- з'ясувати поняття інформації та форми її існування - навчитись розрізняти види інформації та визначати властивості інформації - прослідкувати за процесами, що відбуваються з Інформацією - дізнатись про носії інформації - сформувати уявлення та поняття про кодування - вміти користуватись одиницями вимірювання Довжини двійкового коду - розглянути інформацію як наукове поняття
Інформатика – це галузь науки про засоби та методи збирання, опрацювання, зберігання, пошуку, передавання, подання і використання інформації в різних галузях людської діяльності. Інформація (від лат. “informatio”, що означає відомості, роз’яснення, виклад) є основою життя та діяльності людини, існування живої природи, функціонування технічних пристроїв.
Під інформацією розуміють відомості стосовно осіб, предметів, фактів, явищ, подій, процесів незалежно від форми їх подання. Поняття інформації використовується науках. В інформатиці воно є основним.
у
багатьох
Знання Систематизація
Уявлення, поняття, судження Наслідок зіставлення та осмислення
Дані Фіксування
Повідомлення Інформація подається “порціями”, тобто у вигляді
За способом За формою За галуззю За власністю За доступом сприйняття подання застосування Візуальна (зорова) Аудіальна (слухова) Нюхова Смакова Тактильна (дотикова)
Сигнальна
(у технічних системах)
Образнознакова
(у людському суспільстві) Числова Текстова Графічна Звукова
Навчальна Науковотехнічна Суспільнополітична ХудожньоЕстетична Інші
Особиста Суспільна Загальнолюдська
Відкрита
Масова Загальнодоступна
З обмеженим доступом
Конфіденційна Таємна
Інформативне повідомлення – це повідомлення, що відповідає таким критеріям, як об'єктивність, зрозумілість (доступність), повнота, актуальність (своєчасність), корисність, достовірність (вірогідність). Дезінформація – це навмисно спотворена (сфальсифікована) інформація. Шум – це некорисна, зайва чи надлишкова інформація.
шукати
збирати
отримувати сприймати
опрацьовувати Інформацію можна
створювати накопичувати
зберігати
використовувати захищати
передавати
поширювати
Носій інформації – це матеріальний об'єкт, що застосовується для її зберігання і передавання інформації у просторі та часі.
Види носіїв
(за терміном зберігання змін)
короткоіснуючі
довгоіснуючі
використовуються для передавання інформації
використовуються для зберігання інформації
Канал передачі
Кодування
0110110111011010
Декодування
Для створення повідомлення використовують певну знакову систему – мову. мову Мова характеризується набором використовуваних різних між собою знаків/символів (алфавітом) і правилами утворення з них припустимих конструкцій. Кодування – це перетворення за певними правилами символів одного алфавіту на символи іншого. Код – результат такого перетворення. Зворотній процес називається декодуванням. декодуванням
Двійкове кодування – це кодування з використанням двійкового алфавіту, що складається тільки з двох знаків, які умовно позначають як 0 та 1. Двійкові знаки або біти – це знаки 0 та 1 двійкового алфавіту. Байт – це вісімка послідовно записаних бітів.
У комп'ютері носіями інформації є електричні або магнітні сигнали, які можуть набувати лише двох значень: “0” – вимкнуто, нема струму, розмагнічено; “1” – увімкнуто, є струм, намагнічено. U
“1”
5В
1
0
1 “0” час
1 розряд: 0, 1 – можна закодувати лише 2 символи; 2 розряди: 00, 01, 10, 11 – 4 символи; 3 розряди: 000, 001, 010, 011, 100, 101, 110, 111 – 8 символів; 4 розряди: 0000, 0001, 0010, 0011, 0100, 0101, 0110, 0111, 1000, 1001, 1010, 1011, 1100, 1101, 1110, 1111 – 16 символів.
Кількість різних між собою двійкових кодів k пов'язана з довжиною коду n таким співвідношенням:
k=2n
Витяг з кодової таблиці символів ASCII Номер
Двійковий Симкод вол
Номер
Двійковий Симкод вол
Номер
Двійковий код
Символ
128
10000000
А
139
10001011
Л
150
10010110
Ц
129
10000001
Б
140
10001100
М
151
10010111
Ч
130
10000010
В
141
10001101
Н
152
10011000
Ш
131
10000011
Г
142
10001110
О
153
10011001
Щ
132
10000100
Д
143
10001111
П
154
10011010
Ї
133
10000101
Е
144
10010000
Р
155
10011011
І
134
10000110
Ж
145
10010001
С
156
10011100
Ь
135
10000111
З
146
10010010
Т
157
10011101
Є
136
10001000
И
147
10010011
У
158
10011110
Ю
137
10001001
Й
148
10010100
Ф
159
10011111
Я
138
10001010
К
149
10010101
Х
160
10100000
а
Для подання двійкових кодів зазвичай використовують 16-ову систему, що дозволяє вчетверо скоротити запис. Цифри 16-ової системи: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, A, B, C, D, E, F. Код символу Символ
За стандартом ASCII
За стандартом Unicode
Двійкове подання
Шістнадцяткове подання
Двійкове подання
Шістнадцяткове подання
О (велика латинська літера О)
0100 1111
4F
0000 0000 0100 1111
004F
+ (знак плюс)
0010 1011
2B
0000 0000 0010 1011
002B
5 (цифра 5)
0011 0101
35
0000 0000 0011 0101
0035
Витяг з кодової таблиці символів Unicode Символ
Код
Символ
Код
Символ
Код
Символ
Код
Символ
Код
Символ
Код
А
0410
а
0430
Л
041B
л
043B
Ч
0427
ч
0447
Б
0411
б
0431
М
041C
м
043C
Ш
0428
ш
0448
В
0412
в
0432
Н
041D
н
043D
Щ
0429
щ
0449
Г
0413
г
0433
О
041E
о
043E
Ъ
042A
ъ
044A
Д
0414
д
0434
П
041F
п
043F
Ы
042B
ы
044B
Е
0415
е
0435
Р
0420
р
0440
Ь
042C
ь
044C
Ё
0401
ё
0451
С
0421
с
0441
Э
042D
э
044D
Ж
0416
ж
0436
Т
0422
т
0442
Ю
042E
ю
044E
З
0417
з
0437
У
0423
у
0443
Я
042F
я
044F
И
0418
и
0438
Ф
0424
ф
0444
Є
0404
є
0454
Й
0419
й
0439
Х
0425
х
0445
І
0406
і
0456
К
041А
к
043А
Ц
0426
ц
0446
Ї
0407
ї
0457
Двійковий код – послідовність двійкових цифр. Сукупна довжина двійкового коду повідомлення є мірою його обсягу в комп'ютері чи носії.
Одиниці вимірювання обсягу повідомлень та ємності носіїв Назва
Умовне позначення
Співвідношення з іншими одиницями
Біт
б
Біт є найменшою одиницею
Байт
Б
1Байт = 23 біт
Кілобайт
Кбайт (КБ)
1 Кбайт = 210 байт = 1024 байт
Мегабайт
Мбайт (МБ)
1 Мбайт = 220 байт = 1024 Кбайт
Гігабайт
Гбайт (ГБ)
1 Гбайт = 230 байт = 1024 Мбайт
Терабайт
Тбайт (ТБ)
1 Тбайт = 240 байт = 1024 Гбайт
Петабайт
Пбайт (ПБ)
1 Пбайт = 250 байт = 1024 Тбайт
Існують і більш ємні одиниці вимірювання інформації: ексабайт, зеттабайт, йоттабайт.
В 1940-х роках американський математик Клод Шеннон створив теорію інформації. інформації Одним із головних результатів застосування теорії Шеннона є створення об'єктивних критеріїв для оцінювання обсягу інформації. Вчений помітив, що обсяг інформації в повідомленні фіксованої довжини тим менший, чим більшою є надлишковість повідомлення.
Надлишковість повідомлення – величина, що показує, у скільки разів може бути коротшим повідомлення, у якому закодовано ту саму інформацію.
1. Назвіть форми існування інформації від найнижчої до найвищої. Як змінюється інформація переходячи з однієї форми в іншу? 2. Назвіть інформаційні процеси, які ви знаєте. Складіть ланцюжок процесів, які відбуваються однією і тією ж інформацією. 3. Чим відрізняється отримання від сприйняття? Зберігання від накопичення? Передавання від поширення? Пшук від зберігання?
4. Наведіть приклади інформативних повідомлень. 5. Скільки повідомлень можна закодувати 1 байтом? 6. Що стало причиною виникнення поняття “інформаційна надлишковість”?
4. Наведіть приклади інформативних повідомлень. 5. Скільки повідомлень можна закодувати 1 байтом? 6. Що стало причиною виникнення поняття “інформаційна надлишковість”? 7. Наведіть приклади повідомлень з високою і низькою надлишковістю.