н е з а л е ж н и й
к у л ьт у р о л о г i ч н и й
ч а с о п и с
R U B
Т А
Р А С
Ш
Е
В
Ч
Е
Н
К О
,
З
А
П
О
В
І
Т ,
1
8
4
5
22* 2001
н е з а л е ж н и й
к у л ьт у р о л о г i ч н и й
ч а с о п и с
н е з а л е ж н и й óËÒÎÓ ‚ËȯÎÓ Á‡ Û˜‡ÒÚ˛ îÓÌ‰Û É‡ÈÌ¥ı‡ ŸÓÎÎfl (ÅÂÎ¥Ì) êÖÑÄäñßü óàëãÄ í‡‡Ò ÇÓÁÌflÍ („ÓÎÓ‚ÌËÈ Â‰‡ÍÚÓ) åËÓÒ·‚ å‡ËÌӂ˘ Ä̉¥È 臂Î˯ËÌ ëÓÙ¥fl éÌÛÙ¥‚ ß„Ó Å‡ÎËÌÒ¸ÍËÈ Ç‡Î¸Ú åÓÒÒχÌÌ Äη í‡Ú‡ÂÌÍÓ û¥È Ň·¥Í Ä̉¥È ä˘¥‚ í‡‡Ò Å‡ÚÂÌÍÓ ÄÌÚÓÌ ÅÓÍÓ‚Ò¸ÍËÈ üË̇ ÅÓÂ̸ÍÓ Ä‰ÂÒ‡ ‰‡Íˆ¥ª: e-mail: ji@litech.lviv.ua e-mail: ji@is.lviv.ua www.ji-magazine.lviv.ua © ꉇ͈¥fl ÊÛ̇ÎÛ «∫», 2001 åËÌÛÎÓ 10 ÓÍ¥‚ ‚¥‰ ‰Ìfl Á‰Ó·ÛÚÚfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ì͇ªÌË. é‰Ì‡Í ‚Ò¥ı Ì‡Ò ‰ÓÒ¥ Ì ÔÓÍˉ‡π ÌÂÒÔÓÍ¥È, ‡ ¥ÌÍÓÎË È ÓÁÔ‡˜. óË ÔÓ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ȉÂÚ¸Òfl? óË Ì ‚Ú‡ÚËÏÓ / ‚Ê ‚Ú‡˜‡πÏÓ ÏË ªª? í‡ È ‚Á‡„‡Î¥, ˜Ë ̇ÒÔ‡‚‰¥ ÔÓ «ì͇ªÌÛ», ÓÚÛ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÛ Ï¥˛ ȉÂÚ¸Òfl? ÅÓ Ê Ì ‚Ë„Îfl‰‡π Á·Û‰Ó‚‡Ì ‚ ì͇ªÌ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÚËÏ ˆ‡ÒÚ‚ÓÏ ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË, ‰Â ÍÓÊÂÌ Á̇ȯӂ Ò‚Óπ ‰ÓÒÚÓÈÌ ϥ҈Â, ÔÓ flÍ ϥflÎÓÒfl ¥ flÍ Ә¥ÍÛ‚‡ÎÓÒfl ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ÒڥθÍÓı ÒÚÓÎ¥Ú¸ Áχ„‡Ì¸ Á‡ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸. åÓÊ ‡‰¯Â ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl ‚ ì͇ªÌ¥ «ÔÓÂÍÚÛ ì͇ªÌ‡», ÔÓÂÍÚÛ Á ̇Á‚Ó˛ «ì͇ªÌ‡», ‰Ó flÍÓ„Ó ‚Ò¥ ÏË Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ χπÏÓ ‚Í‡È ‚¥‰‰‡ÎÂÌËÈ ÒÚÓÒÛÌÓÍ. é‰Ì‡Í ÍËÏ ‚¥Ì Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl? ß Ì‡‚¥˘Ó? Ⴂ‡ÈÌÓ Ê Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌËÏË, ÚËÏË, ıÚÓ ÈÓ„Ó ÒÔ·ÌÛ‚‡‚, ‡ ҸӄӉ̥ ÛÒÔ¥¯ÌÓ ‚Ú¥Î˛π Á‡‰Îfl Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl Ò‚Óªı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. ïÚÓ · Ï¥„ ‡ΥÁÛ‚‡ÚË ÒÔ‡‚‰¥ ‡Ï·¥ÚÌËÈ Ô·Ì? 燂fl‰ ˜Ë Ô‚‡ÊÌÓ ÒÓ‚πˆ¸ÍËÈ Á‡ ¥Ìˆ¥π˛ ̇‚¥Ú¸ ÔÓ ‰ÂÒflÚË Ó͇ı ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÓª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË Ì‡Ó‰ ì͇ªÌË. é˜Â‚ˉÌÓ, ˘Ó ̇ȷ¥Î¸¯ Ô¥‰„ÓÚÓ‚ÎÂÌÓ˛ ‰Ó ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÌfl (sic!) ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ÒÚ‡ÌÓÏ Ì‡ 1991 ¥Í ·Û· Ô‡ÚÒÓ-
к у л ьт у р о л о г i ч н и й ‚πˆ¸Í‡ ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛ‡ ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ëÓ‚πˆ¸ÍÓª ëÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÓª êÂÒÔÛ·Î¥ÍË (flÍ Ó‰ËÌ ¥Á Ô¥‰ÓÁ‰¥Î¥‚ Á‡„‡Î¸ÌÓÒÓ˛ÁÌÓª ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛË). ÇÓ̇ Ê ˆ˛ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ¥ Ô¥‰„ÓÚÛ‚‡Î‡ (Ә‚ˉÌÓ, ˘Ó ‰Îfl Ò·Â), ¥ (ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË – ‰Îfl Ò·Â) ÔÓ„ÓÎÓÒË·. ëËÏÔÚÓχÚ˘̇ ÚÛÚ Ò‡Ï ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌ¥ÒÚ¸ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË. ÅÓ Ê ‚Ó̇ Ì ·Û· ‡Ì¥ ‚¥‰‚ÓÈÓ‚‡Ì‡ Û ÍÓÎÓÌ¥Á‡ÚÓ¥‚ (҇ϠڇÍ, ıÓ˜ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı 10 ÓÍ¥‚ ÁÓ·ÎÂÌÓ ‚ÒÂ, ˘Ó· ÔÓ ˆÂ Á‡·ÛÎË), ‡Ì¥ ‚Ë‚‡Ì‡ Á ÛÍ ‚Ò ڥπª Ê ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛË. ÇÓÎfl ·Û· «‚ËÒÓ˜‡È¯Â» (¥ Ì ·ÂÁ ˆËÌ¥ÁÏÛ – fl͇ ÔÓÁÓÎË‚¥ÒÚ¸!) ‰‡Ó‚‡Ì‡. áχ‡ÁÏ¥ÎËÈ ëëëê, ‚˘ÂÌÚ ÔÓ„‡‚¯Ë ïÓÎÓ‰ÌÛ íÂÚ˛ ë‚¥ÚÓ‚Û ‚¥ÈÌÛ, Á‡ÒÍӘ˂ á‡ı¥‰ Ò‚ÓªÏ ÓÁ‚‡ÎÓÏ. ß „ÓÎÓ‚ÌËÏË ‰¥ÈÓ‚ËÏË ÓÒÓ·‡ÏË ˆ¸Ó„Ó ÓÁ‚‡ÎÛ Á‚˘‡ÈÌÓ Ê ÒÚ‡ÎË Ì ÔÓÓ‰ËÌÓÍ¥ ÓχÌÚËÍË-‰ËÒˉÂÌÚË, ‡ ҇ϠÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇ ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛ‡. ÅÓ Ì ·ÛÎÓ ÒËÎ (ÏÛ¯Û ‚ËÁ̇ÚË ˆÂ Á ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú̸Ӫ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë, ÔÓÔË ‚ÂÒ¸ Ò‚¥È Ô‡Ú¥ÓÚËÁÏ) Á‡‚‡ÎËÚË ÔÓ‰¥·ÌÛ Ï‡ıËÌÛ. ë‡Ï ·¥Î¸¯Ó‚ËÍË-ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË È ‰Ó‚ÂÎË ÌÓ‚Ó¥ÏÔÂÒ¸ÍËÈ ÔÓÂÍÚ êÓÒ¥ª ‰Ó ÔÓ‚ÌÓ„Ó Í‡ıÛ, ıÓ˜‡ ҸӄӉ̥ ˜ËχÎÓ Á ªıÌ¥ı ÔËıËθÌËÍ¥‚ „‡Î‡ÒÛ˛Ú¸ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ˆÂ «ıÚÓÒ¸» – ̇ÚÓ‚ˆ¥, ·‡Ì‰¸ÓË, ÊˉË, ‰ÂÏÓ͇ÚË – ÁÛÈÌÛ‚‡‚ ªıÌ¥È «‡È ̇ ÁÂÏÎ¥» – ëëëê. 燉¥fl ڥθÍË Ì‡ Ӊ̠– „ÎÛÔÓÚÛ Ú‡ ·ÂÁԇϒflÚÒÚ‚Ó Î˛‰Ò¸ÍÂ. ß ‚¥flÚ¸. êflÚÛ˛˜ËÒ¸ ¥Á ÍÓ‡·Îfl, flÍËÈ ¥¯Ó‚ ̇ ‰ÌÓ, ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛ‡ «Ô¥¯Î‡ ̇ÁÛÒÚ¥˜ Ô‡„ÌÂÌÌ˛ Ì‡Ó‰Û ì͇ªÌË» Ú‡ ÔÓ„ÓÎÓÒË· ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ì͇ªÌË. é‰Ì‡Í, ˜ËÏ π ˆfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸? èÂÒÓ̇θÌÓ Ï‡ÎÓ ÍÓÏÛ Á Ì‡Ò ‚Ó̇ ÍÓ¯ÚÛ‚‡Î‡ ÓÍ¥‚ Á‡Ò·̸, ÔÓÌ¥‚˜ÂÌÓª ÏÓÎÓ‰ÓÒÚË, ÍÓ‚Ë. éÍ¥Ï Ì·‡„‡Ú¸Óı, „¥‰ÌËı ¯‡ÌË Î˛‰Ò¸ÍÓª (Ó‰Ì‡Í Ì ‚¥‰ ÑÂʇ‚Ë ì͇ªÌ‡, ‡ ÚËÏ ·¥Î¸¯Â Ì ÔÂÌÒ¥È – ÔÂÌÒ¥ª ‚ «ÔÓÂÍÚ¥ ì͇ªÌ‡» Ô‰·‡˜ÂÌ¥ ‰Îfl ‚ÂÚ‡̥‚ çäÇÑ Ú‡ ëåÖêòÛ). Ň„‡ÚÓ ıÚÓ ˆ¥πª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË È Ì Á‡Û‚‡ÊË‚, ·Ó Ê Ó˜¥ÍÛ‚‡ÎÓÒfl ‚Ò ÚÓ„Ó Ê ¥‰Â‡ÎÛ – ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÍÓËÚ‡, ‡ÎÂ, ˘Ó· ÍÓÊÌÓÏÛ ·ÛÎÓ ·¥Î¸¯Â ¥ ÔÓ¥‚ÌÛ. åË Ì ÚÎÛχ˜ËÎË ªª flÍ Ô‡‚Ó Ì‡ ‚·ÒÌËÈ ‚Ë·¥ Ú‡ ‚Óβ. èÓ„ÓÎÓ¯Â̇ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ·¥Î¸¯ÓÒÚË Á Ì‡Ò Ì¥˜Ó„Ó Ì ÍÓ¯ÚÛ‚‡Î‡. íÓÏÛ ‚Ó̇ ‚ ¥ÓÌ¥˜ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ‰Îfl ·¥Î¸¯ÓÒÚË «·ÂÁ-ˆ¥Ì̇», ÌÂχπ ÊÓ‰ÌÓª ‚‡ÚÓÒÚË. Ä ÚÂ, ˘Ó ÌÂ Ï‡π ‚‡ÚÓÒÚË (‚ Ú¥Ï ¥ ÒÔÓÊË‚˜Óª) π ·ÂÁÍÓËÒÌËÏ. åË Ì ÔÓÒÎÛ„ÛπÏÓÒfl Ò‚Óπ˛ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ˛ ‰Îfl Ò·Â. é‰Ì‡Í, ÍÓÎË fl ͇ÊÛ «ÏË», ÚÓ ÏÂÌ¥ Ì ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÒÔ‡‚ÊÌ¥ı Ú‚Óˆ¥‚, ÔÓÏÓÚÓ¥‚, ‡ ҸӄӉ̥ ¥ „ÓÒÔÓ-
ч а с о п и с
‰‡¥‚ «ÔÓÂÍÚÛ ì͇ªÌ‡». íÓ·ÚÓ ÚËı, ıÚÓ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ÔÓÒÎÛÊË‚Òfl ˆ¥π˛ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ˛, ıÚÓ ÒÍ·‚ Ô˘ÂÚÌÛ ‰Ó ÒԥθÌÓÚË «ÔÓÂÍÚÛ ì͇ªÌ‡» ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Ì‡ˆ¥˛ «ÔÓÂÍÚÛ ì͇ªÌ‡», ıÚÓ Ô‚ÌËÏ ÒÔˆËÙ¥˜ÌËÏ ˜ËÌÓÏ π ªª Ô‡Ú¥ÓÚ‡ÏË – ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛÛ ì͇ËÌÒÍÓÈ ëÓ‚ÂÚÒÍÓÈ ëӈˇÎËÒÚ˘ÂÒÍÓÈ êÂÒÔÛ·ÎËÍË. ßÒÌÛ˛˜‡ ÑÂʇ‚‡ ì͇ªÌ‡ 𠪪, ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛË, ÁÓflÌËÏ ˜‡ÒÓÏ – ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚflÏ ÁÎÂÚÛ Ú‡ Ò‡ÏÓ‡ΥÁ‡ˆ¥ª, ıÓ˜‡ ‚Ó̇ ˘Â È Ò‡Ï‡ Ì ‚¥ËÚ¸ Û ˆÂ, ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÓÁˇ˛˜ËÒ¸ ̇ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËı Ì‚‰‡ı, flÍ¥ ‚¥‰˜‡È‰Û¯ÌÓ ‚‰‡˛Ú¸, ˘Ó Ì π Ò‚¥ÚÓ‚ËÏË ‡ÛÚ҇ȉ‡ÏË. Ⴂ‡ÈÌÓ, ‰Ó‚ÂÎÓÒfl Á ‰ÂÍËÏ ÔÓ‰¥ÎËÚËÒfl – Á ÍËϥ̇ÎÓÏ Ú‡ ÍÓÎ˯̥ÏË Ù‡ˆÓ‚˘Ë͇ÏË – ‚ÒÂÈÓÁ (·Ó Ê Ï‡ÈÊ ҂Ӫ), ‡ ¥Á ͥθÍÓχ ‰ÂÒflÚ͇ÏË Á‡ı¥ÚÌ¥ÎËı ̇ˆ¥Ó̇Υ‚ (Ô¥ÒÎfl ÒÂÎÂ͈¥ª Ú‡ ÂÌ„‡ˆ¥ª – Ò‚Óª / «Ì ҂Ӫ») – ‰Â˘ËˆÂ˛. íÓÏÛ, ‰Îfl ‰ÂÍÓ„Ó ‚ ÑÂʇ‚¥ (Á‡Û‚‡ÊÚ – Ì êÂÒ èÛ·Î¥ˆ¥ / Res Publica) ì͇ªÌ‡ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ì͇ªÌË Ï‡ÎÓ · ·ÛÚË Ò‚flÚÓÏ ªı̸Ӫ Ò‡ÏÓ‡ΥÁ‡ˆ¥ª. ôÓ È ·Û‰Â ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÓ‚‡ÌÓ ÍÓÏ¥˜ÌËÏË Ô‡‡‰‡ÏË Â¯ÚÓÍ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ‡Ï¥ª, ÏÂÌÚ¥‚ Ú‡ ‚¥˜ÌÓ „ÓÚÓ‚Ëı Ô¥ÓÌÂ¥‚ Ô¥‰ ¥ÓÌ¥˜ÌËÏ ÔËÊÏÛÓÏ ·‡ÚÍ¥‚. ťθ¯¥ÒÚ¸ Ì‡Ó‰Û ì͇ªÌË Ì χπ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓÂÍÚÛ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl, ı¥·‡ ˘Ó Û flÍÓÒÚË «Ï‡ÚÂ¥‡ÎÛ», «ÂÎÂÍÚÓ‡ÚÛ». «ÖÎÂÍÚÓ‡ÚÛ» ·ÂÁ Ô‡‚‡ ‚Ë·ÓÛ (‚Ë·Ó˜¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª!) ç‡ ‚ÛÎˈ¥ ÏÓ„Ó ‰ËÚËÌÒÚ‚‡, ‚ „ÎË·ËÌ¥ ɇ΢ËÌË ÛÒ ˜‡ÒÚ¥¯Â „‡ÒÌÛÚ¸ ÒÚ‡¥ β‰Ë. åÓÊ ÌÂ Ú‡Í ‚¥‰ ÒÚ‡ÓÒÚË Ú‡ ·ÓÎfl˜ÓÍ, flÍ ‚¥‰ ÓÁÔÛÍË. Ç¥‰ıÓ‰flÚ¸ ÒÚ‡¥ Á‡Ò·̈¥, ÍÓÚ¥ ÔÓ‚ÂÌÛÎËÒfl ¥Á ÒË·¥¥‚ Ú‡ ͇Á‡ıÒڇ̥‚. ÅÛÎË ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ ˘‡ÒÎË‚¥, ˘Ó ‰¥Ê‰‡ÎË... Ä Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ „‡ÒÌÛÚ¸. ɇÒÌÛÚ¸ Ó͇‰ÂÌ¥. é‰Ì‡Í ì͇ªÌ‡ ‚ÒÂ Ê π. í‡Í, Ì ڇ͇, fl͇ χ· · ·ÛÚË. ÄΠflÍÓ˛ ‚Ó̇ χ· · ·ÛÚË? äÓÊÂÌ Á ̇Ò, Ú‡ÍËı ÔÓ͇Υ˜ÂÌËı ÒÓ‚πÚ˘ËÌÓ˛, χπ Ò‚Óπ ·‡˜ÂÌÌfl χȷÛÚ̸Ӫ ì͇ªÌË. ɇ‰‡˛, ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÔÓ„Ó‰ËÚ¸Òfl Á ÚËÏ, ˘Ó ҸӄӉ̥¯Ì¥È, ‚Ò ˘Â ÒÓ‚πˆ¸Í¥È, ì͇ªÌ¥ ‰‡ÎÂÍÓ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˜Ó„Ó ÏË Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ Ô‡„ÎË. ç ÏÓÊÛ ÔËÒÚ‡ÚË ‰Ó ‰ÛÏÍË ÚËı «‡Ì‡Î¥ÚËÍ¥‚» ¥ «¥Ï¥‰ÊÏÂÈÍÂ¥‚», flÍ¥ ‚ÏÓ‚Îfl˛Ú¸ ̇Ï, ˘Ó ˆÂ ҇Ϡڇ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸, flÍÓª ÏË ıÓÚ¥ÎË ¥ Á‡ flÍÛ „ËÌÛÎË ‰¥ÈÒÌÓ „¥‰Ì¥. å‡πÏÓ ÁÌÓ‚Û ÔÓ˜Ë̇ÚË ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ. ç χπÏÓ Ô‡‚‡ Ú‡ÚËÚË Ì‡‰¥˛. ç χπÏÓ Ô‡‚‡ Á‡‰ËÚË ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú̸Ӫ ‰ËÚËÌË. í‡‡Ò ÇÓÁÌflÍ ã¸‚¥‚, ÎËÔÂ̸ 2001
4 21 55 72 97 107
Оксана Пахльовська Антонiна Колодiй Аннi Дубентон Вiктор Вовк Тарас Батенко Ярина Боренько
115 133 147 153
Олег Турiй Володимир Вiтковський Збi¶нєв Бжезiнскi Аркадiй Мошес
165 183 193 218 227 230
Ярина Боренько Мирослав Маринович Маркiян Фiлевич Андрiй Панчишин Іздрик
УКРАЇНА І ЕВРОПА В 2001-МУ: ДЕСЯТИЛІТТЯ ВТРАЧЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УКРАЇНІ: НА ВАРТІ ДЕМОКРАТІЇ УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ І СЦЕНАРІЇВ СВІТОВОГО РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНА ОПОЗИЦІЯ ЯК РЕБУС ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ НЕВДАЛА ІМІТАЦІЯ, АБО ЕВРОПЕЙСЬКА МАКРОІДЕЯ В ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОМУ МІКРОПРОСТОРІ ТРАДИЦІЙНІ ЦЕРКВИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТИ УКРАЇНА: ТРЕТЄ ТИСЯЧОЛІТТЯ В «ТРЕТЬОМУ СВІТІ»? РОЗШИРИТИ АЛЬЯНС, ПОБІЛЬШИТИ ЕВРОПУ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ТРИКУТНИК: УКРАЇНА І БІЛОРУСЬ В РОСІЙСЬКІЙ ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ 90-Х РОКІВ СХІДНА ПОЛІТИКА ЕВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ... «ЕВРОПЕЙСЬКА МРІЯ» І УКРАЇНСЬКЕ МІСТО: 10 РОКІВ ПОЛІТИЧНОГО КІЧУ РОЛЬ ЦЕРКОВ У БУДІВНИЦТВІ ПОСТКОМУНІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ ГОГОЛЬ ЗА СТОЛОМ І НА СТОЛІ ВІРШІ КІНЦЯ 80-Х Т.ЗВ. «ЕСЕЙ НА ЗАМОВЛЕННЯ» АБО Ж ДЕКАДА ДЕКАДАНСУ
22*
змiст
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
22* 4 19 36 53 70
Тарас Возняк Мирослав Попович Юрiй Буздуган Андрiй Кирчiв Костянтин Бондаренко
82 90 104 113 129 141 145 150 156
Богдан Осадчук Вiкторiя Любащенко Марк Найдорф Антон Борковський Інтерв’ю з Тiмотi ¢ертоном Ешем Йоран Перссон Сер¶єй Чернишов Катерина Ботанова Андрiй Окара
161 171 177 183 195 211 222 230 232
Петро Гусак Игорь Клех Вячеслав Глазычев Кость Бондаренко Роман Мацюк Андрiй Окара Володимир Цибулько Ярослав Невелюк Олександр Нога
3
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
змiст
УКРАДЕНА УКРАЇНА: ДО ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ НАЦІЇ УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ ДО ОБ’ЄДНАНОЇ ЕВРОПИ ТЕКТОНІЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СКЛАДОВА ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ВЛАДОМОЖЦІ, АБО ХТО ЗДІЙСНЮЄ ВЛАДУ В УКРАЇНІ. ТАБЛИЦЯ ОЛІГАРХІВ КРИЗИ ВЛАДИ І ОПОЗИЦІЇ НАД ДНІПРОМ ПРОТЕСТАНТИЗМ В УКРАЇНІ: ТВОРЕННЯ СТЕРЕОТИПІВ ТРИВАЄ ПРОСТІР «U» УКРАЇНА: 10 РОКІВ МІТУ У КОЖНОГО СВОЯ ВЛАСНА ЕВРОПА УКРАЇНА В ЕВРОПЕЙСЬКІЙ ПЕРСПЕКТИВІ ГРОМАДЯНСЬКІ ТЕЗИ УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ: ЗА ОБЛИЧЧЯМИ БЕЗ ОБЛИЧ «УТРИМУЮЧА» МІСІЯ: УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА ЯК СИСТЕМОТВОРЧИЙ ФАКТОР РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТИ ЕТИКА І ПОЛІТИКА: АЛЬТЕРНАТИВА ЧИ КОНСОНАНС? «СЕСТРА-УКРАИНА, ПАМЯТКА ИЛИ ВОКАБУЛЯРИЙ» ЧАСЫ ОСТАНОВИЛИСЬ В КОНОТОПЕ ПРОЕКТ УКРАЇНА ФАНТАСМАГОРІЯ ДЕСЯТИЛІТНЬОЇ МЕТУШНІ НА ЗАХИСТ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ. ПОЛТАВСЬКИЙ «СУРЖИК» ТА ДУХОВНЕ ПЛЕБЕЙСТВО РЕФЛЕКСІЇ ЮВІЛЕЙНІ І ПРОСТО ТАК МЕДИТАЦІЇ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ 1992-2001 РОКІВ: ЕПОХА ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СВОБОДИ
‚
Ò ¥ Ï ' ª
‚ Ó Î ¸ Ì ¥ È
Ì Ó ‚ ¥ È . . .
україна і европа в 2001-му: десятиліття втрачених можливостей ©
Ó
Í
Ò
‡
Ì
о к с а н а
‡
Ô
‡
ı
Î
¸
Ó
Ò
¸
Í
‡
,
2
Ú Ë ı Ë Ï
Ò Î Ó ‚ Ó Ï . . .
украдена україна. до формування української політичної нації Ú
‡
0
1
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì Â Á Î Ë Ï
©
0
п а х л ь о в с ь к а
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
4
‚
т
‡
а
Ò
‚
р а
Ó
Á
с
Ì
fl
в
Í
о
,
з
2
н
0
я
0
к
1
1991 ¥Í ‚¥‰ÍË‚‡‚Òfl ÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏÓÏ ì͇ªÌË ‰Ó Ö‚ÓÔË ¥ ÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏÓÏ Ö‚ÓÔË ‰Ó ì͇ªÌË. è¯ËÈ ÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏ ·Û‚ ‰Â˘Ó ¥‰Â‡Î¥ÒÚ˘ÌËÏ ¥ ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌËÏ ÍÓÌÍÂÚÌÓÒÚË. ÑÛ„ËÈ ÂÌÚÛÁ¥‡ÁÏ ·Û‚ Ó·ÂÂÊÌ¥¯ËÏ, ‡Î ‚ÒÂ Ê ˆÂ ·Û‚ Ô¯ËÈ Á‡ ·‡„‡ÚÓ ÒÚÓÎ¥Ú¸ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌËÈ ÔÓ„Îfl‰ Ö‚ÓÔË, ÒÔflÏÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ì͇ªÌÛ flÍ ÌÓ‚Û È Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Ú‡ ÍÛθÚÛÌÛ ˆ¥Î¥ÒÚ¸. 2001-È, ˛‚¥ÎÂÈÌËÈ ‰Îfl ì͇ªÌË ¥Í, ‚¥‰ÍË‚‡πÚ¸Òfl „ÎË·ÓÍËÏ ÒÍÂÔÚˈËÁÏÓÏ Á Ó·Óı ÒÚÓ¥Ì, ì͇ªÌ‡ Á‡Íˉ‡π Ö‚ÓÔ¥ Ô‡„χÚËÁÏ ªª ¥ÌÚÂÂÒ¥‚, ÌÂÔÓÒÎ¥‰Ó‚Ì¥ÒÚ¸ Û ÒÚ‡‚ÎÂÌÌ¥ ‰Ó ÏÓÎÓ‰Ëı Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ‰ÂÏÓ͇ڥÈ, ÌÂÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÒÛÚÓ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÔÓ·ÎÂÏ. Ö‚ÓÔ‡ ‰ÁÂ͇θÌÓ ‚¥‰·Ë‚‡π ÚÓÈ Ò‡Ï ÂÔÂÚÛ‡ ‰ÓÍÓ¥‚, Ô‡‰ÂÒÓ‚Û˛˜Ë ªı ì͇ªÌ¥, ‡ Ò‡ÏÂ: ‡) Ô‡„χÚ˘Ì ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó Ö‚ÓÔË (̇ ¥‚Ì¥ ͉ËÚ¥‚); ·) ÌÂÔÓÒÎ¥‰Ó‚Ì¥ÒÚ¸ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, fl͇ ÍÓÎË‚‡πÚ¸Òfl Ï¥Ê «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ» Ú‡ «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ» ‚ÂÍÚÓ‡ÏË; ‚) ÌÂÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ ÒÛ˜‡ÒÌÓª Ö‚ÓÔË, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ ÌÂÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
...èËÒÔÎflÚ¸, ÎÛ͇‚¥, ¥ ‚ Ó„Ì¥ ∫ª, Ó͇‰ÂÌÛ˛, Á·Û‰flÚ¸. í‡‡Ò ò‚˜ÂÌÍÓ.«Ç ͇ÁÂχڥ» 燈¥fl... ‰ÓÒÚÛÔ̇ ‰Îfl ‚Ë͇‰ÂÌÌfl Û͇ÏË ¥ÁÌËı, ˜‡ÒÓÏ ˆ¥ÎÍÓÏ ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌËı Ô¥‡Ú¥‚. ÅẨËÍÚ Ä̉ÂÒÓÌ (1,91)
áÄèßáçßãÖ îéêåìÇÄççü ìäêÄ∫çëúäé∫ çÄñß∫ Ç ìåéÇÄï ¢ãéÅÄãßáÄñß∫ ë¸Ó„Ӊ̥ Û Ò‚¥Ú¥ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÔÂÂı¥‰ ‚¥‰ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ‰Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ÖÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥, ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÔÓˆÂÒË ÒÚ‡˛Ú¸ ‰Â‰‡Î¥ ‚ÒÂÓıÓÔÌ¥¯ËÏË – ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl Ò‚¥ÚÛ, ÈÓ„Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl. é‰Ì‡Í, Ì ‚Ò¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl Ì ÒÚÓÒÛ‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ·ÂÁ̇‰¥ÈÌÓ ‚¥‰ÒÚ‡ÎËı ‰Âʇ‚ – ‚ÓÌË Ï‡˛Ú¸ ÔÓ‚Ì ԇ‚Ó Á·Â„ÚË Ò‚Ó˛ ‚¥‰ÒڇΥÒÚ¸. èÓÒÚ‡˛Ú¸ ÚË „ÓÎÓ‚Ì¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥ ˆÂÌÚË: ëòÄ ¥ ÔÂËÙÂ¥fl, Öë ¥ ÔÂËÙÂ¥fl (?), üÔÓÌ¥fl ¥ ÔÂËÙÂ¥fl. ÇÒÂ, ˘Ó ÔÓÁ‡ ˆËÏ Ó·¯ËÓÏ, ÌÂ Ï‡π ¯‡ÌÒ¥‚ Ì Ú ˘Ó ‰ÓÒfl„ÌÛÚË ÚÓ„Ó Ê ¥‚Ìfl, ˘Ó Û Î¥‰Â¥‚, ‡Î ıÓ˜‡ ·, ÔË̇ÈÏÌ¥, Ì ·ÂÁ̇‰¥ÈÌÓ ‚¥‰ÒÚ‡ÚË. îÓÏÛπÚ¸Òfl Ú‡Í Á‚‡ÌËÈ «ÁÓÎÓÚËÈ Ï¥Î¸-
ÒËÌıÓÌ¥ÁÛ‚‡ÚËÒfl ¥Á ÌËÏË ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ÔÓ·Û‰Ó‚Ë «‚¥‰ÍËÚÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡» ̇ ÚÂÂ̇ı ì͇ªÌË. Ⴂ‡ÈÌÓ, ‚ Ú‡ÍÓÏÛ ÓÁ¥Á¥ ˆÂ ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ Á‡„‡Î¸Ì‡ ÒıÂχ. ÇÌÛÚ¥¯Ì¥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ Ï¥Ê ì͇ªÌÓ˛ Ú‡ Ö‚ÓÔÓ˛ ‚ ˆÂÈ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ÔÂ¥Ó‰ Á̇˜ÌÓ ÒÍ·‰Ì¥¯¥, ‡ÚËÍÛθӂ‡Ì¥¯¥, ‚ ÌËı ÏÓÊ̇ ‚˘ÎÂÌÛ‚‡ÚË Ì Î˯ ‰‡Ï‡Ú˘̥ ÔÓ‚‡ÎË, ‡ È ÔÓÁËÚË‚Ì¥ ÁÏ¥ÌË. ÄΠҸӄӉ̥ ‚Ê هÍÚ˘ÌÓ ÌÂχπ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ Ì‡ ‡Ì‡Î¥Á Ô˘ËÌ, ˜ÓÏÛ ˆ¥ ÒÚÓÒÛÌÍË Ì ‚ËÔ‡‚‰‡ÎË ÔÓÔ‰̥ı ̇‰¥È. çËÌ¥ Ô¥ÓËÚÂÚÌËÏ π ÔËÚ‡ÌÌfl χȷÛÚ̸ӄÓ: ˘Ó ÒÎ¥‰ ÁÓ·ËÚË Ì‡Ò‡ÏÔ‰ ‰Îfl ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‡θÌÓ„Ó ¥ ÂÁÛθڇÚË‚ÌÓ„Ó ‰¥‡ÎÓ„Û Ï¥Ê ì͇ªÌÓ˛ Ú‡ Ö‚ÓÔÓ˛, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ ‰Îfl ÁÏ¥ÌË ÒÚ‡ÚÛÒÛ ì͇ªÌË Û Ò‚¥Ú¥? ñ ÔËÚ‡ÌÌfl ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¥Ï ˜ËÌÓÏ ÔÓ‚’flÁ‡Ì Á ÔÓÌflÚÚflÏ «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ¥‰Âª», ‰Ó flÍÓ„Ó ÏË ‰Âڇθ̥¯Â ÔÓ‚ÂÌÂÏÓÒfl ‰Â˘Ó Ô¥ÁÌ¥¯Â. ëÍ·‰Ì¥ÒÚ¸ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÍËÁÛ ‚ ÒÚÓÒÛÌ͇ı Ï¥Ê Ö‚ÓÔÓ˛ Ú‡ ì͇ªÌÓ˛ ҸӄӉ̥, «·ÛÚË ˜Ë Ì ·ÛÚË» ì͇ªÌË ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ Ï¥Ë ªª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ‚ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÍÓÌÒÓˆ¥ÛÏ. åÓÊ̇ ‰ËÒÍÛÚÛ‚‡ÚË ÙÓÏË È ‰Ë̇ϥÍÛ ˆ¥πª
5
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
fl‰». èÂÂÓÒÏËÒβπÚ¸Òfl Óθ ‰Âʇ‚ Û ÏÓ‰ÂÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ – ‚Ê ҸӄӉ̥ ÏÓÊÎË‚Ó ·¥Î¸¯Û Óθ, ‡Ì¥Ê ééç ˜Ë Ûfl‰Ë ‰Û„Ófl‰ÌËı ͇ªÌ, ‚¥‰¥„‡π Ú‡Í Á‚‡Ì‡ LJ¯ËÌ∂ÚÓÌҸ͇ Û„Ó‰‡ (å¥Ê̇ӉÌËÈ ‚‡Î˛ÚÌËÈ ÙÓ̉, ë‚¥ÚÓ‚ËÈ ·‡ÌÍ, å¥Ì¥ÒÚÂÒÚ‚Ó Ù¥Ì‡ÌÒ¥‚ ëòÄ). Ç¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ÓÒÏËÒÎÂÌÌfl ÔÓÌflÚÚfl «Ì‡ˆ¥ª» flÍ Ô‚ÌÓª π‰ÌÓÒÚË Û ∂ÎÓ·‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl. ÇÊ ҸӄӉ̥ ªª Ì ÏÓÊ̇ Ó·ÏÂÊËÚË ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌÓ˛ ˜Ë ÏÓ‚ÌÓ˛ ÒԥθÌÓÚÓ˛. åÓÊÎË‚Ó, Á‡‚Ú‡ ̲ ·Û‰Â fl͇Ҹ ‚¥Úۇθ̇ ÒԥθÌÓÚ‡ ÍÓËÒÚÛ‚‡˜¥‚, Ò͇ʥÏÓ, Ô‚ÌÓ„Ó ÚËÔÛ ÔÓ„‡ÏÛ‚‡ÌÌfl. ß ÚÓ‰¥ ªª ‡‰ÂÔÚË ÁÏÓÊÛÚ¸ Ù¥Á˘ÌÓ Ô·ۂ‡ÚË Û ¥ÁÌËı ˜‡ÒÚË̇ı Ò‚¥ÚÛ, Ӊ̇Í, Û π‰ËÌ¥È ÂÎÂÍÚÓÌÌ¥È ÏÂÂÊ¥. ÄÎÂ, ˆÂ ÔÓÍË ˘Ó ÙÛÚÛÓÎÓ„¥fl, ıÓ˜‡ È ‰‡ÎÂÍÓ Ì·ÂÁÔ¥‰ÒÚ‡‚̇. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ̇ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥ ¥‰Â ÔÓÚËÎÂÊÌËÈ ÔÓˆÂÒ ÓÁÔ‡‰Û, ‡ ˜‡ÒÚÓ ‰ÂÒÚÛ͈¥ª. Ç¥Ì ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Ì «‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò», Ì ‚ Ó‰ÌÓÏÛ ˜‡Ò¥ ¥Á ÔÓˆÂÒÓÏ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª. ñ¥ ‰‚‡ Ó·¯ËË ÁÂÏÌÓª ÍÛÎ¥ Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û ¥ÁÌËı ‚ËÏ¥‡ı ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ, ˜Ë ̇ ¥ÁÌËı ˘‡·Îflı ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, Ӊ̇Í, ‚ Ó‰ÌÓÏÛ ¥ ÚÓÏÛ Ê Ù¥Á˘ÌÓÏÛ ˜‡Ò¥. åÓ‰ÂÌËÈ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÈ ˜‡Ò ÒÚ‡π ‰Â‰‡Î¥ ÒÚ¥ÏÍ¥¯ËÏ, ÚÓ‰¥ flÍ Ì‡ ¯ڥ ÁÂÏÎ¥ ‚¥Ì ÌÂ̇˜Â ÒÚ‡∂ÌÛπ. ß ÚÓÏÛ Ú¥, ıÚÓ Ì ÔÓ·Û˛Ú¸ Û‚¥ÈÚË Û ÏÓ‰ÂÌËÈ ˜‡Ò, ·ÂÁ̇‰¥ÈÌÓ ‚¥‰ÒÚ‡˛Ú¸ ¥ Á‡ÎË-
¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª. ÄΠÔÓÁ‡ ‚ÒflÍÓ˛ ‰ËÒÍÛÒ¥π˛ ͇Ú„Ó˘̇ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ˆ¥πª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, flÍ˘Ó Ï‡È·ÛÚÌfl ì͇ªÌ‡ ÏËÒÎËÚ¸Òfl ‚ ͇Ú„ӥflı ‰Âʇ‚Ë, ̇ˆ¥ª, ÍÛθÚÛË, ‡ Ì Ӊ̥πª Á ˜ËÒÎÂÌÌËı ÏÓ‚˜‡ÁÌËı ÔÂËÙÂ¥È ‡Ì‡ıÓÌ¥˜ÌÓª ‡„ÓÌ¥ÁÛ˛˜Óª ¥ÏÔÂ¥ª. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90-ı ˆÂ Ô¯ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ·‡˜ËÎÓÒfl ‚ ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥ ̇҇ÏÔ‰ flÍ ÔÓˆÂÒ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Óª – ̇‚¥Ú¸ Ì ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ‡ – Â¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ì͇ªÌË flÍ Ó„‡Ì¥˜ÌÓ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ‡θÌÓÒÚË ‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ Ú‡ ÍÛθÚÛÌËÈ ÔÓÒÚ¥ Ö‚ÓÔË. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ Ê Ù‡ÍÚ˘ÌÓ Â‡Î¸Ì‡ ÁÛÒÚ¥˜ Ï¥Ê ì͇ªÌÓ˛ Ú‡ Ö‚ÓÔÓ˛ ‰ÓÒ¥ ˘Â Ì ‚¥‰·Û·Òfl. Ä·Ó, ‡‰¯Â, ‚¥‰·Û·Òfl ªıÌfl ÌÂÁÛÒÚ¥˜, ÚÓ·ÚÓ ÔÓ‚ÂıÓ‚Â Á̇ÈÓÏÒÚ‚Ó Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ „¥¯Ëı ‚Ëfl‚¥‚ Ó·Óı ‡θÌÓÒÚÂÈ, ˘Ó Ì ÏÓ„ÎÓ Ì ÔËÁ‚ÂÒÚË ‰Ó Ô‚ÌÓ„Ó ‚Á‡πÏÌÓ„Ó ‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl. ĉÊ ˆfl ÌÂÁÛÒÚ¥˜ ÒÔÓÚ‚ÓË· ÏÂı‡Ì¥ÁÏË ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª Ï¥Ê ì͇ªÌÓ˛ Ú‡ Ö‚ÓÔÓ˛, flÍ¥ ˘ÓÈÌÓ ÔÓ˜Ë̇ÎË ÒÍ·‰‡ÚËÒfl ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ Ì‡¯Óª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ̇Ò˘ÂÌÌfl Ó·’πÍÚË‚ÌÓ˛, «‚ËÔflÏÎÂÌÓ˛», ÍÓÏÔÂÌÒÓ‚‡ÌÓ˛ ¥ ÍÓÏÔÂÌÒÛ˛˜Ó˛ ¥ÌÙÓχˆ¥π˛ ‰Îfl Ò‚¥ÚÛ ÔÓÌflÚÚfl «ì͇ªÌ‡», ‚¥‰·Û·Òfl ÁÎÓ‚¥Ò̇ ÔÓÎ¥Ù‡ˆ¥fl Á‡ÒÚ‡¥ÎËı ÒÚÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК УКРАДЕНА УКРАЇНА. ДО ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ НАЦІЇ
6
¯‡˛Ú¸Òfl ‚¥‰ÍËÌÛÚËÏË Ì‡ ÔÂËÙÂ¥˛ π‰ËÌÓ„Ó ÏÓ‰ÂÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. ç‡ ÛªÌ‡ı ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ Ì‡˜Â·ÚÓ ÓÁÔÓ˜‡Î‡Òfl ÔÓ·Û‰Ó‚‡ ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë Ú‡ ÍÓÌÒÓÎ¥‰‡ˆ¥fl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ̇ˆ¥ª. é‰Ì‡Í, ˜Ë Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ڇ͇ ÍÓÌÒÓÎ¥‰‡ˆ¥fl ̇ÒÔ‡‚‰¥? ß ˘Ó ÏË Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ·Û‰ÛπÏÓ? óÓÏÛ «ÔÓÂÍÚ ì͇ªÌ‡» ‚Ë„Îfl‰‡π ҸӄӉ̥ Ú‡ÍËÏ Á‡Ì‡Ô‡˘ÂÌËÏ? óÓÏÛ Ï‡ÎÓ ıÚÓ Ú¥¯ËÚ¸Òfl Á ÈÓ„Ó Â‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ̇‚¥Ú¸ ̇ÈÁ‡ÔÓ‚ÁflÚ¥¯¥ Ô‡Ú¥ÓÚË? óË Ó·’π‰Ì‡‚ ˆÂÈ ÔÓÂÍÚ «Ì‡ˆ¥˛»? óË ÏÓÊ ÍÓÌÒÓÎ¥‰Û‚‡Î‡Òfl fl͇Ҹ ¥Ì¯‡ ÒԥθÌÓÚ‡, fl͇ ÛÁÛÔÛ‚‡Î‡ «ÔÓÂÍÚ ì͇ªÌ‡» ‰Îfl Ò‚Óªı ˜‡ÒÚÓ Ì‰‡ÎÂÍÓ„Îfl‰ÌËı Ú‡ Ó·ÏÂÊÂÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚? è‰ ì͇ªÌÓ˛ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÒÚÓªÚ¸ ÔÓ‰‚¥ÈÌ Á‡‚‰‡ÌÌfl: – ‡θÌ Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl «ÔÓÂÍÚÛ ì͇ªÌ‡»; – ‚·Û‰Ó‚‡ ˆ¸Ó„Ó «ÔÓÂÍÚÛ ì͇ªÌ‡» ‚ «ÔÓÂÍÚ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ». åË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚·Û‰Û‚‡ÚËÒfl Û ‰Â‰‡Î¥ ÒÚ¥ÏÍ¥¯ËÈ ∂ÎÓ·‡Î¥ÁÛ˛˜ËÈ ˜‡Ò. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, 10 ÓÍ¥‚ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÔÓ͇Á‡ÎË, ˘Ó ÏË Ì Î˯ ÚÓÔ˜ÂÏÓÒfl ̇ Ï¥Òˆ¥, ‡ÎÂ È ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ‚¥‰ÒÚ‡πÏÓ. è˘ÓÏÛ ÒÚ¥ÏÍ¥ÒÚ¸ ÚÛÚ Ì π ÔÓÂÚ˘ÌÓ˛ ÏÂÚ‡ÙÓÓ˛, ‡ ¯‚ˉͥÒÚ˛ Ú‡ χÒÓ‚‡Ì¥ÒÚ˛ ‡ΥÁ‡ˆ¥ª ̇‰-
ÂÓÚËÔ¥‚, ‚¥‰ÍË‚Òfl ÌÂÏ¥flÌËÈ ÔÓÒÚ¥ ̇ȥÁÌÓχ̥ÚÌ¥¯Ëı χ̥ÔÛÎflˆ¥È Û͇ªÌÒ¸ÍËÏË ÔÓ·ÎÂχÏË. Ä ˆÂ ‚ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÔÓÒÚ‡‚ËÎÓ ì͇ªÌÛ ‚ ‰ËÙÂÌÒË‚ÌÛ ÔÓÁˈ¥˛, Ò··ÍÛ Á‡ ÓÁ̇˜ÂÌÌflÏ ¥ Á‡„‡ÎÓÏ ·ÂÁÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌÛ ‚ Ô·̥ ÌÓ‚Ëı ‡Î¸flÌÒ¥‚. ç‡ ÒÓÙ¥ÒÚËÍÓ‚‡ÌËı ÚÂÂÁ‡ı ÌÓ‚¥Ú̸Ӫ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË ‚ÂÎËÍÛ Óθ ‚¥‰¥„‡‚ ¥ ÒÍ·‰ÌËÈ Ú‡ ÛıÓÏËÈ „ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÍÓÌÚÂÍÒÚ ì͇ªÌË. ñ ‚ÂÎËÍ ÔËÚ‡ÌÌfl, ÓÚÊÂ, ÓÍÂÒÎËÏÓ ÈÓ„Ó Î˯ ÍÓÌÚÛÌÓ. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, χπÏÓ ÌËÁÍÛ Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ͇ªÌ, flÍ¥ – Á‡ ҸӄӉ̥¯Ì¥ÏË ÔÓ„ÌÓÁ‡ÏË – ˜ÂÂÁ ÚË ÓÍË Û‚¥È‰ÛÚ¸ ‰Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ÏÓÌÂÚ‡ÌÓª ÒËÒÚÂÏË Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ëÔ¥‚‰ÛÊÌÓÒÚË. á ˆËı ͇ªÌ èÓθ˘‡ – Ô¥ÓËÚÂÚÌËÈ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËÈ Ô‡ÚÌ ì͇ªÌË ‚ ·‡„‡Ú¸Óı ‡ÒÔÂÍÚ‡ı. ÄΠÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl èÓθ˘¥ ̇ «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ‰Âʇ‚Û» ‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ Ô·̥ ÔÓÎÓÏβπ Ô¥‚Û Ï¥Ê Ì² Ú‡ ì͇ªÌÓ˛. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ˆfl ÔÓ‰¥fl Ì·ÂÁÔ˜ÌÓ Ô¥‰¯ÚÓ‚ıÛπ ì͇ªÌÛ ‰Ó êÓÒ¥ª, ¥ Ì Î˯ ˜ÂÂÁ Á‡Ì‡‰ÚÓ Ó˜Â‚Ë‰ÌÛ ÌÂÓ¥ÏÔÂÒ¸ÍÛ ÒÚ‡Ú„¥˛ ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ. ĉÊ ҸӄӉ̥ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÏÓ Û Ò‚¥Ú¥ ÔÓÒÚ¥ÈÌ¥ ‰Ë̇ϥ˜Ì¥ ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ‡Â‡Î¸ÌËı «‡„ÎÓχڥ‚», ÁÛÏÓ‚ÎÂÌ¥ ÌÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÓ‚Ëı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È ÔËÈÓÏÛ, Ô‰‡˜¥ Ú‡ Á‡Ò‚ÓπÌÌfl ¥ÌÙÓχˆ¥ª, ‡„Û‚‡ÌÌfl ̇ ‚ËÍÎËÍË ÔËÓ‰ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ Ú‡ ̇ÒÎ¥‰ÍË ÚÂıÌÓ„ÂÌÌÓ„Ó ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl β‰ËÌË Û ÌÓÓÒÙÂÛ ÚÓ˘Ó. óË ÔË̇ÈÏÌ¥ ̇ ¥‚Ì¥ ÓÁÛÏ¥ÌÌfl Ú‡ ÔÓÒÚ‡ÌÓ‚ÍË ÔÓ·ÎÂÏË (Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ ªª ‚Ë¥¯ÂÌÌfl!) ÒÛ˜‡ÒÌËÈ Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ Í·Ò, Í·Ò, flÍËÈ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ÔËÈÏ‡π ¥¯ÂÌÌfl, ˘ÓÒ¸ Ó·ËÚ¸ Û ˆ¸ÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ? óË ıÓ˜‡ · Û Ì‡ÈÔÓÒÚ¥¯¥È ÙÓÏ¥ ÛÒ‚¥‰ÓÏβ˛Ú¸ ˆÂ Á‡‚‰‡ÌÌfl ̇ȯ˯¥ χÒË, ˜Ë π ıÓ˜‡ · fl͇Ҹ ÔÓ‰Ó·‡ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ ˘Ó‰Ó ÚÓ„Ó, ÍÛ‰Ë ÒÎ¥‰ Ûı‡ÚËÒ¸? ç¥. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ χπÏÓ ÔÓ‚Ì ÌÂÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÔÓˆÂÒ¥‚ Û͇ªÌÒ¸ÍËÏË ‚·‰ÓÏÓʈflÏË, ·ÂÁʇθÌ ÓÁ͇‰‡ÌÌfl ‚Ò¸Ó„Ó, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ıÓ˜‡ · ϥ̥χθÌÓª ÔÓÒ‚flÚË, ÊÓ‰ÌÓ„Ó ÔÓË‚Û ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È ˜Ë ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥È ÒÙÂ¥, ̇‚¥Ú¸ ÊÓ‰ÌËı ‡Ï·¥ˆ¥È. Ä ÔÓÛ˜ – χÈÊ ‚„ÂÚ‡ÚË‚Ì ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ̇ӉÛ. üÍ ‰¥˛Ú¸ Û ÔÓ‰¥·ÌËı ÒËÚÛ‡ˆ¥flı ̇¯¥ ÒÛÒ¥‰Ë? èÓθ˘‡, ì„Ó˘Ë̇, óÂı¥fl ˜ËÌflÚ¸ ‚¥‰˜‡È‰Û¯Ì¥ ÒÔÓ·Ë ‚ÔËÒ‡ÚËÒfl ‚ «ÁÓÎÓÚËÈ Ï¥Î¸fl‰». ß Ì ·ÂÁ ÛÒÔ¥ıÛ. üÍ Ú‡ÍÓÊ Ì ·ÂÁ Û˜‡ÒÚË ‚Ò¸Ó„Ó Ì‡Ó‰Û È ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó Í·ÒÛ. ÇÒÚÛÔ ‰Ó çÄíé Ú‡ Öë π ‡·ÒÓβÚÌÓ ·ÂÁ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÏË ÍÓ͇ÏË ‰Ó ˆ¸Ó„Ó. êÓÒ¥fl ÔÓ„‡Î‡ ‚ÒÂ, ˘Ó χ·, Ó‰Ì‡Í ‚‰‡π, ̇˜Â Ì Á‰‡Î‡Òfl ¥, ‡·Ó ‚ÒÍÓ˜ËÚ¸ ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ‚‡„ÓÌ, ‡·Ó Ó˜ÓÎËÚ¸ ·ÎÓÍ ‡ÛÚ҇ȉ¥‚, ‰Ó flÍÓ„Ó ‚Ê ÏÓÊ̇ Á‡‡ıÛ‚‡ÚË ì͇ªÌÛ.
‚¥‰‚ÓÓÚÌËÏË ÏÂı‡Ì¥ÁχÏË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. íÓÏÛ ì͇ªÌ‡ ‡ÌÓ ˜Ë Ô¥ÁÌÓ ·Û‰Â ÁÏÛ¯Â̇ ÁÓ·ËÚË ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌËÈ ‚Ë·¥ Ï¥Ê Ö‚ÓÔÓ˛ Ú‡ êÓÒ¥π˛ Ú‡ÍÓÊ ¥ Ô¥‰ ÚËÒÍÓÏ ÔÓÚÛÊÌËı ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ˜ËÌÌËÍ¥‚. Ç·ÒÌ ͇ÊÛ˜Ë – ÌËÌ¥ ·Û‰¸-flÍËÈ «‚ÌÛÚ¥¯Ì¥È ‚Ë·¥» ì͇ªÌË Ú‡Í ˜Ë ¥Ì‡Í¯Â ·Û‰Â ‰ÂÚÂÏ¥ÌÓ‚‡ÌËÈ ‰Ë̇ϥÍÓ˛ ÒËÒÚÂÏÌËı ÔÂÂÚ‚ÓÂ̸ á‡ıÓ‰Û. á ‰Û„Ó„Ó ·ÓÍÛ, êÓÒ¥fl èÛڥ̇, ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ¥∂ÌÓÛ˛˜Ë ·ÂÁÒËÎÛ ËÚÓËÍÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Î¥·Â‡Î¸ÌËı ÒËÎ ˘Ó‰Ó ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓÒÚË «‚Ë¥¯ËÚË ˜Â˜ÂÌҸ͠ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË ÏÂÚÓ‰‡ÏË», ÔÂÂÚ‚ÓË·Òfl ̇ ‚‡ÊÎË‚Ó„Ó ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓ„Ó Ô‡Ú̇ Ú‡ÍËı Íβ˜Ó‚Ëı Û Á‡ı¥‰ÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ͇ªÌ, flÍ ëòÄ, ÇÂÎË͇ ÅËڇ̥fl Ú‡ ç¥Ï˜˜Ë̇. Ⴂ‡ÈÌÓ, ‚ ˆ¸ÓÏÛ Ô‡ÚÌÂÒÚ‚¥ ‚¥‰·Û‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl Á‡‚Ê‰Ë ÔÂχÌÂÌÚÌËÈ «ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚». ÄΠˆÂÈ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ Ì Á‰‡ÚÂÌ Ô‚‡ÊËÚË ÓÎ¥ êÓÒ¥ª flÍ ÔÓÒÚ‡˜‡Î¸ÌË͇ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌÓª ÒËÓ‚ËÌË, flÍ Ì‡ÙÚÓÌÓÒÌÓª ÊËÎË ‰Îfl á‡ıÓ‰Û, flÍ ËÌÍÛ Á·ÛÚÛ Á‡ı¥‰ÌËı ÚÓ‚‡¥‚. Ç¥‰Ú‡Í ÚËÍÛÚÌËÍ ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ á‡ı¥‰-êÓÒ¥fl-ì͇ªÌ‡ ËÁËÍÛπ ÔÂÂÚ‚ÓËÚËÒfl ‚·ÒÌ ‰Îfl ì͇ªÌË Ì‡ ÅÂÏÛ‰Ò¸ÍËÈ ÚËÍÛÚÌËÍ, ‰Â ì͇ªÌ‡ ·ÂÁÒÎ¥‰ÌÓ ˘ÂÁÌÂ, ·ÂÁ ÊÓ‰ÌÓ„Ó Ê‡Î˛ ¥Á Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ¥, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ôÓ Ê Ó·ËÚ¸ Ú‡ÍËÏË ÂÙÂÍÚË‚ÌËÏË Á‡ı¥‰ÌËı ÒÛÒ¥‰¥‚ ì͇ªÌË? ɇ‰‡˛, ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ ˘Ó‰Ó ·‡„‡Ú¸Óı ˜ÂÈ – ‚¥‰ ‚·ÒÌÓ„Ó ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓ„Ó ‚Ë·ÓÛ ‰Ó Á‡ÒÓ·¥‚ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌÓª ÏÂÚË. ñÂÈ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ ‚Ú¥ÎÂÌËÈ Û ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌ¥ ÔÓθҸÍÓª ˜Ë Û„ÓÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ̇ˆ¥ª, ¥ Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÏË ‰Âʇ‚‡ÏË. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ‚ êÓÒ¥ª Ú‡ ì͇ªÌ¥ ˆ¥πª π‰ÌÓÒÚË ÌÂχπ, ÔÓÎ¥Ú˘̇ ̇ˆ¥fl Ì ÒÍÓÌÒÓÎ¥‰Ó‚‡Ì‡ ̇‚ÍÓÎÓ Ô‚ÌÓ„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ, ‡ ÓÚÊ ÊӉ̇ ‰Âʇ‚‡ (ıÓ˜‡ · ¥ ÔÓ„ÓÎÓ¯Â̇ ÙÓχθÌÓ, flÍ-ÓÚ ì͇ªÌҸ͇) ‚ ªª ¥ÌÚÂÂÒ‡ı Ì ‰¥π. Ň ·¥Î¸¯Â, ì͇ªÌ‡ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓ Á‡Ô¥ÁÌË·Òfl ¥Á ÙÓÏÛ‚‡ÌÌflÏ «Ì‡ˆ¥ª» Ú‡ «‰Âʇ‚Ë». ç‡ ˜‡Ò¥ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ÍÓÌÒÓÎ¥‰Ó‚‡ÌËı π‰ÌÓÒÚÂÈ (Á¥ÎËı ̇ˆ¥È) Û ∂ÎÓ·‡Î¸Ì ˆ¥ÎÂ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÒÛ˜‡Ò̇ ì͇ªÌ‡ ‡‰¯Â ÒÍˉ‡πÚ¸Òfl ̇ χÚÂ¥‡Î ‰Îfl ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ¥Ì¯Ëı (˘Ó̇ÈÔ¯ ÏÓ‰ÂÌÓª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª, ‡Î ڇÍÓÊ ¥ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª, ͇̇‰Ò¸ÍÓª Ú‡ ¥Á‡ªÎ¸Ò¸ÍÓª) ÒԥθÌÓÚ. í‡ È ÛÁ‡„‡Î¥, ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl ‚‡ÊÂÌÌfl, ˘Ó ‚Ó̇ Ì ӷËÚ¸ Ì¥˜Ó„Ó, ‡·Ë ıÓ˜ ÛÁflÚË Û˜‡ÒÚ¸ Û ˆËı ‚ÂÎËÍËı Ò‚¥ÚÓ‚Ëı Ô„Ó̇ı. áÄëÄÑà îéêåìÇÄççü çÄñß∫ í‡Í ¥ÒÚÓ˘Ì fl‚ˢÂ, flÍ ÒÛ˜‡Ò̇ ‰Âʇ‚‡, π ÂÁÛθڇÚÓÏ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ˜Ë ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÌÌfl Ô‚ÌÓª ÒԥθÌÓÒÚË,
ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, Ì ·ÂÁ Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl Á ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ·ÓÍÛ. ëÙÓÏÛβπÏÓ ˆ˛ ÚÂÁÛ ·ÂÁ ‡ÏÓÚËÁÛ˛˜Ëı Ì˛‡ÌÒ¥‚: ˘ÓÈÌÓ á‡ı¥‰ ÔÂÂÍÓ̇πÚ¸Òfl ‚ ·ÂÁÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌÓÒÚ¥ ì͇ªÌË flÍ «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë», ‚¥Ì ‚¥‰‰‡ÒÚ¸ ì͇ªÌÛ êÓÒ¥ª, ÒÔÓÒÚË‚¯Ë ÒÓ·¥ ÚËÏ Ò‡ÏËÏ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Ú‡ÍÚËÍÛ ‚ Â∂¥ÓÌ¥. íÂÔ ÔÓ‚ÂÌÂÏÓÒ¸ ‰Ó «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ¥‰Âª». èÂÂÙ‡ÁÓ‚Û˛˜Ë ÒÎÓ‚‡ ÅÂıÚ‡ ÔÓ „ÂÓª‚, ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · Ò͇Á‡ÚË: Ì¢‡Ò̇ Ú‡ ̇ˆ¥fl, fl͇ χπ ÔÓÚÂ·Û ‚ ̇ˆ¥ÓÌ‡Î¸Ì¥È ¥‰Âª. ßÒÚÓ˘̥ È Ù¥ÎÓÒÓÙҸͥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË ÔÓÒÚ‡ÌÌfl «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ¥‰ÂÈ» ̇ÎÂʇڸ ‰Ó ÔÓÔ‰̥ı Ù‡Á ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥ÒÚÓ¥ª, ÁÓÍÂχ ‰Ó ÂÔÓıË êÓχÌÚËÁÏÛ. íÓÏÛ ÏÓÊ̇ Î˯ ÔÓ¯ÍÓ‰Û‚‡ÚË, ˘Ó ‰Îfl ҸӄӉ̥¯Ì¸Óª ì͇ªÌË «Ì‡ˆ¥Ó̇θ̇ ¥‰Âfl», ·‡ ·¥Î¸¯Â, ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ªª ÛÚÓ˜ÌÂ̸, ÍÓÂ͈¥È, ‡ ˜Ë È ‚Á‡„‡Î¥ ÔÓ¯ÛÍÛ Ú‡ ÙÓÏÛ₇ÌÌfl, ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ Î˯‡ÚËÒfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ‡ÍÚۇθ̥ÒÚ˛. ÄÎÂ Ú‡Í π, ÓÚÊÂ, ÏÛÒËÏÓ ÔË̇ÈÏÌ¥ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË ÔÓ·ÎÂÏÛ «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ¥‰Âª» ì͇ªÌË ‚ ÍÓÓ‰Ë̇ڇı ̇¯Ó„Ó ˜‡ÒÛ. ì ÏÂʇı ˆ¥πª ÒÚ‡ÚÚ¥ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÔӇ̇ΥÁÛ‚‡ÚË ÒÍ·‰ÌÛ ¥ÒÚÓËÍÓ-ÍÛθÚÛÌÛ „Â̇ÎÓ„¥˛ «Û͇ªÌÒ¸ÍÓª
7
ОКСАНА ПАХЛЬОВСЬКА УКРАЇНА І ЕВРОПА В 2001-МУ: ДЕСЯТИЛІТТЯ ВТРАЧЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˘Ó ªª ÅẨËÍÚ Ä̉ÂÒÓÌ (1) ÓÍÂÒβπ, flÍ Ûfl‚ÌÛ, ¥ fl͇ ·‡ÁÛπÚ¸Òfl ̇ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌ¥ Ò· Ô‚ÌÓ˛ ͥθͥÒÚ˛ β‰ÂÈ ÔË̇ÎÂÊÌËÏË ‰Ó Ú‡ÍÓª Ûfl‚₇ÌÓª β‰¸ÏË ÒԥθÌÓÚË, flÍ Ì‡ˆ¥fl. 燈¥fl Ì π π‰ËÌÓ˛ Ûfl‚₇ÌÓ˛ ÒԥθÌÓÚÓ˛. ì ¥ÁÌ¥ ¥ÒÚÓ˘̥ ÂÔÓıË Ú‡ÍËÏË Ûfl‚₇ÌËÏË ÒԥθÌÓÚ‡ÏË ·ÛÎË ¥ ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ÒԥθÌÓÚË, ˘Ó Ó·’π‰ÌÛ‚‡ÎË, Ò͇ʥÏÓ, ‚Ò¥ı ÏÛÒÛθχÌ, ¥ ‰Ë̇ÒÚ˘̥ ‰Âʇ‚¥, flÍ¥ Ó·’π‰ÌÛ‚‡ÎË ‚Ò¥ı Ô¥‰‰‡ÌËı Ú¥πª ˜Ë ¥Ì¯Óª ÍÓÓÌË, ¥ ÚÂÏÔӇθ̥ π‰ÌÓÒÚ¥, ÍÓÎË Î˛‰Ë ë‰̸ӂ¥˜˜fl ‚¥‰˜Û‚‡ÎË Ò· ÒÛ˜‡ÒÌË͇ÏË ïËÒÚ‡, ÊËÎË ‚ ÂÒı‡ÚÓÎÓ„¥˜ÌÓ Ó·ÏÂÊÂÌÛ Í¥ÌˆÂÏ Ò‚¥ÚÛ ÂÔÓıÛ. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, Û ÏÓ‰ÂÌ¥ ˜‡ÒË ‚ËÚ‚ÓË·Òfl ÌÓ‚‡ ÙÓχ π‰ÌÓÒÚË ˜Ë Ûfl‚ÌÓª ÒԥθÌÓÚË – ̇ˆ¥fl. éÍÂÒβ˛˜Ë ªª, Å.Ä̉ÂÒÓÌ ‚Ë‚Ó‰ËÚ¸ ÌËÁÍÛ ‚ËÁ̇˜ÌËÍ¥‚. è¯ËÏ ¥Á ÌËı 𠪪 Ûfl‚Ì¥ÒÚ¸, ·Ó «Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË Ì‡‚¥Ú¸ ̇ÈÏÂ̯Ӫ ̇ˆ¥ª Ì¥ÍÓÎË Ì Á̇ÚËÏÛÚ¸ ·¥Î¸¯ÓÒÚË Ò‚Óªı ÒÔ¥‚‚¥Ú˜ËÁÌËÍ¥‚» (1,22). ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ̇ˆ¥fl π Ó·ÏÂÊÂÌÓ˛, «·Ó ̇‚¥Ú¸ ̇ȷ¥Î¸¯‡ Á ÌËı, ̇Υ˜Û˛˜Ë ÒÓÚÌ¥ ϥθÈÓÌ¥‚ β‰ÂÈ, χπ Ò‚Óª ÏÂÊ¥, ÌÂı‡È ̇‚¥Ú¸ ¥ ·ÒÚ˘̥, ÔÓÁ‡ flÍËÏË Á̇ıÓ‰flÚ¸Òfl ¥Ì¯¥ ̇ˆ¥ª» (1,24). ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ˆfl Ûfl‚β‚‡Ì‡ ÒԥθÌÓÚ‡ ÔÓ·Ûπ Ûڂ‰ËÚË Ò‚Ó˛ ÓÍÂÏ¥¯Ì¥ÒÚ¸, ‚Ó̇ ̇ÔÓÎfl„‡π ̇ Ò‚ÓªÈ ÒÛ‚ÂÂÌÌÓÒÚ¥ ¥ «ÂÏ·ÎÂÏÓ˛ Ú‡ ÒËÏ‚ÓÎÓÏ ˆ¥πª Ò‚Ó·Ó‰Ë ÒÚ‡π ÒÛ‚ÂÂÌ̇ ‰Âʇ‚‡» (1,24). ß Ì‡Â¯Ú¥, ̇ˆ¥fl «Ûfl‚ÎflπÚ¸Òfl ÒԥθÌÓÚÓ˛, ‡‰ÊÂ, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë
¥‰Âª». ñfl ¥‰Âfl, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, Ï‡π ·‡„‡ÚÓÒÚÓÎ¥ÚÌ˛ ‚Óβˆ¥˛ ¥ ̇ÎÂÊËÚ¸, ̇ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, ‰Ó Ó‰ÌÓ„Ó Á ̇Ȉ¥Í‡‚¥¯Ëı ÙÂÌÓÏÂÌ¥‚ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ̇ˆ¥È. Ç ÒËÌÚÂÁ¥ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ‚ ¥ÒÚÓ¥ÓÒÓÙÒ¸ÍÓÏÛ Ô·̥ «Û͇ªÌҸ͇ ¥‰Âfl» – ˜ÂÂÁ Ò‚Ó˛ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ-Î¥·Â‡Î¸ÌÛ Ú‡ ‡ÌÚË¥ÏÔÂÒ¸ÍÛ ÔËÓ‰Û – ‚¥‰ Ò‡ÏËı Ò‚Óªı ÔÓ˜‡ÚÍ¥‚ ÒÚ‡ÌÓ‚Ë· ÒÓ·Ó˛ Ò‚¥‰ÓÏËÈ ¥ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌËÈ, ÔÓ-„Óχ‰flÌÒ¸ÍÓÏÛ Á¥ÎËÈ ‚ËÍÎËÍ ÏÓÌÓÎ¥ÚÌ¥È ÛÌ¥‚Â҇ΥÒÚÒ¸Í¥È ÒËÒÚÂÏ¥ ͇ªÌ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓ-‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ‡Â‡ÎÛ. ÄΠ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ íÂÚ¸Ó„Ó ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÚfl ̇¯‡ ÔÓÂ͈¥fl ̇ χȷÛÚÌπ χπ ÒÔˇÚËÒfl Ì Î˯ ̇ Ú‡‰Ëˆ¥˛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ¥ÒÚÓ¥ª χÈÊ ԥ‚ÒÚÓÎ¥Ú̸Ӫ ‰‡‚ÌÓÒÚË, ‡ È Ï‡π ÌÂӉϥÌÌÓ ‚‡ıÓ‚Û‚‡ÚË Â‡Î¸ÌÓÒÚ¥ Ú‡ ÍÓÌÚÂÍÒÚË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥¯Ì¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ. ë¸Ó„Ӊ̥ ‡ÍÚۇΥÁ‡ˆ¥fl «Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ¥‰Âª» ‚ ̇¯ÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ÁÛÏÓ‚ÎÂ̇ ÌÂ Ú‡Í Ó·’πÍÚË‚ÌÓ˛ ÔÓÚ·Ӳ ‚ ˆ¥È ¥‰Âª, flÍ ‚‡ÊÍÓ˛ ¥ Á‡„ÓÁÎË‚Ó˛ ̇fl‚Ì¥ÒÚ˛ «¥‰Âª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª». üÍ ¥ ͥθ͇ ÒÚÓÎ¥Ú¸ ÚÓÏÛ, «Û͇ªÌҸ͇ ¥‰Âfl» χπ ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó ‰ÁÂ͇θÌÓ„Ó ‚¥‰Ó·‡ÊÂÌÌfl «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥‰Âª». í‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ¥ ‚ ÏËÌÛÎ¥ ˜‡ÒË, ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ ÄÎπÍÒπfl å¥ı‡ÈÎÓ‚¥˜‡ ¥ ÅÓ„h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̇ Ù‡ÍÚ˘ÌÛ ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ¸ ¥ ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥˛, flÍ¥ Ú‡Ï Ô‡ÌÛ˛Ú¸, ̇ˆ¥fl Á‡‚Ê‰Ë ÒÔËÈχπÚ¸Òfl flÍ „ÎË·ÓÍÂ È ÒÓÎ¥‰‡Ì ·‡ÚÂÒÚ‚Ó» (1,24).
ТАРАС ВОЗНЯК УКРАДЕНА УКРАЇНА. ДО ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ НАЦІЇ
8
ÄÑåßçßëíêÄíàÇçÄ äéçëéãßÑÄñßü üä èÖêÖÑìåéÇÄ íÇéêÖççü çéåÖçäãÄíìêçé∫ «ìäêÄ∫çëúäé∫ çÄñß∫» èÓÒË·˛˜ËÒ¸ ̇ ÔËÍ·‰Ë ÍÂÓθҸÍËı ¥ÒÔ‡ÌÓÏÓ‚ÌËı ‰Âʇ‚ ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓª ÄÏÂËÍË, Å.Ä̉ÂÒÓÌ ·‡˜ËÚ¸ ÂÒÛÒ ‰Îfl Ú‚ÓÂÌÌfl ÏÓ‰ÂÌËı ̇ˆ¥È Û ÙÓÏ¥ ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ‡Ô‡‡ÚÛ ßÒÔ‡ÌÒ¸ÍÓª äÓÓÌË – Û ÍÓÊÌ¥È ¥Á ÔÓ‚¥Ìˆ¥È (ÅÓÎ¥‚¥ª ˜Ë Ä∂ÂÌÚËÌ¥) Ò‚¥È ¥ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ Ú¥Î¸ÍË Á ‚·ÒÌ ßÒԇ̥π˛, ‡ ÌÂ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛. ôÓÒ¸ ÔÓ‰¥·ÌÓ„Ó ·ÛÎÓ ¥ ‚ ëëëê – ìëëꥂҸ͇ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡Ú˂̇ ‚ÂÚË͇θ, flÍÓ˛ · Ò··ÍÓ˛ ‚Ó̇ Ì ·Û·, Ô¥‰Ì¥Ï‡Î‡Òfl ڥθÍË ‰Ó åÓÒÍ‚Ë, ¥ Ì¥flÍ Ì ·Û· ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ¥Á å¥ÌÒ¸ÍÓÏ. ñÂ, Á‚˘‡ÈÌÓ, ÒÚ‡ÎÓ Ô‚ÌËÏ ·˛Ó͇Ú˘ÌËÏ ÂÒÛÒÓÏ (̇ ·‡Á¥ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌÓª Ô‡ÚÌÓÏÂÌÍ·ÚÛË) ‰Îfl Ú‚ÓÂÌÌfl ÓÍÂÏÓª Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ̇ˆ¥ª. é‰Ì‡Í, ̇ ʇθ, ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛÌËÏ. èÓ͇ÁÓ‚Ó ÚÂ, ˘Ó ҇ϠÛ͇ªÌҸ͇ ÒÓ‚πˆ¸Í‡ ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛ‡ ‡θÌÓ ÔÓ„ÓÎÓÒË· Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸. ÅÓ Ê
‰‡Ì‡ ïÏÂθÌˈ¸ÍÓ„Ó, «ßÏÔÂ¥ª» ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎflπÚ¸Òfl «êÂÒÔ۷Υ͇», «Ô¥‰‰‡ÌˆflÏ» – «„Óχ‰flÌË», ÛÌ¥‚Â҇ΥÁÏÛ – ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏ, ÂÍÒÍβÁË‚ÌÓÒÚ¥ Ú‡ ‡„ÂÒË‚ÌÓÒÚ¥ – ÚÓ·ÌÚÌ¥ÒÚ¸ ¥ ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ ‰Ó ß̯ӄÓ, „ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ‰Ó ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó ÌÂ̇ÒËθÌˈ¸ÍÓ„Ó Á ÌËÏ ÒÔ¥‚ÊËÚÚfl. Ⴂ‡ÈÌÓ, ˆÂ ‰ÁÂ͇θÌ ‚¥‰Ó·‡ÊÂÌÌfl «Û͇ªÌÒ¸ÍÓª» Ú‡ «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª» ¥‰ÂÈ ‚ÂÎËÍÓ˛ Ï¥Ó˛ ÏÂÚÓ‰ÓÎÓ„¥˜ÌÓ ‚ËÔ‡‚‰‡ÌÂ. ĉÊ ‚ÓÌÓ ÔÓÓ‰ÊÂÌ Á̇˜ÌÓ˛ ͥθͥÒÚ˛ Ó·’πÍÚË‚ÌËı ¥ÒÚÓ˘ÌËı Ù‡ÍÚÓ¥‚, ҸӄӉ̥ Ì ÏÂ̯ ‡ÍÚۇθÌËı, flÍ ¥ ‚ ÏËÌÛÎ¥ ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. é‰Ì‡˜Â, ˆ¥ Ù‡ÍÚÓË ËÁËÍÛ˛Ú¸ ÒÚ‡ÚË ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ˛ Ô‡ÒÚÍÓ˛ ‰Îfl ҸӄӉ̥¯Ì¸Óª ì͇ªÌË, – Ô‡ÒÚÍÓ˛, fl͇ Ô¯ÍÓ‰ËÚ¸ ªÈ ÔÂÂÈÚË ‚ ÌÓ‚ËÈ ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ˜‡Ò. í‡Í, êÓÒ¥fl ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ Á‡Î˯‡ÚËÒfl ¥ÏÔÂ¥π˛, ‡·Ó, ÚӘ̥¯Â, – Ì ÔÓÎ˯‡π ¥Î˛Á¥È ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡ÚË ¥ÒÌÛ‚‡ÚË flÍ ¥ÏÔÂ¥fl ¥ ̇ χȷÛÚÌπ. èËÓ‰ÌÓ, ‰ÓÍË ¥ÒÌÛπ ˆfl ÏÂÌڇθ̥ÒÚ¸, Ì¥ ÔÓ flÍ¥ „ÎË·ËÌÌ¥ ÒÚÛÍÚÛÌ¥ Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚ Ô·̥ ‰ÂÏÓ͇ڥª Ì ÏÓÊ ÈÚËÒfl. í‡ÍÓÊ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó – flÍ˘Ó Ì ‚‡ıÓ‚Û‚‡ÚË Í‡ıÛ ·¥ÎÓÛÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË, ·ÂÁ‚Ëı¥‰ÌÓª Ú‡„‰¥ª ó˜̥ ¥ ·ÚÂÌÚÌËı Ú‡„‰¥È ˘Â ͥθÍÓı ‡‚ÚÓÌÓÏ¥È Ì‡ ÚÂËÚÓ¥ª êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ˆ¥ª, – h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ Ì ·Û· Á‡‚ÓÈÓ‚‡Ì‡ Û ·ÓÓÚ¸·¥ Á ˆ¥π˛, ÔÓ ÒÛÚ¥ ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌÓ˛, ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥π˛. áÓ‚Ò¥Ï Ì¥ – ҇ϠÍÓÎÓÌ¥‡Î¸Ì‡ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥fl Òڇ· „ÓÎÓ‚ÌËÏ Ú‚ÓˆÂÏ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ. ß ‚Ó̇ Ì Ïӄ· ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡ÚË ˘ÓÒ¸, ˘Ó Ì ·ÛÎÓ · ‚ ªª ¥ÌÚÂÂÒ¥. ÇÓ̇ ‚Ê ÚÓ‰¥ ·‡˜Ë· Ò‚Óπ ‡θÌ ϥ҈ ‚ ÒÔ·ÌÓ‚‡ÌÓÏÛ Ì² «ÔÓÂÍÚ ì͇Ë̇» (2,60). í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ‚¥‰ Ò‡ÏÓ„Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÔÓÂÍÚ ·Û‚ ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛÌËÏ. ß Ô¯ËÏË „Óχ‰fl̇ÏË ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓª «Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ̇ˆ¥ª» Á‡Á͇ 1991 ÓÍÛ ÒÚ‡ÎË ‚Ò ڥ Ê ÒÓ‚πˆ¸Í¥ ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛÌËÍË. Ⴂ‡ÈÌÓ, ÏÂÌ¥ ÏÓÊÛÚ¸ Á‡Ô˜ËÚË, ˘Ó ̇Ӊ ÛÒÂ Ê ·‡‚ Û˜‡ÒÚ¸ Û ÔÓˆÂÒ¥ ÒÛ‚ÂÂÌ¥Á‡ˆ¥ª. é‰Ì‡Í, ̇ÒÚÛÔÌËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÔÓ‰¥È Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ÒÚËı¥ÈÌ¥ÒÚ¸ ÔÓˆÂÒ¥‚ ¥ Ì„ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ‰Ó Á‡Í¥ÔÎÂÌÌfl ˆ¥πª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË flÍ π‰ÌÓÒÚË. ç ÏÂÌ¯Ó˛ Ï¥Ó˛ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl π‰ÌÓÒÚË ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl ¥ ÔË ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ¥ ÌÓ‚Ó„Ó, Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÚÓ‚‡ÌÓ„Ó, „Ó¯Ó‚Ó„Ó ËÌÍÛ, ËÌÍÛ Ô‡ˆ¥. èÓÔË ‚Ò˛ ¥ÌÚÂ∂Ó‚‡Ì¥ÒÚ¸ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ëëëê, ‚ÒÂ Ê ·Û‚ Ô‚ÌËÈ ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌËÈ ÓÁÔÓ‰¥Î. á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÈÓ„Ó ÔÓÒËÎËÎÓ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl «‡‰Ì‡„ÓÒÔ¥‚» flÍ Ô‚ÌËı ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌËı ÍÓÏÔÎÂÍÒ¥‚. é˜Â‚ˉÌÓ, ̇ȷ¥Î¸¯ ¥ÌÚÂ∂Ó‚‡ÌËÏ ·Û‚ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó-ÔÓÏËÒÎÓ‚ËÈ ÍÓÏÔÎÂÍÒ, Ó‰Ì‡Í ‚¥Ì, Á‡ Ô‚ÌËÏË ‚ËÌflÚ͇ÏË, ÓÁÔ‡‚Òfl Û ÔÓˆÂÒ¥ Ú‡Í Á‚‡ÌÓª «ÍÓÌ‚ÂÒ¥ª» ÔË ÓÁÔ‡‰¥ ëëëê (Ì ·ÂÁ Û˜‡ÒÚË Û ÈÓ„Ó ÁÌË-
Ô¯ËÏ ÒÛÒ¥‰ÓÏ êÓÒ¥ª, flÍËÈ ‚¥‰˜Û‚‡π ‚‡„Û ˆËı „‡Ì„ÂÌÓÁÌËı ¥ÏÔÂÒ¸ÍËı ‡Ï·¥ˆ¥È, π ì͇ªÌ‡. ß ‚Ò Ê, ̇ ÏÓ˛ ‰ÛÏÍÛ, ҇ϠÚÂÔ ̇ÒÚ‡‚ ˜‡Ò ‚¥‰¥‚‡ÚË «Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ¥‰Â˛» ‚¥‰ «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª», ÔËÔËÌËÚË ˆ˛ Ô‡ÚÓÎÓ„¥˜ÌÛ Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ Ô¯Ӫ ‚¥‰ ‰Û„Óª. ß ˆÂ ÊËÚÚπ‚Ó ‚‡ÊÎË‚Ó ‰Îfl ì͇ªÌË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥, ˘Ó· ‚Ë‚‡ÚËÒfl Á ÔÓÎÓÌÛ „‡Î¸Ï¥‚ÌËı ¥Ìˆ¥È Ò‚Óπª ¥ÒÚÓ¥ª. â‰ÂÚ¸Òfl, ‚·ÒÌÂ, ÔÓ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥˛ «Û͇ªÌÒ¸Í¥È ¥‰Âª»: ÔÂÂÒÚ‡‚¯Ë ·ÛÚË ‰ÁÂ͇θÌÓ ÔÓÚËÎÂÊÌËÏ ‚¥‰·ËÚÚflÏ «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª», ÚÓ·ÚÓ ÔËÔËÌË‚¯Ë ‚¥‰˜Û‚‡ÚË ‡ÌÚ‡„ÓÌ¥ÒÚ˘ÌÛ «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ ¥‰Â˛» flÍ ÔÓÎÂÏ¥˜ÌÛ ÚÓ˜ÍÛ ‚¥‰Î¥ÍÛ, ˆfl ¥‰Âfl ‚¥‰‡ÁÛ ÁÏ¥ÒÚËÚ¸Òfl ‚ ¥Ì¯Û ÒËÒÚÂÏÛ ÍÓÓ‰Ë̇Ú. é‰ÌËÏ ÒÎÓ‚ÓÏ, «Û͇ªÌҸ͇ ¥‰Âfl» flÍ Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ, ‡Î ÍÓÏÔÎÂÍÚÛ˛˜ËÈ Ò„ÏÂÌÚ «¥‰Âª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª», ‡ Ì ÍÓ̘ ¥/‡·Ó ‚ËÍβ˜ÌËÈ ‡ÌÚËÔÓ‰ «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥‰Âª». èÓ‰¥·Ì‡ ÔÓÒÚ‡Ìӂ͇ ÔËÚ‡ÌÌfl ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ÁÏ¥Ì˛π ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û Â‡Î¥Á‡ˆ¥ª «Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ¥‰Âª». êÓÁ¯Ë˛πÚ¸Òfl, Á·‡„‡˜ÛπÚ¸Òfl ¥ – Ú‚Ó˜Ó ÛÒÍ·‰Ì˛πÚ¸Òfl ªª ÍÓÌÚÂÍÒÚ. ïÓ˜‡ · ÚÓÏÛ, ˘Ó ∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ «Â‚ÓÔÂÈҸ͇ ¥‰Âfl» ÚÂÊ Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl ‚ ÒÚ‡‰¥ª Ò‡ÏӇ̇ΥÁÛ. Ö‚ÓÔ‡ ˘Â ڥθÍË Ô·ۂ‡π ‚ ÔÓ¯ÛÍÛ Ò‚Óπª ÌÓ‚Óª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ÔÓ·Û‰Ó‚‡ flÍÓª ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl ̇·‡„‡ÚÓ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˘ÂÌÌ¥ ëòÄ Ú‡ êî – ̇ ‚¥‰Ô‡ÎËı ÚÂËÚÓ¥flı). ñ «Á‚¥Î¸ÌËÎÓ» ÒԥθÌÓÚË, flÍ¥ ÔÂÚẨۂ‡ÎË Ì‡ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı ̇ˆ¥È, ‰Ó ªı ÒÚ‚ÓÂÌÌfl. ÄΠ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Ù‡∂ÏÂÌÚÓ‚‡ÌÛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ ÓıÓÔË· „ÎË·Ó͇ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÍËÁ‡. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ¥Á ÒÚ‚ÓÂÌÌflÏ «Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ̇ˆ¥ª» ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90-ı ÔÓ˜‡Î‡ ̇„‡‰Û‚‡ÚË ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ ‚ ꘥ èÓÒÔÓÎËÚ¥È XVIII ÒÚ. ˜Ë ì„ÓÒ¸ÍÓÏÛ ÍÓÓÎ¥‚ÒÚ‚¥, ÍÓÎË ÔÓθҸÍÛ ˜Ë Û„ÓÒ¸ÍÛ «Ì‡ˆ¥˛» ÒÍ·‰‡Î‡ ڥθÍË ¯ÎflıÚ‡, ¥ ‰Ó ̪ Ì ‚ıÓ‰ËÎË ÔÓθҸÍÓÏÓ‚Ì¥ ˜Ë χ‰flÓÏÓ‚Ì¥ ÒÂÎflÌË. ÑÓ «Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ̇ˆ¥ª» Ú‡Í ¥ Ì ·ÛÎÓ Á‡ÔÓ¯ÂÌÓ ·¥Î¸¯Û ˜‡ÒÚËÌÛ Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ì͇ªÌË – ‚Ó̇ ¥ ‰ÓÒ¥ Ì¥flÍ Ì ÏÓÊ ·‡ÚË Û˜‡ÒÚË Û ‚Ë¥¯ÂÌÌ¥ Ò‚Óπª ‰ÓÎ¥ Ú‡ ‰ÓÎ¥ ͇ªÌË – ‡Ì¥ ˜ÂÂÁ ÚÂÔ ‚Ê „ÛÎflÌÓ Ù‡Î¸¯Ó‚‡Ì¥ ‚Ë·ÓË, ‡Ì¥ ˜ÂÂÁ ÒÔ¥‚‚·ÒÌ¥ÒÚ¸ ˜Ë Ô˘ÂÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ·¥Î¸¯Óª ˜‡ÒÚËÌË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÔÓ‰ÛÍÚÛ – ‚Ó̇ ‚¥‰˜ÛÊÂ̇ ‚¥‰ ·¥Î¸¯Óª ˜‡ÒÚËÌË ‚·ÒÌÓÒÚË, ‚ËÓ·Ì˘Ëı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ, ‡Ì¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ – ‚Ó̇ Ì ӄ‡Ì¥ÁÓ‚‡Ì‡ È Á‡Á̇π χ̥ÔÛÎflˆ¥È, ‚Ó̇ Ì ÏÓÊ ‡θÌÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË Ú‡ ‚·‡Î¥ÁÛ‚‡ÚË Ò‚Óª ¥ÌÚÂÂÒË. ÇÂÒ¸ ÔÓÂÍÚ Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl Ì ‚ ªª, flÍÓÏÛ · ÚÓ Ì ·ÛÎÓ, ¥ÌÚÂÂÒ¥. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛ‡ ‚¥‰ Ò‡ÏÓ„Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ Á„Ӊ˷Òfl ˜Ë Ô¥¯Î‡ ̇ ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ Á‡ ÛÏÓ‚Ë ∂‡‡ÌÚ¥È ‰Îfl ̪, ˘Ó ‚Ó̇ Ì ڥθÍË Á·ÂÂÊ ҂Óπ
ÒÍ·‰Ì¥¯Ó˛, Ì¥Ê ÛÊ Á‡‚¯ÂÌ ͇·Û‚‡ÌÌfl ‚Ó. Ö‚ÓÔÂÈҸͥ ͇ªÌË ˜‡ÒÚÓ Ì Á‰‡ÚÌ¥ ‚ËÓ·ËÚË ÒԥθÌÓª ÔÓÁˈ¥ª ˘Ó‰Ó ·‡„‡Ú¸Óı Íβ˜Ó‚Ëı ÔÓ·ÎÂÏ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥¯Ì¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ, ‡ ̇‚¥Ú¸ Ò‚Óªı ‚·ÒÌËı. ß È‰ÂÚ¸Òfl Ì ÔÓ ÚÛ‰ÌÓ˘¥ ÏÓÏÂÌڇθÌËı ÒËÚÛ‡ˆ¥ÈÌËı ¥¯Â̸, ‡ ÔÓ ÍÓÌÚËÌÂÌڇθ̥ ÒÚ‡Ú„¥ª ‚ ÊËÚÚπ‚Ó ‚‡ÊÎË‚Ëı ÒÙ‡ı. ÄΠ‚ÒÂ Ê Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÔÓÒÚ¥ χπ π‰ËÌËÈ ÙÛ̉‡ÏÂÌÚ, flÍËÈ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ Ö‚ÓÔ¥ ‚¥‰˜Û‚‡ÚË Ò‚Ó˛ „ÂÓÍÛθÚÛÌÛ π‰Ì¥ÒÚ¸. Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÔÓÒÚ¥ ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ Á‡Î˯‡ÚËÒfl ÔÓÒÚÓÓÏ ÒÚ‡Ëı ‰ÂÏÓ͇ڥÈ, Û flÍÓÏÛ ÔÓÌflÚÚfl Á‡ÍÓÌÛ Ú‡ „Óχ‰flÌÒ¸ÍËı Ò‚Ó·Ó‰ ̉ÓÚÓ͇ÌÌÂ. éÒÌÓ‚ÓÔÓÎÓÊ̇ ‰Îfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË Ù¥ÎÓÒÓÙҸ͇ ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl Ò‚Ó·Ó‰Ë ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓÒÚË ¥ÒÚÓ˘ÌÓ ÔÂÂÚ‚ÓË·Òfl ̇ Ó„‡Ì¥˜ÌÛ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ Ô‡‚Ó Ò‚Ó·Ó‰Ë ˆ¥ÎËı ‰Âʇ‚ ¥ ̇ˆ¥È. ç ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó Ì‡ Ï¥Ê̇ӉÌÓÏÛ ÍÓÌÍÛÒ¥ ̇ ÏÓÚÚÓ ÌÓ‚Óª Ö‚ÓÔË, Ôӂ‰ÂÌÓÏÛ ‚ 2000 Óˆ¥, Ó‰ÌËÏ ¥Á «Í‡Ì‰Ë‰‡Ú¥‚» ·ÛÎÓ ÏÓÚÚÓ, Á‡ÔÓÔÓÌÓ‚‡Ì ßڇΥπ˛, flÍ Á‚Û˜‡ÎÓ Î‡ÚËÌÓ˛ Ú‡Í: «In libertate ÒÓn¥unÒt¥», «é·’π‰Ì‡Ì¥ Ò‚Ó·Ó‰Ó˛». çËÌ¥, Ӊ̇Í, Á‰‡‚‡ÎÓÒ¸ ·Ë, π ˜ËχÎÓ Ô¥‰ÒÚ‡‚ Á‡Ô˜ËÚË ˆ˛ ÏÓ˛ ÚÂÁÛ. íÂÚπ ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÚfl ̇ÒÔ‡‚‰¥
9
ОКСАНА ПАХЛЬОВСЬКА УКРАЇНА І ЕВРОПА В 2001-МУ: ДЕСЯТИЛІТТЯ ВТРАЧЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ԇ̥‚Ì ÒÚ‡ÌÓ‚Ë˘Â Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ‡ÎÂ È ÓÚËχπ ÁÏÓ„Û ÓÁ¯ËËÚË Ò‚Óª, ̇҇ÏÔ‰ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥, ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥. ᇉÎfl ˆ¸Ó„Ó ·ÛÎÓ ÒÔ·ÌÓ‚‡ÌÓ Ú‡ ÓÁÔÓ˜‡ÎÓÒfl ‚Ú¥ÎÂÌÌfl «ÔÓÂÍÚ‡ ì͇Ë̇». ß „Ó‰¥ ̇‰¥flÚËÒ¸, ˘Ó ‚¥Ì Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ‚ ¥ÌÚÂÂÒ¥ flÍÌ‡È¯Ë¯Ó„Ó Á‡„‡ÎÛ. ÉÓÎӂ̇ ÈÓ„Ó ÏÂÚ‡ – ‚Ë·Û‰Ó‚Û‚‡ÌÌfl Ú‡ ÛÚËχÌÌfl ÒıÂÏ Á·‡„‡˜ÂÌÌfl ‚Ò ÚÓª Ê ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛË. 襉ÔËπψ¥ ‚ ì͇ªÌ¥ Ì ÏÓÊÛÚ¸ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË ÔÓÁ‡ ‚ÔÎË‚ÓÏ ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ·˛Ó͇Ú˘ÌÓ„Ó ‡Ô‡‡ÚÛ. ÇÊ ‚¥‰ Ò‡ÏÓ„Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ Ú‡Í Á‚‡ÌÓª «ÔËı‚‡ÚËÁ‡ˆ¥ª» – ÍÓÎË ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚÓ, flÍËÈ ÍÂÛ‚‡‚ Ô‚ÌËÏ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ÓÏ ˜Ë „‡ÎÛÁÁ˛, ÒÚ‡‚‡‚ Ù‡ÍÚ˘ÌËÏ ‚·ÒÌËÍÓÏ – ÊÓ‰ÂÌ Á ÌËı Ì ϥ„ Á‰¥ÈÒÌËÚË ˆ¥πª ÓÔ‡ˆ¥ª ·ÂÁ ‚ÔÎË‚Û Ú‡ ‰ÓÎ¥ ·˛Ó͇ڥª. è‚ËÌÌ¥ ͇ԥڇÎË ·ÛÎË ‡·Ó Ô‡Ú¥ÈÌËÏË „Ó¯Ëχ, flÍ¥ χ‚ ÔËθÌÛ‚‡ÚË «‰ÂʇÚÂθ Ô‡ÚËÈÌÓ„Ó Ó·˘‡Í‡», ‡·Ó Ê Ú‡Í Á‚‡ÌËÈ Ô¥‰ÔËπψ¸ ÔÓÒÚÓ ·Û‚ ÂÔÂÁÂÌÚ‡ÌÚÓÏ ÍÓÌÍÂÚÌÓ„Ó ‚ËÒÓÍÓÔÓÒ‡‰Ó‚Ó„Ó ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛÌË͇. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ ‚¥‰·Û‚Òfl Ô¯ËÈ ÂÚ‡Ô ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl ‚·‰Ë Ú‡ „Ó¯ÂÈ. âÓ„Ó ÏÓÊ̇ Á‡ÒÛ‰ÊÛ‚‡ÚË flÍ ÌÂÒÔ‡‚‰ÎË‚ËÈ, flÍ «ÌÂËÌÍÓ‚ËÈ» ÔÂÂı¥‰ ‰Ó ËÌÍÛ Ú‡ ‚¥Î¸ÌÓª ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª. é‰Ì‡Í, ڇ͠ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl Ô‚ËÌÌÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ Ì‡ ‰Û„ÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ÔÓ˜‡ÎÓ ÂÔÓ‰ÛÍÛ‚‡ÚË ÍÓÌ‚ÂÚ‡ˆ¥˛ «ÔËı‚‡ÚËÁÓ‚‡ÌËı» „Ó¯ÂÈ Û ‚·‰Û – Á‡‚‰flÍË ‚Ë·ÓÌËÏ «ÚÂıÌÓÎÓ„¥flÏ». ß Ì‡-
ÔÓ˜‡ÎÓÒfl ‚ Ö‚ÓÔ¥ ¥ ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ Ì‡ á‡ıÓ‰¥ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛ ‚ÒÂÒ‚¥Ú̸Ӫ ÍÓÛÔˆ¥ª, ‡ ÓÚÊÂ, ÔÓÛ¯ÂÌÌflÏ ¥ Á‡ÍÓÌÛ, ¥ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ÌÓÏ. ÇË·ÓË èÂÁˉÂÌÚ‡ ‚ ëòÄ ‰Ó‚ÂÎË È Ú‡Í Ò‡ÏÓӘ‚ˉÌÛ ¥˜: èÂÁˉÂÌÚË Ì‡È˜‡ÒÚ¥¯Â π Á‡Û˜ÌË͇ÏË ÔÓÚÛÊÌËı ٥̇ÌÒÓ‚Ó-ÓÎ¥„‡ı¥˜ÌËı Û„ÛÔÓ‚‡Ì¸. ß ÔÂÂχ„‡π ‚ ˆ¥È «ÒÛÚ˘ˆ¥ „¥„‡ÌÚ¥‚» ̇ ‚Ë·Ó‡ı Ì ÚÓÈ, ˜Ë ¥Ì¯ËÈ Í‡Ì‰Ë‰‡Ú, ‡ ÚÓÈ, ˜Ë ¥Ì¯ËÈ Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚Ó-ÓÎ¥„‡ı¥˜ÌËÈ „¥„‡ÌÚ. ÄΠ̇ ˆ¸ÓÏÛ Ì ͥ̈¸. å¥Ì¥ÒÚÂÒÚ‚Ó á‡ÍÓ‰ÓÌÌËı ëÔ‡‚ î‡Ìˆ¥ª Á‚ËÌÛ‚‡˜ÂÌ ‚ ÌÂÁ‡ÍÓÌÌÓÏÛ ÔÓ‰‡ÊÛ Á·Óª. 3 ‰Ì‡ ¥ÒÚÓ¥ª Ô¥‰Ì¥Ï‡˛Ú¸Òfl ‰ÓÍÛÏÂÌÚË, flÍ¥ ̇Á‰Ó„‡Ìfl˛Ú¸ ̇‚¥Ú¸ ڥ̥ ꇉʥ‚‡ ɇ̉¥ Ú‡ é·ه è‡Î¸ÏÂ, Á‡Ò‚¥‰˜Û˛˜Ë Ì¥·ËÚÓ ¥ ªıÌ˛ Ô˘ÂÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÂÂÏËÚÛ Á·Óª. ÑÓ‰‡ÈÏÓ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥˛ ÍËϥ̇θÌÓ„Ó ÏÓ‚˜‡ÌÌfl ‚·‰, flÍ ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ‚Ë·ÛıÛ «ÍÓÓ‚’fl˜Ó„Ó Ò͇ÁÛ» ̇ Ô·ÌÂÚ¥. ÇËfl‚ÎflπÚ¸Òfl, – ‡Î ˆÂ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl Î˯ ҸӄӉ̥, – ˘Ó ÏÓ‚˜‡ÌÌfl ÇÂÎËÍÓª ÅËڇ̥ª ÔÓ˜‡ÎÓÒfl Á‡‰Ó‚„Ó ‰Ó ÏÓ‚˜‡ÌÌfl ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ ÔÓ óÓÌÓ·Ëθ. ÇËfl‚ÎflπÚ¸Òfl ̇‚¥Ú¸, ˘Ó ‚ Ö‚Óԇ·ÏÂÌÚ¥ ‰‡‚ÌÓ ÍÛÒÛ‚‡ÎË ‰ÓÍÛÏÂÌÚË Á „ËÙÓÏ «Ú‡πÏÌÓ», ÓÒÌӂ̇ ÏÂÚ‡ flÍËı ·Û· ·ÎÓÍÛ‚‡ÚË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК УКРАДЕНА УКРАЇНА. ДО ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ НАЦІЇ
10
¯ڥ Á‡‚¯ÂÌÌflÏ ÔÓˆÂÒÛ ÒÚ‡‚ ÚÂÚ¥È ÂÚ‡Ô: ÍÓÌ‚ÂÚÛ‚‡ÌÌfl ‚·‰Ë Û „Ó¯¥ – ˜ÂÂÁ ·ÂÁÒÓÓÏÌËÈ ÎÓ·¥ÁÏ, ·ÂÁ̘̠ͥ˜ÂÔ‡ÌÌfl Á‡ÏÓ‚ÎÂ̸, ‰ÓÚ‡ˆ¥È, ԥθ„ ‰Îfl «Ò‚Óªı» Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ Ú‡ „‡ÎÛÁÂÈ, flÍËÈ Û‚¥Ì˜‡‚Òfl Ù‡ÍÚ˘ÌÓ˛ «ÔËı‚‡ÚËÁ‡ˆ¥π˛» Ò‡ÏÓª ‰Âʇ‚Ë. ñ ‚ Ò‡Ï¥È ÓÒÌÓ‚¥ ÓÁ˜‡‚ËÎÓ flÍÛ · ÚÓ Ì ·ÛÎÓ ÍÓÌÍÛÂ̈¥ÈÌ¥ÒÚ¸ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. ÉÓ‰¥ ‰Ë‚Û‚‡ÚËÒfl, ˘Ó ̇ ̇¯ ËÌÓÍ Ì ‰ÓÔÛÒÚËÎË ÊÓ‰ÌËı ÌÂÍÓÌÚÓθӂ‡ÌËı ¥ÌÓÁÂÏÌËı ¥Ì‚ÂÒÚÓ¥‚, flÍ¥ ÏÓ„ÎË · ̇„‡‰‡ÚË ÔÓ ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡Ì¥ ÙÓÏË ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª. ÜÓ‰ÌÓ„Ó ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ ÌÂχπ. 燉 ÍÓÊÌËÏ ·¥Î¸¯ ÏÂ̯ ÒÂÈÓÁÌËÏ Ô¥‰ÔËπÏÌˈڂÓÏ Ì‡‚ËÒ‡π Ú‡Í Á‚‡ÌËÈ «‰‡ı» – ‚¥‰ ÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍÓ„Ó ‰Ó ‡ÈÓÌÌÓ„Ó (flÍËÈ, Á¯ÚÓ˛, Ú‡ÍÓÊ π ÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍËÏ, ÓÒͥθÍË Â‡Î¸ÌÓ ‚·‰Û ̇ ‚Ò¥ı ÚÂËÚÓ¥flı Á‰¥ÈÒÌ˛π ÍÓÔÛÒ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ èÂÁˉÂÌÚ‡ – „·‚ ‰Âʇ‚ÌËı ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥È, „ÓÎ¥‚ ÔÓ‰‡ÚÍÓ‚Ëı ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥È ÚÓ˘Ó). í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ·˛Ó͇ڥfl Ì ڥθÍË ÔË‚‡ÚËÁÛ‚‡Î‡ ̇ Ò‚Ó˛ ÍÓËÒÚ¸ Ô‚ËÌÌ¥ ͇ԥڇÎË, Ô‡‚Ë· „Ë ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥, ‡ÎÂ È Ò‡ÏÛ ‰Âʇ‚Û, ªª ·˛‰ÊÂÚ, flÍËÈ Á‡‡Á Ô¥‰Ê˂βπ ÔË‚‡ÚËÁÓ‚‡Ì¥ ̲ (·˛Ó͇ڥπ˛) Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ ˜ÂÂÁ ‚·‰ÌËÈ ÂÒÛÒ – ‚¥‰ ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ·˛‰ÊÂÚÛ ‰Ó Á‡ÏÓ‚ÎÂÌÌfl ÙÓÏË èÓ‰‡ÚÍÓ‚Ó„Ó ÍÓ‰ÂÍÒÛ «Ô¥‰ Ò·». ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ‚Ó̇ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì¥˜ËÏ Ì ËÁËÍÛπ, ÓÒͥθÍË Á‡ÒÚ‡-
·Û‰¸-flÍÛ ¥ÌÙÓχˆ¥˛ ÔÓ ‚ˢÂÁ„‡‰‡Ì fl‚ˢ Á‡‰Îfl ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË Á‡ıËÒÚÛ Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚Ëı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. Ä ˘Ó· ͇ÚË̇ ·Û· ÔÓ‚Ì¥¯Ó˛, ÒÎ¥‰, ÏÓÊÂ, ‰Ó‰‡ÚË ˘ÓÈÌÓ ‚¥‰ÍËÚËÈ Ù‡ÍÚ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓª ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª IBM „¥ÚÎÂ¥‚Ò¸Í¥È ç¥Ï˜˜ËÌ¥ ‚ ‡ˆ¥Ó̇ΥÁ‡ˆ¥ª Ó·ÓÚË Ì‡ˆËÒÚÒ¸ÍËı ÍÓ̈ڇ·Ó¥‚. í‡Í ˘Ó Ò‚Óπ˛ ÒÏÂÚ˛ ϥθÈÓÌË ¥ ϥθÈÓÌË ÊÂÚ‚ ̇ˆËÒÚÒ¸ÍÓ„Ó „ÂÌÓˆË‰Û ÁÓ·ËÎË ‚ÂÎËÍËÈ ‚ÌÂÒÓÍ Û ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl ̇¯Ëı Á ‚‡ÏË ÌÂÁ‡Ï¥ÌÌËı ÔÓÏ¥˜ÌËÍ¥‚ ÍÓÏÔ’˛ÚÂ¥‚. äÓÓÚÍ Á‡ÏË͇ÌÌfl ¥ÒÚÓ¥ª Ö‚ÓÔË XX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. èËÍ·‰Ë ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ÏÌÓÊËÚË, ÄΠ̠‚‡ÚÓ, ÓÒͥθÍË ‚Ò¥ ˆ¥ Ù‡ÍÚË Ó·’π‰Ì‡Ì¥ Ó‰ÌËÏ ÒÍ·‰ÌËÏ ¥ Ì¥ÍËÏ ˘Â ‰Ó ͥ̈fl Ì ÔÓÁÓ̉ӂ‡ÌËÏ fl‚ˢÂÏ. è˯ Á ˆ¸Ó„Ó ÔË‚Ó‰Û ë‡ÎÏ‡Ì ê‡¯‰¥: «ã‡Ò͇‚Ó ÔÓÒËÏÓ ‚ íÂÚπ ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÚfl», ‚ flÍÓÏÛ «π ¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ‚ÂÎË͇ ÓÍÛθÚ̇ ‚·‰‡, ˘Ó ‚ËÍÓ‚Ûπ ¥ Á„Ë̇π ̇¯Û ÂÔÓıÛ. – ¥ÏÔÂ¥fl, ˜Ëπ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl Á‡Ô˜ÛπÚ¸Òfl ¥ fl͇ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ˘Ó‰Ìfl ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÓÁÔÓÒÚÓ˛πÚ¸Òfl [...]». ñfl «¥ÏÔÂ¥fl» – ˆÂ Ç·‰‡, ¥ Á‡ Ú‡ÍËı ÛÏÓ‚ ÌÂχπ ÊÓ‰ÌÓª ¥ÁÌˈ¥, Ô‡‚‡ ‚Ó̇ ˜Ë Î¥‚‡. ÇÓ̇ – Ç·‰‡, ¥ ˆ¸Ó„Ó ‰ÓÒËÚ¸. 片χ ÒÚ‡ÚÚfl ÔÓ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÔÓ‰¥ª ‚ ì͇ªÌ¥, ̇‰ÛÍÓ‚‡Ì‡ ‚ ‡‚ÚÓËÚÂÚÌÓÏÛ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ ˜‡ÒÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ıÓ‚‡Ì‡ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌflÏ Ò‡ÏÓª ‰Âʇ‚Ë, ˘Ó π ‚Ú¥ÎÂÌÌflÏ ªª «ÔÓÂÍÚ‡ ì͇Ë̇». íÓÏÛ ˆÂÈ ÔÓÂÍÚ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÒÍˉ‡πÚ¸Òfl ̇ ‡Íˆ¥ÓÌÂÌ ÚÓ‚‡ËÒÚ‚Ó Á‡ÍËÚÓ„Ó ÚËÔÛ Á Ó·ÏÂÊÂÌÓ˛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ˛, Û flÍ ‰ÓÒÚÛÔ ¥Ì¯ËÏ Á‡Í‡Á‡ÌËÈ (Ä.臂Î˯ËÌ). ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, Ì ÏÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË Ú¥Î¸ÍË ÔÓ ÔˉۯÂÌ¥ÒÚ¸ ·¥ÁÌÂÒÛ ‚·‰Ó˛. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û ¥Á ÌÂÓÁË‚ÌÓ˛ π‰Ì¥ÒÚ˛. Ç·‰Ì¥ „Ó¯¥ ÂÔÓ‰ÛÍÛ˛Ú¸ Ò‡ÏÛ ‚·‰Û. ñ Á‡·ÂÁÔ˜Ûπ ÒÔ‡‰ÍÓ‚¥ÒÚ¸ ‚·‰Ë. ÇÓ̇ Ì ÏÓÊ Á‡‡Á flÍÓÒ¸ ‡‰Ë͇θÌÓ ÁÏ¥ÌËÚËÒfl, Ì¥ Û ÒÚÛÍÚÛÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, Ì¥ ‚ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÌÓÏÛ. ÑÎfl ÁÏ¥ÌË ÔÓÚ¥·Ì‡ Ô‚̇ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ‚ÓÎfl ˜Ë ÒË·. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ‚·ÒÌ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓª ‚¥‰ ‚·‰Ë Ú‡ ‚·‰ÌËı „Ó¯ÂÈ ÒËÎË ‚ ì͇ªÌ¥ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ÌÂχπ. çÂχπ Á̇˜ÌËı, ‰¥ÈÒÌÓ ÔÓ·Û‰Ó‚‡ÌËı ̇ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌËı Á‡Ò‡‰‡ı Ô‡Ú¥È. ç‚Â΢ͥ „ÛÔÍË Ù‡ıÓ‚Ëı ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, ̇ÁË‚‡˛˜Ë Ò· ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË Ô‡Ú¥flÏË, Ì ڥθÍË Ì χ˛Ú¸ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÙÛ̉‡ÏÂÌÚÛ, ‡ÎÂ È ÒÚ‚ÓÂÌ¥ ڥθÍË Ô¥‰ ÍÓÌÍÂÚÌ¥ ‚Ë·ÓË Ò‡ÏÓ˛ Ê ·˛Ó͇ڥπ˛. üÍËı ÒÂÎflÌ Ô‰ÒÚ‡‚Îflπ Ä„‡Ì‡ Ô‡Ú¥fl, ÓÍ¥Ï Û‰ËÏÂÌÚ¥‚ ÍÓ΄ÓÒÔÌÓª ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛË? üÍËı Â∂¥Ó̇Υ‚ – è‡Ú¥fl Â∂¥ÓÌ¥‚, ÓÍ¥Ï Â∂¥Ó̇θÌËı ‚¥‰‰¥ÎÂ̸ èÓ‰‡ÚÍÓ‚Óª ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥ª? üÍ¥ ‚ÂÒÚ‚Ë Ì‡Ó‰Û – ç‡Ó‰ÌÓ-‰ÂÏÓ͇Ú˘̇ Ô‡Ú¥fl, ̉‡ÂÏÌÓ Ì‡Á‚‡-
ÔËÒ¥ «The Economist» (2001, 10.03), χ· ·ÍÓÌ¥˜ÌÛ Ì‡Á‚Û: «Power wins», «Ç·‰‡ ÔÂÂχ„‡π». íÓÏÛ ÒÚÛԥ̸ ÍÓÂ͈¥ª ‚·‰Ë, ÒÚÛԥ̸ ªª ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓª ‰ÂΥϥڇˆ¥ª – ˆÂ Á‡‚Ê‰Ë ¥ Á‡ ·Û‰¸-flÍËı ÛÏÓ‚ ÔËÚ‡ÌÌfl ¥‚Ìfl „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª Á¥ÎÓÒÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ÑÓ ‚Ò¸Ó„Ó ÏË π ÒÛ˜‡ÒÌË͇ÏË ¥ ÒÔ‡‚‰¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª ˆ¥ÎÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒÚÛÍÚÛË Ò‚¥ÚÛ, – Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª, flÍÛ ÏÓÊ̇ ı¥·‡ ÔÓ¥‚ÌflÚË Á ÔÓ˜‡ÚÍÓÏ Ì‡¯Ó„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ÔÓÁ̇˜ÂÌËÏ Ò‚¥ÚÓ‚Ó˛ ‚¥ÈÌÓ˛, ͇ıÓÏ ¥ÏÔÂ¥È ¥ ÍÓÌÒÂÍ‚ÂÌÚÌËÏË ÚÂÍÚÓÌ¥˜ÌËÏË ÁÒÛ‚‡ÏË ‚Ò¥πª β‰Ò¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. ÑÓ, ÛÏÓ‚ÌÓ Í‡ÊÛ˜Ë, Ô‡‰¥ÌÌfl ÅÂÎ¥ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÏÛÛ, χ˛˜Ë ·¥ÔÓÎflÌÛ ÒÚÛÍÚÛÛ, ÒÛ˜‡ÒÌËÈ Ì‡Ï Ò‚¥Ú ·Û‚ ˜ÓÌÓ-·¥ÎËÏ, Ô˘ÓÏÛ ÍÓÎ¥ ·¥ÎËÈ ¥ ÍÓÎ¥ ˜ÓÌËÈ Á‡ÎÂʇ‚ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‚¥‰ ÍÛÚ‡ ÁÓÛ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌÓª ÒÚÓÓÌË. è¥ÒÎfl 1991-„Ó ÊÓÒÚÍÓ Ï‡Ì¥ıÂÈҸ͇ ÒÚÛÍÚÛ‡ Ò‚¥ÚÛ ‚Ë·ÛıÌÛ·. çËÌ¥ ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û ¥Á ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÛıÎË‚ËÏ puzzle’ÓÏ ÌÓ‚Ëı ‡θÌÓÒÚÂÈ, ‚ flÍÓÏÛ Ì ÏÓÊ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË ÏÓÌÓÎ¥ÚÌÓª ÛÌ¥Ú‡ÌÓÒÚË. íÛÚ ‰ÓÏ¥ÌÛπ ÔË̈ËÔ ÌÂÔ‚ÌÓª ‚ÓβÚË‚ÌÓª Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª, ÔÓÎ¥‚‡ÎÂÌÚÌÓÒÚË fl‚ˢ, ‡Â‡Î¸ÌÓÒÚË ªıÌ¸Ó„Ó ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌfl. éÒ¸ ÚÓÏÛ È ‰Îfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‡θÌÓÒÚË ÔËÚ‡ÌÌflÏ Ô¯ӘÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̇ «Ô‡Ú¥π˛ ‚·‰Ë»? üÍËı ÚÛ‰‡¥‚ – íÛ‰Ó‚‡ Ô‡Ú¥fl, ÓÍ¥Ï ÚÛ‰fl˘Ëı ·‡ÌÍ¥¥‚? ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ÌÂ̇˜Â · ÚÓ «ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥» (Û‰ËÏÂÌÚ‡ÌÓ) êìï, çêì, äèì , èáì ‡·Ó ÒÓÓÏ’flÁÎË‚Ó ÔËıÓ‚Û˛Ú¸ Ò‚¥È flÍ̇ÈÚ¥ÒÌ¥¯ËÈ Á‚’flÁÓÍ ¥Á ‚·‰Ó˛, ‡·Ó Ê Ó·‡ÊÂÌ¥ ‚¥‰ÒÛÌÛÚ¥ÒÚ˛ ‚¥‰ ̪ (èêè). í‡Í‡ ‡ΥÁ‡ˆ¥fl «ÔÓÂÍÚ‡ ì͇Ë̇» ‚Í‡È ÌÂÂÙÂÍÚ˂̇ ¥ ̇‚fl‰ ˜Ë ÁÏÓÊ ‰Ó‚„Ó ÔÓ¥ÒÌÛ‚‡ÚË. çÂÏËÌÛ˜¥ Ú¥, ˜Ë ¥Ì¯¥ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ‚Ë·ÛıË. ê‡ÌÓ ˜Ë Ô¥ÁÌÓ Ú·‡ ·Û‰Â ‚ËıÓ‰ËÚË Á Ú‡ÍÓª ‚Ë„¥‰ÌÓª ‰Îfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó Í·ÒÛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÍËÁË, ¥ ÚÛÚ Ì ӷ¥ÈÚËÒfl Î˯ χÍÓÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏË ÚÂıÌÓÎÓ„¥flÏË – Á̇‰Ó·ËÚ¸Òfl ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥¯ËÈ ÓÁÔÓ‰¥Î ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ò‚Ó·Ó‰ Ú‡ χÚÂ¥‡Î¸ÌËı ·Î‡„. é‰Ì‡Í, Á‡‡Á Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÍÎ‡Ò Ì Á‰‡ÚÂÌ Ì‡ ·Û‰¸-flÍËÈ ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ÍÓÍ, ˘Ó Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ÈÓ„Ó ÏӇθÌÛ Ú‡ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÛ ÌÂÒÔÓÏÓÊÌ¥ÒÚ¸. ∏‰ËÌËÈ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ÍÓÍ – ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÌfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË Á Ó„Îfl‰Û ̇ Ò‚Óª ¥ÌÚÂÂÒË – ·‡Ú¸ÍË-Á‡ÒÌÓ‚ÌËÍË ˆ¸Ó„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó Í·ÒÛ, ˜Ë ‡θÌÓª «Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ̇ˆ¥ª», ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛÌËÍË ÁÓ·ËÎË. ÇËıÓ‰fl˜Ë ¥Á Ò‚Óπª ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌÓÛÔ‡‚Î¥ÌÒ¸ÍÓª ÍÓÌÒÓÎ¥‰Ó‚‡ÌÓÒÚË ‚ ‡Ï͇ı ìëëê, ‚ÓÌË Ô¥‰ÌflÎËÒfl ̇ ÒıÓ‰ËÌÍÛ ‚ˢ ¥ Ú‡ÌÒÙÓÏÛ‚‡ÎËÒfl ‚ ¥ÒÌÛ˛˜Û ‚ ì͇ªÌ¥ «ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Ì‡ˆ¥˛».
„Ó‚Óª ‚‡„Ë ÒÚ‡π ÔËÚ‡ÌÌfl flÍ ¯Ë¯Ó„Ó, Ú‡Í ¥ ‚ÛÊ˜Ó„Ó äéçíÖäëíì, ‚ flÍËÈ ˆfl ‡θ̥ÒÚ¸ ‚ıÓ‰ËÚ¸, – ¥ ÍÓÌÚÂÍÒÚÛ ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË ÏÓ·¥Î¸ÌÓ„Ó, ‡ ÓÚÊÂ, Ôˉ‡ÚÌÓ„Ó ‰Ó ÏÓ‰Ë٥͇ˆ¥È. óÂÂÁ ÚÂ, Á ÏÓπª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ, ‡·ÒÓβÚÌÓ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ‚Ë‚ÂÒÚË ÔÓ·ÎÂÏÛ «Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ¥‰Âª» ¥Á „¥ÔÌÓÁÛ Ï¥ÚÓÎÓ„¥˜ÌËı Ú‡ ¥‰Â‡Î¥ÒÚ˘ÌËı Ú‡ÍÚÛ‚‡Ì¸, í‡ÍÓÊ ‚Ó̇ χπ ‚ËÈÚË Á ÚÓ„Ó, ˘Ó fl ·Ë ̇‚‡ÊË·Òfl ̇Á‚‡ÚË «ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ ‚ÂÚÂËÁÏÓÏ». á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, χπÏÓ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, – ‡ Ú‡ÍÓÊ Á̇˜ÌÛ ˜‡ÒÚËÌÛ ÈÓ„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓª ÂÎ¥ÚË, – ÔÓÒflÍÌÛÚ „‡Ì˘ÌËÏ ˆËÌ¥ÁÏÓÏ Ú‡ ¥Ì‰ËÙÂÂÌÚÌ¥ÒÚ˛. á ‰Û„Ó„Ó ·ÓÍÛ: ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË Á̇˜Ì‡ ˜‡ÒÚË̇ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓª ÂÎ¥ÚË ì͇ªÌË ı‚Ó‡ ̇ ‚ˢÂÁ„‡‰‡ÌËÈ «ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‚ÂÚÂËÁÏ». èÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ∂ÂÚ‚ҸÍÓ„Ó ÇÂÚ‡, ˆfl ÂÎ¥Ú‡, ÁÓ·Ë‚¯Ë „¥Í ‚¥‰ÍËÚÚfl ˘Ó‰Ó ̉ÓÒÍÓ̇ÎÓÒÚË Ò‚¥ÚÛ, „ÓÚÓ‚‡ „Ó‰Ó ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒfl χÚË Á ÌËÏ ÒÔ‡‚Û ¥, Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÔËÒÚ‡‚ËÚË ‰Ó ‚·ÒÌÓ„Ó ÎÓ·‡ Ô¥ÒÚÓÎÂÚ. é·Ë‰‚¥ ˆ¥ ÔÓÁˈ¥ª π ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ ‰‚Óχ ÓÔÓÁˈ¥ÈÌËÏË ÂÍÒÚÂÏ¥ÁχÏË, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ ÒËÌÓ̥χÏË „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª ÌÂÁ¥ÎÓÒÚË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ñ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ¥ ҸӄӉ̥ ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ˜‡ÒÚÓ ÏËÒÎËÚË
11
ОКСАНА ПАХЛЬОВСЬКА УКРАЇНА І ЕВРОПА В 2001-МУ: ДЕСЯТИЛІТТЯ ВТРАЧЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ëíÄ¢çÄêïßü üä êÖèêÖáÖçíÄçí ëìóÄëçé∫ «ìäêÄ∫çëúäé∫ çÄñß∫» é‰Ì‡Í, Ú‡ÍËÈ ÒÚ‡Ì ÔÂÂÚ‚Ó˛π Û͇ªÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Û Ï‡ÎÓ Ûfl‚ÌÛ ÒԥθÌÓÚÛ. Ä Ú‡Í‡ χÎÓ Ûfl‚̇ ÒԥθÌÓÚ‡ π È Ï‡ÎÓ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ˛, ·Ó Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ó·’π‰ÌÛπ ‰ÛÊ ‚ÛÁ¸Í ÍÓÎÓ ÓÒ¥· Ú‡ Ò¥ÏÂÈ ‚ ì͇ªÌ¥. ç‡ Ê‡Î¸, ̇ ‰‡ÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ ˆ¥πª ÒԥθÌÓÚË Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì¥ıÚÓ ÔÓ ªª ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ Ì ‰Ûχπ. ÄÎÂ Ê ÍÓÊ̇ Ûfl‚̇ ÒԥθÌÓÚ‡ ˜Ë ̇ˆ¥fl ÔÓÍÎË͇̥ ÒÍÓÌÒÓÎ¥‰Û‚‡ÚË ªª ‡‰ÂÔÚ¥‚ Á‡‰Îfl Ô‚ÌÓª ÏÂÚË. í‡ÍÓ˛ ÏÂÚÓ˛, ÔÓÁ‡ ‚ÒflÍËÏ ÒÛÏÌ¥‚ÓÏ, 𠪪 ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸. è˘ÓÏÛ, ‰Ó ÔÎÓ‰¥‚ Ú‡ÍÓª ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË Ï‡˛Ú¸ χÚË ‰ÓÒÚÛÔ Û ¥‰Â‡Î¥ ‚Ò¥ ‡‰ÂÔÚË ÒԥθÌÓÚË. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ˘Ó ÏË Ï‡πÏÓ ‚ ì͇ªÌ¥? ÑÓÒÚÛÔ ‰Ó ÛÁÛÔÓ‚‡ÌËı ÔÎÓ‰¥‚ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË ˘Â Ì ‰ÓÙÓÏÓ‚‡ÌÓª ÒԥθÌÓÚË Ï‡π Ì‚Â΢͇ „ÛÔ‡ ÍÓÎ˯̸Ӫ ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛË, ªıÌ¥ ÒÔ‡‰ÍÓπψ¥ (‰¥ÚË, Ӊ˘¥), Ô‚̥ ÍËϥ̇θ̥ ÂÎÂÏÂÌÚË. çÂÒÏ¥ÎË‚‡ ÒÔÓ·‡ Ç¥ÍÚÓ‡ û˘ÂÌ͇ ‰Â˘Ó ÔË‚¥‰ÍËÚË ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó ÔÎÓ‰¥‚ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË/ÌÂÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË ÌÓ‚Óª ÒԥθÌÓÚË ¯Ë¯Ëı ‚ÂÒÚ‚ ˆ¥πª Ê ÒԥθÌÓÚË Á‡‚¯˂Òfl ‡∂ÂÒË‚ÌËÏ ·ÛÌÚÓÏ ÓÎ¥„‡ı¥‚ ¥ ÔÓ‚‡ÎÂÌÌflÏ ÔÂÏ’π‡. éÎ¥„‡ı‡Ú ҸӄӉ̥ ‡·ÒÓβÚÌÓ Ì Á‰‡ÚÌËÈ ‰Ó flÍÓ„Ó · ÚÓ Ì ·ÛÎÓ ÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl. íËÏ Ò‡ÏËÏ, χÒÓ‚Ó Ô‡‚ÔÂËÁÛ˛˜Ë Ò‚Óªı ÒÔ¥‚„Óχ‰flÌ, ‚¥Ì Ó·ËÚ¸ ÌÂÂÙÂÍÚË‚-
ÌÂÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌËÏË ‡·Òڇ͈¥flÏË, ̇‰˜‡ÒÓ‚ËÏË Ï¥ÚÓÎÓ„ÂχÏË, «ÔË·ÎËÁÌËÏË» ÔÓÌflÚÚflÏË, ˘Ó ÌÂÏËÌۘ ÔËÁ‚Ó‰flÚ¸ ‰Ó ‡·Â‡ˆ¥È Û ÒÔËÈÌflÚÚ¥ ÒÛ˜‡ÒÌËı ‡ΥÈ. чÌËÈ ÙÂÌÓÏÂÌ ÁÛÏÓ‚ÎÂÌËÈ ·‡„‡ÚÓ‚¥ÍÓ‚Ó˛ ‚¥‰¥‚‡Ì¥ÒÚ˛ ì͇ªÌË ‚¥‰ Ò‚¥ÚÛ, fl͇ Ì ‰ÓÁ‚ÓÎË· ªª ÒÛÒԥθÒÚ‚Û Á‡ÌÛËÚËÒfl Û ÊË‚ËÈ ÔÓÚ¥Í ¥ÌÙÓχˆ¥ª, ‚˜ËÚËÒfl, ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚÛ‚‡ÚË ¥Á ÒÓ·Ó˛, Ò‚ÓªÏË Á‰¥·ÌÓÒÚflÏË ¥ Ò‚ÓªÏË ‚Ï¥ÌÌflÏË, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ̇·Û‚‡ÚË ÍÓÌÍÂÚÌÓ„Ó «Ó·Ó˜Ó„Ó» ‰ÓÒ‚¥‰Û ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È Ú‡ ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌËı ÒËÒÚÂÏ ‰Âʇ‚Ë. è‚̇ ¥˜, Ì¥ á‡ı¥‰, Ì¥ ҇χ ì͇ªÌ‡ Ì χÎË Ì‡‰Ï¥ÌËı ¥Î˛Á¥È ˘Ó‰Ó ¯‚ˉÍÓÒÚË ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ‚ ÔÓÒÚÂÊËÏÌ¥È Â‡Î¸ÌÓÒÚ¥ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚ Ú‡ ÌÓ‚Ëı ÒÛÒԥθÌËı ÌÓÏ. èÓÚÂ, Ӊ̇ ÒÔ‡‚‡, ÍÓÎË ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ ÔÓ‚¥Î¸ÌËÈ, ‡Î ÒËÒÚÂÏÌËÈ, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ ÌÂÛıËθÌËÈ. ß̯‡ ÒÔ‡‚‡, – ‡ ҇ϠˆÂ È Ú‡ÔËÎÓÒfl Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ ì͇ªÌË, – ÍÓÎË ÔÓˆÂÒ Ì‡·Û‚‡π ÁË∂Á‡∂ÓÔÓ‰¥·ÌËı ÙÓÏ, ÔÓÒÛ‚‡πÚ¸Òfl ÌÂÎÓ„¥˜ÌËÏË ÒÚ˷͇ÏË ÛÔ‰, ˘Ó· ÔÓÚ¥Ï ÁÌÓ‚Û ¥¯Û˜Â ‚¥‰ÍÓ˜Û‚‡ÚËÒfl ‰Ó ‚ËÒı¥‰ÌÓ„Ó ÔÛÌÍÚÛ. ß flÍ˘Ó ˘ÓÒ¸ ¥ π ÌÂÛıËθÌÓ„Ó ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥, ÚÓ Î˯ ˆËÍÎ¥˜Ì ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ÒÚÂÂÓÚËÔÌËı ÍÓÎ¥Á¥È. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК УКРАДЕНА УКРАЇНА. ДО ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ НАЦІЇ
12
ÌÓ˛ ÛÒ˛ ÒԥθÌÓÚÛ. òËÓÍ¥ χÒË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl Ì¥˜Ó„Ó, ÓÍ¥Ï ÓÒÓ·ËÒÚËı Ú‡ ÒÛÒԥθÌËı Ì‚‰‡˜, ¥Á ÔÓfl‚Ó˛ Ú‡ ÓÁ·Û‰Ó‚Ó˛ ˆ¥πª ÒԥθÌÓÚË Ì ÔÓ‚’flÁÛπ. ÖÔÓı‡ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ÔÂÂÚ‚ÓË·Òfl ‰Îfl ÌËı ̇ ÂÔÓıÛ ÒÚ‡∂̇ˆ¥ª, ·‡ ̇‚¥Ú¸ Á‡ÌÂÔ‡‰Û. íÓÏÛ fl ÁÌÓ‚Û · ̇ÔÓÎfl„‡‚ ̇ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌ¥ ‚Âı̸Ӫ ÒÚ‡ÚË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, fl͇ ÒÙÓÏÛ‚‡Î‡ ˆÂ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó «Ô¥‰ Ò·», ҇ϠflÍ ÒÚ‡∂̇ı¥ª – ‚ÂÒÚ‚Ë, fl͇ Ì ‰‡π ÓÁ‚ËÌÛÚËÒfl ‚ ì͇ªÌ¥ ÂÙÂÍÚË‚Ì¥È, ÒÔ‡‚‰¥ ¯ËÓÍ¥È ÒԥθÌÓÚ¥. åÓÊÎË‚Ó, ÒÚ‡∂̇ı¥ª ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÔÓÚˉ¥˛ ¯ËÓÍ¥È ÍÓÌÒÓÎ¥‰‡ˆ¥ª. í‡Í‡ ÍÓÌÒÓÎ¥‰‡ˆ¥fl Ïӄ· · Á‡„ÓÊÛ‚‡ÚË ªª ‰Óϥ̇ˆ¥ª. á¯ÚÓ˛, ÒÚ‡∂̇ı¥fl ‚ ì͇ªÌ¥ χπ ÚÛ ‚‡ÊÎË‚Û ËÒÛ, ˘Ó ‚Ó̇ Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÍÓÏÔ‡‰ÓҸ͇. è‡ÍÚ˘ÌÓ ‚Ò¥ ‰¥ÈÒÌÓ ‚ÂÎËÍ¥ ͇ԥڇÎË ‚ ì͇ªÌ¥ ·ÛÎË ÔÓ·Û‰Ó‚‡Ì¥ ̇ ÂÔÂÁÂÌÚ‡ˆ¥ª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ÒËÓ‚ËÌÌËı ÔÓÚÓÍ¥‚. Ä ÚÓÏÛ ‚Ó̇ Á Á‡Ò‡‰Ë Ì ԇˆ˛π ̇ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚ ì͇ªÌ¥ ÊÓ‰ÌÓª ÒԥθÌÓÚË. ôÓÔ‡‚‰‡, ‰Ó Ô‚ÌÓ„Ó ÒÂÔ‡‡ÚËÁÏÛ ªª ¯ÚÓ‚ı‡π ÒÚ‡ı Ô‰ ‚·ÒÌ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ Í‡Ô¥Ú‡ÎÓÏ, flÍËÈ, ÔËȯӂ¯Ë ‚ ì͇ªÌÛ Ú‡ Ó‚ÓÎÓ‰¥‚¯Ë ̲, ‚Ê Ì ÔÓÚ·ۂ‡ÚËÏ ÔÓÒ‰Ìˈ¸ÍËı ÔÓÒÎÛ„. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ‚ ì͇ªÌ¥ ÌÂχπ ̇‚¥Ú¸ ÒÔÓ· ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÒÚ‡Ú„¥ª ÏÓ‰ÂÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. üÍ˘Ó ‰Â-ÌÂ-‰Â ¥ ‚ÔÓ‚‡‰ÊÛ-
éÒÌÓ‚ÌËÏ ÔÓ„‡¯ÂÏ ì͇ªÌË Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌπ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl Òڇ· Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ÚÂÁ‡ «·‡„‡ÚÓ‚ÂÍÚÓÌÓÒÚË» ì͇ªÌË, Á‡ flÍÓ˛ ÒÚÓªÚ¸ ıÓÌ¥˜Ì‡ Ì‚ËÁ̇˜ÂÌ¥ÒÚ¸ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Û Ì¥È ‚ˉËÏÓª ÍÓÌÍÂÚÌÓª ÒÚ‡Ú„¥ª, – ‚·ÒÌÂ, ÒÔ‡‚ÊÌ¸Ó„Ó ‚ÂÍÚÓ‡. Ç ˆ¥ÎÓÏÛ ˆÂ ¥ π ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚÛ‚‡ÚË Ò·Â, ‚¥‰˜Û‚‡ÚË Ò· ÒÓ·Ó˛, ‡ ÓÚÊÂ, ‚ËÒÚÛÔ‡ÚË Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌËÏ ¥ Á¥ÎËÏ ÔÓÔÓÁËÚË‚ÌËÏ Ì‡˜‡ÎÓÏ. é‰Ì‡Í ÔÓÎ¥ÚË͇ – Ì ͇Á͇, ‚ Ì¥È Ì ÔÓȉ¯ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò, flÍ Û ‰ÓÚÂÔÌËı ̇ӉÌËı ÓÔÓ‚¥‰flı, «¥ ‚ÁÛÚËÈ, ¥ ·ÓÒËÈ». óÂÂÁ ÚÂ, ÔË ‚Ò¥È Ò‚ÓªÈ ÔÓÁ¥Ì¥È Ôβ‡Î¥ÒÚ˘ÌÓÒÚ¥, ÚÂÁ‡ «·‡„‡ÚÓ‚ÂÍÚÓÌÓÒÚË» ì͇ªÌË Ì ‚Ëfl‚Ë·Òfl ÓÁ̇ÍÓ˛ ‚¥‰ÍËÚÓÒÚË ‰Âʇ‚Ë ‰Ó Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓª ¥ Ô‡ËÚÂÚÌÓª ÍÓÓÔ‡ˆ¥ª Á ·‡„‡ÚÓχ̥ÚÌËÏË ÍÓÌÚÂÍÒÚ‡ÏË. 亮‡ ̇‚Ô‡ÍË: ҇Ϡˆfl ÚÂÁ‡ Ì‡Ï‡Î˛‚‡Î‡ ì͇ªÌÛ Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ÚÓ‚‡ËÒÚ‚¥ flÍ Ú‡ÍÓ„Ó ÒÓ·¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó «‚‡Ì¸ÍÛ-‚Òڇ̸ÍÛ». èÓ ÔÓ‚‡„Û ‰Ó ÔÓ‰¥·ÌÓ„Ó «‚‡Ì¸ÍË-‚Òڇ̸ÍË» „Ó‰¥ ‰ÛχÚË, ÓÒͥθÍË «„ÌۘͥÒÚ¸» ÔÓÁˈ¥ª ‚ˢÂÁ„‡‰‡ÌÓ„Ó ÔÂÒÓ̇ʇ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚ËÍβ˜ÌÓ ‚¥‰ ÍÓÌ’˛ÌÍÚÛË ÏÓÏÂÌÚÛ, ‡ ÓÚÊÂ, ‰‡ÌËÈ ÔÂÒÓÌ‡Ê Ì χπ ÊÓ‰ÌÓª ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë, ÊÓ‰ÌÓ„Ó ÔÓÂÍÚÛ Ì‡ χȷÛÚÌπ. Ä Í‡ªÌ‡, fl͇ ÊË‚Â Ò¸Ó„Ó‰h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˛Ú¸Òfl ÌÓ‚¥ÚÌ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ÚÓ Ì flÍ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ÔÓ‰ÛχÌÓ„Ó Ô·ÌÛ, ‡ ‡‰¯Â flÍ ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚¥ÒÚ¸. Ä·ÒÓβÚÌÓ Ì ÔÓ‰ÛχÌ ϥ҈ ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë Û ∂ÎÓ·‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. ì͇ªÌҸ͇ ÂÍÓÌÓϥ͇ Ì ÏÓÊ ·ÛÚË Ò‡ÏÓ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó˛ Ú‡ ‚ÒÂÓıÓÔÌÓ˛, ·Ó ì͇ªÌ‡ Ì π ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ˛ ̇‰ÔÓÚÛ„Ó˛. ÇÓ̇ ‡‰¯Â ÔÓ‚ËÌ̇ Á̇ÈÚË Ò‚Óπ Û̥͇θÌ ϥ҈Â, ÏÓÊ ‰Ó‚ÓÎ¥ ‚ÛÁ¸ÍËÈ ÒÂÍÚÓ ˜Ë ÒÔˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥˛, Ò‚Óπ know how. üÍ˘Ó î¥ÌÎfl̉¥fl ÁÓ¥πÌÚÛ‚‡Î‡ Ò‚Ó˛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ Ì‡ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª ÏÓ·¥Î¸ÌÓ„Ó Á‚’flÁÍÛ, çÓ‚Â∂¥fl – ̇ ‚ˉӷÛÚÓÍ Ì‡ÙÚË Ú‡ „‡ÁÛ Û è¥‚Ì¥˜ÌÓÏÛ ÏÓ¥, î‡Ìˆ¥fl Ή¸ Ì ÏÓÌÓÔÓÎ¥ÁÛ‚‡Î‡ ÚÓ„¥‚β Ô‰ÏÂÚ‡ÏË ÓÁÍÓ¯¥ Ú‡ ÚÛËÁÏ, ¥ ̇‚¥Ú¸ ëòÄ Ï‡˛Ú¸ ‚·ÒÌ¥ ÒÚ‡Ú„¥˜Ì¥ Ô¥ÓËÚÂÚÌ¥ ÒÂÍÚÓË, flÍ-ÓÚ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÛ ÏÂÂÊÛ ßÌÚÂÌÂÚ, IBM ÚÓ˘Ó, ÚÓ Ì‡ ˘Ó ÏÓÊ ÓÁ‡ıÓ‚Û‚‡ÚË ì͇ªÌ‡ – ̇ Á‡ÒÚ‡¥ÎËÈ Ú‡ ÌÂÂÙÂÍÚË‚ÌËÈ ‚ˉӷÛÚÓÍ ‚Û„¥ÎÎfl, ‚ËÔ·‚ÍÛ ÒڇΥ, ˜Ë ÏÓÊ ÁÌˢÂÌ ҥθҸÍ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚Ó? üÍËÏ ÂÒÛÒÓÏ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl ‚ÓÎÓ‰¥π ì͇ªÌ‡? ÇÛ„¥ÎÎflÏ Ú‡ Á‡Î¥ÁÌÓ˛ Û‰Ó˛? óË ÏÓÊ ‚ËÒÓÍÓÍ‚‡Î¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌÓ˛ Ó·Ó˜Ó˛ ÒËÎÓ˛? ÇÛ„¥ÎÎfl Ú‡ Û‰‡ ·ÛÎË ˆ¥Í‡‚¥ Û ÔÓÁ‡ÏËÌÛÎÓÏÛ Ú‡ ÏËÌÛÎÓÏÛ ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ÒÔ‡‚‰¥ Í‚‡Î¥Ù¥ÍÓ‚‡Ì‡ Ó·Ó˜‡ ÒË· ‚Ê ‰‡‚ÌÓ ‰ËÒÍ‚‡Î¥Ù¥ÍÛ‚‡Î‡Òfl ̇ ‚Ò˛‰ËÒÛ˘Ëı ·‡Á‡‡ı. Ⴂ‡ÈÌÓ, ¥ ‚Û„¥ÎÎfl, ¥ ÒڇΥ ‰Îfl ÔÓÏÌÓÊÂÌÌfl ͇ԥڇΥ‚ Ó‰ÌÓ„Ó-‰‚Óı Ôˉ‚ÓÌËı ÓÎ¥„‡-
Ì¥¯Ì¥Ï ‰ÌÂÏ, π ‚Í‡È Ì‚˄¥‰ÌËÏ ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥ÈÌËÏ ÔÓÎÂÏ. è‚̇ ¥˜, ÏÛÒËÏÓ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ‚‡ıÓ‚Û‚‡ÚË, ˘Ó ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÒÚ‡Ìӂˢ‡ ì͇ªÌË ¥ ÒÔ‡‚‰¥ Ì ÒÔËfl˛Ú¸ Ó‰ÌÓÒÔflÏÓ‚‡ÌÓÏÛ ‚Ë·ÓÛ. ǯڥ, Á‡‰ÂÍ·ӂ‡Ì¥ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ˛ ì͇ªÌÓ˛ «Ô¥ÓËÚÂÚÌ¥ ÒÚÓÒÛÌÍË» flÍ ¥ Á á‡ıÓ‰ÓÏ, Ú‡Í ¥ Á êÓÒ¥π˛, ÏÓ„ÎË ·, Á‚˘‡ÈÌÓ, ÒÔËÈχÚËÒfl ¥ flÍ ÊËÚÚπ‚Ó ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÈ ‚Ë·¥. ÄΠÁ‡ Ô‚ÌËı ÛÏÓ‚: 1) flÍ·Ë «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ¯Îflı» ì͇ªÌË Ï‡‚ Ì ËÚÓ˘ÌÓ-‰ÂÍ·‡ÚË‚ÌËÈ, ‡ ̇ÔÓ‚ÌÂÌËÈ ÍÓÌÍÂÚÌÓ˛ Ú‡ÍÚËÍÓ˛ ı‡‡ÍÚÂ; 2) flÍ·Ë êÓÒ¥fl ·Û· ÒÔ‡‚‰¥ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ˛ ‰Âʇ‚Ó˛, ˘Ó ‚Ï¥π ÔÓ‚‡Ê‡ÚË ÔËÈÌflÚ¥ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl Ú‡ Ô¥‰ÔË̥҇ Û„Ó‰Ë. á Ó„Îfl‰Û ̇ ‚ˢÂÒ͇Á‡ÌÂ, flÍ¥ Ê ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË ÔÓ„ÌÓÁË Ì‡ χȷÛÚÌ¥ ÓÍË? ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90-ı ÒÔÂÍÚ ÔÓ„ÌÓÁ¥‚ ·Û‚ Á̇˜ÌÓ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥¯ËÈ. Ç ˆÂÈ ÒÔÂÍÚ ‚ıӉ˂ ¥ ÔÓ„ÌÓÁ ñêì ˘Ó‰Ó ÌÂÏËÌÛ˜Óª ‰ËÒ∂„‡ˆ¥ª ì͇ªÌË ‚ 1992 p. ‚ ÂÁÛθڇڥ ‚ÂÌÚۇθÌÓª „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª ‚¥ÈÌË, ¥ Ì·ÂÁÔÂ͇ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‰Ó ‚·‰Ë ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó «Jurassic Park»’y, ¥ Ú¥ÛÏهθÌËÈ ‚ı¥‰ ì͇ªÌË ‰Ó ‡‚‡Ì∂‡‰Û ëÚ‡Ó„Ó äÓÌÚËÌÂÌÚÛ. èÂÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ı¥‚ ‰ÓÒÚ‡Ú̸Ó. ÄΠ‰Îfl ‰Âʇ‚Ë Ú‡ ªª ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë – ¥¯Û˜Â Ì¥. åÓÊÎË‚Ó, ˆÂ Á‚Û˜‡ÚËÏ ‰ÛÊ ÔÓ-Û͇ªÌÒ¸ÍË Ú‡ ÂÚÓ„‡‰ÌÓ, ‡ÎÂ, Á‰‡πÚ¸Òfl, ˜Ë Ì ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ÂÒÛÒÓÏ ì͇ªÌË π ªª ˜ÓÌÓÁÂÏË. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏË ‚ÒÚÛÔ‡πÏÓ Ì ڥθÍË Û ‰Ó·Û ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ‚Óβˆ¥ª, ‡ÎÂ, „‡‰‡˛, È ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª. ã˛‰ÒÚ‚Ó ‰ÓıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó ÏÂÊ¥, Á‡ flÍÓ˛ ‚˘ÂÔÛ˛Ú¸Òfl Ù¥Á˘̥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ Ô·ÌÂÚË. èÓÔË ¥∂ÌÓÛ‚‡ÌÌfl ä¥ÓÚÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÚÓÍÓÎÛ ëòÄ, Ô‡ˆ˛‚‡ÚË ‰Îfl Á·ÂÂÊÂÌÌfl ÂÍÓÒÙÂË áÂÏÎ¥ ̇ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ. èÓ·ÎÂχ ˜ËÒÚËı ÔÓ‰ÛÍÚ¥‚ Á‡‚Ê‰Ë ÒÚÓflÚËÏ Ô‰ β‰ÒÚ‚ÓÏ. ß ÚÛÚ ì͇ªÌ‡ ÏÓÊ Á̇ÈÚË Ó‰ÌÛ ¥Á Ò‚Óªı Ì¥¯. üÍ˘Ó ‚ÒÚË„Ì Ô‰ ¥Ì¯ËÏË ÍÓÌÍÛÂÌÚ‡ÏË. é‰Ì‡Í, ˜Ë ‚ÚËχπ ‚Ó̇ Ò‚Ó˛ ÁÂÏβ? á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚ ì͇ªÌ¥ ‡ÍÚË‚ÌÓ ÙÓÏÛπÚ¸Òfl «Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌfl ÍÓÔÓ‡ˆ¥fl êÓÒ¥fl» – ÍÓÎÓ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı ¥Á êÓÒ¥π˛ Ú‡ ̇ ̪ ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡ÌËı Ô¥‰ÔËπψ¥‚. ÅÓ Ê «ÍÓÔÓ‡ˆ¥fl ... ÁÏÓÊ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË Ì‡ ÔÓÚ¥Í ÓÁÓ·ÍÛ ÒÛ˜‡ÒÌËı Ô¥‰ÔËπÏÌˈ¸ÍËı ÒıÂÏ ¥ ªı Ô·ÌÓϥ̠‚Ú¥ÎÂÌÌfl ˘Ó‰Ó ÍÓÌÍÂÚÌËı Ô¥‰ÒËÒÚÂÏ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË» (3,120). èË‚’flÁ͇ Ή¸ Ì ‚Ò¥ı ÒÂÈÓÁÌËı ͇ԥڇΥ‚ ‚ ì͇ªÌ¥ ‰Ó êÓÒ¥ª ¥ π ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ ˆ¥πª Ô¥‰ÔËπÏÌˈ¸ÍÓª ÒıÂÏË. íÂ, ˘Ó ÍÓÊÂÌ Á ÌËı Ó·Ë‚Òfl Ì Î˯ ̇ ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È ÒËÓ‚ËÌ¥ ˜Ë Á
Î¥Í ÔÓ„ÌÓÁ¥‚ ÏÓÊ̇ ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡ÚË, Ó‰Ì‡Í Ì ‚‡ÚÓ, ÓÒͥθÍË ÊÓ‰ÂÌ Á ÌËı Ì ÒÔ‡‚‰Ë‚Òfl. çËÌ¥ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÔÓÒÚ¥¯‡, ‡ÎÂ È ÒÍ·‰Ì¥¯‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò. íÓÏÛ ˘Ó ÏÓÊÎË‚ËÈ Î˯ ӉËÌ ‚Ë·¥ ÔË Ì‡fl‚ÌÓÒÚ¥ ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ ‰‚Óı ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚. 诇 ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡: «·¥ÎÓÛÒËÁ‡ˆ¥fl» ì͇ªÌË. ñÂÈ ‚ˇÁ Ù‡ÌÚÓÏÌÓ ÍÛÒÛπ Á‡ı¥‰ÌÓ˛ ÔÂÒÓ˛ ‚¥‰ 1994 ÓÍÛ. è¥ÒÎfl Ô‚ÌÓª ÔÂÂ‚Ë ‚¥Ì ÁÌÓ‚Û Á’fl‚Ë‚Òfl ÌËÌ¥, Û Á‚’flÁÍÛ ¥Á Á‡„ÓÒÚÂÌÌflÏ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ‚ ì͇ªÌ¥. â‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÌÓ‚Û ÙÓÏÛ ÛÒË٥͇ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÂÒËÌ∂Û, – Ò͇Á‡ÚË ·, Û Ê‡Ì¥ ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ‚Ӊ‚¥Î˛ Á ÂÎÂÏÂÌÚ‡ÏË Ï‡Í‡·Ë. ëÎÓ‚ÓÏ, ·¥Ù¯ÚÂÍÒ ‰ËÍÚ‡ÚÛË Ô¥‰ ÒÓÛÒÓÏ ‰ÂÏÓ͇ڥª. èӇ̇ΥÁÛÈÏÓ ÍÓÓÚÍÓ, ˘Ó ÓÁ̇˜‡π ҸӄӉ̥ ÙÂÌÓÏÂÌ «·¥ÎÓÛÒËÁ‡ˆ¥ª» ì͇ªÌË. ÑÎfl ÔÓ„ÂÒË‚ÌÓ„Ó ÍË· Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÂÎ¥ÚË ‰ÛÊ ı‡‡ÍÚÂÌ ÂÚÓÒÔÂÍÚË‚Ì ÏËÒÎÂÌÌfl. íÓ·ÚÓ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥¯Ìfl ¥ÒÚÓ¥fl ÒÔËÈχπÚ¸Òfl ‚ ÚÂϥ̇ı ¥ÒÚÓ¥ª ÔβÒÍ‚‡ÏÔÂÙÂÍÚÌÓª. Ç ÍÓÓ‰Ë̇ڇı ˆ¸Ó„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl ì͇ªÌ‡ È Á‡‡Á Ô·ۂ‡π Ô¥‰ Á‡„ÓÁÓ˛ ̇ÒÚÛÔÛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Ú‡ÌÍ¥‚ Û ÒÛÔÓ‚Ó‰¥ ·ÓÌÂÚ‡ÌÒÔÓÚÂ¥‚.
13
ОКСАНА ПАХЛЬОВСЬКА УКРАЇНА І ЕВРОПА В 2001-МУ: ДЕСЯТИЛІТТЯ ВТРАЧЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ó¥πÌÚ‡ˆ¥π˛ ̇ êÓÒ¥˛ flÍ ËÌÓÍ, ‡ÎÂ È Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ¥Á ÔÓÛ¯ÂÌÌflÏË Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚‡ Û Ô¯ËÈ «„ÂÓª˜ÌËÈ» ÂÚ‡Ô ÔËÒ‚ÓπÌÌfl Á‡„‡Î¸ÌÓ‰Âʇ‚ÌÓª ‚·ÒÌÓÒÚË, ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ˜ËÌËÚ¸ Á‡ÎÂÊÌËÏË ªıÌ¥ı ‚·ÒÌËÍ¥‚ ‚¥‰ ÚËı, ıÚÓ Ï‡π ÔÓ ˆÂ ¥ÌÙÓχˆ¥˛. ç², ÔÓÁ‡ ‚ÒflÍËÏ ÒÛÏÌ¥‚ÓÏ, Ô‰ÛÒ¥Ï ‚ÓÎÓ‰¥π êÓÒ¥fl. é‰Ì‡Í, flÍ˘Ó ÅÓ„ ıӘ ÍÓ„ÓÒ¸ ÔÓ͇‡ÚË, ‚¥Ì ‚¥‰·Ë‡π Û Ì¸Ó„Ó ÓÁÛÏ. éÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ ‚·ÒÌ êî Ó·ËÚ¸ ÍÓÍË ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÓÁ¥‚‡ÚË ˆÂÈ Á‚’flÁÓÍ, Á‡ÍË‚‡˛˜Ë ¥ÁÌÓ„Ó Ó‰Û ÏËÚÌËÏË, ‰ÂÏԥ̄ӂËÏË Ú‡ ¥Ì¯ËÏË Ó·ÏÂÊÂÌÌflÏË Ò‚Óª ËÌÍË ‚¥‰ Û͇ªÌÒ¸ÍËı Ô¥‰ÔËπψ¥‚, ˘Ó ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ªı̸Ӫ ÓÍÂÏ¥¯ÌÓÒÚË – «ÍÂÓθҸÍÓÒÚË» Û ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥ª Ä̉ÂÒÓ̇ ˜Ë «Ï‡ÎÓÓÒ¥ÈÒÍÓÒÚË» ÔÓ-̇¯ÓÏÛ – Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÒÚ‡∂̇ı¥‚. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, flÍ˘Ó Á‡‰‡ÚËÒfl Á‡ÔËÚ‡ÌÌflÏ, ıÚÓ Ì‡È·¥Î¸¯Â ÒÍÓËÒÚ‡‚ Á Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË (ÔÓÁ‡ ‰ÂÍ·‡ÚË‚ÌËÏË Á‰Ó·ÛÚ͇ÏË ·ÂÁÍÓËÒÎË‚Ëı Ô‡Ú¥ÓÚ¥‚), ÚÓ Ó˜Â‚Ë‰ÌÓ, ˘Ó ˆÂ ÒÚ‡∂̇ıË Ú‡ ˜Ëχ· Ó·ÒÎÛ„Ó‚Û˛˜‡ ªı ‚ÂÒÚ‚‡ – ‚¥‰ ¥Ï¥‰ÊÏÂÈÍÂ¥‚ Ú‡ «ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËı ‡Ì‡Î¥ÚËÍ¥‚» ‰Ó ÔÓÒÚ‡˜‡Î¸ÌËÍ¥‚. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, «ÔÓÂÍÚ ì͇Ë̇» ªÏ ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÈ, Ó‰Ì‡Í Ò‡ÏÂ Û Ú‡Í¥È ÙÓÏ¥, flÍ ‚¥Ì ‚Ú¥ÎÂÌËÈ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥. ë‡Ï ҸӄӉ̥¯Ì¥È ÒÚ‡Ì ì͇ªÌË ¥ π ‚˂¯ÂÌÌflÏ «ÔÓÂÍÚ‡ ì͇Ë̇». чÂÏÌÓ ÒÔÓ‰¥‚‡ÚËÒfl ̇ ÚÂ,
é‰Ì‡˜Â ҸӄӉ̥ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ Ú‡ÌÍ‡Ï ÁÓ‚Ò¥Ï Ì Ú·‡ ‚ËÚ‡˜‡ÚË ‰ÓÓ„Óˆ¥ÌÌÓ„Ó Ô‡Î¸ÌÓ„Ó Ì‡ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÚÂÂ̇ı. èÓˆÂÒ «·¥ÎÓÛÒËÁ‡ˆ¥ª» ȉ ‚„ÎË· ÒÚÛÍÚÛÌÓª ÓÒÌÓ‚Ë ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë. ß ˆfl Ì·ÂÁÔÂ͇ ÔÓ-Ò‚ÓπÏÛ ÒÚ‡¯Ì¥¯‡ ‚¥‰ Ú‡ÌÍ¥‚. ÅÓ ÒÛÔÓÚË Ú‡ÌÍ¥‚ ÏÓÊ̇ ÔÓÚÂÒÚÛ‚‡ÚË Ì‡ ‚ÛÎˈflı, ˜Ë Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û‚‡ÚË ¥Ì¯¥ ‚Ëfl‚Ë „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª ÌÂÔÓÍÓË. ëÛÔÓÚË Ê «·¥ÎÓÛÒËÁ‡ˆ¥ª» Ì ˜ËÌÌËÈ ÊÓ‰ÂÌ ‚Ëfl‚ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª ÌÂÔÓÍÓË, ÓÒͥθÍË «·¥ÎÓÛÒËÁ‡ˆ¥fl» – Ì ÏÓÏÂÌڇθÌËÈ ‡ÍÚ, ˘Ó χπ ̇ ÏÂÚ¥ Á·χÚË ÒÚËÊÌ‚¥ fl‚ˢ‡. ñ ͇ԥÎflÌËÈ ÔÓˆÂÒ, flÍËÈ «Ô‡ˆ˛π» ̇‰ ÛÊ ÓÁıËÚ‡ÌËÏË ÒÚÛÍÚÛ‡ÏË. Ä ÍÓÎË Ù¥Á˘̇ χ҇ ÓÁıËÚ‡ÌËı ÒÚÛÍÚÛ ‰¥È‰Â ÏÂÊ¥, ÒÚËÊÂ̸ ‚ÎÓÏËÚ¸Òfl Ò‡Ï ÒÓ·Ó˛. ë‰ Ú‡ÍËı ÙÓÏ «·¥ÎÓÛÒËÁ‡ˆ¥ª» ̇Á‚ÂÏÓ, ̇ÔËÍ·‰, ÔÓ‚¥Î¸ÌËÈ ¥ ÌÂÛıËθÌËÈ ÔÓ‰‡Ê Û͇ªÌÒ¸ÍËı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ÒËÎ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ ÒÚÛÍÚÛ‡Ï. ç ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó ¥ÌÙÓχˆ¥fl ÔÓ ˆÂ Á‡‚Ê‰Ë „ÎÛı‡ ¥ χ∂¥Ì‡Î¸Ì‡. Ä·Ó, Ò͇ʥÏÓ, Á‡ÔÓ‚ÌÂÌ¥ÒÚ¸ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÚÂÎÂÔÓÒÚÓÛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËÏ ¯ÓÛ-·¥ÁÌÂÒÓÏ, ˘Â ‚Ûθ„‡Ì¥¯ËÏ, flÍ ¯ÓÛ·¥ÁÌÂÒ Á‡ı¥‰ÌËÈ, ‡Î ÛÍ‡È ‰¥ÈÓ‚ËÏ Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ Á h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˘Ó Á‡ ¥ÒÌÛ˛˜Óª ‡Ô‡Ú¥ª Ú‡ Û‰ËÏÂÌÚ‡ÌÓ„Ó Ô‡‡ÁËÚËÁÏÛ Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl, ‰¥·Ì˘ÍÓ‚ÓÒÚË, ÌÂχүڇ·ÌÓÒÚË ÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚, ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ʇ‰¥·ÌÓÒÚË ÒÚ‡∂̇ı¥‚ ˘ÓÒ¸ χÎÓ · ÔÓ͇˘Û‚‡ÚËÒfl. ÇÒ ‚Ê ¥ Ú‡Í flÍ̇È͇˘Â ‰Îfl ÚËı, ıÚÓ ˘ÓÒ¸ ‰¥ÈÒÌÓ ‚Ë¥¯Ûπ ‚ ì͇ªÌ¥. ß ÔÓ ÊÓ‰ÌÛ ¥Ì¯Û ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û ‚ÓÌË Ì ‰Ûχ˛Ú¸. ÇÒ χπ Á‡Î˯‡ÚËÒfl ÔË̈ËÔÓ‚Ó Ú‡Í, flÍ π, ¥ ̇ ÛÚËχÌÌfl Ú‡ÍÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ Íˉ‡˛Ú¸Òfl ‚Ò¥ ÏÓÊÎË‚¥ ÂÒÛÒË.
ТАРАС ВОЗНЯК УКРАДЕНА УКРАЇНА. ДО ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ НАЦІЇ
14
åéÇçé-ßçîéêåÄñßâçàâ ÄëèÖäí îéêåìÇÄççü çÄñß∫ Ä̉ÂÒÓÌ, ÓÔËÒÛ˛˜Ë ÓÒÌÓ‚Ë ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÏÓ‰ÂÌËı ̇ˆ¥È, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ì‡„ÓÎÓ¯Ûπ ̇ ÓÎ¥ ‰Û͇ÒÚ‚‡, flÍÂ, ÔÂÂÚ‚Ó˛˛˜Ë Á̇ÌÌfl (Ô‰ ÚËÏ ÓÔËÒÛ‚‡Ì Ì ‚‡‚‡Ò¸ÍËÏË ‰¥‡ÎÂÍÚ‡ÏË, ‡ ·ÚËÌÓ˛) ̇ χÒÓ‚ËÈ ÚÓ‚‡ Û ‚Ë„Îfl‰¥ Ì Û̥͇θÌÓª ÔÂÂÔËÒÛ‚‡ÌÓª, ‡ ‰ÛÍÓ‚‡ÌÓª ÍÌËÊÍË, ·‡Ì‡Î¥ÁÛ‚‡ÎÓ «‚ËÒÓÍÛ» ·ÚËÌÛ ‰Ó ϥ҈‚Ëı „Ó‚¥ÓÍ. íËÏ Ò‡ÏËÏ ‚ÓÌÓ ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÏÓ‚ ¥Á ·ÂÁÎ¥˜¥ ϥ҈‚Ëı ‰¥‡ÎÂÍÚ¥‚, ¥ÌÍÓÎË Á‡ Û˜‡ÒÚ˛ «ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓª ÏÓ‚Ë» – ·ÚËÌË. ñ ·Û· ÌÂ̇˜Â Ô¯‡ ÂχÌÒËÔ‡ˆ¥fl Á̇ÌÌfl Ú‡ Ô¯ËÈ ÍÓÍ ‰Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ‚Óβˆ¥ª. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÒÚ‚Ó˛‚‡ÎËÒfl ÏÓ‚Ì¥ ÒԥθÌÓÚË, flÍËı ‡Ì¥¯Â Ì ¥ÒÌÛ‚‡ÎÓ – ·ÂÁÎ¥˜
ÓÁıËÚ‡ÌËÏË ÂÚ˘ÌËÏË È ÂÒÚÂÚ˘ÌËÏË Ó¥πÌÚˇÏË (‚Ê Ì ͇ÊÛ˜Ë ÔÓ Ó¥πÌÚËË Î¥Ì„‚¥ÒÚ˘̥). óË, ÔËÏ¥ÓÏ, ÓÙ¥ˆ¥ÈÌ ‚ËÁ̇ÌÌfl åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó è‡Ú¥‡ı‡ÚÛ è‡‚ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë flÍ π‰ËÌÓ ‡‚ÚÓËÚÂÚÌÓ„Ó ÒÔ¥‚·ÂÒ¥‰ÌË͇. ñ – ÙÓÏË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ¥ ÍÛθÚÛÌÓª ÍÓÎÓÌ¥Á‡ˆ¥ª ͇ªÌË, fl͇ Ì ÓÔˇπÚ¸Òfl ˆËÏ ÔÓˆÂÒ‡Ï Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ҇ϠÚÓÏÛ, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ Ì ÛÒ‚¥‰ÓÏβπ ˆËı ÔÓˆÂÒ¥‚. éÍÂÏÓ ÒÎ¥‰ Ò͇Á‡ÚË ÔÓ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÛ Ú‡ ‚ˉ‡‚ÌË˜Û Ï‡¯ËÌÛ. é‰ÌËÏ ¥Á ‰‡Ï‡Ú˘ÌËı ‚Ëfl‚¥‚ «·¥ÎÓÛÒËÁ‡ˆ¥ª» ì͇ªÌË π ‰‡ÒÚ˘̇ ‰Û͈¥fl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ, ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ ˜‡ÒÓÔËÒ¥‚. ñ ‰ÓÁ‚ÓÎËÎÓ ÔÂÂÚ‚ÓËÚË ¥ÌÙÓχˆ¥˛ (̇҇ÏÔ‰ „‡ÁÂÚÌÛ ¥ ÊÛ̇θÌÛ) Á Ó‰ÌÓ„Ó ¥Á ÓÒÌÓ‚ÌËı ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚ ÔÓ·Û‰Ó‚Ë «‚¥‰ÍËÚÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡» ̇ ÂÙÂÍÚË‚ÌËÈ ÏÂı‡Ì¥ÁÏ Ï‡Ì¥ÔÛ₇ÌÌfl ÒÛÒԥθÌÓ˛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ˛, ÔÓ‚ÚÓ˛˛, ̇ ʇθ, ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ ˘Â Ì Á¥ÎÓ˛ ‰Îfl ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌÓ„Ó ÒÔËÈÌflÚÚfl Â‡Î¥È Ò¸Ó„Ó‰Ì¥¯Ì¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ. ÑÓ ˆ¸Ó„Ó ‰Ó‰‡πÚ¸Òfl ÍËÁ‡ ‚ˉ‡‚Ì˘Ӫ ÒÔ‡‚Ë. ß ¥˜ Ì ÎË¯Â Û Ò‡ÏËı ‚ˉ‡‚Ìˈڂ‡ı, – ‚¯ڥ, Á‡ ˆÂ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ÏË ÒÚ‡ÎË Ò‚¥‰Í‡ÏË Ì ڥθÍË ÍÓ·ÔÒÛ Â‰Ëh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰¥‡ÎÂÍÚ¥‚ Ì ·ÛÎË π‰ËÌËÏ ˆ¥ÌÌ¥ÒÌËÏ ˜Ë ¥ÌÙÓχÚË‚ÌËÏ ÍÓ‰ÓÏ. í¥Î¸ÍË ÒÚ‚ÓÂÌÌfl Ú‡ ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl Û ‚ÊËÚÓÍ Î¥Ú‡ÚÛÌËı ÏÓ‚ ÛÌ¥Ù¥ÍÛ‚‡ÎÓ ÚÓ„Ó˜‡ÒÌ¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌ¥ ÔÓÚÓÍË. ÇÓÌÓ ¥ ÒÙÓÏÛ‚‡ÎÓ Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÔÓ˜ÛÚÚfl π‰ÌÓÒÚË. óË ·ÛÎË Ú‡Í¥ Ô‰ÛÏÓ‚Ë Û ÚÓ„Ó˜‡ÒÌ¥È ì͇ªÌ¥? ó‡ÒÚÍÓ‚Ó ·ÛÎË. ì͇ªÌҸ͇ ÏÓ‚‡ ‚ÒÂ Ê ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡Î‡ Û ëÓ‚πÚÒ¸Í¥È ì͇ªÌ¥ flÍ Î¥Ú‡ÚÛ̇ Ú‡ Û Ô‚ÌÓÏÛ Ó·ÏÂÊÂÌÓÏÛ Ó·’πÏ¥, flÍ ÓÙ¥ˆ¥È̇ ˜Ë ÙÛÌ͈¥Ó̇θ̇. üÍ˘Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ Î¥Ú‡ÚÛÌÛ ÏÓ‚Û ‚Ë‚˜‡ÎË ¥ ‚ÓÎÓ‰¥ÎË Ì² ‚Ò¥ „Óχ‰flÌË ìëëê, ÚÓ ÔÓ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ Î¥Ú‡ÚÛÌÛ ÏÓ‚Û ˆ¸Ó„Ó Ò͇Á‡ÚË Ì ÏÓÊ̇. ŇÍÛ‚‡ÎÓ ¥ ·‡ÍÛπ ÔÓÒÚÓ„Ó ‚Ë‚˜ÂÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Û ¯ÍÓ·ı. ÑÓÒ¥ ̲ ÔÓÒÚÓ Ì ‚ÓÎÓ‰¥π ‚Â΢ÂÁ̇ ͥθͥÒÚ¸ „Óχ‰flÌ ì͇ªÌË. 肇Ê̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ¥ÌÙÓχˆ¥ª Û ÒÓ‚πˆ¸ÍËÈ ˜‡Ò ̇‰ıӉ˷ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛. ÖÎ¥ÚÌ¥ ‚ÂÒÚ‚Ë ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÓÁÏÓ‚ÎflÎË (ÔÓÁ‡ ÓÍÂÏËÏË ‚ËÔ‡‰Í‡ÏË Û Á‡ı¥‰ÌÓÏÛ Â∂¥ÓÌ¥) ‚ËÍβ˜ÌÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛. Ň ̇‚¥Ú¸ ·¥Î¸¯Â – ‚Ò ̇ÒÂÎÂÌÌfl ·ÛÎÓ ÌÓÒ¥πÏ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë, ·Ó Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ‚Ò¥ ̲ Ú‡Í ˜Ë ¥Ì‡Í¯Â ‚ÓÎÓ‰¥ÎË. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ‚Â΢ÂÁ̇ ˜‡ÒÚË̇ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Û ÔÓ·ÛÚ¥ ÍÓËÒÚÛπÚ¸Òfl χÒÓ˛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ-ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Ú‡ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ-Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÒÛÊËÍ¥‚, flÍ¥ Ì π Î¥Ú‡ÚÛÌÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ¥ ÔÓÔË Ò‚Ó˛ χÒÓ-
ˆ¥ÈÌÓª χ¯ËÌË ì͇ªÌË, ‡ÎÂ È ÔÓÒÚ‡ÌÌfl ÌÓ‚Ëı ‚ˉ‡‚Ì˘Ëı ÔÓÚÛÊÌÓÒÚÂÈ. ꥘ Û Ò‡Ï¥È Ûfl‰Ó‚¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥ (̇҇ÏÔ‰ ÔÓ‰‡ÚÍÓ‚¥È) ˘Ó‰Ó ÍÌË„Ë flÍ Ù‡ÍÚÓ‡ ÍÛθÚÛË, ÓÒ‚¥ÚË È ¥ÌÙÓχˆ¥ª. èÓ ˆÂ ÌÂÓ‰ÌÓ‡ÁÓ‚Ó È¯Î‡ ÏÓ‚‡ ̇ ¥ÁÌËı ¥‚Ìflı. ÄΠªª ·ÂÁÂÁÛθڇÚÌ¥ÒÚ¸ Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ҇χ Á‡ Ò·Â. èÂÂÔÓ‚ÌÂÌ¥ÒÚ¸ ÍÌËÊÍÓ‚Ó„Ó ËÌÍÛ ì͇ªÌË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËÏË ‚ˉ‡ÌÌflÏË (ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ flÍÓÒÚË ˆËı ‚ˉ‡Ì¸, – ‡ Ò‰ ÌËı π ‚ˉ‡ÌÌfl ÔÓÚ¥·Ì¥ È ˆ¥Í‡‚¥) ÔÂÂÚ‚Ó˛π ì͇ªÌÛ Ì‡ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ ÍÓÎÓÌ¥˛ Á ÚÓ˛ ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ˛, ̇ flÍÛ Ì Á‰Ó·Û·Òfl · ÊӉ̇ ÍÓÎÓ̇ „ÓÏÓıÍËı ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Ú‡ÌÍ¥‚, ÚËÏ ·¥Î¸¯Â ̇ ҸӄӉ̥ ‚Ê Á ¥Ê‡‚ËÏË „ÛÒÂÌˈflÏË. ÅÓ ÍÓÎÓ̇ Ú‡ÌÍ¥‚ ÔËȯ· – ¥ ÔÓȯ·. Ä ÍÌË„‡ Á‡·ÂÁÔ˜Ûπ ÒÚ‡ÚË٥͇ˆ¥˛ ‚ Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ¯‡¥‚ ÍÛθÚÛË, Ò‚Óπª Ú‡ ¥Ì¯Ëı ̇Ӊ¥‚. Ç¥‰Ú‡Í ‚¥‰ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË Ï‡ÍÒËÏÛÏ ÍÓ¯Ú¥‚ ‰Âʇ‚Ë – ¥, ‰Ó ˜¥, χÍÒËÏÛÏ ÒÔÓÌÒÓÒ¸ÍËı ÁÛÒËθ ‰¥‡ÒÔÓË, – χ‚ ·ÛÚË ÍËÌÛÚËÈ Ì‡ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÍÌË„Û. ÑÓ‰‡ÈÏÓ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó, ˘Ó Ú‡„‰¥fl Ô‚‡ÌËı ˆËÍÎ¥‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, Ô¥Ӊ˘ÌËı Á‡·ÓÓÌ ¥ ‚ËÎÛ˜ÂÌÌfl ¥ÏÂÌ ¥ Ú‚Ó¥‚ ¥Á Ó„‡Ì¥˜ÌÓª ˆËÍÛÎflˆ¥ª ÍÛθÚÛË ÔËÁ‚· ‰Ó ‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚¥‰ ‚·Òh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚¥ÒÚ¸ Ì χ˛Ú¸ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË Ô¥‰ÌflÚËÒfl ‰Ó ¥‚Ìfl ÏÓ‚Ë-ÌÓÒ¥fl¥ÌÙÓχˆ¥ª Ú‡ ÏÓ‚Ë-‚·‰Ë. é‰Ì‡Í, ‚Â΢ÂÁÌ ˜ËÒÎÓ Î˛‰ÂÈ Ì ·‡Ê‡˛Ú¸ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒfl ‚¥‰ ÌËı. ÇÓÌË π Ô‚ÌËÏË ‚ËÁ̇˜ÌË͇ÏË «Ò‚¥È/Ì ҂¥È». é·Ë‰‚¥ Î¥Ú‡ÚÛÌ¥ ÏÓ‚Ë – ¥ ÓÒ¥ÈҸ͇, ¥ Û͇ªÌҸ͇ – ‰Îfl ÌËı ˜ÛÊ¥, ‚ÓÌË π ÏÓ‚Ó˛ «˜ÛÊÓª», flÍ Á‡‚ʉË, ‚·‰Ë. ÑÎfl «Î˛‰ÂÈ ÒÛÊËÍÛ» ˜ÛÊËÈ ¥ ‰ÂÍÓ‡ÚË‚ÌÓ Û͇ªÌÓÏÓ‚ÌËÈ, ¥ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËÈ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ Í·Ò, ¥ ÓË∂¥Ì‡Î¸ÌÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËÈ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÍÎ‡Ò êÓÒ¥ª. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ‚ ì͇ªÌ¥ Ì ‚ËÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ÔÓ˜ÛÚÚfl ÏÓ‚ÌÓª π‰ÌÓÒÚË, ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË. ÇÓ̇ ÓÁ·ËÚ‡ ̇ ÚË ÓÒÌÓ‚Ì¥ ÏÓ‚Ì¥ Ô¥‰ÒԥθÌÓÚË: ‡) Û͇ªÌÓÏÓ‚ÌÛ; ·) ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌÛ; ‚) ÒÛÊËÍÓÏÓ‚ÌÛ. äÓÊ̇ Á ˆËı Ô¥‰ÒԥθÌÓÚ Á‡Èχ· ¥ Á‡Èχπ Ô‚ÌÛ ÒÛÒԥθÌÛ ÒÚ‡ÚÛ. ÖÎ¥ÚÌ¥ ÒÚ‡ÚË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Á‡ ˜‡Ò Ô‡‚Î¥ÌÌfl ãÂÓÌ¥‰‡ äÛ˜ÏË Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ Á‡Í¥ÔËÎËÒfl flÍ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚Ì¥ (ÔÓÁ‡ Â∂¥Ó̇θÌËÏË ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚflÏË á‡ıÓ‰Û). ÇÂÒ¸ ·¥ÁÌÂÒ, ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı, Ûfl‰Ó‚ˆ¥‚, ÚÂıÌ¥˜ÌËı Ô‡ˆ¥‚ÌËÍ¥‚ – ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚Ì¥. ì ˆ¸ÓÏÛ ÔÛÌÍÚ¥ ãÂÓÌ¥‰ äۘχ ‡θÌÓ ¥ ·ÂÁ Á‡È‚Ó„Ó „‡Î‡ÒÛ ˜ÂÒÌÓ ‚ËÍÓ̇‚ Ò‚Óª Ó·¥ˆflÌÍË Ô‰ Ò‚ÓªÏ Ô¯ËÏ ÂÎÂÍÚÓ‡ÚÓÏ. ì͇ªÌҸ͇ ÏÓ‚‡ Á‡Î˯Ë·Òfl Â∂¥Ó̇ΥÁÓ‚‡ÌÓ˛, ‡ ÓÚÊ χ∂¥Ì‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ˛ Û ÒÂÎ¥ ‚ ñÂÌÚ‡Î¸Ì¥È ì͇ªÌ¥ Ú‡ ̇ á‡-
ÌÓª ÍÛθÚÛË. ñ ‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl ¯ÎflıÓÏ ‰Ó‚„Óª ÚÂÔÎfl˜Óª Ô‡ˆ¥ ÏÓÊ ÔÓ‰Ó·ÚË Î˯ äÌË„‡, ˘Ó ÒÛ·Î¥ÏÛπ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËÈ Ú‡ ÂÒÚÂÚ˘ÌËÈ Ì‡·ÛÚÓÍ Ì‡ˆ¥ª, ̇‰‡π ÒÛÒԥθÒÚ‚Û ÔÓ˜ÛÚÚfl „¥‰ÌÓÒÚË Ú‡ Ò‚Óπª ‚‡ÚÓÒÚË Û Ò‚¥Ú¥. ÄΠ‚ˉ‡‚Ì˘ËÈ ÔÓˆÂÒ ‚ ì͇ªÌ¥ Á·Û‚Òfl Ì flÍ ÒËÒÚÂχ, ‡ flÍ ÒÔÓ‡‰Ë˜Ì‡ ÏÓÁ‡ªÍ‡ ÓÁ¥ÁÌÂÌËı Ù‡ÍÚ¥‚. ᇠڇÍËı ÛÏÓ‚ ÁÏÂ̯ÛπÚ¸Òfl ̇‚¥Ú¸ ÒË· ‰¥ª ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÓ „ÂÌ¥‡Î¸ÌÓª ÍÌË„Ë, fl͇ Ì ÒÚ‡π ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÌÓ„Ó ˆ¥ÎÓ„Ó, ‡ ‚¥‰Ú‡Í Ô·ۂ‡π ̇ ÔÂËÙÂ¥ª ÒÔËÈÌflÚÚfl, ı‡È ¥ ÂÎ¥Ú‡ÌÓ„Ó. ìÍ‡È ‚‡ÊÎË‚ËÏ ‡ÒÔÂÍÚÓÏ ˆ¥πª – ·ÂÁ Ô·¥Î¸¯ÂÌÌfl – „Ûχ̥ڇÌÓª ͇ڇÒÚÓÙË ì͇ªÌË π χÈÊ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚ‡ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÍËÚ˘ÌËı ٥θڥ‚ Ï¥Ê ÍÌË„Ó˛ Ú‡ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ. ß ˆÂ Á‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, ˘Ó ¥ÌÓ‰¥ ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ‰ÂflÍËı ÍËÚ˘ÌËı ٥θڥ‚ π ˘Â Ì„‡ÚË‚Ì¥¯Ó˛, flÍ ªıÌfl ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸. – Á„‡‰‡ÈÏÓ ıÂÒÚÓχڥÈÌ¥ ̇ ҸӄӉ̥ Î¥Ú‡ÚÛÌ¥ Ò͇̉‡ÎË «ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÓ„Ó» ÔÓ˜ËÚ‡ÌÌfl Í·ÒËÍ¥‚ ÚÓ˘Ó. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, χπÏÓ „ÓÎÓÒÎ¥‚ÌÛ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÛ ÍËÚËÍÛ, Î˯ ¥Á ÔÓÚËÎÂÊÌËÏ Á‡fl‰ÓÏ, Á„¥‰ÌÓ Á flÍÓ˛ ‚ˉ‡ÚÌ¥ ‰¥fl˜¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË ÌÂÏËÌۘ π «Â˜ÌË͇ÏË ‰ÛıÛ», «ÏÛ˜ÂÌË͇ÏË», «ÚËڇ̇ÏË» Ú‡ ˘Â, ‚ÂÌÚۇθÌÓ, «ÌÓ-
15
ОКСАНА ПАХЛЬОВСЬКА УКРАЇНА І ЕВРОПА В 2001-МУ: ДЕСЯТИЛІТТЯ ВТРАЧЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ı¥‰Ì¥È ì͇ªÌ¥. ç² ÔÓÒÎÛ„Ó‚ÛπÚ¸Òfl ÌÂÁ̇˜Ì‡ ˜‡ÒÚË̇ „Ûχ̥ڇÌÓª ¥ÌÚÂÎ¥„Â̈¥ª ÔÓ ‚Ò¥È ì͇ªÌ¥. üÍ ÓÙ¥ˆ¥È̇ ‚Ó̇ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚ÛπÚ¸Òfl Î˯ ‰ÂÍÓ‡ÚË‚ÌÓ. á‡ÍÓÌÓ‰‡‚˜Ó-ÌÓχÚ˂̇ ·‡Á‡ ‰Û·Î˛πÚ¸Òfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, ‡ ˆÂ Ì¥‚Âβπ ÌÂÒÏ¥ÎË‚¥ ÒÔÓ·Ë Û͇ªÌ¥Á‡ˆ¥ª ·¥ÁÌÂÒÛ, ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl. éÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ Ì‡È·¥Î¸¯ ÂÔÂÁÂÌÚ‡ÚË‚Ì¥ «ÒËÎÓ‚¥» ‚ˢ¥ Ûfl‰Ó‚ˆ¥, ̇ flÍËı ÚËχπÚ¸Òfl ¥ÒÌÛ˛˜ËÈ Û ‰Âʇ‚¥ ÂÊËÏ, ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ÚË‚ÌÓ ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl ڥθÍË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ·ÂÁ ÊÓ‰ÌËı ‚‡ÌÒ¥‚ Û ·¥Í Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë („·‚‡ ÑÂʇ‚ÌÓª èÓ‰‡ÚÍÓ‚Óª ĉϥ̥ÒÚ‡ˆ¥ª ç¥ÍÓÎ‡È ÄÁ‡Ó‚ Ú‡ å¥Ì¥ÒÚ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı ÒÔ‡‚ û¥È ëÏ¥ÌÓ‚). ÇÒfl ñÂÌڇθ̇ ì͇ªÌ‡ ÓÔ‡ÌÓ‚‡Ì‡ ÒÛÊËÍÓÏ. ñ ÏÓ‚‡ ÌËʘËı ÒÚ‡Ú Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. «ã˛‰Ë ÒÛÊËÍÛ» flÍ Ô‡‚ËÎÓ Ì χ˛Ú¸ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë, ıÓ˜‡ χ˛Ú¸ Ò‚Óªı ÂÔÂÁÂÌÚ‡ÌÚ¥‚ ̇‚¥Ú¸ Û ÇÂıÓ‚Ì¥È ê‡‰¥ (ß‚‡Ì èβ˘). óË ÔÓÚ¥·Ì ÔÓ˜ÛÚÚfl ÏÓ‚ÌÓª ÒԥθÌÓÒÚË ‰Îfl ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÌÓ„Ó Ó„‡Ì¥ÁÏÛ? é˜Â‚ˉÌÓ, ˘Ó Ú‡Í. óË ÏÓÊÎ˂ ڇ͠ÔÓ˜ÛÚÚfl ÒԥθÌÓÒÚË Á‡ ÛÏÓ‚ ¥ÁÌÓÏÓ‚ÌÓÒÚË? èËÍ·‰ ò‚‡Èˆ‡¥ª Ò‚¥‰˜ËÚ¸, ˘Ó Ú‡Í. é‰Ì‡Í, ˜Ë ÏÓÊÎË‚Â ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ÍÓª ÒԥθÌÓÒÚË ‚ ÛÏÓ‚‡ı «‚¥ÈÌË ÏÓ‚»? é˜Â‚ˉÌÓ, ˘Ó Ì¥. äÓÊÂÌ ‚¥‰˜Û‚‡π Ò· ÔÓÍË‚‰ÊÂÌËÏ ˜Ë ÍË‚‰ÌËÍÓÏ. éÒÓ·ÎË‚Ó, ÍÓÎË Ó‰Ì‡ Á ÏÓ‚ÌËı ÒԥθÌÓÚ ‚¥‰-
Ò¥flÏË ‚¥˜ÌÓ„Ó ‚Ó„Ì˛». á ‰Û„Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÔÒ‚‰ÓÏÓ‰Â̇ ÍËÚË͇ Á¥ ÒχÍÓÏ ÔÂÂÚ‚Ó˛π «ÌÓÒ¥ª‚ ‚¥˜ÌÓ„Ó ‚Ó„Ì˛» ̇ Ô‡ˆ¥πÌÚ¥‚ îÓȉ‡, ÓÔÂÛ˛˜Ë ÚËÏ Ò‡ÏËÏ ÌÂ Ú‡Í ‡‚‡Ì∂‡‰ËÒÚÒ¸ÍÛ, flÍ ˆ¥ÎÍÓÏ ‡Ì‡ıÓÌ¥˜ÌÛ ‡Íˆ¥˛. ß ˆÂ ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò, flÍ ¥ ÔÂÂÒ¥˜ÌËÈ Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ˜ËÚ‡˜, ¥ Á‡ı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΠ– Á‚˘‡ÈÌÓ, ̇ ¥ÁÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥ª, – ˘Ó· ̇·ÎËÁËÚËÒ¸ ‰Ó ì͇ªÌË, ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ ‡Ì‡Î¥ÁÛ ÔÓÒÚ‡ÚÂÈ, Ú‚Ó¥‚ ¥ ÙÂÌÓÏÂÌ¥‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌËı, ̇¯ڥ, ‚ ÒËÒÚÂÏÛ Á‡„‡Î¸ÌÓÁÓÁÛÏ¥ÎËı ÍÛθÚÛÌËı Ú‡ ¥ÒÚÓ˘ÌËı ÍËÚÂ¥ª‚, Ú‡‰Ëˆ¥È Ú‡ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥‚. ô Ӊ̥π˛ Á ÙÓÏ «·¥ÎÓÛÒËÁ‡ˆ¥ª» ì͇ªÌË π ÔË̈ËÔÓ‚Â Ì·‡Ê‡ÌÌfl ÒÚ‚ÓËÚË ÒËÒÚÂÏÛ ÍÛθÚÛÌÓª ÔÂÁÂÌÚ‡ˆ¥ª ì͇ªÌË ‰Îfl ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó„Ó ÂˆËÔ¥πÌÚ‡. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ‚ ˆ˛ ¥ÒÚÓ˘ÌÛ Ù‡ÁÛ ì͇ªÌ‡ ¥ Ì Ïӄ· ·Ë ÔÂÚẨۂ‡ÚË Ì‡ ‰Ë̇ϥÍÛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÁÓÒÚÛ, ı‡‡ÍÚÂÌÛ ıÓ˜‡ · ‰Îfl èÓθ˘¥, óÂÒ¸ÍÓª êÂÒÔÛ·Î¥ÍË ˜Ë ì„Ó˘ËÌË. ÄΠ̇¯‡ ‰Âʇ‚‡ χπ ‚Í‡È ‚‡ÊÎË‚ËÈ «Ú‡ÌÁËÚÌËÈ ‰ÓÍÛÏÂÌÚ» ̇ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÚÂÂ̇ı: ÍÛθÚÛÛ. ß ‰‡‚Ìfl È ÏÓ‰Â̇ ̇¯‡ ÍÛθÚÛ‡ χπ ‚ÂÎÂÚÂÌҸͥ Á‰Ó·ÛÚÍË. Ä ˆÂ ÓÁ̇˜‡π h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ТАРАС ВОЗНЯК УКРАДЕНА УКРАЇНА. ДО ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ НАЦІЇ
16
˜Û‚‡π Ò· ԒflÚÓ˛ ÍÓÎÓÌÓ˛ êÓÒ¥ª ‚ ì͇ªÌ¥, ¥Ì¯‡ – Ó·‰ÛÂÌÓ˛ Ú‡ Ó·¥Í‡‰ÂÌÓ˛ («‚͇‰Â̇ ì͇ªÌ‡»), ‡ ˘Â ¥Ì¯‡, ÒÛÊËÍÓ‚‡, ÔÓÒÚÓ Ì χπ ÊÓ‰ÌËı ¯‡ÌÒ¥‚. Ç ì͇ªÌ¥ ˘Â Ì ‚ËÓ·Ë‚Òfl ‰ÓÒÚÓÈÌËÈ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ Ï¥Ê ÏÓ‚‡ÏË-ÒԥθÌÓÚ‡ÏË, ‡ ÓÚÊ ˘Â Ì ‚ËÚ‚ÓË‚Òfl ÒԥθÌËÈ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ÔÓÒÚ¥. ñ ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÏÓÊÌӂ·‰ˆflÏ ÛÒ¥ı χÒÚÂÈ „Ó‚ÓËÚË Û ¥ÁÌËı Â∂¥Ó̇ı ¥ÁÌËÏË ÏÓ‚‡ÏË ¥ ÔÓ ¥ÁÌÂ, Á‡·ÂÁÔÂ˜Û˛˜Ë ˜ÂÂÁ Ú‡ÍÛ ÓÁ¥‚‡Ì¥ÒÚ¸ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ ÚË‚Í¥ÒÚ¸ Ò‚Ó„Ó Ô‡‚Î¥ÌÌfl ‚ ì͇ªÌ¥. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏË ÊË‚ÂÏÓ Ì ڥθÍË ‚ ÂÔÓıÛ Ô¥ÒÎfl ÍÌËÊÍÓ‚Óª ÚÓ‚‡ÌÓª ‚Óβˆ¥ª, ÒÚ‚ÓÂÌÌfl Ú‡ ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı Î¥Ú‡ÚÛÌËı ÏÓ‚, – ÏË ÔÂÂÊË‚‡πÏÓ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÛ Â‚Óβˆ¥˛. ë¸Ó„Ӊ̥ Á̇ÌÌfl flÍ ¥ÌÙÓχˆ¥fl ˘Â ·¥Î¸¯Â ÂχÌÒËÔÛπÚ¸Òfl – Á‡‚‰flÍË ÏÂÂÊ¥ ßÌÚÂÌÂÚ, ÚÂη‡˜ÂÌÌ˛, ‡‰¥Ó ‚ÓÌÓ Û Ì·‡˜ÂÌËı Ó·’πχı Ú‡ ÏËÚÚπ‚Ó ÒÚ‡π ‰ÓÒÚÛÔÌËÏ ÛÒ¥Ï. íÓÈ, ıÚÓ Ì‡ÈÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯Â Ó‚ÓÎÓ‰¥π ¥ÌÙÓχˆ¥π˛, ÚÓÈ ÒÍÓËÒÚ‡πÚ¸Òfl ¥Á ÔÎÓ‰¥‚ Ò‚Óπª ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË. é‰Ì‡Í ‚‡ÊÎË‚Ó Ì Î˯ ÓÚËÏÛ‚‡ÚË ¥ÌÙÓχˆ¥˛, ‡ÎÂ È Ô‰‡‚‡ÚË ªª, ‚ÔÎË‚‡˛˜Ë Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ Ì‡ ÒÚ‡Ì ÒÔ‡‚ Û Ò‚¥Ú¥. ß ÚÛÚ ÏË Ì‡¯ÚÓ‚ıÛπÏÓÒfl ̇ Ô‚̥ ·‡’πË – ÍÓ‰ ¥ÌÙÓχˆ¥ª – ÏÓ‚Û. Ç ßÌÚÂÌÂÚ¥ ‚Ó̇ Ô‚‡ÊÌÓ ‡Ì„Î¥ÈҸ͇, ¥ ‚Á‡„‡Î¥ ÔÓÍË-˘Ó ßÌÚÂÌÂÚ ÔÓ-ÒÔ‡‚Ê̸ÓÏÛ (ÚÓ·ÚÓ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ)
ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚ÌËı ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ¥‚ Ú‡ ÒÚÛÍÚÛ, Á‰‡ÚÌËı Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÒËÒÚÂÏË ÍÛθÚÛÌÓª (‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª) ‚Á‡πÏÓ‰¥ª ì͇ªÌË Á ¥Ì¯ËÏË ‰Âʇ‚‡ÏË Ò‚¥ÚÛ (ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ê ¥Á ÚËÏË, ÒÚÓÒÛÌÍË Á flÍËÏË Ï‡˛Ú¸ ‰Îfl ì͇ªÌË ÊËÚÚπ‚Ó ‚Ë¥¯‡Î¸ÌÛ ‚‡„Û). ñ¥ ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚Ì¥ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚË ¥ ÒÚÛÍÚÛË Ì ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÏËÒÎËÚËÒfl ‚ ͇Ú„ӥflı ‡·ÒÚ‡ÍÚÌÓª Ï¥ÒÚËÍË. ÇÓÌË Â‡Î¥ÒÚ˘̥ ¥ Òڇ̉‡ÚÌ¥ ‰Îfl ‚Ò¥ı ·ÂÁ ‚ËÌflÚÍÛ ÍÛθÚÛ: ÒÎÓ‚ÌËÍË, ÔÂÂÍ·‰Ë, ÍÓÏÔÎÂÍÒÌ¥ Ô¥‰Û˜ÌËÍË Á ¥ÒÚÓ¥ª, Á ÍÛθÚÛË, Î¥Ú‡ÚÛË, ÏÓ‚Ë, ‡ÌÚÓÎÓ„¥ª, ‡Î¸·ÓÏË, ‡‚‰¥Ó‚¥ÁۇθÌËÈ Ï‡ÚÂ¥‡Î, ‚ËÒÚ‡‚ÍË, ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚ ÍÛθÚÛË Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ flÍ ‚‡ÊÎË‚Ëı «Â„ÛÎflÚÓ¥‚» ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ó·Ï¥ÌÛ ÚÓ˘Ó. ÑÓ Ô‡ıÓ‚‡ÌËı ˜ËÌÌËÍ¥‚ «·¥ÎÓÛÒËÁ‡ˆ¥ª» ÏÓÊ̇ ‰Ó‰‡ÚË Ú‡ÍÓÊ ÔÓ·ÎÂÏÛ ÏӇθÌÓ„Ó ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl Ú‡ ÓÒ‚¥ÚÌ¸Ó„Ó ÁÓÒÚÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ÂÎ¥„¥fl ÔÂÂÒڇ· ·ÛÚË ‚ËÍβ˜ÌËÏ Ù‡ÍÚÓÓÏ ÏӇθÌÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û ‚Ê ̇ ÔÓ˜‡Ú͇ı ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª ‚Óβˆ¥ª. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, ˘Ó ÚÂıÌ¥˜Ì¥ È ‚ËÓ·Ì˘¥ ÔÓ·ÎÂÏË ˆ¥πª ÌÓ‚¥Ú̸Ӫ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª π ̇҇ÏÔ‰ ÏӇθÌËÏË ÔÓ·ÎÂχÏË. ç ÏÂ̯ Ә‚ˉÌÓ È ÚÂ, ˘Ó ҸӄӉ̥ ÓÒ‚¥ÚÌ¥È Á¥ÒÚ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ·ÂÁh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥ÒÌÛπ ڥθÍË ‚ ëòÄ. ì͇ªÌ‡ Ì π ˜ÎÂÌÓÏ ÔË̇ÈÏÌ¥ ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ‡Ì„ÎÓÏÓ‚ÌÓª ÒԥθÌÓÚË (ͥθͥÒÚ¸ β‰ÂÈ, ÍÓÚ¥ ‚ÓÎÓ‰¥˛Ú¸ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, Ï¥ÁÂ̇). ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ‚ ì͇ªÌ¥ ÚË‚‡π ·ÂÁÔˆ‰ÂÌÚ̇ ¥ÌÚ‚Â̈¥fl ‚ ÔË̈ËÔ¥ ·ÂÁÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌÓª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ‚ÂÒ¥ª ßÌÚÂÌÂÚÛ. á¯ÚÓ˛, ˆÂ ·ÛÎÓ · ÏÂ̯ËÏ ÁÎÓÏ (ÍÓÊ̇ ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ‚ÂÒ¥fl ÏÂÂÊ¥ χπ Ô‡‚Ó Ì‡ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl), flÍ˘Ó · ˆÂ χÈÊ ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ Ì ÔÂÂÍË‚‡ÎÓ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË ÒÚ‚ÓÂÌÌfl Û͇ªÌÓÏÓ‚ÌÓ„Ó ßÌÚÂÌÂÚÛ, ‡ ˘Ó „¥¯Â – Ì ‚¥‰ÚË̇ÎÓ ÍÓËÒÚÛ‚‡˜¥‚ ßÌÚÂÌÂÚÛ ‚¥‰ ÈÓ„Ó „ÓÎÓ‚ÌÓª ‡Ì„ÎÓÏÓ‚ÌÓª ‚ÂÒ¥ª – ÚÓ·ÚÓ, ‚¥‰ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓÂÍÚÛ. Ç ì͇ªÌ¥ ¥ ‰ÓÒ¥ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl χÒÓ‚‡ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̇ Ï¥∂‡ˆ¥fl ‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËÈ ÍÛθÚÛÌÓ-¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ÔÓÒÚ¥. Ç ì͇ªÌ¥ Ì ÒÙÓÏÛ‚‡Î‡Òfl Ô‚‡Ê‡˛˜‡ ˜Ë ıÓ˜‡ · Á̇˜Ì‡ Û͇ªÌÓÏӂ̇ «ÍÓÔÓ‡ˆ¥fl ˜ËÚ‡˜¥‚» (Å.Ä̉ÂÒÓÌ). Ç ÒÛ˜‡ÒÌËı ÛÏÓ‚‡ı ‡‰¯Â ÒÎ¥‰ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÍÓÔÓ‡ˆ¥˛ ˜ËÚ‡˜¥‚/ÒÎÛı‡˜¥‚/„Îfl‰‡˜¥‚/¥ÌÚÂ̇‚Ú¥‚. ê‡ÁÓÏ Á ÚËÏ, ÔÓÍË˘Ó ÌÂÏÓÊÎË‚‡ ΄¥ÚËÏ̇ ÒÛÊËÍÓÏӂ̇ ÍÓÔÓ‡ˆ¥fl, ıÓ˜‡ Ô‚̥ ÍÓÍË Û ˆ¸ÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ ‚ÊÂ π – Ì·ÂÁ‚¥‰ÓÏ¥ ÚÂÎÂÔ‰‡˜¥ ̇ ͯڇÎÚ «ÇπÍË ë‰˛˜ÍË», «ÑÓ‚„ÓÌÓÒËÍ¥‚», ÊÓ‚Ú‡ ÔÂÒ‡, ̇˜Â · ÚÓ «¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̥» ‚ˉ‡ÌÌfl ̇ ͯڇÎÚ «ÔËÍËÌÛÚÓ„Ó» ÊÛ̇ÎÛ «çÄò», FM ‡‰¥ÓÒڇ̈¥ª («ç‡¯Â ‡‰ËÓ»)
ÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ ¥Á ÈÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÓÏ. èÓÒÚ¥ÈÌËÈ ‚¥‰Ú¥Í Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓÎÓ‰¥ ̇ á‡ı¥‰ – ̇ ̇‚˜‡ÌÌfl È Ì‡ Ó·ÓÚÛ, – ˆÂ Ú‡„‰¥fl ˘Â ÌÂÁ̇ÌËı ÔÓÔÓˆ¥È, ˆÂ ÔÓÙÂÒ¥ÈÌ ¥ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜Ì ÁÌÂÍÓ‚ÎÂÌÌfl ‰Âʇ‚Ë, ¥ Ú‡Í ‰Ó ͇˛ ‚˘ÂÔ‡ÌÓª ¥ ÔÓÙÂÒ¥ÈÌÓ, È ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌÓ ‚ ÂÁÛθڇڥ ÁÎÓ˜ËÌÌËı ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚ¥‚ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ÂÊËÏÛ. ÄΠˆfl ÒËÚÛ‡ˆ¥fl – ÒÔ‡‚ÊÌfl Ô‡ÒÚ͇. Ç¥‰Ú¥Í ÏÓÎÓ‰¥ ÚË‚‡ÚËÏÂ, ‰ÓÍË ÚË‚‡ÚËÏ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÍËÁ‡. Ä ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÍËÁ‡ Ì ÏÓÊ ÔËÔËÌËÚËÒfl, ÍÓÎË Í‡ªÌÛ ÔÓÍˉ‡π ̇ȷ¥Î¸¯ ‰¥ÈÓ‚‡ ¥ ÍÓÌÍÛÂÌÚÌÓÒÔÓÏÓÊ̇ ªª ÒË·. LJÊÎË‚Ó Ô¥‰ÍÂÒÎËÚË, ˘Ó Ò‰ ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË ÔÓ„ÂÒË‚ÌÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓª ÂÎ¥ÚË π ÚẨÂ̈¥fl Á‚ËÌÛ‚‡˜Û‚‡ÚË Û ‚Ò¥ı ˆËı ÙÓχı «·¥ÎÓÛÒËÁ‡ˆ¥ª» ‡θÌÓ„Ó ˜Ë È Ûfl‚ÌÓ„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó Ú‡ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÔÓÚË‚ÌË͇. ÄΠÔÓÚË‚ÌËÍ, Ú‡Í ·Ë ÏÓ‚ËÚË, χπ Ò‚Ó˛ Óθ Û ˆ¥È ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÔÒËıÓ‰‡Ï¥ ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ: ‚¥Ì «ÔÓÚË‚ËÚ¸Òfl» ÔÓÁËÚË‚ÌËÏ Áϥ̇Ï. ß Ò‡Ï ÔÓ„ÂÒË‚Ì¥ ÒËÎË, – flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, ÔËÒÛÚÌ¥ ¥ ‚ Ûfl‰¥ ¥ ‚ ԇ·ÏÂÌÚ¥, – χ˛Ú¸ ‰Ó‚ÂÒÚË Ò‚Óπ ‚Ï¥ÌÌfl ÍÓÌÒÓÎ¥‰Ó‚‡ÌÓ ÍÂÛ‚‡ÚË ÒËÚÛ‡ˆ¥π˛, ÁÏ¥Ì˛˛˜Ë ªª ̇ ͇˘Â. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚Ê ÔÓ˜‡ÎË ÔÓˆÂÒ Î„¥ÚËÏ¥Á‡ˆ¥ª ÒÛÊËÍÓÏÓ‚ÌÓª ÍÓÔÓ‡ˆ¥ª. êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌÛ ÍÓÔÓ‡ˆ¥˛ ˜ËÚ‡˜¥‚/ÒÎÛı‡˜¥‚/„Îfl‰‡˜¥‚/ ¥ÌÚÂ̇‚Ú¥‚ Ó·ÒÎÛ„Ó‚Û˛Ú¸ „ÓÎÓ‚ÌÓ ‚·ÒÌ ÓÒ¥ÈҸͥ ‰ÓÌÓË/·‡ÌÍË ¥ÌÙÓχˆ¥ª. ó‡ÒÚ͇ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌÓ„Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓ‰ÛÍÚÛ ‚ ì͇ªÌ¥ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ ‰ÓÏ¥ÌÛπ. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ÏË ÏÓÊÂÏÓ ÍÓÌÒÚ‡ÚÛ‚‡ÚË, ˘Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏӂ̇ ÒԥθÌÓÚ‡ ì͇ªÌË ÒÔÓÎÛ˜Â̇ ¥Á ‚·ÒÌ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÏ ÔÓÒÚÓÓÏ, ¥ Á ÔÓ‚ÌËÏ Ô‡‚ÓÏ ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ (ÔÓÍË ˘Ó ̇ ÔÂÒÓ̇θÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ – ‚ ì͇ªÌ¥ Ò··Í¥ ‚·ÒÌ ÓÒ¥ÈҸͥ ˜Ë ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚Ì¥ Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡Ì¥ ÛıË) ‚Ó̇ π ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ ‚·ÒÌ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª (Û ÒÂÌÒ¥ êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ˆ¥ª flÍ Ì‡ÒÚÛÔÌˈ¥ ëëëê) Ûfl‚ÌÓª ÒԥθÌÓÚË, ˘Ó ëπ∂πÈ óÂÌ˯ӂ Û ‰ÓÔÓ‚¥‰¥ ‰Îfl «ëÓ‚ÂÚ‡ Ó·ÓÓÌ˚ êÓÒÒËÈÒÍÓÈ î‰‡ˆËË» 21.01.1997 ÙÓÏÛβπ flÍ «Ú‡ÌÒ̇ˆËÓ̇θÌÛ˛ ‚ÒÂÏËÌÛ˛ ÍÓÔÓ‡ˆË˛ êÓÒÒ˲» (3,126). Ç¥Ì ‡·ÒÓβÚÌÓ ÚÓ˜ÌÓ, Ó‰‡ÁÛ Ô¥ÒÎfl ÓÁÔ‡‰Û ëëëê ̇ÍÂÒÎË‚ ÏÓÊÎË‚ËÈ ‚Ëı¥‰ ¥Á ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ‰Îfl ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓª/ÔÓÒÚ¥ÏÔÂÒ¸ÍÓª êÓÒ¥ª flÍ ÔÂÂÓÒÏËÒÎÂÌÌfl Ò‚Ó„Ó Ò‡ÏÓ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl flÍ Ûfl‚ÌÓª ÒԥθÌÓÚË Û ÙÓÏ¥ «Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÍÓÔÓ‡ˆ¥ª»: «ü Á‡Ô‚Ìfl˛: Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ÍÓÔÓ‡ˆ¥fl, ‚ fl‰¥ ÍÓÚÓª Ô·ۂ‡π ÒÛ·’πÍÚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó, ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ˜Ë ¥Ì¯Ó„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ò‡ÏÓ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl, ¥ π ÔÓÓ·‡ÁÓÏ ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÙÓÏË ÒÛ-
áÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË ‰Îfl ÔËÍ·‰Û: Ô‚̥ ‰¥‡ÒÔÓÌ¥ ÒÚÛÍÚÛË ‚Í·‰‡˛Ú¸ ÍÓ¯ÚË Û Ù‡ÌÚÓχÚ˘̥ ¯Í¥Î¸Ì¥ ÓÎ¥ÏÔ¥‡‰Ë, ̇„ÓÓ‰ÊÛ˛Ú¸ ¯ÍÓÎfl¥‚ Á‡ Ô‡‚ËθÌÓ Ì‡ÔË̥҇ ‰ËÍÚ‡ÌÚË. ñ – ‚Ë·Û‰Ó‚‡ Ô¥‡Ï¥‰Ë ٥͈¥È, Ô¥‡Ï¥‰Ë ıËÒÚÍÓª ¥ Ì·ÂÁÔ˜ÌÓª ‚ ÛÏÓ‚‡ı ‰Âʇ‚Ë, fl͇ «‰Âʇ‚Ì¥ÒÚ¸» Ò‚Óπª ÏÓ‚Ë Ï‡π Î˯ ̇ Ô‡ÔÂ¥. 燷‡„‡ÚÓ ‡ˆ¥Ó̇θ̥¯Â ·ÛÎÓ · ‚Í·ÒÚË ÍÓ¯ÚË ‚ Ó·’πÍÚË‚ÌÛ ¥ ‡‚ÚÓËÚÂÚÌÛ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ˘Ó̇ÈχÒÓ‚¥¯Û „‡ÁÂÚÛ, fl͇ ·Û· · Á‰‡Ú̇ ͇ԥÎflÌÓ ÔÓÌËÍÌÛÚË ‚ ÒÚÂÂÓÚËÔË ÏËÒÎÂÌÌfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÔÓ‰‡ÚË Ó·’πÍÚË‚ÌÛ ¥ÌÙÓχˆ¥˛ Ú‡ ÒÚ‚ÓËÚË ÒÓ·Ó˛ ÔÓÚË‚‡„Û ·ÛڇθÌËÏ ‡ÌÚËÛ͇ªÌÒ¸ÍËÏ Í‡Ïԇ̥flÏ Ô‚ÌËı ˜‡ÒÓÔËÒ¥‚, ˘Ó, ‚·ÒÌÂ, ÔÓÙÂÒ¥ÈÌÓ ¥ ÒËÒÚÂχÚ˘ÌÓ Ô‡ˆ˛˛Ú¸ ̇‰ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ˛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‰¥˜‡ÒÚÓ˛ ÌÂÁ„¥¯Â ‚¥‰ ¯‚ÂȈ‡Ò¸ÍÓ„Ó ÒËÛ. ñ Î˯ ӉËÌ ÔËÍ·‰ ¥Á χÒË ¥Ì¯Ëı, flÍ¥ Á‡Ò‚¥‰˜Û˛Ú¸ Ì‚ϥÌÌfl ÔÓ„ÂÒË‚ÌËı ÒËÎ ‡ˆ¥Ó̇θÌÓ Ó„‡Ì¥ÁÛ‚‡ÚË Ì‡fl‚Ì¥ ÂÒÛÒË, Á‡‰¥flÚË ªı ‰Îfl ‡θÌÓª, ‡ Ì ‰ÂÍ·‡ÚË‚ÌÓª Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, «·¥ÎÓÛÒËÁ‡ˆ¥fl» – ˆÂ ÒÔ‡‚‡ ÛÍ Ì Î˯ ‡θÌËı ¥ Ûfl‚ÌËı «˜ÓÌËı ÒËλ. ñ π Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌÓ Òԥθ̇ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ¥ÁÌËı ÒÂ∂ÏÂÌ-
17
ОКСАНА ПАХЛЬОВСЬКА УКРАЇНА І ЕВРОПА В 2001-МУ: ДЕСЯТИЛІТТЯ ВТРАЧЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ. ÇÓ̇ ˆ¥ÎÍÓÏ ÌÂÁ‰Ó·Ì̇, ¥ ‚Ó̇ ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌfl» (3,122). Ä ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ڇ͇ ÍÓÔÓ‡ˆ¥fl Ïӄ· ‰¥flÚË ÔÓ‚Ò˛‰Ë, ‡ ÓÚÊ ¥ ‚ ì͇ªÌ¥, ÔÓÚ¥·ÌÓ ÌÂ Ú‡Í ¥ ·‡„‡ÚÓ: ‚˜ËÚËÒfl, ˜ËÚ‡ÚË, ‰ÛχÚË, ˜ÛÚË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ ÏÓ‚Û Ì‡ ÚÂη‡˜ÂÌÌ¥, ÔÓ ‡‰¥Ó, Û ¯ÍÓÎ¥ Ú‡ ‚ ÓÙ¥Ò¥. ôÓ ÛÒÔ¥¯ÌÓ ‚Ú¥Î˛πÚ¸Òfl ҸӄӉ̥ ‚ ì͇ªÌ¥. åË ‚ÒÚÛÔ‡πÏÓ Û XXI ÒÚÓÎ¥ÚÚfl «flÍ ‚ ÂÔÓıÛ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËı ‚ÓπÌ Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÍÓÔÓ‡ˆ¥È» (3,120). óË π ıÓ˜‡ · flÍ¥-Ì·ۉ¸ ÒÎ¥‰Ë Ú‚ÓÂÌÌfl «Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÍÓÔÓ‡ˆ¥ª ì͇ªÌ‡»? ç‡ Ê‡Î¸, Ì¥. äßãúäÄ ëãßÇ çÄ áÄÇÖêòÖççü üÍ ÏË ÏÓÊÂÏÓ Óˆ¥Ì˛‚‡ÚË Â‡Î¸ÌËÈ ÒÚ‡Ì ‚ ì͇ªÌ¥ ̇Ô‰Ӊ̥ ‰ÂÒflÚË¥˜˜fl ªª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË? á Ó„Îfl‰Û ̇ ÍËÚÂ¥È ÏӇθÌÓÒÚË, ÚÓ Á‰Ó·ÛÚÍË ì͇ªÌË „‡Ì·̥. á Ó„Îfl‰Û ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË – Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì¥flÍ¥. üÍ˘Ó Ê „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û, ÚÓ ‚Ó̇ ‰Ó‚ÓÎ¥ ·ÂÁ‡‰¥Ò̇. Ç ì͇ªÌ¥ Ú‡Í ¥ Ì ‚‰‡ÎÓÒfl Á‡ 10 ÓÍ¥‚ ÒÚ‚ÓËÚË ÍÓÌÒÓÎ¥‰Ó‚‡Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ Á·Û‰Ó‚‡Ì‡ ÊÓÒÚ͇ ·˛Ó͇ÚËÁÓ‚‡Ì‡ ‚ÂÚË͇θ, Ì ‚‰‡ÎÓÒfl ‰ÓÒfl„ÌÛÚË ÔË̇ÈÏÌ¥ ϥ̥χθÌÓ„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ ˘Ó‰Ó χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ú‡ ‰Âʇ‚Ë, Ó‰Ì‡Í ÒÙÓÏÛ‚‡‚Òfl Á‡ÍËÚËÈ ÔÓÎ¥-
Ú¥‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ó„‡Ì¥ÁÏÛ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥¯Ì¸Óª ì͇ªÌË. éÒ¸ ÚÓÏÛ ‚¥‰ÏÓ‚‡ ‚¥‰ «ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ‚ÂÚÂËÁÏÛ», Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, Ú‡ ‚¥‰ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª, ‚¯ڥ, ‰Îfl Ô‚‡ÊÌÓª ·¥Î¸¯ÓÒÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÂÎ¥Ú, – ‡Ì‡ı¥˜ÌÓª ¥ ÔÂÒÓ̇ΥÒÚÒ¸ÍÓª ‡Ï·¥ˆ¥ÈÌÓÒÚË, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ ÒÓÎ¥‰‡ËÁ‡ˆ¥fl ÔÓ„ÂÒË‚ÌËı ÒËÎ ‚ ÏÂʇı Ô‚ÌËı ÍÓÌÍÂÚÌËı ÔÓÂÍÚ¥‚ – ˆÂ ·Û‚ ·Ë Ô¯ËÈ ÍÓÍ ‰Ó ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ¯ËÓÍÓ„Ó ÙÓÌÚÛ ÓÔÓÛ ÔÓˆÂÒ‡Ï «·¥ÎÓÛÒËÁ‡ˆ¥ª» ì͇ªÌË. ÅÂÁ ¥Î˛Á¥È, ˘Ó ÔÓˆÂÒË «·¥ÎÓÛÒËÁ‡ˆ¥ª» ‚¥‰‡ÁÛ ÔËÔËÌflÚ¸Òfl: ªıÌfl ÒË· È ÚË‚‡Î¥ÒÚ¸ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¥Ï ˜ËÌÓÏ Á‡ÎÂʇÚËÏ ‚¥‰ Á‰‡ÚÌÓÒÚË ‰Ó ÍÓÌÒÓÎ¥‰‡ˆ¥ª Ò‚¥‰ÓÏÓª ˜‡ÒÚËÌË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ (‚‡ıÓ‚Û˛˜Ë Ú‡ÍÓÊ ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Û ˆ¸ÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ Ò‚¥‰ÓÏÓª Ê Ú‡ÍË ‚ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓÏÛ Ô·̥ ˜‡ÒÚËÌË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ÏÂ̯ËÌ; ‡‰Ê Ì ¥ÏÔÂҸ͇, ‡ ҇χ „ÎË·ÓÍÓ ‰ÂÏÓ͇Ú˘̇ ÙÓχ ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÓˆ¥ÛÏÛ Á ÈÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÏË ÏÂ̯Ë̇ÏË π Ӊ̥π˛ Á ÓÁÌ‡Í «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÒÚË» ì͇ªÌË). áÓÁÛÏ¥ÎÓ, flÍ˘Ó «·¥ÎÓÛÒËÁ‡ˆ¥fl» ì͇ªÌË Á‡È¯Î‡ · ̇‰ÚÓ ‚„ÎË· ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë, ÚÓ ì͇ªÌ‡ flÍ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó-ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÍÓÎÓÌ¥fl ÌÓ‚¥Ú̸Ӫ êÓÒ¥ª h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a ТАРАС ВОЗНЯК УКРАДЕНА УКРАЇНА. ДО ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ НАЦІЇ
Ú˘ÌËÈ Í·Ò, flÍËÈ ÚÓ˜ÌÓ ÁÌ‡π ¥ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ Â‡Î¥ÁÛπ Ò‚Óª ¥ÌÚÂÂÒË. íÓÏÛ ÔÓÍË ˘Ó ̇¯‡ ‰Âʇ‚‡ Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ˛ ¥ ÔÓË̇π Û ÚflÒÓ‚ËÌÛ Ì‚ËÁ̇˜ÂÌÓÒÚË È Ì‰ÓÏÓ‚ÎÂÌÓÒÚË. ÇÒ¥ ªª ÍÓÍË Á‡‚Ïˇ˛Ú¸ ̇ Ô¥‚‰ÓÓÁ¥. 襉ÒÛÏÓ‚Û˛˜Ë, ÏÓÊÂÏÓ ÍÓÌÒÚ‡ÚÛ‚‡ÚË, ˘Ó ‡θÌÓ ÒÛ˜‡ÒÌÛ «Û͇ªÌÒ¸ÍÛ Ì‡ˆ¥˛» ÒÍ·‰‡˛Ú¸ ÁÎËÚ¥ Û ÒÚ‡∂̇ı¥ª ·˛Ó͇ÚË Ú‡ ÍÓÏÔ‡‰ÓË, flÍ¥ ˜ÂÂÁ ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥˛ «ÔÓÂÍÚÛ ì͇ªÌ‡» Á‡·ÎÓÍÛ‚‡ÎË ‰¥ÈÒÌÛ ¯ËÓÍÛ ÍÓÌÒÓÎ¥‰‡ˆ¥˛ ̇ÒÂÎÂÌÌfl ì͇ªÌË Û ÏÓ‰ÂÌÛ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Ì‡ˆ¥˛.
‚Ú‡ÚË· · ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ¥ ̇Á‡‚Ê‰Ë ·Û‰¸-flÍÛ ¥ÒÚÓ˘ÌÛ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û. ä¥Ï ˆ¸Ó„Ó Ì‚ڥ¯ÌÓ„Ó ÒˆÂ̇¥˛, ÏÓÊÎË‚‡ ‰Û„‡ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡: ÛÏÓ‚ÌÓ Í‡ÊÛ˜Ë, «Â‚ÓÔªÁ‡ˆ¥fl» ì͇ªÌË. èËÓ‰ÌÓ, Ó·Òfl„ ˆ¥πª ÒÚ‡ÚÚ¥ Ì Ô‰·‡˜‡π ÓÁ„Îfl‰Û ‡Ì¥ Ò‡ÏÓ„Ó ÔÓÌflÚÚfl «Â‚ÓÔÂÈҸͥÒÚ¸», ‡Ì¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÂÍ‚¥‚‡ÎÂÌÚÛ ˆ¥πª ¥ÒÚÓ¥ÓÒÓÙÂÏË – ÌÓ‚Óª Ö‚ÓÔË Á ‚¥˜ÌÓ ÛıÓÏËÏË ÍÓ‰Ó̇ÏË, ¥Á ÒÍ·‰ÌËÏ ÔÓˆÂÒÓÏ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ªª ÌÓ‚Óª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË. ǯڥ, ̇ ˆ˛ ÚÂÏÛ ¥ÒÌÛπ ‚ÂÎÂÚÂÌҸ͇ ̇ÛÍÓ‚‡ Î¥Ú‡ÚÛ‡. é·ÏÂÊËÏÓÒfl Î˯ ÔËÔÛ˘ÂÌÌflÏ, ˘Ó ¥ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ‰Û„ÓÏÛ ‚‡¥‡ÌÚ¥ ì͇ªÌ‡ ÚÂÊ Ì ‚¥‰‡ÁÛ ÔÓÁ·Û‰ÂÚ¸Òfl Ò‚Ó„Ó «ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÚ‡ÚÛÒÛ». ǯڥ, Ô‰ ì͇ªÌÓ˛ – flÍ˘Ó ÍÓÎËÒ¸ ‚Ó̇ È ÒÔ‡‚‰¥ ‰¥È‰Â ‰Ó ÔÓÓ„Û ‚ıÓ‰Û ‚ Ö‚ÓÔÛ, – ÒÚÓflÚËÏÛÚ¸ Ú¥ Ê Ò‡Ï¥ ÚÛ‰ÌÓ˘¥, flÍ¥ ҸӄӉ̥ ÔÂÂÊË‚‡˛Ú¸ èÓθ˘‡, óÂı¥fl È ¥Ì¯¥ ͇ªÌË ˆ¸Ó„Ó ÍÓ·. ç Á‡·Û‚‡ÈÏÓ, ˘Ó ò‚ÂȈ‡¥fl ¥ çÓ‚Â∂¥fl ‚ ÂÁÛθڇڥ ‚ÒÂ̇ӉÌÓ„Ó ÂÙÂẨÛÏÛ ‚¥‰ÏÓ‚ËÎËÒfl ‚ıÓ‰ËÚË ‰Ó Öë; ÄÌ„Î¥fl ÔӄӉ˷Òfl Û‚¥ÈÚË ‰Ó Öë, ‡Î Ì ‰Ó ÏÓÌÂÚ‡ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ëÓ˛ÁÛ, fl͇ ̇·Û‚‡π ˜ËÌÌÓÒÚË ‚¥‰ 2002 ÓÍÛ. ĉÊ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl ‚ Ö‚ÓÔÛ ÓÁ̇˜‡π ‰Ó·Ó·ÛÚ Î˯ ̇ ̇ÒÚÛÔÌËı h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
1. Ä̉ÂÒÓÌ Å. ìfl‚ÎÂÌ¥ ÒԥθÌÓÚË. å¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ˘Ó‰Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl ¥ ÔÓ¯ËÂÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ. – ä˪‚: äËÚË͇, 2001. 2. ÇÓÁÌflÍ í. «èÓÂÍÚ ì͇ªÌ‡». 襉ÒÛÏÍË ‰ÂÒflÚË¥˜˜fl// çÂÁ‡ÎÂÊÌËÈ ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ˜‡ÒÓÔËÒ «∫», ‹18, 1998 //www.jimagazine.lviv.ua 3. óÂÌ˚¯Ó‚ ë. êÛÒÒÍÓ ҇ÏÓÓÔ‰ÂÎÂÌË // çÂÁ‡ÎÂÊÌËÈ ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ˜‡ÒÓÔËÒ «∫», ‹13, 1998 //www.ji-magazine.lviv.ua
㸂¥‚, ÎËÔÂ̸ 2001
18
Виступ 24 травня на конференцiї Фонду Гайнрiха Бьолля i журналу «Ї» «Україна, Польща та розширення ЕС на Схiд»
ÂÚ‡Ô‡ı. Ä Ì‡ ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚ÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl ÒÔ˘ËÌ˛π ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ÒÍ·‰ÌÛ ÂÒÚÛÍÚÛËÁ‡ˆ¥˛ ‚Ò¥πª ÒËÒÚÂÏË ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, χÒË‚ÌÛ ÚÂıÌÓÎÓ„¥Á‡ˆ¥˛, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ·ÂÁÓ·¥ÚÚfl ¥ ÌÂÒ̘ͥÂÌÌÛ ÌËÁÍÛ Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌËı, ٥̇ÌÒÓ‚Ëı ¥ ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ, ÚËÔÓ‚Ëı ‰Îfl ÔÂ¥Ó‰Û ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥ª ‰Ó ÊËÚÚfl ‚ ˆËı ÌÓ‚Ëı ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÍÓÓ‰Ë̇ڇı. ÑÓ‰‡ÈÏÓ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ÔÓ·ÎÂÏÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ÏÓ‚ ̇ ÚÂÂ̇ı ÌÓ‚Óª Ö‚ÓÔË, ˘Ó ÔÓ‰¥ÎflÚËÏÛÚ¸Òfl ̇ «Ú‡ÌÒÔÓÚÌ¥» (‚ÂÈÍÛÎflÌ¥) ¥ «ÌÂÚ‡ÌÒÔÓÚÌ¥», ‡, ÔÓÒÚ¥¯Â ͇ÊÛ˜Ë, ̇ «¥ÏÔÂҸͥ» È «ÌÂ¥ÏÔÂҸͥ», ÚÓ·ÚÓ ÁÌÓ‚Û «‚ÂÎËÍ¥» È «Ï‡Î¥». ÑÓ‰‡ÈÏÓ Ú‡ÍÓÊ ÔÓ·ÎÂÏÛ Û̥٥͇ˆ¥ª ÓÒ‚¥ÚË, fl͇ ÔÓÚ·ۂ‡ÚËÏ ∂‡Ì‰¥ÓÁÌËı ٥̇ÌÒÓ‚Ëı ‚ËÚ‡Ú Ú‡ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ‚ÂÎÂÚÂÌÒ¸ÍËı β‰Ò¸ÍËı ¥ ÔÓÙÂÒ¥ÈÌËı ÂÒÛÒ¥‚. ß flÍ˘Ó Â‡ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, flÍ Òڂ‰ÊÛ˛Ú¸, Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÛ‚‡Î‡ ͥ̈¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚, ÚÓ flÍ ‚Ô˯ÛÚ¸Òfl ‚ ˆ˛ ÒËÒÚÂÏÛ ì͇ªÌ‡ È ¥Ì¯¥ ͇ªÌË Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ‡Â‡ÎÛ, flÍ¥ ˘ÓÈÌÓ Á‡‡Á – ¥ ¯ÎflıÓÏ ÚflÊÍËı ‚Ú‡Ú – Á‰Ó·ÛÎËÒfl ̇ ‚·ÒÌÛ ‰Âʇ‚Û? ô ӉÌÂ: Á‡‰‡‚ÌÂ̇ ÌÂÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ì͇ªÌË ‚ ˆËÍÛÎflˆ¥ª ¥‰ÂÈ ¥ ÔÓ·ÎÂχÚËÍË Á‡ı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
український шлях до об’єднаної европи
мирослав попович ©
‚
Ï Ë Ó Ò Î ‡ ‚
Ò ¥ Ï ' ª
Ô Ó Ô Ó ‚ Ë ˜ ,
‚ Ó Î ¸ Ì ¥ È
2 0 0 1
Ì Ó ‚ ¥ È . . .
ÍÛθÚÛ, ÔÓÏÌÓÊÂ̇ ̇ ÌËÁÍÛ ÒÔˆËÙ¥˜ÌËı ÎÓ͇θÌËı Ó·ÒÚ‡‚ËÌ, Ì ÏÓÊ Ì ÓÒ··Î˛‚‡ÚË ªª ÔÓÚÂ̈¥‡Î Û Ô·̥ ˆÂÔˆ¥ª, ‡ÒËÏ¥Îflˆ¥ª Ú‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ ̇ ÁÛÒÚ¥˜Ì¥ ¥ÏÔÛθÒË. ÄΠ˜ËÏ ÏÂ̯ ì͇ªÌ‡ ̇ÔÓÎfl„‡ÚËÏ ̇ Ò‚ÓªÈ ÒÔˆËÙ¥˜ÌÓÒÚ¥ Ú‡ Û̥͇θÌÓÒÚ¥, ¥ ˜ËÏ ·¥Î¸¯Â ‚¥‰Ì‡ıÓ‰ËÚËÏ ‚ ÒÓ·¥ ÒÔÓ¥‰ÌÂÌ¥ Á ¥Ì¯ËÏË ÍÛθÚÛ‡ÏË ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̥ È ÂÒÚÂÚ˘̥ ÂÌ„¥ª, ÚËÏ ¯‚ˉ¯Â Á‡Í¥Ì˜ËÚ¸Òfl ˆÂÈ «‚‡‚ËÎÓÌÒ¸ÍËÈ ÔÓÎÓÌ». ì͇ªÌ‡ χπ: ̇‚˜ËÚËÒfl „Ó‚ÓËÚË Á‡„‡Î¸ÌÓÁÓÁÛÏ¥ÎÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, fl͇ ·Û· · ‡ÌÚËÔÓ‰ÓÏ «Ó·˘ÂÔÓÌflÚÌÓ„Ó flÁ˚͇». «é·˘ÂÔÓÌflÚÌ˚È flÁ˚Í» ‚ ¥ÏÔÂÒ¸Í¥È ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥ª ·Û‚ ÌÓÒ¥πÏ Ù‡Î¸¯Ë‚Óª ¥ÌÙÓχˆ¥ª ¥ Á‡ÒÓ·ÓÏ ‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl ̇Ӊ¥‚ Û ‡‰¥ÛÒ¥ ˆ¸Ó„Ó «Ó·˘ÂÔÓÌflÚÌÓ„Ó flÁ˚͇» ‚¥‰ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. ᇄ‡Î¸ÌÓÁÓÁÛϥ· ÏÓ‚‡, flÍÓª ҸӄӉ̥ ‚˜ËÚ¸Òfl ì͇ªÌ‡ ¥ Û ÒÙÂ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ¥ Û ÒÙÂ¥ ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥ª ‚·ÒÌÓª ÍÛθÚÛË, Ì ÏÓÊ χÚË ‡Ì¥ ÔÓ‚¥‰Â̈¥ÈÌÓ„Ó, ‡Ì¥ Ï¥Ò¥ÈÌÓ„Ó, ‡Ì¥ ËÚÓ˘ÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ. í¥Î¸ÍË ˆfl ÏÓ‚‡ Òڇ̠‰ÊÂÂÎÓÏ Ó·’πÍÚË‚ÌÓª ¥ÌÙÓχˆ¥ª ÔÓ ì͇ªÌÛ ¥ Á‡ÒÓ·ÓÏ Á·ÎËÊÂÌÌfl ì͇ªÌË Á ¥Ì¯ËÏË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË Ú‡ ÍÛθÚÛÌËÏË Â‡Î¸ÌÓÒÚflÏË. í¥Î¸ÍË ˆfl ÏÓ‚‡ ÒÚ‡ÌÂ, ̇¯ڥ, ÓÒÌÓ‚ÌËÏ ÍÓÏÛ̥͇ÚË‚-
19
ОКСАНА ПАХЛЬОВСЬКА УКРАЇНА І ЕВРОПА В 2001-МУ: ДЕСЯТИЛІТТЯ ВТРАЧЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ôÓ Ú‡Í ւÓÔ‡ flÍ ÍÛθÚÛÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘Ì fl‚ˢÂ, flÍ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ Ì ڥθÍË „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËÈ, ‡ÎÂ È ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ¥ ‰ÛıÓ‚ÌËÈ? ቇ‚‡ÎÓÒ¸ ·Ë, ‚ ÔËÒÛÚÌÓÒÚ¥ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΥ‚ ¥Á á‡ı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË ÍËflÌËÌÛ Ú‡Í ÔËÚ‡ÌÌfl Á‡‰‡‚‡ÚË ·ÂÁÚ‡ÍÚÌÓ. é‰Ì‡Í, fl Á̇˛, ˘Ó ‚ Á‡ı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ÔÂÒ¥ ·‡„‡ÚÓ Ô˯ÛÚ¸ ̇ ˆ˛ ÚÂÏÛ ¥ ‰‡ÎÂÍ¥ ‚¥‰ Ó‰ÌÓÒÚ‡ÈÌÓÒÚË ‚ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÒÚË». ì ̇Ò, ‚ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, ˜‡ÒÚÓ ÓÁÏ¥ÍÓ‚Û˛Ú¸ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó Á̇˜ËÚ¸ «·ÛÚË ÓÒ¥flÌËÌÓÏ», «·ÛÚË Û͇ªÌˆÂÏ», «·ÛÚË π‚ÂπÏ» ÚÓ˘Ó. Ç Ö‚ÓÔ¥ fl Ì ÁÛÒÚ¥˜‡‚ ÒÚ‡ÚÂÈ Ì‡ ÔÓ‰¥·Ì¥ ÚÂÏË – Ò͇ʥÏÓ, ÔÓ ÒÏËÒÎ ‚ˇÁ¥‚ «·ÛÚË Ù‡ÌˆÛÁÓÏ» ˜Ë «·ÛÚË ‡Ì„ΥȈÂÏ». ñ ̥·ËÚÓ flÒÌÓ. á‡Ú «·ÛÚË Â‚ÓÔÂȈÂÏ» π ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ Û Á‚’flÁÍÛ ¥Á ̇ӉÊÂÌÌflÏ Á‡„‡Î¸ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË ¥ Á‡„‡Î¸ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡Ú¥ÓÚËÁÏÛ. ç ıÓÚ¥ÎÓÒ¸ ·Ë Ó‰‡ÁÛ ¥ÚË Ì‡ ¥ÒÚÓËÍÓ-ÍÛθÚÛÌ¥ „ÎË·ËÌË, Ó‰Ì‡Í ‰ÓÁ‚Óβ ÒÓ·¥ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ Ì‚ÂÎËÍ ‡·ÒÚ‡ÍÚÌ Á‡Û‚‡ÊÂÌÌfl. Ç ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍËı ͇ªÌ‡ı Ô¥ÒÎfl ͇ıÛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ï‡ÚÂ¥‡Î¥ÁÏÛ ‰Â‰‡Î¥ ˜‡ÒÚ¥¯Â Á„‡‰Û˛Ú¸ Ô‡ˆ¥ å‡ÍÒ‡ Ç·‡ ÔÓ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚÒ¸ÍÛ ÂÚËÍÛ, fl͇ ‚ËÁ̇˜Ë· ÒÔÓÒ¥· ͇ԥڇΥÒÚ˘ÌÓ„Ó „ÓÒÔÓ‰‡Ò¸ÍÓ-
ÌËÏ ÏÂı‡Ì¥ÁÏÓÏ ‡‚ÚÂÌÚ˘ÌÓª ÁÛÒÚ¥˜¥ ì͇ªÌË Á Ö‚ÓÔÓ˛ ¥ Ò‚¥ÚÓÏ. ßÌ¯Ó„Ó ¯ÎflıÛ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ÌÂχπ. ß, Ә‚ˉÌÓ, Ì ÏÓÊ ·ÛÚË. äÓÌÒÓÎ¥‰Û˛˜Ó˛ ¥‰Âπ˛ ‰Îfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ χπ ÒÚ‡ÚË ÌËÌ¥ ÈÓ„Ó ‚Ó‰ÊÂ̇ ‚ÓÔÂÈҸ͇ ÔËÓ‰‡, ÍÛθÚÛÌËÈ ÒËÌÚÂÁ ÈÓ„Ó ·‡„‡ÚÓÒÚÓÎ¥Ú̸Ӫ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, ‰Ó „ÎË·ËÌË ‚ËÒڇʉ‡ÌÓª ¥ ÓÔ·˜ÂÌÓª Á‡Ì‡‰ÚÓ ˜ËÒÎÂÌÌËÏË ÊÂÚ‚‡ÏË. ì͇ªÌ‡ ·Û‰Â Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ ‰Âʇ‚Ó˛ ÚÓ˛ Ï¥Ó˛, flÍÓ˛ ‚Ó̇ ÒÙÓÏÛπÚ¸Òfl flÍ ‰Âʇ‚‡ ‚ÓÔÂÈҸ͇. üÍ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ҸӄӉ̥ ˘Â ڥθÍË ¯Û͇π Ò‚Óπ ÏÓÚÚÓ, ÚÓ ·‡„‡ÚÓ Í‡ªÌ ‚Ê ÈÓ„Ó Ï‡˛Ú¸ ‚ flÍ̇ȯ˯ÓÏÛ ‰¥‡Ô‡ÁÓÌ¥. ç‡ ÚÎ¥ ∂‡Ì‰¥ÓÁÌÓ„Ó ‰Ëı‡ÌÌfl ͇̇‰Ò¸ÍÓ„Ó ÏÓÚÚÓ – «Ç¥‰ Ó͇ÌÛ ‰Ó Ó͇ÌÛ» – ÒÛÏÌÓ Á‚Û˜ËÚ¸ ̇„‡‰Û‚‡ÌÌflÏ ÔÓ Â‡Î¸Ì¥ ÛÏÓ‚Ë ÊËÚÚfl ̇ ̇¯¥È Ô·ÌÂÚ¥ ·‡„‡Ú¸Óı ̇Ӊ¥‚ ÏÓÚÚÓ ÅÓÚÒ‚‡ÌË: «çÂı‡È ·Ë ‚ËÔ‡ÎË ‰Ó˘¥». ì͇ªÌ‡, flÍ ¥ Ö‚ÓÔ‡, ˘Â Ô·ۂ‡π ‚ ÔÓ¯Û͇ı Ò‚Ó„Ó ÏÓÚÚÓ. ÅÛ‰ÂÏÓ ÒÔÓ‰¥‚‡ÚËÒfl, ˘Ó ‚ÓÌÓ Ì ·Û‰Â ÒıÓÊ ̇ ÏÓÚÚÓ îÓÎÍÎẨҸÍËı ÓÒÚÓ‚¥‚: «á‡Î˯ËÚËÒ¸ ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍÓ˛ ÍÓÎÓÌ¥π˛». ÅÛ‰ÂÏÓ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· Û ÏÓÚÚÓ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МИРОСЛАВ ПОПОВИЧ УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ ДО ОБ’ЄДНАНОЇ ЕВРОПИ
20
„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. 燂¥Ú¸ ÔÓ„Ó‰ÊÛ˛˜ËÒ¸ ¥Á ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ˛ ÓÒÌÓ‚ÌÓª ÚÂÁË Ç·‡ ÔÓ ‚ËÁ̇˜‡Î¸ÌËÈ ı‡‡ÍÚ ԇ‡‰Ë∂Ï ‰ÛıÓ‚ÌÓª ÍÛθÚÛË, «ÒÚËβ ÏËÒÎÂÌÌfl» (ÚÂÏ¥Ì å‡ÌÌ„‡Èχ) ‚ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÒÚÛÍÚÛ, ‚ÒÂ Ê ‚ËÍÎË͇π ÒÛÏÌ¥‚Ë ÈÓ„Ó Óˆ¥Ì͇ ÓÎ¥ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏÛ. í‡ È ˜Ë Á‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‚Ò ‰Ó „ÓÒÔÓ‰‡Ò¸ÍÓª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª? óË Ì ÒÎ¥‰ Á‡„ÎË·ËÚËÒfl ‚ ÚÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ÏÂÌڇθ̥ÒÚ¸, fl͇ ‚¥‰ÍË‚‡πÚ¸Òfl Ì‡Ï flÍ ÔÓ¯ÛÍÛ‚‡ÌËÈ ÒËÌÚÂÁ ‡ÌÚ˘ÌÓÒÚË ¥ ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡? ĉÊ ւÓÔ‡ – ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ӉËÌ Î˯ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚÒ¸ÍËÈ Ò‚¥Ú, Ì ҇χ Î˯ Á‡‡Î¸Ô¥ÈҸ͇ „ÂχÌҸ͇ Ô¥‚Ì¥˜. ë‚¥È ‚ÌÂÒÓÍ Û ÓÁ‚ËÚÓÍ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ ˘Â ‡Ì¥¯Â ÁÓ·Ë‚ Ò‰ÁÂÏÌÓÏÓÒ¸ÍËÈ Ô¥‚‰Â̸, ‡ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ßڇΥfl. ã‡ÚËÌÒ¸ÍËÈ Ò‚¥Ú ÛÏ¥ÒÚË‚ Ò‚¥È „Ûχ̥ÁÏ ‚ ‡Ï͇ı ͇ÚÓÎˈ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË ¥ Ì ÒÔËÈÌfl‚ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏÛ. ëÛ‚ÓËÈ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇΥÒÚÒ¸ÍËÈ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏ ‡Ì̸Ӫ ÔÓË ˘Â ‰Ó‚„Ó Ì ÒÚ‚Ó˛‚‡‚ ‚·ÒÌÓª ‚ËÒÓÍÓª ÍÛθÚÛË, ‰ÓÍË Ì Á‡Ò‚Óª‚ ÒÔ‡‰˘ËÌË ·‡ÓÍÓ‚Óª ͇ÚÓÎˈ¸ÍÓª ÍÓÌÚÂÙÓχˆ¥ª. ôÓ Ê Ú‡Í ւÓÔ‡? Ⴂ‡ÈÌÓ, ˆÂ – ÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ¸ ·Û‰¥‚Âθ, ‰Ó¥„, χ¯ËÌ, ··Ó‡ÚÓ¥È, ·¥·Î¥ÓÚÂÍ, ÏÛÁª‚, ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËı ÒËÒÚÂÏ, ¥ÒÚÓ˘ÌËı ԇϒflÚÓÍ ÚÓ˘Ó, «Ò‚fl˘ÂÌÌ ͇ϥÌÌfl» ı‡Ï¥‚, Ï¥ÒÚ ¥ ҥΠ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó
Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË, – Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ Û ÏÓÚÚÓ î‡Ìˆ¥ª, ç¥Ï˜˜ËÌË ¥ ̇‚¥Ú¸ χÎÂ̸ÍÓ„Ó ë‡Ì-凥ÌÓ, – ·ÛÎÓ ÔËÒÛÚÌπ ÒÎÓ‚Ó LIBERTAS, ë‚Ó·Ó‰‡.
‚
Ò¥Ï'ª
‚Óθ̥È
ÌÓ‚¥È...
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ – ‡ÁÓÏ ¥Á ÒÏËÒÎÓÏ, Û˜‚ÎÂÌËÏ Û Ô‰ÏÂÚ‡ı ÍÛθÚÛË ¥ ÊË‚ËÏ Á‡‚‰flÍË ÌÂÔÂÂ‚Ì¥È Ú‡ÌÒÎflˆ¥ª ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û ªª β‰ÂÈ ‚¥‰ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ‰Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl. ôÓ Ê Ò‡ÏÂ, flÍËÈ ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ¥ ÍÛθÚÛÌËÈ ÒÏËÒÎ Ó·’π‰ÌÛπ ‚Ò¥ Ó·‡ÁË Ö‚ÓÔË? ß ˜Ë Ó·’π‰ÌÛπ? è¯ËÏ ÒËÌÚÂÁÓÏ, ˘Ó ÔÓÍ·‚ ÓÒÌÓ‚Û ÒÛ˜‡ÒÌÓª ‰ÛıÓ‚ÌÓª Ö‚ÓÔË, ‚ÒÂ-Ú‡ÍË ·Û‚ êÂÌÂÒ‡ÌÒ, ¥ ̇‚¥Ú¸ ÒÔˆËÙ¥˜ÌÓ ¥Ú‡Î¥ÈҸ͠ǥ‰Ó‰ÊÂÌÌfl, Rinascimento. äÛθÚÛ‡ Ç¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ‚ËÌË͇π flÍ ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl Ì¥ڇΥÈÒ¸Í¥È ÍÛθÚÛ¥, ˘Ó ªª ÓÁˆ¥Ì˛˛Ú¸ ‚¥‰ÚÂÔ flÍ «‚‡‚‡Ò¸ÍÛ», «∂ÓÚ˘ÌÛ». çÓ‚‡ ÍÛθÚÛ‡ ÓÒÏËÒβπ Ò· flÍ ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ÍÛθÚÛË «ÒÔ‡‚Ê̸Ӫ», ÚÓ·ÚÓ ËÏÓ-¥Ú‡Î¥ÈÒ¸ÍÓª, ÓÁ‚ËÚÓÍ flÍÓª Ì¥·ËÚÓ ·Û‚ Ô‚‡ÌËÈ «‚‡‚‡‡ÏË» («∂ÓÚ‡ÏË»). (ïÓ˜‡ ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌÓ˛ ¥ ˆÂÌÚÓÏ ∂ÓÚËÍË ·Û· Ì ç¥Ï˜˜Ë̇, ‡ î‡Ìˆ¥fl). íÛÚ ·Â ÔÓ˜‡ÚÓÍ ¥ ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ‚Ò¥πª ÔÓÔ‰̸Ӫ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË flÍ Ô‚Ë, «Ò‰ËÌË» Ï¥Ê ÒÚ‡Ó˛ ‡ÌÚ˘ÌÓ˛ Ú‡ ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÓ˛ ÌÓ‚¥ÚÌ¸Ó˛. ïËÒÚËflÌÒ¸ÍËÈ ÒÔ¥ËÚۇΥÁÏ ÔÓπ‰ÌÛπÚ¸Òfl Û ÏËÒÎËÚÂÎ¥‚ ¥ χÈÒÚ¥‚ ÂÔÓıË êÂÌÂÒ‡ÌÒÛ Á flÁ˘Ìˈ¸ÍËÏ Ì‡ÚۇΥÁÏÓÏ. èÓ˜Ë̇˛˜ËÒ¸ flÍ ÌËÁ͇ Ô‡‡ÎÂθÌËı ÒÔÓ· ¯ËÓÍÓ„Ó ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl Á‡·ÛÚËı ÙÓÏ ‡ÌÚ˘ÌÓª ÒÔ‡‰˘ËÌË Û ¥ÁÌËı ÒÙ‡ı, Ûı Ç¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó „ÎË·ÓÍÓ„Ó ÔÂÂÓÒÏËÒÎÂÌÌfl ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl β‰ËÌË ¥
становлення громадянського суспільства в україні ©
‡ Ì Ú Ó Ì ¥ Ì ‡
Í Ó Î Ó ‰ ¥ È ,
2 0 0 1
а н т о н i н а к о л о д i й
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÅÓ„‡, ÔËÈχ˛˜Ë Á‡ ‚Ëı¥‰ÌËÈ ·¥·Î¥ÈÌËÈ ÔË̈ËÔ Î˛‰ËÌË flÍ Ó·‡ÁÛ ÅÓÊÓ„Ó, ÔÓ-ÌÓ‚ÓÏÛ ‚ËÚÎÛχ˜ÂÌËÈ. ñfl ¥‰Âfl Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÒԥθÌÓ˛ ¥ ‰Îfl ͇ÚÓÎˈËÁÏÛ, ¥ ‰Îfl ÂÙÓχˆ¥ª, ‡ Ô¥ÁÌ¥¯Â ÌÂfl‚ÌÓ ÔÓÌËÍ‡π ¥ ‚ Òı¥‰Ì ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó, ̇҇ÏÔ‰ ˜ÂÂÁ ˆÂÍÓ‚ÌËÈ ÊË‚ÓÔËÒ. üÍ˘Ó Ú‡‰Ëˆ¥fl Ô‡ÚËÒÚËÍË ‚Ëχ„‡Î‡ ‚ËÁ̇ÌÌfl ̇‰-Ó·‡ÁÌÓÒÚË ÌÂÚ‚‡ÌÓ„Ó, ÔÓÁ‡ÔÓÒÚÓÓ‚Ó„Ó ¥ ÔÓÁ‡˜‡ÒÓ‚Ó„Ó ÅÓ„‡, ‚·‡˜‡˛˜Ë ÔÓ‰¥·Ì¥ÒÚ¸ β‰ËÌË ‰Ó í‚Óˆfl Î˯ ÙÛÌ͈¥Ó̇θÌÓ, Î˯ ‚ Ô‚ÌËı ‰ÛıÓ‚ÌËı Á‰‡ÚÌÓÒÚflı β‰ËÌË, ÚÓ ÂÌÂÒ‡ÌÒ̇ ¥‰ÂÓÎÓ„¥fl ∂ÛÌÚÛπÚ¸Òfl ̇ Á‡Ò‡‰‡ı „Ûχ̥ÁÏÛ. ǡÁ «Î˛‰Ë̇ π Ó·‡Á ÅÓÊËÈ» ÓÁÛÏ¥πÚ¸Òfl ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ¥ ·ÛÍ‚‡Î¸ÌÓ. ÇÒÎ¥‰ Á‡ ˛‰‡ªÁÏÓÏ Ò‰̸ӂ¥˜Ì‡ ıËÒÚËflÌҸ͇ ÚÂÓÎÓ„¥fl ÅÓ„‡ ‡‰¯Â ˜Ûπ, Ì¥Ê ·‡˜ËÚ¸. êÂÌÂÒ‡ÌÒ Ô‡„Ì ÔÓ·‡˜ËÚË ÅÓ„‡ ‚ β‰ËÌ¥ ¥ β‰ËÌÛ ‚ ÅÓÁ¥. ÅÓ„‡-ÓÚˆfl ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ÁÓ·‡Ê‡ÚË Û ‚Ë„Îfl‰¥ ÏÓ„ÛÚÌ¸Ó„Ó ÒÚ‡ˆfl. ì‚ÂÒ¸ «ÅÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌËÈ Á‡‰ÛÏ» Ì¥·Ë ‚Ï¥˘ÛπÚ¸Òfl ‚ Ò‚¥Ú β‰ËÌË ¥ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ‰Ó‚Í¥ÎÎfl. é‰Ì‡Í, Ó·Î˯ËÏÓ ÒÛÏÌ¥‚ÌÛ ˆ‡ËÌÛ ‡Ì‡Î¥ÁÛ «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÏÂÌڇθÌÓÒÚË» Ú‡ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª ÏËÒÚˆڂ‡. èÓÒÚ¥¯Â ÒÚÓªÚ¸ ÒÔ‡‚‡ Á ÒÛÒԥθÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË ‚ËÏ¥‡ÏË ÙÂÌÓÏÂÌÛ Ö‚ÓÔË. ë‡Ï ‰Îfl Ö‚ÓÔË ı‡‡ÍÚÂÌ Ô‚‡Ê‡ÌÌfl ÒËÒÚÂÏË ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ‚ flÍ¥È ˜¥Î¸Ì ϥ҈ Á‡Èχ˛Ú¸ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ‰ÂÏÓ͇ڥfl, ËÌÍÓ‚‡ ÂÍÓÌÓÏ¥-
Пiд¶рунтя громадянського суспiльства складають три кити: приватна власнiсть, розвиненi правовi вiдносини, самостiйнi i впевненi у своїх силах люди. Не всюди, отже, для нього складаються передумови. В Росiї приватна власнiсть упродовж ХІХ ст. фактично не утвердилась нi економiчно, нi психологiчно. Вона загалом не стала соцiальною цiннiстю (хоч у рiзних провiнцiях iмперiї становище було неоднаковим). На межi ХІХ i ХХ столiть розпочався iнтенсивний процес капiталiзацiї, який супроводжувався створенням iнститутiв громадянського суспiльства у формi земств i iнших органiзацiй, формувалася багатопартiйнiсть. Однак через нагромадження суперечностей мiж потребами та спробами модернiзацiї країни, з одного боку, та традицiями деспотичного правлiння, з iншого, цей процес зiрвався. До влади прийшли бiльшовики, якi доклали чимало зусиль, аби надати йому зовсiм iншого змiсту i спрямування. Керуючись спрофанованою iдеєю «знищення класiв», вони вiдiбрали власнiсть у тих, хто її мав, i перетворили усiх людей на найманих працiвникiв одного державно-партiйного синдикату пiд назвою «соцiалiстична держава». Людина, що й без того не почувала себе незалежним iн-
21
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
͇ Ú‡ ̇ˆ¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚Ì¥ÒÚ¸ (nation-state). ñfl ÒËÒÚÂχ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ π ˆ¥ÎÍÓÏ ÍÓÌÍÂÚÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛ ‚ËÏ¥¥‚ ˜Ë ÍÓÓ‰Ë̇Ú, ‚ flÍ¥È ÏÓÊ̇ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚË «‚¥‰Òڇ̸» ÍÓÊÌÓª ̇ˆ¥ª ‚¥‰ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥‰Â‡Î¥‚. á¯ÚÓ˛, ˆ¥ ÓÒÌÓ‚Ì¥ ‚ÓÔÂÈҸͥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË Ò‡Ï¥ Í‚‡Î¥Ù¥ÍÓ‚‡Ì¥ flÍ ÔÓ‰ÛÍÚ ‰ÓÒËÚ¸ Ô¥Á̸Ӫ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥ÒÚÓ¥ª. çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ Ô‡„ÌÂÌÌfl ñÂÍ‚Ë – ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ÛÒÔ¥¯Ì¥ – Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÚË ÒÓ·¥ ‰Âʇ‚Û ¥ ÛÚ‚ÓËÚË ÚÓڇΥڇÌÛ ÚÂÓ͇ڥ˛, ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ Á‡ı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ¥ÒÚÓ¥ª ÔËڇχÌ̇ ‚¥‰ÌÓÒ̇ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‚¥Ë ¥ ‚·‰Ë. Ä̇ÎÓ„¥˜ÌÓ ÒÍ·‰‡ÎËÒ¸ ¥ ÒÚÓÒÛÌÍË ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó„Ó ÒÚ‡ÌÛ ¥ ‰Âʇ‚Ë, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ¥ Ò‚¥ÚÛ Ï¥ÒÚ, ÚÓ„Ó‚ÂθÌÓ-ÔÓÏËÒÎÓ‚Ó„Ó ·‡„‡ÚÒÚ‚‡. ǯڥ Â¯Ú ÒÙÓÏÛ‚‡Î‡Ò¸ ÒËÒÚÂχ ÒÚÓÒÓ‚ÌÓª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ‚·‰Ë, ‚¥Ë ¥ „Ó¯ÂÈ. Ç ÔÓ‰‡Î¸¯ÓÏÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚Ò ˆÂ ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÍÛθÚÛÌÓª ¥ÁÌÓ·‡‚ÌÓÒÚË, ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ¥ÁÌÓχ̥ÚÌÓÒÚË, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Á̇˜Û˘Óª ‚ ÒËÎÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ÒÚÓ͇ÚÓÒÚË Ö‚ÓÔË. Ö‚ÓÔ‡ flÍ ÍÛθÚÛÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘̇ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÒËÒÚÂχ ÔËÒÚÓÒÓ‚‡Ì‡ ‰Ó Ò‡ÏÓ„ÛÎflˆ¥ª Ú‡ Ò‡ÏÓÍÂÛ‚‡ÌÌfl ¥ Á‡‚‰flÍË ˆ¸ÓÏÛ Ï‡π ‚ËÒÓÍÛ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó ¯‚ˉÍÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚ ÛÒ¥ı ÒÙ‡ı, ‰Ó ‚Óβˆ¥ª Ú‡ ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ‰Â‰‡Î¥ ‚ˢËı ¥ ÒÍ·‰Ì¥¯Ëı ¥ÌÙ‡ÒÚÛÍÚÛ.
дивiдуумом, втратила останнi пiдстави своєї самостiйности, здатности й бажання покладатися на саму себе. Усе соцiальне життя було зведене до «боротьби класiв». Як писав Р. Пайпс, настав час «розпаду», оскiльки знищене було саме суспiльство. Свого часу Маркс, хоча i не визнавав громадянське суспiльство з його iндивiдуалiзмом i егоїстичними iнтересами цiннiстю для соцiалiстiв, усе ж вважав його кроком до майбутнього усуспiльненого людства, де людина з царства речей i спiльнот, з якими вона себе iдентифiкує, повернеться до самої себе. Вiн писав, що людина як член громадянського суспiльства є неполiтична, природна людина, у той час як у полiтичнiй сферi вона є штучною людиною. Полiтичне життя, навiть у станi його найвищої напруги (такою є за Марксом революцiя) – це лише засiб. Мета ж – налагоджене життя громадянського, а пiзнiше – людського суспiльства. Бiльшовики перетворили засiб на мету, хоч це й було, в принципi, зовсiм нормальною i неминучою трансформацiєю марксистської доктрини. Чи iснувало громадянське суспiльство в СССР? Існують рiзнi пiдходи до питання про те, чи iснувало громадянське суспiльство за умов комунiстичного правh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МИРОСЛАВ ПОПОВИЧ УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ ДО ОБ’ЄДНАНОЇ ЕВРОПИ
22
Ç¥‰ ¥‰Â‡ÎÛ ‚¥‰ÌÓÒÌÓª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ÔÓÎ¥ÚËÍË ¥ ‰ÛıÓ‚ÌÓÒÚË ‰ÓÒËÚ¸ ‰‡ÎÂÍ¥ ‚Ò¥ ‚ÓÔÂÈҸͥ ͇ªÌË ¥ Á‡‡Á, ‡Î ÒËÒÚÂÏÛ ¥‰Â‡Î¸ÌËı ÍÓÓ‰ËÌ‡Ú ‚ËÁ̇˜ËÚË ÏÓÊ̇. éÚÊÂ, ·Û‰ÂÏÓ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ì͇ªÌÛ ‚ ÒËÒÚÂÏ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ‚ˉ¥Îfl˛˜Ë ÍÓÊÂÌ ¥Á Á„‡‰‡ÌËı ‚ËÏ¥¥‚ ÁÓÍÂχ. êËÌÍÓ‚‡ ÂÍÓÌÓϥ͇. ëÚ‡∂̇ˆ¥fl ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, ‚·ÒÌ ͇ÊÛ˜Ë, π ÒÔ‡‰˘ËÌÓ˛ ÔÂ¥Ó‰Û «ÓÁ‚ËÌÛÚÓ„Ó ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏÛ». ÇÓ̇ Òڇ· fl‚ÌÓ˛ ‚ ÔÂ¥Ó‰ «Ô·ۉӂ˻ (‚ ì͇ªÌ¥ ¥ÒÚ ÔËÔËÌË‚Òfl ‚ 1990 .), ‡Î ‚ ̇ԥ‚‰Âʇ‚ÌÓÏÛ Ò¥Î¸Ò¸ÍÓÏÛ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚¥ ÒËÏÔÚÓÏË Í‡ıÛ Ó˜Â‚Ë‰Ì¥ ‚Ê Á ÔÓ˜‡ÚÍÛ 80-ı ., ÍÓÎË ‚ÓÌÓ ÒÚ‡ÎÓ Ì ÔÓÒÚÓ ÌÂÂÙÂÍÚË‚ÌËÏ, ‡ÎÂ È Á·ËÚÍÓ‚ËÏ. é‰Ì‡Í, ȉÂÚ¸Òfl Ì ÔÓÒÚÓ ÔÓ ÒÚ‡∂̇ˆ¥˛. êÓÁÏ¥Ë ‰ÂÔÂÒ¥ª 19901999 . ‚‡Ê‡˛Ú¸. ëÔ‡‚ÊÌfl ÍËÁ‡ ̇Òڇ· 1992 ., ÍÓÎË „¥ÔÂ¥ÌÙÎflˆ¥fl ¥ Ó·‚‡Î¸Ì ÒÍÓÓ˜ÂÌÌfl ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ ÔË‚ÂÎË ‰Ó ͇ıÛ Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚Óª ÒËÒÚÂÏË ¥ ‚ êÓÒ¥ª, ¥ ‚ ì͇ªÌ¥. ÑÎfl ÔÓ¥‚ÌflÌÌfl ̇„‡‰‡˛, ˘Ó ÇÂÎË͇ ‰ÂÔÂÒ¥fl ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÚˉˆflÚËı ÓÍ¥‚ Ô˂· ‰Ó Ô‡‰¥ÌÌfl ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ ‚ Á‡ı¥‰ÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ÏÂ̯, Ì¥Ê Ì‡ÔÓÎÓ‚ËÌÛ. ì͇ªÌҸ͇ Ê ÂÍÓÌÓϥ͇ ÒÍÓÓÚË· ‚ËÓ·ÌËˆÚ‚Ó ·¥Î¸¯, Ì¥Ê ‚ ÚË ‡ÁË. å‡Ò¯Ú‡·Ë ÛÈ̇ˆ¥ª ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ÒËÎ ÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ Á ̇ÒÎ¥‰Í‡ÏË ‚¥ÈÌË ¥ ̇ˆËÒÚÒ¸ÍÓª ÓÍÛÔ‡ˆ¥ª:
лiння. Природно, що тi, хто дотримується широкого погляду на громадянське суспiльство як усю позаполiтичну сферу, вбачають в колишньому СССР бiльш або менш розвиненi елементи громадянського суспiльства. Адже iснували формальнi й неформальнi (легальнi чи таємнi) форми спiлкування мiж людьми, порiвняно незалежним було родинне життя тощо. Тобто, деякi позаполiтичнi «закутки» суспiльного життя не контролювалися всюдисущою владою тому, що вона до них просто не могла дотягнутися. Адже навiть у тоталiтарному суспiльствi полiтичний контроль не може бути абсолютно тотальним. Причому розмiри цього розходження мiж тоталiтаризмом як iдеальним типом i його реальними формами були далеко неоднаковими в рiзних країнах. На мiй погляд, подiбна ар¶ументацiя означеної позицiї вкрай слабка, адже рештки позаполiтичного спiлкування й солiдарности не становили iстотного сектора суспiльства, який би мiг i хотiв дiяти незалежно, а iнодi й на противагу державi. Не iснувало також незалежної, публiчно висловленої громадської думки, з якою мусила б рахуватися влада. Не було й вiльної преси. Нiхто, зрештою, не смiв публiчно залишатися самим собою. А без вiльних, незалежних iндивiдiв, права яких захищенi Конституцiєю та законами, про громаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ ̇ӉÌÓÏÛ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚¥ ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÓª ‚¥‰ ÓÍÛÔ‡ÌÚ¥‚ ì͇ªÌË ‚ ͥ̈¥ ‚¥ÈÌË Ô‡ˆ˛‚‡ÎÓ ·ÎËÁ¸ÍÓ 30% ‰Ó‚ÓπÌÌËı ‚ËÓ·Ì˘Ëı ÔÓÚÛÊÌÓÒÚÂÈ. ÑÎfl ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‚Ú‡Ú ÔÓÚ¥·ÌÓ ·ÛÎÓ Ô’flÚ¸ ÓÍ¥‚; 1950 . ‰Ó‚ÓπÌÌËÈ ¥‚Â̸ ·ÛÎÓ Ì‡‚¥Ú¸ Ô‚ˢÂÌÓ Ì‡ 15%. è‰ ˆËÏ ì͇ªÌ‡ Á‡Á̇· ˘Â ·¥Î¸¯Ó„Ó ÓÁÓÂÌÌfl: Ô¯‡ Ò‚¥ÚÓ‚‡ ‚¥È̇, ‚Óβˆ¥fl ¥ „Óχ‰flÌҸ͇ ‚¥È̇ 1917-1920 . ÒÍÓÓÚËÎË ÔÓ‰ÛÍÚË‚Ì¥ ÒËÎË ì͇ªÌË Ì‡ ‰Â‚’flÚ¸ ‰ÂÒflÚËı. èÓÚÂ, ÛÊ ‚ 1925-1926 ., ˜ÂÂÁ Ô’flÚ¸-¯¥ÒÚ¸ ÓÍ¥‚, ‰Ó‚ÓπÌÌËÈ ¥‚Â̸ ÔÓÏËÒÎÓ‚ÓÒÚË ·Û‚ ‚ ÓÒÌÓ‚ÌÓÏÛ ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌËÈ, ‡ ҥθҸÍ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚Ó ˘Â ‡Ì¥¯Â ·ÛÎÓ ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌ ̇ ÌÓ„Ë «ÌÓ‚Ó˛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ˛ ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛»1 . çËÌ¥¯Ìfl ÒËÚÛ‡ˆ¥fl Á ÔÓ„Îfl‰Û ÔÂÒÔÂÍÚË‚ ‚ËıÓ‰Û Á ÍËÁË ÔË̇ÈÏÌ¥ ·¥Î¸¯ Ì‚ÂÒ·. èÓÒÚÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘̇ ì͇ªÌ‡ ڥθÍË ÏËÌÛÎÓ„Ó ÓÍÛ, ˜ÂÂÁ ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ Ô¥ÒÎfl ÔÓ˜‡ÚÍÛ fl‚ÌÓª ÒÚ‡∂̇ˆ¥ª, ‰‡Î‡ Ì‚ÂÎËÍËÈ ¥ÒÚ (6% Á‡ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ˛ ÒÚ‡ÚËÒÚËÍÓ˛). èÓ„ÌÓÁË ˘Ó‰Ó ÚÂϥ̥‚ ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‚ËÓ·ÌË˜Ó„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ Ì ıÓ˜ÂÚ¸Òfl ̇‚¥Ú¸ ¥ Á„‡‰Û‚‡ÚË. ç ‚‡ÚÓ Ú‡ÍÓÊ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÒÂÂ‰Ì˛ Á‡Ó·¥ÚÌÛ Ô·ÚÛ ¥ ÔÂÌÒ¥ª, ¥‚Â̸ ·ÂÁÓ·¥ÚÚfl, ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl ·¥ÎÍ¥‚, ÔÓ¯ËÂÌÌfl ÚÛ·ÂÍÛθÓÁÛ, Ê·‡Í¥‚, ÔÓÒÚËÚÛˆ¥˛ ̇ ÂÍÒÔÓÚ, Á„‡ª ·ÂÁÔËÚÛθÌËı ‰¥ÚÂÈ ÚÓ˘Ó. äËÁ‡ ¯ÚÓ‚ı‡π ÒËÒÚÂÏÛ, ˘Ó ªª ÔÂÂÊË‚‡π, ‰Ó ÔË-
дянське суспiльство годi й казати. Не дивно, що з совєцького суспiльствознавства назовсiм зникло саме поняття «громадянського суспiльства». Т.зв. громадськi органiзацiї комунiстичний режим творив iз метою камуфляжу своєї сутности, а також у мобiлiзацiйних цiлях. Їх завдання полягало в тому, щоб бути «привiдними пасами», якi з’єднують партiйно-державну машину з народом. Усi вони створювались партiєю-державою, були їй абсолютно пiдконтрольнi, вступ до багатьох iз них був примусовим (iнакше передбачались певнi санкцiї дискримiнацiйного характеру). За їх допомогою державно-партiйнi структури тримали пiд контролем усiх бiльш-менш суспiльно активних громадян i мобiлiзували їх на проведення тих чи iнших вигiдних для органiв влади акцiй, створюючи лише видимiсть громадського життя. Участь у таких органiзацiях була iмiтацiєю громадської роботи. Вона не тiльки не iмпонувала, а й була нестерпною для справдi самостiйних i самодостатнiх iндивiдiв (наприклад, у документальнiй повiстi Д. ¢ранiна «Зубр» описано, як видатний вчений-радiобiолог i взагалi непересiчна особистiсть Тiмофєєв-Рєсовскiй, повернувшись до СССР пiсля тривалого перебування на Заходi, нiяк не мiг втямити, навiщо тi численнi збори, на яких h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ï¥ÚË‚¥Á‡ˆ¥ª, ÒÔÓ˘ÂÌÌfl, Ó„Û·ÎÂÌÌfl. ç‡È·¥Î¸¯‡ Ì·ÂÁÔÂ͇ ÍËÁ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ÓÌË ÒÚËÏÛβ˛Ú¸ ÌÂÁ‚ÓÓÚÌ ÁÌËÊÂÌÌfl ¥‚Ìfl ÒÍ·‰ÌÓÒÚË ÒËÒÚÂÏË. èËÈÏÂÏÓ ÒÎ¥‰ÓÏ Á‡ ‰ÓÒÎ¥‰ÌË͇ÏË Á ä˪‚Ò¸ÍÓ„Ó Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó ¥ÌÒÚËÚÛÚÛ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥ª2 ÔÓ‰¥Î ÒÛÒԥθÒÚ‚ Á‡ χÍÓ„‡ÎÛÁ‚Ӳ ÒÚÛÍÚÛÓ˛ (ÚÓ·ÚÓ Á‡ ÒÚÛÍÚÛÓ˛ Á‡ÈÌflÚÓÒÚË) ̇ÒÂÎÂÌÌfl ̇ ‡„‡ÌÓ-¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÛ, ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ-‡„‡ÌÛ, ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ-¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÛ ¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ-¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÛ ÒÚ‡‰¥ª ‚Óβˆ¥ª. Ç Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ̇ˆ¥flı Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌπ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ÒÔÓÒÚÂ¥„‡‚Òfl Ûı ‚¥‰ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ-¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓª ÒÚ‡‰¥ª, ̇ flÍ¥È Ì‡È·¥Î¸¯‡ ˜‡ÒÚË̇ ÒÛÒԥθÌÓª Ô‡ˆ¥ ‚ËÚ‡˜‡Î‡Ò¸ ̇ ‚ËÓ·ÌËˆÚ‚Ó ¥ Á·Â¥„‡ÌÌfl ˜ӂËı Ú‡ ÂÌ„ÂÚ˘ÌËı ÒÔÓÒÓ·¥‚ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, – ‰Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ-¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª ÒÚ‡‰¥ª, ‰Â ̇ Ô¯ËÈ ÔÎ‡Ì ‚ËıÓ‰flÚ¸ ‚ËÓ·ÌËˆÚ‚Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ª Ú‡ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌ¥ ÔÓÒÎÛ„Ë. ì͇ªÌ‡ ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ Á̇ıӉ˷Ҹ ̇ ÒÚ‡‰¥ª ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ-‡„‡Ì¥È, ‡ Á‡ ‰ÂÒflÚ¸ Î¥Ú ÔÂÂ·Û‰Ó‚Ë ¥ ÂÙÓÏ ÒÚ‡‚Òfl ‚¥‰ÒÚÛÔ ‰Ó ‡„‡Ìӥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª ÒÚ‡‰¥ª. í‡Í, ‚ 1990 . ‚ ÔÓÏËÒÎÓ‚ÓÒÚ¥ ·ÛÎÓ Á‡ÈÌflÚÓ 7,8 ÏÎÌ. ˜ÓÎ. (30,7% ̇ÒÂÎÂÌÌfl), ‚ ҥθҸÍÓÏÛ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚¥ – 5 ÏÎÌ. ˜ÓÎ. (19,7%). Ç 1999 ‚ ÔÓÏËÒÎÓ‚ÓÒÚ¥ ‚Ê Á‡ÈÌflÚÓ 4,4 ÏÎÌ. ˜ÓÎ. (20,2%), ‚ ҥθҸÍÓÏÛ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚¥ – 4,9 ÏÎÌ. (22,5%). ñ ‰‡π
нiчого не вирiшують, i як їх можна терпiти). Наявнiсть подiбних органiзацiй зовсiм не була свiдченням розвитку громадянського суспiльства в колишньому СССР. Вона лише пiдтверджувала, що тоталiтаризм – це справдi «учасницький» деспотизм, який здiйснюється вiд iменi i з залученням широких верств населення (А.Г. Меєр). Можна погодитись iз зауваженням, що «пасивнiсть i байдужiсть членiв суспiльства» до громадської сфери в СССР була iншою, нiж у вiдсталому аграрному суспiльствi. Зусиллями партiї та її апарату суспiльство було поставлене на рейки примусової модернiзацiї. Традицiйне суспiльство з пасивним i аполiтичним населенням прискореними темпами перетворювали (!!) в сучасне (iндустрiалiзоване, освiчене) учасницьке суспiльство. Населення за комунiстичного режиму мусило брати участь у суспiльних та полiтичних акцiях, бо цього вимагав тоталiтаризм – система, яка характеризується не лише вiдсутнiстю прав i свобод, але й ще т.зв. «активною несвободою особи» – примушуванням людей до участи в санкцiонованих владою акцiях i органiзацiях. Натомiсть, несанкцiонованi форми суспiльної активности заборонялися. «Маленька» i безправна людська iстота опинилася самна-сам iз величезною i бездушною партiйно-державною
23
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë Ç.∏.ïÏÂθÍÛ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ Ï‡ÍÓÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ ¥Ì‚Óβˆ¥˛. èÓÔÂÂ‰Û ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ‚Â΢ÂÁÌËı Û·‡Ì¥ÒÚ˘ÌËı ˆÂÌÚ¥‚ ¥Á Û·Ó„ËÏË ÌÂÚflÏË, ÚflÊ¥ÌÌfl ̇ÒÂÎÂÌÌfl ‰Ó ÔÓÚÓ‚Ëı Ï¥ÒÚ – ‚Ò flÍ Û Í‡ªÌ‡ı ¥Á ‚ÛÁ¸ÍËÏ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥Ï ËÌÍÓÏ, Á Ó¥πÌÚ‡ˆ¥π˛ ̇ ÂÍÒÔÓÚ, Á ÔÓ„‡ÌÓ˛ Ú‡ÌÒÔÓÚÌÓ˛ ÒÚÛÍÚÛÓ˛ Ú‡ ÒËÒÚÂÏÓ˛ Á‚’flÁÍÛ. üÍ ÛÒfl͇ ÂÍÓÌÓϥ͇ Á ‚ÛÁ¸ÍËÏ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥Ï ËÌÍÓÏ, Û͇ªÌҸ͇ ÂÍÓÌÓϥ͇ ¯ÛÍ‡π ¥ ·Û‰Â ¯Û͇ÚË ÔÓflÚÛÌÍÛ ‚ ÂÍÒÔÓÚ¥. üÍ¥ ÔË ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÌË͇˛Ú¸ ÔÓ·ÎÂÏË, ÔÓ͇ÁÛπ ‰ÓÒ‚¥‰ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÂÚ‡ÎÛ„¥ª. ñfl ÔÓÚÛÊ̇ „‡ÎÛÁ¸ ̇¯Óª ¥Ì‰ÛÒÚ¥ª ̇ 80% Ô‡ˆ˛π ̇ ËÌÓÍ ‰‡Î¸Ì¸Ó„Ó Á‡Û·¥ÊÊfl. èË ˆ¸ÓÏÛ Ò‡Ï‡ ÏÂÚ‡ÎÛ„¥fl Ή‚ Á‚Ó‰ËÚ¸ ͥ̈¥ Á ͥ̈flÏË, Á‡Ú ͇ªÌ‡ Ï‡π ‚‡Î˛ÚÛ. Ç¥‰ÓÏÓ, ̇ flÍ¥ ‡ÌÚˉÂÏԥ̄ӂ¥ ·‡’πË ‚ ͇ªÌ‡ı á‡ıÓ‰Û Ì‡¯ÚÓ‚ıÛπÚ¸Òfl ̇¯ ÏÂÚ‡ÎÛ„¥ÈÌËÈ ÂÍÒÔÓÚ. é¥πÌÚ‡ˆ¥fl ̇ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ ËÌÍË ‚‰ ‰Ó Á‡„Ë·ÂÎ¥ ÚËı – ÌÂÍÓÌÍÛÂÌÚÌËı ̇ Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ËÌÍÛ – „‡ÎÛÁÂÈ, ÍÓÚ¥ ·‡ÁÛ‚‡ÎËÒ¸ ̇ ‚ˢËı ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌflı ̇ÛÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜ÌÓª ‰ÛÏÍË, ‚ ì͇ªÌ¥ ‰ÓÒËÚ¸ ÓÁ‚ËÌÛÚÓª ¥ ÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌÓª. åÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ Á·ÂÂÊÂÌÌfl Ô·ˆ‰‡ÏÛ ‰Îfl ÔÓË‚Û ‰Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ-¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª ÒÚ‡‰¥ª ÓÁ‚ËÚÍÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÒÚ‡˛Ú¸ ‰Â‰‡Î¥ Ò··¯ËÏË.
машиною i поступово починала вiрити, що iнакше жити неможливо. Лунає ще один ар¶умент про наявнiсть в комунiстичних країнах елементiв громадянського суспiльства. Пiсля смертi Сталiна почали виникати (чи виходити на поверхню, адже повнiстю зникнути вони не могли нiколи) такi елементи громадянського життя, як критична громадська думка, нехай у її елiтарному й нелегальному виразi, певнi клуби культурницького плану, з’явилися спроби пiдпiльної приватновласницької iнiцiативи. Існував також вiдверто опозицiйний дисидентський рух зi своїми ЗМІ («самвидав»), не чiтко сформованими спiлками, непересiчними незалежними особистостями. Саме вони послужили основою для виникнення численних «неформальних», не санкцiонованих владою органiзацiй в часи «перебудови». Це справдi була зародкова форма (чи паросток) громадянського суспiльства. Однак розвивалася вона у неприродних умовах нелегальности, була слабкою i деформованою. Тут варто нагадати слова одного з найвидатнiших дисидентiв хрущовсько-брежнєвської епохи, славного сина України генерала Петра Григоренка: «У пiдпiллi, – казав вiн, – народжуються тiльки щурi. Громадяни народжуються у вiдкритiй полiтичнiй боротьбi». h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МИРОСЛАВ ПОПОВИЧ УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ ДО ОБ’ЄДНАНОЇ ЕВРОПИ
24
óË Òڇ· Ô˘ËÌÓ˛ ÒÚÛÍÚÛÌÓª ‰Â„‡‰‡ˆ¥ª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ì͇ªÌË ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ËÌÍÓ‚Ëı ÂÙÓÏ? ôÓ, ‚·ÒÌÂ, χπÚ¸Òfl ̇ Û‚‡Á¥, ÍÓÎË „Ó‚ÓflÚ¸ ÔÓ ÏÎfl‚¥ÒÚ¸ ˜Ë ̇‚¥Ú¸ ÔÓ‚ÌÛ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÂÙÓÏ ‚ ì͇ªÌ¥? üÍ˘Ó ËÌÓÍ – ˆÂ ‚¥Î¸Ì ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ˆ¥Ì, ÚÓ Î¥·Â‡Î¥Á‡ˆ¥fl ˆ¥Ì ‚¥‰·Û·Òfl ‚ ì͇ªÌ¥ ¥ ‚ êÓÒ¥ª Ô‡‡ÎÂθÌÓ Á‡ ÛÏÓ‚ „¥ÔÂ¥ÌÙÎflˆ¥ª 1992-1994 . üÍ˘Ó ÂÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË – ˆÂ Ô‰ÛÒ¥Ï ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥fl, ÚÓ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ ‚ ì͇ªÌ¥ ÔÓ˜‡‚Òfl ‰¥ÈÒÌÓ ¥Á Á‡Ô¥ÁÌÂÌÌflÏ ¥ ÔÓÍË Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì ÓıÓÔË‚ fl‰‡ ÏÓ„ÛÚ̸Ӫ ¥Ì‰ÛÒÚ¥ª, ¥ Ì ÔÂÂÚ‚ÓË‚ ÁÂÏβ ̇ ÚÓ‚‡. é‰Ì‡Í, ‚ÒÂ Ê Û 1996 . ÒÚ‡ÎÓÒfl ¥¯Û˜Â ÁÛ¯ÂÌÌfl, ¥ ˜ËÒÎÓ ÔË‚‡ÚËÁÓ‚‡ÌËı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ ¥ÒÚÓÚÌÓ Ô‚ˢËÎÓ ¥‚Â̸ 30 ÚËÒ. Ó·’πÍÚ¥‚, ‚ËÁ̇˜ÂÌËÈ ÂÍÒÔÂÚ‡ÏË flÍ Ï¥Ì¥Ï‡Î¸ÌËÈ ‰Îfl ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ËÌÍÓ‚Ó„Ó Ò‰ӂˢ‡. 臂‰‡, ¥ Á‡‚¯ÂÌÌfl χÎÓª ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥ª ÒÚ‡ÎÓ Î˯ Ô¯ËÏ ÍÓÍÓÏ ‰Ó ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ‚·ÒÌË͇, ·Ó ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥fl ÔӂӉ˷Ҹ Ô‚‡ÊÌÓ ‚ ÙÓÏ¥ ‚ËÍÛÔÛ Ó·’πÍÚ¥‚ ÚÛ‰Ó‚ËÏË ÍÓÎÂÍÚË‚‡ÏË ·ÂÁ Ô‰‡˜¥ Ô‡‚‡ ‚·ÒÌÓÒÚË Ì‡ ÔËÏ¥˘ÂÌÌfl, ÁÂÏβ, ·Û‰Ó‚Ë. íËÏ Ì ÏÂ̯Â, ‚ ‰‡ÌËÈ ˜‡Ò χ· ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥fl Á‡‚¯Â̇, Á‡‚¯ÛπÚ¸Òfl Ò‰Ìfl ¥ ÔÓ˜‡Î‡Ò¸ ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥fl Á̇˜ÌËı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚, ÔÓÏËÒÎÓ‚Ëı „¥„‡ÌÚ¥‚.
Це стосується не лише полiтичних чи полiтизованих органiзацiй, а й тiньової економiки. Її часто видають за «незалежний» вiд держави сектор, що був начебто провiсником ринкової економiки. Однак чи вiдповiдає це дiйсностi? Адже цей сектор функцiонував в умовах абсолютної державної монополiї, паразитував на нiй, зосереджував увагу не на протиборствi з державою (чого в принципi не могло бути), а на тому, щоб державу обдурити, вкрасти в неї. Тому його побiчним соцiальним продуктом були радше антигромадянськi, нiж громадянськi якостi пiдприємцiв, якi поширювалися й на загал. У мiру загнивання тоталiтарного режиму, наростання кризи його легiтимности нелегальне, «друге» або «паралельне» суспiльство пробивало собi шлях «по необхiдностi нетрадицiйними, ним самим винайденими способами», проте навряд чи всi вони мали позитивний вплив на суспiльний розвиток пiсля краху комунiстичної системи. Отже, навряд чи є пiдстави говорити, що в умовах тоталiтаризму iснувало, нехай не дуже розвинене громадянське суспiльство, оскiльки його iснування передбачає публiчнiсть, наявнiсть незалежної преси, а також суспiльну активнiсть незалежно вiд держави, а коли треба – то й на противагу їй, що робити легально в СССР та iнших соцh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
üÍ Ï¥Ìflπ ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥fl ‰Óβ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡? ôÓ· ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË Ì‡ ˆÂ ÔËÚ‡ÌÌfl, ÒÎ¥‰ Ûfl‚ËÚË ÒÓ·¥ ÍÓÌÍÂÚÌÓ, ˘Ó ڇ͠‚ÂÎËÍ ÒÓ‚πˆ¸Í ԥ‰ÔËπÏÒÚ‚Ó. ÇÂÎËÍ¥ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ ÔËÁ̇˜‡ÎËÒ¸ ‰Îfl ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ„Ó ‚ËÍÓ̇ÌÌfl ̇ÔÛÊÂÌËı ¥ χүڇ·ÌËı ‰Âʇ‚ÌËı Á‡‚‰‡Ì¸. üÍ˘Ó ‚‡ıÛ‚‡ÚË, ˘Ó ‰Îfl ‚Ë„ÓÚÓ‚ÎÂÌÌfl ÓÒÌÓ‚ÌÓª ÔÓ‰Û͈¥ª ‚Ëχ„‡Î‡Ò¸ ¥ÌÓ‰¥ ÚËÒfl˜‡ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚-ÒÛÏ¥ÊÌËÍ¥‚, ÚÓ ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ÔÓÏËÒÎÓ‚¥ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡, ̇‰¥˛˜ËÒ¸ Ô‰ÛÒ¥Ï Ì‡ Ò·Â, ÒÚ‚Ó˛‚‡ÎË flÍÓÏÓ„‡ ·¥Î¸¯Â ‰ÓÔÓÏ¥ÊÌËı ‚ËÓ·Ìˈڂ, ÌÂ¥‰ÍÓ Ï‡ÎÓ Ì Ò‰̸ӂ¥˜ÌÓ„Ó ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ¥‚Ìfl. ä¥Ï ÚÓ„Ó, ‚ÓÌË Ì ÏÓ„ÎË Ì‡‰¥flÚËÒfl ̇ ‰Âʇ‚Ì Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl Ò‚Óªı Ô‡ˆ¥‚ÌËÍ¥‚ ÊËÚÎÓÏ, ω˘ÌËÏË, ÒÔÓÚË‚ÌËÏË, ‰ËÚfl˜ËÏË ÛÒÚ‡ÌÓ‚‡ÏË ÚÓ˘Ó ¥ Ó·ÓÒÚ‡ÎË ‚Â΢ÂÁÌËÏ Úfl„‡ÂÏ ÒÎÛÊ· ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÔËÁ̇˜ÂÌÌfl. èÓ‰¥·Ì ԥ‰ÔËπÏÒÚ‚Ó Î˯ ·ÎËÁ¸ÍÓ ÚÂÚËÌË ‚‡ÚÓÒÚË Ò‚Óªı ÓÒÌÓ‚ÌËı ÙÓ̉¥‚ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÎÓ ‰Îfl ÓÒÌÓ‚ÌÓ„Ó ‚ËÓ·Ìˈڂ‡; ·ÎËÁ¸ÍÓ ˜‚ÂÚ¥ ÈÓ„Ó ÙÓ̉¥‚ ÔÓ„ÎË̇ÎË ‰Ó‰‡ÚÍÓ‚Â ¥ ÌÂÔÓ٥θÌ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡3 . èÓ‰¥·Ì¥ ‚‡‰Ë χ˛Ú¸ ˆ¥Î¥ „‡ÎÛÁ¥ ¥ ‚Òfl ÒËÒÚÂχ. ëÚ‡∂̇ˆ¥fl ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ̇҇ÏÔ‰ ¥Á ÚËÏ, ˘Ó ÌÂÔÓ‚ÓÓÚÍ¥ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸Ì¥ ÏÓÌÒÚË ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ ‰Ó Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó ËÌÍÓ‚Ó„Ó Ô·‚‡ÌÌfl, ‚ flÍ ªı Á‡ÍËÌÛ·
країнах було практично неможливо. За умов тоталiтаризму виникали лише деякi зародки (паростки) громадянського суспiльства, якi не могли функцiонувати легально. Вони розвинулися в громадянськi iнститути лише з лiбералiзацiєю режиму i пiзнiше – з переходом до демократiї. В Захiднiй Українi традицiя громадянського суспiльства була багатшою – однак тiльки до 1939 р. З одержавленням власности, закриттям незалежних газет та журналiв, забороною «неформальних» об’єднань громадян тут також зникли – майже на 40 наступних рокiв – будь-якi пiдстави для функцiонування громадянського суспiльства. По всiй Українi були зруйнованi характернi для громадянського суспiльства горизонтальнi зв’язки у виробництвi i культурнiй сферi. Державно-партiйнi владнi структури пiдпорядковували собi всi суспiльнi iнституцiї, якi були посередниками у вiдносинах особи з державною владою. У вiдносинах влади i народу, держави i суспiльства панували не громадянськi, а патронажно-клiєнтельнi вiдносини бюрократичного та бюрократично-деспотичного характеру, доповнюванi репресiями. Вони призвели до повної пiдпорядкованости людини тоталiтарнiй державi i до деформацiї особистости. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̇‚¥Ú¸ ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚‡ ¥ ˜‡ÒÚÍÓ‚‡ Î¥·Â‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. ìfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ‚¥‰ÔÛÒÚËÚË ‚Ò¥ı ̇ Ò‚Ó·Ó‰Û, ¥ «Ì‚ˉËχ Û͇ ËÌÍÛ» ‰ÓÒÚÓÚÛ Á‡ ĉ‡ÏÓÏ ëÏ¥ÚÓÏ Ò‡Ï‡ ‚Ò Û„Ûβπ, ˘Â ‡Á ‚Ëfl‚ËÎÓÒ¸ ¥ÁÌӂˉÓÏ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÂÎ¥„¥ª. êËÌÓÍ, flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, – ˆÂ ̇҇ÏÔ‰ ÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ¸ ËÌÍÓ‚Ëı ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚. üÍ˘Ó êÓÒ¥fl ÂÔÓıË ¢‡È‰‡‡ ÔÓÒÔ¥¯Ë· ¥Á ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌflÏË ‰Â˘Ó ¥ÒÚ¢ÌÓ, Ô‡„ÌÛ˜Ë, ˘Ó· ‚ÓÌË ÒÚ‡ÎË ÌÂÁ‚ÓÓÚÌËÏË Á‡ ÛÏÓ‚ ÌÂÏËÌÛ˜Ëı ‚¥‰ÒÚÛÔ¥‚, ÚÓ ì͇ªÌ‡ ÒÔÂ¯Û ÚÓÔڇ·Ҹ ̇ Ï¥Òˆ¥, ıËÚÓ Ó˜¥ÍÛ˛˜Ë, ˘Ó ‚ËÈ‰Â Û ÌÂ‚Ó‚Ó„Ó Ô¥‚Ì¥˜ÌÓ„Ó ÒÛÒ¥‰‡. è¥ÒÎfl 1994 . ‚Ó̇ Ô¥¯Î‡ ÔÓ ÚÓÏÛ Ê Î¥·Â‡Î¸ÌÓÏÛ ¯ÎflıÛ, Ì ‚ËÍÓËÒÚ‡‚¯Ë ‰Âʇ‚Ì¥ ‚‡ÊÂÎ¥ ‰Îfl Ô¥‰„ÓÚÓ‚ÍË Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ ‰Ó ËÌÍÓ‚Ó„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ËÌÍÓ‚Ëı ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚ Ú‡ Ô‡‚Ó‚Ëı ÌÓÏ, χÎÓ ÚÛ·Û˛˜ËÒ¸ ÔÓ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ-ÛÔ‡‚Î¥ÌÒ¸ÍÛ ÒÚÛÍÚÛÛ. ç¥˜Ó„Ó È „Ó‚ÓËÚË ÔÓ Ô·ÌÛ‚‡ÌÌfl ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ̇ӉÌÓ„Ó „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡, ÔÓ ˘Ó, ̇ÔËÍ·‰, ÔÓÚÛ·Û‚‡ÎËÒ¸ ه̈ÛÁË Ô¥ÒÎfl ‚¥ÈÌË («ÔÎ‡Ì åÓÌÌ»). Ç¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ì͇ªÌË ‚¥‰ êÓÒ¥ª ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó, Á‡ Óˆ¥Ì͇ÏË ¥ÌÓÁÂÏÌËı ¥Ì‚ÂÒÚÓ¥‚, Ô‡‚Ó‚‡ Ì‚ËÁ̇˜ÂÌ¥ÒÚ¸ ¥ ̉ÓÚËχÌÌfl ‰Âʇ‚Ó˛ Ò‚Óªı ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì¸ ‚ ì͇ªÌ¥ ˘Â „¥¯¥, Ì¥Ê ‚ êÓÒ¥ª4 . üÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ – ‚ ì͇ªÌÛ ÒÍÂÓ‚ÛπÚ¸Òfl ‚Ò¸Ó„Ó ·ÎËÁ¸ÍÓ 1% Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥ÈÌËı ÔÓÚÓÍ¥‚.
Порушення рiвноваги мiж громадянським суспiльством i державою вiдкрило шлях гiпертрофiї владних структур, з одного боку, занепаду iнiцiативи та самодiяльности народу, з iншого. В системi тотального усуспiльнення люди стали безвiдповiдальними, iнфантильними, їх опанували пристосовництво, конформiзм, байдужiсть, страх – риси, яких тепер так важко позбутися. Перехiд до громадянського суспiльства i правової держави розпочався з делегiтимiзацiї влади в колишньому СССР. Оскiльки одним iз головних засобiв легiтимiзацiї влади партiйної верхiвки була iдеологiя, то криза легiтимности проявилася передусiм як зростаюче усвiдомлення невiдповiдности iдеологiчних гасел i практичної дiяльности правлячої верхiвки, подвiйности стандартiв, якi вона застосовувала до себе та свого оточення, з одного боку, i до решти громадян – з iншого. Делегiтимiзацiя супроводжувалась значними зрушеннями у системi цiнностей тодiшнього совєцького суспiльства. Тому ¢орбачовська «перебудова», метою якої було економiчне зростання («прискорення»), а реальним результатом стала «гласнiсть», була сприйнята населенням iз надзвичайним ентузiазмом. Саме гласнiсть мала вирiшальне значення для вiдновлення громадянського життя наприкiнцi 80-х – на
25
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ç ÂÁÛθڇڥ ÒÍ·ÎÓÒ¸ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ¥Á ‚Â΢ÂÁÌËÏ Á‡Ô‡ÒÓÏ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Óª ̇ÔÛÊÂÌÓÒÚË, ÁÛÏÓ‚ÎÂÌËÏ Ú‡Í Á‚‡ÌÓ˛ «‚ËÒÓÍÓ˛ χÍÓÒÚÛÍÚÛÓ˛», ÚÓ·ÚÓ ‚ÂÎËÍÓ˛ ‰ËÒڇ̈¥π˛ Ï¥Ê ·‡„‡ÚËÏË ¥ ·¥‰ÌËÏË. Ç 1998 . 5% ̇ÒÂÎÂÌÌfl ì͇ªÌË Ó‰ÂʇÎË 21% ‚Ò¥ı ‰ÓıÓ‰¥‚ (‰Îfl ÔÓ¥‚ÌflÌÌfl: ‚ ëòÄ ˜‡Ò¥‚ ÇÂÎËÍÓª ‰ÂÔÂÒ¥ª 5% ̇ÒÂÎÂÌÌfl χÎË 30% ‚Ò¥ı ‰ÓıÓ‰¥‚). ç‡ ÚÎ¥ Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó Á·¥‰Ì¥ÌÌfl ÛÚ‚ÓÂÌÌfl Í·ÒÛ ‰ÛÊ ·‡„‡ÚËı β‰ÂÈ Ì ÏÓ„ÎÓ Ì ‰‡ÚË ‚‡ÊÍËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌËı ̇ÒÎ¥‰Í¥‚. ᇠ҂Óπ˛ Í·ÒÓ‚Ó˛ ÒÚÛÍÚÛÓ˛ ÌÓ‚Â Û͇ªÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ì¥·ËÚÓ Ì‡·ÎËʇπÚ¸Òfl ‰Ó ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Òڇ̉‡Ú¥‚. ÑÎfl Ö‚ÓÔË Ò‰ËÌË ïï ÒÚ. ı‡‡ÍÚÂ̇ ̇fl‚Ì¥ÒÚ¸ ÓÒÌÓ‚ÌËı Í·ҥ‚ – ‚·ÒÌËÍ¥‚-Ô‡ˆÂ‰‡‚ˆ¥‚ (5-8% Á‡ÈÌflÚËı), ‚·ÒÌËÍ¥‚-Ô‡ˆ¥‚ÌËÍ¥‚ (Ò‡ÏÓÁ‡ÈÌflÚËı – 515% Á‡ÈÌflÚËı), ̇ÈχÌËı Ô‡ˆ¥‚ÌËÍ¥‚ (ÏẨÊÂ¥‚, ÒÛÔ‚¥ÁÓ¥‚ ¥ ‚ËÍÓ̇‚ˆ¥‚ – 80-89% Á‡ÈÌflÚËı). Ç ì͇ªÌ¥ Ô‡ˆÂ‰‡‚ˆ¥, ÍÓÚ¥ ‚ 1991 . ÒÍ·‰‡ÎË ·Î. 0,1%, ҸӄӉ̥ ÒÍ·‰‡˛Ú¸ ·Î. 4,8% Á‡ÈÌflÚËı, ‡ Ò‡ÏÓÁ‡ÈÌflÚ¥ – ·Î. 13,4% (Û 1991 . – 0,5%). ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ˜ËÒÎÓ Ô‡ˆÂ‰‡‚ˆ¥‚ Á·¥Î¸¯ËÎÓÒ¸ ‚ 40 ‡Á¥‚, Ò‡ÏÓÁ‡ÈÌflÚËı – ‚ 27 ‡Á¥‚, ¥ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‚Ëȯ· ̇ ‚ÓÔÂÈҸͥ Ô‡‡ÏÂÚË5 . é‰Ì‡Í, flÍ¥ÒÌÓ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‚ ì͇ªÌ¥ ¥ÒÚÓÚÌÓ ‚¥‰¥ÁÌflπÚ¸Òfl ‚¥‰ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª.
початку 90-х рокiв. Паралельно з гласнiстю йшло визнання соцiального й полiтичного плюралiзму – спершу т.зв. «соцiалiстичного», а вiдтак – без iдеологiчної iдентифiкацiї. Воно супроводжувалось швидким зростанням неформальних громадських, а пiзнiше й полiтичних органiзацiй. Завдяки цим аспектам «перебудова» розбурхала суспiльство. Першi органiзованi полiтичнi та громадськi сили змогли досягнути певного ступеню автономности. В Українi найвизначнiшу роль у пробудженнi громадської свiдомости та в iнформуваннi людей про громадськi рухи й органiзацiї вiдiграла газета «Лiтературна Україна» та її видавець – Спiлка письменникiв України, але як розкрiпачення преси, так i процес реформування суспiльних вiдносин взагалi в Українi йшов повiльнiше, нiж у багатьох iнших республiках. Загалом перехiд України до демократичного режиму вiдбувався, як i в бiльшостi нових незалежних держав (ННД), котрi виникли на теренах колишнього СССР, шляхом «вростання» старих елiт у новi структури та вiдносини, завдяки їх поступiй трансформацiї, i формування «нових» елiт iз перевагою старих кадрiв. Цей шлях найтривалiший i найважчий, бо стара елiта, зберiгаючи h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МИРОСЛАВ ПОПОВИЧ УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ ДО ОБ’ЄДНАНОЇ ЕВРОПИ
26
í‡ÍËı ·ÂÁÍÓÌÚÓθÌËı «ÓÎ¥„‡ı¥‚», flÍ Û êÓÒ¥ª, Û͇ªÌҸ͇ Î¥·Â‡Î¥Á‡ˆ¥fl Ì ÔÓӉ˷. á‡Ú ì͇ªÌ‡ ̇‚¥Ú¸ ͇˘Â, Ì¥Ê êÓÒ¥fl, Á·Â„· ÏÓ„ÛÚÌπ ‰ÊÂÂÎÓ ÍÓÛÔˆ¥ª – ‰Âʇ‚ÌËÈ ‡Ô‡‡Ú ¥Á ÈÓ„Ó ÒËθÌËÏ ‚ÔÎË‚ÓÏ Ì‡ ÓÁÔÓ‰¥Î ËÌÍ¥‚, ÔÓ‰‡ÚÍÓ‚ËÏ ÚËÒÍÓÏ ¥ ÒÔÓÒÓ·‡ÏË Ú‡πÏÌÓ„Ó ¥ fl‚ÌÓ„Ó Á‡ÒÚÛÔÌˈڂ‡ ¥ ÍÓÌÚÓβ. üÍ˘Ó ‚ êÓÒ¥ª ¥‚Â̸ ÍÓÛÏÔÓ‚‡ÌÓÒÚË, Á‡ ‰ÂflÍËÏË Óˆ¥Ì͇ÏË, ̇‚¥Ú¸ ‚ˢËÈ, Ì¥Ê ‚ ì͇ªÌ¥, ÚÓ Û Ì‡Ò ÚËÔÓ‚¥¯‡ Ù¥„Û‡ Ì ÒڥθÍË «ÓÎ¥„‡ı‡», ÒͥθÍË ˜ËÌÓ‚ÌË͇ Á ‚Â΢ÂÁÌËÏË ÏÓÊÎË‚ÓÒÚflÏË ‚ÔÎË‚Û ‡·Ó ‰ËÂÍÚÓ‡-ÏẨʇ, ˘Ó ·ÂÁÍÓÌÚÓθÌÓ„Ó ÛÔ‡‚Îflπ ‚ÂÎËÍÓ˛ ‚·ÒÌ¥ÒÚ˛, ‡Î Ì ÁÌ‡π ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË ‚·ÒÌË͇. å‡ÍÓÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ÒÚ‡ÚË٥͇ˆ¥fl ‚ ì͇ªÌ¥ ÁÓÒڇ· Á 1991 . ¥ χÍÒËχθÌÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl ‰ÓÒfl„· ‚ 1998 . ᇠ‰‡ÌËÏË Ç.∏.ïÏÂθ͇, ÓÁË‚ Ï¥Ê ÔÓÎÓÊÂÌÌflÏ Ì‡ÈÁ‡ÏÓÊÌ¥¯Óª Ô’flÚÓª ˜‡ÒÚËÌË ¥ ̇ȷ¥‰Ì¥¯Óª Ô’flÚÓª ˜‡ÒÚËÌË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ‚ 1998 . Ô‚ˢ˂ ÔÓ͇ÁÌËÍË ëòÄ ÔÂ¥Ó‰Û ÇÂÎËÍÓª ‰ÂÔÂÒ¥ª: ÚÓ‰¥ ‚ ÄÏÂˈ¥ ‰ËÒڇ̈¥fl ‚ ‰ÓıÓ‰‡ı ·Û· ‚ 1:18, ‚ ì͇ªÌ¥ Ê – 1:29. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÔÓˆÂÒÛ, ‚ 1991 ., ÓÁË‚ ÒÍ·‰‡‚ 1:8. üÍ˘Ó ‚‡ıÛ‚‡ÚË ‡·ÒÓβÚÌ¥ ˆËÙË, ÚÓ ÏÓÊ̇ Ûfl‚ËÚË, flÍ ÏÓ ÁÎˉ̥‚ ÓÁÎËÎÓÒ¸ ÔÓ ì͇ªÌ¥. èË ˆ¸ÓÏÛ Ì‡È·‡„‡Ú¯¥ β‰Ë
керiвнi позицiї, справляє гальмiвний вплив на процес трансформацiї. Однак, виразною вiдмiннiстю України на початкових етапах її трансформацiї було, те, що наявна в країнi опозицiя (дисидентський рух був доволi розвиненим в Українi з початку 60-х рокiв) наштовхувалась на сильний опiр «неполоханих», на той час, комунiстiв. Союзний центр в особi М.¢орбачова тримав на посадi першого секретаря ЦК КПУ брежнєвського сподвижника В.Щербицького аж до осенi 1989 р. В Українi iснували дуже серйознi обмеження щодо процесiв економiчної та полiтичної лiбералiзацiї. Державно-партiйна монополiя на участь у полiтичному життi, звинувачення на адресу «неформалiв», що вони «рвуться до полiтики», були серйозними перешкодами для розгортання масових рухiв. Тому скасування статтi 6 Конституцiї УССР про керiвну роль КПСС разом з iншими полiтичними зрушеннями, якi вiдбулися восени 1990 р. пiсля акцiї студентського голодування, стали важливим кроком на шляху до незалежности та створення держави, яка вперше за тривалий час почала рахуватися з вимогами громадськости. Вiдродження громадського життя i полiтичного плюралiзму вiдбувалося паралельно. Якщо не рахувати профспiлок, то першi громадськi органiзацiї в СССР i в Українi h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– ˆÂ Ì ÒڥθÍË Ô‡ˆÂ‰‡‚ˆ¥, ÒͥθÍË ˜ËÌÓ‚ÌËÍË ¥ „ÓÒÔÓ‰‡ÌËÍË-ÛÔ‡‚Îfl˛˜¥, ÌÂÒÔÓÏÓÊÌ¥ Á·‡„‡˜Û‚‡ÚËÒfl ·ÂÁ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ‚‡ÊÂÎ¥‚ ‚·‰Ë. ñ¥Í‡‚Ó, ˘Ó ÔÓ͇ÁÌËÍ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÒÚ‡ÚË٥͇ˆ¥ª Á‡ ‰‚‡ ÓÍË Ûfl‰Û‚‡ÌÌfl û˘ÂÌ͇ – 1999-2000 – ÁÏÂ̯˂Òfl Á 1:29 ‰Ó 1:10. çÂflÒÌÓ, ˜Ë ÒÚ‡ÎÓÒfl ˆÂ Á‡‚‰flÍË ÔÓ͇˘ÂÌÌ˛ ÒÚ‡Ìӂˢ‡ ̇ȷ¥‰Ì¥¯Ëı, ˜Ë ÔÓ„¥¯ÂÌÌ˛ ÒÚ‡Ìӂˢ‡ ·‡„‡Ú¯Ëı, ‡ ˜Ë ‰¥flÎË Ó·Ë‰‚‡ Ù‡ÍÚÓË. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ÓÔË҇̇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÔÓӉ˷ ı‚ÓÓ·ÎË‚Â fl‚ˢ ‚Ú‡ÚË ÓÒÌÓ‚ÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ – ‡ÌÓÏ¥ª, Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ Óı‡‡ÍÚÂËÁÓ‚‡ÌÂ Ñ˛Í∂‡ÈÏÓÏ. ᇠ‰‡ÌËÏË ∏‚„Â̇ ÉÓÎÓ‚‡ıË ¥ ç‡Ú‡Î¥ è‡Ì¥ÌÓª, ‚ ‡ÌÌ¥È ÔÂ¥Ó‰ «Ô·ۉӂ˻ Á‡„‡Î¸ÌËÈ Ì‡ÒÚ¥È Ì‡Ó‰Û ì͇ªÌË ·Û‚ ‡‰¯Â ÓÔÚËÏ¥ÒÚ˘ÌËÏ, ‡Î ԥÒÎfl 1991 . ̉ÓÒÚ‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Òڇ̉‡ÚÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ ‰Îfl ÓÁ‚’flÁ‡ÌÌfl ÓÒÌÓ‚ÌËı ÊËÚÚπ‚Ëı Á‡‚‰‡Ì¸ ı‡‡ÍÚÂËÁÛ‚‡ÎÓ ‰Ó 85% ̇ÒÂÎÂÌÌfl. ñ ÓÁ̇˜‡ÎÓ · ÔÓ‚ÌÛ ‚Ú‡ÚÛ ˜ÛÚÎË‚ÓÒÚË ‰Ó ÏӇθÌÓª ÒÚÓÓÌË ÔÓ‰¥È, ÔÓ‰¥·ÌÛ ‰Ó ‚Ú‡ÚË ·ÓθӂËı ‚¥‰˜ÛÚÚ¥‚. ∏‰ËÌÂ, ˘Ó ÛÚËÏÛπ ‚¥‰ Ú‡ÍËı Óˆ¥ÌÓÍ, – ˆÂ ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ÔË ‚Ò¸ÓÏÛ ÚÓÏÛ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ̇ÒÂÎÂÌÌfl Á·Â¥„‡π flÍ˘Ó Ì ÓÔÚËÏ¥ÁÏ, ÚÓ Ì‡‰¥˛ ̇ ͇˘Â. Ç¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ‰Âʇ‚ÌÓ-ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌËı ÚẨÂ̈¥È ˜Ë Ô˂ˉ ‡‚ÚÓËÚ‡ËÁÏÛ – Ì ÔÓÒÚÓ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ÊË‚Û-
були явно або приховано полiтизованi. Вони були органiзованi особами, котрi орiєнтувалися на далекосяжнi полiтичнi цiлi i лише через заборону опозицiйної полiтичної дiяльности обмежувались культурницькими, екологiчними чи економiчними гаслами. Найвiдомiшими були громадськi об’єднання, започаткованi творчою iнтелiгенцiєю: Культурологiчний клуб у Києвi (1987 р.), Товариство української мови iм. Шевченка, культурологiчне Товариство Лева у Львовi; розвивалися екологiчнi рухи («Зелений свiт»), товариство захисту колишнiх в’язнiв тоталiтарного режиму «Меморiал» та iншi. Вiдновлення полiтичного плюралiзму припадає на 1988-89 роки. Це був пiдготовчий перiод, ще не формування багатопартiйности. Головна його подiя – утворення i дiяльнiсть Народного Руху України, масової, iдеологiчно строкатої, проте антикомунiстичної та нацiонально орiєнтованої органiзацiї. Найпершими на полiтичнiй нивi заявили про себе дисидентськi правозахиснi групи, що стежили за дотриманням гуманiтарної частини Гельсiнських угод 1976 р. Вже влiтку 1988 р. Українська Гельсiнська Спiлка (УГС) оприлюднила свою «Декларацiю принципiв» i почала дiяти не як суто правозахисна, а як полiтична органiзацiя. Цього ж року в Українi набула популярности iдея створення h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˜ÓÒÚË ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı Ô‰ÒÛ‰¥‚, ‡ ‰Û„‡, ÌÓ‚‡ ı‚ËÎfl, ‚ËÍÎË͇̇ ‰Ó ÊËÚÚfl „ÎË·ÓÍÓ˛ ÍËÁÓ˛. èÓÎ¥Ú˘̇ ‚Óβˆ¥fl ‰Ó ‰ÂÏÓ͇ڥª. ëËÚÛ‡ˆ¥fl ‚ ì͇ªÌ¥ Á ˆ¸Ó„Ó ÔÓ„Îfl‰Û Ì ̇Ȅ¥¯‡. è¥ÒÎfl Ô‡‰¥ÌÌfl ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÂÊËÏÛ Ì‡ ‚Ò¥È ÚÂËÚÓ¥ª ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ëëëê (Á‡ ‚ËÌflÚÍÓÏ ã‡Ú‚¥ª ¥ ÖÒÚÓÌ¥ª) ÔÓÍÓÚË·Òfl ı‚ËÎfl ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍËı ÂÒÔÛ·Î¥Í – ÔÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓª ÄÏÂËÍË Ô¥ÒÎfl Ô‡‰¥ÌÌfl ¥ÒÔ‡ÌÒ¸ÍÓª Ú‡ ÔÓÚÛ∂‡Î¸Ò¸ÍÓª ÍÓÓÎ¥‚Ò¸ÍÓª ‚·‰Ë. ç ÏÓÊ ·ÛÚË È ÏÓ‚Ë, Á‚˘‡ÈÌÓ, ÔÓ ÔÓ¥‚ÌflÌÌfl ì͇ªÌË Á ÍÓÎ˯̥ÏË ‡Á¥‡ÚÒ¸ÍËÏË ÒÓ‚πˆ¸ÍËÏË ÂÒÔ۷Υ͇ÏË. ÑÂʇ‚Ë Á ÍÛθÚÓÏ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ·‡Ú¸Í‡ Ú‡ ÔÓÊËÚÚπ‚ËÏË èÂÁˉÂÌÚ‡ÏË Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓÒÚË Î‡‰Û Á̇ıÓ‰flÚ¸Òfl ̇ ¥‚Ì¥, ÌËʘÓÏÛ, Ì¥Ê ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̥ ÂÊËÏË ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸. ì͇ªÌ‡ ˘Â Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl, Ò·‚‡ ÅÓ„Û, ‰ÂÏÓ͇ڥπ˛. ÄΠÔÓˆÂÒË, flÍ¥ ‚ ì͇ªÌ¥ ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl, ÒÂÈÓÁÌÓ ÚË‚Óʇڸ. ᇠÒıÂÏÓ˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ ̇ȷÎËÊ˜Ó˛ ‰Ó Ì‡Ò Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl êÓÒ¥fl. Ç êÓÒ¥ª ‚·‰‡ èÂÁˉÂÌÚ‡ ‚Â΢ÂÁ̇, ÒÍ··Òfl ¥ ÒËÒÚÂχ «‚·‰‡ – ÓÔÓÁˈ¥fl», ‚Á‡πÏÓ‚Ë„¥‰Ì‡ ‰Îfl Ó·Óı ÒÚÓ¥Ì: ÔÂÁˉÂÌÚҸ͇ ‚·‰Ì‡ ÒÚÛÍÚÛ‡ ÒÔˇπÚ¸Òfl ̇ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥˛ èÂÁˉÂÌÚ‡, ‡ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥fl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ÒÔˇπÚ¸Òfl ̇ ÒÚ‡ı ·¥Î¸¯ÓÒ-
широкого демократичного руху, на зразок народних фронтiв, що виникли у країнах Балтiї. На пiдтримку цiєї iдеї у Львовi вiдбулися масовi мiтинги, в яких брали участь найрiзноманiтнiшi полiтичнi сили: вiд Української Гельсiнської Спiлки до мiського комсомолу. Спроби створення народного фронту були i в iнших ре¶iонах України, а члени Спiлки письменникiв України висунули восени того ж 1988 року iдею створення Народного Руху України за перебудову. У вереснi 1989 р. був проведений Установчий з’їзд Руху, що мав своїм наслiдком перетворення Руху в альтернативну щодо КПСС полiтичну силу (хоча його членами могли бути спершу й комунiсти). Вiдбулася фактична легалiзацiя полiтичного плюралiзму i почали закладатися пiдвалини для створення нових партiй. Перший перiод творення власне партiй розпочався навеснi 1990. Процес формування незалежних громадських i полiтичних органiзацiй у 1987-91 рр. (до здобуття незалежности) в Українi красномовно свiдчить, що «оксамитова революцiя» в Українi була, проте успiх її не був настiльки великим, щоб енергiйно трансформувати полiтичну та економiчну систему. Створення багатопартiйности припадає на перiод весни 1990 – лiта 1991 року. Саме в цей перiод сформував-
27
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl Ô‰ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌflÏ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚. Ç Ò‚Ó˛ ˜Â„Û ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË Ì χ˛Ú¸ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓª ÔÓ„‡ÏË ‰¥È ¥ ÔÓ ÒÛÚ¥ Ì ԇ„ÌÛÚ¸ ‰Ó ‚·‰Ë, – ªı ‚·¯ÚÓ‚Ûπ Óθ ÓÔÓÁˈ¥ª ÈÓ„Ó ‚Â΢ÌÓÒÚË. Ñ¥·Ì¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Û„ÛÔÓ‚‡ÌÌfl Ì ÏÓÊÛÚ¸ ÍÓÌÍÛÛ‚‡ÚË Ì¥ Á ‚·‰ÌÓ˛ ·˛Ó͇ڥπ˛, Ì¥ Á ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ˛ ÓÔÓÁˈ¥π˛. é‰Ì‡Í, ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥fl ¥ ‚Òfl ‰Âʇ‚̇ ·˛Ó͇ڥfl ÔÓÚ·Ûπ χÒÓ‚Óª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÓÔÓË ¥ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÛÚ‚Ó˛π Ò‚Ó˛ «Ô‡Ú¥˛ ‚·‰Ë», Á‡ ÙÛÌ͈¥flÏË ‰ÛÊ ÒıÓÊÛ Ì‡ ‰Ó‚ÓπÌÌÛ ÔÓθҸÍÛ ‡‚ÚÓËÚ‡ÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ. í‡ÍÓ˛ «Ô‡Ú¥π˛ ‚·‰Ë» ·Û· Ô‡Ú¥fl «ç‡¯ ‰ÓÏ – êÓÒÒËfl»; ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ Óθ Ô‡Ú¥ª ‚ËÍÓ̇‚˜Óª ‚·‰Ë ‚Ëԇ· ̇ èÛÚ¥ÌҸ͠«Ö‰ËÌÒÚ‚Ó». èÂÁˉÂÌÚҸ͇ ‚·‰‡ ‚ êÓÒ¥ª ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡Î‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ Ô‡Ú¥flÏ Ò‚Ó˛ ÒËÎÛ, ̇ Ô‚ÌËÈ ˜‡Ò ΄ÍÓ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚Ë‚¯Ë ÍÓÌÚ‡ÍÚ Á ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ‡ÏË ¥ ÓÁ‰Û¯Ë‚¯Ë ‚ÒflÍËÈ ÓÔ¥ ‚ ԇ·ÏÂÌÚ¥. éÒͥθÍË Á ·¥Î¸¯¥ÒÚ˛ ÓÎ¥„‡ı¥˜ÌËı Í·̥‚ Û ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥ª ¥ÒÌÛπ ÔÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl, ÚÓ Á„‡‰‡ÌËÈ ÂÔ¥ÁÓ‰ ÒÚÛÍÚÛÛ‚‡ÌÌfl ÌÓ‚ÓÓ·‡ÌÓ„Ó Ô‡Î‡ÏÂÌÚÛ êî ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ÓÁ„Îfl‰‡ÚË flÍ Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌËÈ «ÍÓÏÛÌÓ-ÓÎ¥„‡ı¥˜ÌËÈ ÒÓ˛Á». ç‡ÒÔ‡‚‰¥ Ú¥ ÔÓ‰¥ª Ì ·ÛÎË Â‡Î¸ÌËÏ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌflÏ ÒÓ˛ÁÛ ÌÓ‚Óª ·˛Ó͇ڥª Á ÍÓÏÔ‡Ú¥π˛, ÓÒͥθÍË ‚ ¥ÌÚÂÂÒ‡ı Ó·Óı ÒÚÓ¥Ì Ú¥Î¸ÍË Ó‰Ì – Á‡ÔÓ‚ÌÂÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‡‚‡ÌÒˆÂÌË ‰‚Óχ „ÓÎÓ‚ÌË-
ся полiтичний спектр, який вiдображав практично усi iдеологiчнi позицiї – вiд вкрай лiвих до вкрай правих. Це вiдбулося доволi швидко, бо в зародку бiльшiсть майбутнiх демократичних i нацiонал-патрiотичних полiтичних течiй мiстилася в органiзацiях Народного Руху, у той час як КПУ була широким об’єднанням лiвих сил, по-рiзному зорiєнтованих щодо державности i демократiї. Найвизначнiшим з точку зору творення партiй став перiод пiсля виборiв 1990 р. – перших альтернативних виборiв до законодавчого органу України, у яких Рух був головною опозицiйною до КПСС силою. Головним полiтичним досягненням демократичних сил було створення першої органiзованої опозицiї у Верховнiй Радi – Народної Ради 6 червня 1990 р. на чолi академiком І. Юхновським, у складi якої було 125 депутатiв. З точки зору активiзацiї громадянства, окрiм багатолюдних мiтингiв i манiфестацiй, цiкавою була спроба органiзацiї пiд назвою Українська мiжпартiйна асамблея (УМА) пiти шляхом заперечення законности комунiстичної влади. УМА почала записувати людей громадянами Української Народної Республiки, яка зазнала поразки вiд бiльшовикiв у 1920 р., але уряд якої продовжував формально iснувати в емi¶рацiї, зберiгаючи державнi h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МИРОСЛАВ ПОПОВИЧ УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ ДО ОБ’ЄДНАНОЇ ЕВРОПИ
28
ÏË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË „‡‚ˆflÏË, ‰ÓÍË Ì Á‰Ó·Û‰Â ÏÓÌÓÔÓÎ¥˛ Ó‰ËÌ. ëËÚÛ‡ˆ¥fl ‰ÛÊ ̇„‡‰Ûπ Ú¥ Á‚ÓÛ¯ÎË‚¥ π‰Ì‡ÌÌfl ̇¯Ëı, Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÓÎ¥„‡ı¥‚ ¥Á ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ‡ÏË flÍ Û ÒÔ‡‚¥ ‚¥‰ÒÚ‡‚ÍË ÉÂ̇θÌÓ„Ó ÔÓÍÛÓ‡, Ú‡Í ¥ Û ÒÔ‡‚¥ ‚¥‰ÒÚ‡‚ÍË ÔÂÏ’π‡ Ç¥ÍÚÓ‡ û˘ÂÌ͇. ëˆÂ̇¥È ÍÓÏ·¥Ì‡ˆ¥È ̇ ÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍËı ‚Ë·Ó‡ı, ‰¥ÈÒÌÓ, ‚ ì͇ªÌ¥ ¥ êÓÒ¥ª Ó‰ÌÓÚËÔÌËÈ: ̇ ٥̥¯ÌÛ ÔflÏÛ Ï‡˛Ú¸ ·ÛÚË ‚˂‰ÂÌ¥ ͇̉ˉ‡ÚË ‚¥‰ «Ô‡Ú¥ª ‚·‰Ë» ¥ ‚¥‰ ÍÓÏÔ‡Ú¥ª, ¥ ÚÓ‰¥ ÔÓ·ÎÂÏÛ ÓÁ‚’flÁ‡ÌÓ. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ‡Ï ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ‚Ë‚¥ÒÍË ÌÂÔËÏËÂÌÌÓª Á‡ıËÒÌˈ¥ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ Á̉ÓÎÂÌËı Ï‡Ò ¥ ÔÓÁˈ¥È ‰Û„Óª Á‡ ‚ÔÎË‚ÓÏ Ô‡Ú¥ª, Á flÍÓ˛ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ‰ÓÏÓ‚ÎflÚËÒfl ·Û‰¸-flÍ¥È Ô‡‚Îfl˜¥È ÒËÎ¥. íÓÏÛ ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ «Ô‡Ú¥ª ‚·‰Ë» ¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª «ÓÔÓÁˈ¥ª» ÏÓÊÎË‚ËÈ ÍÓÊÌÓª ı‚ËÎËÌË. ÄΠ̇ ˆ¸ÓÏÛ Ô‡‡ÎÂÎ¥ Á êÓÒ¥π˛ ̘ͥ‡˛Ú¸Òfl. êÓÒ¥fl ÒÛ‰ÓÏÌÓ ÁÛÔËÌflπ ÔÓˆÂÒ ÓÁ‚‡ÎÛ ¥ÏÔÂ¥ª, ˘Ó ڥθÍË ÔÓ˜‡‚Òfl Á Å¥ÎÓ‚ÂÁ¸ÍÓª ÔÛ˘¥. Ç êÓÒ¥ª «Ô‡Ú¥fl ‚·‰Ë» ¥‰ÂÈÌÓ ÚËχπÚ¸Òfl ̇ ‚ÂÎËÍÓ‰Âʇ‚Ì¥È ÌÓÒڇθ„¥ª Ó‰Ì¥πª ˜‡ÒÚËÌË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ¥ ·‡Ê‡ÌÌ¥ ¥Ì¯Óª ˜‡ÒÚËÌË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl Á‰¥ÈÒÌËÚË Í‡‰Ë̇θ̥ ÂÙÓÏË Ô‡‚Ó‡‰Ë͇θÌËÏË ÏÂÚÓ‰‡ÏË, Á‡ è¥ÌÓ˜ÂÚÓÏ. é·Ë‰‚¥ ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª Ì ÒÛÔ˜‡Ú¸ Ӊ̇ Ӊ̥È. íÓÏÛ ÓÔÓÓ˛ èÛڥ̇ π
клейноди (пiзнiше їх було передано Л. Кравчуковi). Така акцiя для України була екзотикою. Населення в комунiстичнi часи було повнiстю позбавлене знань про свою iсторiю, а отже не могло на цю акцiю вiдгукнутися масово. Та й полiтична сила, яка збирала пiдписи, не була анi численною, анi авторитетною. Тому на 27 вересня 1990 р. їй вдалося зареєструвати як «громадян УНР» лише 729 тис. осiб1 . Найголовнiшим досягненням УМА було привернення уваги українцiв до своєї iсторiї, сприяння подальшiй делегiтимацiї влади комунiстiв та практична демонстрацiя того, що дiяти можна мирними, але вiдверто антиофiцiйними методами. Найгучнiшою i однiєю з найрезультативнiших акцiй (передусiм у довгостроковому вимiрi та у планi впливу на суспiльну свiдомiсть) було студентське голодування у жовтнi 1990 р. у наметовому мiстечку на майданi Незалежности (тодi ще площа Жовтневої революцiї) – в самому центрi Києва. Його органiзувала Українська студентська спiлка та Студентське братство (Львiв). Через 10 днiв пiсля початку акцiї у ньому брало участь 158 осiб. Студенти приїхали з 24 мiст. До них приєдналися 11 депутатiв ВРУ2 . Частина iнших депутатiв, навпаки, категорично засуджувала тих полiтикiв, котрi допускали можливiсть h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥ ÒËÎÓ‚¥ ÒÚÛÍÚÛË, ¥ ‡„ÂÒË‚Ì¥ ÓÒ¥ÈҸͥ ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚË, ¥ ˆËÌ¥˜Ì¥ ÓÎ¥„‡ıË, ¥ ÂÙÓχÚÓË ÚËÔÛ óÛ·‡ÈÒ‡. äÓÏÛÌ¥ÒÚË ‚ êÓÒ¥ª Ì ÏÂ̯ ‡„ÂÒË‚ÌÓ, Ì¥Ê «Ô‡Ú¥fl ‚·‰Ë», ÚËχ˛Ú¸Òfl ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª ‚Ú‡˜ÂÌÓª ÇÂÎËÍÓª ÑÂʇ‚Ë – ëëëê, ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª „Â͇˜ÂÔ¥ÒÚ¥‚, fl͇ ‰‡‚ÌÓ Ì‡·Û· ı‡‡ÍÚÂÛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ. Ç¥È̇ ‚ ó˜̥ ÔÓӉ˷ Ú¥ ÒÚ‡¯Ì¥ ÚÂÓËÒÚ˘̥ ‚Ë·ÛıË, ˘Ó Á„ÛÚÛ‚‡ÎË Ì‡ˆ¥˛ ̇‚ÍÓÎÓ „‡Ò· «ÏÓ˜ËÚ¸ Ëı ‚ ÒÓÚˇı». äÓ„Ó Ëı ¥ flÍ ªı Á̇ÈÚË – Ì‚‡ÊÌÓ, ·ÛÎË · ÒÓÚËË. êÓÒ¥fl, flÍ Û Ì‡Ò ÍÓÎËÒ¸ β·ËÎË „Ó‚ÓËÚË, – ͇ªÌ‡ ÍÓÌÚ‡ÒÚ¥‚. å‡ÎÓ Ì ‚ÂÒ¸ ‚ËÒÓÍËÈ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ‰Âʇ‚Ë ÁÓÒ‰ÊÂÌËÈ ‚ åÓÒÍ‚¥. å‡ÈÊ ‚Ò¥ „Ó¯¥ ˆ¥πª ͇ªÌË (‰ÂÒ¸ ÍÓÎÓ 80%) „ÛÎfl˛Ú¸ Û åÓÒÍ‚¥. åÓÒÍ‚‡ – ‰ÛıÓ‚ÌËÈ ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ˆÂÌÚ ‰Âʇ‚Ë, ÚÛÚ ÁÓÒ‰ÊÂ̇ ‚ËÒÓÍÓ„Ó Í·ÒÛ Ì‡ÛÍÓ‚‡, ÚÂıÌ¥˜Ì‡, „Ûχ̥ڇ̇ ¥ÌÚÂÎ¥„Â̈¥fl, ¥‚Â̸ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÍÛθÚÛË ÚÛÚ ÌÂÁ¥‚ÌflÌÌÓ ‚ˢËÈ, Ì¥Ê ‚ íÓÏÒ¸ÍÛ ˜Ë Ç·‰Ë‚ÓÒÚÓÍÛ, ä‡ÒÌÓ‰‡¥ ˜Ë ä¥Ì¯ϥ, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ Á‡„Û·ÎÂÌ¥ ‚ „ÎÛı¥È ÔÓ‚¥Ìˆ¥ÈÌ¥È „ÎË·Ë̈¥ ÔÓÒÂÎÂÌÌfl. Ç¥‰Òڇ· ¥ ÔËÏ¥Ú˂̇, Á‡Ì‰·‡Ì‡ ¥ Ì¢‡Ò̇ ÔÓ‚¥Ìˆ¥fl ÚËÒÌ ÁÌËÁÛ Ì‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÂÎ¥ÚÛ ˆÂÌÚÛ ¥ ÒÔÓ˘Ûπ ‡Î„ÓËÚÏË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl. ëÔÎÂÒÍË ÔÓÚÂÒÚ¥‚ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓª „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚË Ì‡È˜‡ÒÚ¥¯Â Ì ‚ËıÓ‰flÚ¸ Á‡ ÏÂÊ¥ åÓÒÍ‚Ë, ˘Ó̇ȷ¥Î¸¯Â ‚ÂÎËÍËı ˆÂÌÚ¥‚.
подiбних методiв протесту – адже йшлося про життя молодих людей. На щастя, навiть комунiстична бiльшiсть у Верховнiй Радi усвiдомила серйознiсть ситуацiї i погодилась прийняти Постанову, згiдно з якою вимоги голодуючих мали бути виконанi. Серед них: приведення Конституцiї у вiдповiднiсть iз Декларацiєю про державний суверенiтет; прийняття закону про партiї та вибори i проведення нових виборiв на багатопартiйнiй основi у найближчий час; непiдписання жодного союзного договору до прийняття нової Конституцiї України, вiдставка Голови Ради Мiнiстрiв В.Масола. Пiсля припинення голодування було виконано лише останнiй пункт. Проте акцiя сколихнула Україну, пробудила ту частину громадянства, яка ще спала в полiтичному вiдношеннi, зрештою забезпечила стiйкiсть i послiдовнiсть України у здобуттi та вiдстоюваннi нею своєї державности, у тому числi й голосуваннi за незалежнiсть на референдумi 1 грудня 1991 р. Це був акт громадянської мужности, вiдданости й самопожертви. І хоча вiн вiдповiдав духовi часу i пiзнiше нiчого подiбного вже не повторилося, але такi подiї зрушують маси, якi починають вiдчувати силу та роль громадськости, яка може захищати свої прагнення та iнтереси самостiйно. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ì͇ªÌ‡ – ÚÂÊ Í‡ªÌ‡ ÍÓÌÚ‡ÒÚ¥‚. ÑËÒڇ̈¥fl Ï¥Ê äËπ‚ÓÏ ¥ ÜÏÂËÌÍÓ˛ ˜Ë äÓÌÓÚÓÔÓÏ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ‚Â΢ÂÁÌÓ˛, ˘Ó, ‚·ÒÌÂ, ÚËÔÓ‚Ó ‰Îfl ·¥‰ÌËı ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È. Ç äËπ‚¥, Á‡ ¥ÁÌËÏË Óˆ¥Ì͇ÏË, Ó·ÂÚ‡πÚ¸Òfl ·ÎËÁ¸ÍÓ 60% ÛÒ¥ı „Ó¯ÂÈ ì͇ªÌË. ÑËÒڇ̈¥fl Ï¥Ê ˆÂÌÚ‡ÏË ¥ „ÎË·ËÌÍÓ˛ Ì ڇ͇ ‡Á˛˜‡, flÍ ‚ êÓÒ¥ª, ‡ÎÂ È ÍÓ̈ÂÌÚ‡ˆ¥fl ÍÛθÚÛÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ ÚÂÊ Ì ڇ͇. 燯¥ «ÓÎ¥„‡ıË» ‚¥‰¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl ‚¥‰ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı, flÍ ¥ÌÓ‰¥ ʇÚÛ˛Ú¸, ÚËÏ, ˘Ó ÓÒ¥ÈҸͥ χ˛Ú¸ „Ó¯¥. å‡˛Ú¸, Á‚˘‡ÈÌÓ, ¥ ̇¯¥, ıÓ˜‡ È Ì ڇͥ ‚ÂÎËÍ¥; Á‡Ú ̇¯¥ ·¥Î¸¯ Á‡ÎÂÊÌ¥ ‚¥‰ ‰Âʇ‚Ë, ‰Âʇ‚ÌÓª «Í˚¯Ë». ÄΠ„ÓÎӂ̇ ¥ÁÌˈfl – ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜Ì‡. è‡Ú¥fl ‚·‰Ë ‚ ì͇ªÌ¥, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ¥ «Î¥‚‡» ÓÔÓÁˈ¥fl, Ì χπ Ú‡ÍÓ„Ó ÔÓÚÛÊÌÓ„Ó ‰Ê· ‚ÂÎËÍÓ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó Ì‡ÚıÌÂÌÌfl, flÍ ‚ êÓÒ¥ª. í¥, ıÚÓ ÒÚ‡‚ ÊËÚË „¥¯Â, Ì¥Ê ÔË ÒÓ‚πˆ¸Í¥È ‚·‰¥ (‡ Ú‡ÍËı Ӊ̇ÍÓ‚Ó ·‡„‡ÚÓ ¥ Û Ì‡Ò, ¥ ‚ êÓÒ¥ª), ‚ ì͇ªÌ¥ Ò‚Ó˛ ÓÁÎÓ·ÎÂÌ¥ÒÚ¸ ÒÔflÏÓ‚Û˛Ú¸ Ì ̇ «˜ÓÌÓÁ‡‰Ëı» ¥ ˘Â ÅÓ„ Á̇ ÍÓ„Ó, Ì ̇ ¯Í¥‰ÎË‚Ëı «‰˚ÏÓ͇‰Ó‚»«‰Â¸ÏÓ͇ÚÓ‚», ‡ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó Ì‡ Ò‡ÏÛ ‚·‰Û, Ú‡ ˘Â ı¥·‡ ¥ÌÍÓÎË Ì‡ ÚÛχÌÌÓ Ûfl‚₇ÌËı, Ì¥·ËÚÓ Û ‚Ò¸ÓÏÛ ‚ËÌÌËı «Ûı¥‚ˆ¥‚». Ç êÓÒ¥ª ÒÔÓ„‡‰Ë ÔÓ ÏËÌÛΠ¯ÚÓ‚ı‡˛Ú¸ ‰Ó ¥‰Âª ÇÂÎËÍÓª ÑÂʇ‚Ë ¥ ‚·‰Û, ¥ ÓÔÓÁˈ¥˛. ì Ì‡Ò ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇ ÓÔÓÁˈ¥fl Ì ÏÓÊ ÔÓπ‰Ì‡ÚËÒfl
Пiд тиском студентiв та iнших демократичних сил у жовтнi 1990 р. Верховна Рада УССР скасувала статтю 6 Конституцiї, в якiй стверджувалася «провiдна i спрямовуюча» роль КПУ. Були внесенi змiни в Статут Руху i комунiсти бiльше не могли бути його членами, оскiльки їхнi вищi керiвнi органи перебували поза межами України. Проте, створити усталену систему демократичної державної влади, так само як i правовий простiр для громадянського суспiльства, можна тiльки на фундаментальних конституцiйних засадах. Оксамитовi революцiї кiнця 80-х рокiв у Центральнiй та Схiднiй Европi породили «радикальний iнтелектуальний поворот у бiк категорiї громадянського суспiльства», зазначає Дж. Кiн3 . Щось подiбне сталося i в Українi. Популярнiсть термiну «громадянське суспiльство», яким зацiкавились i науковцi, i громадськi дiячi, вiдповiдала намiрам значної частини суспiльства сформувати справдi демократичнi iнститути влади, кардинально змiнити стосунки держави i громадян, дати людям змогу самим робити вибiр i на власний погляд влаштовувати своє життя, що вiдповiдало iдеологiчнiй стадiї становлення такого суспiльства. Наступним кроком мало стати законодавче закрiплення намiрiв та iнституцiалiзацiя нових вiдносин.
29
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ‡ÏË, flÍ ‚ êÓÒ¥ª, ‡ «Ô‡Ú¥fl ‚·‰Ë» Á ªª ‰Âʇ‚ÌˈڂÓÏ ÔË ·‡Ê‡ÌÌ¥ – ÏÓÊÂ. äÓΘ‡Í ¥ ÑÂÌ¥Í¥Ì ·ÛÎË ‰‡‚ÌÓ, ‡ ‚¥È̇ Û ‚ÓÎËÌÒ¸ÍËı Î¥Ò‡ı – Á‡ ÊËÚÚfl ÚÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, flÍ ҸӄӉ̥ ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚ¸ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËÈ ÂÎÂÍÚÓ‡Ú. ç¥ÍÓÎË Ô‡Ú¥ÓÚË åÇÑ Ì ÔÓÏËflÚ¸Òfl Á Ô‡Ú¥ÓÚ‡ÏË ìèÄ. «è‡Ú¥fl ‚·‰Ë» (Ì ‰ÛÊ ˘ËÓ) ÊÓ‚Úӷ·ÍËÚ̇, ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË (Ì ‰ÛÊ ˘ËÓ) ˜Â‚ÓÌ¥. Ä ˆÂ ÓÁ̇˜‡π ¥ÁÌ¥ ÂÎÂÍÚÓ‡ÚË. ñ¥ Ó·ÒÚ‡‚ËÌË Ó·ÎflÚ¸ ÂÎÂÍÚӇθÌÛ ·ÓÓÚ¸·Û ¥ ԇ·ÏÂÌÚҸͥ ÒÓ˛ÁË ‚ ì͇ªÌ¥ ·¥Î¸¯ ˆËÌ¥˜ÌËÏË ¥ ‚Û脇ÌËÏË, Ì¥Ê Û ·‡ÚÌ¥È êÓÒ¥ª. ìfl‰ û˘ÂÌ͇ ·ÛÎÓ ÒÍËÌÛÚÓ ÒԥθÌËÏË ÁÛÒËÎÎflÏË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Û„ÛÔÓ‚‡Ì¸ «ÓÎ¥„‡ı¥‚», ˘Ó Ì¥·ËÚÓ Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸ èÂÁˉÂÌÚ‡, ¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª «ÓÔÓÁˈ¥ª». ßÌ¥ˆ¥‡ÚÓ‡ÏË ‚ËÒÚÛÔËÎË Ô‡Ú¥fl ëÑèì(Ó), ˘Ó ‚ ‰‡ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‚ËÔ‡‚‰‡Î‡ ʇڥ‚ÎË‚Â ÔÂÂÈÏÂÌÛ‚‡ÌÌfl ̇ ëÑè(Û.Ó.), ¥ Ô‡Ú¥fl éÎÂÍ҇̉‡ ÇÓÎÍÓ‚‡, «ÚÛ‰Ó‚ËÍË» Á ‚ˇÁÌËÏ ÚÛ·ÌËÏ Á‡Ô‡ıÓÏ («ÚÛ·Ó‚ËÍË») Ú‡ ¥Ì¯¥ ٥̇ÌÒÓ‚Ó-ԇ·ÏÂÌÚҸͥ „ÛÔË. çÂÁ·ÏÌ¥ χÍÒËÒÚËÎḀ̂̈¥ ‚¥‰¥„‡‚‡ÎË Óθ ÚËı Ì„ÓÎÂÌËı ˜ÓÎÓ‚¥Í¥‚, flÍ¥ ‚ ÔÓÚ¥·ÌÛ ı‚ËÎËÌÛ ‚Ë·ÁflÚ¸ Á-Ô¥‰ ÏÓÒÚÛ ¥ ͇ÊÛÚ¸ ÔÂÂıÓÊÓÏÛ: «ç ӷ‡Ê‡È ıÎÓÔ˜Ë͇, ‚¥‰‰‡È ‰ËÚËÌ¥ ԇθÚÓ!»
Конституцiйний процес в Українi тривав порiвняно довго – вiн почався вiд прийняття Декларацiї про державний суверенiтет 16 липня 1990 р. i завершився 28 червня 1996 р. ухваленням нової Конституцiї України. Декларацiя прокладала шлях до незалежности, а Конституцiя її закрiпила у полiтично-правовому вiдношеннi. Згiдно з Конституцiєю «Україна є суверенна i незалежна, демократична, соцiальна, правова держава» (Ст.1). Конституцiя надає широкi ¶арантiї прав i свобод людини i громадянина незалежно вiд походження, майнового стану, статi, раси, мови, релiгiї, полiтичних та iнших переконань. ¢арантовано право кожного на збереження i захист своєї нацiональної самобутности, на розвиток нацiональних мов i культур, на задоволення громадянами своїх соцiальних потреб. Стаття 15 Конституцiї стверджує, що «суспiльне життя в Українi ¶рунтується на засадах полiтичної, економiчної та iдеологiчної багатоманiтности», ¶арантує «свободу полiтичної дiяльности, не забороненої Конституцiєю i законами України». Разом iз статтями 34 та 35, якi ¶арантують громадянам право на свободу думки i слова, на вiльне вираження своїх поглядiв i переконань, а також на свободу свih t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МИРОСЛАВ ПОПОВИЧ УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ ДО ОБ’ЄДНАНОЇ ЕВРОПИ
30
åÓÊ̇ ÒÔ¥‚˜Û‚‡ÚË û˘ÂÌÍÛ, ÏÓÊ̇ ÈÓ„Ó Ì ÒÔËÈχÚË flÍ ÔÓÎ¥ÚË͇. ÄΠ̠ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË ÌÓχθÌËÏ, ˘Ó ÔÂÏ’π‡ ‚¥‰Ô‡‚Îfl˛Ú¸ Û ‚¥‰ÒÚ‡‚ÍÛ Á‡ ÚÂ, ˘Ó ‚¥Ì «Ì ‰ÓÏÓ‚Ë‚Òfl» Á ԇ·ÏÂÌÚÒ¸ÍËÏË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË „ÛÔ‡ÏË, ÍÂÓ‚‡ÌËÏË ‰ÛÊ ·‡„‡ÚËÏË Î˛‰¸ÏË. ç ‰ÓÏÓ‚Ë‚Òfl Ì ‚ ÔÓ„‡ÏÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı, ‡ ‚ «Í‡‰Ó‚Ëı» ÔËÚ‡ÌÌflı! ç¥ıÚÓ Ì ÔÓÒÚ‡‚Ë‚ Ô¥‰ ÒÛÏÌ¥‚ ÍÓÏÔÂÚÂÌÚÌ¥ÒÚ¸ Ûfl‰Û ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Ú‡ ٥̇ÌÒÓ‚Ëı ÔËÚ‡ÌÌflı, Á‡ flÍ¥ ‚¥Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π. üÍ˘Ó ÔË ˆ¸ÓÏÛ Ó‰ËÌ ¥Á ÏÓÊÎË‚Ëı ÒÂÈÓÁÌËı ͇̉ˉ‡Ú¥‚ ̇ ‚ˢ¥ ÔÓÒ‡‰Ë ÔÛ·Î¥˜ÌÓ, ÔÓ ÚÂη‡˜ÂÌÌ˛ Á‡fl‚Îflπ, ˘Ó ÛÒÔ¥ı‡ÏË Ûfl‰ û˘ÂÌ͇ Á‡‚‰fl˜Ûπ ·‡„‡ÚÓÎ¥ÚÌ¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥ èÂÁˉÂÌÚ‡, ‡ ̉ÓÎ¥ÍË Û Ì¸Ó„Ó ‚·ÒÌ¥, – ÚÓ ˆÂ ÒÔ‡‚Îflπ ̇ ÔÛ·Î¥ÍÛ Á‚ÓÓÚÌ ¥ ‰ÓÒËÚ¸ „Ì¥Ú˛˜Â ‚‡ÊÂÌÌfl. á¯ÚÓ˛, Ì‚¥‰ÓÏÓ, ̇ ˜Ë˛ ‡͈¥˛ ÓÁ‡ıÓ‚Û˛Ú¸ ÔÓÏÓ‚ˆ¥: ÔÛ·Î¥ÍË ˜Ë «Ô‡Ú¥ª ‚·‰Ë». 凷ÛÚ¸, ‚ÒÂ-Ú‡ÍË «Ô‡Ú¥ª ‚·‰Ë». ÑÂÏÓ͇ڥfl ̇ӉÊÛπÚ¸Òfl ‚ ÎÓÌ¥ ÁÌÂÒËÎÂÌÓ„Ó ¥ ÒÔÓÓıÌfl‚¥ÎÓ„Ó ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÂÊËÏÛ, Á ÈÓ„Ó Ï‡ÚÂ¥‡ÎÛ, Á ÈÓ„Ó Ô‰ÒÛ‰¥‚ ¥ Òڇ̉‡Ú¥‚ ÏËÒÎÂÌÌfl ¥ ‰¥ª. ɇÒ· Ò‚Ó·Ó‰Ë ¥ ‰ÂÏÓ͇ڥª Ì ̇ÎÂʇڸ ‰Ó ̇ÈÔÓÔÛÎflÌ¥¯Ëı, – Ò‚Ó·Ó‰Ë ÒÎÓ‚‡, Á‰‡πÚ¸Òfl, ÔÓÚ·Ûπ Î˯ ¥ÌÚÂÎ¥„Â̈¥fl. å‡Ò‡ ÒıËθ̇ ‡‰¯Â ‰Ó „‡ÒÂÎ ÔÓ-
тогляду i вiросповiдання, вона є конституцiйною пiдставою формування плюралiстичного суспiльства. Органiзацiйне оформлення плюралiзму через утворення громадянами партiй та громадських органiзацiй забезпечує стаття 36. «Полiтичнi партiї, – сказано в статтi, – сприяють формуванню i вираженню полiтичної волi громадян, беруть участь у виборах». А громадськi органiзацiї створюються для «здiйснення i захисту своїх прав i свобод та задоволення полiтичних, економiчних, соцiальних, культурних та iнших iнтересiв, за винятком обмежень встановлених законом…». Конкретизацiя вiдмiнностей у структурi, способах утворення та функцiях партiй i громадських органiзацiй мiститься в Законi «Про об’єднання громадян», який було прийнято ще в 1992 р. У той час, коли його приймали, країна ще не мала досвiду розвитку iнститутiв плюралiстичної демократiї та громадянського суспiльства. Хоча закон не суперечить чиннiй Конституцiї, у ньому не всi особливостi дiяльности партiй та громадських органiзацiй розписанi на мiру сучасних потреб. Тому передбачається прийняття окремих законiв про партiї, про профспiлки та iншi типи громадських об’єднань. Уже прийнятi такi вужчi за сферою чинности закони, як Закон «Про благодiйнiсть та благодiйнi органiзацiї» та h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
fl‰ÍÛ. é‰Ì‡Í, ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‚ ̇¯¥È ͇ªÌ¥, flÍ ¥ ‚ êÓÒ¥ª, Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÛ ÒËÏÔ‡Ú¥˛ ¯ËÓÍËı Ï‡Ò ‰Ó ÓÔÓÁˈ¥ÈÌËı Ûı¥‚ ̇ Á‡ıËÒÚ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı Ò‚Ó·Ó‰. Ç êÓÒ¥ª ·ÓÓÚ¸·‡ çíÇ Á‡ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl Ó‰Âʇ· ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÓ ¯ËÓÍÛ Ô¥‰ÚËÏÍÛ, ˜Ë ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚ËÍÎË͇· ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÛ ÒËÏÔ‡Ú¥˛ (Á‡ ‰‡ÌËÏË ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥‚, ·ÎËÁ¸ÍÓ ÚÂÚËÌË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl, ‚Íβ˜‡˛˜Ë ÔÓ‚¥Ìˆ¥ÈÌÛ „ÎÛ¯ËÌÛ, ÒËÏÔ‡ÚËÁÛ‚‡ÎÓ ˆ¥È „ÛÔ¥ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËı ÚÂÎÂÊÛ̇ΥÒÚ¥‚). ü ̇‚‡ÊÛÒ¸ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ‚ËÒÚÛÔË Ì‡¯Óª ÓÔÓÁˈ¥ª χ˛Ú¸ ÒԥθÌ ÍÓ¥ÌÌfl ¥Á ‚ËÒÚÛÔ‡ÏË Ì‡ Á‡ıËÒÚ çíÇ – ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛, ÒÛÚÓ ¥ÌÚÂÎ¥„ÂÌÚÒ¸ÍÓ˛ Á‡ ÏÓÚË‚‡ÏË, ÓÔÓÁˈ¥π˛. ç ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó ÒÔ‡‚‡ ¢ÓÌ∂‡‰Á ‚Ëfl‚Ë·Òfl ‚ ˆÂÌÚ¥ ı‚Ëβ‚‡Ì¸. ᇠ̇¯Ëı ÛÏÓ‚ ÔÓ·ÎÂχ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı Ò‚Ó·Ó‰ Òڇ· ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÓ „ÓÒÚÓ˛ ¥ Á‡˜¥Ô‡π ¥ÌÚÂÂÒË ÔÓÒÚÓ„Ó Î˛‰Û Ì ÏÂ̯Â, Ì¥Ê ÔÓ·ÎÂÏË ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥. ÑÂÏÓ͇ڥfl – ˆÂ Ì ÔÓÒÚÓ ‚Ë·ÓË, „‡ÁÂÚË, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ ÚÂη‡˜ÂÌÌfl. ñ ̇҇ÏÔ‰ – ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ¥ Ô‡‚Ó‚ËÈ ÔÓÒÚ¥, ÚÓ·ÚÓ ÒËÒÚÂχ, Á‡ flÍÓª ÍÓÊÂÌ „Óχ‰flÌËÌ Ï‡π ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Á‡ıËÒÚËÚË Ò‚Óª Ô‡‚‡. äÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËÈ Î‡‰ Ì ·Û‚ ̇·¯ÚÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ Á‡ıËÒÚ Ô‡‚ „Óχ‰flÌ ‚¥‰ ‡„ÂÒË‚ÌÓª ‚·‰Ë, ‰Ó ÚÓ„Ó Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ‚¥Ì ÛÊ ·Û‚ ‰ÛÊ ÍÓÛÏÔÓ‚‡ÌËÈ. ÄΠ‚ÒÂ Ê ˆÂ ·Û· ‚·‰Ì‡ ÒËÒÚÂχ Á flÍËÏËÒ¸ ÏÂı‡Ì¥ÁχÏË Ò‡-
«Про творчих працiвникiв i творчi спiлки». Вимагають законодавчого вре¶улювання деякi проблеми оподаткування громадських об’єднань та їх фiнансової пiдтримки (спонсорами i державою), а також спрощення процедури їх реєстрацiї. Ідея правової держави має реалiзуватись через послiдовне здiйснення принципiв верховенства права та подiлу єдиної державної влади на законодавчу, виконавчу i судову з конституцiйним визначенням їх повноважень та взаємоврiвноважености. Дiяльнiсть держави обмежується Конституцiєю та законами України. В Конституцiї наголошується, що права i свободи людини є невiдчужуваними та непорушними. Нiхто з громадян не може бути примушений чинити те, що не передбачено законом. ¢арантується право громадян на безпосереднє звернення до суду в разi порушення їхнiх конституцiйних прав i свобод. Отже, правова, соцiальна демократична держава задекларована в Конституцiї як намiр, як полiтично-юридичний iдеал, до здiйснення якого прагне суспiльство. ¢арантiя прав i свобод людини, невтручання держави у справи громадянського суспiльства, її вiдповiдальнiсть перед народом створюють полiтико-правовi передумови для того, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏÓÁ‡ıËÒÚÛ ‚¥‰ ÍÓÛÔˆ¥ª, ¥ ̇‚¥Ú¸ ‚ Ô‚ÌËı ‡Ï͇ı ¥ Á‡ Ô‚ÌËı ÛÏÓ‚ – Á‡ıËÒÚÛ „Óχ‰flÌ. ÇÒ¥ ÒÚ‡¥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË «ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË ˜ÂÂÁ ‡ÈÍÓÏ» ÁÛÈÌÓ‚‡ÌÓ, ‡ ÌÓ‚¥ Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û ÔÓˆÂÒ¥ ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl. 炉ӂÓÎÂÌ¥ÒÚ¸ Ö‚ÓÔË ÒÚ‡ÌÓÏ ‰ÂÏÓ͇ڥª ‚ ì͇ªÌ¥ ÔÓıÓ‰ËÚ¸ Ì ‚¥‰ ÁÎÓª ‚ÓÎ¥ flÍËıÓÒ¸ ‡ÌÚËÛ͇ªÌÒ¸ÍËı ÒËÎ, ‡ ‚¥‰ Ú¥πª Ó·ÒÚ‡‚ËÌË, ˘Ó χÎÂ̸͇ β‰Ë̇ Û Ì‡Ò – Á ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ¥ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ˆ¥πª Ò‡ÏÓª β‰ËÌË – ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ·ÂÁÁ‡ıËÒ̇. è‰ ϥΥˆ¥π˛, ÑÄß, ÔÓ‰‡ÚÍ¥‚ˆflÏË, ÒÛ‰‡ÏË, ÔÓÍÛÓ‡ÏË ¥ Ú‡Í ‰‡Î¥ – ‚Ò Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ˜Ë ÔÓÔ‡‰ÂÚ¸Òfl Û ‚·‰ÌËı ÒÚÛÍÚÛ‡ı ÔÓfl‰Ì‡ β‰Ë̇, ˜Ë ÏÂÁÓÚÌËÍ. éÒ¸ ˜ÓÏÛ ‚ ÓÔÓÁˈ¥ª ‚Ëfl‚ËÎËÒ¸ ¥ Ô‡‚¥, ¥ Î¥‚¥. ß ÒͥθÍË Ì ¥ÓÌ¥ÁÛ˛Ú¸ Á ˆ¸Ó„Ó ÔË‚Ó‰Û ªª ÔÓÚË‚ÌËÍË, ·¥Î¸¯ÓÒÚ¥ β‰ÂÈ, flÍ ÏÂÌ¥ Ûfl‚ÎflπÚ¸Òfl, ÔÓÎ¥Ú˘Ì ÒÛÒ¥‰ÒÚ‚Ó ûÎ¥ª íËÏÓ¯ÂÌÍÓ ¥Á ëÚÂÔ‡ÌÓÏ ïÏ‡Ó˛ ¥ éÎÂÍ҇̉ÓÏ åÓÓÁÓÏ Á‰‡πÚ¸Òfl ÔËÓ‰ÌËÏ, ‡ ÒÛÒ¥‰ÒÚ‚Ó Ô‡Ì¥‚ ÇÓÎÍÓ‚‡ ˜Ë ëÛÍ¥Ò‡ Á ÚÓ‚‡Ë¯‡ÏË ëËÏÓÌÂÌÍÓÏ Ú‡ ä˛˜ÍÓ‚ËÏ – ÌÂÔËÓ‰ÌËÏ ˜Ë ‡‰¯Â ˆËÌ¥˜ÌËÏ. èÓfl‚‡ ÓÔÓÁˈ¥ÈÌÓ„Ó ÛıÛ, ‚ ˆÂÌÚ¥ Û‚‡„Ë flÍÓ„Ó – ÏÂı‡Ì¥ÁÏË Á‡ıËÒÚÛ Ô‡‚ ¥ Ò‚Ó·Ó‰ ¥ χÎÂ̸ÍÓª, ¥ ‚ÂÎËÍÓª β‰ËÌË, ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË ÛÒÍ·‰Ì˛π Á‡‚‰‡ÌÌfl Ô‡Ú¥ª ‚·‰Ë, ·Ó Ô‰ÏÂÚÓÏ ÍËÚËÍË Òڇ· ‡ı¥ÎÎÂÒÓ‚‡ Ô’flÚ‡
щоб люди домагались максимального наближення дiйсности до цього iдеалу. Однак, на практицi ще дiють старi стереотипи, уявлення про те, що Конституцiя – лише полiтичний документ, а життя диктує свої вимоги. Тiльки незначна частина людей вiрить у те, що в Українi усi дотримуються законiв i Конституцiї. Якщо таке ставлення є лиш суб’єктивною оцiнкою, воно все одно створює несприятливi умови для розвитку громадських органiзацiй сучасного типу. Адже теорiя твердить, що недостатня правова захищенiсть iндивiда, неповага до його конституцiйних прав, а тим бiльше можливiсть притягнути його до вiдповiдальности за дiї, якi є протизаконними тiльки тому, що законодавець не потурбувався про захист життєвих потреб та iнтересiв особи, створює ситуацiю, коли пересiчний громадянин шукає прикриття у «сильних свiту сього» i погоджується на їхнiй патронаж. Функцiонування iнститутiв громадянського суспiльства за таких умов може бути витiснене на периферiю суспiльної системи. При всьому розходженнi сподiвань i досягнень у становленнi правових передумов формування громадянського суспiльства, не можна недооцiнювати значення нової Конституцiї та створення Конституцiйного суду – з одного боку, законодавства про власнiсть, пiдприємниц-
31
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌËÌ¥¯Ì¸Óª Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË – ÓÁ·Û‰Ó‚‡ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚. ôÓ ÔÓÏ¥˜ÂÌÓ ¥ ̇¯ËÏË „Óχ‰fl̇ÏË, ¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ˛ ÒԥθÌÓÚÓ˛. ß ˘Ó Ì ·ÛÎÓ ÔÓÏ¥˜ÂÌÓ ‡‚ÚÓ‡ÏË ˜ËÒÎÂÌÌËı ·‡„‡ÚÓÒÎ¥‚ÌËı Ô‡ˆ¸ ÔÓ «ÓÁ·Û‰Ó‚Û ‰Âʇ‚Ë». ì͇ªÌҸ͇ «Ì‡ˆ¥fl-‰Âʇ‚‡» (nation-state). èÓ·ÎÂχ Á·ÂÂÊÂÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ì͇ªÌË Á‡„ÓÒÚ˛πÚ¸Òfl Ô‰ ÎˈÂÏ ÁÏ¥ÌË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª „ÂÓ„‡Ù¥ª ‚ ԇ·ÏÂÌÚ¥ Ú‡ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥. ôÓ, Á¯ÚÓ˛, ̇ȷ¥Î¸¯Â ÚÛ·Ûπ Á‡ı¥‰ÌËÈ Ò‚¥Ú, Ú‡Í ˆÂ ÔËÚ‡ÌÌfl, ˜Ë ÔÓ‚ÂÌÂÚ¸Òfl ì͇ªÌ‡ ‚ ÓÒ¥ÈҸͥ Ó·¥ÈÏË. ǯڥ, ˆÂ χÎÓ · ·ÛÚË Ì‡È̇„‡Î¸Ì¥¯ËÏ ¥ ‰Îfl ÔÂÂÒ¥˜ÌÓ„Ó Û͇ªÌˆfl. ĉÊ ¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËÈ Ûfl‰ ÁÏ¥ÌË‚Òfl · ‡ÌÓ ˜Ë Ô¥ÁÌÓ Ì‡ ‡ÌÚËÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËÈ, ¥ ÂÍÓÌÓϥ͇ ‚¯ڥ flÍÓÒ¸ ‚ËÎ¥Á Á ·Ó„Ó‚Óª flÏË, ‡Î flÍ˘Ó Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌ¥ÒÚ¸ ì͇ªÌË ·Û‰Â ÁÌÓ‚Û ‚Ú‡˜ÂÌÓ, ÚÓ ˆÂ, ‚‚‡Ê‡ÈÚÂ, Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì‡Á‡‚ʉË. èÓ·ÎÂÏË, ÔÓ‰¥·Ì¥ ‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍËı, ‚·ÒÚË‚¥ ‚Ò¥Ï ÔÓÒÚ¥ÏÔÂÒ¸ÍËÏ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÏ ‰Âʇ‚‡Ï ¥ ̇ Ô¯ËÈ ÔÓ„Îfl‰ ‚ˉ‡˛Ú¸Òfl ÒÛÚÓ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ-ÍÛθÚÛÌËÏË. 燈¥ª, ˘Ó ‚ıÓ‰ËÎË ‰Ó ÒÍ·‰Û Ä‚ÒÚ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª, ‚ˢËÈ ÔÓ¯‡ÓÍ ÔÓÙÂÒ¥ÈÌÓª ÍÛθÚÛË ÒÔËÈχÎË ‚ ̥ψ¸ÍÓÏÓ‚ÌÓÏÛ ‚‡¥‡ÌÚ¥; ‡‚ÒÚÓ-̥ψ¸Í‡ ÍÛθÚÛ‡ ·Û· ÍÛθÚÛÓ˛ ÍÓÈÌÂ. í‡Í Ò‡ÏÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏӂ̇ ‚ˢ‡
тво та iнших соцiально-економiчних законiв – з iншого, для розвитку громадянського суспiльства в Українi. Поновому були також вре¶ульованi (iнша рiч, – наскiльки досконало) питання дiяльности партiй та громадських органiзацiй: лiквiдована однопартiйнiсть, прийнято Закон про громадськi об’єднання; про вiдносини держави i Церкви; дiє низка законiв про пресу та iншi ЗМІ; про вибори та багато iнших. Завдяки приватнiй власностi та новому законодавству стало можливим розвивати незалежнi форми спiлкування й спiвробiтництва громадян, з iнiцiативи громадян створювати громадськi органiзацiї та фонди, вiдкривати освiтнi установи, засновувати приватнi засоби масової iнформацiї, тобто створювати iнститути громадянського суспiльства, що виникають i функцiонують незалежно вiд держави. Значна частина людей здобула досвiд участи в нових формах громадської роботи (благодiйництво, неприбуткова економiчна та iнша дiяльнiсть, активний захист своїх прав) та в демократичному полiтичному процесi (вибори, референдуми, манiфестацiї, пiкетування). Виросло нове поколiння громадян України, якi вже навiть не уявляють, що ще яких 15 рокiв тому можна було «обирати» депутатiв зi списку, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МИРОСЛАВ ПОПОВИЧ УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ ДО ОБ’ЄДНАНОЇ ЕВРОПИ
32
ÔÓÙÂÒ¥È̇ ÍÛθÚÛ‡ ‚ ‰Ó‚Óβˆ¥ÈÌ¥È ¥ ÔÓ‚Óβˆ¥ÈÌ¥È ¥ÏÔÂ¥ª Ú‚ÓË·Òfl Ì ӉÌËÏË ÓÒ¥fl̇ÏË ¥ ·Û· ÍÛθÚÛÓ˛ Á‡„‡Î¸ÌÓ¥ÏÔÂÒ¸ÍÓ„Ó ÍÓÈÌÂ. ç‡ ‰Óβ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı «Ó͇ªÌ» Á‡Î˯‡Î‡Òfl ‡·Ó ÍÛθÚÛ‡ ÂÚÌÓ„‡Ù¥˜ÌËı ‡ΥÈ, ‡·Ó ÒÛÏ¥¯ ϥ҈‚Ëı ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Á‡ ÏÓ‚Ó˛ Ú‡ Ï¥ÒˆÂÏ Ô‚¥ÒÌÓ„Ó ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÍÛθÚÛÌËı ¯‡¥‚. ë‡Ï‡ ÔÓÒÚ‡Ìӂ͇ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ «ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ̇ˆ¥È» ̇ Á‡ı¥‰ÌËÈ ‚Á¥Âˆ¸ Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ÌÂÔÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl ̇‚¥Ú¸ ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥˜ÌÂ. åË ¥ Ö‚ÓÔ‡ Á ÄÏÂËÍÓ˛ „Ó‚ÓËÏÓ ¥ÁÌËÏË ÏÓ‚‡ÏË. í‡Ï, ‰Â ‚ÓÔÂȈ¥ ¥ ‡ÏÂË͇̈¥ „Ó‚ÓflÚ¸ ÔÓ ÔÓÎ¥ÍÛθÚÛÌ¥ÒÚ¸ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª, ̥ψ¸ÍÓª ¥ Ú.‰. ̇ˆ¥ª, Ú‡Ï ÏË „Ó‚ÓËÏÓ ÔÓ ·‡„‡ÚÓ̇ˆ¥Ó̇θ̥ÒÚ¸ ÍÛθÚÛË Ì‡Ó‰Û – ÓÒ¥flÌ («ÓÒÒËflÌ»), (ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı) Û͇ªÌˆ¥‚ ÚÓ˘Ó. èÎÛÚ‡ÌË̇ ÔÓıÓ‰ËÚ¸ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ˘Ó ÔÓÌflÚÚfl «Ì‡ˆ¥fl» Û‚¥È¯ÎÓ Û ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‚ÊËÚÓÍ Ì‡ á‡ıÓ‰¥ Û Á‚’flÁÍÛ Á ‚ËÌËÍÌÂÌÌflÏ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ÂÊËÏ¥‚, ÚÓ·ÚÓ ÂÊËÏ¥‚, ‰Â ‰ÊÂÂÎÓÏ Î„¥ÚËÏÌÓÒÚË ‚·‰Ë ÒÚ‡‚ Ì ·Ó„ÓÔÓχÁ‡ÌËÈ ÏÓ̇ı, ‡ ÒÛ‚ÂÂÌ̇ ‚ÓÎfl ç‡Ó‰Û (燈¥ª). èÓÌflÚÚfl ̇ˆ¥ª flÍ ÔÓÎ¥Ú˘Ì ÔÓÌflÚÚfl Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ Ï¥ÒÚËÚ¸ ‚͇Á¥‚ÍÛ Ì‡ ‰ÊÂÂÎÓ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‚·‰Ë ·ÂÁ Á„‡‰ÍË ÔÓ ÂÚÌ¥˜ÌËÈ ı‡‡ÍÚ «Ì‡ˆ¥ª»-«Ì‡Ó‰Û». éÒͥθÍË
в якому на одне мiсце пропонувалась одна кандидатура, або що за неприналежнiсть до громадської органiзацiї – комсомолу – молода людина могла бути обмежена у своїх правах або й зазнати вiдвертих переслiдувань. Зупинимось на функцiонуваннi громадського (або як тепер часто говорять – «третього») сектора, який охоплює сукупнiсть недержавних органiзацiй (НДО), котрi становлять «кiстяк» громадянського суспiльства. Спалах активности в перiод боротьби за незалежнiсть 1989-91 рр., як специфiчний прояв громадянської активности перiоду революцiйних змiн в суспiльних iнститутах, неминуче мав вiдiйти в минуле. Йому на змiну прийшов перiод творення органiзацiй зовсiм нового для посттоталiтарних країн типу, якi формуються дiйсно знизу i намагаються розв’язувати проблеми громадян зусиллями самих громадян. Немає нiчого дивного в тому, що це не вiдразу проходить успiшно: значна частина новоутворених органiзацiй вiдмирає, виявившись iз тих чи iнших причин недiєздатною. Однак, утворюються новi спiлки та асоцiацiї, i загалом процес триває. За час пiсля здобуття незалежности Україна пройшла значний шлях нарощування числа та вдосконалення якости рiзноманiтних громадських спiлок, асоцiацiй, фондiв, iнших добровiльних орh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ê Â‡Î¸ÌÓ ¥ÁÌˈfl Ï¥Ê Ù‡ÌˆÛÁÓÏ – ÂÚÌ¥˜ÌËÏ Ù‡ÌˆÛÁÓÏ ¥ ه̈ÛÁÓÏ – ÂÚÌ¥˜ÌËÏ ‡‡·ÓÏ ˜Ë ÒÂÌÂ∂‡Î¸ˆÂÏ ‚ÒÂ-Ú‡ÍË π, ‚ËÌË͇˛Ú¸ ¥ ÚÛÚ ÌÂÔÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl, ˘Ó ªı Ḁ́χπ ÚÂÏ¥Ì «ÔÓÎ¥ÍÛθÚÛÌ¥ÒÚ¸». Ñ‚ÓªÒÚ¥ÒÚ¸ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ͇˘Â ÏÓÊ̇ ÁÓÁÛÏ¥ÚË Û Ò‚¥ÚÎ¥ Á‡ÔÓÔÓÌÓ‚‡ÌÓ„Ó ÍÓÎËÒ¸ íÂÌÌ¥ÒÓÏ ÓÁ¥ÁÌÂÌÌfl «„Óχ‰Ë-Gemeinschaft» ¥ «ÒÛÒԥθÒÚ‚‡-Gesellschaft». üÍ Ó„‡Ì¥˜Ì‡ ÒԥθÌÓÚ‡-„Óχ‰‡, ÂÚÌÓÒ Ï‡π ÍÛθÚÛÌ ÍÓ¥ÌÌfl ¥ π ˜ËÏÓÒ¸ ˆ¥Î¥ÒÌËÏ, ‚ ÈÓ„Ó ‚·ÒÌÓÏÛ Ûfl‚ÎÂÌÌ¥ ̇‚¥Ú¸ ÁÛÏÓ‚ÎÂÌËÏ Òԥθ̥ÒÚ˛ ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl ‚¥‰ π‰ËÌËı Ô‰ͥ‚-·‡Ú¸Í¥‚. ñÂ, Á‚˘‡ÈÌÓ, ÍÛθÚÛ̇ ¥Î˛Á¥fl, ‡Î هÍÚ ˆ¥ÎÓ„Ó ·ÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌËÈ. üÍ ÙÓχθ̇ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ÒÚÛÍÚÛ‡ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó π ˘ÓÒ¸ ˆ¥ÎÍÓÏ ‚ËÁ̇˜ÂÌ ¥ ÓÍÂÒÎÂÌÂ, ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÈ ¥ÌÒÚËÚÛÚ ¥ nationstate, ̇‚¥Ú¸ Ì «Ì‡ˆ¥Ó̇θ̇ ‰Âʇ‚‡», ‡ «Ì‡ˆ¥fl-‰Âʇ‚‡». üÍ ˆ¥Î Ì π ÒÛÏÓ˛ ˜‡ÒÚËÌ, Ú‡Í ÂÚÌÓÒ-̇ˆ¥fl Ì π ̇ˆ¥π˛-‰Âʇ‚Ó˛ ¥ Ì ÏÓÊ ·ÛÚË «ÔÂÂÚ‚ÓÂÌËÈ Ì‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Ì‡ˆ¥˛». ç ‚‰‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ÚÂÓÂÚ˘ÌËı ¥ ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥˜ÌËı ‰ËÒÍÛÒ¥È, ÏÓÊ̇ ÍÓÌÒÚ‡ÚÛ‚‡ÚË, ˘Ó Ô‡„ÌÂÌÌfl «ÒÙÓÏÛ‚‡ÚË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Ì‡ˆ¥˛ Û͇ªÌˆ¥‚» ÏÓÊ ̇·ÛÚË ¥ÁÌËı ‚ˇÁ¥‚. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÔÓ¯ÛÍË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª π‰ÌÓÒÚË ÏÓÊ̇ ‚ÂÒÚË Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ ÂÚÌ¥˜ÌÓª ÍÛθÚÛÌÓª ˆ¥Î¥ÒÌÓÒÚË Û͇ªÌˆ¥‚, ¥ ÚÛÚ ÔÓ·ÎÂχ Ûڂ‰ÊÂÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë
ганiзацiй, що створюються з iнiцiативи громадян i входять до «третього сектора»4 . За даними Центру iнновацiй i розвитку у 1999 р. в Українi налiчувалось бiля 30 000 зареєстрованих громадських органiзацiй, з яких понад 800 (бiля 4%) мали загальноукраїнський статус. Це доволi високий показник, особливо, якщо врахувати, що за 2 роки перед тим в Українi було зареєстровано 20 000 органiзацiй, а у 1995 р. їх було усього 4 тис.5 . Найбiльшу частку складають благодiйнi фонди та органiзацiї (20 всеукраїнських благодiйних фондiв та 300 благодiйних органiзацiй). На другому мiсцi – жiночi об’єднання (215). Далi йдуть: культурноосвiтнi й мистецькi органiзацiї (70), об’єднання нацiональних меншин (65), молодiжнi органiзацiї (36), правозахиснi (понад 30) групи, а також природоохороннi, релiгiйнi, допомоги жертвам Чорнобиля, допомоги лiтнiм людям та iнвалiдам тощо. Найбiльша частина всеукраїнських органiзацiй функцiонує у великих мiстах, серед яких на першому мiсцi Київ, потiм – Харкiв, Львiв, Одеса, Донецьк та iншi6 . Важливим аспектом аналiзу громадських органiзацiй є їх класифiкацiя. Окрiм можливости квалiфiкованого облiку, вона дає змогу змалювати загальну картину iснуюh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̇·Û‚‡π ÓÒÓ·ÎË‚Ó„Ó ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl. Ç ‡Ï͇ı ˆ¥πª ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë ÒÙÓÏÛ‚‡ÎÓÒ¸ „‡ÒÎÓ π‰Ì‡ÌÌfl ̇҇ÏÔ‰ ÂÚÌ¥˜ÌËı Û͇ªÌˆ¥‚ flÍ fl‰‡ «ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ̇ˆ¥ª», ̇‚ÍÓÎÓ flÍÓ„Ó Ú¥Î¸ÍË ¥ ÏÓÊÎË‚Â Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ̇ˆ¥ª flÍ ˆ¥ÎÓ„Ó. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÔÓ¯ÛÍË Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ̇ÒÂÎÂÌÌfl ì͇ªÌË Ì‡‚ÍÓÎÓ ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ¥‰Â‡ÎÛ ÏÓÊÛÚ¸ χÚË ¥Ì¯Û, ˆ¥ÎÍÓÏ ÂÏԥ˘ÌÓ ÍÓÌÒÚ‡ÚÓ‚‡ÌÛ ¥ ÙÓχθÌÓ ‚ËÁ̇˜ÂÌÛ ÒÚÛÍÚÛÌÛ ÓÒÌÓ‚Û. ôÓ· ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ·Û· flÒÌ¥¯Ó˛, Á‚ÂÌÂÏÓÒfl ‰Ó ˘Â Ӊ̥πª ͇ªÌË Á ÊÓ‚ÚÓ-·Î‡ÍËÚÌËÏË ÍÓθӇÏË, fl͇ ÔË·ÎËÁÌÓ ‚ Ó‰ËÌ ¥Á ̇ÏË ˜‡Ò Òڇ· Á ‡„‡ÌÓª ‡„‡ÌÓ-¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ˛. â‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ò‚ˆ¥˛, ˘Â ̉‡‚ÌÓ ‰ÛÊ ·¥‰ÌÛ Í‡ªÌÛ Á Ó·ÏÂÊÂÌËÏË ÂÒÛÒ‡ÏË, ҸӄӉ̥ ‰Îfl Ì‡Ò – Ô‰ÏÂÚ Á‡Á‰Ó˘¥‚. êË‚ÓÍ Û Ï‡È·ÛÚÌπ ò‚ˆ¥fl ÔÓ˜‡Î‡ ‚ 30-Ú¥ ÓÍË, ÍÓÎË ‚ÒÚ‡ÌÓ‚Ë· ÒËÒÚÂÏÛ Í·ÒÓ‚Ó„Ó Ô‡ÚÌÂÒÚ‚‡. å¥Ê Î¥‚ËÏË ¥ Ô‡‚ËÏË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË Ô‡Ú¥flÏË ò‚ˆ¥ª Á‡‚Ê‰Ë ·Û· ‰ÓÏÓ‚ÎÂÌ¥ÒÚ¸ Û ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÔËÚ‡ÌÌflı. èÓÎ¥ÚË͇ ÍÓÏÔÓÏ¥Ò¥‚ ·Û· ÏÓÊÎË‚‡ ҇ϠÚÓÏÛ, ˘Ó ‚Ò¥ ÒÚÓÓÌË Ï‡ÎË Á‡ ÓÒÌÓ‚Û Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ ¥ÌÚÂÂÒ ÛÒ¥ı ¯‚‰¥‚. ßÁ ÁÏ¥ÌÌËÏË ÛÒÔ¥ı‡ÏË ‚ ¯‚‰ҸÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ‚·Òfl ·ÓÓÚ¸·‡ Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË ÚӘ͇ÏË ÁÓÛ Ì‡ ËÌÍÓ‚Û
чої мережi горизонтальних зв’язкiв мiж членами суспiльства, визначити, якi форми суспiльної активности бiльше, а якi менше розвиненi. Оскiльки дiяльнiсть органiзацiй є дуже багатогранною i вони вступають в найрiзноманiтнiшi суспiльнi зв’язки з iншими пiдструктурами суспiльства, то критерiїв такої класифiкацiї може бути чимало. Найголовнiшi серед них: суб’єкт та об’єкт дiяльности, сфера дiяльности, вид i спрямованiсть дiяльности, мета органiзацiї тощо. За суб’єктом дiяльности ми видiляємо жiночi, молодiжнi органiзацiї, об’єднання ветеранiв, пенсiонерiв тощо. У цьому випадку нас передовсiм цiкавлять питання хто об’єднався? «чиї» це органiзацiї? Інше питання: заради чого люди об’єдналися? Критерiєм класифiкацiї тут є мета органiзацiї. Наприклад, вирiшення проблем, пов’язаних з аварiєю на Чорнобильськiй АЕС, – це настiльки важлива мета, що незалежно вiд того, хто i як буде дiяти, вона об’єднує в окремий клас усi органiзацiї, що спрямованi на її досягнення. Іншим прикладом можуть бути органiзацiї, що брали участь у масовому русi в США проти вiйни у В’єтнамi в 60-тi роки. Важливим є питання, у якiй сферi суспiльного життя дiють органiзацiї? Критерiй – сфера дiяльности. Вiд ньо-
33
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ Ú‡ Á‡ÒÓ·Ë ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û Ì‡ ̪, ̇ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌÛ Ú‡ ¥Ì¯¥ ÂÙÓÏË, ̇ ÒËÒÚÂÏÛ ÓÒ‚¥ÚË Ú‡ ÔÂÌÒ¥ÈÌÓ„Ó Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl, ‡Î ԇÚ̇ÏË Á‡Î˯‡ÎËÒfl ¥ Ô‡‚¥, ¥ Î¥‚¥, ̇‚¥Ú¸ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË, – ÓÒͥθÍË ÒÚÓflÎË Ì‡ ∂ÛÌÚ¥ ÒԥθÌËı ̇ˆ¥Ó̇θÌËı Á‡‰‡˜. ì Ì‡Ò Ê ÌÂÏ‡π ˜¥ÚÍÓ ‡ÚËÍÛθӂ‡ÌÓ„Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ¥ÌÚÂÂÒÛ, ̇ ÓÒÌÓ‚¥ flÍÓ„Ó ÏÓÊÎË‚¥ ÓÍÂÏ¥ ‰ÓÏÓ‚ÎÂÌÓÒÚ¥. èÓÎ¥Ú˘̥ Ô‡Ú¥ª ì͇ªÌË Ï‡˛Ú¸ ‚ËÁ̇˜ËÚË ‚·ÒÌ ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ̇ˆ¥ª flÍ ˆ¥ÎÓ„Ó, ¥ ÚÓ‰¥ ̇ ˆ¥È ·‡Á¥ ÏÓÊ̇ ÒÔ˜‡ÚËÒfl, flÍ¥ Á ÔÓÔÓÌÓ‚‡ÌËı ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÔÓÂÍÚ¥‚ ̇ȷ¥Î¸¯Â ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌflÏ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı „ÛÔ, ˘Ó Á‡ ‰‡ÌÛ Ô‡Ú¥˛ „ÓÎÓÒÛ˛Ú¸. èËÓ‰ÌÓ, ˘Ó Ô‡Ú¥fl, fl͇ ‡ÔÂβπ ‰Ó ÒÔÓ„‡‰¥‚ ÔÓ ˘‡ÒÎË‚¥ ˜‡ÒË ëëëê, Ì ÏÓÊ ‚‚‡Ê‡ÚËÒfl ‡Ì¥ Ô‡‚Ó˛, ‡Ì¥ Î¥‚Ó˛, – ‚Ó̇ ÔÓÒÚÓ π ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ ÚÛÔÓÏ, ‡ÎÂ, ̇ ʇθ, ÊË‚ËÏ ÚÛÔÓÏ. Ç ˆ¸ÓÏÛ, ÔÓ ÒÛÚ¥, ÔÓÎfl„‡π ÔÓ·ÎÂχ «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ¥‰Âª», ÔÓ flÍÛ Û Ì‡Ò Ú‡Í ·‡„‡ÚÓ „Ó‚ÓflÚ¸ ¥ ˘Â ·¥Î¸¯Â Á¥Úı‡˛Ú¸. èÓ¯ÛÍË «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ¥‰Âª», Ó·ÂÌÂÌ¥ ‰Ó Gemeinschart, Ì χ˛Ú¸ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª, ÓÒͥθÍË ÔÓÎ¥ÚË͇ χπ ÒÔ‡‚Û ¥Á ÒÚÛÍÚÛ‡ÏË. 燈¥Ó̇θ̇ ¥‰Âfl flÍ ÍÛθÚÛÌËÈ ÙÂÌÓÏÂÌ Ï‡π ·ÛÚË ‚ËÌÂÒÂ̇ Á‡ ‡ÏÍË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ·ÓÓÚ¸·Ë. ë¸Ó„Ӊ̥ ˆÂ – ̇ÒÚ¥ÈÎË‚‡
го залежить конкретний змiст того, що люди роблять: чи це кредитна спiлка, яка допомагає своїм членам розв’язувати фiнансовi проблеми, чи танцювальний клуб, в якому молодь проводить вiльний час. За цим критерiєм ми видiляємо органiзацiї культурно-освiтнi, екологiчнi, соцiальної допомоги, спортивнi тощо. Ще один критерiй – тип i спрямованiсть дiяльности органiзацiї щодо того суб’єкта, який її утворив. Це може бути благодiйна дiяльнiсть, спрямована на допомогу iншим, на те, щоб допомогти людям, якi не можуть з певних причин (через брак сил, ресурсiв, гарантованих прав) захистити себе самi. Прикладом можуть бути органiзацiї, що допомагають iнвалiдам, бiдним, потерпiлим вiд лиха, правозахиснi групи тощо. Іншою є дiяльнiсть, спрямована на захист власних групових iнтересiв. Робiтники об’єднуються з цiєю метою у профспiлки, знедоленi групи утворюють свої органiзацiї, щоб спiльно, громадою домагатись врахування своїх iнтересiв чи задоволення потреб. Є й такi органiзацiї, дiяльнiсть яких спрямована на вирiшення проблем, з якими стикаються люди, власними силами членiв об’єднання (такими є гаражнi кооперативи, кредитнi спiлки). Дiяльнiсть може бути також спрямована на задоволення потреби в саh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МИРОСЛАВ ПОПОВИЧ УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ ДО ОБ’ЄДНАНОЇ ЕВРОПИ
34
‚ËÏÓ„‡ ˜‡ÒÛ, ·Ó ì͇ªÌ‡ ÏÛÒËÚ¸ ‚ËÁ̇˜ËÚËÒfl ¥Á Ò‚ÓªÏË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË Ó¥πÌÚ‡ˆ¥flÏË, ‚Ë¥¯ËÚË, ˜Ë Á‡„‡Î¸ÌÓ̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ ¥ÌÚÂÂÒ ªª ÎÂÊËÚ¸ ‚ ÔÎÓ˘ËÌ¥ ‚ÓÔÂÈҸͥÈ, ‡ ˜Ë ªª ‰ÓÎfl – ‚ ‚‡Á¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓÏÛ ˆÂÌÚ¥, ÍÓÌÍÛÂÌÚÌÓÏÛ flÍ ˘Ó‰Ó ÄÏÂËÍË, Ú‡Í ¥ ˘Ó‰Ó Ö‚ÓÔË. ß ‚ ˆ¸ÓÏÛ ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌ¥ ì͇ªÌ‡ Ô·ۂ‡π Û ‚Ë„¥‰Ì¥¯¥È ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Á êÓÒ¥π˛ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, ÓÒͥθÍË ‚Ó̇ Ì ӷÚflÊÂ̇ Ù‡ÌÚÓÏÌËÏ ·ÓÎÂÏ ‚Ú‡˜ÂÌÓª ¥ÏÔÂ¥ª. ç‡ Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl ‚‡ÚÓ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ‰ËÒÍÛÒ¥fl ÔÓ ÍÛθÚÛÌ¥ ÙÛ̉‡ÏÂÌÚË Ö‚ÓÔË, ÔËÓ‰Û êÂÌÂÒ‡ÌÒÛ ¥ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚÒ¸ÍÓª ÂÚËÍË, ̇‚¥Ú¸ ã˛‰ËÌÛ flÍ Ó·‡Á ÅÓÊËÈ Ì ڇ͇ ‚ÊÂ È ‡·ÒÚ‡ÍÚÌÓ-Ù¥ÎÓÒÓÙҸ͇. ᇠ‚¥Ó˛ ‚ χÍÒËÁÏ flÍ ‚ˢ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl β‰Ò¸ÍÓª ‰ÛÏÍË ÒÚÓflÎË ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl, ˘Ó ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏ Á̇ȯӂ ÚÛ Ò‚¥ÚÓ‚Û ÒËÎÛ, ÚÓÈ Í·Ò, ÚÛ Ó·’πÍÚË‚ÌÛ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸, fl͇ ÔÓÍ·‰‡π ÒÓ·¥ ¯Îflı ˜ÂÂÁ ¥ÒÚÓ¥˛ ¥ ‰Ó flÍÓª Ú·‡ Ò‚¥‰ÓÏÓ ÔËπ‰Ì‡ÚËÒ¸. í‡Í‡ ‰ÓÍÚË̇ Ì Ïӄ· ̇‰Ó‚„Ó Ûڂ‰ËÚËÒfl ‚ Ö‚ÓÔ¥. ê‡θÌ ‚ÓÔÂÈҸ͠ÊËÚÚfl, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ¥ ‚ÂÎË͇ ÔÓÎ¥ÚË͇, ·ÎËʘ‡ ‰Ó „Ë, ‰Â ÏÓÊÎË‚¥ ‚Â΢ÂÁÌ¥ ÒÚ‡Ú„¥˜Ì¥ ‚Ë„‡¯¥ ¥ ÒÚ‡¯Ì¥ ÔÓ‡ÁÍË. ã˛‰Ë̇ ÏÓÊ ϥÌflÚË ı¥‰ ¥ÒÚÓ¥ª ¥ ̇ ˘‡ÒÚfl, ¥ ̇ „Ó ¥Ì¯ËÏ Î˛‰flÏ.
морозвитку, вiдпочинку i розвагах, бо де ще люди бiльше потребують спiлкування з iншими, до себе подiбними, як на дозвiллi? Ця потреба реалiзується через утворення об’єднань «за iнтересами» або аматорських спiлок та клубiв. Є, нарештi, ще один тип дiяльности – дiяльнiсть, спрямована на вирiшення загальносуспiльних проблем: реформування освiти або економiки, впровадження певних iнiцiатив тощо. Цi органiзацiї близькi до громадськополiтичних рухiв i часто переростають в них. Отже, вiдповiдаючи на питання: що саме, як i для кого роблять люди, якi об’єдналися, ми можемо видiлити доволi багато видiв громадських органiзацiй. Найiстотнiшою характеристикою будь-якої органiзацiї є усе ж тип дiяльности, що визначається її спрямуванням та змiстом. На ньому й мала б ¶рунтуватися загальна типологiя НДО, складена, наприклад, за такою схемою: А. Органiзацiї, дiяльнiсть яких спрямована на самих себе. АІ. Захиснi, що найчастiше виступають як групи тиску, що домагаються врахування своїх iнтересiв на урядовому рiвнi; АІІ. Самодопомоговi; АІІІ. Аматорськi (любительськi). h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ñ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÒÚ˘Ì ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl, ÛÒÔ‡‰ÍÓ‚‡Ì ‚¥‰ Î¥·Â‡Î¥‚, ‡ÎÂ È ÒÛ˜‡ÒÌËÈ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏ Ï‡π Ì ‚Óβˆ¥ÈÌ ¥ Í·ÒÓ‚Â, ‡ Î¥·Â‡Î¸Ì ¥ ÂÚ˘Ì ÒÔflÏÛ‚‡ÌÌfl. ç‡ÔÛÊÂÌ¥ ¯Û͇ÌÌfl ‚ÂÎËÍËı β‰ÂÈ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ·ÛÎË ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ ̇ Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÌÌfl ¥‰Â‡Î¥‚, flÍ¥ ÏÓÊÛÚ¸ ÒÚ‡ÚË ‚ˢËÏË ˆ¥ÌÌÓÒÚflÏË ‚ ÔÓÎ¥Úˈ¥, ÏӇΥ ¥ Ô‡‚¥. í‡ÍÓ˛ ‚Ëı¥‰ÌÓ˛ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ˛ ÏÓÊ ·ÛÚË „¥‰Ì¥ÒÚ¸ β‰ËÌË. ëÛÒԥθÒÚ‚Ó Ï‡π ·ÛÚË ÔÓ·Û‰Ó‚‡Ì ‚ Ú‡ÍËÈ ÒÔÓÒ¥·, ˘Ó· ‡Ì¥ ÁÎˉ̥, ‡Ì¥ ̇ÒËθÒÚ‚Ó, ‡Ì¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̇ Ú‡ ¥Ì¯‡ Òԥθ̥ÒÚ¸ Ì ÔËÌËÊÛ‚‡ÎË Î˛‰Ò¸ÍÓª „¥‰ÌÓÒÚË ÊÓ‰ÌÓ„Ó ÈÓ„Ó ˜ÎÂ̇. ëÛÔ˜ÍË ÔÓ ÚÂÓÂÚ˘̥ ÔÓÎÓÊÂÌÌfl ·Û‰¸-flÍÓª ‰ÓÍÚËÌË Ï‡˛Ú¸ ̇ÎÂʇÚË ‰Ó ̇ÛÍË ¥ ‚ÂÒÚËÒfl ̇ÛÍÓ‚ËÏË ÒÔÓÒÓ·‡ÏË. Ä ˘Ó‰Ó ÔÓÎ¥ÚËÍË, β‰Ë ¥ÁÌËı ÔÂÂÍÓ̸̇ ¥ ‚¥Û‚‡Ì¸ ÏÓÊÛÚ¸ Á̇ÈÚË ÒԥθÌÛ ÏÓ‚Û ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‚ÓÌË ÔÓ‰¥Îfl˛Ú¸ Á‡„‡Î¸Ì¥ ÔÓ„Îfl‰Ë ̇ β‰Ò¸Í¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥. üÍ˘Ó ÔÓ‚‡„‡ ‰Ó β‰Ò¸ÍÓª „¥‰ÌÓÒÚË, ‰Ó ÔË̈ËÔ¥‚ Ò‚Ó·Ó‰Ë, ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË ¥ ÒÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË Û ÍÓ„ÓÒ¸ ‚ËÔÎË‚‡π Á χÍÒËÒÚÒ¸ÍËı ÔÂÂÍÓ̸̇, ‡ Û ÍÓ„ÓÒ¸ – ¥Á ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı, ˛‰‡ªÒÚÒ¸ÍËı ˜Ë ¥Ò·ÏÒ¸ÍËı, ‚Ò¥ ‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË ‚ Ó‰ÌÓÏÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ Ú‡·Ó¥ Á „Ûχ̥ÒÚ‡ÏË, Ó¥πÌÚÓ‚‡ÌËÏË Ì‡ ̇ÛÍÓ‚ËÈ ÒÔÓÒ¥· ÏËÒÎÂÌÌfl. üÍ˘Ó Ê Î˛‰Ò¸Í ÊËÚÚfl Á ΄ͥÒÚ˛ ÔËÌÓÒËÚ¸Òfl ‚ ÊÂ-
Б. Органiзацiї, дiяльнiсть яких спрямована на iнших. Б1. Благодiйнi фонди; Б2. Благодiйнi органiзацiї; Б3. Правозахиснi групи; Б4. Громадсько-полiтичнi й полiтичнi органiзацiї та рухи. Найскладнiшою i найрiзноманiтнiшою є палiтра органiзацiй класу А1, куди входять об’єднання пiдприємцiв та клуби дiлових людей; професiйнi робiтничi спiлки (традицiйнi та новi, незалежнi вiд держави та керiвництва пiдприємств); фермерськi органiзацiї; об’єднання вiйськовикiв та працiвникiв полiцiї; професiйнi об’єднання iнтелiгенцiї та службовцiв; творчi спiлки, а також бiльша частина жiночих, молодiжних, студентських, ветеранських об’єднань. Захиснi органiзацiї в Українi – доволi численнi, але ще не всi мають якостi справжнiх суб’єктiв громадянського суспiльства. Якщо об’єднання пiдприємцiв, молодi, жiнок, етнiчних груп дiють доволi успiшно, то робiтничi та iншi профспiлки часто залишаються бюрократизованими структурами, якi мало значать для своїх членiв. Втративши функцiї розподiлу соцiальних благ, якi перебували в їх розпорядженнi за комунiстичного режиму, вони не стали справжнiми захисниками економiчних, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ú‚Û ‰ÓÍÚË̇Ï, ÏË ÓÔËÌflπÏÓÒfl ‚ ¥ÁÌËı ÔÓÒÚÓ‡ı. Ç ˆ¸ÓÏÛ, fl „‡‰‡˛, ÔÓÎfl„‡π ̇ȷ¥Î¸¯Â ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ‰ÛıÓ‚ÌÓª Ö‚ÓÔË. 1 ÑË‚.: ì͇ªÌҸ͇ ‡‰flÌҸ͇ Â̈ËÍÎÓÔ‰¥fl. – í.11. – ë.164, 165. 2 ÑË‚.: ïÏÂθÍÓ Ç. å‡ÍÓÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÂÁÛθڇÚË ÂÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ (ÛÍÓÔËÒ). á ‰ÓÁ‚ÓÎÛ ‡‚ÚÓ‡. 3 ÇÂıÓ‚Ó‰Ó‚‡ ã.í. àÌ‚ÂÒÚˈËÓÌ̇fl ÔË‚ÎÂ͇ÚÂθÌÓÒÚ¸ ÍÛÔÌ˚ı Ô‰ÔËflÚËÈ //åÓÌËÚÓËÌ„ ˝ÍÓÌÓÏËÍË ì͇ËÌ˚ (‰‡Î¸¯Â åÖì). – ‹4(23). – 1997. 4 ãflı ã. èflÏ˚ ËÌÓÒÚ‡ÌÌ˚ ËÌ‚ÂÒÚˈËË ‚ ì͇ËÌ // åùì. – ‹3 (32). – 1998. 5 ÑË‚. ïÏÂθÍÓ Ç.Ö. ñËÚ. Ô‡ˆfl.
соцiальних та полiтичних iнтересiв своїх членiв. Інакше й не може бути, оскiльки до одних i тих самих офiцiйних профспiлок, якi входять до ФНП (Федерацiї незалежних профспiлок), часто належать i робiтники, i пiдприємцi. Претензiя на те, що Федерацiя об’єднує 18 млн. членiв, є безпiдставною, бо занепали не лише бiльша частина старих профспiлок, а й пiдприємства, на яких вони дiяли. Кориснiшими i перспективнiшими є т.зв. новi або вiльнi профспiлки, а також фермерськi органiзацiї, що утворились у перiод переходу до ринку й демократiї. Однак Об’єднання вiльних профспiлок, яке нараховувало 150000 членiв, розпалось у 1996 р. Тепер частина таких профспiлок дiє самостiйно, частина – через Конфедерацiю профспiлок. В акцiях протесту найчастiше беруть участь Вiльнi профспiлки шахтарiв Донбасу, федерацiя «Солiдарнiсть» працiвникiв кооперативiв, дрiбного й малого бiзнесу та деякi iншi. Чимало в Українi аматорських спiлок, в якi люди об’єднуються заради проведення дозвiлля. Згiдно з концепцiєю «соцiального капiталу» Р.Патнема, вони також формують якостi, необхiднi людям для життя в демократичному суспiльствi: соцiабельнiсть, толерантнiсть, довiру до iнших. Однак у кризових умовах України їх значення, зви-
35
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
їнських пiдприємцiв не пiдтримують благодiйнiсть взагалi та 7% не зацiкавленi в нiй. 72,8% пiдприємств, навпаки, тiєю чи iншою мiрою були втягненi в благодiйну дiяльнiсть. У бiльшостi випадкiв, проте, їхня участь обмежувалась одноразовим наданням допомоги окремим особам або органiзацiям7 . Важливим показником розвитку громадянського суспiльства є не тiльки число органiзацiй, але й участь людей у їх дiяльностi: громадська залученiсть або волонтеризм8 . Тут, на перший погляд, картина менш втiшна: частка населення, зайнятого громадською дiяльнiстю не лише невисока, вона ще й має тенденцiю до зниження. За даними соцiологiчних опитувань фонду «Демократичнi iнiцiативи» вiд 1994 до 1997 рiк вiдсоток людей, якi заявили про свою приналежнiсть до тих чи iнших громадських органiзацiй, зменшився вiд 17,8% до 12,0%9. У 1999 р. за даними опитувань Мiжнародної фундацiї виборчих систем (IFES) таких було тiльки 9%10. Цi цифри не є катастрофiчними для умов України. Адже ранiше люди масово залучались до формальної участи у нiбито громадських, але пiдконтрольних державi органiзацiях на зразок ТСО, традицiйних профспiлок тощо. Цей рiзновид масової залучености справдi вiдми-
чайно, менше, нiж iнших типiв органiзацiй; адже вони мало докладаються до подолання кризового стану та спадщини тоталiтаризму у правовiй та iнших сферах суспiльного життя. А вкрай необхiднi самодопомоговi органiзацiї, як-от господарськi об’єднання, кредитнi спiлки, сусiдськi об’єднання, самовряднi комiтети, самодiяльнi органи безпеки i протипожежної охорони, фонди розвитку, будiвництва пам’ятникiв, церков тощо, розвиненi значно менше. Успiшно розвиваються, при значному сприяннi мiжнародних фондiв та органiзацiй, об’єднання групи Б. Благодiйнi фонди та органiзацiї, на зразок загальноукраїнського фонду допомоги iнвалiдам «Надiя», справдi гуманiзують суспiльство. Благодiйнi органiзацiї створюються при церквах, у межах жiночого руху. Зароджується меценатство та благодiйна дiяльнiсть серед українських пiдприємцiв. В Українi поки що небагато заможних i багатих людей, якi до того ж хотiли б вкладати грошi у суспiльнi справи, займатись благодiйництвом чи надавати спонсорську допомогу. Законодавство також поки що не сприяє витрачанню коштiв на благодiйнi цiлi. Тим приємнiше, що за даними авторiв проекту «Бiзнес i благодiйнiсть» iз львiвського Ресурсного центру лише 5% украh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô Ó ı Ó ‚ ‡ È Ú Â Çëíìè
тектонічні процеси в українському суспільстві
ю р i й
36
©
б у з д у г а н
˛ ¥ È
· Û Á ‰ Û „ ‡ Ì ,
Ú ‡
2 0 0 1
‚ Ò Ú ‡ ‚ ‡ È Ú Â . . .
Десять рокiв змiн. Неймовiрно стрiмких. Темп вищий, нiж у пiковi моменти пiсля Першої Свiтової. Радiсне очiкування перейшло у роздратування, роздратування – у втому. Втома переходить у звичку, звичка, у байдужiсть. Тепер навiть манiпуляцiї свiдомiстю вже не викликають роздратування, тiльки рефлекторнi посмикування. Якщо немає вiри – хай буде її ерзац. І все це на тлi того, що нiколи наше буденне життя, змiст наших гаманцiв, шлункiв i думок не залежали вiд потоку суспiльних процесiв, як сьогоднi. Нiщо так не заважає логiчному мисленню, як релятивiзм цiнностей. А в умовах швидких трансформацiй соцiальних структур цiннiснi системи не тiльки не працюють, як соцiальнi регулятори, але навiть не встигають сформуватися. Дiї основних суб’єктiв стають неетичними не тiльки в сенсi недотримання заповiдей. Дiї втрачають глибину надзавдань, стають рефлекторними, iнтереси переслiдуються виключно короткотермiновi. Система стає примiтивною, стихiйнiсть процесiв не спотворюється. Жити в такiй системi незручно i некомфортно, але аналiзувати
рає. З iншого боку, залученiсть на рiвнi 9-12 вiдсоткiв не є надто низькою для країни, яка перебуває в станi тривалої кризи. За таких обставин важливо враховувати не лише фактичну участь, а й тенденцiї щодо потенцiйної готовности українських громадян приєднатися до певного виду НДО та розумiння ними ролi НДО в демократичному суспiльствi. За даними всеукраїнського опитування громадської думки про НДО, проведеного в Українi в травнi 1996 р. за пiдтримки IFES, 51% українцiв вважали, що НДО дуже важливi для суспiльства, тодi як 25% вважали їх неважливими, а ще 24% не мали жодної думки з цього приводу11 . Високо оцiнювали значення НДО люди, котрi живуть у великих мiстах (наприклад, кияни), молодi (особливо у вiцi 18-24 рокiв), особи з високою освiтою та прозахiдною орiєнтацiєю. Найменш освiченi переважно вагалися з вiдповiддю. Дослiдники з цього роблять висновок, що пiднесення загального рiвня освiчености громадян, а також просвiта щодо ролi громадських органiзацiй i принципiв їх дiяльности може пiдвищити авторитет НДО в очах населення України12 . Те ж саме опитування показало, що тiльки 25% респондентiв не бажали приєднатися до жодного рiзновиду h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
її просто. Знову ж таки, якщо є моральнi сили. Бо, як сказав Винниченко, «iсторiю України можна читати тiльки з бромом». Перший же ж погляд на суспiльнi процеси в Українi дає зрозумiти, що наближається стабiлiзацiя. Закiнчується хаос, формується порядок. Стабiльна соцiальна структура. Вiдчувається, що змiни, свiдками яких ми сьогоднi є, будуть останнiми або передостаннiми. Розгортається боротьба за те, щоб увiйти у фазу стабiлiзацiї в панiвному становищi. Вчора програвати було неприємно, але не смертельно. Наростаюча стабiлiзацiя перетворить сьогоднiшнiй програш в довiчний. Принаймнi для гравцiв нашого конкретного поколiння. Для олiгархiв. А вiдставному олiгарху не позаздриш. В нього є лише три варiанти «виходу на пенсiю»: отримати кулю в голову, сiсти в тюрму, або втекти за кордон. Може хтось знає хоч один приклад долi вiдставного олiгарха, що принципово вiдрiзнявся б вiд долi Євгена Щербаня, чи Павла Лазаренка? І холод заповзає в душi тих, влада кого сьогоднi не має меж. Їм страшно… Процеси традицiйно розвиваються в трьох площинах – держава, економiка, суспiльство. Суб’єктами цих процесiв є вiдповiдно бюрократiя, капiтал та соцiум.
громадських органiзацiй та 5% не мали позицiї з цього питання. Іншi ж вказали на той чи iнший вид об’єднань, у яких вони згоднi були б працювати. Серед старшого поколiння найбiльшим авторитетом користувались органiзацiї споживачiв, благодiйнi та релiгiйнi об’єднання, серед молодi – спортивнi, молодiжнi, екологiчнi, за iнтересами споживачiв. Доволi значна частина опитаних (12%, а в Києвi – 18%) готовi були приєднатись до жiночих органiзацiй. Позитивна налаштованiсть на громадську участь у Києвi (його взято як зразок великого мiста) та серед молодi вища, нiж в середньому по вибiрцi13 . Отже, в суспiльствi загалом є значний резерв для зростання громадського сектора. Соцiологiчнi опитування не є стовiдсотково надiйними, бо вiдповiдi респондентiв залежать вiд того, як сформульованi запитання. Це доводить опитування тiєї ж IFES в Українi в червнi 1999 р. На питання «Чи хотiли б ви брати участь в роботi громадської органiзацiї?» вiдповiдi були такими: абсолютно так – 5%; можливо – 20%; залежно вiд обставин – 15%; радше нi – 14%; а 41% респондентiв вибрали вiдповiдь «абсолютно нi»14 . Це можна iнтерпретувати як значне зниження громадянського потенцiалу суспiльства через продовження соцiально-
37
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Найпростiше з бюрократiєю. Сучасна держава неможлива без високоорганiзованої та стабiльної бюрократiї. Nobles oblige. Українська бюрократiя, що дiсталася нам у спадок, як уламок совєцької номенклатури – не найгiршого варiанту олiгархiї (вiдкритої, бiполярної, з горизонтальною та вертикальною мобiльнiстю та неспадковою системою оновлення) – довела свою живучiсть. Справа навiть не в тому, що досьогоднi можна зустрiти Главу райдержадмiнiстрацiї, що до того був Головою Ради, а до того Представником Президента, а до того Першим Секретарем райкому. Стабiльнiсть апарату з урахуванням вiкової ротацiї складає вiдсоткiв 90. Система збереглася. І слава Богу. Сьогоднi в Українi саме бюрократiя виконує функцiю каркасу стабiльности, який приймає на себе удари динамiчних соцiальних трансформацiй, забезпечуючи цiлiснiсть системи загалом, незважаючи нi на що. Еволюцiя бюрократичної системи дуже повiльна, значно повiльнiша навiть за певною мiрою хаотичнi змiни її юридичного статусу. В будь якому випадку очевидно, що «процеси державотворення» у вузькому сенсi цього слова не можуть бути анi першопричиною, анi джерелом трансформацiй, анi задавати їх темп.
економiчних негараздiв та наростання апатiї. А можна розцiнити i як наслiдок неконкретної постановки питання. Не маючи чiткого уявлення про iснуючi альтернативи у виборi сфер громадської дiяльности, люди просто заперечили її можливiсть. Засоби масової iнформацiї (ЗМІ) займають особливе мiсце у системi iнститутiв громадянського суспiльства. Інформуючи про подiї в свiтi та в державi, про полiтичне i громадське життя, вони впливають на формування поглядiв людей, громадської думки, яка є важливим iнститутом демократичної системи врядування i ознакою функцiонуючої «сфери вiдкритости». Формування громадської думки – найважливiша функцiя ЗМІ з погляду громадянського суспiльства. Адже для з’ясування того, що думають громадяни, є чимало й iнших iнститутiв. Вибори, для прикладу, з великою мiрою достовiрности виявляють громадську думку i ставлення окремих суспiльних груп до полiтичних лiдерiв, партiй та їхнiх програм. Каналами висловлення громадської думки є також участь у зборах, мiтингах, манiфестацiях. Її вивченням займаються спецiалiзованi установи, що проводять ре¶улярнi соцiологiчнi опитування. А от наскiльки громадська думка сформована, рiзнобiчна, вiдверто висловлена – це h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЮРІЙ БУЗДУГАН ТЕКТОНІЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
38
З економiкою все не настiльки очевидно. Перетворення тривають, та ще й якi бурхливi! Приватизацiя, клани, цiнова лiбералiзацiя тощо безумовно справляють враження глибинних економiчних трансформацiй. Але тiльки справляють враження. Джерело цих змiн знаходиться поза економiчним простором функцiонування капiталу. Насправдi економiчнi трансформацiї зводяться до певною мiрою антуражних речей. З економiчної точки зору зрушень не спостерiгається не тiльки якiсних (технологiї), але й кiлькiсних (наявнi виробничi потужностi). Запорiзька атомна як була, так i залишається найбiльшою в Українi (i в Европi, мiж iншим, теж) електростанцiєю. Новi енергоблоки, заводи, залiзничнi гiлки в дiю не вводяться. Ба бiльше, з точки зору кiлькiсних показникiв спостерiгається поступ ова ерозiя наявного капiталу. Вже не кажучи про його якiсть. А «глибиннi економiчнi перетворення» зводяться навiть не до трансформацiй менеджменту (директорат сьогоднi є групою закритiшою i недоступнiшою для впливу, нiж десять рокiв тому), а до боротьби за контроль над ресурсними i фiнансовими потоками. Трансформацiї процесу капiталотворення не зачiпають ви-
значною мiрою залежить вiд якости, вiдкритости та вiльного функцiонування засобiв масової iнформацiї. Аби ЗМІ впливали на формування громадської думки, потрiбно, щоб населення ними користувалось. Одним з найголовнiших засобiв масової iнформацiї в Українi є телебачення. Телевiзор та радiо є практично в кожному домi, i вони практично безоплатнi, у той час як придбання чи передплата газет дошкульно б’є по сiмейному бюджету пересiчного українця. Опитування «Соцiс-¢еллап» 1998 р. показали, що 62% українських жителiв одержують iнформацiю про соцiальнi та полiтичнi подiї саме з телевiзiйних програм, 38% – з радiо та лише 18% – з газет. Другим чинником впливу ЗМІ на формування громадської думки є довiра до них населення. В Українi рiвень довiри до ЗМІ невисокий. За даними «Соцiс-¢еллап» 1998 р. тiльки 19% дорослого населення довiряли загальнонацiональним засобам масової iнформацiї, хоч вони й належали до тих трьох соцiальних iнститутiв, яким люди довiряють найбiльше (третє мiсце пiсля релiгiйних органiзацiй та армiї). Знову ж таки, найбiльшою довiрою користувалось телебачення. І, нарештi, якiсть i напрям впливу залежить вiд рiвня об’єктивности та неупереджености iнформацiї та аналih t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
робництва, а розгортаються виключно в площинi розподiлу. Вплив цих трансформацiй на його величнiсть Капiтал можна порiвняти iз суперечкою, «чи належить собака усiм блохам одразу, чи якiсь конкретнiй блосi». Конкретному капiталу, скажiмо, у виглядi тiєї ж ЗАЕС, байдуже до будь-яких перетворень форм власности, поки це не заважає його самовiдтворенню. Втiм, коли блохи починають занадто кусатися (на ЗАЕС повертається грошима 3% вартости виробленої електроенергiї) їх чекає скора прочуханка, а реформу вдалою може назвати тiльки та блоха, що кладе решту до себе в кишеню. Висновок несподiваний з точки зору нашої добре промитої суспiльної свiдомости: реальнi економiчнi трансформацiї в сенсi кiлькiсних або якiсних змiн нацiонального капiталу та його структури зводяться до повiльної ерозiї. Антуражнi перетворення (в сенсi контролю блохи над собакою) дiйсно мають мiсце i незаперечний вплив на нацiональний капiтал i його структуру, але обумовлюються не процесами його внутрiшнього розвитку, є для нього чимось зовнiшнiм, як блоха для собаки, чи точнiше, глисти для кошеняти. Аналiз засвiдчує, що основнi чинники, якi зумовлюють розвиток суспiльно-полiтичних процесiв у сьогод-
зу, якi пропонують ЗМІ. Найкраще це проявляється пiд час виборчих кампанiй та в iншi критичнi моменти життя суспiльства. Лакмусовим папiрцем рiвня незалежности (а точнiше – залежности) послужили такi подiї на українському телебаченнi як рiшення каналу «1+1» про «призупинення» керiвництвом найцiкавiшої щотижневої програми полiтичних оглядiв «Пiслямова»; манiпулювання людьми i їхнiми думками у зовнi нiбито вiльному ток-шоу «5х5» у передвиборчий перiод виборчої кампанiї 1998 р.15, зняття з ефiру заключних дебатiв пiд час президентських виборiв 1999 р., антикабмiнiвська позицiя «Інтеру» та iнших програм УТБ упродовж 2000 р.; так само вiдверто пропрезидентська та антипарламентська позицiя каналу УТ-116 . Пiд час президентських виборiв 1999 р. представники мiжнародних мiсiй також заявили, що «засоби масової iнформацiї не мали змоги забезпечити безстороннє та об’єктивне висвiтлення виборчої кампанiї». Вiдповiдно до їхнiх спостережень, не було навiть найменшого натяку на рiвний доступ усiх кандидатiв до преси. Як вiдзначила Анна Рiйд в «Times», чинний Президент «безпардонно вивищив себе на державному телебаченнi», у h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
нiшнiй Українi зосередженi не в економiчнiй чи бюрократичнiй площинi, а в сферi динамiки соцiальних структур, еволюцiї соцiуму. Цей аналiз дозволяє не тiльки описати процеси, що вiдбуваються, вичленити домiнуючу тенденцiю, встановити часову градацiю, але i робити середньостроковi прогнози. По-перше, необхiдно ще раз пiдкреслити основну функцiю соцiуму – встановлення системи правил мiжлюдських взаємовiдносин, стереотипiв поведiнки та структури, в межах якої такi вiдносини розгортатимуться. До речi, та сама функцiя, що й у держави, є в економiчної системи. З тiєю рiзницею, що регулятором тут виступає мораль, етика, а не система економiчних вiдносин чи писанi правила. А простором розгортання є нацiональна культура. По-друге, очевидно, що пiсля розвалу СССР, i соцiум, i система цiнностей совєцького суспiльства були зруйнованi. Точнiше, система цiнностей була зруйнована, i внаслiдок цього розвал СССР став подiєю неминучою. По-третє, формування нової структури соцiуму України пiшло зовсiм не конструктивiстським шляхом, як всi очiкували: от виникли новi профспiлки, а от полiтичнi партiї… Структури є, але соцiальними їх назвати важ-
той час як агiтацiї проти нього чинились усiлякi перешкоди. Представник Европейського iнституту засобiв масової iнформацiї Д. Релiх вiдзначив очевидний регрес у порiвняннi з виборами-98. Преса є iншим традицiйно важливим засобом iнформування. Несприятливим фактом громадського життя України стало непомiрне подорожчання – порiвняно з рiвнем доходiв населення – цiн на друкованi видання. Друковане слово в Українi зараз стало менш поширеним, нiж воно було, скажiмо, 10 рокiв тому. Із зареєстрованих 4500 газет в Українi сьогоднi виходять лише 2500–3000. Напередоднi виборiв 1998 р., за даними «Соцiс-¢еллап», ре¶улярно читали газети лише 20% дорослих українцiв, а зовсiм не читали – 14%17 . А це означає, що вiдповiдно зменшилась i їх роль у формуваннi громадської думки i громадянського суспiльства. Пiд час останнiх виборчих кампанiй преса займала позицiю далеку вiд незалежної: надаючи перевагу одним партiям i полiтичним лiдерам, вона вiдверто дискримiнувала iнших. Вiд виборiв до виборiв ЗМІ недостатньо аналiзують можливi варiанти вибору. А їх виразна заангажованiсть не дає їм змоги дiяти в якостi незалежних посередникiв мiж виборцями та полiтиками18 . Стаття
39
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ко. Не впливають вони, тим паче регуляторiв не продукують. Формування нової структури громадянського суспiльства в Українi пiшло еволюцiонiстським шляхом. Соцiум України проходить всi етапи, якi пройшло людство: вiд найпримiтивнiших до дедалi складнiших. Цей процес нагадує описаний в шкiльному пiдручнику розвиток людського ембрiону, який за 5-9 тижнiв проходить етапи вiд клiтини, через плазуна iз зябрами i мавпи з хвостом, до homo. А швидкiсть процесу зумовлюється «рiзницею потенцiалiв» мiж iндустрiальним рiвнем розвитку економiки i структурою суспiльства, характерною для часiв Ясона Афiнського чи Вiльгельма Завойовника. Інший чинник, що впливає на темпи розвитку українського соцiуму – географiчна близькiсть України до Захiдної Европи – субре¶iону iз високо розвинутою соцiальною структурою.
ÉÖêé∫óçÄ ÖèéïÄ Громадянське суспiльство новонародженої України не мало нiякої внутрiшньої структуризацiї. Воно було ‡ÚÓÏ¥ÁÓ‚‡ÌÂ. Вельми складна структура соцiуму СССР розлетiлася на друзки. Була зруйнована не тiльки система взаємовiдносин мiж соцiальними групами, але й
35 Закону «Про вибори» 1997 р. забороняє «друкованим ЗМІ, що мають державну участь, висловлювати пiдтримку чи надавати будь-яку перевагу в їхнiх матерiалах та програмах будь-якiй партiї». Отже ЗМІ разом з партiями були порушниками цього закону19. І тут ми знову маємо справу з неправовими вiдносинами у сферi громадянського суспiльства, якi перешкоджають формуванню громадянської культури. Рiвень свободи та незалежности ЗМІ визначається трьома основними чинниками: 1) їх економiчною життєздатнiстю та стосовною фiнансовою незалежнiстю (можливiстю жити за рахунок продажу своєї продукцiї та розмiщення реклами); 2) невтручанням владних органiв у їх дiяльнiсть; 3) забезпеченням умов для високопрофесiйної дiяльности ЗМІ: шляхом пiдготовки висококласних журналiстiв, котрi володiють фаховими навичками, а також достатньо високим рiвнем вiдповiдальности та моралi; шляхом пiдготовки професiйних менеджерiв преси, здатних забезпечити економiчну життєздатнiсть рiзних видiв ЗМІ. За даними соцiологiчного опитування, проведеного УЦПД в сiчнi 1997 р. серед журналiстiв, перше, що потрiбно зробити для забезпечення вищого рiвня свободи h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЮРІЙ БУЗДУГАН ТЕКТОНІЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
40
самi соцiальнi групи не уникли процесу деструкцiї. В кращому випадку вони були дезорганiзованi до стану втрати самоусвiдомлення. Але такий стан не може бути стiйким. Практично зразу почалися процеси первинного примiтивного структурування. Цi процеси виникають у будь-якому середовищi iз статистично великою кiлькiстю елементiв. Наприклад у розчинах, чи газових сумiшах. Основою такої структуризацiї стають флюктуацiї, якi виконують роль центрiв концентрацiї. В рiдинах – це флюктуацiї тиску, температури чи молекулярного складу. Називають їх центрами кристалiзацiї. В суспiльствi такими центрами структуризацiї стають яскравi, харизматичнi лiдери. В умовах дезорганiзацiї, спричиненої крахом попередньої соцiальної структури, «святе мiсце» заповнили собою «герої» – зразки для наслiдування. Україна вступила в „ÂÓª˜ÌÛ ÂÔÓıÛ – найперший етап структуризацiї соцiуму. Це був перiод, коли ключову роль грали яскравi харизматичнi особистостi, такi, як В.Чорновiл, Л.Кравчук i О.Мороз. Причому не тiльки на нацiональному рiвнi. В кожному селi є свiй поважний чоловiк (чи жiнка), до якого усi ходять на пораду. Це був час саме таких лю-
слова в Українi – створити умови для фiнансової незалежности ЗМІ та журналiстiв (так вважають 84,3% журналiстiв). Як захiднi спостерiгачi, так i опитування, проведене в Українi серед журналiстiв, свiдчать, що найбiльший тиск на пресу чинить виконавча гiлка влади, особливо президентська. Серед засобiв «впливу» на перше мiсце було поставлено «психологiчний тиск» на журналiста й редактора (його вiдчували 48% опитаних); на друге – економiчнi санкцiї проти видання (26%); на третє – фiзичну розправу з журналiстом (14%). При тому журналiсти з обласних видань ставлять силовий метод тиску попереду економiчних санкцiй20. Редактори газет вказують на такi методи полiтичного тиску, як контроль за розповсюдженням, необ¶рунтованi з фiнансового боку, полiтично вмотивованi перевiрки податкiвцiв, якi супроводжуються блокуванням випуску видань тощо. Найяскравiшi приклади таких дiй – закриття газети «Правда України» пiд час виборiв 1998 р. та газети «Сiльськi вiстi» у 2000 р. З комунiстичних часiв прийшов до нас фiгуральний вислiв про ЗМІ як «четверту владу». Деякi представники владної верхiвки i сьогоднi хотiли б, щоб засоби масової iнформацiї (а також третя, судова влада) виконували роль h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
дей. Люди були готовi йти за ними i проти них. В героїчну епоху працює головний механiзм формування стереотипiв поведiнки – «роби, як я». В iсторичному розрiзi цей перiод вiдповiдає еллiнiстичному. І проходить вiн або пiд знаком боротьби свого Фемiстокла (лiдер народної партiї) iз своїм Кiмоном (лiдер олiгархiв), або стає епохою Мойсея, що встановлює дороговкази у виглядi десяти заповiдей, чи Лiкургових або Солонових законiв. Звiсно, якщо знайдеться здатний на таке. І не такi вже особливi люди потрiбнi в героїчну епоху. Афiнський царьок Тезей насправдi iснував, хоча, зрозумiло, нi за яким Золотим Руном не їздив. А був вiн звичайним бандитським (чи точнiше пiратським) ватажком. Плавав Егейським морем i грабував мiстечка й села, гадки не маючи, яку чудову легенду складуть про нього нащадки. Героїчна епоха – це час, коли, за словами Руссо, формується авторитет сили. І час, коли роблять стартовий капiтал. Декiлька рокiв тому я мав зустрiч iз одним росiйським полiтиком. Вiн розповiв, як об’їхав майже весь Туркестан – шукав мусульманських фундаменталiстiв. Вiн зустрiчався з багатьма польовими командирами. І з чим же зiткнувся? Серед них не було жодного фундамента-
придатка до першої та другої гiлок влади i в цьому сенсi були б «четвертою владою». Проте завдання преси, радiо та телебачення полягає в тому, щоб бути носiєм плюралiзму думок, поглядiв, орiєнтацiй i джерелом всебiчної iнформацiї, яка справдi впливала б на формування громадської думки, а коли треба, то разом з iншими iнститутами громадянського суспiльства виступала б щодо неї противагою, запобiгаючи можливим зловживанням владою. Чимало журналiстiв i директорiв ЗМІ це розумiють, але не всi з них мають однакову можливiсть i однакову смiливiсть протистояти тисковi. Одним iз найважливiших засобiв забезпечення свободи слова i думки є розвинене законодавство про ЗМІ. На сьогоднi воно в Українi доволi розгалужене, але не зовсiм послiдовне. Та найголовнiшою перешкодою для забезпечення свободи ЗМІ є те, що в Українi поки що вiдсутнiй дух правової держави. Дуже складно, а з деяких питань – майже неможливо людинi взагалi i журналiстовi зокрема шукати справедливости в судах. Третя гiлка влади, так само як i «четверта», багатьма можновладними особами розглядається як прислужниця, а судовi розгляди справ часто виконують роль «карального iнструмента» в руках iнших гiлок влади, замiсть того, щоб слуh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
лiста! «Який Алаг Акбар?» – казали вони йому. – «Я поважна людина. У мене є i джип, i броньовик, але по аулу я ходжу пiшки. Бо будь-який мешканець повинен мати можливiсть пiдiйти до мене i про щось розпитати або порадитись». Саме такi люди формують стереотипи поведiнки. Орiєнтацiя на них (чи проти них) стає первинним елементом структуризацiї суспiльства. Важко говорити про часовi межi рiзних перiодiв соцiальної iсторiї, оскiльки ключовi елементи одного перiоду зароджуються в надрах попереднього. Ми маємо декiлька реперних точок: початок перебудови (1985), заснування Народного руху України за перебудову (1989), здобуття незалежности (1991). Тим не менш, ми можемо датувати момент встановлення героїчної епохи 1990 роком – початком роботи Верховної Ради ХІІ (І) скликання. Саме з цього моменту вищезгаданi особи та ще незлiченна група iнших стають реальним фактором формування соцiальної поведiнки. Хоча, якщо говорити вiдверто, з «героями» Українi не надто пощастило. Бiльшiсть iз них у кризовi моменти розбiгалися i ховалися, незалежно вiд полiтичних переконань. У перший день серпневого путчу в Києвi раптом не знайшлося жодного демократичного лiдера
жити iнструментом захисту громадянських прав. Тому, зазнаючи тиску, журналiсти, як свiдчать опитування, найменше розраховують на органи правосуддя, бiльше покладаючись на допомогу впливових «покровителiв»21 . А це вже прояв клiєнтельських, а не громадянських вiдносин. Іншим засобом захисту своїх iнтересiв i свого права на вiльне висловлення думок є створення журналiстами професiйних спiлок та об’єднань, якi також є частиною громадянського суспiльства. Зокрема, в Українi дiють: створена ще в 1957 роцi та перереєстрована 20 сiчня 1993 року Спiлка журналiстiв України. Вона налiчує 12 тисяч членiв, має вiддiлення у всiх областях України i є членом Мiжнародної федерацiї журналiстiв. У 1994 роцi в її рамках було створено «Комiтет захисту свободи преси»; професiйна спiлка українських журналiстiв «Незалежнiсть». Створена 5 травня 1990 року. Її мета – захищати права та свободи журналiстiв, сприяти розвитку фаховости в журналiстицi та захищати етичнi принципи; Гiльдiя головних редакторiв українських засобiв масової iнформацiї – громадська органiзацiя, котра налiчує бл. 100 членiв. Створена 12 травня 1995 року з метою
41
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
першого ешелону. Рух вивозив комп’ютери iз своєї штаб-квартири у Музейному провулку 8, УРП (найбiльша на той момент нацiонал-демократична партiя) переходила на пiдпiльний стан. Лiдер нацiональної бюрократiї Кравчук не спромiгся нi на що бiльше, крiм великорозумної сентенцiї: «Ну чого в життi не буває?» І врятувало українську демократiю лише те, що по той бiк, у владних кабiнетах теж не знайшлося жодного «героя», здатного на рiшучий вчинок, хоча б у виглядi наказу. Над банальним фiлiстерством до рiвня жесту, що змiг стати символом, пiднялися тiльки студенти пiд час голодування та Олександр Мороз – лiдер комунiстичної бiльшости, котрий у кризовий момент постпутчiвських розборок таки проявив себе на тлi загальної маси тарганiв, що розбiглися («Я буду створювати Українську комунiстичну партiю…»). От мабуть i все, на що Україна спромоглась в героїчну епоху. Сумно.
äãß∏çíÖãúçÄ ÖèéïÄ Наступним етапом еволюцiї соцiальної структури є ÂÔÓı‡ ÍÎ¥πÌÚÂÎ. Вiдданiсть прихильникiв своїм «героям» зазвичай безкорислива, але нестiйка i сповнена розчарувань. Тi з «героїв», хто може пiдiгрiти вiдданiсть
захисту прав журналiстiв в органах законодавчої та виконавчої влади; Фундацiя захисту свободи слова та iнформацiї – недержавна позапартiйна органiзацiя, створена популярними громадськими дiячами, в тому числi полiтиками, письменниками та художниками. Вона намагається давати вiдсiч порушенням свободи слова та займається справами переслiдування журналiстiв; Кримська спiлка вiльних журналiстiв та iншi органiзацiї. Отже, так само, як i в сферi створення громадських органiзацiй, однiєю з найголовнiших перешкод для перетворення ЗМІ у впливовий iнститут громадянського суспiльства є, з одного боку, стосовно низький рiвень правосвiдомости та нерозумiння переваг демократичних процедур владною елiтою, а з iншого, – нерозвиненiсть судової влади, зневiра тих, на кого чиниться тиск, у тому, що можна знайти захист в органах правосуддя. До названих чинникiв долучається бiднiсть загалу, а разом з нею – вiдсутнiсть економiчної незалежности й впевнености у власних силах iнститутiв громадянського суспiльства. Висновки щодо становлення iнститутiв громадянського суспiльства в Українi – неоднозначнi. Якщо суh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЮРІЙ БУЗДУГАН ТЕКТОНІЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
42
матерiально (грошима, впливом, вигiдними контрактами, спiвучастю в операцiях) навiть серед дуже обмеженого кола найближчих прибiчникiв iз часом здобувають суттєву перевагу. В тому числi i перед талановитiшими i симпатичнiшими конкурентами. Такий природнiй вiдбiр поступово трансформує соцiальну структуру до якiсно iншої моделi. Клiєнтела – пiрамiдальна структура, на вершинi якої перебуває патрон, а фундамент такої пiрамiди складають залежнi вiд нього (насамперед економiчно, але не тiльки) клiєнти. Як правило, таких клiєнтел близько десятка. Взаємовiдносини мiж ними складнi i нестiйкi. Прикладом клiєнтельної структури є Cosa nostra – iталiйська мафiя в Америцi. Такий собi архаїчний i чужорiдний анклав у розвиненому суспiльствi. Типовим клiєнтельним суспiльством був Рим за часiв Юлiя Цезаря. Патрон був великим землевласником, економiчно самодостатнiм суб’єктом. Його основна функцiя полягала в забезпеченнi зростання як власних доходiв, так i залежних вiд нього клiєнтiв, вiльновiдпущеникiв i рабiв. Полiтика тих часiв являла собою складну мозаїку взаємовiдносин мiж патронами основних клiєнтел. Динамiка таких взаємовiдносин грала значно бiльшу
дити за темпами щорiчного зростання кiлькости зареєстрованих громадських органiзацiй, то можна сказати, що його основний структурний елемент – «третiй сектор» – успiшно розвивається. Якщо ж засновуватися на результатах опитувань про залученiсть людей до громадських органiзацiй, так само як i про їхнi намiри приєднатися до цих органiзацiй у майбутньому, то можна констатувати звуження громадської участи (при наявностi деяких резервiв). Старi масовi органiзацiї вiдмирають чи не швидше, нiж народжуються новi. Але це не завжди знаходить вiдображення в реєстрацiйних списках. Там є немало вiджилих або й «мертвонароджених» одиниць. Разом з тим, у кожному мiстi, як i в кожнiй сферi суспiльного життя, дiють менш-бiльш стiйкi, достатньо ефективнi, вiдомi широкому загалу органiзацiї. Лише необiзнанiсть з їх дiяльнiстю породжує надмiрний песимiзм щодо розвитку громадського сектора i громадянського суспiльства в цiлому. Зрештою, громадський сектор – це лише одна складова громадянського суспiльства. З утвердженням iнституту приватної власности були утворенi приватнi школи, вищi навчальнi заклади, культурно-освiтнi установи, якi також є проявом громадянського суспiльства. Розвиваh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
роль, нiж традицiйний подiл на оптиматiв (олiгархiв) та популярiв (демократiв). Упродовж довгих рокiв полiтику в Римi визначали не взаємовiдносини мiж демократами i олiгархами, а мiж двома непересiчними дiячами – Помпеєм та Цезарем. Помпей Ма¶н – оптимат, котрий зробив собi iм’я та спадок на придушеннi повстання популярiв пiд проводом Марiя, двiчi вступав у блок iз популяром i родичем Марiя Цезарем. І загинув врештiрешт у боротьбi з тим же Цезарем. Дев’яносто третiй рiк (як не згадати Ю¶о) став роком зародження якiсного переходу. Роком коли частина «героїв невидимого фронту» попередньої епохи накопичила таку кiлькiсть капiталiв, якi створили iншу якiсть, завдяки чому вони почали перетворюватися iз успiшних авантюристiв у патронiв, вiдповiдальних за долю сотень, а вiдтак i тисяч залежних вiд їхнiх махiнацiй людей. У дев’яносто третьому Ігор Бакай не тiльки по справжньому розгортається на газовому ринку, але i починає втручатися в полiтику (фiнансує першу президентську кампанiю Леонiда Кучми). А Вiктор Медведчук iз Григорiєм Суркiсом, провернувши аферу з трастом «Омета ХХІ сторiччя», – Леонiда Кравчука. Це був етап приходу в полiтику «неполiтикiв» Юфи,
ється благодiйництво як форма громадської дiяльности. З’явилося багато приватних ЗМІ. Поки що в країнi iснують значнi проблеми з їх незалежнiстю та свободою слова, однак є i рух (в журналiстському середовищi i поза ним), спрямований на виправлення ситуацiї. А сам факт органiзацiйного становлення й суспiльного визнання НДО, приватних установ та ЗМІ, що прагнуть до незалежности, є дуже важливим. Бо шлях трансформацiї усiх перехiдних суспiльств такий: вiд нових структур – до нової культури, а далi – через нову культуру до вдосконалення i розширення сфери впливу нових структур i до їх стабiльного функцiонування. Значнi громадськi функцiї виконують також полiтичнi партiї. Хоча у своїх розвинених формах вони є елементом полiтичної системи, але i за своїм мiсцем у суспiльствi, i за функцiями, якi вони виконують, партiї мають прямий стосунок до громадянського суспiльства. Як уже зазначалося, на полiтичному рiвнi вони представляють акумульованi та узагальненi ними iнтереси рiзних суспiльних груп; виступають посередниками у стосунках громадянського суспiльства i держави. Партiї забезпечують не лише полiтичну структурованiсть органiв влади, а й зворотнiй зв’язок владних структур з народом. Залуh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Щербаня, Лазаренка, Шарова, Франчукiв, ще одного Щербаня i ще багатьох iнших. Але це були лише першi кроки. Реальне становлення клiєнтельної (або по-українськи – кланової) системи припало на 94-й рiк. Рiк парламентських (березень-квiтень) i президентських (липень) виборiв. Проте ключовим моментом став жовтень – момент ухвалення «Програми радикальних економiчних реформ» новообраного президента Леонiда Кучми. Продекларована цiнова лiбералiзацiя, замiсть забезпечити рух до економiчних свобод, конституювала епоху економiчної безкарности для кланiв. Україна вiддається їм на вiдкуп. Саме пiсля жовтня 94-го з’являється заборгованiсть по зарплатах i пенсiях, саме пiсля жовтня 94-го починає наростати криза неплатежiв. Вiдтепер клани стають економiчною i полiтичної основою режиму. Але насамперед – його соцiальною базою. Клани вiдiгравали роль не тiльки економiчних структур. Клановi пiрамiди стають в цей момент найвпливовiшими соцiальними структурами. Вiдтепер тiльки належнiсть до кланової iєрархiї робить твiй голос значущим i впливовим. З iншого боку, патрон сильний не тiльки своєю економiчною потужнiстю. Його сила визначається не меншою мiрою чисельнiстю та вiдданiстю його
чення значних верств населення до полiтики i до контролю за дiяльнiстю державних структур в iнтересах тих чи iнших груп населення є змiстом соцiалiзуючої функцiї партiй. З точки зору будiвництва громадянського суспiльства саме представницька й соцiалiзуюча дiяльнiсть партiй є прiоритетною. В Українi поки що практично немає масових партiй (принаймнi не лiвих). Велика частина партiй перебувають у стадiї становлення; вони, по сутi, ще не вийшли за межi громадського сектора. Те саме можна сказати й про партiї, якi зменшили вплив на полiтику пiсля численних розколiв i функцiонують лише на низовому рiвнi. Крiм того, низовi ланки будь-яких партiй є радше структурами громадянського суспiльства, нiж полiтичної системи. В розвитку багатопартiйности в Українi iснують великi проблеми, що позначаються й на громадському життi. По-перше, українськi партiї – всього лиш посткомунiстичнi утворення, i вийти на шлях справжнього полiтичного плюралiзму їм поки що не вдається. Їх «перевиробництво» призводить до болючої фра¶ментацiї не лише полiтикуму, а й усього суспiльства22. По-друге, завдяки надмiрному захопленню «партiйним будiвництвом» вiдбувся вiдтiк i так нечисленної української елiти з грома-
43
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
клiєнтiв. Саме в цьому напрямку вiдбувався розвиток соцiальної структури України пiсля 1994 року. По-перше, самi олiгархи пiшли в депутати i мiнiстри. По-друге, вони стали вербувати власнi команди успiшних полiтикiв. Вершиною цього процесу стало створення або перекуповування полiтичних партiй. У 1994 роцi концерн «Славутич» (Суркiс, Медведчук) пробує перекупити Соцiал-демократичну партiю, але, незважаючи на бiльш нiж комфортнi умови (свiй мiнiстр юстицiї Онопенко, начебто професiонал-юрист Медведчук) операцiя проводиться настiльки недолуго i брудно, що фальсифiкацiї були анульованi, i в 1996 роцi доводиться створювати нову партiю – Соцiал-демократичну об’єднану. Саме на цей перiод припадає створення таких партiй, як Громада чи Народно-демократична, багатьох iнших менш вiдомих. Партiй, що стали полiтичними фiлiями конкретних клiєнтел. На кожний клан – по партiї. Чомусь всi цi партiї проголошували себе соцiал-демократами. Якщо на початку 90-х майже кожний активiст був нацiоналiстом, то iз середини десятирiччя всi починають пхатися в соцiал-демократiю. Бiдна українська соцiал-демократiя. Як довго їй доведеться вiдмежовуватися вiд такої «рiднi»…
дянського суспiльства в полiтику. І з кадрового, i з функцiонального боку було б набагато краще, якби декотрi з них залишилися громадськими органiзацiями23. Потретє, в мiру олiгархизацiї економiки i полiтики, дедалi бiльша кiлькiсть партiй поповнюють лави «другорядних» утворень, якi нiчого не вирiшують, але служать прикриттям для тих чи iнших великих (i часто тiньових) iнтересiв. А олiгархiчно-клановi партiї, як уже було сказано, сприяють поширенню клiєнтелiзму та намагаються протидiяти проявам громадянської поведiнки. До важливих iнститутiв громадянського суспiльства належать вибори. Існує пряма залежнiсть мiж характером виборчої поведiнки громадян i демократизмом органiв влади. Специфiка українського виборця як людини посткомунiстичної епохи полягає в амбiвалентностi його свiдомости та поведiнки, у поєднуваннi здавалось би непоєднуваного. До позитивних моментiв вiдноситься достатньо висока (в середньому на рiвнi 70%) виборча активнiсть населення. Аналiтики, однак, ставлять пiд сумнiв те, що високий рiвень участи виборцiв у голосуваннях є наслiдком їхньої громадянської позицiї. Вони схильнi вiдносити активнiсть українського електорату на рахунок звички, покiрливости тощо. Окрiм того, вiдзнаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
îÖéÑÄãúçÄ ÖèéïÄ
ЮРІЙ БУЗДУГАН ТЕКТОНІЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
44
Тим часом соцiальна структура дедалi бiльше ускладнюється, змiнюється суспiльна свiдомiсть. Якщо в героїчну епоху суспiльне буття було мiтологiзоване, то в клiєнтельну епоху воно стає полiтеїстичним. Герої так i не спромоглися на чудо, якого вiд них всi чекали (оберемо нових, кращих! Вони зроблять!…). Потiм чуда чекали вiд цiлого пантеону богiв – «Европа (Росiя, дядечко Сем) нам поможе!» Цi боги перебували у складних взаємовiдносинах, як у реальному життi, так i, що важливiше, у суспiльнiй свiдомостi. Зрозумiло, що ця боротьба богiв була iррацiональною рефлексiєю мiжкланової боротьби. Ну, а чим завершуються вiйни мiж богами, ми знаємо – монотеїзмом. Залишитися має тiльки один. Як в суспiльнiй свiдомостi, так i в соцiальнiй структурi. 1998 року пiсля першої спiкерiади лiдер однiєї з пропрезидентських фракцiй отримав в управлiння державний пакет акцiй заводу «Запорiжсталь». Ця, сама по собi, дрiбна подiя стала символом народження якiсно нової системи. Коли Ігор Бакай вiз у Туркменiю львiвськi телевiзори, мiняв їх на газ i продавав його в Українi – це була його особиста операцiя. Його ризик. І тiльки
чаються негативнi настрої значної частини електорату: прагнення голосувати не «за» щось чи когось, а «проти». Самi виборцi оцiнюють мотиви свого голосування у 1998 р. так: для 28% головною спонукою пiти на виборчi дiльницi був «громадянський обов’язок», 21% хотiли «пiдтримати партiї та кандидатiв, яким симпатизують», 14% сподiвалися «вплинути на процес управлiння країною». Отже 63% назвали цiлком позитивнi мотиви полiтичного характеру. Негативнi намiри, серед яких бажання «засвiдчити свою незгоду з полiтикою держави» (15%) та «перешкодити приходу до влади людей, яким не довiряю» (33%), притаманнi в сумi 48% людей. Іншi мотиви, не пов’язанi з полiтичною боротьбою i полiтичним представництвом, вiдзначили 21% опитаних, у тому числi 15% голосували за звичкою24. Другою позитивною рисою є позитивне сприйняття самого факту голосування та вiра значної частини населення в його суспiльне значення. Згiдно з опитуванням, яке провели «Демократичнi iнiцiативи» в день парламентських виборiв 1998 р., 45% виборцiв вiрили, що вибори полiпшать ситуацiю в державi i лише 4% думали навпаки25. Голосування проходило доволi дружно попри незадовiльну органiзацiю роботи на виборчих дiльницях26. До h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
його клопiт. Нiякий покровитель йому не був потрiбен. І дiлитися вiн нi з ким не збирався. Хiба що iз власної ласки. В той момент вiн нагадував вольтерiвського барона-розбiйника, який чхати хотiв на короля. Саме того, який генерала, посланого проти нього королем, перекупив разом з вiйськом. Тепер ситуацiя змiнилася кардинально. Вищеназваний бiзнесмен-полiтик отримує дохiд тiльки з ласки його величности. Вiн не ризикує нiчим – його самого та його операцiї охороняє влада. А за це вiн змушений вiддавати частку (зрозумiло лев’ячу) отриманого доходу. І вiддано служити. Не всiм це сподобалося. Лазаренковi, наприклад, точно не сподобалося. Але система клiєнтел, де добровiльно, де з примусом, а де i через знищення тих, хто опирався, трансформувалася в чiтку єрархiзовану пiрамiду взаємозалежностей. Зi своїм королем, своїми баронами i своїми крiпосними вiланами. Настала ÙÂÓ‰‡Î¸Ì‡ ÂÔÓı‡. Приклад бунтiвного Лазаренка тiльки пiдтвердив цей перехiд. Очевидно, що вiн i не думав опиратися цiй тенденцiї централiзацiї влади, а лише хотiв зайняти мiсце на вершинi пiрамiди. Але система продемонструвала, що вона робитиме з тими, хто посягає на «помазаника
кабiн шикувалися черги, виборцi приходили на дiльницi по декiлька разiв, з розумiнням ставилися до вимог дотримуватися процедури тощо. Але й у цьому є певний парадокс: при низькiй довiрi органам влади взагалi, а Верховнiй Радi – особливо, спостерiгається доволi висока довiра виборцiв до самого iнституту виборiв. До головних негативних рис українського виборця належать: 1) готовнiсть поступитися неконституцiйному адмiнiстративному тисковi з боку мiсцевої та центральної влади; 2) невмiння критично ставитись до пропаганди i з користю для демократiї i власних iнтересiв мiняти людей при владi. У 1999 р., наприклад, мiсiя ОБСЕ зареєструвала безлiч порушень процедури президентських виборiв, якi зводились до потужного тиску держави на виборцiв з метою домогтися голосування за одного кандидата – Л. Кучму. І цей тиск найчастiше не зустрiчав серйозного опору. У свiдомостi широкого загалу зi старих часiв укорiнилася вiра в незаперечну всемогутнiсть чиновникiв, з одного боку, та в диво, з iншого. З поведiнки пiд час виборiв не видно головного: розумiння переваг демократичного h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
божого», котрий волею долi вже тримає скiпетр та корону. І наскiльки мало тепер важать особиста харизма чи наявний капiтал. Вiдтак клiєнтела бунтiвника була зруйнована i частково знищена, а частково асимiльована. Феодальна модель – стiйка до зовнiшнiх ударiв. Її стiйкiсть пояснюється здатнiстю iнкорпорувати, перетравити та асимiлювати, зробивши частиною себе, найрiзноманiтнiшi елементи. Вiд галасливих нацiоналiстiв до полохливих комунiстiв. Але, з iншого боку, на вiдмiну вiд усiх iнших епох соцiальної iсторiї (як попереднiх, так i наступних), феодальна система не терпить ÓÔÓÁˈ¥ª ‰Ó Ò·Â, хоча i поблажливо ставиться до Ò‚Óπª ‚Î‡ÒÌÓª ÓÔÓÁˈ¥ª. Реальна опозицiя у феодальну епоху можлива тiльки як позасистемний елемент (Олекса Довбуш або Робiн ¢уд) – не дуже рiдкiсний рецидив героїчної епохи, який придушується при найменшiй спробi заявити про себе. Для тих, кого зiрвав з мiсця вiтер свободи – це найважчий перiод. Складається враження, що крига покриє надiю навiки. Принаймнi на найближчi п’ятдесят рокiв. А що таке п’ятдесят рокiв для конкретної людини, як не вiчнiсть? Товаришi один за одним вiдмовляються вiд
ладу, який дає змогу мiняти людей при владi, виправляти помилки попереднiх правителiв та усувати допущенi ними зловживання. Поширюючи звинувачення на всiх, хто прагне влади («усi вони однаковi»), люди знеособлюють владу i тим самим виводять конкретних осiб зпiд вiдповiдальности. Слушним є твердження, що «в суспiльствi лише починає формуватися традицiя вибору взагалi»27. В ситуацiї вибору постсовєцька людина почувається дискомфортно. Це зумовлено як страхом перед ризиком, який супроводжує будь-який вибiр, так i недостатнiм знанням альтернатив та прищепленою в процесi виховання непевнiстю у своїй здатностi приймати правильне рiшення. Український електорат ще не вiдчуває себе суб’єктом великої полiтики i часом «купується» на найпримiтивнiшi «хабарики», стаючи знаряддям певних суспiльних сил. На минулих виборах такими силами були впливовi фiнансово-промисловi групи, кожна з яких з’єдналася з однiєю або з кiлькома партiями i поставила собi за мету оволодiти владою28. Вперше за роки незалежної України олiгархи вийшли з тiнi i включилися в гонку за мiсця в парламентi. Пiсля виборiв розпочався процес їх легiтимiзацiї через партiйнi структури та парламентськi фракцiї.
45
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
боротьби i понуро чалапають до замку найближчого феодала. Сум заповзає в серця героїв, що лише п’ятьсiм рокiв тому з веселим презирством йшли на барикади. І бiдна була б Україна, надовго потрапивши до рук дрiбних, безталанних i продажних хижачкiв. Якби не одне але… Героїчна епоха в тiй же Елладi тривала сотнi i сотнi рокiв. А ембрiон українського соцiуму проминув її за якихось чотири роки (з 1990 по 1994). Тривалiсть клiєнтельної епохи теж описувалася сторiччями. І знову ж таки в соцiальнiй iсторiї новiтньої України вона не перевищила чотирьох рокiв (з 1994 по 1998). Постає питання: а скiльки триватиме феодальна епоха в Українi? Може соцiальна iсторiя України зупиниться на цьому етапi? Очевидно – нi. Рiзниця потенцiалiв мiж ступенем розвитку економiки i рiвнем структуризацiї суспiльства залишається кiлькакратною. Суспiльство епохи Людовiка Святого не може управляти економiкою, де рiвень концентрацiї капiталу давно перевищив сотню мiльярдiв доларiв. Рухаємося далi. Ну, i як же довго триватиме феодальна епоха? Тут ми ступаємо з твердих позицiй емпiрiй на хиткий мiсток екстраполяцiй. Тому будьмо обережними. Попереднi
Незрiлiсть громадянського суспiльства виявилась i пiд час проведення референдуму «за народною iнiцiативою» (насправдi – пiд тиском лiдерiв олiгархiчно-кланових парламентських груп) у квiтнi 2000 р. В органiзацiї референдуму була низка сумнiвних iз правової точки зору моментiв, на якi не було адекватної публiчної реакцiї нi з боку громадсько-полiтичних органiзацiй, нi з боку широкого загалу, що пiдтвердило недiєвiсть громадянського суспiльства i тенденцiю до згортання i деградацiї демократичних процедур та механiзмiв. Картина розвитку громадянського суспiльства буде не повною, якщо ми не врахуємо, як i наскiльки змiни, що вiдбуваються на структурному рiвнi суспiльної системи, впливають на свiдомiсть людей. Чи формуються новi уявлення про стосунки суспiльства i держави, про права та свободи громадянина, про його вiдповiдальнiсть за стан справ у суспiльствi – вiдповiдей на цi запитання пошукаємо в матерiалах соцiологiчних дослiджень. Пiд час всеукраїнського опитування громадян центром «Соцiоiнформ» та компанiєю «Соцiс-¢еллап» у липнi 2000 р. респондентам було запропоновано висловити ставлення до таких тверджень: «Деpжава у нас побудована, а те, якою вона буде, залежить тепеp: h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЮРІЙ БУЗДУГАН ТЕКТОНІЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
46
два етапи тривали по чотири роки. Логiчно припустити, що тривалiсть третього етапу еволюцiї соцiуму не вiдрiзнятися особливо вiд попереднiх. Тим не менш хотiлося б бiльшої впевнености. Чи можемо ми знайти якiсь, нехай i непрямi, критерiї, що пiдтвердили б, або спростували тривалiсть феодальної епохи? Виявляється, є! Феодальна епоха складається з двох основних етапiв. Перший – становлення системи васальних залежностей. Другий – змiцнення абсолютизму. Це етап, коли король починає боротися проти своїх найнаближенiших феодалiв. Чи спостерiгаємо ми такi процеси в Українi? Однозначно, так. Президент раптом розпочав бойовi дiї проти своїх ближчих олiгархiв, саме тих, хто тiльки-но привiв його до влади на виборах 99-го року. (Мiж iншим, паралельно аналогiчнi процеси вiдбуваються в Росiї.) Вiйни української фронди розпочалися зразу пiсля президентських виборiв 99-го року. Їхнiй пiк прийшовся на кiнець лiта – початок осенi 2000. На жаль, аберацiя близькости заважає нам говорити про процеси, що вiдбуваються довкола нас i частиною яких ми є, iз впевненiстю i визначенiстю. Ми не можемо сьогоднi достовiрно стверджувати, на який саме перiод припала середина фео-
1) вiд суспiльства: його pозвиненостi, культуpи, вмiння вiдстоювати свої iнтеpеси i впливати на дiї людей пpи владi; 2) вiд полiтичного кеpiвництва: його компетентности, чесности, вiдданости суспiльним iнтеpесам, вiдповiдальности пеpед наpодом». В реа¶уваннi на цi твердження вiдбивається рiвень усвiдомлення громадянами власної вiдповiдальности за подальшу долю країни або їхня схильнiсть у всьому покладатись на державу. З першою вiдповiддю «згодних» та «радше згодних» виявилося 59%, з другою – 76%; «незгодних» та «радше незгодних» вiдповiдно 27 i 12%; окрiм того, 13 i 12% не змогли визначитися з цих питань. Отже, частка тих, хто розраховує на державу, значно бiльша, нiж тих, хто розраховує на самих себе та рiзнi суспiльнi iнституцiї. Бiльшiсть українських громадян не роблять навiть спроб захистити свої громадянськi права i людську гiднiсть, користуючись Конституцiєю та законами. Вiдповiдаючи на питання, що вони роблять у випадку порушення їхнiх громадянських прав, майже 47% опитаних заявили, що вони не роблять нiчого, а 17% сказали, що в такому разi вони «використовують зв’язки». І тiльки бiля 15% опитаних звертаються за захистом своїх прав до суду. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
дальної епохи, – через два роки пiсля її початку, чи через пiвтора, на кiнець осенi 99-го, чи на кiнець лiта 2000. Безумовно, всiм нам хочеться, щоб некомфортнi (перш за все з етичної точки зору) епохи незрiлости соцiуму проминули якнайшвидше. Хочеться, щоб середина феодальної епохи настала через пiвтора року пiсля її початку, а кiнець – 2001 року. Тим паче, що подiї кiнця 2000-го похитнули до самих основ феодальну пiрамiду. З iншого боку, в першiй половинi ХVII сторiччя у Францiї тiльки починалася Фронда, а в Британiї королю вiдрубали голову i феодальна епоха фактично завершилася. Тобто епохи можуть наповзати одна на одну. Однак, як кажуть – будемо сподiватися на краще, але готуватися до гiршого. Будемо виходити з гiршого (повiльнiших темпiв еволюцiї) i стверджувати з високим ступенем вiрогiдности, що у випадку стихiйности процесiв (насамперед за вiдсутности зовнiшнього втручання) кiнець феодальної епохи настане не пiзнiше 2002 року.
ßÑÖéãéÉßóçÄ ÖèéïÄ Особливiстю трьох перших етапiв розвитку соцiуму є те, що переважна бiльшiсть соцiальних груп вiдстороненi вiд будь-яких механiзмiв впливу. І у феодальну
Парадокс полягає в тому, що пересiчний український громадянин не вiрить владi, не вмiє й боїться її контролювати, а водночас розраховує на неї. Серед сил, спроможних вивести Україну з кризи, на першому мiсцi стоять Президент – 20%, уряд – 10%, диктатура особи («залiзна рука») – 16%. Сили, якi на думку опитаних здатнi найкраще захистити їхнi iнтереси, розташованi в такiй послiдовностi: автоpитетний лiдеp – 16%, наpодний депутат – 14%, засоби масової iнфоpмацiї – 12%, полiтична паpтiя чи об’єднання – 11%, пpофспiлки – 9%. Низьким є протестний потенцiал суспiльства та рiвень довiри до органiзацiй, якi могли б його пiдвищити – полiтичних партiй i громадських органiзацiй. Індиферентнiсть людей до свого правового буття у постсовєцьких країнах обумовлена неподоланою з совєцьких часiв ситуацiєю, за якої, як писав один росiйський журналiст, «громадянин завжди внизу i намагається пристосуватися до неприємностей, якi насилають згори»29. Йдеться про вiдiрванiсть влади вiд людей, її безвiдповiдальнiсть та непiдконтрольнiсть народовi. Опитування, про яке тут йдеться, показало, що люди загалом визнають, що влада в Українi непiдконтрольна народовi. Причини такого стану 62% опитаних пов’язали або iз залежh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
епоху, i в клiєнтельну, i в героїчну. Чи iснує в Українi соцiальна група найманих працiвникiв? Безперечно. Чи має вона хоч якiсь механiзми впливу? Безумовно, нi. Але чи усвiдомлюють, хоча б, люди, що складають найбiльшу соцiальну групу України, себе як одне цiле? Теж – нi. Але це сьогоднi, у феодальну епоху… Згадаємо, як починалася Велика французька революцiя. В 1789 роцi один з її iдеологiв – Сiйєс – пише брошуру пiд назвою «Третiй стан», де мiж iншим каже: – Що таке третiй стан? – Нiчого. – Чого вiн хоче? – Стати чимось. Нова епоха починається з того, що соцiальнi групи, якi перебувають внизу пiрамiди, раптом починають вимагати прав, механiзмiв самореалiзацiї, каналiв впливу. «Партiя, дай покермувати!» Пробуджуються тi прошарки суспiльства, якi досi були безнадiйно пасивними. Свобода, рiвнiсть, братерство! А всiх аристократiв ми вiдправимо на ¶iльйотину! Нову епоху можна було б назвати «епохою пробудження» або «епохою соцiальних воєн». Але ми для визначення нової епохи вiзьмемо iнший критерiй.
нiстю громадян вiд влади, або з вiдсутнiстю у них достатньої iнформацiї для здiйснення контролю, або з протидiєю держави таким спробам. Ще 30% вказали на те, що гpомадяни цiкавляться бiльше матеpiальними пpоблемами, i їх мало хвилюють питання контpолю за виконанням владою своїх повноважень (т.зв. проблема «виживання» та матерiальної орiєнтованости загалу). Лише бл. 5% вважають, що громадяни або намагаються контpолювати владу та не допускати зловживань з її боку, або що такi процеси в Українi наростають (опитування проводилось в серединi 2000 р.).
ÇàëçéÇäà Концепцiя громадянського суспiльства сформувалася на зорi нового часу, як усвiдомлення переходу суспiльства до цивiлiзованого стану, до встановлення мiж членами суспiльства тiсних соцiальних зв’язкiв, якi забезпечували його силу i стiйкiсть. Теорiя громадянського суспiльства ¶рунтується на iдеї автономности та iндивiдуальної свободи громадян, невтручання держави в життя громадянського суспiльства. Вiдносини i взаємовплив громадянського суспiльства i держави – цих двох пiдсистем єдиної суспiльної системи
47
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Основним механiзмом консолiдацiї конкретної соцiальної групи в цю епоху виступає iдеологiя. Причому цiєю зброєю починають користуватися всi соцiальнi групи: i «новi», i «старi». Коли 1848 року Маркс i Енгельс написали «Манiфест комунiстичної партiї», його назвали «Манiфестом четвертого стану». Інший приклад. У 1815 роцi, одразу пiсля наполеонiвської грози, на Вiденському конгресi було утворено «Священний союз», який виконував роль вiйськового, полiтичного, але, що важливiше, iдеологiчного консолiдатора феодальних монархiй. Дуже показово, що теократичний Ватикан та модернiстська Велика Британiя, якi не були органiзованi як свiтськi феодальнi монархiї, до «Священного союзу» не приєдналися. ߉ÂÓÎÓ„¥˜Ì‡ ÂÔÓı‡ – це перiод вiйни всiх соцiальних груп проти всiх. Як правило, вона починається з кривавого рецидиву, iм’я якому – громадянська вiйна, а по сутi є соцiальною революцiєю. В Англiї вона почалася 1640 року, i пiком її стала страта короля Карла І. У Францiї – 1789, в Нiмеччинi – 1848. Кромвель i Карл І, Робесп’єр i Людовiк ХVІ, Ленiн i Микола ІІ стали символами соцiальних (не плутати iз соцiалiстичними) революцiй. І хоча Го¶енцолерiвськiй та Габ-
– є визначальними у забезпеченнi демократичного розвитку країни. Громадянське суспiльство – це суспiльство з розвинутими економiчними, культурними, правовими, полiтичними вiдносинами мiж самими iндивiдами, якi не опосередкованi державою. В ньому вiльно розвивається асоцiативне громадське життя, дiють установи та ЗМІ, формуються i функцiонують найрiзноманiтнiшi громадськi об’єднання. Громадянське суспiльство потребує i створює передумови для децентралiзацiї державної влади шляхом передачi значної частини її функцiй органам самоврядування. Воно розвивається в умовах правової держави i саме є базою для неї. Рiвновага мiж громадянським суспiльством i державою – важливий чинник стабiльного демократичного розвитку, а порушення її веде до гiпертрофiї владних структур, вiдчужености та полiтичного безсилля народу. За роки незалежности в Українi склалась мережа iнститутiв громадянського суспiльства, завдяки яким суспiльне життя набуло певних рис громадянського суспiльства, рис, якi iстотно вiдрiзняють його вiд життя за комунiстичного режиму. Формально iснує правове поле, неh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЮРІЙ БУЗДУГАН ТЕКТОНІЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
48
сбур¶ськiй династiям вдалося уникнути ¶iльйотинування, ба бiльше, пригасити революцiю 1848 року, але самого поступу суспiльних трансформацiй зупинити не вдалося нiкому. Навiть Бiсмарковi. Страшна i велична епоха класових битв принесла з собою двi революцiйнi iдеї: соцiальної рiвности та прав меншин, i серед них прав найменшої з можливих груп – прав людини. І знову виникає питання часових меж. Ми з’ясували iз високим ступенем вiрогiдности, що iдеологiчна епоха настане в Українi до 2002 року. Час, який українське суспiльство витрачало на подолання перших трьох ембрiональних етапiв, дорiвнює чотирьом рокам. Скiльки ж часу забере iдеологiчний етап розвитку? Вiдповiдь не така вже й проста. З одного боку, рiзниця потенцiалiв мiж рiвнями розвитку економiки i суспiльства поступово скорочуватиметься. Це може уповiльнити швидкiсть процесу соцiальної еволюцiї. А вiдтак призвести до збiльшення часу, необхiдного для подолання етапу. З iншого боку, рiзниця потенцiалiв мiж ступенями розвитку соцiальних структур України та її (перш за все захiдних) сусiдiв залишатиметься високою. Крiм того, якщо попереднi епохи в нормальному темпi тяглися бiльше тисячолiття
обхiдне для захисту прав особи та для її добровiльної участи у вирiшеннi громадських справ. Водночас активнiсть громадських органiзацiй та їх вплив на суспiльне життя i свiдомiсть людей ще недостатнi, а рiвень правової захищености iндивiдiв i груп, якi вони утворюють, далекий вiд бажаного. Засоби масової iнформацiї, якi мали б пiдвищувати рiвень цiєї захищености, самi поки що потребують захисту. Тиск як з боку держави, так i з боку могутнiх приватних iнтересiв позбавляють ЗМІ свободи та неупереджености, а людей – повної та об’єктивної iнформацiї. Це особливо помiтно в перiоди, коли вирiшуються важливi полiтичнi питання (пiд час виборiв, референдумiв, полiтичних кризових ситуацiй тощо). Громадянське суспiльство в Українi поки що не заявило про себе як центр сили, з яким би мусили рахуватися владнi структури, не стало противагою владi. Вкрай потрiбнi радикальнi зрушення в системi цiнностей, у характерi стосункiв мiж державою i громадянином (суспiльством), в судово-правовiй системi. Покладання на «зв’язки» при захистi особистих iнтересiв та на «керiвництво» при розв’язаннi суспiльних проблем, так само як i мовчазне сприйняття зловживань пiд час виборiв та референдумiв, свiдчать про те, що полiтична культура громаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
кожна, то iдеологiчна епоха продовжувалася 100-150 рокiв. Ми не можемо оцiнити ступеню впливу таких рiзноспрямованих факторiв, однi з яких провокують скорочення, а iншi – збiльшення часу, що його потребуватиме соцiум України для подолання iдеологiчного етапу ембрiональної стадiї свого розвитку. Тим не менше, в нульовому наближеннi ми можемо передбачити, що цей термiн буде близьким до середнього темпу соцiальної еволюцiї в ембрiональнiй фазi i складатиме близько чотирьох рокiв. Тобто iдеологiчна епоха в Українi триватиме до 2004-06 року. А що ж буде далi? Україна в попереднi вiки вже мала в своїй iсторiї i героїчну, i клiєнтельну, i феодальну епохи. Причому неодноразово. На жаль, пiд дiєю рiзних чинникiв (внутрiшнiх або зовнiшнiх) еволюцiя переривалася i починалася вiд самого початку. І не з ембрiональною швидкiстю. Бо в тi часи економiка знаходилася на найнижчому – натуральному – рiвнi розвитку iз низьким рiвнем концентрацiї капiталу. Та й у сусiдiв суспiльство було на первiсних стадiях розвитку. Отож, досвiду ембрiональної еволюцiї соцiуму в свiтi практично не було. І шукати приклади, якщо й не тотожнi, то хоча б подiбнi, видається справою маловдячною.
дянськости в Українi залишається недостатньо розвиненою. Заважають вкорiненi у масовiй свiдомостi стереотипи тоталiтарного минулого, у тому числi й персоналiстськi орiєнтацiї бiльшої частини людей; їхнє сподiвання на те, що порятунок прийде вiд «сильного лiдера» i як наслiдок – вичiкувальна позицiя замiсть громадянської активности. Загалом, можна сказати, що структурнi (iнституцiйнi) змiни поки що не перейшли на культурний рiвень i не сформували особистiсть, здатну захищати свої власнi i суспiльнi iнтереси та бути опорою демократiї. Існує доволi розповсюджений стереотип, буцiм громадянське суспiльство не можна будувати. З одного боку, в цьому твердженнi є зерно правди. Адже заснованi на довiрi стосунки i бажання об’єднуватись не можна задати згори якимось рiшенням чи законом. Але, з iншого боку, якщо врахувати, яку велику роль у становленнi громадянського суспiльства вiдiграє правове поле, створене державою, а також соцiальна структура, тип якої у перехiдному суспiльствi прямо залежить вiд урядової полiтики, то стає очевидним, що серед чинникiв, якi обумовлюють силу або, навпаки, кволiсть громадянського суспiльства, важливу роль вiдiграє держава та її зусилля h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Крiм того, вершиною соцiальної iсторiї України до сьогоднi була саме iдеологiчна епоха. Перiод панування марксистсько-ленiнської iдеологiї з одного боку до сьогоднi de facto є етапом найрозвинутiшого соцiуму, найскладнiшої його структури за весь час iснування України. Але, з iншого боку, на цьому етапi вiдбулося «заморожування» подальшого розвитку, i просування далi iдей класової боротьби розглядалося як найбiльший злочин перед системою. Навiть тодi, коли «експлуататорськi класи» (звiсно якщо за такий не вважати номенклатуру) були знищенi. Україна в складi СССР i всього соцiалiстичного табору продовжувала класову вiйну. І той факт, що «пролетарiат Заходу пiддався впливу опортунiстiв та ревiзiонiстiв i не збирається скидати ярмо ненависної буржуазiї», не викликав цiкавости або якихось iнших емоцiй, крiм роздратування. Зажирiли вони там, заїлися. Ось чому тепер особливо цiкаво – що ж вiдбувається там, де нас нiколи не було, i де ми всi сьогоднi так мрiємо опинитися?
щодо формування умов для функцiонування громадянського суспiльства. Серед шляхiв покращення ситуацiї з формуванням громадянського суспiльства в Українi можна назвати наступнi: утвердження принципу верховенства права, формування правової держави та самообмеження держави у вiдносинах з громадянами та їхнiми органiзацiями, визнання нею автономности структур громадянського суспiльства; пiдвищення рiвня ¶арантованости прав i свобод; позбавлення людей страху бути покараними «за iнiцiативу» i самостiйнi дiї; забезпечення бiльшої захищености громадян вiд свавiльних дiй уряду i мiсцевих властей; створення адекватної соцiальної структури на основi розвитку приватної власности та ринкових вiдносин, формування середнього класу, пiдвищення життєвого рiвня основної маси людей, звуження сфери бiдности, з одного боку, та обмеження впливу олiгархiчних кланiв, – з iншого; продовження практики створення найрiзноманiтнiших захисних та самодопомогових органiзацiй, здатних виконувати соцiалiзуючi функцiї, а також громадських та громадсько-полiтичних органiзацiй, якi стежать за дотриман-
49
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÖèéïÄ ëéãßÑÄêçéÉé ëìëèßãúëíÇÄ Ідеологiчна епоха починається з претензiй рiзних соцiальних груп на виключнiсть (блакитна кров, двигун нацiї, мозок народу, могильник буржуазiї, який завоює весь свiт). Пантеон найкращих, серед яких кожного (одноосiбно) чекає свiтове панування. Зорiєнтованiсть на вiйну до останньої перемоги, вiра у власну виключнiсть i класове месiанство створює умову визначальної непримиренности. Але в перервi мiж класовими битвами розколоте суспiльство примудряється щось-таки зробити. Всупереч цiй вiйнi. Заводи, залiзницi, мiста, телекомунiкацiйнi та енергетичнi мережi – все те, що ми називаємо сучасною цивiлiзацiєю. І хоча вiйна не припиняється нi на день, поряд iз бастiонами соцiальних битв проростають паростки соцiальної спiвпрацi, ба бiльше – соцiальної солiдарности. Бо коли завод простоює через страйк чи локаут, програє i працiвник, i власник. Наслiдком битв стали не тiльки перемоги та поразки, герої та мученики. Наслiдком соцiальних баталiй стало також i налагодження процедур примирення, випрацювання механiзмiв розв’язання конфлiктiв, досвiд спiвпрацi i спiльний потяг до дедалi ефективнiшої, спра-
ням права урядовцями i не допускають їхнього втручання у громадське життя; розвиток системи спонсорської допомоги та меценатства (у тому числi й шляхом вдосконалення законодавства); забезпечення вищого рiвня незалежности ЗМІ та їх активнiшої участи у формуваннi громадянського суспiльства – через просвiту громадян та популяризацiю громадських iнiцiатив; використання сiмейного виховання, системи загальної та професiйної освiти для формування нових цiнностей та орiєнтацiй молодi; вiдродження нацiональної традицiї громадського життя i пошанування закону.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЮРІЙ БУЗДУГАН ТЕКТОНІЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
50
ведливiшої i конкурентоздатнiшої системи. Системи, вiд якої вигравали б усi. Настає ÂÔÓı‡ ÒÓÎ¥‰‡ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. Соцiум, як структура, стає усе складнiшою системою, з дедалi бiльшою кiлькiстю активних елементiв, пронизаною тисячами i тисячами невидимих ниток, що зв’язують рiзнi соцiальнi групи мiж собою. Солiдарне суспiльство – конструкцiя, вигiдна для всiх соцiальних груп. Вiдтепер зусилля зосереджуються не на тому, flÍ ÔÓ‰¥ÎËÚË яблуко (кому скiльки дiстанеться), а на тому, flÍ ÁÓ·ËÚË спiльнi зусилля ефективнiшими, як збiльшити яблуко. І тодi суспiльство в цiлому та окремi соцiальнi групи зокрема починають отримувати реальний зиск вiд солiдарної системи. Зиск, що перевищує будь якi гiпотетичнi вигоди вiд соцiальної вiйни. З цього моменту вихiд iз солiдарної системи означатиме тiльки втрати. Вiдтепер система стає по справжньому стабiльною. ¢ерберт Маркузе з цього приводу сказав: «Вказiвку на мiцнiсть суспiльної органiзацiї необхiдно додатково пояснити, враховуючи специфiку розвинутого iндустрiального суспiльства, в якому, на нашу думку, створюється нова соцiальна структура шляхом iнте¶рацiї соцiальних сил, спрямованих у минулому на заперечення i трансцендування, iз системою, що встановилася».
1
Див.: Гарань О. Убити дракона. – С.130. Там само. – С.129 3 Кiн Дж. Громадянське суспiльство. Старi образи, нове бачення. – Київ, 2000. – С.78 4 Маємо декiлька спроб «облiку» та класифiкацiї недержавних або неурядових органiзацiй (НДО або НУО). Довiдник, що охоплює недержавнi органiзацiї усiх областей України, вийшов у 1997 р. (видання Творчого Центру КАУНТЕРПАРТ та Фондiв «Counterpart», «Євразiя» та Мiжнародного Фонду «Вiдродження»). Вiн налiчує 1631 органiзацiю, подає їх адреси, а також вказує напрям та рiзновид дiяльности кожної органiзацiї. Львiвське обласне управлiння статистики та Фонд розвитку громадських органiзацiй «Захiдноукраїнський ресурсний центр»( ЗУРЦ) у 1998 р. видали подiбний довiдник, який стосується Львiвської области. Вiн мiстить 1830 назв легалiзованих об’єднань Львiвщини (з них 990 дiють в обласному центрi), а також деякi узагальненi рисунки i таблицi. (Див.: Довiдник неурядових органiзацiй України. – Київ, 1997. Громадськi об’єднання у Львiвськiй областi. Інформацiйно-статистичний довiдник. – Львiв, 1998) 5 Цiлком iмовiрно, що тодi значним був недооблiк мiсцевих та ре¶iональних органiзацiй, у той час як зараз їх чис2
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Потрiбно чiтко усвiдомлювати – солiдарна система зовсiм не означає вiдмови вiд Í·ÒÓ‚Óª ·ÓÓÚ¸·Ë i укладення якогось «пакту про довiчний соцiальний мир». Нiчого подiбного. Солiдарна система – це добровiльна вiдмова вiд Í·ÒÓ‚Óª ‚¥ÈÌË на знищення. А класова боротьба продовжується iз дедалi зростаючою iнтенсивнiстю. Нiколи у «невпорядкованiй Українi» не було такого розмаху страйкового руху, як у «мирнiй Францiї». Нi до 91-го, нi пiсля. Але ця боротьба розгортається в межах чiтко визначених (далеко не завжди на паперi, юридично), погоджених усiма суб’єктами правил гри. Правила гри для класової боротьби на новому етапi встановлюються так, щоб вiд цього вигравала не якась одна соцiальна група (чи то буржуй, чи то пролетар), а суспiльство загалом. Змiнюються не тiльки правила гри, а й лексика. На змiну буржуа приходить роботодавець, пролетаревi – найманий працiвник. Як правило, становлення солiдарної системи припадає на тяжкi часи – вiйна, окупацiя, наднапруження повоєнної вiдбудови. В момент, коли суспiльство стоїть перед дилемою або знищення (зникнення), або виживання за рахунок загальнонацiональної мiжкласової солiдарности. Яскравим прикладом народження солi-
ло може бути дещо перебiльшеним. Поки що не вироблено загальноприйнятої методики зведення даних реєстрацiї НДО на рiзних рiвнях; пiд час пiдрахунку iєрархiчно побудованих органiзацiй можливе дублювання одних i тих самих органiзацiй тощо. 6 Цитовано за: Nations in Transit.1999-2000. Civil Society, Democracy, and Markets in East Central Europe and the Newly Independent States / Edited by Adrian Karatnycky, Alexander Motyl, and Aili Piano. – Washington: Freedom House, 2000. – P.664-665. 7 Business and Charity. Report. – Lviv: «West Ukrainian Resource Center» foundation for the development of public organizations, 1998. 8 Вiд англ.: volunteerism – добровiльна активнiсть на нивi громадської працi. 9 Див.: Полiтичний портрет України. Українське суспiльство 1994-97. – Бюлетень Фонду «Демократичнi iнiцiативи». – 1998. – № 20. – C.14. 10 Nations in Transit. 1999-2000… – P.665. 11 Див. Скочиляс Е. Н. Громадська думка про НДО в Українi // Громадськi iнiцiативи. – Випуск 5-й. – С.2. 12 Там само. – С.5. На такий висновок наштовхують також ре¶улярнi соцiологiчнi опитування громадської думки службою Соцiс-¢еллап в Українi, якi показують, що h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
дарного суспiльства може слугувати Бельгiя. 1944 року в умовах окупацiї на конспiративнiй квартирi вiдбулася зустрiч представникiв пiдприємницьких та робiтничих органiзацiй країни. На цiй зустрiчi обговорювалися принципи, на яких буде розбудовано повоєнну Бельгiю. Саме цi принципи лягли в основу нової Конституцiї. Показово, що принципи, погодженi в таких незвичайних умовах, i досi сумлiнно виконуються усiма гравцями соцiального ансамблю. Незважаючи на колосальну змiну вагових спiввiдношень мiж рiзними соцiальними групами, змiну самої соцiальної структури, через народження нових соцiальних груп. Найцiкавiше те, що прихiд ери солiдарного суспiльства зовсiм не означає кiнця соцiальної iсторiї. Перефразуючи класикiв марксизму, можна сказати: «Тiльки тодi i починається справжня iсторiя людства». Тiльки на вiдмiну вiд комунiзму, що мав стати безкласовим чи точнiше однокласовим суспiльством, таким собi театром одного актора, солiдарне суспiльство є складним ансамблем рiзних соцiальних груп, яке можна порiвняти iз симфонiчним оркестром. Соцiум завершує перiод своєї незрiлости i вiдтепер прагне еволюцiонувати до дедалi адекватнiших форм.
приблизно 25-30 вiдсоткiв населення постiйно засвiдчують свою необiзнанiсть, незаiнтересованiсть, байдужiсть до полiтики i громадських справ взагалi. 13 Там само. 14 «Nations in Transit. 1999-2000…» – Р. 668. 15 В цiй передачi проглядався не лише низький рiвень професiоналiзму, що дратувало телеглядачiв, а й соцiальне замовлення, формула якого була простою, як за совєцьких часiв – паплюження усiх, хто йде до влади. 16 Не дивно, що спостерiгачi вiд ЕС прийшли до висновку: «Центральнi канали телебачення контролюються полiтичними та економiчними угрупованнями, якi пiдтримують Президента та виконавчу владу, – факт, що пiдтверджується кiлькiсними даними…» «УТ-1 транслює програми державної телекомпанiї i є рупором виконавчої влади i, таким чином, пiдтримує Народно-демократичну партiю (НДП). Випуск новин та аналiтичних передач (УТН, «Сiм днiв»), полiтичних ток-шоу («Саме той»), публiцистичних програм («Акценти») знаходяться пiд впливом представникiв «партiї влади», в яких вони представленi у вигiдному свiтлi, в той же час вони намагаються дискредитувати своїх опонентiв». (Монiторинг висвiтлення засобами масової iнформацiї парламентських виборiв в Українi в березнi 1998 року. Заключний звiт, липень 1998 року.
51
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Як в сенсi еволюцiї самих соцiальних груп, так i в сенсi народження нових, або сходження з арени окремих дiючих соцiальних груп. Ця еволюцiя вiдбувається пiд впливом економiчних, культурологiчних, етатичних та iнших факторiв невпинно та безперервно. Вона може бути продуктом стихiйних процесiв, чи наслiдком свiдомих дiй. На щастя, все це не просто фантазiя. Сьогоднi цей свiт починається зовсiм недалеко вiд захiдних кордонiв України. Через декiлька рокiв ми можемо стати його частиною.
ìáÄÉÄãúçÖççü Проаналiзувавши еволюцiю соцiальної структури України, ми можемо зробити такi висновки: 1. Еволюцiя соцiальної структури України є сьогоднi i залишиться на ближчi роки одним iз найвагомiших факторiв, що визначатиме процеси становлення України. 2. Еволюцiя соцiальної структури України вiдбувається в режимi ембрiонального розвитку – режимi послiдовного проходження всiх етапiв розвитку соцiуму вiд найпримiтивнiших соцiальних структур до дедалi складнiших конструкцiй.
– Дюссельдорф: Европейський iнститут засобiв масової iнформацiї. – С.28-29). 17 Див: Монiторинг висвiтлення... – С.28-29. 18 Група спостерiгачiв з Европейського iнституту засобiв масової iнформацiї розглянула висвiтлення виборчої кампанiї у березнi 1998 р. в 6 газетах: «День», «Киевские ведомости», «Голос України», «Сiльськi вiстi», «Урядовий кур’єр», «Всеукраинские ведомости» i прийшла до висновку, що однобокiсть та упередженiсть щодо партiй мала мiсце з боку майже всiх газет. «Була помiтна вiдсутнiсть об’єктивного висвiтлення кампанiї: бiльша частина висвiтлення надавалась партiям, якi подобаються або не подобаються, чи партiям, що мали найбiльший рекламний бюджет». (Там само. – С. 36; 49). «Майже кожна газета, що пiдлягала монiторингу, продемонструвала величезну полiтичну заан¶ажованiсть згiдно з її структурою власности та фiнансовою залежнiстю». (Там само. – С.41). 19 Кожне фiнансово-промислове угруповання пiд час виборiв почало формувати свої ЗМІ, котрi «перетворились на покажчик сили кожної групи як полiтичної сили». Згадаймо, як навiть формально парламентська газета «Голос України», обслуговуючи iнтереси клану П.Лазаренка, не лише випустила безоплатний номер газети, виключh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЮРІЙ БУЗДУГАН ТЕКТОНІЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
52
но присвячений цiй одiознiй фiгурi та його партiї, але й з номера в номер публiкувала нестримнi дифiрамби на його честь, назвавши одну з публiкацiй «Райони i села Павла Лазаренка». 20 «У журналистов осталась одна свобода: выбирать зависимость» // Зеркало недели. – 1997. – 6 марта. 21 Там само. 22 Звичайно в Українi немає сотнi полiтичних партiй як факту полiтичного життя. Є лише список реєстрацiї партiй (вiд часу здобуття незалежности й дотепер), у якому налiчується понад 100 позицiй. Однi з цих утворень давно розпалися, iншi стали недiєздатними, ще iншi – були створенi лише на паперi. Правдою, однак, є те, що процес суспiльно-полiтичних розмежувань в Українi не тiльки не змiнився на зворотнiй процес консолiдацiї, а набув (не без сприяння заiнтересованих груп та осiб) характеру безглуздої нескiнченности. Найсумнiше в цьому процесi те, що дискредитується сама iдея партiї як iнструмента здобуття влади i здiйснення державної полiтики. Дедалi бiльше з’являється партiй виключно задля того, щоб заробити грошi, а також партiй-iграшок, створених для забави, чи то для веселого скандалу. Одна з них, «Партiя шанувальникiв жiнок» П.Зiброва компрометує двi суспiльнi iдеї одночасно: iдею партiї як органiзацiї однодумh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
3. У процесi еволюцiї соцiум послiдовно проходить етапи героїчної, клiєнтельної, феодальної, iдеологiчної та солiдарної епох, що плавно та органiчно переходять одна в iншу. 4. Героїчний етап еволюцiї соцiуму України тривав iз 1990 до 1994 року, клiєнтельної – вiд 1994 до 1998. Феодальна епоха розпочалася 1998 року, i ми можемо стверджувати з високим ступенем вiрогiдности, що завершиться вона ще до 2002 року. 2000 рiк став роком переходу феодальної епохи зi стану становлення до етапу змiцнення королiвської влади i боротьби монарха з найближчими васалами. Ідеологiчна епоха вiрогiдно триватиме до 2004-06 року. Пiсля цього, очевидно, слiд очiкувати народження солiдарної системи соцiуму України.
‚
Ò ¥ Ï ' ª
цiв, якi прагнуть змiн у суспiльному життi на основi певної iдеологiї, та iдею рiвноправности жiнки, яка в такий спосiб «галантно заперечується». Нiхто не запитав цього «лiдера», чим вiдрiзняється його «партiя» вiд клубу преферансистiв чи, скажiмо, вiд товариства любителiв кiшок. 23 Завдання, якi ставлять перед собою такi об’єднання як «Партiя реабiлiтованих тяжкохворих України», «Українська партiя справедливости» (що займалася виключно проблемами «афганцiв» та чорнобильцiв), «Партiя захисту прав споживачiв» та деякi iншi, не є «партiйними» за своєю суттю. Вони iз значно бiльшим успiхом могли б реалiзуватись через громадськi органiзацiї. Навiть про Партiю зелених можна твердити, що було б значно краще, якби вона залишалась рухом чи громадською органiзацiєю. Тодi перипетiї полiтичної боротьби не поглинули б її слабких сил, їй не треба було б (заради фiнансування цих перипетiй) втягувати у свої лави зовсiм не зелених представникiв бiзнесових кiл, а її лiдеровi не довелося б сушити голову над проблемою, висуватися чи не висуватися кандидатом у Президенти. Органiзацiя займалася б тим, для чого й була колись створена: вiдслiдковувала б ситуацiю з довкiллям, будила б громадську думку i здiйснювала тиск на владнi структури в iнтересах покращення екологiчної сиh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
а н д р i й
туацiї. Вiд перетворення громадських органiзацiй у партiї можливо виграють окремi особи, але аж нiяк не суспiльна справа, за яку вони нiбито борються. 24 Бюллетень Соцiс/Геллап, квiтень 1998 р. За даними опитувань вимальовується масив приблизно у 30-35% виборцiв, якi прямо чи опосередковано демонструють свою полiтичну необiзнанiсть, незацiкавленiсть чи байдужiсть. І саме таким було число виборцiв, якi проголосували за дрiбнi, штучно утворенi партiї, якi не мали шансу подолати 4% порiг прохiдности i отримати депутатськi мандати. 25 Див.: І.Попов. Вибори в Українi: вiйна кланiв чи вiйна з кланами? / В кн.: Назад, Україно: робота над помилками. – Київ, 1998. – С.3. 26 Дезорганiзацiю на виборчих дiльницях викликало голосування за партiйнi списки, яке сповiльнювало процедуру голосування, вимагало додаткових роз’яснень тощо. 27 Див.: І.Попов. Вказана праця / Назад, Україно: робота над помилками. – С.6. 28 Там само. 29 Див.: С.Митрофанов. Подвiйний рахунок в економiцi породжує подвiйний рахунок у моралi i правi // День, 28 липня 1999.
зовнішньополітична складова політики ©
‡ Ì ‰ ¥ È
‚ Ó Î ¸ Ì ¥ È
Í Ë ˜ ¥ ‚ ,
Ì Ó ‚ ¥ È . . .
АНТОНІНА КОЛОДІЙ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
к и р ч i в
національної безпеки україни
53
2 0 0 1
ì ÚÂÔ ‚Ê ‰‡ÎÂÍÓÏÛ ¥ χÈÊ ¥ÒÚÓ˘ÌÓÏÛ 1991ÏÛ Á‰‡‚‡ÎÓÒfl: ̇fl‚Ì¥ÒÚ¸ ‚·ÒÌÓª ‰Âʇ‚Ë Ì„‡ÈÌÓ ‚Ë¥¯ËÚ¸ flÍ˘Ó Ì ‚Ò¥, ÚÓ ÔË̇ÈÏÌ¥ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ‚ˉËÏËı ¥ Ì‚ˉËÏËı ÔÓ·ÎÂÏ, ˘Ó ̇¯‡Û‚‡ÎËÒfl Á‡ χÈÊ ÚË ˜‚ÂÚ¥ ÒÚÓÎ¥ÚÚfl „ÓÒÔÓ‰‡˛‚‡ÌÌfl ̇ÈÍË‚‡‚¥¯Ó„Ó ‰ÓÒ¥ ÚÓڇΥڇËÁÏÛ. ñ¥ ÓχÌÚ˘̥ Ï¥ª ÒÚÓÒÛ‚‡ÎËÒfl Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ‚Ò¥ı ÒÙ ÊËÚÚfl ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÓª ‰Âʇ‚Ë – ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÔÓÎ¥ÚËÍË, ·ÂÁÔÂÍË, ‚Ë·ÓÛ ‚·ÒÌÓ„Ó Ï¥Òˆfl ¥ ‚·ÒÌÓª ÓÎ¥ Û Ò‚¥ÚÓ‚¥È ÒÔ¥‚‰ÛÊÌÓÒÚ¥. ÇÔÓ‰Ó‚Ê ‰ÂÒflÚË ÓÍ¥‚ Ú‡ÍË ‚¥‰·Û‚‡ÎËÒfl ÁÏ¥ÌË – Ï¥ÌflÎËÒfl Ûfl‰Ë, èÂÁˉÂÌÚË, ‚ÂÍÚÓË ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË. èÓÚ ÁÏ¥ÌË, flÍ ¥ ‚ÒflÍËÈ ÔÓˆÂÒ, ‚ ÒÔËÈÌflÚÚ¥ ªı ÍÓÌÒÛÏÂÌÚ¥‚ Óˆ¥Ì˛˛Ú¸Òfl ‚ËÍβ˜ÌÓ Á‡ ÂÁÛθڇÚÓÏ, ÔÓÏ¥ÊÌËÏ ˜Ë ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌËÏ, ‡ Ô˘ËÌË Ì‚‰‡˜ Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ‰Îfl ‡Ì‡Î¥ÁÛ ‰Û„ÓÏÛ Â¯ÂÎÓÌÓ‚¥ – ÚËÏ, ÍÓ„Ó Û ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥ ÔËÈÌflÚÓ Ì‡ÁË‚‡ÚË ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ˛ ÂÎ¥ÚÓ˛ (‚ ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡ÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ˆ˛ ͇ÒÚÛ Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸ decisionmaking elites, ‚͇ÁÛ˛˜Ë ˆËÏ, ˘Ó ªª ÒÛχÌËÈ ¥ÌÚÂÎÂÍÚ ÌÂ π «¥˜˜˛ ‚ ÒÓ·¥» ˜Ë ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚÓÏ Ù¥ÍÒ‡ˆ¥ª
ëÚ‡ÚÚfl Ä.äÓÎÓ‰¥È π ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ̇ÔËÒ‡ÌÓ„Ó ‡‚ÚÓÍÓ˛ ÓÁ‰¥ÎÛ ÍÌË„Ë «éÒÌÓ‚Ë ‰ÂÏÓ͇ڥª», fl͇ ·Û‰Â ÓÔÛ·Î¥ÍÓ‚‡Ì‡ ‚ ÏÂʇı Û͇ªÌÒ¸ÍÓ-͇̇‰Ò¸ÍÓ„Ó ÔÓÂÍÚÛ «ÑÂÏÓ͇Ú˘̇ ÓÒ‚¥Ú‡». èÛ·Î¥ÍÛπÚ¸Òfl Á ‰ÓÁ‚ÓÎÛ ÍÂ¥‚ÌË͇ ÔÓÂÍÚÛ ÑÊӉʇ èÂΥ̇.
‚
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ КИРЧІВ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СКЛАДОВА ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
54
Á‰¥ÈÒÌÂÌËı Ù‡ÍÚ¥‚). éÚÊÂ, ÓÒÌÓ‚ÌËÏ Á‡ÔËÚ‡ÌÌflÏ Û ˆ¸ÓÏÛ ‡ÒÔÂÍÚ¥ ·ÛÎÓ ¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl – ˜Ë ÒÚ‡ÎË ÔÂÂÒ¥˜Ì¥ „Óχ‰flÌË ÔÓ˜Û‚‡ÚËÒfl ·¥Î¸¯ Á‡Ú˯ÌÓ, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, ÁÓÍÂχ – ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ‚ÒÂÁÓÒÚ‡˛˜Óª ‡ÏÔÎ¥ÚÛ‰Ë ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚? óË Á¥Ò, ‚¯ڥ, ÒÚÛԥ̸ ·ÂÁÔÂÍË ‰Âʇ‚Ë, flÍ ÒÛ‚ÂÂÌÌÓ„Ó ÒÛ·’πÍÚ‡ Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó Ô‡‚‡ Á‡ ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ ‰¥flθÌÓÒÚË Á „Ó‰ËÏ ÓÁ̇˜ÂÌÌflÏ «‰Âʇ‚ÓÚ‚Ó˜‡»? Ç¥‰ÔÓ‚¥‰¸, ̇ Ô‚ÂÎËÍËÈ Ê‡Î¸, ·Û‰Â Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ˛ – Ì¥. ß Ì Î˯ ˜ÂÂÁ Á‡Òχθˆ¸Ó‚‡ÌËÈ ‚¥‰ ÔÂχÌÂÌÚÌÓ„Ó ÛÊËÚÍÛ ÔÂÂÎ¥Í-¯Ú‡ÏÔ Ó·’πÍÚË‚ÌËı Ô˘ËÌ ˜Ë ıÓÌ¥˜Ì ÓÁχ„Ì¥˜ÂÌÌfl ÍÓÏÔ‡Ò‡ Û͇ªÌÒ¸ÍËı Ô¥ÓËÚÂÚ¥‚ Û ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥. 诇 ¥ ÓÒÌӂ̇ Ô˘Ë̇ Á‡„‡‰ÍÓ‚ÓÒÚË Ôӂ‰¥ÌÍË ‚·‰ÌËı ÂÎ¥Ú ì͇ªÌË Û ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË ·ÂÁÔÂÍË ‚·ÒÌÓª ‰Âʇ‚Ë ÔÓÎfl„‡π Û ·‡Ì‡Î¸Ì¥È Á‡ÎÂÊÌÓÒÚ¥ ‚¥‰ «ÒÓ‚ÍÓ‚Ó„Ó ÒË̉ÓÏÛ» Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ‡ÍÚË‚ÌÓª, ‡ Ì ‡ÍÚË‚ÌÓª ÒÚ‡Ú„¥ª, ÛÁ„Ó‰ÊÂÌÌ¥ ªª a priori Á Ûҥχ ÏÓÊÎË‚ËÏË ¥ ÌÂÏÓÊÎË‚ËÏË, ‡θÌËÏË ˜Ë Ûfl‚ÌËÏË Ô‡Ú̇ÏË ¥ ‡ÍÚÓ‡ÏË Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒˆÂÌË, ‚¥˜ÌÓ„Ó ÒÚ‡ıÛ‚‡ÌÌfl ¥ ÔÂÂÒÚ‡ıÓ‚Û‚‡ÌÌfl Ò· ‚¥‰ ÈÏÓ‚¥ÌÓª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË Á‡ Ò‚Óª ‚˜ËÌÍË.
Ò ¥ Ï ' ª
‚ Ó Î ¸ Ì ¥ È
Ì Ó ‚ ¥ È . . .
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
éÒͥθÍË ÍÂÛÌÓÍ ÛıÛ ì͇ªÌË Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌπ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ̇„‡‰Ûπ ÓÔËÒ ÍÓÎË‚‡ÌÌfl χflÚÌË͇ ¥ Ì ‰‡π ÊÓ‰ÌÓ„Ó Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ∂ÂÌÂÁÛ ‚ËÁ¥‚‡ÌÌfl ıÓ˜‡ · flÍÓªÒ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ˜Ë ÒÚ‡Ú„¥ª ·ÂÁÔÂÍË, ÚÓ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÒÎ¥‰ ·Ó‰‡È ÔË„‡‰‡ÚË ÒÚ‡ÚËÒÚËÍÛ ÔÓ‰¥È ¥ Ù‡ÍÚ¥‚, flÍ Û Ò‡Ï¥È ‰Âʇ‚¥, Ú‡Í ¥ ‰Ó‚ÍÓ· ̪. ç‡ ı‚ËÎ¥ ÂÈÙÓ¥ª ‚¥‰Ú‚ÓÂÌÌfl ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË Û 1992 Óˆ¥ ·ÛÎÓ ÔËÈÌflÚÓ ·ÂÁÎ¥˜ „‡ÌËı, ‰Ó˜ÌËı, ̇‚¥Ú¸ ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËı ¥¯Â̸ ¥ ÔÓÒÚ‡ÌÓ‚, flÍ¥, ÔÓÚÂ, ·¥Î¸¯Â ̇„‡‰Û‚‡ÎË Ô‡ÍÂÚ ‰ÂÍ·‡ˆ¥È ̇ϥ¥‚. äÛ‰Ë ‚ËÒÚÂÎÂ̇ ‰ÓÓ„‡ ‰Ó·ËÏË Ì‡Ï¥‡ÏË, ‚¥‰ÓÏÓ. éÚÓÊ, ì͇ªÌ‡ ‚Ë¥¯Ë· χÈÊ ‚¥‰‡ÁÛ: ¥ÌÚÂ∂Û‚‡ÚËÒfl Û ‚Ò¥ ÏÓÊÎË‚¥ ‚ÓÔÂÈҸͥ Ú‡ ‚ӇÚ·ÌÚ˘̥ ÒÚÛÍÚÛË, ¯‚ˉÍÓ ¥ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ ÔÓ‚ÂÒÚË ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ÂÙÓÏË (ÒÔ‡‚‰ÎË‚Û ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥˛, ËÌÍÓ‚¥ ÂÙÓÏË ÚÓ˘Ó), Á‰¥ÈÒÌËÚË Û‚ÂÒ¸ ̇·¥ ‚¥‰ÓÏËı ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ÔÂÂÚ‚ÓÂ̸. ÅÂÛ˜Ë ‰Ó Û‚‡„Ë Á‡„‡Î¸ÌÓÔËÈÌflÚ¥ ÌÓÏË ‰ÂÏÓ͇ڥª, ÁÓÍÂχ ‚ËÏÓ„Ë ˘Ó‰Ó ÔÓÁÓÓÒÚË Ó·ÓÓÌÌÓ„Ó ·˛‰ÊÂÚÛ Ú‡ ˆË‚¥Î¸ÌÓ„Ó ÍÓÌÚÓβ ̇‰ ÌËÏ, ÍÂ¥‚ÌËˆÚ‚Ó ì͇ªÌË ‰ÓÒËÚ¸ ¯‚ˉÍÓ Û ÒÍ·‰ÌËÈ ÔÂÂı¥‰ÌËÈ ÔÂ¥Ó‰ Ô¥¯ÎÓ Ì‡ Á‡Ï¥ÌÛ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó„Ó ÍÂ¥‚ÌË-
© Et ablis s em en ts Em i l e Bru y l an t, S. A. , 2 0 0 0
громадянське суспільство в україні:
на варті демократії а н н i
д у б е н т о н
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
͇ å¥Ì¥ÒÚÂÒÚ‚‡ Ó·ÓÓÌË ˆË‚¥Î¸ÌËÏ, Ì ̇‰ÚÓ Ô¥ÍÎÛ˛˜ËÒ¸ ÔÓ ÈÏÓ‚¥Ì¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË ˆËı ÔÂÂÏ¥˘Â̸ ‰Îfl ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ·ÂÁÔÂÍË, ÁÓÍÂχ ‚ ªª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ ‚ˇÁ¥. Ä Ì‡ÒÎ¥‰ÍË, flÍ Á’flÒÛ‚‡ÎÓÒfl, Ô‚ˢËÎË Ì‡È„¥¯¥ ÒÔÓ‰¥‚‡ÌÌfl. í‡Í, Ò͇ʥÏÓ, ÔÓ„‡Ï‡ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó„Ó ÒÍÓÓ˜ÂÌÌfl χÎÓÂÙÂÍÚË‚ÌËı ¥ „ÓÏ¥Á‰ÍËı á·ÓÈÌËı ëËÎ Á ÏÂÚÓ˛ ªı ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó„Ó ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl Û ÏÓ·¥Î¸ÌÛ ÔÓÙÂÒ¥ÈÌÛ ‡Ï¥˛ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ÔËÁ‚· ‰Ó ‰ËÒÔÓÔÓˆ¥ª ‚ ÒÚÛÍÚÛ¥ ˆËı ÒËÎ ¥ ÁÌËÊÂÌÌfl ·ÓπÁ‰‡ÚÌÓÒÚË ·¥Î¸¯ flÍ Ì‡ 70% Û ÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ ¥Á ÔÓ͇ÁÌË͇ÏË 1992 ÓÍÛ. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò ¥Á ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÌflÏ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ì͇ªÌ‡ Á‡‰ÂÍ·ۂ‡Î‡ Ò‚Óπ ·‡Ê‡ÌÌfl ÒÚ‡ÚË ·ÂÁ’fl‰ÂÌÓ˛ ¥ ÌÂÈڇθÌÓ˛ (ÔÓÁ‡·ÎÓÍÓ‚Ó˛). 肇Ê̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ Ù‡ı¥‚ˆ¥‚ ¥Á ÔÓ·ÎÂÏ Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË ˆ¥ÎÍÓÏ ÒÎÛ¯ÌÓ ÁÓ·ËÎË ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ, ˘Ó Û 1991 Óˆ¥ ÔÓ‰¥·ÌËÈ Ú‡ÍÚ˘ÌËÈ ÍÓÍ ·Û‚ ˜Ë Ì π‰ËÌËÏ Á‡ÒÓ·ÓÏ ÁÏÛÒËÚË åÓÒÍ‚Û ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ ‚ËÁ̇ÚË ‚Ú‡ÚÛ ÍÓÌÚÓβ (ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚ ‡Ï͇ı Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó Ô‡‚‡) ̇‰ ˆËÏ Î‡ÒËÏ ¯Ï‡ÚÍÓÏ ÔÓÍ¥ÈÌÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ. èÓÚ ‚̥ÒÚ¸ ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‡ÎÓ„¥˜Ì¥ÒÚ¸ äËπ‚‡ Û ‚ËÍÓ̇ÌÌ¥ Ò‚Óªı Ï¥Ê̇ӉÌËı ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì¸ ‰Ë‚Û‚‡Î‡ ¥ ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ‰Ë‚Û-
ÉÓχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ì π ÚËÏ ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl, flÍËÈ ‡ÍÚË‚ÌÓ È ÌÂÛıËθÌÓ ÛÔËfl‚Ì˛πÚ¸Òfl, ڥθÍË-ÌÓ ÒÚÓ¥Ì͇ ¥ÒÚÓ¥ª Ô„ÓÌÛÚ‡, ¥ ‰‡ÎÂÍÓ Ì ÔÓÁ·‡‚ÎÂ̇ ÒÂÌÒÛ ‰ÛÏ͇ ê‡ÎÙ‡ чẨÓÙ‡ [Dahrendorf R. R é flexions sur la révolution en Europe. Paris: Le Seuil, 1991. – P.113], ÍÓÚËÈ Á‡Û‚‡ÊË‚ ÚËÏ, ıÚÓ Ï¥„ ·Ë χÚË ¥Î˛Á¥ª ˘Ó‰Ó ÚÂÏÔ¥‚ ¥ÒÚÓ¥ª ‚ „‡ÎÛÁ¥ ÁÏ¥ÌË Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Û: ‰ÓÒËÚ¸ ¯ÂÒÚË Ï¥Òflˆ¥‚, ‡·Ë ̇ÔËÒ‡ÚË äÓÌÒÚËÚÛˆ¥˛, ¯ÂÒÚË ÓÍ¥‚, ÏÓÊÎË‚Ó, ‚ËÒÚ‡˜ËÚ¸ ‰Îfl ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ÂÙÓÏ, ‡ÎÂ, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, È ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚË ÓÍ¥‚ ·‡ÍÛ‚‡ÚËÏ ‰Îfl Á‡Í·‰‡ÌÌfl Ô¥‰‚‡ÎËÌ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. èÓÚÂ, Ô‚ÌÓª ͥθÍÓÒÚË ¥Ì∂‰¥πÌÚ¥‚ – ÒÛÏ¥¯¥ ¥ÒÚÓ¥ª, Ú‡‰Ëˆ¥È, ÒÛÒԥθÌËı Á‚˘‡ª‚, ԇϒflÚ¥ ÔÓ ÂÔÂÒ¥ª, ÓÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÔÓÍÓΥ̸, ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥ª ‰Ó ÌÓ‚Ëı ÛÏÓ‚ – ‚ËÒÚ‡˜ËÚ¸ ‰Îfl ÓÍÂÒÎÂÌÌfl ÍÓÌÚÛ¥‚ ÒÔ‡‚Ê̸Ӫ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª Ú͇ÌËÌË, fl͇ Ì ÏÓÊ Ì ‚ÔÎËÌÛÚË Ì‡ χȷÛÚÌπ ͇ªÌË Ú‡ ªª Ï¥ÒˆÂ Û Ò‚¥Ú¥.
55
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚‡ÚË Ù‡ı¥‚ˆ¥‚-Ï¥Ê̇ӉÌËÍ¥‚. èÓ˜Ë̇˛˜Ë ¥Á 1992 ÓÍÛ ì͇ªÌ‡ ‡ÍÚË‚ÌÓ ÓÁÁ·Ó˛πÚ¸Òfl, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÌÂÔËıÓ‚‡ÌÂ Ì‡Ó˘Û‚‡ÌÌfl ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ ¥ ÂÍÒÔÓÌÂ̈¥‡Î¸Ì ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÍËÁË Û Ô¥‚Ì¥˜ÌÓ-Òı¥‰ÌÓ„Ó ÒÛÒ¥‰‡. ßÁ ‚ËÔ‰ÊÂÌÌflÏ „‡Ù¥Í‡, ‚ ÔÂ¥Ó‰ ‚¥‰ 1992 ‰Ó 1995 ÓÍÛ, Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚ¥ ¥Á ‚ÁflÚËÏË Á‡ ÑÓ„Ó‚ÓÓÏ «èÓ Á‚˘‡ÈÌ¥ Á·ÓÈÌ¥ ÒËÎË ‚ Ö‚ÓÔ¥» Ó·Ó‚’flÁ͇ÏË ‚ ‰Âʇ‚¥ ·ÛÎÓ ÒÍÓÓ˜ÂÌÓ 2294 Ú‡ÌÍË (¥Á 6374, ÓÚËχÌËı Û ÒÔ‡‰˘ËÌÛ Ô¥‰ ˜‡Ò ÓÁ‚‡ÎÛ ëëëê), 3010 ·ÓÈÓ‚Ëı ·ÓÌÂχ¯ËÌ (¥Á 8060), 404 ·ÓÈÓ‚Ëı Î¥Ú‡ÍË (¥Á 1494). «çÛθӂËÈ ‚‡¥‡ÌÚ» ÔÓ‰¥ÎÛ óÓÌÓÏÓÒ¸ÍÓ„Ó ÙÎÓÚÛ ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ëëëê ̇‚¥Ú¸ Á‡ ÛÏÓ‚ ‚¥‰ÏÓ‚Ë êÓÒ¥ª ‚¥‰ ÍÓÌÚÓβ ë‰ÁÂÏÌÓÏÓÒ¸ÍÓ„Ó ·‡ÒÂÈÌÛ, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ Á‡Í¥ÔË‚ Á‡ ̲ ÍÓÌÚÓθ ̇‰ ÔÓÚÛÊÌËÏ ÚÓ‚‡ÓÔÓÚÓÍÓÏ, ˘Ó ÔÎË‚Â ˜ÂÂÁ ˜ÓÌÓÏÓҸͥ ÔÓÚË, Ô¥‰ÒËÎË‚ ªª ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó-ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ ŇÎ͇̇ı, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ì‡‰‡‚ Û̥͇θÌËÈ ¯‡ÌÒ ÁÏ¥ˆÌËÚË ÓÒ¥ÈҸͥ ÔÓÁˈ¥ª ‚ äËÏÛ ¥ ̇ 䇂͇Á¥. èË ˆ¸ÓÏÛ ‚Ò¥ ̇ÒÚÛÔÌ¥ ‰ÓÏÓ‚ÎÂÌÓÒÚ¥ ˘Ó‰Ó ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó-ÏÓÒ¸ÍËı ÒËÎ ‡·Ó ·ÛÎË Ì‰¥πÁ‰‡ÚÌËÏË Á Ó„Îfl‰Û ̇ ‡·Òۉ̥ÒÚ¸ ÔÓÂÍÚ¥‚ (̇ÔËÍ·‰, ÒԥθÌËÈ ‰Îfl Ó·Óı ‰Âʇ‚
ÉÓ‰¥ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ì͇ªÌÛ, Ì Òı‡‡ÍÚÂËÁÛ‚‡‚¯Ë ªª ÒÔ‡‰˘ËÌË: ˆÂ ͇ªÌ‡ ¥Á Á̇˜ÌËÏ Ì‡ÒÂÎÂÌÌflÏ, ÌÂÓ‰ÌÓ¥‰Ì‡ Ú‡ ÍÓÌÚ‡ÒÚ̇. á‡ı¥‰ ì͇ªÌË, ÔÓÏ¥ÚÌÓ ‡ÍÚË‚Ì¥¯ËÈ (˜Ë ·¥Î¸¯ Á¥ÎËÈ) Û ÔËÚ‡ÌÌ¥ ÒÛÒԥθÌÓª Ò‡ÏÓÓ„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, π ÔflÏËÏ Ì‡˘‡‰ÍÓÏ Ä‚ÒÚÓì„ÓÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª Ú‡ Ô‚ÌËÏ ÒËÏ‚ÓÎÓÏ Î‡‰Û XIX – ÔÓ˜. ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. ì͇ªÌˆ¥ ɇ΢ËÌË Á‡‚Ê‰Ë ·ÛÎË ·¥‰Ì¥¯ËÏË, ‡Ì¥Ê ϯ͇̈¥ ñÂÌڇθÌÓª ì͇ªÌË, ‡Î χÎË ÓÁ‚ËÌÛÚ¥¯Â ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, flÍ ÒÍ·‰‡ÎÓÒfl Á ÍÓÓÔ‡ÚË‚¥‚, ÒÔ¥ÎÓÍ, ̇ÛÍÓ‚Ëı ÚÓ‚‡ËÒÚ‚, ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ô‡Ú¥È. ëÎ¥‰Ë ˆ¥πª ÒÚÓÒÓ‚ÌÓª ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ª Ú‡ÔÎfl˛Ú¸Òfl ÚÛÚ ‰ÓÌËÌ¥, ‡ „Óχ‰Ò¸Í ÊËÚÚfl ·¥Î¸¯Ó˛ Ï¥Ó˛ ‚¥Î¸Ì ‚¥‰ Û‰ËÏÂÌÚ¥‚ ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ÂÊËÏÛ, ‡Ì¥Ê ̇ ¯ڥ ÚÂËÚÓ¥ª ͇ªÌË. å¥ÒˆÂ ì͇ªÌË ‚ ÒÓ‚πˆ¸Í¥È ÒËÒÚÂÏ¥ ‚ËÁ̇˜‡Î¸Ì ‰Îfl ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. ñfl ‰Âʇ‚‡ ·Û· ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ÔÓÍ¥ÈÌÓª ¥ÏÔÂ¥ª, ‡Î ˜‡ÒÚËÌÓ˛ Á ÓÒÓ·ÎË‚ËÏ ÒÚ‡ÚÛÒÓÏ. êÂÔÂÒ¥ª ÚÛÚ ·ÛÎË ÌÂÁ¥‚ÌflÌÌÓ ÊÓÒÚÓÍ¥¯ËÏË, ‡Ì¥Ê ̇ ¯ڥ ÚÂËÚÓ¥ª ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ, ¥ ҸӄӉ̥ ˆÂ ÔÓÓ‰ÊÛπ ÒÛÔ˜ÎË‚¥ fl‚ˢ‡: ‡ÍÚË‚Ì¥ ÒÔÓ„‡‰Ë ÔÓ ˆÂÈ ÔÂ¥Ó‰ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÔÓÓ‰ÊÛ˛Ú¸ Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ¥ ̇ÓÒÚ‡ÌÌfl ÒÚ‡ıÛ. Ç̇ÒÎ¥h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ КИРЧІВ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СКЛАДОВА ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
56
óÓÌÓÏÓÒ¸ÍËÈ ÙÎÓÚ), ‡·Ó ‚¥‰‚ÂÚÓ ¥∂ÌÓÛ‚‡ÎËÒfl, flÍ ¥∂ÌÓÛπÚ¸Òfl ˆ¥ÎÍÓÏ Ó·∂ÛÌÚÓ‚‡Ì‡ ‚ËÏÓ„‡ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÒÚÓÓÌË ˘Ó‰Ó ‰Âχ͇ˆ¥ª Υ̥ª ÍÓ‰ÓÌÛ Ì‡ ÄÁÓ‚Ò¸ÍÓÏÛ ÏÓ¥. ÑÓÏÓ‚ÎÂÌÓÒÚ¥ (‚ Ú.˜. È ÓÒÚ‡ÌÌ¥) Ï¥Ê êÓÒ¥π˛ Ú‡ ì͇ªÌÓ˛ ˘Ó‰Ó ·‡ÁÛ‚‡ÌÌfl óî Û ë‚‡ÒÚÓÔÓÎ¥ Ì Î˯ ÒÛÔ˜‡Ú¸ Ò‡ÏÓÏÛ ÒÚ‡ÚÛÒÛ ÌÂÈڇΥÚÂÚÛ Ì‡¯Óª ‰Âʇ‚Ë (ÓÒͥθÍË ‚¥Ì Ô‰·‡˜‡π ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ̇ ÚÂËÚÓ¥ª ͇ªÌË ·Û‰¸-flÍËı ¥ÌÓÁÂÏÌËı ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı ÙÓÏÛ‚‡Ì¸), ‡ È ‚ËÒÚ‡‚Îflπ ì͇ªÌÛ Û ÌÂÔË‚‡·ÎË‚ÓÏÛ Ò‚¥ÚÎ¥, ‡‰Ê ҇Ï ̇ ÍËÏÒ¸ÍËı ‡ÂÓ‰Óχı ·‡ÁÛ˛Ú¸Òfl ÙÓÌÚÓ‚¥ (!) ¯ÚÛÏÓ‚ËÍË ëÛ-27, Á‰‡ÚÌ¥ ÌÂÒÚË Ú‡ÍÚ˘ÌÛ fl‰ÂÌÛ Á·Ó˛, Û ‡‰¥ÛÒ¥ ‰¥ª flÍËı ÓÔËÌfl˛Ú¸Òfl Ó·’πÍÚË Ì‡ ÚÂËÚÓ¥flı ÉÛÁ¥ª, ÄÁ·‡È‰Ê‡ÌÛ, Ç¥ÏÂÌ¥ª, ëË¥ª, 㥂‡ÌÛ, íÛ˜˜ËÌË, Ɉ¥ª, ·‡Î͇ÌÒ¸ÍËı ͇ªÌ, ëÎÓ‚‡˜˜ËÌË, ì„Ó˘ËÌË, óÂı¥ª, Ä‚ÒÚ¥ª, èÓθ˘¥. á‡ÍÓÌÓÏ¥ÌÓ, ˘Ó ÔË Ú‡ÍËı Ó·ÒÚ‡‚Ë̇ı Á‡„ÓÁË Í‡ªÌ‡Ï çÄíé, ÚÂËÚÓ¥fl ‰Âʇ‚Ë, ‰Â Á̇ıÓ‰ËÚ¸Òfl ÓÒ‰ÓÍ Ì·ÂÁÔÂÍË, ҇χ ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ‰Îfl ÄθflÌÒÛ Ì‡ ˆ¥Î¸ ‰Îfl ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌÓª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ ˜Ë Û‰‡Û ̇ ‚ËÔ‰ÊÂÌÌfl. ô „¥¯Â ‚Ë„Îfl‰‡Î‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ¥Á fl‰ÂÌËÏ ÓÁÁ·ÓπÌÌflÏ, ‰Óˆ¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ ¥ ‚‡¥‡ÌÚË flÍÓ„Ó ˘Â È ‰ÓÒ¥ π
‰ÓÍ ÓÍÛÔ‡ˆ¥È, flÍËı Á‡Á̇‚‡Î‡ ì͇ªÌ‡ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ‚¥Í¥‚, ªª ̇ÒÂÎÂÌÌfl Á‡‚Ê‰Ë Ô¥‰ÓÁ˛‚‡ÎË ‡·Ó ‚ ÁÏÓ‚¥ Á ‚ÓÓ„ÓÏ, ‡·Ó ‚ ÒÂÔ‡‡ÚËÒÚÒ¸ÍËı ÛÏÓ̇ÒÚÓflı. Ň„‡ÚÓ ÍÓÏÂÌÚ‡ÚÓ¥‚, Ò͇ʥÏÓ Ç‡‰ËÏ ëÍÛ‡Ú¥‚Ò¸ÍËÈ, Ô¥‰ÍÂÒβ˛Ú¸, ˘Ó ÔÓ ÒÓ‚πˆ¸ÍÛ ÍÛθÚÛÛ ì͇ªÌË Ú·‡ „Ó‚ÓËÚË flÍ ÔÓ «ÓÍÛÔ‡ˆ¥ÈÌÛ ÍÛθÚÛÛ». è¥ÒÎfl ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÂÊËÏÛ Ú‡‚Ó «Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ», flÍ˘Ó ‚‰‡‚‡ÚËÒfl ‰Ó ÒÎÓ‚ÌË͇ Ó·‚ËÌÛ‚‡˜¥‚, Á̇˜ËÎÓ ÛÒ ÌÓ‚¥ È ÌÓ‚¥ Ó·’πÍÚË, ‡Î ̇ÒÔ‡‚‰¥ ̇ˆ¥Ó̇ΥÁÏ Ú‡ ÒıËθ̥ÒÚ¸ ‰Ó Ì¸Ó„Ó ÚÓ‰¥ Ì ̇‰ÚÓ ÔÓfl‚ÎflÎËÒ¸. ôÓ· Óˆ¥ÌËÚË Ï‡Ò¯Ú‡·Ë ÂÔÂÒ¥È, ¥ÒÚÓËÍË Ô‡ˆ˛˛Ú¸ Á ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌËÏË „‡Ù¥Í‡ÏË Ú‡ ‡ı¥‚ÌËÏË Ï‡ÚÂ¥‡Î‡ÏË, ıÓ˜‡ Ô‚‡ÊÌÛ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ‰ÓÍÛÏÂÌÚ¥‚ ·ÛÎÓ ÒËÒÚÂχÚ˘ÌÓ ÁÌˢÂÌÓ [ÉÓÎÓ‰ÓÏÓ 1932-1933 ÓÍ¥‚ Á‡·‡‚ ‚¥‰ 5 ‰Ó 7 ÏÎÌ. ÊËÚÚ¥‚ (ÔË·ÎËÁÌÓ 15% ÚÓ„Ó˜‡ÒÌÓ„Ó Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ì͇ªÌË); ‰‡Ì¥ êÓ·ÂÚ‡ äÓÌÍ‚ÂÒÚ‡ (äÓÌÍ‚ÂÒÚ ê. ëÍÓ·ÓÚÌ¥ ÊÌË‚‡. ä.: ãË·¥‰¸, 1996) ¥ ç¥ÍÓÎfl ÇÂÚ (Werth N. Un État contre son peuple // Le livre noir du communisme. – Laffont, 1997). í‡ÍÓÊ ‰Ë‚.: Å¥ÎÓ̸ͥ ë. å‡ÒÓ‚ËÈ ÚÂÓ flÍ Á‡Ò¥· ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl ‚ ëêëê. ä., 1999. á„¥‰ÌÓ Á ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌÓ˛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô‰ÏÂÚÓÏ „ÓÒÚËı ‰ËÒÍÛÒ¥È ‚ ì͇ªÌ¥. èË̇ÈÏÌ¥, ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÂÍÒÔÂÚ¥‚ ÒıÓ‰ËÚ¸Òfl ̇ ‰Ûψ¥, ˘Ó ‰ÂÏÓÌÚ‡Ê ¥ ‚Ë‚ÂÁÂÌÌfl ‰Ó êÓÒ¥ª Ï¥ÊÍÓÌÚËÌÂÌڇθÌËı ·‡Î¥ÒÚ˘ÌËı ‡ÍÂÚ (åÅê) ëë-18, ëë-23 Ú‡ ëë-24 (Á‡ Í·ÒË٥͇ˆ¥π˛ çÄíé) ·ÛÎË Ì‡‰ÚÓ Í‚‡ÔÎË‚ËÏË, ÏÂÚÛ¯ÎË‚ËÏË, ˘Ó ‰ÓÁ‚ÓÎËÎÓ ëòÄ Ú‡ êÓÒ¥ª Á¥„‡ÚË Ì‡ ˆËı Ó·ÒÚ‡‚Ë̇ı ¥ ‚¥‰Úfl„ÌÛÚË ‚ËÍÓ̇ÌÌfl ÁÛÒÚ¥˜ÌËı ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì¸ ˘Ó‰Ó ÍÓÏÔÂÌÒ‡ˆ¥ª, ‡ ÚÓ È ÔÓÒÚÓ ÏÓ‚˜‡ÁÌÓ ‚¥‰ ÌËı ‚¥‰¥ÈÚË. ó‡ÒÚË̇ ‡Ì‡Î¥ÚËÍ¥‚ ‚‚‡Ê‡π, ˘Ó Ú‡ÍÚ˘ÌËÈ fl‰ÂÌËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î ̇ÁÂÏÌÓ„Ó ¥ ÔÓ‚¥ÚflÌÓ„Ó ·‡ÁÛ‚‡ÌÌfl ‚Á‡„‡Î¥ ‚¥‰‰‡‚‡ÚË ·ÛÎÓ Ì ÒÎ¥‰, ÓÒͥθÍË Ò‡Ï ‚¥Ì, ·ÂÁ ÊÓ‰ÌÓª Á‡„ÓÁË ‰Îfl ëòÄ, ÒÚ‡ÌÓ‚Ë‚ ·Ë Â∂¥Ó̇θÌËÈ Ù‡ÍÚÓ ·‡Î‡ÌÒÛ ÒËÎ ¥ ÒÚËÏÛ‚‡ÌÌfl ÌÂÓ¥ÏÔÂÒ¸ÍËı ¥ÌÚÂ̈¥È êÓÒ¥ª. óÂÂÁ ÌÂÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÂ, ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓ ÌÂÔÓ‰ÛχÌ ÒÍÓÓ˜ÂÌÌfl ÓÁ·Óπ̸ ‚¥‰·ÛÎÓÒfl Á„ÓÚ‡ÌÌfl Çèä (Á‡ ÌÓχθÌËı ÛÏÓ‚ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl ÓÁ‚ËÌÛÚÓª ‰Âʇ‚Ë – fl‚ˢ Á‡ÍÓÌÓϥ̠¥ ÔÓÁËÚË‚ÌÂ), ˘Ó ‚ ÔÂÂı¥‰ÌËÈ ÔÂ¥Ó‰ χÎÓ ‚Í‡È Ì„‡ÚË‚Ì¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË, ÓÒͥθÍË ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ‚Ú‡ÚË Ì‡È·¥Î¸¯ Í‚‡Î¥Ù¥ÍÓ‚‡ÌÓ„Ó Ì‡ÛÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÔÂÒÓ̇ÎÛ ¥ ÁÛÏÓ‚ËÎÓ ‚¥‰ÒÚ‡‚‡ÌÌfl Û ‰ÂflÍËı ‚ËÒÓÍÓÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËı „‡ÎÛÁflı ‚ËÓ·-
ÒÚ‡ÚËÒÚËÍÓ˛, Ï¥Ê 1914 Ú‡ 1945 Ó͇ÏË ÍÓÊÂÌ ÚÂÚ¥È Û͇ªÌˆ¸ Á‡„ËÌÛ‚ ̇ÒËθÌˈ¸ÍÓ˛ ÒÏÂÚ˛. è¥ÒÎfl ‚¥ÈÌË ‰ÂÔÓÚ‡ˆ¥ª Á‡ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ Á ̥ψflÏË ·ÛÎË Ï‡ÒÓ‚ËÏË; ‚ 60-ı Ó͇ı ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌÓ„Ó ÛıÛ ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ÌÓ‚Óª ı‚ËÎ¥ ÂÔÂÒ¥È]. éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ¥ ˆÂ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‚‡ÊÎË‚ËÈ ‰Îfl ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ÙÂÌÓÏÂÌ, Á Û‡ıÛ‚‡ÌÌflÏ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓ„Ó ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÌÌfl ‚ÓπÌÌÓ-ÔÓÏËÒÎÓ‚Ó„Ó ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ (̇ Á‡ıÓ‰¥ ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ) ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ Ï¥ÒÚ ·ÛÎË ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ ˜ÂÂÁ åÓÒÍ‚Û, ‡ Ì ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛. ñ ‡Ê Ì¥flÍ Ì ÒÔËflÎÓ ÒÚÛÍÚÛÛ‚‡ÌÌ˛ «Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÚÂÂÌ¥‚», ̇‚Ô‡ÍË, ÔËÁ‚Ó‰ËÎÓ ‰Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÌˢÂÌÌfl ÛÒ¸Ó„Ó, ˘Ó ÏÓ„ÎÓ · ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌÓ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ÁÏ¥ˆÌËÚË «ì͇ªÌÒ¸ÍÛ ëÓ‚πˆ¸ÍÛ êÂÒÔÛ·Î¥ÍÛ». «èÂÂÒÚÓÈ͇» ÔÓ¯ËË·Òfl ‚ ì͇ªÌ¥ ڥθÍË ‚ 1989 Óˆ¥, Ò·ÚÓ Ì‡ ‰‚‡ ÓÍË Ô¥ÁÌ¥¯Â, ‡Ì¥Ê ̇ ¯ڥ ÚÂËÚÓ¥ª ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ, Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÛ‚‡‚¯Ë ‚‡ÊÎË‚Û ı‚Ëβ ̇‰¥ª Ú‡ ÏÓ·¥Î¥Á‡ˆ¥ª: ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË π Ó‰ÌËÏ Á ªª ÔÎÓ‰¥‚, Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ÓÒÌÓ‚Ë „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. åÓÏÂÌÚ ÓÁ¯ËÂÌÌfl ÏÂÊ ‰ÓÁ‚ÓÎÂÌÓ„Ó ·Û‚ ‰ÛÊ ¥ÒÚÓÚÌËÏ ‰Îfl ÙÓÏÛ‚‡Ìh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ìˈڂ‡ Ó·ÓÓÌÌÓª ÔÓ‰Û͈¥ª, ˆ¥ÎÍÓÏ ÍÓÌÍÛÂÌÚÌÓÁ‰‡ÚÌÓª ̇ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ËÌ͇ı ÓÁ·Óπ̸. éÒͥθÍË ì͇ªÌ‡ Ì·ÂÁÔ¥‰ÒÚ‡‚ÌÓ ÔÂÚẨÛπ ̇ Î¥‰ÂÒÚ‚Ó Ì‡ ‚͇Á‡ÌËı ËÌ͇ı (ÔË̇ÈÏÌ¥ ÔÓÍË ˘Ó ÔÓÒ¥‰‡π Ï¥ÒˆÂ Û ˜¥Î¸Ì¥È ‰ÂÒflÚˆ¥), Ú‡ÍËÈ Û‰‡ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ‰Îfl ̪ هڇθÌËÏ Á Ó„Îfl‰Û ̇ Ú¥ÒÌfl‚Û ¥ ¯ÚÓ‚ı‡ÌËÌÛ ÍÓÌÍÛÛ˛˜Ëı ÔÂÚẨÂÌÚ¥‚ ̇ Î¥‰ÂÒÚ‚Ó. ä¥Ï ÚÓ„Ó, ‡‚ÚÓËÚÂÚ «˜ÂÒÌÓ„Ó ÚÓ„¥‚ˆfl Á·Óπ˛» ‰ÓÒËÚ¸ ‚¥‰˜ÛÚÌÓ ·ÛÎÓ Ô¥‰ÏÓ˜ÂÌÓ Ì„Ûθӂ‡ÌËÏ ‰Âʇ‚Ó˛ ÓÁÔÓ‰‡ÊÂÏ ‡ÒÂ̇ÎÛ «ÌÂΥ͂¥‰¥‚», ̇ ˜ÓÏÛ ÁÓ·ËÎË ˜ËχÎÂ̸ÍËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î, ÁÓÍÂχ, ¥ ‰ÂflÍ¥ Á ÌËÌ¥¯Ì¥ı Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ‚·‰ÌÓª ÂÎ¥ÚË ì͇ªÌË. ß ˆÂ ˘Â ‰‡ÎÂÍÓ Ì ÔÓ‚ÌËÈ ÔÂÂÎ¥Í Ù‡ÍÚÓ¥‚ ¥ ‰¥È, flÍ¥ ÔËÁ‚ÂÎË ‰Ó ͇ڇÒÚÓÙ¥˜ÌÓ„Ó ÁÌËÊÂÌÌfl Ó·ÓÓÌÓÁ‰‡ÚÌÓÒÚË ì͇ªÌË. èÓÚÂ, ‚¥Ì π flÒ͇‚Ó˛ ¥Î˛ÒÚ‡ˆ¥π˛ Ú¥πª ÔflÏÓª Á‡„ÓÁË Ì‡ˆ¥ÓÌ‡Î¸Ì¥È ·ÂÁÔˆ¥, fl͇ ÒÙÓÏÛ‚‡Î‡Òfl Á‡ ÓÍË ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË. ÑÓ‰‡ÈÏÓ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ̇ 80% ‚¥‰ ¥ÏÔÓÚÓ‚‡ÌËı ÂÌ„ÓÌÓÒ¥ª‚ (Ô‚‡ÊÌÓ Á êÓÒ¥ª), 54% Ó¥πÌÚÓ‚‡ÌÓ„Ó Ì‡ ÓÒ¥ÈҸͥ ËÌÍË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÂÍÒÔÓÚÛ (¥ ˆÂ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË Á‡ Ï¥Ê̇ӉÌËÏË ÌÓχÏË ‚Ê ·¥Î¸¯Â ˜‚ÂÚ¥ ÂÍÒÔÓÚÛ Ì‡ Ó‰ËÌ ¥Á ËÌÍ¥‚ π هڇθÌËÏ Ù‡Í-
Ìfl ÒÛ˜‡ÒÌÓª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, ‚¥Ì ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ÓÁÍ‚¥ÚÛ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚, flÍ¥ ‰Ó ÚÓ„Ó Ê ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡ÎËÒ¸ Ô¥‰ Á‡ıËÒÚÓÏ Ú‡ Á‡ Ô¥‰ÚËÏÍË ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ÂÊËÏÛ. ñÂÈ Ù‡ÍÚ ‚¥‰Á̇˜Ë‚ åËÓÒ·‚ èÓÔӂ˘, Û˜‡ÒÌËÍ ¥ Ò‚¥‰ÓÍ ÚËı ÔÓ‰¥È: «çÓ‚‡ ì͇ªÌҸ͇ ‰Âʇ‚‡ – flÍ „Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ – π Á‡ÍÓÌÌËÏ ÒÔ‡‰ÍÓπψÂÏ ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ëÓ‚πˆ¸ÍÓª ëÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÓª êÂÒÔÛ·Î¥ÍË. çÓ‚‡ ÂÎ¥Ú‡ ‚Ëȯ· Ì Á Î¥ÒÛ, ‡ Á ÓÒ‰ͥ‚ ÍÓÎ˯̸Ӫ è‡Ú¥ª». Ç ˆÂÈ ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ‰Îfl «„Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó» ÒÚÛÍÚÛÛ‚‡ÌÌfl ͇ªÌË, ‰Îfl ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓª ‰Âʇ‚Ë ÔÂ¥Ó‰ ̇ӉËÎËÒ¸ ‰‚¥ ‰ÛÊ ‚‡ÊÎË‚¥ „Óχ‰Ò¸Í¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª: ç‡Ó‰ÌËÈ êÛı Ú‡ áÂÎÂÌËÈ ë‚¥Ú. êÛı – Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl, fl͇ ÒÔÂ¯Û Á̇ȯ· ÒÓ·¥ ÔËÚÛÎÓÍ Û ëԥΈ¥ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ¥‚ ¥ ÏÂÚ‡ flÍÓª ÔÓÎfl„‡Î‡ ‚ ÂÙÓÏÛ‚‡ÌÌ¥ ˜ËÌÌÓª ‚·‰Ë, ‡ Ì ‚ ªª ÔÓ‚‡ÎÂÌÌ¥; Ì‚‰Ó‚Á¥ ‚¥Ì Ó·’π‰Ì‡‚Òfl Á ¥Ì¯ËÏË „Óχ‰Ò¸ÍËÏË ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚‡ÏË, ̇҇ÏÔ‰, Á‚˘‡ÈÌÓ, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËÏË, ÔÓfl‚‡ flÍËı ·Û· ÁÛÏÓ‚ÎÂ̇ ÒÂÈÓÁÌËÏË Ì‡ÒÎ¥‰Í‡ÏË ˜ÓÌÓ·ËθҸÍÓª ‰‡ÏË; ˆÂ ·Û‚ Ú‡ÍÓÊ ÒÔÓÒ¥· ‚Ëχ„‡ÚË ‚¥‰¯ÍÓ‰Û‚‡Ì¸ Á‡ Ú‡„‰¥˛ Û Ì‡È‚ÔÎË‚Ó‚¥¯Óª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒËÎË, fl͇ ÔËÁ‚· ‰Ó «Ì¢‡ÒÌÓ„Ó ‚ËÔ‡‰ÍÛ», – ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª
57
АННІ ДУБЕНТОН ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УКРАЇНІ: НА ВАРТІ ДЕМОКРАТІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÓÓÏ ‰Îfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ·ÂÁÔÂÍË ÂÍÒÔÓÚ‡), ÔÂχÌÂÌÚÌ¥ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ ͇ڇÒÚÓÙË ‡ÌÚÓÔÓ„ÂÌÌÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl (‚ Ú.˜. ¥ ÌÂ̇‰¥ÈÌ¥ÒÚ¸ fl‰ÂÌÓª ÂÌ„ÂÚËÍË), ‚Ú‡ÚÛ ÍÓÌÚÓβ ̇‰ Ú‡ÌÒÍÓÌÚËÌÂÌڇθÌËÏË ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥flÏË, Á‡ÒËÎÎfl ¥ÌÓÁÂÏÌÓ„Ó (Ô‚‡ÊÌÓ – ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó) ͇ԥڇÎÛ Û ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËı „‡ÎÛÁflı, ÓÁ„‡ÎÛÊÂÌÛ ÏÂÂÊÛ Ú¥Ì¸Ó‚Ó„Ó ·¥ÁÌÂÒÛ, fl‚Ì ÔÓ·ÛÍÒÓ‚Û‚‡ÌÌfl ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ÔÂÂÚ‚ÓÂ̸ ÚÓ˘Ó – ¥ ÓÚËχπÏÓ ÚÎÓ, ̇ flÍÓÏÛ ÓÁ„ÓÚ‡πÚ¸Òfl ·‡„‡ÚÓ‚ÂÍÚÓ̇ ·ÂÁ‚‡¥‡ÌÚÌ¥ÒÚ¸ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË ÒÛ·’πÍÚ‡ (‰Â ˛Â) Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó Ô‡‚‡ Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ ì͇ªÌ‡. íËÏ ˜‡ÒÓÏ Á‡ı¥‰Ì¥ ÒÛÒ¥‰Ë ÔÓÁ·ÛÎËÒfl ‰ÂÍ·‡ÚË‚ÌÓ„Ó ÂÎÂÏÂÌÚ‡ Ò‚Óπª ÔÓÎ¥ÚËÍË ¥ ‚ ÔÓ‚ÌÓÏÛ Ó·ÒflÁ¥ ‚ÁflÎËÒfl Á‡ ‡ΥÁ‡ˆ¥˛ ‚·ÒÌËı ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌËı ÔÓ„‡Ï. èÂ¯Ó˛ ‚¥‰˜ÛÚÌÓ˛ ÁÏ¥ÌÓ˛ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÍÓÌÙ¥„Û‡ˆ¥ª Â∂¥ÓÌÛ ñëÖ ÒÚ‡ÎÓ ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌ ˜ÎÂÌÒÚ‚Ó èÓθ˘¥, óÂı¥ª Ú‡ ì„Ó˘ËÌË ‚ çÄíé. ÇÂÍÚÓ «‡ÒÓˆ¥ÈÓ‚‡ÌÂ-ÔÓ‚Ì ˜ÎÂÌÒÚ‚Ó ‚ Öë» Ì‡·Û‚ ‰Îfl ÌËı Ú‡ ªıÌ¥ı ÒÛÒ¥‰¥‚ ·¥Î¸¯ Ì¥Ê Ó˜Â‚Ë‰ÌËı Ó·ËÒ¥‚, flÍ ¥ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ÍÓ‰ÓÌ ÓÁ¯ËÂÌÓª ëÔ¥‚‰ÛÊÌÓÒÚË Ì‚‰Ó‚Á¥ ÔÂÂÒÛÌÂÚ¸Òfl ̇ Òı¥‰ ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ, ÔÂÂÚ‚ÓË‚¯Ë ÁÓÌÛ ‰ÓÒ¥ ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó Ú‡ÌÒÍÓ‰ÓÌÌÓ„Ó ÔÂÂÒÛ-
Ô‡Ú¥ª. ÖÍÒÔÂËÏÂÌÚË Ì‡ 4-ÓÏÛ Â‡ÍÚÓ¥ ÄÖë ‚¥‰·ÛÎËÒfl Á‡ ͇̇ÁÓÏ Á åÓÒÍ‚Ë, ‚ „ÎÛıÛ Ì¥˜, Á‡ ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË Ô¥‰„ÓÚÓ‚ÎÂÌÓ„Ó Ô·ÌÛ ·ÂÁÔÂÍË [‰Ë‚. ÒÚ‡ÚÚ˛ èÓÎfl ÅÓÈÓ (Boué), ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Á‡ÒÚÛÔÌË͇ ‰ËÂÍÚÓ‡ Á ÔËڇ̸ ̇ÛÍË ‚ äÓÏ¥Ò‡¥‡Ú¥ Û ÒÔ‡‚‡ı ÄÚÓÏÌÓª ÖÌ„¥ª, «ü‰ÂÌ¥ ͇ڇÒÚÓÙË ‚ ëëëê» Û «Encyclopaedia Universalis»]. ëÍ·‰Ì¥ÒÚ¸ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ÔËıÓ‚Û‚‡ÎË ‚¥‰ ̇ÒÂÎÂÌÌfl, flÍ Á‡Î˯‡ÎÓÒ¸ ·ÂÁ Á‡ıËÒÚÛ ÛÔÓ‰Ó‚Ê Í¥Î¸ÍÓı ‰Ì¥‚; ˆÂ ˜‡ÒÚÓ Ô¥‰¯ÚÓ‚ıÛπ ‰Ó Á¥ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ¥Á ̥ψ¸ÍËÏ ‚ÚÓ„ÌÂÌÌflÏ, flÍ ëÚ‡Î¥Ì ÔËıÓ‚Û‚‡‚ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ‰‚Óı ÚËÊÌ¥‚, ˘Ó ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó Á̇˜ÌËı β‰Ò¸ÍËı ‚Ú‡Ú. êÛı Ú‡ ÁÂÎÂÌ¥ – „ÓÎÓ‚Ì¥ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚÓË ÔÓÒÚ‡ÌÌfl ÌÓ‚Óª ‰Âʇ‚Ë, ‡Î Á ˜‡ÒÓÏ ‚ÓÌË ÔÂÂÍÓ̇ÎËÒfl, ˘Ó ªıÌfl Ô¥‰ÚËÏ͇ Ò‰ ̇ÒÂÎÂÌÌfl ÔÓÏÂ̯‡Î‡: ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‰Âʇ‚ÌÓª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª Á‡Á̇ÎÓ Ú¥πª Ê ‰ËÒ͉ËÚ‡ˆ¥ª, ˘Ó È ÌÓ‚‡ ‚·‰‡, ‡ ÁÂÎÂÌ¥, ÒÚ‡‚¯Ë Ó·’πÍÚÓÏ ‚‡ÊÎË‚Ëı ٥̇ÌÒÓ‚Ëı Û„Ó‰, ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ‚¥‰¥È¯ÎË ‚¥‰ Ò‚Ó„Ó ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚Ó„Ó Á‡‚‰‡ÌÌfl. çÂÓ·ı¥‰ÌÓ Á‚‡ÊËÚË È Ì‡ ¥Ì¯ËÈ ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ‚ËÏ¥: Û ÏÂʇı Ô¥‰ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ì͇ªÌË ÂÎÂÏÂÌÚË „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ – ÔÓÙÒÔ¥ÎÍË, „Óχ‰Ò¸Í¥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ КИРЧІВ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СКЛАДОВА ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
58
‚‡ÌÌfl ¥ ÚÓ„¥‚Î¥ Û ÊÓÒÚÍÓ ÍÓÌÚÓθӂ‡ÌËÈ ÔÓÒÚ¥ Á¥ Òڇ̉‡ÚÌËÏË ‰Îfl Ô‚‡ÊÌÓª ·¥Î¸¯ÓÒÚË Í‡ªÌ Öë ¯ÂÌ∂ÂÌÒ¸ÍËÏË Ô‡‚Ë·ÏË ÔÂÂÚËÌÛ ÍÓ‰ÓÌÛ. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò ÔÓÏ¥ÚÌ¥ ÁÏ¥ÌË ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl Û Òı¥‰ÌÓ„Ó ÒÛÒ¥‰‡ ì͇ªÌË, ıÓ˜‡ ‚ÓÌË Ï‡˛Ú¸ ‰‡Î·¥ Ì ÓÔÚËÏ¥ÒÚ˘ÌËÈ ‚¥‰Ú¥ÌÓÍ. äÓ̈ÂÌÚ‡ˆ¥fl ‚·‰Ë ¥ ͇ԥڇÎÛ Û ÏÂÚÓÔÓÎ¥ª, ÒÚ‡‡ ÍÓχ̉ÌÓ-ÂÔÂÒ˂̇ ÔÓÎ¥ÚË͇ ˘Ó‰Ó ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÏÂ̯ËÌ ¥ ÔÓ‚¥Ìˆ¥È, ÔÂχÌÂÌÚ̇ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ¥ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÍËÁ‡, ÔÓÏ¥ÚÌ ‚ËÒ̇ÊÂÌÌfl ÔËÓ‰ÌËı ÂÒÛÒ¥‚ (̇҇ÏÔ‰ ˜ÂÂÁ ÚÓ„¥‚β ÒËÓ‚ËÌÓ˛ flÍ Ó‰Ì Á ̘ËÒÎÂÌÌËı ‰ÊÂÂΠ̇‰ıÓ‰ÊÂÌÌfl ‚‡Î˛ÚÌËı ÍÓ¯Ú¥‚, Ú‡ È ÚÓ Ô‚‡ÊÌÓ ÌÂ Û ‰Âʇ‚ÌËÈ ·˛‰ÊÂÚ) Ú‡ ¥Ì¯¥ ‚·ÒÚË‚¥ ‰Îfl ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ Ù‡ÍÚÓË ÔËÁ‚ÂÎË ‰Ó ͇ÈÌ¸Ó„Ó ÁÛ·ÓÊ¥ÌÌfl êÓÒ¥ª, ÔÓÚÛÊÌÓ„Ó ÒÂÔ‡‡ÚËÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ÛıÛ ¥ ‡θÌÓª Á‡„ÓÁË ‰ÂÒÚÛ͈¥ª ÔÒ‚‰Ó-Ù‰‡ˆ¥ª. á‡ÚflÊ̇ ‚¥È̇ ‚ ó˜̥ ¥ ÌÂÒÔÓÏÓÊÌ¥ÒÚ¸ äÂÏÎfl Á̇ÈÚË ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÔÓ·ÎÂÏË π Ӊ̥π˛ Á ‰ÓÒËÚ¸ ÔÓÏÓ‚ËÒÚËı ¥Î˛ÒÚ‡ˆ¥È ‚·‰ÌÓ„Ó ·ÂÁÒËÎÎfl ¥ ‰ÁÂ͇ÎÓÏ ÒÏ¥ıÛ ‰Îfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ¥ÏÔÂÒ¸ÍËı Á‡Ï‡¯ÓÍ. Ä∂ÂÒ˂̇ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl Á Å¥ÎÓÛÒÒ˛ Ú‡ (ÈÏÓ‚¥ÌÓ) Á åÓΉӂӲ, ÚËÒÍ Ì‡ ÉÛÁ¥˛, ÄÁ·‡È‰Ê‡Ì, Ç¥ÏÂ-
Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª – ÛÚ‚ÓËÎËÒfl ‚ XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥; Ô¥ÒÎfl ‚Óβˆ¥ª ‚ÓÌË ·ÛÎË Ó‰Âʇ‚ÎÂÌ¥, ÁÏ¥ÌË‚¯Ë Óθ Á ÓÔÓÁˈ¥ÈÌÓª ̇ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÛ. ñ ÒÚ‡ÎÓ ‰Îfl ÌËı ÒÂÈÓÁÌËÏ ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌflÏ. ì˜ÂÌ¥-ÒÓˆ¥ÓÎÓ„Ë Ô¥‰ÍÂÒβ˛Ú¸ ÔÓ͇ÁÓ‚Û ÒÂχÌÚ˘ÌÛ ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ ¥ÁÌˈ˛ Ï¥Ê ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ «Ó·˘ËÌÓ˛» («ÏËÓÏ») Ú‡ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ «„Óχ‰Ó˛». ïÓ˜‡ ӷˉ‚‡ ÔÓÌflÚÚfl ÔÂÂÍ·‰‡˛Ú¸Òfl ̇ ¥ÌÓÁÂÏÌ¥ ÏÓ‚Ë Ó‰ÌËÏ ÒÎÓ‚ÓÏ, ÓÒ¥ÈҸ͇ «Ó·˘Ë̇» π ¥ÁÌӂˉÓÏ ÒÂÎflÌÒ¸ÍÓ„Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÓ„Ó Ì‡ ÔÂÂÓÁÔÓ‰¥Î¥ ÁÂÏÎ¥ Ú‡ ‡‰¯Â ÍÓÎÂÍÚË‚Ì¥È, ‡Ì¥Ê ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì¥È ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚ¥; Û͇ªÌҸ͇ «„Óχ‰‡», «ÒԥθÌÓÚ‡ „Óχ‰flÌ», flÍ˘Ó ÔÓÒË·ÚËÒfl ̇ ÂÚËÏÓÎÓ„¥˛ ˆ¸Ó„Ó ÒÎÓ‚‡, π ‚¥Î¸ÌËÏË Á·Ó‡ÏË, ‡‰Ó˛, Ï¥ÒˆÂÏ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó Ó·Ï¥ÌÛ, ‡ Ì ÔÂÂÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ‚·ÒÌÓÒÚË. çéÇÄ ÉêéåÄÑüçëúäÄ ëÇßÑéåßëíú Ç ÍÓÊÌÓÏÛ ‡Á¥, flÍÓ˛ · Ì ·Û· ÏÂÚ‡ ¥ÁÌËı ÓÔÓÁˈ¥ÈÌËı Ûı¥‚, – ÍÓÏÔÂÌÒ‡ÚÓÌÓ˛ ˜Ë Υ͂¥‰‡ÚÓÒ¸ÍÓ˛, – ‚ÓÌË Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÏË ¥Á Ú‡‰Ëˆ¥flÏË, χ˛Ú¸ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ ÒËÏÔÚÓχÚ˘̥ ËÒË. åÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ˜ËχÎÓ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ÔÓÁËÚË‚Ì¥ Ú‡ Ì„‡ÚË‚Ì¥ ÏÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì¥˛, Ò‰̸ӇÁ¥ÈҸͥ ‰Âʇ‚Ë, Á‡„‡‚‡ÌÌfl Á äËÚ‡πÏ, ß̉¥π˛ Ú‡ «ÒÚ‡ËÏË ‰ÛÁflÏË» ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ Ì‡ ÅÎËÁ¸ÍÓÏÛ ëıÓ‰¥ ÌÓÒflÚ¸ Ô‚‡ÊÌÓ ı‡‡ÍÚ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËı PR-ıÓ‰¥‚, Ì¥Ê Â‡Î¸ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ıÓ˜‡ È ‚‰ÛÚ¸Òfl Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ‚·ÒÚË‚Ëı ‰Îfl Ú‡ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ¥‚. íÂÔ ÔËÚ‡ÌÌfl ÒÚ‡‚ËÚËÏÂÚ¸Òfl Ì ÒڥθÍË ÔÓ Í‡ÎËÚ¥‚Ҹ͠ÔËπ‰Ì‡ÌÌfl ÌÓ‚Ëı «ÁÂÏÂθ», ÒͥθÍË ÔÓ ÛÚËχÌÌfl ÚËı, ˘Ó ̇‡Á¥ ˘Â ‚ıÓ‰flÚ¸ ‰Ó ÒÍ·‰Û Ù‰‡ÚË‚ÌÓª êÓÒ¥ª. ႇʇ˛˜Ë ̇ ÚÂ, ˘Ó ÒËÎË ‚ ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ ‚Ê ‰‡ÎÂÍÓ Ì ڥ, flÍ¥ ·ÛÎË ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ÚÓÏÛ, ÏÓÊ̇ ÔËÔÛÒÚËÚË, ˘Ó èÂÁˉÂÌÚÛ èÛÚ¥ÌÛ ‰Ó‚‰ÂÚ¸Òfl ¯Û͇ÚË ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ì¥ ÏÂÚÓ‰Ë ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Óª π‰ÌÓÒÚË ‰Âʇ‚Ë ‰Ó ÚËı, flÍ¥ Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û‚‡ÎË ÈÓ„Ó ÔÓÔ‰ÌËÍË, ¥ Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ‚·ÒÚË‚ËÏË ‰Îfl ÍÂÓ‚‡ÌÓ„Ó ÌËÏ ‰Ó̉‡‚̇ ‚¥‰ÓÏÒÚ‚‡. èÓ˜Ë̇˛˜Ë ¥Á 1991 ÓÍÛ, ÚÓ·ÚÓ ‚¥‰ ÏÓÏÂÌÚÛ ÁÌËÍÌÂÌÌfl ̇ ͇ڥ Ò‚¥ÚÛ ÓÒÌÓ‚ÌÓ„Ó ‰Ê· ÈÓ„Ó ·¥ÔÓÎflÌÓÒÚË, ȉ ÔÓÒÚ¥ÈÌ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÓÎ¥ ëòÄ Û ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ¥ ÏÓÌÓÔÓÎflÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓÎfl, ‰Â ˆ¥È ͇ªÌ¥ ̇ÎÂÊËÚ¸ Óθ Ò‚Óπ¥‰ÌÓ„Ó ‰ËÒÔÂژ‡. ôÓÔ‡‚‰‡, ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËÈ Ç‡¯ËÌ∂ÚÓÌ Û‚ÂÒ¸ ˜‡Ò ̇χ„‡πÚ¸Òfl ‰ËÒڇ̈¥˛‚‡ÚËÒfl ‚¥‰ Ú‡ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË (Á„‡-
ÏÂÌÚË, flÍ¥ ı‡‡ÍÚÂËÁÛ˛Ú¸ ÌÓ‚Û ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, ‡Î ÏË Ó·ÏÂÊËÏÓÒfl ‚ËÓÍÂÏÎÂÌÌflÏ Í¥Î¸ÍÓı ¥Á ÌËı. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ‚‡ÚÓ ‚¥‰Á̇˜ËÚË ‚Í‡È ÌÂÁ̇˜ÌËÈ ¥ÌÚÂÂÒ Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ‰Ó ÌÓ‚Ëı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ, flÍ¥ ÔÓÒÚ‡ÎË ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÁÏ¥ÌË ÂÊËÏÛ. î‡ÍÚË, ˘Ó ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒÙÂË, ÌÂÓ‰ÌÓÁ̇˜Ì¥: Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, Î˯ ÌÂÁ̇˜ÌËÈ ‚¥‰ÒÓÚÓÍ „Óχ‰flÌ Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ô‡Ú¥ª Ú‡ „Óχ‰Ò¸Í¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó – „Óχ‰flÌË ì͇ªÌË ÂÚÂθÌÓ Ì‡‚¥‰Û˛Ú¸Òfl ‰Ó ‚Ë·Ó˜Ëı ‰¥Î¸Ìˈ¸ (Û˜‡ÒÚ¸ Û ‚Ë·Ó‡ı Á‡Á‚˘‡È ̇ ¥‚Ì¥ ·Î. 70%, ˜‡ÒÚÓ ‚Ë·Óˆ¥ „ÓÎÓÒÛ˛Ú¸ «ÔÓÚË ‚Ò¥ı»). èÓÌflÚÚfl «Ô‡Ú¥fl» ̇·ÛÎÓ Ì„‡ÚË‚ÌÓ„Ó Á‡·‡‚ÎÂÌÌfl ˜ÂÂÁ ÍÓÌÓÚ‡ˆ¥ª Á ÔÓÔÂÂ‰Ì¥Ï ÂÊËÏÓÏ. è‡Ú¥ª ¥ ‰‡Î¥ ÔÓ‰Ó‚ÊÛ˛Ú¸ Á‡Î˯‡ÚËÒfl Ó·’πÍÚÓÏ Ì‰ӂ¥Ë. ëÎÓ‚Ó «Ôβ‡Î¥ÁÏ» Á‡„‡ÎÓ‚¥ ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎÂ, ¥ Ì·ÂÁÔ¥‰ÒÚ‡‚ÌÓ, ·Ó ‰ÛÊ ÔÓ¯ËÂÌËÈ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‚ÓβÌÚ‡ËÁÏ. éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ̇ÒÂÎÂÌÌfl Ô‚‡ÊÌÓ ‚ËÒÎӂβπ ̉ӂ¥Û ‰Ó ‰Âʇ‚ÌËı Ó„‡Ì¥‚, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ÔÓÍ·‰‡ÚËÒ¸ ̇ ‰Âʇ‚Û, ÒÚ‡‚Îfl˜ËÒ¸ ‰Ó ̪, flÍ ÍÓÎËÒ¸ ‰Ó ÍÂ¥‚ÌÓª ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª Ô‡Ú¥ª. èÓ‰¥·Ì‡ ‡Ï·¥‚‡ÎÂÌÚÌ¥ÒÚ¸ Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ÚẨÂ̈¥˛ ÒÔÓ‰¥‚‡Ì¸ ̇ ÒËθÌÛ ÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍÛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰‡ÚË · ıÓ˜‡ Á‡fl‚Û åÂ‰Î¥Ì éη‡ÈÚ: «åË Ì ıÓ˜ÂÏÓ ·ÛÚË Ò‚¥ÚÓ‚ËÏ ÔÓÎ¥ˆÂÈÒ¸ÍËÏ»), ÔÓÚ هÍÚË Ò‚¥‰˜‡Ú¸ ÔÓ ÔÓÚËÎÂÊÌÂ. ß flÍ˘Ó ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥fl äÎËÌÚÓ̇ ÔӂӉ˷ Ò‚Ó˛ Υ̥˛, ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ Á̇ıÓ‰fl˜Ë Ï¥Ê̇ӉÌÓ-Ô‡‚Ó‚Â ‚ËÔ‡‚‰‡ÌÌfl Ò‚ÓªÏ ‰¥flÏ (‚ËÌflÚÓÍ ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚ¸ ı¥·‡ ˘Ó ¥ÌÚ‚Â̈¥fl ̇ ŇÎ͇̇ı), ÚÓ èÂÁˉÂÌÚ ÅÛ¯ ‰Ó‚ÓÎ¥ ‚¥‰‚ÂÚÓ Á‡fl‚Îflπ ÔÓ Ó‰ÌÓÁ̇˜Ì ¥ ÌÂÔÓ‰¥Î¸Ì ҂¥Úӂ Υ‰ÂÒÚ‚Ó ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚, ªıÌ¥ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ¥ÌÚÂÂÒË, ÁÓÍÂχ ¥ ̇ ëÚ‡ÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥, Ì ̇‰ÚÓ Ô¥ÍÎÛ˛˜ËÒ¸ ÔÓ ÏӇθÌÓ-Ô‡‚Ó‚ËÈ ‡ÒÔÂÍÚ (‚¥‰ÏÓ‚‡ ‚¥‰ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ÔÓÚÓÍÓÎ¥‚ ä¥ÓÚÓ, «ÓÁÍÛ˜Û‚‡ÌÌfl» ÌÓ‚Óª ÒËÒÚÂÏË ÔÓÚˇÍÂÚÌÓª Ó·ÓÓÌË, ‰Âʇ‚Ì ÎÓ·¥˛‚‡ÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÔÓ„‡Ï Ú‡ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ÎÓ͇ΥÁÓ‚‡ÌËı Û ëòÄ Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÍÓÔÓ‡ˆ¥È ÚÓ˘Ó). ¢ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ÒËÒÚÂχ ·ÂÁÔÂÍË, ªª ‚ÓÔÂÈҸ͇ ÒÍ·‰Ó‚‡, ·‡ÁÛ˛Ú¸Òfl ̇҇ÏÔ‰ ̇ çÄíé, ̇ÈÔÓÚÛÊÌ¥¯ËÏ ÒËÎÓ‚ËÏ ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ flÍÓ„Ó π ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚ÓÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ Ú‡ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î. ë‡Ï ÌËÏË, ‡ Ú‡ÍÓÊ ·ÂÁ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÏË Á‡ flÍ¥ÒÚ˛ ¥ ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ˛ ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ÈÌËÏË Ú‡ Ú‡ÌÒÔÓÚÌËÏË Á‡ÒÓ·‡ÏË ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ÍÓÏÔÓÌÂÌÚË ÄθflÌÒÛ ÔÓflÒÌ˛πÚ¸-
‚·‰Û, flÍ ‚Ú¥ÎÂÌÌfl «Ô‡ÚÂ̇ΥÒÚÒ¸ÍÓª» ‰Âʇ‚Ë; ˆÂ – „ÓÎÓ‚ÌËÈ ÙÂÌÓÏÂÌ Û ˆ¥È ˜‡ÒÚËÌ¥ Ò‚¥ÚÛ, ÔÓÒËÎÂÌËÈ «ÔÓ‚¥Ìˆ¥ÈÌËÏ ÏËÌÛÎËÏ» ì͇ªÌË. íÂ, ˘Ó ˆÂÌÚ ÔÂÂÏ¥ÒÚË‚Òfl, ÌÂ Ú‡Í ÛÊÂ È ‚‡ÊÎË‚Ó, ‚Ò ӉÌÓ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl Ú‡ÍËÏË Ê, ̇˜Â ‚¥Ì Ú‡Í Ò‡ÏÓ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓ ‚¥‰‰‡ÎÂÌËÈ, flÍ ¥ ÍÓÎËÒ¸. ߉Âfl Ô‡‚ÓÒÛ‰‰fl Ú‡ÍÓÊ Ì¥‚Âθӂ‡Ì‡, Ò‚Ó·Ó‰‡ Á‡ıËÒÚÛ ˜ÂÂÁ ÒÛ‰ Ì ÔË‚‡·Î˛π „Óχ‰flÌ. è¥ÒÎfl 10 ÓÍ¥‚ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ „Óχ‰flÌËÌ ‚‚‡Ê‡π Ò· ·ÂÁÒËÎËÏ Ô‰ ‚·‰Ó˛, ¥ Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÔÓÛ¯ÂÌÌfl Ò‚Óªı Ô‡‚ ¥„ÌÓÛπ ¯ÍÓ‰Û Ú‡ Ì¥˜Ó„Ó Ì ӷËÚ¸ (Î˯ 10% ÓÔËÚ‡ÌËı ·‰Ì¥ ÒÛ‰ËÚËÒfl). ñfl ÙÓχ ÍÓÌÙÓÏ¥ÁÏÛ, ̇ ‰ÛÏÍÛ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥‚ [‰‡Ì¥ ̇‚‰ÂÌ¥ Á‡: ì͇ªÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó: ÏÓÌ¥ÚÓËÌ„ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÁÏ¥Ì, 1994-1999, ßÌÒÚËÚÛÚ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥ª, Ï.ä˪‚; ëÓˆ¥‡Î¸ÌËÈ Á‡ıËÒÚ ‚ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı „Óχ‰‡ı ì͇ªÌË. ä., 1998], ÔÓÓ‰ÊÂ̇ Ì ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ˛ ˜Â„Û ÏËÌËÏ ı‡‡ÍÚÂÓÏ ‚ËıÓ‰Û ì͇ªÌË ¥Á ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ, flÍËÈ ¥ÌÓ‰¥ ̇ÁË‚‡˛Ú¸ «ÓÍÒ‡ÏËÚÓ‚ËÏ». íÛÚ Ú‡ÍÓÊ ÔËfl‚Ì ¥Ì¯Â ÒÛÔ˜ÎË‚Â fl‚ˢÂ: «ÒÛ·’πÍÚË‚Ì ÁÛ·ÓÊ¥ÌÌfl». Ç ÚÓÈ ˜‡Ò, flÍ Á„¥‰ÌÓ Á ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËÏË ÒÚ‡ÚËÒÚ˘ÌËÏË ‰‡ÌËÏË ¥‚Â̸ ÊËÚÚfl ̇ÒÂÎÂÌÌfl Ô¥‰‚Ë-
59
АННІ ДУБЕНТОН ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УКРАЇНІ: НА ВАРТІ ДЕМОКРАТІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Òfl ÈÓ„Ó ¥¯Û˜‡ ÓÔ‡ˆ¥fl ̇ ŇÎ͇̇ı ‚ÒÛÔ˜ ¥¯ÂÌÌ˛ êÅ ééç ̇ ÚÎ¥ Ì‚Ô‚ÌÂÌËı ‰¥È á‡ı¥‰ÌÓÖ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ. ÑÂÒ¸ ÚÛÚ Á̇ıÓ‰flÚ¸ Ò‚Óª ÔÓflÒÌÂÌÌfl ÒÂÈÓÁÌ¥ ÓÁ·¥ÊÌÓÒÚ¥ Û ÍÓ̈ÂÔÚۇθÌÓÏÛ Ô¥‰ıÓ‰¥ ‰Ó ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÌÓ‚Óª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÒÚÛÍÚÛË ·ÂÁÔÂÍË, flÍÛ ÓÒÌÓ‚Ì¥ ‚ÓÔÂÈҸͥ „‡‚ˆ¥ ̇χ„‡˛Ú¸Òfl ÒÚ‚ÓËÚË Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ ‚·ÒÌÓ„Ó ÒԥθÌÓ„Ó ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl – Ö‚ÓÍÓÛ, Ô‡„ÌÛ˜Ë ‚ËÚ‚ÓËÚË ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Û ‰Ó ÂÙÓÏÓ‚‡ÌÓ„Ó ¥ ‡‰‡ÔÚÓ‚‡ÌÓ„Ó ‰Ó ÓÒÓ·ÎË‚Ëı ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÛÏÓ‚ 襂̥˜ÌÓ‡Ú·ÌÚ˘ÌÓ„Ó ·ÎÓÍÛ. á Ó„Îfl‰Û ̇ ÔË̈ËÔË ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl, ÎÓ͇ΥÁ‡ˆ¥˛ ¥ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Ì„‡ÚË‚ÌÓ„Ó Ú· Ö‚ÓÍÓ, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, π ÔË‚‡·ÎË‚¥¯ËÏ ‰Îfl ÔÓÚÂ̈¥ÈÌËı ÈÓ„Ó ˜ÎÂÌ¥‚ ¥Á ˜ËÒ· ͇̉ˉ‡Ú¥‚ ‰Ó Öë, ÔÓÚ Ì ‰Ó ¯ÚË Á’flÒÓ‚‡Ì¥ ÙÛÌ͈¥ª Ú‡ Á‡ÒÓ·Ë Â‡Î¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ÍÚ˘ÌËı ¥ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËı Á‡‚‰‡Ì¸ Û ÒÙÂ¥ ·ÂÁÔÂÍË fl‚ÌÓ Ì ÍÓÌÍÛÂÌÚÌÓÁ‰‡ÚÌ¥ Û ÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ ¥Á ‚¥‰¯Î¥ÙÓ‚‡ÌËÏË, χÈÊ ‰ÓÒÍÓ̇ÎËÏË ÒıÂχÏË ‰¥È çÄíé. Ç ÛÏÓ‚‡ı ÊÓÒÚÍÓ„Ó ¥ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ„Ó ÔÓ‰¥ÎÛ ÒÙ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ Û Ò‚¥Ú¥ ì͇ªÌ‡ ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒfl ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ·‡„‡ÚÓ‚ÂÍÚÓÌÓÒÚË Ò‚Óπª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ÔËÏÛ‰fl˛˜ËÒ¸ ̇ÁË‚‡ÚË ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËÏË Ô‡Ú-
˘Ë‚Òfl (Ôˉ·‡ÌÌfl Ó‰fl„Û, Ï·Υ‚, ÚÂ΂¥ÁÓ¥‚, ‡‚ÚÓÏÓ·¥Î¥‚, Á‡Ï¥Ò¸ÍËı ·Û‰ËÌÍ¥‚ ÚÓ˘Ó), ‚ÓÌÓ ‚¥‰˜Û‚‡π È ‚ËÒÎӂβπ ÔÓ˜ÛÚÚfl ‚Ú‡ÚË, flÍ ˜‡ÒÚÓ ÔÓ‚’flÁÛ˛Ú¸ ¥Á χÚÂ¥‡Î¸ÌËÏË ˜ËÌÌË͇ÏË, ıÓ˜‡ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ‚ÓÌÓ ÁÛÏÓ‚ÎÂÌ fl‚ˢ‡ÏË ˆ¥ÎÍÓÏ ¥Ì¯Óª ÔËÓ‰Ë. ê„ÛÎflÌÓ Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ‚ËË̇π ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ·ÂÁ‚ËıÓ‰¥, ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË Ó¥πÌÚË¥‚, ‚Ú‡ÚË «ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ∂ÛÌÚÛ» È ÒÂÌÒÛ Á‡‚Ú‡¯Ì¸Ó„Ó ‰Ìfl. ëÓˆ¥ÓÎÓ„Ë, flÍ¥ Á ˆËÙ‡ÏË ‚ Û͇ı Óˆ¥Ì˛˛Ú¸ ‡θÌËÈ ÒÚ‡Ì ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ʇÚÓχ ÍÓÌÒÚ‡ÚÛ˛Ú¸, ˘Ó ÍÓÎË Û 30-ı Ó͇ı, ‚ÒÛÔ˜ ÂÍ·ÏÌÓÏÛ „‡ÒÎÛ ëڇΥ̇, ÊËÚÚfl Ì ÒÚ‡ÎÓ Í‡˘ËÏ, ‡Î ·ÛÎÓ ‚ÂÒÂÎ¥¯ËÏ, ÚÓ ÚÂÔ ‚ÓÌÓ Í‡˘‡π, ‡Î ·‡˜‡Ú¸ ÈÓ„Ó Û ˜ÓÌ¥¯Ëı ·‡‚‡ı. å¯͇̈¥ ì͇ªÌË ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÁÓÒ‰ÊÛ˛Ú¸ Ò‚Ó˛ Û‚‡„Û Ì‡ ÌÓ‚Ëı ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ‡Υflı – ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸ ¥ÌÚÂÂÒ ‰Ó Á·ÎËÊÂÌÌfl ¥Á á‡ıÓ‰ÓÏ, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÏÂ̯ ˆ¥Í‡‚ÎflÚ¸Òfl ÍÓÎË¯Ì¥Ï «ÒÚ‡¯ËÏ ·‡ÚÓÏ». ÄÎÂ, flÍ˘Ó ÒÔËflÚÎË‚‡ ‰Îfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ÚẨÂ̈¥fl ÛÒÂ Ê ÔÓ„ÂÒÛπ, ÚÓ Ì‡ Á‡„‡Î¸ÌÓÏÛ ÚÎ¥ ‚Ú‡ÚË ‰Ó‚¥Ë ‰Ó ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È. ïÚÓ, ̇ ‰ÛÏÍÛ Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl, ÓÁ·Û‰Ó‚Ûπ ÒÛ˜‡ÒÌÛ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ‰Âʇ‚Û? ç‡È‚ÔÎË‚Ó‚¥¯ËÏË ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ КИРЧІВ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СКЛАДОВА ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
60
̇ÏË ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ëòÄ ¥ êÓÒ¥˛. í‡Í‡ ÔÓÎ¥ÚË͇ χ· flÍÂÒ¸ ‚ËÔ‡‚‰‡ÌÌfl Û Ô¯ËÈ ¥Í ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË, ÍÓÎË, Á Ó„Îfl‰Û ̇ χÎÓ‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ÌÓ‚Ó„Ó ÒÛ·’πÍÚ‡ Ï¥Ê̇ӉÌÓ„Ó Ô‡‚‡ ¥ Á‡„‡ÎÓÏ ¥Ì‰ËÙÂÂÌÚÌ ‰Ó Ì„‡ÚË‚ÌÓ„Ó ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl á‡ıÓ‰Û ‰Ó ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ëëëê, ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ ‡θ̇ Á‡„ÓÁ‡ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ì͇ªÌË Û ÒÙÂÛ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó ˆÂÌÚÛ. ቇ‚‡ÎÓÒ¸ ·Ë, ‰ÂÍÎ‡Û˛˜Ë ÌËÌ¥ ·‡Ê‡ÌÌfl ÒÚ‡ÚË ˜‡ÒÚËÌÓ˛ Ó·’π‰Ì‡ÌÓª Ö‚ÓÔË, ì͇ªÌ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ·Û· · Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ ¥ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒfl ‚¥‰ ¥Ï¥‰ÊÛ ‚¥Î¸ÌÓ Ô·‚‡˛˜Ó„Ó Ú¥Î‡ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÏÓfl. Ç¥‰ÏÓ‚‡ ‚¥‰ ÌÂ¥ÒÌÛ˛˜Ó„Ó ÌÂÈڇΥÚÂÚÛ ¥ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Â ‚ıÓ‰ÊÂÌÌfl ‰Ó ‚ӇÚ·ÌÚ˘ÌËı ÒÚÛÍÚÛ ·ÂÁÔÂÍË – ÒÔÂ¯Û ˜ÂÂÁ ‡ÒÓˆ¥ÈÓ‚‡Ì ˜ÎÂÌÒÚ‚Ó, Á„Ó‰ÓÏ – ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÂ, ̇Á‡‚Ê‰Ë ‚Ë‚ÂÎÓ · ì͇ªÌÛ Á ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Â¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ ¥ ‚¥‰ÍËÎÓ ·Ó‰‡È ‰‡ÎÂÍÛ, Ú‡ ‚ÒÂ Ê ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û ÔÓ‰‡Î¸¯Óª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ‚ Á‡ı¥‰ÌÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ. èÓÚÂ, ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ˘ÓÒ¸ ÁÓ‚Ò¥Ï ÔÓÚËÎÂÊÌÂ. ç‡ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ Ò‚Óªı ÓÒÌÓ‚ÌËı ÒÛÒ¥‰¥‚ ¥ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËı Ô‡ÚÌÂ¥‚ – êÓÒ¥ª Ú‡ èÓθ˘¥ – ì͇ªÌ‡ ‰ÓÒ¥ ÌÂ Ï‡π ·‡ÁÓ‚Ó„Ó ‰ÓÍÛÏÂÌÚ‡, flÍËÈ ÙÓÏÛπ ÓÒÌÓ‚Ë Ì‡ˆ¥Ó-
χ٥ÓÁ¥ (44% ÓÔËÚ‡ÌËı) Ú‡ ‰ÂÊÒÎÛÊ·Ó‚ˆ¥‚ ¥ ‰ËÂÍÚÓ¥‚ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ (33%), Û ÚÓÈ ˜‡Ò, flÍ ‚‡„‡ ¥ÌÚÂÎ¥„Â̈¥ª Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ‡ÍÚË‚¥ÒÚ¥‚ Û Ó˜‡ı ÓÔËÚÛ‚‡ÌËı Ô‡‰‡π, ‡ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ Ú‡ ÒËÎË ·ÂÁÔÂÍË ÔÓÓ‰ÊÛ˛Ú¸ ÁÏ¥¯‡Ì¥ ÔÓ˜ÛÚÚfl [ì͇ªÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó: ÏÓÌ¥ÚÓËÌ„...]. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÏË Ï‡πÏÓ ‡‚ÚÓËÚ‡ÌÛ Ú‡ ÓÎ¥„‡ı¥˜ÌÛ ‰Âʇ‚Û, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó – ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª, flÍ¥ Á‡Á‚˘‡È ‚Ú¥Î˛˛Ú¸ ÒËÎÛ, ‰ÛÊ Ò··Ó Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ ‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ Î‡Ì‰¯‡ÙÚ¥. ß Ì‡‚Ô‡ÍË, ‰Â‰‡Î¥ „ÎË·¯‡π ‰Ó‚¥‡ Ú‡ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ÔË‚’flÁ‡ÌÓÒÚË ‰Ó Ӊ˘¥‚, ÒÛÒ¥‰¥‚, ÍÓ΄; Â∂¥Ó̇θ̇, ÎÓ͇θ̇, ϥ҈‚‡ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ Ú‡ÔÎflπÚ¸Òfl ̇·‡„‡ÚÓ ˜‡ÒÚ¥¯Â ‡Ì¥Ê Á‡„‡Î¸ÌÓ̇ˆ¥Ó̇θ̇ [ÉÓÎÓ‚‡ı‡ ∏. ëÛÒԥθÒÚ‚Ó, ˘Ó Ú‡ÌÒÙÓÏÛπÚ¸Òfl. ä., 1997]. ãÓ͇θ̥ Á‚’flÁÍË ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ ÌÂÓ‰ÌÓÁ̇˜ÌÛ Óθ Û „Óχ‰Ò¸ÍÓÏÛ ÊËÚÚ¥. ÉÓχ‰Ò¸Í¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ·‡ÁÛ˛Ú¸Òfl ̇ Á‚’flÁ͇ı ÓÒÓ·ËÒÚÓª ‰Ó‚¥Ë. óËχÎÓ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ χÎÓ„Ó ·¥ÁÌÂÒÛ Ú‡ÍÓÊ ÒÔˇ˛Ú¸Òfl ̇ Ó‰ËÌÌËÈ ‡·Ó ÔËflÚÂθҸÍËÈ ÙÛ̉‡ÏÂÌÚ, Ó‰ËÌÌ «ÓÒ‰fl» „ÛÚÛπ ÒԥθÌÓÚÛ, ‡Î ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Á‡ÒÌÓ‚‡Ì¥ ̇ ‰Ó‚¥¥ Á‚’flÁÍË ‚‡„ÓÏ¥¯¥, ‡Ì¥Ê Ù‡ıÓ‚¥ Á‰¥·ÌÓÒÚ¥ [Á‡ ‰‡ÌËÏË ßËÌË ÅÂͯͥÌÓª, ÓÔËÚÛ‚‡ÌÌfl Ò‚¥‰˜‡Ú¸, ˘Ó Û͇ªÌˆ¥ ‰Ó‚¥h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̇θÌÓª ·ÂÁÔÂÍË, ÚÓ·ÚÓ ªª ÒÚ‡Ú„¥ª, ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ Á‡Ú‚‰ÊÂÌÓª Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚˜Ó˛ ‚·‰Ó˛. é¥πÌÚËÓÏ (Ô˘ÓÏÛ – ‰Ó‚ÓÎ¥ Á‡„‡Î¸ÌËÏ ¥ ÚÛχÌÌËÏ) ·Û· ¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl äÓ̈ÂÔˆ¥fl 燈¥Ó̇θÌÓª ·ÂÁÔÂÍË ì͇ªÌË, ÔËÈÌflÚ‡ Û Ô¯ÓÏÛ ˜ËÚ‡ÌÌ¥ ÇÂıÓ‚ÌÓ˛ ê‡‰Ó˛ ì͇ªÌË 16 Ò¥˜Ìfl 1997 ÓÍÛ. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò ‚¥‰Ì‰‡‚̇ (ÓÒÓ·ÎË‚Ó Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ¥Í) ‚¥‰·ÛÎÓÒfl ‚¥‰˜ÛÚÌ ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl Òı¥‰ÌÓ„Ó ‚ÂÍÚÓ‡ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË. á ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËı ÔÓÏÓ‚ ÁÌËÍÎÓ ÙÓÏÛ₇ÌÌfl «Â‚Ó‡Ú·ÌÚ˘̇ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl», ̇҇ÏÔ‰ ̇„ÓÎÓ¯ÛπÚ¸Òfl ̇ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÒÚË ì͇ªÌË Û ÍÛθÚÛÌÓ-„ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÓÏÛ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ ÚÂÏ¥ÌÛ, ‡ ÌÂ Û ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓÏÛ ‚ËÏ¥¥ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª. 燂¥Ú¸ Ô¥‰ ˜‡Ò ÔÓ˘‡ÌÌfl Á¥ ë‚flÚËÏ éÚˆÂÏ Ì‡ 㸂¥‚Ò¸ÍÓÏÛ ÎÂÚӂˢ¥ ÔÂÁˉÂÌÚ äۘχ ÚÂÊ „Ó‚ÓË‚ ÔÓ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ flÍ ÔÓ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÛ ¥ ‚Ê ‰ÓÒfl„ÌÂÌÛ ÏÂÚÛ ì͇ªÌË, Ô¥‰Ú‚‰ÊÂÌÌflÏ ˜Ó„Ó ÒÚ‡‚ ‚¥ÁËÚ è‡ÔË. íÓÏÛ ‚¥‰‡ÁÛ Ô¥ÒÎfl ‚¥ÁËÚÛ, ÁÛÒÚ¥‚¯ËÒ¸ Û êfl¯Â‚¥ ¥Á ÔÂÁˉÂÌÚÓÏ èÓθ˘¥, ÔÂÁˉÂÌÚ äۘχ Ï¥„ ˆ¥ÎÍÓÏ ·ÂÁÔ˜ÌÓ Á‡fl‚ÎflÚË, ˘Ó Ì ‚¥‰ÏÓ‚ÎflπÚ¸Òfl ‚¥‰ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ÒÎÓ‚‡, Ò͇Á‡ÌÓ„Ó ÌËÏ Ô¥‰ ˜‡Ò ‚¥ÁËÚÛ èÓÌÚË٥͇ – ‚Ò ·ÛÎÓ ‰¥ÈÒÌÓ ‚ ‡Ï͇ı ÔÓÚÓÍÓθÌËı ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂ̸.
fl˛Ú¸ ̇҇ÏÔ‰ ÒÓ·¥, ÔÓÚ¥Ï Ó‰ËÌ¥, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ñÂÍ‚¥]. Ç ÚÓÈ ˜‡Ò, ÍÓÎË ÚÂÏÔË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÂÙÓÏ ÛÒ ˘Â ‚Í‡È ÔÓ‚¥Î¸Ì¥, ‚‡ÚÓ ‚¥‰Á̇˜ËÚË ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ‚ËÒÓÍÛ ÊË‚Û˜¥ÒÚ¸ «Ì‡Ó‰ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË», fl͇ ÒÔËflπ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ˛ ÒÛÒԥθÌÓª Ú͇ÌËÌË, ·ÎËʘӪ ‰Ó ÒÔÓÊË‚‡˜‡, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ˆÂÈ ÒÂÍÚÓ Ï‡ÈÊ ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ Ô·ۂ‡π ‚ ڥ̥: χΥ ÔË‚‡ÚÌ¥ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡, ˜‡ÒÚÓ Á‡ÒÌÓ‚‡Ì¥ «˜Ó‚ÌË͇ÏË», ÍÓÓÔ‡ÚË‚Ë ‚ËÓ·ÌËÍ¥‚ ϥ҈‚Ӫ ҥθҸÍÓ„ÓÒÔÓ‰‡Ò¸ÍÓª ÔÓ‰Û͈¥ª, Ô‡ˆfl Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ, ÔË·ÛÚÍË ‚¥‰ flÍÓª ‚Í·‰‡˛Ú¸ Û ÍÓψ¥ÈÌ¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ̇ ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌ¥. ñfl ÂÍÓÌÓϥ͇ π ÌÓÒ¥πÏ ·‡ÁÓ‚‡ÌËı ̇ ‚Á‡πÏÌ¥È ‰Ó‚¥¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ: ÔÓ‰‡Ê Á ∂‡‡ÌÚ¥π˛, ÚÛ·ÓÚ‡ ÔÓ ÍÎ¥πÌÚ‡ ¥ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó· ‚¥Ì ÔÓ‚ÂÚ‡‚Òfl ÁÌÓ‚Û ¥ ÁÌÓ‚Û, ÒÔÓ·‡ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚË ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Ï¥Ê ÔÓÔÓÁˈ¥π˛ Ú‡ ÔÓÔËÚÓÏ ÚÓ˘Ó. ìÒ ˆÂ – ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÔÓ‚‡Î «Ï‡ÍÓÂÍÓÌÓÏ¥ÍË» [ëÛÒԥθÒÚ‚Ó, ˘Ó Ú‡ÌÒÙÓÏÛπÚ¸Òfl...]; ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì‡ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚‡ π ÙÂÌÓÏÂÌÓÏ Ò‡ÏÓÓ„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, ÒÔflÏÓ‚‡ÌÓª ̇ ‚¥‰Ú‚ÓÂÌÌfl, flÍ Á‡·ÂÁÔ˜Ûπ Á‡ÒÓ·Ë ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ‰Îfl Ú¸Óı ˜‚ÂÚÂÈ Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl È ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ·¥Î¸¯ÓÒÚ¥ ÛÌËÍÌÛÚË Â‡Î¸ÌÓ„Ó ÁÛ·ÓÊ¥ÌÌfl. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ç‡ ˆ¸ÓÏÛ ÚÎ¥ ÔÓ‰¥ª ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ·¥Î¸¯ flÍ Ô¥‚ÓÍÛ – Á‡Ï¥Ì‡ ÔÓÁ‡ı¥‰ÌÓ„Ó Å.í‡‡Ò˛Í‡ ̇ ÔÓÒı¥‰ÌÓ„Ó (˜Ë Ì¥flÍÓ„Ó) Ä.áÎÂÌ͇ ̇ ˜ÓÎ¥ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ‚¥‰ÓÏÒÚ‚‡, „‡Î¸ÏÛ‚‡ÌÌfl ÔÓˆÂÒÛ ‰Âχ͇ˆ¥ª Û͇ªÌÒ¸ÍÓ-ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÍÓ‰ÓÌÛ ‚ ‡Í‚‡ÚÓ¥ª ÄÁÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó ÏÓfl Ú‡ ÁÏ¥ÌË ÒÚ‡ÚÛÒÛ ÍÓ‰ÓÌÛ, ÔËÁÛÔËÌÂÌÌfl ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌÓ„Ó Ì‡ÙÚÓÔÓ‚Ó‰Û é‰ÂÒ‡ÅÓ‰Ë ¥ ÏÎfl‚ËÈ ÔÓÚÂÒÚ ˘Ó‰Ó Ó·‚¥‰ÌËı ̇ÙÚÓ„‡ÁÓÍÓÏÛ̥͇ˆ¥È êÓÒ¥fl-á‡ı¥‰, Ô¥‰ÍÂÒÎÂÌ ÔÓ̇‰ÔÓÚÓÍÓθÌ ÔËÈÌflÚÚfl ÌÓ‚Ó„Ó ÔÓÒ· êÓÒ¥ª ‚ ì͇ªÌ¥ Ç.óÂÌÓÏˉ¥Ì‡, flÍËÈ, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ, ÚËχπ Ó‰ÌÛ ÛÍÛ Ì‡ «Í‡ÌËÍÛ», ‡ ‰Û„Û – ̇ ‰ÓÒ¸π ÍÓÏÔÓχڥ‚ ̇ Ô‚‡ÊÌÛ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ‚·‰ÌËı ÂÎ¥Ú, – ‰ÓÒËÚ¸ flÒ͇‚Ó Ò‚¥‰˜‡Ú¸: ì͇ªÌ‡ „ÓÚÓ‚‡ ÈÚË Û Ù‡‚‡ÚÂ¥ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. Ⴂ‡ÈÌÓ, Ì ÏÓÊ̇ ÛÁ‡„‡Î¸Ì˛‚‡ÚË, ̇˜Â·ÚÓ ì͇ªÌ‡ Ì ‰·‡π ÔÓ ‚·ÒÌ¥ ¥ÌÚÂÂÒË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ·ÂÁÔÂÍË Ì‡ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ‡ÂÌ¥. êÂ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌËÈ ÚËÒÍ êÓÒ¥ª Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ ¥ ‡θÌÓ Á‡ÍËÚ¥ ‰‚Â¥ ̇ á‡ıÓ‰¥ – Á ¥Ì¯Ó„Ó, Á‡Î˯˂ Ì ̇‰ÚÓ ·‡„‡ÚÓ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ‰Îfl χÌ‚¥‚ Û Ó·ÏÂÊÂÌÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥ ¥ ˜‡Ò¥. é‰Ì¥π˛ Á ̇Ȃ‰‡Î¥¯Ëı ÙÓÏ ‡Î¸ÚÂ̇-
Ç¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÒÛÒԥθÌÓª „ÓÏÓ„ÂÌÌÓÒÚË ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÔÓfl‚Ë ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚, flÍ¥ ¥ÁÌflÚ¸Òfl Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ Û Á‡ÎÂÊÌÓÒÚ¥ ‚¥‰ Â∂¥ÓÌÛ. ÑÂ˘Ó ÛÁ‡„‡Î¸Ì˛˛˜Ë, ÏÓÊ̇ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó ‰Îfl Òı¥‰ÌÓª ˜‡ÒÚËÌË ·¥Î¸¯Â ÔËڇχÌÌËÈ Ô‚ÌËÈ Ô‡‡ÎÂÎ¥ÁÏ ¥Á ÒÓ‚πˆ¸ÍËÏË ÒÚÛÍÚÛ‡ÏË, ‡Î ̇fl‚Ì¥ Ú‡ÍÓÊ ÌÓ‚¥ ˆ¥Í‡‚¥ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë. ÑÎfl Ô¥‚‰Ìfl ͇ªÌË, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‡ÈÓÌÛ é‰ÂÒË, ı‡‡ÍÚÂÌ¥ „ÛÏÓ, ¥ÓÌ¥˜Ì¥ÒÚ¸, ˆfl ËÒ‡, ̇҇ÏÔ‰ Û ÏÓÎÓ‰Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ‰ÓÏ¥ÌÛπ ̇‰ Ûҥχ ¥Ì¯ËÏË ÂÎÂÏÂÌÚ‡ÏË. ÑÎfl Á‡ı¥‰ÌÓª ˜‡ÒÚËÌË Í‡ªÌË ÔËڇχÌ̇ Ó·ÏÂÊÂÌ¥ÒÚ¸ χÚÂ¥‡Î¸ÌËı ÂÒÛÒ¥‚, ÔÓÚÂ, ÚÛÚ Í‡˘Â ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸ ̇„Ó‰Ë ‰Îfl ÂÙÓÏ, flÍ-ÓÚ ‰ÂÍÂÚ ÔÓ Î¥Í‚¥‰‡ˆ¥˛ ÍÓ΄ÓÒÔ¥‚, ˘Ó ·Û‚ ÛÚ¥ÎÂÌËÈ Ì‡·‡„‡ÚÓ ¯‚ˉ¯Â, ‡Ì¥Ê ̇ ¯ڥ ÚÂËÚÓ¥ª ͇ªÌË. ñÂÌÚ, ÁÓÍÂχ ÒÚÓÎˈfl, ‚¥‰Á̇˜‡πÚ¸Òfl ڂ‰¥ÒÚ˛ ‚ Ó·ÒÚÓ˛‚‡ÌÌ¥ Ô‚ÌËı ÔÓÁˈ¥È, ÏӇθÌÓ˛ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚¥ÒÚ˛ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΥ‚, flÍÛ ‚ÓÌË ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸ Û ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌËı ‡Íˆ¥flı ‡·Ó ̇ ˜ÓÎ¥ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı „Óχ‰Ò¸ÍËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È, ÔÓÍÎË͇ÌËı ·ÓÓÌËÚË Ô‡‚‡ β‰ËÌË.
61
АННІ ДУБЕНТОН ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УКРАЇНІ: НА ВАРТІ ДЕМОКРАТІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚË‚ÌËı ÍÓÌÒÚÛ͈¥È, ÔÓÍÎË͇ÌËı „‡‡ÌÚÛ‚‡ÚË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ Ú‡ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ·ÂÁÔÂÍÛ, ÒÚ‡ÎÓ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ÉììÄå (ÉÛÁ¥fl, ìÁ·ÂÍËÒÚ‡Ì, ì͇ªÌ‡, ÄÁ·‡È‰Ê‡Ì, åÓΉӂ‡), ıÓ˜‡ ‚ Ò‚¥ÚÎ¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ‚Ë·Ó¥‚ ¥ ÔÓ‰¥È ÏÓÊ̇ ÒÔÓ‰¥‚‡ÚËÒfl, ˘Ó åÓΉӂ‡ ‡·Ó ‚¥‰¥„‡‚‡ÚËÏ Óθ «Ô’flÚÓª ÍÓÎÓÌË» êÓÒ¥ª, ‡·Ó ‚Á‡„‡Î¥ ‚¥‰¥È‰Â ‰Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ-·¥ÎÓÛÒ¸ÍÓ„Ó Ú‡Ì‰ÂÏÛ. å‡π Ò‚Óª ÔÓÁËÚË‚Ì¥ ÒÚÓÓÌË ¥ ŇÎÚÓ-óÓÌÓÏÓҸ͠ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂÓ, ıÓ˜‡ ‚ ÒÛ˜‡ÒÌ¥È Ó·ÒÚ‡ÌÓ‚ˆ¥ (̇҇ÏÔ‰, ˜ÂÂÁ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÂÊËÏË ‚ åÓΉӂ¥ ¥ Å¥ÎÓÛÒ¥, ̇ÔÛÊÂÌ¥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË Á êÛÏÛÌ¥π˛, ·ÎËÁ¸Í ˜ÎÂÌÒÚ‚Ó ‚ çÄíé ͇ªÌ ŇÎÚ¥ª, ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ «‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó-ÏÓÒ¸ÍËÈ ‡ÌÍ·‚») ˆfl ÒÚÛÍÚÛ‡ ̇‚fl‰ ˜Ë Ï‡π ‰‡Î¸¯¥ „ÓËÁÓÌÚË, ‡Ì¥Ê ‰‚Ó-, ¥‰¯Â – ·‡„‡ÚÓÒÚÓÓÌÌ¥ ‰Ó„Ó‚ÓË ÔÓ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ Ï¥Ê Û˜‡ÒÌË͇ÏË ÔÓÂÍÚÛ, ¥ ̇‚¥Ú¸ ‚¥‰‰‡ÎÂÌÓ Ì ̇„‡‰Ûπ ÒÔÓ·Û Â‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÍÓ̈ÂÔÚۇθÌËı Ô¥‚Ì¥˜ÌÓ-Ô¥‚‰ÂÌÌËı ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌËı ÏÓ‰ÂÎÂÈ Á‡ ‚ÂÒ¥flÏË è¥ÎÒÛ‰Ò¸ÍÓ„Ó, ãËÔË ˜Ë åÓ˜ÛθҸÍÓ„Ó. ÑÓÒËÚ¸ ˆ¥Í‡‚Ó ‚Ë„Îfl‰‡π ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl Á 襂̥˜ÌÓ‡Ú·ÌÚ˘ÌËÏ ÄθflÌÒÓÏ, ‰Â ì͇ªÌ‡ ÔÓÒ¥‰‡π ‰Â˘Ó ÓÁÏËÚ ÒÚ‡ÌÓ‚Ë˘Â Ó‰Ì¥πª Á¥ ÒÚÓ¥Ì «ÓÒÓ·ÎË‚Ó„Ó Ô‡Ú-
ÉêéåÄÑëúäÖ íÄ ÉêéåÄÑüçëúäÖ ÅÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, Ú·‡ ÓÁ¥ÁÌflÚË ¥ÁÌ¥ ÚËÔË „Óχ‰Ò¸ÍËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È Ú‡ ¥ÁÌ¥ ‚Ëfl‚Ë ÓÁÌ‡Í „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ë‰ ˜ËχÎÓª ͥθÍÓÒÚË „Óχ‰Ò¸ÍËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È (‡ ªı Û Ï¥Ì¥ÒÚÂÒÚ‚¥ ˛ÒÚˈ¥ª Á‡ÂπÒÚÓ‚‡ÌÓ ·¥Î¸¯, Ì¥Ê ‰‚‡‰ˆflÚ¸ ÚËÒfl˜) π, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, È Ú‡Í¥, ˘Ó ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸ „Óχ‰Ò¸ÍÛ ‡ÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ flÍ ¯ËÏÛ ‰Îfl Ì ˆ¥ÎÍÓÏ Á‡ÍÓÌÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË. Ä·ÒÓβÚÌ¥ ˆËÙË Ì ‰‡˛Ú¸ ÁÏÓ„Ë Ì‡ÎÂÊÌÓ Óˆ¥ÌËÚË ‚¥‰‰ÁÂ͇ÎÂÌÛ ‚ ÌËı ‡θ̥ÒÚ¸. 燷ÎËÁËÚËÒ¸ ‰Ó ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌÓª Óˆ¥ÌÍË ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ ÓÁÔÓ‰¥Î „Óχ‰Ò¸ÍËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È ̇ ÚË ‚ÂÎËÍ¥ „ÛÔË [ˆÂÈ ÏÂÚÓ‰ Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡‚ Û ·ÂÒ¥‰¥ Á ‡‚ÚÓÍÓ˛ ∏‚„ÂÌ ÉÓÎÓ‚‡ı‡ 22 βÚÓ„Ó 2000]. ÑÓ Ô¯Ӫ „ÛÔË Ì‡ÎÂʇڸ Ú¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl, flÍ¥ ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl ‰Âʇ‚ÌÓ˛ Ô¥‰ÚËÏÍÓ˛ ¥ ‡‰¯Â ‚¥‰Ó·‡Ê‡˛Ú¸ ¥ÌÚÂÂÒË ‚·‰Ë, ‡Ì¥Ê ̇ÒÂÎÂÌÌfl; ڇͥ „Óχ‰Ò¸Í¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ̇‰‡˛Ú¸ ÔÓÎ¥ÚË͇Ï, ÚËϘ‡ÒÓ‚Ó ÛÒÛÌÛÚËÏ ‚¥‰ ÒÔ‡‚, ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ‰Îfl ‰¥flθÌÓÒÚË, ·ÎËÁ¸ÍÓª ‰Ó Ûfl‰Ó‚Ëı ÒÙÂ. ÑÛ„‡ ͇Ú„ӥfl ÌÂÛfl‰Ó‚Ëı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È Ô‚‡ÊÌÓ ÒÚ‚ÓÂ̇ È ¥ÒÌÛπ Á‡‚‰flÍË ‰ÓÔÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ КИРЧІВ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СКЛАДОВА ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
62
ÌÂÒÚ‚‡». ê¥ÁÌˈfl ¥Á ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ ‡Ì‡ÎÓ„ÓÏ ÔÓÎfl„‡π Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ÍÂ¥‚ÌËÏ Ó„‡ÌÓÏ ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó π ‡‰‡ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡, Û ÚÓÈ ˜‡Ò ÍÓÎË ì͇ªÌÓ˛ Á‡ÈχπÚ¸Òfl ÍÓÏ¥Ò¥fl. Ç ‡Ï͇ı ÔÓ„‡ÏË çÄíé «è‡ÚÌÂÒÚ‚Ó Á‡‰Îfl ÏËÛ» Á‡ Û˜‡ÒÚ˛ ì͇ªÌË ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl Ï¥Ê̇Ӊ̥ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥ ̇‚˜‡ÌÌfl (Peace Shield, Sea Breeze, Cooperative Partner, Cossac Steppe Ú‡ ¥Ì.), ‡ÁÓÏ ¥Á ÍÓÌÚËÌ„ÂÌÚÓÏ Û Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌ¥ ééç Û͇ªÌҸͥ ÏËÓÚ‚Óˆ¥ ‚ËÍÓÌÛ˛Ú¸ Ò‚Ó˛ Ï¥Ò¥˛ ̇ ŇÎ͇̇ı Ú‡ Û ë¸π‡-ãπÓÌÂ, ÒÚ‚ÓÂÌÓ Òԥθ̥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ-ÔÓθҸÍÂ, Û͇ªÌÒ¸ÍÓ-ÛÏÛÌҸ͠ڇ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ-Û„ÓҸ͠‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ¥Á ‚ËÁ̇˜ÂÌËÏ Ó·Òfl„ÓÏ ÙÛÌ͈¥È ÚÓ˘Ó. èÓÚ ÔÓ„‡Ï‡, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÓÁÂÍ·ÏÓ‚‡ÌËÈ ÒÔÂÍÚ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ, fl‚ÌÓ Ó„Óβπ Ò‚Ó˛ ÒÍÎflÌÛ ÒÚÂβ, ‰Îfl ÔÓ‰Ó·ÌÌfl flÍÓª ‰Ó‚‰ÂÚ¸Òfl Ó·ËÚË flÍ¥ÒÌÛ Â‚Óβˆ¥˛ ‚ Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ flÍ ‚·‰ÌËı ÂÎ¥Ú ì͇ªÌË, Ú‡Í ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Á‡„‡ÎÓÏ. èÓÔË ‚¥‰‚ÂÚÓ ÌÂÔË‚‡·ÎË‚ËÈ ‚Ë„Îfl‰ ì͇ªÌË ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ªª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÂÌÓÏÂ, ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ∂ÂÓÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ ¥ ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„¥‚ Û Ö‚ÓÔ¥ ¥ Ò‚¥Ú¥ ·ÂÁ ‚‡„‡Ì¸ ̇ÁË‚‡˛Ú¸ ªª ˆÂÌڇθÌÓ˛ ÚÓ˜ÍÓ˛ (˜Ë ÚÓ˜-
ÏÓÁ¥ Ï¥Ê̇ӉÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È ˜Ë Á‡ÍÓ‰ÓÌÌËı ÒÚÛÍÚÛ. üÍÓ˛ · Ì ·Û· ÒÙ‡ ªı̸Ӫ ‰¥flθÌÓÒÚË, ‚Ó̇ Ú¥ÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ̇҇ÏÔ‰ ¥Á ٥̇ÌÒÛ‚‡ÌÌflÏ ¥ ̇Ș‡ÒÚ¥¯Â ÔËÔËÌflπÚ¸Òfl ‡ÁÓÏ ¥Á ÌËÏ. íÂÚfl „ÛÔ‡ „Óχ‰Ò¸ÍËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È, flÍÛ Ú‡ÍÓÊ Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸ ÚÂÚ¥Ï ÒÂÍÚÓÓÏ, π ÓÒÌÓ‚ÌËÏ ÌÓÒ¥πÏ Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ, – ˆÂ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì¥ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë „Óχ‰flÌ Á‡‰Îfl Á‡ıËÒÚÛ ªıÌ¥ı ‚·ÒÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ – ÂÚÌ¥˜ÌËı, ÍÛθÚÛÌËı, Ô‡‚Ì˘Ëı, ω˘ÌËı, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı ¥Á Á‡ıËÒÚÓÏ ÂÎ¥„¥ÈÌËı ¥‰ÂÈ. ßÒÌÛπ ÌËÁ͇ ÒËÏ‚ÓÎ¥‚ Ú‡ ÏÓ‰ÂÎÂÈ Ôӂ‰¥ÌÍË, flÍ¥, ıÓ˜‡ È Ì Á„ÛÚÛ‚‡ÎË Ì‡‚ÍÓÎÓ Ò· ‚ÔÎË‚Ó‚Ëı Ûı¥‚, ‡Î ÒÚ‡ÎË Ù‡ÍÚÓ‡ÏË ÔÓ¯ËÂÌÌfl «„Óχ‰flÌÒ¸ÍËı» ˜ÂÒÌÓÚ. ì ˆ¸ÓÏÛ Â∂¥ÓÌ¥ Ö‚ÓÔË ˜‡ÒÚÓ ‚ÊË‚‡˛Ú¸ ÚÂÏ¥Ì «ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl», Ì Á‡‚Ê‰Ë ˜¥ÚÍÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏβ˛˜Ë ÈÓ„Ó ÒÂÌÒ, ‡ÎÂ, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, Û ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ Ô‡„ÌÂÌÌfl ‰Ó ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı, Á‡ı¥‰ÌËı, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËı ̇ ‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ÍÛθÚÛ¥ ‚‡ÚÓÒÚÂÈ, flÍ¥ ‚ËÒÓÍÓ ¯‡ÌÛ˛Ú¸ ‚ ì͇ªÌ¥, Ì ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ˛ ˜Â„Û Á‡‰Îfl ÓÔÓÁˈ¥ª ÒÛÒ¥‰Ì¸ÓÏÛ «Â‚‡Á¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚÓ‚¥». èÓ‰¥·Ì‡ «Ì‡Î‡¯ÚÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸» ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ‡ÍÛÏÛ₇ÚË ‚Ëfl‚Ë «„Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª» Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, Ì ˜Â͇˛˜Ë ̇ ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍÓ˛ ̇ÔÛ„Ë?) ‡ı¥ÚÂÍÚÛË Â∂¥Ó̇θÌÓª (˜Ë ÍÓÌÚËÌÂÌڇθÌÓª) ·ÂÁÔÂÍË Á Ó„Îfl‰Û ̇ ªª ÔÓÎÓÊÂÌÌfl ‚ ÔÛÌÍÚ¥ ÔÂÂÚËÌÛ ÓÒÌÓ‚ÌËı ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥ ∂ÂÓÒÚ‡Ú„¥˜ÌËı ÓÒÂÈ á‡ı¥‰-ëı¥‰ Ú‡ 襂̥˜-襂‰Â̸. ႇʇ˛˜Ë ̇ Ò‚Óπ ͇ÈÌπ Òı¥‰Ì ÔÓÎÓÊÂÌÌfl ‚ ÓÍÂÒÎÂÌÓÏÛ á·¥∂Ìπ‚ÓÏ ÅÊÂÁ¥ÌÒÍ¥ Í‚‡ÚÂÚ¥ «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ı·ڇ ·ÂÁÔÂÍË», ì͇ªÌ‡ ÓÚËχ· Û Ì‡‚‡ÌÚ‡ÊÂÌÌfl Óθ Ò‚Óπ¥‰ÌÓ„Ó ˘ËÚ‡ ˜Ë ٥θڇ ‚¥‰ Ì·ÂÁÔÂÍ, flÍ¥ ÏÓÊÛÚ¸ ‚ Ú¥È ˜Ë ¥Ì¯¥È Ï¥¥ Á‡„ÓÊÛ‚‡ÚË Ó·’π‰Ì‡Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ Á¥ ÒıÓ‰Û ¥ Ô¥‚‰Ìfl. ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚ¥ ¥Á ˆËÏË Á‡‚‰‡ÌÌflÏË ªÈ ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸Òfl ÒÚËÏÛ‚‡ÚË Ô‚‡ÊÌÓ Ú‡ÌÁËÚÌËÈ ÔÓÚ¥Í ÌÂ΄‡Î¸ÌËı ¥ÏÏ¥∂‡ÌÚ¥‚, ̇ÍÓÚËÍ¥‚, Á·Óª Ú‡ ÌËÁÍË ÍÓÌÚ‡·‡Ì‰ÌËı ÚÓ‚‡¥‚, flÍËÈ ÍÓÚËÚ¸Òfl ÚÂËÚÓ¥π˛ ì͇ªÌË ˜ÂÂÁ ÔÓÁÓËÈ ÍÓ‰ÓÌ ¥Á êÓÒ¥π˛, ÒÚ‚Ó˛˛˜Ë Á‡„ÓÁÛ ªª ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥È ·ÂÁÔˆ¥. èË ÒÚ‚ÓÂÌÌ¥ ÌÂÔÓı¥‰ÌÓ„Ó ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ÔÓÚÓÍÛ ·‡’πÛ Ì‡ Á‡ı¥‰ÌËı Û·Âʇı ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ ‚Ò ˆÂ ÓÒfl‰Â ̇ ÚÂËÚÓ¥ª ì͇ªÌË – ‡·Ó ‚ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌ¥ ÒÎÛ¯ÌÓª ̇„Ó‰Ë ‰Îfl ‡ΥÁ‡ˆ¥ª Á‡‚‰‡ÌÌfl ÌÂ΄‡Î¸ÌÓ„Ó Ú‡ÌÁËÚÛ (̇ÍÓÚËÍË, Á·Ófl, ÍÓÌÚ‡·‡Ì‰‡, ÔÓÚÂ̈¥ÈÌ¥ Á‡Ó·¥Ú˜‡ÌË, «Î˛‰Ò¸ÍËÈ» ÚÓ‚‡), ‡·Ó ‰Îfl ӷ·¯ÚÛ‚‡ÌÌfl ‚·ÒÌÓ„Ó ÊËÚÚfl
ÒÚÛÍÚÛ, Á‡‚‰flÍË flÍËÏ ‚ÓÌË ÁÏÓÊÛÚ¸ ‡ÚËÍÛ₇ÚËÒfl ˜Ë ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl. â‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥, flÍ-ÓÚ: ÔÓ˜ÛÚÚfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË Ú‡ ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË, Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ «Ï¥ÒˆÂ‚ËÈ» Ô‡Ú¥ÓÚËÁÏ, Ô‡„ÌÂÌÌfl ‰Ó Á̸̇ Ú‡ ·‡Ê‡ÌÌfl Á‰Ó·ÛÚË ÓÒ‚¥ÚÛ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Û ÌÓ‚Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl; Ú‡ÍÓÊ ˆÂ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ¯ËÓÍÓ„Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÔÓÌflÚÚfl «‚·ÒÌ¥ÒÚ¸», flÍ ÓÁ̇˜‡π Ì Î˯ ‚ÓÎÓ‰¥ÌÌfl χÈÌÓÏ, ‡ÎÂ È Ó·Ó‚’flÁÓÍ «·ÛÚË Ô‡ÌÓÏ Ò‚Ó„Ó ÊËÚÚfl», ‡, ÓÚÊÂ, ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒfl ‚ËÁ̇˜ÂÌËı Ó·Ó‚’flÁÍ¥‚. ÄÔÓÎ¥Ú˘̥ÒÚ¸, Û ÔÓÚÓ˜ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ ˆ¸Ó„Ó ÚÂÏ¥ÌÛ, ‰ÛÊ ÓÁÔÓ‚Ò˛‰ÊÂ̇, ‡Î هı¥‚ˆ¥ Û‚‡ÊÌÓ ÒÚÂʇڸ Á‡ ÓÁÓ·ÍÓ˛ Ú‡ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌflÏ Á‡ÍÓÌ¥‚ Û ªı̸ÓÏÛ ÒÂÍÚÓ¥ Ú‡ ̇χ„‡˛Ú¸Òfl Ò‡ÏÓÚÛÊÍË, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÔÂÂÍÓ̸̇, ‚ËÓÍÂÏËÚË Á‡ıËÒÌËÍ¥‚ ¥ ÔË·¥˜ÌËÍ¥‚ ˆËı Á‡ÍÓÌ¥‚. á¯ÚÓ˛, ‚‡ÚÓ Ô¥‰ÍÂÒÎËÚË ‚‡ÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÔËÈÌflÚÚfl ÂÚ˘ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, flÍ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë ÔÓÔ‰̸ÓÏÛ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ Î‡‰Ó‚¥. ÑÛ„ËÈ Á̇ÏÂÌÌËÈ ÒËÏÔÚÓÏ – ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓ„Ó Ì‡ÒËθÒÚ‚‡, flÍ · ‚Ëfl‚ÎflÎÓ Ò· ÔÛ·Î¥˜ÌÓ ˜Ë ÔËÒ¸ÏÓ‚Ó. ËÒÚҸͥ ˜Ë ÍÒÂÌÓÙӷҸͥ ÛıË Ï‡ÎÓ ÔÓ¯ËÂÌ¥ ‚ ì͇ªÌ¥: ìçëé, ̇ÈÒÚÛÍÚÛÓ‚‡Ì¥¯ËÈ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
(·¥ÊÂ̈¥ ¥Á ÁÓÌ ·ÓÈÓ‚Ëı ‰¥È, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÚÂÓÛ Ú‡ ÒÚËı¥ÈÌËı ÎËı). ëÔˆË٥͇ ÔÓÎÓÊÂÌÌfl ì͇ªÌË ÒÔ˘ËÌË·Òfl ‰Ó ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚÛ‚‡ÌÌfl ¥Á Û˜‡ÒÚ˛ Û ¥ÁÌËı ÏÓ‰ÂÎflı Ï¥Ê̇ӉÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ‚ „‡ÎÛÁ¥ ·ÂÁÔÂÍË. ÇÊ Á„‡‰‡Ì ÚÛÚ «è‡ÚÌÂÒÚ‚Ó Á‡‰Îfl ÏËÛ» Ò‚¥È ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ‡¥È ‚˘ÂÔ‡ÎÓ, ‡ ÌÓ‚ËÈ ÏÂı‡Ì¥ÁÏ ¥˘Â Ì ‚ËÌËÍ, ˘Ó ÒÚ‚ÓËÎÓ Ô‚ÌËÈ ‚‡ÍÛÛÏ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ. ñ¸ÓÏÛ ÒÔËfl· ÚËϘ‡ÒÓ‚‡ (ÌÂχπ Ì¥˜Ó„Ó Ú‡ÍÓ„Ó ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó?) Ì‚ËÁ̇˜ÂÌ¥ÒÚ¸ Û ÒÔ‡‚¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÌÓ‚¥Ú̸Ӫ ÒËÒÚÂÏË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ·ÂÁÔÂÍË, ˘Ó ‚ËÌËÍ· ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÛÒÍ·‰ÌÂ̸ Û ÓÁÔÓ‰¥Î¥ ÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂ̸ ¥ Ó·Ó‚’flÁÍ¥‚ Ï¥Ê çÄíé Ú‡ Öë. Ç¥‰ ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ÊÓ‰ÌËı ÔÓÔÓÁˈ¥È ˘Ó‰Ó ÏÓÊÎË‚Ëı ‚‡¥‡ÌÚ¥‚ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ‰¥flθÌÓÒÚË Ö‚ÓÍÓÛ ÔÓÍË ˘Ó Ì ̇‰ıÓ‰ËÎÓ (ÔË̇ÈÏÌ¥, ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËı ÔÓ‚¥‰ÓÏÎÂ̸ ÔÓ ˆÂ Ì ·ÛÎÓ). á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÔÓÁ·‡‚ÎÂ̇ ÒÚ‡Ú„¥ª ÔÓÎ¥ÚË͇ ·ÂÁÔÂÍË ì͇ªÌË Á‡ ÓÍË ªª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË Á‡Î˯Ë· ÔÓÁ‡ ÒÙÂÓ˛ Ò‚Óπª ÒÔÓÏÓÊÌÓÒÚË ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÔÓ·ÎÂÏË ·‡ÁÛ‚‡ÌÌfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Á·ÓÈÌËı ÒËÎ (óÓÌÓÏÓÒ¸ÍÓ„Ó ÙÎÓÚÛ ¥ Ú.Á‚. ÒËÎ ¯‚ˉÍÓ„Ó Â‡„Û‚‡ÌÌfl – ÏÓÒ¸ÍÓª ‡‚¥‡ˆ¥ª, Á‚’flÁÍÓ‚Óª ¥ ‡‰¥ÓÎÓ͇ˆ¥ÈÌÓª ¥Ì-
Ûθڇԇ‚ËÈ Ûı, Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl χ∂¥Ì‡Î¸ÌËÏ fl‚ˢÂÏ. ß, flÍ˘Ó ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÔÂÁˉÂÌÚҸͥ ‚Ë·ÓË („Û‰Â̸ 1999 ÓÍÛ) ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÎË, ˘Ó ̇ ˜ÓÎ¥ ‰Âʇ‚Ë È ‰‡Î¥ Ô·ۂ‡˛Ú¸ homo soveticus’Ë, ÚÓ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚ÓÌË Á‡Ò‚¥‰˜ËÎË, ˘Ó fl‚ˢ ˜Â‚ÓÌÓ-ÍÓ˘Ì‚Ӫ ÓÔÓÁˈ¥ª – ÒÓ˛Á Ï¥Ê Ûθڇԇ‚ËÏË Ú‡ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ‡ÏË, flÍËÈ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Ó‰ÌËÏ ¥Á ‰Óϥ̇ÌÚÌËı ˜ËÌÌËÍ¥‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, – ‡·ÒÓβÚÌÓ ‚¥‰ÒÛÚÌπ ‚ ì͇ªÌ¥. èÂÒ‡ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ‚Í‡È Á‡ÎÂÊÌÓ˛ ‚¥‰ ‚·‰Ë, ‡Î ‚Ó̇ Ê ¥ ‚ËÍË‚‡π ˆ˛ Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ [‚ ì͇ªÌ¥ ‚ËıÓ‰flÚ¸ ‰ÛÍÓÏ ·Î. 6000 „‡ÁÂÚ, ͥθ͇ÒÓÚ ÊÛ̇Υ‚; ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ˛Ú¸ ÚÂη‡˜ÂÌÌfl Ú‡ ‡‰¥Ó. ßÒÌÛπ Ô‚̇ Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ÊÛ̇ΥÒÚ¥‚ ‚¥‰ ‚·‰Ë ˜Ë ¥Ì‚ÂÒÚÓ¥‚ (Ó·ÛÏÓ‚ÎÂ̇ ¥ÁÌËÏË ÏÂÚÓ‰‡ÏË Á‡ÎflÍÛ‚‡ÌÌfl), ‡Î ÔËÒÛÚÌfl È Ò‡ÏÓˆÂÌÁÛ‡. åÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‚ÔÎË‚Û áåß Ó·ÏÂÊÂ̇, ‡Î ˆÂ ‡Ê Ì¥flÍ Ì ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Ò‚Ó·Ó‰Ë ÒÎÓ‚‡, fl͇ Ô‡ÌÛ‚‡Î‡ ÍÓÎËÒ¸. áÌËÍÌÂÌÌfl ÊÛ̇ΥÒÚ‡ É.¢ÓÌ∂‡‰Á 16 ‚ÂÂÒÌfl 2000 . ·ÛÎÓ ÒÔËÈÌflÚ flÍ Ú‡„¥˜ÌËÈ ÒËÏÔÚÓÏ Ó·ÏÂÊÂÌÌfl Ò‚Ó·Ó‰Ë ÒÎÓ‚‡]. ÉÓÎÓÒÌ¥ ÒÔ‡‚Ë ÔÓ ÍÓÛÔˆ¥˛ Û ‚Âı‡ı ÔËÁ‚ÂÎË ‰Ó ‚¥‰ÒÚ‡‚ÓÍ, ÒÛ‰Ó‚Ëı ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡Ì¸ ¥ Ô‚ÌÓª ‚¥‰ÍË-
63
АННІ ДУБЕНТОН ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УКРАЇНІ: НА ВАРТІ ДЕМОКРАТІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ù‡ÒÚÛÍÚÛË (‡‰¥ÓÓÁ‚¥‰ÍË) Ú‡ ÏÓÒ¸ÍÓª Ô¥ıÓÚË) ‚ 낇ÒÚÓÔÓÎ¥, ˘Ó Á·Â¥„‡π ÔÂχÌÂÌÚÌÛ Á‡„ÓÁÛ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÓ‚¥ ì͇ªÌË Ì‡ äËÏÒ¸ÍÓÏÛ Ô¥‚ÓÒÚÓ‚¥. ťθ¯Â ÚÓ„Ó, Û͇ªÌÒ¸ÍÓ-ÓÒ¥ÈҸ͇ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚‡ ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl ̇ ÏÓ¥, ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÒԥθÌÓª ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Óª Ó‰ËÌˈ¥ Ô¥‰ ÔÓ‰‚¥ÈÌËÏ ÍÓχ̉ۂ‡ÌÌflÏ (‡·ÒÛ‰ÌÓª Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ·ÓπÁ‰‡ÚÌÓÒÚË, Á‡Ú Á ÔÂÚÂÌÁ¥π˛ ̇ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‡∂ÛÏÂÌÚ) ¥ ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎËÈ Á Ï¥Ê̇ӉÌÓ-Ô‡‚Ó‚Óª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÒÚ‡ÚÛÒ Ï¥ÒÚ‡ 낇ÒÚÓÔÓÎfl (ڇ͇ ÒÓ·¥ Û͇ªÌҸ͇ ¢‚‡Ìڇ̇χ) ÒÔËfl˛Ú¸ ÒÚ¥ÈÍÓÏÛ ¥Ï¥‰Ê‚¥ ì͇ªÌË flÍ ÌÂ̇‰¥ÈÌÓ„Ó Ô‡Ú̇ çÄíé ¥ ̇ÈÒ··¯Óª, ıÓ˜‡ È Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓ Á̇˜Û˘Óª ·ÌÍË ÒËÒÚÂÏË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ·ÂÁÔÂÍË. LJÊÎË‚ËÏ ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚ËÌflÚÍÓ‚Ó ÍÓÌÚ‡‚ÂÒ¥ÈÌËÏ Ù‡ÍÚÓÓÏ ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ‡ ÔÓÎ¥ÚËÍË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ·ÂÁÔÂÍË ·ÛÎÓ ¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜Ì ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂÓ. âÓ„Ó Ì‡ÒÎ¥‰ÍÓÏ Ì‡Ò‡ÏÔ‰ π Á̇˜Ì¥ ̇‰ıÓ‰ÊÂÌÌfl Û ‰Âʇ‚ÌËÈ ·˛‰ÊÂÚ ‚¥‰ ÔÓ‰‡ÊÛ Ú‡ ÂÏÓÌÚÛ ÒËÒÚÂÏ ÓÁ·Óπ̸, Û ˜ÓÏÛ, flÍ ‚Ê Á‡Á̇˜‡ÎÓÒfl, ì͇ªÌ‡ ÔÓÒ¥‰‡π ÔÓ˜ÂÒÌÂ Ï¥ÒˆÂ Û ‚ÂıÌ¥È ‰ÂÒflÚˆ¥ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÂÈÚËÌ„Û. ì ˆ¥È ÒÙÂ¥ ̇¯‡ ‰Âʇ‚‡ ÛÒÔ¥¯ÌÓ ÍÓÌ-
ÚÓÒÚË ‰ÓÒ¸π ‰Îfl ÔÛ·Î¥ÍË; ‚·‰‡ ÔËıÓ‚Ûπ ÂÁÛθڇÚË Ó·ÓÚË Í¥Î¸ÍÓı ÒÎ¥‰˜Ëı ÍÓÏ¥Ò¥È, ‡Î ÔÂÒ‡ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎflπ ÔË̇ÈÏÌ¥ ÔÓ Ù‡ÍÚ ÔËıÓ‚Û‚‡ÌÌfl. LJÚÓ Ú‡ÍÓÊ ‚¥‰Á̇˜ËÚË, ˘Ó Û áåß Â„ÛÎflÌÓ ÔÛ·Î¥ÍÛ˛Ú¸ ÍËÚ˘̥ ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl ̇ÒÂÎÂÌÌfl ̇ ‡‰ÂÒÛ ‚·‰Ë ˜Ë ‰Âʇ‚ÌËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È, ‚ËÍË‚‡˛Ú¸ ‡‚ÚÓËڇ̥ ̇ıËÎË ãÛ͇¯ÂÌ͇, ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÏӇθÌÓÒÚË ‚ ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ ¥ ‚Ò‚·‰‰fl Û͇ªÌÒ¸ÍËı «ÓÎ¥„‡ı¥‚», ˜‡ÒÚÓ ÍËÚËÍÛ˛Ú¸ Ì„‡ÚË‚Ì¥ fl‚ˢ‡, ‚·ÒÚË‚¥ ÒÛÒ¥‰Ì¥Ï ͇ªÌ‡Ï, Á ÚËÏ, ‡·Ë ÔÓÔ‰ËÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÔÓ ÔÓÚÂ̈¥ÈÌ¥ Á‡„ÓÁË. í‡Í‡ ÔËθ̥ÒÚ¸ ҇χ ÔÓ ÒÓ·¥ π ÔÓÁËÚË‚ÌËÏ fl‚ˢÂÏ. ÑÖåéäêÄíàóçÄ ÄãúíÖêçÄíàÇÄ òËÓÍÓχүڇ·ÌÓÏÛ ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌ˛ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, ÔÂÂ‰Û˛Ú¸ ˜ËÒÎÂÌÌ¥ ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ Û Í‡ªÌ¥. è‡Î‡ÏÂÌÚ‡¥‚ ¥ ÒÛ‰‰¥‚ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ÊÓÒÚÍÓ ÍÓÌÚÓ₇ÚË, ‡·Ë «ÓÙ¥ˆ¥ÈÌ¥» ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ Ôӈ‰ÛË Ú‡ Ô‡‚ÓÒÛ‰‰fl ‚¥‰·Û‚‡ÎËÒfl ̇ÎÂÊÌËÏ ˜ËÌÓÏ. ç‡È˜‡ÒÚ¥¯Â Û‚‡„Û „Óχ‰Ò¸ÍËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È ÔË‚‡·Î˛π Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚Ó ÔÓ Ô‡‚‡ β‰ËÌË, ÁÓÍÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ КИРЧІВ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СКЛАДОВА ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
64
ÍÛÛπ Á êÓÒ¥π˛, ßÁ‡ªÎÂÏ Ú‡ ¥Ì¯ËÏË Ò‚¥ÚÓ‚ËÏË Î¥‰Â‡ÏË-ÔÓ‰ÛˆÂÌÚ‡ÏË Á̇fl‰¸ ÒÏÂÚ¥, ‚ ÓÒÌÓ‚ÌÓÏÛ Û ÒÙ‡ı Ú‡ÌÍÓ-, Î¥Ú‡ÍÓ-, ‡ÍÂÚÓ- Ú‡ ÍÓ‡·Î·ۉۂ‡ÌÌfl. ႇʇ˛˜Ë ̇ Ô‡„χÚ˘ÌÓ-ÍÓψ¥ÈÌ¥ Ô‡‡ÏÂÚË Ó·Òfl„¥‚ ¥ ̇ÔflÏÍ¥‚ ÔÓ‰‡ÊÛ, Ú‡ÍÓ„Ó Ó‰Û Á‡ÌflÚÚfl Ì ÔÓ‚ËÌÌÓ ‚ÔÎË‚‡ÚË Ì‡ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ¥Ï¥‰Ê, ÔÓÚ ÎÓ·¥˛‚‡ÌÌfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ÓÒÌÓ‚ÌËı „‡‚ˆ¥‚ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒˆÂÌË ‚¥‰˜ÛÚÌÓ ÍÓ„Ûπ ͇ÚËÌÛ ¥ ‚ËÒÚ‡‚Îflπ ì͇ªÌÛ Û ÌÂÔË‚‡·ÎË‚ÓÏÛ Ó·‡Á¥ ÔÓÒÚ‡˜‡Î¸ÌË͇ Á̇fl‰¸ ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ‚·‰Ë ÚÓڇΥڇÌËı ÂÊËÏ¥‚ ÄÙËÍË, ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓª ÄÏÂËÍË ¥ ÅÎËÁ¸ÍÓ„Ó ëıÓ‰Û. ôÓÒ¸ ÔÓ‰¥·Ì ڇÔËÎÓÒfl ¥ ‚ „‡ÎÛÁ¥ fl‰ÂÌÓª ÂÌ„ÂÚËÍË, ÍÓÎË ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ·ÛÍ‚‡Î¸ÌÓ ‚ËÍÛÚËÎË ÛÍË ì͇ªÌ¥, ÔËÏÛÒË‚¯Ë ªª ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒfl ‚¥‰ ÔË‚‡·ÎË‚Ó„Ó ¥‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó fl‰ÂÌÓ„Ó ÔÓÂÍÚÛ, ˜ËÏ, Á¯ÚÓ˛, Ì Ôӄ·ۂ‡Î‡ ÒÍÓËÒÚ‡ÚËÒfl êÓÒ¥fl. ႇʇ˛˜Ë ̇ ÚÂıÌÓ„ÂÌÌ¥ Ú‡ ‡ÌÚÓÔÓ„ÂÌÌ¥ ÔËӉ̥ ͇ڇÒÚÓÙË, ˜‡ÒÚÓÚ‡ ÔÓ‚ÚÓÂ̸ flÍËı Û ÒÛ·Â∂¥ÓÌ¥ ñÂÌڇθÌÓª Ö‚ÓÔË Á‡„ÓÁÎË‚Ó ÁÓÒÚ‡π, ÓÒÓ·ÎË‚Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl ̇·Û· ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl ‚ „‡ÎÛÁ¥ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ·ÂÁÔÂÍË. ì ˆ¸ÓÏÛ Ô·̥ ì͇ªÌ‡, ̇‚˜Â̇
χ ÔÓ Á‡ıËÒÚ Ô‡‚ ¥Ì‚‡Î¥‰¥‚, ÔÒËı¥˜ÌÓ ı‚ÓËı, Ê¥ÌÓÍ, ‰¥ÚÂÈ, ·ÂÁÔËÚÛθÌËı, ‡ÎÍÓ„ÓΥͥ‚. ÄÔÂÎflˆ¥fl ‰Ó Ô‡‚ÓÒ‚¥‰ÓÏÓÒÚË ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÔËÒÛÚÌfl Û „Óχ‰Ò¸ÍÓÏÛ ÛÒ¥ Á‡‚‰flÍË ˆÂÌÚ‡Ï ˛Ë‰Ë˜ÌËı ÍÓÌÒÛθڇˆ¥È, ˆÂÌÚ‡Ï ˛Ë‰Ë˜ÌÓ„Ó Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó Ì‡‚˜‡ÌÌfl. éÒ‚¥Ú‡ È ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl Ú‡ÍÓÊ π ‚‡ÊÎË‚ËÏ ÏÓÚË‚ÓÏ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl Ú‡ ÒÛÒԥθÌÓª Ò‡ÏÓÓ„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª – ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ˛Ú¸ ˜ËÒÎÂÌÌ¥ Á‡„‡Î¸ÌÓÓÒ‚¥ÚÌ¥ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚË, ÒÚÛ‰ÂÌÚҸͥ ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡ ÚÓ˘Ó. ìÚ‚ÓËÎËÒ¸ ÍÓÏ¥ÚÂÚË ‚Ë·Óˆ¥‚, ÏÂÚ‡ flÍËı ÔÓÎfl„‡π Û Á·Ó¥ ¥ÌÙÓχˆ¥ª Ú‡ ÍÓÌÚÓÎ¥ Á‡ ‚Ë·Ó˜ËÏË ÔÓˆÂÒ‡ÏË. ë͇ʥÏÓ, Û ã¸‚Ó‚¥ ‚ÓÌË ÔÓπ‰Ì‡ÎË ÁÛÒËÎÎfl ·‡„‡Ú¸Óı ÒÓÚÂ̸ ·ÂÁÔÓÒ‰̥ı ˜ÎÂÌ¥‚ Î¥˜ËθÌËı ÍÓÏ¥Ò¥È. ëÓ˛Á Û͇ªÌÓÍ, îÓ̉ Ô¥‰ÚËÏÍË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ‚¥ÈҸ͇, ÌÂÁ‡ÎÂÊ̇ ÔÓÙÒÔ¥Î͇ „¥ÌËÍ¥‚, é·’π‰Ì‡ÌÌfl Á‡ıËÒÚÛ Ô‡‚ ÒÔÓÊË‚‡˜¥‚ Ô‡ˆ˛˛Ú¸ Á Ô‚ÌËÏË Í‡Ú„ӥflÏË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl. éÒÓ·ÎË‚Ó ‡ÍÚ˂̇ ÄÒÓˆ¥‡ˆ¥fl ‚ÂÚ‡̥‚ ÄÙ∂‡Ì¥ÒÚ‡ÌÛ, fl͇ Ó„‡Ì¥ÁÓ‚Ûπ ‚¯‡ÌÛ‚‡ÌÌfl ԇϒflÚ¥ Á‡„Ë·ÎËı, ‰ÓÔÓχ„‡π ¥Ì‚‡Î¥‰‡Ï, ÓÁ¯ÛÍÛπ ÔÓÔ‡ÎËı ·ÂÁ ‚¥ÒÚË È ÔÓÎÓÌÂÌËı. Ç ÄÙ∂‡Ì¥Òڇ̥ Á‡„ËÌÛÎË ÚË ÚËÒfl˜¥ ˜Óh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
„¥ÍËÏ ‰ÓÒ‚¥‰ÓÏ Á‡Í‡Ô‡ÚÒ¸ÍÓª ÔÓ‚ÂÌ¥ 1998 ÓÍÛ, Ô¥‰ÔË҇· ‰Ó„Ó‚ÓË Á èÓθ˘Â˛, êÛÏÛÌ¥π˛ Ú‡ ì„Ó˘ËÌÓ˛ ÔÓ ÔÓÔ‰ÊÂÌÌfl Ú‡ Òԥθ̥ ‰¥ª, ÒÍÂÓ‚‡Ì¥ ̇ Υ͂¥‰‡ˆ¥˛ ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ ÒÚËı¥ÈÌËı ÎËı. ôÓ, Á¯ÚÓ˛, Ì Ô¯ÍÓ‰ËÎÓ êÛÏÛÌ¥ª Á‡ÚÛªÚË Ô¥‚ ÑÛ̇˛ ÚÛÚÌËÏË ‚¥‰ıÓ‰‡ÏË ÁÓÎÓÚÓ‰Ó·Û‚‡ÌÌfl, ‡ á‡Í‡Ô‡ÚÚ˛ – ˘Â ‡Á «ÔÓÔ·‚‡ÚË» Û 2000 Óˆ¥. éÍÂÏËÏ ‡ÒÔÂÍÚÓÏ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ·ÂÁÔÂÍË ì͇ªÌË ‚ ªª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ ‚ˇÁ¥ π ‚¥‰ÌÓÒËÌË ¥Á ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËÏË Ô‡Ú̇ÏË, ̇҇ÏÔ‰ – Á êÓÒ¥π˛, ëòÄ Ú‡ èÓθ˘Â˛. ëÚÓÒÛÌÍË ¥Á ÍÓÊÌÓ˛ Á ˆËı ͇ªÌ ҇ϥ ÔÓ ÒÓ·¥ ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË Ô‰ÏÂÚÓÏ ÓÍÂÏÓ„Ó ‚Ò·¥˜ÌÓ„Ó ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl, ÚÓÏÛ ‰ÂڇθÌÓ ÁÛÔËÌflÚËÒfl ̇ ÌËı ÚÛÚ Ï‡·ÛÚ¸ ̉ӈ¥Î¸ÌÓ. ëÎ¥‰, Ӊ̇Í, ·Ó‰‡È ÚÂÁÓ‚Ó Á‡Á̇˜ËÚË ÓÒÌÓ‚Ì¥ Á‡Ò‡‰Ë ¥ ÔË̈ËÔÓ‚Â Á̇˜ÂÌÌfl ˆËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ ‰Îfl ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ·ÂÁÔÂÍË ì͇ªÌË. *ëÚ‡Ú„¥˜Ì ԇÚÌÂÒÚ‚Ó Á êÓÒ¥π˛ ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl ÂÌ„ÂÚ˘ÌÓ˛ ¥ ËÌÍÓ‚Ó˛ Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ˛ ‚¥‰ ̪ ¥ ÏÓÊ ÓÁ„Îfl‰‡ÚËÒfl ‡‰¯Â flÍ ÔÓÚÂ̈¥È̇ Á‡„ÓÁ‡ ̇ˆ¥ÓÌ‡Î¸Ì¥È ·ÂÁÔˆ¥ ì͇ªÌË, Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÌÂÓ¥ÏÔÂҸͥ Ú‡ Â¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌ¥ ¥ÌÚÂ̈¥ª ÓÒ··ÎÂÌÓª ÍËÁ‡-
ÚËËÒÚ‡ ÒÓΉ‡Ú¥‚-Û͇ªÌˆ¥‚ [‡ Á‡„‡ÎÓÏ Ì‡ ˆ¥È ‚¥ÈÌ¥ Á‡ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËÏË ‰‡ÌËÏË ÔÓÎfl„ÎË 15000 ÒÓ‚πˆ¸ÍËı ‚ÓflÍ¥‚ Ú‡ ·Î. 1 ϥθÈÓ̇ ˆË‚¥Î¸ÌËı ‡Ù∂‡Ìˆ¥‚]. á ̇„Ó‰Ë ‰ÂÒflÚÓª ¥˜Ìˈ¥ Á‡‚¯ÂÌÌfl ‚¥ÈÌË ‚ äËπ‚¥ ·ÛÎÓ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÓ ÏÂÏÓ¥‡Î¸ÌÛ Ú‡·Îˈ˛, ‰Â Á„‡‰Û‚‡ÎÓÒ¸ ÍÓÊÌ ¥Ï’fl Á‡„Ë·ÎÓ„Ó. Ç¥‰Á̇˜ËÏÓ Ú‡ÍÓÊ è‡‚ÓÒ·‚Ì ·‡ÚÒÚ‚Ó, ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡ Á‡ıËÒÚÛ ÂÎ¥„¥ÈÌËı ¥‰ÂÈ, é·’π‰Ì‡ÌÌfl çÓ‚Óª ÏÛÁËÍË, ëÔ¥ÎÍÛ Á‡ıËÒÚÛ ÙÎÓË Ú‡ Ù‡ÛÌË äËÏÛ, äÓÁ‡ˆ¸Í ÚÓ‚‡ËÒÚ‚Ó ˜Ë ëÔ¥ÎÍÛ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ¥‚, ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı, Û͇ªÌÒ¸ÍËı ¥ ·¥ÎÓÛÒ¸ÍËı, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡ ‚Á‡πÏÓ‰ÓÔÓÏÓ„Ë Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ÏÂ̯ËÌ, ‰Ó flÍËı ÏË ˘Â ÔÓ‚ÂÌÂÏÓÒfl. ÑÛÊ ÔÓ͇ÁÓ‚‡ ‰¥flθ̥ÒÚ¸ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, fl͇ Á‚ÂÚ¸Òfl «áÂÏÎflÍË», – ‚Ó̇ Ó·’π‰ÌÛπ ÍÓÎ˯̥ı ϯ͇̈¥‚ Ï¥ÒÚ‡ èËÔ’flÚ¸, ÓÁÚ‡¯Ó‚‡ÌÓ„Ó ÔÓ·ÎËÁÛ óÓÌÓ·ËθҸÍÓª Òڇ̈¥ª È Â‚‡ÍÛÈÓ‚‡ÌÓ„Ó ‚ ÏÓÏÂÌÚ Í‡Ú‡ÒÚÓÙË. «áÂÏÎflÍË» Á‡Èχ˛Ú¸Òfl ÏӇθÌÓ˛ Ú‡ ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓ˛ ‡·¥Î¥Ú‡ˆ¥π˛ ÔËÔ’flÚˆ¥‚, ˆfl Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl Ó·’π‰Ì‡Î‡ ¯¥ÒÚ¸ ÚËÒfl˜ ‡ÍÚË‚¥ÒÚ¥‚. çÂÏÓÊÎË‚Ó ‚˘ÂÔÌÓ Òı‡‡ÍÚÂËÁÛ‚‡ÚË ÌÓ‚ÓÔÓÒڇΥ Û͇ªÌҸͥ „Óχ‰Ò¸Í¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, flÍ¥ ¥ÌÓ‰¥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏË ¥ Ï¥Ê̇ˆ¥Ó̇θÌËÏË ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡ÏË Í‚‡Á¥-Ù‰‡ˆ¥ª. ç·ÂÁÔÂ͇ ÔÓÒËβπÚ¸Òfl ÔflÏÓ˛ Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ˛ Ô‚‡ÊÌÓª ·¥Î¸¯ÓÒÚË ‚·‰ÌËı ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÂÎ¥Ú ì͇ªÌË ‚¥‰ ڥ̸ӂӪ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÂÚÓÔÓÎ¥ª, ˘Ó ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌ¥È åÓÒÍ‚¥ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÚË ˆÂ flÍ ÂÙÂÍÚË‚ÌËÈ Á‡Ò¥· ÚËÒÍÛ Á ÏÂÚÓ˛ ·‡Ê‡ÌÓ„Ó ÍÓ„ۂ‡ÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ç‡Ò‡ÏÔ‰ ·ÂÁ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ì¥ÒÚ¸ (̇ ‰‡ÌÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥) ÂÌ„ÂÚ˘ÌÓ„Ó Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ¥ ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌÓ„Ó ËÌÍÛ ‰Îfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÔÓ‰Û͈¥ª Á‡Î˯‡˛Ú¸ êÓÒ¥ª ÒÚ‡ÚÛÒ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓ„Ó Ô‡Ú̇ Á Ûҥχ Ì„‡ÚË‚ÌËÏË Ì‡ÒÎ¥‰Í‡ÏË ‰Îfl ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ·ÂÁÔÂÍË ì͇ªÌË (ÔÓÁÓËÈ ÍÓ‰ÓÌ Ì‡ ÒÛıÓ‰ÓÎ¥ ¥ ‰ÓÒ¥ Ì ‰ÂχÍÓ‚‡ÌËÈ – ̇ ÄÁÓ‚Ò¸ÍÓÏÛ ÏÓ¥, ¥ÌÓÁÂÏ̇ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚‡ ·‡Á‡ ‚ 낇ÒÚÓÔÓÎ¥, ÒÚ¥ÈÍËÈ Ì„‡ÚË‚ÌËÈ ¥Ï¥‰Ê ì͇ªÌË flÍ Ò‡ÚÂÎ¥Ú‡ fl‰ÂÌÓª êÓÒ¥ª ¥ ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÓ„Ó Ô‡Ú̇ 퇯ÍÂÌÚÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡ÍÚÛ ÚÓ˘Ó). *ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ·ÛÎË ¥ Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl Ù‡ÍÚ˘ÌÓ Ì ÒڥθÍË Ô‡ÚÌÂÓÏ, ÒͥθÍË Ô‡ÚÓÌÓÏ ¥ ∂‡‡ÌÚÓÏ ·ÂÁÔÂÍË ì͇ªÌË ‚ Â∂¥ÓÌ¥ ñëÖ, ÍÓÌÚ·‡Î‡ÌÒÓÏ ‰Ó ÚËÒÍÛ êÓÒ¥ª. ñfl ÔÓÎ¥ÚË͇, ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ ̇҇ÏÔ‰ ̇ Á‡ıËÒÚ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ¥ ·ÂÁ-
ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl ÒÛÚÓ ÍÓÌÙ¥‰Â̈¥ÈÌÓ, ‡ ¥ÌÍÓÎË – Á ‚ÂÎËÍËÏ „‡Î‡ÒÓÏ, ‡Î Á Ï¥ÁÂÌËÏ ÒÂÌÒÓÏ. ÄΠ‚Ò¥ ‚ÓÌË Ô‚‡ÊÌÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸ ÒÛÒÔ¥Î¸Ì¥È ÔÓÚ·¥ Û ‚Á‡πÏÓ‰ÓÔÓÏÓÁ¥, ‚ ÔÓ‡‰¥, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Ú‡ÍÓÊ ÔÓÚˉ¥˛Ú¸ ¥ÁÓÎflˆ¥ª Ú‡ ÓÁÚfl„Û‚‡ÌÌ˛ ÒÛÒԥθÌÓª Ú͇ÌËÌË. êÓÁχªÚ¥ ‰Â·‡ÚË È ÒÂÏ¥Ì‡Ë Ì‡ ¯ËÓÍ¥È Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Ì¥È Ô·ÚÙÓÏ¥ ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl ‰ÛÊ ˜‡ÒÚÓ, ÔÓ ÔÓÚÂ·Û ‰¥‡ÎÓ„Û Ò‚¥‰˜‡Ú¸ ÍÓÌÙÂÂ̈¥ª Á ÔËڇ̸ Ï¥Ê̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ [„Óχ‰Ò¸Í‡ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl «çÂÁ‡ÎÂÊÌËÈ ÍÛθÚÛÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ÊÛ̇Π∫» Û ã¸‚Ó‚¥ Á‡ÈχπÚ¸Òfl ‚Ë‚˜ÂÌÌflÏ Û͇ªÌÓ-ÔÓθҸÍËı, Û͇ªÌÓπ‚ÂÈÒ¸ÍËı Ú‡ Û͇ªÌÓ-ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚], ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ÍÛ„Î¥ ÒÚÓÎË Á ÔÓ‰‡Î¸¯ËÏË Ô۷Υ͇ˆ¥flÏË ‚ËÒÓÍÓ„Ó ¥‚Ìfl, ÓÁÍ‚¥Ú «ÏÓÌ¥ÚÓËÌ„Û» ‚ ÛÒ¥ı „‡ÎÛÁflı. ç‡ÒÎ¥‰ÍË «ÒÔÓÒÚÂÂÊÂÌÌfl» Á‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏ, ÍÛθÚÛÌËÏ ÊËÚÚflÏ, ·ÂÁÔ˜ÌÓ ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸Òfl ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÓÍ¥‚. ë‰ ÛÒ¸Ó„Ó ˆ¸Ó„Ó ÓÁχªÚÚfl ‰ÂflÍ¥ fl‚ˢ‡ ‚ˉ‡˛Ú¸Òfl ‚‡„ÓÏ¥¯ËÏË, ‡Ì¥Ê ¥Ì¯¥. áÓÍÂχ, ÛÚ‚ÓËÎËÒ¸ ˜ËÒÎÂÌÌ¥ «ÍÓÌÚ-ԇ·ÏÂÌÚË». ∫ıÌ¥ Ì‡Ï¥Ë Ì π ̇҇ÏÔ‰ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË, ˜‡ÒÚÓ ‚ÓÌË Î˯ ԇ„ÌÛÚ¸ ‰Ó‚ÂÒÚË, ˘Ó ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ̇‚˘ÍË ÏÓÊ̇ ÔË-
65
АННІ ДУБЕНТОН ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УКРАЇНІ: НА ВАРТІ ДЕМОКРАТІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔÂÍË ÓÒÌÓ‚ÌÓ„Ó Ô‡Ú̇ ëòÄ ‚ ñÂÌÚ‡Î¸Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ – èÓθ˘¥, ̇·Û· ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ„Ó ‚ˇÁÛ Á ÏÓÏÂÌÚÛ ÓÁÔ‡‰Û ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ ¥ Û ÔË̈ËÔÓ‚Ëı Á‡Ò‡‰‡ı Ì ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÁÏ¥ÌË ÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍËı ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥È. Ň ·¥Î¸¯Â, Á‡fl‚Ó˛ ÔÓ ·ÂÁÛÏÓ‚Ì ÓÁ¯ËÂÌÌfl çÄíé, Ô¥‰„ÓÚÓ‚ÍÓ˛ ‰Ó ÓÁÓ·ÍË ¥ ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ÌÓ‚Óª ÒËÒÚÂÏË ÔÓÚˇÍÂÚÌÓª Ó·ÓÓÌË Ú‡ ¥Ì¯ËÏË ÍÓ͇ÏË ÌÓ‚ËÈ „ÓÒÔÓ‰‡ Å¥ÎÓ„Ó ‰ÓÏÛ ‰‡‚ ÁÓÁÛÏ¥ÚË, ˘Ó Ì ‰ÓÔÛÒÚËÚ¸ ‡ΥÁ‡ˆ¥ª ÒÔÓ· êÓÒ¥ª ÔÓ‚ÂÌÛÚË ÒÓ·¥ ÒÚ‡ÚÛÒ Ó‰Ì¥πª Á¥ Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ÔÓÚÛ„ ¥ „ÓÚÓ‚ËÈ ‚ҥχ ‰ÓÒÚÛÔÌËÏË Á‡ÒÓ·‡ÏË ÔËθÌÛ‚‡ÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË ëòÄ, ÁÓÍÂχ ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÈ ÒÚ‡Ì ·ÂÁÔÂÍË ‚ ÒÛ·Â∂¥ÓÌ¥ ñëÖ. 燂¥Ú¸ Û ÒÔÓ·¥ ‰ÓÏÓ‚ËÚËÒfl Á ÔÂÁˉÂÌÚÓÏ ÅÛ¯ÂÏ ˘Ó‰Ó fl‰ÂÌÓ„Ó ÓÁÁ·ÓπÌÌfl Ô¥‰ ˜‡Ò ҇ϥÚÛ «7+1» ‚ ÉÂÌÛª, ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Î¥‰Â ÛÊ Ì ̇χ„‡‚Òfl Á‡Ô˜ۂ‡ÚË Ô‡‚‡ ëòÄ Ì‡ ‡ÌÚˇÍÂÚÌÛ Ó·ÓÓÌÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ. í‡Í‡ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ‚ÔËÒÛπÚ¸Òfl Û Ô‡ÌÛ˛˜Û Û ëòÄ ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ı·ڇ ·ÂÁÔÂÍË» á.ÅÊÂÁ¥ÌÒÍ¥, flÍËÈ Ô‰·‡˜‡π Íβ˜Ó‚Û Óθ ì͇ªÌË flÍ Ì‡È·¥Î¸¯ Òı¥‰ÌÓª ÒÍ·‰Ó‚Óª ˆ¥πª ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒÚÛÍÚÛË. ì͇ªÌ‡, ‰Ó ÚÓ„Ó Ê (Á„¥‰ÌÓ Á ÍÓ̈ÂÔˆ¥π˛) ÓÔË-
Í·‰‡ÚË ‰Ó ‚Ò¥ı „‡ÎÛÁÂÈ «ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó» ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. è‡Î‡ÏÂÌÚ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ é‰ÂÒË ˜Ë ԇ·ÏÂÌÚ ÏÓÎÓ‰Ëı هχˆÂ‚Ú¥‚ ï‡ÍÓ‚‡ ÒԥθÌÓ Ô‡ˆ˛˛Ú¸ Á‡‰Îfl ÔÓÌÓ‚ÎÂÌÌfl ˆ¥Î¥ÒÌÓÒÚË Ô‡Î‡ÏÂÌÚÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ, ‚Ô‡‚Îfl˛Ú¸Òfl Û ÍËÚ˘ÌÓÒÚ¥ ‰ÛıÛ Ú‡ Ôβ‡Î¥ÁÏ¥ ‰ÛÏÓÍ. åÓÎÓ‰¥ ‰ÂÔÛÚ‡ÚË Á „ÛÏÓÓÏ Á‡Ô‚Ìfl˛Ú¸, ˘Ó ‚ÓÌË – ÔËıËθÌËÍË ‡‰¯Â Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ÚẨÂ̈¥ª. ôÓ ‚ÓÌË Ó·„Ó‚Ó˛˛Ú¸? ÇÒ¥ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á¥ ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËÏ ÊËÚÚflÏ – ÒÚËÔẨ¥ª, ̇‚˜‡ÌÌfl, ͇̥ÍÛÎË ÚÓ˘Ó – ‡Î ڇÍÓÊ ÔÓÙÂÒ¥Ó̇ΥÁ‡ˆ¥˛ ‚¥ÈҸ͇, ·ÓÓÚ¸·Û ÔÓÚË ëçßÑÛ, ÔÓ·ÎÂÏË Á ÍÌËÊ͇ÏË ˜Ë ÒÚ‡Ìӂˢ ÔÂÌÒ¥ÓÌÂ¥‚. ťθ¯ ÔÓÎ¥ÚËÁÓ‚‡ÌËÈ, ‡Ì¥Ê «ÍÓ΄‡» Á ï‡ÍÓ‚‡, ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍËÈ Ô‡Î‡ÏÂÌÚ é‰ÂÒË Á‡ÒÌÛ‚‡‚ 27 ˜Â‚Ìfl 1999 ‚ ÏÂʇı Ï¥ÒÚ‡ Ó‰ÌÓ‰ÂÌÌÛ ÂÒÔÛ·Î¥ÍÛ, ÒÚ‚ÓË‚¯Ë Á„¥‰Ì¥ Á „ÓÎÓ‚ÌËÏË ÍËÚÂ¥flÏË ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ «ÒÚÛÍÚÛË». äÓÎË ‚ËÌË͇˛Ú¸ ÚÛ‰ÌÓ˘¥, Û˜‡ÒÌËÍË ˆ¸Ó„Ó ÚËÔÛ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë, ‡‰flÚ¸Òfl Á¥ Ò‚ÓªÏË «ÍÓ΄‡ÏË» Á ûˉ˘ÌÓª Ä͇‰ÂÏ¥ª. è‡ÍÚ˘̇ ‰ÓÔÓÏÓ„‡ ÒÚÛ‰ÂÌÚ‡Ï Ô‡‚ÌË͇ÏË Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl Ì„‡ÈÌÓ. «ëÎÓ·ÓʇÌҸ͇ ‡‰‡» [ÔÓ ªª ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ÓÁÔÓ‚¥Î‡ é脇 î¥Î¥ÔÓ‚‡ (βÚËÈ 2000), ÒÓˆ¥ÓÎÓ„, ̇ÛÍÓ‚‡ ÒÔ¥‚h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ КИРЧІВ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СКЛАДОВА ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
66
ÌflπÚ¸Òfl ÔÓÁ‡ ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌÓ ˆ¥Î¥ÒÌËÏ ÔÓÒÚÓÓÏ Ó·’π‰Ì‡ÌÓª Ö‚ÓÔË ¥ ÚÓÏÛ ÔÓÚ·Ûπ ‰Ó‰‡ÚÍÓ‚Ëı ∂‡‡ÌÚ¥È ‚·ÒÌÓª ·ÂÁÔÂÍË. *Ç¥‰ÌÓÒËÌË Á èÓθ˘Â˛ ·ÛÎË ¥ Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËÏË Á Ó„Îfl‰Û ̇ ·ÂÁÔÓÒ‰Ìπ ÒÛÒ¥‰ÒÚ‚Ó ¥ Ú‡ÌÒÍÓ‰ÓÌÌÛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛, Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ÒÛ·Â∂¥Ó̇θÌÓª Ú‡ Â∂¥Ó̇θÌÓª ·ÂÁÔÂÍË, Ú‡ÌÁËÚ ÚÓ‚‡¥‚, ÂÌ„ÓÌÓÒ¥ª‚ Ú‡ β‰ÂÈ ÛÁ‰Ó‚Ê ÓÒÌÓ‚ÌËı ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÓÒÂÈ á‡ı¥‰-ëı¥‰ Ú‡ 襂̥˜-襂‰Â̸ ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ. ìÚ‚ÓË·Òfl Ò‚Óπ¥‰Ì‡ ‚ÂÚË͇θ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ: ëòÄ ÎÓ·¥˛π ¥ÌÚÂÂÒË èÓθ˘¥ ‚ Ó·’π‰Ì‡Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ (·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó ¥ ˜ÂÂÁ ç¥Ï˜˜ËÌÛ) ¥ ‚ çÄíé, ˘Ó π ÒÍ·‰Ó‚Ó˛ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú¥‚ ̇ ëÚ‡ÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥; èÓθ˘‡ flÍ Í‡Ì‰Ë‰‡Ú ̇ ‚ÒÚÛÔ ‰Ó Öë ¥ ÎÓ·¥ÒÚ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ëòÄ ‚ ÒÛ·Â∂¥ÓÌ¥ ñëÖ ‚‚‡Ê‡π Ô¯Ә„ӂËÏ Á‡‚‰‡ÌÌflÏ ‡‰‚Ó͇ÚÛÛ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ì͇ªÌË ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÒÛ·Â∂¥ÓÌ¥ ¥ ‚ Ö‚ÓÔ¥ Á‡„‡ÎÓÏ (̇҇ÏÔ‰ ˜ÂÂÁ ‚·ÒÌ¥ ¥ÌÚÂÂÒË ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ¥ ·ÂÁÔÂÍË, ‡ Ú‡ÍÓÊ Á Ó„Îfl‰Û ̇ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ¥ÌÚÂÂÒË ëòÄ); ‚ ·‡„‡Ú¸Óı ‚ËÔ‡‰Í‡ı ëÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ òÚ‡ÚË ‰¥˛Ú¸ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó (¥ ˆÂÈ ÔË̈ËÔ Ï‡π ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ) ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ Ì‡ÔflÏ-
Ó·¥ÚÌˈfl ï‡Í¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ] Á ï‡ÍÓ‚‡ ‰¥π Ô¥‰ «Ô‡ÚÓ̇ÚÓÏ» ÂÍÚÓ¥‚ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ, ûˉ˘ÌÓª Ä͇‰ÂÏ¥ª Ú‡ ¥Ì¯Ëı ‚ÔÎË‚Ó‚Ëı ÓÒ¥·. «ê‡‰‡» Ì χπ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ‰¥˛˜Ó„Ó Ó„‡ÌÛ, ‡ ÙÛÌ͈¥ÓÌÛπ ‚ flÍÓÒÚ¥ ÍÓÏ¥ÚÂÚ¥‚, Á‡ÈÌflÚËı ÍÓÌÍÂÚÌËÏË ÒÔ‡‚‡ÏË, flÍ-ÓÚ ‚¥‰·Û‰Ó‚‡ Ú‡ÚÛ, ÁÛÈÌÓ‚‡ÌÓ„Ó ‰‚‡‰ˆflÚ¸ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ ÔÓÊÂʲ. ñfl Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl, Ô‚‡ÊÌÓ Ê¥ÌÓ˜‡ Á‡ Ô‰ÒÚ‡‚ÌˈڂÓÏ, Ú‡ÍÓÊ Á‡ˆ¥Í‡‚Ë·Ҹ Á‡ÎÛ˜ÂÌ¥ÒÚ˛ Ê¥ÌÓÍ Û ÔÛ·Î¥˜ÌÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ ¥ ̇„ÓӉ˷ Á‡ Ô¥‰ÒÛÏ͇ÏË ÍÓÌÍÛÒÛ Ì‡È͇˘Ëı Ù‡ı¥‚ˆ¥‚ Û „‡ÎÛÁ¥ ÓÒ‚¥ÚË Ú‡ ̇ÛÍË, Á‡Ò‚¥‰˜Ë‚¯Ë Ô¥‰ÚËÏÍÛ ÛÔÓÒÎ¥‰ÊÂÌËÏ ‚ ÛÏÓ‚‡ı ËÌÍÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ÔÓÙÂÒ¥flÏ. åéêÄãúçÖ ëìåãßççü äêÄ∫çà èÓÎ¥Ú˘ÌÓ Á‡‡Ì∂‡ÊÓ‚‡Ì¥ ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ‡ÎË, flÍ¥ ˜‡ÒÚÓ Á‡Á̇‚‡ÎË ÂÔÂÒ¥È ‚¥‰ ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ÂÊËÏÛ, Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û˛Ú¸ ̇·ÛÚËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ̇ ÒÎÛÊ·¥ ‰ÂÏÓ͇ڥª Û ÙÓÏ¥ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÍÓÌÚÓβ Á‡ ‚·‰Ó˛. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 2000 ÓÍÛ ·Û· ÒÚ‚ÓÂ̇ «ä˪‚Ҹ͇ íË·Û̇», ̇ Á„‡‰ÍÛ ÔÓ «åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÛ íË·ÛÌÛ», Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÛ Ì‡ÔËͥ̈¥ 80-ı ÓÍ¥‚ Ä̉ππÏ ë‡ı‡Ó‚ËÏ. ñfl Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl ÔÓ„ÓÎÓÒË· ÔÓ ¥¯Û˜Û Ô¥‰ÚËÏÍÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ „Óχ‰flÌh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍÛ, ÏË̇˛˜Ë ÔÓθҸÍÛ Î‡ÌÍÛ; Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ˜‡Ò Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ‚¥‰ÒÚÓ˛‚‡ÌÌfl ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ Û ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È Ì¥¯¥ ‚·ÒÌÓª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ·ÂÁÔÂÍË, ÁÓÍÂχ ‚ ‡Ï͇ı ÓÔËÒ‡ÌÓª ‚ÂÚË͇Υ, ì͇ªÌ‡ Ô‚‡ÊÌÓ Ô·ۂ‡Î‡ ‚ Òڇ̥ Ó·’πÍÚ‡ ÔÓÎ¥ÚËÍË. üÒ͇‚ËÏ ¥ ÔÓ‚˜‡Î¸ÌËÏ ÔËÍ·‰ÓÏ ‚Ëfl‚Ë·Òfl ÒÔ‡‚‡ ÚÛ·ÓÔÓ‚Ó‰Û, ÔÓÂÍÚ ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl flÍÓ„Ó ˜ÂÂÁ ÚÂËÚÓ¥˛ ì͇ªÌË ‚ҥχ Á‡ÒÓ·‡ÏË Á‡ıˢ‡Î‡ èÓθ˘‡, Û ÚÓÈ ˜‡Ò, flÍ ì͇ªÌ‡ ÔӂӉ˷Òfl ‚Í‡È ÌÂÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ ¥ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ‚¥‰ÏÓ‚Ë·Òfl ‚¥‰ ÔÂÚÂÌÁ¥È ̇ ‚·ÒÌ¥ ¥ÌÚÂÂÒË ˘Ó‰Ó ˆ¥πª χ„¥ÒڇΥ. ç‡ Ì‡È·ÎËʘ χȷÛÚÌπ ÒÚ‡Ú„¥˜Ì ԇÚÌÂÒÚ‚Ó Á èÓθ˘Â˛ ÓÁ„Îfl‰‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ÒÛÒ¥‰ÒÚ‚‡ Á‡ ÒıÂÏÓ˛ «Öë – ÌÂ-Öë». ì ˆ¥È ÒıÂÏ¥, ÔÓfl‰ Á ÔÓ‰Ó·ÌÌflÏ ÔÓ·ÎÂÏË ÌÓ‚Ó„Ó ‚¥ÁÓ‚Ó„Ó ÍÓ‰ÓÌÛ ¯ÎflıÓÏ ÓÔÚËÏ¥Á‡ˆ¥ª ÌÂÓ·ı¥‰ÌËı Ôӈ‰Û, èÓθ˘‡ ̇χ„‡ÚËÏÂÚ¸Òfl Ì ‚Ú‡ÚËÚË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó, ÍÛθÚÛÌÓ„Ó, ̇ÛÍÓ‚Ó„Ó Ô‡ÚÌÂÒÚ‚‡ ̇ ÒıÓ‰¥ ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ Û ‰Ó¯ÂÌ∂ÂÌÒ¸ÍËı Ó·Òfl„‡ı (ÒÔÓ˘ÂÌÌfl ‚¥ÁÓ‚Ëı Ôӈ‰Û, Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl Ú‡ÌÒÍÓ‰ÓÌÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥, ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÏÂÂÊ¥ ·¥Î‡Ú‡θÌËı ‚ÓÂ∂¥ÓÌ¥‚ ¥ ÓÙ¯ÓÌËı ÁÓÌ ÚÓ˘Ó), ‡ Ú‡ÍÓÊ ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÚË Ò‚Ó˛ ·ÂÁÔÂÍÛ ˜ÂÂÁ
Ò¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ‚Ó̇ Ú‡ÍÓÊ ÒÔËflπ È Á‡ıˢ‡π ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó Ó·„Ó‚ÓÂÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl ͇ªÌË. ë‰ ‡ÍÚË‚¥ÒÚ¥‚ íË·ÛÌË ÏÓÊ̇ ÁÛÒÚ¥ÚË ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΥ‚, flÍ¥ χ˛Ú¸ ‰Ó·Û ÂÔÛÚ‡ˆ¥˛ Û ¥ÁÌËı „‡ÎÛÁflı, flÍ-ÓÚ ˛ËÒÚ Ä̇ÚÓÎ¥È å‡Ú‚¥πÌÍÓ, Ù¥ÎÓÒÓÙ ë„¥È äËÏÒ¸ÍËÈ, ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„ ÇÓÎÓ‰ËÏË å‡Î¥ÌÍӂ˘, ˜Ë ‚¥‰ÓÏ¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ó„Îfl‰‡˜¥ ßË̇ èÓ„ÓπÎÓ‚‡ Ú‡ ÇÓÎÓ‰ËÏË ë͇˜ÍÓ. ÇÓÌË ‚Ëχ„‡˛Ú¸ ÔËÔËÌÂÌÌfl ‡‚ÚÓËÚ‡ÌËı ‰¥È Á ·ÓÍÛ ‚·‰Ë Ú‡ ∂‡‡ÌÚ¥È ‚¥‰ ̇‰Ï¥ÌÓ„Ó ‚Ò‚·‰‰fl ϥ҈‚Ëı ÏÓÊÌӂ·‰ˆ¥‚. äÓÎË ˆ¸Ó„Ó ‚Ëχ„‡π ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ‚ÓÌË Ò‡Ï¥ Á‚ÂÚ‡˛Ú¸Òfl ‰Ó ê‡‰Ë Ö‚ÓÔË, ‰Óχ„‡˛˜ËÒ¸, ‡·Ë ̇‰‡ÌÌfl ÂÍÓÌÓÏ˘ÌÓª ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ì͇ªÌ¥ ·ÛÎÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì Á ‰ÓÚËχÌÌflÏ Ò‚Ó·Ó‰Ë ÔÂÒË Ú‡ Ô‡‚ β‰ËÌË. ñ¥ ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ‡ÎË π ÒÛÏÎ¥ÌÌflÏ Í‡ªÌË. ÇÓÌË Ḁ́̇ Ú‡ ¯‡ÌÓ‚‡Ì¥, ¥¯Û˜¥ ‚ ̇‰Á‚˘‡ÈÌËı ÒËÚÛ‡ˆ¥flı, ˜Ë ÍÓÎË Ú·‡ Á‡ÔÓ·¥„ÚË ÔÓÚÂ̈¥ÈÌËÏ Á‡„ÓÁ‡Ï. «åË Ì ¥„‡¯ÍË ÍÓÛÏÔÓ‚‡ÌËı „ÛÔ Ú‡ ÓÎ¥„‡ı¥‚, – ͇Ê ӉËÌ Á ÌËı. – åË Û˜‡ÒÌËÍË ÔÓˆÂÒ¥‚ [‚ ì͇ªÌ¥], ¥ χπÏÓ Ì‡ ÌËı ‚ÔÎË‚» [Finberg L. Dialogues francoukrainiens, colloque, Paris, 1999. Ç¥‰‰‡˛˜Ë ̇ÎÂÊÌ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËÏ ‰ÓÒÎ¥‰ÌË͇Ï, flÍ¥ Ô‡ˆ˛˛Ú¸ ̇ Ò‚¥ÚÓ‚Óh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̉ÓÔÛ˘ÂÌÌfl ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl ÍÓ‰ÓÌÛ Á ì͇ªÌÓ˛ Û ÌÓ‚ËÈ «·ÂÎ¥ÌÒ¸ÍËÈ ÏÛ»; ì͇ªÌ‡ (Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‰ÓÚËχÌÌfl ÔÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‰ÓÍÚËÌË) ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÓ Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡ÚËÏ ÍÓÍË Û Ì‡ÔflÏÍÛ Â‚Ó‡Ú·ÌÚ˘ÌÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÁÏÂÌ¯Û˛˜Ë Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‚¥‰ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ÂÌ„ÓÌÓÒ¥ª‚ ¥ ËÌÍÛ, ˘Ó ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚¥‰‰‡ÎËÚ¸ ªª ‚¥‰ ÌÓ‚Ó„Ó Â¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ êÓÒ¥ª (‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ ËÌÍÓ‚¥ È ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl ¥ Ô˂‰ÂÌÌfl ÔÓ‰Û͈¥ª ‰Ó Òڇ̉‡ÚÌËı ‚ËÏÓ„ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ËÌÍÛ, ÓÁ‚ËÚÓÍ ¥ ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ÒÚÛÍÚÛË ÉììÄå, ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÁËÚË‚ÌÓ„Ó ¥Ï¥‰ÊÛ Öë ¥ çÄíé ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, Ô¥‰ÚËÏ͇ ‚ˢÂÓÔËÒ‡ÌËı ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚ èÓθ˘¥, ÓÁ‚ËÚÓÍ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ Û ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥È „‡ÎÛÁ¥ ÚÓ˘Ó). LJÊÎË‚ËÏ ÒÚËÏÛÎÓÏ ‰Ó flÍ̇ÈÚ¥ÒÌ¥¯Óª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ π ÎÓ͇ΥÁ‡ˆ¥fl èÓθ˘¥ Ú‡ ì͇ªÌË ‚ ÒÚ‡ÌÓ‚¥È ‡ı¥ÚÂÍÚÛ¥ ·ÂÁÔÂÍË ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ. é˜Â‚ˉÌÓ, ‚‡ÊÎË‚¥ÒÚ¸ ˆ¸Ó„Ó Ù‡ÍÚÓ‡ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÓ Ì‡ ¥‚Ì¥ ‚·‰ÌËı ÒÚÛÍÚÛ Ó·Óı ‰Âʇ‚: Á‡ ÔÂ¥Ó‰ Á 1991 ‰Ó 1999 ÓÍÛ Ï¥Ê èÓθ˘Â˛ Ú‡ ì͇ªÌÓ˛ ÛÍ·‰ÂÌÓ 62 χүڇ·ÌËı ‰Ó„Ó‚ÓË, flÍ¥ „Ûβ˛Ú¸ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ‚Ò¥ ‰¥ÎflÌÍË ‰‚ÓÒÚÓÓÌÌ¥ı ‚Á‡πÏËÌ.
ÏÛ ¥‚Ì¥, ÒÓˆ¥ÓÎÓ„ Á„‡‰Ûπ ¥ÏÂ̇ ç‡Ú‡Î¥ üÍÓ‚ÂÌÍÓ ¥ üÓÒ·‚‡ Éˈ‡Í‡ (‚ „‡ÎÛÁ¥ ¥ÒÚÓ¥ª), ∏‚„Â̇ ÉÓÎÓ‚‡ıË Ú‡ éÎÂÍ҇̉‡ èÓÚπı¥Ì‡ (‚ „‡ÎÛÁ¥ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥ª), ëÓÎÓÏ¥ª 臂΢ÍÓ ¥ åËÍÓÎË êfl·˜Û͇ (‚ „‡ÎÛÁ¥ Î¥Ú‡ÚÛÓÁ̇‚ÒÚ‚‡), 퇇҇ ÇÓÁÌfl͇ (‚ „‡ÎÛÁ¥ Ù¥ÎÓÒÓÙ¥ª), åËÓÒ·‚‡ å‡ËÌӂ˘‡ Ú‡ áËÌÓ‚¥fl ÄÌÚÓÌ˛Í‡ (‚ ÂÎ¥„¥ÈÌ¥È „‡ÎÛÁ¥)]. ë‰ ÔËθÌËı ÓıÓÓ̈¥‚ ‰ÂÏÓ͇ڥª – ëÂÏÂÌ ÉÎÛÁχÌ, ÍÓÎË¯Ì¥È ‰ËÒˉÂÌÚ, ÔÒËı¥‡Ú, ÍÂ¥‚ÌËÍ Ô‡‚ÓÁ‡ıËÒÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, ÍÓÚËÈ ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó ҸӄӉ̥ Ú·‡ ‡ıÛ‚‡ÚËÒfl ̇҇ÏÔ‰ ¥Á Ù‡ıÓ‚ËÏË flÍÓÒÚflÏË Î˛‰ÂÈ, ‡ Ì ªıÌ¥Ï ÏËÌÛÎËÏ. ã˛ÒÚ‡ˆ¥fl Ì ‰ÓÔÓÏÓÊÂ, ·Ó Ì ‚‡ÊÎË‚Ó, ÒͥθÍË ÓÍ¥‚ β‰Ë̇ ·Û· ˜ÎÂÌÓÏ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª Ô‡Ú¥ª. í·‡ ÔÓ‚‡‰ËÚË Ó·„Ó‚ÓÂÌÌfl, Ì ¯Û͇˛˜Ë ‚ËÌÌËı, Ì ÍÂÛ˛˜ËÒ¸ ÔÓ˜ÛÚÚflÏ ÔÓÏÒÚË, Ì „ÂÓªÁÛ˛˜Ë ‰ÂflÍËı ÓÔÓÁˈ¥ÓÌÂ¥‚, flÍ¥ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì Á‡ÒÎÛ„Ó‚Û‚‡ÎË ÔÓ͇‡Ì¸. é˜Óβ‚‡Ì‡ ëÂÏÂÌÓÏ ÉÎÛÁχÌÓÏ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl Ì ÒÚ‡‚Ë· ÒÓ·¥ Á‡ ÏÂÚÛ ‚¥‰ÍËÚË ÍÓÌÒÛθڇˆ¥ÈÌ ·˛Ó ‰Îfl ÓÒ¥·, flÍ¥ ÔÓÚ‡ÔËÎË ‚ ÒÍÛÚÌ ÒÚ‡ÌӂˢÂ, – ªª ÏÂÚ‡ ÔÓÎfl„‡Î‡ Û ÔÓÒ‚¥ÚÌˈڂ¥. ë͇ʥÏÓ, ‚Ó̇ ‚Áfl· Ô¥‰ Á‡ıËÒÚ Ï¥Î¥ˆ¥Ó̇, ÒÍË‚‰ÊÂÌÓ„Ó ÔÓÍÛÓÓÏ. ëÚ‡Ú-
67
АННІ ДУБЕНТОН ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УКРАЇНІ: НА ВАРТІ ДЕМОКРАТІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ç Á‡ÎÂÊÌÓÒÚ¥ ‚¥‰ ÒÚ‡ÌÛ Á¥ÎÓÒÚË ¥ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓ„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl Ô‡‚Îfl˜Ëı ÂÎ¥Ú ì͇ªÌË, ¥‚Ìfl ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ‰Âʇ‚Ë Ú‡ ªª ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ flÍ Ò‰ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌËı Á‡ ÔËÈÌflÚÚfl ¥¯Â̸ Û ‰Âʇ‚¥, Ú‡Í ¥ ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ, ÏÓÊ̇ ÁÏÓ‰Â₇ÚË ÔË̇ÈÏÌ¥ ̇ÒÚÛÔÌ¥ ‚‡¥‡ÌÚË ÓÁ‚ËÚÍÛ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÒÚ‡Ú„¥È, ‡ Ú‡ÍÓÊ Óˆ¥ÌËÚË ªı Á ÔÓ„Îfl‰Û ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ‡ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ·ÂÁÔÂÍË: – á·ÎËÊÂÌÌfl Á Öë ¥ çÄíé (Á ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ˛ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ‚ ‰‡ÎÂÍ¥È ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥). ñ¸ÓÏÛ Ì‡Ò‡ÏÔ‰ ÒÔËfl˛Ú¸ ‚¥‰ÌÓÒËÌË Á¥ ëòÄ Ú‡ èÓθ˘Â˛. éÒÚ‡ÌÌfl ‚ ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ (ÔË ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌËı ‰¥flı ¥ „ÛÎflˆ¥flı Á ·ÓÍÛ ì͇ªÌË) ÏÓÊ ‚ÁflÚË Ì‡ Ò· Óθ ÔÓÏÓÚÓ‡ Ú‡ÌÒÍÓ‰ÓÌÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ¥ ÔÓ¯ÛÍÛ ªª ÌÓ‚Ëı ÙÓÏ. é‰Ì¥π˛ Á Ú‡ÍËı ÙÓÏ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ÏÂÂʇ ‚ÓÂ∂¥ÓÌ¥‚. Ç „‡ÎÛÁ¥ ·ÂÁÔÂÍË ÌÂÓ·ı¥‰Ì flÍ̇ÈÚ¥ÒÌ¥¯Â ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌËˆÚ‚Ó Á çÄíé ¥ ‚¥‰ÏÓ‚‡ ‚¥‰ ÔÓ¯ÛÍ¥‚ ˜Ë ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÏ¥ÊÌËı ÒÚÛÍÚÛ ·ÂÁÔÂÍË. Ç Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ, ÔË Á‡‚¯ÂÌÌ¥ ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂ̸ ¥ Ó·Ó‚’flÁÍ¥‚ Ï¥Ê è¥‚Ì¥˜ÌÓ‡Ú·ÌÚ˘ÌËÏ ÄθflÌÒÓÏ ¥ Öë-Ö‚ÓÍÓÓÏ, ÏÓÊÎË‚‡ ÒıÂχ ‚Á‡πÏËÌ Á ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï, Á‡ ÛÏÓ‚ Á‡ÔÓ¯ÂÌÌfl ‚¥‰ Ì¸Ó„Ó ‰Ó ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥.
Ú¥ ‚ ÔÂÒ¥ Ú‡ ÚÂÎÂÒ˛ÊÂÚË ·ÛÎË ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ ̇ ÔÓÔÛÎflËÁ‡ˆ¥˛ Ú¸Óı ¥‰ÂÈ: ÔÓÎ¥ˆ¥fl ÌÂÓ·ı¥‰Ì‡ ‰Îfl ‰Ó·Ó„Ó ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡; Û͇ªÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÏÓÊ ÓÁ‡ıÓ‚Û‚‡ÚË Ì‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Û ÔÓÎ¥ˆ¥ª ÎË¯Â Û ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ Á ̲; flÍ˘Ó Ô‚ÌËÈ Ï¥Î¥ˆ¥ÓÌ ÒÚ‡‚ ÊÂÚ‚Ó˛ ÌÂÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË, ‡Î ÈÓ„Ó Á‡ıËÒÚËÎË, ÚÓ Ï¥Î¥ˆ¥fl ·Û‰Â ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì‡ ͇˘Â Á‡ıˢ‡ÚË „Óχ‰flÌ ‚ ÏÂʇı Á‡ÍÓÌÛ. LJÚÓ Á„‡‰‡ÚË È ¥Ì¯Ó„Ó Ó·ÓÓ̈fl ‰ÛıÓ‚ÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ì͇ªÌË – ß‚‡Ì‡ ÑÁ˛·Û, ‡‚ÚÓ‡ ˜ËÒÎÂÌÌËı ÂÒª‚, ‚ˉ‡ÌËı Û 80-ı Ó͇ı Û ‰¥‡ÒÔÓ¥, ‡ ‚ ì͇ªÌ¥ – Ô¥ÒÎfl ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÌfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË, ÍÓÚËÈ Ô‰ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌflÏ ‰Ó ̇ÛÍÓ‚Óª ‰¥flθÌÓÒÚË ·Û‚ Û 19921994 Ó͇ı ϥ̥ÒÚÓÏ ÍÛθÚÛË. ͇ᷥ ÎËÒÚ¥‚ Ú¸Óı ÍÓÎ˯̥ı ‚’flÁÌ¥‚ ¢ìãÄ¢Û ·Û· ¥ÓÌ¥˜ÌÓ Ì‡Á‚‡Ì‡ «ãËÒÚË Á ‚ÓÎ¥» [ãËÒÚË Á ‚ÓÎ¥ / áËÌÓ‚¥È ÄÌÚÓÌ˛Í, ëÂÏÂÌ ÉÎÛÁχÌ, åËÓÒ·‚ å‡ËÌӂ˘. ä˪‚: ëÙ‡, 1999]. ë‡Ï ۂ’flÁÌÂÌÌfl ‰ÓÁ‚ÓÎËÎÓ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇ·Ï, ‰Îfl flÍËı «‚¥‰Ó„Ë ì‡ÎÛ ÒÚ‡ÎË Ï¥ÒˆÂÏ ‰Û„Ó„Ó Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl», ‰ÛχÚË È Ï¥ÍÛ‚‡ÚË ÔÓ Ò‡ÏÓÔÓ‚‡„Û, ÂÎ¥„¥˛, „Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ˜Ë ÚÓ·ÌÚÌ¥ÒÚ¸. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ КИРЧІВ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СКЛАДОВА ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
68
– í‡ÌÒÙÓχˆ¥fl ÉììÄå ‡·Ó ŇÎÚÓ-óÓÌÓÏÓÒ¸ÍÓ„Ó ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡ ‚ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ì¥ ‰Ó Öë Ú‡ çÄíé ÒÚÛÍÚÛË. ∏‰ËÌËÏ ÔÓÁËÚË‚ÌËÏ Ì‡ÒÎ¥‰ÍÓÏ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÉììÄå Ï¥„ ·Ë ·ÛÚË ÓÁ‚ËÚÓÍ ËÌÍÓ‚Óª ÒÚÛÍÚÛË ‚ Ô‚ÌÓÏÛ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥, flÍ ÂÚ‡Ô ÔÂÂı¥‰ÌÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û (Á‡ ÛÏÓ‚Ë, ˘Ó åÓΉӂ‡ Ì ÔËπ‰Ì‡πÚ¸Òfl ‰Ó êÓÒ¥ª ¥ Å¥ÎÓÛÒ¥, ‡·Ó Ì ÔӘ̠‚ËÍÓÌÛ‚‡ÚË Ô‚ÌÛ ÒÔˆËÙ¥˜ÌÛ Óθ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÒÛ·Â∂¥ÓÌ¥). ǯڥ, ‚Ê ̇ÒÚÛÔÌ¥ ‚Ë·ÓË ‚ åÓΉӂ¥ ÏÓÊÛÚ¸ ÔË‚ÂÒÚË ‰Ó ‚·‰Ë ‚ Ì¥È Ì‡·‡„‡ÚÓ «ÔÓÛÏÛÌҸͥ¯ËÈ» (‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò – «ÔÓ‚ÓÔÂÈҸͥ¯ËÈ») Ûfl‰, ÓÒͥθÍË Á‡ ϥʂ˷ӘËÈ ÔÂ¥Ó‰ ̇ÒÂÎÂÌÌ˛ ·Û‰Â ̇‰‡ÌÓ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÔÂÂÍÓ̇ÚËÒfl ‚ ÔÓ‚ÌÓÏÛ Ó·ÒflÁ¥ Û „‡Ì‰¥ÓÁÌ¥È «·Ûθ·‡¯ˆ¥» ÔÓÎ¥ÚËÍË ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚. ÄΠˆfl ÒÚÛÍÚÛ‡ ·Û· · ÒÎ¥ÔËÏ ‚¥‰„‡ÎÛÊÂÌÌflÏ ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ Á‡„‡Î¸ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚. í‡Í Ò‡ÏÓ ·ÂÁÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌËÏ π ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl ÒÚÛÍÚÛË Å‡ÎÚÓ-óÓÌÓÏÓÒ¸ÍÓ„Ó ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡ ‚ ÓÍÂÏÛ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌÛ ÏÓ‰Âθ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ‚ ÒÙÂ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ¥ ·ÂÁÔÂÍË Ì‡ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥. ÅÛ‰¸-fl͇ ÔÓÏ¥Ê̇ ‡·Ó ÔÂÂı¥‰Ì‡ ÒÚÛÍÚÛ‡ ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ¥ÒÌÛ˛˜Ëı ‚Á‡πÏÓ‚ËÍβ˜ÌËı ÙÓχˆ¥È Ô˘Â̇, ÓÒͥθÍË ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÓ ÒÚ‡π ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌÓ˛ ‰Ó Ó·Óı.
ÑÂıÚÓ ÍËÚËÍÛπ ̇‰Ï¥ÌÛ Í¥Î¸Í¥ÒÚ¸ „Óχ‰Ò¸ÍËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È, ÒÚ‚ÓÂÌËı ̇ ∂ÛÌÚ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚË, Á‡Íˉ‡˛˜Ë ªÏ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÒÚÛÍÚÛ, Ô‡‡ÎÂθÌËı ‰Ó ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËı Ó„‡Ì¥‚ ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ. ë͇ʥÏÓ, π ˜ËχÎÓ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È ‚Á‡πÏÓ‰ÓÔÓÏÓ„Ë Á‡ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ˛ ÓÁ̇ÍÓ˛ [ëÓˆ¥‡Î¸ÌËÈ Á‡ıËÒÚ ‚ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı „Óχ‰‡ı ì͇ªÌË. ä˪‚, 1998] Ú‡ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ-ÍÛθÚÛÌËı ÚÓ‚‡ËÒÚ‚, flÍ¥ Ó·’π‰ÌÛ˛Ú¸ 15-20% ̇ÒÂÎÂÌÌfl. ç‡È˜ËÒÎÂÌÌ¥¯ËÏË π π‚ÂÈҸͥ „Óχ‰Ò¸Í¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ ‚ ÛÒ¥ı ̇ȷ¥Î¸¯Ëı Ï¥ÒÚ‡ı ͇ªÌË (·Î. 200 ¥Á 300 ÓÒÌÓ‚ÌËı Ï¥ÒÚ ì͇ªÌË): ‚ÓÌË Á‡·ÂÁÔÂ˜Û˛Ú¸ flÍ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ, ÔÓ‰Ó‚Óθ˜Û, ω˘ÌÛ ‰ÓÔÓÏÓ„Û, Ú‡Í ¥ ÍÛθÚÛÌÛ ‰¥flθ̥ÒÚ¸. ßÌÒÚËÚÛÚ ˛‰‡ªÍË ÔÛ·Î¥ÍÛπ ÊÛ̇Π¥ÒÚÓ˘ÌËı, Î¥Ú‡ÚÛÌËı, ÏËÒÚˆ¸ÍËı ÂÙÎÂÍÒ¥È «∏„ÛÔˆ¸». ëÎ¥‰ Ô¥‰ÍÂÒÎËÚË Ú‡ÍÓÊ ‚‡ÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÔÓθҸÍËı, ̥ψ¸ÍËı, ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È. èÓθҸͥ Ú‡ ̥ψ¸Í¥ Ô‡„ÌÛÚ¸ ̇҇ÏÔ‰ „ÎË·¯Â ‚Ë‚˜ËÚË ¥‰ÌÛ ÏÓ‚Û. êÓÒ¥ÈҸͥ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl Á’fl‚ËÎËÒfl Ô¥ÁÌ¥¯Â; ˆfl ˜‡ÒÚË̇ ̇ÒÂÎÂÌÌfl Ì ÊË‚Â flÍ Ì‡ˆ¥Ó̇θ̇ ÏÂ̯Ë̇, Ì ‚¥‰˜Û‚‡π Ò· ̇ ÍÛθÚÛÌÓÏÛ ÛÁ·¥˜˜¥; ªı ‡ÍÚË‚ÌÓ Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– çÂ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌËÈ ÔÓÂÍÚ (Ú‡Í Á‚‡ÌËÈ «‚·ÒÌËÈ ¯Îflı»). ñÂÈ ‚‡¥‡ÌÚ ÏÓÊÎË‚ËÈ ‡·Ó ÔË ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ¥ ‚·ÒÌÓ„Ó ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ, ‡·Ó Á‡ ÛÏÓ‚ ÔÓÚÛÊÌËı ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥È Á ·ÓÍÛ Ô‡ÚÌÂ¥‚, ˘Ó Ì χ˛Ú¸ ÒԥθÌËı ÍÓ‰ÓÌ¥‚ Á ‡ÍˆÂÔÚÓÓÏ. èÓÚÂ Û Ì‡È·ÎËʘÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥ÈÌËÈ ÔÓÚ¥Í (̇҇ÏÔ‰ ˜ÂÂÁ ÌÂÒÔËflÚÎË‚ËÈ ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ÍΥχÚ) ‚ ì͇ªÌÛ Ì Ô‰·‡˜‡πÚ¸Òfl, ‡ Ó‰ÌËÏ ¥Á Á‡‚‰‡Ì¸ ì͇ªÌË ‚ ˆËı Ó·ÒÚ‡‚Ë̇ı, Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ªª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ·ÂÁÔÂÍË, π ¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl – Ì ÔÓÚ‡ÔËÚË ‚ Â¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌËÈ ÔÓÒÚ¥ êÓÒ¥ª (fl͇ Ó·‡Î‡ ҇ϠˆÂÈ ‚‡¥‡ÌÚ «‚·ÒÌÓ„Ó ¯ÎflıÛ»). – êÂ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl Á êÓÒ¥π˛ Ú‡ ªª Ò‡ÚÂÎ¥Ú‡ÏË. ç‡ÈÏÂ̯ ·‡Ê‡ÌËÈ ¥, ̇ ʇθ, ˆ¥ÎÍÓÏ Â‡Î¸ÌËÈ ‚‡¥‡ÌÚ Á ÔÓ„Îfl‰Û ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ¥ ·ÂÁÔÂÍË ì͇ªÌË. ëËθÌËÈ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ, ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ, ÂÌ„ÂÚ˘ÌËÈ ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÚËÒÍ êÓÒ¥ª, ÒÔ˘ËÌÂÌËÈ ÍËÁÓ˛ ‚Ò‰ËÌ¥ ͇ªÌË ¥ ˘Â ̇‡Á¥ Á̇˜ÌËÏË ªª ÔËÓ‰ÌËÏË ÂÒÛÒ‡ÏË, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó – ·‡È‰ÛÊ¥ÒÚ¸ ¥ Ì·‡Ê‡ÌÌfl ÁÏ¥Ì (̇‚¥Ú¸ ÔË ‰ÂÍ·ۂ‡ÌÌ¥ ÔÓÚËÎÂÊÌÓ„Ó) Û ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥ ¥ Ò‡ÏÓ¥ÁÓÎflˆ¥fl ‚¥‰ ˆËı ÔÓ·ÎÂÏ á‡ıÓ‰Û, ÏÓÊÛÚ¸ ‚ËÚ‚ÓËÚË ÒËÚÛ‡-
ÒÛÒ¥‰Ì¥ ‡·Ó ϥ҈‚¥ áåß. ìÔÓ‰Ó‚Ê Ô’flÚË ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ÓÍ¥‚ ÓÒ¥ÈҸͥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÁÓÒ‰ËÎËÒfl Ô‚‡ÊÌÓ Ì‡ ÔÓ„ÎË·ÎÂÌÌ¥ ÍÛθÚÛÌËı Á‚’flÁÍ¥‚ ¥Á êÓÒ¥π˛. é‰Ì‡ Á ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯Ëı ÔÓ·ÎÂÏ ‰Îfl „Óχ‰ ‚Á‡πÏÓ‰ÓÔÓÏÓ„Ë Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ÏÂ̯ËÌ, ÁÓÍÂχ ͇‚͇Áˆ¥‚, – ·‡Í «ÔÓÔËÒÍË», ÚÓ·ÚÓ Ô‡‚‡ ̇ ÔÓÒÚ¥ÈÌ ÔÓÊË‚‡ÌÌfl. ë‰ ̇È͇˘Â Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌËı – ‚¥ÏÂÌË È Ú‡Ú‡Ë, „Óχ‰‡ ÍÛ‰¥‚. ∫ıÌ¥ ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡ ÒÚ‚ÓËÎË ‚·ÒÌ ¯Í¥Î¸ÌˈڂÓ, ÔÓÔÓÌÛ˛Ú¸ Ô۷Υ͇ˆ¥ª ¥‰ÌÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, χ˛Ú¸ ‰ÓÒÎ¥‰Ìˈ¸Í¥ ˆÂÌÚË. á̇˜Ì‡ ͥθͥÒÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ-ÍÛθÚÛÌËı ÚÓ‚‡ËÒÚ‚, ªıÌfl Ê‚‡‚‡ ‰¥flθ̥ÒÚ¸ Ò‚¥‰˜‡Ú¸ ÔÓ ÒÍ·‰ÌÓÒÚ¥, flÍ¥ ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÔÓ ÒÓÎ¥‰‡Ì¥ÒÚ¸, fl͇ ‚ËÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ‚Ò‰ËÌ¥ ÏÛθÚËÍÛθÚÛÌÓª ‰Âʇ‚Ë. ᇂ‰flÍË „Óχ‰flÌÒ¸ÍËÏ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚‡Ï ÏË ·¥Î¸¯Â ‰¥Á̇πÏÓÒfl ÔÓ ÌÂÁ‡‰Ó‚¥Î¸Ì ‚Ë¥¯ÂÌÌfl Ó„‡Ì‡ÏË ‚·‰Ë ÌËÁÍË ‚‡ÊÎË‚Ëı ÔÓ·ÎÂÏ, ‡Î ˆ¥ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë Ú‡ÍÓÊ Ò‚¥‰˜‡Ú¸ ÔÓ Ô‡„ÌÂÌÌfl Ô‚ÌËı „ÛÔ „Óχ‰flÌ ÓÁ‰¥ÎËÚË Á ‰Âʇ‚Ó˛ Úfl„‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË Á‡ ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÔÓ·ÎÂÏ. èË̇ÈÏÌ¥, ‚ËÌË͇π Ò‚Óπ¥‰Ì‡ ÍÓÌÍÛÂ̈¥fl Ï¥Ê Ó„‡Ì‡ÏË ‚·‰Ë ¥ ÚËÏË, ıÚÓ Ô‡„Ì ªÏ ÓÔÓÌÛ‚‡ÚË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ˆ¥˛, ÍÓÎË, ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ‚Ë·Ó¥‚ ˜Ë Ô‚ÓÓÚÛ ‚ ì͇ªÌ¥ ÔËȉÛÚ¸ ‰Ó ‚·‰Ë ÒËÎË, Á‰‡ÚÌ¥ ̇ÔÓÎfl„‡ÚË Ì‡ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌ¥ ëçÑ Û ‰Âʇ‚Ì ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ̇ ͯڇÎÚ ëëëê-2, ˜Ë ÔË̇ÈÏÌ¥ ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl 퇯ÍÂÌÚÒ¸ÍÓª ÒÚÛÍÚÛË Í‚‡Á¥·ÂÁÔÂÍË Û˜‡ÒÚ˛ ‚ Ì¥È ì͇ªÌË. í‡ÍËÈ ‚‡¥‡ÌÚ Ì‡‰Ó‚„Ó ÔÓ‚¥‚ ·Ë ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÛ ÏÂÊÛ Ö‚ÓÔË ÛÁ‰Ó‚Ê Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÍÓ‰ÓÌÛ ì͇ªÌË.
åÓÊÎË‚Ó, ˘Â ‰ÛÊ ÒÍÓÏÌ¥, ‚Ó„ÌËÍË „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Á‡Ô‡Î˛˛Ú¸Òfl ¥ Á„‡Ò‡˛Ú¸. ÑÊ·, ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸, Á‡Ó‰ÍÓ‚¥ÒÚ¸ ¥ ϥ̥χΥÒÚ˘ÌËÈ ı‡‡ÍÚ ªıÌ¥ı Ô‡„ÌÂ̸ Ô¥‰ÍÂÒβ˛Ú¸ ÒÍÓÏÌ¥ Ó·Òfl„Ë Ô¥‰ÚËÏÍË, flÍÓ˛ ‚ÓÌË ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl, ‡Î ڇÍÓÊ ·‡„‡ÚÓÓ·¥ˆfl˛˜ËÈ ı‡‡ÍÚ ˆËı Ò˄̇Υ‚. áÂÎÂÌËÈ Ûı, Ûı ‚ËÌflÚÍÓ‚Ó „Óχ‰flÌÒ¸ÍËÈ, Ì‚‰Ó‚Á¥ Òڇ̠ÊÂÚ‚Ó˛ ٥̇ÌÒÓ‚Ëı Û„Ó‰, flÍ¥ ÒÔÎÛÚ‡˛Ú¸ ÈÓ„Ó ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚Û Ï¥Ò¥˛, ¥ ‚Ú‡ÚËÚ¸ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ Ò‚Óªı ÔË·¥˜ÌËÍ¥‚. ç‡Ó‰ÌËÈ êÛı, ÒÔ‡‰ÍÓπψ¸ ¥ ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ¥‰Âª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË, – Ì ·¥Î¸¯ Ì¥Ê ÔÓÎ¥Ú˘̇ ۪̇, Á‡ flÍÛ ÒÔ˜‡˛Ú¸Òfl ÔÓÎ¥ÚËÍË. ñ¥ ‰‚‡ ÛıË ·¥Î¸¯Â Ì π ÒÔflÏÓ‚Û˛˜ËÏË ‰Îfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ˜Ë ÈÓ„Ó Ò‡ÏÓ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ª. ÇÓÌÓ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ Ì ̇‰ÚÓ ÔÓÎ¥ÚËÁÓ‚‡Ì (ÏÓÊÎË‚Ó, ˆÂ Á‚ÓÓÚÌËÈ ·¥Í ‚ËÏÛ¯ÂÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÁÓ‚‡ÌÓÒÚË ÏËÌÛÎËı ÓÍ¥‚), ‡Î ‚˜ËÚ¸Òfl ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÚË Á‡„‡Î¸Ì ‚˷Ә ԇ‚Ó Ú‡ ÎÓ͇ΥÁÛ‚‡ÚË ÔÓÌflÚÚfl ‰ÂÏÓ͇ڥª ‚ ÚËı Ï¥Òˆflı, flÍ¥ ‚‚‡Ê‡π Ì ڇÍËÏË ·Û‰ÌËÏË, flÍ ÓÙ¥ˆ¥È̇ ÔÓÎ¥ÚË͇. ëÛÒԥθÒÚ‚Ó ˆÂ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÒÛÔ˜ÎË‚Â, ·Ó ̇‡Á¥ Ô·ۂ‡π Û ÔÂÂı¥‰ÌÓÏÛ Òڇ̥. Ⴂ‡ÈÌÓ, ÈÓÏÛ ˘Â ‰‡ÎÂÍÓ ‰Ó «shadow society [Ú¥Ì¸Ó‚Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡]» [Smolar A. Civil society in
69
АННІ ДУБЕНТОН ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УКРАЇНІ: НА ВАРТІ ДЕМОКРАТІЇ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Post-communist Europe // Journal of Democracy. – 1996. – Vol. 7. – No 1], ÔÓÓ·‡ÁÛ ‚¥‰ÍËÚ¥¯Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÌÓÒ¥fl «ÒÔ‡‚‰¥» ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. ÇÓÌÓ ÓÁÍÓÎÓÚ ¥ ÔÓ„‡ÌÓ ¥ÌÙÓÏÓ‚‡ÌÂ, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥, ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌËÈ „Óχ‰Ò¸ÍËÈ Ûı. íÛÚ ÏË Ì‡ÔÓÚË͇πÏÓÒfl ̇ Ó‰ËÌ Á Ô‡‡‰ÓÍÒ¥‚ «Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ»: Ú˯‡, Á‡ÚflÚ‡ ÏÓ‚˜‡Ì͇, flÍ¥ Î˯ ԥ‰Ú‚‰ÊÛ˛Ú¸ Ï¥ÒˆÂ‚Û ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó ‚˂‰ÂÌÌfl „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥ „·ÒÌÓÒÚË, ÓÔÓÁˈ¥ÈÌ¥ÒÚ¸, Ô‡„ÌÂÌÌfl ‰Ó ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ‚ËÍβ˜ÌÓ ‚ ¥‰Â‡Î¸ÌËı ÙÓχı. ì͇ªÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÓÁ·Û‰Ó‚Ûπ ‰ÂÏÓ͇ڥ˛, ÂÙÓÏË Ú‡ Î¥·Â‡Î¥ÁÏ ·ÂÁ Á̇ÌÌfl Ú‡ ‚ϥ̸, ‚¥‰ÏÓ‚Îfl˛˜ËÒ¸ ̇‚¥Ú¸ ÔÓ„Ó‰ËÚËÒ¸ ¥Á ˆËÏ Ù‡ÍÚÓÏ. èËÌËÊÂÌ ̇ÒÂÎÂÌÌfl Û‚¥˜Ì˛π χ¯ËÌÛ ÔËÌËÊÂÌÌfl. ü‚ˢ ÓÁÔ‡‰Û ‚ ÛÒ¸ÓÏÛ, ˜Ë, flÍ Ï¥Ì¥ÏÛÏ, ÌÂÛÁ„Ó‰ÊÂÌÓÒÚË, Ì ˜ËÌËÚ¸ ÔÓ·Û‰Ó‚Û ÔÂÂı¥‰ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ô‰·‡˜Û‚‡ÌÓ˛. èÓÚÂ, ˆÂ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÒÔ¥ÎÍÛπÚ¸Òfl ¥Á ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥Ï Ò‚¥ÚÓÏ ÏÓÊÎË‚Ó Ì‡‚¥Ú¸ ·¥Î¸¯Â, ‡Ì¥Ê Û Ò‚ÓπÏÛ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸ÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥. ñ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ‚Ó„Ìˢ ¥ÁÓθӂ‡ÌÓ„Ó ÓÔÓÛ ‚ Ò‚¥Ú¥, ‰Â ‚ıÓ‰ÊÂÌÌfl ‚ ÏÂÂÊÛ ÒÚ‡π ÓÔ‡ˆ¥π˛, ̇·‡„‡ÚÓ ÔÓÒh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì Â
Á ‡ · Û ‰ ¸ Ú Â
©
Ô Ó Ï ' fl Ì Û Ú Ë . . .
владоможці,
або хто здійснює владу в україні
Í Ó Ò Ú fl Ì Ú Ë Ì
· Ó Ì ‰ ‡ Â Ì Í Ó ,
2 0 0 1
костянтин бондаренко
70
Ú¥¯Ó˛, Ì¥Ê Ô‰‡˜‡ Ò˄̇ÎÛ. Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ‚ËÏ¥ ì͇ªÌË – ¥ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËÈ, ¥ ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ – χ‚ ·Ë ÔÓ΄¯ËÚË ÒÚÓÒÛÌÍË „‡ÏÓÌ¥Á‡ˆ¥ª ˆËı ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ÓÁ̇Í.
ëÍÓÓ˜ÂÌËÈ ÔÂÂÍ·‰ ÄÌÚÓ̇ ÅÓÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó èÂÂÍ·‰ÂÌÓ Á‡ ÍÌË„Ó˛: L’Ukraine, nouvel acteur du jeu international / Sous la direction de Anne de Tinguy.– Bruxelles-Paris, 2000. – P.283-302.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Земля наша суть велика и обилна, А наряду в н§й нетъ. Приидите и волод§йте. Нестор
Слово «олiгарх» стало у наш час доволi модним. «Олiгархом» часто називають у нас будь-яку людину, яка сягнула певних висот у бiзнесi. Полiтологи сперечаються: олiгархи – це добре чи погано? Нацiонал-демократи задаються питанням: як боротися з олiгархами? Але, попри усе це олiгархи iснують. І, як показав досвiд, вони займають свою нiшу в нашому суспiльствi. За будь-якої соцiальної формацiї завжди знайдуться 5% людей, якi зосередять у своїх руках 90% всього майна, коштiв тощо, наявних у державi. Природно, що цi люди рано чи пiзно захочуть максимально забезпечити своє майно i свiй бiзнес. Що для цього потрiбно? Правильно – захищенiсть перед законом. Найкраще – мати залежних вiд себе депутатiв Верховної Ради, якi проштовхуватимуть те чи iнше потрiбне законодавство. Ще краще прийти самому у Верховну Раду i дбати про вигiднi для себе закони. Плюс – вiдгородитися вiд закону депутатським ман-
71
АННІ ДУБЕНТОН ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УКРАЇНІ: НА ВАРТІ ДЕМОКРАТІЇ
¥
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
датом, який ¶арантує недоторканнiсть. Для того, аби народ правильно розумiв полiтику цього грошового мiшка, потрiбно мати в своїх руках кiлька газет, журнали, радiо, а основне – телебачення. Ну, а вже що за бiзнесмен без власних пiдприємств – банкiв, заводiв, фабрик... Пам’ятаєте дитячий вiршик про мiстера Твiстера? «Мистер Твистер – главный министр, мистер Твистер – миллионер, владелец заводов, газет, пароходов…» Це – такий собi образ американського олiгарха, який, здавалося, в нас неможливий. Але ринок є ринок. В сучасних умовах на олiгархiв iснує певний попит. І цей попит формує влада. До середини 90-х рокiв в Українi виникли передумови для виникнення олiгархiчних груп. Цьому сприяли два чинники. По-перше, на початку 90-х практично завершився процес перерозподiлу соцiалiстичної власности – все те, що колись було нiчиїм, отримало конкретних власникiв. Вiдбулися гучнi перестрiлки, справжнi кримiнальнi вiйни. Вiдбулася часткова легалiзацiя капiталу. Колишнi директори плодоовочевих баз та керiвники будуправлiнь пересiли з «бобикiв» на «Мерседеси» i посiли мiсця радникiв у оточеннi Президента. Предметом купiвлi-продажу стали не лише пiдприємства, не лише засоби масової iнформацiї, а й полiтичнi партiї.
Ï Â Ì Â . . .
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Пiсля провалу кампанiї «структурування українського суспiльства за партiйною ознакою», гаряче розрекламованої у 1997 – на початку 1998 рокiв, Президент зрозумiв, що на наступних президентських виборах вiн не зможе повнiстю покладатися на той ресурс, який було зосереджено в руках полiтичних партiй. Потрiбнi були сильнi, вольовi, грошовитi люди, якi могли би проштовхнути Кучму на другий термiн. І саме тодi починається великий прихiд в полiтику тих, кого прийнято називати «олiгархами». Саме тодi народ дiзнався про iснування Волкова, Рабиновича, Пiнчука, Бакая, Деркача, Медведчука, Суркiса. І саме тодi вiдбувається «вигнання з раю» Тимошенко та Лазаренка. Ще за рiк олiгархи подiлилися на двi групи – «старих» i «нових», мiж якими ведеться невидима, але вiдчутна боротьба. «Старi» олiгархи зробили свiй капiтал на перерозподiлi соцiалiстичної власности, згодом – на захопленнi сировинних ресурсiв i на спекуляцiї росiйськими енергоносiями. «Новi» олiгархи вiддавали перевагу рiзноманiтним промислово-фiнансовим схемам, якi приносили значнi прибутки i дозволяли зберiгати iмiдж «бiльш-менш порядних» людей. У лексиконi «нових» олiгархiв з’явилися такi термiни, як «офшор». Олiгархiч-
‚
Ò ¥ Ï ' ª
‚ Â Î Ë Í ¥ È . . .
ëÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ì͇ªÌË flÍ ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÓÁ‚ËÌÛÚÓª ‰Âʇ‚Ë Ú‡ ªª ÒÔÓÏÓÊÌ¥ÒÚ¸ Á‡·ÂÁÔ˜ۂ‡ÚË Ò‚Óª ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ Á‡ÎÂʇڸ ‚¥‰ ªª ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÓ„Ó ‚ıÓ‰ÊÂÌÌfl ‚ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ¥ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÈ ÔÓˆÂÒ. ÇË¥¯ÂÌÌfl ˆ¸Ó„Ó Á‡‚‰‡ÌÌfl ‚Ëχ„‡π ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓ ÏËÒÎfl˜Óª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÂÎ¥ÚË, ÍÓÚ‡ ÛÒ‚¥‰ÓÏβπ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθ̥ ÚẨÂ̈¥ª ÓÁ‚ËÚÍÛ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ Ú‡ Á‰‡Ú̇, ÔÓπ‰Ì‡‚¯Ë ªı ¥Á ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ˛ ÒÔ‡‰˘ËÌÓ˛, Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚Û «ÒԥθÌËÈ ÔÓÂÍÚ Ï‡È·ÛÚ̸ӄӻ, ÔÓÍÎË͇ÌËÈ ÓÍÂÒÎËÚË ‰Óӄӂ͇ÁË ‚ „¥‰Ì χȷÛÚÌπ. ĉÊ ̇ Á·ϥ ÂÔÓı β‰ÒÚ‚Ó ÔÂÂÓÒÏËÒβπ Ò‚¥È ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ¯Îflı, ‚Ëfl‚Îflπ ÌÓ‚¥ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ÚẨÂ̈¥ª ÓÁ‚ËÚÍÛ ¥ ÌÓ‚¥ Á‡„ÓÁË, Ú‡ ‚˯ÛÍÛπ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ÒÓ·¥ ‚ËÊË‚‡ÌÌfl, ÓÁ‚ËÚÓÍ ¥ ‰Ó·Ó·ÛÚ.
україна в контексті сучасних тенденцій і сценаріїв світового розвитку ©
‚
¥
Í
Ú
в i к т о р
Ó
‚
Ó
‚
Í ,
2
0
в о в к
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
КОСТЯНТИН БОНДАРЕНКО ВЛАДОМОЖЦІ, АБО ХТО ЗДІЙСНЮЄ ВЛАДУ В УКРАЇНІ
72
на «молодь» виявилася доволi агресивною i почала скуповувати пiдприємства навiть поза межами України (скажiмо, Вiктор Пiнчук, за повiдомленнями мас-медiа, здiйснює вплив на Могилiвський металургiйний комбiнат iм.М’ясникова в Бiлорусi та на Таганрозький металургiйний комбiнат у Росiї, Вадим Рабинович веде переговори про купiвлю росiйського каналу НТВ тощо). Данi схеми – це лише спроба систематизувати наявну вiдкриту iнформацiю про сфери впливу тих чи iнших олiгархiчних чи квазi-олiгархiчних груп в Українi. Проте ситуацiя є доволi динамiчною, i дуже невдячна справа намагатися подати найповнiшу картину того, хто чим в Українi володiє. По-перше, немає жодної юридичної пiдстави говорити про те, що саме той, чи iнший депутат або держслужбовець є власником того, чи iншого об’єкту (формально, згiдно з законом, їм заборонено бути власниками пiдприємств чи займатися бiзнесовою дiяльнiстю). По-друге, заводи та мас-медiа в Українi дуже часто переходять з рук в руки. Наприклад, вже пiсля того, як статтю було пiдготовлено до друку, з’явилася iнформацiя про те, що Р.Ахметов має бажання придбати телеканал «Тонiс» та газету «Сегодня». Не до кiнця вивченi фiнансовi потоки та розподiл
0
1
êéáÇàíéä ¢ãéÅÄãúçé∫ ñàÇßãßáÄñß∫ íÄ Çàäãàäà ïïß ëíéãßííü ÉÓÎÓ‚ÌËÏ ‚ËÍÎËÍÓÏ, ˘Ó ÔÓÒÚ‡‚ Ô‰ β‰ÒÚ‚ÓÏ Û ÒÛ˜‡ÒÌÛ ‰Ó·Û, π ̇„‡Î¸Ì‡ ÔÓÚ·‡ ÔË̈ËÔÓ‚Óª ÁÏ¥ÌË ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ β‰ËÌË ¥ ÔËÓ‰Ë. ë‚¥Ú Á¥¯ÚÓ‚ıÌÛ‚Òfl ¥Á ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ ÌÂÁ‚ÓÓÚÌÓ„Ó ‚ËÒ̇ÊÂÌÌfl ÔËÓ‰ÌËı ÂÒÛÒ¥‚
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
власности всерединi такої потужної бiзнес-групи, як Комунiстична партiя України та її сателiти. Взагалi лiвi (в тому числi соцiалiсти) свою власнiсть не надто афiшують, оскiльки це йде всупереч iз iдеологiчними уявленнями їхнього електорату. Проте варто лише поглянути на список КПУ на виборах 1998 року, аби помiтити, що бiльшiсть списку становлять представники пiдприємницьких кiл, такi собi новiтнi «Сави Морозови». Непредставленою в цьому перелiку є група Ющенка, оскiльки вона зосереджується не у медiа- чи промисловiй полiтицi, а виключно у фiнансовiй галузi (Стельмах, Кирєєв, Аржевiтiн). Глибшого вивчення потребує група Партiї зелених України. З одного боку, незрозумiла мiра пов’язаности цiєї групи iз бiзнесменом Вадимом Рабиновичем (який водночас пов’язаний iз середовищем А.Деркача). З iншого боку, на групу намагається впливати середовище Г.Суркiса – В.Медведчука. Також варто взяти до уваги той факт, що всерединi групи є кiлька доволi потужних притягальних центрiв, якi уможливлюють перетворення ПЗУ в повнiстю самостiйну групу (В.Хмельницький, який здiйснює контроль над заводом «Запорiжсталь» та над львiвським готелем «Днiстер», частково – над Лисичанським
Ú‡ ‰Â„‡‰‡ˆ¥ª ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ÒËÒÚÂÏ, ‚¥‰ flÍËı Á‡ÎÂÊËÚ¸ ̇¯ ‰Ó·Ó·ÛÚ. ëÛ˜‡Ò̇ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸Ì‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl, ˘Ó ÒÚ¥ÏÍÓ ÓÁÓÒÚ‡πÚ¸Òfl, ÔÓ˜‡Î‡ ‚˘ÂÔÛ‚‡ÚË ¥ÒÌÛ˛˜Û ÂÒÛÒÌÓ-ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÛ Ì¥¯Û Ú‡ ‚ıÓ‰ËÚ¸ ‚ ÂÔÓıÛ Ô·ÌÂÚ‡ÌÓª ÍËÁË, fl͇ ÓıÓÔβπ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ‡ÒÔÂÍÚË Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl. ç‰ÓÔÛ˘ÂÌÌfl ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌfl ˆ¥πª ÍËÁË π „ÓÎÓ‚ÌËÏ Á‡‚‰‡ÌÌflÏ Î˛‰Ò¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª Û ïïß ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥.
äßãúäßëçß èÄêÄåÖíêà ëìóÄëçé∫ ñàÇßãßáÄñß∫ èÓ̇‰ 200 ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ, Û 1798 Óˆ¥ ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍËÈ Ò‚fl˘ÂÌËÍ Ú‡ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΠíÓÏ‡Ò å‡Î¸ÚÛÒ ‚Ô¯ ÔÓÒÚ‡‚Ë‚ ÔË̈ËÔÓ‚Â ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ÒÚ¸ ÌÓ‚Ëı Ô‡‡ÏÂÚ¥‚ ÓÁ‚ËÚÍÛ Î˛‰ÒÚ‚‡ ÂÒÛÒÌÓÏÛ ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ áÂÏÎ¥. Ç ÚÓ„Ó˜‡ÒÌÓÏÛ ¥ÒÚÓ˘ÌÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ‚ÓÌÓ ÓÚËχÎÓ ÙÓÏÛ ÔÓÔ‰ÊÂÌÌfl ÔÓ Ï‡È·ÛÚÌ˛ ÌÂÒÚ‡˜Û ÔÓ‰Ó‚ÓθÒÚ‚‡ Ú‡ ¯ËÓÍÓχүڇ·ÌËÈ „ÓÎÓ‰ ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÂÍÒÔÓÌÂ̈¥ÈÌÓ„Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ̇ÒÂÎÂÌÌfl Ô·ÌÂÚË Ú‡ Ó·ÏÂÊÂÌÓª ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ ı‡˜¥‚. 炉ӂÁ¥ ß̉ÛÒÚ¥‡Î¸Ì‡ ê‚Óβˆ¥fl ‡‰Ë͇θÌÓ ÁÏ¥ÌË· χүڇ·Ë ÔËÓ‰ÓÍÓËÒÚÛ‚‡ÌÌfl, Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÛ‚‡Î‡ ÚẨÂ̈¥˛ ÁÓÒÚ‡˛˜Ó„Ó ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ¥ÁÌÓχ̥Úh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
нафтопереробним заводом, О.Шевчук, який донедавна очолював «Укртелеком» тощо). Окремим питанням є поступове зосередження контролю над важливими стратегiчними об’єктами в руках Секретаря Ради нацiональної безпеки i оборони України Є.Марчука. Фактично пiд його впливом перебувають корпорацiя «Укртранснафта», яка об’єднала нафтопровiд «Дружба» та Приднiпровськi магiстральнi нафтопроводи, а також, очевидно, включить невдовзi нафтопровiд «Одеса-Броди» та нафтотермiнал у Пiвденному. З недавнього часу фактично пiд контролем Марчука опинився «Укртелеком». Додайте газету «День» i вплив на низку депутатiв у Верховнiй Радi i збереження позицiй у впливi на «Укрспецекспорт», i стане зрозумiло, що невдовзi Марчук може скласти конкуренцiю тим, кого нинi iменують олiгархами. Схеми дають можливiсть уявити шляхи фiнансових надходжень тих чи iнших полiтичних груп, проте вони не дають вiдповiдi на всi питання. Хоча, фактично, для розумного буде досить, аби знайти вiдповiдь на такi питання, як «Де подiлося золото партiї?», «Куди подiлося те, що нагромаджувалося нашими дiдами i батьками?», зрештою, «Хто керує Україною?»
ÌËı ÔËÓ‰ÌËı ÂÒÛÒ¥‚ Ú‡ ÒÔ˘ËÌË· ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ̇‚‡ÌÚ‡ÊÂÌÌfl ̇ ÎÓ͇θ̥, ‡ Á„Ó‰ÓÏ ¥ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ÂÍÓÒËÒÚÂÏË áÂÏÎ¥. óÂÂÁ 170 ÓÍ¥‚, Û 1970-71 ., „ÛÔ‡ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍ¥‚ å‡Ò‡˜ÛÁÂÚÒ¸ÍÓ„Ó ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ¥ÌÒÚËÚÛÚÛ Ì‡ ˜ÓÎ¥ Á ÑÓÌÂÎÎÓ˛ È ÑÂÌÌ¥ÒÓÏ å‰ӂÁ‡ÏË Ú‡ âÓ∂ÂÌÓÏ êÂÈ̉ÂÁÓÏ Ì‡ Á‡ÏÓ‚ÎÂÌÌfl êËÏÒ¸ÍÓ„Ó ÍÎÛ·Û Á‰¥ÈÒÌË· 2¥˜Ì ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl ‰Ó‚„ÓÚÂÏ¥ÌÓ‚Ëı ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ Á‡„‡Î¸ÌÓª ÚẨÂ̈¥ª ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ˜ËÒÂθÌÓÒÚË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl, ÔÓÏËÒÎÓ‚Ó„Ó ¥ ҥθҸÍÓ„ÓÒÔÓ‰‡Ò¸ÍÓ„Ó ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl ÂÒÛÒ¥‚ ¥ Á‡·Û‰ÌÂÌÌfl ‰Ó‚Í¥ÎÎfl. á ˆ¥π˛ ÏÂÚÓ˛ Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û‚‡Î‡Òfl ÍÓÏÔ’˛ÚÂ̇ ÒËÏÛÎflˆ¥fl ÔÓˆÂÒÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ χÚÂχÚ˘ÌÓª ÏÓ‰ÂÎ¥, ÓÁÓ·ÎÂÌÓª ̇ ÓÒÌÓ‚¥ ÏÂÚÓ‰¥‚ ÒËÒÚÂÏÌÓ„Ó ‡Ì‡Î¥ÁÛ. êÂÁÛθڇÚË ˆ¸Ó„Ó ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl ·ÛÎË ÓÔËβ‰ÌÂÌÌ¥ ‰Îfl ¯ËÓÍÓª „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚË Û 1972 . Û ‚¥‰ÓÏ¥È ÍÌËÁ¥ «åÂÊ¥ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl» [1], ˘Ó Ó‰‡ÁÛ Ê ÔÓӉ˷ ˜ËχÎËÈ ÓÁ„ÓÎÓÒ ¥ ¯ËÓÍÓ Ó·„Ó‚Ó˛‚‡Î‡Òfl flÍ Û Ì‡ÛÍÓ‚ÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥, Ú‡Í ¥ ‚ ԇ·ÏÂÌÚ‡ı ÓÁ‚ËÌÛÚËı ͇ªÌ á‡ıÓ‰Û. ñfl ÍÌË„‡ ‚ËÒÛÌÛ· ‰‚¥ ÔË̈ËÔÓ‚¥ ÚÂÁË: 1. üÍ˘Ó ¥ÒÌÛ˛˜¥ Ò‚¥ÚÓ‚¥ ÚẨÂ̈¥ª ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ̇ÒÂÎÂÌÌfl, Ó·Òfl„¥‚ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, ‚ËÒ̇ÊÂÌÌfl ÂÒÛÒ¥‚ Ú‡ Á‡·Û‰ÌÂÌÌfl ‰Ó‚Í¥ÎÎfl Á‡Î˯‡Ú¸Òfl ÌÂÁÏ¥ÌÌËÏË, ÚÓ ÛÔ-
73
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ó‰Ó‚Ê Ì‡ÒÚÛÔÌËı 100 ÓÍ¥‚ ·Û‰Â ‰ÓÒfl„ÌÛÚ‡ Ù¥Á˘̇ ÏÂʇ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ̇ ˆ¥È Ô·ÌÂÚ¥ Á ÔÓ‰‡Î¸¯ËÏ ¥ÁÍËÏ Ú‡ ÌÂÍÓÌÚÓθӂ‡ÌËÏ ÁÏÂ̯ÂÌÌflÏ Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏ Á‡ÌÂÔ‡‰ÓÏ. 2. ßÒÌÛπ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÁÏ¥ÌËÚË ˆ¥ ÚẨÂ̈¥ª Ù¥Á˘ÌÓ„Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ¥ ÔÂÂÈÚË ‰Ó ÒÚ‡ÌÛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË, ˘Ó ·Û‰Â ÒÚ‡ÎÓ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl È Ì‡‰‡Î¥ ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ. èË ˆ¸ÓÏÛ ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌ¥ ·‡ÁÓ‚¥ χÚÂ¥‡Î¸Ì¥ ÔÓÚÂ·Ë ÛÒ¥ı β‰ÂÈ Ì‡ áÂÏÎ¥, È ÍÓÊ̇ β‰Ë̇ ÓÚËÏ‡π ¥‚Ì¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ‰Îfl ‡ΥÁ‡ˆ¥ª Ò‚Ó„Ó Î˛‰Ò¸ÍÓ„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ. ᇂ‰flÍË ˆ¸ÓÏÛ Ú‡ ¥Ì¯ËÏ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌflÏ ·Û· Ôӂ‰Â̇ ¥ Á‡Ù¥ÍÒÓ‚‡Ì‡ ÔË̈ËÔÓ‚‡ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ Ï¥Ê ÔÓÌflÚÚflÏË ÁÓÒÚ‡ÌÌfl Ú‡ ÓÁ‚ËÚÓÍ. í‡Í, Ô¥‰ ÁÓÒÚ‡ÌÌflÏ ÓÁÛÏ¥˛Ú¸ Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl Ó·Òfl„¥‚ ¯ÎflıÓÏ Ú¥πª ˜Ë ¥Ì¯Óª ÔÂÂÓ·ÍË ÒËÓ‚ËÌË, ÚÓ‰¥ flÍ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÓÁ̇˜‡π Ú‡ÍÓÊ ÓÁ¯ËÂÌÌfl ‡·Ó ‡ΥÁ‡ˆ¥˛ ÔÓÚÂ̈¥ÈÌËı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ. üÍ˘Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl Ô‰·‡˜‡π Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl Á‡ ͥθͥÒÌËÏË Ô‡‡ÏÂÚ‡ÏË, ÚÓ ÓÁ‚ËÚÓÍ Ó·ËÚ¸ ̇„ÓÎÓÒ Ì‡ ÔÓ͇˘ÂÌÌ¥ ‡·Ó Áϥ̥ flÍÓÒÚ¥. 燯‡ Ô·ÌÂÚ‡ ‚Óβˆ¥ÓÌÛπ ‚ ˜‡Ò¥ ·ÂÁ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl. íÓÏÛ Î˛‰Ò¸Í ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, ˘Ó π Ô¥‰ÒËÒÚÂÏÓ˛ Ó·ÏÂÊÂÌÓª Á‡ Ù¥Á˘ÌËÏË Ô‡‡ÏÂÚ‡ÏË ¥ ÌÂÁÓÒÚ‡˛˜Óª áÂÏÎ¥, ÔÓ‚ËÌÌ Á¯ÚÓ˛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡‰‡ÔÚÛ‚‡ÚËÒfl ‰Ó ÒıÓÊÓª Ô‡‡‰Ë∂ÏË ÓÁ‚ËÚÍÛ. íÓÊ, ıÓ˜‡ ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ÏÂÊ¥ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl, Ì ¥ÒÌÛπ ÏÂÊ ‰Îfl ÓÁ‚ËÚÍÛ, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ̇ ÒÚ‡Î¥È ÓÒÌÓ‚¥. èÓ‰‡Î¸¯¥ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl Ô¥‰Ú‚‰ËÎË ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ ÔÓ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ÔÂÂıÓ‰Û ‰Ó ÌÓ‚Ëı ÔË̈ËÔ¥‚ ÓÁ‚ËÚÍÛ, ̇„ÓÎÓ¯Û‚‡ÎË Ì‡ Ì‚¥‰Í·‰ÌÓÒÚ¥ Ú‡ÍËı ÁÏ¥Ì È Ò‚¥‰˜ËÎË ÔÓ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÍËÁË. èÓÒÚÛÔÓ‚Â ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı Á‡„ÓÁ ÒÔÓÌÛ͇ÎÓ Ì‡Ó‰Ë Ú‡ ªıÌ¥ı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Î¥‰Â¥‚ ‰Ó ÔÓ¯ÛÍÛ ÔË̈ËÔÓ‚Ó ÌÓ‚Ëı Ô¥‰ıÓ‰¥‚ ‰Ó ÔËÓ‰ÓÍÓËÒÚÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ. ñÂ, ÁÓÍÂχ, ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ÔÓÒÚ‡ÌÓ‚ÍË Û Ò‰ËÌ¥ 1980-ı . ̇ ÔÓfl‰ÓÍ ‰ÂÌÌËÈ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ÒÔ¥‚ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ÔÂÂı¥‰ ̇ ¯Îflı «ÒÚ‡ÎÓ„Ó», ‡·Ó ‚Ò·¥˜ÌÓ Á·‡Î‡ÌÒÓ‚‡ÌÓ„Ó, ÓÁ‚ËÚÍÛ. (èÓÌflÚÚfl «ÒÚ‡ÎËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ» π ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËÏ Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÍÓÏ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÌflÚÚfl «sustainable development».) á„¥‰ÌÓ Á ̇ȂÊË‚‡Ì¥¯ËÏ ¥ Ï¥Ê̇ӉÌÓ ÔËÈÌflÚËÏ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflÏ (‰‡ÌËÏ Û 1986 . Û ‰ÓÔÓ‚¥‰¥ ééç äÓÏ¥Ò¥ª ÅÛÌÚ·̉) ÒÚ‡ÎËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ Ï‡π «Á‡‰Ó‚ÓθÌflÚË ÔÓÚÂ·Ë ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË, Ì ÒÚ‡‚Îfl˜Ë Ô¥‰ Á‡„ÓÁÛ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ χȷÛÚÌ¥ı ÔÓÍÓΥ̸ Á‡‰Ó‚ÓθÌflÚË Ò‚Óª ÔÓÚ·˻. í‡Í‡ ÒÚ‡Ú„¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ Îfl„ÚË ‚ ÓÒÌÓ‚Û ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‚ ïïß ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ ÌÓ‚Ó„Ó ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
çéÇàâ ÑéçÖñúäàâ äãÄç è¥Á‚ˢ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ åËÍÓ· üÌÛÍӂ˘
КОСТЯНТИН БОНДАРЕНКО ВЛАДОМОЖЦІ, АБО ХТО ЗДІЙСНЮЄ ВЛАДУ В УКРАЇНІ
74
áåß, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Ô¥‰ ÍÓÌÚÓÎÂÏ ÑÓ̈¸Í‡ ӷ·Ò̇ ÔÂÒ‡
èÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓÂÍÚË
ŇÌÍË
èÓÏËÒÎÓ‚¥ Ó·’πÍÚË
å‡Í¥ª‚‚Û„¥ÎÎfl, ÑÓ·ÓÔ¥ÎÎfl‚Û„¥ÎÎfl, ä‡ÒÌÓ‰ÓÌ‚Û„¥ÎÎfl, ÑÓÌ‚Û„¥ÎÎfl, Ñïä «ä‡ÒÌÓÎËχÌҸ͇», ¯‡ıÚ‡ «äÓÏÒÓÏÓΈ¸ ÑÓÌ·‡Ò‡», ¯‡ıÚ‡ ¥Ï.ëÚ‡ı‡ÌÓ‚‡, ˜‡ÒÚË̇ ¯‡ıÚ ãÛ„‡ÌÒ¸ÍÓª ӷ·ÒÚË, ÏÓÌÓÔÓÎ¥fl ̇ ÔÓÒÚ‡‚ÍÛ „‡ÁÛ ‚ ÑÓ̈¸ÍÛ Ó·Î‡ÒÚ¸. ËÁ¸ÍËÈ ÚÛ·ÌËÈ Á‡‚Ó‰ «ÄÁӂχ¯». äÓÍÒÓıÂÏ¥˜Ì¥ Á‡‚Ó‰Ë: Ä‚‰¥ª‚Ò¸ÍËÈ, üÒËÌÓ‚‡ÚÒ¸ÍËÈ, ÄΘ‚ҸÍËÈ, ÑÓ̈¸ÍËÈ, ÏÂÚ‡ÎÛ„¥ÈÌ¥ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡: «ÄÁÓ‚Òڇθ», ∏̇ͥª‚Ò¸ÍËÈ, ÑÓ̈¸ÍËÈ, ÑÌ¥ÔÓÔÂÚÓ‚Ò¸ÍËÈ ¥Ï.èÂÚÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó, ä‡Ï‡ÚÓÒ¸ÍËÈ Á‡‚Ó‰ ÍÓθÓÓ‚Ëı ÏÂڇΥ‚, «äË‚Ó¥ÊÒڇθ», 32,5% ÄΘ‚ҸÍÓ„Ó ÏÂÚ‡ÎÛ„¥ÈÌÓ„Ó ÍÓÏ·¥Ì‡ÚÛ, ßÌ„ÛΈ¸ÍËÈ Ú‡ ñÂÌڇθÌËÈ „¥Ì˘ÓÁ·‡„‡˜Û‚‡Î¸Ì¥ ÍÓÏ·¥Ì‡ÚË
î¥ÏË
ã˛‰Ë, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û ÒÙÂ¥ ‚ÔÎË‚Û ÇÓÎÓ‰ËÏË ô·‡Ì¸, „Û·Â̇ÚÓ ëÛÏÒ¸ÍÓª ӷ·ÒÚ¥
ÌÓ‚ËÏË ¥ ÍÓÓÚÍÓÚÂÏ¥ÌÓ‚ËÏË ˆ¥ÎflÏË Á ·¥Î¸¯ËÏ Ì‡„ÓÎÓÒÓÏ Ì‡ flÍÓÒÚ¥ ÊËÚÚfl, Ì¥Ê Ì‡ Ó·Òfl„‡ı ‚ËÓ·Ìˈڂ‡. Ç¥Ì ‚Ëχ„‡π ·¥Î¸¯Â, ‡Ì¥Ê ÔÓÒÚÓ ‡‰Ë͇θÌÓ„Ó Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓÒÚË ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÂÒÛÒ¥‚ Ú‡ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËı ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥È, ‚¥Ì Ú‡ÍÓÊ ‚Ëχ„‡π Á‡„‡Î¸ÌÓª Á¥ÎÓÒÚË Î˛‰Ò¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. áÓÍÂχ, flÍ˘Ó ÒÂÂ‰Ì¥È Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ ¥‚Â̸ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl ÒËÓ‚ËÌÌËı ÔËÓ‰ÌËı ÂÒÛÒ¥‚ ̇ ‰Û¯Û ̇ÒÂÎÂÌÌfl Û 2050 . Òfl„Ì ¥‚Ìfl, ÛÊ ‰ÓÒfl„ÌÛÚÓ„Ó Û ëòÄ Ì‡ÔËͥ̈¥ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl – ·ÎËÁ¸ÍÓ 11 ÚÓÌÌ ÒËÓ‚ËÌË (·ÂÁ ÂÌ„ÓÂÒÛÒ¥‚) ˘Ó¥˜ÌÓ, ÚÓ ÔÓ„ÌÓÁÓ‚‡Ì ̇ÒÂÎÂÌÌfl Ô·ÌÂÚË, flÍ ÒÍ·‰‡ÚËÏ 9 ÏΉ. β‰ÂÈ, ÔÓÚ·ۂ‡ÚËÏÂ Û ¥Í ·¥Îfl 95 ÏΉ. ÚÓÌÌ ÒËÓ‚ËÌË, ÚÓ·ÚÓ Ï‡ÈÊ ‚ 10 ‡Á¥‚ ·¥Î¸¯Â, ‡Ì¥Ê ҸӄӉ̥ [3]. é˜Â‚ˉÌÓ, ˘Ó Ì¥flÍ¥ ÔÓ„ÌÓÁÓ‚‡Ì¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥ª Ú‡ Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÂÒÛÒ¥‚ ҇ϥ ÔÓ ÒÓ·¥ Ì Á‰‡ÚÌ¥ ̇‚¥Ú¸ ÍÓÏÔÂÌÒÛ‚‡ÚË Ú‡ÍÓ„Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÔÓÚ· Û ÒËÓ‚ËÌ¥, Ì ͇ÊÛ˜Ë ‚Ê ÔÓ ÚÂ, ˘Ó· ÁÏÂ̯ËÚË ªı ÔÓ¥‚ÌflÌÓ ¥Á ÒÛ˜‡ÒÌËÏ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌflÏ. á 13 ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌËı ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÒˆÂ̇¥ª‚ ÎË¯Â Û ‰‚Óı ‚¥‰·Û‚‡‚Òfl ÔÂÂı¥‰ ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‡ ‚ ¯ڥ – Á‡ÌÂÔ‡‰ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª. LJÊÎË‚Ó ‚¥‰Á̇˜ËÚË, ˘Ó ÍÓÏÔ’˛ÚÂ̇ ÒËÏÛÎflˆ¥fl ̇ ÓÒÌÓ‚¥ χÚÂχÚ˘ÌÓ„Ó ÏÓ‰Â₇Ì-
‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‚ flÍÓÏÛ „ÓÎÓ‚ÌËÏ ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌËÏ ÂÒÛÒÓÏ Ú‡ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ˛ Òڇ̠҇χ β‰Ë̇. ì 1991 . ÚÓÈ Ò‡Ï ÍÓÎÂÍÚË‚ ‡‚ÚÓ¥‚ Á‰¥ÈÒÌË‚ ÌÓ‚Â, ÓÁ¯ËÂÌ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl, flÍ ‚‡ıÓ‚Û‚‡ÎÓ ÁÏ¥ÌË Û Ò‚¥Ú¥ Á‡ ÏËÌÛÎ¥ 20 ÓÍ¥‚, ̇·ÛÚËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ È ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÚẨÂ̈¥ª, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‚Íβ˜‡ÎÓ ‚ χÚÂχÚ˘ÌÛ ÏÓ‰Âθ ¥ÁÌ¥ ÏÓÊÎË‚¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ β‰ÒÚ‚‡ ̇ ÔÓÒڇΥ ÔÓ·ÎÂÏË. âÓ„Ó ÂÁÛθڇÚË ·ÛÎË ÓÔÛ·Î¥ÍÓ‚‡Ì¥ Û 1992 Óˆ¥ Û ÌÓ‚¥È ÍÌËÁ¥ Á ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔÓ‚Ó͇ˆ¥ÈÌÓ˛ ̇Á‚Ó˛ «èÓÁ‡ ÏÂʇÏË» [2]. èӇ̇ΥÁÛ‚‡‚¯Ë 13 ¥ÁÌËı ÒˆÂ̇¥ª‚ ÓÁ‚ËÚÍÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ‰Ó 2100 ÓÍÛ, ‚ÓÌË ‰¥È¯ÎË ‰Ó Ú‡ÍËı ÓÒÌÓ‚ÌËı ‚ËÒÌÓ‚Í¥‚: 1. ÇËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl β‰¸ÏË ·‡„‡Ú¸Óı ‚‡ÊÎË‚Ëı ÂÒÛÒ¥‚ ¥ χүڇ·Ë ·‡„‡Ú¸Óı ‚ˉ¥‚ Á‡·Û‰ÌÂÌÌfl ‚Ê ‚ËȯÎË ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥ ÂÒÛÒÌÓ-ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ Ô·ÌÂÚË. ÅÂÁ Á̇˜ÌÓ„Ó ÁÏÂ̯ÂÌÌfl ÔÓÚÓÍ¥‚ ÒËÓ‚ËÌË Ú‡ ÂÌ„ÓÂÒÛÒ¥‚ Û Ì‡ÒÚÛÔÌ¥ 50 ÓÍ¥‚ Û Ò‚¥Ú¥ ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl ÌÂÍÓÌÚÓθӂ‡ÌËÈ ÒÔ‡‰ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ ÔÓ‰Ó‚ÓθÒÚ‚‡ È ÔÓÏËÒÎÓ‚Óª ÔÓ‰Û͈¥ª Ú‡ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl ÂÌ„¥ª ̇ ‰Û¯Û ̇ÒÂÎÂÌÌfl. 2. êÓÁ·Û‰Ó‚‡ ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÔÓÍË ˘Ó ÚÂıÌ¥˜ÌÓ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ ÏÓÊÎË‚‡. ÄΠÔÂÂı¥‰ ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚Ëχ„‡π ÂÚÂθÌÓ„Ó ·‡Î‡ÌÒÛ Ï¥Ê ‰Ó‚„ÓÚÂÏ¥h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
è¥Á‚ˢ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ êËÌ‡Ú ÄıÏÂÚÓ‚
áåß, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Ô¥‰ ÍÓÌÚÓÎÂÏ
èÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓÂÍÚË
75
ВІКТОР ВОВК УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ І СЦЕНАРІЇВ СВІТОВОГО РОЗВИТКУ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ŇÌÍË
ÑÓ̈¸ÍËÈ Ï¥Ò¸ÍËÈ ·‡ÌÍ
èÓÏËÒÎÓ‚¥ Ó·’πÍÚË
î¥ÏË
ã˛‰Ë, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û ÒÙÂ¥ ‚ÔÎË‚Û
îÛÚ·ÓθÌËÈ ÍÎÛ· «ò‡ıÚ‡», î¥Ï‡ «ã˛ÍÒ»
ß„Ó ÉÛÏÂÌ˛Í
Äêë, Ç¥Á‡‚¥, ÖÌ„Ó
ë„¥È Ú‡ Ä̉¥È åÓÏÓÚË
«Ñ‡ÌÍÓ», «ÖÏ·ÓÎλ, «ÉÂÙÂÒÚ»
é΄ åÍÚ˜flÌ, Ç¥Ú‡Î¥È É‡È‰ÛÍ, LJÎÂ¥È ç‡ÛÏÂÌÍÓ, ÇÓÎÓ‰ËÏË êËÒÛı¥Ì
«ß̉ÛÒÚ¥ÈÌËÈ ÒÓ˛Á ÑÓÌ·‡Ò‡»
ë„¥È íÛÎÛ·, Á‡ÒÚÛÔÌËÍ Ò Â Í Â Ú ‡ fl êçÅéì
Ìfl È ÒËÒÚÂÏÌÓ„Ó ‡Ì‡Î¥ÁÛ ÔÓ͇Á‡Î‡, ˘Ó ÒÛÚÓ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓ-ËÌÍÓ‚‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ β‰ÒÚ‚‡ ̇ ‚ËÍÎËÍË Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌfl Ì ÏÓÊ ·ÛÚË Á‡‰Ó‚¥Î¸ÌÓ˛. íÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ÔÓ„ÂÒ Ú‡ ËÌÍÓ‚‡ „ÌۘͥÒÚ¸ ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ È ‚‡ÊÎË‚¥ ‰Îfl ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‡Î ‡Ê Ì¥flÍ Ì ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥. ß̯ËÏ ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËÏ ˜ËÌÌËÍÓÏ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ˆ¥ÌÌ¥Ò̇ Ó¥πÌÚ‡ˆ¥fl β‰ÒÚ‚‡, ÛÏÓ‚ÌÓ Í‡ÊÛ˜Ë ÈÓ„Ó «ÏÛ‰¥ÒÚ¸». é·Ë‰‚‡ ÔÓÁËÚË‚ÌËı ÒˆÂ̇¥ª ‚Íβ˜‡ÎË ˆ˛ ÍÓÏÔÓÌÂÌÚÛ flÍ ÓÒÌÓ‚Û ‰Îfl ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÓª ÍÓÂ͈¥ª β‰¸ÏË Ò‚Óπª ÊËÚÚπ‰¥flθÌÓÒÚË. ç‡ ‰ÛÏÍÛ ·‡„‡Ú¸Óı Û˜ÂÌËı ¥ „Óχ‰Ò¸ÍËı ‰¥fl˜¥‚ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ÁÏ¥ÌË Ï‡ÚËÏÛÚ¸ ‚Óβˆ¥ÈÌ Á̇˜ÂÌÌfl ‰Îfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ì ÏÂ̯ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, flÍ χ· ß̉ÛÒÚ¥‡Î¸Ì‡ ê‚Óβˆ¥fl ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ïßï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl.
‚¥ ¯Îflı¥‚ ÓÁ‚’flÁ‡ÌÌfl flÍ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌfl, Ú‡Í ¥ Á‡„ÓÁ ïïß ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. ç‡ ˆ¥È ÁÛÒÚ¥˜¥ „·‚ ‰Âʇ‚, ԇ·ÏÂÌÚ¥‚ Ú‡ Ûfl‰¥‚ 179 ͇ªÌ Ò‚¥ÚÛ Ò‰ ¥Ì¯Ëı ‰ÓÍÛÏÂÌÚ¥‚ ·Û· ÔËÈÌflÚ‡ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ èÓ„‡Ï‡ ‰¥È «èÓfl‰ÓÍ ‰ÂÌÌËÈ Ì‡ ïïß ÒÚÓÎ¥ÚÚfl», ˘Ó π ÒÚ‡Ú„¥π˛ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ¥ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ˆ¥ÎÂÈ. Ç Ì¥È, ÁÓÍÂχ, Á‡Á̇˜ÂÌÓ: «á‡‰Ó‚ÓθÌfl˛˜Ë ÓÒÌÓ‚Ì¥ ÔÓÚÂ·Ë Î˛‰ÂÈ Ú‡ Ô¥‰‚Ë˘Û˛˜Ë ¥‚Â̸ ÊËÚÚfl ‰Îfl ‚Ò¥ı, ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ͇˘Â Á‡ıˢ‡ÚË ¥ Á·Â¥„‡ÚË ‰Ó‚Í¥ÎÎfl Ú‡ ÂÒÛÒË Ì‡¯Óª Ô·ÌÂÚË. ÜӉ̇ ͇ªÌ‡ Ì ÏÓÊ ‰ÓÒfl„ÚË ˆ¸Ó„Ó Ò‡Ï‡, ‡Î ˆ¸Ó„Ó ÏÓÊ̇ ‰ÓÒfl„ÚË ÒԥθÌËÏË ÁÛÒËÎÎflÏË ‚ ‡Ï͇ı ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ¸Ó„Ó ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡ Á ÏÂÚÓ˛ ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ» [4]. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÙÓχθ̇ Á„Ó‰‡, ‰ÓÒfl„ÌÛÚ‡ ̇ Ì‡È‚Ë˘ÓÏÛ ¥‚Ì¥, ‚¥‰Ó·‡ÁË· ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌ¥È ÍÓÌÒÂÌÒÛÒ ˘Ó‰Ó ‡ÍÚۇθÌÓÒÚË ˆËı ÔËڇ̸ Ú‡ ‰ÓÁ‚ÓÎË· ÔËÈÌflÚË ‰ÂflÍ¥ (ıÓ˜‡ È Ó·ÏÂÊÂÌ¥) ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl ˘Ó‰Ó ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡ Á ÔËڇ̸ ÓÁ‚ËÚÍÛ ¥ ̇‚ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Ò‰ӂˢ‡. é‰Ì‡Í ÒÛ˜‡ÒÌ β‰ÒÚ‚Ó ÒÚÛÍÚÛÓ‚‡ÌÂ Û ‚Ë„Îfl‰¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚, ˘Ó χ˛Ú¸ ÒÛÚÚπ‚Ó ¥ÁÌ¥ ¥‚Ì¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ¥ ‚ÌÓÒflÚ¸ ¥ÁÌËÈ ‚ÌÂÒÓÍ ‚ ‡ÌÚÓÔÓ„ÂÌÌ ̇‚‡ÌÚ‡ÊÂÌÌfl ̇ ÔËÓ‰Û. ßÒÌÛ˛˜Â Ô‚ˢÂÌÌfl ‰ÓÔÛÒÚËÏËı ÏÂÊ ‡ÌÚÓÔÓ„ÂÌÌÓ„Ó
åßÜçÄêéÑçß ÄëèÖäíà ∏‰ËÌËÈ ÒÔÓÒ¥· Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ÔÓˆ‚¥Ú‡˛˜Â Ú‡ ·ÂÁԘ̠χȷÛÚÌπ ̇ Ô·ÌÂÚ¥ áÂÏÎfl – ˆÂ ‚Ë¥¯ËÚË ÔÓ·ÎÂÏË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ú‡ ÔËÓ‰ÌÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡ ÍÓÏÔÎÂÍÒÌÓ È ÛÁ„Ó‰ÊÂÌÓ. ë‡ÏÂ Ú‡Í ·ÛÎÓ ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌ ÔËÚ‡ÌÌfl äÓÌÙÂÂ̈¥π˛ ééç ̇ ‚ˢÓÏÛ ¥‚Ì¥ ‚ ê¥Ó-‰Â-܇ÌÂÈÓ (1992 .), ‚¥‰ÓÏ¥È flÍ ë‡Ï¥Ú «è·ÌÂÚ‡ áÂÏÎfl». ÇÓ̇ ·Û· ÔËÒ‚fl˜Â̇ ÔÓ¯ÛÍÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èÄêíßü «íêìÑéÇÄ ìäêÄ∫çÄ» è¥Á‚ˢ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ë„¥È íË„ËÔÍÓ
КОСТЯНТИН БОНДАРЕНКО ВЛАДОМОЖЦІ, АБО ХТО ЗДІЙСНЮЄ ВЛАДУ В УКРАЇНІ
76
áåß, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Ô¥‰ ÍÓÌÚÓÎÂÏ
èÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓÂÍÚË
ŇÌÍË
èÓÏËÒÎÓ‚¥ Ó·’πÍÚË
è‡Ú¥fl «íÛ‰Ó‚‡ ì͇ªÌ‡», ԇ·ÏÂÌÚҸ͇ „ÛÔ‡ «íÛ‰Ó‚‡ ì͇ªÌ‡» Ä.ÑÂ͇˜ – ‰ÂÔÛÚ‡ÚҸ͠ӷ’π‰Ì‡ÌÌfl «Ç Ö‚ÓÔÛ ‡ÁÓÏ Á êÓÒ¥π˛», ÑÂÏÓ͇Ú˘Ì ӷ’π‰Ì‡ÌÌfl «ñÂÌÚ»
è Ë ‚ ‡ Ú·‡ÌÍ ä˪‚-èË‚‡Ú
èË‚‡Ú-ßÌÚÂÚÂȉËÌ„, ÓÙÙ¯ÓÌ¥ ÍÓÏԇ̥ª Varkidge, St.John Traiding, Foretrest, Britain’s Raffles Commodities, Occidental Manegment. ì͇ªÌÒ¸ÍÓ-Í¥ÔҸ͇ „ÛÔ‡ «Å‡ÈÔ äÓ LTD», ãÛ„‡ÌÒ¸ÍËÈ ÂÌ„ÂÚ˘ÌËÈ ‡Î¸flÌÒ, ãéÉéßåèÖäë, «íÛ·ÓÚÂȉ», «ìÍ̇ÙÚ‡», ÚË „¥Ì˘Ó-Á·‡„‡˜Û‚‡Î¸ÌËı ÍÓÏ·¥Ì‡ÚË – 凄‡Ìˆ¸ÍËÈ, é‰ÊÓ̥ͥ‰Á‚ҸÍËÈ, «ëÛı‡ ŇÎ͇»
î¥ÏË
ã˛‰Ë, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û ÒÙÂ¥ ‚ÔÎË‚Û éÎÂÍ҇̉ ÑÛ·¥ÎÂÚ, „ÓÎÓ‚‡ Ô‡‚Î¥ÌÌfl «èË‚‡Ú·‡ÌÍÛ», éÎÂÍ҇̉ ò·ԇÍ, ϥ̥ÒÚ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË
ÚËÒÍÛ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ·ÓÓÚ¸·Ë Ï¥Ê Í‡ªÌ‡ÏË Á‡ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl Ó·ÏÂÊÂÌÓ„Ó ÂÒÛÒÌÓ„Ó Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ Ô·ÌÂÚË, ·ÓÓÚ¸·Ë, fl͇ χπ ÌÛÎ¸Ó‚Û ÒÛÏÛ, – ÚÓ·ÚÓ, flÍ˘Ó ıÚÓÒ¸ Á·¥Î¸¯Û‚‡ÚËÏÂ Ò‚Ó˛ ˜‡ÒÚÍÛ, ÚÓ ¥Ì¯¥ χ˛Ú¸ ªª ÁÏÂ̯ËÚË. é‰ÌËÏ Á ÔÓfl‚¥‚ ˆ¥πª ·ÓÓÚ¸·Ë π ‰Ó·Â ‚¥‰ÓÏ¥ ÒÛÔ˜ÍË ˘Ó‰Ó ä¥ÓÚÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÚÓÍÓÎÛ ÔÓ ÁÏ¥ÌË ÍΥχÚÛ (1997 .) Ú‡ ‚¥‰ÏÓ‚‡ ÌËÁÍË ÔÓ‚¥‰ÌËı ͇ªÌ ̇ ˜ÓÎ¥ ¥Á ëòÄ ‚¥‰ ÈÓ„Ó ‡ÚË٥͇ˆ¥ª. ñfl ÒÛÔ˜͇ ÒÔ˘ËÌÂ̇ Á‡Ù¥ÍÒÓ‚‡ÌËÏË Û ÔÓÚÓÍÓÎ¥ Ó·ÏÂÊÂÌÌflÏË (Î˯ ‰Îfl ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌËı ͇ªÌ) ̇ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ÂÒÛÒÛ – ‡ÚÏÓÒÙÂË áÂÏÎ¥ – ‰Îfl ÔÓÏËÒÎÓ‚Ëı ‚ËÍˉ¥‚ ‚Û„ÎÂÍËÒÎÓ„Ó „‡ÁÛ. éÍ¥Ï Í‚ÓÚ Ì‡ ‚ËÍË‰Ë ÒÛÔ˜͇ Ú‡ÍÓÊ ÚÓ˜ËÚ¸Òfl È Ì‡‚ÍÓÎÓ Ï¥Ê̇ӉÌÓ-Ô‡‚Ó‚Ëı Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚ ªı ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl. íÓÊ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Á‡ ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl Á‡Á̇˜ÂÌÓª ÔÓ„‡ÏË Îfl„‡π Ô‰ÛÒ¥Ï Ì‡ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ Ûfl‰Ë ¥ ‚Ëχ„‡π ÓÁÓ·ÍË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ÒÚ‡Ú„¥È ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ú‡ Ôӂ‰ÂÌÌfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. å¥Ê̇ӉÌ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌËˆÚ‚Ó ÔÓ‚ËÌÌÓ ÒÔËflÚË Ú‡ÍËÏ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÏ ÁÛÒËÎÎflÏ ¥ ‰ÓÔÓ‚Ì˛‚‡ÚË ªı.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
è¥Á‚ˢ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚
áåß, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Ô¥‰ ÍÓÌÚÓÎÂÏ
Ç¥ÍÚÓ è¥Ì˜ÛÍ
ëíÅ, ICTV, «î‡ÍÚ˚», ‚ÛÎ˘Ì ÚÂη‡˜ÂÌÌfl
Ä̉¥È ÑÂ͇˜
«ëÚÓ΢Ì˚ ÌÓ‚ÓÒÚË»(˜‡ÒÚÍÓ‚Ó), «äË‚ÒÍËÈ ÚÂ΄‡Ù», íêä «Ö‡», «ÇÂÒ¥ª»
èÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓÂÍÚË
ŇÌÍË
á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ¯Îflı¥‚ ÔÓ‰‡Î¸¯Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚¥‰ ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Ëı ÏÓÚË‚¥‚ Ôӂ‰¥ÌÍË Î˛‰ÂÈ, ÒÛÒԥθÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ Ú‡ ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚ ÒÚ‡π ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯ ‚ËÁ̇ÌÓ˛. íÓÏÛ ˆ¥Í‡‚ËÏË π ÒˆÂ̇¥ª, ˘Ó ÓÁ„Îfl‰‡˛Ú¸ ÔÓ·ÎÂÏÛ Ì ÒڥθÍË Á Ó„Îfl‰Û ̇ ͥθͥÒÌ¥ Ô‡‡ÏÂÚË, ÒͥθÍË Á Ó„Îfl‰Û ̇ flÍ¥ÒÌ¥ ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍË ÔÓˆÂÒ¥‚ Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ÚÓ·ÚÓ Ô·ۂ‡˛Ú¸ ‡‰¯Â Û „Ûχ̥ڇ̥È, ‡Ì¥Ê Û Ï‡ÚÂχÚË˜Ì¥È ÔÎÓ˘ËÌ¥. åÓÊÎË‚¥ flÍ¥ÒÌ¥ ÒˆÂ̇¥ª ÓÁ‚ËÚÍÛ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË ÔÓ·Û‰Ó‚‡Ì¥ flÍ ÔÓÚÂ̈¥ÈÌ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥, ˘Ó ÔÓÒÚ‡˛Ú¸ Á¥ Á‚˘ÌËı ÒÚÂÂÓÚËÔ¥‚ ÏËÒÎÂÌÌfl ¥ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌËı ÔË̈ËÔ¥‚, flÍ¥ ÙÓÏÛ˛Ú¸ ÚÂ, flÍËÏË ÏË π, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ÛÒ‚¥‰ÓÏβπÏÓ ÏË ˆÂ, ˜Ë Ì¥. í‡Í¥ ÒÚÂÂÓÚËÔË – ‡·Ó, flÍ ªı ˜‡ÒÚÓ Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸, «Ï¥ÚË» – ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ ÚÂ, ˘Ó ÏË ‚‚‡Ê‡πÏÓ Â‡Î¸ÌËÏ ‡·Ó ÏÓÊÎË‚ËÏ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÚÂ, flÍËÏ ˜ËÌÓÏ ÏË Ó·„Ó‚Ó˛πÏÓ ÍËÁÛ Ú‡ ¯ÎflıË ªª ÔÓ‰Ó·ÌÌfl. å¥Ú – ˆÂ ‚¥Û‚‡ÌÌfl ‡·Ó Ô‰ÏÂÚ ‚¥Ë, ¥ÒÚËÌÌ¥ÒÚ¸ flÍÓ„Ó ÒÔËÈχπÚ¸Òfl β‰¸ÏË ÌÂÍËÚ˘ÌÓ, flÍ Ô‚̇ ‰‡Ì¥ÒÚ¸. èËıÓ‚‡ÌÓ˛ ÓÒÌÓ‚Ó˛ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ π «ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ Ï¥Ú», Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ flÍÓ„Ó ÏË ÊË‚ÂÏÓ, ıÓ˜‡ ¥ ÌÂ
èÓÏËÒÎÓ‚¥ Ó·’πÍÚË
î¥ÏË
ã˛‰Ë, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û ÒÙÂ¥ ‚ÔÎË‚Û
«ßÌÚÂÔ‡ÈÔ» ç‡Ó‰Ì¥ ‰ÂÔÛÚ‡ÚË ßÌ̇ ÅÓ„ÓÒÎӂҸ͇, ÑÏËÚÓ í‡·‡˜ÌËÍ, ûÎ¥È âÓÙÙÂ, éÎÂÍÒ¥È äÓÒÚÛÒπ‚, „ÓÎÓ‚‡ ãÛ„‡ÌÒ¸ÍÓª éÑÄ éÎÂÍ҇̉ ∏ÙÂÏÓ‚
LJ‰ËÏ ê‡·ËÌӂ˘, ãÂÓÌ¥‰ ÑÂ͇˜
è‚ÂÁÂÌÌfl (‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ Á‡ ÍÓ‰ÓÌ) Ä‚‡Î¸
77
ВІКТОР ВОВК УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ І СЦЕНАРІЇВ СВІТОВОГО РОЗВИТКУ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ä  ‰ Ë Ú - íÛ·Ì¥ Á‡‚Ó‰Ë: çËÊ̸ӉÑÌ¥ÔÓ Ì¥ÔÓ‚Ò¸ÍËÈ, çÓ‚ÓÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÈ, ÑÌ¥ÔÓÔÂÚÓ‚Ò¸ÍËÈ, ç¥ÍÓÔÓθҸÍËÈ Ô¥‚‰ÂÌÌÓÚÛ·ÌËÈ, ç¥ÍÓÔÓθҸÍËÈ ÙÂÓÒÔ·‚ÌËÈ, ÑÌ¥ÔÓÔÂÚÓ‚Ò¸ÍËÈ ‚‡„ÓÌÓÂÏÓÌÚÌËÈ, 32,5% ÄΘ‚ҸÍÓ„Ó Ï‡Ú‡ÎÛ„¥ÈÌÓ„Ó Á‡‚Ó‰Û
éÎÂÍ҇̉ ∏‰¥Ì  òÔË„
ëìëèßãúçé-ÉìåÄçßíÄêçß óàççàäà êéáÇàíäì
ìÍ ¥ Ì Ú Â Ú‡ÌÒ
ÉÂÓ„¥È ä¥Ô‡ éÎÂÍÒ¥È äÓÒÚÛÒπ‚
Ç flÍ¥È ·Ë ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥È ÙÓÏ¥ Ì ÔÓfl‚Îfl‚Òfl «ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ Ï¥Ú», ‚¥Ì χπ ‰Âͥθ͇ ı‡‡ÍÚÂÌËı ËÒ: ̇ ҸӄӉ̥ ÈÓ„Ó ¥‰Â‡ÎÓÏ π ÁÓÒÚ‡ÌÌfl, ‚ ÓÒÌÓ‚Û Ôӂ‰¥ÌÍË Î˛‰ÂÈ ‚¥Ì ÔÓÍ·‰‡π Ô‡„ÌÂÌÌfl χÍÒËχθÌÓª ‚Ë„Ó‰Ë, „ÓÎÓ‚ÌËÏË „‡‚ˆflÏË ‚¥Ì ‚ËÁ̇˜‡π ÒÔÓÊË‚‡˜¥‚ Ú‡ ·¥ÁÌÂÒ, ˘Ó Á‡‰Ó‚ÓθÌflπ ªı ÔÓÚ·Ë. Ä ÈÓ„Ó „ÓÎÓ‚Ì¥ Á‡ÒÓ·Ë ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª – ˆËÙË Ú‡ Ó·‡ÁË, ÚÓ·ÚÓ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌ¥ ÌÓÒ¥ª, flÍ¥ Ì ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ ÍÓÌÍÂÚÌÓª ÏÓ‚Ë ÒÎ¥‚, ˘Ó Ó·ËÚ¸ ÈÓ„Ó Ô¯ËÏ ÒÔ‡‚‰¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÏ Ï¥ÚÓÏ. å‡˛˜Ë ·‡„‡ÚÓ ÒËθÌËı ÒÚÓ¥Ì, ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl ‚ ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ‚ÛÁ¸ÍÓ„Ó ‚‡¥‡ÌÚÛ «ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ï¥ÚÛ» ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Á‡„ÓÊÛπ β‰Ò¸ÍËÏ ˆ¥ÌÌÓÒÚflÏ, ÛÒÔ‡‰ÍÓ‚‡ÌËÏ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥π˛ ‚¥‰ ÔÓÔ‰̥ı Ï¥Ú¥‚.
‰ÛχπÏÓ ÔÓ Ì¸Ó„Ó, flÍ ÔÓ «Ï¥Ú» ‚ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓÏÛ Á̇˜ÂÌÌ¥ ˆ¸Ó„Ó ÒÎÓ‚‡, ÚÓ·ÚÓ ˘ÓÒ¸ ¯ÚÛ˜ÌÓ ‚ËÓ·ÎÂÌÂ. Ç ÈÓ„Ó ‡Ï͇ı ¥ÒÚÓ¥fl Ò‚¥ÚÛ ÓÁ„Îfl‰‡πÚ¸Òfl flÍ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ¥ÒÚÓ¥fl. ĉÊ ÏË Ì ÒÔËÈχπÏÓ ªª flÍ ÓÔÓ‚¥‰¸ ÔÓ Á‰Ó·ÛÚÍË ‚ˉ‡ÚÌËı ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚÂÈ, ÍÓÚ¥ ‰¥˛Ú¸ ̇ ‡‚‡ÌÒˆÂÌ¥ ¥ÒÚÓ¥ª, ˘Ó ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÎÓ · ‡ÌÚ˘ÌÓÏÛ «„ÂÓª˜ÌÓÏÛ Ï¥ÚÓ‚¥». ë¸Ó„Ӊ̥ ÏË Ú‡ÍÓÊ Ì ÓÁ„Îfl‰‡πÏÓ ¥ÒÚÓ¥˛ flÍ ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌfl Á‡ÏËÒÎ¥‚ ÅÓÊËı ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó «ÂÎ¥„¥ÈÌÓ„Ó Ï¥ÚÛ». ç π ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Ó˛ ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ È ‚¥‡ ‚ ÓÁ·Û‰Ó‚Û ÒÛÒԥθÌÓª ÒËÒÚÂÏË, ˘Ó ·Û‰ÛπÚ¸Òfl ̇ ‡ˆ¥Ó̇θÌÓÏÛ ÏËÒÎÂÌÌ¥, flÍ ˆÂ ‚ËÔÎË‚‡π Á «Ì‡ÛÍÓ‚Ó„Ó Ï¥ÚÛ» (flÍ ‚ ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥È, Ú‡Í ¥ ‚ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË˜Ì¥È ÈÓ„Ó ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥ª). ÍÚÂËÒÚË͇ ߉‡ΠíËÔ Ôӂ‰¥ÌÍË ÉÓÎÓ‚Ì¥ „‡‚ˆ¥ á‡ÒÓ·Ë ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª è¥ÓËÚÂÚ̇ ͇Ú„ӥfl ŇÁÓ‚¥ ÒÚÓÒÛÌÍË
ÉÂÓª˜ÌËÈ Ï¥Ú ‰ÓÒÍÓ̇ΥÒÚ¸ ÒÛÔÂÌËˆÚ‚Ó „ÂÓª ΄ÂÌ‰Ë Ú‡ ÓÔÓ‚¥‰¥ β‰Ë̇ β‰Ë̇ ~ ÅÓ„
êÂÎ¥„¥ÈÌËÈ Ï¥Ú ‰Ó·Ó˜ÂÒÌ¥ÒÚ¸ ÒÏËÂÌÌ¥ÒÚ¸ ÔÓÓÍË, Ò‚flÚ¥ ë‚fl˘ÂÌÌ¥ ÚÂÍÒÚË, ÏÓÎËÚ‚Ë ÅÓ„ ÅÓ„ ~ β‰Ë̇
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ç‡ÛÍÓ‚ËÈ Ï¥Ú ¥ÒÚË̇ ‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏ Ù¥ÎÓÒÓÙË, ‚˜ÂÌ¥ ÎÓ„¥˜Ì¥ ‡∂ÛÏÂÌÚË, χÚÂχÚË͇ ÔËÓ‰‡ ÔËÓ‰‡ ~ β‰Ë̇
ÖÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ Ï¥Ú ÁÓÒÚ‡ÌÌfl χÍÒËÏÛÏ ‚Ë„Ó‰Ë ÒÔÓÊË‚‡˜¥ ¥ ·¥ÁÌÂÒ ˆËÙË Ú‡ Ó·‡ÁË Î˛‰Ë̇ β‰Ë̇ ~ ÔËÓ‰‡
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ëÑèì(Ó) è¥Á‚ˢ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚
áåß, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Ô¥‰ ÍÓÌÚÓÎÂÏ
èÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓÂÍÚË
ŇÌÍË
èÓÏËÒÎÓ‚¥ Ó·’πÍÚË
Å ¥ -Ä È - Ö Ï , ëÔ¥Î͇ ‡‰‚Ó͇ڥ‚ ì͇ªÌË, «ë·‚ÛÚ˘»
ëÓˆ¥‡Î-‰ÂÏÓ͇Ú˘̇ Ô‡Ú¥fl ì͇ªÌË (Ó·’π‰Ì‡Ì‡), ه͈¥fl ëÑèì(Ó) ‚ ԇ·ÏÂÌÚ¥
Ç¥ÍÚÓ å‰‚‰˜ÛÍ
î¥ÏË
ã˛‰Ë, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û ÒÙÂ¥ ‚ÔÎË‚Û ç‡Ó‰ÌËÈ ‰ÂÔÛÚ‡Ú ã.䇂˜ÛÍ, „ÓÎÓ‚‡ 㸂¥‚Ò¸ÍÓª ÑèÄ ë.剂‰˜ÛÍ
КОСТЯНТИН БОНДАРЕНКО ВЛАДОМОЖЦІ, АБО ХТО ЗДІЙСНЮЄ ВЛАДУ В УКРАЇНІ
ÉË„Ó¥È ëÛÍ¥Ò
78
«1 + 1», «íÂÚ»
èîä «ë·‚ÛÚ˘», ÓÙÙ¯ÓË: Cape Trading Holdings LTD, Orlik Enterprises services LTD, á‡ÔÓ¥Á¸ÍËÈ Á‡‚Ó‰ ÙÂÓÒÔ·‚¥‚, «ÑÌ¥ÔÓÒÔˆÒڇθ»,ëÛÏҸ͠çèé ¥Ï.îÛÌÁÂ
« ë Î ‡ ‚ Û Ú Ë ˜ » , ß„Ó ëÛÍ¥Ò, «éÏÂÚ‡», û¥È ä‡ÔÂÌÍÓ, «ÑË̇ÏÓ-ä˪‚», Ç¥Ú‡Î¥È á„ÛÒ¸ÍËÈ « Ñ Ë Ì ‡ Ï Ó -ÄÚ·ÌÚËÍ»
ÍËÚ˘ÌÓª ÚÓ˜ÍË Î˛‰ÒÚ‚Ó ÔӘ̠‚¥‰ÏÓ‚ÎflÚËÒfl ‚¥‰ ÌÂÂÙÂÍÚË‚ÌËı ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚ ‰Âʇ‚Ë Ú‡ ·¥ÁÌÂÒÓ‚Ëı ÒÚÛÍÚÛ Û ÔÓ¯ÛÍÛ ÌÓ‚Ëı ÏÓ‰ÂÎÂÈ ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl, Ô‰ÛÒ¥Ï Û ‚Ë„Îfl‰¥ ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È Á¥ Á̇˜ÌËÏË ÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌÌflÏË. ß, ̇¯ڥ, ÚÂÚ¥È ÒˆÂ̇¥È Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ Jazz ÔËÔÛÒ͇π ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ „‡ÏÓÌ¥Á‡ˆ¥ª ‰¥È ¥ÒÌÛ˛˜Ëı Û Ò‚¥Ú¥ «„‡‚ˆ¥‚» Á‡ ÛÏÓ‚ ‚˜‡ÒÌÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ¥ ÒÛÒԥθÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ‚ ‡ÏÍË ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Ó„Ó «ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ï¥ÚÛ» Ú‡ ÈÓ„Ó ÁÏ¥ÒÚÓ‚ÌÓª Â¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥ª. ŇÁÓ‚¥ ÔËÚ‡ÌÌfl, ˘Ó ‰ÓÒÎ¥‰ÊÛ‚‡ÎËÒfl ‚ ‡Ï͇ı ˆËı ÒˆÂ̇¥ª‚ ·ÛÎË Ú‡Í¥: ∆ üÍËÏË π ÍËÚ˘̥ ÔÓÓ„Ë ‚ ̇¯ÓÏÛ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌ¥ ÔËÓ‰Ë Ú‡ flÍ ÏË ÏÓÊÂÏÓ ªı ÓÁÔ¥Á̇ÚË? ç‡ÒͥθÍË Â·ÒÚ˘ÌÓ˛ π ∂ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ÂÍÓÒËÒÚÂχ? ∆ üÍ¥ ÒÛÒԥθ̥ ÒËÒÚÂÏË Ú‡ ¥ÌÒÚËÚÛÚË ÏÓÊÛÚ¸ ̇È͇˘ËÏ ˜ËÌÓÏ ‚¥‰Â‡„Û‚‡ÚË Ì‡ ÔÓÚÂ·Û ÔÂÂıÓ‰Û ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ?
é‰Ì‡Í Ï¥ÚË, flÍ¥ ÙÓÏÛ˛Ú¸ β‰ÂÈ, Ì ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl ¯ÚÛ˜ÌÓ: ‚ÓÌË ‚ËÌË͇˛Ú¸ ÔËÓ‰ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ¥ ‰¥˛Ú¸ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÚË‚‡ÎÓ„Ó ˜‡ÒÛ. íÓÏÛ, Ì‡Ï ‚‡ÚÓ Û‚‡ÊÌÓ ‚Ë‚˜ËÚË ˆÂÈ ÌÓ‚ËÈ Ï¥Ú – ˜ÓÏÛ ‚¥Ì ÒÔËflπ, ‡ ˜ÓÏÛ Á‡„ÓÊÛπ, flÍ¥ ÌÓ‚¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ Ú‡ Ì·ÂÁÔÂÍË ‚¥Ì Ï¥ÒÚËÚ¸, ‡ Ú‡ÍÓÊ flÍ¥È ÍÓÂ͈¥ª ‚¥Ì Ô¥‰Îfl„‡π ¥ flÍ ÏÓÊ̇ ÈÓ„Ó ÓÁ¯ËËÚË. Ç¥‰ ÚÓ„Ó, flÍ¥ ÚÂÓ¥ª β‰ÒÚ‚Ó ÓÁ‚ËÌ ‚ ÈÓ„Ó ‡Ï͇ı ˘Ó‰Ó Ò· ڇ Ò‚Óªı ÔÂÒÔÂÍÚË‚ Ú‡ flÍ¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ Ô‚‡Ê‡ÚËÏÛÚ¸ Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, Á¯ÚÓ˛ Á‡ÎÂʇÚËÏ ̇¯Â χȷÛÚÌπ. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ÒˆÂ̇¥ª ÔÓ‰‡Î¸¯Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÓÁ„‡ÎÛÊÛ˛Ú¸Òfl ‚ Á‡ÎÂÊÌÓÒÚ¥ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, flÍÓ˛ ̇ÒÔ‡‚‰¥ ·Û‰Â ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ β‰ÂÈ Ì‡ Ú¥ ‚ËÍÎËÍË, flÍ¥ ÔÓÒÚ‡ÎË Ô‰ ÌËÏË Ì‡ ÔÓÓÁ¥ ïïß ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. ÑÓÒÎ¥‰ÊÛ˛˜Ë ÏÓÊÎË‚¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥, ÇÒÂÒ‚¥ÚÌfl Å¥ÁÌÂÒÓ‚‡ ꇉ‡ ëÚ‡ÎÓ„Ó êÓÁ‚ËÚÍÛ (ÓÁÚ‡¯Ó‚‡Ì‡ Û ÜÂÌ‚¥) Û 1996 Óˆ¥ ÓÁÓ·Ë· ÚË ·‡ÁÓ‚¥ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ÒˆÂ̇¥ª ‰Ó 2050 ÓÍÛ [5]. åÓÊÎË‚ËÈ Ô·¥„ ÔÓ‰¥È, flÍËÈ ÓÚËχ‚ ̇Á‚Û FROG, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ÔËÔÛ˘ÂÌÌ¥, ˘Ó β‰Ë È Ì‡‰‡Î¥ ¥∂ÌÓÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË ¥ ÔÓÍ·‰‡ÚËÏÛÚ¸Òfl ̇ ‰Ë̇ϥÍÛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl È ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì¥ ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥ª. ß̯ËÈ ÒˆÂ̇¥È ÓÁ‚ËÚÍÛ Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ GEOpolity Ô‰·‡˜‡π, ˘Ó Ô¥ÒÎfl ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
è¥Á‚ˢ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚
áåß, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Ô¥‰ ÍÓÌÚÓÎÂÏ
éÎÂÍ҇̉ á¥Ì˜ÂÌÍÓ
èÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓÂÍÚË
ßÌÚÂ
ÅÓ„‰‡Ì ÉÛ·Ò¸ÍËÈ
äÓÒÚflÌÚËÌ ÉË„Ó˯ËÌ
åËı‡ÈÎÓ ÅÓ‰Ò¸ÍËÈ
äË‚ÒÍË è‡Ú¥fl «ü·ÎÛÍÓ», ‚‰ÓÏÓÒÚË, ه͈¥fl «ü·ÎÛÍÓ» ÅËÁÌÂÒ Ë ÔÓÎËÚË͇ Û Ô‡Î‡ÏÂÌÚ¥
79
ВІКТОР ВОВК УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ І СЦЕНАРІЇВ СВІТОВОГО РОЗВИТКУ
ëˆÂ̇¥È FROG êÓÁ‚ËÚÓÍ Á‡ ˆËÏ ÒˆÂ̇¥πÏ Ì‡ Ô¯ÓÏÛ ÂÚ‡Ô¥ ‰ÛÊ ÔÓ‰¥·ÌËÈ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚ Ò‚¥Ú¥ ÚÂÔÂ. ÖÍÓÌÓÏ¥˜Ì ÁÓÒÚ‡ÌÌfl π „ÓÎÓ‚ÌËÏ Ô¥ÓËÚÂÚÓÏ ‰Îfl Ô‚‡ÊÌÓª ·¥Î¸¯ÓÒÚË Í‡ªÌ, ‡ ÔÂÂı¥‰ ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ŇÌÍË
ŇÌÍ «Å‡Î˜Û„» ì͇ªÌÒ¸ÍËÈ Í‰ËÚÌËÈ ·‡ÌÍ
èÓÏËÒÎÓ‚¥ Ó·’πÍÚË
î¥ÏË
ã˛‰Ë, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û ÒÙÂ¥ ‚ÔÎË‚Û
«ßÌÚ»
é.èÎÛÊÌ¥ÍÓ‚, Ç.ÉÓ·ÛÎ¥Ì
ì͇ªÌҸ͇ ‡„‡Ì‡ ·¥Ê‡, îÓ̉ «ì͇ªÌ‡-ïïß ÒÚÓÎ¥ÚÚfl»
ŇÌÍ ßÌ‚ÂÒÚˈ¥ÈÌËÈ ÔÛÎ Court Holding, « á  ‚ Ò » Û͇ªÌÒ¸ÍÓ-ÓÒ¥ÈҸ͠ëè «ëÓÁË(˜‡ÒÚÍÓ‚Ó) ‰‡ÌË», ÍÓÌÒÓˆ¥ÛÏ «åÂÚ‡ÎÛ„¥fl», «ëÛÏË-», «èË͇ԇÚÚfl-», «óÂÌ¥„¥‚-», «ïÂÒÓÌ-», «ä¥Ó‚Ó„‡‰-», «èÓÎÚ‡‚‡-», «ã¸‚¥‚-», «íÂÌÓԥθ-», «åËÍÓ·ª‚-», «á‡ÔÓ¥ÊÊflÓ·ÎÂÌ„ӻ ŇÌÍ Üˉ‡˜¥‚Ò¸ÍËÈ ñèä äÓ̈ÂÌ «ÑẨ¥» «ÑẨ¥»
ß„Ó äÛȉ‡ – ÔÂÁˉÂÌÚ ëè «ëÓÁˉ‡ÌË»
ç‡Ó‰ÌËÈ ‰ÂÔÛÚ‡Ú Ç¥ÍÚÓ ó‡È͇
∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ ͇ÚË̇ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯‡, È ¥Î˛Á¥ª ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ÓÁ‚¥˛˛Ú¸Òfl. è¥ÒÎfl 2030 ÓÍÛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì ÁÓÒÚ‡ÌÌfl Ú‡ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ̇ÒÂÎÂÌÌfl Ô·ÌÂÚË ÔËÁ‚Ó‰flÚ¸ ‰Ó ̇ÍÓÔ˘ÂÌÌfl Á‡„ÓÁÎË‚Ëı Ò˄̇Υ‚. é‰Ì‡Í ÔÓ‰Ó‚ÊÛ˛Ú¸Òfl ̇ÛÍÓ‚¥ È Ï¥ÊÛfl‰Ó‚¥ ÒÛÔ˜ÍË ÔÓ ÚÂ, flÍ ªı ¥ÌÚÂÔÂÚÛ‚‡ÚË Ú‡ flÍ Ì‡ ÌËı ‡„Û‚‡ÚË. ÑÓ 2050 ÓÍÛ Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl Ò‚¥‰˜ÂÌÌfl ÚÓ„Ó, ˘Ó Á·Û‚‡˛Ú¸Òfl ̇Ȅ¥¯¥ ÔÓ„ÌÓÁË ÔÓ Á‡ÌÂÔ‡‰ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÂÍÓÒËÒÚÂÏË ¥ ‚ËÒ̇ÊÂÌÌfl ÍËÚ˘ÌËı ÂÒÛÒ¥‚. Ä ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl È Î¥·Â‡Î¥Á‡ˆ¥fl ËÌÍ¥‚, ‡ÁÓÏ Á Û·‡Ì¥Á‡ˆ¥π˛, ÔÓÒËβ˛Ú¸ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ¸ Ú‡ ̇ÔÛ„Û ‰Ó ÍËÚ˘ÌÓ„Ó ¥‚Ìfl. ñ ‚Ò ÒÚ‚Ó˛π ‡θÌÛ Á‡„ÓÁÛ Á‡„Ë·ÂÎ¥ flÍ ÂÍÓÒËÒÚÂÏ, Ú‡Í ¥ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ÑÓ Â˜¥, ÒÎÓ‚Ó FROG ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ÓÁ̇˜‡π «Ê‡·‡», ˘Ó Ô¥‰Í‡ÁÛπ ̇ÒÚÛÔÌÛ ÏÂÚ‡ÙÓÛ. ᇠˆËÏ ÒˆÂ̇¥πÏ Î˛‰ÒÚ‚Ó Â‡„Ûπ flÍ Ê‡·‡ Á ‚¥‰ÓÏÓª ·‡ÈÍË: ÍÓÎË ªª ÍËÌÛÎË ‚ „‡fl˜Û ‚Ó‰Û, ‚Ó̇ ÏÓÏÂÌڇθÌÓ ‚ËÒÚË·ÌÛ· Ú‡ ‚flÚÛ‚‡Î‡Òfl, ‡ ÍÓÎË ıÓÎÓ‰ÌÛ ‚Ó‰Û Á ʇ·Ó˛ ÔÓ‚¥Î¸ÌÓ Ô¥‰¥„¥‚‡ÎË ‰Ó ÍËÔ¥ÌÌfl, ÚÓ ‚Ó̇ Á¯ÚÓ˛ Á‚‡Ë·Òfl È Á‡„ËÌÛ·. ÇËÒÌÓ‚ÓÍ ˆ¸Ó„Ó ÒˆÂ̇¥˛ ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ËÍβ˜ÌÓ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª ‰Ó‚¥Ë ‰Ó ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËı ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥È ¥ ËÌÍÓ‚Ëı ÒËÎ ‡‰¯Â Á‡ ‚Ò ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl ̉Ó-
ÍÛ Ì‡ ÒÎÓ‚‡ı ‚ËÁ̇πÚ¸Òfl ‚‡ÊÎË‚ËÏ, ‡Î ̥ÍËÏ Ì ÓÁ„Îfl‰‡πÚ¸Òfl flÍ Ì‡„‡Î¸Ì ÔËÚ‡ÌÌfl. ç‡ ‚ËÏÓ„Ë ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ÌÂÛfl‰Ó‚Ëı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È (çìé) ˘Ó‰Ó Ô‡ÍÚ˘ÌÓ„Ó ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl Òڇ̉‡Ú¥‚, flÍ¥ ˜‡Ò ‚¥‰ ˜‡ÒÛ ÔËÈχ˛Ú¸Òfl flÍ ÂÍÓÏẨ‡ˆ¥ª ̇ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ҇ϥڇı, ͇ªÌË, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸ ÍÓÌÚ‡∂ÛÏÂÌÚÓÏ: «ëÔÓ˜‡ÚÍÛ ÔËÒÍÓÚ ̇¯Â ÁÓÒÚ‡ÌÌfl» (First Raise Our Growth). ÇÓÌË ÚÂÊ ıÓ˜ÛÚ¸ ÓÚËχÚË Ò‚¥È ÍÛÒÂ̸ ‚¥‰ Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ. ÄΠˆÂ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÔÓ‰Ó·‡πÚ¸Òfl ÓÁ‚ËÌÛÚËÏ Í‡ªÌ‡Ï á‡ıÓ‰Û, flÍ¥ Á‡Èχ˛Ú¸ ÌÂÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÛ ÔÓÁˈ¥˛ – ‚¥‰ ÔÓÔÓÁˈ¥ª ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ‚ ÒÙÂ¥ ÂÍÓÎÓ„¥ª ‰Ó ‚·ÒÌËı ÔËÒÚÛÔ¥‚ ÔÓÚÂ͈¥ÓÌ¥ÁÏÛ È ¥ÁÓÎflˆ¥ÓÌ¥ÁÏÛ, ÁÓÍÂχ ‚ ÔËÚ‡ÌÌ¥ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª Ó·Ó˜Óª ÒËÎË. Ç Ò‚¥Ú¥ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ‡ÚÏÓÒÙ‡ ‚Á‡πÏÌËı Ô¥‰ÓÁ Ú‡ ̉ӂ¥Ë. èËÚ‡ÌÌfl ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÓÁ„Îfl‰‡πÚ¸Òfl flÍ ‚‡ÊÎË‚Â, ‡Î Ì ԥÓËÚÂÚÌÂ. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÎÓ͇θÌËÈ ÒÚ‡Ì ‰Ó‚Í¥ÎÎfl ‚ ·‡„‡Ú¸Óı Ï¥Òˆflı ̇‚¥Ú¸ ÔÓ͇˘ÛπÚ¸Òfl, ˜ÓÏÛ ÁÓÍÂχ ÒÔËflπ ϥ҈‚ ÁÏÂ̯ÂÌÌfl ‚ËÍˉ¥‚ Û ‡ÚÏÓÒÙÂÛ, ÌÓ‚¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª Á·Â¥„‡ÌÌfl È ÔÂÂÓ·ÍË ‚¥‰ıÓ‰¥‚ Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì‡ ÓÒ‚¥Ú‡. ñ ÒÔËflπ ÔÓ¯ËÂÌÌ˛ Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‰Ó‚Í¥ÎÎfl ‚Ê ‚ Á̇˜ÌÓ Í‡˘ÓÏÛ Òڇ̥, Ì¥Ê ‚ÓÌÓ ·ÛÎÓ Ì‡ÔËͥ̈¥ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. ÄΠ̇ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÑÖåéäêÄíàóçàâ ëéûá è¥Á‚ˢ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ éÎÂÍ҇̉ ÇÓÎÍÓ‚
«ÑÂÏÓ͇Ú˘Ì ÒÎÓ‚Ó», «É‡‚¥Ò», è¯ËÈ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ Í‡Ì‡Î, «èÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍËÈ ‚¥ÒÌËÍ», «èÂÁˉÂÌÚ»
ß„Ó Å‡Í‡È
ÑÓ̉‡‚̇ – «ë„ӉÌfl», ICTV
áËÌÓ‚¥È äÛÎËÍ
è¥ä
КОСТЯНТИН БОНДАРЕНКО ВЛАДОМОЖЦІ, АБО ХТО ЗДІЙСНЮЄ ВЛАДУ В УКРАЇНІ
80
áåß, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Ô¥‰ ÍÓÌÚÓÎÂÏ
ɇÌ̇ ÄÌÚÓ̸π‚‡
èÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓÂÍÚË
ŇÌÍË
èÓÏËÒÎÓ‚¥ Ó·’πÍÚË
è‡Ú¥fl «ÑÂÏÓ͇Ú˘ÌËÈ ÒÓ˛Á», ه͈¥fl «Ñë» Û Ô‡Î‡ÏÂÌÚ¥
èìåÅ
ëè «å„‡-ÏÓÚÓÒ», äÂÏÂ̘ۈ¸ÍËÈ ‡‚ÚÓÏÓ·¥Î¸ÌËÈ Á‡‚Ó‰, ëÚ‡ı‡ÌÓ‚Ò¸ÍËÈ Á‡‚Ó‰ ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ‚ۄΈ˛, é‰ÂÒ‡Ó·ÎÂÌ„Ó
é . ê‡ Ù ‡ Î ¸ Ò ¸ Í Ë È , û.ã‚Â̈¸, ‡Í‡‰ÂÏ¥Í ß.äÛ‡Ò, ‚¥ˆÂ-Òԥ͠ԇ·ÏÂÌÚÛ ë.ɇ‚˯, Ç.ÅÓÚÌËÍ
«î¥Ì‡ÌÒË Ú‡ ͉ËÚ»
ßÌ‚ÂÒÚˈ¥È̇ Ú‡ ٥̇ÌÒÓ‚‡ ÍÓÔÓ‡ˆ¥ª «î¥Ì‡ÌÒË ¥ ͉ËÚ». ÑÓ̉‡‚̇ – ÔÓ‚ÌËÈ ÍÓÌÚÓθ ̇‰ ÔÓÒÚ‡˜‡ÌÌflÏ „‡ÁÛ ‚ ì͇ªÌÛ, çÄä «ç‡ÙÚÓ„‡Á» (‰Ó Ò‰ËÌË 2000 .), ãÛ„‡ÌÒ¸ÍÓ·ÎÂÌÂ„Ó (‰Ó ÎËÒÚÓÔ‡‰‡ 2000 .)
ß„Ó Ñ¥‰ÂÌÍÓ, ç‡Ó‰Ì¥ ‰ÂÔÛÚ‡ÚË é.Ä·‰ÛÎÎ¥Ì, é.äÛ˜ÂÂÌÍÓ, ä.Ü‚‡„Ó
ÑÂÏÓ͇Ú˘̇ Ô‡Ú¥fl ì͇ªÌË
î¥ÏË
«ÄÚÂÏ¥‰‡»
ã˛‰Ë, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û ÒÙÂ¥ ‚ÔÎË‚Û
ÒÚ‡ÚÌ¸Ó ‰Îfl ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ‰Ó‚„ÓÒÚÓÍÓ‚Ëı ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ, ¥ ˆÂ ÒÔ¥‚Ô‡‰‡π Á ‚ËÒÌÓ‚ÍÓÏ, ÓÚËχÌËÏ Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ χÚÂχÚ˘ÌÓ„Ó ÏÓ‰Â₇ÌÌfl. Ñ‚‡ ¥Ì¯¥ ÒˆÂ̇¥ª Ô‰·‡˜‡˛Ú¸ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, Ó‰Ì‡Í ÔÓÎ¥Ú˘̥, ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ Ú‡ ÒÛÒԥθ̥ ÒÚÛÍÚÛË ‚ ÌËı ˆ¥ÎÍÓÏ ‚¥‰¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl.
ëˆÂ̇¥È GEOpolity ᇠˆËÏ ÒˆÂ̇¥πÏ ÛÔÓ‰Ó‚Ê Ô¯Ëı ‰‚‡‰ˆflÚË ÓÍ¥‚ ̇ÍÓÔË˜Û˛Ú¸Òfl flÍ ÒÔ‡‚ÊÌ¥, Ú‡Í ¥ Ûfl‚Ì¥ ÓÁ̇ÍË Ì‡·ÎËÊÂÌÌfl ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ÍËÁË. ÑÓÏ¥ÌÛ˛˜ËÈ «ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ Ï¥Ú» ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÓÁ„Îfl‰‡πÚ¸Òfl „Óχ‰Ò¸Í¥ÒÚ˛ flÍ Ì·ÂÁÔ˜ÌÓ ‚ÛÁ¸ÍËÈ, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ ͇ªÌ‡ı, ‰Â ¯‚ˉÍ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÒÔ˘ËÌËÎÓ «Á¥Á‡ÌÌfl ÍÛÚ¥‚» ¥ ‚Ú‡ÚÛ Ú‡‰Ëˆ¥È, ÁÓÍÂχ ‚ ÄÁ¥ª. éÒͥθÍË ˜ËχÎÓ ÒÛÒԥθÌËı ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚, ÁÓÍÂχ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ Ûfl‰Ë, ‚Ú‡˜‡˛Ú¸ ‰Ó‚¥Û ̇ÒÂÎÂÌÌfl ˜ÂÂÁ ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‚Ë¥¯Û‚‡ÚË ÔÓ·ÎÂÏË, Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl β‰ÂÈ ÒÔÂ¯Û ÔÂÂÌÓÒflÚ¸Òfl ̇ Ú‡ÌÒ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÍÓÔÓ‡ˆ¥ª. é‰Ì‡Í ·¥ÁÌÂÒÓ‚ËÈ ÒÂÍÚÓ Ú‡ÍÓÊ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ÌÂÒÔÓÏÓÊÌËÏ ‡·Ó ‚Ëfl‚Îflπ Ì·‡Ê‡ÌÌfl ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌÓ Â‡„Û‚‡ÚË Ì‡ ÍËÁÓ‚Û ÒËÚÛ‡ˆ¥˛. ç‡ÒÎ¥‰ÍÓÏ ˆ¸Ó„Ó ÒÚ‡π ̉ӂ¥‡ ‰Ó ·¥ÁÌÂÒÛ Ú‡ ÔÓ¯ËÂÌÌfl ‰ÛÏÍË ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ˜ÂÂÁ Ò‚¥È h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍÓËÒÎË‚ËÈ ¥ÌÚÂÂÒ ·¥ÁÌÂÒ Ì‡‚¥Ú¸ ÒÚËÏÛπ ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ. èÓÁ‡flÍ Ì¥ Ûfl‰Ë, Ì¥ ·¥ÁÌÂÒ Ì Á‡·ÂÁÔ˜ËÎË Ò‚Óπª ÔÓ‚¥‰ÌÓª ÓÎ¥, Ì‡Ó‰Ë ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ¯Û͇ÚË ÌÓ‚Ëı Î¥‰Â¥‚, ÁÓÍÂχ Ò‰ ÂÎ¥„¥ÈÌËı ÛÒÚ‡ÌÓ‚, Ú‡ ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ ÌÓ‚Ëı ÒÛÒԥθÌËı ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚ ‰Îfl ‚ËıÓ‰Û Á ÍËÁË. ìÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÔÓÚÂ·Ë ‚ ÂÙÂÍÚË‚ÌËı ‰¥flı Á¯ÚÓ˛ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÌÓ‚Ó„Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ ˘Ó‰Ó ‰Óˆ¥Î¸ÌÓÒÚË ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl ÚÂıÌÓ͇Ú˘ÌËı ¥¯Â̸, Ï¥Ê̇ӉÌËı Ò‡Ì͈¥È Ú‡ ÔflÏÓ„Ó ÍÓÌÚÓβ Á‡ ËÌ͇ÏË ‰Îfl Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ. ᇠ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË Ì‡ÎÂÊÌËı Î¥‰ÂÒ¸ÍËı flÍÓÒÚÂÈ Û Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı Ûfl‰¥‚ ¥ ·¥ÁÌÂÒÛ ÙÓÏÛ˛Ú¸Òfl ÌÓ‚¥ Ï¥Ê̇Ӊ̥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ª ڇͥ flÍ ¢ÎÓ·‡Î¸Ì‡ ÖÍÓÎÓ„¥˜Ì‡ 鄇̥Á‡ˆ¥fl (GEO), ÍÓÚ¥ ·Û‰ÛÚ¸ ̇‰¥ÎÂÌ¥ ¯ËÓÍËÏË ÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌÌflÏË Á ÓÁÓ·ÍË Ú‡ Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı Òڇ̉‡Ú¥‚ ¥ Á‡ıÓ‰¥‚ ˘Ó‰Ó Á·ÂÂÊÂÌÌfl ‰Ó‚Í¥ÎÎfl Ú‡ Á‡ÔÓ·¥„‡ÌÌfl ÒÛÒÔ¥Î¸Ì¥È ‰Â„‡‰‡ˆ¥ª ̇‚¥Ú¸ Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÊÂÚ‚. Ç¥‰Ú‡Í, ‰ÂÒ¸ Ô¥ÒÎfl 2030 ÓÍÛ, ̇ˆ¥Ó̇θ̥ Ûfl‰Ë ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó ‚¥‰Ìӂβ˛Ú¸ Ò‚Ó˛ Óθ flÍ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚Ì¥ ˆÂÌÚË „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‡ ‰Âʇ‚Ë ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ÁÌÓ‚Û ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛‚‡ÚË Á ËÌÍÓ‚ËÏË ÒË·ÏË, ‚ÊÂ
áåß, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Ô¥‰ ÍÓÌÚÓÎÂÏ
èÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓÂÍÚË
ŇÌÍË
«åÓÎÓ‰‡ ì͇ªÌ‡»
Ä̇ÚÓÎ¥È ÉÓÎÛ·˜ÂÌÍÓ û¥È ë·¥ÚÌπ‚
èÓÏËÒÎÓ‚¥ Ó·’πÍÚË
î¥ÏË
ïÏÂθÌˈ¸ÍËÈ ‡ÍÛÏÛÎflÚÓÌËÈ Á‡‚Ó‰, ãÛ„‡ÌÒ¸ÍËÈ ‚ÂÒÚ‡ÚÓ·Û‰¥‚ÌËÈ Á‡‚Ó‰
«∏‚Ó„‡Á»
ã˛‰Ë, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û ÒÙÂ¥ ‚ÔÎË‚Û
åÂÂʇ هχˆÂ‚Ú˘ÌËı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚
ÉêìèÄ èéêéòÖçäÄ-åÄêíàçÖçäÄ è¥Á‚ˢ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ èÂÚÓ èÓÓ¯ÂÌÍÓ
áåß, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Ô¥‰ ÍÓÌÚÓÎÂÏ ê‡‰¥Ó «ç¥ÍÓ»
èÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓÂÍÚË
ŇÌÍË
èÓÏËÒÎÓ‚¥ Ó·’πÍÚË
î¥ÏË
î‡Íˆ¥fl «ëÓÎ¥‰‡Ì¥ÒÚ¸»
ÄäÅ «å¥fl»
ᇂӉ «ãÂÌ¥ÌҸ͇ ÍÛÁÌfl», Ï.ä˪‚, Ç¥ÌÌˈ¸Í‡ ÍÓ̉ËÚÂҸ͇ Ù‡·Ë͇, ä˪‚Ҹ͇ ÍÓ̉ˉÂҸ͇ Ù‡·Ë͇ ¥Ï.ä‡Î‡ å‡ÍÒ‡, ˜‡ÒÚË̇ ‡Íˆ¥È «ãÛÄá»
ìÍÔÓϥ̂ÂÒÚ
åËÍÓ· å‡ÚËÌÂÌÍÓ çÓ‚ËÈ Í‡Ì‡Î ∏‚„ÂÌ Ä̇ÌÍÓ
ã˛‰Ë, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û ÒÙÂ¥ ‚ÔÎË‚Û
«ßÌÚÂÔÓÚ-äÓ‚Âθ» «á‚һ
ВІКТОР ВОВК УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ І СЦЕНАРІЇВ СВІТОВОГО РОЗВИТКУ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÉêìèÄ ÉéãìÅóÖçäÄ è¥Á‚ˢ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚
81
ÒÓÎ¥ÒÚË ‚ËıÓ‰flÚ¸ ̇ Ô¯ËÈ ÔÎ‡Ì ¥ ÁÌÓ‚Û ‚¥‰ıÓ‰flÚ¸, Ó·’π‰ÌÛ˛Ú¸Òfl ‚ „¥ ¥ ÁÌÓ‚Û ÓÁıÓ‰flÚ¸Òfl. ñ ҂¥Ú ÓÁ„‡ÎÛÊÂÌÓª «ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Á̸̇ ¥ ÔÓÒÎÛ„», ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı Ú‡ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËı ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥È, ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚ¥‚, ¯‚ˉÍÓª ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥ª, ¯ËÓÍËı ‰Ó·Ó‚¥Î¸ÌËı Á‚’flÁÍ¥‚ ¥ ÔÓÚÛÊÌÓ„Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ, flÍËÈ ‰Ë̇ϥ˜ÌÓ ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl. ò‚ˉ͇ ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥fl Ú‡ ÔÓ‰‡Î¸¯¥ ¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥ª ÒÚ‡˛Ú¸ ÏÓÊÎË‚ËÏË Á‡‚‰flÍË Ï‡ÍÒËÏ‡Î¸Ì¥È ÔÓÁÓÓÒÚ¥ ‚Ò¥ı ÔÓˆÂÒ¥‚ – ¯ËÓÍÓÏÛ ‰ÓÒÚÛÔÛ ‰Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ‰‡ÌËı ÔÓ ·Û‰¸-flÍËÈ ÚÓ‚‡ ¥ ·¥ÁÌÂÒÓ‚Û ÍÓÏԇ̥˛, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‰Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ª ÔÓ ÔÓˆÂÒ ÔËÈÌflÚÚfl ¥¯Â̸ ‚ Ûfl‰Ó‚Ëı Ó„‡Ì‡ı, Ú‡ ·Û‰¸-flÍÓª ¥Ì¯Óª ¥ÌÙÓχˆ¥ª, fl͇ ÏÓÊ ˆ¥Í‡‚ËÚË ÒÔÓÊË‚‡˜¥‚ ‡·Ó „Óχ‰flÌ. 鄇ÌË ‚·‰Ë π ‡ÍÚË‚ÌËÏ „‡‚ˆÂÏ Ô‚‡ÊÌÓ Ì‡ ¥‚Ì¥ Ï¥ÒˆÂ‚Ó„Ó Ò‡ÏÓ‚fl‰Û‚‡ÌÌfl, ÍÛ‰Ë ÔÂÂÌÓÒËÚ¸Òfl ·¥Î¸¯Â ÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂ̸. Ä ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ Ï¥Ê̇Ӊ̥ ¥ÌÒÚËÚÛÚË ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl Î˯ ‰Îfl ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÒÔˆËÙ¥˜ÌËı ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ. Ç ÂÁÛθڇڥ, ÌÓ‚¥ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ Òڇ̉‡ÚË ‰ÓÒfl„‡˛Ú¸Òfl Ô‚‡ÊÌÓ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ Ú‡ÍÓ„Ó ÔÓÚÛÊÌÓ„Ó ˜ËÌÌË͇, flÍ ‚·ÒÌËÈ ¥ÌÚÂÂÒ. áÓÍÂχ, ‚ ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÒÓÍÓÍÓÌÍÛÂÌÚÌÓÏÛ Ú‡ ‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁ‡ÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ·¥ÁÌÂÒ ·‡˜ËÚ¸ ‚·ÒÌÛ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÛ ÍÓËÒÚ¸ Û ÔÓπ‰Ì‡ÌÌ¥ ÂÍÓ-
·¥Î¸¯Â Ì ԥ‰Ï¥Ìfl˛˜Ë ªı. çÓ‚ËÈ ‰Âʇ‚ÌËÈ ‡Ô‡‡Ú ÒԥθÌÓ Á ÔÓÚÛÊÌËÏË Ï¥Ê̇ӉÌËÏË ¥ÌÒÚËÚÛÚ‡ÏË, Ú‡ÍËÏË flÍ GEO, Ó˜Óβπ Ú‡ ÒÔflÏÓ‚Ûπ ÔÂÂı¥‰ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Á‡ ÒˆÂ̇¥πÏ GEOpolity β‰ÒÚ‚Ó Á¯ÚÓ˛ ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‡Î Á Ô‚ÌÓ˛ Á‡ÚËÏÍÓ˛ È ¯ÎflıÓÏ ÓÁ·Û‰Ó‚Ë ÌÓ‚Óª ÒÚÛÍÚÛË ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl, ˘Ó ÊÓÒÚÍÓ ÍÓÓ‰ËÌÛπÚ¸Òfl ̇ Ï¥Ê̇ӉÌÓÏÛ ¥‚Ì¥. ñÂÈ ÒˆÂ̇¥È ÁÏÛ¯Ûπ ‚ÓÔÂȈ¥‚ Á‰Ë„ÌÛÚËÒfl, ‡‰Ê Á‡ ÌËÏ ÏÓÊ̇ ÓÁÔ¥Á̇ÚË ÒÚÛÍÚÛË ÏËÒÎÂÌÌfl, flÍ¥ ÒÚÓÎ¥ÚÚflÏË ‚ËÁ̇˜‡ÎË Ó·Î˘˜fl ‡Á¥ÈÒ¸ÍËı ‰Âʇ‚ Ú‡ ÒÛÒԥθÒÚ‚, ÁÓÍÂχ äËÚ‡˛.
ëˆÂ̇¥È Jazz ì Ò‚¥Ú¥, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡πÚ¸Òfl Á‡ ˆËÏ ÒˆÂ̇¥πÏ, ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ „‡‚ˆ¥ – ·¥ÁÌÂÒ, Ûfl‰Ó‚¥ Ó„‡ÌË, ϥ҈‚¥ „Óχ‰Ë, çìé – Ú¥ÒÌÓ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛˛Ú¸ ¥ ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ χÒÛ ÒÔˆ¥‡Î¥ÁÓ‚‡ÌËı ÍӇΥˆ¥È ‰Îfl ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ¥ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ Û Ï‡ÍÒËχθÌÓ Ô‡„χÚ˘ÌËÈ ÒÔÓÒ¥·. äβ˜Ó‚Ó˛ Û ˆ¸ÓÏÛ ÒˆÂ̇¥ª π ‰Ë̇ϥ˜Ì‡ ‚Á‡πÏÓ‰¥fl ¥ÁÌËı ÒÛ·’πÍÚ¥‚, ‡ ÈÓ„Ó Ì‡Á‚‡ ÔÓıÓ‰ËÚ¸ ‚¥‰ ‰Ê‡ÁÓ‚Óª ÏÛÁËÍË ¥Á ªª ÁÓ‚Ì¥ ı‡ÓÚ˘ÌÓ˛ ÒÚÛÍÚÛÓ˛, ˜Â„Û‚‡ÌÌflÏ ¥ÏÔÓ‚¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ ÒÚÓ„Óª „Ë, ÍÓÎË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚
Ò
¥
Ï
'
б о г д а н
ª
.
.
.
о с а д ч у к
криза влади і опозиції над дніпром
82
©
· Ó „ ‰ ‡ Ì
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ó Ò ‡ ‰ ˜ Û Í ,
2
0
0
1
ãÂÓÌ¥‰ äۘχ Ûfl‰Ûπ Û ‚ÂÎÂÚÂÌÒ¸ÍÓÏÛ Ò¥ÓÏÛ ·Û‰ËÌÍÛ ÔÓ ‚ÛÎˈ¥ ŇÌÍÓ‚¥È, ÍÓÎË¯Ì¥È é‰ÊÓ̥ͥ‰ÁÂ. äÓÎËÒ¸ Ú‡Ï „ÓÒÔÓ‰‡˛‚‡ÎË Ô¯¥ ÒÂÍÂÚ‡¥ äÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª Ô‡Ú¥ª ì͇ªÌË. óËχÎÓ Á ÚËı, ıÚÓ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ÔÓÒ¥‰‡π Û äËπ‚¥ ‚ˢ¥ ‰Âʇ‚Ì¥ ÔÓÒÚË, χÎË Á‡ ӷӘ ϥ҈ ÒÚ¥Î Û ˆ¸ÓÏÛ ‡ı¥ÚÂÍÚÛÌÓÏÛ ÏÓÌÒÚ¥. ÑÂıÚÓ Á ÌËı ̇ÒڥθÍË Á‚ËÍ ‰Ó ÚÓ„Ó˜‡ÒÌÓª ‡ÚÏÓÒÙÂË, ˘Ó ÚÂÔ ªÏ ‚‡ÊÍÓ ÓÒ‚ÓªÚËÒfl Á Ô‡‚Ë·ÏË „Ë ‚ ‰ÂÏÓ͇ڥ˛. ñ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÓÁ̇˜‡π, ·Ûˆ¥Ï ‚ÓÌË ÔÓÚÂÔ‡˛Ú¸ ‚¥‰ ÌÓÒڇθ„¥ª Á‡ ÏËÌÛÎËÏ. á Ô‚̥ÒÚ˛ – Ì¥, ‡‰Ê ÍÓÎËÒ¸ Ú·‡ ·ÛÎÓ ÔËÌËÊÛ‚‡ÚËÒfl Ô‰ ̇˜‡Î¸ÒÚ‚ÓÏ Û åÓÒÍ‚¥ ¥ ‚‰‡‚‡ÚË, ˘Ó ÍÂÛπ¯ ì͇ªÌÓ˛. ë¸Ó„Ӊ̥ ÔÓ‰¥·ÌÓ„Ó ÓÁ‰‚ÓπÌÌfl ÓÒÓ·Ë ÌÂχπ. ì͇ªÌҸͥ ‰ÓÒÚÓÈÌËÍË ÚËχ˛Ú¸ Û Û͇ı ‡θÌÛ ‚·‰Û, ‚ÓÌË Ì¥ÍÓÏÛ Ì ·‡Ê‡˛Ú¸ ªª ‚¥‰‰‡‚‡ÚË ¥ Ì¥ Á ÍËÏ Ì ıÓ˜ÛÚ¸ ‰¥ÎËÚËÒfl ̲. ÄΠÏÛÒflÚ¸ ÍΪÚË ‰ÛÌË͇, ‚‰‡‚‡ÚË ÌÓ‚Ó̇‚ÂÌÂÌËı ‰ÂÏÓ͇ڥ‚. ïÓ˜‡ – Ô‡‚‰Û ͇ÊÛ˜Ë – Ì ‰ÛÊÂ È ‚¥‰ÓÏÓ, ˘Ó · ÚÓ Ï‡ÎÓ ÓÁ̇˜‡ÚË. é‰Ì¥ „‡˛Ú¸ Ò‚Ó˛ Óθ ÔÓÒÚÓ ·ÎËÒÍÛ˜Â, flÍ Ò͇ʥÏÓ ÍÓÎË¯Ì¥È èÂÁˉÂÌÚ ä‡‚˜ÛÍ, ¥Ì¯¥ „¥¯Â – flÍ ÈÓ„Ó Ì‡ÒÚÛÔÌËÍ äۘχ. í‡Í ‚Ë„Îfl‰‡π Í˪‚Ҹ͇ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÒˆÂ̇. ç‡ Ì¥È Ú·‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò „‡ÚË ‡ÍÚۇθÌÛ Óθ, Û˜ËÚËÒfl ÌÓ‚Óª ¥ ÂÊËÒÂÛ‚‡ÚË Û‚ÂÒ¸ ˆÂÈ ÒÔÂÍÚ‡Íθ. ó‡ÒÚÓ ¥Á هθ¯Ë‚ËÏË ÒÛÙ·ÏË.
ÌÓÏ¥˜ÌÓª È ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË Ú‡ ·¥Î¸¯¥È ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥È ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚ¥, ‡ ˜ËχÎÓ ·¥ÁÌÂÒ-ÍÓÔÓ‡ˆ¥È ÒÚ‡˛Ú¸ Î¥‰Â‡ÏË ‚ ÔÂÂıÓ‰¥ ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. ᇠˆËÏ ÒˆÂ̇¥πÏ „Óχ‰Ò¸Í¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ Ó„‡ÌË ‚·‰Ë, ÔÓ¥ÌÙÓÏÓ‚‡Ì¥ ÒÔÓÊË‚‡˜¥ Ú‡ ·¥ÁÌÂÒ ‰¥˛Ú¸ ‡ÁÓÏ flÍ Ô‡ÚÌÂË, ·Ó ¥Ì‡Í¯Â ‡ÁÓÏ ÔÓ„‡˛Ú¸. ìÒ¥ ‡ÁÓÏ ‚ÓÌË ‚˜‡Ú¸Òfl ¥ÌÚÂ∂Û‚‡ÚË ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ ‚ ËÌÍÓ‚¥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË, È ÚËÏ Ò‡ÏËÏ ÔÂÂÓÒÏËÒβ˛Ú¸ ‚ Á̇˜ÌÓ ¯Ë¯ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜ËÈ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ «ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ Ï¥Ú». ñÂ, ÒıÓÊÂ, Ï¥„ ·Ë ·ÛÚË ÓÔÚËχθÌËÈ ÒˆÂ̇¥È ÔÂÂıÓ‰Û Î˛‰ÒÚ‚‡ ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. åÓÊÎË‚Ó, Ó·‡Á Ì‚Â΢ÍÓª ·Î‡ÍËÚÌÓª Ô·ÌÂÚË, flÍËÈ Î˛‰ÒÚ‚Ó ‚Ô¯ ÔÓ·‡˜ËÎÓ Ì‡ ÍÓÒÏ¥˜Ì¥È Ò‚¥ÚÎËÌ¥ áÂÏÎ¥, ‚Ëfl‚ËÚ¸Òfl Á‰‡ÚÌËÏ ÏÓ‰ËÙ¥ÍÛ‚‡ÚË ÛÒ˛ ÚÂÓ¥˛ ‚·ÒÌÓ„Ó ¥ÌÚÂÂÒÛ, ˘Ó π ‰‚Ë„ÛÌÓÏ «ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ï¥ÚÛ», Û Ú‡ÍËÈ ÒÔÓÒ¥·, flÍ ˆfl ÚÂÓ¥fl Ì¥ÍÓÎË Ì ·‡˜Ë·Òfl ˘Â ‚ ̉‡ÎÂÍÓÏÛ ÏËÌÛÎÓÏÛ. ĉÊ ÒԥθÌ ‚ËÊË‚‡ÌÌfl ̇ Ô·ÌÂÚ¥ – Û Ì‡¯Ëı ‚·ÒÌËı ¥ÌÚÂÂÒ‡ı.
çéÇß èßÑïéÑà Ç ÅßáçÖëß íÄ Öäéçéåßñß Ç ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÒÔÓÏÓÊÌ¥ÒÚ¸ ·¥ÁÌÂÒÛ Á̇ÈÚË ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌËÈ ·‡Î‡ÌÒ Ï¥Ê ÓÚËχÌÌflÏ ÔË·ÛÚÍÛ, Á·ÂÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
åÄëà èßÑíêàåìûíú ÑÖêÜÄÇì èêé ãûÑëúäÖ éäé ÑÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓª ì͇ªÌË ·ÛÎÓ ·‡„‡Ú ̇ ÔÓ‰¥ª. ì ¥ÒÚÓ¥ª ˆ¥πª ͇ªÌË Ô‚‡Ê‡ÎË ÓÍË Ì‚ÓÎ¥. ᇂ¯Â ‚ ‰Ûχı ¥ Î¥Ìˈ¸ÍËı ·‡Î‡‰‡ı ÚÎ¥ÎË „Ó‰Ó˘¥ Ú‡ ÒÏÛÚÓÍ Á‡ ·ÎËÒÍÛ˜Ó˛ ä˪‚Ò¸ÍÓ˛ êÛÒÒ˛, Á‡ ·ÛıÎË‚Ó˛ ÍÓÁ‡ˆ¸ÍÓ˛ ÂÒÔÛ·Î¥ÍÓ˛, Á‡ Ì‚‰‡ÎËÏ ÒÚ‡ÚÓÏ ìçê èÂÚÎ˛Ë ˜Ë ÏÓ̇ı¥ª „Âڸχ̇ ëÍÓÓÔ‡‰Ò¸ÍÓ„Ó. ñ¥ ÔÓ˜ÛÚÚfl Ô¥‰Ê˂₇ÎË Ò‡Ï¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË, ÍÓÚ¥ ÏÛÒËÎË flÍÓÒ¸ ÚÎÛχ˜ËÚË Ô¥‰‰‡ÌËÏ ¥ÒÚÓ¥˛ ÓÔ‡ÌÓ‚‡ÌÓª ÌËÏË Í‡ªÌË. è˘ÂÌËÈ Ì‡ ‚Ò‚·‰‰fl ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚ ÔÓÎÂÚ‡¥‡Ú Ï¥ÒÚ ¥ Ò¥Î, ·Ûˆ¥ÏÚÓ ÒÛ‚ÂÂÌ ÌÓ‚Óª ‰¥ÈÒÌÓÒÚË, ÓÚËÏÛ‚‡‚ ÒÔÓÚ‚ÓÂÌÛ Á ÔÓÔ‡„‡Ì‰ËÒÚÒ¸ÍÓ˛ ÏÂÚÓ˛ ¥ÌÙÓχˆ¥˛ ÔÓ Ò‚Óªı ‚ÂÎËÍËı Ô‰ͥ‚. á¯ÚÓ˛, ÔË Ì‡„Ó‰¥ ·ÓÓÚ¸·Ë Á‡ «Ò‚¥ÚÓ‚Û Â‚Óβˆ¥˛» Ú‡ «‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌËı ̇Ӊ¥‚» ãÂÌ¥Ì, íÓˆ¸ÍËÈ, ÅÛı‡¥Ì Ú‡ Û͇ªÌˆ¸ ëÍËÔÌËÍ Ô‰ÒÚ‡‚ÎflÎË ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ëÓ‚πˆ¸ÍÓª ì͇ªÌË flÍ ÏÓ‰Âθ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl. ÄΠì͇ªÌ‡ ÛÒÂ Ê Á‡Î˯‡Î‡Òfl Í‚‡Á¥-‰Âʇ‚Ó˛, ‰Âʇ‚Ó˛ «ÔÓ Î˛‰Ò¸Í ÓÍÓ», ÔÓÍÎË͇ÌÓ˛ Á‰Ó·ÛÚË Ô¥‰ÚËÏÍÛ Ï‡Ò, ‡ Ì ‚Ú¥Î˛‚‡ÚË ¥‰Â‡ÎË ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË. ì Ô‚̥ ÔÂ¥Ó‰Ë, ÁÓÍÂχ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÌËı Û ÒÛÒ¥‰Ì¥ı ‰Âʇ‚‡ı (Ò͇ʥÏÓ, èÓθ˘¥ Ú‡ êÛÏÛÌ¥ª) Û͇ªÌˆ¥‚, ‚Ó̇ Ú‡ÍË ‚ËÍÓÌÛ‚‡Î‡ ˆ˛ Óθ.
ÊÂÌÌflÏ ‰Ó‚Í¥ÎÎfl Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ˛ ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ˛ ·Û‰Â Ó‰ÌËÏ ¥Á ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËı ˜ËÌÌËÍ¥‚ ‰Îfl ÛÒÔ¥¯ÌÓ„Ó ÔÂÂıÓ‰Û ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. ì 1989 ., ˜ÂÂÁ ÚË ÓÍË Ô¥ÒÎfl Ô۷Υ͇ˆ¥ª ‚¥‰ÓÏÓª ‰ÓÔÓ‚¥‰¥ äÓÏ¥Ò¥ª ÅÛÌÚ·̉ Ú‡ ÔÓfl‚Ë Í·Ò˘ÌÓ„Ó ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ÚÂÏ¥ÌÛ «ÒÚ‡ÎËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ», èÓ„‡Ï‡ ééç Á ÓıÓÓÌË ‰Ó‚Í¥ÎÎfl Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡Î‡ ÍÓ̈ÂÔˆ¥˛ «˜ËÒÚÓ„Ó ‚ËÓ·Ìˈڂ‡», ˘Ó χ· ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË Ì‡ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ÚÂ, flÍ¥ ÁÏ¥ÌË ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ‚ ÔÓÏËÒÎÓ‚ÓÒÚ¥. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ ·¥ÁÌÂÒ Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÌÓ‚¥ ‚ËÍÎËÍË ÓÔ‡ˆ˛‚‡‚ ‚·ÒÌÛ ·¥ÁÌÂÒÓ‚Û ÒÚ‡Ú„¥˛ «ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË». ñfl ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl ·Û· ‚Ô¯ Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂ̇ ‚ 1992 . ¯‚ÂȈ‡Ò¸ÍËÏ ÔÓÏËÒÎÓ‚ˆÂÏ ¥ ϥθfl‰ÂÓÏ ëÚÂÙ‡ÌÓÏ òÏ¥‰„ÂÈÌ¥ ‚ ÈÓ„Ó ÍÌËÁ¥ «áϥ̇ ÍÛÒÛ», flÍËÈ ·Û‚ ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó ÛıË «ÁÂÎÂÌËı» ÌÂÒÔÓÏÓÊÌ¥ ‚Ë¥¯ËÚË Á‡Á̇˜ÂÌ¥ ÔÓ·ÎÂÏË. è¥ÁÌ¥¯Â ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl «ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË» ·Û· ‚ÁflÚ‡ ̇ ÓÁ·ÓπÌÌfl Ú‡ ‰ÂڇθÌÓ ÓÁ‚ËÌÛÚ‡ ÇÒÂÒ‚¥ÚÌ¸Ó˛ Å¥ÁÌÂÒÓ‚Ó˛ ê‡‰Ó˛ ëÚ‡ÎÓ„Ó êÓÁ‚ËÚÍÛ Á ÚËÏ, ˘Ó· ÔÓflÒÌËÚË Ô¥‰ÔËπψflÏ, ˘Ó ‚ ͥ̈‚ÓÏÛ Ô¥‰ÒÛÏÍÛ ÂÒÛÒÓÂÍÓÌÓÏÌ ڇ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ Ò‚¥‰ÓÏ „ÓÒÔÓ‰‡˛‚‡ÌÌfl π ‚Ë„¥‰ÌËÏ ¥ ˆ¥ÎÍÓÏ ÂÌÚ‡·ÂθÌËÏ. é·Ë‰‚¥ ·¥ÁÌÂÒÓ‚¥ ÒÚ‡Ú„¥ª Á‡ ÔÓÔ‰̥ ÓÍË ÓÚËχÎË ¯ËÓÍÛ Ô¥‰ÚËÏÍÛ Ú‡ ‰Ó‚ÂÎË Ò‚Ó˛ ÍÓËÒÌ¥ÒÚ¸ È
83
ВІКТОР ВОВК УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ І СЦЕНАРІЇВ СВІТОВОГО РОЗВИТКУ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ôÓÔ‡‚‰‡, ÒڇΥÌÒ¸ÍËÈ ÚÂÓ Ó·ÏÂÊË‚ ¥ ˆ˛ ÙÛÌ͈¥˛, ‡Î – Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ – Ô¥ÒÎfl ‚‡‚‡Ò¸ÍÓª ̥ψ¸ÍÓª ÓÍÛÔ‡ˆ¥ª ϥ҈ ëÓ‚πˆ¸ÍÓª ì͇ªÌË Û Ô¥ÒÎfl‚ÓπÌÌÓÏÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ÛÍ·‰¥ ÒÚ‡ÎÓ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔË‚‡·ÎË‚ËÏ. áÓÍÂχ, ÍÓÎË ·ÛÎÓ Ó·’π‰Ì‡ÌÓ ÂÚÌ¥˜ÌÓ Û͇ªÌҸͥ ÁÂÏÎ¥, ‡ ͇ªÌ‡ Û‚¥È¯Î‡ ‰Ó ééç ‚ ˜ËÒÎ¥ ͇ªÌ-Á‡ÒÌÓ‚Ìˈ¸. ñÂÈ Ù‡ÍÚ ÒÚ‡‚ ‰Îfl ÂÏ¥∂‡ˆ¥ª ڂ‰ËÏ „Ó¥¯ÍÓÏ. ó‡ÒÚË̇ ÂÏ¥∂‡ÌÚ¥‚, ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚË-·‡Ì‰Â¥‚ˆ¥, ÒÔÓ‰¥‚‡ÎËÒfl ̇ ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl ÔË Ì‡„Ó‰¥ „¥ÔÓÚÂÚ˘ÌÓª ÚÂÚ¸Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ Û͇ªÌҸͥ ‰ÂÏÓ͇ÚË, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ Ú¥, ıÚÓ ·Û‚ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ ¥Á Ô‡ËÁ¸ÍÓ˛ «äÛθÚÛÓ˛» ∏ÊË ¢Â‰ÓȈfl, ÁÓ·ËÎË ÒÚ‡‚ÍÛ Ì‡ ‚Óβˆ¥˛. 燯 „‡ÒÎÓ Á‚Û˜‡ÎÓ: «ëÓ‚πˆ¸Í‡ ì͇ªÌ‡ – ‰Âʇ‚‡, ‡Î Ì ÒÛ‚ÂÂÌ̇». ß Â‚Óβˆ¥fl ‚¥‰·Û·Òfl – ì͇ªÌ‡ Á‰Ó·Û· ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ·ÂÁ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ÔÓÒÚ¥ÎÛ ˜Ë ‡Â¯ÚÛ. ñ ÒÚ‡ÎÓ ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÍÓ˛ ¥ ‰Îfl ÍÓÎ˯̥ı „ÓÒÔÓ‰‡¥‚ äÂÏÎfl, ¥ ‰Îfl ‰ËÒˉÂÌÚ¥‚, ¥ ‰Îfl Á‡„‡ÎÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ç¥ıÚÓ ÔÓ-ÒÔ‡‚Ê̸ÓÏÛ Ì Á̇‚, ˘Ó Á ˆËÏ ‰‡ÛÌÍÓÏ ‰ÓÎ¥ Ó·ËÚË. ç‡È¯‚ˉ¯Â ‚¥‰Â‡„Û‚‡ÎË ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̥ ‰¥fl˜¥. ÇÓÌË ‚ËÔ‰ËÎË ‰ËÒˉÂÌÚ¥‚ ¥ Ó˜ÓÎËÎË ÌÓ‚Ó̇ӉÊÂÌÛ ‰Âʇ‚Û. ÇÓÌË ÔÂÂıÓÔËÎË ‚·‰Û ·ÂÁ ÊÓ‰ÌÓ„Ó äÛ„ÎÓ„Ó ëÚÓÎÛ. ìÊ ÚÓ‰¥, 10 ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ, ÌÂÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇ ÓÔÓÁˈ¥fl ÔÓ„‡Î‡ „Û Á‡ ì͇ªÌÛ. è‡Ï’flÚ‡˛, flÍ ∏ÊË ¢Â‰-
ÛÒÔ¥¯Ì¥ÒÚ¸ ‚ Ô·̥ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ„Ó ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ¥‰ÂÈ ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. ÇÓÌË ·‡ÁÛ˛Ú¸Òfl ̇ ÒıÓÊËı Á‡Ò‡‰‡ı Ú‡ ÔËÁ‚Ó‰flÚ¸ ‰Ó ·ÎËÁ¸ÍËı ÂÁÛθڇڥ‚, Ó‰Ì‡Í ÒÚ‡Ú„¥fl «ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË» ‰Â˘Ó ·¥Î¸¯Â ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡Ì‡ ̇ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ‚‡ÚÓÒÚË È ÔË̈ËÔË ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl ·¥ÁÌÂÒÛ Ú‡ π ·¥Î¸¯ ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ˛ ¥Á ·¥ÁÌÂÒÓ‚ËÏ Ò‰ӂˢÂÏ, ‚·ÒÌ ‚ËÓÒ· Á ̸ӄÓ. Ç ÓÒÌÓ‚Û ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË ÔÓÍ·‰Â̇ ¥‰Âfl ÔÓπ‰Ì‡ÌÌfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË Á ÏÂÚÓ˛ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ·¥Î¸¯Ó„Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ Á ÏÂ̯ËÏË ‚Ú‡Ú‡ÏË ‰Îfl ‰Ó‚Í¥ÎÎfl. á„¥‰ÌÓ Á ‚ËÁ̇˜ÂÌÌflÏ, ÒÙÓÏÛθӂ‡ÌËÏ ÇÒÂÒ‚¥ÚÌ¸Ó˛ Å¥ÁÌÂÒÓ‚Ó˛ ê‡‰Ó˛ ëÚ‡ÎÓ„Ó êÓÁ‚ËÚÍÛ Û 1993-96 Ó͇ı, «ÂÍÓÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ‰ÓÒfl„‡πÚ¸Òfl ¯ÎflıÓÏ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ ÍÓÌÍÛÂÌÚÓÒÔÓÏÓÊÌËı ÚÓ‚‡¥‚ ¥ ÔÓÒÎÛ„, ˘Ó Á‡‰Ó‚ÓθÌfl˛Ú¸ β‰Ò¸Í¥ ÔÓÚÂ·Ë Ú‡ Á‡·ÂÁÔÂ˜Û˛Ú¸ ̇ÎÂÊÌÛ flÍ¥ÒÚ¸ ÊËÚÚfl, ÔË ÔÓÒÚ¥ÈÌÓÏÛ ÁÏÂ̯ÂÌÌ¥ ÂÒÛÒÓπÏÌÓÒÚË Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ªı ÔÓ‚ÌÓ„Ó ÊËÚÚπ‚Ó„Ó ˆËÍÎÛ ÔË̇ÈÏÌ¥ ‰Ó ¥‚Ìfl, flÍËÈ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ̇¯¥È Óˆ¥Ìˆ¥ ÂÒÛÒÌÓ-ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ Ì‡¯Óª Ô·ÌÂÚË». éÚÊÂ, ·¥ÁÌÂÒÓ‚‡ ÒÚ‡Ú„¥fl ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË ÔÓπ‰ÌÛπ, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÔÓÎ¥Ô¯ÂÌÌfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÔÓ͇ÁÌËÍ¥‚ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚, ‡ Á ¥Ì¯Ó„Ó, –Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl ÔÓ‰ÛÍh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÓȈ¸ ͇Á‡‚: «ÅÓ˛Òfl, ˘Ó Ú‡ ‚‡¯‡ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ Á‡„ÛÁÌ ‚ ·ÓÎÓÚ¥. ÑÎfl Á‰Ó·ÛÚÚfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ÔÓÚ¥·Ì‡ ·ÓÓÚ¸·‡, ‡ ·ÂÁ ÍÓ‚ÓÔÓÎËÚÚfl ¥ ÔÓ͇‡ÌÌfl ‚ËÌÛ‚‡Úˆ¥‚ ·Û‰Â ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‚¥Ì„ÂÚ».
èßëãü äêÄÇóìäÄ äêÄ∫çì éóéãàÇ ÑàêÖäíéê áÄÇéÑì
БОГДАН ОСАДЧУК КРИЗА ВЛАДИ І ОПОЗИЦІЇ НАД ДНІПРОМ
84
è¯ËÏ èÂÁˉÂÌÚÓÏ ì͇ªÌË ÒÚ‡‚ ãÂÓÌ¥‰ 䇂˜ÛÍ, ¥‰ÂÓÎÓ„ [ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª] Ô‡Ú¥ª ‚ ‰Ó·Û Á‡ÌÂÔ‡‰Û ÒËÒÚÂÏË, ‡ ÓÚÊ β‰Ë̇ ÒÚËχ̇, Ó·ÂÂÊ̇ ¥ ·ÓflÁ͇. ìÒ¥ ˆ¥ ËÒË ‚¥Ì Á·Â¥„ ¥ ̇ ÔÓÒÚÛ Î¥‰Â‡ ‰Âʇ‚Ë. ç‡Ó‰ÊÂÌËÈ Ì‡ ÇÓÎËÌ¥, ÒËÓÚ‡ – ÈÓ„Ó ·‡Ú¸ÍÓ Á‡„ËÌÛ‚ ̇ ÙÓÌÚ¥ Û ó‚ÓÌ¥È ÄÏ¥ª – ‚¥Ì ·Û‚ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍÓÏ ‚¥‰ÌÓÒÌÓ Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ÏÓ‰ÂÎ¥ Ô‡‚Î¥ÌÌfl. 䇂˜ÛÍ ·Ófl‚Òfl ‡‰Ë͇θÌËı ¥¯Â̸, ‰¥ÎË‚Òfl ‚·‰Ó˛, ¥ÌÓ‰¥ ÏÛ‰Ó, ‡Î Ì Á‡‚¯Â. Ç¥Ì ‚¥‰¥„‡‚ ‚ˉ‡ÚÌÛ Óθ ‚ ÛÒÚ‡ÎÂÌÌ¥ Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË ˘Ó‰Ó ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÏÂ̯ÓÒÚÂÈ, ÁÓÍÂχ ˘Ó‰Ó ÔÓÎflÍ¥‚ Ú‡ π‚ª‚, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÍËÏÒ¸ÍËı Ú‡Ú‡¥‚. è¥ÒÎfl Ô‚ÌËı ‚‡„‡Ì¸ ‚¥Ì Ô¥‰Ô‡‚ Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÔÓÒ· ì͇ªÌË ‚ LJ¯‡‚¥ ÑÏËÚ‡ 臂΢͇, ÔËıËθÌË͇ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ Á èÓθ˘Â˛. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ 䇂˜ÛÍ Á‡Á̇‚ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓª ͇ڇÒÚÓÙË ‚ ˆ‡ËÌ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÂÙÓÏ. âÓ„Ó Á‡Ï¥ÌË‚ ̇ Ì‡È‚Ë˘ÓÏÛ ÔÓÒÚÛ ãÂÓÌ¥‰ äۘχ, ÛÓ‰ÊÂ̈¸ óÂÌ¥„¥‚˘ËÌË, Ú‡Í Ò‡ÏÓ ‚ÓπÌÌËÈ ÒËÓÚ‡
ÚË‚ÌÓÒÚË ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÂÒÛÒ¥‚, ÁÏÂ̯ÂÌÌfl ‚¥‰ıÓ‰¥‚ ¥ Á‡ÔÓ·¥„‡ÌÌfl ¯Í¥‰ÎË‚ËÏ ‚ËÍˉ‡Ï Û ‰Ó‚Í¥ÎÎfl. Å¥ÁÌÂÒ, ˘Ó Ô‡„Ì ·ÛÚË ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚ÌËÏ, χπ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË ‚ Ú‡ÍËı ̇ÔflÏ͇ı: ∆ ÁÏÂ̯ۂ‡ÚË Ï‡ÚÂ¥‡ÎÓÏ¥ÒÚÍ¥ÒÚ¸ Ò‚Óªı ÚÓ‚‡¥‚ Ú‡ ÔÓÒÎÛ„, ∆ ÒÍÓÓ˜Û‚‡ÚË ÂÌ„ÓÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl Ò‚Óªı ÔÓ‰ÛÍÚ¥‚, ∆ ÁÏÂ̯ۂ‡ÚË ÔÓ¯ËÂÌÌfl ÛÒ¥ı ‚ˉ¥‚ ÚÓÍÒ˘ÌËı ˜ӂËÌ, ∆ Ô¥‰‚Ë˘Û‚‡ÚË ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‚ÚÓËÌÌÓ„Ó ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl χÚÂ¥‡Î¥‚, ∆ Á·¥Î¸¯Û‚‡ÚË ÒڇΠ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÔÓÌӂ₇ÌËı ÂÒÛÒ¥‚, ∆ Á·¥Î¸¯Û‚‡ÚË ‰Ó‚„Ó‚¥˜Ì¥ÒÚ¸ (ÚÂÏ¥Ì ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl) Ò‚Óπª ÔÓ‰Û͈¥ª, ∆ Ì‡Ó˘Û‚‡ÚË Ò‚¥ÒÌ ӷÒÎÛ„Ó‚Û‚‡ÌÌfl Ò‚Óªı ÚÓ‚‡¥‚ ¥ ÔÓÒÎÛ„. äÓ̈ÂÔˆ¥fl ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË ÔÓ¯Ë˛πÚ¸Òfl ̇ Û‚ÂÒ¸ ÊËÚÚπ‚ËÈ ˆËÍÎ – ¥ÌÊÂÌÂÌÛ ÓÁÓ·ÍÛ ¥ ‰ËÁ‡ÈÌ, ‚ËÓ·ÌˈڂÓ, Ú‡ÌÒÔÓÚÛ‚‡ÌÌfl, ÚÂıÌ¥˜Ì ӷÒÎÛ„Ó‚Û‚‡ÌÌfl È ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥ÈÌ¥ ‚ËÚ‡ÚË, ÛÚËÎ¥Á‡ˆ¥˛ ˜Ë Á‡ıÓÓÌÂÌÌfl – ÚËÏ Ò‡ÏËÏ ÓıÓÔβπ ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍË flÍ ÔÓˆÂÒ¥‚, Ú‡Í ¥ Ò‡ÏËı ÚÓ‚‡¥‚ ˜Ë ÔÓÒÎÛ„. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
(·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ Û ‚¥ˆ¥ ·ÎËÁ¸ÍÓ 60 ÓÍ¥‚ ‚Ú‡ÚËÎË ·‡Ú¸Í¥‚ ̇ ÙÓÌÚ‡ı II ë‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË). Ç ‰ËÚËÌÒÚ‚¥ ‚¥Ì ÊË‚ Û ÁÂÏÎfl̈¥, Ô‡Ò ÍÓÓ‚Û – π‰ËÌÛ „Ó‰Û‚‡Î¸Ìˈ˛ Ó‰ËÌË. ë¥Î¸Ò¸ÍËÈ Û˜ËÚÂθ ÔÓÏ¥ÚË‚ ¥ÌÚÂÎ¥„ÂÌÚÌ¥ÒÚ¸ ıÎÓÔˆfl, ÓÁ·Û‰Ë‚ Û Ì¸ÓÏÛ ‡Ï·¥ˆ¥ª, Á‡ÓıÓÚË‚ Ô‡„ÌÂÌÌfl ‰Ó ͇’πË. å‡ÎËÈ ãÂÓÌ¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó ‰Ìfl ÛÚ¥Í Á¥ Ò· ¥ ÔËχ̉ۂ‡‚ ‡Ê ‰Ó ÑÌ¥ÔÓÔÂÚӂҸ͇, ÒÚ‡Óª ÍÛÁÌ¥ ڇ·ÌÚ¥‚ ¥ ͇’π. äÓÎË Ï¥ÒÚÓ ˘Â ̇ÁË‚‡ÎÓÒfl ä‡ÚÂËÌÓÒ·‚ÓÏ, ‚ÓÌÓ ÒÚ‡ÎÓ ÍÓÎËÒÍÓ˛ Ú.Á‚. «Í‡ÚÂËÌÓÒ·‚Ò¸ÍÓª „ÛÔË» – Û„ÛÔÓ‚‡ÌÌfl ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚ ÔÓÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª. è¥ÒÎfl ÛÒÛÌÂÌÌfl ‚¥‰ ‚·‰Ë ïÛ˘Ó‚‡, flÍËÈ ÔÓıӉ˂ ¥Á ÍÓÌÍÛÂÌÚÌÓ„Ó ÑÓ̈¸ÍÓ„Ó ·‡ÒÂÈÌÛ, ëÓ‚πˆ¸ÍËÏ ëÓ˛ÁÓÏ ÍÂÛ‚‡Î‡ ÒÛÏÌÓÁ‚¥Ò̇ «‰Ì¥ÔÓÔÂÚӂҸ͇ χ٥fl» Ô¥‰ „¥‰Ó˛ ãÂÓÌ¥‰‡ ÅÂÊÌπ‚‡, ÍÓÚËÈ ÔÓıӉ˂ ¥Á ÔÓ·ÎËÁ¸ÍÓ„Ó ÑÌ¥ÔÓ‰ÁÂÊËÌҸ͇. Ç¥‰ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‰Âʇ‚Û Ó˜ÓÎË‚ ãÂÓÌ¥‰ äۘχ, ̇ ·‡„‡Ú¸Óı Íβ˜Ó‚Ëı ÔÓÒÚ‡ı ÓÔËÌËÎËÒfl ‰¥fl˜¥ Ú‡ Ûfl‰Ó‚ˆ¥ Á ˆ¸Ó„Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó óË͇∂Ó. ïÎÓԈ‚¥ Á ˜ÂÌ¥„¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ò· ·ÛÎÓ ÌÂ΄ÍÓ ÔÓ·ËÚËÒfl Û Ï¥ÒÚ¥-ÏÓÎÓıÛ, ‚ flÍÓÏÛ ‚Ò ‚Ë¥¯Û‚‡ÎÓÒfl Î¥ÍÚflÏË ¥ ÔÓÚÂ͈¥π˛. ì ÁÎˉÌflı ¥ Ò‡ÏÓÚÌÓÒÚ¥ ‚¥Ì ‚ÔÂÚÓ ÒÔË̇‚Òfl ̇„ÓÛ ÒÔÂ¯Û Û ÔÓÎ¥ÚÂıÌ¥ˆ¥, ̇ Ù‡ÍÛθÚÂÚ¥ χ¯ËÌÓ·Û‰Û‚‡ÌÌfl, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ̇ «ûÊχ¯¥», ÔÓÚÛÊÌÓÏÛ ÍÓ̈ÂÌ¥, flÍËÈ ‚ËÓ·Îfl‚ ̇ȷ¥Î¸¯¥ Ï¥ÊÍÓÌÚËÌÂÌڇθ̥ fl‰ÂÌ¥ ‡ÍÂÚË. í‡Ï ‚¥Ì Ú‡ÍÓÊ ·Û‚ ÒÂÍÂÚ‡ÂÏ
ÖÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ flÍ ·¥ÁÌÂÒÓ‚‡ ÒÚ‡Ú„¥fl ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ ̇ ÚÂ, ˘Ó· ÔÂÂÚ‚ÓËÚË ‚ËÍÎËÍË ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ì‡ ÌÓ‚¥ ÒÔËflÚÎË‚¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ‰Îfl ÓÁ‚ËÚÍÛ ·¥ÁÌÂÒÛ. éÒͥθÍË ÒÛ˜‡ÒÌ¥ ËÌÍË ‚¥‰¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl ‚ËÒÓÍËÏ ‰Ë̇ϥÁÏÓÏ, ÚÓ Ô¥‰ ˜‡Ò ÔÓÒÚ¥ÈÌÓª ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥ª ‰Ó ÌËı ·¥ÁÌÂÒ ÏÓÊ ‚ÔÓ‚‡‰ÊÛ‚‡ÚË ˆ˛ ÒÚ‡Ú„¥˛ ̇ Ú¸Óı ¥‚Ìflı: 1. ÖÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ ÔÓˆÂÒË. èÂÂı¥‰ ‚¥‰ ‚ËÚ‡ÚÌÓª ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª «Ó˜ËÒÚÍË Ì‡ ͥ̈¥ ÚÛ·Ë» ‰Ó ¥ÌÚÂ∂Ó‚‡ÌËı ÏÂÚÓ‰¥‚ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl. äÓÏԇ̥ª Á‰¥ÈÒÌ˛˛Ú¸ Á‡„‡Î¸ÌÛ ÓÔÚËÏ¥Á‡ˆ¥˛ ÛÒ¥ı ÔÓˆÂÒ¥‚, ϥ̥ϥÁÛ˛Ú¸ flÍ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÂÒÛÒ¥‚, Ú‡Í ¥ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË, ˘Ó ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÒÛÍÛÔÌÓ„Ó ÁÏÂ̯ÂÌÌfl ÓÔ‡ˆ¥ÈÌËı ‚ËÚ‡Ú. 2. ëÚ‚ÓÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı Ú‡ ͇˘Ëı ÔÓ‰ÛÍÚ¥‚. íÓ‚‡Ë ¥ ÔÓÒÎÛ„Ë, ˘Ó ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸ Ô‡‚ËÎ‡Ï ÂÍÓ‰ËÁ‡ÈÌÛ Ú‡ Á‡·ÂÁÔÂ˜Û˛Ú¸ ‚ˢ¥ ÙÛÌ͈¥Ó̇θ̥ flÍÓÒÚ¥, ̇ÒÔ‡‚‰¥ Ô¥‰‚Ë˘Û˛Ú¸ ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸. í‡Í¥ ÂÍÓ-¥ÌÌÓ‚‡ˆ¥ª ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ ‰Îfl ÍÓÏÔ‡Ì¥È ÌÓ‚¥ ÔË·ÛÚÍÓ‚¥ ·¥ÁÌÂÒÓ‚¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ È ËÌÍÓ‚¥ Ì¥¯¥, ÓÁ¯Ë˛˛Ú¸ ªı ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ Á·¥Î¸¯Û˛Ú¸ ªı ˜‡ÒÚÍÛ Ì‡ ËÌÍÛ. 3. ÇÔÎË‚ ̇ ËÌÍÓ‚¥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË. èÓ‰‡Ê ÒÔÓÊË‚‡˜‡Ï Ì ÚÓ‚‡¥‚, ‡ ªı ÍÓËÒÌËı ÙÛÌ͈¥È ‡·Ó ÔÓÒÎÛ„, ÚÓ·ÚÓ Ô‚‡ÊÌÓ ‰Ó‰‡ÌÓª ‚‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô‡ÚÍÓÏÛ. äۘχ ÌÂÓ‰ÌÓ‡ÁÓ‚Ó ·‡‚ Û˜‡ÒÚ¸ Û ‚ËÔÓ·Û‚‡ÌÌflı fl‰ÂÌÓª Á·Óª, ˘Ó ̇˜Â·ÚÓ (ÔÓ ˆÂ ÍÛÊÎfl˛Ú¸ ˜ÛÚÍË) Ô¥‰¥‚‡ÎÓ ÈÓ„Ó Á‰ÓÓ‚’fl. é·‡ÌËÈ ‰Ó ԇ·ÏÂÌÚÛ ‚ 1990 Óˆ¥, Ô¥ÒÎfl 1991 «·ÂÁÔ‡Ú¥ÈÌËÈ», äۘχ ‡‰¯Â ·Û‚ ÎÓ·¥ÒÚÓÏ Ú‡Í Á‚‡ÌËı ˜Â‚ÓÌËı ‰ËÂÍÚÓ¥‚, ‡Ì¥Ê ‡ÍÚË‚ÌËÏ ÔÓÎ¥ÚËÍÓÏ. Ç¥Ì Ô‡ˆ˛‚‡‚ Ô‚‡ÊÌÓ Û ÍÓÏ¥Ò¥flı Á ÔËڇ̸ ̇ÛÍË ¥ ÚÂıÌ¥ÍË ‡·Ó Á‡ÍÓ‰ÓÌÌËı ÒÔ‡‚ ̇‰ ÔÓ·ÎÂχÏË ÓÁÁ·ÓπÌÌfl. äۘχ ¥‰ÍÓ ‚ËÒÎӂ₇‚Òfl Ô¥‰ ˜‡Ò ‰Â·‡Ú¥‚. çÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÓ, Ô¥‰ ˜‡Ò Ûfl‰Ó‚Óª ÍËÁË ‚ÓÒÂÌË 1992 ÓÍÛ ÈÓ„Ó ‚ÂÎÂÚÂÌÒ¸ÍÓ˛ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ „ÓÎÓÒ¥‚ Ó·‡ÎË ÔÂÏ’πϥ̥ÒÚÓÏ. Ç¥Ì Ó‰‡ÁÛ ÂÌ„¥ÈÌÓ ‚Áfl‚Òfl ‰Ó ÓÁ‰ÓÓ‚ÎÂÌÌfl ̉ÛÊÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. ᇉÎfl ˆ¸Ó„Ó Ô‡Î‡ÏÂÌÚ Ì‡‰‡‚ äۘϥ flÍ̇ȯ˯¥ ÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌÌfl. èÂÏ’π ̇χ„‡‚Òfl Ûfl‰Û‚‡ÚË Ú‡Í, flÍ ÍÓÎËÒ¸, ̇ ‡ÍÂÚÌÓÏÛ Á‡‚Ó‰¥, ‡ Ûfl‰Ó‚ˆ¥ ‚‰‡‚‡ÎË, ˘Ó ÂÚÂθÌÓ ‚ËÍÓÌÛ˛Ú¸ ÈÓ„Ó ‰ÓÛ˜ÂÌÌfl. 뇷ÓÚ‡Ê ÓÁÔÓfl‰ÊÂ̸ ÍÂ¥‚Ìˈڂ‡ ̇ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ı ‚ ÏËÌÛÎÓÏÛ Á‡Í¥Ì˜Û‚‡‚Òfl ÓÁÒÚ¥ÎÓÏ, ‡ ÚÂÔ – ˘Ó̇ȷ¥Î¸¯Â Á‚¥Î¸ÌÂÌÌflÏ Á ÔÓÒ‡‰Ë. è¥ÒÎfl ÓÍÛ Ô‡ˆ¥ ÁÌÂÓıÓ˜ÂÌËÈ ¥ Á‡ÒÏÛ˜ÂÌËÈ ¯ÂÙ Ûfl‰Û Ô¥¯Ó‚ Û ‚¥‰ÒÚ‡‚ÍÛ. 炉ӂÁ¥ ‚¥Ì Ó˜ÓÎË‚ ëÔ¥ÎÍÛ ÔÓÏËÒÎÓ‚ˆ¥‚ Ú‡ Ô¥‰ÔËπψ¥‚. óÂÂÁ ¥Í, ÍÓÎË èÂÁˉÂÌÚ ä‡‚˜ÛÍ Á‡‚˜‡ÒÛ ÔÓ‰‡‚ Û ‚¥‰ÒÚ‡‚ÍÛ, ÍÓÎÂ„Ë Á ÑÌ¥ÔÓÔÂÚӂҸ͇ ‚ÏÓ‚ËÎË äÛ˜-
ÚÓÒÚË ÔÓ‰Û͈¥ª. áÓÍÂχ, Î¥ÁËÌ„ ӷ·‰Ì‡ÌÌfl, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÈÓ„Ó ÔÓ‰‡ÊÛ, ÁÏ¥˘Ûπ ¥ÌÚÂÂÒ ‚ËÓ·ÌË͇ ‰Ó ‰Ó‚„Ó‚¥˜ÌÓÒÚË Ó·Î‡‰Ì‡ÌÌfl, ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË ÈÓ„Ó ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥ª Ú‡ ͥ̈‚Ӫ ‚ÚÓËÌÌÓª ÔÂÂÓ·ÍË Ï‡ÚÂ¥‡Î¥‚ Ô¥ÒÎfl Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl ÚÂÏ¥ÌÛ ÈÓ„Ó ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl. ñ ÒÔËflπ ÒÚ‚ÓÂÌÌ˛ Á‡ÏÍÌÛÚËı ˆËÍÎ¥‚ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ Ú‡ ÛÚËÎ¥Á‡ˆ¥ª. íËÏ Ò‡ÏËÏ, ·¥ÁÌÂÒ ÓÚËÏÛπ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÁÓÒÚ‡ÚË, ÍÓËÒ̇ ‚‡Ú¥ÒÚ¸, flÍÛ ÒÔÓÊË‚‡π ͥ̈‚ËÈ ÍÓËÒÚÛ‚‡˜, ‚Ëχ„‡π ÏÂ̯Ëı ÂÒÛÒ¥‚, ‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË ÁÏÂÌ¯Û˛Ú¸Òfl. ëÚ‡Ú„¥fl ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË ÏÓÊ ·ÛÚË ÛÒÔ¥¯ÌÓ Á‡ÒÚÓÒÓ‚‡Ì‡ ÍÓÏԇ̥π˛ Á ·Û‰¸-flÍÓ„Ó ÒÂÍÚÓ‡ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ªª ÓÁÏ¥Û ¥ Ï¥ÒˆÂÁ̇ıÓ‰ÊÂÌÌfl, ÚËÏ Ò‡ÏËÏ ‚Ó̇ π Ôˉ‡ÚÌÓ˛ ‰Îfl ·¥ÁÌÂÒÛ ‚ ͇ªÌ‡ı, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl, Ú‡ ‚ ͇ªÌ‡ı Á ÔÂÂı¥‰ÌÓ˛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÓ˛. Ä ‰Îfl Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ Ú‡ÍÓª ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓª ͇ªÌË, flÍ ì͇ªÌ‡, ‚Ó̇ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‡ÍÚۇθ̇. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ̇ Ï¥ÍÓ-¥‚Ì¥ ÒÚ‡Ú„¥fl ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË π Ó‰ÌËÏ ¥Á „ÓÎÓ‚ÌËı ‰‚Ë„ÛÌ¥‚ ÔÂÂıÓ‰Û ·¥ÁÌÂÒÛ ‰Ó ÔË̈ËÔ¥‚ ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÓÒͥθÍË ‰ÓÔÓχ„‡π ÁÓÁÛÏ¥ÚË, ˘Ó ÏÓÊ̇ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ‚ËÓ·ÎflÚË Í‡˘¥ ÚÓ‚‡Ë Ú‡ ÔÓÒÎÛ„Ë, ÒÍÓÓ˜Û‚‡ÚË ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÂÒÛÒ¥‚, Á‡‚‰‡‚‡ÚË ÏÂÌ¯Û ¯ÍÓ‰Û ‰Ó‚Í¥Îβ, ÔÓ͇˘Û-
85
ВІКТОР ВОВК УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ І СЦЕНАРІЇВ СВІТОВОГО РОЗВИТКУ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏÛ ‚ËÒÛÌÛÚË Í‡Ì‰Ë‰‡ÚÛÛ Ì‡ ‚Ë·Ó‡ı. äۘχ ÔӄӉ˂Òfl ¥ ÔÂÂÏ¥„. ñ ·ÛÎÓ ‚ 1994 Óˆ¥. íÓ‰¥ ‚¥Ì ÔÓ˜‡‚ ÁÌÓ‚Û ÔÓÚÛÊÌÓ. ëÚ‡‡ ÍÓχ̉‡ 䇂˜Û͇ ·Û· ÔÓ¥‰ÊÂ̇, ϥ̥ÒÚ ¥ÌÓÁÂÏÌËı ÒÔ‡‚ ˜ÂÂÁ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Ò‚¥ÊËı ÍÓ̈ÂÔˆ¥È ·Û‚ ÔÓÒ·ÌËÈ Û ‚¥‰ÒÚ‡‚ÍÛ, ‡ ̇ ÈÓ„Ó Ï¥ÒˆÂ ÔËȯӂ èÓÒÓÎ Û Ç‡¯‡‚¥ ÉÂÌ̇‰¥È ì‰Ó‚ÂÌÍÓ, ˘Ó ·ÛÎÓ ‰Ó·ËÏ Á̇ÍÓÏ. 炉ӂÁ¥ ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl, ˘Ó ÌÓ‚ËÈ èÂÁˉÂÌÚ Ô‚‡ÊÌÓ ÁÓÒ‰ÊÛπÚ¸Òfl ̇ Á‡ÍÓ‰ÓÌÌËı, ‡ Ì ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı ÒÔ‡‚‡ı. ç‡ ˆ¸ÓÏÛ ÔÓÎ¥ ‚¥Ì ‰ÓÒfl„ÌÛ‚ ·‡„‡Ú¸Óı ÛÒÔ¥ı¥‚. äۘχ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ÔÓÔÓ˘‡‚Òfl Á ‡ÚÓÏÌÓ˛ Á·Óπ˛, Á‡ ˘Ó ì͇ªÌ‡ ÓÚËχ· „‡‡ÌÚ¥ª ·ÂÁÔÂÍË ‚¥‰ ÛÒ¥ı Û˜‡ÒÌËÍ¥‚ fl‰ÂÌÓ„Ó ÍÎÛ·Û – ëòÄ, ÇÂÎËÍÓª ÅËڇ̥ª, î‡Ìˆ¥ª, äËÚ‡˛, ‡ ̇҇ÏÔ‰ êÓÒ¥ª. Ç¥Ì Ú‡ÍÓÊ ÛÍ·‚ ‚Í‡È ‚‡ÊÎË‚Û ‰Îfl ì͇ªÌË ÛÏÓ‚Û Á êÓÒ¥π˛, fl͇ „‡‡ÌÚÛ‚‡Î‡ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ Ú‡ ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌÛ ˆ¥Î¥ÒÌ¥ÒÚ¸ ì͇ªÌË (‚Íβ˜ÌÓ Á äËÏÓÏ). äۘχ ‚ÔÓfl‰ÍÛ‚‡‚ Á‡Ì‰·‡Ì¥ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÚË‚‡ÎÓ„Ó ˜‡ÒÛ ÒÚÓÒÛÌÍË Á êÛÏÛÌ¥π˛ ¥, Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Á‡‚¯˂ ӷ·¯ÚÛ‚‡ÌÌfl ‚¥‰ÌÓÒËÌ ¥Á ÒÛÒ¥‰‡ÏË. 襉 ˜‡Ò ÈÓ„Ó Ô¯Ӫ ͇‰Â̈¥ª (1994-1999) ‚¥‰·ÛÎÓÒfl ÔÓ„ÎË·ÎÂÌÌfl Ú‡ Û˘¥Î¸ÌÂÌÌfl ÔËflÚÂθҸÍËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ Ï¥Ê ì͇ªÌÓ˛ Ú‡ èÓθ˘Â˛, ‚ÓÌË ÒÚ‡ÎË ·ÎËÁ¸ÍËÏË, flÍ Ì¥ÍÓÎË. èÓθ˘‡ Ú‡ ëòÄ ÔÂÂÚ‚ÓËÎËÒfl ̇ „ÓÎÓ‚ÌËı Ô‡ÚÌÂ¥‚ ì͇ªÌË.
‚‡ÚË ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ÔÓ͇ÁÌËÍË Ú‡ Á‰Ó·Û‚‡ÚË Ô‚‡„Ë Ì‡ ËÌÍÛ. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ÓÍ¥Ï ÛÒÔ¥¯ÌÓª ·¥ÁÌÂÒÓ‚Óª ÒÚ‡Ú„¥ª, ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË Ï‡π ÒÚ‡ÚË Ó‰ÌËÏ ¥Á ÍÂ¥‚ÌËı ÔË̈ËÔ¥‚ ‰Îfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ. ç‡ Ï‡ÍÓ-¥‚Ì¥, «ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸» ·Û· ‚ËÁ̇˜Â̇ flÍ «‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌÌfl Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl ‰Ó·Ó·ÛÚÛ Î˛‰ÂÈ ‚¥‰ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Ó„Ó ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÔËӉ˻. ñ ÓÁ̇˜‡π ÔË̈ËÔ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ·¥Î¸¯Ó„Ó ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ Á ÏÂ̯ËÏË ‚Ú‡Ú‡ÏË ‰Îfl ÔËÓ‰Ë ‚ χүڇ·‡ı ‚Ò¥πª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ. í‡ÍËÈ Ô¥‰ı¥‰ ‚Ëχ„‡ÚËÏ ԥ‰ÌflÚÚfl ÔËÚ‡ÌÌfl ÂÍÓÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË Ì‡ Ì‡È‚Ë˘ËÈ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ¥‚Â̸, ˘Ó ‚Ê ÔÓ˜ËÌ‡π ‰¥flÚËÒfl ‚ ‰ÂflÍËı ÓÁ‚ËÌÛÚËı ͇ªÌ‡ı á‡ıÓ‰Û. áÓÍÂχ ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥, ‰Â ‚ ÏËÌÛÎ¥ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ‰ÓÒfl„ÌÛÚ¥ Ô‚̥ ÛÒÔ¥ıË Û ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌÌ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚¥‰ Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÔËÓ‰ÌËı ÂÒÛÒ¥‚, Ô‰ÛÒ¥Ï Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ÒÚÛÍÚÛÌËı ÁÏ¥Ì Ú‡ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó„Ó ÔÂÂıÓ‰Û ‰Ó Ú‡Í Á‚‡ÌÓª «ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Á̸̇ ¥ ÔÓÒÎÛ„» (‰Ë‚. Ï‡Î˛ÌÓÍ; ‚ËÍÓËÒڇ̇ ‰Ë̇ϥ͇ ÇÇè, ˘Ó Ó·‡ıÓ‚ÛπÚ¸Òfl ̇ ÓÒÌÓ‚¥ Ô‡ËÚÂÚÛ ÍÛÔ¥‚ÂθÌÓª ÒÔÓÏÓÊÌÓÒÚË). ëÛÒԥθÒÚ‚Ó ÏÓÊ ÓÚËχÚË Ì‡È·¥Î¸¯Û ÍÓËÒÚ¸ ‚¥‰ Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ·¥ÁÌÂÒÓÏ ÒÚ‡Ú„¥ª ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ëÖãÖäñßü íÄ ÇßÑóìÜÖççü ÇãÄÑà
БОГДАН ОСАДЧУК КРИЗА ВЛАДИ І ОПОЗИЦІЇ НАД ДНІПРОМ
86
ÄΠ‚Ò‰ËÌ¥ ͇ªÌË „‡ Ì ‚‰‡Î‡Òfl. á‚ËÌÛ‚‡˜ÂÌÌfl äÛ˜ÏË, flÍ¥ ÎÛ̇˛Ú¸ ÚÂÔ ¥Á ÛÒÚ ÚËı, ıÚÓ ·‡„‡ÚÓ ÓÍ¥‚ ‚¥ÌÓ ÈÓÏÛ ÒÎÛÊË‚, Û ‚ÓʉËÁÏ¥ È ÚÓڇΥڇÌËı ÒıËθÌÓÒÚflı – ˆÂ ‡·ÒÛ‰. èÂÁˉÂÌÚ ì͇ªÌË π Í·Ò˘ÌËÏ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍÓÏ Í·ÒÛ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍËı ÚÂıÌÓ͇ڥ‚. Ç¥Ì Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ÍÓÌÚÓ₇‚ ÔÓˆÂÒ ‚Ë„ÓÚÓ‚ÎÂÌÌfl ̇‰ÚÓ˜ÌËı ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËı ÔËÒÚÓª‚. ç‡ ˆ¥È ÔÓÒ‡‰¥ ‚¥Ì ̇‚˜Ë‚Òfl ÍÂÛ‚‡ÚË Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ÓÏ. ß̉˂¥‰Û‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ äÛ˜ÏË ÒÙÓÏÛ‚‡ÎË ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚ÓÒÚ¥ Ú‡ Ô‡„ÌÂÌÌfl ÁÓ·ËÚË Í‡’πÛ. éÒfl„ÌÛ‚¯Ë ‚¯ËÌË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‚·‰Ë, äۘχ ÓÔËÌË‚Òfl Û Ô‡ÒÚˆ¥, ¥ Ì¥ıÚÓ Ì ϥ„ ÈÓÏÛ ÚÂÔ ÔÓflÒÌËÚË, ‚ ˜ÓÏÛ ÔÓÎfl„‡π ¥ÁÌˈfl Ï¥Ê ÛÔ‡‚Î¥ÌÌflÏ ‚ËÓÍÂÏÎÂÌËÏ ¥ ÛÔË‚¥ÎÂÈÓ‚‡ÌËÏ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÏ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ÓÏ ¥ ‰Âʇ‚Ó˛. äۘχ Ò‡Ï ÏÛÒ¥‚ Û˜ËÚËÒfl Ô·‚‡ÚË Û ÌÂÁ̇ÌËı ‚Ó‰‡ı. üÍ «·ÂÁÔ‡Ú¥ÈÌËÈ» ‚¥Ì Ì χ‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó Á‡Ô¥ÎÎfl, Ó‰Ì‡Í ÍÓËÒÚÛ‚‡‚Òfl Ô¥‰ÚËÏÍÓ˛ ¥ÁÌËı Í·̥‚ ¥ „ÛÔ. ∫ıÌ¥ ‰‡‚Ì¥ ¥ ÌÓ‚¥ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ÒÚ‡ÎË Ì‡È·ÎËʘËÏ ÓÚÓ˜ÂÌÌflÏ èÂÁˉÂÌÚ‡. í‡Í‡ ÒÂÎÂ͈¥fl ̇ Ô¥‰ÒÚ‡‚¥ ÍËÚÂ¥˛ ÓÒÓ·ËÒÚÓª ‚¥‰‰‡ÌÓÒÚË ‚Ëfl‚Ë·Òfl هڇθÌÓ˛ Û ‰Ó‚„ÓÒÚÓÍÓ‚¥È ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥. äۘχ Á̇ȯӂ ÓÔÓÛ Û „ÓÌ¥ «Ô¥‰Ú‡ÍÛ‚‡˜¥‚». ç‡Ô‚Ì ˆÂ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÎÓ ÈÓ„Ó ÏÂÌڇθÌÓÒÚ¥ ‰ËÂÍÚÓ‡ Á‡‚Ó‰Û, ‡Î ‚¥Ì ¥ Ì ÔÓÏ¥ÚË‚,
flÍ˘Ó ·Û‰ÛÚ¸ ÒÚ‚ÓÂÌ¥ ·‡ÁÓ‚¥ ÛÏÓ‚Ë, ˘Ó ÒÔËflÚËÏÛÚ¸ ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌ¥È Ó·ÓÚ¥ ËÌÍ¥‚. ñ ‚Ëχ„‡π, ÁÓÍÂχ, ‚Íβ˜ÂÌÌfl ‚ ÏÂı‡Ì¥ÁÏ ˆ¥ÌÓÛÚ‚ÓÂÌÌfl ÔÓ‚ÌÓª ‚‡ÚÓÒÚË ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ‚Ú‡Ú, ÒÔ˘ËÌÂÌËı ‚ËÓ·ÌË˜Ó˛ ‰¥flθ̥ÒÚ˛, ÒÍÓÓ˜ÂÌÌfl ¥ Υ͂¥‰‡ˆ¥˛ ÒÛ·Òˉ¥È, ˘Ó Á·¥Î¸¯Û˛Ú¸ χүڇ· ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÂÒÛÒ¥‚ Ú‡ ÁÏÂÌ¯Û˛Ú¸ ªı ÔÓ‰ÛÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸. ĉÊ ҇Ï ˆ¥ÎÂÒÔflÏÓ‚‡Ì ¥ ÍÓÌÚÓθӂ‡Ì Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ËÌÍÓ‚Ëı ÒËÎ, ‡ Ì ÒËÎË ‰ËÂÍÚË‚ÌÓ„Ó (ÚÓ·ÚÓ ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó) „Û₇ÌÌfl, ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl Ó‰ÌËÏ Á ̇ÈÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯Ëı ¯Îflı¥‚ ÔÂÂıÓ‰Û Î˛‰ÒÚ‚‡ ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. ç‰ÓÎ¥ÍÓÏ ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª «ÖÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË» π ÚÂ, ˘Ó ‚Ó̇ Ì ‚Íβ˜‡π ‚ Ò· ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ‚ËÏ¥Û ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. é‰Ì‡Í ·¥ÁÌÂÒ ÏÓÊ ÔÓ¯ËËÚË ‰ÓÒ‚¥‰, ̇·ÛÚËÈ ÔË Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌ¥ ˆ¥πª ÒÚ‡Ú„¥ª, È ‰‡Î¥ – ̇ ÒÙÂÛ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË, ˜ÓÏÛ Ï‡π ÒÔËflÚË ¥ ÓÁӷ͇ ÇÒÂÒ‚¥ÚÌ¸Ó˛ Å¥ÁÌÂÒÓ‚Ó˛ ê‡‰Ó˛ ëÚ‡ÎÓ„Ó êÓÁ‚ËÚÍÛ ¯Ë¯Óª ÍÓ̈ÂÔˆ¥ª «Ç¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓ„Ó Ô¥‰ÔËπÏÌˈڂ‡», fl͇ ÓıÓÔËÚ¸ ÛÒ¥ ÚË ‚ËÏ¥Ë ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ.
ìäêÄ∫çÄ: 10 áåÄêçéÇÄçàï êéäßÇ ì͇ªÌ‡, Á‰Ó·Û‚¯Ë ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ̇ÔËͥ̈¥ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ÓÚËχ· ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ¯‡ÌÒ – ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÛ‚‡ÚË Ò‚Óπ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˘Ó ÒÓ‡ÚÌËÍË ¥ Ô¥‰ÓÔ¥˜Ì¥ ‚¥‰„ÓÓ‰ËÎË ÈÓ„Ó ‚¥‰ ‡θÌÓÒÚË. áÎËÈ Ê‡Ú Á¥„‡Î‡ ÒËÒÚÂχ ÔÂÁˉÂÌÚÛË, Ì ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓª ¥Á ÒËÒÚÂÏÓ˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ô‡Ú¥È. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ˆÂ Á‡ıˢ‡π ‚¥‰ ÍËÚËÍË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Û„ÛÔÓ‚‡Ì¸, ‡Î Á ¥Ì¯Ó„Ó – Ô¥‰¯ÚÓ‚ıÛπ ‰Ó ‡‚ÚÓËÚ‡ÌËı ‰¥È. óËχ· ‚Ë̇ Û ˆ¸ÓÏÛ ÎÂÊËÚ¸ ̇ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ô‡Ú¥flı, flÍ¥ Á‡Ï‡ÎÓ Û‚‡„Ë ÔËÒ‚fl˜Û‚‡ÎË ÛÒÚ‡ÎÂÌÌ˛ Ô‡‚ËÎ „Ë Á ÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍÓ˛ ‚·‰Ó˛. ñÂ, Á‚˘‡ÈÌÓ, ÏÓÊ̇ ÔÓflÒÌËÚË ·‡ÍÓÏ ‰ÓÒ‚¥‰Û ‡·Ó Á‚˘ÍÓ˛ ‰Ó ÒËθÌÓª ‚·‰Ë, ÛÒÔ‡‰ÍÓ‚‡ÌÓ˛ ‚¥‰ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ˜‡Ò¥‚. ÄΠ„ÓÎӂ̇ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Á‡ ̉ÓÎ¥ÍË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ÒÛ˜‡ÒÌÓª ì͇ªÌË Ú‡ÍË Îfl„‡π ̇ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ô‡Ú¥ª. ÇÓÌË Ì ÔÓÚÛ·Û‚‡ÎËÒfl ÔÓ ÂÒÚÛÍÚÛËÁ‡ˆ¥˛ ÛÒ¥ı „¥ÎÓÍ ‚·‰Ë. Ç̇ÒÎ¥‰ÓÍ ˆ¸Ó„Ó ì͇ªÌ‡ ÓÚËχ· «Í‡¯Û» ¥Á ÒÓ‚πˆ¸ÍËı «ÌÂÒÚ‡‚ÌËı ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚» Ú‡ ̉ÓÁ¥ÎËı ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚, Ò·ÚÓ ÚÓÈ «‚¥Ì„ÂÚ», flÍÓ„Ó Ú‡Í ·Ófl‚Òfl ¢Â‰ÓȈ¸. ÑÓ 1996 ÓÍÛ ÏÓÊ̇ ˘Â ·ÛÎÓ Ì‡¥Í‡ÚË Ì‡ ÒÚ‡Û ÒÓ‚πˆ¸ÍÛ äÓÌÒÚËÚÛˆ¥˛. ÄΠÛı‚‡ÎÂÌÌfl Á ‚ÂÎËÍËÏ ÔÓÒÔ¥ıÓÏ Û 1996 Óˆ¥ ÌÓ‚Óª äÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª Ì ÔÓflÒÌËÎÓ Á‡Ò‡‰Ì˘Ӫ ÒÔ‡‚Ë, ÚÓ·ÚÓ ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl ÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂ̸ Ï¥Ê èÂÁˉÂÌÚÓÏ, ԇ·ÏÂÌÚÓÏ ¥ ÔÂÏ’πÓÏ. ñ ‰Â˘Ó ̇„‡‰Ûπ ÒÚ‡ÌÓ‚Ë˘Â Û î‡Ìˆ¥ª, ÓÚ Î˯ ه̈ÛÁË Í‡˘Â ‚Ï¥˛Ú¸ fl‰ËÚË ÒÓ·¥ Á ÔÓÌflÚÚflÏ cohabitation, ‡Ì¥Ê
ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ì‡ ̇ÈÒÛ˜‡ÒÌ¥¯Ëı Á‡Ò‡‰‡ı Ú‡ ¥ÌÚÂ∂Û‚‡ÚËÒfl ‰Ó ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, ˘Ó ̇‡Á¥ ÔÓ˜Ë̇π ÙÓÏÛ‚‡ÚËÒfl Û ÔÓ‚¥‰ÌËı ͇ªÌ‡ı Ò‚¥ÚÛ. ç‡ Ê‡Î¸, ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸Òfl ÍÓÌÒÚ‡ÚÛ‚‡ÚË, ˘Ó ì͇ªÌ‡, ÛÒÔ‡‰ÍÛ‚‡‚¯Ë ‚¥‰ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÂÊËÏÛ ‡ı‡ª˜ÌÓ-¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÛ ÒÛÒԥθÌÛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, ÌÂÂÙÂÍÚË‚ÌÛ ÂÒÛÒÓÏ¥ÒÚÍÛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ Ú‡ ‚Í‡È Á‡Ì‰·‡Ì ‰Ó‚Í¥ÎÎfl, Á‡ ÏËÌÛÎ¥ ÓÍË Ì ÁÏӄ· ÔÓ‰Ó·ÚË Ì„‡ÚË‚Ì¥ ÚẨÂ̈¥ª Ò‚Ó„Ó ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. 燂ԇÍË, ÔÓÒËβπÚ¸Òfl Ì‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ÒÚ¸ Ï¥Ê ¥ÌÚÂÂÒ‡ÏË Í‡ªÌË Ú‡ ªª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÓ˛, fl͇ ‰Â‰‡Î¥ ÏÂ̯ ԇˆ˛π ̇ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, Ó¥πÌÚÛ˛˜ËÒ¸ Ô‚‡ÊÌÓ Ì‡ ‚ËÓ·ÌËˆÚ‚Ó ÒËÓ‚ËÌÌËı ÔÓ‰ÛÍÚ¥‚, ‡ ªª ÂÒÛÒÓπÏÌ¥ÒÚ¸, Á‡Ú‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ¥ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì‡ ¯Í¥‰ÎË‚¥ÒÚ¸ ̇‚¥Ú¸ ÁÓÒÚ‡˛Ú¸. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ͇ªÌ‡ ÒÍÓÚË·Òfl ‚ „ÎË·ÓÍÛ È Á‡ÚflÊÌÛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ ÍËÁÛ, ˘Ó ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ‚ËÌËÍÌÂÌÌflÏ ÌÓ‚Ëı Ì·ÂÁÔ˜ÌËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ, flÍ-ÓÚ ·ÂÁÔˆ‰ÂÌÚÌ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì ÓÁ¯‡Û‚‡ÌÌfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Ú‡ χÒÓ‚Â fl‚ˢ ·¥‰ÌÓÒÚË. í‡ÍËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ Ì‡¯Óª ͇ªÌË ÔË̈ËÔÓ‚Ó ÌÂÒÛÏ¥ÒÌËÈ ¥Á ÒÛ˜‡ÒÌËÏË ÚẨÂ̈¥flÏË ‚ ÓÁ‚ËÌÂÌËı ͇ªÌ‡ı Ò‚¥ÚÛ Ú‡ ‚¥‰Íˉ‡π ì͇ªÌÛ Ì‡ ÛÁ·¥˜˜fl Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ÔÓˆÂÒ¥‚. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Û͇ªÌˆ¥. èÓ‰¥·ÌÓ ‰Ó ه̈ÛÁ¸ÍÓª, Û͇ªÌҸ͇ äÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl Ô‰·‡˜‡π ‰Îfl èÂÁˉÂÌÚ‡ ‚ÂÎÂÚÂÌҸͥ ÔÂÓ„‡ÚË‚Ë, ‡Î Ì‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó Â„Ûβπ ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ÔÓÏ¥Ê ÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍÓ˛ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥π˛, ͇·¥ÌÂÚÓÏ Ï¥Ì¥ÒÚ¥‚ ¥ ÇÂıÓ‚ÌÓ˛ ê‡‰Ó˛, ÚÓ·ÚÓ Ô‡Î‡ÏÂÌÚÓÏ. ñ ÔÓÓ‰ÊÛπ ·ÂÁÛÔËÌÌ¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË, ‚Á‡πÏÌ¥ Á‚ËÌÛ‚‡˜ÂÌÌfl ¥ ÔÓÒÚ¥ÈÌ ·ÎÓÍÛ‚‡ÌÌfl ÂÙÓÏ. äۘχ ÓÁ·Û‰Û‚‡‚ ‚·ÒÌËÈ ¯Ú‡· ÌÂÒÔ¥‚Ï¥ÌÓ ‰Ó ÔÓÚ·, Ú‡Í flÍ ÍÓÎËÒ¸ ÅÓËÒ ∏θˆËÌ ÓÁ‰Û‚ ÍÂÏÎ¥‚Ò¸ÍËÈ ¯Ú‡Ú. Ç¥Ì ÓÚӘ˂ Ò· ÌÂÁÎ¥˜ÂÌÌÓ˛ ͥθͥÒÚ˛ ‡‰ÌËÍ¥‚, ÂÍÒÔÂÚ¥‚, ·˛Ó͇ڥ‚ ‚Ë˘Ó„Ó ¥ ÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ˘‡·Îfl. èÓÒڇ· ÒËÒÚÂχ ‡‚ÚÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó ·˛Ó͇ÚËÁÏÛ. î¥ÎÓÒÓÙ èÓÔӂ˘ ÔÓ¥‚Ìfl‚ ªª Á Ûfl‰‡ÏË Ò‡Ì‡ˆ¥ª ‚ ‰Ó‚ÓπÌÌ¥È èÓθ˘¥. Ⴂ‡ÈÌÓ, äۘϥ ‰‡ÎÂÍÓ ‰Ó è¥ÎÒÛ‰Ò¸ÍÓ„Ó. Ç¥Ì Ì χπ ‡Ì¥ Á‡ÒÎÛ„ Û ·ÓÓÚ¸·¥ Á‡ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸, ‡Ì¥ ÔË̇ÈÏÌ¥ ˜‡ÒÚËÌË ı‡ËÁÏË äÓÏẨ‡ÌÚ‡. «äۘϥÒÚÒ¸ÍËÈ» ·‰ ‡‰¯Â ÒıÓÊËÈ Ì‡ Ûfl‰Ë Ô¥ÁÌ¸Ó„Ó ÔÂ¥Ó‰Û Ò‡Ì‡ˆ¥ª, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÔËı‡Ú¥ÒÚ¸ ‚·‰ÓÏÓʈ¥‚.
äÄëíÄ çéÇéÅÄÉÄíúäßÇ-éãßÉÄêïßÇ ëÔ‡‚ÊÌ¥Ï ÎËıÓÏ ‰Îfl èÂÁˉÂÌÚ‡ äÛ˜ÏË Òڇ· ÈÓ„Ó Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‚¥‰ ÌÛ‚Ó˯¥‚ – ‚·ÒÌËÍ¥‚ Á‡‚Ó‰¥‚, ÔÂÁˉÂÌÚ¥‚ ٥̇ÌÒÓ‚Ëı „ÛÔ, ÛÔ‡‚ËÚÂÎ¥‚ ÂÌ„ÂÚ˘-
ßçÑìëíêßÄãúçé-ÖäéãéÉßóçÄ ÑÖÉêÄÑÄñßü ì͇ªÌ‡ flÍ Í‡ªÌ‡ ¥Á ÔÂÂı¥‰ÌÓ˛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÓ˛ χπ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ‚Ë¥¯Û‚‡ÚË ÒÍ·‰Ì¥ Á‡‚‰‡ÌÌfl ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ‚ Ò‚¥ÚÓ‚Û ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ Ú‡ ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ÔË̈ËÔ¥‚ ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. éÒÚ‡ÌÌπ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ı‡‡ÍÚÂËÁÛ‚‡ÎÓÒfl ÔËÒÍÓÂÌÓ˛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥π˛ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, Ô‰ÛÒ¥Ï Û „‡ÎÛÁflı Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÚÓ„¥‚Î¥, ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, ¥ÌÓÁÂÏÌËı ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥È Ú‡ ËÌÍÛ Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ. ¢ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥fl ̇‰‡π ÌÓ‚¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ‰Îfl ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÒÚ‚Ó˛π ÌÓ‚¥ ÔÓ·ÎÂÏË. ÇÔÎË‚ ÚẨÂ̈¥ª ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª ̇ ͇ªÌË, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl, Ú‡ ͇ªÌË Á ÔÂÂı¥‰ÌÓ˛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÓ˛ π ÌÂ¥‚ÌÓÏ¥ÌËÏ. é·’πÍÚË‚Ì¥ ÔÓ͇ÁÌËÍË ì͇ªÌË ‚Ë„Îfl‰‡˛Ú¸ ‰ÛÊ Ì‚ڥ¯ÌÓ Ú‡ Ò‚¥‰˜‡Ú¸, ˘Ó ªÈ ̇‡Á¥ Ì ‚‰‡ÎÓÒfl ÒÍÓËÒÚ‡ÚËÒfl Ô‚‡„‡ÏË ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª, ¥ ‚Ó̇ ÔÓÍË ˘Ó Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÔÓÁ‡ ÒÙÂÓ˛ ªª ÔÓÁËÚË‚¥‚. ÉÎË·Ó͇ ÒÚÛÍÚÛ̇ ‰ÂÙÓχˆ¥fl Ú‡ ‚Â΢ÂÁÌ¥ ˆ¥ÌÓ‚¥ ‰ËÒÔÓÔÓˆ¥ª, ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì ‚¥‰ÒÚ‡‚‡ÌÌfl ·¥Î¸¯ÓÒÚË „‡ÎÛÁÂÈ, ÛÒÔ‡‰ÍÓ‚‡Ì¥ ‚¥‰ ˜‡Ò¥‚ ëëëê, ÔËÁ‚ÂÎË ‰Ó Á̇˜ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ ÔË ‚ıÓ‰ÊÂÌÌ¥ ì͇ªÌË ‰Ó ÒËÒÚÂÏË Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡, ˘Ó ÔÓÒËÎËÎËÒfl ¥Á ̇ÓÒÚ‡ÌÌflÏ ÔÓˆÂÒÛ ∂ÎÓ·‡Î¥Á‡ˆ¥ª. Ç ÂÁÛθڇڥ, Á‡ ÔÂ¥Ó‰ 1991-1999 . ‡θÌËÈ ÇÇè ÒÍÓÓÚË‚Òfl ·¥Î¸¯ Ì¥Ê Ì‡ 60%, ¥ÁÍÓ ‚Ë¥Ò ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥È
87
ВІКТОР ВОВК УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ І СЦЕНАРІЇВ СВІТОВОГО РОЗВИТКУ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌËı ÒËÒÚÂÏ, ÁÓÍÂχ, ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÂÍÒÔÓÚ Ì‡ÙÚË ¥ „‡ÁÛ Á êÓÒ¥ª Ú‡ íÛÍÏÂÌ¥ÒÚ‡ÌÛ. ∫ı ̇ÁË‚‡˛Ú¸ ÓÎ¥„‡ı‡ÏË. ñ Á‡Ì‡‰ÚÓ ‚ÂÎË͇ ˜ÂÒÚ¸ ¥ Á̇˜Ì Ô·¥Î¸¯ÂÌÌfl. ÄΠ‰Îfl ÔÂÂÒ¥˜ÌÓ„Ó Û͇ªÌˆfl ·ËÌËÚ¸ Ú‡πÏÌ˘Â, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÁÎÓ‚¥ÒÌÓ. ñËı β‰ÂÈ Ì ÏÓÊ̇ ̇Á‚‡ÚË Ï‡∂̇ڇÏË. å‡∂̇ÚË ·ÛÎË ‡ËÒÚÓ͇ڇÏË, ÔÓÎfl͇ÏË ˜Ë ÔÓÎÓÌ¥ÁÓ‚‡ÌËÏË ‡·Ó ÛÒËÙ¥ÍÓ‚‡ÌËÏË Û͇ªÌˆflÏË, Ò͇ʥÏÓ Ç˯Ì‚ˆ¸Í¥, ëÍÓÓÔ‡‰Ò¸Í¥, èÓÎÛ·ÓÚÍË, flÍ¥ ÔÓıÓ‰ËÎË ¥Á ÒÚ‡Ó‚ËÌÌËı Ó‰¥‚ ¥ Ô‰ÒÚ‡‚ÎflÎË Ô‚ÌËÈ ¥‚Â̸ ÍÛθÚÛË Ú‡ ÚÓ‚‡ËÒ¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl. ëÛ˜‡ÒÌ¥ Ú‡Í Á‚‡Ì¥ ÓÎ¥„‡ıË – ˆÂ ÌÓ‚Ó·‡„‡Ú¸ÍË, flÍ¥ ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ‚ÂÒÚ‚Ë Ô‡‚Îfl˜Óª ·˛Ó͇ڥª, ‚Ëı¥‰ˆ¥‚ ¥Á Ô‡Ú¥ÈÌÓ-ÍÓÏÒÓÏÓθҸÍÓª ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛË, Á‡‚‰fl˜Û˛Ú¸ Ò‚Ó˛ ͇’πÛ ‚Ó‰ÊÂÌ¥È ÒÔËÚÌÓÒÚ¥, Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌËÏ Ú‡Î‡ÌÚ‡Ï ¥ ·ÛڇθÌËÏ ÏÂÚÓ‰‡Ï Û ·ÓÓÚ¸·¥ Á ÍÓÌÍÛÂÌÚ‡ÏË. ë‚Ó„Ó ·‡„‡ÚÒÚ‚‡ ‚ÓÌË, flÍ ¥ ªıÌ¥ ÓÒ¥ÈҸͥ «ÍÓπ¯‡», ‰ÓÓ·ËÎËÒfl ̇ ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥ª ÍÓÎ˯̥ı ‰Âʇ‚ÌËı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚, ÍÓÔ‡ÎÂ̸ Á‡Î¥ÁÌÓª Û‰Ë, ÏÂÚ‡ÎÛ„¥ÈÌËı ÍÓÏ·¥Ì‡Ú¥‚, ·‡ÌÍ¥‚, ÂÍÔÓÚÌËı Ù¥Ï Ú‡ ÔÓ‰‡ÊÛ Ì‡ÙÚË ¥ „‡ÁÛ. èË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥fl ‚¥‰·Û‚‡Î‡Òfl ̇ Á‡Ò‡‰‡ı, ÔÓ‰¥·ÌËı ‰Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı, ¯ÎflıÓÏ ÔÓ‰‡ÊÛ Á‡ ϥ̥χθÌÛ ˆ¥ÌÛ. è’flÚ̇‰ˆflÚ¸ ·‡„‡Ú¥ª‚ ÁÓÒ‰ËÎË Û Ò‚Óªı Û͇ı ‚Â΢ÂÁÌ¥ χπÚÌÓÒÚ¥. ç‡ÈÏÓ„ÛÚÌ¥¯¥ Á ÌËı – ˆÂ éÎÂÍ҇̉ ÇÓÎÍÓ‚, Ç¥ÍÚÓ å‰‚‰˜ÛÍ, ë„¥È íË„ËÔÍÓ, LJ‰ËÏ
·Ó„ ì͇ªÌË, ÓÁÏ¥ flÍÓ„Ó Ì‡ ÔÓ˜‡ÚÓÍ 2001 . ÒÚ‡ÌÓ‚Ë‚ ÔÓ̇‰ $11 ÏΉ. ‰Ó·¥‚. êÓÁ‚ËÚÓÍ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÚÓ„¥‚Î¥ ÛÔÓ‰Ó‚Ê 90-ı ÓÍ¥‚ ·Û‚ ‰Ó‚ÓÎ¥ ·ÛıÎË‚ËÏ, ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ˜Ó„Ó ÔËÚÓχ ‚‡„‡ ÂÍÒÔÓÚÛ ÚÓ‚‡¥‚ ¥ ÔÓÒÎÛ„ ‚ ÇÇè Òfl„ÌÛ· ÔÓ̇‰ 50%, ˘Ó ı‡‡ÍÚÂÌÓ ‰Îfl ͇ªÌ ¥Á ÂÍÒÔÓÚÌÓ Ó¥πÌÚÓ‚‡ÌÓ˛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÓ˛. é‰Ì‡Í ˆÂ ‚¥‰·ÛÎÓÒfl Ô‰ÛÒ¥Ï Á‡ ‡ıÛÌÓÍ Á‡ÌÂÔ‡‰Û ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó ËÌÍÛ ¥ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl Ú‡ ÒÚ‚ÓËÎÓ Ì·ÂÁÔ˜ÌÛ Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ì͇ªÌË ‚¥‰ ÍÓÌ’˛ÌÍÚÛË Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ËÌÍ¥‚. ÉÓÎÓ‚Ì Ê, – ÒÙÓÏÛ‚‡Î‡Òfl flÒ͇‚Ó ‚ˇÊÂ̇ ÒËÓ‚ËÌ̇ ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ÂÍÒÔÓÚÛ, ˘Ó ÒÛÚÚπ‚Ó ÁÌËÊÛπ ÈÓ„Ó ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸, ‚¥‰·Û‚Òfl Á‡ÌÂÔ‡‰ ‚ËÒÓÍÓÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËı „‡ÎÛÁÂÈ ÔÓÏËÒÎÓ‚ÓÒÚË. ó‡ÒÚ͇ χÚÂ¥‡ÎÓ- Ú‡ ÂÌ„ÓÏ¥ÒÚÍËı „‡ÎÛÁÂÈ ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÂÍÒÔÓÚ¥ Òfl„ÌÛ· ·ÎËÁ¸ÍÓ 60%, Ô˘ÓÏÛ 40% ‚¥‰ ÛÒ¸Ó„Ó ÂÍÒÔÓÚÛ ÔËÔ‡‰‡π ̇ ÔÓ‰Û͈¥˛ ÎË¯Â Ó‰Ì¥πª „‡ÎÛÁ¥ – ˜ÓÌÓª ÏÂÚ‡ÎÛ„¥ª. ëÚÛÍÚÛ‡ ÂÍÒÔÓÚÛ ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ÔÓ„¥¯Û‚‡ÚËÒfl ¥ ‰‡Î¥: Û 2000 . Á $3 ÏΉ. ¥˜ÌÓ„Ó ÔËÓÒÚÛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÂÍÒÔÓÚÛ $1,4 ÏΉ. ÓÚËχÌÓ Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ˜ÓÌÓª ÏÂÚ‡ÎÛ„¥ª Ú‡ ‚ËÓ·¥‚ Á ˜ÓÌËı ÏÂڇΥ‚, ˘Â $200 ÏÎÌ. Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ÔÓ‰Û͈¥ª ÌÂÓ„‡Ì¥˜ÌÓª ıÂÏ¥ª Ú‡ $183 ÏÎÌ. ÔËÓÒÚÛ ‰‡Î‡ ÍÓθÓÓ‚‡ ÏÂÚ‡ÎÛ„¥fl. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ꇷËÌӂ˘, ÉË„Ó¥È ëÛÍ¥Ò, Ä̉¥È ÑÂ͇˜, ß„Ó Å‡Í‡È ¥ Ç¥ÍÚÓ è¥Ì˜ÛÍ, ÁflÚ¸ èÂÁˉÂÌÚ‡ äÛ˜ÏË. é‰ËÌ Á ˆ¸Ó„Ó ÚÓ‚‡ËÒÚ‚‡, ÍÓÎË¯Ì¥È ÔÂÏ’π 臂ÎÓ ã‡Á‡ÂÌÍÓ, ÛÚ¥Í Á „Ó¯Ëχ ‚ ÄÏÂËÍÛ, ‡Î Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÓÁÍ¥¯ÌÓª ‚¥ÎÎË ÔÓ·ÎËÁÛ ë‡Ì-î‡ÌˆËÒÍÓ, ÛÊ ‰Ó‚ÓÎ¥ ‰Ó‚„Ó Ô·ۂ‡π Û ‚’flÁÌˈ¥, Ó˜¥ÍÛ˛˜Ë ̇ ÔÓˆÂÒ ‡·Ó ÂÍÒÚ‡‰Ëˆ¥˛. ä¥Î¸Í‡ ÓÍ¥‚ ·‡„‡Ú¥ª Ó·ıÓ‰ËÎË ÔÓÎ¥ÚËÍÛ ÒÚÓÓÌÓ˛. ÄΠÔÓÚ¥Ï ‚¥‰ÍËÎË Û ÒÓ·¥ ÔÓÚfl„ ¥ ‰Ó ˆ¥πª „‡ÎÛÁ¥ ‰¥flθÌÓÒÚË, ÒÎÛ¯ÌÓ ‚ÚflÏË‚¯Ë, ˘Ó ‰ÂÔÛÚ‡ÚÒ¸ÍËÈ Ï‡Ì‰‡Ú Á‡·ÂÁÔ˜ËÚ¸ ªÏ ̉ÓÚÓ͇ÌÌ¥ÒÚ¸. ťθ¯¥ÒÚ¸ ¥Á ÌËı Ô¥‰¥Ï’flÎË Ô¥‰ Ò· ÒÚ‡¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Û„ÛÔÓ‚‡ÌÌfl, ¥Ì¯¥ ÛÚ‚ÓËÎË Û Ô‡Î‡ÏÂÌÚ¥ ‚·ÒÌ¥ ه͈¥ª. ëÔÂ¯Û ‚ÓÌË Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÎË ÔÂÏ’π‡-ÂÙÓχÚÓ‡. ÄΠÍÓÎË û˘ÂÌÍÓ ÔÓ˜‡‚ ‚Ëχ„‡ÚË ÓÔÓ‰‡ÚÍÛ‚‡ÌÌfl ªıÌ¥ı ·‡„‡ÚÒÚ‚, ‚ÓÌË Ó„ÓÎÓÒËÎË ÈÓÏÛ ‚¥ÈÌÛ. БОГДАН ОСАДЧУК КРИЗА ВЛАДИ І ОПОЗИЦІЇ НАД ДНІПРОМ
88
åìÜ êéáÇÄÜãàÇàâ, óà ìäêÄ∫çëúäàâ ÉÄåãÖí ç‡ ÚË·ÛÌ¥ – ÔÂÏ’π-ϥ̥ÒÚ Ç¥ÍÚÓ û˘ÂÌÍÓ, flÍËÈ Ô¥‚ÚÓ‡ ÓÍÛ ·Û‚ ¯ÂÙÓÏ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ûfl‰Û. ñ Ô¯‡ β‰Ë̇ ‚ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÌ¥È ¥ÒÚÓ¥ª ÏÓÎÓ‰Óª ‰Âʇ‚Ë, ÍÓÚ‡ ÁÛÔËÌË· Ô‡‰¥ÌÌfl ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Û ÔÓ‚‡ÎÎfl, ÛÔÓfl‰ÍÛ‚‡Î‡ ·˛‰ÊÂÚ, ÔÓ˜‡Î‡ ‚˜‡ÒÌÓ Ô·ÚËÚË Á‡Ô·ÚÛ Û˜ËÚÂÎflÏ, Á‡Î¥ÁÌ˘ÌË͇Ï, Ó·¥ÚÌËÍ‡Ï ¥ ÒÎÛÊ·Ó‚ˆflÏ,
ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, flÍ Á‡Á̇˜‡˛Ú¸ ÂÍÒÔÂÚË [6], Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl Ô·ÚÓÒÔÓÏÓÊÌÓÒÚË ˆËı „‡ÎÛÁÂÈ (Á‡‚‰flÍË Ì‡‰ıÓ‰ÊÂÌÌflÏ ‚¥‰ ÂÍÒÔÓÚÛ) ÔÓÓ‰ÊÛπ ÔÂÂÓÁÔÓ‰¥Î ̇ ªı ÍÓËÒÚ¸ ÂÌ„ÂÚ˘ÌËı, ÒËÓ‚ËÌÌËı Ú‡ ٥̇ÌÒÓ‚Ëı ÂÒÛÒ¥‚, ÔË ÚÓÏÛ ˘Ó ªı ÁÓÒÚ‡ÌÌfl χÈÊ Ì ÒÚ‚Ó˛π ÔÓÁËÚË‚ÌÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û Ì‡ ¥Ì¯¥ „‡ÎÛÁ¥. Ň ·¥Î¸¯Â, ÓÒͥθÍË Á·¥Î¸¯ÂÌÌfl ÂÍÒÔÓÚÛ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Ô‰ÛÒ¥Ï Á‡ ‡ıÛÌÓÍ ÂÌ„ÓÏ¥ÒÚÍËı ‚ËÓ·Ìˈڂ, ÔË¥ÒÚ ¥ÏÔÓÚÛ ÂÌ„ÓÌÓÒ¥ª‚, flÍËı ‚ÓÌË ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸, ÔË·ÎËÁÌÓ ÔÓ„ÎË̇π ÔË¥ÒÚ Ì‡‰ıÓ‰ÊÂ̸ ‚¥‰ ÂÍÒÔÓÚÛ. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÔÓÏËÒÎÓ‚Â ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ‚ ì͇ªÌ¥ Û 2000-01 Ó͇ı, ·ÂÁ ÔËÒÍÓÂÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó ËÌÍÛ Ú‡ Ó¥πÌÚÓ‚‡ÌËı ̇ Ì¸Ó„Ó „‡ÎÛÁÂÈ, ÒÚ‚Ó˛π Á‡„ÓÁÛ Ò‡ÏÓ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó„Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÒËÓ‚ËÌÌËı „‡ÎÛÁÂÈ. Ç ì͇ªÌ¥ Ê Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl Ô‚‡ÊÌÓ Á‡Ì‡Ô‡˘ÂÌ¥ „¥Ì˘ËÏË Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ÏË ÁÂÏÎ¥ Ú‡ Á‡·Û‰Ì˛˛˜¥ ‰Ó‚Í¥ÎÎfl ‚¥‰ıÓ‰Ë ¥ ‚ËÍË‰Ë „¥Ì˘Ó-Á·‡„‡˜Û‚‡Î¸ÌËı Ú‡ ÏÂÚ‡ÎÛ„¥ÈÌËı Á‡‚Ó‰¥‚. éÍ¥Ï ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÚÓ„Ó‚ÂθÌÓª ÍÓÌ’˛ÌÍÚÛË ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ÒÔ˘ËÌË· È Ì‰‡ÎÂÍÓ„Îfl‰Ì‡ ÔÓÎ¥ÚË͇ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‚·‰Ë – ÔËÈÌflÚËÈ ÇÂıÓ‚ÌÓ˛ ê‡‰Ó˛ ¥ Ô¥‰ÔËÒ‡ÌËÈ 14 ÎËÔÌfl 1999 . èÂÁˉÂÌÚÓÏ ã.äÛ˜ÏÓ˛ á‡ÍÓÌ «èÓ Ôӂ‰ÂÌÌfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚÛ Ì‡ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡ı „¥Ì˘Ó-ÏÂÚ‡ÎÛ„¥ÈÌÓ„Ó ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ ì͇ªÌË» h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡ ÔÂÌÒ¥ÓÌÂ‡Ï – ÔÂÌÒ¥ª. 襉 ˜‡Ò ÈÓ„Ó Í‡‰Â̈¥ª ·ÛÎÓ ÁÛÔËÌÂÌÓ ·‡„‡ÚÓÎ¥ÚÌ˛ ˆÂÒ¥˛, ÔÓÏËÒÎÓ‚Â ‚ËÓ·ÌËˆÚ‚Ó ÁÓÒÎÓ Ì‡ 6%. áÓÒÎË Ú‡ÍÓÊ ·˛‰ÊÂÚÌ¥ ̇‰ıÓ‰ÊÂÌÌfl. èÓ˜‡ÎÓ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl ÔË‚‡ÚËÁÓ‚‡Ì ҥθҸÍ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚Ó. ç‡ Í‡ÎẨ‡¥ 26 Í‚¥ÚÌfl (16 ¥˜Ìˈfl ˜ÓÌÓ·ËθҸÍÓª ͇ڇÒÚÓÙË). èÂÏ’π ÔÂÂÎ¥˜Û‚‡‚ ԇ·ÏÂÌÚ‡flÏ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl Ûfl‰Û. ì ԇ·ÏÂÌÚ¥ flÍÓªÒ¸ ¥Ì¯Óª ͇ªÌË ‰ÂÔÛÚ‡ÚË Ô¥ÒÎfl Ú‡ÍÓ„Ó ‚ËÒÚÛÔÛ ‚·¯ÚÛ‚‡ÎË ·Ë ÔÂÏ’πÓ‚¥ Ó‚‡ˆ¥˛. ÄΠ̠‚ ÒÛ˜‡ÒÌ¥È ì͇ªÌ¥. èË Ì‡ÈÔ¯¥È ̇„Ó‰¥ Ô¥‰ ˜‡Ò ÂÍÒÔÓÁ ÔÂÏ’π‡ 18 Í‚¥ÚÌfl Á‡Î‡ ‚Ë·Ûı‡Î‡ ÁÌ‚‡ÊÎË‚ËÏ ÒÏ¥ıÓÏ, ÎÛ̇ÎË Á‚ËÌÛ‚‡˜ÂÌÌfl ̇ ÈÓ„Ó ‡‰ÂÒÛ. «ìÒ ·ÂıÌfl», «∂··Âθҥ‚Ҹ͇ ÔÓÔ‡„‡Ì‰‡» – ‚Ë„ÛÍÛ‚‡‚ ‚Óʉ¸ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚ ëËÏÓÌÂÌÍÓ, ‰Ó¥Í‡˛˜Ë û˘ÂÌÍÓ‚¥, ˘Ó ÚÓÈ Ì ‚ÔÓ‡‚Òfl Á ‡ÎÍÓ„ÓΥ͇ÏË Ú‡ ÔÒËı¥˜ÌÓ ı‚ÓËÏË. ßÓÌ¥˜ÌÓ ÔÓÒÏ¥˛‚‡ÎËÒfl ¥ ÌÓ‚Ó·‡„‡Ú¸ÍËÓÎ¥„‡ıË: ëÛÍ¥Ò, ÇÓÎÍÓ‚, ÑÂ͇˜ ÚÓ˘Ó. ì Á‡Î¥ Ì ·ÛÎÓ ÂÍÒ-èÂÁˉÂÌÚ‡ 䇂˜Û͇, flÍËÈ ÒÚ‡‚ ÒÓ˛ÁÌËÍÓÏ ˆ¥πª ÍÎ¥ÍË. èÓ ‚ÒflÍ ‚ËÔ‡‰ÓÍ ‚¥Ì ÔÓ‰‡‚Òfl Û Á‡ÍÓ‰ÓÌÌÛ Ï‡Ì‰¥‚ÍÛ, ‡·Ë Ì ·‡ÚË Û˜‡ÒÚË Û ÓÁÔ‡‚¥ ÓÎ¥„‡ı¥‚ Ú‡ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚ ¥Á Á¥ÍÓ˛ χÎÓ„Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ‰Ë‚‡. ÇÓÚÛÏ Ì‰ӂ¥Ë Ûfl‰Ó‚¥ Ç¥ÍÚÓ‡ û˘ÂÌ͇, Ô¥‰„ÓÚÓ‚‡ÌËÈ ‰Ë‚Ó„Îfl‰ÌËÏ ÒÓ˛ÁÓÏ ÓÎ¥„‡ı¥˜ÌËı Ô‡Ú¥È ¥ ÍÓ-
Ù‡ÍÚ˘ÌÓ Á‡ÔÓ˜‡ÚÍÛ‚‡‚ ·ÂÁÔˆ‰ÂÌÚÌ ÒÛ·Òˉۂ‡ÌÌfl ̇ȷ¥Î¸¯ ÂÒÛÒÓÁ‡Ú‡ÚÌËı Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ ¯Í¥‰ÎË‚Ëı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ ͇ªÌË. èÓÒËβπÚ¸Òfl ÒÚÛÍÚÛ̇ ‰ÂÙÓχˆ¥fl ÔÓÏËÒÎÓ‚ÓÒÚË ì͇ªÌË. Ç ˆ¥ÎÓÏÛ, Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ 10 ÓÍ¥‚ Û ÒÚÛÍÚÛ¥ ÇÇè ì͇ªÌË ¥ÁÍÓ ÁÓÒ· ˜‡ÒÚ͇ ÒËÓ‚ËÌÌÓ- Ú‡ ÂÌ„ÓÏ¥ÒÚÍËı È ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ̇ȷ¥Î¸¯ Á‡·Û‰Ì˛˛˜Ëı ‰Ó‚Í¥ÎÎfl „‡ÎÛÁÂÈ ÔÓÏËÒÎÓ‚ÓÒÚË – „¥Ì˘Ó-ÏÂÚ‡ÎÛ„¥ÈÌÓª È Ô‡ÎË‚ÌÓ-ÂÌ„ÂÚ˘ÌÓª, ‡ Ú‡ÍÓÊ ıÂÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ̇ÙÚÓıÂÏ¥˜ÌÓª – Á 23% Û 1991 . ‰Ó 58% Û 2000 . ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË ÓÒÏËÒÎÂÌÓª ÒÚÛÍÚÛÌÓª ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË ‰Âʇ‚Ë, ‡ Ú‡ÍÓÊ ˜ÂÂÁ Á̇˜Ì¥ ÚÛ‰ÌÓ˘¥ ‚ ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥ª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ì͇ªÌË ‰Ó ‚ËÏÓ„ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡, ¥ÁÍÓ ÁÌËÁË·Òfl ˜‡ÒÚ͇ χ¯ËÌÓ·Û‰Û‚‡ÌÌfl, flÍ χÎÓ · Á‡·ÂÁÔ˜ۂ‡ÚË ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜Ì ÔÂÂÓÒ̇˘ÂÌÌfl ¥Ì¯Ëı „‡ÎÛÁÂÈ. é·Òfl„ ÔflÏËı ¥ÌÓÁÂÏÌËı ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥È ÛÔÓ‰Ó‚Ê 19922000 ÓÍ¥‚ ·Û‚ ÌÂÁ̇˜ÌËÏ ¥ ÒÚ‡ÌÓ‚Ë‚ ÏÂ̯ $4 ÏΉ., ÚÓ·ÚÓ ‚Ò¸Ó„Ó $80 ̇ ‰Û¯Û ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ˘Ó π Ï¥ÁÂÌÓ˛ ‚Â΢ËÌÓ˛. éÒͥθÍË ì͇ªÌ‡ χÈÊ Ì χπ ‚·ÒÌËı ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥ÈÌËı ÂÒÛÒ¥‚, ˆÂ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ Á‡ÍË‚‡π ªÈ ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó ÒÛ˜‡ÒÌËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, flÍ¥ π ÂÙÂÍÚË‚Ì¥¯ËÏË Û ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌ¥ ÂÒÛÒ¥‚ È ·ÂÁÔ˜̥¯ËÏË ‰Îfl ‰Ó‚Í¥ÎÎfl. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏÛÌ¥ÒÚ¥‚, Á‰Ó·Û‚ ÔÓÚ¥·ÌÛ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ „ÓÎÓÒ¥‚ – 263 ÔË 450-ÓÒÓ·Ó‚ÓÏÛ ÒÍ·‰¥ ԇ·ÏÂÌÚÛ. 燘 ̇ ÒÏ¥ı, Ô‰ ÚË·ÛÌÓ˛, Á flÍÓª ÔÂÏ’π Á‡ıˢ‡‚ Ò‚Ó˛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ, ÎÂʇÎË Í‡ÚÓÌÌ¥ ÍÓÓ·ÍË ¥Á Ô¥‰ÔËÒ‡ÏË ÔÓ̇‰ 3 ϥθÈÓÌ¥‚ „Óχ‰flÌ ì͇ªÌË, flÍ¥ Ô¥‰ÚËχÎË ÂÙÓÏË û˘ÂÌ͇. ∫ı ÛÔÓ‰Ó‚Ê 10 ‰Ì¥‚ Á·Ë‡ÎË ÔÓ ‚Ò¥È ì͇ªÌ¥. ÇËȯӂ¯Ë Ô¥ÒÎfl Ó„ÓÎÓ¯ÂÌÌfl ÂÁÛθڇڥ‚ „ÓÎÓÒÛ‚‡ÌÌfl Á ԇ·ÏÂÌÚÛ, Á‚¥Î¸ÌÂÌËÈ ÔÂÏ’π Á‚ÂÌÛ‚Òfl ‰Ó ·‡„‡ÚÓÚËÒfl˜ÌÓª ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ˆ¥ª Ò‚Óªı ÔËıËθÌËÍ¥‚ ¥Á ÒÎÓ‚‡ÏË: «ü ˘Â ÔÓ‚ÂÌÛÒfl!» äËÏ π ˆÂÈ ‰Ë‚ÌËÈ ÌÂÔ¥‰ÍÛÔÌËÈ ÔÓÎ¥ÚËÍ ¥Á ڂ‰ËÏË ÏӇθÌËÏË ÔË̈ËÔ‡ÏË ¥ «˜ËÒÚËÏË Û͇ÏË»? ì èÓθ˘¥ ‚¥Ì ‚¥‰ÓÏËÈ flÍ Î‡ÛÂ‡Ú Ì‡„ÓÓ‰Ë ã˛‰Ë̇ êÓÍÛ å¥Ê̇ӉÌÓ„Ó ÖÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó îÓÛÏÛ Û äËÌˈ¥ 2000 ÓÍÛ, ÔÓ˜ÂÒÌËÈ ‰ÓÍÚÓ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ ¥Ï. å.ëÍÎÓ‰Ó‚Ò¸ÍÓª-ä˛¥ Û ã˛·Î¥Ì¥ (ˆÂ ·Û· ‚¥‰Á͇̇ ÈÓ„Ó ÓÎ¥ Û ÓÁ‚ËÚÍÛ ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ Ï¥Ê äËπ‚ÓÏ ¥ LJ¯‡‚Ó˛; ‰Ó ˜¥ ÔÓ˜ÂÒÌËÏ ‰ÓÍÚÓÓÏ ÔÓÒÏÂÚÌÓ ·Û‚ Ó„ÓÎÓ¯ÂÌËÈ Â‰‡ÍÚÓ Ô‡ËÁ¸ÍÓª «äÛθÚÛË» ∏ÊË ¢Â‰ÓȈ¸). Ç¥ÍÚÓ û˘ÂÌÍÓ π ÔÓÚÓÚËÔÓÏ ÌÓ‚Ó„Ó Û͇ªÌˆfl. Ç¥Ì ¥ÌÚ„Ûπ ‚ ÒÓ·¥ ÏÂÌڇθ̥ÒÚ¸ ÒıÓ‰Û, Á‡ıÓ‰Û Ú‡ ÂÏ¥„‡ˆ¥ª. û˘ÂÌÍÓ Ì‡Ó‰Ë‚Òfl 23 βÚÓ„Ó 1954 ÓÍÛ Û ÒÂÎ¥ ̇ ëÛÏ˘ËÌ¥, ̇‚˜‡‚Òfl Û „‡Îˈ¸ÍÓÏÛ íÂÌÓÔÓÎ¥, ‡ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË Ô¥ÒÎfl Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl ¥ÌÒÚËÚÛÚÛ ÔÓ˜‡‚ ̇ ÉÛˆÛθ˘ËÌ¥. ÑÛÊËÌÛ
Ç Í‡ªÌ‡ı ¥Á ÔÂÂı¥‰ÌÓ˛ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÓ˛ ‰ÓÒÚÛÔ ‰Ó ÌÓ‚Ëı ¥ ÂÙÂÍÚË‚ÌËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‰Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ÚÂıÌ¥˜ÌËı Ú‡ ÛÔ‡‚Î¥ÌÒ¸ÍËı ̇‚˘ÓÍ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ˆËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, ‚¥‰¥„‡π ÓÒÓ·ÎË‚Û Óθ Û Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌ¥ ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. ì͇ªÌ‡ ÍÓ̘ ÔÓÚ·Ûπ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ·‡„‡Ú¸Óı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, ˘Ó ‚Ê ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸Òfl ̲, Ú‡ Á‡Ï¥ÌË ¥Ì¯Ëı ̇ ÔÓ‰ÛÍÚË‚Ì¥¯¥ È ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ ·ÂÁÔ˜̥¯¥, ÓÒÓ·ÎË‚Ó Á Ó„Îfl‰Û ̇ Á‡ÒÚ‡¥Î¥ÒÚ¸ Ú‡ ÁÌÓ¯ÂÌ¥ÒÚ¸ Ô‚‡ÊÌÓª ˜‡ÒÚËÌË ªª ÔÓÏËÒÎÓ‚Óª ·‡ÁË. ìÒ ˆÂ ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ÔÓ‰‡Î¸¯Ó„Ó ÁÓÒÚ‡ÌÌfl, ¥ Ú‡Í Ì‡‰Ï¥ÌÓª, ÂÒÛÒÓπÏÌÓÒÚË Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ¯Í¥‰ÎË‚ÓÒÚË ‚ ̇ӉÌÓÏÛ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚¥ ͇ªÌË. áÓÍÂχ, ˜ÂÂÁ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Û ÌÂÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ì͇ªÌË ÁÓÒÚ‡π ‚Â΢Ë̇ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌfl ÂÒÛÒ¥‚ ¥ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ‚ˉ¥‚ Á‡·Û‰ÌÂÌÌfl ‰Ó‚Í¥ÎÎfl ̇ Ó‰ËÌˈ˛ ÇÇè. ç‡ÔËÍ·‰, Á„¥‰ÌÓ ˘Ó¥˜ÌË͇ State of the World 2001 (ëÚ‡Ì Ò‚¥ÚÛ 2001) [7], ˘Ó ‚ˉ‡πÚ¸Òfl Worldwatch Institute, Ó‰ËÌ ¥Á ÍÓÏÔÎÂÍÒÌËı ¥Ì‰Ë͇ÚÓ¥‚ ÂÌ„ÓÁ‡Ú‡ÚÌÓÒÚË Ú‡ Á‡·Û‰Ì˛‚‡ÌÓÒÚË ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Í‡ªÌË – ˆÂ Ó·Òfl„ ‚ËÍˉ¥‚ ‚ۄΈ˛ ‚ ‡ÚÏÓÒÙÂÛ ‚¥‰ Òԇ₇ÌÌfl ‚ËÍÓÔÌËı ‚ˉ¥‚ Ô‡ÎË‚‡, flÍËÈ ÔËÔ‡‰‡π ̇ $1 ÏÎÌ. ‚ËÓ·ÎÂÌÓ„Ó ÇÇè (ÚÛÚ ¥ ‰‡Î¥ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û˛Ú¸Òfl ÛÚÓ˜ÌÂÌ¥ ‰‡Ì¥ ÔÓ ÇÇè ì͇ªÌË Ú‡ ÓÍÂÏËı ͇ªÌ, Ó·‡ıÓ-
89
ВІКТОР ВОВК УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ І СЦЕНАРІЇВ СВІТОВОГО РОЗВИТКУ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ä‡ÚÂËÌÛ óÛχ˜ÂÌÍÓ ‚¥Ì ÔË‚¥Á ¥Á ÄÏÂËÍË. í‡ÍÓ„Ó «ÒÔ·‚Û» ˘Â Ì ·Û‚‡ÎÓ! Ň„‡ÚÓ ÓÍ¥‚ û˘ÂÌÍÓ Ó˜Ó₇‚ 燈¥Ó̇θÌËÈ Å‡ÌÍ, ÈÓ„Ó ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ·‡Ú¸ÍÓÏ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ‚‡Î˛ÚË – „Ë‚Ì¥. ÑÂıÚÓ ¥ÏÂÌÛπ ÈÓ„Ó Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ Å‡Î¸ˆÂӂ˘ÂÏ. û˘ÂÌÍÓ Á‡ÈχπÚ¸Òfl χÎflÒÚ‚ÓÏ ¥ ÒÍÛθÔÚÛÓ˛, ÍÓÎÂ͈¥ÓÌÛπ Ú‚ÓË ÏËÒÚˆڂ‡. Ç¥Ì ‚Ú¥¯‡πÚ¸Òfl ‰Ó‚¥Ó˛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ᇇÁ, Ô¥‰ ˜‡Ò ÍËÁË ‚·‰Ë, ‚¥Ì Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl, ̇‚¥Ú¸ Ô¥ÒÎfl ‚Ú‡ÚË ÔÓÒ‡‰Ë, ̇ÈÔÓÔÛÎflÌ¥¯ËÏ Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ ÔÓÎ¥ÚËÍÓÏ. Ň„‡ÚÓ ÓÒ¥· ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ÈÓ„Ó „¥‰ÌËÏ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍÓÏ Ú¥πª ˜‡ÒÚËÌË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, fl͇ ÌÂÁ‡‰Ó‚ÓÎÂ̇ ¥ÒÌÛ˛˜ËÏ ÂÊËÏÓÏ. óË Á·Û‰ÛÚ¸Òfl ÒÔÓ‰¥‚‡ÌÌfl? èËıËθÌËÍË û˘ÂÌ͇ ÔÂÂÍÓ̥̇ ‚ ˆ¸ÓÏÛ, ÔÓÚË‚ÌËÍË ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ˘Ó ‚¥Ì ÌÂÒÚ¥ÈÍËÈ ¥ ÔÓ·ÓªÚ¸Òfl Ó˜ÓÎËÚË ÓÔÓÁˈ¥˛. ëÍÂÔÚËÍË Í‡ÊÛÚ¸, ˘Ó ˆÂ Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ É‡ÏÎÂÚ. èÓÊË‚ÂÏÓ – ÔÓ·‡˜ËÏÓ.
ëÍÓÓ˜ÂÌËÈ ÔÂÂÍ·‰ Ä̉˛Ò‡ Ç˯ÌflÛÒ͇҇ Osadczuk B. Kryzys wladzy i opozycji nad Dnieprem // Rzecz Pospolita. – Dodatek Plus Minus. – 2001. – 2-3 czerwca. – Nr 126.
‚‡Ì¥ ̇ ÓÒÌÓ‚¥ Ô‡ËÚÂÚ¥‚ ÍÛÔ¥‚ÂθÌÓª ÒÔÓÏÓÊÌÓÒÚË). ìÔÓ‰Ó‚Ê 1992-99 ÓÍ¥‚ ‚ ì͇ªÌ¥ ‚¥Ì Á¥Ò χÈÊ ̇ 30% – Á 455 ÚÓÌÌ ‰Ó 585 ÚÓÌÌ. ñfl ÚẨÂ̈¥fl π ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ ÁÌËÊÂÌÌfl ÂÌ„ÓÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË Ú‡ ¥ÁÍÓ„Ó ÔÓ„¥¯ÂÌÌfl ÒÚÛÍÚÛË Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò Û ëòÄ ˆÂÈ ÔÓ͇ÁÌËÍ ÁÏÂ̯˂Òfl ÔË·ÎËÁÌÓ ‰Ó 173 ÚÓÌÌ, ÇÂÎËÍ¥È ÅËڇ̥ª – 108 ÚÓÌÌ, üÔÓÌ¥ª – 100 ÚÓÌÌ, ‡ äËÚ‡È Á‡ 20 ÓÍ¥‚ ÂÙÓÏ ÁÏÂ̯˂ ÈÓ„Ó Á 474 ÚÓÌÌ Û 1980 ‰Ó 158 ÚÓÌÌ Û 1999 . (‰Ë‚. χÎ. 1). ÖÌ„ÓπÏÌ¥ÒÚ¸ ÇÇè ì͇ªÌË Á‡ ˆÂÈ ÔÂ¥Ó‰ ÁÓÒ· ˘Â ·¥Î¸¯Â – ‚ 1,52 ‡ÁË. í‡Í, Á‡ ‰‡ÌËÏË å¥Ì¥ÒÚÂÒÚ‚‡ ÂÌ„ÂÚËÍË ëòÄ Û 1992 . ‚Ó̇ ÒÍ·· 25 ÚËÒ. Btu (·ËÚ‡ÌÒ¸ÍËı ÚÂÔÎÓ‚Ëı Ó‰ËÌˈ¸) ̇ $1 ÇÇè ¥ ÔÂÂ‚Ë˘Û‚‡Î‡ ÂÌ„ÓÏ¥ÒÚÍ¥ÒÚ¸ ÇÇè èÓθ˘¥ ‚ 1,3 ‡ÁË, ëòÄ – ‚ 1,7 ‡Á¥‚, äËÚ‡˛ – ‚ 2 ‡ÁË ¥ ç¥Ï˜˜ËÌË – ‚ 3,1 ‡Á¥‚. ì 1999 . ˆÂÈ ÔÓ͇ÁÌËÍ ‚ ì͇ªÌ¥ ‰ÓÒfl„ 38 ÚËÒ. Btu ̇ $1 ÇÇè, ÚÓ‰¥ flÍ ‚ ¥Ì¯Ëı ͇ªÌ‡ı ‚¥Ì ÁÏÂ̯˂Òfl, ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ˜Ó„Ó ÍÓÂÙ¥ˆ¥πÌÚ Ô‚ˢÂÌÌfl Á¥Ò ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Á èÓθ˘Â˛ ‰Ó 2,7, ëòÄ – ‰Ó 2,8, äËÚ‡πÏ – ‰Ó 5,4 ¥ ç¥Ï˜˜ËÌÓ˛ – ‰Ó 5,0 (‰Ë‚. χÎ. 2). Ä Á„¥‰ÌÓ Á ÏËÌÛÎÓ¥˜ÌËÏ ÔÓ„ÌÓÁÓÏ ˆ¸Ó„Ó Ê Ï¥Ì¥ÒÚÂÒÚ‚‡ [8], ì͇ªÌ‡ ÁÏÓÊ ‚‰‚¥˜¥ ÁÏÂ̯ËÚË ÂÌ„ÓÁ‡Ú‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Ò‚Óπª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË Û Ì‡ÒÚÛÔÌ¥ 20 ÓÍ¥‚, ‡ÎÂ È ÚÓ‰¥ ˆÂÈ ÔÓ͇ÁÌËÍ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚
©
Ò ¥ Ï ' ª
90
çÖÄÑÖäÇÄíçßëíú ìäêÄ∫çëúäéÉé ÅßáçÖëì èÂÂı¥‰ ì͇ªÌË ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ï‡π Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì ÔÓˆ‚¥Ú‡ÌÌfl, ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ·‡Î‡ÌÒ Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸. ÑÓÒfl„ÌÂÌÌfl ˆ¥πª ÏÂÚË ‚Ëχ„‡π ÔÓ‚¥‰ÌÓª ÓÎ¥ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥ ÒÛÒԥθÌÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓ„Ó Ú‡ ÒÛ˜‡ÒÌÓ ÏËÒÎfl˜Ó„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ·¥ÁÌÂÒÛ, ‡ ‚‡ÊÎË‚Ó˛ ÒÍ·‰Ó‚Ó˛ ˆ¸Ó„Ó ÔÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ Â Î Ë Í ¥ È . . .
протестантизм в україні:
‚ ¥ Í Ú Ó ¥ fl
·Û‰Â Á‡Î˯‡ÚËÒfl ÔË·ÎËÁÌÓ ‚ 2-5 ‡Á¥‚ ‚ˢËÏ, ‡Ì¥Ê Û ÓÁ‚ËÌÛÚËı ͇ªÌ‡ı Ú‡ ͇ªÌ‡ı, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÏÓÊ̇ ÁÓ·ËÚË ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ ÔÓ Ì‚ÔËÌÌËÈ ÔÓˆÂÒ ÒÚÛÍÚÛÌÓª, ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓª Ú‡ ÂÒÛÒÌÓ-ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ‰Â„‡‰‡ˆ¥ª ‚ ì͇ªÌ¥ ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ 10 ÓÍ¥‚ Ú‡ ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó„Ó ‚ËÓ‰ÊÂÌÌfl ªª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ‰Ó ¥‚Ìfl ‡ı‡ª˜ÌÓ„Ó ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¥ÁÏÛ. Ç ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ì͇ªÌ‡ ¯‚ˉÍÓ ÔÂÂÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ̇ ÒËÓ‚ËÌÌÓ-¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌËÈ Ôˉ‡ÚÓÍ ÓÁ‚ËÌÂÌËı ͇ªÌ ¥Á ̇ȷ¥Î¸¯ Á‡·Û‰Ì˛˛˜ËÏË ‰Ó‚Í¥ÎÎfl ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ÏË. ì͇ªÌ‡ χ· · ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÒÚ„ÚËÒfl Ú‡ÍÓª «ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë», ‡‰Ê ҇Ï ̇ ªª ÚÂËÚÓ¥ª Òڇ·Òfl óÓÌÓ·ËθҸ͇ ͇ڇÒÚÓÙ‡ – ̇ÈÌËʘ‡ ÚӘ͇ Ô‡‰¥ÌÌfl ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª Á ªª ÂÍÒÚÂÌÒË‚ÌËÏ Ú‡ ‡ÌÚËÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËÏ ÓÁ‚ËÚÍÓÏ.
Î ˛ · ‡ ˘ Â Ì Í Ó ,
2 0 0 1
творення стереотипів триває
вiкторiя любащенко
Почну з кiлькох прикладiв. Журнал «Сучаснiсть», стаття «Яка ж iдеологiя нам потрiбна?». Її автор, занепокоєний ситуацiєю в Українi, пропонує уважнiше придивитися до протестантизму. «Його активно перетворююча, дiяльна свiтоглядна концепцiя… могла б прислужитися нам як засiб формування «нової iдеологiї». При цьому, за автором, «найпродуктивнiшою може бути концепцiя «свiтського протестантства», котре, пiсля вiдмови вiд своєї релiгiйно-обрядової сторони (?), виступить як нова свiтоглядна система в Українi1. В iншiй статтi читаємо про iсторичнi здобутки протестантизму, його трудову етику, передовi полiтичнi теорiї, iдею громадянського суспiльства, становлення «середнього класу». Стаття закiнчується патетично: «Що нас може врятувати? Тiльки великомасштабнi духовнi зрушення, сумiрнi з такими величезними всесвiтньо-iсторичними подiями, як… Реформацiя»2. На перший погляд, важко заперечити цим та iншим подiбним публiкацiям. Внесок протестантизму в економiчне, полiтичне, культурне життя багатьох країн свiту загальновiдомий. Однак постає питання: яке це має вiдношення до України? Питання принципове не тому, що iсторична доля протестантизму у нас, цiлком природно, доволi вiд-
ÂıÓ‰Û Ï‡π ÒÚ‡ÚË ·¥ÁÌÂÒÓ‚‡ ÒÚ‡Ú„¥fl ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË. éÒͥθÍË ì͇ªÌ‡ ÛÒÔ‡‰ÍÛ‚‡Î‡ Ô‚‡ÊÌÓ ÌÂÂÙÂÍÚË‚Ì¥, ÂÒÛÒÓ‚ËÚ‡ÚÌ¥ Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ ·Û‰Ì¥ ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, ÍÓ̈ÂÔˆ¥fl ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ÍÓËÒÌÓ˛ ‰Îfl ·‡„‡Ú¸Óı ÔÓÏËÒÎÓ‚Ëı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚ ¥ Ïӄ· · ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚‡Ï ÁÓÁÛÏ¥ÚË ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ì¥ ¯ÎflıË ªı ‚ËÊË‚‡ÌÌfl Ú‡ ÔÓ‰‡Î¸¯Ó„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚ ÛÏÓ‚‡ı ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ. ä¥Ï ÚÓ„Ó, Ôӂ‰ÂÌÌfl ÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌÓª ‰Âʇ‚ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË (ÁÓÍÂχ ‚ ÒÙÂ¥ ÓÔÓ‰‡ÚÍÛ‚‡ÌÌfl, ˆ¥ÌÓÛÚ‚ÓÂÌÌfl, ÒÛ·Òˉ¥È ¥ Òڇ̉‡Ú¥‚), ˘Ó „‡ÏÓÌ¥ÈÌÓ ÔÓπ‰ÌÛ‚‡Î‡ · ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥, ÂÒÛÒÌ¥ Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ ‡ÒÔÂÍÚË ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, ·Û‰Â ÏÓÊÎË‚ËÏ Î˯ ‚ ‡Á¥ ‡ÍÚË‚ÌÓª Û˜‡ÒÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ·¥ÁÌÂÒÛ ‚ ÔÓˆÂÒ¥ ‚ËÓ·ÎÂÌÌfl Á·‡Î‡ÌÒÓ‚‡ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Ú‡ ÔËÈÌflÚÚfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËı ‰Âʇ‚ÌËı ¥¯Â̸ ‚ ì͇ªÌ¥. ç‡ Ê‡Î¸, Á‡ ÓÍÂÏËÏË ‚ËÌflÚ͇ÏË, Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÌÓÏÂÌÍ·ÚÛÌÓ-ÓÎ¥„‡ı¥˜ÌËÈ ·¥ÁÌÂÒ ‚Ëfl‚Ë‚Òfl ‡·ÒÓβÚÌÓ Ì‡‰ÂÍ‚‡ÚÌËÏ ÒÛ˜‡ÒÌËÏ ÚẨÂ̈¥flÏ Ú‡ Áϥ̇Ï, ˘Ó ‚¥‰·ÛÎËÒfl Û Ò‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ ·¥ÁÌÂÒ¥. Ç ‰¥flı ‚¥Ú˜ËÁÌflÌËı Ô¥‰ÔËπψ¥‚ Ô‚‡Ê‡π ‚ÛÁ¸ÍÓ ÛÚËÎ¥Ú‡ÌËÈ ¥ ÚËϘ‡ÒÓ‚ËÈ Ô¥‰ı¥‰, ÒÔflÏÓ‚‡ÌËÈ Ì‡ ¯‚ˉÍ ÓÚËχÌÌfl ̇‰ÔËh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
мiнна. І навiть не тому, що за свою майже п’ятисотлiтню присутнiсть в Українi ця конфесiя лише в останнє десятирiччя отримала реальну правову перспективу своєї реалiзацiї. Пiдкреслю – не на паперi, а на практицi, що, як вiдомо, далеко не одне i те ж. Наше питання стосується того, яким є протестантизм в Українi. Чи вiдповiдає вiн своїм обличчям тому европейському протестантизмовi, який пробудив Старий свiт, чи тому американському, що прилучився до створення нової могутньої держави? Парадоксально, але бiльшiсть вiтчизняних аналiтикiв у своєму оптимiстичному поглядi на конфесiю мають на увазi саме европейський та американський протестантизм, або хрестоматiйний, «вичитаний» з Мартiна Лютера, що iстотно вiдрiзняється вiд «нашого». Як наслiдок – чимало рецептiв, пов’язаних iз розвитком конфесiї, її мiсцем у сучасному буттi України, виявляються у кращому випадку поверховими, наївними, а часом аберованими. Однак i негативнi оцiнки протестантизму, котрих зазвичай бiльше, нiж позитивних, також спираються на образ, виплеканий захiдною iсторiографiєю, для якої Реформацiя в Українi все ще така собi terra incognita. А чи дiйсно протестантизм в Українi є якимсь особливим? Вiдповiдь на це запитання вимагає докладної роз-
·ÛÚÍ¥‚, flÍËÈ Ì ÔÓÚ·Û𠂇ıÛ‚‡ÌÌfl ‰Ó‚„ÓÒÚÓÍÓ‚Ëı ÚẨÂ̈¥È Ú‡ ÔÓ„ÌÓÁÛ‚‡ÌÌfl ̇ÒÎ¥‰Í¥‚ Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ. ťθ¯¥ÒÚ¸ ÍÛÔÌËı Û͇ªÌÒ¸ÍËı ·¥ÁÌÂÒÏÂÌ¥‚ Á‡ÍÎÓÔÓڇ̥ Ô‰ÛÒ¥Ï ‚ËÁËÒÍÛ‚‡ÌÌflÏ ÓÒÓ·ËÒÚÓ„Ó ÔË·ÛÚÍÛ Á ‡ı‡ª˜ÌÓª ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª ·‡ÁË, ˘Ó Á‡Î˯Ë·Òfl ‚¥‰ ˜‡Ò¥‚ ëëëê, È Ò··Ó ÔÂÂÈχ˛Ú¸Òfl ÔÓ¯ÛÍÓÏ ¯Îflı¥‚ ªª ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ ÒÚ‡Ú„¥ª ªª ÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. Ä „ÎË·ÓÍ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚ ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ͇˘¥ ÂÒÛÒÌ¥ È ÂÍÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÔÓ͇ÁÌËÍË Ô¥‰‚Ë˘Û˛Ú¸ ÍÓÌÍÛÂÌÚÓÒÔÓÏÓÊÌ¥ÒÚ¸ ·¥ÁÌÂÒÛ Ì‡ ËÌÍÛ, ÁÓÍÂχ ÔÓ΄¯Û˛Ú¸ ‰ÓÒÚÛÔ Ì‡ ·¥Î¸¯ ÂÍÓÎÓ„¥ÁÓ‚‡Ì¥ ËÌÍË ÓÁ‚ËÌÂÌËı ͇ªÌ, ÔÓÍË ˘Ó ÁÛÒÚ¥˜‡πÚ¸Òfl Ò‰ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÔÓÏËÒÎÓ‚ˆ¥‚ Ú‡ Ô¥‰ÔËπψ¥‚ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ¥‰ÍÓ. áÓÍÂχ, ˆÂ ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl „ÓÎÓ‚ÌÓ˛ Ô˘ËÌÓ˛ ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚ ì͇ªÌ¥ ‰ÓÒ¥ Ì ‚‰‡ÎÓÒfl ÒÚ‚ÓËÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª Å¥ÁÌÂÒÓ‚Óª ê‡‰Ë ëÚ‡ÎÓ„Ó êÓÁ‚ËÚÍÛ, ÏÂÚÓ˛ flÍÓª χÎÓ · ÒÚ‡ÚË Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl Î¥‰ËÛ˛˜Ëı ÔÓÁˈ¥È Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ·¥ÁÌÂÒÛ flÍ Í‡Ú‡Î¥Á‡ÚÓ‡ ÔÂÂıÓ‰Û Í‡ªÌË ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÒÔËflÌÌfl ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË ¯ÎflıÓÏ ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ‚ËÒÓÍËı Òڇ̉‡Ú¥‚ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÂÒÛÒ¥‚ ¥ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl ‚ Û͇ªÌÒ¸Í¥È ÔÓÏËÒÎÓ‚ÓÒÚ¥ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥ ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ.
91
ВІКТОР ВОВК УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ І СЦЕНАРІЇВ СВІТОВОГО РОЗВИТКУ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
мови, з’ясування багатьох моментiв релiгiйної iсторiї. Спробую обмежитись кiлькома. Поряд iз iнституйованою християнською Церквою завжди iснували опозицiйнi течiї, сектантськi рухи, нетрадицiйнi вчення. І протестантська Реформацiя має, умовно кажучи, два поверхи. Класичний – лютеранство, кальвiнiзм, англiканство, котрi намагаються зберегти свiй зв’язок iз церковною традицiєю. При цьому лютеранство є, по сутi, помiркованою реформою католицизму, спрямованою на його очищення вiд середньовiчної архаїки. Кальвiнiзм – бiльш послiдовна опозицiя Церквi, однак здiйснена в рамках iсторичного християнства. Англiканство ж своїм збереженням багатьох католицьких елементiв взагалi iз певним застереженням вiдносять до «нововiрства». Сьогоднi класичний протестантизм переглянув чимало початкових «революцiйних» концептiв. Попри висхiдний принцип повернення до апостольських часiв (а отже й релiгiйний ентузiазм, очiкування пришестя), вiн напрочуд активiзував соцiальну мiсiю, участь у мiжцерковному дiалозi, а в своїй духовнiй адаптацiї дедалi бiльше тяжiє до ортодоксiї та церковного життя. Показовий факт – успiх «дiалектичної теологiї» Карла Барта або створен-
ÄêïÄ∫óçßëíú ìäêÄ∫çëúäé∫ Öãßíà å‡πÏÓ ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÓÒÓ·ÎË‚Û „ÓÒÚÓÚÛ ‰Îfl ì͇ªÌË Ó·„Ó‚Ó˛‚‡ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ, ¥‰ÂÓÎÓ„¥fl ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ì ̇·Û· ‚ ì͇ªÌ¥ ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó„Ó ÔÓ¯ËÂÌÌfl ¥ Ì Á̇ȯ· ̇ÎÂÊÌÓ„Ó ‚¥‰Ó·‡ÊÂÌÌfl Ì¥ Û ÒÛÒÔ¥Î¸Ì¥È ‰Ûψ¥, Ì¥ Û ‰Âʇ‚Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥, Ì¥ Û „ÓÒÔÓ‰‡Ò¸Í¥È Ô‡ÍÚˈ¥. áÓÍÂχ, ÔË̈ËÔË, ÒÙÓÏÛθӂ‡Ì¥ ‚ ‰ÓÍÛÏÂÌÚ‡ı ҇ϥÚÛ «è·ÌÂÚ‡ áÂÏÎfl» È ÔÓ‰‡Î¸¯Ëı ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËı ‰ÓÍÛÏÂÌÚ‡ı ééç, Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl χÈÊ Ì‚¥‰ÓÏËÏË flÍ ‰Âʇ‚ÌËÏ ÛÔ‡‚ΫflÏ, Ú‡Í ¥ ¯ËÓÍ¥È „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚ¥, È ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ Ì ÓÚËχÎË ‰¥π‚Ó„Ó ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ‚ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÔÓ„‡ÏÌËı ‰ÓÍÛÏÂÌÚ‡ı Ú‡ Ì ÒÚ‡ÎË Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌÓ˛ ÓÒÌÓ‚Ó˛ ‰¥flθÌÓÒÚË ‚·‰ÌËı ÒÚÛÍÚÛ. Ç ˆ¥ÎÓÏÛ, ÔÓ‰Ó‚ÊÛπÚ¸Òfl ÓÁ„Îfl‰ ¥ ÔËÈÌflÚÚfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı, ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËı ¥ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ¥¯Â̸ ·ÂÁ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ„Ó ªı Û‚’flÁÛ‚‡ÌÌfl ‚ π‰ËÌÛ ÍÓÏÔÎÂÍÒÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ ÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌÓª ÒÚ‡Ú„¥ª ì͇ªÌË Û ïïß ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥. ñ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ˜ÂÂÁ ÚÂ, ˘Ó ÒÛ˜‡ÒÌ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ ¥ ÛÔ‡‚Ϋ¥‚, flÍ ¥ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ·¥ÁÌÂÒÏÂÌ¥‚ Ú‡ ̇ÛÍÓ‚ˆ¥‚, ‰ÛÊ Ò··Ó ÛÒ‚¥‰ÓÏβ˛Ú¸ Ò‚¥ÚÓ‚¥ ÚẨÂ̈¥ª ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÁÛ¯ÂÌÌfl ‚ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌËı Ú‡ ˆ¥ÌÌ¥ÒÌËı Ó¥πÌÚˇı. Ä ÌÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОРІЯ ЛЮБАЩЕНКО ПРОТЕСТАНТИЗМ В УКРАЇНІ: ТВОРЕННЯ СТЕРЕОТИПІВ ТРИВАЄ
92
ня лютеранських й реформатських спiльнот чернечого типу (наприклад, громада Роже Шютца в Тезе). Загалом, i в Европi, i в Америцi класичний протестантизм зорiєнтований на iстеблiшмент, полiтику, високий соцiальний статус; це релiгiя «бiлих комiрцiв» в їхньому прагненнi економiчної та полiтичної стабiльности. Саме вона акумулює надбання протестантської думки, творить її сучаснi фiлософськi школи i репрезентує тi Церкви, котрi здiйснили iсторичний внесок у свiтову культуру. Другий поверх – «народна» Реформацiя, що заклала пiдвалини радикального протестантизму, генетично пов’язаного не з традицiйною Церквою, а її опозицiйними рухами. Започаткований анабаптистами, вiн, з одного боку, продовжив раннi й середньовiчнi єресi (особливо вальденсiв), з iншого – став iдейною матрицею учень менонiтiв, баптистiв, методистiв, євангельських християн, п’ятидесятникiв, адвентистiв. Радикальний протестантизм переосмислив саме поняття Церкви. Йдучи за вiдомим висловом Мартiна Лютера («Не Церква визначає, що є Бiблiя, а Бiблiя визначає, що є Церква»), вiн пiдпорядкував Церкву єдиному Божественному критерiю – Святому Письму. Тому цi течiї суттєво розiйшлися iз церковною традицiєю, розумiючи останню в контекстi не iсто-
‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥È ¥‚Â̸ ÔÓ¥ÌÙÓÏÓ‚‡ÌÓÒÚË ‚Ò¥ı ‚ÂÒÚ‚ ̇ÒÂÎÂÌÌfl ÔÓ ı‡‡ÍÚ ¥ÒÌÛ˛˜Ëı ÔÓ·ÎÂÏ Ú‡ ‡ı‡ª˜Ìӥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸Ì‡ ÒÛÒԥθ̇ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ Ì ÒÔËflπ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ˛ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Á‡ÏÓ‚ÎÂÌÌfl ̇ flÍ¥ÒÌÓ ÌÓ‚Û ÒÚ‡Ú„¥˛ ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÒÔflÏÓ‚‡ÌÛ ‚ χȷÛÚÌπ. üÒ͇‚ËÏ ÔÓfl‚ÓÏ ˆ¸Ó„Ó Òڇ· ÒËÚÛ‡ˆ¥fl Á 燈¥Ó̇θÌÓ˛ ÍÓÏ¥Ò¥π˛ ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÔË ä‡·¥ÌÂÚ¥ å¥Ì¥ÒÚ¥‚ ì͇ªÌË Ú‡ Ô¥‰„ÓÚÓ‚ÍÓ˛ 燈¥Ó̇θÌÓª ÒÚ‡Ú„¥ª ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ [9]. á‡Á̇˜ÂÌÛ äÓÏ¥Ò¥˛ ·ÛÎÓ ÙÓχθÌÓ ÒÚ‚ÓÂÌÓ 30 „Û‰Ìfl 1997 . ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó Ï¥Ê̇ӉÌËı ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì¸ ì͇ªÌË (¥Á Á‡Ô¥ÁÌÂÌÌflÏ Ï‡ÈÊ ̇ 3 ÓÍË) Á ÏÂÚÓ˛ «‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÒÚ‡Ú„¥ª ÓÁ‚ËÚÍÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ˘Ó ·‡ÁÛπÚ¸Òfl ̇ Á·‡Î‡ÌÒÓ‚‡ÌÓÒÚ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ˜ËÌÌËÍ¥‚». êÓ·ÓÚ‡ äÓÏ¥Ò¥ª „ÛβπÚ¸Òfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÏ èÓÎÓÊÂÌÌflÏ, ÍÂ¥‚ÌËˆÚ‚Ó äÓÏ¥Ò¥π˛ ÔÓÍ·‰ÂÌÓ Ì‡ èÂ¯Ó„Ó Ç¥ˆÂÔÂÏ’π-ϥ̥ÒÚ‡ ì͇ªÌË, ‡ ‰Ó ÒÍ·‰Û äÓÏ¥Ò¥ª ‚Íβ˜ÂÌ¥ Ô‚‡ÊÌÓ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ¥ÁÌËı Ó„‡Ì¥‚ ‰Âʇ‚ÌÓª ‚·‰Ë (Á‡ ÔÓÒ‡‰‡ÏË). ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò ‚ äÓÏ¥Ò¥ª, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ Ô‡ÍÚËÍË ÔÓ‚¥‰ÌËı ͇ªÌ Ò‚¥ÚÛ, Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì ·ÛÎË Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË Ì‰Âʇ‚ÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È, ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ·¥ÁÌÂÒÓ‚Ëı Í¥Î. í‡ÍËÈ Ô¥‰ı¥‰ ÒÛÔ˜ËÚ¸ ‰ÛıÛ ¥¯Â̸ ééç, flÍ¥ Ô‰·‡˜‡˛Ú¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ричного, а бiблiйного апостольського наслiдування – як виконання особою Божих настанов у вiдповiдностi до букви i духу Одкровення. У багатьох принципових моментах спадкоємцi «народної» Реформацiї є опозицiєю класичним течiям. Радикальний протестантизм – це розумiння вiри не стiльки у дотриманнi догмату (звiдси – постiйна пiдозра до «мудрування» над Одкровенням та «людської фiлософiї»), скiльки у переживаннi Живого Бога; визнання беззаперечного авторитету Бiблiї, буквалiзм (заперечення хрищення немовлят чи полiтичної ролi Церкви); протиставлення Закону та Євангелiї, «букви» i «духу», «падшої» i «нової» людини; етичний ригоризм; iдея невидимої iстинної Церкви як спiльноти вiдроджених, святих. На цю модель вплинули нiмецький пiєтизм XVII, Оксфордський рух XVIII i перманентнi «рiвайвели» XIX-XX ст., якi зумовили особливу емоцiйнiсть культу, iнтенсивнiсть та iнтровертнiсть життя громад. Радикальнi течiї зазнавали переслiдувань не лише вiд державних, а й спорiднених класичних Церков. Тому майже всюди (крiм хiба що США) вони перебувають у статусi релiгiйної меншини. Це зумовило прискiпливу увагу радикального протестантизму до свободи сумлiння та вiд-
¯ËÓÍ Á‡ÎÛ˜ÂÌÌfl „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚË Ú‡ ·¥ÁÌÂÒÛ ‰Ó ÔÓˆÂÒÛ ÔËÈÌflÚÚfl ¥¯Â̸ ¥ Ô‡ÍÚ˘ÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË Û ˆ¥È ÒÙÂ¥ Ú‡ ÓÁ„Îfl‰‡˛Ú¸ ‡ÍÚË‚ÌÛ Û˜‡ÒÚ¸ Û ˆ¥È ÒÔ‡‚¥ ̇ Ô‡ËÚÂÚÌËı Á‡Ò‡‰‡ı ÛÒ¥ı ÒÂÍÚÓ¥‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ flÍ Ó‰ËÌ ¥Á ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËı ˜ËÌÌËÍ¥‚ ÛÒÔ¥ıÛ. 燈¥Ó̇θ̇ ÍÓÏ¥Ò¥fl ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÔÓ‚ËÌ̇ ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÚË Óθ Á‡„‡Î¸ÌÓ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Ó„‡ÌÛ, ˘Ó χπ Á¥ÒÚ‡‚ËÚË ¥ÒÌÛ˛˜¥ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ¥ÌÚÂÂÒË Ú‡ ‚ËÓ·ËÚË ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÌÛ ÒÚ‡Ú„¥˛ ÔÂÂıÓ‰Û Í‡ªÌË ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, fl͇ ‚¥‰Ó·‡Ê‡ÚËÏ ¥ÌÚÂÂÒË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ. é‰Ì‡Í Á‡ ÏËÌÛÎ¥ ÓÍË äÓÏ¥Ò¥fl Ú‡Í ¥ Ì Òڇ· ÚËÏ Ó„‡ÌÓÏ, flÍËÈ ·Ë Ó·’π‰Ì‡‚ ̇‚ÍÓÎÓ Ò· Ûfl‰Ó‚ˆ¥‚, Ù‡ı¥‚ˆ¥‚ Û „‡ÎÛÁ¥ ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ·¥ÁÌÂÒÛ ¥ ̉Âʇ‚ÌÓ„Ó ÒÂÍÚÓÛ Á ÏÂÚÓ˛ ‚ËÓ·ÎÂÌÌfl Á‡Á̇˜ÂÌÓª ÒÚ‡Ú„¥ª È ÍÓÌÒÓÎ¥‰‡ˆ¥ª ÁÛÒËθ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‰Îfl ªª Ô‡ÍÚ˘ÌÓ„Ó ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl. èӂ̇ ·ÂÁÂÁÛθڇÚÌ¥ÒÚ¸ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ˆ¥πª äÓÏ¥Ò¥ª Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ Ì‰¥πÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ˆ¥πª ÏÂÚ‚Ó̇ӉÊÂÌÓª ˜ËÌÓ‚Ìˈ¸ÍÓª ÒÚÛÍÚÛË Ú‡ π ˜Â„Ó‚ËÏ Ô¥‰Ú‚‰ÊÂÌÌflÏ ÔÓ‰Ó‚ÊÂÌÌfl ÒÓ‚πˆ¸ÍËı ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌËı Ú‡‰Ëˆ¥È. üÍ Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ‰ÓÒ‚¥‰ Ó·ÓÚË ‡Ì‡ÎÓ„¥˜ÌËı ÒÚÛÍÚÛ Û ÔÓ‚¥‰ÌËı ͇ªÌ‡ı Ò‚¥ÚÛ, 燈¥Ó̇θ̇ ÍÓÏ¥Ò¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË, Ô‰ÛÒ¥Ï, ÏÂı‡Ì¥ÁÏÓÏ ‰¥‡ÎÓ„Û Ï¥Ê Ûfl‰ÓÏ Ú‡ ¥ÁÌËÏË Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌËÏË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
носин з державою, його песимiстичну, а часом негативну оцiнку полiтичного життя, суспiльної моралi, надбань сучасної цивiлiзацiї, котрi суперечать Божим настановам. Вiн зазвичай консервативний у ставленнi до екуменiзму i лiберальних новацiй в теологiї. Попри намагання догматичної кодифiкацiї та структурованости, цей се¶мент свiтового протестантизму генетично налаштований на iдейно-культовi формотворення, витворення дедалi нових течiй i рухiв. Отже, два «поверхи» Реформацiї, ¶рунтованi на спiльних вiросповiдних принципах – Sola fide, Sola gratia, Sola Scriptura, вiдображають доволi вiдмiннi моделi свiтобачення. Не випадково нiмецькi лютерани в брошурi, адресованiй православному читачевi, запевняють: «…лютеранам не доведеться зв’язувати себе з баптистами…, щоб розпочати мiсiю серед православних християн, бо вони можуть православну Церкву з усiєю щирiстю визнати Святою Апостольською Церквою»3. А у виступi одного з керiвникiв Всеукраїнського союзу об’єднань євангельських християн-баптистiв чуємо, що баптисти – нiякi не протестанти, а «правдивi християни». Особливiсть України якраз у тому, що її протестантське обличчя визначають не класичнi Церкви Захiдної
ÒÛÒԥθÌËÏË „ÛÔ‡ÏË, ˘Ó ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ‰ÂÏÓ͇ÚË˜Ì¥È Ô‡ÍÚˈ¥ ÔËÈÌflÚÚfl ¥¯Â̸ Á‡„‡Î¸ÌÓÒÛÒԥθÌÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl. ç‡ÒÎ¥‰ÍÓÏ ˆ¥πª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª Òڇ· ‰Ó‚„ÓÚË‚‡Î‡ Á‡ÚËÏ͇ Á ÔËÈÌflÚÚflÏ ç‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ÒÚ‡Ú„¥ª ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ˘Ó Ô‰·‡˜ÂÌÓ Ï¥Ê̇ӉÌËÏË ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌflÏË ì͇ªÌË. é‰Ì‡Í ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÈ ‰ÓÍÛÏÂÌÚ, flÍËÈ ÇÂıӂ̇ ꇉ‡ χπ Ûı‚‡ÎËÚË Ì ԥÁÌ¥¯Â 2002 ., ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ˜‡ÒÛ Ì‡‚¥Ú¸ Ì ÓÁÓ·ÎÂÌÓ. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò ̇χ„‡ÌÌfl ‰ÂflÍËı Û͇ªÌÒ¸ÍËı „Óχ‰Ò¸ÍËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È ÔË‚ÂÌÛÚË Û‚‡„Û ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ÍÂ¥‚Ìˈڂ‡ ‰Ó ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓÒÚË ‰¥È ‚ ˆ¸ÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÒÔÓ·Ë ¥Ì¥ˆ¥˛‚‡ÚË ÂÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl 燈¥Ó̇θÌÓª ÍÓÏ¥Ò¥ª ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ‰Ó ‰ÓÍÛÏÂÌÚ¥‚ ééç Ú‡ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û, ·ÛÎË ÔÓ¥„ÌÓÓ‚‡Ì¥. Ç¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ‡ÍÚË‚ÌÓª ÔÓÁˈ¥ª Ú‡ ¥¯Û˜Ëı ¥ ÓÒÏËÒÎÂÌËı ‰¥È Ûfl‰Û ˘Ó‰Ó ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ÔË̈ËÔ¥‚ ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÒÚ‡‚ËÚ¸ Ô¥‰ ÒÛÏÌ¥‚ Ì Î˯ ÍÓÏÔÂÚÂÌÚÌÛ Û˜‡ÒÚ¸ ‰Âʇ‚Ë ‚ Ï¥Ê̇ӉÌËı Á‡ıÓ‰‡ı ‚ ˆ¥È ÒÙÂ¥ Ú‡ ªª Ï¥Ê̇ӉÌÛ ÂÔÛÚ‡ˆ¥˛, ‡ È Ì‡fl‚Ì¥ÒÚ¸ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓ„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl Ú‡ Á¥Î¥ÒÚ¸ ÍÂ¥‚ÌÓª ÂÎ¥ÚË ‰Îfl ÓÁ‚’flÁ‡ÌÌfl ̇„‡Î¸ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ Í‡ªÌË Û ïïß ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Ô‡‚Îfl˜¥ ÍÓ· ì͇ªÌË, ˘Ó ‚ Ò‚ÓªÈ Ï‡Ò¥ Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ ÍÓÎË¯Ì¸Ó˛ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ˛ ÌÓÏÂÌÍ·-
93
ВІКТОР ВОВК УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ І СЦЕНАРІЇВ СВІТОВОГО РОЗВИТКУ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Европи, не секуляризованi, лiберальнi, респектабельнi деномiнацiї Америки, а саме радикальнi течiї, котрi вийшли з церковно-опозицiйної традицiї. В Українi остання знайшла напрочуд зрошений ¶рунт в особi численних єресей та позацерковних течiй православного походження. У XVI ст. – це жидовствуючi та феодосiани, у XVII-XVIII – хлисти, скопцi, апокалiпсисти, суботники, у XIX ст. – духобори, молокани, штундисти, котрi були близькi до радикальних протестантiв своїм апелюванням до соцiально упослiджених. Цей симбiоз витворив доволi специфiчне конфесiйне середовище, котре поєднало релiгiйний рацiоналiзм захiдного i схiдного ¶атунку, запропонувавши соцiо-етичне вчення, звернене до простих бiблiйних iстин, апостольської проповiдi, iдеалiв євангельсько-братерського життя. Його спадкоємцi – сучаснi радикальнi течiї, котрi своїм соцiально-психологiчним вектором найбiльш адаптованi до економiчної i полiтичної нестабiльности, статусу релiгiйної меншини, режиму перманентної «гнаности». Тобто усього того, що для класичного протестантизму є сумнiвним i небезпечним. Не випадково, попри загальне негативне ставлення до протестантизму «як чужої вiри», радикальнi течiї зазнавали в Українi значно бiльших утискiв. Однак за темпами
ÚÛÓ˛, ÛÔÓ‰Ó‚Ê 10 ÓÍ¥‚ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ÔÓfl‚ËÎË Ò‚Ó˛ ‡·ÒÓβÚÌÛ ÌÂÁ‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Ì ڥθÍË ÛÒÔ¥¯ÌÓ ‚Ë¥¯ËÚË Á‡‚‰‡ÌÌfl ÏÓ·¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‰Îfl ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓª ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ ÔÂÂıÓ‰Û ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‡ È Ì‡‚¥Ú¸ ÓÒfl„ÌÛÚË Ú‡ ÒÙÓÏÛ₇ÚË ˆ˛ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÛ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û.
åßëñÖ ìäêÄ∫çà ì ëÇßíß Ç äéçíÖäëíß èÖêÖïéÑì Ñé ëíÄãéÉé êéáÇàíäì 襉 ˜‡Ò ˆ¸Ó„Ó¥˜ÌÓ„Ó Ò‡Ï¥ÚÛ ÇÒÂÒ‚¥ÚÌ¸Ó„Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÙÓÛÏÛ ‚ ч‚ÓÒ¥ ·Û‚ ÔÂÁÂÌÚÓ‚‡ÌËÈ ß̉ÂÍÒ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÒÚ‡ÎÓÒÚË (ßÖë) ͇ªÌ, ˘Ó ‰ÓÁ‚ÓÎflπ Óˆ¥Ì˛‚‡ÚË ÔÓ„ÂÒ Ì‡ ¯ÎflıÛ ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ 22 ÍÓÏÔÎÂÍÒÌËı ¥Ì‰Ë͇ÚÓ¥‚, flÍ¥ ‡ÁÓÏ ÓıÓÔβ˛Ú¸ 67 ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı Ô‡‡ÏÂÚ¥‚ [10]. á‡Á̇˜ÂÌ¥ ¥Ì‰Ë͇ÚÓË ‚¥‰Ó·‡Ê‡˛Ú¸ Ô’flÚ¸ „ÛÔ Ù‡ÍÚÓ¥‚, ˘Ó ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ ¥‚Â̸ ÒÚ‡ÎÓÒÚË: 1. ÒÚ‡Ì Ì‡‚ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Ò‰ӂˢ‡, ÁÓÍÂχ ÔÓ‚¥Úfl, ‚Ó‰Ë, ∂ÛÌÚ¥‚, ·¥ÓÓÁχªÚÚfl Ú‡ ¥Ì¯Ëı ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ÒËÒÚÂÏ; 2. ‡ÌÚÓÔÓ„ÂÌÌËÈ ÚËÒÍ ¥Á ·ÓÍÛ ÒËÒÚÂÏ ÊËÚÚπ‰¥flθÌÓÒÚË Î˛‰ËÌË, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ¥‚Â̸ ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥ª Ú‡ ‚ËÒ̇ÊÂÌÌfl ÔËÓ‰ÌËı ÂÒÛÒ¥‚, Ó·Òfl„Ë ‚ËÍˉ¥‚ Û ‰Ó‚Í¥ÎÎfl ¥ÁÌËı ‚¥‰ıÓ‰¥‚ Ú‡ Á‡·Û‰Ì˛‚‡˜¥‚; h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОРІЯ ЛЮБАЩЕНКО ПРОТЕСТАНТИЗМ В УКРАЇНІ: ТВОРЕННЯ СТЕРЕОТИПІВ ТРИВАЄ
94
зростання вони завжди випереджали класичнi деномiнацiї завдяки опорi на елементи, яким перебування у «сектантському» анде¶раундi не загрожувало втратою суспiльного чи матерiального статусу. Класичнi течiї в Українi не просто слабкi чи мають незначний потенцiал; їм взагалi належить кiлька вiдсоткiв у сучаснiй протестантськiй динамiцi. Так, за даними Державного комiтету України у справах релiгiї, на початок 2001 р. у нас зареєстровано понад 2,5 тис. євангельсько-баптистських громад, згрупованих у низку об’єднань. Всеукраїнський союз Церков християн вiри євангельської України має 1066 осередкiв; iншi п’ятидесятницькi течiї налiчують ще до 700 спiльнот. Український унiон Церкви адвентистiв сьомого дня має 777 громад, 655 – спiльнота свiдкiв Єгови. Звiсно, протестантизм в Українi не обмежений лише цими осередками, має цiлу палiтру течiй, конфесiйних моделей, об’єднань, мiсiй. На їхньому тлi позицiї класичного протестантизму набагато скромнiшi. Скажiмо, Реформатська Церква Закарпаття налiчує 104 громади, Нiмецька лютеранська – 47, Українська лютеранська – 8, Українська реформатська – 2, Шведська лютеранська та англiканська Церкви – по 1, пресвiтерiани – 31 громаду. Класичнi течiї поступаються
3. Û‡ÁÎË‚¥ÒÚ¸ ÊËÚÚfl β‰ËÌË, ÁÓÍÂχ ÔÓ͇ÁÌËÍË Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÓÒÚË Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ·‡ÁÓ‚ËÏË ÔÓ‰ÛÍÚ‡ÏË ı‡˜Û‚‡ÌÌfl Ú‡ ÔËÚÌÓ˛ ‚Ó‰Ó˛, ‰ËÚfl˜Óª ÒÏÂÚÌÓÒÚË Ú‡ ÒÏÂÚÌÓÒÚË ‚¥‰ ı‚ÓÓ·, ÒÔ˘ËÌÂÌËı ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËÏË ÔÓ·ÎÂχÏË; 4. ÒÛÒԥθÌÓ-¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î, ‚ ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ÓÁ‚ËÚÓÍ Ì‡ÛÍË ¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥È, ÂÍÓ-ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡ (Á‡Ú‡ÚË ÂÒÛÒ¥‚ ̇ Ó‰ËÌˈ˛ ÇÇè), ¥‚Â̸ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë, ÒÛÒԥθ̇ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ·¥ÁÌÂÒÛ, „Óχ‰flÌҸͥ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ò‚Ó·Ó‰Ë, ÓÁ‚ËÌÂÌ¥ÒÚ¸ Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚‡, ¥‚Â̸ ÍÓÛÔˆ¥ª, ̇fl‚Ì¥ÒÚ¸ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÒÚ‡Ú„¥ª Ú‡ Ô·̥‚ ‰¥È, ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ¥ÌÙÓχˆ¥ª Ú‡ ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚ ÔËÈÌflÚÚfl ¥¯Â̸, ¥‚Â̸ Á‡ÎÛ˜ÂÌÌfl „Óχ‰Ò¸ÍÓÒÚË; 5. Û˜‡ÒÚ¸ ‚ Ï¥Ê̇ӉÌËı ÁÛÒËÎÎflı, ÁÓÍÂχ ‚ËÍÓ̇ÌÌfl ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı Û„Ó‰, ‚ÔÎË‚ ̇ ∂ÎÓ·‡Î¸Ì¥ ÂÒÛÒË Ú‡ Á‡ıÓ‰Ë Á ªı ÓıÓÓÌË, Û˜‡ÒÚ¸ ‚ Ó·ÓÚ¥ Ï¥Ê̇ӉÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È ÚÓ˘Ó. êÂÈÚËÌ„ ͇ªÌ Á‡ ßÖë ·‡ÁÛπÚ¸Òfl ̇ ÔÓ¥‚ÌflθÌÓÏÛ ‡Ì‡Î¥Á¥ ¥Ì‰Ë͇ÚÓ¥‚ ‰Îfl ¥ÁÌËı ͇ªÌ ¥ ‰‡π ÛÁ‡„‡Î¸ÌÂÌÛ Óˆ¥ÌÍÛ ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ‚ ÌËı. ßÁ 122 ͇ªÌ, ˘Ó ·ÛÎË ‚Íβ˜ÂÌ¥ ‚ Ì¸Ó„Ó Û 2001 Óˆ¥, ì͇ªÌ‡ ÓÔËÌË·Òfl ̇ 110 Ï¥Òˆ¥, ˘Ó ͇ÒÌÓÏÓ‚ÌÓ „Ó‚ÓËÚ¸ ҇ϠÁ‡ Ò·Â, ‡ ‚ Ô’flÚ¥ÍÛ Ò‚¥ÚÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
i тим спiльнотам, якi стали вiдомi в Українi достоту нещодавно. За якихось десять рокiв, скажiмо, вже утворено 257 харизматичних громад, 278 – Церкви Повної Євангелiї, 50 – новоапостольської Церкви. Загалом, християнибаптисти складають 40% усiх протестантських спiльнот України, п’ятидесятники – 28%, свiдки Єгови – 13%, адвентисти – 10%. Іншi громади, близькi церковнiй традицiї (лютерани, реформати, пресвiтерiани, англiкани, а також чеськi брати i методисти), обiймають лише 9%. Обмеженiсть класичного надбання, вiдiрванiсть вiд свiтових центрiв богословської думки, тривала громадянська упослiдженiсть сформували в Українi доволi своєрiдний протестантизм. Вiн слабий низькою освiтою своїх адептiв, однак сильний їхнiм мiсiйним ентузiазмом та общинною ревнiстю. Йому бракує розвинутих релiгiйно-фiлософських учень, але вдосталь нелукавих понять, якi так полегшують читання Бiблiї. Пересiчний «український» протестант далекий вiд доктринального модернiзму i полiтичних гасел, натомiсть прискiпливий у збереженнi християнської родини, сповненої благочестя i громадянської покори. Вiн прихильний до усталених форм общинного життя та пiдозрiлий до усього, що виходить поза межi особистих релiгiйних цiнностей.
‚Ëı Î¥‰Â¥‚ ‚ıÓ‰flÚ¸ î¥ÌÎfl̉¥fl, çӂ„¥fl, ä‡Ì‡‰‡, ò‚ˆ¥fl Ú‡ ò‚ÂȈ‡¥fl.
ÇàëçéÇäà ÅÂÁ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl Á‡„‡Î¸ÌÓÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÍÓÌÒÂÌÒÛÒÛ Ú‡ Ì„‡ÈÌÓ„Ó ÔËÈÌflÚÚfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËı ‰Âʇ‚ÌËı ¥¯Â̸ ì͇ªÌ‡ ‚Ê ‚ ·ÎËÁ¸Í¥È ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥ ÏÓÊ Á¥ÚÍÌÛÚËÒfl Á ‚‡ÊÍÓ ‚Ë¥¯Û‚‡ÌËÏË ÔÓ·ÎÂχÏË, flÍ¥ ÏÓÊÛÚ¸ ÔÓÒÚ‡‚ËÚË Ô¥‰ Á‡„ÓÁÛ ªª ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl flÍ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓª ‰Âʇ‚Ë. ∫ı ÔÓfl‚‡ÏË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ π, ÁÓÍÂχ, ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÂÒÛÒÓÏ¥ÒÚÍÓÒÚË ‚ËÓ·Ìˈڂ‡, ÔËÒÍÓÂ̇ ‰Â„‡‰‡ˆ¥fl ̇‚ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Ò‰ӂˢ‡, ‚˘ÂÔÛ‚‡ÌÌfl ÔËÓ‰ÌÓÂÒÛÒÌÓª ·‡ÁË, ¥ÁÍ ÔÓ„¥¯ÂÌÌfl ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜ÌÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ Ú‡ Á‡„‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ Á‰ÓÓ‚’fl ̇ӉÛ. íÓÏÛ ÔÓ·ÎÂχ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ‚ËÊË‚‡ÌÌfl Á Û‡ıÛ‚‡ÌÌflÏ ÒÛ˜‡ÒÌËı Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ÚẨÂ̈¥È, ¥ ‚ ÔÂ¯Û ˜Â„Û ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓª ÚẨÂ̈¥ª ‰Ó ÔÂÂıÓ‰Û Ì‡ Á‡Ò‡‰Ë ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, χπ ÒÚ‡ÚË ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Ó˛ ‚ ‰Âʇ‚Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥ ̇ ̇ȷÎËÊ˜Û Ú‡ ‰Ó‚„ÓÒÚÓÍÓ‚Û ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥fl ‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÒÔˆËÙ¥ÍË ¥ ÔÓÚ· ÔË̈ËÔ¥‚ ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ú‡ ‚ËÓ·ÎÂÌÌfl ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌÓª ÒÚ‡Ú„¥ª ÓÁ‚ËÚÍÛ Í‡ªÌË ‚ ïïß ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ ‰‡ÒÚ¸ ̇‰¥ÈÌ¥ ‰Óӄӂ͇ÁË ‚ χȷÛÚÌπ. è‡ÍÚ˘ÌÂ Ê ‚ÔÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Особливостi протестантизму в Українi визначають його соцiальну позицiю. Вона, звичайно, далека вiд тих стереотипiв, якi продукує вiтчизняна перiодика. Якою ж є ця позицiя? Економiчна царина. Вiдсутнiсть соцiальних передумов (буржуазних вiдносин, «середнього» класу) i статусна мар¶iнальнiсть протестантизму роблять iлюзорними оптимiстичнi прогнози щодо його ролi в економiчному пiднесеннi України. Приклади з нiмецькими колонiстами XVIII-XIX ст. або високими виробничими показниками протестантiв совєцьких часiв (що їх тодiшнi аналiтики пояснювали «трудовою етикою Лютера» чи звульгаризованими оцiнками Макса Вебера) тут не показовi. Мотив працi баптиста, п’ятидесятника, адвентиста – не у «буржуазнiй бережливостi» чи збагаченнi, що не вiдповiдає iдеалу Христа. Не йдеться тут i про «нове суспiльство», яке можливе лише у Царствi Божому. Для протестанта самоцiннiсть працi – у втiленнi Христових завiтiв та уподiбненнi Христу. При цьому трудова етика набуває особливого євангельського загострення («ви є сiль», «ви є вибраними серед покликаних»), а суспiльна упослiдженiсть послiдовникiв Христа постає її головним економiчним рушiєм. Не випадково Вебер свої соцiальнi типи бу-
‚‡‰ÊÂÌÌfl ˆ¥πª ÒÚ‡Ú„¥ª ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ Ì Î˯ ӷ’π‰Ì‡ÚË Ì‡fl‚Ì¥ ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ Ú‡ ‰Âʇ‚¥ ÂÒÛÒË ‰Îfl ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ¥ÒÌÛ˛˜Óª ÒËÒÚÂÏÌÓª ÍËÁË, ‡ È Ì‡‰‡ÒÚ¸ ÔÓˆÂÒÛ ÂÙÓÏ ‚ ì͇ªÌ¥ Ú‡ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ªª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË ÓÒÏËÒÎÂÌÓ„Ó ¥ ÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ. á¯ÚÓ˛, ҇ϠÔÂÂı¥‰ ‰Ó ÒÚ‡Ú„¥ª ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ‰ÓÁ‚ÓÎË‚ ·Ë ì͇ªÌ¥ ‚ÔËÒ‡ÚËÒfl ‚ ÒÛ˜‡ÒÌËÈ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ ÍÓÌÚÂÍÒÚ ¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÈ ÔÓˆÂÒ, Ú‡ ‚ËÁ̇˜Ë‚ ·Ë ªª ϥ҈ ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ‚ ÍÓ„ÓÚ¥ ÈÓ„Ó ÔÓ‚¥‰ÌËı ̇ˆ¥È. [1] Donella H. Meadows et al. The Limits to Growth. – New York: Universe Books, 1972. [2] Donella H. Meadows et al. Beyond the Limits. – White River Junction: Chelsea Green Publ., 1992. [3] Lester R. Brown et al. Beyond Malthus. – New York: W.W. Norton & Company, 1999. [4] èÓ„‡Ï‡ ‰¥È «èÓfl‰ÓÍ ‰ÂÌÌËÈ Ì‡ ïïß ÒÚÓÎ¥ÚÚfl». – ä˪‚: ßÌÒÚËÚÛÚ ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ: ßÌÚÂÎÒÙ‡, 2001. [5] World Business Council for Sustainable Development. Exploring Sustainable Development. WBCSD Global Scenarios 2000-2050. [6] ñÂÌÚ ‡ÌÚËÍËÁÓ‚Ëı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸. 襉ÒÛÏÍË 2000 ÓÍÛ: ‰Ó ‚ËıÓ‰Û Á ÍËÁË ˘Â ‰‡ÎÂÍÓ // ÉÓχ‰Ò¸Í‡ ÂÍÒÔÂÚËÁ‡
95
ВІКТОР ВОВК УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ І СЦЕНАРІЇВ СВІТОВОГО РОЗВИТКУ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
дує не лише на протестантизмi; вiн звертається до старообрядцiв, юдеїв, навiть ордену єзуїтiв, якi в перiод зародження, а часто i далi дiють як iзгої, котрi борються за своє виживання. Саме це, на думку росiйського веберiвця Петра Бiциллi, пояснює дух активiзму та пiдприємництва речникiв тих конфесiй, якi репрезентують релiгiйну меншину. Показовий приклад – католики США, якi, за даними професора унiверситету iм. Дж.Гопкiнса Джона Келлi, середнiм показником доходiв на душу населення уже випереджають протестантiв4. Полiтична царина. Тут важливо розрiзняти два аспекти. Перший – власне полiтика. Другий – вiдносини мiж державою i Церквою. У першому випадку мотивацiя радикального протестанта знову ж таки визначається його євангельським iдеалом, за яким навiть поняття свiту набуває особливої транскрипцiї. «Пiд словом свiт Євангелiє розумiє людей не вiдроджених, що не мають Духа Святого»5, тобто тих, якi знають про Христа, щоденно моляться Йому, але не прагнуть уподiбнення Христу, не живуть за Його етикою. Тому питання полiтики вирiшується однозначно: Богу – Богове, кесарю – кесареве. Ясно, що на практицi дотримувати цiєї максими дуже складно; радикальнi течiї давно вiдiйшли вiд «яскравих»
‚ËÍÓ̇ÌÌfl ‰¥flθÌÓÒÚ¥ 䇷¥ÌÂÚÛ å¥Ì¥ÒÚ¥‚ ì͇ªÌË «êÂÙÓÏË Á‡‡‰Ë ‰Ó·Ó·ÛÚÛ» ‚ 2000 Óˆ¥. – ä˪‚, 2001. [7] Lester R. Brown et al. State of the World 2001. – New York: W.W. Norton & Company, 2001. [8] U.S. Department of Energy. International Energy Outlook 2000. – Washington, DC: 2000. [9] ëÂÏÂ̈¸ ë.Ç. äÓ̈ÂÔˆ¥fl ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ: ÓÒÌÓ‚Ì¥ ÔÓÎÓÊÂÌÌfl, ÔÓ·ÎÂÏË ÓÁ‚ËÚÍÛ Ú‡ ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ‚ Ò‚¥Ú¥ Ú‡ ì͇ªÌ¥ // ÖÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ÂÙÓÏË ‚ ì͇ªÌ¥ ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÔÂÂıÓ‰Û ‰Ó ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ. – ä˪‚: ßÌÒÚËÚÛÚ ÒÚ‡ÎÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ: ßÌÚÂÎÒÙ‡, 2001. [10] World Economic Forum. Environmental Sustainability Index.– Davos, Switzerland, 2001.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОРІЯ ЛЮБАЩЕНКО ПРОТЕСТАНТИЗМ В УКРАЇНІ: ТВОРЕННЯ СТЕРЕОТИПІВ ТРИВАЄ
96
соцiо-етичних концептiв (уникати державної чи вiйськової служби, не давати клятви). Те, що Церква не може бути нейтральною у полiтичному життi, сьогоднi тут нiхто не пiддає сумнiву. Пiд час останнiх виборiв до Верховної ради України балотувались 14 протестантiв. І все ж, як свiдчать опитування, молодi протестанти – найаполiтичнiшi серед вiруючих: «нi» на запитання про участь у полiтичному життi вiдповiли бiльше третини п’ятидесятникiв, три чвертi баптистiв i 90% адвентистiв6. При цьому аполiтизм має чiтке доктринальне об¶рунтування. Згадаймо Лютера, за яким кожний вiруючий є священиком i служить Богу на своєму мiсцi, своєю дiяльнiстю. Тобто особиста полiтична активнiсть вiруючого не забороняється: вона – також форма служiння. Однак це визнано недоцiльним для Церкви, котра має надсуспiльну мiсiю. Тому, попри все, полiтика оцiнюється бiльш негативно – як така, що вiдволiкає Церкву вiд її призначення. Це добре «прочитується» в офiцiйнiй заявi Українського унiону Церкви адвентистiв сьомого дня з приводу iнiцiатив Християнсько-демократичної партiї України щодо спiвпрацi з протестантськими союзами: «Ми не можемо брати на себе зобов’язань у царинi полiтичної дiяльности, оскiльки обов’язково доведеться поступати-
ÑÓ‰‡ÚÓÍ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ся християнськими принципами… Не можна займатися полiтикою i до кiнця залишатись християнином»7. Поступки тут можливi лише у налагодженнi дiалогу з державою через послiдовне дотримання принципу релiгiйної свободи. Якраз у цьому полiтичному секторi протестанти завжди виявляли неабияку зацiкавленiсть. У повоєнний перiод, разом з греко-католицьким пiдпiллям i православною «катакомбною Церквою», вони виступили єдиним табором опозицiї совєцькому режиму. Сьогоднi протестанти, з одного боку, вiдзначають полiтичнi зрушення в Українi, з iншого – абстрактнiсть багатьох її законiв, якi все ще є теорiєю, а не практикою. Отже, цей аспект життя для протестанта залишається актуальним. Чимало рядових вiруючих i лiдерiв громад досить скептично оцiнюють i «днi нашої вiдносної свободи», якiй «загрожує постiйна небезпека», i свiй правовий статус, вважаючи законодавчу систему при вiдсутностi дiєвих механiзмiв її реалiзацiї ненадiйним ¶арантом свободи сумлiння8. Особливу занепокоєнiсть у них викликають дiї мiсцевої влади, яка дозволяє собi порушувати законодавство, афiшує приналежнiсть до тих чи iнших Церков, а також факти втручання в релiгiйне життя полiтикiв i навiть урядовцiв, що сприяє збереженню штучного подiлу вiруючих на «своїх» i «чужих».
©
політична опозиція як ребус
Ú ‡ ‡ Ò
· ‡ Ú Â Ì Í Ó ,
2 0 0 1
для президента україни
т а р а с
б а т е н к о
¥ ‚‡ÊÓ˛ ÁÎÓ˛ ÍÓ‚'˛... h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У 80-90-х рр. аналiз української преси фiксував одiознiсть публiкацiй про протестантiв; сьогоднi ситуацiя суттєво не змiнилась. У засобах масової iнформацiї обговорюють питання заборони громад – фiлiалiв зарубiжних Церков. А ними є чимало протестантських спiльнот. Деякi публiкацiї спрямованi проти вiдкриття ними мiсiй i семiнарiй, проведення євангелiзацiйних кампанiй i фестивалiв, що не суперечить законодавству i цiлком природно в умовах вiдкритого суспiльства. Все це консервує психологiчний стереотип «гнаности» та обережности протестантiв у деяких аспектах релiгiйного життя. Наприклад, прагнення багатьох Церков до впровадження релiгiйної освiти у школах або введення iнституту капеланства сприймається подекуди як новий прихований засiб витiснення протестантизму. Бо в його середовищi є пiдозра (i, визнаємо, небезпiдставна), що на мiсцях залучення «євангеликiв» у цей духовно-виховний процес буде обмежуватися. В той час як позитивний досвiд такої роботи, накопичений протестантами, добре вiдомий. А яким є сучасний потенцiал, засвiдчує хоча б такий факт: отримавши право на вiдкриття своїх семiнарiй лише у незалежнiй Українi, у 2000 р. з її 121 духовного закладу протестанти мали 60 осередкiв. Вони готують християнських педаго-
Українська полiтична iсторiя останнього десятирiччя – це, в числi iншого, iсторiя двох президентур i десяти урядiв (хоча ми пам’ятаємо, звичайно, фразу про те, що iсторiя, зосереджена навколо ролi кiлькох осiб, не може вважатися повною та об’єктивною). Коли поглянути на українську iсторiю останнього десятирiччя пiд кутом зору iсторiї президентської i прем’єрської, то можна помiтити проблеми становлення полiтичної елiти, полiтичної опозицiї та формування загалом посттоталiтарного суспiльства.
97
èêÖáàÑÖçí ß ÇãÄÑÄ üä «çÄêäéíàóçÄ áÄãÖÜçßëíú» Народний артист СССР Армен Джи¶арханян якось сказав, що «кожна людина сама вибирає своє пекло». Це достеменно щодо полiтика великого масштабу. Полiтолог Арвiдас Шльо¶ерiс зауважив також, що «полiтика – рiч не чиста, тож принаймнi «чистим» у нiй має бути початок». Леонiд Кучма не продемонстрував ангельського сходження на український Олiмп влади. Йому бракувало цезарiанського стилю та, на щастя, не h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
гiв, журналiстiв, менеджерiв, опiкунiв; у трьох закладах ведеться пiдготовка богословських кадрiв. Нацiональний аспект. 80% протестантiв у нас – українцi; внутрiшнє життя нацiональних союзiв, левова частка лiтератури, проповiдництво, освiта здiйснюються українською мовою. Тi розбiжностi, що їх спостерiгаємо тут, вiдображають загальну ситуацiю в країнi. Так, баптистська газета «Благовiсник Галичини» постiйно закликає до українiзацiї, а Українська лютеранська Церква, що має найбiльшi громади у Захiднiй Українi, оголосила це своїм прiоритетом. Натомiсть чимало спiльнот у центральних, пiвденних i схiдних ре¶iонах країни залишаються, як i саме населення, росiйськомовними. Однак, попри те, що конфесiя нiколи не стояла осторонь нацiонального життя, а чимало полiтикiв все ще змальовують її у негативнокосмополiтичному забарвленнi, сама постановка нацiонального питання для радикального протестантизму, який в жоднiй країнi свiту нiколи не виступав у ролi нацiональної Церкви, виглядає штучною. «Не забуваймо, що у Церквi Христовiй немає подiлу на нацiональностi, немає нi расових, нi географiчних обмежень. Ми всi – дiти Божi. Ми всi – громадяни однiєї країни: Царства Божого»9. Це не означає, що протестанту чужi його корiння, культура,
проглядало й неронiвське факсимiле. Однак, упродовж президентства вiн взяв влади стiльки, що недругам замало не здалося б. Леонiд Кучма демонстрував умiння боротися за владу, застосовуючи надзвичайнi засоби. Кабмiн пiд керiвництвом Л.Кучми (1992-1993 рр.) мав не лише виконавчi, але й законодавчi («декретотворчi») функцiї. Та навiть у цiй надзвичайностi проглядалися половинчастi ходи. Кабмiн Л.Кучми зустрiвся iз колапсом системи виконання рiшень i сам продемонстрував чимало «школярських» (за висловом доктора економiчних наук Володимира Черняка) крокiв. Стара схема ЦК КПУ, за якою посада голови Ради Мiнiстрiв УССР була звичайною адмiнiстративною, а не полiтичною посадою, все ще працювала у першi роки української незалежности. Ця схема сидiла у свiдомостi директора «Пiвденмашу» Леонiда Кучми, якому доручили очолити Кабмiн пiсля Вiтольда Фокiна. «По сутi, – як коментує Л.Кучма, – в УССР взагалi не було державної машини: вона тут просто була нi до чого. Її замiняв управлiнський апарат. Стара управлiнська машина УССР мала принципово iнший, у порiвняннi з державною, масштаб мислення: вона була розрахована на управлiння ре¶iоном, а не дерh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОРІЯ ЛЮБАЩЕНКО ПРОТЕСТАНТИЗМ В УКРАЇНІ: ТВОРЕННЯ СТЕРЕОТИПІВ ТРИВАЄ
98
традицiї, але в його цiннiснiй шкалi нацiональне життя, як i полiтичне, фахове, сiмейне, пiдпорядковане релiгiйному. А ось для останнього йому потрiбнi культура i традицiї, нацiональне i полiтичне, престижна професiя та особисте щастя. Хоча найбiльше своє нацiональне єство вiн iдентифiкує з культурою. Духовна царина. Переконувати у тому, що протестанти позитивно ставляться до культури, беруть участь в духовному життi країни, було би навiть образливим для них. Але ця очевиднiсть усе ж вимагає конкретизацiї. Протестанти у своїй бiльшостi консервативно оцiнюють те, що не вiдповiдає засадам християнської культури, категорично вiдкидають етичний лiбералiзм, свiтськi теорiї сiмейно-шлюбних вiдносин; вони є абстинентами i волiють бачити цiлком тверезим усе суспiльство. І йдеться не лише про засудження духовної кризи, а винятково послiдовну позицiю, численнi морально-оздоровчi iнiцiативи, з якими постiйно виступають протестанти на рiзних рiвнях. Для будь-якого християнина особисте спасiння – це, водночас, служiння ближньому. А для протестанта, який прагне втiлити у своєму життi подвиг Христа, позицiя спостерiгача є не просто аморальною – це свiдчення забуття ним самого Господа, закреслення на-
жавою, i засоби мала вiдповiднi». Тож уряд Л.Кучми просто-напросто розгубився, коли час вимагав вiд нього iдеологiчного випрацювання моделi реформ. «Скажiть, що ми повиннi будувати, капiталiзм чи соцiалiзм. І я це збудую», – ця фраза Л.Кучми якраз вiдтворює ситуацiю, заручником якої опинився прем’єр. Отож, довший час вiдтворення моделi соцiально-економiчного розвитку здiйснював партапарат, а згодом – адмiнiстрацiя Президента України. Лише наприкiнцi 1999 р. Президент Л.Кучма зрозумiв згубнiсть такого шляху. «Я вважаю ненормальною ситуацiю, – заявив вiн у пресi, – коли центр практичної роботи по реформуванню економiки вимушено концентрується не у Кабiнетi мiнiстрiв, а в адмiнiстрацiї Президента. Президент i його адмiнiстрацiя не повиннi постiйно пiдштовхувати уряд до якихось конкретних реформаторських крокiв». Виборча боротьба в Українi 1994 та 1999 рр. суттєво вiдрiзняється за полiтичними засобами, якi застосовувала опозицiя та державний апарат. Так, у 1994 р. у Новгород-Сiверському виборчому окрузi Л.Кучма здобув депутатський мандат, маючи команду з п’яти чоловiк, в розпорядженнi якої був один мiський телефон i 386-й комп’ютер. Леонiд Кучма може увiйти у полiтолоh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
дiй на спасiння. У цьому – весь нерв соцiоетичної позицiї протестанта. Тому його участь у культурних акцiях, хоровому спiвi, театральних постановках, гуртках самотворчости, загонах кольпортерiв [розповсюджувачiв друкованих видань], як i показове особисте, сiмейне, професiйне життя, є не просто формою самореалiзацiї, а священним обов’язком, бо сказано: «Тож будьте досконалi, як Отець ваш небесний досконалий» (Мв.5:48). І, нарештi, фiлантропiя. Немає розвинутiшого аспекту дiяльности протестантiв i вiдомiшої сторiнки їхнього життя. Благодiйництво взагалi стало чи не головною темою публiкацiй та виступiв, своєрiдною вiзитною карткою конфесiї. Тут є частка iстини, бо фiлантропiя для релiгiйних осередкiв в Українi впродовж столiття була, по сутi, єдино можливим полем позакультової практики, а в протестантизмi взагалi є квiнтесенцiєю євангельського iдеалу. Не випадково благодiйництво в протестантськiй термiнологiї – синонiм соцiального служiння. Сучаснi протестантськi Церкви в Українi активно працюють над концептуалiзацiєю теологiї «соцiального служiння». Однак на практицi вони наштовхуються, переважно, на пiдозрiле сприйняття їх харитативної активности – не тiльки з боку «громадськости», а й iнших конфесiй, котрi оцiню-
гiчнi анали як полiтик, який не тягнувся до президентства, а якого тягло оточення. У 1994 р. вiн iз великим подивом (як сам свiдчить у книзi «èÓ Ì‡È„ÓÎÓ‚Ì¥¯Â») сприйняв пропозицiю низки директорiв найбiльших пiдприємств Днiпропетровська, Харкова, Донецька позмагатися iз Леонiдом Кравчуком. У 1995 р. на запитання журналу «òÔ¥∂Âθ»: «А все ж iнколи Вам, мабуть, дуже хочеться пiти у вiдставку?» вiдповiв: «Інколи? Та кожний день!». Упродовж 1997 р. вiн заявляв, що не балотуватиметься на другий президентський термiн, якщо не змiниться на краще соцiально-економiчна ситуацiя. Однак поганий той Президент, який не мрiє про другий термiн. У 1999 р. на однiй зi своїх передвиборчих пресконференцiй Леонiд Кучма пiд журналiстським тиском змушений риторично зауважити: «Так, я рвусь до влади», мотивуючи тим, що не може кинути країну на половинi шляху здiйснення початих перетворень. Аналiтики можуть пiдтвердити, що упродовж свого шестирiчного перебування на посту Президента Леонiд Кучма еволюцiонував у поглядах щодо того, чим є насправдi Україна з точки зору державного управлiння. Великий завод, велетенська область чи складний державний органiзм? h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ють це як приховану форму євангелiзацiї. І це дiйсно так. Та виникає питання: чи дiєвою, в свою чергу, буде фiлантропiя, якщо її адресат не має вiри, не знає Христа, без чого неможливе звiльнення вiд грiха? А грiх – чи не головна причина хвороб, нещасть, самотности, бездуховности? Намагатися вiдокремити одне вiд другого, як фiлантропiю – вiд євангелiзацiї, все одне що зробити протестантизм тiєю «свiтською iдеологiєю», яку моделює собi журнал «Сучаснiсть». Однак це навряд чи можливе. Кiлька прогнозiв. Вочевидь, недоцiльними є пошуки, що ними перейнятi деякi публiцисти, лiкiв вiд наших економiчних хвороб у протестантизмi. Вiн в Українi не накопичив iстотного потенцiалу впливу на економiчнi процеси i, думаю, ще довго його не матиме. Нереально очiкувати вiд конфесiї й полiтичної активности. Можна передбачити лише посилення деяких iнiцiатив у царинi державно-церковних i мiжцерковних стосункiв, якщо в Українi йтиме до посилення жорсткости нової редакцiї Закону «Про свободу совiстi i релiгiйнi органiзацiї». Але навiть полiтично спроектованi iнiцiативи протестантизму не означатимуть його виходу за коло чiтко окреслених свiтоглядних прiоритетiв. Найперспективнiшi галузi самореалiзацiї конфесiї – моральне виховання, освiта i фiлантро-
Свого часу, як вiдомо, гостро стояла проблема «Президент i нацiя». Леонiд Кучма продемонстрував виняткову еволюцiю у цьому питаннi. У 1994 р. вiн став Президентом завдяки пiвденно-схiднiй Українi та вiдсутностi достатнього спротиву з боку адмiнiстрацiї Леонiда Кравчука. У 1999 р. ситуацiя повторилася iз точнiстю до навпаки. Президент Л.Кучма пiдтвердив свою легiтимнiсть за рахунок центрально-захiдної України та могутньої адмiнiстративної й PR-машини, що перемелювала на своєму шляху не лише опiр опозицiйних кандидатiв, але й свiдомiсть неорганiзованого виборця. У 1999 р. Л.Кучма легiтимiзувався як Президент за рахунок делегiтимiзацiї, тобто докорiнної вiдмови вiд свого виборчого аксесуару 1994 р.
èêÖáàÑÖçí ß éèéáàñßü: áÄãÖÜçßëíú ÇáÄ∏åçé∫ çÖãûÅéÇß
99
ТАРАС БАТЕНКО ПОЛІТИЧНА ОПОЗИЦІЯ ЯК РЕБУС ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Перший термiн президентства Леонiда Кучми може викликати жаль. Ще будучи прем’єром, вiн, як вiдомо, блукав у пошуках оптимальної моделi управлiння державою. У будь-якiй захiдноевропейськiй демократiї вистачило б пiвкроку таких блукань i словесного роздвоєння щодо мети та iдеологiї держави, аби полiтик зiйh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
пiя. Однак максимальне залучення цього потенцiалу можливе лише за вiдмови багатьох громадських, передусiм релiгiйних, iнститутiв вiд стереотипу зверхности, який в умовах вiдкритого суспiльства та неминучої при цьому полiконфесiоналiзацiї не тiльки гальмує позитивне вирiшення ними соцiальних проблем, а й сам розвиток багатьох конфесiй. Натомiсть аналiз нових публiкацiй засвiдчує – процес творення стереотипiв триває. Сьогоднi дедалi активнiше артикулюється «потужний наступ» протестантiв, навiть «протестантизацiя» України. В якостi ар¶ументiв постають цифри, що демонструють збiльшення кiлькости громад, появу нових Церков i течiй в деяких, особливо центрально-схiдних ре¶iонах та у великих мiстах країни10. Однак, при ближчому поглядi на релiгiйну ситуацiю здобутки конфесiї виявляються цiлком помiрними. За даними Держкомiтету у справах релiгiї України, у 1997 р. найчисельнiша протестантська спiльнота – Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн-баптистiв – посiдала третє мiсце у списку релiгiйних органiзацiй країни, 2000 р. – уже четверте пiсля Української православної Церкви в єдностi з Московським патрiархатом, Української православної Церкви Київського патрiарха-
шов з полiтичної арени. Лише зомбований тоталiтарним минулим народ мiг не зважати на те, що управлiнська елiта не в змозi скерувати країну на стiйкий шлях реформування економiки. Перший Президент України Леонiд Кравчук зауважив, що «Леонiду Кучмi знадобилося не менше трьох рокiв, щоб зрозумiти, що таке виконувати обов’язки Президента. Щоправда, – додав у лютому 1999 р. Леонiд Макарович, – iнодi й зараз не розумiє». Опозицiя нiколи не намагалася суттєво моделювати поведiнку Президента. Зате президентське оточення (зокрема глави адмiнiстрацiй Дмитро Табачник, частково, в силу службових обов’язкiв, Євген Кушнарьов та Володимир Литвин) принаймнi намагалося прораховувати рух опозицiйного тiла i при можливостi його розчленовувати. Так, опозицiйним за своєю суттю перестав бути Народний Рух України, низка партiй нацiонально-демократичного спрямування. У свiдомостi електорату штучно пiдтримувався монопольно опозицiйний iмiдж лише лiвого спектру. Така методика, виправдана майже на всьому просторi СНД, змогла вирiшити проблему з правою альтернативою чинному Президентовi на виборах 1999 р. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОРІЯ ЛЮБАЩЕНКО ПРОТЕСТАНТИЗМ В УКРАЇНІ: ТВОРЕННЯ СТЕРЕОТИПІВ ТРИВАЄ
100
ту та Української греко-католицької Церкви. Якщо з 1992 по 1999 рр. римо-католицька Церква у сiм разiв збiльшила чисельнiсть своїх громад, то Всеукраїнський союз Церков християн вiри євангельської – а п’ятидесятництво має iмiдж найдинамiчнiшої конфесiї свiту – лише вдвiчi. З 9703 релiгiйних громад, що утворились в Українi впродовж 1992-1999 рр., за православними 51,6% новоутворених осередкiв, протестантами – 33,4%. За даними Інституту соцiологiї та полiтичної психологiї Академiї педагогiчних наук України, мережа православних громад, що перебувають пiд юрисдикцiєю Київського патрiархату, у 1998 р. збiльшилась на 15%, громад нацiональних меншин на 14%, протестантських – на 10,9%. Що ж до активного «просування на Схiд», то в цьому православнi й католицькi (обох обрядiв) Церкви успiшно конкурують з євангельськими течiями. З останнiх лише громади харизматичного типу, яким вдалося вiднайти свою нiшу у найменш релiгiйному Донецько-Запорiзькому ре¶iонi, досягли тут певного успiху в євангелiзацiї. Водночас, збiльшення числа протестантських осередкiв на сходi та пiвднi України урiвноважується стриманiшим розвитком у захiдному ре¶iонi, котрий донедавна був головним ареалом поширення конфесiї. Так, за 1992-1999
Засоби впливу опозицiї на Президента були розтраченi нею у промiжку 1997-1999 рр. У перехiдному суспiльствi, природно, неможливий цивiлiзований баланс мiж президентською та парламентською гiлками влади. В умовах могутнього тоталiтарного синдрому у масовiй свiдомостi президентсько-парламентська республiка є радше абсурдом. У випадку iз СНД, це може бути або парламентська республiка (за молдовським сценарiєм, що малоймовiрно), або ж модерна авторитарна президентська республiка (сценарiїв кiлька, й немає потреби на них зупинятися). Станом на 2000 рiк поразка представницької влади ставала дедалi доконанiшим фактом. Вiдтермiнувати цю поразку вдалося лише завдяки «справi Георгiя ¢он¶адзе». Неприязнь Президента до опозицiї, i навпаки, є вже радше генетичною. Слiд, однак, розрiзняти опозицiю награну, традицiйно-аксесуарну, що її демонструє лiдер комунiстiв Петро Симоненко, i опозицiю, побудовану на психологiчному неприйняттi всього, що йде з вуст Президента. Таку, наприклад, неодноразово упродовж 1999 р. демонстрував голова Української народної партiї «ëÓ·Ó» Анатолiй Матвiєнко. З початком авдiо-вiдеокасетного скандалу в Українi її найбiльш промовисто уособh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
рр. кiлькiсть протестантських громад у пiвденно-схiдному ре¶iонi зросла на 153,5%, у центральному – 135,1%, у захiдному – на 41,4%. І вже наприкiнцi 90-х протестантськi спiльноти складали 51% релiгiйних громад Києва, 49% – Донецької областi, 46% – Запорiзької, 36% – Одеської, в той час як у Львiвськiй областi – 8,6%, Тернопiльськiй – 7%. Одне слово, адекватне бачення релiгiйної ситуацiї вимагає повнiшого спiвставлення i ретельнiшого аналiзу. Загалом, чистоту статистичних оцiнок протестантизму постiйно «змазує» численнiсть його вiдгалужень, союзiв, Церков. Але зазначимо – бiльшiсть автономних (що перебувають поза церковними союзами) спiльнот є невеличкими, вони на кiлькiснi змiни суттєво не впливають. Наприклад, Собор незалежних євангельських Церков налiчує 5 громад, методисти – 10, менонiти – 2. Зрештою, й iншi християнськi та нехристиянськi релiгiї також не можуть засвiдчити свою одностайнiсть, демонструючи тенденцiї дезiнте¶рацiї, навiть сепаратизму. Крiм трьох провiдних православних союзiв в Українi дiє цiла низка старообрядницьких i незалежних православних осередкiв; юдейська спiльнота налiчує шiсть об’єднань, мусульманська – чотири.
люють лiдер партiї «Å‡Ú¸Í¥‚˘Ë̇» колишня вiце-прем’єр-мiнiстр в Урядi Ющенка Юлiя Тимошенко та лiдер Соцiалiстичної партiї Олександр Мороз. І це не лише два рiзних опозицiйних стилi. Опозицiя П.Симоненка – протегована режимом, це «дар богiв Олiмпу», усвiдомлений та прийнятий лiдером комунiстiв. Опозицiя Ю.Тимошенко, О.Мороза, А.Матвiєнка, Т.Стецькiва й iнших є наслiдком деформацiї полiтичної системи, що вибудовується довкола Президента. Нiчого дивуватися, система може давати кадровi збої. Леонiд Кучма якось висловився, що людина, яка не задається питанням, як розвивається Україна, завжди шукатиме негатив у конструктивних починаннях керiвництва. «Саме цим i займається опозицiя. Та й не тiльки вона, але й, здавалося б, справжнi прихильники незалежности України». За цим невибагливим висловлюванням можна простежити певну президентську логiку щодо опозицiї. Леонiд Кучма не ставить знаку рiвности мiж прихильником незалежности України та опозицiєю. Вiдтак опозицiя апрiорi розглядається ним як все ще позасистемне явище. Суттєвi корективи у дiяльнiсть полiтичної опозицiї в Українi внесли президентськi вибори 1999 р. До цього h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Таке розмаїття означає: фактичнi показники у царинi релiгiї переважають, подекуди суттєво, офiцiйну статистику. Поза її межами залишається ще чимало се¶ментiв релiгiйного життя, де надано перевагу цiлком автономному або слабо формованому способу iснування. Це численнi релiгiйно-культурологiчнi, теософськi, орiєнталiстичнi, наукоподiбнi групи, а також громади, що їх прийнято називати «новими релiгiйними рухами», якi звичаєву культову практику трансформують у рiзнi форми клубного (культурного, освiтнього, спортивного) життя. Чимало з них, скажiмо, Християнську науку або Церкву унiфiкацiї, в популярнiй, навiть науковiй лiтературi можна зустрiти у перелiку протестантських громад, хоча вони не мають нiчого спiльного не лише з протестантизмом, а й християнством. Однак такi перелiки, дiйсно, справляють враження ледь не протестантського «буму» в Українi. Та цiкавiше iнше. Чи завжди кiлькiсть громад вiдтворює реальне значення тiєї чи iншої релiгiї? Адже, попри те, що на початку 2000 р. у нас дiяло 5952 протестантськi громади (25% усiх релiгiйних спiльнот), питома вага протестантiв серед вiруючого населення незначна. За даними Інституту фiлософiї Нацiональної академiї наук України, у 1996 р. протестанти становили 2,2% опитаних, пра-
часу першi особи у державi не раз вiдмовлялися розрiзняти полiтичну опозицiю серед намулу депутатського корпусу. Екс-прем’єр Валерiй Пустовойтенко навiть заявляв, що «в Українi немає опозицiйних сил. Принаймнi про таких я не чув». Пiсля виборiв сама опозицiя iнколи заявляла, що перестає такою бути. Апологети спротиву часом нагадували апостола Петра, завчасно зрiкалися права на опiр у час спокуси владою та зi страху перед нею. Опозицiя на постсовєцькому просторi пройшла складний шлях – вiд революцiйної та збройної методики опору до мирної парламентської боротьби. В глибинi iсторiї опозицiя цивiлiзувалася повiльно – насилу приймала християнську мораль, ненасильницькi форми опору. Але не слiд забувати, що саме християнство з народження було боротьбою. Опозицiя цивiлiзувалася тодi, коли влада визнала за нею певнi полiтичнi права. У 90-х роках в Українi можна було спостерiгати процес падiння i забуття одних апостолiв вiд опозицiї i народження iнших. Апостол вiд опозицiї – це певний заручник власного «вiрую», особа, яка не може зрадити твердому переконанню постiйно опонувати. «Падiння» старих апостолiв спротиву припало на середину та кi-
101
ТАРАС БАТЕНКО ПОЛІТИЧНА ОПОЗИЦІЯ ЯК РЕБУС ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
вославнi – 71,8%, греко-католики – 17,5%. Нинi це спiввiдношення не зазнало суттєвих змiн. І ще один важливий аспект. Динамiзм внутрiшнього життя протестантської громади iстотно залежить вiд її розмiрiв. Тому вона, як правило, невеличка, а якщо виростає до 300-500 членiв, починає дробитися, утворювати «дочiрнi Церкви»; i це цiлком продуманий та керований процес. Як наслiдок, у 1994 р. на одну баптистську громаду припадало в середньому 82, адвентистську – 106 вiруючих; на одну парафiю Івано-Франкiвської єпархiї Української греко-католицької Церкви – 1448, Тернопiльської – 1899, Львiвської – 1844 вiрних. І тут ми наштовхуємося на ще один «пiдводний камiнь» соцiологiї релiгiї. На перший погляд, принцип членства, яким протестантизм суттєво вiдрiзняється вiд iнших християнських конфесiй, мав би засвiдчувати iстотно бiльшу кiлькiсть вiруючих, нiж це вiдтворено статистикою. Дiйсно, у православнiй i католицькiй Церквах, що здiйснюють хрищення немовлят, до числа парафiян вiднесено всiх членiв сiм’ї, яка вiдвiдує мiсцевий храм. Здебiльшого мешканцi населеного пункту, якi заявляють про свою належнiсть до Церкви, також пiдпадають пiд її статистику. Навiть якщо вони бувають у Церквi зрiдка, у не-
нець 90-х рокiв (Михайло Горинь, В’ячеслав Чорновiл, Левко Лук’яненко, Анатолiй Лупинiс). Тодi ж викристалiзувалися новi – Анатолiй Матвiєнко, Тарас Стецькiв, Володимир Фiленко, Сергiй Головатий тощо. Паралельно можна було спостерiгати ще одну тенденцiю – зречення свого опозицiйного alter ego (другого «я»). Є рiзнi формули такого зречення. Одну з них нещодавно запропонував один iз лiдерiв лiвого табору Іван Чиж: «Ми рiшуче вiдкидаємо бiполярнiсть типу «влада – опозицiя». Утiм, полiтична опозицiя за президентства Леонiда Кучми здiйснила низку крокiв у напрямку кристалiзацiї в окремий iнститут. Революцiйна лихоманка у парламентi – формування на початку 2000 р. парламентської бiльшости – зумовило потребу оформлення парламентської меншости. Вiд лютого 2000 р. у порядку денному сесiї Верховної Ради чекали розгляду два законопроекти – «Про парламентську опозицiю» (автор В.Фiленко, партiя «êÂÙÓÏË ¥ ÔÓfl‰ÓÍ») та «Про полiтичну опозицiю у Верховнiй Радi України» (автори В.Коваль, О.Карпов та В.Медведчук). «Давайте не плутати опозицiйнiсть iз ворожiстю», – просив свого часу росiйський журналiст, директор телекомпанiї НТБ Євген Кiсєльов. Досить сказати, що h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВІКТОРІЯ ЛЮБАЩЕНКО ПРОТЕСТАНТИЗМ В УКРАЇНІ: ТВОРЕННЯ СТЕРЕОТИПІВ ТРИВАЄ
102
дiлю чи святковi днi, а свою релiгiйнiсть виявляють лише в ритуальнiй площинi. Натомiсть легiтимним членом протестантської громади є лише той, хто досягнув повнолiття, пережив покаяння i свiдомо, по вiрi, вступив у завiт з Господом. Водне хрищення, при цьому, є не початком, а завершенням тривалого процесу навернення особи. Рiдних i близьких неофiта або тих, хто вiдвiдує молитовний будинок, але не пройшов усiх ступенiв «духовного народження», не вважають членом Церкви. В очах пересiчного протестанта принцип членства, що випливає з догмату Sola fide, робить його дiяльним, практикуючим служителем Божим, а не «номiнальним християнином» чи «обрядовiрцем». Однак ця особливiсть протестантизму також не цiлком переконлива. Адже не всi протестантськi течiї дотримуються принципу членства; лютерани, пресвiтерiани, реформати, англiкани, новоапостольцi, методисти, назаряни та деякi iншi зберегли хрищення немовлят. Сьогоднi у багатьох євангельських течiях участь у хрищеннi юнака чи дiвчини 14-15-ти рокiв далеко не рiдкiсть. В лютеранствi й реформатствi де-юре членством охоплено тих, хто досягнув вiку конфiрмацiї (14 рокiв), де-факто – усiх хрищених дiтей. Так, читаємо в часописi «Український
«опозицiйнiсть» в Українi та й у СНД в цiлому давно проситься у законодавчi рамки. Поза рамками закону опозицiйнiсть є маргiнесом та ворожiстю. Переконаний: те, що в нас опозицiю плутають iз ворожiстю, винна не стiльки сама опозицiя, скiльки виконавча структура влади, котра не призвичаїлася працювати у режимi вiдповiдальности i полiтичної ротацiї.
éèéáàñßü Ç ìäêÄ∫çß ÜàÇÖ áÄ åÄêäéå íÇÖçéå. óìíäà èêé ∫∫ ëåÖêíú áÄÇÜÑà ÑÖôé èÖêÖÅßãúòÖçß З часу проголошення незалежности влада та суспiльство в Українi не розходилися так разюче у трактуваннi громадянської позицiї, права на свободу думки i волевиявлення, як iз кiнця 2000 року. Все переплелося: недолугiсть та корумпованiсть влади i незрiлiсть суспiльства, вiдрижка тоталiтаризму i ледь помiтний пагiн демократiї. Захiдний публiцист Натан Зарецький якось жартував, що «Демократiю слiд впроваджувати будь-якими засобами, до атомної бомби включно». Вiн не був далекий вiд iстини. Впроваджувати демократiю – значить боротися з її антиподами, тоталiтаризмом та авторитаризh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
лютеранин», «в Київськiй громадi було прийнято в лоно Церкви через Таїнство Хрищення двох дiтей – 6... i 10 рокiв»11. В настановах щодо ведення вуличного служiння свiдками Єгови, вмiщених у збiрцi «Органiзованi провадити наше служiння» (Бруклiн, 1990), зазначено певну кiлькiсть годин у мiсяць, розраховану на неповнолiтнiх членiв спiльноти. Вiдомi факти залучення до мiсiонерства дiтей i пiдлiткiв у громадах харизматiв. В баптистському братствi досить успiшно дiє Товариство євангелiзацiї дiтей12. Але, попри догмат загального священства, який кожного вiруючого робить активним учасником общинного життя, протестанти не приховують, що чимало їхнiх одновiрцiв не вiдрiзняється вiд «звичайних парафiян» i своє служiння Господу обмежують епiзодичним вiдвiдуванням молитовного будинку. Тому частими є нагадування у проповiдях, на сторiнках релiгiйних видань про повну вiддачу своєму євангельському покликанню; звичним є виключення членiв громад за нехристиянську поведiнку i занедбання громадських обов’язкiв. Зрештою, «кадровий вiдсiв» – природне явище в будь-якiй Церквi. І таке пiклування про чистоту рядiв говорить, радше, про достатнiй потенцiал протестантизму.
мом. Образно кажучи, авдiо-вiдеокасетний скандал, що розпочався у Верховнiй Радi 28 листопада 2000 року, став для українського соцiуму вибухом атомної бомби, який в одну мить роз¶ерметизував суспiльну свiдомiсть. Щiльно закупорений мозок, мов консервна банка, дав трiщину i почав наповнюватися… громадянською iнiцiативою. Лише в нездоровому суспiльствi влада наважується трактувати громадянську позицiю як вияв опозицiйности. Це взагалi небезпечна для малоконтрольованої влади формула: громадянське суспiльство, себто суспiльство громадян, якi здатнi самоорганiзовуватися незалежно вiд органiв державної влади. Але не будемо грiшити проти iстини: в недемократичному суспiльствi громадянська позицiя справдi тотожна опозицiйности. Займаючи громадянську позицiю, вимагаючи правди, ви стаєте опозицiонером, навiть цього не прагнучи. Трохи бiльше як десять рокiв тому така позицiя означала, що ви перебуваєте поза законом, зайняли антиконституцiйну позицiю. Епоха дисидентiв та неформалiв мало що знову не вiдродилася в Українi. І це б символiзувало найбiльшу втрату для України в її десяту рiчницю незалежности. За що боролися, на те й напоролися… h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
І все ж найвища динамiка в цiй конфесiї зафiксована у першi роки незалежности України. Саме на 1989-1992 рр. припало створення нацiональних союзiв, легалiзацiя релiгiйного пiдпiлля та оприлюднення багатьох цифр, якi за совєцького режиму керiвництво громад ревно приховувало вiд офiцiйної статистики. Сьогоднi кiлькiснi змiни в протестантизмi вiдбивають загальну тенденцiю збiльшення вiруючих в Українi. А своїм соцiально-демографiчним обличчям протестант вiддзеркалює портрет середньостатистичного громадянина України. Отож, цифри, що вiдображають, переважно, формальний бiк церковного життя, не завжди адекватно змальовують реальний стан речей. Пророкування ж протестантського «буму» в Українi виглядає, скорiш, спробою залякати пересiчного українця перспективою нової релiгiйної напруги.
Якщо опозицiя виринає на гребiнь суспiльної думки лише в часи кризи влади, значить така опозицiя до цього була гнана i таврована. Впродовж останнiх кiлькох рокiв опозицiя в Українi загалом не отримала помiтних дивiдендiв на парламентських виборах 1998 року. Влада втрапила в десятку, витворивши з опозицiї таке собi червоно-коричневе опудало, показавши суспiльству її вкрай нелогiчну форму i приховавши опозицiю, що могла б прорости в альтернативу. У лавреата Нобелiвської премiї Ісаї Берлiна є влучне висловлювання про нацiоналiзм. Вiн, на думку вченого, схожий на притиснуту додолу гiлку, котра люто шмагає, коли її вiдпускають. Так само й опозицiя, котру прорвало пiсля кiлькох рокiв мовчання та довжелезного некрологу, зiтканого тим таки iнформацiйним офiцiозом.
103
ТАРАС БАТЕНКО ПОЛІТИЧНА ОПОЗИЦІЯ ЯК РЕБУС ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
«ìÅàíà éèéáàñßâçéÉé ÑêÄäéçÄ» «Убити Дракона» – вислiв, який ще на початку 90-х заполонив увагу iсторикiв сучасної України. Його виносили у назви книжок та гострих публiцистичних статей. Його адресували антидемократичнiй системi, яку опозицiя прагнула повалити. При цьому далеко не кожен пам’ятав логiчне продовження цього вислову: якщо ви h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a 1
Мiщенко М. Яка ж iдеологiя нам потрiбна? // Сучаснiсть. 1992. №3. С.79. 2 Ковальчук А. Що може врятувати свiт? // Євангельська нива. 1999. №1. С.21. 3 Гейер Ф. Беседа о лютеранской Церкви с православными христианами. Б.м.г. С.11. 4 Kelly G.A. Faith, freedom and disenchantment: Politics of the American religious consciousness // Daedalus. 1982. Vol.111. N1. P.127. 5 Вiсник єднання. 1992. №1. С.7. 6 Єленський В.Є., Перебенесюк В.П. Релiгiя. Церква. Молодь. К., 1996. С.86. 7 Вiсник миру. 1997. №10. С.5. 8 Вестник Союза ХВЕ. 1991. №1. С.19; Ознаки часу. 1995. С.5; Християнське життя. 1995. №7-8. С.5. 9 Благовiсник. 1994. №1. С.3. 10 Див.: Феномен української культури. К., 1996. С.56; Релiгiя i влада в Українi: розвиток правових засад взаємовiдносин. К., 1999. С.9-10; Релiгiйна свобода: природа, правовi i державнi гарантiї. К., 1999. С.99-102; Полiтика i культура. 2000. № 16. С.22-27. 11 Український лютеранин. 1995. №6. С.2. 12 Євангельська нива. 2000. №3. С.48-50.
убиваєте Дракона, то в результатi самi ним стаєте… Сьогоднi ж «убити Дракона» стає гаслом навиворiт. Його бере на озброєння нинiшня система влади, намагаючись побороти опозицiю. Нагадаємо, що початок гострої полiтичної кризи в Українi, ознаменованої загибеллю опозицiйного журналiста Георгiя ¢он¶адзе i звинуваченнями у причетностi до цього злочину вищих посадових осiб держави (Президента, ¢лави його Адмiнiстрацiї та мiнiстра внутрiшнiх справ), спричинив своєрiдний iнтелектуальний вибух незгоди, появу моральної опозицiї. Її головним чином згуртував Форум нацiонального порятунку (ФНП). Через ФНП вiдбулася радикалiзацiя лiдерiв, але не радикалiзацiя партiй загалом. Помiтним кроком до радикалiзацiї опозицiї поза межами ФНП стала нездатнiсть зберегти уряд Вiктора Ющенка як реформiстський та прозахiдний. Про перехiд в опозицiю у парламентi, услiд за фракцiєю «Å‡Ú¸Í¥‚˘Ë̇», заявили фракцiї «êÂÙÓÏË-ñÂÌÚ», Народного Руху України та Українського Народного Руху. Проте очiкуваного результату вiд переходу до радикальної опозицiї згадана трiйка фракцiй не отримала: Ющенко всiляко дав зрозумiти, що намiру очолити опоh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
зицiю i провести її крiзь парламентськi стiни у нього немає. Якщо для ПРП i обох Рухiв радикальна опозицiйнiсть є неприродною з огляду на послiдовну орiєнтацiю на толерантного Ющенка, то для «Å‡Ú¸Í¥‚˘ËÌË» Юлiї Тимошенко та Соцпартiї Олександра Мороза – це закономiрний хiд речей. Адже саме цi двi структури та її лiдери значною мiрою стали каталiзаторами полiтичної кризи, оприлюднивши авдiокасетнi матерiали майора Мельниченка. Образно кажучи, цивiлiзована влада мала б поводитися iз опозицiєю по-вегетарiанськи – перiодично маючи змогу надкушувати рiзнi «ü·ÎÛ͇», «ê¥ÔË» тощо, з полiтичних родин адамових та хрестоцвiтних. Нецивiлiзована влада звичайно ж розглядає опозицiю з точки зору канiбалiзму – прямого, на прикладi Президента Центральноафриканської республiки Жана Боделя Бокасси, та непрямого, на прикладi Пiночета чи Цян Цимiня (дивись, читачу, також десятку найбiльших ворогiв преси, визначуваних щороку Нью-Йоркським комiтетом захисту журналiстiв). У будь-якої влади, що наразi по-вегетарiанськи поводиться з незгодними, опозицiя викликає оскому. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
I
‚
Ò ¥ Ï ' ª
м а р к
‚ Â Î Ë Í ¥ È . . .
н а й д о р ф
простір «u» ©
104
Ï ‡ Í
Ì ‡ È ‰ Ó Ù ,
2 0 0 1
Радикальнi полiтичнi змiни, що вiдбувалися в Центральнiй i Схiднiй Европi на межi 1980-90-х рр., мали єдину природу. Падiння «Берлiнського муру», правове оформлення пiдсумкiв тiльки-но завершеної Холодної вiйни, розпад СССР, здобуття Україною статусу незалежної держави – усе це видимi з рiзних точок зору й iнтересiв сторони тої самої межової свiтової подiї. У масштабах СССР про цi змiни можна сказати, що 10-рiччя тому вiдбувся крах економiчної системи соцiалiзму. Можна говорити про вiдторгнення масовою свiдомiстю тодiшньої совєцької елiти. А можна назвати те, що вiдбулося, змiною державної мiтологiї. І так далi. Здається, за роки, якi минули вiдтодi, усi точки зору вiдображенi, i всi слова вже сказанi. Коли йдеться про незалежнiсть України, зi сказаного з цього приводу я б видiлив два визначення: «системна криза соцiалiзму» i «цивiлiзоване розлучення». Обидва, як на мене, варто зберегти для того, щоб не нагородити «заднiм числом» нових мiтiв про цi не такi вже й давнi, а водночас уже неблизькi часи.
Пробуючи її на зуб, владi не лише неприємно стягує ясна, а й вiд терпкости та полiтичної кислятини перекошує все обличчя. Загальновiдомо, що Президент не «переносив на зуб» лiдера ПРП Вiктора Пинзеника, якого Ющенко, будучи прем’єром, безрезультатно прагнув бачити у своїй командi. Вiдомо також, як Президент боляче реагував на iнтерв’ю iншого речника «êÂÙÓÏ ¥ ÔÓfl‰ÍÛ» – колишнього мiнiстра закордонних справ Бориса Тарасюка. Президентовi завжди легше було з Рухом. Не вельми щедро, але дарованi губернаторськi пости зробили свого часу старий Рух – малорухомим, напiвблукаючим в пiтьмi iлюзiї влади та iлюзiї власної опозицiйности. Так народився термiн «конструктивна опозицiя». Метою радикальної опозицiї в Українi є змiна всiєї полiтичної системи. Метою Ющенка i ющенкiвцiв є змiна в країнi правил гри. Будь-який полiтолог вам скаже, що змiна правил гри, iншими словами, полiтичних вiдносин – це та ж таки змiна полiтичної системи. Справа однак не лише в риторицi, але й в засобах, якi прагне застосовувати при змiнi системи опозицiя радикальна та конструктивна. Радикали оперують механiзмами всенародного референдуму, iмпiчменту та вуличної незгоди, «конструктивiсти» – не зовсiм зрозумiлиh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Совєцький Союз упав, але вiн не «розвалився» жужмом, а був фра¶ментований уздовж лiнiй адмiнiстративних меж iснуючих тодi «союзних республiк». Жоднi iншi територiї колишнього СССР досi не домоглися мiжнародно визнаної самостiйности (наприклад, Карабах, Надднiстрянщина, Абхазiя). Принцип непорушности кордонiв пiслявоєнної Европи, у т.ч. совєцьких, ще раз був пiдтверджений пiдсумками виниклих було суперечок України з Росiєю навколо Криму, чи з Румунiєю через острiв Змiїний. Не будемо забувати, що в складi СССР Україна мала свої межi, Конституцiю i законодавство, прапор, герб, парламент i навiть представництво в ООН. І дiйсно: «аж до вiдокремлення». Отож, формально кажучи, вручення урядовi України мандату на те, щоб бути самостiйним суб’єктом мiжнародного права, «дивлячись з ООН», могло i не видатися революцiйним. У самiй Українi це виглядало iнакше, позаяк тут усi знали цiну полiтичної самостiйности республiк у складi Совєцького Союзу. Але за роки незалежности багатьом українцям стало зрозумiло, що, фiгурально висловлюючись, мало отримати водiйську посвiдку. «Для хiсна i задоволення» варто б ще умiти добре кермувати i володiти сучасним
ми декларацiями про потребу незмiнности програми реформ. Завдання влади звичайно ж полягає у тому, аби нарощувати конструктивну опозицiю, послаблюючи притiм позицiї радикалiв та навiть помiркованих. Й складається враження, що нинiшня система влади за рахунок моралi екс-прем’єра Ющенка намагається хоч частково повернути собi утрачений у листопадi 2000 року статус-кво. За висловом В’ячеслава Пiховшека, у Президента Кучми з’явилося два «зами» з опозицiї. Злiва – незмiнний Петро Симоненко. Справа – Ющенко, пiд батькiвською опiкою спiкера парламенту Івана Плюща.
P.S. ëàçéèíàäà Ñìïì Колись, у старi дисидентськi часи, українських опозицiонерiв хтось влучно назвав «синоптиками духу». Коли вас геть на усi 360 градусiв оточує моральна кривизна власть iмущих, мусить бути хоча б якась продушина, яка даватиме змогу ковтнути чистого повiтря. Для декого такою продушиною стала акцiя, що проходила пiд знаменом пам’ятi Георгiя ¢он¶адзе, з розкруткою генiального у своїй простотi бренду «á‡ Ô‡‚‰Û!»
105
ТАРАС БАТЕНКО ПОЛІТИЧНА ОПОЗИЦІЯ ЯК РЕБУС ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
транспортним засобом, щоб вписатися в мiжнародний «трафiк». Україна останнього десятилiття є совєцькою за походженням. Конфi¶урацiя кордонiв, етнiчний склад населення, повсякденний соцiальний досвiд i економiчнi уявлення, господарська структура i системи охорони здоров’я та освiти – усе це i чимало iншого детермiновано совєцьким перiодом iсторiї України, у т.ч. i нерiвним за тривалiстю совєцьким досвiдом українських Заходу i Сходу. Спiльнiстю совєцького досвiду донинi визначається i спiльнiсть усього «постсовєцького простору». Минуле десятилiття виявило подiбний паралелiзм iдей i дiй у країнах колишнього СССР, зокрема, України i Росiї (привiлей урядiв стояти поза законом, у т.ч. «наперед визначати» результати демократичних форм народного волевиявлення, чи роками не виплачувати заробiтну плату, клановий характер власности, безмiрний вивiз ресурсiв i капiталу, неприродне на перший погляд гуртування комунiстiв i нацiоналiстiв, кастрування ЗМІ тощо), що безумовно свiдчить про їхнi спiльнi – совєцькi – витоки. Історiю новiтнього десятилiття України можна прочитати по-рiзному, у тому числi, як iсторiю безупинних
Низка впливових американських часописiв та аналiтичних центрiв не збирається погоджуватися iз тезою, що «справу ¢он¶адзе» в Українi закрито, i опозицiї й далi вiдведено звичне їй мiсце на маргiнесi. «Так бути не повинно. – волає до читачiв «The Washington Post». – Для Заходу важливо зберегти Україну незалежною i стабiльною… Але, Сполученi Штати Америки не можуть дозволити пану Кучмi забути про справу ¢он¶адзе. Пановi Кучмi хотiлося б, щоб адмiнiстрацiя Буша-молодшого сфокусувалася на iнших питаннях». У зв’язку з цим американськi аналiтики пропонуватимуть, не багато й не мало, протестувати Президента Кучму на його вiдданiсть демократiї i ринковим реформам. «Врештiрешт Україна, – стверджують вони, – нiколи не зможе стати справжнiм партнером США, чи частиною об’єднаної Европи, якщо не доведе, що згiдна повнiстю сповiдувати демократiю i права людини». Чи здатен Президент Кучма пройти такий тест? Окрiм Заходу, гадаємо, не меншою мiрою це залежить i вiд самої опозицiї, вiд її здатности самоорганiзуватися i змусити владу пiти на дiалог. В цьому аспектi, 10-та рiчниця незалежности може виявитися кiнцевим рубiконом для обох ворогуючих сторiн. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МАРК НАЙДОРФ ПРОСТІР «U»
106
спроб пристосувати совєцький досвiд до цiлковито iнших обставин, якi виникли разом iз здобуттям незалежности. Іншого досвiду в мешканцiв України не було i бути не могло. Якщо ви на ринку зустрiчаєте лiтнього селянина, котрий досi лає ¢орбачова за те, що вiн «розвалив країну», а з телевiзора чуєте сакраментальне запитання Президента України: «Так що ж ми будуємо?», то в обох випадках, гадаю, перед вами спазми совєцької свiдомости, яка звикла мислити масштабами iмперiї та категорiями «наша мета – комунiзм!» Серед нових обставин, якi виникли для народу i керiвництва України 10 рокiв тому, я б назвав насамперед втрату, водночас iз утратою СССР, становища вагомої частини наддержави, втрату надлишку енергоресурсiв, втрату значного ринку ¶арантованого збуту своєї продукцiї. Водночас, державна незалежнiсть, оцiнювана як єдине i вище надбання народу України, так i не набула, як я гадаю, за десять останнiх рокiв виразного позитивного сенсу. Замiнивши «комунiстичну» демагогiю на «реформаторську», незалежна влада за цi 10 рокiв мало що змогла додати до усiх знаних iз совєцьких часiв засобiв управлiння країною. Київ, наскiльки зумiв, спробував стати «маленькою Москвою». Але є
невдала імітація, ‚
Ò ¥ Ï ' ª
‚ Â Î Ë Í ¥ È . . .
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
нюанс: у новому для себе становищi звичайної країни, Україна зазнає незвичного для себе «тиску» зацiкавлених у нiй найбiльших гравцiв свiтового полiтикуму – США, ЕС, Росiї, мiжнародних фiнансових i промислових корпорацiй, неминучого i нездоланного впливу iнтересiв i сил, до якого ще треба буде звикнути i пристосуватися. Словом, якщо вдатися до вiдомої бiблiйної метафори про «вихiд iз неволi», минулi 10 рокiв, схоже, ще далеко не вичерпали для України термiну блукань, пiдсумком якого могло б стати входження у своєрiдне оновлене життя оновленого народу.
II Зазвичай люди намагаються чинити те, що вважають за правильне. Пiдстави, аби так вважати, заснованi або на традицiї («так прийнято, так усi чинять у подiбнiй ситуацiї»), або на власних рiшеннях, якi враховують прийнятi в суспiльствi цiнностi, iдеали, зразки. «За традицiєю», з рук у руки, передається майже усе, що складає повсякденне життя народу, його життєвий уклад – рiдна мова, навички спiлкування, найпростiшi форми освiти i форми родинного життя, суспiльнi i релiгiйнi ритуали, ремесла тощо. Решта, скажiмо, складнi форми
©
fl Ë Ì ‡
· Ó Â Ì ¸ Í Ó ,
é‰ÌËÏ Á Ï¥Ú¥‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË π Ï¥Ú á·¥∂Ìπ‚‡ ÅÊÂÁ¥ÌÒÍ¥, flÍËÈ Ì‡„ÓÎÓ¯Ûπ ̇ ÚÓÏÛ, ˘Ó ì͇ªÌ‡ – ‰Âʇ‚‡ ‚ÓÔÂÈҸ͇, ‡ 㸂¥‚ – ÔÓÂÍÚÓ‚‡Ì ̇ Á‡ı¥‰ Ï¥ÒÚÓ, ¥ ÈÓÏÛ Ì‡ÎÂÊËÚ¸ Óθ Ï¥Òˆfl ÔÓθҸÍÓ-Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó π‰Ì‡ÌÌfl. èÓÚ ˜ÂÂÁ ÔËÁÏÛ Ï¥ÚÛ Û͇ªÌˆ¥ Á‚ÂÚ‡˛Ú¸ Û‚‡„Û Î˯ ̇ ÙÓÌÓ‚¥ ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl ÔÓ˜ÂÒÌÓ„Ó „Óχ‰flÌË̇ Ï¥ÒÚ èÂÂÏ˯Îfl ¥ 㸂ӂ‡ ̇ ͯڇÎÚ: «ï‡È ÊË‚Â ‚¥Î¸Ì‡ ì͇ªÌ‡ ¥ Ï¥ÒÚÓ ã¸‚¥‚!», ‡ ÏÂÚ‡ÙÓ‡ ¯‡ı¥‚Ìˈ¥ Ò‚¥ÚÛ Ì‡ÒڥθÍË ÒÔÓ‰Ó·‡Î‡Ò¸ Ì‡Ï Ò‚Óπ˛ ÙÓÏÓ˛, ˘Ó ÏË ¥ ÒÔ‡‚‰¥ ÔÓ‚¥ËÎË, ̇˜Â èÓθ˘‡ ¥ ì͇ªÌ‡ – Ù¥„ÛË Ó‰ÌÓ„Ó ÍÓθÓÛ.
2 0 0 1
або европейська макроідея в польсько-українському мікропросторі я р и н а
б о р е н ь к о
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
освiти, чимало рiзновидiв фахової дiяльности, нетривiальнi особистi взаємини людей i взаємини суспiльних груп, якi вiдкривають сферу для публiчної дiяльности полiтика i журналiста, i багато усякого iншого – вимагають самовiдповiдально побудованих дiй, якi ми вважаємо правильними тодi, коли вони узгоджуються iз широким колом бiльш загальних уявлень про справедливiсть, розумнiсть, доцiльнiсть тощо. Переконанiсть народу у власнiй правотi має високу цiну. Можна сказати, що криза совєцької влади i полягала, зрештою, у втратi цiєї переконаности в значної частини совєцьких людей. Імовiрно, механiзм кризи СССР ще довго залишатиметься предметом iсторичних дослiджень, i для його опису будуть знайденi чiткi формулювання. Але для нас важливо певним чином визначитися щодо цього питання вже зараз, позаяк те чи iнше розумiння кризи СССР може призвести до рiзного тлумачення суспiльних процесiв у постсовєцькому соцiальному просторi. На мiй погляд, вiдчайдушний парадокс СССР полягав у тому, що ця країна була вигадана як тимчасовий засiб, призначений для довiчного користування. Основний патос совєцького ладу полягав у встановленнi й утриманнi панування над струк-
107
ÖÇêéèÄ üä ßåßíÄñßü ɇ˛˜Ë ‚ ¯‡ıË, ÅÊÂÁ¥ÌÒÍ¥ Û ÔÂ¯Û ˜Â„Û „Ó‚ÓËÚ¸ ÔÓ ¥Ï¥Ú‡ˆ¥˛ (̇ÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌfl) ¥ ÔÂÂÓÒÏËÒÎÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û, flÍ ÓÒÌÓ‚ÌËı Û¯¥ª‚ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª. «üÍ èÓθ˘‡ ˜ÂÂÁ ÔÓθҸÍÓ-̥ψ¸Í ÔËÏËÂÌÌfl, Ú‡Í Ò‡ÏÓ È ì͇ªÌ‡ ‚Íβ˜Â̇ Á‡‡Á Û ÔÓˆÂÒ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÔËÏËÂÌÌfl, flÍËÈ È‰Â Ô‡‡ÎÂθÌÓ ¥
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
турами повсякденности з боку тих структур, якi виступали вiд iменi умоглядно об¶рунтованих (згiдно з цими уявленнями – вищих) iдеологiчних санкцiй суспiльної та особистої поведiнки (про це написанi, зокрема, романи-антиутопiї: «åË» Євг. Замятiна, «äÓÚÎÓ‚‡Ì» А.Платонова i, можливо, «1984» Дж.Орвелла). Безпрецедентне в iсторiї насильство над повсякденнiстю породило величезну напругу, енергiя якої в короткочаснiй перспективi дала приголомшуючий для бiдної країни результат, включаючи перемогу СССР у II Свiтовiй вiйнi, але в довгостроковiй перспективi призвела до виснаження ресурсiв самовiдтворення у всiх структурах – до системної кризи суспiльства. Такий задум (у сучаснiй фразеологiї «ÔÓÂÍÚ ëëëê») можна було втiлити при досягненнi певної згоди в суспiльствi, як мiнiмум, щодо двох позицiй: (а) потреба радикально полiпшити якiсть життя будь-якою цiною (вiра у стосовно швидке – стрибком – досягнення «свiтлого майбутнього») i (б) крайнiй нiгiлiзм щодо демократичних iнструментiв органiзацiї громадського життя (презирство до «буржуазної демократiї»). «Будь-якою цiною» виявилася безпрецедентна практика концтаборiв, тотальне руйнування продуктивности селянського
̇ÒÎ¥‰Ûπ ̥ψ¸ÍÓ-ÔÓθҸÍ ڇ Ù‡ÌÍÓ-̥ψ¸ÍÂ. …ü ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ¥ ÔÓθҸÍËÈ Ì‡Ó‰Ë π Ú‡ÍËÏË Ê Á¥ÎËÏË, flÍ Ì¥Ïˆ¥ ¥ ه̈ÛÁË». 臄χÚ˘ÌËÈ Â‡Î¥ÒÚ ¥ – ÒÛ·’πÍÚË‚ÌÓ – ÒËÏÔ‡ÚËÍ ì͇ªÌË ‰ÂΥ͇ÚÌÓ Ô¥‰¯ÚÓ‚ıÛπ Ì‡Ò ‰Ó ‰ÛÏÍË, ˘Ó ‰Ó Ö‚ÓÔË Ì‡Ò Ú·‡ Úfl„ÚË Á‡ ‚Ûı‡, flÍ ˆÂ Ó·ËÎË Ì¥Ïˆ¥ Á ÔÓÎfl͇ÏË, ‡ ‚Ê ԥÒÎfl ÚÓ„Ó, flÍ ÏË Ô¥Á̇πÏÓ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ¥‰Â˛ – ÚÓ‰¥ ì͇ªÌ‡ ‚Ò ‚Ë¥¯Û‚‡ÚËÏ ҇χ. ߉Âfl ÅÊÂÁ¥ÌÒ¸ÍÓ„Ó ·¥Î¸¯ Ì¥Ê ‰‡ÎÂÍÓÒflÊ̇ – flÍ˘Ó èÓθ˘‡ ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÛπ ì͇ªÌÛ, ÚÓ, ‰Ë‚Ë, Á ˜‡ÒÓÏ ì͇ªÌ‡ ‰Ó·ÂÂÚ¸Òfl ‰Ó êÓÒ¥ª ¥ … Á·Û‰ÂÚ¸Òfl Ï¥fl ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª – ÄÏÂË͇, fl͇ ‚ ÒËÎÛ ˜ËÒÚÓ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËı Ô˘ËÌ ‚¥‰‰‡ÎÂ̇ ‚¥‰ «ı‡ÚÎẨۻ, Á‡‚Ê‰Ë ·Û‰Â ‚ ̸ÓÏÛ ÔËÒÛÚÌfl, flÍ ‚Ó̇ ÔËÒÛÚÌfl ‚ Ö‚ÓÔ¥ Á ˜‡ÒÛ Â‡Î¥Á‡ˆ¥ª «Ô·ÌÛ å‡¯‡Î·». ቇ‚‡ÎÓÒ¸ ·Ë, ڇ͇ ÏÓ‰Âθ Á‡‰Ó‚ÓθÌflπ ¥ èÓθ˘Û, ¥ ì͇ªÌÛ, ‚Ë„‡π ÚÛÚ ¥ Ò‚¥ÚÓ‚ËÈ „Â∂ÂÏÓÌ, ¥ÒÚÓ¥fl flÍÓ„Ó ÔÓ˜‡Î‡Ò¸ Á ÛÚËÎ¥Ú‡ËÒÚ˘ÌÓª ¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥ª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ¥‰Â‡Î¥ÁÏÛ. ëÍËÌÛ‚¯Ë ̇ Ô¥ÒÎfl‚ÓπÌÌÛ Ö‚ÓÔÛ ¥‰Â‡Î¥ÒÚ˘ÌËÈ ÒˆÂ̇¥È ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ‡ΥÒÚ˘̇ ÄÏÂË͇ Á‡·ÂÁԘ˷ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥‰Âª, ‡ ¥Ï¥Ú‡ˆ¥fl ‰ÓÒ‚¥‰Û ̇ Òı¥‰ – ˆÂ ÌÂÔÓ„‡ÌËÈ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МАРК НАЙДОРФ ПРОСТІР «U»
i мiщанського укладу життя, полiтичний, громадянський i особистiсний конформiзм, який культивувався послiдовно в трьох поколiнь, котрi виросли за «залiзною завiсою». За цих обставин легко витлумачити економiчну ста¶нацiю «пiзнього» СССР. Гадаю, що iсторичне завдання минулих 10 рокiв незалежної України, власне, i полягало в осмисленнi цього совєцького досвiду та в досягненнi нової згоди усього суспiльства щодо того, що варто вiдмовитися вiд культурного i полiтичного радикалiзму i вдатися до формування демократичних механiзмiв самокерованого громадянського суспiльства. Але цi iдеї, схоже, так i не були достатньо широко запропонованi новому українському суспiльству i не стали (поки що) реальною надихаючою основою його консолiдацiї. На мiсце цих пунктiв суспiльної згоди анонiмно, але доволi енергiйно просувалися iншi – українська мова i православ’я.
III
108
Важливо усвiдомлювати, що, залишивши разом iз iншими «союзними республiками» СССР в iсторiї, незалежна Україна, однак, не уникла кризи (такi надiї були), але навпаки, успадкувала її у всiй «системностi». Як i
¯‡ÌÒ Á‚ÂÒÚË Ì‡Ì¥‚ˆ¸ «ÚÂÚ¥È ¯Îflı» êÓÒ¥ª ¥ ÓÁ¯ËËÚË Ö‚ÓÔÛ flÍ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Ó‰ËÌˈ˛. 片ÂÏÌÓ Ê ÅÊÂÁ¥ÌÒÍ¥ Á‡‚Ê‰Ë Ì‡„ÓÎÓ¯Û‚‡‚, ˘Ó Ò‚Óª ÏÓ‰ÂÎ¥ ‚¥Ì ÓÁ‚Ë‚‡π «Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Ç‡¯ËÌ∂ÚÓÌÛ». ∏‰ËÌÓ˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ ¥Ï¥Ú‡ˆ¥ª ¥ ÔÂÂÓÒÏËÒÎÂÌÌfl π ÚÂ, ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ flÍ ¥‰Âfl Ì¥flÍ Ì ÏÓÊ ÔÂÂÔÎËÒÚË ÅÛ„ ¥ ëflÌ. ß èÓθ˘‡, ¥ ì͇ªÌ‡ Á‚ÂÚ‡˛Ú¸Òfl ‰Ó Ö‚ÓÔË, ÍÂÛ˛˜ËÒ¸ Á‚˘‡ÈÌËÏ Ô‡„χÚËÁÏÓÏ, Ӊ̇ ڥ͇˛˜Ë ‚¥‰ êÓÒ¥ª, ‡ ¥Ì¯‡ – ÓÁË‚‡˛˜ËÒ¸ Ï¥Ê Ú¥π˛ Ê êÓÒ¥π˛ ¥ Ö‚ÓÔÓ˛, flÍ ¥ ÍÓÎËÒ¸ – ÔÓ ¥˜ˆ¥ á·Û˜. íËÏ ˜‡ÒÓÏ Ö‚ÓÔ‡ ˜ÓÏÛÒ¸ Ô·ÌÛπ ÓÁ¯ËËÚË Ò‚Óª ÍÓ‰ÓÌË ‰Ó íÛ˜˜ËÌË ¥ ä¥ÔÛ, ‡ Â‚Ó ÒÍÓ¥¯Â Á’fl‚ËÚ¸Òfl ‚ ä‡ÏÂÛÌ¥, Ì¥Ê ‚ ‚ÓÔÂÓª‰Ì¥È ì͇ªÌ¥. ÉÓÎÓ‚ÌËÏË ‡ÍÚÓ‡ÏË ÌÓ‚Óª Ö‚ÓÔË ·ÛÎË ¥ Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ‰‚¥ ˆÂÌڇθ̥ ‰Âʇ‚Ë – ç¥Ï˜˜Ë̇ ¥ î‡Ìˆ¥fl. ÅÂÁ ªıÌ¸Ó„Ó ÒÚ‡ÚÂ∂¥˜ÌÓ„Ó Ô‡ÚÌÂÒÚ‚‡ Ì¥˜Ó„Ó · Ì ·ÛÎÓ, ÚÓÏÛ ‚ÓÌÓ ¥ π ÒÚ‡ÚÂ∂¥˜ÌËÏ. èÓÔË ‚Ò¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ ¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÍÓ·ÔÒË Ö‚ÓÔÛ ÚËχ· ¥‰Âfl, fl͇ ·‡ÁÛ‚‡Î‡Ò¸ ̇ ‰‚Óı, Á‰‡‚‡ÎÓÒ¸ ·Ë, ÔÓÚËÎÂÊÌËı, ÏÓÏÂÌÚ‡ı – ¥ÒÚÓË˜Ì¥È Ô‡Ï’flÚ¥ ¥ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥. ßÒÚÓ˘̇ ԇϒflÚ¸ – ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· Ì Á‡·Û‚‡ÚË ¥ ÔÂÂÓÒÏËÒ₇ÚË ¥ÒÚÓ¥˛, ÏÓÎÓ‰¥Ê̇ ÔÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
всiм країнам-спадкоємицям, вихiд iз ситуацiї їй довелося намацувати самотужки. Із здобуттям незалежности рух усiх суспiльних груп в Українi продовжувалося з тих позицiй, на яких їх застав «¶орбачовський» пiк кризи. Зрозумiло, вектори бажань, планiв i дiй суспiльних сил країни залежали не тiльки вiд їхнiх iнтересiв, але так само i вiд реальних можливостей, наявних у країнi. Тiльки в тих випадках, коли цi вектори збiгалися, результат виявлявся помiтним. Можна вказати щонайменше на три ключових поняття, якi були у цi роки загальнозначущими i тому найдiєвiшими у свiдомостi українцiв: антикомунiзм, вiдродження i виживання. ÄÌÚËÍÓÏÛÌ¥ÁÏ – це поняття, яке набуло найбiльшої визначености у роки Холодної вiйни як iдеологiя однiєї – у пiдсумку переможної – сторони протистояння. У постсовєцькiй Українi «антикомунiзм» полягає у вiдмовi вiд спадщини СССР i зближеннi з переможцем (Заходом), у протистояннi партiям комунiстичної фразеологiї, якi обiцяють виборцям у разi успiху показати мiстерiю «Вiдновлення СССР». На перший погляд наш «антикомунiзм» означає рiшучий рух до вiднови. Однак, важко сказати, чого в ньому бiльше – радикалiзму чи наївности. Його прихильники так i не вiдрефлектували
Î¥ÚË͇ – ˘Ó· ̇‚˜ËÚË ÌÓ‚¥ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÒÔËÈχÚË ˆ˛ ¥ÒÚÓ¥˛ Û ˆ¸ÓÏÛ Ê ÔÂÂÓÒÏËÒÎÂÌÓÏÛ ‚‡¥‡ÌÚ¥. ëËÏ‚ÓÎ¥˜ÌËÏ Ï¥ÒˆÂÏ Ì¥Ïˆ¸ÍÓ-ه̈ÛÁ¸ÍÓ„Ó ÔËÏËÂÌÌfl ÒÚ‡ÎÓ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Â Í·‰Ó‚Ë˘Â Û Ç‰ÂÌ¥, ÔÓθҸÍÓ̥ψ¸ÍÓ„Ó – ÍÓÎË¯Ì¥È Ï‡πÚÓÍ ÓÔÓÁˈ¥Ó̇ íÂÚ¸Ó„Ó ê‡ÈıÛ ÉÂÌ¥ı‡ ÑÊÂÈÏÒ‡ ÙÓÌ åÓθÚÍÂ Û ä¯ËÊÓ‚¥È (flÍÛ ‰Ó ÏÓÏÂÌÚÛ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÔËÏËÂÌÌfl ̥ψ¥ ‚ÔÂÚÓ Ì‡ÁË‚‡ÎË ä‡ÈÒ‡Û). ÑÎfl ì͇ªÌË ¥ èÓθ˘¥ Ú‡ÍËÏ Ï¥ÒˆÂÏ ÏÓ„ÎÓ · ÒÚ‡ÚË ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Â Í·‰Ó‚Ë˘Â Ì‡ ã˘‡ÍÓ‚¥… çÖ áéÇëßå äéåëéåéã îÓÏÓ˛ Ù‡ÌÍÓ-̥ψ¸ÍÓª ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Òڇ· ‰‚ÓÒÚÓÓÌÌfl ‰Âʇ‚̇ ÔÓ„‡Ï‡ ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ӷϥ̥‚ (˛∂Ẩ‚ÂÍ). ñ ·Û‚ Ú‡ÍËÈ ÒÓ·¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÍÓÏÒÓÏÓÎ, Ô‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ ¥‰ÂÓÎÓ„¥ÁÓ‚‡ÌËÈ (flÍ˘Ó ‰ÂÏÓ͇ڥ˛ ‚‚‡Ê‡ÚË ¥‰ÂÓÎÓ„¥π˛), ‡Î ·ÂÁÔ‡Ú¥ÈÌËÈ (Û «ÌËı» ‚Ò¥ Ô‡Ú¥ª – ‚ÓÔÂÈҸͥ, ·Ó Ì‚ÓÔÂÈҸͥ ·ÛÎË Á‡·ÓÓÌÂÌ¥). Ö‚ÓÔÂÈҸ͇ ÏÓ‰Âθ, flÍ ¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇, ‚ËıӉ˷ Á ˆ¥ÎÍÓÏ ÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÔË̈ËÔÛ – ˘Ó·Ë ¥‰Âfl ÊË·, ÏÓÎÓ‰¸ ÔÓ‚ËÌ̇ ‚ËıÓ‚Û‚‡ÚËÒ¸ ‚ ªª ‰ÛÒ¥. ê¥ÁÌˈfl Ï¥Ê ÚÓڇΥڇÌËÏ ¥ ‰ÂÏÓ͇h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
комунiстичний досвiд життя в СССР, що реально продовжує формувати народне життя сучасної України. Тому наш антикомунiзм обмежений моральним судом над грiзними символами минулого. Зазвичай вiн асоцiюється з демонiзацiєю Сталiна та iнших комунiстичних вождiв, описом Голодомору в Українi – у дусi «руки Москви», iз залякуванням населення загрозою «комунiстичного реваншу». Ç¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl. Хочу нагадати, що це – поняття, яке має давню i славну iсторiю. Воно усякий раз виникало в суспiльствах, якi переживали культурну кризу. У надрах кризи Середньовiччя виникло коло осiб, котрi вiдроджували античну освiченiсть замiсть схоластичної (гуманiзм), i iнше коло людей, котрi вiдроджували ранньохристиянськi принципи релiгiйного життя замiсть римсько-католицької єрархiчности (протестантизм). Криза культури Нового часу (кiн. XIX – сер. XX ст.) породила цiлу низку «нео-» рухiв, назви яких можна знайти в будь-якому спецiалiзованому словнику – вiд неоге¶ельянства у фiлософiї до неокласицизму в музицi i неоконсерватизму в полiтицi. Було б, однак, наївно мiркувати, довiряючи самоназвам, що цi «вiдродження» були усього лиш повторенням минулого. Навпаки, кожне з них служило
Ú˘ÌËÏ Û ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥ ڇ͇ Ê, flÍ Ï¥Ê ¥Ì‰ÓÍÚË̇ˆ¥π˛ ¥ ‚ËıÓ‚‡ÌÌflÏ. ß Ú¥, È ¥Ì¯¥ ‚ÁflÎË ·‡„‡ÚÓ ˘Ó ‚¥‰ Ò͇ÛÚ¥‚ – Ú‡·ÓË, Ô¥ÒÌ¥, ‚Ó„Ìˢ‡, ÒËÏ‚ÓÎË ‰ÛÊ·Ë ¥ ‚Á‡πÏÓ‰ÓÔÓÏÓ„Ë, ı‡ËÚ‡ÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ¥ ÓχÌÚËÁÏ – ڥθÍË ¥ÌÚÂÔÂÚÛ‚‡ÎË ˆÂ ÍÓÊÂÌ Ì‡ Ò‚¥È ·‰. Ö‚ÓÔÂÈҸ͇ ÏÓÎÓ‰¥Ê̇ ÔÓÎ¥ÚË͇ χ· Ó‰ÌÛ ÔÓÒÚÛ ÏÂÚÛ – ̇‚˜ËÚË ÏÓÎÓ‰Ëı ‚ÓÔÂȈ¥‚ ÊËÚË ‡ÁÓÏ. ߉Âfl ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ӷϥ̥‚ flÍ ÒÍ·‰Ó‚‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÓÒ‚¥ÚË ‚ËıӉ˷ Á ÚÓ„Ó, ˘Ó flÍ˘Ó ÏÓÎÓ‰¸ ¥ÌÚÂ∂Û‚‡ÚË ¥ ̇‚˜ËÚË ÏËÒÎËÚË ÒԥθÌËÏË Í‡Ú„ӥflÏË, ÚÓ ÔÓ‚ÚÓÂÌÌfl ¥ÒÚÓ¥ª ‚ÓπÌ ¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ ÏÓÊ̇ ·Û‰Â ÛÌËÍÌÛÚË ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ. éÒÌÓ‚ÌËÏ Ì‡ÔflÏÍÓÏ ˛∂Ẩ‚ÂÍÛ ·ÛÎÓ Ô‡ÚÌÂÒÚ‚Ó ¯Í¥Î ¥ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥‚, Òԥθ̥ ÔÓ„‡ÏË ÔÓÙÓÒ‚¥ÚË, Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl Í‚‡Î¥Ù¥Í‡ˆ¥ª ‚˜ËÚÂÎ¥‚, ÏÓ‚Ì¥ ÍÛÒË, ÔÓÁ‡¯Í¥Î¸Ì¥ Ú‡ ÔÓÁ‡ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚҸͥ Ó·Ï¥ÌË Ú‡ ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl Ï¥Ê ÏÓÎÓ‰¥ÊÌËÏË Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flÏË. è¥ÁÌ¥¯Â ڇͥ ÔÓ„‡ÏË ÓÚËχÎË ·‡„‡ÚÓÒÚÓÓÌÌ¥È ‚ËÏ¥ ‚Ê ‚ ‡Ï͇ı „Ûχ̥ڇÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Öë. ߉‡ΠւÓÔË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ – ˆÂ ÏÓÎÓ‰ËÈ Â‚ÓÔÂπˆ¸, ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌËÈ ·Û‰¸-flÍËı ¥ÒÚÓ˘ÌËı ÒÚÂÂÓÚËÔ¥‚, Ò‚Óπ¥‰ÌËÈ ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥Ú, flÍËÈ Ó‰Ì‡ÍÓ‚Ó ÍÓÏÙÓÚÌÓ ÔÓ˜Û‚‡πÚ¸Òfl ¥ Û è‡ËÊ¥, ¥ ‚ Ä٥̇ı, ¥ Û
109
ЯРИНА БОРЕНЬКО НЕВДАЛА ІМІТАЦІЯ, АБО ЕВРОПЕЙСЬКА МАКРОІДЕЯ В ПОЛЬСЬКОУКРАЇНСЬКОМУ МІКРОПРОСТОРІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
просуванню в майбутнє тим, що широко розкривало контекст кризової ситуацiї, включаючи в неї здавалося б назавжди вiдкинуте минуле. Важко сказати, про що йшлося у гаслi «Вiдродження», вiд початку 1990-х повтореного безлiч разiв з найрозмаїтiших приводiв, включно з назвою банку-невдахи i фонду, лукаво названого так замiсть чесного «Фонду Сороса» – за iменем єдиного спонсора. Здається, нiхто не взяв на себе вiдповiдальности за це гасло, i нiхто так i не дав вiдкритої та ясної декларацiї його економiчного, полiтичного чи iдеологiчного змiсту. Якщо йдеться про вiдродження української нацiї, то воно звелося поки що, наскiльки можна судити, до того, що вслiд за М.Грушевським можна назвати «романтичним козакофiльством», а також бiльш-менш успiшного адмiнiстративного витiснення росiйської мови в ре¶iонах її поширення до становища повсякденної при офiцiйнiй українськiй. Враження таке, що невiдомi iдеологи «Вiдродження» вважають українську нацiю чисто духовним субстратом, вiльним вiд повсякденних людських iнтересiв мати роботу i заробляти (на будь-якiй мовi), купувати i продавати зроблене, iз задоволенням їсти, пити i красиво вдягатися, мати гiдне житло, їздити в гостi до
ëÚÓÍ„Óθϥ, – ÌÓÒ¥È Á‡„‡Î¸ÌÓβ‰Ò¸ÍÓ„Ó ¥ÌÚÂÂÒÛ, Á‰‡ÚÌÓ„Ó ÔÂÂÍËÚË Ì‡‚¥Ú¸ Ô‡Ú¥ÓÚ˘ÌÓ-̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ. äÓÎË ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÂÎ¥Ú‡ èÓθ˘¥ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ Á‡fl‚Ë· ÔÓ Ò‚Óπ «ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‚ Ö‚ÓÔÛ» ¥ ÓÚËχ· ÔflÏ¥ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl Â¥ÌÚÂ∂Ó‚‡ÌÓª ç¥Ï˜˜ËÌË ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË ªÈ ÚÛ‰Ë ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒ¸, ̥ψ¥, ̇‚˜ÂÌ¥ ÓÁÔ·˜Û‚‡ÚËÒ¸ Á‡ ÔÓÏËÎÍË ‰‚Óı Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ‚ÓπÌ, ÔÓfl‰ ¥Á Ó·¥ˆflÌ͇ÏË ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË ÔÓÎflÍ‡Ï ‚ÒÚÛÔËÚË ‚ Öë ¥ çÄíé ¥Ì¥ˆ¥˛‚‡ÎË ¥ ÔÓθҸÍÓ-̥ψ¸ÍËÈ ˛∂Ẩ‚ÂÍ. üä èéãüä çÖ ëíÄÇ çßåñÖå «ÇÁ‡„‡Î¥ fl ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ıÓ˜Û ªı‡ÚË ‰Ó èÓθ˘¥. êӷβ ˆÂ, ·Ó ª‰Â ‚ÂÒ¸ Í·Ò. èÓ ÔÓÎflÍ¥‚ Û ÅÂΥ̥ fl Ì¥˜Ó„Ó ‰Ó·Ó„Ó Ì ˜Û‚ – ‚ÓÌË ‚Ò¥Ï ÚÓ„Û˛Ú¸ ¥ ‚Ò ÒÍÛÔÓ‚Û˛Ú¸. ᇠڥ ҇ϥ „Ó¯¥ fl Ï¥„ ·Ë ÔÓªı‡ÚË ‚ ßÒԇ̥˛». – «ü ‰ÛÊ ıÓ˜Û ÔÓ·‡˜ËÚË ÅÂÎ¥Ì. í‡Ï ̇Ô‚Ì ‚Ò ˆ¥Í‡‚Ó – ÏÛÁª, Á‡ÏÍË… Ⴂ‡ÈÌÓ, Û ÌËı ·‡„‡Ú¥ ͇ÏÌˈ¥… ÄΠflÍ ÔÓθÍÛ ÏÂÌ ̇‚fl‰ ˜Ë ÒÔËÈÏÛÚ¸ Ú‡Ï Á ‡‰¥ÒÚ˛», – Á Ú‡ÍËÏË Ì‡ÒÚÓflÏË ªı‡ÎË Ó‰ËÌ ‰Ó Ó‰ÌÓ„Ó ‚ „ÓÒÚ¥ ÔÓθҸͥ Ú‡ ̥ψ¸Í¥ ¯ÍÓÎfl¥ Û 1993 Óˆ¥, ÍÓÎË ÔÓ˜‡‚ ‰¥flÚË ˛∂Ẩ‚ÂÍ. á‡Ï¥Ì¥Ú¸ ÔÓÎfl͇ ̇ Û͇ªÌˆfl, ̥ψfl ̇ ÔÓÎfl͇ – h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МАРК НАЙДОРФ ПРОСТІР «U»
110
родичiв i друзiв, вiдвiдувати концерти, театри, виставки, подорожувати. Поза межами iдеологiчної iстерiї за роки незалежности з трьох названих залишалося тiльки загальновживане слово «‚ËÊË‚‡ÌÌfl». Майже усi в цiй бiднiй країнi десятки рокiв виживають, хоча пiд наглядом i турботою ЦК КПСС люди не завжди зважувалися зiзнатися в цьому навiть самим собi. Сьогоднi про це можна говорити, i всякий громадянин України знає, що це слово значить. «Виживають» лiкарнi i заводи, банки i вищi школи, музеї i дитячi садки. Армiя, мiлiцiя i пошта також «виживають». Але насамперед «виживають» люди, родини i дiти, якi поки що про це не знають. Вслухайтеся в контекст, у якому люди вживають це слово, i ви без труднощiв упiзнаєте в ньому основний змiст – «вiдновлення повсякденности», того загального i простого продуктивного економiчного життя народу, яке бiльш нiж пiвстолiття знаходилося пiд тотальною окупацiєю совєцької бюрократичної машини, i яке, як менi здається, за цi 10 рокiв, власне кажучи, не було реабiлiтоване, не здобуло необхiдної поваги i повноправности в поглядах нацiї в цiлому. Залишаю поза межами статтi здогади про причини такої неквапности.
Ó‰‡ÁÛ Ê ÏÓÊ̇ Ô¥‰Ú‚‰ËÚË ÚÂÁÛ ÔÓ ¥Ï¥Ú‡ˆ¥˛ ¥ ÔÂÂÓÒÏËÒÎÂÌÌfl. ëÚÂÂÓÚËÔË, ÁÌ‚‡„‡, ÒÚ‡ı, Á‡ıÓÔÎÂÌÌfl ·‡„‡ÚÒÚ‚ÓÏ ¥ ‚¥‰‡Á‡ Ô‰ ·¥‰Ì¥ÒÚ˛ – ÛÒ ˆÂ ˘Â ·¥Î¸¯Â ÔËÒÛÚÌπ ̇ ÔÓθҸÍÓ-Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÔËÍÓ‰ÓÌÌ¥. í¥Î¸ÍË ÔÓ„ÂÒÛ Á ̇ÏË èÓθ˘‡, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ç¥Ï˜˜ËÌË, Ì ‰ÓÒfl„·, ‡Ì¥ ̇ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı Í·‰Ó‚ˢ‡ı, ‡Ì¥ Û Á‚˘‡ÈÌËı ¯ÍÓ·ı. Ň ·¥Î¸¯Â, ‚ÓÔÂÈҸ͇ ÂÈÙÓ¥fl ÔÓÎflÍ¥‚ ¥ Û͇ªÌҸ͇ «·‡„‡ÚÓ‚ÂÍÚÓÌ¥ÒÚ¸» ÔÂÂÚ‚ÓËÎË ÔÓÎ¥Ú˘̥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË Û Ì‡Ô¥‚ÔË‚‡ÚÌ¥ ÁÛÒÚ¥˜¥ èÂÁˉÂÌÚ¥‚, flÍ¥ ÛÒÏ¥ı‡ÎËÒ¸ ‚ Ó·’πÍÚË‚Ë ÚÂÎÂ͇ÏÂ Û ÚÓÈ ˜‡Ò, ÍÓÎË ÔÓθҸ͇ ÔÓÎ¥ˆ¥fl ‰ÂÔÓÚÓ‚Û‚‡Î‡ Û͇ªÌÒ¸ÍËı «ÌÂ΄‡Î¥‚», ‡ ̇ ÏÓ„Ë·ı ÔÓθҸÍËı ÓÎflÚ Á’fl‚ÎflÎËÒ¸ ‡ÌÚËÔÓθҸͥ „‡Ò·. èÓθ˘¥ ÔÓ˘‡ÒÚËÎÓ ¥Á Á‡ı¥‰ÌËÏË ÒÛÒ¥‰‡ÏË – ̥ψ¥ Ì¥ÍÓÎË Ì ‚Ëχ„‡ÚËÏÛÚ¸ ÂÒÚ‡‚‡ˆ¥ª Ò‚Óªı ԇϒflÚÌËÍ¥‚ ‰Ó·Ë ·ÓÓÚ¸·Ë Á‡ ë¥ÎÂÁ¥˛ ¥ Ì ̇ÁË‚‡ÚËÏÛÚ¸ Çӈ·‚ ÍÂÒ‡ÏË. ß ˘Ó ̇ȄÓÎÓ‚Ì¥¯Â – ̥ψ¥ Ì ·ÓflÚ¸Òfl „Ó‚ÓËÚË ÔÓ Ò‚Ó˛ ¥ÒÚÓ¥˛, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ‚Ó̇ ¥ ÌÂÔËπÏ̇. ÇÓÌË Ó·ÎflÚ¸ ‚Ҡ΄ÍÓ ¥ ÔÓÒÚÓ – ÔÓθҸÍÓ-̥ψ¸Í¥ Ï¥Ê̇Ӊ̥ ˆÂÌÚË, ‚ÓÔÂÈҸͥ ¯ÍÓÎË (Á ‰‚Óχ ¥‚ÌÓÁ̇˜ÌËÏË ÏÓ‚‡ÏË ‚ËÍ·‰‡Ìh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Нагадаю тiльки, що бiльшовики колись цiлеспрямовано знищували дрiбну приватну власнiсть, цю основу економiчного життя народу, знаючи твердо, що вона «щодня i щогодини породжує капiталiзм». Тепер приватна власнiсть, безупинно сперечаючись iз законом, величезною працею, на жаль, невеликої заповзятливої частини народу вiдновлює сама себе. Я б сказав, що в результатi незалежного 10-рiччя українськi «антикомунiзм» i «Вiдродження» недалекоглядно зневажили «виживання», а «виживання», у свою чергу, має мало довiри до «Вiдродження» i «антикомунiзму».
IV Становище незалежної України до пiдсумку її 10-рiччя визначається також її сучасним мiсцем у свiтовому спiвтовариствi. Інте¶рацiя країни у свiтову економiку вiдбувається всi цi роки наче сама собою. У рiк 10-рiччя ми, як i ранiше, довiряємо свої заощадження Федеральнiй резервнiй системi США охочiше, анiж Нацiональному банку України, лiкуємося, застосовуючи переважно закордоннi лiки й устаткування, купуємо в «човникiв» дешевi товари iноземного виробництва (чому вони пiсля транспортування i митницi усе ще дешевшi за нашi?),
Ìfl), ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ «Ç¥‡‰¥Ì‡»… äÛ‰Ë Ú‡Ï ‚Ê ‰Ó ԇϒflÚÌËÍ¥‚, flÍ ÏÓ‚‡ ȉ ÔÓ ‰¥ÚÂÈ. èÓÎflÍ‡Ï Ú‡ÍÓÊ ÔÓ˘‡ÒÚËÎÓ Á¥ Òı¥‰ÌËÏË ÒÛÒ¥‰‡ÏË. ì͇ªÌˆ¥ Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌ¥ ÛÊ ÔË̇ÈÏÌ¥ ÚËÏ, ˘Ó èÓθ˘‡ ·Û· ÔÂ¯Ó˛ ͇ªÌÓ˛, fl͇ ªı ‚ËÁ̇· – ‚¥‰‡ÁÛ Ê Ì‡ ‰Û„ËÈ ‰Â̸ Ô¥ÒÎfl ÂÙÂẨÛÏÛ. èÓ ¥ÒÚÓ¥˛ Û͇ªÌˆ¥ „Ó‚ÓËÚË Ì ıÓ˜ÛÚ¸ – Ó·ÏÂÊÛ˛Ú¸Òfl Í·Ò˘ÌËÏ «Ì Íˉ‡ÚË Í‡Ï¥ÌÌfl ‚ ˜ÛÊËÈ „ÓÓ‰» ¥ «‰‡‚‡ÈÚ Á‡·Û‰ÂÏÓ ÔÓ ÏËÌÛλ. åÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ¥ Á‡·ÛÚË – Á¯ÚÓ˛ ̇ ‚Ò¥ı ̇ÛÍÓ‚Ëı ˜Ë ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Á‡ıÓ‰‡ı Ú‡Í ¥ Ó·ËÚ¸Òfl, Ô˘ÓÏÛ ÁÌÓ‚Û ÔÓ‰Ó·‡πÚ¸Òfl ÅÊÂÁ¥ÌÒÍ¥, flÍËÈ Ô¥‰‚Ó‰ËÚ¸ Ì‡Ò ‰Ó ‰ÛÏÍË, ˘Ó Û ‚Ò¸ÓÏÛ ‚ËÌÛ‚‡Ú‡ «ÚÂÚfl Û͇», Ò·ÚÓ åÓÒÍ‚‡. Ä ÚËÏ ˜‡ÒÓÏ èÓθ˘‡, ÏÛʇ˜ËÒ¸ ÌÓÒڇθ„¥˜ÌÓ Ì‡ Òı¥‰, ‚ËıÓ‚Ûπ Ò‚Óªı ‰¥ÚÂÈ ÔÓÁ‡ı¥‰ÌÓ – ‚‡ÚÓ ‚‡ıÛ‚‡ÚË, ˘Ó ÔÓθҸͥ ‰¥ÚË ‚˜‡Ú¸ Ò‚Ó˛ ¥ÒÚÓ¥˛ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ «ÔÓθҸÍÓÒÚË» Ç¥Î¸Ì˛Ò‡ ¥ 㸂ӂ‡, ¥ Ì ‚¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó ‚˜ËÚÂÎfl ¥ÒÚÓ¥ª ‰Ó‚Ó‰ËÎÓÒ¸ ˜ÛÚË – «ÏË Ì ıÓÚ¥ÎË Çӈ·‚, ͇˘Â ‚¥‰‰‡ÎË · Ì‡Ï ã¸‚¥‚». ì ÚÓÈ Ò‡Ï ˜‡Ò Û͇ªÌҸͥ ¯ÍÓÎfl¥ Á‡ ‰‚‡-ÚË ÛÓÍË «ÔÓ„‡Ìfl˛Ú¸» ‚Ò˛ ¥ÒÚÓ¥˛ áìçê (ˆÂ ‚ ̇È͇˘ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ – ·Ó Á‡Á‚˘‡È ‚˜ËÚÂÎflÏ ·‡ÍÛπ ˜‡ÒÛ Ì‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ Ô‡‡„‡ÙË Ô¥‰Û˜ÌË͇) ¥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ми бiльш-менш звикли до дешевої закордонної телепродукцiї у себе вдома, при тому, що власна – часто лише мiсцева копiя iноземної. Навiть базарнi цiни на нашi рiднi м’ясо, соняшникову олiю, цукор i деякi iншi продукти стали залежати вiд експортної кон’юнктури. Ситуацiя в енергетицi та галузях важкої промисловости так затуманена ЗМІ, що судити про неї немає жодної змоги. Кажуть, що торгiвля продукцiєю рудної, металургiйної, хемiчної промисловости iз закордоном ведеться iнтенсивно, але на чию користь, незрозумiло. В економiчному сенсi мiсце у свiтовому спiвтовариствi поки що виходить не почесне – мiсце бiдної периферiї з потенцiйними можливостями. Головними чинниками, вiд яких в найближчому i бiльш вiддаленому майбутньому залежатиме українська частка свiтових матерiальних, фiнансових, технiчних, iнтелектуальних i iнших ресурсiв, є все-таки тi, що формуються усерединi країни унаслiдок певної спрямованости волi i уявлень її громадян, їхнiх рiшень i вчинкiв. Дещо про це уже сказано вище. До сказаного варто додати, що крiм власного досвiду, на волю i уявлення українцiв впливає закордонний (захiдний) досвiд. Майже кожен, хто починає в нас нову справу, поглядає на захiднi зраз-
‰ÓÒ¥ Ì ÓÁÛÏ¥˛Ú¸, ıÚÓ Ú‡ÍËÈ èÂÚβ‡ – Á‡‰ÌËÍ ˜Ë ̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ „ÂÓÈ. ì Ó‰ÌÓÏÛ Á Ô¥‰Û˜ÌËÍ¥‚ ¥ÒÚÓ¥ª (Á‚˘‡ÈÌÓ Ê, Á‡Ú‚‰ÊÂÌËÏ å¥Ì¥ÒÚÂÒÚ‚ÓÏ ÓÒ‚¥ÚË) ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90-Ëı ̇‚¥Ú¸ ‰¥È¯ÎÓ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó èÂÚۯ‚˘‡ ̇Á‚‡ÎË èÂÚ‡¯Í‚˘ÂÏ, ‡Î ˆÂ ·Û· ‰¥·Ìˈfl, ·Ó ¥ÒÚÓ¥fl áìçê ̇ ÇÂÎËÍ¥È ì͇ªÌ¥ ˆÂ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÚÂ, ˘Ó ‰Îfl «Á‡ı¥‰Ìfl͇»-Û͇ªÌˆfl: ¥ÒÚÓ¥fl ì͇ªÌË Ô¥ÒÎfl I ë‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË – ˆÂ ä˪‚ ¥ ï‡Í¥‚, ‡ ‚Ê ÔÓÚ¥Ï, ÏÓÊÎË‚Ó, 㸂¥‚, ‡ ̇ ìÊ„ÓÓ‰ ¥ åÛ͇˜Â‚Ó ˜‡ÒÛ ÚËÏ ·¥Î¸¯Â Ì ‚ËÒÚ‡˜‡π. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ‰Îfl ÔÓÎfl͇ ¥ÒÚÓ¥fl ì͇ªÌË – ˆÂ ÚÓÈ Ê 㸂¥‚ ¥ Ú¥ Ê «éÎflÚ‡», ÔÓ flÍ¥ ‚ èÓθ˘¥ Á̇π ÍÓÊÂÌ, ‡ ‚ ì͇ªÌ¥ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì¥ıÚÓ. äéåèãÖäë ÅßãúòéÇÄêíéëíà é‰ÌÓ„Ó ‡ÁÛ, ¥‰Û˜Ë Ì¥˜ÌËÏ èÂÂÏ˯ÎÂÏ ¥Á ÔÓθҸÍËÏË Ó‰ÌÓÎ¥Ú͇ÏË (Á‰‡‚‡ÎÓÒ¸ ·Ë – ÏÓÎÓ‰¥, Í·ÒÌ¥ ıÎÓÔˆ¥, ÓÁÍÓÏÔÎÂÍÒÓ‚‡Ì¥ ‡Ê ‰Ó ÌÂÏÓÊÎË‚ÓÒÚË), ıÚÓÒ¸ ¥Á Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ Á‡ÔËÚ‡‚, ‚͇Á‡‚¯Ë ̇ ÏÓÌÛÏÂÌÚ, flÍËÈ ‚ Ì¥˜Ì¥È (ÚÓıË ‡ÎÍÓ„ÓÎ¥ÁÓ‚‡Ì¥È) ÚÂÏfl‚¥ ̇¯ÚÓ‚ıÛ‚‡‚ ̇ ÌÂÈÏÓ‚¥Ì¥ Ù‡ÌÚ‡Á¥ª: «Ä ˘Ó ÚÓ Á‡ ԇϒflÚÌËÍ?» ß ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‚‡Á ÁÏ¥ÌË·Òfl, ÏÓÎÓ‰¥
111
ЯРИНА БОРЕНЬКО НЕВДАЛА ІМІТАЦІЯ, АБО ЕВРОПЕЙСЬКА МАКРОІДЕЯ В ПОЛЬСЬКОУКРАЇНСЬКОМУ МІКРОПРОСТОРІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ки, майже кожен, хто хоче показати незгiднiсть тiєї чи iншої сторони нашого життя iз здоровим глуздом, для прикладу робить характерний жест у бiк «цивiлiзованих країн»; вплив захiдного досвiду, акумульованого тенденцiями, що по-рiзному позначаються як ¶лобалiзацiя, капiталiзм чи масова культура (mass-media), виявляється також i в тому, що основнi цiнностi сучасного захiдного суспiльства – Комфорт, Здоров’я, Довголiття – аксiоматизуються в цiй якостi й у масовiй свiдомостi українцiв. Власний i захiдний досвiд своєрiдно iнтерферують, формуючи новий вiзерунок свiторозумiння й установок наших спiввiтчизникiв. Наприклад, «воля» розумiється в нас переважно не в цивiльно-правовому сенсi, а як моральна санкцiя, що реабiлiтує природне почуття задоволення вiд споживання i розваги. З iншого боку, мiжнародний контекст уже позначається i, ймовiрно, буде в майбутньому вiдбиватися на конкретному розумiннi українцями таких понять, як «патрiотизм» i «нацiя», «нацiональна культура», «нацiональна держава». Гляньтено, навiть галасливiсть мiсцевих нацистiв корелює з хвилями ексцесiв «нацi» на Заходi й у Росiї. Поки що ми бачимо, що українське суспiльство адаптує переважно наймасовiшi i найдемонстративнiшi
¥ ÓÁÍÓÏÔÎÂÍÒÓ‚‡Ì¥ ÔÓÎflÍË ÔÓ˜‡ÎË ÏËÏËÚË: «éÈ, ÌÛ ‰‡‚‡È Ì ·Û‰ÂÏÓ, ÌÛ Ú‡ÍËÈ ÓÚ Ô‡Ï’flÚÌËÍ..» Ⴂ‡ÈÌÓ Ê, ˆÂ ·Û‚ ԇϒflÚÌËÍ éÎflÚ‡Ï, Á‚˘‡ÈÌÓ Ê Ì ̇ÈÎ¥Ô¯Ó„Ó ÂÒÚÂÚ˘ÌÓ„Ó ∂‡ÚÛÌÍÛ, ¥ Á‚˘‡ÈÌÓ, flÍ ¥ ‚Ò˛‰Ë, ÓÁ‚Ó‰ËÚËÒ¸ ̇ ˆ˛ ÚÂÏÛ ÔÓÎflÍË Ì ıÓÚ¥ÎË. èÓÚÂ Û 1998 Óˆ¥ «„¥ÚÓÏ» „‡ÁÂÚÌËı ÒÚ‡ÚÂÈ ·Û· ҇Ϡˆfl ÚÂχ. è¥ÒÎfl ‰Ó‚„Ëı ÂÏÓÌÚ¥‚, ÂÒÚ‡‚‡ˆ¥ª, θ‚¥‚Ò¸ÍÓª ‚ÔÂÚÓÒÚË ¥ Í˪‚Ò¸ÍÓ„Ó «ÔÓÙ¥„¥ÁÏÛ», èÂÁˉÂÌÚË ‰‚Óı ͇ªÌ Ú‡ÍË ÒÔÓÏÓ„ÎËÒ¸ ̇ ÒԥθÌ ÔÓÍ·‰‡ÌÌfl Í‚¥Ú¥‚ ‰Ó ÏÓ„ËÎË éÎflÚ. Ñ‚Óπ èÂÁˉÂÌÚ¥‚-«ÍÓ¯¥‚» ̇‚¥Ú¸ ¥ Ì ÔÓ‰ÛχÎË ÔÓ„ÎflÌÛÚË Ì‡ ·¥ÎÛ ÒÔÓÛ‰Û, ˘Ó ÒÚÓªÚ¸ ˜ÂÂÁ ‰ÓÓ„Û ‚¥‰ Ô‡ÌÚÂÓÌÛ. ñ ·Û‰ËÌÓÍ Ú‚Ó˜ÓÒÚË ‰¥ÚÂÈ Ú‡ ˛Ì‡ˆÚ‚‡ ɇ΢ËÌË. ïÚÓÁ̇, ÏÓÊÂ, flÍ·Ë Ì ÒÔ¥¯ËÎËÒ¸ Ô¥‰ÔËÒÛ‚‡ÚË ‰ÂÍ·‡ˆ¥ª, flÍ¥ Ì¥ıÚÓ Ì¥ÍÓÎË Ì ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÚËÏÂ, ‡ Á‚ÂÌÛÎËÒ¸ ‰Ó ÓÒ‚¥ÚË Ò‚Óªı ‰¥ÚÂÈ, ÚÓ ÓÚËχÎË · ·¥Î¸¯ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÛ ¥ ÔËÓ‰ÌÛ „‡‡ÌÚ¥˛ ÌÂÔÓ‚ÚÓÂÌÌfl θ‚¥‚Ò¸ÍËı ¥ÌˆË‰ÂÌÚ¥‚ Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ. Ä Ú‡Í ‚Ò Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ÔÓ-ÒÚ‡ÓÏÛ. Ⴂ‡ÈÌÓ, π ÒÚËÔẨ¥ª ä¥Í·̉‡, ÔÓ„‡Ï‡ Ô‡ÚÌÂÒÚ‚‡ „Óχ‰Ò¸ÍËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È RITA, èÓθҸÍÓÛ͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÍÓ΄¥ÛÏ ‚ ã˛·Î¥Ì¥ ¥ ̇‚¥Ú¸ èÓθҸÍÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
МАРК НАЙДОРФ ПРОСТІР «U»
112
«проекти» захiдної культури, тодi як моральна вага, престиж доброї освiчености, точного знання, творчих устремлiнь людини в нашому суспiльствi загалом незначний, i, вiдповiдно, довготермiновi «вкладення» у якiсть молодого поколiння не представленi в масовiй свiдомостi й у полiтицi як першочерговi. Вузiвський курс залишається, як i в пiзньому СССР, формою «черги за дипломом». Чи вiдбиває все це фактично вже зроблений вибiр народу на користь свого стосовно благополучного, якщо усе буде гаразд на Заходi, але провiнцiйного становища в майбутньому ¶лобальному свiтi, чи ми як i ранiше бачимо прояви морального потрясiння вiд зламу, який вiдбувся iз розпадом СССР i його наслiдкiв, сказати не беруся. На мiй погляд, нинiшнiй рiк для України можна виокремити лише через магiю «круглої» цифри 10, але не за якимось особливим змiстом в новiтнiй вiтчизнянiй iсторiї. Адмiнiстративно-правовий простiр, видiлений пiсля розпаду СССР, – «держава Україна» – дрейфує неподалiк вiд iнших його фра¶ментiв, iз труднощами здобуваючи власну змiстовну єднiсть i культурну своєрiднiсть. Перелому поки не вiдбулося: вантаж минулого досвiду ще не подоланий, вiн панує i над нашою пов-
Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÙÓÛÏ. ß Ì‡Ô‚ÌÓ ˆËı ÔÓ„‡Ï ·Û‰Â ˘Â ·¥Î¸¯Â, ‡Î ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ ‚ÓÌË ‡‰¯Â ̇ Ô‰‡˜Û ÔÓθҸÍÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û (ÔË̇ÈÏÌ¥ Ú‡Í Á‡ÔËÒ‡ÌÓ Û ·‡„‡Ú¸Óı ÔÓ„‡ÏÌËı ‰ÓÍÛÏÂÌÚ‡ı), flÍËÈ Ï‡π ÔË‚ÂÒÚË ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥˛ ‚ «‰ËÍÛ» ì͇ªÌÛ. ç‡ ‡Á¥ ÚÂ, ˘Ó ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl ÔÓθҸÍÓ-Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ Ô‡ÚÌÂÒÚ‚ÓÏ, – ˆÂ Á‚˘‡È̇ ÔÓ„‡Ï‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ë (‰Ó ˜¥, Á ٥̇ÌÒ¥‚ ëòÄ, flÍ¥ ̇ȷ¥Î¸¯Â Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌ¥ ‚ ¥Ï¥Ú‡ˆ¥ª) χÎÓÓÁ‚ËÌÂÌ¥È Í‡ªÌ¥, ‚ ÂÁÛθڇڥ flÍÓª «Ì‰ÓÓÁ‚ËÌÂÌ¥» (ÚÛÚ: Û͇ªÌˆ¥) ‚Ò ·¥Î¸¯Â Ô¥Á̇˛Ú¸ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl «ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª» (ÚÛÚ: èÓθ˘¥), ‡Î «ÓÁ‚ËÌÂÌ¥» ·Î‡„Ó‰¥ÈÌËÍË ‡Ì¥ÚÓıË Ì Á·Ë‡˛Ú¸Òfl ÔÂÂÓÒÏËÒ₇ÚË Ò‚Ó„Ó ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ÌËı: ˜ËÒÚÓ ‡ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌÓ ‰ÓÌÓ¥‚ ˆ¥Í‡‚ËÚ¸ χÚÂ¥‡Î¸Ì‡ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ˆËÔ¥πÌÚ‡. èÓ ÒÛÚ¥, Ú‡ÍÛ Ò‡ÏÛ ÔÓ„‡ÏÛ ÏÓÊ̇ ÓÁÔÓ˜‡ÚË Á ·Û‰¸-flÍÓ˛ ͇ªÌÓ˛, fl͇ ‚ Ô‚ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ Òڇ̠∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ‚‡ÊÎË‚Ó˛, – ˆÂ ÏÓÊ ·ÛÚË ëÂÌÂ∂‡Î ˜Ë ÄÌ„Ó· (ÍÓÎË ‡ÙË͇ÌҸ͇ ÏÓÎÓ‰¸ ÔÓ‚Âڇ·Òfl Á ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥‚ Ô¥‚Ì¥˜ÌÓª Ô¥‚ÍÛÎ¥, ÚÓ ‚·¯ÚÓ‚Û‚‡Î‡ Ú‡Ï «‰ÂÏÓ͇Ú˘̥» ‡·Ó «Ì‡Ó‰ÌÓ-‰ÂÏÓ͇Ú˘̥» – Á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ Ï¥Òˆfl ̇‚˜‡ÌÌfl – ‚Óβˆ¥ª, flÍ¥ Úfl„ÌÛÚ¸Òfl ¥ ÔÓ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥). è˘ÓÏÛ ‰ÓÌÓ¥‚ ڇͥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
сякденнiстю, i над «вертикаллю влади», а майбутнє – на кшталт того, що вже iснує ледь не одразу на Захiд вiд наших кордонiв, чи якесь iнше, усе ще здається недосяжним. Країна нудиться невиразнiстю того, що вiдбувається, i вiрить, що все буде добре.
èÂÂÍ·‚ Ä.è.
Ì Â
Á ‡ · Û ‰ ¸ Ú Â
͇ªÌË ı‚Ëβ˛Ú¸ ˜ËÒÚÓ ‡ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌÓ, ̇ ¥‚Ì¥ ̇ÙÚË ¥ ‰¥‡Ï‡ÌÚ¥‚. 燯ËÏ «‰¥‡Ï‡ÌÚÓÏ» π ÍÓ‰ÓÌ Á êÓÒ¥π˛, ‡ «Ì‡ÙÚÓ˛» – óÓÌ ÏÓÂ... ëíÖêÖéíàè «ì ÏÂÌ ÒÍÓÓ ÛÒÌËÈ ÂÍÁ‡ÏÂÌ Ì‡ ÚÂÏÛ ÔÓθҸÍÓÛ͇ªÌÒ¸ÍËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ. ü ·Ë ‰ÛÊ ıÓÚ¥‚ ÔÓ·Û‚‡ÚË Û ã¸‚Ó‚¥, ‡Î ̥flÍ Ì ̇‚‡ÊÛÒ¸ – ÓÁ͇ÁÛ˛Ú¸, Ú‡Ï Ì‡ ‡‚ÚÓÚ‡Ò‡ı ¥ Û ÔÓÚfl„‡ı Ô‡ÌÛπ Û͇ªÌҸ͇ χ٥fl, fl͇ ‚Ò¥ı „‡·Ûπ», – ˆÂ ÒÚÛ‰ÂÌÚ-ÔÓÎflÍ, flÍËÈ ˜ÂÂÁ ‰‚‡ Ï¥Òflˆ¥ ÓÚËχπ ̥ψ¸ÍËÈ ‰ËÔÎÓÏ ÔÓÎ¥ÚÓÎÓ„‡... ã„ÂÌ‰Ë ÔÓ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ Ï‡Ù¥˛ ‚ èÓθ˘¥ – ˆÂ ‚Ê Ì ÓÍÂÏ¥ ÒÎÓ‚‡, ˆÂ ÚẨÂ̈¥fl, fl͇ ÒÔ˘ËÌ˛π ÒÔ‡‰ ¥ ·ÂÁ ÚÓ„Ó Î‰¸ ÊË‚ÓÚ¥˛˜Ëı ÌÂÓÙ¥ˆ¥ÈÌËı ÍÓÌÚ‡ÍÚ¥‚. ç¥ıÚÓ Ì Á‡‰ÛÏÛπÚ¸Òfl ̇‰ ÚËÏ, ˘Ó Û͇ªÌҸͥ ÂÍÂÚËË – ˆÂ Ì «ÍÓÁ‡ ÌÓÒÚ‡», ¥ flÍ˘Ó ÔÓθҸ͇ ÔÓÎ¥ˆ¥fl Á‡ ‰‚¥ „Ó‰ËÌË ‚¥‰¯Û͇· Û Ï‡ÎÂ̸ÍÓÏÛ ë‡Ì‰ÓÏË¥ χÒÛ ÌÂ΄‡Î¥‚, ÚÓ, flÍ·Ë ıÓڥ·, ¯‚ˉÍÓ Ì‡‚· · ÔÓfl‰ÓÍ ¥ Á Òı¥‰ÌËÏË «„‡ÒÚÓ·ÏË». íËÏ ˜‡ÒÓÏ Û Ú¥È Ê LJ¯‡‚¥ ÙÓÏÛπÚ¸Òfl Ò‚Óπ¥‰Ì Û͇ªÌҸ͠ÂΥڇ̠∂ÂÚÓ – ‚ ÓÒÌÓ‚ÌÓÏÛ ÒÚÛ‰ÂÌÚË, ‡ÒÔ¥‡ÌÚË ¥ ÏÓÎÓ‰¥ ̇ÛÍÓ‚ˆ¥, Á̇˜Ì‡ ˜‡ÒÚË̇ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
©
‡ Ì Ú Ó Ì
· Ó Í Ó ‚ Ò ¸ Í Ë È ,
2 0 0 1
антон борковський
україна: 10 років міту
Ô Ó Ï ' fl Ì Û Ú Ë . . .
Á flÍËı – θ‚¥‚’flÌË, ÍÓÚ¥ ÊË‚ÛÚ¸ ÚÛÚ Á‡ Ò‚¥È ÍÓ¯Ú ‡·Ó Á‡‚‰flÍË ÒÚËÔẨ¥flÏ, ̇‰‡ÌËÏ Á‡ı¥‰ÌËÏË ÙÓ̉‡ÏË. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò ÚË‚‡π ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl Ï¥Ê „Óχ‰Ò¸ÍËÏË Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flÏË, Ú‡ÍÓÊ Ô‚‡ÊÌÓ Á‡ ‡ıÛÌÓÍ Ù¥Ì‡ÌÒÛ‚‡ÌÌfl ÔË‚‡ÚÌËı ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÙÓ̉¥‚. ñfl ͇Ú„ӥfl ˜‡ÒÚÓ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚ÛπÚ¸Òfl ˜ËÌÓ‚ÌË͇ÏË flÍ «ÔÓ͇ÁÓ‚ËÈ ‚ËÒÚÛÔ» Û ÔÓ„‡Ï¥ ÔÓθҸÍÓ-Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓÎÓ‰¥ÊÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. èÓÚÂ Ò‡Ï Ó·Ï¥Ì ÚÛÚ ÛÏÓ‚ÌËÈ. èÓÔ¯Â, Û͇ªÌˆ¥ ‚ èÓθ˘Û ª‰ÛÚ¸, ‡Î ÔÓÎflÍË ‚ ì͇ªÌÛ – Ì¥ Á‡ ˘Ó (ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË – ‚¥‰ÌÓÒËÌË ‰ÓÌÓˆÂÔ¥πÌÚ, ‡ Ì ԇÚÌÂ-Ô‡ÚÌÂ). èÓ-‰Û„Â, Á‡ı¥‰Ì¥ ÙÓ̉Ë, flÍ¥ ÒÔ‡‚‰¥ Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸ ÔÓθҸÍÓ-Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛, Ó¥πÌÚÛ˛Ú¸Òfl ̇ ÂÎ¥Ú‡ÌÛ ÏÓÎÓ‰¸, Ô˘ÓÏÛ ÍÓÎÓ Á‡‰¥flÌËı ÓÒ¥· Ì‚ÂÎËÍÂ. 옇ÒÚ¸ Û Ú‡ÍËı ÔÓÂÍÚ‡ı ‰ÛÊ ‚Ë„¥‰ÌÓ Ô¥‰‡ıÓ‚Û‚‡ÚË ‚Â΢ËÌÓ˛ «Î˛‰ËÌÓ-ÒÂϥ̇¥‚», ·Ó flÍ˘Ó Óˆ¥Ì˛‚‡ÚË flÍ¥ÒÌÓ, ÚÓ ¥ ÌÂÓÁ·ÓπÌËÏ ÓÍÓÏ ‚ˉÌÓ, ˘Ó Û ÌÂÙÓÏ‡Î¸Ì¥È ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ Á‡Ì‡‰ÚÓ ·‡„‡ÚÓ Ù‡ÒÛ – ÔÓ ÒÛÚ¥ ÍÓÎÓ Á‡ÏË͇πÚ¸Òfl ̇ ÔÂ‚Ì¥È Í‡Ú„ӥª β‰ÂÈ, flÍ¥ Ó·‡ÎË Û˜‡ÒÚ¸ Û ÒÂϥ̇‡ı ¥ ÍÓÌÙÂÂ̈¥flı Á‡ ÒÚËθ ÊËÚÚfl ¥ flÍËÏ ‚Ë„¥‰ÌÓ Ì ӷËÚË ˆÂÈ ÒÚËθ ‰ÓÒÚÛÔÌËÏ ‰Îfl ÍÓÊÌÓ„Ó.
113
ЯРИНА БОРЕНЬКО НЕВДАЛА ІМІТАЦІЯ, АБО ЕВРОПЕЙСЬКА МАКРОІДЕЯ В ПОЛЬСЬКОУКРАЇНСЬКОМУ МІКРОПРОСТОРІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èËÒÍ¥ÔÎË‚ËÈ ÔË·¥˜ÌËÍ ÔÓÁËÚË‚¥ÁÏÛ ‚ „Ûχ̥ڇÌÓÏÛ Á̇ÌÌ¥ ÏÓÊ Á‡ÍËÌÛÚË Ì‡ÒÚÛÔÌ¥ Á‡Ô˜ÂÌÌfl ˘Ó‰Ó Ó·‡ÌÓª ÚÂÏË. 亮‡ ì͇ªÌ‡ Ú‡ Û͇ªÌˆ¥, ÍÓÚ¥ ÛÔÓ‰Ó‚Ê Ï‡ÈÊ ‚Ò¥πª Ò‚Óπª ¥ÒÚÓ¥ª ‚Ë·Ó˛‚‡ÎË ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸, π Ï¥ÚÓÏ, Ó·ÎÛ‰ÌËÏ Ù‡ÌÚÓÏÓÏ? 亮‡ ÏÓÊ̇ Á‡Ô˜ۂ‡ÚË, ˘Ó ̇¯ڥ Á’fl‚Ë‚Òfl ‚¥Ìˆ¸ ÛÒ¥ı ÚËڇ̥˜ÌËı ÁÛÒËθ Ú‡ ·‡„‡Ú¸Óı „ÂÓª˜ÌËı ·ÂÁÌ‚ËÌÌËı ÊÂÚ‚? 亮‡ ÏÓÊ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌËÈ ÔÓË‚ Û ÍÓÎÓÌ¥‡Î¸ÌÓÏÛ ·ÛÚÚ¥ ·ÛÚË Ï¥ÚÓÏ, ÚÓ·ÚÓ Ï‡ÚÂ¥π˛, ̇҇ÏÔ‰, ıËÏÂÌÓ-‚Ë„‡‰‡ÌÓ˛? ïÓ˜Û Á‡ÒÔÓÍÓªÚË Ûfl‚ÌÓ„Ó ÓÔÓÌÂÌÚ‡, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ Ï¥Ú ‚Ëfl‚Îflπ Ò· flÍ ¥˜ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‚‡ÊÎË‚‡ ¥ ‚‡„Óχ: ı¥·‡ β‰Ë̇ Ì ÊÂÚ‚Ûπ Ò‚ÓªÏË ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌËÏË ·Î‡„‡ÏË ‚ ¥Ï’fl ÔÓÌflÚ¸, ÚÓ·ÚÓ ÒÛÚÌÓÒÚÂÈ Ò‚¥ÚÛ ÌÂχÚÂ¥‡Î¸ÌÓ„Ó? ë‡ÎÓ Ò‡ÎÓÏ, ÔË‚Ó ÔË‚ÓÏ, ‡Î ˜ÂÒÚ¸, „Ó‰¥ÒÚ¸, Ňڸͥ‚˘Ë̇ – ˜¥, ıÓ˜‡ È ÏÛθÚËÁ̇˜ÌÓ ‡·ÒÚ‡ÍÚÌ¥, ‡Î ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ÍÓÌÍÂÚÌ¥, ¥ Á‚ÂÒÚË ªı ‰Ó Ô‚ÌËı ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÍ¥‚ Û Ò‚¥Ú¥, ÒÍ·‰ÂÌÓÏÛ Á „Û·Ó„Ó ÌÂÓ·Ó·ÎÂÌÓ„Ó Í‡Ï¥ÌÌfl, ÌÂÏÓÊÎË‚Ó. ÄΠˆÂ ‚Ò ‚¥‰ÏÓ‚ÍË, ·Ó ‰¥ÈÒÌÓ Ï‡πÏÓ Ô¥‰ ̇¯ËÏ Ï¥ÚÓÏ Ì‡ÈÒÚ‡¯Ì¥¯Â: «äÓÓθ „ÓÎËÈ!» é‰ËÌ ¯‡ÌÓ‚‡ÌËÈ ÒÚ‡ËÈ ÔÓÙÂÒÓ, Á‡„‡ÚÓ‚‡ÌËÈ Ï‡ÍÒËÒÚÒ¸ÍÓ-ÎÂÌ¥ÌÒ¸ÍËÏË ‰ËÒ-
åÖíÄåéêîéáà ßåßíÄñß∫ éÔÚËχθÌÓ˛ ÚÓ˜ÍÓ˛ ‚¥‰ÌÓÒËÌ ‰‚Óı ‡ÍÚÓ¥‚ ̇ Ï¥ÊÌ‡Ó‰Ì¥È ‡ÂÌ¥ π ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ÍÓÎË ‚ÓÌË Ó·Ë‰‚‡ ÓÚËÏÛ˛Ú¸ χÍÒËχθÌÛ ‚Ë„Ó‰Û. èÓθҸÍÓ-̥ψ¸Í¥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl – ˆÂ ÔËÍ·‰ χÍÒËÏÛÏÛ ÒÛχÌËı ‚Ë„‡¯¥‚. ì èÓθ˘¥ ¥ ì͇ªÌË – ÌÛÎ¥ ¥ Ï¥ÌÛÒË. äÓÎË èÓθ˘‡, Á‰¥ÈÒÌË‚¯Ë Ò‚Ó˛ ‚¥ÍÓ‚¥˜ÌÛ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ Ï¥˛, ÔÓ·‡˜ËÚ¸ ‚‡‰Ë Ò‚Ó„Ó ÙÓÌڇθÌÓ„Ó ÒÚ‡Ìӂˢ‡ ¥ ÁÓÁÛÏ¥π, ˘Ó Û ÔÓÁËÚË‚ÌÓ ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡ÌËı Ï¥Ê̇ӉÌËı ¥„‡ı ‚Ë„‡π ÍÓÊÂÌ, ‡Î ̇҇ÏÔ‰ – ·¥‰Ì¥¯ËÈ, Á‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ì͇ªÌË ‚¥‰ ‚ÂÎËÍÓ„Ó Ô¥‚Ì¥˜ÌÓ„Ó ÒÛÒ¥‰‡ ·Û‰Â ̇·‡„‡ÚÓ ·¥Î¸¯Ó˛. ì Ô¯¥È ÔÓÎÓ‚ËÌ¥ ‰Â‚’flÌÓÒÚËı èÓθ˘‡ ¥ ÒÔ‡‚‰¥ ̇χ„‡Î‡Òfl „‡ÚË Óθ «Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ‡‰‚Ó͇ڇ» ì͇ªÌË, ‡ÎÂ, ÔÓ·Û˛˜Ë ̇ÒÎ¥‰Û‚‡ÚË Ò‚Ó„Ó Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÒÛÒ¥‰‡, ‚Ó̇ Ú‡Í ¥ Ì ۂ¥È¯Î‡ ‚ Ó·‡Á, flÍËÈ Ì‡Ï‡„‡Î‡Ò¸ ÒÚ‚ÓËÚË. üÍ·Ë èÓθ˘‡ ÒÔ‡‚‰¥ Ô·ÌÛ‚‡Î‡ ·ÛÚË Á ì͇ªÌÓ˛ Ù¥„Û‡ÏË Ó‰Ì‡ÍÓ‚Ó„Ó ÍÓθÓÛ Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ, ÚÓ Û Ì‡Ò ·Ë ‚Ê ͥθ͇ ÓÍ¥‚ Ô‡ˆ˛‚‡ÎË ÏÓÎÓ‰¥ÊÌ¥ ˆÂÌÚË È ¥ÌÒÚËÚÛÚË ÍÛθÚÛË, ‡ ÏÓ„ËÎË ÔÓθҸÍËı ÓÎflÚ ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍËı Ò¥˜Ó‚Ëı h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНТОН БОРКОВСЬКИЙ УКРАЇНА: 10 РОКІВ МІТУ
114
ÔÛÚ‡ÏË, Ò͇Á‡‚ ·Ë Ú‡ÍÂ: «íÓ Ï¥Ú – ÚÓ π ·ÂıÌfl. 亮‡ ì͇ªÌ‡ – ÚÓ ·ÂıÌfl? ì͇ªÌ‡ – ÚÓ ‰Âʇ‚‡». Ç ÔË̈ËÔ¥, fl ‰¥ÈÒÌÓ ÏËÒβ ÒÓ·¥ ì͇ªÌÛ ‰Âʇ‚Ó˛, î‡Ìˆ¥˛ – ‰Âʇ‚Ó˛, è‡ÍËÒÚ‡Ì – ‰Âʇ‚Ó˛, êÓÒ¥˛ – ‰Âʇ‚Ó˛, ‡ÎÂ... äÓÎË fl Á‡Ôβ˘Û˛ Ó˜¥ Ú‡ Ûfl‚Îfl˛ ÒÓ·¥ ÔÓÎfl Ú‡ ‚ËÌÓ„‡‰ÌËÍË, Î¥ÒË, ¥ÍË, ˆÂÍ‚Ë, ı‡ÚË, ˆ‚ËÌÚ‡¥, ÒÚ¥ÌÓÔËÒË òÛθˆ‡, ͇ÒË‚Ëı ¥ Ì ‰ÛÊ ‰¥‚˜‡Ú, – ÚÓ Ì ·‡˜Û ÊÓ‰ÌÓª ‰Âʇ‚Ë. ü ÁÌÓ‚Û Ì‡ÔÛÊÛ˛ Ò‚¥È ÓÁÛÏ ¥ Á„‡‰Û˛, ˘Ó ‰Âʇ‚‡ χπ ÒÚÓÒÛÌÓÍ ‰Ó ‚·‰Ë, ÒÚÛÍÚÛ Ú‡ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, ‡ ‚·‰‡ π Ô‚ÌËÏ ÒËÎÓ‚ËÏ Ô¥‰∂ÛÌÚflÏ ÔËÏÛÒÛ. ÑÓ·Â: fl ‰·‡ÈÎË‚Ó Ï‡Î˛˛ ÒıÂÏÛ ‰Âʇ‚ÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ, ‚ÂÚË͇Υ Ú‡ „ÓËÁÓÌڇΥ ‚·‰Ë, Ô‡‡ÎÂÎ¥ Ú‡ ‚ÂÍÚÓË ‚ÔÎË‚¥‚, ¥ÁÌӂˉË, Ô¥‰‚ˉË, „¥ÎÍË etc. Ä Á‡Ôβ˘Ë‚¯Ë Ó˜¥ ·‡˜Û Ï˯‡‚Ëı Á·Ûı‡ÌËı ıÎÓÔ¥‚ Û Ï˯‡ÒÚÓÏÛ, ‡ Ó·‡·¥˜ ‰Â·ÂÎËı, ÍÂÏÂÁÌËı, Ú‚ÂÂÁÓ-ÔÓıÏÛËı Á‰ÓÓ‚‡Ì¥‚ Û Í‡ÏÛÙÎflʇı. ü ·‡˜Û Û¯Ìˈ¥, Ú‡ÌÍË, Ú˛ÏË-∂‡ÚË, ˆËÌÍÓ‚¥ ÚÛÌË, «‰ÛÍË», Ô‡ÔÓË, ̇„ÓÓ‰Ë, ÊË‚Â ÛÓÒÓ·ÎÂÌÌfl ‚Ò¥ı ‰Âʇ‚ÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ – «¥Ì‡‚∂Û‡ˆ¥˛» ÚÓ˘Ó. ÄΠfl Ì ·‡˜Û ‚¥‰ÌÓ¯Â̸ Ï¥Ê Â˜‡ÏË, Ì ·‡˜Û ÒÚÛÏ¥‚, flÍ¥ ÒÔÓÌÛ͇˛Ú¸ β‰ ‰Ó ‰¥ª. 砉˂ÌÓ, Á‡Û‚‡ÊËÚ ‚Ë, ·Ó Ú¥ ‚Ò¥ ÒÚÓÒÛÌÍË ÒÙÓÏÓ‚‡Ì¥ ‚ „ÓÎÓ‚‡ı. èÂ͇ÒÌÓ, ÏË ·‡˜ËÏÓ ê‡ÚÛ¯Û, äÂÏθÓ-åÓÁÓÎÂÈ, Å¥∂-ÅÂÌ, ‡Î Ì ·‡˜ËÏÓ ‰Â-
Òڥθˆ¥‚ ̇ÁË‚‡ÎËÒfl · Ï¥ÒˆÂÏ ÒԥθÌÓª ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ԇϒflÚ¥. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ÁÌÓ‚Û ˜ÛπÏÓ Òڇ̉‡ÚÌ – Ì ·Û‰ÂÏÓ ÔÓÔ‡ÚËÒfl ‚ ÏËÌÛÎÓÏÛ... ÄΠÁÌÓ‚Û ¥ ÁÌÓ‚Û ıÚÓÒ¸ Ô˯ ÌÓ‚¥ Ô¥‰Û˜ÌËÍË ¥ÒÚÓ¥ª, ̇‰‡Î¥ ¥ÁÌ¥. ß‰Û˜Ë ÏÓÒÚÓÏ ˜ÂÂÁ é‰Â, flÍËÈ Á’π‰ÌÛπ ̥ψ¸ÍËÈ î‡ÌÍÙÛÚ ¥ ÔÓθҸͥ ëÎÛ·¥ˆË, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ Ù¥Á˘ÌÛ ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÍÓ‰ÓÌÛ, ÔÓ˜Û‚‡π¯ Ò· flÍ Ì¥ÍÓÎË ‚¥Î¸ÌËÏ. éÚ‡Í ÔÓÒÚÓ, ÔÓÈÚË Á ç¥Ï˜˜ËÌË ¥ èÓθ˘Û, ‚ËÔËÚË Á‡ ˜ÓÚËË ÁÎÓÚËı ‡·Ó ‰‚¥ χÍË ÔË‚‡, ̇ÍÛÔËÚË ‚ ‰‚‡ ‡ÁË ‰Â¯Â‚¯Ëı ˆË„‡ÓÍ ¥ ÔÓ‚ÂÌÛÚËÒ¸ ̇Á‡‰. ç‡ ˆ¸ÓÏÛ ÍÓ‰ÓÌ¥ ÌÂχπ Ú‡ÌÒÔ‡‡ÌÚ¥‚ «Ç‡Ò ‚¥Ú‡π ç¥Ï˜˜Ë̇» ‡·Ó «ã‡Ò͇‚Ó ÔÓÒËÏÓ ‚ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÛ èÓθ˘Û», ‡Î ÌÂÏ‡π ¥ ı‡ÏÒÚ‚‡ Á ·ÓÍÛ ÔËÍÓ‰ÓÌÌËÍ¥‚. ì ç¥Ï˜˜ËÌ¥ ÔÓÎflÍË ÒÍÛÔÓ‚Û˛Ú¸ ‰Â¯Â‚Û ÚÂıÌ¥ÍÛ, ‡ ̥ψ¥ Û èÓθ˘¥ – ÔÓ‰ÛÍÚË, Î¥ÍË ¥ ˆË„‡ÍË. ì ªıÌ¥ı „‡Ï‡Ìˆflı ÔÂÂÏ¥¯‡ÎËÒ¸ ÁÎÓÚ¥ ¥ χÍË, flÍ¥ ÒÍÓÓ ÔÂÂÚ‚ÓflÚ¸Òfl ‚ ‚Ó. ÄΠˆÂ ‚Ê ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯‡ ¥Ï¥Ú‡ˆ¥fl...
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ʇ‚ÌÓ„Ó ã‚¥‡Ù‡Ì‡. ç‡Ò ÏÓÊÛÚ¸ ‚‰‡ËÚË ‡Ï¥ÈÒ¸ÍËÏ ˜Ó·ÓÚÓÏ ÔÓ ÔËÒÍÛ, ‡Î ÏË ‚Ê χπÏÓ ‰Ó‰ÛχÚË ÒÓ·¥, Ê ÚÓ ·Û‚ Û‰‡ ‚ÂÎËÍÓ„Ó ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ı‚ÓÒÚ‡. íÓ·ÚÓ ·Ë· Ì ԇÒÍÛ‰‡ ‚ Ó‰ÌÓÒÚÓª Á Ôˢ‡‚ËÏ ÔËÒÍÓÏ, ‡ ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ÏÂı‡Ì¥ÁÏÛ. åË ·‡˜ËÏÓ ÔÓÚÂÚ ÉÓ··Ò‡, ŇڥÍÒ, ÖθÁË, ÅÛ¯‡, äÛ˜ÏË, ‡Î ‡Ê Ì¥flÍ Ì ‰Âʇ‚Ë. ∏ ÒÔÓ·Ë ‡Ì‡ÎÓ„¥ÁÛ‚‡ÚË Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ‰Âʇ‚Û Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÁÓ·‡ÊÂÌÌfl ÍÓ‰ÓÌ¥‚ ̇ χԥ. ÄΠÁÓÁÛϥ· ‚Òfl ‡·Òۉ̥ÒÚ¸ ÔÓ‰¥·ÌËı ‚Ô‡‚Îfl̸: flÍËÈ ÒÚÓÒÛÌÓÍ Ï‡˛Ú¸ ì‡Î¸Ò¸Í¥ ı·ÚË ‰Ó ÍÓÛÏÔÓ‚‡ÌÓª ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª ‚ÂÚË͇Υ ‚·‰Ë. åË ‚Ò¥ Ò‚¥‰ÓÏ¥, ˘Ó ‰Âʇ‚‡ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÒÍ·‰Ì ÛÚ‚ÓÂÌÌfl: Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ Ó·’πÍÚË‚ÌËı ˜ËÌÌËÍ¥‚ (ÔËÏÛÒ, Á·ÂÂÊÂÌÌfl ·‰Û ‚ ÒÚÓÒÛÌ͇ı Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË, Á„¥‰ÌÓ Á ÚÓ˛ ˜Ë ËÌ¯Ó˛ ÙÓÏÓ˛ ‡ˆ¥Ó̇θÌÓÒÚË), ‡Î Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ Ì Á‡·Û‚‡ÈÏÓ, ˘Ó ‰ÛÊ ·‡„‡ÚÓ ˜Ó„Ó ÏË Ò‡Ï¥ ÌÂ(Ô¥‰)Ò‚¥‰ÓÏÓ ÔÓÂÚËÁÛπÏÓ. ç‡ÔËÍ·‰, ¥ÒÚÓ¥˛. åË, ‚ ÒÂÌÒ¥ – Ì Î˯ Û͇ªÌˆ¥, ‡ È Î˛‰Ë Á‡„‡ÎÓÏ. ç‡ÔËÍ·‰, ÛÒÍ¥π. é‰Ì Á ̇ȇ·Òۉ̥¯Ëı Ò‚flÚ, ·ÂÁ ÒÛÏÌ¥‚Û, – ‰Â̸ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË êÓÒ¥ª. üÍ˘Ó Á„‡‰‡ÚË ‚Á‡πÏËÌË åÓÒÍ‚Ë ¥Á ÒÛÒ¥‰‡ÏË ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ÚÓ Ì‚‡ÊÍÓ ÔÓÏ¥ÚËÚË, ˘Ó ÁÂÏÎflÏ Russland-Û ı¥·‡ Ô‡Û ‡Á¥‚ Á‡„ÓÊÛ‚‡Î‡ ‡ÌÂÍÒ¥fl. éÚÓÊ, êÓÒ¥fl ̇„‡‰Ûπ ÏÂÌ¥ ÛÌÚÂ-ÓÙ¥ˆÂÓ‚Û ‚‰Ó‚Û ÉÓ„Ó-
о
традиційні церкви в незалежній україні: проблема ідентичности л
е
©
г
Ó Î
Â
т
у
„
Ú
р
Û
i
¥
È
й
,
2
0
0
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Îfl, ÍÓÚ‡ ҇χ Ò· ‚¥‰¯Ï‡„‡Î‡. Ç ‡Ôӄª ¥ÏÔÂ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÔÓÚ۷‡̈˛ ˆfl ͇ªÌ‡ Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ Ò‡ÏÓÁ‡Ô˜Ë·Ҹ, ¥ ÔÂÂӉ˷Ҹ Û ÏÛÚÓ‚‡ÌÓ„Ó „¥·Ë‰‡ – ëÓ‚‰ÂÔ¥˛. Ç¥‰ ÍÓ„Ó ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ – ‚¥‰ ÚËı, ıÚÓ Ôӂڥ͇‚, ˜Ë ‚¥‰ ÚËı, ÍÓ„Ó ÔÓÚÓÔËÎË ‚ ÍÓ‚¥, ÔÓÏÓËÎË „ÓÎÓ‰ÓÏ, ˜Ë Á‡ÏÓ‰Û‚‡ÎË ‚ Ú˛Ï‡ı. ñ ‚Ò ӉÌÓ, ˘Ó ‚ÂÚÛı‡ª ÔÓ˜ÌÛÚ¸ Ò‚flÚÍÛ‚‡ÚË ‰Â̸ ·‡Ú‡ÌÓÔ‡ˆ‡Ì‡, ˜Ë ‡ÏÌ¥ÒÚ¥˛ (Ì ‚ËÍβ˜ÂÌÓ, ‡Î ‡·ÒÛ‰ÌÓ). á‡Á‚˘‡È, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ·Û‚‡π ‚¥‰ ˜Ó„ÓÒ¸ ˜Ë ‚¥‰ ÍÓ„ÓÒ¸. êÛÒÍ¥Ï ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ÔÓÂÍÓÏẨۂ‡ÚË Ò‚flÚÍÛ‚‡ÚË ÑÂ̸ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓª ÔÂÂÏÓ„Ë Î¥·Â‡Î¸ÌÓ-‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ˜Ë ÑÂ̸ ÇÚ¥ÎÂÌÌfl ÅÓ„Óβ‰ËÌË ‚ ç‡ÈflÒÌ¥¯Û éÒÓ·Û èÂÁˉÂÌÚ‡. ç ‚ËÍβ˜ÂÌÓ, ˘ÓÔ‡‚‰‡, Ê ÒÛÒ¥‰Ë Ò‚flÚÍÛ˛Ú¸ ‰Â̸ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ‚¥‰ ͇Á‡ı¥‚, ÛÁ·ÂÍ¥‚, ÏÓΉӂ‡Ì, Û͇ªÌˆ¥‚, ·¥ÎÓÛÒ¥‚. ÄΠ̇˘Ó Ê ÚÓ‰¥ Â¥ÌÚÂ∂‡ÚË‚Ì¥ ڇ̈¥? Ç ì͇ªÌ¥ ˆfl ÔÓ·ÎÂχ ‚Ë¥¯ÛπÚ¸Òfl ÁÓÁÛϥΥ¯Â. ì͇ªÌ‡ Òڇ· ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ˛ ‚¥‰ ÒÓÌÏÛ ·‡ÚÌ¥ı ̇Ӊ¥‚. íӘ̥¯Â, ‚¥‰ ÛÒÍÓ-ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª ‰ÛÊÌÓª ÛÍË, ÒÚËÒÌÛÚÓª ‚ Ô’flÒÚÛÍ. äÓÓÚÍÓ ¥ flÒÌÓ. 燘·ÚÓ flÒÌÓ… ÄΠÚÛÚ ˜‡Ò ‚·ËÚË ÔÂ¯Ó„Ó Á‚¥‡. å¥Ú Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË. ì͇ªÌ‡ Ì ‚Ë·ÓÓ· ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË. ç¥. ÇË·Ó˛‚‡Î‡ ¥ ÓÚËχ·, ‡Î Ì ‚Ë·ÓÓ·. üÍ ÚÓ Ì ‚Ë·ÓÓ·? Ä „ÂÓª ‚¥ÈÌË, ÒÏÂÚ¥, Ň̉‡, ïÏÂθÌˈ¸ÍËÈ, å‡ÁÂÔ‡,
1
Не можна зрозумiти жодного аспекту українського культурного, суспiльного, полiтичного, а навiть економiчного життя упродовж останнього тисячолiття, не беручи до уваги внеску християнства, його вчення та канонiв, лiтургiйних практик, етичних норм, спiльнотної та особистої духовности, церковного мистецтва та народної побожности. Втiм, релiгiйне життя на українських землях вiд найдавнiших часiв урiзноманiтнювалось значною присутнiстю юдеїв i мусульман, а також тривалим збереженням ори¶iнальних мiсцевих звичаїв i обрядiв. Територiя України вже вiд початкiв її християнiзацiї була одним iз теренiв, де впливи Сходу (причому Сходу i мусульманського, i християнського) й Заходу (католицького та протестантського) поєднувалися й суперничали мiж собою, де вiдмiнностi мiж рiзними християнськими традицiями часто набували форми тривалого й гострого протистояння, або ж спонукали до вироблення планiв i пошуку шляхiв примирення та поєднання. Всi цi iсторичнi, ¶еополiтичнi, етнокультурнi та iншi особливостi (детальний аналiз яких мiг би бути предметом окремої розмови) суттєво впливали на розвиток церковного життя в
115
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èÂÚβ‡, ÊÂÚ‚Ë çäÇÑ, „ÓÎÓ‰Û‚‡ÌÌfl, ÊË‚ËÈ Î‡Ìˆ˛„, ‰¥‡ÒÔÓ‡ Á ̇ÏË? íÛÚ fl ıÓÚ¥‚ ·Ë ̇„‡‰‡ÚË ÔÓ „ÂÓª˜ÌÛ ‚ËÁ‚ÓθÌÛ ‚¥ÈÌÛ ·‡ÚÌ¥ı ¥Ì‰¥‡ÌÒ¸ÍËı ÔÎÂÏÂÌ ÔÓÚË ÏÂÁÂÌÌËı ÍÓÎÓÌ¥Á‡ÚÓ¥‚-ÔÓÌ‚Ó₇˜¥‚. ÇÂÎË͇ ͥθͥÒÚ¸ Ì‚ËÌÌËı ÊÂÚ‚. Ä ˘Ó ‚¥‰Ú‡Í? êÂÁ‚‡ˆ¥ª (‚‡¥‡ÌÚ – ·‡ÌÚÛÒÚ‡ÌË), ‚¥‰ÍÛÔÌ¥ „Ó¯¥ Á‡ ÍË‚‰Ë, ÌÂÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÌÓχθÌÓ Ôˉ·‡ÚË ‚¥ÒÍ¥, ÙÓθÍÎÓÌ¥ ‚ËÚ‚ÓË Á Ó„Û (Ì ·¥ÁÓÌÓ‚Ó„Ó) È ıÛÚ‡ ¥ ‚Ú¥ÎÂÌÌfl „ÂÓª˜ÌÓª ·ÓÓÚ¸·Ë ‚ óËÌ„‡˜„ÛÍÓ-ÉÓÈÍÓå¥Ú¥˜¥. éÒ¸ ‚‡¥‡ÌÚ ÓÁ‚ËÚÍÛ ¯ÎflıÛ ‰Ó ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË. Ç åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª ÏÂÚÓÔÓÎ¥ª Á‡‚Ê‰Ë ‚ËÒÚ‡˜‡ÎÓ Í‡‡Î¸ÌËı ÛÍ. ÅÛ‰¸-ÍÓÎË ‰Îfl ÔˉۯÂÌÌfl ̇‚¥Ú¸ ̇ÈÏÓ„ÛÚÌ¥¯Ó„Ó ÔÓ‚ÒÚ‡ÌÌfl ‚ ì͇ªÌ¥ åÓÒÍ‚‡ Á̇ıӉ˷ Û‰ÏÛÓ-·‡¯ÍËÓ-͇Á‡ıÓ-ÓÒ¥ÈҸ͠„‡Ï‡ÚÌ ϒflÒÓ. äÓ‰ÓÌË Á‡ÏÍÌÂÌ¥ ̇„ÎÛıÓ, ¥ ˜Â‚ÓÌ ÔËÌۉΥÍÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÔ¥‰ ÏÛ‡ÏË, ÔÓ Á‡ÔÓÎflÌËı Ú‡·Ó‡ı ÚÓ˘Ó. ëÏ¥ÎË‚¥ β‰Ë ÔÓ‚ÒÚ‡ÎË ·Ë ÔÓÚË, ·ÓÓÎËÒfl · ¥ ÔÂÂÏÓ„ÎË?! ÑÓ·Â, fl ‚¥‰ÔÓ‚¥Ï. ñ ˜Â„Ó‚ËÈ ‚‡¥‡ÌÚ Ï¥ÚÛ. ÅÓ ÒÏ¥ÎË‚ˆ¥‚, ·‰ÌËı ·ÂÁ ‚·‰ÌÓ„Ó ‰ÓÁ‚ÓÎÛ ‚ËÈÚË Ì‡ Ï¥ÚËÌ„ ¥ ·ÓÓÚËÒfl ‰Ó ÔÂÂÏÓ„Ë, ̇ÒÔ‡‚‰¥ ‰ÛÊ χÎÓ. ∏ β‰Ë, „ÓÚÓ‚¥ Á‡ ÍÓÏԇ̥˛ ‚ËÈÚË ÔÓ„‡‚͇ÚË Ì‡ ‚·‰Û, ‡ ÔÓÚ¥Ï, Ô¥ÒÎfl Ô˪Á‰Û ‡Ï¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÒÔˆ̇ÁÛ (Ì ‚ ‚ÔÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ‚‡¥‡ÌÚ¥, ‡ ‚ ÒÓ‚πÚÓ-ÍËÚ‡ÈÒ¸ÍÓÏÛ) ÔËÚ¸ÏÓÏ Ú¥Í‡ÚË flÍÓÏÓ„‡ ‰‡Î¥, ‡ ‚
Українi впродовж минулих вiкiв i проявляються в сучасному розмаїттi християнських Церков та iнших релiгiйних вiрувань, i в складних стосунках мiж ними, потребуючи об’єктивного, неупередженого пiзнання й зрозумiння. Історичнi кривди дуже часто фiгурують як основнi перешкоди до суспiльної злагоди та релiгiйного миру в Українi, хоча, здебiльшого, головною перешкодою якраз є незнання власної iсторiї або свiдоме її перекручення. Тому в цiй статтi ми спочатку зробимо загальний огляд iсторiї поширення й утвердження християнства в українських землях вiд найдавнiших часiв, особливо беручи пiд увагу церковно-державнi та мiжнацiональнi та мiжконфесiйнi вiдносини, тодi коротко зупинимось на особливостях релiгiйного життя в совєцький перiод, а пiсля цього детальнiше розглянемо основнi тенденцiї та проблеми розвитку традицiйних християнських конфесiй (православних, греко-католикiв i римо-католикiв) у незалежнiй Українi.
1. ßëíéêàóçàâ äéçíÖäëí Ідентичнiсть та iсторична доля Христової Церкви в Українi зумовленi запровадженням у 988 р. князем Володимиром Великим християнства в його схiдному (вih t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНТОН БОРКОВСЬКИЙ УКРАЇНА: 10 РОКІВ МІТУ
116
‡Á¥ Á‡ÚËχÌÌfl ‚Ë·‡˜‡ÚËÒ¸, ÔËÒ‡ÚË ÒÎ¥ÁÌ¥ ÔÓflÒÌÂÌÌfl ¥ ÓÁÔÓ‚¥‰‡ÚË ÔÓ ÔÓÏËÎÍË ÏÓÎÓ‰ÓÒÚË Ú‡ ı‚ÓÛ Ï‡ÏÛ. 燂¥Ú¸ ÒÚÓ Â¯ÂÎÓÌ¥‚ ·Û¥‚, ÍÛ‰¥‚ ˜Ë „ÂÓª‚ äÛÚ Ì ‚ ÒËÎ¥ ÔÓÚËÒÚÓflÚË Â„ÛÎflÌÓÏÛ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥, flÍ χπ ̇ÚıÌÂÌÌ ·‡Ê‡ÌÌfl ÔÓÒÚ¥ÎflÚË ˜Â„‡ÏË ÔÓ ÒËÚÓÏÛ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓÏÛ Ï’flÒÛ. чÈÚ Î˯ ÍÓÏ‡Ì‰Û ‚ Ú‡ÍËÈ ÒÔÓÒ¥·, ‡·Ë ÒÓΉ‡Ú ÔÓ‚¥Ë‚ Û Ìª. ÄΠ‰ÓÎfl ÔÓ‰‡Û‚‡Î‡ ¯‡ÌÒ. ljϥ‰¸ Á‰Óı Ò‡Ï, Ò‡Ï Ò· ‰ÂÒÚÛÍÚÛÛ‚‡‚. èÓ‰flÍÛπÏÓ ‚Ò¥: ‚¥‰ ÔË·‡ÎÚ¥‚ ‰Ó ÌÓ‚ÓÓ·‡ÌËı èÂÁˉÂÌÚ¥‚ ¥ ÓÎ¥„‡ı¥‚. ìÒ¥Ï ·Ë „Ó‰ËÎÓÒfl ÒÍËÌÛÚËÒ¸ ¥ Á¥·‡ÌËÏË ‰‡ÛÌ͇ÏË ÔË‚¥Ú‡ÚË ¢Ó·‡˜Ó‚‡ (Á‡Î‡¯ÚÛÌÍÓ‚¥ ÏÓÚË‚Ë, flÍ¥ ‚ÔÎË‚‡ÎË Ì‡ ¢Ó·¥ Á ÔÂÂÒÚÓÈÍÓ˛ Ì ÒÛÚÚπ‚¥). 臂ÛÚËÌÌfl ÍÓ·ÔÒÛ‚‡ÎÓ. åË ÏÛÒËÏÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË, ˘Ó ì͇ªÌ‡ 24 ÒÂÔÌfl Ò‚flÚÍÛ‚‡ÚËÏ Ì ‰Â̸ çÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË. åË (̉ÓÊÂÚ‚Ë Î˛ÒÚ‡ˆ¥ª, ̉ӂËÍËÚ¥ ‡„ÂÌÚË, ÍÓÏÒÓÏÓθҸͥ ̉ӷӈ¥, ÌÂ‰Ó˘Ë¥ ̉ÓÔ‡Ú¥ÓÚË) ·Û‰ÂÏÓ ‚¥‰Á̇˜‡ÚË ‰Â̸ ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÌfl çÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË. Ç¥‰˜ÛÈÚ ¥ÁÌˈ˛. ç‡ÔËͥ̈¥ ‚¥Ò¥Ï‰ÂÒflÚËı ̇ÒÂÎÂÌÌfl ì͇ªÌË ·ÛÎÓ Á„ÛÚÓ‚‡Ì π‰ËÌËÏ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌËÏ ÔÓË‚ÓÏ – ÔÓË‚ÓÏ ·Û‰ÌÓª β‰ËÌË – ÔÓÏËÚËÒ¸. ÅÛÎÓ Á‡ÔÓÔÓÌÓ‚‡ÌÓ ˜ËÒÚÛ ‚Ó‰Û – ∏‰ËÌÛ ëÓ·ÓÌÛ çÂÁ‡ÎÂÊÌÛ ìäêÄ∫çì (ÒËÚÛ, ·‡„‡ÚÛ, ÏÓÎÓ-
зантiйсько-слов’янському) обрядi як державної релiгiї Київської Руси та утворенням єдиної єрархiчної структури для всiх схiдних слов’ян – Київської митрополiї. Вiдтодi дар вiри розвивався в українських землях в руслi вiзантiйської традицiї, органiчно поєднаної з кирило-методiївською спадщиною та автохтонними духовно-культурними здобутками. Разом з тим, на час Хрещення Русi ще не iснувало того розходження мiж християнським Cходом i Заходом, яке вiдбулося пiсля 1054 р. i яке називають великим церковним розколом. Будучи складовою частиною Константинопольського патрiархату й щедро черпаючи з богословських, лiтургiйних, канонiчних i духовних джерел вiзантiйського Сходу, Руська Церква перебувала в сопричаснiй єдностi з латинським Заходом. Навiть пiсля розколу Київська митрополiя й надалi була вiдкритою до взаємин iз захiдними сусiдами i рiдко входила в прямi суперечки мiж Константинополем i Римом. Щоправда, у практицi релiгiйного життя протистояння мiж християнським Сходом i Заходом на українських землях було вiдчутним вже вiд початкiв християнiзацiї, а особливо воно далося взнаки пiсля втрати державної незалежности земель колишньої Київської Русi i переходу бiльшої частини її територiї пiд панування сусiднiх дерh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰Û, ˘ËÛ, ÔÓÏ¥ÍÓ‚‡ÌÛ, Ô‡‚‰Ë‚Ó Ô‡Ú¥ÓÚ˘ÌÛ, ‰Ó·Û, ‚·ÓÎÓÁÌÓ-͇ԇÚÒ¸ÍÛ, Û͇ªÌÓ-Ú‡Ú‡Ò¸ÍÛ, „ÂڸχÌÓ-ÒڥΈ¸ÍÛ, ‚¥‰ÍËÚÛ, ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÛ). ïÚÓÒ¸ Ó·¥ˆfl‚, ıÚÓÒ¸ ‚¥Ë‚, ıÚÓÒ¸ ÓÔÓ‚¥‰‡‚, ıÚÓÒ¸ „ÓÎÓÒÛ‚‡‚, ıÚÓÒ¸ ̇ÔÓ΄ÎË‚Ó Í‡‚, ıÚÓÒ¸ ‡ÍÚË‚ÌÓ Â‡Î¥ÁÛ‚‡‚ Ò‚Óª Ó·ÍÓÏÓ-ÍÓÏÒÓÏÓθҸͥ ·ÚÂÌÚÌ¥ ¥‰Âª ÔÂχÌÂÌÚÌÓ„Ó Á·‡„‡˜ÂÌÌfl, ıÚÓÒ¸ „ÓÎÓ‰Û‚‡‚, ıÚÓÒ¸ Ô‡ÒÍۉ˂ ÔÓıÓ‚‡ÌÌfl ÒÓΉ‡Ú, ıÚÓÒ¸ ÒÔ¥‚‡‚ Û ıÓ¥, ıÚÓÒ¸ Ò¥‚, ıÚÓÒ¸ ‚¥‰ıÂ˘Û‚‡‚Òfl ÒË̸Ó-ÊÓ‚ÚËÏË Ô‡Î¸ˆflÏË ‚¥‰ Ò‚Ó„Ó ˜Â‚ÓÌÓ„Ó ÔÓÔÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ÔÓÏËÎÍÓ‚Ó„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl, ıÚÓÒ¸ ªı‡‚ Á‡ıˢ‡ÚË-„ËÌÛÚË Ò‚Óª Ï¥ÚÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ¥ÒÚËÌÌÛ ì͇ªÌÛ ‚ èˉ̥ÒÚÓ‚’fl, Ä·ı‡Á¥˛, óÂ˜Ì˛. ÄΠڇÍ, ˜Ë ¥Ì‡Í, ÒÓ‚‰ÂÔ¥‚Ò¸ÍËı ‚‡Ì¯ËÒÚ¥‚ ·ÛÎÓ Ì·‡„‡ÚÓ. ÇÒ¥ Ô‡„ÎË ˜Û‰‡, χÚÂ¥‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó Ï¥ÚÛ. ÇÒ¥ı Á·Û‰ÊÛ‚‡Î‡ Ú‡fl Ù‡Ú‡ ÏÓ∂‡Ì‡, ¥Ï’fl flÍ¥È çÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸. ÄΠÓÒÚ‡ÌÌ¥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ Áχ„‡ÌÌfl ‚¥‰·Û‚‡ÎËÒfl Ì ԥ‰ „¥‰Ó˛ ‚·Ë‚ÒÚ‚‡ ‰‡ÍÓ̇, ̇‚Ô‡ÍË, – ˆÂ ‡‰¯Â ̇„‡‰Û‚‡ÎÓ Ò‰̸ӂ¥˜Ì¥ ÍÓÎÂÍÚË‚Ì¥ ÏÓÎËÚÓ‚Ì¥ ‡‰¥ÌÌfl, ÔÓÒËÎÂÌ¥ ‚¥‰˜‡È‰Û¯ÌÓ˛ ‰ËÚfl˜Ó˛ ̇‰¥π˛. í‡Í ‚‡ÊÂÌÌfl, ˘Ó ̇ȷ¥Î¸¯‡ Á‡ÒÎÛ„‡ ‚ Á‰Ó·ÛÚÚ¥ çÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË Ì‡ÎÂÊËÚ¸ ÅÓ„Ó‚¥. ç‡Èı‡‡ÍÚÂÌ¥¯‡ ÓÒÓ·ÎË‚¥ÒÚ¸ Ï¥ÚÛ ì͇ªÌË – ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ Î˯ Ӊ̥πª ÈÓ„Ó Î„¥ÚËÏÌÓª ‚ÂÒ¥ª.. Ç Â‡Î¸ÌÓÏÛ ¥‰ÂÈÌÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥ ¥ÒÌÛπ ÌÂÁÎ¥˜ÂÌ̇ ͥθͥÒÚ¸ ¥‚ÌÓÁ̇˜ÌËı Ï¥Ú¥‚ ìÍ-
жав (Угорщини, Литви i Польщi), де бiльшiсть правлячої елiти складали римо-католики, а вiрнi схiдного обряду зазнавали дискримiнацiї. При сприяннi властей поряд iз давнiми єпископствами Київської митрополiї з XIV ст. виникають паралельнi єрархiчнi структури латинникiв, якi поширюють свiй вплив за рахунок окатоличення i полонiзацiї частини мiсцевого населення. З огляду на особливостi ¶еополiтичного становища та iсторичного розвитку руська єрархiя досить часто iнiцiювала або активно пiдтримувала зусилля, спрямованi на вiдновлення вселенської християнської єдности. Посланцi з Русi брали участь у соборах Захiдної Церкви в Лiонi (1245) та Констанцi (1418); позитивно була сприйнята в українських i бiлоруських землях Флорентiйська унiя (1439), одним iз творцiв якої був київський митрополит Ісидор. Проте зерна християнської згоди так i не змогли дати бажаних сходiв на тодiшньому ¶рунтi полiтичних протистоянь i релiгiйних упереджень. Неприйняття Флорентiйської унiї у поєднаннi з iншими церковно-культурними i державно-полiтичними чинниками стало причиною виокремлення з давньої Київської митрополiї Московської Церкви, яка 1448 р. проголосила свою автокефалiю, а в 1589 р., скориставшись h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡ªÌË. åË Ì χπÏÓ Á¥¯ÚÓ‚ıÛ‚‡ÚË ˆ¥ Ï¥ÚË ÎÓ·‡ÏË, ÊÂ·Ë ÔÓÚ¥Ï ‰Ó‚¥‰‡ÚËÒ¸, flÍËÈ ¥Á ÌËı ÒËθ̥¯ËÈ, ÓÒͥθÍË ÌˢËÚËÏÂÏÓ ÔË ˆ¸ÓÏÛ ÒÔ‡‚ÊÌ¥ ¥‰ÂÈÌÓ-͇҇θ̥ Ô¥‰‚‡ÎËÌË, ̇ flÍËı ÚËχπÚ¸Òfl ì͇ªÌ‡. ÄÎÂ È ‰ÓÒ¥ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ̇ÔÓ΄Î˂ ϥÚÓÌˢÂÌÌfl, ¯ÎflıÓÏ ·ÛڇθÌÓª ‰ÂÍÓÌÒÚÛÍÚËÁ‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÌÓª Ú͇ÌËÌË, ¥ ˆÂ ÔË ÚÓÏÛ, ˘Ó ÌÓÒ¥È Ï¥Ú¥‚ χπ Ì ·ÓflÚËÒ¸, ‡Î ÌÂÒÚË Ì‡‰¥˛. ᇠÍËÏ ÔÓ‰Á‚¥Ì: Á‡ ÔÓÚÓÔÚ‡ÌËÏË ÔÓıÓ‚‡ÌÌflÏË, Á‡ ÔÓ·ËÚËÏË ÒÚ‡ËÏË, Á‡ ÁÌˢÂÌËÏË ÊÛ̇ΥÒÚ‡ÏË, Á‡ ‚·ËÚËÏË ‚Ó‰¥flÏË Ì¥˜ÌËı χ¯ÛÚÓÍ, Á‡ ÒÔ‡ÎÂÌËÏË Í¥ÓÒ͇ÏË, Á‡ ÔÓ‰‡ÊÌËÏË ÔÓÒÚËÚÛÈÓ‚‡ÌËÏË ÓıÓÓ̈flÏË ¥ÁÌËı ·ÂÁÔÂÍ? ç¥. ÑÁ‚¥Ì Ì ‚‰‡Ë‚ ‚Á‡„‡Î¥. Ä ·‡„‡ÚÓ ıÚÓ ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó È Ì ‚‰‡ËÚ¸ Ì¥ÍÓÎË. ñ Ì‚¥ÌÓ. èÓÒÚÓ, ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‚ÂÎË͇ ‡ÏÔÎ¥ÚÛ‰‡ ÓÁχıÛ. Ç¥Ì ‚‰‡ËÚ¸, „ÓÎÓ‚ÌÂ, ˘Ó· ÒËÎÓ˛ Û‰‡Û ÈÓ„Ó Ì ÁÌÂÒÎÓ ‰Ó‰ÓÎÛ. ü ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó Ì ¥ÒÌÛπ ·‡„‡ÚÓ‚ÂÍÚÓÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ì͇ªÌË, ·Ó ˆÂ ÓÁ̇˜‡π ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ̇ÔflÏ¥‚ ÓÁ‚ËÚÍÛ ‚Á‡„‡Î¥. ĉÊ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ Ûı‡ÚËÒ¸ ‚ ÔÓÚËÎÂÊÌËı ̇ÔflÏ͇ı, Ì ‚ËÒ̇ÊÛ˛˜Ë ‰Ó ͇˛ ÒÛÒԥθÌÓª Ú͇ÌËÌË. íÓ È Ò·‚‡ ÅÓ„Û. é͈ˉÂÌڇΥÒÚË ˜Ë Ó¥πÌڇΥÒÚË (Á‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ˛ Ó¥πÌÚ‡ˆ¥π˛), Ì Á‡„Î˷β˛˜ËÒ¸ ‚ ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÔÓ·ÎÂÏË, Ô‡„-
занепадом грецького православ’я пiд турецьким пануванням, здобула статус патрiархату, що пiдбудувало претензiї московських свiтських правителiв на полiтичне панування на теренах давньої Київської держави та домагання провiдної ролi «Третього Риму» у вселенському християнствi. Натомiсть, єпископат Київської митрополiї наприкiнцi ХVI ст., прагнучи вивести Церкву з глибокої внутрiшньої кризи й реа¶уючи на доволi а¶ресивний виклик протестантської Реформацiї та посттридентського католицизму у Польсько-Литовськiй державi, прийняв синодальне рiшення про перехiд пiд юрисдикцiю Римського престолу, забезпечивши при цьому збереження традицiйної схiдної обрядовости та власної церковної й етно-культурної самобутности. Таку модель церковної єдности, утверджену на соборi 1596 р. в Берестi, вiд якого й починається iнституцiйне iснування з’єднаної з Римом (Унiйної або iнакше ГрекоКатолицької) Церкви в Українi, пiдтримали далеко не всi єрархи та вiрнi Київської митрополiї, частина яких була незадоволена римською вiзiєю унiї та наполягала на дотриманнi канонiчної приналежности до Константинопольського патрiархату. Вони домоглися висвячення пара-
117
ОЛЕГ ТУРІЙ ТРАДИЦІЙНІ ЦЕРКВИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÛÚ¸ ‰Ó Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ„Ó ‚‡¥‡ÌÚÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‡‰Ê ̇È͇˘‡ ÔÓÁˈ¥fl ·ÛÚÚfl – ˆÂ ·ÛÚÚfl ÌÂ̇ÔÛÊÂÌÂ, flÍ ÓÁ‚Ë‚‡πÚ¸Òfl Ó„‡Ì¥˜ÌÓ. ÅÛ‰¸-flÍËÈ ‚ÂÎËÍËÈ ÒÚË·ÓÍ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ‚ËÒ̇ÊÂÌÌfl Ú‡ ‚ÂÎËÍËı ‚Ú‡Ú. ü ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó ıÎÓÔˆ¥, flÍ¥ ·Û‰Û‚‡ÎË ÇÂÎËÍËÈ ÍËÚ‡ÈÒ¸ÍËÈ ÏÛ ˜Ë Ô¥‡Ï¥‰Ë (·Û‰¥‚ÂθÌËÍË-͇ÏÂÌfl¥-ÏÛÎfl¥, ‡ Ì Á‡ÏÓ‚ÌËÍË, ˜Ë ‡ı¥ÚÂÍÚÓË) ‚¥‰˜Û‚‡ÎË Ï‡ÎÓ Ì‡ÒÓÎÓ‰Ë ‚¥‰ ˜ÛÊËı ‡Ï·¥ˆ¥È. ô ӉÌ Á‡„‡Î¸Ì ϥÚÓÎÓ„¥˜Ì ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl ÍÓÏÒÓÏÓÎÓÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ‚·‰ˆ¥‚, ̇˜Â ‰ÂÏÓ͇ڥ˛ ÏÓÊ̇ ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË. ÄΠ‰ÂÏÓ͇ڥfl ‚Ëχ„‡π Ô‚ÌÓ„Ó ¥‚Ìfl ÓÁ‚ËÚÍÛ ÏËÒÎÂÌÌfl, flÍ ̇Ô‰ ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl Ô‚‡ÊÌËÏ Á‡„‡ÎÓÏ, ÍÓÚËÈ ÔÓÚ·Ûπ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ‚¥Î¸ÌÓª β‰ËÌË. åÓÊ̇ Á·Û‰Û‚‡ÚË ˜Ë ÁÛÈÌÛ‚‡ÚË Ú‡·ÓË, ÔÓÒÚ¥ÎflÚË ˜Ë ̇ÔÎÓ‰ËÚË ·‡Ì‰ËÚ¥‚, ‡Î Ì ÏÓÊ̇ ·ÛÚË ‚¥Î¸ÌÓ˛ β‰ËÌÓ˛ Ô¥ÒÎfl χÒÓ‚Ó„Ó Òı‚‡ÎÂÌÌfl Ú˛ÂÏÌÓª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª. á flÍÓ„Ó ·ÓÍÛ ∂‡Ú Ì Ô·ۂ‡Î‡ · β‰Ë̇, ‚Ó̇ ‚Ò ӉÌÓ Ô·ۂ‡ÚËÏÂ Û ‚’flÁÌˈ¥, ‚Òfl ¥ÁÌˈfl ‚ ÓÁÏ¥‡ı Ô‡ÈÍË Ú‡ ÔÓ„ÛÎflÌÍË. ∏ ·ÛÚÚfl ì͇ÈÌË Ú‡ ªª ̇ӉÛ. ë‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ÔÓ·ÛÚÛ‚‡Î‡ ¥‰Âfl, ˘Ó ·Û‰¸-ıÚÓ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË Û͇ªÌˆÂÏ, flÍ˘Ó ˆÂ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ÈÓ„Ó ÔÂÂÍÓ̇ÌÌflÏ ¥ ‚ÔÓ‰Ó·‡ÌÌflÏ. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ ˆÂ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó, ÓÒͥθÍË, ˘Ó· χÚË ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl Ú‡ ÛÔÓ‰Ó·‡ÌÌfl Û͇ªÌˆfl, Ú·‡ ‡Ô¥Ó¥ ÌËÏ ·ÛÚË. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ÍÓÏÔÎÂÍÒ ˆËı
лельної єрархiї (1620) та її офiцiйного визнання владою Речi Посполитої (1632), що призвело до конфесiйного подiлу Руської Церкви на двi юрисдикцiї. Впродовж наступних столiть мiж прихильниками й опонентами Берестейської унiї велася i триває аж до сьогоднiшнiх днiв гостра полемiка. Релiгiйне протистояння стало формою прояву iнших соцiально-економiчних, етно-культурних та державно-полiтичних конфлiктiв, внаслiдок яких у 1654 р. центральна i схiдна частина України перейшла пiд «високу руку єдиновiрного московського правителя». Невдовзi й православна Київська митрополiя була пiдпорядкована Московському патрiархатовi (1686). З тих пiр росiйська державна i церковна влада докладала всiх зусиль, щоб викорiнити будь-якi особливостi української православної традицiї, унiфiкувати церковне життя вiрних, а саму Церкву перетворити в знаряддя русифiкацiї українцiв. Ще з бiльшою наполегливiстю i послiдовнiстю цi iмперативи державно-церковної полiтики Росiї проявлялися в ставленнi до унiйної Церкви. Кожного разу, як царська iмперiя поширювали свою владу на сумiжнi українськi землi, це тягло за собою репресiї супроти «унiатiв» та їх насильницьке «навернення» на одержавлене росiйh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНТОН БОРКОВСЬКИЙ УКРАЇНА: 10 РОКІВ МІТУ
118
ÒıËθÌÓÒÚÂÈ ¥ π Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ Ï¥ÚÓÏ, ¥ ¥ÒÌÛπ flÍ ÒËÒÚÂχ ͉Â̈¥‡Î¸ÌËı ÔÂÂÍÓ̸̇, ÍÓÚ‡ ¯ÎflıÓÏ ‚ËıÓ‚‡ÌÌfl, ÔˢÂÔÎÂÌÌfl ÚËı ˜Ë ¥Ì¯Ëı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ÙÓÏÛπ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰. ñ ˆ¥ÎÍÓÏ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌËÈ ‚ÓθӂËÈ ‡ÍÚ. í·‡ ÁÏÛÒËÚË Ò· ·ÛÚË Û͇ªÌˆÂÏ, credo ad absurdum. ᇠ̇fl‚ÌÓÒÚ¥ ÌÂÛ͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ Ú·‡ χÚË Ì‡·ËflÍÛ ‚ÔÂÚ¥ÒÚ¸, ˘Ó· ‚¥‰˜Û‚‡ÚË Ò· ‡ÌÚ‡„ÓÌ¥ÒÚ˘ÌÓ˛ ‡‚ÚÓÌÓÏÌÓ˛ ÒÛÚÌ¥ÒÚ˛. ü Ì ıÓ˜Û Á‡ÔÓ‚Ì˛‚‡ÚË ÍÓÌÍÂÚËÍÓ˛ ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ‰‡ÌÓª ‡ÌÚ‡„ÓÌ¥ÒÚ˘ÌÓÒÚË, ˘ÓÔ‡‚‰‡ ıÓ˜Û Ó‰‡ÁÛ ÛÚÓ˜ÌËÚË: ·ÛÚË Û͇ªÌˆÂÏ Ì ÓÁ̇˜‡π ̇ӉËÚËÒfl ‚ Û͇ªÌÒ¸Í¥È Ó‰ËÌ¥, ·ÂÁ‰Ó„‡ÌÌÓ ‚ÓÎÓ‰¥ÚË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ ‚ËÏÓ‚Ó˛, ̇ÎÂʇÚË ‰Ó Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓ„Ó/͇ÚÓÎˈ¸ÍÓ„Ó ‚¥ÓÒÔÓ‚¥‰‡ÌÌfl, χÚË ‰¥‡ÒÔÓÌËı, ÔÓÒÚ¥ÎflÌËı ˜Ë Á‡Ò·ÌËı ‡·ÓË„ÂÌÌËı Ӊ˘¥‚. ñ Ô‚ÌËÈ ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌËÈ ÙÂÌÓÏÂÌ, – Ӊ̇ Á ̇ȷ¥Î¸¯Ëı ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ̇ˆ¥È ÔÓÚ·Ûπ ÔÓflÒÌÂ̸ ‚·ÒÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË. ÑÛı‡ ‚ÛÎË͇ fl‚ÌÓ Á‡Ï‡ÎÓ. ôÓ· ·ÛÚË Û͇ªÌˆÂÏ, Ú·‡ ÌÂÒÚË ‚ ÒÓ·¥ Ï¥Ú ì͇ªÌË. ê‡ÒÓ‚ËÈ Û͇ªÌˆ¸, ÍÓÚËÈ Ì ÌÂÒÂ Ò‚ÓªÏ ·ÛÚÚflÏ Ï¥ÚÛ ì͇ªÌË, – Ì Û͇ªÌˆ¸, ‡ Î˯ ÌÓÒ¥È ‰ÓÍÛÏÂÌڇθÌÓ„Ó Ô¥‰Ú‚‰ÊÂÌÌfl ¥ÌÙÓχˆ¥ª Ô’flÚÓª „‡ÙË. ÖÚÌ¥˜ÌÓ ÛÒÍ¥π ıÎÓÔˆ¥, ÍÓÚ¥ „ËÌÛÎË Á‡ Û͇ªÌҸͥ ¥ÌÚÂÂÒË Ú‡ Á‡ ‡ΥÁ‡ˆ¥˛ Û͇ªÌÒ¸ÍËı Ï¥Ú¥‚, π ¥ÒÚËÌÌËÏË Û͇ªÌˆflÏË.
ське православ’я (1772, 1795, 1839, 1876). Тiсна пов’язанiсть Росiйської Православної Церкви з iмперською владою та з великоросiйськими нацiональними iнтересами викликала незадоволення та стала причиною зародження «українофiльської» течiї в середовищi самого православного духовенства й мирян України наприкiнцi XIX ст. Пiсля революцiї 1917 р. виникає органiзований рух за автокефалiю українського православ’я, проте спроби її проголошення у 20-х i 40-х рр. натрапили на рiшучий спротив Московської патрiархiї та репресiї (уже совєцької) влади. Натомiсть у захiднiй частинi України, яка залишалась у складi Речi Посполитої, при сприяннi полiтичних властей з’єднана iз Римом Церква поступово до початку ХVIII ст. охопила практично усiх вiрних схiдного обряду. Всупереч намаганням польської свiтської та церковної елiти перетворити унiю в мiсток до повної латинiзацiї, вона стала найголовнiшим чинником збереження культурно-релiгiйної самобутности українського населення. Пiсля приєднання захiдноукраїнських земель до Австрiйської держави греко-католицька єрархiя (а саме так стали офiцiйно iменувати колишнiх унiатiв з волi габсбурзьких правителiв) здобула всебiчну пiдтримку i заступництво цiсарськоh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
éÚÓÊ, Ï¥Ú π Ì‚¥‰’πÏÌÓ˛ (flÍ˘Ó Ì ˆÂÌڇθÌÓ˛) ‚¥ÒÒ˛ ÓÙÓÏÎÂÌÌfl Ô‚ÌÓ„Ó ÂÚÌÓÒÛ ‚ ̇ˆ¥˛. ÖÚÌ¥˜Ì¥ Á‡ı¥‰Ì¥ Û͇ªÌˆ¥ ˜‡ÒÚÓ Á‡·Û‚‡˛Ú¸ ÔÓ „‡Ò·: «ì͇ªÌ‡ – ÒÓ·Ó̇, Û͇ªÌˆ¥ – ̇ˆ¥fl». ç Ú·‡ Á‚ÛÊÛ‚‡ÚË ì͇ªÌÛ Î˯ ‰Ó „‡Îˈ¸ÍÓ-ÎπÏ·Â∂Ó‚Ëı ·‡Î‡·ÓÎ¥‚, flÍ¥, χ̥ÌÓ Ì‡‰Û‚‡˛˜Ë ˘¥˜ÍË, ‚¥‰Ó‰ÊÛ˛Ú¸ ÔÂ͇ÒÌ¥ ̇‰·‡ÌÌfl ÒÚ‡ÓÊËÚÌÓÒÚË. ìäêÄ∫çÄ ‚ Ò‚ÓπÏÛ ÓÌÚÓÒ¥ ÔÓ‚Òڇ· ¯Ë¯Ó˛, ‡Ì¥Ê ÏÂʇ ÔÓÊË‚‡ÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÂÚÌÓÒÛ. ì͇ªÌ‡ ̇·‡„‡ÚÓ ·¥Î¸¯‡, ‡ ÚÓÏÛ Á‚ÛÊÂÌÌfl ªª ‰Ó ÍÓÌÍÂÚÌÓª, ÌÂı‡È ¥ÒÚËÌÌÓ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‰ÂÎ¥, π Á·¥‰ÌÂÌÌflÏ Ú‡ Á‡„ÓÁÓ˛ ‰Îfl ªª ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl. 燂ԇÍË, Ô‡‡‰Ë„ÏÛ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ÓÁ¯ËËÚË Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ˘Ó· ì͇ªÌ‡ ÔÓ‚ÒÚ‡‚‡Î‡ ͇҇ΥÁÓ‚‡ÌÓ˛ Ú‡πÏÌËˆÂ˛. èÓflÚÛÌÓÍ ‰Âʇ‚Ë ‚Ëχ„‡π χÍÒËχθÌÓ„Ó ÓÁ¯ËÂÌÌfl Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌÓª Ô‡‡‰Ë„ÏË ˘Ó‰Ó Ò‡ÏÓª Ò·Â, È ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÎÓ·¥˛‚‡ÌÌfl Ú‡ ÔÓÚ„ۂ‡ÌÌfl ‚·ÒÌËı ËÒ-‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚÂÈ. ÉÓ·̉ˆ¥ ‚¥‰ÓÏ¥ Ì Î˯ ÒËÓÏ, ÙÛÚ·ÓÎÓÏ ˜Ë ‚¥Úfl͇ÏË, ‡ÎÂ È Î„‡Î¥Á‡ˆ¥π˛ ΄ÍËı ̇ÍÓÚËÍ¥‚ Ú‡ ‚ڇ̇Á¥π˛. éÚÓÊ, χπ ·ÛÚË ‚¥‰Ú‚ÓÂÌÓ ‰Ó‚ÓÎ¥ ˆ¥Î¥ÒÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Û: χ˛ ̇ Û‚‡Á¥ Ì ¯‡Ó‚‡ÌÛ ‰Â·¥Î¥Á‡ˆ¥˛ È Ì ÔÓه̇ˆ¥ª ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ„Ó ‰ÂÍ·ۂ‡ÌÌfl ÚËı ˜Ë ¥Ì¯Ëı ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì¸. çÂÓ·ı¥‰ÌÓ ‚¥‰Ú‚ÓËÚË Ô‚ÌËÈ Í‡Í‡Ò Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌËı ÒËÏÛÎflÍ¥‚, Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ flÍËı ÌÓÒ¥flÏ Ï¥ÚÛ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ‚¥Î¸-
го уряду. Властi сприяли органiзацiйному оформленню церковно-адмiнiстративних структур греко-католикiв (у 1771 р. узаконено самостiйнiсть Мукачiвської єпархiї на Закарпаттi, у 1807 р. вiдновлено Галицьку митрополiю). Просвiтницькi реформи Марiї-Терези та Йосифа II вiдкрили українськiй молодi доступ до освiти, у тому числi й рiдною мовою, юридично урiвняли греко-католикiв з вiрними латинського обряду та забезпечили мiнiмальний матерiальний добробут душпастирiв. Це сприяло тiснiй iнте¶рацiї Греко-Католицької Церкви в державно-полiтичнi структури й суспiльне життя та активнiй участi духовенства в українському нацiональному русi. На порозi ХХ ст. Греко-Католицька Церква в Галичинi удостоїлася визначної постатi митрополита Андрея Шептицького. Його духовне правлiння (1901-1944) припало на тривожнi часи двох свiтових воєн та семиразової змiни полiтичних режимiв (австрiйського, росiйського, знову австрiйського, українського, польського, совєцького, нацистського i ще раз совєцького). Однак, наполеглива душпастирська праця, турбота про освiту i культуру, захист нацiональних i соцiальних прав народу, харитативна дiяльнiсть, екуменiчнi зусилля зробили Шептицького беззаперечним провiдником i моральним авторитеh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÓ ÔÂÂÒÛ‚‡ÚËÒ¸ ‚ ÁÓÌ¥ ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl ¥ Á‡‚Ê‰Ë ‚ËıÓ‰ËÚË Ì‡ ¥‚Â̸ ‚Á‡πÏÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl. å‡π ·ÛÚË ÒÚ‚ÓÂ̇ π‰Ë̇ „Ì͇ۘ Á̇ÍÓ‚‡ ÒËÒÚÂχ, ‚ flÍ¥È ÁÏÓÊ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË ‚ËÍβ˜ÌÓ Û͇ªÌҸ͇ ÒËÒÚÂχ ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl ‰¥ÈÒÌÓÒÚË, – Ì¥, Ú‡Ú‡Ë Ì χ˛Ú¸ Ì¥‚Â₇ÚËÒ¸ ¥ ‰ÛχÚË flÍ ‚ÓÎËÌflÍË, ‡Î ‚¥‰˜Û‚‡ÚË Ò· Û͇ªÌÒ¸ÍËÏË Ú‡Ú‡‡ÏË, ¥ ·‡˜ËÚË Ò‚Ó˛ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ‚¥‰ ͇Á‡ÌÒ¸ÍËı ÔÓ·‡ÚËÏ¥‚. ç‡Ô‚ÌÓ Ì ‚ËÍÎË͇π ÒÛÏÌ¥‚¥‚, ˘Ó ̇ÒÔ‡‚‰¥ ¥ÒÌÛπ Ú ˜Ë ¥Ì¯Â fl‚ˢ ¥ÌÚÂÎ¥„¥·ÂθÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. Ä ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl ÚÓ„Ó ˜Ë ¥Ì¯Ó„Ó ÒԥθÌÓ„Ó Ó·’πÍÚÛ ¥ÌÚÂÎ¥„¥·ÂθÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ ¥ÌÚÂβ‰Ò¸ÍÓ„Ó ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl ÛÏÓÊÎË‚ÎÂÌÂ, Á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÚËı ˜Ë ¥Ì¯Ëı Á‡„‡Î¸ÌÓ-ÒÔÓ¥‰ÌÂÌËı ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍ Ûfl‚ÎÂ̸ ÔÓ ˆÂÈ Ó·’πÍÚ. ÅÂÁÔ˜ÌÓ ÚÂ, ˘Ó ̇fl‚̇ çÖ ãàòÖ éÑçÄ ÏÓ‰Âθ ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚Ëı ÒıÓÔÎÂ̸, ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÌfl ˆËı ¥ÌÙÓχˆ¥È Ú‡ ÔÓ‰ÛÍÛ‚‡ÌÌfl Ô‚ÌÓ„Ó ÍÓÌÍÂÚÌÓ„Ó Ûfl‚ÎÂÌÌfl (˘Ó ¥ÒÌÛπ flÍ Á̇ÌÌfl). éÚÛÚ ÚÓ ÏË È ‚ËıÓ‰ËÏÓ Ì‡ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÛ ÒÛ·’πÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ Ú‡ ÂÍÒÚ‡¥ÒÚËÌÌ¥ÒÚ¸. èÓÁ‡flÍ Ï¥Ú ì͇ªÌË ÔÂÂıÓ‰ËÚ¸ Á¥ ÒÚ‡‰¥ª ÔÓÁËÚË‚ÌÓ„Ó Á̇ÌÌfl ‰Ó Ò‚Óπª ¥ÒÚËÌÌÓª ÒÛÚÌÓÒÚË – ‰Ó ÙÓÏË ‚ËÍβ˜ÌÓ ÁÏ¥ÌÌÓª ‚Â΢ËÌË, fl͇ ¥ÒÌÛπ Á‡‚‰flÍË Ò‚ÓπÏÛ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓÏÛ Â‚Óβˆ¥ÓÌÛ‚‡ÌÌ˛. üÍ˘Ó ‚ ÍÓ„ÓÒ¸ ÔË ÒÎÓ‚¥ «ì͇ªÌ‡» ·ËÌËÚ¸ ÒÂˆÂ È ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl ͇ÚË̇ Á ÑÌÂÔÓ‰ÁÂÊËÌÒ͇,
том української спiльноти, а саму Церкву – широко розгалуженою та впливовою суспiльною iнституцiєю Захiдної України.
119
2. íéíÄãßíÄêçÄ ëèÄÑôàçÄ Бiльш безпосереднiм чинником, що впливає на розвиток релiгiйного життя в сучаснiй Українi, є трагедiя ХХ столiття – епохи терору й насилля. За приблизними оцiнками, в Українi у ХХ столiттi насильницькою смертю загинуло близько 17 мiльйонiв осiб. Особливо трагiчно те, що цi жертви були породженi не лише вiйнами та конфлiктами, а й химерними iдеями перебудови свiту. Оскiльки в Совєцькому Союзi про це дикунство назагал не можна було говорити публiчно чи навiть у приватних розмовах, трагедiя залишилась невiдображеною в суспiльнiй свiдомостi, смертi – неоплаканими, насильство та кривди – непрощеними, а психологiчнi та духовнi рани – незцiленими. Глибокi травми наклали свiй невблаганний вiдбиток i на тих, кого переслiдували, i на тих, хто переслiдував. Принижена гiднiсть, розтоптана честь, спотворена мораль, деформована свiдомiсть – ось визначальнi риси «нової людини», homo sovieticus, – типу, котрий пережив саму систему, яка породила його.
ОЛЕГ ТУРІЙ ТРАДИЦІЙНІ ЦЕРКВИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÑÌÂÔÓÔÂÚÓ‚Ò͇, ä‡ıÓ‚ÍË, flÒÚ·ÍÓ‚, ̇¯Ëı ·flÚ ËÁ Á‡„‡‰ÓÚfl‰Ó‚, Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËı ÓÔÎÓÚ¥‚ ̇ á‡ıÓ‰¥, ÔÓÌ‚Ó₇˜¥‚-ÔÓÎflÍ¥‚, ÍËÏÒ¸ÍÓ-Ú‡Ú‡Ò¸ÍËı Á‡„‡·ÌËÍ¥‚, ˜ÓÚÓ‚Ëı ·‡Ì‰Â¥‚Ò¸ÍËı ÔÒ¥‚, „ÂÓª˜ÌÓ„Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÒÓΉ‡Ú‡, ÔÂ͇ÒÌÓ-ÁÓÎÓÚËı Ú‡ ÊÓ‚ÚÓ„‡fl˜Ëı ë‚flÚÓÒÓÙ¥ª‚Ò¸ÍËı ·‡Ì¸, ëèêÄÇÜçü ìäêÄ∫çÄ Ñé ÑçßèêÄ, Ä ÑÄãß áÄèÄÑ∏çñà ëèéãúôÖçß ÅÄçÑÖêõ, òé çÄòàå Ç ëèàçì ëíêßãüãà, ÒÔ‡ÎÂÌËı ÍÓ΄ÓÒÔ¥‚, Ì¥ıÚÓ ˆÂ (̇ ‚¥‰ÒÚÓÓÌÂÌÓ-ÚÂÓÂÚ˘ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥) Ì ÁÏÓÊ Á‡Ô˜ËÚË. ÇÓÌÓ ¥ÒÌÛπ ‚ Ô‚ÌÓÏÛ ‚ËÏ¥¥ ·ÛÚÚfl, ÏÓÁÓÍ Á‡Ù¥ÍÒÛ‚‡‚ ‚Ë·¥ÍÓ‚ËÈ Ó·’πÏ ¥ÌÙÓχˆ¥ª, flÍËÈ ¥ ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ‚Ëı¥‰ÌÓ„Ó Ï‡ÚÂ¥‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó ‚ ¥‰Â‡Î¸Ì¥È ÒÙÂ¥ ÔÓÌflÚÚfl, ¥Ï’fl flÍÓÏÛ «ì͇ªÌ‡». ì ¥Ì¯Ó„Ó ÔË ÒÎÓ‚¥ «ì͇ªÌ‡» ·ËÌËÚ¸, Ô·˜Â, ÒÏ¥πÚ¸Òfl ÒˆÂ, ‡ ÈÓ„Ó ÓÁÛÏ ‚Ô‡‚ÌÓ ÔÓ‰‡π Ú¥ ˜Ë ¥Ì¯¥ ‡ÒÓˆ¥‡ÚË‚Ì¥ ͇ÚËÌË-Ó·‡ÁË flÍ-ÚÓ: ëڇ̥Ò·‚¥‚, ä‡Ô‡ÚË, ëèêÄÇÜçü ìäêÄ∫çÄ Ñé ÑçßèêÄ, Ä ÑÄãß åéëäÄãß, ÔÂÂÏÓ„‡ Ô¥‰ äÓÌÓÚÓÔÓÏ, ò‚˜ÂÌÍÓ-å¥ıÌÓ‚Ò¸ÍËÈ-ÑÓ̈ӂ-î‡ÌÍÓ-ãËÔËÌÒ¸ÍËÈ, å‡Í¥‚ÍÓ-äÛÚË, ‰‚‡ÍÓθÓËÏÓª‰‚‡ÍÓθÓË, áÓÎÓÚËÈ ã‚ ̇ ÒË̸ÓÏÛ ÚÎ¥, „ÓÎÓÒÛ‚‡ÚË Î˯ Á‡ ‚ÛÒ‡ÚËı, Ì ӷ‰Û˯ – Ì ÔÓ‰‡¯, Ù‡ÈÌËÈ ÔÓÎflÍ èÓθ˘Û ‰Ó„Îfl‰‡, Ì ÏÓÊ̇ Ó·ËÚË ‚ ̉¥Î˛, ·Ó β‰Ë ·Û‰ÛÚ¸ ‚ˉ¥ÎË, „ÓÎÓÒÛ‚‡ÚË Á‡ 凘Û͇, ·Ó ‚¥Ì Ô‡‚‰Ë‚ËÈ Ì‡¯ ıÎÓÔ ¥ ÏÛ‰‡ β‰Ë̇, ‡ÎÂ
Складовою частиною кривавої трагедiї насилля в Українi стало навмисне переслiдування релiгiї та насадження атеїзму. Прагнучи утвердити своє тоталiтарне панування, комунiстичний режим не мiг терпiти iснування структур, якi представляли iншi, гуманiстичнi вартостi. Боротьба з релiгiєю стала державною iдеологiєю, задля утвердження якої не шкодували зусиль, не добирали засобiв. Зруйнованi, спаленi, спрофанованi храми; розстрiлянi, арештованi й депортованi в сибiрськi ¢УЛА¢и священики й вiрнi, православнi i католики, представники iнших релiгiй; переслiдуванi, загнанi в пiдпiлля або повнiстю знищенi цiлi Церкви (як Українська Автокефальна Православна Церква на початку 30-х рр. чи Українська Греко-Католицька Церква в 1946 р. у Галичинi та в 1949 р. на Закарпаттi) – все це також печальнi «здобутки» реального соцiалiзму. Існування тих релiгiйних спiльнот, якi вцiлiли та формально були дозволенi атеїстичним режимом, на багато десятилiть обмежилось до вузької, приватної сфери, якщо про таку взагалi можна говорити в системi всезагального iдеологiчного контролю й iндоктринацiї. Цiлi поколiння були позбавленi свободи вiросповiдання, що також призвело до заникнення вiкових традицiй вiри, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНТОН БОРКОВСЬКИЙ УКРАЇНА: 10 РОКІВ МІТУ
120
Ê „Â̇Πä¢Å, ÌÛ ÚÓ È ¯Ó, ‡ÎÂ Ê ÚÓ Ô‚̥ Á‡ÒÎÛ„Ë Ú·‡ χÚË, ‡·Ë ÒÚ‡ÚË „Â̇ÎÓÏ ä¢Å ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò, ÌÛ ÚÓ È ‰Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ Ì ‚Ò¥ı ·‡ÎË, ‡ÎÂ Ê ‚¥Ì Á‡‚¥‰Û‚‡‚ ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛ Ú‡ ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ‡ÏË, Ú‡ ÚÓ ·ÂıÌfl; ÌÂχ Ì¥˜Ó„Ó Î¥Ô¯Ó„Ó Á‡ ̇¯¥ ä‡Ô‡ÚË; Ú‡ ÌÛ Ì Á‚’πÁÛÈÒfl – ÚÓ ·‡Ì‰ËÚ‡, ‡ ÏË Á ÍÛÏÓÏ È Ú‡Í ÏÛ‰Ó ÁÓ·ËÏÓ; å¥È ‰¥‰ ̇ Ú¸Óı ԇ̥‚ Ó·Ë‚. ÇÒ ˆÂ ÏÓπ, ‚ÓÌÓ Û‚¥È¯ÎÓ ‚ „ÓÎÓ‚Ë, ÔÂÂÚ‡‚ËÎÓÒ¸ Ú‡Ï ¥ ÒÚ‚ÓËÎÓ Î˛‰ËÌÛ, ‡ β‰Ë̇ ÒÚ‚ÓË· Ï¥Ú. Ñ ÔÓ˜‡ÚÓÍ, ‡ ‰Â ͥ̈¸? ïÚÓ ÙÓÏÛπ Û͇ªÌˆfl – «¥ÒÚÓËÍÓ-ÍÛθÚÛÌÓ-ÒÔ‡‰ÍÓ‚¥ ˜ËÌÌËÍË», ˜Ë ‚ÒÂ Ê Ú‡ÍË Ï¥Ú, Ï¥fl Ú‡ Ô‡„ÌÂÌÌfl (ÌÂÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÂ) ÔÓ‰Ó·ÚË Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÌÂÔËÈÌflÚÌ ‚¥‰ÌÓÒÌÓ ‚Ú¥ÎÂÌÌfl Ï¥ª? óÓÏÛ ‚¥‰·Û·Òfl ì͇ªÌ‡? íÓÏÛ ˘Ó ÏË Ì Á‡·Û‚‡ÎË ÒÔ‡‰˘ËÌÛ ·‡Ú¸Í¥‚! óÓÏÛ ‚Ë Ô‡ˆ˛‚‡ÎË Ì‡ ÚÛ ‰Âʇ‚Û, ˘Ó‰Ó flÍÓª ‚Ë Ì χÎË ÒÛÏÌ¥‚¥‚ Û ªª ÁÎÓ˜ËÌÌÓÒÚ¥? í‡ Ú·‡ ·ÛÎÓ flÍÓÒ¸ ÊËÚË! Ä ˜ÓÏÛ ‚Ë Ì ·ÓÓÎËÒ¸? åË ·ÓÓÎËÒ¸ – ÏË Ì Á‡·Û‚‡ÎË ÒÔ‡‰˘ËÌË ·‡Ú¸Í¥‚. üÍ˘Ó ‚ ÍÓ„ÓÒ¸ ·ËÌËÚ¸ ÒˆÂ, ¥ ÒθÓÁË ÎβڸÒfl ̇ ÒÛı¥ Ô¥ÒÍË äËÏÛ, ÚÓ ÚÓÈ ÁÓÁÛÏ¥π, ˜ÓÏÛ ì͇ªÌ‡ – ÚÓ äËÏ, ϥ̇ÂÚË, ϘÂÚ¥, 벲Í-ÄÈfl, 䇇-‰‡„, Ňı˜ËÒ‡‡È, «Á‡ ÒÓÓÍ ‚¥Ò¥Ï „Ó‰ËÌ Á¥·‡ÚËÒ¸ ¥ ÔÓ ‚‡„Ó̇ı, ÛÓ‰˚», «ñ ̇¯‡ ÁÂÏÎfl! åÓΘ‡Ú¸ ˜ÂÌÓÊÓÔ˚». óÓÏÛ fl χ˛ ·ÛÚË Á‡ Ò·¥‚ ˜Ë Á‡ ‡Î·‡Ìˆ¥‚? ü Ì ıÓ˜Û ÊËÚË ‚ Ï¥ÒÚ¥ é‰ÊÓ̥ͥ‰ÁÂ!
прогресуючої бездуховности та поглиблення деморалiзацiї суспiльства. Ще одним аспектом совєцької релiгiйної полiтики, зокрема пiсля її суттєвої корективи Сталiном в роки Другої свiтової вiйни, стала iнструменталiзацiя та використання легально дiючих церковних структур для цiлей атеїстичної за своєю суттю державної внутрiшньої i зовнiшньої полiтики. Особливе мiсце було вiдведене Руськiй Православнiй Церквi (РПЦ), якiй призначалась роль «захисника соцiалiстичної Батькiвщини», спiвтворця «нової iсторичної спiльноти – радянського народу» та ретранслятора «радянської миролюбної полiтики» на мiжнароднiй аренi. Досягнутий modus vivendi iз комунiстичною владою дав РПЦ певнi здобутки: паралiзував спроби автокефалiї, розширив «канонiчну територiю», збiльшив кiлькiсть храмiв i вiрних за рахунок лiквiдацiї УГКЦ i переведення пiд юрисдикцiю Московського патрiархату православних єпархiй i Церков, якi нiколи ранiше до неї не належали, пiдкрiпив впливи РПЦ у вселенському православ’ї та й у християнськiй Ойкуменi загалом. Однак, в умовах кризи совєцького ладу та ¶орбачовської «перестройки» наприкiнцi 80-х рр. всi цi «здобутки» виявили свою зворотну сторону, дискредитуючи РПЦ в очах частини її духовенh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– çÛ Ò͇ÊË, ÔÓ˜ÂÏÛ ‚˚ ÓÚ‰ÂÎËÎËÒ¸? – íÓÏÛ ˘Ó ¥Ì‡Í¯¥! – çÓ Ï˚ Ê ·‡Ú¸fl?! – í‡ÍË ·‡ÚË. – çÛ ‚ÓÚ ‚ˉ˯¸! – ÄÎÂ Ì‡Ï ¥ Ú‡Ú‡Ë ·‡ÚË, Ì‡Ï ¥ ˆË„‡ÌË ·‡ÚË, ¥ ÔÓÎflÍË, ¥ χ‰flË ·‡ÚË, ¥ ˜ÂıË ·‡ÚË, ¥ ه̈ÛÁË ·‡ÚË, ¥ ÒÎÓ‚‡ÍË ·‡ÚË, ¥ ÒÂ·Ë ·‡ÚË, ¥ ̥ψ¥ ·‡ÚË, ¥ ‡‚ÒÚ¥flÍË ·‡ÚË, ¥ ÛÏÛÌË ·‡ÚË, ¥ ÏÓΉ‡‚‡ÌË ·‡ÚË, ¥ ¯‚Â‰Ë ·‡ÚË, ‡ ÒͥθÍË ‚ çÓ‚ÓÏÛ ë‚¥Ú¥ ‚ Ì‡Ò ·‡Ú¥‚. ß ‚Ë Ì‡Ï ·‡ÚË, ·ÂÁÔ˜ÌÓ, flÍ˘Ó ‚Ë Î˛‰Ë ‚¥Î¸Ì¥, ¥ ‰Ó·Óª Ò·‚Ë. å¥Ú ̇ӉÊÂÌËÈ ¥ÒÌÛπ ‚ ¥ÁÌËı ÔÎÓ˘Ë̇ı. é‰Ì‡ ÔÎÓ˘Ë̇, Á‡ ÛÏÓ‚Ë „ÓÏÓ„ÂÌÌÓ„Ó Ì‡Ó‰Û, – ˆÂ ÒıÓÔÎÂÌÌfl ̇ӉÓÏ ¥ÌÙÓχˆ¥ª ÔÓ Ò‚Ó˛ ҇ϥÒÚ¸, ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì ÔÓÓ‰ÊÂÌÌfl Ó·‡ÁÛ ÔÓ Ò·Â. «åË, ̥ψ¥, ·ÛÎË Á‡‰ÊÂÌ¥ ÒÚ‡¯ÌÓ˛ Á‡‰Ó˛ – ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ-Êˉ¥‚Ҹ͇ ·‡Ì‰‡ ‚¥‰‰‡Î‡ Ì‡Ò Ì‡ ÔÓÚÛ‡Ìπ Ò‚ÓªÏ ÍÓ‚ÓÊÂÎË‚ËÏ ·‡ÌÍ¥‡Ï. òÎflıÓÏ Ô¥‰ÎÓª Û„Ó‰Ë Ì‡Ò ÓÙ¥Û‚‡ÎË... ä‡ÈÁ‡ Ó·‰ÛËÎË, ɥ̉ÂÌ·Û∂ Ò··ËÈ, ÎË¯Â Ù˛Â Ì‡Ò ‚˂‰ ‰Ó Ò‚¥Ú·». ÉÓÏÓ„ÂÌÌËÈ Ì‡Ó‰ ·Û‰Â χÚË ÔË·ÎËÁÌÓ Ó‰Ì‡ÍÓ‚Â Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ Ò·Â, ¥ ÁÏÓÊ ‚Ò ‰‡Î¥ È ‰‡Î¥, ‚Ò¥ flÍ Ó‰ËÌ, „ÛÚÛ-
ства та вiрних i зробивши її об’єктом критики з боку дисидентського й нацiонально-демократичного руху. Вихiд забороненої режимом УГКЦ з пiдпiлля та утворення громад УАПЦ у 1989 р. стали проявом втрати РПЦ свого колишнього монопольного становища. Водночас, небувале пiднесення релiгiйности в умовах нової свободи супроводжувалось загостренням релiгiйних конфлiктiв в Українi, якi серйозно ускладнили мiжнароднi екуменiчнi взаємини. Проголошення незалежности України в 1991 р. створило для дiяльности усiх Церков на її територiї ще й новий державно-полiтичний контекст.
3. ëìóÄëçß ëíêìäíìêà Сьогоднi конфесiйна карта України виглядає наступним чином: тих, хто називає себе православними, найбiльше – 12,4 тис. вiд 23,6 тис. загальної кiлькости громад (тут i далi наводяться статистичнi данi Державного комiтету в справах релiгiй станом на 1 сiчня 2000 р.). Щоправда, саме українське православ’я не є монолiтним, а подiлене принаймнi на три бiльших юрисдикцiї. 1. Українська Православна Церква в канонiчному пiдпорядкуваннi Московського патрiархату (УПЦ – 8490 громад, переважна бiльшiсть яких розташована у ценh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚‡ÚËÒ¸, ̇ ¯ÎflıÛ ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌfl Ï¥ÚÛ ¥, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ÓÁ·Û‰Ó‚Û‚ÚË Ò‚Óπ ϥ҈ ‚ ̸ÓÏÛ. – 襉 ˜‡Ò 2-Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ·¥Î¸¯Â Á‡ ‚Ò¥ı ÔÓÒڇʉ‡‚ ̇¯, π‚ÂÈÒ¸ÍËÈ, ̇Ӊ. – Ä Ì‡Ò Ì¥·ËÚÓ Ì ÌˢËÎË? – Ç‡Ò ÌˢËÎË, ‡Î ÌÂ Ú‡Í ÏÂÚӉ˘ÌÓ flÍ Ì‡Ò, π Ê Ì‡‚¥Ú¸ ڇ͠ÔÓÌflÚÚfl – ÉÓÎÓÍÓÒÚ. – Ä ‚Ë Á̇πÚ ڇÍ ÔÓÌflÚÚfl – ÉÓÎÓ‰ÓÏÓ? – íÓ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì‡Í¯Â, Á‚˘‡ÈÌÓ, ÏË ‚ËÁ̇πÏÓ, ˘Ó ˆÂ Ú‡„‰¥fl ‚‡¯Ó„Ó Ì‡Ó‰Û, ‡Î ÉÓÎÓÍÓÒÚ – ˆÂ Ú‡„‰¥fl Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó Ï‡Ò¯Ú‡·Û. – 亮‡? Ä flÍ Ê ˆË„‡ÌË, Û͇ªÌˆ¥, ·¥ÎÓÛÒË, ÛÒÍ¥π, ÔÓÎflÍË, Ò·Ë? – ÇË ¯Ó, ¯ÓÒ¸ χπÚ ÔÓÚË ÉÓÎÓÍÓÒÚÛ? – í‡ Ìπ, ÏË Á‡ Û‚¥˜ÌÂÌÌfl Á‡„‡Î¸ÌÓª ԇϒflÚ¥ ÊÂÚ‚ ̇ˆËÒÚ¥‚, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª, ÂÚÌ¥˜ÌÓª Ú‡ ‡ÒÓ‚Óª ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚË. – åË ‚‡Ò Á̇πÏÓ, – ‚Ë ÍÎflÚ¥ ‡ÌÚËÒÂÏ¥ÚË, ‚Ë Ì‡Ò Á‡‚Ê‰Ë ÌˢËÎË È ÌÂ̇‚ˉ¥ÎË. – í‡ ÔÓ·¥ÈÚÂÒ¸ ÅÓ„‡, ÏË Ê Ìπ... ÏË Ê Ì¥... óÓÏÛ Ï¥Ú ì͇ªÌË ÔÓÚ·Ûπ ‚ËÔ‡‚‰‡ÌÌfl Á‡ Ú¥ ˜Ë ¥Ì¯¥ ÔÓ‰¥ª, flÍ¥ ̇È͇˘Â ÓÁÚÎÛχ˜Û˛Ú¸Òfl ‚ ˜ÛÊËı Ï¥ÚÓÎÓ„¥flı,
тральнiй та пiвденно-схiднiй частинi України, 113 монастирiв i 3396 монахiв i монахинь, 7122 священики, 8166 храмiв, з яких 759 будується) – колишнiй Український екзархат Руської Православної Церкви (РПЦ), який у сiчнi 1990 р. отримав свою нову назву, а наприкiнцi жовтня того ж року «самостiйнiсть в управлiннi». Прохання Помiсного собору УПЦ про надання їй канонiчної автокефалiї пiсля проголошення державної незалежности України у 1991 р. не було задоволене Архiєрейським собором РПЦ, а глава УПЦ митрополит Фiларет (Денисенко) – позбавлений свого сану. Переважна бiльшiсть єпископiв УПЦ, дезавуювавши свої пiдписи на пiдтримку автокефалiї, у травнi 1992 р. обрала новим предстоятелем Церкви керуючого справами Московської патрiархiї, митрополита Ростовського i Новочеркаського Володимира (Сабодана), який дотепер є її главою з титулом митрополита Київського i всiєї України. 2. Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ – 989 громад, 79% яких знаходиться в Захiднiй Українi, 2 монастирi, в яких є 2 монахи, 602 священики, 661 храм i 103 будується), першi громади якої почали виникати в Галичинi ще у серпнi 1989 р. пiсля виходу зпiд юрисдикцiї РПЦ настоятеля храму свв. апп. Петра i
121
ОЛЕГ ТУРІЙ ТРАДИЦІЙНІ ЦЕРКВИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
·Ó ¥ π, ‚·ÒÌÂ, ÔÓÓ‰ÊÂÌÌflÏ ˆËı Ï¥ÚÓÎÓ„¥È? óÓÏÛ ÏË Ï‡πÏÓ ÔÓflÒÌ˛‚‡ÚË Ò‚¥È ‚ËÌflÚÍÓ‚ËÈ «‡ÌÚËÒÂÏ¥ÚËÁÏ»? óÓÏÛ ÏË Ï‡πÏÓ ÔÓflÒÌ˛‚‡ÚË «Ô‰‡ÚÂθÒÚ‚Ó å‡ÁÂÔ˚»? ÑÎfl ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÓ„Ó ·ÛÚÚfl Ï¥Ú Ì ÔÓÚ·Ûπ Ò‡ÏÓÔÓflÒÌÂÌÌfl, ÙÂÌÓÏÂÌ Ï¥ÚÛ ‚ ÈÓ„Ó ı‡ËÁχÚ˘ÌÓÒÚ¥ Ú‡ ·ÂÁ‡ÔÂÎflˆ¥ÈÌÓÒÚ¥ («å¥ÚÛ ‰Ó ‰ÛÔË, Ô‡ÌÓ‚Â, ‚‡¯‡ ‰ÛÏ͇»). ÑÎfl Ò‚Ó„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl å¥ÌÓÚ‡‚ÛÒ Ì ÔÓÚ·Ûπ ‚ÂΘ˂Ӫ ·‡Ú¥ª, ÍÓÚ‡ Ô¥‰ÒÔ¥‚Û‚‡Î‡ ·Ë ÈÓÏÛ, ‚ËÔ‡‚‰Ó‚Û˛˜Ë ÈÓ„Ó ‰¥ª. èÓÚ¥·Ì¥ Î˯ ‰¥‚˜‡Ú‡ È Î‡·¥ËÌÚ. ß Ó‰ÌÂ, ¥ ‰Û„ χπÏÓ. èÓıÓ‰ËÏÓ ‚¥‰ ‰‡‚Ì¥ı Ó¥ª‚‡¥ª‚, ÚÓ È ‰Ó·Â, ıÓ˜ ‚¥‰ ͇·Ó̇¥ª‚, ·Ó «åà, ‡ Ì ‚Ë, ÔÓıÓ‰ËÏÓ». «ÄχÁÓÌÍË – Û͇ªÌҸͥ Ú¥ÚÍË Á ‚¥‰¥Á‡ÌÓ˛ Ô‡‚Ó˛ ˆËˆ¸ÍÓ˛, flÍ¥ ÔÓÚ¥Ï ÍÓÎÓÌ¥ÁÛ‚‡ÎË ‰ÓÎËÌÛ ÄχÁÓÌÍË?» çÂı‡È. áÓ·¥Ú¸ ˆ¥Í‡‚ËÏË Ì‡Ó‰Ì¥ ͇ÁÍË. Ñ¥ÚflÏ ÌÛ‰ÌÓ ‚¥‰ ß‚‡ÒË͇ íÂÎÂÒË͇ (ıÓÓ¯‡ ͇Á͇, ‡Î Ìۉ̇), ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ÚËÎÂ¥‚ ‡-Îfl äÓÎÓ·ÓÍ, Ì ·¥ÈÚÂÒ¸ ‚Ë„‡‰Û‚‡ÚË ÌÓ‚¥ ͇ÁÍË. ťθ¯Â ÔË̈ÂÒ, ‰‡ÍÓÌ¥‚, ÛÒ‡ÎÓ̸ÓÍ, ‚‰Ï‰¥‚-β‰ÓÊÂ¥‚. èÂÂÍ·‰¥Ú¸ ÚËÎÓ„¥˛ íÓÎÍ¥π̇ ‰Ó·¥ÌÓ˛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, Ôӂ‰¥Ú¸ Ô‡‡ÎÂÎ¥ Á Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ Ï¥ÚÓÎÓ„¥ÁÓ‚‡ÌÓ˛ ¥ÒÚÓ¥π˛, ˘Ó·Ë ‰ËÚË̇ ‡‰‡ÔÚÛ‚‡Î‡Ò¸ ‰Ó Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÍÛθÚÛË Í¥Á¸ Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÙÓθÍ-ÔËÁÏÛ. êÓÁÏ‡Î˛ÈÚ ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÒÂχÌÚ˘ÌËı ÎÂÍÒÂχı Ú‡ Á͇̇ı-ÒËÏ‚Ó·ı è¥Ú‡ èÂ̇ È Ô¥‰ÌÂÒ¥Ú¸ ‰ËÚËÌ¥.
Павла у Львовi Володимира Яреми та приєднання до автокефального руху одного з єпископiв РПЦ Івана (Боднарчука). Поширення автокефалiї в Українi вiдбувалося не лише у протистояннi з Московським патрiархатом, але й у гострiй конкуренцiї з вiдродженням Української Греко-Католицької Церкви та при пiдтримцi православних Церков української дiаспори в Пiвнiчнiй Америцi, один iз єрархiв якої Мстислав (Скрипник) був проголошений главою УАПЦ, а в червнi 1990 р. на соборi цiєї Церкви – обраний «патрiархом Київським i всiєї Руси-України». Його наступником у 1993 р. став Димитрiй (Ярема), пiсля смертi якого в лютому 2000 р.(за його ж заповiтом) в храмах УАПЦ поминається iм’я митрополита Костянтина – глави Української Православної Церкви в США, яка перебуває в юрисдикцiї Константинопольського патрiархату. 3. Українська Православна Церква Київський патрiархат (УПЦ КП – 2491 громада, з них майже третина — у центральних областях i 12% у пiвденно-схiдному ре¶iонi, 17 монастирiв i 87 монахiв i монахинь, майже 2000 священикiв, 1825 храмiв i ще 217 будується), яка утворилася в червнi 1992 р. шляхом об’єднання усунутого вiд управлiння УПЦ митрополита Фiларета (Денисенка) та його прибiчникiв iз частиною єпископату УАПЦ при h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНТОН БОРКОВСЬКИЙ УКРАЇНА: 10 РОКІВ МІТУ
122
äÓÊÂÌ Ì‡¥‰ χπ Ô‡‚Ó Ì‡·Û‚‡ÚË ÚËı ˜Ë ¥Ì‡Í¯Ëı Ï¥Ú¥‚, flÍ˘Ó ˆ¥ ÒËÒÚÂÏË ÒËÏÛÎflÍ¥‚ Ì Á‡‚‡Ê‡˛Ú¸ ¥Ì¯ËÏ Ì‡Ó‰‡Ï ‚¥Î¸ÌÓ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒ¸ ¥ ÔÓÓ‰ÊÛ‚‡ÚË ‚·ÒÌ¥ Ï¥ÚË. äÓÊÂÌ Ì‡¥‰ χπ Ô‡‚Ó Ò‡ÏÓÛ‚¥˜Ì˛‚‡ÚËÒ¸ ‚ ÍÓÏÔÎÂÍÒ‡ı Ï¥ÚÓÎÓ„¥ª, flÍ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎfl˛Ú¸ ÌÂÒÛÔ˜ÎË‚Ó Ú‡ ÔÂÂÍÓÌÎË‚Ó ‚Ë‚Ó‰ËÚË Ó‰Ó‚Ó‰Ë ‚¥‰ á¥∂Ù¥‰Ó-èÂÛÌÓ-é‰ËÌÓ-åÓÈÒÂfl, ‚¥‰ÒÎ¥‰ÍÓ‚Û‚‡ÚËÒ¸ Ú‡ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÛ‚‡ÚËÒ¸ ‚¥‰ ˜‡Ò¥‚ ÄÚ·ÌÚˉË, ‚ËıÓ‰Û Á çÂÔ‡ÎÛ etc. ç¥ÍÓÏÛ Ì Ô¯ÍӉʇπ Ì¥·ÂÎÛÌ∂¥Á‡ˆ¥fl ˜Ë Ò‡‰‡Ì‡Ô‡Î¥Á‡ˆ¥fl ÒÛÒԥθÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, ˆÂ ‚Ó¥ÒÚËÌÛ ‚‡Ê͇ Ô‡ˆfl ıÎÓÔˆ¥‚ ¥Á ϥ̥ÒÚÂÒÚ‚ ÔÓÔ‡„‡Ì‰Ë Ú‡ ¥Ï¥‰ÊÏÂÈÍÂÒÚ‚‡ ¥ ÍÎÛÏ·Ó-χȉ‡Ì¥‚. Ⴂ‡ÈÌÓ π È ÂÌÚÛÁ¥‡ÒÚË Ì‡ ͯڇÎÚ ëԥηÂ∂‡. ëÚ‚ÓÂÌÌfl ·ÂÁÒÏÂÚÌÓ„Ó ¯Â‰Â‚Û ÔÓ ÔÓ¯ÛÍË ê‡Èfl̇ π ̇È͇˘ËÏ ÚÓÏÛ Ô¥‰Ú‚‰ÊÂÌÌflÏ: ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ÒÓΉ‡ÚÏËÓÚ‚Óˆ¸ χπ ·ÛÚË Ô‚ÌËÏ (‰Ó ÒÏÂÚ¥) ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó Ûfl‰, „Â̇ÎË, ÔÓÎÍÓ‚ÌËÍË, χÈÓË, ÎÂÈÚÂ̇ÌÚË, ÒÂʇÌÚË, ̇ӉÓ̇ÒÂÎÂÌÌfl – ‚Ò¥ ·Û‰ÛÚ¸ ‰·‡ÚË Á‡ ÌÓÒ¥fl Ò‚Óπª Á·Óª Ú‡ ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª. óËÏ Í‡˘Â ÒÓΉ‡ÚÓ‚¥ ÓÁÚÎÛχ˜‡Ú¸ ˆÂ, ÚËÏ ‚ÂÒÂÎ¥¯Â ‚¥Ì ÍÓÍÛ‚‡ÚËÏ ‰Ó ͥ̈fl ‚¥ÈÌË, Á‡·Û‚‡˛˜Ë, ˘Ó π ˘Ó̇ÈÏÂ̯ ͥθ͇ ‚‡¥‡ÌÚ¥‚ ˆ¸Ó„Ó Í¥Ìˆfl (ÔÓÎÓÌ, „‡Ì„Â̇, ÓÚÛÈÌ¥ Ú‚‡˛ÍË, ÍÛÎfl ‚ ÊË‚¥Ú, Ê¥ÌÍË Á ÌÓʇÏË ‚ Û͇ı, ‰¥ÚË Á ‚Ë·Ûı¥‚ÍÓ˛, ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl „ÂÓπÏ ßÏÔÂ¥ª Ú‡ ªª ̇-
сприяннi тодiшнього державного керiвництва, а також депутатiв парламенту i полiтичних партiй «державницької» та радикально-нацiоналiстичної орiєнтацiї. Вiд жовтня 1995 р. Фiларет є главою цiєї Церкви з титулом патрiарха Київського i всiєї Руси-України. Двi останнi Церкви (УАПЦ та УПЦ КП) на цей час не мають офiцiйного визнання з боку iнших Помiсних Православних Церков i вважаються «неканонiчними». Згiдно iз чинним законодавством усi вони є ле¶альними i разом з грекокатоликами належать до кате¶орiї «традицiйних Церков». Крiм того, в Українi дiють спiльноти старообрядцiв (66 громад), Росiйської Вiльної Православної Церкви (закордонної), Росiйської Істинно-Православної Церкви, Вiрменської Апостольської Церкви, грецькi громади Української Православної Церкви, росiйськi громади, безпосередньо приналежнi до юрисдикцiї Московського патрiархату, та кiлька iнших незалежних православних громад. Ця остання група не має «загальнодержавних» впливiв i амбiцiй, оскiльки її складають громади нацiональних меншин або ж малочисельнi спiльноти, що виникли внаслiдок розколiв у Росiйськiй Православнiй Церквi. Католики в Українi також не є однорiдними, щоправда тут цей подiл має iнше церковно-iсторичне пiд¶рунтя: h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ó‰Û, ÔÓıÓ‚‡ÌÌfl „ÂÓπÏ ßÏÔÂ¥ª Ú‡ Á‡ıËÒÌËÍÓÏ Ì‡Ó‰Û, ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ̇ ͇ڇΈ¥ ‡ÌÚË-„ÂÓπÏ ßÏÔÂ¥ª Ú‡ ‚ÓÓ„ÓÏ Ì‡Ó‰Û). óË, ̇ÔËÍ·‰, ÛÒÍ¥È ‚‡¥‡ÌÚ Ú‚Ó˜Óª ÒԥηÂ∂¥‡ÌË ‚ ÔÓÔ-ÏÛÁˈ¥ – „ÛÔ‡, ¥‰ÂÓÎÓ„ÂÏË flÍÓª, ڇ͠‚‡ÊÂÌÌfl, ÒÚ‚Ó˛‚‡ÎËÒ¸ ̇ Á‡ÏÓ‚ÎÂÌÌfl åé êî – «ã˛·˝». Ç Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ χπ ·ÛÚË ÔËÒÛÚÌ¥È ÍÓÏ·‡Ú-·‡ÚflÌfl, ÍÓÚËÈ ‰ÓÔÓÏÓÊ ‚ ÒÍÛÚÌÛ ı‚ËÎËÌÛ, ¥ ̇‚¥Ú¸ ÔÓÏ ÔÓÛ˜ Á ÚÓ·Ó˛; ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò, ÔË ˆ¸ÓÏÛ ÒÚ‡‡ÌÌÓ ÓÏË̇˛Ú¸ ÚÂÁÛ, ˘Ó „ÓÎÓ‚ÌÂ, ‡·Ë ÚË ÔÓÔ‡‚ ‰Ó ԇ̥‚-ÒÂʇÌÚ¥‚ Û ÛÍË, ‡ ÔÓÚ¥Ï, ‚ ‡Á¥ ÌÂÔÓÍÓË, Ú· Á‡‚¯Â ÏÓÊ̇ Ô¥‰‰‡ÚË Ô¥‰ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÈ ÒÛ‰ ˜Ë ÚË·Û̇Î. å¥ÚË ÏÓÊ̇ ÂÔÂÁÂÌÚÛ‚‡ÚË ‚ ͥθÍÓı ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌflı Á‡„‡Î¸ÌÓª ÙÓÏË: Ï¥Ú Ä ÔÓ Ä, Ï¥Ú Ä ÔÓ ÌÂÄ, Ï¥Ú ÌÂÄ ÔÓ Ä, Ï¥Ú ÌÂÄ ÔÓ ÌÂÄ Ì‡ ÚÎ¥ Ä, Ï¥Ú Ä ÔÓ Ä Ì‡ ÚÎ¥ ÌÂÄ ÚÓ˘Ó. ñ¥ ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ‰Ûʠ΄ÍÓ ÔÓflÒÌ˛˛Ú¸Òfl ¯ÎflıÓÏ Ô¥‰ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl Á̇˜Â̸, ̇ÔËÍ·‰: Ï¥ÚË Û͇ªÌˆ¥‚ ÔÓ Û͇ªÌˆ¥‚, Ï¥ÚË Û͇ªÌˆ¥‚ ÔÓ ÌÂÛ͇ªÌˆ¥‚, Ï¥ÚË ÌÂÛ͇ªÌˆ¥‚ ÔÓ Û͇ªÌˆ¥‚, Ï¥ÚË ÛÒÍ¥ı ÔÓ ÛÒÍ¥ı, ÍÓÚ¥ ϯ͇˛Ú¸ Ò‰ Û͇ªÌˆ¥‚, Ï¥ÚË Û͇ªÌˆ¥‚ ÔÓ Û͇ªÌˆ¥‚, ˘Ó ÊË‚ÛÚ¸ ‚ åÓÒÍ‚¥. ÑÛÊ ˜¥ÚÍÓ ÒÛ˜‡Ò̇ ÛÒ͇ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜Ì‡ Ï¥ÚÓÎÓ„¥fl ÔÓfl‚Ë· ÒÂ·Â Û Ù¥Î¸Ï¥ «Å‡Ú-2». á ÔÂ¯Ó„Ó ÔÓ„Îfl‰Û ˆÂ ¥ÒÚÓ¥fl ÔÓ «ıÓÓ¯Ó„Ó», ÍÓÚËÈ ÌˢËÚ¸ «ÔÓ„‡ÌËı». ÄΠÚÛÚ ÏË Ì‡-
а) католики схiдного обряду («унiати»*, якi є спадкоємцями укладеної єрархiєю Київської митрополiї 1596 року Берестейської унiї з Римським престолом) належать до Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ), лiквiдованої сталiнським режимом та насильно «возз’єднаної» з РПЦ пiсля Другої свiтової вiйни. Незважаючи на офiцiйну заборону та жорстокi переслiдування ця Церква зберегла свої єрархiчнi структури у пiдпiллi та в дiаспорi, а з грудня 1989 р. домоглася офiцiйної ле¶алiзацiї. Навеснi 1991 р. її глава кардинал Мирослав-Іван (Любачiвський) повернувся з емi¶рацiї до свого осiдку у Львовi. Сьогоднi УГКЦ є другою за чисельнiстю громад релiгiйною спiльнотою в Українi, маючи 7 єпархiй (у Захiднiй Українi) та один екзархат (для Центральної i Схiдної Ук*
Термiни «унiат», «унiатський» мають не¶ативний для сучасних греко-католикiв смисловий вiдтiнок, подiбно, як означення «папiстська» щодо усiєї Католицької Церкви. Унiя є лише частиною iдентичности католикiв схiдного обряду, так само, як папство є лише одним з елементiв тотожности усiх католикiв. Крiм того, десятилiття совєцької iндоктринацiї та пропаганди надали цим термiнам образливого семантичного забарвлення. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ú‡ÔËÏÓ Ú‡ÍÓÊ Ì‡ Ô‚̥ ÔÓ͇ÁÓ‚¥ ÒÚÂÂÓÚËÔË ÛÒÍÓ„Ó Ï¥ÚÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl ˘Ó‰Ó ì͇ªÌË. ß ‚ËÌËÍ‡π ·‡Ê‡ÌÌfl ÒÚ‚ÓËÚË, ‰‡ÚË Û͇ªÌҸ͠‰ÂÊÁ‡ÏÓ‚ÎÂÌÌfl ̇ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ٥θÏÛ Á ÔË·ÎËÁÌÓ Ì‡ÒÚÛÔÌËÏ Ò˛ÊÂÚÓÏ, ‡Ì‡ÎÓ„¥˜ÌËÏ ‰Ó ‚ˢÂÁ„‡‰‡ÌÓ„Ó: Ô¥ÒÎfl Ô¯Ӫ ˜Â˜ÂÌÒ¸ÍÓª ‚¥ÈÌË Ô˪Á‰ËÚ¸ ıÎÓÔˆ¸ Á ìçëé ‰Ó ‰ÓÏÛ ¥ ·‡˜ËÚ¸ ÒÛ˜‡ÒÌÛ ÍÛθÚÛÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛; ̇¯ „ÂÓÈ (Ô¥‰ Ò‡Û̉ÚÂÍ ‚¥‰ ÇÇ, Ňڥ‚ ɇ‰˛Í¥ÌËı, ÒÂÒÚ˘ÍË Ç¥ÍË, ˜Ë ¥Ì¯Ëı Û͇ªÌÓÏÓ‚ÌËı ÒÔ¥‚‡Í¥‚) Ó·Û˛πÚ¸Òfl, È ÔÓ˜Ë̇π ÓÁ„‡ÌflÚË ÂÚÌ¥˜ÌËı ‚ÓÓ„¥‚ (Á‚˘‡ÈÌÓ, Ê ÚËı, ÔÓÚË ÍÓ„Ó ‚¥Ì ‚Ó˛‚‡‚ ‚ ߘÍÂ¥ª); „ÓË ÚÛÔ¥‚ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌËı, ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ «ÔÓ-ÔÓÌflÚËflı» ‚ÓÓ„¥‚. Ä ‡ÔÓ„ÂÈ – ÔÓªÁ‰Í‡ ‰Ó òÚ‡Ú¥‚, ‰Â ‚¥Ì ‚ËÒÚ¥Î˛π ‚ „ÓÚÂÎ¥ «åÓÒÍ‚‡» ÂÏ¥∂‡ÌÚÓ-ÛÒÍÛ Ï‡Ù¥˛. ñ¥Í‡‚‡ ·Û· · ‡͈¥fl ÛÒÍÓ„Ó Í¥ÌÓËÌÍÛ, „Â̇ΥÚÂÚÛ, ÔÓÙÂÒÓÒ¸ÍÓ-‚ËÍ·‰‡ˆ¸ÍÓ„Ó ÒÍ·‰Û, Ú¥ÌÂȉÊÂ¥‚, „Óχ‰flÌ êÓÒ¥ª ÌÂ͇‚͇Á¸ÍÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl, ÌÓ‚¥ÚÌ¥ı ÔÛÚ¥Ì˛∂Ẩ¥‚Ò¸ÍËı ÍÓχ̉, ÓÙ¥ˆÂÒ¸ÍËı ‰ÛÊËÌ, «·¥ÊÂ̈¥‚» Á Ň̉¥‚˘ËÌË, ÙÂÁ¥π¥‚, ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌËÍ¥‚ îëÅ, åé êî, åÇë êî, ÉßÅÑÑ, îëä, åé èÅ etc. ∏ Ô¥‰ÓÁ‡, ˘Ó Ì ‰ÛÊ ÒÔËflÚÎË‚‡. åÓÊÎË‚¥ ÌÓÚË ÔÓÚÂÒÚÛ. ç ‚ËÍβ˜ÂÌ¥ ÔÓ·ËÚÚfl ‚ÂÒÚ‡·‡ÈÚÂ¥‚. ÄÎÂ, „Ó‰¥ ʇÚÛ‚‡ÚË! ì͇ªÌ‡ ÔÓÚ·Ûπ Ì„‡ÈÌÓ„Ó ÒÚ‚ÓÂÌÌfl Ï¥ÚÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ. Ⴂ‡ÈÌÓ, ‚ „ÓÎÓ‚‡ı ÒÛÒ¥-
раїни), 14 єпископiв, 78 монастирiв, 1188 монахiв i монахинь, 1976 священикiв (з яких 53 є iноземними громадянами), 3240 парафiй, 2721 храм (306 будується), загальна кiлькiсть вiрних оцiнюється в 4,5-5 млн. Вiд сiчня 2001 р. УГКЦ очолює Любомир (Гузар), вперше обраний синодом єпископiв в Українi, якого Папа Римський Іван Павло II удостоїв кардинальської гiдности; б) «латинники» складають Римо-Католицьку Церкву (РКЦ) в Українi, єрархiчнi структури якої в минулому були поширенi на тих українських землях, якi входили до складу сусiднiх католицьких держав. Пiсля приєднання цих теренiв до СССР совєцька влада лiквiдувала єпархiальну мережу римо-католикiв, депортувавши та репресувавши значну частину їхнього клiру i вiрних. Збереглося лише близько сотнi парафiй пiд суворим державним контролем. Тепер РКЦ в Українi має 4 єпархiї та 1 апостольську адмiнiстратуру (на Закарпаттi), 9 єпископiв, 38 монастирiв, 262 монахiв i монахинь, 408 священикiв (з яких 278 є iноземними громадянами), 674 храми (65 будується), 772 громади, з яких бiльше половини знаходиться в центральних областях (Вiнницькiй, Хмельницькiй, Житомирськiй i Київськiй). Кiлькiсть вiрних за рiзними оцiнками коливається вiд 200 тис. до 800 тис.
123
ОЛЕГ ТУРІЙ ТРАДИЦІЙНІ ЦЕРКВИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰¥‚ Ï¥ÚË-Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ Ì‡Ò ÒÍ·‰‡˛Ú¸Òfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ̇¯Ëı Ô‡„ÌÂ̸ Ú‡ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÍÓÏÔÎÂÍÒÛ ¥ÒÚËÌ Ì‡¯Ó„Ó ÊËÚÚfl. üÍ ¯Ú‡Ú¥‚Ò¸ÍËÈ Î˛ÏÔÂÌ Ò‚flÚÓ ‚¥ËÚ¸ Û ‚‰Ï‰¥‚ ̇ ‚ÛÎˈflı åÓÒÍ‚Ë, Ú‡Í ¥ ‚ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËı ÒÎ˛Ò‡¥‚-¥ÌÚÂÎ¥„ÂÌÚ¥‚ Ì¥ıÚÓ Ì ‚¥‰·Â ̇ª‚ÌÓª ̇‰¥ª ÁÛÒÚ¥ÚË Û ã¸‚Ó‚¥ ÒÔ‡‚ÊÌ¥ı ·‡Ì‰Â¥‚ˆ¥‚ Á Ó·¥Á‡ÏË, ÍÓÚ¥ ˜‡ÚÛ˛Ú¸ Ô¥‰ ‚ÓÍÁ‡Î‡ÏË Ú‡ Ô¥‰ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËÏË ˆÂÍ‚‡ÏË åè. á ˆËÏ ·ÓÓÚËÒfl ÌÂÏÓÊÎË‚Ó. ÅÓ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ β‰ËÌË ÙÓÏÛπ Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ Ú¥ ˜Ë ¥Ì¯¥ ˜¥ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ¥ÒÚËÌÌÓ„Ó ·ÛÚÚfl ¥ ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡, ̇҇ÏÔ‰, Á Ô‚ÌËÏ Ó·ÏÂÊÂÌËÏ Ù‡ÍÚ‡ÊÂÏ Ú‡ Á ‡Ô¥ÓÌËÏ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌflÏ ‰Ó ÍÓÌÍÂÚÌÓª ÔÓ·ÎÂÏË. ÄΠÔÓÚ·‡ ÔÓÁËÚË‚ÌÓ„Ó Ï¥ÚÛ-Ûfl‚ÎÂÌÌfl Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl. ÅÓ Ì‡‡Á¥ χÈÊ ÍÓÊÂÌ Í‡Ì‡‰Ó-˜ÂıÓ-ÔÓθҸÍÓ-·Âθ„¥ÈÒ¸ÍËÈ ÚÛËÒÚ Ì‡ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl Ò‚Óªı ÍÓËه̥‚: «çÛ ¥ flÍ ÚÓ·¥ ì͇ªÌ‡?» ‰‡ÒÚ¸ Òڇ̉‡ÚÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸: «íÂ Ê Ò‡ÏÂ, ˘Ó èÓθ˘‡, ڥθÍË ·Û‰Ì¥¯‡. üÍ êÛÏÛÌ¥fl, ڥθÍË ˆË„‡Ì¥‚ ÏÂ̯Â, ¥ ÏÓ‚‡ ÛÒ͇fl. í‡Í‡ Ê, flÍ êÓÒ¥fl, ڥθÍË Ô’˛Ú¸ ÚÓıË ÏÂ̯Â. Äı¥ÚÂÍÚÛ‡? á‡Î˯ÍË ÔÓθҸÍÓª, ‡ ¯ڇ ÍÓÓ·ÍË. çÛ Ú‡Ï, χ٥fl, ı‡ÏÛ‚‡Ú‡ ϥΥˆ¥fl. ÉÓË ‚ ÌËı, ä‡Ô‡ÚË, „¥¯¥ ‚¥‰ ÄθÔ, ‡ ¥ÌÙ‡ÒÚÛÍÚÛ‡ ̇ ʇıÎË‚ÓÏÛ ¥‚Ì¥. Ä ÚÛ·¥Î¸ˆ¥? í‡ Ì¥˜Ó„Ó Ì¥·Ë, Î˯ ʇ‰¥·Ì¥ Ú‡ ÔÓ·Û˛Ú¸ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ flÍ˘Ó Ì ̇‰ÛËÚË, ÚÓ ˘ÓÒ¸ ‚ËÔÓÒËÚË. Ä Ú‡Í Ì¥˜Ó„Ó ÓÒÓ·ÎË‚Ó„Ó».
Обидвi католицькi Церкви перебувають у повнiй i видимiй єдностi з Римським Апостольським престолом, але мають окрему єрархiчну структуру, лiтургiйне життя, канонiчний порядок, iсторично-культурнi особливостi тощо. 1996 р. у Львовi вiдновлено першу (i єдину досi) громаду Вiрменської Католицької Церкви, яка перед Другою свiтовою вiйною мала тут осiдок свого архiєпископа. В релiгiйному спектрi України вагома частка належить протестантським Церквам i церковним спiльнотам (5952 громади, що складає 26,1 % вiд загальної кiлькости) та iншим релiгiйним вiруванням, зокрема, нетрадицiйним та новiтнiм релiгiйним рухам (48 деномiнацiй, 1083 громади), кiлькiсть i чисельнiсть яких динамiчно зростає, але ця тема виходить за рамки статi.
4. ßÑÖçíàóçßëíú Проблема iдентичности, як не парадоксально, найбiльш гостро заторкує тi Церкви, якi згiдно з офiцiйною термiнологiєю є «традицiйними» (три православних юрисдикцiї i греко-католики) або «iсторичними» (римокатолики) в Українi, тобто нашу «трiаду»: греко-католикiв, латинникiв i православних. Ця проблема має три осh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНТОН БОРКОВСЬКИЙ УКРАЇНА: 10 РОКІВ МІТУ
124
å¥Ú ÒÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl ‰‚Óχ ¯Îflı‡ÏË, ÊÓ‰ÂÌ Á flÍËı Ì π ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÏ ˘Ó‰Ó ¥Ì¯Ó„Ó. èÓ-Ô¯Â, ‡ÍÚË‚ÌËÏË ÓÁÏÓ‚‡ÏË ÔÓ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ¸, Û̥͇θ̥ÒÚ¸, ·‡„‡ÚÓÒڇʉ‡Î¸Ì¥ÒÚ¸, ‚¥Ì¥ÒÚ¸, ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸, ÔÓfl‰Ì¥ÒÚ¸, Ô‡ˆ¸Ó‚ËÚ¥ÒÚ¸, ˘Ë¥ÒÚ¸, ÌÂÍÓËÒÎË‚¥ÒÚ¸ Ú‡ ‚ÂÒÂÎ¥ÒÚ¸. èÓ-‰Û„Â, ‡ÍÚË‚ÌËÏË ‰¥flÏË, ÒÔflÏÓ‚‡ÌËÏË Ì‡ Ô¥‰ÚËÏÍÛ ¥Ï¥‰ÊÛ Ú‡ ̇ Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ‰ÓÚËχÌÌfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚË ‡ÍÚË‚ÌËı ÓÁÏÓ‚ ‰¥ÈÒÌÓÒÚ¥. ì͇ªÌҸ͇ ‚·‰‡ ‚ ˆËı ÔËÚ‡ÌÌflı χÈÊ Á‡‚Ê‰Ë ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡Î‡ Ò‚Óπ ÎˈÂÏ¥ÒÚ‚Ó. ëÓΉ‡Ú¥‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ï¥ÚÛ, ÍÓÚ¥ ÔÓªı‡ÎË «·ÓÓÌËÚË» Û͇ªÌÒ¸ÍÛ Ï¥ÚÓÎÓ„¥˛, ÁÓ·‡ÁËÎË Í‡Á̇ ÍËÏ, ‡Î Ì ӷÏÂÊÂÌËÏ Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ ‰Ó·Ó‚Óθ˜Ó-ÏËÓÚ‚Ó˜ËÏ ÍÓÌÚËÌ„ÂÌÚÓÏ, ‚‚‰ÂÌËÏ Á‡‰Îfl ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ·‡ÚÌ¥È ÂÒÔÛ·Î¥ˆ¥. èË ˆ¸ÓÏÛ Ì‡ÔÓÎfl„‡ÎË Ì‡ ÔÒÛ‚‡ÌÌ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ¥Ï¥‰ÊÛ ÛÌÒÓ‚ˆflÏË. í‡ flÒÌÓ Ê, Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ Ì‡¥‰ ÒÚ‚Ó˛πÚ¸Òfl Ì Á‡‚‰flÍË flÍËÏÓÒ¸ ÂÍÒÚÂχθÌÓ-χ∂¥Ì‡Î¸ÌËÏ Ûı‡Ï! ÇÓÌÓ «Í‡ÒË‚Ó» ÙÓÏÛπÚ¸Òfl Á‡‚‰flÍË ÔÓ‚¥flÏ, ·‡Ì‰ËÚ‡Ï, óÓÌÓ·Ëβ, Ú‡ÌÁËÚÛ Ì‡ÍÓÚ˘ÌËı ˜ӂËÌ, ÁÌËÍÎÓÏÛ ¢ÓÌ∂‡‰ÁÂ, ͇‰ÂÌËÏ ‡‚Ú‡Ï, «Âı‚ÂẨÛχϻ, ̇ԥ‚ÏÂÚ‚ËÏ ‚¥‰ „ÓÎÓ‰Û ÔÂÌÒ¥Ó̇Ï, ÔËflÚËÍ‡Ï ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó Í‡Î¥·Û, ‚ËÍËÌÛÚËÏ ‚ ÔÓ‚¥Úfl (Á‡‰Îfl ÎÓ·¥˛‚‡ÌÌfl ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ‰ÛÁ¥‚ ÔÓ ·¥ÁÌÂÒÛ) ‰Âʇ‚ÌËÏ ÍÓ¯Ú‡Ï, ÁÛ·ÓÊ¥ÎÓÏÛ ÒÂÎflÌÒÚ‚Û, ‚ËÏˇÌÌ˛ ̇ˆ¥ª, ÁÌˢÂÌËÏ Á‡ ˜‡Ò¥‚ ÌÂÁ‡-
новних взаємопов’язаних i взаємозумовлених вимiри: державний, нацiональний та еклезiальний. При цьому труднощi з церковною тотожнiстю (хоч i мають свою власну природу), все ж, на мою думку, детермiнуються суспiльною невизначенiстю, характерними рисами якої є тривала вiдсутнiсть традицiї самостiйного державного iснування, еклектичнiсть державно-полiтичного та соцiально-економiчного устрою, недовершенiсть процесiв нацiотворення, iсторично-культурнi й ре¶iональнi вiдмiнностi, слабкий розвиток громадянських iнститутiв, правова незахищенiсть, духовне спустошення, деморалiзацiя та iншi «плоди» тоталiтарного (i ще давнiшого) минулого. Гострота проблеми iдентифiкацiї пояснюється не стiльки якоюсь «винятковiстю» чи «вiдсталiстю» України, а кардинальнiстю змiн, що вiдбулися в суспiльствi та вимагають адекватної реакцiї вiд Церков, десятилiттями вiдсунутих на мар¶iнес суспiльного життя або насильно вирваних з нього. У православному середовищi цi труднощi iз самоiдентифiкацiєю є вiдчутними чи не найбiльше. Насамперед тому, що тут вони мають iнституцiйний прояв: розкол на кiлька ворогуючих мiж собою юрисдикцiй. Усвiдомлюючи всю складнiсть i суперечливiсть процесiв, що призвели до подiлiв в українському православ’ї, все ж спроh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÎÂÊÌÓÒÚË ‡ı¥ÚÂÍÚÛÌËÏ Ô‡Ï’flÚ͇Ï, χ٥ÓÁÌÓ-‚·‰ÌËÏ ·Û‰ËÌ͇Ï, ÌÂÁÎ¥˜ÂÌÌËÏ ‰Âʇ‚ÌËÏ «ÏÂ҇ϻ. å¥Ú ÔÓ ì͇ªÌÛ, ˜ÂÂÁ Ò‚Ó˛ ÂÎflÚË‚ÌÛ ÒÛÚ¸, ÔÓ‚ËÌÂÌ ÒÚ‚Ó˛‚‡ÚËÒ¸ Á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÔËÁ̇˜ÂÌÌfl. ÑÎfl ÄÏÂËÍË Ó‰ÌÂ, ‰Îfl êî ¥Ì‡Í¯Â, ‰Îfl Ö‚ÓÔË – ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ. üÍ˘Ó ÏË ·Û‰ÂÏÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÚË ÚËÏ Ûfl‚ÎÂÌÌflÏ, flÍ¥ Á‡‰Ó‚ÓθÌflÚËÏÛÚ¸ ̇¯Ëı ÒÛÒ¥‰¥‚, ·ÂÁ ÒÛÏÌ¥‚Û, Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ Ï¥Ú Ì‡·Û‰Â ‚ËÁ̇ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl, ¥ ÁÏÓÊ Á‡‚Ê‰Ë ÓÔÚËÏ¥ÁÛ‚‡ÚË Ò‚¥È ΄¥ÚËÏÌËÈ ÒÚ‡ÚÛÒ. éÒÓ·ÎË‚¥ÒÚ¸ ˆ¥πª ÓÔÚËÏ¥Á‡ˆ¥ª Ï¥ÚÛ – ÚËÏ Í‡˘Â ‰Îfl ̸ӄÓ, ˜ËÏ ‚¥Ì ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥¯ËÈ ‚¥‰ ÒÛÒ¥‰Ò¸ÍËı. Ç¥Á¸ÏÂÏÓ, ‰Îfl ÔËÍ·‰Û, ÔÓθҸÍËÈ Ï¥Ú – ÔÓÎflÍË Ó‰Ì‡ Á ̇ȉÂÏÓ͇Ú˘̥¯Ëı ̇ˆ¥È, ·Ó ÒıËθ̥ÒÚ¸ ‰Ó ԇ·ÏÂÌÚ‡ËÁÏÛ ‚ ÌËı χπ ÒÚÓÎ¥ÚÌ˛ ¥ÒÚÓ¥˛. ì͇ªÌ‡ χπ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÈ Ï¥Ú – ÍÓÁ‡˜˜ËÌÛ: ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò, flÍ ÔÓÎflÍË Ì‡Ò ÔË„Ìӷ₇ÎË – ÏË Ì‡Ï‡„‡ÎËÒ¸ ÒÚ‚ÓËÚË ˘ÓÒ¸ ÔÓ‰¥·Ì ̇ „Óη̉ҸÍÛ ÂÒÔÛ·Î¥ÍÛ. ì͇ªÌ‡ ·Û· Ì Î˯ ‚ÂÎËÍËÏ ÍÌflÁ¥‚ÒÚ‚ÓÏ Ó¥πÌڇθÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ, ‡ÎÂ È Ï‡ÎÂ̸ÍËÏ ÍÌflÁ¥‚ÒÚ‚ÓÏ Ò‚¥ÚÛ Ó͈ˉÂÌڇθÌÓ„Ó. ì͇ªÌ‡ Ì ·Û· ‡·ÒÓβÚÌËÏ Ò‡ÚÂÎ¥ÚÓÏ åÓÒÍÓ‚¥ª Ú‡ êÓÒ¥ª, ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë ‚¥‰ ÒÔ‡ÎÂÌÓª, Ì ·ÂÁ ̇¯Óª Û˜‡ÒÚË, ÔÓÎfl͇ÏË åÓÒÍ‚Ë, ‰Ó å‡ÁÂÔ¥‡ÌË. ì͇ªÌ‡ χπ ÔÓ‚Ì ԇ‚Ó Ô·ۂ‡ÚË ‚ Òڇ̥ Ï¥ÚÓÎÓ„¥˜ÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË: ‚ ˆ¸ÓÏÛ ‚Ó̇ Ì ·Û‰Â Ì¥˜ËÏ ‚¥‰¥ÁÌflÚËÒ¸
буємо видiлити головнi вектори становлення кожної з iснуючих сьогоднi юрисдикцiй. 1. Утворення УАПЦ було насамперед наслiдком внутрiшньої кризи в лонi РПЦ. Пряма заан¶ажованiсть останньої в реалiзацiї асимiляторської полiтики iмперської Росiї та Совєцького Союзу (нацiонально-культурної русифiкацiї українцiв i зросiйщення української православної традицiї), тiсна спiвпраця з атеїстичним тоталiтарним режимом спонукали частину православної єрархiї, духовенства i вiрних (переважно у Захiднiй Українi) вiдмежуватися вiд цiєї «спадщини» та узгiднити свою церковну iдентичнiсть зi збереженою (чи пробудженою) українською нацiональною самосвiдомiстю. З огляду на те, що становлення української автокефалiї вiдбувалося на хвилi потужного пiднесення стихiйного нацiонального руху, її iдеологiя спершу мала популiстський характер («козацьке православ’я») та виразну «анти-» спрямованiсть (антикатолицьку, анти-польську, анти-совєцьку, анти-росiйську). Лiдери та активiсти УАПЦ схильнi були також говорити про її «вiдродження», покликаючись на прецеденти 20-х i початку 40-х рр. XX ст., хоча першi сучаснi громади УАПЦ появилися в Галичинi, де перед Другою свiтовою вiйною було достоту кiлька православних парафiй. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡Ì¥ ‚¥‰ êÓÒ¥ª, ‡Ì¥ ‚¥‰ äÓÌ∂Ó, ‡Ì¥ ‚¥‰ óËÎ¥, ‡Ì¥ ‚¥‰ Ô¥‚Ì¥˜ÌËı ¯Ú‡Ú¥‚ ÄÏÂËÍË. êÛÒÍ¥π ÏÓÊÛÚ¸ ÔÂÒÚËÚË Ò‚Óª ̇ˆ¥Ó̇θ̥ Ï¥ÚË: ÔÓ ‚Â΢ êÓÒ¥ª, ÔÓ ‚ÍÓ¥ÌÂÌÛ ‰ÛıÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ¥ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÛ „ÎË·ËÌÛ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Û, ÔÓ ÏÂÒ¥‡Ì¥ÒÚ˘ÌÛ Ô‡ÌÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÛ ¥‰Â˛, Ï¥Ú ÔÓ ÌÂÔÂÂÏÓÊÌ¥ÒÚ¸ ÛÒÍÓª Á·Óª, ÔÓ „ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË ·Û‰¸-flÍÓÏÛ Ì‡Ó‰Ó‚¥ ̇ ¯ÎflıÛ ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl. å¯͇̈¥ Ô¥‚Ì¥˜ÌËı ¯Ú‡Ú¥‚ ÏÓÊÛÚ¸ Ú¥¯ËÚËÒ¸ Ò‚ÓªÏË Ï¥Ú‡ÏË, ̇ÍËÌÛÚËÏË Á‡‚‰flÍË Â‡Î¥Á‡ˆ¥ª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Ï¥È Ú‡ Á‡‚‰flÍË ÒÏÂÚ¥ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ‰ËÌÓÁ‡‚‡, ¥ ·‡˜ËÚË ‚ ÛÒ¸ÓÏÛ ‚·ÒÌÛ Á‡ÒÎÛ„Û. ç‡È‰ÂÏÓ͇Ú˘̥¯‡, ̇ÈÒÔ‡‚‰ÎË‚¥¯‡, ̇Ȃԇ‚Ì¥¯‡ ‚ ·ÂÈÒ·ÓÎ¥, ‡ÏÂË͇ÌÙÛÚ·ÓÎ¥, ÍÛ·ËÌÓÙÓ·¥ª, „ÓÎ¥‚Û‰Óχ̥ª, ‡ÌÚËÙÓÎÍÌÂ¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ ‰ÂÒÚÂÈÌ·ÂÍ¥Á‡ˆ¥ª ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ÍÓÌڷ‰·Â¥Á‡ˆ¥ª Ú‡ Ò‡ÌÚ‡-·‡·‡ËÁ‡ˆ¥ª ͇ªÌ‡. ÄΠÏÓÊÛÚ¸ ÒÓ·¥ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚË. åÓÊÛÚ¸ ÒÓ·¥ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚË Ì ‚Ë·‡˜‡ÚËÒ¸ Á‡ Ò‚Óª „¥ıË. åË Ú‡ÍÓÊ ÏÓÊÂÏÓ ÔÓÔËÍÓÔÛ‚‡ÚË Ì‡¯Ëı ψ¥‚ ÔÓ„ÎË·¯Â ‚ Î¥ÒÓ‚ÓÏÛ ∂ÛÌÚ¥. éÌÚÓÎÓ„¥fl ̇¯Ó„Ó Ï¥ÚÛ Ì ÔÓÚ·Ûπ ‚ËÁ̇ÌÌfl Ú‡ ΄¥ÚËÏ¥Á‡ˆ¥ª Á ·ÓÍÛ ¥Ì¯Ëı Ï¥Ú¥‚. ÅÛ‰¸-flÍËÈ Ï¥Ú Ò‡ÏÓ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥È ‚ ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌ¥ Ò‚Ó„Ó ·ÛÚÚfl. 燂¥Ú¸ ÍÓÎË ÂÍÒÚÂÏÛÏ ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌfl Ó‰ÌÓ„Ó Ï¥ÚÛ ÁÛÒÚ¥˜‡πÚ¸Òfl Á ÂÍÒÚÂÏÛÏÓÏ ¥Ì¯Ó„Ó, „ËÌÛÚ¸ ÎË¯Â Î˛‰Ë, ‡ Ï¥Ú „‡Î¸ÏÛπ Ò‚¥È ÓÁ‚ËÚÓÍ, ̇ ‰ÂflÍËÈ ˜‡Ò ÔÂÂÔӘ˂‡π È Á̇ıÓ‰ËÚ¸ ¥Ì¯¥ ÏÓÊ-
Переживши низку «об’єднань» i внутрiшнiх розколiв, у теперiшнiй дiяльностi УАПЦ дедалi бiльше вiдчуваються тенденцiї до глибшого осмислення й утвердження нацiонально-iсторичних та еклезiально-канонiчних пiдстав автокефалiї. 2. Еволюцiя керiвництва Українського екзархату в особi митрополита Фiларета i його прибiчникiв у бiк «канонiчної» автономiї та автокефалiї, подальший розрив з РПЦ та проголошення Київського патрiархату також були наслiдком кризи постсовєцького православ’я, але вiдбувалися за принципом «запозичених гасел». Фiлiппiки на адресу «унiатiв» i «розкольникiв» поступово змiнювалися нацiонально-патрiотичною фразеологiєю та закликами до об’єднання всiх християн i Церков вiзантiйсько-української традицiї навколо самопроголошеного патрiархату. Виразною домiнантою самого утворення та подальшого розвитку УПЦ КП була й залишається iдея «служiння» такої «єдиної нацiональної» Церкви новiй Українськiй державi та тiсна практична взаємодiя з державною владою. 3. Збереження пiдпорядкування УПЦ Московському патрiархатовi, неяснiсть її автономного статусу, гострий осуд «сепаратистiв» i «розкольникiв», хоч i об¶рунтову-
125
ОЛЕГ ТУРІЙ ТРАДИЦІЙНІ ЦЕРКВИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÎË‚ÓÒÚ¥ ‡ÍÚۇΥÁ‡ˆ¥ª. 燂¥Ú¸ flÍ˘Ó Î˯ËÚ¸Òfl ·Ó‰‡È Ó‰ËÌ ÌÓÒ¥È ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó Ô‡ÔÓ‡ – ˆÂ ÓÁ̇˜‡π ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó Ï¥ÚÛ ‚ ÒÛÒÔ¥Î¸Ì¥È Ú͇ÌËÌ¥. ÄΠπ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÔÂÂÓ¥πÌÚ‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË Ì‡ ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌ¥¯ËÈ Ï¥Ú, ̇ÔËÍ·‰, ̇ ¥‰Â˛ ÓÁ·Û‰Ó‚‡ÌÓ„Ó „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. åÓÊ̇ Á‡ÈÌflÚË Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ÔÓÒÔÓÎËÚËı ·ÓÓÚ¸·Ó˛ Á‡(ÔÓÚË): ‡·ÓÚËÁ‡ˆ¥˛, Ó‰ÌÓÒÚ‡Ú‚¥ ¯Î˛·Ë, Ô‡‚Ó ÌÓÒ¥ÌÌfl Á·Óª, «Â¯ÂÎÓÌ¥Á‡ˆ¥˛» Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ÈÌËı ÏÂÂÊ, ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ „ÂÌÌËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È. ç‡ÒÔ‡‚‰¥ „Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ¥ÒÌÛπ Ì Á‡‚‰flÍË ÁÏ¥ÌÂÌ¥È Î˛‰Ò¸Í¥È ÔËÓ‰¥, ‡ Á‡‚‰flÍË ªª ¥ÌÂÚÌÓÒÚ¥ Ú‡ Á‡‚‰flÍË Ô‡„ÌÂÌÌ˛ Á·Â¥„‡ÚË ÔÓÒÚÛÔ ÚÓ„Ó ˜Ë ¥Ì¯Ó„Ó ÔÓˆÂÒÛ ‚ ÈÓ„Ó ÓÔÚËÏ¥Á‡ˆ¥ª. íËÔÓ‚Ó Ô¥Á̸ÓËÏҸ͠ԇ„ÌÂÌÌfl. ëËÚËÈ ÔηÒ, ÔÂÂÈÌflÚËÈ ·‡Î‡˜Í‡ÏË ÔÓ ÔÓ·ÎÂÏË ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ¯Í¥Ë ‚·ËÚËı Ú‚‡ËÌÓÍ, ‚Ë„Îfl‰‡π ̇·‡„‡ÚÓ ÔËπÏÌ¥¯Â βÚÓª, „ÓÎÓ‰ÌÓª ·‡Ì‰Ë ı‚ÓËı ̇ ëçßÑ. ä‡˘Â Ê‡Î¥ÚË ÍÎflÚËı ÌÂÁÎ¥˜ÂÌÌËı ÍÓÚÓ-ÔÒ¥‚, ‡Ì¥Ê ‚Ïˇ˛˜Ëı ‡ÙË͇̈¥‚. 䇢 ‚¢‡ÚË ÔÓ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl Ê¥Ì͇ÏË ˜ÓÎÓ‚¥˜Ëı Ô¥ÒÛ‡¥‚, ‡Ì¥Ê „Ó‰Û‚‡ÚË „ÓÎÓ‰ÌËı ˆË„‡ÌÒ¸ÍËı ‰¥ÚÂÈ. á‡‚Ê‰Ë ÔÓÒÚ¥¯Â ÍËÌÛÚË Ï¥¯ÓÍ ·‡ÍÒ¥‚ ÛÒÍ¥Ï ¥ ÔÓÚÓÔËÚË ªı ‚ fl‰ÂÌËı ‚¥‰ıÓ‰‡ı. á‡‚Ê‰Ë ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ ÒÔÓÛ‰ËÚË ÌÓ‚ËÈ Ä‰¥‡Ì¥‚ ‚‡Î, ¥ ˛·‡ „ÓÎÓ‰ÌËı ‚‡‚‡¥‚ ÁÛÔËÌËÚ¸Òfl.
вались та далi ар¶ументуються необхiднiстю дотримання канонiчного порядку, збереження «чистоти вiри i єдности Церкви», а також врахування рiзнонацiонального складу її духовенства й вiрних, на практицi часто сприймаються як острах перед будь-якими змiнами взагалi. За своєрiдним «консерватизмом» єрархiї УПЦ й усього Московського патрiархату та успадкованою вiд совєцьких часiв риторикою проглядають серйознi труднощi, чи небажання визнати як доконану реальнiсть новi обставини нацiонально-державного й релiгiйного життя в Українi. Для Церкви, яка впродовж столiть вважала себе духовною опорою iншого народу, була iнте¶ральною частиною владних структур iншої держави та не допускала й думки, що в межах цiєї держави (тобто її «канонiчної територiї») iншi Церкви можуть мати рiвний з нею статус, зробити таке визнання справдi нелегко. Принаймнi доти, допоки єрархiя Української Православної Церкви сама не дасть вiдповiдi (насамперед самiй собi та своїм вiрним), що означає кожне слово в її назвi. Специфiка становища Римо-Католицької Церкви в Українi полягає в тому, що колись приналежнiсть до латинського обряду ототожнювалась iз польською (на Закарпаттi – з угорською) нацiональнiстю. У совєцькi часи h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНТОН БОРКОВСЬКИЙ УКРАЇНА: 10 РОКІВ МІТУ
126
Ä flÍ˘Ó Ì ÁÛÔËÌËÚ¸Òfl? Ä flÍ˘Ó Ï¥ˆ¥ Á·Óª ‚Ëfl‚ËÚ¸Òfl ̉ÓÒÚ‡Ú̸Ó? Ä flÍ˘Ó ¥Ì¯¥ Ï¥ÚË (¥Ò·ÏÒ¸ÍËÈ, ÍËÚ‡ÈÒ¸ÍËÈ) ‚Ëfl‚ÎflÚ¸Òfl ÔÓÚÛÊÌ¥¯ËÏË, ¥ ‚Ò¥ı „ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÚÓÌÍÓ˘¥‚ ·Û‰Â ̉ÓÒÚ‡Ú̸Ó? ÑÎfl Ï¥ÚÛ ˆÂ Ì‚‡ÊÎË‚Ó, «·Ó ß‡Í – ÌÂÔÂÂÏÓÊÂÌËÈ, ä‡ÒÚÓ – ‚¥˜ÌÓ ÏÓÎÓ‰ËÈ, ‡ ÄÏÂË͇ Ì ÔÓ„‡π ‚¥ÈÌ». ì͇ªÌ‡ ÏÓÊ ÒÔÓÍ¥ÈÌÓ ‰ÂÍÎflÏÛ‚‡ÚË ·‡Îfl‰Ë ÔÓ ‚·ÒÌÛ ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ÒÚ¸ ˜Ë ÔÓ ‚‡ÊÎË‚¥ÒÚ¸ Ô¥ÓËÚÂÚ¥‚ ÓÁ‚ËÚÍÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ÌÂÔÓ„¥¯ËÏ¥ÒÚ¸ ‚¥ÈҸ͇ ˜Ë ÒÎÛÊ· ·ÂÁÔÂÍË ÚÓ˘Ó. Ç¥ËÚË ‚ ˆÂ ÌÂÓ·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó. åÓÊ̇ ̇‚¥Ú¸ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË Ò‚Óª ÍÓÌÚÏ¥ÚË – ÔÓ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÍÓ·ÔÒ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸, ÔÓ ÏÓÊÎË‚Ó„Ó ÏÂÒ¥˛, ÔÓ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÛ ‚ËÍβ˜Ì¥ÒÚ¸. ì͇ªÌˆ¥ – ̇ÈÒÔ¥‚Û˜¥¯‡ ̇ˆ¥fl, ̇ÈÔ‡ˆ¸Ó‚ËÚ¥¯‡, ̇ˆ¥fl, ÍÓÚ‡ ‚ÓÎÓ‰¥π ¥ÒÚËÌÌËÏ Ù¥ÎÓÒÓÙÒ¸ÍÓıËÒÚËflÌÒ¸ÍËÏ ÏÂÚÓ‰ÓÏ – «Ù¥ÎÓÒÓÙ¥π˛ Òˆfl». ì͇ªÌҸ͇ Ï¥ÚÓÎÓ„¥fl ÔÓÚ·Ûπ ÒÓÚ‚ÓÂÌÌfl Ô‡ÌÚÂÓÌÛ ‡·ÒÓβÚÌËı ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÒËÏÛÎflÍ¥‚. ¢‡Ì‰¥ÓÁÌÓÒÚË Ï¥Ú¥‚ î‡Ì͇ ˜Ë ò‚˜ÂÌ͇ Á‡‡Á fl‚ÌÓ Ì‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ‰Îfl ÏÛθÚËÍÛθÚۇθÌÓ„Ó ÔÓ‚Ó‰Û, ̇‚¥Ú¸ ‚ ÏÂʇı ì͇ªÌË. ÅÓ ˆÂ Ì ÒÔ‡ˆ¸Ó‚Ûπ ‚ äËÏÛ, ˜Ë ̇ ä‡ÚÂËÌÓÒ·‚˘ËÌ¥. íÛÚ π ‰‚‡ ‚‡¥‡ÌÚË. è¯ËÈ: ‡ÍˆÂÌÚÛ‚‡ÚË Ì‡ Á‡„‡Î¸ÌÓβ‰Ò¸Í¥È ‚‡ÊÎË‚ÓÒÚ¥ Ú‡ ˆ¥Í‡‚ÓÒÚ¥ Ô‚ÌËı ÔÓÒÚ‡ÚÂÈ (flÍ ÁÓ·ËÎË ÛÒÍ¥π Á
кiлькiсть римо-католикiв суттєво скоротилася внаслiдок депортацiї польського населення, репресiй супроти клiру та природної асимiляцiї. Пiсля проголошення незалежности України її вiрними є українськi громадяни, якi здебiльшого походять зi змiшаних родин та розмовляють українською або росiйською мовою. Водночас, значна частина духовенства є польського походження або й громадянами Польщi. У зв’язку з цим перед єрархiєю РКЦ в Українi постають двi альтернативи: а) полонiзацiї (чи, в окремих випадках, ре-полонiзацiї), б) «українiзацiї» (тобто, iнкультурацiї). Якщо перший шлях (полонiзацiї через латинiзацiю) вiдомий з iсторiї (вiдомi i його трагiчнi наслiдки), то другий iснує радше на рiвнi iнтуїтивного шукання, не маючи анi теоретичного осмислення, анi бодай виразної артикуляцiї. Ще одна труднiсть для самоототожнення українських римо-католикiв полягає в тому, що у минулому вони належали до пануючої державної Церкви, тепер же вони змушенi пристосовуватись до ролi релiгiйної меншини. Здавалось би, українськi греко-католики мали б мати найбiльше проблем з власною iдентичнiстю, бо ще 15 рокiв тому ця Церква в СССР була офiцiйно «неiснуючою», а для багатьох i сьогоднi її iснування є «помилкою iсторiї», «невдалим експериментом» або головною перешкоh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èۯͥÌËÏ, ‡Ì„ÎÓÒ‡ÍÒË Á òÂÍÒÔ¥ÓÏ, åÓÌÓ, Å¥ÚÎÁ, ‡ ̥ψ¥ Á ä‡ÌÚÓÏ ¥ Ù˛ÂÓÏ). ß ¯‡ÎÂÌÓ, ‰ÂÒflÚ͇ÏË ÓÍ¥‚ ªı ÓÁÍÛ˜Û‚‡ÚË, ‚ËÔÛÒ͇˛˜Ë ÍÓÏ¥ÍÒË «í.É.ò‚˜ÂÌÍÓ ‚Ó˛π ‚ ä‡Á‡ıÒڇ̥» ˜Ë «ÄÔÓ͇ΥÔÚ˘̥ ‚ˉ¥ÌÌfl î‡Ì͇», Ḁ́χ˛˜Ë ¥ÒÚÓ˘̥ ·ÓÈÓ‚ËÍË: «ëËÏÓÌ – ÔÂÂÏÓʈ¸ Á·», «ëÚÂÔ‡Ì Ú‡ Ì¥˜Ì¥ „ÂÓª Î¥ÒÛ», ÒÂ¥‡ÎË ÔÓ ‡Ï‡ÁÓÌÓÍ, ÒÍËÚ¥‚ ¥ ÔÂ͇ÒÌ¥ ÒθÓÁÎË‚¥ ÏÂÎÓ‰‡ÏË ÔÓ ÎÂÒ·¥ÈҸͥ ÔÓ˜ÛÚÚfl ÔÓπÚÂÒ. ß̯ËÈ ‚‡¥‡ÌÚ: ̇ÔÓÎfl„‡ÚË Ì‡ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ ì͇ªÌË ‰Îfl Á‡„‡ÎÛ, ̇ ‚ËÍβ˜ÌÓÒÚË ÏÂÒ¥‡ÌÒ¸ÍÓª ‰ÓÎ¥ ·Ó„ÓÓ·‡ÌÓª ̇ˆ¥ª, ÚÓ·ÚÓ ÈÚË π‚ÂÈÒ¸ÍËÏ ÚÂÌËÒÚËÏ ¯ÎflıÓÏ. Ç¥‰˜ÛÚË ÌÂÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸ Ò‚¥ÚÛ ‰Ó ˆÂÌÚÓÏÓ̉¥‡Î¥ÒÚÒ¸ÍÓª ÔÓÒÚ‡Ú¥ – ì͇ªÌË. åÛÒÛ‚‡ÚË ¥‰Âª óÓÌÓ·ËÎfl, ÉÓÎÓ‰ÓÏÓÛ, ÒÓ‚πˆ¸ÍËı ÍÓ̈ڇ·Ó¥‚, ì·ËÚÓª Û͇ªÌÒ¸ÍÓª Ô¥ÒÌ¥, äÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚(燈¥Ó̇ΥÒÚ¥‚) ÔÓ‚Ó͇ÚÓ¥‚, êÓÁÒÚ¥ÎflÌÓ„Ó Ç¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl. Ç¥‰˜ÛÚË ÒÏ‡Í „¥ÍÓÚË Ì‡ΥÁÓ‚‡ÌËı ¥Î˛Á¥È, Ù‡ÌÚ‡Á¥È, Ô‡„ÌÂ̸ ¥ Á·Û‰Û‚‡ÚË ï‡Ï ‚ÂÎËÍÓª ÔËı‡ÚÓª ÒÍÓ·ÓÚË. ÉÓÎÓ‚Ì – ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË ÇÂÎËÍ¥ ÏÛÁª 燈¥Ó̇θÌÓª ԇϒflÚ¥, ‡ ÔÓÚ¥Ï ÏÓÊ̇, Ì ·Ófl˜ËÒ¸ Á‚ËÌÛ‚‡˜Â̸ ‚ ‡„ÂÒ¥ª, ·ÓÏ·ËÚË ÏËÌ¥ ÔÓÒÂÎÂÌÌfl ¥Ì‡ÍÓÏËÒÎfl˜Ëı (ÏÓ‰Âθ êÓÒ¥ª, ßÁ‡ªÎ˛). üÍ˘Ó ıÚÓÒ¸ ıӘ ÓÁÍÛÚËÚË Ï¥Ú, Ì‡È ÁÓ·ËÚ¸ ÈÓ„Ó Ï‡ÒÍÛθÚÛÌËÏ Ú‡ ΄ÍËÏ ‚ ÔÂÂÚ‡‚ÎÂÌÌ¥. «å¥È ‰Û„ ÑÊÂÁÛÒ ä‡ÈÒ», «ÉÂÌ¥‡Î¸ÌËÈ Ôӂˉˆ¸ Ù˛Â», «çÂÔÓÏËθ̥ÒÚ¸
дою до «торжества свiтового екуменiзму». Тобто, проблематичним як у зовнiшньому сприйняттi, так i у внутрiшнiй самоiдентифiкацiї є насамперед її еклезiальний характер. Концепцiї унiї як промiжного щабля до переходу на «досконалiший i достойнiший» латинський обряд, чи як моделi поширення папської юрисдикцiї на «нез’єднаний Схiд» не витримали випробування часом i тепер однозначно засуджуються, як католиками й православними, так i самими «унiатами» (принаймнi на офiцiйному рiвнi). Натомiсть таке випробування (не лише часом, але й постiйними утисками, заборонами i «возз’єднаннями») впродовж бiльш як чотирьох столiть перейшла сама Церква, зберiгаючи як засадничi риси своєї тотожности етос схiдного християнства, юрисдикцiйну єднiсть iз Римським престолом i євхаристiйну спiльнiсть iз латинниками. Починаючи вiд середини XIX ст. греко-католицьке духовенство в Галичинi було тiсно пов’язане з українським нацiональним рухом та змаганнями за українську державнiсть, що вiдбилося на складних взаєминах iз римо-католиками та послужило пiдставою для репресiй з боку совєцької влади. Рух греко-католикiв за ле¶алiзацiю був складовою частиною протистояння тоталiтарному режимовi та процесiв демократизацiї i нацiонального h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¯ÎflıÛ Äηı‡», «ïÚÓ ÓÚÛ˛π ÍÓÎÓ‰flÁ¥ Ú‡ Ô’π ÍÓ‚ ÌÂıˢÂÌËı ÌÂÏÓ‚ÎflÚ?» etc. ÑÎfl ÒÛ˜‡ÒÌÓª χÒÍÛθÚÛË Ï¥Ú Ï‡π ·ÛÚË ÔÓÒÚËÏ, ‰ÓÒÚÛÔÌËÏ, ÛÌ¥‚Â҇θÌÓ ÁÓÁÛÏ¥ÎËÏ ¥ χÚË Ú¥¯ÍË ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó Ô¥‰ÚÂÍÒÚÛ. «å‡‚Ô‡ îÛÁfl ‰Îfl ‚Ò¥ı ‰¥ÚÂÈ», «ë‡ÌÚ‡ ä·ÛÒ ‰Îfl ÚËı, ıÚÓ Ì ¯ËflπÚ¸Òfl», «ÄÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ÒÓΉ‡Ú Á‡‚Ê‰Ë ‚Ó˛π Á‡ Ô‡‚‰Û», «òÓÚ·̉ˆ¥ – ÏÓÎÓ‰ˆ¥, ÇÓÎÂÒ – „ÂÓÈ, ‡Ì„ΥȈ¥ – Ô‡ÒÍۉ˻, «Ñ¥‡Ì‡ – ‚Ú¥ÎÂÌÌfl Ê¥ÌÓ˜ÓÒÚË, ÏÛ‰ÓÒÚË Ú‡ ÌÂÔÓ„¥¯ËÏÓÒÚË», «ë·ҸÍ ·ÛÚÚfl ÍÓ¥ÌËÚ¸Òfl ̇ ÌÂ̇‚ËÒÚË ‰Ó ‡Î·‡Ìˆ¥‚», «ï‡ıÎ˚ Ô‰‡ÚÂÎË, ÚÓ͇ Ë Ê‰ÛÚ ÏÓÏÂÌÚ‡». ÄΠ̇È̇„‡Î¸Ì¥¯‡ Û͇ªÌҸ͇ ÔÓÚ·‡ ÔÓÎfl„‡π Ì ‚ Ï¥Ú¥ ‰Îfl Ò‡ÏÓÁ„ÛÚÛ‚‡ÌÌfl ̇ˆ¥ª Ú‡ Ò‡ÏÓÁ‡ÒÔÓÍÓπÌÓª χÒÚÛ·‡ˆ¥ª ‚·‰Ë. ì͇ªÌ‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÔËÌÂÒÚË Ò‚¥È Ó·‡Á ÚËÏ, ıÚÓ ıӘ ÈÓ„Ó ÔÓ·‡˜ËÚË – ÚËÏ ıÚÓ ‚¥‰‚¥‰Ûπ ì͇ªÌÛ: ÚÛËÒÚ‡Ï, ÔÓÎ¥ÚË͇Ï, ÔÓ˜‡Ì‡Ï ¥ÁÌËı ‚¥ÓÒÔÓ‚¥‰‡Ì¸, ÍÓÏÂÒ‡ÌÚ‡Ï, ÒÚÛ‰ÂÌÚ‡Ï ¥ÌÚÂ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÚÛÒÓ‚ÓÍ. ß Á‚˘‡ÈÌÓ Ò‡ÏËÏ ì͇ªÌˆflÏ. ÅÓ Ì‡Ò Ì ̇‰Û˯, Ì‡Ò – ÚËı ıÚÓ ·‡˜Ë‚, flÍ Ô‡ÔÓË ÔÂÂÚ‚Ó˛‚‡ÎËÒ¸ Û ¯Ï‡ÚË, ÔÂÂÔËÒfl„‡ÎËÒ¸ ÔËÒfl„Ë, ·χÎËÒ¸ ‚¥Ë ¥ Ú‚ÓËÎËÒ¸ ÌÓ‚¥ „ÂÓª. åË Ì Á‡·Û‰ÂÏÓ, ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó Ì‡Ï Ì ÔÓÚ¥·Ì¥ βÒÚ‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓˆÂÒË Ú‡ ÍÎflÚ‚Ë. Ç¥‰Ó‰¥Ú¸ „ÛˆÛθҸÍËı ÙÓθÍ-χÈÒÚ¥‚, ÒÔÓÌÒÓÛÈÚ ªıÌ˛ ‰¥flθ̥ÒÚ¸, ·Û‰ÛÈÚ ˆÂÍ‚Ë, ‚ˉ‡‚‡ÈÚ ÌÓχθ̥ ÚÛ-
вiдродження наприкiнцi 80-х рр., тому для її духовенства i вiрних не було i немає труднощiв iз нацiонально-державною iдентифiкацiєю. Водночас високий моральний авторитет УГКЦ як найбiльшої в свiтi репресованої Церкви i найбiльшої структури опору комунiстичному режимовi, яка вистояла у пiдпiллi та спричинилася до краху самого режиму, сприяв вiдновленню духовних почувань i залученню до активного церковного життя багатьох людей, вiддалених вiд релiгiї атеїстичною пропагандою та утисками свободи сумлiння. Проте в сучасних умовах надмiрне перенаголошення нацiонально-полiтичних справ частиною духовенства та мирянських активiстiв (комплекс «борця») у поєднаннi з недостатньою богословською та екуменiчною формацiєю пiдриває цей величезний кредит довiр’я до Церкви, вiдволiкає її вiд духовної мiсiї, пiдживлює ксенофобськi настрої стосовно iнших. Проявом цього є не лише конфлiкти з православними та непорозумiння з латинниками, а й складнi взаємини галицьких грекокатоликiв iз єпархiями, що походять з Ужгородської унiї 1646 р., якi iсторично не належали до Галицької митрополiї i тепер не пiдлягають юрисдикцiї глави УГКЦ. Досить поважнi розходження щодо мiри спiввiдношення мiж схiдною традицiєю i католицькою приналеж-
127
ОЛЕГ ТУРІЙ ТРАДИЦІЙНІ ЦЕРКВИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ËÒÚ˘̥ ÔÛÚ¥‚ÌËÍË, Ó·¥Ú¸ ‚ÂÎËÍ¥ ‰ÓÒÚÛÔÌ¥ Î¥ÚÌ¥ Ú‡·ÓË, ‰Â È ‰ÛıÛ Ì ·Û‰Â ‚¥ÚۇθÌËı ‰ËÎÂ¥‚, ‚ËÒÏÓÍÚ‡ÌËı ıÚÓ Á̇ ÍËÏ ıÚÓ Á̇ Á‚¥‰ÍË ÔÒ‚‰ÓÏÓÎÓ‰¥ÊÌËı ÔÒ‚‰Óԇ·ÏÂÌÚ¥‚, Ú‡ ¥ÁÌËı ÔÒ‚‰ÓÛı¥‚. ᇠ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ‚ËÒÓÍËı Á‡ÔÎ‡Ú Ô‡ˆ¥‚ÌËÍ¥‚ ‰Âı‡·‡˛ÈÚ åÇë Ú‡ èÓÍÛ‡ÚÛË, ¥ ̇·Ë‡ÈÚ ÚÛ‰Ë Ù‡Ì‡Ú¥‚. á·Û‰ÛÈÚÂ Û ã¸‚Ó‚¥ ԇϒflÚÌËÍ çÂÒÍÓÂÌ¥È ëÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚ¥, Á·Û‰ÛÈÚ ëÚÂÎÛ åÛ‰ÓÒÚË, ÔÓÒÚ‡‚Ú ԇϒflÚÌËÍ äÓı‡ÌÌ˛, Ò‡Ì͈¥ÓÌÛÈÚ ҂flÚÍÛ‚‡ÌÌfl ‰Ìfl ‚¥‰ÍËÚËı Ò‰ˆ¸. èÓÒÚ‡‚Ú ÒÚÂÎÛ Ç·ËÚËÏ ç‡ ÇÒ¥ı Ç¥È̇ı. ç Ú·‡ ·˛‰ÊÂÚÌÓª ÒÓÚÌ¥ ϥθÈÓÌ¥‚ ‰Îfl ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡. ÅÂÁ ˆËˆflÒÚËı ·ÓÌÁÓ‚Ëı ÏÛÁ, χÏÛÓ‚Ëı ÔÓÒÚ‡ÏÂÌÚ¥‚ Ú‡ ‡„‡ÌÓÏÓθҸÍËı ÔÓÏÓ‚. èÓÒÚ‡‚Ú ÒÚ‡Î¸Ó‚Û ÒÚÂÎÛ Ì‡ ·ÂÚÓÌÌÓÏÛ ÔÓÒÚ‡ÏÂÌÚ¥, ‡ ÔÓÛ˜ ϥ҈ ‰Îfl ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı, π‚ÂÈÒ¸ÍËı, ÏÛÒÛθχÌÒ¸ÍËı ·Ó„ÓÒÎÛʥ̸. ß Á‡ÔÓÒ¥Ú¸ Á‡ ÍÓ¯ÚË Ó„‡Ì¥Á‡ÚÓ¥‚ ëÓΉ‡Ú¥‚ ¥ÁÌËı ‚¥ÈÌ. ü ‚Ô‚ÌÂÌËÈ, ˘Ó ‚ÓÌË ÔÓÓÁÛÏ¥˛Ú¸Òfl ‚ ‰Â̸ ëÍÓ·ÓÚË. çÂÓ·ı¥‰ÌÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÚË, ˘Ó Ï¥Ú ì͇ªÌË Ì Á‚Ó‰ËÚ¸Òfl Î˯ ‰Ó Ó·ÏÂÊÂ̸ ÂÚÌÓ-̇ˆ¥Ó̇θÌÓ-¥ÒÚÓ˘ÌËÏË ˜ËÌÌË͇ÏË, ¥ ì͇ªÌ‡ χπ Ô‡‚Ó Ì‡ „¥‰Ì ϥ҈ ‚ ÛÌ¥‚Â҇θÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥. ç ·¥‰‡, ˘Ó Ò‚¥ÚÓ‚‡ χÒ-ÍÛθÚÛ‡ Á̇π Á ì͇ªÌË Î˯ ä΢ͥ‚ Ú‡ ÙÛÚ·ÓÎ¸Ó‚Ó„Ó ò‚˜ÂÌ͇. ç‡ Ú ‚Ó̇ È Ï‡Ò-ÍÛθ-
нення себе вiд iнших за формулою «ми – не вони», яка часто звучить ще категоричнiше: «тiльки ми – а не вони». Якщо мова йде про суто мiжконфесiйнi конфлiкти, з якими найчастiше асоцiюється релiгiйне життя України на Заходi (завдяки вiдповiднiй подачi мас-медiа та «драматизацiї» власних «бiдувань» зацiкавленими сторонами), то, властиво, пiд це визначення пiдпадає лише один такий конфлiкт: православно-католицький. Хоча на практицi, в своєму «чистому виглядi», вiн не проявляється, а має свої особливостi, залежно вiд того, стосунки яких конкретно Церков ми розглядаємо. При цьому характерною рисою взаємних звинувачень є своєрiдне «змiщення акцентiв». Так, Московська патрiархiя вважає легалiзацiю УГКЦ проявом вiковiчної «а¶ресiї Ватикану» та наслiдком «прозелiтизму» на її «канонiчнiй територiї», незважаючи на те, що парафiї схiдного обряду в Галичинi й на Закарпаттi нiколи не пiдлягали московськiй юрисдикцiї i перейшли до РПЦ лише пiсля брутальної i далеко не «канонiчної» лiквiдацiї унiї сталiнським режимом. Натомiсть до вiдновленої УГКЦ увiйшли насамперед нащадки тих, хто до неї належав ранiше i добровiльно зробив свiй вибiр на її користь. Та й взагалi, оперувати категорiями «канонiчної територiї» в час, коли iснує щось таке, як права людини i
нiстю, мiж вселенськiстю i помiснiстю, мiж нацiональнополiтичною заан¶ажованiстю i суспiльно-духовним служiнням, лояльнiстю до держави i залежнiстю вiд «закордонних центрiв управлiння» (за офiцiйною постсовєцькою термiнологiєю), а також щодо перспектив християнського примирення та екуменiчного дiалогу в Українi й свiтi, iснують i в самiй УГКЦ, вiдображенням чого є не лише давня лiтургiйно-обрядова полемiка та подiл клiру i пастви на «восточникiв» i «захiдникiв» чи на «вихiдцiв з пiдпiлля», «перехiдцiв з православ’я» та «прибульцiв з дiаспори», але й дискусiя щодо нової назви Церкви (пропонуються такi варiанти: Київська Католицька Церква, Українська Православно-Католицька Церква, Українська Католицька Церква; є й чимало прихильникiв збереження iснуючої назви).
5. äéçîãßäíà Труднощi «греко-католикiв, латинникiв i православних» України iз власною iдентифiкацiєю, на мою думку, є головним джерелом напруження i конфлiктiв у мiжконфесiйних та мiжцерковних стосунках: вiдсутнiсть позитивної вiдповiдi на питання «хто ми?» пiдштовхує до спроб окреслити й утвердити власну iдентичнiсть через вiдрiзh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a АНТОН БОРКОВСЬКИЙ УКРАЇНА: 10 РОКІВ МІТУ
128
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚÛ‡, ˘Ó· ·ÛÚË Ô¥ÓËÚÂÚÓÏ, ̇҇ÏÔ‰, ÔηÂÈÒ¸ÍÓ-ÔÓÎÂÚ‡Ò¸ÍÓ-ÒÔÓÊË‚‡ˆ¸ÍËÏ. ÉÓÎӂ̇ ·¥‰‡, ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ ҇χ ÔÓ Ò· ì͇ªÌ‡ Ô‡„Ì Á̇ÚË ‰ÛÊ χÎÓ Ú‡ Ô‡„Ì ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒ¸ Î˯ ÒÚÂÂÓÚËÔÌËı ·‡˜Â̸.
‚
Ò ¥ Ï ' ª
‚ Ó Î ¸ Ì ¥ È
Ì Ó ‚ ¥ È . . .
свобода сумлiння, виглядає щонайменше анахронiзмом. Водночас, динамiчне зростання структури Римо-Католицької Церкви в Українi такої гострої реакцiї з боку УПЦ не викликає, а є, як не парадоксально, предметом занепокоєння переважно греко-католикiв. Подiбна ситуацiя i з нарiканнями Московської патрiархiї на «захоплення» (а останнiм часом навiть – «профанацiю»!?) греко-католиками «православних» храмiв у тiй же Захiднiй Українi, тодi як статистика засвiдчує, що абсолютна бiльшiсть конфлiктiв щодо храмiв iснує мiж греко-католиками i громадами автокефальної (а не московської) юрисдикцiї, або помiж самими Православними Церквами. До того ж гострота цiєї проблеми поступово вщухає завдяки iнтенсивному будiвництву нових споруд або досягненню домовленостi щодо почергового використання храмiв, з чим якраз найчастiше не погоджуються представники самої УПЦ, традицiйно покликаючись на «канонiчнi» перешкоди. В свою чергу, деякi греко-католики у конфлiктах з православними, що належать до «неканонiчних» юрисдикцiй, часто схильнi вбачати пiдступи всемогутнiх «а¶ентiв К¢Б» та всюдисущу «руку Москви». Таким чином навiть побiжний аналiз перебiгу й сутi iснуючих у релiгiйному життi України труднощiв дозвоh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
з тiмотi ¶ертоном ешем розмовяє ян стремковскi
у кожного
своя власна европа ©
n o w e
k s i ą ż k i ,
2 0 0 1
ляє констатувати, що на сучасному етапi бiльш «конфлiктогенними» є якраз суперечки всерединi окремих конфесiй, а не мiж ними. 1. У православному середовищi – це конфлiкт мiж «канонiчною» УПЦ i Церквами з невре¶ульованим канонiчним статусом, який фактично є протистоянням мiж «українською» (з акцентами на нацiональний чи державний вимiр) i «неукраїнською» iдентичностями. Остання не обов’язково означає «антиукраїнську». (Соцiологи фiксують наявнiсть в сучаснiй Українi православних iз «совєцькою» нацiонально-полiтичною самосвiдомiстю i навiть унiкальний тип «православних атеїстiв».) У еклезiальнiй площинi цей конфлiкт ще й має характер одвiчного конфлiкту «батькiв i дiтей», при чому в даному випадку предметом суперечки є саме визначення того, чи Московська Церква може вважатися матiрною в стосунку до Києва, чи навпаки, i в якому «ступенi спорiднення» перебувають всi вони в стосунку до Константинополя? Важливою рисою мiжправославного конфлiкту є його тотальний характер. Його учасники не можуть змиритися iз самим фактом iснування паралельних структур, iменуючи їх чи то «iноземною а¶ентурою», чи «безблагодатним розколом», та ставлячи за остаточну мету повну лiквiда-
129
ОЛЕГ ТУРІЙ ТРАДИЦІЙНІ ЦЕРКВИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– è¥ÒÎfl è¯Ӫ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË ‚ÂÎËÍ¥ ‰Âʇ‚Ë ‚Ë¥¯ËÎË, ˘Ó χ˛Ú¸ Ô‡‚Ó ‚ËÒÎӂ₇ÚËÒfl ‚¥‰ ¥ÏÂÌ¥ χÎËı ̇Ӊ¥‚, ‰¥ÎËÚË Ö‚ÓÔÛ, ÔÂÂÒÛ‚‡ÚË ÍÓ‰ÓÌË. 襉 ˜‡Ò ÑÛ„Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË ‚ÓÌË ‚˜ËÌËÎË ÚÂ Ê Ò‡ÏÂ. óË ÔÓ‰¥·Ì ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ÏÂ̯Ëı ‰Âʇ‚ ÔËڇχÌÌ ¥ ‰Îfl ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË? – üÒ̇ ¥˜, ó˜ËÎÎ ·Û‚ ‚ÂÎËÍÓ˛ β‰ËÌÓ˛, ‡Î ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚¥Ì ·Û‚ ¥ÏÔÂ¥‡Î¥ÒÚÓÏ, ¥ ‰Îfl Ì¸Ó„Ó ˆ¥ÎÍÓÏ ÔËÓ‰Ì¥Ï ·ÛÎÓ ÚÂ, ˘Ó ÍÂ¥‚ÌËÍË ‚ÂÎËÍËı ‰Âʇ‚ ÛÁ„Ó‰ÊÛ˛Ú¸ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ ‰Óβ χÎËı ̇Ӊ¥‚, ·ÂÁ ‚¥‰Óχ Ú‡ Á„Ó‰Ë ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı. «ç¥˜Ó„Ó ÔÓ Ì‡Ò ·ÂÁ ̇һ – ڇ͠ϥÍÛ‚‡ÌÌfl ·ÛÎÓ ÈÓÏÛ ˜ÛÊÂ, Á‡ ‚ËÌflÚÍÓÏ Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ÔÓ ÄÌ„Î¥˛. ĉÊ ‚¥Ì ÔÓ·Ó˛‚‡‚Òfl ‡ÏÂË͇ÌÓÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl, ÛÍ·‰ÂÌÓ„Ó ·ÂÁ Û˜‡ÒÚË Ú‡ ‚¥‰Óχ ÄÌ„Î¥ª. äÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ Ò¸Ó„Ó‰ÂÌÌfl, Á‚˘‡ÈÌÓ Ê, Û ÔÓÎ¥Úˈ¥ ‚ÂÎËÍËı ‰Âʇ‚ ¥ ‰‡Î¥ Ú‡ÔÎflπÚ¸Òfl ÔÓ‰¥·Ì ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ÏÂ̯Ëı. èË„‡‰Û˛, flÍ ÍÓÎËÒ¸ Ï¥È ÔËflÚÂθ, „ÓÎÓ‚ÌËÈ Â‰‡ÍÚÓ ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚ÌÓª «Daily Telegraph», ͇Á‡‚: ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‰ÓÏÓ‚ËÚËÒfl Á important countries, ÚÓ·ÚÓ ‚‡ÊÎË‚ËÏË, ‚ÔÎË‚Ó‚ËÏË Í‡ªÌ‡ÏË. í‡Í‡ ͇Ú„ӥfl ˜ËÌ̇ È ÚÂÔÂ. ß Ì‡Ô‚ÌÓ, ‚¥Ì
цiю супротивникiв. Ще одна потенцiйно небезпечна риса протистояння в лонi українського православ’я полягає у тому, що вiн має тенденцiю перерости в загальнодержавний конфлiкт, на вiдмiну вiд сутичок iз греко-католиками, якi обмежуються, як правило, майновими справами i локалiзуються в захiдному ре¶iонi. Конфлiктогеннiсть мiжправославних суперечок в Українi пiдсилюється ще й прямою участю в них рiзних полiтичних сил та владних структур (як українських, так i закордонних). Крiм того цей конфлiкт, при його цiлеспрямованiй ескалацiї, може набрати форми мiжнацiонального (мiж українцями i т.зв. «росiйськомовним населенням» в самiй Українi) та мiждержавного (з Росiєю, для якої «захист спiввiтчизникiв у ближньому зарубiжжi» є одним iз основних прiоритетiв зовнiшньополiтичної доктрини та iнструментом вiдновлення своїх впливiв на постсовєцькому просторi) протистояння. Наростання мiжправославного конфлiкту в Українi таїть в собi небезпеку каталiзацiї процесiв вiдособлення у вселенському православ’ї у випадку визнання Константинополем української автокефалiї, чи у випадку встановлення стосункiв з «неканонiчними» юрисдикцiями в Українi Помiсних Автокефальних Церков, незадоволених претензiями Москви на доh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У КОЖНОГО СВОЯ ВЛАСНА ЕВРОПА
130
‡Ê Ì¥flÍ Ì ‚¥‰ÌÓÒË‚ ‰Ó Ú‡ÍËı ͇ªÌ èÓθ˘Û ‡·Ó óÂıÓÒÎÓ‚‡˜˜ËÌÛ. ÄÎÂ Û ÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ Á ÔÂ¥Ó‰ÓÏ 50-¥˜ÌÓª ‰‡‚ÌËÌË ÒÚ‡‚Òfl „¥„‡ÌÚÒ¸ÍËÈ ÔÓÒÚÛÔ. 舥̸, ééç – Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl, ‰Â ÏË Ï‡πÏÓ ‰‡ÎÂÍÓÒflÊÌ ¥‚ÌÓÔ‡‚’fl. í ҇Ï ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl È ê‡‰Ë Ö‚ÓÔË. Ä ‚ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ëÓ˛Á¥ χΥ ͇ªÌË Ì‡‚¥Ú¸ ÛÔË‚¥ÎÂÈÓ‚‡Ì¥, flÍ˘Ó ÔÓ„ÎflÌÛÚË Ì‡ ˆÂ Á ÙÓχθÌÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ. – åË Û èÓθ˘¥ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ ÔÓ·Ó˛‚‡ÎËÒfl, ˘Ó ‚ÂÎËÍ¥ ͇ªÌË ÔÓÓÁÛÏ¥˛Ú¸Òfl Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ ÔÓ̇‰ ̇¯ËÏË „ÓÎÓ‚‡ÏË. óË ç¥Ï˜˜Ë̇ Á êÓÒ¥π˛, ˜Ë êÓÒ¥fl Á î‡Ìˆ¥π˛ ÚÓ˘Ó. – ü · ıÓÚ¥‚ Ô¥‰ÍÂÒÎËÚË Ó‰ÌÛ ‰ÛÊ ‚‡ÊÎË‚Û ¥˜. ÑË‚Ó‚ËÊÌÓ Ì ڥθÍË ÚÂ, ˘Ó ÏË Ì χÎË ÌÓ‚Ó„Ó ê‡Ô‡ÎÎÓ, ÔÓÁ‡flÍ ÔÓ·Ó˛‚‡ÌÌfl ˘Ó‰Ó ˆ¸Ó„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÎË ‚ ÔÂ¥Ó‰ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ç¥Ï˜˜ËÌË, ÍÓÎË ‰ÂflÍ¥ Ó„Îfl‰‡˜¥, ÍÓÏÂÌÚÛ˛˜Ë ÁÛÒÚ¥˜ äÓÎfl Á ¢Ó·‡˜Ó‚ËÏ Û ëÚ‡‚ÓÔÓÎ¥ ‚ ÎËÔÌ¥ 1990 ÓÍÛ, „Ó‚ÓËÎË ÔÓ ëÚ‡‚-ê‡Ô‡ÎÎÓ, ‡Î ÚÂ, ˘Ó ‚Á‡„‡Î¥ Ì ·ÛÎÓ ÒÔÓ· á‡ıÓ‰Û ÔÓÓÁÛÏ¥ÚËÒfl Á êÓÒ¥π˛ ÔÓ̇‰ „ÓÎÓ‚Ó˛ Û èÓθ˘¥. 燂ԇÍË, ‚Ô¯ ‚ ÌÓ‚¥ÚÌ¥È ¥ÒÚÓ¥ª ÔÓÏ¥ÚÌ¥ Ô¥ÓËÚÂÚË ‰Îfl ñÂÌڇθÌÓª Ö‚ÓÔË. – üÍ ‚Ë„Îfl‰‡ÎÓ ÔÓ‰Ó·ÌÌfl üÎÚË? Ç Ó‰Ì¥È ¥Á Ò‚Óªı ÍÌË„ ÇË Ì‡ÔËÒ‡ÎË, ˘Ó ¢Ó·‡˜Ó‚ ‚¥‰ Ô‚ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ ÔÓ-
мiнуючу роль, чи навiть у випадку консолiдацiї навколо Києва своєрiдного «неканонiчного Інтернацiоналу». 2. Внутрiшнiй конфлiкт у католицькому середовищi не має такого гострого й драматичного прояву, а носить радше характер «стратегiчної конкуренцiї» двох помiсних Церков з рiзними обрядовими традицiями. Але це протистояння має вже свою кiлькасотлiтню «традицiю», несучи в собi увесь тягар українсько-польських iсторичних порахункiв та взаємних звинувачень у «нацiоналiзмi». Принагiдно зауважимо, що мiждержавнi стосунки України й Польщi, контакти мiж свiтськими iнтелектуалами та взаємини на рiвнi масового «народного бiзнесу» напевно ще нiколи в минулому не були такими жвавими i дружнiми, на вiдмiну вiд прохолоди у мiжцерковних стосунках, а то й прямих сутичок, як, наприклад, навколо греко-католицької катедри у Перемишлi. Ще однiєю болiсною точкою у взаєминах мiж греко- i римо-католиками є рецидиви колишньої praestantia ritus latini («вищости латинського обряду» — принаймнi так це виглядає у рецепцiї греко-католикiв), як, наприклад, зволiкання Ватикану iз визнанням патрiаршого устрою, перешкоди у поширеннi юрисдикцiйних структур УГКЦ на схiднi терени України, обмеження щодо душпастирської працi одружених свяh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˜‡‚ ÁÓ‚Ò¥Ï ÔÓ-¥Ì¯ÓÏÛ Ú‡ÍÚÛ‚‡ÚË ·ÂÊÌπ‚Ҹ͠„‡ÒÎÓ «Ö‚ÓÔ‡ – ̇¯ ÒԥθÌËÈ ‰¥Ï». óË ˆÂ ÔÓ˜‡ÎÓÒfl ҇ϠÚÓ‰¥? – åË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û ¥Á ÌËÁÍÓ˛ ‰ÛÊ ¥ÁÌËı ˜ËÌÌËÍ¥‚. ç‡Ô‚ÌÂ, Ó‰ÌËÏ Á Ú‡ÍËı ˜ËÌÌËÍ¥‚ π ÔÓÎ¥ÚË͇ ‚¥‰ÔÛÊÂÌÌfl, ÁÓÍÂχ ̥ψ¸Í‡ Ostpolitik. è‚Ì Á̇˜ÂÌÌfl χÎÓ È ÚÂ, ˘Ó Ú‡Í Á‚‡Ì ÒÓ‚πˆ¸Í ÌÓ‚Â ÏËÒÎÂÌÌfl, ÁÓÍÂχ Û ¢Ó·‡˜Ó‚‡, ¥ ÒÔ‡‚‰¥ ·ÛÎÓ Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÒÔflÏÓ‚Û‚‡ÌÂ Ú‡Í Á‚‡ÌËÏ ÌÓ‚ËÏ ÏËÒÎÂÌÌflÏ Î¥‚Ëı á‡ı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË, ‡ ÔÓ˜‡ÒÚË È ÄÏÂËÍË. ü χ˛ ̇ Û‚‡Á¥ ÌÓ‚ËÈ ÒÔÓÒ¥· ·‡˜ÂÌÌfl ÔÓ·ÎÂÏ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ·ÂÁÔÂÍË. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, flÒ̇ ¥˜, ‚¥‰·ÛÎËÒfl ÁÏ¥ÌË Û ëı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥, ÁÓÍÂχ, ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á «ëÓÎ¥‰‡Ì¥ÒÚ˛». îÓÏÛÎÛ «Ö‚ÓÔ‡ – ̇¯ ÒԥθÌËÈ ‰¥Ï» ¥ ÒÔ‡‚‰¥ ‚Ô¯ ‚ÊË‚ ÅÂÊÌπ‚, ‡Î ‚ ¥Ì¯ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥. ¢Ó·‡˜Ó‚ ÒÔÂ¯Û Ï¥ÍÛ‚‡‚ ÔÓ‰¥·ÌËÏ ˜ËÌÓÏ – Ö‚ÓÔ‡, Ú‡Í, ‡Î ·ÂÁ ‡ÏÂË͇̈¥‚. – ÇË Ú‡ÍÓÊ Ô˯ÂÚÂ, ˘Ó ÚÂÔ ¥ÒÌÛπ ·‡„‡ÚÓ üÎÚ. üÍ ˆÂ ÓÁÛÏ¥ÚË? – äÓÊ̇ ̇ˆ¥fl, ÍÓÊ̇ Ô‡Ú¥fl χπ Ò‚¥È ‚·ÒÌËÈ Ï¥Ú üÎÚË. ñ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ¥ÒÌÛπ ÔÓθҸ͇ üÎÚ‡, ÓÒ¥ÈҸ͇, ‡Ì„Î¥ÈҸ͇, ‡ÏÂË͇ÌҸ͇. äÓÊÂÌ Ï‡π ‰Â˘Ó ¥Ì¯Û üÎÚÛ. – í‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ÍÓÊÂÌ Ï‡π ¥Ì¯Û Ö‚ÓÔÛ?
щеникiв у дiаспорi тощо. Приводом для пiдозр i недовiри служить краще матерiальне та фiнансове забезпечення латинського клiру, а також обмеженiсть безпосереднiх контактiв та конкретної спiвпрацi. Певне напруження спричинює i своєрiдна змiна iсторичних ролей обидвох Католицьких Церков у зв’язку зi змiною католицької еклезiологiї пiсля Другого Ватиканського собору, демографiчними процесами в Українi та її державною незалежнiстю. Латинники тепер є не лише релiгiйною меншиною, але й меншиною серед українських католикiв. Вони мусять або освоїтися ще й iз цiєю роллю, або ж спрямувати свої зусилля на те, щоб знову стати «бiльшiстю». Остання перспектива є ще однiєю пiдставою для побоювань з боку греко-католикiв. Самi ж греко-католики стоять перед нелегким викликом, щоб не використати свiй статус «бiльш чисельної та традицiйної Церкви» для «iсторичного реваншу», а спрямувати його на подолання iсторичних непорозумiнь i налагодження спiльної працi. Важливе значення для пожвавлення дiяльности обидвох католицьких Церков та гармонiзацiї стосункiв мiж ними мав вiзит у червнi 2001 р. римського понтифiка Івана Павла II в Україну. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– á‚Ó‰fl˜Ë ÛÒ ‰Ó ‡·ÒÛ‰Û, fl · Ò͇Á‡‚, ˘Ó ¥ÒÌÛπ 6 ÏΉ. Ö‚ÓÔ. ÅÓ ÍÓÊÂÌ Ï‡π Ò‚Ó˛ ‚·ÒÌÛ Ö‚ÓÔÛ. ç ¥ÒÌÛπ ‰Û„Ó„Ó Ú‡ÍÓ„Ó ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ, flÍËÈ ·Ë ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇‚Òfl ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥ flÍ Â‡Î¸Ì¥ÒÚ¸, ¥ flÍ ÚÂÎÓÒ, ÏÂÚ‡, ÛÚÓÔ¥fl. ß ÌÂχπ ¥Ì¯Ó„Ó Ú‡ÍÓ„Ó ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ, ‰Â ·ÛÎÓ · ÒڥθÍË ‰ËÒÍÛÒ¥È ÔÓ ÔËÓ‰Û ˆ¥πª Ï¥ª, ˆ¥πª ÏÂÚË. óË Ö‚ÓÔ‡ – ͇ÓÎ¥ÌÁ¸Í‡, ˜Ë ÓÚÚÓÌ¥‚Ҹ͇, ˜Ë ‚Ó̇ Á‡Í¥Ì˜ÛπÚ¸Òfl ̇ ÏÂÊ¥ Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡, ˜Ë ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡ ‚Á‡„‡Î¥? óË Òfl„‡π ‰‡Î¥? óË ‚ ˆ¥È Ö‚ÓÔ¥ π ϥ҈ ‰Îfl êÓÒ¥ª, ‰Îfl íÛ˜˜ËÌË? ôÓ ÓÁ̇˜‡π Á‡‚¯ÂÌÌfl ÔÓ·Û‰Ó‚Ë Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ‰ÓÏÛ? ëÛÔ˜ÎË‚ËÏ π Ì Î˯ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌËÈ, ‡ÎÂ È ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‚ËÏ¥. – 燂¥Ú¸ Òı¥‰Ì‡ ÏÂʇ Ö‚ÓÔË ·Û· ‚Ë„‡‰‡Ì‡ Û XVIII ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥? – í‡Í, „ÂÓ„‡Ù‡ÏË. ∏ ˜Û‰Ó‚‡ ÍÌË„‡ ̇ ˆ˛ ÚÂÏÛ, flÍÛ fl „‡fl˜Â ÂÍÓÏÂÌ‰Û˛ ˜ËÚ‡˜‡Ï, «Inventing Eastern Europe», ‚Ë„‡‰Û‚‡ÌÌfl ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË. ñ ԇˆfl ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ¥ÒÚÓË͇ ãÂ¥ ÇÓÎÙÙ‡ (Lerry Wolff). – ÇË„‡‰‡ÌÓ Ì Î˯ ëı¥‰ÌÛ Ö‚ÓÔÛ. ëıÓÊÂ, ˘Ó Ú‡ÍÓ˛ ‚Ë„‡‰ÍÓ˛ π ¥ ñÂÌڇθ̇ Ö‚ÓÔ‡, ‰Ó ÚÓ„Ó Ê ªÈ ÔËÔËÒÛ˛Ú¸ ÛÒ¥ ÏÓÊÎË‚¥ ˆÌÓÚË. ÇË Á ˆ¸Ó„Ó ÒÏ¥flÎËÒfl? – êÂÌÂÒ‡ÌÒ ÔÓÌflÚÚfl ñÂÌڇθÌÓª Ö‚ÓÔË, flÍËÈ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡‚Òfl Û 80-ı Ó͇ı, ·Û‚ ÌÂ¥‰ÍÓ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ ¥Á ÌÓ-
Таким чином, ¶лобальна лiнiя релiгiйних конфлiктiв в Українi пролягає не стiльки в площинi конфесiйнiй чи навiть юрисдикцiйнiй, як радше в протистояннi мiж тими, хто акцентує на iсторичних, еклезiальних, культурних, нацiональних та iнших особливостях українського християнства i тими, хто оперує «унiверсалiстськими» категорiями, орiєнтуєчись на позаукраїнськi еклезiальнi авторитети та неукраїнськi нацiонально-полiтичнi чинники.
131
6. èÖêëèÖäíàÇà Хоча ми чуємо здебiльшого про конфлiкти, є й чинники, якi свiдчать про поступове зменшення напруги та дають шанси на покращення взаємин. Цьому сприяють i демократичний (попри всi посттоталiтарнi вади) державний устрiй України, i мирне (незважаючи на часом а¶ресивну риторику i «побутову ксенофобiю») спiвжиття мiж рiзними нацiями i поступове утвердження духовної мiсiї усiх християнських Церков в українському суспiльствi. На превеликий жаль не можна сказати, що це пом’якшення ситуацiї є результатом свiдомої й цiлеспрямованої дiяльности самих Церков задля примирення i порозумiння. Досягнутий компромiс є поки що не так результатом дiї християнського iмперативу любовi, як наслiдком взаємних по-
ОЛЕГ ТУРІЙ ТРАДИЦІЙНІ ЦЕРКВИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚Ó˛ Ï¥ÚÓÎÓ„¥π˛. ÑÂ˘Ó ÒÔÓ˘Û˛˜Ë ÒËÚÛ‡ˆ¥˛, ÏÓÊ̇ ˆÂ Ô‰ÒÚ‡‚ËÚË Ú‡Í: ÛÒ ‰Ó·Â, ˆ¥Í‡‚Â, Î¥·Â‡Î¸ÌÂ, ˆË‚¥Î¥ÁÓ‚‡ÌÂ, ‰ÂÏÓ͇Ú˘Ì – ˆÂ ñÂÌڇθ̇ Ö‚ÓÔ‡, Mitteleuropa, Stredni Evropa. Ä ÛÒÂ, ˘Ó ÔÓ„‡ÌÂ, ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌÂ, ‚‡‚‡Ò¸ÍÂ, – ˆÂ ëı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡. äÛ̉‡, ä‡Ù͇ ¥ ɇ‚ÂÎ – ñÂÌڇθ̇ Ö‚ÓÔ‡, ‡ É¥ÚΠ– ëı¥‰Ì‡. ÄΠÊ, flÒ̇ ¥˜, É¥ÚÎÂ, flÍ ¥ ɇȉÂ, – ˆÂÌڇθÌÓ‚ÓÔÂȈ¥. – èÓÎflÍË ÒÚ‡‚ËÎËÒfl ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ¥Á ·¥Î¸¯Ó˛ ‰ËÒڇ̈¥π˛. – ëÔ‡‚‰¥, Ú‡Í. ÑÂflÍ¥ ÏÓª Û„ÓҸͥ Ú‡ ˜ÂҸͥ ÍÓ΄Ë, Á¯ÚÓ˛, ÔÂÂÍÓ̥̇, ˘Ó ‰Ó ñÂÌڇθÌÓª Ö‚ÓÔË Ì‡ÎÂÊËÚ¸ Î˯ ɇ΢Ë̇. ß Ú‡Í ÒÔÓ˘ÂÌ ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ñÂÌڇθÌÓª Ö‚ÓÔË ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔÓ¯ËÂÌÂ. ì ÔÓÎflÍ¥‚ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔÓ¯ËÂÌËÈ Ô¥‚Ì¥˜ÌËÈ ‚ËÏ¥, ‡Î ̇҇ÏÔ‰ – Òı¥‰ÌËÈ. ñ Ì Î˯ ¥ÒÚÓ˘̇ ԇϒflÚ¸ ‰‡‚̸Ӫ ꘥ èÓÒÔÓÎËÚÓª, ‡ÎÂ È ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ÔËÒÛÚÌÓÒÚË ëıÓ‰Û ‚ ÒÛ˜‡ÒÌ¥È ÔÓÎ¸Ò¸Í¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥. áÓÍÂχ, Ô¥ÒÎfl ÔÓ‰¥ÎÛ óÂıÓÒÎÓ‚‡˜˜ËÌË. ëÛ˜‡Ò̇ óÂı¥fl Ì ÏÂÊÛπ ¥Á ëıÓ‰ÓÏ, ‡ ì„Ó˘Ë̇ ·¥Î¸¯Â ÔÂÂÈχπÚ¸Òfl ŇÎ͇̇ÏË. – óË ¥ÒÌÛπ ˘ÓÒ¸ Ú‡ÍÂ, flÍ Òı¥‰ÌËÈ Â‚ÓÔÂπˆ¸, Á‡ı¥‰ÌËÈ Â‚ÓÔÂπˆ¸? Ä ÏÓÊ 40 ÓÍ¥‚ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ ‡‰Ë͇θÌÓ ÁÏ¥ÌËÎË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ñÂÌڇθÌÓ-ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË?
ступок i узгодження iнтересiв окремих Церков пiд тиском зовнiшнiх факторiв. Так, зацiкавлення у внутрiшнiй стабiльностi виявляє державна влада. Українське суспiльство, часто перейняте проблемами фiзичного виживання, просто стомилося вiд тривалого внутрiшнього протистояння. Свiтова християнська спiльнота, стурбована релiгiйними непорозумiннями в Українi, прагне залучити українськi Церкви до мiжнародних екуменiчних процесiв. Існуючий паритет є не так рiвновагою сил, як радше паритетом спiльної слабкости Церков перед викликом посттоталiтарної розрухи й злиденности, лицемiрного споживацтва та великої спраги за духовними iдеалами, ¶лобальної секуляризацiї та популярної мас-культури (чи радше безкультур’я), глибокої деморалiзацiї та а¶ресивного «мiсiонерства» новiтнiх сект i парарелiгiйних рухiв. Тому усвiдомлення усiх цих та багатьох iнших викликiв i готовнiсть дати на них християнську вiдповiдь, осмислення власної церковної iдентичности й вiднайдення спiльної християнської сутности це не лише далека перспектива, – це вимога сьогодення. Це шлях, яким християнство в Українi мусить iти, якщо воно хоче мати майбутнє. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У КОЖНОГО СВОЯ ВЛАСНА ЕВРОПА
132
– ç ‰Ûχ˛. ëÔ‡‚‰¥ ¥ÒÌÛ‚‡ÎË ëı¥‰Ì‡ ¥ á‡ı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔË. ñÂÈ Ù‡ÍÚ ‚ÔÎË‚‡‚ ̇ ÒÛÒԥθÌÛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, ̇ Ôӂ‰¥ÌÍÛ Î˛‰ÂÈ, flÍ¥ Á‡Á̇ÎË ÒԥθÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ. ÄΠ‚‡ÚÓ ‚¥‰Á̇˜ËÚË, ˘Ó ‰Ë‚Â∂Â̈¥fl Û ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ͇ªÌ‡ı ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ̇ÔÓ˜Û‰ ¯‚ˉÍÓ. äÓÎË Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ÁÛÒÚ¥˜‡˛Ú¸Òfl ÔÓÎflÍ Á ˜ÂıÓÏ, Û͇ªÌˆÂÏ ˜Ë ıÓ‚‡ÚÓÏ, fl Ì Ô‚ÂÌ, ˘Ó ‚ÓÌË ‡Ê Ú‡Í ‚ˇÁÌÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏβ˛Ú¸ Òԥθ̥ÒÚ¸ ªıÌ¸Ó„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó. – óË ÏÓÊ ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ ÒÚ‡ÚË ÍËÚÂ¥πÏ ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl? ì ÓÒ¥flÌ, Ò·¥‚ ÔÓÍÎË͇ÌÌfl ̇ ‡∂ÛÏÂÌÚ ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÓª ÒԥθÌÓÚË ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔÓ¯ËÂÌËÈ. êÓÒ¥ÈҸͥ ‰ÂÏÓÌÒÚ‡ÌÚË Ô‰ ÔÓÒÓθÒÚ‚ÓÏ èÓθ˘¥ ‚ åÓÒÍ‚¥ ÔÓ‚ÚÓ˛˛Ú¸ „‡ÒÎÓ XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ÔÓ èÓθ˘Û, fl͇ Á‡‰ÊÛπ ëÎÓ‚’flÌ˘ËÌÛ... – èË„‡‰Û˛, Ú‡Í, ̇˜Â ˆÂ ·ÛÎÓ ‚˜Ó‡, ÌÂÒ‡ÏÓ‚ËÚÛ ÁÛÒÚ¥˜ Û üı‡Ìˆ¥ ·‡„‡ÚÓ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ. è‚ÌÓª ÏËÚ¥, Á‰‡πÚ¸Òfl „Â̇ΠêË·ÍÓ‚, ˜Û‰Ó‚ËÈ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ „‡ÚÛÌÍÛ homo sovieticus Û ÏÛ̉˥, ÍËÌÛ‚ Û ·¥Í Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ «ëÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË»: ‡ÎÂ Ê ÏË ÛÒ¥ ÒÎÓ‚’flÌË, ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ·ÛÚË ‡ÁÓÏ! Ⴂ‡ÈÌÓ Ê, ÔÓÚË ‡ÏÂË͇̈¥‚, ‡Ì„ΥȈ¥‚ ¥ ªÏ ÔÓ‰¥·ÌËı. ɇ‰‡˛, ˘Ó ˆÂÈ ‚ËÏ¥ ÒÎÓ‚’flÌ˘ËÌË ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ Ì‚‡ÊÎË‚ËÈ. üÍ˘Ó ÔÓ¥‚ÌflÚË ÈÓ„Ó, Ò͇ʥÏÓ, ¥Á ‚ËÏ¥ÓÏ „‡·Ò·Û∂Ò¸ÍÓª ÒÔ‡‰˘ËÌË, Á ·‡ÎÚ¥ÈÒ¸ÍËÏ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˜Ë ·‡Î͇ÌÒ¸ÍËÏ ‚ËÏ¥ÓÏ. äÓÎËÒ¸ ̇‚¥Ú¸ Û„Óˆ¥‚ ıÓÚ¥ÎË ÔËÎÛ˜ËÚË ‰Ó ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ. Ä ˘Ó, ÔÓ˜ÂÒÌ¥ ÒÎÓ‚’flÌË – Û„Óˆ¥. ë¸Ó„Ӊ̥ ˜‡ÒÚÓ Ú‡ÔÎfl˛Ú¸Òfl ÔÓÒË·ÌÌfl ̇ Ô‡ÌÒ·‚¥ÁÏ, ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ Ò·ҸÍÓ-ÓÒ¥ÈҸͥ ÒÚÓÒÛÌÍË. ÄΠ‚ ‰‡ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ È‰ÂÚ¸Òfl Ì ÒڥθÍË ÔÓ ÒÎÓ‚’flÌÒÚ‚Ó, ÒͥθÍË ÔÓ Ô‡‚ÓÒ·‚’fl. ĉÊÂ, Á‚ÂÌ¥Ú¸ Û‚‡„Û, „ˆ¸Í‡ 臂ÓÒ·‚̇ ñÂÍ‚‡ ÛÊ ‰Ó‚ÓÎ¥ ‰‡‚ÌÓ ‚ËÒÎÓ‚Î˛π ¥¯Û˜Û ÒÓÎ¥‰‡Ì¥ÒÚ¸ ¥Á ë·¥π˛ Ú‡ êÓÒ¥π˛. Ä „ÂÍË, Á‰‡πÚ¸Òfl, Ì ÒÎÓ‚’flÌË... – Ç «ßÒÚÓ¥ª ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË», ̇ÔËÒ‡Ì¥È Û 90-ı, ÇË ‚¥‰Á̇˜ËÎË, ˘Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ñÂÌڇθÌÓ-ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË ·ÓflÚ¸Òfl ÓÁχªÚÚfl, ‚ÓÌË ‡‰¯Â ÔËÁ‚˘‡πÌ¥ ‰Ó π‰ÌÓÒÚË ÔÓ„Îfl‰¥‚. óË ÒÚ‡‚ ˆÂÈ ÔÓ„Îfl‰ ̇‰·‡ÌÌflÏ ÏËÌÛÎÓ„Ó? – å¥È Á̇ÈÓÏËÈ ¥Á çÑê ÓÁÔÓ‚¥‰‡‚ ÏÂÌ¥, flÍ Ó‰ÌÓ„Ó ‡ÁÛ, ‰ÂÒ¸ ̇‚ÂÒÌ¥ 90-„Ó, ÁÛÒڥ·Òfl „ÛÔ‡ ÔËflÚÂÎ¥‚, Á̇ÈÓÏËı ÛÔÓ‰Ó‚Ê 20 ÓÍ¥‚. ß ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌÓ ‚ÓÌË ‚Í‡È Á·ÂÌÚÂÊËÎËÒfl, ‚Ëfl‚Ë‚¯Ë, ˘Ó Ï¥Ê ÌËÏË ¥ÒÌÛπ ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ Û ÔÓ„Îfl‰‡ı. í‡Í, ·ÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, Ôβ‡Î¥ÁÏ ‚ËÍÎË͇‚ ¯ÓÍ. ÅÂÁÛÏÓ‚ÌÓ, ‚ ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı ‰ÓÒ¥ ¥ÒÌÛπ ÒÛÒԥθ̇ ÌÓÒڇθ„¥fl Á‡ ÒÚ‡ËÏË ˜‡Ò‡ÏË. á̇˜ÌÓ ÒËθ̥¯‡ ‚Ó̇, flÍ ÏÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, Û êÓÒ¥ª Ú‡ ë·¥ª, ‡Ì¥Ê Û èÓθ˘¥. ì èÓθ˘¥ ‚¥‰·Û·Òfl Áϥ̇ Ô‡‡‰Ë∂ÏË. ÉÂÓπÏ ÌÓ‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ ÒÚ‡‚ ·¥ÁÌÂÒÏÂÌ.
‚
Ò
¥
Ï
'
ª
‚
Ó Î
¸
Ì
¥
È
Ì
Ó
‚
¥
È
.
.
.
ÇÁ‡πÏÌ ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÒËÎ ‚ ì͇ªÌ¥ π ÌÂÁ¥‚ÌflÌÌÓ „ÓÒÚ¥¯ËÏ, ‡Ì¥Ê Û Í‡ªÌ‡ı «Í·Ò˘ÌÓª» ‰ÂÏÓÍвиступ на семiнарi «Ї» 23 сiчня 2001 ‡Ú¥ª. ĉÊ ÚÛÚ ‚Á‡πÏÓ‚ËÍβ˜ÌËÏË Á‡Î˯‡˛Ú¸Òfl ÔÓ„Îfl‰Ë ÓÔÓÌÂÌÚ¥‚ ̇ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθ̥ Á‡Ò‡‰Ë ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡ ‰Âʇ‚Ë È Ì‡‚¥Ú¸ ̇ Ò‡Ï Ù‡ÍÚ ªª ÒÛ‚ÂÂÌÌÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, Ò·ÚÓ Ì‡ ˜¥, ÍÓÚ¥ ‰Îfl Á‡ı¥‰ÌËı ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ π Ì ·¥Î¸¯ ‰ËÒÍÛÒ¥ÈÌËÏË, Ì¥Ê, Ò͇ʥÏÓ, Ô‡‚Ë· ‡ËÙÏÂÚËÍË. éÍÂÒÎÂÌËÈ ‡ÌÚ‡„ÓÌ¥ÁÏ Ï‡π ‰ÓÒËÚ¸ ˜¥ÚÍÛ ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌÛ ÎÓ͇ΥÁ‡ˆ¥˛, ÚÓÏÛ Ï¥ÒˆÂ‚¥ ‚·‰Ë, ÔËÏ¥ÓÏ, Û É‡Î˘ËÌ¥ È ÑÓÌ·‡Ò¥, ÒÙÓÏÓ‚‡ÌÓ Á Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ÒËÎ, flÍ¥ ̇ÎÂʇڸ ‰Ó ÔÓÚËÎÂÊÌËı ͥ̈¥‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÒÔÂÍÚ‡. ëÚÓÓÌÌ¥È ÂÁÓÌÂ, ÒıËθÌËÈ ‰Ó ÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ‡Ì‡Î¥ÁÛ, ÁÓ·Ë‚ ·Ë Á ˆ¸Ó„Ó Ù‡ÍÚÛ ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ, ˘Ó ‚ Á‡Á·Û˜‡ÌÒ¸ÍÓÏÛ Í‡ª, ‰Â ÔË ‚·‰¥ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ Ô·ۂ‡˛Ú¸ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ-‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó Ú‡·ÓÛ, Á‡„‡Î¸ÌÓÛ͇ªÌҸͥ ÂÙÓÏË Ï‡˛Ú¸ ÔÓıÓ‰ËÚË Î„¯Â, „ÎË·¯Â È ÔÓÒÎ¥‰Ó‚Ì¥¯Â, Ì¥Ê ‰Â¥Ì‰Â; ˘Ó ÚÛÚ, χ·ÛÚ¸, ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ̇ӉÌÓ„Ó „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡ Ô‚ˢÛπ ÔÂÂÒ¥˜вiтковський Ì¥ ÔÓ͇ÁÌËÍË, ÍÓÛÔˆ¥ÈÌÓ-·˛Ó͇Ú˘ÌËÈ Úfl„‡ π ÏÂ̯ Ó·ÚflÊÎË‚ËÏ, ‡ ÔÓÔËÚ Ì‡ ‚ϥΥ ÛÍË È ÓÁÛÏÌ¥ „ÓÎÓ‚Ë – ‚Ë-
133
україна: третє тисячоліття в «третьому світі»? во ло ди м и р
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– ßÒÌÛπ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜Ì‡ ÚÂÓ¥fl, ÔÓ flÍÛ ÇË ÓÁÔÓ‚¥‰‡ÎË Ì‡ Ó‰Ì¥È ¥Á ÁÛÒÚ¥˜ÂÈ ¥Á ˜ËÚ‡˜‡ÏË. ÇÓ̇ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, Û Ì¥È ¥‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÒÛÒԥθÌËÈ ËÁËÍ. óË ·‡Ê‡˛Ú¸ ÔÓÎflÍË ËÁËÍÛ‚‡ÚË ‰Ó Ú¥πª Ï¥Ë, ˘Ó· ÒÚ‡ÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ ËÁËÍÛ? óË „ÓÚÓ‚¥ ‚ÓÌË ËÁËÍÛ‚‡ÚË ÁÏ¥ÌÓ˛ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı, Ó‰ËÌÌËı, ÊËÚÚπ‚Ëı, ÚÛ‰Ó‚Ëı ÛÍ·‰¥‚? – åÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ‚ ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı Á̇˜Ì‡ ˜‡ÒÚË̇ β‰ÂÈ Ì „ÓÚÓ‚‡ ‰Ó ÚÓ„Ó, ‡·Ë ÒÚ‡ÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ ËÁËÍÛ, ÁÓÍÂχ Ó·¥ÚÌËÍË ÔËÁ‚˘‡πÌ¥ ‰Ó Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó Â∂Û₇ÌÌfl. ÄΠ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Á̇˜Ì‡ ˜‡ÒÚË̇ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚Ëfl‚Îflπ „ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ‰Ó ËÁËÍÛ. åÓÎÓ‰¥ β‰Ë, Û flÍËı Ô‰ Ó˜Ëχ ‚¥‰·ÛÎÓÒfl ÛÈÌÛ‚‡ÌÌfl ÒÚ‡Ó„Ó ÂÊËÏÛ, ÏÓÊ ̇‚¥Ú¸ ·¥Î¸¯Ó˛ Ï¥Ó˛ „ÓÚÓ‚¥ ‰Ó ËÁËÍÛ, ‡Ì¥Ê ªıÌ¥ Ó‚ÂÒÌËÍË Ì‡ á‡ıÓ‰¥. – ì ÍÌËÁ¥ «ç¥Ïˆ¸Í¥ÒÚ¸ çÑê» ÇË Á„‡‰‡ÎË ÔÓ ÔÓθҸÍÛ ¯ÎflıÂÚÒ¸ÍÛ Ú‡‰Ëˆ¥˛, Ú‡‰Ëˆ¥˛ ÓÁχªÚÚfl, ÌÂÁ„Ó‰Ë ÚÓ˘Ó. èË¯Û˜Ë Ú‡Í, ÇË Ì„‡ÚË‚ÌÓ ‚¥‰„ÛÍÛ‚‡ÎËÒfl ÔÓ Ì¥Ïˆ¥‚. ÄΠ˜Ë Ò‚¥‰˜‡Ú¸ LJ¯¥ ÒÎÓ‚‡ Ú‡ÍÓÊ ¥ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚ èÓθ˘¥ ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ Ô‚̇ ·‡Á‡ ‰Îfl ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÓÁχªÚÚfl. ì Á‚’flÁÍÛ Á ˆËÏË ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚflÏË ÇË ÒÛÏÌ¥‚‡ÎËÒfl, ˜Ë Ô¥‰ÛÚ¸ ẨÂÂ¥‚ˆ¥ ÒÎ¥‰ÓÏ Á‡ ÔÓÎfl͇ÏË, ˜Ë Ì¥.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– çÛ È Ô¥¯ÎË. ñË‚¥Î¥Á‡ˆ¥È̇ Ú‡‰Ëˆ¥fl Ì Á‡‚‡‰Ë· ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ˆ¥πª ‰Âʇ‚Ë. – ß Ì‡‚¥Ú¸ êÓÒ¥fl Ï‡π ¯‡ÌÒË, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ Ú‡‰Ëˆ¥ª Ò‡ÏÓ‰Âʇ‚ÒÚ‚‡ ¥ ÚÂÓÛ? – åÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ̇‚¥Ú¸ ̇Ȅ¥¯ËÈ ÁÎÓ˜Ë̈¸ Á‡‚Ê‰Ë Ï‡π ¯‡ÌÒ ‚flÚÛ‚‡ÚËÒfl. ß ‰Ó͇ÁÓÏ ˆ¥πª ÚÂÁË π ‚·ÒÌ ç¥Ï˜˜Ë̇. ü Ì¥ÍÓÎË Ì Á‡·Û‰Û ÁÛÒÚ¥˜¥, fl͇ ‚¥‰·Û·Òfl ̇ Á‡ÔÓ¯ÂÌÌfl ԇ̥ íÂÚ˜Â Û ·ÂÂÁÌ¥ 90-„Ó ÓÍÛ ‚ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓÏÛ ÒÂÎ¥ óÂÍÂÁ, ‚ ÂÁˉÂ̈¥ª ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔÂÏ’π-ϥ̥ÒÚ‡. èÂÏ’π Á‡ÔÓÒË· ͥθÍÓı ¥ÒÚÓËÍ¥‚, ‡·Ë ÔÓ‰ËÒÍÛÚÛ‚‡ÚË ÔÓ ç¥Ï˜˜ËÌÛ. óË ÏÓÊ̇ ‰ÓÔÛÒÚËÚË ªª Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl? ÇÓ̇ ıÓڥ· Á̇ÚË ÔÓ ÚÂ, ˜Ë ̥ψ¥ ÁÏ¥ÌËÎËÒfl? åË ‚¥‰ÔÓ‚¥ÎË, ˘Ó ̥ψ¸ÍËÈ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ ı‡‡ÍÚ ̇Ô‚Ì Ì ̇‰ÚÓ ÁÏ¥ÌË‚Òfl, ‡Î ÁÏ¥ÌË·Òfl ҇χ ͇ªÌ‡, ‰Âʇ‚‡; ̥ψ¥ Ì ÁÏ¥ÌËÎËÒfl, ÁÏ¥ÌË·Òfl ç¥Ï˜˜Ë̇. ëÚ‡ÎËÒfl ÁÏ¥ÌË Û ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥, Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚¥, ÓÒ‚¥Ú¥. – ç¥Ï˜˜Ë̇ ÁÏ¥ÌË·Òfl, ‡ ̥ψ¥ – Ì¥? – ë‡Ï ڇÍ. Ä·Ó ÁÏ¥Ì˛˛Ú¸Òfl, ‡Î ÔÓ‚ÓÎ¥. Ä ÓÚÊÂ, ¯‡ÌÒË ¥ÒÌÛ˛Ú¸. ĉÊ ç¥Ï˜˜Ë̇ Ì¥ÍÓÎË Ì χ· ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ßÒԇ̥fl, ßڇΥfl, Ɉ¥fl. – éÚÓÊ, ÇË Ì ÔÓ„Ó‰ÊÛπÚÂÒfl ¥Á Ú‡ÍËÏË ÒÓ‚πÚÓÎÓ„‡ÏË flÍ ê¥˜‡‰ è‡ÈÔÒ, ÍÓÚ¥ ‰Ê· Á· ¯Û͇˛Ú¸ Û
˘ËÏ; ˘Ó ‚ ɇ΢ËÌ¥ ‚¥Î¸Ì¥¯Â ‰Ëı‡πÚ¸Òfl Ô¥‰ÔËπψ‚¥ È ¥Ì‚ÂÒÚÓÓ‚¥, ‡ ‚¥‰Ú‡Í Á‡ÏÓÊÌ¥¯ËÏ π ÊËÚÚfl Ó·¥ÚÌË͇, ÒÂÎflÌË̇, ¥ÌÊÂ̇... è‚̇ ¥˜, ÔÓÔÛÎflÌ¥ÒÚ¸ ËÌÍÓ‚Ó-‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ¥‰ÂÈ ıÛÚÍÓ ÁÓÒڇ· · ¥ ̇ 燉‰Ì¥ÔflÌ˘ËÌ¥, È Û è˘ÓÌÓÏÓ’ª, È Ì‡‚¥Ú¸ Û «˜Â‚ÓÌÓÏÛ» ÑÓÌ·‡Ò¥, flÍ·Ë Ì‡ «‚¥Î¸ÌÓÏÛ á‡ıÓ‰¥» ‚Ò ·ÛÎÓ Ú‡Í. ç‡ Ê‡Î¸, «è’πÏÓÌÚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‚Óβˆ¥ª» Ì ÒÚ‡‚ é·¥ÚÓ‚‡ÌÓ˛ ÁÂÏβ ‰Îfl ‰¥ÎÓ‚Óª ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË Ú‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÒÔÓÒÓ·Û ·ÛÚÚfl ‚ ì͇ªÌ¥. äÓÏÛÌÓ-ÏÓÒÍӂҸ͇ ¥ÏÔÂ¥fl, flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, ‚¥‰Á̇˜‡Î‡Òfl ̇ÈÊÓÒÚÍ¥¯Ó˛ ˆÂÌڇΥÁ‡ˆ¥π˛ Ú‡ Û̥٥͇ˆ¥π˛ ‚Ò¥ı ÒÙ ÊËÚÚfl. 燂¥Ú¸ ÌÓ‚ËÈ ÂˆÂÔÚ ÚÓÚ‡ ËÁ¸Í¥ ÍÓ̉ËÚÂË ÍÓ̘ ÏÛÒËÎË ÔÓ„Ó‰ÊÛ‚‡ÚË Á åÓÒÍ‚Ó˛... èÓÚ ‚Ò¥ ‰Ó·Â Á̇ÎË, ˘Ó ̇ ·Â„‡ı çflÏÛ̇҇, чÛ∂‡‚Ë, ÖχÈË∂Ë Î˛‰Ë ÊË‚ÛÚ¸ «flÍÓÒ¸ Ì ڇͻ – Óı‡ÈÌ¥¯Â, ÍÛθÚÛÌ¥¯Â, Ì¥Ê ‰Â¥Ì‰Â ‚ ëÓ‚‰ÂÔ¥ª. Ç ÒÛ˜‡ÒÌ¥È ì͇ªÌ¥ ÏË Ì ·‡˜ËÏÓ ÔÓ‰¥·ÌËı ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı ÓÁÏÂÊÛ‚‡Ì¸, ¥ «‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ Ì‡Î‡¯ÚÓ‚‡ÌËÏ» Â∂¥ÓÌ‡Ï Û ˆ¸ÓÏÛ Ô·̥ ÌÂχ ˜ËÏ ıËÁÛ‚‡ÚËÒfl. ᥠ㸂ӂ‡, ï‡ÍÓ‚‡, ë¥ÏÙÂÓÔÓÎfl ÌËÌ¥ Ӊ̇ÍÓ‚Ó «‰‡ÎÂÍÓ» ‰Ó Ö‚ÓÔË È Ì·ÂÁÔ˜ÌÓ «·ÎËÁ¸ÍÓ» ‰Ó åÓÒÍÓ‚¥ª. íÓ Á‡ ‚¥˘Ó Ê Ú‡Í ÊÓÒÚÓÍÓ ˜Û·ÎflÚ¸Òfl «ÍÓÏÛÌflÍË» Á «·‡Ì‰Â¥‚ˆflÏË»? ᄇ‰‡ÈÏÓ ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Ì¢Ӊ‡‚Ì˛ ÂÔÓÔ² ÔËÈÌflÚÚfl äÓÌÒÚËÚÛˆ¥ª ì͇ªÌË. üÍ¥ ‚ÂÎËÍ¥ ̇‰¥ª ̇ ̪ ÔÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У КОЖНОГО СВОЯ ВЛАСНА ЕВРОПА
134
ÏËÌÛÎÓÏÛ êÓÒ¥ª. Ä ‚ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏ¥ Ì ‚·‡˜‡˛Ú¸ Ì¥˜Ó„Ó Ú‡ÍÓ„Ó, ˘Ó ·ÛÎÓ · ˜ÛÊËÏ ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È ‰Û¯¥, ˜Ë ÒÛÒԥθÌÓÏÛ ÏÂÌڇΥÚÂÚÓ‚¥? – ÇË Á„‡‰‡ÎË ÔÓ ˆ¥Í‡‚Û ‰ËÒÍÛÒ¥˛ ¥ÒÚÓËÍ¥‚ êÓÒ¥ª, fl͇ ÔÓ˜‡Î‡Òfl Ô¥ÒÎfl ÓÁ‚‡ÎÛ ëëëê. ñ fl‚ˢ Ô‚ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÏÓÊ̇ ÔÓ¥‚ÌflÚË ¥Á ÚËÏ, ˘Ó ‰¥flÎÓÒfl Û èÓθ˘¥ Ô¥ÒÎfl 89 ÓÍÛ, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ò‰ӂˢ‡ı, flÍ¥ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÎË «ëÓÎ¥‰‡Ì¥ÒÚ¸» ̇ á‡ıÓ‰¥. â‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ Á‡Í¥Ì˜ÂÌÌfl ÂË «ëÓÎ¥‰‡ÌÓÒÚË». ìÒ¥ ȯÎË ÔÎ¥˜-Ó-ÔÎ¥˜, ‡Î ӉÌÓ„Ó ‰Ìfl ÔÓ˜‡ÎËÒfl ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl. ì ‰‡ÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ªıÌfl ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÔÓÎfl„‡π Û Ì‡ÒÚÛÔÌÓÏÛ Á‡ÔËÚ‡ÌÌ¥: ‚ ˜ÓÏÛ „ÓÎӂ̇ ÔÓ·ÎÂχ – ˜Ë ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ëÓ‚πˆ¸ÍËÈ ëÓ˛Á ·Û‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ, ˜Ë ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËÏ? èÂ¯Û ÚÓ˜ÍÛ ÁÓÛ ‚¥‰ÒÚÓ˛π ꥘‡‰ è‡ÈÔÒ, ‰Û„Û – å‡Ú¥Ì å‡Î¸fl. å‡Î¸fl ÔÓ ÒÛÚ¥ ‚‚‡Ê‡π, ˘Ó Á êÓÒ¥π˛ ÊÓ‰ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ ÌÂχπ, ÔÓÁ‡flÍ ÔÓ·ÎÂχ ¥ÒÌÛ‚‡Î‡ ڥθÍË Á ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÓÏ. – í‡Í ÔËÒ‡ÎË âÓÒËÙ ÅÓ‰Ò¸ÍËÈ, ëÓÎÊÂÌ¥ˆËÌ. Ä ÇË Ú‡ÍÓÊ ÔËıËθÌËÍ ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ å‡Î¸ª? – í‡Í, ‡Î Á Ô‚ÌËÏË Á‡ÒÚÂÂÊÂÌÌflÏË. ÑÓ‚ÓÎ¥ ‚‡ÊÍÓ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó êÓÒ¥fl Ï‡π ‰‡‚Ì¥ ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ Ú‡‰Ëˆ¥ª. ÄΠ˘Â Ô‰ èÂ¯Ó˛ Ò‚¥ÚÓ‚Ó˛ ‚¥ÈÌÓ˛ êÓÒ¥fl Ûı‡Î‡Òfl ¯ÎflıÓÏ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª. èÓ·Û‚‡‚¯Ë ̇ í‡È‚‡Ì¥, flÍËÈ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ÔÓ‰Ó‚-
Í·‰‡ÎËÒfl, flÍ¥ ·‡Ú‡Î¥ª ÚÓ˜ËÎËÒfl ̇‚ÍÓÎÓ ÍÓÊÌÓ„Ó ªª ÔÓÎÓÊÂÌÌfl!.. èÓÁËÚË‚ÌËÈ ÂÙÂÍÚ ‰Îfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚Ëfl‚Ë‚Òfl χÈÊ ÌÛθӂËÏ. ÖÒÚÓ̈¥ È ÎËÚÓ‚ˆ¥ Á¥ ÒÚ‡Ó˛ ÒڇΥÌÒ¸ÍÓ˛ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥π˛ ̇‰¥ÈÌ¥¯Â Á‡·ÂÁÔ˜ۂ‡ÎË Ò‚¥È χÚÂ¥‡Î¸ÌËÈ Ú‡ ̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ ‰Ó·Ó·ÛÚ, Ì¥Ê Û͇ªÌˆ¥ – Á éÒÌÓ‚ÌËÏ á‡ÍÓÌÓÏ, ˘Ó «‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ‚Ò¥Ï ÍËÚÂ¥flÏ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª». ñËÏ ÍËÚÂ¥flÏ, χ·ÛÚ¸, Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ˘ÓÒ¸ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯Â... «äÓÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËÈ ÔÓÍÓλ, ‰‡ÎÂÍÓ Ì π‰ËÌËÈ Û ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È Ô‡ÍÚˈ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ‰ÂÏÓ͇ڥ‚, χ‚ ·Ë ÒÚ‡ÚË ‰Îfl ÌËı ÒÂÈÓÁÌÓ˛ ÔÂÂÒÚÓÓ„Ó˛: ‚ÓÌË «Ë˛Ú¸» Ì ڇÏ, ‰Â ÏÓÊ̇ ‰ÓÍÓÔ‡ÚËÒfl ‰Ó ÒÔ‡‚ÊÌ¥ı Ô˘ËÌ Ì‡¯Ó„Ó Ì‚‰‡ÚÌÓ„Ó ÔÓÒÛ‚‡ÌÌfl «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ ¯ÎflıÓÏ». ÄÎÂ Ê Ì¥! ÇÊ ‰‡ÌÓ ÒÚ‡Ú ÌÓ‚ËÏ Ì‡‚ÍÓÎÓÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËÏ Áχ„‡ÌÌflÏ, ¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË ÁÌÓ‚ Ì·ÂÁÔ˜ÌÓ ·‡Î‡ÌÒÛ˛Ú¸ ̇ ҇ϥҥ̸ÍÓÏÛ Í‡˛ Ô‡‚Ó‚Ó„Ó ÔÓÎfl. *** ì ‰Û„¥È ÔÓÎÓ‚ËÌ¥ ‚¥Ò¥Ï‰ÂÒflÚËı ÓÍ¥‚ ̇ ‚‡Á¥ÈÒ¸ÍËı ÚÂÂ̇ı ÓÁÔÓ˜‡‚Òfl, ‡ Á ̇ÒÚ‡ÌÌflÏ ‰Â‚’flÌÓÒÚËı ‰¥ÒÚ‡‚ ‰Âʇ‚ÌÓ-Ô‡‚Ó‚Â ÓÙÓÏÎÂÌÌfl Á‡„‡‰ÍÓ‚ËÈ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÈ ÔÓˆÂÒ, ˘Ó ıËÏÂÌËÏË, Ì ‡Á Á‡„ÓÁÎË‚ËÏË ÁË∂Á‡∂‡ÏË, Á ‰Â‰‡Î¥ ÔËχ̥¯Ó˛ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ó˛ ÏËÌÓ„Ó Á‡‚¯ÂÌÌfl (ÔÓ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÊÂÌÌflÏ äËÚ‡ÈÒ¸ÍÓª êÂÒÔÛ·Î¥ÍË, ÒÚ‚ÓÂÌÓª Û 1912 Óˆ¥, fl ÔÓ‰Ûχ‚: ‡ ˘Ó ·ÛÎÓ ·, ÍÓÎË, Ò͇ʥÏÓ, ̇ ¢ÂÌ·̉¥ª ˜Ë äËÚ¥ ÄÎÂÍ҇̉ äÂÂÌÒ¸ÍËÈ ‡·Ó ëπ∂πÈ Ç¥ÚÚ ÒÔÓ·Û‚‡ÎË ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË ¥Ì¯Û êÓÒ¥˛, Ú‡Í flÍ ÍËڇȈ¥ ÒÔÓ·Û‚‡ÎË ÔÓ·Û‰Û‚‡ÚË ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÈ äËÚ‡È Ì‡ ÓÒÚÓ‚¥. – ç‡Ô‚Ì ‚ÓÌË ÁÛÏ¥ÎË · ˆÂ ÁÓ·ËÚË, ÍÓÎË · ªÏ ıÚÓ ‰ÓÔÓÏ¥„. – í‡Í, ‡ÏÂË͇̈¥. – ÄΠ‚ÓÌË · χÎË Á‡‚Ó˛‚‡ÚË ªı, flÍ Ì¥Ïˆ¥‚ ˜Ë flÔÓ̈¥‚. Ä ˆÂ, ̇Ô‚ÌÂ, ÌÂÏÓÊÎË‚Ó? – í·‡ ‰ÛÊ ӷÂÂÊÌÓ ‚ËÒÎӂ₇ÚËÒfl ˘Ó‰Ó ÚÓ„Ó, ˜Ë χπ fl͇Ҹ ͇ªÌ‡ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î, ˜Ë Ì χπ. ÑÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ ÛÒ¥ „Ó‚ÓËÎË ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚¥‰·Û‰Ó‚‡ ͇ԥڇΥÁÏÛ ‚ êÓÒ¥ª ÌÂÏÓÊÎË‚‡. ë¸Ó„Ӊ̥ ÏË Ï‡πÏÓ Û ˆ¥È ͇ªÌ¥ ͇ԥڇΥÁÏ, χ٥ÓÁÌËÈ, ∂‡Ì∂ÒÚÂÒ¸ÍËÈ, ‡Î ͇ԥڇΥÁÏ. óËÏ Ì‡Ò‡ÏÔ‰ ˆ¥Í‡‚ÎflÚ¸Òfl ÒÛ˜‡ÒÌ¥ ÓÒ¥flÌË? á‡Ó·ÎflÌÌflÏ „Ó¯ÂÈ. éÚÓÊ, ·Û‰¸ÏÓ Ó·ÂÂÊÌËÏË. èÓ èÓθ˘Û 20 ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ ÚÂÊ Í‡Á‡ÎË, ˘Ó ‰ÂÏÓ͇ڥfl ÚÛÚ ÌÂ Ï‡π ¯‡ÌÒ¥‚. – èÓθ˘‡ χ· ·‡„‡ÚÓ‚¥ÍÓ‚Û ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÛ Ú‡‰Ëˆ¥˛, ‚Ó̇ ̇ÎÂʇ· ‰Ó ·ÚËÌÒ¸ÍÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª... – ü ‚Í‡È ÒÍÂÔÚ˘ÌÓ ÒÚ‡‚βÒfl ‰Ó ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ ÚÂÁË, ÒÙÓÏÛθӂ‡ÌÓª ëÂÏ˛ÂÎÓÏ É‡ÌÚ¥Ì∂ÚÓÌÓÏ. ëÛÚ¸ ªª ÔÓ-
ÛÒÔ¥¯Ì ‰‡‚ÌÓ ‚Ê Ì ȉÂÚ¸Òfl) ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ÓÁ‚Ë‚‡ÚËÒfl ‰ÓÚÂÔÂ. Ç¥Ú˜ËÁÌflÌ¥ Ú‡ Á‡Û·¥ÊÌ¥ ‰ÂÏÓ͇ÚË ‚ÊË‚‡˛Ú¸ ‰Îfl ÈÓ„Ó ÓÁ̇˜ÂÌÌfl ÚÂÏ¥ÌË ÚËÔÛ «ËÌÍÓ‚¥ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl», «‰ÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥fl», «ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‚ Ö‚ÓÔÛ» ÚÓ˘Ó. èËӉ̥ ‚ ‡Ï͇ı «π‰ËÌÓ Ô‡‚ËθÌÓª» Á‡ı¥‰ÌÓª ÏÓ‰ÂÎ¥ ÓÁ‚ËÚÍÛ, ÔË Ò‚ÓπÏÛ Á¥ÒÚ‡‚ÎÂÌ¥ Á ‡ΥflÏË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl ‚ÓÌË ‚Ë„Îfl‰‡˛Ú¸ ‰Ë‚ÌËÏ ÔÓπ‰Ì‡ÌÌflÏ ÒÎ¥ÔÓÚË È ˆËÌ¥ÁÏÛ. ëÔÓ·ÛÈÏÓ ‰ÓÍ·‰Ì¥¯Â ÔӇ̇ΥÁÛ‚‡ÚË ıÓ˜‡ · Ú‡ÍËÈ ‰Ë‚Ó‚ËÊÌËÈ ÙÂÌÓÏÂÌ, flÍ «ËÌÍÓ‚¥ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl» ‚ ì͇ªÌ¥ – ˆ˛ «‚¥ÁËÚ¥‚ÍÛ» Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÏÓÊÌӂ·‰ˆ¥‚, ÍÓÁËÌÛ Í‡ÚÛ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ„Ó äËπ‚‡ ‚ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥„‡ı. üÍ ‚¥‰ÓÏÓ, Ì ¥ÒÌÛπ ˜¥ÚÍÓª ‰Â٥̥ˆ¥ª ËÌÍÛ, Ú‡ χÈÊ ‚Ò¥ ÂÍÓÌÓÏ¥ÒÚË ‚ËÁ̇˛Ú¸, ˘Ó ËÌÓÍ – ˆÂ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ Ò‚Ó·Ó‰‡ ÒÛ·’πÍÚ¥‚ Û ‡Ï͇ı π‰ËÌÓ„Ó ‰Îfl ‚Ò¥ı Á‡ÍÓÌÛ. éÚÊÂ, ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl ‚ ì͇ªÌ¥ π ËÌÍÓ‚ËÏË Î˯ ‚ ÚÓÏÛ ‡Á¥, flÍ˘Ó ÒÚÛԥ̸ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë ÁÓÒÚ‡π ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Á ‰ÓËÌÍÓ‚ËÏË ˜‡Ò‡ÏË. ÇËÁ̇ÌÓ„Ó Ï¥Ë· ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë, ÁÌÓ‚-Ú‡ÍË, Ì χπÏÓ, ÔÓÚÂ... å‡ÎÓ ıÚÓ Á‡Ô˜ËÚ¸, ˘Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ Ò‚Ó·Ó‰‡ ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ ÔÂÂ‰Ó‚Ò¥Ï ÔÓÔÓˆ¥È̇ ÚÓ‚˘ËÌ¥ ÈÓ„Ó „‡Ï‡Ìˆfl. Ç¥Ì ÊÂ, Ò·ÚÓ Â‡Î¸ÌËÈ ‰Óı¥‰ ÔÂÂÒ¥˜ÌÓ„Ó Û͇ªÌˆfl, ͥθ͇͇ÚÌÓ ÁÌËÁË‚Òfl ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Á ‰Ó·Ó˛ ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏÛ. íÓÏÛ «ËÌÍÓ‚ËÏË», ‡ ˜Ë flÍËÏËÒ¸ ¥Ì¯ËÏË π ÂÙÓÏË ‚ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Îfl„‡π Û ÔËÔÛ˘ÂÌÌ¥, ̇˜Â ¥ÒÌÛπ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÈ ‰ÂÚÂϥ̥ÁÏ: flÍ˘Ó Í‡ªÌ‡ χ· Á‡ı¥‰Ì ıËÒÚËflÌÒÚ‚Ó, êÂÌÂÒ‡ÌÒ, ÔÓÒ‚¥ÚÌËˆÚ‚Ó – ÚÓ Ï‡ÚËÏÂ È ‰ÂÏÓ͇ڥ˛. Ä flÍ˘Ó è‡‚ÓÒ·‚ÌÛ ñÂÍ‚Û ‡·Ó ¥ÒÎ‡Ï – ÚÓ ‰ËÍÚ‡ÚÛÛ. ñ¥ ÏÂÊ¥ ÏÓÊ̇ ÔÓ‰Ó·ÚË, ¥ ªı Ú‡ÍË ‰Ó·˛Ú¸. – ÇË ·‡„‡ÚÓ ÔËÒ‡ÎË ÔÓ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ ı‡‡ÍÚ ̥ψ¥‚ ¥ ÔÓÎflÍ¥‚, flÍ Ì‡ ÏÂÌÂ, ‰Â˘Ó ÒÚÂÂÓÚËÔÌÓ ªı Ú‡ÍÚÛ˛˜Ë, Ò͇ʥÏÓ, ÔÓÎflÍË ·¥Î¸¯ Á‡Ô‡Î¸Ì¥ ÚÓ˘Ó. óË ˆ¥ ÔÓ¥‚ÌflÌÌfl ‡ÍÚۇθ̥ È ‰ÓÒ¥? – «ç¥Ïˆ¸Í¥ÒÚ¸ çÑê» ·Û· ÏÓπ˛ ÔÂ¯Ó˛ ÍÌË„Ó˛, ‡ fl ÚÓ‰¥ ·Û‚ ˘Â ‰Ó‚ÓÎ¥ ÏÓÎÓ‰ËÏ ‡‚ÚÓÓÏ. ë¸Ó„Ӊ̥ fl · ̇ÔËÒ‡‚ ¥Á ˜ËÒÎÂÌÌ¥¯ËÏË Ì˛‡ÌÒ‡ÏË. ïÓ˜‡ ‰ÓÒ¥ ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó ¥ÒÌÛπ ˘ÓÒ¸ Ú‡ÍÂ, flÍ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ, – Ì Á‡ÍÓ‰Ó‚‡ÌËÈ „ÂÌÂÚ˘ÌÓ, ‡ ÛÒÔ‡‰ÍÓ‚‡ÌËÈ Á‡‚‰flÍË ÍÛθÚÛ¥, ¥ÒÚÓ¥ª. Ç¥Ì Ì ÏÓÊ ¯‚ˉÍÓ ÁÏ¥ÌËÚËÒfl. íÓÏÛ fl ÔËπÏÌÓ Á‰Ë‚Ó‚‡ÌËÈ ÚËÏ, flÍ ‰Ó·Â ‚ÔÓ‡ÎËÒfl ¥Á Ò‚Ó·Ó‰Ó˛ ÔÓÎflÍË. ÇÓÌË ÒÔÓÍ¥ÈÌÓ, Ô‡„χÚ˘ÌÓ ‚¥‰·Û‰Û‚‡ÎË ‚¥Î¸ÌËÈ ËÌÓÍ, ‰Âʇ‚Ì¥ÒÚ¸ ÚÓ˘Ó. – èÓ˘‡ÌÌfl Á ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÓÏ ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl ÔÓ-¥ÁÌÓÏÛ ‚ ¥ÁÌËı ͇ªÌ‡ı. ñ ڇÍÓÊ ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ ¥Á ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏ ı‡‡ÍÚÂÓÏ? – ç‡Ô‚ÌÂ, ˘Ó ¥ÒÌÛπ ‚ÂÎÂÚÂÌҸ͇ ¥ÁÌˈfl ÔÓÏ¥Ê ¯ÎflıÂÚÒ¸ÍÓ˛ Ú‡‰Ëˆ¥π˛ ÔÓÎflÍ¥‚ Ú‡ Û„Óˆ¥‚ ¥ ÒÂÎflÌÒ¸ÍÓ-
ì͇ªÌ¥? ɇ‡Á‰, ÔËÔÛÒÚËÏÓ, ˘Ó ˆÂ «ÚËϘ‡ÒÓ‚¥ ÚÛ‰ÌÓ˘¥», È Á‚ÂÌÂÏÓÒfl ‰Ó ¥Ì¯Ëı ÔÓ͇ÁÌËÍ¥‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë. èÓfl‰ ¥Á ¥‚ÌÂÏ ‰ÓıÓ‰¥‚ ̇ÈÔÓ͇ÁÓ‚¥¯ËÏ ¥Á ÌËı, ‚Ә‚ˉ¸, π Ò‚Ó·Ó‰‡ ÍÛÔ¥‚ÂθÌÓ„Ó ‚Ë·ÓÛ. ∫ª, Á‰‡‚‡ÎÓÒfl ·, ÚÂÔ ‰ÓÒıÓ˜Û – ÚÓ‚‡Ë È ÔÓÒÎÛ„Ë ÔÓÔÓÌÛ˛Ú¸ ̇‚ÔÂÂÈÏË, ÍÓÎËÒ¸ ÔÓÓÊÌ¥ Îfl‰Ë Á‡‚‡ÎÂÌ¥ ÓÁχªÚËÏ Í‡ÏÓÏ... ç Á‡·Û‚‡ÈÏÓ, Ӊ̇Í, ˘Ó ‰Îfl ÓÒÌÓ‚ÌÓª χÒË ÁÛ·ÓÊ¥ÎÓ„Ó Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ˆ¥ Îfl‰Ë π Ì ·¥Î¸¯ Ì¥Ê ÏÛÁÂÈÌËÏË ÒÚẨ‡ÏË. ë·ÚÓ, Á‡Ï¥ÒÚ¸ Ò‚Ó·Ó‰Ë ‚Ë·ÓÛ ÏË ‰¥ÒÚ‡ÎË ÎË¯Â Ò‚Ó·Ó‰Û ÒÔÓ„Îfl‰‡ÌÌfl. ç ‚¥Î¸Ì¥¯ËÏË Á‡ Ù¥Á˘ÌËı ÓÒ¥· ÔÓ˜Û‚‡˛Ú¸Òfl ÌËÌ¥ „ÓÒÔÓ‰‡Ò¸Í¥ ÒÛ·’πÍÚË, flÍ¥ ÓÚËÏÛ˛Ú¸ Á̇˜ÌÛ ˜‡ÒÚËÌÛ ‰ÓıÓ‰¥‚ ˜ÂÂÁ ·‡ÚÂ, ‚Á‡πÏÓÁ‡Î¥ÍË ÚÓ˘Ó. ÑÓ‰‡ÈÏÓ ˘Â ڇͥ ÒÔˆËÙ¥˜ÌÓ Û͇ªÌҸͥ «ÒÚÛÔÂÌ¥ ҂ӷӉ˻, flÍ Í‡ÚÓÚÂ͇, ÔÓÁ‡ÒÛ‰Ó‚ËÈ ‡Â¯Ú ‡ıÛÌÍ¥‚ ¥ Ú. ‰., ¥ Ú. Ô. ä¥Ï ÚÓ„Ó, «‚¥Î¸ÌÓÏÛ» Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÒÔÓÊË‚‡˜Â‚¥ ÔÓÔÓÌÛ˛Ú¸ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÚÂ, ˘Ó ‚¥Ì ÒÔ‡‚‰¥ ıÓÚ¥‚ ·Ë ÒÔÓÊËÚË. ÉÛ·Ó, ˜Ó·ÓÚÓÏ Û ÔËÍÛ (‰Â ‚Ê ÚÓÏÛ «Í‡Á‡ÏÓ‚ÓÏÛ» ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏÓ‚¥) ̇‚’flÁÛ˛Ú¸ ÈÓÏÛ ‰ÓÓ„Â ¥ÏÔÓÚÌ ‚ÁÛÚÚfl Á‡Ï¥ÒÚ¸ ‰Â¯Â‚¯Ó„Ó È Ì‡‰¥ÈÌ¥¯Ó„Ó ‚¥Ú˜ËÁÌflÌÓ„Ó, MacDonald’s – Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÔÓÊË‚ÌÓª È Á‚˘ÌÓª Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÍÛıÌ¥, «˜ÓÌÛıÛ» ‚ ÒÛÔÂÓ·Í·‰ËÌ͇ı – Á‡Ï¥ÒÚ¸ Á̇ÈÓÏËı ¥Á ‰ËÚËÌÒÚ‚‡ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ¥‚, Hollywood – Á‡Ï¥ÒÚ¸ «åÓÒ٥θÏÛ» ˜Ë ÒÚÛ‰¥ª ÑÓ‚ÊÂÌ͇...
135
ВОЛОДИМИР ВІТКОВСЬКИЙ УКРАЇНА: ТРЕТЄ ТИСЯЧОЛІТТЯ – В «ТРЕТЬОМУ СВІТІ»?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ï¥˘‡ÌÒ¸ÍÓ˛ Ú‡‰Ëˆ¥π˛ ˜Âı¥‚. 쉇‚‡ÚË, ̇˜Â ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ı‡‡ÍÚÂ¥‚ Ì ¥ÒÌÛπ ‚ ÔËÓ‰¥, ̇ÎÂÊËÚ¸ ‰Ó ‡ÒÓÚËÏÂÌÚÛ political correctness. èÓ ˆ¥ ˜¥ ‰ÛÊ ‚‡ÊÍÓ ÔËÒ‡ÚË ‚ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ‡ı, ·Ó Ú‡Ï Ò‚flÚÓ ¯‡ÌÛ˛Ú¸ ˆ˛ Ú‡‰Ëˆ¥˛. ç‡ ‰ÛÏÍÛ Ú‡ÏÚ¯̥ı ‡·ÓË∂ÂÌ¥‚ Ì ¥ÒÌÛπ ̇‚¥Ú¸ ¥ÁÌˈ¥ Ï¥Ê ˜ÓÎÓ‚¥ÍÓÏ ¥ Ê¥ÌÍÓ˛. – ÄΠ˜Ë ÏÓÊ̇ Óˆ¥Ì˛‚‡ÚË Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ı‡‡ÍÚÂË? ëÚ‡‚ËÚË ·¥Îfl Ó‰ÌÓ„Ó ÔβÒ, ‡ ·¥Îfl ¥Ì¯Ó„Ó – Ï¥ÌÛÒ? – ç ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ˜ÓÎÓ‚¥ÍË Í‡˘¥ ‚¥‰ Ê¥ÌÓÍ, ˜Ë ÔÓÎflÍË ‚¥‰ ̥ψ¥‚. ÄΠӈ¥Ì˛‚‡ÚË ¥ÁÌ¥ ÂÎÂÏÂÌÚË ı‡‡ÍÚÂÛ ÏÓÊ̇. ü · ıÓÚ¥‚, ‡·Ë ÏÂÌ ԇ‚ËθÌÓ ÁÓÁÛÏ¥ÎË. äÓÎËÒ¸ fl ÔËÒ‡‚, ˘Ó Ô‚‡„Ë ¥ ‚‡‰Ë, ÒËθ̥ Ú‡ Ò··Í¥ ÒÚÓÓÌË ı‡‡ÍÚÂÛ ÔÓÎflÍ¥‚ Ú‡ ̥ψ¥‚ ÓÁÍ·ÎËÒfl χÈÊ ̇‚Ô‡ÍË. – óË ÔÓÎ¥Ú˘Ì ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl Û ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ‰Âʇ‚‡ı ÔÓ‰¥·Ì ‰Ó ÚÓ„Ó, flÍ ¥ÒÌÛπ Û Á‡ı¥‰ÌËı ‰ÂÏÓ͇ڥflı? ì «ÇÂÒÌ¥ „Óχ‰flÌ», ÔË¯Û˜Ë ÔÓ Â‚Óβˆ¥˛ 1989 ÓÍÛ ‚ óÂıÓÒÎÓ‚‡˜˜ËÌ¥, ÇË ÔÓˆËÚÛ‚‡ÎË Ó·Ï¥Ì Ù‡Á‡ÏË, ÍÓÎË Ó‰ËÌ ÒÔ¥‚ÓÁÏÓ‚ÌËÍ Í‡ÊÂ, ˘Ó ÔÓÚ¥·ÂÌ Î¥·Â‡Î, ‡ ¥Ì¯ËÈ ‚¥‰„ÛÍÛπÚ¸Òfl, ‡‚ÊÂÊ, ÛÊÂ π ‰‚‡ ͇ÚÓÎËÍË. ç‡ á‡ıÓ‰¥ ͇ÚÓÎËÍ¥‚ ÚÓ‰¥ ̇Á‡„‡Î ‚‚‡Ê‡ÎË ÍÓÌÒ‚‡ÚÓ‡ÏË. – Ⴂ‡ÈÌÓ, ÁÓÍÂχ ‰ÛÊ ˆ¥Í‡‚Ó ÚÂ, flÍ ÓÁÛÏ¥˛Ú¸
燂¥Ú¸ Û «Í·Ò˘ÌËı» ËÌÍÓ‚Ëı ͇ªÌ‡ı Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌËÏË Ô¥‰ÔËπψflÏË π ˘Ó̇ȷ¥Î¸¯Â 4-5% „Óχ‰flÌ. ê¯ڇ, Ò·ÚÓ ÔÓ‰‡‚ˆ¥ ‚·ÒÌÓª Ó·Ó˜Óª ÒËÎË, ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯ËÏ «Ï¥ËÎÓÏ Ò‚Ó·Ó‰Ë» Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÁÏ¥ÌË Ï¥Òˆfl Ô‡ˆ¥. ì 㸂ӂ¥, ÔËÏ¥ÓÏ (Á‡„‡Î¸ÌÓÛ͇ªÌҸ͇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl π Ì ̇·‡„‡ÚÓ ‚Ú¥¯Ì¥¯Ó˛), ‰Îfl ÚËı, ıÚÓ ·‡Ê‡‚ ‡ΥÁÛ‚‡ÚË ˆ˛ Ò‚Ó·Ó‰Û, ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 1992 . ·ÛÎÓ 5279 ‚‡Í‡ÌÒ¥È, ‡ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 1999-„Ó – Î˯ 400; ÔËÚÓÏÛ ÒÚ‡‚ Á̇˜ÌÓ «ÍÓÏÔ‡ÍÚÌ¥¯ËÏ» ÔÂÂÎ¥Í ÔÓÙÂÒ¥È, ÔÓÚ¥·ÌËı Ô‡ˆÂ‰‡‚ˆflÏ, ¥ ÁÓ‚Ò¥Ï Ï¥ÁÂÌËÏ – Á‰‡ÚÌËı Á‡Ô‚ÌËÚË Ò‚ÓªÏ ÌÓÒ¥flÏ ÒÚ‡ÎËÈ ‰Óı¥‰ ·Ó‰‡È ̇ ¥‚Ì¥ ÔÓÊËÚÍÓ‚Ó„Ó Ï¥Ì¥ÏÛÏÛ. ÄÎÂ Ê ‚ËÌËÍ· Ò‚Ó·Ó‰‡ Ô¥‰ÔËπÏÌˈڂ‡, ˘Ó ªª Û ÔË̈ËÔ¥ Ì ¥ÒÌÛ‚‡ÎÓ ‰Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ ÂÙÓÏ! êÓÁ·Â¥ÏÓÒfl È ¥Á ˆ¥π˛ «Ò‚Ó·Ó‰Ó˛». èÓ-Ô¯Â, ÏÛÒËÏÓ ÛÚÓ˜ÌËÚË, ˘Ó Ô‚ÌËÈ, ‚Í‡È Ó·ÏÂÊÂÌËÈ ¥‚Â̸ Ô¥‰ÔËπÏÌˈ¸ÍÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë ¥ÒÌÛ‚‡‚ Û ëëëê ‡Ê ‰Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ ¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚËı ÓÍ¥‚, ‡ ‚ ‰ÂflÍËı ¥Ì¯Ëı ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌËı ͇ªÌ‡ı – ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ. ç‡ ÒÓ‚πˆ¸ÍËı ÚÂÂ̇ı ڇ͇ Ò‚Ó·Ó‰‡ ÁÌÓ‚Û Á’fl‚Ë·Òfl ˘Â ‚ ‡Ï͇ı «·Û‰¥‚Ìˈڂ‡ ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏÛ» (ͥ̈¸ 80-ı), ¥ Á‡ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl «ËÌÍÓ‚Ëı ÂÙÓÏ» ‡θÌËÈ ªª ¥‚Â̸ Û Í‡˘ÓÏÛ ‡Á¥ Ì Á¥Ò. èÓ-‰Û„Â, ‚ ͇ªÌ¥ Á¥ ÁÛÈÌÓ‚‡ÌÓ˛ „ÓÒÔÓ‰‡ÍÓ˛ ¥ «‚¥ÚۇθÌËÏ» ËÌÍÓÏ Ô‡ˆ¥ Ê‡Î˛„¥‰Ì «Ô¥‰ÔËπÏÌˈڂӻ ‰Îfl h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У КОЖНОГО СВОЯ ВЛАСНА ЕВРОПА
136
Û ¥ÁÌËı ͇ªÌ‡ı ÒÎÓ‚Ó «Î¥·Â‡Î¥ÁÏ». ì ä‡Î¥ÙÓÌ¥ª Î¥·Â‡Î – ͇ÈÌ¥È Î¥‚‡Í, Û Ì‡Ò – Î¥‚ËÈ ˆÂÌÚ, Û ñÂÌڇθÌÓ-ëı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ – Ô‡‚ËÈ ˆÂÌÚ, ‡ Û ëË·¥Û – ͇ÈÌ¸Ó Ô‡‚ËÈ. üÒ̇ ¥˜, ÔÓÎ¥Ú˘Ì ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl Û ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ͇ªÌ‡ı χπ Ô‚ÌÛ ÒÔˆËÙ¥ÍÛ. ïÓÚ¥ÎÓÒfl ·, Ӊ̇Í, Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚ èÓθ˘¥ Ú‡ ‚ ì„Ó˘ËÌ¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̥ Ô‡Ú¥ª Ú‡ÌÒÙÓÏÛ‚‡ÎËÒfl Û ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ ÒÓˆ¥‡Î-‰ÂÏÓ͇Ú˘̥. á ‰ÛÊ ÒÔˆËÙ¥˜ÌËÏ ‚ˇÁÓÏ Ó·Î˘˜fl, ¥Á ÓÒÓ·ÎË‚ËÏË ËÒ‡ÏË, ‡Î ÒflÍ-Ú‡Í ªı ÏÓÊ̇ ÔË¥‚ÌflÚË ‰Ó Á‡ı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÒÓˆ¥‡Î-‰ÂÏÓ͇ڥª. ɇ‰‡˛, ‚ èÓθ˘¥ ˆÂ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÒËθÌÓª, ÔÓÚÛÊÌÓª ÓÔÓÁˈ¥ª, Á flÍÓ˛ ‚·‰‡ ·Û· ÁÏÛ¯Â̇ ‚ÂÒÚË Ô„ӂÓË, ÔÂÂÈχ˛˜Ë ÔË ˆ¸ÓÏÛ Ô‚̥ ̇‚˘ÍË. ë‡Ï ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÒËθÌÓª ÓÔÓÁˈ¥ª ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ÔÓÎflÍË ‰ÛÊ ‰Ó·Â ‚ÔÓ‡ÎËÒfl ¥Á Ò‚Óπ˛ Ò‚Ó·Ó‰Ó˛. é‰Ì‡ Á ̇ÈÔËڇχÌÌ¥¯Ëı ‰Îfl ÍÓÎ˯̸Ӫ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË ËÒ – ̇fl‚Ì¥ÒÚ¸ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª Ô‡Ú¥ª – Ú‡ÌÒÙÓÏÛ‚‡Î‡Òfl ÚÛÚ Û Ì‡fl‚Ì¥ÒÚ¸ Ï¥ˆÌÓª ÒÓˆ¥‡Î-‰ÂÏÓ͇ڥª. á Ô‡‚ËÏË ÛÒ ̇‚Ô‡ÍË, ÁÓÍÂχ ‚ èÓθ˘¥. óÓÏÛ ÌÂχπ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı ‰ÂÏÓ͇ڥ‚, ˜ÓÏÛ ‚¥‰ÒÛÚÌfl ‰Ó·Â Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡Ì‡ Ô‡‚ÓˆÂÌÚËÒÚҸ͇ Ô‡Ú¥fl? íÂ Ê Ò‡Ï ¥ ‚ ì„Ó˘ËÌ¥. – óË ·ÛÎÓ Û Í‡ªÌ‡ı ñÂÌڇθÌÓª Ö‚ÓÔË ˘ÓÒ¸
ÓÒÌÓ‚ÌÓª χÒË «·¥ÁÌÂÒÏÂÌ¥‚» π Á‡ÒÓ·ÓÏ ‚ËÊË‚‡ÌÌfl, ‡ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ‚Ëfl‚ÓÏ ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ‚Ë·ÓÛ. ÉÓÎÓ‚Ì Ê, ËÌÓÍ ÓÁ̇˜‡π ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ Ò‚Ó·Ó‰Û ‚ ‡Ï͇ı π‰ËÌÓ„Ó ‰Îfl ‚Ò¥ı Á‡ÍÓÌÛ. é‰Ì‡Í Ô¥‰ ̇‰¥ÈÌËÏ, flÍ ÏÓ„Ëθ̇ ÔÎËÚ‡, Á‡ıËÒÚÓÏ Û͇ªÌÒ¸ÍËı Á‡ÍÓÌ¥‚ Á‡ÈχÚËÒfl Ô¥‰ÔËπÏÌˈڂÓÏ ÏÓÊÛÚ¸ ı¥·‡ ˘Ó ͇ϥ͇‰ÁÂ. ëÔ‡‚ÊÌfl Ò‚Ó·Ó‰‡ Ô¥‰ÔËπÏÌˈ¸ÍÓª ‰¥flθÌÓÒÚË ‚ ì͇ªÌ¥ ¥ÒÌÛπ Ô‚‡ÊÌÓ ÔÓÁ‡ Ô‡‚Ó‚ËÏË ‡Ï͇ÏË. ㉸ ÔÂÂÙ‡ÁÓ‚Û˛˜Ë Í·ÒËÍ¥‚ χÍÒËÁÏÛ, Á‡Á̇˜ËÏÓ, ˘Ó ‚ ÌËÌ¥¯Ì¸ÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ Ò‚Ó·Ó‰‡ ¥ÒÌÛπ ҇ϠÁ‡‚‰flÍË ÚÓÏÛ, ˘Ó ªª Ì ¥ÒÌÛπ ‰Îfl ‰Â‚’flÚË ‰ÂÒflÚËı ÈÓ„Ó ˜ÎÂÌ¥‚. óË Ô‚‡Ê‡π «Â‚ÓÔÂÈҸ͇» äÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl ÁÌÂÛıÓÏÎÂÌÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÛ „ÓÒÔÓ‰‡ÍÛ (ı‡È ̇‚¥Ú¸ «‡Á¥‡ÚÒ¸ÍÛ» Á‡ ÚÂıÌ¥˜ÌËÏ ¥‚ÌÂÏ ¥ ı‡‡ÍÚÂÓÏ ‚ËÓ·Ì˘Ëı ‚¥‰ÌÓÒËÌ)? ç‡ÒͥθÍË ‚Ú¥¯‡π «Ô‡‚Ó ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ‚˪Á‰Û» ÒÓÚÌ¥ ÚËÒfl˜ ‚ËÏÛ¯ÂÌËı ÂÏ¥∂‡ÌÚ¥‚, flÍ¥ ˘Â ‚˜Ó‡ È „‡‰ÍË Ì χÎË ÔÓÍˉ‡ÚË ¥‰ÌÛ ÁÂÏβ?.. ÑÎfl ÓÔËÒÛ ÔÓˆÂÒ¥‚, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ÏË ‚ÔÂÚÓ Á‡ÒÚÓÒÓ‚ÛπÏÓ Ì‡‰ÂÍ‚‡ÚÌ¥ ÔÓÌflÚÚfl. ÄΠÔÓ·ÎÂχ Ì Á‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‰Ó ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÔÎÛÚ‡ÌËÌË. ĉÊ ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ ÓÒÏËÒÎÂÌÌfl Ù‡ÍÚ¥‚ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ·ÛÚÚfl, ÊËÚÚπ‚Û ÔÓÁˈ¥˛ „Óχ‰flÌ, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Î¥Ì¥˛ Ô‡Ú¥È ¥ ‚·‰ÌËı ÒÚÛÍÚÛ. åÓ‚‡, ‚¯ڥ-¯Ú, ÔÓ ÚÛ ÌÂÒ̘ͥÂÌÌÛ via h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ú‡ÍÂ, ˘Ó ‚‡ÚÓ ·ÛÎÓ Á‡Î˯ËÚË Ô¥‰ ˜‡Ò ÔÂÂıÓ‰Û ‚¥‰ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ? – ÇË „Ó‚ÓËÚ ÔÓ ‚‡ÚÓÒÚ¥, ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ ¥Á ÒËÒÚÂÏÓ˛, ˜Ë ÊËÚÚflÏ ÛÒ‰ËÌ¥ ÒËÒÚÂÏË? ÅÓ ‚ ˘Ó‰ÂÌÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥ ‚ÒÛÔ˜ ¥ ÔÓÚË ÒËÒÚÂÏË ·ÛÎÓ ˜ËχÎÓ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, flÍ¥ ÁÌËÍÎË. – Ä ˜Ë ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ªı flÍÓÒ¸ Á·Â„ÚË? – åÓÊÛ Î˯ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó fl χ‚ Ú‡ÍÛ Ì‡‰¥˛, ¥ ˆfl ̇‰¥fl Ì Á·Û·Òfl. è‡ÍÚ˘ÌÓ Ì¥˜Ó„Ó Ì ÁÓÒÚ‡ÎÓÒfl. – ÇË ÔËÒ‡ÎË ÔÓ ÁÏ¥ÌÛ ÓÎÂÈ, fl͇ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl Û ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ı, flÍ¥ Á‡Á̇˛Ú¸ ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÁÏ¥Ì˛πÚ¸Òfl Óθ ¥ÌÚÂÎ¥„Â̈¥ª, Á ¥Ì¯Ó„Ó – Ï¥ÌflπÚ¸Òfl ÒËÎÛÂÚ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Á‡„‡ÎÓÏ. ÇË Ò‡Ï¥ ͇ÊÂÚ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÌÓ‚ËÏ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏ „ÂÓπÏ ÒÚ‡π ·¥ÁÌÂÒÏÂÌ. ç‡ ÁÛÒÚ¥˜¥ Á ˜ËÚ‡˜‡ÏË ÇË ÓÁÔÓ‚¥‰‡ÎË Ú‡ÍÓÊ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÔÓ·Û‚‡ÎË Û å’flÌÏ¥, ‰Â ÔÓ·‡˜ËÎË ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Á Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËÏ ÛÍ·‰ÓÏ, Á·ÂÂÊÂÌÌfl flÍÓ„Ó ÔÓ‚’flÁ‡Ì ¥Á Á·ÂÂÊÂÌÌflÏ Ô‡ÌÛ˛˜Ëı Ú‡Ï ÂÔÂÒ¥È. Ä Î¥Í‚¥‰‡ˆ¥fl ÂÔÂÒ¥È ÌÂÏËÌۘ ÔËÁ‚‰ ‰Ó Υ͂¥‰‡ˆ¥ª Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ. óË È ÒÔ‡‚‰¥ ˆÂ ÌÂÏËÌÛ˜Â? – ü · Ì ÙÓÏÛ₇‚ ˆ¸Ó„Ó Ú‡Í „ÓÒÚÓ. ñ Ì ÔÓ·ÎÂχ ÂÔÂÒ¥ª, ‡ ‡‰¯Â ¥ÁÓÎflˆ¥ª, ‚¥‰ÒÚ‡ÎÓÒÚË. å‡Ì-
dolorosa, flÍÓ˛ ‚ÔÂÚÓ ÔÓ‰Ó‚ÊÛπ ÔflÏÛ‚‡ÚË ì͇ªÌ‡ ‚ÊÂ È ·ÂÁ هڇθÌÓª ÎÂÌ¥ÌÒ¸ÍÓª ÛÍË-‰Óӄӂ͇Á‡: ‰ÓÔÓÍË, ‰Â ªª ͥ̈¸, ÔÓ‚ÓÓÚ ‡·Ó Á’ªÁ‰ ̇ ¥Ì¯¥ flÍ¥Ò¸ ¯ÎflıË? å¥ÒˆÂ Û ÍÓÎ¥ ̇Ӊ¥‚... é·Ë‡˛˜Ë ÈÓ„Ó, ÏÛÒËÏÓ ÓÁÛÏ¥ÚË, ˘Ó ÓÒÌÓ‚Ì¥ ÔÓÁˈ¥ª ÚÛÚ ‰‡‚ÌÓ ÛÒÚ‡ÎËÎËÒfl, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ̇¯Â Ô‡‚Ó Ì‡ ÓË„¥Ì‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ de facto ÊÓÒÚÍÓ Ó·ÏÂÊÂÌÂ. ôÓ Ê ÚÓ Á‡ ÔÓÁˈ¥ª? åÓÊÎË‚Ó, ‚Ë¥¯‡Î¸Ì Á̇˜ÂÌÌfl χπ ÒÚÛԥ̸ Ò‚Ó·Ó‰Ë ‚¥‰ ˜ÛÊËÌÒ¸ÍÓ„Ó ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl, ‡ ÓÒÌÓ‚ÌËÈ ‚Ó‰Ó‰¥Î ÔÓÎfl„‡π Ï¥Ê ÒÛ‚ÂÂÌÌËÏË ‰Âʇ‚ÌËÏË Ì‡ˆ¥flÏË È ÚËÏË, ˘Ó ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ? ÄΠÔÓÚ¥·Ì‡, ÔÓ„Ó‰¸ÏÓÒfl, ‰Ó‚ÓÎ¥ ·ÛıÎË‚‡ Ù‡ÌÚ‡Á¥fl, ‡·Ë Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó, ÔËÏ¥ÓÏ, ÒÛ˜‡ÒÌ¥ ç¥Ï˜˜Ë̇, üÔÓÌ¥fl, 襂‰ÂÌ̇ äÓÂfl «ÒÚÓ„ÌÛÚ¸ Ô¥‰ Úfl„‡ÂÏ ¥ÌÓÁÂÏÌÓª ÓÍÛÔ‡ˆ¥ª», ‡ ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË Í‡Ú‡ÎÓ̈¥, ¯ÓÚ·̉ˆ¥ ‡·Ó Ù‡ÌÍÓ͇̇‰ˆ¥ ‰ËÒÔÓÌÛ˛Ú¸ ÏÂ̯ËÏ Ó·Òfl„ÓÏ Î˛‰Ò¸ÍËı ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı Ô‡‚, Ì¥Ê ˆ¥ÎÍÓÏ ÒÛ‚ÂÂÌÌ¥ ·ÌͥȈ¥, ÒÓχΥȈ¥, Ô‡‡∂‚‡Èˆ¥... ëÛÔ˜ÎË‚ËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ χÒÓ‚Óª ‰ÂÍÓÎÓÌ¥Á‡ˆ¥ª ‚ XX ÒÚ. Á‡Ò‚¥‰˜Ë‚, ˘Ó ̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ Ò‡Ï ÒÓ·Ó˛ Ì π Ú¥π˛ ÌËÚÍÓ˛ Ä¥‡‰ÌË, fl͇ ÌÂıË·ÌÓ ‚Ë‚Ó‰ËÚ¸ Ì‡Ó‰Ë Á ··¥ËÌÚ¥‚ ‚¥‰ÒÚ‡ÎÓÒÚË È ÔËÌËÊÂÌÌfl Û ¯ËÓÍËÈ Ò‚¥Ú Ò‚Ó·Ó‰Ë È ÔÓˆ‚¥Ú‡ÌÌfl. íÓ, ÏÓÊÂ, ‚Ò ‚Ë¥¯Ûπ ÒÚÛԥ̸ ‚¥‰‰‡ÌÓÒÚË Ô‡‚Îfl˜Ó„Ó ÂÊËÏÛ ËÌÍÓ‚Ó-‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÏ ÔË̈ËÔ‡Ï? ĉÊ Áχh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰¥‚͇ ‰Ó èÓθ˘¥ Û 89-ÏÛ Óˆ¥ ·Û· χ̉¥‚ÍÓ˛ Û ˜‡Ò¥, flÍ ¥ ‚Á‡„‡Î¥ ·Û‰¸-fl͇ χ̉¥‚͇ Á‡ Á‡Î¥ÁÌÛ Á‡‚¥ÒÛ. íÓÏÛ ˆÂ ·ÛÎÓ Ú‡ÍËÏ Á‡ıÓÔβ˛˜ËÏ – ÔÓ·‡˜ËÚË ¥ÌÚÂÎ¥„Â̈¥˛, fl͇ ‚Ë‚Ó‰ËÚ¸Òfl ¥Á Ú‡‰Ëˆ¥È XIX ÒÚ., Á ˆË‰ÛÎ͇ÏË È ¥‰ÂflÏË. ÄΠÒÛÚ¸ ÔÓ·ÎÂÏË Û ÚÓÏÛ, ˘Ó ‡ÁÓÏ ¥Á Ò‚Ó·Ó‰Ó˛ Ó‰ÌÓ„Ó ÔÂ͇ÒÌÓ„Ó ‰Ìfl ÔËıÓ‰ËÚ¸ Ó‰‡ÁÛ Û‚ÂÒ¸ Ô‡ÍÂÚ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏÛ: ÂÍ·χ, ÚÂÎÂÔÓ„‡ÏË, ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl, Ôӂ‰¥ÌÍË, ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ¸, ÔÓÌÓ„‡Ù¥fl. ÑÂÏÓ͇ڥfl ¥ ÔÓÌÓ„‡Ù¥fl – ÛÒ ‡ÁÓÏ. í‡ÍËÏ π ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î¥ÁÏ. Ç¥Ì Á̇˜ÌÓ Í‡˘Â „ÓÚÓ‚ËÈ ‰Ó Á‡‚Ó˛‚‡ÌÌfl, ‡Ì¥Ê ó‚Ó̇ ÄÏ¥fl. ĉÊ ‚¥Ì Á̇π, flÍÓ˛ π β‰Ë̇ ¥ flÍ ªª ÔÂÂÏÓ„ÚË. – ë¸Ó„Ӊ̥ ÔÓθҸÍËÈ ¥ÌÚÂÎ¥„ÂÌÚ ÔÂÂÚ‚ÓË‚Òfl ̇ ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ÒÎÛÊ·Ó‚ˆfl, ·¥ÁÌÂÒÏÂ̇, ÔÓ‰ÂÍÛ‰Ë ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇ·. ÇË Ì‡ÔËÒ‡ÎË ‰ÛÊ ˆ¥Í‡‚Û ÂÒ² ÔÓ ‰‚Óı LJˆÎ‡‚¥‚ – ɇ‚· ¥ ä·ÛÒ‡. ç‡ ˜ËπÏÛ ·Óˆ¥ LJ¯¥ ÒËÏÔ‡Ú¥ª? – ü ̇ ·Óˆ¥ ¢ÂÚÓÌ Ö¯‡. ñ – Óθ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ„Ó ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇ·, ÍÓÚËÈ, flÍ fl ÔË¯Û ‚ «ßÒÚÓ¥ª ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË», ÚËχπ Ô‰ ÔÓÎ¥ÚËÍÓÏ ‰ÁÂ͇ÎÓ, ÔÓ͇ÁÛ˛˜Ë ¥ ‚Ë·ÓˆflÏ, ¥ ˜ËÚ‡˜‡Ï, ¥ ÔÓÎ¥ÚË͇Ï, ˘Ó Ó·ÎflÚ¸ ÓÒÚ‡ÌÌ¥. – ᇄ‡Î¸Ì¥¯Ó˛ ÏÂÌ¥ Á‰‡πÚ¸Òfl ÔÓÁˈ¥fl, Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂ̇ ä·ÛÒÓÏ. ßÌÚÂÎÂÍÚÛ‡ÎË ÁÌË͇˛Ú¸, Ô·ˇ˛Ú¸ ¥Ì¯¥ ÓÎ¥. åÓÊ ˜ÂÂÁ ¥Í-‰‚‡ ‚ ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚË˜Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ ‚Á‡„‡Î¥ Ì Á‡Î˯ËÚ¸Òfl ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΥ‚?
„‡ÌÌfl Á Ô‰ӂËÏË ËÌÍÓ‚ËÏË ‰ÂÏÓ͇ڥflÏË Ì ‚ËÚËχÎË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÔÓ·Û‰Ó‚‡Ì¥ ̇ ¥Ì¯Ëı, ÁÓÍÂχ – ̇ ÚÓڇΥڇÌÓ-ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı Á‡Ò‡‰‡ı. èÓÚÂ, ÔÓ‰¥Î ͇ªÌ Ò‚¥ÚÛ Ì‡ ËÌÍÓ‚¥-‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ Ú‡ «¥Ì¯¥» ̇ ÒıËÎÍÛ XX ÒÚ. ‚Ú‡ÚË‚ ÍÓÎË¯Ì˛ ‡ÍÚۇθ̥ÒÚ¸ ıÓ˜‡ · ˜ÂÂÁ ÒÚ¥ÏÍ ÒÍÓÓ˜ÂÌÌfl ͥθÍÓÒÚË «¥Ì¯Ëı». ì ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ‰ÂÍÓÎÓÌ¥Á‡ˆ¥fl (ÒÛ‚ÂÂÌ¥Á‡ˆ¥fl) È ‰ÂÍÓÏÛÌ¥Á‡ˆ¥fl π ÔÓˆÂÒ‡ÏË ÔÂËÙÂ¥ÈÌËÏË. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌ Á̇˜ÂÌÌfl χπ ÔÓ‰¥Î ̇ ÛÒÔ¥¯ÌËı ¥ Ì‚‰‡ÚÌËı ËÌÍÓ‚Ëı ÍÓÌÍÛÂÌÚ¥‚, Î¥‰Â¥‚ ¥ ‡ÛÚ҇ȉ¥‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, Ò‚¥Ú Á‡ÏÓÊÌËı ͇ªÌ ¥ «ÚÂÚ¥È Ò‚¥Ú». èË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó Á‚Ó‰ËÚ¸ ̥̇‚ˆ¸ ÓÒÌÓ‚Ì¥ Ô‚‡„Ë ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ Ú‡ ‰ÂÏÓ͇ڥª, Ó·ËÚ¸ ÌÂÏËÌÛ˜ËÏË ·¥‰Ì¥ÒÚ¸, ‚¥‰ÒڇΥÒÚ¸, ÌÂÒ‡ÏÓÒÚ¥ÈÌ¥ÒÚ¸, ÌÂÔ¥‰ÈÓÏÌËÈ Úfl„‡ ·Ó„¥‚, ÔËÌËÁÎË‚Â ÔÓ˜ÛÚÚfl ÏÂ̯ӂ‡ÚÓÒÚË. ä·ÒËÍË Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ¥‰Âª Ì¥ÍÓÎË Ì ÓÁÓ·ÎflÎË ÔÓ·ÎÂÏË ÔÓ‰Ó·ÌÌfl Ò··ÓÓÁ‚ËÌÂÌÓÒÚË. 燂¥Ú¸ Ì¢‡‰ÌÓ ÍËÚËÍÛ˛˜Ë ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ-¥ÏÔÂҸ͠ԇÌÛ‚‡ÌÌfl ‚ ì͇ªÌ¥, ‚ÓÌË ÏÓ‚˜ÍË Òı‚‡Î˛‚‡ÎË (ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚ Á‡„‡Î¸ÌËı ËÒ‡ı) ÚÛ ‚Â΢ÂÁÌÛ Ó·ÓÚÛ, flÍÛ ·ÛÎÓ Á‰¥ÈÒÌÂÌÓ ‚ ¥ÏÔÂÒ¸ÍÓÏÛ ÎÓÌ¥ ‰Îfl ÓÁ·Û‰Ó‚Ë ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÓ-ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ; ˆÂÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î, ÛÍÛÔ¥ Á ÔËÓ‰ÌËÏË Ú‡Î‡ÌÚ‡ÏË È Ô‡ˆÂβ·ÒÚ‚ÓÏ ÛÍ-
137
ВОЛОДИМИР ВІТКОВСЬКИЙ УКРАЇНА: ТРЕТЄ ТИСЯЧОЛІТТЯ – В «ТРЕТЬОМУ СВІТІ»?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– ᇇÁ ڇ͠ÔÓ·Ó˛‚‡ÌÌfl ÒÔ‡‚‰¥ ¥ÒÌÛπ. ì ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̥ ˜‡ÒË ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ‡ÎË „‡ÎË Ì‚·ÒÚË‚Û ªÏ Óθ, ‚ÓÌË ·ÛÎË ‚‡ÊÎË‚¥¯ËÏË, ‡Ì¥Ê χÎÓ · ·ÛÚË. íÂÔ ̇‚Ô‡ÍË, ‚ÓÌË ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ Á‡Ì‡‰ÚÓ Ï‡ÎÛ Óθ, ‰Ó ÌËı ‚‡ÚÓ ·ÛÎÓ · Û‚‡ÊÌ¥¯Â ÔËÒÎÛı‡ÚËÒfl. óË ˆÂ ÌÓχθÌÓ? ɇ‰‡˛, ˘Ó ÚË‚‡π ÔÂÂı¥‰ÌËÈ ÔÂ¥Ó‰, flÍ ÓÚ Û ç¥Ï˜˜ËÌ¥ ‚ 50ı Ó͇ı, ÍÓÎË Ú¥Î¸ÍË-ÌÓ ÔÓ˜Ë̇ÎÓÒfl Wirtschaftswunder, ÍÓÎË Ì¥ıÚÓ Ì ˆ¥Í‡‚Ë‚Òfl ÒÎÓ‚ÓÏ, ‡ ‚Ò¥ ‚„‡ÌflÎËÒfl ‚ËÍβ˜ÌÓ Á‡ ‡‚Ú‡ÏË ¥ ԇθÌËÏË Ï‡¯Ë̇ÏË. è¥ÁÌ¥¯Â, Ӊ̇Í, ‚¥‰ÌÓ‚ËÎÓÒfl ÔÓÚÛÊÌÂ È ˆ¥Í‡‚ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌ ÊËÚÚfl. – ÄΠÁϥ̇ ÔÓÎfl„‡π Ì Î˯ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ¥Ì¯Ó˛ ÒÚ‡π Óθ ¥ÌÚÂÎ¥„Â̈¥ª flÍ ÒÛÒԥθÌÓª „ÛÔË; Ï¥Ìfl˛Ú¸Òfl Ú‡ÍÓÊ ÓÍÂÏ¥ β‰Ë. ëÛ˜‡ÒÌ¥ ¥ÌÚÂÎ¥„ÂÌÚË, ‡·Ó ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ‡ÎË, flÍ˘Ó Á‡‚„Ó‰ÌÓ, ̇‚¥Ú¸ ÍÓÎË ‚ÓÌË Ì π ÔÓÎ¥ÚË͇ÏË, Á̇˜ÌÓ ·¥Î¸¯Ó˛ Ï¥Ó˛ Á‡‡Ì∂‡ÊÓ‚‡Ì¥, Á‡ÔÓÎ¥ÚËÁÓ‚‡Ì¥. ì Ó‰Ì¥È Á ÚÂÎÂÔ‰‡˜ ÔÓ„‡ÏË «èÓ‰¥fl ÚËÊÌfl» Ô‚ÌËÈ ÔÛ·Î¥ˆËÒÚ, flÍËÈ Ì‡ÎÂʇ‚ ÍÓÎËÒ¸ ‰Ó ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓª ÓÔÓÁˈ¥ª, ÍÓÌÒÚ‡ÚÛ‚‡‚, ˘Ó èÓθ˘‡ ÔÓ‚ËÌ̇ Ô¥ÚË ÒÎ¥‰‡ÏË íÓÌ¥ Å·, ÍÓÚËÈ ÔÓªı‡‚ ‰Ó èÛڥ̇ ¥ ‚ËÒÎÓ‚Ë‚ ÚÓÏÛ Ô¥‰ÚËÏÍÛ Û ‚¥ÈÌ¥ Á ˜Â˜ÂÌÒ¸ÍËÏË ÚÂÓËÒÚ‡ÏË. ç‡ ÈÓ„Ó ‰ÛÏÍÛ, ҇Ϡ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÔÓÎfl„‡˛Ú¸ ÔÓθҸͥ ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ¥ÌÚÂÂÒË. åË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÁÓ·ËÚË ˆÂ flÍ̇È-
‡ªÌˆ¥‚ ‚ËÍβ˜‡‚, Á‰‡‚‡ÎÓÒfl ·, ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÒÔÓ‚Á‡ÌÌfl ì͇ªÌË ‚ ÔÓ‚‡ÎÎfl Ò··ÓÓÁ‚ËÌÂÌÓÒÚË... ç¥ «Í·ÒË͇ϻ, Ì¥ ‰ËÒˉÂÌÚ‡Ï-¯¥ÒÚ‰ÂÒflÚÌËÍ‡Ï ‚Ә‚ˉ¸, Ì ÒÔ‡‰‡ÎÓ Ì‡ „‡‰ÍÛ, ˘Ó ÔÓÒÚ¥ÏÔÂҸͥ ÔÓ·ÎÂÏË ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓª ì͇ªÌË ÏÓÊÛÚ¸ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl ‰ÓÍÓ¥ÌÌÓ ‚¥‰Ï¥ÌÌËÏË ‚¥‰ ‡Ì‡ÎÓ„¥˜ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ ëÎÓ‚‡˜˜ËÌË ‡·Ó ÖÒÚÓÌ¥ª (flÍ¥ Ì¥·ËÚÓ ·ÛÎË Á ̇ÏË ‚ Ó‰ÌÓÏÛ ÒÓˆÚ‡·Ó¥) È ‚ÂθÏË ·ÎËÁ¸ÍËÏË ‰Ó ÚËı, ‚¥‰ flÍËı ÔÓÚÂÔ‡˛Ú¸ „ÂÓ„‡Ù¥˜ÌÂ È ÍÛθÚÛÌÓ ‰‡ÎÂÍ¥ äÓÎÛÏ·¥fl ˜Ë è‡ÍËÒÚ‡Ì. ëÛ˜‡ÒÌ¥ Û͇ªÌҸͥ ‰ÂÏÓ͇ÚË, ÁÓ¥πÌÚÓ‚‡Ì¥ ̇ Á‡ı¥‰Ì¥ ÏÓ‰ÂÎ¥ ÔÓÒÚÛÔÛ, ‰Ó‚ÓÎ¥ Ò··Ó È Ì‚‰‡ÎÓ ‚ÔÎË‚‡˛Ú¸ ̇ Ô·¥„ ÔÓ‰¥È Û ‚·ÒÌ¥È Í‡ªÌ¥. íËÏ ˜‡ÒÓÏ ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ ‚ÓÌË Ï‡ÈÊ Ì ‚¥‰‚¥‰Û˛Ú¸, Ì ‚Ë‚˜‡˛Ú¸, Ì ‚‡ıÓ‚Û˛Ú¸ ÈÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û ‚ Ò‚Óªı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÓÁ‡ıÛÌ͇ı. åË Ì Á̇πÏÓ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ‚¥Ú˜ËÁÌflÌÓ„Ó ‚ˉ‡ÌÌfl ˜Ë ÓÍÂÏÓ„Ó ‡‚ÚÓ‡, flÍ¥ · ÒËÒÚÂχÚ˘ÌÓ ÔËÒ‡ÎË ÔÓ ÔÓ·ÎÂÏË Ò··ÓÓÁ‚ËÌÂÌËı ͇ªÌ, ÊÓ‰ÌÓª ÍÌË„Ë Ì‡ ˆ˛ ÚÂÏÛ, fl͇ · ‚Ëȯ· ‰ÛÍÓÏ ‚ ì͇ªÌ¥ Á‡ ÓÍË ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË. ꥘ Û Ú¥Ï, ˘Ó «ÚÂÚ¥È Ò‚¥Ú» ‚¥‰¥ÁÌflπÚ¸Òfl ‚¥‰ ÓÁ‚ËÌÂÌËı ͇ªÌ Ì ͥθͥÒÌÓ (Á‡ ¥‚ÌÂÏ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ‰ÓıÓ‰Û, ÔÓ͇ÁÌË͇ÏË ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓÒÚË Ô‡ˆ¥, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl, ÓÒ‚¥ÚË ÚÓ˘Ó) – ˆÂ ¥Ì¯‡ flÍ¥ÒÚ¸ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ·ÛÚÚfl. ñ Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó Ì «‚¥‰ÒڇΥ ͇ªÌË», ·Ó ҇ϠÔÓÌflÚÚfl ‚¥‰ÒÚ‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У КОЖНОГО СВОЯ ВЛАСНА ЕВРОПА
138
¯‚ˉ¯Â, ·Ó ÁÌÓ‚Û ÒÔ¥ÁÌËÏÓÒfl. ô ‡Ì¥¯Â ÎÛ̇ÎË „ÓÎÓÒË, ˘Ó ‰Ó äËÚ‡˛ ÛÒ¥ ªÁ‰flÚ¸, ÚÓ„Û˛Ú¸, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÔÓÛ¯ÂÌÌfl Ô‡‚ β‰ËÌË, ‡ èÓθ˘‡ Á‡Á̇π Á·ËÚÍ¥‚ ˜ÂÂÁ Ò‚Ó˛ ÔË̈ËÔÓ‚Û ÔÓÁˈ¥˛. ß ‚Ò ˆÂ ͇ÊÛÚ¸ β‰Ë, ÍÓÚ¥ Û 80-ı Ó͇ı ‰Óχ„‡ÎËÒfl, ‡·Ë á‡ı¥‰ ÁÓÁÛÏ¥‚ ªıÌπ ‚·ÒÌ ÒÚ‡ÌӂˢÂ. ᇇÁ ‚ÓÌË Á‡ÒÌÓ‚Û˛Ú¸Òfl ̇ ‡∂ÛÏÂÌÚ‡ı, flÍ¥ ‚¥‰Íˉ‡ÎË, ÍÓÎË È¯ÎÓÒfl ÔÓ ÌËı Ò‡ÏËı. óË Ì ϥÌfl˛Ú¸Òfl Ô‚̥ ‚‡ÚÓÒÚ¥? óË Ì ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ ˆÂ ¥Á ÁÏ¥ÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏË? – èÓ·ÎÂχ ÔÓÎfl„‡π Û ÓÁÔÓ‰¥Î¥ ÓÎÂÈ. èÓÎ¥ÚË͇ ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛. ì ˆ¸ÓÏÛ ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ̇¯Óª ÒÛÔ˜ÍË Á ɇ‚ÂÎÓÏ. Ç¥Ì ‚‚‡Ê‡π, ˘Ó ÏÓÊ̇ Ó‰ÌËÏË È ÚËÏË Ê ÒÎÓ‚‡ÏË ‚ËÒÎӂ₇ÚË ‰ÛÏÍÛ ¥ ÔÓÎ¥ÚË͇, È ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇ·. – ÄÎÂ Ê ‚¥Ì ‚ËÒÎӂβπÚ¸Òfl ‰ÛÊ „¥‰ÌÓ... – ç Á‡‚ʉË. ÅÓ ‰ÛÊ ˜‡ÒÚÓ ‚¥Ì ÁÏ¥¯Ûπ ˆ¥ ‰‚‡ ÒÔÓÒÓ·Ë ‚ËÒÎӂ₇ÌÌfl. èÓÎ¥ÚËÍË Ô‡ˆ˛˛Ú¸ Û ÔÓÒÚÓ¥ ̇ԥ‚Ô‡‚‰Ë. ß ÚÛÚ Ì¥˜Ó„Ó Ì ‚‰¥π¯. Ä Á‡‚‰‡ÌÌflÏ ÊËÚÚfl ¥ Ô‡ˆ¥ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇ· π ̇χ„‡ÌÌfl ÊËÚË Û Ô‡‚‰¥. ÄΠfl ·‡˜Û ˜ËχÎÓ Á‡ı¥‰ÌËı ÍÓÏÂÌÚ‡ÚÓ¥‚, ÊÛ̇ΥÒÚ¥‚, ÔÛ·Î¥ˆËÒÚ¥‚, ̇ÛÍÓ‚ˆ¥‚, flÍ¥, ‚·ÒÚË‚Ó, ıÓÚ¥ÎË ÒÚ‡ÚË ÔÓÎ¥ÚË͇ÏË. ü ·‡˜Û Û ÌËı Ò‡ÏÓˆÂÌÁÛÛ, Á‡‚‰flÍË flÍ¥È ªıÌ¥ ÔÓ„Îfl‰Ë ÒÚ‡˛Ú¸ ‰ÓÒÚÛÔÌ¥¯ËÏË ÔÓÎ¥ÚË͇Ï. ÑÎfl ÏÂÌÂ
‚‡ÌÌfl Ô‰·‡˜‡π ÔË̇ÈÏÌ¥ Ó‰ÌÓÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ÛıÛ Ó·’πÍÚ¥‚, – ‡ ڇͥ, ˘Ó Ûı‡˛Ú¸Òfl ‚ ¥Ì¯ËÈ ·¥Í, ·‡ ̇‚¥Ú¸ ‚ ¥Ì¯Ëı ÒËÒÚÂχı ‚ËÏ¥Û, Ì¥Ê Í‡ªÌË á‡ıÓ‰Û. Ç ÔÓÒÚÓ¥ ‡θÌÓ„Ó ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÛıÛ «ÚÂÚ¸ÓÒ‚¥ÚÌ¥ı» ÒÛÒԥθÒÚ‚ ÍÓÓ‰Ë̇ÚË ‰ÂÏÓ͇ڥª, ‚¥Î¸ÌÓª ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª, ÔÓÒÚÛÔÛ ÚÓ˘Ó π χÎÓÔˉ‡ÚÌËÏË – ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚ ªı Í·Ò˘ÌÓÏÛ Á‡ı¥‰ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ – È ‡‰¯Â ‰ÂÁÓ¥πÌÚÛ˛Ú¸ ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍ¥‚. ß ıÓ˜ flÍ ·Ë Ì‡Ï ıÓÚ¥ÎÓÒfl ¯‚ˉ¯Â ‚Ë‚ÂÒÚË Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÍÓ‡·Âθ ‚ ӷ·¯ÚÓ‚‡ÌËÈ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ Ù‡‚‡Ú – ÏÛÒËÏÓ ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó ÚÂÔÂ¥¯Ì¥ Ò‚Óª χÌÂ‚Ë ‚¥Ì Á‰¥ÈÒÌ˛π ‚ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯Ëı ‚Ó‰‡ı. íÓÊ ı¥·‡ Ì ÔÓÚ¥·Ì¥ Ì‡Ï ‰Îfl ÔÓ˜‡ÚÍÛ Í‡Ú‡ È ÎÓˆ¥fl ˆËı Ì„ÓÒÚËÌÌËı ‚Ó‰, ˜Ë Ì χπÏÓ ÒÔÂ¯Û ‚ËÁ̇˜ËÚË Â‡Î¸Ì¥ ÍÓÓ‰Ë̇ÚË Ì‡¯Ó„Ó ÍÓ‡·Îfl ‚ ë‚¥ÚÓ‚ÓÏÛ Ó͇̥? ë¸Ó„Ӊ̥ Ô‚‡Ê̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ͇ªÌ ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ ÛÊ ‰‡‚ÌÓ π ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËÏË, ‚ ªıÌ¥È ÂÍÓÌÓÏ¥ˆ¥ Ô‚‡Ê‡π ËÌÍÓ‚ËÈ ÒÂÍÚÓ, ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ Á‚’flÁÍË Ó¥πÌÚÓ‚‡Ì¥ ̇ á‡ı¥‰, ‡ ‰Âʇ‚ÌËÈ ÛÒÚ¥È Û ·‡„‡Ú¸Óı ‚ËÔ‡‰Í‡ı ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ÍËÚÂ¥flÏ ‰ÂÏÓ͇ڥª. å¥Ê ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏË ÔË̈ËÔ‡ÏË, ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË È ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌÓ-Ô‡‚Ó‚ËÏË ÒËÒÚÂχÏË, Ò͇ʥÏÓ, ëòÄ ¥ ÅÓÎ¥‚¥ª, ÇÂÎËÍÓª ÅËڇ̥ª Ú‡ ç¥∂Â¥ª, î‡Ìˆ¥ª È ëÂÌÂ∂‡ÎÛ ‡Ì‡Î¥ÚËÍ Ì Á̇ȉ flÍËıÓÒ¸ ÔË̈ËÔÓ‚Ëı ‚¥‰Ï¥Ìh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔË̈ËÔÓ‚ËÏ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ڂ‰ÊÂÌÌfl, ˘Ó fl Ì¥ÍÓÎË Ì ıÓÚ¥‚ ·ÛÚË ÔÓÎ¥ÚËÍÓÏ. ñÂ, Á‚˘‡ÈÌÓ, ËÁËÍÓ‚‡Ì‡ Á‡fl‚͇. ÅÓ Ú‡ÔÎfl˛Ú¸Òfl ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, ÍÓÎË ‚‡ÊÍÓ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚË. üÍ ·Ë Ï¥„ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒfl ɇ‚ÂÎ Û 89-ÏÛ Óˆ¥? ç¢Ӊ‡‚ÌÓ Û å’flÌÏ¥ fl ÓÁÏÓ‚Îfl‚ ÄÛÌ ë‡Ì ëÛ ó¥. ∫È Ú‡ÍÓÊ Ì ıÓ˜ÂÚ¸Òfl ·ÛÚË ÔÓÎ¥ÚËÍÓÏ, ‡Î ‚Ó̇ Ì χÚËÏ ‚Ë·ÓÛ, ·Ó ÛÒfl ̇ˆ¥fl ˜Â͇π ̇ ÚÂ, ˘Ó ‚Ó̇ Ó˜ÓÎËÚ¸ ‰Âʇ‚Û. – ü Ì ıÓÚ¥‚, ‡Î ÏÛÒË‚, flÍ Í‡Á‡‚ ãÂı LJÎÂÌÒ‡. óË ÏÓ„ÎË · ÇË ÓÍÂÒÎËÚË ÒÛ˜‡ÒÌ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘Ì ÒÚ‡Ìӂˢ èÓθ˘¥? á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ Ï‡πÏÓ ç¥Ï˜˜ËÌÛ, ÏË Á·χÎË Û ˆ¸ÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ ·‡’πË ¥ χπÏÓ ‰Ó·Ó„Ó ÔËflÚÂÎfl... – èËflÚÂ₇ÌÌfl – Ì ̇‰ÚÓ ‚Î̠ۘÒÎÓ‚Ó Û Ï¥Ê̇ӉÌËı ÒÚÓÒÛÌ͇ı; ͇˘Â – Ô‡ÚÌÂҸͥ ÒÚÓÒÛÌÍË. ç‡Ò‡ÏÔ‰ Ú·‡ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘Ì ÒÚ‡Ìӂˢ ÌÓ‚Óª, ‚¥Î¸ÌÓª èÓθ˘¥ π ̇È͇˘ËÏ ‚ ÛÒ¥È ÌÓ‚¥ÚÌ¥È ¥ÒÚÓ¥ª. ñ ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó ‚‡ÚÓ Ì‡„‡‰‡ÚË, ÔÓÁ‡flÍ II êÂÒÔ۷Υ͇ Ô·ۂ‡Î‡ Û ˆ¥ÎÍÓÏ ¥Ì¯¥È ÒÚÛÍÚÛ¥ ·ÂÁÔÂÍË, ‡Ì¥Ê ÚÓ„Ó˜‡ÒÌËÈ á‡ı¥‰. ÅÛÎÓ Á‡ı¥‰Ì ãÓ͇ÌÓ ¥ Òı¥‰Ì ãÓ͇ÌÓ. ëÚÓÒÛÌÍË Á ç¥Ï˜˜ËÌÓ˛ ҸӄӉ̥ ‰ÛÊ ‰Ó·¥. ᥠë͇̉Ë̇‚¥π˛ Ú‡ÍÓÊ. É¥¯Â Á óÂı¥π˛, ‡Î fl Ì ·‡˜Û ÚÛÚ ÒÂÈÓÁÌËı Á‡„ÓÁ, ˆÂ ÌÓχθ̥ ÍÎÓÔÓÚË ¥Á ÒÛÒ¥‰‡-
ÌÓÒÚÂÈ. èËÚÓÏÛ, ÓÒÌӂ̇ χ҇ ̇ÒÂÎÂÌÌfl Ò··ÓÓÁ‚ËÌÂÌËı ͇ªÌ ÒÚ‡ÎÓ Ô·ۂ‡π ‚ ··ÂÚ‡ı ÁÎˉ̥‚, Ì‚¥„·ÒÚ‚‡, ‚¥‰˜‡˛, ÊÓÒÚÓÍÓÒÚË, ‚ ‡ÚÏÓÒÙÂ¥ ÍËϥ̇θÌÓ-ÍÓ̈ڇ·¥ÌËı Ï¥Êβ‰Ò¸ÍËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚. å‡˛˜Ë Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ô‰ÛÏÓ‚Ë ‰Îfl ‰Ó·Ó·ÛÚÛ, ˆ¥ ͇ªÌË Î˯‡˛Ú¸Òfl ‰Û„Ófl‰ÌËÏË ËÌ͇ÏË Á·ÛÚÛ ˜ÛÊÓÁÂÏÌËı ÚÓ‚‡¥‚, ıÓÌ¥˜ÌËÏË Ô·ÚÌË͇ÏË ÌÂÓÔ·ÚÌËı ·Ó„¥‚, Á‡ÔÓ‚¥‰ÌË͇ÏË ·¥‰ÌÓÒÚË, ·ÂÁÓ·¥ÚÚfl, Á‚ËӉ̥ÌÌfl. ëÓÚÌ¥ ϥθÈÓÌ¥‚ β‰ÂÈ ‚¥‰ Ò‡ÏÓ„Ó Ì‡Ó‰ÊÂÌÌfl ÌÂÒÛÚ¸ ÌÂÁ„·‰Ì ڇ‚Ó «Á‡È‚ÓÒÚË», ÔÓÒËβ˛˜Ë Ò‚ÓªÏ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌflÏ ¥ ·ÂÁ ÚÓ„Ó Í‡Ú‡ÒÚÓÙ¥˜ÌÛ ÌÂÒÚ‡˜Û ªÊ¥, ÔËÚÌÓª ‚Ó‰Ë, ÔÓϯ̸͇, ÓÒ‚¥ÚÌ¥ı Á‡Í·‰¥‚, Ó·Ó˜Ëı Ï¥Òˆ¸, Ì¥˜Ó„Ó Ì ‰Ó‰‡˛˜Ë ‰Ó ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌËı ÒËÎ, ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ, ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ·‡„‡ÚÒÚ‚‡. Ç ÁÎˉ‡Ò¸ÍËı β‰Ò¸ÍËı ÏÛ‡¯ÌË͇ı ‡‚ÚÓÌÓÏ¥fl ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË ÌÂÏÓÊÎË‚‡, flÍ ¥ Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌËÈ «¯Îflı ̇„ÓÛ»; ÔËÏÛÒÓ‚Ó„Ó ‚Íβ˜ÂÌÌfl ‚ Í·ÌÓ‚¥, ÍÎ¥πÌÚÂθ̥, ÍËÏ¥ÌÓ„ÂÌÌ¥ ÒÚÛÍÚÛË, Û˜‡ÒÚË ‚ ÒÔÓÊË‚‡ÌÌ¥ ̇ÍÓÚËÍ¥‚, ÔÓÒÚËÚÛˆ¥ª, Ò‡‰ËÒÚÒ¸ÍËı ÓÁ‚‡„‡ı «·‡Ú‚Ë» ¥Ì‰Ë‚¥‰ ÏÓÊ ÛÌËÍÌÛÚË ı¥·‡ ˘Ó ¯ÎflıÓÏ Ò‡ÏÓ„Û·ÒÚ‚‡... èËÚ‡ÌÌfl β‰Ò¸ÍÓª „¥‰ÌÓÒÚË, ‰ÂÏÓ͇ڥª, ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË, ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ÚÓ˘Ó ÚÛÚ Ì χ˛Ú¸ ÊÓ‰ÌÓª ‡ÍÚۇθÌÓÒÚË ‰Îfl 8090% ̇ÒÂÎÂÌÌfl. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏË – ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë ÚÂ, ˘Ó îÓȉ ̇ÁË‚‡‚ ̇ˆËÒËÁÏÓÏ ÌÂÁ̇˜ÌÓª ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚË. ßÒԇ̥fl χπ ÍÎÓÔÓÚË Á èÓÚÛ∂‡Î¥π˛. èÓÚÛ∂‡Î¸ˆ¥ ‰ÛÊ β·ÎflÚ¸ ه̈ÛÁ¥‚, ‡Î Ì ÚÂÔÎflÚ¸ ÒÛÒ¥‰Ì¸Óª ßÒԇ̥ª. ßÒÌÛπ ̇‚¥Ú¸ Ô‚̇ ¥ÒÚÓ˘̇ Á‡ÍÓÌÓϥ̥ÒÚ¸. ÇÂÎËÍËÈ ÔÓθҸÍÓ-π‚ÂÈÒ¸ÍÓ·ËÚ‡ÌÒ¸ÍËÈ ¥ÒÚÓËÍ ã¸˛ªÒ ç‡Ï¥ ÍÓÎËÒ¸ ̇Á‚‡‚ ªª Ô‡‚ËÎÓÏ Ô‡ÌËı ¥ ÌÂÔ‡ÌËı ˜ËÒÂÎ. üÍ˘Ó ÔÓÌÛÏÂÛ‚‡ÚË Â‚ÓÔÂÈҸͥ Ì‡Ó‰Ë ¥Á Á‡ıÓ‰Û Ì‡ Òı¥‰, èÓÚÛ∂‡Î¥fl – Ó‰ËÌ, ßÒԇ̥fl – ‰‚‡, î‡Ìˆ¥fl – ÚË, ç¥Ï˜˜Ë̇ – ˜ÓÚËË, èÓθ˘‡ – Ô’flÚ¸ ÚÓ˘Ó, ÚÓ Á‡Á‚˘‡È ԇ̥ Á ÌÂÔ‡ÌËÏË ‚ÓÓ„Û˛Ú¸, ‡ ԇ̥ Ú‡ ÌÂԇ̥ ‚Ò‰ËÌ¥ „ÛÔ π ÒÓ˛ÁÌË͇ÏË. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ÚÂ, ˘Ó ÒÔ‡‚‰¥ ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎÓ ¥ ˘Ó ÏÓÊ ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚË ÒÂÈÓÁÌÛ Á‡„ÓÁÛ ‰Îfl èÓθ˘¥ Ú‡ ÛÒ¥πª Ö‚ÓÔË – ˆÂ ÒÚÓÒÛÌÍË Á¥ ëıÓ‰ÓÏ. – èÓ‚ÂÌÂÏÓÒ¸ ‰Ó ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË. ñÂÌÚ‡Î¸Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ ‚‰‡ÎÓÒfl. Ä Å‡ÎÍ‡Ì‡Ï – Ì¥. ÄΠ˜Ë ÏÓÊ ñÂÌڇθ̇ Ö‚ÓÔ‡ Á‡Î˯‡ÚËÒfl ÛÔ‚ÌÂÌÓ˛ Û Ò‚ÓπÏÛ ‰‡Î¸¯ÓÏÛ ÔÓÒÚÛÔ¥? – ç¥˜Ó„Ó ÌÂχπ Ô‚ÌÓ„Ó Û ˆ¸ÓÏÛ ÊËÚÚ¥, ÓÍ¥Ï ÒÏÂÚ¥. ü Ì χ˛ ÊÓ‰ÌËı ÒÛÏÌ¥‚¥‚ ˘Ó‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó Ô„ӂÓË Á Öë ·Û‰ÛÚ¸ ‚‡ÊÍËÏË È ÚË‚‡ÎËÏË, ‡Î ‚ÂÍÚÓ ÁÏ¥Ì, ‚ÂÍÚÓ ¥ÒÚÓ¥ª ‰Îfl ÏÂÌ ÁÓÁÛÏ¥ÎËÈ. é‰Ì‡Í, ‰Ó‰‡Ï, ˘Ó ÍÓÌÒÚ‡Ú‡ˆ¥ª ̇ ͯڇÎÚ – Ì‡Ï ‚‰‡ÎÓÒfl, ‡ ·‡Î͇̈flÏ –
ÑÓ‚Ó‰ËÚË, ˘Ó ì͇ªÌ‡ Á‡ Ò‚ÓªÏË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏË ÔÓ͇ÁÌË͇ÏË ÔÓÒ¥‰‡π ÌËÌ¥ ϥ҈ ҇Ï Ò‰ ͇ªÌ «ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ» – È ÚÓ ‰‡ÎÂÍÓ Ì ˜¥Î¸ÌÂ! – ‚Ò ӉÌÓ, ˘Ó ÎÓÏËÚËÒfl Û ‚¥‰˜ËÌÂÌ¥ ‰‚Â¥. (èÓ ˆÂ, Á¯ÚÓ˛, ‚¥‰ÍËÚËÏ ÚÂÍÒÚÓÏ Á‡fl‚Ë· ÍÓÎË¯Ì¥È ‰ÂÊÒÂÍÂÚ‡ ëòÄ å.éη‡ÈÚ, ÔÓ„ÓÎÓÒË‚¯Ë ̇ϥ Ò‚Óπª ͇ªÌË ÁÓÒ‰ËÚË ÓÒÓ·ÎË‚Û Û‚‡„Û Ì‡ ‚¥‰ÌÓÒË̇ı ¥Á ì͇ªÌÓ˛, äÓÎÛÏ·¥π˛, ß̉ÓÌÂÁ¥π˛ Ú‡ ç¥∂Â¥π˛. èÓ„Ó‰¸ÏÓÒfl, ‚‡ÊÍÓ ÔÓ‚¥ËÚË, ˘Ó ‚Á‡πÏËÌË, Ò͇ʥÏÓ, Á ßÁ‡ªÎÂÏ ˜Ë 襂‰ÂÌÌÓ˛ äÓÂπ˛ ÔË‚ÂÚ‡ÚËÏÛÚ¸ ÏÂÌ¯Û Û‚‡„Û Ç‡¯ËÌ∂ÚÓ̇. èÓÒÚÓ ˆÂ ·Û‰Â flÍ¥ÒÌÓ ¥Ì¯‡ «ÓÒÓ·ÎË‚‡ Û‚‡„‡»... ). åË Ô‡„ÌÂÏÓ ‰Ó‚ÂÒÚË ¥Ì¯Â – ˘Ó ÓÒÌÓ‚Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË ÒÛ˜‡ÒÌÓª ì͇ªÌË π ÚËÔÓ‚ËÏË ÔÓ·ÎÂχÏË Ò‡Ï Ò··ÓÓÁ‚ËÌÂÌËı ͇ªÌ; ˘Ó ÚÂÔÂ¥¯Ìfl Û͇ªÌҸ͇ ÍËÁ‡ flÍ¥ÒÌÓ ÔÓ‰¥·Ì‡ ‰Ó ÒÚ‡Ìӂˢ‡ ‚ ‰Âʇ‚‡ı «ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ», ‡ ÌÂ, Ò͇ʥÏÓ, ‚ ëòÄ Ô¥‰ ˜‡Ò ÇÂÎËÍÓª ‰ÂÔÂÒ¥ª ˜Ë ‚ ç¥Ï˜˜ËÌ¥ Ô¥ÒÎfl ÑÛ„Óª Ò‚¥ÚÓ‚Óª ‚¥ÈÌË ÑÎfl Û͇ªÌ¥ÒÚËÍË ÔÂÂı¥‰ ‚¥‰ «‚ÂÒÚÂÌ¥ÁÓ‚‡ÌËı» ÏÓ‰ÂÎÂÈ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ‰Ó ÍÓ̈ÂÔˆ¥È, ÓÔÂÚËı ̇ «ÚÂÚ¸ÓÒ‚¥Ú̥Ȼ ‰ÓÒ‚¥‰, χ‚ ·Ë ÓÁ̇˜‡ÚË ÔË·ÎËÁÌÓ Ú ҇ÏÂ, ˘Ó ‰Îfl ‡ÒÚÓÌÓÏ¥ª – ÔÂÂı¥‰ ‚¥‰ „ÂÓˆÂÌÚ˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏË èÚÓÎÂÏÂfl ‰Ó „ÂÎ¥ÓˆÂÌÚËÁÏÛ äÓÔÂÌË͇. ç‡ ¯ÎflıÛ Ú‡ÍÓ„Ó ÔÂÂıÓ‰Û ÔÓÒÚ‡˛Ú¸ ÔÓ‚‡ÊÌ¥ Ô¯ÍÓ‰Ë, Ò‰ flÍËı Û‡ÊÂÌ ̇ˆ¥Ó̇θÌ ҇ÏÓβ·ÒÚ‚Ó – Ӊ̇
139
ВОЛОДИМИР ВІТКОВСЬКИЙ УКРАЇНА: ТРЕТЄ ТИСЯЧОЛІТТЯ – В «ТРЕТЬОМУ СВІТІ»?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì¥, Ì ˆ¥ÎÍÓÏ ‚¥Ì¥, ÓÒͥθÍË Ì ÏÓÊ̇ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥fl ̇ ŇÎ͇̇ı Ì ‚‰‡Î‡Òfl. èÓÒÚÓ ‚ÓÌË ÔÂÂÊËÎË ªª Û Ô˯‚ˉ¯ÂÌÓÏÛ ÚÂÏÔ¥, Û ‚Í‡È ÊÓÒÚÓÍËı ÙÓχı, Á‡Á̇‚¯Ë ÚÓ„Ó ÔÂÍ· ÂÚÌ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl, ˜ÂÂÁ flÍ ¯ڇ Ö‚ÓÔË ÔÂÂȯ· ÛÔÓ‰Ó‚Ê, Ò͇ʥÏÓ Ú‡Í, XI-XIX ÒÚÓÎ¥Ú¸. ¢‚‡ÎÚӂ̇ ‡ÒËÏ¥Îflˆ¥fl, ÁÌˢÂÌÌfl ÒÚ‡Óª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, ‚¥ÈÌË, ÌÓ‚¥ ‰Âʇ‚Ì¥ ÍÓ‰ÓÌË. ìÒ ˆÂ ˘Â ÌÂ Ú‡Í ‰‡‚ÌÓ ·ÛÎÓ Â‡Î¥flÏË Ö‚ÓÔË. ç¢Ӊ‡‚ÌÓ fl ̇‚¥‰‡‚Òfl ‰Ó ë¥ÎÂÁ¥ª. ç‡ ˆËı ÚÂÂ̇ı Î˯ ԥ‚ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ÚÓÏÛ ‚¥‰·Û‚‡ÎÓÒfl ‰ÓÒÚÓÚÛ Ú ҇ÏÂ. ëÛÏÌËÈ Ù‡ÍÚ, ‡Î ÂÚÌ¥˜Ì ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl π Ӊ̥π˛ Á ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ ÛÒÔ¥ıÛ. – ì «ßÒÚÓ¥ª ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË» ÇË Ô˯ÂÚÂ, ˘Ó ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl ÒÔËflπ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª? 燂¥Ú¸ Ú‡Í? – ÄÊ Ú‡ÍËÏ „Â∂Âθfl̈ÂÏ fl · Ì ıÓÚ¥‚ ‚Ë„Îfl‰‡ÚË. ü Ì ÔÓ„ÓÎÓ¯Û˛ ˆÂ Û ÙÓÏ¥ ‰¥‡ÎÂÍÚ˘ÌÓ„Ó ÔË̈ËÔÛ. ü Ì Òڂ‰ÊÛ˛, ˘Ó ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl ÌÂÏËÌۘ ¥ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ÔÓÁËÚË‚ÌÂ. ÄÎÂ, flÍ ¥ÒÚÓËÍ, fl ÍÓÌÒÚ‡ÚÛ˛, ˘Ó ¥Ì¯Ó„Ó ¯ÎflıÛ ‚ ‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ¥ÒÚÓ¥ª ÔÓÍË˘Ó Ì Á̇ȉÂÌÓ. Ⴂ‡ÈÌÓ, Ú‡ÔÎfl˛Ú¸Òfl ‚ËÌflÚÍË, ͇ªÌË, ‰Â ‰Ó‚ÓÎ¥ Á̇˜Ì¥ ÏÂ̯ËÌË ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ˛Ú¸, flÍ-ÓÚ Û ò‚ÂȈ‡¥ª. ñ ÏÓ„ÎÓ · ÒÚ‡ÚË Ó‰ÌËÏ Á ÌÓ‚Ëı ‚ÂÍÚÓ¥‚ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ö‚ÓÔË. ÄΠfl ‚¥‰‰‡˛ Ô‚‡„Û ¥Ì¯ÓÏÛ ÒˆÂ-
Á ̇ÈÏÂ̯Ëı. ĉÊ π‰ËÌÓª «ÚÂÓ¥ª Ò··ÓÓÁ‚ËÌÂÌÓÒÚË» ‰ÓÒ¥ Ì ¥ÒÌÛπ; ¥‚Â̸ ‚Ë‚˜ÂÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ Í‡ªÌ ËÌÍÓ‚Óª ÔÂËÙÂ¥ª ‚ ·‡„‡Ú¸Óı ‚ËÔ‡‰Í‡ı Î˯‡πÚ¸Òfl ̉ÓÒÚ‡ÚÌ¥Ï.. «íÂÚ¥È Ò‚¥Ú» π ‚Í‡È ÌÂÓ‰ÌÓ¥‰ÌÓ˛ È ‰Ó‚ÓÎ¥ ‰Ë̇ϥ˜ÌÓ˛ ÒԥθÌÓÚÓ˛, ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ˜Ó„Ó «ÙÓÏÛ· ‚¥‰ÒÚ‡ÎÓÒÚË» ‚Ëfl‚Îflπ Á̇˜ÌÛ Ï¥ÌÎË‚¥ÒÚ¸ Û ÔÓÒÚÓ¥ È ˜‡Ò¥. á¯ÚÓ˛, ÏÛÒËÏÓ ‡ıÛ‚‡ÚËÒfl È Á ÚËÏ, ˘Ó ÒÎÓ‚ÓÒÔÓÎÛ˜ÂÌÌfl «ÚÂÚ¥È Ò‚¥Ú» χÈÊ ̥˜Ó„Ó Ì „Ó‚ÓËÚ¸ ÔÂÂÒ¥˜ÌÓÏÛ Û͇ªÌˆÂ‚¥, È Ì‡‚¥Ú¸ Á̇ÌÌfl ‚¥Ú˜ËÁÌflÌËı ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΥ‚ Û ˆ¥È ÒÙÂ¥ π Ó·ÏÂÊÂÌËÏË, Ù‡∂ÏÂÌÚ‡ÌËÏË, Á‡ÒÚ‡¥ÎËÏË. é‰Ì‡Í, ÔË̈ËÔÓ‚¥ÒÚ¸ ÔÓ·ÎÂÏË Ì ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ‚¥‰Í·ÒÚË ÒÔÓ·Û ªª ÓÁ‚’flÁ‡ÌÌfl ‰Ó ͇˘Ëı ˜‡Ò¥‚. Ç¥‰Ú‡Í Û ÔÓ‰‡Î¸¯ÓÏÛ ‚ËÍ·‰¥ ‰ÂflÍ¥ ÔËÚ‡ÌÌfl ‰Ó‚‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ‰‡‚‡ÚË Û ÒÔÓ˘ÂÌ¥È ÙÓÏ¥, ‡ ‚·ÒÌ¥ ‚ËÒÌÓ‚ÍË ‡‚ÚÓ‡ ̇‚Ó‰ËÚË ¥ÌÍÓÎË ·ÂÁ ÒÚÓ„Ó„Ó Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÌÌfl. è‡ÍÚË͇ ÔÓ͇ÁÛπ, ˘Ó ̇ˆ¥ª, flÍ¥ ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸ χÒÓ‚Û È ÔÓÒÎ¥‰Ó‚ÌÛ „ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ÌÂÎÛ͇‚Ó ‡ÍˆÂÔÚÛ‚‡ÚË ËÌÍÓ‚¥ Ô‡‚Ë· „Ë (ˆ¥Î¥ ̇ˆ¥ª, ‡ Ì Î˯ Ûfl‰Ë!), ¯‚ˉÍÓ ÓÁ‚’flÁÛ˛Ú¸ ÔÓ·ÎÂÏË Á ͉ËÚ‡ÏË, ӷ·‰Ì‡ÌÌflÏ, Ù‡ı¥‚ˆflÏË ÚÓ˘Ó. ê¯ڇ ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ¯Û͇ÚË Ó·ı¥‰ÌËı ¯Îflı¥‚ ‰Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ – ˆÂ, ̇ÔËÍ·‰, ÂÍÒÔÎÛ‡Ú‡ˆ¥fl Û̥͇θÌËı ÔËÓ‰ÌËı ÂÒÛÒ¥‚, ÂÍÒÔÓÚ ÒËÓ‚ËÌË È ÌËÁ¸ÍÓÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌÓª ÔÓ‰ÛÍh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У КОЖНОГО СВОЯ ВЛАСНА ЕВРОПА
140
̇¥π‚¥. ü – Ì‚ËÎ¥ÍÓ‚ÌËÈ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍËÈ ÂÏÔ¥ËÍ. ü ÔÓÒÚÓ ÍÓÌÒÚ‡ÚÛ˛, ˘Ó Û Ô‚ÌËı ÍÓÌÍÂÚÌËı ‚ËÔ‡‰Í‡ı ÏË Á‡Á̇ÎË Ì‚‰‡˜¥. éÚ ¥ ‚ ÅÓÒÌ¥ª (fl ÔË¯Û ÔÓ ˆÂ Û «ßÒÚÓ¥ª ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË») ÏË Ï‡πÏÓ ÒÔ‡‚Û Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Á ‡ΥflÏË ÓÁÔ‡‰Û, ÂÚÌ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl Ô¥‰ Ô‡‡ÒÓβ ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌÓª π‰ÌÓÒÚË. Ä ‚ äÓÒÓ‚Ó ÚËÏ ·¥Î¸¯Â. ɇ‰‡˛, ˘Ó ‚ ¥ÌÚÂÂÒ‡ı Ú‡ÏÚ¯̥ı ϯ͇̈¥‚ ‚‡ÚÓ ·ÛÎÓ · ˘ËÓ ‚ËÁ̇ÚË: Ú‡Í, Ì‡Ò ÒÔ¥Ú͇· Ì‚‰‡˜‡, ÏÂ̯ËÏ ÁÎÓÏ Û ˆËı Ó·ÒÚ‡‚Ë̇ı π ÏËÌ ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl, flÍ ÒÚ‚ÓËÚ¸ ÙÛ̉‡ÏÂÌÚ ‰Îfl ̇ÒÚÛÔÌÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª. ü ÔËÔÛÒ͇˛, ˘Ó ̇ ŇÎ͇̇ı ˆfl ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl, ÔË̇ÈÏÌ¥ ̇ ¥‚Ì¥ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl ‰ÛÊ ¯‚ˉÍÓ. ÄΠÔÓÚ¥·ÂÌ Ô‚ÌËÈ Î¥·Â‡Î¸ÌËÈ Î‡‰. – Ç ÓÒÚ‡ÌÌ˛ ÍÌË„Û ÇË ‚Íβ˜ËÎË ‚ÂÎËÍÛ ÂÒ² ÔÓ Î¥·Â‡Î¸ÌËÈ Î‡‰. ñ ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ Á Ó·’π‰Ì‡ÌÌflÏ Ö‚ÓÔË, Á ÚËÏ flÍ ‚Ó̇ ÔÓ‚ËÌ̇ π‰Ì‡ÚËÒfl. ÄΠflÍ ÔÓflÒÌËÚË ÔÂÂÒ¥˜ÌÓÏÛ ˜ËÚ‡˜Â‚¥, ˘Ó Ú‡Í Υ·Â‡Î¸ÌËÈ Î‡‰? ôÓ Ú·‡ ÁÓ·ËÚË, ‡·Ë Ö‚ÓÔ‡ π‰Ì‡Î‡Òfl ̇ ˆËı Á‡Ò‡‰‡ı? – ÑÛÊ ÒÔÓ˘Û˛˜Ë, fl · Ò͇Á‡‚, ˘Ó ‚ËÒÚ‡˜ËÚ¸ Ôˉ˂ËÚËÒfl ‰Ó ÛÊ ¥ÒÌÛ˛˜Ó„Ó Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ. Ç¥Ì ¥ π ÒÔÓ·Ó˛, ıÓ˜‡ È Ì‰ÓÒÍÓ̇ÎÓ˛, ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ÔË̈ËÔ¥‚ Î¥·Â‡Î¸ÌÓ„Ó Î‡‰Û. LJÚÓ ·ÛÎÓ · ‰ÓÔÓ‚ÌËÚË ÈÓ„Ó ÌËÁÍÓ˛ ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚, ‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÚÂÏ¥ÌÓ‚Ó ‚ËÎÛ˜ËÚË ÚÂ-
ˆ¥ª, Á‡Ó·¥Ú˜‡ÌÒÚ‚Ó „Óχ‰flÌ ÔÓ Á‡ÍÓ‰Ó̇ı (Ì ‡Á ̇ԥ‚΄‡Î¸ÌÂ, ̇ ‡·Ò¸ÍËı ÛÏÓ‚‡ı), ͇·‡Î¸Ì‡ «ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ‰ÓÔÓÏÓ„‡», «Ú¥Ì¸Ó‚» ‚ËÓ·ÌˈڂÓ, ÍÓÌÚ‡·‡Ì‰‡, ̇ÍÓ·¥ÁÌÂÒ ÚÓ˘Ó. ç‡ Ì‡¯Û ‰ÛÏÍÛ, ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθ̥ Ô˘ËÌË Ò··ÓÓÁ‚ËÌÂÌÓÒÚË ÒÎ¥‰ ¯Û͇ÚË ÔÂÂ‰Ó‚Ò¥Ï Û ˆ‡ËÌ¥ ÒÛÒԥθÌÓª ÏÂÌڇθÌÓÒÚË. ë··ÓÓÁ‚ËÌÂÌ¥ ͇ªÌË – ˆÂ ͇ªÌË, ‚ ÔÒËıÓÎÓ„¥ª Á‡„‡ÎÛ flÍËı ·‡ÍÛπ ¥ÏÔÛθҥ‚ ‰Ó Ò‚Ó·Ó‰Ë, ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª, ÍÛθÚÛË, ÔÓÒÚÛÔÛ, ̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ ˜Ó„Ó ÏÓÊ ·ÛÚË ·‡Í ‚‡ÊÍÓª ¥Ì‰ÛÒÚ¥ª È Ì‡ÛÍÓ‚Ëı ‰ÓÒfl„ÌÂ̸, ͇ԥڇÎÛ È ÓÒ‚¥˜ÂÌËı Ù‡ı¥‚ˆ¥‚, ‰Ó¥„ ¥Á ڂ‰ËÏ ÔÓÍËÚÚflÏ ¥ ÚÓ‚‡¥‚ ¯Ë‚ÊËÚÍÛ... í‡Í ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÙÂÌÓÏÂÌÛ Ò··ÓÓÁ‚ËÌÂÌÓÒÚË ‰ÓÁ‚ÓÎflπ ‚Ô‚ÌÂÌÓ ÔÓÏ¥ÒÚËÚË ‚ «ÚÂÚ¥È Ò‚¥Ú» ¥ ì͇ªÌÛ Á ªª ·ÂÁÔˆ‰ÂÌÚÌÓ ‚ËÒÓÍËÏ, flÍ ‰Îfl ˆ¥πª „ÛÔË Í‡ªÌ, ‚ËÓ·ÌˈڂÓÏ ÂÎÂÍÚÓÂÌ„¥ª, ÔÓ͇ÚÛ, ‚ÂÒÚ‡Ú¥‚ Á óèì È ‰ÓÍÚÓÒ¸ÍËı ‰ËÒÂÚ‡ˆ¥È ̇ ‰Û¯Û ̇ÒÂÎÂÌÌfl. ÑÎfl ̇Ò, «ÚÂÚ¸ÓÒ‚¥ÚÌ¥ı», ÔÓ¯ËÂÌËÈ ÚÂÏ¥Ì «Í‡ªÌË, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl» ÌÂ π ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌËÏ. êÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl ·Ó ‚ ÚÓÈ ˜Ë ¥Ì¯ËÈ ÒÔÓÒ¥· ÛÒ¥ ͇ªÌË Ò‚¥ÚÛ, ÚÓÏÛ ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ÓÁ‚ËÌÂÌËı ¥ «ÚËı, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl» Ô‰·‡˜‡π, ‚Ә‚ˉ¸, flÍÛÒ¸ Ô¥‰‚ˢÂÌÛ, «‰Ó‰‡ÚÍÓ‚Û» ̇·¯ÚÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ̇ ÓÁ‚ËÚÓÍ, ÔËÒÍÓÂÌÌfl, ÔÓ‰Ó·ÌÌfl Ò‚Ó„Ó ‚¥‰ÒÚ‡‚‡ÌÌfl. íËÏ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÎÂÓÎÓ„¥˜ÌÛ ÛÚÓÔ¥˛ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl. ëÔÓÎÛ˜ÂÌËÏË òÚ‡Ú‡ÏË Ö‚ÓÔË ÏË Ì¥ÍÓÎË Ì ·Û‰ÂÏÓ. ñ ¥Î˛Á¥fl, ̇˜Â ‚ÓÔÂÈҸ͇ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ Á‡Í¥Ì˜ËÚËÒfl Ó·’π‰Ì‡ÌÌflÏ Ö‚ÓÔË, ‡‰Ê ÚÛÚ Ï‡Ò‡ ̇ˆ¥È Á ̇ÈÓÁχªÚ¥¯ËÏË Ú‡‰Ëˆ¥flÏË È ÏÓ‚‡ÏË. 燂ԇÍË, fl ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó ‚ÂÎÂÚÂÌÒ¸ÍËÏ ÓÒfl„ÌÂÌÌflÏ π ÛÊ ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ÏË Ï‡πÏÓ Öë, ‰Â ¥ÁÌ¥ Ì‡Ó‰Ë ·ÎËÁ¸ÍÓ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛˛Ú¸, ‰Â ÛÒ¥ ÒÛÔ˜ÌÓÒÚ¥ Ï¥Ê ÌËÏË ÓÁ‚’flÁÛ˛Ú¸Òfl ¯ÎflıÓÏ Ô„ӂӥ‚. ñ ¥ π Î¥·Â‡Î¸ÌËÈ Î‡‰. LJÚÓ Î˯ ‰ÓÔÓ‚ÌËÚË ¥ÒÌÛ˛˜ËÈ ÍÓÏÔÎÂÍÚ, ·Ó Öë – ˆÂ Î˯ ˜‡ÒÚË̇ Ö‚ÓÔË. Ä ÔÓ‰Û„Â, ˘Â ·‡„‡ÚÓ Ú·‡ ÁÓ·ËÚË ‰Îfl ‰ÓÚËχÌÌfl Ô‡‚ β‰ËÌË, „Óχ‰flÌÒ¸ÍËı Ô‡‚. ñfl ÔÓ·ÎÂχ ÛÒ ˘Â Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ‚‡ÁÎË‚ËÏ Ï¥ÒˆÂÏ Û ÍÓÌÒÚÛ͈¥ª Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ.
èÂÂÍ·‚ Ä̉¥È 臂Î˯ËÌ èÂÂÍ·‰ÂÌÓ Á‡ Ô۷Υ͇ˆ¥π˛: Każdy ma własną Europę. Z Timothym Garton Ashem rozmawia Jan Strękowski // Nowe ksążki. – 2000. – Nr 6. – S. 4-8.
˜‡ÒÓÏ, Á‡ Ì·‡„‡Ú¸Ï‡ ˘‡ÒÎË‚ËÏË ‚ËÌflÚ͇ÏË, ҇Ϡ̇·¯ÚÓ‚‡ÌÓÒÚË Ì‡ ÔÓÒÚÛÔ Ì‡È·¥Î¸¯Â ·‡ÍÛπ ̇Ӊ‡Ï «ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ». éÚÊÂ, Ò··ÓÓÁ‚ËÌÂÌ¥ ͇ªÌË – ˆÂ Ô‚‡ÊÌÓ Ú‡Í¥, ˘Ó ̇ ¥‚Ì¥ χÒÓ‚Óª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ÓÒÌÓ‚ÌËı ‚ÂÒÚ‚ ̇ÒÂÎÂÌÌfl Ì ıÓ˜ÛÚ¸ ÔÓÒÚÛÔÛ... íÂÏ¥Ì «‰Âʇ‚Ë, ˘Ó ÓÁ‚Ë‚‡˛Ú¸Òfl» ̇ˆ¥Î˛π Ûfl‰Ë, ‰¥ÎÓ‚¥ ÍÓ·, „Óχ‰Ò¸Í¥ÒÚ¸ Á‡ÏÓÊÌËı ¥ ·Î‡„ÓÔÓÎÛ˜ÌËı ͇ªÌ ̇ ÒÔËflÌÌfl ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥ Ú‡ÍËı ‰Âʇ‚. é‰Ì‡Í ‚¥‰Ì‡È‰ÂÌÌfl ‚Ò‰ËÌ¥ ªı „¥‰ÌËı ‰Ó‚¥Ë È ‰¥πÒÔÓÏÓÊÌËı ‡ÍˆÂÔÚÓ¥‚ ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ˜‡ÒÚÓ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ÒÔ‡‚Ó˛ χÈÊ ·ÂÁ̇‰¥ÈÌÓ˛. ëÍ·‰‡πÚ¸Òfl Ô‡‡‰ÓÍ҇θ̇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl, ÍÓÎË „Óχ‰flÌ Ú‡ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, ˘Ó „ÓÚÓ‚¥ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ ÒÔËflÚË ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥ flÍÓª-Ì·ۉ¸ ‡ÙË͇ÌÒ¸ÍÓª ˜Ë ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ͇ªÌË, ΄¯Â ·Û‚‡π ‚¥‰¯Û͇ÚË ‚ ÄÏÂˈ¥ ˜Ë ‚ Ö‚ÓÔ¥, Ì¥Ê Û Ò‡Ï¥È ˆ¥È ͇ªÌ¥. á‡ı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡, flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, ÚË‚‡ÎËÈ ˜‡Ò Ì ·Û· ÂÔ¥ˆÂÌÚÓÏ ÛÒÂβ‰Ò¸ÍÓ„Ó ÔÓÒÚÛÔÛ. ç ÚÛÚ Á‡Ó‰ËÎËÒfl ̇ȉ‡‚Ì¥¯¥ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª, Ì ÚÛÚ ÓÁÍ‚¥ÚÎË Ì‡ÛÍË È ÏËÒÚˆڂ‡ ‡ÌÚ˘ÌÓÒÚË; ‡Ê ‰Ó Ô¥ÁÌ¸Ó„Ó Ò‰̸ӂ¥˜˜fl á‡ı¥‰ Î˯‡‚Òfl Ô‚‡ÊÌÓ ¥ÏÔÓÚÂÓÏ ÒÍ·‰ÌËı ‚ËÓ·¥‚ ¥ ‚ËÒÓÍËı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È. é‰Ì‡Í Û XVI-XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚflı ‚¥Ì Á ÎËı‚Ó˛ ̇‰ÓÎÛÊÛπ Ò‚Óπ ÍÓÎ˯Ìπ ‚¥‰ÒÚ‡‚‡ÌÌfl: Á‡ı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂȈ¥ ÔÓÌË͇˛Ú¸ ̇ ‚Ò¥ ÍÓÌÚËÌÂÌÚË, ªıÌ¥ ‚ËÓ·Ë ÒÍ¥Á¸ ÒÚ‡˛Ú¸ ÊËÚÚπ‚Ó ÌÂÓ·ı¥‰ÌËh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚
Ò ¥ Ï ' ª
È Ó ‡ Ì
й о р а н
Ô Â Ò Ò Ó Ì ,
п е р с с о н
141
ВОЛОДИМИР ВІТКОВСЬКИЙ УКРАЇНА: ТРЕТЄ ТИСЯЧОЛІТТЯ – В «ТРЕТЬОМУ СВІТІ»?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ Ó Î ¸ Ì ¥ È . . . Через кiлька рокiв, коли країни-кандидати iз Центральної i Схiдної Европи стануть повноправними членами ЕС, буде спущено на воду один з найфантастичнiших проектiв у iсторiї пiслявоєнної Европи, який повинен покласти край подiлу континенту на Схiд i Захiд. Розширення ЕС було головним прiоритетом шведського головування. Головною рушiйною силою була мрiя про вiльну i єдину Европу. На самiтi в Йотеборi глави держав i урядiв ЕС домовилися про те, що найбiльш пiдготовленi країни-кандидати зможуть завершити переговори до кiнця 2002 року i потiм як новi члени ЕС вiзьмуть участь у виборах до Европейського Парламенту влiтку 2004 року. В ЕС з’явився чiткий графiк процесу розширення, що тепло вi2 0 0 1 талося країнами-кандидатами. На самiтi було також прийнято рiшення про те, що ЕС має надати особливу пiдтримку Румунiї i Болгарiї, де процес внутрiшнiх реформ почався пiзнiше, нiж в iнших країнах-кандидатах. У спiльних iнтересах – уникнути вiдставання деяких країн-кандидатiв у процесi їхньої адаптацiї до нормативної бази ЕС.
україна в европейській перспективі ©
ÏË, ÒÚ‚ÓÂÌ¥ ÌËÏË ¥ÌÒÚËÚÛÚË È ÒÚÛÍÚÛË Ì‡·Û‚‡˛Ú¸ ÛÒÂÒ‚¥ÚÌ¸Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl, ‡ ¥‰Âª Ô¥‰Îfl„‡˛Ú¸ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚ÓÏÛ Á‡Ò‚ÓπÌÌ˛ ‚ ̇Ȃ¥‰‰‡ÎÂÌ¥¯Ëı Á‡ÍÛÚ͇ı ÁÂÏÌÓª ÍÛÎ¥ ñ ¥‰Âª ÓÒÓ·ËÒÚÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë, Ô‡‚Ó‚Óª ‰ÂÏÓ͇ڥª, ‚¥Î¸ÌÓª ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª, ̇ÛÍÓ‚Ó-ÚÂıÌ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÛÔÛ ÚÓ˘Ó – ҇Ϡ‚ÓÌË Ú‡Í ‰Ë‚Ó‚ËÊÌÓ ÁÏ¥ÌËÎË Ó·Î˘˜fl Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ È ÁÛÏÓ‚ËÎË ÈÓ„Ó ·ÂÁÁ‡Ô˜ÌÛ Ô‚‡„Û Ì‡‰ Ûҥχ «‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÏË» ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥flÏË. åË Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ ‚‚‡Ê‡πÏÓ Ò· ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ˛ ̇ˆ¥π˛, ÍÓÌÚ‡ÍÚË Ê ¥Á ͇ªÌ‡ÏË «ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ» Ì¥ÍÓÎË Ì χÎË ‰Îfl ì͇ªÌË ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl È Ì ‚Ë¥ÁÌflÎËÒfl ¥ÌÚÂÌÒË‚Ì¥ÒÚ˛. é‰Ì‡Í, ÒÛ˜‡Ò̇ Û͇ªÌҸ͇ ÏÂÌڇθ̥ÒÚ¸ Û ·‡„‡Ú¸Óı ÔË̈ËÔÓ‚Ëı ÏÓÏÂÌÚ‡ı ‚Ëfl‚Îflπ „ÎË·ÓÍÛ «Ì‚ÓÔÂÈҸͥÒÚ¸» ¥, ̇‚Ô‡ÍË, ̇‰Á‚˘‡ÈÌÛ ÔÓ‰¥·Ì¥ÒÚ¸ ‰Ó «ÚÂÚ¸ÓÒ‚¥ÚÌ¥ı» Á‡ÁÍ¥‚. éÒ¸ Î˯ ‰ÂflÍ¥ Á Ú‡ÍËı ÏÓÏÂÌÚ¥‚: 1) ‚¥‰ÏÓ‚‡ ÒÛ·’πÍÚ‡ ‚¥‰ ‚·ÒÌÓª ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË, Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl ÏÓÊÎË‚Ëı ÔÓÁËÚË‚ÌËı ÁÏ¥Ì Î˯ ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ‰¥ª ÒÚÓÓÌÌ¥ı, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËı ‚¥‰ ÒÛ·’πÍÚ‡ ˜ËÌÌËÍ¥‚; 2) ÍÓÌÒ‚‡ÚËÁÏ, ¥ÌÂÚÌ¥ÒÚ¸ ¥ ÒÚÂÂÓÚËÔÌ¥ÒÚ¸ ÏËÒÎÂÌÌfl; 3) ̉·‡Î¥ÒÚ¸, ÌÂÔÛÌÍÚۇθ̥ÒÚ¸, ÌÂÔÓfl‰Ì¥ÒÚ¸; 4) «Á‚˘ÌËÈ» ÓÁË‚ Ï¥Ê ÒÎÓ‚ÓÏ ¥ ‰¥ÎÓÏ;
5) ‡‚ÚÓËڇ̥ ÏËÒÎÂÌÌfl È Ôӂ‰¥Ì͇, Ò··ÓÓÁ‚ËÌÂÌ¥ÒÚ¸ Ûfl‚ÎÂ̸ ÔÓ Ì‚¥‰˜ÛÊÛ‚‡Ì¥ β‰Ò¸Í¥ Ô‡‚‡; 6) ÁÌ‚‡„‡ ‰Ó β‰ËÌË, ªª ˜ÂÒÌÓÚ ¥ ڇ·ÌÚ¥‚ ÔÓfl‰ ¥Á ̇‰Ï¥ÌÓ˛ «ÔÓ‚‡„Ó˛» ‰Ó ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ‡ÚË·ÛÚ¥‚ (ÔÓÒ‡‰Ë, Á‚’flÁÍ¥‚, ÚÓ‚˘ËÌË „‡Ï‡Ìˆfl ÚÓ˘Ó); 7) „ÎË·Ó˜ÂÁÌËÈ ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ÓÁË‚ Ï¥Ê «‚Âı‡ÏË» È «ÌËÁ‡ÏË» ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÂÎ¥ÚÓ˛ È Á‡„‡ÎÓÏ. Ç ì͇ªÌ¥ ÓÒÓ·ÎË‚Óª ÔÓÚ‚ÓÌÓÒÚË ˆÂ fl‚Ë˘Â Ì‡·Û‚‡π ˜ÂÂÁ Ô‡ÍÚ˘ÌÛ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÒÔ‡‰ÍÓ‚Óª ÂÎ¥ÚË: ÒÂÎÓ ‚ËÏˇπ, Ó·¥ÚÌËˆÚ‚Ó Î‰¸ ÊË‚ÓÚ¥π, ‡ ‚ Ì‡È‚Ë˘Ëı ‚·‰ÌËı ͇·¥ÌÂÚ‡ı 80% ÔÓÒ‡‰ Ó·¥Èχ˛Ú¸ Û˜Ó‡¯Ì¥ ҥθҸͥ ıÎÓÔˆ¥ È ‚ËÔÛÒÍÌËÍË èíì; 8) Ó·ÓÊÌÂÌÌfl ‚·‰Ë, Ô‡„ÌÂÌÌfl ‡ÍÚË‚Ì¥¯Ëı ÒÛ·’πÍÚ¥‚ ·Û‰¸-˘Ó ‰ÓÒfl„ÚË ªª ‚¯ËÌ – Û ıËÏÂÌÓÏÛ ÔÓπ‰Ì‡ÌÌ¥ Á χÒÓ‚Ó˛ ÌÂ̇‚ËÒÚ˛ ‰Ó ‚·‰ÌËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È ¥ ÚÛÔËÏ ÏÓ‚˜‡ÁÌËÏ ÓÔÓÓÏ ªıÌ¥Ï ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚‡Ï; 9) ‚ËÒÓÍËÈ ¥‚Â̸ χÒÓ‚Óª «ÍÓÛÔˆ¥ÈÌÓª „ÓÚÓ‚ÌÓÒÚË»; 10) Ô‡‚Ó‚ËÈ Ì¥„¥Î¥ÁÏ, ÌÂı¥Ú¸ ‰Ó ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ¥ ÒıËθ̥ÒÚ¸ ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ‰Ó «Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı» ÏÂÚÓ‰¥‚ ÓÁ‚’flÁ‡ÌÌfl ÔÓ·ÎÂÏ. ñÂÈ ÔÂÂÎ¥Í ‰‡ÎÂÍÓ Ì ÔÓ‚ÌËÈ, Ú‡ ‚Ò Ê, ̇ ̇¯Û ‰ÛÏÍÛ, ‰‡π Ô‚Ì Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ÚÂ, flÍ „ÎË·ÓÍÓ Á‡„ÛÁ· ì͇ªÌ‡ ‚ ÚflÒÓ‚ËÌ¥ Ò··ÓÓÁ‚ËÌÂÌÓÒÚË. åË Ì ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó, Ì h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЙОРАН ПЕРССОН УКРАЇНА В ЕВРОПЕЙСЬКІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
142
Паралельно з процесом розширення Швецiя в перiод свого головування доклала значних зусиль до розширення i поглиблення спiвпрацi Евросоюзу з Росiєю. Разом з тим ми зробили позитивнi кроки i в галузi екологiї. На стокгольмському самiтi в березнi 2001 року глави країн i урядiв ЕС уперше домовилися про те, що Европейський iнвестицiйний банк (ЕІБ) зможе надавати фiнансову пiдтримку в здiйсненнi е кологiчних програм в Росiйськiй Федерацiї. А в Йотеборi учасники самiту схвалили спiльну iнiцiативу створення мережi фiнансування найважливiших екологiчних програм, у тому числi в пiвнiчно-захiднiй Росiї, висунену фiнансовими iнститутами, Европейською Комiсiєю i країною-головою Швецiєю. Ми також активiзували полiтичний i економiчний дiалог з Росiєю: найяскравiший приклад – участь президента Путiна в стокгольмському самiтi. Дiалог iз Росiєю мав прямий i вiдвертий характер – природно, включаючи питання щодо Чечнi i свободи слова в Росiї. Саме така – «дволiнiйна» – полiтика щодо Росiї, яка полягає як у поглибленiй спiвпрацi, так i у вiдвертому дiалозi, на нашу думку, найбiльш ефективно сприяє успiху.
˜ÂÂÁ ı‚ËÎËÌÌÛ ÔËÏıÛ Ï‡˜ÛıË-¥ÒÚÓ¥ª ÓÔËÌËÎËÒfl ‚ ˆ¸ÓÏÛ ·ÓÎÓÚ¥. «íÂÚ¥È Ò‚¥Ú» – ÍÓ̈ڇ·¥ ·ÂÁ ‚‡ÚË È ÍÓβ˜Ó„Ó ‰ÓÚÛ, ‚Ú˜ Á flÍÓ„Ó, ÔÓÚÂ, χÈÊ Ì ·Û‚‡π. ÑÎfl ÌÂÍÓÌÍÛÂÌÚÓÒÔÓÏÓÊÌÓª ÒԥθÌÓÚË ÍÓÏÛÌ¥ÁÏ Á ÈÓ„Ó ¢ìãÄ¢ÓÏ, «‰ÂÙ¥ˆËÚ‡ÏË», Òڇ˜ËÏË Ï‡‡ÁχÏË „ÂÌÒÂÍ¥‚ ¥ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÏ ÔÓÌ‚ÓÎÂÌÌflÏ ÏÓÊ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl ˘Â Ì ̇Ȅ¥¯Ó˛ Á ÏÓÊÎË‚Ëı ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚. *** 肇ÊÌ¥È ·¥Î¸¯ÓÒÚ¥ ̇Ӊ¥‚ «ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ» ¯ÎflıË ‰Ó Ò‚Ó·Ó‰Ë, ÔÓÒÚÛÔÛ È ‰ÓÒÚ‡ÚÍÛ ·ÎÓÍÛ˛Ú¸ ̇҇ÏÔ‰ ·‡’πË ªı̸Ӫ ‚·ÒÌÓª ÏÂÌڇθÌÓÒÚË. ñ Ì ÓÁ̇˜‡π, Ӊ̇Í, ˘Ó ˆ¥ Ì‡Ó‰Ë ÔÓÒÚÓ «ÒÚÓflÚ¸ ̇ Ï¥Òˆ¥». ∫ıÌfl ¥ÒÚÓ¥fl Ûı‡πÚ¸Òfl, flÍ ‚Ê Á„‡‰Û‚‡ÎÓÒfl, ¥Ì¯ËÏË ¯Îflı‡ÏË, Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó ‰Ó‚ÓÎ¥ ÒÍ·‰ÌËÏË, ˘Ó Ì ‚ÔËÒÛ˛Ú¸Òfl ‚ «Í·Ò˘̥» ¥ÒÚÓËÍÓ-ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÏÓ‰ÂÎ¥. éÒͥθÍË ˆÂ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl È «Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ¯ÎflıÛ», ÒÔÓ·ÛÈÏÓ ıÓ˜‡ · ̇·ÎËÁËÚËÒfl ‰Ó ÈÓ„Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ˜ÂÂÁ ‡Ì‡Î¥Á ÔÓ‰¥È, ˘Ó ‚¥‰·ÛÎËÒfl ‚ Ì‡Ò Ì‡ Ó˜‡ı. êÓÁÔ‡‰ ëëëê ÛflÏÎÂÌ¥ åÓÒÍ‚Ó˛ Ì‡Ó‰Ë ÁÛÒÚ¥ÎË ‚ ‡·ÒÓβÚÌÓ Ó‰Ì‡ÍÓ‚Ëı ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌËı, Ô‡‚Ó‚Ëı Ú‡ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌËı «ÛÌ¥ÙÓχı», Á Ӊ̇ÍÓ‚ËÏË ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏË ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏË ÒÚÛÍÚÛ‡ÏË Ú‡ ‰ÓÒËÚ¸ ·ÎËÁ¸ÍËÏË ¥‚ÌflÏË ÓÁ‚ËÚh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
У мiру розширення Европейського Союзу на Схiд, ближче до кордонiв Росiйської Федерацiї, вiдносини i контакти з цiєю країною ставатимуть дедалi активнiшими. Одночасно пiдвищуватиметься значущiсть ЕС для Росiї. Те ж саме – можливо навiть ще бiльше – стосується України. В чеснiй европейськiй полiтицi щодо Центральної i Схiдної Европи недопустимо нехтувати цiєю важливою державою. Займаючи стратегiчне положення мiж Европою i Росiєю i за розмiрами порiвнянна з Францiєю, Україна має важливе значення для всiєї Европи. Через кiлька рокiв Україна матиме спiльнi кордони з Европейським Союзом. Зараз, коли країни-кандидати активiзують процес реформ для виконання вимог ЕС, надзвичайно важливо, щоб i Росiя, i Україна продовжували процес реформування своїх суспiльств i економiк. В iншому випадку iснує ризик того, що вiдмiнностi мiж розширеним ЕС i країнами на сходi вiд нього ще бiльш посиляться i що у нас в Европi з’являться новi лiнiї подiлу. Незалежна, демократична i орiєнтована на ринкову економiку Україна буде позитивно впливати на розвиток всiєї Европи, в тому числi – Росiї.
ÍÛ È ‰Ó·Ó·ÛÚÛ. 砉˂ÌÓ, ÓÚÊÂ, ˘Ó Ô¯¥ ÁÏ¥ÌË ÔÓ‚Ò˛‰Ë ·ÛÎË Ó‰ÌÓÚËÔÌËÏË (·Ó‰‡È ÙÓχθÌÓ): ̇ Ï¥Òˆ¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı ‰Âʇ‚ÌËı ÒÚÛÍÚÛ ÔÓÒÚ‡ÎË ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ÂÒÔÛ·Î¥ÍË Á ‚Ë·ÓÌËÏË ÔÂÁˉÂÌÚ‡ÏË È Ô‡Î‡ÏÂÌÚ‡ÏË, ‡ Ô·ÌÓ‚Û „ÓÒÔÓ‰‡ÍÛ ÔÓ˜‡ÎË Á‡Ï¥ÌflÚË ¥ÌÒÚËÚÛÚ‡ÏË ËÌÍÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. ÄΠ‰‡Î¥ ÌÓ‚ÓÔÓÒڇΥ ‰Âʇ‚Ë Ô¥¯ÎË ÔË̈ËÔÓ‚Ó ¥ÁÌËÏË ¯Îflı‡ÏË! èË·‡ÎÚË͇ ‚Ô‚ÌÂÌÓ «ÍÓÍÛπ ̇ á‡ı¥‰», ÔÓ‚ÌÓχүڇ·Ì‡ ‚ӥÌÚÂ∂‡ˆ¥fl ãËÚ‚Ë, ã‡Ú‚¥ª Ú‡ ÖÒÚÓÌ¥ª π ÔËÚ‡ÌÌflÏ Î˯ ˜‡ÒÛ È ÚÂÏÔ¥‚. ì Å¥ÎÓÛÒ¥, åÓΉӂ¥, êÓÒ¥ª, ì͇ªÌ¥ χÒÓ‚ËÈ, ıÓ˜‡ Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó È Ô‡ÒË‚ÌËÈ ÓÔ¥ Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÛ‚‡ÌËÏ «Á„ÓË» ÂÙÓÏ‡Ï ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó„Ó ÔÂÂÓ‰ÊÂÌÌfl ÔÓÏ¥ÌÓ ÂÙÓχÚÓÒ¸ÍËı ÂÊËÏ¥‚ – ªıÌ¸Ó˛ ÓÒÌÓ‚ÌÓ˛ ÏÂÚÓ˛ ÒÚ‡ÎÓ Á·ÂÂÊÂÌÌfl ‚·‰Ë È ÛÚËχÌÌfl «ÍÓÌÚÓβ ̇‰ ÍËÁÓ˛» Ú‡ ¥Ï¥‰ÊÛ «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª» (‚¥‰ flÍÓ„Ó «·‡ˆ¸Í‡» ãÛ͇¯ÂÌ͇, ˘ÓÔ‡‚‰‡, ÏÛÊÌ¸Ó È ˜ÂÒÌÓ ‚¥‰ÏÓ‚Ë‚Òfl). Ç á‡Í‡‚͇ÁÁ¥ ÒËÏ·¥ÓÁ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı Ú‡ ‡‚ÚÓËÚ‡ÌËı ÚẨÂ̈¥È Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ̇ ÚÎ¥ ‚ÂÎËÍÓª ÍÓ‚¥ Ú‡ ÛÈ̇ˆ¥ª – «¯Îflı ‚ Ö‚ÓÔÛ», ËÌÍÓ‚¥ ÂÙÓÏË ÚÓ˘Ó ÚÛÚ π ˘Ó̇ȷ¥Î¸¯Â ‰ÂÍ·‡ˆ¥π˛ ̇ϥ¥‚. ç‡Â¯Ú¥, Ò‰̸ӇÁ¥‡ÚҸ͇ ÏÓ‰Âθ – ‚Ò‚·‰‰fl ÔÂÁˉÂÌÚ‡, flÍËÈ Á‰¥ÈÒÌ˛π ÌÂ Ú‡Í ÍÂ¥‚ÌˈڂÓ, flÍ ÓÔ¥ÍÛ Ì‡‰ ˆ¥ÎÍÓÏ ÔÓÍ¥ÌËÏ Ì‡Ó‰ÓÏ, Ô‡„ÌÛ˜Ë Ì ‰ÓÔÛÒÚËÚË (Ì Á‡‚Ê‰Ë ÛÒh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Сьогоднi Україна не належить до числа кандидатiв, але пов’язує з Европою певнi надiї. В Йотеборi глави країн i урядiв ЕС вирiшили дати «позитивний сигнал» Києву, запросивши Україну, а також Молдову на Европейську конференцiю (в якiй беруть участь як сьогоднiшнi члени i кандидати в ЕС, так i балканськi країни i держави-учасники ЕАСТ). Ми взяли на себе зобов’язання сприяти i надалi в справi пiдтримки демократiї, правової безпеки, прав людини i економiчних реформ в Українi. Нещодавно вiдвiдуючи Київ як голова Европейської Ради, я вiдзначив, з яким оптимiзмом було сприйнято цей полiтичний сигнал. Президент Кучма, не вагаючись, назвав йотеборський самiт iсторичною подiєю для Европи i України. І вiн, i новий прем’єр-мiнiстр Анатолiй Кiнах заявили про свiй твердий намiр продовжити полiтику реформ, включаючи змiцнення демократiї i прав людини. Я вважаю, що вони готовi виконати свої зобов’язання. Українi необхiдно вжити певних заходiв для полiпшення становища – як в економiцi, так i в полiтицi. Як я вже заявив пiд час вiзиту до Києва, iнте¶рацiя повинна включати i економiку, i основнi демократичнi цiнностi.
Ô¥¯ÌÓ) ÍË‚‡‚Ó„Ó «ÓÁÍ‚¥ÚÛ» ¥Ò·ÏÒ¸ÍÓ„Ó ÙÛ̉‡ÏÂÌڇΥÁÏÛ Ú‡ Ï¥ÊÍ·ÌÓ‚Óª ‚ÓÓÊ̘¥ È ‰¥ÒÚ‡˛˜Ë Á‡ ˆÂ ‚¥‰ á‡ıÓ‰Û ÏÓ‚˜‡ÁÌ ‚¥‰ÔÛ˘ÂÌÌfl ‡‚ÚÓËÚ‡ÌËı „¥ı¥‚... åË Ì Á̇πÏÓ ÊÓ‰ÌÓª ÒÚÓ„Óª ÚÂÓ¥ª, Á‰‡ÚÌÓª ÔÂÂÍÓÌÎË‚Ó ÔÓflÒÌËÚË Ò‡Ï ڇÍËÈ Ô·¥„ ÔÓ‰¥È (‚‡ÚÓ, ÔËÏ¥ÓÏ, Á„‡‰‡ÚË, ˘Ó ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90-ı ‡‚ÚÓËÚÂÚÌ¥ Á‡ı¥‰Ì¥ ÒÔˆ¥‡Î¥ÒÚË Óˆ¥Ì˛‚‡ÎË ÔÓÒÚ¥ÏÔÂҸͥ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë ì͇ªÌË flÍ Ì‡ÈÒÔËflÚÎË‚¥¯¥, ‡ Ô‚‡„Ë ÔË·‡ÎÚ¥ÈÒ¸ÍËı ͇ªÌ Ì ‚‚‡Ê‡ÎË ¥ÒÚÓÚÌËÏË). óÓÏÛ, Ò͇ʥÏÓ, ‚ í‡ÎÎ¥ÌÌ¥ Ì ӷ‡ÎË ‰Ó‚¥˜ÌËÏ ÔÂÁˉÂÌÚÓÏ flÍÓ„Ó-Ì·ۉ¸ «ÂÒÚÓÌ·‡¯¥», ˜ÓÏÛ ÄÁ·‡È‰Ê‡Ì Ì «‚ÓÌÛ‚ ̇ á‡ı¥‰» ̇‚‚ËÔ‰ÍË Á ÔË·‡ÎÚ‡ÏË, ˜ÓÏÛ ÍË‚‡‚¥ ÍÓ¯Ï‡Ë á‡Í‡‚͇ÁÁfl Ì ÔÓ‚ÚÓËÎËÒfl, ÅÓ„Û ‰flÍÛ‚‡ÚË, ̇ ÔÓ‚ÓÎÁ¸ÍËı ˜Ë Á‡Í‡Ô‡ÚÒ¸ÍËı Ï¥ÊÂÚÌ¥˜ÌËı ÍÓ‰Ó̇ı?.. èÓflÒÌÂÌÌfl fl‚ˢ‡Ï Ú‡ÍÓ„Ó Ó‰Û ÒÔÓÏÓÊ̇ ‰‡ÚË ‡‰¯Â ¥ÒÚÓ¥fl, Ì¥Ê ÚÂÓ¥fl. ëÔ‡‚‰¥-·Ó, ÔË·‡ÎÚ‡Ï ÛÊ ‰Ó‚Ó‰ËÎÓÒfl ‚¥‰Ó‰ÊÛ‚‡ÚËÒfl ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ È ‰Âʇ‚ÌÓ Ú‡ ‚Ë·Ó˛‚‡ÚË Ï¥Òˆfl ‚ Á‡ı¥‰Ì¥È ÒԥθÌÓÚ¥; Ï¥ÊÂÚÌ¥˜Ì¥ È Ï¥ÊÍ·ÌÓ‚¥ «ÓÁ·¥ÍË» ͇‚͇Áˆ¥‚ – ÓÒÛ˜‡ÒÌÂÌËÈ ‚‡¥‡ÌÚ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı ‰Îfl Â∂¥ÓÌÛ Á·ÓÈÌËı ¥„ˢ; ‚ ‡‚ÚÓËÚ‡ÌËı «ÔÂÁˉÂÌÚ‡ı ÔÛÒÚÂθ» Î„ÍÓ ‚Ô¥Á̇πÏÓ «ÔÂÂÓ‰fl„ÌÂÌËı» ı‡Ì¥‚ Ú‡ ÂÏ¥¥‚, ‡ ̇ Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÚÂÂ̇ı ‰‡Ï‡ ·ÂÁÔÎ¥‰ÌÓ„Ó È Ì‡-
143
ВОЛОДИМИР ВІТКОВСЬКИЙ УКРАЇНА: ТРЕТЄ ТИСЯЧОЛІТТЯ – В «ТРЕТЬОМУ СВІТІ»?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Без останнiх ми не зможемо налагодити тiсну та масштабну економiчну спiвпрацю. І президент, i прем’єрмiнiстр заявили, що подiляють мою думку. Нинi, коли почався пiдйом української економiки – економiчний рiст за 2000 рiк склав 6%, за першi п’ять мiсяцiв 2001 року – 9%, мають посилитися передумови для проведення тих реформ, якi сприяють консолiдацiї демократiї i поваги до прав людини. Поряд з економiчним ростом часто з‘являється простiр для полiтичних дiй, який не так часто є пiд рукою пiд час економiчної ста¶нацiї. Завдяки економiчному росту Україна має бiльше можливостей урiзноманiтити свої мiжнароднi економiчнi зв’язки, зокрема шляхом збiльшення iноземних iнвестицiй. Нiхто не ставить пiд сумнiв необхiднiсть для України пiдтримувати тiснi та масштабнi зв’язки з Росiйською Федерацiєю. На це є географiчнi, iсторичнi, культурнi й економiчнi причини. У той же час очевидно, що Україна є европейською країною, яка, без сумнiву, прагне до поглиблення вiдносин з ЕС. Зрозумiло, що i ЕС, i Росiя зацiкавленi в справдi незалежнiй i економiчно процвiтаючiй Українi.
Ó‰Ó‚·Ë‚˜Ó„Ó ÂÙÓχÚÓÒÚ‚‡ Ô‡‚ËÚÂÎ¥‚ ·‡Ì‡Î¸Ì‡, flÍ Ò˛ÊÂÚË ¥Ì‰¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Í¥ÌÓ. ç‚˂˜ÂÌËÏË È ÔÓÍË ˘Ó χÎÓÁÓÁÛÏ¥ÎËÏË π ÏÂı‡Ì¥ÁÏË ÚË‚‡ÎÓ„Ó Á·Â¥„‡ÌÌfl ‡ıÂÚËÔÌËı ¥ÒÚÓ˘ÌËı ÔÓ„‡Ï Û Ì‡ˆ¥ÓÌ‡Î¸Ì¥È ÏÂÌڇθÌÓÒÚ¥ Ú‡ ªı ̇ÒÚÛÔÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÌÓ-‰¥flθ̥ÒÌÓ„Ó ‚¥‰Ú‚ÓÂÌÌfl. Ç flÍËı ÙÓχı ¥ flÍËÏË ÒÔÓÒÓ·‡ÏË Ô¥‰ ÚÓڇΥڇÌËÏ ·ÂÚÓÌÓÏ ÔË·‡ÎÚË Á‡ıÓ‚Û‚‡ÎË Ò‚Ó˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸, ‡ Ò‰̸ӇÁ¥‡ÚË ÔÎÂ͇ÎË ‰ÂΥ͇ÚÌÛ Òı¥‰ÌÛ ÒÔˆËÙ¥ÍÛ – ˆÂ ÏË ÏÓÊÂÏÓ ÔÓflÒÌ˛‚‡ÚË ‡‰¯Â «Ì‡ ԇθˆflı», Ì¥Ê Û Ì‡ÛÍÓ‚Ëı ÚÂϥ̇ı. é‰Ì‡Í Á·Â„ÎË Û ÍÓÊÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÌÂÁÎÂ È ‚¥‰Ú‚ÓËÎË Ì‡ÔÓ˜Û‰ ¯‚ˉÍÓ, ıÓ˜‡ È Ì ·ÂÁ ¥ÒÚÓÚÌËı «ÍÛÔ˛» Ú‡ ÌÂÏËÌÛ˜Ëı ÔÓÔ‡‚ÓÍ Ì‡ ‰Ûı ÌÓ‚¥Ú̸Ӫ ÂÔÓıË. 燈¥Ó̇θ̇ ÏÂÌڇθ̥ÒÚ¸ π ‚ ˆ¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª Ò‚Óπ¥‰ÌÓ˛ «˜ÓÌÓ˛ ÒÍË̸ÍÓ˛» – Ì Á̇˛˜Ë ‰ÓÒÚÂÏÂÌÌÓ ªª ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Óª ·Û‰Ó‚Ë, ÏË, Ӊ̇Í, ÔÓÒÚÂÊÛπÏÓ Á‡ÍÓÌÓÏ¥ÌËÈ Á‚’flÁÓÍ Ï¥Ê Ò˄̇ÎÓÏ Ì‡ ‚ıÓ‰¥ Ú‡ ‡͈¥π˛ ̇ ‚ËıÓ‰¥. ÇÚ¥Ï, ‡ıÂÚËÔË Á‰‡ÚÌ¥ ‚ËÁ̇˜ËÚË Ì Î˯ „Â̇θÌËÈ Ì‡ÔflÏ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‡Î ڇÍÓÊ (¥ ̇·‡„‡ÚÓ ˜‡ÒÚ¥¯Â!) ÓÍÂÏ¥ Ò˛ÊÂÚË, ˘Ó ‚¥‰Ú‚Ó˛˛Ú¸Òfl ̇ ¥ÒÚÓ˘ÌÓÏÛ ÍÓÌÛ ¥ÌÍÓÎË flÍ ‰Û„Ófl‰Ì¥ ‚ ‡Ï͇ı «ÓÒÌÓ‚ÌÓª ÚÂÏË», ‡ ¥ÌÍÓÎË È flÍ Ú‡Í¥, ˘Ó ÁÏ¥Ì˛˛Ú¸ ªª ‰Ó Ì‚ԥÁ̇ÌÌfl. ç‡Ï¥ÚË‚¯Ë ¯Îflı ‰Ó Ö‚ÓÔË, Û͇ªÌҸͥ ÍÂχÌ˘¥, ‚Ә‚ˉ¸, Ì Á‚‡Ê‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ЙОРАН ПЕРССОН УКРАЇНА В ЕВРОПЕЙСЬКІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
144
Не варто приховувати: в минулому ЕС не придiляв Українi тiєї уваги, на яку вона заслуговує. Можна, напевно, стверджувати, що на спiвпрацю з Росiєю витрачалося багато ресурсiв членiв ЕС i Еврокомiсiї. Можливо, був потрiбен бiльш ефективний дiалог з Україною з питання реформ, якi необхiднi для поглиблення партнерства. Однак, нам не можна дiяти за принципом «або-або». ЕС має вiднайти сили ставити перед собою високi цiлi як щодо Росiї, так i щодо України. У перiод шведського головування ми висунули iнiцiативу залучення країн-кандидатiв до розширення спiвпрацi ЕС з Україною. Одним iз завдань є участь кандидатiв у програмах ЕС у цiй країнi. Таким чином, їх досвiд можна використати в процесi реформ в Українi. Одночасно країни-кандидати зроблять конкретний внесок у зовнiшню полiтику i полiтику безпеки ЕС. Шведська iнiцiатива була пiдтримана як Україною, так i країнамикандидатами. Тепер вона отримає розвиток за майбутнього головування Бельгiї. Президент Бiлорусi Лукашенко iнодi критикує свого українського колегу за те, що вiн робить надто високу ставку на Европейський Союз, а той вiдвертається вiд України.
ÎË Ì‡ Ú¥ ‡ıÂÚËÔÌ¥ ÔÓ„‡ÏË ‚¥Ú˜ËÁÌflÌÓª ¥ÒÚÓ¥ª, ÍÓÚ¥ ÔÓ˜‡ÎË ÒÔ‡ˆ¸Ó‚Û‚‡ÚË Ó‰‡ÁÛ Ê, ڥθÍË-ÌÓ Ì‡Ó‰ÌÛ Ò‡ÏÓ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ·ÛÎÓ Á‚¥Î¸ÌÂÌÓ Á ÚÓڇΥڇÌËı ÔÛÚ. ç ÒÚ‡‚Îfl˜Ë Á‡ ÏÂÚÛ ÓÁÓ·ËÚË ‰ÓÍ·‰ÌÛ ÒËÒÚÂχÚËÍÛ Ú‡ÍËı ‡ıÂÚËÔ¥‚, Ó·ÏÂÊËÏÓÒfl ÒÚËÒÎÓ˛ ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍÓ˛ Î˯ ÓÍÂÏËı Á ÌËı: 1) Ô‡„ÌÂÌÌfl ‰Ó ‡ΥÁ‡ˆ¥ª ÂÍÒÚÂÌÒË‚ÌËı ‚‡¥‡ÌÚ¥‚ ÓÁ‚ËÚÍÛ. ñ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ÔÓÚÛÊÌËÈ ‡ıÂÚËÔ, ¥ ÙÓÏË ÈÓ„Ó ‚Ëfl‚Û Ì‡ÔÓ˜Û‰ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥: ÏÓÒÍ‚Ó٥θÒÚ‚Ó, «‡‰ÂÒÌ¥» ÂÏ¥Ò¥ª, ÒÛ·Òˉۂ‡ÌÌfl ÍÓ΄ÓÒÔ¥‚ Ú‡ ¥Ì¯Ëı ÙÂÓ‰‡Î¸ÌËı ÛÍ·‰¥‚, «‚Ë·Ë‚‡ÌÌfl» ͉ËÚ¥‚ åÇî, ͇‰¥Ê͇ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ÂÌ„ÓÌÓÒ¥ª‚ Á ÚÛ·ÓÔÓ‚Ó‰¥‚, ÔÓ¯ÛÍ Ò͇·¥‚ èÓÎÛ·ÓÚ͇ etc.; 2) ÌÂÓ˜¥ÍÛ‚‡Ì ԥ‰ÌÂÒÂÌÌfl ̇ ÒÛˆ¥Î¸Ì¥È ̇ˆ¥ÓÌ‡Î¸Ì¥È ÛªÌ¥ ˜Â„Ó‚Óª ı‚ËÎ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÛıÛ – È ÒÚ¥ÏÍ ‚Ë„‡Ò‡ÌÌfl ·ÂÁ ÔÓÏ¥ÚÌÓª Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª ªª ÂÌ„¥ª ‚ ÂÌ„¥˛ ‰Ó‚„ÓÚË‚‡ÎÓª ÍÓÌÒÚÛÍÚË‚ÌÓª ‰¥ª; 3) ‚¥‰˜‡È‰Û¯Ì¥ Áχ„‡ÌÌfl Á‡ ·Û·‚Û Ì‡ ÚÎ¥ ÒÏÂÚÂθÌËı Ì·ÂÁÔÂÍ ‰Îfl ̇ˆ¥ª Ú‡ ‰Âʇ‚Ë; 4) ·‡È‰ÛÊ¥ÒÚ¸ (¥ ÚÓ ‚ ͇˘ÓÏÛ ‡Á¥ ڥθÍË ·‡È‰ÛÊ¥ÒÚ¸!) ÏÓÊÌӂ·‰ˆ¥‚ ‰Ó ÔÓÌ‚ÓÎÂÌÌfl Û͇ªÌˆ¥‚ ˜ÛÊË̈flÏË. ïÏÂθÌˈ¸ÍËÈ ÏÓ‚˜ÍË ‰ÓÁ‚ÓÎfl‚ ÒÓ˛ÁÌË͇Ï-Ú‡Ú‡‡Ï ‚ÂÚ‡ÚË ‰Ó äËÏÛ Á Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ flÒËÓÏ; Ô¥ÁÌ¥¯Â «¥Á „ÓÓ‰‡ ¥Á ÉÎÛıÓ‚‡ ÔÓÎÍË ‚ËÒÚÛÔ‡ÎË Á Á‡ÒÚÛÔ‡ÏË Ì‡ Υ̥˛» Á‡ ͇̇Á‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
В Европейського Союзу є всi пiдстави довести, що Лукашенко помиляється. За рахунок конкретної спiвпрацi ми будемо сприяти стабiльному i успiшному розвитку України. Ми повиннi показати, що ми вважаємо цю велику i стратегiчно важливу країну членом европейської сiм’ї. За умови продовження процесу реформ i консолiдацiї демократiї в Українi, на мою думку, в перспективi ми не можемо виключати можливости вступу України до Европейського Союзу. Незалежну i демократичну Україну потрiбно розглядати як невiд’ємну частину европейської єдности. http: // www. day. kiev. ua / 2001/114/1-page/1p4.htm
ÏË „Âڸχ̥‚; Á‡ òÂÎÂÒÚ‡ È ô·ˈ¸ÍÓ„Ó Û ëË·¥ ¥ ‚ ä‡Á‡ıÒÚ‡Ì ‚ËÛ¯‡ÎË ‚Ê ˆ¥Î¥ «‰Ë‚¥Á¥ª», ÌÛ ‡ ҸӄӉ̥, Ô‚̇ ¥˜, íÛ„‡È-·Âfl ‚ÁflÎË · ı¥·‡ ˘Ó ÒÍÓÏÌËÏ ÒÚ‡ÊËÒÚÓÏ ‚ Ó‰ÌÛ ¥Á ÒÓÚÂ̸ Ù¥Ï, ˘Ó ÔÓÒÚ‡˜‡˛Ú¸ ̇ Ò‚¥ÚÓ‚¥ ËÌÍË Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÊË‚ËÈ ÚÓ‚‡; 5) ÌÂÈÏÓ‚¥ÌÓ ÊÓÒÚÓ͇ ‚¥È̇ ‚·‰Ë ÔÓÚË ÌÂÔÓ‰‡ÌÓª ˜ÛÊË̈flÏ ˜‡ÒÚËÌË Ò‚Ó„Ó Ì‡Ó‰Û. ñfl ‚¥È̇ Òԇ·ıÛπ Ô¥Ӊ˘ÌÓ È ˆ¥ÎÍÓÏ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÔÓÚÓ˜ÌËı ÍÓθӥ‚ ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó Ô‡ÔÓ‡ Ú‡ „‡ÒÂÎ Ô‡‚Îfl˜Óª ‰Ë̇ÒÚ¥ª. ó‡ÒÚÍÓ‚Ó «‚Âı¥‚͇» ‚Ë·Ó˛π ‚ Ú‡ÍËÈ ÒÔÓÒ¥· Ô‡‚Ó Ì‡ ÌÂÓ·ÏÂÊÂÌ Á·‡„‡˜ÂÌÌfl È ÔÓ‚ÌÛ ·ÂÁ͇̥ÒÚ¸, ‡Î ÓÒÌÓ‚ÌÓ˛ Û¯¥ÈÌÓ˛ ÒËÎÓ˛ ÔÓˆÂÒÛ π Ì‚ϥÌÌfl ‰ÓÒfl„‡ÚË Ì‡‚¥Ú¸ ‚¥‰ÌÓÒÌÓª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË ·ÂÁ ‡·ÒÓβÚÌÓª ÔÓÍÓË. (éÚÓÚÓÊÌÂÌÌfl ˆËı ‰‚Óı ÔÓÌflÚ¸ ÔËڇχÌÌ ̇ȯ˯ËÏ ‚ÂÒÚ‚‡Ï Û͇ªÌÒÚ‚‡ – ‚¥‰ ÛÒÂÏÓ„ÛÚÌ¸Ó„Ó ÓÎ¥„‡ı‡ ‰Ó ÍÓ΄ÓÒÔÌÓ„Ó ·Ë„‡‰Ë‡); 6), ˘Ó ‚ËÔÎË‚‡π Á 5) – ÂÙÓχÚÓҸ͇ ÌÂÁ‰‡Î¥ÒÚ¸ «¥‰Â‡Î¸ÌÓ» ‚ÔÓÍÓÂÌÓ„Ó Ì‡Ó‰Û (ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ Ì ÔË‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó ÔÓÒÚÛÔÛ); 7), ˘Ó ‚ËÔÎË‚‡π Á 6) – ÔÂχÌÂÌÚÌ ‚¥‰ÒÚ‡‚‡ÌÌfl ‚¥‰ Ö‚ÓÔË, ëòÄ, ‡ ÚÂÔ ÛÊÂ È ÄÁ¥ª Ú‡ ã‡ÚËÌÒ¸ÍÓª ÄÏÂËÍË, ˘Ó ÒÔ˘ËÌflπ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥È ÚËÒÍ ¥ ‰ËÒÍÓÏÙÓÚÌ¥ ‚¥‰˜ÛÚÚfl ˜‡ÒÚËÌË ‚·‰ÓÏÓʈ¥‚ Ú‡ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΥ‚; h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
.
.
.
Ú
Ë
ı
Ë
Ï
Ò
Î
Ó
‚
Ó
Ï
громадянські тези
ᇠÔ۷Υ͇ˆ¥π˛ ‚: êÛÒÒÍËÈ ÜÛ̇Î. ÖÊ„ӉÌËÍ 2000/2001. ïÓÌË͇ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÂÒÍÓ„Ó ÍËÁËÒ‡. – åÓÒÍ‚‡: íË ä‚‡‰‡Ú‡, 2001. – ë.146-151.
ÒÂ∂πÈ ©
˜ÂÌ˯ӂ
Û Ò Ò Í Ë È
Ê Û Ì ‡ Î ,
2 0 0 1
8), ˘Ó ‚ËÔÎË‚‡π Á 7) – ÔÓÒËÎÂÌÌfl ÂÙÓχÚÓÒ¸ÍËı ̇ÒÚÓª‚, ÔÓfl‚‡ ˜Â„Ó‚Ëı ÔÓ„‡Ï «ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª Á„ÓË»; 9), ˘Ó ‚ËÔÎË‚‡π Á 5-8) – ̇Ӊ «Á‡‰ÊÛπ» ÂÙÓχÚÓ¥‚... ç‡Í·‰¥ÏÓ ·Ó‰‡È ÓÍÂÒÎÂÌ¥ ̇ÏË ‡ıÂÚËÔË Ì‡ «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ‚ÂÍÚÓ» Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ È ‚ˇÁÌÓ ÔÓ·‡˜ËÏÓ, flÍ Ö‚ÓÔ‡, Á‡Ï¥ÒÚ¸ ̇·ÎËʇÚËÒfl ‰Ó ̇Ò, ÔÓ˜Ë̇π ÒÚ¥ÏÍÓ ‚¥‰‰‡ÎflÚËÒfl. 臂‰Ë‚¥ÒÚ¸ ˆ¸Ó„Ó ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸ ڇ͇ ÒÚ‡ÚËÒÚË͇. ᇠ‰‡ÌËÏË ‡‚ÒÚ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ·‡ÌÍÛ Kreditanstalt («èÓÒÚÛÔ», 4.07.2000 .), ÔÓÚfl„ÓÏ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı 10 ÓÍ¥‚ ÔÓ‰ÛÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ Ô‡ˆ¥ Û èÓθ˘¥, ì„Ó˘ËÌ¥ È óÂı¥ª ÁÓÒ·, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ̇ 216%, 140% ¥ 109%; ‡ÁÓÏ Á¥ ëÎÓ‚‡˜˜ËÌÓ˛ Ú‡ ëÎÓ‚ÂÌ¥π˛ ˆ¥ ͇ªÌË Ì‡Ó˘Û˛Ú¸ ÂÙÂÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ Ò‚Óªı ÂÍÓÌÓÏ¥Í ÛÚ˘¥ ÒÚ¥ÏÍ¥¯Â, Ì¥Ê ‰Âʇ‚Ë Öë, ÚÓ·ÚÓ Â‡Î¸ÌÓ Ì‡·ÎËʇ˛Ú¸Òfl ‰Ó Ö‚ÓÔË. ᇠÚÓÈ Ò‡Ï ˜‡Ò ÔÓ‰ÛÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ Ô‡ˆ¥ ‚ êÓÒ¥ª ‚ԇ· ̇ 78%, ‡ ‚ ì͇ªÌ¥ – ̇ 86%. ÑÂflÍ¥ ÏÂÚÓ‰ÓÎÓ„¥˜Ì¥ Ï¥ÍÛ‚‡ÌÌfl, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‚·ÒÌ¥ ÒÔÓÒÚÂÂÊÂÌÌfl ÒıËÎfl˛Ú¸ ‡‚ÚÓ‡ ˆËı fl‰Í¥‚ Û‚‡Ê‡ÚË ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ‰‚‡ ÔÓ͇ÁÌËÍË Ô·¥Î¸¯ÂÌËÏË, Ó‰Ì‡Í Ò‡Ï Ù‡ÍÚ Á̇˜ÌÓ„Ó Ô‡‰¥ÌÌfl ÔÓ‰ÛÍÚË‚ÌÓÒÚË Ô‡ˆ¥ ‚ ͇ªÌ‡ı ëçÑ ÒÛÏÌ¥‚Û Ì ‚ËÍÎË͇π... åË Ì «‚¥‰ÒÚ‡ÎË Á ÔÓÒÛ‚‡ÌÌflÏ ‰Ó Ö‚ÓÔË», ·Ó ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ‚¥‰ÒÚ‡ÚË, Ûı‡˛˜ËÒ¸ Û ‰¥‡ÏÂڇθÌÓ ÔÓÚËÎÂÊÌÓÏÛ
145
ВОЛОДИМИР ВІТКОВСЬКИЙ УКРАЇНА: ТРЕТЄ ТИСЯЧОЛІТТЯ – В «ТРЕТЬОМУ СВІТІ»?
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÉÓχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó – ÏÓ„ÛÚÌfl, ‡ ·Û‚‡, ˘Ó È Ê‡ıÎË‚‡ ÒË·. åË ·ÛÎË Ò‚¥‰Í‡ÏË ÚÓ„Ó, flÍ ‚ÓÌÓ π‰ËÌËÏ ÔÓÛıÓÏ ÁÌÂÒÎÓ ‰‡ı ͥθÍÓÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡Ï ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË, ̇ Ô¯ËÈ ÔÓ„Îfl‰ ‰Ó‚ÓÎ¥ Í‚¥ÚÛ˜ËÏ. ô ‚˜Ó‡ ˆÂ ÒÎÓ‚ÓÒÔÓÎÛ˜ÂÌÌfl ÒÎÛ„Û‚‡ÎÓ ‰ËÒˉÂÌÚÒ¸ÍÓ˛ ‚¥‰Ï˘ÍÓ˛ ‰Ó Á‡ı¥‰ÌËı ∂‡ÌÚ¥‚. ë¸Ó„Ӊ̥ ͇ÚËÌ͇ «„Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Û‚ Ó·¥Èχı ‚·‰Ë» Ó·ÎflÏÓ‚‡Ì‡ ÒÛıÓÁÎÓÚÓÏ. ÄÎÂ, Ô¯ Ì¥Ê Î¥ÔËÚË ˜Â„Ó‚ËÈ «ÌÂÔÓÛ¯ÌËÈ ·ÎÓÍ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚ ¥ ·ÂÁÔ‡Ú¥ÈÌËı», ÒÔÓ·ÛÈÏÓ ‚ÚflÏËÚË, ˘Ó Ê Ó·’π‰ÌÛπ ÒÚÓÓÌË, ¥ ˘Ó ÁÏÛ¯Ûπ ªı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ‚‡ÚË.
ÉêéåÄÑüçëúäÖ ëìëèßãúëíÇé, ßÑÖçíàóçßëíú ß ÇãÄÑÄ ÅÛ‰¸-flÍ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó (¥ „Óχ‰flÌҸ͠ÁÓÍÂχ) ‚¥‰¥ÁÌflπÚ¸Òfl ‚¥‰ Á‚˘‡ÈÌÓ„Ó Ì‡·ÓÛ „Óχ‰, ÍÓÔÓ‡ˆ¥È Ú‡ „ÛÔ ÚËÏ, ˘Ó ‚ÓÌË ÔÓÎÛ˜ÂÌ¥ ÛÁ‡ÏË π‰ËÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË. Ñ˛Í∂‡ÈÏ Ì‡ÁË‚‡‚ ˆÂÈ fl‰ÂÌËÈ ÍÎÂÈ «ÒԥθÌÓ˛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ˛». ß ‚ ÏËÚ¸ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ‚ËÍÎËÍÛ ÒÍ¥ÔÌËÈ Á‡„‡Î¸ÌÓ̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ ‰Ûı ‰ÓÎ‡π ˜‡Ë „Óχ‰Ò¸ÍËı, ÍÓÔÓ‡ÚË‚ÌËı ¥ „ÛÔÓ‚Ëı ‰Ûı¥‚, flÍ¥ Ô‡ˆ˛˛Ú¸ ̇ ÍÓËÒÚ¸ ÓÁË‚Û. ᇄ‡·Ìˈ¸Í¥ ¥ÏÔÂ¥ª-„ÓΉ¥Ì∂Ë å‡Í‰ÓÌÒ¸ÍÓ„Ó ¥ íËÏÛ‡, Ì ÔÓÒ¥‰‡˛˜Ë ÒԥθÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË, ÓÁÒËÔ‡ÎËÒfl Û ÏÓÏÂÌÚ ÒÏÂÚ¥ Á‡‚ÓÈÓ‚ÌË͇. Ä êËÏ Ô¥‚ ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÚfl χfl˜¥‚, ̇˜Â ÒÍÂÎfl, Ò‰ ı‚Ëθ ̇‚‡Î ÌÓ‚Ëı ¥ ÌÓ‚Ëı ‚‡‚‡-
̇ÔflÏÍÛ! á ̇‚‰ÂÌËı ÔÓ͇ÁÌËÍ¥‚ ÒÚ‡π Ә‚ˉÌËÏ ·ÂÁÔËÍ·‰ÌËÈ ˆËÌ¥ÁÏ ÓÁÛÏÛ‚‡Ì¸ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ„Ó äËπ‚‡ ÔÓ «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û ì͇ªÌË». ĉÊ ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl ̇ˆ¥ª ‚ËÁ̇˜‡π ҇ϠÔÓ‰ÛÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ªª ÚÛ‰Ó‚Ëı ÁÛÒËθ! ÑÂÏÓ͇Ú˘̇ äÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl, ˜ÎÂÌÒÚ‚Ó ‚ ꇉ¥ Ö‚ÓÔË, ڇ̯¥ åÇî ÚÓ˘Ó – Ì ·¥Î¸¯Â, Ì¥Ê ‚Ë„‡‰ÍË Â‚‡Á¥ÈÒ¸ÍËı ÂÎ¥Ú, Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ ‚¥‰„ÓÓ‰ÊÂÌËı ÍËÚ‡ÈÒ¸ÍËÏ ÏÛÓÏ ‚¥‰ Ú‡„¥ÁÏÛ ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓ„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl Ò‚Óªı ÒÔ¥‚„Óχ‰flÌ. üÍ Á‚‡·ÎË‚Ó Á‚Û˜‡Ú¸ ÒÎÓ‚‡ «Â‚ÓÔÂÈҸ͇ Ó¥πÌÚ‡ˆ¥fl ì͇ªÌË»! ႇ·ÎË‚Ó Á‚Û˜‡Ú¸ – ¥... Ì¥ÍÓ„Ó Ì¥ ̇ ˘Ó Ì ̇‰Ëı‡˛Ú¸. èÓÒÚËÈ Û͇ªÌˆ¸ ÊÓ‰ÌËı ÓÁÌ‡Í Ö‚ÓÔË Ì‡‚ÍÓÎÓ Ò· Ì ·‡˜ËÚ¸. «Ö‚ÓÔÂÈҸͥ» „‡Ò· ҸӄӉ̥ ÌÂ Ú‡Í Ì‡·ÎËʇ˛Ú¸ Ì‡Ò ‰Ó Ö‚ÓÔË, flÍ ‚¥‰‰‡Îfl˛Ú¸ ̇¯Ëı ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ ‚¥‰ ‚·ÒÌÓ„Ó Ì‡Ó‰Û. Ç¥Ì Ì·ÂÁÔ¥‰ÒÚ‡‚ÌÓ «ÓÁ¯ËÙÓ‚Ûπ» ˆ¥ „‡Ò· flÍ ÔÓÍ·ÏÛ‚‡ÌÌfl «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª» ÍÓÛÔˆ¥ÓÌÂ¥‚ ¥ ÓÎ¥„‡ı¥‚ Ô¥ÒÎfl ªıÌ¸Ó„Ó ÛÒÔ¥¯ÌÓ„Ó Á·‡„‡˜ÂÌÌfl ‚ ì͇ªÌ¥. ᇠ‡θÌËı ÛÏÓ‚ Ú‡„¥˜ÌÓ„Ó ·ÛÚÚfl È ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÒÚ‡ı, ÏÛÒËÏÓ ‚ËÁ̇ÚË, ÏÓ·¥Î¥ÁÛπ Ú‡ Ó·’π‰ÌÛπ ÒËθ̥¯Â, Ì¥Ê ÒÛÏÌ¥‚Ì¥ ÔË̇‰Ë. Ö‚ÓÔ‡ ·ÂÁÏÂÊÌÓ ‰‡ÎÂ͇, ‡ ʇı¥ÚÚfl «ÚÂÚ¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ» – ͇ڇÒÚÓÙ¥˜ÌÓ ·ÎËÁ¸Í¥. «ì͇ªÌ¥ Ì ϥ҈ ‚ ÚÂÚ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥!» – „‡ÒÎÓ Â‡Î¥ÒÚ˘ÌÂ, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥‚, Á‡˜‡Ó‚Û‚‡‚, ¥ÌÙ¥ÍÛ‚‡‚ ªı «ËÏÒ¸ÍËÏ „Óχ‰flÌÒÚ‚ÓÏ», – ¥ ‚ÓÌË ÔÓÔÓ‚Ì˛‚‡ÎË Î‡‚Ë ÈÓ„Ó ÎÂ∂¥ÓÌÂ¥‚ ¥ ÁÂÏ΂·ÒÌËÍ¥‚. ì ÍËÁ¥-Ò‡ÏÓ‚ËÁ̇˜ÂÌÌ¥ Òԥθ̇ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ÛÈÌÛπ ÏÂÊ¥ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ¥ ̇‚ÔÓχˆÍË Ú‚ÓËÚ¸ ÌÓ‚¥, ÚÛʇ‚¥˛˜Ë ‚ ÌËı. â‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÏÂÊ¥ Ì Î˯ ÚÂËÚÓ¥‡Î¸Ì¥, ‡ÎÂ È ‚·‰Ì¥, ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ Ú‡ Ô‡‚Ì˘¥. î‡Ìˆ¥fl Á‡ ‰‚‡ ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ÔÂÂÊË· Ô’flÚ¸ ÂÒÔÛ·Î¥Í. ëÛÒԥθÒÚ‚Ó Ô‰ÓÛ˜‡π ‚·‰¥ Ò‚Ó˛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸, flÍ ‚·ÒÌËÍ Ô‰‡π ͇ԥڇΠ‚ ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl. Ç·‰‡, ·‰Ì‡ ¥ Á‰‡Ú̇ ·Â„ÚË ÒԥθÌÛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ Ú‡ Ï¥ÌflÚËÒfl ‡ÁÓÏ ¥Á ̲, ̇·Û‚‡π ı‡ËÁÏË. Ç·‰‡, fl͇ ̇χ„‡πÚ¸Òfl ÓÚÛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ϥ̥χΥÁÛ‚‡ÚË ‰Ó ¥‚Ìfl ‚·ÒÌËı ÔÓÚ·, ËÁËÍÛπ ‚Ú‡ÚËÚË «Ï‡Ì‰‡Ú Ì·ÂÒ».
СЕР¢ЄЙ ЧЕРНИШОВ ГРОМАДЯНСЬКІ ТЕЗИ
146
ëíÄÅßãßáìûóÄ ß êìâçßÇçÄ êéãß ÉêéåÄÑüçëúäéÉé ëìëèßãúëíÇÄ Ç·‰‡ ¥ „Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó – ‰‚‡ „‡‚ˆ¥, flÍ¥ ÔÂÂÍˉ‡˛Ú¸ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚ¥ Ó‰ËÌ Ó‰ÌÓÏÛ. ßÌÓ‰¥ ˆÂ Ï’fl˜, ‡ ¥ÌÓ‰¥ – „‡Ì‡Ú‡ Á ‚ËÒÏËÍÌÛÚÓ˛ ˜ÂÍÓ˛. Ç ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÈÓ„Ó ÍÓÏÔÓÌÂÌÚ ¥‰ÂÌÚËÙ¥ÍÛ˛Ú¸ Ò· ¥Á ‚·‰Ó˛. ÇÓÌË Ô‡„ÌÛÚ¸ ‰Ó ÔÓ·¥Î¸¯ÂÌÌfl Ï¥Ë ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ¥ ˜ËÌflÚ¸ ÚËÒÍ Ì‡ ‚·‰Û Á‡‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë ÒıËÎËÚË ªª ̇ ‚·ÒÌËÈ ·¥Í, ÁÏÛÒËÚË ÔÓ‚Ì¥¯Â ‚‡ıÓ‚Û‚‡ÚË ¥ÌÚÂÂÒË ÍÓÊÌÓª Á „Óχ‰flÌÒ¸ÍËı ÏÂ̯ËÌ.
Ó·’π‰Ì‡‚˜Â, ̇ÔflÏÛ ÔÓ‚’flÁ‡Ì Á ÊËÚÚπ‚ËÏË ÔÓÚ·‡ÏË Ï‡ÈÊ ‚Ò¥ı ÔÓ¯‡Í¥‚ ¥ ‚ÂÒÚ‚ ̇¯Ó„Ó „Óχ‰flÌÒÚ‚‡. ì͇ªÌÒ¸ÍËÈ Ó·¥ÚÌËÍ Ì ıӘ ÔÂÂÒÂÎflÚËÒfl ‚ «·¥‰ÓÌ‚¥Î¸» – ‡ÎÂ Ê ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ‰Âʇ‚ÌËÈ ‰¥fl˜ Ì ıӘ ÂÔÂÁÂÌÚÛ‚‡ÚË «·‡Ì‡ÌÓ‚Û ÂÒÔÛ·Î¥ÍÛ» (˘Ó ˜ÂÏÌ¥ «Á‡ı¥‰ÌflÍË» ‚Ï¥˛Ú¸ ‰‡ÚË ‚¥‰˜ÛÚË ‰ÂÒflÚ͇ÏË ·ÂÁ‰Ó„‡ÌÌÓ ÍÓÂÍÚÌËı ÒÔÓÒÓ·¥‚)! ì͇ªÌÒ¸ÍËÈ Ù‡ı¥‚ˆ¸ „¥ÍÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏβπ Ò‚Ó˛ ÌÂÔÓÚ¥·Ì¥ÒÚ¸ Û Ò··ÓÓÁ‚ËÌÂÌ¥È Í‡ªÌ¥ – ‡ÎÂ Ê ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÓÎ¥„‡ı‡ ÌÂÓıӘ ÚÓÎÂÛ˛Ú¸ Û Ò‚¥ÚÓ‚¥È ·¥ÁÌÂÒÓ‚¥È ÂÎ¥Ú¥, ‡Ô¥Ó¥ ‚·‡˜‡˛˜Ë ‚ ̸ÓÏÛ ÍÓÛÔˆ¥Ó̇ ‡ÙË͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó ¯ÚË·Û... «ì͇ªÌ¥ Ì ϥ҈ ‚ ÚÂÚ¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥!» – „‡ÒÎÓ ÒԥθÌÓ„Ó ÔÓflÚÛÌÍÛ «‚Âı¥‚» ¥ «ÌËÁ¥‚», ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚ ¥ ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ¥‚, á‡ıÓ‰Û ¥ ëıÓ‰Û. ë‡Ï ڇ͇ ÙÓÏÛ· ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ¥‰Âª π ̇ȉÓ˜̥¯Ó˛ ‚ ì͇ªÌ¥ ̇ Á·ϥ ÚËÒfl˜ÓÎ¥Ú¸.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ç¥‰Ú‡Í ‚·‰Û Ô¥‰¯ÚÓ‚ıÛ˛Ú¸ ‰Ó «ˆÂÌÚÛ Ï‡Ò» ÒԥθÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË. ì ÔÂ¥Ó‰Ë Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, flÍ˘Ó ‚·‰‡ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ÌÂÁ‰‡ÚÌÓ˛ ‰Ó ÍÓÌÒÚÛÍÚË‚ÌÓª Ò‡ÏÓÁÏ¥ÌË ‡ÁÓÏ ¥Á ÓÒ‰flÏ „Óχ‰flÌÒ¸ÍËı ÒÔ¥ÎÓÍ, Ï¥Ê ÌËÏË ‚ËÁ¥‚‡π ÛÈÌ¥‚ÌËÈ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ. ÇËÌË͇π Ú‡ÍÚ˘ÌËÈ ‡Î¸flÌÒ ÓÁχªÚËı Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌËı ÒËÎ, Ó¥πÌÚÓ‚‡ÌËı ̇ ‰ÂÏÓÌÚ‡Ê ‚·‰Ë. ÄθflÌÒ ÙÓÏÛπ ÚËϘ‡ÒÓ‚Û, «Ì„‡ÚË‚ÌÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸» ¥ Û ‡Á¥ ÔÂÂÏÓ„Ë ÔÓÓ‰ÊÛπ «Ì„‡ÚË‚ÌÛ ‚·‰Û». ÇÓ̇ Ì χπ ÊÓ‰ÌÓª ÔÓÒÛÚ̸Ӫ ÔÓ„‡ÏË, ÓÍ¥Ï Ï¥Ò¥ª Υ͂¥‰‡ÚÓ‡.
çÖÉÄíàÇçÄ ßÑÖçíàóçßëíú ß çÖÉÄíàÇçÄ ÇãÄÑÄ èÓ·ÎÂÏË ÒԥθÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ÚËϘ‡ÒÓ‚Ó ‚¥‰ıÓ‰flÚ¸ ̇ ‰ÂÒflÚËÈ Ô·Ì; ̇ Ô¯ÓÏÛ – ÔÓ·ÎÂÏË ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥ª ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ‰Ó·‡. ÄÔ‡‡Ú, ÂχÌÒËÔÓ‚‡ÌËÈ ‚¥‰ ‚·‰Ë, ÍÂÛπ ÔÓˆÂÒÓÏ, ‰ÓÒÚ‡‚Îfl˛˜Ë ÒÂ·Â Û ‚Ò¥ ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥ÈÌ¥ ÔÓˆÂÒË ‚ flÍÓÒÚ¥ ÌÂÔÓÁ·ÛÚÌ¸Ó„Ó ÔÓÒ‰ÌË͇. éÒÓ·Ë Ú‡ „ÛÔË, ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ¥ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª ÒԥθÌÓÒÚË, ˆÛÔÎflÚ¸ ‚·ÒÌ¥ÒÚ¸, fl͇ ÁÓÒڇ·Òfl ·ÂÁ „ÓÒÔÓ‰‡fl. ÄΠÔËÒ‚ÓπÌÌfl ÌÂÏÓÊÎË‚Â ·ÂÁ ¥‰ÂÌÚË٥͇ˆ¥ª, ÚÓÏÛ ‚·ÒÌ¥ÒÚ¸ ÓÒ¥‰‡π Ú‡Ï, ‰Â ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ÔËfl‚̇, – Á‡ ÍÓ‰ÓÌÓÏ. ßÌÒÚËÚÛÚË ÍÓÎ˯̸Ӫ ÒԥθÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË Ú‡ÍÓÊ Á‡Á̇˛Ú¸ ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥ª, ÔÂÂıÓ‰flÚ¸ ‰Ó ÛÍ ÙÛÌ͈¥Ó̇θÌÓ ÒÔˆ¥‡Î¥ÁÓ‚‡ÌËı χ∂¥Ì‡Î¥‚ ¥ ÔÓÔÓ‚Ì˛˛Ú¸ ·‚Ë Ì„‡ÚË‚ÌÓ„Ó ‡Î¸flÌ-
‚
Ò ¥ Ï ' ª
‚ Â Î Ë Í ¥ È . . .
розширити альянс, побільшити европу
збi¶нєв бжезiнскi
©
Á · ¥ ∂ Ì π ‚
· Ê Â Á ¥ Ì Ò Í ¥ ,
2 0 0 1
виступ на конференцiї прем’єр-мiнiстрiв держав центральної европи (братислава, 11 травня 2001)
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÛ. ç‡ ÁÏ¥ÌÛ ÒԥΈ¥ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ¥‚ ÔËıÓ‰ËÚ¸ ÒÔ¥Î͇ ·Óˆ¥‚ Á‡ ‚ËÁ‚ÓÎÂÌÌfl ‚¥‰ ˆÂÌÁÛË, ÔÓˆ¥ÌÓ‚Û‚‡˜¥ Ú‡ ‚ËÍÓ̇‚ˆ¥ Á‡·ÓÓÌÂÌËı ʇ̥‚ ÔÓÒ¥‰‡˛Ú¸ ϥ҈ ÍÓÏÔÓÁËÚÓ¥‚, ÍÓÎ˯̥ ‰ËÍÚÓË, ‡ ÚÂÔ ÔÓÎ¥ÚÓ„Îfl‰‡˜¥ ‚ËÍË‚‡˛Ú¸ ÚËı, ˜Ëª ÚÂÍÒÚË ÓÁ‚Û˜Û‚‡ÎË ÍÓÎËÒ¸. óËÏ ‰‡Î¥ ÔÓÒÛ‚‡πÚ¸Òfl ÛÈÌÛ‚‡ÌÌfl, ÚËÏ ÏÂÌ¯Â Û «Ì„‡ÚË‚ÌÓª ‚·‰Ë» Ô¥‰ÒÚ‡‚ ¥ ÔË‚Ó‰¥‚ ÔÓÒ¥‰‡ÚË Í‡ÁÂÌÌ¥ ÔÓÒ‡‰Ë. ì ÔÓ¯Û͇ı ÔÓ‰¥·ÌËı ÔË‚Ó‰¥‚ ‚Ó̇ ÔÓ˜Ë̇π ÔÓ‚ÓÍÛ‚‡ÚË ÍËÁË È ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË, ‡̥ÏÛ˛˜Ë ÔËÏ‡Û ‰‡‚ÌÓ ÔÂÂÏÓÊÂÌÓ„Ó ‚ÓÓ„‡. èÓÒÚ‡π ‚Í‡È Ì„‡ÚË‚ÌËÈ ‡Î¸flÌÒ ÍËÁÓ‚Ëı ÛÔ‡‚ËÚÂÎ¥‚ ÔË‚‡ÚËÁÓ‚‡ÌËÏË ¥ÌÒÚËÚÛÚ‡ÏË: ÌÓ‚¥ ÛÈÌÛ‚‡ÌÌfl ÚÂÔ ˜ËÌflÚ¸Òfl Á‡‡‰Ë Ô¥‰ÚËχÌÌfl ÛÈÌ¥‚ÌÓ„Ó status quo.
ÉêéåÄÑüçëúäÖ ëìëèßãúëíÇé, äéçëéãßÑÄñßü íÄ çéÇÄ ßÑÖçíàóçßëíú ê‡ÌÓ ˜Ë Ô¥ÁÌÓ ÊËÚÚπÁ‰‡ÚÌ¥ ÒËÎË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ¯Û͇ÚË ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌ¥ ÙÓÏË ÒԥθÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË – ¥ Á‡‚‰flÍË ˆ¥È ̇„Ó‰¥ Á„‡‰Û˛Ú¸ ÔÓ ÍÓÓ‰ËÌÛ˛˜Û Óθ ‰Âʇ‚Ë. ÄΠ«Ì„‡Ú˂̇ ‚·‰‡» ˆ¥ÎÍÓÏ Ó˜Ï‡Ì¥Î‡, ‡ ÔÓÁ‡ ÚËÏ, ÔÓÁ·‡‚ÎÂ̇ ÂÒÛÒÌÓª ·‡ÁË, ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËı ͇̇Υ‚ ¥ ÒËÎÓ‚Ëı ÒÚÛÍÚÛ, flÍ¥ ‰‡‚ÌÓ ÔË‚‡ÚËÁÓ‚‡Ì¥. ç‡È‚‡ÊÎË‚¥¯Ó˛ ÓÁ̇ÍÓ˛ ÊËÚÚπÁ‰‡ÚÌÓÒÚË ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÒÎÛÊËÚ¸ Áϥ̇ «Ì„‡ÚË‚ÌÓª ‚·‰Ë» ̇ ‚·‰Û ÍÓÌÒÓÎ¥‰Û˛˜Û. ÄΠ‚ ÏÓÏÂÌÚ Ò‚Ó„Ó ‚ËÁ̇ÌÌfl ‚Ó̇ Ì ‰ËÒÔÓÌÛπ ‡Ì¥
ß Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á, ¥ 襂̥˜ÌÓ‡Ú·ÌÚ˘ÌËÈ ‡Î¸flÌÒ Ó·ÎflÚ¸ ÒÚ‡‚ÍÛ Ì‡ ÓÁ¯ËÂÌÌfl. ëÓ˛Á ÔÓ‚‡‰ËÚ¸ Ô„ӂÓË ÔÓ ‚ÒÚÛÔ ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌ¥‚. ü „‡‰‡˛, ˘Ó ÁÓÒÚ‡π ÔÓÎ¥Ú˘̇ Ô¥‰ÚËÏ͇ ÔÓÔÓÁˈ¥ª, ‡·Ë ÔÓˆÂÒ ÓÁ¯ËÂÌÌfl çÄíé Ûı‡‚Òfl Û Ì‡ÔflÏÍÛ ÔËÈÌflÚÚfl ̇ÒÚÛÔÌËı ˜ÎÂÌ¥‚. ÑÓ͇ÁÓÏ ˆ¸Ó„Ó ÏÓÊ ÔÓÒÎÛÊËÚË ÎËÒÚ ‰Ó èÂÁˉÂÌÚ‡ ÑÊ.Ç.ÅÛ¯‡ Ò¥Ï̇‰ˆflÚË ‚ÔÎË‚Ó‚Ëı ÒÂ̇ÚÓ¥‚, Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ÂÒÔ۷Ϋ͇¥‚ ÑÊÂÒÒ¥ ÉÂÎÏÁ‡ [Helms] Ú‡ ÑÊÓ̇ å‡Í-äÂÈ̇ [McCain] ¥ ‰ÂÏÓ͇ڥ‚ ÑÊÓÁÂÙ‡ 㥷Âχ̇ [Lieberman] Ú‡ ÑÊÓÁÂÙ‡ ŇȉÂ̇ [Biden]. ì ç¥Ï˜˜ËÌ¥ ‰‚‡ ˜¥Î¸ÌËı Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË Ô‡‚Îfl˜Óª ëÑè Ú‡ÍÓÊ Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ ÓÔÛ·Î¥ÍÛ‚‡ÎË ÒÚ‡ÚÚ˛ ¥Á Á‡ÍÎËÍÓÏ ÔÓ Á‡ÔÓ¯ÂÌÌfl ‰Ó ÒÓ˛ÁÛ ÌÓ‚Ëı ‰Âʇ‚ ÛÊ ̇ ̇ÒÚÛÔÌ¥È ÁÛÒÚ¥˜¥ ̇ Ì‡È‚Ë˘ÓÏÛ ¥‚Ì¥ Î¥‰Â¥‚ çÄíé. ñ¥ ÔËÍ·‰Ë ÏÓÊ̇ ̇‚Ó‰ËÚË ¥ ‰‡Î¥. èÓÏ¥ÍÛÈÏÓ, flÍ ‚Ë„Îfl‰‡Î‡ · ÒÛ˜‡Ò̇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‚ Ö‚ÓÔ¥, ÍÓÎË · çÄíé ‰‡‚ Ò· Á‡Îfl͇ÚË ¥ ‚¥‰ÏÓ‚Ë‚Òfl · ‚¥‰ ÓÁ¯ËÂÌÌfl, ÍÓÎË · ‡Î¸flÌÒ ÔËÒÎÛı‡‚Òfl ‰Ó „ÓÎÓÒ¥‚, flÍ¥ ÔÓÚÂÒÚÛ‚‡ÎË ÔÓÚË ÈÓ„Ó ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl Û äÓÒÓ‚Ó.
147
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔÓÒÛÚÌ¸Ó˛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ˛, ‡Ì¥ ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌËÏË ÙÓχÏË – Ì¥˜ËÏ, ÔÓÁ‡ ͉ËÚÓÏ ‰Ó‚¥Ë ‚Ë·Óˆ¥‚ ¥ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÂÒÛÒÛ ÌÓ‚Óª ÍÓχ̉Ë. ê‡θÌÓ˛ ÓÔÓÓ˛ ÍÓÌÒÓÎ¥‰Û˛˜Óª ‚·‰Ë ÏÓÊÛÚ¸ ÒÚ‡ÚË Î˯ ÒËÎË „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‚¥‰ flÍËı ªª ‚¥‰ÏÂÊÓ‚Ûπ ÒÛÔfl„‡ ‡Ô‡‡ÚÛ Ú‡ áåß. ßÌÒÚËÚÛÚË ÓÌÓ‚ÎÂÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ‚ËÓÒÚ‡˛Ú¸ ¥Á Ú͇ÌËÌË ÌÓ‚Ëı „Óχ‰Ò¸ÍËı ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚. ì Ï¥Û ‚ËÁ¥‚‡ÌÌfl ªı Ó˜¥ÍÛπ «Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁ‡ˆ¥fl», ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl Û ÒԥθÌÛ ‚·ÒÌ¥ÒÚ¸ ‰Âʇ‚Ë ¥ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ì ˆÂÈ ÓÒÓ·ÎË‚ËÈ ÔÂ¥Ó‰ ‚Á‡πÏÓ‰¥ª ‚·‰Ë ¥ „Óχ‰flÌÒ¸ÍËı ÒÔ¥ÎÓÍ ÏË ¥ ‚ÒÚÛÔ‡πÏÓ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥. íÛÚ ÔÓ„Îfl‰‡˛Ú¸ ˜ÓÚËË ˘¥Î¸ÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ Υ̥ª „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË.
ëíêÄíÖÉßóçÄ ãßçßü 1: çÄñßéçÄãúçÄ äÄÑêéÇÄ ßçßñßÄíàÇÄ ç‡Á‡„‡Î ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ˘Ó ϥ̥χθ̇ ˆ¥Ì‡ ÁÏ¥ÌË ÒԥθÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË – Áϥ̇ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ‡ ÓÒÚ‡ÌÌfl Á‡ Á‚˘ÌËÏË Òڇ̉‡Ú‡ÏË ÔÓÚ·Ûπ ‡·Ó ˜‚ÂÚ¥ ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ‡·Ó ÍÛθÚÛÌÓª ‚Óβˆ¥ª Û ÒÚËÎ¥ å‡Ó. ç¥ ÚÓ„Ó, Ì¥ ¥Ì¯Ó„Ó ÒÛ˜‡ÒÌ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ì ÏÓÊ ÒÓ·¥ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚË, Ì ËÁËÍÛ˛˜Ë ‚ËÔ‡ÒÚË ¥Á ÒÛ˜‡ÒÌÓÒÚË. ÇËı¥‰ – Û ‡‰Ë͇θÌÓÏÛ ÓÌÓ‚ÎÂÌÌ¥ ‰Âʇ‚ÌÓª ÒËÒÚÂÏË ÓÒ‚¥ÚË, Á‰¥ÈÒÌÂÌÓÏÛ ÁÛÒËÎÎflÏË „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθ-
üÍ˘Ó ÒÙÓÏÛ₇ÚË ˆÂ ·ÍÓÌ¥˜ÌÓ, ÚÓ ‰Âʇ‚Ë ñÂÌڇθÌÓª Ö‚ÓÔË, ‚ Ú.˜. ãËÚ‚‡, ã‡Ú‚¥fl Ú‡ ÖÒÚÓÌ¥fl ‚¥‰˜Û‚‡ÎË · ÒÂÈÓÁÌÛ Á‡„ÓÁÛ, ‡ ŇÎ͇ÌË Á‡Î˯‡ÎËÒfl · ÚÂÂÌÓÏ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ. ñ¸Ó„Ó, ̇ ˘‡ÒÚfl, Ì ڇÔËÎÓÒfl. éÚÓÊ, ÏË ÏÓÊÂÏÓ ÔÓÏ¥ÍÛ‚‡ÚË Ì‡‰ ÚËÏ, Û flÍÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ Ûı‡ÚËÒfl, ԇϒflÚ‡˛˜Ë ̇҇ÏÔ‰ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ı‡‡ÍÚ çÄíé ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ Á‡Á̇‚ ‰ÓÍÓ¥ÌÌËı ÁÏ¥Ì. ëÓ˛Á ÓÁÔÓ˜‡‚ Ò‚Óπ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl flÍ Û„Ó‰‡, ÛÍ·‰Â̇ Á‡‰Îfl „‡‡ÌÚ¥È ·ÂÁÔÂÍË ÌËÁÍË ÒÛ‚ÂÂÌÌËı ‰Âʇ‚ ¥ ÙÓχθÌÓ Ú‡Í‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ¥ÒÌÛπ È Ì‡‰‡Î¥, ıÓ˜‡ ͥθͥÒÚ¸ ˜ÎÂÌ¥‚ Á·¥Î¸¯Ë·Òfl ‰Ó 19. é‰Ì‡Í, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥Á ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥π˛ Ú‡ ÓÁ¯ËÂÌÌflÏ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ çÄíé ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ÔÓ˜Ë̇π ̇„‡‰Û‚‡ÚË ÒÓ˛Á Ï¥Ê ÄÏÂËÍÓ˛ Ú‡ Ö‚ÓÔÓ˛. å‡ÈÊ ÛÒ¥ ‚ÓÔÂÈҸͥ ˜ÎÂÌË çÄíé ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚ıÓ‰flÚ¸ ‰Ó Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ, ‡ ÚË ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌË ÛÊ ‚‰ÛÚ¸ Ô„ӂÓË ÔÓ ‚ÒÚÛÔ ‰Ó Öë. èÓÎ¥Ú˘̥ ÍËÚÂ¥ª ˜ÎÂÌÒÚ‚‡ ‚ çÄíé Ú‡ Öë ¥‰ÂÌÚ˘̥. á‚’flÁÍË ¥ Ô‡ÍÚ˘Ì ‚Á‡πÏÓÔÂÂÔÎÂÚÂÌÌfl çÄíé ¥ ëÓ˛ÁÛ ÒÚ‡ÎË ÌÓ‚Ó˛ ∂ÂÓÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓ˛ ‡Υπ˛. ∫ª ÔÓ‚ËÌÌ¥ Ó·Ï¥ÍÛ‚‡ÚË ÁÛÒÚ¥˜¥ ̇ Ì‡È‚Ë˘ÓÏÛ ¥‚Ì¥ Î¥‰Â¥‚ Öë Û äÓÔÂÌ„‡∂ÂÌ¥ Ú‡ çÄíé Û è‡Á¥, flÍ¥ ‚¥‰·Û‰ÛÚ¸Òfl ‚ ̇ÒÚÛÔÌÓÏÛ Óˆ¥. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÚ‚‡, Û ÚÓÏÛ, ˘Ó· ÌÓÒ¥ª ÌÓ‚Óª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ¥ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı ¥Á ̲ ¥ÁÌӂˉ¥‚ ‰¥flθÌÓÒÚË Ì„‡ÈÌÓ ‰ÓÎÛ˜ËÎËÒfl ‰Ó ÔÓˆÂÒÛ ÓÁ¯ËÂÌÓ„Ó ‚¥‰Ú‚ÓÂÌÌfl ͇‰¥‚ Ú‡ ‚¥‰¥„‡‚‡ÎË Û Ì¸ÓÏÛ ÔÓ‚¥‰ÌÛ Óθ. ÑÓÒ‚¥‰ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ÌÓ‚Ëı ÓÒ‚¥ÚÌ¥ı ÚÂıÌÓÎÓ„¥È ‰Îfl Ô¥‰„ÓÚÓ‚ÍË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ¥ÌÌÓ‚‡ÚÓ¥‚ Ò‚¥‰˜ËÚ¸, ˘Ó ˜ÂÂÁ 2-3 ÓÍË ˜ËχÎÓ ÒÚÛ‰ÂÌÚ¥‚ ÛÔ‚ÌÂÌÓ Á‡ÎÛ˜‡˛Ú¸Òfl ‰Ó Ô‡ÍÚ˘ÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË ‚ flÍÓÒÚ¥ ÍÂ¥‚ÌËÍ¥‚ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È, ÔÓÂÍÚ¥‚ ¥ ÔÓ„‡Ï. åÓÎÓ‰¸, fl͇ ÔÓ˜‡Î‡ ̇‚˜‡ÚËÒfl Û Ï¥Ê˜‡ÒÒ¥ «ÔÂÂÒÚÓÈÍË», Ì ÔÓ‚ËÌ̇ ÒÚ‡ÚË ‚Ú‡˜ÂÌËÏ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ, ‚Ó̇ Á‰‡Ú̇ ¥ ÔÓ‚ËÌ̇ Ì„‡ÈÌÓ ‚ÁflÚË ‰Óβ ͇ªÌË Û ‚·ÒÌ¥ ÛÍË.
ëíêÄíÖÉßóçÄ ãßçßü 2: çÖáÄãÖÜçÄ ÉêéåÄÑëúäÄ ÖäëèÖêíàáÄ СЕР¢ЄЙ ЧЕРНИШОВ ГРОМАДЯНСЬКІ ТЕЗИ
148
ëÛÒԥθÒÚ‚Ó, flÍ ·‡Î‡ÌÒÛπ ̇ ÏÂÊ¥ Ï¥Ê ‰ÂÒÚÛÍÚË‚ÌÓ˛ ¥ ÍÓÌÒÚÛÍÚË‚ÌÓ˛ Ù‡Á‡ÏË Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª, ‚Ë„Îfl‰‡π flÍ ÒÚÓ͇ڇ ÒÛÏ¥¯ ·ÚÓÍ ÒÚ‡Óª Ú‡ ÌÓ‚Ó̇ӉÊÂÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚ¥. èÓÚ¥·ÂÌ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËÈ ¥ Ó·’πÍÚË‚ÌËÈ Ù¥Î¸Ú ‰Îfl ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌÌfl Ô¯Ӫ ‚¥‰ ‰Û„Óª. ç ȉÂÚ¸Òfl ÔÓ Ô‚ˉ‡ÌÌfl ¥ÌÒÚËÚÛÚÛ ¥ÌÍ‚¥Áˈ¥ª. ÄΠÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ¥ ‰Âʇ‚‡ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ˜¥ÚÍÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÚË, ˜Ë χπ Ô‚̇ ÒË· ‡·Ó ÚẨÂ̈¥fl ÔÓÁËÚË‚ÌÛ ÔÓπ͈¥˛ ̇ ‚ÂÍÚÓ Á‡„‡Î¸ÌÓ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ˜Ë π Ô‚ÌËÈ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÈ ÙÂÌÓÏÂÌ ÒÔ‡‚ÊÌ¥Ï – ‡ ˜Ë ˆÂ ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ Ó·ÓÎÓÌ͇ „ÓÂÁ‚¥ÒÌÓª «‰ÊËÌ-
åË Á̇πÏÓ, ˘Ó Öë ÓÁ¯Ë˛‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl, ÔÓÁ‡flÍ ÛÊ ҸӄӉ̥ ‚¥Ì ‚‰ Ô„ӂÓË ÔÓ ‚ÒÚÛÔ Á 11 ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏË ‰Âʇ‚‡ÏË, ‡ Ì‚‰Ó‚Á¥ χÚËÏ ÔÓ̇‰ 20 ˜ÎÂÌ¥‚. ÅÛÎÓ · ‡·ÒÛ‰ÌÓ, ÍÓÎË · Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ çÄíé ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÎÓ Á‡ ·ÂÁÔÂÍÛ, Ò͇ʥÏÓ Î˯ ڸÓı ˜‚ÂÚÂÈ Öë, ‡ Ì ÛÒ¥πª ÚÂËÚÓ¥ª. í‡Í‡ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ÔËÁ‚· · ‰Ó ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‰‚ÓÁ̇˜ÌÓÒÚË, fl͇ · Ïӄ· ˜ËÌËÚË ‰ÂÒÚ‡·¥Î¥ÁÛ˛˜ËÈ ‚ÔÎË‚ ¥ ÔÓ„Î˷₇ÚË ‚¥‰˜ÛÚÚfl Ì·ÂÁÔÂÍË Û ˜‚ÂÚ¥, ̇ flÍÛ Ì ÔÓ¯Ë˛‚‡‚Òfl · Á‡ıËÒÚ çÄíé. Ⴂ‡ÈÌÓ, Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌ ˜ÎÂÌÒÚ‚Ó Û ëÓ˛Á¥ Ú‡ çÄíé Ì ÔÓ‚ËÌÌÓ ‚¥‰·Û‚‡ÚËÒfl ÏÂı‡Ì¥˜ÌÓ, ‡Î ‚ ‰Ó‚„ÓÒÚÓÍÓ‚¥È ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥ ‚ËÌflÚÍË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ˜ËÌËÚËÒfl Î˯ ‰Îfl ‰Âʇ‚, flÍ¥, ·Û‰Û˜Ë ˜ÎÂ̇ÏË çÄíé, ‚ËÒÎÓ‚ËÎË · ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl, ˘Ó Ì ·‡Ê‡˛Ú¸ ‚ÒÚÛÔ‡ÚË ‰Ó Öë ¥ ̇‚Ô‡ÍË. ó„ӂËÈ ˜ËÌÌËÍ, flÍËÈ Á‡ÒÎÛ„Ó‚Ûπ ̇ Û‚‡„Û, – ˆÂ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ÛÊ ÁÌËÍ· „ÓÎӂ̇ ÁÓ‚Ì¥¯Ìfl Á‡„ÓÁ‡, flÍÛ ÒÚ‚Ó˛‚‡‚ ëëëê. ì êÓÒ¥ª Á‡‡Á ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‚‡ÊÍËÈ ¥ ÌÂÓ‰ÌÓÁ̇˜ÌËÈ ÔÓˆÂÒ Ò‡ÏÓÓÍÂÒÎÂÌÌfl Û ÌÓ‚Ëı ÛÏÓ‚‡ı. Ç¥‰Ú‡Í ÓÁ¯ËÂÌÌfl çÄíé Ô‰·‡˜‡π Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥˛ ¥Á Ó·ÓÓÌÌÓ„Ó ÒÓ˛ÁÛ, flÍËÈ ÁÓÒ‰ÊÛ‚‡‚Òfl ÍÓÎËÒ¸ ̇ ˆ¥ÎÍÓÏ ‚ËÁ̇˜ÂÌ¥È Á‡„ÓÁ¥, Û Á¥ÌÚÂ∂Ó‚‡ÌÛ ÍӇΥˆ¥˛ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓª ·ÂÁÔÂÍË, fl͇ ÔÓ¯Ë˛π Ò‚¥È ‚ÔÎË‚ ̇ ‚ӇÚ·ÌÚ˘̥ ÔÓÒÚÓË ¥ Á‰‡Ú̇ ‚¥‰Â‡„Û‚‡ÚË Ì‡ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒË», fl͇ ÔËıÓ‚Ûπ ڥ̸ӂËÈ ¥ÌÚÂÂÒ [‰ÊËÌÒ‡ – ÒÎÂÌ∂Ó‚ËÈ ‚ˇÁ, flÍËÈ ÓÁ̇˜‡π ÔËıÓ‚‡ÌÛ (‚¥‰ ÍÂ¥‚Ìˈڂ‡) ÂÍ·ÏÛ, Ú.Á‚. «˜ÓÌËÈ Ô¥‡»; ÔÓıÓ‰ËÚ¸ ‚¥‰ ÂÍ·ÏÌÓª Á‡ÒÚ‡‚ÍË êíê: ̇ ‰ÊËÌÒÓ‚Û Ú͇ÌËÌÛ Ì‡ªÊ‰Ê‡π ÒÎÓ‚Ó «ÂÍ·χ». – èËÏ. ÔÂÂÍÎ.]. ãÓ·¥ÁÏ Á‡ÍÓÌÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ˆ¥ÎÍÓÏ ÔËÈÌflÚÌËÈ Û ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ‡Î ÎÓ·¥ÒÚË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚¥‰ÍËÚÓ ÂπÒÚÛ‚‡ÚËÒfl ‚ ˆ¥È flÍÓÒÚ¥ È Ì ÔÂÚẨۂ‡ÚË Ì‡ ·ÂÁÍÓ¯ÚÓ‚ÌÛ ‰Âʇ‚ÌÛ Ô¥‰ÚËÏÍÛ. çÂÓ·ı¥‰Ì‡ ÍӇΥˆ¥fl „Óχ‰flÌÒ¸ÍËı ÒÔ¥ÎÓÍ ¥ Ó·’π‰Ì‡Ì¸ Á ÏÂÚÓ˛ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ÍÓÏÔÂÚÂÌÚÌÓª, ÂÙÂÍÚË‚ÌÓª Ú‡ χÍÒËχθÌÓ ‚¥‰‚ÂÚÓª ÂÍÒÔÂÚËÁË ÔÓÂÍÚ¥‚, ÔÓ„‡Ï, ¥¯Â̸, Á‡ıÓ‰¥‚, ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚ Û ‚Ò¥ı ·ÂÁ ‚ËÍβ˜ÂÌÌfl ÒÙ‡ı ÊËÚÚfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡.
ëíêÄíÖÉßóçÄ ãßçßü 3: áåßëíéÇÖ éçéÇãÖççü ßÑÖçíàóçéëíà êÓÁ·Û‰Ó‚‡ ÌÓ‚Óª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË – flÍ ÒÔÓÛ‰ÊÂÌÌfl ·Û‰ËÌÍÛ, ‰Â ÒËÎË „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÔÓÒÚ‡˜‡˛Ú¸ χÚÂ¥‡ÎË, ‚‰ÛÚ¸ ·Û‰¥‚Âθ̥ Ú‡ ‰ÂÍÓ‡ÚË‚Ì¥ Ó·ÓÚË, ‡ ‚·‰‡ ‚ËÍÓÌÛπ Óθ ‚ËÍÓÌÓ·‡. ß ‰Ó·Â · Ì‡Ï Ô‡Ï’flÚ‡ÚË, ˘Ó ·‡‰‡Í ̇ ·Û‰Ó‚¥, flÍËÈ Ô‡ÌÛπ ˜ÂÂÁ ·‡Í π‰ËÌÓ„Ó ÔÓÂÍÚÛ ·Û‰¥‚Î¥, Ì ÛÒÛÌÛÚË ÊÓ‰ÌËÏË ÔÓÒËÎÂÌÌflÏË ‚ËÍÓ̇‚Ò¸ÍÓª ‰ËÒˆËÔÎ¥ÌË. åÓ„ÛÚÌfl ‚ÂÚË͇θ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ‚·‰Ë Ì ‚ÒÚÓfl· Ô‰ ͇ıÓÏ ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ¥‰ÂÈÌÓÒÚË. ëԥθ̇ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ̇҇ÏÔ‰ ÒÂÌÒӂ̇, ¥ ªª ÌÓ‚ËÈ
Á‡„ÓÁÛ ÏËÛ ¥ ̇ ‚·ÒÌ¥È ÚÂËÚÓ¥ª, ¥ Û ·ÂÁÔÓÒ‰̸ÓÏÛ ÒÛÒ¥‰ÒÚ‚¥. éÚÓÊ çÄíé ‚¥‰¥„‡π ÚÂÔ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Ó·ÓÓÌÌÛ ¥ Ô‚ÂÌÚË‚ÌÛ Óθ, ‰Ó͇ÁÓÏ ˜Ó„Ó ÏÓÊ ÔÓÒÎÛÊËÚË ¥ÌÚ‚Â̈¥fl ‚ äÓÒÓ‚Ó. çÄíé ÏÓÊ ‚ËÍÓ̇ÚË Ú‡ÍÛ Óθ, ÔÓÁ‡flÍ π ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÏ ÒÓ˛ÁÓÏ ¥ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ˛ ÒËÒÚÂÏÓ˛ ·ÂÁÔÂÍË. íÓÏÛ ÈÓ„Ó ÓÁ¯ËÂÌÌfl Ì ÏÓÊ̇ Óˆ¥Ì˛‚‡ÚË ‚ËÍβ˜ÌÓ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Ï¥Î¥Ú‡ÌÓª Ôˉ‡ÚÌÓÒÚË ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌ¥‚. üÒ̇ ¥˜, Ú·‡ ‚Ëχ„‡ÚË, ‡·Ë ÍÓÊÂÌ ˜ÎÂÌ ‡Î¸flÌÒÛ Ó·Ë‚ ÍÓÌÍÂÚÌËÈ ‚ÌÂÒÓÍ ‰Îfl Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ÒԥθÌÓª ·ÂÁÔÂÍË. ÄΠÔÓˆÂÒ ÓÁ¯ËÂÌÌfl ÒÓ˛ÁÛ ¥Á ÏÂÚÓ˛ ‚ËÍβ˜ÂÌÌfl ÚÂËÚÓ¥È ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‰‚ÓÁ̇˜ÌÓÒÚË Ò‡Ï ÔÓ ÒÓ·¥ π ÔÓˆÂÒÓÏ ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl ·ÂÁÔÂÍË Ö‚ÓÔË ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ. èÓÁ‡flÍ çÄíé – ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚ËÈ ÒÓ˛Á, ‡ Ì ӉÌÓ·¥˜Ì‡ „‡‡ÌÚ¥fl Á‡ıËÒÚÛ, ÍÓÊÂÌ ÌÓ‚ËÈ ˜ÎÂÌ ‡Î¸flÌÒÛ ÔÓ‚ËÌÂÌ ‚¥Ó„¥‰ÌËÏ ˜ËÌÓÏ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË Ò‚Ó˛ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó Ò‡ÏÓÓ·ÓÓÌË, ‡·Ë Á‰Ó·ÛÚË ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÛ ·ÂÁÔÂÍÛ. Ç¥Ì Ú‡ÍÓÊ ÔÓ‚ËÌÂÌ ·ÛÚË „ÓÚÓ‚ËÏ ‚ÌÂÒÚË ¥ÒÚÓÚÌËÈ ‚Í·‰ Û ˆ˛ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÛ ·ÂÁÔÂÍÛ, ̇‚¥Ú¸ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ÈÓÏÛ ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó Ì·ÂÁÔÂ͇ Ì Á‡„ÓÊÛπ. ÑÎfl ÛÚËχÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÊËÚÚπÁ‰‡ÚÌÓÒÚË ÔÓˆÂÒÛ ÓÁ¯ËÂÌÌfl çÄíé ÌÂÁÏ¥ÌÓ ‚‡ÊÎË‚ËÏ π ‚ËÍÓ̇ÌÌfl Ú¸Óχ ̇ÈÏÓÎÓ‰h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÂÌÒ Ì‡Ó‰ÊÛπÚ¸Òfl ‚ ̇‰‡ı „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‡ Ì ̇ Ûfl‰Ó‚Ëı ‰‡˜‡ı. ì ÔÓÚË·ÓÒÚ‚¥ ÚẨÂ̈¥È ¥ ÒËÎ ÒÚ‡Óª Ú‡ ÌÓ‚Óª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË Ô¯¥ χ˛Ú¸ ·ÂÁÔ˜ÌÛ ÒÚ‡ÚÓ‚Û Ô‚‡„Û, ÔÓÁ‡flÍ ‚ÓÌË ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl ÔÎÓ‰‡ÏË ÔË‚‡ÚËÁ‡ˆ¥ª ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚ ¥ ͇̇Υ‚ ¥ÌÙÓχˆ¥ª, ÒÔˇ˛Ú¸Òfl ̇ ÒËÎÛ Á‚˘ÍË Ú‡ ¥Ìˆ¥˛ ÏËÒÎÂÌÌfl.ëÛ˜‡Ò̇ ‚·‰‡ Ì ÔÓ‚ËÌ̇ (Ú‡, ÔÓ ÒÛÚ¥, È Ì ÏÓÊÂ) Ì ‚ÚÛÚËÚËÒfl Û ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÒÛÔ˜ÍË, ‡Ì¥ ÚËÏ ·¥Î¸¯Â ‚ËÒÚÛÔËÚË ‡‚ÚÓÓÏ ÌÓ‚Ó„Ó ‚ÒÂÔÂÂχ„‡˛˜Ó„Ó ‚˜ÂÌÌfl. ÄΠ‚ ªª ¥ÌÚÂÂÒ¥ ÔË̇ÈÏÌ¥ Á¥‚ÌflÚË ¯‡ÌÒË ÒÚÓ¥Ì, Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ÛÏÓ‚Ë ÓÁ‚ËÚÍÛ ÓÒ‚¥ÚÌ¥ı, ‰ÓÒÎ¥‰Ìˈ¸ÍËı, ÍÛθÚÛÌËı, ω¥ÈÌËı Ú‡ ¥Ì¯Ëı ÔÓÂÍÚ¥‚ È ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚, Ò‚Ó·Ó‰Û Ò‡ÏӂˇÁÛ Ú‚Ó˜Ëı ÍÓÎÂÍÚË‚¥‚ È ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚, ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ̇ ÓÌÓ‚ÎÂÌÌfl ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ÚÂÔÎfl˜Â ÔÓ‚‡‰ËÚË Á ÌËÏË ÔÓÒÚ¥ÈÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„. ëÛÔ˜͇ ÒÚ‡Óª Ú‡ ÌÓ‚Óª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ‚Ë¥¯Â̇ ‡Ì¥ Û ÙÓÏ¥ Ô¥‰ÍËÎËÏÓ‚Óª ·ÓÓÚ¸·Ë, ‡Ì¥ ÏÂÚÓ‰‡ÏË ËÌÍÛ, ‰Â ‡‰¯Â Á‡ ‚Ò Ô‚‡ÊÌÓ ÍÛÔÛ˛Ú¸ Á‚˘ÌÂ. Ç ¥ÌÚÂÂÒ‡ı ‚·‰Ë Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ‰ÓÔÓÏÓ„Û ÔË ÔÓÎÓ„‡ı ÌÓ‚Ó„Ó ÒÂÌÒÛ ¥ ÈÓ„Ó Ô¥‰ÚËÏÍÛ Û ÔÂ¥Ó‰ ‡ÌÌ¸Ó„Ó ‰ËÚËÌÒÚ‚‡. Ä ‚¥‰Ú‡Í ‚¥Ì Ò‡Ï ÔÓÚÓÛπ ÒÓ·¥ ¯Îflı: ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌËÈ ‚Ë·¥ Á‡ÎÂʇÚËÏ Ì ‚¥‰ ÂÍÒÔÂÚ¥‚ ¥ ˜ËÌÓ‚ÌËÍ¥‚, ‡ ‚¥‰ ÏÓÎÓ‰¥.
¯ËÏË ˜ÎÂ̇ÏË ÒÓ˛ÁÛ ÛÒ¥ı ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì¸, flÍ¥ ‚ÓÌË ÔËÈÌflÎË Ì‡ Ò· Ô‰ ªıÌ¥Ï ÔËÈÓÏÓÏ. Ç ¥Ì¯ÓÏÛ ‡Á¥, ̉ÓÚËχÌÌfl ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì¸ Á ·ÓÍÛ èÓθ˘¥, ì„Ó˘ËÌË ˜Ë óÂı¥ª ÌÂÏËÌۘ ·Û‰Â ‚ËÍÓËÒڇ̠ÔÓÚË‚ÌË͇ÏË ÔÓ‰‡Î¸¯Ó„Ó ÔÓ¯ËÂÌÌfl ÒÓ˛ÁÛ. LJÊÍÓ Ì Á‡Û‚‡ÊËÚË ÚÓ„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó Ù‡ÍÚÛ, ˘Ó ÔÓˆÂÒ ÔËÈÌflÚÚfl ¥¯Â̸, flÍ¥ ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌ¥‚, – ‰Ó‚ÓÎ¥ ÌÂÔ‰·‡˜Û‚‡ÌËÈ ¥ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ÍÓÎË‚‡Ì¸ ÍÓÌ’˛ÌÍÚÛË. í‡Í Ì ÔÓ‚ËÌÌÓ ·ÛÚË. êÓÁ¯ËÂÌÌfl çÄíé Ì χπ ·ÛÚË ‡Ì¥ ÂÁÛθڇÚÓÏ ·Ûı„‡ÎÚÂÒ¸ÍÓª ͇θÍÛÎflˆ¥ª, ‡Ì¥ ·˛Ó͇Ú˘ÌËÏ „‡‰‡ÌÌflÏ Ì‡ ͇‚Ó‚¥È „Û˘¥, ‡Ì¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ ËÌÍÓÏ. ᇉÎfl Á‰Ó·ÛÚÚfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‰Ó‚¥Ë ‰Âʇ‚-Á‡fl‚Ìˈ¸ ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ ÔÓ‚ËÌÂÌ ÒÚ‡ÚË Ó·’πÍÚË‚Ì¥¯ËÏ, Ô‰·‡˜Û‚‡ÌËÏ ¥ ‚¥Ó„¥‰Ì¥¯ËÏ – ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ÓÒÚ‡ÚӘ̠¥¯ÂÌÌfl Á‡ÎÂʇÚËÏ ‚¥‰ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËı ‡ˆ¥È. éÚÓÊ, ‚¥Ì ÔÓ‚ËÌÂÌ Ì‡Ò‡ÏÔ‰ ‚¥‰‰ÁÂ͇₇ÚË ÔÓÁÓÛ ‚¥Á¥˛ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó Ó·Òfl„Û ¥ ÙÓÏË Ö‚ÓÔË, ‡ Ú‡ÍÓÊ ªª ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó 襂̥˜ÌÓ‡Ú·ÌÚ˘ÌÓ„Ó ÒÓ˛ÁÛ. ü ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó ̇ÒÚ‡‚ ˜‡Ò ÔÓÍ·ÒÚË Í‡È ÌÂÔ‚ÌÓÒÚ¥. íÓÏÛ ‡Î¸flÌÒ ÔÓ‚ËÌÂÌ Á‚‡ÊËÚËÒfl ̇ ÚÂ, ˘Ó: 1. äÓÊ̇ ‰Âʇ‚‡, flÍÛ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ Ú‡ÍÓ˛, ˘Ó ‚ËÍÓÌÛπ ‚ËÏÓ„Ë ˜ÎÂÌÒÚ‚‡ ‚ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ëÓ˛Á¥, ÔÓ‚ËÌ-
149
ЗБІ¢НЄВ БЖЕЗІНЬСКІ РОЗШИРИТИ АЛЬЯНС, ПОБІЛЬШИТИ ЕВРОПУ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ëíêÄíÖÉßóçÄ ãßçßü 4: åÖêÖÜÖÇÄ êéëßâëúäÄ [êìëëäÄü] ÑßÄëèéêÄ êÓÒ¥ÈҸ͠[ÓÒÒËÈÒÍÓÂ] „Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÓ Á̇˜ÌÓ ¯Ë¯Â, ‡Ì¥Ê ÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ¸ „Óχ‰flÌ, flÍ¥ ϯ͇˛Ú¸ Û ÍÓ‰Ó̇ı êî. ÄΠ‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë Á‡‰¥flÚË ˆÂÈ ÔÓÚÛÊÌËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î, ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ÚÂıÌ¥˜ÌÛ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÓ„Ó ÔËÎÛ˜ÂÌÌfl ‰Ó Ì¸Ó„Ó ÛÒ¥ı ÌÓÒ¥ª‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Ú‡ ÍÛθÚÛË.èÓ‰¥·ÌÛ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ̇‰‡˛Ú¸ ÏÂÂÊ‚¥ ÚÂıÌÓÎÓ„¥ª, ÔÓÚÓÚËÔÓÏ flÍËı ÒÎÛÊËÚ¸ ÒÛ˜‡ÒÌËÈ ßÌÚÂÌÂÚ. ì ÓÁ‚ËÚÍÛ ßÌÚÂÌÂÚÛ ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ì‡Ó˜ÌÓ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ‡ÍÚ˂̇ ¥ÌÌÓ‚‡ÚÓҸ͇ Óθ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‡ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÈÓ„Ó ÏÓÎÓ‰Óª ˜‡ÒÚËÌË, ‚ Á‡Ò‚ÓπÌÌ¥ ÌÓ‚Ëı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÚÂÂÌ¥‚. êÓÒ¥ÈҸ͇ ÏÂÂÊ‚‡ ÒԥθÌÓÚ‡, flÍ ÍÓÎËÒ¸ ÍÓÁ‡ÍË ∏χ͇, ÓÁÒÛ‚‡π ÍÓ‰ÓÌË Í‡ªÌË Û ‚¥ÚۇθÌÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥. çÓ‚‡ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÓÁ̇˜‡π ‚ ÌÓ‚ÓÏÛ ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ Ì ÔÓÒÚÓ ÓÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‰Âʇ‚Ë, ‡ÎÂ È ÔÂÂı¥‰ ‰Ó ¥Ì¯Ó„Ó ÚËÔÛ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ. 䇪̇ XXI ÒÚÓÎ¥ÚÚfl – ˆÂ ‚ÒÂÒ‚¥ÚÌfl ÏÂÂÊ‚‡ ÍÓÔÓ‡ˆ¥fl-‰¥‡ÒÔÓ‡, ÍÓ‰ÓÌË flÍÓª ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ̇·Û‚‡˛Ú¸ Ì ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌÓ„Ó, ‡ ÒÓˆ¥ÓÍÛθÚÛÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ. ëÛ˜‡Ò̇ ‰Âʇ‚‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË „ÓÚÓ‚Ó˛ ‰Ó ÔÓ‰¥·ÌÓª Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. 18 ˜Â‚Ìfl 2001
èÂÂÍ·‚ Ä̉¥È 臂Î˯ËÌ
ÏÛ. ÄÎÂ, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ˆÂ, ‚ÓÌË ÒÚ‡ÌÛÚ¸ Á‡Ò‡‰Ì˘ËÏ ÍÓÍÓÏ Û ÓÁ·Û‰Ó‚¥ ‚¥Ë Û ÚÂ, ˘Ó ÓÁ¯ËÂÌÌfl çÄíé π ÒÚ‡ÎËÏ, ‡ Ì ÔË̇„¥‰ÌËÏ ‚˜ËÌÍÓÏ, ÔÓÍÎË͇ÌËÏ Ó·ÏÂÊËÚËÒfl ÔËÈÓÏÓÏ Û Ì‡È·ÎËʘÓÏÛ Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Ó‰ÌÓ„Ó, χÍÒËÏÛÏ ‰‚Óı ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌ¥‚. éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ¥¯ÂÌÌfl ÔÓ ÔËÈÓÏ Ï¥Ì¥ÏÛÏ Ú¸Óı ‡·Ó È ·¥Î¸¯Óª ͥθÍÓÒÚË ÌÓ‚Ëı ‰Âʇ‚ ÛÊ ‚ ̇ÒÚÛÔÌÓÏÛ Óˆ¥ Ú‡ ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÌfl Ó·¥ˆflÌÍË ÔËÈÌflÚË Í¥Î¸Í‡ ̇ÒÚÛÔÌËı, ÒÚ‡ÎÓ · Ò‚¥‰˜ÂÌÌflÏ ÚÓ„Ó, ˘Ó çÄíé Ì ÚËχÚËÏÂÚ¸Òfl ÊÓÒÚÍÓ„Ó Î¥Ï¥ÚÛ Í¥Î¸ÍÓÒÚË ˜ÎÂÌ¥‚. íÛÚ ‚‡ÚÓ Á‡ÚÓÍÌÛÚË ÔÓ·ÎÂÏÛ êÓÒ¥ª. ∫ª χȷÛÚÌ𠂇ÊÍÓ Ô‰·‡˜ËÚË. ç‡ÒÎ¥‰ÍË „ÂÌÓˆË‰Û Û ó˜̥ ÓÚÛªÎË ªª ÔÓÎ¥Ú˘̥ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë. êÓÒ¥fl ¥ ‰‡Î¥ Ô·ۂ‡π Ô¥‰ ‚ÔÎË‚ÓÏ ¥ÏÔÂÒ¸ÍÓª ÌÓÒڇθ„¥ª, ÁÓÍÂχ ˘Ó‰Ó ÍÓÎ˯̥ı ÂÒÔÛ·Î¥Í ëëëê. ßÌÓ‰¥ ‚Ó̇ ÔÓ‚Ó‰ËÚ¸Òfl Ú‡Í, ̇˜Â ıӘ ‚¥‰ÓÍÂÏËÚË Ö‚ÓÔÛ ‚¥‰ ÄÏÂËÍË. é‰Ì‡Í, ̇‚¥Ú¸ ‚ÂÎËÍ¥ ‰Âʇ‚Ë ‚‰‡˛Ú¸Òfl ‰Ó Ô„Îfl‰Û ‚·ÒÌËı ÔÓÁˈ¥È, ÍÓÎË ªı ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ÁÏÛ¯Û˛Ú¸ Ó·ÒÚ‡‚ËÌË. êÓÒ¥fl Ì χπ Û ‰Ó‚„ÓÒÚÓÍÓ‚¥È ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥ ¥Ì¯Ó„Ó ‚Ë·ÓÛ, ‡Ì¥Ê ̇‚’flÁ‡ÚË ·ÎËʘ¥ ÒÚÓÒÛÌÍË ¥Á ‚ӇÚ·ÌÚ˘ÌÓ˛ ÒԥθÌÓÚÓ˛. üÍ˘Ó ‚Ó̇ Ì ‚˜ËÌËÚ¸ Ú‡ÍÓ„Ó ÍÓÍÛ, ÚÓ ÌÂÏËÌۘ ÓÔËÌËÚ¸Òfl ‚ ¥ÁÓÎflˆ¥ª Û ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ ÛÍ·‰¥, ‚ flÍÓÏÛ ‚ÓÓÊËÈ ÏÛÒÛθχÌÒ¸ÍËÈ Ò‚¥Ú ̇ Ô¥‚‰Ì¥ Ú‡ ÏÓ„ÛÚÌ¥È äË-
̇ ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÓ ‚‚‡Ê‡ÚËÒfl ͇ªÌÓ˛, „¥‰ÌÓ˛ ˜ÎÂÌÒÚ‚‡ ‚ çÄíé. Ⴂ‡ÈÌÓ, Á‡ ÛÏÓ‚Ë, ˘Ó ‚Ó̇ „ÓÚÓ‚‡ ·Û‰Â ÁÓ·ËÚË Ó·’πÍÚË‚ÌÓ ÒÔ¥‚ÓÁÏ¥ÌËÈ ‚ÌÂÒÓÍ Û Ò‚¥È ‚·ÒÌËÈ Á‡ıËÒÚ ¥ Òԥθ̥ ÓÔ‡ˆ¥ª çÄíé. 2. ì ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‰Âʇ‚, flÍ¥ ÔÓÒflÚ¸ ÔÓ ÔËÈÓÏ ‰Ó çÄíé Ô‰ ‚ÒÚÛÔÓÏ ‰Ó Öë, ‡·Ó Ì χ˛Ú¸ Ì‡Ï¥Û ‰Ó Ì¸Ó„Ó ÔËπ‰ÌÛ‚‡ÚËÒfl, Á‡ÒÚÓÒÓ‚Û‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ˜ËÌÌËÈ Ì‡ ҸӄӉ̥ ̇·¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Ú‡ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ëı ÍËÚÂ¥ª‚. 3. ÑÂʇ‚Ë, flÍ¥ ÔÓ‰‡ÎË Á‡fl‚ÍË ‰Ó çÄíé, ÓÚËχ˛Ú¸ ÙÓχθÌ Á‡ÔÓ¯ÂÌÌfl ̇ Ò‡Ï¥Ú ÍÂ¥‚ÌËÍ¥‚ ‰Âʇ‚ ÒÓ˛ÁÛ Û è‡Á¥, ‡Î ÔÓ˜‡ÚÓÍ ÔÓˆÂÒÛ ‡ÚË٥͇ˆ¥ª Û ÍÓÊÌÓÏÛ ÓÍÂÏÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Á‡ÎÂʇÚËÏ ‚¥‰ ‰ÓÚËχÌÌfl ÍËÚÂ¥ª‚ ˜ÎÂÌÒÚ‚‡ ‚ çÄíé. ëÓ˛Á ÔÓ‚ËÌÂÌ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÓÔ‡ˆ˛‚‡ÚË Ôӈ‰ÛÛ ˘Ó¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ„Îfl‰Û ÒÚ‡ÚÛÒÛ ÍÓÊÌÓª ͇ªÌË-Á‡fl‚ÌË͇. 4. ì ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ì‡È͇˘Â Ô¥‰„ÓÚÓ‚‡ÌËı ͇̉ˉ‡Ú¥‚, ͥθͥÒÚ¸ flÍËı ‰Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ Ì‡ÒÚÛÔÌÓ„Ó Ò‡Ï¥ÚÛ ÒÍ·‰‡ÚËÏ Ì ÏÂ̯ ڸÓı, ¥ ‚Íβ˜‡ÚËÏ ÔË̇ÈÏÌ¥ Ó‰ÌÛ ·‡ÎÚ¥ÈÒ¸ÍÛ ÂÒÔÛ·Î¥ÍÛ, çÄíé ÔÓ„Ó‰ËÚ¸Òfl ÔËÈÌflÚË ªı ̇ ҇ϥڥ Û è‡Á¥ Ú‡ ÛÛıÓÏËÚ¸ Ôӈ‰ÛÛ ‡ÚË٥͇ˆ¥ª. á‡ÔÓÔÓÌÓ‚‡Ì¥ ¥¯ÂÌÌfl ̇Ô‚Ì Ì ÓÁ‚’flÊÛÚ¸ ÛÒ¥ı ‰‚ÓÁ̇˜ÌÓÒÚÂÈ ¥ Ì ÓÍÂÒÎflÚ¸ ˜¥ÚÍÓ„Ó „‡Ù¥ÍÛ ÔËÈÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
.
.
.
Ú
Ë
ı
Ë
Ï
Ò
Î
Ó
‚
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ó
українська культурна дипломатія: за обличчями без облич ͇ÚÂË̇ 150 ©
Í ‡ Ú Â Ë Ì ‡
·ÓÚ‡ÌÓ‚‡ · Ó Ú ‡ Ì Ó ‚ ‡ ,
2 0 0 1
Ï
Українська культурна дипломатiя останнiх (вони ж першi) «державницьких» рокiв сильно нагадує менi свiжий у пам’ятi вiзит Святiйшого Отця Івана Павла ІІ до Києва. Римського Папу, приїзд якого упродовж пiвроку був точкою кипiння цiлої країни, або возили у папамобiлi (в народi «паповозi») геть порожнiми вулицями, де вiн благословляв паркани, кам’яницi, дерева та мiлiцiонерiв (адже все живе з цих вулиць було вичищено, зачинено в будинках iз найсуворiшою забороною пiдходити до вiкон, виходити на балкони та навiть запрошувати до себе гостей). Або ж на шляху з лiтургiї, коли вздовж довжелезного київського проспекту вишикувалися тисячi людей, Папу провезли у закритому чорному мерседесi разом iз iншим, набагато менш святим «папою». Очевидно, зроблено це було не зi злої волi, а, навпаки, виключно вiд доброго серця, з метою вберегти, подбати, оборонити. Проте, крiзь мою ще не остаточно захаращену совєцькими штампами свiдомiсть (а заразом i ментальнiсть) пробивається недоречно-наївне питання: вiд кого вберегти, навiщо оборонити? Вiд тих людей, до яких, власне i приїхав Папа, i якi проривалися до Нього крiзь досi небаченi в Українi мiлiцейськi кордони, ночуючи пiд
Ú‡È Ì‡ ÒıÓ‰¥ ÒÂÈÓÁÌÓ Á‡„ÓÊÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ ªª ÚÂËÚÓ¥ª. ÅÓβ˜ËÏ Ú‡ ¥ÓÌ¥˜ÌÓ ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡ÌËÏ Ì‡ÒÎ¥‰ÍÓÏ ˆ¸Ó„Ó Ïӄ· · ÒÚ‡ÚË Ö‚ÓÔ‡ ‰Ó ì‡ÎÛ. êÓÁ‚‡ÊÎË‚¥ ÓÒ¥flÌË ˆÂ ˜Û‰Ó‚Ó ÛÒ‚¥‰ÓÏβ˛Ú¸, ıÓ˜‡ ÏÓÊÎË‚Ó È ÌÂÓıÓ˜Â. ì ÓÒÚ‡Ì̸ÓÏÛ ‚ˉ‡ÌÌ¥ «ãËÚÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó é„Îfl‰Û å¥Ê̇ӉÌËı ëÚÓÒÛÌÍ¥‚» Ç·‰¥Ï¥ ãÛÍ¥Ì ‚ˇÁÌÓ ÍÓÌÒÚ‡ÚÛ‚‡‚, ˘Ó êÓÒ¥fl ÔÓ‚ËÌ̇ ÔÓ‰ÂÏÓÌÒÚÛ‚‡ÚË, ˘Ó «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ Ô¥ÓËÚÂÚ π ‰Îfl ̪ Ì Î˯ ÚÂÓÂÚ˘ÌËÏ ÔÓÌflÚÚflÏ, ‡ÎÂ È Â‡Î¸ÌÓ˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ Ó¥πÌÚ‡ˆ¥π˛», ¥ ˘Ó ‚Ó̇ ÏÓÊ ÁÓ·ËÚË ˆÂ Î˯ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‰ÂÏÓ͇ڥfl Ú‡ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθ̥ ‚ÓÔÂÈҸͥ ‚‡ÚÓÒÚ¥ ÒÚ‡ÌÛÚ¸ ‰Îfl ̪ «Ì ڥθÍË „‡Ò·ÏË ... ‡ÎÂ È Ô‡ÍÚËÍÓ˛». LJÊÍÓ Ì ÔÓ„Ó‰ËÚËÒ¸ ¥Á ÔÓ‰¥·ÌËÏ ·‡˜ÂÌÌflÏ ÒÔ‡‚Ë. ÄΠˆfl ‚¥Á¥fl Ú‡ÍÓÊ ÔÓ‚ËÌ̇ Ô‰·‡˜‡ÚË ÔÓ‚‡„Û ‰Ó Ô‡‚ ÒÛÒ¥‰¥‚ êÓÒ¥ª ̇ ‚¥Î¸ÌËÈ ‚Ë·¥ ¥ ‚ËÁ̇ÌÌfl, ˘Ó ˜ÂÂÁ Ì¢Ӊ‡‚Ì˛ ¥ÒÚÓ¥˛ , ÁÓÍÂχ ÍÓÎË È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÒÓ‚πˆ¸ÍÛ ‰Ó·Û, ‰ÂflÍ¥ ÒÛÒ¥‰Ë êÓÒ¥ª ‚Í‡È Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌ¥ Û ˜ÎÂÌÒÚ‚¥ ‚ ‚ӇÚ·ÌÚË˜Ì¥È ÒԥθÌÓÚ¥. èÓ‚Ì ‡ÍˆÂÔÚÛ‚‡ÌÌfl êÓÒ¥π˛ ¥ÒÚÓ˘ÌËı Â‡Î¥È Ì‡È͇˘Â ÔÓÒÎÛÊËÚ¸ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ˆ¥πª ͇ªÌË Á ‚ӇÚ·ÌÚ˘ÌÓ˛ ÒԥθÌÓÚÓ˛. Ä Ì¥˜Ó„Ó ¥Ì¯Ó„Ó Ì ÔÓÒÎÛÊËÚ¸ ÂÁÛθڇÚË‚Ì¥¯Â Ú‡ÍÓÏÛ ‡ÍˆÂÔÚÛ‚‡ÌÌ˛, flÍ ÔÓÒÎ¥‰Ó‚Ì ¥ Ô‰·‡˜Û‚‡Ì ÓÁ¯ËÂÌÌfl çÄíé. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
дощем на льотному полi? Але питання не за адресою, бо людина в цiй системi завжди була i досi є лише ¶винтиком, викинути який нiколи не буває шкода. Не за адресою було б також iнше питання – мiжнародного iмiджу України, до якої в тi днi було прикуто увагу всього свiту. Тому що для того, аби дбати про цей iмiдж, треба, насамперед, його мати. Або бодай уявляти собi, яким вiн мав би бути. Цього ж таки багатого на подiї червня, за тисячi кiлометрiв вiд Києва, у далекiй казковiй Венецiї вiдкривалося 49-те Венецiйське Бiєнале вiзуального мистецтва, де вперше на державному рiвнi була представлена Україна. Але, краще б її там не було зовсiм, тiєї бiдолашної України, «бiдної землi», за висловом куратора Гаральда Зеемана (i звiдки, цiкаво, вiн зробив висновок про бiднiсть нашого чорно-земного i чорно-бильського ¶рунту?). Тому що вiдтепер у тих героїв, хто все ж таки попри iронiчнi усмiшки толерантних i бридливi спльовування вiдвертих наважився вiдвiдати наш «циганський намет», українське сучасне вiзуальне мистецтво (а для бiльшости вiдвiдувачiв Україна взагалi – невiдома схiдна територiя мiж Росiєю та Польщею) буде асоцiюватися iз запилюженим краєзнавчим музеєм смт. Пупкiвцi. Хоча, може так воно i є?
ç ‚‡ÚÓ Á‡·Û‚‡ÚË, ˘Ó ‚Ò¸Ó„Ó Î˯ ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ, ÍÓÎË ÏË Í‡Á‡ÎË «Ö‚ÓÔ‡», ȯÎÓÒfl ڥθÍË ÔÓ á‡ı¥‰ÌÛ Ö‚ÓÔÛ. ìÒ ̇ Òı¥‰ ‚¥‰ Öθ·Ë ÏË ‚‚‡Ê‡ÎË ëı¥‰ÌÓ˛ Ö‚ÓÔÓ˛. ë¸Ó„Ӊ̥ ˆfl ëı¥‰Ì‡ Ö‚ÓÔ‡ ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl ñÂÌڇθÌÓ˛ Ö‚ÓÔÓ˛, ‡ ̇ Òı¥‰ ‚¥‰ ̪ ÎÂʇڸ ì͇ªÌ‡ Ú‡ êÓÒ¥fl. ì Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, Ô¥‰ ÔÓÌflÚÚflÏ «Ö‚ÓÔ‡» ÏË ÚÂÔ ÓÁÛÏ¥πÏÓ ÍÓÎË¯Ì˛ á‡ı¥‰ÌÛ Ö‚ÓÔÛ Ú‡ ÒÛ˜‡ÒÌÛ ñÂÌڇθÌÛ Ö‚ÓÔÛ. ê‡ÁÓÏ ¥Á ÓÁ¯ËÂÌÌflÏ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ Ú‡ çÄíé ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ ÍÓ‰ÓÌË Ö‚ÓÔË ¥ ̇‰‡Î¥ Á‡Á̇‚‡ÚËÏÛÚ¸ ÔÂÂÓÁ̇˜Â̸. íÓÏÛ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ ‡Ê Ì¥flÍ Ì π χfl˜Ì² Ô‰·‡˜ÂÌÌfl, ˘Ó, ÏÓÊÎË‚Ó, ÏËÌ flÍËÈÒ¸ ˜‡Ò, ¥ Ò‡Ï¥Ú Öë ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl Û åÓÒÍ‚¥, ‡ Ò‡Ï¥Ú çÄíé – Û äËπ‚¥. ÑÓ Ô‡Á¸ÍÓ„Ó Ò‡Ï¥ÚÛ çÄíé ¥ ÍÓÔÂÌ„‡∂ÂÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò‡Ï¥ÚÛ Öë Á‡Î˯ËÎÓÒfl ÏÂ̯ Ì¥Ê Ô¥‚ÚÓ‡ ÓÍÛ, flÍ¥ Ú·‡ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÚË ‰Îfl ‰ÓÍ·‰Ì¥¯Ó„Ó ÓÔ‡ˆ˛‚‡ÌÌfl ÔË̈ËÔ¥‚ ÓÁ¯ËÂÌÌfl ¥ çÄíé, ¥ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó· ÔÂÂÍÓ̇ÚË ÛÒ¥ı ˜ÎÂÌ¥‚ ÒÓ˛ÁÛ Û ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓÒÚ¥ ÔËÈÌflÚË Ì‡ ҇ϥڥ ‚ è‡Á¥ ˜¥ÚÍ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl ÔÓ „ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ÔËÈÌflÚË ÛÒ¥ı, ıÚÓ ÔÓ‰‡‚ Á‡fl‚ÍË. í·‡ Ú‡ÍÓÊ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÚË ˆÂÈ ˜‡Ò ‰Îfl ÚÓ„Ó, ‡·Ë Á‡‚‰flÍË ¯‚ˉÍÓÏÛ ÔËÈÓÏÛ Í¥Î¸ÍÓı ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌ¥‚ ÔÓˆÂÒ ÓÁ¯ËÂÌÌfl çÄíé ÒÚ‡‚ ÒÔ‡‚‰¥ ‚‡„ÓÏËÏ, ‡ Ú‡ÍÓÊ
151
ЗБІ¢НЄВ БЖЕЗІНЬСКІ РОЗШИРИТИ АЛЬЯНС, ПОБІЛЬШИТИ ЕВРОПУ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Щоб мене не звинуватили у традицiйному українському мазохiзмi (через це, очевидно, i Фонд Мазоха на Бiєнале не пустили), оптимiстично запропоную наступного разу виставити у Венецiї дерев’яний ватер-клозет типу «дачний сортир». А за вхiд до нього – брати плату. І державному бюджету економiя, i бiдним українським художникам «посильна матерiальна допомога». Так, i головне не забути, на «сортирi» (як i будь-якому нацiональному павiльйонi у Венецiї) має бути написано «Україна», а iнтер’єр мусить бути помальований соняхами, мальвами i дене-де коноплею. Отака зовнiшня полiтика. Природною видається думка про те, що зовнiшня культурна полiтика держави можлива лише за умови iснування культурної полiтики в принципi. Культурна полiтика – за умови iнтересу держави до своєї культури. Інтерес держави до культури – це думка про день грядущий. Чим-чим, а цим Україна, на жаль, похвалитися не може. Як, зрештою, i тим, що за десять рокiв своєї незалежности бодай якась пристойна iнформацiя про українську культуру просочилася за кордон. А-нi-нi, очевидно, це вiйськова таємниця. Лише з такої позицiї можна потрактувати i виступ України на Бiєнале у Венецiї, i численнi (недешевi до того ж) офiцiйнi «Днi України» в iно-
ÓÔ‡ˆ˛‚‡ÚË Ôӈ‰ÛË ÓÁ̇ÈÓÏÎÂÌÌfl, flÍ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎflÚËÏÛÚ¸ ÔÓˆÂÒÓ‚¥ ÔËÈÓÏÛ ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌ¥‚ ˘ÓÓÍÛ ÔÓ„ÂÒÛ‚‡ÚË. ç‡Ô‚Ì ˆÂÈ ÔÎ‡Ì Ó·Î‡¯ÚÛ‚‡ÌÌfl Ö‚ÓÔË, Á‡‚‰flÍË flÍÓÏÛ ÛÒ¥ Ì‡Ó‰Ë ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ, ‚ÂÎËÍ¥ È Ï‡Î¥, ‚¥‰˜Û‚‡ÚËÏÛÚ¸ ÒÂ·Â Û ·ÂÁÔˆ¥, – ‰ÛÊ ‡Ï·¥ÚÌËÈ. ÄΠfl ‚‚‡Ê‡˛, ˘Ó ÈÓ„Ó ÏÓÊ̇ ‚Ú¥ÎËÚË.
ëÍÓÓ˜ÂÌËÈ ÔÂÂÍ·‰ Ä̉˛Ò‡ Ç˯ÌflÛÒ͇҇
Ô
Ó ı Ó
‚
‡
È
Ú
Â
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
КАТЕРИНА БОТАНОВА УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ: ЗА ОБЛИЧЧЯМИ БЕЗ ОБЛИЧ
152
земних столицях, i, зрештою, офiцiйнi мiжнароднi культурнi заходи, що вiдбуваються в самiй Українi. Сховати, вберегти, не допустити – отаким має бути наше нацiональне гасло в контекстi вiчної внутрiшньої боротьби за грошi мiж «нашими» та «нiмцями», як казали у дитинствi. Звiсно, Україна вимальовується за кордоном i попри (або всупереч) офiцiйним культуротворчим заходам. На тому ж таки Бiєнале, двоє українцiв – Вiктор Марущенко та Олександр Ройтбурд – брали участь у великий мiжнароднiй експозицiї. Письменник Юрiй Андрухович щойно отримав премiю ¢ьордера. Виставка молодого одеського мистецтва готується до великого турне европейськими столицями. Троє українських лiтераторiв (Микола Рябчук, Андрiй Бондар, Юрiй Андрухович) брали участь у пан-европейському мега-проектi «Лiтературний Експрес Европа 2000». І таке iнше, таке iнше, iнше… Але це все, так би мовити, приватними зусиллями, особистим талантом, не-офiцiйно, поза-державно (митець, передовсiм, представляє себе, а не державу). Загалом питання офiцiйної та не-офiцiйної (чи позаофiцiйної) культури в Українi стоїть доволi-таки гостро, саме тому, що за поняттям «офiцiйний», себто «державний», i досi стримлять батальйони чиновництва, бюрок-
Ú
‡
‚
Ò
Ú
‡
‚
‡
È
Ú
Â
.
.
.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ратiя, значнi грошi, а, вiдповiдно, моральна та матерiальна корупцiя – все те, що завжди називалося «офiцiозом». Часи минають, поняття, як, зрештою, i люди, на жаль, залишаються. За щитом «не-офiцiйности» (читай «не-причетности-до-державної-годiвницi») ховаються тi, кому не хочеться (з будь-яких мiркувань) бруднити руки об Мiнiстерство культури або Мiнiстерство закордонних справ i компанiю. Вони утворюють таку собi «зону, вiльну вiд iдеологiї та грошей». Проте, очевидно саме у цьому товариствi доречно буде зауважити, що нашi внутрiшнi перипетiї стосункiв держави в особi чиновництва та культури в особi тих, хто її творить, зберiгає та дослiджує, повиннi залишатися в повноваженнях так званої «внутрiшньої культурної полiтики». Але ж якщо хоч вбийся, але немає її – цiєї культурної полiтики в державi, навiть термiну такого донедавна не iснувало. Аж допоки мiжнароднi фонди не почали давати пiд це дiло грошi. Тодi українськi урядовцi смiливо ототожнили «культурну полiтику» iз «полiтичною культурою», i всi залишилися при своїх. Звiсно, може воно i краще отак от, без держави. Мовляв, ну її до бiса. Як кажуть нашi українськi реалiсти: «Не треба допомагати, аби лише не заважали». Але ж, зiзнатися чесно, придушує-таки трохи наша українська некон-
© carneg ie en dowm en t f or i n tern ati on al pe a c e , 2 0 0 1
а р к а д i й
м о ш е с
слов’янський трикутник:
україна і білорусь в російській зовнішній політиці 90-х років Опублiковано у: Pro et Contra. – 2001. – Зима-весна // Внешняя политика России. Ч. I. – С. 107-121. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
вертована, проте зелена жабка, коли усвiдомлюєш, що навiть тi жалюгiднi кошти, якi видiляються з бюджету держави на «утримання» зовнiшнього обличчя нашої культури, витрачаються на те, з чим потiм, на не-державнi вже грошi, доводиться боротися. Адже, як не крути, навiть представляючи за кордоном себе приватно-особисто, ти все одно в очах закордонних колег будеш засвiченим аурою так званого «iмiджу країни» – того ж таки дерев’яного «сортиру» iз написом «Україна», ну i з соняхами et cetera. Навiть, якщо ти, Юрiй Андрухович, i твiй перший персональний творчий вечiр в Парижi, де ти перебуваєш у складi великого мiжнародного проекту (вже згаданого «Лiтекспресу»), влаштовує Польський Інститут (в той час, як усiх iнших лiтераторiв з усiх сил презентують власнi посольства та культурнi центри). А у першому рядi авдиторiї сидить сам пан Посол України (нинi Мiнiстр Закордонних Справ), якому навiть його фаховий спiвробiтник не змiг пояснити, хто ти такий. І ти починаєш з того, що береш указку та йдеш до мапи…Такий собi вчитель географiї, картографiї, демографiї, демагогiї, демонологiї, культурологiї, краєзнавства. Представник ще-не-вмерлої лiтератури (чи музики, чи театру), усмiхнене обличчя України, посол миру.
Ç˚‚‡Ú¸ ËÁ Ò‰ˆ‡ ÚÓ, ˜ÚÓ Û͇Ë̈˚ – Ò‚ÓË, Ì‚ÓÁÏÓÊÌÓ. í‡Í‡fl ÛÊ Û Ì‡Ò ÒÛ‰¸·‡ – Ó·˘‡fl ÒÛ‰¸·‡. ßÁ ‡‰¥ÓÁ‚ÂÌÂÌÌfl èÂÁˉÂÌÚ‡ êî ÅÓËÒ‡ ∏θˆË̇, 21 ÎËÒÚÓÔ‡‰‡ 1997 ÓÍÛ
153
Ç XXI ‚ÂÍ Ì‡¯Ë ÒÚ‡Ì˚ ‚ÒÚÛÔ‡˛Ú ‚ ÌÓ‚ÓÏ Í‡˜ÂÒÚ‚Â, ‚ÏÂÒÚ ۂÂÂÌÌÓ ‰‚Ë„‡flÒ¸ Í ÒÓ˛ÁÌÓÏÛ „ÓÒÛ‰‡ÒÚ‚Û. ùÚÓ ÔÓÎÌÓÒÚ¸˛ Óڂ˜‡ÂÚ ˜‡flÌËflÏ Ì‡Ó‰Ó‚ êÓÒÒËË Ë Å·ÛÒË. á ‚ËÒÚÛÔÛ ÅÓËÒ‡ ∏θˆË̇ ̇ ˆÂÂÏÓÌ¥ª Ô¥‰ÔËÒ‡ÌÌfl ÑÂÍ·‡ˆ¥ª ÔÓ ÔÓ‰‡Î¸¯Â π‰Ì‡ÌÌfl êÓÒ¥ª Ú‡ Å¥ÎÓÛÒ¥, 25 „Û‰Ìfl 1998 ÓÍÛ
Усупереч зовнi привабливим концепцiям «Мiжмор’я», чи Балто-Черноморського простору, якi з’явилися в 90-х роках, i спробам протиставити росiйську державнiсть як нiбито «евразiйську» «однозначно европейським» захiдним країнам СНД, реальним фактом i далi залишається схiднослов’янський трикутник, тобто простiр iнтенсивних зв’язкiв i особливих вiдносин мiж Росiєю, Україною, Бiлоруссю та їхнiми народами. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Здається, вже вчасно запропонувати ввести до дипломатичного свiту поняття «посол культури» i давати за нього дипломатичний паспорт, недоторканнiсть i безвiзовий в’їзд до всiх країн свiту в якостi швидкої та невiдкладної культурної допомоги. І, принагiдно, назавжди заборонити «днi української культури у…». А грошi вiддати, наприклад, художникам, щоб вони самi могли утримувати свої майстернi, а не отримувати їх як подачки вiд Спiлки Художникiв України, i тому триматися цiєї Спiлки, формуючи собою за цей шмат хлiба її зогниле совєцьке тiло, пiд яке спiлчанське керiвництво отримує вiд держави кошти, а вiд самих мовчазних художникiв право говорити вiд їхнього iменi i, що приємно, «представляти Україну» на днях її культури десь, скажiмо, у Вiднi. Не тому, що гарний художник, а тому що Голова. (І хто це, цiкаво, i коли вирiшив, що голова є кращою i презентабельнiшою вiд сiдничок, наприклад?!) Боюся, що ситуацiя тут є настiльки тупиковою, що навiть найкращi сiднички не впораються, тим бiльше, що обличчя України i без того все бiльше i бiльше починає нагадувати вiдому роботу Рене Ма¶рiта. На культурнiй мапi Европи (я вже не кажу про свiт), Україна виглядає вже навiть не бiлою плямою, а чорною дiрою – i не ви-
Такий висновок заснований принаймнi на трьох серйозних ар¶ументах. Насамперед варто згадати, що значною мiрою збереглися бажання пiдтримувати гуманiтарнi зв’язки, так само як i привабливiсть об’єктивно могутнiшої росiйської культури i росiйської мови. Інший доцентровий фактор – це незаперечно уприявнена наприкiнцi 1990-х приналежнiсть Росiї, України та Бiлорусi до постсовєцького простору, успiшно полишити який вдалося країнам Балтiї. Уже той факт, що розширення НАТО зупинилося на захiдних кордонах України, дуже показовий. Але остаточну крапку в цьому питаннi поставила позицiя Европейського Союзу, котрий, незважаючи на всi спроби України задекларувати свiй европейський вибiр, вiдмовляється надати Києву кандидатський статус навiть у перспективi i розглядає Україну крiзь призму концепцiї «безпосереднього сусiдства». Нарештi, в останнє десятилiття продовжилася свого роду гра на ревнощах – демонстрацiя зближення з одним iз партнерiв, щоб впливати на позицiю iншого. А це свiдчить про реально iснуюче вiдчуття внутрiшньої єдности трьох країн. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
КАТЕРИНА БОТАНОВА УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ: ЗА ОБЛИЧЧЯМИ БЕЗ ОБЛИЧ
154
бухонебезпечнi Балкани, i не за-п’ять-хвилин-країни-члени НАТО чи Евросоюзу, i не ведмiдь з балалайкою. Так, корупцiя, проблеми зi свободою слова, трiшки полiтичних вбивств. Як не крути, лише приватними культурними iнiцiативами в такiй ситуацiї не обiйтися. Volens-nolens доводиться повертати своє заплакане обличчя до держави. І так, чесно зiзнатися, хочеться побачити в неї, рiдної, щось подiбне до обличчя. Проте, це радше iз сфери наукової фантастики. Для того, аби Україна отримала зовнiшню (i внутрiшню) культурну полiтику, не обiйтися нiякими круглими столами, конференцiями з обмiну досвiдом, публiкацiями та дискусiями. Потрiбна, вибачайте, революцiя i не лише кадрова. Допоки держава в особi чиновництва вiд культури вважає себе монополiстом-власником бюджетних коштiв i людських душ, допоки колишнiй уже (i не найгiрший, зауважте) мiнiстр культури дозволяє собi сказати: «Президент тобi грошi дає, а ти проти нього листи пiдписуєш!», допоки все i всi, не затаврованi плямами «державного» або «нацiонального» не матимуть права голосу у визначеннi державної полiтики у царинi культури загалом, не матиме Україна обличчя. Буде лише так як є, як у Маяковського – культура як «рука миллионопалая, сжатая в один громящий кулак».
êéáÅßÜçßëíú ÇÖäíéêßÇ èêà èéÑßÅçéëíß èéãßíàäà Водночас вектори розвитку росiйсько-українських i росiйсько-бiлоруських вiдносин були прямо протилежнi. Росiя i Бiлорусь вiд середини 90-х рокiв активно зближувалися як полiтичнi i вiйськовi союзники, як економiчнi партнери (в окремi перiоди Бiлорусь займала другий рядок у списку росiйських торгових контрагентiв), а в 1999-му пiдписали Договiр про утворення Союзної держави Бiлорусi та Росiї. В росiйсько-українських вiдносинах, навпаки, переважали вiдцентровi й вiдверто конфлiктнi тенденцiї, iнтенсивнiсть взаємодiї практично у всiх галузях падала, а товарообiг у 1992-1999 роках скоротився приблизно вчетверо i був до кiнця десятилiття на двi третини пов’язаний iз експортом енергоносiїв iз Росiї. Рiзниця у статусi України i Бiлорусi була офiцiйно визнана в росiйськiй концепцiї зовнiшньої полiтики (2000), де змiцнення союзу Росiї i Бiлорусi назване першорядним завданням, а Україна навiть не згадана, зате до неї явно звернене спiльне для усього СНД попередження, що вiдносини будуть будуватися «з урахуванням зустрiчної вiдкритости для спiвробiтництва, готовности належним чином враховувати iнтереси Росiйської h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Якщо ж ця фантазiя, ця рожева мрiя коли-небудь справдиться – про це варто було б зняти еротичний трилер якомусь Стенлi Кубрiку, шкода, що вiн уже небiжчик, – тодi Українi сам Бог велiв взяти за основу своєї культурної дипломатiї модель Польського Інституту. Оце буде обмiн досвiдом: ми вам революцiю, ви нам едукацiю. Зрештою, i не Польща вигадала цю структуру – подiбнi вже давно мають i США, i Нiмеччина, i Францiя. Проте, хотiлося б, аби Українi ближчим i потрiбнiшим був досвiд промоцiї, а не експансiї, бодай вже тому, що на це ми, на щастя, не маємо жодних iсторико-культурних причин i передумов. Можливо тодi не довелося б Андруховичу братися за указку, Оксанi Забужко – за трибуну, а круглий стiл з вiзуального мистецтва починати з того, що Україна є другою країною Европи… за розмiрами. Особливо актуальною така модель виглядає саме в стосунках України з найближчими сусiдами, такими як Польща та Росiя, яких шароварами та покладанням квiтiв не проймеш (по-перше, самi такими були або є, а, по-друге, кожен має свої романтичнi спогади про тi «батьковi шаровари»). Думаю, якби нам мати такий собi Український Інститут принаймнi у Варшавi та в Москвi (хоча, звiсно, хотiлося би i в Берлiнi, Парижi, Брюсселi тощо), то
Федерацiї» [Концепция внешней политики Российской Федерации // çÂÁ‡‚ËÒËχfl „‡ÁÂÚ‡. – 2000. – 11 июля]. Парадокс у тiм, що, як буде показано нижче, сама по собi полiтика Росiї щодо України i Бiлорусi в 90-х роках була однотипною, iз спiльними характерними рисами i слабостями. Її легко роздiлити на три перiоди: ∆ 1990 [у листопадi 1990 року був укладений мiждержавний договiр мiж РСФСР i УССР] – 1994 роки – дезiнте¶рацiйна стадiя: панує динамiка розпаду [ситуацiя доходила до абсурду. Наприклад, у росiйських вiйськових академiях намагалися стягувати плату за навчання бiлоруських офiцерiв росiйськiй мовi як з iноземцiв]; Росiя намагається дiяти, спираючи на багатостороннi механiзми СНД; конфлiктна проблематика сфокусована на роздiлi совєцької спадщини (тому вiдносини з Бiлоруссю через їхню безконфлiктнiсть не стали прiоритетними); ∆ 1994-1999 роки – перехiд вiд завищених очiкувань до застою: ширяться уявлення про стосовну перевагу росiйської економiки; зростає – пiсля приходу до влади Аляксандра Лукашенкi, а особливо Леонiда Кучми, котрий спирався на голоси росiйськомовного Сходу – реiнте¶рацiйна ейфорiя; Росiя пiдтримує в 1995-му реh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
методами «дружньої партизанщини» яко ненав’язливої державної полiтики без офiцiозу та декларацiй, але з шармом i затятiстю, на якi ще здатна наша вiчномолода Ненька-Україна, українська зовнiшня культурна полiтика досягла би значно бiльше, нiж усiма Днями української культури за останнi десять рокiв. У московському би центрi української культури на Арбатi, в оксамитово-гобеленово-дзеркальнiй залi на добрих кiлька сотень мiсць i не зустрiч аборигенiв з асимiльованими на 30 сонних осiб, а нормальний вечiр. Зрештою, чому в Харковi можна, а в Москвi нi? А Варшава з погляду нашої Внутрiшньої Монголiї взагалi виглядає як земля обiтована: «Ogniem i meczem» ми оцiнили, ¢омбровича переклали, польський джаз у всiх нюансах (завдяки Польському Інститутовi) вивчили, нарештi, Римського Папу прийняли, можна i Варшаву пiдкоряти.
жим Кучми за допомогою численних дипломатичних поступок; змiцнюється донорська модель економiчних зв’язкiв iз Україною та меншою мiрою з Бiлоруссю; у 1998 роцi вiдносини з Бiлоруссю стають iнерцiйними, а з Україною – ста¶нуюче-конфлiктними; ∆ вiд 1999 року до сьогоднi – помiрно-прагматична стадiя: адмiнiстрацiя Путiна намагається повернути Росiї iнiцiативу, зменшити фактичне субсидування Росiєю обох слов’янських республiк, зберiгаючи (а у вiйськовiй i вiйськово-технiчнiй сферi нарощуючи) союзнi вiдносини з Бiлоруссю; знизити рiвень конфлiктности з Україною, взаємодiючи з нею по лiнiї президентських структур. З усього цього випливає, що в розвитку ситуацiї в слов’янському трикутнику провiдну роль зiграла не росiйська полiтика, а настрої суспiльства та елiт України й Бiлорусi, якi значною мiрою визначили полiтику Києва i Мєнська. Аналiзуючи реальнi дiї, треба вiдразу ж сказати, що полiтики, усвiдомлюваної як низка послiдовних крокiв, нацiлених на досягнення чiтко сформульованих стратегiчних цiлей, у Росiї щодо України та Бiлорусi донедавна просто не було, та й самi мети не проглядалися
155
АРКАДІЙ МОШЕС СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ТРИКУТНИК: УКРАЇНА І БІЛОРУСЬ В РОСІЙСЬКІЙ ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ 90-Х РОКІВ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
(економiчну iнте¶рацiю на референдумi 1995-го пiдтримали понад 82% тих, хто голосував). І тiльки змiцнення режиму Президента Лукашенкi в 1995-1996 роках понизило межу можливого до рiвня формально м’якої конфедерацiї, а по сутi – мiждержавного союзу з правом вето в обох сторiн. Вiдбулося це тому, що, з одного боку, створення органiв iз реальними наднацiональними повноваженнями означало б обмеження влади Президента в Бiлорусi. З iншого боку, становлення бiлоруської опозицiї, яка включила до свого складу значну частину полiтично активної iнтелiгенцiї, студентства, не могло не супроводжуватися поширенням негативних настроїв щодо Росiї, яка начебто в усьому пiдтримувала офiцiйний Мєнськ, що, поза усяким сумнiвом, буде ще довго позначатися на двостороннiх вiдносинах. Нове ж возз’єднання з Україною було неможливе навiть теоретично. На вiдмiну вiд Бiлорусi, де в совєцькi часи якогось серйозного руху за незалежнiсть не спостерiгалося, в Українi така традицiя була, i на нацiональному референдумi 1 грудня 1991 року конгломерат переконаних нацiонал-демократiв, войовничих нацiоналрадикалiв i новоявлених нацiонал-комунiстiв зумiв переконати чотири п’ятих населення голосувати за вихiд
[у доповiдi Ради з питань зовнiшньої та оборонної полiтики (СВОП) «ëÚ‡Ú„¥fl ‰Îfl êÓÒ¥ª-2» (1994) говориться: «Неможливо бiльше проводити будь-яку полiтику щодо країн колишнього СССР, не маючи окреслених стратегiчних цiлей». Див.: Стратегия для России: Доклад СВОП // çÂÁ‡‚ËÒËχfl „‡ÁÂÚ‡. – 1994. – 27 мая. СВОП сформулював цi мети так: розвиток вiдносин конфедеративного типу з Бiлоруссю при допустимостi сплати за це окресленої економiчної цiни i прагнення до союзницьких вiдносин iз Україною при вiдмовi усiма засобами пiдтримувати її економiку. Див.: Возродится ли Союз?: Будущее постсоветского пространства: Тезисы СВОП. М.: Независимая газета, 1996. – С.30-31]. На мiй погляд, кiнцевою метою росiйської полiтики щодо Бiлорусi спершу могло бути створення єдиної – не союзної – федеративної росiйсько-бiлоруської держави. В першi роки незалежности ностальгiя за Совєцьким Союзом була в Бiлорусi, очевидно, сильнiшою, нiж будь-де на постсовєцькому просторi: недружнi до Росiї сили на виборах, демократичний характер яких нiхто не ставив пiд сумнiв, практично не потрапляли до парламенту країни, а iдея iнте¶рацiї з Росiєю користувалася пiдтримкою переважної бiльшости населення h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì Â
«утримуюча» місія Á ‡ · Û ‰ ¸ Ú Â
Ô Ó Ï ' fl Ì Û Ú Ë . . .
українська діаспора як системотворчий фактор 156 російської державности ©
‡ Ì ‰ ¥ È
а н д р i й
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ó Í ‡ ‡ ,
о к а р а
2 0 0 1
èË ÛÒ¸ÓÏÛ ÂÚÌ¥˜ÌÓÏÛ Ú‡ ÍÛθÚÛÌÓÏÛ ÓÁχªÚÚ¥ êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª Ú‡ ªª ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÒÔ‡‰ÍÓπψfl – ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ, ·Û‰¸-flÍ¥ χүڇ·Ì¥ ÔÓÂÍÚË ‚ ÌËı ‚Ú¥Î˛‚‡ÎËÒfl ̇ ÓÒÌÓ‚¥ ‡Î¸flÌÒÛ ‚ÂÎËÍÓÛÒ¸ÍÓ„Ó È Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰¥‚. êÓÒ¥ÈҸ͇ ¥ÏÔÂ¥fl, ÔË ÛÒ¥ı ÏÓÊÎË‚Ëı ÔÂÚÂÌÁ¥flı ̇ ̪, ·Û· ÒԥθÌËÏ ‚ÂÎËÍÓÛÒ¸ÍÓ-Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ ÙÂÌÓÏÂÌÓÏ. äÓÎË „‡ÏÓÌ¥fl ˆËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ Á ÚËı, ˜Ë ¥Ì¯Ëı Ô˘ËÌ ÔÓÛ¯Û‚‡Î‡Òfl, Òڇʉ‡Î‡ Ì ÒڥθÍË ÓÍÂÏÓ êÓÒ¥fl, ˜Ë ÓÍÂÏÓ ì͇ªÌ‡ – Òڇʉ‡‚ Û‚ÂÒ¸ Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÈ ÔÓÂÍÚ, ˘Ó ·Û‚ (Û fl‚ÌÓÏÛ ˜Ë Á‡‚ۇθӂ‡ÌÓÏÛ ‚Ë„Îfl‰¥) ÔÓ‰Ó‚ÊÂÌÌflÏ ÔÓÂÍÚÛ ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó. ë‡Ï ì͇ªÌ‡ Òڇ· Ú¥πª «ÍËÚ˘ÌÓ˛ χÒÓ˛», fl͇ ÔÂÂÚ‚ÓË· Û XVIII ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ åÓÒÍӂҸ͠ˆ‡ÒÚ‚Ó Ì‡ êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ ¥ÏÔÂ¥˛, ‡ ‚ 1922 Óˆ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎË· ÛÚ‚ÓËÚË ëëëê (‚·ÒÌ flÍ ÒÓ˛ÁÌÛ ‰Âʇ‚Û, ‡ Ì ÛÌ¥Ú‡ÌÛ Á ‡‚ÚÓÌÓÏ¥flÏË), ‡ ‚ 1991 Υ͂¥‰Û‚‡ÚË ÈÓ„Ó, ҇Ϡì͇ªÌ‡ ÔÂÂÚ‚ÓË· ëçÑ Û ÔÓÓÊÌ˛ ÙÓχθ̥ÒÚ¸, ÍÓÌÒÓÎ¥‰Û‚‡‚¯Ë ̇ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥ ‡ÌÚËÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍË Ì‡Î‡¯ÚÓ‚‡Ì¥ ÂÊËÏË ‚ ÌÂÙÓχθÌËÈ ·ÎÓÍ ÉììÄå.
iз СССР. Логiка розвитку виокремленої держави зажадала вiд правлячих елiт, котрi виграли вiд розпаду Совєцького Союзу, спертися на Захiдну Україну iдеологiчно i полiтично – в iншому разi вiдбувся б розкол країни, який не залишав учорашнiй партдержноменклатурi шансiв утриматися при владi. У такiй ситуацiї Росiя теоретично могла вибрати один iз двох курсiв: ∆ сприяти розколовi України (варiант – вiдокремленню Криму), розраховуючи, що пiвдень i схiд країни перейдуть пiд контроль Москви; ∆ спробувати, як максимум, вибудувати з Україною вiдносини справжнього стратегiчного партнерства, а як мiнiмум, не допустити перетворення України в недружню державу. До честi росiйського керiвництва воно не пiшло шляхом дестабiлiзацiї України [а сили, орiєнтованi на такий варiант розвитку, iснували. Скажiмо, 9 липня 1993-го була прийнята постанова Верховного Совєта РФ, у якiй йшлося про те, що Севастополь належить Росiї. Остаточно питання про визнання територiальної цiлiсности України було зняте лише в лютому 1999 року, коли був ратифiкований загальнополiтичний договiр], що загрожувало б Росiї з її кризовою економiкою i не¶арантоваh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èËÍÏÂÚÌÓ, ˘Ó ڥθÍË Ô¥ÒÎfl ÔËπ‰Ì‡ÌÌfl ˜‡ÒÚËÌË ì͇ªÌË ‰Ó åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó ˆ‡ÒÚ‚‡ ‚ Ò‰ËÌ¥ XVII ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ‰Âʇ‚̇ ¥‰ÂÓÎÓ„¥fl ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó Á·‡„‡˜ÛπÚ¸Òfl «Í˪‚Ò¸ÍËÏ» Ò˛ÊÂÚÓÏ (Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ Á‡‚‰flÍË «ëËÌÓÔÒËÒÛ» ßÌÓÍÂÌÚ¥fl ¢¥ÁÂÎfl) – ˜¥ÚÍÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌËÏ Ûfl‚ÎÂÌÌflÏ ÔÓ ¥ÒÚÓ˘ÌÛ ÒÔ‡‰ÍÓπÏÌ¥ÒÚ¸ Ï¥Ê ä˪‚Ò¸ÍÓ˛ ¥ åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ˛ êÛÒÒ˛, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ûfl‚ÎÂÌÌflÏ ÔÓ «ÚËπ‰ËÌËÈ ÛÒ¸ÍËÈ Ì‡Ó‰» ¥ ÔÓ Ò‡ÏÓ‰Âʈfl «ÇÂÎËÍÓª, å‡ÎÓª ¥ Å¥ÎÓª êÛÒË»; Ô¯ËÏ ¥‰ÂÓÎÓ„ÓÏ ¥ÏÔÂ¥ª ÒÚ‡‚ Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ·‡ÓÍÓ‚ËÈ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ íÂÓÙ‡Ì èÓÍÓÔӂ˘. ì Ô‚ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ êÓÒ¥ÈҸ͇ ¥ÏÔÂ¥fl ÛÚ‚ÓË·Òfl ¯ÎflıÓÏ ÒËÌÚÂÁÛ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª ÒËÒÚÂÏË ‚·‰Ë ¥ Í˪‚Ò¸ÍÓª ÓÒ‚¥˜ÂÌÓÒÚË, ‡ ¥ÏÔÂ¥ÓÙÛ̉‡ˆ¥ÈÌÓ˛ Ï¥ÒÚÂ¥π˛ ‰Îfl ̪ Òڇ· èÓÎÚ‡‚Ҹ͇ ·ËÚ‚‡, fl͇ Á̇˜ÌÓ ÔÓıËÚÌÛ· ÒÚ‡Ìӂˢ ‚·ÒÌ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË. ì ̇ÒÚÛÔÌËÈ ÔÂ¥Ó‰ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ ¥ÏÔÂÒ¸ÍËÈ ‰ËÒÍÛÒ Ò‚ÓªÏ ÓÁ‚ËÚÍÓÏ ¥ ÔÓ„ÎË·ÎÂÌÌflÏ ˜ËχÎÓ Á‡‚‰fl˜Ûπ ÏËÒÎËÚÂÎflÏ, ÔËÒ¸ÏÂÌÌË͇Ï, ‰Âʇ‚ÌËÏ ¥ ˆÂÍÓ‚ÌËÏ ‰¥fl˜‡Ï Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl – Ò‚. ÑËÏËÚ¥˛ êÓÒÚÓ‚Ò¸ÍÓÏÛ (íÛÔÚ‡ÎÛ-뇂˘Û), ·‡Ú‡Ï ê‡ÁÛÏÓ‚Ò¸ÍËÏ, ÉÓ„Óβ, åËı‡ÈÎÓ‚¥ å‡ÍÒËÏӂ˘Û, Ò‚. ßÓ‡ÌÌÓ‚¥ ò‡Ìı‡ÈÒ¸ÍÓÏÛ (å‡ÍÒËÏӂ˘Û), Ò‚. ㇂ÂÌÚ¥˛ óÂÌ¥„¥‚Ò¸ÍÓÏÛ. å‡ÈÊ ‚Ò¥ ·‡Ú¸ÍË-Á‡ÒÌÓ‚ÌËÍË Â‚‡Á¥ÈÒÚ‚‡ ·ÛÎË ÂÚÌ¥˜ÌËÏË Û͇ªÌˆflÏË (¥ «Ï‡ÎÓÓ-
ною територiальною цiлiснiстю катастрофiчними наслiдками. Але i прагматичний вибiр на користь другого сценарiю не був вчасно зроблений. Нездатнiсть Росiї реально оцiнити межi можливого у своїх вiдносинах з Україною i Бiлоруссю, очевидно, була i до певної мiри залишається пов’язаною з комплексом, який одержав у лiтературi назву «спокуса iнте¶рацiєю» (integrationist temptation – термiн, запроваджений американським полiтологом Шерманом ¢арнеттом). Цей комплекс iстотно утруднює проведення практичної полiтики, оскiльки на перший план висуває оцiнку не реальних цiлей i ресурсiв, а прийнятної економiчної та полiтичної цiни за те, щоб мати можливiсть у майбутньому домагатися тiєї чи iншої, можливо й фантомної, мети. У цьому ж напрямку дiє i комплекс «старшого брата», котрий по-батькiвськи, а водночас зневажливо ставиться до «молодших братiв»: може виявити неувагу до їхнiх полiтичних потреб, iсторiї та культури, але готовий у мiру можливостей надавати економiчну допомогу i буває вкрай здивований вiдсутнiстю «вдячности» (у випадку України) чи наполегливiстю i вимогливiстю партнера (у випадку Бiлоруси).
157
АРКАДІЙ МОШЕС СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ТРИКУТНИК: УКРАЇНА І БІЛОРУСЬ В РОСІЙСЬКІЙ ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ 90-Х РОКІВ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ò‡ÏË» Á‡ ÍÛθÚÛÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ Ó¥πÌÚ‡ˆ¥π˛) – ҇Ϡ‚ÓÌË Ì‡È·¥Î¸¯Ó˛ (ıÓ˜‡ ¥ fl‚ÌÓ Ì‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó˛) Ï¥Ó˛ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÎË Óθ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ô‚Ìfl ‚ ÓÁ·Û‰Ó‚¥ ÇÂÎËÍÓ„Ó äÓÌÚËÌÂÌڇθÌÓ„Ó èÓÒÚÓÛ. ÑÂʇ‚Ì¥ÒÚ¸, ÓÙÓÏÎÂ̇ Á‡ ˆ‡˛‚‡ÌÌfl èÂÚ‡ I, ·Û· Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÔÂÂÍÛ˜Û‚‡ÌÌflÏ ¥‰Â‡ÎÛ Ò‡Í‡Î¸ÌÓª ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ª – ˆÂ ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl, ÓÍ¥Ï ÛÒ¸Ó„Ó ¥Ì¯Ó„Ó, Ú‡ÍÓÊ ¥ ‚ ÔˉۯÂÌÌ¥ ‚·ÒÌ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ô‚Ìfl. êÛÒË٥͇ˆ¥fl ì͇ªÌË, Û̥٥͇ˆ¥fl ÍÛθÚÛÌÓª ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒÙÂË Á‡ «ÔÂÚ·ÛÁ¸ÍËÏ Òڇ̉‡ÚÓÏ», ÛÒÛÔ˜ ÔÓ¯ËÂÌ¥È ÔÓÏËΈ¥, ‚· ҇Ϡ‰Ó ÔÓÒ··ÎÂÌÌfl, ‡ Ì ‰Ó ÔÓÒËÎÂÌÌfl ¥ÏÔÂÒ¸ÍÓ„Ó Ô‚Ìfl, Ò‚¥‰˜Ë· ÔÓ ‚¥‰ı¥‰ ‚¥‰ ÔË̈ËÔ¥‚ Ò‚fl˘ÂÌÌÓª ßÏÔÂ¥ª Û Ì‡ÔflÏÍÛ Á‡ı¥‰Ìˈ¸ÍËı Î¥·Â‡Î¸ÌËı ¥ ‡·ÒÓβÚËÒÚÒ¸ÍËı ÏÓ‰ÂÎÂÈ. ì ÏÂʇı êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl ÌÂÏÓÊÎË‚ËÏ Â‡Î¥ÁÛ‚‡ÚË ‡Ì¥ ¥Ï‡ÌÂÌÚÌÓ ‚ÂÎËÍÓÛҸͥ, ‡Ì¥ ¥Ï‡ÌÂÌÚÌÓ Û͇ªÌҸͥ ÂÚ˘̥ È ÏÂÚ‡Ù¥Á˘̥ ¥‰Â‡ÎË: ÌÓ‚‡ ̇ԥ‚ÒÂÍÛÎfl̇ ÔÓÎ¥ˆÂÈÒ¸ÍÓ-·˛Ó͇Ú˘̇ ‰Âʇ‚‡ ÔÂÂÏÓÎÓ· ¥ åÓÒÍӂҸ͠ˆ‡ÒÚ‚Ó (Û XVII ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥), ¥ á‡ÔÓÓÁ¸ÍÛ ë¥˜ (Û XVIII ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥) Á ªı ÂÒı‡ÚÓÎÓ„¥˜ÌÓ˛ ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ÒÚ˛ ¥ ÒËÒÚÂÏÓ˛ ͇҇θÌËı ¥‰Â‡Î¥‚. êÓÒ¥ÈҸ͇ ¥ÏÔÂ¥fl, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ëëëê ·ÛÎË · Û ‚Ò¥ı ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌflı ÒÚ¥ÈÍ¥¯ËÏË ÒÚÛÍÚÛ‡ÏË, flÍ˘Ó · ‚¥‰ Ò‡ÏÓ„Ó ÔÓ˜‡Ú-
èêàëíêÄëíú Ñé ÑÖäãÄêÄíàÇçéëíà Нездатнiсть чiтко сформулювати стратегiчнi цiлi та тактичнi завдання породжує численнi слабкостi в росiйськiй полiтицi. Насамперед, це прихильнiсть до декларативних, символiчних крокiв, яка породжує зливу документiв, покликаних пiдтвердити результативнiсть мiждержавних зустрiчей, особливо на вищому рiвнi. Про це найкраще свiдчить динамiка формування i нинiшнiй стан договiрно-правової бази росiйсько-бiлоруських i росiйсько-українських вiдносин. Кiлькiсть мiждержавних i мiжвiдомчих угод мiж Україною i Росiєю обчислюється тризначними цифрами, але, як правило, вони не виконуються. Частина з них носить свiдомо нездiйсненний характер, як, наприклад, Спiльна заява про подальший розвиток рiвноправного партнерства i спiвробiтництва в рамках СНД, пiдписана в лютому 1998-го, тобто майже через пiвроку пiсля створення блоку ГУАМ, який зафiксував установку Києва на альтернативне лiдерство в Спiвдружностi. Однак, нереалiстичними i не до кiнця проробленими виявилися не лише декларацiї та заяви, але й ратифiкованi мiждержавнi договори. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ ОКАРА « УТРИМУЮЧА» МІСІЯ УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА ЯК СИСТЕМОТВОРЧИЙ ФАКТОР РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТИ
158
ÍÛ ÔÓÁˈ¥ÓÌÛ‚‡ÎË Ò· ̇ ¥‚Ì¥ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª ̇҇ÏÔ‰ flÍ ‚ÂÎËÍÓÛÒ¸ÍÓ-Û͇ªÌҸͥ ÔÓÂÍÚË, flÍ·Ë Û͇ªÌҸ͇ ¯ÎflıÚ‡ ¥ ‰‚ÓflÌÒÚ‚Ó ·ÛÎË Î„‡Î¥ÁÓ‚‡Ì¥ ‚ ÔÓÎ¥ÚËÍÓ-Ô‡‚Ó‚ÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥ êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª ҇ϠflÍ Û͇ªÌҸͥ. üÍ·Ë, Á¯ÚÓ˛, ‰‚‡ ̇ӉË, ‡ Ì ӉËÌ ‚ÂÎËÍÓÛÒ¸ÍËÈ (˜Ë flÍ ‚‡¥‡ÌÚ, «π‰ËÌËÈ ÛÒ¸ÍËÈ Ì‡Ó‰», ÛÒ‚¥‰ÓÏ₇ÌËÈ flÍ ÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ¸ ‚ÂÎËÍÓÓÒ¥‚, Û͇ªÌˆ¥‚ ¥ ·¥ÎÓÛÒ¥‚, ÍÓÚ¥ ÔËÈÌflÎË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ Î¥Ú‡ÚÛÌÛ ÏÓ‚Û ¥ ‚¥‰ÏÓ‚ËÎËÒfl ‚¥‰ Ò‚Óªı ÂÚÌÓÍÛθÚÛÌËı ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ), ‚‚‡Ê‡ÎËÒfl ‰Âʇ‚ÓÚ‚Ó˜ËÏË. é‰Ì‡Í ҇ϥ Û͇ªÌˆ¥ ÔÓÍË ˘Ó ¥ÒÚÓ˘ÌÓ Â‡Î¥ÁÛ‚‡ÎËÒfl Ì flÍ ‡ÍÚË‚ÌËÈ ÙÓÏÓÚ‚Ó˜ËÈ – ¥ÏÔÂÓÛÚ‚Ó˛˛˜ËÈ ÂÚÌÓÒ, ‡Î ‡‰¯Â flÍ Ô‡ÒË‚ÌËÈ – ¥ÏÔÂÓÒÍÂÓ‚Û˛˜ËÈ Ú‡ ¥ÏÔÂÓÛÚËÏÛ˛˜ËÈ. êÓθ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰¥‡ÒÔÓË ‰Îfl êÓÒ¥ª ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ÔÓÁ‡ ‡ÏÍË Á‚˘‡ÈÌÓª ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ-ÍÛθÚÛÌÓª ÏÂ̯ÓÒÚË – Û͇ªÌҸ͇ ‰¥‡ÒÔÓ‡ ‚ êÓÒ¥ª χπ ÒËÒÚÂÏÓÚ‚Ó˜ËÈ ı‡‡ÍÚÂ. í‡Í, flÍ˘Ó ÓÒ¥flÌË, ÔÓÚ‡ÔË‚¯Ë ‚ ì͇ªÌÛ, ÌÂ¥‰ÍÓ ‚¥‰˜Û‚‡ÎË Ò· ÌÓÒ¥flÏË Ô‚ÌÓª ¥ÒÚÓ˘ÌÓª Ï¥Ò¥ª (̇ÔËÍ·‰, ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ëÓ‚πˆ¸ÍÓª ‚·‰Ë ̇ ëı¥‰Ì¥È ì͇ªÌ¥ È Û Ô‰‚ÓπÌÌËÈ ÔÂ¥Ó‰ Û É‡Î˘ËÌ¥, ·ÓÓÚ¸·‡ Á «·‡Ì‰ÂÓ‚ˆ‡ÏË» Ô¥ÒÎfl ‚¥ÈÌË, ‰Âʇ‚Ì ¥ ÔÓÏËÒÎÓ‚Â ·Û‰¥‚ÌˈڂÓ), ÚÓ Û͇ªÌˆ¥, ÓÔËÌË‚¯ËÒ¸ Û êÓÒ¥ª, Ì ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸, Á‡Á‚˘‡È, Ì¥flÍÓ„Ó ÔÓ‚¥‰Â̈¥‡Î¥ÁÏÛ Û Ò‚ÓªÈ Ï¥∂‡ˆ¥ª, ÒÎÛÊ·¥ ˜Ë ·Û‰¸-flÍ¥È
Цей висновок справедливий i щодо так званого великого договору мiж Росiєю й Україною – Договору про дружбу, спiвробiтництво i партнерство. Апогеєм декларативности росiйсько-бiлоруських вiдносин став пiдписаний у груднi 1999 року Договiр про утворення Союзної держави Бiлорусi та Росiї – лебедина зовнiшньополiтична пiсня Єльцина. Вiн був покликаний, як i багато iнших крокiв першого росiйського Президента щодо Бiлорусi, створити йому iмiдж iнте¶ратора постсовєцького простору i тим самим наче нейтралiзувати його роль у розвалi СССР. Всупереч назвi, договiр не проголошує утворення держави, а всього лиш забезпечує правову базу перехiдного перiоду.
êÖÄäíàÇçßëíú êéëßâëúäé∫ èéãßíàäà Полiтика Росiї ельцинського перiоду вiдзначалася реактивним характером. По-перше, Москва не формувала порядок денний, а лише реа¶увала на зовнiшньополiтичнi запити чи внутрiшньополiтичнi кроки своїх вiзавi. По-друге, якщо глави України та Бiлорусi вiдвiдували Москву кiлька разiв на рiк (а Лукашенка приїжджав ще й у десятки росiйських ре¶iонiв, пiдтверджуючи тим самим h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥Ì¯¥È ‰¥flθÌÓÒÚ¥, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ¥ ÒÚ‡ÎË Ú¥π˛ ÒËÎÓ˛, fl͇ «Á·Ë‡Î‡» ÇÂÎËÍËÈ Ö‚‡Á¥ÈÒ¸ÍËÈ èÓÒÚ¥, «‚Ë·Û‰Ó‚Û‚‡Î‡» ˜ËχÎÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Â∂¥ÓÌ¥‚. ç ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó Ú‡ÍÓ˛ ÔÓÔÛÎflÌÓ˛ π ÚӘ͇ ÁÓÛ Ì‡ ÂÚÌÓ„ÂÌÂÁ ‚ÂÎËÍÓÓÒ¥‚ (ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ªª ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ‚¥Ó„¥‰ÌÓÒÚË Ú‡ ̇ÛÍÓ‚Óª ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌÓÒÚË) flÍ Ì‡ ÔÓˆÂÒ ÔÓÒÚ¥ÈÌÓª Ï¥∂‡ˆ¥ª Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ‰‡‚̸ÓÛÒ¸ÍËı ÔÎÂÏÂÌ ¥Á ÚÂËÚÓ¥ª ÒÛ˜‡ÒÌÓª ì͇ªÌË ‚ 襂̥˜ÌÓ-ëı¥‰ÌÛ êÛÒ¸ ¥ ÍÛθÚÛÌÛ ‡ÒËÏ¥Îflˆ¥˛ ÌËÏË Ï¥ÒˆÂ‚Ëı Û„Ó-Ù¥ÌÒ¸ÍËı ¥ ÚÛ‡ÌÒÍËı ÔÎÂÏÂÌ. ì XVII– XX ÒÚÓÎ¥ÚÚflı ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ, Á„¥‰ÌÓ Á ÔÓ‰¥·ÌÓ˛ ÚÓ˜ÍÓ˛ ÁÓÛ, Ú‡ÌÒÙÓÏÛ‚‡‚Òfl ‚ ·ÂÁÔ‚ÌÛ Ï¥∂‡ˆ¥˛ Û͇ªÌˆ¥‚ Û êÓÒ¥˛ ¥ ªı «ÓÁ˜ËÌÂÌÌfl» Û ‚ÂÎËÍÓÛÒ¸ÍÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥. Ç¥‰˜Û‚‡˛˜Ë ÔËıËθ̥ÒÚ¸ ‰Ó ÒÚÂÔÓ‚Ó„Ó ¥ Î¥ÒÓÒÚÂÔÓ‚Ó„Ó Î‡Ì‰¯‡ÙÚÛ, Û͇ªÌˆ¥ ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ ¥‚ÌÓÏ¥ÌÓ ÓÁÒÂÎflÎËÒfl ̇ ÔÓÒÚÓ¥ ÇÂÎËÍÓ„Ó Ö‚‡Á¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÚÂÔÛ ‚ ¯ËÓÚÌÓÏÛ ‰¥‡Ô‡ÁÓÌ¥ ì͇ªÌË, ÚÓ·ÚÓ Ì‡ Ô¥‚‰Ì¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ˜‡ÒÚËÌË êÓÒ¥ª, Û ä‡Á‡ıÒڇ̥, ̇ чÎÂÍÓÏÛ ëıÓ‰¥ (ÒıÓÊ¥ ·̉¯‡ÙÚË Û͇ªÌҸͥ ÂÏ¥∂‡ÌÚË Á‡ÒÂÎflÎË Û ‚Ò¸ÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ – Û ëòÄ, ä‡Ì‡‰¥, ã‡ÚËÌÒ¸Í¥È ÄÏÂˈ¥, Ä‚ÒڇΥª). ÇÂÎËÍËÈ Ö‚‡Á¥ÈÒ¸ÍËÈ èÓÒÚ¥ (‡ ÓÒÓ·ÎË‚Ó è¥‚Ì¥˜ÌËÈ ä‡‚Í‡Á, äÛ·‡Ì¸, çËÊÌπ èÓ‚ÓÎÊfl, Ň¯ÍË¥fl, ä‡Á‡ıÒÚ‡Ì, á‡ı¥‰ÌËÈ ëË·¥, чÎÂÍËÈ ëı¥‰ – «áÂÎÂÌËÈ äÎËÌ») ÛÚËÏÛ-
формулу «торгiвля йде слiдом за прапором») i поверталися, домiгшись конкретних результатiв, – чи то квот на безмитний ввiз у Росiю цукру, чи чiткої фiксацiї дати пiдписання потрiбного iнте¶рацiйного документу, – то росiйський Президент практично не бував у Мєнську i Києвi, не кажучи вже про висування умов його приїзду. А це позбавляло Росiю iнiцiативи, перешкоджало проведенню якої-небудь послiдовної полiтики, а головне – змiцнювало в Українi й у Бiлорусi почуття образи на Москву, яка дозволяла собi «панськi» замашки. Пiсля приходу до влади в Росiї Владiмiра Путiна Москва спробувала повернути собi iнiцiативу. Однак, говорити про перелом десятилiтньої тенденцiї поки ще рано.
íÄäíàäÄ èéëíìèéä Упродовж 90-х рокiв росiйська переговорна тактика найчастiше зводилася до поступок. Поняття «поступка» я вживаю не в негативно-оцiнному змiстi, а нейтрально – для того щоб зафiксувати факт: у випадку розбiжностей мiж країнами угоди виявлялися можливими тiльки тодi, коли Росiя вiдступала вiд своєї первiсної позицiї, причому нерiдко принципової чи задекларованої. Внаслiдок подiбної тактики Москви в Києвi та Мєнh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˛Ú¸ ‚¥‰ XVII ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ¥ ‰ÓÚÂÔ Ô‚‡ÊÌÓ Ò‡Ï ÂÚÌ¥˜Ì¥ Û͇ªÌˆ¥ Ú‡ ªıÌ¥ ‡ÒËϥθӂ‡Ì¥ ̇˘‡‰ÍË: ‰Ûı¥‚ÌËˆÚ‚Ó ¥ ˜ËÌÓ‚ÌËÍË, ÒÂÎflÌË-ÔÂÂÒÂÎÂ̈¥ Ú‡ ÍÓÁ‡ÍË, ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥ Ú‡ ¥ÌÊÂÌÂË Ó·ÓÓÌÌËı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚, ̇ÙÚÓ‚ËÍË ¥ „‡ÁÓ‚ËÍË, ‚˄̥̇ Á ì͇ªÌË Ô¥‰ ˜‡Ò ÍÓÎÂÍÚË‚¥Á‡ˆ¥ª «ÍÛÍÛÎ¥» Ú‡ Á‡Ò·̈¥-«·‡Ì‰Â¥‚ˆ¥». ì͇ªÌˆ¥ ÒÍ·‰‡ÎË ¥ÒÚÓÚÌÛ (¥ÌÓ‰¥ ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Û) ˜‡ÒÚÍÛ ¥ ÔË Ô‚¥ÒÌ¥È ÍÓÎÓÌ¥Á‡ˆ¥ª ‡Á¥‡ÚÒ¸ÍÓª ˜‡ÒÚËÌË «ÇÂÎËÍÓ„Ó Ö‚‡Á¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó èÓÒÚÓÛ», ¥ ÔË «ÒÚÓÎËÔ¥ÌÒ¸ÍÓÏÛ» ÔÂÂÒÂÎÂÌÌ¥, ¥ ̇ ˜ËÒÎÂÌÌËı «·Û‰Ó‚‡ı ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ», ¥ ‚ Ï¥∂‡ˆ¥flı ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ˜‡ÒÛ – ÓÒ‚ÓπÌÌ¥ ëË·¥Û, ä‡È̸Ӫ 襂ÌÓ˜¥, ͇Á‡ıÒÚ‡ÌÒ¸ÍÓª ñ¥ÎËÌË. ì 1639 Óˆ¥ ÒÔÓ‰‚ËÊÌËÍË ∏χ͇ ¥Á ÒËÏ‚ÓÎ¥˜ÌËÏË ¥ÏÂ̇ÏË – ‚ÓÒ¸ÏˉÂÒflÚËÎ¥ÚÌ¥È ÍÓÁ‡Í ß‚‡Ì óÂÍ‡Ò ÄÎÂÍ҇̉ӂ («˜Â͇҇ÏË», flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, ̇ÁË‚‡ÎË ‚ XVII ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ Òı¥‰ÌËı Û͇ªÌˆ¥‚) ¥ ß‚‡Ì åÓÒÍÓ‚ËÚËÌ ‰¥È¯ÎË ‰Ó éıÓÚÒ¸ÍÓ„Ó ÏÓfl ¥ Á‡ÒÌÛ‚‡ÎË Ì‡ ÛÁ·ÂÂÊÊ¥ χȷÛÚÌπ Ï¥ÒÚÓ éıÓÚÒ¸Í, ˘Ó ÓÁ̇˜‡ÎÓ ‚Ëı¥‰ ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÓª ‚‡Á¥ÈÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë ‰Ó íËıÓ„Ó Ó͇ÌÛ. åÓÊÎË‚Ó, ‰Îfl ÓÁÛÏ¥ÌÌfl «ÛÚËÏÛ˛˜Óª» Ï¥Ò¥ª Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ô‚Ìfl ‚ êÓÒ¥ª ÒËÏ‚ÓÎ¥˜Ì¥ ¥ Ô¥Á‚ˢ‡ ÒÛ˜‡ÒÌËı „Û·Â̇ÚÓ¥‚ ÏÂÊÓ‚Ëı ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Â∂¥ÓÌ¥‚ (Á‡ ÒÚ‡ÌÓÏ Ì‡ Î¥ÚÓ 2000 ÓÍÛ): ̇ Á‡ı¥‰ÌÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ – ãÂÓÌ¥‰ ¢Ó·ÂÌÍÓ ¥ å¥ı‡ªÎ
ську вкорiнилося переконання, що для просування власної позицiї в двосторонньому дiалозi досить спершу витримати перший натиск росiйської дипломатiї, а потiм затягувати ухвалення рiшення. У питаннi про денуклеаризацiю України Росiя виступала за беззастережне виконання Києвом зобов’язань, якi випливають з його участи в Договорi СНО-1 i передбачають знищення усiх стратегiчних ядерних озброєнь на територiї країни упродовж семи рокiв. Україна зажадала окрiм фiнансової компенсацiї надати їй ¶арантiї безпеки, якi включали в себе вiдмову вiд використання чи загрози використання проти неї ядерних i звичайних озброєнь, а також економiчного тиску, поваги територiальної цiлiсности i недоторканности кордонiв. Такi ¶арантiї в 1994-му були Росiєю, США i Великою Британiєю данi, що, звичайно, не применшувало важливости ядерного роззброєння України, але засвiдчило неможливiсть вирiшити завдання в тому виглядi, в якому воно було спершу поставлене, навiть у спiвробiтництвi iз захiдними державами. З питання Чорноморського флоту Москва спочатку виступала за його збереження в складi Стратегiчних сил СНД, вiдтак за його спiльне використання з Україною,
159
АРКАДІЙ МОШЕС СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ТРИКУТНИК: УКРАЇНА І БІЛОРУСЬ В РОСІЙСЬКІЙ ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ 90-Х РОКІВ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èÛÒ‡Í (ä‡Î¥Ì¥Ì„‡‰Ò¸Í‡ ¥ çÓ‚„ÓӉҸ͇ ӷ·ÒÚ¥), ̇ Òı¥‰ÌÓÏÛ – ∏‚∂ÂÌ¥È ç‡Á‰‡ÚÂÌÍÓ (èËÏÓÒ¸ÍËÈ Í‡È), Ô¥‚Ì¥˜ÌÓÏÛ – ÄÎπÍ҇̉ ¥ ÄÎπÍÒπÈ ãπ·π‰¥, ãπÓÌ¥‰ êÓÍÂˆÍ¥È (ä‡ÒÌÓflÒ¸ÍËÈ Í‡È, ï‡Í‡Ò¥fl, í˛ÏÂÌҸ͇ ӷ·ÒÚ¸), ̇ Ô¥‚‰ÂÌÌÓÏÛ – ç¥ÍÓÎ‡È äÓ̉‡ÚÂÌÍÓ ¥ ∏‚„ÂÌ¥È ë‡‚˜ÂÌÍÓ (ä‡ÒÌÓ‰‡Ò¸ÍËÈ Í‡È ¥ ť΄ÓӉҸ͇ ӷ·ÒÚ¸). ç‡ ÓÒ‚ÓπÌ¥ ÁÂÏÎ¥ Û͇ªÌˆ¥ ÔËÌÂÒÎË ¥Á ÒÓ·Ó˛ Ò‚Óª ÏÂÚÓ‰Ë „ÓÒÔÓ‰‡˛‚‡ÌÌfl, Ò‚Óª ÒÚÂÂÓÚËÔË Ôӂ‰¥ÌÍË, Ò‚Ó˛ ÍÛıÌ˛, Ò‚Óπ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ÁÂÏÎ¥, ҥθҸÍÓ„ÓÒÔÓ‰‡Ò¸Í¥ Ú‡‰Ëˆ¥ª ¥ ¯Ë¯Â – Ò‚¥È Ó·‡Á ӷ·¯ÚÓ‚‡ÌÓÒÚË Ì‡‚ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ. Ä ÂÎÂÏÂÌÚË Ì‡Ó‰ÌÓª χÚÂ¥‡Î¸ÌÓª ÍÛθÚÛË, flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, ̇·‡„‡ÚÓ ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥¯¥, ‡Ì¥Ê ̇ˆ¥Ó̇θ̇ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, fl͇ ÓÁÏË‚‡πÚ¸Òfl ÛÊ ‚ ‰Û„ÓÏÛ-ÚÂÚ¸ÓÏÛ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌ¥ ÔÂÂÒÂÎÂ̈¥‚. ì ÒÛ˜‡ÒÌ¥È êÓÒ¥ª Ì·‡„‡ÚÓ Î˛‰ÂÈ, Û flÍËı Ì ·ÛÎÓ ·Ë Ӊ˘¥‚ ‚ ì͇ªÌ¥ ˜Ë Û͇ªÌÒ¸ÍËı Ô‰ͥ‚, Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÂÚÌ¥˜ÌËÈ ‚ÔÎË‚ ÁÏ¥ÌË‚ ‡ÌÚÓÔÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ‚Ë„Îfl‰ ‚ÂÎËÍÓÛÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û – ̉‡Ï‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ ‚ˉ¥Îfl˛Ú¸ ÓÍÂÏËÈ ÂÚÌ¥˜ÌËÈ ‚ÂÎËÍÓÛÒ¸ÍËÈ Ô¥‰ÚËÔ – «Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ» (ÔÓfl‰ ¥Á ÔÓÏÓ‡ÏË, ÒË·¥fl͇ÏË, ‰ÓÌÒ¸ÍËÏË, ۇθҸÍËÏË È ¥Ì¯ËÏË ÍÓÁ‡Í‡ÏË, ÒÚ‡ÓÓ·fl‰ˆflÏË ‰ÂflÍËı Á„Ó‰, ˆÂÌڇθÌÓÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ Ô¥‰ÚËÔÓÏ ÚÓ˘Ó). ÅÂÁÒÛÏÌ¥‚ÌÓ Ú‡ÍÓÊ, ˘Ó ‚¥‰Ú¥Í Ô‡Ò¥Ó̇ÌËı Ï¥∂‡ÌÚ¥‚ Á ì͇ªÌË ‚ êÓÒ¥˛ È ¥Ì¯¥ ÂÒÔÛ·Î¥ÍË ÍÓ-
будучи готовою узяти флот цiлком на власне утримання i пiд власний контроль, зрештою, за роздiльне базування росiйського ЧФ i ВМС України в Севастополi i Донузлавi вiдповiдно. На дiлi ж усе закiнчилося тим, що флот був подiлений (при цьому Росiя фактично купила українську частину, списавши український борг), Вiйськово-морським силам України за два роки до пiдписання угод про роздiл були переданi бази в Очаковi, Ізмаїлi, Донузлавi, Балаклавi, Миколаєвi та iнших мiстах, а обидва флоти стали базуватися в Севастополi фактично спiльно (були подiленi затоки i пристанi, що дозволило говорити про роздiльне – де-юре – базування). У тому, що стосується українських боргiв, то Росiя наполягала на пакетному принципi, який пов’язував питання про реструктуризацiю накопиченої до 1995 року заборгованости за державними кредитами в сумi приблизно 2,5 млрд. дол. iз вирiшенням долi Чорноморського флоту. Однак, у березнi 1995-го пiд тиском МВФ ця заборгованiсть була реструктурована так, щоб платежi здiйснювались вiд 1998 до 2007 року без жодних умов. У 1997-му, коли визначався механiзм платежiв за оренду вiйськових об’єктiв у Криму й оплати укh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ ОКАРА « УТРИМУЮЧА» МІСІЯ УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА ЯК СИСТЕМОТВОРЧИЙ ФАКТОР РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТИ
160
ÎË¯Ì¸Ó„Ó ëëëê – ̇ ÛÚËχÌÌfl ÇÂÎËÍÓ„Ó Ö‚‡Á¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó èÓÒÚÓÛ – Á̇˜ÌÓ ÔÓÒ··Î˛‚‡‚ ÒÛÚÓ Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÈ, ÚÂıÌÓÎÓ„¥˜ÌËÈ ¥ ÍÛθÚÛÌËÈ ÔÓÚÂ̈¥‡Î. ì͇ªÌҸ͇ ‰¥‡ÒÔÓ‡ êÓÒ¥ª χπ ÍÓÎÓ҇θÌ Á̇˜ÂÌÌfl ¥ ‰Îfl Ò‡ÏÓª ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë – ·ÂÁ Òı¥‰ÌÓª ‰¥‡ÒÔÓË Ì ÏÓÊ ·ÛÚË ëÓ·ÓÌÓª ì͇ªÌË. á‡Á‚˘‡È ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ Û͇ªÌˆflÏ Ì ÔËڇχÌÌ ÔÓ˜ÛÚÚfl ÏÂ̯ӂ‡ÚÓÒÚË, «ÏÓÎÓ‰¯Ó„Ó ·‡Ú‡», ªÏ ÁÓÁÛϥΥ¯Â ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËÈ ¥ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËÈ Ï‡Ò¯Ú‡· ÏËÒÎÂÌÌfl, ‰Îfl ÌËı ÔËÓ‰ÌËÈ Â‚‡Á¥ÈÒÍËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ (flÍ ˜ËÒÚÓ Ô‡ÍÚ˘ÌËÈ – Ò͇ʥÏÓ, ÒԥθÌ ÔÓÊË‚‡ÌÌfl ÔÓÛ˜ ¥Á ÌÂÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍËÏË Ì‡Ó‰‡ÏË, Ú‡Í ¥ ÂÍÁËÒÚÂ̈¥ÈÌËÈ). íÂÔÂ¥¯Ìfl ÔÓÁ‡ı¥‰Ì‡ Ó¥πÌÚ‡ˆ¥fl Á̇˜ÌÓª ˜‡ÒÚËÌË Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÂÎ¥ÚË ÏÓÊ ÓÁ„Îfl‰‡ÚËÒfl, ÓÍ¥Ï ÛÒ¸Ó„Ó ¥Ì¯Ó„Ó, flÍ ÍÓÌÚ‡͈¥fl ̇ ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Â ‚ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌ¥È ‰Ó‚Óβˆ¥ÈÌ¥È ¥ ÒÓ‚πˆ¸Í¥È ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌ ÔÓÍÎË͇ÌÌfl êÓÒ¥ª È ì͇ªÌË: êÓÒ¥fl ÏËÒÎË·Òfl ˆ¥ÎÍÓÏ ÂÒı‡ÚÓÎÓ„¥˜ÌÓ – flÍ «Á·Ë‡˜Í‡ ÁÂÏÂθ», «Á‡ıËÒÌˈfl Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËı ̇Ӊ¥‚», «Ì‡‰¥fl Ò‚¥ÚÛ», «ÓÔÎÓÚ ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÛ», ‡ ì͇ªÌ‡ – flÍ «ÊËÚÌˈfl», «Í‡‰Ó‚ËÈ ÂÁ‚», «ÛÒÂÒÓ˛Á̇ Á‰‡‚Ìˈfl». ìÒ‰ËÌ¥ Ò‡ÏÓª êÓÒ¥ª ¥ÒÌÛπ ͥθ͇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı «¯‚¥‚», ÛÁ‰Ó‚Ê flÍËı ‚ ÛÏÓ‚‡ı ͇ÈÌ¸Ó„Ó Á‡„ÓÒÚÂÌÌfl ÚËı ˜Ë ¥Ì¯Ëı ÌÂÒÔËflÚÎË‚Ëı Ó·ÒÚ‡‚ËÌ ‰Âʇ‚ÌËÈ ÔÓÒÚ¥
раїнської частини ЧФ, до первiсної росiйської схеми вдалося повернутися, але реструктурованi ще в березнi 1995 року 1,5 млрд. дол. боргу за газ перетворилися тим часом у мало лiквiднi цiннi папери (так званi «газпромовки»). Накопиченi в другiй половинi 90-х рокiв новi газовi борги росiйськi кредитори хотiли б обмiняти на власнiсть в Українi, однак українськi керiвники вiдмовляються вести переговори про такий варiант погашення, пропонуючи навзаєм рiзнi залiковi схеми. Ба бiльше, не погоджена сама цифра боргу: росiйськi кредитори називають суму в 3 млрд. дол., а українська сторона визнає трохи бiльше 2 мiльярдiв. Переговори 2000-го про узгодження розмiрiв боргу результатiв не дали, i, радше за все, Україна не вiдступить вiд своїх оцiнок. Крiм того, не виключено, що, розраховуючи на поступливiсть Росiї, Київ спробує пов’язати газовi борги з питанням про так звану совєцьку власнiсть [у 1994му була пiдписана угода про так званий нульовий варiант, згiдно з яким Росiї були переданi совєцькi активи i борги. Однак угода досi не ратифiкована Верховною Радою, i Київ заявив про можливий позов до Росiї в мiжнароднi суди. В Українi вважають, що її частка совєцьких активiв i боргiв за станом на 1991 рiк складала h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏÓÊ ÓÁÔ‡ÒÚËÒfl. ÑÓ Ú‡ÍËı ÏÓÊ̇ ‚¥‰ÌÂÒÚË ÏÂÊÛ ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍËı / ÌÂÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍËı Â∂¥ÓÌ¥‚, «ÒË̸Ӫ» / «˜Â‚ÓÌÓª» ÂÎÂÍÚӇθÌËı ÒÏÛ„, Ô¥‚‰ÂÌÌÓ‚ÂÎËÍÓÛÒ¸ÍËı / Ô¥‚Ì¥˜ÌÓ‚ÂÎËÍÓÛÒ¸ÍËı ÒÛ·ÂÚÌÓÒ¥‚ Û Â‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ˜‡ÒÚËÌ¥ êÓÒ¥ª, ÏÂÊ¥ ‰ÓÏ¥ÌÛ˛˜Ó„Ó ‚ÔÎË‚Û ¥ÁÌËı Û„ÛÔÓ‚‡Ì¸ Â∂¥Ó̇θÌÓª ÂÎ¥ÚË ÚÓ˘Ó. éÒÓ·ÎË‚¥ÒÚ¸ ÂÂÚÌ¥Á‡ˆ¥ª – ÂÚÌÓÍÛθÚÛÌÓ„Ó ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl – Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰¥‡ÒÔÓË ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ Ì ÌÂÒ ̥flÍÓª Á‡„ÓÁË Ì‡ˆ¥ÓÌ‡Î¸Ì¥È ·ÂÁÔˆ¥ êÓÒ¥ª. óÂÂÁ ¥ÁÌ¥ ¥ÒÚÓ˘̥ Ú‡ ÍÛθÚÛÌ¥ Ó·ÒÚ‡‚ËÌË Û͇ªÌÓÓÒ¥ÈҸͥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË ∂ÛÌÚÛ˛Ú¸Òfl ̇ ÔË̈ËÔ¥ ÔÓÁˈ¥ÓÌÛ‚‡ÌÌfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ô‚Ìfl flÍ ‡ÍÚË‚ÌÓ„Ó, Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó – flÍ Ô‡ÒË‚ÌÓ„Ó. íÓÏÛ Ò‡Ï „‡ÏÓÚ̇ ¥ ÓÁÛÏ̇ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ‚·‰Ë ˘Ó‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰¥‡ÒÔÓË êÓÒ¥ª ÏÓÊ χÚË Ì Î˯ ‚ÛÁ¸ÍÓ ÎÓ͇θÌ (ÍÛθÚÛÌÂ È ÓÒ‚¥ÚÌπ) Á̇˜ÂÌÌfl, ‡Î ¥ Á̇˜ÂÌÌfl ÒÚ‡Ú„¥˜Ì – ÛÍ‡È ‚‡ÊÎË‚Â ‰Îfl Ô‡‚ËθÌÓª ÍÓÌÙ¥„Û‡ˆ¥ª ÒËΠ̇ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸Í¥È, Á‡„‡Î¸ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ¥ ̇‚¥Ú¸ Á‡„‡Î¸ÌÓÒ‚¥ÚÓ‚¥È ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ‡ÂÌ¥. èÂÂÍ·‚ Ä̉¥È 臂Î˯ËÌ
16,37%. При цьому борги дорiвнювали б 13,5 млрд. дол. i 2,8 млрд. переводних рублiв. Українська частина активiв оцiнюється в 12,1 млрд. дол., 7,8 млрд. переводних рублiв, 42,1 тонни золота i включає нерухомiсть у 36 країнах. Водночас Україна вимагає вiд Росiї повернути внески юридичних осiб i громадян України з рахункiв колишнього Внєшекономбанку СССР (вiдповiдно 579 i 5,7 млн. дол. плюс вiдсотки за 10 рокiв; борг ВЕБу фiзичним особам Росiєю визнаний, i першi виплати зробленi), а також 84,3 млрд. совєцьких рублiв (на 1 сiчня 1991-го), оцiнюваних у 125 млрд. дол., якi належали вкладникам Ощадбанку СССР]. З питання про прикордонне розмежування [йдеться про суходiльну дiлянку; принципи розподiлу АзовоКерченської акваторiї не визначенi, i в цьому питаннi країни дотримуються дiаметрально протилежних пiдходiв] ситуацiя зовнi розвивається вiдповiдно до росiйського пiдходу: прийнятий варiант проведення лiнiї кордону на картах (делiмiтацiя), а не на мiсцевости (демаркацiя), як спершу наполягала Україна. Однак, вiд прагнення до демаркацiї i запровадження повноцiнного прикордонного режиму на росiйсько-українському кордонi Київ юридично зобов’язуючим чином не вiдмовився h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ Ó Î ˛
Ó Í Ó Ô ¥ Ú Â . . .
етика і політика: альтернатива чи консонанс?
п е т р о ©
Ô
Â
Ú
Ó
„
Û Ò
г у с а к
‡
Í
,
2
0
0
1
i, ймовiрно, висуне цi вимоги пiсля завершення делiмiтацiї. Навiть гiрше, повiдомлялося, начебто Україна отримала принципову згоду Росiї на поступовий перехiд до закордонних паспортiв при перетинi спiльного кордону, що недвозначно стало рухом у напрямку закритого кордону з вiзами i митницями, проти чого Росiя начебто б увесь час виступала. У росiйсько-бiлоруському дiалозi поступки Москви помiтнi набагато менше.
161
çàáúäÄ ÖäéçéåßóçÄ ÖîÖäíàÇçßëíú èéãßíàäà Росiйська полiтика була економiчно неефективною, оскiльки у випадку i Бiлорусi, i України була створена модель донор – реципiєнт, а спiльнiсть економiчних iнтересiв на новiй ринковiй основi практично так i не виникла. Ба бiльше, держава чи не змогла, чи не захотiла надати пiдтримку росiйському бiзнесу анi в його проникненнi на ринки України та Бiлорусi, анi в тому, що стосується повернення боргiв. Бiлоруське «економiчне диво» середини 90-х рокiв багато в чому було оплачене Росiєю. За деякими оцiнками, загальнi втрати росiйського бюджету вiд дiяльности Митного союзу вiд квiтня 1995-го до квiтня 1997-
АРКАДІЙ МОШЕС СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ТРИКУТНИК: УКРАЇНА І БІЛОРУСЬ В РОСІЙСЬКІЙ ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ 90-Х РОКІВ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
I ÖÚË͇ ¥ ÔÓÎ¥ÚË͇, ÔÓÎ¥ÚË͇ ¥ ÏӇθ. óË π ˘ÓÒ¸ Ï¥Ê ˆËÏË ÔÓÌflÚÚflÏË ÒԥθÌÓ„Ó? óË Ì‡‚Ô‡ÍË, ‚ÓÌË Ì‡ÎÂʇڸ ‰Ó ¥ÁÌËı ÒÙ ÊËÚÚfl Ú‡ ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl ¥ÁÌËı ÚËÔ¥‚ β‰ÂÈ: ÔÓÎ¥ÚË͇ – ‰Îfl β‰ÂÈ ‰¥ÎÓ‚Ëı, «Ô‡„χÚËÍ¥‚», Á‰‡ÚÌËı ‚¯ËÚË ÒÛÒԥθ̥ ‰¥Î‡, ‡ ÂÚË͇ – ‰Îfl ÒÂÌÚËÏÂÌڇθÌËı Ï¥ÈÌËÍ¥‚, «ÚÂÓÂÚËÍ¥‚», ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌËı ‚¥‰˜ÛÚÚfl ‡θÌÓ„Ó ÊËÚÚfl Ú‡ ‚ÔÎË‚Û Ì‡ ̸ӄÓ. ôÓ·Ë ÏÓ„ÚË Ì‡ ˆ¥ ÔËÚ‡ÌÌfl ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË, Ú·‡ ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ ‚ËÁ̇˜ËÚË, ˘Ó Á„‡‰‡Ì¥ ÔÓÌflÚÚfl ÓÁ̇˜‡˛Ú¸. èÓÌflÚÚfl «ÂÚË͇» (‚¥‰ „ˆ¸ÍÓ„Ó to ethos, ˘Ó ÓÁ̇˜‡π «Á‚˘‡È», «‰Û¯Â‚ÌËÈ ÒÍ·‰», «Ì‡‚», «Ì‡ÚÛ‡», «ı‡‡ÍÚ») ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÒÙÂË ‰Ó·‡ ¥ Á·, ÒÙÂË, ‰Ó flÍÓª ̇ÎÂʇڸ ڇͥ ÔÓÌflÚÚfl flÍ ÒÓ‚¥ÒÚ¸, ÔÓ‚Ë̇, Á‡ÒÎÛ„‡ – ÔÓÌflÚÚfl, flÍ¥ ˜¥ÚÍÓ ‚¥‰¥ÁÌfl˛Ú¸Òfl ‚¥‰ ÛÒ¥ı ¥Ì¯Ëı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl. üÍ Ú¥Î¸ÍË ÔÓÒÚ‡π ÏӇθÌ ÔËÚ‡ÌÌfl, ÏË ‚¥‰‡ÁÛ ÓÁÛÏ¥πÏÓ, ˘Ó ˆÂ – «ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯ËÈ Ò‚¥Ú», ‚¥‰Ï¥ÌÌËÈ ‚¥‰ ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓª ÛÚËÌË, Ò‚¥Ú ÌÂÁ¥‚ÌflÌÌÓ ÒÂÈÓÁÌËÈ Ú‡ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ Á ÓÒÓ·ÎË‚ËÏ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌflÏ1. üÍ ¥ Û ‚ÒflÍ¥È ÒÙÂ¥ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl, ÚÛÚ π Ò‚Óª ÔÓÌflÚÚfl Ú‡ ͇Ú„ӥª, Ò‚Óª «‰‡Ì¥». ÇÓÌË Ì ‰‡ÂÏÌÓ Á‚ÛÚ¸Òfl «‰‡ÌËÏË» – ˆ¥ ÔÓÌflÚÚfl Ú‡ ͇Ú„ӥª Ì π ‰Ó‚¥Î¸ÌËÏ ‚ËÚ‚ÓÓÏ ÓÍÂÏÓª β‰ËÌË, Ì π ÔÓ‰ÛÍÚÓÏ ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ˜Ë ÒÛÒԥθÌÓª Û„Ó‰Ë. ÇÓÌË ‰‡Ì¥ Ì‡Ï Û ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌÓÏÛ ÏӇθÌÓÏÛ ‰ÓÒ‚¥‰¥. ÑÓ·-
го склали приблизно 4 млрд. доларiв [докладнiше див.: Селиванова И. ùÍÓÌÓÏ˘ÂÒ͇fl ËÌÚ„‡ˆËfl êÓÒÒËË Ë ÅÂÎÓÛÒÒËË Ë Â ‚ÎËflÌË ̇ ‡Á‚ËÚË ̇ӉÌÓ„Ó ıÓÁflÈÒÚ‚‡ ÅÂÎÓÛÒÒËË // Белоруссия и Россия: Общества и государства / Под. ред. Д. Фурмана. М.: Права человека, 1998. С.316-337]. Спроби узяти пiд контроль реекспорт нафти i змусити функцiонувати митний кордон Росiї розпочалися тiльки у 2000-2001 роках. Але, якщо субсидування Бiлорусi було хоча б частково виправдане її участю в кооперацiї пiдприємств обох країн i низькими транзитними тарифами, то поблажливе ставлення до донорської допомоги Києву рацiонально пояснити набагато сутужнiше. Крiм нагромадження заборгованости, на територiї України вiдбувалися масовi розкрадання газу з трубопроводiв (у середньому в рiк там безвiсти зникало 10 млрд. кубометрiв, що еквiвалентно 800 млн. дол.), однак росiйське керiвництво так i не зумiло надати реальну полiтичну пiдтримку «Газпрому», аби припинити цю хибну практику. Незважаючи на деяке зближення позицiй Москви i Києва пiд загрозою будiвництва обхiдних газопроводiв через територiю Бiлорусi й Польщi, iснує значна ймовiрнiсть того, що субсидування України може проh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ПЕТРО ГУСАК ЕТИКА І ПОЛІТИКА: АЛЬТЕРНАТИВА ЧИ КОНСОНАНС?
162
Ó, ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸, β·Ó‚, ˜ÂÒÌ¥ÒÚ¸, ÏËÎÓÒ‰fl, ¯ÎflıÂÚÌ¥ÒÚ¸, ÔÓ˘ÂÌÌfl, ˜ÂÒÌÓÚ‡ ‚¥‰ÍË‚‡˛Ú¸Òfl ̇¯ÓÏÛ ‰ÛıÓ‚ÌÓÏÛ ÁÓÓ‚¥ Û Ò‚ÓªÈ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥È Ô‡‚‰Ë‚ÓÒÚ¥ Ú‡ Ò‚Óπ¥‰ÌÓÒÚ¥, flÍ Ú¥Î¸ÍË ÏË ‚ıÓ‰ËÏÓ Û Ô¥Á̇‚‡Î¸ÌËÈ ÍÓÌÚ‡ÍÚ ¥Á ÌËÏË – flÍ «Ò‡ÏÓÓÁÍËÚÚfl» ªıÌ¥ı ÒÛÚÂÈ. ∫ıÌfl ÓÌÚÓÎÓ„¥˜Ì‡ Ô‡‚‰Ë‚¥ÒÚ¸, ¥ÌÚÂÎ¥„¥·Âθ̥ÒÚ¸2, ÁÏ¥ÒÚӂ̇ ‚ËÁ̇˜ÂÌ¥ÒÚ¸ Ò‚¥‰˜ËÚ¸ ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ‚ÓÌË Ì ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË ˜ËÏÓÒ¸ ÒÛÚÚπ‚Ó ¥Ì‡Í¯ËÏ, ‡Ì¥Ê ‚ÓÌË ÔÓÒÚ‡ÎË Ô‰ ̇¯ËÏ Ô¥Á̇˛˜ËÏ ‰ÛıÓÏ. ÇÓÌË Ú‡ÍÓÊ π Á‡Ì‡‰ÚÓ ÁÏ¥ÒÚÓ‚ÌËÏË, Á‡Ì‡‰ÚÓ ‚‡„ÓÏËÏË, ˘Ó·Ë ·ÛÚË Î˛‰Ò¸ÍËÏ ‚Ë̇ıÓ‰ÓÏ, ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌËÏ ˜Ë ÒÛÒԥθÌËÏ3. ÑÎfl ÂÚËÍË Íβ˜Ó‚ËÏ π ÔÓÌflÚÚfl ‚˜ËÌÍÛ, flÍ Ò‚¥‰ÓÏÓ„Ó Ú‡ ̇ϥÂÌÓ„Ó Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl ÒÚ‡ÌÛ Â˜ÂÈ Û ‰¥ÈÒÌÓÒÚ¥, ÓÒͥθÍË ÏӇθ̇ ‰Ó·ÓÚ‡ ˜Ë ÁÎÓ, ˜ÂÒÌÓÚË ˜Ë ‚‡‰Ë, ÔÓ‚ËÌË ˜Ë Á‡ÒÎÛ„Ë Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ‚ ÓÒÓ·¥ ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ªª ‚˜ËÌÍ¥‚. ǘËÌÓÍ Ê Ì ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl, flÍ˘Ó ‰Îfl Ì¸Ó„Ó ÌÂχπ ÏÓÚË‚‡ˆ¥ª. Ä ÏÓÚË‚Û‚‡ÚË Ì‡¯ ‚˜ËÌÓÍ ÏÓÊ Î˯ ˘ÓÒ¸ Á̇˜ËÏ (Ì ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ÏÓÚË‚ÓÏ ˘ÓÒ¸ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ÌÂÈڇθÌÂ). Ä ˆËÏ Á̇˜ËÏËÏ ÏÓÊ ·ÛÚË ˘ÓÒ¸, ˘Ó ÔËÌÓÒËÚ¸ ÒÛ·’πÍÚË‚Ì Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl (flÍ-ÓÚ „ÓÌflÚÍÓ Í‡‚Ë Ô¥ÒÎfl Òχ˜ÌÓ„Ó Ó·¥‰Û), ‡·Ó ÚÂ, ˘Ó π Ó·’πÍÚË‚ÌËÏ ‰Ó·ÓÏ ‰Îfl ÏÂÌ (̇ÔËÍ·‰, ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ ÒÚÓχÚÓÎÓ„‡, ÍÓÎË Û ÏÂÌ ·ÓÎËÚ¸ ÁÛ·), ‡·Ó Ê ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ¸, flÍ ÔÓÁËÚ˂̇ Á̇˜ËÏ¥ÒÚ¸ ˜¥ ‚ ÒÓ·¥, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÏÓ„Ó ˜Ë ·Û‰¸-˜ËÈÓ„Ó ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ˆ¥πª ˜¥. Ç ÚÓÈ ˜‡Ò, flÍ
довжитися, як мiнiмум, на середньострокову перспективу [у даному контекстi цiкавi грудневi (2000) угоди на 2001 рiк, згiдно з якими сформований газовий баланс України (78 млрд. кубометрiв, з яких 18 складе власний видобуток, 30 – оплата за росiйський транзит i 30 – необхiдно закупити в Туркменiстанi), передбачений механiзм товарного кредитування України Росiєю i запроваджена заборона на реекспорт газу. Є, однак, значнi сумнiви в тому, чи вдасться реалiзувати цю угоду: радше за все, Україна не зможе оплачувати туркменський газ, цiна якого на українському кордонi з урахуванням транзиту досягне 75 дол. (у 2000-му Київ не змiг розплатитися з компанiєю «ИТЕРА» навiть за цiною 45 дол.), отож росiйський кредит буде швидко витрачений].
çÖëäééêÑàçéÇÄçßëíú ß çÖèéëãßÑéÇçßëíú Зрештою, Росiї не вдалося виробити скоординованої лiнiї поведiнки щодо України i Бiлорусi. Заважали цьому щонайменше чотири групи протирiч мiж сторонами, подекуди доволi глибокi. По-перше, росiйськi полiтичнi сили не змогли, та й, очевидно, не могли у принципi, дiйти до єдиного сприйняття ситуацiї. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔÓÔ‰̥ ÚËÔË Á̇˜ËÏÓÒÚË π Á‡‚Ê‰Ë Á̇˜ËÏËÏË ‰Îfl ÍÓ„ÓÒ¸, ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ¸ (‚¥Á¸Ï¥ÏÓ ‰Îfl ÔËÍ·‰Û «„ÂÓªÁÏ», «‚Â΢», «Í‡Ò‡», «¯ÎflıÂÚÌ¥ÒÚ¸») ÒÛÚÚπ‚Ó ÒÛÔ˜ËÚ¸ Óˆ¸ÓÏÛ «‰Îfl»4. ß ÍÓÎË Ô¯Ëı ‰‚‡ ÚËÔË Á̇˜ËÏÓÒÚË ÏÓÊÛÚ¸ ÏÓÚË‚Û‚‡ÚË Ì‡¯¥ ‚˜ËÌÍË Î˯ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ ÂÁÛθڇڥ ÏË ÓÚËχπÏÓ ‰Ó·Ó ˜Ë Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl, ÚÓ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ ‚Ëχ„‡˛Ú¸ ‚¥‰ Ì‡Ò ‰‡ÚË Ì‡ ÌËı ̇ÎÂÊÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸, ‚ËÁ̇ÚË ªı, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ̇¯Ó„Ó ‰Ó·‡ ˜Ë Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl. (ç‡ÔËÍ·‰, ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ¸ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl ‚Ëχ„‡π ‚¥‰ Ì‡Ò ÈÓ„Ó ÔÓflÚÛ‚‡ÚË, ̇‚¥Ú¸ flÍ˘Ó ÔË ˆ¸ÓÏÛ ÏË Ì‡‡Ê‡πÏÓÒfl ̇ Ì·ÂÁÔÂÍÛ). 臂‰‡, ‚¥‰ÔÓ‚¥‚¯Ë ̇ÎÂÊÌÓ Ì‡ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ¸, ÏË ‚ ÂÁÛθڇڥ ÓÚËÏÛπÏÓ ‡‰¥ÒÚ¸, ‚‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl, ˘‡ÒÚfl, ‡Î ‚ÓÌË Á‡‚Ê‰Ë Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl flÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ, flÍ ÔÓ·¥˜ÌËÈ ÂÙÂÍÚ Ì‡¯Ó„Ó Ì‡ÎÂÊÌÓ„Ó ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ˆ¥ÌÌÓÒÚË (‡ Ì flÍ ˆ¥Î¸), ¥ π ÌÂÁ¥‚ÌflÌÌÓ ‚ˢËÏË ¥ ÒÛÚÚπ‚Ó ¥Ì‡Í¯ËÏË, ‡Ì¥Ê Ú Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl, flÍ ÏÓÊÂ Ì‡Ï ‰‡ÚË ˘ÓÒ¸ ÒÛ·’πÍÚË‚ÌÓ Á‡‰Ó‚¥Î¸Ìfl˛˜Â. ч˛˜Ë ̇ÎÂÊÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ¸, ÏË ÌÂ̇˜Â ‚ËıÓ‰ËÏÓ ÔÓÁ‡ ÏÂÊ¥ ̇¯Óª „ӪÒÚ˘ÌÓª Á‡ÏÍÌÛÚÓÒÚË, ÚÓ‰¥ flÍ ÔÓÒÚ¥ÈÌ ÒÚÂÏÎ¥ÌÌfl ‰Ó Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ÔÓÌ‚ÓÎ˛π ¥ Á‡ÏË͇π Ì‡Ò ‚ Ì¥È5. ñ¥ÌÌÓÒÚ¥, ÔÓ flÍ¥ ÚÛÚ È‰ÂÚ¸Òfl, Ì π ÍÓÌ‚Â̈¥ÈÌËÏË, ‚ÓÌË Ì π ‚ËÚ‚Ó‡ÏË Ô‚ÌÓª ÍÛθÚÛË, flÍ¥ Ï¥Ìfl˛Ú¸Òfl ‚¥‰ ÂÔÓıË ‰Ó ÂÔÓıË, ˜Ë ÒÛ·’πÍÚË‚ÌËÏË ÔÓ„Îfl‰‡ÏË ÓÍÂÏËı ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛÏ¥‚. 燂ԇÍË, ‚ÓÌË π ı‡‡ÍÚÂËÒÚË͇-
По-друге, важко говорити про якусь концептуальну єднiсть навiть усерединi росiйського керiвництва. По-третє, конкуренцiя бюрократiй обох країн призводила до мультиплiкацiї органiв, якi мали вiдношення до вироблення полiтики, але якi так i не були вибудованi в iєрархiчну структуру. Багатоголосся росiйської офiцiйної лiнiї в 1990-х явно програвало на тлi не тiльки персонiфiковано-президентської Бiлорусi, але й пiдходу України, завжди єдиного i спадкоємного. По-четверте, особлива позицiя росiйського бiзнесу, яка надавала величезний простiр для дипломатичної гри, на жаль, не знайшла вiдображення в росiйськiй зовнiшнiй полiтицi. Українi (у Бiлорусi справа виглядала аналогiчно, але не настiльки акцентовано) було вигiдно не проводити розмежування мiж боргом Росiї i боргом, скажiмо, «Газпрому», який можна було частково оплачувати стратегiчними бомбардувальниками тощо. Однак таке становище було невигiдне росiйськiй економiцi i не влаштовувало самi компанiї. Перша страждала вiд безконечних бартерних схем i податкових залiкiв, другi наштовхувалися на неможливiсть придбати власнiсть в Українi. У 2000 роцi росiйський бiзнес почав активно на власний страх i ризик брати участь у веh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÏË, ‚·ÒÚË‚ÓÒÚflÏË ÒÛ˘Ëı, flÍ¥ π ªıÌ¥ÏË ÌÓÒ¥flÏË, ÚÓ·ÚÓ – ‚·ÒÚË‚ÓÒÚflÏË ·ÛÚÚfl, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ˜Ë ‚ÓÌË π ‰Îfl Ì‡Ò ÏÓÚË‚ÓÏ Û ‰‡ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ, ˜Ë Ì¥. äÓÎË ‚¥Á¸ÏÂÏÓ ‰Ó Û‚‡„Ë ÏӇθÌÛ ‰Ó·ÓÚÛ ‡ÍÚÛ Î˛·Ó‚Ë ˜Ë ÓÁ͇flÌÌfl, ÚÓ ‚¥‰‡ÁÛ ÁÓÁÛÏ¥πÏÓ, ˘Ó ‚Ó̇ π ‚·ÒÚË‚¥ÒÚ˛ ˆËı ‡ÍÚ¥‚, flÍ ¥ „¥‰Ì¥ÒÚ¸ π ‚·ÒÚË‚¥ÒÚ˛ β‰Ò¸ÍÓª ÓÒÓ·Ë – ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ̇¯Ó„Ó ·‡Ê‡ÌÌfl, ÓÁÛÏ¥ÌÌfl, ˜Ë ÔËÈÌflÚÓ„Ó ‚ ‰‡Ì¥È ÍÛθÚÛ¥ Ú‡ÍÚÛ‚‡ÌÌfl. ÇÓÌË π ÒÛÚÚπ‚ËÏË ‚·ÒÚË‚ÓÒÚflÏË ‰‡ÌËı ÒÛ˘Ëı, ∂ÛÌÚÛ˛Ú¸Òfl Û ªıÌ¥È ÒÛÚ¥. ñ¥ÌÌÓÒÚ¥, Ú‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, π Ú‡ÍËÏË Ê ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏË ‚·ÒÚË‚ÓÒÚflÏË ªıÌ¥ı ÌÓÒ¥ª‚, flÍ ÔÓÚflÊÌ¥ÒÚ¸ Û ÔÓÒÚÓ¥ π ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ˛ ‚·ÒÚË‚¥ÒÚ˛ χÚÂ¥ª, ‡ ÔÓÚflÊÌ¥ÒÚ¸ Û ˜‡Ò¥ – ‚·ÒÚË‚¥ÒÚ˛ ÏÂÎÓ‰¥ª. Ä ˆÂ π Ò‚¥‰˜ÂÌÌflÏ ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚ÓÌË π Ó·’πÍÚË‚ÌËÏË. ÇÓÌË Ú‚ÓflÚ¸ ÁÏ¥ÒÚÓ‚Ì fl‰Ó ÒÛ˘Ëı, flÍ¥ π ªıÌ¥ÏË ÌÓÒ¥flÏË, ¥ Ì ÔÓÚÂ·Û˛Ú¸ ‰Îfl Ò‚Ó„Ó ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ̇¯Ó„Ó Á̇ÌÌfl ÔÓ ÌËı, ̇¯Ëı ·‡Ê‡Ì¸, ıÓڥ̸ ˜Ë ÏÓÚË‚‡ˆ¥È6. ì Ò‚ÓªÈ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥È Á̇˜ËÏÓÒÚ¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ π Ә‚ˉÌËÏË – ‚¥‰ÍË‚‡˛˜ËÒ¸ ̇¯ÓÏÛ Ô¥Á̇˛˜ÓÏÛ ‰ÛıÓ‚¥, ‚ÓÌË ˜ËÌflÚ¸ Á‡È‚ËÏ ‚ÒflÍ ÔËÚ‡ÌÌfl, ˜ÓÏÛ ‚ÓÌË π ˆ¥ÌÌÓÒÚflÏË7. ñ¥ÌÌÓÒÚflÏ, ÁÓÍÂχ flÍ¥ÒÌËÏ8, ÔËڇχÌÌ ÓÒÓ·ÎË‚Â Ô¥Ò·ÌÌˈڂÓ: «ä‡Ò‡ Á‡ıÓ‰Û ÒÓ̈fl, ˜ËÒÚÓÚ‡ âÓÒËÙ‡, ˘Ó ‚¥‰ÏÓ‚Ë‚Òfl ÒÍÓËÚËÒfl ʥ̈¥ èÓÚ¥Ù‡‡, ÒÛÚÚπ‚‡ ‰Ó·ÓÚ‡ ‡ÍÚÛ „ÎË·ÓÍÓ„Ó ÓÁ͇flÌÌfl: ‚Ò¥ ‚ÓÌË Û Ò‚ÓπÏÛ ˆ¥ÌÌ¥ÒÌÓÏÛ
ликiй приватизацiї в Українi, але немає жодних ¶арантiй, що, домiгшись успiху в цiй галузi, вiн стане дiяти в унiсон з iнтересами держави. Пiдсумком десятилiтньої полiтики Росiї на українському i бiлоруському напрямках стали: втрата величезних матерiальних i фiнансових засобiв; змiцнення серед частини елiт у цих державах погляду на Росiю як недружню державу i/чи джерело субсидiй i особистого збагачення; громiздка i недосконала правова база; а головне – вiдсутнiсть гарантiй того, що пiсля змiни бiля керма влади перших осiб мiж нашими країнами збережуться принаймнi добросусiдськi вiдносини. Значною мiрою все це – провина Росiї, яка диспонувала незмiрно бiльшими економiчними, iнтелектуальними й iнформацiйними ресурсами, анiж її сусiди, але не змогла правильно сформулювати завдання, домогтися пошанування своїх iнтересiв i дозволила риторицi «стратегiчного партнерства» пiдмiнити реальне спiвробiтництво. Пiсля приходу до влади Владiмiра Путiна тон розмови Москви з Києвом i Мєнськом вiдчутно змiнився. Росiйська полiтика стає дедалi активнiшою, значно бiльше, хоча поки що не цiлком, послiдовною i прагматичною у вирiшеннi конкретних питань. Однак, усе це не
163
АРКАДІЙ МОШЕС СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ТРИКУТНИК: УКРАЇНА І БІЛОРУСЬ В РОСІЙСЬКІЙ ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ 90-Х РОКІВ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ı‡‡ÍÚÂ¥ Ï¥ÒÚflÚ¸ Ô¥Ò·ÌÌËˆÚ‚Ó Ò‚Ë¯Â. ∫Ï ÌÂ̇˜Â ÔËڇχÌÌËÈ Ó·¥Ú, ˘Ó ‚Òfl ‚Â΢, ‚Ò ‚ÌÛÚ¥¯Ìπ Ò‚¥ÚÎÓ, flÍ ‚ËÔÓÏ¥Ì˛˛Ú¸ Ú¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ π ... Ú¥ÛÏÙÛ˛˜Ó˛ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌÓ˛ ‰¥ÈÒÌ¥ÒÚ˛»9. ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ Ò‚¥‰˜‡Ú¸ ÔÓ ÅÓ„‡ – ÔÓ ‡·ÒÓβÚÌÛ ‚ÒÂÏÓ„ÛÚÌ˛ éÒÓ·Û, ÌÂÒ̘ͥÂÌÌÛ åÛ‰¥ÒÚ¸, ÌÂÒ̘ͥÂÌÌÛ ä‡ÒÛ Ú‡ ÌÂÒ̘ͥÂÌÌÛ ÑÓ·ÓÚÛ, fl͇ π ªıÌ¥Ï ‰ÊÂÂÎÓÏ, ‡ ‚ÓÌË – ∫ª ‚¥‰·ÎËÒÍÓÏ, ÔÓÏÂÌÂÏ éÚˆfl ‚ÒflÍÓ„Ó Ò‚¥Ú·10. åӇθ̥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ (˜ÂÒÌÓÚË, flÍ ªı ÔËÈÌflÚÓ Ì‡ÁË‚‡ÚË Û ıËÒÚËflÌÒ¸Í¥È ÚÂÏ¥ÌÓÎÓ„¥ª) π ̇ÈÚËÔÓ‚¥¯ËÏË Ô‰ÒÚ‡‚ÌË͇ÏË flÍ¥ÒÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ. ôÓ ªı ‚¥‰¥ÁÌflπ ‚¥‰ ¥Ì¯Ëı flÍ¥ÒÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ (ÂÒÚÂÚ˘ÌËı, ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËı ÚÓ˘Ó), ˆÂ: 1. Ç¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ β‰ËÌË Á‡ ªıÌ˛ ̇fl‚Ì¥ÒÚ¸, ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ˜Ë ÔÓÚËÎÂÊÌ¥ÒÚ¸. èÓÌflÚÚfl ÔÓ‚ËÌË Ú‡ Á‡ÒÎÛ„Ë ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl Î˯ ÒÙÂË ÏӇθÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ; 2. ÇÓÌË Ô‰·‡˜‡˛Ú¸ Ò‚Ó·Ó‰Û ‚ÓÎ¥. ã˛‰Ë̇ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ÏӇθÌÓ ‰Ó·Ó˛ ‡·Ó ÁÎÓ˛ ڥθÍË Á‡‚‰flÍË Ò‚Ó·¥‰ÌÓÏÛ ¥¯ÂÌÌ˛; 3. ÇÓÌË π ÌÂÁ¥‚ÌflÌÌÓ ÒÂÈÓÁÌËÏË, ˘Ó ‚·ÒÚË‚Ó Î˯ ÏÓ‡Î¸Ì¥È ÒÙÂ¥; 4. ã˯ ‚ÓÌË ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl ̇¯Óª ÒÓ‚¥ÒÚË. üÍ Ú¥Î¸ÍË ÏË ÒÚ‡ÎË Ô˘ÂÚÌ¥ ‰Ó ÏӇθÌÓª ‡ÌÚˈ¥ÌÌÓÒÚË, Ì‚·Î‡„‡ÌÌËÈ „ÓÎÓÒ ÒÓ‚¥ÒÚË ÔÓÏÓ‚Îflπ ‰Ó ̇Ò, ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ˜Ó„Ó ÔÓ‚ÒÚ‡π ÌÂÒÔÓÍ¥È, ‰ÂÔÂÒ¥fl ¥ ʇıÎË‚‡ ‰ËÒ„‡ÏÓÌ¥fl Û Ì‡¯¥È ‰Û¯¥, flÍÛ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÔÓ¥‚ÌflÚË ¥Á Á‡ÒÏÛ˜ÂÌ¥ÒÚ˛, ˘Ó ÏË ÌÂ
принесе перелому, якщо нове росiйське керiвництво не зумiє чiтко сформулювати мети своєї полiтики в слов’янському трикутнику, не визначиться щодо «спокуси iнте¶рацiєю». ëÍÓÓ˜ÂÌËÈ ÔÂÂÍ·‰ Ä.è.
‚
Ò
¥
Ï
'
ª
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ПЕТРО ГУСАК ЕТИКА І ПОЛІТИКА: АЛЬТЕРНАТИВА ЧИ КОНСОНАНС?
164
‚ÓÎÓ‰¥πÏÓ flÍÓ˛Ò¸ Ù¥Á˘ÌÓ˛, ÂÒÚÂÚ˘ÌÓ˛ ˜Ë ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ˛ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ˛; 5. ã˛‰Ë̇ ÔÓÍÎË͇̇ Á‰¥ÈÒÌËÚË Û ÒÓ·¥ ‚Ò¥ ÏӇθ̥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ – ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ¥Ì¯Ëı flÍ¥ÒÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ11. éÒÓ·ÎË‚¥ÒÚ˛ ÏӇθÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ π ªıÌfl ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ÒÚ¸ ¥Á ÂÎ¥„¥π˛. åӇθÌ ÁÎÓ Á‡‚Ê‰Ë ÓÁ„Îfl‰‡πÚ¸Òfl flÍ ˘ÓÒ¸ ÒÔflÏÓ‚‡Ì ÔÓÚË ÅÓ„‡, ‡ ÏӇθ̇ ‰Ó·ÓÚ‡ – flÍ „‡ÏÓÌ¥fl Á ÅÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌËÏ. ÇÓÌË π‰ËÌ¥ ÛÏÓÊÎ˂β˛Ú¸ β‰ËÌ¥ ÓÒfl„ÌÛÚË ÔÓ‰¥·Ì¥ÒÚ¸ Á ÅÓ„ÓÏ – similitudo Dei 12. ß ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ÂÚËÍË ‚¥‰ ÒÂÍÛÎflÌÓª ÔÓÎfl„‡π Ì ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚Ó̇ χπ Ò‚ÓªÏ Ô‰ÏÂÚÓÏ flÍ¥Ò¸ ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚÓ ¥Ì‡Í¯¥ ÔÓÌflÚÚfl Ú‡ ͇Ú„ӥª, ÓÚËχ̥ Á ÅÓÊÓ„Ó é‰ÍÓ‚ÂÌÌfl ¥ ̉ÓÒÚÛÔÌ¥ ÔËÓ‰ÌÓÏÛ ÓÁÛÏÓ‚¥. 燂ԇÍË, ıËÒÚËflÌҸ͇ ÂÚË͇, ‚ËÁ̇˛˜Ë Ó·’πÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ‰Ó·‡ ¥ Á·, ˜ÂÒÌÓÚ ¥ ‚‡‰, ÏÓÊ ·ÛÚË Ô¥Á̇̇ Ú‡ ‚ËÁ̇̇ ÌÂÛÔ‰ÊÂÌËÏ ÔËÓ‰ÌËÏ ÓÁÛÏÓÏ. î‡ÍÚ˘ÌÓ ‚Òfl͇ Ó·’πÍÚ˂̇ ÂÚË͇ π Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ˛. Ç¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ÔÓÎfl„‡π Î˯ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ıËÒÚËflÌҸ͇ ÂÚË͇ χπ Ò‚ÓªÏ Ó·’πÍÚÓÏ Ò‚flÚ¥ÒÚ¸ – flÍ Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl ˜ÂÒÌÓÚ Û „ÂÓª˜ÌÓÏÛ, ̇‰ÔËÓ‰ÌÓÏÛ ‚ËÏ¥¥, flÍËÈ π ÒÔÓ‚ÌÂÌÌflÏ Ú‡ ‚¯ËÌÓ˛ ‚ÒflÍÓª ÔËÓ‰ÌÓª ÏӇθÌÓÒÚË. ß ıÓ˜‡ ˆÂÈ ¥‚Â̸ ÏӇθÌÓÒÚË ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÓÒfl„ÌÛÚË ·ÂÁ ÅÓÊÓª ·Î‡„Ó‰‡Ú¥, ·ÂÁ ïËÒÚ‡, ÚÓ ÁÓÁÛÏ¥ÚË ÈÓ„Ó ÏÓÊ̇ ÒË·ÏË ÌÂÛÔ‰ÊÂÌÓ„Ó ÔËÓ‰ÌÓ„Ó ÓÁÛÏÛ13.
‚
Ó Î
¸
Ì
¥
È
Ì
Ó
‚
¥
È
.
.
.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ôÓ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÏӇθÌËı ÌÓÏ Ú‡ ÔËÔËÒ¥‚, ÚÓ ªı ÒÎ¥‰ ÓÁÛÏ¥ÚË flÍ ‚ËÏÓ„Û ‰‡ÚË Ì‡ÎÂÊÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÏӇθ̥ Ú‡ ÏӇθÌÓ Á̇˜ËÏ¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥. åӇθÌÓ Á̇˜ËÏËÏË fl ̇ÁË‚‡˛ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥, flÍ¥, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ˜ÂÒÌÓÚ, ÔÓ Ò‚ÓªÈ ÒÛÚ¥ Ì π ÏӇθÌËÏË (̇ÔËÍ·‰, ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ¸ β‰Ò¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl ˜Ë „¥‰Ì¥ÒÚ¸ ÓÒÓ·Ë flÍ Ú‡ÍÓª) Ó‰Ì‡Í Ì‡ÒڥθÍË ‚‡„ÓÏËÏË, ˘Ó ̇¯‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÌËı Á‡‚Ê‰Ë Ï‡π ÏӇθÌ Á̇˜ÂÌÌfl. Ç Á‡ÎÂÊÌÓÒÚ¥ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, ˜Ë ̇¯‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÌËı π ̇ÎÂÊÌÓ˛, ˜Ë Ì¥, ÏË ÒÚ‡πÏÓ ÏӇθÌÓ ‰Ó·ËÏË ‡·Ó ÁÎËÏË. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, Ó·’πÍÚË‚Ì¥ ÏӇθ̥ ÔËÔËÒË Ú‡ ÌÓÏË π Á‡ÔËÒÓÏ, ÍÓ‰Ë٥͇ˆ¥π˛ ͇Ú„Ó˘ÌÓ„Ó ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl, ̇Í·‰ÂÌÓ„Ó Ì‡ Ì‡Ò ÏӇθÌËÏË Ú‡ ÏӇθÌÓ Á̇˜ËÏËÏË ˆ¥ÌÌÓÒÚflÏË (flÍ¥, ÔÓ Ò‚ÓªÈ ÒÛÚ¥, Á‰‡ÚÌ¥ ̇ Ì‡Ò Ú‡Í ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl ̇Í·ÒÚË), ˘Ó Ó·ÏÂÊÛ˛Ú¸ ̇¯Û «ÒÛ‚ÂÂÌÌÛ Ò‚‡‚Óβ»14. ç¥ÍÓÎË Ó·’πÍÚË‚Ì¥ ÏӇθ̥ ÔËÔËÒË Ú‡ ÌÓÏË Ì π ÍÓÌ‚Â̈¥flÏË, «ÍÓÎÂÍÚË‚ÌËÏË ÔÂÂÍÓ̇ÌÌflÏË» ˜Ë Ô‡‚Ó‚ËÏË ÔËÔËÒ‡ÏË ‰Âʇ‚Ë (Ú. Á‚. «ÔÓÁËÚË‚ÌËÏ Ô‡‚ÓÏ»). 燂ԇÍË, ÍÓÌ‚Â̈¥ª, ÍÓÎÂÍÚË‚Ì¥ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl Ú‡ ÔÓÁËÚË‚Ì ԇ‚Ó Û Ò‚ÓªÈ ÙÓÏ¥ «Ò‡Ï ڇÍ, ‡ Ì ¥Ì‡Í¯Â» Á‡‚Ê‰Ë Ô‰·‡˜‡˛Ú¸ Ó·’πÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ͇ÚÂ„Ó¥È ‰Ó·‡ ¥ Á· ¥ ‡·Ó ÒÔˇ˛Ú¸Òfl ̇ ÌËı, ‡·Ó ‚¥‰ ÌËı ‚¥‰ıÓ‰flÚ¸15. åÓÊ̇ ÔÓ˜ÛÚË ‰ÛÏÍÛ, ˘Ó ÏӇθ̥ ÌÓÏË Ú‡ ÔËÔËÒË π ÚÓÏÛ Ó·’πÍÚË‚ÌËÏË, ˘Ó ‚ÓÌË π «ÔËÓ‰ÌËÏ
східна політика европейського союзу в рамках процесу розширення ес на схід щодо приєднання країн центральної та східної европи
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ô‡‚ÓÏ», ÚÓ·ÚÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸ ÔËÓ‰¥ β‰ËÌË. í‡Í ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl π ÒÎÛ¯ÌËÏ, ‡Î ڥθÍË ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ÏË Ô¥‰ «ÔËÓ‰Ó˛ β‰ËÌË» ÓÁÛÏ¥πÏÓ Ì ÔÓÒÚÓ «˜ËÒÚÛ Ù‡ÍÚ˘̥ÒÚ¸», ̇fl‚Ì¥ÒÚ¸ Ô‚ÌÓª ¥Ï‡ÌÂÌÚÌÓª ÎÓ„¥ÍË Î˛‰Ò¸ÍÓª ÔËÓ‰Ë Û ªª ÚÂÔÂ¥¯Ì¸ÓÏÛ, ‚‡ÊÂÌÓÏÛ Ô‚ÓÓ‰ÌËÏ „¥ıÓÏ Òڇ̥ (·Ó Á Ú‡ÍÓª «ÔËӉ˻ ‚Ë‚ÂÒÚË ÏӇθ̥ ÌÓÏË ÌÂÏÓÊÎË‚Ó), ‡ ÓÁÛÏ¥πÏÓ, flÍÓ˛ ˆfl ÔËÓ‰‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË (flÍÓ˛ ‚Ó̇ ·Û· ÒÚ‚ÓÂ̇). Ä Ú‡Í ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ‚Íβ˜‡π ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ β‰ËÌË ‰Ó ÅÓ„‡, ‰Ó Ò‚¥ÚÛ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‰‡‚‡ÚË Ì‡ ÌËı ̇ÎÂÊÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ Ú‡ Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡ÚË Û ÒÓ·¥ ÏӇθ̥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥. í¥Î¸ÍË ÔË Ú‡ÍÓÏÛ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ β‰Ò¸ÍÓª ÔËÓ‰Ë ÏÓÊÂÏÓ Òڂ‰ËÚË, ˘Ó Ó·’πÍÚË‚Ì¥ ÏӇθ̥ ÌÓÏË π ªÈ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËÏË. é‰Ì‡Í ‰Îfl Ú‡ÍÓ„Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl β‰Ò¸ÍÓª ÔËÓ‰Ë Ô¥Á̇ÌÌfl Ó·’πÍÚË‚ÌËı ÏӇθÌËı Ú‡ ÏӇθÌÓ Á̇˜ËÏËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ π ‚Ê Ô‰ÛÏÓ‚Ó˛. ôÓ·Ë Á·‡„ÌÛÚË, ˘Ó β‰Ë̇ ÔÓ Ò‚ÓªÈ ÔËÓ‰¥ ÔÓÍÎË͇̇ ·ÛÚË ÏӇθÌÓ ‰Ó·Ó˛, ÏÛÒËÏÓ ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ Ô¥Á̇ÚË, ˘Ó π ÏӇθÌÓ ‰Ó·ËÏ. íÓ·ÚÓ, ÏӇθ̥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡˛Ú¸ ÔËÓ‰¥ β‰ËÌË, ÚÓÏÛ ˘Ó ‚ÓÌË ‰Ó·¥, ‡ Ì ̇‚Ô‡ÍË16. (í‡ÍÓ„Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÔËÓ‰ÌÓ„Ó Ô‡‚‡ fl ·Û‰Û ÔËÚËÏÛ‚‡ÚËÒfl ‚ ÔÓ‰‡Î¸¯ÓÏÛ ÓÁ„Îfl‰¥).
å¥Ì¥ÒÚÂÒÚ‚Ó Á‡ÍÓ‰ÓÌÌËı ÒÔ‡‚ êÂÒÔÛ·Î¥ÍË èÓθ˘‡, ‰Ó‚¥‰Í‡ ‚¥‰ 13 ˜Â‚Ìfl 2001 ÓÍÛ
165
èËÈÌflÚÚfl ëÚ‡Ú„¥ª ÓÁ¯ËÂÌÌfl ̇ ̇‡‰¥ Û ç¥ˆˆ¥, ‚Íβ˜ÌÓ ¥Á ‰ÂڇθÌËÏ ÓÔËÒÓÏ ÓÁÍ·‰Û Ú‡ ÁÏ¥ÒÚÛ Ô„ӂӥ‚ ¥Á ͇ªÌ‡ÏË-͇̉ˉ‡Ú‡ÏË ¥Á ñÂÌڇθÌÓª Ú‡ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË, ̇·ÎËÁËÎÓ ‰Ó Ì‡Ò ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û ÓÁ¯ËÂÌÌfl Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ. ç‡ ÒıÓ‰¥ ÈÓ„Ó ÍÓ‰Ó̇ÏË ·Û‰ÛÚ¸ ÍÓ‰ÓÌË èÓθ˘¥, ëÎÓ‚‡˜˜ËÌË, ì„Ó˘ËÌË, êÛÏÛÌ¥ª, ãËÚ‚Ë, ã‡Ú‚¥ª Ú‡ ÖÒÚÓÌ¥ª, ̇ ‰Ó‰‡˜Û ‰Ó ¥ÒÌÛ˛˜Ó„Ó Ù¥ÌÒ¸ÍÓ-ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÍÓ‰ÓÌÛ. Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ëÓ˛ÁÓ‚¥ ‰Ó‚‰ÂÚ¸Òfl ÓÁÓ·ËÚË ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Î¥Ì¥˛ ‰Îfl ÌÓ‚ÓÔËÈÌflÚËı ˜ÎÂÌ¥‚ ˘Ó‰Ó ªıÌ¥ı ÒÛÒ¥‰¥‚ ¥Á ˜ËÒ· ÍÓÎ˯̥ı ÒÓ‚πˆ¸ÍËı ÂÒÔÛ·Î¥Í, Á flÍËÏË ÚÂÔ ‚¥Ì χÚËÏ ÒԥθÌËÈ ÍÓ‰ÓÌ. ñfl ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÔÓ‚ËÌ̇ ‚‡ıÓ‚Û‚‡ÚË ÔÂÂÊËÚÍË ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒËÒÚÂÏË, flÍ¥ ‚Ò ˘Â ÔÓ·ÛÚÛ˛Ú¸ Û ÌËı. èÓθ˘‡ Ô¥‰Ú‚‰ÊÛπ Ò‚Óπ ·‡Ê‡ÌÌfl ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ Û Òı¥‰Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥ ÓÁ¯ËÂÌÓ„Ó Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ, ‚Ô¯ ÓÁ‚Û˜ÂÌ ‚ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌ¥È Á‡fl‚¥ 31 ·ÂÂÁÌfl h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ßß è¥ÒÎfl ÚÓ„Ó, flÍ ÏË Ú‡Í ÍÓÓÚÍÓ ÓÁ„ÎflÌÛÎË, ˘Ó ڇ͠«ÂÚË͇», ÒÔÓ·ÛπÏÓ ‚Ëfl‚ËÚË ªª ‚Á‡πÏÓÁ‚’flÁÓÍ17 ¥Á ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ‰¥flθ̥ÒÚ˛. ëÎÓ‚Ó «ÔÓÎ¥ÚË͇» ÔÓıÓ‰ËÚ¸ ‚¥‰ „ˆ¸ÍÓ„Ó he polis, ˘Ó ÓÁ̇˜‡π «Ï¥ÒÚÓ», «„Óχ‰‡», «ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó», «Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl», «Í‡ªÌ‡». éÚÊÂ, ta politika (‰ÓÒÎ¥‚ÌÓ: «ÒÛÒԥθ̥ ÒÔ‡‚Ë»), ˆÂ – ‰¥flθ̥ÒÚ¸, ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ ̇ ÁÓ„‡Ì¥ÁÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ÍÓª ÒÛÒԥθÌÓª ÙÓÏË ÊËÚÚfl, ªª Á·ÂÂÊÂÌÌfl Ú‡ ÁÏ¥ˆÌÂÌÌfl, Á‡ıËÒÚ ‚¥‰ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¥ı ‚ÓÓ„¥‚ Ú‡ Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl Ô‡‚ ¥ ‰Ó·Ó·ÛÚÛ ÓÍÂÏËı ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛÏ¥‚, flÍ¥ Ú‚ÓflÚ¸ ‰‡ÌÛ ÒԥθÌÓÚÛ. Ä ÓÒͥθÍË Î˛‰Ë, ·Û‰Û˜Ë ¥ÒÚÓÚ‡ÏË Ú¥ÎÂÒÌËÏË, Á‡Èχ˛Ú¸ Ô‚Ì ϥ҈ ‚ ÔÓÒÚÓ¥, ÚÓ Ì‚¥‰’πÏÌËÏ Ô‡‚ÓÏ ÍÓÊÌÓ„Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛχ, ‡ ÓÚÊ – ¥ ªı̸Ӫ ÒԥθÌÓÚË, π ÚÂËÚÓ¥fl, ̇ flÍ¥È ‚ÓÌË ÏÓ„ÎË ·Ë ÊËÚË. íÓÏÛ ‰Ó «ÔÓÎ¥ÚËÍË» ̇ÎÂÊËÚ¸ Ú‡ÍÓÊ Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl Ú‡ Á·ÂÂÊÂÌÌfl ÚÂËÚÓ¥ª, ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓª ‰Îfl ÊËÚÚfl ÒԥθÌÓÚË. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÔÓÎ¥ÚË͇, Á‡„‡Î¸ÌÓ Í‡ÊÛ˜Ë, π ÒÎÛÊ¥ÌÌfl ÓÍÂÏËÏ ¥Ì‰Ë‚¥‰‡Ï, ÁÓ„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌËÏ ‚ ÒԥθÌÓÚÛ – ¥Ì¯Ëı ˆ¥ÎÂÈ ÔÓÎ¥ÚË͇ Ì χπ. é‰Ì‡Í, ˆÂ Ì ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ‚ˢÂÁ„‡‰‡ÌËı ˆ¥ÎÂÈ ÔÓ‚ËÌÌÓ Á‰¥ÈÒÌ˛‚‡ÚËÒfl flÍÓ˛Ò¸ ÒÚÓÓÌÌ¸Ó˛ ‰Ó Ò‡ÏÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÒËÎÓ˛, ÚÓ·ÚÓ Î˯ ÚËÏË Î˛‰¸ÏË, flÍ¥ Ò· ‰Îfl ‰‡ÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË ÔËÒ‚flÚËÎË ¥ ˜ÂÂÁ Ú ÒÚ‡ÎË ÒÛÒԥθÌËÏ «‡‚ÚÓËÚÂÚÓÏ»18, ‡ ¯ڇ β‰ÂÈ Ï‡Î‡ ·Ë Ó˜¥ÍÛ‚‡ÚË
1998 ÓÍÛ Ì‡ ¥Ì‡‚∂Û‡ˆ¥ÈÌ¥È ÁÛÒÚ¥˜¥, ÔËÒ‚fl˜ÂÌ¥È ÔÓ˜‡ÚÍÛ Ô„ӂӥ‚ ÔÓ ÔËπ‰Ì‡ÌÌfl ‰Ó Öë. 1. èÖêÖÑìåéÇà, ôé ÇàáçÄóÄûíú ëïßÑçì èéãßíàäì ÖÇêéèÖâëúäéÉé ëéûáì ëÚ‡Ú„¥fl Öë ˘Ó‰Ó ÓÁ¯ËÂÌÌfl ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl ̇҇ÏÔ‰ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ˛ ÓÁÓ·ÍË ÍÓ„ÂÂÌÚÌÓª Òı¥‰ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. ëÚ‡Ú„¥fl ‚ ÔË̈ËÔ¥ ÛÒÛ‚‡π ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ Ï¥Ê ëıÓ‰ÓÏ ¥ á‡ıÓ‰ÓÏ, ÚËÔÓ‚ËÈ ‰Îfl ÔÂ¥Ó‰Û ıÓÎÓ‰ÌÓª ‚¥ÈÌË, Á‡Ï¥Ì˛˛˜Ë ÈÓ„Ó ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛ ÓÁ¯ËÂÌÌfl, flÍ ÂÎÂÏÂÌÚ‡ ÌÓ‚Ó„Ó ÔÓfl‰ÍÛ. ÑÂÍÎ‡Û˛˜Ë Ò‚Ó˛ ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ ¥ „ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸ ÔËÈÌflÚË ‰Ó Ò· ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌ¥‚ Á-ÔÓÏ¥Ê Í‡ªÌ ñÂÌڇθÌÓª ¥ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË, Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á ·Â ̇ Ò· ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ˘Ó‰Ó ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È, flÍ¥ ÒÔËflÚËÏÛÚ¸ ÔÓ·Û‰Ó‚¥ ÒԥθÌÓÚË, Á‡ÒÌÓ‚‡ÌÓª ̇ ‰ÂÏÓ͇ڥª, ‚ÂıÓ‚ÂÌÒÚ‚¥ Ô‡‚‡ Ú‡ ‰Ó·Ó·ÛÚ¥. ᇠ‚ËÌflÚÍÓÏ Í‡ªÌ ŇÎÚ¥ª, ‚ÒÚÛÔ ‰Ó Öë Ì ÏÓÊ ·ÛÚË Ô‡ÍÚ˘ÌËÏ ÔËÚ‡ÌÌflÏ ‰Îfl êÓÒ¥ª ˜Ë ¥Ì¯Ëı ‰Âʇ‚, ˘Ó ÔÓÒÚ‡ÎË Ì‡ ÔÓÒÚ-ÒÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥. ÇËıÓ‰fl˜Ë Á ˆ¸Ó„Ó, Öë ÛÍ·‚ ÌËÁÍÛ Û„Ó‰ ÔÓ Ô‡ÚÌÂÒÚ‚Ó ¥ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌËˆÚ‚Ó Á ͇ªÌ‡ÏË, ˘Ó χÚËÏÛÚ¸ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ПЕТРО ГУСАК ЕТИКА І ПОЛІТИКА: АЛЬТЕРНАТИВА ЧИ КОНСОНАНС?
166
«Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl Ò‚Óªı Ô‡‚ ¥ ‰Ó·Ó·ÛÚÛ» ÌÂ̇˜Â ÎflΘÍË ‚ ÏÛ‡¯ÌËÍÛ. 燂ԇÍË, ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ‚ˢÂÁ„‡‰‡ÌËı ˆ¥ÎÂÈ – «ÒԥθÌÓ„Ó ‰Ó·‡» – ÏÓÊÎË‚Â Î˯ ÁÛÒËÎÎflÏË Ò‡ÏËı ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚, flÍ¥ ‰‡ÌÛ ÒԥθÌÓÚÛ Ú‚ÓflÚ¸. ᇂ‰‡ÌÌfl «‡‚ÚÓËÚÂÚÛ» π – ÁÓ„‡Ì¥ÁÛ‚‡ÚË „Óχ‰flÌ ‰Îfl ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ˆËı ˆ¥ÎÂÈ. Ä ˆÂ, ·ÂÛ˜Ë ‰Ó Û‚‡„Ë Á¥ÔÒÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ β‰Ò¸ÍÓª ÔËÓ‰Ë, ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ·ÂÁ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÌÌfl „Óχ‰flÌ ‰Ó ªı ÓÒfl„ÌÂÌÌfl. áÓ·Ó‚’flÁ‡ÚË Ê „Óχ‰flÌ ÏÓÊ̇ Î˯ Ô‚ÌËÏË ÔËÔËÒ‡ÏË, flÍ¥ π Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚ËÏË ‰Îfl ‚Ò¥ı (‚Íβ˜ÌÓ Á «‡‚ÚÓËÚÂÚÓÏ») ¥ χ˛Ú¸ ı‡‡ÍÚ ͇̇ÁÛ ‡·Ó Á‡·ÓÓÌË. íÓ·ÚÓ, ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ÒԥθÌÓÚË Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ‰¥flθ̥ÒÚ¸, ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ ̇ ÈÓ„Ó Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl, π ÌÂÏÓÊÎË‚Ó˛ ·ÂÁ Á‡ÍÓÌ¥‚ (ÚÓ·ÚÓ ·ÂÁ «ÔÓÁËÚË‚ÌÓ„Ó Ô‡‚‡»19). (é˜Â‚ˉÌÓ, ˘Ó Á‡ÍÓÌË flÍ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚¥ ÔËÔËÒË Ï‡˛Ú¸ ÒÂÌÒ Î˯ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË π ÁÏÓ„‡ ‰Ó·ËÚËÒfl ªı ‚ËÍÓ̇ÌÌfl, ÚÓ·ÚÓ, ‚ ÓÁÔÓfl‰ÊÂÌÌ¥ «‡‚ÚÓËÚÂÚÛ» ÔÓ‚ËÌÌ¥ ·ÛÚË Á‡ÒÓ·Ë ÔËÏÛÒÛ ‰Ó ‚ËÍÓ̇ÌÌfl Á‡ÍÓÌ¥‚ (Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ì·‡Ê‡ÌÌfl ªı ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒfl ‰Ó·Ó‚¥Î¸ÌÓ) Ú‡ Á‡ÒÓ·Ë ‰ÓÔÓÏÓ„Ë, ‰Â „Óχ‰flÌË ªı ‰ÓÚËχÚË ÌÂÒÔÓÏÓÊÌ¥. é‰Ì ¥ ‰Û„ Á‚ÂÚ¸Òfl «‰Âʇ‚ÌËÏ ‡Ô‡‡ÚÓÏ»). ß ÚÛÚ ÔÓÒÚ‡˛Ú¸ Íβ˜Ó‚¥ ÔËÚ‡ÌÌfl: flÍËÏ ÔÓ‚ËÌÂÌ ·ÛÚË ÁÏ¥ÒÚ ˆ¸Ó„Ó ÔÓÁËÚË‚ÌÓ„Ó Ô‡‚‡? ôÓ «‡‚ÚÓËÚÂÚ» ÏÓÊ ÔËÔËÒ‡ÚË flÍ Á‡ÍÓÌ? üÍ ÔÓ‚ËÌÌÓ ·ÛÚË ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ÔÓÁËÚË‚ÌÓ„Ó Ô‡‚‡ ‰Ó ÏӇΥ?
ÒԥθÌËÈ ÍÓ‰ÓÌ ¥Á ÓÁ¯ËÂÌËÏ Û Ï‡È·ÛÚ̸ÓÏÛ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ ëÓ˛ÁÓÏ, ‚Íβ˜ÌÓ Á êÓÒ¥π˛ Ú‡ ì͇ªÌÓ˛. ÑÓ ÌËı ‰Ó‰‡ÎËÒfl ‰Ó„Ó‚ÓË Á ‰Âʇ‚‡ÏË ë‰̸Ӫ ÄÁ¥ª Ú‡ á‡Í‡‚͇ÁÁfl. ÇÒ ˆÂ ·ÛÎÓ ÔÓÍÎË͇ÌÓ ÒÚ‚ÓËÚË Á‡„‡Î¸ÌÛ ÏÂÂÊÛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥, Á‰‡ÚÌÛ ÔÂÂÍËÌÛÚË ÏÓÒÚË ˜ÂÂÁ Ô¥‚Ë Û ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓÏÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ, ˘Ó ‚¥‰ÓÍÂÏβ˛Ú¸ ͇ªÌË-͇̉ˉ‡ÚÍË ‚¥‰ ªıÌ¥ı ÒÛÒ¥‰¥‚ ̇ ëıÓ‰¥. ÑÓ„Ó‚¥ ÔÓ Ô‡ÚÌÂÒÚ‚Ó Ú‡ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌËˆÚ‚Ó Á êÓÒ¥π˛ ·ÛÎÓ ‰ÓÔÓ‚ÌÂÌÓ ¥ ÓÁ¯ËÂÌÓ ‰Ó ëԥθÌÓª ÒÚ‡Ú„¥ª Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ ˘Ó‰Ó êÓÒ¥ª, ÔËÈÌflÚÓª 3 ˜Â‚Ìfl 1999 ÓÍÛ Ì‡ ̇‡‰¥ Û ä¸Óθ̥. 10 „Û‰Ìfl 1999 ÓÍÛ ê‡‰‡ Ö‚ÓÔË ÔËÈÌfl· ëԥθÌÛ ÒÚ‡Ú„¥˛ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ ˘Ó‰Ó ì͇ªÌË. ì ˆËı ‰¥flı Öë ‚¥‰¯ÚÓ‚ıÛ‚‡‚Òfl ̇҇ÏÔ‰ ‚¥‰ ÔÓ„‡ÏË TACIS, ÓÁÓ·ÎÂÌÓª ‰Îfl ‚Ò¥ı ÔÓÒÚ-ÒÓ‚πˆ¸ÍËı ‰Âʇ‚, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‚¥‰ ÔÓÏÓˆ¥ÈÌËı ÔÓ„‡Ï ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËı ¥ÌÙ‡ÒÚÛÍÚÛ TRACECA Ú‡ INNOGATE. ê¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ÒÚ¸ ÙÓÏ Ú‡ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ¥‚ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥, ‡ Ú‡ÍÓÊ ëԥθ̥ ÒÚ‡Ú„¥ª Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ ˘Ó‰Ó ÚÂÚ¥ı ͇ªÌ Ô¥‰Ú‚‰ÊÛ˛Ú¸ ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ, ÁÓ·ÎÂÌËÈ ê‡‰Ó˛ å¥Ì¥ÒÚ¥‚ Öë ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ÔÓ͇˘ÂÌÌfl ‚Á‡πÏÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
üÍ fl ‚Ê Á„‡‰Û‚‡‚, ÏӇθ̥ ÌÓÏË ÒÎ¥‰ ÓÁÛÏ¥ÚË flÍ ‚ËÏÓ„Û ‰‡ÚË Ì‡ÎÂÊÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÏӇθ̥ Ú‡ ÏӇθÌÓ Á̇˜ËÏ¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥. ÑÓÚËÏÛ˛˜ËÒ¸ ªı, β‰Ë̇ ÒÚ‡π ÏӇθÌÓ ‰Ó·Ó˛, ÚÓ·ÚÓ, flÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ, ÓÚËÏÛπ «‰Ó·Ó» – ªÈ «ÒÚ‡π ‰Ó·Â». á ˆ¸Ó„Ó Ì‡ÔÓ¯ÛπÚ¸Òfl Î˯ ӉËÌ ‚ËÒÌÓ‚ÓÍ: flÍ˘Ó Á‡ÍÓÌË π ÔËÔËÒ‡ÏË, ÔËÁ̇˜ÂÌËÏË ÛÏÓÊÎË‚ËÚË „Óχ‰flÌ‡Ï ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ‚ˢÂÁ„‡‰‡ÌËı ˆ¥ÎÂÈ – «ÒԥθÌÓ„Ó ‰Ó·‡», ÚÓ ‚ÓÌË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÒÔˇÚËÒfl ̇ Ó·’πÍÚË‚Ì¥ ÏӇθ̥ ÌÓÏË. Ç ÔÓÚËÎÂÊÌÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ì‡ÒÎ¥‰ÍÓÏ ‰ÓÚËχÌÌfl Á‡ÍÓÌ¥‚ ·Û‰Â ÏӇθÌ ÁÎÓ – Á¥ ‚ҥχ ÁÎËÏË Ì‡ÒÎ¥‰Í‡ÏË ‚ ¥Ì¯Ëı ÒÙ‡ı ÊËÚÚfl. ç ÏÓÊ ·ÛÚË ÏÓ‚Ë ÔÓ «ÒԥθÌ ‰Ó·Ó», flÍ˘Ó Á‡ÍÓÌË ÔËÔËÒÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ ÁÎÓ Ì‡ ¥‚Ì¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛÏ¥‚. ì Ú‡ÍÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ì‡ ÒԥθÌÓÚÛ ˜Â͇π ÌÂÏËÌÛ˜‡ ۪̇. (áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó ÌÂÏÓÊÎË‚Ó, Ú‡ È ÌÂÔÓÚ¥·ÌÓ Ô‰ÒÚ‡‚ÎflÚË ‚Ò¥ ÏӇθ̥ ÌÓÏË flÍ ÔÓÁËÚË‚Ì ԇ‚Ó. çÂÏÓÊÎË‚Ó Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚˜ËÏ ¯ÎflıÓÏ ÁÏÛÒËÚË Î˛‰ÂÈ ·ÛÚË ÏӇθÌÓ ‰Ó·ËÏË ¥ Ì ˆÂ π Á‡‚‰‡ÌÌflÏ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó «‡‚ÚÓËÚÂÚÛ». é‰Ì‡Í, Á‡‚‰‡ÌÌflÏ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó «‡‚ÚÓËÚÂÚÛ» π ·Â„ÚË ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθ̥ Ô‡‚‡ „Óχ‰flÌ, ªıÌπ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì ڇ «ÒԥθÌ» ‰Ó·Ó, flÍ Ú‡ÍÓÊ π‰Ì¥ÒÚ¸ ÒԥθÌÓÚË20. íÓÏÛ ÔÓÁËÚË‚Ì ԇ‚Ó ÏÛÒËÚ¸ ÍÓ‰ËÙ¥ÍÛ‚‡ÚË flÍ Á‡ÍÓÌ Ú¥ ÏӇθ̥ ÌÓÏË, flÍ¥ χ˛Ú¸ ·ÂÁÔÓÒ‰Ìπ ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ‰Ó «ÒԥθÌÓ„Ó ‰Ó·‡», ÚÓ·ÚÓ ÌÓÏË, flÍ¥ ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌËı Ô‡‚ β‰ËÌË, ªª
‰¥ª Ú‡ ÍÓÓ‰ËÌÛ‚‡ÌÌfl ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË Öë Á ÏÂÚÓ˛ Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl ªª ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË Ì‡ ¥‚Ì¥ flÍ ‰‚Ó-, Ú‡Í ¥ ·‡„‡ÚÓÒÚÓÓÌÌ¸Ó„Ó ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡. ñ ¥¯ÂÌÌfl Ô‰·‡˜‡π Ú‡ÍÓÊ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ëԥθÌËı ÒÚ‡Ú„¥È ˘Ó‰Ó ÒÔˆËÙ¥˜ÌËı ‚ËÔ‡‰Í¥‚ ¥ ÔÓ·ÎÂÏ. ç‡ ‰ÛÏÍÛ èÓθ˘¥, Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û ÔÓ‰‡Î¸¯Ó„Ó ÓÁ¯ËÂÌÌfl Öë, ‚Íβ˜ÌÓ ¥Á ͇ªÌ‡ÏË ñÂÌڇθÌÓª ¥ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË, ·Û‰¸-flÍ¥ ‰¥ª, ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ ̇ ÔÓ͇˘ÂÌÌfl ‚Á‡πÏÓ‰¥ª Ú‡ ÍÓÓ‰Ë̇ˆ¥ª ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË Öë ˘Ó‰Ó ÔËÍÓ‰ÓÌÌËı Ú‡ ¥Ì¯Ëı ͇ªÌ ÔÓÒÚ-ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ Ì‡ ëıÓ‰¥ Ö‚ÓÔË, ˆ¥ÎÍÓÏ ‚ËÔ‡‚‰‡Ì¥. êÓÁ¯ËÂÌÌfl Öë ̇ ëı¥‰ ¥Á ̇ÒÚÛÔÌËÏ ÔËπ‰Ì‡ÌÌflÏ Í‡ªÌ ñëÖ ÒÚ‚Ó˛π ÌÓ‚Û ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛, ÍÓÎË êÓÒ¥ÈҸ͇ ˆ¥fl, Å¥ÎÓÛÒ¸, ì͇ªÌ‡ Ú‡ åÓΉӂ‡ ÒÚ‡ÌÛÚ¸ ·ÂÁÔÓÒ‰̥ÏË ÒÛÒ¥‰‡ÏË ëÓ˛ÁÛ. íÓÏÛ Ì‡fl‚Ì¥ÒÚ¸ ÍÓÌÙ¥„Û‡ˆ¥ª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ ÒÚ‡·¥Î¸ÌËı ̇ˆ¥È Ú‡ ̇‰¥ÈÌËı ÔÓÚÂ̈¥ÈÌËı Ô‡ÚÌÂ¥‚ ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓÏÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÛÁ‰Ó‚Ê ‚Ò¸Ó„Ó Òı¥‰ÌÓ„Ó ÍÓ‰ÓÌÛ ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚ¸ ̇·ËflÍËÈ ¥ÌÚÂÂÒ ‰Îfl Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ. èÓfl‚‡ – ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÓÁÔ‡‰Û ëëëê – „ÛÔË ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËı ‰Âʇ‚, ˘Ó ÒÚ‡ÎË ÒÛ·’πÍÚ‡ÏË Ï¥Ê̇Ӊh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÓÒÓ·Ó‚Óª „¥‰ÌÓÒÚË, ˜ÂÒÚË, χÈ̇, ÌÂÓ·ı¥‰ÌËı ÛÏÓ‚ ‰Îfl ÊËÚÚfl ÚÓ˘Ó21. ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ÔÓÁËÚË‚Ì ԇ‚Ó ÔÓ‚ËÌÌÓ ÒÔˇÚËÒfl ̇ ˜¥ÚÍÓ ÓÍÂÒÎÂÌÛ ÒÙÂÛ ÏӇθÌËı Ú‡ ÏӇθÌÓ Á̇˜ËÏËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ). Çˉ‡ÚÌËÈ ·Ó„ÓÒÎÓ‚ Ú‡ Ù¥ÎÓÒÓÙ ë‰̸ӂ¥˜˜fl Ò‚. íÓχ ÄÍ‚¥ÌÒ¸ÍËÈ „Ó‚ÓËÚ¸, ˘Ó «ÒͥθÍË Á‡ÍÓÌ Ï‡π ˘ÓÒ¸ Á¥ ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË, ÓÒڥθÍË ‚¥Ì χπ ÒËÎÛ Á‡ÍÓÌÛ. <…> éÚÊÂ, ÍÓÊÌËÈ Î˛‰Ò¸ÍËÈ Á‡ÍÓÌ ÓÒڥθÍË Ï‡π Á ‡ˆ¥ª Á‡ÍÓÌÛ, ÓÒͥθÍË ‚¥Ì ‚ËÔÓ‚‡‰ÊÛπÚ¸Òfl Á ÔËÓ‰ÌÓ„Ó Á‡ÍÓÌÛ22. äÓÎË ‚¥Ì ‚ ˜¥ÏÒ¸ Ì „Ó‰ËÚ¸Òfl Á ÔËÓ‰ÌËÏ Á‡ÍÓÌÓÏ, ÚÓ‰¥ ‚Ê Ì ·Û‰Â ‚¥Ì Á‡ÍÓÌÓÏ, Î˯ ÁÌˢÂÌÌflÏ Á‡ÍÓÌÛ (corruptio legis)»23. éÚÊ Á‡ÍÓ̇Ï, flÍ¥ ÒÛÔ˜‡Ú¸ ÏӇθÌËÏ ÌÓχÏ, Ì ڥθÍË ÏÓÊ̇ Ì ÍÓËÚËÒfl, ªÏ Ú·‡ Ì ÍÓËÚËÒfl. ÉÓχ‰flÌËÌ Ï‡π Ó·Ó‚’flÁÓÍ ÒÓ‚¥ÒÚË Ì ÍÓËÚËÒfl ÔËÔËÒ‡Ï ‰Âʇ‚ÌËı ‡‚ÚÓËÚÂÚ¥‚, flÍ˘Ó ˆ¥ ÓÁÔÓfl‰ÊÂÌÌfl ÒÛÔ˜‡Ú¸ ‚ËÏÓ„‡Ï ÏӇθÌÓ„Ó ÔÓfl‰ÍÛ, ÓÒÌÓ‚ÌËÏ Ô‡‚‡Ï β‰ËÌË ‡·Ó ‚͇Á¥‚Í‡Ï ∏‚‡Ì„ÂÎ¥ª24.
ßßß á ‚Ê Ò͇Á‡ÌÓ„Ó ‚ËÔÎË‚‡π ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÔËÚ‡ÌÌfl, flÍÓ„Ó fl ·Ë ıÓÚ¥‚ ÚÂÊ ÚÓÍÌÛÚËÒfl: ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ «ÏӇθÌËÈ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ», ÚÓ·ÚÓ Ô‡‚Ó ‚ËÚ‚Ó˛‚‡ÚË Ú‡ ‚ÒÚ‡Ìӂ₇ÚË ÏӇθ̥ ÌÓÏË. ëÛÒԥθÌËÈ «‡‚ÚÓËÚÂÚ» π ÒÛ‚ÂÂÌÓÏ ˘Ó‰Ó ÔÓÁË-
ÌÓ„Ó Ô‡‚‡, 𠂇ÊÎË‚ËÏ ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ ÌÓ‚Óª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÍÓÌÙ¥„Û‡ˆ¥ª. ë‡Ï fl‚ˢ ÔÓfl‚Ë Ì‡ ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÒˆÂÌ¥ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËı ‰Âʇ‚ ̇ Ï¥Òˆ¥ ÓÁ‚‡ÎÂÌÓ„Ó ëëëê χπ ‚ÂÎËÍ Á̇˜ÂÌÌfl ‰Îfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó Î‡‰Û. èÓÎ¥Ú˘̇ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ˆËı ͇ªÌ ÏÓÊ ·ÛÚË ÁÏ¥ˆÌÂ̇ ÁÓÒÚÓÏ ¥‚Ìfl ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Ú‡ ٥̇ÌÒÓ‚Ëı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È Û ëı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥, ëÂÂ‰Ì¥È ÄÁ¥ª Ú‡ ̇ á‡Í‡‚͇ÁÁ¥. ÑÎfl Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ ı‡‡ÍÚÂÌËÏ π ‚ËÒÓÍËÈ ¥‚Â̸ ‰Ë‚ÂÒË٥͇ˆ¥ª Û ‚¥‰ÌÓÒË̇ı ¥Á ͇ªÌ‡ÏË, ˘Ó ‚ËÌËÍÎË ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÓÁÔ‡‰Û ëëëê. é‰Ì‡Í, ̇ ‰ÛÏÍÛ èÓθ˘¥, χȷÛÚÌfl Òı¥‰Ì‡ ÔÓÎ¥ÚË͇ Öë, ̇‚¥Ú¸ ‚‡ıÓ‚Û˛˜Ë ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ¸ ÔÓ¯ÛÍÛ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌËı Ô¥‰ıÓ‰¥‚ ‰Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ÍÓÌÍÂÚÌËı ‰‚ÓÒÚÓÓÌÌ¥ı ‚¥‰ÌÓÒËÌ, ‚ÒÂ Ê ÔÓ‚ËÌ̇ ·‡ÁÛ‚‡ÚËÒfl ̇ Ӊ̇ÍÓ‚Ëı ÍËÚÂ¥flı Ú‡ ¥‰ÂÌÚ˘ÌËı Òڇ̉‡Ú‡ı ˘Ó‰Ó ‚Ò¥ı ‰Âʇ‚, flÍ¥ ‚ËÌËÍÎË Ì‡ ÚÂËÚÓ¥ª ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó [ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó] ëÓ˛ÁÛ; ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ÏÓÊ̇ ·Û‰Â ÒÔÓ·Û‚‡ÚË ÓÁÓ·ËÚË ÏÓ‰Âθ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡, ÔË flÍ¥È ‚Ò¥ ͇ªÌË Ï‡ÚËÏÛÚ¸ ¥‚Ì¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ‰Îfl ‚ÒÚÛÔÛ, Û˜‡ÒÚË È ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÏÓÊÎË‚Ëı Ô‚‡„ ˆ¥πª Û˜‡ÒÚË.
167
СХІДНА ПОЛІТИКА ЕВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В РАМКАХ ПРОЦЕСУ РОЗШИРЕННЯ ЕС НА СХІД ЩОДО ПРИЄДНАННЯ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЕВРОПИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚË‚ÌÓ„Ó Ô‡‚‡. ÜӉ̇ ÒÚÓÓÌÌfl ÒË· Ì ÏÓÊ ÔËÏÛÒËÚË ÈÓ„Ó ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚË ˜Ë ÁÏ¥ÌËÚË ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌ¥ ÌËÏ Á‡ÍÓÌË. èË ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓÏÛ ÛÒÚÓª Ú‡ÍËÏ ÒÛ‚ÂÂÌÓÏ ‚ ͥ̈‚ÓÏÛ ÂÁÛθڇڥ π demos – Ò‡Ï ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ Ò‚¥‰ÓÏËÈ Ú‡ ‡ÍÚË‚ÌËÈ Ì‡Ó‰, ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚¥Ì «‰Â΄Ûπ» Ò‚ÓªÏ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ‡Ï ‡‚ÚÓËÚÂÚÌ¥ ÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌÌfl, ‚ Ú.˜. ¥ Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚˜¥. é‰Ì‡Í, ˘Ó ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÏӇθÌËı ÌÓÏ, ÚÓ ‰ÂÏÓÒ ·Û‚ ·Ë ÒÛ‚ÂÂÌÓÏ ˘Ó‰Ó ÌËı, flÍ˘Ó ·Ë ‚ÓÌË ·ÛÎË ÔÓÁËÚË‚ÌËÏË Á‡ÍÓ̇ÏË ˜Ë (ÒÛÒԥθÌËÏË, ¥ÒÚÓ˘ÌËÏË, ÍÛθÚÛÌËÏË) ÍÓÌ‚Â̈¥flÏË. ÄÎÂ, flÍ ÏË ‚Ê ·‡˜ËÎË, ÏӇθ̥ ÌÓÏË π ‚ËÏÓ„‡ÏË Ó·’πÍÚË‚ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ‰‡ÚË Ì‡ÎÂÊÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÌËı – ÚËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, flÍ¥ Û Ò‚ÓªÈ ‚‡„ÓÏÓÒÚ¥ ¥ ‚Â΢¥ Ò‚¥‰˜‡Ú¸ ÔÓ ªıÌπ ‰ÊÂÂÎÓ – ÔÓ ÅÓ„‡, üÍËÈ π‰ËÌËÈ π ëÛ‚ÂÂÌÓÏ ‚ ÏÓ‡Î¸Ì¥È ÒÙÂ¥. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÚÛÚ Á‡Í¥Ì˜ÛπÚ¸Òfl ÒÙ‡ ÔËڇχÌÌÓ„Ó ‰ÂÏÓÒÓ‚¥ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚÛ. äÓÎË ÏӇθ̥ ÌÓÏË ÌËÏ Ì ‚ËÚ‚ÓÂÌ¥, ÚÓ ‰Îfl ÚÓ„Ó, ˘Ó·Ë Á‡Î˯ËÚËÒfl ÒÔ‡‚‰¥ ‰ÂÏÓÒÓÏ – ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ Ò‚¥‰ÓÏËÏ Ì‡Ó‰ÓÏ, ‚¥Ì (¥, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ‚Ò¥ Ú¥, flÍËÏ ‚¥Ì ‰Â΄ۂ‡‚ «‡‚ÚÓËÚÂÚÌ¥ ÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌÌfl») ÔÓ‚ËÌÂÌ ªı ‚ËÁ̇ÚË Ú‡ Ô‰ ÌËÏË ÒÍÓËÚËÒfl, ÚÓ·ÚÓ ÔË‚ÂÒÚË Ò‚Óπ Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚Ó Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ÒÚ¸ Á ˆËÏË ÌÓχÏË, ß̇ͯÂ, ÔËÒ‚Óª‚¯Ë ÒÓ·¥ ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ ‚ ÏÓ‡Î¸Ì¥È ÒÙÂ¥, ‚¥Ì ÔÂÂÚ‚ÓËÚ¸Òfl ‚ ochlos – ̇ÚÓ‚Ô, ˘Ó ÍÂÛπÚ¸Òfl Ò‚ÓªÏË ÔËÒÚ‡ÒÚflÏË, ÂÏÓˆ¥flÏË Ú‡ Ú‚‡ËÌÌËÏË ¥ÌÒÚËÌÍÚ‡ÏË ¥ Á‡‚-
èÂÒÔÂÍÚË‚ÌËÏ Ô·ÌÓÏ ÔÓÎ¥ÚËÍË Öë π ÔÓÒÚ¥, ‚ flÍÓÏÛ ¥ÒÌÛπ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ‰ÛÊÌ¥ı ‰Âʇ‚, flÍ¥ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌÓ ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥, ‰ÂÏÓÌÒÚÛ˛Ú¸ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÈ ¯Îflı ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‚ÂıÓ‚ÂÌÒÚ‚Ó Ô‡‚‡, ÔÓ‚‡„Û ‰Ó Ô‡‚ β‰ËÌË ¥ Á‡ıËÒÚ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı ÏÂ̯ËÌ. ñ¥ ‰Âʇ‚Ë ·Û‰Û‚‡ÚËÏÛÚ¸ ËÌÍÓ‚Û ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ ¥ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛‚‡ÚËÏÛÚ¸ Á Ö‚ÓÒÓ˛ÁÓÏ Ì‡ ÓÒÌÓ‚¥ ‰Ë‚ÂÒËÙ¥ÍÓ‚‡ÌËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËı Û„Ó‰. üÍËÏË · Ì ·ÛÎË ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ Ú‡ ‰ÂÏÓ„‡Ù¥˜Ì¥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ Ï¥Ê Í‡ªÌ‡ÏË ëçÑ, ‚Ò¥ ‚ÓÌË ÒÚÓflÚ¸ Ô‰ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ˛ Ú‡ÌÒÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl Ò‚Óªı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÒËÒÚÂÏ, ÚË‚‡ÎÓ„Ó ÔÂÂÓ¥πÌÚÛ‚‡ÌÌfl ªıÌ¥ı ÂÍÓÌÓÏ¥Í Ì‡ ‚¥Î¸ÌËÈ ËÌÓÍ ¥ Á¥¯ÚÓ‚ıÛ˛Ú¸Òfl ¥Á ‚ËÍÎËÍÓÏ ÍÓÌÍÛÂÌÚÌÓ„Ó π‰ËÌÓ„Ó ËÌÍÛ Öë, Á ÚËÏ, ˘Ó·Ë ÁÏÓ„ÚË Ì‡‰‡Î¥ ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ ‚ ӷϥ̥ ÚÓ‚‡‡ÏË ¥ ÔÓÒÎÛ„‡ÏË ¥Á ͇ªÌ‡ÏË-˜ÎÂ̇ÏË Öë. êÓÁ¯ËÂÌÓÏÛ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ëÓ˛ÁÓ‚¥ Ì ÛÌËÍÌÛÚË ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ‚ËÍÎËÍÛ, flÍËÈ ÔÓÎfl„‡π Û ÔÂÂÍÓÌÛ‚‡ÌÌ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÂÎ¥Ú ëçÑ Û Ô‚‡„‡ı Ó¥πÌÚÛ‚‡ÌÌfl ªıÌ¥ı ÔÓÎ¥ÚËÍ Ì‡ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ ¥Á Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ ëÓ˛ÁÓÏ Á Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌËÏ ÔËÈÌflÚÚflÏ Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ú‡ Ô‡‚Ó‚Ëı Òڇ̉‡Ú¥‚. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ê‰Ë ‚˷ˇπ ÚÂ, ˘Ó ÔËÌÓÒËÚ¸ flÍ̇ȷ¥Î¸¯Â ÒÛ·’πÍÚË‚Ì Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl. Ç¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, flÍ «ÌÓχ» Á‡‚Ê‰Ë ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl ÚÂ, ˘Ó «ÔÓÚ¥·ÌÓ» ‰Îfl Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ˆËı ÔËÒÚ‡ÒÚÂÈ Ú‡ ¥ÌÒÚËÌÍÚ¥‚.
IV
ПЕТРО ГУСАК ЕТИКА І ПОЛІТИКА: АЛЬТЕРНАТИВА ЧИ КОНСОНАНС?
168
éÒͥθÍË ÓÒÓ·ÎË‚¥ÒÚ˛ ÏӇθÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ π ªıÌfl ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ÒÚ¸ Á ÂÎ¥„¥π˛, ÚÓ ¥ Ì‡È‚Ë˘ËÏ ÁÂÏÌËÏ ‡‚ÚÓËÚÂÚÓÏ Û ÏӇθÌËı ÔËÚ‡ÌÌflı π ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¥È ÌÓÒ¥È ÂÎ¥„¥ª – ñÂÍ‚‡25. é‰Ì‡Í, ˘Ó·Ë ·ÛÚË ˆËÏ ‡‚ÚÓËÚÂÚÓÏ, „‡‡ÌÚÓÏ Ó·’πÍÚË‚ÌÓª ÏӇΥ Ì Î˯ ‰Îfl Ò‚Óªı ‡‰ÂÔÚ¥‚, ‡ È ‰Îfl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚ ˆ¥ÎÓÏÛ, ñÂÍ‚‡ ÏÛÒËÚ¸ Á‡ÈχÚË Ò‚Óπ ÓÒÓ·ÎË‚Â ÒÚ‡Ìӂˢ ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ˘Ó ÈÓ„Ó ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚ËÁ̇‚‡ÚË Ú‡ ¯‡ÌÛ‚‡ÚË Ú¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË, ÏÂÚÓ˛ flÍËı π ‰Ó·Ó ÒԥθÌÓÚË Ú‡ ÍÓÊÌÓ„Ó „Óχ‰flÌË̇ ÁÓÍÂχ, ‡ Ì ‚·ÒÌ¥ „ӪÒÚ˘̥ ¥ÌÚÂÂÒË. ñÂÍ‚‡ Ì ·Û‰Â Ì‡È‚Ë˘Ó˛ ÏӇθÌÓ˛ ¥ÌÒڇ̈¥π˛ ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, ÍÓÎË ‚Ó̇ Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡Ì‡ ‰Âʇ‚¥, 𠫉Âʇ‚ÌËÏ ‰ÂÔ‡Ú‡ÏÂÌÚÓÏ» ¥ ‚ËÍÓÌÛπ ÔÓÎ¥Ú˘̥, ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÙÛÌ͈¥ª, ·Î‡„ÓÒÎÓ‚Îfl˛˜Ë ·Û‰¸-flÍ¥ ‰Âʇ‚Ì¥ ÔÓ˜Ë̇ÌÌfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ªı ÏӇθÌÓª ‚‡ÚÓÒÚË (Ú‡ÍÛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ χπÏÓ, ̇ÔËÍ·‰, ‚ êÓÒ¥ª Á êèñ). 砷ۉ ‚Ó̇ Ì‡È‚Ë˘ËÏ ÏӇθÌËÏ ‡‚ÚÓËÚÂÚÓÏ ¥ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ‚Ó̇ χπ ÒÚ‡ÚÛÒ «ÔË‚‡ÚÌÓª ÒÔ‡‚Ë ÍÓÊÌÓ„Ó», ‚¥‰‰¥ÎÂ̇ ‚¥‰ ‰Âʇ‚Ë ¥ ¯ÍÓÎË ¥ ÔÓÁ·‡‚ÎÂ̇ ˜ÂÂÁ Ú ‚ÔÎË‚Û
ÔÓÎ¥ÚË͇ ͇ªÌ Öë ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ‰Âʇ‚ ëçÑ ÔÓ‚ËÌ̇ ‚‡ıÓ‚Û‚‡ÚË Â‡Î¸Ì¥ Ó·ÒÚ‡‚ËÌË ¥ ‚ÒÂ, ˘Ó ÔÓ‚’flÁ‡Ì ¥Á ¥‚ÌÂÏ Ú‡ χүڇ·ÓÏ Ó·Óı Á„‡‰‡ÌËı ÁÏ¥Ì Û ÍÓÊÌ¥È ¥Á ͇ªÌ ¥ ̇ÒÚÛÔÌËÏË ‚ËÚ‡Ú‡ÏË Ì‡ ÒÔÓ·Ë ‡‰‡ÔÚÛ‚‡ÚË ªıÌ¥ ÒËÒÚÂÏË ‰Ó ‚ËÏÓ„ Ô‡ÚÌÂÒÚ‚‡ Á Öë. 2. èãÄçà ß çÄèêüåäà ëïßÑçé∫ èéãßíàäà ÖÇêéèÖâëúäéÉé ëéûáì ëÚ‡Ú„¥˜Ì¥ Ô·ÌË Òı¥‰ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ Ô‰·‡˜‡˛Ú¸ Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ‰Ó·ÓÒÛÒ¥‰Ò¸ÍËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ ¥Á ͇ªÌ‡ÏË ëçÑ, ªı ¥ÌÚÂ∂Û‚‡ÌÌfl Û ÒԥθÌËÈ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÈ ÔÓÒÚ¥, ÔÓ·Û‰Ó‚Û ÒԥθÌÓÚË ·ÂÁÔÂÍË ¥ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡. ∫Ï Ú‡ÍÓÊ ‰Ó‚‰ÂÚ¸Òfl Á‡ÈÌflÚËÒfl ÙÓÏÛ‚‡ÌÌflÏ ‰ÛÊÌ¸Ó„Ó ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó Öë Û Í‡ªÌ‡ı, flÍ¥ ‡·Ó Ì ÔÂÚÂÌ‰Û˛Ú¸ ̇ ˜ÎÂÌÒÚ‚Ó ‚ Öë, ‡·Ó Ê Ì χ˛Ú¸ ̇ ˆÂ ¯‡ÌÒ¥‚. Ň ·¥Î¸¯Â, ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯ËÏ π ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓª Ô¥‰ÚËÏÍË, flÍÛ ÒÎ¥‰ ̇‰‡ÚË ÁÛÒËÎÎflÏ Ì‡Á‚‡ÌËı ͇ªÌ, ˘Ó ̇χ„‡˛Ú¸Òfl ÔË‚ÂÒÚË Ò‚Óª ÒËÒÚÂÏË Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ÒÚ¸ ¥Á ‚ËÏÓ„‡ÏË Ô‡ÚÌÂÒÚ‚‡ Á Öë. ëı¥‰Ì‡ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÓÁ¯ËÂÌÓ„Ó Öë ÔÓ‚ËÌ̇ ·‡ÚË ‰Ó Û‚‡„Ë Ì‡ÒÎ¥‰ÍË ÔÓˆÂÒÛ ÓÁ¯ËÂÌÌfl flÍ ‰Îfl h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̇ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó (Ú‡ÍÛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ χπÏÓ ÌËÌ¥ ‚ ì͇ªÌ¥)26. í‡Í¥ ÒÚ‡Ìӂˢ‡ ñÂÍÓ‚ ‰ÓÁ‚ÓÎfl˛Ú¸ ‚ÂÒÚË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ‰¥flθ̥ÒÚ¸, Ì ӷÚflÊÛ˛˜Ë Ò· ÏӇθÌËÏË ÌÓχÏË. ç‡ÒÎ¥‰ÍË Ú‡ÍÓª ‰¥flθÌÓÒÚË ‚Ò¥ ÏË ·‡˜ËÏÓ... ôÓ·Ë Û̇ӘÌËÚË, flÍËÏ ÔÓ‚ËÌÌÓ ·ÛÚË ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ ‰Ó ñÂÍ‚Ë flÍ ÏӇθÌÓ„Ó ‡‚ÚÓËÚÂÚÛ, fl ÔÓˆËÚÛ˛ Ç’fl˜ÂÒ·‚‡ ãËÔËÌÒ¸ÍÓ„Ó: ∏ÒÚ¸ ... ÔÓÎ¥ÚËÍË, flÍ¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ˘Ó ‚·‰‡ Ò‚¥ÚҸ͇, ‚·‰‡ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÏÛÒËÚ¸ ·ÛÚË ‚ Û͇ı β‰ÂÈ Ò‚¥ÚÒ¸ÍËı, ÔÓÒ¥‰‡˛˜Ëı ÌÂÓ·ı¥‰ÌÛ ‰Îfl ‚·‰Ë ÒËÎÛ Ï‡ÚÂ¥flθÌÛ; ‡Î ˘Ó· ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÚË ‰Ó·Â Ò‚Óπ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌÂ, ‰Âʇ‚Ì Á‡‚‰‡ÌÌfl, ‚Ó̇ ÏÛÒËÚ¸ ÒÎÛı‡ÚË Ì‡Í‡Á¥‚ ÂÎ¥„¥ª, ‚ËÁ̇‚‡ÚË ‡‚ÚÓËÚÂÚ ‚·‰Ë ¥ ÒËÎË ‰ÛıÓ‚ÌÓª ¥ ˆÂÈ ‡‚ÚÓËÚÂÚ ‚ҥχ ÒË·ÏË Ô¥‰‰ÂÊÛ‚‡ÚË. í‡Í¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË ‰Ûχ˛Ú¸, ˘Ó ‚ „Óχ‰Ò¸ÍÓÏÛ ÊËÚÚ˛ Ì ÏÓÊ̇ Ó·¥ÈÚËÒ¸ ·ÂÁ ñÂÍ‚Ë ¥ ÅÓ„‡. ÇÓÌË ‰Ûχ˛Ú¸, ˘Ó ‰Ó·Â Ó„‡Ì¥ÁÛ‚‡ÚË „Óχ‰Ò¸Í ‰Âʇ‚Ì ÊËÚÚfl Ó‰ÌËÏ Î˯ ÚÂÓÓÏ, ‡·Ó Ó‰ÌÓ˛ Î˯ «Ò‚Ó·Ó‰Ó˛»: Ó‰ÌÓ˛ ‚ÒÂÓ·ÏÂÊÛ˛˜Ó˛ ‰Âʇ‚ÌÓ˛ È ‰ÛıÓ‚ÌÓ˛ ÔÓÎ¥ˆ¥π˛, ‡·Ó Ó‰ÌÓ˛ ÌÂÓ·ÏÂÊÂÌÓ˛ ‡Ì‡ı¥˜ÌÓ˛ „Ó˛ ̇ β‰Ò¸ÍËı ÓÁÛχı, ¥ÌÒÚËÌÍÚ‡ı Ú‡ χÚÂ¥flθÌËı ¥ÌÚÂÂÒ‡ı – ÌÂÏÓÊÎË‚Ó. í‡Í¥ ÔÓÎ¥ÚËÍË Á̇˛Ú¸, ˘Ó ÍÓÊÌ¥È Î˛‰ËÌ¥ – ÓÚÊ ¥ ÚËÏ, ˘Ó Ô‡‚ÎflÚ¸, ¥ ÚËÏ, flÍËÏË Ô‡‚ÎflÚ¸: ‚Ó‰ÊÂÌËÈ ¥ÌÒÚËÌÍÚ Â„ÓªÒÚ˘ÌËÈ, ¥ÌÒÚËÌÍÚ ÔÓ¯Ë˛‚‡ÌÌfl Ò·Â, ÔÓ·¥Î¸¯Û‚‡ÌÌfl Ò‚Óªı Ô‡‚ ¥ ‚·‰Ë. ôÓ· Á·Û‰Û‚‡ÚË ¥ Á·Â„ÚË
ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌ¥‚ ëÓ˛ÁÛ, Ú‡Í ¥ ‰Îfl ªıÌ¥ı ÒÛÒ¥‰¥‚ ̇ ÒıÓ‰¥. é‰Ì¥π˛ Á ÓÒÌÓ‚ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ ÔÓflÒÛ, ‰Ó flÍÓ„Ó ‚ıÓ‰ËÚ¸ èÓθ˘‡ Ú‡ ¥Ì¯¥ ͇ªÌË, Òı¥‰ÌËÈ ÍÓ‰ÓÌ flÍËı Òڇ̠‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Òı¥‰ÌÓ˛ ÏÂʲ Öë ‚Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ ÈÓ„Ó ÓÁ¯ËÂÌÌfl, – ˆÂ ‡ÒËÏÂÚ¥fl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó Ú‡ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÒÚ‡Ì ¥ÌÙ‡ÒÚÛÍÚÛË ÔÓ Ó·Ë‰‚‡ ·ÓÍË ÍÓ‰ÓÌÛ, ˘Ó, ÈÏÓ‚¥ÌÓ, ÏÓÊ ÊË‚ËÚË ÔÓ‰‡Î¸¯ËÈ Á¥ÒÚ ‰ËÒÔÓÔÓˆ¥È Û ÓÁ‚ËÚÍÛ Ì‡ˆ¥È ¥ ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚË Á‡„ÓÁÛ ‰Îfl ÍËıÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ¥‚ÌÓ‚‡„Ë Û Â∂¥ÓÌ¥. ñ¥ ͇ªÌË ·Û‰ÛÚ¸ Ô¯ËÏË, flÍ¥ ‚¥‰˜Û˛Ú¸ ̇ ÒÓ·¥ Ì„‡ÚË‚Ì¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË ÔÓˆÂÒÛ ÓÁ¯ËÂÌÌfl. ì ͇ªÌ‡ı, ˘Ó Á‡Î˯‡Ú¸Òfl ÔÓÁ‡ ÏÂʇÏË Öë ¥ ÔÂÚẨۂ‡ÚËÏÛÚ¸ ̇ ˜ÎÂÌÒÚ‚Ó ‚ ̸ÓÏÛ Î˯ ԥÒÎfl ÔÓ‚ÌÓÔ‡‚ÌÓ„Ó ˜ÎÂÌÒÚ‚‡ ÌËÌ¥¯Ì¥ı ͇̉ˉ‡Ú¥‚ ¥Á ˜ËÒ· ‰Âʇ‚ ñÂÌڇθÌÓª ¥ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË, Òı¥‰Ì‡ ÔÓÎ¥ÚË͇ Öë, Í¥Ï ÛÒ¸Ó„Ó ¥Ì¯Ó„Ó, Á¥¯ÚÓ‚ıÌÂÚ¸Òfl ¥Á „Óχ‰Ò¸ÍÓ˛ ‰ÛÏÍÓ˛ ˘Ó‰Ó ªıÌ¸Ó„Ó ‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl ¥ ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ÌÓ‚Ëı ·‡’π¥‚ Ì‡ ªıÌ¥ı Á‡ı¥‰ÌËı Û·Âʇı. á ÔÓθҸÍÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÔÓÎ¥ÚË͇ Öë ˘Ó‰Ó Í‡ªÌ, ˘Ó ÛÚ‚ÓËÎËÒfl ̇ ÔÓÒÚÓ¥ ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ëëëê, ÔÓ‚ËÌ̇ ·ÛÚË ÒÔflÏÓ‚‡Ì‡ ̇ ̇ÒÚÛÔÌÂ: h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰Âʇ‚Û, Ú·‡ ˆ¥ ¥ÌÒÚËÌÍÚË Â„ÓªÒÚ˘̥ Ó·ÏÂÊËÚË, Ӊ̇ÍÓ‚Ó flÍ Û ÚËı, ˘Ó Ô‡‚ÎflÚ¸, Ú‡Í ¥ Û ÚËı, ÍËÏ Ô‡‚ÎflÚ¸. ÅÓ ÌÂÓ·ÏÂÊÂÌËÈ Â„ÓªÁÏ Ô‡‚Îfl˜Ëı ‚‰ ‰Ó ÛÈÌÛ˛˜Ó„Ó ‰Âʇ‚Û ÁÎÓ‚ÊË‚‡ÌÌfl ‚·‰Ó˛ ¥ ÒËÎÓ˛. áÌÓ‚ ÌÂÓ·ÏÂÊÂÌËÈ Â„ÓªÁÏ ÚËı, ÍËÏ Ô‡‚ÎflÚ¸, ‚‰ ‰Ó Ú‡Í Ò‡ÏÓ ÛÈÌÛ˛˜Ó„Ó ·ÛÌÚÛ, ‰Ó ‡Ì‡ı¥ª. <…> ...flÍ ‚˜ËÚ¸ ... ‰ÓÒ‚¥‰, Ó‰ÌËı Î˯ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı, Ò‚¥ÚÒ¸ÍËı Á‡ÒÓ·¥‚ ‰Îfl Ó·ÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl β‰Ò¸ÍËı „ӪÁÏ¥‚ Ì ‚ËÒÚ‡˜‡π. <…> í¥Î¸ÍË ÔÓ̇‰ ‚ҥχ β‰¸ÏË ÒÚÓfl˜ËÈ, ‰Îfl ‚Ò¥ı β‰ÂÈ Ó‰Ì‡ÍÓ‚ËÈ ¥ Ӊ̇ÍÓ‚Ó ªı Ó·Ó‚’flÁÛ˛˜ËÈ ÅÓÊËÈ Á‡ÍÓÌ „Óχ‰Ò¸ÍÓª ÏӇΥ ¥ ڥθÍË ‡‚ÚÓËÚÂÚ ‚·‰Ë ‰ÛıÓ‚ÌÓª, fl͇ ˆÂÈ ÅÓÊËÈ Á‡ÍÓÌ ·ÂÂÊ ¥ Á‡ ÈÓ„Ó ‚ËÍÓÌÛ‚‡ÌÌflÏ ÒÚÂÊËÚ¸, ‚ Òڇ̥ Ó·ÏÂÊËÚË Î˛‰Ò¸Í¥ „ӪÁÏË, Ӊ̇ÍÓ‚Ó flÍ ÒËθ̥¯Ëı, Ú‡Í ¥ Ò··¯Ëı. í¥Î¸ÍË ÂÎ¥„¥fl ¥ ñÂÍ‚‡ ‚ Òڇ̥ Ò‚Óπ˛ ‚Î‡‰Ó˛ ‰ÛıÓ‚ÌÓ˛, ‚·‰Ó˛ «Ì ÓÚ Ïˇ Ò„ӻ ÔËÏÛÒËÚË ÒËθ̥¯Ëı Ú‡ Á‰‡ÚÌ¥¯Ëı ‚ÊË‚‡ÚË Ò‚Ó˛ ·¥Î¸¯Û ÒËÎÛ Ú‡ Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ Ì ڥθÍË ‰Îfl Ò·Â, ‡ È ‰Îfl ‰Ó·‡ Ò··¯Ëı. ß Ú¥Î¸ÍË ‚Ó̇, Ó·ÏÂÊË‚¯Ë ‚·‰Û ÒËθ̥¯Ëı Ó·Ó‚’flÁÛ˛˜ËÏË ‚Ò¥ı Á‡ÍÓ̇ÏË „Óχ‰Ò¸ÍÓª ÏӇΥ, ‚ Òڇ̥ ÔË‚˜ËÚË Ò··¯Ëı ‡‚ÚÓËÚÂÚ ‚·‰Ë ‚ËÁ̇‚‡ÚË. <…> íÓÏÛ ÚÓ ÔÓÎ¥ÚËÍË, ÔÓ flÍËı ÚÂÔ ÏÓ‚‡, Ì ıÓ˜ÛÚ¸ ‡Ì¥ Ó·ËÚË Á ñÂÍ‚Ë ¥ ÂÎ¥„¥ª Á̇fl‰‰fl Ò‚Óπª Ò‚¥ÚÒ¸ÍÓª, χÚÂ¥flθÌÓª ‚·‰Ë, ‡Ì¥ ‚ËÍˉ‡ÚË ÂÎ¥„¥˛ Á ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl, ÁÓ·Ë‚¯Ë ªª ÒÔ‡‚Ó˛ ÔË‚‡ÚÌÓ˛. ÑÓ ÂÎ¥„¥ª Ú‡ ñÂÍ‚Ë Ì‡ÎÂʇڸ ... ÒÔ‡‚Ë
– ÓÁ¯ËÂÌÌfl ÁÓÌË ÏËÛ ¥ ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË ‚ Ö‚ÓÔ¥; – Ô¥‰ÚËÏ͇ ÁÏ¥Ì ¥ ÔÓˆÂÒ¥‚, ̇ˆ¥ÎÂÌËı ̇ Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÒËÒÚÂÏ Û Í‡ªÌ‡ı ëçÑ; – ÔÓÏÓˆ¥fl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ú‡ ÒÓˆ¥Ó-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË Û Í‡ªÌ‡ı ëçÑ ¯ÎflıÓÏ ¥ÌÚÂÌÒË٥͇ˆ¥ª ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ‰Îfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÓÒÚÛ ¥ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ÂÙÓÏ; – ‰ÓÔÓÏÓ„‡ Û ÒÚ‚ÓÂÌÌ¥ Ô‡‚Ó‚Óª ¥ÌÙ‡ÒÚÛÍÚÛË Û ˆËı ͇ªÌ‡ı Ú‡ Û Ì‡Ï‡„‡ÌÌ¥ ‚ËÈÚË Ì‡ ¥‚Â̸ ‚ËÏÓ„ ‰Ó ˜ÎÂÌÒÚ‚‡ Û Ï¥Ê̇ӉÌËı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flı, flÍ¥ ‰ÓÁ‚ÓÎflÚ¸ ªÏ ÔËπ‰Ì‡ÚËÒfl ‰Ó Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚; – ÔÓÏÓˆ¥fl ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ ¥ ‚‰ÓÒÍÓ̇ÎÂÌÌfl ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÒËÒÚÂÏ Û Á„‡‰‡ÌËı ͇ªÌ‡ı ¯ÎflıÓÏ ÓÁ¯ËÂÌÌfl ÍÓÌÚ‡ÍÚ¥‚ ¥Á Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flÏË, ˘Ó ÙÛÌ͈¥ÓÌÛ˛Ú¸ Û Í‡ªÌ‡ı Öë, ̇҇ÏÔ‰ ¥ ̇ȷ¥Î¸¯Â – ¥Á ÌÂÛfl‰Ó‚ËÏË Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flÏË; – ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl Û ·ÓÓÚ¸·¥ Á ÍÓÛÔˆ¥π˛ ¥ Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓ˛ ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ˛;
169
СХІДНА ПОЛІТИКА ЕВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В РАМКАХ ПРОЦЕСУ РОЗШИРЕННЯ ЕС НА СХІД ЩОДО ПРИЄДНАННЯ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЕВРОПИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó Ú‡ ÏӇθÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ. Ç ˆ¥È ÒÙÂ¥ ‰Âʇ‚‡ ÏÛÒËÚ¸ ‡‚ÚÓËÚÂÚ ÂÎ¥„¥ª Ú‡ ñÂÍ‚Ë ‚ËÁ̇‚‡ÚË, ÈÓ„Ó Ò‚ÓªÏË ‡ÍÚ‡ÏË ÔÓÍÓË Ô‰ ‚·‰Ó˛ ‰ÛıÓ‚ÌÓ˛ Ô¥‰‰ÂÊÛ‚‡ÚË; ÔÓ ÏӇθÌÛ ¥ ‰ÛıÓ‚ÌÛ Ò‡Ì͈¥˛, ÔÓ ·Î‡„ÓÒÎÓ‚ÂÌÌfl ñÂÍ‚Ë ‰Îfl Ò‚Óªı ‰¥Î ‰Âʇ‚ÌËı ‰·‡ÚË; ͇̇ÁË ñÂÍ‚Ë Ú‡ ÂÎ¥„¥ª ‚ ÒÙÂ¥ ‰ÛıÓ‚Ì¥È Ó‰Ì‡ÍÓ‚Ó Ó·Ó‚’flÁÛ˛˜ËÏË ‰Îfl ‚Ò¥ı ... ‚ËÁ̇‚‡ÚË ¥ Ì¥ÍÓÎË ‡‚ÚÓËÚÂÚÛ ñÂÍ‚Ë Ú‡ ÂÎ¥„¥ª Ì ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÚË ‰Îfl Ô‚‰ÂÌÌfl Ò‚Óªı ‚·ÒÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Á‡ÏËÒÎ¥‚ Ú‡Ï, ‰Â ... ‚·ÒÌÓª, Ò‚¥ÚÒ¸ÍÓª, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒËÎË Ú‡ Á‰‡ÚÌÓÒÚË Ì ‚ËÒÚ‡˜‡π27. ñ¥ ÒÎÓ‚‡ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÒÚ‡ÚË ÊËÚÚπ‚ËÏ ÍÂ‰Ó ÍÓÊÌÓ„Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÎ¥ÚË͇, ·Ó ¥Ì¯Ó„Ó ¯ÎflıÛ ‰Ó ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË Û ‰Âʇ‚ÌÓÏÛ Ú‡ ÒÛÒԥθÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥ Ì ¥ÒÌÛπ. 1 èÓ¥‚ÌflÈ: Dietrich von Hildebrand, Ethik, (Josef Habbel/W. Kohlhammer GmbH: Stuttgart-Regensburg 1973), Ò.7. 2 ã‡Ú. «intelligibilis» – Á‰‡ÚÌËÈ ·ÛÚË ÁÓÁÛÏ¥ÎËÏ, ÁÓÁÛÏ¥ÎËÈ, Á·‡„ÌÂÌÌËÈ. 3 Dietrich von Hildebrand, Ethik, (Josef Habbel/W. Kohlhammer GmbH: Stuttgart-Regensburg 1973), Ò.12-13. 4 Dietrich von Hildebrand, Ethik, (Josef Habbel/W. Kohlhammer GmbH: Stuttgart-Regensburg 1973), Ò.39-43. 5 í‡Ï Ò‡ÏÓ, Ò.43-44.
– ÁÏÂ̯ÂÌÌfl ͥθÍÓÒÚË ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı Ú‡ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËı Á‡„ÓÁ. ì Ô·ÌË Òı¥‰ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Öë ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ‚Íβ˜ËÚË Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ͇ªÌ ÔÓÒÚ-ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÏË ÔÂÒÔÂÍÚË‚‡ÏË ÓÁ‚ËÚÍÛ ¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ì‡‰‡ÌÌfl ªÏ ‡θÌËı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ‚˷ˇÚË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÛ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ Ó¥πÌÚ‡ˆ¥˛. ÅÛ‰Û˜Ë Ì‡È·¥Î¸¯ Òı¥‰ÌÓ˛ ˜‡ÒÚËÌÓ˛ ÓÁ¯ËÂÌÓ„Ó Öë, èÓθ˘‡ ÁÓÍÂχ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂ̇ Û ÓÁ‚ËÚÍÛ ÍÓ„ÂÂÌÚÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Öë ˘Ó‰Ó ‚Ò¸Ó„Ó ÔÓÒÚ-ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ – ͇ªÌ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË, á‡Í‡‚͇ÁÁfl ¥ ë‰̸Ӫ ÄÁ¥ª. Ç ¥ÌÚÂÂÒ‡ı èÓθ˘¥ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ Û ÔË‚‡·ÎË‚Ó„Ó Ô‡Ú̇ ‰Îfl ÔÓÒÚ-ÒÓ‚πˆ¸ÍËı ͇ªÌ, „ÓÚÓ‚Ó„Ó Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÚË ªÏ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ ̇ ‚Ò¥ı ÏÓÊÎË‚Ëı ¥‚Ìflı. í‡Í‡ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÁÓÒ‰ÊÂ̇ ̇ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÔÓ·ÎÂχı Ú‡ ÔËÚ‡ÌÌflı ·ÂÁÔÂÍË, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥, ÚÓ„¥‚Î¥, Ú‡ÌÒÔÓÚÛ Ú‡ ÂÌ„ÂÚËÍË, Á‡ıËÒÚ¥ ‰Ó‚Í¥ÎÎfl, ÍÛθÚÛÌÓ„Ó Ó·Ï¥ÌÛ, ¥ÌÙÓχˆ¥ª Ú‡ áåß, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÔËڇ̸, ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı ¥Á ¯ÂÌ∂ÂÌÒ¸ÍËÏË Ô‡‚Ë·ÏË. 燉Á‚˘‡ÈÌÓ ‚‡ÊÎË‚Â Ï¥ÒˆÂ Û Ú‡Í¥È h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a 6
í‡Ï Ò‡ÏÓ, Ò.83, 90-93. í‡Ï Ò‡ÏÓ, Ò.107. 8 Ñ¥Ú¥ı ÙÓÌ É¥Î¸‰Â·‡Ì‰ ÓÁ¥ÁÌflπ ÓÌÚ˘̥ (ڇͥ, flÍ¥ ÔÓÎfl„‡˛Ú¸ Û ÒÔÓ‚ÌÂÌÓÒÚ¥, ‡ÍÚۇθÌÓÒÚ¥ ·ÛÚÚfl ‰‡ÌÓ„Ó ÒÛ˘Ó„Ó) Ú‡ flÍ¥ÒÌ¥ (ÂÒÚÂÚ˘̥, ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̥, ÏӇθ̥) ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥, flÍ¥ Ì Á‡‚Ê‰Ë È‰ÛÚ¸ ‚ Ô‡¥. ÉÎfl‰Ë: op. cit., Ò.135-162. 9 í‡Ï Ò‡ÏÓ, Ò.165-166 (ÔÂÂÍ·‰ Ï¥È – è.É.). 10 í‡Ï Ò‡ÏÓ, Ò.166-173. 11 Dietrich von Hildebrand, Ethik, (Josef Habbel/W. Kohlhammer GmbH: Stuttgart-Regensburg 1973), Ò.177-185. 12 í‡Ï Ò‡ÏÓ, Ò.185-188. 13 í‡Ï Ò‡ÏÓ, Ò.25-26, 185-188, 467-477. 14 èÓ¥‚ÌflÈ: Ú‡Ï Ò‡ÏÓ, Ò.191-192, 288-292, 398-403. 15 èÓ¥‚ÌflÈ: Ú‡Ï Ò‡ÏÓ, Ò.117-124. 16 Dietrich von Hildebrand, Ethik, (Josef Habbel/W. Kohlhammer GmbH: Stuttgart-Regensburg 1973), Ò.194-199. 17 â‰ÂÚ¸Òfl Ì ÔÓ Ù‡ÍÚ˘ÌËÈ ‚Á‡πÏÓÁ‚’flÁÓÍ, ·Ó ÈÓ„Ó ‰ÛÊ ‚‡ÊÍÓ Û Ò‚¥Ú¥ Á̇ÈÚË, ‡ ÔÓ Á‚’flÁÓÍ Ì‡ÎÂÊÌËÈ, Ú‡ÍËÈ, flÍËÈ ÔÓ‚ËÌÂÌ ·ÛÚË. 18 ü Ì χ˛ ̇ Û‚‡Á¥ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÍËϥ̇θÌÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl ˆ¸Ó„Ó ÒÎÓ‚‡, ‡ ÓÁ̇˜‡˛ ÌËÏ ‚ÒflÍÛ Î„¥ÚËÏÌÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ‚·‰Û, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÛÒÚÓ˛ Ú‡ ÙÓÏË Ô‡‚Î¥ÌÌfl. 19 «èÓÁËÚË‚ÌËÏ» ˆÂ Ô‡‚Ó Á‚ÂÚ¸Òfl ‚¥‰ ·ÚËÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÎÓ‚‡ pono (positum) – ‚ÒÚ‡Ìӂ₇ÚË (‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÂ), ÚÓ·ÚÓ Ô‡‚Ó, flÍ Ì π ‚Ó‰ÊÂÌ ˜Ë «ÔËӉ̻, ‡ ‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌ ÒÛÒԥθÌËÏ «‡‚ÚÓËÚÂÚÓÏ». 7
ПЕТРО ГУСАК ЕТИКА І ПОЛІТИКА: АЛЬТЕРНАТИВА ЧИ КОНСОНАНС?
170
ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÒÚÛÍÚÛ¥ ‚¥‰‚Ó‰ËÚ¸Òfl ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ‚ „‡ÎÛÁ¥ ˆË‚¥Î¸ÌÓª ·ÂÁÔÂÍË; Û ˆ¸ÓÏÛ ‡ÒÔÂÍÚ¥ Á̇˜ÌÛ Óθ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚¥‰¥„‡‚‡ÚË „Óχ‰Ò¸Í¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª. ťθ¯Â ÚÓ„Ó, ͇ªÌË ëçÑ ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‰ÓÍ·ÒÚË ‚Ò¥ı ÁÛÒËθ ‰Ó ÔËÈÌflÚÚfl Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚‡, Û flÍÓÏÛ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ ÌÓÏË ·ÛÎË ·Ë Ô˂‰ÂÌ¥ Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ÒÚ¸ ‰Ó Òڇ̉‡Ú¥‚ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ, ˘Ó ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ ªÏ ‚ËÈÚË Ì‡ ¥‚Â̸ ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª ¥Á π‰ËÌËÏ ËÌÍÓÏ Öë ¥ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚˜¥ Ú‡ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥Ó̇θ̥ „‡‡ÌÚ¥ª ¥, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ÒÚ‚ÓËÚË ÔË‚‡·ÎË‚ËÈ ¥Ì‚ÂÒÚˈ¥ÈÌËÈ ÍΥχÚ. èÓ ÒÛÚ¥, ·ÂÁÔÓÒ‰Ìπ ÒÛÒ¥‰ÒÚ‚Ó Á‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‰Ó ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓÒÚË ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ·‡’π¥‚, flÍ¥ ‚ËÌË͇˛Ú¸ ‚ ÂÁÛθڇڥ ‡ÒËÏÂÚ¥ª ÒÓˆ¥ÓÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ ¥ ‡Á˛˜Ëı ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚÂÈ ‚ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚÛ‚‡ÌÌ¥ Ú‡ ¥ÌÙ‡ÒÚÛÍÚÛ¥ ÔÓ Ó·Ë‰‚‡ ·ÓÍË ÌÓ‚Ó„Ó ÍÓ‰ÓÌÛ Öë. ì„Ó‰Ë ÔÓ Ô‡ÚÌÂÒÚ‚Ó Ú‡ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂÓ, flÍ¥ Ï¥ÒÚflÚ¸ Ô·ÌË Ú‡ ÔË̈ËÔË Ûfl‰Ó‚Óª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ Ï¥Ê Ô‡Ú̇ÏË, ÒÎ¥‰ ‰ÓÔÓ‚ÌËÚË ÒÚ‡Ú„¥flÏË ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡, ÒÔflÏÓ‚‡ÌËÏË Ì‡ ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÒÔˆËÙ¥˜ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ. ß ˜ËÏ ÏÂ̯ËÏË ·Û‰ÛÚ¸ ÌËÌ¥¯Ì¥ ‡ÒËÏÂÚ¥ª Ï¥Ê Í‡ªÌ‡ÏË, ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÏË Ï¥Ê ÒÓ·Ó˛ ‚¥‰ÌÓÒË̇ÏË ‚ ‡Ï͇ı ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ÒÛÒ¥‰ÒÚ‚‡, ÚËÏ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a 20
Katechismus der Katholischen Kirche, (Oldenbourg/ Benno/ Paulusverlag/ Veritas/ Libreria Editrice Vaticana, 1993); # 18971904. 21 èÓ¥‚ÌflÈ: Katechismus der Katholischen Kirche, (Oldenbourg/ Benno/ Paulusverlag/ Veritas/ Libreria Editrice Vaticana, 1993); # 1905-1912. 22 ì ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ «ÔËÓ‰ÌÓ„Ó Á‡ÍÓÌÛ», flÍ ·ÛÎÓ Á‡Á̇˜ÂÌ ‚ˢÂ. 23 ë‚. íÓχ ÄÍ‚¥ÌÒ¸ÍËÈ, Summa Theologiae, I-Iiae, q. XCV, 2; ˆËÚÓ‚‡ÌÓ Á‡ ‚ˉ‡ÌÌflÏ: Ó. Ñ¥ÓÌËÒ¥È íÛβÍ-äÛθ˜Ëˆ¸ÍËÈ, èÓ Á‡ÍÓÌË ‚ ̇ۈ¥ íÓÏË ÄÍ‚¥Ì‡Ú‡ (Ç-‚Ó «ïËÒÚËflÌÒ¸ÍËÈ „ÓÎÓÒ», München 1969); Ò.34. 24 Katechismus der Katholischen Kirche, (Oldenbourg/ Benno/ Paulusverlag/ Veritas/ Libreria Editrice Vaticana, 1993); # 2242 (ÔÂÂÍ·‰ Ï¥È – è.É.). 25 ü Ì χ˛ ̇ Û‚‡Á¥ flÍÛÒ¸ ÍÓÌÍÂÚÌÛ ÍÓÌÙÂÒ¥˛. 26 èÓ¥‚ÌflÈ: Ç’fl˜ÂÒ·‚ ãËÔËÌÒ¸ÍËÈ, êÂÎ¥„¥fl ¥ ñÂÍ‚‡ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ì͇ªÌË, (Ç-‚Ó «ÑÛÊË̇», 㸂¥‚ 1933); Ò.13-18. 27 Ç’fl˜ÂÒ·‚ ãËÔËÌÒ¸ÍËÈ, êÂÎ¥„¥fl ¥ ñÂÍ‚‡ ‚ ¥ÒÚÓ¥ª ì͇ªÌË, (Ç-‚Ó «ÑÛÊË̇», 㸂¥‚ 1933); Ò.18-20.
·¥Î¸¯Â ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ·Û‰Â ‚ Û„Ó‰ ÔÓ Ô‡ÚÌÂÒÚ‚Ó Ú‡ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌËˆÚ‚Ó ÓÁ¯ËËÚË ÒÔÂÍÚ Ò‚Óªı ÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂ̸ ̇ ‰Ó‚¯ËÈ ÔÂ¥Ó‰. 3. éñßçäÄ èéãßíàóçàï èêéñÖëßÇ çÄ èêéëíéêß ëçÑ ç ·Û‰Û˜Ë Ì¥ ‰Âʇ‚Ó˛, ‡Ì¥ ÔÓ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ˛ ÒÚÛÍÚÛÓ˛, ëÔ¥‚‰ÛÊÌ¥ÒÚ¸ çÂÁ‡ÎÂÊÌËı ÑÂʇ‚ Ì ÔÓÚ·Ûπ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ÙÓχθÌÓ„Ó ‚ËÁ̇ÌÌfl. üÍ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÔÓÒÚ¥, ˘Ó ÒÔ¥‚Ô‡‰‡π ¥Á ÚÂËÚÓ¥π˛ ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ (Á‡ ‚ËÌflÚÍÓÏ ‰Âʇ‚ ŇÎÚ¥ª), ëçÑ ¥ÒÌÛπ Á‡‚‰flÍË ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏ Â‡Î¥flÏ, ˘Ó ÛÚËÏÛ˛Ú¸ ÈÓ„Ó Í‡ªÌ˘ÎÂÌË ‡ÁÓÏ. ñÂ, ÁÓÍÂχ, ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl Ï¥Ê Ó·ÓÓÌÌËÏË ¥Ì‰ÛÒÚ¥flÏË, ÌÂÁÏ¥Ì̇ ¥ ÔÓÁ·‡‚ÎÂ̇ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ë ÛÒÔ‡‰ÍÓ‚‡Ì‡ Ú‡ÌÒÔÓÚ̇ ÒËÒÚÂχ, Òԥθ̇ ÂÌ„ÂÚ˘̇ Ú‡ ÚÂÎÂÍÓÏÛ̥͇ˆ¥È̇ ¥ÌÙ‡ÒÚÛÍÚÛ‡, ÒԥθÌËÈ ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ÔÓÒÚ¥, ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ ‡·Ó ‚¥‰ÍËÚ¥ ÍÓ‰ÓÌË Ï¥Ê Ô‡Ú̇ÏË ÔÓ ëçÑ, ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl êÓÒ¥ª Û ÎÓ͇θ̥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË ÚÓ˘Ó. ÑÓ ˆ¸Ó„Ó ÏÓÊ̇ Ú‡ÍÓÊ ‰Ó‰‡ÚË ÒԥθÌÛ ÏÓ‚Û ¥ Á‚’flÁÍË, flÍ¥ Á·Â„ÎËÒfl Ï¥Ê ÔÓÎ¥ÚËÍÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏË ÂÎ¥Ú‡ÏË ÌËÌ¥ ‚Ê ÌÂ¥ÒÌÛ˛˜Óª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ Ó Î ¸ Ì ¥ È
©
Ë
„
Ó
¸
Í
Î
Â
Ì Ó ‚ ¥ È . . .
ı
,
2
0
0
0
«сестра—украина, памятка или вокабулярий» и
г
о
р
ь
к
л
е
х
èÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ ÔÓÒÚÓÓ‚¥ ëçÑ ·‡ÍÛπ Ó‰ÌÓχ̥ÚÌÓÒÚË. Ç¥‰ Ò‡ÏÓ„Ó ÔÓ˜‡ÚÍÛ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ‚Ë¥¯‡Î¸Ì‡ Óθ Û ˆ¸ÓÏÛ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ¥ ̇ÎÂÊËÚ¸ êÓÒ¥ª Á Ó„Îfl‰Û ̇ ªª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ ‚‡„Û Ú‡ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Û ÔÓÚÛÊÌ¥ÒÚ¸. èÓÚ ÒÔÓ·Ë ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ͥθÍÓı ÓÍ¥‚ ÒÚ‚ÓËÚË flÍÛÒ¸ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ÒԥθÌÓÚÛ Ô¥‰ „¥‰Ó˛ êÓÒ¥ª, Á‡ ‚ËÌflÚÍÓÏ í‡¯ÍÂÌÚÒ¸ÍÓ„Ó è‡ÍÚÛ (1992), ÔÓ‚‡ÎËÎËÒfl. á‡Á̇‚¯Ë Ì‚‰‡˜¥, êÓÒ¥fl ÒÔÓ·Û‚‡Î‡ ‡‰‡ÔÚÛ‚‡ÚË í‡¯ÍÂÌÚÒ¸ÍËÈ Ô‡ÍÚ ‰Ó Ò‚Óªı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÔÓÚ·, ÔÓÔÓÌÛ˛˜Ë, ÁÓÍÂχ, ͇ªÌ‡Ï-˜ÎÂÌ‡Ï ëçÑ ÓÁ¯Ë˛‚‡ÚË Ò‚Ó˛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ Û Ú¸Óı ̇ÔflÏ͇ı: Ô¥‚‰ÂÌÌÓÏÛ, ͇‚͇Á¸ÍÓÏÛ Ú‡ Á‡ı¥‰ÌÓÏÛ. ôÓ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl Â∂¥Ó̇θÌÓª ·ÂÁÔÂÍË, ‰Âͥθ͇ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ÓÍ¥‚ ÔÂÂÍÓÌÎË‚Ó ‰Ó‚ÂÎË ÔÓfl‚Û ÒÚÛÍÚÛ, flÍ¥ ÚËÏ ˜Ë ¥Ì¯ËÏ ˜ËÌÓÏ ‚¥‰Ó·‡Ê‡˛Ú¸ ÒÚ‡Ú„¥ª ¥ ÒÔflÏÛ‚‡ÌÌfl ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚ Ú‡ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ÓÍÂÏËı ͇ªÌ Ú‡ „ÛÔ Í‡ªÌ, flÍ¥ π ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËÏË ‰Ó 퇯ÍÂÌÚÒ¸ÍÓ„Ó è‡ÍÚÛ. ñÂ, ÁÓÍÂχ: – ÁÓ̇, ‚¥Î¸Ì‡ ‚¥‰ fl‰ÂÌÓª Á·Óª Û ëÂÂ‰Ì¥È ÄÁ¥ª; – äÓÌÙÂÂ̈¥fl ¥Á Á‡ıÓ‰¥‚ ˘Ó‰Ó ‚Á‡πÏÌÓª ‰Ó‚¥Ë Û ëÂÂ‰Ì¥È ÄÁ¥ª;
171
СХІДНА ПОЛІТИКА ЕВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В РАМКАХ ПРОЦЕСУ РОЗШИРЕННЯ ЕС НА СХІД ЩОДО ПРИЄДНАННЯ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЕВРОПИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ä — ÒÍÛθÔÚÓ‡ ÄıËÔÂÌÍÓ ËÁ‚‡flÌËfl (‰Ó ÄÔ‡, Å˚ÌÍÛ¯‡ Ë ‰., ÒÏ. «É»). Å — ·Ó˘ — Ò‡ÏÓ ÁÌÓÈÌÓ ·Î˛‰Ó Ë „Ó‰ÓÒÚ¸ Û͇ËÌÒÍÓ„Ó Ó·Â‰‡, ˜¸ÂÏÛ ÏÂÒÚÛ Ì‡ Ò·‚flÌÒÍÓÏ ÒÚÓΠÒÓÓÚ‚ÂÚÒÚ‚Û˛Ú ÚÓθÍÓ ÛÒÒÍË «ÔÓÎÌ˚» ˘Ë Ë ÔÓθÒÍËÈ ·Ë„ÓÒ; ÍÓÏÔÓÁËÚÓ ÅÓÚÌflÌÒÍËÈ ÅÓÚÌflÌÒÍËÈ, Á‡Ô‡‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒÍË ʇÌ˚ Ë ˆÂÍÓ‚ÌÓ ıÓÓ‚Ó ÔÂÌË a capella (ÒÏ. «è»); ÅÛ΄‡ÍÓ‚ åËı‡ËÎ, ‚ÓÒÔ‚¯ËÈ äË‚ Í‡Í ÛÌË‚Â҇θÌ˚È ÉÓÓ‰, ÌÓ ÓÔËÒ‡‚¯ËÈ ì͇ËÌÛ Í‡Í ÒÚ‡ÌÛ ·ÂÁ ËÒÍÛÔÎÂÌËfl (ÒÏ. «Ç», «ä» Ë «ì»). Ç — Ç·‰ËÏË Ç·‰ËÏË, ‚ÂÎËÍËÈ ÍÌflÁ¸, ÍÂÒÚËÚÂθ äË‚ÒÍÓÈ êÛÒË (ÒÏ. «ä», Ú‡ÍÊ ‚ Ô‰ÔÓÒΉÌÂÏ ‡·Á‡ˆÂ «ÅÂÎÓÈ „‚‡‰ËË» ÅÛ΄‡ÍÓ‚‡: «ç‡‰ ÑÌÂÔÓÏ Ò „¯ÌÓÈ Ë ÓÍÓ‚‡‚ÎÂÌÌÓÈ Ë ÒÌÂÊÌÓÈ ÁÂÏÎË ÔÓ‰ÌËχÎÒfl ‚ ˜ÂÌÛ˛, χ˜ÌÛ˛ ‚˚Ò¸ ÔÓÎÌÓ˜Ì˚È ÍÂÒÚ Ç·‰ËÏˇ. àÁ‰‡ÎË Í‡Á‡ÎÓÒ¸, ˜ÚÓ ÔÓÔ˜̇fl ÔÂÂÍ·‰Ë̇ ËÒ˜ÂÁ· — ÒÎË·Ҹ Ò ‚ÂÚË͇θ˛, Ë ÓÚ ˝ÚÓ„Ó ÍÂÒÚ Ô‚‡ÚËÎÒfl ‚ Û„Óʇ˛˘ËÈ ÓÒÚ˚È Ï˜». èÓıÓÊËÈ Ô‡ÏflÚÌËÍ, Ô‚Áӯ‰¯ËÈ Ò‚ÓËÏË ‡ÁχÏË ‚Ò ÓÍÂÒÚ, ‰ÂÈÒÚ‚ËÚÂθÌÓ ·˚Î ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌ Ì‡
– ÉììÄå – ÉÛÁ¥fl, ì͇ªÌ‡, ìÁ·ÂÍËÒÚ‡Ì, ÄÁ·‡È‰Ê‡Ì, åÓΉӂ‡ (ÑÓ„Ó‚¥ ÔÓ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛); – ëÓ˛Á Å¥ÎÓÛÒ¥ Ú‡ êÓÒ¥ª. ÑÓ ÒÔËÒÍÛ ÒÛ·Â∂¥Ó̇θÌËı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥È ‚ ‡Ï͇ı ëçÑ Ì‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 1990-ı ‚ıÓ‰ËÎË: – åËÚÌËÈ ÒÓ˛Á (êÓÒ¥fl, Å¥ÎÓÛÒ¸, ä‡Á‡ıÒÚ‡Ì, äË„ËÁÒÚ‡Ì, 퇉ÊËÍËÒÚ‡Ì), flÍËÈ Á„Ó‰ÓÏ ÔÂÂ¥Ò Û Ö‚‡Á¥ÈÒ¸ÍÛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÛ ÒԥθÌÓÚÛ; – ë‰̸ӇÁ¥‡ÚҸ͇ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÒÔ¥‚‰ÛÊÌ¥ÒÚ¸ (ä‡Á‡ıÒÚ‡Ì, ìÁ·ÂÍËÒÚ‡Ì, äË„ËÁÒÚ‡Ì, 퇉ÊËÍËÒÚ‡Ì). èÓÔÓÁˈ¥fl ÒÚ‚ÓËÚË ÁÓÌÛ ‚¥Î¸ÌÓª ÚÓ„¥‚Î¥ ̇ ‚Ò¥È ÚÂËÚÓ¥ª ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ëëëê Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ÓÁ̇˜‡Î‡ ·Ë ‚¥‰Ú‚ÓÂÌÌfl ÒÚ‡Ëı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Á‚’flÁÍ¥‚. ÑÓ„Ó‚¥ ˘Ó‰Ó ˆ¸Ó„Ó ·ÛÎÓ Ô¥‰ÔËÒ‡ÌÓ 15 Í‚¥ÚÌfl 1994 ÓÍÛ, ‡ 1 Ò¥˜Ìfl 2000 ÓÍÛ ÔËÈÌflÚÓ Á‡ ‰‡ÚÛ ¥Ì‡‚„Û‡ˆ¥ª áÓÌË ‚¥Î¸ÌÓª ÚÓ„¥‚Î¥ ëçÑ. èÓÚ ¥ ˆfl, flÍ ¥ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌËı ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚ Ú‡ÍÓ„Ó Ô·ÌÛ ‚ ‡Ï͇ı ëÔ¥‚‰ÛÊÌÓÒÚË çÂÁ‡ÎÂÊÌËı ÑÂʇ‚, ÚÂÊ ÔÓ‚‡ÎË·Òfl. ç‡ ÚÎ¥ Ì‚‰‡˜ Û ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚¥È, ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È ÒÙ‡ı Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌËÈ ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ô¥‰ÔËÒ‡ÌÌfl Å¥¯ÍÂÍÒ¸ÍËı Û„Ó‰ (1992) ÒԥθÌËÈ ‰Îfl ëÔ¥‚‰ÛÊh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ИГОРЬ КЛЕХ «СЕСТРА— УКРАИНА, ПАМЯТКА ИЛИ ВОКАБУЛЯРИЙ»
172
ÚÓÏ Ê ˜ÌÓÏ ·ÂÂ„Û ¯ÂÒÚ¸‰ÂÒflÚ ÎÂÚ ÒÔÛÒÚfl); ÇÂfi‚͇ — ıÓ, ËÏÂÌË. É — ÉÓ„Óθ (˜ÂÈ ‰Â̸ ÓʉÂÌËfl ÔÓ ÌÓ‚ÓÏÛ ÒÚËβ ÒÓ‚Ô‡Î Ò ‰ÌÂÏ ‰Û‡Í‡, 1 ‡ÔÂÎfl); «„‡Í‡Ì¸Â» — ı‡‡ÍÚÂ̇fl ˜ÂÚ‡ ÔÓËÁÌÓ¯ÂÌËfl ÌÂÍÓÚÓ˚ı „Â̇θÌ˚ı ÒÂÍÂÚ‡ÂÈ ‚ ÒÓ‚ÂÚÒÍÓ ‚ÂÏfl (Á‚ÓÌÍÓ «„», ̇fl‰Û Ò „ÎÛıËÏ, ÒÏÓ„ÎÓ ‚ÂÌÛÚ¸Òfl ‚ Û͇ËÌÒÍÛ˛ ˜¸ ÚÓθÍÓ ÔÓÒΠÓÒÔÛÒ͇ ëëëê); ɇÎˈËfl (ÏËÙ Ì ӉÌÓÈ ËÏÔÂËË; „Ó˚ ä‡Ô‡Ú˚ — ÔÓÚË‚ÓÔÓÎÓÊÌ˚È ì‡ÎÛ ·ÓÚ ÇÂÎËÍÓÈ ÇÓÒÚÓ˜ÌÓ-Ö‚ÓÔÂÈÒÍÓÈ ‡‚ÌËÌ˚, ÒÓ‰ËÌÂÌÌ˚È, Í‡Í Û‚Âfl˛Ú „ÂÓÎÓ„Ë, ÒÂÈÒÏÓ͇̇ÎÓÏ Ò ‡ÁÎÓÏÓÏ, ̇ ͇˛ ÍÓÚÓÓ„Ó ‚˚ÓÒ· åÓÒÍ‚‡); ÉÓÎÓÚ‡ ÉÓÎÓÚ‡, ÍÓÁ‡Í (Ê‡Ì — «‰Ûχ», Ô‡‚‰‡ ÔÂÂÊË‚‡ÌËfl ҂ˉÂÚÂθÒÚ‚ÛÂÚ Ó Â‡Î¸ÌÓÏ ÒÛ˘ÂÒÚ‚Ó‚‡ÌËË); „Ó̘‡ÒÚ‚Ó („Ó¯ÓÍ Í‡Í ‡Á‰ÂÎËÚÂθ̇fl ˜ÂÚ‡ ‰‚Ûı ÔÛÒÚÓÚ — ‚̯ÌÂÈ Ë ‚ÌÛÚÂÌÌÂÈ, ÒÏ. «Ä»); „ÓÔ‡Í — ̇ˆËÓ̇θÌ˚È Ú‡Ìˆ, Óڇʇ˛˘ËÈ Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌËÂ Ó ÒËÎÓ‚ÓÏ ı‡‡ÍÚ ÛÒÚÓÈÒÚ‚‡ ÛÌË‚ÂÒÛχ; „ÛˆÛÎ˚ Ë ‚ÂıÓ‚Ë̈˚ — „Óˆ˚ (Ú‡Í ÊÂ Í‡Í ·ÓÈÍË Ë Î˝ÏÍË Ì‡ Ò‚ÂÓ-Á‡Ô‡‰Â), ÌÓ Ô˯Î˚Â, ‚ÓÁÏÓÊÌÓ, „ÓÚÒÍÓ„Ó ÔÓËÒıÓʉÂÌËfl, ËÒÔÓ‚Â‰Û˛Ú Ô‡‚ÓÒ·‚ËÂ.
ÌÓÒÚË ·ÂÁ‚¥ÁÓ‚ËÈ ÂÊËÏ ÒÚ‡‚ ÒËÏ‚ÓÎÓÏ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ëçÑ. èÓÚ Ӊ̇ Á‡ Ó‰ÌÓ˛ ͇ªÌË ëçÑ ÚËıÓ ‚ËȯÎË ¥Á ˆ¥πª Û„Ó‰Ë. è¯ËÏ ·Û‚ íÛÍÏÂÌ¥ÒÚ‡Ì: 9 ˜Â‚Ìfl 1999 . ‚¥Ì ‚¥‰ÌÓ‚Ë‚ ‚¥ÁÓ‚ËÈ ÂÊËÏ ‰Îfl ‚Ò¥ı „Óχ‰flÌ Í‡ªÌ ëçÑ. á 1 ‚ÂÂÒÌfl 2000 ÓÍÛ í‡‰ÊËÍËÒÚ‡Ì ¥ ìÁ·ÂÍËÒÚ‡Ì ‚¥‰ÌÓ‚ËÎË ‚¥ÁÓ‚ËÈ ÂÊËÏ Ì‡ ‚Á‡πÏÌ¥È ÓÒÌÓ‚¥. ç‡Â¯Ú¥, 5 „Û‰Ìfl êÓÒ¥fl ‚¥‰ÌÓ‚Ë· ‚¥ÁÓ‚ËÈ ÂÊËÏ ¥Á ÉÛÁ¥π˛, ˜ËÏ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ‚¥‰Ï¥ÌË· ‰¥˛ Å¥¯ÍÂÍÒ¸ÍËı Û„Ó‰. Ç Ò‡Ï¥È ëçÑ Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÓÁÔÓ‰¥ÎÛ ÒËÎ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ˘ÓÒ¸ ÒıÓÊ ̇ ÓÁÚfl„Û‚‡ÌÌfl ‚ ¥ÁÌ¥ ̇ÔflÏÍË. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÓÁÔ‡‰ ëëëê ÒÔËfl‚ ÔÓÁËÚË‚ÌËÏ fl‚ˢ‡Ï ̇ ÔÓÒÚ-ÒÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥, ÁÓÍÂχ – ÔÓfl‚¥ ÂÎÂÏÂÌÚ¥‚ ËÌÍÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ‰ÛÏÍË ¥ áåß, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‚¥‰ÍËÚÓÒÚË ‰Ó ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ. á ¥Ì¯Ó„Ó – ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ·‡„‡ÚÓ¥‚Ì‚Ӫ ÒÛÒԥθÌÓª ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª, ‰Ó͇ÁÓÏ ˜Ó„Ó ÒÚ‡‚ ÓÁË‚ ÒÛÒԥθÌËı Á‚’flÁÍ¥‚ ¥ ‚Ú‡Ú‡ „Óχ‰Ò¸ÍÓª ÓÎ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl. áÓÒÎË ÍÓÛÔˆ¥fl ¥ ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ¸. ìfl‰Ë ‚¥‰ÓÒӷβ˛Ú¸Òfl ‚¥‰ ÚËı, ÍËÏ ‚ÓÌË ÍÂÛ˛Ú¸, ‡ ‰ÂÏÓ͇ڥfl ¥ ‚ÂıÓ‚ÂÌÒÚ‚Ó Ô‡‚‡ ÒÚ‡˛Ú¸ ˜ËÏÓÒ¸ ‰ÓÒflÊÌËÏ Î˯ ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ñ — 뇯ÍÓ ÑÓ‚ÊÂÌÍÓ (ÒÏ. «ä»), ÑÁË„‡ (˛Î‡, ‚ÓΘÓÍ, — ÛÍ.) ÇÂÚÓ‚ (Ò˛‰‡ Ê ÓÚÌÂÒÚË Ó·‡ÁˆÓ‚˚ ÍËÌÓÓ·‡Á˚ — ˝ÈÁÂ̯ÚÂÈÌÓ‚Û èÓÚÂÏÍËÌÒÍÛ˛ ÎÂÒÚÌËˆÛ Ë ÉÛˆÛθ˘ËÌÛ è‡‡‰Ê‡ÌÓ‚‡ 臇‰Ê‡ÌÓ‚‡, ÒÏ. «é» Ë «É»); ÂÍË ÑÌÂÒÚ ÑÌÂÒÚ, ÑÌÂÔ ÑÌÂÔ, ÑÂÒ̇ ÑÂÒ̇, ÑÓ̈ ÑÓ̈, ÑÓÌ, ÑÛ̇È, Ñ‚Ë̇ — ‡͈Ëfl flÁ˚͇ ÔÎÂÏÂÌ, „Ó‚ÓË‚¯Ëı ÔË ‚ˉ ·Óθ¯ÓÈ ÔÓÚÓ˜ÌÓÈ ‚Ó‰˚: «— Ñ-ÌÌ!» (ÔË·ÎËÁËÚÂθÌÓ: «ä‡Í ·˚ ̇ ‰ÌÓ Ì ÔÓÈÚË!..» äÒÚ‡ÚË, Ê/‰ Òڇ̈Ëfl ÑÌÓ — ÏÂÒÚÓ ÓÚ˜ÂÌËfl ÓÚ ÔÂÒÚÓ· ÔÓÒΉÌÂ„Ó ÓÒÒËÈÒÍÓ„Ó ËÏÔ‡ÚÓ‡, Í‡Î‡Ï·Û ËÒÚÓÑË̇ÏÓ ËË); ÙÛÚ·Óθ̇fl ÍÓχ̉‡ «ÑË̇ÏÓ ÑË̇ÏÓ» (äË‚) Í‡Í ÒËÏ‚ÓÎ, ÏËÙ Ë ÚӘ͇ ÔËÎÓÊÂÌËfl ÒÚ‡ÒÚÂÈ. Ü — Ü‚‡ÌˆÍËÈ (Ô‰ÍË ËÁ ÏÂÒÚ˜͇ Ü‚‡Ìˆ ïÏÂθÌˈÍÓÈ Ó·Î.), ·ÂÁ ÍÓÏÏÂÌڇ˂ (ÒÏ. «é»). á — Á‡ÏÍË ì͇ËÌ˚ (Ò. ‚ÓÔÂÈÒÍË «¯‡ÚÓ», ̇ÔÓ‰Ó·Ë ïÓÚË̇ Ë ‰., Ò ÛÒÒÍËÏË «ÍÂÏÎflÏË»); Á‡ÔÓÓʈ˚ — «Î˚ˆ‡Ë» (ÔÓ ÉÓ„Óβ), ˆÂÌÚ — 똸 (̇ Ó.ïÓÚˈ‡ ‚ ÌËÊÌÂÏ Ú˜ÂÌËË ÑÌÂÔ‡), Ì ÔÛÚ‡Ú¸ Ò ÒÓ‚ÂÚÒÍËÏË ÒӈˇÎËÒÚ˘ÂÒÍËÏË «ÙÓθÍÒ‚‡„Â̇ÏË», Ú.Ì. «Á‡ÔÓÓʈ‡ÏË», ÔÓËÁ‚Ӊ˂¯ËÏËÒfl ÔÓÁ‰Ì ÌÂÔÓ‰‡ÎÂÍÛ Ï‡ÎÓÎËÚ‡ÊÌ˚ÏË ‡‚ÚÓÏÓ·ËÎflÏË, ‚ ‰ÓÔÓÎÌÂÌËÂ Í ÔÓÔÛÎflÌ˚Ï ‚ ̇Ӊ «ÏÓÒ͂˘‡Ï», ÔÓÁ-
éÒÓ·ÎË‚Ó˛ ÓÁ̇ÍÓ˛ ÒÔÓÒÓ·Û ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl Û Í‡ªÌ‡ı ëçÑ π ̇‰ÛÊË‚‡ÌÌfl ÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍÓ˛ ‚·‰Ó˛, ˘Ó ÌÂ¥‰ÍÓ Ì‡·Û‚‡π flÒ͇‚Ëı ÓÁÌ‡Í ‡‚ÚÓËÚ‡ËÁÏÛ. èÂÁˉÂÌÚҸͥ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥ª ÒÚ‡ÎË ÓÒÌÓ‚ÌËÏË ‰Ê·ÏË ‚·‰Ë Û ˆËı ͇ªÌ‡ı, ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò Óθ Ûfl‰¥‚ χ∂¥Ì‡Î¥ÁÛ‚‡Î‡Òfl. ÍÚÂÌÓ˛ ËÒÓ˛ Ú‡ÍËı ÒËÒÚÂÏ π ÌÂÁ̇˜ÌËÈ ‚ÔÎË‚ ԇ·ÏÂÌÚÒ¸ÍÓª Ú‡ ÔÓÁ‡Ô‡Î‡ÏÂÌÚÒ¸ÍÓª ÓÔÓÁˈ¥ª. ÅÂÛ˜Ë ‰Ó Û‚‡„Ë Ô‚‡Ê‡˛˜Û ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó ÔÓÒËÎÂÌÌfl ÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍÓª „¥ÎÍË ‚·‰Ë ¥ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ‚ÔÎË‚Û ˆ¸Ó„Ó ÔÓˆÂÒÛ Ì‡ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÍÛÒ ÍÓÊÌÓª ¥Á ͇ªÌ ëçÑ, ÏÓÊ̇ ‰¥ÈÚË ÒÔ‡‚‰ÎË‚Ó„Ó ‚ËÒÌÓ‚ÍÛ, ˘Ó ˆÂ ÓÒ··Î˛π ÔÓˆÂÒË ËÌÍÓ‚Ëı Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÔÂÂÚ‚ÓÂ̸, flÍ¥ ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl ̇ ÔÓÒÚÓ¥ ëçÑ. ÇËıÓ‰fl˜Ë ¥Á ÓÔËÒ‡ÌÓ„Ó, ÒÚ‡·¥Î¸ÌËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡ Öë ¥Á ‰Âʇ‚‡ÏË ˆ¸Ó„Ó ÔÓÒÚÓÛ Ú‡ ÛÒÔ¥ı Òı¥‰ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ̇fl‚ÌÓÒÚË Ó·Óı ˜ËÌÌËÍ¥‚ – ÒÚ‡·¥Î¸ÌËı ¥ ÂÙÂÍÚË‚ÌËı ÔÂÂÚ‚ÓÂ̸ ‚ ÂÍÓÌÓϥ͇ı ‰Âʇ‚ ëçÑ ¥ ‰ÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥ª ªı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÒËÒÚÂÏ. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‚‡ÊÎË‚ËÏ Á‡‚‰‡ÌÌflÏ π Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‰Ì «ÊË„ÛÎflÏ», Ë „Ó¸ÍÓ‚ÒÍÓÈ «ÇÓ΄» — ˝ÚÓÏÛ «ÏÂÒ‰ÂÒÛ ÇÓÒÚÓ͇» (Ô‰ÒÚ‡‚ËÚÂθÒÍËÏ ‡‚ÚÓÏÓ·ËÎÂÏ ‰Îfl Ò‡Ï˚ı ‚‡ÊÌ˚ı ÓÙˈˇθÌ˚ı Îˈ ÒÎÛÊË· «ó‡È͇», ÒÏÂÌË‚¯‡fl ‚ Ò‚Ó˛ Ә‰¸ «áËå»). ä — äË‚ äË‚, „·‚̇fl ÛÎˈ‡ — 䢇ÚËÍ (‚ ÓχÌ «Å·fl „‚‡‰Ëfl»: «ä‡Í ÏÌÓ„ÓflÛÒÌ˚ ÒÓÚ˚, ‰˚ÏËÎÒfl Ë ¯ÛÏÂÎ, Ë ÊËÎ ÉÓÓ‰. èÂ͇ÒÌ˚È ‚ ÏÓÓÁÂ Ë ÚÛχÌ ̇ „Ó‡ı, ̇‰ ÑÌÂÔÓÏ. ñÂÎ˚ÏË ‰ÌflÏË ‚ËÌÚ‡ÏË ¯ÂÎ ËÁ ·ÂÒ˜ËÒÎÂÌÌ˚ı ÚÛ· ‰˚Ï Í Ì·Û. ìÎˈ˚ ÍÛËÎËÒ¸ ‰˚ÏÍÓÈ, Ë ÒÍËÔÂÎ Ò·ËÚ˚È „Ë„‡ÌÚÒÍËÈ ÒÌ„. à ‚ ÔflÚ¸, Ë ‚ ¯ÂÒÚ¸, Ë ‚ ÒÂϸ ˝Ú‡ÊÂÈ „ÓÏÓÁ‰ËÎËÒ¸ ‰Óχ». Ë Ú.‰.; ÒÏ.«Å»); ËÒÚÓ˘ÂÒÍË — ҇χfl ˛Ê̇fl ËÁ ÛÒÒÍËı, ‚ ¯ËÓÍÓÏ ÒÏ˚ÒΠ(Ò„ӉÌfl ÍÓÂÍÚÌ — ‚ÓÒÚÓ˜ÌÓÒ·‚flÌÒÍËı), ÒÚÓÎˈ, Ò ÍÓÚÓÓÈ Ë ÔÓ¯ÎÓ ÔÂÒÎÓ‚ÛÚÓ «ÓÒ‚ÂflÌË‚‡ÌË ‚ËÁ‡ÌÚËÌËÁχ» (Ò. Ó ÍÓÌÙË„Û‡ˆËË ÒÚÓÎˈ ‚ ‚ÂҸχ ÒÔÓÌÓÏ ÚÂÍÒÚ «òÍÓΠû„‡»: «à ÏÂÊ‰Û ÌËÏË ÔÓÎÓÛÏ̇fl — ÌÓ Ë ÔÓÎÛÏË̇fl — åÓÒÍ‚‡, Í‡Í ‚¯Ë̇ ÔÓÒÚ‡‚ÎÂÌÌÓ„Ó Ì‡ ÔÓÔ‡ ‡‚Ìӷ‰ÂÌÌÓ„Ó ÚÂÛ„ÓθÌË͇, Ó‰ËÌ Û„ÓÎ ‚ ÓÒÌÓ‚‡ÌËË ÍÓÚÓÓ„Ó „ÂÂÚÒfl, ‡ ‰Û„ÓÈ ÒÚ˚ÌÂÚ».); Á‰ÂÒ¸ ÍË‚ÒÍËÈ ÒÚÛ‰ÂÌÚ-ÍËڇˆ ÌÂÓÊˉ‡ÌÌÓ ı‚‡Ú‡ÂÚ ‚‡Ò Á‡ ¯Ë‚ÓÓÚ, ÔËÊËχÂÚ ÎˈÓÏ Í
ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û Á ÏÂÚÓ˛ ÒÚËÏÛ₇ÌÌfl ÔÓˆÂÒ¥‚ Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª, flÍ¥ ‚¥‰·Û‚‡˛Ú¸Òfl Û Í‡ªÌ‡ı ëçÑ. 4. èÖêëèÖäíàÇà êéáòàêÖççü ëíéëìçäßÇ Öë áß ëïßÑçàåà ëìëßÑÄåà 4.1. éÔËÒ Ï‡È·ÛÚÌ¥ı ‚¥‰ÌÓÒËÌ Ö‚ÓÒÓ˛ÁÛ Á ͇ªÌ‡ÏË ëçÑ ç‡ ‰ÛÏÍÛ èÓθ˘¥, Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á Û Ò‚Óªı Ô·̇ı ÔÓ‚ËÌÂÌ ·‡ÚË ‰Ó Û‚‡„Ë ÔÓ‰‡Î¸¯ËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ ‚¥‰ÌÓÒËÌ Á¥ ÒÚÓÓ̇ÏË ÑÓ„Ó‚ÓÛ ÔÓ Ô‡ÚÌÂÒÚ‚Ó ¥ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛, ‚ Ú.˜. Á êÓÒ¥π˛ Ú‡ ì͇ªÌÓ˛, flÍ ˆÂ Á‡Á̇˜ÂÌÓ Û ëÔ¥Î¸Ì¥È ÒÚ‡Ú„¥ª Öë. ñ Ì ÔÓ‚ËÌÌÓ Ô‰·‡˜‡ÚË ‡Ì¥ flÍËıÓÒ¸ Ô‰ÛÏÓ‚, ‡Ì¥ ‚Ëχθӂۂ‡ÌÌfl ̇Ô‰ flÍËıÓÒ¸ ÍÓ‰ÓÌ¥‚ ̇ χȷÛÚÌ¥È Í‡Ú¥ Ö‚ÓÔË. ç ‚ËÍβ˜ÂÌÓ, ˘Ó ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ‰¥È‰Â ‰Ó ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÏËÚÌÓ„Ó ÒÓ˛ÁÛ, ‡ÒÓˆ¥‡ÚË‚ÌËı ‰Ó„Ó‚Ó¥‚ ÌÓ‚Ó„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ‡·Ó (˘Ó ·¥Î¸¯ ‡θÌÓ Ì‡ ҸӄӉ̥) – ÁÓÌ ‚¥Î¸ÌÓª ÚÓ„¥‚Î¥ ¥Á ÓÍÂÏËÏË Í‡ªÌ‡ÏË, flÍ¥ „ÓÚÓ‚¥ ÔËÈÌflÚË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ ¥¯ÂÌÌfl ¥ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ÛÏÓ‚Ë. ñ ̇҇ÏÔ‰ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl êÓÒ¥ª Ú‡ ì͇ªÌË, ‰Îfl flÍËı ڇ͇ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Ô‰·‡˜Â̇ Û ÑÓ„Ó‚Ó¥ ÔÓ Ô‡ÚÌÂÒÚ‚Ó Ú‡ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂÓ. ß̯¥
173
СХІДНА ПОЛІТИКА ЕВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В РАМКАХ ПРОЦЕСУ РОЗШИРЕННЯ ЕС НА СХІД ЩОДО ПРИЄДНАННЯ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЕВРОПИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚‡„ÓÌÌÓÏÛ ÓÍÌÛ Ë, ÍÓÒfl ÔÓ-ÍËÚ‡ÈÒÍË, „Ó‚ÓËÚ Á‡ÒÚÂ̘˂Ó: «ÉÎfl‰ËÚÂ, ͇ÍÓÈ Í‡ÒË‚˚È „ÓÓ‰!» — ÔÓ͇ ÔÓÂÁ‰ ωÎÂÌÌÓ Ë ‰Ó΄Ó, ·Û‰ÚÓ „ÛÒÂÌˈ‡-ÔÎÓ‰ÓÊÂÍ·͇, ÔÂÂÔÓÎÁ‡ÂÚ ÔÓ ÏÓÒÚÛ ˜ÂÂÁ ÑÌÂÔ; Ú‡ÍÊ «Í·‰ÓËÒ͇ÚÂθÒÚ‚Ó ‰ÓËÒ͇ÚÂθÒÚ‚Ó» Í‡Í ·‡ÁÓ‚˚È Û͇ËÌÒÍËÈ ÏËÙ (Á‡ıÓÓÌÂÌËfl ‚ ÍÛ„‡Ì‡ı, Í/Ù «á‚ÂÌË„Ó‡» ÑÓ‚ÊÂÌÍÓ — ‡Ì‡ÎÓ„ ‚‡„ÌÂÓ‚ÒÍÓ„Ó «äÓθˆ‡ çË·ÂÎÛÌ„Ó‚», ÒÏ. «Ñ» Ë «ò»); ä‡Ì‡‰‡ — ‚ÂҸχ Ó·¯ËÌÓÂ Ë ·Î‡„ÓÔÓÎÛ˜ÌÓ ÏÂÒÚÓ ‚ Á‡Ô‡‰ÌÓÏ ÔÓÎÛ¯‡ËË, ·Î‡„Ó‰‡fl ÍÓÚÓÓÏÛ Û͇ËÌÒÚ‚Ó ËÏÂÂÚ ÚÂÓÂÚ˘ÂÒÍÛ˛ ‚ÓÁÏÓÊÌÓÒÚ¸ ÓÚÒÚ‡ÌÂÌÌÓ„Ó ‚Á„Îfl‰‡ ̇ Ò‡ÏÓ Ò·fl; 䇈‡ÔËfl — êÓÒÒËfl (ÉÓ„Óθ, ‚ ÔËҸχı), ‚ ‚ÓÒÚÓ˜ÌÓÏ ÔÓÎÛ¯‡ËË; ÍÓ·Á‡Ë (·‡Ì‰ÛËÒÚ˚) Ë ÎËÌËÍË — ÒÎÂÔ˚Â, Í‡Í Ô‡‚ËÎÓ, ‡ÔÒÓ‰˚. ã — 㸂ӂ — ˆÂÎËÍÓÏ Í‡ÏÂÌÌ˚È „ÓÓ‰ Á‡Ô‡‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒÍÓ„Ó ÚËÔ‡ (ÔÓÒ‡˜Ë‚‡ÌË ‚ÏÂÒÚÂ Ò Ó·‡·ÓÚ‡ÌÌ˚Ï Í‡ÏÌÂÏ Ë ÌÂÍÓÚÓ˚ı ÌÂÚËÔ˘Ì˚ı Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌËÈ ‚ ÏÂÌÚ‡ÎËÚÂÚ ‚ÓÒÚÓ˜ÌÓ„Ó Ò·‚flÌÒÚ‚‡); ÎËÒ — ÚÓÚÂÏ˘ÂÒÍËÈ Á‚¸ Á‡Ô‡‰Ì˚ı ӷ·ÒÚÂÈ ì͇ËÌ˚ («ã˚Ò-å˚ÍËÚ‡» à‚‡Ì‡ î‡ÌÍÓ, Ò. êÂÈÌÂÍÂ-ÎËÒ, ·‡Úˆ ãËÒ).
͇ªÌË ÓÚËχ˛Ú¸ ‰Ó‰‡ÚÍÓ‚Û ‰ÓÔÓÏÓ„Û ‚ ‡Ï͇ı ÔÓ„‡ÏË TACIS, ˘Ó Ú‚ÓËÚ¸ ÌÓ‚ËÈ Ù¥Ì‡ÌÒÓ‚ËÈ ¥Ï¥‰Ê χȷÛÚÌ¸Ó„Ó Öë Ô¥ÒÎfl 2006 ÓÍÛ. éÒÓ·ÎË‚Â Á̇˜ÂÌÌfl Ò‰ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó‚Ëı ÔÓ„‡Ï, ÓÁÓ·ÎÂÌËı ÒÔˆ¥‡Î¸ÌÓ ‰Îfl ‚Ò¥ı ͇ªÌ ëçÑ, ˜Ë ÔË̇ÈÏÌ¥ ·¥Î¸¯ÓÒÚË Á ÌËı, χπ å¥Ê‰Âʇ‚Ì ڇÌÒÔÓÚÛ‚‡ÌÌfl ̇ÙÚË ¥ „‡ÁÛ ‰Ó Ö‚ÓÔË (Interstate Oil and Gas Transport to Europe (INOGATE)), ‡ Ú‡ÍÓÊ ÔÓ‚’flÁ‡ÌËÈ Á ÌËÏ ÓÁ‚ËÚÓÍ Ú‡ÌÒÔÓÚÌËı Ú‡ ÚÂÎÂÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ÈÌËı ¥ÌÙ‡ÒÚÛÍÚÛ. LJÊÎË‚Ó, ˘Ó·Ë Ô‡ÎË‚Ó ‰Ó Ö‚ÓÔË Ì‡‰ıÓ‰ËÎÓ Ì Î˯ Á êÓÒ¥ª, ‡ È Á ¥Ì¯Ëı ͇ªÌ ä‡ÒÔ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ·‡ÒÂÈÌÛ. ñ ԥ‰‚ˢËÚ¸ ¥‚Â̸ ÂÌ„ÂÚ˘ÌÓª ·ÂÁÔÂÍË ¥ ÔÓÒÚ‡˜‡ÌÌfl ̇ÙÚË ‰Ó Ö‚ÓÔË, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ ÁÏ¥ˆÌËÚ¸ Á„‡‰‡Ì¥ ͇ªÌË. ç Ô·¥Î¸¯Û˛˜Ë Á̇˜ÂÌÌfl ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËı ¥¯Â̸, Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á ÔÓ‚ËÌÂÌ Á‡ÎÛ˜‡ÚË ‰Âʇ‚Ë ëçÑ ‰Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ‰¥‡ÎÓ„Û, ̇ˆ¥ÎÂÌÓ„Ó Ì‡ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ÈÌËÈ ÔÓˆÂÒ Ú‡ ÛÏÓ‚Ë ÓÁ¯ËÂÌÌfl Öë, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ì‡ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ‡ı¥ÚÂÍÚÛË ·ÂÁÔÂÍË ¥ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ИГОРЬ КЛЕХ «СЕСТРА— УКРАИНА, ПАМЯТКА ИЛИ ВОКАБУЛЯРИЙ»
174
å — å‡Ï‡È (Ó‰ÌÓÙ‡ÏËΈ), ÍÓÁ‡Í («Ô¸ÂÚ „ÓËÎÍÛ, Ë„‡ÂÚ Ì‡ ÍÓ·ÁÂ, ÔÓ‰‚ÂÒËÎ Á‡ ÌÓ„Ë Êˉ‡, ̇ ˜ÚÓ ÍÓ̸ Â„Ó ÔÓ„Îfl‰˚‚‡ÂÚ Ò Û‰Ë‚ÎÂÌËÂÏ» — ̇‰ÔËÒ¸ ̇ ̇ӉÌÓÈ Í‡ÚËÌÍÂ, ÒÏ. «ç»); á‡ıÂ-å‡ÁÓı (̇ÔÓÎÓ‚ËÌÛ ÛÒËÌ, Ò˚Ì Ó·Â-ÔÓÎˈÏÂÈÒÚ‡ „.㸂ӂ‡, ‰Û¯ËÚÂÎfl ‚ÓβˆËË 1848 „.), ˜¸Â ËÏfl Ò Î„ÍÓÈ ÛÍË ä‡ÙÚ-ù·ËÌ„‡ ÒËÌÓÌËÏËÁËÓ‚‡ÎÓÒ¸ Ò ÙÛ̉‡ÏÂÌڇθÌÂȯÂÈ ËÁ Ô‚ÂÒËÈ; ·‡Ú¸ÍÓ å‡ıÌÓ — Ô‡ÍÚËÍ ‡Ì‡ıËÁχ Ë ‚ÓÂÌÌ˚È Ú‡ÍÚËÍ (ÂÏÛ ÔËÔËÒ˚‚‡ÂÚÒfl ˉÂfl ÔËÏÂÌÂÌËfl ‚ ·Ó˛ Ú‡˜‡ÌÓÍ Ò ÏÓÒ͇θ ÔÛÎÂÏÂÚ‡ÏË); «ÏÓÒ͇θ ÏÓÒ͇θ» («ÒÔË, ‰ËÚflÚÍÓ, Ì ÚÓ ÏÓÒ͇θ ÔËȉ»). ç — Û͇ËÌÒ͇fl ÌÓ˜¸ ( ÓÚ‡ÊÂÌË ‚ ÛÒÒÍÓÏ ËÒÍÛÒÒÚ‚Â: èÛ¯ÍËÌ, ÉÓ„Óθ, äÛË̉ÊË); ̇ӉÌÓ ڂӘÂÒÚ‚Ó (ÓÚ ÔÓÏ˚ÒÎÓ‚ Ë ÊË‚ÓÔËÒË — ÔÓ ÏÂÎÓÒ Ë Ò͇Á‡ÌËfl ‚ Ú‡ÍÓÏ ÔË·ÎËÁËÚÂθÌÓ ‰ÛıÂ: «ä‡ÏÂÌÌË ·‡·˚ — ÚÓ Î˛‰˚ ÍÓÎ˚Ò¸ ·ÛÎ˚. àı˙ Á‚‡Î˚ ‚ÂÎ˚͉Ó̇ÏË, ‡ ËÌ˜Ë ‚ÂÎÂÌflÏË. ñÂ, ͇ÊÛÚ¸, ·Û‚˙ Ô‚ÂÎ˚Í˚È Ì‡Ó‰˙ Ë Ê˚‚˙ ‚ËÌ˙ ‰Ó ÒÓÁ‰‡ÌËfl ÒÓ̈fl. üÍ˙ ÔÓÒ·‚˙ ÉÓÒÔÓ‰¸ ÒÓ̈Â, ÒÚ‡Î˚ ‚ÂÎ˚͉ÓÌ˚ ‚˚ıÓ‰˚Ú¸ ̇ ÏÓ„˚Î˚, ÒÚ‡Î˚ Ôβ‚‡Ú¸ ̇ „Ó. ÉÓÒÔÓ‰¸ ÓÁ„ÌË‚‡‚Òfl Ë ÔÓÍÎfl‚˙ Ëı˙. ë˙ ÚÓ„Ó ˜‡ÒÛ ‚ÓÌ˚ ÁÏÂ̸-
4.2. á‡ÍÓ‰ÓÌ̇ ÔÓÎ¥ÚË͇ ¥ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌËˆÚ‚Ó ‚ „‡ÎÛÁ¥ ·ÂÁÔÂÍË èÎÓ˘Ë̇ ·ÂÁÔÂÍË ÔÓ‚’flÁ‡Ì‡ ¥Á ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏË Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏË ÔÓ·ÎÂχÏË, flÍ¥ χ˛Ú¸ Û ëı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ ẨÂÏÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ. Å‡Í ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË, ‚ËÍÎË͇ÌËÈ Ì‡ÒÚÛÔÓÏ ÍËÁÓ‚Ëı ÒËÚÛ‡ˆ¥È, ÂÚÌ¥˜ÌËÏË Ú‡ ÂÎ¥„¥ÈÌËÏË ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡ÏË, ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌËÏË ÒÛÔ˜͇ÏË ¥ ÔÓÛ¯ÂÌÌflÏ Ô‡‚ β‰ËÌË, ÒÚ‚Ó˛π ÒÏÂÚÂθÌÛ Á‡„ÓÁÛ ‰Îfl ·ÂÁÔÂÍË ‚ Ö‚ÓÔ¥. ÇÒ ˆÂ ‰ÓÔÓ‚Ì˛πÚ¸Òfl Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓ˛ ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ˛, ÌÂ΄‡Î¸ÌÓ˛ Ï¥∂‡ˆ¥π˛ Ú‡ ÔÓ‰‡ÊÂÏ Á·Óª. ë‡Ï ÚÓÏÛ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á ÔË ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ¥ Ò‚Óπª χȷÛÚ̸Ӫ ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË ÔÓ‚ËÌÂÌ ÁÓÒ‰ËÚËÒfl ̇ ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ú‡ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ªª ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ¥‚. ÇÒÂ, ˘Ó ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Û ˆ¸ÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥, ÔÓ‚ËÌÌÓ ·ÛÚË Ì‡ˆ¥ÎÂÌ ̇ Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl ·ÂÁÔÂÍË ‚Ò¥ı ͇ªÌ Â∂¥ÓÌÛ ¯ÎflıÓÏ Ì‡‰‡ÌÌfl ªÏ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË ‚Ë·ÓÛ ‚·ÒÌÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª. êÓÁ‚ËÚÓÍ ‰¥‡ÎÓ„Û ¥Á ͇ªÌ‡ÏË ëçÑ ‰ÓÔÓÏÓÊ ‚Ú¥ÎÂÌÌ˛ ˆËı Ô·̥‚. ëı¥‰Ì‡ ÔÓÎ¥ÚË͇ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ, Á‡ÒÌÓ‚‡Ì‡ ̇ ëÔ¥Î¸Ì¥È Â‚ÓÔÂÈÒ¸Í¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥ ·ÂÁÔÂÍË ¥ Ó·ÓÓÌË, Ï‡π ·‡ÁÛ‚‡ÚËÒfl ̇ ‚¥‰Ì‡È‰ÂÌÌ¥ ÂÙÂÍÚË‚h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¯‡Î˚Ò¸ Ë ÔÓ͇ϸflÌËÎ˚. ì ̇Ò˙ ˆËı˙ ·‡·˙ Ì ‰ÛÊ ·‡„‡ÚÓ, ‡ ̇ȷËθ¯Â Ëı˙ ‚˙ 퇂ËË: ‚ LJÒ˚΂ˆË, ü̘Â͇ˆË Ë Ë̘Ëı˙ ÒÎÓ·Ó‰‡ı˙. í‡Ï˙ Ì˚Ï˚ ÔˉÔ˚‡˛Ú¸ Ú˚Ì˚, Ú‡ ÒÚ‡‚ÎflÚ¸ ̇ ‚ÓÓÚflı˙ (Ú.Â. Á‡·Ó˚-ÔÎÂÚÌË ‚ Ò·ı åÂÎËÚÓÔÓθÒÍÓ„Ó ÛÂÁ‰‡, ÔËÏ. à.ä.)». á‡ÔËÒ‡ÌÓ ü.çӂˈÍËÏ 113 ÎÂÚ Ì‡Á‡‰. é — ÔÓÚÓ‚˚È „ÓÓ‰ é‰ÂÒÒ‡ (ÒÏ. «Ü» Ë «Ñ»); Ó‰ÂÒÒ͇fl ÎËÚ‡ÚÛ̇fl ¯ÍÓ· ¯ÍÓ·; èÛ¯ÍËÌ Ä.ë. (ÔÓ-Û͇ËÌÒÍË é.ë.) Í‡Í Ó‰ÂÒÒËÚ. è — Û͇ËÌÒÍÓ ÔÂÌËÂ Ë Ô‚˜Ë (‚ Ú.˜. Ëı Óθ ‚ ÓÒÒËÈÒÍÓÈ ËÒÚÓËË, ·Î‡„Ó‰‡fl ÔÓıÓʉÂÌ˲ ˜ÂëÓÎÓ‚¸flÌÂÌÍÓ; ÂÁ ÔÓÒÚÂÎË ËÏÔ‡Úˈ), ÚÂÌÓ ëÓÎÓ‚¸flÌÂÌÍÓ èÓÎÚ‡‚˘Ë̇ (ÉÓ„Óθ), Ú‡ÍÊ èÓÎÚ‡‚Ò͇fl ·ËÚ‚‡ (èÂÚ, ä‡Î, å‡ÁÂÔ‡; Ä.ë.èÛ¯ÍËÌ); èÓΠ(ÔÓÎÓ‚ˆ˚ Ë Ô˜ÂÌ„Ë, ‡ÒÚ‚ÓË‚¯ËÂÒfl ‚ Û͇ËÌÒÚ‚Â, Í‡Í Ë ‚Ò‚ÓÁÏÓÊÌ˚ «˜ÂÍÂÒ˚» — ÓÚÍÛ‰‡ ÔÓËÒıÓ‰ËÚ Ì‡Á‚‡ÌË „.óÂ͇ÒÒ˚; ÍÌ.à„Ófl, ÍÒÚ‡ÚË, ÔÎÂÌËÎË Ë ÒÓ‰ÂʇÎË ‚ ÔÓÎӂˆÍÓÈ ¯‡ÚÓ‚ÓÈ ÒÚÓÎˈ ̇ ÏÂÒÚ ÚÂÔ¯ÌÂ„Ó „.ë·‚flÌÒÍ ÑÓ̈ÍÓÈ Ó·Î.). ë — Ò‡ÎÓ Í‡Í Ó‰ËÌ ËÁ ‚‡ÊÌÂȯËı ËÁ ‡ÚË·ÛÚÓ‚ «Û͇ËÌÒÍÓÒÚË» (Í‡Í ·ÎËÌ — «ÛÒÒÍÓÒÚË», ‡ ÍÓη‡Ò‡ — «ÒÓ‚ÂÚÒÍÓÒÚË»); ëËÏËÂÌÍÓ — ÔÎÓ‰Ó‚Ó‰, ÒÂ-
ÌËı ¥¯Â̸ Á‡ÎÛ˜ÂÌÌfl ‰Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ‰¥‡ÎÓ„Û ‚Ò¥ı ‰Âʇ‚ ̇ Òı¥‰ ‚¥‰ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ÍÓ‰ÓÌÛ Öë. ñ ‰ÓÔÓÏÓÊ Ì Î˯ ΥϥÚÛ‚‡ÚË ‡Ï·¥ˆ¥ª ÓÍÂÏËı ͇ªÌ, ‡ÎÂ È ÁÏ¥ˆÌËÚË ·ÂÁÔÂÍÛ ‚ Ö‚ÓÔ¥. êÓÁ‚ËÚÓÍ ‰¥‡ÎÓ„Û ˘Ó‰Ó ÔËڇ̸ ·ÂÁÔÂÍË Ï¥Ê Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ ëÓ˛ÁÓÏ ¥ êÓÒ¥π˛ ‚ ‡Ï͇ı ªı ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓ„Ó Ô‡ÚÌÂÒÚ‚‡ Ì ÔÓ‚ËÌÂÌ Ì„‡ÚË‚ÌÓ ‚ÔÎË‚‡ÚË Ì‡ ¥ÌÚÂÌÒË‚Ì¥ÒÚ¸ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ Öë Û ˆ¥È ÒÙÂ¥ Á ¥Ì¯ËÏË Í‡ªÌ‡ÏË. á‡ÔÓÔÓÌÓ‚‡Ì¥ ÍÓÌÒÛθڇˆ¥ª ˘Ó‰Ó ÍÓÌÚÓβ ̇‰ ÓÁ·ÓπÌÌflÏË, ÓÁÁ·ÓπÌÌflÏ, ‰Ó‚¥Ë ¥ Á‡ıÓ‰¥‚ ·ÂÁÔÂÍË Ú‡ Á·Óª χÒÓ‚Ó„Ó Û‡ÊÂÌÌfl ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚‡ıÓ‚Û‚‡ÚË Ù‡ÍÚ, ˘Ó ˆÂÈ Ô‡ÍÂÚ ÔÓ·ÎÂÏ Ú‡ÍÓÊ Ó·„Ó‚Ó˛πÚ¸Òfl ̇ ̇‡‰‡ı éÅëÖ, ‡ Ú‡ÍÓÊ π Ô‰ÏÂÚÓÏ Ó·„Ó‚ÓÂÌÌfl ‚ ÒÚÛÍÚÛ¥ ‰¥‡ÎÓ„Û êÓÒ¥fl-çÄíé. íÓÏÛ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ ÍÓÓ‰ËÌÛ‚‡ÚË ‰¥ª ëÓ˛ÁÛ ¥Á Á‡ıÓ‰‡ÏË Ì‡Á‚‡ÌËı ÒÚÛÍÚÛ, ·ÂÛ˜Ë ‰Ó Û‚‡„Ë ÔËÈÌflÚ¥ ÌËÏË ¥¯ÂÌÌfl. 燂¥Ú¸ ‚Ê Ì ·Û‰Û˜Ë Ò‚¥ÚÓ‚Ó˛ ÔÓÚÛ„Ó˛, êÓÒ¥fl ‚ÒÂ Ê Ï‡π ̇ÒڥθÍË ‚ÂÎËÍÛ ‚‡„Û Ì‡ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥, ˘Ó, ÓÁ„Îfl‰‡˛˜Ë ÔËÚ‡ÌÌfl ÓÁ‚ËÚÍÛ ÒÚÛÍÚÛË ·ÂÁÔÂÍË ‚ Ö‚ÓÔ¥, ÊÓ‰ÌËÏ ˜ËÌÓÏ Ì ÏÓÊ̇ Ì ·‡ÚË ‰Ó Û‚‡„Ë ˆÂÈ Ù‡ÍÚÓ. êÓÒ¥fl ¥ ̇‰‡Î¥ ‚ÓÎÓ‰¥π h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÎÂ͈ËÓÌËÓ‚‡‚¯ËÈ ÏÓÓÁÓÛÒÚÓȘ˂˚È Ë ÔÓ‰‰‡˛˘ËÈÒfl ‰ÎËÚÂθÌÓÏÛ ı‡ÌÂÌ˲ ÒÓÚ fl·ÎÓÍ (ÔÓ Ó‰ÌÓÏÛ ËÁ Ô‰‡ÌËÈ, Ôӂ¯ÂÌ Ï‡ıÌÓ‚ˆ‡ÏË Í‡Í ‡Á Á‡ ̉ӂÓθÒÚ‚Ó ÔÎÓ‰‡ÏË ÅÓÊ¸Â„Ó Ú‚ÓÂÌËfl, ÒÏ. «å»); ÒÍËÙÒÍË ·‡·˚» — ΄ÎË ‚ ÓÒÌÓ‚Û Ô·ÒÚ˘ÂÒÍËı «ÒÍËÙÒÍË Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌËÈ Û͇Ë̈‚ Ë ÓÚ˜‡ÒÚË ÓÔ‰ÂÎËÎË Ëı ÓÒflÁ‡ÚÂθÌ˚È ı‡‡ÍÚ (ÒÏ. «Ä» Ë «É»); ëÍÓ‚ÓÓ‰‡ ÉË„ÓËÈ — ÙËÎÓÒÓÙ-ıÓ‰ÓÍ, Ô˚Ú‡‚¯ËÈÒfl ̇ ıÓ‰Û ÒÓ‚ÓÍÛÔËÚ¸ Ô‡ÌÚÂËÁÏ (Ò. — «ï», ı‡ÒˉËÁÏ) Ò ıËÒÚˇÌÒÍËÏ ÏÓ‡ÎËÁÏÓÏ, Ú‡ÍÊ ‡‚ÚÓ ÏÛÁ˚ÍË Ë ÚÂÍÒÚÓ‚; ÒÚÂÔË ì͇ËÌ˚ (̇ˈ‡ÚÂθÌ.); Ò˚ÌÓÛ·ËÈÒÚ‚Ó (‚ÂÓÓÚÒÚÛÔÌËÍÓ‚, ÅÛθ·‡, ÉÓÌÚ‡; Ò.— ÉÓÁÌ˚È Ë èÂÚ ‚ êÓÒÒËË). í — 퇂ˉ‡, 퇂Ëfl 퇂Ëfl, ä˚Ï — ÔÓ‚ËÒ¯ËÈ Ì‡ ÌËÚӘ͠Ô¯ÂÈ͇ Ë ÍÛÚÓ Ó·˚‚‡˛˘ËÈÒfl ̇‰ ÏÓÂÏ ÔÓÎÛÓÒÚÓ‚ ÒÓ ÒΉ‡ÏË „˜ÂÒÍÓÈ ‡ÌÚ˘ÌÓÒÚË, ÏÛÒÛθχÌÒÍÓÈ ˆË‚ËÎËÁ‡ˆËË (Ò. ËÒÔ. äÓ‰Ó‚‡), ÓÒÒËÈÒÍÓÈ ‚ÓËÌÒÍÓÈ Ò·‚˚, ÌÂÍÓÚÓ˚ı ‚˚‰ÛÏÓÍ ë·flÌÌÓ„Ó ‚Â͇ (äËÏÏÂËfl, Ú.Ì., ‡Ï·Ë‚‡ÎÂÌÚ.; çÓ‚˚È ë‚ÂÚ — ÔÓËÁ‚Ó‰ÒÚ‚Ó «¯‡ÏÔ‡ÌÒÍÓ„Ó», Û‰‡˜.), — Ó·ËθÌÓ ÛÒ̇˘ÂÌ ÂÎËÍÚ‡ÏË ÒÓ‚ÂÚÒÍÓÈ ÍÛÓÚÌÓÈ êË‚¸Â˚; ÚÓ(È)ËÒÚË ÏÛÁõÍË — Í·ÒÒ˘ÂÒÍÓÂ
Á̇˜ÌÓ˛ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó˛ ÏÓ„ÛÚÌ¥ÒÚ˛, fl͇ ÁÓÍÂχ, ÒÍ·‰‡πÚ¸Òfl ¥Á fl‰ÂÌËı ‡ÒÂ̇Υ‚, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒÔÓÏÓÊÌÓÒÚË, ‚¥‰˜ÛÚÌËÏ ‚ÔÎË‚ÓÏ Ì‡ Â∂¥ÓÌ, ̇҇ÏÔ‰ – ̇ ͇ªÌË ëçÑ, ˘Ó Ó·ËÚ¸ ˆÂÈ Ù‡ÍÚÓ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÔÂÂÍÓÌÎË‚ËÏ. èÓˆÂÒ ‰ÓÍÚË̇θÌÓ„Ó ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ÓÎ¥ Ú‡ Ï¥Òˆfl êÓÒ¥ª Û Ò‚¥Ú¥ π ÔÂÓ„‡ÚË‚Ó˛ Ò‡ÏËı ÓÒ¥flÌ. èÓÚ ÍÂÏÎ¥‚Ҹͥ Î¥‰ÂË Ì‡‰‡˛Ú¸ Ô¥ÓËÚÂÚÌÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl ÁÏ¥ˆÌÂÌÌ˛ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡ Á Öë, ¥, ÈÏÓ‚¥ÌÓ, ̇‰‡Î¥ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸Òfl ˆ¸Ó„Ó ÍÛÒÛ. êÓÒ¥ÈҸ͇ ˆ¥fl Á·Ë‡πÚ¸Òfl ÒÍÓËÒÚ‡ÚËÒfl Òı¥‰ÌËÏ ÓÁ¯ËÂÌÌflÏ Öë. ÇÓ̇ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂ̇ flÍ Û Á·ÎËÊÂÌÌ¥ Á Öë, Ú‡Í ¥ ‚ ÔËÎÛ˜ÂÌÌ¥ ‰Ó ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ, Á‡Î˯‡˛˜Ë ÔËÚ‡ÌÌfl ·ÂÁÔÂÍË Ù‡ÍÚÓÓÏ ÓÁ¯ËÂÌÌfl ÒÔÂÍÚÛ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡, ˘Ó ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚ¸ ¥ÌÚÂÂÒ ‰Îfl Ó·Óı ÒÚÓ¥Ì. á‡ÔÓ¯ÂÌÌfl ‰Îfl êÓÒ¥ª ‚ÁflÚË Û˜‡ÒÚ¸ Û ‰¥‡ÎÓ„Û Á ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ·ÂÁÔÂÍË ÏÓÊ ·ÛÚË ‡‰Ó ÔËÈÌflڠ̲ flÍ ÓÁ͇̇ ‚ËÁ̇ÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË êÓÒ¥ª ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ªª ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. èÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ‰¥‡ÎÓ„ ¥Á ì͇ªÌÓ˛ Á ÔÓ·ÎÂÏ ·ÂÁÔÂÍË, Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ Á̇˜ËÏ¥ÒÚ¸ ͇ªÌË ¥ ·ÂÁÔÓÒÂ-
175
СХІДНА ПОЛІТИКА ЕВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В РАМКАХ ПРОЦЕСУ РОЗШИРЕННЯ ЕС НА СХІД ЩОДО ПРИЄДНАННЯ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЕВРОПИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚËÓ Ì‡Ó‰ÌÓÈ ÏÛÁ˚ÍË, Í‡Í Ô‡‚ËÎÓ: ÒÍ˚Ô͇ ËÎË ÒÓÔËÎ͇, ˆËÏ·‡Î˚ (ÒÚÛÌÌÓ-ÏÓÎÓÚÓ˜ÍÓ‚˚Â) Ë ·Û·ÂÌ ËÎË ÚÛÎÛÏ·‡Ò (ÒÏ. «ç»). ì — «Òڇ̇ Ò Ì‡Á‚‡Ì¸ÂÏ ì» (Ä.è‡˘ËÍÓ‚), ì͇Ë̇ ‡Ë̇, ˜‡ÒÚ¸ (Ú‡Í ÁÂÏÎË ·Û‰Û˘ÂÈ åÓÒÍÓ‚ËË Á‚‡ÎËÒ¸ á‡ÎÂÒÒÍÓÈ ì͇ËÌÓÈ; „„.ɇ΢, èÂÂÏ˚¯Î¸ Ë Ô. ‚Ó ‚·‰ËÏËÒÍËı Ë ÍÓÒÚÓÏÒÍËı ÁÂÏÎflı). î — à‚‡Ì î‰ÓÓ‚ î‰ÓÓ‚, ÍÌË„ÓËÁ‰‡ÚÂθ, ÒÓÁ‰‡ÚÂθ Ô‚˚ı ÍËËÎ΢ÂÒÍËı ÚËÔÓ„‡ÙËÈ ‚ åÓÒÍ‚Â, ã¸‚Ó‚Â Ë éÒÚÓ„Â, ‡ÌÚ‡„ÓÌËÒÚ Ó·ÒÍÛ‡ÌÚÓ‚ Ë ÔÂÂÔËÒ˜ËÍÓ‚-ÔÓÚÓÎÛ‰‰ËÚÓ‚. ç‡ ‚ÓÒÚÓÍ ì͇ËÌ˚ ̉ٻ= =»ı‚ ı‚ ÍÓ «Ù ı‚» («ÙÓÒÚ, Ù‡ÚËÚ = ı‚ÓÒÚ, ı‚‡ÚËÚ», Ë Ì‡Ó·ÓÓÚ: «ı‚‡ÍÚ, ÏËÍÓı‚ÓÌ»). ï — ı‡ÒˉËÁÏ — ÏËÒÚ˘ÂÒÍÓÂ Ë ÔÓ̇˜‡ÎÛ ‚ÂҸχ ÊËÁ̇‰ÓÒÚÌÓ ÓÚ‚ÂÚ‚ÎÂÌË ËÛ‰‡ËÁχ, Ô‡ÌÚÂËÒÚ˘ÂÒÍË Ó͇¯ÂÌÌÓ (ÓÒÌÓ‚‡ÚÂθ — ҇Î-òÂÏÚÓ‚, Ë̇˜Â ůÚ, XVIII ‚ÂÍ, èÓ‰ÓÎËfl); ïÏÂθÌˈÍËÈ — „ÂÚχÌ, ÒÛÏ‚¯ËÈ Ì‡ ÌÂÔÓ‰ÓÎÊËÚÂθÌÓ ‚ÂÏfl Ô‚‡ÚËÚ¸ ·Û·‚Û ‚ ÒÍËÔÂÚ Ë ‚Áfl‚¯ËÈ ÓÚ‚ÂÚÒÚ‚ÂÌÌÓÒÚ¸ ̇ Ò·fl Á‡ ‚˚·Ó ÒÓ˛ÁÌË͇ Ë ËÒÚÓ˘ÂÒÍÓ„Ó ÔÛÚË (ÔÓÎËÚÓÎÓ„Ë Ê‡ÍÓ ÒÔÓflÚ: Í ÍÓÏÛ ı‚ÓÒÚÓÏ ÔÓ‚ÂÌÛÚ‡ Â„Ó ÍÓÌ̇fl ÒÚ‡ÚÛfl ̇ ëÓÙËÈÒÍÓÈ ÔÎÓ-
‰Ìπ ÒÛÒ¥‰ÒÚ‚Ó Á ̲, ÔÓ‚ËÌÂÌ ÒÚ‡ÚË Ó‰ÌËÏ ¥Á Ô¥ÓËÚÂÚ¥‚ Òı¥‰ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Öë. çÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ì͇ªÌË π ÒÚ‡·¥Î¥ÁÛ˛˜ËÏ Ù‡ÍÚÓÓÏ, flÍËÈ Ï‡π ·Î‡„Ó‰‡ÚÌËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ ͇ªÌË Â∂¥ÓÌÛ (ÓÒÓ·ÎË‚Ó – ̇ ‰Âʇ‚Ë ÉììÄå, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ì‡ Å¥ÎÓÛÒ¸ ¥ êÓÒ¥˛). […] áÛÒËÎÎfl çÄíé ‚ ‡Ï͇ı è‡ÚÌÂÒÚ‚‡ Á‡‰Îfl ÏËÛ Ú‡ ê‡‰Ë è¥‚Ì¥˜ÌÓ‡Ú·ÌÚ˘ÌÓ„Ó ëÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡ Ó·ÎflÚ¸ Á̇˜ÌËÈ ‚ÌÂÒÓÍ Û ÓÁ‚ËÚÓÍ ÌÓ‚Óª ÏÓ‰ÂÎ¥ ·ÂÁÔÂÍË ‚ Â∂¥ÓÌ¥. íÓÏÛ Û Òı¥‰Ì¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥ Öë ÔÓ‚ËÌÂÌ ‚‡ıÓ‚Û‚‡ÚË ˆ¥ Á‡ıÓ‰Ë, ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÚË Ú‡ ‚‰ÓÒÍÓÌ‡Î˛‚‡ÚË ªı ÏÂı‡Ì¥ÁÏË. ñ ÏÓÊ χÚË ÙÓÏÛ ÔÓÎ¥ÚËÍË Ô¥‰ÚËÏÍË Á ·ÓÍÛ Öë ¥Á ÏÂÚÓ˛ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËı Ó·ÓÓÌÌËı ÒÚ‡Ú„¥È ÓÍÂÏËı ͇ªÌ – ̇҇ÏÔ‰ Á ÔÓ‚‡„Ó˛ ‰Ó ªıÌ¥ı ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ¥‚ Ú‡ ·ÂÁÔÂÍË ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡. èÓˆÂÒ ÏÓÊ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡ÚËÒfl ÂÙÓÏÓ˛ Á·ÓÈÌËı ÒËÎ, ÓÁ¯ËÂÌÌfl ˆË‚¥Î¸ÌÓ„Ó ÍÓÌÚÓβ ̇‰ ÌËÏË, Á‡ÔÛÒÍ ÔÓ„‡ÏË ÍÓÌ‚ÂÒ¥ª ‚ËÓ·Ìˈڂ‡ ¥ ÔÂÂÍ‚‡Î¥Ù¥Í‡ˆ¥ª ÍÓχ̉ÌÓ„Ó ÒÍ·‰Û. ÅÂÛ˜Ë ‰Ó Û‚‡„Ë ÒÔˆËÙ¥ÍÛ Â∂¥ÓÌÛ, ÒÎ¥‰ ÓÒÓ·ÎË‚Óª ‚‡„Ë Ì‡‰‡ÚË ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥, ̇ˆ¥ÎÂÌ¥È Ì‡ Á‡ÔÓ·¥„‡ÌÌfl ÍËÁ‡Ï ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸. í‡ÍÛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ (Á h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ИГОРЬ КЛЕХ «СЕСТРА— УКРАИНА, ПАМЯТКА ИЛИ ВОКАБУЛЯРИЙ»
176
˘‡‰Ë ‚ äË‚Â, Ë Ì‡ ͇ÍÛ˛ ˜‡ÒÚ¸ Ò‚ÂÚ‡ Û͇Á˚‚‡ÂÚ „ÂÚχÌÒ͇fl ·Û·‚‡?); ıËÒÚˇÌÒÚ‚Ó ıËÒÚˇÌÒÚ‚Ó, Í¢ÂÌË (ÒÏ. «Ç» Ë «ä»); ıÛÚÓ ıÛÚÓ, ıÛÚÓflÌÒÚ‚Ó. ó — óÂÌÓ·˚θ — ÔÓ ‡ÒÔÓÒÚ‡ÌÂÌÌÓÏÛ Û·ÂʉÂÌ˲, Ô‰Ò͇Á‡Ì̇fl ‚ ·Ë·ÎËË Á‡ ‰‚ Ú˚Òfl˜Ë ÎÂÚ óÂÌÓ‚(Ë)ˆ˚ (ÅÛÍÓ‚Ë̇ — Ô«Á‚ÂÁ‰‡ èÓÎ˚̸»; „.óÂÌÓ‚(Ë)ˆ˚ ϯ˂‡ÌË ̇ ÓÍÓÎˈ‡ı Ò·‚flÌÒÍÓ„Ó Ë ÓχÌÒÍÓ„Ó ÏËÓ‚), ÔÓ˝Ú è‡Ûθ ñÂÎ‡Ì (Ä̘ÂÎ), ÔÓÍÓ̘˂¯ËÈ Ò ÒÓ·ÓÈ ‚ è‡ËÊ ‚ 1970 „Ó‰Û; Û͇ËÌÒÍË ˜ÂÌÓÁÂÏ˚ (Í/Ù «áÂÏÎfl» Ë «á‚ÂÌË„Ó‡» ÑÓ‚ÊÂÌÍÓ, ÒÏ. «Ñ» Ë «ä», Í·‰ÓËÒ͇ÚÂθÒÚ‚Ó); ˜ÛχÍË — ‚ÓÁÌˈ˚, ÓÚÔ‡‚Îfl‚¯ËÂÒfl ̇ ‚Ó·ı ‚ ä˚Ï Ë Ì‡ ÑÓÌ, ˜ÚÓ· Ó·ÏÂÌflÚ¸ ÁÂÌÓ Ì‡ ÒÓθ Ë ÒÓÎÂÌÛ˛ ˚·Û (Ô‰ ‰ÓÓ„ÓÈ ÒÏÓÎËÎË Ó‰ÂÊ‰Û ËÎË ÔÓÔËÚ˚‚‡ÎË Â ‰Â„ÚÂÏ, ˜ÚÓ· Ì ÔÓ‰ˆÂÔËÚ¸ ‚ ÔÛÚË ˜ÛÏÛ ËÎË ‰Û„Û˛ ͇ÍÛ˛ ıÓÎÂÛ, ÒÚ‡¯ÌÓ ‚‰¸: ‚ÓÚ Ó‰Ì‡fl ÁÂÏÎfl ÓÔÛÒÚË·Ҹ ÛÊÂ Ë ÒÍ˚·Ҹ Á‡ ˜ÂÚÓÈ „ÓËÁÓÌÚ‡!.. éÚÒ˛‰‡ — óÛχˆÍËÈ ¯Îflı, åΘÌ˚È èÛÚ¸). ò — ò‚˜ÂÌÍÓ ò‚˜ÂÌÍÓ, „ÂÌËÈ Û͇ËÌÒÍÓ„Ó Ì‡Ó‰‡, Á‡Ï˜‡ÚÂθÌ˚È ıÛ‰ÓÊÌËÍ, ÒÂÌÚËÏÂÌڇθÌ˚È Ë ÊÂÒÚÓÍËÈ ÔÓ˝Ú — Ô‚ˆ ÏÂÒÚË Ë Ì‡Ó‰ÌÓ„Ó ·ÛÌÚ‡, «·ÂÒÒÏ˚ÒÎÂÌÌÓ„Ó Ë ·ÂÒÔÓ˘‡‰ÌÓ„Ó», Ë Ó‰ÌÓ‚ÂÏÂÌ-
Û‡ıÛ‚‡ÌÌflÏ ‚Ê ‰ÓÍ·‰ÂÌËı ÁÛÒËθ ‚ ‡Ï͇ı è‡ÚÌÂÒÚ‚‡ Á‡‰Îfl ÏËÛ Ú‡ ê‡‰Ë è¥‚Ì¥˜ÌÓ‡Ú·ÌÚ˘ÌÓ„Ó ëÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡) ÏÓÊ̇ ̇·„Ó‰ËÚË ¥ ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡ÚË ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ¯ËÓÍÓχүڇ·ÌËı ‡Íˆ¥È ÔÓÏÓˆ¥ª ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË ¥ ÔÓ͇˘ÂÌÌfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª. Ç ‡Á¥ ÛÒÔ¥ıÛ Ú‡Í ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌËˆÚ‚Ó ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ ÁÏ¥ˆÌËÚË ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ Á‚’flÁÍË Ï¥Ê Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ ëÓ˛ÁÓÏ Ú‡ ͇ªÌ‡ÏË, ˘Ó Á̇ıÓ‰flÚ¸Òfl ÔÓÁ‡ ÈÓ„Ó Ï‡È·ÛÚÌ¥ÏË ÏÂʇÏË, Á‡Í·‰‡˛˜Ë ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ÙÛ̉‡ÏÂÌÚ Ô¥‰ χȷÛÚÌ˛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ ‚ ‡Á¥ ‚ËÌËÍÌÂÌÌfl ÍËÁË. […] 4.3. ÖÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl ¥ ÚÓ„¥‚Îfl êÓÁ¯ËÂÌÌfl Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ ¥ ÔËπ‰Ì‡ÌÌfl ‰Ó Ì¸Ó„Ó Í‡ªÌ ñÂÌڇθÌÓª ¥ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË Ï‡ÚËÏ ‚‡ÊÎË‚Â Á̇˜ÂÌÌfl ‰Îfl χȷÛÚÌ¥ı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Ú‡ ÚÓ„¥‚ÂθÌËı Á‚’flÁÍ¥‚ ¥Á ‰Âʇ‚‡ÏË ÔÓÒÚ-ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ. ÇÓÌÓ Òڇ̠̇ÒÎ¥‰ÍÓÏ ÁÏ¥ÌË ÚÓ„¥‚ÂθÌÓ„Ó ÒÚ‡ÚÛÒÛ Í‡ªÌ-͇̉ˉ‡Ú¥‚, flÍ ̇ÒÚÛÔËÚ¸ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥Á ̇·ÛÚÚflÏ ÔÓ‚ÌÓ„Ó ˜ÎÂÌÒÚ‚‡, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌfl ÌËÏË ¥‚Ìfl ‚ËÏÓ„ Öë ˘Ó‰Ó ÂÌ„ÂÚ˘ÌÓª ·ÂÁÔÂÍË. èÓ‰Ó‚ÊÛ˛˜Ë ‰¥‡ÎÓ„ ¥Á ͇ªÌ‡ÏË ëçÑ, Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á Ó·„Ó‚Ó˛‚‡ÚËÏ ̇ÒÎ¥‰ÍË Ò‚Ó„Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÓ ‡‚ÚÓ Ô‡ÒÚÓ‡ÎÂÈ Ë Á‡‰Û¯Â‚Ì˚ı ÔÂÒÂÌ (ÒÏ. «ç»); ·˚Î ‚˚ÍÛÔÎÂÌ ÚÓ‚‡Ë˘‡ÏË ËÁ Ó‰ÌÓÈ Ì‚ÓÎË, ˜ÚÓ· ·˚Ú¸ ‚ÒÍÓ ÒÓÒ·ÌÌ˚Ï ‚ ‰Û„Û˛, ̇ ·Â„‡ ‚ÌÛÚÂÌÌËı ÏÓÂÈ ËÏÔÂËË Ò Á‡ÔÂÚÓÏ ÔËÒ‡Ú¸ Ë ËÒÓ‚‡Ú¸; Í‡Í Ë Å‡Î¸Á‡Í, ÛÏ ÔÂÒÚ‡ÂÎ˚Ï ÏÓÎÓ‰ÓÊÂÌÓÏ (Ô‡ÍÚ˘ÂÒÍË ‚ ‰Â̸ Ò‚ÓÂ„Ó 47-ÎÂÚËfl, Ì ÔÓÊË‚ Ë Î˯ÌÂ„Ó ‰Ìfl); Û‰‡˜ÌÓ ‚˚·‡ÌÌÓ ÏÂÒÚÓ Á‡ıÓÓÌÂÌËfl ̇ ‚˚ÒÓÍÓÏ ·ÂÂ„Û ÑÌÂÔ‡, ‚ ÌÂÍÓÚÓÓÏ ÓÚ‰‡ÎÂÌËË ÓÚ äË‚‡, ÓÍÓ̘‡ÚÂθÌÓ Á‡ÍÂÔËÎÓ Á‡ ÌËÏ ÒÚ‡ÚÛÒ Û˜Â‰ËÚÂÎfl ì͇ËÌ˚,  ı‡ÌËÚÂÎfl Ë Á‡ÒÚÛÔÌË͇ (ÒÏ. «ä», Í·‰ÓËÒ͇ÚÂθÒÚ‚Ó); òÛθˆ ÅÛÌÓ — ÓÚ˜‡ÒÚË Ú‡ÍÊ Û͇ËÌÒÍËÈ ÔËÒ‡ÚÂθ, ÔËÒ‡‚¯ËÈ ÔÓ-ÔÓθÒÍË, ÊÂÚ‚‡ ïÓÎÓÍÓÒÚ‡ („.ÑÓ„Ó·˚˜ ‚ ɇÎˈËË); ÏËÓ‚ÓÁÁÂ̘ÂÒÍË Ë ÒÚËÎËÒÚ˘ÂÒÍË — Ò‰ÓÒÚÂÌË ÏÂÊ‰Û ä‡ÙÍÓÈ Ë Å‡·ÂÎÂÏ («äÓ̇ÏËfl» — ɇÎˈËfl Ë ÇÓÎ˚̸, «é‰ÂÒÒÍË ‡ÒÒ͇Á˚», ÒÏ. «é»; Ó˜Â̸ ·ÎËÁÓÍ Ú‡ÍÊ — ûÎË‡Ì ëÚ˚ÈÍÓ‚ÒÍËÈ, «éÒÚÂËfl» Ë ‰.). ü — flÌ˚˜‡˚ flÌ˚˜‡˚, ÚÓ Ê ˜ÚÓ Á‡ÔÓÓʈ˚-Ò˜‚ËÍË, ÚÓθÍÓ Ò ÄηıÓÏ, Ó·ÂÁ‡ÌËÂÏ Ë ÒÛÎÚ‡ÌÓÏ ‚ÏÂÒÚÓ „ÂÚχ̇, „ÓËÎÍË Ë ë‚flÚÓÈ íÓˈ˚.
ÓÁ¯ËÂÌÌfl ¥Á ÔËπ‰Ì‡ÌÌflÏ Í‡ªÌ ñÂÌڇθÌÓª ¥ ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË. ÑÂʇ‚Ë ëçÑ ·ÛÎË Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËÏ ËÌÍÓÏ ‰Îfl ÔÓθҸÍÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ÚÓÏÛ ‚ÒÚÛÔ èÓθ˘¥ ‰Ó Öë ÊÓ‰ÌËÏ ˜ËÌÓÏ Ì ÔÓ‚ËÌÂÌ Ì„‡ÚË‚ÌÓ ‚¥‰Ó·‡ÁËÚËÒfl ̇ ªª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ‚¥‰ÌÓÒË̇ı Á ÌËÏË. ÑÂʇ‚Ë ëçÑ ÚÂÊ ÒÎ¥‰ Á‡Ô‚ÌËÚË Û ‚Ë„Ó‰¥ ‰Îfl ÌËı ÔÓˆÂÒÛ ÓÁ¯ËÂÌÌfl Öë ̇ Òı¥‰ ¥ ‚¥‰ ÔÂÒÔÂÍÚË‚ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡. ç‡ÒÎ¥‰ÍÓÏ ˆ¸Ó„Ó, ÁÓÍÂχ, ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ÔÓ΄¯ÂÌÌfl ‰ÓÒÚÛÔÛ Ì‡ ËÌÍË ÌÓ‚Ëı ˜ÎÂÌ¥‚ Öë ÚÓ‚‡¥‚, ‚ËÓ·ÎÂÌËı Û ‰Âʇ‚‡ı ëçÑ ¥ ÁÌËÊÂÌÌfl Ú‡ËÙÌËı ÒÚ‡‚ÓÍ, ˘Ó Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÔÓÔËÚÛ Ì‡ ÚÓ‚‡Ë ¥Á ÔÓÒÚ-ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚ¸ ÌÓ‚ËÏ ˜ÎÂÌ‡Ï Ö‚ÓÒÓ˛ÁÛ ÒÚ¥ÈÍËÈ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ¥ÒÚ. ë‚¥ÊËÈ ‰Ë̇ϥÁÏ Òı¥‰ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË Öë, ‚ˇÊÂÌËÈ ÁÓÍÂχ Û ‚ÒÂÁÓÒÚ‡˛˜¥È ˜‡ÒÚˆ¥ Û˜‡ÒÚË Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ Û ÊËÚÚ¥ ˆ¸Ó„Ó Â∂¥ÓÌÛ, Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ¥ÌÚÂÂÒ‡Ï èÓθ˘¥. èÓ͇˘ÂÌÌfl ‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È Ú‡ ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÒÙ‡ı ‰Âʇ‚ ëçÑ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ¥ÌÚÂÂÒ‡Ï Öë, ÓÒͥθÍË ‰‡π ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ¯Ë¯Óª ÂÍÒÔ‡ÌÒ¥ª ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ËÌÍÛ, ˘Ó, ‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ÒÔËflÚËÏ ÔËÒÍÓÂÌÌ˛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÔÂÂÚ‚ÓÂ̸ Û Í‡ªÌ‡ı Â∂¥ÓÌÛ. çÂÓ·ı¥‰ÌÓ ‰ÓÔÓχ„‡ÚË Í‡ªÌ‡Ï ëçÑ Û ªıÌ¥ı Ô‡„ÌÂÌÌflı ‰ÓÒfl„ÚË ¥‚Ìfl ÍËÚÂ¥ª‚ ‚ÒÚÛÔÛ ‰Ó Ï¥Ê̇ӉÌËı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È, Ú‡ÍËı flÍ ë‚¥ÚÓ‚‡ 鄇̥Á‡ˆ¥fl íÓ„¥‚Î¥, å¥Ê̇ӉÌËÈ Ç‡Î˛ÚÌËÈ îÓ̉ Ú‡ ¥Ì.. ÑÓÒfl„ÌÂÌÌfl ˆËı ÍËÚÂ¥ª‚ π Ô‰ÛÏÓ‚Ó˛ Ú¥ÒÌ¥¯Óª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ Á Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ ëÓ˛ÁÓÏ. ôÓ‰Ó ‚ËÏÓ„ êÓÒ¥ª Ú‡ ¥Ì¯Ëı χȷÛÚÌ¥ı ÒÛÒ¥‰¥‚ ÓÁ¯ËÂÌÓ„Ó Öë ̇ ÒıÓ‰¥ ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ÍÓÏÔÂÌÒ‡ˆ¥È Á‡ Ó˜¥ÍÛ‚‡Ì¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥ Ú‡ ÚÓ„¥‚Âθ̥ ‚Ú‡ÚË ‚¥‰ ÔÓˆÂÒÛ ÓÁ¯ËÂÌÌfl, ÏË ‰ÓÚËÏÛπÏÓÒfl ÒԥθÌÓª ‰ÛÏÍË Á Öë: Î˯ ˜ÎÂÌÒÚ‚Ó ‰Âʇ‚ Û ëéí ÏÓÊ ‰‡‚‡ÚË ªÏ Ô‡‚Ó Ì‡ ‚ËÏÓ„Û ÍÓÏÔÂÌÒ‡ˆ¥È. Öë ÔÓ‚ËÌÂÌ Ô„ÎflÌÛÚË ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ÂÌ„ÂÚ˘ÌÛ ·ÂÁÔÂÍÛ Ú‡ ÔÓÒÚ‡˜‡ÌÌfl Ô‡ÎË‚ÌËı χÚÂ¥‡Î¥‚ ¥Á êÓÒ¥ª Ú‡ ¥Ì¯Ëı ͇ªÌ Â∂¥ÓÌÛ, flÍ Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‚‡ÊÎË‚Û ÔÎÓ˘ËÌÛ Ò‚Óπª ‰¥flθÌÓÒÚË Ì‡ ÒıÓ‰¥. Ç ˆ¸ÓÏÛ Ô·̥ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‚‡ÊÎË‚Û Óθ ‚¥‰¥„‡π ÔÓ„‡Ï‡ INOGATE. èÓθ˘‡, flÍ Ú‡ÌÁËÚ̇ ͇ªÌ‡, Á‡ÈÌfl· ‚¥‰ÍËÚÛ ÔÓÁˈ¥˛ Û ÔËÚ‡ÌÌflı, ˘Ó ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl Ú‡ÌÒÔÓÚÛ‚‡ÌÌfl
вячеслав глазычев
.
‚ fl ˜ Â Ò Î ‡ ‚
.
.
Ú
‡
„ Î ‡ Á ˚ ˜ Â ‚ ,
‚
Ò
Ú
‡
‚
2 0 0 0
‡
È
Ú
СХІДНА ПОЛІТИКА ЕВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В РАМКАХ ПРОЦЕСУ РОЗШИРЕННЯ ЕС НА СХІД ЩОДО ПРИЄДНАННЯ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЕВРОПИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
часы остановились в конотопе ©
177
Â
Часы остановились в Конотопе. Это не метафора, а бытовой факт: кончилась батарейка, установленная в Берлине и исправно работавшая вместо номинальных двух почти три года. Но зачем-то ей понадобилось отказать аккурат в полпятого утра, когда фирменный поезд «ì͇ªÌ‡» подошел к перрону Конотопа, где по вагонам пошли украинские таможенники, вежливые и, противу ожидания, ненастырные. Батарейка иссякла в тот миг, когда стрелку следовало отвести на час назад, ибо Киев отдалился от Московии не только в психологическом пространстве, но и в реальном времени. Я не был в Киеве десять лет и жадно ловил знаки перемен. Тротуары Крещатика вместо асфальта выстелены бетонными плитами, что сразу подчеркнуло домашний оттенок, всегда присущий его сталинскому архитектурному убранству. Заодно переложили все коммуникации. Все вместе, на почти километре длины – за 34 миллиона долларов (по московским аппетитам – даром). В редекорированном кафе – теперь Chateau de Flours – московские цены. На бывшей Октябрьской
̇ÙÚË ¥ ÔËÓ‰ÌÓ„Ó „‡ÁÛ Á¥ ÒıÓ‰Û Ì‡ Á‡ı¥‰ ¥ Ô¥‚‰Â̸ Ö‚ÓÔË. èÓθ˘‡ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂ̇ Û ÓÁ¯ËÂÌÌ¥ ÒËÒÚÂÏË „‡ÁÓ- ¥ ̇ÙÚÓÔÓ‚Ó‰¥‚ Á ·‡ÒÂÈÌÛ ä‡ÒÔ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÏÓfl ˜ÂÂÁ 䇂͇Á (íÛÍÏÂÌ¥ÒÚ‡Ì-ÄÁ·‡È‰Ê‡Ì-ÉÛÁ¥fl-ì͇ªÌ‡). éÒÓ·ÎË‚Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl ̇‰‡πÚ¸Òfl ÔÓ·Û‰Ó‚¥ ̇ÙÚÓÔÓ‚Ó‰Û é‰ÂÒ‡-ÅÓ‰Ë-¢‰‡ÌÒ¸Í, flÍËÈ Ï‡π ÒÛÚÚπ‚Ó Á·¥Î¸¯ËÚË ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ Ú‡ÌÁËÚÛ Í‡ÒÔ¥ÈÒ¸ÍÓª ̇ÙÚË. èÓθ˘‡ Ú‡ÍÓÊ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂ̇ Û „‡ÁÓÔÓ‚Ó‰¥ , ˘Ó χπ ÔÓÎfl„ÚË ‚¥‰ üχθҸÍËı Ӊӂˢ ‚ êÓÒ¥ª ̇ Á‡ı¥‰ ¥ Ô¥‚‰Â̸ Ö‚ÓÔË. üÍ Ï‡È·ÛÚÌ¥È ˜ÎÂÌ Öë, èÓθ˘‡ ̇χ„‡πÚ¸Òfl ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ ‚ ÛÒ¥ı Ó·„Ó‚ÓÂÌÌflı, ˘Ó ÒÚÓÒÛ˛Ú¸Òfl ÔËڇ̸ ÂÌ„ÂÚ˘ÌÓª ·ÂÁÔÂÍË, ‚Íβ˜ÌÓ ¥Á ÙÓÛχÏË INOGATE, Á ÏÂÚÓ˛ χÚË Â‡Î¸ÌËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ χȷÛÚÌ˛ ÂÌ„ÂÚ˘ÌÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ Ö‚ÓÔË. èÓθ˘‡ Ú‡ÍÓÊ „ÓÚÓ‚‡ ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ Û Ï¥Ê̇ӉÌËı Ô„ӂӇı Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂÌËı ÒÚÓ¥Ì ÔÓ Ú‡ÌÁËÚÌ¥ ¯ÎflıË Ì‡ÙÚË ¥ „‡ÁÛ Á¥ ÒıÓ‰Û Ì‡ Á‡ı¥‰ ¥ Ô¥‚‰Â̸ Ö‚ÓÔË. ÅÛ‰Û˜Ë Í‡ªÌÓ˛ Á¥ ÒÔˆËÙ¥˜ÌËÏ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËÏ ÔÓÎÓÊÂÌÌflÏ Ì‡ Òı¥‰ÌÓÏÛ ÍÓ‰ÓÌ¥ Öë ¥ χ˛˜Ë ̇„Óχ‰ÊÂÌËÈ ‚ÂÎËÍËÈ Ô‡ÍÚ˘ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ Â‡Î¥È Ú‡ÍÓ„Ó ÔÓÎÓÊÂÌÌfl, èÓθ˘‡ ÏÓÊ ‚¥‰¥„‡‚‡ÚË Óθ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВЯЧЕСЛАВ ГЛАЗЫЧЕВ ЧАСЫ ОСТАНОВИЛИСЬ В КОНОТОПЕ…
178
площади не без забавности соседствуют Архангел Михаил, водруженный на вершине невысокой колонны, и римской модели круглая стойка, на цоколе которой помечены расстояния от Киева до всех прочих столиц мира. Огромного вождя напротив новообозначенной срединности нет, и опустевший постамент открыл за собой зеленый скат газона, что и прежде круто отпадал от гостиницы, ранее именовавшейся «Москва». За скромные деньги приведена в известный порядок пешеходная связка между Софийской и Михайловской площадями: хорошая отмостка перед оградой Софии, добротные чугунные столбики с цепями, дугой уходящие на Владимирскую улицу; гарцующий Богдан Хмельницкий, теперь освобожденный от кругового автомобильного движения; наново построенная Михайловская церковь [Михайлiвський золотоверхий собор. – èËÏ. ‰.]; вновь поставленная (уже из мрамора, вместо гипсобетонной, разметанной большевиками) скульптурная троица: княгиня Ольга, апостол Андрей Первозванный и кто-то из князей – не то Владимир, не то Ярослав. Перед церковью – стенка с возвышенной духом росписью в стиле второразрядного худфонда советских времен, да еще нелепый по своей худо-
ÍÓÓ‰Ë̇ÚÓ‡ ÔÓ„‡Ï Ô·ÌÛ‚‡ÌÌfl ÚÂËÚÓ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ì‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥. ëÛÔÛÚÌ¥ ÔÓ·ÎÂÏË Á‡ıËÒÚÛ ‰Ó‚Í¥ÎÎfl Ú‡ ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌËı ͇ڇÒÚÓÙ ÚÂÊ ÒÔËfl˛Ú¸ ÔÓ¯ÛÍ‡Ï ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ Öë ¥Á ͇ªÌ‡ÏË ˆ¸Ó„Ó Â∂¥ÓÌÛ. 4.4. III ÒÂÍÚÓ – ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ ÒÔ‡‚Ë ¥ ˛ÒÚˈ¥fl, ÒËÒÚÂχ ÓÒ‚¥ÚË, ÍÛθÚÛÌËÈ Ó·Ï¥Ì, áåß Ú‡ ¥ÌÙÓχˆ¥fl, Ï¥Êβ‰Ò¸Í¥ ÍÓÌÚ‡ÍÚË êÓÁ¯ËÂÌÌfl Öë ̇ Òı¥‰ χÚËÏ ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‚‡ÊÎË‚¥ ̇ÒÎ¥‰ÍË ‰Îfl ‚¥‰ÌÓÒËÌ Öë – ÁÓÍÂχ, ÚÂÔ ÛÊ ÌÓ‚Ëı ÈÓ„Ó ˜ÎÂÌ¥‚ – ¥Á ÒÛÒ¥‰Ì¥ÏË Í‡ªÌ‡ÏË Ì‡ Òı¥‰ÌÓÏÛ ·Óˆ¥ ÒÓ˛ÁÌÓ„Ó ÍÓ‰ÓÌÛ, ̇҇ÏÔ‰ ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ¯ÂÌ∂ÂÌÒ¸ÍËı Ô‡‚ËÎ, ‚Íβ˜ÌÓ ¥Á ÔËÍÓ‰ÓÌÌËÏ ÍÓÌÚÓÎÂÏ ¥ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ˛ ‚¥Á. ÇËÌflÚÍÓ‚Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl ̇·Û‰Â ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl ‚ „‡ÎÛÁflı ·ÓÓÚ¸·¥ Á Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓ˛ ÁÎÓ˜ËÌÌ¥ÒÚ˛, ÌÂ΄‡Î¸ÌÓ˛ Ï¥∂‡ˆ¥π˛ Ú‡ Ô‚ÂÁÂÌÌflÏ Ì‡ÍÓÚËÍ¥‚, Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÂ, ˘Ó ̇ ÚÂËÚÓ¥ª ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó ëëëê ˆ¥ Ì„‡ÚË‚Ì¥ fl‚ˢ‡ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÔÓ¯ËÂÌ¥ ¥ ˘Ó ҇Ϡ˜ÂÂÁ ˆÂÈ ÔÓÒÚ¥ ÔÓÎfl„‡˛Ú¸ Ú‡ÌÁËÚÌ¥ ¯ÎflıË ÌÂ΄‡Î¸ÌËı Ï¥∂‡ÌÚ¥‚ ¥ ̇ÍÓÚËÍ¥‚. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
жественной сирости, но хотя бы некрупный мемориальный знак в память голода 1932-33 годов. Автомобили, витрины, интерьеры, реклама – все на порядок скромнее Москвы, то есть – по возможностям. На рекламном щитке у отреставрированной Оперы анонс: «П.Чайковський. ãÛÒÍÛ̘ËÍ (читай: ôÂÎÍÛ̘ËÍ)». Перед заново состряпанными еще при Щербицком Золотыми воротами сидит бронзовый (с зеленой патиной крепко перестарались) безымянный князь, чрезвычайно похожий на одного из казаков с известной картинки И.Е. Репина [пам’ятник Ярославу Мудрому за ескiзами Кавалерiдзе. – èËÏ. ‰.]. Напротив – почти руина старого отеля, надпись на котором уверяет, что проводится тендер инвестиционных проектов; но с тендером дело явно плохо. Обменяв несколько долларов на гривни (менять рубли невыгодно, курс несколько занижен), рассматриваю купюры и монеты. 1 гривна – князь Владимир; 2 гривны – Ярослав Мудрый; 5 – Богдан Хмельницкий; 50 – Грушевский (кто не знает – лидер движения незалежности до и в ходе Первой мировой и, как сказано в Советском энциклопедическом словаре, «пред. контррев. Центр. Рады»). Итак, Русь Киевская, Украина казацко-
Ç¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ Öë ‰Îfl ÍÓÌÚ‡ÍÚ¥‚ ¥Á „Óχ‰fl̇ÏË Í‡ªÌ ÔÓÁ‡ ÈÓ„Ó Òı¥‰ÌËÏË ÍÓ‰Ó̇ÏË Ï‡ÚËÏ ‚Ë¥¯‡Î¸ÌËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ ı¥‰ ÔÓˆÂÒ¥‚ Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª Û ˆËı ͇ªÌ‡ı ¥ ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÌÌfl ªı ‰Ó ÒÛÒ¥‰ÒÚ‚‡ ¥Á ëÓ˛ÁÓÏ. ñ „ÎË·Ó͇ ÔÓÎ¥Ú˘̇ ÔÓ·ÎÂχ ¥Á ‰‡ÎÂÍÓÒflÊÌËÏË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÏË Ì‡ÒÎ¥‰Í‡ÏË. èËπ‰Ì‡ÌÌfl èÓθ˘¥ ‰Ó ¯ÂÌ∂ÂÌÒ¸ÍÓª ÁÓÌË Á Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌËÏ Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌflÏ ‚¥Á ‰Îfl „Óχ‰flÌ ‰Âʇ‚ ëçÑ (Á ÏÂÚÓ˛ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ„Ó Á‡ıËÒÚÛ ÍÓ‰ÓÌ¥‚ ͇ªÌË) ÛÌÂÏÓÊÎË‚ËÚ¸ ̇¯ËÏ Òı¥‰ÌËÏ ÒÛÒ¥‰‡Ï ̇·„Ó‰ÊÂÌÌfl ͇˘Ó„Ó ÍÓÌÚ‡ÍÚÛ ¥Á ÒËÒÚÂÏÓ˛ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Òڇ̉‡Ú¥‚ Ò‚Ó·Ó‰Ë, ‰ÂÏÓ͇ڥª Ú‡ ËÌÍÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË. èÓθ˘‡ ̇χ„‡ÚËÏÂÚ¸Òfl χÍÒËχθÌÓ ÒÔÓÒÚËÚË Ôӈ‰ÛÛ Ì‡‰‡ÌÌfl ‚’ªÁÌËı ‚¥Á, ÓÁ¯ËËÚË ÏÂÂÊÛ Ò‚Óªı ÍÓÌÒÛθҸÍËı ‡„Â̈¥È, Á‡ÔÓ‚‡‰ËÚË ÏÛθÚË‚¥ÁË ¥ ÌËÁ¸ÍÛ ÓÔ·ÚÛ Á‡ ªı ̇‰‡ÌÌfl. ì Ò‚ÓªÈ ÔÓÎ¥Úˈ¥ ˘Ó‰Ó ‰Âʇ‚ ëçÑ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ Ú‡ÍÓÊ Á‡ÚÓÍÌÛÚË ‰ÛÊ ‚‡ÊÎË‚Û ÔÓ·ÎÂÏÛ ‚ÔÎË‚Û Ì‡ ÒËÒÚÂÏÛ ÓÒ‚¥ÚË ˆËı ͇ªÌ, ªıÌ˛ ÍÛθÚÛÛ Ú‡ áåß Á ÏÂÚÓ˛ ÓÁ‚ËÚÍÛ ÌÓ‚Óª ÏÂÌڇθÌÓÒÚË Ú‡ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl, ÔÓÔÛÎflËÁÛ‚‡ÌÌfl Ô‡‚ β‰ËÌË ¥ ‰ÓÔÓÏÓ„Ë Û ÔÓ·Û‰Ó‚¥ „Óχ‰flÌÒ¸ÍËı ÒÛÒԥθÒÚ‚. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
хуторская, краткий миг Украины независимой. Всех допрашиваю, отчего же на монетах «копiйки», а не гроши, что как-то естественнее с учетом традиций Правобережной Украины. Ведь сколько не пиши «10 копiйок» вместо «10 копеек», сугубо московское, москальское происхождение не исчезнет. Никто из спрошенных ответа не знал. Все это – сугубо поверхностные мелочи, и все же… Сколько себя помню, не переносил малейшего проявления национализма. Сейчас, в Киеве, как-то враз осознал: не переносить-то не переносил, но – сказать почти неприлично – как типичный носитель имперского сознания. И впрямь, царапни нашего брата москаля, и под всем демократическим флером (о зюгановыхбабуриных-прохановых и говорить не стоит) проступит она, голубушка, пятивековая традиция. Года три назад, в переходную эпоху карбованца я уже был на Украине и, честно говоря, не сомневался: ну поиграют в отдельность, поуступают «западенцам» Галичины, а потом – все равно вернутся в объятия старшего братца, никуда не денутся. Так считать было тем легче, что мы здесь предавались иллюзиям: либералы тешили себя мыслью, что Россия на пяток лет опередила Украину в
ÅÂÛ˜Ë ‰Ó Û‚‡„Ë ‚Ò ‚ˢÂÓÔËÒ‡ÌÂ, ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ Á‰¥ÈÒÌËÚË Á‡ıÓ‰Ë, ÒÔflÏÓ‚‡Ì¥ ̇ ÔÓ‰Ó·ÌÌfl ·‡’𥂠‚¥Î¸ÌÓ„Ó ÛıÛ ÓÒ¥· Ú‡ ¥‰ÂÈ flÍ ‚Ò‰ËÌ¥ ÓÍÂÏËı ‰Âʇ‚ ëçÑ, Ú‡Í ¥ Ï¥Ê ÌËÏË. ÇÂÎË͇ Óθ Û ˆËı ̇χ„‡ÌÌflı ‚¥‰‚Ó‰ËÚ¸Òfl ÍÓÌÚ‡ÍÚ‡Ï Ï¥Ê Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥flÏË Ú‡ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥flÏË, flÍ¥ ¥ÒÌÛ˛Ú¸ Û Á„‡‰‡ÌËı ͇ªÌ‡ı, ¥Á ªıÌ¥ÏË Ô‡Ú̇ÏË Û Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ëÓ˛Á¥. áÓÍÂχ ÒÎ¥‰ ̇„ÓÎÓÒËÚË ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ̇ ‰¥flθÌÓÒÚ¥ ÌÂÛfl‰Ó‚Ëı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È Ú‡ ÓÁ¯ËÂÌÌfl Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ Ì‡ ͇ªÌË ëçÑ. […] 4.7. êÂ∂¥Ó̇θ̇ Ú‡ Ú‡ÌÒÍÓ‰ÓÌ̇ ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl èÓθ˘¥ ‚¥‰‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‚‡ÊÎË‚‡ Óθ Û ÒÔ‡‚¥ Ú‡ÌÒÍÓ‰ÓÌÌÓª ¥ Ï¥ÊÂ∂¥Ó̇θÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ flÍ ÂÙÂÍÚË‚ÌËı ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ¥‚ ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ‰Ó·ÓÒÛÒ¥‰Ò¸ÍËı ‚¥‰ÌÓÒËÌ ‚ ¥ÌÚÂÂÒ‡ı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı, ÍÛθÚÛÌËı Ú‡ ̇ÛÍÓ‚Ëı Á‚’flÁÍ¥‚ ̇ ·‡Á¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡. êÓÁ¯ËÂÌÌfl ÍÓÌÚ‡ÍÚ¥‚ ̇ ̇ÈÌËʘÓÏÛ ¥‚Ì¥ ÒÔËflπ ÁÓÒÚÛ ‚Á‡πÏÌÓª ‰Ó‚¥Ë. ä¥Ï ÔÓ¯ËÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Òڇ̉‡Ú¥‚ ‰ÂÏÓ͇ڥª Ú‡ ¥‰ÂÈ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‚ÓÌË ÔÓÔ‡„Û˛Ú¸ Ú‡ÍÓÊ Ô‚ÌÛ ÒËÒÚÂÏÛ ÒԥθÌËı ‚‡ÚÓÒÚÂÈ.
179
СХІДНА ПОЛІТИКА ЕВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В РАМКАХ ПРОЦЕСУ РОЗШИРЕННЯ ЕС НА СХІД ЩОДО ПРИЄДНАННЯ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЕВРОПИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
деле реформ; коммунисты и суперпатриоты – тем, что классовое чувство интернационализма сольет в экстазе разбежавшуюся было семейку… А фигу с маслом не хотите? Будучи русаком, я свободно говорю по-польски, так что считал (да и сейчас считаю, что бы там украинские филологи не писали), что никакого украинского языка нет, а есть, вернее был, нормальный, законный, не лишенный шарма диалект, натурально сложившийся на порубежьи Московии и Польши. Да и как считать иначе, помилуйте, ежели, зная русский и польский, без труда понимаешь, что таинственное «майно» – это тот же «майонтек», сиречь имение, собственность, богатство; а «хутро» – это то же «футро», и означает «мех»; а «дах» – он дах и есть, и значит «крыша», тож «кровля» и т.д. и т.п. Все это наверное так и есть, но только это ровно ничего не значит! Значит же то, что на наших глазах и с необычайной скоростью развертывается процесс оестествления совершенно искусственного образования, каким была Украинская ССР, наследницей которой является нынешняя независимая Украина.
á‡ÔÓ‚‡‰ÊÛ˛˜Ë ÔÓÎ¥ÚËÍÛ ÓÁ¯ËÂÌÌfl Ú‡ÌÒÍÓ‰ÓÌÌÓª ¥ Ï¥ÊÂ∂¥Ó̇θÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ¥Á Òı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏË Ô‡Ú̇ÏË Ú‡ ‰‡Î¸¯ËÏË Í‡ªÌ‡ÏË Ì‡ ÒıÓ‰¥ ÍÓÌÚËÌÂÌÚÛ, èÓθ˘‡ Ô¥‰ÔË҇· ÌËÁÍÛ Ï¥ÊÛfl‰Ó‚Ëı Û„Ó‰, ÁÓÍÂχ Á Å¥ÎÓÛÒÒ˛ (1992), êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ˆ¥π˛ (1992), ì͇ªÌÓ˛ (1993), ÉÛÁ¥π˛ (1993), äË„ËÁÒÚ‡ÌÓÏ (1993), ìÁ·ÂÍËÒÚ‡ÌÓÏ (1994), åÓΉӂӲ (1998). […] ÅÛÎÓ ÒÚ‚ÓÂÌÓ Ï¥ÊÛfl‰Ó‚¥ ÍÓÏ¥Ò¥ª Ú‡ ‰Ó‡‰˜¥ ÒÚÛÍÚÛË ‰Îfl ÍÓÓ‰ËÌÛ‚‡ÌÌfl ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓª ‰¥flθÌÓÒÚË, ‡ Ò‡ÏÂ: […] èÓθҸÍÓ-ì͇ªÌÒ¸ÍÛ Ï¥ÊÛfl‰Ó‚Û ÍÓÏ¥Ò¥˛ Ï¥ÊÂ∂¥Ó̇θÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ (1996). […] ëÚ‚ÓÂÌ¥ ÛÁ‰Ó‚Ê ÍÓ‰ÓÌ¥‚ ‚ÓÂ∂¥ÓÌË π ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥Ó̇ΥÁÓ‚‡ÌÓ˛ ÙÓÏÓ˛ Ú‡ÌÒÍÓ‰ÓÌÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ¥Á Á‡ÎÛ˜ÂÌÌflÏ Â∂¥Ó̇θÌËı Ú‡ ϥ҈‚Ëı ‚·‰. ÑÓ ÊËÚÚfl ·ÛÎË ÔÓÍÎË͇̥ 4 ‚ÓÂ∂¥ÓÌË, flÍ¥ ÓÁÚ‡¯Û‚‡ÎËÒfl ÛÁ‰Ó‚Ê Òı¥‰ÌÓ„Ó Ú‡ ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó – Ô¥‚‰ÂÌÌÓ„Ó ÍÓ‰ÓÌ¥‚ èÓθ˘¥, ‡ Ò‡ÏÂ: èÓθҸÍÓ-ì͇ªÌÒ¸ÍÓì„ÓÒ¸ÍÓ-êÛÏÛÌÒ¸ÍÓ-ëÎÓ‚‡ˆ¸ÍËÈ ä‡Ô‡ÚÒ¸ÍËÈ Ö‚ÓÂ∂¥ÓÌ (1993); èÓθҸÍÓ-Å¥ÎÓÛÒ¸ÍÓ-ì͇ªÌÒ¸ÍËÈ Ö‚ÓÂ∂¥ÓÌ ÅÛ„ (1995). […] èÓθҸ͇ Ûfl‰Ó‚‡ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥fl, ‡ Ú‡ÍÓÊ Â∂¥Ó̇θ̥ Ú‡ ϥ҈‚¥ ‚·‰Ì¥ ÒÚÛÍÚÛË Á ÔËıËθ̥ÒÚ˛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВЯЧЕСЛАВ ГЛАЗЫЧЕВ ЧАСЫ ОСТАНОВИЛИСЬ В КОНОТОПЕ…
180
Мы слишком давно сроднились с мыслью, будто государство и общество суть элементы тождества, и как то запамятовали, что не только некоторые, вроде Ассирии или Австро-Венгрии, но и всякое государство вообще представляет собой искусственный, рукотворный конструкт, которому не так уж редко удается оестествиться и на поверхности вещей выглядеть как органическое тело. Да, сегодня русская речь звучит не только на Левом берегу Днепра, но и в Киеве столь же часто, сколь и украинская. Да, я все же полагаю, что лихим затеям, вроде той, чтобы весь корпус философской классики перевести на украинский, сбыться скорее всего не суждено – и ввиду недостатка профессионалов, и изза немалых лингвистических трудностей (давно выясненых, скажем, болгарами, чей язык также, хотя и по иным причинам, веками оставался по преимуществу крестьянским), и ввиду нехватки денег. И тем не менее: видя, как мучаются на киевском телеэкране, как минимум двое из каждых троих говорящих, пытаясь выразить свою мысль по-украински, их страданиям сочувствуешь. Но ведь – говорят! Бредут сквозь собственную речь, как по вязкой глине, – но говорят!
ÒÚ‡‚ÎflÚ¸Òfl ‰Ó ÓÁ‚ËÚÍÛ Ú‡ÌÒÍÓ‰ÓÌÌËı Á‚’flÁÍ¥‚, flÍ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ„Ó Ù‡ÍÚÓ‡ ÍÓÏÔÂÌÒ‡ˆ¥ª ÓÁÏÂÊÓ‚Û˛˜Óª ÙÛÌ͈¥ª ÍÓ‰ÓÌ¥‚, flÍËÈ ÌÂÒ Á¥ ÒÓ·Ó˛ ‚Á‡πÏÓÔÓÌËÍÌÂÌÌfl ÍÛθÚÛ Ú‡ ¥Ì¥ˆ¥˛π ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ Û Â∂¥Ó̇ı, ˘Ó ·ÂÛÚ¸ Û˜‡ÒÚ¸ Û ˆ¥È ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥. ᄇ‰‡Ì¥ ‚·‰Ì¥ ÒÚÛÍÚÛË ‚Ô‚ÌÂÌ¥, ˘Ó ¥ ‚ ÛÏÓ‚‡ı ÓÁ¯ËÂÌÌfl Öë ̇ Òı¥‰ Ú‡ÌÒÍÓ‰ÓÌ̇ ¥ Â∂¥Ó̇θ̇ ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl ÔÓ‚ËÌ̇ ‚¥‰¥„‡‚‡ÚË Ì‡‰Á‚˘‡ÈÌÓ ‚‡ÊÎË‚Û Óθ Û ÔÓ‰Ó·ÌÌ¥ ¥Ï¥‰ÊÛ ÌÓ‚Ó„Ó ÓÁ‰¥ÎÛ Ö‚ÓÔË, ¥ ‚Ê Á‡‡Á „ÓÚÓ‚¥ Á‡ÈÌflÚËÒfl ‚ËÓ·ÎÂÌÌflÏ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË ÒÛÔÓÚË Ú‡ÍÓ„Ó ÔÓ‰¥ÎÛ. ÑÎfl Ô¥‰‚ˢÂÌÌfl ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚË ¥ÒÌÛ˛˜Óª ¥ÁÌÓχ̥ÚÌÓÒÚË ÙÓÏ ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈڂ‡ ÛÁ‰Ó‚Ê Ï‡È·ÛÚÌ¸Ó„Ó Òı¥‰ÌÓ„Ó Ú‡ Ô¥‚‰ÂÌÌÓ-Òı¥‰ÌÓ„Ó ÍÓ‰ÓÌÛ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ – ‡ÁÓÏ ¥Á Ô¥‚Ì¥˜ÌÓ-Á‡ı¥‰ÌËÏË Ó͇ªÌ‡ÏË êÓÒ¥ª, ÔË΄ÎËÏË ‰Ó êÓÒ¥ª Â∂¥Ó̇ÏË Í‡ªÌ ŇÎÚ¥ª, ä‡Î¥Ì¥Ì„‡‰Ò¸ÍËÏ ÓÍÛ„ÓÏ Ú‡ ÔÓθҸÍÓ-·¥ÎÓÛÒ¸ÍÓ-Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ ÔËÍÓ‰ÓÌÌflÏ – ÒÎ¥‰ Á‡ÔÓ‚‡‰ËÚË flÍ̇ȯ˯ËÈ Ó·Ï¥Ì ‰ÓÒ‚¥‰ÓÏ Ú‡ ÂÍÒÔÂÚÌËÏË Óˆ¥Ì͇ÏË. í‡Í¥ Á‡ıÓ‰Ë ¯ËÓÍÓ Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸Òfl ‚ ‡Ï͇ı ŇÎÚ¥ÈÒ¸ÍÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥, ñÂÌڇθÌÓ-Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë ‡·Ó ¥Ì¯Ëı ÒÚÛÍÚÛ, ÒÚ‚ÓÂÌËı ̇ ÔÓÔÓÁˈ¥˛ èÓθ˘¥. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Через пару лет будут говорить бойчее, тем более, что к казенно-чиновничьему языку прирастает обычная для всяческих ток-шоу болтовня да переводы все тех же сериалов и реклам. Тем более, что есть люди, говорящие чисто и красиво. Еще через пять лет, когда в люди выйдут нынешние школяры, будут говорить все, или почти все. Уж если в Израиле доказали успешность невиданного эксперимента и заставили мертвый иврит стать живым языком общения и литературы, то с неубитой народной речью Украины все будет в порядке. А русский будут знать те, кому и положено, – культурная прослойка. Знать как второй язык. Как английский, но только лучше. И читать по-русски эта прослойка будет, выигрывая на удвоении мимико-фонетического ряда, моторикой связанного с удвоением психодинамических стереотипов. И это тем более существенно, что практически затихает этот «насос» советских времен, что отовсюду вымывал наиболее энергичных, наиболее мобильных – когда то в Петербург, до недавнего вмерени – в Москву. Затихает, но еще не вполне, так как – пока – некоторое число профессионалов эмигрирует в Россию или работает там. Но стоило случиться 17 августа, и стайки украинских гастарбайтеров со вздохом сожаления потянулись домой.
èÓθ˘‡ ÒÔÓ‰¥‚‡πÚ¸Òfl Ú‡ÍÓÊ, ˘Ó ٥̇ÌÒÓ‚¥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË Öë, ÔÓÍÎË͇̥ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË Ú‡ÍÛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛, ÁÓÍÂχ INTERREG, PHARE, CBC, TACIS, ·Û‰Â ÓÔÚËÏ¥ÁÓ‚‡ÌÓ, ˘Ó ‰‡ÒÚ¸ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ·¥Î¸¯ ÂÙÂÍÚË‚ÌÓ ‚ËÍÓËÒÚÓ‚Û‚‡ÚË ªı Û Á„‡‰‡ÌËı ͇ªÌ‡ı ¥ ‰ÓÔÓÏÓÊ ÒÚ‡·¥Î¥ÁÛ‚‡ÚË ªı ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ÓÁ‚ËÚÓÍ, Á‡ıËÒÚ ‰Ó‚Í¥ÎÎfl Ú‡ ÍÓÌÚ‡ÍÚË Ï¥Ê Î˛‰¸ÏË. 5. ÇçÖëéä èéãúôß ì êéáÇàíéä ß ÇèêéÇÄÑÜÖççü ëïßÑçé∫ èéãßíàäà ÖÇêéèÖâëúäéÉé ëéûáì èÓθ˘‡ ̇·„Ӊ˷ ‰Ó·¥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË Á ªª ÒÛÒ¥‰‡ÏË Ì‡ ÒıÓ‰¥. ÇıÓ‰fl˜Ë Û Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ëÓ˛Á, ‚Ó̇ Ì χÚËÏ ϥÊ̇ӉÌÓ-Ô‡‚Ó‚Ëı ˜Ë ÔËÍÓ‰ÓÌÌËı ÔÓ·ÎÂÏ, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÚËı, flÍ¥ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ÂÚÌ¥˜ÌËÏË ÏÂ̯Ë̇ÏË. í¥ÒÌÛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ ̇·„Ó‰ÊÂÌÓ Á ¥Ì¯ËÏË Í‡Ì‰Ë‰‡Ú‡ÏË Ì‡ ‚ÒÚÛÔ ‰Ó Öë – ‰Âʇ‚‡ÏË Å‡ÎÚ¥ª Ú‡ Ç˯„‡‰Ò¸ÍÓª „ÛÔË. ìÔÓ‰Ó‚Ê ÔÂ¥Ó‰Û Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª Ò‚Óπª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÒËÒÚÂÏË, ÔÓ·Û‰Ó‚Ë ‰ÂÏÓ͇ڥª, ‚ÂıÓ‚ÂÌÒÚ‚‡ Ô‡‚‡ Ú‡ ËÌÍÓ‚Óª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‡‰‡ÔÚ‡ˆ¥ª ªª ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ú‡ Ô‡‚Ó‚Óª ÒËÒÚÂÏË ‰Ó Òڇ̉‡Ú¥‚ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Нельзя, разумеется, исключить, что в силу незатейливости воображения нынешних политических элит, Украине не удастся сохранить схему унитарного государства и придется трансформироваться в канадского типа федерацию из четырех-пяти провинций (Киевщина, Галичина со Львовом, Левобережье с Днепропетровском, Крым и, возможно, Полтавщина с Уманью и Гуляй-полем в придачу). Это вполне вероятно, хотя и не предопределено фатальным образом. Вероятно также, что, единожды оформившись, некоторые провинции будут отгрызать у центральной власти изрядную долю полномочий; иначе их отгрызут областные начальства с бóльшым уроном для целого. Однако похоже, очень похоже, что Украинская государственность становится фактом как раз в то время, когда сама идея национального государства ослабевает в Европе. Самое же любопытное, что, возможно, нынешним молодым и вместе вполне зрелым интеллектуалам – отнюдь не националистам, но государственникам, вроде Сергея Дацюка и Владимира Грановского – удастся-таки внушить киевским начальникам, что прислониться к идее следования урбанистической культуре Киевской Руси, а вовсе не казацко-хуторской архаике,
èÓθ˘‡ ̇·Û· ‚Â΢ÂÁÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Û. ñËÏ ‰ÓÒ‚¥‰ÓÏ ‚Ó̇ ‰¥ÎËÚ¸Òfl ¥Á ‰Âʇ‚‡ÏË Ì‡ Òı¥‰ ‚¥‰ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó ÍÓ‰ÓÌÛ Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ Á ÏÂÚÓ˛ ‰ÓÔÓÏÓ„ÚË ªÏ ÔËÒÚÓÒÛ‚‡ÚËÒfl ‰Ó ÌÓ‚Ëı ÛÏÓ‚ ÒÛÒ¥‰ÒÚ‚‡ Á Öë. èÓθ˘‡ „ÓÚÓ‚‡ ÓÁ¯Ë˛‚‡ÚË Ò‚Ó˛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ˛ Ú‡ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË ‰Ó·ÓÒÛÒ¥‰Ò¸Í¥ ‚¥‰ÌÓÒËÌË Á ÔË΄ÎËÏË ‰Ó ÓÁ¯ËÂÌÓ„Ó Öë ‰Âʇ‚‡ÏË Ú‡ Â∂¥Ó̇ÏË, ̇҇ÏÔ‰ ¥Á ä‡Î¥Ì¥Ì„‡‰Ò¸ÍËÏ ÓÍÛ„ÓÏ Ú‡ Ô¥‚Ì¥˜ÌÓ-Á‡ı¥‰ÌËÏË Ó·Î‡ÒÚflÏË êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ˆ¥ª, Å¥ÎÓÛÒÒ˛ Ú‡ ì͇ªÌÓ˛. ÅÂÛ˜Ë ‰Ó Û‚‡„Ë ÔÓÁËÚË‚ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰, ̇ÍÓÔ˘ÂÌËÈ ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÍÓÌÚ‡ÍÚ¥‚ ‚ ‡Ï͇ı èÓÒÚ¥ÈÌÓ‰¥˛˜Óª èÓθҸÍÓ-ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ÍÓÌÙÂÂ̈¥ª Á ÔËڇ̸ ÓÁ¯ËÂÌÌfl Öë, fl͇, ‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, π ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ ëԥθÌÓª ÒÚ‡Ú„¥ª Öë ˘Ó‰Ó ì͇ªÌË, èÓθ˘‡ „ÓÚÓ‚‡ ¥ ̇‰‡Î¥ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚË ˆ˛ ÙÓÏÛ ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥. Ç ÔÓˆÂÒ¥ Ó·Ï¥ÌÛ ‚·ÒÌËÏ ‰ÓÒ‚¥‰ÓÏ, ̇·ÛÚËÏ Ô¥‰ ˜‡Ò Ô¥‰„ÓÚÓ‚ÍË ‰Ó ˜ÎÂÌÒÚ‚‡ ‚ Öë, Á ì͇ªÌÓ˛, èÓθ˘‡ ÔËθÌÓ ÒÚÂÊËÚ¸, ‡·Ë ‰Ó ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ Ì ·ÛÎÓ ‚ËÒÛÌÛÚÓ ÊÓ‰ÌËı ‚ËÏÓ„ ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ªª χȷÛÚÌ¥ı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËı Á‚’flÁÍ¥‚ Á Öë. èÓÁËÚË‚ÌÓ ÒÚ‡‚Îfl˜ËÒ¸ ‰Ó Á‡ÔÓ¯ÂÌÌfl Ö‚ÓÒÓ˛ÁÛ, flÍ ÔÓ¯Ë˛πÚ¸Òfl ̇ ͇ªÌË-Û˜‡ÒÌˈ¥ Ô„ӂӥ‚ ÔÓ
181
СХІДНА ПОЛІТИКА ЕВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В РАМКАХ ПРОЦЕСУ РОЗШИРЕННЯ ЕС НА СХІД ЩОДО ПРИЄДНАННЯ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЕВРОПИ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– и реально, и выгодно. Если еще учесть, что на Украине куда больше православных приходов, чем в России; что крестили Русь все же в Киеве, а не во Владимире, или тем более Москве; что Киев с куда большим основанием, чем Москва может претендовать на прямое наследование Константинополя; что на Украине уже довольно интеллектуалов, которые способны все это облечь в доктринальные формы (я долго беседовал с таким именно молодым господином)… Если все это учесть, то с сюжета нашего напрочь слетает удобная, вполне комфортная ироничность. Все это серьезно. Тем более серьезно, что на таком фоне ярчайшим образом проступает убогость самодовольства российской элиты, баюкающей себя пространностью и полнотой страны русского языка и русской культуры, сидючи при этом на этнокультурном вулкане. Кстати, а вы задумывались, что население Украины – 52 миллиона, тогда как население РФ ныне составляет 146 миллионов, а через 5 лет будет составлять не более 140, из которых русский будут считать собственным культурным языком менее 100? Что у этих 100 миллионов нет и пока не предвидится никакой объеди-
ÔËπ‰Ì‡ÌÌfl, èÓθ˘‡ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò „ÓÚÓ‚‡ ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ Û ‚Ú¥ÎÂÌÌ¥ ÔÓÂÍÚ¥‚, Ô‰·‡˜ÂÌËı è·ÌÓÏ Á‡ıÓ‰¥‚ ‰Îfl êÓÒ¥ª Ú‡ ì͇ªÌË. […] èÓθҸͥ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθ̥ Ú‡ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚Ì¥ ÂÒÛÒË ÏÓÊ̇ Á‡‰¥flÚË ‰Îfl Ô¥‰ÚËÏÍË ‚Ú¥ÎÂÌÌfl ÔÓ„‡Ï Öë, ̇ˆ¥ÎÂÌËı ̇ Ô¥‰„ÓÚÓ‚ÍÛ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌÓ„Ó ÔÂÒÓ̇ÎÛ ‰Âʇ‚ ëçÑ, flÍËÈ ·Û‰Â Á„Ó‰ÓÏ Á‡‰¥flÌÓ ‰Îfl ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ ¥Á ÓÁ¯ËÂÌËÏ Ö‚ÓÒÓ˛ÁÓÏ (ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ú¥πª ÈÓ„Ó ˜‡ÒÚËÌË, fl͇ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÚËÏ Á‡ ̇·„Ó‰ÊÂÌÌfl ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ Û ‡Ï͇ı ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó„Ó ÒÛÒ¥‰ÒÚ‚‡). […] 襉ÒÛÏÓ‚Û˛˜Ë ‚Ò ‚ˢÂÓÔËÒ‡ÌÂ, ̇ ‰ÛÏÍÛ èÓθ˘¥, ‚Ò¥ ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë Öë, ̇ˆ¥ÎÂÌ¥ ̇ ‰Âʇ‚Ë ëçÑ, flÍ¥ χ˛Ú¸ ̇ ÏÂÚ¥ ÒÔËflÚË ‚ËÓ·ÎÂÌÌ˛ Òı¥‰ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË ëÓ˛ÁÛ, ÔÓ‚ËÌÌ¥ ·ÛÚË ÔÓ„Ó‰ÊÂÌ¥ ¥Á ͇ªÌ‡ÏË-͇̉ˉ‡Ú‡ÏË ‰Ó ‚ÒÚÛÔÛ. èÓθ˘‡ Á‡ˆ¥Í‡‚ÎÂ̇ ·‡ÚË Û˜‡ÒÚ¸ Û Ú‡ÍËı ÍÓÌÒÛθڇˆ¥flı.
.
.
.
Ú
‡
‚
Ò
Ú
‡
‚
‡
È
Ú
Â
ëÍÓÓ˜ÂÌËÈ ÔÂÂÍ·‰ Ä̉¥fl ä˘¥‚‡
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ВЯЧЕСЛАВ ГЛАЗЫЧЕВ ЧАСЫ ОСТАНОВИЛИСЬ В КОНОТОПЕ…
182
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
няющей собственной мифологии, кроме ностальгической имперской? Нет даже такой экзотической, как твердая уверенность, что непосредственными предками украинцев были скифы. Даже такой лирикопоэтической, как троица, составленная из Андрея Первозванного, княгини Ольги и князя Владимира. Даже такой достоверной, что Киев – мать городов русских. Еще десяток лет унылого российского ничегонеделания, и глядишь – маятник с пятивековой амплитудой начнет движение вспять, и Киев вновь станет собирать вокруг себя русские земли. (И тогда уж точно не только Бодрийяра с братией, но и Аристофана с Еврипидом наши внуки будут разучивать на бывшем диалекте, ставшем новорусским государственным языком).
Ì
Â
Á
Î
Ë
Ï
Ú
Ë
ı
Ë
Ï
.
.
.
я р и н а
б о р е н ь к о
«европейська мрія» і українське місто: десять років політичного кічу ©
fl Ë Ì ‡
· Ó Â Ì ¸ Í Ó , 2 0 0 1
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
©
Í Ó Ò Ú fl Ì Ú Ë Ì
· Ó Ì ‰ ‡ Â Ì Í Ó ,
проект україна
2 0 0 1
кость бондаренко
çÂ¥‰ÍÓ ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸Òfl ˜ÛÚË ‚¥‰ β‰ÂÈ, ÍÓÂÌ¥ ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª flÍËı Òfl„‡˛Ú¸ «Â‚Óβˆ¥ÈÌÓ„Ó» 1917-„Ó, ÔÓ ÓÒÓ·ËÒÚÓ ÔÂÂÊËÚÛ Ú‡„‰¥˛ ÓÁÔ‡‰Û ÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª. ñ ‚‡ÊÍÓ ÁÓÁÛÏ¥ÚË ÍÓ¥ÌÌÓÏÛ „‡Î˘‡ÌËÌÛ, ÍÓÚËÈ ÏÓÊ Á‚ÂÌÛÚË Ò‚Ó˛ ÔË‚‡ÚÌÛ ¥ÒÚÓ¥˛ ‰Ó ·‡·ˆ¥, fl͇ χ· Á Ô‡Û „ÂÍÚ‡¥‚ Î¥ÒÛ Ô¥‰ ã˛·Î¥ÌÓÏ, ‡·Ó ‰Ó ‰¥‰‡, flÍËÈ ÒÚÛ‰¥˛‚‡‚ Û Ç¥‰Ì¥. ì ·¥Î¸¯ÓÒÚË ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ÒÓˆ¥ÛÏÛ, ÒÍÓÏÔÓÌÓ‚‡ÌÓ„Ó ÒڇΥÌÒ¸ÍÓ˛ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ˛ ÔÓÎ¥ÚËÍÓ˛, ‚·Ò̇ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ÔÓ‚ËÌ̇ ‡ÒÓˆ¥˛‚‡ÚËÒ¸ ‡‰¯Â Á ·‡ÚÓÏ-˜ÂÍ¥ÒÚÓÏ ‡·Ó ÒÂÒÚÓ˛ÍÛ‚‡Î¸ÌËˆÂ˛ ‚‡ÊÍÓ„Ó ÏÓÎÓÚ‡. íÂÔ ÔÂÂÒÍÓ˜ËÏÓ Û ÏÂ̯ «Â‚Óβˆ¥ÈÌËÈ», ‡Î ‚¥‰ ÚÓ„Ó Ì ÏÂ̯ Á̇˜ËÏËÈ, ‰Â‚’flÌÓÒÚÓ Ô¯ËÈ – ‚ Ó‰ÌÛ ÏËÚ¸ ÏÓÌÛÏÂÌڇθ̥ Ô’flÚËÍÛÚÌ¥ Á¥ÍË, ͥθ͇‰ÂÒflÚÏÂÚÓ‚¥ ԇϒflÚÌËÍË ãÂÌ¥ÌÛ ¥ «á¥Í‡ ÉÂÓfl» ·‡Ú‡-˜ÂÍ¥ÒÚ‡ ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸Òfl ÌÂÔ‡‚ËθÌËÏË, ÌÂÔÓÚ¥·ÌËÏË, Ì‚‡ÚËÏË ÔËÌÂÒÂÌËı Á‡‰Îfl ÛÒ¸Ó„Ó ˆ¸Ó„Ó ÊÂÚ‚. ßÁ ˆ¥πª ÁÌ‚¥Ë ÔÓ˜‡Î‡Ò¸ ‰ÂÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥fl Á̇˜ÌÓª ˜‡ÒÚËÌË ÚËı, ıÚÓ Á‡‡Á ̇¯ڥ ÁÏÛ¯ÂÌËÈ Ì‡Á‚‡ÚËÒ¸ „Óχ‰flÌËÌÓÏ ì͇ªÌË, Ó·Îfl˜Ë ˆÂ Ì flÍ Â‡Î¥Á‡ˆ¥˛ Ô‡‚‡ ‚Ë·ÓÛ, ‡ ‡‰¯Â „Û·Ó-‡ˆ¥Ó̇θÌÓ, ÓÁÛÏ¥˛˜Ë ÍÓÏÔΥ͇ˆ¥ª, flÍ˘Ó Û͇ªÌˆÂÏ (Á‡ Ô‡ÒÔÓÚÓÏ) Ò· Ì ‚ËÁ-
183
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Упродовж кiлькох останнiх рокiв слово «проект» вживається у найрiзноманiтнiших значеннях. Якщо ще десять рокiв тому цей термiн перебував переважно у iнженерно-технiчному або бюрократичному вжитку, то тепер ним послуговуються переважно гуманiтарiї. Індустрiалiзацiя i технократизацiя суспiльства дається взнаки. І тому цiлком природно, що дедалi частiше лунає запитання: а чи iснує «проект України»? Чи можемо ми говорити, що Україна розбудовується за якимось специфiчним проектом? Для вiдповiдi на це питання ми повиннi зазирнути углиб столiть, аби усвiдомити, за якими принципами вiдбувалося проектування України у минулому.
èêéÖäí 1. ìäêÄ∫çÄ Проект «Україна» виник наприкiнцi ХVІІІ – на початку ХІХ столiть у середовищi нiмецьких полiтикiв i був жваво пiдтриманий поетами-романтиками та членами вiльномулярських лож. Гарна назва, яка зустрiчається ще вiд ХІ столiття (князь Глiб умре, i по ньому постонаша вся Україна). Велетенська територiя з iсторiєю, яку мож-
̇π¯ (Á‡Î˯ÏÓ ÚÛÚ ÔÓÁ‡ Û‚‡„Ó˛ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÛ É‡Î˘ËÌÛ Á¥ Ò‚ÓªÏË Ì ÏÂ̯ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËÏË ÔÓ·ÎÂχÏË – Ì ‚Ó̇ ‚ËÁ̇˜‡π ҸӄӉ̥ Á‡„‡Î¸ÌÛ Í‡ÚËÌÛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÓˆ¥ÛÏÛ). åË ÔÓ˜‡ÎË ÏÂÚ‡ÚËÒ¸ Û ÔÓ¯Û͇ı «·‡„‡ÚÓ‚ÂÍÚÓÌÓÒÚË» ¥ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ Ö‚ÓÔÛ... ç‡ÒͥθÍË ‚Ó̇ ·ÎËÁ¸Í‡ ϯ͇̈flÏ ÔÓÎÂÚ‡Ò¸ÍËı Ï¥ÒÚ, ÏË Á‡‰ÛÏÛπÏÓÒ¸ ̇ÈÏÂ̯Â, ¥, ̇Ô‚ÌÂ, ˘Â ÏÂ̯ – ˜ÓÏÛ ·¥Î¸¯-ÏÂ̯ ÍÓÌÍÂÚÌÓ ÔÓ Ö‚ÓÔÛ ÏË ÔÓ˜‡ÎË „Ó‚ÓËÚË ÚÓ‰¥, ÍÓÎË ÊËÚÚπ‚‡ ÔÂÒÔÂÍÚË‚‡ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª ̇‚¥Ú¸ ‰Îfl ̇ȷ¥Î¸¯Ëı ÓÔÚËÏ¥ÒÚ¥‚ ¥Á ê‡‰Ë Ö‚ÓÔË ÔÂÂÚ‚ÓË·Ҹ Û ·‡Ê‡Ì ڇ ÌÂÁ‰¥ÈÒÌÂÌÌÂ? «Ö‚ÓÔÂÈҸ͇ Ï¥fl» Òڇ· ‰Îfl Ì‡Ò ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ Í¥˜ÂÏ – ÛÒ¥, ÍÓÏÛ Ì Υ̸, ·‰Ì¥ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ Â‚ÓÔÂÈҸͥÒÚ¸ ì͇ªÌË, χÎÓ Á‡‰ÛÏÛ˛˜ËÒ¸, ˘Ó ‚ÓÌÓ Ú‡ÍÂ. èË̇ÈÏÌ¥ ÚÛÚ ÏË – «ÌÂ-ÄÁ¥fl»: ÍÓÎË «êÂÔÓÚÂË ·ÂÁ ÍÓ‰ÓÌ¥‚» Á‡fl‚Îfl˛Ú¸ ÔÓ ÔÓÛ¯ÂÌÌfl Ò‚Ó·Ó‰Ë ÒÎÓ‚‡ ‚ ä‡Á‡ıÒڇ̥ ˜Ë ߇̥, ÚÓ Ì¥ıÚÓ Á ÍÂ¥‚ÌËÍ¥‚ ˆËı ͇ªÌ Ì Á‡Ô‚Ìflπ Ò‚¥Ú, ˘Ó ·Ûˆ¥Ï «Ó·ËÏÓ ‚Ò ÏÓÊÎË‚Â ‰Îfl ÔÓ‰Ó‚ÊÂÌÌfl ÔÓˆÂÒ¥‚ ‰ÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥ª ¥ ‚ÍÓ¥ÌÂÌÌfl ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı Òڇ̉‡Ú¥‚, ‡ ÔÓÓ‰ËÌÓÍ¥ (?) ‚ËÔ‡‰ÍË ÔÓÛ¯ÂÌÌfl Ô‡‚ β‰ËÌË» – ˆÂ «ÔÓ‰πÎÍ¥ î¥ÍÒ‡». ì ˆ¸ÓÏÛ Ô·̥ ÏË Ì‡·‡„‡ÚÓ ÒÍ·‰Ì¥¯¥ Á‡ ÄÁ¥˛ – Ú‡ ÔË̇ÈÏÌ¥ ‚ËÁ̇π, ˘Ó ¯Îflı Ö‚ÓÔË ªÈ Ì ԥ‰ıÓ‰ËÚ¸, ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì¥ Ô‡‚‡ Ì ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË ÚÛÚ Ô‚ËÌÌËÏË, ‡ Î˯ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
КОСТЬ БОНДАРЕНКО ПРОЕКТ УКРАЇНА
184
на придумувати i якою можна манiпулювати. Розрiзнений народ без спiльного об’єднуючого моменту, з якого, немов iз пластилiну, можна було лiпити, що завгодно («Нiмець скаже: «Ви – слов’яни...» – «Слов’яни, слов’яни!»). Пам’ять про козаччину i Гетьманщину, поява «Історiї Росiв» та «Разговора Великороссии с Малороссией», Французька революцiя та поширення лiберальних iдей, наполеонiвськi вiйни з практикою створення держав-наполеонiд (Іллiрiя, Велике Князiвство Литовське, Герцо¶ство Польське) – ось тi фактори, якi привабили увагу европейських полiтикiв до територiї обабiч Днiпра. Моментом «подання проекту» можна вважати вiзит Василя Капнiста до Берлiну у 1791 роцi, коли вiн прохав прусського iмператора допомогти справi визволення України. Можна припустити, що першi начерки проекту «Україна» з’явилися ще в генiальнiй головi Фрiдрiха Великого в часи Семилiтньої вiйни. Найсмiливiшi фантазери можуть пов’язати в один ланцюг проект «Україна» i акцiю козацького сотника Мировича, спрямовану на сходження на престол вiнценосного в’язня – Івана VІ Антоновича. Приблизно до того ж часу вiдносяться знанi слова ¢ердера про Україну як майбутню Елладу, де розквiтне
«ÔÓ‰‡ÛÌÍÓÏ» ‰Âʇ‚Ë, Ú‡ È ÚÓ Î˯ ‰Ó Ú¥πª Ï¥Ë, flÍÓ˛ ‰Âʇ‚‡ ‚‚‡Ê‡ÚËÏ ˆÂ Á‡ ‰Óˆ¥Î¸ÌÂ. åË Ê ÔÎÛÚ‡πÏÓ Ö‚ÓÔÛ Û Á‰Ó„‡‰‡ı ÔÓ ÒÛÚ¸ ̇¯Óª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, fl͇, ÒÙÓÏÓ‚‡Ì‡ ̇ χ∂¥ÌÂÒ¥ Ó·Óı ÍÓÌÚËÌÂÌÚ¥‚, ÔÓπ‰Ì‡Î‡ Û ÒÓ·¥ ‚ËÏÓ„Ë Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë ¥ ‡Á¥ÈÒ¸ÍÓª Ò‚‡‚ÓÎ¥. èÓ Ì‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ‰Ó Ö‚ÓÔË ÏÓÊ̇ „Ó‚ÓËÚË ¥ÁÌËÏ ˜ËÌÓÏ – ÏÓÊ̇ ‡Ì‡Î¥ÁÛ‚‡ÚË ¥ÒÚÓ¥˛ ¥ ‚¥‰Ì‡ıÓ‰ËÚË Û Ì¥È ÒÎ¥‰Ë ·‡Ê‡ÌÓ„Ó á‡ıÓ‰Û, ÏÓÊ̇ ·Û‰Û‚‡ÚË Í‡Í‡Ò ÔÓÚÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È, ÏÓÊ̇ ÓÁ‚Ë‚‡ÚË ÔÓ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ (Û Ò‚Óªı Ûfl‚ÎÂÌÌflı) ÍÛθÚÛÛ ˜Ë Î¥·Â‡Î¥ÁÛ‚‡ÚË ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÛ. Ö‚ÓÔ‡ – ˆÂ ÔÓÌflÚÚfl ·‡„‡ÚÓ‚Ëϥ̠¥ ÒÍ·‰ÌÂ, ¥ ÍÓÊÂÌ, ıÚÓ „Ó‚ÓËÚ¸ ÔÓ Ìª, ÓÁÛÏ¥π ªª ÔÓ Ò‚ÓπÏÛ. lj‡Î ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl ÔÓ‰‡‚ èÓθ LJÎÂ¥, ·‡˜‡˜Ë «Ô¥‚ÓÒÚ¥‚ ÄÁ¥ª» flÍ ÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ¸ χÍÒËÏÛÏ¥‚: «ÇÒ˛‰Ë, ‰Â ‰ÓÏ¥ÌÛπ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÈ ‰Ûı, ÏË ·‡˜ËÏÓ Ï‡ÍÒËÏÛÏ ÔÓÚ·, χÍÒËÏÛÏ Ô‡ˆ¥, χÍÒËÏÛÏ Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ, χÍÒËÏÛÏ ÔË·ÛÚÍÛ, χÍÒËÏÛÏ ˜ÂÒÚÓβ·ÒÚ‚‡, χÍÒËÏÛÏ ‚·‰Ë, χÍÒËÏÛÏ ÁÏ¥Ì ÁÓ‚Ì¥¯Ì¸Óª ÔËÓ‰Ë, χÍÒËÏÛÏ Á‚’flÁÍ¥‚ ¥ Ó·Ï¥ÌÛ. ñÂÈ ‡Ì҇Ϸθ ¥ π Ö‚ÓÔ‡, ‡·Ó ͇ÚË̇ Ö‚ÓÔË»1. üÍ˘Ó ÔÓÁ‡ª˜Ì¥¯Â, ÚÓ Ö‚ÓÔ‡ – ˆÂ ÒÔˆËÙ¥˜Ì¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥: ‰ÂÏÓ͇ڥª, Ò‚Ó·Ó‰Ë, ‚ÂıÓ‚ÂÌÒÚ‚‡ Ô‡‚‡, ‡ÍÚË‚ÌÓª ‡ΥÁ‡ˆ¥ª Ò‚Óªı Ô‡‚ ¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË Á‡ Ò‚Óª ‚˜ËÌÍË. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
нова цивiлiзацiя. Етнiчна нiмкеня Катерина ІІ (Софiя Ав¶уста Фредерiка Ангальт-Цербстська) у той сам час втiлювала iнший проект, який дещо ранiше визрiв у головах нiмецьких проектантiв i отримав назву «Росiя» («Россия»). Згодом два проекти конкуруватимуть мiж собою – особливо, здобувши нове дихання завдяки французьким франкмасонським ложам, якi взяли на себе iнтелектуальне об¶рунтування i визначення векторiв так би мовити гуманiтарного розвитку обох проектiв. ХІХ столiття явило нам розкол проекту «Україна» на двi течiї. Одна перебувала пiд виразним нiмецьким впливом (в Галичинi i на Буковинi), iнша – пiд французьким (Надднiпрянщина). В останньому випадку вiдчутне тяжiння французьких вiльних мулярiв до унiфiкацiї проектiв «Україна» та «Росiя». Вiдтак на Надднiпрянщинi масштабний первiсний задум виродився в проект «Малоросiя», про що докладнiше згодом. Мета проекту «Україна» була недвозначна: створити на територiї обабiч Днiпра певний запобiжний бастiон на випадок, якщо основний проект (проект «Росiя») почне давати збої. Проект «Росiя» дiйсно почав «глючити» ще в часи Єлизавети Петрiвни (1741-1761), а пiсля захоплення влади Катериною ІІ, котра перетворилася на бiльшу
Ö‚ÓÔ‡ Á‡ Ò‚Óπ˛ ÔËÓ‰Ó˛ ¥‰Â‡Î¥ÒÚ˘̇. íÛÚ ‚¥flÚ¸ ‚ ÛÒÔ¥ı ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ¥ ‚¥˜ÌËÈ ÏË. è‚ÌÓ ‚ ˆ¸ÓÏÛ ¥ ÔÓÎfl„‡π ‚¥‰Ï¥ÌÌ¥ÒÚ¸ ‚¥‰ ‡ΥÒÚ˘ÌÓª ÄÏÂËÍË – Ô‡‡‰Ë∂χθ̇ ‚¥‡ Û ·‡Î‡ÌÒ ÒËÎ ¥ ‡ÌÚ‡„ÓÌ¥Á‡ˆ¥˛ ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ̇‡Á¥ π Ó‰ÌËÏ ¥Á „‡Î¸Ï¥‚ÌËı ˜ËÌÌËÍ¥‚ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª. Ö‚ÓÔ‡ ¥‰Â‡Î¥‚ Á‰‡Ú̇ ÓÁ‚ËÌÛÚË ‚·ÒÌ¥ ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ÒÚÛÍÚÛË ¥ ‰‡ÚË ªÏ Ô‡‚Ó ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó „ÓÎÓÒÛ. å‡ÍÒËχΥÁÏ Ö‚ÓÔË Ì‡Ô‚ÌÓ π ÓÒÌÓ‚ÌËÏ Û¯¥πÏ ªª ÔÓÒÚÛÔÛ. ñÂÈ ¥‰Â‡Î¥ÒÚ˘ÌËÈ Ï‡ÍÒËχΥÁÏ Ì Ô¯ÍӉʇπ ‚ÓÔÂȈflÏ ÏËÒÎËÚË ‡ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌÓ, ‡ÎÂ, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ‡ÏÂË͇̈¥‚, ¥‚Â̸ ªı̸Ӫ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ‡∂ÂÒ¥ª Á̇˜ÌÓ ÌËʘËÈ. åÓÊÎË‚Ó ÚÓÏÛ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÈ ‰‚Ó·¥È Á¥ Ò‚ÓªÏ Ì‡ÌÚ‡„ÓÌ¥ÒÚ˘ÌËÏ ÔÓÚË‚ÌËÍÓÏ Ö‚ÓÔ‡ ̇‡Á¥ ‚Ë„‡ÚË Ì ÏÓÊÂ. ÄÎÂ Û ÒÂÌÒ¥ Ô‡‡‰Ë∂χθÌÓÏÛ Â‚ÓÔÂÈҸ͇ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ̇·‡„‡ÚÓ „ÎË·¯‡, ‡Ì¥Ê ‡ÏÂË͇ÌҸ͇. ç‡ÔËÍ·‰, ɇ∂ÂÌ òÛθˆÂ „Ó‚ÓËÚ¸ ÔÓ ÒÍ·‰Ó‚¥ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË flÍ ·‡„‡ÚÓχ̥ÚÌ¥ÒÚ¸ Û π‰ÌÓÒÚ¥, ˘Ó ‚ËÔÎË‚‡π Á ¥‰Âª ˆ¥ÌÌÓÒÚË ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ ¥ ÈÓ„Ó Ô‚ËÌÌÓ„Ó Ô‡‚‡, Á·‡Î‡ÌÒÓ‚‡ÌÛ ‡ˆ¥Ó̇θÌËÏË ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥flÏË ¥ ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥π˛ ̇ ÓÒÌÓ‚¥ ¥‰Âª Ò‚Ó·Ó‰Ë ¥ Ô‡‚ β‰ËÌË, ‚ÔÓfl‰ÍÓ‚‡ÌÛ, ‚ËıÓ‰fl˜Ë Á ÔË̈ËÔ¥‚ ¥‚ÌÓÒÚË ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ¥ ‰ÂÏÓ͇ڥª2. ÇËÒÛ‚‡˛˜Ë ÔÂÚÂÌÁ¥ª ̇ Ö‚ÓÔÛ, ÏË ‚¥‰¯ÛÍÛπÏÓ Û ÒÓ·¥ ªª ÒÎ¥‰Ë, Ì¥·Ë ıÓ˜ÂÏÓ ‰Ó‚ÂÒÚË, ˘Ó ÏË «Ò‚Óª», ¥ ·ÓflÚËÒ¸ Ì‡Ò h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
росiянку, анiж значна частина її пiдданих, Росiя дедалi менше й менше залежала вiд нiмецьких планiв. Похiд козакiв вулицями Берлiна змусив нiмцiв замислитися над тим, як можна зупинити цю велетенську силу, цього Голема, створеного руками самих же нiмцiв. Катерина ІІ пiдказала спосiб: iснує народ, українцi, який можна використовувати у ¶еополiтичних акцiях. Сама iмператриця, спровокувавши повстання 1768 року («Колiївщина») вирiшила гамузом кiлька питань – лiквiдувала дощенту залишки свобод в Українi, приєднала до Росiйської iмперiї частину Польщi (ввiвши попередньо на Правобережжя корпус генерала Кречетнiкова) та вiдвоювала у туркiв Пiвнiчне Причорномор’я i Крим (гайдамаки – переважно росiйськi пiдданi – у 1768 р. захопили мiстечко Балту, влаштувавши там рiзню турецької залоги, що було сприйнято Туреччиною як caesus belli). В Нiмеччинi дiйшли до висновку: схiднослов’янська держава, в якiй традицiйну недовiру до росiян можна звести в рiвень iдеологiї, може стати надiйним бастiоном перед загрозою росiйської експансiї в Европу. Отже – на виходi в цьому проектi мала з’явитися фактично буферна держава пiд назвою «Україна», яка була б антагонiстичною щодо Росiї.
Ì Ú·‡. åË ¯Û͇πÏÓ Û Ò· ‚ÓÔÂÈҸͥ ‚‡ÚÓÒÚ¥, ˘Ó ÒÙÓÏÛ‚‡ÎËÒ¸ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ‚‡ÊÍÓª ¥ÒÚÓ¥ª ÂÎ¥„¥ÈÌËı ‚ÓπÌ, êÂÙÓχˆ¥ª, ‡·ÒÓβÚËÁÏÛ ¥ èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡. ë¸Ó„Ӊ̥¯Ì¥È ÒÚ‡Ì ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ – ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ¥ÒÚÓ˘ÌËı ÔÓ‰¥È, Ì ÏÂ̯ ÊÓÒÚÓÍËı, ‡Ì¥Ê ¯Îflı ì͇ªÌË ‰Ó ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË. í‡, χ˛˜Ë Ô‰ ÒÓ·Ó˛ ÔËÍ·‰ ·Î‡„ÓÔÓÎÛ˜ÌÓ„Ó á‡ıÓ‰Û, Ì‡Ï ıÓ˜ÂÚ¸Òfl Û‚¥ÈÚË Û ˆÂÈ Ò‚¥Ú flÍ̇ȯ‚ˉ¯Â. ìÒÚ‡Ìӂ͇ Á¥ÌÓ‚’π‚Ò¸ÍÓ„Ó «„ÓÏÓ ÒÓ‚πÚ¥ÍÛÒ‡» ÒÔ‡‚‰ÊÛπÚ¸Òfl ¥ ‰ÓÒ¥ – ‚ Ö‚ÓÔÛ ÏË ıÓ˜ÂÏÓ, ·Ó Ú‡Ï «Í‡ÒÓÚ‡, ÍÓÏÙÓÚ, ·‡„‡ÚÒÚ‚Ó», ‡ Û Ì‡Ò «ıÓÎÓ‰ÌÓ, ÔÓÓÊÌ¸Ó ¥ ÍÓχ¯‚‡ ÍÛÒ‡πÚ¸Òfl»3. í‡ Ì‡ÒͥθÍË ÏË „ÓÚÓ‚¥ ÔÂÂÈÌflÚË Á‡ı¥‰ÌËÈ ËÚÏ ÊËÚÚfl? ç‡ÒͥθÍË ÏË ÒÔËÈÏÂÏÓ ‚¥ÁÂÛÌÓÍ Î˛‰ËÌË flÍ ‡‚ÚÓÌÓÏÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë, fl͇ ҇χ Ô¥ÍÎÛπÚ¸Òfl ÔÓ Ò‚Ó˛ ‚Óβ ¥ ˜ÂÒÚ¸? óË „ÓÚÓ‚¥ ÏË – Ì¥, Ì ‰Ó ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË, ‡ – ÍÓÊÂÌ Ò‡Ï ÔÓ ÒÓ·¥ – ‰Ó ÂÎÂÏÂÌÚ‡ÌÓª Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓÒÚË ¥ Ò‡ÏÓ‰ÓÒÚ‡ÚÌÓÒÚË?
185
ЯРИНА БОРЕНЬКО «ЕВРОПЕЙСЬКА МРІЯ» І УКРАЇНСЬКЕ МІСТО: ДЕСЯТЬ РОКІВ ПОЛІТИЧНОГО КІЧУ
óË Ô‡Ï’flÚ‡πÏÓ ÏË Íβ˜Ó‚¥ ÒÎÓ‚‡, ˘Ó ÌËÏË ÓÔÂÛ‚‡Î‡ ÏË̇ Û͇ªÌҸ͇ ‚Óβˆ¥fl? é·Î˯ÏÓ ‰Îfl ¥Ì¯Ëı «Ô·ۉӂۻ, «ÔËÒÍÓÂÌÌfl» ¥ «„·ÒÌ¥ÒÚ¸» – ÌÂ Û Ì‡Ò ‚ÓÌË Á‡Ó‰ËÎËÒ¸ ¥ Ì ÏË ªı ‚Ë„‡‰Û‚‡ÎË. ÅÛÎÓ Û ÔÂÂÎ¥ÍÛ ÒÎÓ‚ÂÒÌÓ„Ó Í¥˜Û Ӊ̠ÒÎÓ‚Ó, flÍ ¥ ҸӄӉ̥ ‚ËÏÓ‚Îfl˛Ú¸ ¥Á ÔÓ‰¥·ÌÓ˛ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èêéÖäí 2. åÄãéêéëßü Як уже згадувалося вище, у справу втрутилися французькi вiльнi мулярi (франкмасони). Французи традицiйно вороже ставилися до нiмцiв, але не до їхнiх проектiв. Вони чудово усвiдомлювали, що мають змогу перехопити у нiмцiв проект «Росiя». При цьому, наявнiсть проекту «Україна» породжувала чимало незручностей i небезпек – насамперед для втiлення саме французького iдеалу «Росiї» та французького ж проекту «Польщi». Тому для французiв (особливо у постнаполеонiвську добу) було вигiдно перекомутувати дiяльнiсть українцiв у загальноросiйське русло. Так з’явилася iдеологiя слов’янофiльства – ворожа до Нiмеччини, але панiвна серед слов’янських народiв упродовж ХІХ столiття. Слов’янофiльство поєднувалося з лiберальними цiнностями та культурою французького зразка, панiвною в Росiї та в Українi. Так само слов’янофiльство практично невiдривне вiд романтизму в культурi, що сприяло поширенню певних iдей серед широких верств населення – за посередництвом салонiв, журналiв, альманахiв тощо. Середовище романтикiв-слов’янофiлiв, якi втiлювали проект «Малоросiя», дало чималу кiлькiсть вiдомих культурних дiячiв ХІХ столiття – Пантелеймона Кулiша,
˜‡ÒÚÓÚÓ˛: ÒÓ‚πˆ¸Í¥È ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚ¥ ÔÓÎÂÚ‡Ò¸ÍËı Ï¥ÒÚ ÔÓÚËÒÚ‡‚Îfl·Ҹ, ‡ ÔÓÚ¥Ï ¥ Ó·¥ˆfl·Ҹ, ‰ÂÏÓ͇ڥfl. 燂fl‰ ˜Ë ıÚÓÒ¸ ¥Á Û˜‡ÒÌËÍ¥‚ ·‡„‡ÚÓÚËÒfl˜ÌËı Ï¥ÚËÌ„¥‚ Ï¥„ ÚÓ‰¥ ˜¥ÚÍÓ ‚ËÁ̇˜ËÚË, ˘Ó Ê ˆÂ ÓÁ̇˜‡π; Û Ì‡¯ÓÏÛ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥ ·ÛÎÓ ‰ÓÒÚ‡Ú̸Ó, ˘Ó ‰ÂÏÓ͇ڥfl – ‚·‰‡ ̇ӉÛ. íÓ‰¥ ·ÓÓÎËÒ¸ Á‡ Ô‡‚Ó ‚Ë·ÓÛ (·ÂÁÔ˜ÌÓ, ̇ ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚Ì¥È ÓÒÌÓ‚¥), ·‡„‡ÚÓÔ‡Ú¥ÈÌ¥ÒÚ¸ ¥ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸. ë‡ÏÓ ÒÓ·Ó˛, ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇ ¥ÏÔÂ¥fl ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÚË ‰ÂÏÓ͇ڥª Ì Ïӄ·. í‡ ÏÓÊÎË‚Ó Ì‡È·¥Î¸¯Ó˛ Ú‡„‰¥π˛ ˆ¥πª, Á‡ ‚ʠ΄Ẩ‡ÌËÏ ‚ˇÁÓÏ ó˜Ëη, ‰‡ÎÂÍÓ Ì ¥‰Â‡Î¸ÌÓª, ‡Î ̇È͇˘Óª Á¥ ‚Ò¥ı, flÍ¥ Î˯ β‰ÒÚ‚Ó ÁÏÓ„ÎÓ ‚Ë„‡‰‡ÚË, ÙÓÏË Ô‡‚Î¥ÌÌfl Û Ì‡Ò Òڇ· ªª «ÔË‚’flÁ͇» ‰Ó ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË. óÓÏÛÒ¸ ‚Ò¥ ÚÓ‰¥ ÒÔËÈÌflÎË flÍ ‡ÍÒ¥ÓÏÛ, ˘Ó ÌÂÁ‡ÎÂÊ̇ ì͇ªÌ‡ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ·Û‰Â ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ˛, ·Ó flÍ Ê ¥Ì‡Í¯Â? ß Ò‰ ÛÒ¥ı ÚËı ‰ËÒÍÛÒ¥È ÔÓ, ÒÔÂ¯Û «ÒÛ‚ÂÂÌ¥ÚÂÚ», ‡ ÔÓÚ¥Ï ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÌfl «ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË», ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ Ú‡Í ¥ Á‡Î˯‡ÎËÒ¸ Î˯ ̇Í·‰ÍÓ˛. çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ¥ÁÌÓ̇ԇ‚ÎÂÌ¥ ¥ÒÚÓ˘̥ ¯ÎflıË «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª» Ú‡ «‡‚ÒÚ¥ÈÒ¸ÍÓª» ÍÛθÚÛË ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÓÁ‚ËÚÍÓ‚¥, Û Ì‡Ò π ÔË̇ÈÏÌ¥ Ó‰ËÌ ¥ÌÚÂ∂‡Î¸ÌËÈ ÂÎÂÏÂÌÚ: ·ÛÎË ÏË ˜‡ÒÚË̇ÏË ¥ÏÔÂ¥È, flÍ¥ Ì¥ÍÓÎË Ì‡Ò Ì ‚ËÁ̇‚‡ÎË – ·‡È‰ÛÊÂ, ˜Ë ·ÛÎË ‚Ó̇ ÔÓ-‡Á¥ÈÒ¸ÍË ‰ÂÒÔÓÚ˘ÌËÏ, ˜Ë ÔÓ-‚Óh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
КОСТЬ БОНДАРЕНКО ПРОЕКТ УКРАЇНА
186
Миколу Костомарова, Тараса Шевченка тощо. Руйнiвними для проекту, започаткованого у середовищi французьких франкмасонiв, стали два фактори: по-перше, поширення нiгiлiстських тенденцiй iз поступовим переростанням їх у бiльш органiзовану i оформлену соцiал-демократичну форму, по-друге, наявнiсть на захiдному кордонi «Малоросiї» «нiмецької України», впливи якої неможливо було не помiчати, i агенти впливу якої постiйно дiяли i не давали можливости для повного втiлення «французького» проекту. Одна з пiзнiх iлюстрацiй боротьби i протистояння проектiв – цитований свого часу проф. Я.Грицаком лист невiдомого українського офiцера австрiйському ерцгерцо¶у Францу-Фердинанду д’Есте, у якому висловлюється прохання видiлити значну суму коштiв на визволення України i створення буферної держави, до складу якої на принципах автономiї мають увiйти кримськi татари та народи Пiвнiчного Кавказу. На чолi держави мав стати нащадок гетьмана Разумовського, iмамом Кавказу – племiнник Шамiля. Франц-Фердинанд, як можна судити iз зауваг на полях листа, був навiть схильний надати певну суму на реалiзацiю цього проекту – надто вiн був заманливим. Але – почалася Перша свiтова вiйна. Фран-
ÔÂÈÒ¸ÍË ÍÓÌÒÚËÚÛˆ¥ÈÌËÏË, ÓÚÓÊ ÒχÍÛ ÍÓÎÂÍÚË‚ÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë Ì‡Ó‰Û ‚ ÂÔÓıÛ ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ‰Âʇ‚ ÒÍÛ¯ÚÛ‚‡ÚË Ì ‚‰‡ÎÓÒ¸. é‰Ì Á ̇ÈÔÓÔÛÎflÌ¥¯Ëı Ì„‡ÚË‚ÌËı ÒÎ¥‚ – «ÏÂ̯ӂ‡Ú¥ÒÚ¸» – ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ Ò· ҇ÏËı ÏË ÔÓ‚ÚÓ˛‚‡ÚËÏÂÏÓ ˘Â ‰Ó‚„Ó, Á‡Î˯‡˛˜ËÒ¸ ÚËÏ Ò‡ÏËÏ Î˯ ̇ Ô¥‰ÒÚÛÔ‡ı ‰Ó ÂÔÓıË èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡. í‡ Á‡ ˜‡Ò, ÔÓÍË ÏË ÊËÎË ‚ ÛÏÓ‚‡ı «ÓÁ‚ËÌÛÚÓ„Ó ÒÓˆ¥‡Î¥ÁÏÛ», Û Ò‚¥Ú¥ ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ‰ÂÏÓ͇ڥª Û ÒÂÌÒ¥ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓÏÛ ÒÛÚÚπ‚Ó ÁÏ¥ÌËÎÓÒfl. ÇË·Ó˛‚‡Ì¥ ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÂÔÓıË èÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ô‡‚‡ Á‰‡˛Ú¸Òfl ҸӄӉ̥ Ò‡ÏÓ ÒÓ·Ó˛ ÁÓÁÛÏ¥ÎËÏË, Ì¥ıÚÓ Ì ԥ‰‰‡π ÒÛÏÌ¥‚Û Ô‡‚Ó Ì‡ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ˜Ë Ô‡‚Ó Ó·Ë‡ÚË ¥ ·ÛÚË Ó·‡ÌËÏ. Ç¥‰Î‡„Ó‰ÊÂ̇ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÒËÒÚÂχ á‡ıÓ‰Û, Û flÍ¥È Ô‚ÌÓ ˘Â Á ˜‡Ò¥‚ Ò‚¥ÚÓ‚Óª ÂÌ„ÂÚ˘ÌÓª ÍËÁË Ì ·ÛÎÓ ÒÂÈÓÁÌËı Á·Óª‚, Û Ò‰̸ÓÒÚ‡ÚËÒÚ˘ÌÓ„Ó Ó·Ë‚‡ÚÂÎfl ‚ËÍÎË͇π ÔÓ˜ÛÚÚfl ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË. Ö‚ÓÔ‡ ҸӄӉ̥ – ˆÂ ÍÓÌÚËÌÂÌÚ ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, ‰ÊÂÂÎÓÏ flÍËı π ÔÓ˜ÛÚÚfl ÂÍÁËÒÚÂ̈¥‡Î¸ÌÓª ·ÂÁÔÂÍË4, ¥ ÌÂÒÛÚ¸ ‚ÓÌË Á ÒÓ·Ó˛ Ì Î˯ ÔÓÁËÚË‚ÌÂ. ñ χÍÒËÏÛÏ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë, ‡Î ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ – ÍËÁ‡ ÒÓÎ¥‰‡ËÁÏÛ (ÔÓÒÚ¥¯Â Ò͇Á‡ÚË – ÁÌËÍÌÂÌÌfl ÂÎÂÏÂÌÚ‡ÌÓ„Ó ÔÓÌflÚÚfl Ï¥Êβ‰Ò¸ÍÓª ‰ÛÊ·Ë); ˆÂ ÌÓ‚¥ ∂ẨÂÌ¥ ÓÎ¥ ¥ ÔÓÒÚÛÔÓ‚‡ ‚Ú‡Ú‡ ÒÓˆ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓª ÙÛÌ͈¥ª ҥϒª; ˆÂ ÔÓÎ¥ÂÚÌ¥˜Ì¥ÒÚ¸, Û flÍ¥È ˜‡ÒÚÓ-Ú‡ÍË „Û·ÎflÚ¸Òfl ̇ˆ¥Óh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
цовi-Фердинанду не судилося стати iмператором, ба навiть узяти активну участь у розробцi певних стратегiчних i тактичних ходiв, спрямованих на послаблення Росiї.
èêéÖäí 3. íêÄÑàñßéçÄãßëíëúäàâ Проект виник безпосередньо у середовищi українських iнтелектуалiв у 1917 роцi. Мiти про «козацьку республiку», «споконвiчне народоправство» українцiв якнайкраще лягали у лузу прихильникiв соцiальних теорiй, якi на початку ХХ столiття особливо поширилися в Европi. Поєднання марксизму з духом козаччини – ось основна мета нового проекту, започаткованого у 1917 роцi на Надднiпрянщинi. В цьому проектi можна помiтити чимало рудиментiв минувшини. Скажiмо, хитання вiд проекту «Україна» до проекту «Малоросiя»: «Росiяни – брати», «Не вiддiляючись вiд Росiї, продовжуємо будувати свою автономiю», «Прихильники самостiйности – агенти самодержавства» – цi гасла можна вважати показовими для 1917 року. Навiть досвiдченим у вiйськовiй справi галичанам, якi запропонували свої послуги для створення збройних сил нової квазiдержави, вiдмовили на тiй пiдставi, що вони є буржуазним елементом.
̇θ̥ ÍÛθÚÛË; ˆÂ ̇ÛÍÓ‚ËÈ Ì¥„¥Î¥ÁÏ, Û flÍÓÏÛ ÂÎÂÏÂÌڇ̥ Á̇ÌÌfl ˜‡ÒÚÓ ÔÓÒÚÛÔ‡˛Ú¸Òfl ËÚÓˈ¥; ˆÂ ÍÛÎ¸Ú ÂÍÓÎÓ„¥˜ÌÓª ˜ËÒÚÓÚË, ‰Ó‚‰ÂÌËÈ ‰Ó ‡·ÒÛ‰ÌÓ„Ó ÒÚ‡ıÛ Ô‰ ‡ÚÓÏÌÓ˛ ÂÌ„¥π˛. èÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ – ˆÂ Á‡„ÎË·ÎÂÌ¥ÒÚ¸ ÍÛθÚÛË Û ÒÓ·¥ ¥ ÔÓ¯ÛÍË ‚·ÒÌÓ„Ó ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ„Ó ÍÓÏÙÓÚÛ, ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓ„Ó Ò‡ÏӂˇÊÂÌÌfl ¥ Ò‚Ó·Ó‰Ë. íÓÏÛ Ì ‰Ë‚ÌÓ, ˘Ó Ö‚ÓÔ‡ ÔÓÁ‡ Ò‚ÓªÏË ÔÓ·ÎÂχÏË – ̉‡ÎÂÍÓ„Îfl‰Ì‡ ¥ Ó·ÏÂÊÂ̇, ¥ Ì‡Ò Ì¥ÍÓÎË ‰Ó ͥ̈fl Ì ÁÓÁÛÏ¥π. üÍ, Á¯ÚÓ˛, ¥ ÏË ªª. í¥Î¸ÍË Ö‚ÓÔ‡ Á‡„ÎË·ÎÂ̇ Û ‚·ÒÌ¥ ÂÍÁËÒÚÂ̈¥‡Î¸Ì¥ ÔÓ·ÎÂÏË, ‡ ÏË Ì‡‚¥Ú¸ Ì ÏÓÊÂÏÓ ÁÓÁÛÏ¥ÚË – ¥ÒÌÛπÏÓ ÏË, ˜Ë ˆÂ Ì‡Ï Î˯ Á‰‡πÚ¸Òfl. ë‚¥Ú ì͇ªÌË – ˆÂ ‡Ì̸Ó-¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¥ÁÓ‚‡Ì¥ Ï¥ÒÚ‡, ÓÒÌÓ‚ÌÓ˛ ÏÂÚÓ˛ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl flÍËı ·ÛÎË ÔÓ͇ÁÌËÍË ‚ËÔ·‚ÎÂÌÓª ÒڇΥ ̇ ‰Û¯Û ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ‡ ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ˛ – ÔÓÏËÒÎÓ‚¥ Ó·’πÍÚË, ̇ flÍËı ˆfl Òڇθ ‚ËÔ·‚Îfl·Ҹ. íÂ, ˘Ó ·‡„‡ÚÓ Á ˆËı Ï¥ÒÚ Ô¥ÒÎfl ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË Ï‡ÎÓ ˘Ó ÔÓ‰ÛÍÛ˛Ú¸, ̇‚ÂÌÛÎÓ ÔÒ‚‰ÓÛ·‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌËÈ ÒÓˆ¥ÛÏ ‰Ó ‡„‡ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, flÍ¥ ÔÓÒËβ˛Ú¸Òfl ‚ Ï¥Û ÔÓÒ··ÎÂÌÌfl ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌËı ˜ËÌÌËÍ¥‚. ì Ô‚ËÌÌËı ÓÒ‰͇ı – Ò‰ ҥϒª, ‰ÛÁ¥‚, Û ¯ÍÓÎ¥, ‚ÛÁ¥, ˆÂÍ‚¥, ÔÓÙÂÒ¥ÈÌÓÏÛ ÍÓÎÂÍÚË‚¥ – Û Ì‡Ò Á·Â„ÎËÒfl Ô‡Ú¥‡ı‡Î¸Ì¥ ÙÓÏË ÒÛÒԥθÌÓª Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª. è‡Ú¥‡ı‡Î¸Ì¥ Ì h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Повсюди панувала ейфорiя, святковий настрiй, карнавальнi мiстерiї у стилi Бахтiна: «На майданi коло церкви революцiя iде», «Яка краса, вiдродження країни!» тощо. Грушевського шанобливо iменували «батьком» (зрештою, як i Махна). Знову повернулася традицiя шликiв, смушевих шапок, шароварiв i шабель. І тут, нi сiло, нi впало, почалася вiйна з Раднаркомом. Дивна вiйна. Справдi: бiльшовики – соцiалiсти, i Центральна Рада – теж соцiалiсти. Чого ж воювати? Виявилося, що поза традицiоналiзмом, проповiдуваним Центральною Радою, i поза соцiалiзмом, сповiдуваним бiльшiстю тогочасних полiтичних партiй, iснує ще й нацiональне питання, без якого жоден подiбний проект не може бути втiлений. Вiйна зробила учасникiв традицiоналiстського проекту прагматичнiшими. Вони знову звертаються до нiмцiв. Нiмцi встановлюють новий лад. Традицiоналiзм залишається, з’являється нацiональне питання, проте повнiстю зникає соцiалiзм. Виконавцем-вiдповiдальним за втiлення проекту призначається генерал-лейтенант Павло Петрович Скоропадський. До кiнця 1918 року у проект треба вносити суттєвi поправки – аякже: Нiмеччина розгромлена, переможець
ÎË¯Â Û ‚ËÏ¥¥ Ï¥ÊÒÚ‡Ú‚Ëı ‚¥‰ÌÓÒËÌ, Ô‡Ú¥‡ı‡Î¸Ì¥ Û ÒÚ‡‚ÎÂÌÌ¥ ‰Ó ÔÓÎ¥ÚËÍË, flÍ ‰Ó ˜Ó„ÓÒ¸ ·ÓÊÂÒÚ‚ÂÌÌÓ„Ó, ̉ÓÒÚÛÔÌÓ„Ó ÍÓÊÌÓÏÛ, flÍ ‰Ó ÒÙÂË, ‰Â ‰Îfl ‚Ú‡πÏÌ˘ÂÌÓ„Ó ¥ÒÌÛπ ·Î‡„Ó ‚ ÔÓπ‰Ì‡ÌÌ¥ Á ·ÂÁ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ˛. ç‡ ÚÎ¥ ̇‚ÂÚ‡ÌÌfl ‰Ó ‡„‡ÌÓÒÚË ‚ ì͇ªÌ¥ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ‚ˇʇπÚ¸Òfl هڇθÌ ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ‰Ó ‚·‰Ë flÍ ‰Ó ‰‡ÌÓÒÚË, fl͇ «π, ¥ Ì¥˜Ó„Ó Á ˆËÏ Ì ÔÓӷ˯». 䇉Ë̇θÌËÈ ÔÓ‚ÓÓÚ ‚¥‰ ÛÒÚ‡ÌÓ‚ÓÍ, Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÌËı ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÔÓÔ‡„‡Ì‰Ó˛ ÒÓ‚πˆ¸ÍËı ˜‡Ò¥‚ ÔÓ ‚·‰Û flÍ Ì‡È‚Ë˘Û ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥˛, Á‰‡ÚÌÛ Ó˘‡ÒÎË‚ËÚË ‚Ò¥ı ¥ ÍÓÊÌÓ„Ó, ‰Ó ‡„‡ÌÓª Ô‡ÒË‚ÌÓÒÚË ¥ ͇҇θÌÓÒÚË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ – ˆÂ, Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛, ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÓÒ‚¥ÚË. éÒ‚¥Ú‡ (‡ ‚Ó̇ ‚¥‰ ‰ËÚfl˜Ó„Ó Ò‡‰Ó˜Í‡ ¥ ‰Ó ‰ÓÍÚÓ‡ÌÚÛË Á‡‚Ê‰Ë ·Û· ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛, ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ Ô‰ÏÂÚÛ, – ÌÂı‡È ˆÂ ·Û‰Â ¥ÒÚÓ¥fl ˜Ë „ÂÓ‰ÂÁ¥fl) ÒÔflÏÓ‚Û‚‡Î‡ ÏËÒÎÂÌÌfl β‰ËÌË Û ÒÚÓÓÌÛ ÍÓÌÍÂÚÌÓ„Ó Ù‡ÍÚ‡ÊÛ (ˆÂÌڇθÌÓ˛ ÒÍ·‰Ó‚Ó˛ flÍÓ„Ó ·Û· «‰Ó·‡» ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇ ‚·‰‡), ‚¥‰ÚÓ„Û˛˜Ë Á‰‡ÚÌ¥ÒÚ¸ ‚ÓÎÓ‰¥ÚË Ì‡‚˘͇ÏË, „ÌۘͥÒÚ¸ flÍËı ‰ÓÁ‚ÓÎË· · ÒÔËÈÌflÚË ¥Ì¯Â (˜ÛÊÂ) ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó. á‚¥‰ÒË – ÙÂÓ‰‡Î¸Ì ÒÔÓÚ‚ÓÂÌÌfl ͇ԥڇΥÒÚ˘ÌËı ÒËÏ‚ÓÎ¥‚, flÍ ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl Ô¥ÒÎfl ÔÓ‚‡ÎÛ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª ¥‰Âª: ¥‰Â‡Î ·‡„‡ÚÓ„Ó á‡ıÓ‰Û ‚ ÛÏÓ‚‡ı ÚÓڇθÌÓ„Ó ‚¥‰ÚÓ„ÌÂÌÌfl ‚¥‰ ÔÛ·Î¥˜ÌÓª ÒÙÂË – ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸-
187
ЯРИНА БОРЕНЬКО «ЕВРОПЕЙСЬКА МРІЯ» І УКРАЇНСЬКЕ МІСТО: ДЕСЯТЬ РОКІВ ПОЛІТИЧНОГО КІЧУ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– Антанта, де першу скрипку грає Францiя з соцiалiстично-радикальним урядом Клемансо на чолi. В Українi елемент традицiоналiзму з проекту викреслюють, натомiсть на перший план виходить нацiональне питання у поєднаннi iз соцiалiзмом. Виконавцем проекту стає Симон Васильович Петлюра. Уже тодi С.Моркотун у своїх сенсацiйних заявах оголошує про причетнiсть Петлюри до вiльномулярського руху. Тож, чи так уже випадково 22 квiтня 1920 року Петлюра уклав угоду з Польщею, передавши їй Галичину, а сам невдовзi вирушив разом iз Юзефом Пiлсудським на приступ Києва? Адже Польща була однозначно французькою креатурою... У 1917-1920 роках проект прогорiв. Насамперед, через невизначенiсть проектантiв щодо потенцiйних ¶рантодавцiв. Спроби продати проект двом фондам – Нiмеччинi та Францiї водночас – закiнчилися тим, що концепт перехопила Совєцька Росiя i почали втiлювати його у специфiчнiй формi – УССР.
èêéÖäí 4. íéíÄãßíÄêçàâ Вiрнiше, тоталiтарними були навiть два проекти. Перший втiлювався в рамках СССР i носив умовну назву «Українська Совєцька Соцiалiстична Республiка». Другий
͇ ‚Ûθ„‡Ì¥ÒÚ¸ ‚ Ó‰flÁ¥ Ò‰ «ÔηÒÛ» ¥ ÔÓ‚ÂıÓ‚Â ÔÒ‚‰Ó-Á‡ıÓÔÎÂÌÌfl 祈¯Â Ò‰ ÂÎ¥ÚË, Îflθ͇ Ň·¥ ‰Îfl ‰¥ÚÂÈ ¥ ÏËθ̥ ÒÂ¥‡ÎË ‰Îfl ‰ÓÓÒÎËı – ÛÒ ˆÂ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ÒÔÓÚ‚ÓÂÌÓ„Ó ÒÔËÈχÌÌfl ÒËÏ‚ÓÎ¥‚ Ò‚¥ÚÛ, flÍËÈ ˘ÓÈÌÓ ‰Îfl Ì‡Ò ‚¥‰ÍË‚Òfl. íËÏ ˜‡ÒÓÏ ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì‡ ÍËÁ‡ ‡‚ÚÓχÚ˘ÌÓ ÒÔflÏÛ‚‡Î‡ ÏËÒÎÂÌÌfl Û ÒÚÓÓÌÛ ÒÔËÈÌflÚÚfl ‰ÂÏÓ͇ڥª flÍ ÊÓÒÚÓÍÓÒÚË. üÍ˘Ó ÒÓˆ¥‡Î¥ÒÚ˘Ì ÏËÌÛΠÁ‡‚Ê‰Ë Á‡ÒÚ‡‚ÎflÎÓ Ì‡Ò ‚¥ËÚË Û flÍ¥Ò¸ Ò‚¥ÚÎ¥ ¥ ‰Ó·¥ ¥‰Â‡ÎË (‚ ÒÛÏ¥ ˆfl ¥Ì‰ÓÍÚËÌÓ‚‡Ì‡ ‰Ó·Ó‰Û¯Ì¥ÒÚ¸ Ì Á‡‚‡Ê‡Î‡ Ì‡Ï ÊËÚË ‚ ÔËÓ‰ÌÓ ÊÓÒÚÓÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥), ÚÓ Ô¯¥ ı‚ËÎ¥ ¥ÌÙÎflˆ¥ª ÁÓ·ËÎË Ì‡Ò ÒÚ‡¯ÌËÏË Â‡Î¥ÒÚ‡ÏË. 燯 ‡ΥÁÏ ‚Ó‰ÌÓ˜‡Ò ¥ هڇθÌËÈ, ¥ ˆËÌ¥˜ÌËÈ, Ú‡, ÔË̇ÈÏÌ¥, ‚¥Ì ‰‡π Ì‡Ï ÁÏÓ„Û ÁÓÁÛÏ¥ÚË, ˜ÓÏÛ ˆÂÈ Ò‚¥Ú Ú‡ÍËÈ ÁÎËÈ ¥ ÔÓ„‡ÌËÈ. íÓÏÛ ˘Â Ӊ̠Ûβ·ÎÂÌ ÒÎÓ‚Ó «Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ» – ∂ÂÓÔÓÎ¥ÚË͇ – ‚‰‡ÎÓ Á‡ÔÓ‚ÌËÎÓ ÎÂÍÒ˘ÌËÈ ‚‡ÍÛÛÏ ÔÓÒÚÒÓ‚πˆ¸ÍÓª ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª (Ú‡ È Ì Î˯ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª) ‰ËÒÍÛÒ¥ª. ¢ÂÓÔÓÎ¥ÚË͇ flÍ ÙÛ̉‡ÏÂÌÚ Â‡Î¥ÒÚ˘ÌÓª Ô‡‡‰Ë∂ÏË ‚ËıÓ‚‡Î‡ Û Ì‡Ò Á‡ ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ flÍÛÒ¸ «Ô˘ÂÌ¥ÒÚ¸» – Ï¥Ê ÍÛθÚÛ‡ÏË, Ï¥Ê ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥flÏË, Ï¥Ê êÓÒ¥π˛ ¥ Ö‚ÓÔÓ˛... Ä·ÒÓβÚÌÓ ÌÂÍËÚ˘Ì ‚ËÁ̇ÌÌfl „ÂÓ„‡Ù¥ª flÍ ‰ÂÚÂϥ̇ÌÚË ÔÓÎ¥ÚËÍË ‚ËÍÎË͇π هڇθÌ ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÔÂÒÔÂÍÚË‚: ‚ ÂÔÓıÛ, ‰Â ‚Ò¥Ï ÍÂÛπ β‰Ò¸ÍËÈ ÓÁÛÏ, ÏË, ÌÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
КОСТЬ БОНДАРЕНКО ПРОЕКТ УКРАЇНА
188
намагалися втiлити на територiї Захiдної України з майбутнiм поширенням на територiю Надднiпрянщини. Зрештою, обидва проекти були екстенсивними i передбачали лiквiдацiю паралельного проекту. Тобто, мiж двома УКРАЇНСЬКИМИ проектами iснував яскраво виражений антагонiзм. Інiцiатора першого проекту важко назвати (Петровський? Скрипник? Каганович?). Інiцiатором другого був Євген Коновалець. Перший проект передбачав у ролi ¶рантодавця Москву, другий – Рим або Берлiн. Метою першого проекту було зосередження всiх українських етнiчних земель в єдину УССР у кордонах Союзу Совєцьких Соцiалiстичних Республiк – ¶лобальнiшого мегапроекту. Мета другого – створення Соборної Самостiйної Української Держави в рамках «Нової Европи». Обидва проекти були тоталiтарними за своєю суттю. Щоправда, перший, починаючи з 1937 року (вiд часу прийняття нової Конституцiї УССР) був закамуфльований демократичною риторикою, а другий вiдверто заявляв, що «Україна є тоталiтарною, авторитарною, професiйно становою державою». Але вiд цього жоден з них не переставав бути тоталiтарним. Такою була доба. Таким був загальносвiтовий контекст, в якому розвивали-
ÏÓ‚ flÁ˘ÌËÍË, ‚¥ËÏÓ Û ‰ÂÚÂÏ¥ÌÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ ̇¯Ó„Ó ÊËÚÚfl „Ó‡ÏË, ÓÁ‡ÏË ¥ ̇ÔflÏÍÓÏ ‚¥ÚÛ. ó‡ÒÓÏ ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸Òfl ˜ÛÚË, ˘Ó ˜ÂÂÁ Ò‚Óπ „ÂÓ„‡Ù¥˜Ì ÔÓÎÓÊÂÌÌfl ÏË «Ô˘ÂÌ¥ ·ÛÚË ‚ Ö‚ÓÔ¥», ‡Î ӈfl Ô˘ÂÌ¥ÒÚ¸ ‚¥‰Íˉ‡π Ì‡Ò ÛÒ ‰‡Î¥ ‚¥‰ «„ÓÎÛ·Óª Ï¥ª»: ÌÂıÚÛ˛˜Ë ÂÎÂÏÂÌÚ‡ÌËÏË ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÏË ÔË̈ËÔ‡ÏË Á‡‡‰Ë «ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË», «ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË», «ÂÙÓÏ», «‰Ó·Ó·ÛÚÛ», «˘‡ÒÚfl χȷÛÚÌ¥ı ÔÓÍÓΥ̸», Á‡ıÓÔβ˛˜ËÒ¸ Ó·‡ÁÓÏ è¥ÌÓ˜ÂÚ‡ ¥ ̇Ȅ¥¯ËÏË ÂÚ‡Ô‡ÏË ‚ ·¥Ó„‡Ù¥ª ‰Â ¢ÓÎÎfl, ÏË ÔÂÂÚ‚Ó˛πÏÓÒ¸ ‚ ‡ÌÚ‡„ÓÌ¥ÒÚ¥‚ Ö‚ÓÔË. üÍ˘Ó ‚ËÒÎӂ₇ÚËÒ¸ ·ÍÓÌ¥˜Ì¥¯Â – ÏË ÔÓ‡ıÓ‚ÛπÏÓÒ¸... 燯 ‰ÓÒ‚¥‰ ÔÓ‚ËÌÂÌ ·ÛÚË ÛÓÍÓÏ ‰Îfl Ö‚ÓÔË – Û ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ¥ÌÒÚËÚÛÚË ¥ ÌÓÏË, Á‡ flÍËÏË Ú‡Í Û‚‡ÊÌÓ ÒÎ¥‰ÍÛ˛Ú¸ ‚ÓÔÂÈҸͥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª, Ì ‚‰‡ÎÓÒ¸ ‚‰ËıÌÛÚË ¥‰Â˛, ÚÓÏÛ ‚ÓÌË ÒÔÓÍ¥ÈÌÓ ÒÚ‡ÎË ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚÓÏ ÌÓ‚Ó„Ó fl‚ˢ‡, ÔÓÁ̇˜ÂÌËÏ ˘Â Ó‰ÌËÏ ÔÓÔÛÎflÌËÏ ÒÎÓ‚ÓÏ «ÓÎ¥„‡ı¥fl». åÓÊÎË‚Ó ˆÂ ̇‚¥Ú¸ ÔÓÏËÎ͇ Ö‚ÓÔË – Á‡Ì‡‰ÚÓ Ò‡ÏÓ‚Ô‚ÌÂÌÓ˛ ‚Ó̇ ·Û· ˘Ó‰Ó ̇¯Óª ‰ÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥ª. ô ӉÌ «Í¥˜Ó‚» ÒÎÓ‚Ó Ì‡¯Ó„Ó «ÔÂÂı¥‰ÌÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û», flÍËÈ ÏË Ì Á̇ÚË ÍÓÎË ÔÂÂȉÂÏÓ (Ú‡ È ˜Ë ÔÂÂȉÂÏÓ ‚Á‡„‡Î¥, ‚¥‰ÓÏÓ ˘Â ÏÂ̯Â) – «ÒÂÂ‰Ì¥È Í·һ, ÚÂ, ˘Ó χπ ÒÚ‡ÚË ·‡ÁÓ˛ ‰Îfl ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª. ÅÛÎÓ · ̉‡ÎÂÍÓ„Îfl‰h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ся обидва проекти. Такими, зрештою, були вимоги «¶рантодавцiв». У 1939-1940 роках перший проект був близький до повного i остаточного втiлення. Однак у 1941 роцi проектанти iз середовища «проекту №2» отримали добру нагоду для реваншу i втiлення власного бачення України в межах усiєї етнiчної територiї. Пiдвели ¶рантодавцi, якi вирiшили, що подальше втiлення проекту недоцiльне. Тому проектанти почали покладатися на власнi сили – мовляв, будемо втiлювати проект самотужки, а вiдтак знайдуться новi ¶рантодавцi, зацiкавленi у ньому. Пiсля тривалої боротьби УПА, пiсля багатьох героїчних подвигiв українських нацiоналiстiв, пiсля вiдчайдушної спроби створення українських державних структур – перемiг усе ж проект пiд назвою УССР. Із власними державними атрибутами – гiмном, прапором, гербом. Із власним урядом i парламентом. Із представництвом в ООН та нiбито незалежною зовнiшньою полiтикою. Така собi «вiртуальна держава», цiлковито залежна вiд Москви. Тоталiтарний характер мегапроекту СССР, складовою частиною якого була УССР, передбачав, що у разi втрати тоталiтарного стрижня сам проект теж буде завершено. Так i сталося у 1991 роцi.
ÌÓ Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚË, ˘Ó Û Ì‡Ò ÌÂχπ ÔÓÚÂ̈¥ÈÌËı ÌÓÒ¥ª‚ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë. ÅÂÁÔ˜ÌÓ, π, ‡Î ۂÂÒ¸ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ ÏÓ·¥Î¸ÌËÈ ¥ ‡ÍÚË‚ÌËÈ ÂÎÂÏÂÌÚ, ̇‚¥Ú¸, Ú¥ ıÚÓ „ÓÎÓÒÛ˛Ú¸ Á‡ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚, Ì Á‰‡ÚÌ¥ ‚ËÒÛÌÛÚË ‰Âʇ‚¥ ÍÓÌÍÂÚÌ¥ ‚ËÏÓ„Ë, ‡ ‚ÓÎ¥˛Ú¸ ڥ͇ÚË «¯Û͇ÚË ÁÓÎÓÚ‡» Û èÓθ˘Û, Ɉ¥˛, ßڇΥ˛, êÓÒ¥˛, ‡ ıÚÓ ÏÂ̯ „ÌÛ˜ÍËÈ – ̇ Á‚˘‡ÈÌ¥ ËÌÍË, ÌÂÙÓχθÌÓ ÍÓÌÚÓθӂ‡Ì¥ Í‚‡Á¥-‰Âʇ‚ÌËÏË „ÛÔ‡ÏË, flÍ¥ ÏË Á‡‡‰Ë ÓχÌÚ˘ÌÓÒÚË Ì‡ÁË‚‡πÏÓ Ï‡Ù¥π˛. äÓÎË ÌÂχπ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª „ÛÔË – ÌÓÒ¥fl ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, – ˆ˛ ÙÛÌ͈¥˛ ·Â ̇ Ò· ‰Âʇ‚‡. ïÓ˜ÂÏÓ ÏË ÚÓ„Ó, ˜Ë Ì¥, ‡Î ҇Ï ÒÓ‚πˆ¸Í‡ ‰Âʇ‚‡ Û 30-¥ ÓÍË Òڇ· ÌÓÒ¥πÏ ÂÔÓıË ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, Á‚˘‡ÈÌÓ, ̇‰‡˛˜Ë Ô‚‡„Û Í¥Î¸Í¥ÒÌÓ-ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏ ‚‡ÚÓÒÚflÏ ¥ ÊÂÚ‚Û˛˜Ë flÍ¥ÒÌÓ-‰ÛıÓ‚ÌËÏË, ‚Íβ˜ÌÓ Á ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó Î˛‰Ò¸ÍËÏË. ñ ÒÓ‚πˆ¸ÍËÈ ‡Ô‡‡Ú ̇‚˜Ë‚ ÌÂÔËÒ¸ÏÂÌÌÛ Í‡ªÌÛ ˜ËÚ‡ÚË, Ó·¥ÚÌ˘ËÈ ÍÎ‡Ò ‚ËÁ̇‚ Ô‡‚Îfl˜ËÏ, ‡ Ê¥ÌÍ‡Ï ‰ÓÁ‚ÓÎË‚ Íˉ‡ÚË ·˛ÎÂÚÂÌ¥ Û ‚Ë·Ó˜¥ ÛÌË ¥ Ô‡ˆ˛‚‡ÚË (̇‚¥Ú¸ ÍÛ‚‡Î¸ÌˈflÏË ‚‡ÊÍÓ„Ó ÏÓÎÓÚ‡). ëËÚÛ‡ˆ¥fl ÌÂÏËÒÎËχ Û ‰ÂflÍËı ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËı ͇ªÌ‡ı ˘Â ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ Ò¥Ï‰ÂÒflÚËı. í‡, ÔÓ‚¥‚¯Ë ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥˛ «Á„ÓË», ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇ ÒËÒÚÂχ ‚¥‰¥È¯Î‡ ‚¥‰ Ò‚Óπª ͥ̈‚Ӫ ÏÂÚË: flÍ ·Ë Ì ıÓڥ· ÒÂÎflÌÒ¸ÍÓ-ÔÓÎÂڇҸ͇ ‰Âʇ‚‡ ÔÂÂÚ‚ÓËÚË ÔÓÎÂÚ‡¥‡Ú Û ÏÓÌÓÎ¥ÚÌËÈ «Ô‡Ì¥‚ÌËÈ Í·һ, ªÈ Ì ‚‰‡ÎÓÒ¸ ÛÌËÍh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
çéÇßíç∏ èêéÖäíìÇÄççü Свого часу, ще будучи прем’єр-мiнiстром України, Леонiд Кучма заявив: «Ви скажiть, яке суспiльство ми будуємо, i я його будуватиму». Тобто, у 1992 роцi, в час, коли було сказано цi слова, ще жодного проекту не iснувало. Згодом, ставши Президентом, Кучма намагався запропонувати Українi кiлька рiзних проектiв – гарно оформлених, ретельно виписаних i... ялових. У цих проектах була накреслена тактика без стратегiї. Їм бракувало надiдеї. І тому вони автоматично перетворювалися на чергову подобу «Продовольчої програми партiї» або «Програми заходiв по боротьбi з алкоголiзмом» – гучної кампанiї, здатної стрясати повiтря гучними фразами i гучними гаслами, проте з ККД, що наближається до нуля. Власнi програми пропонували й iншi полiтики. Менi особисто вдалося ознайомитися i ретельно вивчити проекти, розробленi В.Ющенком, П.Симоненком, О.Морозом, Н.Вiтренко, О.Ткаченком. Їм усiм також бракує надiдеї. Тобто, проекту України ми зараз не маємо. І, складається враження, що найближчим часом не матимемо. Нашi полiтики, на жаль, не дають вiдповiдi на питання: що ми матимемо на виходi? І проблема ця не є новою. Ідеологи українського нацiоналiзму вважали, що «на ви-
ÌÛÚË ÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÂÁÛθڇÚÛ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¥Á‡ˆ¥ª – ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥ª ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ¥ ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ¥π‡ı¥È, ı‡‡ÍÚÂÌËı Ú‡Í Ò‡ÏÓ ¥ ‰Îfl Á‡ı¥‰ÌËı ÒÛÒԥθÒÚ‚. èÓÚÂ, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ÒÛÒԥθÒÚ‚, flÍ¥ ÓÚ-ÓÚ Á·Ë‡ÎËÒ¸ ÒÔËÈÌflÚË ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸Ì¥, ̇¯‡ ‰ËÙÂÂ̈¥‡ˆ¥fl ‚¥‰·Û‚‡Î‡Ò¸ ̇ ÓÒÌÓ‚¥ ÔË‚¥ÎÂÈÓ‚‡ÌÓ„Ó ‰ÓÒÚÛÔÛ ‰Ó χÚÂ¥‡Î¸ÌËı ÂÒÛÒ¥‚: Ï¥ÒÚ‡ ÔÂÂÚ‚ÓËÎËÒ¸ Û ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÌ¥ ˜Â„Ë Á‡ ‡‚ÚÓÏÓ·¥ÎflÏË, ıÓÎÓ‰ËθÌË͇ÏË ¥ «ÒÚ¥Ì͇ÏË». Ç ÛÏÓ‚‡ı ÚÓڇθÌÓ„Ó Ó‰Âʇ‚ÎÂÌÌfl ‚·ÒÌÓÒÚË ‰Âʇ‚‡, ‚ËÍÓ̇‚¯Ë «Ì‡ ‚Ò¥ ÒÚÓ» ÔÓ„‡ÏÛ ÏÓ·¥Î¥Á‡ˆ¥ª ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË, Òڇ· ˘Â È Ì‡¯ËÏ Ô‡ˆÂ‰‡‚ˆÂÏ, ÚÓ·ÚÓ Ó·’π‰Ì‡Î‡ Û ÒÓ·¥ ÙÛÌ͈¥ª „ÛÎflÚÓ‡ ¥ Û˜‡ÒÌË͇ ÏÓÊÎË‚Ëı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚. ì Ï¥ÒÚ‡ı Ì ·ÛÎÓ ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌËı Á‡‚ÓÛ¯Â̸ ¥ ‚ËÏÓ„ Ô¥‰‚ˢËÚË Á‡Ô·ÚÛ – ÚÓڇθ̇ ‰Âʇ‚‡ ‚Ò ‚¥‰Â∂Ûβ‚‡Î‡ Á‡Á‰‡Î„¥‰¸, ‡ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ Ô¥Á̸Ó-¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌËı «Á‡‚‡Û¯ÓÍ» ÔÓԉ˷ ̇‚¥Ú¸ ̇ ÔÂ¥Ó‰ Ô¥ÒÎfl Ò‚Óπª ÒÏÂÚ¥ – ‰Ó «Á¥‚ÌflÌÌfl» Û Ô‡‚‡ı Ê¥ÌÓÍ, «¥‚ÌÓÒÚË ¯‡ÌÒ¥‚» Û ÓÒ‚¥Ú¥, ¥ ‚Û脇ÌÓ„Ó Â„‡Î¥Ú‡ËÁÏÛ (̇‚¥Ú¸ ‰ÓÏÓ„ÓÒÔÓ‰‡Í‡ ÏÓÊ ԇ‚ËÚË Í‡ªÌÓ˛) ÏË ÚÂÊ ÔËȯÎË ˜Ë Ì ̇ Ô¥‚ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ¯‚ˉ¯Â, ‡Ì¥Ê ‰ÂflÍ¥ ‚ÓÔÂÈҸͥ ͇ªÌË. üÍ ¥‚ÌÓ Ê ¥Á ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ Ù‡ÍÚ˘ÌÓª ÏÂ̯ÓÒÚË ÚËÚÛθÌÓª ̇ˆ¥ª Û ‚ÂÎËÍËı Ï¥ÒÚ‡ı – Á ̲ ·‡„‡Ú¥ ͇ªÌË ¥‰Â‡Î¥ÒÚ˘ÌÓª Ö‚ÓÔË, ÍÛ‰Ë Úfl„-
189
ЯРИНА БОРЕНЬКО «ЕВРОПЕЙСЬКА МРІЯ» І УКРАЇНСЬКЕ МІСТО: ДЕСЯТЬ РОКІВ ПОЛІТИЧНОГО КІЧУ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ходi» буде Українська держава – ефемерна, така, яку вони самi як слiд не могли уявити i збагнути. «Батьки-засновники» новiтньої України вважали, що варто лише створити незалежну державу, а вже сама держава може стати самодостатнiм механiзмом, здатним забезпечувати всi потреби її громадян. Згадаймо, яким чином десять рокiв тому велася агiтацiя за незалежнiсть. Мовляв, держава нам потрiбна тому, що: а) за неї боролися нашi дiди i батьки (тобто, наявний, висловлюючись термiнологiєю Бер¶сона, зворотнiй потiк свiдомости), i б) тому, що Центр (Москва) забирає левову частку виробленого в Українi продукту, видобутої сировини та бюджетних надходжень. Мовляв, вiдокремимося – й заживемо. Подiбного роду агiтацiя i мiтологiя були притаманнi усiм нацiям на етапi позбавлення вiд колонiальної залежности. Але в iнших держав (Індiя, Індонезiя) на визвольному етапi iснували водночас програма-мiнiмум (встановлення незалежности) i програма-максимум (побудова держави та визначення основних векторiв розвитку цiєї держави). Іншими словами, Леонiд Кравчук вiдрiзнявся вiд Джавагарлала Неру тим, що у нього не було власної програми пiд умовною назвою «Панчасила» («П’ять принципiв») – тих принципiв, якi мали би стати визначаль-
ÌÛÚ¸Òfl ̇ȇÍÚË‚Ì¥¯¥ ÂÎÂÏÂÌÚË ·¥‰ÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ (¥ ÏË Û ªı ˜ËÒÎ¥), ÔÓÒÚÛÔÓ‚Ó Á¥¯ÚÓ‚ıÛ˛Ú¸Òfl ÚÂÊ. ß ˘Â ‡Á ÔÓ ‰ÂÏÓ͇ڥ˛. íÂÓÂÚËÍ ÌÂÓÍÓÔÓ‡ÚË‚¥ÁÏÛ î¥Î¥Ô òÏ¥ÚÚ ̇ÁË‚‡π ͇ªÌË Ô¥Á̸Ӫ ‰ÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥ª ÌÂÓ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÏË5. çÂÓ‰ÂÏÓ͇ڥfl – ÌÓ‚‡, «Á‡Ô¥Ḁ́·» ‚ÂÒ¥fl ‰ÂÏÓ͇ڥª. ì ÌÂÓ‰ÂÏÓ͇ڥª ÏÓÊ χÚË Ï¥ÒˆÂ ÒˈËÎ¥ÈÒ¸ÍËÈ ÍÎ¥πÌÚÂÎ¥ÁÏ, ÔÓÚÛ∂‡Î¸Ò¸Í‡ ‡„‡Ì¥ÒÚ¸ ˜Ë „ˆ¸Í‡ Ô‡‚ÓÒ·‚Ì¥ÒÚ¸. óË ÏÓÊÎË‚‡ ÌÂÓ‰ÂÏÓ͇ڥfl ‚ ì͇ªÌ¥? ꇈ¥Ó̇θÌÓÏÛ ÓÔÚËÏ¥ÒÚÓ‚¥ ‚‡ÚÓ ÔÓ‚¥ËÚË, ˘Ó Ú‡Í. ∏ ÚÛÚ Î˯ ӉÌ «‡Î»: ‰ÂÏÓ͇ڥª ÔÓÚ¥·Ì‡ Ú‡‰Ëˆ¥fl – ÌÓ‚‡ ˜Ë ÒÚ‡‡, ‚ ‰‡ÌÓÏÛ ‡Á¥ ÌÂÒÛÚÚπ‚Ó. 䇪̥, ˘Ó ÔÂÂÊË· ÚÓڇΥڇÌÛ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥˛ «Á„ÓË», ÍÓÎË ¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸Ì¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥ ̇҇‰ÊÛ‚‡ÎËÒ¸ ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ÚË‚ÌËÏ ‡Ô‡‡ÚÓÏ, ‚‡ÚÓ ÓÒÚÂ¥„‡ÚËÒ¸ ̇҇‰ÊÛ‚‡ÌÌfl ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸ÌËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ ÚÂÊ ‡Ô‡‡ÚÓÏ – ‡·Ë Ô¥‰ ÔË‚‡·ÎË‚ËÏ ¯‡ÚÓÏ ‰ÂÏÓ͇ڥª Ì ‚¥‰·Û·Ҹ ÌÂÓÚÓڇΥڇ̇ ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥fl. ÄÔ‡‡Ú ÏÓÊ ÒÔËÈÌflÚË ‚ÂÒÚÂÌ¥Á‡ˆ¥˛ «‰Îfl Ò·», ‡Î ÈÓ„Ó ˆ¥ÎÍÓÏ Á‡‰Ó‚ÓθÌflÚËÏ ‡Á¥ÈÒÚ‚Ó ÔÓÁ‡ Ò‚ÓªÏ ÔÓÎÂÏ. éÒ¸ flÍ Å‰flπ‚ ‚¥‰„ÛÍÛ‚‡‚Òfl ÔÓ ‡Ô‡‡Ú ˆ‡Ò¸ÍÓª êÓÒ¥ª: «èÂÚÓ è¯ËÈ ÒÂÍÛÎflËÁÛ‚‡‚ Ô‡‚Ó‚¥ÌËÈ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÈ Ì‡Ó‰ ¥ ÔÓ‚¥‚ êÓÒ¥˛ ¯ÎflıÓÏ ÔÓÒ‚¥ÚÌˈڂ‡. í‡ ÁÛÏÓ‚ÎÂÌËÈ ˆËÏ ÔÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
КОСТЬ БОНДАРЕНКО ПРОЕКТ УКРАЇНА
190
ними для майбутньої держави i якi були би незмiнними упродовж усього її iснування. Тобто, принципiв, вiдштовхуючись вiд яких можна було би формувати новiтню iдеологiю i мiтологiю. Натомiсть Леонiд Кравчук запропонував гасло «Розбудови держави», яке викликало чимало заперечень i критичне неприйняття. Вихованi на марксистському постулатi про те, що держава є iнструментом насильства, це гасло не сприйняли насамперед iнтелектуали. Мовляв, навiщо розбудовувати насильство? І чи не криється за цим гаслом заклик до збiльшення бюрократiї? Зрештою, у студентських колах початку 90-х це гасло жартома переклали росiйською як «Расстройство государства». Проте, пiд шумок було проведено кiлька гучних напiвкарнавальних церемонiй, без яких не вiдбувається жодне становлення жодної держави. Потрiбен був виплеск, вихлюп ейфорiї вiд незалежности (згадаймо генiальнi слова Лiни Костенко: «Божевiльний… Боже! Вiльний!») i замiна старої комунiстичної догматики новими цiнностями. Інша рiч, що тi, кому це було доручено робити, володiли тiльки старими нов-гав. Вони були вихованi в комунiстичному дусi, i продовжували мислити автоматично: замiнимо серп i молот на тризуб, Москву – на Київ,
ˆÂÒ Â‚ÓÔªÁ‡ˆ¥ª Á‡ÚÓÍÌÛ‚ Î˯ ‚ÂıÌ¥ ÔÓ¯‡ÍË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‰‚ÓflÌÒÚ‚‡ ¥ ·˛Ó͇ڥª. ç‡Ó‰ Ê Á‡Î˯‡‚Òfl ‚¥ÌËÏ ‰‡‚Ì¥Ï ÂÎ¥„¥ÈÌËÏ ‚¥Û‚‡ÌÌflÏ ¥ Á‚˘‡flÏ»6. óË ‰ÓÒÚÛÔ̇ Ì‡Ï ÌÂÓ‰ÂÏÓ͇ڥfl? éÔÚËÏ¥ÒÚ˘ÌÓ ÔÓˆËÚÛπÏÓ ÒÎÓ‚‡ å‡ÍÒ‡ Ç·‡, ‚Ë„ÓÎÓ¯ÂÌ¥ ·¥Î¸¯ flÍ ‚¥Ò¥Ï ‰ÂÒflÚËÎ¥Ú¸ ÚÓÏÛ Ô‰ ̥ψ¸ÍËÏ ÒÚÛ‰ÂÌÚÒÚ‚ÓÏ: «ÇÂÒ¸ ¥ÒÚÓ˘ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ Ô¥‰Ú‚‰ÊÛπ, ˘Ó ÏÓÊÎË‚Ó„Ó Ì¥ÍÓÎË · Ì ‰ÓÒfl„ÎË, flÍ·Ë Û Ò‚¥Ú¥ ÁÌÓ‚Û ¥ ÁÌÓ‚Û Ì ԇ„ÌÛÎË ‰Ó ÌÂÏÓÊÎË‚Ó„Ó»7. èËÚ‡ÌÌfl Û ÚÓÏÛ, ˜Ë π Û Ì‡Ò ˆÂ Ô‡„ÌÂÌÌfl? óË ÓÁÛÏ¥πÏÓ ÏË, ˘Ó ̇·ÎËÁËÏÓÒ¸ ‰Ó Ö‚ÓÔË ÚÓ‰¥, ÍÓÎË Ì‡Â¯Ú¥ ÛÒ‚¥‰ÓÏËÏÓ: Ú‡Ï, Û Ò‚¥Ú¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓ„Ó ‰Ó·Ó·ÛÚÛ, ‰ÂÏÓ͇ڥfl – ˆÂ ͇Ú„ӥfl, fl͇ Ì ÔÓÚ·Ûπ ‰Ó‚‰ÂÌÌfl, ªª ÏÓÊ̇ Û‰ÓÒÍÓÌ‡Î˛‚‡ÚË, ‡Î ‚¥‰ ̪ Ì ÏÓÊ̇ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚËÒ¸. ÑÂÏÓ͇ڥfl – Ì ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ ‰Îfl ÓÒÓ·ËÒÚËı ˆ¥ÎÂÈ, ¥ ‚¥‰ ̪ Ì ÏÓÊ̇ ‚¥‰ıÓ‰ËÚË, ÏÓÚË‚Û˛˜Ë ˆÂ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ˛ Á·Â„ÚË «ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸» ‰Îfl ̇ˆ¥Ó̇Î-‰ÂÏÓ͇ڥ‚, ˜Ë ‰Ó·ËÚËÒ¸ «ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ÇÇè» ‰Îfl Î¥·Â‡Î-ÂÙÓχÚÓ¥‚. ç‡È·¥Î¸¯‡ Ì·ÂÁÔÂ͇ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ‡ – ˘Ó ‚ Ô‚ÌËÈ ÏÓÏÂÌÚ ‚¥Ì ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl ÌÂÔÓÚ¥·ÌËÏ ¥ ÈÓ„Ó ÏÓÊ̇ Á‡ÒÛÌÛÚË Û flÍËÈÒ¸ Á‡Í‡ÔÂÎÓÍ ¥ Á‡·ÛÚË, ‡ ÏÓÊ̇ ÔÓÒÚÓ ‚ËÍËÌÛÚË. ß ÚÓ‰¥ ÔÓÌflÚÚfl «ÚËϘ‡ÒÓ‚Óª, ÁÛÏÓ‚ÎÂÌÓª ¥ÒÚÓ˘ÌÓ˛ ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ÒÚ˛ ¥ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÒËÚÛ‡ˆ¥π˛» ‚¥‰ÏÓ‚Ë ‚¥‰ ‰ÂÏÓ͇ڥª ÔÂÂÚ‚ÓËÚ¸Òfl Û ÔÓÒÚ¥Èh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ленiна – на Шевченка. Томмазо дi Лампедуза у п’єсi «Гепард» вклав у вуста свого героя слова: «Найкращий спосiб нiчого не мiняти – це змiнити прапори». Як результат – зовсiм не випадковi слова одного з чiльних офiцiйних iдеологiв Львiвської области Василя Базiва, сказанi ним пiд час виступу з трибуни Львiвської обласної ради. Вказуючи на бюст Шевченка у сесiйнiй залi ради, цей достойник прорiк: «А згадайте, ранiше на цьому мiсцi стояли зовсiм iншi iдоли!» Над фразою посмiялися i списали її на обмовку. Але, згiдно з Фройдом, обмовки є одним iз каналiв вияву пiдсвiдомого. Державник Базiв на рiвнi пiдсвiдомости так i залишився власкором «Робiтничої газети». Державник Кравчук – компартiйним iдеологом. Державник Кучма – директором совєцького оборонного заводу. І це не могло не накласти вiдбитку на їхню подальшу дiяльнiсть в умовах незалежности. Колишнi дисиденти не створили конструктивного i тривалого у часi, конкретизованого стосовно мети проекту. Їхня попередня дiяльнiсть була спрямована на руйнування старої системи, i свiдомiсть того таки В’ячеслава Чорновола не могла автоматично пiсля 24 серпня 1991 року запрацювати у протилежному руслi. Звiдси – i кризовi явища у партiях, якi виникли на уламках дисиден-
Ì¥ÒÚ¸, ‡Ê ÔÓÍË Ì ÔÓfl‚ËÚ¸Òfl ÌÓ‚‡ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡ ÒË·, Á‰‡Ú̇ ÔÓ͢‡ÚË Ì‡ ‚ÂÒ¸ Ò‚¥Ú ¥‡ˆ¥Ó̇θÌÂ: «í‡Í Ì χπ ·ÛÚË!» ì ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ¥ÒÚÓ¥ª ‡‚ÚÓËÚ‡ÌËÏ ÚẨÂ̈¥flÏ Á‡‚Ê‰Ë ÔÓÚËÒÚÓfl· ϥҸ͇ ÍÛθÚÛ‡, ·¥Î¸¯ „Ì͇ۘ ¥ ÏÂ̯ Ú‡‰Ëˆ¥È̇, Á‰‡Ú̇ Á‡Ò‚ÓªÚË ÌÓ‚¥ ‚ËÏÓ„Ë ˜‡ÒÛ. åÓÊÎË‚Ó, Û Ì‡Ò Á‡Ï‡ÎÓ Ï¥ÒÚ, ˘Ó ı‡‡ÍÚÂËÁÛ˛Ú¸Òfl Ì ÔÓÒÚÓ Í¥Î¸Í¥ÒÚ˛ ϯ͇̈¥‚ ¥ ˜‡ÒÚÍÓ˛ Á‡ÈÌflÚËı Û ÔÓÏËÒÎÓ‚ÓÏÛ ‚ËÓ·Ìˈڂ¥, ‡ Ï¥ÒÚ flÍ ÓÒ‰ͥ‚ ÏÓ·¥Î¸ÌÓª Û·‡Ì¥ÒÚ˘ÌÓª ÍÛθÚÛË, ‚¥Î¸ÌÓª ‡ÚËÍÛÎflˆ¥ª ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë. 燂¥Ú¸ flÍ˘Ó ¥ ·ÛÎË ‚ ì͇ªÌ¥ Ï¥ÒÚ‡ ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, ÚÓ ÛÒ¥ ‚ÓÌË ‚Ê ‰‡‚ÌÓ Ì ÚÂ, ˘Ó ÏË ÒÓ·¥ Ûfl‚ÎflπÏÓ, Á‡„Î˷β˛˜ËÒ¸ ‚ ¥ÒÚÓ¥˛. ÅÓ ÚÂ, ˘Ó ·ÛÎÓ ÍÓÎËÒ¸, Ì ÓÁ̇˜‡π, ·Ûˆ¥Ï ‚ÓÌÓ ¥ÒÌÛπ ҸӄӉ̥. ä‡Î òθÓ∂Âθ, Á‡‚‰flÍË flÍÓÏÛ ·‡„‡ÚÓ «‡ÏÂË͇̥ÁÓ‚‡ÌËı» ̥ψ¥‚ Ô¥ÒÎfl‚ÓπÌÌÓª ∂Â̇ˆ¥ª ‚¥‰ÍË‚‡ÎË ‰Îfl Ò· ‚ÒÂ, ˘Ó Òı¥‰Ì¥¯Â ÅÂΥ̇, ÔËÒ‡‚ ÔÓ ã¸‚¥‚: «ïÚÓ Ô˪ʉʇπ ‰Ó 㸂ӂ‡, ÔÓÚ‡ÔÎflπ Û ‚ÂÎËÍ ÒÓ‚πˆ¸Í ϥÒÚÓ, ‡ ÌÂ Û fata morgana „‡·Ò·ÛÁ¸ÍËı ˜‡Ò¥‚. 㸂¥‚ – ˆÂ Ï¥ÒÚÓ ¥Î˛ÁÓÌËı χ̉¥‚ÓÍ, Ú‡ ÚÓÈ, ıÚÓ ıӘ ÔÓÚ‡ÔËÚË Û Â‡Î¸Ì¥ÒÚ¸, ÁÓÁÛÏ¥π, ˘Ó ̇ÒÔ‡‚‰¥ ‚Ò ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ڇͻ8. 燯¥ Ï¥ÒÚ‡ – ˆÂ ÂÎ¥ÍÚË ‡„‡ÌÓ-¥Ì‰ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó. ëÓ‚πˆ¸Í‡ ‡ı¥ÚÂÍÚÛ‡ Ó·ËÚ¸ Ì‡Ò Í‡ªÌÓ˛ ‰‚Óı Ò‚¥h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
тського руху. Кравчуковi та його оточенню, а згодом – Кучмi вдалося майстерно замкнути екс-дисидентiв у своєрiдному ¶ето, де вони пересварилися мiж собою i витратили власну енергiю на взаємопоборювання. З висоти часу стає очевидним: у 1990 роцi дисиденти кинулися у полiтику, куди їх практично не пустили, змусивши втiшатися другорядними ролями. Натомiсть шанс сформувати в незалежнiй Українi потужний правозахисний рух було практично змарновано. Аякже! Незалежна Україна апрiорi не може порушувати прав своїх громадян! Саме тому немає у нас сьогоднi свого Сер¶єя Ковальова, власного потужного правозахисту на рiвнi парламентського лобi. Проте, аж нiяк не бракує численних розколiв у правому таборi i безконечних полiтиканських чвар мiж тими, хто роками таборiв i боротьби заслужив на те, аби стати «патрiархами громадської думки» новiтньої України. Отже, конструктивного проекту «Україна» на початку 90-х не було створено. Єдина сила, яка могла би запропонувати такий проект – студентство та молодь – не була почута старшими поколiннями. «Україна народилася вiд злягання комунiстiв i нацiоналiстiв,» – написав у 1993 роцi Сашко Крищенко. І дiйсно, третiй елемент у подiбного роду еротичних дiйствах не передбачається.
Ú¥‚, ÍÓÎË Ì˜ËÒÎÂÌÌËÈ «ÒÂÂ‰Ì¥È Í·һ, ÊË‚Û˜Ë ‚ «ıÛ˘Ó‚Í‡ı», flÍ¥ ΄ÍÓ ÏÓÊ̇ ÔÓ¥‚ÌflÚË Á ÔÓÎÂÚ‡Ò¸ÍËÏË ‡ÈÓ̇ÏË á‡ıÓ‰Û ˜‡Ò¥‚ å‡ÍÒ‡, Ó‰fl„‡π ‚‡Ìˆ¥ ‰ÓÓ„ËÈ ÍÓÒÚ˛Ï ¥ ȉ ̇ ÔÂÒÚËÊÌÛ «ÔÓÒڥ̉ÛÒÚ¥‡Î¸ÌÛ» Ó·ÓÚÛ ‚ «ÍÛÚËÈ» ÓÙ¥Ò, ‰Â Á ÌÓ‚Ëı «èÂÌÚ¥ÛÏ¥‚» ‚Ë͇˜Ûπ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Â ¥ÌÙÓχˆ¥ª – ÓÒÌÓ‚ÌÓª ˆ¥ÌÌÓÒÚË ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. 臈˛π ‚¥Ì (Ò·ÚÓ «ÒÂÂ‰Ì¥È Í·һ) ÔÓ 10-15 „Ó‰ËÌ Ì‡ ‰Ó·Û ¥ ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ Ô‡ˆÂ‰‡‚ˆfl, ÓÒͥθÍË ÒËÒÚÂχ Á‡ıËÒÚÛ Ô‡‚ ̇ÈχÌËı Ó·¥ÚÌËÍ¥‚ Û Ì‡Ò – ÚÂÊ Á ÂÔÓıË «ä‡Ô¥Ú‡ÎÛ». åË Ò‚¥‰ÓÏÓ Ì Á‡ÚÓÍÛπÏÓ ÚÂÏË Ò· – ÔÓ ˆÂ ‚‡ÚÓ „Ó‚ÓËÚË ÓÍÂÏÓ, ‡Î ÚÛÚ ÔË̇ÈÏÌ¥ ‡„‡Ì‡ ÍÛθÚÛ‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ÂÔÓÒ¥, ‚ flÍ¥È ˆÂ ÒÂÎÓ ¥ÒÌÛπ. èËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ‡„‡ÌÓ„Ó Ì π ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ – ‚ÓÌÓ Á‰‡ÚÌ ‰Ó‰‡ÚË Û ‚¥ÁÂÛÌÓÍ ‰ÂÒflÚË¥˜ÌÓª ì͇ªÌË Ô‚ÌËÈ ÍÓÎÓËÚ. èÓÎ¥ÚË͇ Ê Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ Ú‚ÓËÚ¸Òfl ‚ Ï¥ÒÚ‡ı, ¥ flÍ·Ë ‚ ì͇ªÌ¥ ·ÛÎÓ · ıÓ˜‡ Ӊ̠ϥÒÚÓ, Á‰‡ÚÌ ‚ ÔÓÚÂ̈¥‡Î¥ ÒÔËÈÌflÚË ‚ËÍÎËÍË ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌÛ, ÒÚ‡ÓÓ·fl‰Ìˈ¸Í‡ ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚Ì¥ÒÚ¸ èÓÎ¥ÒÒfl ¥ flÁ˘Ìˈ¸Í‡ Ï¥ÒÚ˘̥ÒÚ¸ ÉÛˆÛθ˘ËÌË ·ÛÎË ·Ë ÔÓÒÚÓ flÒ͇‚ËÏ ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÌÂÓ‰ÂÏÓ͇ڥª. ßÒÚÓ¥fl ¥ÌÍÓÎË Ú‡ÍË Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó Ï¥ÒÚ‡, ÓÒÓ·ÎË‚Ó, ÍÓÎË ÈÓ„Ó ÌÂχπ...
191
ЯРИНА БОРЕНЬКО «ЕВРОПЕЙСЬКА МРІЯ» І УКРАЇНСЬКЕ МІСТО: ДЕСЯТЬ РОКІВ ПОЛІТИЧНОГО КІЧУ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Натомiсть, молодь було використано i ошукано їхнiми старшими товаришами з «Народної Ради» у жовтнi 1990 року – пiд час та пiсля знаменитого студентського голодування. «Революцiя на гранiтi» не знайшла свого продовження. «Аврора» вистрелила, проте її пострiл всi сприйняли по-своєму. Пiсля 15 жовтня 1990 року i вiдставки В.Масола студентам подякували i вiдправили подалi – як учасникiв якоїсь масовки. Щоправда, i самi студенти у той час – через низку непорозумiнь у власному таборi – не були готовi створити щось на зразок угорського ФІДЕСу. Лiберальна iдеологiя, яку плекало студентське середовище, могла б стати доброю основою i для програми ринкових перетворень, i для початку практичної «десовковизацiї» українського суспiльства. На пiдтвердження цiєї тези варто поглянути хоча б на успiшний розвиток львiвського середовища «Нової хвилi» – найяскравiшого втiлення iдеологiї тогочасного студентства, i на успiх окремих членiв колишнього молодiжного руху (практично 90% колишнiх студентiв-бунтарiв змогли себе максимально реалiзувати у бiзнесi, полiтицi, iнших сферах дiяльности). А ще варто згадати слова харкiв’янина Євгена Золотарьова, якi можуть стати актуальним гаслом усiх
1
Paul Valéry. La crise de l’esprit // Euvres (I), – Paris, 1962. Hagen Schulze. Europäische Identität aus historischer Sicht // Studie nach europäischen Identität, Bonn, 1995. 3 ÄÎÂÍ҇̉ áËÌÓ‚¸Â‚. ÉÓÏÓ ÒÓ‚ÂÚËÍÛÒ. – å., 1991. 4 êÓ̇θ‰ àÌ„Îı‡Ú. èÓÒÚÏÓ‰ÂÌ: ÏÂÌfl˛˘ËÂÒfl ˆÂÌÌÓÒÚË Ë ËÁÏÂÌfl˛˘ËÂÒfl Ó·˘ÂÒÚ‚‡ // èÓÎËÒ, ‹4/1997. 5 îËÎËÔ òÏËÚÚÂ. çÂÓÍÓÔÓ‡ÚË‚ËÁÏ // èÓÎËÒ, ‹2 / 1997. 6 çËÍÓÎ‡È Å‰fl‚. àÒÚÓÍË Ë ÒÏ˚ÒÎ ÛÒÒÍÓ„Ó ÍÓÏÏÛÌËÁχ. – å., 1990. 7 å‡ÍÒ Ç·Â. èÓÍÎË͇ÌÌfl ‰Ó ÔÓÎ¥ÚËÍË / ëÓˆ¥ÓÎÓ„¥fl. ᇄ‡Î¸ÌÓ¥ÒÚÓ˘̥ ‡Ì‡Î¥ÁË. èÓÎ¥ÚË͇. – ä., 1998. 8 Lemberg–Lwów–Lviv / Peter Fäßler (Hrsg.) – Köln, 1995. 2
¥
‚
Ï
Ò
¥
Ï
Â
Ì
'
ª
Â
‚
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
КОСТЬ БОНДАРЕНКО ПРОЕКТ УКРАЇНА
192
наступних поколiнь борцiв з режимами: «Ми будемо валити владу весело i зухвало». Весело i зухвало! Ось як треба було здобувати незалежнiсть, ось як треба було будувати нову державу. Веселою i зухвалою повинна бути держава, аби її пiдтримали i аби вона мала успiх. Веселим i зухвалим мав бути i «проект Україна». В українськiй iсторiї лише один раз ми мали веселу i зухвалу державу – за часiв Богдана Хмельницького. Звiдси i замилування добою козаччини. Але Хмельницький якраз не мав проекту для України. Вiн постав перед фактом: iснує територiя, на якiй потрiбно запроваджувати новий лад i нове життя. Згодом ми некритично сприйняли тезу Винниченка про те, що «українську iсторiю неможливо читати без брому». Натомiсть... «На свiтi є лише двi нацiї, якi постiйно пишаються своїми поразками i постiйно плачуть над своєю iсторiєю – українцi i жиди. Окрiм того, що вони постiйно плачуть, вони ще й сперечаються, хто ж iз них є богообраним народом i хто має глибшу iсторiю. І коли, нарештi, будуть вирiшенi суперечки про нацiональнiсть Ісуса Христа, Адама i Єви, вони, напевне, перейдуть до динозаврiв», – нехай вибачить мене Юрiй Винничук за довiльне цитування його «Малоросiйського мазохiзму»,
‚
Ò
¥
Ï
'
Ó Î
¸
Ì
¥
È
ª
‚
Ì
Â
Ó
Î
‚
Ë Í
¥
È
.
¥
È
.
.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
але, здається, суть я вiдтворив правильно. Україна на початку свого становлення – це безупинний плач по убiєнних упродовж останньої тисячi рокiв, спорудження церков i хрестiв, братання з дiаспорою (переважно з захiдною, бо схiдна не така грошовита) i специфiчне уявлення про вiдродження iсторичної пам’ятi. Зрештою, першi п’ять рокiв незалежности були розрахованi на тих, кому на той час було за 50, а не на тих, хто тiльки вступав у життя. Хоча мало бути зовсiм навпаки... Молодь жадала веселих i зухвалих полiтичних процесiв, веселих i зухвалих реформ – дарма, що це могло вдарити по кишенi. Молодь була готова пристосовуватися до новизни. Натомiсть те, що робилося в Українi, зовсiм не вiдповiдало настроям молодих українцiв. Так веселяться хiба лише на поминках! Звiдси – зневiра у майбутньому. Звiдси – розчарування в українськiй незалежностi. Я люблю переглядати фiльм Іллєнка-молодшого «Фучжоу» – момент, коли палубою здобутого у такий важкий спосiб корабля котяться порожнi пляшки з-пiд випитого вчора шампанського. Вчора була ейфорiя, було свято. А тепер думки: що далi? Куди плисти? Навiщо? Кому все це потрiбно? Героєвi Іллєнка треба було в Україну. Вiн не знав достеменно, що
1. êÖãßÉßâçàâ ãÄçÑòÄîí ìäêÄ∫çà ©
Ï Ë Ó Ò Î ‡ ‚
Ï a Ë Ì Ó ‚ Ë ˜ ,
2 0 0 1
роль церков
мирослав мaринович
у будівництві посткомуністичного суспільства в україні h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
це таке, як туди потрапити. Знав навмання: до Босфору – i направо. Отак, i українськi керiвники знали, що вони будують Україну. Теж навмання. Якось воно вийде. Щось запозичимо у сусiдiв. Щось пiдкажуть мiжнароднi фонди. Одним словом, до Босфору – i направо... І Україна у них мала вийти сумовито-поетично-лiрична, як перша частина «Фучжоу». Така, щоби сподобалася ветеранам визвольних змагань. І обов’язково – позбавлена зухвалости й веселощiв. До речi, започаткований ще у 1990 роцi студентський фестиваль «Вивих» – квiнтесенцiя веселого i зухвалого життя – помер на першому роцi незалежности. Незалежнiй Українi вiн виявився непотрiбним. Що ж потрiбно проектовi «Україна», щоб вiн перетворився на дiйсно суспiльно значимий проект, а не лише проект для потенцiйного ¶рантодавця – за принципом «взяв грошi – вiдзвiтувався – забув»? Проект має бути модерним. Вiн має повнiстю вiдповiдати новiтнiм течiям свiтової суспiльно-полiтичної думки, передбачати вiдповiднiсть новiтнiм технологiчним здобуткам та брати до уваги той факт, що майбутня Україна увiйде в постiндустрiальний простiр.
é‰Ì¥π˛ Á ̇ȄÓÎÓ‚Ì¥¯Ëı ÓÁÌ‡Í ì͇ªÌË, ˘Ó ‚ËÁ̇˜‡π ªª ÂÎ¥„¥ÈÌËÈ Î‡Ì‰¯‡ÙÚ, π ÚÓÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ÚÛÚ ÒıÓ‰flÚ¸Òfl ¥ÌÚÂÂÒË Ú¸Óı „¥ÎÓÍ ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡, ‡ Ò‡ÏÂ: Ô‡‚ÓÒ·‚’fl, ͇ÚÓÎˈËÁÏÛ È ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏÛ (‰Ë‚. χÎ. 1 ¥ 2).
193
å‡Î.11 h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Проект має передбачати високу ступiнь захищености всiх учасникiв – громадян України – i ¶арантувати їм безпеку. Безпеку зовнiшню – не лише захист вiд а¶ресивних дiй iншої держави, а й надiйний захист будь-якого громадянина України поза межами України. Безпеку внутрiшню – вiд безпеки життя до безпеки майна, вкладiв у банку, бiзнесу. Проект має бути спрямований назовнi, а не всередину. Має бути передбачений здоровий експансiонiзм – економiчний, культурний, iнтелектуальний – назовнi, з тим, аби проект «Україна» не перетворився на «рiч у собi», а захоплював, цiкавив собою iншi держави. Іншими словами, проект «Україна» повинен повчитися багатьом речам у рiзноманiтних проектiв iмперiй – в тому числi проектiв «США» та «Росiя». Той факт, що в Українi останнiм часом дедалi частiше доводиться чути про закарпатський, кримський, донецький i навiть галицький сепаратизм, свiдчить про те, що свiдомiсть української елiти готова до сприйняття проекту «Імперiя» – в позитивному розумiннi цього термiну. Проект має бути орiєнтований на пошук внутрiшнього ¶рантодавця i не повинен обмежуватися рамками одного лише проекту. На певному етапi повиннi виникати
ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ‡ÍÚË‚¥ÁÛ‚‡‚Òfl Ô¥ÒÎfl ÓÁÔ‡‰Û ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ, ÍÓÎË ì͇ªÌ‡ Òڇ· Ï¥Ò¥ÈÌÓ˛ ÚÂËÚÓ¥π˛ ˘Â È ‰Îfl ˜ËÒÎÂÌÌËı Á‡ı¥‰ÌËı („ÓÎÓ‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ – ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı) ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚÒ¸ÍËı Ï¥Ò¥ÓÌÂ¥‚. üÍËÏ ·Ë ‚‡ÊÎË‚ËÏ Ì ·ÛÎÓ ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl Ï¥Ê Ú¸Óχ „¥Î͇ÏË ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡, „ÓÎÓ‚ÌËÈ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ ‚ ì͇ªÌ¥ ̇ÔËͥ̈¥ 80-ı ÓÍ¥‚ ÓÁ„Ó¥‚Òfl Ï¥Ê ñÂÍ‚‡ÏË ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª. ìÒ¥ ‚ÓÌË ‚Ë‚Ó‰flÚ¸ Ò‚¥È ÔÓ˜‡ÚÓÍ ‚¥‰ ˜‡Ò¥‚ ÇÓÎÓ‰ËÏËÓ‚Ó„Ó ı¢ÂÌÌfl ä˪‚Ò¸ÍÓª êÛÒË, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ÛÒ¥ı ªı ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË Ù‡∂ÏÂÌÚ‡ÏË ‰‡‚̸Ӫ ä˪‚Ò¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë, flÍ¥ Á Ô‡‰¥ÌÌflÏ ä˪‚Ò¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë Û‚¥È¯ÎË Û ÒÙÂË ‚ÔÎË‚Û ¥ÁÌËı ÒÛÒ¥‰Ì¥ı ‰Âʇ‚. ìÒ¥ ˜ÓÚËË ñÂÍ‚Ë Í˪‚Ò¸ÍÓ„Ó ÍÓÂÌfl, ÔËÓ‰ÌÓ, ÓÁ‚ËÌÛÎË ‚·ÒÌ ·‡˜ÂÌÌfl ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ¥ÒÚÓ¥ª ì͇ªÌË. á‚¥‰ÒË ‚ËÔÎË‚‡π ˘Â Ӊ̇ ı‡‡ÍÚÂ̇ ÓÁ͇̇ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÂÎ¥„¥ÈÌÓ„Ó ÍÓÌÚÂÍÒÚÛ – Ô‡‡ÎÂθÌ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ͥθÍÓı ÍÓÌÙÂÒ¥ÈÌËı ¥ÒÚÓ¥Ó„‡Ù¥È, flÍ¥ ̇„ÓÎÓ¯Û˛Ú¸ Î˯ ̇ Ì„‡ÚË‚ÌËı ˜Ë, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ÔÓÁËÚË‚ÌËı ‡ÒÔÂÍÚ‡ı, ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı Á¥ ÁÏ¥ÌÓ˛ ÂÎ¥„¥ÈÌÓ„Ó Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌfl. 燂‰ÂÏÓ Í¥Î¸Í‡ ÔËÍ·‰¥‚. ÅÂÂÒÚÂÈҸ͇ ÛÌ¥fl, 1596 . íÂ, ˘Ó ͇ÚÓÎËÍË ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ÔÓÁËÚË‚ÌËÏ ‡ÍÚÓÏ ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl π‰ÌÓÒÚË ä˪‚Ò¸ÍÓª ÏËÚÓÔÓÎ¥ª Á êËÏÒ¸ÍËÏ ÄÔÓÒÚÓθҸÍËÏ èÂÒÚÓÎÓÏ,
ñ¥ÎÍÓÏ Ó˜Â‚Ë‰ÌÓ, ˘Ó Ï¥Ê ˆËÏË „¥Î͇ÏË ¥ÒÌÛπ Ô‚̇ ÍÓÌÍÛÂ̈¥fl Á‡ ÒÙÂË ‚ÔÎË‚Û. äÓÌÙÓÌÚ‡ˆ¥fl Ï¥Ê Ô‡‚ÓÒ·‚’flÏ ¥ ͇ÚÓÎˈËÁÏÓÏ ÚË‚‡π Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ‚¥‰ ˜‡ÒÛ ÓÁÍÓÎÛ Û 1054 Óˆ¥ (̇„‡‰‡πÏÓ ˜ËÚ‡˜‡Ï, ˘Ó ä˪‚Ò¸ÍÛ êÛÒ¸ ·ÛÎÓ Óı¢ÂÌÓ 988 ÓÍÛ), ˘Ó ÔËÁ‚ÂÎÓ ‰Ó ÔÓ‰¥ÎÛ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÁÂÏÂθ ̇ Ï¥Ò¥ÈÌ¥ ÚÂËÚÓ¥ª – flÍ ˆÂ Á‡‚Ê‰Ë ·Û‚‡π, ‰Ó‚ÓÎ¥ Òԥ̥. ë¸Ó„Ӊ̥ „ÓÎÓ‚ÌÓ˛ ÒÔ¥ÌÓ˛ Ï¥Ò¥ÈÌÓ˛ ÚÂËÚÓ¥π˛ π ɇ΢Ë̇, ÚÓ·ÚÓ Á‡ı¥‰Ì¥ ӷ·ÒÚ¥ ì͇ªÌË, flÍ¥ ÚË‚‡ÎËÈ ˜‡Ò Ô·ۂ‡ÎË Û ÒÍ·‰¥ Ä‚ÒÚÓ-ì„ÓÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª È èÓθ˘¥. ä¥Ï ÚÓ„Ó, ÓÒͥθÍË ¥ÒÚÓ˘ÌÓ Ú‡Í ÒÍ·ÎÓÒfl, ˘Ó ̇ ÚÂËÚÓ¥ª ɇ΢ËÌË ˜ÎÂ̇ÏË ËÏÓ-͇ÚÓÎˈ¸ÍËı „Óχ‰ π „ÓÎÓ‚ÌÓ ÔÓÎflÍË, ‡ ˜ÎÂ̇ÏË „ÂÍÓ-͇ÚÓÎˈ¸ÍËı „Óχ‰ – Û͇ªÌˆ¥, ̇ˆ¥Ó̇θÌ ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ¥ÒÚÓ¥ª ·ÛÎÓ Ú¥ÒÌÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì ¥Á ÔÓÚËÒÚÓflÌÌflÏ ¥ Ï¥Ê ¥ÁÌËÏË ñÂÍ‚‡ÏË Í‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª. ôÓ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏÛ, ÚÓ, ÌÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÂ, ˘Ó ‡ÌÌ¥ ÈÓ„Ó ÙÓÏË Á’fl‚ËÎËÒfl ‚ ì͇ªÌ¥ („ÓÎÓ‚ÌÓ Ì‡ ÚËı ÚÂËÚÓ¥flı, flÍ¥ ‚ıÓ‰ËÎË ‰Ó ÒÍ·‰Û ÚÓ‰¥¯Ì¸Óª ꘥ èÓÒÔÓÎËÚÓª) ˘Â Û ïVß ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥, ҸӄӉ̥ ‚ ì͇ªÌ¥ ‰¥˛Ú¸ „Óχ‰Ë Ô‚‡ÊÌÓ Ô¥Á̸ӄÓ, π‚‡Ì„ÂθҸÍÓ„Ó ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏÛ. ç‡ ÓÔ¥ «¥ÒÚÓ˘ÌËı» ñÂÍÓ‚ ˆ¥ „Óχ‰Ë ̇¯ÚÓ‚ıÛ‚‡ÎËÒfl ÔÓÒÚ¥ÈÌÓ, Ó‰Ì‡Í ‚¥Ì Ô‚h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a КОСТЬ БОНДАРЕНКО ПРОЕКТ УКРАЇНА
неться якась несподiванка – значить, працював поганий технолог, який не все змiг передбачити i не усьому мiг запобiгти. Нинi є можливiсть спроектувати майбутню Україну. Просто потрiбно взяти чистий аркуш паперу i попрацювати. Чийсь проект та виграє конкурс. Головне, щоби потiм проект втiлювався весело i зухвало. Інакше Україна приречена.
проекти-сателiти, якi фiнансуватимуться фондом, створеним в рамках проекту «Україна». Тобто, вiд самофiнансування потрiбно перейти до надання допомоги iншим. Скажiмо, Бiлорусi. Одним словом, потрiбно написати проект «Україна». Пiдбити кошторис. І зрозумiти, що нинi вже немає нетехнологiчних речей. Немає нiчого неможливого. І якщо ста-
Ì
Â
Á
Ì
194
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Â
‡
Á
·
Î
Û
Ë
‰
Ï
¸ Ú
Ú
Â
Ë
Ô
ı
Ë
Ó
Ï
Ï
'
fl
Ì
Û
Ú
Ë
Ò
Î
Ó
‚
Ó
Ï
ÌÓª» ÒıËÁÏ, „ÂÍÓ-͇ÚÓÎËÍË Ú‡ ‚¥Û˛˜¥ ìÄèñ ÓÁ„Îfl‰‡˛Ú¸ Ì Î˯ flÍ ‡ÍÚ ·ÛڇθÌÓ„Ó Ì‡ÒËθÒÚ‚‡ Á ·ÓÍÛ ‰Âʇ‚Ë, ‡ È flÍ ‡ÍÚ ÔÓÁÂÎ¥ÚËÁÏÛ Á ·ÓÍÛ åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡Ú¥‡ı‡ÚÛ, flÍËÈ ‚ËÍÓËÒÚ‡‚ ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl ‰Âʇ‚Ë ‰Îfl ÔÓ¯ËÂÌÌfl Ò‚Ó„Ó ‚ÔÎË‚Û Ì‡ ‚ÒÛˆ¥Î¸ „ÂÍÓ-͇ÚÓÎˈ¸ÍÛ ÚÂËÚÓ¥˛, È Á‡Ô˜ÂÌÌfl ÂÎ¥„¥ÈÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë. ㄇΥÁ‡ˆ¥fl ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ÉÂÍÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë È ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ì͇ªÌÒ¸ÍÓª Ä‚ÚÓÍÂهθÌÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë Û 1989 . íÂ, ˘Ó ‚¥Ì¥ ̇Á‚‡ÌËı ñÂÍÓ‚ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ‡ΥÁ‡ˆ¥π˛ Ò‚Óªı ÂÎ¥„¥ÈÌËı Ô‡‚ ¥ ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌflÏ ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË, ‚¥Ì¥ åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡Ú¥‡ı‡ÚÛ ÓÁ„Îfl‰‡˛Ú¸ flÍ ‡ÍÚ ÔÓÁÂÎ¥ÚËÁÏÛ Á ·ÓÍÛ êËÏÓä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë È Á‡ÍÓ‰ÓÌÌÓª (‰¥‡ÒÔÓÌÓª) „¥ÎÍË ì͇ªÌÒ¸ÍÓª Ä‚ÚÓÍÂهθÌÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë. å‡˛˜Ë ÒÔ‡‚Û Á Ú‡ÍËÏË ÍÓÌÍÛÛ˛˜ËÏË ¥ÒÚÓ¥Ó„‡Ù¥flÏË, χÈÊ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ‰ÓÒfl„ÌÛÚË ÛÁ„Ó‰ÊÂÌÓ„Ó ÓÁÛÏ¥ÌÌfl ‰‡‚̸Ӫ È ÏÓ‰ÂÌÓª ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ¥ÒÚÓ¥ª ì͇ªÌË. ñÂÈ Ù‡ÍÚ ÒÛÚÚπ‚Ó ‚ÔÎË‚‡π ̇ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍËı ñÂÍÓ‚ ‰Ó ÒÛÒԥθÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚, flÍ ¥‚ÌÓ Ê ¥ ̇ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl Á ·ÓÍÛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‰Ó Ò‡ÏËı ñÂÍÓ‚. ß Ì‡Â¯Ú¥, ÔÓ‰‡ÏÓ ÓÒÚ‡ÌÌ¥, ÒÚ‡ÚËÒÚ˘̥ ¯ÚËıË ‰Ó ÂÎ¥„¥ÈÌÓ„Ó ÍÓÌÚÂÍÒÚÛ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥¯Ì¸Óª ì͇ªÌË. ᇠӈ¥Ì-
å‡Î.2 Ô‡‚ÓÒ·‚Ì¥ ÓÁ„Îfl‰‡˛Ú¸ flÍ „‡Ì·ÌËÈ ‡ÍÚ ÓÁ¥‚‡ÌÌfl ÏÓÎËÚÓ‚ÌÓª π‰ÌÓÒÚË Á èÓ‚ÌÓÚÓ˛ 臂ÓÒ·‚’fl È Ì‰ÓÔÛÒÚËÏËÈ Ù‡ÍÚ ÔÓÁÂÎ¥ÚËÁÏÛ Á ·ÓÍÛ êËÏÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë. ᇷÓÓ̇ ì͇ªÌÒ¸ÍÓª Ä‚ÚÓÍÂهθÌÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë È ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ÉÂÍÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë Á ·ÓÍÛ ÒڇΥÌÒ¸ÍÓ„Ó ÂÊËÏÛ Û ÙÓÏ¥ «Ò‡ÏÓΥ͂¥‰‡ˆ¥ª» ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ 1930 È 1946 . íÂ, ˘Ó ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËı ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª ÒÔËÈχ˛Ú¸ flÍ ÔÓÁËÚË‚ÌËÈ ‡ÍÚ ÔÓ‰Ó·ÌÌfl «ÛÌ¥‡ÚÒ¸ÍÓª» È «Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
©
Ó
Ï
р о м а н
‡
Ì
Ï
‡
ˆ
˛
Í
,
2
м а ц ю к
0
0
фантасмагорія десятилітньої метушні
195
MИРОСЛАВ MAРИНОВИЧ РОЛЬ ЦЕРКОВ У БУДІВНИЦТВІ ПОСТКОМУНІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
1
üä ñÖ Åìãé Ç¥‰ ÌËÌ¥ Î¥Ú ‰ÂÒflÚ¸ ÛÁ‡‰ ÁÓ·Ë·Òfl ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘̇ ˜Û‰‡Ò¥fl. ì͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÍÛÎËÍ ‰¥ÒÚ‡‚ ‰Ó ÛÍ ¯Ï‡Ú ‚·ÒÌÓ„Ó ÒÓ‚ÍÓ‚Ó„Ó ·‡„̇ ¥ Á‡ıӉ˂Ҹ ¥Á Ì·‡˜ÂÌËÏ Á‡Ô‡ÎÓÏ Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓ ÈÓ„Ó ı‚‡ÎËÚ¸. éÒÔ¥‚Û‚‡ÌÌfl «ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË» ÛÔÓ‰Ó‚Ê Í¥Î¸ÍÓı ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓ Ì‡È‚‡Ê˜Ëı ÓÍ¥‚ ‡ÔÚÓ‚Ó„Ó ¥ Ì‚ÔËÌÌÓ„Ó ÁÛ·ÓÊ¥ÌÌfl ÁÓ·ËÎÓ Á‡‰ÛχÌÛ ÒÔ‡‚Û: ҸӄӉ̥ ÊÓ‰ÂÌ ä‡‚˜ÛÍ Ì‡‚¥Ú¸ ¥Á ̇ÈÔÓÚÛÊÌ¥¯ËÏ «‡‰Ï¥ÌÂÒÛÒÓÏ» Ì ̇‚‡ÊË‚Òfl · ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÚË 92% «Á‡» ̇ ÔÓ‚ÚÓÌÓÏÛ ÂÙÂẨÛÏ¥ ˘Ó‰Ó ‚ËÓÍÂÏÎÂÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÚÂËÚÓ¥ª Á-Ô¥‰ flÍÓª · ÚÓ Ì ·ÛÎÓ ¥ÏÔÂ¥ª. ߉Âfl ‰Âʇ‚ÌÓª ÓÍÂÏ¥¯ÌÓÒÚË ÛÒÔ¥¯ÌÓ ‰ËÒ͉ËÚÓ‚‡Ì‡. ÄΠÔӘ̥ÏÓ Á ÔÓ˜‡ÚÍÛ. ã˛‰ËÌ¥ ‚·ÒÚË‚Ó Ú¥¯ËÚË Ò· ‰ÛÏÍÓ˛, ˘Ó ÔËπÏÌ¥ ‚ËÔ‡‰ÍË Û ªª ÊËÚÚ¥, – ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ú¥, ‰Ó Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl flÍËı ‚Ó̇ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ÔËÍ·‰‡Î‡ ÛÍ, – ÁÛÏÓ‚ÎÂÌ¥ Û‚‡„Ó˛ ÇˢËı ÒËÎ ‰Ó ªª ‰¥·ÌÓª ‰ÓÎ¥. ß ˘Ó ˆfl Û‚‡„‡ ‚ËÎË‚‡πÚ¸Òfl ˜‡Ò Ó‰ ˜‡ÒÛ ˜Â„Ó‚ËÏ «˜Û‰ÓÏ». óÛ‰‡ ‰¥ÈÒÌÓ Ú‡ÔÎfl˛Ú¸Òfl, ڥθÍË, ˘Ó Ì ÒÎ¥‰ Á‡‡ıÓ‚Û‚‡ÚË ‰Ó ÌËı Ú‡ÍËı ÔÓ‰¥È, ‰Îfl flÍËı ¥ÒÌÛπ ˆ¥ÎÍÓÏ ‡ˆ¥Ó̇θÌ ÔÓflÒÌÂÌÌfl. Ñ‚¥ ˜¥ Ô‰ۂ‡ÎË Ú‡Í Á‚‡ÌÓÏÛ «ÓÁÔ‡‰Û» ëëëê, ‡, ‚·ÒÚË‚Ó, ‚ÔÓ‚Ì¥ ÍÓÌÚÓθӂ‡ÌÓÏÛ Ù‡ÁÓ‚ÓÏÛ ÔÂÂıÓ‰Û. èÓ-Ô¯Â, ÚÂ, ˘Ó ÍÓχ̉ÌÓ-‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡Ú˂̇ ÒËÒÚÂχ Ò· ‚˘ÂÔ‡-
͇ÏË ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥‚, «Á‡„‡ÎÓÏ ÔÓ Í‡ªÌ¥ ‰Ó ͇Ú„ӥª ‚¥Û˛˜Ëı ‚¥‰ÌÓÒflÚ¸ Ò· 60-65% ̇ÒÂÎÂÌÌfl. èÓ Â∂¥Ó̇ı ˆÂÈ ÔÓ͇ÁÌËÍ ‚¥‰¥ÁÌflπÚ¸Òfl: ̇ á‡ıÓ‰¥ ‚¥‰ÒÓÚÓÍ ‚¥Û˛˜Ëı ·¥Î¸¯ËÈ ¥ ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚ¸ ·ÎËÁ¸ÍÓ 80%, ‡ ̇ ëıÓ‰¥ – ·ÎËÁ¸ÍÓ 50%… ᇠ‰‡ÌËÏË ÇÒÂÛ͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÏÓÌ¥ÚÓËÌ„Û, Â∂ÛÎflÌÓ ‚¥‰‚¥‰Ûπ ·Ó„ÓÒÎÛÊ¥ÌÌfl Ì ·¥Î¸¯Â 12-16% ‚¥Û˛˜Ëı»2 . á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, 29,7% ̇ÒÂÎÂÌÌfl ì͇ªÌË ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ Ò· ÔÂÂÍÓ̇ÌËÏË ÌÂÂÎ¥„¥ÈÌËÏË3 .
2. çéÇß íÖçÑÖçñß∫ 90-ï êéäßÇ ì͇ªÌҸͥ ñÂÍ‚Ë È ‰ÂÏÓ͇ڥfl ëÂÏ˛ÂΠɇÌÚ¥Ì∂ÚÓÌ (Samuel Huntington)4 ¥ ÑÊÓÌ Ç¥ÚÚ¥, ÏÓÎ. (John Witte, Jr.)5, ÔÓÒÎ¥‰ÍÓ‚Û˛˜Ë ÍÓÂÎflˆ¥˛ Ï¥Ê ‰ÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥π˛ È ÂÎ¥„¥π˛, ‚Ë¥ÁÌËÎË ‚ ÏÓ‰ÂÌ¥È ¥ÒÚÓ¥ª β‰ÒÚ‚‡ ÚË ı‚ËÎ¥ ‰ÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥ª, flÍËÏ Ô‰ۂ‡ÎË ¥ flÍ¥ ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ‚‡ÎË ÚË ıËÒÚËflÌҸͥ ¥ÏÔÛθÒË. èÓÚÂ, ‰Ó‰‡ÏÓ, ˆÂÈ ÔÓˆÂÒ ÓÁ‚Ë‚‡‚Òfl Á Û˜‡ÒÚ˛ Î˯ Á‡ı¥‰ÌËı ñÂÍÓ‚ – èÓÚÂÒÚ‡ÌÚÒ¸ÍËı ñÂÍÓ‚ ¥ êËÏÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë. íÂÚfl „¥Î͇ Ò‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡ – 臂ÓÒ·‚’fl – ÒÚÓfl· ÓÒÚÓÓ̸. ç‡ÔËͥ̈¥ 80-ı ÓÍ¥‚ ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ÂÎ¥„¥ª È ñÂÍ‚Ë ‚ ÍÓÎ˯̸ÓÏÛ ëÓ‚πˆ¸ÍÓÏÛ ëÓ˛Á¥ Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ÔËÒÍÓËÎÓ ÔÓ‰‡Î¸¯¥ ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ÔÓˆÂÒË, ¥ ‚ ˆ¸Óh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН МАЦЮК ФАНТАСМАГОРІЯ ДЕСЯТИЛІТНЬОЇ МЕТУШНІ
196
· flÍ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÛÍ·‰ ÏÂÚÓÔÓÎ¥ª (‡Î Ì ÍÓÎÓÌ¥ª). èÓ-‰Û„Â, ÚÂ, ˘Ó ‚ ÚÓ‚‡ËÒ¸ÍËı Ô„Ó̇ı Á ÄÏÂËÍÓ˛ ‚ „‡ÎÛÁ¥ Á‡ÒÓ·¥‚ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓ„Ó ÓÁ·ÓπÌÌfl ëÓ‚πÚË Á‡Á̇ÎË, ıÓ˜‡ È ÚËϘ‡ÒÓ‚Óª, ‡Î „ÎË·ÓÍÓª ÔÓ‡ÁÍË. üÍ ‚¥‰ÍÛÔ Á‡ ÔÓ‡ÁÍÛ, Ï¥Ê̇ӉÌËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î Á‡Ê‡‰‡‚ ‚¥‰ äèëë ÍÓÌÚË·Ûˆ¥ª ̇ÚÛÓÔ·ÚÓ˛. ü͇ È ·Û· ‚ËÔ·˜Â̇ ÓÚ‡Ó˛ Á ‰‚‡Ì‡‰ˆflÚË Ó‚Âˆ¸. ñfl ÓÚ‡‡ χ· ·ÛÚË ‚¥‰‚‰Â̇ ‰Ó ÌÓ‚Óª ÍÓ¯‡Ë Á ÌÓ‚ËÏË Ô‡ÒÚÛı‡ÏË Ú‡ ‰Ó‚ÓÎ¥ ÓË∂¥Ì‡Î¸ÌËÏË Á‡Ò‡‰‡ÏË «ËÌÍÓ‚Ëı» ‚¥‰ÌÓÒËÌ ¥ «Î˛‰Ò¸ÍËı» Ô‡‚, flÍ¥ χÎË ·ÛÚË ÔÓ¯ËÂÌ¥ ̇ ÍÓÊÌÛ ‚¥‚ˆ˛. éË∂¥Ì‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ ˆËı «ËÌÍÓ‚Ëı» ‚¥‰ÌÓÒËÌ ¥ «Î˛‰Ò¸ÍËı» Ô‡‚, Û ÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ Á ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏË, ÔÓÎfl„‡Î‡ ¥ ‰‡Î¥ ÔÓÎfl„‡π ‚ Ú¥Ï, ˘Ó ÔÂÂÔÓ‰ÛπÚ¸Òfl Ì ˜ÂÒÚ¸ ÓÍÂÏÓª β‰ËÌË, ‡ „¥‰Ì¥ÒÚ¸ ˆ¥ÎËı ̇ˆ¥È ·ÂÁÔÓÒÂÂ‰Ì¸Ó Ì‡ „ÛÚÓ‚Ì¥. ëÏ¥¯ÌÓ ÔËÔÛÒ͇ÚË, ˘Ó flÍ¥ÈÒ¸ ÓÍÂÏÓ ‚ÁflÚ¥È ‚¥‚ˆ¥, ÌÂı‡È ̇‚¥Ú¸ ·¥Î¸¯Â Á‡ Ë̸¯Ëı Á‡‡ÊÂÌ¥È ˜Â‚ÓÌÓ˛ ˜ÛÏÓ˛, – ˜Ë ÚÓ ÔÓÍÛÔˆ¸, ˜Ë ÔÓ‰‡‚ˆ¸ ‰ÓÁ‚ÓÎflÚ¸ Á‚ÂÌÛÚË Ì‡ ÓÍÂÏ¥¯Ì˛ ÒÚÂÊËÌÛ, fl͇-·Ë ‚˂· ªª ̇ Á‰ÓÓ‚Â Ô‡ÒÓ‚ËÒ¸ÍÓ Á Î¥˜ÌË˜Ó˛ Ú‡‚˘ÍÓ˛. èÓ ˘Ó ¥ ·ÛÎÓ Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ Ì‰‚ÓÁ̇˜ÌÓ Ó„ÓÎÓ¯ÂÌÓ flÍ ÔÂÁˉÂÌÚÓÏ ÅÛ¯ÂÏÒÚ‡¯ËÏ, Ú‡Í ¥ á‡Î¥ÁÌÓ˛ Ή¥. ßÒÌÛ‚‡Î‡ ˘Â Ӊ̇, ˜ËÒÚÓ ‚ÌÛÚ¥¯Ìfl, ÔÓ·ÎÂχ. äÓÏÛÌ¥ÒÚË˜Ì¥È Ô‡Ú¥ª ÔÓÚ¥·ÌÓ ·ÛÎÓ, Ì ‚¥‰ÍË‚‡˛˜Ë ‚·ÒÌËı ÒÂÈ-
ÏÛ ÒÂÌÒ¥ Óθ ñÂÍÓ‚ Û Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó (ÁÓÍÂχ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó) ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‰Ó‚ÓÎ¥ Á̇˜Ì‡. ÅÓÓÚ¸·‡ Á‡ Ô‡‚Ó Ì‡ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ Ò‚Ó·Ó‰Û ·Û· ‚‡ÊÎË‚Ó˛ ÒÍ·‰Ó‚Ó˛ ·ÓÓÚ¸·Ë Á‡ ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ ÁÏ¥ÌË Á‡„‡ÎÓÏ. é‰Ì‡Í ¥ÌÚÂÂÒ ‚¥‰Ó‰ÊÂÌËı ëı¥‰ÌËı ñÂÍÓ‚ ‰Ó ‰ÂÏÓ͇ڥª ‰Ó‚ÓÎ¥ ¯‚ˉÍÓ Á„‡Ò. 臂ÓÒ·‚̇ ñÂÍ‚‡ È ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë Ì‰¥‡ÒÔÓ̇ ˜‡ÒÚË̇ ÉÂÍÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë Ì ·ÛÎË „ÓÚÓ‚¥ ‚ ·Ó„ÓÒÎÓ‚Ò¸ÍÓÏÛ, ÂÍÎÂÁ¥‡Î¸ÌÓÏÛ È ÂÚÌÓ-ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓÏÛ Ô·̥ ‰Ó Á‡Ò‚ÓπÌÌfl ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ÔË̈ËÔ¥‚ – Ù‡ÍÚ, ˘Ó ÒÚ‡‚ ÓÒÓ·ÎË‚Ó ÔÓÏ¥ÚÌËÏ ‚ ì͇ªÌ¥, ‰Â ÂÎ¥„¥ÈÌËÈ ‚ËÏ¥ Ô‚ËÌÌËı Áχ„‡Ì¸ Á‡ Ò‚Ó·Ó‰Û ·Û‚ ‰ÛÊ ÒËθÌËÏ. í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ÛÔÓ‰Ó‚Ê 90-ı ÓÍ¥‚ ‚ Ûχı Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ‰ÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚‡ È ‚¥ÌËı ‚ËÓ·ËÎËÒ¸ Ô‚̥ ÔÂÂÒÚÓÓ„Ë ˘Ó‰Ó ‰ÂÏÓ͇ڥª. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó Ô˘ËÌÓ˛ ˆ¸Ó„Ó π ˆ¥ÎËÈ ÍÓÏÔÎÂÍÒ ÔÓ·ÎÂÏ ÂÎ¥„¥ÈÌÓ„Ó, ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó, ÒÛÒԥθÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó È ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ı‡‡ÍÚÂÛ. çËʘ ÏÂÌ¥ ıÓÚ¥ÎÓÒfl · Á‡ÚÓÍÌÛÚË Í¥Î¸Í‡ ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌËı ‡ÒÔÂÍÚ¥‚, flÍ¥ ˜‡ÒÚÓ ‚ËÁ̇˜‡˛Ú¸ Ï¥Û „ÓÒÚÓÚË ¥Ì¯Ëı ÔÓ·ÎÂÏ. íÛÚ ¥‰ÂÚ¸Òfl „ÓÎÓ‚ÌÓ ÔÓ ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÛ Ì‡ÔÛ„Û Ï¥Ê ÒÔÓ‰¥‚‡ÌËÏ ¥ ‡θÌËÏ. í‡Í, ÔÓ-Ô¯Â, ÔÓË‚ ÂÎ¥„¥ÈÌËı β‰ÂÈ ‚ ̇ÔflÏÍÛ ‰ÂÏÓ͇ڥª ̇ÔËͥ̈¥ 1980-ı ÓÍ¥‚ ‚ Ô‚ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ù¥‚ ¥Á „¥¯ÏË, ÔÓÁ·ÛÚËÒfl ÌÂÓ·‡˜ÌÓ ‚ÁflÚËı ̇ Ò· ‚ 1917ÏÛÊÓˆ¥ ÁÓ·Ó‚’flÁ‡Ì¸. üÍ¥ ÁÓ‚Ò¥Ï ÛÊ ·ÂÁ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓ ·ÛÎË Ô¥‰Ú‚‰ÊÂÌ¥ åËÍËÚÓ˛ ïÛ˘ÂÏ Ì‡ XXIIÏÛÊÁ’ªÁ‰¥ äèëë. è‡Ú¥fl χ· flÍÓÒ¸ ÔÓflÒÌËÚË ÒÓ‚ÍÓ‚¥È „ÓÎÓÚ¥, ˘Ó ‚¥‰ ÌËÌ¥ ‚Ó̇ Ì ‚˷ˇπÚ¸Òfl «Ì‡ ¯‡Ó» ̇ÎË‚‡ÚË 100Ê„‡Ï, ˘Â È ‰Ó‰‡‚‡ÚË Á‡ÍÛÒ¸ „ÌËÎËÏË ÓÒÂΉˆflÏË ÔÓÒÚÓ ‚Á‡Ï¥Ì Ô’flÌÓ„Ó óÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡Ú¥ÓÚËÁÏÛ, ˜Ë ıÓ˜‡-· ÒÓ‚ÍÓ‚Óª ÎÓflθÌÓÒÚË. ÑÎfl Á‰¥ÈÒÌÂÌÌfl Ú‡ÍÓ„Ó, ‰Îfl Ë̸¯Ëı ̇Ӊ¥‚ ‚ÂθÏË Ì·ÂÁÔ˜ÌÓ„Ó, ÔÂÂıÓ‰Û, ÔˉÛχ̇ ÁÓÒڇ· «ÔÂÂÒÚÓÈ͇». Ç ÏÂʇı ÓÍÂÏ¥¯Ì¸Óª Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÚÂËÚÓ¥ª, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓ ‰‡‚ ÒÓ·¥ Á ̇Á‚‡ÌÓ˛ ÔÓ·ÎÂÏÓ˛ ‡‰Û Ú‡Í Á‚‡ÌËÈ «Ô¯ËÈ» èÂÁˉÂÌÚ. ÇÒ¥ ÒÓ‚πˆ¸Í¥ Û·Î¥ ·ÛÎÓ ˜ÂÏÌÓ Á¥·‡ÌÓ ¥ ‚¥‰¥Ò·ÌÓ ‰Ó åÓÒÍ‚Ë. èÓ ‚ÒflÍ ‚ËÔ‡‰ÓÍ,Ê– ‡ÁÓÏ Á Ú‡ÍÚ˘ÌËÏË ‡ÍÂÚ‡ÏË, – ‡·Ë Á‰ÂÌ‚ӂ‡ÌËÈ Ì‡¥‰ Ì ÔÓ˜‡‚-·ÛÎÓ ÌËÏË ‚ËχıÛ‚‡ÚË. á‡È‚‡ Ó·ÂÂÊÌ¥ÒÚ¸. 燥‰ ̇ ÚÓÈ ˜‡Ò ‚Ê ÁÓÒÚ‡‚ Á‡Îfl͇ÌËÈ ÔËÏ‡Ó˛ ÍÓ‚ÓÔÓÎËÚÚfl ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÓ ¥ ̇Á‡‚ʉË. ôÓ‰Ó ÔÂÌÒ¥ÈÌÓ„Ó ÙÓ̉Û, ̇ԇˆ¸Ó‚‡ÌÓ„Ó Û͇ªÌˆflÏË flÍ ‚ ì͇ªÌ¥, Ú‡Í ¥ ÔÓ ëË·¥‡ı, ÚÓ ‚Ë„Îfl‰‡π, ˘Ó «Ô¯ËÈ» ÚÂÊ ‰Ó·Â Á̇π, ÍÛ‰Ë ‚¥Ì ˘ÂÁ. Ç ÂÁÛθڇڥ Ô‡Ú¥fl ‚Ëȯ· ÒÛıÓ˛ Á ‚Ó‰Ë, ‡ ªª ÁÓÎÓÚÓ ˘ÂÁÎÓ Ì ÏÂ̯ Ú‡πÏÌ˘ËÏ ˜ËÌÓÏ, flÍ ÁÓÎÓÚÓ èÓÎÛ·ÓÚ͇.
·Û‚ Á‡ Ò‚Óπ˛ ÔËÓ‰Ó˛ Ì ÒڥθÍË ÔÓ ÔÓ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÏ, ÒͥθÍË ‡ÌÚË ‡ÌÚËÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËÏ. ÑÓÔÓÍË ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÈ ÔË̈ËÔ Ô‡‚ β‰ËÌË ÒÔËfl‚ ̇χ„‡ÌÌflÏ ‚¥Û˛˜Ëı ‚¥‰Ó‰ËÚË Ò‚Ó˛ ñÂÍ‚Û, ‚¥Ì ΄ÍÓ Á̇ıӉ˂ Û ÌËı ‚ËÁ̇ÌÌfl. é‰Ì‡Í, flÍ Ú¥Î¸ÍË ˆÂÈ ÔË̈ËÔ Ì‡‰‡‚ Ú‡ÍÂ Ê Ô‡‚Ó Ì‡ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ñÂÍ‚‡Ï-ÒÛÔÂÌˈflÏ, ÒËÏÔ‡Ú¥fl ‰Ó ‰ÂÏÓ͇ڥª ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó ‚ËÔ‡Û‚‡Î‡Ò¸. ì ‰ÂflÍËı «ÍÓÌÙÂÒ¥ÈÌËı Ô‡Ú¥ÓÚ¥‚» Á’fl‚ËÎÓÒfl ·‡Ê‡ÌÌfl Á‡ıËÒÚËÚË Ò‚Ó˛ ñÂÍ‚Û ÛÊ ‚¥‰ ‰ÂÏÓ͇ڥª ‚ ¥Ï’fl Ô‚ÌËı ÂÍÎÂÁ¥‡Î¸ÌËı ˜Ë ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. üÍ Ú¥Î¸ÍË Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ‚¥Û˛˜Ëı Ú¥πª ˜Ë ¥Ì¯Óª ñÂÍ‚Ë ÓÁÔÓ‰¥Î ‚ÔÎË‚¥‚ Ï¥Ê Ì² Ú‡ ¥Ì¯ËÏË ñÂÍ‚‡ÏË ÒÚ‡‚‡‚ ÌÂÒÔ‡‚‰ÎË‚ËÏ, ‰ÂÏÓ͇ڥfl flÍ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ ‚Ë¥¯ÂÌÌfl ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ÔÂÂÒÚ‡‚‡Î‡ ·ÛÚË ÔË‚‡·ÎË‚Ó˛. èÓ-‰Û„Â, ÔËÈÌflÚÚfl ‰ÂÏÓ͇ڥª ÓÔÓÒ‰ÍÓ‚‡ÌÓ Ô‰·‡˜‡ÎÓ Ú‡ÍÓÊ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥˛ ñÂÍ‚Ë, ÓÒͥθÍË ‚ ÌÓ‚Ëı ÛÏÓ‚‡ı flÍ¥ÒÌÓª ÁÏ¥ÌË Á‡Á̇‚‡ÎË ‰Âʇ‚ÌÓ-ˆÂÍÓ‚Ì¥ ÒÚÓÒÛÌÍË. èÓÚÂ, ÒÚ‡¯¥ β‰Ë Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÎË Ò‡Ï ÚÛ ÒÚ‡Û ñÂÍ‚Û, flÍÛ ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÎË ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË È Ó·‡Á flÍÓª Ò‡Ï ÔÓ ÒÓ·¥ ̇·Û‚ χÎÓ Ì ͇҇θÌÓ„Ó Á̇˜ÂÌÌfl. áÏ¥ÌËÚË ˆ˛ ñÂÍ‚Û, ÓÁ̇˜‡ÎÓ ÁÌÓ‚Û ÔËÌÂÒÚË ªª ‚ ÊÂÚ‚Û. ÑÓ ÚÓ„Ó Ê, Á‰‡‚‡ÎÓÒfl, ҇Ϡڇ ÒÚ‡‡ ñÂÍ‚‡ È ‚Ë„‡Î‡ Áχ„‡ÌÌfl Á ÍÓÏÛÌ¥ÁÏÓÏ. ÑÎfl ˜Ó„Ó Ê ÚÓ‰¥ ÏÓh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ïÓ˜‡ ÔÂÁˉÂÌÚ ¢Ó·‡˜Ó‚ ¥ Á‡fl‚Îfl‚ Û Ò‚Óªı ÔÛ·Î¥˜ÌËı ‚ËÒÚÛÔ‡ı, ˘Ó «ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û ·ÓflÚËÒ¸ Ì ÒÎ¥‰, ·Ó ˆÂ ‚Ê Ì ÚÓÈ Ì‡¥‰», ‰Îfl Ô‚ÌÓÒÚË ˘Ó‰Ó „·‰ÍÓ„Ó Ô·¥„Û ÂÔÓı‡Î¸ÌËı ÁÏ¥Ì, „¥‰ÌËı ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó „ÂÌ¥fl ãπ̥̇ ˜Ë ëڇΥ̇, ‰Ó‰‡ÚÍÓ‚¥ ÔÓÔ‰̥ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl ˘Ó‰Ó ÒÚ¥ÈÍÓÒÚË Á‡ÔÎflÌÓ‚‡ÌÓ„Ó ÔÓˆÂÒÛ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ‚Ë„Îfl‰‡ÎË Á‡È‚ËÏË. óÓÌÓ·ËθҸÍËÈ ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚ Ô¥‰Ú‚‰˂ Ô‚̥ÒÚ¸ èÂÁˉÂÌÚ‡ ëëëê Û ‚¥‰‰‡ÌÓÒÚË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û Ò‚ÓªÈ ‰ÓÎ¥. ÅÓ fl͢Ó-·Ë ˘ÓÒ¸ ÔÓ‰¥·ÌÓ„Ó ÒÚ‡ÎÓÒfl ‰ÂÒ¸ Û Óˆ¥ 1648ÏÛ, ÚÓ ‚Ó‰Ë èËÔ’flÚ¥ Á‡Ï¥ÒÚ¸ Á‰ÓıÎÓª Ë·Ë ÔÓÌÂÒÎË-·Ë ˜ÎÂÌ¥‚ èÓÎ¥Ú·˛Ó. çËÌ¥ Ә‚ˉÌÓ, ˘Ó ÊӉ̇ ß‚‡Ì͇-ãÛ˜Ìˈfl Ì χπ ̇ÈÏÂ̯Ëı ¯‡ÌÒ¥‚ ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û, flÍ ÔÓ͇Á‡‚ ÒÛ˜‡ÒÌËÈ ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚ Á ‡Â¯ÚÓÏ ûθÍË çÂÒ‡ÏÓ‚ËÚÓª. éÚÓÊ Ô¥‰Ò‡‰Ì¥ «Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÒÚË» ÏÓÊÛÚ¸ ÒÔÓÍ¥ÈÌÓ È Ì‡‰‡Î¥ Ó·Í₇ÚË Ï¥Ò¸Í¥ ÏÛË ÍÓθÓÓ‚ËÏË Ó·‡Á‡ÏË Á ܇ÌÌÓ˛ ‰’ÄÍ ‚ Îˈ‡Ò¸ÍËı ӷ·‰ÛÌ͇ı. ÑÎfl ‚Ú¥ıË Òˆ˛. á‡Î˯‡Î‡Òfl ¥˘Â ‚ÂÌÚۇθ̇ Á‡„ÓÁ‡ Ì‚Â΢ÍÓª ÌÂÔËπÏÌÓÒÚË Á ·ÓÍÛ Ú‡Í Á‚‡ÌËı «Û͇ªÌÒ¸ÍËı ·ÛÊÛ‡ÁÌËı». üÍ ‚ËÒÎÓ‚Ë‚Òfl ‡Í‡‰ÂÏ¥Í ë‡ı‡Ó‚, «Ì‡Ï Á‡‚‡Ê‡ÚËÏÛÚ¸ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚË, Ú‡ ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥ Ú‚Â‰Ó ÔflÏÛ‚‡ÚË ‚Ë·‡ÌËÏ ¯ÎflıÓÏ». ïÚÓÒ¸ ‰Ûχπ, ˘Ó Ú‡Í Á‚‡Ì‡ Ô¯‡ Û͇ªÌҸ͇ ÓÍÒ‡ÏËÚ̇ ‚Óβˆ¥fl (‰Û„‡ χ· ‚¥‰·ÛÚËÒfl ˆ¸Ó-
‰ÂÌ¥ÁÛ‚‡ÚË ÔÂÂÏÓʈfl – ˜Ë Ì ‰Îfl ÚÓ„Ó Î˯Â, ˘Ó·, ̇ ‰ÛÏÍÛ ÒÚ‡¯Ëı β‰ÂÈ, «‰Ó„Ó‰ËÚË á‡ıÓ‰Û, ˜Ëª ñÂÍ‚Ë Ò‚Óπ Áχ„‡ÌÌfl Á ÒÂÍÛÎflËÁÏÓÏ Ú‡ÍË ÔÓ„‡ÎË»? èÓ-ÚÂÚπ, ̇ÔËͥ̈¥ 80-ı ÓÍ¥‚ ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ β‰Ë ÒÔÓ‰¥‚‡ÎËÒfl, ˘Ó ̇ ÁÏ¥ÌÛ ‡∂ÂÒË‚ÌÓÏÛ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓÏÛ ‡ÚªÁÏÓ‚¥ ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ Ûڂ‰ËÚ¸Òfl ÈÓ„Ó ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚‡ – ¥ÌÚÂÌÒË‚Ì ˆÂÍÓ‚Ì ÊËÚÚfl. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ˆÂÍÓ‚ÌÓ„Ó ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl ÚËı ÓÍ¥‚ Ú‡Í ‚ÓÌÓ ¥ ‚Ë„Îfl‰‡ÎÓ: β‰Ë χÒÓ‚Ó ÔÓÚfl„ÌÛÎËÒfl ‰Ó ñÂÍ‚Ë. é‰Ì‡Í ‰Ó‚ÓÎ¥ ¯‚ˉÍÓ ‚Ëfl‚ËÎÓÒfl, ˘Ó ‡θ̥ ÚẨÂ̈¥ª ‰‡ÎÂÍ¥ ‚¥‰ ÒÔÓ‰¥‚‡ÌËı. ᇷÂÁÔ˜˂¯Ë Ô‡‚Ó ñÂÍÓ‚ ̇ Ò‚Ó·Ó‰Û ªıÌ¸Ó„Ó ÒÎÛÊ¥ÌÌfl, ‰ÂÏÓ͇ڥfl ÔËÁ‚· ‰Ó Ûڂ‰ÊÂÌÌfl ÔË̈ËÔ¥‚ Ôβ‡Î¥ÁÏÛ È ÒÂÍÛÎflÌÓª ÔËÓ‰Ë ‰Âʇ‚Ë. ñ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó Á‡Ï¥ÒÚ¸ ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl Û ‰ÓÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘Ì ÏËÌÛΠÁ ÈÓ„Ó Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ˛ È ¥ÒÚÓ˘ÌÓ ‰ÂÚÂÏ¥ÌÓ‚‡ÌÓ˛ ˆÂÍÓ‚ÌÓ˛ ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ˛, ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ Ûڂ‰ËÎËÒ¸ ÒÂÍÛÎflËÁÏ, Ôβ‡Î¥ÁÏ, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ Ù‡∂ÏÂÌÚ‡ˆ¥fl ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡. ÑÂÏÓ͇ÚËÁÓ‚‡Ì Û͇ªÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó 90-ı ÓÍ¥‚ ÒÚ‡ÎÓ ÊË‚ËθÌËÏ Ò‰ӂˢÂÏ ‰Îfl ·ÛflÌÌfl ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËı ÒÂÍÚ, ˘Ó Ì ÏÓ„ÎÓ Ì ̇ÒÚÓÓÊËÚË ˆÂÍÓ‚ÌÛ ÏÂÌڇθ̥ÒÚ¸. éÚÓÊ, Ì ‰Ë‚ÌÓ, ˘Ó ‚ χÒÓ‚¥È ˆÂÍÓ‚Ì¥È Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ ì͇ªÌË Ô‚‡Î˛π ‡‰¯Â ‚¥Á¥fl «ÔÓ‚ÂÌÂÌÌfl ‚
197
MИРОСЛАВ MAРИНОВИЧ РОЛЬ ЦЕРКОВ У БУДІВНИЦТВІ ПОСТКОМУНІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
„Ó ÓÍÛ Ì‡ÔÓ‚ÂÒÌ¥) ÔÓ˜‡Î‡Ò¸ ‚ ɇ΢ËÌ¥. ñ Ì ڇÍ. ÅÛÌÚ ÔÓ˜‡‚Òfl Û óÂÍ‡Ò¸Í¥È Ó·Î‡ÒÚ¥, ÍÓÎË Ì᥉ ÔÂÂÔËÌË‚ ̇ ¯ÓÒ¥ ΄ÍÓ‚Â ‡‚ÚÓ ÒÂÍÂÚ‡fl Ó·ÍÓÏÛ ¥ ‚˜ËÌË‚ ̇‰ ÌËÏ Ì‡Û„Û (̇‰ ‡‚ÚÓÏ, Ә‚ˉÌÓ). ÑÎfl ̉ÓÔÛ˘ÂÌÌfl ÔÓ¯ËÂÌÌfl ·ÛÌÚÛ ¥‰Â˛ ‚Óβˆ¥ª ·ÛÎÓ ÔÂÂÌÂÒÂÌÓ ‰Ó ɇ΢ËÌË,Ê– flÍÛ Á‡‚Ê‰Ë ÏÓÊ̇ ÒÍÓÏÔÓÏÂÚÛ‚‡ÚË Ô‰ χÚÂËÍÓ‚Ó˛ ì͇ªÌÓ˛, Á‚ËÌÛ‚‡ÚË‚¯Ë ‚ ÌÂÚ‡‰Ëˆ¥ÈÌËı ̇ıË·ı,Ê– ¥ Ô‰‡ÌÓ ‰Ó ÛÍ «·ÛÊÛ‡ÁÌËı». «ÅÛÊÛ‡ÁÌ¥» ·ÎËÒÍۘ Á¥„‡ÎË Ò‚Ó˛ Óθ Ú˘¥. ᇠÔ¯ËÏ ‡ÁÓÏ, – Ôˉۯ˂¯Ë ‚ Á‡Ó‰ÍÛ Í΢ «ÉÂÚ¸ ÓÍÛÔ‡ÌÚ¥‚!», ˘Ó ÒÚËı¥ÈÌÓ ‚ËÌËÍ Ô¥‰ ˜‡Ò θ‚¥‚Ò¸ÍËı ‚Û΢ÌËı ÔÓıÓ‰¥‚, ¥ Á‡Ï¥ÌË‚¯Ë ÈÓ„Ó „‡ÒÎÓÏ «∏‰Ì¥ÒÚ¸». éÒͥθÍË êÛı ·Û‚, Ù‡ÍÚ˘ÌÓ, π‰ËÌÓ˛ χÒÓ‚Ó˛ ÔÓÚÂÒÚÌÓ˛ ÒËÎÓ˛, ÚÓ ÒÎÓ‚Ó «π‰Ì¥ÒÚ¸», ÒÎ¥‰ ÏËÒÎËÚË, χÎÓ ÓÁ̇˜‡ÚË π‰Ì‡ÌÌfl Á ‰Û„Ó˛ ‚¥‰˜ÛÚÌÓ˛ ÒËÎÓ˛Ê– «Ì‡ˆ¥Ó̇λ-ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ‡ÏË, ‡·Ó, ÔÓÒÚ¥¯Â, ÌÓÏÂÌÍÎflÚÛÓ˛. ôÓ È ‚¥‰·ÛÎÓÒ¸ Ô¥ÒÎfl ÔÂÂÏÓ„Ë ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ÒËΠ̇ ϥ҈‚Ëı ‚Ë·Ó‡ı Û É‡Î˘ËÌ¥. Ä·Ë ÒÍÓËÒÚ‡ÚË Á ‚ËÒÎ¥‰¥‚ ·ÓÓÚ¸·Ë, ÔÓÚ¥·ÌÓ ‰Ó·Â ‚Ï¥ÚË ‚ÎÓ‚ËÚË ÏÓÏÂÌÚ, ÍÓÎË Á ̪ ‚ˈÓÙ‡ÚËÒfl. ñ ·Û‚ ‰Û„ËÈ ·ÎËÒÍÛ˜ËÈ ÒÚ‡Ú„¥˜ÌËÈ ı¥‰ «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ»-‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ÒËÎ. Ç¥‰ 1990„ÓÊÓÍÛ Û ã¸‚Ó‚¥ ̇ÒÚ‡‚ ÒÔÓÍ¥È. ÇÚÂÚπ ÓÚ¥ ҇ϥ ÒËÎË ·ÎËÒÍۘ ‚ËÍÓ̇ÎË Ó‰‚‰ÂÌÛ ªÏ Ï¥Ò¥˛ ̇ ‚Ë·Ó‡ı ‰Ó ÇÂıÓ‚ÌÓª ê‡‰Ë Û 1998ÏÛÊÓˆ¥, ÍÓÎË
Òڇ ‰Ó·Â ‰ÓÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘Ì ÏËÌÛλ, ‡Ì¥Ê ·‡Ê‡ÌÌfl ÔÓ„ÎflÌÛÚË ‚Ô‰ Û Ì‡ÔflÏÍÛ ÔÂÓ·‡ÊÂÌÓ„Ó È ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó Ï‡È·ÛÚ̸ӄÓ. ôÓ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÏÂÌڇθÌÓÒÚË Á‡ı¥‰ÌËı ӷ·ÒÚÂÈ ì͇ªÌË Á ªıÌ¸Ó˛ ‡‚ÒÚÓÛ„ÓÒ¸ÍÓ˛ È ÔÓθҸÍÓ˛ Ô‰¥ÒÚÓ¥π˛, ÚÓ ‚ Ì¥È ‚Ò ˘Â Ê˂ ԇϒflÚ¸ ÔÓ ‰Ó‚ÓπÌÌ „‡Îˈ¸Í ıËÒÚËflÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó (Christendom), ‚ flÍÓÏÛ Óθ ÉÂÍÓä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë Ò‰ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ·Û· ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ÔÓÚÛÊÌÓ˛. ëÛ˜‡Ò̇ ‰ÂÏÓ͇ڥfl Á ªª ÛÁ‡ÍÓÌÂÌËÏ Ôβ‡Î¥ÁÏÓÏ Ì ‚Í·‰‡πÚ¸Òfl ‚ ӷˉ‚¥ ÏÓ‰ÂÎ¥, ‡ ˜ÂÂÁ Ú ‚ËÍÎËÍ‡π ‚ Ûχı ‚¥Û˛˜Ëı Ô‚ÌÛ Ô¥‰ÓÁÛ. ä¥Ï ÚÓ„Ó, ‰ÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥fl ÔËÌÓÒËÚ¸ ¥Á ÒÓ·Ó˛ ÌÓ‚¥ ÔÓ·ÎÂÏË, flÍ¥ Óˆ¥Ì˛˛Ú¸Òfl ñÂÍ‚‡ÏË ÚÂÊ Ì„‡ÚË‚ÌÓ. éÒ¸ flÍ Ò͇Á‡ÌÓ ÔÓ ˆÂ Û á‡fl‚¥ Äı¥πÂÈÒ¸ÍÓ„Ó ÒÓ·ÓÛ ì͇ªÌÒ¸ÍÓª Ä‚ÚÓÍÂهθÌÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë ˘Ó‰Ó ‚Ë·Ó¥‚ 1998 ÓÍÛ: «á‡ı¥‰ÌËÈ ÚËÔ ·‡„‡ÚÓÔ‡Ú¥ÈÌÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª ÔˢÂÔβπÚ¸Òfl ‚ ì͇ªÌ¥ Á Ûҥχ ‚·ÒÚË‚ËÏË ÈÓÏÛ ‚‡‰‡ÏË: ‡∂ÂÒË‚ÌÓ˛ ÌÂÔËÏËÂÌÌ¥ÒÚ˛ ‰Ó ÓÔÓÌÂÌÚ‡, ÌÂÍÓÂÍÚÌ¥ÒÚ˛ Û ‚‰ÂÌÌ¥ Ô‰‚Ë·Ó˜Óª ·ÓÓÚ¸·Ë, Ô¥‰ÍÛÔÓÏ ‚Ë·Óˆ¥‚, ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌflÏ ÒÎÛÊ·Ó‚Ó„Ó ÒÚ‡Ìӂˢ‡ ‰Îfl ‡„¥Ú‡ˆ¥ª ̇ ÍÓËÒÚ¸ Ò‚Óπª Ô‡Ú¥ª»6 . ÇÒ ˆÂ ‚ÔÎËÌÛÎÓ Ì‡ ÚÂ, ˘Ó Û͇ªÌҸͥ ñÂÍ‚Ë ÁÓ·ËÎË ÔÓ¥‚ÌflÌÓ ÌÂÁ̇˜ÌËÈ ‚ÌÂÒÓÍ Û ÓÁh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
êÛı ˆ¥ÌÓ˛ ‚·ÒÌÓª ÔÓ‡ÁÍË Ì ‰ÓÔÛÒÚË‚ ÔÂÂÒÚÛÔÎÂÌÌfl äìçÓÏ 5%-Óª ÏÂÊ¥. é˜Â‚ˉÌÓ, «Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÒڇϻ ÓÚ‡ ÏÂʇ Ì ‰ÛÊ ·Û· È ÔÓÚ¥·Ì‡, ·Ó ‚ ¥Ì¯ÓÏÛ ‡Á¥ ‚ÓÌË · Á̇ȯÎË ÍÓÏÔÓÏ¥Ò ¥Á «‰ÂÏÓ͇ڇÏË». ÑÓ Â˜¥, fl Ì Á̇˛ ·¥Î¸¯Ëı ÌÂÔËÏËÂ̈¥‚ Ú‡ Á‡ÓÁÛÏ¥ÎËı ‡‚ÚÓ͇ڥ‚ ‚ Û͇ªÌÒ¸Í¥È ÔÓÎ¥Úˈ¥, ‡Ì¥Ê ˆ¥ ҇ϥ «‰ÂÏÓ͇ÚË». ÇÒÂ. чΥ ¥ÒÚÓ¥fl ÔÂÂÒÚ‡π ·ÛÚË ˆ¥Í‡‚Ó˛. Ç Ú¥Ï, ˘Ó ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl Ó∂‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ, ÚÓ Á‡ ˜‡Ò ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl ‚ «ÌÂÁ‡ÎÂÊ̥Ȼ ì͇ªÌ¥ ‚¥Ì, ̇ Ô‚ÂÎËÍ ÓÁ˜‡Û‚‡ÌÌfl, ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ Ô¥‰Ú‚‰˂ Ò‚¥È, ÓÁ̇˜ÂÌËÈ ˘Â ëÓ‚πÚ‡ÏË, ı‡‡ÍÚÂÊ– «‰¥·ÌÓ·ÛÊÛ‡ÁÌËÈ». á ÔËÚËÒÍÓÏ Ì‡ Ô¯ÓÏÛ ÒÍ·‰¥.
РОМАН МАЦЮК ФАНТАСМАГОРІЯ ДЕСЯТИЛІТНЬОЇ МЕТУШНІ
198
èßÑëìåéä ÑéëüÉçÖçú üÍËÏ, ̇ ÌËÌ¥¯Ì¥È ˜‡Ò, π Ô¥‰ÒÛÏÓÍ ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÓª «ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË»? LJÊÌ¥¯Ëı Á‰Ó·ÛÚÍ¥‚ ‰Âͥθ͇, ¥ ‚‡ÊÍÓ ‚Ë·‡ÚË, flÍ¥ Á ÌËı ÔÓÒÚ‡‚ËÚË Ì‡ Ô¯ ϥ҈Â. ëÎ¥‰, ̇Ô‚ÌÂ, ÔÓ˜‡ÚË Á¥ Á·ÂÂÊÂÌÌfl ‡ÒË. ç Á̇˛, ˜Ë ‚ êóÒ¥ª ÌËÌ¥ Á‚Ó‰flÚ¸ ԇϒflÚÌËÍË ìθflÌÓ‚Û, ‡Î ËÁËÍÌÛ Ú‚Â‰ËÚË, ˘Ó äÓÏ¥ÌÚÂÌ¥‚Ҹ͇ ‡Ò‡ Á̇ȯ· ÔËÚÛÎÓÍ ¥ ˜‡Ò ‰Îfl ϥϥͥª ҇Ϡ̇ ÚÂËÚÓ¥ª «ì͇ªÌ‡». ß ‚ ªª ڥΥ. ÑÛÊ ÒËθÌÓ ‚Ë„‡Î‡ êóÒËÈҸ͇ ‰Âʇ‚‡ ‚¥‰ ÔÂÂÌÂÒÂÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ-ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËı Ï¥ÊÂÚÌ¥˜ÌËı ÔÓ·ÎÂÏ ‚ Ú¥ÎÓ
·Û‰Ó‚Û ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË È „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÏÂÌڇΥÚÂÚÛ (ÔÓ‚ÚÓËÏÓ, Á‡ ‚ËÌflÚÍÓÏ ÔÓ˜‡ÚÍÓ‚Ó„Ó ÔÂ¥Ó‰Û ÔÂÂÒÚÓÈÍË ‚ ëëëê). ñÂÈ ‚ÌÂÒÓÍ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ÓÔÓÒ‰ÍÓ‚‡ÌÓ Á·¥Î¸¯ËÚË ‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌflÏ ÏËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÛıÛ, flÍËÈ, Ò͇ʥÏÓ, Û 30-ı Ó͇ı ·Û‚ Û Á‡ı¥‰Ì¥È ˜‡ÒÚËÌ¥ ì͇ªÌË ÒÚÓÒÓ‚ÌÓ ÒËθÌËÏ. é‰Ì‡Í ڇͥ ÒÔÓ·Ë ÔÓÍË ˘Ó Ì ‰‡˛Ú¸ ÓÒÓ·ÎË‚Ëı ÂÁÛθڇڥ‚. ÉÓÎÓ‚ÌËÏË Ô˘Ë̇ÏË ˆ¸Ó„Ó, ̇ ̇¯Û ‰ÛÏÍÛ, π: (‡) ·‡Í Á̸̇ Û ÒÙÂ¥ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ‚˜ÂÌÌfl, ˘Ó ‚·ÒÚË‚ËÈ Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ ÏËfl̇Ï, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ (·) ÔÓ·Ó˛‚‡ÌÌfl ˆÂÍÓ‚ÌÓª π‡ı¥ª «‚ËÔÛÒÚËÚË ‰ÊË̇ Á ÔÎfl¯ÍË». üÍ˘Ó „Ó‚ÓËÚË ÁÓÍÂχ ÔÓ ì͇ªÌÒ¸ÍÛ ÉÂÍÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸ÍÛ ñÂÍ‚Û, fl͇ ˜Ë Ì ̇ȷ¥Î¸¯Â ‚ËÁ̇π ÌÓ‚¥ÚÌ˛ Óθ ÏËflÌ, ÚÓ ‚ ÒÂÔÌ¥ 1998 ÓÍÛ Û ã¸‚Ó‚¥ ‚¥‰·Û·Ҹ ‰Û„‡ ÒÂÒ¥fl ªª è‡Ú¥‡¯Ó„Ó ëÓ·ÓÛ Ô¥‰ ̇Á‚Ó˛ «å¥ÒˆÂ ¥ Óθ ÏËflÌ Û ñÂÍ‚¥». ÇÌ¥Ò¯Ë Ò‚¥ÊËÈ ÒÚÛϥ̸ ‚ ÔÂÂÓÒÏËÒÎÂÌÌfl ÏËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÛıÛ Û ˆ¥È ñÂÍ‚¥, ëÓ·Ó ÛÒÂ Ê Ì ÔËÁ‚¥‚ ‰Ó ‡‰Ë͇θÌÓª ‡ÍÚË‚¥Á‡ˆ¥ª ÏËflÌÒÚ‚‡. é˜Â‚ˉÌÓ, ڇ͠Á‡‚‰‡ÌÌfl Ì ÏÓÊ ·ÛÚË Â‡Î¥ÁÓ‚‡Ì Î˯ ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ ÔËÈÌflÚÚfl ÒÓ·ÓÓ‚Ó„Ó ‰ÓÍÛÏÂÌÚÛ, ÓÒͥθÍË ‚ÓÌÓ – ˆÂ Á‡‚‰‡ÌÌfl – π ÍÓÏÔÎÂÍÒÌËÏ ¥ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
«çÂÁ‡ÎÂÊÌÓª». äÓÎË Á‡ ˜‡Ò¥‚ ëëëê „‡Îˈ¸ÍËÈ Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÒÚ ‚‚‡Ê‡‚Òfl ‚ÓÓ„ÓÏ ëÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ëÓ˛ÁÛ ¥ ·ÂÁÎËÍÓ„Ó ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û, ÚÓ ÌËÌ¥ ÈÓÏÛ Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl Î˯ ӉËÌ ‚Ë·¥: ‡·Ó ÒÚÛÎËÚË ÓÚ‡ ¥ ÏÓ‚˜‡ÚË, ‡·Ó ËÁËÍÌÛÚË ‚ËÒÚÛÔËÚË «ÓÁÍÓθÌËÍÓÏ» ÔÓÚË ¥‰ÌÓ-‰Âʇ‚ÌÓ„Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Í‡ˆ‡Ô‡. á Ï¥ÍÛ‚‡Ì¸ «‰Âʇ‚Ìˈ¸ÍËı», ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ Ì‡ ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ ÔÓÍÓ‚ÚÌÛ‚ flÁË͇, ¥ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë‚ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÛ ˘ÓÍÛ, – ˘Ó ‰‡ÎÓ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë flÍ «Ô¯ÓÏÛ», Ú‡Í ¥ ‰Û„ÓÏÛ èÂÁˉÂÌÚ‡Ï Ì‡ı‚‡ÎflÚËÒfl Ò‚ÓªÏË Á‡ÒÎÛ„‡ÏË Ì‡ ∂ÛÌÚ¥ «Á·„Ӊ˻. äÓÎË͇ Á Û‰‡‚ÓÏ. ÑÓ Á‰Ó·ÛÚÍ¥‚ ÂÔÓıË «ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË» ÏÓÊÂÏÓ ‚¥‰ÌÂÒÚË ¥ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌÛ Ï¥Ê̇ӉÌÛ ‰ËÒ͉ËÚ‡ˆ¥˛ ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ÓÔÎÓÚÛ Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌˈ¸ÍÓª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª: ˘Ó ·Ûˆ¥ÏÚÓ Ï¥Ú ÔÓ ‰Âʇ‚ÓÚ‚Ó˜¥ Á‰¥·ÌÓÒÚ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ¥ÌÚÂÎ¥∂Â̈¥ª χπ ıÓ˜‡-· flÍ¥Ò¸ Ô¥‰ÒÚ‡‚Ë. ÑÎfl Ò‡ÏÓª êóÒ¥ª «ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸» ì͇ªÌË Ì χπ ÔË̈ËÔÓ‚Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl. ë‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ „ÓÎÓ‚‡ ëÔ¥ÎÍË ÔÓÏËÒÎÓ‚ˆ¥‚ êóÒ¥ª, Ô‡Ì ÇÓθҸÍËÈ ÔË·ÎËÁÌÓ ÓÒ¸ flÍ ‚¥‰ÔÓ‚¥‚ ̇ ÔËÚ‡ÌÌfl, flÍ ‚¥Ì Óˆ¥Ì˛π ‚Ëı¥‰ ì͇ªÌË Á ۷θӂӪ ÁÓÌË: «ïÚÓÒ¸ ‚ËıÓ‰ËÚËÏ Á ÁÓÌË, ıÚÓÒ¸ Û‚¥È‰Â ‰Ó ÁÓÌËÊ– ˆÂ ÌÂ Ú‡Í ‚‡ÊÎË‚Ó. ü Á̇˛, ˘Ó êóÒ¥fl Ì ‡Á ÔÂÂÊË‚‡Î‡ ÔÓÚflÒ¥ÌÌfl ¥ ‚ËıӉ˷ Á ÌËı ÓÌÓ‚ÎÂÌÓ˛, – ‚Ëȉ ¥ ˆ¸Ó„Ó ‡ÁÛ». ôÓ ‰¥ÈÒÌÓ π ÊËÚÚπ‚Ó ‚‡ÊÎË‚ËÏ ‰Îfl åÓÒÍ‚Ë, – ÚÓ ˆÂ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡-
Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ ·‡„‡Ú¸Óı ÒÛÒԥθÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı, ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ¥ ÍÛθÚÛÌËı ˜ËÌÌËÍ¥‚, ÔÓ ˘Ó ÈÚËÏÂÚ¸Òfl ‰‡Î¥. ôÓ ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ¥Ì¯Ëı ñÂÍÓ‚ ‚ ì͇ªÌ¥, ÚÓ ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ÔÓ·ÎÂÏ ÏËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÛıÛ ‚ÓÌË Ù‡ÍÚ˘ÌÓ Ì ÓÁ‚Û˜Û‚‡ÎË.
臂‡ β‰ËÌË È Û͇ªÌҸ͇ ˆÂÍӂ̇ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ᇄ‡ÎÓÏ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍËı ıËÒÚËflÌ ‰Ó ¥‰Âª Ô‡‚ β‰ËÌË Ï‡π ‰ÛÊ ¯ËÓÍËÈ ÒÔÂÍÚ: ‚¥‰ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ„Ó Òı‚‡ÎÂÌÌfl Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÒ¸ÍËı ÒԥθÌÓÚ ‰Ó χÈÊ ӉÌÓÁ̇˜ÌÓ„Ó Á‡Ô˜ÂÌÌfl Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËı ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª. çÂÔËÈÌflÚÚfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ ˆÂÍÓ‚ÌÓ˛ ÏÂÌڇθ̥ÒÚ˛ ¥‰Âª Ô‡‚ β‰ËÌË ÔÓ˜Ë̇πÚ¸Òfl ÛÊ Á ̇ÒÚÓÓÊÂÌÓ„Ó ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ‰Ó ªª ∂ÂÌÂÁË. üÍ ÛÊ Á„‡‰Û‚‡ÎÓÒfl, „ÓÎÓ‚ÌÓ˛ ‰Óϥ̇ÌÚÓ˛ ˆÂÍÓ‚ÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË ·Û· ªª ÓÔÓÁˈ¥fl ‰Ó ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª ¥‰Âª. é‰Ì‡Í, ÍÓÏÛÌ¥ÁÏ ‚˂Ӊ˂ Ò‚¥È Ó‰Ó‚¥‰ ¥Á î‡ÌˆÛÁ¸ÍÓª ‚Óβˆ¥ª, „ÂÌÂÚ˘ÌÛ ÒÔÓ¥‰ÌÂÌ¥ÒÚ¸ Á flÍÓ˛ flÍ̇È͇˘Â Á‡Ò‚¥‰˜Û‚‡ÎË Ê‡ıË Â‚Óβˆ¥ª êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª. Ç¥‰Ú‡Í Û͇ªÌҸ͠‰ÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚Ó Ì ÏÓ„ÎÓ Ì ÛÒÔ‡‰ÍÛ‚‡ÚË „ÎË·ÓÍÓª, χÈÊ ¥ÌÒÚËÌÍÚË‚ÌÓª ̉ӂ¥Ë ‰Ó ‚Ò¸Ó„Ó, ˘Ó ÔÓ‚’flÁ‡ÌÓ Á Ó·Óχ ‚Óβˆ¥flÏË È Ì‡‰Ï¥ÌÓ˛ ÂχÌÒËÔ‡ˆ¥π˛ β‰ËÌË Á‡„‡ÎÓÏ. íÓÏÛ „ÓÎÓ‚ÌÓ˛ ÔÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚË ÒÚ‡Ì ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ·ÂÁ̇‰¥ª Ú‡ ‡ÚÏÓÒÙÂÛ ·ÂÁ‚ËıÓ‰¥ ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥. ôÓ È ÛÒÔ¥¯ÌÓ Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ÒÚ‡‡ÌÌflÏË ÌËÁÍË ·Ûˆ¥Ï-Û͇ªÌÒ¸ÍËı Ûfl‰¥‚ ¥ ‚ÚÛ˜‡ÌÌflÏ ‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍËı ‚Ë·Ó¥‚. ᇠÔÎ¥‰ÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ flÍ Á «Ô¯ËÏ», Ú‡Í ¥ Á ‰‚¥˜¥ ÈÓÏÛ Ì‡ÒÚÛÔÌËÏ, èÂÁˉÂÌÚ‡ÏË. «è¯ËÈ», ÓÔ¥˜ ‚Ê Á„‡‰‡ÌËı ‚ˢ Á‡ÒÎÛ„, ‰Ó ÓÒÓ·ÎË‚Ó„Ó Ò‚Ó„Ó ‰ÓÓ·ÍÛ ÏÓÊ ‰Ó‰‡ÚË ÔËÔËÌÂÌÌfl Û͇ªÌ¥Á‡ˆ¥ª ˜ÓÌÓÏÓÒ¸ÍÓª ÙθÓÚË ¥ ÒÚ‡ÚÛÒ ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ª ‰Îfl äËÏÛ. ìÚ‚ÓÂÌÌfl ëç¢ fl Ì Á‡‡ıÓ‚Û˛ ‰Ó ÓÒÓ·ÎË‚Ëı Á‰Ó·ÛÚÍ¥‚, Ì¥ ‰Ó ÔÓ‚‡Î¥‚. á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl «Á·„Ӊ˻ ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥Ê– ÚÂÊ. ÇÚ¥Ï, Ó‰ËÌ ÔÓÔ‡„‡Ì‰ËÒÚÒ¸ÍËÈ «Á‰Ó·ÛÚÓÍ» ‚¥‰ Å¥ÎÓ‚ÂÁ¸ÍËı Û„Ó‰ ‚ÒÂ Ê ·Û‚. Ç¥‰˜ÛÚÚfl Á‡‰Ë Ú‡ ·ÂÁ̇‰¥ª. ÑÓ Â˜¥, „‡Î‡ÒÎË‚¥ ‰ÂÏÓ͇ÚË ‚ Ú¥Ï ‚ËÔ‡‰ÍÛ Ì‡‚¥Ú¸ Ì ԥÍÌÛÎË. 臂‰Û ͇ÊÛ˜Ë, fl ·Û‚ Á‰Ë‚Ó‚‡ÌËÈ. ljۄ fl Á‰Ë‚Û‚‡‚Òfl, ÍÓÎË ‚¥‰‰‡ÎË ‡ÍÂÚË. áÌÓ‚Ê– ‡Ì¥ Ô‡Ë Á ÛÒÚ. ÇÚÂÚπÊ– ÍÓÎË Ô‡Ì á‚fl∂¥Î¸Ò¸ÍËÈ Á ÚË·ÛÌË ÇÂıÓ‚ÌÓª ê‡‰Ë ÓÁÔÓ‚¥‰‡‚ ì͇ªÌ¥, flÍ ‚¥Ì ÔÓ‰‡π ÒÚ‡Ú„¥˜Ì¥ Á‡Ô‡ÒË. ê‡͈¥ª – ÁÂÓ! è¥ÒÎfl ÚÓ„Ó, ÍÓÎË fl ‰Ó‚¥‰‡‚Òfl, ıÚÓ „ÓÚÛ‚‡‚ ‰Îfl 䇂˜Û͇ ‰ÓÍÛÏÂÌÚË ÔÓ ëç¢, – ‰Ë‚Û‚‡ÚËÒfl ÔÂÂÒÚ‡‚. èÓÚÂÒÚÛ˛Ú¸ Î˯ ÔÓÚË ÚËı ÁÎÓ˜ËÌ¥‚, ‰Ó ÒÍÓπÌÌfl flÍËı Ì ·ÛÎË Á‡ÔÓ¯ÂÌ¥. Ç¥‰ «Á·„Ӊ˻ ÚÂÊ π Ô‚ÌËÈ ıÓÒÂÌ. çËÌ¥ Û͇ªÌҸͥ χÚÂ¥ „ÓÚÓ‚¥ Îfl„ÚË ÚÛÔÓÏ (ÓÒÓ·ÎË‚Ó „‡Î˘‡ÌҸͥ), Î˯Â̸-
¯ÍÓ‰Ó˛, fl͇ Ì¥ÍÓÎË Ì ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ ÁÎËÚËÒfl ñÂÍ‚¥ È Ô‡‚ÓÁ‡ıËÒÌÓÏÛ ÛıÓ‚¥ ‚ ‡Ï͇ı ÌËÌ¥¯Ì¥ı Ûfl‚ÎÂ̸ ÔÓ Ò‚¥Ú, π, Ú‡Í ·Ë ÏÓ‚ËÚË, ¥ÁÌËÈ Ó·’πÍÚ ‡·ÒÓβÚËÁ‡ˆ¥ª. ñÂÌÚÓÏ ÛÌ¥‚ÂÒÛÏÛ ‰Îfl ñÂÍ‚Ë π ÅÓ„, ÚÓ‰¥ flÍ Ú‡ÍËÏ Ê ˆÂÌÚÓÏ ‰Îfl Ô‡‚ÓÁ‡ıËÒÚÛ, ÓÒͥθÍË ‚¥Ì ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ Ì ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl ˘Ó‰Ó ÔÓ·ÎÂÏË ÅÓ„‡, π β‰Ë̇. ñÂ, ̇ ‰ÛÏÍÛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ˆÂÍÓ‚ÌÓ„Ó Î˛‰Û, ÒÔÓÚ‚Ó˛π ‚·ÒÚË‚Â Ï¥ÒˆÂ Î˛‰ËÌË Û ÇÒÂÒ‚¥Ú¥. ä¥Ï ÚÓ„Ó, Û ÚËı ÙÓχı ÚÂÓ¥ª Ô‡‚ β‰ËÌË, flÍ¥ ‰¥È¯ÎË ‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍËı ıËÒÚËflÌ, ˜‡ÒÓÏ ÒÚ‡‚ÎflÚ¸ ̇‰Ï¥ÌËÈ ‡ÍˆÂÌÚ Ì‡ Ô‡‚‡ı β‰ËÌË È ÌÂıÚÛ˛Ú¸ ªª Ó·Ó‚’flÁ͇ÏË, ˘Ó ‰Îfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ‰ÛÏÍË ‚ˉ‡πÚ¸Òfl ̇‰Ï¥ÌËÏ ÁÏ¥˘ÂÌÌflÏ ‡ÍˆÂÌÚ¥‚. éÚÓÊ, ¥‰Âfl Ô‡‚ β‰ËÌË ÒÔËÈχπÚ¸Òfl ‚¥ÌËÏË ëı¥‰ÌËı ñÂÍÓ‚ ì͇ªÌË Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó flÍ ¥‰Âfl Á‡ı¥‰Ì‡, ˜ÛÊËÌҸ͇ – ̇‰Ï¥ÌÓ Î¥·Â‡Î¸Ì‡, ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÒÚ˘̇, ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚҸ͇. ÇÚ¥Ï, ÒÔÂÍÚ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ˆËı ñÂÍÓ‚ ‰Ó Ô‡‚ β‰ËÌË ÚÂÊ π ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ ¯ËÓÍËÏ: ‚¥‰ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ„Ó ‚ËÁ̇ÌÌfl Á ·ÓÍÛ ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ÉÂÍÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë (ıÓ˜ ¥ Á Ô‚ÌËÏË Á‡ÒÚÂÂÊÂÌÌflÏË ˘Ó‰Ó ·Ó„ÓÒÎÓ‚Ò¸ÍËı ‰ÊÂÂÎ ÎÂ∂¥ÚËχˆ¥ª ˆËı Ô‡‚) ‰Ó ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ„Ó Á‡Ô˜ÂÌÌfl Á ·ÓÍÛ ì͇ªÌÒ¸ÍÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë (˘Ó Ô·ۂ‡π Ô¥‰ ˛ËÒ‰Ë͈¥π˛ åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡Ú¥‡ı‡ÚÛ).
199
MИРОСЛАВ MAРИНОВИЧ РОЛЬ ЦЕРКОВ У БУДІВНИЦТВІ ПОСТКОМУНІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
·Ë Ó„ÓÓ‰ËÚË Ò‚Óªı ˜‡‰ ‚¥‰ Û˜‡ÒÚË ‚ ˜Â˜ÂÌÒ¸Í¥È ‚¥ÈÌ¥ ̇ ·Óˆ¥ ‚ËÁ‚ÓθÌËı ÒËÎ. Ä ˘Â ÓÍ¥‚ ‰‚‡‰ˆflÚ¸ ÚÓÏÛ ‚ÓÌË Ò‚Óªı ‰¥ÚÂÈ ‚¥‰‰‡‚‡ÎË ÏÓ‚˜ÍË. ôÓÔ‡‚‰‡, – åÓÒÍÓ‚¥ª. üÍ ‡Ù∂‡ÌҸ͠ϒflÒÓ. ÑÎfl åÓÒÍÓ‚¥ª Ì‡Ï Ì ʇθ ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ ÒÓÓ˜ÍË, ̇‚¥Ú¸ – ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ ÍÓ‚ËÌÍË. ∏ È Ú‡Í¥, ˘Ó ÔÓ‰¥·ÌÓ˛ ÊÂÚÓ‚Ì¥ÒÚ˛ Ô˯‡˛Ú¸Òfl. ì 1646ÏÛÊÓˆ¥ Û͇ªÌˆ¥ Ì ÒÓÓÏËÎËÒ¸ ‚Ó˛‚‡ÚË Á‡ ˜ÛÊ¥ ¥ÌÚÂÂÒË Ô¥‰ ˜ÛÊËÏË Ô‡ÔÓ‡ÏË ÔË Ó·ÎÓÁ¥ ÙÓÚˆ¥ Ñ˛ÌÍÂÍ. ÄΠˆÂ Ì ·ÛÎË ¥ÌÚÂÂÒË ·¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ‚ÓÓ„‡ ì͇ªÌË! çËÌ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ «Á‡Î‡„Ó‰ÊÂÌËÏ» ÍÓÁ‡Í‡Ï ¥ ̇ ‰ÛÏÍÛ Ì ÒÔ‡ÎÓ-· ‚Ó˛‚‡ÚË Á‡ Û͇ªÌҸͥ ¥ÌÚÂÂÒË ‰ÂÒ¸ ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÍÓÎÓÌ¥flı äÛ·‡Ì¥ ˜Ë ä‡ÒÌÓ‰‡Ò¸ÍÓ„Ó Í‡˛. ì ÒÙÂ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË «Ô¯ÓÏÛ» ̇ÎÂÊËÚ¸Òfl ԇθÏÓ‚‡ „¥Î͇ Á‡ Á‡ÒÎÛ„Ë ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÚÂÔ΢ÌËı ÛÏÓ‚ ‰Îfl Á‡Ó‰ÊÂÌÌfl ‡ÌÚËÛ͇ªÌÒ¸ÍÓª ÔÎÛÚÓ͇ڥª, ‚ËÔÎÂ͇ÌÓª Ô¥ÁÌ¥¯Â ‰Û„ËÏ ¥ ÌÂÔ‡‚ËθÌÓ Óı¢ÂÌÓª flÍ «ÓÎ¥„‡ıË» ÔË ‰Û„ÓÏÛ Ô‡‚Î¥ÌÌ¥ ‰Û„Ó„Ó. á ‚‰‡‚‡ÌËÏ Á‰Ë‚Û‚‡ÌÌflÏ, – ÏÓ‚Îfl‚, Á‚¥‰Í¥Îfl ‚ÓÌË ‚ÁflÎËÒ¸. ÑÛ„ËÈ ‚Á‡„‡Î¥ Á‡ÒÎÛÊË‚ ÚËÚÛÎ çÂÔ‚¯ÂÌÓ„Ó äÓω¥flÌÚ‡. ç‡ Ô¯ ϥ҈ Ò‰ Á‰Ó·ÛÚÍ¥‚ ÈÓ„Ó ‰¥flθÌÓÒÚË ÏÓÊ̇ ÒÏ¥ÎË‚Ó ÔÓÒÚ‡‚ËÚË Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ÌÓ‚Ëı Î¥Ì∂‚¥ÒÚ˘ÌËı Á‡Ò‡‰ Û ÌÓχı ÒÔ¥ÎÍÛ‚‡ÌÌfl: ÌÓ‚ËÈ ÒÚËθ ÏÓ‚ÎÂÌÌfl – Ú‡Í Á‚‡ÌËÈ Í‡·¥ÌÂÚÌÓ-ÚÂÎÂ-
ì Ô¯ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ì͇ªÌҸ͇ ÉÂÍÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸Í‡ ñÂÍ‚‡ π π‰ËÌÓ˛ ëı¥‰ÌÓ˛ ñÂÍ‚Ó˛ ‚ ì͇ªÌ¥, fl͇ Û Ò‚Óªı ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËı Á‚ÂÌÂÌÌflı ‡ÍÚË‚ÌÓ ÔÓÒÎÛ„Ó‚ÛπÚ¸Òfl ÎÂÍÒËÍÓ˛ Ô‡‚ β‰ËÌË. í‡Í, ‰Îfl ÔËÍ·‰Û, Û è‡ÒÚËÒ¸ÍÓÏÛ Á‚ÂÌÂÌÌ¥ ∏ÔËÒÍÓÔ¥‚ ìÉäñ ‰Ó ‰ÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚‡ Ú‡ ‚¥ÌËı Á ̇„Ó‰Ë ÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍËı ‚Ë·Ó¥‚ 1999 ÓÍÛ Ó‰ÌËÏ ¥Á ÍËÚÂ¥ª‚ ‰Îfl ‚Ë·ÓÛ Í‡Ì‰Ë‰‡Ú¥‚ ·Û‚ Ú‡ÍËÈ: «Ì‡ÒͥθÍË Í‡Ì‰Ë‰‡Ú Û Ò‚ÓªÈ ÔÓ„‡Ï¥ Ô¥‰ÚËÏÛπ ÓÒÌÓ‚Ì¥ Ô‡‚‡ β‰ËÌË – ̇ ÊËÚÚfl, Ò‚Ó·Ó‰Û, ÁÓÍÂχ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ, ‡ Ú‡ÍÓÊ Ò‚Ó·Ó‰Û ÒÎÓ‚‡, ÔÂÂÒÛ‚‡ÌÌfl, ÓÚËχÌÌfl ¥ÌÙÓχˆ¥ª, ÒÚ‚ÓÂÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ¥ ÔÓÙÂÒ¥ÈÌËı Ó·’π‰Ì‡Ì¸ „Óχ‰flÌ…»7 . ì ‰Û„ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‰ÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚Ó ì͇ªÌÒ¸ÍÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë ÏÓ„ÎÓ · ΄ÍÓ ÔËÒÚ‡ÚË Ì‡ ‰ÛÏÍÛ ÏËÚÓÔÓÎËÚ‡ äËË· Á êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë, flÍËÈ Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ ‚ËÒÎÓ‚Ë‚Òfl ˆ¥ÎÍÓÏ Í‡Ú„Ó˘ÌÓ: «ã¥·Â‡Î¸Ì¥ ¥‰Âª Ô‡‚ β‰ËÌË ‡‰Ë͇θÌÓ ÓÁ¥È¯ÎËÒfl Á¥ ë‚fl˘ÂÌÌËÏ è‰‡ÌÌflÏ, ¥ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏ ‚Ë¥¯Ë‚ ÔÓ·ÎÂÏÛ Ì‡ ÍÓËÒÚ¸ Ô‡‚ β‰ËÌË, ¥∂ÌÓÛ˛˜Ë flÒÌÛ ÌÓÏÛ è‰‡ÌÌfl»8 . ÍÚÂÌÓ˛ ‚ ˆ¸ÓÏÛ Ô·̥ π ‡͈¥fl ÍÂ¥‚ÌË͇ Ӊ̥πª Á ÒÚÛÍÚÛ ì͇ªÌÒ¸ÍÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë Ì‡ Á·¥ÌËÍ «êÂÎ¥„¥È̇ Ò‚Ó·Ó‰‡ È Ô‡‚‡ β‰ËÌË: ·Ó„ÓÒÎӂҸͥ ‡ÒÔÂÍÚË», ̇‰¥Òh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН МАЦЮК ФАНТАСМАГОРІЯ ДЕСЯТИЛІТНЬОЇ МЕТУШНІ
200
∂‡ÙÌËÈ, ˘Ó ·Û‰ÛπÚ¸Òfl ‚ËÍβ˜ÌÓ ¥Á Á‡ÈÏÂÌÌËÍ¥‚, ÔËÍÏÂÚÌËÍ¥‚ Ú‡ ‚Ë„ÛÍ¥‚, – ˘Ó·Ë ‡·ÒÓβÚÌÓ Ì¥ıÚÓ Ì¥˜Ó„Ó Ì ÁÏ¥„ Ô¥ÁÌ¥¯Â ÓÁ¯ËÙÛ‚‡ÚË; ‚ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ÌÓχÚË‚ÌÓ„Ó ÒÎÓ‚‡ ‰flÍÛ˛ ‰Ó ÌÂÌÓχÚË‚ÌÓ-·Î‡ÚÌÓª Ù‡ÁË fl ‚‡Ò (Ú·Â)…; ‚ÊË‚‡ÌÌfl ‡·ÒÚËÌÂÌÚÒ¸ÍÓª ÎÂÍÒËÍË, ̇ÔËÍ·‰, – ‚ËÔ’˛ ÒÚ‡Í‡Ì ‚Ó‰ÍË ¥ Ô¥‰Û ÒÔ‡ÚË (‚ Ì¥˜ ‚Ë·Ó¥‚); ̇ ÚÓªı [Á èβ˘ÂÏ Ú‡ û˘ÂÌÍÓÏ] Á‡‚Ê‰Ë Î„¯Â, ¥ ÔÓ‰¥·ÌÂ. ÑÓ ÏÂ̯ ‚¥‰ÓÏËı Á‰Ó·ÛÚÍ¥‚ ̇ÎÂʇڸ ÛÒÔ¥ıË ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó„Ó ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡: ÓÁÔÛÒÍ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓª ∂‚‡‰¥ª Ú‡ ÓÁÏ¥˘ÂÌÌfl óÒËÈÒ¸ÍËı ÌÓÒ¥ª‚ fl‰ÂÌÓª Á·Óª ̇ ÚÂÂ̇ı óÒËÈÒ¸ÍËı ·‡Á ‚ äËÏÛ. ëԥθ̥ Á ÌÂÔËflÚÂθҸÍÓ˛ ÙθÓÚÓ˛ Ô‡‡‰Ë ‚ ˜ÂÒÚ¸ Ò·‚Ë ÛÒÒÍÓ„Ó ÓÛÊËfl ÚÓ˘Ó. ëԥθ̥ Á êóÒ¥π˛ Ó„‡ÌË ‰Îfl ·ÓÓÚ¸·Ë Á ÚÂÓËÁÏÓÏ (ıÚÓ ˘Â ‚ ì͇ªÌ¥ ÏÓÊ ÒÚ‡ÚË ÚÂÓËÒÚÓÏ, flÍ Ì ¥‰ÌËÈ ÁÌ‚¥ÂÌËÈ «ÂÎÂÍÚÓ‡Ú¥‚ˆ¸»?); Òԥθ̇ ÒÚ‡Ú„¥˜Ì‡ Ó·ÓÓ̇ ÔÓ‚¥ÚflÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ (‚¥‰ ¯ÚË ÒÎÓ‚’flÌ, ˘Ó π ˜ÎÂ̇ÏË çÄíé), Á‡„‡Î¸Ì ÍÂ¥‚ÌËˆÚ‚Ó Û͇ªÌÒ¸ÍËÏË Ú‡πÏÌËÏË ÒÎÛÊ·‡ÏË Á ·Â„¥‚ åÓÒÍ‚Ë¥ÍË. Ç „‡ÎÛÁ¥ ÂÍÓÌÓÏ¥ÍË – ÒÔËflÌÌfl Á‡ÍÓ¥ÌÂÌÌ˛ óÒËÈÒ¸ÍÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ, ‚ Ú¥Ï ˜ËÒÎ¥ ¥ ‚ˉ‡ÌÌflÏ Û͇Á¥‚ ÔÓ ÛÚ‚ÓÂÌÌfl ÔÓÏËÒÎÓ‚Ó-٥̇ÌÒÓ‚Ëı „ÛÔ, ‰Â Ì¥flÍ Ì ̇Í·‰‡ÎÓÒfl ÊÓ‰ÌËı ÒÔˆ¥flθÌËı Ó·ÏÂÊÂ̸ ˘Ó‰Ó Á‡ÒËÎÎfl ͇ԥڇÎÛ Ì‡¯Ó„Ó ÒÚ‡Ú„¥˜ÌÓ„Ó ÌÂÔËflÚÂÎfl – êóÒ¥ª.
·ÌËÈ ßÌÒÚËÚÛÚÓÏ êÂÎ¥„¥ª Ú‡ ëÛÒԥθÒÚ‚‡ 㸂¥‚Ò¸ÍÓª ÅÓ„ÓÒÎÓ‚Ò¸ÍÓª Ä͇‰ÂÏ¥ª (˘Ó ‰¥π Ô¥‰ Ô‡ÚÓ̇ÚÓÏ ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ÉÂÍÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë), ‚ flÍÓÏÛ Á¥·‡Ì¥ χÚÂ¥‡ÎË, ˘Ó ı‡‡ÍÚÂËÁÛ˛Ú¸ ͇ÚÓÎˈ¸ÍÛ, Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÛ È ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚҸͥ ÔÓÁˈ¥ª. ì ÎËÒÚ¥ ˆ¸Ó„Ó ÍÂ¥‚ÌË͇, ÁÓÍÂχ, Ò͇Á‡ÌÓ: «çÂχπ ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓÒÚË Á̇ÈÓÏËÚË Ò‚fl˘ÂÌÓÒÎÛÊËÚÂÎ¥‚ Á ˆ¥π˛ ÍÌË„Ó˛, ÚÓÏÛ ˘Ó ‚Ó̇ ·¥Î¸¯ ÔÓÁ‡ı¥‰ÌÓ„Ó ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl, ‚ ªª ÁÏ¥ÒÚ¥ ‚¥‰˜Û‚‡πÚ¸Òfl ‰Ûı ÔÓÁÂÎ¥ÚËÁÏÛ, ¥ ‰Îfl Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓ„Ó ÏÂÌڇΥÚÂÚÛ ‚Ó̇ Ì ÏÓÊ ·ÛÚË Ì‡ÒڥθÌÓ˛ ÍÌË„Ó˛». ÇÚ¥Ï, Ì ‚Ò ‚ Ú‡ÍÓÏÛ ÌÂÔËÈÌflÚÚ¥ ¥‰Âª Ô‡‚ β‰ËÌË ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ ‚¥‰ÒÚ‡ÎËÏ. í‡Í, ‚ÂÎËÍÓª Û‚‡„Ë ÔÓÚ·Ûπ ÔÓ·ÎÂχ ÒÔ¥‚‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ÂÎ¥„¥ÈÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë ¥Ì‰Ë‚¥‰ÛÛÏ¥‚ ¥ ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ÒԥθÌÓÚ – ÔÓ·ÎÂχ, fl͇ ‚ 90-ı Ó͇ı ̇·Û· ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓª „ÓÒÚÓÚË. è‡‚Ó Ì‡ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ Ò‚Ó·Ó‰Û Á‡ıˢÂÌ (ÔË̇ÈÏÌ¥ ÚÂÓÂÚ˘ÌÓ) Ï¥Ê̇ӉÌËÏË Òڇ̉‡Ú‡ÏË Ô‡‚ β‰ËÌË Ú‡ ˜ËÌÌËÏË Û„Ó‰‡ÏË. ß̯ËÏË ÒÎÓ‚‡ÏË, ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì‡ ÂÎ¥„¥È̇ Ò‚Ó·Ó‰‡ χπ Ô‡‚Ó‚Â Â∂Û₇ÌÌfl. è‡‚Ó ÂÎ¥„¥ÈÌËı ÒԥθÌÓÚ Ì‡ Á‡ıËÒÚ ‚·ÒÌÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª Á‡ıˢÂÌ Á̇˜ÌÓ Ò··¯Â. ì ÍÓÊÌ¥Ï ‡Á¥, Ó·Ó‚’flÁÓÍ ÌÂÁ‡‚‰‡ÌÌfl Ú‡‚ÏË ÔÂ‚Ì¥È ¥ÒÚÓË˜Ì¥È Ú‡‰Ëˆ¥ª 𠇉¯Â ÏӇθÌËÏ Ó·Ó‚’flÁÍÓÏ Ï¥Ò¥ÓÌÂ¥‚ ¥ flÍ˘Ó È Âh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÇËÌflÚÍÓ‚Â ÒÔËflÌÌfl ÔÓ¯ËÂÌÌ˛ óÒËÈÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡‚ÓÒ·‚’fl. 艇ÌÌfl ä˪‚Ò¸ÍÓª ã‡‚Ë ‰Ó ÛÍ ÄÌÚËıËÒÚ‡ – ‰Û„ËÈ, Ô¥ÒÎfl Å¥ÎÓ‚ÂÁ¸ÍËı Û„Ó‰, ¯ÓÍÓ‚ËÈ Û‰‡ ÔÓ Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ¥‚ÌÓÁ̇˜ÌËÈ ‰ÛıÓ‚Ì¥È ÛªÌ¥ χÚÂËÍÓ‚Óª ì͇ªÌË, ÓÁÔ‡˜Û Ú‡ ·ÂÁ‚ËıÓ‰¥. üÍ ‚ËÒÎ¥‰ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÌ¸Ó„Ó «ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓ„Ó» ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÂÍÓÌÓÏ¥ª ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÏÓ ÓÁÏÓÍÎÓ„Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Í¥Áfl͇, flÍËÈ, ÔÓ‚¥Î¸ÌÓ Ó·ÂÚ‡˛˜ËÒ¸, „Óȉ‡πÚ¸Òfl ͥ肇ÚÂÓÏ ¥Ê‡‚Ó„Ó óÒËÈÒ¸ÍÓ„Ó ÍÂÈÒ‡. á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÔÓÎ¥ÚËÍË, χπÏÓ Á‡Î¥ÁÌÛ Á‡‚¥ÒÛ, fl͇ ̇ÌÓ‚Ó ˘Ó‡Á ·¥Î¸¯Â ÓÔÛÒ͇πÚ¸Òfl ̇ ̇¯Ëı Á‡ı¥‰ÌËı ÍÓ‰Ó̇ı. óËÚ‡˜ Ì ‚Îӂβπ ÒÎÛıÓÏ, ̇ÒͥθÍË Ù‡Î¸¯Ë‚Ó Á‚Û˜‡Ú¸ ·Û‰¸-flÍ¥ Á‡fl‚Ë, – ˜Ë ÚÓ Á ·ÓÍÛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ËÒÚ·Υ¯ÏÂÌÚÛ, ˜Ë Á‡ı¥‰ÌÓ„Ó, – ÔÓ «Â‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÛ ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥˛»? üÍ ÍÓÎËÒ¸ ÔÓ Ò‚¥ÚΠÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘Ì χȷÛÚÚflÊ– ÒÚÂÂÓÚËÔÌÓ, Á·ËÚÓ, ÔÂÂÒÚ‡¥ÎÓ, Á‡ªÊ‰ÊÂÌÓ, ÌÛ‰ÌÓ, Á flÍËÏÒ¸ ËÚۇθÌËÏ ÔËÒχÍÓÏ... ß ÁÓ‚Ò¥Ï Ì‡θÌÓ! 燘 ÒıÓ·ÒÚ˘̇ Ù‡ÌÚ‡Á¥fl ҥθҸÍÓ„Ó ‚˜ËÚÂÎfl. á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ÒÛÒԥθÌÓª ÔÒËıÓÎÓ„¥ª, χπÏÓ ÒÙÓÏÓ‚‡ÌËÈ «ÂÎÂÍÚÓ‡Ú» ‚ ¥ÔÓÒÚ‡Ò¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª „ÓÎÓÚË, flÍËÈ Ê‡‰‡π åÓÒ͇Îfl ‡Ê ‰Ó ‚ˉ¥ÎÂÌÌfl ÏÎÓÒÌËı ÒÓÍ¥‚. ç‡ ëıÓ‰¥ ˆÂ ‚¥‰Ó·‡Ê‡πÚ¸Òfl Û Ô¥‰ÒÛÏ͇ı „ÓÎÓÒÛ‚‡Ì¸, ̇ á‡ıÓ‰¥Ê– Á‡ÍÓ-
∂ÛβπÚ¸Òfl Ï¥Ê̇ӉÌËÏ Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚ÓÏ, ÚÓ, flÍ Ì‡Ï ‚ˉ‡πÚ¸Òfl, Î˯ ÓÔÓÒ‰ÍÓ‚‡ÌÓ. é‰Ì‡Í, ¥ÁÌˈfl Ï¥Ê Ô‡‚Ó‚ËÏ ¥ ÏӇθÌËÏ Â∂Û₇ÌÌflÏ Û Ì‡¯ÓÏÛ Ì‰ÓÒÍÓ̇ÎÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ Ú‡ÍË ‚¥‰˜ÛÚ̇. éÒͥθÍË ‰‡ÎÂÍÓ Ì ‚Ò¥ Á‡ı¥‰Ì¥ Ï¥Ò¥ÓÌÂË ·ÛÎË Ì‡ ‚ËÒÓÚ¥ Ú‡ÍÓ„Ó Ó·Ó‚’flÁÍÛ, ‚ χÒÓ‚¥È Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ ÒÎÓ‚’flÌ ÒÍ·ÎÓÒfl ‚‡ÊÂÌÌfl, ˘Ó ÂÎ¥„¥È̇ Ò‚Ó·Ó‰‡ ‰¥π ̇ ÍÓËÒÚ¸ á‡ı¥‰ÌËı ñÂÍÓ‚, ˘Ó ˆÂ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚ, ‚Ë̇ȉÂÌËÈ á‡ıÓ‰ÓÏ ‰Îfl ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ¥ ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÔË„Ì¥˜ÂÌÌfl ëıÓ‰Û. üÍËÏ ·Ë ÒÔ‡‚‰ÎË‚ËÏ ˜Ë ÌÂÒÔ‡‚‰ÎË‚ËÏ Ì ·ÛÎÓ Ú‡Í ÒÔËÈÌflÚÚfl, ÈÓ„Ó Ú·‡ ·‡ÚË ‰Ó Û‚‡„Ë flÍ Â‡Î¸Ì¥ÒÚ¸, ÌÂıÚÛ‚‡ÚË flÍÓ˛ ·ÛÎÓ · ÌÂÓ·‡˜ÌÓ. éÚÓÊ, Óˆ¥Ì˛˛˜Ë ¥‚Â̸ ‰ÓÚËχÌÌfl Ô‡‚ β‰ËÌË ‚ ì͇ªÌ¥, ÒÎ¥‰ ·‡ÚË Ô¥‰ Û‚‡„Û Ì ڥθÍË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ÒÚ¸ ˜Ë Ì‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ÒÚ¸ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚‡ Ï¥Ê̇ӉÌËÏ ‰ÓÍÛÏÂÌÚ‡Ï Ú‡ Û„Ó‰‡Ï, ‡ È Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÛ ¥ÒÚÓ¥˛, ÍÛθÚÛÌ¥ È ÂÚÌÓÔÒËıÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û. üÍ Á‡Á̇˜Ë‚ ɇÓθ‰ ÅÂÏ‡Ì (Harold Berman): «êÂÎ¥„¥ÈÌ¥ Ô‡‚‡ β‰ËÌË, flÍ ¥ ‚Ò¥ ¥Ì¯¥ Ô‡‚‡ β‰ËÌË, ÔÓ‚ËÌÌ¥ Á̇ÈÚË Ò‚Óª ‰ÊÂÂÎÓ È Ò‡Ì͈¥˛ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ‚ ÏӇΥ, ¥ÒÚÓ¥ª È ÔÓÎ¥Úˈ¥».9 ñ¥πª ÏÂÚË Ì ÏÓÊ̇ ‰ÓÒfl„ÚË ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÌflÏ flÍÓ„ÓÒ¸ Ó‰ÌÓ„Ó ˛Ë‰Ë˜ÌÓ„Ó ‡ÍÚÛ. ÇÓ̇ Ô‰·‡˜‡π ÚË‚‡ÎËÈ ÔÓˆÂÒ Ú‡ÌÒh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ı‡Ì¥ÒÚ˛ ‚ óÒËÈÒ¸ÍÛ ÍÛθÚÛÛ, ‚ óÒËÈÒ¸ÍËÈ ÒÔÓÒ¥· ÊËÚÚfl, ‚ ÔÂ¯Û ˜Â„Û – Û ÏÛÁËÍÛ ¥ ÍËϥ̇θÌ ˜ÚË‚Ó Á ÊËÚÚfl óÒËÈÒ¸ÍÓª χ٥ª. á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ «ÔÓ·Û‰Ó‚Ë „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡», – χπÏÓ ÚÓڇθÌËÈ ÒÚ‡ı Ô‰ «Ô‡‚ÓÁ‡ıËÒÌËÏË» Ó„‡Ì‡ÏË ¥ ÒÚÂÓËÁÓ‚‡Ì¥ÒÚ¸ χÒÓ˛ ÌÂÓÁÍËÚËı Û·Ë‚ÒÚ‚. üÍ˘Ó Ï¥Î¥ˆ¥fl Ì ÎÓ‚ËÚ¸ ÁÎÓ˜Ë̈¥‚, ÚÓ ˆÂ ‚¥ÌËÈ Á̇Í, ˘Ó ҇Ϡ‚Ó̇ ÁÎÓ˜ËÌË ¥ ÍÓªÚ¸. ç‡ ÁÏ¥ÌÛ ∂Ó·‡˜Ó‚Ò¸Í¥È „·ÒÌÓÒÚ¥, ÍÓÎË ıÓ˜ „‡‚͇ÚË ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ‰ÓÒıÓ˜Û, ÔËȯ· ÚÓڇθ̇ ·ÂıÎË‚¥ÒÚ¸ áåß. ñfl ·ÂıÎË‚¥ÒÚ¸ ÔÓÎfl„‡π Ì ÒڥθÍË Û ÔÓ‰ÛÍÛ‚‡ÌÌ¥ ÌÂÔ‡‚‰Ë, ÒͥθÍË Û ÏÓ‚˜‡Ìˆ¥. Å‡Í ¥ÌÚÂÂÒÛ ‰Ó ‚Ë¥¯‡Î¸ÌÓ„Ó, ‰Ó ‚‡ÊÎË‚Ó„Ó, ‰Ó ÓÒÌÓ‚ÌÓ„Ó. èÓÎÓ‚Ë̇ Ô‡‚‰Ë, flÍ ‚¥‰ÓÏÓ, ¯ÍÓ‰ËÚ¸ ·¥Î¸¯Â, flÍ Ôӂ̇ ·ÂıÌfl. èË„‡‰ÛπÚ ‚ÂÎËÍ¥ ÒÚ‡ÚÚ¥ ÔÓ ÊÓÒÚÓÍÓÒÚ¥ ϥΥˆ¥ª ‚ ˜‡Ò «„·ÒÌÓÒÚË»? ôÓ, ¥Ì¯¥ β‰Ë ‰ÌÂÒ¸ ÍÂÛ˛Ú¸ «Ô‡‚ÓÔÓfl‰ÍÓÏ»? ÖÍÓÌÓϥ͇. ÑÂ, Û flÍËı ˜‡ÒÓÔËÒ‡ı ˜ËÚ‡˜ ÏÓÊ ÓÁ̇ÈÓÏËÚËÒfl Á¥ ÒÚ‡ÚËÒÚËÍÓ˛ ÓÁ͇‰‡ÌÌfl ÍÓÏÛ̇θÌÓ„Ó „ÓÒÔÓ‰‡ÒÚ‚‡ ¥‰ÌÓ„Ó Ï¥ÒÚ‡? Ñ ÒÔËÒÍË Ô¥Á‚ˢ ̇ȷ‡„‡Ú¯Ëı β‰ÂÈ Ï¥ÒÚ‡ 㸂ӂ‡? ß Á‚¥Ú ÔÓ ªıÌ¥ ÔÓÊÂÚ‚Ë Ì‡ Á‡ıÓ‰Ë ‰ÂÛÒË٥͇ˆ¥ª θ‚¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Û·‡Ì¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡? èÓÎ¥ÚË͇. ì flÍ¥È „‡ÁÂÚ¥ ̇ȉÂÚ ÔÓ‚ÌËÈ ÔÂÂÎ¥Í ‡ÌÚËÛ͇ªÌÒ¸ÍËı Û„Ó‰, ÒÍ·‰ÂÌËı èÂÁˉÂÌÚÓÏ ì͇ªÌË Á ÌÂÔË-
ÙÓχˆ¥ª, ÓÁ̇ÍË flÍÓª ‚ ҸӄӉ̥¯Ì¥È ì͇ªÌ¥ ÛÊ ˆ¥ÎÍÓÏ Ó˜Â‚Ë‰Ì¥.
å¥ÊˆÂÍÓ‚Ì¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË 90-ı ÓÍ¥‚
201
ç‡ÔÛÊÂÌÌfl Ï¥Ê Û͇ªÌÒ¸ÍËÏË ñÂÍ‚‡ÏË ‚ÒÂ Ê Ì π ‚ÒÂÓıÓÔÌËÏ. ÉÓÎÓ‚Ì¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË Òԇ·ıÛ˛Ú¸, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ÎË¯Â Ï¥Ê ˜ÓÚËχ ñÂÍ‚‡ÏË ‚¥Á‡ÌÚ¥ÈÒ¸ÍÓª Ú‡‰Ëˆ¥ª, flÍ¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ Ò· ÒÔ‡‰ÍÓπψflÏË ‰‡‚̸Ӫ ä˪‚Ò¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë. ç‡ Ï‡Î.3 Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌÓ „ÓÎÓ‚Ì¥ Υ̥ª ̇ÔÛÊÂÌÌfl Ï¥Ê ÌËÏË. MИРОСЛАВ MAРИНОВИЧ РОЛЬ ЦЕРКОВ У БУДІВНИЦТВІ ПОСТКОМУНІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
å‡Î.3 h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
flÚÂθҸÍÓ˛ êóÒ¥π˛? åÓÊÂ, ÏË Á LJÏË ÛÊ ‰‡‚ÌÓ Á‡ÔÎflÌÓ‚‡Ì¥ ̇ ÒËÎÓÒ? äÓÊ̇ „‡ÁÂÚ‡ ‡·ÒÓβÚÌÓ ‰Ó·Ó‚¥Î¸ÌÓ ‚¥‰ÏÓ‚Îflπ ÒÓ·¥ Û Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌ¥ ‚Ë͇ÒÚË ¥ ÓÔÛ·Î¥ÍÛ‚‡ÚË ÂÁÛθڇÚË ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜ÌËı ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂ̸ (ڇͥ ‰ÓÒÎ¥‰ÊÂÌÌfl ÏÛÒflÚ¸ ÔÓ‚‡‰ËÚËÒfl ̇¯ËÏË ÌÂÔËflÚÂÎflÏËÊ– ‚ ¥Ì¯ÓÏÛ ‡Á¥ Á flÍÓ„Ó ‰Ë‚‡ ‚ÓÌË Ú‡Í ‰Ó·Â ̇ÏË ÍÂÛ˛Ú¸?). ç‡ÔËÍ·‰: ÒͥθÍË óÒËÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËı „Óχ‰flÌ ì͇ªÌË ıÓÚ¥ÎË ·Ë, ˘Ó· ªıÌ¥ ‰¥ÚË ÓÁÏÓ‚ÎflÎË ÏÓ‚Ó˛ Ò‚Óªı Û͇ªÌÒ¸ÍËı Ô‰ͥ‚; ÒͥθÍË ÌÂÂÚÌ¥˜ÌËı Û͇ªÌˆ¥‚ Á„Ӊ̥ ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ÔÂÂÈÚË Ì‡ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÏÓ‚Û ÒÛÒԥθÌÓ„Ó ÔÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl; ÒͥθÍË ÛÒÒÍÓflÁ˚˜Ì˚ı ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ˘Ó ì͇ªÌ‡ χȷÛÚÌ¸Ó„Ó – ˆÂ óÒËÈÒ¸ÍÓÏӂ̇ ‰Âʇ‚‡; flÍ˘Ó Ò‰ óÒËÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËı Û͇ªÌˆ¥‚ π Ô‡Ú¥ÓÚË Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ì͇ªÌË, – ÚÓ ÒͥθÍË ªı; flÍ¥ „Ó¯¥ Ú‡ ‚‡ÊÂÎ¥ ‚ÔÎË‚Û Ï‡˛Ú¸ Û ÓÁÔÓfl‰ÊÂÌÌ¥ ‚Ò¥ Ô‡ıÓ‚‡Ì¥ „ÛÔË? LJ¥flˆ¥È ÏÓÂ, ‡Î Á‡ÒÓ·Ë „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª ¥ÌÙÓχˆ¥ª ÏÓ‚˜‡Ú¸… åÓ‚˜‡Ì͇ ÒÔÓÚ‚Ó˛π ͇ÚËÌÛ. íÓÏÛ ÏÓ‚˜‡Ì͇ π ÁÎÓ˜ËÌÓÏ. ç¥ıÚÓ Ì ÔÂÂÏÓÊ ̇‚ÔÓχˆÍË. Ä·Ó Ú‡ÍÂ: flÍ ‚ ÓÍÂÏÓÏÛ ‡ÈÓÌ¥, Ò͇ʥÏÓ, Ï¥ÒÚ‡ ょ, ÓÁÏÓ‚Îflπ ÁÎÓ˜ËÌÌËÈ Ò‚¥Ú? ü͢Ó, ̇ÔËÍ·‰, Û É‡Îˈ¸ÍÓÏÛ ‡ÈÓÌ¥ ‚¥Ì ÓÁÏÓ‚Îflπ Ô‚‡ÊÌÓ ÔÓ-óÒËÈÒ¸ÍË, ˆÂ ‰‡ÎÓ · Á‡ÍÓÌÌÛ Ô¥‰ÒÚ‡‚Û Û ÍÓÊÌ¥È ¯ÍÓÎ¥ ÔÓ‚¥ÒËÚË „‡ÒÎÓ, ˘ÓÒ¸ ̇ Á‡ÁÓÍ – «è‡Ï’flÚ‡È, Û Ì‡Ò ·‡Ì‰ËÚË Ì ÓÁÏÓ‚Îfl˛Ú¸ ÔÓ-Û͇ªÌÒ¸ÍË!»
ã¥Ì¥π˛ A-A ‚¥‰Á̇˜ÂÌ «Í·Ò˘Ì» ¥ÒÚÓ˘Ì ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl Ï¥Ê Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËÏË È „ÂÍÓ-͇ÚÓÎË͇ÏË. ì ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥ ‚Ò‰ËÌ¥ Ò‡ÏÓ„Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡‚ÓÒ·‚’fl Ì ‚¥‰¥„‡˛Ú¸ ÓÒÓ·ÎË‚Ó„Ó Á̇˜ÂÌÌfl. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ˘Ó 𠂇ÊÎË‚ËÏ – Ú‡Í ˆÂ ı‡‡ÍÚ ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË (͇ÚÓÎˈ¸ÍÓª ‡·Ó Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓª). é‰Ì‡Í, ̇ Ô‡ÍÚ˘ÌÓÏÛ ¥‚Ì¥ ·ÎËÁ¸ÍÓ 90% ÛÒ¥ı Á‡ÂπÒÚÓ‚‡ÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ Ï¥Ê „ÂÍÓ-͇ÚÓÎË͇ÏË È Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËÏË ‚ÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ÒÚÓÒÛ‚‡ÎËÒfl χÈÌÓ‚Ëı ÔËڇ̸. ᇄ‡Î¸ÌÓ‚¥‰ÓÏÓ, ˘Ó ‚ ÂÁÛθڇڥ 㸂¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÔÒ‚‰ÓÒÓ·ÓÛ 1946 ÓÍÛ, Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓ„Ó çäÇÑ, ‚·ÒÌ¥ÒÚ¸ ÉÂÍÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë, ‚Íβ˜ÌÓ Á ı‡Ï‡ÏË, ·ÛÎÓ ‡·Ó ÍÓÌÙ¥ÒÍÓ‚‡ÌÓ, ‡·Ó Ô‰‡ÌÓ ‚ ÍÓËÒÚÛ‚‡ÌÌfl êÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È è‡‚ÓÒ·‚Ì¥È ñÂÍ‚¥. ç‡ÔËͥ̈¥ 80-ı ÓÍ¥‚ ˜‡ÒÚË̇ ÙÓχθÌÓ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËı ‚¥Û˛˜Ëı Á‡ı¥‰ÌËı ӷ·ÒÚÂÈ ì͇ªÌË ÁÏ¥ÌËÎË Ò‚Ó˛ ˆÂÍÓ‚ÌÛ ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ È ÔÓ‚ÂÌÛÎËÒfl ‚ ÎÓÌÓ Î„‡Î¥ÁÓ‚‡ÌÓª ÉÂÍÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë, ÔÓ‚ÂÚ‡˛˜Ë ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ‡ÁÓÏ ¥Á ÒÓ·Ó˛ ¥ ˜‡ÒÚËÌÛ ªª ÍÓÎ˯̥ı ı‡Ï¥‚. ß̯‡ ˜‡ÒÚË̇ ‚¥ÌËı ‚Ë¥¯Ë· Á·Â„ÚË Ò‚Ó˛ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÛ ÔË̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸, ӷˇ˛˜Ë Ó‰ÌÛ Á Ú¸Óı 臂ÓÒ·‚ÌËı ñÂÍÓ‚ (‰Ë‚. χÎ. 2). èÂÂÓ¥πÌÚ‡ˆ¥fl ‚¥ÌËı ‚¥‰·Û‚‡Î‡Òfl ÌÂÔÓÒÚÓ. ã¥Ì¥fl ÔÓ‰¥ÎÛ ÔÓÎfl„· ˜ÂÂÁ Ï¥ÒÚ‡, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÑÓ «Á‰Ó·ÛÚÍ¥‚» ÔÒ‚‰ÓÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ÒÎ¥‰ ‚¥‰ÌÂÒÚË ‰ÂÔÓÎ¥ÚËÁ‡ˆ¥˛ ‚¥ÈҸ͇, Á‡ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌfl ‚ÒÂÔÓ‰‡ÊÌˈ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Û Û ÒÛÒԥθÒÚ‚¥, Ì·ۂ‡Î ÌˢÂÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë – ‚ ÚÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ˘Ó ÁÌˢÂÌÓ ªª ÒÛÚÌ¥ÒÌÛ ÓÒÌÓ‚Û, ‚·ÒÚË‚Û Ú¥Î¸ÍË ªÈ ÔÒËıÓÎÓ„¥˛ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ ‚ˇÊÂÌÌfl ‰ÛÏÍË, ‚·ÒÌ¥ ÏÂı‡Ì¥ÁÏË ÒÎÓ‚ÓÚ‚ÓÂÌÌfl.
РОМАН МАЦЮК ФАНТАСМАГОРІЯ ДЕСЯТИЛІТНЬОЇ МЕТУШНІ
202
ÇíêÄóÖçß åéÜãàÇéëíß ç ‚ËÍβ˜ÂÌÓ, ˘Ó ÔË ¥¯Û˜¥È ÔÓÁˈ¥ª ì͇ªÌË ‚ Ï¥Ê̇ӉÌËı ÒÔ‡‚‡ı, ÁÏ¥„ ·Ë ·Û‚ ÛÚ‚ÓËÚËÒfl ‡ÌÚË-ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÈ ·Î¸ÓÍ Ì‡Ó‰¥‚. Ä·Ó Ì‡‚¥Ú¸ ˆ¥ÎËÈ ∂ÂÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÔÓflÒ ‚¥‰ ŇÎÚËÍË ‰Ó ÄÌÍ‡Ë ˜Ë 턇ÌÛ. LJıÓ‚Û˛˜Ë Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌˈ¸ÍÛ ÔÓÁˈ¥˛ ò‚ˆ¥ª ̇ Ï¥ÊÌ‡Ó‰Ì¥È ‡ÂÌ¥, Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÛ ¥ÏÔÂ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÛ ÔÓÎ¥ÚËÍÛ êóÒ¥ª ‚ Ô¥‚Ì¥˜ÌËı ÏÓflı ¥ ÚÂËÚÓ¥flθ̥ ÔÂÚÂÌÁ¥ª ‰Ó êóÒ¥ª Á ·ÓÍÛ üÔÓÌ¥ª ˜Ë äËÚ‡˛, ˆ¥ÎÍÓÏ Â‡Î¸ÌÓ˛ ‚Ë„Îfl‰‡π ÔÓÎ¥Ú˘̇ ‡ÌÚËóÒËÈҸ͇ ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl ‚ ÛÒ¥È ∂ÂÓÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÒÏÛÁ¥, ˘Ó Á‡Ï¥Ú‡πÚ¸Òfl Ô¥‚Ï¥ÒflˆÂÏ, ÒÔÂÚËÏ Ì‡ ëÚÓÍ„ÓÎ¸Ï ¥ íÓÍ¥Ó. ñ¥ ͇ª χ˛Ú¸ Ó‰ÌÛ ‰ÛÊ ‰Ó·Û ËÒÛÊ– ‚Ò¥ ‚ÓÌË Ï‡˛Ú¸ ÔÓ·ÎÂÏË Á åÓÒ͇ÎÂÏ ¥ ·ÓflÚ¸Òfl ÄÏÂËÍË. ì͇ªÌ‡ Ì Òڇ· ˆÂÌÚÓÏ ÔËÚfl„‡ÌÌfl ˜Ë ÔÓÒÚÓ Ô¥‰ÚËÏÍË ¥ ‰Îfl ̇Ӊ¥‚ êóÒËÈÒ¸ÍÓª ˆ¥ª. êÓÁÔ‡‰ êóÒ¥ª ·Û‚ ÒÚËχÌËÈ ¥ ‚¥‰Í·‰ÂÌËÈ Ì‡ Ì‚ËÁ̇˜ÂÌËÈ ÚÂÏ¥Ì Ò‡ÏÂ
Ò·, ̇‚¥Ú¸ ҥϒª. ÇËı¥‰, flÍËÈ Á̇ȯ· ‚·‰‡, ÔÓÎfl„‡‚ Û ÔӘ„ӂÓÏÛ ÍÓËÒÚÛ‚‡ÌÌ¥ ı‡Ï‡ÏË, Ó‰Ì‡Í ‚¥Ì ·Û‚ ÛÒÔ¥¯ÌËÏ Ú¥Î¸ÍË ‰Îfl ˜‡ÒÚËÌË ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚. ë¸Ó„Ӊ̥ ¥ÒÌÛπ ·ÎËÁ¸ÍÓ 200 Ï¥Òˆ¸, ‰Â ‚¥Û˛˜¥ Ӊ̥πª Á ñÂÍÓ‚ ‚Ò ˘Â ‚¥‰ÏÓ‚Îfl˛Ú¸Òfl ‰¥ÎËÚËÒfl ı‡ÏÓÏ Á¥ Ò‚ÓªÏË ÒÛÔÂÌË͇ÏË. ã¥Ì¥π˛ Å-Å ‚¥‰Á̇˜ÂÌÓ ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl Ï¥Ê, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, Ú‡Í Á‚‡ÌËÏË «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËÏË» ñÂÍ‚‡ÏË ¥, Á ‰Û„Ó„Ó ·ÓÍÛ, åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÏ è‡Ú¥‡ı‡ÚÓÏ. ó‡ÒÚÓ ˆ˛ ÒËÚÛ‡ˆ¥˛ Ô‰ÒÚ‡‚Îfl˛Ú¸ flÍ ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl Ï¥Ê «Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌËÏË» ñÂÍ‚‡ÏË È «ÛÌ¥‚Â҇θÌÓ˛» êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ñÂÍ‚Ó˛. ü ‰‡ÎÂÍËÈ ‚¥‰ Ì‡Ï¥Û Á‡Ô˜ۂ‡ÚË Ì‡fl‚Ì¥ÒÚ¸ Û ‚ËÒÚÛÔ‡ı ‰ÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚‡ È ‚¥ÌËı Ú¸Óı ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ñÂÍÓ‚ Ô‚ÌÓª, flÍ ÏË Í‡ÊÂÏÓ ‚ ì͇ªÌ¥, «Ì‡Ó‰ÓÁ‡ıËÒÌÓª» ËÚÓËÍË, flÍÛ ‚ ‰ÂflÍËı ‚ËÔ‡‰Í‡ı ÒÔ‡‚‰¥ ÏÓÊ̇ ÓÁ„Îfl‰‡ÚË flÍ Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌÛ. é‰Ì‡Í, ˘Ó· ÒÙÓÏÛ‚‡ÚË ÒÓ·¥ ·¥Î¸¯ ‡‰ÂÍ‚‡ÚÌ Ûfl‚ÎÂÌÌfl, Ú·‡ ԇϒflÚ‡ÚË, ˘Ó êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ ñÂÍ‚Û, flÍÛ ‚ ì͇ªÌ¥ ÔÓ‰‡˛Ú¸ flÍ «ÛÌ¥‚Â҇θÌÛ È ÔÓ̇‰ÂÚÌ¥˜ÌÛ», ‚ åÓÒÍ‚¥ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ Ì‡ÁË‚‡˛Ú¸ «ñÂÍ‚Ó˛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û». Ä ËÚÓË͇ ˆÂÍÓ‚ÌËı Î¥‰Â¥‚ Û åÓÒÍ‚¥ 𠇉¯Â ¥ÏÔÂ¥‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ˛, Ì¥Ê ÒÔ‡‚‰¥ ÛÌ¥‚Â҇ΥÒÚÒ¸ÍÓ˛. éÚÓÊ, Ô‡‚Ëθ̥¯ËÏ ·ÛÎÓ ·Ë ‚·‡˜‡ÚË Û ˆ¸ÓÏÛ ÔÓÚËÒÚÓflÌÌ¥ Á¥Úh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á‡‚‰flÍË Å¥ÎÓ‚ÂÁ¸ÍËÏ Û„Ó‰‡Ï. Ç ˆ¸ÓÏÛ ÔÓˆÂÒ¥ ì͇ªÌ‡ Ì ‚¥‰¥„‡‚‡Î‡ ÓÎ¥ ÒÛ·’πÍÚ‡, ‡ ‡‰¯Â ªÈ ·ÛÎÓ ÔËÁ̇˜ÂÌÓ Óθ ¥ÌÒÚÛÏÂÌÚÛ... ÇÒ ̇ÔË̠҇‚ˢ ‰Îfl ‚Ûı‡ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Òӂ͇ Á‚Û˜ËÚ¸, flÍ ı‚Ó‡ Ù‡ÌÚ‡Á¥fl. ç ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚¥Ì Á „ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ̇Í·‰‡π ‚ ¯Ú‡ÌË ÔË Á„‡‰ˆ¥ ÔÓ Á‡¥Ê‡‚¥Î¥ óÒËÈҸͥ Ú‡ÌÍË. ç ȉ ÏÓ‚‡ Ì¥ ÔÓ ‚¥‰˜‡È‰Û¯Ì¥ÒÚ¸, Ì¥ ÔÓ ÂÒÛÒË. â‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÂÎ¥„¥˛. èÓ ÂÎ¥„¥˛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ıÓÎÓÔÒ¸ÍÓª «ÂÎ¥ÚË», «åÂÍÍÓ˛» ‰Îfl flÍÓª π „ÌËÎ¥ ·ÂÂ„Ë åÓÒÍ‚Ë-¥ÍË. ëÚ‡ÎÓÒfl Ú‡Í, ˘Ó ÄÏÂË͇ ÒÔÓÍÛÒË· Ì‡Ó‰Ë ÍÓÎË¯Ì¸Ó„Ó Ô¥‰ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó «ÒÓˆ¥flÎ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó Ú‡·ÓÛ» ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ó˛ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó„Ó Á‡ıËÒÚÛ Ô‰ êóÒ¥π˛ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ ÏÂı‡Ì¥ÁÏ¥‚ çÄíé. äÓÎË ‚Ò¥ ‰Âʇ‚Ë ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍËı ̇Ӊ¥‚ Ú‡Í ˜Ë ¥Ì‡Í¯Â ÎËÔÌÛÚ¸ ‰Ó çÄíé (êóÒ¥fl Ì π ̇ӉÓÏ ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍËÏ, ‡ Å¥ÎÓÛÒ¸ ҸӄӉ̥ Ì π, ̇ ʇθ, ‰Âʇ‚Ó˛), ì͇ªÌ¥ Ì Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ‚Ë·ÓÛ. ß ÁÌÓ‚Û Û͇ªÌҸ͇ Á‡‰Ìˈ¸Í‡ «ÂÎ¥Ú‡» Ó·ËÚ¸ Ò‚¥È ÁÎÓ˜ËÌÌËÈ ‚Ë·¥. èÓÚË ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ÂÎÂÏÂÌÚ‡ÌÓ„Ó ‚ËÊË‚‡ÌÌfl, ÔÓÚË Á‰ÓÓ‚Ó„Ó „ÎÛÁ‰Û, Á‡Ú ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ Á„¥‰ÌÓ Á Ô‡‚Ë·ÏË Á‡„ÛÏ¥ÌÍÓ‚Ó„Ó ÏËÒÎÂÌÌfl. ß ÔÓ‚Ì¥ÒÚ˛ ‚ ¥ÌÚÂÂÒ‡ı ÓÁÔÎ¥‰ÌÂÌÌfl ‡ÒË ˜Â‚ÓÌÓ„Ó Òӂ͇. ÑÓ ‚Ú‡˜ÂÌËı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ‚¥‰ÌÂÒÂÏÓ Á·ÂÂÊÂÌÌfl ÂÌÂ∂ÂÚ˘ÌÓª Á‡ÎÂÊÌÓÒÚË ‚¥‰ êÓÒ¥ª. ë¸Ó„Ӊ̥ ÍÓÊÂÌ ˜ËÚ‡˜
ÍÌÂÌÌfl ¥ÌÚÂÂÒ¥‚ ‰‚Óı ̇ˆ¥Ó̇θÌËı ñÂÍÓ‚ – êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë ¥ ä˪‚Ò¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë, fl͇ ÔÓÍË ˘Ó ¥ÒÌÛπ Û ‚Ë„Îfl‰¥ ͥθÍÓı ÓÁ‰¥ÎÂÌËı Ù‡∂ÏÂÌÚ¥‚, ˘Ó ¯Û͇˛Ú¸ ÚÂÔ ¯Îflı¥‚ ‰Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl. ãÓ„¥Í‡ ÚÓ„Ó ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl Á¥ ÒԥθÌËÏ ÒÛÔÂÌËÍÓÏ – åÓÒÍ‚Ó˛ ˜‡ÒÓÏ ÔË„ÎÛ¯Ûπ ̇‚¥Ú¸ ‚Á‡πÏÌÛ Ì‰ӂ¥Û Ï¥Ê ÌËÏË. í‡Í ÚÎÛχ˜ÂÌÌfl ÏÓÊ̇ Ô¥‰Ú‚‰ËÚË ˘Â Ó‰ÌËÏ ¯ÎflıÓÏ. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, Ï‡π ‡ˆ¥˛ Äı¥Ï‡Ì‰ËÚ ê‡Ù‡ªÎ (ä‡ÂÎ¥Ì), ÍÓÎË Ú‚Â‰ËÚ¸, ˘Ó «ñÂÍ‚‡ Ì ̇ˆ¥Ó̇θ̇ – ñÂÍ‚‡ ̇‰Ì‡ˆ¥Ó̇θ̇»10 . ë‡Ï ˆËÏ ÏÓÚË‚Û˛Ú¸ ‚¥Ì¥ åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡Ú¥‡ı‡ÚÛ, ˜ÓÏÛ Û͇ªÌˆflÏ ÌÂχπ ÔÓÚÂ·Ë Ú‚ÓËÚË ‚·ÒÌÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÛ ñÂÍ‚Û, ‡ ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡ÚË ıÓ‰ËÚË ‰Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª. èÓÚÂ, Á‡ Ò‚¥‰˜ÂÌÌflÏ Äı¥πÔËÒÍÓÔ‡ Ä‚„ÛÒÚË̇ (å‡Í‚˘‡) Ú¥πª Ê ì͇ªÌÒ¸ÍÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡Ú¥‡ı‡ÚÛ, ÒÔÓ·Ë ‚‚ÂÒÚË ‚ ·Ó„ÓÒÎÛÊ¥ÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÏÓ‚Û ‚ËÍÎË͇ÎË ¥¯Û˜ËÈ ÒÔÓÚË‚ ÂÚÌ¥˜ÌËı ÓÒ¥flÌ ¥ ÔÓ„ÓÁË ‰Óχ„‡ÚËÒfl ÔflÏÓ„Ó ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl Á åÓÒÍ‚Ë. éÚÓÊ, ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ Á‡‡Ì∂‡ÊÓ‚‡ÌÓ˛ π Ì ڥθÍË Û͇ªÌҸ͇, ‡ È ÓÒ¥ÈҸ͇ ˆÂÍӂ̇ ÏÂÌڇθ̥ÒÚ¸. ê¥ÁÌˈfl Ï¥Ê ÌËÏË Ú¥Î¸ÍË ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÔÓÓÒ¥ÈÒ¸ÍË Ó¥πÌÚÓ‚‡Ì¥ ıËÒÚËflÌË ıÓ˜ÛÚ¸ Á·Â„ÚË ¥ÒÌÛ˛˜ËÈ status quo, ÚÓ‰¥ flÍ Ì‡Î‡¯ÚÓ‚‡Ì¥ ÔÓÛ͇ªÌÒ¸ÍË – ÁÏ¥ÌËÚË ÈÓ„Ó. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
θ‚¥‚Ò¸ÍËı „‡ÁÂÚ Á ÛË‚Í¥‚ χ„Ì¥ÚÓÙÓÌÌËı Á‡ÔËÒ¥‚ ÔÂÂÍÓ̇‚Òfl, ˘Ó ӷ·ÒÌËÈ ç‡Ï¥ÒÌËÍ Ì „Ó‰ÂÌ ÍÓÍÛ ÒÚÛÔËÚË ‚ ÂÌÂ∂ÂÚ˘ÌËı ÔËÚ‡ÌÌflı ·ÂÁ Ó··Ë‚‡ÌÌfl ÔÂÁˉÂÌÚÒ¸ÍËı ÔÓÓ„¥‚. Ä Ì‡Ò ‰ÛflÚ¸, ˘Ó flÍ¥Ò¸-Ú‡Ï Ó‰ÂÒËÚË Á·ÛÌÚÛ‚‡ÎËÒfl ¥ ̇ ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ Á‡„‡Î¸ÏÛ‚‡ÎË ·Û‰¥‚ÌËˆÚ‚Ó Ì‡ÙÚÓ̇ÎË‚ÌÓ„Ó ÚÂϥ̇ÎÛ! óË ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ Ì ‰ÓÔÛÒÚËÚË ‚Ë‚ÓÁÛ Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ ¥ ÒËÓ‚ËÌË Á ì͇ªÌË? ëͥθÍË ˛Ì‡ˆ¸ÍËı Ú‡·Ó¥‚ ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Ó-Ô‡Ú¥ÓÚ˘ÌÓ„Ó ‚˯ÍÓÎÛ Ó∂‡Ì¥ÁÓ‚‡ÌÓ Ì‡ „Ó¯¥, ̇ÊËÚ¥ ̇ ‚Ë‚ÓÁ¥ Á ì͇ªÌË ÚÂÎπ∂‡ÙÌËı ‰ÓÚ¥‚ ¥ ‚ËÒÓÍÓ‚ÓθÚÌËı Υ̥È? ï‡ÓÒ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËı ÔÂÂÚ‚ÓÂ̸. á‡Ï¥ÒÚ¸ ·χÚË ÒÓ‚πÚҸͥ ‚ËÓ·Ì˘¥ ÔÓÚÛÊÌÓÒÚ¥ Á ÏÂÚÓ˛ ªı ÓÁ͇‰‡ÌÌfl, Ûfl‰ ÌÓχθÌÓª ‰Âʇ‚Ë ÔÎÂ͇‚ ·Ë ÌÓ‚¥, Ú‡Í Á‚‡Ì¥ ËÌÍÓ‚¥, ‚¥‰ÌÓÒËÌË Á Ò‡ÏÓ„Ó ÌËÁÛ, ‚¥‰ ̇ÈÏÂÌ¯Ó„Ó Ô¥‰ÔËπψfl. á‡Ï¥ÒÚ¸ ‰Û¯ËÚË ‚Ò¥ı ¥ ‚Òfl Á‡·ÓÓ̇ÏË Ú‡ ÔÓ‰‡Ú͇ÏË – ‰‡ÚË ÔÓ‚ÌÛ Ò‚Ó·Ó‰Û, ÏÓ‡ÚÓ¥È Ì‡ ·Û‰¸-flÍ ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl ‰Ó Ô¥‰ÔËπÏÌˈ¸ÍÓª ‰¥flθÌÓÒÚË ‰¥·ÌÓ„Ó ‚·ÒÌË͇ (Í¥Ï ‚ËÔ‡‰Í¥‚ ÍËϥ̇ÎÛ). á‡Ï¥ÒÚ¸ Á‰ËÒÚ‚‡ ÓẨÌÓª Ô·ÚË – ÁÓ·Ó‚’flÁ‡ÚË ÍÓÊÌÓ„Ó Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó „ÓÎÓ‚Û ·ÂÁÍÓ¯ÚÓ‚ÌÓ ‚¥‰‰‡‚‡ÚË Ô¥‰ ͇ÏÌˈ˛ ˜Ë χÈÒÚÂÌ˛ Ô‚ÌËÈ ‚¥‰ÒÓÚÓÍ ÍÓÏÛ̇θÌËı ÔËÏ¥˘Â̸. é„ÓÎÓÒËÚË ÔË‚‡ÚÌÛ ‚·ÒÌ¥ÒÚ¸ Ò‚fl˘ÂÌÌÓ˛, Á‡ ̇ÈÏÂÌ¯Û Ô¥‰ÓÁÛ ‚ ÂÍÂÚ¥ – „Óχ‰Ò¸Í¥ Ó·ÓÚË Û ÚÛ‰Ó‚Ëı
ã¥Ì¥π˛ Ç-Ç ‚¥‰Á̇˜ÂÌÓ ˘Ó‡Á ̇ÔÛÊÂÌ¥¯¥ ‰ËÒÍÛÒ¥ª ‰Ó‚ÍÓ· ÔÓ·ÎÂÏË Í‡ÌÓÌ¥˜ÌÓÒÚË. ß ì͇ªÌҸ͇ 臂ÓÒ·‚̇ ñÂÍ‚‡, ¥ ì͇ªÌҸ͇ ÉÂÍÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸Í‡ ñÂÍ‚‡ ‚ËḀ́̇ flÍ Í‡ÌÓÌ¥˜Ì¥ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ Û Ô‡‚ÓÒ·‚Ì¥È ¥ ͇ÚÓÎˈ¸Í¥È ÒԥθÌÓÚ‡ı. ç‡ÚÓÏ¥ÒÚ¸ ӷˉ‚¥ 臂ÓÒ·‚Ì¥ ñÂÍ‚Ë, flÍ¥ ‰ÂÍ·ۂ‡ÎË Ò‚¥È ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËÈ ÒÚ‡ÚÛÒ, ÔÓÍË ˘Ó Ì ‚ËḀ́̇. èËÓ‰ÌÓ, ˘Ó åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍËÈ è‡Ú¥‡ı‡Ú ‚¥‰ÏÓ‚Îflπ ªÏ Û ÒÚ‡ÚÛÒ¥ «·Ó„ÓÒÔ‡ÒÂÌÌËı ñÂÍÓ‚» (grace-giving Churches) ¥ ‚‚‡Ê‡π ªı ÒıËÁχÚ˘ÌËÏË. ÑÎfl ‰ÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚‡ ˆ¸Ó„Ó Ô‡Ú¥‡ı‡ÚÛ ÔÓ·ÎÂχ ͇ÌÓÌ¥˜ÌÓÒÚË, Á‰‡πÚ¸Òfl, Ô‚‡Ê‡π ̇‚¥Ú¸ ̇‰ ÔÓÚ·‡ÏË ‰Û¯Ô‡ÒÚËÒÚ‚‡. ä¥Ï ÚÓ„Ó, Á ·ÓÍÛ ÔÓÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª ì͇ªÌÒ¸ÍÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë ·ÛÎÓ ÁÓ·ÎÂÌÓ ÒÔÓ·Ë ÒıËÎËÚË „ÂÍÓ-͇ÚÓÎËÍ¥‚ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó· ‚ÓÌË Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÎË ÒÚÓÒÛÌÍË ‚ËÍβ˜ÌÓ Á «Í‡ÌÓÌ¥˜ÌÓ˛» 臂ÓÒ·‚ÌÓ˛ ñÂÍ‚Ó˛, ÚÓ·ÚÓ Á ̲ Ò‡ÏÓ˛. èÓÚ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl π ̇‰ÚÓ ‰‡ÊÎË‚Ó˛, ˘Ó· Û͇ªÌҸͥ „ÂÍÓ-͇ÚÓÎËÍË ÏÓ„ÎË ÒÓ·¥ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚË ÒÚ‡‚‡ÚË Ì‡ ˜ËÈÒ¸ ·¥Í Û ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸ÓÔ‡‚ÓÒ·‚ÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ‡ı. ÅÂÛ˜Ë Ô¥‰ Û‚‡„Û Ì‡Á‚‡Ì¥ Υ̥ª ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl, ÏÓÊ̇ ÁÓ·ËÚË Ú‡Í¥ ‚ËÒÌÓ‚ÍË: 1. ç‡ÔÛÊÂÌÌfl Ï¥Ê Ú¸Óχ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËÏË ˛ËÒ‰Ë͈¥flÏË ¥ „ÂÍÓ-͇ÚÓÎË͇ÏË Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ Á‡ÎÂÊËÚ¸
203
MИРОСЛАВ MAРИНОВИЧ РОЛЬ ЦЕРКОВ У БУДІВНИЦТВІ ПОСТКОМУНІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ú‡·Ó‡ı, Á‡ Í˯Â̸ÍÓ‚Â ÁÎÓ‰¥ÈÒÚ‚Ó – ÛÒ¥˜ÂÌÌfl ÛÍË. ᇠÍÓÛÔˆ¥˛ – ÒÚ‡‚ËÚË ‰Âʇ‚ÌÓ„Ó ÒÎÛÊ·Ó‚ˆfl ̇ 24 „Ó‰ËÌË ÔËÍÛÚËÏ ‰Ó „‡Ì·ÌÓ„Ó ÒÚÓ‚Ô‡ Ô‰ „ÓÎÓ‚ÌËÏ ‚ıÓ‰ÓÏ ‰Ó Ï¥Ò¸ÍÓ„Ó ‡ÚÛ¯Û. èӂ̇ Á‡Ï¥Ì‡ ÍÓχ̉ÌÓ„Ó ÒÍ·‰Û ϥΥˆ¥ª Ú‡ ∂Â̇θÌÓª ÔÓÍÛ‡ÚÛË. ÇÒ ˆÂ, ¥ ·‡„‡ÚÓ ¥Ì¯Ó„Ó, ÏÓ„ÎÓ ·Ë Á·Û‰Û‚‡ÚË ‰Âʇ‚Û. ÑÓ ‚Ú‡˜ÂÌËı ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ Á‡‡ıÛπÏÓ ·‡Í Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÍÓÌÚÓβ Á‡ ‚·ÒÌËÏË Ú‡πÏÌËÏË ÒÎÛÊ·‡ÏË, ÔÓ‚ÌÛ ‰ÂÁÓ¥πÌÚ‡ˆ¥˛ ‡Ï¥ª, fl͇ ‰ÓÒ¥ Ì Á̇π Ò‚Ó„Ó Â‚ÂÌÚۇθÌÓ„Ó ÔÓÚË‚ÌË͇, ÌÂ̇ӉÊÂÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ. êÓÁԇ₇ÌÌfl ‡ÌÚËóÒËÈÒ¸ÍËı ̇ÒÚÓª‚ (Ò·ÚÓ ÔÓÚË ‰Âʇ‚Ë êóÒ¥ª) ÏÓ„ÎÓ ÁˆÂÏÂÌÚÛ‚‡ÚË Ì‡ˆ¥˛. 燈¥˛ ‚ ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥. èÓÒÚ¥¯Â – ̇ÒÂÎÂÌÌfl ì͇ªÌË. ñ¸Ó„Ó Ì ·ÛÎÓ Ó·ÎÂÌÓ. á‡Ï¥ÒÚ¸ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl óÒËÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËı Ú‡ Û͇ªÌÓÏÓ‚ÌËı Û͇ªÌˆ¥‚ Û π‰ËÌÓÏÛ ¯Ó‚¥Ì¥ÒÚ˘ÌÓÏÛ ‡ÌÚËÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓÏÛ ÔÓË‚¥, ¯ÚÛ˜ÌÓ ‚¥‰ÍËÎË ÙÓÌÚ ‚ÌÛÚ¥Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÂÚÌ¥˜ÌËı ÒÚ‡ı¥‚ Ú‡ ÌÂÔÓÓÁÛϥ̸ Á‡ ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ Á‡ÍÓÌÛ ÔÓ ‰Âʇ‚ÌÛ ÏÓ‚Û. ç ԥ‰ÚËχÌÓ„Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ, Ì Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÓ„Ó Ó∂‡Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌÓ, ·ÂÁ χÚÂ¥‡Î¸ÌÓª ÓÒÌÓ‚Ë. ëÍÓÏÔÓÏÂÚÓ‚‡ÌÓ„Ó Á¥ ÒÚÓÓÌË Ú¥πª Ê «ÂÎ¥ÚË», fl͇ ÈÓ„Ó ¥ Á‡Ú‚‰ÊÛ‚‡Î‡. ÜÓ‰ÂÌ Á‡ÍÓÌ Ì Á‡·ÓÓÌËÚ¸ Ô‡‚Ó‚¥ÌÓÏÛ „‡Î˘‡ÌËÌÓ‚¥ ·Î˛‰ÓÎËÁ‡ÚË ÔÓ-óÒËÈÒ¸ÍË Ì‡ ÍÓÊÌÓÏÛ ÓÁ¥ ÍÓÊ-
‚¥‰ ¥ÌÚÂÌÒË‚ÌÓÒÚË ÔÓ˜ÛÚÚ¥‚, ‚ËÍÎË͇ÌËı ÔÂÂıÓ‰‡ÏË ‚¥ÌËı Á Ӊ̥πª ñÂÍ‚Ë ‚ ¥Ì¯Û. íÂÔÂ, ÍÓÎË ‚ ÛÏÓ‚‡ı Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ÂÎ¥„¥ÈÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë ‰ÓÒfl„ÌÛÚÓ ÌÓ‚Ó„Ó Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓ-͇ÚÓÎˈ¸ÍÓ„Ó ·‡Î‡ÌÒÛ, ¥‚Â̸ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÌÓÒÚË Á‡„‡ÎÓÏ ÁÌËÁË‚Òfl, Á’fl‚Îfl˛Ú¸Òfl ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ‰Îfl ‰¥‡ÎÓ„Û È ÔÓÓÁÛÏ¥ÌÌfl. ç‡ÔËͥ̈¥ 90-ı ÓÍ¥‚ ‚¥‰·ÛÎËÒfl ‰‚ÓÒÚÓÓÌÌ¥ ÍÓÌÚ‡ÍÚË Ï¥Ê ì͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ ÉÂÍÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓ˛ ñÂÍ‚Ó˛ Ú‡ ì͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ 臂ÓÒ·‚ÌÓ˛ ñÂÍ‚Ó˛ (åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡Ú¥‡ı‡ÚÛ). é‰Ì‡Í, ı‡‡ÍÚÂÌÓ˛ ÓÒÓ·ÎË‚¥ÒÚ˛ ˆËı ÍÓÌÚ‡ÍÚ¥‚ π ÚÂ, ˘Ó ¥Ì¥ˆ¥‡ÚÓ‡ÏË ªı, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ‚ËÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ÌÂÛ͇ªÌҸͥ Ô‡ÚÌÂË – ̇ÔËÍ·‰, Pro Oriente Û Ç¥‰Ì¥ ‡·Ó ¥Ì¯¥ Á‡ı¥‰ÌÓ‚ÓÔÂÈҸͥ Ô‡ÚÌÂË ‚ ‡Ï͇ı Ô¥ÒÎfl∂‡ˆ¥‚Ò¸ÍÓª ¥Ì¥ˆ¥‡ÚË‚Ë «èËÏËÂÌÌfl – Á‡‚‰‡ÌÌfl ñÂÍÓ‚ ç¥Ï˜˜ËÌË, èÓθ˘¥, Å¥ÎÓÛÒ¥ª Ú‡ ì͇ªÌË». 2. ÉÓÎÓ‚ÌËÏË Û¯¥ÈÌËÏË ÒË·ÏË Ï¥ÊÍÓÌÙÂÒ¥ÈÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ Û ÔÓÒÚÚÓÚ‡Î¥Ú‡Ì¥È ì͇ªÌ¥ π „ÎË·ÓÍÓ ‚ÍÓ¥ÌÂ̇ ÌÂÚÓ·ÌÚÌ¥ÒÚ¸ È Ì‚ϥΠÁ‡Î‡„Ó‰ÊÂÌÌfl ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚, ˘Ó π ÚËÔÓ‚ËÏË ÒÔ‡‰ÍÓ‚ËÏË ÓÁ͇̇ÏË ÚÓڇΥڇÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ç¥ ‰ÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚Ó, Ì¥ ‚¥Ì¥ Ì ÏÓÊÛÚ¸ ‚‚‡Ê‡ÚË Ò· ‚¥Î¸ÌËÏË ‚¥‰ ˆ¸Ó„Ó «ÒÔ‡‰ÍÛ». ãÓ„¥Í‡ «Á‡ıËÒÚÛ ñÂÍ‚Ë», ˘Ó ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡Î‡ ‚ÔÓ‰Ó‚Ê 90ı ÓÍ¥‚, ̇‰‡‚‡Î‡ ·¥Î¸¯Â ‡∂ÛÏÂÌÚ¥‚ ‡‰¯Â ÂÍÎÂÁ¥‡Î¸h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН МАЦЮК ФАНТАСМАГОРІЯ ДЕСЯТИЛІТНЬОЇ МЕТУШНІ
204
ÌÓª θ‚¥‚Ò¸ÍÓª ‚ÛÎˈ¥ ¥ ̇ ÍÓÊÌÓÏÛ Ó·Ó˜ÓÏÛ Ï¥Òˆ¥ ‚ ÔÂÒÚËÊÌ¥È Ù¥Ï¥ Á ¥ÌÚÂ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏ ∂Â̇θÌËÏ ‰ËÂÍÚÓÓÏ. åÓÊÂ, Ú‡ÍÓÊ ¥ Á¥ ÒÚ‡ıÛ ‚Ú‡ÚËÚË Ô‡ˆ˛. íËÏ ˜‡ÒÓÏ, ‰ÓÒËÚ¸ ·ÛÎÓ Ì‡ÒÔ‡‚‰¥ ÓÁ„ÓÏËÚË ÒÓ‚πˆ¸ÍÛ ÌÓÏÂÌÍÎflÚÛÛ ˘Â ‚ ÚÛ ÏËÚ¸, ÍÓÎË ‚ÓÌË ‚ ÒÚ‡ıÛ Ô‡ÎË· Ô‡ÔÂË Û Ô¥˜Í‡ı ‡ÈÍÓÏ¥‚ äèëë; ÒÙÓÏÛ‚‡ÚË Ûfl‰ Á ÌÓχθÌËı Û͇ªÌˆ¥‚ (̇‚¥Ú¸ ÒÔÓ˜‡ÚÍÛ ‰ÂÒ¸ ¥ óÒËÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËı, ‡Î ‚¥‰‰‡ÌËı Û͇ªÌÒ¸Í¥È ì͇ªÌ¥); ÔËÔËÌËÚË Ù¥Ì‡ÌÒÛ‚‡ÌÌfl óÒËÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËı ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚ¥‚, ÔÓ‚Ë„‡ÌflÚË óÒËÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËı ‰ËÍÚÓ¥‚ Á ÚÂη‡˜ÂÌÌfl. ß Á‡ÚÍÌÛÚË ÓÚ‡ óÒËÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËÏ «ÓÎ¥„‡ı‡Ï». ÅÂÁ Á‡È‚Ó„Ó „‡Î‡ÒÛ, ÓÒͥθÍË «ÚÂÎÂÙÓÌÌ ԇ‚Ó» ‚ ÛÏÓ‚‡ı ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÂÊËÏÛ Ì¥ıÚÓ ¥˘Â Ì ‚¥‰Ï¥Ìfl‚. óÓÏÛ Ú¥Î¸ÍË Û͇ªÌҸͥ ϥ̥ÒÚË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ÈÚË Û ‚¥‰ÒÚ‡‚ÍÛ ¥ ڥθÍË Û͇ªÌҸͥ ÔÓÎ¥ÚËÍË Ï‡˛Ú¸ „ËÌÛÚË ‚ ‡‚ÚÓÏÓ·¥Î¸ÌËı ͇ڇÒÚÓÙ‡ı? èË ÔÓ‰¥·ÌËı Á‡ıÓ‰‡ı Ó·ÛÒ¥ÎËÈ ÔÂÂÒ¥˜ÌËÈ «ıÓıÓλ ̇ ‰Û„ËÈ ‰Â̸ Á„‡‰‡‚-·Ë χÚÂËÌÛ ÏÓ‚Û. ß ÔÓÒÔ¥¯Ë‚-·Ë ‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ¯ÍÓÎË. ß Á‡ óÒËÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËÏ ‰¥ÎÓ‚Ó‰ÒÚ‚ÓÏ ÒÎ¥‰ ·Ë È ÓıÓÎÓ‚. óÓÏÛ, Ô¥‰ÔËÒÛ˛˜Ë ˜Â„Ó‚Â ÓÁÔÓfl‰ÊÂÌÌfl, – flÍ ˜ÓÏÛÒ¸ ̇ÁË‚‡πÚ¸Òfl ͇ˆ‡ÔÒ¸ÍËÏ ÒÎÓ‚ÓÏ «Û͇Á», – ÔÓ flÍÂÒ¸Ú‡Ï Í‰ËÚÛ‚‡ÌÌfl, ԥθ„Ó‚Â ÓÔÓ‰‡ÚÍÛ‚‡ÌÌfl, ˜Ë ‚Á‡„‡Î¥, Á‚¥Î¸ÌÂÌÌfl ‚¥‰ ÒÔ·ÚË ·Ó„¥‚ (Ò·ÚÓ Û͇‰ÂÌËı ͉ËÚ¥‚),
ÌËÏ «flÒÚÛ·‡Ï», Ì¥Ê ªıÌ¥Ï ÓÔÓÌÂÌÚ‡Ï. á ̇·ÎËÊÂÌÌflÏ ÌÓ‚Ó„Ó ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÚfl, Á‰‡πÚ¸Òfl, ̇·Ë‡π ÒËÎË ÔÓÚËÎÂÊ̇ ÚẨÂ̈¥fl. 3. äÓÌÙÎ¥ÍÚË Ï¥Ê ñÂÍ‚‡ÏË Á‡ÌËÊÛ˛Ú¸ ªıÌ˛ ÒÛÒԥθÌÛ ‚‡„Û. üÍ ·ÛÎÓ ‚¥‰Á̇˜ÂÌÓ Û ÒԥθÌÓÏÛ ÍÓÏ˛Ì¥Í π‡ı¥‚ ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ÉÂÍÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë È ì͇ªÌÒ¸ÍÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë11 , ӷˉ‚¥ ÒÚÓÓÌË Á‡ÒÛ‰ÊÛ˛Ú¸ «·Û‰¸-flÍ ̇ÒËθÒÚ‚Ó – Ù¥Á˘Ì ˜Ë ÏӇθÌÂ, – … ÔÓ ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌ˛ ‰Ó ıËÒÚËflÌ ·Û‰¸-flÍÓª ÍÓÌÙÂÒ¥ª, flÍ Ì‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì ¥‰Â‡ÎÛ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÊËÚÚfl». éÚÓÊ, ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË Ï¥Ê ıËÒÚËfl̇ÏË ÒÚ‡‚ÎflÚ¸ Ô¥‰ ÒÛÏÌ¥‚ ‡‚ÚÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó Ò‚¥‰˜ÂÌÌfl ‚ Ó˜‡ı Ì‚¥Û˛˜Ëı. íË‚‡Î‡ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÌ¥ÒÚ¸ ÔÓÏ¥Ê «¥ÒÚÓ˘ÌËÏË» ñÂÍ‚‡ÏË ì͇ªÌË ÔËÏÂ̯Ûπ ªıÌ˛ ÔË‚‡·ÎË‚¥ÒÚ¸ Ú‡ÍÓÊ ‚ Ó˜‡ı ÚËı β‰ÂÈ, flÍ¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ Ò· ıËÒÚËfl̇ÏË, Ó‰Ì‡Í ‚‡„‡˛Ú¸Òfl Û ‚Ë·Ó¥ ÍÓÌÍÂÚÌÓª ˆÂÍÓ‚ÌÓª ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚË. ì Á‚’flÁÍÛ Á ˆËÏ ÔËÚ‡ÌÌfl, ˜ÓÏÛ Á‡ı¥‰Ì¥ Ï¥Ò¥ÓÌÂË È Ú‡Í Á‚‡Ì¥ «ÒÂÍÚË» π Ú‡ÍËÏË ÔË‚‡·ÎË‚ËÏË, Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ‚¥‰ÍËÚËÏ, ÓÒͥθÍË ‚‡ÊÍÓ Ò͇Á‡ÚË Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ, ˘Ó ҇ϠÒÔÓÌÛÍ‡π ‚¥Û˛˜Ëı ÁÓ·ËÚË ‚Ë·¥ ̇ ªıÌ˛ ÍÓËÒÚ¸: ÓÒÓ·ÎË‚¥ ÏÂÚÓ‰ËÍË ÔÓÁÂÎ¥ÚËÁÏÛ È Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Á‡ÓıÓ˜ÂÌÌfl Á ·ÓÍÛ Ï¥Ò¥ÓÌÂ¥‚ ˜Ë ÓÁ˜‡Û‚‡ÌÌfl ‚¥Û˛˜Ëı ‚ «¥ÒÚÓ˘ÌËı» ñÂÍ‚‡ı. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
– ˜ÓÏÛ èÂÁˉÂÌÚ Ì ÔËÚ‡π Ò‚Ó„Ó ÍÛχ ÔÓ ÚÂ, ÒͥθÍË Û͇ªÌÒ¸ÍËı Ô¥‰Û˜ÌËÍ¥‚ Ú‡ ÒÎÓ‚ÌËÍ¥‚ ÚÓÈ Ò٥̇ÌÒÛ‚‡‚? íÓÏÛ, ˘Ó ÔÓ‰¥·Ì ÔËÚ‡ÌÌfl ÌÂÁ‡ÍÓÌÌÂ? èÓÏËÎflπÚÂÒ¸. Ç¥‰ÓÏ¥ χ∂Ì¥ÚÓÙÓÌÌ¥ Á‡ÔËÒË Ï¥ÒÚflÚ¸ ·‡„‡ÚÓ ÌÂÁ‡ÍÓÌÌËı ÓÁÏÓ‚. èÓÒÚÓ Òˆ ‚ ˆ¥πª β‰ËÌË Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ Ì π. ç‡Ô‚ÌÂ, ÌÂ΄ÍÓ Á̇ÈÚË Î˛‰ËÌÛ, fl͇ ·Ë Ì ÔӄӉ˷Ҹ, ˘Ó ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ ‚ËıÓ‚‡ÎË ÏÓÎӉ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl, ÍÓÚ ҂Óπ Ò‚¥‰ÓÏ ÊËÚÚfl ÔÓÊËÎÓ ‚ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥È ‰Âʇ‚¥. ß ˘Ó ÔÓ˜‡ÒÚË ‚ ˆ¸ÓÏÛ ÏÓÊ̇ ‚·‡˜‡ÚË Ô‚ÌÛ Á‡ÔÓÛÍÛ ÔÓ‰Ó‚ÊÂÌÌfl Ú‡‰Ëˆ¥ª Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓÒÚË. ßÒÌÛπ Ë̸¯‡, ÌÂÒÔÓ‰¥‚‡Ì‡ ÒÚÓÓ̇ ÔËÚ‡ÌÌfl. Ç Ú¥Ï, ˘Ó ÏÓÎÓ‰¸ Á‚ËÍ· ‰Ó ÒÎÓ‚‡ «ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸», ÍËπÚ¸Òfl Ì·ÂÁÔÂ͇: ÒÎÓ‚Ó ˆÂ Ì ‚ËÍÎË͇π ÌËÌ¥ ÊÓ‰ÌËı ÂÏÓˆ¥È. äÓÎËÒ¸ Á‡ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ÏÓ„ÎË ÔÓÒ‡‰ËÚË ‰Ó ·ÛˆÂ„‡Ì¥ ÍÎflÚ¥ ÒÓ‚πÚË, Ú¥ ҇ϥ ÍÎflÚ¥ Òڇ˄‡Ì¥, ÍÓÚ¥ ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡ÎË Á‡ ‰Ê‡Á, Ù‡ˆÓ‚ÍÛ, Á‡ ‰Ó‚„ (‡ ‚ Ë̸¯¥ ÓÍË – Á‡ ÍÓÓÚÍÂ) ‚ÓÎÓÒÒfl, Á‡ ‚ÛÁÂ̸ͥ (‡ ˜‡ÒÓÏ – Á‡ ÓÁÍθӯÂÌ¥) ¯Ú‡ÌË, Ú¥ ҇ϥ Ô‡ÒÍۉ̥ ¥ ‰ÓÍÛ˜ÎË‚¥ ÒÚ‡Û¯Â̈¥ª, flÍ¥ Ì ‚ËÔÛÒ͇ÎË ÔÓ„ÎflÌÛÚË Ì‡ Ò‚¥Ú ¥Ì‡Í¯Â, flÍ Û ÒÍ·‰¥ ÚÛËÒÚ˘ÌËı „ÛÔ ÍÓÏÒÓÏÓθҸÍÓ„Ó ‡ÍÚË‚Û ÚÓ˘Ó. çÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ – ˆÂ ·Û‚ ·ÛÌÚ. Ä ‰Îfl ‰ÂÍÓ„Ó – ÔÓfl‰Ì¥ÒÚ¸. ÑÎfl ‰ÂÍÓ„Ó – ÒÔ‡‚‰ÎË‚¥ÒÚ¸. ÑÎfl Ë̸¯Ëı – ‚ÓÎfl. üÍÛ ‡·ÒÚ‡ÍÚÌÛ Ù¥Íˆ¥˛ ÒËÏ‚ÓÎ¥ÁÛπ «ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸» ҸӄӉ̥? åÓÊÂ, „Ó‰¥ÒÚ¸ Á‡ ÒËÎÛ ÛÍ-
èÓ·ÎÂχ ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË üÍ ÛÊ Á„‡‰Û‚‡ÎÓÒfl ‚ˢÂ, ÂÎ¥„¥È̇ Ò‚Ó·Ó‰‡, Ì¥·Ë ·ÍÏÛÒÓ‚ËÈ Ô‡Ô¥Âˆ¸, ‚Ëfl‚Ë· ‚Ú‡ÚÛ, ‡·Ó ÔË̇ÈÏÌ¥ ÓÁÏËÚ¥ÒÚ¸ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË Û͇ªÌˆ¥‚. çËÌ¥¯Ì¥È ·‡Î‡ÌÒ ˆÂÍÓ‚ÌËı ‚ÔÎË‚¥‚ Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π Ì¥ ÚÓÏÛ ¯ÚÛ˜ÌÓÏÛ ·‡Î‡ÌÒÓ‚¥, flÍËÈ ¥Á ‰ÓÔÓÏÓ„Ó˛ çäÇÑ Á‡Í¥ÔË‚ ëÚ‡Î¥Ì Û Ò‰ËÌ¥ ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, Ì¥, Á‚˘‡ÈÌÓ Ê, ·¥Î¸¯ ‡Ì̸ÓÏÛ, ‰ÓÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓÏÛ. åÓÊ̇ ‚ˉ¥ÎËÚË Í¥Î¸Í‡ ‡ÒÔÂÍÚ¥‚ ˆ¥πª ÔÓ·ÎÂÏË. èÓ-Ô¯Â, ÓÁχªÚ¥ÒÚ¸ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı ñÂÍÓ‚ Ú‡ ÍÓÌÙÂÒ¥È ÒÔËÈχπÚ¸Òfl Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ Ì flÍ ÍÓÌÙÂÒ¥ÈÌËÈ Ôβ‡Î¥ÁÏ, Á flÍËÏ ‚¯ڥ-Â¯Ú Ú·‡ ·ÛÎÓ · ÔËÏËËÚËÒ¸, ‡ flÍ ÓÁÍÓÎ, ÚËϘ‡ÒÓ‚Â ÔÓÛ¯ÂÌÌfl ÌÓÏË, flÍ ÔÓÚ·Ûπ ‚ËÔ‡‚ÎÂÌÌfl. äÓÎÂÍÚ˂̇ ԇϒflÚ¸ Ì‡Ó‰Û ·ÂÂÊ ӷ‡Á π‰ËÌÓª ä˪‚Ò¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë, flÍ¥È Ï‡π ·ÛÚË Ì‡‰‡ÌÓ ÒÚ‡ÚÛÒ èÓÏ¥ÒÌÓª. Ç¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ ¥ÒÌÛπ ˘Ó̇ÈÏÂ̯ ˜ÓÚËË (Á‡ ˜ËÒÎÓÏ «Ù‡∂ÏÂÌÚ¥‚» ä˪‚Ò¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë) ‚‡¥‡ÌÚË ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl Ú‡ÍÓª π‰ÌÓÒÚË. ñ¥Í‡‚Ó, ˘Ó ‚¥‰ÍËÚ¥ÒÚ¸ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ¥ Ô‡‚Ó‚ËÈ ÂÊËÏ ‚¥‰ÌÓÒÌÓª ÂÎ¥„¥ÈÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë ÔÓÍË ˘Ó Ì ‰‡˛Ú¸ ÁÏÓ„Ë Â‡Î¥ÁÛ‚‡ÚËÒ¸ ÊÓ‰ÌÓÏÛ ‚‡¥‡ÌÚÛ. í¥ ‚‡¥‡ÌÚË, ‰Â ̇„ÓÎÓÒ ÒÚ‡‚ËÚ¸Òfl ̇ ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl ‰Âʇ‚Ë, ÌÂÏÓÊÎË‚¥ ˜ÂÂÁ ‰ÂÏÓ͇Ú˘̥ÒÚ¸ Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚ÒÚ‚‡ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡ªÌÒ¸ÍÓª Á·Óª? èÓ ÒËÚ ÊËÚÚfl ‚Ê Ì Á„‡‰ÛÈÏÓ. ä‡ÁÍÓ‚¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ‰Îfl Á‡‡‰ÌÓª ˛Ì¥? í‡Í, – ‚ ÂÍÂÚ¥. ÄΠÛ͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÂÍÂÚÛ ÌÂχπ. íÓ flÍËÈ ıÓÒÂÌ ‚¥‰ ˆ¥πª «ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË», ˘Ó ‚ Ì¥È ˆ¥Í‡‚Ó„Ó, ‡·Ë ̲ ‰ÓÓÊËÚË? ÅÓ˛Ò¸, ˘Ó ¥ ‰Îfl Á¥ÎÓ„Ó ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl π‰ËÌÂ, Á ˜ËÏ ‡ÒÓˆ¥˛πÚ¸Òfl «ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸» – ˜Û‰Â̇ˆ¸Í‡ ÓÒÓ·‡ ‰‚¥˜¥ ‰Û„Ó„Ó èÂÁˉÂÌÚ‡. å‡ÎÓ ˆ¥Í‡‚Ó„Ó. 燯‡ «ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸» Ì¥ÍÓÎË Ì ·Û· Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓ˛. 燯‡ ÏÓÎÓ‰¸ Ì¥ÍÓÎË Ì ‚ËıӉ˷ Á-Ô¥‰ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û. éÍ¥Ï ÚÓ„Ó, ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ Ì ·Û‚ ÒÚ‚ÓÂÌËÈ Ó·‡Á ÊËÚÚπ‚Óª Á‡„ÓÁË Á ·ÓÍÛ êóÒËÈÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë. íÓÏÛ Óˆfl Û͇ªÌҸ͇ ÏÓÎÓ‰¸, fl͇ ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ ͇ÚÛ‚‡Î‡Òfl Û «ÌÂÁ‡ÎÂÊ̥Ȼ, Á „ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ˛ Ô¥‰Ô˯ÂÚ¸Òfl ̇ flÍ¥Ò¸ ÌÓ‚¥ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ì¥ ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚË ˘Ó‰Ó êóÒ¥ª. èÓÚ¥·ÌÓ Î˯ ÔÓ‰‡ÚË ªı Û Ò‚¥ÊÓÏÛ „‡Ì¥¥, Á¥ ÒÚÛÈÓ‚ËÏ ‚Ë„Îfl‰ÓÏ. èéêíêÖí Öãßíà óË ÏÓÊ̇ ‚‚‡Ê‡ÚË Ô‡ıÓ‚‡Ì¥ «ÛÚ‡˜ÂÌ¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥» ‰¥ÈÒÌÓ ‚Ú‡˜ÂÌËÏË? á‚¥ÒÌÓ, Ì¥. ç ÏÓÊ̇ ‚Ú‡ÚËÚË ÚÓ„Ó, ˜Ó„Ó Ì¥ÍÓÎË Ì ·ÛÎÓ. óÓÏÛÒ¸ Ô‰ Ú‡Í Á‚‡ÌËÏ «ÓÁÔ‡‰ÓÏ ëëëê» ÍÓÊÂÌ Û͇ªÌˆ¸ ÔÓ„Ó‰ÊÛ‚‡‚Òfl, ˘Ó ÔÓ‚ÒÚ‡ÚË ì͇ªÌҸ͇ ‰Âʇ‚‡ Ô‡ÍÚ˘ÌÓ Ì χπ ̇ ˜ÓÏÛ. éÍ¥Ï ÊÏÂ̸-
(‚Ú¥Ï, Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ¥Í ÒÔÓ·Ë ‰Âʇ‚Ë ¥Ì¥ˆ¥˛‚‡ÚË Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡‚ÓÒ·‚’fl Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ ‡ÍÚË‚¥ÁÛ‚‡ÎËÒfl, ˘Ó ÒÔËÈχπÚ¸Òfl ‚ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ‰‡ÎÂÍÓ Ì ·ÂÁÍËÚ˘ÌÓ). í¥ Ê ‚‡¥‡ÌÚË, ‰Â ̇„ÓÎÓÒ ÒÚ‡‚ËÚ¸Òfl ̇ Ó·’π‰Ì‡‚˜Â ‚Ó΂Ëfl‚ÎÂÌÌfl ̇ӉÛ, Ì ÏÓÊÛÚ¸ ‚Ú¥ÎËÚËÒfl ˜ÂÂÁ Í‚ÓÎ¥ÒÚ¸ Ú‡ÍÓ„Ó ‚Ó΂Ëfl‚ÎÂÌÌfl. íÓÏÛ ‚Ô¯ Á‡ ·‡„‡ÚÓ ÒÚÓÎ¥Ú¸ χȷÛÚÌπ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó Ó·Î˘˜fl ì͇ªÌË Á‡ÎÂÊËÚ¸ Ì ÒڥθÍË ‚¥‰ ÒËÎÓ‚Ó„Ó ‚ÚÛ˜‡ÌÌfl ‰Âʇ‚Ë ˜Ë ˆÂÍÓ‚ÌÓ„Ó ÍÂ¥‚Ìˈڂ‡, ÒͥθÍË ‚¥‰ ÔËÓ‰ÌËı ÔÓˆÂÒ¥‚ «ÔËÚˇÌÌfl» ¥ÁÌËı ÂÎ¥„¥ÈÌËı „ÛÔ, ‚Á‡πÏÌÓ„Ó ªı Ô¥Á̇ÌÌfl Ú‡ ÛÁ„Ó‰ÊÂÌÌfl ªıÌ¥ı ¥ÌÚÂÂÒ¥‚. é˜Â‚ˉÌÓ, ˘Ó ‡ÚÏÓÒÙ‡ Ò‚Ó·Ó‰Ë È ‚¥‰ÍËÚÓÒÚË π ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ˛ Ô‰ÛÏÓ‚Ó˛. Ç ·¥Î¸¯ÓÒÚ¥ Á„‡‰‡ÌËı ÏÓ‰ÂÎÂÈ Ô¥‰ «π‰Ì¥ÒÚ˛» ÓÁÛÏ¥πÚ¸Òfl ÔÓ„ÎË̇ÌÌfl flÍÓ˛Ò¸ ñÂÍ‚Ó˛ ¥Ì¯Ëı ñÂÍÓ‚ÒÛÔÂÌˈ¸. Ç ˆ¸ÓÏÛ ‡Á¥ ÂÎ¥„¥È̇ Ò‚Ó·Ó‰‡ π ¯Í¥‰ÎË‚Ó˛ Ô¯ÍÓ‰Ó˛ ‰Ó Ú‡ÍÓª π‰ÌÓÒÚË, ÓÒͥθÍË ‚Ó̇ ÎÂ∂¥ÚËÏ¥ÁÛπ «πÂÒ¸» ˜Ë «Ì·ÂÁÔ˜ÌËÈ ÍÛθڻ. üÍ˘Ó Ê Ô¥‰ π‰Ì¥ÒÚ˛ Ûfl‚ÌÓª ä˪‚Ò¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë ÓÁÛÏ¥ÚË Ú‡ÍËÈ ÂÊËÏ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl, ÔË flÍÓÏÛ ı‡‡ÍÚÂÌ¥ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥ ªª ÌËÌ¥¯Ì¥ı ÒÍ·‰Ó‚Ëı ˜‡ÒÚËÌ Ì ڥθÍË Ì ·Û‰ÛÚ¸ ‚ËÎÛ˜ÂÌ¥, ‡ ̇‚Ô‡ÍË – Á·ÂÂÊÂÌ¥, ÚÓ ‡ÚÏÓÒÙ‡ ÂÎ¥„¥ÈÌÓª
205
MИРОСЛАВ MAРИНОВИЧ РОЛЬ ЦЕРКОВ У БУДІВНИЦТВІ ПОСТКОМУНІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍË ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ¥‚, ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌËı ÒÔÓ„‡‰¥‚ ÔÓ Û͇ªÌҸͥ Áχ„‡ÌÌfl, Ú‡ Á‡Ú‡πÌÓª ‚ÓÓÊÓÒÚË ‰Ó åÓÒ͇Îfl ̇ á‡ıÓ‰¥ Ò‰ ÔÓÒÚËı β‰ÂÈ ˘Â ¥ÒÌÛ‚‡ÎË ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ÛÚËÒÍË, flÍ¥ Ì ‰ÓÁ‚ÓÎflÎË Î˛‰flÏ Á‡·Û‚‡ÚË ÔÓ ÚÂ, ˘Ó ÌËÏË ÍÂÛ˛Ú¸ Á‡È‰Ë. éˆÂ ¥ ‚ÒÂ. ç‡ flÍ¥È ÓÒÌÓ‚¥ Ïӄ· ·Ë ÔÓ‚ÒÚ‡ÚË ì͇ªÌҸ͇ ‰Âʇ‚‡. è‡ıÛπÏÓ: 1) ÓÒÓ·ËÒÚ‡ ÊÂÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸ èÓ‚Ó‰Û; 2) ‰ËÒˆËÔÎ¥ÌÓ‚‡Ì‡ ÌÂÎÂ∂‡Î¸Ì‡ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl; 3) ÍÓÌÚÓθӂ‡ÌËÈ Ì² ̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌËÈ Í‡Ô¥Ú‡Î; 4) Ú‚ÂÂÁ‡ Óˆ¥Ì͇ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚÂÈ ¥ ËÁËÍÛ. Ç Ú¥Ï, ˘Ó ÒÚÓÒÛπÚ¸Òfl ÔÛÌÍÚ¥‚ 2) ¥ 3), ÍÓÏÂÌÚ‡¥ Á‡È‚¥. éÒÓ·ÎË‚Ó ˘Ó‰Ó ‰ËÒˆËÔÎ¥ÌÓ‚‡ÌÓÒÚË. ñ¥Í‡‚Ó, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ‚Ë„Îfl‰‡˛Ú¸ ÔÛÌÍÚË 1) ¥ 4) ‚ ¯Ë¯ÓÏÛ ÔÎflÌ¥ ¥ÒÚÓ˘ÌÓª ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë. éÒ¸ flÍ ÔӂӉ˷ Ò· Û͇ªÌҸ͇ ÂÎ¥Ú‡ ‚ ‰ÂflÍËı ÍËÚ˘ÌËı ÏËÚflı Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ¥ÒÚÓ¥ª. ì 1618ÏÛÊÓˆ¥ èÂÚÓ ë‡„‡È‰‡˜ÌËÈ Ì ̇‚‡ÊË‚Òfl ÒÔ‡ÎËÚË åÓÒÍ‚Û (ä˪‚ Á¥ÒÚ‡‚ ÁÛÈÌÓ‚‡ÌËÈ ÒÚ‡¯ËÏ ·‡ÚÓÏ ¥ Á‡ÎËÚËÈ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ ÍÓ‚’˛ ‰‚¥˜¥Ê– 8„ÓÊ·ÂÂÁÌfl 1169„ÓÊÓÍÛ ¥ 9„ÓÊβÚÓ„Ó 1918„ÓÊÓÍÛ). ì 1648ÏÛÊÓˆ¥ ÅÓ„‰‡Ì ïÏÂθÌˈ¸ÍËÈ Ì ̇‚‡ÊË‚Òfl ‚ÁflÚË ·ÂÁ·ÓÓÌÌÛ Ç‡¯‡‚Û. ì Ì¥˜ 30„ÓÊÊÓ‚ÚÌfl 1918„ÓÊÓÍÛ Û͇ªÌ͇-ÚÂÎπ∂‡Ù¥ÒÚ͇ ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó ÔÂÂıÓÔβπ ͇̇Á ÔÓθҸÍÓª ã¥Í‚¥‰‡ˆ¥ÈÌÓª ÍÓÏ¥Ò¥ª ÔÓ
Ò‚Ó·Ó‰Ë ‚Ëfl‚ËÚ¸Òfl ‰ÓÍÓ̘ÌÓ˛ Ô‰ÛÏÓ‚Ó˛ Ú‡ÍÓª ÚÓ·ÌÚÌÓª ÒÚÛÍÚÛÓ‚‡ÌÓª π‰ÌÓÒÚË ñÂÍ‚Ë. èÓ-‰Û„Â, Û͇ªÌҸ͇ ÂÎ¥„¥È̇ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ‚Ò ˘Â Ì ÒÔËÈχπ ì͇ªÌÛ flÍ Ï¥ÒˆÂ ÁÛÒÚ¥˜¥ Ú¸Óı „ÓÎÓ‚ÌËı „¥ÎÓÍ ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡ – Ô‡‚ÓÒ·‚’fl, ͇ÚÓÎˈËÁÏÛ È ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏÛ. üÍ˘Ó Óθ Ô‡‚ÓÒ·‚’fl Û ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ¥ ÂÎ¥„¥ÈÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰Û Û͇ªÌˆfl Ә‚ˉ̇, ÚÓ Óθ ͇ÚÓÎˈËÁÏÛ ¥ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏÛ ˜‡ÒÓÏ ÔËÏÂ̯ÛπÚ¸Òfl. ÇÔÎË‚ ‰‚Óı ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı „¥ÎÓÍ ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡ ˜‡ÒÚÓ Ú‡ÍÚÛπÚ¸Òfl flÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ «Ì‡ÒËθÌˈ¸ÍÓ„Ó ¥ Ô¥‰ÒÚÛÔÌÓ„Ó ÔÓÁÂÎ¥ÚËÁÏÛ». Ç¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ¥‰Â‡Î¸ÌÓ˛ ÒËÚÛ‡ˆ¥π˛ ‚ Ó˜‡ı Ú‡ÍËı ıËÒÚËflÌ Ï‡ÎÓ · ·ÛÚË «Ó˜Ë˘ÂÌÌfl» ªı̸Ӫ ÁÂÏÎ¥ ‚¥‰ ÒÚÓÓÌÌ¥ı (‚ ˆ¸ÓÏÛ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ – «¯Í¥‰ÎË‚Ëı») ‚ÔÎË‚¥‚. åÂÚÓ‰ÓÎÓ„¥˜ÌÓ Ú‡Í‡ ÔÓÁˈ¥fl ‚¥‰·Ë‚‡π ‡‰¯Â ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ, Ì¥Ê Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸, ÓÒͥθÍË Ò‡Ï åÓÒÍ‚‡ ‚Áfl· ̇ Ò· ÙÛÌ͈¥ª «Á‡ıËÒÌˈ¥ ˜ËÒÚÓÚË Ô‡‚ÓÒ·‚’fl», ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ ä˪‚ (Û Ú¥ ÔÂ¥Ó‰Ë ¥ÒÚÓ¥ª, ÍÓÎË ‚¥Ì Ï¥„ ‚ËÁ̇˜‡ÚËÒfl Ò‡ÏÓÒÚ¥ÈÌÓ) ·Û‚ ‡‰¯Â ÔËıËθÌËÍÓÏ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ÓÁÒ‚‡ÂÌËı „¥ÎÓÍ ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡. ÇÚ¥Ï, ˆÂ ÔÓÍË ˘Ó Î˯ ÛÏÓ„Îfl‰Ì‡ ÒıÂχ, ÓÒͥθÍË Ì‡ Ô‡ÍÚˈ¥ Ô‡‚ÓÒ·‚̇ ì͇ªÌ‡, ÔÓ‚ÚÓ˛˛, ÔÓ‰¥Îflπ Á‡„‡Î¸ÌÓÔ‡‚ÓÒ·‚ÌÛ ÛÔ‰ÊÂÌ¥ÒÚ¸ ˘Ó‰Ó ͇ÚÓÎˈËÁÏÛ. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН МАЦЮК ФАНТАСМАГОРІЯ ДЕСЯТИЛІТНЬОЇ МЕТУШНІ
206
Á‡ıÓÔÎÂÌÌfl ‚·‰Ë Û É‡Î˘ËÌ¥ – ¥ Î˯ ӈfl هڇθ̇ Á‡„ÓÁ‡ ¯ÚÓ‚ı‡π ÒÓÚÌË͇ Ç¥ÚÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ ãËÒÚÓÔ‡‰Ó‚ËÈ ˜ËÌ, – ÍÓÎË „Îfl‰¥ÚË ‚„ÎË·, – ÚÓ Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ‚ÒÛÔ˜ ÛÔÂÚËÏ Îπ∂¥ÚËÏ¥ÒÚÒ¸ÍËÏ Ï‡ÂÌÌflÏ ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ç‡Ó‰ÌÓª ꇉË. ì͇ªÌҸ͇ ÂÎ¥Ú‡ ɇ΢ËÌË Ì ·‡Ê‡Î‡ Ì¥ ËÁËÍÛ, Ì¥ ÒÔ‡‚Ê̸Ӫ ·ÓÓÚ¸·Ë. ÇÓ̇ ·Û· ‰Ó ‚Ò¸Ó„Ó ˆ¸Ó„Ó ÍÎÓÔÓÚÛ ‚Úfl„ÌÂ̇ ÒËÎÓ˛ ÒÚ‡Ìӂˢ‡. üÍ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú – 7 „Óʘ‚Ìfl 1919„ÓÊÓÍÛ Ô¥‰ ˜‡Ò ·ÎËÒ͇‚˘ÌÓ„Ó óÓÚÍ¥‚Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡ÒÚÛÔÛ ì͇ªÌÒ¸Í¥È É‡Îˈ¸Í¥È ÄÏ¥ª ‡ÔÚÓÏ Á‡·‡ÍÎÓ ·ÓπÔËÔ‡Ò¥‚; 75 ÚËÒfl˜ ‰Ó·Ó‚Óθˆ¥‚ ·ÛÎË ‚¥‰¥Ò·̥ ‰Ó‰ÓÏÛ. ì 1990ÏÛÊÓˆ¥ ç‡Ó‰Ì‡ ꇉ‡ Ì Á̇ȯ· ‚ ÒÓ·¥ ÏÛÊÌÓÒÚË ÔÓÍËÌÛÚË ÔËÏ¥˘ÂÌÌfl ÇÂıÓ‚ÌÓª ꇉË, Ó„ÓÎÓÒËÚË ÔÓ Á‡ıÓÔÎÂÌÌfl ‚·‰Ë ¥ ̇ ı‚ËÎ¥ ‡ÌÚËÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËı „‡ÒÂÎ Á‚ÂÌÛÚËÒfl Á‡ Ô¥‰ÚËÏÍÓ˛ ‰Ó ̇ӉÛ. ì 2000ÏÛÊÓˆ¥ Ú‡Í ‚˜ËÌË· ÔÓÍۘϥ‚Ҹ͇ «·¥Î¸¯¥ÒÚ¸», ‰Ó flÍÓª 26„ÓÊÍ‚¥ÚÌfl 2001„ÓÊÓÍÛ ÔËπ‰Ì‡ÎËÒfl ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË. 15„ÓÊÊÓ‚ÚÌfl 1990„ÓÊÓÍÛ Û͇ªÌҸͥ ‰ÂÏÓ͇ÚË ‚¥‰ÏÓ‚ËÎË Á‚Óβˆ¥ÓÌ¥ÁÓ‚‡ÌËÈ Ì‡Ó‰ ‚¥‰ ¯ÚÛÏÛ ÇÂıÓ‚ÌÓª ꇉË. 9„ÓÊ·ÂÂÁÌfl 2001„ÓÊÓÍÛ Ì‡Ó‰Û ÔËȯÎÓ ÊÏÂ̸͇. Ç ÎËÒÚÓÔ‡‰¥ 1987„ÓÊÓÍÛ Ó‰ËÌ ‰¥ÈÒÌÓ ¯‡ÌÓ‚‡ÌËÈ Ô‡Ú¥ÓÚ ¥ ‚¥‰ÓÏËÈ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ Ô‰ ÒÚÛ‰ÂÌÚ‡ÏË ‚ ‡‚‰ËÚÓ¥ª ‹311 㸂¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ÛÌ¥‚ÂÒËÚÂÚÛ Í‡ÚÂ∂Ó˘ÌÓ Á‡fl‚Ë‚, ˘Ó «Ì¥ıÚÓ Ì ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ Ì‡Ï ÒÔÓÛ‰ËÚË Ô‡Ï’flÚÌËÍ ò‚˜ÂÌ-
鈥ÌËÚË ‚ÔÎË‚ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏÛ Ì‡ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ Û͇ªÌˆ¥‚ Á‡‚Ê‰Ë ·ÛÎÓ ÒÍ·‰ÌÓ. ç‡ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ ‡ÌÌ¸Ó„Ó ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏÛ ‚ á‡ı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥, ‚ ì͇ªÌ¥ Ì¥ ‡ÌÌ¥È, Ì¥ Ô¥ÁÌ¥È ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏ Ì χ‚ Û Ò‚ÓªÈ ÓÒÌÓ‚¥ ÔË̈ËÔÛ «˜Ëfl ‰Âʇ‚‡, ÚÓ„Ó È ÂÎ¥„¥fl», flÍËÈ Ú‡Í ÔËÒÎÛÊË‚Òfl ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ-‚ËÁ‚ÓθÌËÏ Ûı‡Ï Û á‡ı¥‰Ì¥È Ö‚ÓÔ¥ ïVß ÒÚÓÎ¥ÚÚfl. èÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏ ‚ ì͇ªÌ¥, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ÒÚÓfl‚ ÓÒÚÓÓ̸ ÔÓ·ÎÂÏ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ„Ó Ò‡ÏÓ‚ËÁ̇˜ÂÌÌfl, ·Û‰Û˜Ë, ̇ ‰ÛÏÍÛ ‰ÓÒÎ¥‰ÌË͇ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏÛ Ç¥ÍÚÓ¥ª ã˛·‡˘ÂÌÍÓ12 , Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó ÍÛθÚÛÌÓ-ÔÓÒ‚¥ÚÌˈ¸ÍËÏ ˜ËÌÌËÍÓÏ. éÒ¸ ˜ÓÏÛ, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ 臂ÓÒ·‚ÌÓª ˜Ë ÉÂÍÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍÓ‚, Û͇ªÌҸͥ „¥ÎÍË ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏÛ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ Ì ÓÁ„Îfl‰‡ÎËÒfl flÍ Ì‡ˆ¥Ó̇θ̥ ñÂÍ‚Ë Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û. ê‡ÁÓÏ ¥Á ˆËÏ, Á Ú‡ÍÓ„Ó Ú‚Â‰ÊÂÌÌfl ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ‚ËÔÎË‚‡π, ˘Ó ϥ҈‚¥ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚË Ì χÎË ÍÛÏÛÎflÚË‚ÌÓ„Ó ‚ÔÎË‚Û Ì‡ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸, ‡ Á̇˜ËÚ¸ ¥ ̇ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸. èÓ-ÚÂÚπ, Ì ÏÓÊ̇ ÓÏËÌÛÚË Ú‡ÍÓÊ Ì‡ Ô¯ËÈ ÔÓ„Îfl‰ Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌ ÔËÚ‡ÌÌfl: ˜Ë Ô‡‚ËθÌÓ „Ó‚ÓËÚË ‚ ÌËÌ¥¯Ì¥È ì͇ªÌ¥ ÔÓ ÔÓ·ÎÂÏÛ Á·ÂÂÊÂÌÌfl ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË? óË Ì ԇ‚Ëθ̥¯Â ·Û‰Â ‚ÂÒÚË ÏÓ‚Û ÔÓ ªª ÔÓ¯ÛÍ? è·ۂ‡˛˜Ë ÛÔÓ‰Ó‚Ê ÚË‚‡h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍÓ‚¥ ÔÓÛ˜ Á ԇϒflÚÌËÍÓÏ ãπÌ¥ÌÓ‚¥». á„Ó‰ÓÏ, ÍÂÓ‚‡ÌËÈ ÔÓfl‰Ì¥ÒÚ˛, ‚¥Ì ̇Ô˯Â: «åË Ì¥˜Ó„Ó ÔÓ Ô¥‰„ÓÚÓ‚ÍÛ ÒÚÛ‰ÂÌÚÒ¸ÍÓª ‡Íˆ¥ª Ì Á̇ÎË, ÏÓÎÓ‰¸ ·Ófl·Òfl ̇Ò, Á‡‡ÊÂÌËı ÒÚ‡ıÓÏ ¥ ÍÓÌÚÓθӂ‡ÌËı ̇‰Ï¥ÌÓ˛ Ó·ÂÂÊÌ¥ÒÚ˛. ç‡ ÒÚÛ‰ÂÌÚҸͥ ÒÔÓ·Ë… ‰Ë‚ËÎËÒfl Ôӷ·ÊÎË‚Ó ¥ Á Ô‚ÌÓ˛ ÓÒÚÓÓ„Ó˛Ê– ˘Ó· ˜Ó„Ó ÌÂÓ·‡˜ÌÓ„Ó Ì ۘ‚ÓË·. ëÚ‡¯Â ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl… Á‡·ÛÎÓ, ˘Ó ͇·¥ÌÂÚÌËÏË ‰ËÒÍÛÒ¥flÏË Ì¥ıÚÓ ˘Â Ì ÓÁÛ·‡‚ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ‚ÛÁÎ¥‚». çËÌ¥ ÓÚ‡ ÏÓÎÓ‰¸ ‚Ê ҇χ π «ÒÚ‡¯ËÏ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ». ß ˘Ó Ê? ëÔÓ·ÛÈÚ ÓÁ„‡‰‡ÚË Á‡„‡‰ÍÛ: ÔÂÂÍÛÔÎÂ̇, ÓÁ˜‡Ó‚‡Ì‡, ̇ÒÚ‡ı‡Ì‡, ˜Ë ̇‚˜Â̇ ̇Á‡‰ÍÛ‚‡ÚÓÒÚË ÓÚËÏ Ò‡ÏËÏ ÔÓÔÂÂ‰Ì¥Ï «ÒÚ‡¯ËÏ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏ»? åÂÌ¥ Ì Á‡ÎÂÊËÚ¸ ̇ ‚͇ÁÛ‚‡ÌÌ¥ ÍÓÌÍÂÚÌËı ¥ÏÂÌ, ÓÒͥθÍË ˆÂ ÏÓÊ Á ¥‚ÌËÏ ÛÒÔ¥ıÓÏ ·ÛÚË ¥Ï’fl Ô‡ÍÚ˘ÌÓ ÍÓÊÌÓ„Ó Á ‚¥‰ÓÏËı Û͇ªÌÒ¸ÍËı ‰¥fl˜¥‚Ê– ‚¥‰ ‰‡ÍÚÓ‡ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ˜‡ÒÓÔËÒÛ, ‡Ê ‰Ó ‰ÂÔÛÚ‡Ú‡ ‚¥‰ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ̇ˆÏÂ̯ËÌË. èӂˢ¥ ˆËÚ‡ÚË Ì ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚ËÍÎË͇ÚË Û óËÚ‡˜‡ ÊÓ‰ÌËı „‡fl˜ÍÓ‚Ó-‰ÂÒÔ‡ˆ¸ÍËı ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËı ÁÛÒËθ ̇ ÚÂÏÛ ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÔÓÚÂÚÛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÂÎ¥ÚË. ëÚ‡ı ÍÓÊÌÓÏÛ ‚·ÒÚË‚ËÈ. ïÓ‰ËÚ¸ ‚ËÍβ˜ÌÓ ÔÓ Í‚‡Î¥Ù¥Í‡ˆ¥˛. èÓ ‚Ï¥ÌÌfl ·‡˜ËÚË ÏËÚ¸, ÍÓÎË ‚ÓÓ„ ÓÒ··. ß ÔÓ ‚Ï¥ÌÌfl Ì Ôı‡ÚËÒfl ̇ ÓÊÂÌ, ÍÓÎË ‚ÓÓ„ ˜ÂÍ‡π ‚ Á‡Ò¥‰ˆ¥. ß ÔÓ ‰‡ ‚¥‰ÍËÌÛÚË ÔËÒÚÓÈÌ¥ÒÚ¸, ÍÓÎË ÚË ·‡˜Ë¯, ˘Ó ‚ÓÓ„ ˘Â ÍÓ˜ËÚ¸Òfl.
ÎÓ„Ó ¥ÒÚÓ˘ÌÓ„Ó ˜‡ÒÛ ‚ ÒËÎÓ‚ÓÏÛ ÔÓÎ¥ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡‚ÓÒ·‚’fl, flÍ Á ̇‰Á‚˘‡ÈÌÓ˛ ÔËθ̥ÒÚ˛ ‚ËÍÓ¥Ì˛‚‡ÎÓ ·Û‰¸-flÍÛ Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÛ ¥ ÂÎ¥„¥ÈÌÛ Ò‡ÏÓ·ÛÚÌ¥ÒÚ¸ Û͇ªÌˆ¥‚, ıËÒÚËflÌҸͥ Ú‡‰Ëˆ¥ª ‚ ì͇ªÌ¥ Ì ÏÓ„ÎË Ì Á‡Á̇ÚË ÒÔÓÚ‚ÓÂÌÌfl. ëڂ‰ÊÛ˛˜Ë ˆÂ, fl ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ıÓ˜Û Á‡Ô˜ËÚË ÔËӉ̥ÒÚ¸ ‚ÔÎË‚¥‚ ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡‚ÓÒ·‚’fl ̇ ÂÎ¥„¥ÈÌËÈ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ Û͇ªÌˆ¥‚. é‰Ì‡Í π ‚ÂÎË͇ ¥ÁÌˈfl Ï¥Ê ÔËÓ‰ÌËÏË ‚ÔÎË‚‡ÏË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡‚ÓÒ·‚’fl, flÍ¥ Á‡Î˯‡Ú¸Òfl ̇‰Ó‚„Ó, flÍ˘Ó Ì ̇‚¥˜ÌÓ, ¥ ÒËÎÓ‚ËÏ «Ó·ÚÂÒÛ‚‡ÌÌflÏ» Í˪‚Ò¸ÍÓ„Ó ·Î‡„Ó˜ÂÒÚfl Ô¥‰ «π‰ËÌÓ Ô‡‚ËθÌÛ» ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÛ Ï‡Úˈ˛. íÓÏÛ ‚Ú‡Ú‡ ˜Ë ÓÁÏË‚‡ÌÌfl ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓª ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË Û͇ªÌˆ¥‚ ‚ ÛÏÓ‚‡ı ÂÎ¥„¥ÈÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë ÏÓÊ Ì ·ÛÚË Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ Ì„‡ÚË‚ÌËÏ fl‚ˢÂÏ, ‡ ̇‚Ô‡ÍË, ‚Ëfl‚ËÚËÒ¸ Ô¯ËÏ ÍÓÍÓÏ ‰Ó ÓÁ˜Ë˘ÂÌÌfl ¥ÒÚÓ˘ÌËı ̇ÏÛÎ¥‚ Ú‡ ¯ÚÓÍ ˜ÛÊËı ¥ÒÚÓ¥Ó„‡Ù¥È ¥, ÚËÏ Ò‡ÏËÏ, ‰Ó ÔÓ¯ÛÍÛ Ò‚Ó„Ó ‚·ÒÌÓ„Ó ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó Ó·Î˘˜fl. ÇÚ¥Ï, Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Á‡ı¥‰ÌÓıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ÏÂÌڇθÌÓÒÚË, ڇͥ ÔÓ¯ÛÍË ÂÚÌ¥˜ÌÓª ÔË‚’flÁÍË ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËı Ú‡‰Ëˆ¥È Ì Á‡‚Ê‰Ë Ï‡˛Ú¸ π‚‡Ì„ÂθҸÍÛ Ò‡Ì͈¥˛. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ ïïß ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, Á ÈÓ„Ó Ì‚ÔËÌÌÓ˛ Ï¥∂‡ˆ¥π˛ ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ÁÓÒÚ‡ÌÌflÏ ¥ÌÚÂÌÒË‚ÌÓÒÚË Ò‚¥ÚÓ‚Ëı ÍÓÏÛÌ¥h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
èëàïéãéÉßü çÖíÖêèãüóéëíà üÍ Ú¥Î¸ÍË Á‡ıÓ‰ËÚ¸ ÏÓ‚‡ ÔÓ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë, Ó‰‡ÁÛ ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸Òfl Ò͇‚ÛÎ¥ÌÌfl ̇ ÚÂÏÛ «ÓÒÚ‡Ì̸Ӫ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚË». ç ‰‡È ÅÓÊ ‚Ú‡ÚËÚË «ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ¯‡ÌÒ», ¥ Ú‡Í ‰‡Î¥. 燘 êóÒ¥fl ÍÓÎËÒ¸ ÔÂÂÒڇ̠Á‡„ÓÊÛ‚‡ÚË Û͇ªÌÒ¸Í¥È Ì‡ˆ¥ª. ç‡ ˘Ó ÒÔÓ‰¥‚‡˛Ú¸Òfl β‰Ë, flÍ¥ Á‡ÍÎË͇˛Ú¸ ÌËÌ¥ ̇ÚÛÊËÚËÒ¸, ˘Ó· Á‡‚Ú‡ ÊËÚË ‚ ·ÂÁÔˆ¥? 亮‡ Ì ÒÔÓ‰¥‚‡˛Ú¸Òfl ÁÌˢËÚË ‚Ò¥ı ÌÂÏÓ‚ÎflÚ ¥ ÒÚÂËÎ¥ÁÛ‚‡ÚË ‚Ò¥ı ‰ÓÓÒÎËı ÓÒ¥· ‡ÒË ˜Â‚ÓÌËı ÍÓÏ¥Ò‡¥‚? óË ÏÓÊ ‚ÓÌË ÒÔÓ‰¥‚‡˛Ú¸Òfl ̇ Ô‚ËıÓ‚‡ÌÌfl ̇˘‡‰Í¥‚ ‰Ëfl‚Ó·? ëÏÂÚÂθ̇ Á‡„ÓÁ‡ ¥ÒÌÛ‚‡ÚËÏ ‚¥˜ÌÓ, ¥ Á ̲ ÒÎ¥‰ ̇‚˜ËÚËÒfl ÊËÚË. í‡Í, flÍ Îˈ‡ Û˜ËÚ¸Òfl ÔÓıÓ‰¥‚ ¥ ÚÛÌ¥¥‚, ÒÓΉ‡Ú – Ò‚ËÒÚÛ ÍÛθ, flÍ Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ ÍÓÁ‡Í ·Â ‰Ó ÔÎÛ„‡ Ϙ, flÍ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ ÔÓ„ÓÌ˘ (ÍÓ‚·ÓÈ) ÌÓÒËÚ¸ ‚ ˜ÂÂÒ¥ Í¥Ò. üÍ Ú¥Î¸ÍË ÔÓ·Ûπ¯ ÔÓflÒÌËÚË Î˛‰flÏ, ˘Ó áÏ¥È ÊË‚ËÈ ¥ ‰Ëı‡π ‚Ó„ÌÂÏ, ‚ÓÌË ‚Ô‡‰‡˛Ú¸ Û ÁÌ‚¥Û ¥ ÔÓ˜Ë̇˛Ú¸ ¯Û͇ÚË flÍÓ„ÓÒ¸ ‚ËıÓ‰Û. 襉 «‚ËıÓ‰ÓÏ» ˜ÓÏÛÒ¸ ÓÁÛÏ¥˛Ú¸ ԇ̇ˆÂ˛, ˘ÓÒ¸ ÔÓ‰¥·Ì ‰Ó ÏËÚÚπ‚Ó„Ó Î¥ÍÛ. üÍ˘Ó ÌËÌ¥ ÏË ˘ÓÒ¸ ÔˉÛχπÏÓ, flÍËÈÒ¸ Á̇ÏÂÌËÚËÈ «ı¥‰ ÍÓÌÂÏ» ̇ ˜Â„Ó‚Ëı ‚Ë·Ó‡ı ‰Ó ˜Â‚ÓÌÓ„Ó ÒÓ‚πÚÛ, ÚÓ Á‡‚Ú‡ ̇ÒÚÛÔËÚ¸ ‡È. ťθ¯Óª Ì‚ËÚËχÌÓÒÚË „Ó‰¥ ¯Û͇ÚË. Ä‚ÚÓÛ ÒËı fl‰Í¥‚ Ì ÔÓÚ¥·ÂÌ Ì¥ ‚Ëı¥‰, Ì¥ ̇‰¥fl, Ì¥ ÒÔÓ‰¥‚‡ÌÌfl. óÓÏÛ ÏË ÔÓ-
͇ˆ¥È, ¥ÌÙÓχˆ¥ÈÌÓ˛ ‚Óβˆ¥π˛ ÚÓ˘Ó, ̇‚fl‰ ˜Ë χ˛Ú¸ χȷÛÚÌπ ڇͥ ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍË, flÍ «ÓÒ¥flÌËÌ – Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËÈ», «ÔÓÎflÍ – ͇ÚÓÎËÍ», «‡Ì„Î¥πˆ¸ – ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚ» ¥, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, «Û͇ªÌˆ¸ – Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËÈ». ß ‚Ò Ê, flÍ˘Ó ‰Îfl á‡ıÓ‰Û Ö‚ÓÔË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ˆÂ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓ Ì„‡Ú˂̇, ÚÓ ‰Îfl ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ, ‚ flÍÓÏÛ Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó ‰¥˛Ú¸ ëı¥‰Ì¥ ñÂÍ‚Ë, Ó‰ÌÓÁ̇˜ÌÓª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ ‚Ò ˘Â Ì Á̇ȉÂÌÓ. ቇπÚ¸Òfl, ڇͥ ÔÓÌflÚÚfl, flÍ ÉÛÁËÌҸ͇, Ç¥ÏÂÌҸ͇, êÛÏÛÌҸ͇, êÓÒ¥ÈҸ͇ ñÂÍ‚Ë ·Û‰ÛÚ¸ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË Á‡‚ʉË, ‡ ‚¥‰Ú‡Í Ì ÏÓÊ̇ Á̇ÈÚË Ó·∂ÛÌÚÓ‚‡ÌÓª Ô˘ËÌË, ˜ÓÏÛ ‚ Ú‡ÍÓÏÛ Ô‡‚¥ Ú·‡ ‚¥‰ÏÓ‚ËÚË ñÂÍ‚¥ ì͇ªÌҸͥÈ. ß̯‡ ¥˜, ÒÔÓ·Ë Á·Â„ÚË ˜ËÒÚÓÚÛ ÂÚÌ¥˜ÌÓ Ó·ÛÏÓ‚ÎÂÌËı ÂÎ¥„¥ÈÌËı ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍ ˜‡ÒÚÓ ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ Á ÔÓfl‚‡ÏË ÙÛ̉‡ÏÂÌڇΥÁÏÛ, ¯Ó‚¥Ì¥ÁÏÛ ˜Ë ̇ˆ¥Ó̇ΥÁÏÛ È ÔÓÛ¯ÂÌÌflÏ Ô‡‚ β‰ËÌË. íÓÏÛ Ì‡È·ÎËʘ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl Á‡Ò‚¥‰˜ËÚ¸, ˜Ë ‚‰‡ÒÚ¸Òfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚Û Á ÈÓ„Ó ÔÓÎ¥ÂÚÌ¥˜ÌËÏ ¥ ÔÓÎ¥ÍÓÌÙÂÒ¥ÈÌËÏ ı‡‡ÍÚÂÓÏ Á·Â„ÚË Ô‚‡ÊÌÓ Òı¥‰ÌËÈ ı‡‡ÍÚÂ Ò‚Ó„Ó ˆÂÍÓ‚ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl, ‡ÁÓÏ ¥Á ÚËÏ ÛÌÂÏÓÊÎ˂β˛˜Ë ÓÁ‚ËÚÓÍ ÙÛ̉‡ÏÂÌڇΥÒÚÒ¸ÍËı ÚẨÂ̈¥È.
207
MИРОСЛАВ MAРИНОВИЧ РОЛЬ ЦЕРКОВ У БУДІВНИЦТВІ ПОСТКОМУНІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ËÌÌ¥ ÔÓÚËÒÚ‡‚ÎflÚË Ò‚Ó˛ ‰Óβ ¥ ‰Óβ ÂÚÌÓÒÛ? 燘 ÂÚÌÓÒ, ˆÂ ˘ÓÒ¸ ÔÓÁ‡ ̇ÏË. ü ÏËÒβ, ˘Ó ‰ÓÎfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ¥‰Âª Ì Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰ Á‡Ô‡ıÛ Òχθˆ˛ ̇ ÔÛÁ¥ Ô‚ÌÓª ͥθÍÓÒÚË Á‰Â∂‡‰Ó‚‡ÌÓª «¥ÌÚÂÎ¥∂Â̈¥ª». ß Ì Á‡ÎÂÊËÚ¸ Ó‰ ÒÏÓÓ‰Û Í‡ˆ‡ÔÒ¸ÍËı ÓÌÛ˜. íÓÏÛ, ˘Ó Û͇ªÌҸ͇ ¥‰Âfl – ˆÂ ÔÓÒÚÓ ü Ò‡Ï. çÂχ ÔËÚ‡ÌÌfl, ˜Ë ‚Ó̇ ÊËÚËÏÂ. ÅÓ flÍ˘Ó ÍÓÏÛÒ¸ ·Ë ‚‰‡ÎÓÒfl ªª ‚ËÈÌflÚË Á ÏÂÌÂ, – ÚÓ ˆÂ ·Ë ÓÁ̇˜‡ÎÓ, ˘Ó ÏËÚÚ˛ ¯‚ˉ¯Â ÛÏÂÎÓ ·Ë ü. ç‡ÒÔ‡‚‰¥, π‰ËÌ ÔËÚ‡ÌÌfl, flÍ χÎÓ ·Ë ı‚Ë₇ÚË ÌÓχθÌÓ„Ó Û͇ªÌˆfl, – ˜Ë ̇ ÅÓÊ¥Ï ëÛ‰¥ ‚¥Ì χÚËÏ ˘ÓÒ¸ ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË, ÍÓÎË ÅÓÁfl ÒÔËÚ‡π: «Ä ˘Ó Á‡ ÊËÚÚfl ÚË ‚ÒÚË„ Û˜ËÌËÚË Ì‡ ÔÓ„Ë·Âθ ͇ˆ‡ÔÛ?» í‡Í ˘Ó, „ÓÚÛÈÏÓÒfl. á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ‡ÒÓ‚Óª ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, ‚ ì͇ªÌ¥ ÒÚ‡Ìӂˢ ÔÓ˜Ë̇π ̇·ÎËʇÚËÒ¸ ‰Ó Ô‰‚ÓπÌÌÓ„Ó. êÛÒÒÍÓflÁ˚˜Ì‡fl «ÏÂ̯Ë̇» – ˆÂ Ì π ˘ÓÒ¸ Ú‡ÍÂ, ˘Ó ÈÓÏÛ ‰ÓÒËÚ¸ Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË „Óχ‰flÌҸͥ Ú‡ β‰Ò¸Í¥ Ô‡‚‡. ß ˘Ó ‚ÓÌÓ Á ˜‡ÒÓÏ ‡ÒËÏ¥Î˛πÚ¸Òfl (flÍ Û͇ªÌˆ¥ ‡ÒËÏ¥Î˛˛Ú¸Òfl ‚Ò˛‰Ë Û Ò‚¥Ú¥, ̇‚¥Ú¸ Û ¥‰ÌÓÏÛ Í‡ª). ç¥! ñ – Ô‡‚Îfl˜‡ ÏÂ̯Ë̇ ÒËθÌÓª ‡ÒË. Ç ªª Û͇ı ÁÓÒ‰ÊÂÌ¥ ٥̇ÌÒÓ‚¥ Ú‡ ‚·‰Ì¥ ‚‡ÊÂÎ¥. ß ‚Ó̇ ̇‚¥Ú¸ Û Ì‡ÈÍÛω̥¯Ëı Ò̇ı Ì ·‡˜ËÚ¸ Ì¥flÍÓª Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ì͇ªÌË. ∫È Ì ڥθÍË ˆÂ ÌÂÔÓÚ¥·ÌÂ, ‡Î ̇‚¥Ú¸ ‰ÛÏ͇ ÔÓ ÔÓ‰¥·ÌÛ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û Ó·‡Ê‡π ªª ‰Ó „ÎË·ËÌË ‰Û¯¥. á ‰Û„Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÍÓÎË ‚ˉ¥ÎËÏÓ ‚ ˆ¸ÓÏÛ Ô‡‚Îfl˜ÓÏÛ Í·ҥ Ô¥‰‚ˉ
éÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥ ‰Âʇ‚ÌÓ-ˆÂÍÓ‚ÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ ‚ ì͇ªÌ¥ á‡ÍÓÌ ì͇ªÌË ÔÓ Ò‚Ó·Ó‰Û ÒÓ‚¥ÒÚ¥ È ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥ª ‚¥‰ 1991 ÓÍÛ ÏÓÊ̇ ·ÛÎÓ ‚‚‡Ê‡ÚË Î‰¸ Ì Á‡ÁÍÓ‚ËÏ ˘Ó‰Ó ∂‡‡ÌÚÛ‚‡ÌÌfl ÂÎ¥„¥ÈÌËı Ò‚Ó·Ó‰. é‰Ì‡Í, Ô¥‰ ÚËÒÍÓÏ ÚËı, ıÚÓ ‚‚‡Ê‡‚ ˆÂÈ á‡ÍÓÌ Ì‡‰ÚÓ Î¥·Â‡Î¸ÌËÏ, ÇÂıӂ̇ ꇉ‡ ÔËÈÌfl· Û 1993 Óˆ¥ ÔÓÔ‡‚ÍË ‰Ó ̸ӄÓ, flÍ¥, Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Ï¥Ê̇ӉÌËı Òڇ̉‡Ú¥‚ Ô‡‚ β‰ËÌË, ˜‡ÒÚÍÓ‚Ó Ó·ÏÂÊÛ‚‡ÎË ÂÎ¥„¥ÈÌÛ Ò‚Ó·Ó‰Û Á‡ÍÓ‰ÓÌÌËı ÂÎ¥„¥ÈÌËı Ï¥Ò¥È. å¥ÒˆÂ‚¥ („ÓÎÓ‚ÌËÏ ˜ËÌÓÏ è‡‚ÓÒ·‚Ì¥) ñÂÍ‚Ë ì͇ªÌË ‰Óχ„‡ÎËÒfl ÒÚ‚ÓÂÌÌfl Á‡ıËÒÌÓ„Ó Â͇ÌÛ, flÍËÈ Ó·Â¥„‡‚ ·Ë ªı ‚¥‰ «Ì‡¯ÂÒÚfl» Á‡ı¥‰ÌËı Ï¥Ò¥ÓÌÂ¥‚. éÒÌÓ‚ÌËÏË ‡∂ÛÏÂÌÚ‡ÏË Ì‡ ÍÓËÒÚ¸ Ú‡ÍÓ„Ó Á‡ıËÒÚÛ ·ÛÎË: (‡) ·‡„‡ÚÓ‚¥ÍÓ‚¥ Ú‡‰Ëˆ¥ª ‰Âʇ‚ÌÓ-ˆÂÍÓ‚ÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ ̇ ëÎÓ‚’flÌ˘ËÌ¥ ¥ (·) ¯Úۘ̇ ÓÒ··ÎÂÌ¥ÒÚ¸ ϥ҈‚Ëı ñÂÍÓ‚, flÍ¥ ‚ ÔÂ¥Ó‰ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ·ÂÁ·ÓÊÌˈڂ‡ Á‡Á̇ÎË ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡Ì¸ Á ·ÓÍÛ ‰Âʇ‚Ë, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ҸӄӉ̥ ÌÂÒÔÓÏÓÊÌ¥ ‚¥‰‡ÁÛ ‚ÒÚÛÔËÚË ‚ ¥‚ÌÓÔ‡‚ÌÛ ÍÓÌÍÛÂ̈¥˛ ¥Á á‡ı¥‰ÌËÏË ñÂÍ‚‡ÏË. Ⴂ‡ÈÌÓ Ê, ‚ ˆËı ‡∂ÛÏÂÌÚ‡ı Ï¥ÒÚËÚ¸Òfl ˜‡ÒÚ͇ ¥ÒÚËÌË, ÓÒͥθÍË Ì¥ ÍÛθÚÛÌ¥ ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚ¥, Ì¥ ÍÓÏÛÌ¥Òh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˜Â‚ÓÌËı ÍÓÏ¥Ò‡¥‚, ÚÓ ÁÓÁÛÏ¥πÏÓ, ˘Ó Ûڂ‰ÊÂÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ì͇ªÌË ‰Îfl ÌËı Ú‡ªÚ¸ ÔÂ͇ÒÌÓ ÛÒ‚¥‰ÓÏÎÂÌÛ Á‡„ÓÁÛ ÊËÚÚ˛. 燂¥Ú¸ ̇ÈÚÓ·ÌÚÌ¥¯ËÈ ÒÛ‰ ̇ÈÎ¥·Â‡Î¸Ì¥¯Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Û Ì‡È‰ÂÏÓ͇Ú˘̥¯¥È ‰Âʇ‚¥ Ì ÔÓ‰‡Ûπ ªÏ ÍË‚‡‚Ëı ÁÎÓ˜ËÌ¥‚ ÔÓÚË Î˛‰ÒÚ‚‡. ïÓ˜‡ ·Ë ڥθÍË ÓÁıÓ‰ËÎÓÒ¸ ÔÓ ÍÓÌÙ¥Ò͇ˆ¥˛ χÈ̇. Ä ·ÂÁ χÈ̇ Ú‡ ÔË‚¥Îª‚ – ÔÓ˘Ó Á‰‡ÎËÒfl ÔÓ‰‚Ë„Ë ˜Â‚ÓÌËı Ô‰ͥ‚? ∏ Î˯ Ó‰ËÌ ÒÛ‰, flÍËÈ ÔÓ‰‡Ûπ Ú¥ ÁÎÓ˜ËÌË. ëÛ‰ êóÒËÈÒ¸ÍÓª ì͇ªÌË. íÓÏÛ áÏ¥È ÒÔËÚ¸, Î˯ ‰ÓÔÓÍË ÈÓÏÛ Ì¥˜Ó„Ó Ì Á‡„ÓÊÛπ.
РОМАН МАЦЮК ФАНТАСМАГОРІЯ ДЕСЯТИЛІТНЬОЇ МЕТУШНІ
208
èÖêëèÖäíàÇà ì͇ªÌҸͥ χÒÓ‚¥ ‚ËÁ‚Óθ̥ Áχ„‡ÌÌfl Ì¥ÍÓÎË Ì ·ÛÎË ˜ËÒÚÓ ÂÎ¥„¥ÈÌËÏË ‚ ÂÚÌ¥˜ÌÓÏÛ ÒÂÌÒ¥ (ÍÓÎË ÂÎ¥„¥fl π ‡Ò‡). á‡‚Ê‰Ë ‚ÓÌË Ï‡ÎË ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì ԥ‰∂ÛÌÚfl. á‡‚Ê‰Ë Ô‡‚Îfl˜ËÏ Í·ÒÓÏ ·‡„‡˜¥‚, Í·ÒÓÏ ÍÓ‚ÓÔË‚ˆ¸, ·Û‚ ÍÎ‡Ò ˜ÛÊÓ„Ó ÂÚÌÓÒÛ ¥ ˜ÛÊÓª Ô‡‚‰Ë. ôÓÒ¸ ÔÓ‰¥·ÌÓ„Ó Ï‡πÏÓ ¥ ÌËÌ¥. ßÌÚ Ì ‰ÓÔÛÒÚË‚ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ‰¥·ÌÓ„Ó ‚·ÒÌË͇. ßÌÚ Ì ‰ÓÔÛÒÚË‚ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Û·‡Ì¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡. íËÏ Ò‡ÏËÏ ‚¥Ì ¥ÁÓ₇‚ Ò·Â, flÍ ÍÎ‡Ò Ô‡‡ÁËÚÛ˛˜ËÈ ¥ ˜ÛÊË̈¸ÍËÈ. ÇËÒÎӂβ˛˜ËÒ¸ ÏÓ‚Ó˛ ̇ÛÍË, ÍÎ‡Ò ‡ÌÚËÒÓˆ¥flθÌËÈ. äÎ‡Ò ÔÓÁ‡ Á‡ÍÓÌÓÏ.
Ú˘ÌÛ Ú‡‚ÏÛ Ì ÏÓÊ̇ Υ͂¥‰Û‚‡ÚË ‚ Ó‰ÌÛ ÏËÚ¸. é‰Ì‡Í, Ì ÏÂ̯ ÒÔ‡‚‰ÎË‚ËÏ π È ÍÓÌÚ‡∂ÛÏÂÌÚ, ˘Ó Ú‡ÍËÈ «Á‡ıËÒÚ» ¥Á Ô‚ÌÓª ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ¥‚ÌÓÁ̇˜ÌËÈ ÍÓÌÒ‚‡ˆ¥ª Á‡‰‡‚ÌÂÌËı ̉ۄ. Ç Ò‰ӂˢ¥ «¥ÒÚÓ˘ÌËı» ñÂÍÓ‚ ì͇ªÌË ·‡„‡ÚÓ „Ó‚ÓËÚ¸Òfl ÔÓ ‚Ú‡ÚË, flÍËı Á‡Á̇ÎÓ ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ‚¥‰ ‰¥flθÌÓÒÚË Á‡ı¥‰ÌËı Ï¥Ò¥ÓÌÂ¥‚. èÓÚÂ, Ì¥ıÚÓ ‰ÓÒ¥ Ì ÔӇ̇ΥÁÛ‚‡‚ ÔÓÁËÚË‚Ì¥ ‡ÒÔÂÍÚË Ú‡ÍÓª ‰¥flθÌÓÒÚË, ÁÓÍÂχ Á̇˜ÂÌÌfl ‰Îfl Ï¥ÒˆÂ‚Ó„Ó ‰ÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚‡ ÚÓ„Ó Ù‡ÍÚÛ, ˘Ó ÍÓÌÍÛÂ̈¥fl Á Ï¥Ò¥Ó̇ÏË ÒÔÓÌÛ͇π ÈÓ„Ó ¯Û͇ÚË ÌÓ‚¥ ÒÛ˜‡ÒÌ¥ ¯ÎflıË ‚ÔÎË‚Û Ì‡ Ò‚Ó˛ Ô‡ÒÚ‚Û. ᄇ‰‡Ì‡ „ÓÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸ «Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı» ñÂÍÓ‚ Á‚ÂÌÛÚËÒfl Á‡ Á‡ıËÒÚÓÏ ‰Ó ‰Âʇ‚Ë ‚Ëfl‚Îflπ ˆ¥Í‡‚ËÈ Ô‡‡‰ÓÍÒ. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ̇ Á‡ÔËÚ‡ÌÌfl, ˜Ë ‰Ó‚¥fl˛Ú¸ β‰Ë ‰Âʇ‚ÌËÏ ˜ËÌÓ‚ÌËÍ‡Ï ¥ ˜Ë ÓÁÛÏ¥˛Ú¸Òfl ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ̇ ÂÎ¥„¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ‡ı, χÎÓ ıÚÓ Á ‰ÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚‡ ˜Ë ‚¥ÌËı ‰‡ÒÚ¸ Òڂ‰ÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚ÓÌË ‚ÒÂÚ‡ÍË ‚‚‡Ê‡˛Ú¸, ˘Ó ÓÚ¥ «ÌÂÓ·ÚflÊÂÌ¥» ̇¯Ó˛ ‰Ó‚¥Ó˛ ˜ËÌÓ‚ÌËÍË ÔÓ‚ËÌÌ¥ Â∂Û₇ÚË ˆÂÍÓ‚Ì¥ ÔÓˆÂÒË, ÍÓÎË ÏÓ‚‡ ȉ ÔÓ ¥ÌÓÁÂÏÌËı Ï¥Ò¥ÓÌÂ¥‚. í‡Í χÒÓ‚‡ ˆÂÍӂ̇ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ¸ ‚ÔÛÒ͇π ˜ÂÂÁ ‚¥ÍÌÓ ÚÛ Ò‡ÏÛ «‰Âʇ‚Û», flÍÛ ˘Â ͥθ͇ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ Á‡‚ÁflÚÓ ‚Ë„‡Ìfl· ˜ÂÂÁ ‰‚Â¥. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ç ÔÂÒÔÂÍÚË‚¥ ÏÓÊÂÏÓ ÔÓ∂ÌÓÁÛ‚‡ÚË ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‰¥flθÌÓÒÚË ìÇé. üÍ˘Ó ì͇ªÌ‡ Á‡Î˯ËÚ¸Òfl ÌÂÔÓ‰¥ÎÂÌÓ˛, flÍ˘Ó ‡Ò‡ ˜Â‚ÓÌËı ÍÓÏ¥Ò‡¥‚ Á‡Î˯ËÚ¸Òfl ÍÂÛ‚‡ÚË ‚ ¥ÔÓÒÚ‡Ò¥ ˜ÛÊÓ¥‰ÌÓª ÔÎÛÚÓ͇ڥª, ¥ flÍ˘Ó ÁÎËÚÚfl Á ÔÓÚÛ„Ó˛ êóÒËÈÒ¸ÍÓª ¥ÏÔÂ¥ª ‚¥‰·Û‰ÂÚ¸Òfl Á ‰ÂflÍËÏ Á‡Ô¥ÁÌÂÌÌflÏ, – ÚÓ‰¥ Ô‰ ˆËÏ ÁÎËÚÚflÏ ÒÔÓÒÚÂ¥„‡ÚËÏÂÚ¸Òfl Ì‚ÂÎËÍËÈ ‚¥‰ÒڥΠ‡ÌÚËÛ͇ªÌÒ¸ÍËı ÔÓÎ¥ÚËÍ¥‚ Ú‡ ÔÓ„‡·Û‚‡ÌÌfl ·‡ÌÍ¥‚ Á óÒËÈÒ¸ÍËÏ Í‡Ô¥Ú‡ÎÓÏ. ÑÛχ˛, ˘Ó ˆËÏ ‡ÁÓÏ ÔÓ‰¥·Ì‡ ‰¥flθ̥ÒÚ¸ χÚËÏ ˜ËÒÚÓ Ô‡∂χÚ˘ÌËÈ ı‡‡ÍÚ ¥ Ì ÂÍÎflÏÛ‚‡ÚËÏÂÚ¸Òfl flÍ Ô‡Ú¥ÓÚ˘̇, ̇ ‚¥‰Ï¥ÌÛ ‚¥‰ Ô‰‚ÓπÌÌÓª. è¥ÒÎfl ÔËπ‰Ì‡ÌÌfl ‰Ó êóÒ¥ª Û͇ªÌˆ¥ ÔÓÏ‡Ì‰Û˛Ú¸ ‰‡Î¥ ÓÒ‚Ó˛‚‡ÚË ëË·¥. ëÔ‡‚‡ ‚ Ú¥Ï, ˘Ó êóÒ¥fl Ì ÏÓÊ ¥ÒÌÛ‚‡ÚË flÍ ‰ÂÏÓ͇Ú˘̇ ‰Âʇ‚‡. åÓÊÎË‚‡ Î˯ ÚÓڇΥڇ̇ êóÒ¥fl, ‡·Ó Ì¥fl͇. 燄‡‰‡πÏÓ, ˘Ó Ì·Óθ¯Â‚ˈ¸Í‡ êóÒ¥fl ÚÂÊ ·Û· ʇ̉‡ÏÒ¸ÍÓ˛ ‰Âʇ‚Ó˛. ç‡ÒÔ‡‚‰¥, ‰Ûχ˛, ÓÒ¥flÌË ıÓ˜ÛÚ¸ ÔÓÒÚÓ ÔÓ‰Ó‚ÊËÚË ÂÍÒÔÂËÏÂÌÚ Ì‡ˆ¥Ó̇Î-ÒÓˆ¥flÎ¥ÒÚ˘ÌÓª ç¥Ï˜˜ËÌË, ÓÁ‚ËÌÛÚËÒfl flÍÓÏÛ Á‡‚‡‰Ë· ÔÓ‡Á͇ Û ‰Û„¥È Ò‚¥ÚÓ‚¥È ‚¥ÈÌ¥. üÍ˘Ó ì͇ªÌÛ ‚ÒÚË„ÌÛÚ¸ ÓÁÔÓ‰¥ÎËÚË, ÚÓ‰¥ ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ìÇé Ó·ÏÂÊËÚ¸Òfl ɇ΢ËÌÓ˛ (‚Íβ˜‡˛˜Ë ãÂÏÍ¥‚˘ËÌÛ, á‡ı¥‰ÌÛ É‡Î˘ËÌÛ, á‡ÍÂÁÓÌÌfl, Ó‰ÌËÏ ÒÎÓ‚ÓÏ, ÂÚÌ¥˜Ì¥ ÁÂÏÎ¥. åÓÊÎË‚Ó, ¥ ÁÂÏÎ¥ ÌÓ‚Ëı ÔÓÒÂÎÂ̸, ÍÛ‰Ë Û͇ªÌˆ¥ ·ÛÎË ‚Ë‚ÂÁÂÌ¥, ¥ ‰Â ‚ÓÌË Á‡Ï¯ÍÛ˛Ú¸ ÍÓÏÔ‡ÍÚÌÓ, Ò͇ʥÏÓ,
êÓθ ‰Âʇ‚Ë ‡ÍÚË‚ÌÓ Ó·„Ó‚Ó˛πÚ¸Òfl ҸӄӉ̥ È Û Á‚’flÁÍÛ Á¥ ÒÔÓ·‡ÏË Ó·’π‰Ì‡ÚË ¥ÒÌÛ˛˜¥ 臂ÓÒ·‚Ì¥ ñÂÍ‚Ë ‚ Ӊ̠«ÒËθÌ ԇ‚ÓÒ·‚’fl». çËÌ¥¯Ì¥È ÓÁÍÓÎ ÒÔËÈχπÚ¸Òfl Ô‡‚ÓÒ·‚ÌÓ˛ Ò‚¥‰ÓÏ¥ÒÚ˛, ÁÓÍÂχ, flÍ Ì‡ÒÎ¥‰ÓÍ Ò··ÍÓÒÚË ì͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë. ßÁ Ò‚Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‰Âʇ‚Ì¥ ÒÚÛÍÚÛË ÚÂÊ Ì ÔÓÚË ·ÛÎË · χÚË ÒÔ‡‚Û Á Ӊ̥π˛ 臂ÓÒ·‚ÌÓ˛ ñÂÍ‚Ó˛ Á‡Ï¥ÒÚ¸ Ú¸Óı ¥ÒÌÛ˛˜Ëı – ÏÓÒÍӂҸ͇ ÏÓ‰Âθ Ú¥ÒÌÓª ÒÔ¥‚Ô‡ˆ¥ Ï¥Ê èÂÁˉÂÌÚÓÏ ¥ è‡Ú¥‡ıÓÏ ·‡„‡Ú¸ÓÏ Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ ˜ËÌÓ‚ÌËÍ‡Ï ÒÎÛÊËÚ¸ Á‡ ÔÓÒÚËÈ ¥ ÁÓÁÛÏ¥ÎËÈ Á‡ÁÓÍ. ê‡ÁÓÏ ¥Á ÚËÏ ÛÒ¥ ÒÔÓ·Ë Ó·’π‰Ì‡ÚË ¥ÒÌÛ˛˜¥ 臂ÓÒ·‚Ì¥ ñÂÍ‚Ë Ì‡¯ÚÓ‚ıÛ˛Ú¸Òfl ̇ ÓÔ¥, ÓÒͥθÍË Ô‰·‡˜‡˛Ú¸ ڇ͠ӷ’π‰Ì‡ÌÌfl ‰Ó‚ÍÓ· flÍÓ„ÓÒ¸ Ó‰ÌÓ„Ó Á ¥ÒÌÛ˛˜Ëı «fl‰Â» ¥Á ÔÓ„ÎË̇ÌÌflÏ ÛÒ¥ı ¥Ì¯Ëı. í‡Í, ÁÛÒËÎÎfl ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥ª èÂÁˉÂÌÚ‡ ã.䇂˜Û͇ Û 1992-93 . Ó·’π‰Ì‡ÚË Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËı ‰Ó‚ÍÓ· ÌÓ‚ÓÒÚ‚ÓÂÌÓ„Ó ä˪‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡Ú¥‡ı‡ÚÛ ‚ËÍÎË͇ÎË ÓÔ¥ ‰ÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚‡ È ‚¥ÌËı ì͇ªÌÒ¸ÍÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë, ˘Ó Ô·ۂ‡π Ô¥‰ ˛ËÒ‰Ë͈¥π˛ åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡Ú¥‡ı‡ÚÛ. áÛÒËÎÎfl ‡‰Ï¥Ì¥ÒÚ‡ˆ¥ª èÂÁˉÂÌÚ‡ ã.äÛ˜ÏË ÁÓ·ËÚË 199495 . Ú ҇Ï ‰Ó‚ÍÓ· «fl‰‡» ‚¥ÌËı åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡Ú¥‡ı‡ÚÛ Á‡Í¥Ì˜ËÎËÒfl Ì‚‰‡˜Â˛ ˜ÂÂÁ ÓÔ¥ «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌËı» ñÂÍÓ‚ ì͇ªÌË. ÇÔÓ‰Ó‚Ê 2000 ÓÍÛ ‡Íh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Å¥ÎËÈ Å¥). ÄΠÚÓ‰¥ ÔÓÚË Û͇ªÌˆ¥‚ ÒÚÓflÚËÏ Ì ÔÓθҸ͇ ‰ÂÙÂÌÁË‚‡, flÍ Ô‰ ‚¥ÈÌÓ˛, ‡ ‚Òfl ÔÓÚÛ„‡ çÄíé. üÍ˘Ó ëÎÓ‚‡˜˜ËÌ¥, ‚ÒÛÔ˜ ªª Á‡ıÓÔÎÂÌÌ˛ óÒËÈÒ¸ÍËÏ Í‡Ô¥Ú‡ÎÓÏ, ‚‰‡ÒÚ¸Òfl ‚ÒÚÛÔËÚË ‰Ó çÄíé ¥, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ, ÔÓÒ··¯‡π ÍÓÌÚÓθ ÔÓθҸÍÓ-ÒÎÓ‚‡ˆ¸ÍÓª „‡Ìˈ¥, Ì ‚ËÍβ˜ÂÌÓ, ˘Ó ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ìÇé ‚‰‡ÒÚ¸Òfl ÔÓ¯ËËÚË Ì‡ èfl¯¥‚˘ËÌÛ. ì ‚ÒflÍÓÏÛ ‡Á¥, êóÒ¥fl χÚËÏ Á Û͇ªÌˆflÏË ÒÔÓÍ¥È, ‡ ÔÓ ÚÛ ì͇ªÌÛ, flÍÛ Ì‡¯¥ ·‡Ú¸ÍË Ì‡ÁË‚‡ÎË Ï‡ÚÂËÍÓ‚Ó˛, ‡·Ó ‚ÂÎËÍÓ˛, ÔËȉÂÚ¸Òfl Á‡·ÛÚË. ÄÇíéçéåßü Ñ‚‡ ÒÎÓ‚‡ ÔÓ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë Ú‡Í Á‚‡ÌÓª ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ª ɇ΢ËÌË. ç ‰ÛÊ ÁÓÁÛÏ¥ÎËÏË π ‚Ë„Ó‰Ë ‚¥‰ Ú‡ÍÓª ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ª. üÍ˘Ó ÔËıËθÌËÍË ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ª ‰Ûχ˛Ú¸, ˘Ó ıÚÓÒ¸ ªÏ ‰ÓÁ‚ÓÎËÚ¸ Ò͇ÒÛ‚‡ÚË Î˛‰Ò¸Í¥ Ô‡‚‡ ͇ˆ‡Ô¥‚ Û Ú‡Í¥È ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ª, ÚÓ ‚ÓÌË ÔÓÏËÎfl˛Ú¸Òfl. üÍ˘Ó È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ÏËÎÓÒÚËÌ˛ Á ·˛‰ÊÂÚÛ, ÚÓ flÍÓÒ¸ Ì Î˘‡Ú¸ ڇͥ ‡∂ÛÏÂÌÚË ÔËıËθÌËÍ‡Ï ËÌÍÓ‚Ëı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚. äÓÎË-Ê È‰ÂÚ¸Òfl ÔÓ ‚¥‰‡ıÛ‚‡ÌÌfl Á ϥ҈‚Ëı Ô¥‰ÔËπÏÒÚ‚, ÍÓÌÚÓθ Á‡ ÔÓÚÓ͇ÏË Í‡Ô¥Ú‡ÎÛ, ÚÓ ‚ ͇ªÌ¥ ÒÛˆ¥Î¸ÌÓ„Ó ÂÍÂÚÛ ‰Îfl ÍÓÌÚÓβ ÔÓÚ¥·Ì‡ Ì äÓÌÒÚËÚÛˆ¥fl Ä‚ÚÓÌÓÏ¥ª, ‡ ÓÁ‚ËÌÛÚ‡ äÓÁ‡ çÓÒÚ‡ (ÔÓ-¥Ú‡Î¥ÈÒ¸ÍË – «Ì‡¯‡ ÒÔ‡‚‡», ÔÓ-Û͇ªÌÒ¸ÍË – «Ò‚¥È ‰Ó Ò‚Ó„Ó ¥Á
ÚË‚¥ÁÛ‚‡ÎËÒfl ÒÔÓ·Ë Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ûfl‰Û Á‡ÎÛ˜ËÚË ‰Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡‚ÓÒ·‚’fl äÓÌÒÚ‡ÌÚËÌÓÔÓθҸÍËÈ Ô‡Ú¥‡ı‡Ú, ˘Ó ‚ËÍÎË͇ÎÓ ¥¯Û˜ËÈ ÒÔÓÚË‚ åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡Ú¥‡ı‡ÚÛ. åÓÊ̇ ÔËÔÛÒÚËÚË, ˘Ó ‚ χȷÛÚ̸ÓÏÛ ‚ËÌË͇ÚËÏÛÚ¸ ÌÓ‚¥ ‚‡¥‡ÌÚË Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl. ß̯¥ ñÂÍ‚Ë Ú‡ ˆÂÍÓ‚Ì¥ Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ì͇ªÌË ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ Ì ‚ËÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ÔÓÚË Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÓ„Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl 臂ÓÒ·‚ÌËı ñÂÍÓ‚, ÓÁÛÏ¥˛˜Ë, ˘Ó ÒÚ‡Ì ÓÁÍÓÎÛ Ì χπ π‚‡Ì„ÂθҸÍÓª ÎÂ∂¥ÚËχˆ¥ª. ê‡ÁÓÏ ¥Á ÚËÏ, ‡ÍÚË‚¥Á‡ˆ¥fl ÓÎ¥ ‰Âʇ‚Ë ‚ ÂÎ¥„¥ÈÌËı ÔÓˆÂÒ‡ı ÒÚ‡ÌÓ‚ËÚ¸ ‰Îfl ÌËı ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÛ Á‡„ÓÁÛ, fl͇ ÔÓÍË ˘Ó Ó·„Ó‚Ó˛πÚ¸Òfl ‚ ˆÂÍÓ‚ÌËı ÍÓ·ı Î˯ ÍÛÎÛ‡ÌÓ. ç‡ Ì‡¯Û ‰ÛÏÍÛ, Ӊ̇ Á ̇Ȃ‡ÊÎË‚¥¯Ëı Ô˘ËÌ, ˜ÓÏÛ È ÔÓÌËÌ¥, ‚ÒÛÔ˜ ˜ËÒÎÂÌÌËÏ ÂÍÎÂÁ¥‡Î¸ÌËÏ, ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏ ¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌËÏ ÏÓÚË‚‡ˆ¥flÏ, Ì¥ÍÓÏÛ Ú‡Í ¥ Ì ‚‰‡ÎÓÒfl Ó·’π‰Ì‡ÚË Û͇ªÌҸ͠ԇ‚ÓÒ·‚’fl, ÔÓÎfl„‡π ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ‚ ÓÒÌÓ‚Û Ú‡ÍÓ„Ó Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl ‰ÓÒ¥ Ì ÔÓÍ·‰ÂÌÓ ÔË̈ËÔ ÚÓ·ÌÚÌÓ„Ó È ÌÂÛÈÌ¥‚ÌÓ„Ó ‚ËÁ̇ÌÌfl ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ ÍÓÊÌÓª ¥Á ñÂÍÓ‚. èË·ÎËÁÌËÈ Ô‡ËÚÂÚ ÒËÎ Ï¥Ê «ÔÓÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ˛» È «Ì‡ˆ¥Ó̇θÌÓ˛» „¥Î͇ÏË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡‚ÓÒ·‚’fl ÒÚÓªÚ¸ ̇ Ô¯ÍÓ‰¥ Ûڂ‰ÊÂÌÌ˛ Ú‡ÍÓª ÏÓ‰ÂÎ¥ «ÒËθÌÓ„Ó Ô‡‚ÓÒ·‚’fl», fl͇ Ô‰·‡˜‡Î‡ · ¥ÌÒÚÛÏÂÌڇΥÁ‡ˆ¥˛ ñÂ-
209
MИРОСЛАВ MAРИНОВИЧ РОЛЬ ЦЕРКОВ У БУДІВНИЦТВІ ПОСТКОМУНІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˜ÛÊËÏ»). ß ÍÓÌÚÓβÈÚ ÒÓ·¥ ̇ Á‰ÓÓ‚’fl˜ÍÓ ·ÂÁ ÛÒflÍÓª ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ª. á ‰Û„Ó„Ó ·ÓÍÛ, ÍÓÎË óÒËÈҸ͇ χ٥fl ÍÓÌÚÓβπ ÌËÌ¥ ·‡„‡ÚÓ ˜Ó„Ó ‚ Ú¥È-Ê ßڇΥª, – ˜ËÏ ªÈ Á‡‚‡‰ËÚ¸ ‡‚ÚÓÌÓÏ¥fl ɇ΢ËÌË? åË Á̇πÏÓ ·‡„‡ÚÓ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì ‡‚ÚÓÌÓÏÌËı ӷ·ÒÚÂÈ ‚ ì͇ªÌ¥, ‰Â ÓÁÍË‚‡ÚË ÓÚ‡ Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍÓ‚¥ Û͇ªÌÓÏÓ‚ÌÓª ÏÂ̯ËÌË Ì ‰ÛÊ ·ÂÁÔ˜ÌÓ. üÍ˘Ó ‚ ɇ΢ËÌ¥ ‰Ó ˆ¸Ó„Ó ˜‡ÒÛ ÛÒÒÍÓflÁ˚˜Ì˚ı ̇ Û͇ı ÌÓÒflÚ¸ (¥ ˜ËÏ ‰‡Î¥ ÚËÏ Ò‰˜̥¯Â), ÚÓ ÒÔ‡‚‡, χ·ÛÚ¸, Ì ‚ ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ª, ‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó „‡Î˘‡ÌËÌ Ì¥˜Ó„Ó Ì β·ËÚ¸ Ó·ËÚË ‚·ÒÌËÏË Û͇ÏË. 燂¥Ú¸, ˘Ó· ÓÁÏÓ‚ÎflÚË ¥‰ÌÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, – ÔÓ‰‡‚‡È ÈÓÏÛ Á‡ÍÓÌ. á‡ÍÓÌ π. Ň„‡ÚÓ ıÚÓ ÓÁÏÓ‚Îflπ? íÂÔ ÔÓ‰‡‚‡È, ˘Ó·Ë èÂÁˉÂÌÚ ÓÁÏÓ‚Îfl‚. üÍ ÏÓÊ èÂÁˉÂÌÚ Ì‡„Ó‚ÓËÚË Á‡ ͥθ͇ ϥθÈÓÌ¥‚ „‡Î˘‡Ì? 燂¥Ú¸ flÍ·Ë èÂÁˉÂÌÚ ÒÔ¥‚‡‚ ÒÓÎÓ‚ÂÈÍÓÏ – Ì¥˘Ó Ì ÁÏÛÒËÚ¸ „‡Îˈ¸ÍÓ„Ó ˜ËÌÓ‚ÌË͇ ÔËÔËÌËÚË ÎËÁ‡ÚË ı‡Îfl‚Ë ÛÒÒÍÓflÁ˚˜ÌÓ„Ó ÂÍÂÚ¸Ó‡-ϥθÈÓ̇, ‡·Ó ͇∂·¥ÒÚÒ¸ÍÓ„Ó ÔÓÍÛÓ‡. Ç é‰ÂÒ¥ Ò‚Ó„Ó ˜‡ÒÛ Ï¥Ò¸ÍËÈ „ÓÎÓ‚‡ ‚ËÍÓ̇‚ ‰‡ÌÛ ˘Â åËÍËÚÓ˛ ïÛ˘ÂÏ Ó·¥ˆflÌÍÛ: ÌËÌ¥¯Ìπ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ªÁ‰ËÚËÏÂ Û Ú‡Ï‚‡flı «Ì‡ ¯‡Ó». é‰ÂÒ‡ Ì χπ ÒÚ‡ÚÛÒÛ ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ª. ì 㸂ӂ¥, ̇ÚÓÏ¥ÒÚ¸, ıÓ˜ÛÚ¸ ‚Á‡„‡Î¥ ÁΥ͂¥‰Û‚‡ÚË Ú‡Ï‚‡ª. ᇷ‡ÚË π‰ËÌÂ, ˘Ó ‚ ̸ÓÏÛ ·ÛÎÓ ıÓÓ¯Ó„Ó. ÅÓ ëÚËÈÒ¸ÍËÈ Ô‡Í Á‡ ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ ÛÊ ‚ÒÚË„ÎË ‡‚ÚÓÌÓÏÌÓ ÒÔ‡ÒÍÛ‰ËÚË. 燂ÚÓÌÓÏ-
Í‚Ë ‚ Û͇ı ‚·‰Ë ˜Ë ̇‰Ï¥Ì ÁÓ˘ÂÌÌfl Á ̲. çÂÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl ÒËÚÛ‡ˆ¥ª ̇ ÍÓËÒÚ¸ flÍÓªÒ¸ Ó‰ÌÓª ñÂÍ‚Ë ÒÚ‡π ‚¥‰Ú‡Í «ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ˛ ‚ ÒÓ·¥», ÒÔÓÌÛÍÛ˛˜Ë β‰ÂÈ (¥ ‰Âʇ‚Û!) ¯Û͇ÚË ·¥Î¸¯ ÚÓ·ÌÚÌ¥ Ú‡ «¥ÌÍβÁË‚Ì¥» Á‡ÒÓ·Ë ‰Îfl Ó·’π‰Ì‡ÌÌfl. ßÒÌÛπ ˘Â Ó‰ËÌ ‡ÒÔÂÍÚ ‰Âʇ‚ÌÓ-ˆÂÍÓ‚ÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ ‚ ì͇ªÌ¥, flÍËÈ Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ Ó·ÚflÊÛπ ÒÛÒԥθ̥ ÔÓˆÂÒË ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓª Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª. íË‚‡ÎÂ È Ô¥‰Î„ΠÔ·ۂ‡ÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ô‡‚ÓÒ·‚’fl ‚ ÎÓÌ¥ Ô‡‚ÓÒ·‚’fl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó Ì ÏÓ„ÎÓ Ì ÔÓÁ̇˜ËÚËÒfl ̇ ÌËÌ¥¯Ì¸ÓÏÛ ÒÚ‡‚ÎÂÌÌ¥ Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËı ‰Ó Ò‡ÏÓª ¥‰Âª ‰Âʇ‚ÌÓª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ì͇ªÌË. éÒÚ‡ÌÌfl ‚ËÍÎËÍ‡π ‡·Ó ÌÂÔËÈÌflÚÚfl, ‡·Ó Òı‚‡ÎÂÌÌfl – ‚ Ó·Óı ‚ËÔ‡‰Í‡ı, ̇ ʇθ, ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÓ Á‡·‡‚ÎÂÌ ˜Ë ÂÏÓˆ¥ÈÌÓ Ì‡‰Ï¥Ì (Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª «ÌÓÏË»). í‡Í, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, π‡ı¥fl È ‰ÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚Ó ì͇ªÌÒ¸ÍÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë, ˘Ó Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡Ì‡ åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓÏÛ Ô‡Ú¥‡ı‡ÚÛ, ÌÂÁÏ¥ÌÌÓ ‚ËÒÚÛÔ‡π Á‡ ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ëëëê, ̇ÁË‚‡˛˜Ë ‰Âʇ‚ÌÛ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ì͇ªÌË «Ú‡„¥˜ÌÓ˛ ÔÓÏËÎÍÓ˛». éÒÓ·ÎË‚Ó Ú‡Í‡ ÔÓÔ‡„‡Ì‰‡ ‡ÍÚË‚¥ÁÛ‚‡Î‡Òfl 2000 ÓÍÛ Û Á‚’flÁÍÛ Á Ó·„Ó‚ÓÂÌÌflÏ ÔËÚ‡ÌÌfl ͇ÌÓÌ¥Á‡ˆ¥ª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ¥ÏÔ‡ÚÓ‡ h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
РОМАН МАЦЮК ФАНТАСМАГОРІЯ ДЕСЯТИЛІТНЬОЇ МЕТУШНІ
210
̇ é‰ÂÒ‡ Ì Á‡ıÓڥ· ÚÂϥ̇ÎÛ – ¥ èÂÁˉÂÌÚ ‰ÂÒflÚ¸ ÓÍ¥‚ Ì ϥ„ ÒÓ·¥ Á ̲ ‰‡ÚË ‡‰Ë. 燂ÚÓÌÓÏÌËÈ ëÛÍ¥Ò Á‡ıÓÚ¥‚ θ‚¥‚Ò¸ÍÓ„Ó ‚Ó‰Ó͇̇ÎÛ – ¥ ‚Ê χπ. èÓ ˘Ó ÏË „Ó‚ÓËÏÓ, Ô‡ÌÓ‚Â! ó‡ÒÓÏ Ì‡Úfl͇˛Ú¸ ÔÓ ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÛ Á‡ı¥‰ÌÓÛ͇ªÌÒ¸ÍÛ ‰Âʇ‚Û. íÓ ˆÂ ·Ë χ· ·ÛÚ¸ ÌÓ‚‡ ëÔ‡Ú‡ ˜Ë å‡Í‰ÓÌ¥fl? Ä ‰Â ‚ÁflÚË Òԇڇ̈¥‚? ÄÎÂÍ҇̉‡ å‡Í‰ÓÌÒ¸ÍÓ„Ó ‚Ê χπÏÓ? Ç¥‰‰‡ÚË Î¸‚¥‚Ҹͥ ͇ϒflÌˈ¥ ÔÓÔÂÂ‰Ì¥Ï ‚·ÒÌËÍ‡Ï Û çÂÁ‡ÎÂÊÌ¥È É‡Î˘ËÌ¥, Á‚˘‡ÈÌÓ ·Û‰Â ÔÓÒÚ¥¯Â. Ç ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ Í˪‚Ò¸Í¥È ·˛Ó͇ڥª ·Û‰Â Á‡Ò¸. 臂‰‡, fl ÒÛÏÌ¥‚‡˛Òfl, ˜Ë çÂÁ‡ÎÂÊÌÛ É‡Î˘ËÌÛ ÔËÈÏÛÚ¸ ‰Ó çÄíé. Ä ÓÚ ˘Ó 㸂¥‚Ҹ͇ ̇ÛÍÓ‚‡ ·¥·Î¥ÓÚÂ͇ ̇ ‰Û„ËÈ ‰Â̸ ÁÓ·ËÚ¸Òfl Á‡Í·‰ÓÏ éÒÒÓÎ¥ÌÒ¸ÍËı – Ì ÒÛÏÌ¥‚‡˛Ò¸. ëÛÏÌ¥‚‡˛Ò¸, ˜Ë ‚ çÂÁ‡ÎÂÊÌ¥È É‡Î˘ËÌ¥ ÏÓ‰ÌÓ ·Û‰Â ÓÁÏÓ‚ÎflÚË Ì‡ ‚ÛÎˈ¥ Ú‡ Û „Óχ‰Ò¸ÍÓÏÛ Ú‡ÌÒÔÓÚ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛. éÒÓ·ËÒÚÓ fl ÒÍÓËÒÚ‡˛. å‡ÚËÏÛ ÁÏÓ„Û ÛÊË‚‡ÚË Ò‚¥È ‡‚ÒÚ¥flˆ¸ÍËÈ ∂ÂÓ∂‡Ù¥˜ÌËÈ ‡ÚÎflÒ ‚¥‰ 1893„ÓÊÓÍÛ. 臂‰‡, ‰Ó‚‰ÂÚ¸Òfl ‚Ë‚˜ËÚË Ì¥Ïˆ¸ÍÛ ÏÓ‚Û. ÄΠÏÓ‚Ë fl β·Î˛. ì͇ªÌˆ¸ χπ ÓÒÓ·ÎË‚ËÈ ‰‡ ‰Ó ÓÁÏÓ‚ÎflÌÌfl ˜ÛÊËÏË ÏÓ‚‡ÏË. ç ÚÂ, ˘Ó ͇ˆ‡Ô. èÓ Í‡ˆ‡ÔÓ‚¥ Ó‰‡ÁÛ ‚ˉÌÓ, ˘Ó ‚¥Ì Ò‡Ï Ò‚¥È. èÓ Û͇ªÌˆÂ‚¥ – Ì¥. åÓª Ӊ˘¥, flÍ ÓÁÏÓ‚ÎflÎË ÔÓθҸÍÓ˛, ÚÓ Ê‡‰ÂÌ ÔÓÎflÍ Ì χ‚ ªı Á‡ ˜ÛÊËı. Ä Ì¥Ïˆ¸-
ç¥ÍÓ·fl ßß. ÑÎfl ÔËÍ·‰Û ÏÓÊ̇ ÔÓˆËÚÛ‚‡ÚË Äı¥Ï‡Ì‰ËÚ‡ ì͇ªÌÒ¸ÍÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë íËÚ‡ Á é‰ÂÒË: «ñ‡ ç¥ÍÓÎ‡È ßß – Ò‚flÚËÈ, ‡ ÓÚÊÂ, ‰Âʇ‚ÌËÈ ÛÒÚ¥È ‰Ó Ì¢‡ÒÌÓ„Ó 1917 ÓÍÛ ·Û‚ ·Î‡„Ó‰‡ÚÌËÏ, ÅÓ„Ó‚ÒÚ‡ÌÓ‚ÎÂÌËÏ, ‡ ÓÚÊÂ, ڥθÍË Ú‡Í‡ ‰Âʇ‚Ì¥ÒÚ¸ Ì‡Ï ¥ ÔÓÚ¥·Ì‡»13 . èÓ¥ÏÔÂҸ͇ ÔÓÁˈ¥fl ìèñ, flÍ ˆÂ Ì ‰Ë‚ÌÓ, Ó·ËÚ¸ ªª ÒÓ˛ÁÌËˆÂ˛ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚: ̇ ÚÓ„Ó¥˜ÌËı ‚Ë·Ó‡ı èÂÁˉÂÌÚ‡ ì͇ªÌË Ô‡‚ÓÒ·‚Ì¥ ÔÓÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓª Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ ‚ËÒÚÛÔËÎË Ì‡ Ô¥‰ÚËÏÍÛ Í‡Ì‰Ë‰‡Ú‡ ‚¥‰ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ¥‚ èÂÚ‡ ëËÏÓÌÂÌ͇. ì Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚‡Ì¥È ˆ¥È ñÂÍ‚¥ ÔÂÒ¥ ‚‰ÂÚ¸Òfl ÔÓÒÚ¥È̇ ‡„¥Ú‡ˆ¥fl Á‡ ÓÁË‚ Ô‡ÚÌÂÒÚ‚‡ ¥Á á‡ıÓ‰ÓÏ, çÄíé, Ö‚ÓÔÂÈÒ¸ÍËÏ ëÓ˛ÁÓÏ. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, Û͇ªÌҸͥ 臂ÓÒ·‚Ì¥ ñÂÍ‚Ë, ˘Ó Ô·ۂ‡˛Ú¸ ̇ ‡‚ÚÓÍÂهθÌÓÏÛ ÒÚ‡ÚÛÒ¥, ‚ËÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ̇ Ô¥‰ÚËÏÍÛ ‰Âʇ‚ÌÓª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ì͇ªÌË. í‡Í, ‰Îfl ÔËÍ·‰Û, è‡Ú¥‡ı ä˪‚Ò¸ÍËÈ ¥ ‚Ò¥πª êÛÒË-ì͇ªÌË î¥Î‡ÂÚ (ÑÂÌËÒÂÌÍÓ), ˘Ó π Ô‚Óπ‡ıÓÏ ì͇ªÌÒ¸ÍÓª 臂ÓÒ·‚ÌÓª ñÂÍ‚Ë – ä˪‚Ò¸ÍËÈ è‡Ú¥‡ı‡Ú, Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ Á‡fl‚Ë‚: «ç‡¯‡ ñÂÍ‚‡ Ô¥‰ÚËÏÛπ Û͇ªÌÒ¸ÍËı Ô‡Ú¥ÓÚ¥‚, flÍ¥ Ú‚Â‰Ó ÒÚÓflÚ¸ ̇ ‰Âʇ‚Ìˈ¸ÍËı ÔÓÁˈ¥flı, ‚‰ÛÚ¸ ·ÓÓÚ¸·Û Á‡ Ûڂ‰ÊÂÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚Ë»14 . ÑÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚Ó ˆ¥πª ñÂÍ‚Ë Ó¥πÌÚÛπÚ¸Òfl, ‚ ÓÒh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÍÓ˛ ·‡Ú¸ÍÓ flÍ Ó„ËÁÌÛ‚Òfl ‰Ó ¯‚‡·‡, ÚÓ Ï‡ÎÓ Ì ‰¥ÒÚ‡‚ ÓÎÓ‚ÓÏ ÏÂÊË Ó˜Ë. ÇßêÄ Ç ·ÂÁ̇‰¥ÈÌ¥È ÒËÚÛ‡ˆ¥ª, Áχθӂ‡Ì¥È ‚ˢÂ, ıÓ˜ÂÚ¸Òfl ÁÌÓ‚ «¯Û͇ÚË ‚ËıÓ‰Û». ç ÔÓÚ¥·ÌÓ ˆ¸Ó„Ó Ó·ËÚË. ç‡ ÁÂÏÎ¥ ÍÓÊ̇ Ú‚‡ËÌ͇ ÔÎÓ‰ËÚ¸Òfl ¥ ÊË‚Â. å¥Î¸ÈÓÌË ‚ˉ¥‚ ¥ÒÌÛ˛Ú¸ ¥ Ì ‰Ûχ˛Ú¸ ÔÓ «‚Ëı¥‰». óÓÏÛ Ó‰Ì¥ Ì ÁÊÂÎË Ë̸¯Ëı? ÅÓ ÍÓÊÂÌ ‚ˉ Ô¥‰Ò‚¥‰ÓÏÓ Á̇π Ô‡‚‰Û. í¥Î¸ÍË Ò‚Ó˛ Ô‡‚‰Û. äÓÊÂÌ ‚ˉ ‚Ï¥π ÛÔ¥Á̇ÚË ‚ÓÓ„‡ ¥ ÛÔ¥Á̇ÚË ÔÓÊË‚Û. ëÚ¥ÈÍ¥ÒÚ¸ ÔÓÚË ˜ÛÊÓª Ô‡‚‰Ë. 킉¥ÒÚ¸ Û ‚¥ÌÓÒÚ¥ Ò‚ÓπÏÛ ‚ˉÛ. çÂ̇‚ËÒÚ¸ ‰Ó ˜ÛÊÓª «ÒÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚË», fl͇ Ô˥͇π ·ÛÚË ÔÓ„ÌÓπÏ. ä¥Ï ·Ó„¥‚, ̇ˆ¥ª ˘Â Á̇˛Ú¸ ‰Ëfl‚ÓÎ¥‚. ÑËfl‚ÓÎ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ̇ˆ¥ª ‚ËÎ¥Á ¥Á ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó ·ÓÎÓÚ‡ ÒÓÚÌ¥ ÓÍ¥‚ ÚÓÏÛ ‚ ÔÛÌÍÚ¥ 380 Òı¥‰ÌÓª ‰Ó‚„ÓÚË ¥ 560 Ô¥‚Ì¥˜ÌÓª ¯ËÓÚË. üÍ˘Ó ˆ˛ π‰ËÌÛ Á‡ÔÓ‚¥‰¸ Á‡Ò‚ÓªÚ¸ ÍÓÊÌ Û͇ªÌҸ͠ÌÂÏÓ‚Îfl ˘Â Ô‰ è¯ËÏ è˘‡ÒÚflÏ – ÈÓ„Ó ·‡Ú¸ÍË Ì „Ó¥ÚËÏÛÚ¸ ‚ ÔÂÍÎ¥ Á‡ Á‡‰Û ÍÓ‚Ë ¥ „¥ıË Ì‡˘‡‰Í¥‚. éˆÂ ¥ π «ÓÒÚ‡ÌÌ¥È ¯‡ÌÒ» ¥ «ÓÒÚ‡ÌÌfl ̇‰¥fl».
Ì
Â
Á
Î
Ë
Ï
Ú
Ë
ı
Ë
Ï
.
.
.
¥‰ÂÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ÔÓÚËÒÚÓflÌÌfl, Ì¥Ê ÔËÏËÂÌÌfl. êÓÁÏËÚ¥ÒÚ¸ ÂÚÌ¥˜ÌÓª, ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª È ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ̇ÔÛ„‡ ‚Ë·ÓÛ ÔÂÒÔÂÍÚË‚ÌÓ„Ó ¯ÎflıÛ ÓÁ‚ËÚÍÛ – ‚Ò ˆÂ ÔÓ·ÎÂÏË Ì‡‰ÚÓ ÒÍ·‰Ì¥, ˘Ó· ·ÛÎÓ ¥Ì‡Í¯Â.
ÌÓ‚ÌÓÏÛ, ̇ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÒÚÛÍÚÛË Ô‡‚Ó„Ó ‡·Ó Ûθڇԇ‚Ó„Ó (flÍ Ì‡ÔËÍ·‰ ìçÄ-ìçëé) ÒÔflÏÛ‚‡ÌÌfl. ç‡ ‰ÛÏÍÛ Ó„Îfl‰‡˜¥‚, «„ÂÍÓ-͇ÚÓÎËÍË Û ÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ Á Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËÏË ‚Ëfl‚Îfl˛Ú¸ ·¥Î¸¯Û ÔÓÎ¥Ú˘ÌÛ ‡ÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ ̇ ‚Ë·Ó‡ı, Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÒÚÛÍÚÛË Ô‡‚Óª (˜‡ÒÓÏ Ì‡‚¥Ú¸ Ûθڇԇ‚Óª) Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª»15 . ÇÓÌË ÚÂÊ Ï‡ÈÊ ӉÌÓÒÚ‡ÈÌÓ ‚ËÒÚÛÔ‡˛Ú¸ ̇ Ô¥‰ÚËÏÍÛ ‰Âʇ‚ÌÓª ÌÂÁ‡ÎÂÊÌÓÒÚË ì͇ªÌË. üÍ Á‡Ò‚¥‰˜Ûπ ‚¥‰ÓÏËÈ ÍËÚËÍ Ì‡ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌËı Ó·ÂÚÓÌ¥‚ Û ÔÓÁˈ¥ª ˆ¥πª ñÂÍ‚Ë ÒÂÒÚ‡ ëÓÙ¥fl ëÂÌËÍ, «the UGCC has absorbed the view that in a national state the Church too must be national»16 . êËÏÓ-͇ÚÓÎˈ¸ÍËÏ ¥ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚÒ¸ÍËÏ ÒԥθÌÓÚ‡Ï, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ‚·ÒÚË‚‡ ÒÚËχ̥ÒÚ¸ (flÍ˘Ó Ì ˆ¥ÎÍÓ‚ËÚ Á‡Ô˜ÂÌÌfl) ˘Ó‰Ó Ô‡Ú¥ÓÚ˘ÌÓ-̇ˆ¥Ó̇ΥÒÚ˘ÌÓª ËÚÓËÍË. é‰Ì‡Í ڇ͇ ÌÂÈڇθ̥ÒÚ¸ ˜‡ÒÓÏ ÒÚ‡π ‚ Ó˜‡ı ̇ˆ¥Ó̇θÌÓ Á‡‡Ì∂‡ÊÓ‚‡ÌËı ıËÒÚËflÌ Ò‚¥‰˜ÂÌÌflÏ ·‡ÍÛ ÎÓflθÌÓÒÚË ˘Ó‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰Âʇ‚ÌÓÒÚË Á‡„‡ÎÓÏ. í¥ ˜Ë ¥Ì¯¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÔÓÁˈ¥ª Û͇ªÌÒ¸ÍËı ñÂÍÓ‚, ·ÂÁ ÒÛÏÌ¥‚Û, ÒÔ‡‚Îfl˛Ú¸ ‚ÂÎËÍËÈ ‚ÔÎË‚ ̇ Ô‡ÒÚ‚Û, Á‡‰‡˛˜Ë ªÏ Ô‚̥ ¥‰ÂÓÎÓ„¥˜Ì¥ ÍÓÓ‰Ë̇ÚË. é‰Ì‡Í, ÁÌÓ‚Û Ê Ú‡ÍË, ‚ ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔ‡‰ÍÛ ñÂÍ‚Ë π ‰ÊÂÂÎÓÏ ‡‰¯Â h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
а н д р i й
©
‡ Ì ‰ ¥ È
Ó Í ‡ ‡ ,
ßÁÓÎflˆ¥ÓÌ¥ÒÚҸͥ ÚẨÂ̈¥ª Ú‡ ‚ÔÎË‚ ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚ Ï¥Ê ëıÓ‰ÓÏ ¥ á‡ıÓ‰ÓÏ ìÔÓ‰Ó‚Ê 90-ı ÓÍ¥‚ Ô‡‚ÓÒ·‚’fl, ‡·Ó, ‚ ¯Ë¯ÓÏÛ ÒÂÌÒ¥, ‚Ò¥ ëı¥‰Ì¥ ñÂÍ‚Ë ‚ ì͇ªÌ¥, ÓÔËÌËÎËÒfl Ô‰ ‰‚Óχ ÒËθÌËÏË, ÏÓ‰ÂÌ¥ÁÓ‚‡ÌËÏË ÙÓχÏË ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡ – ËÏÓ-͇ÚÓÎˈËÁÏÓÏ ¥ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏÓÏ, – ‚ ÚÓÈ ˜‡Ò flÍ Ò‡Ï¥ ‚ÓÌË, Á‰‡πÚ¸Òfl, ÌÂÒÔÓÏÓÊÌ¥ ‚ÌÂÒÚË ÁÏ¥ÌË (‡·Ó ÔË̇ÈÏÌ¥ ΄ÍÓ ‚ÌÂÒÚË ªı) Û Ò‚Ó˛ Ì‡È‚Ë˘Û ˆ¥ÌÌ¥ÒÚ¸ – Ú‡‰Ëˆ¥˛. ñ ÒÚ‚Ó˛π Á̇˜ÌËÈ «ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÈ ‚¥‰Ë‚» Ï¥Ê Á‡ı¥‰ÌËÏ ¥ Òı¥‰ÌËÏ ıËÒÚËflÌÒÚ‚ÓÏ (ÓÒÓ·ÎË‚Ó Ô‡‚ÓÒ·‚’flÏ), ‚ ÂÁÛθڇڥ flÍÓ„Ó Ô‡‚ÓÒ·‚’fl, ˘Ó Û Ò‚Óªı ̇ıË·ı Ú‡ Ó¥πÌÚ‡ˆ¥ª ‚Ëfl‚Îflπ ÚẨÂ̈¥˛ ‰Ó ‡ı‡ª˜ÌÓÒÚË, Á‡Á̇π ‚ÂÎËÍÓ„Ó ÚËÒÍÛ ‚ ̇ÔflÏÍÛ ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª. Ç‚‡Ê‡πÚ¸Òfl, ˘Ó ¥ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚҸͥ, ¥ ËÏÓ-͇ÚÓÎˈ¸Í¥ Ï¥Ò¥ÓÌÂË π ·¥Î¸¯ ÍÓÌÍÛÂÌÚÓÒÔÓÏÓÊÌËÏË, Ì¥Ê Ï¥ÒˆÂ‚¥ Ô‡‚ÓÒ·‚Ì¥17 . 砉˂ÌÓ, ˘Ó ‚ Ô‡‚ÓÒ·‚’ª (È ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë ‚ ̇ÒÚÓflı „ÂÍÓ͇ÚÓÎËÍ¥‚) Á‡ ÓÒÚ‡ÌÌπ ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ÔÓÒËÎËÎËÒ¸ ¥ÁÓÎflˆ¥Ó-
2 0 0 1
полтавський «суржик» та духовне плебейство
MИРОСЛАВ MAРИНОВИЧ РОЛЬ ЦЕРКОВ У БУДІВНИЦТВІ ПОСТКОМУНІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
о к а р а
на захист російської мови
211
ቇπÚ¸Òfl, Ì¥‰Â Û Ò‚¥Ú¥ Ì ÁÌÛ˘‡˛Ú¸Òfl Ú‡Í Ì‡‰ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, flÍ Û èÓÎÚ‡‚¥. 亮‡ ˘Ó ‚ äÂÏÂ̘ۈ¥, åË„ÓÓ‰¥ Ú‡ ã۷̇ı. 臂‰‡, Û ï‡ÍÓ‚¥, äËπ‚¥, ÑÌ¥ÔÓÔÂÚÓ‚Ò¸ÍÛ, ãÛ„‡ÌÒ¸ÍÛ ˜Ë é‰ÂÒ¥ ÓÒ¥ÈҸ͇ ÏÓ‚‡ Ì ̇·‡„‡ÚÓ Í‡˘‡ ¥ Ú‡ÍÓÊ ‰ÛÊ ‰‡ÎÂ͇ ‰Ó ÒÔ‡‚Ê̸Ӫ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª – ÏÓ‚Ë èۯͥ̇, íÓÎÒÚÓ„Ó, ∏ÒḀ̂̇ Ú‡ Ä̉¥fl è·ÚÓÌÓ‚‡. ÇËfl‚ËÎÓÒfl, ˘Ó ÛÒË٥͇ˆ¥fl Û͇ªÌˆ¥‚, fl͇ χ· ϥ҈ ÛÔÓ‰Ó‚Ê Í¥Î¸ÍÓı ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ÒÚÓÎ¥Ú¸, ‰ÓÓ„Ó Ó·¥È¯Î‡Òfl Ô¯ Á‡ ‚ÒÂ Ò‡Ï¥È ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È ÏÓ‚¥. ÄΠflÍ˘Ó Û èÓÎÚ‡‚¥ Ú‡ ‚ ì͇ªÌ¥ ‚Á‡„‡Î¥ ÓÒ¥ÈҸ͇ ‰Â„‡‰Ûπ, ÚÓ Û͇ªÌҸ͇ – ÔÓÒÚÓ ÁÌË͇π (ÓÒÓ·ÎË‚Ó Á ÓÁÏÓ‚ÌÓª Ô‡ÍÚËÍË): ˜ÂÂÁ Ì ‰ÛÊ ÚË‚‡ÎËÈ ˜‡Ò ‚¥‰ ̪ ÏÓÊÛÚ¸ Á‡Î˯ËÚËÒfl Î˯ ÒÔÓÏËÌË Ú‡ ÚÓÏË Î¥Ú‡ÚÛÌÓª ÒÔ‡‰˘ËÌË, flÍÛ Ì¥ıÚÓ Ì ·Û‰Â ˜ËÚ‡ÚË, ªª ÌÓÒ¥flÏË Á‡‡Á π Ô‚‡ÊÌÓ Î˛‰Ë ÒÚ‡¯Ó„Ó ‚¥ÍÛ, flÍ¥, ÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, Ì ‚¥˜Ì¥, ‡ Ú‡ÍÓÊ «ÔÓÙÂÒ¥ÈÌ¥ Û͇ªÌˆ¥», „Ûχ̥ڇ̇ ¥ÌÚÂÎ¥„Â̈¥fl – ‚˜ËÚÂÎ¥, ‚ËÍ·‰‡˜¥, ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍË, ÊÛ̇ΥÒÚË, ÏÛÁÂÈÌËÍË, ÔÓÎ¥Ú˘̥ ‡ÍÚË‚¥ÒÚË, ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ ˘Â È Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍË ‚·‰Ë.
Ì¥ÒÚҸͥ ÚẨÂ̈¥ª. ñÂÈ ¥ÁÓÎflˆ¥ÓÌ¥ÁÏ ‚Ëfl‚ÎflπÚ¸Òfl, ÁÓÍÂχ, Û Ì·‡Ê‡ÌÌ¥ ‚ÒÚÛÔ‡ÚË Û ÔflÏ¥ ÍÓÌÍÛÂÌÚÌ¥ ÒÚÓÒÛÌÍË Á ¥Ì¯ËÏË ñÂÍ‚‡ÏË, ‚ ÛÔ‰ÊÂÌÓÒÚ¥ ˘Ó‰Ó Ô‡ÚÌÂÒ¸ÍÓ„Ó ·Ó„ÓÒÎÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó ‰¥‡ÎÓ„Û, Û ÒıËθÌÓÒÚ¥ ‚¥‰ÌÓÒËÚË ·Û‰¸-flÍ¥ ‚·ÒÌ¥ ‚Ú‡ÚË Ì‡ ‡ıÛÌÓÍ ÔÓÁÂÎ¥ÚËÁÏÛ. áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó Ú‡ÍËÈ ¥ÁÓÎflˆ¥ÓÌ¥ÁÏ ÓÔÓÒ‰ÍÓ‚‡ÌÓ ‚ÔÎË‚‡π ̇ ·‡Ê‡ÌÌfl È ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ñÂÍÓ‚ ÒÔËflÚË ÏÓ‰ÂÌ¥Á‡ˆ¥ª ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ÔÂÂÓ¥πÌÚÛ‚‡ÌÌ˛ ÈÓ„Ó Ì‡ Ï¥Ê̇Ӊ̥ (‚ Ó˜‡ı ‰ÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚‡ – ÔÓÁ‡ı¥‰Ì¥) Òڇ̉‡ÚË. Ň ·¥Î¸¯Â, ̇ÔËͥ̈¥ 90-ı ÓÍ¥‚ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌ¥ Û͇ªÌҸͥ ñÂÍ‚Ë ÒÚ‡ÎË ‡‰¯Â ÍÓÌÒ‚‡ÚË‚ÌËÏ ÂÎÂÏÂÌÚÓÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, Ì¥Ê ‡ÍÚË‚ÌËÏ ˜ËÌÌËÍÓÏ ÔÂÂÚ‚ÓÂ̸. ÇÚ¥Ï, ˆfl ÔÓ·ÎÂχ χπ È ¥Ì¯¥ „‡Ì¥. ëÎ¥‰ ‚ËÁ̇ÚË, ˘Ó ıËÒÚËflÌÒ¸ÍËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ÒÎÓ‚’flÌÒ¸ÍÓ„Ó ëıÓ‰Û, Ú‡Í ‰Ó‚„Ó ÔËÚÎÛÏ₇ÌËÈ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ‡ÏË, ‚Ò ˘Â Ì Á‡Ò‚ÓπÌÓ ÒÛ˜‡ÒÌËÏ Ò‚¥ÚÓÏ. ßÁÓÎflˆ¥ÓÌ¥ÒÚҸͥ ÚẨÂ̈¥ª ˜‡ÒÚËÌË Òı¥‰ÌËı ıËÒÚËflÌ ‰Ó Ô‚ÌÓª Ï¥Ë π ‡͈¥π˛ ̇ ÔÓ„Îfl‰Ë ˜ËÒÎÂÌÌËı Á‡ı¥‰ÌËı Ï¥Ò¥ÓÌÂ¥‚ (ÓÒÓ·ÎË‚Ó ı‡‡ÍÚÂÌËı ªÏ ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 90-ı ÓÍ¥‚), ˘Ó ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘̇ ÚÂËÚÓ¥fl π ˜ËÒÚËÏ ‡ÍÛ¯ÂÏ, Ô˘ÂÌËÏ ·ÛÚË Á‡ÔÓ‚ÌÂÌËÏ á‡ı¥‰ÌËÏË ñÂÍ‚‡ÏË. ëËÚÛ‡ˆ¥˛ ÔÓ„¥¯Û‚‡Î‡ ÔËıÓ‚‡Ì‡ ÍÓÌÍÛÂ̈¥fl Ï¥Ê Ò‡ÏËÏË Á‡ı¥‰ÌËÏË Ï¥Ò¥Ó̇ÏË. ÖÎÂÏÂÌÚ ÍÓÌÍÛÂ̈¥ª ·Û‚ ̇ÒڥθÍË ÒËθÌËÏ, ˘Ó Ï¥Ò¥ÓÌÂË h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ ОКАРА НА ЗАХИСТ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ. ПОЛТАВСЬКИЙ «СУРЖИК» ТА ДУХОВНЕ ПЛЕБЕЙСТВО
212
ëÚ‡Ì flÍ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª, Ú‡Í ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚ ̇ ëı¥‰Ì¥È ì͇ªÌ¥ – ˆÂ ‰‚‡ ¥ÁÌËı Ó·‡ÁË ÒÏÂÚË: Û͇ªÌҸ͇ – ‚Ïˇ˛˜‡ (‰¥È¯ÎÓ ‰Ó ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚Ó̇ ‚ËÓ‰ÊÛπÚ¸Òfl ‚Ê ̇‚¥Ú¸ ̇ ÒÂÎ¥!), ÓÒ¥ÈҸ͇ – ÏÂÚ‚‡. ÄΠÏÂÚ‚‡ Ì ‚ ÚÓÏÛ ÓÁÛÏ¥ÌÌ¥, ˘Ó ‚Ó̇ ÒÍÓÓ ÁÌËÍÌÂ, ‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó Ì χπ Ó„‡Ì¥˜ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl Ú‡ Ó„‡Ì¥˜ÌÓ„Ó Ò‰ӂˢ‡ ¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl, Ì χπ ÍÓ¥ÌÌfl ‚ ÔËÓ‰ÌÓÏÛ ÏÓ‚ÎÂÌÌ¥, Ì χπ ̇ӉÌËı ‰¥‡ÎÂÍÚ¥‚. êÓÁÔ‡‰ ëëëê, ÒԥθÌÓ„Ó ÒÓ‚πˆ¸ÍÓ„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÔÓÒÚÓÛ Ú‡ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËı ¥ÌÙ‡ÒÚÛÍÚÛ Á̇˜ÌÓ ÔÓÒËÎË‚ ‰Â„‡‰‡ˆ¥˛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª. íÓÏÛ È ÒÛ˜‡ÒÌËÈ ÒÚ‡Ì Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Ì‡ ëı¥‰Ì¥È ì͇ªÌ¥ ı‚Ëβπ Ú‡ ÌÂÔÓÍÓªÚ¸, ‡ ÒÚ‡Ì ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª – ‰‡ÚÛπ. å’fl͇ ‚ËÏÓ‚‡, ÌÂÒÚÂÔÌ ‰Îfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ‚Ûı‡ «„Â͇ÌÌfl», ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ‰Û͈¥ª ÌÂ̇„ÓÎÓ¯ÂÌËı „ÓÎÓÒÌËı, ÔËڇχÌÌ¥ ÛÒ¥Ï ·ÂÁ ‚ËÌflÚÍÛ Ï¯͇̈flÏ ì͇ªÌË, ‰Ó‰‡˛Ú¸ ‚ ªıÌ¥ı ‚ÛÒÚ‡ı Û͇ªÌÒ¸Í¥È ÏÓ‚¥ ˜‡¥‚ÌÓÒÚË Ú‡ ÏÂÎÓ‰¥ÈÌÓÒÚË, ‡ ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È – ÌÂÓı‡ÈÌÓÒÚË Ú‡ ÊÎÓ·Ò¸ÍÓ„Ó ‚¥‰Ú¥ÌÍÛ. ëÎ¥‰ Á‡Û‚‡ÊËÚË, ˘Ó èÓÎÚ‡‚‡ Ú‡ èÓÎÚ‡‚˘Ë̇ χ˛Ú¸ ‰Îfl ì͇ªÌË È Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÂÚÌÓ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË ÔÓ‚¥‰Â̈¥ÈÌ Á̇˜ÂÌÌfl flÍ Ï¥ÒˆÂ, ‰Â
Ì ÔÓÏ¥˜‡ÎË ‰ÛıÓ‚ÌÓª È ÍÛθÚÛÌÓª Ú‡‚ÏË, flÍÓª ‚ÓÌË Á‡‚‰‡‚‡ÎË Ï¥ÒˆÂ‚ËÏ ıËÒÚËfl̇Ï. ì Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ̇χ„‡ÌÌfl Á‡ıËÒÚËÚËÒfl Û ‚ËÔ‡‰ÍÛ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ·ÛÎÓ Ì‡ÒڥθÍË ÒËθÌËÏ, ˘Ó ‚ÓÌË Ì ‚‚‡Ê‡ÎË Á‡ ÌÂÓ·ı¥‰Ì ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‡ıÛ‚‡ÚËÒfl Á ÔË̈ËÔ‡ÏË ‰ÂÏÓ͇ڥª Ú‡ ‰¥‡ÎÓ„Û.
ꥂÂ̸ ÒÛÒԥθÌÓª ‚ˉËÏÓÒÚË ñÂÍ‚Ë çÂÁ‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ÚÂ, ˘Ó Û ‚Ò¥ı „Óχ‰Ò¸ÍËı ÓÔËÚÛ‚‡ÌÌflı ñÂÍ‚‡ flÍ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥fl ÌÂÁÏ¥ÌÌÓ ‚Ú¥¯‡πÚ¸Òfl ̇ȷ¥Î¸¯Ó˛ ‰Ó‚¥Ó˛ ̇ÒÂÎÂÌÌfl, ÒÛÒԥθ̇ ‚ˉËÏ¥ÒÚ¸ ñÂÍ‚Ë (‡ ‚¥‰Ú‡Í ¥ ªª Óθ Û Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥ª ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡) Ì ‚‚‡Ê‡πÚ¸Òfl ‚ ì͇ªÌ¥ ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó˛. è˘Ë̇ÏË ˆ¸Ó„Ó π Ì ڥθÍË Ó˜Â‚Ë‰Ì¥ ¥ÒÚÓ˘̥ Ó·ÒÚ‡‚ËÌË – ̇ÔËÍ·‰, ÌÂÔÓÒÚ Á‡‚‰‡ÌÌfl ‚¥‰ÌÓ‚ËÚË ÒÛÒԥθ̥ ÙÛÌ͈¥ª ñÂÍ‚Ë, Ú‡Í ÂÚÂθÌÓ È ÏÂÚӉ˘ÌÓ Ó·ÏÂÊÛ‚‡Ì¥ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ‡ÏË. ç ÏÂ̯ ‚‡ÊÎË‚ËÏË π Ú¥ ˜ËÌÌËÍË, flÍ¥ ‚ËÔÎË‚‡˛Ú¸ Á ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ Òı¥‰ÌÓ„Ó ıËÒÚËflÌÒÚ‚‡ È Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÏÂÌڇΥÚÂÚÛ. çËʘ ÓÁ„ÎflÌÂÏÓ ÍÓÓÚÍÓ Ì‡È‚‡ÊÎË‚¥¯¥ Á ÌËı. èÓ-Ô¯Â, ˆÂ ̇‰Ï¥Ì‡ ÍÓ̈ÂÌÚ‡ˆ¥fl ̇ Î¥ÚÛ„¥ÈÌÓÏÛ ˜ËÌÌËÍÛ. ñfl Ì·ÂÁÔÂ͇ Á‡„ÓÊÛ‚‡Î‡ ëı¥‰Ì¥È ñÂÍ‚¥ Á‡‚Ê‰Ë – ҇Ϡ‚ ÂÁÛθڇڥ ÚÓ„Ó, ˘Ó ‚Ó̇ Ú‡ÍÛ Á̇˜ÌÛ Û‚‡„Û Ôˉ¥Îflπ ÂÎ¥„¥ÈÌ¥È í‡‰Ëˆ¥ª. é‰Ì‡Í, Ó·h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̇ӉËÎËÒfl ̇Ȃˉ‡ÚÌ¥¯¥ ‰¥fl˜¥ ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÍÛθÚÛË, flÍ ÂÔÂÁÂÌÚ‡ÚË‚ÌËÈ Û͇ªÌÒ¸ÍËÈ Î‡Ì‰¯‡ÙÚ, flÍ ÍÛθÚÛÌËÈ «Heartland» – «Ò‰ËÌ̇ ÁÂÏÎfl», flÍ, ‚¯ڥ-¯Ú, ͇ÏÂÚÓÌ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª Î¥Ú‡ÚÛÌÓª ÏÓ‚Ë. üÍ ‚¥‰ÓÏÓ, Ô¥ÒÎfl «Ö̪‰Ë» Ú‡ «ç‡Ú‡ÎÍË èÓÎÚ‡‚ÍË» äÓÚÎfl‚ҸÍÓ„Ó Ò‡Ï ÏÓ‚‡, Á‡ÒÌÓ‚‡Ì‡ ̇ ÔÓÎÚ‡‚Ò¸ÍËı ‰¥‡ÎÂÍÚ‡ı, Òڇ· ÓÒÌÓ‚Ó˛ ÌÓ‚Óª Î¥Ú‡ÚÛÌÓª ÌÓÏË – Á„Ó‰ÓÏ ªª ·ÛÎÓ ÔˢÂÔÎÂÌÓ (ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ̇‚’flÁ‡ÌÓ ˜ÂÂÁ ÍÛθÚÛÛ, ıÛ‰ÓÊÌ˛ Î¥Ú‡ÚÛÛ Ú‡ ÒËÒÚÂÏÛ ÓÒ‚¥ÚË) ‚ flÍÓÒÚ¥ Á‡„‡Î¸ÌÓ̇ˆ¥Ó̇θÌÓª ÌÓÒ¥flÏ ÛÒ¥ı Û͇ªÌÒ¸ÍËı ‰¥‡ÎÂÍÚ¥‚, Ô¯ Á‡ ‚Ò – á‡ı¥‰Ì¥È ì͇ªÌ¥. (ôÓ·Ë ÔÂÂÒ‚¥‰˜ËÚËÒfl ‚ ˆ¸ÓÏÛ, ‰ÓÒËÚ¸ Î˯ Ô„ÓÌÛÚË Ú‚ÓË Ç‡ÒËÎfl ëÚÂÙ‡ÌË͇, å‡Í‡ óÂÂϯËÌË ˜Ë ̇‚¥Ú¸ ß‚‡Ì‡ î‡Ì͇, flÍ¥ Ó¥πÌÚÛ‚‡ÎËÒfl ̇ Ò‚Óª ¥‰Ì¥ ‡‚ÚÓıÚÓÌÌ¥ ‰¥‡ÎÂÍÚË: ̇ÒͥθÍË Ê ªıÌfl ÏÓ‚‡ ‚¥‰¥ÁÌflπÚ¸Òfl ‚¥‰ ÏÓ‚Ë ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ã¸‚Ó‚‡ ˜Ë ß‚‡ÌÓ-î‡ÌÍ¥‚Ҹ͇!) ß Ì ÔÓ·ÓªÏÓÒfl Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ‡‚ÚÓıÚÓÌ̇ ÔÓÎÚ‡‚Ҹ͇ Û͇ªÌҸ͇ ÏÓ‚‡ ͇ÒË‚¥¯‡, ÒÓÍÓ‚ËÚ¥¯‡ Ú‡ (ı‡È Ì ӷ‡Ê‡˛Ú¸Òfl!) ÔËӉ̥¯‡ Á‡ ÏÓ‚Û „‡Î˘‡Ì ˜Ë ͇̇‰Ò¸ÍÓ-‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍÓª ‰¥‡ÒÔÓË. üÍ˘Ó Û ‰ÂflÍËı ϥ҈‚ÓÒÚflı (̇ 襂‰Ì¥, ‚ ëÎÓ·ÓÊ‡Ì˘ËÌ¥ Ú‡ ÑÓÌ·‡Ò¥) ÒÛÊËÍ ÏÓÊ̇ ÔÓflÒÌËÚË ÔË-
ÒÚ‡‚ËÌË ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ È ÔÓÚ·‡ ÌÓ‚Óª π‚‡Ì„ÂÎ¥Á‡ˆ¥ª ̇ÒÚ¥ÈÌÓ ‚Ëχ„‡˛Ú¸ ‰ÓÔÓ‚ÌÂÌÌfl Î¥ÚÛ„¥ÈÌÓ„Ó ·Î‡„Ó˜ÂÒÚfl ·Î‡„Ó˜ÂÒÚflÏ π‚‡Ì„ÂθҸÍËÏ. ã¥ÚÛ„¥ÈÌ ÊËÚÚfl Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌËı Û͇ªÌÒ¸ÍËı ñÂÍÓ‚ ÔÓÍË ˘Ó ̉ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ‰ÓÔÓ‚ÌÂÌ «Î¥ÚÛ„¥π˛ Ô¥ÒÎfl Î¥ÚÛ„¥ª», ÚÓ·ÚÓ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ˛ Ï¥Ò¥π˛ ñÂÍ‚Ë. èÓ-‰Û„Â, ˆÂ ̉ÓÒÚ‡ÚÌfl ÓÁÓ·ÎÂÌ¥ÒÚ¸ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ‰ÓÍÚËÌË ëı¥‰ÌÓª ñÂÍ‚Ë. åÓÊ̇ ÔËÔÛÒ͇ÚË, ˘Ó ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ‚ ˆ¸ÓÏÛ Ô·̥ ÔÓ‚ÓÎ¥ ·Û‰Â Ï¥ÌflÚËÒfl. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ̉‡‚Ìπ ÔÓ„ÓÎÓ¯ÂÌÌfl êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ 臂ÓÒ·‚ÌÓ˛ ñÂÍ‚Ó˛ Ò‚Óπª ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª ‰ÓÍÚËÌË, ·ÂÁ ÒÛÏÌ¥‚Û, ‚ÔÎËÌ ̇ Á‡Ò‚ÓπÌÌfl ªª ÚËÏË Û͇ªÌÒ¸ÍËÏË Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËÏË, flÍ¥ Ô·ۂ‡˛Ú¸ Û ÒÙÂ¥ ‚ÔÎË‚Û Ô‡Ú¥‡¯Óª åÓÒÍ‚Ë, ‡·Ó Ó·„Ó‚ÓÂÌÌfl ªª Ô‡‚ÓÒ·‚ÌËÏË ‡‚ÚÓÍÂهθÌÓ„Ó ÒÚ‡ÚÛÒÛ, ͇ÚÓÎË͇ÏË ˜Ë ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚ‡ÏË. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, Ô‰ Û͇ªÌÒ¸ÍËÏË ıËÒÚËfl̇ÏË ÒÚÓªÚ¸ Á‡‚‰‡ÌÌfl ÓÁ̇ÈÓÏËÚËÒ¸ ¥Á ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ˛ ‰ÓÍÚËÌÓ˛ ä‡ÚÓÎˈ¸ÍÓª ñÂÍ‚Ë. 燉ÚÓ ‰Ó‚„Ó Û͇ªÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Á̇ÎÓ ÔÓ å‡ÍÒ¥‚ å‡Ì¥ÙÂÒÚ ·¥Î¸¯Â, Ì¥Ê ÔÓ Â̈ËÍÎ¥ÍÛ Rerum novarum; ̇‰ÚÓ ‰Ó‚„Ó ÚÛÚ ÔÓ„ÓÎÓ¯Û‚‡ÎÓÒ¸, ˘Ó π‰ËÌËÏË Á‡ıËÒÌË͇ÏË ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı Ô‡‚ β‰ËÌË π ÍÓÏÛÌ¥ÒÚË! èÓÚÂ̈¥ÈÌÓ ‚‡ÊÎË‚Û Óθ ÏÓÊÛÚ¸ ‚¥‰¥„‡ÚË Û͇ªÌҸͥ „ÂÍÓ-͇ÚÓÎËÍË. è·ۂ‡˛˜Ë Û ÒÙÂ¥ ‚ÔÎË‚Û êËÏÛ, h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÒÛÚÌ¥ÒÚ˛ ÓÒ¥flÌ Ú‡ ‰ËÙÛÁ¥π˛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó È Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÂÚÌÓÒ¥‚, ‚ËÚ‚ÓÂÌÌflÏ ÌÓ‚Ó„Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛ·ÂÚÌÓÒÛ – «ÌÓ‚ÓÓÒ¥‚», flÍ¥, Á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı Ú‡ ÍÛθÚÛÌËı ÛÏÓ‚, ÏÓÊÛÚ¸ ‚‚‡Ê‡ÚË Ò· ‡·Ó ÓÒ¥fl̇ÏË, ‡·Ó Û͇ªÌˆflÏË (‡‰Ê ̇ ï‡Í¥‚˘ËÌ¥ ÒÔ‡‚ÊÌ¥ ÓÒ¥flÌË ÊË‚ÛÚ¸ ‡Ê ¥Á XVII ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, ‚ ÑÓÌ·‡Ò¥ – Á XVIII ÒÚÓÎ¥ÚÚfl; Ò˛‰Ë ÒÎ¥‰ ˘Â ‰Ó‰‡ÚË Ú‡ÍÓÊ ˜ËÒÎÂÌÌËı ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı Ï¥∂‡ÌÚ¥‚ ÒÓ‚πˆ¸ÍËı ˜‡Ò¥‚), ÚÓ Ì‡ èÓÎÚ‡‚˘ËÌ¥ – Ó‰ËÌ Á Ì‡È‚Ë˘Ëı ̇ ëıÓ‰¥ ì͇ªÌË ‚¥‰ÒÓÚÓÍ ÂÚÌ¥˜ÌËı Û͇ªÌˆ¥‚ (ÔÓ̇‰ 85% Á‡ ÔÂÂÔËÒÓÏ 1989 ÓÍÛ). ß ˘Â Ú‡Í ˜Ë ¥Ì‡Í¯Â ÏÓÊ̇ ÁÓÁÛÏ¥ÚË ÚËı ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËı ÔÓÎÚ‡‚ˆ¥‚, ıÚÓ ‚˜Ë‚Òfl ‡·Ó ‰Ó‚„Ó Ô‡ˆ˛‚‡‚ Û êÓÒ¥ª, Û ÍÓ„Ó ‰ÛÊË̇ ‡·Ó ˜ÓÎÓ‚¥Í – ÓÒ¥flÌË. ÄΠflÍ ÒÚ‡‚ËÚËÒ¸ ‰Ó ÚËı, ıÚÓ Ì¥ÍÓÎË ‚ ÊËÚÚ¥ Ì¥ÍÛ‰Ë ‰‡Î¥ Ò‚Ó„Ó åË„ÓÓ‰‡, äÂÏÂ̘Û͇ ˜Ë èÓÎÚ‡‚Ë È ÌÓÒ‡ Ì ÔÓÚÍÌÛ‚, ‡ Ӊ̇ÍÓ‚Ó Ê, ‡·Ë ‚Ë„Îfl‰‡ÚË «ÍÛθÚÛÌÓ˛ β‰ËÌÓ˛», ̇χ„‡πÚ¸Òfl ÓÚËÏ Ò‚ÓªÏ ÊÎÓ·Ò¸ÍËÏ «ÂÒÔ‡ÌÚÓ» ˘Â ÔÓ‚˜‡ÚË ¥Ì¯Ëı: «í˚ ¯Ó, Ô‡-ÛÒÍË „‡‚‡ËÚ¸ Ì ÏÓʯ¸, „‡?». ∏ Ô‚̇, ıÓ˜‡ È Ì Á‡‚Ê‰Ë ÔÓÏ¥Ú̇ ¥ÁÌˈfl Ï¥Ê ÔÓÎÚ‡‚Ò¸ÍËÏ (¯Ë¯Â – Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ) ÒÛÊËÍÓÏ Ú‡
‚ÓÌË ÏÓÊÛÚ¸ «ÎÂ∂¥ÚËÏÌÓ» ÔÓÒÎÛ„Ó‚Û‚‡ÚËÒfl ÈÓ„Ó ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ˛ ‰ÓÍÚËÌÓ˛. ì ÚÓÈ Ê ˜‡Ò, ·Û‰Û˜Ë ëı¥‰ÌÓ˛ ñÂÍ‚Ó˛, ì͇ªÌҸ͇ ÉÂÍÓ-ä‡ÚÓÎˈ¸Í‡ ñÂÍ‚‡ χπ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ÛÁ„Ó‰ËÚË ˆÂ ‚˜ÂÌÌfl Á ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚflÏË Òı¥‰ÌÓ„Ó ·Ó„ÓÒÎÓ‚’fl Ú‡ ÂÍÎÂÁ¥ÓÎÓ„¥ª. ꥂÌÓ Ê ‚‡ÊÎË‚Û Óθ Û ÔÓÒÚÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ ÏÓÊÛÚ¸ ‚¥‰¥„‡ÚË ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚҸͥ ñÂÍ‚Ë Ú‡ ÒԥθÌÓÚË, flÍ¥ χ˛Ú¸ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓ ·‡„‡ÚËÈ ‰ÓÒ‚¥‰ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÎÛÊ¥ÌÌfl β‰flÏ Û ÔÓÚ·¥. Ñ¥˛˜Ë Û ÍÓÌÍÛÂÌÚÌÓÏÛ Ò‰ӂˢ¥, ‚ÓÌË ÏËÏÓ‚ÓÎ¥ ÁÓÒ‰ÊÛ˛Ú¸ Û‚‡„Û ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ̇ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÔÓ·ÎÂχı. Ⴂ‡ÈÌÓ, χүڇ·Ì ÓÁ„ÓÚ‡ÌÌfl ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª Ó·ÓÚË Û͇ªÌÒ¸ÍËÏË ñÂÍ‚‡ÏË ÔÓÚ·Ûπ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ„Ó Ï‡ÚÂ¥‡Î¸ÌÓ„Ó Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl, flÍÓ„Ó Ò¸Ó„Ó‰Ì¥ Á ¥ÁÌËı Ô˘ËÌ Û ÌËı ˘Â ÌÂχπ. èÓÚ ‡Ì‡Î¥Á ÎÓ„¥ÍË ÔÂÂıÓ‰Û ‚¥Û˛˜Ëı ‰Ó ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚ¥‚ Á‡Ò‚¥‰˜Ûπ, ˘Ó ˜‡ÒÓÏ Ì ·‡Í χÚÂ¥‡Î¸ÌÓª ‰ÓÔÓÏÓ„Ë ÒÔÓÌÛ͇‚ β‰ËÌÛ ÔÓÍËÌÛÚË Ò‚Ó˛ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÛ ñÂÍ‚Û, ‡ ·‡Í ÚÂÔÎÓ„Ó ÔËflÁÌÓ„Ó ÒÎÓ‚‡ Û ÒÍ·‰ÌÛ ‰Îfl β‰ËÌË ı‚ËÎËÌÛ, ˘Ó È ÒÚ‚Ó˛π ‚ ‰Û¯¥ β‰ËÌË ÔÓ˜ÛÚÚfl ÔÓÍËÌÛÚÓÒÚË. éÚÓÊ, ÔËÓ‰ÌÓ, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ Ó·ÓÚÛ ñÂÍ‚Ë Ì ÏÓÊ̇ Á‚ÂÒÚË ‚ËÍβ˜ÌÓ ‰Ó „Ûχ̥ڇÌÓª ‰ÓÔÓÏÓ„Ë. èÓ-ÚÂÚπ, ˆÂ ˆ¥ÎËÈ ÍÓÏÔÎÂÍÒ ÔÓ·ÎÂÏ, ÔÓ‚’flÁ‡ÌËı ¥Á ÓÒÏËÒÎÂÌÌflÏ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ÏËÌÛÎÓ„Ó. íÛÚ ¥ Ô‚-
213
MИРОСЛАВ MAРИНОВИЧ РОЛЬ ЦЕРКОВ У БУДІВНИЦТВІ ПОСТКОМУНІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
«ÔÓÎÚ‡‚ÒÍËÏ ÛÒÒÍËÏ» (¯Ë¯Â – «Û͇ËÌÒÍËÏ ÛÒÒÍËÏ»): ‚ ÒÛÊËÍÛ Û͇ªÌҸ͇ ÎÂÍÒË͇ ‚ÒÂ Ê Ú‡ÍË Á‡Èχπ Ô‚Ì ϥ҈ – Á‡ÎÂÊÌÓ ‚¥‰ Ú¥πª ˜Ë ¥Ì¯Óª ‰Óϥ̇ˆ¥ª ÏÓÊ̇ ͇Á‡ÚË ÔÓ ÒÛÊËÍ Ì‡ Û͇ªÌÒ¸Í¥È ˜Ë ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È ÓÒÌÓ‚¥. çÓÒ¥ª «Û͇ËÌÒÍÓ„Ó ÛÒÒÍÓ„Ó», flÍ Ô‡‚ËÎÓ, ÔÓ˜Û‚‡˛Ú¸ Ò‚Ó˛ Á‚ÂıÌ¥ÒÚ¸ ˘Ó‰Ó Û͇ªÌÓÏÓ‚ÌÓ„Ó Ú‡ ÒÛÊËÍÓÏÓ‚ÌÓ„Ó Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl, ·‡È‰ÛÊ¥ÒÚ¸, ‡ ÚÓ È ˘ËÛ ‚¥‰‡ÁÛ ‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Ú‡ ÍÛθÚÛË, ˘Ó ÌÂ Ú‡Í ‚·ÒÚË‚Ó ÌÓÒ¥flÏ ÒÛÊËÍÛ. ÄΠÙÓÌÓÎÓ„¥˜Ì‡ ÒËÒÚÂχ ¥ ÒÛÊËÍÛ, ¥ «Û͇ËÌÒÍÓ„Ó ÛÒÒÍÓ„Ó» ·ÎËÁ¸Í‡ ‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ¥ ‰‡ÎÂ͇ ‚¥‰ Î¥Ú‡ÚÛÌÓª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª, ıÓ˜‡ ¥ÌÍÓÎË ‚ËÌË͇π ÒıÓÊ¥ÒÚ¸ ¥Á Ô¥‚‰ÂÌÌÓÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏË ‚‡¥‡ÌÚ‡ÏË ÏÓ‚ÎÂÌÌfl (ÍÛ·‡ÌÒ¸ÍËÏ, ÓÒÚÓ‚Ò¸ÍÓ-‰ÓÌÒ¸ÍËÏ, ÍÛÒ¸ÍËÏ, ·π΄ÓÓ‰Ò¸ÍËÏ, ‚ÓÓÌÂÁ¸ÍËÏ), ˘Ó, ‚ Ò‚Ó˛ ˜Â„Û, ÔÓflÒÌ˛πÚ¸Òfl Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ ÂÚÌ¥˜ÌËÏ Ú‡ ÏÓ‚ÌÓ-ÍÛθÚÛÌËÏ ‚ÔÎË‚ÓÏ Ì‡ Â∂¥ÓÌË è¥‚‰ÂÌÌÓª êÓÒ¥ª. éÒÓ·ËÒÚÓ ‡‚ÚÓ‡ ˆËı fl‰Í¥‚ χÎÓ ˘Ó Ú‡Í ‰‡ÚÛπ Û èÓÎÚ‡‚¥ Ú‡ ̇ ëı¥‰Ì¥È ì͇ªÌ¥ ‚Á‡„‡Î¥, flÍ ÁÌÛ˘‡ÌÌfl Ï¥ÒˆÂ‚Ó„Ó Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl ̇‰ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛. (ß ÚÛÚ ÌÂχπ È ·ÎËÁ¸ÍÓ Ì¥flÍÓ„Ó ‡‚ÚÓÒ¸ÍÓ„Ó ÒÌÓ·¥ÁÏÛ: ‡‚ÚÓ Ì‡Ó‰Ë‚Òfl Ú‡ ‚Ò ÊËÚÚfl ÔÓÊË‚ Û åÓÒÍ‚¥.
ÌËÈ ÒË̉ÓÏ Ú¥ÛÏهΥÁÏÛ Á ÔË‚Ó‰Û ÔÂÂÏÓ„Ë Ì‡‰ ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌÓ˛ ¥‰ÂÓÎÓ„¥π˛, ¥ Ò‡ÏÓÁ‡ÒÔÓÍÓπÌ ÔËÏÂ̯ۂ‡ÌÌfl Ì·ÂÁÔÂÍË ªª ˆˉ˂¥‚. ëÚ‡ÎÓÒfl Ú‡Í, ˘Ó χÍÒËÒÚҸͥ ÚÂÓ¥ª Á‡ÌÂÔ‡ÎË ‚ ̇¯ÓÏÛ ÔÓÒÚÓ¥ ‡Ì¥¯Â, Ì¥Ê Ì‡¯¥ ñÂÍ‚Ë ‚ÒÚË„ÎË Ò‡ÏÓÍËÚ˘ÌÓ ÓÒÏËÒÎËÚË Ô˘ËÌË Á‡Ó‰ÊÂÌÌfl ˆËı ÚÂÓ¥È. ñ ÔËÁ‚Ó‰ËÚ¸ ‰Ó Ô‚ÌÓ„Ó ÒÔÓ˘ÂÌÌfl ¥ÒÚÓ¥ª Ú‡ Ò‚¥ÚÓ„Îfl‰ÌÓª ÒÎ¥ÔÓÚË. í‡Í, Û ÌËÌ¥¯Ì¥È χÒÓ‚¥È ˆÂÍÓ‚Ì¥È Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚ¥ ì͇ªÌË flÍÓÒ¸ ÔË„ÎÛ¯ÂÌÓ ÚÓÈ Ó˜Â‚Ë‰ÌËÈ Ù‡ÍÚ, ˘Ó ‡Υª ¥ ‚ ä‡ÚÓÎˈ¸Í¥È ñÂÍ‚¥ ̇Ô‰Ӊ̥ î‡ÌˆÛÁ¸ÍÓª ‚Óβˆ¥ª, ¥ ‚ êÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È è‡‚ÓÒ·‚Ì¥È ñÂÍ‚¥ ̇Ô‰Ӊ̥ êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ‚Óβˆ¥ª Á̇˜ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ «ÔËÒÎÛÊËÎËÒfl» ‡‰Ë͇ΥÁ‡ˆ¥ª ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ‰Óχ„‡Ì¸. èÓ-˜ÂÚ‚ÂÚÂ, ˆÂ Ú‡‰Ëˆ¥È̇ ÌÂÓÁ‚ËÌÂÌ¥ÒÚ¸ ÏËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÛıÛ ‚ ì͇ªÌ¥, fl͇, ·ÂÁ ÒÛÏÌ¥‚Û, ÍÓÂβπ Á ÌÂÓÁ‚ËÌÂÌ¥ÒÚ˛ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ Á‡„‡ÎÓÏ. á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, Û ïï ÒÚÓÎ¥ÚÚ¥ ÏËflÌҸͥ ÓÒ‰ÍË ì͇ªÌË ‚Ëfl‚ËÎË ‚ÂÎËÍÛ ÊÂÚÓ‚Ì¥ÒÚ¸, „¥‰ÌÛ Ì‡È͇˘Ëı Á‡ÁÍ¥‚ ÒÔÓ‚¥‰Ìˈڂ‡ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓª ‚¥Ë, ¥ Á‰Ó·ÛÎË ÚÓÈ ‰ÛıÓ‚ÌËÈ ‰ÓÒ‚¥‰, flÍÓ„Ó Ì‡·Û‚‡˛Ú¸ ڥθÍË ‚ ÛÏÓ‚‡ı ÔÂÂÒÎ¥‰Û‚‡Ì¸ ¥ ÌˢÂÌÌfl. ÉÂÍÓ-͇ÚÓÎˈ¸ÍÓÏÛ Óڈ‚¥ ß‚‡ÌÛ åÛÁ˘ˆ¥ ̇ÎÂʇڸ ÒÎۯ̥ ÒÎÓ‚‡, ˘Ó ˜¥ÚÍÓ ÓÍÂÒβ˛Ú¸ Óθ ÏËflÌÒ¸ÍËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È ÚÓ„Ó ÔÂ¥Ó‰Û: h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ ОКАРА НА ЗАХИСТ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ. ПОЛТАВСЬКИЙ «СУРЖИК» ТА ДУХОВНЕ ПЛЕБЕЙСТВО
214
á èÓÎÚ‡‚˘ËÌË Ú‡ èÓÎÚ‡‚Ë, ‰Â ‚¥Ì Ô¥Ӊ˘ÌÓ ·Û‚‡π, ÔÓıÓ‰flÚ¸ ÈÓ„Ó Ô‰ÍË: é͇¥ – ˆÂ ıÛÚ¥ Á‡ éÔ¥¯Ì². ÄΠˆÂÈ ÚÂÍÒÚ, flÍ ¥ ·‡„‡ÚÓ ¥Ì¯Ëı, ̇ÔËÒ‡ÌÓ Ò‡Ï Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛.) üÍ˘Ó ‚¥‰ ÔÓÎÚ‡‚Ò¸ÍÓª Û͇ªÌÒ¸ÍÓª Á¥„¥‚‡πÚ¸Òfl ‰Û¯‡, ÚÓ ‚¥‰ ÒÛÊËÍÛ ˜Ë «ÔÓÎÚ‡‚ÒÍÓ„Ó ÛÒÒÍÓ„Ó» ‚Ûı‡ ‚’flÌÛÚ¸! 亮‡ Ê ÚÓ ÏÓ‚‡? íÓ Í‡Î¥Í‡ Ì¢‡Ò̇, ‡ Ì ÏÓ‚‡! åÓ‚‡ Ú‡ ÏÓ‚ÎÂÌÌfl – ̇ÈÔ¯¥ ı‡‡ÍÚÂËÒÚËÍË Î˛‰ËÌË, ªª ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÒÚ‡ÌÛ Ú‡ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Óª ÔËÓ‰Ë, ÏÓ‚‡ ÍÓÌÒÚ‡ÚÛπ ̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË ‰Ó Ú¥πª ˜Ë ¥Ì¯Óª ͇ÒÚË. (êÓÁÔÓ‰¥Î ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ̇ ͇ÒÚË ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl ‡Ê Ì¥flÍ Ì Á‡ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ˛, ÔÓÙÂÒ¥ÈÌÓ˛ ˜Ë χÈÌÓ‚Ó˛ ÓÁ̇ÍÓ˛; ͇ÒÚÓ‚‡ ̇ÎÂÊÌ¥ÒÚ¸ – ˆÂ ÔËڇχÌ̇ ‚¥‰ ̇ӉÊÂÌÌfl «flÍ¥ÒÚ¸ ‰ÛıÛ», «flÍ¥ÒÚ¸ ‚ÓÎ¥» β‰ËÌË, ˆÂ ªª ‰Û¯Â‚ÌËÈ, ‰ÛıÓ‚ÌËÈ Ú‡ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌËÈ ‚ËÏ¥. ß̉Óπ‚ÓÔÂÈÒ¸ÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚Û ‚·ÒÚË‚¥ ˜ÓÚËË Í‡ÒÚË: ·‡ıχÌË (ʈ¥), ͯ‡Ú¥ª (‚ÓªÌË), ‚‡È¯’ª (Ô¥‰ÔËπψ¥, ‚ËÓ·ÌËÍË, ÒÂÎflÌË, ÍÛÔˆ¥), ¯Û‰Ë (ÔÓÎÂÚ‡¥, «„ÓÎÓÚ‡»). ÅÛ‰¸-flÍ ¯ÎflıÂÚÒÚ‚Ó Ô‰·‡˜‡π Ô‚ÌÛ ÙÓÏÛ, ÒÚËθ – Ú‡ÍËÈ ÒÓ·¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥È ÒÚËÊÂ̸ β‰ËÌË, ˘Ó χπ ̇ ÏÂÚ¥ Ò‡ÏÓÁ‡„ÎË·ÎÂÌÌfl ‰ÛıÛ, ÒÔflÏÓ‚‡-
«ïÚÓ ·Û‚ ñÂÍ‚Ó˛ ÔÓÚfl„ÓÏ Ô¯Ëı Ú‡„¥˜ÌËı Î¥Ú ÔÓ‚ÓπÌÌÓª ÛªÌË? åËflÌË!»18 . á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ˆfl Óθ ·Û· ¥ π ‰ÛÊ ÒÛÔ˜ÎË‚ËÏ fl‚ˢÂÏ, ÓÒͥθÍË ÌÂÒ ‚ ÒÓ·¥ ÓÁ̇ÍË Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ‡ÍÚË‚ÌÓÒÚË Ú‡ Ò··ÍÓÒÚË, ‚Ô‚ÌÂÌÓÒÚË Ú‡ Á̇˜ÌËı ‚‡„‡Ì¸. í‡Í‡ ÏËflÌҸ͇ ‡ÍÚË‚Ì¥ÒÚ¸ 𠇉¯Â ·ÛÌÚ‡Ò¸ÍÓ˛, Ì¥Ê ÛÌÓÏÓ‚‡ÌÓ˛; ‚Ó̇ Á’fl‚ÎflπÚ¸Òfl flÍ ÂÁÛÎ¸Ú‡Ú ‡‰¯Â ‚¥‰˜‡˛ ˜Ë „ÂÓªÁÏÛ, Ì¥Ê ˘Ó‰ÂÌÌÓ„Ó, «ÛÚËÌÌÓ„Ó» Ó·Ó‚’flÁÍÛ.
3. ÇàëçéÇäà 1. ÑÂÏÓ͇Ú˘̥ ÔÂÂÚ‚ÓÂÌÌfl ‚ ì͇ªÌ¥ ‰‡ÎÂÍÓ Ì Á‡‚Ê‰Ë Á̇ıÓ‰flÚ¸ Ô¥‰ÚËÏÍÛ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ñÂÍÓ‚, ÓÒͥθÍË Ò‡Ï ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ÓÒÚ‡ÌÌ¥ı ‰Ó ÔË̈ËÔ¥‚ ‰ÂÏÓ͇ڥª π ÌÂÓ‰ÌÓÁ̇˜ÌËÏ. ä‡ÊÛ˜Ë Á‡„‡ÎÓÏ, Û͇ªÌҸ͠‰ÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚Ó ‚·‡˜‡π Ò‚Ó˛ Ï¥Ò¥˛ Ì ÒڥθÍË ‚ Ô¥‰ÚËÏÛ‚‡ÌÌ¥ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸ÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë, ˘Ó π Ó‰Ì¥π˛ ¥Á Á‡Ò‡‰ Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª, ÒͥθÍË ‚ Ô¥‰‚ˢÂÌÌ¥ ‰ÛıÓ‚ÌÓÒÚË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡Ó‰Û (ÚÛÚ Ô¥‰ ‰ÛıÓ‚Ì¥ÒÚ˛ Ì‡Ó‰Û ÓÁÛÏ¥πÚ¸Òfl Ù‡ÍÚ˘ÌÓ ÈÓ„Ó ‚ÓˆÂÍÓ‚ÎÂÌÌfl). èÓ„ÓÎӂ̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó ‰ÛıÓ‚ÂÌÒÚ‚‡ Á Ô¥‰ÓÁÓ˛ ÒÚ‡‚ËÚ¸Òfl ‰Ó Î¥·Â‡Î¸ÌËı ÏÓ‰ÂÎÂÈ ‰ÂÏÓ͇ڥª, ‚‚‡Ê‡˛˜Ë, ˘Ó ‚ÓÌË Ì ڥθÍË Ì π ÌÂÈڇθÌËÏË ˘Ó‰Ó ¥ÁÌËı ‚¥ ¥ ÔÂÂÍÓ̸̇, ‡ ̇‚Ô‡ÍË – ÒÔËfl˛Ú¸ Ó‰Ì¥È h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì¥ÒÚ¸ ̇ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘̥ ‡Υª, ‡ Ú‡ÍÓÊ ÒÎ¥‰Û‚‡ÌÌfl ÌÓÏ‡Ï ÏӇΥ, Ô‡‚‡, ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË. éÚÊÂ, Ì‚¥‰’πÏÌÓ˛ ÓÁ̇ÍÓ˛ ¯ÎflıÂÚÌÓÒÚË π È Ó¥πÌÚ‡ˆ¥fl ‚ ÔÓ·ÛÚÓ‚ÓÏÛ ÏÓ‚ÎÂÌÌ¥ ̇ ÌÓχÚË‚Ë Î¥Ú‡ÚÛÌÓª ÏÓ‚Ë (˜Ë ÚÓ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª, ˜Ë ÚÓ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª, ˜Ë ÚÓ ˘Â flÍÓªÒ¸). ÜÎÓ·Û Ì‡‚Ô‡ÍË – ÒÚËθ Ó„‡Ì¥˜ÌÓ Ì ÔËڇχÌÌËÈ, ı‡‡ÍÚÂ̇ ËÒ‡ ÊÎÓ·‡ – ‡ÏÓÙÌ¥ÒÚ¸, ÂÒÚÂÚ˘ÌËÈ Ô‡„χÚËÁÏ, ÌÂıÚÛ‚‡ÌÌfl ÙÓÏÓ˛ (ÙÓÏÓ˛ flÍ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌÓ˛ ͇Ú„ӥπ˛!), ̇‚¥Ú¸ Ôӂ̇ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÙÓÏË. ëÛÊËÍ ‚ ÔË̈ËÔ¥ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÛÌÓÏÛ‚‡ÚË, ÌÂÏÓÊÎË‚Ó ÒÍ·ÒÚË ÈÓ„Ó „‡Ï‡ÚËÍÛ – ‚¥Ì Ú‡ÍËÈ Ê ·ÂÁÙÓÏÌËÈ, flÍ ¥ ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÊÎÓ·Ò¸ÍÓª ̇ÚÛË. á‚¥‰ÒË È ˜ËÒÚÓ ÔηÂÈҸ͠– Ô‡„χÚ˘Ì ڇ ÙÛÌ͈¥Ó̇ΥÒÚ˘Ì – Ûfl‚ÎÂÌÌfl ÔÓ ÏÓ‚Û flÍ ‚ËÍβ˜ÌÓ Á‡Ò¥· ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª ¥ Ì¥˘Ó ·¥Î¸¯Â. í‡Í¥ ͇Ú„ӥª, flÍ Í‡Ò‡, ÏÂÎÓ‰¥ÈÌ¥ÒÚ¸, ÂÒÚÂÚ˘̇ ‰Ó‚¯ÂÌ¥ÒÚ¸, Ú‡ÌÒˆẨÂÌÚ̇ ̇‰Ï¥Ì¥ÒÚ¸, ÒÚËθ, ‚ÌÛÚ¥¯Ìfl ÙÓχ ÒÎÓ‚‡ Ú‡ ¥Ì¯¥ ‰Îfl Ô‰ÒÚ‡‚ÌËÍ¥‚ ÌËʘËı ͇ÒÚ Ì ¥ÒÌÛ˛Ú¸. üÍÓÒ¸ Ó‰ËÌ ÊÎÓ· Á ÑÓÌ·‡ÒÛ Ì‡ÔËͥ̈¥ 1980-ı, ˘Â Á‡ ∂Ó·‡˜Ó‚Ò¸ÍÓª «ÔÂÂÒÚÓÈÍË», Ò͇Á‡‚, ˘Ó Û͇ªÌҸ͇ ÏÓ‚‡ ÈÓ„Ó Á‡ˆ¥Í‡-
ÍÓÌÍÂÚÌ¥È ÒËÒÚÂÏ¥ ÔÂÂÍÓ̸̇, ‡ Ò‡ÏÂ: ÒÂÍÛÎflËÁÏÓ‚¥. 2. ëÛÒԥθÌÛ ‚‡„Û ñÂÍÓ‚ ‚ ì͇ªÌ¥ Ú‡ ªıÌ¥ ÏÓÊÎË‚ÓÒÚ¥ ‚ÔÎË‚‡ÚË Ì‡ ÒÛÒԥθ̥ ÔÓˆÂÒË Á‡ÌËÊÛ˛Ú¸ ÒÚ‡Ì ÓÁÍÓÎÛ Ô‡‚ÓÒ·‚’fl È Ï¥ÊˆÂÍÓ‚Ì¥ ÍÓÌÙÎ¥ÍÚË. ÇÔÓ‰Ó‚Ê ÓÒÚ‡ÌÌ¸Ó„Ó ‰ÂÒflÚËÎ¥ÚÚfl ‰ÂÏÓ͇ÚËÁ‡ˆ¥fl ‚ ì͇ªÌ¥, Á Ó‰ÌÓ„Ó ·ÓÍÛ, ÔËÁ‚· ‰Ó ∂ÎÓ·‡Î¸ÌËı ÁÛ¯Â̸ Û ‰ÓÚÂÔÂ¥¯Ì¸ÓÏÛ ·‡Î‡ÌÒ¥ ϥʈÂÍÓ‚ÌËı ‚ÔÎË‚¥‚, ˘Ó ·Û‚ «Á‡ÏÓÓÊÂÌËÈ» ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËÏ ÂÊËÏÓÏ ‰‡ÎÂÍÓ ÌÂ Û ÔËÓ‰ÌÓÏÛ ‰Îfl ì͇ªÌË Òڇ̥. íÓÏÛ ÔÂÂÓ¥πÌÚ‡ˆ¥fl ‚¥ÌËı ¥ ‚ÂÎËÍ¥ ÒÛÒԥθ̥ ‰ÂÙÓχˆ¥ª ·ÛÎË ÌÂÏËÌÛ˜ËÏË. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚̇ÒÎ¥‰ÓÍ Ú‡ÍËı Ú‡ÌÒÙÓχˆ¥È Û͇ªÌҸͥ ñÂÍ‚Ë ·ÛÎË ‡‰¯Â ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÓ„ÂÌÌËÏË, Ì¥Ê „‡ÏÓÌ¥ÁÛ˛˜ËÏË ˜ËÌÌË͇ÏË, ˘Ó Ì ÏÓ„ÎÓ Ì ÔÓÁ̇˜ËÚËÒfl ̇ ÚÂÏÔ¥ ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ÔÂÂÚ‚ÓÂ̸. 3. ÑÂÏÓ͇Ú˘̥ ÔÓˆÂÒË ‚ ì͇ªÌ¥ ÛÏÓÊÎË‚ËÎË Ì ڥθÍË ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‚ÔÎË‚¥‚ ÚËı ÂÎ¥„¥ÈÌËı „ÛÔ, flÍ¥ ·ÛÎË ÍÓÏÛÌ¥ÒÚ˘ÌËÏ ÂÊËÏÓÏ ÔÓÒÍË·Ó‚‡Ì¥, ‡ È ÒÚ‚ÓËÎË ÒÔËflÚÎË‚¥ Ô‰ÛÏÓ‚Ë ‰Îfl Á̇ıÓ‰ÊÂÌÌfl ì͇ªÌÓ˛ ‚·ÒÌÓª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¥ ̇ ‚ËÍÎËÍË ˜‡ÒÛ, flÍËı ‚Ó̇ ‰‡‚ÌÓ ‚Ê Ì χ·. êÂÎ¥„¥È̇ Ò‚Ó·Ó‰‡ È ¥Ì¯¥ Á‡Ò‡‰Ë ‰ÂÏÓ͇ڥª, flÍ¥ ҸӄӉ̥ ·‡„‡Ú¸Ï‡ ıËÒÚËfl̇ÏË ÒÔËÈχ˛Ú¸Òfl flÍ Ô¯ÍÓ‰Ë ‰Îfl ‚¥‰ÌÓ‚ÎÂÌÌfl ‚Ú‡˜ÂÌËı ÂÎ¥„¥Èh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚ËÚ¸ Î˯ ‚ ÚÓÏÛ ‡Á¥, ÍÓÎË Ó‰ ̪ ·Û‰Â ·¥Î¸¯Â ÍÓ‚·‡ÒË. éÒͥθÍË ˆÂ ÔÓÁ‚Û˜‡ÎÓ Ì‡ ÔÓ͇ÁÓ‚¥È ÁÛÒÚ¥˜¥ Ò‡ÏÓ„Ó ¢Ó·‡˜Â‚‡ «Á „Óχ‰Ò¸Í¥ÒÚ˛», ‚ËÒÎ¥‚ ·ÛÎÓ ÓÁÚˇÊÓ‚‡ÌÓ ¥ ÔÓ¥‚ÌflÌÌfl ÒÚ‡ÎÓ ÍË·ÚËÏ. ∏ ‚ÂÎË͇ ¥ÁÌˈfl Ï¥Ê ÒÛ˜‡ÒÌËÏ ÒÛÊËÍÓÏ ‡·Ó ·ÎËÁ¸ÍËÏ ‰Ó Ì¸Ó„Ó «ÔÓÎÚ‡‚ÒÍËÏ ÛÒÒÍËÏ» Ú‡ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ Û ‰Ó‚Óβˆ¥ÈÌ¥È èÓÎÚ‡‚¥ – ÚÓ‰¥ ‚Ó̇ ·Û· ÏÓ‚Ó˛ ÔÓ¥‚ÌflÌÓ Ì‚ÂÎËÍÓ„Ó ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÓ„Ó ÔÓ¯‡ÍÛ – ÒÎÛÊ·Ó‚ˆ¥‚, ‰‚ÓflÌÒÚ‚‡, ˜‡ÒÚËÌË ¥ÁÌÓ˜ËÌÌÓª ¥ÌÚÂÎ¥„Â̈¥ª Ú‡ π‚ª‚; ˆfl ÏÓ‚‡ ·Û· Ô¥‰ÍÂÒÎÂÌÓ Î¥Ú‡ÚÛÌÓ˛ Ú‡ ·ÂÁ·‡‚ÌÓ˛. íÓÈ Ò‡ÏËÈ ÇÓÎÓ‰ËÏË äÓÓÎÂÌÍÓ ÒÚ‡‚ ‚¥‰ÓÏËÏ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËÏ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍÓÏ, ÊË‚Û˜Ë Û èÓÎÚ‡‚¥ (ÔÓÚ ÈÓ„Ó ‚·ÒÌ ϥ҈ ‚ ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È Î¥Ú‡ÚÛ¥ ‰Û„Ófl‰ÌÂ). íÂÔ ÒÚ‡Ìӂˢ ÔË̈ËÔÓ‚Ó ¥Ì¯Â – ÓÒ¥ÈҸ͇ Òڇ· ÏÓ‚Ó˛ χÒË: Á‡‡Á ªª ‚‚‡Ê‡˛Ú¸ ¥‰ÌÓ˛ Ì ÏÂ̯ flÍ 60% ̇ÒÂÎÂÌÌfl ì͇ªÌË. Ç ¥ÒÚÓË˜Ì¥È ÂÚÓÒÔÂÍÚË‚¥ ‡·ÒÓβÚ̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ¥Á ÌËı – ˆÂ Ò‚Ó„Ó Ó‰Û Î¥Ì„‚ÓÌÂÓÙ¥ÚË: ÓÒ¥ÈҸ͇ ‚ËÚËÒÌÛ· Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÁÓ‚Ò¥Ï Ì¢Ӊ‡‚ÌÓ –Î˯ ӉÌÂ-‰‚‡ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl ÚÓÏÛ. (éÚÊÂ, ˘Â Ì ‚Ú‡˜Â̇ ÏÓÊÎË‚¥ÒÚ¸ ̇ Á‚ÓÓÚÌ¥È Ûı!) ëÛ˜‡Ò̇ ÍÛθÚÛ̇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ëıÓ‰Û Ú‡ 襂‰Ìfl
ÌËı ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚÂÈ, ̇ÒÔ‡‚‰¥ ÏÓÊÛÚ¸ ‚Ëfl‚ËÚËÒfl ̇ȄÓÎÓ‚Ì¥¯Ó˛ Ô‰ÛÏÓ‚Ó˛ ‰Îfl Á̇ıÓ‰ÊÂÌÌfl ÌÓ‚Óª ¥ÌÚÂ∂‡Î¸ÌÓª ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ˘Ó ·Û‰Â ‚·ÒÚË‚Ó˛ ÏÓ‰ÂÌ¥È Û͇ªÌÒ¸Í¥È Ì‡ˆ¥ª. 4. ß̈¥fl Ú‡‰Ëˆ¥ª Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÛ‚‡ÌÌfl ñÂÍ‚Ë ÒËÎ¸Ì¥È ‰Âʇ‚¥ π ‚Ò ˘Â ‰ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó Á̇˜ÌÓ˛, ˘Ó· ÔÓ‚ÌÓ˛ Ï¥Ó˛ «ÓÁÍ¥Ô‡˜ËÚË» ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÙÛÌ͈¥ª Û͇ªÌÒ¸ÍËı ñÂÍÓ‚. ì ÚÓÈ Ò‡Ï ˜‡Ò ÒËÚÛ‡ˆ¥fl ˆÂÍÓ‚ÌÓ„Ó ÓÁÍÓÎÛ È Ô‡ËÚÂÚÛ ÒËÎ Ô‡‡‰ÓÍ҇θÌËÏ ˜ËÌÓÏ ÒÔËflπ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ˛ ÌÓ‚Ó„Ó ÚËÔÛ ‰Âʇ‚ÌÓ-ˆÂÍÓ‚ÌËı ÒÚÓÒÛÌÍ¥‚, Û flÍÓÏÛ ñÂÍ‚‡ ‚ËÏÛ¯Â̇ ÓÔÓÌÛ‚‡ÚË ‰Âʇ‚¥, ‡ ‚¥‰Ú‡Í ÙÓÏÛ‚‡ÚË Ò‚¥È ÌÂÁ‡ÎÂÊÌËÈ „ÓÎÓÒ. 5. çËÌ¥¯Ì¥ ÚẨÂ̈¥ª ‰Ó ¥ÁÓÎflˆ¥ÓÌ¥ÁÏÛ È ÍÓÌÒ‚‡ÚËÁÏÛ ÒÔ˘ËÌÂÌ¥, ÁÓÍÂχ, ÚËÏ, ˘Ó ‚ËÍÎËÍ Á ·ÓÍÛ á‡ı¥‰ÌËı ñÂÍÓ‚ ϥ҈‚¥ ñÂÍ‚Ë ÁÏÛ¯ÂÌ¥ ÔËÈÌflÚË, ‡Î Ì ÏÓÊÛÚ¸ ̇ Ì¸Ó„Ó ‚¥‰‡ÁÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥ÒÚË. éÚÓÊ, Á„‡‰‡Ì¥ ÚẨÂ̈¥ª π Ù‡ÍÚ˘ÌÓ Â‡Íˆ¥π˛ ıËÒÚËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ëıÓ‰Û, ‡ Ì ÈÓ„Ó ÓÒÏËÒÎÂÌÓ˛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‰˛ ̇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥ÈÌËÈ ÔÓ‰‡ÁÌËÍ á‡ıÓ‰Û. lj‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó Ó·ÂÂÊÌÓ„Ó ÓÔÚËÏ¥ÁÏÛ, ÏÓÊ̇ Ô‰·‡˜ËÚË, ˘Ó flÍ Ú¥Î¸ÍË ÒÎÓ‚’flÌҸͥ ñÂÍ‚Ë Á̇ȉÛÚ¸ ¥ ÒÙÓÏÛβ˛Ú¸ ˆ˛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ Û Ì‡ÎÂÊÌËı ·Ó„ÓÒÎÓ‚Ò¸ÍËı ¥ ÒÛÒԥθÌËı ͇Ú„ӥflı, ÚÓ ªıÌfl ÒÛÒԥθ̇ ‚ˉËÏ¥ÒÚ¸ ¥ ‚ÔÎË‚Ó‚¥ÒÚ¸ ·Û‰Â ÁÓÒÚ‡ÚË.
215
MИРОСЛАВ MAРИНОВИЧ РОЛЬ ЦЕРКОВ У БУДІВНИЦТВІ ПОСТКОМУНІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ì͇ªÌË Ì‡ÔÓ˜Û‰ ÚÓ˜ÌÓ ¥Î˛ÒÚÛπ ÓÁ‰ÛÏË ¥ÒÔ‡ÌÒ¸ÍÓ„Ó Ù¥ÎÓÒÓÙ‡ ïÓÒ éÚÂ∂Ë-¥-¢‡ÒÂÚ‡, ‡‚ÚÓ‡ «ç‡‚‡ÎË Ï‡Ò», ÔÓ Ï‡ÒÓ‚Â ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó: β‰Ò¸ÍËÈ ‰Ûı ‚ËÓ‰ÊÛπÚ¸Òfl Ú‡ ·ÂÁÎË͇ χ҇ Ô‡ÌÛπ ̇‰ Ú‚Ó˜ËÏ Ì‡˜‡ÎÓÏ, ̇‰ ‰ÛıÓ‚ÌÓ ÓÁ‚ËÌÛÚÓ˛ ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÚ˛ (˘Ó ҸӄӉ̥ ·‡˜ËÏÓ Ì‡ ÔËÍ·‰¥ χÒÍÛθÚÛ Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË). íÓÊ «Û͇ËÌÒÍËÈ ÛÒÒÍËÈ» – ˆÂ Ì¥flÍ Ì «‚ÂÎËÍËÈ Ë ÏÓ„Û˜ËÈ», ‡ Û·Ó„Â ‡∂Ó Ô¥‚‰ÂÌÌÓ- Ú‡ Òı¥‰ÌÓÛ͇ªÌÒ¸ÍËı ÚÂıÌÓÔÓÎ¥Ò¥‚ – ‚ÓÌÓ Ô‡ÌÛπ ̇‰ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛, fl͇ ‰‡‚ÌÓ ‚Ê χπ ÓÁ̇ÍË ÂÎ¥Ú‡ÌÓª ÏÓ‚Ë. üÍ ˆÂ Ì ‰Ë‚ÌÓ, ‡Î ҇Ï ÓÒ¥ÈҸ͇ ÏÓ‚‡ Á‡‡Á π ÌÓÒ¥πÏ ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ Ú‡Í Á‚‡ÌÓ„Ó çÓ‚Ó„Ó ë‚¥ÚÓ‚Ó„Ó ã‡‰Û – ÍÓÒÏÓÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ̇ÒÚÓª‚, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓ„Ó ÒÔflÏÛ‚‡ÌÌfl ÍÛθÚÛË, Ûfl‚ÎÂ̸ ÔÓ ÓÌÚÓÎÓ„¥˜ÌÛ Ó‰ÌÓ¥‰Ì¥ÒÚ¸ β‰ÒÚ‚‡ Ú‡ ÁÂÏÌÓª ÔÓ‚ÂıÌ¥. ë‡Ï ÓÒ¥ÈҸ͇ ‚ËÍÓÌÛπ ‚ Û͇ªÌÒ¸ÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥ Óθ ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓª ‚ ̇̄ÎÓÒ‡ÍÒÓÌÒ¸ÍÓÏÛ Ò‚¥Ú¥, Óθ êÓÒ¥ª Û Ì‡‚’flÁÛ‚‡ÌÌ¥ ì͇ªÌ¥ ‰ÂflÍËı ÍÛθÚÛÌËı Òڇ̉‡Ú¥‚ ¥ÌÍÓÎË Ì‡„‡‰Ûπ Óθ ëòÄ Û ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌ¥ ‰Ó ¥Ì¯Ó„Ó Ò‚¥ÚÛ: Ή‚ Ì ‚ ÛÒ¥ı ˆÂÌڇθÌËı ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı „‡ÁÂÚ‡ı ¥Á χÁÓı¥ÒÚÒ¸ÍËÏ Ò‡ÏÓÁ‡ıÓÔÎÂÌÌflÏ Ô˯ÛÚ¸ ÔÓ «‡ÁÛ¯ÂÌË ӷ˘Â„Ó ÍÛθÚÛÌÓ„Ó ÔÓÒÚ‡Ì-
1 í·‡ χÚË Ì‡ Û‚‡Á¥, ˘Ó ‚ÂÎË͇ ͥθͥÒÚ¸ ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚÒ¸ÍËı „Óχ‰ Ì ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡π ÔÓÔÓˆ¥ÈÌÓ Ú‡Í¥È Ê ‚ÂÎËÍ¥È Í¥Î¸ÍÓÒÚ¥ Ò‡ÏËı ‚¥Û˛˜Ëı. èÓÚÂÒÚ‡ÌÚҸͥ „Óχ‰Ë ˜‡ÒÚÓ Ì‡Î¥˜Û˛Ú¸ Ì·‡„‡ÚÓ ˜ÎÂÌ¥‚, ÚÓ‰¥ flÍ Ô‡‚ÓÒ·‚Ì¥ ˜Ë „ÂÍÓ͇ÚÓÎˈ¸Í¥ Ô‡Óı¥ª ÏÓÊÛÚ¸ ̇Υ˜Û‚‡ÚË ÚËÒfl˜¥ ‚¥ÌËı. íÓÏÛ Á‡ ͥθͥÒÚ˛ ‚¥ÌËı ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏ ÒÚÓªÚ¸ Î˯ ̇ ÚÂÚ¸ÓÏÛ Ï¥Òˆ¥ Ô¥ÒÎfl Ô‡‚ÓÒ·‚’fl ¥ ͇ÚÓÎˈËÁÏÛ. 2 ã˛‰Ë̇ ¥ ë‚¥Ú. – 퇂Â̸ 2000. – ë.48. 3 ã˛‰Ë̇ ¥ ë‚¥Ú. – ä‚¥ÚÂ̸ 2000. – ë.9. 4 Samuel P. Huntington, «Religion and the Third Wave,» The National Interest, No.24, Summer 1991. 5 John Witte, Jr. Introduction. «Christianity and Democracy in Global Context», edited by John Witte, Jr., Westview Press, 1993. 6 ìÒÔÂÌҸ͇ ‚Âʇ. – ÅÂÂÁÂ̸ 1998. 7 åÂÚ‡. – ‹1 (132). – 14 ÊÓ‚ÚÌfl. – 1999. 8 åËÚ. ëÏÓÎÂÌÒÍËÈ Ë ä‡ÎËÌËÌ„‡‰ÒÍËÈ äËËÎÎ, «çÓχ ‚Â˚ Í‡Í ÌÓχ ÊËÁÌË» // çÂÁ‡‚ËÒËχfl „‡ÁÂÚ‡. – 1617 Ù‚‡Îfl. – 2000. ñËÚÛπÚ¸Òfl Á‡: Å˛ÎÂÚÂ̸ ÂÎ¥„¥ÈÌÓª ¥ÌÙÓχˆ¥ª. – ‹3/2000. – ë.56-57. 9 Harold Berman. «Religious Rights in Russia at a Time of Tumultuous Transition: A Historical Theory» in Religious Human Rights in Global Perspective: Legal Perspective. Edited by Johan D. van der Vyver and John Witte, Jr., Martinus Nijhoff Publishers, 1996.
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ ОКАРА НА ЗАХИСТ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ. ПОЛТАВСЬКИЙ «СУРЖИК» ТА ДУХОВНЕ ПЛЕБЕЙСТВО
216
ÒÚ‚‡», ÔÓ «Ì‡ÒËθÒÚ‚ÂÌÌÛ˛ Û͇ËÌËÁ‡ˆË˛» (‰Â ‚Ó̇, ıÚÓ ªª ·‡˜Ë‚, ̇ÔËÍ·‰, Û èÓÎÚ‡‚¥ ˜Ë ‚ äÂÏÂ̘ۈ¥?), ÔÓ «Û„ÓÁÛ ‰Îfl ÒÛ˘ÂÒÚ‚Ó‚‡ÌËfl ÛÒÒÍÓ„Ó flÁ˚͇ Ë ÛÒÒÍÓÈ ÍÛθÚÛ˚ ‚ ‚ÓÒÚÓ˜Ì˚ı ӷ·ÒÚflı ì͇ËÌ˚». í‡Í¥ ‰ÓÒËÚ¸ ˆËÌ¥˜Ì¥, flÍ˘Ó ‰Ë‚ËÚËÒfl ̇ ÔÓ·ÎÂÏÛ Á Ò‡ÏÓª ì͇ªÌË, Á‡fl‚Ë Ó·ÎflÚ¸Òfl ‡·Ó ÌÂÍÓÏÔÂÚÂÌÚÌËÏË, ‡·Ó ‡Ì„‡ÊÓ‚‡ÌËÏË Î˛‰¸ÏË. ç¥‰Â Ú‡Í flÒ͇‚Ó Ì ‚ËÍË‚‡πÚ¸Òfl ÔÓÎÚ‡‚Ò¸ÍËÈ ÔÓ‚¥Ìˆ¥‡Î¥ÁÏ, ÍÓÏÔÎÂÍÒ «ÏÓÎÓ‰¯Ó„Ó ·‡Ú‡», ıÛÚÓflÌҸ͇ ‰Û„Ófl‰Ì¥ÒÚ¸ (˜Ë ̇‚¥Ú¸ ÚÂÚ¸Ófl‰Ì¥ÒÚ¸), flÍ Û ÒÚ‡‚ÎÂÌÌ¥ ·‡„‡Ú¸Óı ÔÓÎÚ‡‚ˆ¥‚ ‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë. èÓÎÚ‡‚Ò¸ÍËÈ ÒÛÊËÍ – ˆÂ Ì flÍÂÒ¸ ÓÒÓ·ÎË‚Â Ú‡ Û̥͇θÌ fl‚ˢ (flÍ, ÔËÏ¥ÓÏ, ‡ÏÂË͇ÌҸ͇ ‡Ì„Î¥ÈҸ͇), ·Ó Ì¥flÍÓª «ÌÓ‚Óª flÍÓÒÚË» ÒÛÊËÍ Ì ÒÚ‚Ó˛π, Ì¥flÍÓ„Ó ÒËÌÚÂÁÛ ÏÓ‚ Ú‡ ÍÛθÚÛ Û Ì¸ÓÏÛ Ì ‚¥‰·Û‚‡πÚ¸Òfl. ëÛÊËÍ – ˆÂ Ì ‚Á‡πÏÓÁ·‡„‡˜ÂÌÌfl, ‡ ‚Á‡πÏÓӷ͇‰‡ÌÌfl, ‚Á‡πÏÓÁ‡·Û‰ÌÂÌÌfl ÏÓ‚. ëÛÊËÍÓ‚‡ «ÌÂÔÓ‚ÌÓÏÓ‚Ì¥ÒÚ¸» – ˆÂ Ì‡È‚Ë˘ËÈ ÒÚÛԥ̸ ‰ÛıÓ‚ÌÓ„Ó ÔηÂÈÒÚ‚‡, ˆÂ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÒÚËβ, ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó„Ó ‚ÂÚË͇θÌÓ„Ó, Ó„‡Ì¥ÁÛ˛˜Ó„Ó Ì‡˜‡Î‡. ëÛÊËÍ – ˆÂ ÏÓ‚‡ ‰Îfl ‰ÛıÓ‚ÌÓ ·¥‰ÌËı, Í‚¥ÌÚÂÒÂ̈¥fl ‰Û¯Â‚ÌÓ„Ó ÛÒÚÓ˛ «Ó‰ÌÓ‚ËÏ¥-
íÓªˆ¸ÍËÈ ‚¥ÒÌËÍ. – ‹3 (67). – 24 ·ÂÂÁÌfl. – 2000. äÓÏ˛Ì¥Í ·ÛÎÓ Ô¥‰ÔË̠҇π‡ı‡ÏË Ó·Ë‰‚Óı ñÂÍÓ‚ 3 ÎËÔÌfl 1998 ÓÍÛ Û Ç¥‰Ì¥. 12 ÑË‚.: ã˛·‡˘ÂÌÍÓ Ç. ßÒÚÓ¥fl ÔÓÚÂÒÚ‡ÌÚËÁÏÛ ‚ ì͇ªÌ¥: ÍÛÒ ÎÂ͈¥È // 㸂¥‚: èÓÒ‚¥Ú‡, 1995. 13 ëÔ‡‚‰ÎË‚ÓÒÚ¸. – ‹3 (19). – 2000. 14 ì͇ªÌҸ͇ „‡ÁÂÚ‡. – 25 βÚÓ„Ó. – 2000. 15 èÓÒÚÛÔ. – 8 Í‚¥ÚÌfl. – 2000. 16 Sophia Senyk, «A Victim to Nationalism: The Ukrainian GreekCatholic Church In Its Own Words»// Het Christelijk Oosten, No3-4, December 1999. (Ç¥‰Á̇˜Û ‚¥‰ Ò·Â, ˘Ó ÒÛÚÚπ‚Ó˛ ıË·Ó˛ ˆ¸Ó„Ó Á‡„‡ÎÓÏ ÂÚÂθÌÓ„Ó ‡Ì‡Î¥ÁÛ π ÚÂ, ˘Ó ̇‚‰ÂÌ¥ ‚ ̸ÓÏÛ ˆËÚ‡ÚË Ì ÔÓ‰‡˛Ú¸Òfl ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÁÛÒÚ¥˜ÌÓª ÔÓÔ‡„‡Ì‰Ë Á ·ÓÍÛ åÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Ô‡Ú¥‡ı‡ÚÛ – å.å.). 17 ÇËÁ̇˛˜Ë Á‡„‡ÎÓÏ ·¥Î¸¯ËÈ ‰Ë̇ϥÁÏ Á‡ı¥‰ÌËı ıËÒÚËflÌ, ‚ÒÂ Ê Ú·‡ Ó·‡˜ÌÓ ÒÚ‡‚ËÚËÒfl ‰Ó ÔÓÎÂÏ¥˜ÌÓ„Ó Ô·¥Î¸¯ÂÌÌfl ‚ÔÎË‚Ó‚ÓÒÚË Á‡ı¥‰ÌËı Ï¥Ò¥ÓÌÂ¥‚ ̇ ϥ҈‚Ëı ıËÒÚËflÌ. ó‡ÒÓÏ Ú‡Í Ô·¥Î¸¯ÂÌÌfl ÒÎÛÊËÚ¸ Î˯ ÏÓÚË‚‡ˆ¥π˛ ‰Îfl ‡ÔÂ₇ÌÌfl ‰Ó ‰Âʇ‚Ë Á ÏÂÚÓ˛ ÁÏÛÒËÚË ªª ‚ÚÛÚËÚËÒfl ‚ ÂÎ¥„¥ÈÌ¥ ÔÓˆÂÒË È Á‡ıËÒÚËÚË Ï¥ÒˆÂ‚¥ ñÂÍ‚Ë. 18 Ó.ß.åÛÁ˘͇. LJ„ÓÏ¥ÒÚ¸ ÏËflÌÒ¸ÍÓ„Ó ÛıÛ ‚ ‰¥flθÌÓÒÚ¥ ÏËflÌ ‚ ì͇ªÌ¥ // è‡Ú¥flı‡Ú. – ÉÛ‰Â̸. – 1995. – ë.17. 10 11
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÌÓª β‰ËÌË», ÏÂÚ‡Ù¥Á˘̇ ÏÓ‰Âθ ÊÎÓ·Ò¸ÍÓª ‰Û¯¥. ñÂ, ‚¯ڥ-¯Ú, ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ ̇ ÚÂÏÛ – ˜ÓÏÛ ì͇ªÌÛ flÍ ‰Âʇ‚Û Ì ‰ÛÊ ¯‡ÌÛ˛Ú¸ Û Ò‚¥Ú¥, ˜ÓÏÛ Á‡·Ó·ÓÌÌÓ ÒÚ‡‚ÎflÚ¸Òfl ‰Ó Û͇ªÌˆ¥‚ Ú‡ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ„Ó Ì‡˜‡Î‡ ‚ êÓÒ¥ª. å¯͇̈˛ êÓÒ¥ª – ÌÓÒ¥π‚¥ Î¥Ú‡ÚÛÌÓª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë – ÒÎÛı‡ÚË ÔÓÎÚ‡‚Ҹͥ ̇χ„‡ÌÌfl ÓÁÏÓ‚ÎflÚË «ÔÓ-„‡ÏÓÚÌÓÏÛ» ‡Ê Ì¥flÍ ÌÂÏÓÊÎË‚Ó! «èÓÎÚ‡‚ÒÍËÈ ÛÒÒÍËÈ» ÔÓÛ¯Ûπ ÌÓÏË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª Î¥Ú‡ÚÛÌÓª ¥ÌÚÓ̇ˆ¥ª ÏÓ‚ÎÂÌÌfl, ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÒÚËÎ¥ÒÚËÍË, ÎÂÍÒËÍË Ú‡ ÒËÌÚ‡ÍÒËÒÛ. üÍ˘Ó Á ‰‚Óχ Ô¯ËÏË ÏÓÊ̇ ÁÏËËÚËÒfl – ‡‰Ê ¥ÌÚÓ̇ˆ¥fl ÏÓ‚ÎÂÌÌfl Á‡ÎÂÊËÚ¸ Ó‰ Ò‰ӂˢ‡ ¥ ‚ÔÎËÌÛÚË Ì‡ ̪ Ì¥ıÚÓ Ì ‚ ÒË·ı (ı‡È ‚Ê ·Û‰Â, fl͇ π!), ÚÓ Ê‡ıÎË‚‡ ÎÂÍÒË͇ – ˆÂ ÔÓÒÚÓ ‚Ëfl‚ ÌËÁ¸ÍÓ„Ó ¥‚Ìfl ÍÛθÚÛË, ÊÎÓ·Ò¸ÍÓ„Ó Ì‡˜‡Î‡, ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË ÙÓÏË Ú‡ ÒÚËβ. éÚÊÂ, ‚ ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È ÏÓ‚¥ ÌÂχπ È ·ÎËÁ¸ÍÓ Ú‡ÍËı ÒÎ¥‚: ¯Ó, ˜Ë, Ú‡, ÓÚÓÊ, ÓÚ‡Í, Ú˛, Ì (Û Á̇˜ÂÌÌ¥: ÌÂÚ), ˘‡Ò, ÔÓÁ˚˜ËÚ¸, ÒÍÛÔËÚ¸Òfl (Û Á̇˜ÂÌÌ¥: ̇ÍÛÔËÚ¸), ÎÓÊÛ, ÔÓÍ·ÒÚ¸, ÒÎÓ‚ËÚ¸, ÒÔÓÈχڸ, ÔÓÍÛÔ‡Ú¸Òfl (Û Á̇˜ÂÌÌ¥: ËÒÍÛÔ‡Ú¸Òfl), ÓÁ·Û‚‡Ú¸Òfl, ÎflÊ (Ô‡‚ËθÌÓ: Îfl„). 燉Á‚˘‡ÈÌËÏ ÔÓÛ¯ÂÌÌflÏ ÌÓÏ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª „‡Ï‡-
217
Ô
Ó ı Ó
‚
‡
È
Ú
Â
,
Í
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÚËÍË Ú‡ ÒËÌÚ‡ÍÒËÒÛ π Ú‡ÍÓÊ ÔÓ‰¥·Ì¥ ÔÂÎËÌË: «Ú‡ fl Á‡ ÌÂ„Ó „Ó‚Ó˛» (Á‡Ï¥ÒÚ¸ «‰‡ fl Ó ÌfiÏ»), «fl Ò ÌÂ„Ó ÒÏÂ˛Ò¸» (Á‡Ï¥ÒÚ¸ «Ì‡‰ ÌËÏ») ‡·Ó «ÓÌ ÔËÂı‡Î Ò äË‚‡» (Á‡Ï¥ÒÚ¸ «ËÁ äË‚‡»), «ÓÌ ÔÓÂı‡Î Û ï‡¸ÍÓ‚» (Á‡Ï¥ÒÚ¸ «‚ ÍÓ‚»). (èÓ Ê‡ıÎË‚Ó ÌÂÈÏÓ‚¥Ì¥ ‰Îfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ‚Ûı‡ ̇„ÓÎÓÒË ‚ ÔÂÂÍÛ˜ÂÌËı Û͇ªÌˆflÏË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍËı ÒÎÓ‚‡ı ÏÓ‚Ë ÔÓÒÚÓ Ì ‚‰ÂÏÓ!) íÓÏÛ, ÔÓÚ‡ÔÎfl˛˜Ë ‰Ó êÓÒ¥ª, ‚ÂÎËÍÓª ¯‡ÌË Ú‡Í¥ β‰Ë, flÍ Ô‡‚ËÎÓ, Ì Á̇ıÓ‰flÚ¸. Ä Á‡ ˘Ó ¯‡ÌÛ‚‡ÚË? ᇠÚÂ, ˘Ó Ì ‚Ï¥π¯ Ô‡‚ËθÌÓ „Ó‚ÓËÚË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛, Ú‡ È Ò‚Ó˛ ÏÓ‚Û Á̇π¯ ̇ ¥‚Ì¥ «íË Ê ÏÂÌ ԥ‰Ï‡ÌÛ·, ÚË Ê ÏÂÌ ԥ‰‚·»? óË Ì ÚÓÏÛ ‚ Ú¥È Ò‡Ï¥È åÓÒÍ‚¥ Û͇Ë̈ ‚ ÓÒÚ‡ÌÌ¥ ÓÍË ‚ÊË‚‡πÚ¸Òfl flÍ ÒËÌÓÌ¥Ï ‰Â¯Â‚Óª Ó·Ó˜Óª ÒËÎË (ÔË·ÎËÁÌÓ Ú‡ÍËÏ ¯ÎflıÓÏ Û ÓÒ¥ÈÒ¸Í¥È ÏÓ‚¥ Á’fl‚ËÎÓÒfl ÒÎÓ‚Ó «¯‚ÂȈ‡»). Ç ÓÙ¥ˆ¥ÈÌ¥È, ‰Âʇ‚ÌÓ-ÂÔÂÁÂÌÚ‡ÚË‚Ì¥È ÒÙÂ¥ Û͇ªÌҸ͇ ÏÓ‚‡ ÏÓÊ Á·Â„ÚËÒfl È Ì‡‰‡Î¥ – ÔÓÎÚ‡‚Ҹ͠ӷ·ÒÌ ‡‰¥Ó ¥ ˜ÂÂÁ 50 ÓÍ¥‚, ‰‡ÒÚ¸ ÅÓ„, ‚¥˘‡ÚËÏ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛. ÄΠÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÓ ·Û‰¸-fl͇ ÏÓ‚‡ ¥ÒÌÛπ Î˯ ÚÓ‰¥, ÍÓÎË Î˛‰Ë ̲ ÍÓËÒÚÛ˛Ú¸Òfl Û ÔÓ·ÛÚ¥, ÍÓÎË Ì² ‰Ûχ˛Ú¸. ëÛ˜‡Ò̇ ÒËÚÛ‡ˆ¥fl Ì ‰‡π Ô¥‰ÒÚ‡‚ ‰Îfl ÓÔÚËÏ¥ÁÏÛ – ˘Ó ÒÚ‡ÌÂÚ¸Òfl, ÍÓÎË ÒÚ‡-
Ú
‡
È
‡
‰
‚
‡
Ì
Ò
Ë
Ú
‡
‚
‡
È
Ú
Â
,
Ô
Ó
‚
¥
Ú
Â
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¯Â ÔÓÍÓÎ¥ÌÌfl – ÌÓÒ¥ª Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Ú‡ Ú‡‰Ëˆ¥ÈÌÓª ÍÛθÚÛË – ‚¥‰¥È‰Â? «Ç‡¯ flÁ˚Í ÌÂÔÂÒÔÂÍÚË‚ÂÌ – ÓÌ ÛÏÂÚ ‚ÏÂÒÚÂ Ò ‚‡¯ËÏË ·‡·Û¯Í‡ÏË Ë ‰Â‰Û¯Í‡ÏË», – ÍÓÎËÒ¸ ÔÓ˜Û‚ ‡‚ÚÓ ˆËı fl‰Í¥‚ ‚¥‰ Ó‰ÌÓ„Ó Ò‚Ó„Ó ÏÓÒÍÓ‚Ò¸ÍÓ„Ó Á̇ÈÓÏÓ„Ó ÔÓ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÏÓ‚Û. ß ‰¥ÈÒÌÓ – ÏÓ‚Ì ÓÁÏÂÊÛ‚‡ÌÌfl ̇ ëı¥‰Ì¥È ì͇ªÌ¥ ÔÓıÓ‰ËÚ¸ Á‡‡Á Ô¯ Á‡ ‚ÒÂ Ï¥Ê ÔÓÍÓÎ¥ÌÌflÏË. «êÓÁË‚ ˜‡Ò¥‚», ‚Ú‡Ú‡ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ÌÓ‚Ëı ÔÓÍÓΥ̸ Û͇ªÌˆ¥‚ ‚¥‰·Û·Òfl ‰ÂÒ¸ ̇ÔËͥ̈¥ 1960-ı – ̇ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 1970ı ÓÍ¥‚. å‡ÎÓ ıÚÓ Á ÔÓÎÚ‡‚Ò¸ÍËı ‰‚‡‰ˆflÚË-ÚˉˆflÚË¥˜ÌËı ÏÓÊ Ì‚ËÏÛ¯ÂÌÓ ÓÁÏÓ‚ÎflÚË ÏÓ‚Ó˛ Ô‰ͥ‚ ıÓ˜‡ ·Ë ÛÔÓ‰Ó‚Ê Ô’flÚË ı‚ËÎËÌ (Á‡ ‚ËÍβ˜ÂÌÌflÏ ı¥·‡ ˘Ó ̘ËÒÎÂÌÌËı ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΥ‚-„Ûχ̥ڇ¥ª‚). ì ÒÛ˜‡ÒÌÓª ÏÓÎÓ‰¥ Á̇ÌÌfl Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Ì‡È˜‡ÒÚ¥¯Â Ó·ÏÂÊÛπÚ¸Òfl Û͇ªÌÒ¸ÍËÏË Ê‡Ú‡ÏË, ÔÓÒÚÂ̸ÍËÏ ‚¥¯ËÍÓÏ Á¥ ¯Í¥Î¸ÌËı ˜‡Ò¥‚, Ô‡Ó˛ ˆËÚ‡Ú Á Ô¥ÒÂ̸ ßËÌË Å¥ÎËÍ ˜Ë «ìÓÔÎ¥‚ 쪉ÓÔÎflÒÓ‚‡» Ú‡ ·ÛÎÂÒÍÌÓ-Ú‡‚ÂÒÚ¥ÈÌËÏË ‡ÌÂ͉ÓÚ‡ÏË ÔÓ «ı‡ı·». ß flÍ˘Ó ‡Ì¥¯Â, Û 1970-1980-ı, ϥҸ͇ ÔÓÎÚ‡‚Ҹ͇ ÏÓÎÓ‰¸ ÓÁÏÓ‚ÎflÚË Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛ Á‰Â·¥Î¸¯Ó„Ó ÒÓÓÏË·Òfl, ÚÓ ÚÂÔ – ̇Ș‡ÒÚ¥¯Â ÔÓÒÚÓ Ì ‚Ï¥π.
¥
Часто бувало так, що тi, хто спершу читав, а вже потiм бачив його на власнi очi, шукали в Гоголi зовнiшньому за гротеском, сатирою схованої злiсти. Мабуть, не Â Ì Â . . . знаходили того, тому витворювали його особу самi. Вiн справжнiй був звичайним. Звичайним лiвобережним. Може тому таким фантастичним: незвичайним для iнших пiтерян, римлян, московитян. Мої споглядання Гоголя почалися зi споглядань себе. Як то сталося, що поступово я перейшов майже виключно на Гоголя? Не знаю, бо ж «себе» – набагато манливiший, цiкавiший предмет споглядання, анiж якийсь там Гоголь. Може надто часто муляв очi своєю з’явою, з’явою своїх книжок, з’явою пошановувачiв його книжок... Усiма цими з’явами. У тих спогляданнях Гоголя я не маю намiру заглиблюватися у його потаємний свiт, не маю намiру скрупульозно а р к i я н ф i л е в и ч вивчати його листи, щоденниковi записи, спогади iнших Ï ‡ Í ¥ fl Ì Ù ¥ Î Â ‚ Ë ˜ , 2 0 0 1 про нього. Не хочу цього. І сказати по правдi – це менi гидко. Справжнiй голий Гоголь бридкий. Тому й обмежую себе популярними знаннями про нього. Не хочу занурю-
гоголь Ï
за столом і на столі м ©
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ ОКАРА НА ЗАХИСТ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ. ПОЛТАВСЬКИЙ «СУРЖИК» ТА ДУХОВНЕ ПЛЕБЕЙСТВО
218
ì͇ªÌҸ͇ ‰Îfl ˆ¥πª ÏÓÎÓ‰¥ χπ ÒÚ‡ÚÛÒ «‰Û„Óª ¥‰ÌÓª», ·Ó ȉÂÚ¸Òfl ҇ϠÔÓ Ô‡ÒË‚Ì ‚ÓÎÓ‰¥ÌÌfl ̲. ó‡ÒÚÂ̸ÍÓ ·Û‚‡˛˜Ë ̇ ëı¥‰Ì¥È ì͇ªÌ¥, ‡‚ÚÓÓ‚¥ ˆËı fl‰Í¥‚, flÍ ˆÂ Ì ‰Ë‚ÌÓ, ‰ÓÒËÚ¸ ÒÍ·‰ÌÓ Á̇ÈÚË Û͇ªÌÓÏÓ‚ÌÓ„Ó ÒÔ¥‚ÓÁÏÓ‚ÌË͇ ÔË·ÎËÁÌÓ Ò‚Ó„Ó ‚¥ÍÛ (̇ӉÊÂÌÌfl ͥ̈fl 1960-ı – Ô¯Ӫ ÔÓÎÓ‚ËÌË 1970-ı ÓÍ¥‚). ß È‰ÂÚ¸Òfl ̇‚¥Ú¸ Ì ÔÓ ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇθÌÓ Ì‡Ò˘ÂÌ¥ Ù¥ÎÓÒÓÙҸͥ ‰ËÒÍÛÒ¥ª, ‡ ıÓ˜‡ · ÔÓ ÊËÚÂÈҸͥ Ú‡ ÔÓ·ÛÚÓ‚¥ ·‡Î‡˜ÍË! Ä ÍÓÎË ÓÁÏÓ‚‡ ÔÓ‚ÂÚ‡πÚ¸Òfl ̇ ÚÂÏË Î¥Ú‡ÚÛË Ú‡ ÏËÒÚˆڂ‡, ‚‡ÊÍÓ ÔË„‡‰‡ÚË, ˘Ó· ÔÓÎÚ‡‚Ҹͥ ÒÔ¥‚ÓÁÏÓ‚ÌËÍË Ò‚¥È ÌËÁ¸ÍËÈ ¥ÌÚÂÂÒ ‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÒÎÓ‚ÂÒÌÓÒÚË Ì ÔÓflÒÌ˛‚‡ÎË · ÔË·ÎËÁÌÓ Ú‡Í: «í‡, ÔÓÌËχ¯¸, Û Ì‡Ò Ú‡Í ÛʇÒÌÓ ÔÂÔÓ‰‡‚‡ÎË Û͇ËÌÒÍËÈ flÁ˚Í Ë ÎËÚ‡ÚÛÛ – ͇ʉ˚È „Ó‰ ÌÓ‚˚È Û˜ËÚÂθ! í‡ Ë Ì‡ ˝ÚËı ÛÓ͇ı Ì‡Ò Ì ÒÚÓθÍÓ ÎËÚ‡ÚÛ ۘËÎË, ÒÍÓθÍÓ ÔÓÎËÚ˘ÂÒÍÓÈ ·‰ËÚÂθÌÓÒÚË», – (‡·Ó ˘ÓÒ¸ ÔÓ‰¥·ÌÂ). è˘ÓÏÛ ÏÓ‚ËÚ¸Òfl ˆÂ Ú‡Í, Ì¥·Ë ȉÂÚ¸Òfl Ì ÔÓ ·ÎËÁ¸ÍÛ ‰Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª Û͇ªÌÒ¸ÍÛ, ‡ ˘Ó̇ÈÏÂ̯ ÔÓ ÍËÚ‡ÈÒ¸ÍÛ ˜Ë ÔÓ Ù‡Ò¥! Ä·ÒÓβÚ̇ ·¥Î¸¯¥ÒÚ¸ ÒÛ˜‡ÒÌËı ÔÓÎÚ‡‚ˆ¥‚ Ú‡ ÍÂÏÂ̘ÛÁ¸ˆ¥‚ – ˆÂ ̇˘‡‰ÍË ‚Ëı¥‰ˆ¥‚ ¥Á ÔÓÎÚ‡‚Ò¸ÍËı
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ò¥Î, ˘Ó Ôªı‡ÎË ‰Ó Ï¥ÒÚ Û 1930-1970-Ú¥ ÓÍË, ˆÂ Ï¥∂‡ÌÚË Û ‰Û„ÓÏÛ-ÚÂÚ¸ÓÏÛ ÔÓÍÓÎ¥ÌÌ¥. ß ÚÂÔ (Ó Ê‡ıË!) ̇ ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌ¥ ‰¥‡ÎÂÍÚÛ, ˘Ó ÒÚ‡‚ ÓÒÌÓ‚Ó˛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª Î¥Ú‡ÚÛÌÓª ÏÓ‚Ë, Û èÓÎÚ‡‚¥ (‡ Ì ‚ äËπ‚¥, ï‡ÍÓ‚¥ ˜Ë ãÛ„‡ÌÒ¸ÍÛ!), ˆ¥ β‰Ë ̇‚¥Ú¸ Ì ‚Ï¥˛Ú¸ Ô¥‰ÚËχÚË ÓÁÏÓ‚Ë Á¥ Ò‚ÓªÏË ‰¥‰ÛÒflÏË Ú‡ ·‡·ÛÒflÏË Ó‰Ì¥π˛ ÏÓ‚Ó˛! 燂¥Ú¸ Û͇ªÌÓ٥θÒÚ‚Ó, Ô‡Ú¥ÓÚ˘̥ ÔÓ˜ÛÚÚfl ‰Ó ì͇ªÌË, β·Ó‚ ‰Ó Ò‚Ó„Ó Ì‡Ó‰Û ÓÒÚ‡ÌÌ¥Ï ˜‡ÒÓÏ ‡Ê Ì¥flÍ Ì ӷӂ’flÁÍÓ‚Ó ÔÓ‚’flÁÛ˛Ú¸ Á¥ Á̇ÌÌflÏ ˜Ë ̇‚¥Ú¸ ÔÓ‚‡„Ó˛ ‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë. èËÒÚ‡ÒÌ ÓÒÏËÒÎÂÌÌfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌÓª Î¥Ú‡ÚÛË ì͇ªÌË (flÍ ÒÛ˜‡ÒÌÓª, Ú‡Í ¥ ÏËÌÛÎËı ‚¥Í¥‚) ˘Â ‡Á ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸, ˘Ó ÏÓ‚‡ – ÚÓ ˘ÓÒ¸ ·¥Î¸¯Â, flÍ ÔÓÒÚÓ Á‡Ò¥· ÍÓÏÛ̥͇ˆ¥ª, ÏÓ‚‡ – fl‚Ë˘Â Ï¥ÒÚ˘ÌÂ È ‚ËÁ̇˜‡πÚ¸Òfl Ì Î˯ Ò‰ӂˢÂÏ, ‡ÎÂ È Ì‡ ¥‚Ì¥ „ÂÌÂÚ˘ÌÓª ԇϒflÚ¥. åÓ‚‡ Ì ‚Í·‰‡πÚ¸Òfl Û ‡ÏÍË ÙÓχθÌÓª ÎÓ„¥ÍË, ·Û‰ÂÌÌÓª Ò‚¥‰ÓÏÓÒÚË Ú‡ ‚ÛÁ¥‚Ò¸ÍÓª „‡Ï‡ÚËÍË. å‡Ò¯Ú‡·Ë ÏÓ‚Ë – Ì¥flÍ Ì ÏÂ̯¥ ÍÓÒÏ¥˜ÌËı. ÅÛ‰¸-flÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ÏÓÊ̇ Ó‚ÓÎÓ‰¥ÚË ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓ, ̇ ‚Ò¥ ÒÚÓ ‚¥‰ÒÓÚÍ¥‚. ÄΠ˘Ó·Ë ÔËÒ‡ÚË ıÛ‰ÓÊÌ¥ Ú‚ÓË (‡ Ì ÔÓÒÚÓ ÓÁ‚‡Ê‡Î¸ÌÛ ·ÂÎÂÚËÒÚËÍÛ), ˘Â
ватися у деталi, в його деталях легко згубитися. Навiщо у них занурюватися? Цi деталi заразливi, а я не хочу захворiти проказою на iм’я «гоголь». Тодi чому ж усе це пишу? Бо просто не можу байдуже пройти повз цю римську сценку – Гоголь, що об’їдається найрiзноманiтнiшими стравами у невеликiй тратторiї поблизу пляцу Іспанiї. І ця єдина бачена мною сцена з життя класика, штовхає мене на усю подальшу банальну писанину про образ „ÂÌ¥fl *. Якби я не бачив його Ú‡Ï, якби вiн Ú‡Ï ** нiколи не був, цi рядки звичайно б не з’явилися, а Гоголь продовжував би маскуватися у нетрях монографiй, серед чагарникiв антологiй. Зрештою, Гоголь любив ховатися, не треба на те великого знавця душ, аби побачити – Гоголь безуспiшно *
Гарненько затерте, засмальцоване клiше «образ генiя», пора його вже знову повернути до життя, лиш як? Поп-артово, палимпсестово, чи ще якось... ** í‡Ï звучить у цьому мiсцi немов якесь блудилище, або циркова палатка для садистських забав. Але нi. То була звичайна тратторiя iз запахом смердячого сиру. Сонця i людей було не багато, i може саме через це там був Гоголь. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̉ÓÒÚ‡ÚÌ¸Ó ‰ÓÒÍÓ̇ÎÓ ‚ÓÎÓ‰¥ÚË ˆ¥π˛ ÏÓ‚Ó˛. ÉÓ„Óθ, flÍËÈ ‚ÓÎÓ‰¥‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ Î¥Ú‡ÚÛÌÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ Ì ‰ÛÊ ‰Ó·Â, – ¥‰Í¥ÒÌ ‚ËÍβ˜ÂÌÌfl: Ò‚Óπ Ì‚ϥÌÌfl ‚¥Ì (ÁÓ‚Ò¥Ï Û ·‡ÓÍÓ‚ÓÏÛ ‰ÛÒ¥!) ÔÂÂÚ‚ÓË‚ ̇ «ÔËÈÓÏ», ̇ Á‡Ò¥· ıÛ‰ÓÊ̸Ӫ ‚ˇÁÌÓÒÚË. èÓ‚ÚÓËÚË ÈÓ„Ó ÛÒÔ¥ı Ì¥ÍÓÏÛ Á Û͇ªÌˆ¥‚ ·¥Î¸¯Â Ì ‚‰‡‚‡ÎÓÒfl. ì͇ªÌÒ¸ÍËÏ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËÏ ‡‚ÚÓ‡Ï ‰Ó‚Ó‰ËÚ¸Òfl ‰Ó¥Í‡ÚË Ì Á‡ ÌÂÁ̇ÌÌfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Ú‡ Ì Á‡ ̇fl‚Ì¥ÒÚ¸ Û ÚÂÍÒÚ‡ı Û͇ªÌ¥ÁÏ¥‚ (ˆÂ χπ Ï¥ÒˆÂ Û ÓÁÏÓ‚Ì¥È Ô‡ÍÚˈ¥), ‡ fl͇Á Á‡ ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ÊË‚Ó„Ó ÒÚÛÏÂÌfl, Á‡ ¯Ú‡ÏÔË, ¯‡·ÎÓÌÌ¥ÒÚ¸ ÏËÒÎÂÌÌfl. ôÓ·Ë ÔÓ‚ÌÓˆ¥ÌÌÓ ÔËÒ‡ÚË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛, Ú·‡, ‚Ә‚ˉ¸, ̇ӉËÚËÒfl Á ÔÓ˜ÛÚÚflÏ ÂÌ„ÂÚËÍË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë, Ú·‡ „ÂÌÂÚ˘ÌÓ ÌÂÒÚË Û ÒÓ·¥ ·Û‰Ó‚Û ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ„Ó ÏÓ‚ÎÂÌÌfl. í·‡, ‚¯ڥ-¯Ú, ıÓ˜‡ · flÍÛÒ¸ ˜‡ÒÚËÌÛ Ò‚Ó„Ó ÊËÚÚfl ÔÓÊËÚË ‚ êÓÒ¥ª, ‚ ÔËÓ‰ÌÓÏÛ ‡Â‡Î¥ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë. ôÓ‰Ó Û͇ªÌÒ¸ÍËı ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËı, ÚÓ Ò‰ ÌËı ÏÓÊ̇ ÔÓÏ¥ÚËÚË Ô‚̥ ‚¥‰Ï¥ÌÌÓÒÚ¥: Û ÓÒ¥flÌ ‚ËıÓ‰ËÚ¸ ͇˘Â, Ì¥Ê Û ÂÚÌ¥˜ÌËı Û͇ªÌˆ¥‚, ‰ÓÒËÚ¸ ÔËÓ‰ÌÓ ‚ ì͇ªÌ¥ Ô˯ÛÚ¸ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ π‚ª – Á„‡‰‡ÚË ıÓ˜‡ · «Ó‰ÂÒÒÍÛ˛ ¯ÍÓÎÛ» (ıÓ˜‡ ‚ π‚ª‚ Ò‚Ófl ÓÒÓ·ÎË‚¥ÒÚ¸ – ‚ÓÌË ÒÚ‚Ó˛˛Ú¸ Ì ÒڥθÍË
ховав свою таємницю. Вона, та таємниця, була надто великою, аби її сховати. Надто розгалужена. Щупальця її обвили усi закутки гоголевого життя. Може тому вiн так гротескно виставляє свою таємницю напоказ, нутрощами назовнi, нiби оголошує – це вже не моя таємниця! Таємниця одна, нам всiм вiдома, нами всiма захована. Це страх. Страх своєї малоросiйської минувшини вивертається назовнi «åË„ÓÓ‰ÓÏ» i Рудим Паньком. Страх демонiчно хоче розбити об списанi ним чортячi пики. Страх жiноцтва ховає у таких прiсних любощах якихось декорацiйних героїв. Герої ж головнi завжди самотнi, карикатурнi i до близьких стосункiв далекi, бо ж страх... Що далi, то гiрше. Боїться, та нi, гидує московитянами, i це почуття хоче розбити об свiй ультра-патрiотизм, своє деклароване слов’янофiльство, пiзнiше об «åÂÚ‚¥ ‰Û¯¥». Чи вдалося? Мабуть, що нi. Свiй найбiльший страх, страх Бога, розбиває об своє життя. Не сподобився повiрити. Ну що ж? Треба було сховатися в алкоголiзм, патрiотизм, або ж помiщицьке життя. А вiн – нi, не прийняв того. Помер, ще раз вперто доводячи, що вiн класик.
219
МАРКІЯН ФІЛЕВИЧ ГОГОЛЬ ЗА СТОЛОМ І НА СТОЛІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ ˜Ë Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌÛ ÍÛθÚÛÛ, ÒͥθÍË Ò‚Ó˛, π‚ÂÈÒ¸ÍÛ, ‰Â «Ó‰ÂÒÒÍËÈ ÛÒÒÍËÈ» Á‡Ï¥ÌË‚ Á‡·ÛÚËÈ π‚ÂflÏË-‡¯ÍÂ̇Á¥ ª‰Ë¯). åÓ‚‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ‰Ëı‡ÚË, ÊËÚË, ÏÓ‚‡ – ˆÂ Ó„‡Ì¥ÁÏ, ‚Ó̇, flÍ ¥ ‡Ì„ÂÎË, χπ «ÚÓÌÍ ڥÎÓ» Ú‡ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌËÈ ‚ËÏ¥. åÓ‚‡ – ˆÂ ˘ÓÒ¸ ڇ͠ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎÂ, fl͇Ҹ «ÏÛÁË͇ ÒÙ» (Á‡ è·ÚÓÌÓÏ), «„‡ÏÓÌ¥fl ÍÓÒÏÓÒÛ» (Á‡ è¥Ù‡„ÓÓÏ). ìÒ¥ ·ÂÁ ‚ËÍβ˜ÂÌÌfl Òı¥‰ÌÓÛ͇ªÌҸͥ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍË XIX ÒÚÓÎ¥ÚÚfl, flÍ¥ ÔËÒ‡ÎË ‰‚Óχ ÏÓ‚‡ÏË, Ò‚Óª ̇È͇˘¥ Ú‚ÓË Ì‡ÔËÒ‡ÎË Ò‡Ï Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛. ç ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ó Ê ÓÒ¥ÈҸ͇ Î¥Ú‡ÚÛ‡ Ú‡Í ¥ Ì ̇‚‡ÊË·Òfl Á‡ÌÂÒÚË ‰Ó Ò‚Óªı ‡Ì̇Υ‚ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌÛ ÒÔ‡‰˘ËÌÛ ∏‚„Â̇ É·¥ÌÍË (ÚÓÏÛ ‚ êÓÒ¥ª ˆË„‡ÌÒ¸ÍÓ-ÂÒÚÓ‡ÌÌËÈ ÓχÌÒ Ì‡ ÈÓ„Ó ‚¥¯ «é˜Ë ˜ÂÌ˚» È ‰ÓÒ¥ ‚‚‡Ê‡πÚ¸Òfl ‡ÌÓÌ¥ÏÌËÏ), ÉË„Ó¥fl ä‚¥ÚÍË-éÒÌÓ‚’flÌÂÌ͇, éÎÂÍÒË ëÚÓÓÊÂÌ͇, è‡ÌÚÂÎÂÈÏÓ̇ äÛÎ¥¯‡, åËÍÓÎË äÓÒÚÓχӂ‡, åËı‡È· ëڇˈ¸ÍÓ„Ó, å‡Í‡ ÇÓ‚˜Í‡ Ú‡ È Ò‡ÏÓ„Ó í‡‡Ò‡ ò‚˜ÂÌ͇. ß ‰ÓÒ¥ ÌÂÁÓÁÛÏ¥ÎÓ, flÍ ÒÚ‡‚ËÚËÒ¸ ‰Ó ̇ÔËÒ‡ÌÓ„Ó ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ‚ ì͇ªÌ¥: ˜Ë ˆÂ Û͇ªÌҸ͇ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏӂ̇ ÍÛθÚÛ‡? óË ˆÂ ˜‡ÒÚË̇ Á‡„‡Î¸ÌÓª ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌÓª ÏÂÚ‡ÍÛθÚÛË? óË ˆÂ ÓÒ¥ÈҸ͇ ‰¥‡-
Помер, заснув, чи що вiн там ще зробив, аби дiстатися до заповiтної труни, навiки сховатися вiд них усiх. Та темна, порожня тратторiя в Римi була репетицiєю смертi, адже там вiн також ховався. Хотiв ховатися якось поважно, з легким натяком на неможливiсть спiвiснування iз сучасниками, ховатися так, як вмирати. Але замiсть того – об’їдався, знову вже вкотре, глумився над смертю, не хотячи того робити, бо ж таки боявся її. Бочкувата, смажена з любов’ю, птиця, оточена дрiбними мищинками пiдливок, немовби пузатих ад’ютантiв, пiца одна за другою, кожна представляючи своєю поверхнею краєвиди римських околиць, i риба з великими очима, великим писком i якимось фруктом, що застряг помежи зубами, наштовхує на думку – варто її з’їсти, бо якщо нi, то вона з’їсть тебе... Менi бракує, бракує кулiнарського хисту, бракує гурманського натхнення, щоб описати той обiд. Вiн схожий на лiлiпутське вiйсько, що вишикувалося на столi зi своїми катапультами, вiйськовими слонами i галерами. Воно очiкує наказiв свого головнокомандуючого Миколи... Нi, не першого, не Романова, але Гоголя. Вiн, загорнувшись у сотню серветок, здiймає над столом свiй палаш-нiж i тризубець-вилку, вiн, останнiй гладiаh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
АНДРІЙ ОКАРА НА ЗАХИСТ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ. ПОЛТАВСЬКИЙ «СУРЖИК» ТА ДУХОВНЕ ПЛЕБЕЙСТВО
220
ÒÔÓ̇ ÎÓ͇θ̇ ÍÛθÚÛ‡ ‚ «çÓ‚ÓÏÛ á‡Û·¥ÊÊ¥»? íÛÚ Ò‡Ï¥ ÔËÚ‡ÌÌfl, ̇ flÍ¥ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚Ì¥ ¥ÌÚÂÎÂÍÚÛ‡ÎË ì͇ªÌË ¯Û͇˛Ú¸ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÂÈ. èÓÍË ˘Ó ·ÂÁÂÁÛθڇÚÌÓ. åÓÊ̇ ͇Á‡ÚË ÔÓ ∂ÎÓ·‡Î¸ÌÛ, χÈÊ ÏÂÚ‡Ù¥Á˘ÌÛ Ì‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ÒÚ¸ ÔÓÏ¥Ê ·Û‰Ó‚Ó˛ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª Î¥Ú‡ÚÛÌÓª ÏÓ‚Ë (‚ ªª Ô¥ÒÎflÔۯͥÌÒ¸ÍÓÏÛ ‚‡¥‡ÌÚ¥, Á‡ ‚ËÍβ˜ÂÌÌflÏ ÏÓ‚Ë Ú‚Ó¥‚ ÉÓ„ÓÎfl) Ú‡ ·Û‰Ó‚Ó˛ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ‰Û¯¥, Û͇ªÌÒ¸ÍËÏ ÔÓ„Îfl‰ÓÏ Ì‡ Ò‚¥Ú (‰Ó ˜¥, ÔÂÂÍ·‰‡ÚË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ Û͇ªÌÒ¸ÍÛ ıÛ‰ÓÊÌ˛ Î¥Ú‡ÚÛÛ ÒÍ·‰ÌÓ Ò‡Ï ˜ÂÂÁ ˆ˛ Ì‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ÒÚ¸). ì͇ªÌˆ¥ ¥Ì‡Í¯Â Ì¥Ê ÓÒ¥flÌË ‚¥‰˜Û‚‡˛Ú¸ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ ÏÓ‚Û: Ӊ̇ ÒÔ‡‚‡, ÍÓÎË ÏÓ‚‡ Á‡ÍÓ¥ÌÂ̇ ‚ ÛÒ˛ ÚËÒfl˜ÓÎ¥ÚÌ˛ ¥ÒÚÓ¥˛, ÁÓÒڇ· È ‚ËÁ¥‚‡Î‡ ‡ÁÓÏ ¥Á ̇ӉÓÏ, ¥ ÁÓ‚Ò¥Ï ¥Ì¯‡ – ÍÓÎË ‚Ó̇ ÔËȯ· ‚Ê ‚ «„ÓÚÓ‚ÓÏÛ» ‚Ë„Îfl‰¥. (èË ˆ¸ÓÏÛ ‡Ê Ì¥flÍ Ì Á‡Ô˜ÛπÚ¸Òfl ‚ÔÎË‚ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ¥ÌÚÂÎÂÍÚۇΥ‚, ‚˜ÂÌËı-Ù¥ÎÓÎÓ„¥‚ Ú‡ ÔËÒ¸ÏÂÌÌËÍ¥‚ XVI-XIX ÒÚÓÎ¥Ú¸ ̇ ÒÛ˜‡ÒÌËÈ ÒÚ‡Ì ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë.) êÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏӂ̇ ıÛ‰ÓÊÌfl Î¥Ú‡ÚÛ‡ ì͇ªÌË (ÓÁ‚‡Ê‡Î¸Ì‡ ·ÂÎÂÚËÒÚË͇ – ÚÓ ÓÍÂχ ÓÁÏÓ‚‡) Á‡ Ò‚Óπ˛ ÂÒÚÂÚ˘ÌÓ˛ ‚‡Ú¥ÒÚ˛ ̇ ÔÓfl‰ÓÍ ÌËʘ‡
тор. У мiстi, котре нiколи не належало йому, над кулiнарним вiйськом, за котре потiм доведеться платити пузатому власнику тратторiї... Гладiатор, останнiй романтичний вояка, спiвець нечесних баталiй, добитий запорожець, перестрашений дячок. Якi ще титули? Якi величання? Росiйський Гомер! Гоголь, такий слабкий, такий нещасний, такий слiпий у своїх iнших, нелiтературних думах – так, вiн Гомер. Але попри усю античнiсть, романтизм, комiзм, вiн ще й гоголь. Це якась така своєрiдна порода чи то птахи, чи то людини. Менi кортить його назвати землячком, хоча я напiвзгаличанений. Ну що ж... вiн зкацапщений, я – зхохлячений. Але iснують якiсь iншi частини нас. Чи може лиш хочемо вiрити, що в серединi нас є iншi ми. Тi, котрих ховаємо лише для себе. Той простiр степiв, ту навiженiсть Бульби, ту химернiсть днiпрового бароко. Це тi ми, котрих хочемо й не хочемо у нас. Життєдайнi i такi чужi усьому iншому, що зветься «ми». Може ми з ним одне? Та нi, спаси Господи. Я не хочу бути тим нещасним вмираючим фанатиком. Так, я не Микола Васильович. Але... Може то я з породи пташок-гоголiв. У «Бульбi» пташка-гоголь летih t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
flÍ Û ÔÓ¥‚ÌflÌÌ¥ Á ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ Î¥Ú‡ÚÛÓ˛ ‚ êÓÒ¥ª, Ú‡Í ¥ Á Û͇ªÌÓÏÓ‚ÌÓ˛ ‚ ì͇ªÌ¥: ÉÓ„ÓÎ¥ ‰‚¥˜¥ Ì ̇ӉÊÛ˛Ú¸Òfl. «äÓ‚·‡ÒÌ¥» ÔÓÚÂ·Ë ÏÓÊ̇ ·ÂÁ ÔÓ·ÎÂÏ Á‡‰Ó‚ÓθÌËÚË È ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛, «ÍÓ͇-ÍÓθ̥» – ‡Ì„Î¥ÈÒ¸ÍÓ˛. ì͇ªÌҸ͇, ÔË̇ÈÏÌ¥ ̇ ҸӄӉ̥, – ˆÂ ‰Îfl ‰ÛıÛ. ÅÂÁ ÏÓ‚Ë ¥ ҇χ β‰Ë̇, ¥ Û‚ÂÒ¸ ̇Ӊ ‚ËÔ‡‰‡˛Ú¸ Á ÍÓÒÏ¥˜ÌÓ„Ó ÔÓfl‰ÍÛ, ÔÂÂÚ‚Ó˛˛Ú¸Òfl ̇ «Ì‡ÒÂÎÂÌÌfl», «ÒÔÓÊË‚‡˜¥‚», ̇ ·ÂÁ„ÎÛÁ‰Û ÒÛÍÛÔÌ¥ÒÚ¸ «‡‚ÚÓÌÓÏÌËı ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚», ‡‰Ê ÏÓ‚‡, flÍ Í‡Á‡‚ ̥ψ¸ÍËÈ ÏËÒÎËÚÂθ ǥθ„ÂÎ¸Ï ÙÓÌ ÉÛÏ·Óθ‰Ú, ÚÓ π ‰Ûı ̇ӉÛ. Ä flÍ˘Ó Û͇ªÌҸ͇ ÏÓ‚‡ ‚ËÏÂ Û èÓÎÚ‡‚¥, ˘Ó ÚÓ‰¥ ÏÓÊ̇ ˜Â͇ÚË Ó‰ ï‡ÍÓ‚‡, ëÛÏ, óÂÌ¥„Ó‚‡, ‡ ÚËÏ ·¥Î¸¯Â Ó‰ ãÛ„‡ÌҸ͇ ˜Ë ÑÓ̈¸Í‡? ß ‚Ê ÁÓ‚Ò¥Ï ÒÏ¥¯ÌÓ Û ÚÓÏÛ ‡Á¥ ˘ÓÒ¸ ͇Á‡ÚË ÔÓ «‚¥‰Ó‰ÊÂÌÌfl» äËÏÛ Ú‡ ÂÚÌ¥˜ÌÓ Û͇ªÌÒ¸ÍËı Â∂¥ÓÌ¥‚ êÓÒ¥ª Ú‡ Å¥ÎÓÛÒ¥ (äÛ·‡Ì¥, ëÚ‡Ó‰Û·˘ËÌË, ˜‡ÒÚËÌ äÛ˘ËÌË, Åπ΄ÓÓ‰˘ËÌË, ÅÂÂÒÚÂÈ˘ËÌË). ÄΠÓÒ¥ÈҸ͇ ÏÓ‚‡ Û èÓÎÚ‡‚¥ Ú‡ÍÓÊ ÔÓÚ·Ûπ Ì„‡ÈÌÓ„Ó Á‡ıËÒÚÛ! áÓÁÛÏ¥ÎÓ, ˘Ó Ì¥ıÚÓ Ì ÏÓÊ Á‡·ÓÓÌËÚË Î˛‰ËÌ¥ ÓÁÏÓ‚ÎflÚË, flÍ ‚Ó̇ ÒıÓ˜Â, Ì¥ıÚÓ Ì ÔÓÁ·‡‚ËÚ¸ Ô‡‚‡ ÁÌÛ˘‡ÚËÒfl ̇‰ ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛,
ла до середини Днiпра... Але чи перелетiла? Днiпро широкий. Як Стiкс. А вiн, той нещасний з Миргорода, Сорочинцiв, Диканьки, чи ще звiдкись... Вiн народився «по той бiк»! Залишилося лише взнати по який бiк Стiксу-Днiпра. Де я, i де вiн? Хто помежи мертвих, а хто помежи живих? І тут на допомогу прилiтає ще один землячок. Котляревський-Вер¶iлiй-Еней. Отой живий мiж мертвими. Вiн вирiшує всi проблеми Стiксу, вiн безтурботно мандрує у мiстi живих i в мiстi мертвих, вiн змiшує усi карти, усi правила гри. Це через нього наш театр пiд назвою «потьомкiнськi села», збаламутився i ми не знаємо вже нiчого. Не знаємо, де сцена, i де глядачi. Хто має вмирати у першiй дiї, а хто в останнiй? А ще до того всього, Еней прийшов зi своєю латиною, ота вуль¶ата змiшала останнi збереженi залишки потьомкiнського театру. Все. Вавилон почався. І тут, мовби якась передвавилонська химера, на обрiї з’явився Гоголь. Вiн комiчно намагається повернути довавилонськi часи – але його мови нема вже, а може й не було. І вiн таки її уживає. Інодi вона звучить штучно, iнодi смiшно. Але це його мова, мова театральної химери, мова актора у масцi Гоголя, чи гоголя у масцi Гоголя, чи Бульби у масцi гоголя. h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
͇Υ˜ËÚË ªª. íÓÊ ¥‰Âfl ‚¥‰ÓÏÓ„Ó ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó ÔËÒ¸ÏÂÌÌË͇-ÔÓÒÚÏÓ‰ÂÌ¥ÒÚ‡ Ö‰¥˜ÍË ã¥ÏÓÌÓ‚‡ (뇂ÂÌ͇) ÒÚfl„‡ÚË Á ì͇ªÌË Ú‡ Û͇ªÌÒ¸ÍËı „Óχ‰flÌ ÏËÚÓ Á‡ ÍÓËÒÚÛ‚‡ÌÌfl ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓ˛ ÏÓ‚Ó˛ ‚Ë„Îfl‰‡π, ̇ ʇθ, Ù‡ÌÚ‡Òχ„Ó˘ÌÓ˛ È ÂÔ‡Ú‡ÊÌÓ˛. (åÓÊ̇ ·ÛÎÓ · ‰Ó‰‡ÚË: ‡ Á‡ ÔÒÛ‚‡ÌÌfl Ú‡ ÔÂÂÍÛ˜ÂÌÌfl ÏÓ‚Ë – ÔÓ‰‚¥ÈÌËÈ Ú‡ËÙ!) éÚÊÂ, Á‚ÂÚ‡˛˜ËÒ¸ ‰Ó ÔÓÎÚ‡‚ˆ¥‚ ¥ ÍÂÏÂ̘ÛÁ¸ˆ¥‚, Ú‡ È ‚Á‡„‡Î¥ – ‰Ó ‚Ò¥ı Ú‡Í Á‚‡ÌËı «ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÓÏÓ‚ÌËı» Û͇ªÌˆ¥‚ ëı¥‰ÌÓª ì͇ªÌË, ÏËÏÓ‚ÓÎ¥ Á‡‰‡π¯Òfl ÔËÚ‡ÌÌflÏ: ˜Ë Ì ˜‡Ò ‚ËÊË‚‡ÚË ¥Á Ò· ÊÎÓ·‡? óË Ì ‰ÓÒËÚ¸ ÏÛ˜ËÚË È Ô‡ÔβÊËÚË ÓÒ¥ÈÒ¸ÍÛ? óË Ì ÔÓ‡ Á„‡‰Û‚‡ÚË Û͇ªÌÒ¸ÍÛ – ı‡È ˆÂ ¥ ‚Ëχ„‡π ‚¥‰ ÍÓÊÌÓ„Ó ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥ı ‚ÓθӂËı ÁÛÒËθ? ĉÊ ·ÂÁ Û͇ªÌÒ¸ÍÓª ÏÓ‚Ë Û͇ªÌˆ¥ ‚Ú‡˜‡˛Ú¸ Ò‚Ó˛ Á‡„‡‰ÍÓ‚¥ÒÚ¸ Ú‡ ÌÂÔÓ‚ÚÓÌ¥ÒÚ¸, ‡ ì͇ªÌ‡ – ÌÂıÚÛπ Ò‚ÓªÏ ¥ÒÚÓ˘ÌËÏ ÔËÁ̇˜ÂÌÌflÏ. ß Á‡Î˯‡πÚ¸Òfl ˘ÓÒ¸ Ì¥ ÒÂ È Ì¥ Ú – ÓÚ‡Í Á‡„Ó‚Ó˯ ‰Ó ÍÓ„ÓÒ¸ Û èÓÎÚ‡‚¥ ˜Ë ‰ÂÒ¸ Û äÂÏÂ̘ۈ¥ ̇ ‚ÛÎˈ¥ Û͇ªÌÒ¸ÍÓ˛, ‡ Û ‚¥‰ÔÓ‚¥‰¸ – ÓÁ‰‡ÚÛ‚‡ÌÌfl: ÏÓ‚Îfl‚, «ÌÛ Ú˚ ¯Ó ‚‡˘Â, ÛÒ͇‚Ó flÁ˚͇ Ì ÔÓÌËχ¯¸, ˜Ë ¯Ó?» åÓÒÍ‚‡
Цiкаво, якою то вiн мовою спiлкувався з господарем тратторiї – що то була за iталiйська? З якимись малоросiйськими вкрапленнями також... Вiн спiвець потьомкiнських сiл. Його «мертвi душi» – це продовження грiшкiної театро-країни. Потьомкiн повiв свою нiмкенюцарицю до такого собi малоросiйського театру величиною з країну. Простору тут, простору ж тут скiльки! Ти, Катря, маєш у себе на Невському той балаганчик, таки балаганчик, бо ж воно таке маленьке, затиснене помежи стiн каналiв. А тут! Дивися, якi у мене декорацiї! Дивися, якi чубатi актори, якi пишнi прими! Твої столичнi кiстлявi нiмцi нехай сховаються. Мiй римський об’єкт спостережень народився саме в тому театрi Потьомкiна. Не знаю, чи за кулiсами, чи на сценi, але вiн наскрiзь театральний. Це почалося в Миргородi, чи де там вiн був у школi. Там писав п’єси, грав у них. А що далi, то бiльше. Писав уже п’єсу для цiлої країни. Але грати у нiй було не пiд силу. Тому й опинився тут, у Римi. Ось, виходить. Наїджений. Обережно тягне своє черево. Живий класик! Не часто таких побачиш навiть тут, де кардиналiв не менше, нiж давнiх статуй. Так, вiн все ще живий... Живий, бо ще не зiграв своєї долi. П’єса готова, але його роль... Єдина трагiчна у всiй
221
МАРКІЯН ФІЛЕВИЧ ГОГОЛЬ ЗА СТОЛОМ І НА СТОЛІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
цiй комедiї. Може вiн ще того не знає? Та нi, про смерть здогадуються ще на самих її початках... А саме тому вiн все ще в Римi. Хороше уплiтає обiди. Не багато їх залишилося. Ну що ж, най поїстьпотiшиться. Поки я отак патякав про те i про се, об’єкт балачок моїх замiшався помежи монументальних римлянок та птахоподiбних римлян i зник десь серед вузьких несвiтлих вулиць вiчного мiста. І вартувало би, мабуть, отут поставити крапку, зiжмакати папiр, забути написане. Але нi, стається по-iншому. Подзьобаний лiтерами папiр лежить у шухлядi, обростає спогадами, фантазiями i несподiваними зв’язками-продовженнями. Хтось, довiдавшись про гоголiвський кiнець, пригадав монолог, що вiн його уважав за свiй дiалог з Гоголем, чи якоюсь iншою особою, схожою на Гоголя, або й зовсiм не схожою. Малоймовiрно, що Гоголь мiг озвучити цi слова, бо надто вони сокровеннi, чи надто п’янi... Але навiть якщо монолог не належить Миколi Васильовичу, то належить вiн комусь iншому з тої породи пташок-гоголiв. äÓÎË ÏÂÌ Á‡ÔËÚÛ˛Ú¸ ÔÓ ÔÓÙÂÒ¥˛ ÏÓ˛, fl ÔÂÂh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Á Î Ó ˛
рефлексії ювілейні і просто так ©
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Í Ó ‚ ' ˛ . . .
володимир цибулько
222
‚Ó‰ÊÛ ÓÁÏÓ‚Û Ì‡ ¥Ì¯Û ÚÂÏÛ, ‡ ÔÓÚ¥Ï, ÔÂÂÒ‚¥‰˜Ë‚¯ËÒ¸, ˘Ó Ì¥ıÚÓ Á ÏÓªı ÒÔ¥‚ÓÁÏÓ‚ÌËÍ¥‚ Ì χπ ÊÓ‰ÌÓ„Ó ‚¥‰ÌÓ¯ÂÌÌfl ‰Ó ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡, fl ‚Ó˜ËÒÚÓ-ÒÍÓÏÌÓ ÔÓ‚¥‰ÓÏÎfl˛: «ü – ‡ı¥ÚÂÍÚÓ». í‡Í, fl ‡ı¥ÚÂÍÚÓ, ‡ÎÂ, ̇ ʇθ, ÏÓfl ‡ı¥ÚÂÍÚÛ‡ ‰ÛÊ ‚¥‰¥ÁÌflπÚ¸Òfl ‚¥‰ ÚÓª ÔÓÙÂÒ¥ª, ˘Ó ªª Á‚˘‡ÈÌÓ ÓÁ̇˜Û˛Ú¸ ÒÎÓ‚ÓÏ «‡ı¥ÚÂÍÚÛ‡». ü ‡ı¥ÚÂÍÚÓ Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ÒÎ¥ÔËÈ ÍÓ·Á‡ π ‚˜ËÚÂÎÂÏ „‡Ï‡ÚËÍË ‡·Ó ‰ÓÒÎ¥‰ÌËÍÓÏ ¥ÒÚÓ¥ª. íÓ·ÚÓ, ͇ÊÛ˜Ë ÔÓ-¥Ì¯ÓÏÛ, ÔÓ-β‰Ò¸ÍÓÏÛ – fl هθ¯Ë‚ËÈ ‡ı¥ÚÂÍÚÓ. åÓªÏ Ó·ÓÚÓ‰‡‚ˆÂÏ Ï¥„ ·Ë ·ÛÚË ı¥·‡ ÔÓÍ¥ÈÌËÈ èÓÚ¸ÓÏÍ¥Ì. ü ·Û‰Û‚‡‚ ·Ë ÈÓÏÛ Ì‡ÈÌÂÈÏÓ‚¥Ì¥¯¥ Ï¥ÒÚ‡ ¥ Ò·. ü Ô˘‡Û‚‡‚ ·Ë ˆ¥π˛ ·Âı̲ ä‡ÚÂËÌÛ È ‚Ó̇ · Á‡Î˯Ë· Ò‚¥È ÁËÏÌËÈ è¥Ú Á‡‰Îfl ˆ¥πª ÓÁÍ¥¯ÌÓª å‡ÎÓÓÒ¥ª. èÓÚ¸ÓÏÍ¥Ì ÒÚ‡˜Û‚‡‚ ·Ë ÏÂÌ Á‡ ˆ˛ ̇‰ÚÓ ‚‡·ÎË‚Û ·ÂıÌ˛. ÄÎÂ Ï¥È ‚¥Í Ì ‚¥Ò¥Ï̇‰ˆflÚËÈ. íÓ‰¥¯Ì¥È ‡ı¥ÚÂÍÚÓ ·Û‰Û‚‡‚ ‰ÓÒËÚ¸-Ú‡ÍË Ì‰ÓÎÛ„¥ Ò·. ä‡ÚÂË̇ ‚Ô¥Á̇‚‡Î‡ ·ÂıÌ˛, ‡Î ̇‚¥˘Ó Ê Á‡ÒÏÛ˜Û‚‡ÚË ÏËÎÓ„Ó ÉË„Ó¥fl? lj‡‚‡Î‡ Á Ò· ʥÌÍÛ, ˘Ó ªª Á‚ËÍÎË ·‡˜ËÚË ÒÎÓ‚’flÌҸͥ Ó˜¥. èÓÚ¸ÓÏÍ¥Ì Á‡·Û‚ – ‚Ó̇ Ì¥ÏÍÂÌfl. ÇÓ̇ ·‡˜ËÚ¸ ÚÓıË ÔÓ-¥Ì¯ÓÏÛ, Ì¥Ê ÚË, ‰Û‡Í É¥¯Í‡! Радше за все, цi, вище друкованi слова були вигаданi особою, яка менi їх переповiдала. Таке собi розширене продовження «çÓ˜¥ Ô‰ ê¥Á‰‚ÓÏ». Зрештою, цих до-
‚ Ó Î Ó ‰ Ë Ï Ë
ˆ Ë · Û Î ¸ Í Ó ,
2 0 0 1
̇ˆ¥Ó̇θÌËÈ ı·ÂÚ ÉÓÒÔÓ‰¸ ÓÁ¥·‡‚ ÔÓ ı·ˆÂ‚¥ È ÓÁ‰‡‚ Û ÔÓ‚¥Ìˆ¥˛ ·Ó ‚Òfl ˆfl ÒÚÓ΢̇ β‰ËÌÓ͇¯‡ Á‡Í‚‡ÍÛπ ˜ÛÊËÌÛ ¥ ҇χ Ò· – Ú‡Í ÒÓ·‡Í‡ ÎÓ‚ËÚ¸ Ò· Á‡ ı‚ÓÒÚ‡ ¥ Á‡ÍÓ‚ÚÛπ ‚Ò¸Ó„Ó Ò· ‡Ê ‰ÓÍË Ì ‚Ë‚ÂÌÂÚ¸Òfl flÍ Û͇‚˘͇ – ÓˆÂÈ ‚Ë‚ÂÌÛÚËÈ ÒÓ·‡Í‡ ÛÊ ÔÓÓ·¥‰‡‚ ‡ Ô‚˂ÂÌÛÚËÈ Á‡Ó‰ÌÓ È Ôӂ˜Âfl‚ ÒÚÓÎˈfl Ì Á‰‡Ú̇ ̇ӉÊÛ‚‡ÚË „ÂÌ¥ª‚ ‚Ò¥ ÔÛÔÓ‚ËÌË Á‡ÍÓԇ̥ Û ÔÓ‚¥Ìˆ¥ª ¥ Ò‚fl˜ÂÌ¥ ÌÓÊ¥ Ú‡ÍÓÊ ‚Ò¥ ÒÚÓ΢̥ Ô·˜¥ Á‡‚Ê‰Ë Ô¥‰ ÔÓ‚¥Ìˆ¥ÈÌËÏ ÒÓÛÒÓÏ flÍ ‚¥‰·Ë‚̇ Ô¥‰ „Ë·Ó‚ËÏ ÒÚÓÎˈfl ‚ËÒÏÓÍÚÛπ ¥Á ÔÓ‚¥Ìˆ¥ª ÒڥθÍË ÛÏ¥‚ ¥ ڥΠ˘Ó Á‰‡πÚ¸Òfl ˆÂ ̇ˆ¥fl ÔˉÛÍ¥‚ ¥ ‚ËӉͥ‚
думок до гоголевих писань чимало. Хармс, складаючи свої абсурднi iсторiї, був хiба що переписувачем Гоголя. Вiн, а вiдтак Абрам Терц, дописали «åÂÚ‚¥ ‰Û¯¥». У Римi ж ходив iнший анекдот про «ÑÛ¯¥». Згiдно з традицiєю, його приписували жiнцi, котра жила навпроти того будинку, де винаймав свої кiмнати Гоголь. Випадково визираючи з вiкон свого поверху, глипнула вона у вiкна Гоголя i побачила, як то вiн, розмiстившись посеред кiмнати, розклав навколо себе дерев’янi ляльки, нiби готуючи їх до театральної вистави. Жiнцi не випадало так довго визирати зi своїх вiкон, але, тим не менше, вона додумала iсторiю про лялькову виставу з грандiозним сюжетом i божевiльною публiкою. Чи та вистава вiдбулася, – не знаю. Знаю, що публiки не було, i також знаю, що вистава була не за сюжетом з класики латинської (як то вважала жiнка, можливе джерело анекдоту), але з класики гоголiвської. Микола Васильович ставив «åÂÚ‚¥ ‰Û¯¥» – бо це нiщо iнше, як п’єса для лялькового театру. Усi герої «ÑÛ¯» на людей зовсiм не схожi. Та й автор, описуючи своїх персонажiв, майже не вживає «людських»порiвнянь – у нього все або дерев’яне, або металеве, або ще якесь, але аж нiяк не живе. Вiн написав п’єсу для своїх ляльок. Але... переh t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
страшився. Страх, це ж одне з його улюблених часопроведень. То ж вiн перестрашився, що хтось дiзнається про його ляльковий театр. Пiднiмуть на смiх (о, вiн добре знав цiну i наслiдки смiху). Отож, боячись за свою репутацiю класика («бо як то, класик i в ляльки бавиться!»), Гоголь маскує свою п’єсу – надає їй нiби «живих» рис, наближує її до «життя», виписує зi свого «ãËÒÚÛ‚‡ÌÌfl Á ‰ÛÁflÏË» кiлька моралiзаторських цитат i все, – поема готова! А потiм чутки усiлякi пустити, друзям почитати фрагменти i вже п’єса-поема прийнята як центральний, найважливiший витвiр класика. А витвiр сей народився зi страху, що хтось та й взнає таки про ляльки... Вiн i їсти при друзях встидався, маю на увазi – об’їдатися до напiвсмерти. Все якогось аскета з себе корчив... Ну так, класик має бути духовним батьком також. Отак не поїсть, не поїсть, а потiм в тратторiї за мисочки, тарiлочки, м’ясця i рибки, макарони, пiци. Усе в незлiченнiй кiлькостi. Усе зникає, як в прiрвi. А сам – сухенький, невеличкий – хто би сказав, що то через нього вже порожньо в кухнi! І знову страх. Страх, що пiзнають, що побачать, що розкажуть про його дволичнiсть. (Нi вiн, анi хтось iнший не запитували – чи було це власне дволичнiстю?)
МАРКІЯН ФІЛЕВИЧ ГОГОЛЬ ЗА СТОЛОМ І НА СТОЛІ
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÔÓ‚¥Ìˆ¥fl ˆÂ Á‡‚Ê‰Ë Ûı ̇ Ï¥Òˆ¥ ‡Î ‚ Ô‡‚ËθÌÓÏÛ Ì‡ÔflÏÍÛ
ÚË ‰Ûχ‚ ˘Ó Á̇ȯӂ Á̇ȯӂ¯Ë ·¥Î¸¯Â ‚Ú‡˜‡π¯
·‡Ì‡Î¸Ì‡ ÔËÒÛÚÌ¥ÒÚ¸ ı‡˜Û‚‡ÌÌfl ˜‡ÒÓÏ ÚÂÏ¥ÚË ÏË ÁÛÊËÚ¥ ÏÓ‚Ó˛ flÍ Á‡ÔÓ·¥ÊÌËÍË Ì‡¥ÊÌÓ„Ó Í‡ÏÂÌfl ̉Ә̥ ̇¥ÊÌËÍË ÍÛÎ¸Ú ÔÂ͇ÒÌÓª ‰‡ÏË Á‡ÍÓÌÒ‚ӂ‡ÌËÈ ÒÛ·Î¥Ï‡Ú ‡Î ˆfl ÒÛ͇-ÏÓ‚‡ ÔÓ‚ËÌ̇ ÔÎÓ‰ËÚË È ÔÎÓ‰ËÚËÒfl ªª ‚¥Í Ì ˆÌÓÚÎË‚ËÈ ‡ ÔÓ·ÛÚ ÒÛˆ¥Î¸ÌÓ·ÂÁÔÎ¥‰ÌËÈ Ì¥ – ˆÂ „¥¯Â ˆfl ÏÓ‚‡ ·ÂÁÓ·¥ÚÌËÈ Í‡Ú Ú¥Î¸ÍË ÌÂ Ú‡Í ÛÊÂ È ·ÂÁÓ·¥ÚÌËÈ ÚÒ-Ò! (Ì ‰Îfl ÔÓ‰‡ÚÍÓ‚Óª!) ‚ËÓÍË ‚ËÍÓÌÛ˛Ú¸Òfl ̇ ‡Ï‡ÚÓÒ¸ÍËı ÛÏÓ‚‡ı ‡ ̇ ÊËÚÚfl Á‡Ó·ÎflπÚ¸Òfl ‰Â¥Ì‰Â
ڥθÍË ÓÁÛÏ¥π¯ ÔÓÚ¥Ï Ì‡È·¥Î¸¯‡ Á̇ı¥‰Í‡ ÔÓ˜‡ÚË Á ˜ËÒÚÓ„Ó ‡ÍÛ¯‡
ÏÓ‚‡ ‚ËÊË· Á Ì‡Ò ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌÛ flÍ Ó‰Ì‡ ÒÛ͇ ¥Ì¯Û ¥Á ·Û‰Ë
223
ˆÂ Ú‡Í Á‡‚ʉË
·¥Î ÒÚ‡π ·¥ÎËÏ ‡ Ì ‰Â·¥ÎËÏ ‡ ÒËÌπ ·ÂÁ „ÛÒfl˜Óª ¯Í¥Ë ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ‰¥‰Ë – „ÂÓª ̇ˆ¥Ó̇θ̥ ÓÚˆ¥ – „ÂÓªÌË ‡ ÔÓfl‰ – ̇‰¥fl ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌË – ‚ÂÎËÍÓª ¥ χÎÓª ‰Îfl ÍÓÊÌÓª ‚Ó¯¥ ·‡Ú¸Í¥‚˘Ë̇ ˆÂ Ú‡Ï ‰Â ÏÓÊ̇ ÍÓ‚ÓÊÂÚË ‚ÂÎË͇ – ‰Â ·‡„‡ÚÓ ÍÓ‚¥ χ· – χÎÓ ÔÓÎ¥ÚË͇ – ‰‡ ÅÓÊËÈ ÔÓ‚ÂÌÛ· Ì‡Ï ÌÂÁ·‡„ÌÂÌÌÛ Ì¥ÍËÏ ·‡Ú¸Í¥‚˘ËÌÛ