appliedpoeticsinurbanspace

19.05. Одна вулиця, площа та подвір’я на Оболоні

прикладна поетика міста

Одна вулиця, площа та подвір’я на Оболоні День 5 19 травня 2017 14:00 - 19:00

Оболонь сьогодні - другий найнаселеніший житловий район Києва (239,5 тис. мешканців) та перший на правому березі Дніпра. Будівництво масиву розпочалося трохи більше півстоліття тому з найбільшого на весь Радянський Союз підготовчого етапу інженерних робіт: було намито приблизно 50 млн. м3 піску. Загалом планування району враховувало Дніпро як головний елемент та формувало зручну мережу громадських центрів навколо метро. Думаючи наперед, проектувальники району залишали просторові резерви для розвитку громадських функцій та рекреацій в найцінніших місцях: вздовж Дніпра, навколо штучних водойм (які залишилися після намиву території), навколо метро та громадських

центрів. У 1990-ті роки саме на цих територіях починається ущільнення забудови та її розвиток вже не за державні кошти, а за приватні. Створюються нові житлові комплекси (“Дорога до Храму”, “Оболонські Липки”) та різні ТРЦ. Іншими словами, приватний капітал почав активно забудовувати найпривабливіші частини Оболоні, створюючи дороге житло та великі комерційні території. Однак чи добре було використано потенціал, закладений радянськими проектувальниками? Станція метро “Мінська” в рамках початкового проекту планувалась як головний громадський центр, від якого пролягав би найкоротший шлях до затоки Дніпра. Ми дослідимо цей шлях, розпочавши від території навколо метро “Мінська”, де кипить будівництво, а з ним і нова хвиля ущільнення, та дістанемося до площірозв’язки Михайла Загороднього та житлового комплексу “Дорога до Храму”.

фото: Сlaudia Bosse

вул. Маршала Тимошенка, площа М. Загороднього та подвір’я за адресою вул. Героїв Сталінграда 24-24Б

Контактна особа з питань PR Нін Ходорівсько (380937747529) poeticsinurbanspace@gmail.com www.urbancurators.com.ua

прикладна поетика міста

17.05. Контрактова площа

Контрактова площа День 3 17 травня 2017 14:00 - 19:00

На третій день майстерні ми будемо досліджувати Контрактову площу. З усіх п’яти обраних локацій ця має найдавнішу історію. Свого теперішнього вигляду вона почала набувати після реконструкції 1980 року, яка відбувалась з нагоди святкування 1500-річчя Києва. Простір площі розділений навпіл її центральним об’єктом - Гостинним двором, який нині не використовується через заморожену на невизначений термін реконструкцію. Подальшому дробленню Контрактової сприяє розмаїття міських практик і об’єктів, що тут зосереджені: навчання, офіси, торгівля, культура, транспортна інфраструктура, туристичні об’єкти тощо. Це приваблює на площу різні спільноти та сприяє різним активностям. Серед “традиційних

міських ритуалів” є і антиурядові події, які концентруються навколо пам’ятника Сковороді, що є також популярним місцем зустрічей, і комерційні та політичні кампанії, які відбуваються ближче до вул. Сагайдачного, і акції протесту біля корпусів Києво-Могилянської академії, і мистецькі заходи на її внутрішньому плаці. Через те, що комерційні структури всіляко намагаються привернути до себе увагу через зовнішню рекламу, культурні та туристичні об’єкти губляться у просторі. Найглибше (до 11 метрів) “ховається” від людей під асфальтом археологічний культурний шар із залишками, датованими 880 роком, які марно намагаються перетворити на музей. За одним із сценаріїв, розроблених художньою керівницею проекту Клавдією Боссе, ми плануємо відновити сценарії та пози, які побачимо на площі, намагаючись бути настільки точними, наскільки це буде можливо.

фото: Egor Shtefan

прикладна поетика міста

16.05. Московська площа

Московська площа лабіринт для пішоходів День 2 16 травня 2017 14:00 - 19:00

Колись Московська площа була центром приміського промислового району Києва. Перша суттєва реконструкція відбулась у 1968 році, коли тут почалось будівництво автовокзалу. Згодом площа стала активно розвиватися, перетворюючись на транспортний вузол. Наступний крок у розвитку інфраструктури площі відбувся з появою станції метро “Деміївська” у 2010 році. Того ж року відбувається реконструкція площі з метою збільшити пропускну здатність для автомобілів. У результаті з’являється естакада з 6 смугами, безперешкодні проїзди й повороти для авто та підземні переходи для пішоходів. У результаті останньої реконструкції площа перетворилася на транспортну розв’язку із захованими всередині естакади Центральним автовокзалом і McDonald’s та занедбаними

темними просторами під нею. Московська площа завжди була мало пристосована для людей, однак сьогодні на її території взагалі не залишилося наземних пішохідних переходів та затишних місць. Люди пересуваються виключно підземними переходами-лабіринтами або, порушуючи правила дорожнього руху, дихають вихлопними газами та скорочують шлях наземними проходами під естакадою. За відсутності зрозумілої навігації часом потрібно декілька спроб, аби дістатися з пункту А в пункт Б через ці підземні переходи. За одним із сценаріїв, розроблених художньою керівницею проекту Клавдією Боссе, ми плануємо під час майстерні відтворити щоденні маршрути людей під естакадою, тимчасово створити постійній рух вздовж та спробувати його замкнути.

фото: Сlaudia Bosse

прикладна поетика міста

18.05. подвір’я мікрорайону Теремки-1

Теремки -1 День 4 18 травня 2017 14:00 - 19:00

Район Теремки-1, який почав будуватися після появи поруч кібернетичного центру у 1970 році, не може похвалитися великим розмірами - тут проживає лише 34 тис. мешканців. Проте за деякими ознаками Теремкам немає подібних. У першу чергу, район є одним із двох (другим є Виноградар) експериментальних проектів житла в Києві. Суть експерименту полягала в тому, щоб архітектурними засобами сформувати суспільство комуністичного майбутнього та соціальну гармонію. По-друге, саме тут уперше в Києві було сформовано квартальний комітет. Окрім цього, Теремки-1 відрізняються своєю об’ємно-просторовою композицією: квартали в плані нагадують соти, тут знаходиться найдовший в місті житловий будинок з 61 секції, який іноді називають «Китайською стіною».

На питання, для чого зараз можна використовувати ближнє подвір’я, 31-річний мешканець Теремків, батько якого будував цей район, відповідає: “...ні для чого. Якщо справді гуляти, то зазвичай в ліс ходимо. Якщо пивця попити - то, знову ж таки, краще сісти ближче до лісу... Мабуть, якщо до тебе хтось приїздить на метрі на кількадесят хвилин, то саме в тому дворі можна покурити-поговорити швиденько, щоб далеко не відходити. (...) для місцевих дітей - там є майданчик. для них там найзручніше гратися, напевне”. Інший мешканець каже: “...такое ощущение, что тут всё застряло в 90-х (...). Как будто бы с местным туземным населением люди из более развитых стран торгуют и меняют блага цивилизации на бусы”. Якщо порівнювати Теремки-1 зі схожими за моделлю районами розвиненіших країн, тут дійсно можна визнати певне “завмирання”. Наприклад, порівнюючи з історією житлового району Bijlmermeer в Амстердамі, який вже пережив демонтаж 70% фонду, ревіталізацію решти будинків та експеримент зі створення соціального житла, на Теремках-1, здається, досі чекають на заплановане майбутнє. За одним із сценаріїв, розроблених художньою керівницею проекту Клавдією Боссе, ми будемо використовувати дитячі майданчики як основу для “міської хореографії”, пов’язуючи свої рухи з навколишньою архітектурою.

фото: Сlaudia Bosse

15, 19.05. Майдан Незалежності

прикладна поетика міста

Майдан Незалежності День 1 та 6 15 та 20 травня 2017 14:00 - 19:00

До 1830-х років на більшій частині сьогоднішнього Майдану був пустир - так зване Козине болото. Згодом тут з’явився ринок, а в 1876 році збудували Міську думу, що зробило майдан центральною площею міста. У 1941 році споруду думи зруйновано, а після війни відбулася масштабна реконструкція площі за помпезним сталінським проектом, що включав також і Хрещатик, який став тепер “головною вулицею міста”. Післявоєнна реконструкція майдану, авторитарна за своєю природою, передбачала створення площі, здатної “акумулювати величезні маси народу, що мало б

стати в нагоді для централізації та взятті під контроль усього просторового досвіду містян” (Тищенко, Шліпченко 2017; 97). Нова реконструкція площі у 1976-81 роках лише посилила цю функцію та остаточно розділила майдан на дві частини транспортною артерією. “З кінця 1980-х площа стала чимось на кшталт київського Гайд-парку: за будьякої погоди, влітку і взимку тут збиралися містяни та представники різноманітних політичних партій і рухів, щоб висловити свою думку з приводу політичних подій або ж покритикувати чи запропонувати своє вирішення поточних політичних і соціальних проблем”(Тищенко, Шліпченко 2017; 98).

джерела: 1. Ваннер К. Увічнення пам’яті про Смерть і Жертву: потрясіння і трансформації публічного простору в Києві. - Урбаністичні студії 3: (Не)задоволення публічними просторами. - Київ: Всесвіт, 2017. - С.

80-95.

2. Шліпченко С., Тищенко І. Майдан: від “простору протесту” до “ураністичного спільного”. Як творилась урбаністична евтопія. - Урбаністичні студії 3: (Не)задоволення публічними просторами. - Київ: Всесвіт, 2017. - С. 96-109.

демонтовано монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції, площу перейменовано на Майдан Незалежності.

результатом масштабної реконструкції Майдану стає підземний ТЦ “Глобус”. Його скляні куполи виходять на площу в місцях, де раніше розташовувалися фонтани та лавки, перетворюючи Майдан на дах торговельного центру. У рамках тієї ж реконструкції на честь десятиріччя незалежності України на місці монументу Жовтневій революції споруджується тріумфальна колона - Монумент Незалежності. Жіноча фігура на вершині колони - це Берегиня, забутий і маловідомий міфологічний образ, відновлений в українській літературі та медіа-дискурсі наприкінці 20-го століття. Берегиня символізує собою “мати-хранительку родинного вогнища”, що має оберігати Україну.

1991

2001

1990

2000

2004-2005

Революція на граніті: на гранітних плитах під монументом Жовтневій революції активісти, переважно студенти, розбили наметове містечко та оголосили голодування проти підписання нового союзного договору та за вибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі. Протест тривав два тижні. У результаті голова Ради Міністрів УРСР Віталій Маслов подав у відставку.

акції протесту “Україна без Кучми” припинені через роботи з реконструкції площі.

Помаранчева революція. Окупація площі тривала чотири тижні й досягла своєї політичної мети: 26 грудня 2004 року в ході повторного голосування на президентських виборах переміг Віктор Ющенко.

Майдан між революціями та реконструкціями з 1990 до сьогодні

працівники комунального підприємства “Київблагоустрій” розібрали наметове містечко учасників “Податкового майдану”, аргументуючи це необхідністю встановити на площі новорічну ялинку.

2010

розгін мітингувальників було проведено, аби забезпечити безперешкодний проїзд техніки для подальших робіт з підготовки до Новорічних свят.

Майдан готують до Євробачення.

листопад, 2013

2017

11.2013

02.2014

Євромайдан: мирний протест перетворюється на Революцію гідності після силового розгону демонстрації 30 листопада 2013.

джерела: 2.

1. “Terra Dignitas” Конкурсний Бріф Юстіна Кравчук, Майдан між революціями та реконструкціями

“перетворюючі публічний простір на простір вшанування пам’яті (і у такий спосіб наче сакралізуючі його), протестувальники, яким вдалося вижити в ті дні, створювали місця, де можна було б віддатися скорботі. Ці народні міні-меморіали та жалобні ритуали, що відбулися на Майдані, були не лише способом вшанувати пам’ять загиблих і принесену ними жертву, а й можливістю хоча б якось втамувати гнів. По суті, ці мінімеморіали постійно нагадували про глибинне потрясіння, яке пережило місто, але у формі моральних, емоційних та естетичних відчуттів… (...) народні міні-меморіали демонструють нові форми пережитого потрясіння в урбаністичному просторі, які у фундаментальний спосіб формують (і переформовують) досвід, перетворюючі простір на місця, де минуле повсякчас повертається у сьогодення” (Ваннер 2017). фото: Сlaudia Bosse