ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
http://us.bdpu.org
№ 4 (134) 23 лютого 2018 року
Виходить із 20 травня 2011 року
Смак професорської кави У
конференц-залі головного корпусу БДПУ 9 лютого о 14.00 відбулась перша зус-тріч професорів нашого університету з випускниками Бердянської СШ №16. Це – відкриття нового циклу зустрічей «До професорів – на каву», ініціатором яких став редактор газети БДПУ «Університетське Слово», журналіст Степан Герилів при активній підтримці університетського профкому (голова – депутат Бердянської міської ради Віталій Лола).
Наші професорки у Верховній Раді
стор. 3
Своєрідні «кавові п`ятницькі посиденьки» розпочала й провела проректор з науково-педагогічної роботи, кандидат філологічних наук, доцент — Вікторія Ліпич. Звернувшись до гостей зі словами: «в нас дуже затишна атмосфера, завдяки якій «по-домашньому» можна отримати професію та весело й творчо провести своє дозвілля», Вікторія Миколаївна представила найголовнішого університетського професора – ректора БДПУ Ігоря Богданова, який, в свою чергу, наголосив, що випускники знаходяться на дуже відповідальному етапі життя, й більшість із них вже зро-
била свій вибір: «Ми сьогодні не будемо намагатись пропонувати вам якісь історичні довідки, про це ви зможете прочитати будь де. Університет – це не тільки будівлі, це не тільки бібліотеки, коридори, аудиторії. Це, в першу чергу, самі студенти, для яких у нас створені всі умови для повноцінного навчання та відпочинку». Про це (та й багато про що інше) із гостями говорили професори БДПУ: перший проректор Ольга Гуренко, завідувач кафедри історії та філософії гуманітарно-економічного факультету, координатор міжнародної діяльності БДПУ Ігор Лиман, Олімпійський чемпіон, декан
У витоків комп’ютеризації…
стор. 4
факультету фізичного виховання Сергій Кушнірюк, професор кафедри української літератури та компаративістики факультету філології та соціальних комунікацій Ольга Харлан, декан факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти Лариса Казанцева, декан факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв Людмила Коваль, завідувач кафедри комп’ютерних технологій в управлінні та навчанні й інфор-
З ювілеєм вас, наш науковий метре!
стор. стор. 75
матики факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти Віталій Хоменко. Заступник директора школи №16 Ольга Коробова подякувала за можливість їхнім учням взяти участь у такому цікавому заході: «Це – честь для нас, це – щось нетрадиційне, цікаве та нове!».
(Закінчення на стор. 2)
Смачна п`ятниця
стор. стор. 78
2
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
(Початок на стор. 1) Ольга Олександрівна, в свою чергу, познайомила університетських профе-
сорів із своїми учнями, які вже встигли продемонструвати великі досягнення у навчанні, спорті та суспільному житті.
Наприклад, на рахунку Івана Варакіна неабиякі успіхи в спорті та знанні англійської мови. Єгор Паньков – чемпіон світу із карате, Аліна Негляд має сертифікат із англійської мови та
активна учасниця багатьох конкурсів, Тетяна Чиньонна – має перемоги в олімпіадах, переможниця в літературних та кон-
№ 4 (134) 23 лютого 2018 року
курсах із ораторського мистецтва, Ольга Півень – «золотий фонд» 16-ї школи, претендентка на золоту медаль… Редактор газети «Університетське Слово» Степан Герилів, даруючи гостям примірник ювілейного випуску видання, звичайно, не зміг не зацікавити із числа гостей – школярівюнпросівців здобуванням журналістського фаху саме в нашому університеті, а як регіональний директор американського Фонду ім. К. Ковшевич, уже зацікавив кожного з випускників, адже саме завдяки фонду студенти БДПУ не так уже й бояться словосполучення «контрактна основа», бо на сьогоднішній день уже більше сотні студентів університету отримали кошти від фонду як оплату за навчання. Вчитель інформатики (до речі, ще й студент БДПУ) Ярослав Шептій, зокрема, завважив, що подібний захід дуже добрий та цікавий, і це допомагає дітям зрозуміти, що в
університеті панує не зверхність його величності професора чи викладача, а товариська, по-
щирої бесіди гості – цьогорічні випускники Бердянської спеціалізованої школи №16.
домашньому тепла атмосфера творіння спеціаліста будьякого педагогічного (і не тільки) профілю. В цьому переконалися протягом майже двогодинної не тільки зустрічі, а й приємної,
Олена Забітчук, студенткажурналістка БДПУ Світлини автора та Дмитра Бакарджиєва (Студклуб)
3
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
Зворушлива благодійність студента БДПУ Миколи Нікіпелова Н
е один десяток зацікавлених брав участь чи просто слідкував на ФБ за Благодійним січневим аукціоном, лотом якого виступав біб
(номерок) капітана чоловічої збірної України з біатлону, призера етапів Кубка світу, призера Чемпіоната Європи, чемпіона зимової Універсіади Dmytro Pidruchnyi з естафетної гонки Олімпійських ігор 2014. http://www. biathlon.com. ua/results. php?id=1757 з автографами українських б і атл о н і с тів.
На номерку окрім Дмитра Підручного свої автографи залишили Олімпійські чемпіонки Олена Підгрушна, Віта Семеренко, Юлія Джима, Валя Семеренко, призери Чемпіонату світу, призери етапів Кубка Світу Андрій Дериземля, Сергій Семенов, Сергій Седнєв, призер Чемпіонатів Європи Артем Прима, призер етапів Кубка світу Наталя Бурдига. На початку аукціону його організатор – студент гуманітарно-економічного факультету БДПУ Микола Нікіпелов, на своїй сторінці у ФБ, зокрема зазначав: «Виручені з аукціону кошти будуть передані волонтерській організації Бердянська «Наші Атланти» для забезпечення українських військовослужбовців в зоні проведення
Благодійність в дії
бойових дій на Сході України необхідними речами. Я дуже вдячний Дмитру за такий сувенір, який він подарував мені після ОІ в Сочі. Тепер нехай цей спортивний атрибут приносить задоволення іншим біатлонним уболівальникам та допоможе захисникам нашої Батьківщини». 8 лютого Микола зустрівся з одним із засновників університетських «Наших
Атлантів» Степаном Герилівим й передав виручені від аукціону 2 700 гривень. Найближчим часом волонтери придбають на ці кошти найнеобхідніше для захисників, вручать хлопцям на передовій, про що згодом повідомлять Миколі. «Університетське Слово» Світлини редакції та Миколи Нікіпелова
Щоб перемога не забарилася…
ось, як ми й І обіцяли, за 2 400 грн. купили хлопцям на передову пральну машину (необхідність була дуже високою!) й відразу відвезли в зону АТО. Зворушенню солдат не було меж: раділи, дякували, проводжали нас із сльозами радості… На решту 300 грн. закупимо медикаменти й долучимо їх до чергового фронтового вантажу.
о-своєму вирішили відзначити День пам`яті Героїв Небесної Сотні студенти 1 та 2 курсів гуманітарно-економічного факультету БДПУ Влада Костюк, Вікторія Костюк, Аліна Нестеренко, Ілона Ягодкіна, Андрій Карпенко, Олексій Черемісін, Юлія Капустенко, Андрій Клименко та Катерина Марченко. Студенти разом із кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії та філософії Юрієм Федориком відправилися до університетських «нашоатлантівців» в`язати маскувальні сітки. Бо ж на фронті солдати так чекають нашої з вами допомоги! Розуміючи це, цьогоріч студенти з ГЕФ вже втретє роблять разом із волонтерами і воїнами на фронті й такий внесок у спільну Перемогу!
НАШІ АТЛАНТИ
НАШІ АТЛАНТИ
П
№ 4 (134) 23 лютого 2018 року
4
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
У витоків комп’ютеризації… М
и живемо в еру інформаційних технологій, розвиток яких забезпечує піднесення нашого суспільства. Україна сьогодні знаходиться на етапі розробки стратегії дій існування в інформаційному суспільстві. Науковці і викладачі Бердянського державного педагогічного університету також не знаходяться осторонь розвитку ІКТ. З цієї нагоди ми вирішили поспілкуватися з доцентом БДПУ, нині пенсіонером Анатолієм Дроботею, який був одним з перших, хто використовував комп’ютерні технології в процесі навчання. – Розкажіть, як починався Ваш кар’єрний шлях? – У дитинстві мене завжди цікавило розв’язання прикладних задач. Тому у 1957 році при конкурсі 15,6 чоловік на 1 місце, вступив на фізико-математичний факультет Сталінського державного педагогічного інституту (нині Донецький національний університет імені Василя Стуса). Якийсь час викладав математику в школі, потім відслужив в армії і почав працювати в Науково-дослідному інституті гірничої механіки та технічної кібер-
нетики в Обчислювальному центрі. Почалася робота на електронних обчислювальних машинах «Урал – 4» (за розмірами ця ЕОМ займала площу, більшу ніж конференц-зала головного корпусу БДПУ). Наприклад, використовуючи ЕОМ «Урал – 4», обчислення і запам’ятовування виразу (a+b)/c виглядало б так: 42 1024 4 – вибрати а 41 1200 4 – обчислити a+b 47 1204 4 – обчислити дріб (a+b)/c 56 1210 4 – запам’ятати результат d=(a+b)/c До моїх обов’язків в Лабораторії обчислювальної техніки входила розробка програм для виконання розрахункових робіт за завданнями різних замовників. При цьому використовувалися теоретичні знання з різноманітних галузей математики – від методів математичного аналізу, диференціальних та інтегральних рівнянь до теорії імовірності та математичної статистики. Накопичений досвід програмування та розв’язування задач надав можливість зібрати бібліотеку підпрограм найчастіше використовуваних обчислень, що на той час було суттє-
№ 34 (133) (134) 23 2 лютого лютого2018 2018року року
вим результатом з технології програмування. Крім того, можу зазначити, що вдалося навіть розробити методику локалізації збоїв ЕОМ, використовуючи свою програму. Це дозволило виявляти нестандартні збої, з якими не могла справитися тестова програма. Після того, як робота на ЕОМ була освоєна, виникло бажання займатися науковими дослідженнями в галузі кібернетики. Напрямок наукових робіт був досить «екзотичним» − «Самоорганізовні алгоритми прогнозування перцептронноподібної структури з евристичними критеріями». Керівники дисертаційного дослідження: завідувач відділом в Інституті кібернетики Національної академії наук України академік Олексій Івахненко та Микола Асташкін, доктор наук,
професор Донецького університету. Моделювання на об’єкті за розробленими алгоритмами займало 5-6 годин часу ЕОМ.
– Який був найбільш цікавий результат у математиці, отриманий Вами? – У розважальній математиці проблема розкладки доміно за однаковими квадратами чисел, задача французького математика, так звані «Квадрилі Люка». На фото наведено один з варіантів розкладки. Розкладка починається з встановлених позицій дублів доміно. Необхідно підібрати, як заповнити внутрішню частину форми. Розв’язання за допомогою логічних функцій дало існування 2-х різних розкладок, кожна з яких має 7! (7 факторіал) непринципових розміщень. Задача була відома впродовж півтори сотні років. А також нетривіальний результат – зниження порядку системи нормальних рівнянь у методі найменших квадратів при лінеаризації деякого класу функцій. – Чи були в Вашій практиці складні у розв’язанні задачі? – Були такі задачі, які заводили дослідників у «глухий кут». Наприклад, транспор-
тований газ у своєму складі має водяну компоненту, яка створює гідрати, схожі на кисіль. Щоб цього уникнути, вприскують краплі глі-
колю, який інтенсивно всмоктує гідрати. Обчислення кількості гідрату виконується за сумою ряду. Теоретично задача була розв’язана в 30- ті р.р. ХХ ст., але практичне обчислення об’єму стикалося із хитрою пасткою – сума стабілізувалася і розрахунки припиняли, та це не співпадало з експериментальними даними. Вихід був дуже простий – потрібно було додавати члени ряду до тих пір, поки напевне змін у величині суми уже не відбувалося. Співпадання виявилося абсолютним. Упродовж півсотні років ця пастка ловила експериментаторів. – Що було після закінчення аспірантури? – Після захисту дисертації в Харківському інституті радіоелектроники перейшов працювати до Інституту ПівденНДІГіпроГаз, найбільшого проектувальника в СРСР, мабуть, і в світі, і почав займатися проектуванням об’єктів газової промисловості. Усі газогони великого діаметру, в основному, проектувалися в цьому Інституті. Вийшов на рівень головного інженера проектів з розробки та використання систем автоматизованого проектування (САПР). У мої обов’язки входило складання програм та обчислення різних компонентів проекту, крім кошторисів: обробка матеріалів наземної, космічної та аеро-, фотозйомок; обв’язка та обчислення режимів роботи компресорних станцій, обчислення параметрів транспорту газу; систем захисту трубопроводів від корозії; характеристик раді-
(Закінчення на стор. 5)
5
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
(Початок на стор. 4) орелейних ліній; гідравлічних обчислень річок та теренів водозборів; автомобільних та супутніх доріг; сантехнічні обчислення тощо. Створення компонентів систем автоматизованого проектування та координування інформаційних потоків між спеціалістами різних галузей входило до компетенції аналітиків − так тоді називалася ця робота. Мав нагоду працювати зі спеціалістами щонайвищого класу СРСР. За весь час роботи лише один проектувальник радіорелейних ліній зв’язку подав повний алгоритм обчислень, а аналогічний рівень продемонструвала одна з докторанток нашого університету, яку я консультував з обробки матеріалів педагогічного експерименту. Вона представила на розгляд не кінцеві результати, а проект планування педагогічного експерименту з розробкою параметрів діяльності тих, хто навчається. Використання програм в проектуванні, крім забезпечення точності та скорочення термінів обчислень, щорічно збільшило обсяги проектних робіт. За рік накопичувалося за нововведеними програмами робіт на суму понад півмільйона рублів. Економія матеріальних ресурсів могла досягати значних величин. Так при проектуванні газопровода-колектора діаметром 1420 см. на півострові Ямал була впроваджена в експлуатацію програма пошуку оптимальних трас газопроводів, і склала більше 8 мільйонів рублів на відстані 125 км. Загальний кошторис цього газопровода-колектора склав понад 500 млн.
рублів. Окремо слід сказати декілька слів щодо програмного комплексу оптимізації трас. Була використана система описування місцевості за допомогою графів – сітки можливих напрямків прокладки труб. Така програмна система мала розгалужений набір сервісу, який схожий з сервісом сучасної системи Windows Microsoft. Природно, що замість іконок використовувались просто числові коди, за якими виконувались ті чи інші обчислювальні роботи. На світлинах представлено ділянку графу, на кожному ребрі графу вказувались види робіт і їх вартість, програма дозволяла обчислювати вартість фіксованої траси, ділянок траси або шукати оптимальну трасу на всьому графові. Крім того, можна було обчислювати об’єми фіксованих видів робіт. Використання специфіки теорії графів
та технології обробки інформації надавало можливість забезпечувати багатоваріантність проектування у стислих часових обмеженнях.
забезпечило створення технологічного процесу обробки інформації – всі допоміжні і підготовчі роботи не покладалися на проектувальника, а виконувалися спеціальними блоками в цій системі. Слід також відзначити, що така система організації вихідних даних дозволяла до підготовки даних залучати, яку завгодно кількість виконавців одночасно. Існування такого програмного забезпечення
перевезень Донбасу». Контактування зі студентами з Латинської Америки призвело до вивчення іспанської мови. І це далі спонукало до довготривалої роботи над математичними словниками, про що розкажу згодом.
– Ви до початку роботи в нашому університеті працювали увесь час в дослідницькому інституті? − Ні, перед роботою в БДПУ я викладав на кафедрі економічної кібернетики Донецького університету нашим й іноземним студентам з Африки, Арабських країн та країн Латинської Америки. Слід відзначити високий рівень випускників – з 38 студентів 10 отримали дипломи з відзнакою, понад 20 отримали рекомендації до аспірантури, а дипломні проекти були впроваджені на таких підприємствах як «Донбасенерго», «Донецький завод холодильників», «Управління пасажирських та управління грузових
– Розкажіть більше про Вашу роботу в БДПУ? − З 1985 року весь час працював на кафедрі математики Бер-
дянського державного педагогічного інституту, викладаючи інформатику та різні дисципліни вищої математики. У 1989 році провів перший підготовчий семінар. Були розглянуті принципи роботи електронних обчислювальних машин – розробка алгоритмів та їх зображення – алгоритмічні мови – робота на прикладних програмах. Потрібно зазначити, що досить складно було проводити семінар, адже вчителі не мали зовсім ніякого досвіду роботи на персональних комп’ютерах, а більшість шкіл їх взагалі не мала. Тому навчання велося «піша по-к омп’ютерном у » (сміється). Стогодинний семінар надав можливість підготуватися до такого значного моменту – першого року викладання інформатики в школах Бердянська та прилеглих районів. Хоча це ще був період СРСР і в інституті переважно викладали російською, але більшість вчителів були з сіл району, тому семінар проводив українською мовою. У подальшій роботі застосування комп’ютерної техніки керував підготовкою студентських дипломних робіт різної спеціалізації. Хочеться відзначити серед усіх робіт оригінальну програму генерування демонстраційних програм Слави Сиротенка. З її допомогою людина, яка
абсолютно не володіє програмуванням, розробляла комп’ютерну методичну підтримку уроків, наприклад, можна було створити демонстраційну програму поетапної обробки виготовлення певної металевої деталі чи з деревини. Найбільш значними розробками в царині студентських робіт під моїм керівництвом були праці студента Олександра Манжули з криптографії та аспіранта Стаса Кулика зі стеганографії. – А чим Ви займаєтесь поза основною роботою? − За останні роки закінчено роботу над укладанням та друком іспансько-українського, іспансько-російського та українсько-іспанського математичних словників обсягом понад 35 тис. термінів кожен. Аналогічних словників не існувало, тому була нагальна потреба уточнити деякі математичні терміни. Але не єдиною математикою живуть люди – на світлині можете побачити мене трофейним коропом! До речі, 21 лютого у Анатолія Дроботі День народження. Йому виповнюється 78 років. Вітаємо і зичимо Анатолію Іллічу міцного здоров’я та натхнення й успіху в усіх його справах! Кафедра соціальних комунікацій
№ 4 (134) 23 лютого 2018 року
6
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
Книга, пронизана любов’ю С
погади – це образи, відчуття і враження. Світлі спогади здатні зігріти, навіть, у холодну зимню пору. Тому сьогодні, 15 лютого 2018 року, в конференц-залі головного корпусу зібралися викладачі і студенти Бердянського державного педагогічного університету, щоб згадати творчий і життєвий шлях тих, хто творив і продовжує творити сучасну українську літературу і журналістику – у нашому виші відбулась презентація книги «Сторінками пам'яті. До альма-матер через 40 літ» (упорядники Степан Герилів та Михайло Зубик). Поринути у спогади про роки навчання на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка тоді талановитих юнаків і та дівчат, а сьогодні – успішних і відомих журналістів, письменників, політиків дозволила, як сказав один із упорядників, головний редактор газети «Університетське Слово» Степан Герилів, важка праця, що оформилась в книгу теплих вражень про роки студентського життя. Першою привітала Степана Гериліва доцент кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова: «Завдяки натхненній музі Степана Миколайовича, його ідеям, це видання побачило світ. Предметом особисто моєї гордості стало те, що над обкладинкою «чаклувала» студентка-журналістка 4 курсу Анна Волканова. Мені дуже приємно тримати в руках такий гарний екземпляр, особливо, створений талановитою дитиною, яка на-
вчалась в групі, де я була куратором на першому курсі. А інтерв’ю у Степана Миколайовича взяла ще одна наша журналістка-донечка Леся Сухомлин, яка нині працює редактором на ТРК «Рудана» в Кривому Розі. І принагідно, хочу подякувати всім, хто має стосунок до публікації книги, привітати своїх колег, рідну кафедру
нення до становлення України як незалежної держави». Привітати Степана Гериліва прийшла проректор з науково-педагогічної роботи, доцент Вікторія Ліпич: «Вітаю Степана Миколайовича з тим, що побачила світ ця книжка, за кожною сторінкою якої стоїть тривала, нелегка і клопітка праця. Мушу сказати про одного з
соціальних комунікацій із десятиріччям. Вітаю!». Книга складається з тематичних блоків: спогадів випускників ЛНУ імені Івана Франка про альма матер, фотографій з власних архівів і творчих доробків авторів. У книзі розкрита багатоплановість психології творчості, відтворено непрості долі авторів та показано, якою може бути справжня журналістика. Як слушно зазначила Юлія Мельнікова: «Зі сторінок видання виринають не просто життєписи, а історії про становлення цих людей як особистостей, професіоналів, це не лише книга про власні долі – створено широкий портрет доби, складного часу, коли панує комуністична буденщина, а серцях цих непересічних і талановитих молодих журналістів, письменників вже проростають ті зерна свободи, праг-
авторів, натхненника усієї роботи Степана Миколайовича, який у нас в університеті – генератор ідей, настільки енергійна, настільки сучасна людина, що ми не встигаємо відстежувати і опрацьовувати всі ті ідеї, які в нього виникають. Для наших шановних студентів – це приклад для наслідування, адже він – людина, яка залюблена у свій фах, у свою професію, самовіддано займається своєю справою, живе журналістикою». Професор кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Софія Філоненко: «Для мене ця книжка, має особливе значення, тому що в ній йдеться про журналістів. Для мене, в роздумах про фах журналіста, зринули такі думки, що нині ця професія є дуже суперечливою. І до неї звучать полярні оцінки, які звучать нині стосовно політиків. Ми
№ 4 (134) 23 лютого 2018 року
захоплюємося, з одного боку, владою, яка належить журналістам, потужністю їхніх ідей, але разом і з тим ми спостерігаємо день у день сумні приклади морального падіння журналістів, які не завжди дотримуються високих етичних стандартів… Але, коли я дивлюся на Степана Миколайовича, коли я спілкуюся з ним , я розумію, що це – саме той журналіст, який реабілітує в моїх очах цю професію. Це – людина, яка не тільки нею живе, але яка насичує кожне своє писання внутрішнім світом і теплом, і це тепло дуже відчувається на сторінках цієї книги». Значну частину книги присвячено спогадам про викладачів університету, які дали путівку в життя майбутнім «акулам пера». Не дарма у назві книги читаємо: «Випускники… про мрії та сподівання, про долі і вдячність»… Потім слово взяла завідувач кафедри української літератури та компаративістики, професор Ольга Новик. Вона зазначила, що книга дарує дуже світлі, приємні відчуття. Вона – про спогади, про пам’ять. «А без пам’яті, ми би всі стали манкуртами, бо ми не знатимемо нашого роду, звідки ми і для чого ми на цій землі. Якщо людина втрачає пам'ять – це найстрашніше, адже вона губиться в цьому світі. А цю книгу створили люди, які не загубилися, не втратили відчуття свого «я» і єднання з коріннями духовності» – зауважила Ольга Новик. Професор кафедри української літератури та компаративістики Ольга Харлан нагадала присутнім в аудито-
рії про складні часи, в які жили автори книги: «Яскраво і, в той же час, сильно розкрита повсякденність студентства 1972-77 років... Доцент кафедри соціальних комунікацій Людмила Кондакова подякувала упорядникам і поділилася особистими думками про книгу: «Вона вразила мене тим, що люди, які в ній описані – це моє покоління, адже в 2016 році мій випуск Київського національного університету імені Тараса Шевченка святкував 35 років, але такої книги ми не написали і не видали, а це значить, що в нас не було Степана Гериліва, ініціатора і подвижника, не було такої творчої людини. Наше покоління, може і має долю нелегку, але в той же час щасливу». Також Людмила Кондакова побажала подальшого натхнення авторам, а також – випустити ще одну книгу до 50 річниці випуску. Завідувач кафедри соціальних комунікацій, доцент Анастасія Носко наголосила на тому, що дуже приємно, коли люди обирають фах «журналістика» за покликанням і закликала студентів рівнятися і наслідувати Степана Гериліва, прочитати книгу «Сторінками пам’яті. До альма-матер через 40 літ» і вчитися у справжніх професіоналів, адже для студентів – це справжній посібник. Так само книга є цінним джерелом для історії журналістики, адже вона розкриває історії людей, які творили і працювали в Україні, майстрів своєї справи... Ксенія Лукач, старший викладач кафедри соціальних комунікацій Світлина Юлії Барно
7
ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ!
З ювілеєм вас, наш науковий метре! В
ідзначив 80-річний ювілей талановитий вчений і педагог Володимир Пилипович Котляр – кандидат педагогічних наук, професор Бердянського державного педагогічного університету. 60 років свого життя віддав Володимир Пилипович освітянській ниві. Після закінчення у 1960 році факультету підготовки вчителів початкових класів Глухівського педагогічного інституту, як кращий випускник, він був направлений на роботу до Запорізького державного педагогічного інституту. Становлення Володимира Пилиповича, як науковця, відбулося у НДІ дошкільного виховання АПН СРСР (м. Москва), де він успішно захистив кандидатську дисертацію на тему “Формування чуття ритму в образотворчій діяльності дітей дошкільного віку”. Спілкування з корифеями дошкільної психології та педагогіки О. В. Запорожцем, Л. А. Венгером, О. М. Леонтьєвим, В. В. Давидовим, Т. С. Комаровою та іншими остаточно сформувало коло його наукових інтересів. Працюючи у Запорізькому державному педагогічному інституті, а з 1985 року в
Бердянському державному педагогічному університеті, він майже 25 років обіймав посаду завідуючого кафедри дошкільної педагогіки та 12 років керував кафедрою соціальної педагогіки. Володимир Пилипович став одним із тих, хто стояв біля витоків створення сучасних методик навчання та виховання дітей дошкільного віку, створення системи професійної підготовки кадрів для дошкільної освіти та соціальної педагогіки. Вагомими є наукові здобутки Володимира Пилиповича Котляра. Опубліковано понад 120 праць як в Україні, так і за її межами (Росія, Італія, Німеччина та ін.) Він є автором монографій, навчальних та методичних посібників, наукових статей серед яких відомими є “Генезис сенсорних способностей”, “Изобразительная деятельность дошкольников”, “Основи образотворчого мистецтва і методика художнього виховання дітей”. Особливе місце в науковому доробку Володимира Пилиповича посідають публікації з навчання дітей дошкільного віку малювання. Читачі науково-методичного журналу МОН Укра-
їни “Дошкільне виховання” пам’ятають серію статей, у яких висвітлювалась авторська методика для різних вікових груп закладів дошкільної освіти. Під керівництвом професора Котляра захищено 3 кандидатські дисертації. Він продовжує плідну роботу по підготовці молодих науковців. Особистість Володимира Пилиповича Котляра – це не лише високий професіоналізм, вражаюча ерудиція і компетентність, це ще й простота у спілкуванні, доброзичливість, щирість та інші чудові людські якості. Професор Володимир Котляр – авторитетний учений, талановитий педагог, людина неспокійної вдачі. 80 років для вченого – це вік долання нових вершин в ім’я розквіту освіти в Україні.
Колектив викладачів, співробітників та студентів факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти щиро вітає професора Володимира Пилиповича Котляра зі славним ювілеєм, бажаючи йому доброго здоров’я, благополуччя, подальших успіхів, талановитих учнів і послідовників і творчої наснаги у Вашій благородній справі. Віримо, що Ваше покликання творити добро, розвивати вітчизняну науку сприятиме процвітанню нашої держави і Бердянського державного педагогічного університету. Хай мудрість та мир завжди супроводжують Ваше життя, а щастя та любов ніколи не залишають Вашу родину!
місце – Дар’я Сластьонова (2 курс, ФФСК), Ярослава Лаптєва (2 курс, ФФМКТО), Ірина Петренко (2 курс, ФППОМ). Вітаємо призерів та учасників олімпіади й бажаємо в подальшому досягати нових наукових звершень, працювати над підвищенням іміджу
педагогічної професії; зберігати й розвивати кращі традиції рідної альма-матер.
Колектив ФДССО БДПУ Світлина з архіву факультету
Переможців визначено! В
икладачі кафедри педагогіки 20 лютого ц. р. організували й провели І тур Всеукраїнської олімпіади з навчальної дисципліни «Педагогіка». Заздалегідь підготовлені завдання мали на меті своєчасне виявлення педагогічно обдарованої молоді; розвитку та реалізації її професійних здібностей; стимулювання творчих пошуків. У І турі брали участь студенти 2-их та 3-іх курсів з п’яти факультетів: психолого-педагогічної освіти та мистецтв, фізичного виховання, філології та соціальних комунікацій, гуманітарноекономічного; фізико-мате-
матичної, комп’ютерної та технологічної освіти. Учасникам олімпіади було запропоновано виконати тести різного рівня складності, що дозволило виявити їхні знання з усіх розділів педагогіки, уміння оперувати термінологічним апаратом, критично аналізувати сучасні тенденції в освіті, творчо розв’язувати педагогічні ситуації. За підсумками І етапу Всеукраїнської олімпіади з навчальної дисципліни «Педагогіка» ІІ місце посіли: Володимир Татарін, Крістіна Крива (2 курс, ФФСК), Лоліта Богуш (2 курс, ФФМКТО); ІІІ
«Університетське Слово» (за матеріалами кафедри)
№ 4 (134) 23 лютого 2018 року
Смачна п`ятниця М
инула п`ятниця для студентів, викладачів та співробітників БДПУ стала не тільки доброю (кінець тижня!), цікавою, а й досить таки смачненькою. Бо в фойє головного корпусу на перервах лунали українські пісні, розповіді про історію виникнення та головні традиції нашої Масляної. А перерву між першою та другою змінами «підсолодили» кілька сотень млинців від профспілкового комітету (голова – депутат міської ради, доцент БПУ Віталій Лола). Усі охочі з радістю ласували сві-
женькими млинцями з сиром, м`ясом та грибами… Голова Студради БДПУ Дмитро Кіосов оголосив результати конкурсу на кращу фотографію до Дня св. Валентина й вручив два квитки на театральну виставу від міського Палацу культури ім. Т. Г. Шевченка переможницям – студенткам факультету фізичного виховання Єлизаветі Шутовій та Катерині Волощук. «Університетське Слово» Світлини Дмитра Бакарджиєва
Млинці від декана У
кожному трудовому колективі є свої неписані закони, традиції, приємні моменти спілкування. Все, звичайно, в першу чергу, залежить від керівника, начальника… Свято Стрітення Господнього вирішив по-своєму відзначити декан факультету фізичного виховання, професор Сергій Кушнірюк, запросивши під час обідньої перерви своїх підопічних на свіженькі млинці. Викладачі
та співробітники кафедр факультету, смакуючи гостинцями від декана, щиро дякували керівникові за увагу та приємне спілкування. … Цілком випадково й ми приєдналися до частувань…
«Університетське Слово» Світлина Дмитра Бакарджиєва (Студклуб)
Засновник і видавець – Бердянський державний педагогічний університет Адреса редакції: 71118 Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Шмідта, 4 Сайт: http://us.bdpu.org Телефон: (061-53) 3-62-44 E-mail: univslovo@gmail.com Свідоцтво про державну реєстрацію – 33 № 1023-298-Р від 31.03.2011р. Головний редактор – Степан Герилів Верстка та дизайн, Інтернет-версія – Анна Волканова Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення затверджених до публікації текстів і не завжди поділяє позиції авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор. Обсяг 1 друк. арк. Наклад 1000 прим.