http://us.bdpu.org
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
Виходить із 20 травня 2011 року
№ 3 (153) 15 лютого 2019 року
Делегація високопосадовців Європейського Союзу відвідала БДПУ 31 січня 2019 р. Бердянський державний педагогічний університет відвідала делегація високопосадовців Європейського Союзу. Делегацію очолив Петер Ваґнер, керівник Групи підтримки України при Єврокомісії. До складу
Ми – в десятці!
стор. 2
делегації також увійшли представники низки департаментів Єврокомісії. Візит до БДПУ став складовою поїздки місії ЄС Північним Приазов’ям, що має на меті оцінити ситуацію у зв’язку з ескалацією у Керченській протоці та Азовському морі,
Життя, як річку, не перейдеш вбрід…
стор. 4-6
яка сталася 25 листопада 2018 року, та визначити механізми посилення підтримки регіону, ґрунтуючись на чинних програмах ЄС та європейських фінансових інституцій. Відбулась зустріч делегації ЄС із керівництвом БДПУ, під час якої ректор Ігор Богданов познайомив гостей із досягненнями університету, а також із проблемами, що мають місце у зв’язку із ескалацією на Азовському морі та в цілому із бойовими діями на Сході. Була звернена увага на кілька проектів, зокрема, будівництво навчального корпусу загальною площею 8000 м2; проекту «Капітальний ремонт гуртожитку №1», включений до 3 пулу «Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» за фінансування Європейського інвестиційного бан-
Із власної волі – разом!
стор. 75
ку України; проектування та будівництво двох мінікотелень задля підвищення енерго- та теплоефективності використання навчальних приміщень і гуртожитку в опалювальний сезон, реалізація яких за підтримки ЄС могла б суттєво вплинути на покращення ситуації. Крім того, в стінах БДПУ делегація ЄС провела зустріч із студентами університету та молоддю міста, під час якої відбулось відверте обговорення різноманітних соціальних і політичних питань. Керівник Групи підтримки України при Єврокомісії Петер Ваґнер за результатами цієї зустрічі підкреслив, що на нього велике враження справили і сам БДПУ, і його студенти, які вражають своєю активністю, відкритістю та позитивним настроєм і є справжніми патріотами університету. Ігор Лиман, координатор міжнародної діяльності БДПУ, професор Світлина Дмитра Бакарджиєва (Студклуб)
Для дітей захисників наших
стор. 8 7
2
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
Профорієнтаційний інтенсив а січень-лютий З ц. р. викладачі кафедри соціальної
роботи та інклюзивної освіти та студенти спеціальності «Соціальна робота» провели три профорієнтаціні інтенсиви для старшокласників закладів загальної середньої освіти Бердянська № 2 та 3. Основною метою заходу було визначення нахилів та здібностей старшокласників, спрямованих на вибір конкретної професії, і популяризація діяльності Бердянського державного педагогічного університету. Задля досягнення мети організаторами були заплановані та проведені серії тренінгів для учнів упродовж дня. У якості тренерів працювали студенти у складі Наталії Рибнікової, Аліни
Новікової, Анастасії Сердюченко, Михайла Люсова, Євгенія Шалупні та випускників-магістрів Анастасії Нагорної та Катерини Дибко під керівництвом модераторів заходу, а за сумісництвом і викладачів кафедри соціальної роботи та інклюзивної освіти – завідувачки Катерини Петровської, доцентів Наталії Захарової, Анастасії Тургенєвої Сергія Улюкаєва, старшого викладача Анастасії Попової, асистента Наталії Михайленко. Студенти-тренери провели цікаві вправи на знайомство та формування командного духу для учнів школи, а також міні тренінги, з метою визначення пріоритетної професійної сфери «Людина-людина», «Людина-художній образ»,
« Л юд и н а - т ех н і к а » , «Людина-природа», «Людина-знакова система». Усього учасниками трьох профорієнтаційних інтенсивів було близько 50 осіб. Завершився захід традиційно врученням сертифікатів учасникам, а також презентацією діяльності Бердянського державного педагогічного університету та Факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти. Така цікава форма робота дуже сподобалася старшокласникам, особливо спонукав їх активної взаємодії метод рівний-рівному, адже студенти намагалися донести важливу інформацію не як суворі викладачі і тренери, а як старі друзі. Дякуємо адміністрації та викладачам
Бердянських загальноосвітніх шкіл № 2 та 3 за можливість поспілкуватися з майбутніми абітурієнтами. С т уд е н т а м - т р е нерам спеціальності «Соціальна робота» та випускникам-магістрам, які свій вихідний присвятили добрій справі! Катерина Петровська, завідувач кафедри соціальної роботи та інклюзивної освіти, к.п.н.,
доц., Анастасія Тургенєва, Наталія Захарова, доценти кафедри соціальної роботи та інклюзивної освіти, к.п.н., Анастасія Попова, старший викладач кафедри соціальної роботи та інклюзивної освіти Світлина з архіву кафеди
Ми – в десятці! Щаслива мама – нформаційний ресурс "Освіщаслива дитина І та.ua" представив педагогічні виші, які зайняли найвищі місця в консолідованому рейтингу вищих навчальних закладів України 2018 року. Приємно констатувати, що наш – Бердянський державний педагогічний університет – в десятці найкращих! Пишаймося, бо ми – того варті!
«Університетське Слово» Світлина з архіву редакції
№ 3 (153) 15 лютого 2019 року
родовжуючи співпрацю з П благодійною організацією «Майбутнє Є!», 8 лютого завідувач
навчальної психолого-консультативної лабораторії кафедри психології Бердянського державного педагогічного університету, практичний психолог та арттерапевтом Марина Богдан провела черговий тренінг. Така співпраця здійснюється в рамках реалізації проекту «Перетворення» та спрямована на надання психологічної допомоги вагітним жінкам та багатодітним матерям, які опинилися в складних життєвих ситуаціях. Основною тезою зустрічі стала думка про те, що лише енергійно наповнена та впевнена у собі жінка може зробити щасливими своїх дітей та близьких, дати їм відчуття комфорту та любові. Саме тому тренінг отримав назву «Гармонізація емоційного стану методами арт-терапії» та був спрямований на визначення актуальних емоційних станів учасниць з їх наступною гармонізацією, зниження рівня тривоги, фіксація на позитивних емоціях, пошук ресурсів та джерел внутрішньої сили. В ході роботи застосовувалися різноманітні психотерапевтичні інструменти: мета-
форичні асоціативні карти «Коти» (автор О. Фролова), проективно-діагностичні картки «Горщики» (автор В. Назаревич), терапевтична казка (автор Р. Ткач), робота з пластиліном, мандалотерапія тощо. По завершенні тренінгу було відмічено сприятливу психологічну атмосферу спокою та рівноваги, збалансування емоційних станів учасниць, усвідомлення ними необхідності турботи про внутрішню гармонію та збереження власного психічного здоров’я, що свідчить про ефективність проведеної роботи. Марина Богдан, завідувач навчальної психологоконсультативної лабораторії Бердянського державного педагогічного університету
3
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
Наша Ірина Нагай – переможниця! е на початку 2018 "Найкраще товариство" та Щ року Федерація "Лідер національного руху грецьких товариств Укра- 2018". Окрім заяви, грецьїни оголосило конкурс серед міських, районних та сільських грецьких товариств за номінаціями
ким товариствам України було запропоновано надати звіт та відео-презентацію про свою роботу та
досягнення в минулому році. На засіданні Ради Федерації 2 лютого ц. р. було оголошено переможців конкурсу. Найкращим товариством, яке зайняло І місце, було визнано Харківське міське грецьке товариство "Геліос" (голова – Катерина Шевченко), а найкращим лідером на-
ціонального руху – голову Бердянського міського грецького товариства "Еллада" – Ірину Нагай – заступника декана з виховної роботи гуманітарно-економічного факультету БДПУ. Вітаємо! «Університетське Слово»
№ 3 (153) 15 лютого 2019 року
4
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
Життя, як річку, не перейдеш вбрід… І
нтерв`ю до ювілейного Дня народження декана гуманітарно-економічного факультету, кандидата історичних наук, доцента Тамари Петрівни Макаренко Життя, як річку, не перейдеш вбрід. Та, певно, в ньому і немає броду. Заходь по груди у студену воду, Пливи, пливи, пливи десятки літ! Ліна Костенко – Сьогодні Ви, Тамаро Петрівно, святкуєте свій ювілейний День народження. Скажіть, будь ласка, де Ви народилися, хто були Ваші батьки? – Народилася я 4 лютого 1964 року в селі Монастирище Чернігівської області в сільській родині. Батько – Петро Трохимович – пережив Голодомор 1932-1933 років, у 1943 році був призваний на фронт та завершив війну в Японії. Повернувшись, він працював у колгоспі, відновлював країну. Мати – Валентина Іванівна – була медичною сестрою. У сім’ї було троє донечок, я – найменша. Моя родина зазнала чимало лиха. Наприклад, дід батька –Трохим під час Голодомору 1932-1933 років помер одним із перших у селі; батьки пережили Другу світову війну. І саме тому в родині вважалося, що
усі лихоліття припали на минулі покоління, а нашому доведеться вчитися, жити, працювати й радіти життю. Пам’ятаю, як батьки, втомлені від роботи, знаходили час для перегляду фільмів із дітьми, особливо цікавилися історичними; розповідали про знайомство, життя після війни; любили українську пісню. У такій родинній атмосфері я зростала. – Де Ви навчалися та чим цікавилися? – Навчалася я в середній Монастирищенській школі. Постійно брала участь у виховних, спочатку – піонерських, а потім комсомольських заходах. Я була відмінницею, і за успішне навчання, активну участь у житті школи неодноразово була відзначена поїздками до Києва, Мо-
скви, Ленінграда (зараз Петербург) та ін. – Який предмет подобався найбільше? Для мене найцікавішим предметом завжди була історія. Учитель Ніна Борисівна, яка молодою прийшла до школи, змогла прищепити любов не тільки до історії як до предмета, а й до майбутньої професії. Її заняття вражали нестандартними поглядами, дружнім ставленням до дітей. – Де Ви здобували вищу освіту? – У 1982 році, закінчивши школу із золотою медаллю, я вступила на історичний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. На той час цей факультет був одним із найпрестижніших. Підтвердженням цього є серйозний відбір. Пам’ятаю, що конкурс становив 13 абітурієнтів на місце. Університет давав ґрунтовну підготовку, на сьогодні майже всі мої одногрупники є кандидатами та докторами наук.
– Яким було студентство 80-х років? – Тогочасне студентство було без гаджетів й інтернету. Ми проводили часу бібліотеках до 23:00, а у вихідні та святкові дні відвідували парки, театри, музеї. І зараз із однокурсниками я підтримую тісні зв’язки. Кожні п’ять років ми організовуємо зустрічі, на які приїжджають майже всі. Узагалі, я дуже люблю Київ, за-
– З якого року починається «бердянський період» Вашого життя? – Із 1987 року починається моє життя в Бердянську й робота в Бердянському державному педагогічному інституті. Пам’ятаю, як мене дружньо прийняли до своїх лав викладачі кафедри марксизмуленінізму на чолі із завідувачем доцентом А. В. Морозом. Колеги С. Т. Рубан, А. П. Могильний, І. І. Ліпич, В. І. Дуденок, Б. Я. Бузов
– Чим Вас, Тамаро Петрівно, вразив Київ? – Насамперед, архітектурними пам’ятками. Звісно, сам університет з його монументальним червоним корпусом. Згодом, вже під час навчання, викладачі. Цікавими були заняття з нової історії країн Європи і Америки, історії слов’янських народів, філософії; вражали спецкурси вільного вибору такі, як: психоаналіз, історія фашизму. Я пам’ятаю університетський академізм, що панував, він відчувався в інтелігентності викладачів, у їхньому науковому викладанні,
№ 3 (133) (153) 215лютого лютого2018 2019року року
невимушеній атмосфері під час занять.
вжди їду із задоволенням. Кожного разу відвідую університет, відпочиваю на лавочках у парку імені Шевченка, милуюся навколишньою величчю, згадую…
та Н. Г. Бузова завжди допомагали та ділилися досвідом.
(Продовження на стор. 5)
5
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ! (Початок на стор. 5) – Коли Ви почали викладати в інституті історію України як дисципліну? – У нашому інституті в 1990 році я одна із перших почала викладати Історію України, народознавство, етнографію. Було нелегко, не вистачало матеріалів та літератури; тому були поїздки до бібліотеки ім. Вернадського в Київ та ін. Але це цікаві навчальні дисципліни, які з великим задоволенням слухали студенти. Адже це було нове, це була нова історія нової України. – Розкажіть про своє повсякдення 90-х років? – Як і більшість викладачів того часу, я мешкала з сім’єю в гуртожитку. Незважаючи на перебої з опаленням, світлом, водою ми жили весело, допомагаючи один одному. Поряд зі мною мешкали викладачі з родинами. – Проживання викладачів у гуртожитку було типовим явищем? – Так. Викладачі чекали черги на окремі квартири, тому проживання в гуртожитку було звичайним. Дехто з них встиг отримати житло, а мене, як і більшість викладачів мого покоління, чекали нові умови життя вже після розпаду Радянського Союзу. – Скажіть відверто, як виживали в 90-ті? – У 90-ті роки, коли не платили заробітну плату, змушена була працювати в новоствореному Бердянському інституті підприємництва. Політика держави, на
той час, давала змогу комерційним вишам навчати студентів за контрактом, чого не дозволяли державним вишам. Міністерство освіти затримувало фінансування нашого інституту впродовж декількох років. – Чи була спокуса залишитися там, де стабільна заробітна плата? – Без перебільшень скажу – ні. Незважаючи на стабільну оплату в Бердянському інституті підприємництва, я завжди знала, що основною роботою в моєму житті був, є, залишається Бердянський державний педагогічний університет. – Розкажіть про Ваше особисте життя в ці роки. – У 1987 році я народила донечку Світланку. Незважаючи на дві роботи, щоденну підготовку до занять, оскільки дисципліни не дублювалися, я намагалася встигнути скрізь. Світланка навчалася в Бердянській спеціалізованій школі № 16 з поглибленим вивченням іноземних мов та одинадцять
років відвідувала Народний хореографічний колектив «Сонечко» Центру Дитячої та юнацької творчості. За цей період ми з чоловіком Миколою освоїли професії костюмера, хореографа, декоратора (сміється Тамара Петрівна). Це роки молодості, це сміх дитини, безкінечні щоденні враження мої як матусі. Саме цьому періоду «гуртожитського життя» належать приємні моменти спілкування з людьми, які стали справжніми друзями. Це – Олена Бузова, Ольга та Ігор Харлани, Герман та Олена Колпакчі, Валентина Перегудова, Іван Ліпич, Роман та Оксана Дзвінки, Марина Міщук. Ці стосунки допомагають і в роботі, адже я маю не тільки друзів, а й надійну підтримку колег. – Ваш стаж роботи в університеті більше тридцяти років. Які дисципліни Ви викладали, які посади обіймали? – У різні роки викладала дисципліни «Історія України», «Історія політичних і правових вчень», «Історія держави і права України», «Історія держави і права зарубіжних країн», «Правознавство» тощо. Працювала на посаді викладача кафедри, а після захисту кандидатської дисертації – доцентом кафедри, заступником відповідального секретаря приймальної комісії, заступником декана, деканом. Встигла отримати ще одну освіту – юридичну. Такі вимоги ставить переді мною час. – Назвіть тему Вашої кандидатської дисертації та де ви її захищали.
– У 2008 році на засіданні спеціалізованої вченої ради Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ) я захистила кандидатську дисертацію з теми «Політика Української Центральної Ради щодо національних меншин (березень 1917 –квітень 1918 рр.)». Моїм науковим керівником став молодий вчений, доктор історичних наук Ігор Лиман. Своїми науковими досягненнями я завдячую саме йому. – У 2015 році Вас призначили на посаду декана соціально-гуманітарного факультету, а з 2016 року після реорганізації Ви очолили об’єднаний гуманітарно-економічний факультет. Ви пройшли через процедуру виборів? – Так, згідно із Законом України про вищу освіту, були вибори. Мене підтримала більшість викладачів, на той час, соціально-гуманітарного й факультету економіки та управління. Я вдячна колегам, які проголосували за мене, адміністрації, ректору університету Ігорю Богданову. Разом ми працюємо на розвиток факультету й університету в цілому. Сьогодні гуманітарно-економічний факультет є одним з найпрестижніших факультетів університету. Я намагаюся продовжувати традиції попередніх очільників нашого факультету: професора К. О. Баханова, доцентів Г. В. Кашкарьова, В. А. Папанової.
(Закінчення на стор. 6)
№ 3 (153) 15 лютого 2019 року
6
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ! (Початок на стор. 4)
– Що вдалося зробити за останні роки на посаді декана? – Пишаюся тим, що зараз професорсько-викладацький колектив, деканат, студентство факультету – це команда однодумців. За останній період проведена величезна робота щодо формування іміджу факультету. Серед досягнень: успішна вступна кампаній 2018 року, збільшення ліцензованого обсягу за магістерськими програмами, проліцензовано магістратуру зі спеціальності «Право»; ми пройшли акредитацію магістратур за всіма спеціальностями. У в межах реалізації міжнародного проекту програми ERASMUS +, де БДПУ – єдиний український педагогічний університет серед учасників, ми успішно пройшли пілотну міжнародну акредитацію спеціальності «Історія та археологія». У нас заняття для студентів проводять запрошені іноземні спеціалісти. Щороку молодь не тільки нашого факультету, а й інших факультетів проходить практику в Туреччині. Уже багато років усі питання, пов’язані з організацією, бере на себе
наш викладач доцент Г. В. Казачковська. Родзинкою факультету є археологічна практика в Ольвії та інших історичних місцях під керівництвом доцента В. І. Папанової. І це далеко не повний перелік наших здобутків. Вважаю, що маю надійну опору на факультеті в особі завідувачів кафедр професорів В. В. Крижка, І. І. Лимана, П. В. Захарченка, доцента Д. В. Каменського. Без спільної роботи всього колективу, всіх без винятку викладачів, співробітників і, звичайно, студентів, ніяких досягнень не було б. – Зараз у засобах масової інформації говорять про основну цінність, ідею, яка об’єднала б країну. Ви можете назвати ідею, основну цінність, яка об’єднала колектив факультету? – У нас сьогодні досить великий колектив. За кількістю студентів після факультетів дошкільної, спеціальної та соціальної освіти, психолого-педагогічної освіти та мистецтв гуманітарноекономічний посідає третє місце. У нас навчається приблизно 800 студентів денної та заочної форм навчання. Але за кількістю спеціальностей, які ми пропонуємо за рівнем «бакалавр» і «магістр», ми їх випереджаємо.
Більше 50 викладачів у нас забезпечують навчальний процес, із них 10 докторів наук. На мою думку, усіх нас об’єднує девіз «Я люблю БДПУ», запропонований ректором, професором Ігорем Богдановим, а основною цінністю на факультеті є студент. Студентський актив факультету пропонує і проводить багато заходів як в університеті, так і в місті. Я тісно співпрацюю з ними, вони молоді, креативні, сміливі, талановиті. Разом ми організовуємо історичні фестивалі, квести, брейнринги, літературні вечори, фестивалі студентського кіно та багато іншого. Студентська рада факультету – мій надійний помічник, моя «права рука». Дякую нашим студентам за розуміння й підтримку, за творчу роботу на благо факультету. І жодного дня не уявляю собі без Д. Кіосова, М. Оверченка, А. Шостак, А. Карпенка, В. Мяло, В. Вовчок та багатьох інших. – Чи вдається Вам оновлювати матеріальнотехнічну базу? – Так, без сучасного обладнання неможливий навчальний процес. З адміністрацією університету, особисто з ректором Ігорем Богдановим ми оновлюємо матеріально-технічну базу факультету: закупили сучасні мультимедійні установки, щороку здійснюємо поточний ремонт лекцій-
№ 3 (133) (153) 215лютого лютого2018 2019року року
них аудиторій, маємо свій комп’ютерний клас, закупили приладдя для навчальної археологічної лабораторії. Хочемо реалізувати ідею щодо оснащення аудиторії-зали судових засідань для студентів-юристів. – Наостанок, Тамаро Петрівно, без чого Ви сьогодні себе не уявляєте? – Досягненнями в роботі я пишаюся, поважаю свій колектив, зустрічаюся з друзями. А не уявляю я себе, і навіть жодного дня (думає), без посмішки онучки Машуні, якою пишаюся, яка є моєю великою втіхою. – Користуючись нагодою, вітаю Вас, Тамаро Петрівно, з ювілейним Днем народження! Бажаю міцного здоров’я, щастя, добробуту, успіхів. Хай Вам щастить щодня, а близькі Вам люди будуть завжди поряд!
Із ювіляркою розмовляла Марина Богданова, доцент кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства кандидат філологічних наук, кореспондент «Університетського Слова»
7
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
У День соборності України мешканці Запорізької та Донецької областей провели спільну акцію – ланцюг єдності.
На кордоні двох регіонів патріоти утворили живий ланцюг і символічно об’єднали Донбас із рештою України. Майже півтисячі чоловік із Донецької та Запорізької областей провели урочистий мітинг та акцію – ланцюг єдності. Серед них – волонтери, громадські діячі, політики; не залишилися осторонь такої акції й студенти Бердянського державного педагогічного університету на чолі з головою профспілкового комітету, депутатом Бердянської міської ради Віталієм Лолою. «Траса Бердянськ-Маріуполь є стратегічним об’єктом державної ваги, яка виконує, в тому числі і оборонні функції. До лінії розмежування з ворогами України – всього 50 кілометрів. І саме тут ми
маємо продемонструвати їм наше незламне прагнення до єдності і відтворення соборності усіх українських земель» – зазначив один із організаторів живого ланцюга. «Символічно, що в День соборності ми зібрались на кордоні Запорізької і Донецької областей. Саме тут, в 14-му році окупанти планували завершити перший етап свого наступу і встановити лінію розмежування. Та завдяки патріотизму і мужності українських військових, плани агресора не здійснились. Тому сьогодні більша частина міст Донецької області є мирними і вільними! Сьогоднішньою акцією ми в черговий раз демонструємо, що Україна єдина і неподільна!» – наголосив, зокрема, в своєму
виступі депутат Запорізької обласної ради Микола Ільїн. На мітингу з нагоди Дня соборності також пригадали українських військовополонених та політичних в’язнів, які сьогодні утримуються у російських тюрмах. Виважена дипломатія українських політиків та тиск міжнародного співтовариства зможуть сприяти звільненню українців з полону. На ділянці між в’їздом до Запорізької і Донецької об-
ластей, учасники акції утворили живий ланцюг, продемонструвавши, що розколоти Україну не вдасться нікому. Висновки зі 100-річної історії зроблено. Україна вистоїть і буде єдиною та неподільною! Микола Оверченко, студент БДПУ учасник акції кор. «УС» Світлина з архіву автора
Із власної волі – разом! ідзначаючи сторіччя В Дня Соборності України – возз'єднання ЗУНР та УНР,
містами та селами держави пройшли різні святкові заходи. Акція національної єдності бердянців пройшла відбулася Єдності, в якій взяли активну участь також студенти та викладачі університету на чолі з ректором, професором Ігорем Богдановим, проректором з науково-педагогічної роботи Вікторією Ліпич, головою профкому, депутатом Бердянської міської ради Віталієм Лолою; учні, студенти та педагогічні працівники економіко-гуманітарного коледжу БДПУ (див. світлини). Взявшись за руки, патріоти міста в черговий раз продемонстрували силу єдності в ділах і помислах, в боротьбі за вільну та щасливу Україну… Нехай розум, воля й любов
До рідного краю Нас гуртують і єднають У війні, що нині маєм, Щоб не лилась дальше кров… У єдності – наша сила, Що вже ворога косила Не раз і не двічі, Єднаймося, аби сміло,
Чесно глянути зуміли Дітям й внукам в вічі…
«Університетське Слово» Світлина редакції та з архіву коледжу
№ 3 (153) 15 лютого 2019 року
Для дітей захисників наших апередодні Старого Н Нового року університетські «нашоатлантовці» Анетта Омельченко та Степан Герилів разом із Ветеранським братерством і Академією ремесел вітали дітей наших захисників із новорічно-різдвяними святами. Представники Академії ремесел Людмила Грабовська, Анастасія Зентищева і Наталія Траут розповіли про новорічні свята та провели майстер-клас із виготовлення новорічних віночків. Ветеранське братерство надало приміщення (ЧП Колеснік Геннадій) і солодкі призи, а ГО "Наші Атланти" вручили
дітям святкові подарунки: м'які іграшки, солодощі та подарунками від двох американок із великими українськими серцями: п. Христини і п. Стефанії, які прислали дитячі шапочки і платтячка для дівчаток. Серед маленьких гостей була й іменниниця, яка отримала додаткові подарунки. Дякуємо всім, хто допоміг зібрати подарунки для дітей! Головне, що свято дуже сподобалось нашим дітям, бо вийшло щирим, теплим і зворушливим!
НАШІ АТЛАНТИ
Засновник і видавець – Бердянський державний педагогічний університет Адреса редакції: 71118 Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Шмідта, 4 Сайт: http://us.bdpu.org Телефон: (061-53) 3-62-44 E-mail: univslovo@gmail.com Свідоцтво про державну реєстрацію – 33 № 1023-298-Р від 31.03.2011р. Головний редактор – Степан Герилів Верстка та дизайн, Інтернет-версія – Анна Волканова Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення затверджених до публікації текстів і не завжди поділяє позиції авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор. Обсяг 1 друк. арк. Наклад 1000 прим.