Скульптура як спроба зафіксувати свої почуття

ЯК СПРОБА ЗАФІКСУВАТИ СВОЇ ПОЧУТТЯ

Записала: Ксенія Литвин

Як розуміти скульптурне мистецтво та яке місце скульптури в інтер’єрах? Про це ми поспілкувалися із заслуженим українським скульптором Олександром Радіоновим, який попри академічний освітній бекґраунд створює модерні скульптури.

«Портрет Паганіні», 1990 Олександре, як з’являється скульптура? Який шлях від фантазування до готового витвору?

Багато розмірковую над образами перед тим, як почати ліпити. Це Федір Нірод навчив мене мистецтву споглядання, коли я працював асистентом в Національному академічному театрі опери та балету України — у його художній студії. Він завжди подовгу вдивлявся в чистий аркуш паперу, мовчав і повільно курив — ніби малював подумки. Як художник Федір Федорович не виправляв нічого — усе вже було досконалим. Я теж вчився працювати неспішно.

Скульптура — доволі повільний жанр мистецтва. Створення однієї інтер’єрної скульптури від ідеї до фінальної крапки може тривати навіть рік — така технологія. А ідей та ескізів завжди вистачає, реалізовувати вдається невелику частину. Багато що лишається на папері або в голові. Кожна готова скульптура — досягнення та сатисфакція. Свої мистецькі злети вимірюю втіленими задумами.

Абстракції серії «Бронзова ера», 2020

Це тодішня театральна атмосфера так вплинула на те, що згодом Ви створили серію бронзових скульптур на тему балету?

Так, моя робота в Національній опері стала першим поштовхом. Балет — неймовірно красивий вид мистецтва. З одного боку. З іншого — це надлюдські навантаження і виснажлива праця. У театрі бачив закулісне життя балерин, їхні багатогодинні репетиції. Спостерігав, чого вартує легкість, яку вони демонструють на сцені під час вистав, які сльози передують оваціям. У моїх скульптурах балерини здебільшого зображені в моменти закулісного життя: вони сидять або розслаблено стоять, зав’язують пуанти або поправляють вбрання. Це наче паузи між моментами найбільшої напруги.

Бронза — не найзручніший спосіб показати пластичність танцю. Однак Вам вдалося. Чому вибрали цей матеріал?

Хоч досягти ефекту невагомості із бронзою непросто, але саме через неї проявився мій стиль. Я довго шукав ту пластику, яка, на мою думку, могла б відобразити задумане: тонкі лінії та витончені форми, щоби передати ілюзію легкості та руху. Скульптура для мене — це завжди спроба зафіксувати в матеріалі почуття й емоції. Тепер моя балетна серія приваблює колекціонерів і в Україні, і за кордоном, бо зрозуміла в усьому світі.

Допоможіть нам потрапити за лаштунки роботи скульптора.

Роботі із самим металом передує довгий шлях — ліплення, формування, лиття воскової копії, монтаж, шліфування воскової моделі, потім знов формування і нарешті — лиття в металі. Але й тут ще багато роботи попереду.

СТВОРЕННЯ ОДНІЄЇ ІНТЕР’ЄРНОЇ СКУЛЬПТУРИ ВІД ІДЕЇ ДО ФІНАЛЬНОЇ КРАПКИ МОЖЕ ТРИВАТИ НАВІТЬ РІК — ТАКА ТЕХНОЛОГІЯ

«Одітта», серія «Балет», 1999

«Бермудський трикутник», 2006 МАТОВИЙ МЕТАЛ СТВОРЮЄ ЕФЕКТ ВАГОМОСТІ, НЕПРОНИКНОСТІ МАТЕРІАЛУ. ПОЛІРУВАННЯ НАДАЄ МЕТАЛУ ВИТОНЧЕНОСТІ ТА ЛЕГКОСТІ ЗАВДЯКИ ГРІ ВІДБЛИСКІВ

«Балерина на кубі», серія «Балет», 1998

В арсеналі скульптора — кілька способів обробляти метал: полірування, матування та патинування. Матовий метал створює ефект вагомості, непроникності матеріалу. Полірування надає металу витонченості та легкості завдяки грі відблисків. (Полірована бронза, як на мене, найбільш вдало відображає людське тіло.) Є ще патина, що з часом з’являється на металі — як кольорове акцентування. Для своїх скульптур комбіную ці прийоми. Як саме? Це вже професійний досвід та вміння абстрагуватися. За скульптурою стоїть щось глибше — символ, образ, метафора. Що частіше з'являється першим: форма, якій потім надаєте сенсу, чи метафора, яка набуває форми?

Завжди по-різному. Наприклад, серія балету народилась як моя персональна ода красі цього виду мистецтва. Витончені жіночі постаті, неймовірні па, пластичність і досконалість допомогли почати роботу. З іншого боку — класичне мистецтво, зокрема давньогрецька міфологія, давали мені їжу для роздумів. Надихали саме міфологічні сюжети, я шукав способи їх втілити. Біблійні теми захоплювали глибиною та багатошаровістю.

Зараз я працюю з абстракціями — і тут інший підхід. Спочатку народжується форма, яка за час роботи набуває певних сенсів. Мистецькі шляхи непрогнозовані. Ніколи не знаєш, що саме дасть поштовх для нового твору. Або які сенси вкладеш у створений образ.

Яким інтер’єрам Ваші скульптури пасують найкраще? Що є ідеальним простором для ваших робіт?

Немає такого інтер’єру, де мистецтво було б недоречним. До того ж будь-який інтер’єр стає кращим — більш насиченим і змістовним — завдяки арту. Мої роботи органічно вписуються як у модерні помешкання, так і в класичні інтер’єри. Академічна скульптура більш органічна для класицизму, абстракції ж — для сучасних помешкань. Абстрактне провокує, формує простори,

«Берегиня», 2017

привертає увагу, спонукає до роздумів. Таке мистецтво розвиває людину та її оточення. Однак це не правило. У будьякому інтер’єрі знайдуться місця, де можна поставити скульптуру необхідної форми, розміру та змісту.

Яке зараз ставлення до мистецтва? Чи доводиться переконувати, що воно важливе або доречне?

Раніше не потрібно було розповідати, навіщо ходити в театри і музеї, в кожному будинку на стінах висіли хоча б репродукції класиків. Та й мистецтво високого професійного ґатунку можна було придбати в численних художніх салонах. Сьогодні ж митці змушені пояснювати глядачеві свою творчість та переконувати, навіщо вона їм потрібна.

Мій ідеальний клієнт має смак, любить мистецтво і розуміє його цінність. Це людина, яка знає, що життя серед художніх творів робить її кращою, красивішою, сповненою сенсів. На щастя, в Україні є поціновувачі, які охоче купують твори мистецтва для своєї оселі. Це вже стає ознакою часу.

За понад 30 років Вашої творчості світ змінився неймовірно. Плануєте відгукуватися своїми роботами на нинішні події?

Художник не може лишатись осторонь світу і його проблем. Саме через мистецтво людство здатне осягнути свою роль в історичних процесах, у житті країни, планети та Всесвіту. Зараз непрості «Дует», серія «Балет», 2009

часи — і тим важливіше мистецтво. Першими завжди йдуть митці: вони передбачають шляхи подолання кризи, винаходять нові сенси, своїми творами допомагають пережити труднощі й адаптуватися. Мистецтво змінює світ на краще: так було завжди і так буде й надалі.