2014 09 03 obl

Пенсії. Субсидії. Земля Безплатні консультації спеціалістів читачам «Зорі»

Як зберегти здоровий зір? Запитайте у кандидата медичних наук, головного лікаря медичного центру «Новий зір» Георгія Пархоменка.

Дзвоніть на пряму лінію «Зорі» у четвер, 4 вересня, з 10.00 до 11.00

Образ Оранти-Переможниці на Майдані Незалежності скульптору допомогла створити його дочка, Крістіна Катракіс, нині всесвітньо відома художниця

Телефони прямої лінії: (0562) 27-16-52, 34-91-65

¹64 (21596)

Ñòоð. 4

Ñòоð. 6

45

ТВ каналів!

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó ï³ä íàçâîþ

з 8 по 14 вересня

30 серпня — 3 вересня 2014 ðîêó

ÎÁËÀÑÍÈÉ ÑÓÑϲËÜÍÎ-ÏÎ˲ÒÈ×ÍÈÉ ÙÎÒÈÆÍÅÂÈÊ

А пісня і справді лікує...

Сайт газети «Зоря» — zorya.org.ua

Артисти Дніпропетровської філармонії підняли бойовий дух пораненим бійцям

«Водограй» дарував красу української пісні 40 років тому в Дніпропетровській обласній філармонії був створений один із найпопулярніших вокально-інструментальних ансамблів 70—80 років

Ñòоð. 3

Богдан Ступка Астронома з нього, на щастя, не вийшло, зате його називають зіркою мистецтва

Ñòоð. 20

Читайте «Даринку» разом з дітьми

Ñòоð. 17

Ñòоð. 23

На Дніпропетровщині 450 курсантів

поповнили ряди майбутніх правоохоронців З початком нового навчального року їх привітав голова обласної ради Євген Удод 450 молодих курсантів присягнули на вірність Україні та її народу і стали першокурсниками Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. З початком нового навчального року майбутніх правоохоронців привітав голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод.

нагороди за мужність і відвагу

влада

www.zorya.org.ua 30 серпня — 3 вересня 2014 р.

Дніпропетровська обласна рада оприлюднила проекти рішень на чергову XXVII сесію 18 проектів рішень Дніпропетровської обласної ради, які планується винести на розгляд депутатів на черговій XXVII сесії, вже знаходяться у загальному доступі на офіційному сайті обласної ради: http://oblrada.dp.ua/ official-records/projects Усі вони можуть пройти громадську експертизу. Серед основних — питання про стан готовності житлово-комунального господарства, підприємств паливно-енергетичного комплексу та об’єктів соціальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період 2014/2015 року; затвердження Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2020 року; внесення змін до рішення обласної ради «Про обласний бюджет на 2014 рік».

— Обласна рада робить усе можливе для залучення громадськості до прийняття важливих управлінських рішень. Саме для цього загальними

зусиллями був розроблений механізм взаємодії обласної ради з громадськістю. Зовсім скоро ми зможемо побачити роботу цього механізму в дії. Проекти рішень оприлюднені на сайті обласної ради. Ми відкриті для пропозицій громадськості і готові надати будь-які документи, що стосуються проектів рішень, які будуть підлягати громадській експертизі. У свою чергу чекаю неупередженості та пунктуальності від громадськості. На сесії розглядатимуться питання, від яких залежить нормальна життєдіяльність Дніпропетровщини. Слід дотримуватися законності, щоб не зірвати прийняття важливих рішень, від яких залежить добробут усіх жителів регіону, — підкреслив Євген Удод. Нагадаємо, що Дніпропетровська обласна рада першою в Україні розробила порядок громадської експертизи своїх рішень.

Громадська експертиза є однією з форм реалізації права громадян на участь у місцевому самоврядуванні і передбачає проведення експертизи проектів рішень та рішень обласної ради. Процес починається після письмового запиту інституту громадського суспільства про проведення громадської експертизи. Заявник має право на ознайомлення з будь-якими документами, що стосуються предмету експертизи. За підсумками експертизи розробнику проекту рішення надаються пропозиції. Висновки громадської експертизи щодо проектів рішень надаються не пізніше, ніж за 10 робочих днів до проведення пленарного засідання. Проекти рішень, які отримають негативну оцінку громадської експертизи, не будуть включені до порядку денного сесії облради.

Медики не повинні стояти перед вибором, життя кожного має бути в пріоритеті Дніпропетровщина продовжує надавати допомогу пораненим у зоні АТО на сході країни. Особливо велике навантаження зараз на плечах Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова, у якій сконцентрована найбільша кількість тяжко поранених. За словами начмеда лікарні Юрія Скребця, в останні дні із зони АТО надходило по 50—70 поранених за добу. Кульові та осколочні поранення, а також переломи в результаті таких поранень, оперуються мечниківцями буквально на потоці. Та є і абсолютно унікальні випадки врятування бійців, коли вдавалось виходити хлопців, які отримали поранення голови ( був задітий головний мозок),поранення серця, наскрізні поранення внутрішніх органів. За останні 4 місяці в обласній лікарні імені Мечникова пройшли лікування близько 500 бійців, а зараз на стаціонарі перебуває 200. Поряд з цим заклад продовжує виконувати й звичну для себе функцію – надавати кваліфіковану меддопомогу населенню не лише Дніпропетровщини, а й сусідніх областей. Наразі на одного хворого тут виділяється до 10 грн. на добу, перебування пораненого обходиться до 12 тис. грн. на добу. Разом з тим, потік людей, які потребують медичної допомоги, з урахуванням поранених, за останні 4 місяці

зріс на 10%, а завантаження відділень, у яких перебувають військові — на 50%. З початку року на лікування поранених з державного бюджету виділено 730 тис. грн. 1,9 млн. грн. надійшло на рахунок лікарні від комерційних структур, громадян та волонтерів. Крім того, лікарня отримала від фармацевтичних компаній необхідні медикаменти на суму близько 1,8 млн. грн.

— Ми розуміємо, що медичну допомогу мають отримувати вчасно і в рівній мірі всі, хто її потребує — чи то поранений молодий військовий, чи то люди похилого віку. Важливо, щоб медики не стояли перед вибором, щоб життя кожного було в пріоритеті. В нинішній ситуації треба мінімізувати ризики нестачі коштів на спасіння людського життя. Зі свого боку обласна рада готує пропозиції на наступну сесію щодо додаткового фінансування на потреби лікарні ім. Мечникова. Також сподіваюся і на подальшу допомогу всіх небайдужих дніпропетровчан, — зазначив голова обласної ради Євген Удод.

Реквізити Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова, куди кожен небайдужий громадянин може перерахувати кошти, що пі­ дуть на закупівлю медикаментів та життєво необхідного обладнання для лікування хворих:

ДОБФ «Лікарня ім. І. І. Мечникова» 49005, м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 14 р/р 26006060286021 МФО 305299 ЄДРПОУ 34228950 КБ ПриватБанк Призначення: для забезпечення поранених у зоні АТО Олексій Логінов

Арсеній Яценюк та Арсен Аваков під час візиту до Дніпропетровщини нагородили кращих військових

Під час робочого візиту до Дніпропетровщини Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк та міністр внутрішніх справ країни Арсен Аваков відвідали поранених солдатів, які знаходяться в обласній лікарні імені Мечникова, а також нагородили почесними відзнаками деяких бійців.

— Сьогодні я бачив десятки тяжкопоранених із зони бойових дій. Молоді хлопці, які вижили, вистояли. Нам потрібна єдність в середині України і сила духу, яку демонструють ці хлопці, які вийшли з оточення, не здалися і вивели наших бійців. Ще раз хочу подякувати цим хлопцям, — зазначив Арсеній Яценюк. Медаллю «За військову службу» нагороджено рядового міліції, міліціонера батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Азов» Головного управління МВС України в Київській області Олексія Мавріна. За участь у бойових діях, проявлені мужність та відвагу, а також вірність присязі табельною вогнепальною зброєю — пістолетом «Макарова» нагороджено командира спецбатальйону «Дніпро-1» майора міліції Юрія Березу; заступника командира спецбатальйону «Дніпро-1», підполковника міліції Вячеслава Печененка; командира спецбатальйону «Донбас», капітана міліції Семена Семенченка; командира батальйону

— В усі часи українські правоохоронці були зразком благородства та відданості своєму обов’язку. Жителі Дніпропетровщини повинні бути впевнені: запорукою захисту і збереження їх конституційних прав і свобод є ваша повсякденна робота. Адже саме ви будете забезпечувати їх безпеку і спокій. Бажаю вам нових досягнень, усвідомлення своєї високої відповідальності перед кожним українцем. Миру всім і взаєморозуміння! — звернувся до курсантів Євген Удод. За словами ректора університету Сергія Алфьорова, у держави є майбутнє, коли молоді люди одягають погони і готові захищати державу не лише зі зброєю в руках, а й своїм професіоналізмом, честю та гідністю. Ми пишаємось, що молодь зберігає віру в авторитет органів внутрішніх справ України та обирає для себе цю нелегку професію, — зазначив він.

день знань

актуально

2

ЗОРЯ

«Миротворець» Андрія Тетерука; заступника голови облдержадміністрації Бориса Філатова.

— Сьогодні ці хлопці посміхаються, хоча ще вчора їм було непросто. Вони йшли через ворожі позиції та мінні поля, несли своїх поранених товаришів і оплакували загиблих. Але сьогодні вони сповнені оптимізму та сили духу, — сказав Арсен Аваков. Також він додав, що разом з Арсенієм Яценюком вони прийняли рішення щодо забезпечення необхідним озброєнням саме добровольчих батальйонів.

— Ті люди, які борються, повинні отримувати і підтримку держави, і якісну медичну допомогу. Це наше завдання. Коли ми це зробимо, ворог буде розбитий і перемога буде за нами, — наголосив Арсен Аваков. Таку ж думку висловив під час нагородження і командир спецбатальйону «Донбас» Семен Семенченко: — Якщо ми зберемо все в єдиний кулак, зберемо громадянське суспільство і армію, ми зможемо завдати удар по агресору, зможемо все подолати.

Понад 550 школярів і дошкільнят

з Криму та східних областей України зустріли свято першого дзвінка на Дніпропетровщині Діти, які переїхали до Дніпропетровської області з анексованого Криму та зони АТО, 1 вересня почали навчання у дитсадках і школах нашої області. Саме тут для близько сотні маленьких українців зі Сходу України шкільні двері відкрилися вперше. Крім того, 72 вчителі з Донеччини та Луганщини також почали свій навчальний рік у школах Дніпропетровщини. Про це повідомили в департаменті освіти і науки облдержадміністрації. Найбільша кількість школярів зі Сходу України продовжуватимуть навчання у школах Дніпропетровська, Петриківського та Нікопольського районів. Школи Дніпропетровщини готові й надалі безперешкодно приймати на навчання учнів з Донеччини та Луганщини. Сьогодні загальна укомплектованість шкіл учнями трохи перевищує 50%.

Питання переведення дітей до навчальних закладів регіону залишається першочерговим. На цьому неодноразово наголошувалось під час щорічної серпневої конференції педагогів. Загалом, 1 вересня шкільний дзвінок пролунав для понад 280 тисяч школярів. Нагадаємо, що в липні 2014 року понад 2,5 тисячі випускників шкіл з Донбасу складали зовнішнє незалежне оцінювання на Дніпропетровщині. Таким чином абітурієнти з неспокійних регіонів не втратили рік для вступу у вузи. У серпні близько 1,5 тис. вступників стали студентами вищих навчальних закладів нашого регіону.

новини регіону За одну парту сіли діти Горлівки і Кривого Рогу 1 вересня в криворізькому ін­ тернаті №9 за одну парту сіли діти з Кривого Рогу та Горлівки.

— Для 30 дітей з Горлівки те­ пер тут рідний дім, ми зробили все необхідне для їх підтримки, — сказав голова Фонду «Українська перспектива» Олександр Вілкул, який зустрівся зі школярами.

— Сьогодні ми з хлопцями з Кривого Рогу та Горлівки говорили про історію нашої країни, про те, як робити висновки, як розуміти і допомагати один одному, про те, що у нас одна єдина країна. У День знань ми говорили про ті знання, які допомагають вибудувати за­ гальну систему цінностей і бути

УКРАЇНЦЕМ. Я вірю в цих хлоп­ ців, я вірю в майбутнє моєї країни — України! — підкреслив Вілкул. Він зазначив, що уряд не зміг забезпечити якісної підготовки до цього нового навчального року: — Тому завдання фондів і во­ лонтерів — створити умови для соціальної адаптації дітей, які втратили рідний дім, а також до­ помогти придбати портфелі, олів­ ці, зошити. І головне — в будьякому місті України, де б дитина не опинилася, їй необхідно дати впевненість, що українці завжди допомагають українцям. Це той патріотизм, який формує майбутнє нашої країни.

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 серпня — 3 вересня 2014 р.

3

Шановні переможці конкурсу «Петриківка очима дітей»! Запрошуємо вас і всіх-всіх учасників конкурсу на свято урочистого нагородження переможців. Зустрічаємось 6 вересня о 10-й годині в кінотеатрі «Правда-Кіно» у Дніпропетровську за адресою: проспект ім. Газети «Правда», 86. Після церемонії нагородження відбудеться показ мультфільму для всіх учасників конкурсу. З однією дитиною запрошуємо одного дорослого. За довідками звертайтесь за телефоном 33-78-01. До зустрічі на святі!

Редколегія «Зорі»

А пісня і справді лікує... Артисти Дніпропетровської філармонії підняли бойовий дух пораненим бійцям Днями в базовому госпіталі Дніпропетровська побували артисти філармонії з високою місією — подарувати пацієнтам мистецтво, що вміє зціляти. З собою митці привезли не просто пісні, сценки, чудову музику, а й надзвичайний оптимізм, віру й надію для наших солдатів, які дістали поранення, захищаючи цілісність країни в зоні АТО. рію, представив артистів, і концерт почався. А пісня і справді лікує — тільки-но зазвучала композиція, і на суворих за­ мислених обличчях поранених бійців почали з’являтися посмішки.

— Не хотів іти на концерт, — ді­ литься пацієнт госпіталю Віталій, — голова боліла, та й настрій не дуже, а коли почув перші акорди, не зміг усидіти, прийшов послухати. Красиво співають, душевно. Я про маму згадав, про наречену, які чекають мене, здаєть­ ся, в іншому світі, і сам собі пообіцяв: обов’язково дочекаються.

— У нас на лікуванні бійці з усіх

куточків України, у когось складні по­ ранення, у когось малі травми, але хлопці не впадають у відчай. Вони сповнені енту­ зіазму, з нетерпінням чекають виписки, щоб знову піти в бій. Дивуюся їх відвазі й мужності, — розповідає начальник госпіталю Андрій Рильський. — А сьо­ годнішній концерт — це свято для душі і тіла. До нас багато хто звертається з до­ помогою: хто матеріально, хто людський ресурс залучає. Концертні програми в госпіталі для поранених розписані до кінця вересня, і ми вдячні небайдужим людям: увага важлива й потрібна у про­ цесі одужання й адаптації. Підтримка й віра в людину творить чудеса.

У День міста небайдужих запрошують здати кров Асоціація молодих донорів України пропонує відзначити нинішній День міста допомогою тим, хто зараз проливає свою кров на сході України. У суботу, 13 вересня, усіх небайду­ жих запрошують прийти в Банк крові і здати кров для поранених солдатів. У лікарні Дніпропетровська по­ стійно доставляють бійців з важкими пораненнями, а лікарі роблять все мож­ ливе, щоб врятувати життя бійців. Їм постійно потрібна кров, рахунок йде на десятки літрів. Завдяки відгу­ ку небайдужих людей, які регулярно

приходять здавати кров, її стратегічні запаси підтримуються на належному рівні. Однак донорська кров дуже не­ обхідна. А оскільки багато хто не може прийти здати через робочий графік, 13 вересня, в суботу, Дніпропетровська обласна станція переливання крові прийматиме всіх бажаючих, які не могли здавати кров у будні.

Вас чекають 13 вересня з 8.00 до 13.00 на Дніпропетровській обласній станції переливання крові (Банк крові) за адресою: вул. Героїв Сталінграда, 17. При собі мати паспорт з пропискою Дніпропетровська чи області і копію ІПН. Перед здачею крові не можна їсти нічого жирного (масло, яйця, вершки, жирний сир і т. д.) і не вживати алкоголь.

Гаряча лінія Асоціації молодих донорів: (067) 320-75-12, телефон Дніпропетровської обласної станції переливання крові: (056) 745-23-82.

Ростіть здорові та щасливі!

481 малюк народився на Дніпропетровщині з 22 по 29 серпня 233 хлопчики 248 дівчаток Інформація надана пологовими будинками: КЗ «Новомосковська ЦМЛ» ДОР»; КЗ «Марганецька ЦМЛ» ДОР»; КЗ «Новомосковська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «Дніпропетровська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «Криворізька міська лікарня №7» ДОР»; ПЦ Дніпропетровськ, КЗ «Покровська ЦРЛ» ДОР»; КЗ «Нікопольський пологовий будинок» ДОР»; КЗ «Дніпропетровська МКЛ №2» ДОР»; «Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром» ДОР»; КЗ «Дніпродзержинська міська лікарня №9» ДОР»; КЗ «Павлоградський пологовий будинок» ДОР»; ОКЛМ.

Найбільше немовля — дівчинка з вагою 4 кілограми 500 грамів і зростом 56 сантиметрів з’явилася на світ в обласній клінічній лікарні ім. І. І. Мечникова. А найменше маля — теж дівчинка з вагою лише 580 грамів і зростом 31 сантиметр народилася в Дніпропетровському ПЦ.

Бажаємо всім новонародженим і їхнім матусям міцного здоров’я та щастя на довгі роки!

Цими днями у селі Ми­ колаївка, що в Новомосков­ ському районі, відкрили алею Слави Героям Соціа­ лістичної Праці. 18 імен ви­ карбували в мармурі біля підніжжя пам’ятника Ва­ лерію Чкалову.

— Колись на території нашого села був колгосп ім. Чкалова. Пам’ятник цій ви­ датній людині деякий час перебував у занедбаному стані. Ми вирішили зробити реконструкцію та змінити його розташування. Напе­ редодні 9 Травня, під час відкриття оновленого мо­ нумента, мені спало на дум­ ку облаштувати цю алею, — розповів генеральний директор СТОВ «Злагода»

Новомосковського району Анатолій Білик. До відкриття алеї Сла­ ви намагалися розшукати рідних тих Героїв Праці, які виїхали з села. За два місяці до події у газеті «Зоря» опублікували відпо­ відну інформацію, номери телефонів та адресу елек­ тронної скриньки. Проте, на жаль, ніхто не відгукнув­ ся, тому на святі зібралися лише миколаївці.

— Мені дуже приємно, що сьогодні ім’я мого батька увічнили. Він був буряків­ ником, у 28 років отримав звання Героя Соціалістичної Праці та орден Леніна, — згадав мешканець села Ми­ колаївка Олег Несмашний.

увага! ДО УВАГИ ВСІХ, ХТО ПЕРЕРАХУВАВ ГРОШІ ЗА ПЕРЕДПЛАТУ НА чотири місяці ДРУГого ПІВРІЧЧЯ 2014 РОКУ НА РОЗРАХУНКОВИЙ РАХУНОК РЕДАКЦІЇ Просимо терміново передзвонити за телефонами: (0562) 388373 або (067) 6304406 для уточнення поштової адреси саме таких передплатників: Скоробагата Т. І., Дейнега А. П., Марченко А. В., Козлова О. І., Лук’янчук Н. І.

Цей день в історії

— Співати будемо народні, козацькі пісні, грати українські мотиви, розпо­ відати смішні історії, постараємося зро­ бити все для того, щоб хлопці відчули підтримку у ці важкі для всіх часи, — говорить Катерина Миколайко, солістка Дніпропетровської філармонії. — Пісня завжди лікує, зціляє душу. Люди спі­ вають і в горі, і в радості, тим більше волелюбні українці, яких не змогли зламати ніякі лиха, ніхто ніколи так і не домігся від нас рабства й покірності, і нині наші бійці вкотре це доводять. На імпровізовану сцену вийшов ведучий — заслужений артист України Іван Шепелєв, розповів веселу істо­

Алея Слави Героям Праці

3 вересня  3 вересня 1914 року народився письменник Федір Дми-

трович Залата (1914—1993). У перші дні Великої Вітчизняної війни командир роти прикордонного полку Ф. Д. Залата прийняв бій на березі річки Сени у районі Золочева. Брав участь у боях під Києвом, Львовом, Ленінградом: розвідка, контррозвідка. До останнього дня війни — на фронті. У 1953 році Федора Залату прийняли до Спілки письменників СРСР. Активно писав і друкувався. Очолював Дніпропетровську обласну письменницьку організацію (1968—1979). Прозаїк, автор романів «Ствол», «На юге», «Перевал», «Жизнь и смерть», «В степи под Херсоном», «Узлы» та ін. За роман «Ствол» став лауреатом всеукраїнського конкурсу. Твори Ф. Д. Залати перекладені башкирською, вірменською та угорською мовами. Кавалер ряду бойових нагород, за літературну діяльність двічі був нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

 3 вересня 1954 року в селі Новоселівка на Дніпропетров-

щині народився Герой України Тарас Григорович Шевченко. З 1995 по 1999 роки працював на посаді головного інженера — першого заступника директора ВАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Петровського». З 2000 року Т. Г. Шевченко працював головним інженером Алчевського меткомбінату (Луганська область), а з 2002 року призначений його генеральним директором. Заслужений металург України. Звання Герой України (з врученням ордена Держави) отримав 2007 року — за значний внесок у розвиток металургійної промисловості, спорудження і введення в дію киснево-конверторного цеху Алчевського металургійного комбінату, високий професіоналізм.

Борис Дубінін, Ольга ДЮЖИНСЬКИХ, Олексій Логінов, Людмила МАслова, Анелія Сергієнко, Микола ЧАБАН

Підготував Микола ГНАТКО

офіційно

www.zorya.org.ua 30 серпня — 3 вересня 2014 р.

ПЕРЕЛIК одномандатних виборчих округів, утворених на постійній основі в межах Дніпропетровської області Одномандатний виборчий округ №24 Центр — місто Дніпропетровськ, Самарський район. Межі: Індустріальний район, частина Самарського району міста Дніпропетровська (виборчі дільниці №121444 — 121463, 121467 — 121479, 121481). Одномандатний виборчий округ №25 Центр — місто Дніпропетровськ, Красногвардійський район. Межі: частина Амур-Нижньодніпровського району (виборчі дільниці №121063, 121064, 121071 — 121077, 121084, 121087 — 121103), Красногвардійський район міста Дніпропетровська. Одномандатний виборчий округ №26 Центр — місто Дніпропетровськ, Бабушкінський район. Межі: Бабушкінський район, частина Кіровського району міста Дніпропетровська (виборчі дільниці №121286 — 121291, 121293 — 121298, 121310 — 121315), селище міського типу Авіаторське Дніпропетровської міської ради. Одномандатний виборчий округ №27 Центр — місто Дніпропетровськ, Жовтневий район. Межі: Жовтневий район, частина Кіровського (виборчі дільниці №121299 — 121309, 121316, 121317), частина Самарського (виборчі дільниці №121464 — 121466, 121480) районів міста Дніпропетровська. Одномандатний виборчий округ №28 Центр — місто Дніпропетровськ, Ленінський район. Межі: Ленінський район міста Дніпропетровська, частина Амур-Нижньодніпровського району (виборчі дільниці №121059 — 121062). Одномандатний виборчий округ №29 Центр — Дніпропетровський район, селище міського типу Ювілейне. Межі: частина Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська (виборчі дільниці №121046 — 121058, 121065 — 121070, 121078 — 121083, 121085, 121086, 121104), Дніпропетровський, Петриківський райони. Одномандатний виборчий округ №30 Центр — місто Дніпродзержинськ, Заводський район. Межі: Баглійський, Дніпровський райони, частина Заводського району міста Дніпродзержинська (виборчі дільниці №121012 — 121021, 121028, 121030, 121036 — 121038, 121040 — 121043). Одномандатний виборчий округ №31 Центр — місто Кривий Ріг, Жовтневий район. Межі: Жовтневий район, частина Тернівського району міста Кривого Рогу (виборчі дільниці №121694 — 121728, 121730 —121733, 121780), селища Гірницьке, Коломійцеве, села Новоіванівка, Тернуватий Кут Криворізької міської ради. Одномандатний виборчий округ №32 Центр — місто Кривий Ріг, Довгинцівський район. Межі: Довгинцівський район, частина Саксаганського району міста Кривого Рогу (виборчі дільниці №121638 — 121683, 121690 — 121693). Одномандатний виборчий округ №33 Центр — місто Кривий Ріг, Центрально-Міський район. Межі: Дзержинський район, частина Інгулецького (виборчі дільниці №121611 — 121619, 121636), частина Саксаганського (виборчі дільниці №121684 — 121689) районів, Центрально-Міський район міста Кривого Рогу, селище Авангард Криворізької міської ради. Одномандатний виборчий округ №34 Центр — селище міського типу Царичанка. Межі: міста Вільногірськ, Жовті Води, Верхньодніпровський, П’ятихатський, Царичанський райони. Одномандатний виборчий округ №35 Центр — місто Нікополь. Межі: міста Нікополь, Орджонікідзе, Нікопольський район. Одномандатний виборчий округ №36 Центр — місто Павлоград. Межі: міста Павлоград, Першотравенськ, Тернівка, Павлоградський район. Одномандатний виборчий округ №37 Центр — місто Кривий Ріг. Межі: частина Інгулецького (виборчі дільниці №121620 — 121635, 121637), частина Тернівського (виборча дільниця №121729) районів міста Кривого Рогу, Апостолівський, Криворізький, Софіївський, Широківський райони. Одномандатний виборчий округ №38 Центр — місто Новомосковськ. Межі: місто Новомосковськ, Магдалинівський, Новомосковський, Юр’ївський райони. Одномандатний виборчий округ №39 Центр — селище міського типу Васильківка. Межі: місто Синельникове, Васильківський, Межівський, Петропавлівський, Покровський, Синельниківський райони. Одномандатний виборчий округ №40 Центр — селище міського типу Кринички. Межі: місто Марганець, частина Заводського району міста Дніпродзержинська (виборчі дільниці №121022 — 121027, 121029, 121031 — 121035, 121039, 121044, 121045), Криничанський, Солонянський, Томаківський райони.

Роз’яснюють фахівці ПФУ

4

ЗОРЯ

Про зарахування до страхового стажу Чи зараховується до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», період роботи в 1985—1990 роках в районному відділі освіти на посаді завідувача методичним кабінетом? Тетяна КЕРГЕ. Дніпропетровськ

Шановна Тетяно Павлівно, порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплату, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191. Порядком передбачено зарахування до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, періодів роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі — Перелік). Пунктом 3 Примітки до Пе-

реліку передбачено, зокрема, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років. До 01.01.1992 призначення пенсій за вислугу років було врегульовано наказом Міністерства соціального забезпечення Української РСР від 31.12.1959 №135. Згідно з Наказом №135 пенсії за вислугу років працівникам освіти і охорони здоров’я призначались за Переліком установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років (Додаток №1 до Наказу №135). Підрозділом 4) «Органи на-

родної освіти» розділу «І. Вчителі й інші працівники освіти» Переліку установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років (Додаток №1 до Наказу №135), не передбачено посаду завідувача кабінету в районному відділі освіти. Відтак для зарахування періоду роботи на цій посаді в 1985—1990 роках до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також і до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», підстав немає.

Дострокова пенсія У листопаді 2013 року мені достроково призначили пенсію за віком у зв’язку з ліквідацією підприємства. В грудні 2014 року мені виповниться 60, але недавно я працевлаштувався. Чи буде мені виплачуватись пенсія до досягнення 60 років? Анатолій ГАРКАВЕНКО. Кривий Ріг

Шановний Анатолію Івановичу, відповідно до статті 49 Закону України «Про зайнятість населення» працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи роботодавця у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, та військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, яким на день звільнення залишилося не більше

півтора року до встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», за умови їх реєстрації в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та відсутності підходящої роботи гарантується право на достро-

ковий вихід на пенсію, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (для чоловіків — 35 років, для жінок — 30 років). При цьому достроково призначена пенсія за віком з ураху­ ванням норм Закону України «Про зайнятість населення» у період до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, працюючим пенсіонерам не виплачується.

Якщо пенсіонер — підприємець Я зареєстрований підприємцем з 2005 року, але підприємницькою діяльністю не займаюсь, здаю порожні звіти до податкової. Чи правда, що Пенсійний фонд вважає мене працюючим пенсіонером? І як можна стати непрацюючим, якщо закрити діяльність — це надто довга процедура? Сергій ЄФІМОВ. Кринички

Шановний Сергію Михайловичу, згідно з пунктом 28 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, за документ, який підтверджує, що особа не працює, приймаються трудова книжка та довідка органів державної податкової служби про те, що особа не перебуває на обліку у даному органі державної податкової служби як фізична особа-підприємець.

Всі особи, які перебувають на обліку як фізичні особи-підприємці, незалежно від того, мають вони дохід від підприємницької діяльності чи ні, належать до зайнятого населення, а отже, перерахунки пенсій як непрацюючим пенсіонерам їм не проводяться. Слід зазначити, що 7 липня 2014 року набрав чинності Закон України від 13.05.2014 №1258VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців за заявницьким принципом», згідно

з яким фізичні особи-підприємці виключаються з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за заявницьким принципом у строк до одного дня. Фізична особа позбавляється статусу підприємця від дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Тому саме з дати внесення запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності пенсіонер буде належати до категорії непрацюючих пенсіонерів.

Áåçïëàòíà ïåðâèííà ïðàâîâà äîïîìîãà Головним та територіальними управліннями юстиції Дніпропетровської області забезпечується надання безоплатної первинної правової допомоги громадянам України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, стосовно їх прав та обов’язків, безпечного переміщення, шляхів розв’язання соціально-побутових проблем. Надання вказаної допомоги здійснюється під час роботи громадських приймалень та офісів з надання безоплатної первинної правової допомоги в порядку, встановленому законодавством. Інформацію про роботу громадських приймалень та офісів з надання безоплатної первинної правової допомоги територіальних управлінь юстиції Дніпропетровської області ви можете отримати на офіційному веб-сайті Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (http://www.obljust.dp.ua/) в рубриці «Прийом громадян» у підрубриці «Громадські приймальні» (http://www.obljust.dp.ua/). Äîðîã³ ÷èòà÷³! Íà ñòîð³íêàõ «ïåíñ³îíåð Ïðèäí³ïðîâ’ÿ» òà «Çàõèñòèìî êîæíîãî» âè îäåðæèòå â³äïîâ³ä³ íà âàø³ çàïèòàííÿ. Àëå â³äïî­â³äíî äî çàêîíîäàâñòâà ïðî çâåðíåííÿ ãðîìàäÿí ôàõ³âö³ äåðæàâíèõ ­óñòàíîâ, ­êîìóíàëüíèõ ³ ïðèâàòíèõ ï³äïðèºìñòâ íàäàþòü â³äïîâ³ä³ ïðè íàÿâíîñò³ ïîøòîâî¿ àäðåñè çàÿâíèêà. Òîæ, áóäü ëàñêà, âêàçóéòå ­çâîðîòíó àäðåñó (ó ãàçåò³ íå äðóêóºòüñÿ)! Ïèø³òü íà àäðåñó: ðåäàêö³ÿ ãàçåòè «Çîðÿ», âóë. Æóðíàë³ñò³â, 7, ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê, 49051. Êîíòàêòíèé òåëåôîí: (0562) 27-16-52. Ëþäìèëà ÌÀÑËÎÂÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê

героям слава!

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 серпня — 3 вересня 2014 р.

5

Це — моя Батьківщина,

я просто зобов’язаний її захистити, так говорив наш земляк Володимир Градиський, який віддав життя за єдність і свободу України Є твердження, що на війні гинуть найкращі люди. Це не так: кулі не розбираються в моральних якостях людей, у яких вони влучають. Але найкращих представників свого народу на війні справді гине найбільше, оскільки вони добровольцями, за покликом серця, йдуть на захист честі і свободи Батьківщини. Вони прикривають собою поранених побратимів, вони, не роздумуючи, вступають у бій з ворогом, не рахуючи його кількості, а керуючись лише правилом, що є для них аксіомою: «Якщо не я, то хто?!»

Олексій ЛОГIНОВ Фото з форуму сайту gorod.dp.ua

Коротке повідомлення із зони боїв Війна на Донбасі стала для кожного жителя України рискою, що розрубала історію країни й наших життєвих історій на «до» і... На жаль, поки ще не «після». Там, як і раніше, гримлять постріли й вибухи, гинуть мирні громадяни, сплачуючи криваву данину, що передбачена брехливою пропагандою ворогів нашої Батьківщини, яка спокусила донеччан і луганчан оповідками про «вільне життя в Новоросії під «крильми двоголового орла» і залякала вигадками «про хунту й бандерівців». Гинуть і українські хлопці, котрі справді прийшли визволяти свою землю і свій народ від «визволителів» — місцевих сепаратистів і терористів-найманців, що злетілися ледве не з усього світу підзаробити «на костях». Одним з тих, хто заплатив за честь Батьківщини своїм життям, за право українців вільно жити на Богом даній їм землі, став наш земляк — дніпропетровчанин Володимир Миколайович Градиський. …У короткому повідомленні із зони бойових дій (справді ж бо,

називати війну АТО ані язик не повертається, ані рука не піднімається!) йдеться: «Вранці 31 липня група українських десантників з 25-ї дніпропетровської бригади ПДВ на околиці Шахтарська потрапила в засідку, організовану російськими найманцями з банди Козиря, що раніше тероризувала Слов’янськ і Краматорськ. Злочин у Шахтарську докладно зняв на відео житель сибірського міста Абакан Дмитро Грицюк, що служив у російській армії під Санкт-Петербургом і приїхав у Донбас заробити грошей, чого навіть і не приховував. У результаті обстрілу колони з танка й мінометів загинули на місці 11 військовослужбовців, ще 10 осіб пропали безвісти, 13 були поранені й потрапили в полон до бойовиків». Дані про пересування дніпропетровських десантників з’явилися в «Твіттері» за кілька годин до атаки, що може свідчити про наявність в українській армії агентів донецьких сепаратистів. Атаку терористи здійснили біля міського стадіону «Олімп». Серед загиблих був і Володимир Градиський... Пішов добровольцем у першу мобілізацію Як розповіли друзі Володимира, відмітною рисою його характеру було те, що він усе робив з

Вони пішли, вони не вмерли, вони просто пішли в небо. І звідти вони тепер вічно будуть оберігати гідність і честь, свободу й незалежність нашої Батьківщини.

Слава Україні! Героям слава! любов’ю. Обожнював історію, зачитувався історичними книгами, але обрав професію математика. Вищу освіту здобув у держуніверситеті (нині Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. — Авт.). Коли навчання закінчив, йому запропонували залишитися в університеті при кафедрі в аспірантурі, але Володя вирішив викладати математику в школі. Щоправда, учителював

Герой — не той, хто стрімголов рветься в бій, а той, хто, розуміючи всю небезпеку майбутнього бою, усвідомлено йде на ризик і гине за щастя інших людей. Віктор ГРУЦЕНКО, письменник

недовго. Була середина 90-х, зар­ плату платили дуже погано, а треба було годувати сім’ю, ростити сина. Тож довелося зайнятися комер­ цією, згодом освоїв комп’ютер, працював приватним підприємцем. Коли нависла небезпека цілісності нашої держави, добровольцем пішов у першу мобілізацію на самому початку квітня. Потрапив в 25-у бригаду ПДВ. Він так і сказав всім друзям і близьким: ворог напав на нашу землю, то хто ж її захистить, як не ми...

Володимир Градиський на патріотичному мітингу

Ми зустрілися, поспілкувалися, і я взяв його на роботу в компанію. За всі сім років спільної роботи він розкрився і як математик, складаючи аналітичні прогнози для компанії, і як програміст, розроблячи нам на замовлення різні прикладні програми, і ще як талановитий публіцист, бо займався безпосередньо піар-кампанією і рекламою нашої фірми. У червні 2013 року склалися

Математик, програміст, публіцист... Сергій, котрий працював з Володимиром Градиським сім років, згадує: — Уперше звернув увагу на Володю багато років тому, коли спілкувалися у форумі на міському сайті gorod.dp.ua. Він запам’ятався мені як дуже розумний, стриманий, делікатний співрозмовник, здатний винятково точно викладати свої думки, а ще він мав винятково тонке почуття гумору. У 2006 році наша компанія почала інтенсивно розвиватися, тож нам конче потрібен був розумний піар-менеджер. А Володимир саме в той час шукав роботу. Я вже мав про нього стійке враження як про професіонала і просто талановиту людину. До того ж Володя вів і самостійно редагував власний сайт.

такі обставини, що діяльність фірми довелося згорнути, і наші з Володею професійні шляхи, на жаль, розійшлися. Про його рішення піти на фронт точно не знаю. Але в нього завжди була надзвичайно потужна громадянська позиція. Він мені вже звідти на пошту написав: «Сергію, я — українець, і це моя Батьківщина, я просто зобов’язаний її захистити». Ось так... «Я повернуся до мирного життя» У мережі Володимир Градиський був більше відомий під ніком Гонта. Ось кілька спогадів про нього «форумчан» gorod.dp.ua: «Давайте пам’ятати його світло й чисто. Він живе в душі й пам’яті кожного з нас. Пережитий біль нехай піде, поступаючись місцем любові. До людей. До України. До миру. Спасибі, Гонто!» «Чудова людина. Чудова родина. Одне з кращих знайомств, що почалося 10 років тому. Слава тобі, Гонто!» «Мені здається, ТАКІ люди, як Гонта, завжди знали, навіщо прийшли на цю Землю...» «Ми бачилися з ним усього лише один раз, коли він приїжджав до мене за порадою... Інтелігентна людина з чудовим по красі й багатству голосом і дивовижною

музикальністю... Такий гарний і скромний... Такі талановиті люди, патріоти — це суть нашої нації...» «У неоплатному боргу перед Вами всі ми... Спасибі за патріотизм і героїзм». «Спасибі, що захищав мій рідний Донбас». «Читав його «український лікнеп»... Думав, що він, як мінімум, досвідчений викладач мови... Виявилося — солдат і герой...» «Володя завжди був тим натхненником, котрий умів створити атмосферу свята. Писав сценарії, придумував подарунки. Серед його неймовірно сильних особистісних якостей було таке: він просто генератор оптимізму й позитиву». А ось що написав сам Володимир на форумі вже звідти, із зони боїв: «Є відома армійська приказка — дембель неминучий. Цього разу він теж неминучий, але, на відміну від «срочки», дата цієї неминучості поки нiкому невідома. Та все ж таки хочу зібрати дембель-моб як подяку форумчанам та форумчанкам за моральну та матеріальну підтримку. Коли це буде — наразі невідомо, але буде обов’язково. Тому я забиваю цю тему на майбутнє. Упевнений, що мене підтримають й інші вояки, які відчули надійний тил з боку форумських друзів. Після успішного закінчення АТО (хтозна, коли це буде, але це буде) я, як і багато моїх бойових побратимів, поверну зброю державі і повернуся до мирного життя». Він пішов у небо. Слава Герою! Дуже хочеться вірити в те, що ціна, заплачена Володимиром Миколайовичем Градиським і сотнями, тисячами українських хлопців за свободу нашої землі, за наше право самим обирати шлях і будувати майбутнє України, не стане даремною. Нам удасться не допустити, щоб чиновники забули хоча б одну людину, яка віддала життя чи здоров’я за народження нової, вільної, європейської України. Вони зробили це, оскільки не сумнівалися: Україна варта того! Вони пішли, вони не вмерли, вони просто пішли в небо. І звідти вони тепер вічно будуть оберігати гідність і честь, свободу й незалежність нашої Батьківщини. Слава Україні! Героям слава!

6

акцент

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 серпня — 3 вересня 2014 р.

Образ Оранти-Переможниці на Майдані Незалежності скульптору допомогла створити його дочка, Крістіна Катракіс, нині всесвітньо відома художниця Не так давно моя дочка вперше побувала в Києві. «Поїдемо до вежі», — сказала вона, тільки-но ми ступили на столичну землю. «До якої вежі?» — здивувалася я. «Тієї, що на Майдані... З дівчиною нагорі...» І я зрозуміла, що дочка мала на увазі стелу з берегинею, котра тримає в руці гілку калини... Крістіною Катракіс, дочкою скульптора, який створив цей величний символ Незалежності... Крістіна Катракіс, українка за походженням, з батьками переїхала в США. Сьогодні вона одна з найбільш модних художниць і відома на Заході. Вона обласкана зірками першої величини, її картини купують знаменитості. В Україні відома здебільшого тим, що стала прототипом образу Оранти-Переможниці, яка символізує незалежність Чорнобиль у її житті — Крістіно, часто буваєте в Україні?

— Щороку, але приїжджаю сюди не для того, щоб вдаватися до ностальгії, милуватися українськими пейзажами. Я заряджена своєю місією, як батарейкою, і я не маю часу на те, щоб своє повернення додому вважати відпусткою, канікулами.

— Ви сказали — місія. Поясніть, будь ласка.

— Я була в 30 кілометрах від Чорнобиля, коли він вибухнув. Пізніше двічі переборола страшне захворювання — рак щитовидної залози, що був нагадуванням про Чорнобиль. Мій восьмимісячний син помер від синдрому «чорнобильське серце» — воно було все в дірочках, і прогресивна американська охорона здоров’я не змогла врятувати мою дитину. Я написала серію картин «Зона», що одержала премію ООН, і пізніше відправилася у всесвітнє турне. Потім стала піклуватися онкохворими дітками. Я співробітничаю з Міжнародною чорнобильською організацією, Міжнародним фондом дитячого серця, лікарі якого регулярно приїжджають в Україну й оперують дітей.

— Відомо, що завдяки благодійній діяльності ви познайомилися з Анджеліною Джолі й Бредом Піттом. А ще говорять, що ви — улюблена художниця цього першого голлівудського красеня...

— Він і його дружина піклуються про мир. Думаю, що і я теж намагаюся це робити. Я вдячна миру, що вижила, що народилася в родині, яка багато в чому визна-

України, — скульптури, встановленої на головній площі нашої країни. «Анатолій Кущ, батько Крістіни, при житті поставив їй пам’ятник на Майдані Незалежності», говорять люди, які, втім, не ображаються на те. Вона гарна, розумна й талановита — так чому б і не їй символізувати незалежність країни, де народилася? Сама Крістіна, як і раніше, вважає країну, де з’явилася на світ, своєю батьківщиною. І це ще раз підтвердилося під час її візиту до Дніпропетровська. Про своє життя і творчість, про зв’язки з рідною Україною і про те, як стала «символом незалежності», Крістіна Катракіс розповіла в інтерв’ю кореспонденту «Зорі».

чила мій шлях, зробила мене щасливою, здатною любити. Тепер я хочу поділитися цією любов’ю з тими, хто позбавлений її. Думаю, що і Бред Пітт і Анджеліна Джолі, з якими я подолала не одну тисячу кілометрів по всьому світі, коли брала участь у проектах ООН, піклуються про дітей не заради реклами. Знайомством з цими людьми можна тільки пишатися. Стосовно того, що я улюблена художниця Бреда... Не знаю, улюблена в цього чоловіка одна — Анджеліна. Ну а те, що в його приватній колекції є мої роботи, можна пояснити схожістю нашого світосприйняття. Картини, що бентежать почуття — Мабуть, ваше світосприйняття поділяє і Барак Обама, бо ваші картини є в особистій галереї президента США.

— Знаєте, я вважаю, що художник тоді відбувся, коли його роботи не залишають байдужими людей. Нехай картини будять протест, нехай навіть викликають ненависть — тільки не ця страшна байдужість. І те, що мої картини купують, означає: вони бентежать почуття. Я знаю, що мої роботи є в колекціях двох екс-президентів Франції. Мої картини на стінах у будинках Леоніда Кучми й Віктора Ющенка... Однак я не слідкую за тим, хто купує мої картини, — це справа менеджерів, мені лише іноді повідомляють про це. Звичайно, буває, що картини купують і в моїй присутності, наприклад, під час відкриття виставок. Так, свого часу купили мої

«Маленький принц» в інтерпретації художниці Крістіни Катракіс

картини Білл Клінтон і Катерина Ющенко.

— Це Америка допомогла вам стати модною художницею?

— Я приїхала в Америку десятирічною дівчинкою: татові замовили скульптуру в Чикаго. Але почала вчитися живопису в Україні — у художній школі й Національній академії образотворчого мистецтва. Пізніше вчилася в Сорбонні і Флоренції. І хочу підкреслити, що я ніколи не платила за своє навчання — для цього є гранти, стипендії, якими я зуміла скористатися.

— Ви почали вивчати живопис в Україні, але на батьківщині не залишилися. Чому?

— На той момент Україна не мала умов, які сприяли б повною мірою реалізації талановитих людей. Чого гріха таїти, не я єдина покинула Україну. Америка, справді, допомогла мені досягти популярності. В моїй уяві вона продовжує залишатися країною величезних можливостей. І якщо в людини є голова на плечах, вона готова трудитися й невтомно йти до наміченої мети, обов’язково стане успішною. І я — тому підтвердження. Я багато писала й «бомбардувала» своїми роботами галереї — і деякі з них взяли-таки мої картини. Якось в одну з нью-йоркських галерей прийшов арт-критик дуже відомого тиражного видання, подивився на мої роботи й написав схвальну рецензію. Наступного ранку я прокинулася вже знаменитою. Невдовзі на мене посипалися замовлення, почали надходити пропозиції про співпрацю з голлівудськими кіностудіями.

— А розцвітити своїми картинами українське кіно не плануєте?

— Ми думали про це з Богданом Ступкою, з яким я була дружна... Нині ж в мене інші проекти. Наприклад, на прохання жителів Кіровограда, у який привозила свої роботи влітку, хочу писати Святу Єлизавету, ім’я якої носило колись місто. Думаю, з її поверненням повернеться і благословення місту, котре досі ще носить ім’я Кірова.

— Що вас дивує в Україні?

— Країна стає європейською, але при цьому не поступається своєю культурою. Однак є речі, які шокують, з якими неможливо змиритися. Скажімо, пам’ятник Леніну поруч з садибою моєї прапрабабусі Евеліни Ганської, дружини Бальзака, що розташована під Бердичевим (здається, нині його вже немає. — Авт.). Думаю, доречніше було б увічнити пам’ять цієї чудової жінки, яка відкрила світові великого письменника. «Прагну жити так, щоб Україна пишалася мною» — А ось ви давно «стоїте» на столичному Майдані...

— Те, що мій тато Анатолій Кущ, якого я вважаю найвидатнішим скульптором в Україні, «увінчав мною» монумент Незалежності, я довідалася не одразу. Тато попросив мене вислати фото з піднятими руками, і я виконала прохання. Хіба могла я подумати там, в Америці, яку долю готує мені тато. Це покладає на мене ще більшу відповідальність, прагнення жити так, щоб моя Україна, мої батьки пишалися мною, бути достойною моїх предків, зокрема,

На картинах художниці незмінна тема — Україна

прапрадіда іконописця Ксенофонта Катракіса, прізвище якого я взяла собі. І я, представниця України, котра завжди в мені, буду, поки є сили, представляти свою Батьківщину в світі. Я українка, у мене немає проблем із самоідентифікацією, і мені не треба жити в селі на Полтаві, щоб відчувати себе українкою.

— Крістіно, відомо, що ви ще й прототип образу Либіді, сестри засновників Києва.

— Така, мабуть, моя доля — надихати талановитого батькаскульптора.

— Можливо, ваша доля була вирішена набором генів. Адже ваша мама — художник і етнограф Олена Пількевич.

— Так, у мене вибору не було. Мова, якою я почала розмовляти зі світом, тільки-но навчившись ходити і спостерігати навколишнє, — мова малювання. Я взялася за олівець, коли мені тільки-но виповнилося два рочки. Ніхто не сумнівався, що ані математиком, ані письменником, ані представником інших гідних професій я не стану — буду тільки художником. «Я вчуся все життя» — Але ви не просто художник, а й магістр вишуканих мистецтв.

— Що ж, я все життя вчуся. Мені це цікаво.

— Ваш дідусь по материнській лінії — останній цар Грузії й Вірменії Симон Багратіон Дадіані Гедімін Пільке.

— Так, у мені намішано багато різної крові. Грецької, польської, грузинської, української... Тому я дуже толерантно ставлюся до різних релігій і вважаю, що Бог — це любов. Саме вона рухає мною, коли я беруся розписувати храми, і не тільки православні. Любов до чоловіка, що прийшла не так давно в моє життя, надихає мене на серію нових картин. Привезу їх у Дніпропетровськ — побачите.

— Що побажаєте колишнім співвітчизникам?

— Не подобається мені це слово — «колишні». Хочу побажати своїм землякам любові, терпіння, поваги одне до одного. Не розумію поділу країни на лівобережну і правобережну — поділу не географічного, а політичного, ментального… Як на мене, треба об’єднуватися. Тільки в єдності народу — його сила. Інтерв’ю взяла Ольга ПЕРОВА Фото автора

тема номера

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 серпня — 3 вересня 2014 р.

7

Дуте щастя Альона ДРИГА Фото автора

Батутна конкуренція На дитячому майданчику на житломасиві Тополя-2 (напроти кінотеатру «Січ») знаходжу одразу дві яскраві надувні гірки-батути. Атракціони майже нічим не відрізняються. Працюють з квітня по жовтень у сонячні дні з 9 ранку до 9 вечора. Обидві гірки прикрашають казкові персонажі: на одній — Червона Шапочка, на другій — Сірий Вовк. Пострибати з «Шапочкою» — 12 грн. за 10 хвилин (20 грн. — 20 хв.), з диким звіром — уже по 15 гривень десятихвилинка. Другий атракціон стоїть порожній. Оператор батута ситуацію не коментує. Говорить, питання до власників. Сергій, відповідальний за «Червону Шапочку», із задоволенням вступає в розмову: — Серед батутників, справді, є конкуренція, — говорить він. — Намагаючись заробити більше, суперники чинять дрібні капості: можуть продірявити дорогий батут, підпалити його. У мене був випадок, коли в сутінках, о пів на дев’яту вечора, спустили батут, на якому була дитина. На щастя, маля не постраждало. Зловмисника власники «Червоної Шапочки» не виявили й у міліцію звертатися не стали. Не вбачають сенсу. Кажуть, у місті траплялися навіть перестрілки через батути. Причина такої жорсткої конкуренції не зрозуміла — у будні батути, в основному, стоять порожні. Та й у вихідні черги до них не вибудовуються.

— Приводять до нас і найменших (від півтора рочку), і школярів. Серед тижня дітей менше, — розповідає оператор батута. — З 11 до 17 у будні тут взагалі нема чого робити, батути часом спускаємо. Батьки пояснюють це тим, що навпроти дитячого майданчика в ігровому комплексі можна цілий день провести на батутах та інших атракціонах

за 25 гривень. Економія — у десятки разів. Хто видає дозволи Гірки й батути не належать до атракціонів підвищеної небезпеки. Значить, дозволу Держтехнагляду й Держпромнагляду не потрібно. Даний вид підприємництва не ліцензується. А значить, треба мати посвідчення приватного підприємця, атракціон і дозвіл на його розміщення. Звертатися за ним потрібно в районну адміністрацію (якщо це дитячий майданчик у житловому районі) чи до керівництва парку (якщо встановлюєте гірку-батут там).

— Щороку до нас звертаються одні й ті ж підприємці-батутники, — говорить Ольга Мироненко, фахівець економічного відділу Бабушкінської райради. — Їхні звернення ми перенаправляємо до міської ради. Дозволи на встановлення батутів та інших атракціонів видають там. Кількість звернень по нашому району цього року не більша, ніж завжди. Адже гірки й батути — великі об’єкти, зручні, й прибуткові місця для них давно зайняті. У міськраді нам розповіли, що для встановлення батута чи гірки підприємцеві треба одержати дозвіл у департаменті споживчого ринку і сфери послуг. Дозвіл на тимчасове використання (оренду) землі видають в управлінні по контролю за благоустроєм міста. Вартість великого дитячого батута-гірки стартує від 60 тисяч гривень і може сягнути й 150 тисяч гривень (залежить від багатоярусності й складності атракціону). Такий же атракці-

он, але не новий, обійдеться в середньому вдвічі дешевше від початкової ціни. Платити власникові доведеться за електрику (чи генератор), оренду землі, дозвільну документацію, також потрібна зарплата касирові-оператору батута. Мінімальний стартовий капітал — 50—60 тисяч гривень. У середньому на батуті можна заробити 400 гривень за день (з розрахунку, що 20 дітей цього дня пострибають по 20 хвилин), а при вдалому розташуванні й 500—600 гривень за день. Значить, місячний дохід батутника в ідеальних умовах — 12—18 тисяч. Відніміть від цієї суми щомісячні витрати на оренду, зарплату, податки, електрику. Разом у середньому батут окупається за 4—6 місяців, тобто за один теплий сезон. Це досить швидко, з чим і пов’язана популярність цього виду послуг у підприємців. Питання безпеки — Батьки приводили до мене діток з переломами передпліччя, травмами хребта після стрибків на батутах, — говорить Максим Слива, ортопедтравматолог. — Але найчастіше після батутів дістають забиття кінцівок. Думаю, що будь-який атракціон травмонебезпечний, якщо не дотримувати техніки безпеки. Не можна пускати на атракціон маленьких дітей без супроводу батьків. Також на батуті в ідеалі має стрибати тільки одна дитина за раз. Адже більшість травм дітки завдають одне одному, випадково зачепивши рукою чи ногою. Перш ніж посадити дитину на батут, переконайтеся, що він установлений законно і сертифікований.

Важливо Документи, які повинен мати власник батута-гірки: 1. Копію дозволу на встановлення атракціону.

2. Копію дозволу на ведення підприємницької діяльності.

3. Копію сертифіката якості на атракціон.

Бліцопитування

Барвисті надувні гірки-батути у формі казкових персонажів незмінно привертають увагу дітей молодшого і шкільного віку. Такі атракціони в теплу пору року можна зустріти майже на всіх великих дитячих майданчиках Дніпропетровська й у парках відпочинку. Кореспондент «Зорі» поцікавилася, наскільки безпечна така розвага, і з чим пов’язаний батутний бум у нашому місті.

Як ви ставитеся до дитячих надувних гірок і батутів? Лілія (доньці 4 роки):

— Думаю, що такі розваги корисні для фізичного розвит­ ку дитини. Моя дочка часто проситься на батут, і я намагаюся їй не відмовляти. Хоча, звичайно, уважно слідкую за нею на атракціоні. Людмила (доньці 9 років):

— Моя дитина більше любить батути-тарзанки, де прив’язують мотузками. У житті вона трохи інертна, так що я заохочую розваги, пов’язані з рухом. Правда, хотілося б, щоб ці атракціони були дешевші. Віктор (синові 1,2 року):

— Моїй дитині поки рано на надувну гірку, але коли підросте — обов’язково спробуємо. Як на мене, цілком веселий і безпечний вид відпочинку. Анастасія (доньці 2,4 року):

— На батут ходжу разом з дочкою, тому що вона ще маленька. Їй дуже сподобалося. Та і я з’їхала із задоволенням. Жодної небезпеки не відчула. Ціна цілком прийнятна. Ірина (доньці 4 роки):

— Негативно ставлюся. Моя дочка на такій гірці одного разу впала з висоти і сильно вдарилася спиною. З тих пір я її на такі батути не відпускаю, тільки на ті, де прив’язують. А підросте — подивимося. До того ж щодня собі це задоволення дозволити не можемо.

8

ЗОРЯ www.zorya.org.ua

30 августа — 3 сентября 2014 г.

истории из истории

БЕЖЕНЦЫ:

Как это было сто лет назад Вспыхнувшая сто лет назад Первая мировая война была отмечена огромным потоком беженцев во внутренние губернии Российской империи. Екатеринославщина приняла десятки тысяч беженцев из прифронтовых губерний. Тема эта обширная. Сегодня мы расскажем о том, как решалась проблема беженцев на примере Верхнеднепровского уезда. Тогда бежали с запада на восток Первые беженцы в Верхнеднепровском уезде Екатеринославской губернии из западных прифронтовых Волынской, Холмской губерний появились в конце июня 1915 года. В то время еще не существовало никаких организаций, которые бы занимались опекой над беженцами, поэтому первые партии оставались исключительно на попечении губернского земства. И беженцы временно помещались на лечебнопродовольственных пунктах. В начале августа того же года в Верхнеднепровском уезде организовали местное отделение Татьянинского комитета. Оно и занялось устройством беженцев, присылаемых в уезд. Татьянинский комитет был назван именем одной из дочерей Николая ІІ — великой княжны Татьяны Николаевны (1897—1918), расстрелянной в революцию в Екатеринбурге без суда и следствия. Этот комитет проводил благотворительную работу среди гражданских беженцев. Поначалу проходили медосмотр Первое время беженцы прибывали сравнительно небольшими партиями. Во второй же половине августа 1915 года началось их массовое прибытие. Первые партии помещались сначала на земских продовольственных пунктах в селах Саксагани, Софиевке и городе Верхнеднепровск, где выдерживались по три-четыре дня. В течение этого времени проводилась точная регистрация всех прибывших и медицинский осмотр для выделения заразных больных. Затем беженцы размещались пo селам на квартиры. Ho такое правильное расселение длилось только первые дни. Когда беженцы стали прибывать ежедневно по 1500—2000 и более человек в день, ни о каком карантине думать уже было нельзя. Приходилось выгружать их из вагонов прямо на подводы и развозить по селам. В лучшем случае удавалось произвести на станциях беглый медицинский осмотр для изоляции обнаруженных заразных больных в больницы и временные бараки. В результате такого примитивного способа медицинского обследования во многих селениях появились всевозможные эпидемии. Главным образом холера, сыпной тиф и скарлатина. Но другого выхода не было. Даже при таком способе приема беженцев на многих станциях вагоны задерживались сутками. А это вызывало большое неудовольствие со стороны железнодорожной администрации.

Такой стихийный характер движение беженцев носило до половины сентября. Осенью 1915-го оно несколько приостановилось, беженцы стали прибывать реже и меньшим количеством. Приезжали они в Верхнеднепровский уезд главным образом по железной дороге и гужевыми путями. Лишь незначительная часть, да и то в самом начале, приехала пароходом. Из-за постоянного передвижения беженцев было тяжело собрать точные данные о количестве поселенных в уезде. По имевшимся же в уездном комитете сведениям, их к осени 1915 года насчитывалось не менее 24000 человек. На помощь приходит земство В ведении Татьянинского комитета беженцы находились до 24 августа 1915 г. С этого же числа они перешли под опеку земского и городского союзов. В Верхнеднепровском уезде заботы о беженцах принял на себя местный уездный комитет помощи больным и раненым воинам, пригласив для этой цели еще нескольких членов. При комитете организовали бюро, в котором сосредоточили все делопроизводство, касающееся беженцев. Здесь вели регистрацию всех поселившихся в уезде, распределяли суммы, ассигнуемые на их содержание. При комитете также организовали справочное бюро и бюро труда для устройства беженцев. На местах создали местные комитеты. Всего таких комитетов имелось 33. В большинстве случаев их организовали из представителей уже существовавших ранее различных местных общественных организаций — сельскохозяйственных обществ, кредитных товариществ, волостных и санитарных попечительств — и местной интеллигенции. Вместе с тем имелись и специально созданные комитеты помощи беженцам. Организация их была предусмотрена утвержденным царем 30 августа 1915 года законом о беженцах. Число членов существовавших комитетов осенью 1915 года доходило до 700 человек. Эти комитеты занимались устройством беженцев на местах. Они подыскивали для них квартиры, выдавали продовольственное пособие, заботились о снабжении топливом. На них легла также забота об улучшении санитарных условий жизни беженцев и о возможном удовлетворении их культурно-просветительных и религиозных потребностей. Общее направление деятельности комитетам на местах давал уездный комитет. Он выработал отдельный план организации помощи беженцам.

Для беженцев, проходивших Верхнеднепровский уезд транзитом и направляющихся в другие уезды или губернии, уездный комитет организовал целый ряд лечебнопродовольственных пунктов по пути их следования.

В Верхнеднепровском уезде заботы о беженцах принял на себя местный уездный комитет помощи больным и раненым воинам, пригласив для этой цели еще нескольких членов. При комитете организовали бюро, в котором сосредоточили все делопроизводство, касающееся беженцев. Здесь вели регистрацию всех поселившихся в уезде, распределяли суммы, ассигнуемые на их содержание. При комитете также организовали справочное бюро и бюро труда для устройства беженцев. Хотели ли беженцы работать?

Ha жительство беженцы размещались семьями в свободных крестьянских хатах или половинах хат. Небольшие семьи помещались по две семьи в одной квартире. Причем общее число, считая и маленьких детей, не должно было превышать десяти человек. На квартиру с отоплением ассигновывалось до 4,5 руб­ ля. Продовольственный паек был определен в 4 рубля 20 копеек на взрослого и 2 рубля 10 коп. — на ребенка до 5-ти лет включительно в месяц. Пособие получали лишь нетрудоспособные и не могущие найти себе работу. Право на получение пособия устанавливалось местными комитетами. А они с этой целью производили тщательное обследование беженцев, расквартированных в районе их действий. Для поисков работы при всех местных комитетах организовали бюро труда. Совместно с центральным уездным бюро они принимали все возможные меры в этом направлении. Поиски работы однако представляли большие затруднения. И вот почему. С одной стороны, из-за малого спроса труда в связи с окончанием сельскохозяйственных работ и отсутствием промышленных предприятий в Верхне­ днепровском уезде. С другой — в силу нежелания самих беженцев становиться на работу. Для транзитных граждан Для беженцев, проходивших Верхнеднепровский уезд транзитом и направляющихся в другие уезды или губернии, уездный комитет организовал целый ряд лечебно-продовольственных пунктов по пути их следования. Такие пункты в 1915 году были устроены в селах Бородаевке, По-

пельнастом, Лиховке, Зеленом, Куцеволовке и городе Верхне­ днепровске — для идущих гужем со своими лошадьми и скотом, и при станции Пятихатки — для едущих по железной дороге. На этих пунктах беженцы получали горячую пищу для себя и сено для лошадей и скота. По возможности, везде имелся специальный медицинский персонал. Он и оказывал беженцам медицинскую помощь, а в 4-х пунктах устроили и специальные бараки для изоляции больных. Пособия на образование В уездную земскую управу посыпались обращения от беженцев, нуждавшихся в материальной помощи. В «Списке прошений o выдаче пособия для продолжения образования в разных учебных заведениях» среди архивных материалов Верхнеднепровского земства мы обнаружили несколько таких прошений. Так, беженец Самуил Сусь обратился с просьбой о помощи сыну, ученику Лиховского двухклассного училища. Уездная земская управа предлагала собранию выдать пособие в размере установленной стипендии — в сумме 48 рублей. Ее поддерживала комиссия. Беженец Холмской губернии Андрей Дедюх просил о пособии для окончания курсов при Верхнеднепровском высшем начальном училище. Но поскольку он уже получал казенную стипендию, ему было отказано. Приехавший из Волынской губернии Петр Лящук проживал в Верхнеднепровске. Он просил уездную земскую управу о пособии для окончания 4-го класса местного высшего начального училища. Юноша был освобожден от платы за учебу, но пособия не получал.

Управа предлагала земскому собранию выдать ему единовременное пособие в размере 60 рублей. Наконец, беженец из Волынской губернии Дмитрий Лавринюк хлопотал о назначении стипендии своему сыну, ученику 4-го класса Верхнеднепровского высшего начального училища. Ему также решили выдать от земства 90 рублей. Как и ученику 4-го класса того же училища, беженцу из Волынской губернии Николаю Царенко. Доплаты фельдшерам и пр. Громадное количество беженцев принесло с собой самые разно­образные эпидемии и сильно повлияло на увеличение числа тех, кто обращался за медицинской помощью. Это значительно увеличило работу постоянного медицинского персонала вообще и фельдшеров в частности. Никакого добавочного вознаграждения за массу прибавившейся работы фельдшеры не получали. Поэтому врачебно-санитарный совет решил ходатайствовать перед уездным земским собранием о выдаче фельд­шерам, прослужившим в земстве все время военных действий, дополнительного вознаграждения. Губернская управа в свою очередь также пыталась решить вопрос об организации трудовой помощи беженцам. С этой целью 4 октября 1915 г. она созывает губернское агрономическое совещание. Оно признало, что для планомерного оказания помощи населению и объединения местных общественных организаций и местных сил населения необходимо в помощь земским управам учредить Земские волостные комитеты. Среди прочего им предлагалось участвовать в помощи и устройстве жизни беженцев. Николай ЧАБАН

ПЕРСОНА

ÇÎÐß

www.zorya.org.ua 30 ñåðïíÿ — 3 âåðåñíÿ 2014 ð.

17

Áîãäàí ÑÒÓÏÊÀ

Àñòðîíîìà ç íüîãî, íà ùàñòÿ, íå âèéøëî,

çàòå éîãî íàçèâàþòü ç³ðêîþ ìèñòåöòâà Êîëè ñåðåä êèÿí ïðîâîäèëîñÿ îïèòóâàííÿ ç ïðèâîäó êàíäèäàòóð íà «Àëåþ dzðîê», ùî ìຠç’ÿâèòèñÿ ó ñòîëèö³, íàçèâàëèñÿ ³ìåíà íàéäîñòîéí³øèõ ëþäåé. Íà çâàííÿ «Ç³ðêà ìèñòåöòâà» (ê³íî, òåàòð, ë³òåðàòóðà) ïðåòåíäóâàëè àêòîðè Áîãäàí Ñòóïêà, Àäà Ðîãîâöåâà, Îëüãà Ñóìñüêà, Íàòàë³ÿ Ñóìñüêà, Àíàòîë³é Õîñò³êîºâ òà ïèñüìåííèöÿ ˳íà Êîñòåíêî. Ïî ãîëîñàõ óñ³õ öèõ çíàìåíèòîñòåé âèïåðåäèâ Áîãäàí Ñòóïêà, æèòòºâèìè ïðèíöèïàìè ÿêîãî áóëè ïîðÿäí³ñòü, òîëåðàíòí³ñòü, ñàìîâ³ääàí³ñòü ó ñïðàâ³ æèòòÿ. Äîäàéòå ñþäè ÷îëîâ³÷èé øàðì òà åëåãàíòí³ñòü.

27 ñåðïíÿ áóâ äåíü íàðîäæåííÿ Ìàéñòðà. Ìè çãàäóºìî âèäàòíîãî àêòîðà çíîâó é çíîâ, àäæå äëÿ áàãàòüîõ óêðà¿íö³â â³í çíà÷èòü á³ëüøå, í³æ áóäü-ÿêèé ³íøèé àðòèñò — õàé íàâ³òü ñâ³òîâîãî ð³âíÿ. Àêòîð, ÿêîìó íå ïîòð³áí³ äåêîðàö³¿ Про невичерпні творчі мож ливості Богдана Ступки ходять легенди, в яких, утім, більше правди, ніж вигадки. Микола Бажан якось сказав йому: «Бог дане, ви актор, якому не потрібні декорації. Ви несете у своєму виконанні атмосферу спектак лю». Російський гуморист Гри горій Горін свого часу зауважив: «Якщо дати Ступці військово польовий статут, то він і його про читає так, що всі подумають, ніби це неопублікований Шекс пір». А художній керівник теат ру російської драми імені Лесі Українки Михайло Рєзникович відзначає: «Я думаю, що Ступка на сцені може зіграти все, будь який жанр — дайте йому теле фонну книгу і це буде цікаво, унікально». У 2011 му відзначалася юві лейна дата Богдана Ступки. На ювіляра посипалися ордени та вітальні телеграми, але при цьо му цифра 70 на фоні артиста ви глядала абсолютним непорозу мінням. Які 70?! Він же з тих життєдіяльних чоловіків, які не рахують своїх років! Однак Бог дана Сільвестровича почало підводити серце. На 71 му році життя великий артист пішов із життя. Богдана Ступку любили не лише в Україні, а й в усьому світі. За акторський талант, чоловічу привабливість, яка з роками лише посилювалася. Для актора зовнішність — необхідний про фесійний інструмент, і ним Бог дан Ступка володів віртуозно. Часом кокетував. Але ж як кра сиво кокетував: «Чоловік взагалі мусить бути загадковим, особли во для жінок». Або: «Раніше я був у жінок не дуже популярним. А зараз, на старості років, почав подобатись — і молодим, і се реднім, і бабусям. Сьогодні у Києві рано вранці йду театром, а назустріч мені наша робітниця й каже: «Ой, яке ж диво, що пер ший чоловік, якого я сьогодні зу стріла, — це ви». А я що? Я далі пішов».

³ä ÷îëîâ’ÿãè-ñ³ðîìàõè äî ãåíñåêà… Богдан Ступка народився у селі Куликове Львівської області. Його батько співав в оперному театрі, старший мамин брат був солістом, тітка — головним кон цертмейстером. Родинна тради ція — служити мистецтву взяла гору. Богдан Ступка закінчив сту дію при театрі ім. М. Заньковець кої та театрознавчий факультет Київського театрального інститу ту ім. Карпенка Карого. Він багато років був художнім керівником Українського націо нального академічного драматич ного театру ім. Івана Франка.

Cпектаклі сам Ступка не ставив, запрошував режисерів. І грав не так вже й багато, хоча йому, як артистові, чимало режисерів про понували: «Для вас є роль». Одна з найкращих та найзнаковіших ролей у театрі — молочник Тевьє. Але було й чимало інших — «Ко роль Лір», «Річард ІІІ», «Старо світська любов» і т. д. А найпершою, і дійсно зоря ною в кіно, стала робота Богдана Ступки в прославленій картині Юрія Ільєнка «Білий птах з чор ною ознакою». Ступка блискуче зіграв одного з братів Дзвонарів, що родом з Буковини. Акторові нерідко пропонували негативні ролі в кіно. Особливо вражаючим вийшов Тимофій Лисенко в бага тосерійному телефільмі «Микола Вавілов» (1990). У політичній стрічці Ігоря Гостєва «Сірі вовки» (1993) він був кагебістом Семичас ним, а в драмі Режиса Варньє «Схід — Захід» (1999) полковни ком з органів. Була й роль найвищого поса довця СРСР. У фільмі «Заєць над безоднею» Ступка зіграв Бреж нєва. Довго не погоджувався.

— Я собі говорив: добре зіграєш Брежнєва, а потім пере стануть взагалі запрошувати у кіно. Такі випадки я знаю. Хтось був зіграв генерала, командувача й більше про цього актора нічого не було чути. Та режисер мені сказав, щоб я грав самого себе. Мовляв, не буде шамкання, кос трубатої мови. Не буде усього з

«Á³ëèé ïòàõ ç ÷îðíîþ îçíàêîþ». 1971

«×îðíà ðàäà». 2000

анекдотів. Буде здоровий ще чолов’яга. Так що я не грав ген сека, та й режисер назвав його Бєжев, щоб рідні не ображалися. І все таки, на превеликий жаль, багатогранний талант акто ра довгий час не був належною мірою затребуваний. Зате у ново му сторіччі він весь у роботі. У 2004 му Богдан Ступка знімаєть ся у двох фільмах одночасно. Цими фільмами були «Свої» Дмитра Месхієва й «Водій для Віри» Павла Чухрая. «Водій для Віри» — історія кохання генеральської доньки до водія й нелюбові КДБ до генера ла напередодні краху «хрущовсь кої епохи». Кінематографісти помітили значну фігуру, велику особистість, людське багатство й невичерпність натури в солідно му віці Богдана Ступки. До, речі, артист встиг побу вати й в реальному житті вели ким начальником — міністром культури України. Втім, у кріслі міністра культури Богдан Ступка перебував усього півто ра року. Одна з найкращих робіт Бог дана Ступки — роль Тараса Буль би в історичній драмі Володими ра Бортка. Актор зіграв уман ського полковника. Зіграв так проникливо, що був удостоєний «Золотого орла» за кращу чоло вічу роль. Óñå æèòòÿ âîíà áóëà äëÿ íüîãî Ëàðî÷êîþ… Театральні романи — теж ак торське буття. Більшість відомих людей славляться своїми роман тичними історіями. Покійний Богдан Ступка не з їхнього числа — його єдиною любов’ю та музою була дружина Лариса. Велика Наталя Ужвій, вперше побачив ши Ларису, запитала Ступку: «Богданчику, де ви взяли цю Джульєтту?!» Джульєтта була родом з Баку. І зовнішньо дійсно нагадувала шекспірівську герої ню: юна, струнка, усе її захоплю вало. У Києві у подружжя довго не було свого житла. У Львові до велося залишити шикарний ста ровинний польський будинок.

Áîãäàí ÑÒÓÏÊÀ ç äðóæèíîþ, ñèíîì Îñòàïîì ³ íåâ³ñòêîþ ²ðèíîþ

ТАК І СКАЗАВ

Ç âèñëîâëþâàíü Áîãäàíà Ñòóïêè  Взагалі я конфліктна людина. Був. У молодості.  Усе наше життя — суцільна імпровізація, а значить, наше життя — це джаз.  Якщо ми створили цю державу й продовжуємо створювати, значить, на таку річ, як кіно, треба виділяти багато грошей.  Мені кажуть: «Богдан, ти збожеволів на своїх укра їнцях». А я ось недавно взнав, що родина Фрейда була родом з України, з містечка Тисмениця. Поїхав туди. Ось, кажу, Фрейд з ваших місць. А вони — без поняття. Сидять собі й норкові шуби шиють...  Мені завжди говорили: не хвались, що ти це зробив. Ти — просто провідник ідей, які тобі дали батьки й Господь Бог. Якщо у тебе є здібності, ти не повинен це закопати. Й ніколи не будь гордим. Через півроку Ступкам дали квар тиру на Хрещатику. Їхніми сусі дами були письменники, ху дожники, навіть майбутній знаме нитий актор Кирило Лавров з батьками. А потім сталися ще одні входини. Після від’їзду до Моск ви Віталія Коротича Ступкам за пропонували його квартиру. Хоча про своє особисте життя актор розповідати не любив, в одному з інтерв’ю він все ж таки табу порушив: — Я був солдатиком, вона — балериною. Я отримував близько чотирьох карбованців у місяць. Однак познайомилися і ось з 1967 року й по сьогодні дружимо. В мене важкий характер. Однак дружина говорить: «Так, з тобою важко жити. Але як тільки я по дивлюсь спектакль, де ти вихо диш на сцену, то знову закохуюсь і все прощаю!» Ось вона, сила мистецтва! Інші міняють жінок наче рукавички, а я вчепився в

«Âîä³é äëÿ ³ðè». 2004

одну й живу. Вважаю, мені з Ларочкою пощастило.

44 роки разом. Чи важко було догоджати Метру? Абсолютно ні, заперечує жінка. Знаменитий актор не мав особливих кулінар них уподобань. Любив салати, гречану кашу, курку. Одного разу вона купила вареничницю й зробила вареники по польськи — з картоплею та сиром. Красиво подала — у сметані. Чоловік поїв та й каже: «Оце добре! А що є... їсти?» Він міг би стати астрономом. Була така сторінка в його біо графії — працював у Львівсько му університеті лаборантом обчислювачем по перемінних зірках. На щастя, не став. На щастя усім тим, хто бачив його на театральній сцені чи в кіно, хто просто знав, що є такий актор — Богдан Ступка. Âàëåíòèíà ÊÎÐÄÞÊÎÂÀ, âëàñêîð «Çîð³»

«Òàðàñ Áóëüáà». 2009

18

ЗОРЯ www.zorya.org.ua

30 серпня — 3 вересня 2014 р.

житейські історії

Подруги Марина приїхала від бабусі з села і дізналася новину: вона вчитиметься в іншій школі — батьки придбали квартиру в сусідньому районі. Коли увійшла до нового класу, вчителька оголосила: — Це Марина Шафінська, любить малювати й віршувати. Після уроків до Марини підійшла її нова однокласниця. Саме її у натовпі одразу помітила Марина. Гарна сучасна зачіска, одяг, взуття. Сині очі на засмаглому обличчі і білозуба усмішка.

— Привіт, я Ніколь, — привіталася красуня.

— Я Маринка, — розгубилася дівчина.

— Пропоную ось цю руку дружби, — нова знайома кокетливо простягнула руку. Додому дівчатка йшли і голосно розмовляли. Ніколь увесь час говорила і емоційно жестикулювала, а Маринка щасливо сміялася. Новий клас сподобався Маринці. Їй подобалося зранку чекати нову подругу і разом іти до школи. Одного разу Ніколь довірливо прошепотіла: «Андрій мені подобається. І я йому. Ми ходили разом на ковзанку і в кіно…» Марина навіть не здивувалася. Андрій був найкращим учнем у класі. Білочубий спортсмен-відмінник хвилював не одне дівоче серце, а те, що він обрав саме Ніколь, було само собою зрозумілим — вони гарна пара. Якось Андрій підійшов до Маринки і поклав на парту маленький аркуш паперу. Дівчина посміхнулася. Це, напевно, послання Ніколь, і вона дуже рада бути посередником у таких приємних для неї людей. Андрій подивився в її очі і сказав: «Це дуже серйозно для мене. Я хочу, щоб ти зрозуміла». Звичайно, Маринка розуміла! Вона обов’язково передасть це послання за адресою! У сквері перед Маринчиним домом дівчина нарешті тицьнула аркуш паперу подрузі і засяяла від очікуваних емоцій. Ніколь схопила послання. Те, що відобразилося на її обличчі, зовсім не було в Маринчиних планах. У подруги спочатку злетіли брови догори, а потім вся вона з приємної усміхненої принцеси вмить перетворилася в розлючену агресивну істоту.

— Що це? — майже закричала Ніколь.

— Лист. Тобі… — розгублено прошепотіла Марина.

— Мені?! Маринка не встигла отямитись, як зіжмаканий шмат паперу полетів їй в обличчя. Спантеличена дівчина не знала, як реагувати. Розвернула послання і завмерла: воно було адресоване… їй! «Марино! Це прозвучить дивно, але мені важко мовчати. З тієї хвилини, як ти увійшла до нашого класу, я втратив спокій. Я навіть боюсь хворіти, щоб не пропустити жодного дня у школі. А вихідні стали для мене мукою. У ці дні я стою під твоїм вікном в надії, що ти виглянеш. Я ніколи не відчував того, що зараз відбувається у моєму серці.

Інформація в номер До уваги громадян!

…Осінь грала жовтим листям, і далекі промені сонця вже не обіцяли тепла. Подруга з приємної усміхненої принцеси перетворилася на розлючену агресивну істоту

P.S. Ніколь гарна дівчина, але вона неправильно зрозуміла ситуацію. Я не закоханий в неї. Я взагалі ще ніколи нікого не кохав. До тебе…» Маринка прийшла додому, впала на ліжко і розридалася. Все змішалося. Ненависть в очах подруги, погляди Андрія, які вона приписувала собі, як посередниці. Хто вона у порівнянні з Ніколь? Звичайна сіра мишка. Хіба їй бути рівнею гарній випещеній подрузі? Андрій помилився! Вона завтра підійде і все скаже йому. Наступного дня в тому самому сквері Андрій чекав на Марину. Але тільки-но наблизилася до нього, зрозуміла: запланованої розмови не буде. На неї дивилося щасливе обличчя хлопця. Підлітки незчулися, як прийшов густий вечір. Багато разів телефонували батьки, а вони не могли розпрощатися. Андрій поводився, як дорослий. Усі його дії, жести, поведінка говорили про гарне виховання. Марина відкривала для себе нову людину. Ранком до класу увійшли вдвох. Схвильована і надзвичайно гарна Марина і трохи розгублений і такий же гарний Андрій. У класі пройшов невдоволений шепіт… З тієї миті вся жіноча половина класу на чолі з Ніколь перестала розмовляти з Мариною. Чоловіча частина перейнялася настроями жіночої. На Марину презирливо чмокали, говорили їй образливі слова, ставили принизливі запитання. …Осінь грала останнім листям, і далекі промені сонця вже не обіцяли тепла. Дружба між Мариною та Андрієм ставала ще міцнішою. Але гнітюча агресія ще існувала в повітрі. Дівчина спробувала пожалітися батькам, але тато рішуче констатував: «Ти вже доросла. Вмій себе захистити. Життя — це боротьба. І від тебе залежить, наскільки вона буде успішна…» Одного разу Марина згадала, що залишила у класі підручник. Завтра важливий урок, і треба готуватися. Дівчина швидко повернулася, піднялася шкільними сходами і відчинила двері класу. За останньою партою сиділа Ніколь і застиглим поглядом дивилася в куток класу. Вона навіть не відреагувала, коли увійшла Марина. Остання, за-

бравши підручник, почимчикувала до виходу, але раптом зупинилася: — Ніколь, у тебе все гаразд?

— Що? — відсторонено прошепотіла Ніколь. Їх погляди зустрілися, і Марина ледве не скрикнула. В очах колишньої подруги вона побачила стільки болю, що це її приголомшило.

— Ніколь, що трапилося? Ти біла наче стіна.

— Сьогодні зателефонував лікар і сказав, що моя мама не житиме. Щоб ми готувалися заздалегідь. Вона вчора перестала розмовляти. А сьогодні…

— Що з мамою? Чому ти досі у школі?

— Я не можу йти додому. Там бабуся і тато. І сестричка. Плачуть. А я хочу вмерти. Не хочу жити. Без мами не хочу. Запала гнітюча тиша. В одну мить стався надріз на серці Марини. Вона підійшла до Ніколь і прошепотіла: — Ніхто помирати не буде. Усі житимуть. Життя — це боротьба, і від тебе залежить, наскільки вона буде успішна. Чуєш? Мама житиме… Біда зблизила дівчат. Лікарня стала місцем їх постійної дислокації. Марина чергувала біля ліжка хворої на рівні з Ніколь. Вона звикла, що шлях зі школи лежить до лікарні, або ж вночі її черга бути з хворою. Тієї гордовитої Ніколь вже не було. Народилася маленька жінка з дорослим поглядом і згорбленими плечима. Одного разу, збираючись на нічне чергування, Марина вкотре перебрала домашню бібліотеку і знайшла такі знайомі її дитинству гуморески. Дівчина рішуче підхопила книгу і пішла в вечірні сутінки. Завтра вихідний, буде час виспатися, а вночі вона читатиме мамі Ніколь. Коли в лікарняному коридорі все стихло, Марина поглянула на хвору. Та дихала важко і ледь здригалася. Незрозуміло — спить чи ні. Але дівчина почала читати. Читала голосно, по-акторськи, роблячи наголоси на смішних ситуаціях з книги. І так зайшлася читати, що незчулася, як тепла рука лягла їй на плече. Марина завмерла, але продовжила свій акторський виступ. І раптом вона почула сміх. Справжній, тихий, тремтячий, але сміх. Вона озирнулася і ахнула. До

неї всміхалася мама Ніколь. О, як вона знала цю усмішку! Це усмішка її доньки. Така знайома!

— Вам щось принести? — механічно запитала Марина.

— Ні, дякую.

— Тоді я читатиму?

— Читай, Мариночко, читай... Марина не відразу зрозуміла, що трапилося. Жінка, яка вже багато місяців не говорила, раптом звернулася до своєї нічної вартівниці. Дівчина готова була читати й до ранку, тільки б чути цей кволий, але голос! Рано-вранці біля ліжка хворої зібралася вся родина. У ліжку лежала жінка і до всіх посміхалася. Ніколь схопила Марину за рукав і потягнула до коридору. А потім схилила голову на плече подрузі і дала волю жагучим сльозам. За місяць мама Ніколь уже була вдома, а ще декілька днів по тому святкували Різдво. Дві родини, з’єднані одним болем, однією радістю. Родина Марини і родина Ніколь. За столом сиділа дуже схудла, але усміхнена жінка, яка перемогла смерть. Грала музика, пахло свічками і хвоєю. Ніколь, її маленька сестра і Марина зібрали гору мандаринових шкірок і прицільно мітили в Андрія. Той, як міг опирався, але дівоча гвардія перемагала. Стояв неймовірний регіт, і бабуся час від часу зазирала до кімнати рятувати Андрія. Раптом до дитячої увійшла мама Ніколь. Жестом запросила Марину за собою. Жінка притисла до себе доньчину подругу і поцілувала її: — Ти навчила мене жити. Кожного разу, коли ти була поруч, наче саме життя приходило з тобою. Ти навіть не розуміла, що я все чую. Усі плакали і наче ховали мене, а ти говорила про життя. І я зрозуміла, що хочу жити. Марина увірвалася до дитячої з повним пакунком цукерок і феєрверком підкинула їх догори. Різнокольорові солодощі розлетілися по всій кімнаті і викликали шалений сміх. Усі кинулися збирати солодке диво, і Андрій раптом з усієї сили зіштовхнувся лобом з Ніколь. Вона серйозно подивилася на Андрія і сказала: — Мені буде добре, коли у вас з Маринкою все буде добре… Леся МАРИНЕНКО

Громадяни України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, для отримання всебічної безоплатної правової допомоги мають можливість звертатися до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 21а, каб.

102 або за телефоном (0562) 38-55-00. Графік роботи громадської приймальні Головного управління юстиції у Дніпропетровській області: щовівторка та щочетверга з 10.00 до16.00. Крім того, для отримання консультацій з питань застосування норм податкового та митного законодавства можна звертатись у Кол-центрі Міністерства доходів і зборів України за номером 0-800-501-007 (дзвінки зі стаціонарних телефонів безкоштовні), а також до центрів обслуговування платників ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. Режим роботи центрів обслуговування платників державних податкових інспекцій ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області: понеділок, середа, п’ятниця — 9.00—18.00; вівторок, четвер — 9.00—20.00; субота — 9.00—16.00; неділя — вихідний.

РРО у електронній торгівлі Нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон) передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Відповідно до пункту 13 статті 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

Оподаткування доходів від продажу власної сільгосппродукції Доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, не включаються до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб. Власна сільгосппродукція — це продукція, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках для ведення: садівництва або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) або для індивідуального дачного будівництва; особистого селянського господарства або, коли земельні частки (паї), виділені в натурі, сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. Водночас, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, доход від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська

Вересень радує нас прийнятними цінами на овочі Ось і прийшов вересень, а разом з ним й осінь. Аграрії, як і сподівалися, отримали гарні врожаї овочів та деяких фруктів. Зокрема, дуже добре вродили картопля, цибуля, буряки, морква, з фруктів — яблука. Ціни на них (за винятком яблук), як ми і казали раніше, нижчі ніж торішні. А ось на яблука, дивна річ, ціни зовсім не вересневі, а скоріш зимові. Кілограм національного фрукту обійдеться сьогодні в середньому 10 гривень. Цікаво, чому? Виявляється, на ціну яблук вплинув, як не дивно, курс долара. Продавці бідкаються, що бензин став значно дорожчий, а яблука здебільшого в Дніпропетровськ привозять із сусідніх областей. Тож щоб покрити свої витрати на дорогу, продавці змушені тримати ціну. Добре, що хоч овочі на

Дніпропетровщині свої вродили. Тому саме час купувати усього і багато. А щодо цін, то вони поки що тримаються на рівні минулого тижня. А на деяких ринках міста навіть знизилися. До речі, вже триває оптова торгівля картоплею. Середня ціна — 3.50 грн. за кілограм. З фруктів, окрім яблук, сьогодні можна придбати груші, сливи, персики, виноград. Також на ринку з’явилося багато малини. Це вже другий врожай сортів, які родять двічі на рік. І ціна значно нижча, ніж була за першим врожаєм цієї ягоди на початку літа — 25 гривень за кілограм. Тож хто ще не встиг зварити смачне і корисне варення, саме час це зробити. На рівні минулого тижня залишаються ціни і на м’ясо, молочні продукти та яйця.

Ціни на ринках міста Середня ціна Середня ціна на Озерці на «Північному» (правий берег) (лівий берег) Овочі та фрукти Картопля 2.50—4 2—4 Цибуля 3—3.50 3—3.50 Капуста 2.50 2—2.50 Буряки 3 — 3.50 2.50—3 Морква 3 — 3.50 2.50—3 Огірки 6 6 Помідори 3.50—6 3—5 Кабачата 4 3.50—4 Баклажани 4 3—4 Перець солодкий 4—10 3—10 Часник 15—20 15—20 Кукурудза 1—1.20 1—1.50 Малина 25 — 35 25 Ожина 20—25 20 Персики 23 20 — 22 Яблука, груші 6—10 5—10 Виноград 15—25 15—20 Сливи 8—12 8—12 Дині 7—11 6—8 Кавуни 2.50 2.50—3 М’ясо Свинина 55—65 55—65 Яловичина 50—60 45—60 Сало 20—30 20—35 Курка домашня (за кг) 28—45 28—45 Курка фабрична (за кг) 27.90—30.90 27.50—28.70 Яйця домашні 12—13 11—12 Яйця фабричні 9.50—12 9.50—11.30 Молочна продукція Молоко (за 1 л) 6—7 6—7 Сир 24—34 24—30 Сметана 30—35 30—35 Вершки 45—50 45—50 Найменування продукту

Середня ціна на «Калинівському» (лівий берег) 2.50—4 4 2— 3 3— 4 3— 4 6—8 4—6 4.50 — 5 4—5 4—10 18—20 3 25 25 23—25 6—10 15—25 15 7—11 3.50 55—70 45—60 20—40 30—45 27.50—28.70 12—13 11.30 — 12.20 6—8 25—35 30—35 45—50

увага!

Підготувала Ольга Дюжинських

Підготовка до осінньо-зимового періоду 2014—2015 рр. В умовах існуючого енергетичного становища в Україні кожний керівник підприємства та власник приватного господарства зобов’язаний заздалегідь підготуватися до проходження осінньозимового періоду (ОЗП) з впровадженням необхідних заходів, спрямованих на економію енергетичних ресурсів, а також застосуванням новітніх технологій енергозбереження. Держенергонагляд у Дніпропетровській області нагадує, що основними заходами, які необхідно реалізувати при підготовці до ОЗП, є проведення енергоаудитів: розробка (оптимізація) схем електропостачання і теплозабезпечення підприємств (будівель), модернізація котелень (топочних), з урахуванням принципів енергозбереження, забезпечення котелень приладами обліку, ремонт котелень та тепломереж, своєчасні розрахунки за спожиті електричну енергію та газ. З метою належної та своєчасної підготовки енергетичного господарства до роботи в осінньо-зимовий період повинні бути розроблені та введені в дію конкретні організаційні й технічні заходи з конкретизацією обладнання, термінів виконання та осіб, відповідальних за їх виконання.

Впровадження альтернативних видів палива та модернізація існуючого газового обладнання — це ще один з основних заходів, спрямованих на виконання стратегічного завдання Президента України щодо зменшення споживання природного газу на 50%. На теперішній час в Україні виробляється значний асортимент котельного обладнання, яке працює на електричній енергії, на рідкому та твердому паливі (вугілля, паливна щепа, брикети з лушпиння насіння та пелети, біомаса), що є альтернативою газовикористовуючому обладнанню. Зі свого боку, Держенергонаглядом у Дніпропетровській області вживатимуться усі можливі заходи щодо сприяння реалізації проектів, які передбачають заміщення природного газу іншим видом палива. Енергетична безпека нашої держави безпосередньо залежить від свідомого ставлення до використання енергетичних ресурсів кожним керівником підприємства та кожним пересічним громадянином України! Держенергонагляд у Дніпропетровській області

Погода

Ринок: що почому

ракурс

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 серпня — 3 вересня 2014 р.

19

Серпень завершив літо. У цьому році на Дніпропетровщині в серпні переважала жарка, суха погода. Максимальна температура повітря в найбільш жаркі дні в середині серпня досягала 37—40°. По Дніпропетровську 15 серпня був перекритий історичний максимум температури повітря цієї доби на 0,4° і склав 38,6°.

Осінь вже на порозі Протягом місяця налічувалося в середньому по області 18 днів з максимальною температурою повітря 30° і 8 днів з температурою повітря вище 35°. Нестійка погода спостерігалася в третій декаді місяця. Мінімальна температура повітря в найхолодніші дні знижувалася до 7—12°. Середня місячна температура повітря на 2—3° перевищила середню багаторічну й становила 22—23° тепла. Істотні опади відзначалися в період 17—28 серпня, носили зливовий характер і розподілялися по області дуже нерівномірно. За даними спостережень метеостанцій, водпостів і відомчих постів сума опадів у середньому по області за серпень становила 37 мм, у тому числі за період 17—28 серпня 27 мм при місячній нормі 41 мм. Агрометеорологічні умови для вегетації пізніх сільськогосподарських культур і сівби озимих культур через пере­

важання високої темпе­ ратури зі значним недобором опадів були несприятливі. З випаданням істотних опадів у другій половині місяця умови для посіву озимих культур значно покращилися. Перше вересня — календарний початок осені. А за метеорологічним календарем осінь настає з переходом середньодобової температури повітря через +15° у бік зниження. На Дніпропетровщині за кліматичними даними це звичайно здійснюється в період з 15 по 22 вересня. 23 вересня —день осіннього рівнодення. Сонце з північної півкулі переходить у південну. Ця дата є астрономічним початком осені. Вересень на Дніпропетровщині характеризується загальним зниженням температури, збільшенням амплітуди температури й різким ослабленням грозової діяльності. Середня місячна температура повітря у вересні в порівнянні із серпнем знижується на

5° і становить 15—16°. Однак термометр може зафіксувати і спеку — 34—37°, а при проникненні арктичного повітря — 3—7° морозу. У м. Дніпропетровську за період спостережень із 1886—2014 рр. найбільш висока температура у вересні зареєстрована 19.ІХ.1994 р. —36,5°, найнижча (абсолютний мінімум) — 3,1° нижче нуля — 29.ІХ.1977 р. У другій і третій декадах вересня більша ймовірність заморозків як у повітрі, так і на поверхні ґрунту. Тому необхідно якомога раніше забрати з полів теплолюбні овочеві культури. За прогнозом Українського гідрометцентру у вересні 2014 р. середня місячна температура повітря очікується 17° тепла (норма 15,3°), місячна кількість опадів — 30 мм (норма 37 мм). Любов Трофимова, начальник відділу агрометеорології та агрометпрогнозів Дніпропетровського центру з гідрометеорології

Комунальний заклад «Апостолівська ЦРЛ «ДОР» оголошує набір на право укладання договору оренди майна на нежитлове приміщення загальною площею 20 кв. м, цільове використання — під розміщення аптечного пункту. Приміщення розташоване за адресою: Україна, Дніпропетровська обл, Апостолівський район, м. Апостолове, вул. Фрунзе, буд. 63. Умови конкурсу: - мінімальний розмір орендної плати становить 349,37 грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції); - ефективне використання об’єкта оренди за цільовим призначенням; - дотримання вимог експлуатації об’єкта; - оплата вартості експертної оцінки об’єкта оренди. Для участі в конкурсі учасник подає на розгляд конкурсної комісії: 1. Заяву на участь у конкурсі.

2. Зобов’язання (пропозиції) щодо виконання умов конкурсу (відображаються у проекті договору оренди) надаються у конвертах з написом «На конкурс», запечатаних печаткою учасника конкурсу.

3. Установчі документи орендаря (засновницький договір, статут чи положення, свідоцтво про державну реєстрацію — засвідчені нотаріально або органом державної реєстрації) — для юридичних осіб.

4. Копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність та зареєстрований відповідно до закону як підприємець (засвідчену нотаріально або органом державної реєстрації), — для фізичних осіб.

5. Копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера особи, яка уповноважена підписувати договір оренди з боку орендаря (для юридичних осіб — документ, що підтверджує повноваження означеної особи). Кінцевий термін прийняття пропозицій учасників конкурсу (заяв на участь у конкурсі і пропозицій до договору оренди, що відповідають вимогам конкурсу) 18.09.2014 до 13.00. Проведення конкурсу відбувається 19.09.2014 об 11.00 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Апостолове, вул. Фрунзе, буд. 63, кабінет головного лікаря. Довідки за телефонами: (05656) 9-65-01, (05656) 9-65-13.

З 1 вересня 2014 року змінились тарифи на природний газ ПАТ «Дніпропетровськгаз», котре є ліцензіатом: - з транспортування (роз­поділення) природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ (ліцензія серія АВ №527256, строк дії ліцензії з 22.03.2010 р. до 21.03.2015 р.); - з постачання природного газу і газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом (ліцензія серія АВ №527257, строк дії ліцензії з 22.03.2010 р. до 21.03.2015 р.) інформує про наступне. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1154 від 27.08.14 р., з 1 вересня 2014 року встановлено граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб’єктам господарювання, — 4874,00 грн. за 1000 м3 (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом). Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1153 від 27.08.14 р., з 1 вересня 2014 року встановлено граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується установам та організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, — 4874,00 грн. за 1000 м3 (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом). Постановою Національної комісії, що здійснює

державне регулювання у сфері енергетики №1155 від 27.08.14 р., з 1 вересня 2014 року встановлено ціну на природний газ для потреб релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності) та суб’єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (з урахуванням обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання релігійним організаціям послуг з опалення і постачання гарячої води, за умови ведення такими суб’єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води), на рівні — 2437,00 грн за 1000 м3 (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом). Залишився без змін тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами на рівні 264,60 грн. за тис. м3 без ПДВ, крім того, ПДВ — 52,92 грн. за тис. м3. Залишився без змін тариф на постачання природного газу розподільними трубопроводами на рівні 73,50 грн. за тис. м3 без ПДВ, крім того, ПДВ — 14,70 грн. за тис. м3. Інформація публікується відповідно до п. 3.8.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, затверджених Постановою НКРЕ №12 від 13.01.2010 р. і п. 3.7.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, затверджених Постановою НКРЕ №11 від 13.01.2010 року.

20

далеке — близьке

ЗОРЯ www.zorya.org.ua

30 серпня — 3 вересня 2014 р.

«Водограй» дарував красу української пісні 40 років тому в Дніпропетровській обласній філармонії був створений один із найпопулярніших вокальноінструментальних ансамблів 70—80 років

Скрипка грає

Преса в ті часи писала: успіх колективу визначається високою виконавською культурою музикантів, їх закоханістю у свою справу, прагненням іти своїм шляхом. Ансамбль включає в репертуар твори сучасних композиторів та народні пісні. Такі рідкісні сьогодні інструменти, як ліра й українська сопілка, прекрасно уживаються з сучасним інструментарієм і прикрашають звукову палітру ансамблю. «Водограй» побував на гастролях у багатьох містах Радянського Союзу, і скрізь його виступи проходили з незмінним успіхом.

Музика Ігоря ПокладА

Вже догорає небокрай І злітає жовтий лист — Моя печаль. Вже ідуть від неба до землі, Ідуть дощі, як скрипалі, У синю даль. Приспів: Скрипка грає, серце крає, Наше літо догорає. Скрипка грає, плаче гірко, То кохання гасне зірка.

Ті далекі-близькі 80-ті. Ансамбль «Водограй». У центрі солісти Людмила Артеменко та Віктор Шпортько

На пікові популярності ВІА «Водограй» був створений в Дніпропетровській обласній філармонії в 1974 році. У творчий колектив об’єдналися досвідчені джазові музиканти з оркестру Володимира Марховського — саксофоніст Олександр Шаповал, клавішник Олег Косько, барабанщик Анатолій Гуров, басист Олександр Іщук і солісти Людмила Артеменко та Віктор Шпортько. Людмила кар’єру співачки починала в популярному українському ВІА «Смерічка». В 1973 році на всесоюзному телефестивалі «Алло, ми шукаємо таланти!» вона вперше виконує «Баладу про матір» Євгена Мартинова і стає лауреатом конкурсу. Досить швидко гурт здобув визнання — естрадний композитор №1 в СРСР Давид Тухманов довірив «Водограю» запис музики до телефільму «Дорогий хлопчик», а в 1977 році музиканти вже записали дебютний диск-гігант «Запроси до танцю». Вокалісти «Водограю» успішно брали участь у багатьох пісенних конкурсах. Людмила Артеменко тричі ставала лауреа-

том другої премії — спочатку на конкурсі виконавців радянської пісні «Молоді голоси» в Москві, потім двічі на телеконкурсі «З піснею по життю», де вона виконала «Баладу про мальви». Наступного року у цьому ж конкурсі з піснею «Два брати» В. Гавриліна Артеменко стає лауреатом другої премії. У 1979 році третє місце на телеконкурсі «З піснею по життю» здобув і Віктор Шпортько, після чого його запросили до Київського мюзик-холу. В ансамблі Шпортька замінив Олег Хоменко. На концертах величезний успіх мала виконувана ним пісня Олександра Шаповала на вірш Олександра Блока «Дівчина співала в церковному хорі». Як колектив прикрасив вітчизняну естраду З часом музикантам, які мали великий творчий потенціал, здалося затісно в стінах філармонії. Першим залишив колектив Олег Косько, у 1980 році він створив джаз-рокову

групу «Кредо». Через рік з «Водограю» пішов його засновник Олександр Шаповал, він очолив джаз-оркестр Київського театру естради. Досить швидко склад ансамблю повністю змінився, залишилася тільки Людмила Артеменко, яка й стала художнім керівником. Згодом вона була удостоєна звання заслуженої артистки України. Але з часом «Водограй» почав поступово втрачати свою популярність. Можливо, причиною стала відсутність самобутніх шлягерів. Справи дещо поліпшилися з приходом у 1989 році нового музичного керівника Ігоря Семендяєва (екс-«краянина»), та невдовзі ансамбль припинив своє існування. У 2005 році вийшов компактдиск «Водограй» — збірник складений із записів різних років з архіву Олександра Шаповала. Підготував Дмитро КРАВЧЕНКО

Стожари

Музика Павла Дворського

Слова Володимира Кудрявцева

Був зорепад і зелен сад, І ми були у парі. По тім саду без тебе йду, Коли горять стожари.

Впаде зоря і вмить згора, Моя любов – не згасне.

Приспів: Гей, ви, стожари, мені насняться ваші чари, Так хочу стріти кохання наяву. Так чом, стожари, ви знов заходите за хмари, Коли я з вами і мрію, і живу.

Зірки горять, а де ж зоря, Що долею озветься? Я кличу знов свою любов, Вона навік є в серці. Приспів

Коли любов залишив для мене ти? Те відлуння в моє серце б’ється, І воно спішить за ним у світ. Стихнуть кроки, та не стихне серце. Жду тебе з далеких літ. Приспів

Вже не приходиш ти у сни, Кольорові мої сни, Як цвіт весни. Вже відлунали ті пісні, Що присвячені мені, Щасливі дні. Приспів Згасла зоря, але ніколи, ніколи у моєму серці Не згасне та дивна музика першого кохання. Приспів 1980

Три трембіти Музика Мирослава Скорика

Три трембіти на три боки розкидали сум глибокий, трембітали, трембітали туру-туру-туру. А я піду, я піду на четверту сторону, на дорозі, на широкій, може, милу перейму. Заглядає в річку дичка. По водичку йде Анничка. Промінь сонця на обличчі Грає, виграє.

Слова Олександра Вратарьова

На четвертій стороні стрілась мила не мені. Трембітарику Анничка білі ручки подає. Три трембіти на три боки розкидають сум глибокий, трембітають, трембітають туру-туру-туру. Не сумую на біду, світ за очі не піду. Про свою зорю не знанну я співанку заведу.

1978

Зачаруй Музика Левка Дутківського

Приспів: Зачаруй, поклич пісні до мого серця. Зачаруй і долю дай неначе цвіт. Зачаруй, і прийде радості хвилина. Одна єдина, одна єдина, велика, мов життя.

Музика Володимира Івасюка 1971

Слова Володимира Вознюка

Приспів: І плине час білим птахом в чисту голубінь, Чому не нас роз’єднала тиха далечінь? Скажи, чому на моїх устах є тінь журби,

Приспів

Слова Олександра Вратарьова

Душа співає, ніби птах, Мойого щастя птах. Приспів Єдина музика для двох, У пісні солов’їний крок. Поміж зірок, поміж зірок З тобою будем вдвох. У тебе усміх на устах, Неначе маки у житах. Душа співає, ніби птах, Мойого щастя птах. Приспів

Незване моє кохання

Відлуння твоїх кроків

Твої кроки мій забрали спокій , Ти від мене йдеш у весняну ніч. Я ж у мріях біля тебе, збоку, Лагідно торкаюсь пліч.

Вже полум’яні солов’ї Не повернуться у гаї В розмай дібров. Вже у полоні хмарних днів, Наче музика без слів, Моя любов.

Свою любов зустріну я — І доля зміниться моя. На все життя, на все життя З любов’ю стрінусь я. У тебе усміх на устах, Неначе маки у житах.

Приспів

Як маків цвіт в полях горить, – Так зорі квітнуть ясно.

Музика Володимира Івасюка

Слова Юрія Рибчинського

1977

О незване моє кохання, Ти, можливо, лиш юності спалах, Бо приходиш крізь довге чекання, Коли зовсім тебе не чекала. Ні, не треба, не треба, не треба, Обійди, я молю, стороною, Як гроза віддаляється з неба, Грім лишивши бриніти струною. О незване моє кохання, Ти неждане і ждане тривожно. На світанок гірке сподівання, Як чекати вже більше не можу.

1974

Слова Ростислава Братуня

Ні, не треба, не треба, не треба, Усміхнись і сховайся за обрій, Так як сонце втікає із неба У осінній негоді недобрій. О незване моє кохання, Залишися довіку у мріях, Бо задовго тривало чекання, Щоб ти щастя принесло — не вірю. Ні, не треба, не треба, не треба, Недоспівана буде хай пісня. І живе не відкрита для тебе Одинока любов моя пізня 1976

люблю готувати

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 серпня — 3 вересня 2014 р.

21

Зейнаб знімає з дека лаваші... Закуски з лаваша на основі тонкого і м’якого коржа плюс різні начинки отримали велике поширення в світі. Та й сам лаваш без проблем печуть і в домашніх умовах. Існує цікава легенда походження цієї страви. У далекі часи у Вірменії правив цар Арам. В одному з боїв з ассирійцями Арама узяли в полон. Носор (правитель ассирійців) висунув умову: Арам протягом 10 днів, не отримуючи ніякої їжі, просидить в ув’язненні, після чого змагатиметься з ним у стрільбі з лука. У разі перемоги Арам повернеться на Батьківщину. Вранці наступного дня Арам попросив доставити йому найкращий панцир з армії, що стояла неподалік. У панцирі заховали тонкий коржик, в ті часи таких ніхто не бачив. Примірявши обладунок, Арам заявив, що панцир недостатньо гарний. Довелося везти новий. Таким чином Арам отримував необхідний хліб всі 10 днів. Після чого виграв поєдинок і повернувся на Батьківщину. З того часу у Вірменії печуть лаваш. Лаваш з маком і кунжутом Тепла вода — 1 1/4 скл., дріжджі — 2 ч. л., цукор — 1 ч. л., сіль — 2 ч. л., олія — 3 ст. л., борошно — 3 скл., насіння кунжуту — 1/4 скл., насіння маку — 1/4 скл. Розчинити цукор у теплій воді, змішати його з дріжджами і залишити, поки не з’являться бульбашки. Змішати борошно і сіль, зробити в центрі поглиблення і влити туди дріжджову суміш і олію. Перемішувати, поки тісто не почне випирати за краї миски. Тісто викласти на обсипану борошном робочу поверхню і місити хвилин 10, час від часу додаючи по столовій ложці борошна, поки тісто не стане гладким. Накрити його вологим рушником, залишити на 1—2 години, поки не збільшиться вдвічі в об’ємі. Розігріти духовку до 230°С. Тісто розділити на 12—16 частин. Розкачати кожен шматок на тонкі квадрати розміром приблизно 20х8 см, помістити на злегка обсипане борошном деко. Виделкою проколоти у тісті дірочки і обприскати водою, потім посипати маком і кунжутом. Три шматочки тіста акуратно розкласти на великому листі і помістити на 3—5 хвилин у духовку, поки воно стане золотисто-коричневого відтінку. Ліниві голубці в лаваші Лаваш тонкий — 2 шт., рис — 1 чашка (330 мл), фарш (свинина і яловичина) — 600 г, капуста — 1 качан, цибуля — 2 гол., морква — 1 шт., олія або маргарин — 2 ст. л., сметана — 200 г, кетчуп або томатний соус — 150 г, сіль, перець чорний мелений, припра-

ва для голубців або інші спеції, зелень петрушки й кропу — по 3—4 гілочки. Рис відварити 20 хвилин у 3-х чашках води. Ще гарячий рис змішати з фаршем, посолити і поперчити, додати приправу. Добре вимішати. Дрібно нашаткувати капусту і перетерти руками з сіллю. На лаваш викласти фарш з рисом. Зверху посипати капустою. Скрутити рулет, порізати шматочками 6 см. Дрібно порізати цибулю і натерти моркву. Обсмажити на олії. Рівномірно розподілити цибулю з морквою по листу, в якому будемо запікати. Влити 150 мл води або бульйону. Укласти зверху вертикально шматочки рулету. Змішати сметану з кетчупом і змастити рулети. Накрити деко фольгою і поставити на годину в духовку, розігріту до 175—180°С. Готові голубці посипати зеленню. Оселедець під шубою Філе оселедця — 400 г, буряк — 1 шт., морква — 200 г, яйця — 4 шт., цибуля-порей — 50 г, майонез — 200 г, лаваш тонкий — 3 шт., зелень петрушки — 1 пучок. Відварити моркву, буряк і яйця. Відразу три лаваші разом розрізати на дві частини. Буряк і яйця натерти на крупній тертці, моркву — на дрібній. На фольгу викласти лист лавашу, змастити його тонким шаром майонезу і викласти філе оселедця. Потім рівномірно викласти буряк. Зверху покласти другий лист лавашу, змастити майонезом і викласти оселедець і моркву. На моркву укласти третій лист лавашу, змас-

тити майонезом і викласти на нього яйця і оселедець. Акуратно згорнути все у рулет і упакувати в фольгу. Так зробити і другий рулет. Залишити рулети в холодильнику на 30 хвилин. Перед подачею нарізати їх шматочками. Прикрасити зверху цибулею-пореєм, нарізаним кільцями, і зеленню петрушки. Закусочний торт з лаваша Лаваш тонкий — 2 шт., печериці — 500 г, цибуля — 400 г, олія — 80 мл, сметана — 4 ст. л., сир твердий — 100 г, сіль, перець. Порізати соломкою цибулю. Обсмажити на олії, додати порізані гриби, перемішати. Смажити на сильному вогні до готовності, посолити, поперчити. Гриби пропустити через м’ясорубку. Скласти фольгу в 6 шарів. Розрізати лаваш на 4 частини, повинно вийти 8 листів. Листки лавашу викласти на фольгу один на один, змастити грибами. Верхній лаваш і край змастити сметаною. Натерти сир на дрібній тертці, розподілити по поверхні і краях. Поставити торт в розігріту до 180°С духовку тільки для того, щоб сир розтанув. Готовий закусочний торт розрізати на порційні шматочки. Лаваш з сиром Лаваш тонкий — 2 шт., сир — 200 г, сир твердий — 150 г, сметана — 8 ст. л., масло вершкове — 100 г, петрушка — 1 пучок, кріп — 1 пучок. Масло вершкове можна розтопити і змастити їм лаваш, або натерти злегка заморожене масло на крупній тертці. Зелень порубати, сир натерти на дрібній тертці,

Пальчики оближеш!

Бендерики з лаваша з сиром та капустою Лаваш тонкий — 2 шт., яйця — 5—6 шт., олія — 150 мл. Для 1-ї начинки: сир — 250 г, яйця — 1 шт., сіль, зелень рубаного кропу — 1 ст. л. Для 2-ї начинки: капуста — 0,5 качана, цибуля — 1 гол., сіль, перець чорний мелений, зелень петрушки і кропу, олія — 2 ст. л. У сир додати яйце, кріп, сіль. Добре розім’яти і перемішати. Лаваш розрізати поперек на смужки 6—7 см. На край смужки намазати начинку. Скласти трикутником. Ще раз зігнути і скласти

трикутником. Відрізати бендерик. Якщо дозволяє довжина смужки, можна зігнути ще раз. З однієї смуги виходять два бендерика. Добре збити 3 яйця. Розігріти олію. Бендерики вмочити в збиті яйця і викласти в олію. Обсмажити бендерики до рум’яності з двох сторін. Для другої начинки цибулю нарізати чвертькільцями. Капусту нашаткувати, посолити і трохи перетерти руками. Порізати дрібно зелень. На 2 ст. л.

олії обсмажити цибулю до золотистого кольору. Додати капусту і смажити, помішуючи, 10—12 хвилин. Капуста повинна стати м’якою, соковитою. Посолити, поперчити, додати зелень і перемішати. А далі готувати, як бендерики з сиром.

додати сир і перемішати. Начинку розділити на 4 рівні частини. Лаваш розрізати на 2 частини. Кожну частину змастити 2 ст. л. сметани, розподілити рівномірно начинку на лаваш. Згорнути їх рулетом. Вершкове масло натерти на крупній тертці на пергамент, викласти загорнутий рулет. Зверху натерти масло на лаваш. Поставити в розігріту до 180°С духовку, запікати близько 10 хвилин, поки не стане хрустким і золотистокоричневого кольору. Порізати рулет на три частини, подавати гарячим. Лаваш з куркою і овочами Лаваш тонкий — 1 шт., курячий окорочок або куряче філе — 1 шт., капуста — 100 г, морква покорейськи — 50 г, морква свіжа — 1 шт., майонез — 3 ст. л., кетчуп — 1 ст. л., масло вершкове — 10 г, сіль, перець. Куряче м’ясо відварити до готовності, нарізати шматочками. Нашаткувати тонкою соломкою капусту. Натерти моркву. Можна використовувати готову корейську моркву. Розстелити на столі лаваш. Змішати майонез із кетчупом. Змастити цим соусом лаваш. Викласти шар курки, посолити і поперчити. Потім викласти шар капусти, додати майонез, далі — шар корейської моркви. Згорнути лаваш з куркою і овочами конвертиком або рулетом. Змастити верх рулету м’яким вершковим маслом. Підрум’янити на сковороді з двох сторін. Запечені рулети з риби в лаваші Філе риби — 1 кг, лаваш тонкий — 2 шт., сир — 150—200 г, зелень кропу і петрушки — 0,5 пучка, лимонний сік — 2—3 ст. л., оливкова олія — 5—6 ст. л., сіль — 0,5—1 ч. л., перець чорний мелений — 0,25—0,5 ч. л., гірчиця зернами — 1 ст. л., мед — 1 ч. л. Філе нарізати смужками шириною 1 см. Філе посолити, поперчити. Додати лимонний сік (1—2 ст. л.) і оливкове масло (1 ст. л.). Перемішати. Поставити в холодильник на годину. Зелень петрушки і кропу нарізати. Сир натерти. Приготувати заправку: змішати 1 ст. л. лимонного соку, 1 ст. л. оливкової олії, 1 ст. л. гірчиці зернами і 1 ч. л. меду. Розстелити лист лаваша. Змастити його 2 ст. л. оливкової олії, посипати сухими травами. Зверху накрити другим листом лаваша, розподілити шматочки філе.

Посипати сиром і зеленню. Щільно згорнути рулет (згортати довгу сторону). Гострим ножем нарізати його на шматочки шириною 2—3 см. Змастити деко оливковою олією. Рулети викласти, полити заправкою. Випікати 20 хвилин при температурі 190°С. Лавашний м’ясний пиріг Лаваш тонкий — 1,5 шт., м’ясний фарш — 400 г, морква — 1 шт., цибуля — 1 гол., зелень петрушки і кропу, кефір — 1,5 скл., яйця — 1 шт., сир твердий — 200 г, масло вершкове — 100 г, сіль, перець чорний мелений, сухі італійські трави або інші спеції. Моркву натерти на крупній тертці, цибулю нарізати чвертькільцями. На розігрітій олії (50 г) обсмажити фарш, додати цибулю і моркву і смажити все разом, помішуючи. Посолити, поперчити, посипати спеціями. До м’ясного фаршу додати тертий сир і січену петрушку. Добре все вимішати. Змішати окремо кефір з яйцем. На дно дека налити пару ложок кефіру з яйцем. Викласти великий лаваш, щоб половина його звисала, на нього — половину начинки. Половину лаваша порвати на шматки і рясно змочити в кефірі з яйцем. Покрити цими шматками начинку. Зверху викласти начинку. Підвернути лаваш з боків. Накрити другою половиною лаваша і підвернути края під низ. Зверху рясно змастити кефіром з яйцем і викласти шматочки масла. Поставити деко з пирогом на 30 хвилин у духовку, розігріту до 200°С. Пиріг повинен підрум’янитися. Готовий пиріг порізати на шматки. Лінивий яблучний штрудель Лаваш тонкий — 3 шт., яблука — 6 шт., родзинки — 100 г, цукор — 120 г, олія — 100 мл. Родзинки залити окропом і залишити на 10—15 хвилин набухати, після чого злити воду. Яблука натерти на крупній тертці. Зайвий сік злити. Змішати терті яблука з родзинками. Лаваш, якщо великий, розрізати навпіл. Змастити злегка лист з одного боку олією. Посипати 1 ст. л. цукру. Розподілити по всьому листу лаваша яблучну начинку і згорнути рулетом. Розкласти штрудель на деко. Змастити зверху олією і злегка посипати цукром. Відправити в духовку до підрум’янення, приблизно на 15—20 хвилин при температурі 180°С.

Підготувала Марія ГОРБАЧОВА

22

особисте

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 серпня — 3 вересня 2014 р.

З листів ведучій

Де ти, моя доле? Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК Іван В. Вдівець, 73 роки. Дітей нема і поганих звичок так само. Хочу познайомитися з жінкою такої ж долі, згідною переїхати жити до мене в село. І зробимо нашу домівку затишною для двох. * * * Михайло П. з Дніпропетровська. Потрібна хазяйка в дім. Мешкаю на лівому березі, приватний сектор. Мені 71, ріст 176, вага 76. На теперішній час працюю. Про себе не люблю писати, буду чекати, що відгукнеться самотня. * * * Петро М. із Жовтих Вод. 68 років, 164, вага 65, чорнявий, очі карі, веселої вдачі, з почуттям гумору, добрий, лагідний. Може, тому на вигляд молодший. Маю будинок зі всіма зручностями, авто і т. ін. В обох дітей свої сім’ї. Виховував сам, жінка пила, тому доводилося спочатку боротись, а як діти підросли, то і розлучитись. Діти добрі, порядні. Займаюся спортом, музикою, але коли йде війна, то не до музики. Може, знайдеться жінка з міст АТО? Бажав би, щоб була з голубими очима, ростом 150—155, приємної зовнішності, нормальної статури, непитуща. Дипломи, матеріальні статки мене не цікавлять. Потрібна не рабиня, а кохана, якій віддавав би любов і піклування. * * * Едуард А. 37 років, високий, білявий, дотримуюся здорового способу життя. Мешкаю в гарному сучасному селі, заробляю в сфері будівництва. На дозвіллі — спорт, ліс, річка, люблю природу. Я романтичний, захоплююсь поезією, сам трохи віршую. Якщо самотній жінці потрібен дбайливий чоловік, то прошу дати знати. * * * В’ячеслав К. з Дніпропетровська. 32 роки, високий, худорлявий, в окулярах, звичайної зовнішності. Працюю на заводі, живу з мамою і сестрою. Люблю роботу на дачі, в нас там гарно, багато дерев, квітів. Курю, чарка не є метою мого життя. Жонатий не був, були стосунки, не склалося. Дуже хотів би стріти ту, що розуміла б і любила, цінувала, відповім тим же. Час мати дітей. Як щось вийде в нас, кривдити не буду. Нічого ніхто ні від кого не вимагатиме, головне — розуміти й шанувати. * * * Людмила Г. з Дніпропетровська. Мені 73, вдова вже сьомий рік. Два сини: один у Росії, менший тут, у місті, сімейні. Мене ж долає самота, хочеться дбати про когось. Навіть у Святому Письмі мовиться, що людина має жити в парі, це означає про когось піклуватися, з ким можна поговорити. Лист — це добре, та коли розмовляєш вічна-віч, то зовсім інша річ. * * * Анна Ч. з Дніпропетровська. Читаєш той чи той лист і відчуваєш, як цій жінці або цьому чоловікові тяжко. Недавно виповнилося 62, ріст 160, вага 74, спокійна, доброзичлива, без запитів. Для життя все є, і слава Богу. На пенсії, та ще працюю. Вдова давно. В обох дітей сім’ї: доньчина окремо, а синова зі мною. Діти в мене добрі, але хотілося б мати свою сім’ю. Щоб був поруч друг, з яким я проживу решту призначеного мені віку в розумінні та згоді. * * * Люба В. з Дніпропетровська. Мої параметри: 61, 168, 72, нормальна зовнішність, українка, родом із села, але багато років у місті. Щоб не дуже хвалитися: все вмію, багато що зробила своїми руками. Приватний дім на лівому березі, невеличкий, доглянутий, землі майже нема, нема, отже й роботи великої. Обстановка тиха, спокійна. До нинішнього квітня працювала, хоч і на пенсії, та вже захотілося на відпочинок. Чоловіка врятувати від хвороби не змогла, вмер у віці 54 роки. Дітей нема. Непроти знайомства з непитущим, спокійним — для дружби, моральної підтримки, допомоги. Матеріального нічого не потребую, про це годі й говорити. * * * Наталя П. з Дніпропетровська. 53 роки, 165, вага

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

Якщо у вас з’являються проблеми з доставкою газет «Зоря-область» чи «Зоря-город» по передплаті, телефонуйте до редакції за номером (0562) 38-83-73 або пишіть на е-mail: ktv@ezorya.dp.ua Увага! Кожен передплатник один раз на півроку може безплатно подати оголошення про купівлю або продаж, привітати близьку людину чи висловити співчуття.

Якщо вам важко самим дістатися до поштового відділення, щоб передплатити «Зорю», телефонуйте до редакції (0562) 388373, і листоноша прийде до вас сам.

десь 60, освіта середня. Розлучена, дітей нема. Ніяких нестатків: є квартира і все у квартирі, пенсія. Та от лихо: замучила самота. Як на мене, головне в житті — тиха оселя, добра кухня. Хотіла б бути поруч з чоловіком — людиною порядною, нелукавою, відкритою і, звісно, з почуттям гумору. * * * Світлана Л. з Дніпропетровська. Ніколи не користувалась газетними послугами для знайомства, та й неохоча до писання листів. Тож коротко: 52 роки, 165, вага 58, освіта середня. Ясна річ, хвалити себе негарно, але напишу, як є. Нехитра, нежадібна, нелукава. Те саме ціную в людях. Дім, затишок, варити, пекти — це те, що люблю. Квартира і все в ній є. Хочу порядного, чесного, не для дому, не для землі і т. ін., а просто щоб бути удвох. * * * Віра С. Мені 40, зріст 165, вага 60, досить приємної, як на мене, зовнішності. Струнка і невеличка, розлучена, роботяща. Єдина донька вже сімейна. Маю де жити, але і на переїзд згодна. Буду вірною дружиною доброму, порядному, без шкідливих звичок. Як є дітки, стану дбайливою мамою. * * * Наталя А. 36 років, розлучена, синові 13, наше помешкання на лівому березі, матеріально незалежна, звичайна, проста. * * * Рита Н. з Дніпропетровська. Донині не цікавилася газетними рубриками знайомств, а це випадково натрапила в «Зорі» на, сказати б, небанальні тексти. Аж собі захотілося написати майже щось подібне про себе. Я за здоровий спосіб життя, найперше для жіночої статі. Егоїзму в мені не спостерігається. Спокійна, врівноважена, адекватно сприймаю реалії життя. Уникаю гучних компаній, охоче куховарю, дбаю про домашній затишок. Достаток мій середній, прагну більшого. Незаміжня, 29 років, зріст 160, нехуда, жіночна. Думаю, симпатична. Волосся світле. Працюю юристом в установі. Старалась написати як є, нехай буде, як судилося, бо я вже сама дивуюся своїй сміливості. * * * Про Лізу Я. з Дніпропетровська. Захотілося написати Вам про свою внучку. Вона вся в роботі, то це лист бабусин, з Лізиної згоди. Онуці 25, освіта вища, економіст, викладач. Дуже порядна, інтересна, багато друзів, а нареченого нема. Весела і серйозна, з почуттям гумору, не боїться ніякої роботи, все вміє. Хоче стріти того, хто б став надійним другом і радістю. Оптимістка. Ріст 165, й усе при ній.

«I в мене є вада: не люблю котів та собак» Зате пані Ніна любить кролів, птицю, голубів... І сподівається на диво Мої подруги виписують хто «Наталі», хто «Вашу судьбу», але завжди просять дати почитати листування з Вами, пані Олено. Я ніколи не писала до редакції, та ще й з такою просьбою. Напевно, настав час подбати про себе, залишити в минулому самотність. Мені скоро 60, народилася в рік Змії під знаком Стрільця, але душу маю м’яку. Ріст 156, русява, середньої статури, до тютюну та алкоголю байдужа. Цікавлюсь усім, природолюб, раніше часто бувала на природі, а нині живу споминами, як гарно ранньої пори, коли сонечко ледь-ледь показує свої несмілі промінчики, чатувати, сидячи на кладці коло річки, над поплавком. Або, сидячи під вербою, з плакун-трави в’язати кошика і вже бачити наперед, що можна покласти до нього... Мій чоловік був весела, дотепна людина. Міг запалити у ближньому бажання робити добро, простота і відвертість притягувала людей, йому довіряли, з ним було легко спілкуватись чи радитись. Але кажуть, що такі люди Богові на небі потрібні. Клятий Чорнобиль забрав мого чоловіка. Скільки бід пережили люди і скільки життів забрала катастрофа. Думала, що ніколи не загоїться душевна рана, що світ назавжди буде в сірих кольорах... Та час гоїть, і вже так, як було, не буде. Треба все починати з чистого аркуша. Не сприймаю п’яниць, курців і Щось міняти в собі ледарів. А ще тих, хто розпускає безглуздо, просто руки, краде, зневажає старих до справи треба людей чи дітей. підходити розсудливо. В моєму віці жінки ще дуже активні, є такі, що молодій у приклад. Але така активність не всім по кишені. Тому хотіла б, щоб Ви, пані Олено, допомогли мені позбутися самотності. Зустріти чоловіка, насамперед доброго, щоб він знав, чого хоче від життя, щоб у сімейних стосунках головне були не гроші і не господарство, а справжні, хороші взаємини, щоб обраниця його не була наймичкою, випрошуючи свої гроші на жіночі потреби. Нехай буде бідний, і зовсім не, даруйте, секс-гігант, але зі здоровим способом життя. Не сприймаю п’яниць, курців і ледарів. А ще тих, хто розпускає руки, краде, зневажає старих людей чи дітей. Є в мене вада: я не люблю котів і собак — це окрема історія, так було не завжди. Зате люблю кролів, птицю, голубів... Як господиня вмію все: перу, варю, печу, шию, в’яжу, а як настане лірична хвиля, складаю вірші для душі. Залюбки доглядаю город, консервую. Можливо, десь живе такий чоловік з дітьми, йому 60—70, і нема з ким спілкуватися, молоді живуть по-своєму, а батьки сумують. Нехай відгукнеться, буде взаємна симпатія, бо кохання палке буває раз. То переросте дружба у щось більше, зблизить, з’єднає, а життя ще порадує, і в промінні осіннього сонця нагріється, відтане одиноке серце, а приспана ласка розіллється п’янким відчуттям ніжності. Як щось написала не так, пані Олено, поправте мою писанину. Сподіваюсь на чудо. Ніна М.

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ íà íàøié ñòîð³íöi (âèõîäèòü ó êîæíîìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå íå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äîêëàäí³øå áóäå ðîçêàçàíà âàøà ³ñòîð³ÿ, ваша правда, òèì á³ëüøå ìàòèìåòå øàíñ³â íà óñï³õ. Íàïèñàíå íàä³øë³òü íà àäðåñó: Îëåíi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çîðÿ», âóë. Æóðíàëiñòiâ, 7, Äíiïðîïåòðîâñüê, 49051. І свій лист-âiäãóê на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) òàê ñàìî øëåòå ìåíi, а ÿ ïåðåøëþ тій людині, з якою хочете познайомитися. Дëÿ öüîãî íå çàáóäüòå ïîêëàñòè êîíâåðò ç ìàðêîþ. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Àäðåñè ³ ïðiçâèùà íå ðîçãîëîøóþ, íå âèñèëàþ i ïðîøó до редакції íå ïðè¿çäèòè. Ùèðî âàøà Î. Ä.

Як передплатити «Зорю» Вартість передплати на газети «Зоря»-область» та «Зоря»-город» на II півріччя 2014 року Iндекс «Зоря»-область»

Iндекс «Зоря»-город»

Періодичність

1 міс.

3 міс.

6 міс.

Ціни подані без урахування вартості приймання передплати 35380 Для індивідуальних передплатників

91324 Для індивідуальних передплатників

середа

11,00 грн.

33,00 грн.

66,00 грн.

61141 Для індивідуальних передплатників

89661 Для індивідуальних передплатників

середа, п’ятниця

16,80 грн.

50,40 грн.

100,80 грн.

0,9 грн.

2,10 грн.

2,55 грн.

Вартість приймання передплати

даринчина вітальня Вимов скоро скоромовку

Âиïóñê 54 (524)

Сидів горобець на сосні, Заснув — і упав уві сні. Якби не упав уві сні, Сидів би він ще на сосні.  Сидить Прокіп — кипить окріп, Пішов Прокіп — кипить окріп. Як при Прокопові кипів окріп, Так і без Прокопа кипить окріп.

Вивчи віршик

Де сходяться осінь і літо? Де сходяться осінь і літо? А там, де пожовклі сади Гойдають на стомлених вітах Рум’яні духмяні плоди. Де сходяться літо і осінь? А там, де в захмарні шляхи, Які пролягли через просинь, Вдивляються пильно птахи. Де сходяться осінь і літо? А там, де в шкільному дворі Тримають схвильовані діти Новенькі іще букварі. Григорій Усач

Казкова історія

Перепел і Кулик Жив Кулик у болоті, а Перепел у житі. Сумно стало Куликові в болоті. От він і каже своїм друзям-куликам: — Хіба це життя? Кругом болото й болото. Ну, що тут гарного? Піду я в жито жити. От там краса! А Перепелові сумно стало в житі. От він і каже своїм друзям-перепелам: — Хіба це життя? Кругом жито й жито. Ну, що тут гарного? Піду я в болото жити. От там краса! Пішов Кулик у жито, а Перепел у болото. Жили вони, поживали та й засумували. Кулик — за болотом, Перепел — за житом. От і повернулися вони хто куди: Кулик — у болото, Перепел — у жито. Сміються над ними кулики й перепели та питають: — Ну, знайшли красу? Де ж найкраще?

— У болоті, — відповів Кулик. — Бо рідне воно.

— У житі, — відповів Перепел. — Бо воно рідне. Василь Сухомлинський

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 серпня — 3 вересня 2014 р.

23

Повчальна історія

Як кошенятко знайшло маму На осінньому листячку лежало кошенятко. Ще зовсім маленьке, за людськими мірками — немовля. Воно сліпо тицяло мордочкою у різні боки і плакало. «Мам, мам», — пищало мале. Воно замерзло і хотіло їсти. «Мам, мам», — жалібно гукало. Але мама не чула. Вона була далеко. А все тому, що вчора хлопчик-школяр узяв малого клубочка до себе додому. Лише тому, що хотів мати вдома тваринку. Йому було байдуже, що за ним бігла мама кошенятка і плакала, що вона просила повернути їй її дитину. Хлопчик не зважав. Він ніс малого клубочка до себе додому. А вдома батьки зчинили галас. Адже не можна без дозволу приносити додому тварин! От так і вийшло, що маленький котик знову опинився на вулиці. Сам. Далеко від дому. Серед осіннього карнавалу листя і дощу. Далеко від мами. Але він не здавався. «Мам, мам»... — продовжував кликати. Та мами не було... Коли вже почало сутеніти, сил у кошеняти майже не залишилося. Мале втомлено розпростерлося на землі, як те листя, що попадало з дерев. Аж раптом: — Вуханьчику, ти чий? — запитав лагідний голос. Малий, не вірячи, що це звертаються до нього, все ж підняв голову.

— Вуханьчику, — нахилилася до кошенятка дівчинка. — Ти саменький тут, так? А серце у малюка ледве не вистрибувало із грудей. Цей голос! Він такий ніжний, він такий теплий, він такий... такий мамин!

— Мам, — промуркотіло кошенятко. — Мама! А Таня, так звали дівчинку, поглянула на своїх батьків: — Можна взяти кошеня? — запитала. Дорослі між собою переглянулися, а потім ствердно кивнули: — Бери. Але доглядати будеш за ним ти!

— Домовилися, — відповіла дівчинка і ще ніжніше притулила до серця маленький клубочок. — Тепер я буду для тебе мамою, Вуханьчику.

— Мам...— вже крізь сон ствердно відповів малюк. А навколо кружляло у танку листя. Воно радісно виспівувало: «Кошенятко знайшло маму... маму... свою маму»... Наталія Гуркіна

Віконце у природу

Цікавинка від Даринки

Гарбуз замiсть грошей

Чудова рослина

Чи знаєте ви, що звичайнісінькі гарбузи виконували свого часу роль грошей? А було це на початку XIX століття на Гаїті. Правитель північної частини острова присвоїв собі монопольне право користуватися плодами гарбуза й оголосив про те, що кожний плід прирівнюється до 20 су. Щоправда, сьогодні гарбуз у цій країні — всього лише гарбуз, але на пам’ять про його роль у минулому грошова одиниця Гаїті називається гурд. Це слово запозичено із французької мови, де воно означає гарбуз. В романські мови «гурд» — у викривленому вигляді — прийшло із латини, де воно звучало як «кукурбіта». Перекладається це слово так само: гарбуз.

В усіх країнах відома рослина — бамбук. У нас із нього роблять вудлища для рибалок. Бамбук — це дивовижна трава. Так, так. Саме трава, а не дерево. У себе на батьківщині вона росте дуже швидко. За добу збільшується до одного метра. А взагалі бамбук буває заввишки 40 метрів — як десятиповерховий будинок! З бамбука споруджують хати й мости, виробляють тканини й папір, парасольки й ковдри, посуд і музичні інструменти. Отака це чудова рослина!

Відгадай загадки

Розфарбуй  У Австралії, дитино, чудернацька є тварина, і куди б не йшла гуляти — з нею в сумочці малята.

Говорять діти — Тату, пригадуєш, ти обіцяв мені 100 гривень, якщо я з гарними оцінками закінчу другу чверть?

— Так, так, звичайно. Ну то як твої справи?

— Вітаю тебе, тату. Ти заощадив 100 гривень!  Чотиримісячний малюк безуспішно намагається повзти по ліжку. Поруч плюхається на живіт його трирічний братик: — Дивись, черв’як, як повзають справжні удави!

 Як веселка кольоровий, має здібності до мови. Слово птаху лиш скажіть, він його повторить вмить.

 Хитрий, хижий і смугастий, пазуристий та ікластий. Сам він родом із тайги, здогадались, хто такий?

Увага! КОНКУРС



 

Газета «Зоря» спільно з кінотеатром «Правда-кіно» оголошує дитячий фотоконкурс

«Від посмішки стане всім світліше!» 



  

Дорогі мами, тата, бабусі й дідусі! Вибирайте фотографії ваших дітей і онуків, де вони посміхаються, і відправляйте їх до нас у редакцію за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7, редакція газети «Зоря», к. 608. Фото потрібно оригінально назвати і підписати, хто на ньому зображений, вказати вік дитини. Підбиття підсумків та визначення найкращих трьох знімків у кінці кожного місяця, переможців чекають квитки в кіно! Посміхайтеся! І нехай весь світ посміхнеться у відповідь.



Підготувала Дарина ВЕСЕЛЕНКО. Використані методична література і матеріали ЗМІ

24

на дозвіллі

ЗОРЯ

www.zorya.org.ua 30 серпня — 3 вересня 2014 р.

гороскоп 21.03 20.04

21.04 21.05

22.05 21.06

місячний календар рибалки

22.06 23.07

Прогноз на 4 — 10 вересня пн

8

вт

9 жор

ср

чт

пт

сб

вс

4

5

6

7 слабкий кльов

нема кльову

Прогноз на 4 — 10 вересня що ви зміните зачіску.

7 вересня — відвідайте сьогодні перукаря і майна стане більше.

8 вересня — нова зачіска принесе вам благополуччя і благоденство на довгі роки.

Засновник — Дніпропетровська обласна рада Видавець — Комунальне підприємство

Дніпропетровської обласної ради

«Редакція газети «Зоря» Видається з 17 (4) квiтня 1917 року. Свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р., ДП № 1179 від 08.10.2004 р.

24.07 22.08

23.08 23.09

24.09 23.10

24.10 22.11

Лев Можливе поліпшення фінансового становища, успіхи у професійній діяльності. Вдалий час для покупки домашніх тварин і догляду за ними. Діва Прекрасний час для творчості. Не виключені романтичні захоплення, особливо якщо цей тиждень ви проведете на курорті. Терези Стосунки з близькими родичами будуть доброзичливими. Успіх чекає тих, хто працює вдома. Можлива приємна зустріч з давнім знайомим. Скорпіон Можливо, вас запросять у розважальну поїздку за місто. Ви будете комфортно відчувати себе в компанії людей, готових обговорити з вами будь-які питання.

23.11 21.12

22.12 20.01

21.01 20.02

21.02 20.03

Стрілець Ваш соціальний і професійний статус можуть підвищитися. Ймовірне знайомство з людиною, яка надасть вам підтримку в кар’єрі. Козеріг Прекрасний час для подорожей, навчання та особистісного зростання. Можливе знайомство з людиною з іншої країни. Приділіть особливу увагу стану здоров’я. Водолій У цей період вам буде притаманний ризикований стиль поведінки. Ви навмисно провокуватимете якісь ситуації і в підсумку опинитеся у виграші. Риби Партнерські відносини Риб на цьому тижні можуть знайти друге дихання. Налаштуйтеся на позитивне сприйняття ініціатив, які походять від партнера.

На цьому тижні фахівці рекомендують метеочутливим людям звернути увагу на своє самопочуття 3, 4, 6, 8, 9 вересня.

і таке буває

стрижемося за місяцем 4 вересня — візит до перукаря загострить почуття заздрості.

5 вересня — відмовтеся від візиту до перукаря — можливе нездужання.

6 вересня — вам посміхнеться удача, як­-

Овен Ставте перед собою масштабні завдання, ви зможете їх реалізувати. Випадкова зустріч з людиною, яку ви раніше кохали, може привести до поновлення зв’язку. Телець Можна вирушати в туристичні поїздки, відпочивати на курорті, відвідувати концерти. Це період розквіту почуттів і посилення пристрасті в романтичних стосунках. Близнята Сприятливий час для зміцнення стосунків у родині. Проводьте більше часу разом з представниками старшого покоління. Можливі візити родичів. Рак Посилиться потреба в спілкуванні. Можуть відбутися нові цікаві знайомства. Успішно розвиватимуться стосунки з коханою людиною.

Магнітні бурі

10 добрий кльов

8—14 вересня

9 вересня — стрижка волосся призведе до помилкових вчинків і хвороби.

10 вересня — краще залишити волосся в спокої, інакше будете погано виглядати.

Голова наглядової ради Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Головний редактор Ксенія ЗАЙЦЕВА. Т. Кузьменко, відповідальний редактор, М. Нестерук, заступник, О. ДРИГА, редактор з роботи зі спецкорами.

Жили-були миші й усі їх ображали. Якось пішли вони до мудрої сови й кажуть: — Мудра сово, допоможи нам порадою. Всі нас ображають — коти, лиси, пугачі. Що нам робити? Сова подумала й каже: — А ви станьте їжачками. В їжаків є голки, їх ніхто не ображає.

Власкори: Кривий Ріг (24) 90 38  16; Павлоград (232) 6  05  08; П’ятихатки (251) 3  06  78.

Приймальня:

(0562) 27  16  52; 27  80  27 (ф.)

Відділ (0562) 35  14  26; 38  83  53 (ф.); реклами: 38  83  28; 33  78  04. Вiддiл передплати: (0562) 38  83  73.

Миші зраділи й побігли додому. Але дорогою одна миша сказала: — Як же ми станемо їжачками? І всі побігли назад, щоб задати це питання мудрій сові. Прибігши, вони спитали: — Мудра сово, а як же ми станемо їжачками? А сова їм відповідає:

Вiд­повiдальнiсть за змiст реклами несе рекламодавець. «Реклама», «Партнер рубрики», «PR», «Спонсор рубрики», «Право выбора», «Открытая трибуна»— інформація замовника опублікована на правах реклами. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. При передруку посилання на «Зорю» обов’яз­кове. Друк ПП «СТПРЕС», 50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12. Обсяг 1,86 д. ар. Офсетний друк. Зам. №819.

— Хлопці, ви мені голову дурним не забивайте. Я мислю стратегічно! * * * Чотирирічний Вовочка розповідає мамі: — Ма, сьогодні в садочку нас перевіряв лікар.

— А що він перевіряв?

— Перевіряв, дихаємо ми чи ні.

НАША АДРЕСА: газета «Зоря», вул. Журналiс­­тiв, 7, Днi­про­­­петровськ, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua www.zorya.org.ua Тираж номера 41700. Цiна договiрна.

Дякуємо, що читаєте «Зорю». Будьмо разом!