ ÂÙÓÏÛ‚‡ÚË ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ, ˘Ó Ó·ËÚË Á fl‰ÂÌÓ˛ Á·Óπ˛, ˜Ë ‚‡ÚÓ ÚÓ„Û‚‡ÚË Á ߇ÌÓÏ... 燯Ëı Á·ÛÌÚÓ‚‡ÌËı ‚Óʉ¥‚ ¥ ‚ڥ͇˜¥‚ ÚËχ˛Ú¸ ‚ ¥ÏÔÂÒ¸ÍËı ‚’flÁÌˈflı ¥ Ì ̇‰ÚÓ ÔÓÒÔ¥¯‡˛Ú¸ Ì‡Ï ‚ˉ‡ÚË. èÓÚÂ, Ô‚‡ÊÌÛ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ Ú‡ÍËÈ ÒÚ‡Ì Â˜ÂÈ ¥ ÔÓ‰¥Î ÓÎÂÈ Û ÔË̈ËÔ¥ ‚·¯ÚÓ‚Ûπ. åË Ô‡„ÌÂÏÓ ‚ Ö‚ÓÔÛ, ÏË ıÓ˜ÂÏÓ ÒÚ‡ÚË ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡ÌËÏË. ÑÓ ‚‡‚‡ÒÚ‚‡ ‚ Ì‡Ò ‡ÔÂβπ ‡ÌÚËÂÎ¥Ú‡. Ç¥Á¥ÓÌÂÓÏ ÌÓ‚Ó„Ó ‚‡-
Консенсус, компромiс, толерантнiсть, плюралiзм – слова, якi в кiнцi ХХ – на початку ХХІ ст. претендують на ключовi позицiї, коли заходить мова про характеристику сучасного постмодерного свiту. Цi ж слова не залишаються й обабiч процесiв, котрi вiдбуваються на межi тисячолiть. Одним iз цих процесiв є ¶лобалiзацiя, яку також не оминула тенденцiя «консенсусоманiї». Поза суперечками, що точаться навколо питання користi чи шкоди ¶лобалiзацiї, мало хто зумiв зауважити, як ця проблема також стала сферою, в якiй консенсус виступає базовою цiннiстю чи, навiть, платформою для подальшого розвитку процесу ¶лобалiзацiї. Для того, щоб стати на правильний шлях аналiзу цiєї проблеми, слiд визначитися iз головними смисловими поняттями: консенсус i ¶лобалiзацiя. Консенсус ( лат. Consensus – згода, одностайнiсть): 1. Наявнiсть єдности у поглядах двох чи бiльше суб’єктiв щодо ключових питань соцiального порядку, що виявляється у єдностi дiй. 2. Метод, спосiб, форма, процедура вiдпрацювання й прийняття колегiальних рiшень шляхом узгодження позицiй сторiн, досягнення погодженостi думок, вiднайдення прийнятних для всiх формулювань.
213
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚‡ÒÚ‚‡ π ˆËÚÓ‚‡ÌËÈ ÛÊ ÚÛÚ Ô‡Ú¥‡ı ‚¥Ú˜ËÁÌflÌÓ„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÌÓÌÍÓÌÙÓÏ¥ÁÏÛ ÑÏËÚÓ äÓ˜ËÌÒ¸ÍËÈ. ì Ò‚Óªı ÒÚ‡ÚÚflı ‚¥Ì Ì ‡Á ÔÓ‚ÂÚ‡πÚ¸Òfl ‰Ó ˆ¥πª ÚÂÏË: «ì Ò‚ÓªÈ ÌÂβ·Ó‚¥ ‰Ó ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓª Ô‡ˆ¥ ì͇ªÌ‡ π‰Ë̇ ¥Á ÄÙËÍÓ˛, ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓ˛ ÄÏÂËÍÓ˛, ͇ªÌ‡ÏË ñÂÌڇθÌÓª ÄÁ¥ª. ì ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥ Ó˜¥ÍÛπÚ¸Òfl «ÇÂÎËÍ ÔÂÂÒÂÎÂÌÌfl ̇Ӊ¥‚», ˆ¸Ó„Ó ‡ÁÛ ÁÌÓ‚Û ‚ Ö‚ÓÔÛ, ÓÒÌÓ‚ÌÓ˛ ÔÓ‚ËÌÓ˛ flÍÓª ÁÌÓ‚Û ·Û‰Â ÚÂ, ˘Ó Ú‡Ï π ˘Ó ÔÓ„‡·Û‚‡ÚË. ... ç‡ ¥Ê‡‚Ëı ·ÂÚ‡ı ÏË ÔÓª‰ÂÏÓ Ö‚ÓÔÓ˛ ‚¥‰ Á‡Ô‡‚ÍË ‰Ó Á‡Ô‡‚ÍË, flÍ Ì‡¯¥ Ô‰ÍË ‚¥‰ ÍËÌˈ¥ ‰Ó ÍËÌˈ¥».
Post Scriptum èÓÍË ˘Ó ‚‡‚‡Ë „‡˛Ú¸ ¥Á ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥π˛ Á‡ ªª Ô‡‚Ë·ÏË. é‰Ì‡Í ÒÛÒԥθ̥, ÔÓÎ¥Ú˘̥, ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ÙÓÏË ÌÂ π ‚¥˜ÌËÏË – ̇‚¥Ú¸ Ú¥, ˘Ó Á‰‡˛Ú¸Òfl ÒÛ˜‡ÒÌËÍ‡Ï ‰ÓÒÍÓ̇ÎËÏË ¥ ·ÂÁ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÏË. è¥Á̸ÓËÏҸͥ ÔÓÂÚË ˘ËÓ ÓÔ·ÍÛ‚‡ÎË Í‡ı ¥ÏÔÂ¥ª, ‡Î ‚¥Ì ·Û‚ Ó·’πÍÚË‚ÌËÏ. ÄÌÚ˘̇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ ·Û· ÔÓÏÂÚË, ‡ ̇ ªª Ï¥Òˆ¥ – ̇ӉËÚËÒfl ÌÓ‚‡. çÓ‚Â ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÚfl Ó·¥ˆflπ ÒÚ‡ÚË ˆ¥Í‡‚ËÏ. èÂÂÍ·‚ Ä.è.
Слово consensus походить вiд поєднання латинського дiєслова sentire (вiдчувати, думати, розумiти) i префiкса con, що має значення спiльної, взаємної дiї, тобто у своїй основi консенсус означає спiльнiсть почуттiв i думок, взаєморозумiння. Як певна практична система, консенсус не враховує активної згоди з боку кожного рядового громадянина з будь-якого питання. Згода може виявлятися i в пасивнiй формi. Проте, головною властивiстю будь-якої форми згоди є загальне визнання норм i цiнностей, якi об’єднують людей. Вважають, що консенсус iманентний демократiї, яка передбачає плюралiзм – рiзнi, деколи несумiснi та конфлiктнi, полiтичнi, економiчнi, моральнi, фiлософськi, релiгiйнi та iншi iдеї, цiнностi, уподобання й цiлiснi доктрини, що їх сповiдують тi чи iншi соцiальнi верстви. До того ж, плюралiстичнiсть суспiльства – не iсторичний релiкт, який з часом можна буде подолати. Навпаки, iз розвитком демократiї плюралiстичнiсть зростає. Монолiтнiсть – властивiсть тоталiтарних спiльнот. І як тiльки жорсткi обмеження, якi накладає режим, зникають, одразу ж з’являються суперечностi, яких ранiше не було. Яким чином у рамках демократiї поєднуються плюралiзм i консенсус? Очевидно, наявнi певнi всеосяжнi h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ú‡‡Ò ‚ÓÁÌflÍ
Á‡Û‚‡„Ë ‰Ó Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ÂÍÛÏÂÌ¥˜ÌÓ„Ó ‰¥‡ÎÓ„Û ‚ËÒÚÛÔ Ì‡ ÍÓÌÙÂÂ̈¥ª © í.ÇÓÁÌflÍ, 2000
Û Î¸‚¥‚Ò¸Í¥È ‰ÛıÓ‚Ì¥È ‡Í‡‰ÂÏ¥ª 214
íÄêÄë Çéáçüä
iдеї та цiнностi, якi схвалюють i пiдтримують прихильники рiзних полiтичних, фiлософських, моральних течiй, групи з рiзними соцiально-полiтичними iнтересами. Скерованiсть режиму чи певного процесу на реалiзацiю цих iдей та цiнностей (якi, в свою чергу, не поглинають усiх наявних вiдмiнностей, а лише нiби «надбудовуються» над ними ) i здатна консолiдувати суспiльство. Ми вже говорили, що плюралiзм i властива йому толерантнiсть – характернi риси сучасної епохи, якi стали головною умовою соцiальної свободи i полiтичної справедливостi. Взагалi, пiд плюралiзмом ми розумiємо не лише багатостороннiсть, але й рiвнозначнi, однозначнi та протилежнi стосовно природи чи соцiуму елементи, якi позбавленi найвищого органiзуючого принципу – принципу єдности. В емпiричному планi плюралiзм означає багатостороннiсть сфер пiзнання i релiгiй (релiгiйний плюралiзм), цiнностей (цiннiсний П.), суспiльних груп та сил (соцiальний П.), якi провадять певну полiтику (полiтичний П.). Цей процес був започаткований в епоху Реформацiї, Просвiтництва, буржуазної та iндустрiальної революцiї, або, iнакше кажучи, у Новий (модерновий) час. Завдяки їм був пришвидшений процес диференцiацiї, який розклав гомогеннi i стабiльнi вiдh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Розглядаючи питання фiлософських аспектiв екуменiзму, напевне слiд глянути на проблему у ширшому цивiлiзацiйному контекстi. Чим, власне, є екуменiзм та екуменiчний рух у сучаснiй модернiй европейськiй чи радше захiдноевропейськiй цивiлiзацiї? Це – внутрiшньохристиянський дiалог, тобто дiалог на рiвнi катехизису мiж рiзними християнськими Церквами. Історично головними учасниками такого дiалогу стали Католицька, Православна та Протестантськi Церкви. Однак чи не найiстотнiшою характеристикою такого дiалогу є те, що вiн вiдбувається у теперiшню модерну епоху, найхарактернiшими рисами якої є плюралiзм та дiалогiчнiсть. Чим є ця сучасна модерна епоха? З чого i як вона вилонилася? Попереднi епохи не були свiтськими. Европейську цивiлiзацiю загалом можна схарактеризувати як християнську, що постала як органiчне поєднання класичної (греко-римської) та юдейської цивiлiзацiй i традицiй. Першi тисячу рокiв для неї був притаманний певний монологiзм. Однак, навiть за формальної єдности
носини так званих староевропейських спiльнот, зв’язок мiж Церквою та державою i породив вiдкритi суспiльства, що складаються iз рiзноманiтних груп з власними iнтересами, переконаннями i способами поведiнки. Отже, плюралiзм свiдчить: багатостороннiсть i вiдмiнностi визнаються та схвалюються; за всiх своїх функцiональних вiдмiнностей групи мають рiвнi права для власного вiльного розвитку. І саме в плюралiстичнiй демократiї є багатостороннi сили, якi вирiшально впливають на процеси iнституцiоналiзацiї взаємо- i протидiї на основi фундаментального консенсусу. Що ж тодi на тлi консенсусу, плюралiзму, толерантностi являє собою ¶лобалiзацiя? Як вiдомо, ¶лобалiзацiя – це загальноцивiлiзацiйний процес, який справляє величезний вплив на полiтичну, фiнансово-економiчну, культурну, iдеологiчну сфери людського буття. Загалом, намiтилося чотири основних пiдходи у визначеннi термiну ¶лобалiзацiя: 1. Як процесу змiцнення зв’язкiв мiж найвiддаленiшими куточками планети. 2. Як процесу поширення по всiй планетi єдиних, спiльних для всього людства технологiй, культури, iдей, цiннiсних орiєнтацiй, способу життя, поведiнки тощо. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Церкви всерединi християнства все ж точилася дискусiя. Мало того, плюралiстичнiсть була закладена у саму його суть. Тому ми смiливо можемо стверджувати, що дiалогiчний плюралiзм притаманний самiй сутi християнства i, можливо, є однiєю з його сутностей. Щоправда, iнколи це призводило до проблем, особливо, коли вiдбувся перший розкол Церков на Римську i Вiзантiйську, а вiдтак наступний – всерединi вже захiдного християнства (Реформацiя i поява Протестантських Церков). Тодi життя поставило реальну проблему врегулювання стосункiв мiж Церквами на iншому рiвнi – адмiнiстративному тощо. Часом таке врегулювання стосункiв (а не спiльний пошук iстини у єдинiй Церквi) набувало перверсивних форм. Пiд ними я маю на увазi не тiльки прямi зiткнення чи релiгiйнi вiйни, але й iмiтацiю дiалогу, яка теж набуває рiзних форм. Йдеться i про дiалог «про людське око», i дiалог задля полiтичних та iнших iнтересiв, або ж просто iндиферентнiсть суспiльства, для якого плюралiзм редукувався до релятивiзму i взагалi вiдсутности iстини як такої, чи хоча б наближення до неї з рiзних бокiв. Такий дiалог насправдi тiльки iмiтував дiалог як вiдкритiсть та готовнiсть толерувати чужу думку чи разом з iншим шука-
3. Як виникнення спiльних для свiтового спiвтовариства проблем (економiчних, полiтичних, вiйськових). 4. Як процес зростання вселюдських iнтересiв у всiх сферах людського буття, породжуваних поглибленням взаємозв’язкiв i взаємозалежностi країн i народiв. Як бачимо у бiльшостi визначень ключовими словами є «взаємозалежнiсть», «спiльнiсть», «взаємозв’язки», якi є визначальними також для консенсусу. Вперше термiн «¶лобалiзацiя» у традицiйному для нашого часу значеннi (а не у футурологiчному визначеннi теоретикiв Римського клубу) вжив Т.Левiтт у 1983 роцi. Вiн охарактеризував цим словом феномен злиття ринкiв окремих продуктiв, якi виробляють великi багатонацiональнi корпорацiї. Сучаснi визначення ¶лобалiзацiї дають нам уявлення про тенденцiї розвитку цього явища: 1. ¢лобалiзацiя означає гомогенiзацiю свiту, життя за єдиним принципом, прихильнiсть до єдиних цiнностей, дотримання єдиних норм i звичаїв поведiнки. 2. ¢лобалiзацiя – це визнання зростаючої взаємозалежностi, головним наслiдком якої є пiдрив, руйнування нацiонального, державного суверенiтету пiд натиском дiй нових акторiв всепланетарної сцени: ¶ло-
215
ЮРІЙ КОРОЛЬЧУК КОНСЕНСУС ЯК ОЗНАКА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ / АНТИ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ти спiльного вирiшення iстотної для обох чи кiлькох учасникiв дiалогу проблеми. До християнського плюралiзму i Церква, i християнська культура йшли не одну сотню рокiв, зазнавши i боротьби з ортодоксiєю, i боротьби iз єресями, i боротьби iз нехристиянськими конфесiями, а також iншими християнськими конфесiями. Однак, тiльки завдяки тому, що у саме християнство було закладено дiалогiчну плюралiстичнiсть, Церквi вдалося усе ж подолати цей непростий шлях. Але, повернiмося до процесу народження модерности, сучасної секулярної епохи. Насамперед слiд сказати, що це епоха секуляризму, який, з одного боку, є дiтищем християнства як такого, а з iншого – багато у чому протиставився i християнськiй культурi, i Церквi як органiзацiї. Мало того, секулярне европейське суспiльство повнiстю успадкувало вiд християнства традицiю дiалогу та плюралiзму i поклало їх у саму основу суспiльних вiдносин, започаткувавши тим самим модернiсть як таку. Інодi сучасна секулярнiсть навiть не усвiдомлювала своєї ¶енеалогiї. Скажiмо, Просвiтництво та Гуманiзм гостро протиставилися християнству як такому, їхнiй плюралiзм часто був гостро антицерковним, але пiдспудно все ж християнським у своїй сут-
бальних фiрм, релiгiйних угруповань, транснацiональних компанiй. 3. ¢лобалiзацiя – це сукупнiсть процесiв та структур, що спiввiдносяться з явищами взаємозалежности, взаємопроникнення i взаємообумовлености у планетарних рамках, результатом чого є формування цiнностi буття людства. Отже, можна зробити висновок про дiалектичну природу явища ¶лобалiзацiї, якiй властивi двi протилежнi тенденцiї: 1. Унiформiзацiя: з кожним роком у свiтi спостерiгається тенденцiя до зменшення рiзноманiття i тяжiння до монiзму (наприклад, зникнення деяких мов на тлi переважання англiйської). 2. Рiст плюралiзму стосовно рiвня та трибу життя. І плюралiзацiя, i унiформiзацiя вiдбуваються, знову ж таки, на основi консенсусу. Чи можливе таке взагалi? Чи тодi можна говорити в такому разi про консенсус як основу для ¶лобалiзацiї – чи анти¶лобалiзацiї? КОНСЕНСУС ДЛЯ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ Найбiльш стисло i влучно можна описати явище ¶лобалiзацiї на прикладi життя одного з мiльйонiв мешканh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК ЗАУВАГИ ДО ФІЛОСОФСЬКИХ АСПЕКТІВ ЕКУМЕНІЧНОГО ДІАЛОГУ
216
ностi, у всiх його формах, чи у секулярнiй, чи у програмно антицерковнiй. Модернiсть була породженням власне захiдноевропейської цивiлiзацiї. Саме у Захiднiй Европi вiдбулася секуляризацiя плюралiзму, вiн прийшов у суспiльство i усамостiйнився вiд церковної дiалогiчности, хоча це не означає, що вiн вийшов за рамки християнської культури, як деколи вiн сам це подає. Так витворилася модерна европейська цивiлiзацiя. Однак навiть европейським континентом вона поширювалася крок за кроком. Її супроводжував iстотний технологiчний прогрес, що допомагало рекламувати модернiсть, як певний здобуток. А тим самим ширити плюралiзм та дiалогiчнiсть всерединi католицького та протестантського свiтiв. І тiльки через якийсь час до цього процесу модернiзацiї суспiльства долучився свiт православний. Досi пiзнє входження теренiв, якi традицiйно вважаються православними, у загальноцивiлiзацiйний процес модернiзацiї залишається доволi сильним гальмом, i не тiльки у сенсi творення нового плюралiстичного, дiалогiчного суспiльства, але й самоорганiзацiї цього суспiльства, перетворення його у суспiльство ефективне,
цiв нашої планети. Вiн/Вона випиває зранку горнятко бразильської кави, звареної в нiмецькiй кавоварцi, одягає американськi джинси, iталiйську сорочку, шотландський светр, порту¶альськi черевики, переглядає по японському телевiзору новини CNN та їде до Скандинавiї на мiжнародну конференцiю з проблем ¶лобалiзацiї, розплатившись кредитною карткою мiжнародної системи VISA. Звичайно, життєвi стандарти однiєї чи кiлькох груп людей не можуть слугувати переконливим показником загальної тенденцiї такого роду ¶лобалiзацiї, але й не треба забувати, що ще десять рокiв тому мобiльний телефон був предметом розкошi, а сьогоднi – це стандарт життя багатьох людей. Єдиний момент, який об’єднує всi цi речi – вiд бразильської кави до кредитної картки – консенсус осiб, якi користуються цими речами. Цi особи толерантно ставляться до виробникiв з рiзних країн i тим самим висловлюють свiй консенсус. Конфлiктна ситуацiя вимагає вiд суб’єкта здiйснити вибiр мiж цiнностями, якi зiштовхуються, на користь однiєї з них та на шкоду iншiй, i лише завдяки вирiшення цiєї проблеми реалiзувати свою мету. Складнiсть цього вибору у тому, що необхiдно прийняти рiшення. Суб’єкт, уникаючи вiдповiдальности за прийняття рiшень, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
технологiчно розвинуте. Вiдсутнiсть толерантности до iншої думки, небажання виставити власну думку на конкурс «вiдкритого ринку iдей, iстин, переконань» не тiльки блокує сам процес дiалогу, як спiльного пошуку iстини, i перетворює комунiкативну систему цього суспiльства в обмежену й закриту, але i саме суспiльство ставить перед загрозою однiєї до¶матичної iстини, яка може бути i не такою вже й остаточною чи остаточно вiрною. Таким чином, ця iстина вiдсiкається вiд можливости свого розвитку. Однак модернiзацiйний процес не зупинився на Европi, i навiть вийшов поза межi християнського свiту. Поволi вiн заполонює i тi свiти, де традицiйно домiнують iншi релiгiї. Істин виявилося багато. Так само i шляхiв до спасiння чи просвiтлення виявилося багато. І тодi постало питання розмежування рiзних рiвнiв дiалогу та плюралiзму. З одного боку, виявилося, що iстина не така вже й однозначна. Проблема полягає радше у способi нашого мислення. З класичної логiки вiдомо, що iстина одна. Але сучаснi логiки, не заперечуючи класичних концепцiй, iстотно їх доповнюють, i бачать багатовимiрнiсть iстини. Це зовсiм не означає, що багатоiстиннiсть чи багатовимiрнiсть iстини можна
надає прiоритет компромiсу перед конфронтацiєю. Переоцiнка цiнностей вiдбувається вiдповiдно до того, як формується процедура вирiшення конфлiкту. До того ж, така переоцiнка, при якiй, за виразом В.Лефевра, обидвi сторони могли б «зберегти обличчя», коли досягнення консенсусу на базi компромiсу пiднiмає суб’єкта полiтичного процесу у власних очах i в очах iнших значно вище. У процесi ¶лобалiзацiї вибiр суб’єктом консенсусу є саме тим збереженням обличчя, коли вiн не буде вiдкинутий за межi свiтової спiльноти ( що сталося з Іраком, Кубою, Пн. Кореєю). За таких умов компромiс, а також i консенсус, не є попусканням, сповзанням з лiнiї, опортунiзмом, шкурництвом тощо. Навiть, якщо припустити, що ми жертвуємо своїми iнтересами, то ця жертва збiльшує спiльне благо, йде на користь полiтичнiй стабiльностi та стiйкостi спiльноти. Отже, як бачимо, ¶лобалiзацiя знаходить свiй вияв у звичайному поширеннi джинсiв, комп’ютерiв, мобiльних телефонiв, тама¶очi тощо, оскiльки всi доходять негласного консенсусу стосовно цих речей. У самому поняттi «¶лобалiзацiя» ключовим словом є взаємозалежнiсть. Саме взаємозалежнiсть рiзних суспiльств створює суть нової ¶лобальної традицiї – унiверh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
звести до безконечности, i тодi її просто не стане, вона розчиниться у безпринципностi (якщо вийти на етичний ре¶iстр). Багатовимiрнiсть iстини означає, що ми просто не можемо бачити певних її вимiрiв. Найпростiшою iлюстрацiєю цього можуть послужити, припустимо, багатовимiрнi свiти. Всi ми привченi до декартового уявлення про тривимiрний простiр. Однак i формально-математично, i фiзично свiт таким не є, про що i свiдчать численнi фiзичнi явища на молекулярному чи космiчному рiвнi. Свiт Декарта чинний при людських масштабах, енергiях та швидкостях – тривимiрнiсть бiльш-менш пiдходить для приблизного опису фiзичних явищ на нашому земному чи людському рiвнi. Проста змiна масштабу вже її релятивiзує – Айнштайн. Отож, iнших вимiрiв цього явища ми не бачимо не тому, що вони не iснують, а тому, що для того, аби їх побачити , потрiбнi iншi масштаби – сильне наближення чи вiддалення, вiдчуття, що цей вимiр «увiмкнувся». Це формальний аспект такої багатовимiрности iстини. У логiцi теж є багатомiрнiсть, яка дозволяє переосмислювати деякi проблеми внутрiшньохристиянського екуменiчного дiалогу та мiжрелiгiйного плюралiзму, не впадаючи анi у неперебiрливий релятивiзм, коли
сальнiсть. Унiверсальнiсть свiту можна вiдновити лише через взаємну повагу, яку розумiємо не лише як цiннiсну норму, а як, у прямому його значеннi, суспiльну кориснiсть. У мобiльному i швидкоплинному свiтi треба вчитися жити у консенсусi з усiма. Взаємоповага стає суспiльною користю, оскiльки поступово перетворюється на головну умову спiвiснування у свiтi, який пiдвладний iмперативу ¶лобалiзацiї, тобто взаємозалежностi. Головними акторами на полi ¶лобалiзацiї є мiжнароднi органiзацiї (10), ре¶iональнi органiзацiї (60), багатонацiональнi корпорацiї (60000), iнституцiйнi iнвестори (страховi фонди, пенсiйнi фонди), неурядовi громадськi органiзацiї, ме¶аполiси (Лондон, Мiлан), iндивiди (Сорос, ¢ейтс). Як бачимо, тут вiдсутнi держави, якi, проте, сьогоднi продовжують залишатися одними з головних суб’єктiв мiжнародної полiтики та ¶еополiтики. Можна зробити висновок, що нездатнiсть держав досягти консенсусу мiж собою приведе до їх часткової виключености iз процесу ¶лобалiзацiї, отже поступово усуватиметься i ¶еополiтика як релiкт минулих епох. Проте, колись саме держава виявила готовнiсть досягти консенсусу i змогла об’єднати пiд своїм прапором рiзнi куль-
217
ЮРІЙ КОРОЛЬЧУК КОНСЕНСУС ЯК ОЗНАКА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ / АНТИ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
практично iстини немає, а є тiльки iстина для юдеїв чи буддистiв (тим самим всi вони позбавляються своєї справжньої iстинности як актуальности та єдиности), анi у розпачливий скептицизм, що заперечує саму можливiсть пошуку iстини. Ще не можна упевнено стверджувати, наче екуменiчний процес досягнув значних успiхiв у сенсi розробки методологiї екуменiчного дiалогу. Дуже часто дiалог обмежується тiльки демонструванням доброї волi та взаємної вiдкритости. Християнство ще не знає як дати собi раду iз своєю явленою та спасительною абсолютнiстю у дiалозi з iншими релiгiями. Проблемою залишається унiкальнiсть i абсолютнiсть Втiлення у Христi. Екуменiчний дiалог, який розв’язує переважно адмiнiстративнi проблеми, насправдi є лише найнижчим рiвнем такого спiльного екуменiчного пошуку iстини. На жаль, часто на цьому й зупиняються. Натомiсть, проблема полягає у спiльному шуканнi iстини, а також у спiльному шуканнi спасiння для всiх учасникiв екуменiчного дiалогу на ¶лобальному, чи точнiше вселенському рiвнi. Справжньою проблемою екуменiчного спiлкування всерединi християнського свiту та мiжрелiгiйного спiлкування загалом є не
тури, етнографiчнi групи, окремих iндивiдiв. Тому консенсус початку ХХІ столiття iстотно вiдрiзняється вiд консенсусу початку ХХ ст. Вiдповiдно, якщо 100 рокiв тому наслiдком консенсусу була поява на мiжнароднiй аренi держави як суб’єкта, то сьогоднi наслiдком консенсусу є процес ¶лобалiзацiї, який ще не завершився. Не слiд також забувати, що явище ¶лобалiзацiї дозволяє кожному її учасниковi пропонувати на ¶лобальний ринок свої цiнностi. Однак питання як цi цiнностi сприйматимуть iншi учасники ¶лобалiзацiї, свiдчить про наявнiсть консенсусу сили, анiж загальної згоди. Наприклад, США взяли на себе мiсiю свiтового архiтектора i намагаються побудувати сучасний свiт за своїми проектами. Вони використовують консенсус для переконання iнших країн у необхiдностi усунення держав, якi їм не до вподоби. Таким чином, завдяки взаємнiй домовленостi, а згодою мiжнародних органiзацiй i, головне, без одностороннього насилля США застосовують консенсус сили. В економiчнiй ¶лобалiзацiї вже є такi поняття, як вашин¶тонська формула консенсусу (¶лобалiзацiї) i поствашин¶тонська формула консенсусу. Перше означає ряд вимог свiтової спiльноти до держав, що розвиваh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК ЗАУВАГИ ДО ФІЛОСОФСЬКИХ АСПЕКТІВ ЕКУМЕНІЧНОГО ДІАЛОГУ
218
тiльки формальний пошук чи уточнення iстини задля неї самої, а власне спасiння людства. І взагалi, природi iстини притаманне те, що вона нiколи не може бути формальною. Вона завжди жива. Буквально втiлена. У цьому сенсi Втiлення у Христi є дуже iстотним моментом. Екуменiчний процес повинен не просто врегульовувати мiжконфесiйнi чи мiжрелiгiйнi стосунки, а рятувати, чи до чогось вести людство. Причому не якусь його частину, а все людство. Виходом iз Сцилли й Харибди тоталiтарного до¶матизму монологiчности та скептичного релятивiзму для фiлософiї, як пошуку iстини та одночасного визначання, що є iстина, може бути тiльки безконечний творчий дiалог, який базується на iнтелектуальнiй свободi. Поза усяким сумнiвом, ним має стати певне совiсне i вiдповiдальне мислення, яке дослухається до iншого, пробує побачити у ньому не тiльки те, що тобi вiдоме, близьке i тобою прийняте, але й нове, яке теж може мати стосунок до iстини. Водночас це й готовнiсть доповнити своє бачення iстини цим новим справдi iстинним, щоб пiднятись на рiвень вселенський. Але водночас не можна впадати i в оману, бо й iлюзiй та хиб є чимало.
㸂¥‚, „Û‰Â̸ 1999
ються: лiбералiзацiя внутрiшньої економiки, вiдкритiсть зовнiшньої економiки, збереження фiнансово-грошової стабiльностi тощо. Проте, багато країн не приймали таку систему, i тому виник пост-вашин¶тонський консенсус з низкою вимог. Сьогоднi багато країн виступає проти таких консенсусiв, вбачаючи у них спробу чергової експансiї розвинутiших країн. КОНСЕНСУС І АНТИ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ Сучаснi процеси на планетi засвiдчили наявнiсть трьох парадоксiв ¶лобалiзацiї та плюралiзацiї свiту: 1. Усунення бiполярного свiту, яке б мало припинити балансування цивiлiзацiї на межi вiйни, стало новим джерелом нестабiльности. Як тiльки лещата «холодної вiйни» розтиснулися, на поверхню мiжнародної арени виринуло багато суперечностей та проблем, якi були ранiше загнанi вглиб бiполярною солiдарнiстю: ре¶iональнi претензiї, конфлiкти за межi кордонiв, нацiонально-етнiчнi суперечки тощо. За останнi 10 рокiв виникли численнi джерела мiжнародної нестабiльности i насилля, якi стали наслiдком поширення плюралiзму. 2. Посилення взаємозалежностi свiту як вираз його цiлiсности, що має створити основу керованости мiжh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á‡Û‚‡„Ë Ì‡ ÚÂÏÛ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ
‚ËÒÚÛÔ Ì‡ ÍÓÌÙÂÂ̈¥ª Û Î¸‚¥‚Ò¸Í¥È ‰ÛıÓ‚Ì¥È ‡Í‡‰ÂÏ¥ª
народних вiдносин на нинiшньому етапi, породжує додатковi зони напруження. Вони виникають внаслiдок неоформлености (економiчної, громадянської, правової) свiтового спiвтовариства як цiлого органiзму. 3. Риторика «нового мислення» як спроба переходу до реальних дiй, навпаки, повернула назад, до звичної логiки та вузькостi нацiональних iнтересiв. Нiхто не знав, чим цей експеримент обернеться, i нiхто не хотiв програвати. Наслiдком сучасних тенденцiй ¶лобалiзацiї може бути настання пост¶лобалiзацiї, або демодернiзацiї, що виявиться у свiтовiй анархiї та розпадi цивiлiзацiї. У країнах Африки, Азiї, постсовєцького простору вже сьогоднi на обрiї замаячiв привид псевдо¶лобалiзацiї. У багатьох цих країнах сформувався псевдоконсенсус з викликами ¶лобалiзацiї як демократичного процесу. Там iснують псевдовибори, псевдопарламенти, квазi права i свободи громадян, але вони лише симулюють консенсус iз визнаними цiнностями Заходу. Насправдi у таких державах твориться анти¶лобалiзацiйна система – для рiвноваги iз ¶лобалiзацiйною. Отже, консенсус, з одного боку, може бути панацеєю для країн, якi прагнуть ¶лобалiзацiї, а з iншого боку – стати гiльйотиною для h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
них. Для прикладу можна взяти ринок наркотикiв, торгiвлi зброєю, кримiнальний чи тiньовий, якi вже давно набули статусу ¶лобальних i дiють на основi консенсусу, домовленостi у всьому свiтi, хоча за своєю суттю такi ринки є анти¶лобалiзацiйними. Фактично, до подiлу свiту на ¶лобальний i анти¶лобальний суттєво доклалися США. Бажання цiєї держави бути першою пiсля закiнчення «холодної вiйни» виявилося одразу. І якщо у 1991 роцi 41-й президент США Дж.Буш заявляв: «Це справдi чудова iдея – новий свiтовий порядок, в рамках якого народи можуть об’єднатися один з одним заради спiльної цiлi, для реалiзацiї єдиної спрямованостi людства до миру i безпеки, свободи й правопорядку», – то вже 1998 року на святкуваннi 75-рiччя журналу «Тайм» 42-й президент США Б.Клiнтон уточнив свого попередника: «Прогрес свободи зробив це столiття Американським. З Божою помiччю ми зробимо ХХІ ст. Новим Американським сторiччям». Намагання Заходу, особливо США, втиснути увесь свiт у рамки захiдних зразкiв та цiнностей викликають реальний спротив. Навiть на прикладi вiдносин виробник-споживач можна знайти нерiвноправнiсть країн майбутньої ¶лобальної спiльноти. Бiльшiсть держав, що
flÍ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª ÍËÁË Ú‡‡Ò ‚ÓÁÌflÍ © í.ÇÓÁÌflÍ, 2000
ЮРІЙ КОРОЛЬЧУК КОНСЕНСУС ЯК ОЗНАКА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ / АНТИ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
«Es ist die Zeit der entflohenen Goetter und des kommenden Gottes» Martin Heidegger (1,47)
(‰Ó ÏÓ‰ÂÎ¥ ˆËÍÎ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª)
219
èÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ ɸÓθ‰ÂΥ̇ Ú‡ 祈¯Â, ·‡„‡ÚÓ Ì‡¯Ëı ÒÛ˜‡ÒÌËÍ¥‚ ÔÓÔ‰ʇÎË, ˘Ó ̇¯‡ ÂÔÓı‡ π ÂÔÓıÓ˛ Ô¥ÒÎfl ÒÏÂÚË ÅÓ„‡. ëÚ‡¥ ·Ó„Ë ‚¥‰¥È¯ÎË, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ¥˘Â Ì ̇ÒÚ‡‚ ˜‡Ò, ‡·Ë ÔËȯÎË ÌÓ‚¥ – Ô˯ ɸÓθ‰ÂÎ¥Ì. ñ ÂÔÓı‡ çÓ˜¥ ë‚¥ÚÛ. «Mit diesem Fehl bleibt die Welt der Grund als der gruende aus... Das Weltalter, dem der Grund ausbleibt haengt im Abgrund / ì Ò‚¥ÚÛ, ‚ flÍÓÏÛ ÌÂχπ ÅÓ„‡, ‚ËÒÎËÁ‡π ∂ÛÌÚ Ô¥‰ ÌÓ„‡ÏË... ÖÔÓı‡, fl͇ ‚Ú‡ÚË· ∂ÛÌÚ, ÒÔÓ‚Á‡π Û ·ÂÁÓ‰Ì˛», – Ô˯ ɇȉÂ∂∂ (2.265) ÔÓ ÒÛÚ¥ ÔÂÂÙ‡ÁÓ‚Û˛˜Ë ‚¥‰ÓÏ – «Gott ist tot/ è‡Ì ÔÓÏ» – 祈¯Â. ì ˜ÓÏÛ ÔÓfl‚ÎflπÚ¸Òfl ˆfl ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸? ß ÁÌÓ‚Û ˆËÚ‡Ú‡ Á ɇȉÂ∂∂‡: «Nicht nur die Goetter und der Gott sind entflohen, sondern der Glanz der Gottheit ist in der Weltgeschichte erloschen. Die Zeit der Weltnacht ist die Duerftige Zeit, weil sie immer duerftiger wird / ç ڥθÍË ‚ÚÂÍÎË ·Ó„Ë ¥ ÛÚ¥Í ÅÓ„, ‡Î Û
розвиваються, стають звичайними споживачами продукцiї, яка вироблена на Заходi або ж вiдповiдно до захiдних стандартiв. А монополiзм в економiцi – це як авторитаризм у полiтицi, i якщо враховувати, що основою ¶лобалiзацiї залишається економiка, то можна зробити вiдповiднi висновки. Також, навзамiн класичним опозицiям Захiд-Схiд, Пiвнiч-Пiвдень, бiднi-багатi приходить опозицiя ¶лобального свiту – ¶лобальне-локальне. Вона є двох видiв: 1. Поляризована нерiвнiсть – вертикально органiзований простiр (центр–периферiя), в якому iснує система наказiв, а не консенсусу. 2. Неполяризована нерiвнiсть – вiдносини складаються по горизонтальнiй осi, де вже немає мiсця iєрархiї. З’являється безлiч центрiв i периферiй, центрiв на периферiї, посередницьких ланцюжкiв. У даному випадку все вирiшується на основi консенсусу, який часто межує iз уседозволенiстю, за принципом: ми вам не заважаємо, i ви нам не заважайте. Як бачимо, мав рацiю С.Гантiн¶тон, який ще на початку великих ¶лобалiзацiйних тенденцiй казав, що це буде або наступ нацiоналiзмiв, зiткнення нацiональних iнтересiв, або повна вестернiзацiя свiту. А сучасному h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК ЗАУВАГИ НА ТЕМУ ПОСТМОДЕРНУ ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ КРИЗИ
220
Ò‚¥ÚÓ‚¥È ¥ÒÚÓ¥ª ‚Ë„‡ÒÎÓ Ò‚¥ÚÎÓ ·ÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌÓ„Ó. ó‡Ò çÓ˜¥ ë‚¥ÚÛ π χÌËÏ ˜‡ÒÓÏ, ÓÒͥθÍË Ï‡Ì¥¯‡π ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â È ·¥Î¸¯Â» (2.265). é‰Ì‡Í ˜ËÏ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ˆÂÈ ‚¥‰ı¥‰ ·Ó„¥‚? èË¯Û ÚÛÚ Á χÎÓª Î¥ÚÂË, ÔÓÁ‡flÍ ·Ó„Ë, ˘Ó ‚¥‰¥È¯ÎË ˜Ë ÔÓÏÂÎË, π ‚Ê ڥθÍË ¥‰Ó·ÏË-·‡‡Î‡ÏË ¯ÛÏÂÒ¸ÍÓª ÂÔÓıË. ÇÓÌË ‚Ê Ì ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸ ͇҇θÌËı ÙÛÌ͈¥È ¥ Ú‡ÍË ‰¥ÈÒÌÓ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌÓ (‚¥‰ metafisika, ÚÓ„Ó, ˘Ó π ÔÓ̇‰ (meta) Ò‚¥ÚÓÏ – Ù¥ÁËÍÓ˛ (fisika)) «ÔÓÏÂÎË». ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ˜ËÏ Ê ‚·ÒÌÂ Û ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ, ‡ ÌÂ Û Ò‡Í‡Î¸ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ π Ú¥ ·Ó„Ë, flÍ˘Ó ÓÔÛÒÚËÚËÒfl Á ¥‚Ìfl ͇҇θÌÓ„Ó/ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌÓ„Ó Û Ò‚¥Ú ÔÓÙ‡ÌÌÓª β‰ËÌË? ብÈÒÌ˛‚‡Ì¥ ÌËÏË Ò‡Í‡Î¸Ì¥ ‰¥ÈÒÚ‚‡, Á‡ÔÓ‚¥ÚË, ‰ÓÁ‚ÓÎË Ú‡ ̇ÒÚ‡ÌÓ‚Ë ÒÍ·‰‡˛Ú¸Òfl Û Ô‚ÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ. èË ÊË‚ÓÏÛ å¥Ú¥ ˜Ë éÁË¥Ò¥ ˆfl ÒËÒÚÂχ ÚËχπÚ¸Òfl ̇ ÈÓ„Ó ÔÓ̇‰Ò‚¥ÚÓ‚¥È ÒÛ˘ÓÒÚ¥ Ú‡ ‚Ò˛‰ËÒÛ˘ÓÒÚ¥. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÔÓ ÈÓ„Ó ÒÏÂÚ¥ ‚Ó̇ ‚Ê Ì χπ ÚÓ„Ó Ì‡ÔÓ‚Ì˛˛˜Ó„Ó ªª ÊËÚÚflÏ ¥ÏÔ‡ÚË‚Û. ÇÓ̇ ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ̇ ÏÛÁÂÈ, Á‚‡Îˢ ÌÂÓ·Ó‚’flÁÍÓ‚Ëı ˆÂÔÚ¥‚, ÔÓ‡‰, Òڇ̉‡Ú¥‚, ÏÛÁÂÈ, ‰Â ÌÂÏ‡π «‡Ì¥ Ó‰ÌÓª ͇ÚËÌË Ô¯Ófl‰ÌÓ„Ó ÏËÚˆfl, Á‡Ú – ˆ¥Î¥ ÍÓÎÂ͈¥ª ÚÂÚ¸Ó- ¥ ˜ÂÚ‚ÂÚÓfl‰ÌËı, ˆ¥Î¥ ÔÓ‚¥Ìˆ¥ÈÌ¥ ¯ÍÓÎË, ‚¥‰ÓÏ¥ ڥθÍË Ù‡ı¥‚ˆflÏ, Á‡·ÛÚ¥, ÒÎ¥Ô¥ ‚Û΢ÍË ¥ÒÚÓ¥ª ÏËÒÚˆڂ‡» (ÅÛÌÓ òÛθˆ, ÑÛ„‡ Óҥ̸, 3, 174).
типовi держави залишається тiльки одне – йти на вимушений консенсус iз багатонацiональними корпорацiями, якi є наразi найтиповiшими представниками процесу ¶лобалiзацiї. Вимушений консенсус виявляється у наданнi цим корпорацiям податкових пiльг, лiбералiзацiї перемiщення доходiв за кордон, створеннi вiльних економiчних зон, значних законодавчих поступок. Вiдповiдно, такий стан речей не може залишати у спокої представникiв рiзних радикальних груп, якi починають використовувати консенсус iз Заходом для боротьби з ним. ВИСНОВКИ Розглядаючи проблему ¶лобалiзацiї, ми звернулися до категорiї, яка безпосередньо є основою ¶лобалiзацiйних процесiв – до консенсусу. Саме за допомогою консенсусу свiтова спiльнота, яка включає безлiч народiв, етносiв, етнiчних груп, на межi тисячолiть намагається витворити нову надспiльноту. Водночас, консенсус претендує на статус категорiї, що характеризує анти¶лобалiзацiю. Вже сьогоднi можна побачити наслiдки всесвiтнього плюралiзму, особливо у вiдносинах мiж народами. З кожним роком на планетi виникає все бiльше i бiльше нацiональних ворожнеч. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
á¯ÚÓ˛, Û ÚÂ, ˘Ó ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË ÒÂÍÛÎflËÁÓ‚‡ÌÓ˛ ÍÛθÚÛÓ˛ Û Ì‡È¯Ë¯ÓÏÛ ªª ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥. ß ÚÓ‰¥, ÒÛÏÛ˛˜Ë Á‡ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ˛ ͇҇ÏÂÌÚÛ, β‰Ë̇ ‚‰‡πÚ¸Òfl ̇‚¥Ú¸ ‰Ó ·Î˛ÁÌ¥ÒÚ‚‡ (4, Bruno Schulz «Xiega balwochwalcha»). Ç¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÂÎflÚË‚¥Á‡ˆ¥fl ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ÂÎflÚË‚¥Á‡ˆ¥fl ¥‰Âª ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓÒÚË. ç‰ÓÒflÊÌÓª ÚÓ˜ÍË Ì‡ „ÓËÁÓÌÚ¥ flÍ Ä·ÒÓβÚÛ, ‰Ó flÍÓ„Ó ÒÚÂÏËÚ¸ ÍÛθÚÛ‡ ˜Ë ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl, ‚Ê ÌÂχπ. ã˛‰Ë̇ Û Ú‡Í¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª Á‡Á̇π ‰ÂÁÓ¥πÌÚ‡ˆ¥ª. Ä ˘Â ÚӘ̥¯Â – ÔÂÂÒÚ‡π ·ÛÚË Î˛‰ËÌÓ˛ Û ‚·ÒÚË‚ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ÔÂÂÒÚ‡π ÔflÏÛ‚‡ÚË ‰Ó ˆ¸Ó„Ó „ÓËÁÓÌÚÛ ¥ ÍÓÏÛÌ¥ÍÛ‚‡ÚË Á ÌËÏ. ∫ª ÔÂÂÒÚ‡π Ó„ÓÚ‡ÚË Óԥ͇ ÅÓ„‡. ç‡ÒÚÛÔ‡π ˜‡Ò ÂÎflÚË‚ÌÓÒÚË – ˜‡Ò ‚Ú‡˜ÂÌÓ„Ó ¥‰Â‡ÎÛ, ˜‡Ò ‚ÒÂfl‰ÌÓÒÚË ¥ Ì‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl flÍ ÒÚÂÏÎ¥ÌÌfl ‰Ó „ÓËÁÓÌÚÛ. ÅÓ Û ÏÓÚÎÓÒ¥ ˆ¸Ó„Ó ‚ÒÂÎÂÌÒ¸ÍÓ„Ó ¥ Ó·ÂÁˆ¥ÌÂÌÓ„Ó ÏÛÁ² ‚Ò ‚ÊÂ π ¥‚ÌÓ‚‡Ú¥ÒÌËÏ – ¥ ÏӇθÌÂ, ¥ ÌÂÏӇθÌÂ, ·Ó ÌÂχπ Á ÍËÏ ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓÒËÚË ˆ˛ ÏӇθ («ÖÒÎË ÅÓ„‡ ÌÂÚ, ÚÓ ‚Ò ÏÓÊ̇» Á‡ ÑÓÒÚÓπ‚Ò¸ÍËÏ), ¥ ͇ÒË‚Â ¥ ӄˉÌÂ, ·Ó ÌÂÏ‡π ¥‰Â‡ÎÛ Í‡ÒË. ñ «...Óҥ̸ ̇¯Óª ÔÓ‚¥Ìˆ¥ª – Ì¥˘Ó ¥Ì¯Â flÍ ı‚Ó‡ Ù‡Ú‡ ÏÓ∂‡Ì‡, ‚ËÔÓÏ¥ÌÂ̇ Û ‚Ë‚ÂÎÂÚÌÂÌ¥È ÔÓÂ͈¥ª ̇ ̇¯Â ÌÂ·Ó ‚Ïˇ˛˜Ó˛, Á‡ÏÍÌÛÚÓ˛ ͇ÒÓ˛ ̇¯Ëı ÏÛÁª‚... ‚ÂÎËÍËÈ Ï‡Ì‰¥‚ÌËÈ Ú‡Ú, ˘Ó ·Â¯Â ÔÓÂÁ¥π˛, ‚Â΢ÂÁ̇ ÍÓθÓÓ‚‡ ˆË·ÛÎfl, ˘Ó ÎÛ¯ÔË̇ Á‡ ÎÛ¯ÔËÌÓ˛
Нинiшня ситуацiя у свiтi характеризується поширенням iмпровiзацiї, фра¶ментацiї, вiдсутнiстю цiлiсних i послiдовних теорiй та iдеологiй. Як наслiдок, вiдбувається посилення почуття невизначености, непередбачуваности й випадковости свiтових процесiв. Це безпосередньо стосується ¶лобалiзацiї i пояснюється тим, що позбавленi iдеологiчних основ у традицiйному розумiннi слова, ¶лобальнi зрушення породженi поєднанням великої кiлькости соцiальних, економiчних, культурних, технологiчних та iнших факторiв, рiзноманiтнi комбiнацiї яких можуть викликати непередбачуванi ситуацiї. Сучасний термiн «¶лобалiзацiя» покликаний замiнити собою «страшнi» слова – постiндустрiалiзацiя, модернiзацiя, урбанiзацiя, iнформатизацiя, Інтернет та iншi, якi баламутять розум людей, для того, щоб не посилювати конфлiктний потенцiал цих явищ. ¢лобалiзацiя у ХХІ сторiччi має вiдiграти роль, подiбну до ролi Вiдродження, Просвiтництва, Нового часу, тобто розширити межi дiяльности нової людини. ¢лобалiзацiя має стати новою свiтовою iдеологiєю. На нашу думку, сучасний процес ¶лобалiзацiї можна охарактеризувати як переукладання соцiального контракту, договору, що досягнутий суспiльством упродовж h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÎÛ˘ËÚ¸Òfl ˘Ó‡Á ÌÓ‚Ó˛ Ô‡ÌÓ‡ÏÓ˛. ß Ì¥ÍÓÎË Ì ‰Ó·Û‰Â¯Òfl ÊÓ‰ÌÓª ÒÛÚ¥» (ÅÛÌÓ òÛθˆ, ÑÛ„‡ Óҥ̸, 3, 175). ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ̇ÒÚÛÔ‡π ˜‡Ò ÒËÏÛÎflˆ¥ª ÔËÒÛÚÌÓÒÚË ·Ó„¥‚ ˜Ë ÅÓ„‡, ˜‡Ò ÍÛθÚÓ‚Óª Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓª ÂÍÎÂÍÚËÍË ¥ ÍÓÏ·¥Ì‡ÚÓËÍË. ÑÎfl β‰ÂÈ ˆ¥πª ÂÔÓıË Ì‡ÒÚ‡π ÂÔÓı‡ ÒËÌÍÂÚËÁÏÛ – ·‡„‡ÚÓ‚¥ÒÚ‚‡, Á‡·Ó·ÓÌ¥‚, ¥Ï¥Ú‡ÚË‚ÌËı ÍÛθڥ‚. ì ˆÂÈ Ï‡ÌËÈ ˜‡Ò β‰Ë̇ ‚‰‡π ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ·Ó„¥‚ ˜Ë ÅÓ„‡, ҇χ ‚¥‰˜Û‚‡˛˜Ë Ó·Îۉ̥ÒÚ¸ Ú‡ÍÓª ¥Ï¥Ú‡ˆ¥ª. ÇÓ̇ ÔÓ·Ûπ Ó·ÓÊÂÒÚ‚ËÚË Ò‡ÏÛ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÅÓ„‡. éÔÓÂÚËÁÛ‚‡ÚË ÒÍÂÔÒËÒ flÍ ÒÚÓªˆËÁÏ. ßÁ ‚Ú‡ÚÓ˛ ÒÔflÏÓ‚‡ÌÓÒÚË Ì‡ ÅÓ„‡ β‰Ë̇ ‚Ú‡˜‡π ÏÓÌÓÎ¥ÚÌ¥ÒÚ¸ ˜‡ÒÛ Ú‡ ÔÓÒÚÓÛ, ÏӇΥ Ú‡ ÍÛθÚÛË. í‚ÓflÚ¸Òfl ÓÍÂÏ¥ ¥ÒÚÓ˘̥ ˜‡ÒË Ú‡ ÍÛθÚÛÌ¥ ÔÓÒÚÓË. Ň ·¥Î¸¯Â, β‰Ë̇ ÚÓÎÂÛπ Ò‚Ó˛ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÛ ·‡„‡ÚÓ˜‡ÒÓ‚¥ÒÚ¸ Ú‡ ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Û ¥ÁÌËı ÔÓÒÚÓ‡ı ˜Ë ‚ËÏ¥‡ı ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò. ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ̇ÒÚ‡π ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘̇ ÍËÁ‡. ó‡Ò «Ô¥ÒÎfl ‚Ò¸Ó„Ó», ˜‡Ò, ÍÓÎË «‚Ò ‚Ê ‚¥‰·ÛÎÓÒfl, ÍÓÎË Ì¥˘Ó Ì χπ ÒÂÌÒÛ», «ÍÓÎË ‚Ò ‰ÓÔÛÒÚËÏ ¥ ÚÓÎÂÓ‚‡ÌÂ, ·Ó ·‡È‰ÛÊ ¥ ÌÂÒÔ‡‚ÊÌπ». çÂχπ ÒÂÌÒÛ ‰ÓÒfl„‡ÚË ¥‰Â‡ÎÛ ˜Ë ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓÒÚË, ÓÒͥθÍË ‚Ò ‰ÓÒÍÓ̇Πڇ ¥‰Â‡Î¸ÌÂ. ÇÒ ÚÓÎÂÛπÚ¸Òfl, ·Ó ̇ÒÔ‡‚‰¥ ‚ÓÌÓ ‚Ò¥Ï ·‡È‰ÛÊÂ. çÂχπ ÔË̈ËÔÓ‚Ëı ÒÛÔ˜ÓÍ, ·Ó ¥ Ó‰ËÌ, ¥ ‰Û„ËÈ Ï‡˛Ú¸ ‡ˆ¥˛ Û ˆÂÈ Ï‡ÌÓÚÌËÈ ˜‡Ò. äÛθÚÛÌÛ ˜Ë ‰ÛıÓ‚ÌÛ ÓÁ·Û‰Ó‚Û Ô¥‰Ï¥Ì˛π ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ ÍÓÏ·¥ÌÛ-
Нового часу, або ж Модерну. Сьогоднi час постмодернiзму, який має ознаменовуватися новою ерою соцiального контракту. За умови, що суспiльство буде здатним розвиватися, рухатися вперед, уникаючи нищiвних катаклiзмiв, революцiйних потрясiнь, загрози взаємознищення у ходi громадянських воєн i що у ньому будуть вiдбуватися лише тихi революцiї, на основi конституцiйних методiв, визнаючи верховенство закону. Таке суспiльство буде тривалим i стiйким за умови переваги у його полiтичнiй культурi етики ненасилля, iнститутiв згоди, практики консенсусу.
221
ЮРІЙ КОРОЛЬЧУК КОНСЕНСУС ЯК ОЗНАКА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ / АНТИ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚‡ÌÌfl ·ÎËÒÍ¥ÚÎË‚ËÏË, ÔÓÚ ÔÓÓÊÌ¥ÏË ÙÓχÏË. ß ˆÂ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl Ì ڥθÍË ÍÛθÚÛË, ‡ÎÂ È ÏӇΥ ˜Ë ̇‚¥Ú¸ ÏÂÚ‡Ù¥ÁËÍË Î˛‰ËÌË. ÇÒ ÚÓÎÂÓ‚‡Ì ¥ ‚Ò ̥˜Ó„Ó Ì ‚‡ÚÂ. «ã˯Â̸ ÚÂÔÂ, Á·ÎËÁ¸Í‡, ·‡Ú¸ÍÓ Ï¥„ ÓÁ„ÎflÌÛÚË flÍ ÒÎ¥‰ ÛÒ˛ ÁÎˉÓÚÛ ˆ¥πª ÁÛ·ÓÊ¥ÎÓª ∂Â̇ˆ¥ª, ‚Ò˛ ÒÏ¥ıÓ‚ËÌÌ¥ÒÚ¸ ªª ڇ̉ËÚÌÓª ‡Ì‡ÚÓÏ¥ª» (ÅÛÌÓ òÛθˆ, 祘 ÇÂÎËÍÓ„Ó ëÂÁÓÌÛ, 3, 87). é‰Ì‡Í, flÍ ˆÂ ÔÓ‚’flÁ‡ÚË ¥Á ÒÛ˜‡ÒÌ¥ÒÚ˛? ᇇÁ ¥Á ÓÒÓ·ÎË‚Ó˛ Ә‚ˉ̥ÒÚ˛ ÏÓÊ̇ ÔÓ·‡˜ËÚË ‚Ò¥ ˆ¥ ÔÓˆÂÒË ÂÔÓıË çÓ˜¥ ë‚¥ÚÛ (ɸÓθ‰ÂΥ̇), çÓ˜¥ ÇÂÎËÍÓ„Ó ëÂÁÓÌÛ (òÛθˆ‡). èÓÒÚÍÓÎÓÌ¥flθ̇ ÂÔÓı‡ – ‰Îfl Ö‚ÓÔË – ˜‡Ò ͥ̈fl ÅÓ„‡ (Ä·ÒÓβÚÛ). ÄÔÓÚÂÓÁÓÏ ªª ÒÛ˜‡ÒÌÓª ‰ÛÏÍË ÒÚ‡‚ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ flÍ ÙÓχ ÍËÁÓ‚Ó„Ó Ò‡ÏÓÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl. äÛθÚÛ̇ ÔÂÒÔÂÍÚË‚‡ ÍÓÊÌÓª ÍÛθÚÛÌÓª ÒÍ·‰Ó‚Óª, ˘Ó ÒÍ··Òfl ̇ ÔÓÒÚÍÓÎÓÌ¥flθÌÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥˛, ‚Ú‡ÚË· ÒÂÌÒ. ÅÛÎÓ ÂÎflÚË‚¥ÁÓ‚‡ÌÓ ÍÓÊÂÌ Á ÎÓ͇θÌËı ¥‰Â‡Î¥‚ (¥‰Â‡Î¸ÌËı ÚÓ˜ÓÍ). üÍ-ÓÚ: ‡ÙË͇ÌҸͥ ·ÓÊÍË, ÔÓÔË ÚÂ, ˘Ó ‡ÙË͇ÌҸ͇ ÍÛθÚÛ‡ ‰Ó·fl˜Â ¥ÌÍÓÔÓÛ‚‡Î‡Òfl Û Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ flÍ ÍÛθÚÛÌ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl, ÔÂÂÒÚ‡ÎË ·ÛÚË ‡·ÒÓβÚÌËÏË, ‚ÒÂÏÓ„ÛÚÌ¥ÏË. ñ ڥθÍË Ï‡ÚÂ¥‡Î, ÏÛÁÂÈÌËÈ ÂÍÒÔÓÌ‡Ú – «íÓ ·ÛÎË ‚Â΢ÂÁÌ¥ ‚¥ıÚ¥ Ô¥’fl, ÓÔÛ‰‡Î‡, ̇Ôı‡Ì¥ flÍ-Ì·ۉ¸ ÒÚ‡ËÏ ÒÚ‚ÓÏ... Û flÍ¥ ÌÂÁ·‡„ÌÂÌÌËÏ ÒÔÓÒÓ·ÓÏ ‰ıÌÛÚÓ ·ÛÎÓ flÍÛÒ¸ ÔÓ‰Ó·Û ÊËÚÚfl» (ÅÛÌÓ òÛθˆ, 祘 ÇÂÎËÍÓ„Ó ëÂÁÓÌÛ, 3, 87).
‡ıËÔӂ˘ ‰ÏËÚÓ
∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl flÍ fl‚ˢÂ: ÔÓÁËÚË‚Ì¥ Ú‡ Ì„‡ÚË‚Ì¥ ËÒË
© Ñ.ÄıËÔӂ˘, 2000
Ñåàíêé ÄêïàèéÇàó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК ЗАУВАГИ НА ТЕМУ ПОСТМОДЕРНУ ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ КРИЗИ
222
èÓÒÚÏÓ‰Â̇ ‚Óβˆ¥fl ÁÌ¥‚Âβ‚‡Î‡ ‡·ÒÓβÚÌ¥ÒÚ¸ ˆËı ¥‰Â‡Î¸ÌËı ÚÓ˜ÓÍ, ÁÓ·Ë· ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ Á‡Ò‡‰ÌË˜Ó ˆËÌ¥˜ÌÓ˛, ıÓ˜‡ È Ôβ‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ˛, ˘Ó Á‡‡Á ÔÓ‰‡πÚ¸Òfl flÍ ‚ÂÎËÍËÈ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÈ Á‰Ó·ÛÚÓÍ, Ӊ̇Í, ÔÓ ÒÛÚ¥, ‚Ëڥ͇π Á ·‡È‰ÛÊÓÒÚË Ú‡ ˆËÌ¥ÁÏÛ ÔÓÍËÌÛÚËı ÅÓ„ÓÏ. êÂÎflÚË‚¥Á‡ˆ¥fl ‚‡ÚÓÒÚÂÈ ÔËÁ‚· ‰Ó ‚Ò‰ÓÁ‚ÓÎÂÌÓÒÚË Ú‡ Ó·ÂÁ·ÓÊÂÌÌfl. ÜËÚÚfl ÔÂÂÚ‚ÓËÎÓÒfl Û Ì‡·¥ ‡ΥÈ, ‡ Ì ¥‰Â‡Î¥‚ ˜Ë èÂÒÔÂÍÚË‚Ë. 燷¥ ˜ÂÈ, ÍÓÚ¥ ÔÓ˜‡ÎË Ì ‚‰ÓÒÍÓÌ‡Î˛‚‡ÚËÒfl-‰Ó-¥‰Â‡ÎÛ, ‡ ÔÓÒÚÓ ÍÓÏ·¥ÌÛ‚‡ÚËÒfl ̇ Á‡Ò‡‰‡ı Ô‡‡‰ÓÍÒÛ Ú‡ ÂÍÒÚ‡‚‡„‡ÌÚÌÓÒÚË: «ì ·‡„‡Ú¸Óı Ì ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ‚Ë¥ÁÌËÚË „ÓÎÓ‚Ë, ÚÓÏÛ ˘Ó Ú‡ Ô‡ÎÍÛ‚‡Ú‡ ˜‡ÒÚË̇ ڥ· Ì ÌÓÒË· ÊÓ‰ÌËı ÓÁÌ‡Í ‰Û¯¥. ÑÂÍÓÚ¥ ÔÓÍËÚ¥ ·ÛÎË Íۉ·ÚÓ˛, ÁÎ¥ÔÎÂÌÓ˛ ¯ÂÒÚ˛, flÍ ÁÛ·Ë, ¥ ӄˉÌÓ Òω¥ÎË, ß̯¥ ̇„‡‰Û‚‡ÎË „Ó·‡ÚËı, ÎËÒËı, Á‰ÓıÎËı ‚·β‰¥‚... ÑÂÍÓÚ¥ ‚Ëfl‚ÎflÎËÒfl Á·ÎËÁ¸Í‡ Ì¥˜ËÏ ¥Ì¯ËÏ, flÍ ‚ÂÎËÍËÏË Ô‡‚˘‚ËÏË ı‚ÓÒÚ‡ÏË» (ÅÛÌÓ òÛθˆ, 祘 ÇÂÎËÍÓ„Ó ëÂÁÓÌÛ, 3, 87). é‰Ì‡Í, ˜Ë ˆfl ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚҸ͇ ÔÓÍËÌÛÚ¥ÒÚ¸ β‰ËÌË π Á̇ÏÂÌÌflÏ Ú¥Î¸ÍË Ì‡¯Ó„Ó ˜‡ÒÛ? Ⴂ‡ÈÌÓ, Ì¥. ÅÓ„Ë Ô¥Ӊ˘ÌÓ ÔËıÓ‰ËÎË Ú‡ ‚¥‰ıÓ‰ËÎË – ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ˆÂ Ú‡ÔÎflÎÓÒfl Ì ‡Á. èÂ¥Ó‰Ë ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓÒÚË flÍ Ó·ÂÁ·ÓÊÂÌÌfl, ÌÂÏ¥˜ÌÓÒÚË Î˛‰ÂÈ, ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË ÅÓ„‡, ÔÓÍËÌÛÚÓÒÚË Î˛‰ËÌË ÅÓ„ÓÏ ˜Â„Û‚‡ÎËÒfl Á ÔÂ¥Ó-
Говорячи про процеси, якi розвиваються у планетарному масштабi, та про акторiв цих процесiв, ми не можемо не вжити таке нове поняття як ¶лобалiзацiя. Воно стало дуже популярним в 90-i роки i походить вiд англiйського слова Globe, що означає Земну кулю. Термiн вживається не тiльки в економiцi, але й в полiтицi i в усьому, що стосується свiтових процесiв, якi поширилися, а в деяких ре¶iонах поширюються i зараз. Проте, не зовсiм зрозумiло, що ж таке ¶лобалiзацiя в її первiсному значеннi. Цей термiн переважно сприймають двояко: позитивно та негативно. Бiльшiсть противникiв ¶лобалiзацiї вважають її якоюсь потворою, що проникає всюди, захоплюючи у свої тенета все навколо. Вона порушує певний культурний баланс, який складався в деяких народiв столiттями, сприяє проникненню чужих iдей, думок, iнтересiв, що вiдштовхують на мар¶iнес iнтереси держави, iндивiда, що призводить врештi-решт до розчинення народiв, нацiй, їхньої культури та свiдомости особи. Остання перетворюється на космополiта, i їй все важче ототожнювати себе з тiєю чи iншою нацiєю. Вiдчуваючи чужий економiчний, iнформацiйний, полiтичний тиск, особа прагне опиратися йому, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰‡ÏË ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl/ÔËıÓ‰Û ·Ó„¥‚, Ô¥‰ÌÂÒÂÌÌfl ‚ÌÓª ‚¥Ë Ú‡ Á‡ÍÓÌÛ. ß ‡ÁÓÏ Á ÚËÏË ‚¥‰ıÓ‰‡ÏË Ú‡ ÔËıÓ‰‡ÏË ˜‡Ò Ú‡ ÔÓÒÚ¥ Ò‚¥ÚÛ ÒÚ‡‚‡ÎË ÚÓ ˆ¥Î¥ÒÌËÏË (Ô¥‰ ÔÓÍÓ‚ÓÏ ÔËÒÛÚÌ¸Ó„Ó ¥ ÒÛÚÌ¸Ó„Ó ÅÓ„‡) ÚÓ ÓÁ‰Ó·ÎÂÌËÏË (ÍÓÎË âÓ„Ó Ì ·ÛÎÓ), ‡·Ó È ‚¥‰-ÒÛÚÌ¥ÏË, flÍ˘Ó Ô¥‰ ÒÔ‡‚‰¥ ¥ÒÚÓÚÌËÏ/¥ÒÌÛ˛˜ËÏ ÔÓÒÚÓÓÏ Ú‡ ˜‡ÒÓÏ ÓÁÛÏ¥πÚ¸Òfl ˜‡Ò Ú‡ ÔÓÒÚ¥ β‰ËÌË Ô¥‰ ÔÓÍÓ‚ÓÏ ·ÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌÓ„Ó. ᇄ‡Î¸ÌËÏ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflÏ Ú‡ÍËı χÌÓÚÌËı ÂÔÓı ÏÓÊ̇ ÔËÈÌflÚË ‚ÒÎ¥‰ Á‡ ɸÓθ‰ÂÎ¥ÌÓÏ Ú‡ÍÂ: ˆÂ ÂÔÓı‡ ·Ó„¥‚, ˘Ó ‚¥‰¥È¯ÎË Ú‡ ÅÓ„‡, ˘Ó Ì ÔËȯӂ. èÓÔÂÂÏ¥ÌÌÓ ÂÔÓıÛ ·ÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌÓª ÔËÒÛÚÌÓÒÚË, ÊË‚Óª ÏÓ‰ÂÌÓÒÚË, Ò¸Ó„Ó˜‡ÒÌÓª ÔËÒÛÚÌÓÒÚË ÊË‚Ó„Ó ÅÓ„‡ ÔÂÂË‚‡π Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘ÌËÈ «·ÛÌÚ ÚËڇ̥‚», ̇ԥ‚·Ó„¥‚ – ÔÎ¥‰ ·ÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌÓª Ò··ÍÓÒÚË, flÍ¥ Ì ڥθÍË Û·Ë‚‡˛Ú¸ ÅÓ„‡ ÊË‚Ó„Ó,Ò‚Ó„Ó ·‡Ú¸Í‡, ‡ÎÂ È ÓÁ˘ÂÔβ˛Ú¸ ÏÓ‰ÂÌËÈ ˜‡Ò Ú‡ ÔÓÒÚ¥ ̇ ·ÂÁÎ¥˜ ̇·ÒÓβÚÌËı, ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌËı ÔÓÍÓ‚Û Ò‡Í‡Î¸ÌÓÒÚË ÔÓÒÚÓ¥‚ Ú‡ ˜‡Ò¥‚. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl ÌÓ‚ËÈ ˆËÍÎ ÔÓ¯ÛÍÛ ÅÓ„‡. ã˛‰Ë̇ Á‡Ò··Í‡, ˘Ó· ‚ËÚËÏÛ‚‡ÚË Á‡Ì‡‰ÚÓ ‰Ó‚„Ó âÓ„Ó ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸. í‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ Î˛‰Ò¸Í¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. «é˜ËÒÚÌËÈ» ˆËÍÎ ·ÛÌÚÛ, ‚‡‚‡ÒÚ‚‡ ¥ ÒË¥ÚÒÚ‚‡ ˜ÂÂÁ ÔÓÍËÌÛÚ¥ÒÚ¸ ÅÓ„ÓÏ ÌÂ̇˜Â Ḁ́χπ ‚ÚÓÏÛ ‚¥‰ âÓ„Ó ÔÓÒÚ¥ÈÌÓª ÔËÒÛÚÌÓÒÚË. ÅÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌ ̥‚ÂβπÚ¸Òfl ‰Ó ·‡Ì‡Î¸ÌÓ„Ó,
але, на жаль, усi її зусилля марнi. Це призводить до кризи особистости, особливо в суспiльствах, якi були закритi протягом довшого часу та не були втягнутi у свiтовi процеси. Тепер вони намагаються застрибнути на пiднiжку потягу, який вже набрав ходи, але не всiм це вдається безболiсно. Такi держави не мають вибору. Вони мусять дивитись вперед, не оглядаючись назад, не роздумуючи довго над тим, як це все вiдбувається i до чого це призведе. Головне – їхати в цьому потязi, бо це престижно, якою б болiсною ця поїздка не була. Проте, є й iнша сторона медалi. Насамперед, це стосується iнтернацiоналiзацiї економiки, розвитку єдиної системи свiтового зв’язку, активiзацiї дiяльности транснацiональних компанiй та заповнення iнформацiйного вакууму, який дозволяє iндивiду легше орiєнтуватися в сучасному свiтi, а головне – отримувати вчасно необхiдну iнформацiю. Географи називають два феномени: ¶локалiзацiя (вiд glock – дзвiн, йдеться про обмежений простiр, де чути удари дзвону) процесiв транснацiоналiзацiї, що розшифровується як створення систем контролю та управлiння, здатних поєднати централiзацiю з локальними економiчними iнтересами, та створення «економiчних архiпелаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
͇҇θÌ ÒÚ‡π ÒÂÍÛÎflÌËÏ, Ú‡ªÌÒÚ‚‡ ‚¥Ë Ú‡ÌÒÙÓÏÛ˛Ú¸Òfl Û Ó·’πÍÚË ÍÛθÚÛË, ̇ÛÍË. ëÓ-Ú‚Ó˛‚‡Ì¥ Á çËÏ Ú‡ªÌÒÚ‚‡ ‚¥‰Ïˇ˛Ú¸ Û ËÚÛ‡ÎË ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÔÓfl‰ÍÛ, ‡ÚÂÙ‡ÍÚË, flÍËÏË ÏÓÊ̇ ·ÂÁ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ÓÒÚ‡ıÛ ÊÓÌ„Î˛‚‡ÚË, ·Ó «ÒÚ‡ı ÅÓÊËÈ» Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ڥθÍË Á‡ âÓ„Ó ÔËÒÛÚÌÓÒÚË Ú‡ ÔË ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌ¥ Á çËÏ. üÍ¥ Ê ÔÂ¥Ó‰Ë ÏÓÊ̇ ‚ˉ¥ÎËÚË ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Ú‡ ·ÎËÁ¸ÍËı ‰Ó ̪ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È? ëÛ˜‡Ò̇ ‚ÓÔÂÈҸ͇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl ‚ËÚ‚ÓË·Òfl Û ÒÛ‚’flÁ¥ „·‡ÈÒ¸ÍÓª, Í·Ò˘ÌÓª („ÂÍÓ-ËÏÒ¸ÍÓª) Ú‡ ¥Ò·ÏÒ¸ÍÓª ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ. ÑÛÊ ÒËθÌÓ ÛÁ‡„‡Î¸Ì˛˛˜Ë, ÏÓÊ̇ Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÚË Ú‡Í¥ ˆËÍÎË ÓÁ‚ËÚÍÛ ˆËı Ú¸Óı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı „¥ÎÓÍ: åÓ‰Âθ ˆËÍÎ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª: – ÂÔÓı‡ ë‡ÚÛ̇: ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ/Ô‡Ú¥‡ı‡Î¸Ì¥ÒÚ¸/·Ó„-ÓÚˆ¸/ÚӘ͇ ̇ „ÓËÁÓÌÚ¥/ÍÓÌÒ‚‡ÚËÁÏ/ÏËÒÚˆ¸ÍËÈ ‡‚‡Ì„‡‰ – ÂÔÓı‡ «·ÛÌÚÛ ÚËڇ̥‚»: ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ/·‡Ú¸ÍÓ‚·Ë‚ÒÚ‚Ó/·Ó„Ó·ÓÒÚ‚Ó/‚Ú‡Ú‡ ÚÓ˜ÍË Ì‡ „ÓËÁÓÌÚ¥/Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl – ÂÔÓı‡ á‚҇/ûÔ¥Ú‡: ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ/Ô‡Ú¥‡ı‡Î¸Ì¥ÒÚ¸/ÔÂÂÏÓÊÌËÈ ·Ó„-ÒËÌ=·Ó„ÓÚˆ¸/ÚӘ͇ ̇ „ÓËÁÓÌÚ¥/ÍÓÌÒ‚‡ÚËÁÏ/ÏËÒÚˆ¸ÍËÈ ‡‚‡Ì„‡‰
гiв», а саме: асоцiацiй найбiльших мiст-ме¶аполiсiв. Історики настоюють на поняттi ¶лобалiзацiї як одного з небагатьох етапiв багатовiкового розвитку капiталiзму. Нарештi, фiлософiя теж не залишилась осторонь, активно обговорюючи питання унiверсалiзацiї людських якостей та нагадуючи про те, що ще Кант висунув iдею вiчного миру та утворення єдиного свiтового уряду. Оскiльки єдиного поняття процесу ¶лобалiзацiї не iснує, багато дослiдникiв видiляють три вимiри цього поняття: 1. ¢лобалiзацiя – це iсторичний процес, який розвивається впродовж багатьох столiть. 2. ¢лобалiзацiя – це гомогенiзацiя свiту, життя за єдиними принципами, вiдданiсть єдиним цiнностям, дотримання єдиних звичаїв та норм поведiнки, прагнення зробити все унiверсальним. 3. ¢лобалiзацiя – це визнання взаємозалежности, головною причиною якої є пiдрив, розпад нацiональних держав пiд натиском дiй нових акторiв загальнопланетарної сцени – ¶лобальних фiрм, релiгiйних угруповань, транснацiональних управлiнських структур (мереж), якi взаємодiють на рiвних умовах не тiльки мiж собою, але й з самими державами – традицiйними дiючими акторами мiжнародних вiдносин.
223
ДМИТРО АРХИПОВИЧ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ЯВИЩЕ: ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ РИСИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– ÂÔÓı‡ ÂÎΥ̥ÁÏÛ, ÓÁÍ·‰Û ÔÓÎ¥ÚªÁÏÛ: ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ/ ·‡Ú¸ÍÓ‚·Ë‚ÒÚ‚Ó/·Ó„Ó·ÓÒÚ‚Ó/‚Ú‡Ú‡ ÚÓ˜ÍË Ì‡ „ÓËÁÓÌÚ¥/ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl/ – ÂÔÓı‡ ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡, ÂÔÓı‡ ë‚flÚÓª í¥Èˆ¥: ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ/ Ô‡Ú¥‡ı‡Î¸Ì¥ÒÚ¸/ÅÓ„-ëËÌ=ÅÓ„-éÚˆ¸=·Ó„-ë‚flÚËÈ-ÑÛı/ÚӘ͇ ̇ „ÓËÁÓÌÚ¥/ÍÓÌÒ‚‡ÚËÁÏ/ÏËÒÚˆ¸ÍËÈ ‡‚‡Ì„‡‰ – ÂÔÓı‡ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ: ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ/·‡Ú¸ÍÓ‚·Ë‚ÒÚ‚Ó/·Ó„Ó·ÓÒÚ‚Ó/‚Ú‡Ú‡ ÚÓ˜ÍË Ì‡ „ÓËÁÓÌÚ¥/Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl/ åÓ‰Âθ ˆËÍÎ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ „·‡ÈÒ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª: – ÂÔÓı‡ ÔÓÎ¥ÚªÁÏÛ ÒÚ‡Ëı ·Ó„¥‚ Ň‡Î¥‚: ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ/Ô‡Ú¥‡ı‡Î¸Ì¥ÒÚ¸/·Ó„-ÓÚˆ¸/ÚӘ͇ ̇ „ÓËÁÓÌÚ¥/ÍÓÌÒ‚‡ÚËÁÏ/ ÏËÒÚˆ¸ÍËÈ ‡‚‡Ì„‡‰ – ÂÔÓı‡ ÓÁÍ·‰Û ÔÓÎ¥ÚªÁÏÛ: ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ/·‡Ú¸ÍÓ‚·Ë‚ÒÚ‚Ó/·Ó„Ó·ÓÒÚ‚Ó/‚Ú‡Ú‡ ÚÓ˜ÍË Ì‡ „ÓËÁÓÌÚ¥/Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl – ÂÔÓı‡ ÏÓÌÓÚªÁÏÛ ‚¥Ë åÓÈÒÂπ‚Óª: ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ/Ô‡Ú¥‡ı‡Î¸Ì¥ÒÚ¸/·Ó„-ÓÚˆ¸/ÚӘ͇ ̇ „ÓËÁÓÌÚ¥/ÍÓÌÒ‚‡ÚËÁÏ/ ÏËÒÚˆ¸ÍËÈ ‡‚‡Ì„‡‰ ‡ ÔÓÚ¥Ï ÁÌÓ‚Û, flÍ ªª ÔÓ‰Ó‚ÊÂÌÌfl: – ÂÔÓı‡ ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡, ÂÔÓı‡ ë‚flÚÓª í¥Èˆ¥: ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ/ Ô‡Ú¥‡ı‡Î¸Ì¥ÒÚ¸/ÅÓ„-ëËÌ=ÅÓ„-éÚˆ¸=·Ó„-ë‚flÚËÈ-ÑÛı/ÚӘ͇ ̇ „ÓËÁÓÌÚ¥/ÍÓÌÒ‚‡ÚËÁÏ/‡‚‡Ì„‡‰
Бiльшiсть полiтикiв та економiстiв все ж визнає ¶лобалiзацiю реальним процесом, який швидко розвивається у всiх галузях суспiльного життя, хоча зараз це поняття не таке, яким було 30-40 рокiв тому. Насамперед, це пов’язано з розпадом бiполярної системи. Внаслiдок розпаду СССР послабилася закритiсть колишнiх соцiалiстичних країн, що дало можливiсть ширше розвинутися ¶лобалiзацiйним процесам. Зараз переважає американоцентричнiсть ¶лобальних процесiв. Америка сьогоднi, як супердержава в економiчнiй галузi, проявляє iмперiалiстичнi риси. Мабуть, найбiльш яскраво це проявляється за часiв адмiнiстрацiї Билла Клинтона. Зараз США зацiкавлена зруйнувати будь-якi бар’єри на шляху розповсюдження своїх товарiв. ¢лобалiзацiя не є лiнiйним процесом. Вона розвивається хвилеподiбно i пройшла вже не один етап: вiд перiоду Великих географiчних вiдкриттiв та створення iспанської та порту¶альської колонiальних iмперiй, вiд капiталiстичної колонiзацiї свiту до постсоцiалiстичного перiоду. ¢лобалiзацiя – це процес, який розвивається не тiльки на державному, але й на наддержавному рiвнях. Звiдси i така багаточисельнiсть її носiїв: держави, їх коалiцiї, мiжнароднi й неурядовi органiзацiї. Хоча акторiв багаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– ÂÔÓı‡ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ: ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ/·‡Ú¸ÍÓ‚·Ë‚ÒÚ‚Ó/·Ó„Ó·ÓÒÚ‚Ó/‚Ú‡Ú‡ ÚÓ˜ÍË Ì‡ „ÓËÁÓÌÚ¥/Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl/ Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ: – ÂÔÓı‡ ¥Ò·ÏÛ flÍ Ò‚Óπ¥‰ÌÓ„Ó ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ÊÓÒÚÍÓ„Ó ÏÓÌÓÚªÁÏÛ: ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ/Ô‡Ú¥‡ı‡Î¸Ì¥ÒÚ¸/·Ó„-ÓÚˆ¸/ÚӘ͇ ̇ „ÓËÁÓÌÚ¥/ÍÓÌÒ‚‡ÚËÁÏ/ÏËÒÚˆ¸ÍËÈ ‡‚‡Ì„‡‰.
ТАРАС ВОЗНЯК ЗАУВАГИ НА ТЕМУ ПОСТМОДЕРНУ ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ КРИЗИ
224
éÚÊÂ, ÏË ·‡˜ËÏÓ, ˘Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÁÏ Û ÈÓ„Ó ÒÛ˜‡ÒÌËı ÒÂÍÛÎflËÁÓ‚‡ÌËı ÙÓχı π ڥθÍË ÔÓ‚ÚÓÂÌÌflÏ ‚Ò ڥπª Ê ÍËÁË ·Ó„ÓÔÓÍËÌÛÚÓÒÚË Ú‡ ‰ÂÁÓ¥πÌÚÓ‚‡ÌÓÒÚË. ñfl ı‚ÓÓ·‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È Ú‡ ÍÛθÚÛ Ô¥‰ÒÚÛÔ‡π ˆËÍÎ¥˜ÌÓ, ÍÓÎË ‚ÚÓÏβ˛Ú¸Òfl ˜Ë ÚÓ ·Ó„Ë, ˜Ë ÚÓ Î˛‰Ë. å‡π ‚Ó̇ ¥ ‰¥·Ì¥¯¥ ı‚ËÎ¥, flÍ¥ ‚ˇʇ˛Ú¸Òfl Û Áϥ̥ ÏËÒÚˆ¸ÍËı ÒÚËÎ¥‚, ˘Ó ÍÓÂβ˛Ú¸ Á ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓÏ (·‡ÓÍÓ, ÓÍÓÍÓ, ÒˆÂÒ¥fl). ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò ÏË ·‡˜ËÏÓ, flÍ ‚ÔÎË‚‡˛Ú¸ Ó‰ËÌ Ì‡ Ó‰ÌÓ„Ó ¥ÁÌ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÍÓ·. üÍ „·‡ÈҸ͇ ˛‰ÂÈҸ͇ ÏÓÌÓÚªÒÚ˘̇ ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ‡ Ì ڥθÍË Ì‡‰‡Î‡ ÌÓ‚Óª ˆ¥Î¥ÒÌÓÒÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ Ò‚¥ÚÛ, ‡Î ¥ Òڇ· ÙÓÏÓ˛ ‚ËıÓ‰Û Á ˜Â„Ó‚Óª ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ˘ÌÓª ÍËÁË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ‚ ªª Í·Ò˘ÌËı ÔÓÎ¥ÚªÒÚ˘ÌËı „ÂÍÓ-ËÏÒ¸ÍËı ÙÓχı.
то, але не настiльки, щоб вони взаємодiяли за правилами вiльної конкуренцiї. Навiть на власнiй територiї держава у перiод ¶лобалiзацiї перестає бути єдиним суб’єктом, якому дозволено здiйснювати законний примус заради збереження суспiльного порядку. Спроби недемократичних режимiв нав’язати своїм громадянам єдинi та соцiальнi стандарти (в колишнiх слаборозвинених або залежних країнах вiдродження почуття нацiональної єдности, так звана нацiональна самоiдентифiкацiя, вiдбувається зазвичай, у недемократичних полiтичних формах) шляхом самоiзоляцiї вiд iнших країн йдуть врозрiз процесами ¶лобалiзацiї, гальмують, деформують їх. Проте, це не зупиняє подальшого проникнення певних цiнностей у свiдомiсть iндивiдiв. Деякi вченi твердять, що унiверсальнiсть свiту можна вiдновити тiльки через обопiльну злагоду, яку розумiють не тiльки як цiннiсну норму, скiльки, у ширшому значеннi, – як суспiльну кориснiсть. Ми всi живемо в рухливому, мiнливому свiтi, а не в ¶ето. Тому ми не можемо застосовувати фiлософiю «колючого дроту». Ізолюють тих, хто вважає себе несхожим на iнших. Проте логiка ¶лобалiзацiї заперечує таку iдею. В мобiльному свiтi вiдiрванiсть вiд загальних полiтичних процесiв нi до чого доброго не призведе. Пiд натиском ¶лобалiзацiї не встоh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
1. Heidegger M. Hoelderlin und das Wesen der Dichtung. Gesamtausgabe. – B.4. – Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 1981. 2. Heidegger M. Wozu Dichter? Holzwege. – Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 1980. 3. òÛθˆ Å. ñË̇ÏÓÌÓ‚¥ ͇ÏÌˈ¥. ë‡Ì‡ÚÓ¥È Ô¥‰ ÍÎÂÔÒˉӲ. – 㸂¥‚: èÓÒ‚¥Ú‡, 1995. 4. Schulz B. Das Goetzenbuch. – Warszawa: Interpres, 1987. 㸂¥‚, ‚ÂÂÒÂ̸ 1999
яла навiть така закрита ще до недавнього часу держава як Куба. Фiдель Кастро зрозумiв, що часи змiнились, i для того, аби в подальшому спокiйно керувати країною, треба дозволити процесу ¶лобалiзацiї зайняти певну нiшу в системi державних цiнностей. Взаємоповага у процесi ¶лобалiзацiї зараз є головною суспiльною кориснiстю, тому що помалу перетворюється в головну умову нового суспiльного договору, в головну умову спiвiснування в цьому свiтi, пiдкореному iмперативовi ¶лобалiзацiї, тобто взаємозалежностi. ¢лобалiзацiя розвивається та має певнi мережi: телекомунiкацiї, транспорт, фiнанси. Разом iз корпоративними мережами iснують дiаспорнi, релiгiйнi, мафiознi. Добре, якщо цi мережi впорядкованi та контрольованi. Якщо ж такий канал контролюється недостатньо – виникає таке негативне явище ¶лобалiзацiї як наркобiзнес, що об’єднує виробництво, продаж наркотикiв у всьому свiтi. Наркобiзнес набув ¶лобального масштабу, вiн не знає анi кордонiв, анi нацiональности. Таким чином, становлення «¶лобалiзацiйного свiту» викликає новi протирiччя мiж країнами та ре¶iонами i не тiльки мiж ними. Сюди втягуються цiлi соцiальнi групи та окремi iндивiди. Іншими словами, справжня ¶лобалiзацiя h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ËÒÚÛÔ Ì‡ ÒÂϥ̇¥ «∫» 19.05.2000
∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ÎÓ͇ΥÁ‡ˆ¥fl – ∂ÎÓ͇ΥÁ‡ˆ¥fl (‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÂ, ¯‚‰ҸÍ ¥ © ê.ä¥Ò¸, 2000
Û͇ªÌҸ͠·‡˜ÂÌÌfl)
ÓÏ‡Ì Í¥Ò¸
не закiнчується винаходом ¶лобальної технологiї або появою ¶лобальних корпорацiй. Це процес, здоровий розвиток якого обумовлює проходження його нормативних засад та цiнностей через суспiльну свiдомiсть, через ¶лобальнi процеси у громадянському суспiльствi. Вiд цього залежатиме, яких рис набере ¶лобалiзацiя в цих країнах або ре¶iонах: позитивних чи негативних.
225
ДМИТРО АРХИПОВИЧ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ЯВИЩЕ: ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ РИСИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Сьогоднiшня доповiдь буде зосереджена насамперед на цивiлiзацiйно-культурних аспектах ¶лобалiзацiї, ¶лобалiзацiї в iпостасi свого дiйсного процесу (а не метатеоретичних конструкцiй) – на локальному рiвнi, на рiвнi побутовому, на рiвнi особи. Те, як вона безпосередньо розгортається, як вона дiє на середовище (у тiм числi на знакове середовище, на семiосферу, на iконосферу, на свiт речей чи артефактiв, у котрi ми зануренi, на цiлком реальнi iнформацiйнi потоки та на сам «репертуар» ситуацiй – сталих, вiдтворюваних ситуацiй, у котрих здiйснюється мiжгрупова взаємодiя та мiжособова iнтерактивнiсть). Саме в такому контекстi (соцiально-антропологiчному) нам найбiльше iмпонує вiзiя помiркованого ¶лобалiзму, притаманна цiлiй низцi шведських соцiальних антропологiв (зрештою, вiдомих у свiтi, бо їх моно¶рафiї видаються i в Лондонi i в Нью-Йорку), насамперед Джонатану Фрiдману (з роду – австралiєць), Ульфовi Ганнершу (Hannerz), Карлу-Олафу Арнстбер¶овi, а з молодших – Ерiковi Олсону. І хоча усiм цим вiзiям ¶лобалiзацiї так чи iнакше властивий постмодернiстичний релятивiзм (дехто iз цих вчених навiть ставить пiд сумнiв реальнiсть, себто ор¶анiчну цiлiснiсть окремих культур i саму можливiсть мати їх за окремi одиницi аналiзу),
‚¥ÍÚÓ Á¥Ì˜ÛÍ
ÔÓ„Îfl‰ ̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛: ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓÙ¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍËÈ ‡ÒÔÂÍÚ © Ç.á¥Ì˜ÛÍ, 2000
Çßäíéê áßçóìä h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ– ЛОКАЛІЗАЦІЯ– ¢ЛОКАЛІЗАЦІЯ
226
проте очевидна помiркованiсть бачення ¶лобалiзацiї серед багатьох шведських соцiоантропологiв полягає у визнаннi ними слушної формули: «скiльки свiтiв – стiльки ¶лобалiзацiй». Якщо ширше розгорнути цю формулу, то можна було б сказати, що вона охоплює такi три аспекти: Перший. ¢лобалiзацiя не є лише пасивним споживанням чи прямою рецепцiєю всього того, що iнтерферує зi «свiтового мiста» у «свiтове село» (товарiв, артефактiв, поведiнкових стилiв, розмаїтих смислоносних форм тощо), але й їх модифiкацiєю, їх реiнтерпретацiєю, їх поєднанням рiзнi конфiгурацiї) на локальному рiвнi. Другий. Функцiональна та структурна асиметрiя центру та периферiї (так званого Першого Свiту з одного боку та екс-другого i третього свiтiв – з iншого боку) ще не означає повного браку «зустрiчних течiй» (наприклад – умовно – орiєнталiзацiї Окциденту, впливу африканського i карибського мелосу на поп- i рок-музику; «музичної» присутности Третього Свiту у мiстах не тiльки Нового Свiту, але i Свiту Старого: азiйськi, латиноамериканськi, ба навiть i африканськi «¶ето» в мiстах Европи тощо).
ì ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ˜‡ÒÚÓ „Ó‚ÓflÚ¸ ÔÓ «∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛» flÍ ÔÓ Ô‚Ì ҇ÏÓ‰ÓÒÚ‡ÚÌπ fl‚ˢÂ, ÔÓ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓˆÂÒË flÍ ÔÓ ÔÓˆÂÒË, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl ‰ÂÒ¸ ‚ ÓÍÂÏËı ÒÙ‡ı. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˆÂ ‰ÛÊ ‚ÂÎË͇ ÚÂχ, ÔÓÚ ÒÎ¥‰ ÁÓ·ËÚË ÒÔÓ·Û ÓÁ„ÎflÌÛÚË ªª Á ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓÙ¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ¥ ‚Ëfl‚ËÚË ‰ÂflÍ¥ Òԥθ̥ ‰Îfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ ÏÓÏÂÌÚË. ë‡Ï ÚÂÏ¥Ì «∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl», ÈÓ„Ó ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl Û Ï‡ÒÓ‚¥È Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥, Û Ì‡¯¥È Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥, ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, π Á̇˜ÌËÏ ¥ Á ÍÓÊÌËÏ ‰ÌÂÏ ‚Ò ‚Ë¥¯‡Î¸Ì¥¯ËÏ Û ÓÁ‚ËÚÍÛ Î˛‰Ò¸ÍËı ÒԥθÌÓÚ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó «Á‡ı¥‰ÌËı». éÒͥθÍË ‚Ò¥ fl‚ˢ‡ Û ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥È ÒÙÂ¥ ÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ˛ ‚¥‰ÌÓÒËÌ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Ӊ̠Á Ó‰ÌËÏ, ‚‡ÊÍÓ ‚ËÁ̇˜ËÚË, flÍ¥ ÔÓˆÂÒË Ï‡˛Ú¸ ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª flÍ ÒÔˆËÙ¥˜ÌÓ„Ó fl‚ˢ‡, ‡ flÍ¥ – Ì χ˛Ú¸. í‡ÍÓÊ ‰ÛÊ ‚‡ÊÍÓ ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÚË ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥, ÔÓÎ¥Ú˘̥, ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ È ÍÛθÚÛÌ¥ ‡ÒÔÂÍÚË Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ÔÓˆÂÒ¥‚. èËÏ¥ÓÏ, åÇî – ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ¥ÌÒÚËÚÛÚ, ‡Î ڇÍÓÊ È ¥ÌÒÚËÚÛÚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ. åÇî ‰‡π ͉ËÚË Ì‡ Ô¥‰ÚËÏÍÛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ‡Î ÛÏÓ‚Ë, Á‡ flÍËı ‚¥Ì ‰‡π ͉ËÚË (‚ ì͇ªÌ¥, ̇ÔËÍ·‰, ‚Ëχ„‡˛˜Ë ‚‚‰ÂÌÌfl ÔË‚‡ÚÌÓª ‚·ÒÌÓÒÚË Ì‡ ÁÂÏβ) – ˆÂ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥, ˜Ë ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÛÏÓ‚Ë? éÒÓ·ÎË‚Ó, flÍ˘Ó ‚¥Ì ˆ¥π˛ ‚ËÏÓ„Ó˛ Ô¥‰ÚËÏÛπ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Третiй. ¢лобалiзацiя призводить не лише до тоталiтарної унiфiкацiї (принаймнi на рiвнi екстерiорної – чи предметно вираженої – культури), але i до загострення окремих етноцентризмiв, до спалаху нових нацiоналiзмiв, що европейськi вченi (наприклад, вiдома данська соцiолог Александра Алунд, чи згаданi вище шведськi соцiоантропологи) ладнi чомусь називати фра¶ментаризацiєю. А ми волiємо окреслити це як тенденцiю до iндивiдуацiї (тобто до спротиву гомо¶енiзацiї, до втримування самости). Врештi-решт, враховуючи те, що ¶лобалiзацiя є не лише перетворенням свiту в єдиний топос, єдиний локус продукування та споживання, котрий цiлковито «перекриває» усе «мiсцеве» (робить його неiстотним з погляду єдиної ¶лобалiзованої креатосфери), але є також i реальним процесом, що вiдбувається на локальному рiвнi i зазнає менш чи бiльш iнтенсивного впливу багатьох локальних чинникiв (наприклад, такого глибинного ядра власного iсторико-культурного досвiду як габiтус, що про нього багато писав П.Бурдьє; як особлива система смислiв, що притаманна етнолокальному досвiдовi, як, зрештою, особливе тло апперцепцiї тощо), шведськi соцiоантропологи запропонували вельми цiкаве, i, як нам здається, – епiстемологiчно продук-
Ô‡‚Ëı? üÍ˘Ó ‚‚‰ÂÌÌfl «Â‚Ó» ‚Ëχ„‡π ÒÍÓÓ˜ÂÌÌfl ‰ÂÙ¥ˆËÚÛ ‚Ò¥ı ·˛‰ÊÂÚ¥‚, ˘Ó Á‡·ÂÁÔ˜ÛπÚ¸Òfl ÁÏÂ̯ÂÌÌflÏ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ‚ËÚ‡Ú, ‡ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú – ·ÂÁÓ·¥ÚÚfl, ˜Ë π ˆÂ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ˛ ‰¥π˛, ˘Ó χπ Ú‡ÍÓÊ ÔÓÎ¥Ú˘̥ È ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË, Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ‚ËÍÎË͇π ÌÓ‚Û ı‚Ëβ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı Ûı¥‚ ÔÓÚÂÒÚÛ? ë‚¥ÚÓ‚¥ ٥̇ÌÒÓ‚¥ ¥ÌÒÚËÚÛÚË ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ ·¥Î¸¯ÓÒÚË Í‡ªÌ, ‰ËÍÚÛ˛˜Ë Ò‚Óª ÛÏÓ‚Ë (ÓÒÓ·ÎË‚Ó, ÔË ‚ˉ‡˜¥ ͉ËÚ¥‚), ¥, ‚ Ú‡ÍËÈ ÒÔÓÒ¥· Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚Û˛˜Ë ÒÓ·¥. LJÚÓ Á‚ÂÌÛÚË Û‚‡„Û Ì‡ ڇͥ Á‡„‡Î¸ÌÓÔËÈÌflÚ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË. 燂’flÁÛ‚‡ÌÌfl ÏÓÌÂÚ‡ËÒÚÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Í‡ªÌ‡Ï, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl, Û ·‡„‡Ú¸Óı ‚ËÔ‡‰Í‡ı ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÍËÁË; ÁÓÍÂχ, ÛÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl Ô¥‚‡ Ï¥Ê ¯ÚÛ˜ÌÓ ÒÚ‚ÓÂÌËÏ ‚ËÒÓÍËÏ ¥‚ÌÂÏ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ‚‡Î˛ÚË (Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚‡ ‚ËÏÓ„‡ ÒÚËÏÛ‚‡ÌÌfl ¥ÌÙÎflˆ¥ª) Ú‡ Ô‡‰¥ÌÌflÏ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, flÍ Ì ÔËÔËÌflπÚ¸Òfl. ß̯ËÈ ‡ÒÔÂÍÚ: ·Ó„Ó‚‡ ÍËÁ‡ Û ‚Ò¥ı ͇ªÌ‡ı ÓÁ‚Ë‚‡πÚ¸Òfl Á‡ Ó‰ÌËÏ ÒˆÂ̇¥πÏ: ‚ˉ‡˛Ú¸Òfl ͉ËÚË, ̇ ÌËı ̇‡ıÓ‚Û˛Ú¸Òfl ‚¥‰ÒÓÚÍË, ‚¥‰ÒÓÚÍË ‚ËÔ·˜Û˛Ú¸Òfl, ‡Î ÒÔ‡‰ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ Ì ÁÛÔËÌÂÌÓ, „Ó¯ÂÈ Ì‡ ‚ËÔ·ÚÛ ‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚ Ì ‚ËÒÚ‡˜‡π, ‰‡˛Ú¸Òfl ÌÓ‚¥ ͉ËÚË Ì‡ ‚ËÔ·ÚÛ ‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚ ÔÓ ÔÓÔ‰̥ı ͉ËÚ‡ı, ¥ ‚ ÂÁÛθڇڥ ‚ Ô‚ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ Í‡ªÌ‡ ‚¥‰ÏÓ‚ÎflπÚ¸Òfl ‚¥‰ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
тивне, поняття ¶локалiзацiї. Це контамiноване поняття (контамiнацiя термiнiв «¶лобалiзацiя» i «локалiзацiя») передбачає повнiше i всебiчнiше врахування реальних культурно-цивiлiзацiйних контекстiв, де вiдбувається о-смислена рецепцiя ¶лобалiзацiйних (¶лобалiзуючих) iнновацiй, «обростання» цих останнiх сенсоутворюючими компонентами (уже на рiвнi психосемантики самої свiдомости), їх нова контекстуалiзацiя та нова iнтертекстуалiзацiя. Це останнє наче «доплюсовує» до ¶лобальних значень тих чи iнших артефактiв певнi локальнi смисли, чи щось «вiдмiнусовує» вiд них у значеннєвофункцiональному планi (лакуни смислiв). Нам здається, що ¶локалiзацiя (яка передбачає взаємо-дiю – хай навiть i асиметричну – ¶лобального та локального, їх iнтерференцiю, а не лише просту механiчну дифузiю потокiв ¶лобалiзацiї) – це цiлком релевантна i евристична наукова категорiя, яка може добре попрацювати i в українськiй науцi про ¶лобалiзацiю (i в соцiологiї, i в полiтологiї, i в етнологiї чи соцiоантропологiї). ¢лобалiзацiю як тотальне зоднаковiння (тобто культурно-цивiлiзацiйну гомо¶енiзацiю людства – саме у притаманних власне для нашої доби формах а¶ресивної унiформiзацiї культурного середовища, свiдомос-
‚ËÍÓ̇ÌÌfl Ò‚Óªı ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì¸. á‡Í¥Ì˜ÛπÚ¸Òfl ˆÂ ‡·Ó «ÌÂÓÍÓÎÓÌ¥Á‡ˆ¥π˛» (ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ˛) ͇ªÌË Í‰ËÚÓÓÏ, ‡·Ó Ê Ï‡ÍÒËχθÌËÏ ÁÏÂ̯ÂÌÌflÏ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ‚ËÚ‡Ú ÛÒ‰ËÌ¥ ͇ªÌË, ˘Ó· ‚ËÔ·ÚËÚË ıÓ˜ ˘ÓÒ¸. LJÊÍÓ Ò͇Á‡ÚË, ‰Â ÚÛÚ ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ¥ ‰Â Á‡Í¥Ì˜ÛπÚ¸Òfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ. ÖÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‰Îfl ì͇ªÌË, ÁÓÍÂχ, Á‡‚¯ÛπÚ¸Òfl (ÔÓÚÂ, ·ÂÛ˜Ë ‰Ó Û‚‡„Ë Á‡fl‚Ë ÍÂ¥‚ÌËÍ¥‚ ‰Âʇ‚Ë ÔÓ ÔÓ‰‡Î¸¯Û ‡ÍÚË‚ÌÛ «¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥˛» ì͇ªÌË Û «Ò‚¥ÚÓ‚Â ÚÓ‚‡ËÒÚ‚Ó») ‚ËÔ·ÚÓ˛ ‚ÔÓ‰Ó‚Ê 2001-2003 ÓÍ¥‚ ϥθfl‰¥‚ ‰Ó·¥‚ ëòÄ ÔÓ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌflı. ç ‚ËÍÓ̇‚¯Ë ˆ¥ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl, ì͇ªÌ‡ Î˯ ϥflÚËÏ ÔÓ ÔÓ‰‡Î¸¯Û ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥˛ ¥ ÍÓÓÔ‡ˆ¥˛ – Û˜‡ÒÚ¸ Û ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ‡ı. ñËÏ ıÓÚ¥ÎÓÒfl · Ô¥‰ÍÂÒÎËÚË ÛÏÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ÔÓ‰¥ÎÛ ÒÙÂ, Û flÍËı ÏÓÊ̇ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚË Ì‡ÒÎ¥‰ÍË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚. üÍ˘Ó ‚ÒÂ Ê ÛÏÓ‚ÌÓ ‚ˉ¥ÎËÚË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ÒÙÂË, ˘Ó ÏÓÊ̇ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚË? é‰Ì¥π˛ Á ‚‡ÊÎË‚Ëı ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª π flÍ¥Ò̇ Áϥ̇ ͇ÚËÌË ‚·‰Ë. üÍ˘Ó ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ‰Âʇ‚Ë Ì‡ á‡ıÓ‰¥ È Û ëòÄ ıÓ˜‡ · ÙÓχθÌÓ Òڂ‰ÊÛ˛Ú¸, ˘Ó ‚·‰‡ ÍÓÌÚÓβπÚ¸Òfl ̇ӉÓÏ (‚Ë·ÓÌ¥ÒÚ¸ Ó„‡Ì¥‚ ‚·‰Ë), ÚÓ ÒÛ˜‡ÒÌ¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ٥̇Ì-
227
ВІКТОР ЗІНЧУК ПОГЛЯД НА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЮ: СОЦІАЛЬНОФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ти i поведiнки) дiйсно генiально передбачив ще на початку 30-их рокiв Карл Ясперс. Зокрема у вiдомому трактатi «Духовна ситуацiя часу» (1931) вiн писав: «Об’єднання людей земної кулi спричинилося до процесу нiвелювання, який ми споглядаємо з жахом. Всезагальним сьогоднi завжди стає поверхове, нiкчемне i байдуже (пiдкр. наше – Р.К.). Цього нiвелювання прагнуть, наче воно створює єднання людей. У тропiчних плантацiях i в пiвнiчному рибальському селищi демонструють столичнi фiльми. Одяг всюди однаковий. Тi ж самi манери, танцi, однаковий спорт, однаковi моднi вирази; мiсиво, утворене з понять просвiтництва, англосаксонського позитивiзму i теологiчної традицiї панує на всiй земнiй кулi... Всесвiтнi кон¶реси ведуть до посилення цього нiвелювання, оскiльки там прагнуть не до комунiкацiї гетерогенного, а до спiльности релiгiї та свiтогляду. Раси змiшуються. Культури, що склалися iсторично, вiдриваються вiд власного кореня i спрямовуються у свiт технiчно обладнаної економiки, у порожню iнтелектуальнiсть. Цей процес лише розпочався, але кожна людина, навiть дитина, втягнута у нього. Захоплення розширенням простору вже починає перетворюватися у вiдчуття його тiсноти ...» (Ясперс К. Смысл и назначение истории. – Изд. 2-е. – М.:
ÒÓ‚¥ ¥ÌÒÚËÚÛÚË ÌÂÔ¥‰ÍÓÌÚÓθ̥ È ÌÂÔ¥‰Á‚¥ÚÌ¥ Ì¥ÍÓÏÛ, ıÓ˜‡ ‚ÔÎË‚‡˛Ú¸ – ˜‡ÒÚÓ ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËÏ ˜ËÌÓÏ – ̇ ÊËÚÚfl ̇Ӊ¥‚ ¥ ͇ªÌ. ç‡ÔËÍ·‰: Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ·‡ÌÍ ÂÍÓÌÒÚÛ͈¥ª ¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ (ÖÅêê) ‚¥‰˜ÛÚÌÓ ‚ÔÎË‚‡π ̇ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ ÒÛ˜‡ÒÌËı ͇ªÌ ñÂÌڇθÌÓª Ú‡ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË, ÁÓÍÂχ ì͇ªÌË. è‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ÍÓÊÌÓª ‰Âʇ‚Ë, ˘Ó ‚Í·· ÚÛ‰Ë ÍÓ¯ÚË, χ˛Ú¸ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‚ÔÎË‚‡ÚË Ì‡ ÈÓ„Ó ÔÓÎ¥ÚËÍÛ ÔflÏÓ ÔÓÔÓˆ¥ÈÌÓ ‚Í·‰ÂÌÓÏÛ Í‡Ô¥Ú‡ÎÓ‚¥. ó‡ÒÚ͇, ‚Í·‰Â̇ ì͇ªÌÓ˛ – 0,5%, ÚÓ·ÚÓ, ì͇ªÌ‡ ̇ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ ÖÅêê ÏÓÊ ‚ÔÎË‚‡ÚË Ì‡ Ú¥ Ê 0,5%. ñ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ÍÓÊ̇ ÍÓÌÍÂÚ̇ β‰Ë̇, ÒÔ¥‚ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡ β‰ÂÈ, ˆ¥Î¥ Ì‡Ó‰Ë ¥ ͇ªÌË ÛÒ ·¥Î¸¯Â ‚Ú‡˜‡˛Ú¸ ÍÓÌÚÓθ ̇‰ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÒËÚÛ‡ˆ¥π˛ ¥ ̇‰ ‚·ÒÌËÏ ÊËÚÚflÏ. ã˛‰Ë̇ ÏÓÊ ڥθÍË ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚË Á‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥π˛, ‡Î ‚ÔÎË‚‡ÚË Ì‡ ̪ Ì ÏÓÊÂ. èÓ «flÍ¥ÒÌÛ» ÁÏ¥ÌÛ ÏÓ‚‡ ȉ ‚ ÒÛÚÌÓÒÚ¥ ÎÂ∂¥ÚËÏ¥Á‡ˆ¥ª ÔÓ‰¥·ÌÓ„Ó Ó‰Û ‚¥‰ÌÓÒËÌ – ̇‚¥Ú¸ ÙÓχθÌÓª ÌÂÔ¥‰ÍÓÌÚÓθÌÓÒÚË ‚‡ÊÂÎ¥‚ ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl ‰Îfl ÚËı, ÍËÏ ÛÔ‡‚Îfl˛Ú¸. åÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË, ˘Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – ‡ÔÓ„ÂÈ ‰ÂflÍËı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ «ÒÔÓ„Îfl‰‡˛˜Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡». éÒͥθÍË Ì‡ ÊËÚÚfl ̇Ӊ¥‚ ¥ ‰Âʇ‚ Á‰¥ÈÒÌ˛˛Ú¸ ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËÈ ‚ÔÎË‚ Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÍÓÔÓ‡ˆ¥ª ¥ Ï¥Êh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ– ЛОКАЛІЗАЦІЯ– ¢ЛОКАЛІЗАЦІЯ
228
Изд-во «Республика». – С.335-336). Вiдтак у своїй повоєннiй працi «Джерела iсторiї та її мета» (1949) Ясперс дуже виразно окреслив те, що повною мiрою розгортається на наших очах: перетворення планети у єдину велетенську фабрику (фабрику – додамо ми – котра продукує не лише продукти, артефакти та iнформацiю, але й вправно i спритно продукує самих консумерiв (споживачiв) – iнтроєктує у їхню свiдомiсть i навiть пiдсвiдомiсть невiдступну потребу споживати, споживати i ... лише споживати). Споживати вже тут-i-тепер, споживати негайно, i жити тiльки у цiй вузенькiй смужечцi теперiшнього, що цiлковито вiдiрвана i вiд минулого (вiд дiахронiї, вiд корiння, вiд традицiї) i вiд майбутнього – вiд iдеалу, вiд цiлепокладання, цiлковито вiдiрвана вiд понадцiнностей, котрi можливi лише в горизонтi цiлей. ¢лобалiзована людина потрапляє у пастку абсолютної синхронiї, у пастку тут-i-тепер-перебування, що практично тотожне майже бездумному споживанню. ¢лобалiзована людина перетворюється врештi-решт «в одномiрну людину» у сенсi, в якому розумiв її ¢ерберт Маркузе: людину, «запрограмовану» суспiльством (самим середовищем) на певнi потреби (головно на певнi потреби споживання продуктiв – у тому
̇Ӊ̥ ٥̇ÌÒÓ‚¥ ¥ÌÒÚËÚÛÚË, ÏÓÊ̇ ڂ‰ËÚË ÔÓ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÛ (̇ ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ) ÔÂÂÏÓ„Û «ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó» ‰ËÒÍÛÒÛ – Û ·Û‰¸-flÍÓÏÛ ‡Á¥ ‚ ÔÓÎ¥Úˈ¥. éÒÌÓ‚ÌËÏ ÔÓÎÂÏ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ π ÂÍÓÌÓϥ͇, Ô˘ÓÏÛ Ó¥πÌÚÓ‚‡Ì‡ ڥθÍË Ì‡ ÔË¥ÒÚ ¥ ÓÚËχÌÌfl ÔË·ÛÚÍÛ. é˜Â‚ˉ̥ Î˯ ԇ„ÌÂÌÌfl ‰Ó ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ڥθÍË ÍÓψ¥ÈÌÓ ‚Ë„¥‰ÌËı ÔÓÂÍÚ¥‚ – ‡·Ó ıÓ˜‡ · ÁÏÂ̯ÂÌÌfl ÍÓψ¥ÈÌÓ Ì‚˄¥‰ÌËı ‰Ó ϥ̥ÏÛÏÛ. èËÍ·‰Ë ÛÒ¥Ï ‚¥‰ÓÏ¥: Ú¥ Ê ÒÍÓÓ˜ÂÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ‚ËÚ‡Ú, ÁÓÍÂχ ‚ËÚ‡Ú Ì‡ ÓÒ‚¥ÚÛ; ˆÂ Á̇˜ËÚ¸, ˘Ó Ô‡‚Ó Ì‡ ÓÒ‚¥ÚÛ π ÌÂ Û ‚Ò¥ı, ‡ ˆÂ, Û Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ÁÌÓ‚Û ÔË‚Ó‰ËÚ¸ Ì‡Ò ‰Ó ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Óª ÓÒ‚¥Ú̸Ӫ È ÍÛθÚÛÌÓª Ô¥‚Ë Ï¥Ê ·‡„‡ÚËÏË ¥ ·¥‰ÌËÏË ÔÓ¯‡Í‡ÏË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl Ú‡ ·‡„‡ÚËÏË ¥ ·¥‰ÌËÏË Í‡ªÌ‡ÏË. íÓÏÛ ‰ËÒÍÛÒ¥ÈÌËÏ π ÔËÚ‡ÌÌfl: ˜Ë ‡ÍÚ˂̇ Û˜‡ÒÚ¸ Û ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ‡ı ‰ÓÔÓÏÓÊ ì͇ªÌ¥ Á ªª Ì‚„Ûθӂ‡ÌÓ˛ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÒËÚÛ‡ˆ¥π˛ ÔÓ‰Ó·ÚË „‡Ì·ÌÛ ‰Îfl ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÔÓ·ÎÂÏÛ ·ÂÁ„‡ÏÓÚÌÓÒÚË, fl͇ ̇ ҸӄӉ̥ ‚Íβ˜‡π ‚ Ò· ÚËÒfl˜¥ «‚Û΢ÌËı» ‰¥ÚÂÈ ¥ χπ ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó ÓÒÚÛ. ᇇÁ ÏÓÊ̇ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚË Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌÛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛, ÍÓÎË „Ó¯¥ Ì ÔË‚’flÁ‡Ì¥ Ì¥ ‰Ó ˜Ó„Ó; ·‡ ·¥Î¸¯Â, ¥ÒÌÛπ ÒËÒÚÂχ, ÍÓÎË „Ó¯¥ Ó·ÎflÚ¸ „Ó¯¥, ÏË̇˛˜Ë ÚÓ‚‡Ì ‚ËÓ·ÌˈڂÓ, ÚÓ·ÚÓ ‚ÓÌË Ì¥˜Ó„Ó Ì ÔÓ‰ÛÍÛ˛Ú¸. ëÚ‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
числi iнформацiйних). Інтроєктованi ¶лобальним суспiльством «потреби» стають, властиво, формою контролювання людського повсякдення. Людина вже майже не намагається, як каже про це Ясперс, знайти своє опертя у субстанцiї спогаду чи пригадування – вгрузає по самi вуха в сучасне, котре вже не сповнене мотивацiйними спонуканнями попереднього досвiду (у тому числi досвiду нацiокультурного). Людина знекорiнюється культурно i духовно. Вiдбувається, за Ясперсом, «повний вiдрив людини вiд її ¶рунту. Вона стає мешканцем землi без батькiвщини, втрачає спадкоємнiсть, традицiї» (Смысл и назначение...– С. 115). Таким чином, внаслiдок ¶лобалiзацiї духовнi горизонти людського життя не розширюються, а дедалi бiльше й бiльше звужуються. Замiсть всеосяжнi дефiнiцiї ¶лобалiзацiї, перерахуємо лише тi аспекти, котрi є значущими у контекстi нашого пiдходу та розгляду. Коли б треба було окреслити культурно-цивiлiзацiйнi аспекти ¶лобалiзацiї кiлькома ключовими словами, ми б перерахували такi: 1. ДЕЛОКАЛІЗАЦІЯ (або нiвелювання етнолокальних структур). 2. ЦІЛКОВИТЕ ЗАСИЛЛЯ СИНХРОНІЇ (зорiєнтованiсть тiльки на тут-i-тепер), або ж iсторичне ЗНЕКОРІНЮВАН-
ÚÛÒ ‚‡Î˛ÚË Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ÌËÁÍË ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚ÓÒÚÂÈ, ‚¥‰ „Ë Ì‡ ·¥Ê¥. ß Ì‡‰ ÔÓ‰¥·ÌËÏË ÔÓˆÂÒ‡ÏË Î˛‰Ë, flÍËı ˆÂ ̇҇ÏÔ‰ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl, Ì χ˛Ú¸ Ì¥flÍÓ„Ó ÍÓÌÚÓβ. ç‡ÔËÍ·‰, ·‡„‡ÚÓ ıÚÓ ÍËÁÛ, fl͇ Òڇ·Òfl ‚ êÓÒ¥ª Û ÒÂÔÌ¥ 1998 ., ÒÔËÈχπ flÍ Ï¥ÒÚ˘ÌÛ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ (Ì ÒÎ¥‰ Á‡·Û‚‡ÚË, ˘Ó Ú‡ÍËÈ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÈ «‚Ë·ËÍ» Á‡˜ÂÔË‚ ¥ Û͇ªÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, flÍÂ Û Ô‚‡ÊÌ¥È ·¥Î¸¯ÓÒÚ¥ Á·¥‰Ì¥ÎÓ Û‰‚¥˜¥); Ә‚ˉ̇ Ôӂ̇ ‚Ú‡Ú‡ ÍÓÌÚÓβ Ì ڥθÍË Ì‡‰ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË, ‡ÎÂ È Ì‡‰ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏË ‡ÒÔÂÍÚ‡ÏË ÒËÚÛ‡ˆ¥ª. éÍÂχ β‰Ë̇ ÔÓÒÚ‡‚ÎÂ̇ ‚ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛, ÍÓÎË ‚Ó̇ Ì¥flÍ Ì ‚ÔÎË‚‡π ̇ χÍÓÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ÔÓˆÂÒË, ‡ ÓÚÊ – ̇ ‚·ÒÌ ÒÚ‡ÌӂˢÂ. é˜Â‚ˉÌÓ, ˘Ó ¥ ‚ ÔÓÎ¥Ú˘̥È, ¥ ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È ÒÙ‡ı ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û Á fl‚ˢÂÏ ‚¥‰˜ÛÊÂÌÓÒÚË. ç‡fl‚Ì ڇÍÓÊ ¥ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ-χÍÒËÒÚҸ͠ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÚÂÏ¥ÌÛ «‚¥‰˜ÛÊÂÌ¥ÒÚ¸», ÍÓÎË Ó·¥ÚÌËÍ, ‚Ë„ÓÚÓ‚Îfl˛˜Ë ÔÓ‰ÛÍÚ, Ì ‚ÔÎË‚‡π ̇ ÚÂ, ˘Ó ‚¥Ì ‚ËÓ·Îflπ ¥ flÍ ·Û‰Â ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÓ ˆÂÈ ÔÓ‰ÛÍÚ. ᇇÁ ˆÂ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‡ÍÚۇθÌÓ, ÚÓÏÛ ˘Ó ÌËʘ‡ ·Ì͇ ‚Â΢ÂÁÌËı ÍÓÔÓ‡ˆ¥È, ÔËÓ‰ÌÓ, Ì ‚ ÁÏÓÁ¥ ‚ËÁ̇˜‡ÚË Ò‚Ó˛ Ô‡ˆ˛. èÓÚË¥˜˜fl Ï¥Ê ÚËÏ, ˘Ó β‰Ë̇ Ó·ËÚ¸, flÍ ‚Ó̇ Ó·ËÚ¸, flÍ ªª ÒÚ‡Ìӂˢ ¥ ªª ¥ÌÚÂÂÒË, Ḁ́χπÚ¸Òfl, Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥, ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓ: Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌflÏ Ï‡Ì¥ÔÛÎflÚË‚ÌËı ‰¥È. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
НЯ – це останнє може набувати форм МАР¢ІНАЛІЗАЦІЇ внаслiдок втрати органiчних iсторико-культурних зв’язкiв та «щеплень». 3. ЗОДНАКОВІННЯ (соцiокультурна гомо¶енiзацiя та конформiзацiя аж до а¶ресивного унiформiзму). 4. КОНСУМЕРИЗМ, СПОЖИВАЦТВО. Звуження креативного, мiнiмiзацiя творчого (та спiв-творчого) за рахунок пасивної рецепцiї. 5. РАДИКАЛЬНИЙ ЕКЛЕКТИЗМ (у крайнiх своїх виявах веде до креолiзацiї культур). Радикальний еклектизм, який знаходить для себе особливий простiр саме у добу постмодернiзму, що релятивiзує усi системи вартостей, схильний до iнверсiї вартостей, пов’язаний також структурно i функцiонально iз ¶лобалiстичною пансинхронiєю (див.2). Адже саме вiдрив вiд минулого i вiд майбутнього є водночас деаксiологiзацiєю, втратою цiннiсних координат (як у сферi мотивацiйного досвiду, котрий стає гранично плитким, не виявляючись як реальна присутнiсть минулого у сучасному, так i у сферi цiлей та iдеалiв). Саме iєрархiя вартостей (та спiввiдносних iз цими останнiми способiв поцiнування та iнтерпретацiйних моделей) реiнте¶рує культуру в цiлiсть, реiнте¶рує людину в культурi. Натомiсть, радикальний еклектизм у
éÚÊÂ, ̇ÒÎ¥‰ÍË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı (ÒÛ˜‡ÒÌËı Ò‚¥ÚÓ‚Ëı) ÔÓˆÂÒ¥‚ – ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı ¥ ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ÒÚ‡Ëı, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ Ó·ÛÏÓ‚ÎÂÌËı ·‡’π¥‚ Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË ÔÓ¯‡Í‡ÏË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ¥ ͇ªÌ‡ÏË ‚ ¥ÁÌËı ÒÙ‡ı; Áϥ̇ Û ÒÚÓÒÛÌ͇ı ‚·‰Ë ¥ ‚·ÒÌÓÒÚË; ¥ Ú‡ÍÓÊ (ÔË ¯Ë¯ÓÏÛ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ ÚÂϥ̇ «‚¥‰˜ÛÊÂÌ¥ÒÚ¸») – χÍÒËχθÌÂ, ¥ ÔË ˆ¸ÓÏÛ flÍ ÙÓχθÌÓ ÎÂ∂¥ÚËÏ¥ÁÓ‚‡ÌÂ, Ú‡Í ¥ Á‡Í¥ÔÎÂÌÂ Û Ï‡ÒÓ‚¥È Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥, ‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl ÓÍÂÏÓª β‰ËÌË È ˆ¥ÎËı ̇Ӊ¥‚ ‚¥‰ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ‚ÔÎË‚Û Ì‡ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì Ò‰ӂˢÂ; Ù‡ÍÚ˘ÌÓ – ̇ ‚·ÒÌÛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛, ̇ Ò‚Óπ ‚·ÒÌ ÊËÚÚfl. èÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ¥‰Â‡Î Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª, ̇‰¥fl β‰ÒÚ‚‡ ̇ „¥‰Ì ڇ ÒÔ‡‚‰ÎË‚Â ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ Á‡ÌÂÔ‡ÎË, ‡ ªı Á‡Î˯ÍË Ú‡ÌÒÙÓÏÛ‚‡ÎËÒfl Û ‚Ò ¥ ‚Ò¥ı ÓıÓÔβ˛˜Û ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛. é‰ÌËÏ ¥Á ÒÔÓÒÓ·¥‚ ÔÓ‰Ó·ÌÌfl Ú‡ÍÓª ÍËÁË π Ò‡ÏÓÓÚÓÚÓÊÌÂÌÌfl β‰ËÌË Á ‰Âʇ‚Ó˛, ÔÓÔ‡„‡Ì‰‡ Ô‡Ú¥ÓÚËÁÏÛ, flÍËÈ, ÔÓÚÂ, Ì ÏÓÊ̇ ‡·ÒÓβÚÌÓ ¥ ·ÂÁ‰ÛÏÌÓ Ì‡Ò‡‰ÊÛ‚‡ÚË. óË π ÔÓÁËÚË‚Ì¥ ‡ÒÔÂÍÚË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª? ߉Âfl ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÌÂÒ ¥Á ÒÓ·Ó˛ ÏË. ÖÍÓÌÓÏ¥ÍË ¥ÁÌËı ‰Âʇ‚ ̇ÒڥθÍË ‚Á‡πÏÌÓ ÔÓÌËÍÎË Ó‰Ì‡ ‚ Ó‰ÌÛ, ˘Ó ‚¥È̇ ÒÚ‡π ÌÂÏËÒÎËÏÓ˛, ıÓ˜‡ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ˆfl ¥‰Âfl Ì ‰Ó͇ÁÓ-
229
ВІКТОР ЗІНЧУК ПОГЛЯД НА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЮ: СОЦІАЛЬНОФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
культурi є тiльки зовнiшнiм симптомом (чи iндикатором) кризи цiнностей, кризи самої особи – особи дезорiєнтованої, особи на невизначених культурних роз-дорiжжях. Особи варваризованої, котра не здатна розмiрковувати про високе i про низьке: а правдивi вартостi iснують лише там, де є правдивi поцiновувачi, де вмiють поцiновувати, де знають значущiсть i цiннiсть цiнностей. Тому граничний еклектизм i креолiзацiя культури, дифузнiсть i неструктурованiсть культури (зокрема дифузiя «високого» i «низького») свiдчить i про брак горизонту цiлей (пасивiзовано-конформiзований консуме𠫶лобальних» взiрцiв» прив’язаний тiльки до тут-i-тепер i живе тiльки iз дня на день) i про брак самих поцiновувачiв, як тих, що здатнi поцiновувати взагалi. На цьому загальному – нашкiцованому у головних своїх культурно-цивiлiзацiйних прикметах – тлi ¶лобалiзацiйних проектiв видається цiлком тенденцiйним та упередженим (упередженим щодо посткультурности, щодо нацiональної диверсифiкованости) твердження знаного данського професора-соцiолога Александри Алунд (див. колективний збiрник «Переосмислюючи нацiоналiзм та етнiчнiсть», виданий два роки тому у НьюЙорку) iз приводу того, що ¶лобалiзацiйнi процеси
‚‡, ÚÓÏÛ ˘Ó ‚¥ÈÌË ‚Ò ӉÌÓ ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl, ‡ Í¥Ï ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌÓ„Ó ÔÂ¯Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ π ÚÂÚ¥È Ò‚¥Ú, ̇ flÍËÈ Î„ÍÓ ÚËÒÌÛÚË. ç‡ÔËÍ·‰, ·ÓÏ·‡‰Û‚‡ÌÌfl ëÛ‰‡ÌÛ, Û ÂÁÛθڇڥ flÍÓ„Ó ·ÛÎÓ ÁÛÈÌÓ‚‡ÌÓ π‰ËÌÛ Ù‡Ï‡ˆÂ‚Ú˘ÌÛ Ù‡·ËÍÛ, ÚÓ·ÚÓ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌ ‚ËÓ·ÌˈڂÓ. èÓÎ¥ÚËÍË ‚Ë¥¯ËÎË, ˘Ó ˆÂ ÏÂ̯ ‚‡ÊÎË‚Ó, ‡Ì¥Ê Ô‚ÌËÈ „ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÓÁÍ·‰. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ˜ËÌÌËÍ¥‚ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÚËÒÍ Ì‡ ‰Âʇ‚Ë ‚ ̇ÔflÏÍÛ ·¥Î¸¯Óª ‚¥‰ÍËÚÓÒÚË, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ˆÂ ‚ËÍÎË͇π ÔËı¥‰ ‰Ó ‚·‰Ë Ô‡‚Ëı Ô‡Ú¥È, ˘Ó ÁÌÓ‚Û ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ Á‡ÍË‚‡ÚË ÍÓ‰ÓÌË. ᇄ‡Î¸ÌËÈ Ì‡ÔflÏÓÍ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl ‚ Ö‚ÓÔ¥ ÒÍÂÓ‚ÛπÚ¸Òfl Û ·¥Í ·¥Î¸¯Óª Á‡ÍËÚÓÒÚË, ÊÓÒÚÍÓª Ï¥∂‡ˆ¥ÈÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. íÂÓÂÚ˘ÌÓ, ÏÓÊÎË‚ËÈ Ú‡ÍËÈ ¥‚Â̸ Ò‡ÏÓÓ„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÍÓÎË ˆÂ ‚Ò ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ ·Û‰Â ‚¥‰·Û‚‡ÚËÒfl, ‡Î Ûfl‚ËÚË ˆÂ ‚‡ÊÍÓ. êÓÁ‚ËÚÓÍ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ‰¥È¯Ó‚ ‰Ó ‚ËÁ̇˜ÂÌÓ„Ó ¥‚Ìfl, ¥ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‚ˉ‡πÚ¸Òfl ÒÍ·‰ÌËÏ, ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª ÔÓ¯ËËÎËÒfl. 䇪ÌË á‡ıÓ‰Û ‚ËÁ̇˜ËÎËÒfl ¥Á ‚·ÒÌËÏ Ï‡È·ÛÚÌ¥Ï ÓÁ‚ËÚÍÓÏ. ãÓ͇ΥÁ‡ˆ¥fl Ô‚‡Ê‡π Á ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ: ÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯Â ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ϥ҈‚Ëı ÂÒÛÒ¥‚, ·ÂÁ ‚ËÚ‡Ú Ì‡ Ô‚ÂÁÂÌÌfl. èÓÚ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ– ЛОКАЛІЗАЦІЯ– ¢ЛОКАЛІЗАЦІЯ
230
«транснацiонального стискування докупи» («transnational compression») супроводжуються процесами фра¶ментацiї («are accompanied by processes of fragmentation»). Тут термiн «фра¶ментацiя» посiдає виразно не¶ативний коннотацiйний вiдтiнок. Адже так званiй «фра¶ментацiї» (а властиво соцiокультурнiй iндивiдуацiї та цiлком нормальнiй схильностi до утвердження) у самостi та виокремленостi надається чомусь винятково не¶ативний сенс. Радикальнi ¶лобалiсти вважають (а до них, здається, належить Алунд), що так звана нацiональна (етнiчна) фра¶ментацiя є деструктивним чинником та начебто iманентно має у собi загрозу для поступу «людства–яко–цiлiсности» («Humankind-as-awhole»). Одночаснiсть, паралельнiсть процесiв соцiокультурної диференцiацiї (у тому числi ускладнювання етногрупової та етнокультурної мозаїки – з одного боку, та всеосяжної ¶лобалiзацiї – з iншого) для багатьох захiдних учених здається чимось парадоксальним, внутрiшньо контраверсивним. Доволi багато (чи не бiльшiсть) дослiдникiв ¶лобалiзацiї гадають, що етнокультурне розмаїття врештi-решт буде звужене чи зредуковане у спосiб ¶лобальної гомо¶енiзацiї культури. Із вiдомiших соцiаль-
Á·ÂÂÊÂÚ¸Òfl ̇ ¥‚Ì¥ Ó·Ï¥ÌÛ ¥‰ÂflÏË, ÚÂıÌÓÎÓ„¥flÏË, ÔÓ‰Û͈¥π˛. ç‡fl‚̇ ÔÓ·ÎÂχ Á¥ ¯‚ˉͥÒÚ˛ ÔÓ„ÂÒÛ, fl͇ Á·¥Î¸¯ÛπÚ¸Òfl, ¥ ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓ ·‡„‡ÚÓ Î˛‰ÂÈ ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸Òfl Á‡ ·ÓÚÓÏ. é‰Ì‡Í, ÔÂÂȯӂ¯Ë ‰Ó ‰ÂˆÂÌڇΥÁ‡ˆ¥ª, ÏÓÊÎË‚Ó, ‚‰‡ÒÚ¸Òfl ÁÌËÁËÚË ÔÓÒÚÛÔÓ‚¥ÒÚ¸ ÔÓ„ÂÒÛ ¥ ‚¥Ì Òڇ̠̠̇ÛÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜ÌÓ˛ ‚Óβˆ¥π˛, ‡ ̇ÛÍÓ‚ÓÚÂıÌ¥˜ÌÓ˛ ‚Óβˆ¥π˛. ∏ Ï¥Ú, ˘Ó ̇ÛÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜ÌËÈ ÔÓ„ÂÒ Ú‡ÔËÚ¸Òfl ‡Ì¥¯ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÍËÁË. ÄÎÂ Ê ÔÓ„ÂÒ Ì ÒÔflÏÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ Á‰Â¯Â‚ÎÂÌÌfl ÚÓ‚‡Û, Ì Ú·‡ ÈÓ„Ó ¥‰Â‡Î¥ÁÛ‚‡ÚË – ‚¥Ì Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ÔÓ‰¥Î¥ Ô‡ˆ¥, ˜ËÏ ‚¥Ì ·¥Î¸¯ËÈ, ÚËÏ ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸, ¯‚ˉͥÒÚ¸ ¥ ÚÂÏÔË ÔÓ„ÂÒÛ ·¥Î¸¯¥. èË ·Û‰¸-flÍÓÏÛ ÔÓ‰¥Î¥ Ô‡ˆ¥ ÔÓÚ¥·ÌÓ Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡ÚË ÏẨÊÏÂÌÚ, ‡ ˆÂ Á̇˜ËÚ¸ – Ûfl‰Ë, ¥π‡ı¥fl ¥ Ú‡Í ‰‡Î¥. óËÏ ·¥Î¸¯‡ ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ‚¥‰ ÔÓ‰¥ÎÛ Ô‡ˆ¥, ÚËÏ ·¥Î¸¯‡ ¥π‡ı¥fl. ∏‰Ë̇ Ó·’πÍÚ˂̇ Ô˘Ë̇ ¥π‡ı¥ª – Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË. èÓ·ÛÚÛπ ‰ÛÏ͇, ˘Ó ÍÓÎË ÔÓ‰¥ª ·Û‰ÛÚ¸ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl ‚ ÛÏÓ‚‡ı ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó ‰ÂÙ¥ˆËÚÛ ÂÒÛÒ¥‚, ÚÓ ÚẨÂ̈¥ª ̇ԇ‚ÎflÚ¸Òfl Û·¥Í ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÚÓڇΥڇÌËı ‰Âʇ‚, ÓÒͥθÍË Ô‡‚¥ ÚẨÂ̈¥ª ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ – Á‡ÏË͇ÌÌfl ̇ ÒÓ·¥. é‰Ì‡Í, ÒÍ¥Á¸ ÚẨÂ̈¥ª ‚‰ÛÚ¸ Û ¥ÁÌËı ̇ÔflÏ͇ı. è¥ÒÎfl ÏÓÊÎË‚Óª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÍËÁË ‚ËÊËÚË ‚‰‡ÒÚ¸Òfl ͇ªÌ‡Ï ҇ϠÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ, ÓÒͥθÍË ‚ ÌËı π Âh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
них антропологiв здається тiльки Ульф Ганнерш (книга «Крос-нацiональнi зв’язки», що витримала два видання за останнi кiлька рокiв) та визначний шведський вчений Джонатан Фрiдман розглядають цi двi тенденцiї як однаково фундаментальнi прикмети сучасного суспiльного розвитку. В однiй зi своїх статей на цю тему «Перебуваючи в свiтi: ¶лобалiзацiя i локалiзацiя» Фрiдман пiдкреслює: «Етнiчна i культурна фра¶ментаризацiя i модернiстська гомо¶енiзацiя є не двома незгiдно-суперечливими речами, не двома супротилежними поглядами на те, що вiдбувається в свiтi сьогоднi, але двома конституюючими спрямуваннями ¶лобальної реальности... « (Global Culture. Nationalism, globalization and modernity. – London, 1992.– Р. 311). Так званий мультикультуралiзм, котрий дає простiр (принаймнi на рiвнi риторики) для розмаїтих етнокультурних (етноконфесiйних) «свiтiв» у межах одного суспiльства (i врегульовує, чи прагне врегулювати взаємини цих свiтiв помiж собою) – з одного боку, та цивiлiзацiйно-культурний ¶лобалiзм, що наголошує на виробленнi транснацiональної спiльноти людства – з iншого боку, внутрiшньо взаємопов’язанi. Взаємопов’язанi i як вiдомi захiднi доктрини, i як тi реалiї, що за ними стоять. Взає-
ÒÛÒË ¥ ‚ÓÌË ·¥Î¸¯ ÔËÒÚÓÒÓ‚‡Ì¥ ‰Ó ÊËÚÚfl ¥ ÏÂ̯ Á‡ÎÛ˜ÂÌ¥ ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚, Ì χ˛˜Ë ‚ËÒÓÍËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È. 䇪ÌË ÔÂ¯Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ ‚ËÊË‚ÛÚ¸ ڥθÍË ‚ ÚÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ, flÍ˘Ó ÔÂÂ·Û‰Û˛Ú¸Òfl ̇ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ ÂÒÛÒË.
231
ВІКТОР ЗІНЧУК ПОГЛЯД НА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЮ: СОЦІАЛЬНОФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
мозв’язанi самою внутрiшньою логiкою руху суспiльної думки Заходу. Саме Заходу, бо концепцiї цi є не тiльки захiдними, але й заходоцентричними, – такими, що влягаються у специфiчний – аж нiяк не стовiдсотково «¶лобальний» досвiд – Заходу, вписуються у його теоретичнiй вiзiї на ко¶нiтивнi схеми, у його геополiтичнi страте¶еми та iнтереси, у його (наскрiзь окцидентальнi) еталони оцiнювання та поцiновування. Отож, подiбно до того як мультикультуралiзм (яко доктрина, а не яко реальна мозаїчнiсть розмаїтих культур чи субкультур у межах того самого суспiльства) став реакцiєю на збанкрутiлу американську iдею «плавильного казана» (а отой «melting pot» повинен був «переплавити» в дусi американiзму гетеро¶енну пiвнiчноамериканську мiшанину), – так само цiлком очевидно ¶iпертрофований ¶лобалiзм у бiльшостi своїх начебто унiверсальних та унiверсалiстських (а, насправдi, суто окциденталiстських) сценарiїв став ще однiєю реакцiєю на вочевидь загрозливi (загрозливi для тих, хто контролює державно-полiтичну владу у впливових країнах Заходу) вiдцентровi тенденцiї розвитку реальної багатокультурности. Проблеми iз так званими новими мi¶рантами iз країн переважно Третього Свiту (а також спалах нового европейського расизму та се¶ре-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
гацiї щодо них); проблеми зi «старими» нацiоналiзмами (а радше iз новим вибухом цих останнiх), а також iз прискореною структуризацiєю i навiть iнституцiоналiзацiєю розмаїтих мiноритарних спiльнот (цi останнi теж випрацьовують iз себе власнi елiти, котрi також претендують на перерозподiл впливу та влади) спонукають сьогоднi захiдних полiтологiв, соцiологiв та фахiвцiв у дiлянцi соцiальної антропологiї говорити навiть про небезпеку соцiокультурної «анклавiзацiї» окремих держав, втрати останнiми внутрiшньої соцiокультурної та етнополiтичної цiлiсности (аж до їх деконструкцiї). У сучасному постмодерному свiтi (вже приблизно вiд початку сiмдесятих рокiв) стрибкоподiбно зросла ¶лобальна взаємозалежнiсть. Особливо у сферах виробництва (насамперед на рiвнi мультинацiональних корпорацiй) – i насамперед виробництва та розподiлу iнформацiї, що оречевилося зокрема у новiтнiх телекомунiкацiйних системах, у новiй революцiї мас-медiй, а також у подальшiй нестримнiй масовiзацiї захiдної поп-культури, шоу-iндустрiї, реклами тощо. Однак – всупереч усiм очiкуванням – стрибкоподiбно посилилися також i тi вiдцентровi (етнорозрiзнювальнi та етноiндивiдуалiзуючi) тенденцiї, що їх всiляко намагалися «стримувати» та «каналiзува-
Ó΄ ‰ÂÏÍ¥‚ÚÂÓ¥fl
ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ éãÖÉ ÑÖåäßÇ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌËÈ ÏÓÌ¥ÁÏ © é.ÑÂÏÍ¥‚, 2000
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ– ЛОКАЛІЗАЦІЯ– ¢ЛОКАЛІЗАЦІЯ
232
ти» iз опертям на легiтимнi форми офiцiйно проголошуваного мультикультуралiзму. Отож, теперiшнє (вже iз початку 90-х рокiв) «перефокусовування» пiзнавальної уваги полiтологiв та вчених iз «багатокультурности» (реальної множинности, реальної диверсифiкованости культур) на нестримну риторику про так звану цiлковиту умовнiсть i «вiдкритiсть» сучасних етнокультурних рубежiв, на цiлковите домiнування та абсолютний примат ¶лобальної злуки (увесь свiт в цивiлiзацiйному сенсi – це тiльки «single place» – «єдине мiсце, спiльне мiсце»), на всеохопнiй унiформiзацiї всепланетного трибу життя тощо стало, на нашу думку, тiльки ще однiєю редакцiєю, ще одним «виданням» збанкрутiлих iдей отого старого американського «плавильного казана», – отого «казана», що так i «недокипiв» у Новому Свiтi у 40-х-60-х роках. На цей раз уже «тигля» ¶лобального масштабу. Але, якщо отими «плавильними тиглями» (а, властиво, факторами уодноманiтнювання у дусi американiзму та американського трибу життя й американської т.зв. «цивiльної релiгiї») мали первiсно бути великi мiськi а¶ломерацiї та мiста-ме¶аполiси, то вже сьогоднi (вiд 90-х рокiв) такими казанами тотальної гомо¶енiзацiї (з-поза якої цiлком явно стримлять довгi вуха того ж таки американського
éÒÚ‡ÌÌπ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl Û‚¥È‰Â ‚ ¥ÒÚÓ¥˛ β‰ÒÚ‚‡, flÍ ˜‡Ò ͇ıÛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ¥Î˛Á¥ª Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ «ÍÓÏÛÌ¥ÁÏ». ÇÎ¥ÚÍÛ 1989„Ó, Á‡ ‰‚‡ ÓÍË ‰Ó Ù‡ÍÚ˘ÌÓ„Ó ÓÁÔ‡‰Û ëëëê, Û Ô‡ˆ¥ «ä¥Ìˆ¸ ¥ÒÚÓ¥ª?» î.îÛÍÛflχ, ıÓ˜ ¥ ÔÓÒÚ‡‚Ë‚ Û Í¥Ìˆ¥ ÁÌ‡Í Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl, ‚ÒÂ Ê ÔÓ„ÓÎÓÒË‚ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÛ ÔÂÂÏÓ„Û ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ Á‡ı¥‰ÌÓª ÍÛθÚÛË. í‡ È ÒÔ‡‚‰¥, Á̇˜Ì‡ ˜‡ÒÚË̇ ÍÂ¥‚ÌËı ÂÎ¥Ú ÔÓÒÚÚÓڇΥڇÌËı ͇ªÌ ¥Á ‚‡Ê‡˛˜Ó˛ ¯‚ˉͥÒÚ˛ ÔÂÂÚ‚ÓËÎËÒ¸ Á ‡ÔÓÎÓ„ÂÚ¥‚ ÛÌ¥‚Â҇θÌÓ„Ó Ï‡ÍÒËÒÚÒ¸ÍÓ„Ó Ï¥ÚÛ ‚ ÔËıËθÌËÍ¥‚ Î¥·Â‡Î¸ÌÓ-‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó ¯ÎflıÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‡ ‚ ÈÓ„Ó ÏÂʇı flÍÓÏÓ„‡ ¯‚ˉ¯Óª ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Á‡ Á‡ı¥‰ÌËÏ Á‡ÁÍÓÏ. üÍ ˆÂ ÏÓ„ÎÓ ‚¥‰·ÛÚËÒfl Ú‡Í ‡ÔÚÓ‚Ó? Ç¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛˜Ë ̇ ˆÂ ÔËÚ‡ÌÌfl, Á‡Á‚˘‡È „Ó‚ÓflÚ¸ ÔÓ ·ÂÁÔË̈ËÔÌ¥ÒÚ¸ ˆËı β‰ÂÈ, ˜Ë ÔÓ ÔÓ‚ÂıÓ‚¥ÒÚ¸, ‚‰‡‚‡Ì¥ÒÚ¸ ªıÌ¥ı ÌÓ‚Ëı «ÔÂÂÍÓ̸̇», ¥ ÔÓ˜‡ÒÚË ˆÂ ÒÔ‡‚‰¥ Ú‡Í. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÁÏ¥ÌË Û Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌËı Ó¥πÌÚ‡ˆ¥flı ÍÂ¥‚ÌËı ÂÎ¥Ú ‚¥‰·ÛÎËÒ¸ Ì Á‡ Ó‰ÌÛ Ì¥˜, ‡ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó, Ô¥‰ ÔÓÚÛÊÌËÏ ÚËÒÍÓÏ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËı ÔÓÚÓÍ¥‚ Á-Á‡ «Á‡Î¥ÁÌÓª Á‡‚¥ÒË», ¥ Á ˆËÏ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
культурного iмперiалiзму) мала би стати геть чисто уся планета.* (Див., наприклад, один iз раннiх шведських збiрникiв про «мережi американiзацiї» – E.Asard (eds). Network of Americanization. Stockholm, 1992) Тут буде доречним, як нам здається, звернути мiж iншим увагу також i на те, що самi концепцiї мультикультуралiзму «перемандрували» з Нового Свiту у Старий Свiт i, як ще одна своєрiдна мода на все пiвнiчноамериканське (хай навiть на епiстеми i на термiнологiю), прищепилися в европейськiй думцi. Це теж варто було б розглядати, як один iз виявiв iнтелектуальної ¶лобалiзацiї на такий собi американський штиб. ¢лобалiзацiї, котра є у цьому контекстi не просто iнтелектуальним обмiном, але, радше, европейською реплiкою американiзму. Хоча i не цiлком без¶рунтовною. А напевно такою, що має свiй цiлком реальний соцiокультурний корелят (дiйсний субстрат у самому суспiльствi) у неймовiрно пришвидшеному зростаннi етнодемо¶рафiчної гетеро¶енности захiдноевропейських мiст (особливо у 70-i–90-i роки). Мi¶ранти (особливо iз країн Третього Свiту та Пiвденної Европи) – подiбно як i у Пiвнiчнiй Америцi – стають тим вагомим чинником (не тiльки у планi квантитативному, але й квалiтативно), котрий мiняє цiлковито i саме «обличчя» мiста в
Ú‡ÍÓÊ ÏÓÊ̇ ÔÓ„Ó‰ËÚËÒ¸. ß ‚ÒÂ Ê Ú‡ÍË ÔÓ‚ÓÓÚ ‚ˉ‡πÚ¸Òfl ̇‰ÚÓ ‡‰Ë͇θÌËÏ, ‡‰Ê ÏÓ‚‡ ȉ ÔÓ ÔÓÚËÎÂÊÌ¥ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Ì¥ ÔÓÁˈ¥ª. ꥘, ̇ ̇¯ ÔÓ„Îfl‰, Û Ì‡ÒÚÛÔÌÓÏÛ: Á‡‚Ê‰Ë ¥ Á‡ ·Û‰¸-flÍËı ÒÛÒԥθÌËı Ó·ÒÚ‡‚ËÌ Î˛‰Ë̇ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ‚¥ÌÓ˛ ÛÒÚ‡ÎÂÌËÏ ÒÚÂÂÓÚËÔ‡Ï, ÒÔÓ˘ÂÌËÏ ÒıÂÏ‡Ï ÒÔËÈÌflÚÚfl Ú‡ ‰¥ª. ë‰ ˆËı ÒıÂÏ Ì‡ÈÔË‚‡·ÎË‚¥¯Ó˛ π Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌËÈ ÏÓÌ¥ÁÏ, ÓÒͥθÍË ÓÒÚ‡ÌÌ¥È Ô·ۂ‡π Û ÔÓ‚Ì¥È ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚ¥ Á ÔËÓ‰ÌËÏ ÍÓÌÒ‚‡ÚËÁÏÓÏ Î˛‰ËÌË, ‡ ‚ ÛÏÓ‚‡ı ÔÓÒÚÚÓڇΥڇÌËı ‰Âʇ‚ ˘Â È Ô¥‰ÒËβπÚ¸Òfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ˛ ‡ÌÓÏ¥π˛ (Ó‰ÌÓ‚‡¥‡ÌÚÌËÈ ÏÓÌ¥ÁÏ ÒÔËÈχπÚ¸Òfl flÍ ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸). éÚÓÊ, ÒÚ‡˛˜Ë «Á‡ı¥‰ÌËÍÓÏ» Û Ò‚Óªı Ô‡„ÌÂÌÌflı ˜Ë ÒËÒÚÂÏ¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ¥Ì‰Ë‚¥‰ ˜Ë ÒԥθÌÓÚ‡ Á ÚÓڇΥڇÌËÏ ÏËÌÛÎËÏ ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ÒÔÓÚ‚ÓÂÌÓ˛ ÔÒËı¥ÍÓ˛ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ‚¥ÌËÏ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌÓÏÛ ÏÓÌ¥ÁÏÓ‚¥ ¥ ÚÛÚ ÛÊ Ì „‡π ÓÒÓ·ÎË‚Óª ÓÎ¥, ‚ flÍËı ÙÓχı ˆÂÈ ÏÓÌ¥ÁÏ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl. á„¥‰ÌÓ Á ˆËÏ ÔË̈ËÔÓÏ ‚¥‰·Û·Ҹ ¥ ÔÂÂÓ¥πÌÚ‡ˆ¥fl ÔÓÒÚ‡‰flÌÒ¸ÍËı (‚ Ú. ˜. ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍËı) ÂÎ¥Ú. å‡ÍÒËÁÏ Ú‡ ÚÂÓ¥˛ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª Ó·’π‰ÌÛπ ªıÌ¥È ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏ – Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ Â‚Óβˆ¥˛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ flÍ ÔÓ ‚ÒÂÁ‡„‡Î¸ÌËÈ ÔÓˆÂÒ, ˘Ó χπ Ӊ̇ÍÓ‚¥ Á‡ÍÓÌÓÏ¥ÌÓÒÚ¥ ¥ ÂÚ‡ÔË ‰Îfl ‚Ò¥ı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È, ͇ªÌ Ú‡ ̇Ӊ¥‚. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Европi i саму динамiку взаємодiї, динамiку гри, сам спосiб зв’язку просторових, власне соцiальних i етнокультурних чинникiв. Етнографiя деяких мiст (наприклад, Брюсселя, Стокгольма) починає навiть дещо нагадувати нацiональнi «¶ето» американських мiст. Так, скажiмо, якщо iще на початку 90-х рокiв близько 9% усiєї людности Швецiї складали тi, що народилися поза її межами (курди, сирiйцi, чилiйцi та iн.), то в деяких примiських ареалах (наприклад, у мiсцевостi Боткирка пiд Стокгольмом) частка вчорашнiх мi¶рантiв з-поза меж Швецiї сягала трохи чи не третини усiх мешканцiв (данi – iз дослiдження «Стокгольм: подвiйна креолiзацiя» Ульфа Ганнерша), безпосередньо в самому Стокгольмi – понад 12 %. У мiстi Мальме (а це третє щодо своєї величини мiсто у Швецiї, на пiвднi країни) – за повiдомленням шведськоукраїнської дослiдницi-етнолога Елли Гаврилюк – властиве мусульманському свiтовi iм’я Махмет (Махмуд) є другим щодо своєї розповсюджености (точнiше, частотности вживання) антропонiмом: його чути на кожному кроцi (є тут чимало мусульман навiть iз Марокко). Не¶ативнi установки шведiв щодо пришельцiв не тiльки втiлилися у широковживаному ¶етеростереотипi «invandrare» (щось на кшталт «заброди»), але i в тих оче-
ì Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª ¥ÒÚÓ¥ª ‚ˉ¥Îfl˛Ú¸ ‰‚‡ ͇‰Ë̇θÌÓ ÔÓÚËÎÂÊÌËı ·‡˜ÂÌÌfl ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ: 1. ߉‡ΥÒÚ˘ÌÓ-Ôβ‡Î¥ÒÚ˘ÌËÈ Ô¥‰ı¥‰, flÍËÈ Òڂ‰ÊÛπ, ˘Ó β‰ÒÚ‚Ó π ÍÓÌ„ÎÓχÚÓÏ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ ÎÓ͇θÌËı ÒÓˆ¥Ó-¥ÒÚÓ˘ÌËı ÛÚ‚ÓÂ̸, flÍ¥ χ˛Ú¸ ‚·ÒÌËÈ ÊËÚÚπ‚ËÈ ˆËÍÎ ¥, ̇ȄÓÎÓ‚Ì¥¯Â, – ‚·ÒÌÛ ‡ıÂÚËÔ¥˜ÌÛ ¥‰Â˛ Ú‡ ÔÓ„‡ÏÛ ªª Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl. 2. ëÚÂÂÓÚËÔÌËÈ, Υ̥ÈÌËÈ ÒÔÓÒ¥· ÔÓflÒÌÂÌÌfl ÓÁ‚ËÚÍÛ Î˛‰ÒÚ‚‡. ä·Ò˘ÌËÏ ÔËÍ·‰ÓÏ Ú‡ÍÓ„Ó ÔÓflÒÌÂÌÌfl π Ôflχ: ‰ËÍ¥ÒÚ¸-‚‡‚‡ÒÚ‚Ó-ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl, ˜Ë χÍÒËÒÚҸ͇ ¥‰Âfl ÔÓ ÁÏ¥ÌÛ ÒÛÒԥθÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÙÓχˆ¥È. éÒÚ‡ÌÌ¥È Ô¥‰ı¥‰ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡‚Òfl ‰Îfl Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÌÌfl ¥ÁÌËı, ˜‡ÒÓÏ ÌÂÒÛÏ¥ÒÌËı, fl‚ˢ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl, ÔÓÚÂ, Ó·’π‰ÌÛ‚‡ÎÓ ªı Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ π‰ËÌÓÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸, Á‡‰‡Ì¥ÒÚ¸, Ì‚¥‰‚ÓÓÚÌ¥ÒÚ¸ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ, ˘Ó Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌËÈ, Ì ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ, ÚÓڇΥڇËÁÏ ªıÌ¥ı ÔËıËθÌËÍ¥‚. íÂÓ¥fl ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª, ‚ËÌË͇˛˜Ë Û 50-60-Ú¥ ÓÍË ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl flÍ Ó‰Ì‡ Á ÚÂÓ¥È ÒÛÒԥθÌÓ-¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÛÁ„Ó‰ÊÂ̇ Á Ô‡‡‰Ë„ÏÓ˛ ÔÓ„ÂÒË‚ÌËı ÁÏ¥Ì, ˘Ó ·Û· ÓÍÂÒÎÂ̇ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥π˛ çÓ‚Ó„Ó ó‡ÒÛ, Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÙÓÏÛ‚‡Î‡Òfl Û ‚Ë„Îfl‰¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ ̇ ‚ËÍÎËÍ Ï‡ÍÒËÁÏÛ Ú‡ ÌÂÓχ-
233
ОЛЕГ ДЕМКІВ ТЕОРІЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА СВІТОГЛЯДНИЙ МОНІЗМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
видних виявах се¶ре¶ацiї та новошведського расизму, про що достатньо повно пишуть самi шведськi вченi (див., напр., Loeoew Helene, The Cult of Violence. The Swedish Racist Counterculture // Racist Violence in Europe. Ed. by Tore Bjoergo and Rob Witte.– N.J., 1993). Коли речники ¶лобалiзму iз Захiдної Европи та зi Скандинавiї повчають нас, українцiв, як нам слiд було б уникнути (або ж навiть i геть елiмiнувати) наше бiнарне протиставлення «ми-вони» (щодо росiян та взагалi щодо «iнших»), що, як вiдомо, є однiєю iз конституант iдентичности (а для ¶лобалiстiв – загрозою фра¶ментаризацiї та анклавiзацiї, загрозою партикуляризацiї та ексклюзивiзму), то пригадується добре вiдоме: лiкарю – полiкуй себе. Зрештою, навiть при усiй позiрнiй рiзноетнiчнiй дисперсностi людности цiлих кварталiв та вулиць у шведських мiстах i навiть всупереч цiй дисперсностi та мозаїчностi усе-таки зберiгається дуже стала тенденцiя до самовiдтворення на цьому локально-груповому рiвнi (т.зв. мезорiвнi) окремiшнiх нацiональних, лiнгвокультурних (наприклад, латиноси, або ж, скажiмо, арабомовнi тощо) спiльнот, спiльнот етнорасових та етноконфесiйних. Так, що у багатьох кварталах вже навiть i тiльки
ÍÒËÁÏÛ ¥ ˜ÂÂÁ ˆÂ Ú‡Í ˜Ë ¥Ì‡Í¯Â ‚¥‰Ú‚Ó˛‚‡Î‡ ‰ÂflÍ¥ ËÒË ÚÂÓ¥ª ÒÛÒԥθÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÙÓχˆ¥È. 襉 ÔÓÌflÚÚflÏ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª Á‡Á‚˘‡È ÓÁÛÏ¥˛Ú¸ „ÎË·ËÌÌ¥ ÁÏ¥ÌË ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È, ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È Ú‡ ˆ¥ÌÌ¥ÒÌ¥È ÒËÒÚÂÏ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÚÓ„Ó, ˘Ó è‡ÒÓÌÒ Ì‡Á‚‡‚: «‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ˛, ÔÓÏËÒÎÓ‚Ó˛ Ú‡ ÓÒ‚¥ÚÌ¸Ó˛ ‚Óβˆ¥π˛». ß̯ËÏË ÒÍ·‰Ó‚ËÏË ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ̇ÁË‚‡˛Ú¸: ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¥Á‡ˆ¥˛, Û·‡Ì¥Á‡ˆ¥˛, Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl ¥‚Ìfl ÔËÒÂÏÌÓÒÚË, ‰Ó·Ó·ÛÚÛ, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÏÓ·¥Î¸ÌÓÒÚË, ‚ËÓ·ÎÂÌÌfl ÔÓ‰¥·ÌËı ‰Ó Á‡ı¥‰ÌËı ÚËÔ¥‚ ÓÒ‚¥ÚË, Á‡ÔÓÁ˘ÂÌÌfl Á‡ı¥‰ÌËı ÔË̈ËÔ¥‚ ¥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚ „ÓÒÔÓ‰‡Ò¸ÍÓª ‰¥flθÌÓÒÚË Ú‡ Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏË Û Ì‡ÔflÏÍÛ ‰ÂÏÓ͇ڥª È Î¥·Â‡Î¸ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ. éÚÊÂ, flÍ ·‡˜ËÏÓ, ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥fl Ô‰·‡˜‡π ÁÏ¥ÌË Ï‡ÈÊÂ Û ‚Ò¥ı ÒÙ‡ı ÊËÚÚfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ë‡Ï ϥʉËÒˆËÔΥ̇ÌËÈ, ˆ¥Î¥ÒÌÓ-ÛÁ‡„‡Î¸Ì˛˛˜ËÈ ı‡‡ÍÚ ÔËıËθÌËÍË ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ªª ÒËθÌÓ˛ ÒÚÓÓÌÓ˛. èË ‡Ì‡Î¥Á¥ ÒÚÛÍÚÛÌËı ÁÏ¥Ì, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl ÔË ÔÂÂıÓ‰¥ ‚¥‰ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ„Ó (˜Ë ÚÓڇΥڇÌÓ„Ó ) ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‰Ó ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó, ÒÔˆË٥͇ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥È ÔÓ‚’flÁÛπÚ¸Òfl Á ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ ÁÏ¥ÌË Ò‡ÏÓª β‰ËÌË, ªª Ûfl‚ÎÂ̸, ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, Ó¥πÌÚ‡ˆ¥È Ú‡ ÒÔÓÒÓ·¥‚ ‚Á‡πÏÓ‰¥ª Á ÒÓ·¥ ÔÓ‰¥·ÌËÏË. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ‰ÂflÍ¥ Á‡ı¥‰Ì¥ ‡‚ÚÓË „Ó‚ÓflÚ¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ– ЛОКАЛІЗАЦІЯ– ¢ЛОКАЛІЗАЦІЯ
234
тi репрезентанти мiноритарних спiльнот, котрi дiйово заан¶ажованi у рiзноманiтнi нацiональнi органiзацiї, товариства i громади-клуби абсолютно кiлькiсно переважають мiсцевих шведiв, наче вiдтворюючи на локальному рiвнi свої власнi етнокомунiкативнi кола (мезокола), що моделюють вiдносно окремiшнi етнiчнi та етноконфесiйнi свiти. Отож, ¶лобалiзацiя водночас i сприяє аккультурацiї (зближенню та взаємопроникненню парадигм взаємодiючих культур) i – разом з тим – iще бiльше диверсифiкує свiт в етнокультурному планi. Парадоксальним чином у певних своїх виявах та на певнiй фазi ¶лобалiзацiя може навiть стимулювати напруженi пошуки нацiональної iдентичности, себествердження та етнокультурної самоактуалiзацiї. ¢лобалiзацiя водночас сприяє i уодноманiтнюванню культурних моделей, поведiнкових зразкiв i самого трибу життя i водночас, стискуючи увесь свiт в одне мiсце, усуцiльнюючи свiт до одного локусу життєдiяльности i спiлкування, ¶енерує новий нацiокультурний полiморфiзм мiського життя, ба навiть i «рiзноголосся» та болiснi дисонанси усе нових та нових нацiональних, релiгiйно-культурних та етнорасових ексклюзивiзмiв i етноцентризмiв.
ÔÓ ÔÓ‚ÂıÓ‚¥ÒÚ¸ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª, ˘Ó ‚¥‰Ú‡Í Ì ÌÂÒ Á ÒÓ·Ó˛ Ì·ÂÁÔÂÍË ‰Îfl ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ÒԥθÌÓÚË, fl͇ ªÈ Ô¥‰‰‡πÚ¸Òfl. í‡Í, ë.ɇÌÚ¥Ì∂ÚÓÌ Ô˯Â: «á‡ıËÒÌËÍË ÚÂÁË ÔÓ ÍÓ͇-ÍÓÎÓÌ¥Á‡ˆ¥˛ ÓÚÓÚÓÊÌ˛˛Ú¸ ÍÛθÚÛÛ ¥Á ÒÔÓÊË‚‡ÌÌflÏ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËı ÔÓ‰ÛÍÚ¥‚. é‰Ì‡Í, ÒÛÚÚ˛ ÍÛθÚÛË π ÏÓ‚‡, ÂÎ¥„¥fl, ‚‡ÚÓÒÚ¥, Ú‡‰Ëˆ¥ª Ú‡ Á‚˘‡ª. üÍ˘Ó ÓÒ¥flÌË Ô’˛Ú¸ ÍÓ͇-ÍÓÎÛ, ˆÂ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ‚ÓÌË ÏËÒÎflÚ¸ ÔÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ‡ÏÂË͇̈¥‚. í‡Í Ò‡ÏÓ, ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ‡ÏÂË͇̈¥ ÒÚ‡ÎË ªÒÚË ÒÛ¯¥, ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ‚ÓÌË ÒÚ‡ÎË ÏËÒÎËÚË ÔÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó flÔÓ̈¥‚». Ä·Ó: «á‡ı¥‰ ÌÂÒÔÓÏÓÊÌËÈ ‚ÚÓ„ÌÛÚËÒfl ‚ ‡ıÂÚËÔÓ‚¥ fl‰‡ ¥Ì¯Ëı ÍÛθÚÛÌÓ-ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÍÓÌ„ÎÓχڥ‚ ¥ flÍ¥ÒÌÓ ªı ÁÏ¥ÌËÚË, ÛÔÓ‰¥·ÌË‚¯Ë ÒÓ·¥». á ÌËÏ ÔÓ„Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl È Ä.íÓÈÌ·¥: «ë‚¥ÚÓ‚‡ ͇ڇ β‰Ò¸ÍËı ÒÛÒԥθÒÚ‚ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÌÂÁÏ¥ÌÌÓ˛ ‚¥‰ ˜‡Ò¥‚ ÛÚ‚ÓÂÌÌfl Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ÇÁfl‚¯Ë ‡ÍÚË‚ÌÛ Û˜‡ÒÚ¸ ‚ ·ÓÓÚ¸·¥ Á‡ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, á‡ı¥‰ ÔËÚËÒ Ò‚Óªı ÒÛÔÂÌËÍ¥‚ ‰Ó ÒÚ¥ÌË ¥ Ó·ÔÎÛÚ‡‚ ªı Ò¥ÚflÏË Ò‚Óπª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ô‚‡„Ë, ÔÓÚ Ì ÁÏ¥„ ˆ¥ÎÍÓÏ Ó·ÂÁÁ·ÓªÚË ªı ¥ ÔÓÁ·‡‚ËÚË ªı ‚·ÒÚË‚Óª ªÏ ÍÛθÚÛË. íÓ‰¥ flÍ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ¥ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ͇ڇ Ò‚¥ÚÛ ÌËÌ¥ ¥ ÒÔ‡‚‰¥ Á‡·‡‚ÎÂÌ¥ ‚ ÍÓÎ¥ Á‡ıÓ‰Û, ÍÛθÚÛ̇ ͇ڇ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÌÂÁÏ¥ÌÌÓ˛ ‚¥‰ÍÓÎË Á‡ı¥‰Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÓÁÔÓ˜‡ÎÓ Ò‚¥È ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ Ì‡ÒÚÛÔ». h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Усе виглядає набагато складнiшим (сказати б, полiвалентним у соцiокультурному планi), анiж це нашкiцовано у часто-густо вельми спрощених, детермiнiстсько-каузальних та монолiнiйних схемах тотальної ¶лобалiзацiї «людства». У цьому контекстi метафора Ферборна з приводу «Старого Свiту, котрий перетворюється у Новий» набуває особливого сенсу не просто американiзацiї Европи, а внутрiшнього розгортання в самiй Европi засадничотипологiчних структуро-утворюючих чинникiв такої трансконтинентальної цивiлiзацiйної конвер¶ерцiї. (див. Therborn G., Migration and Western Europe: The Old World Turning New // Science. – 1987. – No 237(4). – Р.1183-1188). Вочевидь, що не лише новiтня реструктуризацiя капiталiзму за домiнування гiгантських транснацiональних корпорацiй i з вiдповiдною ¶лобалiзацiєю ринкiв працi та споживання, як вважають соцiологи Іммануель Валлерштейн i Роланд Робертсон чи соцiоантрополог Джонатан Фрiдман* (Див. моно¶рафiю цього останнього: Friedman J. Cultural Identity and Global Process. London, 1994), визначають спрямованiсть i внутрiшню динамiку цих процесiв, але й багато iнших факторiв – культурних, соцiопси-
íÓıË ‰Ë‚ÌÓ ˜ÛÚË ÔÓ‰¥·Ì¥ ˜¥ ‚¥‰ Ú‡ÍËı ‚ËÁ̇ÌËı ‡‚ÚÓËÚÂÚ¥‚, ‡‰Ê ¥‰ÂÓÎÓ„¥fl (ÒÍ·‰Ó‚ËÏË flÍÓª π ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ÛÒÚ‡ÌÓ‚ÍË) Ì π fl‚ˢÂÏ ÔÓ‚ÂıÓ‚ËÏ, Ò‚‡‚¥ÎÎflÏ ÚËı ˜ËÏ ¥Ì¯Ëı ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚. ߉ÂÓÎÓ„¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ Ô·ۂ‡ÚË ‚ „‡ÏÓÌ¥ª Á ‡ıÂÚËÔ‡ÏË Ô‚ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ¥ Ó„‡Ì¥˜ÌÓ ‚ËÔÎË‚‡ÚË Á ÌËı. ß̇ͯÂ, ‡·Ó ÍÛθÚÛ‡ (ÍÓÌÒÓÎ¥‰Û˛˜ËÈ ˜ËÌÌËÍ Ú‡ ÂÌ„ÂÚ˘Ì ‰ÊÂÂÎÓ Ì‡ˆ¥ª) Á‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‰Ó ¥‚Ìfl Ò‡ÏÓ‰¥flθÌÓ„Ó ÙÓθÍÎÓÛ, ‡·Ó ÌÂı‡‡ÍÚÂÌ¥ ‰Îfl Ô‚ÌÓª ÒԥθÌÓÚË ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓ·Û‰Ó‚Ë Á‡Á̇˛Ú¸ ͇ıÛ. 燉ÂÍ‚‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÚÂÓ¥ª ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ‚Ëfl‚Ë·Ҹ Û Ú.Á‚. «ÔÓ‚‡Î‡ı ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª» ‚ ã‡ÚËÌÒ¸Í¥È ÄÏÂˈ¥, Ô¥‚‰ÂÌÌÓÒı¥‰Ì¥È ÄÁ¥ª Ú‡ Ô¥ÁÌ¥¯Â Ô¥‰Ú‚‰Ë·Ҹ ̇ ‰ÓÒ‚¥‰¥ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍËı ͇ªÌ. ᄇ‰‡Ì¥ ÔÓ‚‡ÎË π Ì¥˜ËÏ ¥Ì¯ËÏ, flÍ Â‡Íˆ¥π˛ ̇ ÌÂÓ„‡Ì¥˜Ì¥ ‰Îfl ÔÓÎ¥ÚËÍÓ-ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ú¥πª ˜Ë ¥Ì¯Óª ͇ªÌË ÒÔÓ·Ë Ú‡ÌÒÙÓÏÛ‚‡ÚË ªª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ. üÍ ‚¥‰ÓÏÓ, ‚ˉ¥Îfl˛Ú¸ ‰‚‡ ÚËÔË ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª: 1) Ó„‡Ì¥˜Ì‡ (ÓË„¥Ì‡Î¸Ì‡, Á‡ı¥‰Ì‡) Ú‡ 2) ÌÂÓ„‡Ì¥˜Ì‡ (Òı¥‰Ì‡). íÓÊ, „Ó‚Ófl˜Ë ÔÓ ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª, χπÏÓ Ì‡ Û‚‡Á¥ ÒÔˆËÙ¥ÍÛ ªª ÒÔËÈÌflÚÚfl Û ÔÓÒÚÚÓڇΥڇÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı. äÓχ̉ÌÓ-‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡Ú˂̇ ÒËÒÚÂχ ÔÎÂ͇· Ô‡ÒË‚ÌËÈ, ÒÔÓ„Îfl‰‡Î¸ÌËÈ ÒÔÓÒ¥· ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Û˜‡ÒÚË, ˘Ó ÔÓ ÒÛÚ¥ Á‚¥Î¸ÌflÎÓ Î˛‰ËÌÛ ‚¥‰ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓÒÚË ‚Ë·ÓÛ, ÚÓ·ÚÓ ‚¥‰ ÒÔ‡‚Ê̸Ӫ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
хологiчних, етнолiнгвiстичних тощо. Водночас, у всiх своїх соцiокультурних се¶ментах та на усiх рiвнях нинi кардинально змiнюється увесь свiт (цi змiни посiдають системний характер). Це вже аж нiяк не лише пласка мережа «центрiв» та «периферiї». Тому адекватнiшою – треба гадати – є формула Едварда Тирякяна, згiдно з якою «ми мешкаємо у свiтi нових свiтiв» (we are living in a «World of new Worlds» – Tiryakian E.A. The New Worlds and Sociology: An Overview). Тут варто ще раз наголосити на тому, що розгортання студiй у дусi ¶лобалiзму недарма синхронiзується iз певним апогеєм у наростаннi тривоги помiж американських полiтикiв i загалом iнтелектуалiв з приводу «Америки, котра роз’єднується», Америки, котра втрачає цiлiснiсть (Disuniting America), – особливо пiсля виходу в свiт однойменної книги Артура М. Шлессiнджера (НьюЙорк, 1992). Треба гадати, що новi об’єднавчi потуги та функцiонально пов’язанi iз цим – у спосiб прямого та зворотнього зв’язку – намагання утвердити всеосяжне домiнування Америки в свiтi як певного цивiлiзацiйного «ядра» не просто стимулювали нове доктринерство у сферi концепцiй ¶лобалiзацiї, але й, у свою чергу, стали вiдповiддю на виклики внутрiшньої кризи американ-
Ò‚Ó·Ó‰Ë. üÍ ÚÛÚ Ì Á„‡‰‡ÚË ÒÎÓ‚‡ å‡ÍÒ‡: «ç‡È‚ˢӲ ÙÓÏÓ˛ ‡·ÒÚ‚‡ π Ú‡, ÍÓÎË Î˛‰Ë Ì ÛÒ‚¥‰ÓÏβ˛Ú¸, ˘Ó ‚ÓÌË ‡·Ë». ᇠÛÏÓ‚Ë ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË Ò‰ ÒԥθÌÓÚË ÔÓ¯‡ÍÛ Î˛‰ÂÈ, Á‰‡ÚÌËı ·‡ÚË Ì‡ Ò· Úfl„‡ ‚Ë·ÓÛ, ÁÓÒÚ‡π ÒÔÓÍÛÒ‡ ÒÍÓËÒÚ‡ÚËÒ¸ ÔÓÚÓÂÌËÏ, ¯‡·ÎÓÌÌËÏ ¯ÎflıÓÏ. ìÒÔ‡‰ÍÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ÏË Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌËÈ ÏÓÌ¥ÁÏ Ì Á‡Î˯‡π Ì‡Ï ¥Ì¯Ó„Ó ‚Ë·ÓÛ, ÓÍ¥Ï ÏÂı‡Ì¥˜ÌÓ„Ó ‚¥‰Ú‚ÓÂÌÌfl Á‡ı¥‰ÌËı Á‡ÁÍ¥‚. ñ ˆ¥ÎÍÓÏ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ÚÂÓ¥ª ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª, ÓÒͥθÍË, Á„¥‰ÌÓ Á ̲, ÒÛ˜‡ÒÌ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÔÓ‚ËÌÌ ̇·ÎËʇÚËÒ¸ ‰Ó π‰ËÌÓ„Ó ÚËÔÛ, ‡ ҇Ϡ‰Ó Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó. ì ÔÓÒÚÚÓڇΥڇÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ‰ÂÏ¥ÚÓÎÓ„¥Á‡ˆ¥fl ÒÛÒԥθÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË Ì ‚¥‰·Û·Òfl. Ç Ì¥È Ï¥ÒˆÂ Ï‡ÍÒËÒÚÒ¸ÍÓ„Ó Ï¥ÚÛ ÔÓÒ¥‚ Ï¥Ú ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª. ÇËfl‚ËÎÓÒ¸, ˘Ó «Á‡ı¥‰ÌËÍ» ‚¥‰ÍËÌÛ‚ ÒÚ‡ËÈ ËÚۇΠÌ ‚ ¥Ï’fl Ò‚Ó·Ó‰Ë, ‡ ‚ ¥Ï’fl ÌÓ‚Óª ‚¥Ë. á‡Ï¥ÒÚ¸ ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‚ÚËχÚË, ÒËÌÚÂÁÛ‚‡ÚË Û ‚·ÒÌ¥È Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ ͇˘Â Á ‰‚Óı ËÚۇΥ‚, ‰‚Óı ÒËÒÚÂÏ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ (˘Ó ¥ π ÒÔÓÒÓ·ÓÏ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl Û ÒÍ·‰ÌÓÏÛ, ·‡„‡ÚÓ‚ËÏ¥ÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥), «Á‡ı¥‰ÌËÍ» ÒÚ‡π ه̇ÚËÍÓÏ ÌÓ‚Ó„Ó ËÚÛ‡ÎÛ. ëÔÓ·Ë ÔÂÂÌÂÒÂÌÌfl ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ̇ ÌÂÁ‡ı¥‰ÌËÈ ∂ÛÌÚ ·ÂÁ ‚‡ıÛ‚‡ÌÌfl ¥ÒÚÓ˘ÌËı Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓ-ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌËı ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ ÒԥθÌÓÚË – ËÁËÍÛπ ÔÂÂÚ‚ÓËÚËÒ¸ ¥Á Ú.Á‚. «Òı¥‰ÌÓ„Ó» ‚‡¥‡ÌÚÛ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª Û ÒÎ¥Ô χ‚ÔÛ‚‡ÌÌfl. ì
235
ОЛЕГ ДЕМКІВ ТЕОРІЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА СВІТОГЛЯДНИЙ МОНІЗМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ського об’єднавчого унiверсалiзму (хоча цей квазiмесiянський «унiверсалiзм» є лише однiєю iз проекцiй американоцентризму, який, зрозумiло, не позбавлений аберацiй, як i будь-який етноцентризм загалом, – росiйський, польський чи iталiйський). Шведський професор Карл Ульрiк Шєруп (Carl-Ulrik Schierup), цiлком слушно наголошуючи на тому, що постмодерна реструктуризацiя капiталiзму робить американський та европейський свiти у все зростаючiй мiрi однаковими, застерiгає однак, що, «перетворюючись у новий свiт», Старий Свiт може перейняти все гiрше вiд обох свiтiв. І, зокрема, вiд Нового Свiту – расовий i етнiчний партикуляризм та се¶ре¶ацiю мiських рiзнокультурних ¶ето («Rethinking Nationalism and Ethnicity», Oxford, New York, 1997. p. 122). Дуже вiдомий сьогоднi на Заходi шведський соцiоантрополог Ульф Ганнерш, котрий слушно вважає, що єдиним мiсцем тотальної культури взаємодiї є сьогоднi увесь свiт, на пiдставi цього незаперечного засновку теж чомусь робить дивний висновок про сумнiвнiсть погляду на культури як вiдносно окремiшнi культури, чи навiть i про недоречнiсть якогось власне наукового дискурсу у концептуальних межах множинности культур. У своїй
è¥ÌÓ˜ÂÚ‡ ·ÛÎË ‰Ó·¥ ‡ÏÂË͇ÌҸͥ ‡‰ÌËÍË, ¥ ‚ÓÌË ÔË‚ÂÎË óËÎ¥ ‰Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÛÒÔ¥ıÛ. Ç ¥‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó ¯‡ı‡ Ú‡ÍÓÊ ·ÛÎË ‰Ó·¥ ‡ÏÂË͇ÌҸͥ ‡‰ÌËÍË, ‡Î ‚·‰‡ ÓÔËÌË·Ҹ ‚ ‡flÚÓÎË ïÓÏÂÈÌ¥. üÔÓÌ¥fl ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÛ‚‡Î‡Ò¸ ¥ Òڇ· Ӊ̥π˛ Á ̇ÈÓÁ‚ËÌÂÌ¥¯Ëı ‰Âʇ‚ Ò‚¥ÚÛ. êÓÒ¥fl Ú‡ÍÓÊ Òڇ· ̇ ¯Îflı ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª, ÔÓÚ Á‡‡Á Ò‚¥Ú Á ÓÒÚ‡ıÓÏ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡π Á‡ ÁÓÒÚÓÏ Ú‡Ï ¯Ó‚¥Ì¥ÒÚ˘ÌËı ̇ÒÚÓª‚ Ú‡ Û‡-Ô‡Ú¥ÓÚËÁÏÛ. üÍ˘Ó È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ‰Óˆ¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ Ú‡ Ò‚Óπ˜‡ÒÌ¥ÒÚ¸ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ ì͇ªÌË, ‰Óˆ¥Î¸ÌÓ ÔÓ„ÎflÌÛÚË Ì‡ ͇ªÌË Á ‰ÓÒ‚¥‰ÓÏ, ÔÓ‰¥·ÌËÏ ‰Ó ̇¯Ó„Ó, ÚÓ·ÚÓ Ì‡ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍËÈ ÔÓÒÚ¥. í‡Ï, ÔÓ‚Ò˛‰ÌÓ, ÓÍ¥Ï, ÏÓÊÎË‚Ó, èË·‡ÎÚËÍË ÔÓÒÚÂÊÛπÚ¸Òfl „ÂÒ Û ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌ¥ ‰ÂÏÓ͇ڥª Ô¥ÒÎfl ÓχÌÚ˘ÌÓª ‰Ó·Ë ͥ̈fl 80-Ëı – ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90-Ëı. á‡Á‚˘‡È ˆÂ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÂÊËÏË ‡‚ÚÓËÚ‡ÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ, ‡·Ó ‰ÂÈÙÛ˛˜¥ ‚ ˆ¸ÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ. Ç¥‰ÏÓ‚ÎflÚËÒfl ·‡˜ËÚË ÚÛÚ Á‡ÍÓÌÓϥ̥ÒÚ¸ – ÌÂÎÓ„¥˜ÌÓ. Ç ÚÂÓ¥ª å¥∂‡Ìfl̇, ˘Ó Á’fl‚Ë·Ҹ ̇ÔËͥ̈¥ 80-Ëı ÓÍ¥‚, ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ‡‚ÚÓËÚ‡ÌÓ„Ó ÂÚ‡ÔÛ ÔË ÔÂÂıÓ‰¥ ‚¥‰ ÚÓڇΥڇËÁÏÛ ‰Ó ‰ÂÏÓ͇ڥª. ꇉÌËÍ Ô¯Ӫ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥ª ÔÂÁˉÂÌÚ‡ êÂÈ∂‡Ì‡ Ñ.ä¥ÍÔ‡Ú¥Í Û ÒÚ‡ÚÚ¥ «ÑËÍÚ‡ÚÛË Ú‡ ÔÓ‰‚¥ÈÌ¥ Òڇ̉‡ÚË» (1979) ‚ËÒÎÓ‚Ë· ÔËÔÛ˘ÂÌÌfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‰ÂÏÓ͇ڥfl ÁÓ‚Ò¥Ï Ì π ÛÌ¥‚Â҇θÌÓ˛ ÚẨÂ̈¥π˛, ˜Ë Á‡„‡Î¸ÌÓ˛ ÔÓÚ·Ӳ. ç‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ– ЛОКАЛІЗАЦІЯ– ¢ЛОКАЛІЗАЦІЯ
236
статтi «Стокгольм: подвiйна креолiзацiя» (1992) цей соцiоантрополог зокрема зазначає: «¶лобальна Ойкумена (а ця категорiя залишиться для вченого однiєю iз ключових – Р.К.), єдине поле стiйкої та неперервної взаємодiї та обмiну мiж культурами. Зрештою, i сама iдея культур у множинi (пiдкр. моє – Р.К.) стає дедалi проблематичнiшою, так само як i будь-яке окреслювання менших одиниць-пiдроздiлiв всерединi всезагальної органiзацiї розмаїття стає бiльш чи менш випадковим...» У своїй узагальнюючiй моно¶рафiї про транснацiональнi зв’язки (Transnational Connections), що побачила свiт у Лондонi та Нью-Йорку вже у 1998 роцi, Ганнерш ще раз заакцентовує по сутi ту саму думку. Вiн пише, мiж iншим, про те, що в умовах, коли свiт «стискається», усуцiльнюється до єдиного мiсця, «iдея культур у множинi є проблематичною» (Hannerz, Transnational Connections. Culture, People, Places.– London and New York, 1998.– P.23). А згадувана вже данська професор-соцiолог Александра Алунд пише, мiж iншим, про Европу в цiлому (Европу перед поставою ¶лобалiзму) теж, наче ставлячи пiд сумнiв реальнiсть окремих культурних цiлiсностей, – цiлком у дусi все ще популярної нинi на Заходi кон-
ÒÔ‡‚‰¥ ‰ÂÏÓ͇ڥfl – Î˯ ÙÓχ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, ı‡‡ÍÚÂ̇ ‰Îfl ‡Ì„ÎÓÒ‡ÍÒÓÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ‚ ÍÓ·ı ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓª ÂÎ¥ÚË ¥ÒÌÛπ Ì·ÂÁÔ˜̇ ÚẨÂ̈¥fl – ¯‚ˉÂ̸ÍÓ ÔÂÂÓ¥πÚÛ‚‡‚¯ËÒ¸ Á ÔËıËθÌËÍ¥‚ χÍÒËÁÏÛ Û Á‡ÍÓÂÌ¥ÎËı Î¥·Â‡Î¥‚, «Û ¯ÚËÍË» ÒÔËÈχÚË Ì‡‚¥Ú¸ Á„‡‰ÍÛ ÔÓ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ì¥ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ÈÌÓÏÛ ¯ÎflıË ÓÁ‚ËÚÍÛ. ç‡Ï ÛÒ¥Ï ÒÎ¥‰ ‚‡ıÛ‚‡ÚË, ˘Ó ¥ÒÌÛπ Ôβ‡Î¥ÁÏ ˜‡ÒÓ‚Ëı χүڇ·¥‚, ÌÂÓ·ı¥‰ÌËı ‰Îfl ÁÏ¥Ì: ‡) ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı, ·) ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ‚) ÒÛÒԥθÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË. ñfl Ú˘ÎÂÌ̇ π‰Ì¥ÒÚ¸ Û ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ Ô·ۂ‡π Û Òڇ̥ ¥‚ÌÓ‚‡„Ë. ì ‚ËÔ‡‰ÍÛ ì͇ªÌË Ï‡πÏÓ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ¥ÌÒÚËÚÛÚË Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó Á‡Á͇ (ÔË̇ÈÏÌ¥ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó), „¥·Ë‰ ÍÓχ̉ÌÓ-‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl Á ÙÓχθÌÓ-ËÌÍÓ‚ËÏË ÏÂı‡Ì¥ÁχÏË ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥ Ú‡ ÚÓڇΥڇÌÛ ÒÛÒԥθÌÛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, fl͇ ‚¥‰ÏÓ‚ÎflπÚ¸Òfl ÒÔËÈχÚË ‰‚¥ ÔÓÔ‰̥ ÒÍ·‰Ó‚¥. ꇉË͇θ̇ Áϥ̇ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÛÒÚÓ˛ ÏÓÊ ‚¥‰·ÛÚËÒfl Á‡ Ó‰ÌÛ Ì¥˜ ‚ ÂÁÛθڇڥ ‚Óβˆ¥ª ˜Ë Ô‚ÓÓÚÛ. Ä ÒÛÒԥθ̇ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ÏÓÊ ·ÛÚË Á‡ÍÓÌÒ‚ӂ‡Ì‡ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚflÏË Ú‡ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË ·ÂÁ ÁÏ¥Ì. ÑÎfl ÂÙÂÍÚË‚ÌÓª ÁÏ¥ÌË Ú¸Óı ̇Á‚‡ÌËı Ô‡‡ÏÂÚ¥‚ ÊËÚÚfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ӊ̇ Á ‚͇Á‡ÌËı ÒÍ·‰Ó‚Ëı ÔÓ‚ËÌ̇ ‚¥‚ÌÓ‚‡ÊÛ‚‡ÚË ÁÏ¥ÌË Û ‰‚Óı ¥Ì¯Ëı. ì ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
цепцiї «уявних спiльнот» («Imagine communities») Бенедикта Андерсона: «Дилеми та двозначнi обставини сучасного суспiльства з’являються там, де – з одного боку – споруджують мости помiж багатокультурними трансетнiчними спiльнотами, а – з iншого боку – постає Европафортеця, що вибудовує новi стiни довкола та всерединi своїх уявлюваних культурних територiй» («Rethinking Nationalism and Ethnicity...») Однак ¶лобалiстам на кшталт А.Алунд не варт було б забувати також i того, що радикально-¶лобалiстичнi крайностi «розмивання берегiв» (окремих iдентичностей, окремих культур, окремих етнолокальних самобутностей, що за ними уже не стоїть вiдносно окремiшна реальнiсть цiлiсного а¶ента культуротворення), можуть iстотно завадити (якщо розгорнути далi метафору Алунд щодо «мостiв») дiйсному наведенню мостiв помiж реальними (а не уявними чи «розмитими») берегами. Адже сама собою радикальна ¶лобалiзацiя несе у собi руйнiвну силу, ерозiю щодо будь-яких етнокультурних берегiв та рубежiв. Нетривкими ж можуть виявитися «мости», що їх намагатимуться сперти на тi береги, якi обвалюються i обсуваються у всеохопнi потоки ¶лобалiзуючої цивiлiзацiйної повенi. Чи можливою буде «транс-етнiчнiсть» там,
ÔÓÒÚÓÛ Ú‡ÍËÏ ‚¥‚ÌÓ‚‡ÊÛ˛˜ËÏ Ù‡ÍÚÓÓÏ Ì‡È¥ÏÓ‚¥Ì¥¯Â ÒÚ‡π ‡‚ÚÓËÚ‡ËÁÏ, ¥ ˆÂ Ì ‡ÔÓÎÓ„ÂÚË͇ ˆ¥πª ÙÓÏË Ô‡‚Î¥ÌÌfl, ‡ ÍÓÌÒÚ‡Ú‡ˆ¥fl Ù‡ÍÚÛ. ç Î˯ ‡Á¥ÈҸͥ ‚ÓÎÓ‰‡¥ – Ä͇π‚, ÄÎ¥π‚, ç‡Á‡·‡π‚, ‡ È «Ì¥·ËÚÓ Â‚ÓÔÂȈ¥» ãÛ͇¯ÂÌÍÓ, èÛÚ¥Ì, äۘχ π ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË fl‚ˢ‡ÏË Ó‰ÌÓ„Ó ÔÓfl‰ÍÛ. ∫ıÌ¥È ÔÂ¥Ó‰ π ÌÂÏËÌÛ˜ËÏ. èÓÚÂ, Òڇ̠‚¥Ì ÔÂÂıÓ‰ÓÏ ‰Ó ‰ÂÏÓ͇ڥª, ˜Ë ÔÓ‚ÂÌÂÌÌflÏ ‰Ó ÚÓڇΥڇËÁÏÛ – ÔÓ͇Ê ˜‡Ò. é‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË Î˯ ӉÌÂ: ˆÂ Ì ͥ̈¸, ˆÂ ÔÓ˜‡ÚÓÍ ¥ÒÚÓ¥ª.
237
ОЛЕГ ДЕМКІВ ТЕОРІЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА СВІТОГЛЯДНИЙ МОНІЗМ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
де вже розмитi (креолiзованi, культурно-змар¶iналiзованi, порозколюванi внутрiшнiм соцiорольовим конфлiктом глибокої кризи iдентичности) власне цi нацiокультурнi спiльноти? І чи постiйно провокована та постiйно пiдживлювана вже навiть i самою риторикою ¶лобалiзаторiв супротилежна усьому цьому лихоманка всiлякого скрiплювання берегiв та побудови гребель (а новий европейський расизм є одним iз виявiв цього), не посилюватиме все бiльше i бiльше – пропорцiйно до загрози реальної унiформiзацiї та культурної деiндивiдуалiзацiї – власне гранично етноцентричну вiзiю свiту i мобiлiзацiю всiх ресурсiв: iдеологiчних, культурних, психологiчних у тому числi, – для того, щоб мати достатньо потужний запас резистентности, аби встояти i залишитись собою?.. Всупереч усiм пласким та поверховим вестернiзацiям та всупереч усiм можливим новим влипанням у такий химерний, аж геть монструозний, вияв суб¶лобалiзацiї як евразiйський кон¶ломерат... Здається, що соцiокультурна та цивiлiзацiйна глобалiзацiя сьогоднi дiйсно ¶омогенiзує i «розчиняє» у собi тiльки слабкi локальностi, – локальностi структурно та функцiонально неповнi, локальностi iнформацiйно «анемiчнi» (в Українi до цього часу, скажiмо, немає влас-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
не української вiдеоiндустрiї...). Натомiсть глобалiзацiя все-таки (все-таки!) активiзує сильнi локальностi, стимулює, а не притлумлює їх внутрiшню креатосферу. А сильнiшими (тобто не лише бiльш закорiненими, але й бiльш динамiчними i продуктивними) можуть бути сьогоднi, на мою гадку, навiть деякi африканськi суспiльства. У культурному планi вони можуть бути навiть активнiшими, життєздатнiшими та рухливiшими, анiж наша усе ще аморфна малоросiйщина... Наприклад, такими, на мою гадку, є етноспiльноти у Захiднiй Африцi, що їм вдалося «випрацювати» достатню верству своїх елiтарних мужiв (а їх тут називають «beens», – вiд «have been» – «побували були» – «in U.K.», – в Об’єднаному Королiвствi, скажiмо). «Бiнз-и» стали «модернiзаторами» локальних культур... І таким чином, спираючись тут на багатющий, скажiмо, тамтамно-племiнний та шамансько-чаклунський мелос, сприяли витворенню (i водночас – шаленому ринковому розкручуванню, – на те й вивчилися в Юнайтед Кiнь¶дом!) таких дiйсно ори¶iнальних витворiв цiєї захiдноафриканської начебто «периферiї», як, скажiмо, у доволi-таки розмаїтiй «popular music» у дусi хайлайф («highlife»); або у стилi джуджу («juju»); чи афробiт («afrobeat»); чи то, наприклад, апала («apala»); або й
ßêßçÄ ÅãéÅéêéÑéÇÄ ¥¥Ì‡ ·πÎÓ·ÓÓ‰Ó‚‡
«Ô¥‚Ì¥˜ÌËÈ ‚ËÏ¥» Û Â‚ÓÔ¥:
© à.ÅÂÎÓ·ÓÓ‰Ó‚‡, 2000 © èéãàë. – ‹4. – 2000
ÔÓ¯ÛÍË ∂Âӈ˂¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÍÓÓ‰Ë̇Ú
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ– ЛОКАЛІЗАЦІЯ– ¢ЛОКАЛІЗАЦІЯ
238
фуджi («fuji»). Може, i скривляться тут снобiстськi носики наших елiтарних панянок i пань, котрi усе ще заплющують очi на очевиднi культурнi (чи субкультурнi) реалiї. На реальнiсть (дiйсно потужну соцiокультурну реальнiсть, проте реальнiсть далеко не свою) усiх версiй «popular music» в самiй Українi, – вiд поверхово вестернiзованих крипто-хевi-метел-попсово-реппiвських до євразiйсько-«срєднєпалосних»: «Я тє дам! Я тє дам!! Я тє дам!!!» вкупi iз притьмянiлими вже «Блєстящiми» та їх ще бiльш збляклим вiдсвiтом та далеко-далеко вже не «спайсовим» пере-перемавповуванням у «Капучiно»... Україна все бiльше i бiльше – з її аж геть заслиненими нашими доморощеними доцентиками «Лiзами», «Настями» та «Наталi»; з її вiчно-совєтсько-кевеенiвськими «Дєвчьонками iз Жiтомiра», з її сердючками та потворно-пiджинiзованими «мамаду», з її президентами та мiнiстрами – полiтичними нi-туди-нi-сюди мар¶iналами, з її високовченим i творчим охлосом у трикутнику «тiпакарочє-прiкол».., – Україна все бiльше – ще бiльшою мiрою, нiж двадцять рокiв тому, – перетворюється у таку собi цивiлiзацiйно-комунiкативну околицю Петербур¶а й Москви, у загумiнки суб¶лобально-євразiйського кон¶ломерату... Мабуть, замало ще «бiнзiв» (та й замало ще
ëÛ˜‡Ò̇ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘̇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, fl͇ ÔÓÍË ˘Ó ‰ÓÁ‚ÓÎflπ Á·Â¥„‡ÚË ¥Î˛Á¥˛ ·‡„‡ÚÓÔÓÎflÌÓÒÚË Ò‚¥ÚÛ, ˘Ó ‚ËÌËÍÌÛ· Ô¥ÒÎfl Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË, ÔÓӉ˷ ÍÓÌÒÚÛ˛‚‡ÌÌfl ‚¥ÚۇθÌËı ÏÂÚÓ‰¥‚ ÔÓ¯ÛÍÛ È Óˆ¥ÌÍË ÌÓ‚Ëı ∂Âӈ˂¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÍÓÓ‰Ë̇Ú. í‡Í ÍÓÌÒÚÛ˛‚‡ÌÌfl Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÔÓÒÚ‡ÎÓ Á‡‚‰flÍË ÒÍ·‰ÌÓ˘‡Ï ÔË Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌ¥ ÓÒÓ·ÎË‚Ó„Ó ‡Ì‡Î¥Ú˘ÌÓ„Ó ÏÂÚÓ‰Û, ÔÓÍÎË͇ÌÓ„Ó Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÚË, ̇ÒͥθÍË Ú‡ flÍÓ˛ Ï¥Ó˛ ̇ÛÍÓ‚Ó ÒÔÓÏÓÊÌ ‚ÊË‚‡Ì ‚ ∂ÂÓÔÓÎ¥Úˈ¥ ̇ÚۇΥÒÚ˘Ì ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl ¥ÒÚÓ¥ª Ú‡ ‚ÓπÌÌÓ-ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓ„Ó ÒÛÔÂÌˈڂ‡ ‰Âʇ‚. çÓ‚‡ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ‚ ÛÏÓ‚‡ı Á‡‚¯ÂÌÌfl «·ËÚ‚Ë ¥‰ÂÓÎÓ„¥È» ̇·Û‚‡π ËÒ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÒËÎË, fl͇ ‚ËÁ̇˜‡π Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ Ì‡ ÏÂÊ¥ XXI ÒÚ. ᇇÁ ÏÓÊ̇ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó ªª ÔÓ¯ÛÍ ÚË‚‡π ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚ ‰‚Óı ̇ÔflÏ͇ı. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, Ә‚ˉÌ ԇ„ÌÂÌÌfl, ÔÓÏ¥ÚÌ ԥ‰ ˜‡Ò ÎÓ͇θÌËı ‚¥ÈÌ ¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚, ‰Ó ÍÓÌÒÚÛ˛‚‡ÌÌfl ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ ‡ÔÂ₇ÌÌfl ‰Ó ÂÚÌ¥˜ÌËı ¥ ÂÎ¥„¥ÈÌËı ÍÓÂÌ¥‚ ¥ ÁÌËÊÂÌÌfl Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ˆ¸Ó„Ó ÒÚ‡ÚÛÒÛ Ì‡ˆ¥ª-‰Âʇ‚Ë. ç‡ÓÒÚ‡ÌÌfl ˆËı ÚẨÂ̈¥È, ̇ ‰ÛÏÍÛ ÌËÁÍË ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍ¥‚, ÔËÁ‚‰ ‰Ó
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
гiдности, замало ще внутрiшньої випростаности), аби вчинити у себе принаймнi якийсь власний захiдноафриканський феномен... УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ТА ДИНАМІЧНІ «КОАЛІЦІЇ КУЛЬТУР» ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ¢ЛОБАЛІЗАЦІЙНОМУ СХЕМАТИЗМУ
Коли згадувана Александра Алунд гостро критично пише про модель «окремiшнiх культур» у Европi, як «вiдокремлених частин», котрi начебто окреслюються як цiлком статичнi вже завершенi «культурнi продукти», або ж коли данська професор пише про окрему нацiональну культуру як нiби про зовсiм незмiнну сутнiсть – «закорiнену» статичну сутнiсть, – то очевидним стає, що й сама вона вже цiлком не вiрить у те, що потенцiї внутрiшнього саморозвитку внутрiшньої соцiодинамiки культури можуть бути притаманними, i насправдi притаманнi, власне, окремiшнiм етнокультурним, а водночас етнополiтичним, системам. Навiть i в тому разi, коли цi останнi видаватимуться ¶лобалiстам надто статичними та цiлковито вивершеними. Етнокультурнi чинники i самi етнофори як носiї, ретранслятори та iнтерпретатори нацiональ-
Ô‰·‡˜ÂÌÓ„Ó ë.ɇÌÚ¥Ì∂ÚÓÌÓÏ «ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È», Ì·ÂÁÔ˜ÌÓ„Ó Ì¥˜ËÏ Ì ӷÏÂÊÂÌËÏË ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡ÏË ‡Ì‡ıÓÌ¥˜ÌÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. ç‡È„ÓÒÚ¥¯ËÏË ˆ¥ ÒÛÚ˘ÍË ÒÚ‡˛Ú¸ Û Â∂¥Ó̇ı, ÓÁÚ‡¯Ó‚‡ÌËı ̇ Υ̥flı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı ÓÁ·ϥ‚ (äÓÒÓ‚Ó, ó˜Ìfl ÚÓ˘Ó). á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÁÌËÊÂÌÌfl ÒÚ‡ÚÛÒÛ Ì‡ˆ¥ª-‰Âʇ‚Ë ÌÂÏËÌۘ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl ÓÎ¥ Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÛÚ‚ÓÂ̸ ¥ ÌÂÛfl‰Ó‚Ëı Ó·’π‰Ì‡Ì¸, flÍ¥ ¯ÎflıÓÏ ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÍÓ‰ÓÌ¥‚ ̇χ„‡˛Ú¸Òfl ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó ‚ÔÎË‚‡ÚË Ì‡ ÒËÒÚÂÏÛ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ·ÂÁÔÂÍË. ì ˆ¸ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ‰ÛÊ ÔÓ͇ÁÓ‚‡ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘̇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ̇ 襂ÌÓ˜¥ Ö‚ÓÔË. ÇÓ̇ ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl ÙÓÏÛ‚‡ÌÌflÏ ÚÛÚ ÒËÒÚÂÏË «Ï’flÍÓª» ·ÂÁÔÂÍË, ˘Ó Ó·ËÚ¸ ‡ÍˆÂÌÚ Ì ÒڥθÍË Ì‡ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó-ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı (flÍ Û Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌ¥È «ÊÓÒÚͥȻ ÒËÒÚÂÏ¥), ÒͥθÍË Ì‡ Á‡„‡Î¸ÌÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ÂÚÌ¥˜ÌËı, ÂÎ¥„¥ÈÌËı Ú‡ ¥Ì¯Ëı ‡ÒÔÂÍÚ‡ı Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡ (äÓÔÂÌ„‡∂ÂÌҸ͇ ¯ÍÓ· ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ ÔÓ·ÎÂÏ Ò‚¥ÚÛ ¥ ·ÂÁÔÂÍË). í‡ÍËÈ ÌÓ‚ËÈ – «ÛÒÂÓÒflÊÌËÈ» – Ô¥‰ı¥‰ ‰Ó ÔËڇ̸ ·ÂÁÔÂÍË Ï¥ˆÌÓ Ûڂ‰˂Òfl ‚ 襂̥˜ÌËı ͇ªÌ‡ı Û 1990-¥ ÓÍË Ì‡ ‰Âh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ної культури, отож, в цьому сенсi, також її спiв-творцi, як агенти живого процесу залучености у культуру та культурне смислоутворювання, не тiльки завжди були i є рухливою – iсторично, структурно та аксiологiчно лабiльною – складовою будь-якого соцiокультурного становлення i розвитку, але дiйовим каталiзатором – i, водночас, стабiлiзатором – розвитку людського суспiльства загалом. Один iз прихильникiв доктрини радикальної ¶лобалiзацiї, Мiшель Вєвьорка, навiть осуджує Францiю та французiв за особливу увагу до своєї французькости, власної своєї нацiокультурної самодостатности у Европi: «Тенденцiї, – пише цей соцiолог, – звертатися до всякого роду закорiнености, котра витворює межi, були сильнiшими тут (себто у Францiї – Р.К.), анiж зусилля щодо витворювання, участi у витворюваннi нових форм колективних дiй» (Вевьорка, 1993, с. 31). Та чи завжди «колективнi дiї» в Европi були дiйсно колективним добром для самого буття европейських культур i нацiй? (Зрада Центрально-Схiдної Европи у Ялтi, вiдречення вiд неї на користь пiвнiчно-схiдного деспота, внаслiдок чого культурно-цивiлiзацiйний розвиток значної групи країн був загальмований бiльш як на 40 рокiв; всяке вiдтягування та оминання офiцiйного розгляду московського
ʇ‚ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ Ú‡ ÔÂÂÚ‚ÓË‚Òfl ‚ Ó‰ËÌ Á ÓÒÌÓ‚ÌËı ÔË̈ËÔ¥‚ ªı̸Ӫ ∂ÂÓÔÓÎ¥ÚËÍË. éÒÓ·ÎË‚ËÏ ÏÂÚÓ‰ÓÎÓ„¥˜ÌËÏ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚÓÏ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌËı ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÛÒÚÂÏΥ̸ 襂̥˜ÌËı ͇ªÌ Òڇ· ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl Â∂¥Ó̇θÌÓ„Ó ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡, ˘Ó Á’fl‚Ë·Òfl ‚ Ò‰ËÌ¥ 1990-ı ÓÍ¥‚ flÍ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡ ÚÂÓ¥ª Ú‡ Ô‡ÍÚˈ¥ Â∂¥Ó̇θÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. Ç ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÒÚ¥ÈÍËı ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÔÎÓ˘ËÌ Ó¥πÌÚÓ‚‡Ì ‡·Ó ̇ ‚ÌÛÚ¥¯Ì˛ ÔÓ‰¥·Ì¥ÒÚ¸, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÛ Ì‡ ÔÂ‚Ì¥È ÍÛθÚÛÌ¥È, ¥ÒÚÓ˘̥È, Ῡ‚¥ÒÚË˜Ì¥È ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚ¥, ‡·Ó ̇ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ Á˜ÂÔÎÂÌÌfl Û ÙÓÏ¥ ˜ËÌÌËı Ï¥Ê̇ӉÌËı ÒÚÛÍÚÛ. èÓÚÂ, ÔË Ú‡ÍÓÏÛ Ô¥‰ıÓ‰¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ·ÂÁ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl: flÍ¥ ˜ËÌÌËÍË π «ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ÏË», ‡ flÍ¥ – «‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ÏË», ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÛÚ‚ÓÂÌÌfl Ú‡ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl Â∂¥Ó̇θÌËı ÒÚÛÍÚÛ. ëÛ˜‡Ò̇ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘̇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‚ÌÓÒËÚ¸ ¥˘Â ·¥Î¸¯Û ÌÂÔ‚̥ÒÚ¸ Û ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ˆ¥πª ÔÓ·ÎÂÏË, ÔÓÁ‡flÍ ÓÁ·‡Î‡ÌÒÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ‰‚ÓÔÓβÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ ÔËÁ‚· ‰Ó ÓÁÔ‡‰Û ÒÚ‡Ëı ¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÌÓ‚Ëı (flÍ ¥‰ÂÌÚ˘ÌËı, Ú‡Í ¥ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËı) Â∂¥ÓÌ¥‚, ‡ „ÓÎÓ‚ÌÛ Óθ Û ‰‡ÌÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥ ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ ¥Ì¯¥ ˜ËÌÌËÍË.
239
ІРІНА БЄЛОБОРОДОВА «ПІВНІЧНИЙ ВИМІР» У ЕВРОПІ: ПОШУКИ ¢ЕОЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ КООРДИНАТ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
геноциду протягом двох колонiальних воєн Росiї у Чечнi). ¢лобалiзацiя, культурно-цивiлiзацiйна експансiя, як iнструмент реалiзацiї чи то геополiтичної доктрини Монро – щодо геостратегiчного та цивiлiзацiйного контролю США над усiєю Захiдною пiвкулею, – чи то як система потужних каналiв, у тому числi iнформацiйно-комунiкативних, демографiчних та загальноцивiлiзацiйних – для здiйснення своєрiдного Кремлiвського варiанту (схiднопiвкульової версiї) «доктрини Монро» – неоевразiйської доктрини втримування та посилення свого контролю у сферi т.зв. «исторических интересов России», – все це не має нiчого спiльного iз об’єктивним характером та самою внутрiшньою логiкою реального посилення взаємозалежности всього людства. Гiпостазування таких процесiв дiйсного посилення зв’язкiв усього з усiм у всепланетарному масштабi припроваджує щонайменше до нi¶iлiзму у ставленнi до внутрiшнiх системоутворюючих та формотворчих ресурсiв власне нацiонального, до знехтування внутрiшнiх креативних потенцiй цього останнього. Без культурної роз-межованости немає самої Европи, адже однiєю iз прикмет европеїзму є напружений i
ì ˆËı ÛÏÓ‚‡ı ‡‚ÚÓË ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª Â∂¥Ó̇θÌÓ„Ó ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡ Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÎË ÔË̈ËÔÓ‚Ó ÌÓ‚Â ÓÁ‚’flÁ‡ÌÌfl ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ÓÒÌÓ‚Ë Ò‚¥ÚÓ‚Óª (̇҇ÏÔ‰ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª) ∂ÂÓÔÓÎ¥ÚËÍË. üÍ˘Ó Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌ¥ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª, ÔÓflÒÌ˛˛˜Ë ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÒÚ¥ÈÍËı ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÔÎÓ˘ËÌ, ̇҇ÏÔ‰ Ô¥‰ÍÂÒ₇ÎË ªıÌ˛ ‚ÌÛÚ¥¯Ì˛ Á‡ÏÍÌÛÚ¥ÒÚ¸, ÁÛÏÓ‚ÎÂÌÛ ¥ÒÌÛ˛˜Ó˛ ÓÁÒÚ‡ÌÓ‚ÍÓ˛ ÒËÎ ¥ ˜¥ÚÍÓ Á‡Í¥ÔÎÂÌËÏ Î¥‰ÂÒÚ‚ÓÏ, ÚÓ ‚ ÓÒÌÓ‚Û ÓÔËÒÛ‚‡ÌÓª ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ·Û· ÔÓÍ·‰Â̇ ¥‰Âfl ÔÓ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌËı Ó·’π‰Ì‡Ì¸. ÇÒ‰ËÌ¥ Ú‡ÍËı Ó·’π‰Ì‡Ì¸ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚¥Î¸ÌËÈ ‚Ë·¥ ‰Âʇ‚Ë-Î¥‰Â‡, Á‰‡ÚÌÓª ÒÙÓÏÛ‚‡ÚË ‚ χÒÓ‚¥È Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ ̇ÒÂÎÂÌÌfl Ú‡ÍËı ÛÚ‚ÓÂ̸ (˜ÂÂÁ áåß, ‚ËÒÚÛÔË ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, Û˜ÂÌËı, Ú‚Ó˜Óª ¥ÌÚÂÎ¥„Â̈¥ª) Ô‚̥ Â∂¥Ó̇θ̥ Ó·‡ÁË. Ç¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ˆ¥πª ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª, ‡ÏÍË ¥ ÒÍ·‰ Â∂¥ÓÌÛ ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸Òfl Ì ÍÛθÚÛÌÓ˛ (¥ÒÚÓ˘ÌÓ˛, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ˛, Ῡ‚¥ÒÚ˘ÌÓ˛, ÍÓÌÙÂÒ¥ÈÌÓ˛) ÔÓ‰¥·Ì¥ÒÚ˛, ¥ Ì ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ˛ ‰Ó ÚËı ˜Ë ¥Ì¯Ëı Ï¥Ê̇ӉÌËı ·ÎÓÍ¥‚ ¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È, ‡ Á‡ÎÛ˜ÂÌ¥ÒÚ˛ ÒÛ·’πÍÚ‡ Û ÔÓˆÂÒË Á‡„‡Î¸ÌÓÂ∂¥Ó̇θÌÓ„Ó ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡, flÍ¥ ÛÊ ÓÍÂÒÎËÎËÒfl ‡Ì¥¯Â. éÚÓÊ, Á‡ ÍÓ̈ÂÔˆ¥π˛ Â∂¥Ó̇θÌÓ„Ó ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡, ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÔÎÓ˘ËÌ ÏÓÊ ÓÁh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ– ЛОКАЛІЗАЦІЯ– ¢ЛОКАЛІЗАЦІЯ
240
динамiчний мiж-нацiональний дiалогiзм. А дiалогiзм як засадничий спосiб iснування культури цiлком неможливий без вiдносної окремiшности, психокультурної самобутности та самодостатности комунiкантiв, – нацiональних а¶ентiв тiєї комунiкативної життєдiяльности, в процесi якої передаються, iнтерпретуються, використовуються, обростають новими смислами певнi культурно-iнформацiйнi потоки. Тому реальнiсть нацiональних культур у Европi є не реальнiстю се¶ментiв чи секторiв єдиного европейського цивiлiзацiйного комплексу, а тiєю живою динамiчною реальнiстю, що її славетний соцiоантрополог Клод Левi-Стросс доволi точно окреслює як коалiцiю культур. Це не просторова їх спiвприсутнiсть, не взаємо-дiя їх у певних макроареалах чи ре¶iонах, а такий їх внутрiшнiй динамiзм i такий їх спосiб взаємозв’язку, що у своїй сукупностi випрацювали i певне поле комплементарности цих культур (як взаємодоповнювальнiсть iнакшостей) i самi тi структурно-функцiональнi механiзми цього европейського поля, якi повсякчас ¶енерують невiдступну потребу у такiй взаємодоповнювальностi (навiть коли зв’язок ситуативно розгортається у гостро-контраверсивнiй формi, ба навiть, як iсторична колiзiя). Це дiйсно певна коалiцiя взаємодоповнювальних
„Îfl‰‡ÚËÒfl flÍ Ô¥Á̇‚‡Î¸ÌËÈ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ˆ¥ÎÂÒÔflÏÓ‚‡ÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÁÛÒËθ, flÍ Â‡Íˆ¥fl ̇ ÔÓ¯ËÂÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ. ćΠÁ‡Ó‰ÊÂÌÌfl, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ‡ÔÓ·‡ˆ¥ª ÔÓÎ¥ÚËÍË Â∂¥Ó̇θÌÓ„Ó ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡ ҇Ϡ̇ 襂ÌÓ˜¥ Ö‚ÓÔË ‰‡ÎÂÍÓ Ì ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚ËÈ. ñÂÈ Â∂¥ÓÌ ‚¥‰¥„‡π ÓÒÓ·ÎË‚Û Óθ Û ÓÁÒÚ‡ÌÓ‚ˆ¥ ÒÛ˜‡ÒÌËı ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÒËÎ. Ç¥Ì π Ì ÔÓÒÚÓ Ó‰ÌËÏ ¥Á ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯Ëı ‰ÊÂÂÎ ÒËÓ‚ËÌË, ‡ÎÂ È ‰Ó‚ÓÎ¥ ÒÚ‡·¥Î¸ÌËÈ (̇ ÔÓÚË‚‡„Û è¥‚‰Ì‚¥), ‰Ó ÚÓ„Ó Ê ‚¥Ì χπ ÓÁ‚ËÌÛÚÛ ¥ÌÙ‡ÒÚÛÍÚÛÛ Ú‡ ¥ÌÚÂ∂Ó‚‡ÌËÈ Û Á‡„‡Î¸ÌÓ‚ÓÔÂÈҸͥ ÔÓˆÂÒË. ì Á‚’flÁÍÛ ¥Á ˆËÏ è¥‚Ì¥˜ Ö‚ÓÔË ÒÚ‡π ÔË‚‡·ÎË‚Ó˛ Ì Î˯ ‰Îfl ‚Ò¸Ó„Ó ëÚ‡Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ, ‡ÎÂ È ‰Îfl ‚¥‰‰‡ÎÂÌ¥¯Ëı ëòÄ ¥ üÔÓÌ¥ª. èÓ͇ÁÓ‚Ó, ˘Ó ÄÏÂË͇, ‚¥‰‡ÁÛ Ê Ô¥ÒÎfl ‚ËÁ̇ÌÌfl Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ ëÓ˛ÁÓÏ Û „ۉ̥ 1999 . ÓÒÓ·ÎË‚Ó„Ó ÒÚ‡ÚÛÒÛ è¥‚ÌÓ˜¥ ‚ ÔÓÎ¥Úˈ¥ Öë (ÔÓ„‡Ï‡ «è¥‚Ì¥˜ÌËÈ ‚ËÏ¥»), Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡Î‡ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌÛ ÔÓ„‡ÏÛ «è¥‚Ì¥˜Ì‡ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚‡», ‰Ó‚„ÓÚÂÏ¥ÌÓ‚‡ ÏÂÚ‡ flÍÓª – ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÍÓÌÚÓβ ̇‰ ÄÍÚËÍÓ˛ – Ә‚ˉ̇. èÓÚÂ, ¥‰Âª, ÔÓÍ·‰ÂÌ¥ ‚ ÓÒÌÓ‚Û «è¥‚Ì¥˜ÌÓ„Ó ‚ËÏ¥Û», ̇·‡„‡ÚÓ „ÎË·¯¥ Ú‡ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á¥ Áϥ̇ÏË, flÍ¥ ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl ̇ ∂ÂÓÔÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
культур, як в сенсi аж нiяк не тотожного репертуару цiлей та цiнностей рiзних суспiльств у Европi; рiзних (але взаємодоповнювальних!) способiв та шляхiв реалiзацiї цих цiлей; i, зрештою, усталеною взаємною потребою у такiй взаємо-доповнювальностi. Властиво, европейський iсторичний процес, спiльна iсторiя Европи як така, тому лише i можливi, що вони є тiєю динамiкою – не динамiкою подiєвости та голої фактуальности, а глибинною динамiкою взаємоопосередкованих цивiлiзацiйно-культурних процесiв, – що реалiзуються через спiв-дiю (навiть i через «зiштовхування» та «дисонанси») рiзновекторних нацiональних чинникiв. У цьому контекстi рiзновекторнiсть не є дисфункцiональною, чи дезадаптивною, а, навпаки, корисною, стимулюючою, дiєвою, ще й тому, що т.зв. спiльний досвiд европейської iсторiї, що має, як i кожен досвiд, кумулятивний характер, накопичується кожною европейською нацiєю порiзному. Власне це i створює передумову повнiшого збереження дiахронного культурного досвiду, а також багатоаспектнiшу реактуалiзацiю його у «полiфонiчнiй» множинностi усiх його пере-перетлумачень. Тому й iсторична пам’ять Европи є також коалiцiєю рiзних, нетотожних iсторико-культурних, психо-мнемiчних, габiту-
Î¥ÚË˜Ì¥È Í‡Ú¥ Ö‚ÓÔË ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl. ᇄ‡ÎÓÏ ˆ¥ ÁÏ¥ÌË ‚ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ı‡‡ÍÚÂËÁÛ˛Ú¸ ÚË ÔÓˆÂÒË. 1. ëÚ‚ÓÂÌÌfl ÔË̈ËÔÓ‚Ó ÌÓ‚Ó„Ó Á‡ÒÓ·Û ‚Á‡πÏÓ‰¥ª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Á „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËÏ Ò‰ӂˢÂÏ. ∏‰ËÌËÈ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ‡ÍÚ (凇ÒÚËıÚ, βÚËÈ 1986 .) Á‡Í¥ÔË‚ ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏË, ‚ ÓÒÌÓ‚Û flÍÓª ·ÛÎÓ ÔÓÍ·‰ÂÌÓ ¥‰Â˛ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó «Â‚Ó·Û‰¥‚Ìˈڂ‡». ß ıÓ˜‡ 凇ÒÚËıÚҸ͇ Û„Ó‰‡ ·¥Î¸¯Ó˛ Ï¥Ó˛ ÒÔˇπÚ¸Òfl ̇ ÌÂÓ¥ÏÔÂÒ¸ÍÛ ¥‰Â˛ Ú‡ ÔË̈ËÔ ÒÛ·Òˉ¥‡ÌÓÒÚË, ÔÓÚ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ‚¥‰ÏÓ‚Û ‚¥‰ ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Ô¥‰ıÓ‰Û ‚ ÔÓÎ¥Úˈ¥ Öë ·ÛÎÓ · Ô‰˜‡ÒÌÓ. åÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ÒÛ˜‡ÒÌËÈ Öë ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÔÓπ‰ÌÛπ ‚ ÒÓ·¥ ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ ¥ ϥʉÂʇ‚ÌËÈ Ô¥‰ıÓ‰Ë, ˘Ó, Á¯ÚÓ˛, ‚ËÁ̇˜‡π „ÓÎÓ‚Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË ¥ ıË·Ë ‰‡ÌÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏË. 2. «êÓÁ¯ËÂÌÌfl» Ö‚ÓÒÓ˛ÁÛ. Ç ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥ ˆfl ÔÓ·ÎÂχ ÏÓÊ ·ÛÚË Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂ̇ flÍ ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl Ï¥Ê «ÓÒ‰flÏ», flÍ ‚Íβ˜‡π Ô‚‡ÊÌÓ ·‡ÒÂÈÌ ê‡ÈÌÛ Ú‡ ÈÓ„Ó ÔËÚÓÍ (ɇÚÎẨ, Á‡ å‡Íͥ̉ÂÓÏ), ¥ «ÔÂËÙÂ¥π˛», fl͇ ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Á h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
альних досвiдiв та рiзних способiв реiнтерпретацiї цього досвiду, рiзних версiй европеїзму. Ось чому i ¶лобалiзацiйнi процеси в Европi теж скрiзь дiють неоднаково: локальне (в тому числi локальнi iсторико-мнемiчнi чинники, локальнi лiнгво-культурнi смисли, локально-нацiональнi «картини свiту», специфiчно-локальне тло аперцепiювання тощо) розгортається на мiсцевому рiвнi у неоднакових конфi¶урацiях ¶лобалiзованої культури. Чи якщо послуговуватимемося термiном шведських дослiдникiв – ¶локалiзуються. Здається, що власне така психо-культурна мозаїчнiсть Европи за усiєї одноцiльности спiльноевропейського етосу завжди була потужним iнновацiйно-культурним ресурсом Европи. Ця iнновацiйно-культурна потуга завжди ¶рунтувалася на селективностi та коварiативностi поєднань певних моментiв загально-европейського та свого. Це було i в добу европейського романтизму, коли, скажiмо, Куоко Вiнченцо (1770-1823) зi своєю «теорiєю примату» (прiоритету предкiв своїх одноплемiнцiв в усiх сферах творчої думки [*Концепцiя була дуже популярною серед iталiйцiв. Про це свiдчить, мiж iншим, промова iншого вiдомого поета-романтика Вiнченцо Монтi (1754-1828), виголошена у Павiйському унiверситетi. (Monti V. Rivendizacione
ÏÂ̯ ÓÁ‚ËÌÛÚËı Â∂¥ÓÌ¥‚ 襂‰Ìfl È ÓÒÓ·ÎË‚Ó ëıÓ‰Û Ö‚ÓÔË. éÍ¥Ï ˜ËÒÚÓ ÙÛÌ͈¥Ó̇θÌËı ÚÛ‰ÌÓ˘¥‚ (¥ÁÌˈfl ¥‚Ì¥‚ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ·ÂÁÔÂÍË ÚÓ˘Ó), ‡ÒÔÂÍÚ «ÓÁ¯ËÂÌÌfl» Öë ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ ¥Á ÏÓÊÎË‚ËÏË Áϥ̇ÏË ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ, ÓÒͥθÍË Ì‡ÒÎ¥‰ÍË ‰‡ÌÓ„Ó Ô„ËÌÛ Ì ÏÓÊÛÚ¸ Ì Á‡˜¥Ô‡ÚË ÊËÚÚπ‚Ëı ¥ÌÚÂÂÒË ‰Âʇ‚, flÍ¥ Á‡Î˯ËÎËÒfl ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË Ö‚ÓÒÓ˛ÁÛ. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ «ÓÁ¯ËÂÌÌfl» Öë ̇ ëı¥‰ ‰‡π ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌÓÏÛ Û„ÛÔÓ‚‡ÌÌ˛ ÁÏÓ„Û ÔÂÂÚ‚ÓËÚË ÁÏ¥ÌÛ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÍÓÓ‰ËÌ‡Ú Û ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ˆ¥ÎÂÒÔflÏÓ‚‡ÌÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË, ‚ËÁ̇˜‡˛˜Ë ̇ ‚·ÒÌËÈ ÓÁÒÛ‰, ‰Â ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl ¥ ‰Â Á‡Í¥Ì˜ÛπÚ¸Òfl Ö‚ÓÔ‡. 3. Ç¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚÂÈ ¥ ÓÁÏÂÊÛ‚‡Ì¸ Û Ò‡Ï¥È Ö‚ÓÔ¥, flÍ¥ ÔÓıÓ‰flÚ¸ Ì Î˯ ÔÓ „ÓËÁÓÌڇΥ «á‡ı¥‰ – ëı¥‰» (ıÓ˜‡ ÚÛÚ – ̇ȄÓÒÚ¥¯Â), ‡ÎÂ È ‚ ¥Ì¯Ëı „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËı ÒÔflÊÂÌÌflı. ñ¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ È ÏÂÊ¥, flÍ¥ ÒÍ·ÎËÒfl ¥ÒÚÓ˘ÌÓ Ú‡ ¥ÒÌÛ‚‡ÎË ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÒÚÓÎ¥Ú¸ ÛÒ‰ËÌ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ·ÛÎË Ì‡ Ô‚ÌËÈ ˜‡Ò ‚¥‰ÒÛÌÛÚ¥ ̇ Á‡‰Ì¥È ÔÎ‡Ì ÚËÏ ÓÁÍÓÎÓÏ, flÍËÈ ‚ÌÂÒ· ‚ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ ıÓÎӉ̇ ‚¥È̇. ∫ª Á‡‚¯ÂÌÌfl ÔÓÒÚ‡‚ËÎÓ Ö‚ÓÔÛ Ô‰ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥Ò-
241
ІРІНА БЄЛОБОРОДОВА «ПІВНІЧНИЙ ВИМІР» У ЕВРОПІ: ПОШУКИ ¢ЕОЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ КООРДИНАТ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
dell-ingegno e della civitla degl’ Italiani. – Zetture del Risorgimento Italiano 1749-1870. – Bologna, 1961. – P.125127] завзято обстоював т.зв. «iталiянiзм». Чи трохи пiзнiше, коли київськi кирило-мифодiївцi, теж iще наскрiзь романтики, вбачали в сальвацiонiстсько-месiянському образi України той «Камiнь Нарiжний», що на ньому буде закладена уся будiвля конфедерацiї вiльних слов’янських народiв. Так було у Европi i в добу модернiзму, коли, скажiмо, ¢абрiеле Д’Анунцiо пiсля 1914 року переїхав до Парижу i, розбивши своє шатро у цiй Вавилонiї, почав навiть писати трохи дивною архаїзованою французькою мовою. Генiй iталiйської лiтератури тут, у Парижi, дiйсно органiчно «переплавив» i перекарбував заново класицизм французьких нацiоналiстiв, мiстицизм, латину, еротизм i войовничi образи, наскрiзь просякнутi iталiйським нацiонал-патрiотизмом. Европейське нiколи не суперечило нацiональному (i, навпаки, одне нацiональне вiдгукувалось в iншому, – теж глибинно-нацiональному), досить згадати бодай два моменти: Ю.Словацький i українська стихiя, «Книга народу i пiлiгримства польського» А.Мiцкевича i «Книга буття українського народу» укладена М.Костомаровим не без очевидної, здається, iнспiрацiї попереднiм.
Ú˛ ‚Ë·ÓÛ ÌÓ‚Ëı ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÍÓÓ‰ËÌ‡Ú ¥ ÒËÒÚÂÏ ‚¥‰Î¥ÍÛ. éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, Á̇˜Ì¥ ÍÓÂÍÚË‚Ë ‚ Ú‡ÍÛ ÒËÒÚÂÏÛ ÍÓÓ‰ËÌ‡Ú ‚ÌÓÒËÚ¸ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl Ú.Á‚. χÎÓª Ö‚ÓÔË (çÓ‚Â∂¥fl, ò‚ÂȈ‡¥fl, íÛ˜˜Ë̇, ßÒ·̉¥fl, å‡Î¸Ú‡, ã¥ıÚÂ̯ÚÂÈÌ ¥ ë‡Ì-å‡ËÌÓ) – ͇ªÌ, flÍ¥ Ì ·ÂÛÚ¸ Û˜‡ÒÚË ‚ Ö‚ÓÒÓ˛Á¥, ‡Î ‚Í‡È Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌ¥ Û ÓÁ‚ËÚÍÛ Ô‡ÚÌÂÒ¸ÍËı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ ¥Á ëıÓ‰ÓÏ, ̇҇ÏÔ‰ ¥Á êÓÒ¥π˛. èÓÚ·‡ ‚Ë·ÓÛ ÌÓ‚Ëı ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÍÓÓ‰ËÌ‡Ú ¥ ÒËÒÚÂÏ ‚¥‰Î¥ÍÛ ÔÓÒÚ‡‚Ë· Ô‰ Ö‚ÓÔÓ˛ ÔÓ·ÎÂÏÛ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl Ò‚Óπª ∂Âӈ˂¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, Ú¥ÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡ÌÛ ¥Á ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ ÏÓ‰Â₇ÌÌflÏ Ì‡‚ÍÓÎÓ Ô‚ÌÓª ÓÒ¥. ë‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ÅÂÎ¥ÌÒ¸ÍËÈ ÏÛ ÒÎÛÊË‚ Ò‚Óπ¥‰ÌËÏ «ÌÛθӂËÏ ÏÂˉ¥‡ÌÓÏ» Û ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌ¥ «ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó» (‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó) á‡ıÓ‰Û ¥ «‚‡‚‡Ò¸ÍÓ„Ó» (ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó) ëıÓ‰Û. çÓ‚ËÈ Ï¥Ê̇ӉÌËÈ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÔÓfl‰ÓÍ Ì Î˯ ÓÁÏË‚ ˆ˛ „‡Ì¸, ‡Î ‚ ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥ ÏÓÊ ¥ÒÚÓÚÌÓ ÁÏ¥ÒÚËÚË ÏÂÊÛ «ÍÓ¥ÌÌÓª» (á‡ı¥‰ÌÓª) Ö‚ÓÔË ‰‡ÎÂÍÓ Ì‡ Òı¥‰. Ç¥‰‚ÂÚÓ ÔÓÎ¥ÚËÁÓ‚‡ÌÓ˛ ÔÓÒÚÛÔÍÓ˛ ‚ ˆ¸ÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË ÔËÈÌflÚËÈ Û ÒÛ˜‡ÒÌ¥È ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È „ÂÓ„‡Ù¥ª ÚÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН КІСЬ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЯ– ЛОКАЛІЗАЦІЯ– ¢ЛОКАЛІЗАЦІЯ
242
Якщо б навiть i вдалося, у що я не вiрю, цивiлiзацiйно цiлком гомо¶енiзувати Европу – як це вже, здається, майже цiлком сталося з Бiлоруссю та Україною у межах московсько-евразiйського суб¶лобального кон¶ломерату, – то це неминуче звузило б водночас лабiльнiсть i динамiзм досвiду, як досвiду вiд початкiв своїх – багатоаспектного, полiморфного i рухливого; «заморозило» б цей досвiд, iнгiбувало б тi творчi спонукання, котрi завше, якось спонтанно, – виринали iз цiєї мiнливої багатоаспектности. Нацiонально iнше конче потрiбне для власного досвiду нацiї, бо вiддзеркалює значущiсть цього власного. Рефлексiя над «iншим» йде у парi iз саморефлексiєю. Сприяє самоусвiдомлюванню, а вiдтак, i утвердженню у глибиннiй своїй самостi. А без цього останнього у европейськiй цивiлiзацiї ще не народжувалося нiчого справдi оригiнального. Адже якраз самоусвiдомлювання (зокрема у спосiб рефлексiї над iншим i над iнакшiстю цього iншого) посилює мiру персоналiзованости особового, виразнiсть особового, його виокремленiсть iз сущого – iз емпiричних життєвих потокiв... А культурна активнiсть (якщо це справдi творчiсть, а не проста ре-продукцiя чи «тиражування» ¶лобальних «клонiв», не мiмесiс, не мавпування) здiйсню-
Ï¥Ì «ñÂÌڇθÌÓ-ëı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡» ‰Îfl ÔÓÁ̇˜ÂÌÌfl ͇ªÌ ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ÒÓˆÚ‡·ÓÛ. éÚÓÊ, ̇ ÒÛ˜‡ÒÌ¥È Í‡Ú¥ ÔËfl‚Ì¥ ‚Ê Ì ‰‚¥, ‡ ˘Ó̇ÈÏÂ̯ ÚË Ö‚ÓÔË: ë‰Ìfl (ñÂÌڇθ̇) ¥ ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓÒÌ¥ ˘Ó‰Ó ̪ á‡ı¥‰Ì‡ È ëı¥‰Ì‡. åÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ‚ ˆ¥È ÒıÂÏ¥ ‚¥‰Ú‚ÓÂ̇ ÏÓ‰Âθ ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ÍÓÌÚËÌÂÌڇθÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ, fl͇, ̇ ‰ÛÏÍÛ êÓÍ͇̇, ·Û· ÔËڇχÌ̇ Ö‚ÓÔ¥ ‚Ê ‚¥‰ ‰Ó·Ë ‡ÌÌ¸Ó„Ó Ò‰̸ӂ¥˜˜fl, flÍÓÚ: ˆÂÌÚ Ö‚ÓÔË, ªª ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘̇ ‚¥Ò¸, Ú.Á‚. Ô‡ÒÏÓ Ï¥ÒÚ (祉·̉Ë, ãÓÚ‡ËÌ∂¥fl, ÅÛ∂Û̉¥fl, ê‡ÈÌ·̉, ò‚ÂȈ‡¥fl), ¥ ‰‚¥ ÔÂËÙÂ¥ª – Á‡ı¥‰Ì‡, Ó·ÂÌÂ̇ ‰Ó ÏÓfl, ¥ Òı¥‰Ì‡, Ó·ÂÌÂ̇ ‰Ó ÒÛıÓ‰ÓÎÛ. èÓÚ Óθ ÔÂËÙÂ¥ª fl‚ÌÓ Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π Ì Î˯ ¥ÌÚÂÂÒ‡Ï ÒËθÌÓ ¥ÌÚÂ∂Ó‚‡ÌËı ÚÂËÚÓ¥È, ÓÁÚ‡¯Ó‚‡ÌËı ̇ Á‡ı¥‰ ‚¥‰ «Ô‡Òχ Ï¥ÒÚ», ‡ÎÂ È Òı¥‰ÌËı Â∂¥ÓÌ¥‚, flÍ¥ Ô·ۂ‡˛Ú¸ ˘Â ̇ ÒÚ‡‰¥ª ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡ ‚·ÒÌÓª ∂Âӈ˂¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË. èËÔÛÒ͇˛, ˘Ó Á„Ó‰ÓÏ Â‚ÓÔÂÈҸ͇ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘̇ ‚¥Ò¸ ·Û‰Â ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó «ÓÒÚÂÌ¥ÁÛ‚‡ÚËÒfl», ÁÏ¥˘Û˛˜ËÒ¸ Û·¥Í ÒÛ˜‡ÒÌÓª ñÂÌڇθÌÓ-ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË. ëıÓÊÂ, ˘Ó ÔÓˆÂÒË Â∂¥Ó̇ΥÁ‡ˆ¥ª ÒÛ˜‡ÒÌÓª Ö‚ÓÔË Ï‡˛Ú¸ ˜¥ÚÍÓ ‚ˇÊÂÌÛ ıÂÒÚÓÔÓ‰¥·ÌÛ ÙÓÏÛ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ється лише на особовому рiвнi. Отож, нiвелювання нацiонального, а цю тенденцiю ¶лобалiсти окреслюють як чи не визначальну домiнанту ¶лобального розвитку, бо ж нацiокультурне у вiзiї ¶лобалiстiв не є цiлiсною реальнiстю (цiлiсними – внутрiшньо пов’язаними – є тiльки загально-¶лобальнi процеси), є замахом також i на особове. Адже нацiональне роз-культурювання – мар¶iналiзацiя, креолiзацiя, насамперед, помiж слабких – iсторично i функцiонально «анемiчних», а отже i нерезистентних постколонiальних культур – є водночас руйнуванням того ядра саморегуляцiї досвiду i поведiнки особи, що концентрується на рiвнi габiтуса (у тому сенсi, як розумiє це П.Бурдьє). Врештi-решт, безконтрольна ¶лобалiзацiя стає, таким чином, також i загрозою для окремiшних локусiв (осередкiв, середовищ) культуротворення, якi ще просто «не встигли» (зiнгiбованi колонiальним поневолюванням) на час «напливання» дев’ятого валу постмодерної ¶лобалiзацiї (кiнець 80-х – 90-тi рр.) «розгорнутися» в усiй своїй структурно-функцiональнiй повнотi, полiвалентностi та достатнiй багатоманiтностi: згiдно iз унiверсальним кiбернетичним законом необхiдної багатоманiтностi (Шеннон, Рос-Ешбi) iснує прямо пропорцiйний зв’язок мiж необхiдною внутрiшньою
ëÚËÊÌÂÏ ‰‡ÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÓÍ͇̥‚Ҹ͠«Ô‡ÒÏÓ Ï¥ÒÚ» – «ÍÓ¥Ì̇» Ö‚ÓÔ‡. é·‡·¥˜ ˆ¥πª ÓÒ¥ ÔÓÒËβ˛Ú¸Òfl ÔÓˆÂÒË, flÍ¥ χ˛Ú¸ ı‡‡ÍÚ ‡‰¯Â Ì Â∂¥Ó̇ΥÁ‡ˆ¥ª, ‡ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ÒÚfl„Û‚‡ÌÌfl (ÔË Á·ÂÂÊÂÌÌ¥ Ô‚ÌËı ̇ˆ¥Ó̇θÌËı, ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚) ‰Ó ÓÒÌÓ‚ÌÓ„Ó fl‰‡. í‡ÍÛ ‚ÂÚË͇θÌÛ ÏÓ‰Âθ ‰ÓÔÓ‚Ì˛˛Ú¸ ‰‚‡ „ÓËÁÓÌڇθÌËı Á¥ÁË. ô ӉÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛ ‚Ë·ÓÛ ÚÓ˜ÍË ‚¥‰Î¥ÍÛ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÍÓÓ‰ËÌ‡Ú ÏÓÊ ÒÎÛÊËÚË ‰Û„‡ ‚ÓÔÂÈҸ͇ ‚ÂÚË͇θ̇ ‚¥Ò¸, ÛÚ‚ÓÂ̇ «Òı¥‰ÌËÏ Ô‡ÒÏÓÏ Ï¥ÒÚ» (ÄÙ¥Ì – ëÍÓÔ’π – ëÓÙ¥fl – ä˪‚ – èÓÎÓˆ¸Í – èÒÍÓ‚). ñ ԇÒÏÓ ·ÛÎÓ Ú¥ÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì Á ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍËÏ ∂ÂÓÍÛθÚÛÌËÏ (Òı¥‰ÌÓıËÒÚËflÌÒ¸ÍËÏ) ÔÓÎÂÏ È ¥ÒÚÓ˘ÌÓ Á‡‚Ê‰Ë ÔÓÚËÒÚÓflÎÓ Á‡ı¥‰Ì¥È (͇ÚÓÎˈ¸Í¥È) ∂Âӈ˂¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥È ÓÒ¥ «ÍÓ¥ÌÌÓª» Ö‚ÓÔË. ч̇ ÒıÂχ ÍÓÓ‰ËÌ‡Ú Á‡‰‡π ÔË̈ËÔÓ‚Ó ¥Ì¯Û ÏÓ‰Âθ ‚ÂÚË͇θÌÓ„Ó ˜ÎÂÌÛ‚‡ÌÌfl Ö‚ÓÔË, ‡Ì¥Ê ÓÍ͇̥‚Ҹ͇, ÔÓÚ ªª ‰Âڇθ̇ ÓÁӷ͇, Ә‚ˉÌÓ, – ÒÔ‡‚‡ χȷÛÚ̸ӄÓ. é·Ë‰‚¥ Á‡ÔÓÔÓÌÓ‚‡Ì¥ ÏÓ‰ÂÎ¥ «Ô‡ˆ˛˛Ú¸» ڥθÍË Ì‡ ‚ÂÚË͇θÌËı ÔÂÂ¥Á‡ı, ÚÓ‰¥ flÍ ‰Îfl êÓÒ¥ª ‡ÍÚۇθ̥¯Â „ÓËÁÓÌڇθÌ ˜ÎÂÌÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÒÚÓÛ, ÁÛh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
багатоманiтнiстю системи та її здатнiстю бути резистентною (метастабiльною) щодо зовнiшнiх збурень. Постмодерна культурно-цивiлiзацiйна ¶лобалiзацiя як безсумнiвне зодноманiтнювання (i середовища, i запитiв, смакiв, цiнностей, зодноманiтнювання самої внутрiшньої культури потреб у культурi та всезагальних поведiнкових зразкiв – у тому числi i зразкiв комунiкативної поведiнки) може стати i почасти вже стає, стагнацiєю культуротворення та притлумлювання формотворчих потенцiй. Споживач такої ¶лобалiзованої культури, а в цю останню входять i смислоноснi форми реклами товарiв, виробництво яких є водночас виробництвом знакiв, є вже, по сутi, одномiрною людиною – у тому значеннi як окреслює цей феномен ¢ерберт Маркузе. Всезростаюче витiснення творчого (спiв-творчого) репродуктивним (а це останнє iманентно закладене вже у пасивноспоживацькому «поглинаннi» ¶лобалiзованих форм культури); прогресуюче витiснення творчої iнспiрованости звичайним навiюванням та наслiдуванням, масовою су¶естiєю та масовим мiмесiсом; витiснення прагнення до новизни колективним програмуванням свiдомости – все це стає реальним наслiдком дiйсно реальної ¶лобалi-
ÏÓ‚ÎÂÌ Á‡„‡ÎÓÏ ªª ÔËÓ‰ÌÓ-ÍΥχÚ˘ÌËÏË Î‡Ì‰¯‡ÙÚ‡ÏË. 燂¥Ú¸ ¥ÒÚÓËÍÓ-ÂÚÌÓ„‡Ù¥˜Ì ‡ÈÓÌÛ‚‡ÌÌfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û Ì‡ ÚË ÁÓÌË (Ô¥‚Ì¥˜ÌÛ, ÒÂÂ‰Ì˛, Ô¥‚‰ÂÌÌÛ) Ï‡π ˜¥ÚÍÓ ‚ˇÊÂÌËÈ „ÓËÁÓÌڇθÌËÈ ÔÂÂ¥Á. ÇÂÚË͇θ ‡ÍÚۇΥÁÛπÚ¸Òfl ڥθÍË ‚ Á‡Û‡Î¸Ò¸ÍÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥ (á‡ı¥‰ÌËÈ, ëı¥‰ÌËÈ ëË·¥) „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓ˛ Á‡‰‡Ì¥ÒÚ˛ ì‡Î¸Ò¸ÍÓ„Ó ı·ڇ. êÓÁÓ·ÎÂ̇ î¥ÌÎfl̉¥π˛ ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl «è¥‚Ì¥˜ÌÓ„Ó ‚ËÏ¥Û», ̇ Ï¥È ÔÓ„Îfl‰, flÍ̇ȷ¥Î¸¯Â ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ Ú‡‰Ëˆ¥flÏ ÒÚÛÍÚÛÛ‚‡ÌÌfl ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ. äÓÓÚÍÓ ÒÛÚ¸ Á‡ÔÓÔÓÌÓ‚‡ÌÓª ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª Á‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‰Ó ÔÓ‰Ó‚ÊÂÌÌfl «ÍÓ¥ÌÌÓ„Ó» ‚ÓÔªÁÏÛ ‰Ó ·Â„¥‚ ã¸Ó‰Ó‚ËÚÓ„Ó Ó͇ÌÛ Á Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌËÏ ‚Íβ˜ÂÌÌfl êÓÒ¥ª ‰Ó ÒÙÂÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ҇Ϡ˜ÂÂÁ Ô¥‚Ì¥˜ÌÛ „ÓËÁÓÌڇθ. ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, Û ‡Ï͇ı ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª «è¥‚Ì¥˜ÌÓ„Ó ‚ËÏ¥Û» ÔÓÔÓÌÛπÚ¸Òfl ÔË̈ËÔÓ‚Ó ÌÓ‚‡ ÏÓ‰Âθ ÍÓÌÒÚÛ˛‚‡ÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ – ıÂÒÚÓÔÓ‰¥·Ì Á’π‰Ì‡ÌÌfl ‚ÂÚË͇Υ ¥ „ÓËÁÓÌڇΥ. è˘ÓÏÛ, ˆfl ÏÓ‰Âθ Ô¥‰ıÓ‰ËÚ¸ Ì ڥθÍË ‰Îfl êÓÒ¥ª, ‡ÎÂ È ‰Îfl ¥Ì¯Ëı «ÍÓÎ˯̥ı» Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ͇ªÌ, flÍ¥ ̇ÔÓÎfl„‡˛Ú¸ ÚÂÔ ̇ Ò‚ÓªÈ Ò‰ËÌÌÓÒÚ¥ Ú‡ Ò‡ÏÓ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸Òfl flÍ «ˆÂÌ-
243
ІРІНА БЄЛОБОРОДОВА «ПІВНІЧНИЙ ВИМІР» У ЕВРОПІ: ПОШУКИ ¢ЕОЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ КООРДИНАТ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
зацiї на безпосередньо-побутовому рiвнi. Власне «спiльнознаменниковiсть» i граничний примiтивiзм т.зв. ¶лобальних «вартостей» (того, що особливо цiнується всiєю постколонiальною юрбою) можуть врештi-решт спричинитися до знецiнювання такої безсумнiвної (радше онтологiчної, анiж онтичної) вартости як вартiсть закорiнености людини i закорiнености певної спiльноти людей так само. Бо ж тiльки така закорiненiсть у культуру може чинити спротив релятивiзацiї та «вицвiтанню» (духовнiй вибляклостi) аксiологiчних систем, спротив постмодернiстичнiй iнверсiї, субверсiї та девалоризацiї вартостей, їх розхитуванню та руйнацiї. Адже це останнє тотожне не тiльки загостренню кризи нацiї (вкупi iз кризою нацiональної iдентичности культурне пiд¶рунтя котрої все бiльше звужується), але й кризи самої людини. Її знеосiблювання, її перетворення у функцiю ¶лобальних потокiв товарiв, «мi¶рантiв» та iнформацiї.
ڇθÌÓ-‚ÓÔÂÈҸͥ». äÓ̈ÂÔˆ¥fl «è¥‚Ì¥˜ÌÓ„Ó ‚ËÏ¥Û» ÔÓÔÓÌÛπ «ÁÌËÍÎÓÏÛ» ëıÓ‰Ó‚¥ Ö‚ÓÔË ÌÓ‚Â Ï¥ÒˆÂ Û ‚ËÁ̇˜ÂÌÌ¥ ÈÓ„Ó ∂Âӈ˂¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË – Á‡ ‡ıÛÌÓÍ Ô¥‰Íβ˜ÂÌÌfl ‰Ó Ô¥‚Ì¥˜ÌÓª „ÓËÁÓÌڇΥ. éÒÚ‡ÌÌfl ÏËÒÎËÚ¸Òfl flÍ Ï¥ÒˆÂ ÁÛÒÚ¥˜¥ «ÍÓ¥ÌÌÓª» Ú‡ ÍÓÎ˯̸Ӫ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË, flÍ ÔÓÒ‰ÌËÍ Ì‡ „‡Ì¥ ‰‚Óı Ò‚¥Ú¥‚. ëÚÛÍÚÛÓÚ‚Ó˜ËÏ ÒÚËÊÌÂÏ ÌÓ‚Ó„Ó ‚ËÏ¥Û ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÍÓÓ‰ËÌ‡Ú ÚÛÚ ÒÎÛÊËÚ¸ ¥‰Âfl «Ô¥‚Ì¥˜ÌÓÒÚË» (northerness), fl͇ Ïӄ· ·, ̇ ‰ÛÏÍÛ ‡‚ÚÓ¥‚ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª, ÒÚ‡ÚË ÚÓ˜ÍÓ˛ ‚¥‰Î¥ÍÛ ‰Îfl ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÌÓ‚Óª ∂Âӈ˂¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË. ëÚ‡Ú„¥fl ÍÓÌÒÚÛ˛‚‡ÌÌfl ∂Âӈ˂¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ ˜ÂÂÁ ¯ÚÛ˜ÌÓ ÛÚ‚Ó˛‚‡Ì¥ ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ÈÌ¥ ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍË ·Û· ÛÒÔ¥¯ÌÓ ‡ÔÓ·Ó‚‡Ì‡ 襂̥˜ÌËÏË Í‡ªÌ‡ÏË Û ÔÓˆÂÒ¥ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl Ö‚Ó‡ÍÚ˘ÌÓ„Ó Å‡ÂÌˆÓ‚Ó„Ó Â∂¥ÓÌÛ (‚¥‰ 1993 .), flÍËÈ Ó·’π‰Ì‡‚ Ô¥‚Ì¥˜Ì¥ ÔÓ‚¥Ìˆ¥ª î¥ÌÎfl̉¥ª, ò‚ˆ¥ª, çÓ‚Â∂¥ª Ú‡ êÓÒ¥ª. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Û ∂ÂÓÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥ ÔÓÎ¥ÚË͇ «è¥‚Ì¥˜ÌÓ„Ó ‚ËÏ¥Û», ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ ̇ ÚÂ, ˘Ó· ̇‰‡ÚË ÊÓÒÚÍ¥È ‚ÂÚËÍ‡Î¸Ì¥È ÒÚÛÍÚÛ¥ Ö‚ÓÔË „Óh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍÓχ̉‡ÌÚÂ
ËÁÓÌڇθÌÓ„Ó Ì‡ÔflÏÍÛ ¥ ÓÁ¯ËËÚË ªª ÍÓ‰ÓÌË Ì‡ 襂̥˜ (̇҇ÏÔ‰ Á‡ ‡ıÛÌÓÍ «Òı¥‰ÌËı» ÚÂËÚÓ¥È), ÔÓÔÓÌÛπ êÓÒ¥ª ∂Âӈ˂¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÈ ‚Ë·¥ ‡·Ó Ï¥Ê «ëÍËÚ‡ÏË Ú‡ ‡Á¥‡Ú‡ÏË» ¥ «Í‡ªÌÓ˛ ıÓÎÓ‰Û È ‚‰Ï‰¥‚» („ÓËÁÓÌڇθ), ‡·Ó Ï¥Ê «Â‚ÓÔªÁÏÓÏ» ¥ «‚¥Á‡ÌÚËÌ¥ÁÏÓÏ» (‚ÂÚË͇θ). èÂÂÍ·‚ Ä.è.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˜ÂÚ‚ÂÚ‡ Ò‚¥ÚÓ‚‡ ‚¥È̇ ÓÁÔÓ˜‡Î‡Òfl χÍÓÒ © Le Monde Diplomatique, 2000
244
Ç¥È̇ – ˆÂ ÊËÚÚπ‚Ó ‚‡ÊÎË‚‡ ÒÔ‡‚‡ ‰Îfl ‰Âʇ‚Ë, ˆÂ ӷ·ÒÚ¸ ÊËÚÚfl ¥ ÒÏÂÚ¥, ¯Îflı, ˘Ó ‚‰ ‡·Ó ‰Ó ‚ËÊË‚‡ÌÌfl, ‡·Ó ‰Ó Á‡„Ë·ÂÎ¥. ñ¥ÎÍÓÏ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ „ÎË·ÓÍÓ ‚Ë‚˜‡ÚË ˆÂÈ Ô‰ÏÂÚ. ëÛ̸ ñÁË, «åËÒÚÂˆÚ‚Ó ‚¥ÈÌË».
çÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏ flÍ Ò‚¥ÚÓ‚‡ ÒËÒÚÂχ – ˆÂ ÌÓ‚‡ ‚¥È̇ Á‡ Ô‰¥Î Ò‚¥ÚÛ. á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl ÚÂÚ¸Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË, ‚¥‰ÓÏÓª Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ ıÓÎÓ‰ÌÓª, ÓÁ̇˜‡π Î˯ ÚÂ, ˘Ó ·¥Î¸¯Â ÌÂχπ ÒÚ‡Ó„Ó ‰‚ÓÔÓβÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Î‡‰Û, ‡ ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ Û ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ Á‡·ÂÁÔ˜Ûπ ˜¥Î¸Ì‡ Óθ ÔÂÂÏÓʈfl. èÓÚÂ, ÔË Ó˜Â‚Ë‰Ì¥È Ì‡fl‚ÌÓÒÚ¥ ÔÂÂÏÓÊÂÌÓ„Ó (ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌËÈ Ú‡·¥) Ì ˆ¥ÎÍÓÏ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ıÚÓ Ê ÔÂÂÏÓʈ¸. ëòÄ? Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á? üÔÓÌ¥fl? Ä·Ó Ê ÛÒ¥ ÚÓπ? èÓ‡Á͇ «ßÏÔÂ¥ª Á·» ‚¥‰ÍË· ÌÓ‚¥ ËÌÍË, ·ÓÓÚ¸·‡ Á‡ flÍ¥ ÔÓӉ˷ ÌÓ‚Û, ˜ÂÚ‚ÂÚÛ Ò‚¥ÚÓ‚Û ‚¥ÈÌÛ. üÍ ·Û‰¸-flÍËÈ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ, ÚÂÔÂ¥¯Ì¥È Ú‡ÍÓÊ ÒÚ‡‚ËÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ‰Âʇ‚Ë Ô‰ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ˛ ÌÓ‚Ó„Ó Ò‡ÏÓ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl. ë‚¥ÚÓ‚ËÈ Î‡‰ ÔÓ‚ÂÌÛ‚Òfl ‰Ó ÒÚ‡ÌÛ ‰‡‚Ì¥¯Ì¥ı ÂÔÓı, ÍÓÎË ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl Á‡‚Ó˛‚‡ÌÌfl ÄÏÂËÍË, ÄÙËÍË È é͇̥ª. óË Ì ԇ‚‰‡, ‰Ë‚Ó‚ËÊ̇
Ú‡‡Ò
ÏÓ‚˜‡ÌÌfl ‚ÓÁÌflÍ
«é ˛Ì‡ÍË, ÚËχÈÚ ҂flÚÓ Û ÏÓ‚˜‡ÌÌ¥ ˜¥ ˆ¥...» è¥Ù‡„Ó, «ë‚fl˘ÂÌÌ ÒÎÓ‚Ó» (1, 147)
245
© í.ÇÓÁÌflÍ, 2000
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÛ˜‡ÒÌ¥ÒÚ¸, fl͇ Ûı‡πÚ¸Òfl ̇Á‡‰„ÛÁ¸? ä¥Ìˆ¸ ‰‚‡‰ˆflÚÓ„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ‡‰¯Â ̇„‡‰Û𠂇‚‡Ò¸Í¥ ˜‡ÒË ÏËÌÛÎÓ„Ó, ‡Ì¥Ê χȷÛÚÌπ ˆ‡ÒÚ‚Ó ÓÁÛÏÛ, Ú‡Í ‰ÓÍ·‰ÌÓ ÓÔË̠҇‚ ̇ÛÍÓ‚Ó-Ù‡ÌÚ‡ÒÚ˘ÌËı Óχ̇ı. çÓ‚ÓÏÛ „ÓÒÔÓ‰‡Â‚¥ ‰¥ÒÚ‡ÌÛÚ¸Òfl ‚ÂÎËÍ¥ ÚÂËÚÓ¥ª, ‚Â΢ÂÁÌ¥ ÔËӉ̥ ·‡„‡ÚÒÚ‚‡, ‡, „ÓÎÓ‚ÌÂ, ˜ËÒÎÂÌ̇ ÌÂÁ‡‰¥fl̇ ‡Ï¥fl Ô‡ˆ¥. ᇂˉÌ ÒÚ‡Ìӂˢ „ÓÒÔÓ‰‡fl Ò‚¥ÚÛ, ÔÓÚÂ È ÔÂÚẨÂÌÚ¥‚ ̇ ˆ˛ Óθ ‰Ó‚ÓÎ¥. ñÂ È ÓÁ‚’flÁ‡ÎÓ ÌÓ‚Û ‚¥ÈÌÛ Ï¥Ê ÚËÏË, ıÚÓ ıÓÚ¥‚ ·Ë ÒÚ‡ÚË ˜‡ÒÚËÌÓ˛ «ßÏÔÂ¥ª ‰Ó·‡». íÂÚfl Ò‚¥ÚÓ‚‡ ‚¥È̇ ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ Û ÔÓÚËÒÚÓflÌÌ¥ ͇ԥڇΥÒÚ˘ÌÓª Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏ Û ¥ÁÌËı Â∂¥Ó̇ı Ò‚¥ÚÛ ¥ ÚË‚‡Î‡ ÚÓ Á„‡Ò‡˛˜Ë, ÚÓ ÓÁԇβ˛˜ËÒ¸ ÁÌÓ‚. óÂÚ‚ÂÚ‡ Ê ÓÁ„ÓÚ‡πÚ¸Òfl Û Á̇˜ÌËı ٥̇ÌÒÓ‚Ëı ˆÂÌÚ‡ı, Ô˘ÓÏÛ Ì‡ÔÛ„‡ ªª ‚ËÒÓ͇ ¥ ÒÚ‡·¥Î¸Ì‡. 襉 ˜‡Ò ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË, ıÓ˜‡ ªª ¥ ̇ÁË‚‡˛Ú¸ ıÓÎÓ‰ÌÓ˛, ·ÛÎË ‰ÛÊ „ÓÒÚ¥ ÏÓÏÂÌÚË: ‚¥‰ ͇ڇÍÓÏ· Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó ¯ÔË„ÛÌÒÚ‚‡ ‰Ó ÍÓÒÏ¥˜ÌËı ÔÓÒÚÓ¥‚ Á̇ÏÂÌËÚËı «ÁÓflÌËı ‚¥ÈÌ» êÓ̇Ή‡ êÂÈ∂‡Ì‡; ‚¥‰ Ô¥ÒÍ¥‚ ·ÛıÚË äÓ˜ËÌÓÒ Ì‡ äÛ·¥ ‰Ó ‰ÂθÚË åÂÍÓÌ∂Û Û Ç’πÚ̇ϥ; ‚¥‰ Ò͇ÊÂÌÓª „ÓÌÍË fl‰ÂÌËı ÓÁ·Óπ̸ ‰Ó ÍË‚‡-
Однiєю з фундаментальних засад осмислення свiту, як не дивно, є мовчання. І йдеться тут не тiльки про те, що слiд добре та уважно вдивитися у нього, але й про те, що мовчання як таке теж є ви-словленням цього свiту. Воно також є сигналом чи мовленням, ви-мовленням його у такiй формi. Воно не тiльки дисциплiнує чи концентрує людину на собi, свiтi та потойбiчному/понадсвiтовому, але й певним чином вказує на це невимовне. Европейська традицiя страждає на багатослiв’я. Европейське мистецтво багатомовне, велемовне. Воно просторiкує про все, воно заливає нас потоками промов, жестiв, слiв. Ми постiйно перебуваємо на iнформацiйному смiтнику, гадаючи, що вiн визначає все iснуюче, i все iснуюче/буваюче охоплює. «...у тих спалених, багатобалкових лiсах стрихiв i дахiв темрява почала вироднiти i тихо ферментувати. Там h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚Ëı Á‡ÍÓÎÓÚ¥‚ Û Í‡ªÌ‡ı ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓª ÄÏÂËÍË; ‚¥‰ ÁÎÓ˜ËÌÌËı χÌ‚¥‚ ‡Ï¥È çÄíé ‰Ó Ô¥‰ÒÚÛÔ¥‚ ‡„ÂÌÚ¥‚ ñêì ‚ ÅÓÎ¥‚¥ª, ‰Â ·Û‚ Û·ËÚËÈ ó ¢Â‚‡‡. ÇÒ¥ ˆ¥ ÔÓ‰¥ª ÔËÁ‚ÂÎË ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌËÈ Ú‡·¥ ÔÂÂÒÚ‡‚ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË flÍ Ò‚¥ÚÓ‚‡ ÒËÒÚÂχ ¥ ‡Î¸ÚÂ̇Ú˂̇ ÏÓ‰Âθ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. íÂÚfl Ò‚¥ÚÓ‚‡ ‚¥È̇ ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡Î‡ Ô‚‡„Ë «ÚÓڇθÌÓª ‚¥ÈÌË» ‰Îfl ÔÂÂÏÓʈfl – ͇ԥڇΥÁÏÛ. ì ÔÓ‚ÓπÌÌËÈ ÔÂ¥Ó‰ ÛÊ ÔÓ„Îfl‰‡πÚ¸Òfl ÌÓ‚‡ ÓÁÒÚ‡Ìӂ͇ ÒËΠ̇ Ò‚¥ÚÓ‚¥È ‡ÂÌ¥, „ÓÎÓ‚ÌËÏË ˜ËÌÌË͇ÏË flÍÓª π Á̇˜Ì Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl Ì¥˜ËÈÌÓª ÁÂÏÎ¥ (‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Í‡Ú‡ÒÚÓÙË Òı¥‰ÌÓ„Ó ·ÎÓÍÛ), ̇fl‚Ì¥ÒÚ¸ ‰ÂͥθÍÓı Î¥‰Â¥‚, flÍ¥ ‚Ë‚‡ÎËÒfl ÛÔ‰ (ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË, Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á ¥ üÔÓÌ¥fl), Ò‚¥ÚÓ‚‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÍËÁ‡ Ú‡ ¥ÌÙÓχˆ¥È̇ ‚Óβˆ¥fl. ᇠ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı ÏÂÂÊ Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚¥ ËÌÍË, ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ ‚‡Î˛ÚÌËı ·¥Ê, ̇ ‚·ÒÌËÈ ÓÁÒÛ‰ ̇‚’flÁÛ˛Ú¸ Ò‚Óª Á‡ÍÓÌË ¥ Ô‡‚Ë· ÛÒ¸ÓÏÛ Ò‚¥ÚÓ‚¥. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl – Ì ˘Ó ¥Ì¯Â, flÍ ÚÓڇθÌ ÔÓ¯ËÂÌÌfl ªı̸Ӫ ÎÓ„¥ÍË Ì‡ ‚Ò¥ ÒÚÓÓÌË ÊËÚÚfl. Ç¥‰ÚÂÔ ҇χ ‰Ë̇ϥ͇ ٥̇ÌÒÓ‚Óª ‚·‰Ë, Ò‚Ó·Ó‰‡ ÚÓ„¥‚Î¥, ÛÔ‡‚Îflπ (ÚӘ̥¯Â, ÛÔ‡‚Îflπ ̇ ‚¥‰Òڇ̥) ÌÂ-
почались тi чорнi сейми дзбанкiв, тi балакливi й голослiвнi вiча, тi дрантивi просторiкування, белькотливi пляшкування, булькоти бутлiв i баньок. аж поки однiєї ночi не здвигнулись пiд ¶онтовими просторовищами фаланги дзбанкiв i пляшок i не попливли великим з’юрмленим людом на мiсто» (Бруно Шульц, Ç¥ıÓ·, 2, 74). Американiзоване та американське телебачення розговорює людину. Безвiдповiдальнi слова потоками виливаються з екранiв телебачення. Словесний потiк настiльки потужний, що практично розчавлює, а водночас програмує, зомбує людину. Однак коренi цiєї велемовности у самiй сутi европейської традицiї. Саме европейської, тобто юдеохристиянської. Натомiсть, цiєї велемовности часто немає в iнших традицiях, як-от буддистськiй. Навiть близькi до нас юдаїзм та iслам набагато стриманiшi щодо того, аби так по-простому описувати, зображувати не тiльки позасвiтове, але й сам свiт, та просто людину. Ми ж хочемо все пояснити, зробити все поясненним. Ба навiть бiльше – намацуваним, баченим. «Та велика, фалдиста осiння нiч, що росла тiнями, розширена вiтрами, крила у своїх темних фалдах яснi кишенi, торбинки з кольоровим дрiб’язком, пiстрявим h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
КОМАНДАНТЕ МАРКОС ЧЕТВЕРТА СВІТОВА ВІЙНА РОЗПОЧАЛАСЯ
246
‰‡‚Ì¥Ï ‚ÓÎÓ‰‡ÂÏ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË – ëÔÓÎÛ˜ÂÌËÏË òÚ‡Ú‡ÏË. ß ˆfl ÎÓ„¥Í‡ ÒÍÓËÒڇ·Òfl ÔÓÓÊ̘‡ÏË, flÍ¥ ‚ËÌËÍÎË Û Á‚’flÁÍÛ ¥Á ÓÁ‚ËÚÍÓÏ ÚÂÎÂÍÓÏÛ̥͇ˆ¥È, ‡·Ë Á‡ıÓÔËÚË ¥ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÚË ÒÓ·¥ ‚Ò¥ ‡ÒÔÂÍÚË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl. íÓÊ ÏË Ï‡πÏÓ ‰¥ÈÒÌÓ ÚÓڇθÌÛ Ò‚¥ÚÓ‚Û ‚¥ÈÌÛ! é‰Ì¥π˛ Á Ô¯Ëı ªª ÊÂÚ‚ ÒÚ‡‚ ̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ ËÌÓÍ. üÍ „‡Ï‡ÚÂ̸, ‚Îۘ˂¯Ë Û Ô‡ÌˆÂ, ‚¥‰ÒÚË·Ûπ ‚¥‰ Ì¸Ó„Ó ¥ ÔÓˆ¥Îflπ Û Òڥθˆfl, ‚¥È̇, ÓÁ‚’flÁ‡Ì‡ ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏÓÏ, ËÍÓ¯ÂÚÓÏ Û‡ÁË· ¥ ÈÓ„Ó. 燈¥Ó̇θÌËÈ ËÌÓÍ – Ӊ̇ Á ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËı ÓÒÌÓ‚ ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚË Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÒÚ˘ÌÓª ‰Âʇ‚Ë ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÂÔÓıË – ÓÁ‚‡ÎË‚Òfl Ô¥‰ Û‡„‡ÌÌËÏ ‚Ó„ÌÂÏ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ٥̇ÌÒÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. çÓ‚ËÈ Ï¥Ê̇ӉÌËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏ ‚ËÒÏÓÍÚÛπ ÒÓÍË Á ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ͇ԥڇΥÒÚ˘ÌËı ÒËÒÚÂÏ ¥ ÏÓËÚ¸ ªı „ÓÎÓ‰ÓÏ ‰Ó ÔÓ‚ÌÓ„Ó ‚ËÒ̇ÊÂÌÌfl ‰Âʇ‚ÌÓª ‚·‰Ë. 쉇 ‚Ëfl‚Ë‚Òfl ̇ÒڥθÍË ÔÓÚÛÊÌËÏ, ˘Ó ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ‰Âʇ‚Ë ·¥Î¸¯Â Ì ‚ Òڇ̥ Á‡ıˢ‡ÚË ¥ÌÚÂÂÒË Ò‚Óªı „Óχ‰flÌ. çÂÓÎ¥·Â‡Î¸ÌËÈ ‚Ë·Ûı ÓÁÍÓÎÓ‚ ̇ ÚËÒfl˜Û Ò͇ÎÓÍ „‡ÌÛ ‚¥ÚËÌÛ, fl͇ ÁÓÒڇ·Òfl Ô¥ÒÎfl ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË, – ÌÓ‚ËÈ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ Î‡‰. ìÒ¸Ó„Ó Í¥Î¸Í‡ ı‚ËÎËÌ
товаром чоколядок, кексикiв, колонiяльної строкатини. Тi будки i яточки, склепанi з пуделок вiд цукеркiв, обклеєнi яскраво реклямами чоколяд, повнi шампуньчикiв, веселої тандити, позолочених марничок, станiолi, трубок, вафельок i кольорових жувачок, були острiвцями легковажности, брязкальцями безтурботности, розсiяними на ковдрах величезної, лябiринтової, розлопотаної вiтрами ночi» (Бруно Шульц, 祘 ÇÂÎËÍÓ„Ó ëÂÁÓÌÛ, 2, 82). Ми намагаємося вiзуалiзувати те, що засадничо вiзуалiзувати не можна. І суть не у тому, щоб вiзуалiзувати якiсь уявлюванi свiти, якi не мають вiдношення до того, що ми конвенцiйно називаємо свiтом – fantasy, але замахуємося на вiзуалiзацiю самого потойбiчного (чи Бога). Европейська традицiя вiзуалiзує не лише Христа (все ж Бого-людину), а пробує вiзуалiзовувати i БогаОтця чи Святого Духа. Коли щодо Бого-людини може йтися тiльки про вiдповiднiсть зображеного образу Втiленню, яким Вiн був, то щодо Бога-Отця – це суцiльне блюзнiрство, яке аж нiяк не мало б вiдповiдати релiгiйним канонам. Однак навiть у Сикстинськiй каплицi, Мiкеланджело Буонароттi зобразив, не сумнiваючись, у чудових переконливих фресках i створення свiту, i Богаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
·ÛÎÓ ÔÓÚ¥·ÌÓ, ˘Ó· ‚Ô‡ÎË Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ ¥ ‰Âʇ‚Ë. ß ÔÓ‚‡ÎË‚ ªı ̠΄ÍËÈ ·ËÁ ÔÓÎÂÚ‡Ò¸ÍËı ‚Óβˆ¥È, ‡ ÔÓÚÛÊÌ¥ ٥̇ÌÒÓ‚¥ Û‡„‡ÌË. ëËÌ (ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏ) ÔÓÊË‡π ·‡Ú¸Í‡ (̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î), ‡ ÔË̇„¥‰ÌÓ ÓÁÔ‡‚ÎflπÚ¸Òfl ¥ Á ‚Ë„‡‰Í‡ÏË Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÒÚ˘ÌÓª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª: ÌÓ‚ËÈ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ Î‡‰ Ì Á̇π ‡Ì¥ ‰ÂÏÓ͇ڥª, ‡Ì¥ Ò‚Ó·Ó‰Ë, ‡Ì¥ ¥‚ÌÓÒÚË, ‡Ì¥ ·‡ÚÂÒÚ‚‡. ë‚¥ÚÓ‚‡ ‡Â̇ ÁÌÓ‚Û ÔÂÂÚ‚ÓË·Òfl ‚ ·ÓÈӂˢÂ, ‰Â Ô‡ÌÛπ ı‡ÓÒ. ÑÓ Í¥Ìˆfl «ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË» ͇ԥڇΥÁÏ ÒÚ‚ÓË‚ ÌÓ‚Û ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Û ÏÂÁÓÚÛ – ÌÂÈÚÓÌÌÛ ·ÓÏ·Û, Á·Ó˛, fl͇ ÁÌˢÛπ ÊËÚÚfl, Á‡Î˯‡˛˜Ë ˆ¥ÎËÏË Ï‡ÚÂ¥‡Î¸Ì¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥. ÄΠ˜ÂÚ‚ÂÚ‡ Ò‚¥ÚÓ‚‡ ‚¥È̇ ÔËÌÂÒ· Ì‡Ï ÌÓ‚Â ‰Ë‚Ó: ٥̇ÌÒÓ‚Û ·ÓÏ·Û. ç‡ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ·ÓÏ· É¥ÓÒ¥ÏË ¥ ç‡∂‡Ò‡Í¥, ˆfl ÌÓ‚‡ ·ÓÏ·‡ Ì Î˯ ÒÚˇπ Á ÔÓ‚ÂıÌ¥ ÁÂÏÎ¥ ÔÓÎ¥Ò (Û Ì‡¯ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÛ ‰Âʇ‚Û), ÌÂÒ ÒÏÂÚ¸, ʇı¥ÚÚfl ¥ Ì¢‡ÒÚfl ÈÓ„Ó ÊËÚÂÎflÏ, ‡ÎÂ È ÔÂÂÚ‚Ó˛π Ò‚Ó˛ ÒÛˆ¥Î¸ÌÛ Ï¥¯Â̸ Û ÏÓÁ‡ªÍÛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª. Ç̇ÒÎ¥‰ÓÍ ‚Ë·ÛıÛ Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl Ì ÍÛÔ‡ Á‡‰ËÏÎÂÌËı ÛªÌ ‡·Ó ÚËÒfl˜‡ ÚÛÔ¥‚, ‡Î Ô‚ÌËÈ ÌÓ‚ËÈ Í‚‡Ú‡Î, flÍËÈ ‰Ó‰‡πÚ¸Òfl ‰Ó ÍÓψ¥ÈÌÓ„Ó ÏÂ∂‡ÔÓÎ¥ÒÛ ÌÓ‚Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ¥π‡ı¥ª, ¥
Отця. Йому i на гадку не спало виявити належну стриманiсть, замовкнути (вiзуально) перед «таємницею невимовного». Зрештою, така вiзуалiзацiя чи описовiсть Творця розпочалася ще задовго до Мiкеланджело та Вiдродження. Неоплатонiки Александрiї перших столiть пiсля Христа, переосмислюючи дiалог Платона (Тiмей), де вперше Творець порiвняний iз Архiтектором Свiту, почали дiйсно бачити його як реального будiвничого, навiть ремiсника (грецькою tekton), тобто якось Його пред-ставляти/пред-ставити-перед-нами. На думку Платона Найбiльший Будiвничий (грецькою archetekton) створив свiт за допомогою геометрiї – науки, на той час, очевидно, найточнiшої, найабстрактнiшої чи найабстрагованiшої. Через Константинополь уявлення про Великого Геометра потрапило до Італiї, витворивши iталiйський Ренесанс; через Пiренейський пiвострiв той сам комплекс переконань потрапив у Фландрiю та Голландiю, витворивши Ренесанс фламандський. Джон Дi (John Dee), лiкар, фiлософ, учений, математик, прототип Просперо з чудової шекспiрiвської «ÅÛ¥», у передмовi до англiйського видання Евклiда пише про Христа, як про «нашого Небесного Архимайстра» (3). Водночас вiн, посилаючись на Платона, пише h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÓ‚‡ Ó·Ó˜‡ ÒË·, ÔÂÂÔÓ٥θӂ‡Ì‡ ‰Îfl ÔÓÚ· ÌÓ‚Ó„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ËÌÍÛ Ô‡ˆ¥. Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á ÛÊ ‚¥‰˜Û‚ ̇ ÒÓ·¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË ˜ÂÚ‚ÂÚÓª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË. Ç̇ÒÎ¥‰ÓÍ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ̇¯ڥ ·ÛÎË ÒÚÂÚ¥ ÏÂÊ¥ Ï¥Ê ‚ÓÓ„Û˛˜ËÏË ‰Âʇ‚‡ÏË, Ó‰‚¥˜ÌËÏË ÒÛÔÂÌË͇ÏË, flÍ¥ ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ·ÛÎË ÓÁÔÓ˜‡ÚË Ûı Û ·¥Í ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÒÓ˛ÁÛ. òÎflı ‚¥‰ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚ ‰Ó ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Ù‰‡ˆ¥ª ·Û‰Â ‚Ò¥flÌËÈ ÛÏӂˢ‡ÏË, ̇҇ÏÔ‰ ÛÏӂˢ‡ÏË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. åÂ∂‡ÔÓÎ¥ÒË ‚¥‰Ú‚Ó˛˛Ú¸Òfl ÔÓ ÛÒ¸ÓÏÛ Ò‚¥ÚÓ‚¥, Ô‚‡ÊÌÓ ‚ ÁÓ̇ı ÚÓ„Ó‚Óª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª. ì 襂̥˜Ì¥È ÄÏÂˈ¥ ÛÍ·‰ÂÌÌfl Û„Ó‰Ë çÄîíÄ ä‡Ì‡‰Ó˛, ëòÄ ¥ åÂÍÒËÍÓ˛ ̇·ÎËÁËÎÓ ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ÒÚ‡Óª Ï¥ª Á‡‚ÓÈÓ‚ÌËÍ¥‚: «ÄÏÂË͇ ‰Îfl ‡ÏÂË͇̈¥‚». óË π ÏÂ∂‡ÔÓÎ¥ÒË Á‡Ï¥ÌÓ˛ ̇ˆ¥È? ç¥, ‡·Ó, ‡‰¯Â, Ì ڥθÍË. ÇÓÌË Ì‡‰‡˛Ú¸ ªÏ ÌÓ‚Ëı ÙÛÌ͈¥È, ‚·ÒÚË‚ÓÒÚÂÈ, ÌÓ‚Ëı Ó·ÏÂÊÂ̸ ¥ ÌÓ‚Ëı ÔÂÒÔÂÍÚË‚. ñ¥Î¥ ͇ªÌË ÒÚ‡˛Ú¸ ٥ΥflÏË ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¸ÌÓª ÏÂ∂‡ÍÓÔÓ‡ˆ¥ª, ˘Ó, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÌÂÒ ‰ÂÒÚÛ͈¥˛/ÒÍÓÓ˜ÂÌÌfl ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó – ÂÍÓÌÒÚÛ͈¥˛/ÂÓ„‡Ì¥Á‡ˆ¥˛ Â∂¥ÓÌ¥‚ ¥ ̇ˆ¥È.
про архiтектуру (в-тiлену геометрiю, просторовiсть) як про найвищу науку з-помiж усiх наук, науку, яка не тiльки мiряє незмiренне, але й показує/ви-казує засадничо незмiриме потойбiчне та Його Самого. Дивись чудову розлогу iлюстрацiю такого розгортання у всiй творчостi Пiтера ¢рiневея (Peter Greenaway, «Prosperos
247
Books» 1991, «M is for Man, Musik, Mozart» 1991, «Darwin» 1992). Режисер, препарувавши свiт, розчленивши його на елементи, вслiд за Просперо чи Дарвiном пробує скласти його знову. Однак експонувати таїнство сотворiння людини («M is for Man, Musik, Mozart»), всього живого («Darwin») чи свiту («Prosperos Books») не вдається. Натомiсть, у схiдному християнствi все ж бiльш активно чинилися спроби знайти вихiд з дилеми велемовности/iлюстративности Заходу та шанобливого мовчання буддистського, юдейського та iсламського Сходу. Пiсля бурхливої боротьби з хiлiастичною єрессю, спровокованої надмiрною велемовнiстю/iлюстративнiстю Схiдної Церкви та вiзантiйського iмператорського двору, словесною та вiзуальною пишнотою (чи глупотою), схiдне християнство виробило власну своєрiдну вiдповiдь. Нею стала iдеологiя iкони. Бо ж iкона не є
ТАРАС ВОЗНЯК МОВЧАННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
üÍ˘Ó ‚ ˜‡ÒË ÚÂÚ¸Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË ÌÂÈÚÓÌ̇ ·ÓÏ·‡ ÒÎÛÊË· ‰Îfl Á‡ÎflÍÛ‚‡ÌÌfl, ÒÚËÏÛ‚‡ÌÌfl ¥ ÔËÏÛÒÛ, ÚÓ Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚¥ ·ÓÏ·Ë ˜ÂÚ‚ÂÚÓª Ò‚¥ÚÓ‚Óª χ˛Ú¸ ¥Ì¯Û ÔËÓ‰Û. ÇÓÌË ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸Òfl ‰Îfl ̇ԇ‰Û ̇ ÚÂËÚÓ¥ª ÒÛÔÂÌË͇ (̇ˆ¥Ó̇θ̥ ‰Âʇ‚Ë) Á ÏÂÚÓ˛ ÛÈ̇ˆ¥ª χÚÂ¥‡Î¸ÌÓª ·‡ÁË ¥ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ, ‡ Ú‡ÍÓÊ Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl flÍ¥ÒÌÓ„Ó ÒÍÓÓ˜ÂÌÌfl ªıÌ¸Ó„Ó Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl – ‚˯ÚÓ‚ıÛ‚‡ÌÌfl Á ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ÛÒ¥ı ÌÂÁ‰‡ÚÌËı ‚ÔËÒ‡ÚËÒfl ‚ ÌÓ‚¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ÒÚÓÒÛÌÍË (̇ÔËÍ·‰, ÍÓ¥ÌÌËı ϯ͇̈¥‚). èÓÚÂ, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò, ٥̇ÌÒÓ‚¥ ˆÂÌÚË Á‰¥ÈÒÌ˛˛Ú¸ ÂÍÓÌÒÚÛ͈¥˛ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚ ¥ ÔÂÂ·Û‰Ó‚Û˛Ú¸ ªı ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ÌÓ‚Ó„Ó ÔË̈ËÔÛ ‚ÂıÓ‚ÂÌÒÚ‚‡ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Ì‡‰ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏ ÊËÚÚflÏ. ñ˛ ÒÚ‡Ú„¥˛ ÏÓÊ̇ ÔÓÒÚÂÊËÚË Ì‡ ·ÂÁÎ¥˜¥ ÔËÍ·‰¥‚. ᇠÒÎÓ‚‡ÏË Ô‡Ì‡ ò‡Ï·Â‡, ‰ËÂÍÚÓ‡ Å˛Ó å¥Ê̇ӉÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Ô‡ˆ¥ ÔÓ ñÂÌÚ‡Î¸Ì¥È ÄÏÂˈ¥, ÍÓ¥ÌÌ¥ ϯ͇̈¥ áÂÏÎ¥ (300 ϥθÈÓÌ¥‚ ÓÒ¥·) ÊË‚ÛÚ¸ Û Ï¥Òˆflı, ‰Â ÁÓÒ‰ÊÂÌÓ 60% ÔËÓ‰ÌËı ÂÒÛÒ¥‚ Ô·ÌÂÚË. «íÓÏÛ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ‰Ë‚ÌÓ, ˘Ó ‚ËÌË͇π Ú‡Í ·‡„‡ÚÓ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ Á ÏÂÚÓ˛ Á‡ıÓÔËÚË ªıÌ¥ ÁÂÏÎ¥. ÖÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥fl ÔËÓ‰ÌËı ·‡„‡ÚÒÚ‚ (̇ÙÚ‡ È
«зображенням Бога», а радше певним символом, знаком, що вказує на нього. Так само, як i символом свiту, вказiвкою на цього, а не його вiдображенням. Але до вироблення iдеологiї iкони вiзантiйське суспiльство пройшло довгий шлях диспутiв та боротьби. Противники iкон опиралися головно на бiблейськi iдеї про те, що Бог є духом i його нiхто не бачив, на головний християнський до¶мат про втiлення Логоса та на вказiвку: «Не роби собi кумира i нiякого зображення того, що на небi вгорi, i що на землi внизу, i що у водах, що нижче землi» (Втор. 5, 8). Іконоборцi насамперед вiдкидали антропоморфне зображення Христа, покликаючись на слова Євсевiя Памфiла iз його листа Констанцiї (4) (PG. T. 20. Col. 1545): «Тож хто може зобразити мертвими та бездушними фарбами та тiнями палаючий сяючими променями блиск Його слави та гiдности, – зобразити Його таким, яким Вiн є?» (Mansi. XIII. 313BC). Вони звинувачували прихильникiв iкони одразу у двох єресях: несторiанствi – за те, що зображуючи Христа, вони неначе роздiляли у ньому Його двi природи, божественну та людську, зображуючи тiльки людську, i у монофiзитствi – за те, що «описували те, що неможливо описати». h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
КОМАНДАНТЕ МАРКОС ЧЕТВЕРТА СВІТОВА ВІЙНА РОЗПОЧАЛАСЯ
248
¥Ì¯¥ ÍÓËÒÌ¥ ÍÓÔ‡ÎËÌË), ‡ Ú‡ÍÓÊ ÚÛËÁÏ π „ÓÎÓ‚ÌÓ˛ Ì·ÂÁÔÂÍÓ˛ ‰Îfl ÚÛ·¥Î¸ÌËı ÚÂËÚÓ¥È ‚ ÄÏÂˈ¥ (1)». Ç¥‰Ú‡Í ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl Á‡·Û‰ÌÂÌÌfl ̇‚ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Ò‰ӂˢ‡, ÔÓ¯ËÂÌÌfl ÔÓÒÚËÚÛˆ¥ª Ú‡ ̇ÍÓÚËÍ¥‚. ì ˆ¥È ÌÓ‚¥È ‚¥ÈÌ¥ ÔÓÎ¥ÚË͇ ·¥Î¸¯Â Ì ¥ÒÌÛπ flÍ Û¯¥È̇ ÒË· ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë. ÇÓ̇ ¥ÒÌÛπ ‚ËÌflÚÍÓ‚Ó ‰Îfl Ó·ÒÎÛ„Ó‚Û‚‡ÌÌfl ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ‡ ÔÓÎ¥ÚËÍË ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ Óθ ÛÔ‡‚Îfl˛˜Ëı. çÓ‚ËÏ ı‡ÁflflÏ Ò‚¥ÚÛ ÌÂχπ ÔÓÚÂ·Ë Ô‡‚ËÚË ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó ¥ ÔflÏÓ. ∫ıÌ¥ÏË ÒÔ‡‚‡ÏË ÛÔ‡‚Îfl˛Ú¸ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ Ûfl‰Ë. çÓ‚ËÈ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ Î‡‰ – ˆÂ Ó·’π‰Ì‡ÌËÈ Ò‚¥Ú ¥ π‰ËÌËÈ ËÌÓÍ. ÑÂʇ‚Ë – ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡, ‰Â ÛÔ‡‚Îfl˛˜ËÏË ÒÎÛʇڸ ªıÌ¥ Ûfl‰Ë, ‡ ÌÓ‚¥ Â∂¥Ó̇θ̥ ÒÓ˛ÁË ·¥Î¸¯Â ̇„‡‰Û˛Ú¸ ÚÓ„Ó‚Âθ̥ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl, ‡Ì¥Ê ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Ù‰‡ˆ¥˛. é·’π‰Ì‡ÌÌfl, ÔÓÓ‰ÊÂÌ ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏÓÏ, ÌÓÒËÚ¸ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ: ̇ „¥„‡ÌÚÒ¸ÍÓÏÛ Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ „¥ÔÂËÌÍÛ ‚¥Î¸ÌÓ ˆËÍÛβ˛Ú¸ ڥθÍË ÚÓ‚‡Ë, ‡Î Ì β‰Ë. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl Ú‡ÍÓÊ ‚‰ ‰Ó ÔÓ¯ËÂÌÌfl ÒԥθÌÓª ÏÓ‰ÂÎ¥ ÏËÒÎÂÌÌfl. «ÄÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl», flÍËÈ ‡ÏÂË͇ÌҸͥ ‚¥ÈҸ͇ Á‡ÌÂÒÎË ‚ Ö‚ÓÔÛ Ô¥‰ ˜‡Ò ‰Û„Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË, ‚¥‰Ú‡Í Û Ç’πÚÌ‡Ï ¥ ÁÓ‚Ò¥Ï
Проти цього виступив Іоан Дамаскiн, який дав своє визначення образу: «Образ (ειχων) є подобою та паради¶мою, i зображення (εχτυπωµα) чого-небудь, що показує те, що на ньому зображене. Але далеко не у всьому образ подiбний до прообразу, тобто зображуваного, воно є образом, а iнше – зображуване, i їх вiдмiннiсть абсолютно зрозумiла, хоча i те, й iнше представляють одне i те ж» (PG. T. 94. Io. Dam. De imag. III. 16). Творцi патристики зупинилися на тому, що знання, особливо вище, вiдкривається людинi не у поняттях, а в образах та символах. Понятiйне мислення охоплює собою тiльки незначний сегмент людського знання. Таким знаком i стала iкона. Однак навiть у такiй формi iкона, як певна вiзуалiзацiя, була порятована чи повернута до життя у схiдному християнствi все ж Заходом. «Це ... не було протиставлення Вiзантiї Заходовi. Це була остання манiфестацiя єдности культур. Тодi Рим прийшов на допомогу гелленськiй культурi. Ікону врятував папський Рим» (5. 9). Таким чином, християнство очистило та зберегло свiй «голос», власне «бачення» свiту та Сокровенного. Ще одним виходом iз приречености людей спiлкуватися, та великого страху неадекватно вiдобразити i h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ – Û Â∂¥ÓÌ èÂÒ¸ÍÓª Á‡ÚÓÍË, ҸӄӉ̥ ÓÁڥ͇πÚ¸Òfl ÔÓ ÛÒ¸ÓÏÛ Ò‚¥ÚÓ‚¥ χ̥‚ˆflÏË ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËı ÏÂÂÊ. åÓ‚‡ ȉ ¥ ÔÓ ÛÈÌÛ‚‡ÌÌfl χÚÂ¥‡Î¸ÌÓª ·‡ÁË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚, ¥ ÔÓ ¥ÒÚÓ˘ÌÛ ¥ ÍÛθÚÛÌÛ ÛÈ̇ˆ¥˛. ÇÒ¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÍÛθÚÛË, flÍ¥ ÙÓÏÛ‚‡ÎËÒfl ÒÚÓÎ¥ÚÚflÏË ¥ ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÚflÏË, ¯ÎflıÂÚÌ ÚÛ·¥Î¸Ì ÏËÌÛΠÄÏÂËÍË, ·ÎËÒÍÛ˜‡ ‚ÓÔÂÈҸ͇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl, ÏÛ‰‡ ¥ÒÚÓ¥fl ‡Á¥‡ÚÒ¸ÍËı ̇Ӊ¥‚ ¥ ‰‡‚Ìfl ·‡„‡Ú‡ ÒÔ‡‰˘Ë̇ ÄÙËÍË È é͇̥ª – ÛÒ ˆÂ ÓÁ’ª‰‡π ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl. çÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏ Ú‡ÍÓÊ ÌˢËÚ¸ Ì‡Ó‰Ë ¥ ˆ¥Î¥ „ÛÔË Ì‡Ó‰¥‚, Á‡„‡Ìfl˛˜Ë ªı ‚ ÛÌ¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌÛ ÏÓ‰Âθ. íÓÏÛ ÒÎ¥‰ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ Ì‡ÈÊÓÒÚÓÍ¥¯Û ¥ ̇ÈʇıÎË‚¥¯Û Ò‚¥ÚÓ‚Û ‚¥ÈÌÛ, ˘Ó ªª ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏ ‚‰ ÔÓÚË Î˛‰ÒÚ‚‡. ß ÚÛÚ ÏË Á¥¯ÚÓ‚ıÛπÏÓÒfl Á ÏÓÁ‡ª˜ÌÓ˛ „ÓÎÓ‚ÓÎÓÏÍÓ˛. ôÓ· Á¥·‡ÚË ªª, ˘Ó· ÁÓÁÛÏ¥ÚË ÒÛ˜‡ÒÌËÈ Ò‚¥Ú, Ì ‚ËÒÚ‡˜‡π ·‡„‡Ú¸Óı Ù‡∂ÏÂÌÚ¥‚. èÓÚÂ, ‰ÓÒËÚ¸ ‚¥‰¯Û͇ÚË ıÓ˜‡ · Ò¥Ï Ù‡∂ÏÂÌÚ¥‚, ‡·Ë ̇ӉË·Òfl ̇‰¥fl ̇ ÚÂ, ˘Ó ˆÂÈ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ Ì Á‡Í¥Ì˜ËÚ¸Òfl Á‡„Ë·ÂÎβ β‰ÒÚ‚‡. ë¥Ï Ù‡∂ÏÂÌÚ¥‚, flÍ¥ Ú·‡ Ì‡Ï‡Î˛‚‡ÚË, ÓÁÙ‡·Û‚‡ÚË, ‚Ë¥Á‡ÚË ¥ ÒÔÓ·Û‚‡ÚË Á‡ ªı
суть речей у свiтi, i природу вiри та саме Сокровенне, стало певного роду саботування чи профанування самого процесу своєї зовнiшньої манiфестацiї, профанування самого процесу комунiкування. Причому, цей саботаж вiдбувався у вiрi, що Сокровенний насправдi i так бачить та знає, чим насправдi ти є. Таким ухилянням вiд манiфестацiї/мовлення на християнському Сходi, а вiдтак у Вiзантiї став праведний рух «юродства». Юродство вiдкидало людську мудрiсть на користь глупоти перед Богом. Проте це не людська глупота як невiдповiднiсть знань реальному стану речей, це радше довiрливе вiддавання себе Сокровенному. Іван Золотоустий щодо цього пише: «Коли Бог що-небудь вiдкриває, слiд з вiрою прийняти сказане, а не дерзновенно сумнiватися (περιεπηαζεσθαι τολµηρϖς) ... Нехай мене назвуть... дурнем у Христi (µωρον εν Χριστϖ)... Бо ж я ношу це прiзвисько, як i Павло. Це вiн сказав: «Ми дурнi ради Христа». Така глупота (µωρια) розумнiша вiд усiлякої мудрости. Те, чого не може знайти свiтська мудрiсть (εξωθεν σοφια), не є жодною проблемою для тiєї глупоти, що вiд Христа (η µορια η κατα Χριστον): вона розiгнала морок Всесвiту та внесла свiтло знання. Що є глупота у Христi (µορια κατα Χριστον)? Коли ми стриh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ‚Ë¥¯ËÚË „ÓÎÓ‚ÓÎÓÏÍÛ ¥ Á¥·‡ÚË Í‡ÚËÌÛ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. è¯ËÏ ¥Á ˆËı Ù‡∂ÏÂÌÚ¥‚ π Ó‰ÌÓ˜‡Ò̇ ÍÓ̈ÂÌÚ‡ˆ¥fl ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ ¥ ·¥‰ÌÓÒÚË Ì‡ ‰‚Óı ÔÓÎ˛Ò‡ı Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ÑÛ„ËÈ Ù‡∂ÏÂÌÚ – ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥fl. íÂÚ¥È ÂÎÂÏÂÌÚ Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌËÈ ÍӯχÓÏ ·ÂÁÓ·¥ÚÌÓª ˜‡ÒÚËÌË Î˛‰ÒÚ‚‡. é„ˉÌËÈ Á‚’flÁÓÍ Ï¥Ê ‚·‰Ó˛ ¥ ÁÎÓ˜ËÌÌËÏ Ò‚¥ÚÓÏ ÒÍ·‰‡π ˜ÂÚ‚ÂÚËÈ Ù‡∂ÏÂÌÚ. è’flÚËÈ – ̇ÒËθÒÚ‚Ó Á ·ÓÍÛ ‰Âʇ‚Ë. ì ¯ÓÒÚÓÏÛ Ù‡∂ÏÂÌÚ¥ ÒıÓ‚‡Ì‡ Ú‡πÏÌˈfl ÏÂ∂‡ÔÓÎ¥ÚËÍË. Ä Ò¸ÓÏËÈ ÓÁÍË‚‡π Ì‡Ï ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ÙÓÏË ÓÔÓÛ, flÍËÈ Î˛‰ÒÚ‚Ó ˜ËÌËÚ¸ ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏÓ‚¥.
î‡∂ÏÂÌÚ ‹1 äÓ̈ÂÌÚ‡ˆ¥fl ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ ¥ ÓÁÔÓ‰¥Î ·¥‰ÌÓÒÚË î¥„Û‡ ‹1 χπ ‚Ë„Îfl‰ „Ó¯Ó‚Ó„Ó Á͇̇. ìÔÓ‰Ó‚Ê ¥ÒÚÓ¥ª β‰ÒÚ‚‡ ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÎÓÒfl ˜ËχÎÓ ‡·ÒÛ‰ÌËı ÍÓ̈ÂÔˆ¥È Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Î‡‰Û. èË ‚Û˜ÂÌÌ¥ ̇„ÓÓ‰ Ô¯ËÈ ÔÂÚẨÂÌÚ – ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏ. âÓ„Ó ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl «ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ» ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ ‡·Òۉ̇ ‰‚¥˜¥ – ÏË Ï‡πÏÓ ÍÓ̈ÂÌÚ‡ˆ¥˛ ‚ Ó‰ËÌˈ¸ ‚Â΢ÂÁÌËı ·‡„‡ÚÒÚ‚ ¥ ÌÛÊ‰Û ‰Îfl ϥθÈÓÌ¥‚ ¥Ì¯Ëı β‰ÂÈ. äË‚‰‡ ¥
маємо власнi мiркування, що недоречно розбiсилися (ακαιροσ λυττωντασ), коли очистимо та звiльнимо наш розум вiд свiтського виховання (εξωθεν παιδευσεως) – щоб коли прийде час слухати Христових заповiдей, вiн вiдкрився Божому слову, будучи вiльним та начисто виметеним» (6, 21). В той сам час юдаїзм та iслам все ж пiшли iншим шляхом та взагалi вiдмовилися вiд висловлювання/зображування того, що є принципово незображуваним. Причому навiть не тiльки Його самого, але i всього Ним сотвореного, оскiльки це вважається неадекватним i глумливим щодо первiсного акту творiння, убогим перекривлюванням. Але ж щось все ж має манiфестувати «Його та сотворений Ним свiт», окрiм «шанобливого мовчання про Нього та свiт». Що може бути цiєю манiфестацiєю? Для багатьох «¶ностикiв» (минулого), а водночас для мусульман та юдеїв, цим загальним, як вже зауважувалося, уявлялася математика чи геометрiя. Вона виглядали дiйсно стабiльною базою, бо ж 1 + 1 = 2. Давнi греки витворили геометрiю. Бога i свiт представляли у просторових детермiнантах, у визначеннях чисел, якi вважали досконалими. «Всi речi подiбнi до
249
ТАРАС ВОЗНЯК МОВЧАННЯ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ¸ π ÔËÍÏÂÚÌËÏË ÓÁ͇̇ÏË Â‡Î¥È ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. ç‡ áÂÏÎ¥ 5 ϥθfl‰¥‚ ϯ͇̈¥‚; ¥Á ÌËı 500 ϥθÈÓÌ¥‚ ÊË‚ÛÚ¸ Û ÒÚ‡Ú͇ı, Û ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ 4,5 ϥθfl‰Ë ÔÓÚÂÔ‡˛Ú¸ ‚¥‰ ·¥‰ÌÓÒÚË. Ň„‡Ú¥ ÍÓÏÔÂÌÒÛ˛Ú¸ Ò‚Ó˛ ˜ËÒÂθÌÛ ÏÂ̯¥ÒÚ¸ Á‡ ‡ıÛÌÓÍ Ò‚Óªı ϥθfl‰¥‚. å‡ÈÌÓ Ì‡È·‡„‡Ú¯Ëı β‰ÂÈ Ò‚¥ÚÛ – 358 ‰Ó·ӂËı ϥθfl‰Â¥‚ – ÔËÌÓÒËÚ¸ ¥˜ÌËÈ ÔË·ÛÚÓÍ ·¥Î¸¯ËÈ, Ì¥Ê ÒÍ·‰‡˛Ú¸ ÛÒ¥ ÔË·ÛÚÍË ÔÓÎÓ‚ËÌË ·¥‰ÌÓ„Ó Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl Ô·ÌÂÚË (ÔË·ÎËÁÌÓ 2,6 ϥθfl‰‡ ˜ÓÎÓ‚¥Í). ìÒÔ¥ıË ‚‡ÊÎË‚Ëı Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÍÓÔÓ‡ˆ¥È Ì Ô‰·‡˜‡˛Ú¸ ÔÓ‰‡Î¸¯Ó„Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÓÒÚÛ ÓÁ‚ËÌÂÌËı ͇ªÌ. 燂ԇÍË, ˜ËÏ ·¥Î¸¯Â Á·‡„‡˜Û˛Ú¸Òfl ˆ¥ „¥„‡ÌÚË, ÚËÏ flÒ͇‚¥¯‡ ·¥‰Ì¥ÒÚ¸ Û Í‡ªÌ‡ı, flÍ¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ·‡„‡ÚËÏË. èÓ‚‡ÎÎfl Ï¥Ê ·‡„‡ÚËÏË ¥ ·¥‰ÌËÏË ‚Â΢ÂÁÌÂ; Ì ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÚ¸Òfl Ì¥flÍÓ„Ó ÒÚˇÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚÂÈ – ̇‚Ô‡ÍË, ‚ÓÌÓ ÔÓ„Î˷βπÚ¸Òfl. ç‡Ï‡Î¸Ó‚‡ÌËÈ ‚‡ÏË „Ó¯Ó‚ËÈ ÁÌ‡Í ÛÓÒӷβπ ÒËÏ‚ÓÎ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ‚·‰Ë. íÂÔ Á‡¯ÚËıÛÈÚ ÈÓ„Ó ÁÂÎÂÌËÏ ÍÓθÓÓÏ ‰Ó·‡. ç Á‚‡Ê‡ÈÚ ̇ ӄˉÌËÈ ‰Û¯ÓÍ. ñ ÔËӉ̥ Ô‡ıÓ˘¥ ·È̇, ·Û‰Û ¥ ÍÓ‚¥.
числа» – вчив Пiфагор (1.149). Ба навiть бiльше – згiдно з числом i вибудовувався всесвiт – «багато хто гадає, неначе Пiфагор казав, що все народжується iз числа... але яким чином те, що навiть не iснує, мислиться як таке, що породжує? Натомiсть вiн говорив, що все постає не iз числа, а у вiдповiдностi з числом, позаяк у числi є перший порядок у вiдповiдностi з яким i у зчислимих речах постає щось першопочаткове, наступне i т.д.», – пише Теано у творi «Про благочестя» (1.149). Чи Бог круглий чи гексагональний – сперечалися пiфагорейцi. Водночас, все тi ж пiфагорейцi, вiдкривши число як мiру свiту, не занадто були схильнi дiлитися цими знаннями. Можливо тому, що не вважали навiть це своє знання достатнiм, щоб бути досконалим. А тому намагалися його приховати. А може, просто не висловити? Ямвлiх свiдчить, що «того, хто перший вiдкрив недостойним посвячення у вчення природу спiврозмiрности та неспiврозмiрности, (пiфагорiйцi) настiльки ненавидiли та гидували, що не тiльки вигнали його iз свого товариства, але й побудували йому гробiвець на знак того, що вважають його мертвим» (1.152). Проте найбiльше формалiзував простiр (а отже i свiт у його розумiннi) все ж Рене Декарт – вiн помiстив цей h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
КОМАНДАНТЕ МАРКОС ЧЕТВЕРТА СВІТОВА ВІЙНА РОЗПОЧАЛАСЯ
250
î‡∂ÏÂÌÚ ‹2 ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥ª ۇ ‹2 ÛÓÒӷβπ ÚËÍÛÚÌËÍ. é‰Ì Á ÔÓÏËÎÍÓ‚Ëı ڂ‰ÊÂ̸ ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏÛ ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ¥ÒÚ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÓ„Ó ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ ¥ Á‡ÈÌflÚÓÒÚË. ñ Ì ڇÍ. íӘ̥ҥ̸ÍÓ Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ÔÓÒËÎÂÌÌfl ‚·‰Ë ÍÓÓÎfl Ì ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl ‚·‰Ë ÈÓ„Ó Ô¥‰Î„ÎËı (‡‰¯Â ̇‚Ô‡ÍË), ‡·ÒÓβÚËÁÏ Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚Ó„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ Ì ÔÓ͇˘Ûπ ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ ¥ Ì ÒÚ‚Ó˛π Ó·Ó˜Ëı Ï¥Òˆ¸. ëÚÛÍÚÛÌËÏË Ì‡ÒÎ¥‰Í‡ÏË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÓÒÚÛ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ π ·¥‰Ì¥ÒÚ¸, ·ÂÁÓ·¥ÚÚfl ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ÌÂÁ‡ıˢÂÌ¥ÒÚ¸. ì 60-ı ¥ 70-ı Ó͇ı ͥθͥÒÚ¸ ·¥‰ÌËı (‰Ó ÌËı ÇÒÂÒ‚¥ÚÌ¥È Å‡ÌÍ Á‡‡ıÓ‚Ûπ β‰ÂÈ, ÍÓÚ¥ ‰ËÒÔÓÌÛ˛Ú¸ Û ‰Â̸ ÒÛÏÓ˛, ÏÂÌ¯Ó˛ ‚¥‰ ‰Ó·‡) ÁÓÒ· ‰Ó 200 ÏÎÌ. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90-ı ªıÌfl ͥθͥÒÚ¸ ÒÍ·‰‡Î‡ 2 ÏΉ. ëÚ‡ÎÓ ·¥Î¸¯Â ·¥‰ÌËı ¥ Û·Ó„Ëı β‰ÂÈ, ÏÂÌ¯Â Î˛‰ÂÈ ·‡„‡ÚËı ¥ ÚËı, ÍÓÚ¥ ·‡„‡Ú¥˛Ú¸ – ÓÒ¸ ̇Ә̥ ÛÓÍË ÔÂ¯Ó„Ó Ù‡∂ÏÂÌÚÛ Ì‡¯Óª „ÓÎÓ‚ÓÎÓÏÍË. ß ˘Ó· ‰ÓÒfl„ÚË ˆ¸Ó„Ó ·ÂÁ„ÎÛÁ‰Ó„Ó ÂÁÛθڇÚÛ, Ò‚¥ÚÓ‚‡ ͇ԥڇΥÒÚ˘̇ ÒËÒÚÂχ «ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÛπ» ‚ËÓ·ÌˈڂÓ, ÚÓ‚‡-
свiт у акварiум своєї тривимiрної/триосевої системи координат, гадаючи, що тим вичерпав невичерпу природу просторовости чи вимiрности свiту як таку. Та вже невдовзi стало очевидним, що це iлюзiя, бо просторiв (навiть математичних чи логiчних) виявилося набагато бiльше, якщо не безлiч. І тодi навiть елемен→ → → тарна iстина 1(х) + 1(х) = 2(х) вiрна тiльки тодi, коли йдеться про одноосьову систему координат або ж одновимiрний свiт:
•
0
•
•
1
2
Вже, коли будуть двi осi у →• у
•
х 3 → → → 1(х) + 1(х) = 1,45(ху) → ху
х • → х то сума двох векторiв не дасть однозначної точки, як 0
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÓÓ·¥„ ¥ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl. çÓ‚‡ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì‡ ‚Óβˆ¥fl (ÍÓÏÔ’˛ÚÂ̇) ¥ ÌÓ‚‡ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ‚Óβˆ¥fl (ÏÂ∂‡ÔÓÎ¥ÒË, flÍ¥ ‚ËÓÒÚ‡˛Ú¸ ̇ ÛÏӂˢ‡ı ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚) ÔËÁ‚Ó‰flÚ¸ ‰Ó ÌÓ‚Óª ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª «Â‚Óβˆ¥ª», Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ÔÂÂÒÚ‡ÌÓ‚ÍË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÒËÎ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ó·Ó˜Óª ÒËÎË. ÖÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ ‡ÍÚË‚Ì ̇ÒÂÎÂÌÌfl Ò‚¥ÚÛ ÁÓÒÎÓ ‚¥‰ 1,38 ÏΉ. Û 1960 Óˆ¥ ‰Ó 2,37 ÏΉ. Û 1990-ÏÛ. ëÚ‡ÎÓ ·¥Î¸¯Â β‰ÂÈ, Á‰‡ÚÌËı ‰Ó Ô‡ˆ¥, èÓÚÂ, ÌÓ‚ËÈ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ Î‡‰ Á‡„‡Ìflπ ªı Û Ô‚̥ Ì¥¯¥ ¥ ÂÙÓÏÛπ ªıÌ¥ ÙÛÌ͈¥ª (‡·Ó ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÙÛÌ͈¥È, flÍ Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ Á ·ÂÁÓ·¥ÚÌËÏË ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ ÌÂÁ‡ıˢÂÌËÏË). ëÚÛÍÚÛ‡ Á‡ÈÌflÚÓÒÚË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ ‡ÍÚË‚ÌÓ„Ó Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ‰‚‡‰ˆflÚ¸ ÓÍ¥‚ Á‡Á̇· ‡‰Ë͇θÌËı ÁÏ¥Ì. á‡ÈÌflÚ¥ÒÚ¸ Û Ò¥Î¸Ò¸ÍÓ„ÓÒÔÓ‰‡Ò¸ÍÓÏÛ ¥ Ë·‡Î¸Ò¸ÍÓÏÛ ÒÂÍÚÓ‡ı ‚ԇ· ‚¥‰ 22% Û 1970 Óˆ¥ ‰Ó 12% Û 1990-ÏÛ, Á‡ÈÌflÚ¥ÒÚ¸ Û ÔÓÏËÒÎÓ‚ÓÒÚ¥ ÒÍÓÓÚË·Òfl ‚¥‰ 25 ‰Ó 22%, èÓÚÂ, ÒÙ‡ Ó·ÒÎÛ„Ó‚Û‚‡ÌÌfl ÁÓÒ· ‚¥‰ 42 ‰Ó 56%. ì ͇ªÌ‡ı, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl, Á‡ÈÌflÚ¥ÒÚ¸ Û ÒÙÂ¥ Ò‚¥ÒÛ Ô¥‰ÒÍӘ˷ ‚¥‰ 40% Û 1970 . ‰Ó 57% Û 1990-ÏÛ, ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ Û Ò¥Î¸Ò¸ÍÓ„ÓÒÔÓ‰‡Ò¸ÍÓÏÛ ¥ Ë·‡Î¸Ò¸ÍÓÏÛ ÒÂÍÚÓ¥ ‚ԇ· ‚¥‰ 39 ‰Ó 15% (2).
це було у випадку одномiрного простору, а власне протяжний та спрямований вектор ху, отож сума тут не така, буквально кажучи «точкова», однозначна. Натомiсть сума трьох одиниць у тримiрному просторi зовсiм не дає числа 3: → → → → 1(х) + 1(х) + 1(z)= 1,67(хуz) І тодi ми отримаємо ще бiльше о-просторений/протяжний вектор. Зазвичай маючи три осi, ми називаємо такий простiр власне простором, тодi як одномiрний простiр «лiнiєю», а двомiрний «площиною». Однак, це теж простори. Принаймнi формально та перед незмiримiстю Сокритого. Бо ж всiх вимiрiв Сокритого ми власне «знати» не можемо. Не можемо бути такими простими пiфагорейцями i зводити «невисловлюване Сокрите» до «змiримого». Наївно впихати Бога у «досконалу кулю». Однак вiдкидати все теж неправильно. Можливо, чи не найбiльшим набутком такого способу вираження сутi свiту та Сокровенного через неначе б то абстрактнi i нiчого не промовляючi числа є категорiя «гармонiї» – певного спiввiдношення мiж ними, певної їхньої причетности одне до одного та спiввiднесености одне до одного. Бо ж саме Пiфагор першим назвав h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
щ‡Î¥ ·¥Î¸¯Â È ·¥Î¸¯Â ̇ÈχÌËı Ô‡ˆ¥‚ÌËÍ¥‚ Ó¥πÌÚÛ˛Ú¸Òfl ̇ ÔÓ‰ÛÍÚË‚Ì¥¯¥ ÒÙÂË ‰¥flθÌÓÒÚË. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÒËÒÚÂχ ‰¥π flÍ Ò‚Ó„Ó Ó‰Û ÏÂ∂‡Ô¥‰ÔËπψ¸, ‰Îfl flÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ ËÌÓÍ π Î˯ π‰ËÌËÏ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ÓÏ, ÍÂÓ‚‡ÌËÏ «ÒÛ˜‡ÒÌËÏË» ÏÂÚÓ‰‡ÏË. ÄΠÌÂÓÎ¥·Â‡Î¸Ì‡ «ÒÛ˜‡ÒÌ¥ÒÚ¸» ‡‰¯Â ̇„‡‰Ûπ ‰ËÍËÈ ÔÂ¥Ó‰ Ô‚¥ÒÌÓ„Ó Ì‡„Óχ‰ÊÂÌÌfl ͇ԥڇÎÛ, ‡Ì¥Ê ÛÚÓÔ¥˜Ì «ˆ‡ÒÚ‚Ó ÓÁÛÏÛ». ĉÊ ͇ԥڇΥÒÚ˘Ì ‚ËÓ·ÌËˆÚ‚Ó ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÚË ‰ËÚfl˜Û Ô‡ˆ˛. á 1,15 ϥθfl‰‡ ‰¥ÚÂÈ Û Ò‚¥Ú¥ ÔË̇ÈÏÌ¥ 100 ϥθÈÓÌ¥‚ Ì χ˛Ú¸ ‰‡ıÛ Ì‡‰ „ÓÎÓ‚Ó˛, ‡ 200 ϥθÈÓÌ¥‚ Ô‡ˆ˛˛Ú¸ – Ô˘ÓÏÛ ‰Ó 2000 ÓÍÛ ªıÌπ ˜ËÒÎÓ ÈÏÓ‚¥ÌÓ ‰ÓÒfl„Ì 400 ϥθÈÓÌ¥‚. í¥Î¸ÍË ‚ ÄÁ¥ª ̇Υ˜ÛπÚ¸Òfl 146 ϥθÈÓÌ¥‚ ‰¥ÚÂÈ, ÍÓÚ¥ Ô‡ˆ˛˛Ú¸ ̇ ÔÓÏËÒÎÓ‚Ëı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ı. ì Ô¥‚Ì¥˜ÌËı ͇ªÌ‡ı Ú‡ÍÓÊ ÒÓÚÌ¥ ÚËÒfl˜ ‰¥ÚÂÈ Ô‡ˆ˛˛Ú¸, ‡·Ë ÔÓÔÓ‚ÌËÚË ÔË·ÛÚÓÍ Ò¥Ï’ª ˜Ë Á‡‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‚ËÊËÚË. ä¥Ï ÚÓ„Ó, ·ÂÁÎ¥˜ ‰¥ÚÂÈ Á‡ÈÌflÚ¥ ‚ ¥Ì‰ÛÒÚ¥ª Á‡‰Ó‚ÓÎÂ̸: Á‡ ‰‡ÌËÏË ééç, ˘ÓÓÍÛ Ï¥Î¸ÈÓÌ ‰¥ÚÂÈ ÔÓÚ‡ÔÎfl˛Ú¸ Û ÍÎÓ‡ÍÛ ‰ËÚfl˜Óª ÔÓÒÚËÚÛˆ¥ª. ÅÂÁÓ·¥ÚÚfl ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ÌÂÁ‡ıˢÂÌ¥ÒÚ¸ ϥθÈÓÌ¥‚ ÚÛ‰fl˘Ëı ‚ ÛÒ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ – ÓÒ¸ Ú‡ ‡θ̥ÒÚ¸, fl͇,
Всесвiт «космосом» у вiдповiдностi з порядком (ταξις), що йому притаманний (1.147). Але тодi однозначнiсть формули 1+1=2 як тiльки спрощеної проекцiї багатовимiрного свiту на одну вiсь дiйсно пiдважується, бо ж ми дiйсно маємо справу тiльки з проекцiєю реального багатовимiрного сущого/несущого на одну вiсь. Натомiсть насправдi сума у результатi дає незбагненну безкiнечнiсть 1 + 1 = ∞, перед якою слiд просто замовкнути та наслухати: «Батько наслухав. У тiй нiчнiй тишi його вухо, здавалося, видовжується й розгалужується поза вiкно: фантастичний кораль, червоний полiп, що погойдується в каламутях ночi. Наслухав i чув». (Бруно Шульц, 祘 ÇÂÎËÍÓ„Ó ëÂÁÓÌÛ, 2, 82).
251
ТАРАС ВОЗНЯК МОВЧАННЯ
LJ¯ËÌ∂ÚÓÌ, Ú‡‚Â̸ 2000
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒıÓÊÂ, ˘Â ‰Ó‚„Ó Á·Â¥„‡ÚËÏÂÚ¸Òfl. ì ͇ªÌ‡ı 鄇̥Á‡ˆ¥ª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡ ¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ ·ÂÁÓ·¥ÚÚfl ‚ËÓÒÎÓ ‚¥‰ 3,8% Û 1966 Óˆ¥ ‰Ó 6,3% Û 1990-ÏÛ. Ç Ö‚ÓÔ¥ ‚ÓÌÓ ÁÓÒÎÓ ‚¥‰ 2,2% ‰Ó 6,4%. ¢ÎÓ·‡Î¥ÁÓ‚‡ÌËÈ ËÌÓÍ ÁÌˢÛ𠉥·Ì¥ Ú‡ Ò‰̥ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡. ßÁ ÁÌËÍÌÂÌÌflÏ Ï¥ÒˆÂ‚Ëı ¥ Â∂¥Ó̇θÌËı ËÌÍ¥‚ ˆ¥ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡, ‚Ú‡ÚË‚¯Ë Á‡ıËÒÚ, Ì ÏÓÊÛÚ¸ ‚ËÚËχÚË ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÏÓÌÒÚ¥‚. Ç¥‰Ú‡Í ϥθÈÓÌË Ì‡ÈχÌËı Ô‡ˆ¥‚ÌËÍ¥‚ Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ·ÂÁ Ó·ÓÚË. éÒ¸ ˘Â Ӊ̠·ÂÁ„ÎÛÁ‰fl ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏÛ: ÊÓ‰ÌËı ÌÓ‚Ëı Ó·Ó˜Ëı Ï¥Òˆ¸, ‡ ‚ËÓ·ÌËˆÚ‚Ó ÁÓÒÚ‡π – ééç „Ó‚ÓËÚ¸ ÔÓ «¥ÒÚ Û ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Á‡ÈÌflÚÓÒÚË». ÄΠˆÂ ˘Â Ì ‚ÒÂ. êÓ·¥ÚÌËÍË ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ÔÓ„Ó‰ÊÛ‚‡ÚËÒfl ̇ ÌÂÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ ÛÏÓ‚Ë. üÍ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú Ï‡πÏÓ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÌÂÁ‡ıˢÂÌÓÒÚË, ‰Ó‚¯ËÈ Ó·Ó˜ËÈ ‰Â̸ ¥ ÏÂÌ¯Û Á‡Ô·ÚÛ. ñ – ̇ÒÎ¥‰ÍË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ ·ÛıÎË‚Ó„Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÒÙÂË Ó·ÒÎÛ„Ó‚Û‚‡ÌÌfl. óÂÂÁ ˆÂ ÛÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ Ì‡‰Î˯ÓÍ: Á‡È‚¥ β‰Ë, ÌÂÔÓÚ¥·Ì¥ ÌÓ‚ÓÏÛ Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ Î‡‰Ó‚¥, ÔÓÁ‡flÍ ‚ÓÌË Ì ‚ËÓ·Îfl˛Ú¸ ·¥Î¸¯Â, Ì ÒÔÓÊË‚‡˛Ú¸ ·¥Î¸¯Â ¥ Ì ·ÂÛÚ¸ ·¥Î¸¯Ëı ͉ËÚ¥‚ Û ·‡Ì͇ı. é‰ÌÂ
1. Фрагменты ранних греческих философов. – Часть 1.– Москва: Наука, 1989. 2. Шульц Б. Цинамоновi крамницi. Санаторiй пiд клепсидрою. – Львiв: Просвiта, 1995. 3. Yeats F. Theatre of the World. – London, 1987, p.192. 4. Thuemmel H.G. Eusebios’ Brief an Kaiserin Konstantia // Klio. – 1984. – №1. – S.210-222. 5. Новосiльський Юрiй / Збi¶нєв Под¶ужец. Вiзантiя i Захiд // « Ї ». – 1996. – №7. 6. Иванов С.А. Византийское юродство. – Москва: Международные отношения, 1994.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÎÓ‚Ó, ªı ÏÓÊ̇ ‚ËÍËÌÛÚË Á‡ ·ÓÚ. ÑÂ̸ Û ‰Â̸ ٥̇ÌÒÓ‚¥ ËÌÍË Ì‡‚’flÁÛ˛Ú¸ Ò‚Óª Á‡ÍÓÌË ‰Âʇ‚‡Ï ¥ „ÛÔ‡Ï ‰Âʇ‚. ÇÓÌË ÔÂÂÚ‡ÒÓ‚Û˛Ú¸ ÊËÚÂÎ¥‚ ˆËı ‰Âʇ‚. Ä Ì‡ÔËͥ̈¥ ÍÓÌÒÚ‡ÚÛ˛Ú¸, ˘Ó Á‡È‚¥ β‰Ë ÛÒ ˘Â ¥ÒÌÛ˛Ú¸. ß ÓÚ, Û ÂÁÛθڇڥ ÛÚ‚ÓË·Òfl Ù¥„Û‡, ˘Ó ̇„‡‰Ûπ ÚËÍÛÚÌËÍ, flÍËÈ Ô‰ÒÚ‡‚Îflπ Ô¥‡Ï¥‰Û Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥ª.
КОМАНДАНТЕ МАРКОС ЧЕТВЕРТА СВІТОВА ВІЙНА РОЗПОЧАЛАСЯ
252
î‡∂ÏÂÌÚ ‹3. å¥∂‡ˆ¥fl, Íӯχ ÔÓÌ‚¥fl̸ ۇ ‹3 ÛÓÒӷβπ ÍÓÎÓ. åË ‚Ê „Ó‚ÓËÎË ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÚÂÚ¸Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË ÛÚ‚ÓËÎËÒfl ÌÓ‚¥ ÚÂËÚÓ¥ª (ÍÓÎ˯̥ ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘̥ ͇ªÌË), flÍ¥ ÓÔËÌËÎËÒfl ·ÂÁ „ÓÒÔÓ‰‡fl, flÍ¥ ÏÓÊ̇ Á‡‚ÓÈÓ‚Û‚‡ÚË, ‡ Ú‡ÍÓÊ ¥Ì¯¥, flÍ¥ ÏÓÊ̇ ‚¥‰‚ÓÈÓ‚Û‚‡ÚË ¥ ÔÂÂÁ‡ıÓÔ₇ÚË. á‚¥‰ÒË – ÚËπ‰Ë̇ ÒÚ‡Ú„¥fl ËÌÍ¥‚: ̇‚‡Î¸Ì ÔÓ¯ËÂÌÌfl «Â∂¥Ó̇θÌËı ‚¥ÈÌ» ¥ «‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚»; ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌfl ͇ԥڇÎÓÏ ÌÂÚËÔÓ‚Ëı ˆ¥ÎÂÈ Ì‡ÍÓÔ˘ÂÌÌfl; ÏÓ·¥Î¥Á‡ˆ¥fl ‚ÂÎËÍÓª ͥθÍÓÒÚË Ì‡ÈχÌËı Ó·¥ÚÌËÍ¥‚. ì ÂÁÛθڇڥ ϥθÈÓÌË Î˛‰ÂÈ ÁÛ¯ËÎË Á Ï¥Òˆfl, ¥ ÏË
ÔÓ Ú‡πÏÌˈ˛ ‚ÂÊ¥ Á ‰Á‚Ó̇ÏË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
χπÏÓ „‡Ì‰¥ÓÁÌ ÔÂÂÒÂÎÂÌÌfl ̇Ӊ¥‚. «ßÌÓÁÂψ¥» Û «Ò‚¥Ú¥ ·ÂÁ ÍÓ‰ÓÌ¥‚», Ó·¥ˆflÌÓÏÛ ÔÂÂÏÓʈflÏË ‚ ıÓÎÓ‰Ì¥È ‚¥ÈÌ¥, Òڇʉ‡˛Ú¸ ‚¥‰ ÍÒÂÌÓÙÓ·Ò¸ÍËı ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡Ì¸, ÌÂÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË Á‡Ó·¥ÚÍÛ, ‚Ú‡ÚË Ò‚Óπª ÍÛθÚÛÌÓª ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚË, ÔÓÎ¥ˆÂÈÒ¸ÍËı ÂÔÂÒ¥È ¥ „ÓÎÓ‰Û, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ Í‡ÈÌ¥ ‚ËÔ‡‰ÍË – ÍÓÎË ÔÓÚ‡ÔÎfl˛Ú¸ Û ‚’flÁÌˈ˛ ‡·Ó ÒÚ‡˛Ú¸ ÊÂÚ‚Ó˛ Û·Ë‚ÒÚ‚‡. äӯχ ÂÏ¥∂‡ˆ¥ª, flÍ¥ · Ì¥ ·ÛÎË ªª Ô˘ËÌË, ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ̇ÓÒÚ‡ÚË. óËÒÎÓ Á‡ÂπÒÚÓ‚‡ÌËı Û ÇÂıÓ‚ÌÓÏÛ ÍÓÏ¥Ò‡¥‡Ú¥ ééç Û ÒÔ‡‚‡ı ·¥ÊÂ̈¥‚ ‰ÓÒÚÓÚÛ ‚Ë·ÛıÌÛÎÓ, Ô‚ˢ˂¯Ë Û 1995 Óˆ¥ 27 ϥθÈÓÌ¥‚ (Û ÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ Á 2 ϥθÈÓ̇ÏË Û 1975 Óˆ¥). å¥∂‡ˆ¥È̇ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏÛ Ì‡ˆ¥ÎÂ̇ ̇҇ÏÔ‰ ̇ ‰ÂÒÚ‡·¥Î¥Á‡ˆ¥˛ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ËÌÍÛ Ô‡ˆ¥, ‡ Ì ̇ ÒÚËÏÛ‚‡ÌÌfl ¥ÏÏ¥∂‡ˆ¥ª. óÂÚ‚ÂÚ‡ Ò‚¥ÚÓ‚‡ ‚¥È̇ Á ªª ÏÂı‡Ì¥ÁχÏË ÛÈ̇ˆ¥ª-ÒÍÓÓ˜ÂÌÌfl ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ÂÍÓÌÒÚÛ͈¥ª-ÂÓ„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÔËÁ‚Ó‰flÚ¸ ‰Ó ÔÂÂÏ¥˘ÂÌÌfl ϥθÈÓÌ¥‚ β‰ÂÈ. ∫ıÌfl ‰ÓÎfl – ÔÓÌ‚¥flÌÌfl; Ì¢‡ÒÚfl ÔÂÂÒÎ¥‰Û˛Ú¸ ªı – ‡‰Ê ‚ÓÌË π ‚¥˜ÌÓ˛ Á‡„ÓÁÓ˛ ‰Îfl ÚËı, Û ÍÓ„Ó π Ó·ÓÚ‡, ‡ ÚÓÏÛ ªıÌfl ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÔÓÓ‰ÊÛπ ‡ÒËÁÏ ¥ ÍÒÂÌÓÙÓ·¥˛.
253
Ï‡Ú¥Ì „‡È‰Â∂∂Â
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
î‡∂ÏÂÌÚ ‹4. î¥Ì‡ÌÒÓ‚‡ ¥ ÁÎÓ˜ËÌ̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ۇ ‹4 ÛÓÒӷβπ ÔflÏÓÍÛÚÌËÍ. üÍ˘Ó ‚Ë „‡‰‡πÚÂ, ˘Ó ÁÎÓ˜ËÌÌËÈ Ò‚¥Ú ÒËÌÓ̥ϥ˜ÌËÈ ÔÓÚÓÈ·¥˜ÌÓÏÛ Ò‚¥ÚÓ‚¥, ÚÂÏfl‚¥ È ·ÂÁ‚¥ÒÚ¥, ‚Ë ÔÓÏËÎflπÚÂÒfl. ì ÔÂ¥Ó‰ «ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË» Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡Ì‡ ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ¸ ̇·Û· ÂÒÔÂÍÚ‡·ÂθÌÓ„Ó Ó·‡ÁÛ. ÇÓ̇ Ì ڥθÍË ÔÓ˜‡Î‡ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÚË flÍ ÒÛ˜‡ÒÌ ԥ‰ÔËπÏÒÚ‚Ó, ‡ÎÂ È „ÎË·ÓÍÓ ÔÓÌËÍ· ‚ ÔÓÎ¥Ú˘̥ È ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ÒÚÛÍÚÛË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚. Ç¥‰ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ˜ÂÚ‚ÂÚÓª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡Ì‡ ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ¸ ‚Ëȯ· ̇ Ò‚¥ÚÓ‚Û ‡ÂÌÛ ¥ ̇·Û· Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ. äËϥ̇θ̥ ÒÚÛÍÚÛË Ô’flÚË ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥‚ ÒÔËÈÌflÎË ¥ Á‡Ò‚ÓªÎË «‰Ûı Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡» ¥, Ó·’π‰Ì‡‚¯ËÒ¸, ÒԥθÌÓ ·ÂÛÚ¸ Û˜‡ÒÚ¸ Û Á‡‚Ó˛‚‡ÌÌ¥ ÌÓ‚Ëı ËÌÍ¥‚. ÇÓÌË ‚Í·‰‡˛Ú¸ ÍÓ¯ÚË Û Î„‡Î¸Ì¥ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ Ì ڥθÍË ‰Îfl ‚¥‰ÏË‚‡ÌÌfl ·Û‰ÌËı „Ó¯ÂÈ, ‡ È ‰Îfl Ôˉ·‡ÌÌfl ͇ԥڇÎÛ ‰Îfl ÌÂ΄‡Î¸ÌËı ÒÔ‡‚. 肇„‡ ‚¥‰‰‡πÚ¸Òfl Ú‡ÍËÏ ¥ÁÌӂˉ‡Ï ‰¥flθÌÓÒÚË: ÌÂÛıÓÏ¥ÒÚ¸ Í·ÒÛ «Î˛ÍÒ», Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ ‰ÓÁ‚¥ÎÎfl, Á‡ÒÓ·Ë Ï‡ÒÓ‚Óª ¥ÌÙÓχˆ¥ª Ú‡ ... ·‡ÌÍË.
ì ¥Á‰‚flÌËÈ ‡ÌÓÍ, Û ‡ÌÍÓ‚ËÈ ˜‡Ò, ÔË·ÎËÁÌÓ Ó Ô¥‚ ̇ ˜ÂÚ‚ÂÚÛ, Û ·Û‰ËÌÓÍ Ô‡Î‡Ï‡fl ÔËȯÎË ıÎÓÔ˜‡ÍË-‰Á‚Ó̇¥. å‡ÚË ‚Ê ̇ÍË· ̇ ÒڥΠ¥ ÔÓ‰‡Î‡ ͇‚Û Á ÏÓÎÓÍÓÏ Ú‡ Ô˜˂Ó. ëڥΠÒÚÓfl‚ ÔÓÛ˜ ¥Á ¥Á‰‚flÌÓ˛ flÎËÌÍÓ˛, ¥ Ô‡ıÓ˘¥ ı‚Óª Ú‡ Ò‚¥˜ÓÍ Á‡ÔÓ‚ÌËÎË ÛÒ˛ Í¥Ï̇ÚÛ ˘Â Á¥ Ò‚flڂ˜Ӈ. ÑÓ‚„¥ ÚËÊÌ¥, flÍ˘Ó Ì ۂÂÒ¸ ¥Í, ‡‰¥ÎË ıÎÓÔ˜‡ÍË ÚÓÏÛ, ˘Ó Ó˜¥ÍÛ‚‡ÎÓ ªı Û ˆÂÈ ˜‡Ò Û ·Û‰ËÌÍÛ Ô‡Î‡Ï‡fl. ì ˜ÓÏÛ Ê ˜‡¥‚Ì¥ÒÚ¸ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ˆ¥πª ÏËÚ¥? Ⴂ‡ÈÌÓ Ê, Ì ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÏÓÊ̇ Ú‡Í Òχ˜ÌÓ ÔÓÔÓªÒÚË ‚ Ú‡ÍËÈ ‡ÌÌ¥È ˜‡Ò, Û‚¥È¯Ó‚¯Ë ‚ Í¥Ï̇ÚÛ ¥Á Ò‡ÏÓª ÁËÏË, ÔÓÒ‰ ÌÓ˜¥. Ň„‡ÚÓ ıÎÓÔ˜‡Í¥‚ Û Ò· ‚‰Óχ ªÎË Í‡˘Â. ó‡Ë ıÓ‚‡ÎËÒfl ‚ ˜Û‰ÂÒÌ¥È ‰Ë‚ËÌ¥ ·Û‰ËÌÍÛ, Û ‰Ë‚Ó‚ËÊ¥ ˜‡ÒÛ, ‚ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌ¥ ‰Á‚ÓÌÛ ¥ ‚·ÒÌ ÛÓ˜ËÒÚÓÒÚÂÈ. á·Û‰ÊÂÌÌfl ÓÔ‡ÌÓ‚Û‚‡ÎÓ ÛÒ¥ı ÛÊ ‚ ·Û‰ËÌÍÛ, ÍÓÎË ıÎÓÔ˜‡ÍË, ÔÓÔÓª‚¯Ë, Á‡Ô‡Î˛‚‡ÎË ‚ Ò¥Ìflı Î¥ıÚ‡¥ – ÍÓÊÂÌ Ò‚¥È. ñ ·ÛÎË Ì‰ӄ‡ÍË, ÁÌflÚ¥ Á ‚¥‚Ú‡fl; ԇ·χ Á·Ë‡‚ ªı Á‡‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ‚ ËÁÌˈ¥ ¥ ÚËχ‚ Ú‡Ï ‚ ÓÒÓ·ÎË‚¥È ÒÍË̸ˆ¥. Ç¥‰Ú¥Îfl ¥ ÏË, ԇ·h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÄÎ¥ Ň·‡ ¥ ÒÓÓÍ ·‡ÌÍ¥¥‚? É¥¯Â. äÓψ¥ÈÌ¥ ·‡ÌÍË ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸ ·Û‰Ì¥ „Ó¯¥ ‰Îfl Ò‚Óªı ΄‡Î¸ÌËı ÓÔ‡ˆ¥È. á„¥‰ÌÓ Á‚¥ÚÛ ééç, «ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥ ÁÎÓ˜ËÌÌËı ÒË̉Ë͇ڥ‚ ÒÔËflÎË ÔÓ„‡ÏË ÒÚÛÍÚÛÌÓª Ô·ۉӂË, flÍ¥ ͇ªÌË-·ÓÊÌËÍË ·ÛÎË ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ÔËÈÌflÚË, ˘Ó· Ó‰ÂʇÚË ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó ͉ËÚ¥‚ å¥Ê̇ӉÌÓ„Ó Ç‡Î˛ÚÌÓ„Ó îÓÌ‰Û (3)». 鄇̥ÁÓ‚‡Ì‡ ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ¸ ÓÁ‡ıÓ‚Ûπ Ú‡ÍÓÊ Ì‡ ÓÙÙ¯ÓÌ¥ ÁÓÌË. í‡ÍËı ̇Υ˜ÛπÚ¸Òfl ·¥Îfl 55 – Ӊ̇ Á ÌËı, ä‡ÈχÌÓ‚¥ ÓÒÚÓ‚Ë, π Ô’flÚËÏ Á‡ ÓÁÏ¥‡ÏË ·‡ÌÍ¥‚Ò¸ÍËÏ ˆÂÌÚÓÏ ¥ Ï‡π ·¥Î¸¯Â ·‡ÌÍ¥‚ ¥ Á‡ÂπÒÚÓ‚‡ÌËı ˛Ë‰Ë˜ÌËı ÓÒ¥·, ‡Ì¥Ê ϯ͇̈¥‚. éÍ¥Ï ‚¥‰ÏË‚‡ÌÌfl ·Û‰ÌËı „Ó¯ÂÈ, ˆ¥ ÁÓÌË ‰ÓÔÓχ„‡˛Ú¸ Ú‡ÍÓÊ ÛÌË͇ÚË ÒÔ·ÚË ÔÓ‰‡ÚÍ¥‚. ë‡Ï ‚ ˆËı Ï¥Òˆflı ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl ÍÓÌÚ‡ÍÚË Ï¥Ê Ûfl‰Ó‚ËÏË ˜ËÌÓ‚ÌË͇ÏË, ·¥ÁÌÂÒÏÂ̇ÏË ¥ χ٥ÓÁÌËÏË ‚‡Ú‡Ê͇ÏË. éÒ¸ ¥ ÛÚ‚ÓËÎÓÒfl ÔflÏÓÍÛÚÌ ‰ÁÂ͇ÎÓ, ‰Â ΄‡Î¸Ì ¥ ÌÂ΄‡Î¸ÌÂ Ó·Ï¥Ì˛˛Ú¸Òfl ‚¥‰Ó·‡ÊÂÌÌflÏË. á flÍÓ„Ó ·ÓÍÛ ‰ÁÂ͇θÌÓ„Ó ÒÍ· Ô·ۂ‡π ÁÎÓ˜Ë̈¸? Ä Á flÍÓ„Ó ÈÓ„Ó ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡˜¥?
χ‚¥ ‰¥ÚË, Á‡·Ë‡ÎË Ò‚¥˜ÍË, ˘Ó· ÒÚ‡‚ËÚË ªı ̇ «Ò‚¥È» ‚¥‚Ú‡, ·¥Îfl flÍÓ„Ó, „‡˛˜ËÒ¸ ‚ ÒÂÈÓÁÌÛ „Û, «˜ËÚ‡ÎË ÏÂÒÛ». ÇÔÓ‡‚¯ËÒ¸ ¥Á Î¥ıÚ‡flÏË, ıÎÓÔ˜‡ÍË – ÔÓÔÂÂ‰Û ÒÚ‡¯ËÈ ‰Á‚Ó̇ – ·‡‰¸ÓÓ ÔÓÒÚÛ‚‡ÎË ÔÓ ÒÌ¥„Û, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ÁÌË͇ÎË Û ‰‚Âflı ‚ÂÊ¥. Ç ‰Á‚ÓÌË, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Û ‚ÂÎËÍ¥, ‰Á‚ÓÌËÎË, Á̇ıÓ‰fl˜ËÒ¸ Û ‰Á‚¥Ìˈ¥. ß Ì‚ËÏÓ‚ÌÓ ı‚Ëβ˛˜ËÏ ·ÛÎÓ ÓÁıËÚÛ‚‡ÌÌfl ‰Á‚ÓÌ¥‚, flÍ Ô‰ۂ‡ÎÓ Ô‰Á‚ÓÌÓ‚¥ – ÚËı, ·¥Î¸¯Ëı, flÁËÍË ÍÓÚËı ·ÛÎË Ï¥ˆÌÓ ÔÂÂıÓÔÎÂÌ¥ ÏÓÚÛÁ͇ÏË ¥ ‚¥‰ÔÛÒ͇ÎËÒfl Î˯ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‰Á‚ÓÌË ÁÓ‚Ò¥Ï ÛÊ ÓÁ„Óȉ‡ÎËÒfl – ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó Ú·‡ ·ÛÎÓ Á̇ÚË Ô‚̥ ÔËÈÓÏË. êÓ·ËÎÓÒfl Ú‡Í, ‡·Ë ÍÓÊÂÌ ‰Á‚¥Ì, ‚ÒÚÛÔ‡˛˜Ë Û Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ‚¥‰‡ÁÛ Ê Á‚Û˜‡‚ ÔÓ‚ÌÓ„ÓÎÓÒÓ Ú‡ ÔÓÚÛÊÌÓ. ß Î˯ ‰ÓÒ‚¥‰˜Â̇ β‰Ë̇ Ïӄ· ‚ËÁ̇˜ËÚË, ˜Ë «Ô‡‚ËθÌÓ» ‰Á‚ÓÌflÚ¸, ÔÓÁ‡flÍ ¥ Á‡Í¥Ì˜Û‚‡ÚË Ô‰Á‚¥Ì ÔÓÚ¥·ÌÓ ·ÛÎÓ ‰ÓÒÚÓÚÛ Ú‡Í Ò‡ÏÓ, ‡Î ڥθÍË ‚ Á‚ÓÓÚÌÓÏÛ ÔÓfl‰ÍÛ. ÅËÎÓ ‰Á‚ÓÌÛ Ú·‡ ·ÛÎÓ ÔÂÂıÓÔËÚË, ÔÓÍË ‰Á‚¥Ì ¥˘Â Á‚Û˜‡‚ ̇ ÔÓ‚ÌÛ ÒËÎÛ – ¥ ÎËıÓ, ÍÓÎË ÌÂÁ„‡·ÌËÈ ‰Á‚Ó̇ ‰‡‚‡‚ ‰Á‚ÓÌÓ‚¥ «‚ËÒÎËÁÌÛÚË»... üÍ Ú¥Î¸ÍË ‚ ¥Á‰‚flÌÛ ‡Ì¸ ‚¥‰ÎÛ̇ÎË ˜ÓÚËË Û‰‡Ë, flÍËÏË ‚¥‰Á̇˜‡ÎË ˜‡Ò, ‚ÒÚÛÔ‡‚ ̇ÈÏÂ̯ËÈ ‰Á‚¥Ì, Á‚‡ÌËÈ «ÚË„Ó‰ËÌÌËÏ», ÓÒͥθÍË ‚ Ì¸Ó„Ó Á‡‚Ê‰Ë ·ËÎË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
КОМАНДАНТЕ МАРКОС ЧЕТВЕРТА СВІТОВА ВІЙНА РОЗПОЧАЛАСЯ
254
î‡∂ÏÂÌÚ ‹5 á‡ÍÓÌÌ ̇ÒËθÒÚ‚Ó ÌÂÁ‡ÍÓÌÌÓª ‚·‰Ë? ۇ ‹5 ÛÓÒӷβπ Ô’flÚËÍÛÚÌËÍ. ì ÒÚËÔÚËÁ-·‡¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ‰Âʇ‚‡ ‚Ê χÈÊ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ÓÁ‰fl„ÌÛ·Òfl, Á‡Î˯˂¯Ë ÒÓ·¥ Î˯ ÓÒÚ‡ÌÌ˛, ̇ÈÌÂÓ·ı¥‰Ì¥¯Û ÙÛÌ͈¥˛ – ÙÛÌ͈¥˛ ÔˉۯÂÌÌfl. Ç ÛÏÓ‚‡ı, ÍÓÎË ªª χÚÂ¥‡Î¸Ì‡ ·‡Á‡ ÁÛÈÌÓ‚‡Ì‡, ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ ¥ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‡ÌÛθӂ‡Ì¥, ‡ ÔÓÎ¥Ú˘Ì Îˈ ÓÁÏËÚÂ, ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡ ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ÔÓÒÚÓ ‚ ÒÎÛÊ·Û ·ÂÁÔÂÍË ÔË ÏÂ∂‡ÍÓÔÓ‡ˆ¥flı. á‡Ï¥ÒÚ¸ ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÒÍÂÓ‚Û‚‡ÚË ‰Âʇ‚Ì¥ Á‡ÒÓ·Ë Ì‡ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÔÓÚ·Ë, ‚Ó̇ ‚ËÚ‡˜‡π ªı ̇ ·ÂÁÍÓ̘̠ۉÓÒÍÓÌ‡Î˛‚‡ÌÌfl Ò‚Ó„Ó ‡Ô‡‡ÚÛ ÔˉۯÂÌÌfl, ˘Ó ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ªÈ ÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯Â ÍÓÌÚÓ₇ÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó. Ä ˘Ó Ê Ó·ËÚË, ÍÓÎË Ì‡ÒËθÒÚ‚Ó Á‡ÍÓÌÓϥ̠‚ ÛÏÓ‚‡ı ËÌÍÛ? üÍ ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÚË Á‡ÍÓÌÌ ¥ ÌÂÁ‡ÍÓÌÌ ̇ÒËθÒÚ‚Ó? Ñ ÏÂʇ Ï¥Ê ÌËÏË? üÍÓª ÏÓÌÓÔÓÎ¥ª ̇ ̇ÒËθÒÚ‚Ó ÏÓÊÛÚ¸ ‚Ëχ„‡ÚË ·¥‰Ì¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ‰Âʇ‚Ë, ÍÓÎË ·Û‰¸-flÍ¥È ÏÓÌÓÔÓÎ¥ª ÔÓÚËÒÚÓªÚ¸ ‚¥Î¸Ì‡ „‡ ÔÓÔÓÁˈ¥ª ¥ ÔÓÔËÚÛ? 亮‡ ÏË Ì ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÎË Û Ù‡∂ÏÂÌÚ¥ ‹ 4, ˘Ó Ó„‡Ì¥-
Ó ÚÂÚ¥È „Ó‰ËÌ¥ ÔÓÔÓÎۉ̥. ß ˆÂ ÚÂÊ ‚ıÓ‰ËÎÓ ‚ Ó·Ó‚’flÁÓÍ ıÎÓÔ˜‡Í¥‚-‰Á‚Ó̇¥‚, ‡ ÚÓÏÛ Á‡‚¯Â ÔÂÂË‚‡ÎËÒfl ªıÌ¥ ¥„Ë ‚ ԇ·ˆÓ‚ÓÏÛ Ô‡ÍÛ ‡·Ó ̇ «ÏÓÒÚ¥ ·¥Îfl ËÌÍÛ» Ô‰ ‡ÚÛ¯Â˛. èÓÚ ˜‡ÒÚÓ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚Î¥ÚÍÛ, ‰Á‚Ó̇¥ ÔÂÂÌÓÒËÎË Ò‚Óª ¥„Ë Ì‡ ‰Á‚¥Ìˈ˛ ‡·Ó ̇ Ì‡È‚Ë˘ËÈ flÛÒ ‚ÂÊ¥, ·¥Îfl ‚¥‰ ˆËÙ··ڥ‚ ·‡¯ÚÓ‚Ó„Ó „Ó‰ËÌÌË͇, ‰Â „Ì¥Á‰ËÎËÒfl „‡ÎÍË ¥ ˜ÓÌ¥ ÒÚËÊ¥. ÄΠÚÓÈ Ò‡Ï «ÚË„Ó‰ËÌÌËÈ» ÒÔÓ‚¥˘‡‚ ÔÓ ÒÏÂÚ¸, ¥ ÚÓ‰¥ ÔÓ‰‡‚‡‚ «Á̇ͻ. íÓ‰¥ ‰Á‚ÓÌË‚ Á‚¥ÒÌÓ Ò‡Ï Ô‡Î‡Ï‡. äÓÎË Ó ˜ÂÚ‚ÂÚ¥È „Ó‰ËÌ¥ ÔÓ˜Ë̇‚Òfl «ÒÚ‡¯ÌËÈ» ‰ÁÂÌ¸Í¥Ú (ÔÓÚ¥·ÂÌ ·Û‚ ‡·Ë ÁÏÛÒËÚË Ô¥‰ıÓÔËÚËÒfl ‚ ÒÚ‡ıÛ Á ÔÓÒÚÂÎ¥ ÛÒ¥ı, ıÚÓ Á‡ÒÔ‡‚Òfl), ‚ÒÎ¥‰ Á‡ «ÚË„Ó‰ËÌÌËÏ» ‚ÒÚÛÔ‡‚ ÏÎÓÒÌÓ-ÒÓÎÓ‰ÍËÈ „ÓÎÓÒ «‡Î¸‚Ë», ‚¥‰Ú‡Í «‰ËÚflÚË» (Á‡Á‚˘‡È ‚¥Ì ÒÍÎË͇‚ ̇ ‰ËÚfl˜Â ·Ó„ÓÒÎÛÊ¥ÌÌfl, ̇ ÛÓÍË Á‡ÍÓÌÛ ·ÓÊÓ„Ó ¥ ̇ ˜ËÚ‡ÌÌfl ÓÁ‡¥˛), ÔÓÚ¥Ï «Ó‰Ë̇‰ˆflÚËÈ», ‚ flÍËÈ Ú‡ÍÓÊ ‰Á‚ÓÌËÎË ˘Ó‰Ìfl, Á‡Á‚˘‡È Ò‡Ï Ô‡Î‡Ï‡, ·Ó ıÎÓÔ˜‡ÍË ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò ·ÛÎË Û ¯ÍÓÎ¥, ÔÓÚ¥Ï «‰‚‡Ì‡‰ˆflÚËÈ», flÍËÈ ˘Ó‰Ìfl ÒÔÓ‚¥˘‡‚ ÔÓ ÔÓÎÛ‰Â̸, ÔÓÚ¥Ï ‰Á‚¥Ì, ÔÓ flÍÓÏÛ ‚‰‡fl‚ ÏÓÎÓÚ „Ó‰ËÌÌËÍÓ‚Ó„Ó ÏÂı‡Ì¥ÁÏÛ, ¥, ̇¯ڥ, «‚ÂÎËÍËÈ». LJ„ÓÏËÏË, ‚‡ÊÍËÏË, ‰‡ÎÂÍÓ ˜ÛÚÌËÏË Û‰‡‡ÏË «‚ÂÎËÍÓ„Ó» Á‡‚¯ۂ‡‚Òfl ‡ÌÍÓ‚ËÈ Ô‰Á‚¥Ì Û ‰Ì¥ ‚ÂÎËÍËı Ò‚flÚ. çÂÁ‡·‡ÓÏ Ô¥ÒÎfl ÚÓ„Ó ÔÓ˜Ë̇ÎË ‰Á‚ÓÌËÚË ‰Ó ÒÎÛÊ·Ë h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÁÓ‚‡Ì‡ ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ¸, ‚·‰Ì¥ ÒÚÛÍÚÛË Ú‡ ٥̇ÌÒÓ‚¥ ˆÂÌÚË ‰ÛÊ ڥÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛? 亮‡ Ì Ә‚ˉÌÓ, ˘Ó Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡Ì‡ ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ¸ χπ Û Ò‚ÓπÏÛ ÓÁÔÓfl‰ÊÂÌÌ¥ ÒÔ‡‚ÊÌ¥ ‡Ï¥ª? ç¥, ÏÓÌÓÔÓÎ¥fl ̇ ̇ÒËθÒÚ‚Ó ·¥Î¸¯Â Ì ̇ÎÂÊËÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏ ‰Âʇ‚‡Ï: ËÌÓÍ ÔÛÒÚË‚ ªª Á ÏÓÎÓÚ͇... üÍ˘Ó Ê ÔË ÓÒÔÓ˛‚‡ÌÌ¥ ÏÓÌÓÔÓÎ¥ª ̇ ̇ÒËθÒÚ‚Ó Á‚ÂÚ‡ÚËÒfl Ì ‰Ó Á‡ÍÓÌ¥‚ ËÌÍÛ, ‡ ‰Ó ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ «ÌËÁ¥‚», ÚÓ‰¥ Ò‚¥ÚÓ‚‡ ‚·‰‡ Á¥¯ÚÓ‚ıÌÂÚ¸Òfl ¥Á ÒÛÔÂÌËÍÓÏ. ñ Ӊ̇ Á ̇ÈÏÂ̯ ‚Ë‚˜ÂÌËı (¥ ̇ȷ¥Î¸¯Â ÓÒÛ‰ÊÛ‚‡ÌËı) „‡ÌÂÈ ‚ËÍÎËÍÛ, ÍËÌÛÚÓ„Ó ÍÓ¥ÌÌÓÏÛ Ì‡ÒÂÎÂÌÌ˛, flÍ ÒÚ‚ÓËÎÓ ÓÁ·ÓπÌÛ ë‡Ô‡ÚËÒÚÒ¸ÍÛ ‡Ï¥˛ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl, ÔÓÚË ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏÛ ¥ ‚ ¥Ï’fl β‰ÒÚ‚‡. ëËÏ‚ÓÎÓÏ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Óª ÏÓ„ÛÚÌÓÒÚË π èÂÌÚ‡„ÓÌ. çÓ‚‡ Ò‚¥ÚÓ‚‡ ÔÓÎ¥ˆ¥fl ıÓ˜Â, ˘Ó· ‡Ï¥ª Ú‡ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÔÓÎ¥ˆ¥ª ÔÂÂÚ‚ÓËÎËÒfl ̇ ÒÎÛÊ·Ë ·ÂÁÔÂÍË, flÍ¥ ∂‡‡ÌÚÛ˛Ú¸ ·‰ ¥ ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ Û ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¸ÌËı ÏÂ∂‡ÔÓÎ¥Ò‡ı.
‡Ì„ÂÎ¥‚. íӘ̥ҥ̸ÍÓ Ú‡Í ‰Á‚ÓÌËÎË ¥ ‰Ó ‚ÒÂÌÓ¯ÌÓª Û Ô‰҂flÚÍÓ‚¥ ‰Ì¥, ¥ ÚÓ‰¥, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ‰¥ÚË Ô‡Î‡Ï‡fl Ì ‚¥‰ÒˉÊÛ‚‡ÎËÒ¸ ÓÒÚÓÓ̸, ıÓ˜‡, Á‚˘‡ÈÌÓ, ‚ÓÌË Ê ·ÛÎË ¥ Ô˘ÂÚÌË͇ÏË, ‡ Á ‚¥ÍÓÏ, ÔËÓ‰ÌÓ, ÒÚ‡‚‡ÎË ÒÚ‡¯ËÏË Ô‡Î‡Ï‡flÏË. ÑÓ ˜ËÒ· ‰Á‚Ó̇¥‚ ‚ÓÌË Ì ‚ıÓ‰ËÎË, ÔÓÚÂ, „‡‰‡˛, ·ËÎË ‚ ‰Á‚ÓÌË ˜‡ÒÚ¥¯Â Á‡ ÚËı, ÍÓ„Ó ÓÍÂÏÓ ‰Ó·Ë‡ÎË ‰Îfl Ú‡ÍÓ„Ó Á‡ÌflÚÚfl. éÍ¥Ï ÔÂÂÎ¥˜ÂÌËı ÒÂÏË ‰Á‚ÓÌ¥‚ ̇‰ ‚ÂıÌ¥ÏË ÒıÓ‰‡ÏË Û ‰Á‚¥Ìˈ˛ ‚ËÒ¥‚ ˘Â «Ò¥·ÌËÈ ‰Á‚¥ÌÓ˜ÓÍ», ‚¥‰ flÍÓ„Ó ‰Ó Ò‡ÏÓ„Ó ‚ıÓ‰Û ‚ ËÁÌˈ˛, ̇ ÛÒ˛ ‚ËÒÓÚÛ ‚ÂÊ¥, Á‚Ë҇· ÚÓÌ͇ ÎËÌ‚‡. äÓÎË ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl Ò‚. Ú‡ªÌÒÚ‚Ó èÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl, ԇ·χ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ˆ¸Ó„Ó ‰Á‚¥ÌӘ͇ ÔÓ‰‡‚‡‚ ÁÌ‡Í ‰Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ ¥ Á‡‚¯ÂÌÌfl Ô‰Á‚ÓÌÛ. ÄΠÓÚ ÍÛ‰Ë ‰Á‚Ó̇¥‚ Ì Ú·‡ ·ÛÎÓ Ì‡‰ÚÓ Á‡ÔÓ¯Û‚‡ÚË, Ú‡Í ˆÂ ‰Ó «ÔÂÂÒÚÛÍÛ‚‡ÌÌfl». èÓ˜Ë̇˛˜Ë Á ˜ËÒÚÓ„Ó ˜Âڂ„‡ ̇ ëÚ‡ÒÌÓÏÛ ÚËÊÌ¥ ¥ ‰Ó ‚˜Ӈ ÇÂÎËÍÓª ÒÛ·ÓÚË ‰Á‚ÓÌË Ì¥ÏÛ‚‡ÎË, ‡ ÚÓ‰¥ ̇ ÒÎÛÊ·Û ¥ ̇ ÏÓÎËÚ‚Û Ô‡‡Ù¥flÌ ÒÍÎË͇ÎË «Ú‡‡ı͇θˆfl». é·ÂÚ‡ÌÌflÏ ‚‡Î͇ ÛÛıÓÏβ‚‡Î‡Òfl ÌËÁ͇ ‰Â‚’flÌËı ÏÓÎÓÚÍ¥‚ ¥ ÏÓÎÓÚӘͥ‚, ÍÓÚ¥, Û‰‡fl˛˜Ë ÔÓ Ú‚Â‰ÓÏÛ ‰Â‚¥, ‚˜ËÌflÎË Ú¥ÒÍÓÚÌfl‚Û, fl͇ ΢ËÚ¸ ÒÍÓ·ÓÚÌËÏ ‰ÌflÏ ëÚ‡ÒÌÓ„Ó ÚËÊÌfl. «í¥ÒÍÓÚ¥ÎË» Ó‰‡ÁÛ Á ÛÒ¥ı ˜ÓÚ˸Óı ÍÛÚ¥‚, ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ ̇ȷÎËÊ˜Ó„Ó ‰Ó ‡ÚÛ¯¥, Ú‡Í, ˘Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
î‡∂ÏÂÌÚ ‹6 åÂ∂‡ÔÓÎ¥ÚË͇ ¥ ͇ÎËÍË î¥„Û‡ ‹6 ÛÓÒӷβπ ·ÂÁÙÓÏÌÛ Ï‡ÁÌ˛. åË ‚Ê „Ó‚ÓËÎË ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ‰Âʇ‚Ë Á‡Á̇˛Ú¸ ̇ԇ‰ÓÍ Á ·ÓÍÛ Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚Ëı ËÌÍ¥‚, flÍ¥ ÓÁ˜ËÌfl˛Ú¸ ªı Û ˜Â‚¥ ÏÂ∂‡ÔÓÎ¥Ò¥‚. ÄΠÌÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏ ‚Â‰Â Ò‚Ó˛ ‚¥ÈÌÛ Ì ڥθÍË Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ «Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl» ̇Ӊ¥‚ ¥ Â∂¥ÓÌ¥‚. âÓ„Ó ÒÚ‡Ú„¥fl ‰ÂÒÚÛ͈¥ª-ÒÍÓÓ˜ÂÌÌfl ̇ÒÂÎÂÌÌfl ¥ ÂÍÓÌÒÚÛ͈¥ª-ÂÓ„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÓÍ¥Ï ÛÒ¸Ó„Ó ¥Ì¯Ó„Ó ‚ËÍÎË͇π Ú¥˘ËÌË ¥ ÓÁ·ÏË ÛÒ‰ËÌ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚. ñ ӉËÌ ¥Á Ô‡‡‰ÓÍÒ¥‚ ˆ¥πª ˜ÂÚ‚ÂÚÓª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË: ÔÓÍÎË͇̇ ÁÌˢËÚË ÍÓ‰ÓÌË È Ó·’π‰Ì‡ÚË Ì‡Ó‰Ë, ‚Ó̇ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ÏÌÓÊËÚ¸ ÍÓ‰ÓÌË ¥ ÓÁÔÓÓ¯Ûπ ̇ӉË. üÍ˘Ó ıÚÓÒ¸ ˘Â ÒÛÏÌ¥‚‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ˆfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ¥ π Ò‚¥ÚÓ‚Ó˛ ‚¥ÈÌÓ˛, ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó Á„‡‰‡ÚË ÔÓ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË, flÍ¥ ÔËÁ‚ÂÎË ‰Ó ÓÁÔ‡‰Û ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ, óÂıÓÒÎÓ‚‡˜˜ËÌË ¥ û„ÓÒ·‚¥ª, ÍÓÚ¥ ‚Ô‡ÎË ÊÂÚ‚‡ÏË ÍËÁ, ˘Ó Ô¥‰Ë‚‡˛Ú¸ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÙÛ̉‡ÏÂÌÚ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚ ¥ ªıÌ˛ π‰Ì¥ÒÚ¸. ÅÛ‰¥‚ÌËˆÚ‚Ó ÏÂ∂‡ÔÓÎ¥Ò¥‚ ¥ ÔÓ‰¥·ÌÂÌÌfl ‰Âʇ‚ π Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ Ì‡ÒÎ¥‰Í‡ÏË ÛÈÌÛ‚‡ÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı
«Ú‡‡ı͇θˆfl» Ó‰ËÌ Á‡ Ó‰ÌËÏ ÛÛıÓÏ₇ÎË ıÎÓÔ˜‡ÍË, flÍ¥ ̇‚Á‡πÏ Ï¥ÌflÎËÒfl. ì ˆ˛ ÔÓÛ ‚Ê ‚¥‰˜Û‚‡ÎÓÒfl Ô‰‚¥ÒÚfl ÔËȉ¯̸Ӫ ‚ÂÒÌË, ¥ Á ‚ËÒÓÚË ‚ÂÊ¥, ‚¥‰Í¥Îfl ‚¥‰ÍË‚‡‚Òfl ¯ËÓÍËÈ Í‡π‚ˉ, Ì‚ËÏÓ‚Ì¥, ÌÂflÒÌ¥ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ÔÎËÌÛÎË Ì‡ÁÛÒÚ¥˜ Î¥ÚÓ‚¥. í‡πÏÌ˘ËÈ Î‡‰, flÍËÈ π‰Ì‡‚ ¥ ÒÔÓÎÛ˜‡‚ Û ˆ¥Î¥ÒÚ¸ ·̈˛ÊÓÍ ˆÂÍÓ‚ÌËı Ò‚flÚ, ‚¥„¥Î¥È, Ô¥ ÓÍÛ, ‡ÌÍÓ‚Ëı, ‰ÂÌÌËı ¥ ‚˜¥Ì¥ı „Ó‰ËÌ ÍÓÊÌÓ„Ó ‰Ìfl, Ú‡Í, ˘Ó π‰ËÌËÈ ‰Á‚¥Ì Ôӯ˂‡‚ ¥ ÔÓÌËÁÛ‚‡‚ ˛Ì¥ Òˆfl, ÒÌË ¥ Ï¥ª, ÏÓÎËÚ‚Ë È ¥„Ë – ‚¥Ì, ˆÂÈ Î‡‰, ̇Ô‚ÌÂ, ¥ ÔËıÓ‚Ûπ ‚ ÒÓ·¥ Ó‰ÌÛ ¥Á ̇Ș‡¥‚Ì¥¯Ëı, ̇Ȉ¥Î˛˘¥¯Ëı ¥ ̇ÈÌÂÒÔÓ‚¥‰ËÏ¥¯Ëı Ú‡πÏÌˈ¸ ‚ÂÊ¥ Á ‰Á‚Ó̇ÏË, ‚¥Ì ÔËıÓ‚Ûπ ‚ ÒÓ·¥ Ú‡πÏÌˈ˛ Á‡‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë Û ·ÂÁÔÂÂÒÚ‡ÌÌ¥È Áϥ̥ ¥ Á¥ ÒÔÓÍÓÌ‚¥˜ÌÓ˛ ÌÂÔÓ‚ÚÓÌ¥ÒÚ˛ ÓÁ‰‡Ó‚Û‚‡ÚË ªª ‡Ê ‰Ó ̇ÈÓÒÚ‡ÌÌ¥¯Ó„Ó ÔÓıÓÓÌÌÓ„Ó ‰Á‚ÓÌÛ, flÍËÈ Á‡ÍÎËÍ‡π ‚ Á‡Ú˯̥ ̇‰‡ ÅÛÚÚfl.
255
МАРТІН ГАЙДЕ¢¢ЕР ПРО ТАЄМНИЦЮ ВЕЖІ З ДЗВОНАМИ
1956 èÂÂÍ·‚ Ä.è.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰Âʇ‚. óË ‚‡ÚÓ ÚÛÚ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ‰‚‡ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ fl‚ˢ‡? óË Ì π ˆÂ ÒËÏÔÚÓÏË ¥ ÔÓ‚¥ÒÌËÍË ÔËȉ¯̸Ӫ ÏÂ∂‡ÍËÁË? Ä ÏÓÊ ˆ¥ Ù‡ÍÚË Ì ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛? ë͇ÒÛ‚‡ÌÌfl ÚÓ„Ó‚ÂθÌËı ÍÓ‰ÓÌ¥‚, ‚Ë·Ûı ÓÁ‚ËÚÍÛ ÚÂÎÂÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ÈÌËı Á‡ÒÓ·¥‚, Ò‚¥ÚÓ‚¥ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥ ÏÂÂÊ¥, ÏÓ„ÛÚÌ¥ÒÚ¸ ٥̇ÌÒÓ‚Ëı ËÌÍ¥‚, Ï¥Ê̇Ӊ̥ Û„Ó‰Ë ÔÓ Ò‚Ó·Ó‰Û ÚÓ„¥‚Î¥ – ÛÒ ˆÂ ‚ÌÓÒËÚ¸ Ò‚Ó˛ ÎÂÔÚÛ ‚ ÛÈÌÛ‚‡ÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚. 臇‰ÓÍ҇θÌËÏ ˜ËÌÓÏ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÔÓÓ‰ÊÛπ ÓÁ‰¥·ÌÂÌËÈ Ò‚¥Ú, flÍËÈ ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl Á ¥ÁÓθӂ‡ÌËı, Ï¥ˆÌÓ Á‡ÍÓÍÓ‚‡ÌËı Á‡ÍÛÚÍ¥‚, Ï¥Ê flÍËÏË ÔÂÂÍËÌÛÚ¥ Í‚ÓÎ¥ Ï¥ÒÚÍË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Á‚’flÁÍ¥‚. ñ ҂¥Ú ÓÁ·ËÚËı ‰ÁÂ͇Î, ˘Ó ‚¥‰·Ë‚‡˛Ú¸ χÌÛ Ò‚¥ÚÓ‚Û π‰Ì¥ÒÚ¸ ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¸ÌÓª „ÓÎÓ‚ÓÎÓÏÍË. çÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏ Ì ڥθÍË ÓÁÍÓβπ Ò‚¥Ú, flÍËÈ Ô‡„Ì ӷ’π‰ÌÛ‚‡ÚË, ‡ÎÂ È ÒÚ‚Ó˛π ÔÓÎ¥ÚËÍÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ˆÂÌÚ, ˘Ó ÍÓχ̉Ûπ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÏË ÓÔ‡ˆ¥flÏË. íÓÏÛ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ‚ÂÒÚË ÏÓ‚Û ÔÓ ÏÂ∂‡ÔÓÎ¥ÚËÍÛ. åÂ∂‡ÔÓÎ¥ÚË͇ ÔÓπ‰ÌÛπ ‚ Ó‰Ì ˆ¥Î ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚ ¥ Á‚Ó‰ËÚ¸ ªı ‚Óπ‰ËÌÓ ‚ Ó‰ÌÓÏÛ, ÔÓ·Û‰Ó‚‡ÌÓÏÛ Á‡ ÎÓ„¥ÍÓ˛ ËÌÍÛ, Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ˆÂÌÚ¥. ë‡Ï ‚
Ò‚ÂÚËÒ·‚ ·‡Ò‡‡ © ë.Ň҇‡, 2000
‚¥È̇ flÍ broadcasting
(ÛË‚ÓÍ Á ÍÌË„Ë «‚¥Úۇθ̇ ͇·‡Î‡»)
ëÇÖíàëãÄÇ ÅÄëÄêÄ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
КОМАНДАНТЕ МАРКОС ЧЕТВЕРТА СВІТОВА ВІЙНА РОЗПОЧАЛАСЯ
256
¥Ï’fl È ‚ ¥ÌÚÂÂÒ‡ı ËÌÍÛ ÓÁ‚’flÁÛ˛Ú¸Òfl ‚¥ÈÌË, ‚ˉ‡˛Ú¸Òfl ͉ËÚË, ÍÛÔÛ˛Ú¸Òfl ¥ ÔÓ‰‡˛Ú¸Òfl ÚÓ‚‡Ë, ‚‰ÛÚ¸Òfl ‰ËÔÎÓχÚ˘̥ ¥„Ë, Ó„ÓÎÓ¯ÛπÚ¸Òfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ·ÎÓ͇‰‡, ̇‰‡πÚ¸Òfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÔËÚÛÎÓÍ, ÔËÈχ˛Ú¸Òfl ¥ÏÏ¥∂‡ˆ¥ÈÌ¥ Á‡ÍÓÌË, ‚ÛÚ¸Òfl ‰ËÔÎÓχÚ˘̥ ÒÚÓÒÛÌÍË, ‚Í·‰‡˛Ú¸Òfl ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥ª. é‰Ì ÒÎÓ‚Ó, ÚÛÚ ‚Ë¥¯Û˛Ú¸Òfl ÊËÚÚπ‚Ó ‚‡ÊÎË‚¥ ‰Îfl ˆ¥ÎËı ̇Ӊ¥‚ ÔËÚ‡ÌÌfl. î¥Ì‡ÌÒÓ‚¥ ËÌÍË Ì Á‚‡Ê‡˛Ú¸ ̇ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Ï‡ÒÚ¸ ÍÂ¥‚ÌËÍ¥‚ ‰Âʇ‚: ¥Á ªı̸Ӫ ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ π‰ËÌÓ ‚‡ÊÎË‚ËÏ π ‚ËÍÓ̇ÌÌfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÔÓ„‡Ï. î¥Ì‡ÌÒÓ‚¥ ÍËÚÂ¥ª ‰ÓÍ·‰‡˛Ú¸Òfl ‰Ó ÛÒ¸Ó„Ó. ÉÓÒÔÓ‰‡¥ Ò‚¥ÚÛ ÏÓÊÛÚ¸ ÏËËÚËÒfl Á ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌflÏ Î¥‚Ó„Ó Ûfl‰Û Á‡ ÛÏÓ‚Ë, ˘Ó ‚¥Ì Ì ‚‰‡Ï‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ‰Ó ÊÓ‰ÌËı Á‡ıÓ‰¥‚, Á‰‡ÚÌËı Á‡¯ÍÓ‰ËÚË ¥ÌÚÂÂÒ‡Ï ËÌÍ¥‚. ÄΠ‚ÓÌË Ì¥ÍÓÎË Ì ÒÚ‡ÌÛÚ¸ ÏËËÚËÒfl Á ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛, fl͇ ȉ ‚ÓÁ¥Á ¥Á Ô‡ÌÛ˛˜Ó˛ ÏÓ‰ÂÎβ. á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÏÂ∂‡ÔÓÎ¥ÚËÍË Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ÔÓÎ¥ÚËÍË Á‰¥ÈÒÌ˛˛Ú¸Òfl ͇ÎË͇ÏË, ÍÓÚ¥ ÔÓ‚ËÌÌ¥ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚Û‚‡ÚËÒfl ‰ËÍÚ‡ÚÛ Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚Ëı „¥„‡ÌÚ¥‚. ß ·Û‰Â Ú‡Í... ‰ÓÚË, ‰ÓÍË Í‡ÎËÍË Ì Á·ÛÌÚÛ˛Ú¸Òfl. ß ÓÚ ÛÚ‚ÓËÎÓÒfl ˘ÓÒ¸, ˘Ó ÒËÏ‚ÓÎ¥ÁÛπ ÏÂ∂‡ÔÓÎ¥ÚËÍÛ. ÇÓÌÓ ˆ¥ÎÍÓÏ ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ ÙÓÏË ¥ ÌÂÎÓ„¥˜ÌÂ.
èÓÁ·Û‚¯ËÒ¸ ëëëê, π‰ËÌÓ„Ó „¥‰ÌÓ„Ó ÒÛÔÂÌË͇, ÄÏÂË͇ ·¥Î¸¯Â Ì χπ Ô‰ ÒÓ·Ó˛ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÊÓ‰ÌÓª ÒËÎË, fl͇ Ïӄ· ·Ë ÔÓÚËÒÚÓflÚË ªª ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ª. ìÒ¥ ‰Âʇ‚Ë, flÍ¥ ÏÓ„ÎË ·ÛÚË ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÓ˛ Ô¯ÍÓ‰Ó˛, ‚Ê ‰‡‚ÌÓ ‡ÏÂË͇̥ÁÓ‚‡Ì¥, ÍÂÚËÌËÁÓ‚‡Ì¥ ÍÓ͇-ÍÓÎÓ˛, „‡Ï·Û∂‡ÏË Ú‡ ˆË„‡Í‡ÏË «å‡Î¸·ÓÓ»; ÙÓχθÌÓ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥, ‚ÓÌË Ï‡˛Ú¸ ÒÚ‡ÚÛÒ ÔÓ„‡ÏÌËı Ú‡ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËı ÍÓÎÓÌ¥È. üÍ ‚Ê ·ÛÎÓ Ò͇Á‡ÌÓ, ÔÓÒÚ¥ Ì Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl Û ÙÓÍÛÒ¥ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. è‰ӂҥÏ, ÄÏÂË͇ ‚‡ıÓ‚Ûπ Ì„‡ÚË‚ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ëëëê, flÍÓ„Ó ÔÓÍÓ‚ÚÌÛ‚ ‚·ÒÌËÈ ÔÓÒÚ¥ ¥ flÍËÈ Á‡„Û·Ë‚Òfl Û Î‡·¥ËÌÚ¥ ‚·ÒÌÓª ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ª Ú‡ Ï¥ÒÚË٥͇ˆ¥È ¥ ÒËÏÛÎflˆ¥È, ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı Á ̲. ÄÏÂË͇ Ó·ËÚ¸ ̇„ÓÎÓÒ Ì‡ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌ¥ Û Cyberspace-¥ Ú‡ ̇ ÏÓÌÓÔÓÎ¥ª Û ¯‚ˉÍÓÒÚ¥. äÓÎ˯Ìπ Áχ„‡ÌÌfl Á‡ Ô¯¥ÒÚ¸ Û ¯‚ˉÍÓÒÚ¥ Ï¥Ê ÒÓ‚πˆ¸ÍËÏË Ú‡ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÏË ÍÓÌÒÚÛÍÚÓ‡ÏË Î¥Ú‡Í¥‚, χÎÓ, flÍ ·‡˜ËÏÓ ÚÂÔÂ, Í¥Ï ‚ÓπÌÌÓ„Ó ˘Â È ¥Ì¯ËÈ, ÏÂ̯ ÔÓÏ¥ÚÌËÈ, Ӊ̇Í, ‚‡ÊÎË‚ËÈ ‚ËÏ¥; ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ¯‚ˉͥÒÌÓª „‡Ìˈ¥ ·ÛÎÓ Ì ÒڥθÍË ÒÔ‡‚Ó˛ ÔÂÒÚËÊÛ, ÒͥθÍË ¥ÏÔÂ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ˛ ͇Ïԇ̥π˛. ÅÛ‰¸-flÍ ÔÓÛ¯ÂÌÌfl ÍÓ‰ÓÌÛ π ‡ÍÚÓÏ ‡∂ÂÒ¥ª; Î¥Ú‡Í, flÍËÈ ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ Á‚ÛÍÓ‚ËÈ ·‡’π, ÔÓÛ¯Û𠄇Ìˈ˛ ÔËÓ‰ÌÓ„Ó ÔÓfl‰ÍÛ Â˜ÂÈ. èÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ ˆ¥πª ‰‡ÚË, fl͇ Ï‡π ·¥Î¸¯Â Á̇˜ÂÌÌfl, ‡Ì¥Ê ªÈ ̇‰‡πÚ¸Òfl, Á‡‚Ó˛‚‡ÌÌfl ÔÓ-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
î‡∂ÏÂÌÚ ‹7 éÒ‰ÍË ÓÔÓÛ î¥„Û‡ ‹7 ÛÓÒӷβπ ‚Ó„ÌˢÂ. «ç‡Ò‡ÏÔ‰ ÔÓ¯Û Ú· Ì ÔÎÛÚ‡ÚË éÔ¥ ¥Á ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÓÔÓÁˈ¥π˛. éÔÓÁˈ¥fl Ì ÔÓÚËÒÚÓªÚ¸ ‚·‰¥, ‡ ªª ‚ˢ‡ ÙÓχ ‚Ú¥ÎÂ̇ ‚ ÓÔÓÁˈ¥ÈÌ¥È Ô‡Ú¥ª, ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ éÔ¥ Á‡ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflÏ Ì ÏÓÊ ·ÛÚË Ô‡Ú¥π˛: ‚¥Ì ÔËÁ̇˜ÂÌËÈ Ì ‰Îfl ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl... ‡ ‰Îfl ÓÔÓÛ» (Tomas Segovia, Alegatorio, Mexico, 1996). é˜Â‚ˉ̇ ÌÂÏËÌÛ˜¥ÒÚ¸ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ̇¯ÚÓ‚ıÛπÚ¸Òfl ̇ ‚ÔÂÚËÈ ÓÔ¥ ‰¥ÈÒÌÓÒÚË. ì ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏ ‚Â‰Â Ò‚Ó˛ ‚¥ÈÌÛ, ‚ ÛÒ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ‚ËÌË͇˛Ú¸ „ÛÔË ÔÓÚÂÒÚÛ, ‚Ó„Ìˢ‡ ÓÔÓÛ. ßÏÔÂ¥fl ٥̇ÌÒËÒÚ¥‚ ¥Á ‰Ó·fl˜Â ̇·ËÚËÏË Í˯ÂÌflÏË ÁÛÒڥ·Òfl ‚¥˜-̇-‚¥˜ ¥Á ·ÛÌÚÓÏ ‚Ó„Ìˢ ÓÔÓÛ. í‡Í, ‚Ó„Ìˢ. ÇÒ¥ÎflÍËı ÓÁÏ¥¥‚, ÍÓθӥ‚ ¥ ÙÓÏ. ∏‰ËÌÂ, ˘Ó ªı Ó·’π‰ÌÛπ, – Ô‡„ÌÂÌÌfl ÔÓÚËÒÚÓflÚË «ÌÓ‚ÓÏÛ Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ÔÓfl‰ÍÓ‚¥» ¥ ÁÎÓ˜ËÌÓ‚¥ ÔÓÚË Î˛‰ÒÚ‚‡, flÍËÏ π ˆfl ˜ÂÚ‚ÂÚ‡ Ò‚¥ÚÓ‚‡ ‚¥È̇. çÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏ ıӘ ԥ‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÚË ÒÓ·¥ ϥθÈÓÌË Î˛‰ÂÈ ¥ ÔÓÁ·ÛÚËÒfl «Ì‡‰Î˯ÍÓ‚Ó„Ó» ̇ÒÂÎÂÌÌfl. ÄΠˆ¥ «Á‡È‚¥» β‰Ë Á·ÛÌÚÛ‚‡ÎËÒfl. Ü¥ÌÍË, ‰¥ÚË, ÒÚ‡-
¯Ë˛πÚ¸Òfl ̇ ÒÙÂÛ ÏÂÚ‡Ù¥ÁËÍË. èÓθÓÚË Ì‡ ¯‚ˉÍÓÒÚ¥ ·¥Î¸¯¥È ‚¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó å – ˆÂ ÓÁ˜Ë˘ÂÌÌfl ÚÂÂÌÛ, Ô¥‰„ÓÚӂ͇ ‰Îfl ¥ÌÒڇ₇ÌÌfl CybÂrspace-Û. 燈¥Ó̇ΥÁ‡ˆ¥fl ˜‡ÒÛ Ú‡ ÔÓÒÚÓÛ, ÓÒͥθÍË ‚Ó̇ ‚¥‰·Û‚‡Î‡Ò¸ Û ÒÙÂ¥ Ì‚ˉËÏÓ„Ó Ú‡ Ì‚¥‰˜ÛÚÌÓ„Ó Ì‡ ‰ÓÚËÍ, flÍ¥ ‰Îfl ÔÂÂÒ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁÛÏÛ Ì‡¯Ó„Ó ˜‡ÒÛ ÓÚÓÚÓÊÌ˛˛Ú¸Òfl ¥Á ÌÂ¥ÒÌÛ˛˜ËÏ, ‰Ó‚¯ËÈ ˜‡Ò Î˯‡Î‡Òfl ÌÂÔÓÏ¥˜ÂÌÓ˛, ·¥Î¸¯Â ÚÓ„Ó, ªª ÒÔËÈχÎË ÔËıËθÌÓ. ò¥ÒÚ‰ÂÒflÚ¥ ÓÍË ˆ¸Ó„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl Á‡Ô‡Ï’flÚ‡˛Ú¸Òfl ÓÁÍ‚¥ÚÓÏ ÍÛθÚÛ ¯‚ˉÍÓÒÚË. Cyberspace ‚Ë„Îfl‰‡‚ ÚÓ‰¥ ÔË‚‡·ÎË‚Ó, ‡ ̇ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˛ ÔÓÍ·‰‡ÎË ‚ÂÎËÍ¥ ̇‰¥ª. ã˯ Á‡ ÚˉˆflÚ¸ ÓÍ¥‚ – ˘Ó ‚ ¥ÒÚÓ˘ÌËı χүڇ·‡ı π ÌÂÁ̇˜ÌËÏ ÔÂ¥Ó‰ÓÏ – ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ Ó·¥„̇· Ù‡ÌÚ‡Á¥˛ ‡‚ÚÓ¥‚ ‡ÌÚËÛÚÓÔ¥È. ᇂ‰flÍË Ô‚‡Á¥ Û ¯‚ˉÍÓÒÚ¥ ÄÏÂË͇ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ̇·Ë‡π ‚Ë„Îfl‰Û ÚÂÏÔӇθÌÓª ¥ÏÔÂ¥ª. ì ÒÔÓÒ¥·, flÍËÈ ‚Ê ԇÍÚ˘ÌÓ Ì π ‡Î„ӥπ˛, ‚Ó̇ ‚ËÔ‰ÊÛπ ˜‡Ò, ÔÓÍË Â¯Ú‡ Ò‚¥ÚÛ Ì‡Ï‡„‡πÚ¸Òfl ¥Á ÁÏ¥ÌÌËÏ ÛÒÔ¥ıÓÏ Ì ‚¥‰ÒÚ‡‚‡ÚË ‚¥‰ ̪. ñfl Ô‚‡„‡ ‚Ëfl‚Ë·Òfl ‚Ë¥¯‡Î¸ÌÓ˛ Û ÏÓ‰Â₇ÌÌ¥ ‚¥ÈÌË ‚ á‡ÚÓˆ¥. ñ ·Û· Ô¯‡ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥fl ÒËÎË çÓ‚Ó„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓfl‰ÍÛ, ‚ ÍÓÚÛ – Á‡‡‰Ë ÒËÏ‚ÓÎ¥ÍË – ·ÛÎË ‚Íβ˜ÂÌ¥ ¥ ÒÓΉ‡ÚË Í¥Î¸ÍÓı ¥Ì¯Ëı ‰Âʇ‚. ÑÎfl ¥ÒÚÓ¥ª ‚¥ÈÌË ‚‡ÊÎË‚ËÏ π ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ̇ԇ‰ ̇ ß‡Í ·Û‚ Á‰¥ÈÒÌÂÌÓ Ì Á ÔÓÒÚÓÛ, ‡ Á ˜‡ÒÛ, ¥ ˘Ó ˆÂ Ì ·ÛÎÓ ‚¥ÈÌÓ˛, ÓÒͥθÍË ß‡Í Ì h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥, ÏÓÎÓ‰¸, ÚÛ·¥Î¸ˆ¥, ÂÍÓÎÓ„Ë, „ÓÏÓÒÂÍÒۇΥÒÚË, ÎÂÒ·¥flÌÍË, Çßã-¥ÌÙ¥ÍÓ‚‡Ì¥, Ó·¥ÚÌËÍË ¥ ‚Ò¥ Ú¥, ıÚÓ Ì ‚ÔËÒÛπÚ¸Òfl ‚ ÌÓ‚ËÈ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ Î‡‰, Ó·’π‰ÌÛ˛Ú¸Òfl ‰Îfl ·ÓÓÚ¸·Ë. í¥, ÍÓ„Ó ‚ËÔβÌÛ· «ÒÛ˜‡ÒÌ¥ÒÚ¸», ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ ÏÂÂÊÛ ÓÔÓÛ. ì åÂÍÒˈ¥, ̇ÔËÍ·‰, ‰Îfl ‚ËÍÓ̇ÌÌfl èÓ„‡ÏË ¥ÌÚÂ∂‡Î¸ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ô¯ËÈÍÛ íÂÛ‡ÌÚÂÔÂÍ ‚·‰‡ ıÓڥ· · ÒÚ‚ÓËÚË ‚Â΢ÂÁÌÛ ÔÓÏËÒÎÓ‚Û ÁÓÌÛ. ñfl ÁÓ̇ ·Û‰Â ‚Íβ˜‡ÚË ÍÓÏ·¥Ì‡Ú ‰Îfl ÔÂÂÓ·ÍË ÚÂÚËÌË ÏÂÍÒË͇ÌÒ¸ÍÓª ÒËÓª ̇ÙÚË ¥ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ ÔÓ‰ÛÍÚ¥‚ ̇ÙÚÓıÂÏ¥ª. ÅÛ‰ÛÚ¸ ÔÓ·Û‰Ó‚‡Ì¥ Ï¥ÊÓ͇ÌҸͥ Ú‡ÌÁËÚÌ¥ ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª: ‰ÓÓ„Ë, ͇̇Π¥ Á‡Î¥ÁÌ˘̇ Υ̥fl ˜ÂÂÁ Ô¯ËÈÓÍ. Ñ‚‡ ϥθÈÓÌË ÒÂÎflÌ Ô‡ˆ˛‚‡ÚËÏÛÚ¸ ÚÛÚ Ì‡ Á‡‚Ó‰‡ı. í‡ÍÓÊ Ì‡ Ô¥‚‰ÂÌÌÓÏÛ ÒıÓ‰¥ åÂÍÒËÍË ‚ ã‡Í‡Ì‰ÓÌÒ¸ÍÓÏÛ Î¥Ò¥ ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ‰Ó‚„ÓÚÂÏ¥ÌÓ‚Óª ÔÓ„‡ÏË Â∂¥Ó̇θÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, fl͇ ÔËÔÛÒ͇π Ô‰‡˜Û ‚ ÓÁÔÓfl‰ÊÂÌÌfl ͇ԥڇÎÛ ÚÛ·¥Î¸ÌËı ÁÂÏÂθ, ·‡„‡ÚËı Ì ڥθÍË Î˛‰Ò¸ÍÓ˛ „¥‰Ì¥ÒÚ˛ È ¥ÒÚÓ¥π˛, ‡ÎÂ È Ì‡ÙÚÓ˛ Ú‡ Û‡ÌÓÏ. ñ¥ ÔÓÂÍÚË ÔËÁ‚‰ÛÚ¸ ‰Ó ÓÁ˜ÎÂÌÛ‚‡ÌÌfl åÂÍÒËÍË, ÍÓÎË Ô¥‚‰ÂÌÌËÈ Òı¥‰ ‚ËÓÍÂÏËÚ¸Òfl ‚ ÓÍÂÏÛ ÁÓÌÛ ÛÒ‰ËÌ¥ ͇ªÌË. î‡ÍÚ˘ÌÓ ‚ÓÌË π ˜‡ÒÚËÌÓ˛
Ï¥„ Á‡ıˢ‡ÚËÒ¸; ÈÓ„Ó ‡Ï¥fl ·Û· ÓÁ·Óπ̇ ڥθÍË ÙÓχθÌÓ. è‰ ÔÓ˜‡ÚÍÓÏ ÓÔ‡ˆ¥È ÔÓÒÚ¥ äÛ‚ÂÈÚÛ Ú‡ ߇ÍÛ ·Û‚ ∂ÛÌÚÓ‚ÌÓ ÁÏ¥ÌÂÌËÈ, ÔÓÍËÚËÈ Cyberspace-ÓÏ Ú‡ÍËı Ô‡‡ÏÂÚ¥‚, ˘Ó ‡θÌËÈ ÔÓÒÚ¥, ‚ËÚ¥ÒÌÂÌËÈ Û Ú¥Ì¸, ‚Ëfl‚Ë‚Òfl ÌÂÔˉ‡ÚÌËÏ ‰Îfl ÍÓËÒÚÛ‚‡ÌÌfl, ‡ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥ ÓÔ‡ˆ¥ª ÔÓ‚Ó‰ËÎËÒfl ¥Á ¯ÓÍÛ˛˜Ó˛ ÚӘ̥ÒÚ˛ Ú‡ Ô‰·‡˜ÂÌ¥ÒÚ˛. ÅÓ‰¥fl Òڂ‰ÊÛπ, ˘Ó ‚ ÏËÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, flÍ ͥθͥÒÌÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÏ ÒËÎ‡Ï ÒÓ˛ÁÌËÍ¥‚, Á ¥ÁÌËı Ô˘ËÌ ÔÓÏÂÎÓ ·¥Î¸¯Â β‰ÂÈ, ‡Ì¥Ê Á‡„ËÌÛÎÓ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ÒÓΉ‡Ú ̇ ‚¥ÈÌ¥. ñfl ÁÏÓ‰Âθӂ‡Ì‡ ‚¥È̇ ·Û· ‚Á¥ˆÂÏ ‰Îfl ‚Ò¥ı χȷÛÚÌ¥ı: ‚Ó̇ ·Û· Á‰¥ÈÒÌÂ̇ Á ÏÂÚÓ˛ ÔÓÔ‰ÊÂÌÌfl. í ҇Ï ÏÓÊ ÔÓ‚ÚÓËÚËÒfl ‰ÛÊ ÒÍÓÓ ¥ ·Û‰¸-‰Â, flÍ Ú¥Î¸ÍË ÓÔËÌflÚ¸Òfl Ô¥‰ Á‡„ÓÁÓ˛ ‡ÏÂË͇ÌҸͥ ¥ÌÚÂÂÒË, ‡·Ó – ˘Ó ÈÏÓ‚¥Ì¥¯Â – flÍ˘Ó ‡ÏÂË͇̈¥ ‚‚‡Ê‡ÚËÏÛÚ¸, ˘Ó ªıÌ¥ ¥ÌÚÂÂÒË Ô·ۂ‡˛Ú¸ Ô¥‰ Á‡„ÓÁÓ˛. ôÓ ˆÂ, ‚ÒÛÔ˜ ‚‡Ê‡˛˜¥È ÔÓ‰¥·ÌÓÒÚ¥, Ì ̇ÛÍÓ‚‡ Ù‡ÌÚ‡ÒÚË͇, Á‡Ò‚¥‰˜Û˛Ú¸ ‰‚‡ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ‚ ÔÂÒ¥, ÔËÒ‚fl˜ÂÌ¥ ÔÂÂ„Ó‚Ó‡Ï ÔÓ ÔËÔËÌÂÌÌfl ‚ÓπÌÌËı ‰¥È Û ÅÓÒÌ¥ª. ó‡ÒÓÔËÒ «çßç» Á‡ 1.12.1995 . ÔÛ·Î¥ÍÛπ ÂÔÓÚ‡Ê ÔÓ Ô„ӂÓË Û ÑÂÈÚÓÌ¥. ÑÛÊ ‚‡ÊÎË‚ËÏ ÔËÏ¥˘ÂÌÌflÏ Ô¥‰ ˜‡Ò Ô„ӂӥ‚ ·Û· Í¥Ï̇ڇ Á ÍÓÏÔ’˛Ú‡ÏË, ̇ Â͇̇ı flÍËı ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÎË-
257
СВЕТИСЛАВ БАСАРА ВІЙНА ЯК BROADCASTING
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÚ‡Ú„¥ª Υ͂¥‰‡ˆ¥ª ÓÔÓÛ, ÛÚ‚Ó˛˛˜Ë Ò‚Ó„Ó Ó‰Û «Ó·ˆÂ̸ÍË», ÔÓÍÎË͇̥ ÔˉۯËÚË ÓÒ‰ÍË ‡ÌÚËÌÂÓÎ¥·Â‡Î¸ÌÓ„Ó ·ÛÌÚÛ, flÍËÈ Á‡Ó‰Ë‚Òfl Û 1994 Óˆ¥: ‚ ˆÂÌÚ¥ Ô·ۂ‡˛Ú¸ ÚÂËÚÓ¥ª ÔÓ‚ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÍÓ¥ÌÌÓ„Ó Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl, flÍ ӷ’π‰Ì‡ÎÓÒfl ‚ ë‡Ô‡ÚËÒÚÒ¸ÍÛ˛ ‡Ï¥˛ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl. á ÔË‚Ó‰Û ÚÛ·¥Î¸ÌËı Á‡ÍÓÎÓÚÌËÍ¥‚ ÒÎ¥‰ ÁÓ·ËÚË Ó‰ÌÛ Ó·ÏÓ‚ÍÛ: c‡Ô‡ÚËÒÚË „‡‰‡˛Ú¸, ˘Ó ‚ åÂÍÒˈ¥ ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ¥ Á‡ıËÒÚ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ π ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ‡ÌÚËÎ¥·Â‡Î¸ÌÓª ‚Óβˆ¥ª. èÓÚÂ, Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌËÏ ˜ËÌÓÏ ëÄççé Á‚ËÌÛ‚‡˜Û˛Ú¸ Û Ô‡„ÌÂÌÌ¥ ÓÁÍÓÎÓÚË Í‡ªÌÛ. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ‰Ó ÒÂÔ‡‡ÚËÁÏÛ Á‡ÍÎË͇˛Ú¸ Î˯ ԥ‰ÔËπψ¥ ¯Ú‡ÚÛ í‡·‡ÒÍÓ, ·‡„‡ÚÓ„Ó Ì‡ÙÚÓ˛, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ù‰‡θ̥ ‰ÂÔÛÚ‡ÚË Á ó¥flÔ‡Ò‡ ¥ ˜ÎÂÌË ßÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌÓª-‚Óβˆ¥ÈÌÓª Ô‡Ú¥ª (ßêè). ë‡Ô‡ÚËÒÚË Ê ‰Ûχ˛Ú¸, ˘Ó Á‡ıËÒÚ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚Ë ‚ ÛÏÓ‚‡ı Á‡„ÓÁË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÈ, ¥ ˘Ó ÒÔÓ·Ë ÓÁ‰Ó·ËÚË åÂÍÒËÍÛ Ì‡ ¯Ï‡ÚÍË È‰ÛÚ¸ ‚¥‰ Ô‡‚Îfl˜Ó„Ó Û„ÛÔÓ‚‡ÌÌfl ¥ Ì ‚¥‰·Ë‚‡˛Ú¸ ÒÔ‡‚ÊÌ¥ı ÔÓÚ· ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ª ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍËı ̇Ӊ¥‚. ëÄççé È ÛÒ¥ ÚÛ·¥Î¸Ì¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÛıË Ì Á‡ÍÎË͇˛Ú¸ ‰Ó ‚¥‰‰¥ÎÂÌÌfl ¥Ì‰¥flÌÒ¸ÍËı ̇Ӊ¥‚ ‚¥‰ åÂÍ-
Òfl ͇ÚË Á ÚÓ˜ÌËÏË Ô¥‰‡ıÛÌ͇ÏË, ÒͥθÍË ‰¥ÒÚ‡π Ú‡, ˜Ë ¥Ì¯‡ ÒÚÓÓ̇ Á‡ ÚËÏ, ˜Ë ¥Ì¯ËÏ ‚‡¥‡ÌÚÓÏ. ë·ҸÍËÈ ÔÂÁˉÂÌÚ Ì‡ÔÓÎfl„‡‚, ˘Ó·Ë ÍÓˉÓ, flÍËÈ Á’π‰ÌÛπ 뇇π‚Ó Ú‡ ÉӇʉÂ, ·Û‚ Ì ¯Ë¯ËÏ, Ì¥Ê ÚË Í¥ÎÓÏÂÚË. íÓ‰¥ „Â̇ΠÇÂÒÎ¥ äÎ‡Í ‚¥‰‚¥‚ ÈÓ„Ó ‰Ó Í¥Ï̇ÚË ¥ ̇ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥ ÔÓ͇Á‡‚, ˘Ó ÅÓ„ Ûfl‚Îfl‚ ÒÓ·¥ ÚÓÔÓ„‡Ù¥˛ ¥Ì‡Í¯Â. å¥Îӯ‚˘ ̇ÎË‚ ÒÓ·¥ ‚¥ÒÍ¥ ¥ ÔӄӉ˂Òfl, ˘Ó·Ë ÍÓË‰Ó ·Û‚ ¯Ë¯ËÏ. ó‡ÒÓÔËÒ «ÇÂÏ», ‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ÔÓ ÚÛ Ò‡ÏÛ ÔÓ‰¥˛ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎflπ Û ÚÂÍÒÚ¥ Ô¥‰ ÔÓ͇ÁÓ‚ËÏ Á‡„ÓÎÓ‚ÍÓÏ «åÓ‰Â₇ÌÌfl». ì ÑÂÈÚÓÌ¥ ·‡Î͇ÌҸͥ ÔÂÁˉÂÌÚË Ï‡ÎË ‚ Ò‚ÓπÏÛ ÓÁÔÓfl‰ÊÂÌÌ¥ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌ¥ ͇ÚË Ú‡ÍÓª ‚ËÒÓÍÓª ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ˘Ó Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÁÏÓ‰Âθӂ‡ÌÓª ÔÓ‰ÓÓÊ¥ ÏÓ„ÎË Ó·’ªı‡ÚË ÍÓ‰ÓÌË ¥ ̇ÒÂÎÂÌ¥ ÔÛÌÍÚË, Á ÔË‚Ó‰Û flÍËı ‚·Òfl ÒÛÔ˜͇, Ô˯ «New York Times». ÄÏÂË͇ÌҸͥ Û˜‡ÒÌËÍË Ô„ӂӥ‚ ‚ÓÁËÎË ÔÂÁˉÂÌÚ¥‚ ̇‰ „Ó‡ÏË Ú‡ Ï¥ÒÚ‡ÏË ¥ Ó·„Ó‚Ó˛‚‡ÎË, ˘Ó ÍÓÏÛ Ì‡ÎÂÊËÚ¸, „Ó‚ÓËÚ¸ Ç¥Í äÛ¯‡, Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ ä‡ÚÓ„‡Ù¥˜ÌÓ„Ó ‡„ÂÌÚÒÚ‚‡ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó Ï¥Ì¥ÒÚÂÒÚ‚‡ Ó·ÓÓÌË. äÛ¯‡ ‰ÓÔÓχ„‡‚ Û Ï‡Ì¥ÔÛ₇ÌÌ¥ ‰‚Óχ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËÏË ÒËÒÚÂχÏË ‚‡Ú¥ÒÚ˛ 400.000 ‰Ó·¥‚, flÍ¥ èÂÌÚ‡„ÓÌ ‰ÓÒÚ‡‚Ë‚ ̇ ·‡ÁÛ ê‡ÈÚ è‡ÚÂÒÓÌ. üÍÓÒ¸ Ô¥‰ ˜‡Ò Ô„ӂӥ‚ Ò·ҸÍÓ„Ó ÔÂÁˉÂÌÚ‡ ÔÓ‚ÂÁÎË Ì‡ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
КОМАНДАНТЕ МАРКОС ЧЕТВЕРТА СВІТОВА ВІЙНА РОЗПОЧАЛАСЯ
258
ÒËÍË. ÇÓÌË ıÓ˜ÛÚ¸ ‰ÓÏÓ„ÚËÒfl Ò‚Ó„Ó ‚ËÁ̇ÌÌfl flÍ Ì‚¥‰’πÏÌÓª ÒÍ·‰Ó‚Óª ˜‡ÒÚËÌË Í‡ªÌË, ˘Ó χπ, ÔÓÚÂ, Ò‚Ó˛ ÒÔˆËÙ¥ÍÛ. ÇÓÌË Ï¥˛Ú¸ ÔÓ åÂÍÒËÍÛ, ÔÓ·Û‰Ó‚‡ÌÛ Ì‡ ÔË̈ËÔ‡ı ‰ÂÏÓ͇ڥª, Ò‚Ó·Ó‰Ë ¥ ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË. üÍ˘Ó ëÄççé Á‡ıˢ‡π ̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ, ÚÓ Ù‰‡θ̇ ‡Ï¥fl åÂÍÒËÍË Á‡ıˢ‡π Ûfl‰, flÍËÈ ÁÛÈÌÛ‚‡‚ χÚÂ¥‡Î¸ÌÛ ·‡ÁÛ ˆ¸Ó„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ, ¥ flÍËÈ ÚÂÔ Á·Ë‡πÚ¸Òfl ‚¥‰‰‡ÚË Í‡ªÌÛ ˘Â È ¥ÌÓÁÂÏÌÓÏÛ Í‡Ô¥Ú‡ÎÓ‚¥, ‚¥‰‰‡‚¯Ë Ô‰ ÚËÏ ‰¥ÎÍ‡Ï Ì‡ÍÓ·¥ÁÌÂÒÛ. éÔ¥ ÌÂÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏÛ Ì ӷÏÂÊÛπÚ¸Òfl „Ó‡ÏË Ô¥‚‰ÂÌÌÓ„Ó ÒıÓ‰Û åÂÍÒËÍË. Ç ¥Ì¯Ëı ‡ÈÓ̇ı åÂÍÒËÍË, Û ã‡ÚËÌÒ¸Í¥È ÄÏÂˈ¥, Û ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú‡ı, ‚ ä‡Ì‡‰¥, Û Ï‡‡ÒÚËıÚÒ¸Í¥È Ö‚ÓÔ¥, ‚ ÄÙˈ¥, ‚ ÄÁ¥ª È é͇̥ª ÏÌÓʇڸÒfl ÓÒ‰ÍË ÓÔÓÛ. ì ÍÓÊÌÓ„Ó – Ò‚Ófl ÓÒÓ·ÎË‚‡ ¥ÒÚÓ¥fl, Ò‚Óª ı‡‡ÍÚÂÌ¥ ËÒË, ‚ËÏÓ„Ë, Ò‚Ófl ·ÓÓÚ¸·‡ ¥ Ò‚Óª ÛÒÔ¥ıË. üÍ˘Ó Î˛‰ÒÚ‚Ó ıӘ ‚ËÊËÚË ¥ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl ‰‡Î¥, ÈÓ„Ó π‰Ë̇ ̇‰¥fl – ‚ ˆËı ‚Ó„Ìˢ‡ı, ÛÚ‚ÓÂÌËı ¥Á„ÓflÏË, ÌÂÛ„Ó‰ÌËÏË, Á‡È‚ËÏË Î˛‰¸ÏË. ñ Î˯ Ó‰ËÌ ÔËÍ·‰ ÓÒ‰ÍÛ ÓÔÓÛ, ¥ fl Ì ̇‰‡˛ ÈÓÏÛ ‚ÂÎËÍÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl. èËÍ·‰¥‚ Ú‡Í Ò‡ÏÓ
‚ÂÎËÍÓÏÛ Â͇̥ ̇‰ ÒÔ¥ÌËÏ ÍÓˉÓÓÏ Ï¥Ê ë‡‡π‚ÓÏ Ú‡ ÉӇʉÂÏ. å¥Îӯ‚˘ ‚Ëχ„‡‚, ˘Ó·Ë ÍÓË‰Ó ·Û‚ Ì ¯Ë¯ËÏ Ì¥Ê ‰‚¥ ÏËÎ¥, ‡Î ÍÓÎË ÔÓ·‡˜Ë‚, ˘Ó ‰Ó‚ÍÓÎ˯̥ „ÓË Ó·ÎflÚ¸ ÌÂÔ‡ÍÚ˘ÌËÏ Ú‡ÍËÈ ‚ÛÁ¸ÍËÈ ÍÓˉÓ, ÔӄӉ˂Òfl, ˘Ó·Ë ÈÓ„Ó ÓÁ¯ËËÎË ‰Ó Ô’flÚË ÏËθ, „Ó‚ÓflÚ¸ ‡ÏÂË͇ÌҸͥ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌ¥ ÓÒÓ·Ë. äÓÏÔ’˛ÚÂ, flÍËÈ ÏÓ‰Â₇‚ ·ÓÒÌ¥ÈÒ¸ÍÛ ÁÂÏβ ‚ ‰ÂÚ‡Îflı ‰Ó ‰‚Óı ÏÂÚ¥‚, ˆ¸Ó„Ó Î¥Ú‡ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡‚Òfl Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ Powerscene ‰Îfl ̇‚˜‡ÌÌfl Ô¥ÎÓÚ¥‚ çÄíé Ô‰ 1200 ÔÓθÓÚ‡ÏË, ˘Ó Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡ÎËÒfl ̇‰ ÅÓÒÌ¥π˛. äÓÏÔ’˛Ú ‰‡π ̇ÈÚӘ̥¯¥ ͇ÚË ÔÓ Î¥Ì¥˛ ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl ‰Ó‚ÊËÌÓ˛ ‚ 1040 Í¥ÎÓÏÂÚ¥‚, ÔÓ Òԥ̥ ÚÂËÚÓ¥ª ‚ ÅÓÒÌ¥ª Ú‡ ̇‚ÍÓÎÓ Ìª. íÂÏÔӇθ̇ ¥ÏÔÂ¥fl ÓÔÂÛπ Ì ‡θÌËÏ ÔÓÒÚÓÓÏ, ‡ ÔÓÒÚÓÓÏ, ÁÏÓ‰Âθӂ‡ÌËÏ Û Î‡·Ó‡ÚÓ¥flı; ÂÎÂÍÚÓÌÌÓ˛ ÚÂËÚÓ¥π˛, ‰Â ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌfl ¥ Ûı ÚÓÚÓÊÌ¥ È Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌ¥. ò‚ˉͥÒÚ¸ ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl ¥ÌÙÓχˆ¥ª ‚¥‰ ˆÂÌÚÛ ‰Ó ÔÂËÙÂ¥ª ¥ ̇Á‡‰ ‰Ó¥‚Ì˛π ¯‚Ë‰ÍÓÒÚ¥ Ò‚¥Ú·; ̇ Ô‡ÍÚˈ¥ ˆÂ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ‚Ó̇ π ÏÓÏÂÌڇθÌÓ˛. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, χπÏÓ ‚Â΢ÂÁÌËÈ ‚¥ÚۇθÌËÈ ÔÓÒÚ¥, flÍËÈ Ì¥‰Â Ì Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl, ¥ ˆÂÌÚ, flÍËÈ π ÒÍ¥Á¸, ‡·Ó Ê Ú‡Ï, ‰Â ‚ËÌËÍÌ ÔÓÚ·‡. ñ ÒÚ‡Ì ÔÂχÌÂÌÚÌÓª ‚¥ÈÌË, ‰ÛÊ ÌËÁ¸ÍÓª ¥ÌÚÂÌÒË‚ÌÓÒÚË, ‡Î ¯ËÓÍÓª ÂÍÒÚÂÌÒË‚ÌÓÒÚË. ñfl ‚¥È̇ ·¥Î¸¯Â Ì ‚‰ÂÚ¸Òfl, ‚Ó̇ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
·‡„‡ÚÓ, flÍ ‚ËÔ‡‰Í¥‚ ÓÔÓÛ, ¥ ‚ÓÌË Ì‡ÒڥθÍË Ê ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥, flÍ Ò‚¥Ú β‰ÂÈ. íÓÏÛ ‚Ë ÏÓÊÂÚ ‚ËÓ·‡ÁËÚË ·Û‰¸-flÍËÈ ÓÒ‰ÓÍ Ì‡ ‚·ÒÌËÈ ÒχÍ. *** íÂÔÂ, ÍÓÎË ‚Ë Ì‡Ï‡Î˛‚‡ÎË, ÓÁÙ‡·Û‚‡ÎË ¥ ‚Ë¥Á‡ÎË ˆ¥ Ò¥Ï Ù‡∂ÏÂÌÚ¥‚, ‚‡Ï ÒÚ‡ÎÓ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ‚ÓÌË Ì ÒÍ·‰‡˛Ú¸Òfl ‚ π‰ËÌ ˆ¥ÎÂ. éÚ Û ˜ÓÏÛ ÔÓ·ÎÂχ: ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl χπ ̇ϥ Á’π‰Ì‡ÚË ¯Ï‡ÚÍË, flÍ¥ Ì ÒÚËÍÛ˛Ú¸Òfl Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛. á ˆ¥πª Ú‡ Á ¥Ì¯Ëı Ô˘ËÌ, ÓÁÍËÚË flÍ¥ ‚ ˆ¥È ÒÚ‡ÚÚ¥ Û ÏÂÌ ÌÂχπ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË, ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ·Û‰Û‚‡ÚË ÌÓ‚ËÈ Ò‚¥Ú. ë‚¥Ú, ˘Ó Ï¥„ ·Ë ‚Ï¥˘‡ÚË ‚ Ò· ·ÂÁÎ¥˜ Ò‚¥Ú¥‚, Ï¥„ ·Ë ‚Ï¥ÒÚËÚË ‚ Ò· ÛÒ¥ Ò‚¥ÚË. èÓÒÚÒÍËÔÚÛÏ, ‰Â ÓÁÔÓ‚¥‰‡πÚ¸Òfl ÔÓ ÒÌË, ÔÓÓ‰ÊÂÌ¥ β·Ó‚’˛. åÓ ÒÔӘ˂‡π ·¥Îfl ÏÓªı Ì¥„. ëÚÓÎ¥ÚÚfl ¥ ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÚfl ‚ÓÌÓ ÔÓ‰¥Îflπ ̇¯¥ Ì¢‡ÒÚfl, ÒÛÏÌ¥‚Ë ¥ ÒÌË, ¥ Á‡‡Á ‚ÓÌÓ ‰¥Ï‡π ‡ÁÓÏ Á¥ ÏÌÓ˛ ‚ „‡fl˜¥È Á‡‰Û¯ÎË‚¥È ÌÓ˜¥. ü ·‡˜Û, flÍ ‚ÓÌÓ ı‚ËβπÚ¸Òfl, Ì¥·Ë ıÎ¥·Ì¥ ÔÓÎfl ÏÓªı ÒÌ¥‚. ß ÁÌÓ‚Û fl Á‡ıÓÔβ˛Òfl ÈÓ„Ó ÒڇΥÒÚ˛: ÛÒ ڇÍÂ Ê ÔÓıÓÎӉ̠¥ ÒÔÓÍ¥ÈÌ ‚ÓÌÓ ÎÂÊËÚ¸ ·¥Îfl ÏÓªı Ì¥„. ܇ Ô¥‰Ì¥Ï‡π ÏÂÌ Á ÔÓÒÚÂÎ¥,
Ú‡ÌÒβπÚ¸Òfl (is = broadcast), ¥ ªª ˆ¥Î¥ ‚Ê Ì ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥, ‡ ÍÓÒÏÓÎÓ„¥˜Ì¥: ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ¥ÏÔÂ¥ª, ˘Ó ·‡ÁÛπÚ¸Òfl ̇ ÒÛÚÓ Í¥Î¸Í¥ÒÌÓÏÛ Ù‡ÍÚÓ¥. Ç·ÒÌ ÚÂÔ ÒÚ‡π ÁÓÁÛÏ¥ÎËÏ ÒÂÌÒ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ¥Ì‰ÓÍÚË̇ˆ¥ª Ï‡Ò Ï‡ÚÂ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌËÏË Ú‡ ÔÓÁËÚË‚¥ÒÚÒ¸ÍËÏË ‰ÓÍÚË̇ÏË. ëڂ‰ÊÛ˛˜Ë, ˘Ó ˜Û‰ÂÒ Ì ·Û‚‡π, ÚÂıÌÓÎÓ„¥fl ·ÂÁ ·Û‰¸-flÍËı Ô¯ÍÓ‰ ÒÚ‚ÓË· ˜Û‰Ó Û ÔflÏÓÏÛ Á̇˜ÂÌÌ¥ ˆ¸Ó„Ó ÒÎÓ‚‡: fl‚ˢÂ, flÍ ÔÂÂË‚‡π ÔËÓ‰Ì¥È ı¥‰ ˜ÂÈ ¥ flÍ ÈÓÏÛ ÒÛÔ˜ËÚ¸. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, „Ûχ̥ÒÚ˘Ì ÏËÒÎÂÌÌfl ‚Ô‡ÎÓ ‚ flÏÛ, ÍÓÚÛ Ò‡ÏÓ ‚ËÍÓÔ‡ÎÓ ‰Îfl ÚÂÓÎÓ„¥ª Ú‡ ¥‰Â‡Î¥ÁÏÛ. ᇇÁ ÏË ÓÔËÌËÎËÒfl Ô‰ Ù‡ÍÚÓÏ, ˘Ó ÊӉ̇ ¥ÒÚË̇ Û Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓÏÛ ÒÏËÒÎ¥ Ì ڥθÍË Ì ¥ÒÌÛπ, ‡ÎÂ È Ì ÏÓÊ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË. åË ÓÔÂÛπÏÓ ·¥Î¸¯ ‡·Ó ÏÂ̯ ÔÂÂÍÓÌÎË‚ËÏË ÍÓÌÒÚÛ͈¥flÏË Â˜Â̸, ¥ ‚¥‰Ú‡Í ̇‚¥Ú¸ ̇ȂÛθ„‡Ì¥¯ËÈ Ï‡ÚÂ¥‡Î¥ÁÏ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ‰Ó‚¥Ë, flÍÛ ÈÓÏÛ ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸. 킉ÊÂÌÌfl, ˘Ó Ò‚¥Ú – ˆÂ Ûfl‚ÎÂÌÌfl Û „ÎË·¯ÓÏÛ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ „Ó‚ÓËÚ¸ ÔÓ Ò‚¥Ú ‡Ì¥ÒͥθÍË Ì ·¥Î¸¯Â, Ì¥Ê Ú‚Â‰ÊÂÌÌfl, ˘Ó ҸӄӉ̥ ÚÂÔÎ¥¯Â Ì¥Ê ‚˜Ó‡. üÍ˘Ó Ì ÏÂ̯Â. í‡ Ò‡Ï‡ „Ûχ̥ÒÚ˘̇ ¯ÍÓ· ÔËÔÛÒ͇πÚ¸Òfl ˘Â Ӊ̥πª ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓª ÔÓÏËÎÍË, ̉ÓÓˆ¥Ì˛˛˜Ë ‚¥ÚۇθÌËÈ Ò‚¥Ú. ÇÊ Á‡‡Á ÂÎÂÍÚÓÌÌËÈ ÔÓÒÚ¥ χπ Ô‚‡„Û Ì‡‰ ÔËÓ‰Ì¥Ï ÔÓÒÚÓÓÏ, ¥ ‚Ê ҸӄӉ̥ ÔÂÂÒ¥˜Ì‡ β‰Ë̇ ÔÓ‚Ó‰ËÚ¸ Û Ì¸ÓÏÛ Ì‡·‡„‡ÚÓ ·¥Î¸¯Â ˜‡ÒÛ. 襉 ‚ÔÎË‚ÓÏ ‚˜ÂÌÌfl ÔÓ ÚÂ, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚Í·‰‡π ‚ ÏÓ˛ ÛÍÛ Û˜ÍÛ, ¥ ÄÌÚÛ‡Ì ÓÊË‚‡π ̇ ÒÚӥ̈¥, ̇˜Â·ÚÓ ˜‡Ò ÔÓ‚ÂÌÛ‚Òfl ̇Á‡‰ ¥ ÏË ÁÌÓ‚Û ‡ÁÓÏ... ü ÔÓÔÓÒË‚ ÒÚ‡Ó„Ó ÄÌÚۇ̇ Ô¥ÚË Á¥ ÏÌÓ˛ ‚ ÂÍÒÔ‰ˈ¥˛ ‰Ó „Ë· ¥ÍË. åË Ì ‚ÁflÎË ¥Á ÒÓ·Ó˛ χÈÊ ̥flÍÓª ªÊ¥. Ň„‡ÚÓ „Ó‰ËÌ ÏË È¯ÎË Á‡ Ú˜¥π˛ ¥ ÛÊ ‚Ë·ËÎËÒfl ¥Á ÒËÎ ‚¥‰ „ÓÎÓ‰Û ¥ ÒÔÂÍË. è¥ÒÎfl ÔÓÎÛ‰Ìfl Ì‡Ï ÁÛÒڥ·Òfl ˜Â‰‡ ͇·‡Ì¥‚, ¥ ÏË ‚Ë¥¯ËÎË ‚¥‰Ô‡‚ÎflÚËÒfl Á‡ ÌËÏË ‚ÒÎ¥‰. ÇÊ ‚ ÚÂÏfl‚¥ ÏË Ì‡Á‰Ó„̇ÎË ªı, ‡Î ‡ÔÚÓÏ ‚Â΢ÂÁ̇ ‰Ë͇ Ò‚ËÌfl ‚¥‰ÓÍÂÏË·Òfl ‚¥‰ ˜ÂÂ‰Ë ¥ ̇ÍËÌÛ·Òfl ̇ ̇Ò. ü ÍËÌÛ‚ „‚ËÌÚ¥‚ÍÛ ¥ ÒÚ¥ÎÓ˛ ÁÎÂÚ¥‚ ̇ ̇ȷÎËʘ ‰Â‚Ó. ëÚ‡ËÈ ÄÌÚÛ‡Ì ÒÔÓÍ¥ÈÌÓ ÁÛÒÚ¥‚ Ì·ÂÁÔÂÍÛ ¥, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÚÓ„Ó, ˘Ó· ڥ͇ÚË, Ô¥‰‚¥‚Òfl Á-Á‡ ÍÛ˘‡. ÇÂ΢ÂÁÌËÈ Í‡·‡Ì ÍËÌÛ‚Òfl ̇ Ì¸Ó„Ó ¥ Á‡ÚËÒÌÛ‚ Ò‰ „¥ÎÓÍ ¥ ÍÓβ˜ÓÍ. ç ÔÓ·Û˛˜Ë ‚ËÁ‚ÓÎËÚËÒfl, ÒÚ‡ËÈ ÄÌÚÛ‡Ì Ô¥‰Ìfl‚ Ò‚¥È ÒÚ‡ËÈ Í‡‡·¥Ì ¥ Ó‰ÌËÏ ÔÓÒÚ¥ÎÓÏ Á‡·ÂÁÔ˜˂ Ì‡Ï ‚Â˜Â˛. ç‡ Ò‚¥Ú‡ÌÍÛ, Á‡Í¥Ì˜Ë‚¯Ë ˜ËÒÚËÚË Ò‚Ó˛ ÌÓ‚Û ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÛ „‚ËÌÚ¥‚ÍÛ å-16 ͇Υ·Û 5,56 ÏÏ, ¥Á „Ûθӂ‡ÌÓ˛ ÒÍÓÓÒڥθ̥ÒÚ˛, ‰‡ÎÂÍÓ·¥ÈÌ¥ÒÚ˛ ‚ 460 ÏÂÚ¥‚, ÚÂÎÂÒÍÓÔ¥˜ÌËÏ Ôˈ¥ÎÓÏ ¥ χ„‡ÁËÌÓÏ Ì‡ 90 Ô‡ÚÓÌ¥‚, fl ÔÓ˜‡‚ Á‡ÔÓ‚Ì˛‚‡ÚË ÔÓı¥‰ÌËÈ ˘Ó‰ÂÌÌËÍ.
˘Ó ÔËÓ‰‡ Ì χπ ÔÓ˜‡ÚÍÛ È Í¥Ìˆfl, ˘Ó ‚Ó̇ π ÒÓÎ¥‰ÌÓ˛ Ú‡ ÌÂÁÌˢÂÌÌÓ˛ – ˘Ó ҇ϠÔÓ ÒÓ·¥ π ‡·ÒÛ‰ÌËÏ – ·ÛÎÓ Á‡·ÛÚÓ, ˘Ó È ÔËÓ‰Ì¥È Ò‚¥Ú – Î˯ ÔÓÂ͈¥fl, ¥ ˘Ó Û Ì¸ÓÏÛ, ÍÓÎË ÓÁË‚‡˛Ú¸Òfl Á‚’flÁÍË Á ÔË̈ËÔ‡ÏË Ú‡ Âχ̇ˆ¥flÏË ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ÔÓfl‰ÍÛ, ÔÓÒÚ¥ ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ̇ ÔÓ‚ÂıÌ˛, ‡ ˜‡Ò – ̇ ÚË‚‡Î¥ÒÚ¸. ôÓ·Ë Ô‰·‡˜ËÚË ÔÓ‰‡Î¸¯ËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÔÓ‰¥È Ú‡ Ì‡Ï¥Ë ÄÏÂËÍË, Ì‡Ï Ì ÔÓÚ¥·ÌÓ ÔÓ‚Ó‰ËÚË „ÎË·ÓÍËı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸. ÇÓÌË ‰Îfl ‚Ò¥ı ‰ÓÒÚÛÔÌ¥, ‚ÓÌË Ì‡‚¥Ú¸ ̇ÔÓ¯Û˛Ú¸Òfl ҇ϥ ÒÓ·Ó˛. ëÚ‡Ú„¥fl ÄÏÂËÍË, ªª χȷÛÚÌπ Ú‡ χȷÛÚÌπ ¯ÚË Ò‚¥ÚÛ flÍ Ì‡ ‰ÓÎÓÌ¥ Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ Í¥ÌÂχÚÓ„‡ÙÓÏ. ßÒÚÓ¥fl ÄÏÂËÍË π ¥ÒÚÓ¥π˛ Í¥ÌÓ, ¥ ̇‚Ô‡ÍË. ÅÓ ˜ËÏ ·Û· ÄÏÂË͇ ‰Ó ÔÓfl‚Ë Í¥ÌÂχÚÓ„‡ÙÛ: Á‡·ËÚÓ˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ˛ ÍÓÎÓÌ¥π˛, ÌÂÓÒflÊÌËÏ, Ò··Ó Á‡ÒÂÎÂÌËÏ ÔÓÒÚÓÓÏ, ÍÛÔÍÓ˛ χÒÓÌ¥‚, flÍ¥ Ï¥˛Ú¸ ÔÓ ‚¥Î¸Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó. ëÔ‡‚‡ ‰ÓÍÓ¥ÌÌÓ ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl ¥Á ‚ËÌËÍÌÂÌÌflÏ Í¥ÌÓ, flÍ Á‡Í·‰‡π Ô¥‰‚‡ÎËÌË ÚÓ„Ó, ˘Ó ̇ÁË‚‡˛Ú¸ «‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl». ä¥Ìӥ̉ÛÒÚ¥fl Òڇ· ÔÓ¯ÚÓ‚ıÓÏ ‰Îfl ÔÓÏËÒÎÓ‚ÓÒÚË ‚Á‡„‡Î¥ È Ì‡ÚıÌÂÌÌflÏ ‰Îfl ‚˜ÂÌËı; χÈÊ ÌÂχπ Ú‡ÍÓª ˜¥, fl͇ · ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ Ì Á’fl‚Ë·Òfl ‚ Í¥ÌÓ, ‡ ‚Ê ÔÓÚ¥Ï Û Î‡·Ó‡ÚÓ¥flı Ú‡ ̇ ‚ËÓ·Ìˈڂ¥. ÅÛÏ ˆÂÎÛÎÓª‰ÌÓª ̇θÌÓÒÚË, ÔÓ¯ÚÓ‚ıÓÏ ‰Îfl flÍÓ„Ó ·Û· ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ¥ÒÚÓ¥ª, ÁÏ¥ÌË‚ ‡θ̥ÒÚ¸:
259
СВЕТИСЛАВ БАСАРА ВІЙНА ЯК BROADCASTING
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
éÔÛÒÚË‚¯Ë ÔӉӷˈ¥, fl ÁÓ·Ë‚ Ú‡ÍËÈ ÒÚËÒÎËÈ Á‡ÔËÒ: «áÛÒÚ¥ÎË Í‡·‡Ì¥‚, ¥ Ä. Û·Ë‚ Ó‰ÌÓ„Ó. ÇËÒÓÚ‡ 350 ÏÂÚ¥‚. ÑÓ˘Û Ì ·ÛÎÓ». ëˉfl˜Ë ·¥Îfl ‚Ó„Ì˛ ‚ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌ¥, ÔÓÍË Ï’flÒÓ Á‡ÒχÊËÚ¸Òfl, fl ͇ÊÛ ÒÚ‡ÓÏÛ ÄÌÚÛ‡ÌÓ‚¥, ˘Ó ÏÓfl ˜‡ÒÚ͇ Ï’flÒ‡ Ôˉ‡ÒÚ¸Òfl ̇ Ò‚flÚÓ, flÍ ÏË ‚·¯ÚÓ‚ÛπÏÓ ‚ Ú‡·Ó¥. «ë‚flÚÓ?» – Á‡ÔËÚÛπ ‚¥Ì, ‚ÓÛ¯‡˜Ë ‚Û„¥ÎÎfl. «í‡Í, Á‡‚Ê‰Ë Á̇ȉÂÚ¸Òfl ÔË‚¥‰ ‰Îfl ‚˜¥ÍË». ß fl ÔÛÒ͇˛Òfl ‚ ‰ÓÍ·‰ÌÛ ÓÔÓ‚¥‰¸ ÔÓ Á̇ÏÂÌÌ¥ ‰‡ÚË ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó Í‡ÎẨ‡fl ¥ ԇϒflÚÌ¥ ‰‡ÚË Ò‡Ô‡ÚËÒÚ¥‚. ëÚ‡ËÈ ÄÌÚÛ‡Ì ÒÎÛı‡π ÏÂÌ ÏÓ‚˜ÍË. ÑÛχ˛˜Ë, ˘Ó ÈÓÏÛ ˆÂ ̈¥Í‡‚Ó, fl ‚·¯ÚÓ‚Û˛Òfl ÒÔ‡ÚË. ÇÊ ‚ ̇ԥ‚‰¥ÏÓÚ¥ ·‡˜Û, flÍ ÒÚ‡ËÈ ÄÌÚÛ‡Ì ·ÂÂ Ï¥È ÁÓ¯ËÚ ¥ ˘ÓÒ¸ Ú‡Ï Ô˯Â. ç‡ÒÚÛÔÌÓ„Ó ‰Ìfl Ô¥ÒÎfl ÒÌ¥‰‡ÌÍÛ ÏË ‰¥ÎËÏÓ Ï’flÒÓ ¥ ȉÂÏÓ ÍÓÊÂÌ Û Ò‚¥È ·¥Í. ì Ú‡·Ó¥ fl Á‚¥ÚÛ˛Òfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó Ú‡ÔËÎÓÒfl ¥ ÔÓ͇ÁÛ˛ Ò‚Óª Á‡ÔËÒË. «ÄΠˆÂ Ì ڂ¥È ÔÓ˜ÂÍ», – „Ó‚ÓflÚ¸ ÏÂÌ¥ ¥ ÔÓ͇ÁÛ˛Ú¸ ÎËÒÚ Û ÁÓ¯ËÚ¥. ü ‰Ë‚βÒfl ¥ ·‡˜Û, ˘Ó Ô¥ÒÎfl ÏÓ„Ó Á‡ÔËÒÛ ÄÌÚÛ‡Ì Ì‡ÔËÒ‡‚ ‚ÂÎËÍËÏË Î¥Ú‡ÏË: «üÍ˘Ó Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ÌÂχπ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË Ï‡ÚË ¥ ÓÁÛÏ, ¥ ÒËÎÛ, Á‡‚Ê‰Ë ‚Ë·Ë‡È ÓÁÛÏ, ‡ ÒËÎÛ Î˯‡È ‚ÓÓ„Û. ëË·
Ì ڥθÍË ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÛ, ‡ÎÂ È Ò‚¥ÚÓ‚Û. ĉÊ ‚ÒÂ, ˘Ó ÏÓÊ ·ÛÚË ‚¥ÁۇθÌÓ Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌ ¥ ÏÓÊ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÚË ‚ ÒËÏÛÎflˆ¥ª ‡θÌÓÒÚË, Á Ô‚ÌËÏË ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥flÏË ÏÓÊ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÚË ¥ ‚ Ò‡Ï¥È Â‡Î¸ÌÓÒÚ¥; flÍ˘Ó Ê ‚ÓÌÓ ÒÛÔ˜ËÚ¸ ‡θÌÓÒÚ¥, ‡θ̥ÒÚ¸ ‰Ó ̪ ÔËÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl. üÍ˘Ó ‚¥‰ÍËÌÛÚË ÛÔ‰ÊÂÌÌfl, ÏÓ‰Âθ ÍÓÒÏ¥˜ÌÓ„Ó ÍÓ‡·Îfl ‚ Í¥ÌÓ – ‚Ê ·¥Î¸¯Â ‚¥‰ ÔÓÎÓ‚ËÌË ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó„Ó ÍÓÒÏ¥˜ÌÓ„Ó ÍÓ‡·Îfl – ÚÛÚ ÔËÒÛÚÌ¥ ¥‰Âfl Ú‡ ‚Á¥Âˆ¸; ¯ڇ – ÒÔ‡‚‡ ÚÂıÌ¥˜ÌÓª χÈÒÚÂÌÓÒÚË. ÄΠͥÌÓ Ì ÁÛÔËÌËÎÓÒfl Î˯ ̇ ‚ËÓ·Ìˈڂ¥ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËı ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥È; ‚ÓÌÓ ÚẨÂ̈¥ÈÌÓ ÒÚ‚Ó˛‚‡ÎÓ ÏÓ‰ÂÎ¥ ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË Ú‡ Ôӂ‰¥ÌÍË, flÍ¥ ÒÚ‡ÌÛÚ¸ ‚Á¥ˆÂÏ ‰Îfl ϥθÈÓÌ¥‚. ÇÓÌÓ ÒÔflÏÛ‚‡ÎÓ ‚ ˆ¥ÎÍÓÏ ¥Ì¯ÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ ÂÏÓˆ¥ÈÌÛ ÂÌ„¥˛ ÔÛ·Î¥ÍË, Ûڂ‰ÊÛ˛˜Ë ‡‚‡ÌÚ˛ËÁÏ flÍ ·‡Ê‡ÌÛ ÏÓ‰Âθ Ôӂ‰¥ÌÍË. é‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ‚ÓÌÓ Ûڂ‰ËÎÓ ÛÔ‰ÊÂÌÌfl Û ÒÚ‡‚ÎÂÌÌ¥ ‰Ó Ì‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Ú‡ ·‡Î͇ÌÒ¸ÍËı ͇ªÌ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÏÂ̯ËÌ ‚ Ò‡Ï¥È ÄÏÂˈ¥, flÍ ‰Ó ÌÂÓÁ‚ËÌÂÌËı, ÚÂıÌ¥˜ÌÓ ‚¥‰ÒÚ‡ÎËı, ÙÓθÍÎÓÌËı ÔÎÂÏÂÌ, Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌËı Á‡‚Ê‰Ë Û ÚËÔ¥ÁÓ‚‡ÌËÈ ÒÔÓÒ¥·, χÈÊ ‚ ÚÂıÌ¥ˆ¥ ÍÓÏ¥ÍÒ‡. í‚ÓˆÂÏ ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ π ÉÓÎÎ¥‚Û‰. ß ‚ ÚËı ͇ªÌ‡ı Ô‡ÌÛ˛Ú¸ Ô‡‚Ë·, ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌ¥ Û „ÓÎÎ¥‚Û‰Ò¸ÍËı ٥θχı. ÑÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÔӉ˂ËÚËÒ¸ ̇ ÏÛ̉ËË Ú‡ÏÚ¯̥ı ‰ËÍÚ‡ÚÓ¥‚ ¥ Ï¥Ò¸ÍÛ ÒˆÂÌÓ„‡Ù¥˛, ˘Ó· Û ˆ¸ÓÏÛ ÔÂÂÍÓ̇ÚËÒ¸. ä¥ÌÓ, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏÓÊ ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË ‚Ë„‡ÚË ˜ËχÎÓ ·ËÚ‚, ‡Î ÛÒ˛ ‚¥ÈÌÛ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ Ӊ̥πª ڥθÍË ÒËÎË Ì ‚Ë„‡π¯ Ì¥ÍÓÎË. éÚÛÚ ÔÓÚ¥·ÂÌ ÓÁÛÏ. ëËθÌËÈ Ì¥ÍÓÎË Ì ÁÏÓÊ Á¥ Ò‚Óπª ÒËÎË ‚ËÒ¥ÍÚË ÓÁÛÏ, ‡ ÏË Á‡‚Ê‰Ë ÁÏÓÊÂÏÓ Á ÓÁÛÏÛ ‚ËÒ¥ÍÚË ÒËÎÛ». ß ÌËʘÂ, χÎÂ̸ÍËÏË ·ÛÍ‚‡ÏË: «ÇÂÒÂÎËı Ò‚flÚ». áÓÁÛÏ¥ÎÓ, fl ·¥Î¸¯Â Ì ·Û‚ „ÓÎÓ‰ÌËÈ. Ä Ò‡Ô‡ÚËÒÚҸͥ Ò‚flÚ‡, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, Á‡‚Ê‰Ë ·Û‚‡ÎË ‚ÂÒÂÎËÏË.
èÂÂÍ·‰ Ä.è.
КОМАНДАНТЕ МАРКОС ЧЕТВЕРТА СВІТОВА ВІЙНА РОЗПОЧАЛАСЯ
260
·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ, ÒÔ‡‚ËÎÓ ‚ÔÎË‚ ̇ ‚Ò¥ ÒÙÂË Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl, ¥ Ì ڥθÍË ‚ ͇ªÌ‡ı ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ. íÂÚfl Ò‚¥ÚÓ‚‡ ‚¥È̇, ‚¥È̇ flÍ broadcasting, ÔÓ˜‡Î‡Òfl ‚ ÚˉˆflÚ¥ ÓÍË ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ¸Ó˛ ‰ËÒÚË·Ûˆ¥π˛ „ÓÎÎ¥‚Û‰Ò¸ÍËı ‚ËÓ·¥‚, flÍ¥, Û ÒÔÓÒ¥·, ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÌËÈ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ 24 „Ó‰ËÌË Ì‡ ‰Ó·Û ÚÂη‡˜ÂÌÌflÏ, ÂÔÂÁÂÌÚÛ‚‡ÎË ÓÔÚÓÂÎÂÍÚÓÌÌËÈ ¥ÏÔÂ¥‡Î¥ÁÏ Û ÈÓ„Ó ÓχÌÚË˜Ì¥È Ù‡Á¥. ÄΠ‚Ê ‚ Ú¥ ˜‡ÒË ÏË Ï‡ÎË ÒÛ„ÂÒÚË‚ÌËÈ ÔÓ‰¥Î ̇ ıÓÓ¯Ëı Ú‡ ÔÓ„‡ÌËı ıÎÓÔˆ¥‚, ‰Â Ôӂ‰¥Ì͇ ıÓÓ¯Ëı π Ì¥˜ËÏ Ì ͇˘Ó˛, flÍ˘Ó Ì „¥¯Ó˛, ‚¥‰ Ôӂ‰¥ÌÍË ÔÓ„‡ÌËı, Á Ú¥π˛ ¥ÁÌËˆÂ˛, ˘Ó ÏË Á ÌËÏË ÒÓÎ¥‰‡ËÁÛπÏÓÒfl, Ì ÓÁÛÏÓÏ, ‡ ¯ÚÛ˜ÌÓ ‚ËÍÎË͇ÌËÏË ÒËÏÔ‡Ú¥flÏË. á ˜‡ÒÓÏ ˆfl ÏÓ‰Âθ ·Û‰Â ÓÁ‚ËÌÂ̇ ‰Ó ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓÒÚË. ì flÍËÈÒ¸ ÏÓÏÂÌÚ, ‰ÂÒ¸ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ Ò¥Ï‰ÂÒflÚËı, Í¥Ìӥ̉ÛÒÚ¥fl ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÓ ÁÏ¥ÌË· ÒÚ‡Ú„¥˛. á‡Ï¥ÒÚ¸ ÔÂÁÂÌÚ‡ˆ¥ª ÔËπÏÌÓ„Ó ÙÛÚÛËÒÚ˘ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ·‡È‰ËÍÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ ·ÂÁÏÂÊÌÓª ̇ÒÓÎÓ‰Ë, ̇ Í¥ÌÓÂ͇̇ı ÔÓ˜‡ÎË ÍÛÚËÚË Ù¥Î¸ÏË, flÍ¥ ÓÁ„Îfl‰‡˛Ú¸ χȷÛÚÌπ Û ˜ÓÌÓÏÛ Ò‚¥ÚÎ¥, flÍ ÔÓÒÚ͇ڇÒÚÓÙ¥˜Ì¥, ‚Á‡πÏÌÓ ¥ÁÓθӂ‡Ì¥ Ú‡ ‚ÓÓÊ ̇ÒÚÓπÌ¥ Ï¥ÍÓÒԥθÌÓÚË, ˘Ó ̇ÒÂÎfl˛Ú¸ ÒÔÛÒÚÓ¯ÂÌ¥ ÚÂËÚÓ¥ª ÁÌËÍÎËı ‰Âʇ‚. áÎˉ̥, ÊÓÒÚÓÍ¥ÒÚ¸ Ú‡ ÍÛθÚÛ̇ ‰Â∂‡‰‡ˆ¥fl – ÓÒÌÓ‚Ì¥ ÓÁ̇ÍË ÌÓ‚Ó„Ó ÙÛÚÛËÒÚ˘ÌÓ„Ó ·‡˜ÂÌÌfl ̇¯Óª Ô·ÌÂÚË. á‚¥‰ÍË Ú‡ÍËÈ ÔÓ‚ÓÓÚ? üÍ ˆÂ ¥Ìh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
(1) Entretien avec Martha Garcia, La Jornada, 28 mai 1997. (2) Ochoa Chi et Juanita del Pilar, Mercado mundial de fuerza de trabajo en el capitalismo contemporaneo, UNAM, Economia, Mexico, 1997. (3) La Globalisation du crime, Nations unies, New York, 1995.
íÂÍÒÚ ÓÔÛ·Î¥ÍÓ‚‡ÌËÈ: Le Monde diplomatique, ‹ 521, aout 1997.
‰ÛÒÚ¥fl Ï¥È ÏËÚÚ˛, Ì¥·Ë ̇ÚıÌÂ̇ òÔÂÌ∂ÎÂÓÏ, ÒÚ‡π ‡ÔÓ͇ΥÔÚ˘ÌÓ Ì‡ÒÚÓπÌÓ˛ ¥ ÔÓÔ‰ÊÛ˛˜Ó˛? óË È‰ÂÚ¸Òfl ÚÛÚ ÔÓ ÓÚflÏÎÂÌÌfl? ꇉ¯Â, ÔÓ ˘ÓÒ¸ ¥Ì¯Â. èÂÈÁ‡Ê¥ È ÒˆÂÌË Á ٥θϥ‚ ̇ Á‡ÁÓÍ Mad Max Ú‡ ‰Ó Ì¸Ó„Ó ÔÓ‰¥·ÌËı Ô‰ÒÚ‡‚Îfl˛Ú¸ ‰Û„Û ∂Â̇ˆ¥˛ ٥θϥ‚ ‰Îfl ¥Ì‰ÓÍÚË̇ˆ¥ª. íÂ, ˘Ó ÏË ·‡˜ËÏÓ ‚ ˆËı ٥θχı – ÚÂÚ¥È Ò‚¥Ú ̉‡ÎÂÍÓ„Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ, ‡ „ÂÓª, flÍ¥ ‚ ÌËı Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl, ªıÌfl Ôӂ‰¥Ì͇ – ˆÂ ÏÓ‰ÂÎ¥ Ú‡ Á‡ÁÍË. ëÛ‰fl˜Ë Á ÛÒ¸Ó„Ó, ·ÛÎÓ ÁÓ·ÎÂÌÓ ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ, ˘Ó ÓÁÍÓ¯¥ ‚ËÒÓÍÓÚÂıÌÓÎÓ„¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó Ú‡ ‡‚ÚÓχÚËÁÓ‚‡ÌÓ„Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ, ÔËÓ‰ÌÓ, ·Û‰ÛÚ¸ ‰ÓÒÚÛÔÌ¥ Ì ‚Ò¥Ï. é˜Â‚ˉÌÓ, Ì‚ˉËÏ¥È ÂÎ¥Ú¥ ÔËÁ̇˜Â̇ ͇˘‡ ‰ÓÎfl, ‡Î ˆ¸Ó„Ó ‡ÁÛ ˆÂ ˘Â Ì ÍÓ̘ ÔÓ‚ËÌÌÓ ÒÚ‡ÚËÒfl. ĉÊ ÍÓÊ̇ ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥fl χπ Ò‚¥È ÍËÚ˘ÌËÈ ÔÛÌÍÚ, Ô¥ÒÎfl flÍÓ„Ó Ì‡ÒÚÛÔ‡π Á‚ÓÓÚÌ¥È ÔÓˆÂÒ. çÂχ ÒÛÏÌ¥‚Û ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ¥ ˜‡ÒÓ‚ËÈ, ¥ ¯‚ˉͥÒÌËÈ ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ÓÌ¥ÁÏ Ï‡π Ò‚Óª Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ¥, flÍ Ô¥‰Í‡ÁÛπ ÎÓ„¥Í‡, ˆfl ÏÂʇ Ì ‰‡ÎÂÍÓ. ïÓ˜‡ ¯‚ˉͥÒÚ¸ (¥ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ Á ̲ ˜‡Ò) ÔÎËÌÌ¥¯¥ ‚¥‰ ÔÓÒÚÓÛ, ‚ flÍÓÏÛ Á‡„ËÌÛ‚ ëëëê, ‚ÓÌË Ó·ÏÂÊÂÌ¥, flÍ˘Ó Ì ٥Á˘ÌÓ, ÚÓ, ·ÂÁ ÒÛÏÌ¥‚Û, ÏÂʲ, fl͇ ‰Îfl ‚Ò¸Ó„Ó ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂ̇ ÅÓÊËÏ Ôӂˉ¥ÌÌflÏ.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
flÓÒ·‚ Ò‚‡ÚÍÓ
© ü.낇ÚÍÓ, 2000
‚Ú‡˜ÂÌËÈ ‡È ¥ „‡·Î¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª
çàÜóÖ åÖÜ ÑéÅêÄ ß áãÄ åË ÔÓ„Ó‰ËÎËÒfl, ˘Ó Ù‡¯ËÁÏ Ú‡ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏ – Î˯ هÁË Û ÓÁ‚ËÚÍÛ ÚÓڇΥڇËÁÏÛ, Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚‡ÌÓ„Ó „Ûχ̥ÒÚ˘ÌËÏ ÍÓ̈ÂÔÚÓÏ, ÔÓ‚¥Ìˆ¥È̇ ÔËÓ‰‡ flÍÓ„Ó (‚ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌÓÏÛ Ô·̥ – ‡ÚªÁÏ, ‡ ‚ fl‚ˢÌÓÏÛ Ô·̥ – ‚ӈÂÌÚËÁÏ) ÌÂÏËÌۘ ÔËÁ‚· ‰Ó ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ‚ËÒÓÍÓÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÂÚÓÙÂÓ‰‡Î¥ÁÏÛ Á ‚Ë‚ÂÌÂÌÓ˛ ÒÚÛÍÚÛÓ˛, ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌÓ„Ó ÒÂÌÒÛ ·ÂÁ ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌÓ„Ó ‚ËÏ¥Û, flÍËÈ ‚ÌÓÒËÚ¸ Û ÒÛÒԥθÌÛ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ åÓ̇ı. èÓÒÚ¥ÒÚÓ˘Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ‚Á‡„‡Î¥ π ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ ·ÂÁ ÒËÏ‚ÓÎ¥‚ Ú‡ ÒËÏ‚ÓÎ¥ÍË; „Ûχ̥ÒÚ˘Ì ÏËÒÎÂÌÌfl ÒËÒÚÂχÚ˘ÌÓ ÛÈÌÛ‚‡ÎÓ ÒËÏ‚ÓÎ, Ô¥‰‰‡‚‡ÎÓ ÈÓ„Ó ‡ˆ¥Ó̇θÌÓÏÛ ‡Ì‡Î¥ÁÛ ¥ ‚ ͥ̈‚ÓÏÛ ÂÁÛθڇڥ Á‚ÂÎÓ ‰Ó ‡Ì„Û Á̇ÍÛ, ÂÏ·ÎÂÏË, Ì ‚Áfl‚¯Ë ÔË ˆ¸ÓÏÛ ‰Ó Û‚‡„Ë ÚÓ„Ó Ù‡ÍÚÛ, ˘Ó ÒËÏ‚ÓÎ – ˆÂ ڇ͇ ¥˜, ·ÂÁ flÍÓª ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ Ì π ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÓ˛. é‰Ì ÒÎÓ‚Ó, ÒËÏ‚ÓÎË – ˆÂ Ó·Ï¥ÌÌ¥ ÔÛÌÍÚË; ˜ÂÂÁ ÒËÏ‚ÓÎË ÂÌ„¥fl ‚Ë˘Óª ‰¥ÈÒÌÓÒÚË ÒÔÎË‚‡π Û Ò‚¥Ú fl‚ˢ. ëËÏ‚ÓÎ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Ò‚¥ÊËÏ, flÍ˘Ó ÈÓ„Ó ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÓÁ¯ËÙÛ‚‡ÚË1. êÓÁ¯ËÙÛ‚‡ÌÌfl ÒËÏ‚ÓÎÛ Á‡‚Ê‰Ë ÔÓÏËÎÍÓ‚Â, ¥ Ì‚¥Ì‡ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥fl ÒËÏ‚ÓÎÛ Ï‡π ÍÓÓÁ¥ÈÌËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸2. ëÛ˜‡ÒÌ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó π ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ Á̇ͥ‚, ÍÓÚ¥ ÌÂ¥‰ÍÓ ÔÎÛÚ‡˛Ú¸ ¥Á ÒËÏ‚Ó·ÏË. éÚ‡ ÒÓˆ¥‡Î¸-
261
СВЕТИСЛАВ БАСАРА ВІЙНА ЯК BROADCASTING
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ó‡Ò ‚¥‰ ˜‡ÒÛ Î˛‰ÒÚ‚Ó Û Ò‚ÓπÏÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ Ô‚ÌÛ ÏÂÊÛ, Á‡ flÍÓ˛ ÔÓÔÂÂ‰Ì¥È ÒÔÓÒ¥· ‚‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ̇ÒÛ˘ÌËı ÔÓÚ· ÒÚ‡π ÌÂÂÙÂÍÚË‚ÌËÏ. í‡Í ÒÚ‡ÎÓÒ¸, ÍÓÎË ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª ÒÍÓÚ‡ÒÚ‚‡ Ú‡ Ó·Ó·¥ÚÍÛ ÁÂÏÎ¥ ÁÓ·ËÎË Ì‚˄¥‰ÌËÏ Á‰Ó·Û‚‡ÌÌfl ªÊ¥ ‚ËÍβ˜ÌÓ Á·Ë‡ÌÌflÏ ÔÎÓ‰¥‚ Ú‡ ÔÓ₇ÌÌflÏ. Ç¥‰ÚÓ‰¥ Á’fl‚Ë‚Òfl Ï¥Ú ÔÓ «áÓÎÓÚËÈ ‚¥Í» β‰ÒÚ‚‡. ó‡ÒÚË̇ ÔÓÔÛÎflˆ¥ª Úflʥ· ‰Ó ÒÚ‡Ó„Ó ÒÔÓÒÓ·Û ÊËÚÚfl, ªÈ ·ÛÎÓ ‚‡ÊÍÓ ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÚËÒfl ‰Ó ÌÓ‚Ëı ÛÏÓ‚ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ·ÛÚÚfl, ¥ ÔÂÂ͇ÁË ÔÓ ‰‡‚Ì¥È, ‚Ú‡˜ÂÌËÈ ÔÓÔ‰̥ÏË ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏË ‡È ·Û‰ËÎË ∂ÂÌÂÚ˘ÌÛ Ô‡Ï’flÚ¸ ¥ ‚ËÍÎË͇ÎË ÌÓÒڇθ∂¥˛ Á‡ ÌÂÁ‰¥ÈÒÌÂÌÌËÏ Ï‡È·ÛÚÌ¥Ï. ë‰̥ ‚¥ÍË ‚ËÚ‚ÓËÎË Ô‚ÌÛ, ‰Ó·Â ‚¥‰¯Î¥ÙÓ‚‡ÌÛ ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ ‚‰ÂÌÌfl ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı ‰¥È, ‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ̪ – Îˈ‡Ò¸ÍËÈ ÍÓ‰ÂÍÒ ˜ÂÒÚË. èÓfl‚‡ ̇¥ÁÌÓª Á·Óª, ‡ Á‡ ̲ ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÓª, ÔÂÂÚ‚ÓË· Îˈ‡Ò¸Í¥ ÒÛÚ˘ÍË Ì‡ ÂÎ¥ÍÚ ‰‡‚̸Ӫ ÂÔÓıË, ¥ ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË ÒÔ˘ËÌfl· ÔËÒÚÛÔË ÌÓÒڇθ∂¥ª Á‡ Îˈ‡Ò¸ÍËÏ ÍÓ‰ÂÍÒÓÏ Û ‚‰ÂÌÌ¥ ‚¥ÈÌË, ıÓ˜ ÌÓÒ¥ª ˆËı Îˈ‡Ò¸ÍËı ¥‰ÂÈ Û ÒÛ˜‡ÒÌ¥È ‚¥ÈÌ¥ Ì ÏÓÊÛÚ¸ ‰ÓÍ·‰ÌÓ ÔÓflÒÌËÚË, flÍ ÒÎ¥‰ ·ÛÎÓ · Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÚË ˆÂÈ ‚ÓπÌÌËÈ ÍÓ‰ÂÍÒ ˜ÂÒÚË Ò͇ʥÏÓ Ô¥‰ ˜‡Ò ·ÓÏ·‡‰Û‚‡Ì¸ ç‡∂‡Ò‡Í¥, ÑÂÁ‰Â̇, äÓ‚ÂÌÚ¥. ëÔÓ‰¥‚‡ÚËÒfl Ê, ˘Ó β‰ÒÚ‚Ó ‚¥‰ÏÓ‚ËÚ¸Òfl ‚¥‰ ÌÓ‚¥ÚÌ¥ı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È – ˜Ë ÚÓ ‚ „‡ÎÛÁ¥ ‚Ë-
̇ ÚÂÍÒÚۇΥÁ‡ˆ¥fl, ÓÚ ҇ÏÓÔÓflÒÌÂÌÌfl Ú‡ Ò‡ÏÓ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl, ̇ÔÎË‚ ¥ÌÙÓχˆ¥ª ÔÓ Ì‡ÔflÏË ¥ ÔÓ‚ÓÓÚË, π ̇‰¥ÈÌËÏ Ò‚¥‰ÍÓÏ ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª ¥ ‚Ò ÔÓÏ¥ÚÌ¥¯Ó„Ó Â„ÂÒÛ ‰Ó ‰ÓÍÛθÚÛÌÓª ÏÓ‰ÂÎ¥. áÌ‡Í Q, ̇ÔËÍ·‰, Û ÒÂÏ¥ÓÚ˘ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ π ÚËÏ ÊÂ, ˘Ó È Ô˜ÂÌËÈ Ï‡Î˛ÌÓÍ; Ó‰ËÌ Á ÌËı π Ô‰ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌËÏ, ¥Ì¯ËÈ – ÔÓÒÚÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌËÏ. è.ÇÂ¥Î¥Ó Û ‰ÂflÍËı ÔÓfl‚‡ı ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ·ÛÏÛ Ú‡ ÍÓÏÔ’˛ÚÂËÁ‡ˆ¥ª ‚·‡˜‡π ÒÎ¥‰Ë ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÒÓÌfl˜ÌËı ÍÛθڥ‚ ÔÓÒÚ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ÂÔÓıË. í‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ Ì‡ ÔËÍ·‰¥ ‡ı¥ÚÂÍÚÛË, Á‚‰ÂÌÓª ‰Ó ÙÓÏ „ÂÓÏÂÚ˘ÌËı Ú¥Î, ÏË ÏÓÊÂÏÓ ÔÓÒÚÂÊËÚË ÍËÒڇΥÁ‡ˆ¥˛ ÔÓÒÚÓÛ Ú‡ ÈÓ„Ó ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl ̇ ÔÓ‚ÂıÌ˛, Ú‡Í Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ ÙÓÏ Ï‡ÒÓ‚Óª ÔÒ‚‰Ó¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ª ÏË ·‡˜ËÏÓ ÁÌˢÂÌÌfl ÒÛÒԥθÌÓª ÂÌ„¥ª, ¥Ì‚ÂÒÚÛ‚‡ÌÌfl ªª ‚ ¥Î˛Á¥ª. èÓ͇ÁÓ‚ËÏ ÔËÍ·‰ÓÏ π ̉‡‚Ì¥ ÍÛθÚË Í¥ÌÓÁ¥ÓÍ, Ò͇ʥÏÓ, åÂÎ¥Ì åÓÌÓ, ‡·Ó ¥ÒÚÂ¥fl, ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ¥Á ÔÂ͇ÒÌÓ˛ ‚ ÔË̈ËÔ¥ „ÛÔÓ˛ «Å¥ÚÎÁ». äÓÎË Ó·¥ÈÚË ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl, flÍ¥ Ó·ÎflÚ¸ fl‚ˢ‡ ˘Â ÏÂ̯ ÔÓÁÓËÏË, ‚ ˆËı „ÛÔÓ‚Ëı ÂÍÒÚ‡Á‡ı ÏË ÔÓ·‡˜ËÏÓ ‚ˇÁ ‡‚ÚÂÌÚ˘ÌÓ„Ó ÔÓÚfl„Û ‰Ó ·ÓÊÂÒÚ‚‡, ÒÔflÏÓ‚‡ÌËÈ „Ûχ̥ÒÚ˘ÌÓ ÒÚÛÍÚÛÓ‚‡ÌËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ ‰Ó ÙÂÚ˯ËÁÏÛ, flÍËÈ ‚Ê Ì ÏÓ‰Âβπ ÔÓÚÓÈ·¥˜Ì¥ÒÚ¸, ‰Ó ¥‰ÓÎ¥Á‡ˆ¥ª ˆ¥ÎÍÓÏ ÔÂÂÒ¥˜ÌËı ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚÂÈ, ¥, Á¯ÚÓ˛, ‰Ó ¥‰ÓÎ¥Á‡ˆ¥ª Ò‡ÏÓª ÔÂÂÒ¥˜ÌÓÒÚË Ú‡ ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÌfl ªª ¥‰ÂÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЯРОСЛАВ СВАТКО ВТРАЧЕНИЙ РАЙ І ГРАБЛІ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
262
Ó·Ìˈڂ‡, ˜Ë ‚ „‡ÎÛÁ¥ ‚·Ë‚ÒÚ‚‡ – ¥˜ ·ÂÁ„ÎÛÁ‰‡. Ä Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, Á‡‚Ê‰Ë Á̇ȉÛÚ¸Òfl ÓÒÓ·Ë, ‰Îfl flÍËı ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚËÏ Ô‚ÌËÈ ‰ËÒÍÓÏÙÓÚ, ‡·Ó È ÛÁ‡„‡Î¥ ÔÂÂÏ¥ÒÚËÚ¸ ªı ̇ χ∂¥ÌÂÒË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ôÓÒ¸ ÔÓ‰¥·Ì ÏË ÔÂÂÊË‚‡πÏÓ ÌËÌ¥. íÂıÌÓÎÓ„¥ª ÚÂÎÂÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª ‡ÁÓÏ Á ßÌÚÂÌÂÚÓÏ ÔÂÂÚ‚ÓËÎË Ì‡¯Û Ô·ÌÂÚÛ Û Ú‡ÍËÈ ÒÓ·¥ ÏÂ∂‡ÔÓÎ¥Ò, Û flÍÓÏÛ ÍÓÊÂÌ, flÍ˘Ó Ï‡π ‰Ó ÚÓ„Ó Á‡ÒÓ·Ë, ÏÓÊ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÚËÒfl ¥Á ÍÓÊÌËÏ, ‡ ÚÓÈ, ıÚÓ Ì ‚Ï¥π, ‡·Ó Ì χπ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË, ÒÚ‡π ÒÎ¥ÔËÏ Û Í‡ªÌ¥ Áfl˜Ëı. êÓÁ‚ËÚÓÍ ÎÓ∂¥ÒÚËÍË ‡ÁÓÏ ¥Á ÔÓ¯ËÂÌÌflÏ ‡‚ÚÓχÚ˘ÌËı Î¥Ì¥È ÒÍ·‰‡ÌÌfl ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó Û ‚‡ÚÓÒÚ¥ ÔÓ‰Û͈¥ª ˜‡ÒÚ͇ β‰Ò¸ÍÓª Ô‡ˆ¥ ̇ Á‡‚¯‡Î¸ÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ Á·¥Î¸¯ÛπÚ¸Òfl. í¥ Ê ‡‚ÚÓχÚ˘̥ Υ̥ª ÒÔ˘ËÌfl˛Ú¸ ÁÏÂ̯ÂÌÌfl ‚ÔÎË‚Û Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó Ù‡ÍÚÓ‡ ̇ flÍ¥ÒÚ¸ ÔÓ‰Û͈¥ª, ‡ ÓÚÊ ‚ Â∂¥Ó̇ı, ‰Â ‚‡Ú¥ÒÚ¸ Ó·Ó˜Óª ÒËÎË ÌËÁ¸Í‡, ÏÓÊ̇ ‚ËÓ·ÎflÚË ÚÓ‚‡Ë, ˆ¥ÎÍÓÏ ÍÓÌÍÛÂÌÚÌ¥ Á ÔÓ‰Û͈¥π˛ ÓÁ‚ËÌÂÌËı ͇ªÌ, ˘Ó ÏË È ·‡˜ËÏÓ, ÒÔÓÒÚÂ¥„‡˛˜Ë ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥˛ ÚÓ‚‡¥‚ Á 襂‰ÂÌÌÓ-Òı¥‰ÌÓª ÄÁ¥ª ̇ Ò‚¥ÚÓ‚¥ ËÌÍË. êÓÁÔ‡‰ ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ ‡ÁÓÏ ¥Á Υ͂¥‰‡ˆ¥π˛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ ‰Ó‰‡ÎË È Ì‡¯Û ì͇ªÌÛ ‰Ó ÔÂÂÎ¥ÍÛ ‰Âʇ‚, ‰Â ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÓ ÏÓÊ-
ÎÓ„¥˜ÌËÏ Á‡ÁÍÓÏ çÓ‚Ó„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓfl‰ÍÛ. üÍ ¥ ÍÓÊ̇ هθ¯Ë‚‡ ‚¥‡, – Òڂ‰ÊÛπ í¥ÎÎ¥ı, – Ô¥ÒÎfl ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚Óª ÂÈÙÓ¥ª Ú‡ Á‡ı‚‡ÚÛ, flÍ¥ ÏÓÊ̇ ÔÓ¥‚ÌflÚË ¥Á ÂÍÒÚ‡Á‡ÏË ¥ÒÚËÌÌÓª ¥Ì¥ˆ¥‡ˆ¥ª, ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl ÛÈÌ¥‚̇ ‰¥fl ÂÌ„¥È, ÒÍÂÓ‚‡ÌËı Û Ì‚¥ÌÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ, ¥ Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ „ÛÔ‡, fl͇ Ô¥‰‰‡ÒÚ¸Òfl ÒÔÓÍÛÒ¥ ÔÒ‚‰ÓÂÎ¥„¥ÈÌÓÒÚË, Ô¥ÒÎfl ªª ͇ıÛ ÓÔËÌflπÚ¸Òfl Û Ì‡·‡„‡ÚÓ „¥¯ÓÏÛ ÒÚ‡Ìӂˢ¥ , ‡Ì¥Ê ·Û· ‰Ó ÍÓÌÚ‡¥Ì¥ˆ¥‡ˆ¥ª. ìÔÓ‰Ó‚Ê Ô’flÚ‰ÂÒflÚËı, ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚËı Ú‡ ҥωÂÒflÚËı ÓÍ¥‚ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ‚ Ú‡ÍËÈ ÒÔÓÒ¥· ÓÁÚ‡ÚËÎË ‚Ò˛ ÒÛÒԥθÌÛ ÂÌ„¥˛ á‡ıÓ‰Û. íËÏ, ˜ËÏ ‰Îfl ëıÓ‰Û ·Û‚ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏ, ‰Îfl á‡ıÓ‰Û ·ÛÎË ÍÛθÚË Í¥ÌÓ- Ú‡ ÓÍ-Á¥ÓÍ; ÚÓÈ Ò‡ÏËÈ ¥‚Â̸ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Óª ÒÔÛÒÚÓ¯ÂÌÓÒÚË, ıÓ˜‡ ̇ ëıÓ‰¥ ˆ¸Ó„Ó ‰ÓÒfl„‡ÎË ÚÂÓÓÏ Ú‡ ·¥‰Ì¥ÒÚ˛, ‡ ̇ á‡ıÓ‰¥ – ÂÍÒÚ‡ÁÓÏ ‚Ò‰ÓÁ‚ÓÎÂÌÓÒÚË Ú‡ ‰ÓÒÚ‡ÚÍÓÏ. ì ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ Ï‡Ò¯Ú‡·¥ Á̇˜Û˘ËÏ π ÚÂ, ˘Ó ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ÂÌ„¥fl ҸӄӉ̥ ̇·ÎËʇπÚ¸Òfl ‰Ó ÌÛθӂӪ ÔÓÁ̇˜ÍË. å‡ÒË Ì χ˛Ú¸ ·¥Î¸¯Â ÒËÎ ‡Ì¥ ̇ Á‡ıÓÔÎÂÌÌfl ÔÒ‚‰ÓÂÎ¥„¥ÈÌËÏË ÔÓÂÍÚ‡ÏË, ‡Ì¥ ̇ ¥‰ÓÎ¥Á‡ˆ¥˛ ÓÍÂÏËı ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚÂÈ. ß̈¥fl ˆ¥ÎÍÓÏ ‚¥‰‚ÂÚÓ ‚Ëfl‚Îflπ Ò· flÍ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ ÒÛÒԥθÌËÈ ÏÂı‡Ì¥ÁÏ. ñ¥ÎÍÓÏ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ çÓ‚Ó„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓfl‰ÍÛ, ˘Ó ÍËÁ‡ Ú‡ ‚¥È̇ Û ÍÓÎË¯Ì¥È û„ÓÒ·‚¥ª ‚Á‡„‡Î¥ Ì ÓÁ„Îfl‰‡ÎËÒfl Û Ú‡ÍÓÏÛ Ò‚¥ÚÎ¥. ÄΠëîêû, ˜ÂÒÌÓ Í‡ÊÛ˜Ë, Ì¥ÍÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÎË‚Ó ÔÓ‚ÚÓËÚË ÙÂÌÓÏÂÌ í‡È‚‡Ì˛ ˜Ë 襂‰ÂÌÌÓª äÓª. ǯڥ, ˜ÓÏÛ – ÏÓÊÎË‚Ó? ì͇ªÌҸ͇ Òڇθ ‰Ó·fl˜Â Á‡‚‡Ê‡π ·‡„‡ÚÓ ÍÓÏÛ Á ÏÂÚ‡ÎÛ∂¥‚ ̇ Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ËÌÍÛ. ì͇ªÌÒ¸ÍËÈ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó-Ú‡ÌÒÔÓÚÌËÈ Î¥Ú‡Í ÌËÌ¥ – ̇È͇˘ËÈ ‚ Ò‚¥Ú¥, ‡Î ÊӉ̇ Á ͇ªÌ çÄíé ÈÓ„Ó Ì ÍÛÔËÚ¸ ¥ ‚ËÓ·ÎflÚËÏ ҂Ӫ, „¥¯¥, ڥθÍË · Ì ÔÓÒ··ËÚË ÒÚ‡Ìӂˢ‡ ‚·ÒÌËı ‚ËÓ·ÌËÍ¥‚ Ú‡ ‚·ÒÌÓ„Ó ËÌÍÛ Ô‡ˆ¥. ï‡Í¥‚Ҹͥ Ú‡ÌÍË Á‡ Ò‚ÓªÏË ÚÂıÌ¥ÍÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏË Ô‡‡ÏÂÚ‡ÏË ÚÂÊ Í‡˘¥ Á‡ ̥ψ¸Í¥ ˜Ë ‡ÏÂË͇ÌҸͥ, ‡Î ÒÛÏÌ¥‚ÌÓ, ˜Ë ıÓ˜‡ È ·Ë íÛ˜˜Ë̇ ªı ÍÛÔËÚ¸ – ı¥·‡, ÏÓÊÂ, ‡‡·Ò¸Í¥ ͇ªÌË. Ň„‡ÚÓ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Ù¥Ï ¯Ë˛Ú¸ Ó‰fl„ ‚ ì͇ªÌ¥ ¥Á Ò‚Óπª Ú͇ÌËÌË, – ˆÂ flÍ¥ÒÌÓ Ú‡ ‰Â¯Â‚Ó, ¥ ̇ ¯ÎflıÛ ‰Ó ÓÁ¯ËÂÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ ÒÚÓflÚ¸ Î˯ ͂ÓÚË Ì‡ ˜ÛÊÓÁÂÏÌÛ ÔÓ‰Û͈¥˛ Û Í‡ªÌ‡ı ëԥθÌÓ„Ó ËÌÍÛ. íÓÊ Ì‚¥‰ÓÏÓ, ıÚÓ ·¥Î¸¯Â Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌËÈ Û „‡Î¸ÏÛ‚‡ÌÌ¥ ÂÙÓÏ ‚ ì͇ªÌ¥ – ϥ҈‚‡ ·˛Ó͇ڥfl Á ÍÓÏÛÌfl˜ËÏ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÓÏ, ˜Ë Ú¥ ‚ÓÔÂÈҸͥ ÔÓÎ¥ÚËÍË, flÍ¥ Ô‡„ÌÛÚ¸ ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË Ì‡ ‚·ÒÌÓÏÛ ËÌÍÛ Ô‡ˆ¥, ¥ flÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ – ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË Û ‚·ÒÌËı ‰Âʇ‚‡ı. éÚÓÊ Ì¥˜Ó„Ó ‰Ë‚ÌÓ„Ó ÌÂχπ Û ÔÓfl‚¥ ÍÌËÊÓÍ Ì‡ ͯڇÎÚ Ú¥πª, Á-Ô¥‰ Ô‡ ‰‡ÍÚÓ¥‚ «òÔ¥∂ÂÎfl» ɇÌÒ‡èÂÚ‡ å‡Ú¥Ì‡ ¥ ɇ‡Î¸‰‡ òÛχ̇. 䇪ÌË Á ‚ËÒÓÍËÏ ¥‚ÌÂÏ ÊËÚÚfl ÒÚÓflÚ¸ ̇ ÔÓÓÁ¥ ‚ÂÎËÍÓ„Ó ‚ËÔÓ·Û‚‡Ì-
ÎË È Ì ·Û· ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ ‚ËÚ‚ÓÓÏ, ‡ Î˯ ÔÒ‚‰ÓÂÎ¥„¥ÈÌËÏ ÍÛθÚÓÏ. á‡ÒÌÓ‚‡Ì‡ ̇ ̉ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ÔÓflÒÌÂÌ¥È ı‡ËÁÏ¥ ÔÂÁˉÂÌÚ‡ Ú‡ ÔÓ·Û‰ÊÂÌ¥È, ̇ ˆËı ÚÂÂ̇ı Á‡‚Ê‰Ë Î‡ÚÂÌÚÌÓ ÔËÒÛÚÌ¥È ÏÓ‰ÂÎ¥ χ̥ıÂÈÒ¸ÍÓª πÂÒ¥, ‚Ó̇ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡Î‡ Ì flÍ ‰Âʇ‚‡, ‡ flÍ ÂÎ¥„¥ÈÌ ӷ’π‰Ì‡ÌÌfl, flÍ ÚÂÏÌËÈ ÍÛÎ¸Ú ¥Á ÔÒ‚‰ÓÏ¥ÚÓÎÓ„¥π˛, ÔÓÂÍÚÓ‚‡ÌÓ˛ Û Ï‡È·ÛÚÌπ, Ú‡ ̇ԥ‚·ÓÊÂÒÚ‚‡ÏË, ˘Ó ÛÓÒӷ₇ÎË ‡·ÒÓβÚÌÛ ÔÓÓÊÌÂ˜Û ‚·ÒÌÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl. Ç Ô¯¥ ÓÍË Ô¥ÒÎfl ÑÛ„Óª ë‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË (fl͇ ÚÛÚ ‚Ò ˘Â ÚË‚‡π) ÌÂÈÏÓ‚¥Ì‡ ÂÌ„¥fl ‚Ò¥ı ̇Ӊ¥‚, ˘Ó ÒÍ·‰‡ÎË û„ÓÒ·‚¥˛, ·Û· ‚ËÚ‡˜Â̇ ̇ ‚¥‰·Û‰Ó‚Û Ú‡ ·Û‰¥‚ÌˈڂÓ, ̇ ÚÛ‰Ó‚¥ ‰ÂÒ‡ÌÚË, ̇ χ¯¥, ÁθÓÚË Ú‡ Ï¥ÚËÌ„Ë Ô¥‰ÚËÏÍË. ŇÚÂÒÚ‚Ó Ú‡ π‰Ì¥ÒÚ¸, ÒͥθÍË · ˆ¸Ó„Ó Á‡‡Á Ì ÛÌË͇ÎË, ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ ‚Á‡„‡Î¥ Ì ·ÛÎË ÔÓÒÚÓ „‡ÒÎÓÏ: ‚ÓÓ„Ë ÂÊËÏÛ Û ‚Ò¥ı ‚ÂÒÚ‚‡ı ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ÚËÏ ·¥Î¸¯Â Ô‡‚‰Ë‚¥, ·ÛÎË ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó˛ ¥‰Í¥ÒÚ˛. äÓÌÒÚÛÍÚ˂̇ ÂÌ„¥fl ÌËÁÍË ÔÓÍÓΥ̸ ÒËÒÚÂχÚ˘ÌÓ ÒÔflÏÓ‚Û‚‡Î‡Òfl ̇ ‡·Òۉ̥, ¯‡ÎÂÌ¥ Ú‡ ¥‰¥ÓÚ˘̥ ÔÓÂÍÚË ¥ ·Û· ÔÓÔÓÒÚÛ ÁÌˢÂ̇. è¥ÒÎfl ͇ıÛ û„ÓÒ·‚¥ª flÍ ÂÎ¥„¥ÈÌÓ„Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl, – ‡ ‚¥Ì ÒÚ‡‚Òfl Û ÏÓÏÂÌÚ ÒÏÂÚ¥ í¥ÚÓ, ıÓ˜‡ ‰Âʇ‚‡ ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡Î‡ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË Á‡ ¥Ìˆ¥π˛, – Ú·‡ ·ÛÎÓ ‚¥‰‡ÁÛ ÔÓ‚ÂÌÛÚË ªª ‰Ó ‰ÓÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª Ú‡ ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ÏÓ‰ÂÎÂÈ. ì ˆ¥ ÏÓ‰ÂÎ¥ Û‚¥È¯ÎË Á ¯‡·ÎÓ̇ÏË ÏÂÌڇθÌÓÒÚË, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ìfl Ò‚Óªı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÒËÒÚÂÏ Ú‡ ÍÓ̈ÂÔˆ¥È ÓÁ¯ËÂÌÌfl Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó ÒÔ¥‚ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡. ç‡Ô¥‚Á‡ıÓ‰Ë ˜Ë ÒÔÓ·Ë Ô„ÓÓ‰ËÚË Ô·ÌÂÚÌËÈ ÔÓÒÚ¥ ÍÓ‰Ó̇ÏË ÌÓ‚¥ÚÌ¥ı ∂ÂÚÓ ‚ ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥ Ô˘ÂÌ¥ ̇ Ì‚‰‡˜Û: ÔÓˆÂÒ, flÍ Î˛·Ë‚ ÔËÏÓ‚ÎflÚË Ó‰ËÌ ¥Á ̉‡‚Ì¥ı ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÍÂ¥‚ÌËÍ¥‚, Ô¥¯Ó‚. Ä ÓÚÊÂ, flÍ˘Ó ¯‡ÌÓ‚Ì¥ ‰‡ÍÚÓË «òÔ¥∂ÂÎfl» Îfl͇˛Ú¸ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ó˛ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl Ö‚ÓÔË ‰Ó ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª ÚÓڇΥڇËÁÏÛ («Ó‰Ì‡ Á Ú‡‰Ëˆ¥È ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÒÔ‡‰˘ËÌË»), ÚÓ ˆÂ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ‚ÓÌË ·‡˜‡Ú¸ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‚Ú‡ÚË ÍÓÌÚÓβ ̇‰ ÔÓˆÂÒÓÏ Á ·ÓÍÛ Ûfl‰¥‚, flÍ¥ ÍÂÛ˛Ú¸ ÌËÏ Á ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ¥‚ ‚·‰Ë. ïÓ˜‡ å‡Ú¥Ì ¥ òÛÏ‡Ì ‚ËÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ÔÓÚË Î¥Í‚¥‰‡ˆ¥ª ·‡’π¥‚ Û Ï¥ÊÌ‡Ó‰Ì¥È ÚÓ„¥‚Î¥, Á‡ ÛÏÓ‚, ÍÓÎË ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª ÁÏÂÌ¯Û˛Ú¸ ̇¯ Ò‚¥Ú ‰Ó ÓÁÏ¥¥‚ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó å‡Ì„‡ÚÚÂ̇, ڇ͇ ÔÓÎ¥ÚË͇ Á‰‡πÚ¸Òfl ·ÂÁÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌÓ˛. Ç¥‰ıËÎËÚË ‚ÂÍÚÓ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª Ì ‚‰‡‚‡ÎÓÒfl ˘Â Ì¥ÍÓÏÛ; ͇˘Â ÁÓÁÛÏ¥ÚË Á‡„ÓÁË Ì‡ ªª ¯ÎflıÛ ¥ ‚ËÓ·ËÚË ÔÓÎ¥ÚËÍÛ ÛÌËÍÌÂÌÌfl ÚËı fl‚ˢ, flÍ¥ Á‡„ÓÊÛ˛Ú¸ ÁÌˢÂÌÌ˛ ‚Ò¸Ó„Ó Î˛‰ÒÚ‚‡. äÓÎË ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ‡ÒÔÂÍÚË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÓÏËÌÛÚË Ô‡ˆ˛ «ÇÂÎË͇ ¯‡ı¥‚Ìˈfl» ˘Â Ó‰ÌÓ„Ó ÔÓÎ¥ÚË͇ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı χ¯Ú‡·¥‚ – á·¥∂Ìπ‚‡ ÅÊÂÁ¥ÌÒ¸ÍÓ„Ó. çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ÍÌË„‡
Á‰Ó·ÛÚËÏË ÔÓÚfl„ÓÏ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª ÓÍÛÔ‡ˆ¥ª; ‰Â͇҇ΥÁÓ‚‡ÌËÈ ‰Ûı ‚ËÍÓ̇‚ ‰Ó‰‡ÚÍÓ‚Û ‰Â͇҇ΥÁ‡ˆ¥˛ Ô¥‰ „‡ÒÎÓÏ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó Ò‚Ó„Ó ÍÓ¥ÌÌfl, ÓÚÊ ÚÛÚ¯̥ ‰Âʇ‚Ó˜ÍË, flÍ (Ú‡ÍËÈ ÒÓ·¥) ‡‚‡Ì„‡‰ çÓ‚Ó„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓfl‰ÍÛ, χÎË ÔË‚¥ÎÂÈ ‚ÒÚÛÔËÚË Ô¯ËÏË Û ÔÓÒÚÍÛθÚÛÌÛ ÂÔÓıÛ, ‚ ÌÓ‚Â ‚‡‚‡ÒÚ‚Ó. äÓÊÂÌ, ıÚÓ ·‡˜ËÚ¸ ̇ Ó‰ÌÓÏÛ ·Óˆ¥ ıÓÓ¯Ëı, ‡ ̇ ¥Ì¯ÓÏÛ – ÔÓ„‡ÌËı ıÎÓÔˆ¥‚, Ó·ËÚ¸ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÛ ÔÓÏËÎÍÛ, ·Ó ÔÓ‰¥ª, flÍ¥ Û ÏËÌÛÎ¥ ÓÍË ÚÛÚ ‚¥‰·Û‚‡ÎËÒfl ÒÔÓ‚ÓÍÓ‚‡ÌÓ, – ˆÂ ÏÓ‰Âθ, fl͇ (˘Ó‰Ó ˆ¸Ó„Ó ‚Ê ÌÂχπ ÒÛÏÌ¥‚¥‚) ÔÓ¯ËËÚ¸Òfl ̇ Û‚ÂÒ¸ Ò‚¥Ú. íÛÚ ÌÂχπ ‰Ó·Ëı Ú‡ ÔÓ„‡ÌËı, ·Ó ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ̇ ˆËı ÚÂÂ̇ı – ÌËʘ ÏÂÊ¥ ‰Ó·‡ ¥ Á·, ¥ ̇ ̪ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ‚ÔÎË‚‡ÚË ÔÓÁËÚË‚ÌÓ. 燂ԇÍË, Ì„‡ÚË‚Ì¥ ‚ÔÎË‚Ë Á ˆ¸Ó„Ó Â∂¥ÓÌÛ ÔÓ¯Ë˛‚‡ÚËÏÛÚ¸Òfl Û Ò‚ÓªÈ Î‡ÚÂÌÚÌ¥È ÙÓÏ¥, ˘Ó· flÍ ˜Ûχ ÓÁ¥ÈÚËÒfl ÔÓ ‚Ò¥È Ô·ÌÂÚ¥ Û ÚÓÈ ÏÓÏÂÌÚ, ÍÓÎË ¥ÌÙÓχˆ¥È̇ ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥fl Ú‡ Cyberspace, Ô‚ˢ˂¯Ë ÍËÚ˘ÌÛ ¯‚ˉͥÒÚ¸, ÓÁÎÂÚflÚ¸Òfl, ¥ ÍÓÎË ÄÏÂË͇ Á‡Á̇π ‰ÓÎ¥ ëëëê.
263
СВЕТИСЛАВ БАСАРА ВІЙНА ЯК BROADCASTING
*** ñÂÈ ˜‡Ò ‚ʠ̉‡ÎÂÍÓ ¥ ÈÓ„Ó ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ‚¥‰Úfl„ÚË; ‡Íˆ¥ª, flÍ¥ ÄÏÂË͇ ÔÓ‚Ó‰ËÚ¸ Û Ò‚¥Ú¥, ÁÏÓ‰Âθӂ‡Ì¥ ‚¥ÈÌË, flÍ¥ ‚Ó̇ ‚ËÚ‚Ó˛π, ‚Ò ˆÂ Ì¥˘Ó ¥Ì¯Â flÍ ‚¥‰Úfl„Û‚‡ÌÌfl ‚·ÒÌÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ËÍÓÌÛπ Ô‚̥ Á‡‚‰‡ÌÌfl, ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ ¥ ‡‚ÚÓÓÏ, ¥ ÈÓ„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÍÓÏ‡Ì‰Ó˛, ‚‡ÊÍÓ Á‡Ô˜ËÚË ‡ˆ¥Ó̇θ̥ÒÚ¸ ‚ËÍ·‰ÂÌÌfl χÚÂ¥‡ÎÛ. 臈fl Ò‚ÓªÏË Ô‡ÍÚ˘ÌËÏË ‚͇Á¥‚͇ÏË Ûڂ‰ÊÛπ ÚÂ, ˜Ó„Ó Ì ÏÓÊÛÚ¸ ·‡˜ËÚË ÎË¯Â Î˛‰Ë, Á‡¯ÓÂÌ¥ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÓÏ ÏËÌÛÎËı ÒÚÓÎ¥Ú¸: Û ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ÓÏÛ ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ ‡ÒÔÂÍÚ‡ı Ò‚¥Ú ÒÍÓÓÚË‚Òfl. çËÌ¥ Á îÎÓ¥‰Ë ‰Ó Ň∂‰‡‰Û ·ÎËʘÂ, Ì¥Ê ‚¥‰ ÄÙ¥Ì ‰Ó 凇ÙÓÌÛ ‚ ˜‡ÒË „ÂÍÓ-ÔÂÒ¸ÍËı ‚ÓπÌ. Ä‚ÚÓ ‚͇ÁÛπ ˜ËÌÌËÍË, flÍ¥ ÏÓÊÛÚ¸ ‚·Â„ÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ‚¥‰ ‚Ú‡ÚË ªı ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË Û ÔÓˆÂÒ¥ ÔÓ‰‡Î¸¯Óª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚: ÒÚ‡Ì ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ‚ÔÎË‚Ë, ÒÚ‡Ì ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÍÛθÚÛÌ¥ ‚ÔÎË‚Ë Û Ò‚¥Ú¥ Ú‡ χүڇ·Ë ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Óª ÔËÒÛÚÌÓÒÚË. òÍÓ‰‡, ‡Î Û͇ªÌҸ͇ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÔÓ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ‰‚Óı ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı Ù‡ÍÚÓ¥‚ ̇‚¥Ú¸ ·ÓªÚ¸Òfl Á‡fl‚ÎflÚË Û Ò‚Óªı ‰ÓÍÚË̇ı. á Ï¥ÍÛ‚‡Ì¸ ÅÊÂÁ¥ÌÒ¸ÍÓ„Ó ‚ËÔÎË‚‡π, ˘Ó ‚Â΢ÂÁ̇ β‰Ò¸Í‡ χ҇, fl͇ Á‡Ï¯ÍÛπ Ö‚‡Á¥˛, ÚÂÊ π ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËÏ Ù‡ÍÚÓÓÏ Û Ï‡È·ÛÚÌ¥È ∂ÂÓÔÓÎ¥Úˈ¥. å‡ÎÓ ÚÓ„Ó, ‚¥‰ ÔÓÁˈ¥ª ˆ¸Ó„Ó ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ Á‡ÎÂʇÚËÏ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÍÎ¥Ï‡Ú ÛÒ¥πª Ô·ÌÂÚË. ì͇ªÌ‡ Ê ÓÔËÌflπÚ¸Òfl ‚ ÂÔ¥ˆÂÌÚ¥ ‚‡Á¥ÈÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ¥ Û ‡Á¥ ‚Ô‡‚ÌÓÒÚË ‚¥Ú˜ËÁÌflÌËı ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ ÏÓÊ ÌÂχÎÓ ÒÍÓËÒÚ‡ÚË Á¥ Ò‚Ó„Ó
„Ó ÓÁ‚‡ÎÛ ¯ÎflıÓÏ ÒÔflÏÛ‚‡ÌÌfl Á‡Î˯ͥ‚ ÒÛÒԥθÌÓª ÂÌ„¥ª ̇ ÒËÏÛÎflˆ¥˛ ÍÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥ª Á ¯ÚÓ˛ ͇ªÌ Ò‚¥ÚÛ, flÍ¥ ‚Ê ‰‡‚ÌÓ Á‰‡ÎËÒfl, flÍ¥ – flÍ ÏË ·‡˜ËÏÓ Ì‡ ÔËÍ·‰¥ ÌÓ‚ÓÛÚ‚ÓÂÌËı ‰Âʇ‚Ó˜ÓÍ – Áχ„‡˛Ú¸Òfl, ıÚÓ ¯‚ˉ¯Â Á‰‡ÒÚ¸Òfl, flÍ¥ ˜Â͇˛Ú¸ Û ˜ÂÁ¥ ̇ Á‰‡˜Û Û Ô‰ÔÓÍÓª çÄíé-‡Î¸flÌÒÛ. íÓÏÛ ‚Ë‚˜ÂÌÌfl ÒËÚÛ‡ˆ¥ª Ú‡ ÁÏ¥Ì Ì‡ ŇÎ͇̇ı ̇·Ë‡π Á̇˜ÂÌÌfl. 燇Á¥ Á-Ô¥‰ ÁÓ‚Ò¥Ï ÔÓ‚ÂıÌ‚Ӫ ÂÏÛθҥª ÒËÏÛ·ÍÛÏÛ ‰Âʇ‚Ë ÔÓÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ÙÓÏË ÔÓÒÚ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ÂÍÁËÒÚÂ̈¥ª, ÂÍÁËÒÚÂ̈¥ª Û ‰ÓÒÎ¥‚ÌÓÏÛ Á̇˜ÂÌÌ¥ flÍ existere: Ô·ۂ‡ÚË ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË. ᥠÒÚ‡‰¥ª Á‡‚¯ÂÌÓ„Ó ÁÌˢÂÌÌfl ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚ˇÁÌÓ ÔÓ„Îfl‰‡˛Ú¸Òfl Á‡‚¯ÂÌ¥ ÔÓˆÂÒË, Á‡ flÍËÏË ‚‡ÊÍÓ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚË, ÔÓÍË ‚ÓÌË ÚË‚‡˛Ú¸. í‡Í Ô’flÚˉÂÌÌËÈ Ó·Ó˜ËÈ ÚËʉÂ̸, ˘Ó ‚Ëı‚‡Îfl‚Òfl ‰Ó Ì·ÂÒ flÍ ‚ÂÎËÍ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ‚Ëfl‚Îflπ Ò· flÍ Ù‡ÍÚÓ ‰ÂÒÚ‡·¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ˘Ó ·‡ÁÛπÚ¸Òfl ̇ ÒÚ‚ÓÂÌÌ¥ ·ÂÁÔÓfl‰ÍÛ ¯ÎflıÓÏ ‰ÂÒÚ‡·¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÍÓÒÏ¥˜ÌËı ˆËÍÎ¥‚. ñ Á‚Û˜ËÚ¸ flÍ ÒÂÌÒ‡ˆ¥ÈÌËÈ Á‡„ÓÎÓ‚ÓÍ Á ·Û肇ÌÓª „‡ÁÂÚË, ‡Î ÙÛÌ͈¥ÓÌÛπ, ‡ Óθ ·Û肇ÌËı „‡ÁÂÚ Û Ô¥‰Ë‚¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÏÓÊ̇ ̉ÓÓˆ¥Ì˛‚‡ÚË. Å¥·Î¥È̇ Á‡ÔÓ‚¥‰¸ ÔÓ ¯ÂÒÚˉÂÌÌÛ Ô‡ˆ˛ ¥ Ò¸ÓÏËÈ ‰Â̸ ‚¥‰ÔÓ˜ËÌÍÛ – Ì ÔËÏı‡, ‡ ÛÁ„Ó‰ÊÂÌÌfl ˆËÍÎ¥‚ Ï¥ÍÓ- Ú‡ χÍÓÍÓÒÏÓÒ¥‚, ÔÓ‚’flÁ‡Ì ¥Á „‡ÏÓÌ¥ÈÌÓ˛ ‰¥π˛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЯРОСЛАВ СВАТКО ВТРАЧЕНИЙ РАЙ І ГРАБЛІ ¢ЛОБАЛІЗАЦІЇ
264
„ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓ„Ó ÔÓÎÓÊÂÌÌfl. ꥂÌÓ Ê, flÍ ¥ ‚Ú‡ÚËÚË, – Û ‡Á¥ ̉ÓÎÛ„ÓÒÚË ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı. å‡Ú¥Ì ¥ òÛÏ‡Ì ÔÓÔ‰ÊÛ˛Ú¸ ÔÓ Á‡„ÓÁÛ ÚÓڇΥڇËÁÏÛ. á‡È‚ ͇Á‡ÚË, ˘Ó ÔÂ¥Ó‰Ë Û ÓÁ‚ËÚÍÛ Î˛‰ÒÚ‚‡ ÔÓ‚ÚÓ˛˛Ú¸Òfl, ڥθÍË È ÛÒ¸Ó„Ó, ˘Ó ̇ ÌÓ‚ÓÏÛ ˘‡·Î¥. ÑËÍÚ‡ÚÛ‡ Û ‰‡‚Ì¥È ëÔ‡Ú¥ ‚¥‰¥ÁÌfl·Ҹ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó ‚¥‰ ‰ËÍÚ‡ÚÛË åÛÒÓΥ̥, ‡Î ÏÂı‡Ì¥ÁÏË ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl Û ÌËı χÎË ˜ËχÎÓ ÒԥθÌËı ËÒ. çÂÏÛ‰Ó Á‡¥Í‡ÚËÒfl, ˘Ó ̇ ÌÓ‚ÓÏÛ ¥‚Ì¥ ˆÂÈ ÒÔÓÒ¥· ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl Ì Á’fl‚ËÚ¸Òfl ÁÌÓ‚Û. íËÏ Ô‡˜Â, ˘Ó ‚·‰‡ Ô‡„Ì ˆÂÌڇΥÁ‡ˆ¥ª, ‡ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª Ó·ÎflÚ¸ ‰ÓÒÚÛÔÌËÏË Ì‡È‰‡Î¸¯¥ Á‡ÍÛÚÍË ÁÂÏÌÓª ÍÛÎ¥. éÚÓÊ, flÍ˘Ó È Ó˜¥ÍÛ‚‡ÚË ı‚ËÎ¥ ÚÓڇΥڇËÁÏÛ, ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓª Á ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛, ÚÓ ‚Ê ԥ‰ „‡Ò·ÏË: «é‰Ì‡ Ô·ÌÂÚ‡ – Ó‰ËÌ Á‡ÍÓÌ – Ó‰ËÌ Ûfl‰ – Ӊ̇ ‚‡Î˛Ú‡...» ¥ Ú.‰., ¥ Ú.Ô., ˜ËÚ‡˜ Á‡ ‚·ÒÌËÏ ÒχÍÓÏ ÏÓÊ ‰ÓÔËÒ‡ÚË ÒÓ·¥ Ú¥, flÍËı ÈÓÏÛ ·‡ÍÛπ. ì ÌËÁˆ¥ Ì·ÂÁÔÂÍ, flÍËÏË Á‡„ÓÊÛπ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÒÚÓÓ̇ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ‚ÒÂÔ·ÌÂÚÌËÈ ÚÓڇΥڇËÁÏ Á‡„ÓÊÛπ β‰ÒÚ‚Û ·¥Î¸¯ËÏË Ì¢‡ÒÚflÏË, ‡Ì¥Ê ÎÓ͇θ̥ ÚÓڇΥڇËÁÏË, ‰Ó ÔÓ·Ó˛‚‡ÌÌfl flÍËı Ï¥Ê̇Ӊ̇ ÒԥθÌÓÚ‡ ‚Ê ÔËÁ‚˘‡ªÎ‡Ò¸. ü͇ ͇ªÌ‡ Ïӄ· · ‡ΥÁÛ‚‡ÚË Ú‡ÍËÈ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÈ ÔÓÂÍÚ? è‰ӂҥÏ, ˆÂ ÙÓÔÓÒÚ Ò‚¥ÚÓ‚Óª
Ï¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ˜ËÒ· «Ò¥Ï». ëÍÓÓ˜ÂÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ˆËÍÎÛ ‰Ó Ô’flÚË ‰Ì¥‚ Ô‡ˆ¥ Ú‡ ¯ÓÒÚÓ„Ó È Ò¸ÓÏÓ„Ó ‰Ì¥‚ ‚¥‰ÔÓ˜ËÌÍÛ ·ÂÁÔ˜ÌÓ ÓÁ̇˜‡ÎÓ ÓÁË‚, ‡ËÚÏ¥˛ ¥ ‚‚‰ÂÌÌfl ˜ÂÂÁ ˜ÓÌËÈ ı¥‰ ÁÎÓ‚¥ÒÌÓ„Ó ÍÛθÚÛ ò‡·‡Ú‡ Û ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËÈ Ò‚¥Ú. ÑÂÒ¸ ¥Á Ò‰ËÌË Ò¥Ï‰ÂÒflÚËı ÓÍ¥‚ ÓÍ (ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ – ¥ÁÌӂˉ ·ÛÌÚÛ ÔÓÚË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ¥Ìˆ¥ª) ÒÚ‡π Ú‡πÏÌÓ˛ ¥‰ÂÓÎÓ„¥π˛ Á‡ı¥‰ÌËı ÔÎÛÚÓ͇ڥÈ, ‰Ó flÍËı – Ô¥ÒÎfl ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚Ó„Ó ÓÔÓÛ ÔËπ‰ÌÛ˛Ú¸Òfl ¥ ÔÎÛÚÓ͇ڥª Á¥ ÒıÓ‰Û. ꇷҸÍËÈ ÏÂÌڇΥÚÂÚ Ì‡È΄¯Â ÒÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‚¥Ì χπ ‚Ë„Îfl‰ ·ÛÌÚÛ. á Ô·ڥ‚ÓÍ ÓÍ- Ú‡ Ô‡ÌÍ-„ÛÔ ÎÛ̇˛Ú¸ ‚¥‰‚ÂÚ¥ ҇ڇ̥ÒÚҸͥ Ú‡ ‰ÂÒÚÛÍÚË‚Ì¥ Á‡ÍÎËÍË, ‚·ÒÌ ڇͥ, ˘Ó ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸ ¥ÌÚÂÂÒ‡Ï Í‡ÚÓ¥‚ çÓ‚Ó„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓfl‰ÍÛ. üÍ ‡ÔÓ„ÂÈ ˆ¸Ó„Ó, Ô‡ÌÍ„ÛÔ‡ «Sex Pistols» Á‡ÔÛÒ͇π ı¥Ú «God fuck the Queen». Ç¥‰ ÚÓ„Ó ÏÓÏÂÌÚÛ, ÓÚÊÂ, Á ͥ̈fl ҥωÂÒflÚËı ¥ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ‚¥Ò¥Ï‰ÂÒflÚËı ÓÍ¥‚, ̇ÒÚ‡π ÂÔÓı‡ ÒÛ·ÍÛθÚÛË, ÂÔÓı‡, flÍÛ ı‡‡ÍÚÂËÁÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ ÌÂ Ï‡Î˛ÌÍË Û ÏÂÚÓ ¥ ‚ËÒÚÛÔË „‡‡ÊÌËı „ÛÔ – flÍ ‚‚‡Ê‡ÎË ‰ÂflÍ¥ ΄ÍÓ‚‡ÊÌ¥ ÚÂÓÂÚËÍË, – ‡ ÂÔÓı‡ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ‚‡‚‡ÒÚ‚‡. èÂÂÍ·· Äη í‡Ú‡ÂÌÍÓ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰ÂÏÓ͇ڥª – ëòÄ. èÓ-Ô¯ ÚÓÏÛ, ˘Ó ˆÂ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÔÂÂÍÓ̇ÌÂ Û Ò‚ÓªÈ ‚ÒÂÔ·ÌÂÚÌ¥È ‚ˢÓÒÚ¥. èÓ-‰Û„Â, ‚ÓÌÓ ‚ÓÎÓ‰¥π Á„‡‰‡ÌËÏË ‚ˢ Ûҥχ ˜ÓÚËχ Ù‡ÍÚÓ‡ÏË, ÓÁ̇˜ÂÌËÏË ÅÊÂÁ¥ÌÒ¸ÍËÏ flÍ ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏË ‰Îfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ‰Óϥ̇ˆ¥ª ˜Ë ·Ó‰‡È ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Á·ÂÂÊÂÌÌfl Û ÌÓ‚ÓÏÛ Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ÛÒÚÓª. èÓ-ÚÂÚπ, ¥ÒÚÓ¥fl ëòÄ ÔÓ͇ÁÛπ, ˘Ó, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÓڇθÌÛ ‰ÂÏÓ͇ڥ˛, ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ªı ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ÔÎflÎËÒfl ‰¥·Ì¥ ‚¥‰ÒÚÛÔË, ÛÁ‡ÍÓÌÂÌ¥ ‰Âʇ‚ÌËÏ Ô‡‚ÓÏ, flÍ ÓÚ ‡·ÒÚ‚Ó, ÒÂ∂Â∂‡ˆ¥fl ˜Ë «ÔÓ₇ÌÌfl ̇ ‚¥‰¸ÓÏ», ¥ „ÓÎÓ‚Ì – Ô‚ÌËÈ ˜‡Ò ˆ¥ ‚¥‰ÒÚÛÔË ˆ¥ÎÍÓÏ ÚÓÎÂÛ‚‡ÎËÒ¸ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ Á‡„‡ÎÓÏ. ß Á¯ÚÓ˛ – ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÒÎÓ‚‡ «‰ÂÏÓ͇ڥfl» Û ‰Âʇ‚ÌÓÏÛ ·Û‰¥‚Ìˈڂ¥ ˘Â Ì¥ ‚¥‰ ˜Ó„Ó Ì ∂‡‡ÌÚÛπ: χπÏÓ Ò‚¥ÊËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡ ‡Ù¥ÌÓ‚‡ÌÓ„Ó ÚÓڇΥڇÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ̇ Ó‰Ì¥È ¯ÓÒÚ¥È ˜‡ÒÚËÌ¥ ÒÛ¯¥ Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ «‰ÂÏÓ͇ڥfl», Ô˘ÓÏÛ ˜‡ÒÚË̇ ̇ÒÂÎÂÌÌfl ÒÔ‡‚‰¥ ·Û· ÔÂÂÍÓ̇̇, ˘Ó ӈ ‚Ó̇, ‰ÂÏÓ͇ڥfl, ¥ π. éÚÓÊ Ì ÏÓÊ̇ ‚¥‰Íˉ‡ÚË ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË, ˘Ó ‚ ̇ÒÚÛÔÌÓÏÛ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌ¥ ¥‰Âfl «Ó‰Ì‡ Ô·ÌÂÚ‡ – Ó‰ËÌ Ûfl‰» ¥ Ú.‰. Ì ‚Ô‡‰Â ̇ ÒÔËflÚÎË‚ËÈ ∂ÛÌÚ. ∏ Ò‰ ÔÓ·ÎÂÏ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ڇͥ, ˘Ó ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó Ì ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË ‡ÒÔÂÍÚ‡ÏË, ‚ˉËÏ¥ ‚Ê Á‡‡Á; ªı Ó·„Ó‚Ó˛˛Ú¸ ‚˜ÂÌ¥, ‡Î Ì ÓÁ‚’flÁÛ˛Ú¸, ÔÓ-
1
ÖÍÓ ì. ëËÏ‚ÓÎ. – Å𴇉, 1995. èÓÚ ̇ ‡ÍÚۇθÌÓÏÛ ÒÚÛÔÂÌ¥ ‰ÂÒËÏ‚ÓÎ¥Á‡ˆ¥ª ÍÓÓÁ¥ÈÌ¥ÒÚ¸ ÔÒ‚‰ÓÒËÏ‚ÓÎ¥ÍË ÌÂ π ‡·ÒÓβÚÌÓ Ì‚ˉËÏÓ˛. á‡ÈÏ¥ÏÓÒfl ̇ ı‚ËÎËÌÍÛ ÒËÏ‚Ó·ÏË ÓÍÂÏËı ‰Âʇ‚ – Ô‡ÔÓ‡ÏË. ÇÔ‡‰‡π Û ‚¥˜¥, ˘Ó Û ÚËı ‰Âʇ‚‡ı, flÍ¥ ̇ Ò‚Óªı Á̇ÏÂ̇ı Á·Â„ÎË Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌ¥ ÒËÏ‚ÓÎË, ̇ÔËÍ·‰, ıÂÒÚ – ò‚ÂȈ‡¥fl, Ò͇̉Ë̇‚Ҹͥ ͇ªÌË, ÇÂÎËÍÓ·Ëڇ̥fl, ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ¸ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛπ ̇·‡„‡ÚÓ Í‡˘Â, ‡Ì¥Ê Û Í‡ªÌ‡ı, ÍÓÚ¥ ̇ Ô‡ÔÓË ÔÓÒÚ‡‚ËÎË Á̇ÍË Ú‡ ͇ÚËÌË, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ ÒԥθÌÓÚË, ˘Ó Ó·‡ÎË ¥ÌÙÂ̇θ̥ ÒËÏ‚ÓÎË ÔÂÌÚ‡„‡Ï. ëÍÂÔÚËÍ‡Ï ÔÓÔÓÌÛπÏÓ ÔÓ¥‚ÌflÚË ÒÚ‡ÚËÒÚ˘̥ ‰‡Ì¥. 2
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á‡flÍ Ì ‚Ò¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË Ì‡‰‡˛Ú¸ ˆËÏ ÔÓ·ÎÂÏ‡Ï Ì‡ÎÂÊÌÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl. ñ ÚÂıÌÓ∂ÂÌÌ¥ Á‡„ÓÁË, „ÓÎӂ̇ Á flÍËı – ÔÓ·ÎÂχ ÚÂÔÎÓ‚Ó„Ó ·‡Î‡ÌÒÛ áÂÏÎ¥. 燯‡ Ô·ÌÂÚ‡ π Ò‡ÏÓÂ∂Ûθӂ‡ÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛, fl͇ Á̇ȯ· Ô‚ÌÛ ÚÓ˜ÍÛ ÚÂÔÎÓ‚Óª ¥‚ÌÓ‚‡„Ë. ÇÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, Á‡ ‚¥‰ÚËÌÓÍ, Ï¥ÁÂÌËÈ Û Ô·ÌÂÚÌËı χүڇ·‡ı, β‰ÒÚ‚Ó ‚Ë‚¥Î¸ÌËÎÓ ÂÌÂ∂¥˛, fl͇ ÍÓÌÒ‚ۂ‡Î‡Ò¸ ̇ áÂÏÎ¥ ÒÓÚÌ¥ ϥθÈÓÌ¥‚ ÓÍ¥‚. ì ‰ÂflÍËı Ò‡ÏÓÂ∂Ûθӂ‡ÌËı ÒËÒÚÂχı Ú‡ÍËÈ Û‰‡ ÏÓÊ ‚Ë·ËÚË ªı ‚ ¥Ì¯Û ÚÓ˜ÍÛ ¥‚ÌÓ‚‡„Ë. ì LJÎÎ¥ª ÏÓÊÛÚ¸ Á’fl‚ËÚËÒfl ‰ÊÛÌ∂Î¥, ‡ ë‡ı‡‡ ÔÓ¯ËËÚËÒfl ‰Ó ã‡ÁÛÓ‚Ó„Ó Å„‡. çÂχ ÒÛÏÌ¥‚Û, β‰ÒÚ‚Ó ÏÓÊ ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÚËÒfl ÊËÚË ‚ ‰ÊÛÌ∂Îflı, ÔÛÒÚÂÎ¥, ̇‚¥Ú¸ Û ÍÎÓ‡ˆ¥, ÓÚ Ú¥Î¸ÍË ˜Ë ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ ‚Ë„¥‰ÌÓ ÌˢËÚË Ò‚Ó˛ Ô·ÌÂÚÛ Á‡‡Á, ˘Ó· ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ‚Í·‰‡ÚË ÂÒÛÒË ‚ ªª ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl? ßÌ¯Ó˛ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛, fl͇ Á‡‡Á Ó·„Ó‚Ó˛πÚ¸Òfl, ‡Î ÁÓ‚Ò¥Ï Ì Á ÔË‚Ó‰Û Ì·ÂÁÔÂÍ, π ÓÚËχÌÌfl ˜ËÒÚÓª ÂÌÂ∂¥ª ̇ ÍÓÒÏ¥˜ÌËı Òڇ̈¥flı ¥ Ô‰‡˜‡ ªª ̇ áÂÏβ. óÓÏÛÒ¸ ÔË Ó·„Ó‚ÓÂÌÌ¥ ÓÏË̇πÚ¸Òfl Ù‡ÍÚ, ˘Ó ˆÂÈ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ ˜ËÒÚËÈ ÔÓÂÍÚ Û ÚÂÔÎÓ‚ÓÏÛ ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌ¥ ˘Â „¥¯ËÈ, ‡Ì¥Ê ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl Á‡ÍÓÌÒ‚ӂ‡ÌÓª ÂÌÂ∂¥ª. Ç¥Ì ‚ÒÚ‡Ìӂβπ ‰Ó‰‡ÚÍÓ‚ËÈ ÔÓÚ¥Í ÂÌÂ∂¥ª Û ¥‚ÌÓ‚‡ÊÌ¥È ÒËÒÚÂÏ¥, ‡ ÓÚÊÂ, ÔÓÒÚÓ ÔÓÛ¯Ûπ ·‡Î‡ÌÒ.
265
СВЕТИСЛАВ БАСАРА ВІЙНА ЯК BROADCASTING
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ᇄ‡ÎÓÏ, ÔÓ·ÎÂÏË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ҸӄӉ̥ ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ‡ÍÚۇθ̥ ‰Îfl β‰ÒÚ‚‡. é‰Ì‡Í, ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ Ò‚¥‰˜ËÚ¸, ˘Ó ‚˜ÂÌ¥ – ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„Ë, ¥ÒÚÓËÍË, Ù‡ı¥‚ˆ¥ Á ÔËÍ·‰ÌËı „‡ÎÛÁÂÈ – ‰ËÒÍÛÚÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸, ÂÍÓÏẨۂ‡ÚËÏÛÚ¸, ÔÓÔ‰ÊÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ ÔÓ Ì·ÂÁÔÂÍË, ‡ ÔÓÎ¥ÚËÍË Ì‡ÒÚÛÔÎflÚ¸ ̇ „‡·Î¥, flÍ¥ ÎÂʇڸ ̇ ˜ËÒÚ¥È ‰ÓÓÁ¥, ‡ ‰‡Î¥ „ÂÓª˜ÌËÏË ÁÛÒËÎÎflÏË Ì‡Ï‡„‡ÚËÏÛÚ¸Òfl ÔÓ·Ó˛‚‡ÚË Ì‡ÒÎ¥‰ÍË ÔËÓ‰ÌÓ„Ó Ô·¥„Û ¥ÒÚÓ¥ª. ã˛‰ÒÚ‚Ó Ê ÔËÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ‰Ó ÌÓ‚Óª ‡θÌÓÒÚË... ‡ ‰‡Î¥ ‰Ë‚. ·‡π˜ÍÛ ÔÓ «áÓÎÓÚËÈ ‚¥Í». Hans-Peter Martin, Harald Schumann: «Die Globalisierrungsfalle. Der Angriff auf Demokratie und Wohlstand», Reinbeck bei Hamburg¥: Rowohlt Verlag 1996.
ãìäÄò ÑÖçÅéêì¢ ÎÛ͇¯ ‰ÂÌ·ÓÛ∂
ÔÓÚÂÚ Ï¥Ë © Ł.Dęboróg, 2000
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡ÏÂËÍË ÔÂÚ ·¥ÍÒÂθ ÌÂÏ‡π © P.Bicksel, 2000
èÖíÖê ÅßäëÖãú 266
ŇÚÓÎÓÏÂÈ äÓÎË ÒÂÍÂڇ͇ ÔÓ‰‡Î‡ ÏÂÌ¥ ‚¥ÁËÚÌÛ Í‡ÚÍÛ ÄÎÂÍ҇̉‡ ä. çÓ‚‡ÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó, fl Á‰Ë‚Û‚‡‚Òfl. Ç flÍ¥È ÒÔ‡‚¥ Ò·‚ÂÚÌËÈ Ï‡Îfl, ÍÓÚËÈ Ï¯͇π ‰ÂÒ¸ Û ÔÓ‚¥Ìˆ¥ª, ÔÓÚ·ۂ‡‚ ·Ë ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ‚¥ˆÂ-ϥ̥ÒÚ‡ ÍÛθÚÛË, flÍËÈ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π Á‡ ÔÓÎ¥„‡Ù¥˜ÌËÈ ÍÓÏÔÎÂÍÒ? ü Û‚¥ÏÍÌÛ‚ ͇ÏÂÛ Û ÔËÈχθ̥. ç‡ Í‡Ì‡Ô¥ Òˉ¥‚ ... ä¯Ë¯ÚÓÙ. ч‚Ì¥È ÔËflÚÂθ, Á flÍËÏ ÏË Ì ‡Á ÔËfl˜ËÎË, ‡ÁÓÏ ‚˜ËÎËÒfl, ÍÓÌÒÔ¥Û‚‡ÎË, Ï¥flÎË ÔÓ ÌÓ‚Û, ‚ÂÎËÍÛ èÓθ˘Û... èÓÚ¥Ï ‚¥Ì ÓÔËÌË‚Òfl Û ÓÔÓÁˈ¥ÈÌÓÏÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ Ú‡·Ó¥, ‰‡∂Û‚‡‚ ÔÂÒÚËÊÌÛ „‡ÁÂÚÛ, ‡ Ì‚‰Ó‚Á¥ Ô¥ÒÎfl ÂÙÂẨÛÏÛ ÍÛ‰ËÒ¸ ÁÌËÍ... ôÓÔ‡‚‰‡, ä¯ËÒ¸ ‰¥ÈÒÌÓ ˘ÓÒ¸ Ú‡Ï Ï‡Î˛‚‡‚. ü Á‚ÂÎ¥‚ Á‡ÔÓÒËÚË ÈÓ„Ó. Ç¥Ì Á ÔÓÓ„‡ ÔÓ˜‡‚: – ÇÔ¥Á̇‚, ÒÔÓ‰¥‚‡˛Ò¸? – Ⴂ‡ÈÌÓ Ê... éÚÊ ÚÓÈ Ò·‚ÂÚÌËÈ ÄÎÂÍÒ çÓ‚‡ÍÓ‚Ò¸ÍËÈ – ˆÂ ÚË? – çÛ, Ì Á̇˛, ˜Ë Ú‡ÍËÈ ‚Ê Ò·‚ÂÚÌËÈ... ç‡Ô‚ÌÂ, ‚¥‰ÓÏËÈ. ÄΠˆÂ ÒÔ‡‚‰¥ fl. – èÓÏÓ‚˜‡‚¯Ë ı‚ËÎËÌÛ, ‚¥Ì ÔÓ‰Ó‚ÊË‚. – ÑË‚Ûπ¯Òfl? ÇÓÌÓ È ÒÔ‡‚‰¥, fl Ì ı‚‡ÎË‚Òfl Ò‚ÓªÏË ËÒÛÌ͇ÏË... ÄΠ‚ ÏÂÌ ÌÂÁΠ‚ËıÓ‰ËÎÓ ˘Â ÍÓÎË ÏË ‚˜ËÎËÒfl. – Ä ˘Ó Ú· ÔË‚ÂÎÓ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥? h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
В мене є iсторiя про чоловiка, який розповiдає iсторiї. Я йому вже багато разiв говорив, що не вiрю його iсторiям. «Ви брешете, – казав я. – Ви вигадуєте, ви фантазуєте, ви обдурюєте». Але це не справляло на нього жодного враження. Вiн спокiйно розповiдав далi, й коли я кричав: «Ви брехун, ви вигадник, ви фантазер, ви стобреха!», вiн довго дивився на мене, хитав головою, сумно посмiхався, а тодi промовляв так тихо, що я майже нiяковiв: «Америки немає». Щоби його потiшити, я пообiцяв йому записати його iсторiю. Вона починається п’ятсот рокiв тому при дворi короля, короля Іспанiї. Палац, шовк i оксамит, золото, срiбло, бороди, корони, свiчки, служники й служницi, двораки, якi заганяють собi навзаєм в животи мечi на свiтанку, кинувши напередоднi одне одному пiд ноги рукавичку. На вежах вартовi дмухають у фанфари. І посиль-
– ç ÔËȯӂ åÛ„‡Ïχ‰ ‰Ó „ÓË, ÔÓÔÂÌÁβ‚‡Î‡ „Ó‡ ‰Ó åÛ„‡Ïχ‰‡... á‡ÁËÌÛ‚ ÔÓ ÒÚ‡¥È ‰ÛÊ·¥. – Ä ÍÓÌÍÂÚÌ¥¯Â? – ÒÔËÚ‡‚ fl. ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ‚¥Ì Ή¸ ÔÓÒÏ¥ıÌÛ‚Òfl: – ëÎÓ‚Ó Ì „Óӷˆ¸... íÓ·¥ ÔÓ‰Ó·‡˛Ú¸Òfl ÏÓª ÍÎ¥ÔÒË? – ñ ˜ÂÂÁ ‚·β‰‡? – Á‡‚¯˂ fl Ù‡ÁÛ ÚËÏ Ò‡ÏËÏ ÚÓÌÓÏ. í‡Í¥ ÚÂÍÒÚË Ì Á‡·Û‚‡˛Ú¸. Ⴂ‡ÈÌÓ Ê, ä¯ËÒ¸ Ì χ‚ Ì¥flÍËı ÍÎ¥ÔÒ¥‚... ü Á‡ÌÂÔÓÍÓª‚Òfl Ì ̇ Ê‡Ú – ÍÓÎË ‚¥Ì ·ÓªÚ¸Òfl Ô¥‰ÒÎÛıÛ ‚ ÏÓπÏÛ Í‡·¥ÌÂÚ¥, ÚÓ ÈÓ„Ó ÔÓı‡ÌÌfl, Ô‚ÌÂ, ÌÂ Ú‡Í Î„ÍÓ ·Û‰Â ‚ËÍÓ̇ÚË. Ä Ô‰ ÌËÏ fl ·Û‚ Û ÌÂÓÔ·ÚÌÓÏÛ ·Ó„Û. åË ÁÛÒÚ¥ÎËÒfl ‚‚˜¥, ‚ Á‡Ì‰·‡ÌÓÏÛ ·‡¥ ̇ í‡ıÓϥ̥. íÛÚ, Û ÏÓªÈ ÒÚ‡¥È ‰¥Î¸Ìˈ¥, fl ÔÓ˜Û‚‡‚Òfl ·ÂÁÔ˜ÌÓ. å¥È „¥ÒÚ¸ Ú‡ÍÓÊ. ì ·‡¥ Òˉ¥Î‡ Á‡ÍÓı‡Ì‡ Ô‡‡, ͥθ͇ ÌÂÓ·, ÔÓ‰‡‚ˆ¸ ̇ÍÓÚËÍ¥‚, ‰‚‡ ¥‚‡ÌË, ÍÓÚ¥ ڥθÍË È ˜Â͇ÎË Ì‡ ÍÓχ̉Û... çÓχθÌÓ. ä¯Ë¯ÚÓÙ Ú‡ÍÓÊ Ì ÔÓ˜Û‚‡‚Òfl Ì ‚ Ò‚ÓªÈ Ú‡¥Îˆ¥, ıÓ˜‡ ÍÓÎËÒ¸, ÍÓÎË ˘Â ϯ͇‚ Û Ç‡¯‡‚¥, ÓÏË̇‚ ÔÓ‰¥·Ì¥ Á‡Í·‰Ë ¥ ÔÓ‰¥·Ì ÚÓ‚‡ËÒÚ‚Ó. ü Á‡ÔËÚ‡‚ ÈÓ„Ó ÔÓ ˆÂ. – á̇π¯, Ú‡Ï, ‰Â fl ÊË‚Û, ̇ ˆ¥ÎÛ ÓÍÓÎˈ˛ ڥθÍË ‰‚¥ Í̇ÈÔË, ‡ ÚÓ‚‡ËÒÚ‚Ó... í‡Í, Ì¥·Ë Ì Á̇π¯, flÍ ÚÂÔ ̇ ÔËÍÓ‰ÓÌÌ¥. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
нi, що зiскакують з коня, i посильнi, що заскакують в сiдло, друзi короля й фальшивi друзi, жiнки гарнi й небезпечнi. І вино, а довкола палацу – люди, якi нiчого iншого не бачать, як тiльки за все це платити. Але й король не знав нiчого iншого, як так ось жити, i як би людина не жила, чи в розкошi й достатку, чи в злиднях i бiдностi, чи в Мадридi, Барселонi чи ще десь, зрештою щодня все те саме i нудно. Так люди, якi живуть деiнде, уявляють собi Барселону прекрасною, а люди з Барселони бажають жити в деiнде. Бiднi уявляють собi життя короля чудовим i страждають вiд того, що король вважає, що для бiдних бiдацтво – єдино правильне життя. Вранцi король встає, ввечерi король лягає спати, а впродовж дня вiн нудьгує зi своїми турботами, своїми служниками, своїм золотом, срiблом, оксамитом, своїм шовком, нудьгує зi своїми свiчками. Його лiжко розкiшне, але й у ньому нiчого iншого не зробиш, лише поспиш. Челядь вранцi низько вклоняється, кожного ранку однаково низько, король до цього звик i навiть не дивиться в той бiк. Хтось подає йому виделку, хтось подає йому нiж, хтось пiдсуває крiсло, а люди, якi з ним роз-
ü Á̇˛. ìÒ¥ ÒÔÓ·Ë Û˘¥Î¸ÌËÚË Ô¥‚‰ÂÌÌËÈ ¥ Òı¥‰ÌËÈ ÍÓ‰ÓÌ Ì ‰‡‚‡ÎË ÊÓ‰ÌÓ„Ó ÂÁÛθڇÚÛ, ˜ÂÂÁ Ì¸Ó„Ó Ì‡ÔÎË‚‡ÎË ı‚ËÎ¥ Ï¥∂‡ÌÚ¥‚ Á ÔÓÎÓ‚ËÌË Ò‚¥ÚÛ, ¯Û͇˛˜Ë ¯Îflı ‰Ó Öë. 燉 ‰ÂflÍËÏË ‡ÈÓ̇ÏË ‰Âʇ‚‡ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ‚Ú‡ÚË· ÍÓÌÚÓθ, Ú‡Ï Ô‡ÌÛ‚‡ÎË ·‡Ì‰Ë ÍÓÌÚ‡·‡Ì‰ËÒÚ¥‚. – Ä ‰Â ˆÂ ÚË Ê˂¯? – ÒÔËÚ‡‚ fl ÁÌ¥˜Â‚’fl, ıÓ˜‡, flÒ̇ ¥˜, ÛÊ ‚ÒÚË„ Ô‚¥ËÚË. – ᇠÑÛÍβ, ‚ „Ó‡ı. – ÑÓ‚ÓÎ¥ Ì·ÂÁÔ˜̥ Ï¥Òˆfl. ç ·Óª¯Òfl? – üÍ ‰Îfl ÍÓ„Ó. í· ‚ ˆ¥È ‰¥¥ Ì¥ıÚÓ Ì Á‡˜ÂÔËÚ¸, ÏÂÌ ‚ ÏÓªı ÓÍÓÎˈflı – ÚÂÊ. – íÓ È ‰Ó·Â. í‡Í fl͇ ‚ Ú· ÒÔ‡‚‡? üÍ˘Ó ıӘ¯ Ô·‡ÚËÒfl ‰Ó LJ¯‡‚Ë, ÏÓÊÛ ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË ÔÓÔËÒ‡ÚËÒfl, – ÔÓ˜‡‚ fl. – äÓÎË · fl Ò˛‰Ë Á‡ıÓÚ¥‚ ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒfl, ÚÓ ÍÛÔË‚ ·Ë ÒÓ·¥ ‰¥ÎflÌÍÛ ¥ Á·Û‰Û‚‡‚ ·Û‰ËÌÓÍ. ç‡È„‡Ì¥¯ËÈ Û Ï¥ÒÚ¥. ç¥, ëÂ∂Ó, Ì ‚ Ú¥Ï ¥˜. èÓ‚ÂÚ‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó‰ÓÏÛ, fl ‚¥‰˜Û‚‡‚ ÒÚ‡ı ¥ ӄˉÛ. íÂ, ÔÓ ˘Ó ÔÓÒË‚ ä¯ËÒ¸, ÒÛÔ˜ËÎÓ Á‡ÍÓÌÓ‚¥. í‡ÍË ‰ÛÌÛ‚‡ÚÓÏÛ Á‡ÍÓÌÓ‚¥, ‡Î ‚¥Ì ·Û‚ ˜‡ÒÚËÌÓ˛ 燈¥Ó̇θÌÓ„Ó ã‡‰Û èÓθ˘¥, ‡ fl ·Û‚ ÒÔ¥‚Ú‚ÓˆÂÏ ˆ¸Ó„Ó ã‡‰Û – ¥ Ô˯‡‚Òfl ˆËÏ. ÄΠ̠ÏÓÊ̇ Ê ‚¥‰ÏÓ‚ËÚË ÒÚ‡ÓÏÛ ÔËflÚÂ΂¥.
267
ЛУКАШ ДЕНБОРУ¢ ПОРТРЕТ МІРИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
мовляють, говорять «величнiсть» i ще багато гарних слiв i бiльше нiчого. Нiколи нiхто йому не скаже: «Ти бовдур, ти дурисвiт», i все, що вони йому скажуть сьогоднi, вони вже говорили йому вчора. От так воно є. І тому королi мають придворних блазнiв. Блазнi можуть робити, що хочуть, i говорити, що хочуть, i смiшити короля, i коли йому бiльше не смiшно, вiн їх убиває, чи щось таке. Так у короля був один блазень, який перекручував слова. Вiн казав «челивнiсть» замiсть «величнiсть», вiн казав «лапац» замiсть «палац», «Роброго данку» замiсть «Доброго ранку». Менi це видається дурним, а королю видавалося смiшним. Цiлих пiвроку вiн з цього смiявся, аж до сьомого липня, а восьмого липня, коли король встав i до нього прийшов блазень та сказав: «Роброго данку, ваша челивносте король», король мовив: «Звiльнiть мене вiд цього блазня». Інший блазень був маленький i грубенький. Його звали Пепе. Вiн подобався королю лише чотири днi. Вiн смiшив короля тим, що мастив мед на крiсла дам i па-
ÄÎÂÍ҇̉ ÑÓÓ„Ó˛ ‰Ó‰ÓÏÛ fl ‚Ò ϥÍÛ‚‡‚, ˜Ë ëÂ∂Ó ÒÔ‡‚‰¥ ÏÂÌ¥ ‰ÓÔÓÏÓÊÂ. è¥ÒÎfl ‰ÂÒflÚË ÓÍ¥‚ ̇ ‚¯Ë̇ı ‚·‰Ë χÎÓ ˘Ó ÁÓÒÚ‡ÎÓÒfl ‚¥‰ ÒÚ‡Ó„Ó ÔËflÚÂÎfl ëÂ∂¥Û¯‡, ÍÓÚÓ„Ó Á‚‡ÎË êÂ∂‡ÎÓÏ, ·Ó ‚¥Ì ÍÓı‡‚Òfl Û ÏÛÁˈ¥ Â∂ÂÈ, ‡Ê ÔÓÍË Ì ÔÂÂÒÚ‡‚ ªª β·ËÚË. ŇÚÓÎÓÏÂÈ ë. íÓχ¯Â‚˘, ˜ÎÂÌ ÉÓÎÓ‚ÌÓª ê‡‰Ë èÓθҸÍÓ„Ó êÛıÛ, ÍÓÎËÒ¸ ‚¥Ì ·Û‚ Ó‰ÌËÏ Á Ú‚Óˆ¥‚ ÛÒÔ¥ıÛ ˆ¥πª Ô‡Ú¥ª ̇ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ÂÙÂẨÛÏ¥, ‡ ҸӄӉ̥ ÓÔËÌË‚Òfl ̇ ÛÁ·¥˜˜¥ – ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ ‚¥ˆÂ-ϥ̥ÒÚ Û ‰Û„Ófl‰Ì¥È „‡ÎÛÁ¥. ë‚ÓªÏ ‰Û„ËÏ ¥ÏÂÌÂÏ, Ô¥‰ flÍËÏ ÈÓ„Ó ÛÒ¥ Á̇ÎË ‚ ÒÚÛ‰ÂÌÚҸͥ ÓÍË, ‚¥Ì Ì ̇‰ÚÓ Ì‡ı‚‡Îfl‚Òfl ... Ì‚‰Ó‚Á¥ Ô‚ÌÓ ÁÌÓ‚Û ‰Ó Ì¸Ó„Ó ÔÓ‚ÂÌÂÚ¸Òfl. ô ÚÓıË, ¥ ‚ÓÌÓ ÁÌÓ‚Û Òڇ̠en vogue... ü ¯Í¥Ó˛ ‚¥‰˜Û‚‡‚ ÈÓ„Ó Ì‚‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl: ˘Â ‚ ÓÍË ÍÓÌÒÔ¥‡ˆ¥ª ‚¥Ì Ì ‡Á ͇Á‡‚ – ‡Î ڥθÍË Á‡ ˜‡ÍÓ˛ – ˘Ó ·Û‰Â ÔÂÏ’πÓÏ. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ÏÂÌ¥ ÔÓÚ¥·ÂÌ Ì ÒڥθÍË ‚¥Ì Ò‡Ï, ÒͥθÍË ÈÓ„Ó Ô‡¯ÔÓÚ. ÑËÔÎÓχÚ˘ÌËÈ Ô‡¯ÔÓÚ, flÍËÈ Á‚¥Î¸Ìflπ ‚¥‰ ·Û‰¸flÍÓ„Ó ÍÓÌÚÓβ... ÅÛ‰ÌËÈ ÔÓÚfl„ ‚¥Á ÏÂÌ ÛÒ ·ÎËʘ ‰Ó ÏÓπª ‰ÓÎËÌË, Ó‰ËÌË, ÍÓÌÂÈ, Ó·‡Á¥‚. ÑÓÎËÌË, flÍÛ fl ‚Ë¥¯Ë‚ ÔÓÍËÌÛÚË. üÍ ¥ Ò‚Ó˛ ‚¥Ú˜ËÁÌÛ. Ç Ô‡Ï’flÚ¥ ‚ËËÌÛ‚ ‰Â̸ ÂÙÂẨÛÏÛ. ü „ÓÎÓÒÛ‚‡‚ Á‡ Ö‚ÓÔÛ, ·ÂÁ ̇‰Ï¥ÌÓ„Ó ÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏÛ, ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó ˆÂ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ПЕТЕР БІКСЕЛЬ АМЕРИКИ НЕМАЄ
268
нiв, князiв, герцо¶iв, графiв i лицарiв. На четвертий день вiн намастив медом крiсло короля, i король бiльше не смiявся, а Пепе не був бiльше блазнем. І тодi король купив собi найстрашнiшого блазня в свiтi. Той був потворним, тонким i товстим водночас, малим i високим водночас, а його лiва нога нагадувала колесо. Нiхто не знав, чи може вiн говорити i навмисне не говорить, чи вiн i справдi нiмий. Його погляд був завжди злим, а обличчя – невдоволеним. Єдине, що було в нього гарного, так це iм’я: його звали Гансик. Але найстрашнiшим був його смiх. Вiн починався зовсiм тихесенько й крихко десь у глибинi черева, вихоплювався нагору, повiльно переходив у ремигання, голова Гансика наливалася кров’ю, смiх дусив його, аж заки не вибухав, трiскав, розривався, i тодi Гансик смикав ногами, танцював i смiявся, й тiльки король тiшився з цього, всi iншi блiдли, починали тремтiти й лякалися. А люди довкола замку, почувши той смiх, замикали дверi й вiкна, закривали вiконницi, вкладали дiтей до лiжок i затикали вуха воском. Смiх Гансика був найстрашнiшим з усього. Король мiг говорити, що хотiв, а Гансик все собi смiявся.
Ì¥˜Ó„Ó Ì ‰‡ÒÚ¸. óÂÂÁ Ô¥‚ ÓÍÛ Ô¥ÒÎfl ÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍËı ‚Ë·Ó¥‚, ‚Ë„‡ÌËı „Â̇ÎÓÏ é·fl‰Ó‚˘ÂÏ, ‡ÌÚË‚ÓÔÂÈҸͥ ̇ÒÚÓª Òfl„ÌÛÎË ÁÂÌ¥ÚÛ. ç ·ÂÁ ‚ËÌË Å˛ÒÒÂβ, flÍËÈ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÌÂÁ„‡·ÌÓ Ì‡Ï‡„‡‚Òfl ÒÍÓÏÔÓÏÂÌÚÛ‚‡ÚË ÌÓ‚Ó„Ó ÔÂÁˉÂÌÚ‡, èÓθҸÍÛ ç‡ˆ¥Ó̇θÌÛ ñÂÍ‚Û ÔËχ҇ íÓÛ̸˜Ë͇ Ú‡ èÓθҸÍËÈ êÛı, ‡ Á‡ ‚ÒÚÛÔ ‰Ó Öë «‡„¥ÚÛ‚‡‚» Ì‡Ò ÌÓ‚ËÏË ‰ËÒÍËϥ̇ˆ¥ÈÌËÏË ÏËÚ‡ÏË ¥ ÔÓ„ÓÁ‡ÏË Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ‚¥Á. è‡Ï’flÚ‡˛ ÂÈÙÓ¥˛ ̇ ‚ÛÎˈflı, ÍÓÎË ·ÛÎË Ó„ÓÎÓ¯ÂÌ¥ ÂÁÛθڇÚË, ÔÓÏÓ‚Û ÔÂÁˉÂÌÚ‡, ÍÓÚËÈ ÚÓ‰¥ ‚Ô¯ Á’fl‚Ë‚Òfl ̇ β‰Ë ‚ ÍÛÌÚÛ¯¥ Ú‡ ÔË ¯‡·Î¥, ԇϒflÚ‡˛ ÔË‚¥Ú‡ÌÌfl, Á flÍËÏ Ó‰‡ÁÛ Ê Á‚ÂÌÛ·Òfl ‰Ó Ì‡Ò ê‡‰‡ èÂÁˉÂÌÚ¥‚ ëÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ... ü Ô·͇‚ Ô‰ ÚÂ΂¥ÁÓÓÏ. óÂÂÁ ͥθ͇ ‰Ì¥‚ ŇÚÂÍ ·Û‚ ÔËÁ̇˜ÂÌËÈ ÍÓÏ¥Ò‡-ÔÂÁˉÂÌÚÓÏ Ç‡¯‡‚Ë, ‡ fl ‚¥‰ÏÓ‚Ë‚Òfl ‚¥‰ ÛÒ¥ı ÔÛ·Î¥˜ÌËı ÙÛÌ͈¥È, ÔÓ‰‡‚ Û ‚¥‰ÒÚ‡‚ÍÛ Á ÔÓÒ‡‰Ë ‰‡ÍÚÓ‡ «á‚flÒÚÛ̇» ¥ ÔÓÎ˯˂ ¥‰Ì ϥÒÚÓ. ü ‚Ë¥¯Ë‚ Ì ˜Â͇ÚË ‰ÓÍË ÏÂÌ Á‡ˆ¸ÍÛ˛Ú¸. Ç¥Ì Ì ÁÛÏ¥‚ ·Ë ÏÂÌ¥ ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË – ̇‰ÚÓ „ÎË·ÓÍÓ fl ·Û‚ ÛÚfl„ÌÛÚËÈ Û ÔÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ Í‡Ïԇ̥˛, ‡ ÈÓ„Ó ÔÓÁˈ¥fl Û êÛÒ¥ Ì ·Û· ‡Ê Ú‡ÍÓ˛ ‚‡„ÓÏÓ˛. á¯ÚÓ˛, fl È Ì ıÓÚ¥‚ Ì¥˜Ó„Ó... í·‡ ÛÏ¥ÚË Ó·ËÚË ‚ËÒÌÓ‚ÍË Á ÔÓ‡ÁÓÍ. ç‡Ô‚Ì ŇÚÂÍ „‡‰‡‚ ÒÓ·¥, ˘Ó fl ‚˪ı‡‚ ¥Á èÓθ˘¥ Á ÔÂ¯Ó˛ ı‚Ëβ, flÍ ¥ ˜ËχÎÓ ¥Ì¯Ëı. íËϘ‡ÒÓÏ fl ÍÛÔË‚ ÒÓ·¥ ¯Ï‡Ú h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Король казав речi, з яких нiхто не мiг смiятися, а Гансик смiявся. А одного разу король сказав: «Гансик, я тебе повiшу». А Гансик засмiявся, зареготав. І смiявся так, як нiколи. Тодi король вирiшив, що назавтра Гансика треба повiсити. Вiн звелiв збудувати шибеницю, i це був не жарт. Король справдi хотiв почути, як Гансик смiятиметься перед шибеницею. Вiн наказав, щоб усi люди прийшли дивитися на цю жорстоку виставу. Однак люди поховалися i замкнули дверi, й наступного ранку до шибеницi прийшли тiльки король, кат, служники та Гансик, котрий смiявся. І король закричав до своїх служникiв: «Приведiть менi людей!» Служники обшукали все мiсто й нiкого не знайшли, i король дуже гнiвався, а Гансик смiявся. І тут нарештi служники знайшли хлопчика, й приволочили його до короля. Хлопчик був маленький, блiденький i переляканий, а король вказав на шибеницю i звелiв йому дивитися. Хлопчик подивився на шибеницю, посмiхнувся, заплескав у долонi, подивувався, а тодi сказав: «Ви, ма-
ÁÂÏÎ¥ ‚ ÅÂÒÍˉ‡ı, ÔÓ·Û‰Û‚‡‚ ·Û‰ËÌÓÍ ¥ ÒÂÈÓÁÌÓ Á‡ÈÌfl‚Òfl χÎflÒÚ‚ÓÏ. ìÊ ÚÓ‰¥ ‚¥‰ÓÏËÈ – ˘ÓÔ‡‚‰‡ Ô¥‰ ÔÒ‚‰Ó̥χÏË – flÍ ÍÓÏÔ’˛ÚÂÌËÈ „‡Ù¥Í, fl ‚Ë¥¯Ë‚ Á‡ÈÌflÚËÒfl ÒÔ‡‚ÊÌ¥Ï Ï‡ÎflÒÚ‚ÓÏ. í‚ÓËÚË ˘ÓÒ¸ Ú‡ÍÂ, ˜Ó„Ó Ì ÁÌˢËÚ¸ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÂÎÂÍÚ˘ÌÓ„Ó ÒÚÛÏÛ ˜Ë ÔÓfl‚‡ ÌÓÒ¥ª‚ ¥ÌÙÓχˆ¥ª ÌÓ‚Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, Û‚¥˜ÌËÚË ÚÓÈ Ì‡·ÛÚÓÍ, flÍËÈ ‚ËÔ‡ˆ˛‚‡‚, ‚Ô‡‚Îfl˛˜ËÒ¸ Á ÍÓÏÔ’˛ÚÂÓÏ. Ä ÚÂÔ fl ‚Ë¥¯Ë‚ ÂÏ¥∂Û‚‡ÚË. ë‡Ï fl ÏÓÊÂ È Ï¥„ ·Ë ÔÓ·ÛÚË „Óχ‰flÌËÌÓÏ ÇÒÂÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ – ‡ÎÂ Ò‚ÓªÏ ‰¥ÚflÏ fl Ú‡ÍÓª ‰ÓÎ¥ Ì ·‡Ê‡˛. í‡, flÍ ·Ë Ú‡Ï Ì ·ÛÎÓ, fl ÏÛ¯Û Á‡·‡ÚË Á ÒÓ·Ó˛ å¥ËÌ ÔÓÚÂÚ. åÓÊ̇ Á‡Î˯ËÚË ÚÛÚ ÛÒÂ, ˘Ó Á‡‚„Ó‰ÌÓ, ‡Î Ì ÈÓ„Ó. á‡ÍÓÌ ÔÓ ÓıÓÓÌÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ÍÛθÚÛË Á‡·ÓÓÌfl‚ ‚Ë‚ÓÁËÚË ·Û‰¸-flÍ¥ Ú‚ÓË ÏËÒÚˆڂ‡ – ̇‚¥Ú¸ Ó„‡Ì¥ÁÛ‚‡ÚË ‚ËÒÚ‡‚ÍÛ Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ ·ÛÎÓ ‚Í‡È ÌÂÔÓÒÚÓ. ôÓ Ê, fl ÒÓ·¥ flÍÓÒ¸ ‰‡‚‡‚ ‡‰Û... ç‡Èˆ¥ÌÌ¥¯¥ ÔÓÎÓÚ̇ ‰‡‚ÌÓ ‚Ê ˜Â͇ÎË ÏÂÌ ‚ Ö‚ÓÔ¥, Û ·‡ÌÍ¥‚Ò¸ÍÓÏÛ ÒÂÈÙ¥. ê¯ÚÛ ÔÓÓÁ‰‡˛ ÚËÏ, ıÚÓ ÏÂÌ¥ ÒËÏÔ‡Ú˘ÌËÈ, Ô‡Ó˜ÍÛ ÍÓÔ¥È ¥ ·ÂÁ̇‰¥ÈÌÛ Ï‡Á‡ÌËÌÛ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ÚË‚ÌÓ Òԇβ ̇ Ó˜‡ı Û Á‡ÔÓ¯ÂÌËı ÊÛ̇ΥÒÚ¥‚, ¥ Ì ڥθÍË Ì‡¯Ëı... ÄΠˆÂÈ ÔÓÚÂÚ fl ÏÛ¯Û ‚flÚÛ‚‡ÚË, ‚Ë‚ÂÁÚË ÈÓ„Ó, ˜Ó„Ó · ˆÂ Ì ÍÓ¯ÚÛ‚‡ÎÓ. óË Ô˪‰Â ëÂ∂¥Û¯ ‰Ó ÏÂÌ ‚ „ÓÒÚ¥? óË ‰ÓÔÓÏÓÊ ÏÂÌ¥ Û ˆ¥È π‰ËÌ¥È ÒÔ‡‚¥? h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
буть, добрий король, якщо звелiли збудувати лавочку для голубiв? Гляньте-но: двiйко вже на неї всiлося». «Ти бовдур, – сказав король. – Як тебе звати?» «Я бовдур, пане король, а звати мене Коломбо, а моя матiнка кличе мене Коломбiн». «Ти бовдур, – сказав король. – Тут зараз вiшатимуть людину». «Як його звати?» – запитав Коломбiн, а коли вiн почув iм’я, то сказав: «Гарне iм’я, отже вiн називається Гансик. Як можна чоловiка, який так гарно називається, вiшати?» «Вiн так жахливо смiється», – мовив король i наказав Гансиковi засмiятися, i Гансик засмiявся вдвiчi жахливiше, анiж учора. Коломбiн здивувався, а тодi сказав: «Пане король, ви вважаєте це жахливим?» Король розгубився й не змiг вiдповiсти, а Коломбiн продовжував: «Менi не дуже подобається його смiх, але голуби все ще сидять на шибеницi, вiн їх не злякав, вони не вважають його смiх жахливим. Голуби мають вишуканий слух. Гансика треба вiдпустити». Король подумав i тодi сказав: «Гансику, забирайся до дiдька».
ŇÚÓÎÓÏÂÈ å¥‡... ü ªª χÈÊ Ì Á̇‚. ÇÂÎËÍÂ, ·ÛıÎË‚Â ÍÓı‡ÌÌfl ä¯ËҸ͇, ˘Â Á¥ ¯Í¥Î¸ÌËı ÓÍ¥‚. ቇπÚ¸Òfl, ‚ÓÌË ıÓÚ¥ÎË Ó‰ÛÊËÚËÒfl Ô¥ÒÎfl Á‡ıËÒÚÛ ‰ËÔÎÓÏÛ, ‡Î ‚Ó̇ ÓÁı‚ӥ·Òfl... Ä ÔÓÚ¥Ï ·Û‚ ÌÂÍÓÎÓ„ Û „‡ÁÂÚ¥. ç‡ Ì‡¯¥ ÒÔ¥‚˜ÛÚÚfl ä¯Ë¯ÚÓ٠ӯͥ˂Òfl: Ó·¥Ú¸ Ò‚Ó𠉥ÎÓ, ‡ ‚ ÏÓª ÒÔ‡‚Ë Ì Ôı‡ÈÚÂÒfl. åË ÈÓ„Ó ·¥Î¸¯Â È Ì ÔËÚ‡ÎË Ì¥ ÔÓ ˘Ó. ÑÓÓ„‡ ̇ Ô¥‚‰Â̸ Ì ·Û· ‡Ê Ú‡ÍÓ˛ ‚‡ÊÍÓ˛. é‰Ì‡Í fl Á‰Ë‚Û‚‡‚Òfl, ˘Ó ÔÓÎ¥ˆÂÈÒ¸ÍËÈ Ì‡ ‚˪Á‰¥ Á äÓÒ̇ ÓÚÂÚÂ¥‚, ‰¥Á̇‚¯ËÒ¸, ˘Ó fl ª‰Û Ò‡Ï Û Ú‡ÍÓÏÛ ‰Ó·ÓÏÛ ‡‚ÚÓÏÓ·¥Î¥. – Ç ÚÓÈ ·¥Í, ԇ̠ϥ̥ÒÚÂ, ªÁ‰flÚ¸ Á ÓıÓÓÌÓ˛. á ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÏË. 亮‡ ıÚÓ Ï‡π ∂ÎflÈÚ. – ¢ÎflÈÚ? – Ö„Â Ê, ÚËı, Á-Á‡ Ô‚‡ÎÛ. óÛÊËÏ ÚÛ‰Ë Ì·ÂÁÔ˜ÌÓ ÔÓÚË͇ÚËÒfl. ü ‚ÚflÏË‚, ˜ÓÏÛ ä¯ËÒ¸ Á‡ÔËÒ‡‚ ÌÓÏ ÏÓ„Ó ÒÎÛÊ·Ó‚Ó„Ó ÓÔÂÎfl. ß ÒÂÌÒ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ ̇ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl, ˜Ë Ì ·ÓªÚ¸Òfl ‚¥Ì, ˘Ó ÏË ‚¥Á¸ÏÂÏÓÒfl Á‡ ÈÓ„Ó ·ÂÒÍˉҸÍËÈ ‡È: – Ä êÓχ̥ÒÚ‡ÌÛ ¥Á ÒÚÓÎËˆÂ˛ ‚ êËχÌÓ‚¥È Ì ıÓ˜ÂÚÂ? ëÔÓ·ÛÈÚ ÌÓ Ú¥Î¸ÍË Á‡ªÒÚËÒfl Á ̇¯ËÏË ıÎÓÔˆflÏË, ÚÓ ·Û‰Â ‚‡Ï ÌÓ‚Â èˉ̥ÒÚÓ‚’fl ˜Ë ˘Â fl͇ ä·ÈÔ‰‡. ç·‡‚ÓÏ Á‡ ÑÛÍβ ‚Ó‰¥È Á‡·ÎÛ͇‚. åË Ì‡Ú‡ÔËÎË Ì‡
269
ЛУКАШ ДЕНБОРУ¢ ПОРТРЕТ МІРИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
І Гансик вперше промовив слово. Вiн сказав Коломбiну: «Дякую!» i посмiхнувся до нього гарною людською посмiшкою. І пiшов. У короля бiльше не було блазня. «Ходи зi мною», – сказав вiн Коломбiну. А королiвськi служники й служницi, графи й усi решта подумали, що Коломбiн новий придворний блазень. Однак Коломбiн був зовсiм не кумедний. Вiн стояв i дивувався, говорив рiдко й не смiявся, тiльки посмiхався i нiкого не смiшив. «Вiн не блазень, вiн бовдур», – казали люди, i Коломбiн погоджувався: «Я не блазень, я бовдур». І люди смiялися з нього. Якби король про це дiзнався, вiн би розгнiвався, але Коломбiн йому нiчого про це не казав, бо йому було байдуже, що з нього смiються. При дворi були сильнi люди й мудрi люди, король був королем, жiнки були прекрасними, а чоловiки мужнiми, священик був побожним, а кухарка – старанною, i тiльки Коломбiн, Коломбiн був нiким. Коли хтось казав: «Ходи, Коломбiне, поборемося!», Коломбiн вiдповiдав: «Я слабший за тебе».
ˆË„‡Ì‡, ÍÓÚËÈ „̇‚ Ô’flÚ¥ÍÓ ÍÓÌÂÈ, ‚¥Ì Ì ÚflÏË‚ ÔÓ-ÔÓθҸÍË, ‡Î χ‚ ÒڥθÌËÍÓ‚ËÈ ÚÂÎÂÙÓÌ. ïÚÓÒ¸, ‰Ó ÍÓ„Ó ‚¥Ì ÔÓÚÂÎÂÙÓÌÛ‚‡‚, ÓÁÔËÚ‡‚¯Ë ˆË„‡Ì‡, ‰Â ÏË Á̇ıÓ‰ËÏÓÒ¸, ÓÔÓ‚¥‚ flÍ ªı‡ÚË ‰‡Î¥. ᇠԒflÚ̇‰ˆflÚ¸ ı‚ËÎËÌ ÏË ÛÊ ·ÛÎË Ì‡ Ï¥Òˆ¥. ä¯ËÒ¸ ˜Â͇‚ ̇Ò, ÔÓÔ‰ÊÂÌËÈ, ̇ ∂‡ÌÍÛ. è‰ ‚¥ÎÎÓ˛, ÚӘ̥¯Â ٥肇ÍÓÏ Á ÍÓÎÓ̇‰Ó˛, flÍËÈÒ¸ ˛Ì‡Í Ô‡ˆ¸Ó‚ËÚÓ Ó·Ó·Îfl‚ ÍÓÎÓ‰Û, Á flÍÓª ‚ËÒÚÛÔ‡ÎË ÍÓÌÚÛË ÒÍÛθÔÚÛË. – ëËÌ? – ÒÔËÚ‡‚ fl. – çÛ ˘Ó ÚË! åÓπÏÛ Ì‡ÈÒÚ‡¯ÓÏÛ ‰‚‡Ì‡‰ˆflÚ¸. ñ ߄Ó, Á‰¥·ÌËÈ ÒÍÛθÔÚÓ... ôËÓ Í‡ÊÛ˜Ë, ‚¥Ì ÒÔ‡‚ÊÌ¥È „ÂÌ¥È, ‡Î ˘Â ÚÓıË ‰¥Ú‚‡Í. ü ÔÓÚÓıË ‰ÓÔÓχ„‡˛ ÈÓÏÛ, flÍ ÏËÚˆ¸ ÏËڈ‚¥. ᇠӷ¥‰ÓÏ fl Á‡Û‚‡ÊË‚ Ó·‡Á ̇‰ ͇ϥÌÓÏ ¥Á ÁÓ·‡ÊÂÌÌflÏ Ê¥ÌÍË ÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ‚¥ÍÛ, ‡Î ·ÛÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ – Ì ‰ÛÊËÌË ä¯ËҸ͇. Ü¥Ì͇ ·Û· ̇ ÍÓ„ÓÒ¸ ÒıÓʇ, ̇ ÍÓ„ÓÒ¸ Á̇ÈÓÏÓ„Ó... í‡ È ÒÔ‡‚‰¥, – ̇ å¥Û. ñ ˘Ó, ҇ϠÚÓÈ ÔÓÚÂÚ? ÄÎÂ Ê å¥‡ ÔÓÏ·, Ì ‰ÓÊË‚¯Ë È ÚˉˆflÚË... åË ÔËÎË Í‡‚Û. Ñ¥ÚË ÍÛ‰ËÒ¸ ÔÓ‚¥flÎËÒfl, ÖθʷÂÚ‡ Á‡ÈÌfl·Òfl Ò‚ÓªÏË ÒÔ‡‚‡ÏË. ü ‰¥Á̇‚Òfl, ˘Ó ‚Òfl ‰ÓÎË̇ ̇ÎÂÊËÚ¸ ä¯Ë¯ÚÓÙÓ‚¥, ‚¥Ì ‚·ÒÌËÍ flÍÓªÒ¸ ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎÓª ÒÔ¥ÎÍË, ÓÁ‚Ó‰ËÚ¸ ÚÛÚ ÍÓÌÂÈ, ˘Ó ÔÓ˜‡ÎÓ ÛÊ ‰‡‚‡ÚË ÁËÒÍ. ü h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ПЕТЕР БІКСЕЛЬ АМЕРИКИ НЕМАЄ
270
Коли хтось казав: «Скiльки буде два на сiм?», Коломбiн вiдповiдав: «Я дурнiший за тебе». Коли хтось казав: «А ти наважишся перескочити через потiчок?», Коломбiн вiдповiдав: «Нi, не наважусь». І коли король запитав: «Коломбiне, ким ти хочеш бути?», Коломбiн вiдповiв: «Я не хочу нiким бути, я вже є кимось, я – Коломбiн». Король сказав: «Але ж ти мусиш кимось стати!», а Коломбiн запитав: «Ким можна стати?» Тут король мовив: «Отой чоловiк з бородою, з засмаглим, обвiтреним обличчям, мореплавець. Вiн хотiв бути мореплавцем i став мореплавцем, вiн плаває на витрiльнику по морях i вiдкриває новi землi для свого короля». «Якщо ти хочеш, мiй королю, – сказав Коломбiн, – я стану мореплавцем». Тут весь двiр засмiявся. І Коломбiн помчав чимдуж iз залу й закричав: «Я вiдкрию нову землю! Я вiдкрию нову землю!» Люди дивилися одне на одного й хитали головами, а Коломбiн стрiмголов вибiг iз замку, побiг через мiсто й через поле, i селянам, якi стояли на полi й дивилися йому вслiд, кричав: «Я вiдкрию нову землю! Я вiдкрию нову землю!»
Á‡ÔËÚ‡‚ ÈÓ„Ó ÔÓ ˆË„‡Ì‡, ÍÓÚËÈ Ú‡ÔË‚Òfl Ì‡Ï ‰ÓÓ„Ó˛. – í‡Í, ‚¥Ì Û ÏÂÌ ԇˆ˛π. ç‡Ô‚ÌÂ, å¥ÍÎÓ¯. ü Á‡ÔÓÒË‚ ªı Ò˛‰Ë Á ì„Ó˘ËÌË. óÛ‰Ó‚¥ Á̇‚ˆ¥ ÍÓÌÂÈ, ڥθÍË ÚÓıË Ì‡¥Í‡˛Ú¸ ̇ ̇¯¥ Ô‡„Ó·Ë... ïÓ˜ÛÚ¸ Á·Û‰Û‚‡ÚË Í¥ıÛ, Ú·‡ ·Û‰Â ÓÁÚflÒÚË Í‡Ô¯Û͇. – ä¥ıÛ? – ä‡Î¸‚¥Ì¥ÒÚË. íÛÚ Ú‡Í‡ ÏÓÁ‡ªÍ‡... – Ä ÚË ‰Ó flÍÓª ÍÓÌÙÂÒ¥ª ̇ÎÂÊ˯? ÅÓ fl Ê, Ò‡Ï ÓÁÛÏ¥π¯, ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌËÈ ıÓ‰ËÚË ‰Ó ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª... – çÛ, ˘Ó Ê, ԇ̠ϥ̥ÒÚÂ... íË ÏÛÒ˯ ‚‰‡‚‡ÚË Á Ò· ͇ÚÓÎË͇, ‡ fl Û ˆ¥ ÒÍ·‰Ì¥ ˜‡ÒË ‚ÓÎ¥˛ ‚‰‡‚‡ÚË Ì‚¥Û˛˜Ó„Ó. íÓ·¥, ̇Ô‚ÌÂ, ‚‡Ê˜Â... åÂÌ ÚÛÚ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ·ÂÁ·ÓÊÌËÍÓÏ ¥ ËÏҸͥ ͇ÚÓÎËÍË, ¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥, ÚÓÊ Ï‡˛ ÒÔÓÍ¥È ¥ ‚¥‰ ÚËı ¥ ‚¥‰ ¥Ì¯Ëı. 臂ÓÒ·‚Ì¥ Ú‡ÍÓÊ Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥, ڥθÍË ÚÓıË ¥Ì‡Í¯Â... üÍÓÒ¸ ÔËÔÎÂÌÚ‡ÎËÒfl π„Ó‚¥ÒÚË – fl ‚˄̇‚ ªı ‚Ú˯˪, ‡ „Óχ‰¥ ªıÌ¥È ÔÓÓ·¥ˆfl‚ ÔÓ‰‡ÚË ‰Ó ÒÛ‰Û. íÂÔ ‚¥‰˜ÂÔËÎËÒfl. ß ‚¥‰ ÏÂÌÂ, ¥ ‚¥‰ Ó‰ËÌË. – Ä Ì‡ÒÔ‡‚‰¥? – Á‡ÔËÚ‡‚ fl ÒÔ‡ÌÚÂ΢ÂÌÓ. íÓÈ, ÍÓÎË¯Ì¥È ä¯Ë¯ÚÓÙ ÒÚ‡‚Ë‚Òfl ‰Ó ÔËڇ̸ ‚¥Ë ‰ÛÊ ÒÂÈÓÁÌÓ. – Ä Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ÅÓ„ π‰ËÌËÈ, ¥ β‰flÏ Ì¥ÍÓÎË Ì ‚‰‡ÒÚ¸Òfl ÈÓ„Ó ÔÓ‰¥ÎËÚË. üÍ ·Ë ªÏ ˆ¸Ó„Ó Ì ԇ„ÎÓÒfl. ÖθÍËÌ ÔÎÂÏ¥ÌÌËÍ, Ûfl‚Ë ÒÓ·¥, Ò‚fl˘ÂÌËÍ, ÒÚ‡ÓËÏÒ¸ÍËÈ. ßÌÓ‰¥ Ô˪ʉʇπ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
І вiн прибiг до лiсу й ховався декiлька тижнiв у хащi, i декiлька тижнiв нiхто нiчого не чув про Коломбiна, i король сумував i картав себе, а двораки стидалися, що вони смiялися з Коломбiна. І всi вони дуже втiшилися, коли через декiлька тижнiв вартовий на вежi засурмив у фанфару й Коломбiн пройшов через поле, через мiсто, пройшов через ворота, наблизився до короля й сказав: «Мiй королю, Коломбiн вiдкрив землю!» Й оскiльки двораки не хотiли бiльше висмiювати Коломбiна, вони поробили серйознi мiни i запитали: «Як вона зветься й де вона знаходиться?!» «Вона ще нiяк не зветься, бо ж я її щойно вiдкрив, а знаходиться вона далеко в морi», – сказав Коломбiн. Тут пiднявся бородатий мореплавець i промовив: «Добре, Коломбiне, я, Амери¶о Веспуччi, пошукаю ту землю. Скажи менi, де вона знаходиться». «Ви вийдете в море, а тодi все прямо та прямо, i ви мусите плисти, поки не припливете до землi, i ви не повиннi пiддаватися розпачу», – сказав Коломбiн, й потому вiн страшенно боявся, адже вiн був брехуном, i знав, що землi тiєї немає, i вiн не мiг бiльше спокiйно спати.
‰Ó ̇Ò, ¥ÌÓ‰¥ ÏË ªÁ‰ËÏÓ ‰Ó Ì¸Ó„Ó Û ä‡Í¥‚. ñÂ È π ̇¯‡ ÒÔ‡‚ÊÌfl ñÂÍ‚‡, ̇¯¥ Ò‚flÚÓ˘¥... Ç·¥„ÎË ‰¥ÚË, ‚ÓÌË ˜Ó„ÓÒ¸ ıÓÚ¥ÎË ‚¥‰ ·‡Ú¸Í‡, fl Á‡Î˯˂Òfl Ò‡Ï. èÓ˜‡‚ ÁÌÓ‚Û Ôˉ˂ÎflÚËÒfl ‰Ó ÔÓÚÂÚ‡. èÓÚÂÚ Ú‡ÍÓÊ Ôˉ˂Îfl‚Òfl ‰Ó ÏÂÌÂ. ëÔ‡‚‰¥. ñ Ì ·Û‚ ÂÙÂÍÚ «ÒÚÂÊÂÌÌfl Ó˜Ëχ» Á‡ „Îfl‰‡˜ÂÏ, Ê¥Ì͇ ‰¥ÈÒÌÓ ‰Ë‚Ë·Òfl ̇ ÏÂÌÂ. Ä Ô‰ ÚËÏ Ì‡ ä¯Ë¯ÚÓÙ‡, ̇ üÒfl, ÍÓÎË ÚÓÈ ‚·¥„ Û Í¥Ï̇ÚÛ, ‡ ÚÓ ÁÌÓ‚Û ‚ ‚¥ÍÌÓ. ÇÓ̇... ñÛ ÚÓ·¥, ÔÂÍ! í‡ Ê ˆÂ ڥθÍË ÔÓÚÂÚ. Ñӯ͇, ‚ÍËÚ‡ Ù‡·‡ÏË! ü Ô¥‰¥È¯Ó‚ ‰Ó Ó·‡ÁÛ, ÚÓÍÌÛ‚ ‡ÏÛ. 砉‚Ó, ͇ϥ̸. ㉸-Ή¸ ‰¥ÚÍÌÛ‚ Ó·‡ÁÛ. ‡. ü ÔÂÂÒÛÌÛ‚ ÛÍÛ Ì‡ ÔΘÂ, Ó‰fl„ÌÛÚÂ Û ÚÂÏÌÓ-Ò¥ËÈ ÍÓÒÚ˛Ï. ÇÓÌÓ ‚ˉ‡ÎÓÒfl ÏÂÌ¥ ÚÂÔÎ¥¯ËÏ, ‡Ì¥Ê ÚÎÓ. íÓÍÌÛ‚Òfl ¯Ëª, ¥ Ó‰‡ÁÛ Ê ‚¥‰ÒÏËÍÌÛ‚ ÛÍÛ. ç ÚÓÏÛ, ˘Ó ¯Ëfl ·Û· ‚ˇÁÌÓ ÚÂÔÎ¥¯‡, ‡ ÚÓÏÛ, ˘Ó 奇 ‚ˇÁÌÓ ÒÍË‚Ë·Òfl: Ì ˜¥Ô‡È! ÄΠˆÂ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó! ñÂ Ê Ú¥Î¸ÍË ÔÓÚÂÚ, ÏÂÚ‚ËÈ Ó·‡Á! ü Ì ̇ÒÏ¥ÎË‚Òfl ÁÌÓ‚Û Ô¥‰ÌflÚË ÛÍÛ. 륂 Û ÙÓÚÂθ. êËÒË Ó·Î˘˜fl ÁÏ’flÍÎË, Ê¥Ì͇ ‰Ë‚Ë·Òfl ÍÛ‰ËÒ¸ Û·¥Í, Ó˜¥ ÛÌË͇ÎË ÏÓ„Ó ÔÓ„Îfl‰Û. äÓÎË ä¯Ë¯ÚÓÙ ÔÓ‚ÂÌÛ‚Òfl, fl ÒÔËÚ‡‚ ÈÓ„Ó: – ñ ÚÓÈ ÔÓÚÂÚ? – Ç¥Ì Ì Á‡Ô˜ۂ‡‚. – üÍ ÚË ˆ¸Ó„Ó ‰ÓÒfl„ÌÛ‚? ĉÊ ̇‚¥Ú¸ ÍÓÏÔ’˛Ú Ì ÏÓÊ ÒÚ‚ÓËÚË ˜Óh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
А Амери¶о Веспуччi вирушив на пошуки. Нiхто не знав, куди вiн поїхав. Можливо, вiн теж тiльки заховався у лiсi. А тодi засурмили фанфари, й Амери¶о повернувся. Коломбiн почервонiв i не наважувався поглянути на великого мореплавця. Веспуччi наблизився до короля, пiдморгнув Коломбiну, набрав повiтря, ще раз пiдморгнув Коломбiну i сказав голосно й чiтко, так, щоби всi могли почути: «Мiй королю, – так вiн сказав, – мiй королю, земля iснує». Коломбiн так зрадiв, що Веспуччi його не зрадив, що пiдбiг до нього, обiйняв i вигукнув: «Амери¶о, мiй любий Амери¶о». А люди подумали, що то назва землi й назвали ту землю, якої немає, «Америкою». «Тепер ти чоловiк, – сказав король Коломбiну. – Вiдтепер ти називаєшся Колумбом». І Колумб став знаменитим, i всi дивувалися й шепотiли: «Вiн вiдкрив Америку». І всi повiрили, що Америка є, тiльки Колумб не був певний, усе своє життя вiн у тому сумнiвався, але так i не наважився запитати про це в мореплавця. Незабаром й iншi люди поїхали в Америку, а ще че-
„ÓÒ¸ Ú‡ÍÓ„Ó... ÌÛ, ˘Ó· Ó·‡Á ‡∂Û‚‡‚ ̇ ÚÂ, ˘Ó ÚË ˜ËÌ˯? – ÇÓ̇ Á‡∂Û‚‡Î‡... ÑÛÊ Ò‰ËÚÓ? – Ä fl Ú‡Ï Á̇˛... í‡ Ì¥·Ë Ì¥, – ‚¥‰ÔÓ‚¥‚ fl χ¯Ë̇θÌÓ. – ÇÓ̇ Ú·Â, ëÂ∂Ó, Ì¥ÍÓÎË Ì β·Ë·. ñ¸Ó„Ó Ì ÏÓÊ̇ ÁÏ¥ÌËÚË. – íË „Ó‚Ó˯ ÔÓ Ìª Ú‡Í, ̇˜Â ‚Ó̇ ÊË‚‡. ÄÎÂ Ê ˆÂ ڥθÍË ÔÓÚÂÚ, ÚÂıÌ¥˜ÌËÈ ÙÓÍÛÒ. – åÓÊÂ È ÔÓÚÂÚ. åÓÊÂ È ÙÓÍÛÒ. ÄÎÂ, ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÚÂıÌ¥˜ÌËÈ. ñÂ È ÒÔ‡‚‰¥ ·‡Á‡Î¸Ú ¥ Ù‡·‡. ç ÔËÚ‡È, flÍ fl ˆÂ ÁÓ·Ë‚, flÍÓ˛ ˆ¥ÌÓ˛. ü Ì¥ÍÓÎË Ì¥ÍÓÏÛ ˆ¸Ó„Ó Ì ÓÁ͇ÊÛ. – ç Á‡Ô‡ÚÂÌÚÛ‚‡‚? – ÑË‚‡ Ì ÏÓÊ̇ Á‡Ô‡ÚÂÌÚÛ‚‡ÚË. – ü Ì ‚¥˛ ‚ ‰Ë‚‡. – Ç ˆ¸ÓÏÛ Ú‚Ófl ÔÓÏËÎ͇, ïÓÏÓ Ì‚¥Û˛˜ËÈ. Ä ÍÓÎËÒ¸ ÊÂ Ê ‚¥Ë‚... – íË ÁÌÓ‚Û ÔÓ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ! – Ö„Â Ê. çÛ, ÚÓ flÍ, Á‡·Ë‡π¯? – ᇷˇ˛. í¥Î¸ÍË Á‡Ô‡ÍÛÈ ªª ‰Ó·Â. – ß Ú¥Î¸ÍË ‚ÌÓ˜¥, ‚ ‡‚ÚÓ fl ‚ÚflÏË‚, ˘Ó Ò͇Á‡‚ «ªª», ̇˜Â ȯÎÓÒfl ÔÓ Î˛‰ËÌÛ. çÂÎÂ∂‡Î¸ÌÓ„Ó Ï¥∂‡ÌÚ‡, flÍÓ„Ó fl ÏÛÒË‚ Ô‚ÂÁÚË ÍÓÌÚ‡·‡Ì‰Ó˛ Û ‚‡Î¥Áˆ¥.
271
ЛУКАШ ДЕНБОРУ¢ ПОРТРЕТ МІРИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
рез деякий час дуже багато людей, i тi, хто повертався, стверджували: «Америка є». «Я, – сказав чоловiк, вiд якого в мене та iсторiя, – я ще нiколи не був в Америцi. Я не знаю, чи є Америка. Можливо, люди тiльки так вдають, щоби не розчарувати Коломбiна. І коли двоє розповiдають одне одному про Америку, то вони й нинi пiдморгують одне одному, i вони майже нiколи не кажуть «Америка», а кажуть, зазвичай, щось невиразне, на зразок «Штати» чи «За океаном», чи щось подiбне. Можливо, людям, якi хочуть до Америки, розповiдають в лiтаку чи на кораблi iсторiю про Коломбiно, i тодi вони десь переховуються, а пiзнiше повертаються назад i розповiдають про ковбоїв, чи хмарочоси, про Нiагарський водоспад, чи Мiссiсiпi, про Нью-Йорк, чи про Сан-Франциско. В будь-якому разi всi вони розповiдають одне й те саме, i вони розповiдають про речi, якi були їм вiдомi вже перед подорожжю, а це ж бо дуже пiдозрiло. Але й досi люди сперечаються, хто ж був той Колумб. А я знаю.
èÂÂÍ·· é脇 ëˉÓ
– íË Í‡Ê¯ ÔÓ ‰¥ÚÂÈ... ôÓ, Ì ıӘ¯, ‡·Ë ‚ÓÌË ·ÛÎË ÔÓÎfl͇ÏË? – üÍ ÒıÓ˜ÛÚ¸, ÚÓ ·Û‰ÛÚ¸. èË̇ÈÏÌ¥ ‚ÓÌË Á‡Î˯‡Ú¸Òfl ‚ÓÔÂȈflÏË. í‚Óª ·Û‰ÛÚ¸ ̉ÓÍËڇȘ‡Ú‡ÏË. Ä ÓÌÛÍË ÓÁÏÓ‚ÎflÚËÏÛÚ¸ ‚ÒÂÒÎÓ‚’flÌÒÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ¥ ÁÛ·ËÚËÏÛÚ¸ ÒÓÓÍ ÚËÒfl˜ „¥πÓ∂Î¥Ù¥‚. âÓ„Ó Ì‡Ô‚Ì ÚÓıË ÓÁ¥·‡‚ ‡ÎÍÓ„Óθ, ëÂ∂Ó ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÓ Ò͇Á‡‚: – Ä Á̇π¯, ÚË Ú‡ÍË Ï‡‚ Ì˛ı... ôÓ̇ȷ¥Î¸¯Â ˜ÂÂÁ ¥Í‰‚‡ ·Û‰ÂÏÓ Û ëÓ˛Á¥. – ᇂ‡„‡‚¯ËÒ¸ ̇ ÏËÚ¸, ‰Ó‰‡‚ ̇˜Â Ή¸ ¥ÓÌ¥˜ÌÓ, – ·Û‰ÂÏÓ ‚ÂÎËÍÓ˛ ‰Âʇ‚Ó˛. – üÍ ‚‡Ò‡ÎË èÂͥ̇? – чÎËÒfl ÚÓ·¥ ˆ¥ ÍËڇȈ¥? – Û‚‡‚ ‚¥Ì, ÍÓ‚ÚÌÛ‚ ‚¥ÒÍ¥, ‡ ‰‡Î¥ ÔÓ‰Ó‚ÊË‚ ˆ¥ÎÍÓÏ ÒÂÈÓÁÌÓ: – ìÒ ‚¥ÌÓ, ÚË ·Û‚ Ô‡‚ËÈ. ïÚÓ · Ï¥„ ÔÓ‰ÛχÚË, ˘Ó ‚ÒÂ Ú‡Í Ò̘ͥËÚ¸Òfl? – í·‡ ·ÛÎÓ ˜ËÚ‡ÚË «á‚flÒÚÛ̇», ÔÓÍË Ì ÒÚ‡ÎÓ Ô¥ÁÌÓ. ëÂ∂Ó ÍË‚ÌÛ‚. åÓÊ ‚¥Ì ˜ËÚ‡‚ ÏÓ˛ „‡ÁÂÚÛ, ‡ ÏÓÊÂ È Ì¥, ‡Î Ì ϥ„ Ì Á̇ÚË, ˘Ó Ô‰ ÂÙÂẨÛÏÓÏ fl ÛÒ¥ÎflÍÓ Ì‡Ï‡„‡‚Òfl ‚ÚÓ‚Íχ˜ËÚË ÛÒ¥Ï ÔÓÒÚÛ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Û: ‡·Ó Ö‚ÓÔ‡, ‡·Ó äËÚ‡È. Tertium non datur. Ä·Ó ·Û‰ÂÏÓ ˜ÎÂ̇ÏË ‰Û„Óª, ˜Ë ̇‚¥Ú¸ ÚÂÚ¸Óª ͇Ú„ӥª ‚ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓÏÛ ÛÚ‚ÓÂÌÌ¥, ‡·Ó ÒÚ‡ÌÂÏÓ ÔÂËÙÂ¥π˛ ‡‚ÚÓ͇Ú˘ÌÓª, flÍ˘Ó Ì ‚¥‰-
Ä ÔÓÚ¥Ï Á„‡‰‡ÎËÒfl ÒÎÓ‚‡, flÍ¥ ‚¥Ì Ò͇Á‡‚ ÏÂÌ¥ ̇ ÔÓ˘‡ÌÌfl, ÛÊ ̇ԥ‰ÔËÚÍÛ: – á¯ÚÓ˛, ÍÓÊÂÌ Á Ì‡Ò Ï‡π ÚÂ, ˜Ó„Ó Ô‡„ÌÛ‚ ‚¥‰ ÊËÚÚfl. íË – ‚·‰Û, fl – ÏËÒÚˆڂÓ. éÚ Ú¥Î¸ÍË èÓθ˘Û ‰ÂÒ¸ ÔÓ ‰ÓÓÁ¥ ÏË Á‡„Û·ËÎË. é·Ë‰‚‡. ÄÎÂÍ҇̉ 奇 ·„¥‰ÌÓ ‰Ë‚Ë·Òfl ̇ ÏÂÌÂ. ÇÓ̇ Ì ‚ÌÛ‚‡Î‡ ÏÂÌ ‰Ó ‰ÛÊËÌË, ‰Ó ‰¥ÚÂÈ. ç‡Ô‚ÌÂ, ̇‚¥Ú¸ ÔÓβ·Ë· ÏÓ˛ Ó‰ËÌÛ... ∫È Ì ÔÓ‰Ó·‡ÎÓÒfl, ÍÓÎË fl ‚ÔË‚‡‚Òfl, ‡Î ‚Ó̇ ÓÁÛϥ·, ˘Ó ¥ÌÓ‰¥ Ú·‡, ‡ ¥ÌÓ‰¥ – ‚‡ÚÓ. í‡Í flÍ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥. è‚ÌÓ, ‚Ó̇ Ú‡ÍÓÊ Ì ӷ‡Ê‡Î‡Òfl ̇ ÏÂÌ Á‡ ŇÚ͇, ÍÓÚËÈ – ÒÚ‡ËÈ ÊÓÌÓβ· – Ó‰‡ÁÛ ÔÓÍ·‚ ̇ ̪ ÓÍÓÏ. ü ÈÓ„Ó ÚÓıË Ê‡ÎÍÛ‚‡‚. åÓÊ fl Á‡Ì‡‰ÚÓ „ÓÒÚÓ Á‡∂Û‚‡‚ ̇ ÈÓ„Ó ‚ÏÓ‚ÎflÌÌfl Ì ªı‡ÚË Ì‡ ÂÏ¥∂‡ˆ¥˛? – Ñ¥ÚË ÓÒÚÛÚ¸, – Ò͇Á‡‚ fl. ïÓ˜Û, ‡·Ë ‚ÓÌË ÊËÎË Û ·¥Î¸¯ÏÂ̯ ÌÓχθÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. – ì ÙÂϥ̥ÒÚ˘ÌÓÏÛ ‰ÂÏÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏ¥, – Á‡Ô˜˂ ‚¥Ì. – åÓÊÂ È Ú‡Í. 䇢 ‚Ê χÍÒËÁÏ-ÙÂϥ̥ÁÏ, ‡Ì¥Ê ÍÓÌÙÛˆ¥‡ÌÒ¸ÍËÈ ÒڇΥ̥ÁÏ. í‡ÍË ‰¥ÈÒÌÓ, ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ ÏÂ̯ ÁÎÓ. Ä Á̇π¯, ˜ÓÏÛ ÏÂ̯Â? ÅÓ ‚¥Ì Ì ڇÍËÈ ÒÛˆ¥Î¸ÌËÈ. á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ·¥Î¸¯Â ÔÓÒÚÓÛ ‰Îfl Ú‡ÍËı, flÍ fl. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У iсторiї, розказанiй тут, iмена учасникам будуть розданi в кiнцi, а не на початку викладу.
ÏËÎÓ‡‰ Ô‡‚˘
© å.臂˘, 2000
«‚‰ʂۉҸÍËÈ» ˜‡ÈÌËÈ Ò‚¥Á 272
*** На столичному математичному факультетi познайомив нас молодший брат, який вивчав фiлологiю та вiйськову справу. Оскiльки вона шукала колегу, з яким би могла готуватися до «Математики-I», ми почали вчитися разом, а позаяк вона не була, на вiдмiну вiд мене, з провiнцiї, вчилися ми у великому будинку її батькiв. Кожного ранку, досить рано, я проходив повз блискучий автомобiль марки «Layland-Buffalo», що належав їй. Перед дверима нахилявся i шукав камiнь, клав його до кишенi, дзвонив i пiднiмався на поверх. Книжок, зошитiв, iнструментiв й приладдя я iз собою не носив; все залишалося у неї й завжди було готовим до роботи. Ми вчилися вiд сьомої до дев’ятої, тодi нам приносили снiданок, а потiм ми продовжували вчитися до десятої, а з десятої до одинадцятої в основному повторювали вже пройдений матерiал. Весь той час я тримав у руцi камiнь, який, в разi коли б я задрiмав, падав на пiдлогу i будив мене до того, як вона встигала щось помiтити. Пiсля одинадцятої вона продовжувала вчитися, але я пiсля тiєї години вже не вчився. Таким
‚ÂÚÓ ÚÓڇΥڇÌÓª ¥ÏÔÂ¥ª. 燂¥Ú¸ ˘Ó‰Ó ÚÂϥ̥‚ fl Ì ̇‰ÚÓ ÒıË·Ë‚. ñÂ È ·Û· Ӊ̇ Á Ô˘ËÌ, Á‡‰Îfl flÍÓª Ú·‡ ·ÛÎÓ ‚˪ʉʇÚË... ÑÓ·Â ÔÓ¥ÌÙÓÏÓ‚‡Ì¥ ÔËflÚÂÎ¥ Á ãÓ̉Ó̇ ‰‡‚ÌÓ ‚ÏÓ‚ÎflÎË ÏÂÌÂ. òÍÓ‰‡ ‰ÓÎËÌË, ¯ÍÓ‰‡ ٥肇ÍÛ, ˜Û‰Ó‚Ëı Ú‚‡ËÌ Ô‰ ∂‡ÌÍÓÏ, ‰Â‚, flÍ¥ Ò‡‰Ë‚ ‡ÁÓÏ ¥Á ‰¥Ú¸ÏË... ü Ì ÍËÌÛ ÛÒ ˆÂ ̇Á‡‚¯Â, ÔÓ‚ÂÚ‡ÚËÏÛÒ¸ ˜‡Ò ‚¥‰ ˜‡ÒÛ Á‡ÏÓÊÌËÏ ˜ÛÊË̈ÂÏ ÔË Ì‡‰¥ÈÌÓÏÛ, ¯‡ÌÓ‚‡ÌÓÏÛ Ô‡¯ÔÓÚ¥. ÄΠˆÂ ‚Ê ·Û‰Â Ì ÚÂ... ü ÁÌÓ‚Û ÔÓ„ÎflÌÛ‚ ̇ å¥Û, ‚ÎÓ‚Ë‚ ªª ¥ÓÌ¥˜ÌÛ ÔÓÒÏ¥¯ÍÛ. ë‡Ï‡ Î˯ ‰ÛÏ͇ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó fl Ï¥„ ·Ë Á‡Ô‡ÚÂÌÚÛ‚‡ÚË ÚÂ, ˘Ó fl ÁÓ·Ë‚! üÍ fl ˆÂ ÁÓ·Ë‚? í‡ ‚ÊÂ È Ò‡Ï Ì ԇϒflÚ‡˛ ‰Ó ·‰Û. ëÔÂ¯Û ·‡‚Ë‚Òfl ‚¥ÚۇθÌËÏË ÚÂı̥͇ÏË, Ô¥ÁÌ¥¯Â ̇ڇÔË‚ ̇ ÓÚÛ Í‡Ï’flÌÛ ÔÎËÚÛ... ü ̇χ„‡‚Òfl ˘ÓÒ¸ Ó·ËÚË, Ì ̇‰ÚÓ ÒÔÓ‰¥‚‡˛˜ËÒ¸ ̇ ÛÒÔ¥ı, ‡Î flÍÓÒ¸ ̇Òڇ· ÏËÚ¸ ̇ÚıÌÂÌÌfl, ¯‡ÎÂÌÒÚ‚‡, ‚ÓÌÓ ÚË‚‡ÎÓ Ò¥Ï ‰Ì¥‚, flÍËı fl χÈÊ Ì ÔË„‡‰Û˛... ß ÒÚ‚ÓË‚ ÔÓÚÂÚ! ïÓ˜‡ ̇‚¥Ú¸ fl Ì Ӊ‡ÁÛ ‚ÚflÏË‚, ˘Ó ˆÂ ˘ÓÒ¸ ·¥Î¸¯Â, ‡Ì¥Ê ÔÓÒÚÓ ÔÓÚÂÚ. üÍ fl ˆ¸Ó„Ó ‰ÓÒfl„ÌÛ‚? ç‡Ô‚ÌÓ, ß„ÓÍÓ Ï‡π ‡ˆ¥˛, ͇ÊÛ˜Ë, ˘Ó fl Á‡ ˆÂ χ‚ ·Ë Á‡Í·ÒÚË ‰Û¯Û ˜ÓÚÓ‚¥... ôÓ Ê, Ì‚‰Ó‚Á¥ ‰Ó‚¥‰‡˛Ò¸. óË fl ªª ÒÔ‡‚‰¥ ÔÓ‰‡‚ – ¥ ÍÓÏÛ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
чином, пiдготовка до iспиту з математики вiдбувалася щодня крiм недiлi, коли вона знову ж таки вчилася без мене. В результатi вона дуже швидко помiтила, що я не встигаю за плином її думок i що мої знання все бiльше i бiльше вiдстають вiд її знань. Вона гадала, що моя вiдсутнiсть зумовлена бажанням самому трохи пiдготуватися по темах, якi я пропустив, але нiчого не говорила. – Нехай кожен як глист проїдає свiй шлях перед собою, – думала вона, свiдома того, що, навчаючи iншого, не вчить себе. Коли настала вереснева сесiя, ми домовилися зранку у день складання зустрiтися i разом пiти на iспит. Схвильовано-збуджена, вона не встигла особливо здивуватися, що я того дня не з’явився i що мене не було на екзаменi. Вже склавши iспит, вона запитала себе, що зi мною сталося. Але мене не було аж до зими. – Зрештою, не кожнiй мурашцi мед збирати, – вирiшила вона, проте iнколи запитувала себе: – А чим вiн, власне кажучи, займається? Це, напевно, один з отих рознощикiв усмiшок, який купує свiй товар на Сходi, а продає на Заходi, або навпаки... Вона несподiвано зустрiла мене одного ранку, в час, коли треба було вчити «Математику-ІІ», з цiкавiстю зау-
ŇÚÓÎÓÏÂÈ åË Í¥Î¸Í‡ ‡Á¥‚ ‚¥‰Í·‰‡ÎË ‚˪Á‰. è„ӂÓË ˘Ó‰Ó ÔËπ‰Ì‡ÌÌfl èÓθ˘¥ ‰Ó ÇÒÂÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ ÒÚ‡‚‡ÎË ‰Â‰‡Î¥ ÒÚ¥ÏÍ¥¯ËÏË, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÛÒÍ·‰Ì˛‚‡ÎËÒfl, ·Ó ̇ÒÔ‡‚‰¥ ÏË ‚ÂÎË ªı Ì Á åÓÒÍ‚Ó˛, ‡ Á èÂÍ¥ÌÓÏ. èÓÒÚ¥ÈÌÓ ‚ËÌË͇ÎË ÌÓ‚¥ È ÌÓ‚¥ ÔÓ·ÎÂÏË. ü ÏÛÒË‚ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ·ÛÚË Ô¥‰ ÛÍÓ˛, ıÓ˜‡ È Ì‡ ‰Û„Ëı-ÚÂÚ¥ı ÓÎflı. ǯڥ ‚Ò ‚‰‡ÎÓÒfl. ì ‚·Ë‡Î¸Ì¥ ̇ éÍÂ̈¥ ÏË ÔÓÏ¥ÌflÎËÒfl Ú˜͇ÏË. ѯ‚ËÈ Ú˛Í, ‡Î ‚‰‡πÚ¸Òfl. âÓ„Ó Ú˜͇ ·Û· ̇‚‰Ë‚Ó‚ËÊÛ ÚflÊÍÓ˛. çÂÒÛ˜Ë ªª, fl ÔÓ˜Û‚‡‚ Ò· ÌÂÓ˜¥ÍÛ‚‡ÌÓ ·ÂÁÔ˜ÌÓ. í‡Í ·ÂÁÔ˜ÌÓ ÏÂÌ¥ ·ÛÎÓ Ú¥Î¸ÍË ‚ ‰ËÚËÌÒÚ‚¥. ç‡ ÍÓ‰ÓÌ¥ ä¯ËÒÂ͇ ‚ÁflÎË Ì‡ ‰ÂڇθÌËÈ ÍÓÌÚÓθ, ̇Ô‚ÌÂ, ‚Íβ˜ÌÓ Á Ó·¯ÛÍÓÏ. ì É¥ÚÓ‚ ‚¥Ì Ô¥¯Ó‚ ˜ÂÂÁ ÔÓı¥‰ÌÛ ‰Îfl ‚ÓÔÂȈ¥‚, ıÓ˜‡ ‚ËÎ¥Ú‡‚ ¥Á ÔÓθҸÍËÏ Ô‡¯ÔÓÚÓÏ. ñ¥Í‡‚Ó, ‚¥‰ÍÓÎË ‚¥Ì χ‚ ‰Û„ËÈ? åË ÁÌÓ‚Û Ó·Ï¥ÌflÎËÒfl Ú˜͇ÏË Û ·‡¥ ̇ ‡ÂÓ‰ÓÏ¥, ÛÊ Ì ıÓ‚‡˛˜ËÒ¸. ü ÒÔËÚ‡‚ ÈÓ„Ó: – ч‚ÌÓ Ï‡π¯? – ôÓ? – ÅËÚ‡ÌÒ¸ÍËÈ Ô‡¯ÔÓÚ. – ßÒÔ‡ÌÒ¸ÍËÈ. íË ÓÍË. Ç¥‰ÍÓÎË Û ÏÂÌ ·ÛÎË ÍÎÓÔÓÚË Á ‚˪Á‰ÓÏ ‰Ó ëòÄ ¥Á ̇¯ËÏ, ¥ fl ‚Ú‡ÚË‚ ÍÛ„ÎÛ ÒÛÏÛ. á‡ıÓ‰¸,
273
ЛУКАШ ДЕНБОРУ¢ ПОРТРЕТ МІРИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
важивши новi латки на моїх лiктях та вiдросле волосся, якого не бачила ранiше. Усе повторилося як першого разу. Щоранку я приходив у визначений час, а вона спускалася крiзь зелене та слоїсте повiтря, немов крiзь воду, повну холодних та теплих струменiв, вiдчиняла менi дверi, сонна, але з отим своїм поглядом, вiд якого трiскають дзеркала. Якусь мить дивилася, як я вижимаю в шапку бороду i як знiмаю рукавицi. Приклавши середнiй палець до великого, я рiшучим рухом вивертав їх пiдкладкою догори, одним змахом знiмаючи обидвi з рук. Коли з цим було покiнчено, вона не зволiкаючи переходила до роботи. Вона була сповнена рiшучостi вчитися на повну силу, i так вiдбувалося щодня. З неослабною волею та систематичнiстю вона входила в усi тонкощi предмету, чи то було зранку, коли ми, ще на свiжу голову, починали працювати, чи пiсля снiданку, чи перед закiнченням, коли вона працювала дещо повiльнiше, але не пропускаючи жодної дрiбницi. Як i ранiше, я йшов об одинадцятiй годинi, i вона знову невдовзi помiтила, що моя увага розсiюється, що мої погляди за годину старiють, i що я вiдстаю. Вона дивилася на мої ноги, одна з яких завжди була готова зробити крок, тодi як друга була абсолютно спокiйною. А потiм вони мiнялися ролями.
Á‡ÔÓ¯Û˛. äÓÎË ÒıӘ¯... ÍÓÎË ÁÏÓʯ – ‚¥Ì ÔÓ‰‡‚ ÏÂÌ¥ ‚¥ÁËÚÌÛ Í‡ÚÍÛ Á ‡‰ÂÒÓ˛ ‚ ßÒԇ̥ª. ü ̇‚‡ÊË‚Òfl ÔÓªı‡ÚË ÚÛ‰Ë Ú¥Î¸ÍË ˜ÂÂÁ ˜ÓÚËË ÓÍË. ñ ·Û· ÓÒÚ‡ÌÌfl ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ – fl ‚˷ˇ‚Òfl ‰Ó èÂͥ̇, ‚ ÔÓÒÓθÒÚ‚Ó. á ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ó˛ Ì‚‰Ó‚Á¥ Ó˜ÓÎËÚË ÍÓÌÒÛθÒÚ‚Ó Û ò‡Ì„‡ª. ü ÒÚ‡‡ÌÌÓ ÁÛ·Ë‚ „¥πÓ„Î¥ÙË (ϥ̥ÏÛÏ Ô’flÚ̇‰ˆflÚ¸ ÚËÒfl˜, ‡ ˘Ó· ªÏ ·ÛÎÓ ‰Ó·Â) ¥ χ̉‡ËÌҸͥ ÙÓÏË ‚‚¥˜ÎË‚ÓÒÚ¥. ä¯Ë¯ÚÓÙ ¥ ÚÛÚ Ï‡‚ ÓÁÎÓ„ËÈ Ï‡πÚÓÍ, ¥ ÚÛÚ ÓÁ‚Ӊ˂ ÍÓÌÂÈ. ÅÛ‰ËÌÓÍ Û ÔÓθҸÍÓÏÛ ÒÚËÎ¥... üÍ ¥ ÍÓÎËÒ¸ Ô‰ ·Û‰ËÌÍÓÏ fl ÁÛÒÚ¥‚ ß„Ó͇, ÍÓÚËÈ Ô‡ˆ˛‚‡‚ Û Í‡ÏÂÌ¥. Ç¥Ì ÍÓÔ¥˛‚‡‚ ‰Âθ٥ÈÒ¸ÍËı ÍÛÓÒ¥‚ ‰Îfl flÔÓÌÒ¸ÍÓ„Ó åÛÁ² ëÚ‡ÓÊËÚÌÓÒÚÂÈ. ǘÛÒfl, ÔÓ˜ÂÒÌÓ, – Ò͇Á‡‚ ‚¥Ì, – Ú‡ È Á‡Ó·¥ÚÓÍ ÌÂÔÓ„‡ÌËÈ. 燂¥Ú¸ ‰ÛÊ ‰Ó·ËÈ. Ä ÔËȉ ˜‡Ò – ÍÓÔ¥˛‚‡ÚËÏ ¥fl, ÁÓ·ËÚ¸ ÔÓÚÂÚ ÄÎÂÍÒ‡ Á χÏÛÛ, ÁÓ·ËÚ¸ ÛÒÂ, ˘Ó Á‡Ï‡ÌÂÚ¸Òfl. ìÊ ÒÍÓÓ. èÓÚÂÚ ‚ËÒ¥‚ Û Ò‡ÎÓÌ¥, ÔËÍËÚËÈ „‡ÔÚÓ‚‡ÌÓ˛ Á‡‚¥ÒÓ˛. ß„Ó Ô¥‰Ìfl‚ ªª, ¥ fl ÔÓ·‡˜Ë‚ å¥ËÌ ӷ΢˜fl, flÍ ‰Ë‚ËÎÓÒfl ̇ ÏÂÌ Á „ÎË·ËÌË Í‡ÏÂÌ˛. ü Á‰Ë‚Û‚‡‚Òfl. ÇÓ̇ ‚Ë„Îfl‰‡Î‡ ¥Ì‡Í¯Â, ‡Ì¥Ê ÚÓ‰¥, Û Ô¥‰‰ÛÍÎflÌÒ¸Í¥È Ò‡‰Ë·¥. ÇÓ̇ ̇˜Â ÔÓÒÚ‡¯‡Î‡. í‡Í, ‚·ÒÌ ÔÓÒÚ‡¯‡Î‡. ç ‚¥‰‚Ó‰fl˜Ë ÔÓ„Îfl‰Û, ‚Ó̇ ÚÂÔÎÓ, ̇˜Â ¥Á ‚‰fl˜Ì¥ÒÚ˛ ‰Ë‚Ë·Òfl ̇ ÏÂÌÂ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МИЛОРАД ПАВИЧ «ВЕДЖВУДСЬКИЙ» ЧАЙНИЙ СЕРВІЗ
274
Коли настала сiчнева екзаменацiйна сесiя, вона гадала, що я не зможу скласти iспит, але мовчала, вiдчуваючи себе теж трохи винною. – Зрештою, – вирiшила вона, – чи я маю його поцiлувати в лiкоть, щоб вiн вивчив? Якщо вiн рiже хлiб на головi, це його справа... Коли ж i того разу я не прийшов на iспит, вона все ж таки здивувалась i пiсля iспиту розшукала список студентiв, щоби перевiрити, чи не маю я складати пiсля обiду або в якийсь iнший день. На її величезне здивування, мого iменi взагалi не було у списку, нi на цей, нi на будь який iнший день екзаменацiйної сесiї. Було очевидно: я навiть не збирався здавати iспит пiд час цiєї сесiї. Коли ми знову побачилися у травнi, вона вчила «Напружений бетон», i коли на питання, чи я готуюся до нескладених iспитiв, дiстала вiдповiдь, що я теж готуюся складати «Напружений бетон», ми продовжили вчитися разом, як i ранiше, немов нiчого й не сталося. Усю весну ми провели готуючись до iспиту, а коли пiдiйшла червнева сесiя, вона вже наперед зрозумiла, що я й цього разу не з’явлюся на iспит, i що ми не побачимося аж до осенi. Вона замислено дивилася на мене гарними очима, мiж якими на її широкому обличчi вистачило б мiсця для цi-
– ÇÓ̇ Ú¥¯ËÚ¸Òfl, ˘Ó ‚Ó̇ ÚÛÚ. ôÓ ‚Ó̇ Á ÌËÏ, – Ò͇Á‡‚ ß„ÓÍÓ. ᇠÏËÚ¸ ‰Ó‰‡‚: – ÇË Ê ÓÁÛÏ¥πÚÂ, Ô‡‚‰‡? – ÄΠflÍ ˆÂ? üÍ ˆÂ ÏÓÊÎË‚Ó? – ç Á̇˛. Ç¥Ì ˆÂ ÁÓ·Ë‚. Ç¥Ì ÓÊË‚Ë‚ ÔÓÚÂÚ... – ÇÓ̇ ‰ÛÊ ÔÓÒÚ‡¥Î‡ Á‡ ˆ¥ ÓÍË. – í‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ¥ ‚¥Ì. áÓ‚Ò¥Ï ÔÓÒË‚¥‚, ÍÓÎË ÏÛÒË‚ ÔÓ‰‡ÚË ·Û‰ËÌÓÍ ‚ èÓθ˘¥. – Ä ‚Ó̇ ÔÓÏÂ? – Á‡ÔËÚ‡‚ fl ÔÓÏ¥ÍÛ‚‡‚¯Ë. – é‰ÌÓÏÛ ÅÓ„Ó‚¥ ‚¥‰ÓÏÓ. ɇ‰‡˛, ˘Ó ‚Ó̇ ÌÂ̇‰Ó‚„Ó ÔÂÂÊË‚Â ÈÓ„Ó. – ß ˘Ó ÚÓ‰¥? – åÓÊ Òڇ̠ÔÓÒÏÂÚÌÓ˛ χÒÍÓ˛, Á̇πÚÂ, ∂¥ÔÒ... χÈÊ χÏÛ. É¥‰Ì¥ÒÚ¸ ¥ ÒÔÓÍ¥È. Ä ÏÓÊ ͇ϥ̸ Á„‡ÒÌÂ, ¥ Ì ·Û‰Â ÛÊ ̥˜Ó„Ó. – í· Ì ˆ¥Í‡‚ËÚ¸ flÍ ÄÎÂÍÒ ˆÂ ÁÓ·Ë‚? – ç¥. í‡Í ¥Á¸·ËÚË Ì ÏÓÊ̇. ü ÔÓ‚ËÌÂÌ Á̇ÈÚË ‚·ÒÌËÈ ÒÔÓÒ¥· ‚Ú¥ÎËÚË ‚¥˜Ì¥ÒÚ¸. á̇πÚÂ, fl ‰ÂÒ¸ ˜ËÚ‡‚, ˘Ó ÍÛÓÒË, ÌÛ, ÓÚ¥ ÒÍÛθÔÚÛË, ÓÊË‚ÛÚ¸ ‚ ‰Â̸ ëÚ‡¯ÌÓ„Ó ëÛ‰Û. í¥ ÒÔ‡‚ÊÌ¥ – Á ÑÂθÙ. ü · ıÓÚ¥‚ ‚Ë¥Á¸·ËÚË ˘ÓÒ¸ ڇ͠Ê, ˘Ó Á‡Î˯ËÚ¸Òfl ÊË‚ËÏ...
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
лих вуст. І справдi, все знову повторилося. Вона складала i склала «Напружений бетон», а я взагалi не з’явився. Повернувшись додому, вона, задоволена досягнутим успiхом, але гублячись у здогадках щодо мого становища, помiтила, що я в поспiху забув у неї попереднього дня свої зошити, i серед них вона знайшла мою залiковку. Не роздумуючи, вона вiдкрила її i зi здивуванням з’ясувала, що я взагалi не вивчаю математики, що я навiть не студент математичного факультету, що я студент цiлком iншого факультету, де регулярно складаю iспити. Згадала безкiнечнi години спiльного навчання, якi були для мене марними зусиллями, позбавленими цiлi, чистою втратою часу, i поставила неминуче питання: чому? Чому я стiльки часу проводив iз нею, вивчаючи предмети, якi не мають нiчого спiльного з моїми зацiкавленнями i екзаменами, якi я маю складати? Вона довго думала i дiйшла одного-єдиного висновку: завжди треба брати до уваги й те, що вкрите мовчанням; все робилося не заради iспитiв, а заради неї. Хто б гадав, подумала вона, що я буду таким сором’язливим i що роками не наважуватимусь освiдчити їй свою симпатiю. Вона одразу подалася до винайнятої кiмнати, де я мешкав разом iз кiлькома ровесниками з Азiї та Африки, здивувалася бiдностi, яку побачила i дiстала iнфор-
ÄÎÂÍ҇̉ èËflÚÂθ ÔÓªı‡‚. ÑÛχ˛, ˘Ó ÏË ‚Ê ̥ÍÓÎË Ì ÔÓ·‡˜ËÏÓÒfl. ÄΠ‚¥Ì ÔË‚¥Á ÏÂÌ¥ ‰Ó·Û Á‚¥ÒÚÍÛ. Ç¥Ì ‚ËÍÛÔË‚ Û ç‡ˆ¥Ó̇θÌÓÏÛ áÂÏÂθÌÓÏÛ îÓ̉¥ ÏÓ˛ ‰ÓÎËÌÛ, ‡‰Ê fl – ÌÂÂÁˉÂÌÚ – ÏÛÒË‚ ÔÓ‰‡ÚË ªª ‰‚‡ ÓÍË ÚÓÏÛ, Ô¥ÒÎfl Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ˜Â„Ó‚Ó„Ó ÂÎÂÏÂÌÚÛ ç‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ã‡‰Û. ñË„‡ÌҸ͇ ‰ÛÊË̇ ̇‚˜Ë·Òfl ÔÓθҸÍÓª ÏÓ‚Ë – fl Ì ÁÏ¥„ ªı ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ÁÏÛÒËÚË – ÓÚÓÊ ¥ ‚ÓÌË, ¥ ÓÁ‚‰ÂÌÌfl ÍÓÌÂÈ Á‡Î˯ËÎËÒfl. ä¥ı‡ ÚÂÊ. äÓÌËÍ¥‚ ÔÓ‰‡˛Ú¸ Û Ì¥Ïˆ¸Í¥ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡ Ú‡ ˆÂÌÚË „¥ÔÓÚ‡ԥª, ‡ Ï¥È ÔËflÚÂθ χπ Á ˆ¸Ó„Ó ‰Ó·Û ÍÓԥȘËÌÛ – ¥ ¯Ï‡ÚÓÍ ·‡Ú¸Í¥‚Ò¸ÍÓª ÁÂÏÎ¥ Û ‚·ÒÌÓÒÚ¥. ôÓ Ê, ÔË̇ÈÏÌ¥ ÍÓÚËÈÒ¸ Á ̇Ò... ü Á̇‚, ˘Ó Ì¥ÍÓÎË ÚÛ‰Ë ‚Ê Ì ÔÓ‚ÂÌÛÒfl. è¥ÒÎfl ÚÓ„Ó ÔÓ‰‡ÊÛ ÏË ‚¥‰ÏÓ‚ËÎËÒfl ‚¥‰ „Óχ‰flÌÒÚ‚‡ èÓθҸÍÓª êÂÒÔÛ·Î¥ÍË. ôÓ Ê, flÍ ÔËÒ‡‚ ÍÓÎËÒ¸ Ó‰ËÌ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ – ÌÂÔÓ„‡ÌËÈ, ‰ÛÊ ̇‚¥Ú¸ ‰Ó·ËÈ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ, ˆ¥ÎÍÓÏ ‰‡ÂÏÌÓ Ô¥‰ÌÂÒÂÌËÈ ‰Ó ‡Ì∂Ë ÏӇθÌÓ„Ó ‡‚ÚÓËÚÂÚÛ, ÔÂÂÔÓ‚ÌÂÌÓ„Ó ÔËıÓ˛ – «˘Ó ÒÚ‡ÎÓÒfl, Ú ÒÚ‡ÎÓÒfl, ˘Ó Ú‡ÔËÎÓÒ¸, Ú ڇÔËÎÓÒ¸». èÓθ˘‡ ÁÌÓ‚Û Òڇ· ˜‡ÒÚËÌÓ˛ Òı¥‰ÌÓª ¥ÏÔÂ¥ª. ç‡ÈÒı¥‰Ì¥¯Óª Á ÛÒ¥ı. ŇÚÂÍÓ‚¥ ÓÌÛÍË ÁÌÓ‚Û ÍÓÌÒÔ¥Û‚‡ÚËÏÛÚ¸, ‚·¯ÚÓ‚Û‚‡ÚËÏÛÚ¸ ÔÓ‚ÒÚ‡ÌÌfl, ÏÓÊ ‡θ̥, ‡ ÏÓÊÂ È ÛÊ ‚¥Úۇθ̥... Ö‚ÓÔ‡ Ú‡ÍÓÊ ‚¥‰˜Ûπ ‡ÌÓ ˜Ë Ô¥ÁÌÓ Úfl„‡ Ú¥πª h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
мацiю, що я поїхав додому. Оскiльки їй дали також адресу маленького мiстечка неподалiк вiд Тессалонiк, вона не роздумуючи сiла у свiй «Buffalo» i поїхала шукати мене на Егейське узбережжя, вирiшивши поводитися так, нiби не виявила нiчого незвичайного. Так i сталося. Вона приїхала пiд вечiр i побачила на березi показаний їй будинок, з дверима, вiдкритими навстiж, з великим бiлим биком, прив’язаним до кiлка, на який було насаджено свiжий хлiб. Всерединi вона побачила постiль, на стiнi – образ, пiд образом – червону китицю, дiрявий камiнь на шнурку, дзигу, дзеркало та яблуко. На постелi лежала молода оголена людина з довгим волоссям, та засмаглою на сонцi шкiрою, яка обернулася спиною до вiкна i спиралася на один лiкоть. Глибока жолобинка, що йшла вздовж спини й закiнчувалася мiж бедрами легким вигином, зникала пiд грубою солдатською ковдрою. Їй здалося, що дiвчина от-от обернеться, i тодi вона зможе побачити її груди, великi, мiцнi й блискучi у теплому вечiрньому повiтрi. Коли це справдi сталося, вона побачила, що у лiжку лежала зовсiм не жiнка. Спершись на одну руку, я жував вуса, повнi меду, що правив менi за вечерю. Коли її помiтили i ввели до будинку, вона все ще не могла звiльнитися вiд першого враження, що в моєму лiж-
ÔÓÏËÎÍË. äËÚ‡ÈÒ¸ÍÓ-̥ψ¸ÍËÈ ÍÓ‰ÓÌ ‰ÛÊ·Ë Ì‡ 鉥 Ú‡ çËÒ¥ ãÛÊˈ¸Í¥È – ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÚÂ, ÔÓ ˘Ó Ï¥flÎË ÅÂÎ¥Ì ¥ Å˛ÒÒÂθ. ÑÓÒ¥ ‚ÓÌË ˘Â ˆ¸Ó„Ó Ì ‚ÚflÏËÎË, ˘Ó ˆÂ Ì π Ì¥flÍËÏ ÍÓ‰ÓÌÓÏ ¥Á ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓ˛, ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ˛ êÓÒ¥π˛. äÓÎË ÏË ÔÓ ˆÂ „ÓÏÓÌ¥ÎË, ‚¥Ì ÒÔËÚ‡‚: – íË Ì ‰ÓÔÓχ„‡π¯ ªÏ ˆÂ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË? – 燂¥˘Ó? ñÂ Ê Ì ÏÓfl ͇ªÌ‡. Ä Á ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ¥Á ÊÛ̇ΥÒÚËÍÓ˛, fl ÔÓ̘ͥ˂ Ú¥πª ÌÓ˜¥, Ô¥ÒÎfl ÂÙÂẨÛÏÛ. ᇇÁ fl Á‡Èχ˛Òfl ÚËÏ, ˘Ó ̇ÎÂÊËÚ¸ ‚¥˜ÌÓÒÚ¥. íËÏ, ˘Ó Óˆ¥ÌËÚ¸ ÍÓÊÂÌ, ıÚÓ Ï‡π Ó˜¥ Ú‡ ‰Û¯Û. íÂÔÂ, ¥ Á‡‚ʉË. – üÍ ÚÓÈ ÔÓÚÂÚ? – üÍ ÛÒ¥ Ú¥ Ó·‡ÁË. á¯ÚÓ˛, – ÔÓ‰Ó‚ÊË‚ fl Á‡ ÏËÚ¸, – ‚ÓÌË Ì‡ ˆÂ Á‡ÒÎÛÊËÎË. ÇÓÌË Ì ıÓÚ¥ÎË ÓÁ¯ËÂÌÌfl Öë. çÛ ‰Ó·Â, ˜ÂıË, ·Ó Ú¥ ıÓÚ¥ÎË Ì ‰Ó ëÓ˛ÁÛ, ‡ ‰Ó ê‡ÈıÛ, ‰Ó·Â ‚ÊÂ, ëÎÓ‚ÂÌ¥fl, ÖÒÚÓÌ¥fl... ‡Î ÏË? ëÓÓÍ Ï¥Î¸ÈÓÌ¥‚ ̇ÒÂÎÂÌÌfl? ÇÓÌË ÔÓ΄¯ÂÌÓ Á¥ÚıÌÛÎË, ÍÓÎË ÏË ‚¥‰ÍËÌÛÎË Û„Ó‰Û. – íË Á̇‚ ÚÓ‰¥ ÔÓ ˆÂ, Ú‡Í? íÓ Ì‡‚¥˘Ó Ê ·ÓÓ‚Òfl? – 燉¥fl ÔÓÏˇπ ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó˛. ÑÓ ÚÓ„Ó Ê Á‡‚¯Â Á‡Î˯‡‚Òfl ¯‡ÌÒ. åË ÏÓ„ÎË · Ô¥ÈχÚË ªı Û Ô‡ÒÚÍÛ ªıÌ¥ı ‚·ÒÌËı ÒÎÓ‚ÂÒ... ç‚ÂÎËÍËÈ, ‡Î ¯‡ÌÒ. ò‡ÌÒ, ‡·Ë ÏÓπ˛ ‚¥Ú˜ËÁÌÓ˛ Ì ԇ‚ËÎË Ô‡ıÓÎÍË Ì‡ ͯڇÎÚ ïÏÛ˜Ë͇ ¥ é·‡Áπ‚¥˜‡... è‡Ï’flÚ‡π¯, flÍ ÚË ÌËÏË „Ó‰Û‚‡‚?
275
ЛУКАШ ДЕНБОРУ¢ ПОРТРЕТ МІРИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ку застала особу жiночої статi. Але це враження, так само як i втома пiсля довгої подорожi, невдовзi зникло. На тарiлцi, що мала на днi дзеркало, вона дiстала подвiйну вечерю: для себе i для своєї душi у вiдображеннi: квасолю, горiхи та рибу, а до трапези – маленький срiбний грiш, який, так само як i я, тримала пiд язиком доки ми їли. Так ми вчотирьох були нагодованi однiєю вечерею: нас двоє та нашi двi душi у дзеркалах. Пiсля вечерi вона пiдiйшла до образа i запитала в мене, що вiн зображує. – Телевiзор, – сказав я їй. – Інакше кажучи, це вiкно у свiт, що послуговується математикою, вiдмiнною вiд твоєї. – Як то? – запитала вона. – Дуже просто, – вiдповiв я. – Машини, лiтальнi апарати та автомобiлi, сконструйованi на базi твоїх кiлькiсних, математичних розрахункiв спираються на три елементи, якi повнiстю позбавленi кiлькiсних характеристик. Це однина, крапка i теперiшнiй момент. Тiльки сума однин утворює кiлькiсть; сама по собi однина не пiддається кiлькiсному вимiрюванню. Що стосується крапки, вона, не маючи жодного вимiру, анi ширини, анi висоти, анi глибини, не пiдлягає анi вимiрюванню, анi рахуванню. І найменшi складовi частини часу завжди мають спiльний зна-
Ç¥Ì Ô‡Ï’flÚ‡‚. Ç¥Ì ¥ ‰‡Î¥ ªı ÁÌ‚‡Ê‡‚. ß ‰Â‰‡Î¥ ‚ˇÁÌ¥¯Â ‚¥Ì ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇‚, ˘Ó ÒÚ‡ÎÓÒfl ˘ÓÒ¸ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÚÂ, ÔÓ ˘Ó Ï¥fl‚ ‚¥Ì, ÈÓ„Ó ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÒÓ˛ÁÌËÍË ¥ ÔËflÚÂÎ¥, ‚Íβ˜ÌÓ Á ÔÂÁˉÂÌÚÓÏ-„Â̇ÎÓÏ. ü ‰Ë‚Ë‚Òfl ̇ å¥Û, fl ‰Ë‚Ë‚Òfl ‚ ªª Ó˜¥, Ô’˛˜Ë ÏÓÎӉ ‚ËÌÓ... ñ ·Û· Ӊ̇ Á ÚËı ÏËÚÂÈ, flÍ¥ ÖθʷÂÚ‡ Ì β·Ë·. ü ‰Ë‚Ë‚Òfl ÔÓ ˜ÂÁ¥ ̇ ̪ ¥ ̇ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È Ó·‡Á, flÍÓ„Ó ß„ÓÍÓ Ì‡ ˘‡ÒÚfl Ì ÔÓ͇Á‡‚ ŇÚÍÓ‚¥. ü Û‚¥˜ÌË‚ ̇ ̸ÓÏÛ Ó·Ë‰‚¥ ‰ÓÎËÌË – ÓÚÛ, ·ÂÒÍˉҸÍÛ, ¥ ˆ˛, ‡Ì‰‡ÎÛÁ¸ÍÛ, – ‚ÓÌË Ì‡Í·‰‡ÎËÒfl ¥ ‚Á‡πÏÓÔÂÂÚË̇ÎËÒfl. Ñ‚‡ ÍΥχÚË, ‰‚¥ ‰¥ÈÒÌÓÒÚ¥, ‰‚¥ ∂‡ÏË ·‡‚. í‡Í ¥ ̇ ͇ÏÂÌ¥ – fl ‰Â‰‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â Ú‡Í Ï‡Î˛‚‡‚. ì ̸ÓÏÛ ÊË· ڥ̸, ‚¥‰ÎÛÌÌfl ‰‡‚̸Ӫ χ∂¥ª, fl͇ ÔÓӉ˷ ̇ Ò‚¥Ú ÅÓÊËÈ ÔÓÚÂÚ å¥Ë. ü Á̇‚, ˘Ó È ‚Ó̇ ‰Ë‚ËÚ¸Òfl ̇ ÏÓπ ÌÓ‚Â Ú‚Ó¥ÌÌfl, Ú¥¯ËÚ¸Òfl ÌËÏ, ¥ ‰ÛχπÏÓ ÏË ÔÓ Ó‰ÌÂ È Ú Ê. Î¥ÚÓ 1999 èÂÂÍ·· íÂÚfl̇ 臂Î˯ËÌ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МИЛОРАД ПАВИЧ «ВЕДЖВУДСЬКИЙ» ЧАЙНИЙ СЕРВІЗ
276
менник: це момент сьогодення, а вiн теж позбавлений кiлькiсного елементу i не пiддається вимiрюванню. Так основнi елементи твоєї кiлькiсної науки являють собою щось, чиїй природi абсолютно чужий кiлькiсний пiдхiд. Як же тодi можна вiрити такiй науцi? Чому машини, створенi за мiрками тих кiлькiсних оман, такi недовговiчнi, недовговiчнiшi вiд людини у три, чотири або й бiльше разiв? Поглянь, i в мене теж є бiлий «буффало». Тiльки вiн iнакше зроблений, анiж твiй, спроектований у Layland-i. Випробуй його i побачиш, що в дечому вiн кращий вiд твого. – Вiн не дикий? – запитала вона з посмiшкою. – Аж нiяк, – вiдповiв я. – Спробуй, не бiйся. Бiля дверей вона погладила великого бiлого бика i неспiшно його осiдлала. Коли я теж сiв верхи на нього, обернувшися спиною до рогiв i дивлячись їй у лице, погнав я його вздовж моря, i двома ногами вiн топтав воду, а двома – землю. У першу мить вона здивувалася, коли я почав її роздягати. Її одежi одна за одною падали у воду, а потiм i вона почала мене розстiбати. У якийсь момент вона перестала їхати верхи на бику i поїхала верхи на менi, вiдчуваючи як я в нiй стаю все важчим i важчим. Бик пiд нами чинив усе, що ми би самi мали чинити, i вона вже не могла розрiзнити, хто їй дарує задоволен-
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ня, бик чи я. Сидячи на тому подвiйному коханцевi, вона бачила крiзь нiч, як ми проїхали повз гай бiлих кипарисiв, повз людей, котрi збирали на березi росу та подiрявленi каменi, повз людей, котрi розкладали вогнища там, де падали їхнi тiнi й спалювали їх; повз двох жiнок, що стiкали свiтлом як кров’ю, повз садок довжиною в двi митi, де першої митi спiвали птахи, а другої – спускався вечiр, першої митi квiтли фруктовi дерева, а другої – за вiтрами вiяло снiгом. Тодi вона вiдчула, як вся моя важкiсть перейшла у неї, як пiдострожений бик рiзко повертає i несе її в море, нарештi вiддаючи хвилям, якi нас розлучать... *** Однак вона не сказала менi анi слова про своє вiдкриття. Восени вона готувалася до державного iспиту, i коли я запропонував вчитися разом, анiтрохи не здивувалась. Як i ранiше, ми вчилися щодня вiд сьомої години до снiданку, а потiм до одинадцятої, тiльки тепер вона вже не наполягала, щоб я теж опанував предмет, а я залишався i пiсля пiв на одинадцяту, на пiвгодини, котрi вiдривали нас вiд книжок. Коли вона на вересневiй сесiї склала державний iспит, її нiскiльки не здивувало, що я не здавав його разом iз нею.
277
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Вона була вражена, коли пiсля цього нiколи бiльше мене не побачила. Анi того дня, анi наступних днiв, нi наступних тижнiв, нi наступних екзаменацiйних сесiй. Нiколи. Здивована, вона вирiшила, що, мабуть, невiрно оцiнила мої почуття до неї. Збентежена тим, що не може вiдгадати, в чому рiч, сидiла вона одного ранку у кiмнатi, де ми роками вчилися разом, i тодi її погляд випадково впав на «веджвудський» чайний сервiз, який ще до снiданку стояв на столi. Тодi вона зрозумiла. Мiсяцями, зо дня в день, з величезними зусиллями i вiчним марнуванням часу й сил я працював з нею тiльки для того, щоб кожного ранку мати теплий снiданок, єдину теплу їжу, яку я мiг собi дозволити у тi роки. Зрозумiвши це, вона запитала себе ще про щось. Чи могло бути так, що я її властиво ненавидiв? *** Пiд кiнець залишається виконати ще один обов’язок: як було обiцяно на початку, надати героям цiєї повiстi iмена. Якщо читач вже й сам не здогадався, ось та розгадка. Моє iм’я – Балканський пiвострiв. Її – Европа. Переклала Алла Татаренко
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a