Благодаті повна. Жінки і життя в повноті by Oksana Osadchuk

Джанет С. Бенковік

Благодаті повна Жінки і життя в повноті

Івано-Франківськ Видавництво «Апостол» 2019

УДК 27-29:159.923.32-055.2 Б 46 Перекладено за виданням: Johnnette S. Benkovic «Full of Grace. Women and the Abundant Life». Дозволяється друкувати: Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський, УГКЦ † Кир Володимир (Війтишин) 21.12.2017 р. Б.

Богословський редактор та архієпархіальний цензор Переклад з англійської Літературний редактор Коректор Дизайн та верстка Б 46

Imprimatur † Мечислав Мокшицький Архієпископ Митрополит Львівський №228/VN-36/18, Львів, 29.05.2018 кс. Юзеф Павлічек, Генеральний Вікарій о. Казимір Гавлюк, Нотаріус Курії о. Олег Саламон, Цензор о. Володимир Містерман Оксана Осадчук Алла Іскра Любов Пена Оксана Микицей

Джанет С. Бенковік. Благодаті повна. Жінки і життя в повноті. — Івано-Франківськ: Видавництво «Апостол», 2019. — 196 c. ISBN 978-617-7134-59-5 Яке покликання жінки у світі? Що означає бути «сповненою євангельським духом»? У книзі «Благодаті повна» знайдете відповіді на ці та інші запитання. Коли кажемо Богові «так», як колись сказала Марія, коли приймаємо Ісуса в своє серце, стаємо здатними чути волю Божу і виконувати її, можемо нести Ісуса іншим, сповнити власну місію у житті. У восьми розділах книжки ви зможете прочитати та роздумати не лише над темами жіночності, місії жінки, а й над такими важливими для кожного християнина темами, як молитва, Євхаристія, мудрість, послух тощо. Власні думки авторка підтверджує цитатами з енциклік, різних праць авторитетних християн та словами святих. Сподіваємося, що це видання окреслить для вас, жінки, шлях, що наповнює духовною силою, якої потребує кожна, щоб втілити в життя особливе покликання і дар як жінки. УДК 27-29:159.923.32-055.2 Усі права застережено. Без письмового дозволу видавця жодна частина тексту не може розповсюджуватися чи тиражуватися у будь-якому вигляді; це стосується також фотокопіювання, запису на цифрові носії та розміщення в інформаційних системах пошуку.

ISBN 978-617-7134-59-5

Зміст 1. Особливе покликання і дар жінки

2. Молитва — сила життя в повноті

3. Хвала і подяка, прохання і покаяння — симфонія життя в повноті

4. Послух: сила для життя в повноті

5. Мудрість: візія життя в повноті

6. Євхаристія — серце життя в повноті

| 117

7. Воскресіння — стати новою для життя в повноті

| 143

8. Сповнення місії: прийняти життя в повноті

| 165

Розділ I

Особливе покликання і дар жінки Покликані Богом

она була покірною слугинею, молодою літами, але мудрою в Бога. Її юні роки були сповнені молитвою, передчуттям і вірним дотримання законів Мойсея. Марія (чи Міріам, як звучить її ім’я єврейською), знала, що Месія має прийти. Хоча час Його приходу був таємницею, вона терпеливо з вірою чекала на Нього, виконуючи звичні обов’язки її стану і палко бажала, аби справдилися слова пророка. У ці сповнені надією й очікуванням дні, коли Марія пішла на молитву, прославляючи Бога і клопочучись довіреними їй справами, вона не могла навіть уявити, що буде наскільки вагомо фігурувати в здійсненні месіанського пророцтва. Без її відома завдяки дарові відкупительної ласки через її «так» Богові відчинилися Небесні ворота. Напевне, це був один зі звичайних днів, саме той день, коли настала повнота часу. Можливо, тоді ринув з небес дощ, нагадуючи смужки сірих стрічок. А, можливо, нестерпно світило пекуче сонце, яке проникало в холодні закапелки серця людства. Посеред цього звичного життя Небесний блиск освітив земне небо і перед нею постало ангельське створіння. 5

Розділ I

Благодаті повна «Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина, й даси йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки, й царюванню його не буде кінця. Дух Святий зійде на тебе, й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий» (Лк.1:31 – 33, 35).

тож ця покірна жінка-дитина дізналася, що з усієї вічності вона є тією єдиною, вибраною Богом, щоб принести відкуплення світові. Отці ранньої Церкви говорять, що все Небо затамувало подих, очікуючи на її відповідь, бо спасіння світу залежало від неї. І з якою вдячністю та полегшенням зітхнуло Небо, коли Діва Марія сказала: «Ось я Господня слугиня: нехай зі мною станеться по твоєму слову» (Лк. 1:38). Її «так», проголошене в покірному підпорядкуванні волі Отця, дозволило відкупительній благодаті увійти в світ і змінити долю людства.

Покликана Богом принести спасіння світові Відомо, що в хвилину Благовіщення Пречиста Діва Марія отримала доручення в унікальний спосіб привести Ісуса у світ. Вона повинна була стати досконалим каналом найбільшого Божого Дару. Ось чому ми шануємо її понад усіх святих, бо Бог наділив цією винятковою і святою честю лише Марію. І в певному значенні, Бог поширює покликання, яке Він доручив Марії, на кожного з нас: чи принесеш Мого Сина у світ? Чи будеш носити Його в лоні свого серця так, як Марія носила Його в лоні свого тіла? Чи породиш Його в житті інших, щоб усі могли досвідчити благодать відкуплення і вічного життя? Як і Богородиця, ти і я маємо вибір. Можемо сказати «так» на Боже прохання або ж можемо сказати «ні». Наша відповідь, так само, як і відповідь Марії, має наслідки у вічності — як у нашому житті, так і в житті інших. Якщо скажемо «так», як зробила Марія, Бог наділить нас силою Свого Святого Духа і ми також будемо на6

Особливе покликання і дар жінки повнені життям Ісуса Христа. Як Марія, ми станемо каналом благодаті, через який Божа любов увійде у світ. І через те, що духовні потреби сьогодення такі великі, усе Небо затамувало подих, очікуючи на нашу відповідь.

Марія, наша Мати благодаті Через те, що Марія була жінкою, вибраною з усіх часів, щоб народити Його Сина, Ісуса Христа, вона відіграла визначну роль у відкупленні людського роду. Її роль в історії спасіння розпочалася із зачаття Ісуса і триває повік. Отці Другого Ватиканського собору говорять нам: «… в окремішній зовсім спосіб співпрацювала вона (Марія) в ділі Спасителя послухом, вірою, надією та палкою любов’ю, щоб відновити надприродне життя душ. Тому по благодаті вона є нашою матір’ю» 1. Як Марія народила Ісуса Христа через своє лоно, так само вона й далі приносить духовне життя Божому народові через своє Непорочне Серце. Вона є «Матір’ю благодаті» для Божих дітей. Сьогодні одним зі способів, у який ми побачили Пречисту Діву Марію, що приносить духовне життя Божому народові, є її появи, про які чуємо в усьому світі. Хоча більшість із них є під наглядом Католицької Церкви, деякі вже отримали повне визнання. У багатьох цих появах Марія говорить нам про наше життя в Бозі, навчає нас, як жити Богоцентричним життям, і надихає нас продовжувати йти праведним шляхом. В інших випадках Пречиста Мати або мовчить, або плаче, або ж молиться. В усіх випадках вона приходить як Мати, яка прагне дати духовне життя своїм дітям, ведучи їх до свого Сина, Ісуса Христа, Спасителя світу. Кількість цих появ свідчить про те, наскільки в духовному плані втраченими є часи, у які ми живемо. Яким же зіпсованим є світ, якщо Бог посилає Матір Свого Сина по всій земній кулі як дороговказ, який вказує нам правдиву дорогу. Як сильно Він мусить нас любити! Через те, що Марія вказує нам на Свого Сина, її появи в особливий спосіб виливають милосердя, попереджаючи, що саме зараз час прийняти благодать відкуплення. І тому що вона є 1

Документи Другого Ватиканського Собору, Lumen Gentium, п. 61.

Розділ I

жінкою і матір’ю, прихід Марії наводить на думку, що в ці дні жінки, які наслідують її приклад, приєднаються до неї в роздаванні Божого милосердя Його дітям, ведучи їх до того Єдиного, хто є Спасінням, — Ісуса Христа.

Час для жінки — зараз

тці Другого Ватиканського собору у своєму кінцевому посланні висловили нагальне прохання до жінок прийняти Божий заклик: «Надходить година, більше того — година ця вже надійшла, коли покликання жінки виявляється на повну силу; година, коли жінка здобуває в суспільстві вплив, розвиток, владу, яких досі вона ще ніколи не досягала. Тому в хвилину, коли людство переживає таку глибоку переміну, жінки, сповнені євангельським духом, можуть надати людству велику допомогу, щоб воно не занепало» 2. Цей заклик отців Собору породжує три запитання: 1. Яке покликання жінки? 2. Яким має бути вплив жіночого покликання у світі? 3. Що означає бути сповненою євангельським духом? Пошук відповідей на ці запитання покаже нам, як жінки, які в особливий спосіб наділені Богом благодаттю, повинні зустрічати виклики сьогоднішнього світу, щоб «надати людству велику допомогу, щоб воно не занепало».

Яке покликання жінки? Бог створив жінку в унікальний спосіб, щоб вона взяла участь у Його найсувереннішому акті — народженні життя. 2

Кінцеві промови, Другий Ватиканський собор, «До жінок», прочитані Леоном кардиналом Дювела з Алжиру, асистував Джуліус кардинал Доепфнер з Мюнхена, Німеччина, та Рауль кардинал Сільва з Сантьяго, Чилі, 8 грудня 1965 року.

Розділ V

Мудрість: візія життя в повноті Мудрість день за днем

уховне життя є співпрацею між Богом і людиною. Зі Своєї до нас любові Бог дає нам благодать жити Його святою волею. Й у відповідь на цю любов ми приймаємо і діємо згідно з цією благодаттю. Те, наскільки ми відповідаємо на Божу ініціативу благодаті, є мірою того, який поступ ми робимо в духовному житті. Коли зростаємо у святості, то починаємо певним чином пізнавати Бога, завдяки чому можемо розуміти Його та Його дію в нашому житті й у світі навколо нас. Бачення світу і нашого місця в ньому крізь призму цього пізнання є виявом мудрості, даром Святого Духа. Мудрість є «знанням, не вивченим із книг, але даним Богом, Який просвічує і наповнює наш розум і серце, волю і розуміння Своєю любов’ю. Завдяки цьому світлу християнин має більш глибше і радісне пізнання Бога та Його таємниць» (Фернандез). Мудрість є плодом любові — Божої любові до нас, яку ми приймаємо у відповідь і самі на неї відповідаємо. Як ми говорили в попередньому розділі, ми відповідаємо на Божу любов послухом Його визначеній волі. Cпочатку наш послух Божій визначеній волі може бути мотивованим почуттям обов’язку чи страху. Але коли зростаємо у святості, спонука нашого 87

Розділ V

послуху змінюється: якщо раніше це була вимушеність, то тепер це любов, бажання задовольнити Улюбленого. Через цей порух серця відкриваємося на отримання дару мудрості, а коли й далі вірно слухаємо волі Божої, зростає наша перспектива мати святе життя. Очі нашої душі, колись затьмарені катарактою гріха, свавілля і жадоби до особистих володінь, багатства чи почестей, тепер здатні бачити події й обставини щоденного життя, які вони є насправді. Коли Божественне життя замешкує в нас, тоді ми бачимо світ з Божої перспективи і розуміємо, що все в житті наповнене надприродною цінністю. Ми бачимо, що срібні та золоті нитки Божої благодаті виплітають тканину нашого життя і килим світу, і всяке творіння світиться Його святою присутністю. Словом, наше бачення світу змінюється з суто чуттєвої чи природної точки зору, зосередженої на собі, на ту, яка збагачена знанням і розумінням Бога та ґрунтується на Божій любові. Це «інтимне й радісне знання Бога і Його таємниць», яке ми називаємо мудрістю, виникає з підпорядкування волі Бога з любові.

Мудрість у неспокійний час Мудрість — здатність бачити руку Божу в дії і в усіх обставинах — перемінює наш погляд на майбутнє. Через дар мудрості можемо радіти посеред випробувань, бути розсудливими в радості, бути ревними посеред мирського, бо в нас влито розуміння і знання Бога. Це дає нам переваги в оцінюванні всіх подій та ситуацій та породжує життя, на яке впливають добрі судження і здорові рішення. «Дар мудрості… робить душу здатною засмакувати доброту Божу, побачити її в усіх подіях, навіть у найболючіших, оскільки Бог допускає зло лише задля більшого добра… Дар мудрості таким чином змушує нас судити про все з огляду на Бога… Він нагадує нам, що все, що блистить, не є золотом, а навпаки, дива благодаті повинні перебувати під найпокірнішою зовнішністю» 34. 34

Garrigou-Lagrange, O.P. «The Three Ages of the Interior Life», vol. 2, p. 232.

Мудрість: візія життя в повноті Бог прагне, щоб Його діти почали бачити все створіння, світ та події в ньому, їхнє особисте життя, обставини й ситуації з Його точки зору. Лише через таке бачення життя ми насправді зможемо пережити повноту Божої любові до нас і Його незмінну присутність у всьому й через усе. Однак коли боремося з проблемами, випробуваннями, стражданнями і душевним болем, наше бачення може затьмаритись і воля Божа може стати невиразною. У такі моменти ці срібні та золоті нитки Божої благодаті стають тьмяними й позбавленими життя. Насправді в нас виникають сумніви в тому, чи Бог узагалі присутній, бо обставини свідчать про Його відсутність: розбрат, а не мир; зрада, а не підтримка; відкинення, а не любов. Але навіть коли наше життя руйнується, Божа благодать з нами. Його мудрість завжди доступна для нас. Усе, що нам потрібно робити, це співпрацювати з Божою благодаттю через послух. Саме в такі моменти Бог просить нас підпорядкуватися Його волі вподобання, яку іноді називають Його волею допуску.

Божа воля вподобання Божа воля вподобання є «головним принципом, який керує всім з мудрістю, спрямовуючи хід подій таким чином, щоб усі вони співпрацювали для Його слави і спасіння людей» 35. У хвилини випробувань і знеохочення ми співпрацюємо з Божою волею вподобання, вкладаючи в конкретну обставину чи ситуацію цілковиту певність, що наш Бог любить нас і що будь-яка подія, яку Він допускає в нашому житті, є для нашого найбільшого добра й освячення. Таким чином, ми приймаємо Божу волю допуску. Це прийняття «ґрунтується на тому, що нічого не стається без Божого наказу чи допуску, і що Бог як безкінечно Досконалий і безкінечно Добрий не може бажати чи допускати будь-чого, що не було б для добра душ, які Він створив, хоча це не завжди є очевидним для наших очей» 36. Підпорядкування Божій волі вподобання виводить на поверхню все, чого ми навчилися про довіру, 35 36

Адольф Танквеєр «Духовне життя». Адольф Танквері «Духовне життя».

Розділ VII

Одного ранку на автобусній зупинці Тіна зустріла жінку зі своєї парафії, яка розповіла, що незабаром будуть реколекції, і запропонувала їй прийти. Тіна розуміла, що далі так не може тривати, тому прийняла запрошення, оскільки дуже хотіла впорядкувати своє життя.

Визначити рани нашого серця

скільки ми живемо в грішному світі, проти кожного з нас хтось згрішив. Не в усіх це були сексуальні домагання чи почуття небажаності для батьків, але кожного якимось чином було зранено. Ненависні коментарі, упереджені зауваження, втрата когось близького, зрада друга чи чоловіка, любов без взаємності — ранили й жалили серце, наче бритва. Коли початковий біль ущухає, ми найчастіше характеризуємо такий досвід словами «таке життя» і далі займаємося своїми справами. Однак певні образи глибоко ріжуть і мають довготривалий вплив на нас. Наша пам’ять зберігає цей біль — іноді у свідомості, іноді в підсвідомості — і як вірус безперешкодно проходить по всьому тілу, так пам’ять починає породжувати потворні симптоми в нашому житті. Так само було і з Тіною. Хоча Тіна прийшла на реколекції, усвідомлюючи, що їй необхідно владнати своє життя, вона не знала, що було коренем її теперішніх обставин. Наприклад, вона перекладала провину за свою подружню невірність на працеголічну натуру чоловіка, що спричиняло її самотність.

П’ять питань, які допоможуть визначити джерело ваших ран Я виявила, що ці п’ять питань можуть ефективно виявити те, що потребує зцілення як у моєму житті, так і в житті інших. Одна чи більше ствердних відповідей можуть вказати на потребу внутрішнього зцілення. Можна сказати, що це можливі симптоми «духовного вірусу». 146

Воскресіння: стати новою для життя в повноті 1. Чи повторюю один і той самий гріх знову і знову? Тіна, наприклад, постійно сповідалася з невірності. Однак у її шлюбі були речі, в яких напевно слід було розібратися, адже вона знала, що любить свого чоловіка. Тоді що спричиняло її невірність? Це було питання, яке вона мала дослідити. 2. Чи є якийсь нездоровий спосіб поведінки чи спосіб мислення, який повторюється в моєму житті? Чи ви колись говорите щось на зразок: • «Ніхто не любить мене»; • «Я захищаюся щоразу, коли до мене звертається хтось із керівництва»; • «Я йду … (в магазин, у кіно чи ще кудись, в улюблене місце втечі) щоразу, коли маю прийняти якесь рішення». Коли бачимо, що наші фізичні й розумові реакції залишаються постійними у схожих ситуаціях, і коли ці реакції нездорові, це може стати сигналом про глибоко закорінену проблему. 3. Чи я надмірно реагую (як зовнішньо, так і внутрішньо) в певних ситуаціях? Якщо ваша реакція на якусь ситуацію є сильнішою, аніж у інших людей, потрібно підняти червоний прапор. Можемо запитати себе: «Що провокує таку сильну реакцію? Які спогади чи події мого життя породжують цю емоцію?» Щодо Тіни, то щоразу коли чоловік усміхався до неї в певній ситуації, це нагадувало їй вираз обличчя двоюрідного брата, який домагався її. Серце починало прискорено битися, всередині піднімався гнів, і вона накидалася на свого здивованого чоловіка. 4. Чи я завжди відчуваю хмару над своєю головою — хмару страху чи неспокою, безнадійної печалі, депресії і напруги? Чи часто почуваюся так, наче ніщо не може зробити мене щасливою? Якщо це не хімічні чи медичні причини, які можуть спричиняти такі емоції (а це повинно бути встановлено клінічно), тоді часто коренем таких симптомів є рана нашого серця. 147

РЕ ЛІГІЙНЕ ВИДАННЯ

Джанет С. Бенковік

Благодаті повна Жінки і життя в повноті

Богословський редактор та архієпархіальний цензор о. Володимир Містерман Переклад з англійської Оксана Осадчук Літературний редактор Алла Іскра Коректор Любов Пена Дизайн та верстка Оксана Микицей

Замовляйте книги за тел.: 096 6001122 099 5331122 www.apostol.if.ua e-mail: apostolshop@gmail.com а/с 71, м. Івано-Франківськ-2, 76002

Підписано до друку 15.03.2019 Гарнітура «Cambria». Друк офсетний.

Видавництво «Апостол», 76018 вул. Паркова 4/31, м. Івано-Франківськ. Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 4467 від 15.01.2013.