Конотопська гімназія – учасник проекту асоційованих шкіл ЮНЕСКО, член асоціації “Відроджені гімназії України”
ІНФОРМ АЦІЙНО-РЕКЛАМНИЙ
ЧАСОПИС
Шановні гімназисти, педагоги, батьки! Вітаючи Вас із початком нового 2005-2006 навчального року, щиро зичу Вам Досягнень! Перемог! Достойних помилок! Нехай ніколи не залишає Вас відчуття радості від свого правильного й успішного вибору та бажання знати, любити й поважати навколишній світ і себе як громадянина своєї країни і потрібну людину у Всесвіті. З повагою директор гімназії Т.М.ШЕРУДИЛО
ДЛЯ
УЧНІВ
ГІМНАЗІЇ
БАТЬКІВ
Шановні гімназисти, батьки, вчителі! Від імені всього гімназійного активу вітаю Вас із Днем знань, із початком нового навчального року! І бажаю всього найкращого: здоров’я, фізичних і моральних сил, які Вам обов’язково знадобляться! "Гімназія – мій дім, моя родина..." Цей вислів став для нас символічним, справжнім девізом, з яким легше йти тернистим шляхом навчання. У цьому році ми всі разом повинні ще раз підтвердити правильність цього вислову. Отже, усі разом заради однієї мети – "Гімназія – мій дім, моя родина..."! Уперед! Д.Коваленко, голова учнівської ради гімназії
МУЗЕЮ – БУТИ! Ідея створення музею гімназійного руху належить директору гімназії Тетяні Миколаївні Шерудило. А вже потім вона зуміла згуртувати ініціативну команду, яка цю ідею підхопила. Це було нелегко, тому що історія навчального закладу вже знає приклади, коли створювалися музеї, а потім знищувалися. Важко сказати, хто в цьому винен, але перестали існувати музеї Героя Радянського Союзу Надії Волкової, нашого земляка, юного підпільника Михайла Немолота, музей Конотопських дивізій. Як непросто зібрати матеріал, за яким стоять долі конкретних людей, ми зрозуміли, коли почали роботу по створенню музею. І тому особливо боляче усвідомлювати, що праця багатьох людей, за якою стоїть наша історія, може бути зведена нанівець з волі незрозуміло кого, бо саме так закінчили своє існування попередники нашого музею. З самого початку роботи ми визначили основну концепцію, ідею: "Із вдячністю до тих, хто жив, творив, плекав, сіяв розумне, вічне, і тих, у кому воно проростало добрими сходами". Думка про те, що ми своєю працею зможемо відродити забуте, повернути те, що, на жаль, не повернеш, хоч у такій формі – формі стендів, спогадів, експонатів, зігрівало наші душі. Ми вдячні всім, хто відгукнувся на заклик про допомогу. І чекаємо вашого слова, ваших відгуків про нашу роботу. Сподіваємося на те, що колеги, гімназисти з цікавістю, уважністю познайомляться із зібраним матеріалом. Наша мета – знайти щирий відгук у ваших серцях. Пам’ятайте: історію не тільки вчать – на ній вчаться. Т.О.Юрченко, учитель зарубіжної літератури
Вересень 2005 р.
ТА ЇХНІХ
Фоторепортаж зі свята Першого дзвоника
Останні хвилини перед урочистою лінійкою
(продовження на ст. 2-4)
№17
Майже в усіх справах найважче – початок Ж.-Ж.Руссо До нас прийшло 136 першокласників хлопчиків – 56 відмінників – 44 дівчаток – 80 хорошистів – 76
спортсменів – 13 танцюристів – 39 художників – 18 музикантів – 12 поетів – 6 читців – 27
вокалістів – 20
Любі друзі, сьогодні ви вже гімназисти! Ви приєдналися до нашої великої, дружної сім’ї. Пам’ятайте, що бути справжнім учнем гімназії почесно, але водночас відповідально й складно. Будьте гідними високого звання учня Конотопської гімназії, працюйте наполегливо, оволодівайте знаннями, пишайтеся своїм навчальним закладом, примножуйте його досягнення, піднімайтеся на вершину слави!
Вересень 2005 р.
Ми не вагалися й хвилини, де продовжити навчання після початкової школи. Гімназія дає найкращі знання, творчий розвиток, духовне збагачення наших дітей. А ще, звичайно ж, дисципліна та порядок, що ми, батьки, вважаємо далеко не останнім. Ю.В.Щербина, батько гімназистки 1-А класу
№17
Ніяку справу не можна добре зробити, коли невідомо, чого хочуть досягнути. А.С.Макаренко
Яким він буде останній навчальний рік? "Сподіваємося, що останній рік у гімназії підготує нас до більш дорослого життя. Ми покрокуємо невеличкою стежкою безтурботного дитинства в самостійне майбутнє. Цього року ми востаннє будемо бачити усміхнені обличчя однокласників, учителів, завучів, зможемо вільно, як завжди, висловити свої думки, не боячись образ і критики. Прагнутимемо сказати невимовлені приємні слова всім, хто на це заслуговує"
"Будемо наполегливо працювати кожного дня, щоб отримати гарні результати під час державної атестації та вступних іспитів. Сподіваємося ще й на цікаве та змістовне дозвілля, яке залишиться в нашій пам’яті назавжди." Учні 7-Б класу математичного відділення
"Ми впевнені, що результатом останнього року навчання в гімназії буде вступ до престижних вузів України" Учні 7-А класу математичного відділення
Учні 7 класу відділення іноземних мов
"Ми обов’язково надолужимо те, чого не встигли в навчанні. Будемо сподіватися, що залишимо після закінчення гімназії тільки гарні спогади " Учні 7 класу суспільногуманітарного відділення
До цього часу не вірю, що моя донька навчається останній рік. Думаю, що будемо напружено працювати, щоб вступити до престижного вузу. Дітям хочу побажати успіхів, гараздів, досягнень. Учителям – терпіння, наснаги, вдячних вихованців. Дуже хочу, щоб нашим дітям посміхнулась удача. О.М.Кобилякова, мама учениці 7 класу відділення іноземних мов
Останній рік у гімназії... Яким він буде? Радісним? Сумним? Незвичайним? Відповідальним? Але, ми впевнені, обов’язково – напруженим, результативним, творчо наснаженим і цікавим! Нехай здійсняться всі ваші мрії та бажання! Упевнено крокуйте в майбутнє! Вірте, що зірка надій і сподівань буде яскраво сяяти на життєвому небосхилі кожного з вас!
Вересень 2005 р.
№17
Єдине, що розвивається в організації саме по собі: безладдя, незгоди та бездіяльність. Пітер Друкер
(інтерв’ю із
заступниками директора)
Фалько О.С.: "Від нового навчального року завжди очікуєш нових успіхів своїх учнів. Це найголовніше. І це єдине, що в основному залежить від учителя особисто. Ми всі давно повинні зрозуміти, що в сучасних суспільних умовах людина у своїх планах, мріях, очікуваннях повинна розраховувати на свої особисті можливості, на власну компетентність, рівень освіченості. Якщо кожен учень гімназії почне навчальний рік із того, що сформує для себе чітку мету, зрозуміє, що тільки високоякісна освіта, рівень загального інтелектуального та фізичного розвитку дадуть йому можливість впевнено та комфортно почувати себе в житті, то можна вважати, що мої очікування від 2005-2006 навчального року збулись. Шлях можна подолати лише тоді, коли знаєш куди йдеш. Тож поставимо собі гідні нас цілі й нехай ніякі негаразди не завадять їх досягти".
Алєксєєва Т.В.: "Сподіваюся, що цього року державою будуть виконані всі зобов'язання щодо підвищення престижу професії вчителя, підвищення його соціального статусу, створення системи матеріального та морального заохочення педпрацівників. Але навіть якщо цього не відбудеться, упевнена, що вчителі гімназії будуть працювати не гірше, ніж завжди, бо всі вони творчі, відповідальні люди, ентузіасти своєї справи. А гімназисти вчитимуться якнайкраще. І в нових щоденниках не з’явиться жодного негативного запису, а будуть лише подяки та гарні оцінки".
Чорній Л.Й.: "І знову свято! І знову довгоочікувана зустріч із друзями! І знову рідна школа – рідний дім! Це дім, у якому ми проводимо значну частину свого життя. І те, яким воно буде, залежить тільки від нас з вами. Тож з новими силами, з новими ідеями, з новими пропозиціями пірнімо у вир гімназійного буття. Відкриймо ж для себе незвіданий таємничий світ дитячої душі".
Потьомкіна О.Є.: "На початку навчального року, як і всі учні, я багато чого собі наобіцяла. І впевнена, що виконаю все, коли в очах дітей бачитиму нестримне бажання пізнавати нове, а погляд колег підбадьорюватиме радістю, розумінням, підтримкою. Рік буде нелегким, напруженим, насиченим, але цікавим і посвоєму незвичайним. А коли любиш свою роботу, усе долаєш з легкістю та натхненням."
Корнієнко О.П.: "Як господарник, я очікую належного державного фінансування, відміни принципу економії енергії. Також хотілось би бачити управління освіти фінансовим органом, а не конторою клерків, яким потрібна інформація про те, що буде зроблено, і що вже зробили. Хочеться, щоб усі пам’ятали, що в навчальному процесі беруть участь не тільки вчителі, але й обслуговуючий персонал."
Власна інформація: редакція газети "Ерудит" у приватній бесіді з’ясувала, що Корнієнко О.П. від наступного року чекає спокою й хоче, щоб меблі були не зіпсовані, а двері та стіни – не обмальовані, у коридорах було завжди чисто, і квіти росли по всій школі барвисто.
Печерська Т.Ф. та Гуденко І.М.: "Напередодні нового навчального року, об’єднавшись у велику творчу групу центру виховної роботи, ми спробували винайти алгоритм цікавого та різноманітного гімназійного життя. І дуже сподіваємося на те, що загальними зусиллями все буде реалізовано. Ось цей алгоритм: якщо до нашого прагнення та майстерності додати ентузіазм, наполегливість та старанність учнів, помножити на підтримку та доброзичливість класних керівників, батьків, адміністрації гімназії, відняти байдужість, лінь та недбалість – і все це піднести до найвищого степеня натхнення й поділити на 300 незабутніх днів, проведених разом, ми отримаємо алгоритм беззаперечного успіху яскравого, різноманітного життя гімназійної родини в наступному навчальному році."
“Ерудит” Засновник і видавець – управління освіти, Вересень 2005гімназія р. Конотопська
Адреса редакції: м. Конотоп, вул. Бр Радченків, 21 Головний редактор – Потьомкіна О.Є. Комп’ютерна верстка – Мещишеної А.М.
Газету зареєстровано 5 грудня 1995 року Реєстраційне свідоцтво №17 СМ №105