ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
Виходить із 20 травня 2011 року
І
http://us.bdpu.org
№ 6 (117) 15 березня 2017 року
Красиві, талановиті, розумні…
це все про них – учасниць неймовірно цікавих «красивих перегонів» за високе звання «Міс Університет 2017». Традиційно це захоплююче дійство проходило в головній актовій залі БДПУ напередодні 8 Березня. Шанувальники краси, молодості, вишуканості та члени журі оцінювали аплодисментами та балами представниць всіх шести факультетів та економіко-
Цікава та корисна зустріч
стор. 2
гуманітарного коледжу БДПУ. На початку урочистя чарівну половину університетського колективу із завтрашнім святом 8 Березня щиро здоровили перший проректор БДПУ, професор Ольга Гуренко та голова профкому, депутат Бердянської міської ради, доцент БДПУ Віталій Лола. Університетський конкурс краси – це не звичайне свято для
вродливих університетських дівчат, яких у нас, звичайно, чимало, а особливе, серйозне дійство, на якому привертає до себе увагу лише найдостойніша з усіх семи конкурсанток. Цьогорічному святу передувала важка та клопітка робота, що ввібрала в себе не один тиждень тренувань, величезну кількість затраченого часу, сил, енергії й нервів, звичайно. Але конкурсанткам це пішло на користь, адже якими чарівними, зворушливими, милими й красивими вони були на сцені! Ми стали свідками чарівного дійства, в якому наше компетентне журі, можливо, зі деякими суперечками, але все ж таки прийняло рішення про неї – «найдостойнішу з усіх достойних» і оголосило: почесне зван-
Геній тримає над нами небо
стор.33 стор.
ня «Міс Університет 2017» виборола й корону переможниці отримала – студентка 2 курсу економікогуманітарного коледжу БДПУ Наталія Авер`янова! Віце-міс стала – Лоліта Богуш, Міс Грація – Оксана Олійник, Міс Натхнення – Олександра Отришко, Міс Чарівність – Анастасія Єсіпова, Міс Привабливість – Тетяна Єфименко, Міс Гля-
дацьких Симпатій – Альона Барат! Усім учасницям конкурсу вручили почесні стрічки, що засвідчували їх перемогу в різних номінаціях. Без нагород та цінних подарунків, квітів, привітань і поцілунків не залишилася жодна з них… Вітаємо чарівну Наталію із заслуженою перемогою!
«Університетське Слово» Світлини Дар`ї Калюжної
Благодійний жест «ДоброДія»
стор. стор. 65
Флешмоб сильних – для красивих
стор. стор. 78
2
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
Згадуючи Кобзаря…
9
березня вся світова громадськість відзначила 203-річчя від дня народження нашого, українського поета, творця, мислителя, пророка Тараса Григоровича Шевченка. Не оминула ця подія й стін нашого університету. Студенти гуманітарно-економічного факультету організували і провели літературний вечір, присвячений творчості Кобзаря, в черговий раз показавши, що літературна спадщина письменника не забута, а продовжує запалювати любов до України в серцях сучасного молоді! На вечорі студенти читані вірші поета,
звучала музика, пісня «Калина». Студенти також отримали можливість переглянути короткометражний фільм про життя Тараса Шевченка. Цікавим моментом заходу стала розповідь про особисте життя поета, зокрема, про роль жінок на різних етапах його життєвого шляху, адже саме вони давали йому наснаги для написання багатьох літературних шедеврів, які донині продовжують займати гідне місце в українській та світовій літературі.
Цікава та корисна зустріч У
нашому університеті з 2006 року на базі гуманітарноекономічного факультету функціонує магістратура «Управління та адміністрування. Управління навчальним закладом». Навчальним планом підготовки передбачено теоретичну та практичну підготовку. Зокрема, зустрічі та професійні дискусії з першими особами, керівниками державних установ.
педагогічних наук, професор, завідувача кафедри педагогіки вищої школи та управління навчальним закладом ГЕФ БДПУ Василь Крижко, з ініціативи якого й відбулася зустріч: «В магістратурі здійснюється підготовка керівників навчальних
У конференц-залі БДПУ 2 березня магістри мали чудову нагоду зустрітися з міським головою Володимиром Чепурним та ректором університету, професором Ігорем Богдановим.
Майже 50 магістрантів, що прослухали курс «Менеджмент в освіті» отримали можливість «без посередників» поспілкуватися з керівниками державної служби та академічної установи.
«Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю…», – писав про поета Остап Вишня. А й справді, згадуючи чи обговорюючи життя та творчість Шевченка, ми замислюємося не тільки над минувшиною, але й говоримо, глибоко роздумуємо над нашим, таким тривожним, таким жорстоким сьогоденням… Адже творчість Шевченка така ж невмируща як і його постать. Шануймо та знаймо нашу безцінну історичну спадщину , бо без минулого немає майбутнього! Олена Стойловська, студентка ГЕФ Світлини Марії Нікіші
№ 6 (117) 15 березня 2017 року
Багато питань виникло до міського голови В. П.Чепурного, які стосувалися різних аспектів управління громадою та системою освіти, декомунізації, інклюзивної освіти, фінансових стимулів творчо працюючих педагогів, перспектив розвитку мережі освітніх установ. Разом з тим, цікавим було споглядання та оцінка управлінського стилю присутніх керівників. Ось що розповів нам кандидат
закладів як для Запорізької області так і для інших регіонів України. Майже 400 випускників магістратури вже успішно працюють в системі освіти, в тому числі й на посадах завідувачів відділами освіти, директорів та заступників директорів шкіл, завідувачів дошкільними та позашкільними закладами. Частина випускників обрали подальше навчання в аспірантурі та здобули наукові ступені. Всі випускники мають кар’єрні перспективи.
Магістратура з підготовки керівників акредитована на підготовку 100 осіб денної та заочної форми навчання. Передбачено також навчання за індивідуальним графіком без відриву від основної роботи. Запрошуємо на навчання. Телефон для довідок: 066-95-35-264». «Університетське Слово» Світлини Павла Тєлькі (Студклуб)
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
Київська зустріч Еразмус+ проекту QUAERE
27
лютого – 3 березня у «червоному» корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка пройшла чергова робоча зустріч консорціуму Еразмус+ проекту «Система забезпечення якості освіти в Україні: розвиток на основі європейських стан-
дартів та рекомендацій» (QUAERE). У зустрічі взяли участь представники Польщі, Німеччини, Нідерландів, Греції, Литви. Україну представляли команди Львівського національного університету імені Івана Франка, Сумського державного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, Бердянського державного педагогічного університету, Хмельницького національного університету, Національного гірничого університету (м. Дніпро), Одеського національного університету імені І.І.Мечникова.
Командою БДПУ в рамках цієї зустрічі була представлена годинна доповідь «SWOT-аналіз внутрішньої системи забезпечення якості Бердянського державного педагогічного університету». Був поданий аналіз як на рівні всього університету, так і на прикладі магістерської програми «Середня освіта. Історія». Поміж інших заходів, у залі Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася презентація проміжних результатів Міжнародного проекту QUAERE і, зокрема, Дорожньої карти «Забезпечення якості вищої освіти в Україні».
априкінці минулого тижня до шкіл селища міського типу Чернігівки завітали голова профспілкового комітету Бердянського державного педагогічного університету, депутат Бердянської міської ради Віталій Лола, декан факультету фізичного виховання, професор, кандидат наук з фізичного виховання та спорту Сергій Кушнірюк, старший викладач кафедри дошкільної освіти Аліна
Луб’янова та відповідальний секретар приймальної комісії університету Марія Скурська. Метою візиту – проведення зустрічей із випускниками Чернігівської спеціалізованої школи «Надія» та Опорного закладу «Чернігівська ЗОШ І-ІІІ ступенів».
Геній тримає над нами небо
І
знову бібліотекарі БДПУ зустрічали гостей в своїй Літературній вітальні. Ця зустріч за темою: «Геній тримає над нами небо» була присвячена Дню народження Тараса Григоровича Шевченка – славетного сина українського народу. Цікава програма дійства, на яке запрошувались всі бажаючі, нікого не залишила байдужими, бо ведучу, та господарку Літературної вітальні, Ірину Філон,
Нагадаймо, що QUAERE є грантовим проектом ЄС з національним рівнем впровадження результатів. Ігор Лиман, координатор міжнародної діяльності БДПУ
У пошуках абітурієнтів
Н
3
Діти зацікавлено слухали розповіді про університет в цілому та про факультети, зокрема; про різноманітне студентське життя, профспілкову діяльність…
Багато питань майбутніх абітурієнтів стосувалося нюансів і нововведень в цьогорічній вступній кампанії. Віталій Лола та Сергій Кушнірюк також мали ділову зустріч із головою Чернігівської районної державної адміністрації Віктором Дудукаловим. «Університетське Слово» (за матеріалами та світлинами Марії Скурської)
завідуючу відділом обслуговування, доповнив прекрасний виступ доктора філологічних наук, професора Ольги Новик, декламування студентами віршів Василя Стуса, Ліни Костенко, Миколи Руденка, присвячених Великому Кобзарю.
Галина Потапенко, провідний бібліотекар, презентувала фрагменти з документальних фільмів щодо Шевченківського генія. Виставка з книг та періодичних видань доповнила тему новими інформаційними знахідками, в яких Тарас Шевченко постає людиною, яка завжди боролася за свої переконання, за право носити горде ім’я – українець. Тетяна Шилова, бібліотекар 1 категорії Світлини з архіву бібліотеки
№ 6 (117) 15 березня 2017 року
4
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
Ректор БДПУ Ігор Богданов: «Поєднання молодості та досвіду може давати дуже гарні результати» С вій 50-й день народження 6 березня відсвяткував ректор нашого університету, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Ігор Богданов. Напередодні ювілею ми вирішили поближче познайомити читачів з Ігорем Тимофійовичем та трішечки відкрити завісу його особистого життя.
- Ігоре Тимофійовичу, розкажіть, будь ласка, про своє дитинство та найяскравіші спогади про нього. - Я – корінний бердянець. Від’їжджав з нашого міста лише тоді, коли навчався: спочатку у ВНЗ у Запоріжжі, пізніше в докторантурі в Києві, а також, коли проходив строкову службу в збройних силах. А так, все моє життя пов’язане з Бердянськом. Про дитинство важко говорити, не згадавши батьків, яких, на жаль, вже немає. Мій батько, Тимофій Єгорович, народився у Воронезькій області РФ. У 1944 році у сімнадцятирічному віці його призвали до лав збройних сил, служив на Тихоокеанському флоті, а в 1953 році був демобілізований. До Запоріжжя він приїхав на запрошення рідного брата Василя. Пізніше його направили в Андріївку на той час районний центр, де він і познайомився з моєю мамою, яка працювала там медичною сестрою. У 70-ті роки батько працював заступником голови міськвиконкому Бердянська. Люди старшого покоління вважають цей час роками найбільшого розквіту Бердянська. Тоді будували нове житло, яке люди мали можливість отримувати. Були зведені Центральний універмаг, Центральний вузол зв’язку, Міський палац культури, готель «Бердянськ», встановлені різноманітні пам’ятники, до міста було проведено газ. Я був хоч і маленьким але свідком багатьох історичних подій у нашому місті того часу. У сімей-
ному архіві залишилися фото зустрічей делегацій з США, Франції, Німеччини та ін. Цікавими були зустрічі та теплі стосунки батька з адміралом флоту СРСР, командувачем ВМФ Горшковим С.Г., який став Почесним громадянином міста Бердянська, і подарував місту Пам’ятні знаки морякам «Торпедний катер» та льотчикам – «Літак-винищувач». Під час навчання у старшій школі я займався громадською роботою, їздив на будівництво Саяно-Шушен-
дон Вам запам’яталася та сподобалась найбільше? - Мої закордонні поїздки припадають на студентські роки. Під час навчання в інституті я продовжував займатися громадською роботою, а саме відповідав за організацію будівельних загонів нашого інституту. Після багатьох поїздок у складі будівельних загонів до Харківської області, Тюмені, роботи провідником потягу Сімферополь – Москва з’явилася можливість побувати за кордоном у складі інтерзагонів.
державного педагогічного інституту імені П.Д. Осипенко. Ректор інституту того часу Юрій Лизогуб прийняв мене, познайомив із завідуючим кафедрою фізики, професором Марком Котляревським, який і запропонував мені освоїти новий напрям діяльності інституту. Результатом цієї роботи став молодіжний комп’ютерний центр, який задумувався як осередок пропагування комп’ютеризації у місті й подолання комп’ютерної безграмотності, як серед студентів, так і серед містян. А на кафедру фізики я прийшов працювати у наступному році за сумісництвом. Під час організації діяльності центру, викладацької роботи я зрозумів, що я всетаки більше інженер, ніж педагог. Мені бракувало саме знань з педагогіки та психології. Це й стало фактором, який спонукав мене освоїти цю спеціальність. І я жодного разу не пожалкував, що отримав другу вищу освіту, адже ці знання дуже часто допомагають мені у житті.
ської гідроелектростанції. Це була дуже складна подорож – 6 або 7 днів потягом до місця призначення . Проте саме велич цієї греблі та взагалі будівництва вплинули на мій подальший вибір професії.
Так, наприклад, ми працювали в Болгарії, Чехословаччині, Польщі, Румунії. Важко сказати, де сподобалось найбільше. З точки зору організації поїздки, перемагає Чехословаччина та Болгарія. У цих країнах нас дуже добре прийняли та влаштували насичену екскурсійну програму.
- Як Ви вважаєте, які якості необхідно мати людині, щоб досягнути успіху? - Наполегливість у досягненні мети. Під час вирішення питань діяльності університету в мене є правило: «Не пускають через двері – лізь у вікно». Коли я запрошую людей працювати зі мною в команді на будь-яких посадах, я користуюся критеріями: порядність, професіоналізм, відданість університету. Поєднання цих якостей у людині дає підґрунтя для успіху у вирішенні будь-яких завдань.
- Виходить, що подорожувати Ви почали ще з дитинства. А чи зараз Вам вдається це робити? - На жаль, зараз мої подорожі – це здебільшого відрядження до Міністерства освіти і науки України до м. Києва. Крім того, іноді я їжджу до Харкова, де працюю у складі спеціалізованої вченої ради Української інженерно-педагогічної академії. Після того, як я прийшов працювати до університету, ми з дружиною ще декілька разів їздили до Криму та до Львова. Всі інші мої подорожі залишились у студентських часах. - А яка подорож за кор-
№ 6 (117) 15 березня 2017 року
- Окрім того, що Ви фахівець в галузі технічних наук, Ви отримали другу вищу освіту за спеціальністю «Психологія». Чому вирішили освоїти також і цей фах? - Після того як я повернувся у 1991 році з Польщі, наша країна була вже іншою. Я закінчив інститут з відзнакою, мені пропонували залишитися у Запоріжжі в аспірантурі. Проте мені хотілося повернутися додому. Оскільки підприємства згортали своє виробництво, я прийшов влаштовуватися на роботу до Бердянського
- Чи боїтеся Ви конкуренції. Чи берете Ви людей, які здатні «дихати у спину». - Не просте запитання. З одного боку, комфортніше бути єдиним і неповторним, але, на мій погляд, це шлях у нікуди. З іншого, лише кон(Продовження на стор. 5)
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ! (Продовження. Початок на стор. 4)
Богданова, а донька Марія – учениця ЗОШ № 16.
куренція дає поштовх для розвитку, удосконалення, самовдосконалення. Тому, я підтримую і запрошую до командної роботи порядних, професійних колег, які користуються заслуженою повагою в колективі.
- А як Вам вдається поєднувати роботу та особисте життя? - Поєднання тут просте: на роботі ми люди публічні, адже посада вимагає певного представництва інтересів університету. А в особистому житті ми люди не публічні – я навіть не зареєстрований у соціальних мережах.
- Які люди у Вашому житті зіграли визначальну роль? -У першу чергу, батьки. У науці – науковий керівник моєї кандидатської дисертації, професор Олександр Сергєєв. Це також мої сьогоднішні вчителі, старші товариші, друзі – науковий керівник докторської дисертації, професор Анатолій Касперський, академік, професор Микола Шут. Відповідаючи на це запитання, не можу не згадати про ректорів університету з якими я разом працював: Василь Демиденко – людина бездоганної чесності і абсолютної порядності; Юрій Лизогуб – керівник-людиноцентрист, великий шанувальник мистецтва та спорту; Віктор Гусєв – знавець всіх тонкощів організації навчального
процесу; Василь Крижко – керівник, при якому інститут отримав статус університету; Вікторія Зарва – перша в історії нашого ВНЗ ректор-жінка. Ну, і, звичайно ж, це моя родина – дружина і донька. Дружина також працює в університеті – доцент кафедри української літератури та компаративістики, кандидат філологічних наук – Марина
- Чи багато у Вас друзів? - Ні, не багато. Так склалося, що коли ми навчалися в інституті, у нас була компанія із чотирьох осіб разом зі мною. Наразі підтримую стосунки лише з двома. Це люди, з якими ми не пов’язані службовими стосунками. На моє переконання, якщо у друзів є перетинання службових або бізнесових інтересів, то це вже не зовсім дружба, а партнерство. У той же час у нашій родині є дружні стосунки з колегами по університету, здебільшого вони склалися до моїх адміністративних посад. - У вас за плечима солідна наукова діяльність,
більше 140 наукових і навчально-методичних публікацій. Чи є взагалі час на відпочинок? - Знаєте, я дуже люблю Бердянську косу, можна сказати, що я її патріот. Я із задоволенням їжджу до нашого спортивно-оздоровчого табору, купаюсь та смажу шашлики у родинному колі і з найближчими друзями. Для мене це і є найкращий від-
5
починок, … хоча таке буває 2–4 рази на рік (сміється). На жаль, будь-яка робота на адміністративній посаді забирає енергії не менше, ніж фізична, адже необхідно не
і народну музику, а в автомобілі можу послухати навіть шансон.
просто спілкуватися з людьми, а бути для них відкритим та вирішувати їх проблеми.
- Чесно кажучи, часу не так вже й багато. Але нещодавно захотілось перечитати «Війну та мир» Льва Толстого. Раніше я читав цю книгу ще у школі. Зараз же зовсім інше сприйняття. Слідкую за сучасною українською літературою: адже дружина – філолог-літературознавець. Читав Юрія Андруховича, Оксану Забужко, Сергія Жадана. Взагалі більше читаю новини, наукові цікавинки та родзинки з фаху. Можливо, коли піду на пенсію, – тоді й буду більше читати художньої літератури (посміхається).
- А як Ви відновлюєте сили після роботи? - Краще побути одному, оскільки спілкування на роботі вистачає. Але ми з дружиною все-таки ведемо активний спосіб життя, тому з університету додому йдемо пішки, любимо вечірні прогулянки, доволі часто можемо дійти пішки, наприклад, до санаторію «Бердянськ» і назад. Окрім того, зранку я бігаю. У ці моменти, коли тіло працює, а мозок відпочиває можна спланувати свої дії та привести себе в тонус. - Чи маєте Ви хобі? - Коли я навчався у середній школі, я закінчив ще й музичну. На жаль, робота над докторською, методичними комплексами забирала багато часу. Але є мрія відновити музичні навички. Я люблю відвідувати виступи нашого оркестру та інших колективів народних інструментів. Звуки музики змушують мене поринути у спогади та просто відпочити. - Ви говорите, що маєте ще й музичну освіту, а яка у Вас улюблена музика? - Певного улюбленого жанру в мене немає. Я слухаю все. Полюбляю і класику,
- А чи є у Вас час читати книжки?
- Іноді в житті бувають моменти, коли зовсім нічого не хочеться робити. Що Вас мотивує для подальшої діяльності? - Мабуть, у мене таких моментів і не було. Я декілька разів переживав доволі скрутні життєві ситуації, але все ж таки страшно не тоді, коли падаєш на коліна, а коли з них не підіймаєшся. Для мене будь-які падіння, скрута чи просто не дуже комфортна ситуація – це навпаки стимули для діяльності. Проблеми все одно нікуди не зникнуть, їх необхідно особисто вирішувати. Щастя – у наших власних руках. (Закінчення на стор. 6)
№ 6 (117) 15 березня 2017 року
6
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
(Початок на стор. 4) - А чи вважаєте Ви себе щасливою людиною? Які взагалі для Вас критерії визначення щастя? - Абсолютно. Я щаслива людина, тому що зранку я із задоволенням йду на роботу, а увечері із задоволенням – додому. - Ви говорили про людей, які відіграли важливу роль у Вашому житті. А що ще Вас надихає? - Можливо, те, що я з дитинства бачив як мій батько, працюючи у виконкомі, разом із колегами намагалися постійно щось зробити, залишити після себе добрий слід. Батька вже немає, а результати його діяльності, залишились, наприклад, пам’ятники, корпуси інфраструктури міста стоять і будуть стояти і слугувати людям. Робота на будь-якій посаді тимчасова, а справи можуть бути вічними. Мені дуже хочеться надалі
розвивати наш університет. Саме це й стало поштовхом до того, що я став ректором. - У Вас дуже багатий викладацький досвід, як Ви вважаєте, чи змінився студент за цей час? - Першу лекцію я прочитав ще в 1992 році. І хочу сказати, що зараз, через 25 років, студент – це зовсім інша людина. Він не зашорений, в нього немає догм, притаманних студентам, які пройшли через радянську школу. Він абсолютно не закомплексований, вільно оперує будь-якою інформацією. У вік інформатизації кожен має ґаджети, тому те, що ти можеш сказати, через декілька секунд буде перевірено. Також студент більше мотивований, адже здобуває освіту не для того, щоб мати диплом, а щоб мати роботу та реалізувати себе. З цим, звичайно, є певні проблеми в державі, але я вважаю, що вони тимчасові і ми маємо зі
Школа Баби Марти П
ершого березня в Болгарії відзначається свято Баби Марти – день початку весни. Із Бабою Мартою пов’язаний найвідоміший звичай – виготовлення мартиниць – оберегів з білих та червоних ниток, які 1-го березня дарують одне одному з побажаннями здоров?я, щастя та успіху. Прикрашають ними домашніх тварин, щоб були здорові, а також дерева, щоб плодоносили.
У цьому році до свята Баби Марти студенти факультету філології і соціальних комунікацій започаткували нову традицію. Напередодні свята було проведено майстер-клас, організований викладачами Оксаною Червенко та Світланою Корнієнко, а також студентами 2 курсу Марією Кальмою та Ілоною Поповою з виготовлення символічних
мартиниць і ляльок-мотанок. Студенти розповідали про обряди та звичаї святкування Баби Марти. Мартиниці, зроблені власноруч, подарували гарний настрій усім студентам і бажання кожного року відзначати це свято.
А вже наступного дня, 1 березня, студенти 2 курсу мали змогу відзначити свято Баби Марти разом із болгарським товариством «Родолюбіє» і прикрасити мартиницями дерева біля міськвиконкому. Оскільки у Бердянську третя частина населення – болгари, то цілком природно, що саме з цієї символічної події починається весна для багатьох бердянців кожного року. Марія Кальма, студентка 22-ї групи факультету філології та соціальних комунікацій БДПУ Світлини автора
№ 6 (117) 15 березня 2017 року
свого боку робити все, щоб їх позбутися. - Чи можете Ви сказати, що і студенти Вас також чогось навчили? - Безперечно. Ми всетаки люди іншого покоління і це не змінити. Вік накладає певні обмеження у всьому. А ось студентська свобода, студентське піднесення – вони мені дуже часто допомагають. Я бачу зацікавленість студентства, постійні нові ідеї, які надихають для діяльності. Думаю, що ось цей симбіоз молодості та досвіду може давати дуже гарні результати. - Щоб Ви порадили нашому студентству, які б настановчі слова хотіли б сказати? - Хочу сказати, що наш університет – дуже пристойний. Я їжджу по країні, часто буваю у Києві. Якщо порівняти наш ВНЗ, наприклад, з флагманом педагогічної осві-
Н
ти в Україні, Національним педагогічним університетом ім. М.П.Драгоманова, то ми нічим не гірші. Так, він більший, у ньому більше академіків, але на те він і столичний. Проте за організацією роботи вишу, партнерськими стосунками зі студентством, багатьма іншими чинниками ми гідно виглядаємо і ні в чому не поступаємось. Будьте патріотами університету, беріть все, що можете взяти від викладачів, нашої матеріально-технічної бази, бібліотеки. Звичайно ж, працюйте. І пам’ятайте, що я завжди відкритий для будь-якого спілкування та по можливості підтримую всі ініціативи, що стимулюють розвиток університету й міста. Інакше б я і не працював на цій посаді (посміхається). Ірина Дєдушева, студенткажурналістка ФФСК Світлини з архіву редакції
Благодійний жест «ДоброДія»
едавно університетська Благодійна Скриня «ДоброДій» знову отримала від парафіян церкви св. Івана Хрестителя американського міста Нюарку (організатор – завідувачка церковної канцелярії пані Ксеня Гапій) чергову партію ходунків для потребуючих бердянських пенсіонерів.
Недавно до комунальної установи „Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)” Бердянської міської ради завітали: редактор газети БДПУ «Університетське Слово», організатор університетської Благодійної Скрині Степан Герилів, го-
лова міської ради ветеранів Семен Самохвалов та заступник міського голови Юлія Дойнова. Степан Мико-
лайович вручив начальнику КУ „Терцентр” Володимиру Браїлку чотири ходунки, які потребуючі бердянці можуть узяти напрокат, при чому не на обмежений термін, аж до зникнення потреби у користуванні таким засобом. Юлія Дойнова подякувала усім небайдужим за їхню безкорисливу допомогу людям з особливими потребами. «Університетське Слово» Світлини прес-служби міської ради
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
7
Такий цікавий перший тиждень… К
орекційно-реабілітаційна практика майбутніх соціальних педагогів – студентів факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти на базі Бердянської ЗОШ №11 розпочалася активно та дуже цікаво. Якраз на початок практики у школі йшла підготовка до нового виду учнівського заходу: смарт-вечірки. Допомога практикантів виявилась дуже вчасною та радо прийнятою соціальним педагогом школи та педагогом-
організатором. Уже в перші дні майбутні студенти організували оформлення інформативних стендів, необхідних елементів для поділу учнів на команди, склали завдання для квесту та актового залу, де й проходив захід. Смарт-вечірка «Твій безпечний Інтернет» відбулася 2 березня, під час якої діти отримали достатній рівень
інформації про розумне користування веб-сторінками, ознайомились із позитивними та негативними сторонами всесвітньої мережі Інтернет, дізнались про можливі ризики, серед яких є віруси,
хакерство, кібербулінг та інше. Тренери, у ролі яких виступали практиканти та старшокласники з агіт-бригади школи, під керівництвом соціального педагога та педагогаорганізатора, підготували учням 6 станцій, на яких діти ознайомлювались з необхідною інформацією та виконували творчі завдання за 5 хвилин. Для того, щоб учні отримали досвід роботи у команді, розширили своє шкільне коло знайомств, спробували себе в різних ролях та для розвитку творчого потенціалу, учнів 5-7 класів розподілили на 12 команд за кольорами (див. світлини). …Учнівський захід такого плану у нашому місті на рівні школи проводився
вперше і викликав багато позитивних емоцій та вражень як в учнів так і в організаторів смарт-вечірки. Подачу актуальної інформації в розважальній
формі діти сприйняли дуже позитивно. У продовження квестів дітям продемонстрували постановки (мінісценки) агіт-бригади школи на тему безпечного Інтернету… Усім учасникам забезпечила позитивний та запальний настрій новостворена шкільна співоча група «One Way». Завершилась смартвечірка для учнів 5-7 класів жвавою шкільною дискотекою, звичайно, під наглядом вчителів, організаторів та тренерів. Практиканти отримали неоціненний досвід для власної майбутньої соціально-педагогічної діяльності і вважають, що смарт-вечірка є новою формою корисного дозвілля для підлітків і має великі шанси на подальше впровадження в усіх школах міста для
Ярмаркували в дев’ятнадцяте… К
оли розпочиналися університетські благодійні яр-
марки в вересні 2014 року, ніхто й подумати не міг, що війна дотепер триватиме, а благодійна «ярмаркова кількість» досягне до цифри 19… Проте знову й знову невтомна
професорка наша Софія Філоненко в черговий раз звітуватиме на сторінці в Facebook: «На 19-му Благодійному ярмарку в БДПУ ми зібрали 3 521 гривню на біноклі для 501 батальйону морських піхотинців. Щиро дякую всім, хто допоміг!»…
Й цього разу за досить символічну суму
продавалися найрізноманітніші книжки, журнали, прикраси, аудіокниги, іграшки, біжутерія… Допоки це триватиме? Хіба що Господь Бог знає…
«Університетське Слово» Світлини редакції та Лесі Сухомлин
різнобічного розвитку учнів. Перший тиждень практики майбутніх соціальних педагогів розпочався в активному творчому режимі. ЗОШ № 11 радо прийняла практикантів, одразу включила всіх в робочий процес та не побоялась розподілити між нами, студентами 4 курсу, відповідальні ролі в організації нового заходу. Вже складено план роботи на ще 2 тижні практики, і студентів очікує повноцінне професійне навантаження для засвоєння досвіду майбутньої соціально- педагогічної роботи в загальноосвітніх школах. Студенти 403 групи факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти БДПУ
№ 6 (117) 15 березня 2017 року
Завдячуючи кожному…
М
инулими вихідними університетські «нашоатлантівці» відвідували захисників на Маріупольському напряму. Завдяки допомозі небайдужих бердянців відвезли їм маскувальні сітки, «гідробар’єр», плівку, лопати, світлодіоди, мішки, миючі засоби, пральний порошок, шкарпетки, ковдри, светри, домашню консервацію, домашні компоти, заморожені кури, соняшникову олію, вершкове масло, солону рибу, питну воду, сухі борщі, яблука, пиріжки і багато чого іншого, так потрібного хлопцям на фронті. Також ми були в шпиталі, де завозили ліки на замовлення.
Розповідає кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музичного виховання, організатор поїздки Анетта Омельченко: «До вторгованих на нашому останньому Благодійному ярмарку грошей ми добавили ще 2000 гривень і закупили три біноклі воїнам на передову (2 – морським піхотинцям, 1 – 8 батальйону УДА). Я дуже хочу подякувати нашим, університетським, бердянцям, які
й далі не залишаються байдужими, пропонуючи свою таку необхідну допомогу! Окрема подяка жіночкам, які постійно, щодня приходять і плетуть маскувальні сітки! Цього разу наша поїздка відбулася завдяки Павлу Порохні та Сергію Неділі.
Байдужість – це головна риса, яка вбиває усе: і саму людину, і оточуючий її світ. Я дуже рада, що в моєму житті зустрілися люди, яким не байдужий світ, місто, де вони живуть. Ми дуже цінуємо вашу довіру і передаємо від хлопців із фронту велику «ПОДЯКУ». …Війна продовжується, гинуть десятки наших кращих синів, але за останню поїздку ми знову побачили справжніх воїнів, молодих хлопців, патріотів України, і поки вони там стоять і дають відсіч ворогу, ми маємо можливість щось святкувати, кудись їздити, з кимось гуляти… І ми повинні це пам’ятати і завдячувати їм за це. Низький уклін усім вам за вашу небайдужість. Приєднуйтеся до нас! НАШІ АТЛАНТИ
Флешмоб сильних – для красивих
Напередодні чистого, теплого свята 8 березня студенти та викладачі факультету фізичного виховання вирішили по-своєму зворушити університетське жіноцтво, організувавши чоловічий флешмоб багаторазового віджимання від землі на свіжому повітрі. 110 учасників (в основному студентів факультету) під музичний супровід продемонстрували 2200 віджимань!
Так і знайте, дівчата, що в нашому університеті зростає покоління сильних та мужніх, які готові в будь-яку хвилину захистити і вас, і рідну Батьківщину!
Учасників флешмобу вітали перший проректор БДПУ, професор Ольга Гуренко, голова комітету профспілки, депутат Бердянської міської ради Віталій Лола та декан факультету, професор Сергій Кушнірюк. «Університетське Слово» Світлини Павла Тєлькі (Студклуб
Засновник і видавець – Бердянський державний педагогічний університет Адреса редакції: 71118 Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Шмідта, 4 Сайт: http://us.bdpu.org Телефон: (061-53) 3-62-44 E-mail: univslovo@gmail.com Свідоцтво про державну реєстрацію – 33 № 1023-298-Р від 31.03.2011р. Головний редактор – Степан Герилів Верстка та дизайн, Інтернет-версія – Іван Коляка Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення затверджених до публікації текстів і не завжди поділяє позиції авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор. Обсяг 1 друк. арк. Наклад 1000 прим.