Volodymyr Makarenko
PA I N T I N G S
Volodymyr Makarenko
PA I N T I N G S
Володимир Макаренко
МА ЛЯРС ТВО ДНІПРОПЕТРОВСЬК DNIPROPETROVSK Т А Л Л І Н Н T A L L I N N П А Р И Ж P A R I S Н Ь Ю - Й О Р К N E W Y O R K К И Ї В 2 0 1 4 K Y I V 2 0 1 4
Paintings copyright © 2010 by Volodymyr Makarenko. All rights reserved. Photographs copyright © 2010 by Alexander Demko. Orphism Mosaic Paintings by Vladimir Makarenko by Jean-Claude Marcade, France. Copyright © 2010 by Jean-Claude Marcade. All rights reserved. Kozak Makar by Vita Susak, Ukraine. Copyright © 2010 artfira.com. All rights reserved. For the love of freedom: the early work of Volodymyr Makarenko by Daria Darewych, Ph.D. Canada. Copyright © 2010 by Daria Darewych. All rights reserved. My Conversations with Volodymyr Makarenko by Alexander Demko, USA. Copyright © 2010 by Alexander Demko. All rights reserved. © 2014 Artfira Gallery, LLC www.artfira.com All rights reserved. No part of this catalogue may be reproduced in any form by any electronic of mechanical means (including photocopying, recording, or information storage or retrieval) without permission in writing from the publisher. ISBN: 978-0-615-19429-6 180 pages, in English, Ukrainian and Russian
TABLE OF CONTENTS Daria Darewych Vita Susak Jean-Claude Marcade Alexander Demko Early works Metaphysical watercolors My Ukraine Kozak Mamai Pear and Apple My Childhood Motherhood Now and Then Hommage White painting Portraits Still Life Grace Architectural Grace Nu allonge Ceramics and stones Biography, bibliography and posters
Дарина Даревич Віта Сусак Жан-Клод Маркаде Олександр Демко Молоді роки Метафізична аквареля Моя Україна Козак Мамай Груша та Яблуко Дитинство моє Материнство Тоді і тепер Hommage Білий Період Портрети Натюрморт Грація Архітектурна грація Натурниця Кераміка Біографія, бібліографія та афіші
8 18 22 24 26 38 58 72 77 81 91 98 118 134 140 148 156 162 168 174 178
Daria Darewych, Ph.D.
FOR THE LOVE OF FREEDOM: THE EARLY WORK OF VOLODYMYR MAKARENKO Volodymyr Makarenko, known as “Makar”, is a remarkable and fascinating artist with an international reputation. His paintings are usually complex, but harmonious compositions full of surprises and meticulously textured surfaces. Some of his works are visual texts that have multiple readings and possible interpretations. Makarenko first gained recognition in the 1970s as a young non-conformist artist when he was still living in the USSR. He was born during the turbulent years of the Second World War in 1943 in the village of Verkhovtsi in Soviet Ukraine. His father was a railway engineer and his mother taught primary school. However, he grew up in the village of Nova-Pushkarivka. When he was five years old his parents separated and two years later his mother moved to Dnipropetrovske where Makarenko later attended the local Art School. His search for creative freedom began when he was a student at the Art School in Dnipropetrovske and was introduced by Yakiv Kalashnyk, one of his teachers, to art not sanctioned by the official Communist Party doctrine of Socialist Realism. Problems ensued when he submitted an oil painting, U holubomu kraiu (In the Pale Blue Land), to a juried exhibition. The painting portrayed women picking cabbages, but was painted in a restricted palette of blues with ochre and sienna highlights. Makarenko was accused of formalist tendencies and threatened with expulsion, but managed to survive because some of his teachers came to his defence. He graduated in 1963 and was encouraged to apply to the Mukhina Institute of Applied Art in Leningrad, Russia where the atmosphere was less stifling. In the Pale Blue Land, 1963 oil on canvas 150 × 150 cm
8I
At the Mukhina Institute, while a monumental art student, he joined some young artists known as the Petersburg Group. This was not an organization sanctioned by the government and, therefore, it was suspect. The group was headed by Mikhail Shemiakin and espoused “Metaphysical Synthetism”, which was inspired by Kandinsky and icons. The Group advocated building spiritual bridges between the old and new and encouraged studying the original sources of art which were not favoured by the Soviet state.
After graduating in 1969, Makarenko had difficulties having his work accepted by official exhibition committees because it did not conform to the narrow confines of Socialist Realist art. So in the early 1970s he participated in exhibitions of unofficial art in Leningrad which the government tried to suppress. When his residency permit to live in Leningrad was withdrawn in 1973, Makarenko sought refuge in Tallinn, Estonia where the creative atmosphere was more open to art which did not adhere to official tenets of Socialist Realism and where his work was accepted. In 1975 he took part in the first Ukrainian non-conformist exhibition organized by fellow artist, Feodosii Humeniuk, in a private apartment in Moscow, in which five Ukrainian artists took part. He was also a participant in the second non-conformist exhibition held in Moscow in 1976 with ten other Ukrainian artists. In 1975 his work Metaphysical Head was awarded first prize at the Biennale of Graphic Art in Ljubliana, Yugoslavia. 1976 marked a milestone in Makarenko’s life when his dreams became reality and he had his first solo exhibition in Paris, albeit without his presence. The Paris exhibition of Makarenko’s watercolours at the Galerie Hardy was organized by his friend, Mikhail Shemiakin, who by this time was living in the West. The exhibition and publication of the catalogue with reproductions of Makarenko’s watercolours brought him recognition abroad, particularly in Paris, the centre of the art world for Makarenko. In 1979 Makarenko’s oil paintings were included in the exhibition of Contemporary Art from Ukraine, which travelled to Munich, Paris, London, and New York. This exhibition featured unofficial art by twenty artists from Soviet Ukraine. The exhibition catalogue gave Makarenko exposure to a wider public beyond the Soviet Union, particularly in Western Europe and North America. Finally, late in 1980, Makarenko’s wish for complete artistic freedom was fulfilled when he was issued an exit visa from the Soviet Union and was allowed to leave together with his wife, Victoria, and daughter, Daria. At the invitation of members of the French Artists’ Union, which had been instrumental in inviting him to France, Makarenko arrived in the city of his dreams, Paris, in 1981 and has resided there ever since. So what was Makarenko painting that caused him so much grief?
Catalogue published by Galerie Hardy, Paris April 29 - May 22, 1976 Hardcover, 60 pages
I9
Suieta, 1965 oil on canvas size unknown
Bozha Maty (Mother of God), 1967 oil on canvas 65 × 50 cm
10 I
His paintings were not realistically rendered depictions of revolutionary themes and glorified images of Communist leaders and workers favoured by the Soviet regime, nor did they follow some of the nonfigurative trends of modern art in the West. Rather they were highly individual expressions of themes and images inspired by the artist’s emotions, forbidden references to religious art, Ukrainian Cossack lore, modern art movements, avant-garde artists such as Kandinsky and Malevych, Surrealism, and eroticism. Technically they were innovative: meticulously executed watercolours on paper imprinted from etched plates or oils on textured grounds, glazed with multiple washes. One of the earliest is Suieta (Transitoriness), 1965, painted as a result of a romantic break-up. The subject matter is a personal experience and the composition and rendering are indicative of some of Makarenko’s interests when still a student in Leningrad. It shows a young couple surrounded by semi-abstract circular forms on which on the left, the cyrillic letters “СУЕТА” are visible. The breaking up of forms into facets, the use of printed words, and the shallow space show Makarenko’s early interest in Cubism and Cubo-Futurism. Bozha Maty (Mother of God), 1967, at first glance does not appear to carry religious connotations despite its title. A bell shape outlined in ochre on a blue background dominates the rectangular canvas. Inside this centrally placed form, similar bell shapes are repeated. In the innermost shape there is a bust with raised hands, reminiscent of the Christ Child found in medieval icons of the Panagia type. Surrounding this figure is another bell shape with yellowish halo which in turn is found within a larger form of ochre and dark blue that is part of the torso of a woman with her mouth gagged and upturned hands outside the main bell shape. The upturned palms and repeated bell shapes echo the pose and multiple halos of the 14th century Intercession icon from Kyiv. There is a cross partly visible in the background with a rectangle of sky with clouds on the left and a thorn wreath to the right. Radiating bands of ochre and blue move diagonally outward. These bell shapes within each other suggest the multi-layered wooden dolls popular throughout the Soviet Union. As each doll is opened it reveals another doll smaller in size. Makarenko’s composition exposes all the images simultaneously suggesting several layers of meaning.
This early painting shows some of the vocabulary Makarenko was to develop further as a professional artist in such works as Metaphysical Bust (1974) and Le Dieu Glutton (1975) with its layered bell shapes. Another early oil has been titled Annunciation (1972) while a watercolour version in the Hardy catalogue is called Terre d’Ukraine (1975) suggesting that Makarenko interchanges the figure of Mary and Ukraine. Although there are two figures in both, the composition does not follow traditional depictions of Mary and the Angel Gabriel. The canvas is dominated by the figure of Mary/Ukraine while the angel is a small figure floating on a background of four bands of colour. There is a stark contrast between the finely modelled face of Mary reminiscent of the Italian Renaissance and the flattened areas of the garments, shield, and sword. The latter are out of context in this particular religious theme, but may be read as symbols of the struggle between good and evil or the struggle for Ukraine’s independence. Both these paintings reaffirm Makarenko’s interest in sacred art and his Ukrainian heritage. The Annunciation theme is a recurring one in Makarenko’s later oeuvre, but most figures no longer retain any religious/national associations and are generally nudes in a variety of compositions. Makarenko’s voluntary exile to Tallinn in 1973 gave rise to nostalgia for his homeland and his childhood. In Souvenir de Ma Mère (1973) there is a woman’s head on the right and a smaller head in profile on the left, a self-portrait of Makarenko. Hands touching and hands raised in blessing fill some of the space between them as does an eye crying and a view of medieval Tallinn with two figures. In the upper left there are two angels floating in a greyish space occupied by concentric bands of colour arranged in the corner somewhat like the presence of God the Father in old Ukrainian icons. Fluid bands of colour substitute for hair and act as abstract compositional devices. This scene brings to mind the traditional mother’s blessing common in Ukrainian art, song, and literature. However, Makarenko has replaced the usual icon used in traditional blessings with an open sky with God and angels as witnesses to the event. The whole lacks the mystic atmosphere of icons which here has been substituted with a dream-like vision and elements of the fantastic.
Terre d’Ukraine, 1976 watercolor 37 × 28 cm
Souvenir de Ma Mère, 1973 watercolor 22.5 × 30 cm
I 11
In Mon Rève d’Enfant (1973) some of the same figures are present including a female head in profile, a self-portrait, hands blessing, floating angels, as well as bizarre animals and flowing bands of colour. However, here the woman and the artist are turned away from each other and separated by patterns of interlocking shapes. The space is ambiguous and filled with writing reminiscent of Surrealist paintings.
Mon Rève d’Enfant, 1973 watercolor 25.5 × 29.5 cm
While in Leningrad Makarenko was affectionately known as “Kozak Makar”, because of his Ukrainian heritage and long, curving moustache. Cossacks were a freedom loving, legendary military brotherhood which established its own political authority in 16th century Ukraine. They were much admired and their portrayals in folk art were popular hence Makarenko was proud to be associated with them. The typical Cossack Mamai picture included a cossack sitting cross-legged with his attributes of a horse, smoking pipe, sword, bottle, and kobza (a musical instrument favoured by wandering minstrels). During the Tallinn period Cossack Mamai compositions appeared in Makarenko’s work. No doubt they were inspired by popular folk art portrayals Makarenko saw in the Yavornytsky Collection in Dnipropetrovske. His interpretation in the watercolour Cossack Mamai (1975) also includes a head of a girl in the foreground. With time the images evolved into a variety of depictions, some highly simplified compositions of just heads of a cossack and horse, with floating spheres and ovals as in the large oil Cossack Mamai (1982). Nostalgia of a different kind permeates Dimanche Matin en Ukraine (1975). Despite the title the longing is not for Ukraine, but for Paris, the city of Makarenko’s dreams. In this watercolour Makarenko expresses some of his fantasies by exploring Surrealist elements of an incoherent space and illogical juxtaposing of images. The gently contoured face of a woman with eyes closed is a mirage seen through an open door; her garment turns into floorboards; a oversized safety pin with spider web pierces the door at floor level while “Paris” and the months of April, May, June, and July are written higher up; a cut-off hand grasps a telephone. However, contrary to Surrealist principles most of these seemingly unrelated objects may be connected to Makarenko’s frustration in being denied a visa to emigrate to Paris.
12 I
Dimanche Matin en Ukraine, 1975 watercolor 26 × 20.5 cm
Some Surrealist influences manifest themselves in My Ukraine (1975), but there is an underlying message which is critical of the Soviet regime. This watercolour retains the complex composition and highly schematic figures and flat pattern of interlocking shapes seen in Souvenir de Ma Mère and Mon Rève d’Enfant. However, the subject matter, the images, and multiple texts bring new meaning to Makarenko’s art. A man’s head with shuttered eyes is shown in profile. His curved black moustache flows into a yellow and blue collar (colours of the flag of an independent Ukraine ) while the strands of hair turn out to be the flowing long skirt of the girl above him. The girl’s billowing sleeves and clasped hands encircle her head like a halo. Her long hair streams in a gently undulating solid black line diagonally across the picture separating the pair from an assortment of allegorical figures rising behind them. Four ribbons of solid colour upon which Makarenko has written in Ukrainian “village of Pushkarivka” and “road to the city of Paris” point towards one of the beasts. The fluid rhythms of the left side are repeated in the roundness of the embryo shown between the cossack and the girl, in the semicircular shapes to the left, and in the white of the moon/sun. A house drawn upside down is Makarenko’s comment on Soviet values.
My Ukraine, 1975 watercolor 25 × 20 cm
The rhythms on the right side of the painting are more abrupt and the images bizarre. Directly behind the woman the pinkish red shape turns into an odd looking beast standing on its haunches. Its cadmium red, fish head appears backwards with three black tongues, a tiny eye and black star. The same pink-red is echoed in what looks like a pig’s snout and head. Three mannequin figures with bandaged eyes are huddled together between the animals and the red flames and dark smoke. These figures recall the tailor’s dummies in the work of the De Chirico, as well as the stone “steppe-babas” around Dnipropetrovske. Floating above all of this is a shape like a side of beef divided for carving and labelled as a map, with “Ukraiina bezplatno” (Ukraine free of charge) printed in one of the sections. Different sorts of meat and their prices appear in the other subdivisions. Bear-like paws in different tones of red (a reference to the Soviet empire) anchor the composition to the cossack’s back and are in contrast to the solid blue and yellow band entwined around his neck.
I 13
The figures have been highly stylized and reduced to flat patterns of interlocking forms and hues. Barely perceptible modelling achieved through slight darkening or greying of the pigment can be detected in the faces. Most shapes have been contoured with a very delicate pen and ink line, and several small areas have been emphasized by a flat solid application of pigment which has obscured the texture seen throughout. The handwritten text, particularly the circular pattern of writing on the left enhances the textural composition, whereas most of the other writing blends into the design and is barely noticeable as for example the word “Ukraiina” (Ukraine) on the girl’s skirt. Makarenko frequently utilizes combinations of letters and numerals, sometimes stencilled words, and even entire passages. He quotes his favourite Ukrainian poets, Taras Shevchenko and Lesia Ukraiinka, or writes down his thoughts. Reading his texts can add to our appreciation of his work, but is not essential to our understanding of the images. Antecedents for this may be found in old Ukrainian icons, woodcuts and folk pictures of Cossack Mamai of the 17th and 18th centuries, as well as the avant-garde art of the 1920s, particularly Surrealism. Makarenko is aware of all of these precedents and uses them effectively for his own purposes. It is not clear whether some forms are positive or negative, and whether they are ground or figuration. Adding to this ambiguity is Makarenko’s use of the same shape to denote different figures simultaneously. Even though some images may be out-of-scale, border on the fantastic, and appear irrational, they are usually not out of Makarenko’s context, albeit esoteric. There is always some underlying content that unifies them, particularly in works with political statements. Estonia (1975) also carries a political message and incorporates a similar pictorial construction. It shows Makarenko’s concerns for his adopted country which gave him an opportunity to exhibit and achieve recognition as an artist. Living in Estonia Makarenko had become sympathetic to the cause of Estonian independence and opposition to Russian occupation.
14 I
Estonia, 1975 mixed media on paper 28 × 23 cm
The juxtaposing of human figures and mannequin heads is a recurring theme in the work of Makarenko. It creates a psychologically disturbing image, and may be a conscious effort to expose the inhumanity of the Soviet system where
individuality and self-expression, whether personal or national, are not to be tolerated and people, as well as nations become cogs of the system. Makarenko’s concern about his own fate and preoccupation with human existence reoccur in several of his paintings and may be recognized by his continuing use of the mannequin head and wheels of fortune or both. In Apocalypse (1975) the wheel of fortune occupies a central position. Its spokes are broken by a red snake weaving through them. Black bars reminiscent of bars in Kandinsky’s geometric abstractions are scattered throughout the composition. Each bar is paired with a mannequin head or mask which echo those of the Italian Metaphysical artists, De Chirico and Carra. The grouping of silhouettes with white linear haloes to the left is a quotation from the famous Rublev icon The Old Testament Trinity. Interestingly, this religious grouping provides a stable and peaceful contrast to the unrest and movement created by the black bars and wavy background in the rest of the picture. Perhaps this is a reference to the peace and salvation to be found in religion which the Soviet regime considered “opium of the people”. Once more Makarenko has successfully transformed what he has inherited from medieval art, the Metaphysical art of the 1920s, and Surrealism into a personal statement of Soviet reality.
The Apocalypse, 1975 watercolor size unknown
Makarenko’s fantasy world includes nudes and erotic imagery. Evident as early as 1972 when Makarenko painted one of his Bili Nochi (White Nights) compositions, is a sitting nude with an apple and bird. This composition reached its zenith in the large oil, White Nights (1980), with its elongated and stylized sitting nude which became a trademark figure of Makarenko’s repertoire. Sitting and standing nudes, some faceless, dominate the large triptych Meditation (1980) and reverberate through much of Makarenko’s later oeuvre, including paintings of the Annunciation. Makarenko and His Model (1974) reveals the artist’s fascination with large breasts that suggestively engulf the cossack figure. The horse’s head with flicking tongue serves as a timeless symbol of virile sexuality. In a series of watercolours entitled “Symbole Érotique” painted between 1974 and 1975 the erotic images became more overt and pervasive. In one, several versions of male genitalia are depicted including a male figure transformed into an enormous penis ejaculating into a face balanced precariously on machine-like tubing which metamorphose into a phallus.
White Nights, 1980 oil on canvas 100 × 81 cm
I 15
As erotic art was officially not sanctioned in the Soviet Union and nudes were excluded from most exhibitions, it is interesting that Makarenko was not only painting erotic pictures but allowing them to reach the West to be exhibited and reproduced. Perhaps nudes and erotic images were part of Makarenko’s fascination with the forbidden and not only an expression of sensuality.
Illustration for Apocalypse No. 1, 1975 watercolor 28 × 28 cm
Illustration for Apocalypse No. 2, 1975 watercolor 28 × 28 cm
16 I
Alongside these erotic pictures Makarenko continued to paint works using religious themes and symbolism albeit in a very personal interpretation. There are several paintings titled Trinity, some of which are a far echo of the Old Testament Trinity icons. The cross appears as an image in such watercolours as Composition Metaphysique (1975) while in Illustration for Apocalypse No.1 and No.2 (both 1975) it determines the composition of the painting. Obviously the cross inscribed in a square is a development of Malevych’s Suprematist crosses, but Makarenko makes them his own by adding signs, symbols, and writing. The squares in the corners are filled with symbolic, stylized images of an apple, lemon, pear or rose which may be read as secular objects or as religious symbols of temptation and sin and the rose as a symbol of Mary. In Illustration for Apocalypse No. 2 with its black cross there is a suggestion of the erotic in the detailing of the core of the apple cut in half and the two intertwined human profiles or perhaps it is Makarenko’s reference to Adam and Eve. Similar readings are possible in the large oil with vibrant cadmium hues titled Yellow Cross (1981). Technical mastery and control of the medium are evident in all the paintings discussed. Makarenko’s works speak of competence, knowledge of historical styles and movements, and the ability to synthesize disparate sources from the Medieval and Renaissance to the avantgarde. In some works Makarenko has made use of Ukrainian iconography and folk art as well as literary sources to create his own unique artistic vocabulary and distinct style, which include elements of fantasy, spirituality, memory, nostalgia, and eroticism: aspects which were deemed “formalist” at the time in the Soviet Union. Central to his art from the 1970s onward are memories of experiences, not their direct depiction, appropriations, and quotes from other artists and styles, aspects which did not gain currency until the advent of post-modernism in the 1980s. Appropriately for the post-modern period, in more recent paintings Makarenko even quotes himself. Like the post-modern artists in the West he challenged the prevailing modernist approaches to art predicated on the new and future but did so in the 1970s.
In fact Makarenko created works which foreshadowed post-modernism and this is his ultimate contribution and achievement.
Daria Darewych received her Doctor of Philosophy degree in Art History from the University of London, U.K. for her thesis Soviet Ukrainian Painting c. 1955-1979: New Currents and Undercurrents. She teaches at York University in Toronto and has delivered lectures on Ukrainian art at scholarly conferences in Canada, the USA, and Europe. She is the author of three books and numerous articles, as well as curator of 25 art exhibitions. Photograph: Opening of the Contemporary Artists from Ukraine Exhibition in Toronto, Nov.14, 1982. Left to right: Witalij Sazonow, Volodymyr Strelnikov, Daria Darewych, exhibition curator, Volodymyr Makarenko. Behind them a photograph and painting by Feodosii Humeniuk, a tribute to a fellow artist still in the Soviet Union.
I 17
Віта Сусак
КОЗАК МАКАР Володимир Макаренко сам вибрав образ, типаж, яким означив себе і своє ставлення до світу. Оповіді про волелюбного, нікому не підвладного козака Мамая віддавна існували в українських легендах і переказах. У 17-18 ст. в Україні поширились його зображення на народних картинах: козак з вусами і оселедцем, що сидить в позі лотоса під дубом, тримає в руках бандуру, а погляд його швидше заглиблений в себе ніж звернений до зовнішнього світу. Образ Мамая давно вже набув статусу знаку в українській народній культурі. Звідки коріння такого зображення? Чому не козак «в бою», а козак «в задумі»? Це не тільки питання для істориків, а й для психоаналітиків, для тих, хто прагне відчитати особливості української натури. Володимир Макаренко ідентифікує себе з усамітненим Мамаєм, певний час навіть зовнішністю був до нього подібний.
18 I
Козак Мамай на народних картинах зображений завжди в оточенні певних атрибутів-символів: дерево, бандура, спис, пляшка, чарка, на задньому плані – кінь і зрідка жіноча фігура. Козак Макар також має свій набір «атрибутів»-ознак. Це - теми і підходи в малярстві, що вирізняють його індивідуальний стиль. Ввійшовши у художній процес у 1960-і рр., Макаренко залишився в царині традиційного малярства. Вірний полотну та олійним фарбам він заглибився в освоєння технік старих майстрів. Майстерність виконання стала для нього невід’ємною якісною складовою твору. Художник використовує нерівну фактуру грунтів, вільно володіє лесируванням. Навіть дрібна сітка кракелюру, якою вкрита переважна більшість його картин, є результатом продуманих дій автора, що впливають на кінцеве сприйняття. Вироблена ним формальна мова є результатом вивчення європейської мистецької спадщини. Художник пропустив її крізь себе від Проторенесансу до Вермеєра, від модерну і символізму до супрематизму. Естетизуючи площинність і двовимірність арт-деко, переводячи в декоративний статус елементи супрематизму, Макаренко виступає як постмодерніст не тільки з точки зору протистояння соцреалізмові, в умовах якого йому довелось починати свій шлях, але загалом в контексті мистецького процесу 20 ст. Він створив справжній візуальний посібник до історії розвитку європейського малярства: серію «Народження чорного квадрата» (19961998). Відкрито віддавши данину цитатності та іронії, художник показав як представники різних стилів намалювали б одну і ту ж саму жіночу постать: Фра Анжеліко, Кранах, Рембрандт, Сера, ... Де Кіріко, Малевич і він – Макаренко. Його стиль народжений з «суміші» цих манер; вибір орієнтирів та їхнє «процентне» співвід-
ношення визначили кінцевий оригінальний результат. Макаренко веде постійний діалог зі світовим мистецтвом. Композиційно повторивши «Венеру» Тіціана («Сягаючи вершин», 1992; «Оголена» 2004), він поєднав її з фігурою служниці, яка виступає у тіціановій «Данаї». Художник «переклав» ренесансні роботи на умовну, декоративну мову – на свою власну. Додавши символічну постать на драбині, грайливо і, водночас, щиро він акцентував «вершину» і мотивацію чоловічих досягнень. Включення подібних знаків-символів перетворює його картини із зображень зовнішнього світу у візуальні роздуми над буттям людини. Рефлексійність – характерна риса його робіт, що відбивається і в сюжетах, і в назвах. Для художника дуже важливим є світло. Але йому не залежить на реалістичній імітації, на зображенні джерела випромінення. Він прагне, щоб світлом був просякнутий увесь твір. Макаренко використовує переважно ясне, «кістяне» тло для облегшеного сприйняття композиції. Типовим для художника є включення червоних, зелених площин, які посилюють декоративність. Домінування цих кольорів – білого, червоного, зеленого – нагадує колорит розчищеної ікони. Давньоруська традиція була закорінена в ньому з дитинства. Багата колекція ікон, яку Макаренко відкрив у Російському музеї підчас навчання в Ленінграді, зміцнила цей зв’язок-орієнтир між його творчістю та іконописом. («Моя Україна», 1968-69; «Жінка з собакою», 2002; «Моє дитинство» 2007). Макаренко не вишукує нових тем, а звертається до вічних сюжетів: «Адам і Єва», «Трійця», «Благовіщення», «Материнство». Чи не найулюбленішим є «Благовіщення». Художник безкінця повертається до нього, творить варіації: різні за колоритом, мінімалістичні і з багатьма деталями, символічні і майже абстрактні. В цьому також простежується вплив ікони: не зважаючи на канонічні обмеження, в ній завжди залишався безмежний простір для формальних пошуків. Лейтмотивом усієї творчості козака Макара є Жінка. Йдеться не про зображення багатьох жінок, а про творення узагальненого образу. Творча спрага майстра скерована не стільки до рис обличчя, скільки до видовженого, гнучкого силуету, граціозного, окресленого тонкою лінією. В цьому Макаренко близький до скульптора Олександра Архипенка, якого також надихало в першу чергу жіноче тіло. Звідси і триптих «Присвячується Архи-
I 19
пенку» (1982). Навіть коли художник малює портрети, він шукає сутність, натуру людини, а не її тимчасовий настрій у момент зображення («Портрет Лариси П.», 1968; «Метафізичний портрет», 1982; «Наталка Гуменюк», 1989; «Моя мати», 2001). Часто Макаренко називають нонконформістом і пов’язують з художниками, що представляли цю течію в СРСР у 1960-80-і рр. Сам термін прийшов із Заходу, і застосовуючи його треба чітко бачити різницю між нонконформізмом як проявом в мистецтві і нонконформізмом соціальної позиції. Олег Целков, Ерік Булатов, Гріша Брускін – художники одного з Макаренком покоління. Їхня творчість становить виклик радянській системі – прихований чи відвертий, але такий, що легко зчитується з їхніх робіт, викриває «переваги» соціалізму, чи іронізує над ними. Макаренко виставлявся разом з цими авторами, підтримував особисті контакти з Целковим. Але поділяючи опозиційність системі, козак Макар ніколи не впускав конкретні політичні сюжети в свої твори. Він хотів, щоб його роботи експонувались на виставках. Їх не приймали в Дніпропетровську і Ленінграді, але в Таллінні його картини виставляли. Він не хотів бути залежним від радянської Спілки художників і просто не був її членом. «Не хотів рабств від них: квартира, майстерня, зарплата, закази.», - пояснює майстер. В нього було велике бажання побачити світ. Протягом восьми років Макаренко подавав документи на виїзд закордон і отримав дозвіл тільки у 1980-му, що дало змогу приїхати в Париж.
20 I
Навчаючись в Ленінграді, козак Макар увійшов до групи «Петербург», одним з лідерів якої був Михайло Шемякін. Теорія «метафізичного синтетизму» в мистецтві, розроблена Шемякіним разом з Володимиром Івановим, безумовно вплинула на формування Макаренка. Він визнає це сам, як визнає й те, що «переварив» цей вплив у собі. Ще до виїзду художника з Радянського Союзу в паризькій галереї Арді в 1976 р. відбулась виставка акварелей Макаренка. Михайло Шемякін написав передмову до каталогу, де наголосив, що мистецтво – це не одиничний, а колективний пошук і рух, підкресливмалярську культуру Макаренка, його «витонченність і глибокий аристократизм кольору та форми» . Формальна мова двох майстрів дійсно співзвучна, але різна за внутрішнім настроєм: іронічно-пардійний Шемякін виявляє недоліки світу людей, гротесково загострюючи негативні сторони гріховних двоногих істот, миролюбний неагресивний Макаренко шукає в цьому світі красу. В 1975 р. на «Першій виставці українського авангарду», організованій на приватній квартирі в Москві, художник показав п’ять своїх творів, і серед них автопортрет
«Козак Мамай-Макар». Поруч з традиційними атрибутами дав козаку в ліву руку годинник, «на якому вказано час, коли їхати до Парижа». Якби Макаренко малював сьогодні нову версію козака Мамая, він міг би вже посадити його під Ейфелевою вежею, поставити пляшку бордо замість горілки і десь поруч покласти тенісну ракетку (улюблений спорт художника)... Незмінним залишається образ волелюбного козака і вираз задуми на його обличчі в спостереженні зовнішнього світу і внутрішнього всесвіту.
1.
Див.: Barabanov, Yevgeny. Preconditions of Change. Nonconformism and Nonconformists in the History of Art. – in: Times of Change. Art in the Soviet Union. 1960-1985. St. Petersburg. State Russian Museum, 2006. P. 49-67
2.
З розмови Володимира Макаренка з Олесем Демком, осінь 2008.
3.
Chemiakin, Mikhail. Le cosaque Vladimir Makarenko, le groupe « Petersbourg » et le «Synthetisme methaphysique». – in : Vladimir Makarenko. St.Petersbourg, 1976. Aquarelles. Paris, Galerie Hardy, 1976. P. 7
4.
Гуменюк, Феодосій. Козак Макар у Парижі. – в: Хроніка 2000, Київ, 1995, №2-3. С. 370
I 21
Жан-Клод Маркадэ
ОРФИЧЕСКАЯ ЖИВОПИСНАЯ МОЗАИКА ВЛАДИМИРА МАКАРЕНКО Творчество Макаренкка радует взор, оно радует душу. Оно жизнедеятельное и жизнеутверждающее. Мне кажется, что благодаря Макаренко возрождается в теперешней живописи линия «орфизма», т.е. того течения, которое определил в свое время Аполлинер в отношении творчества Роберта и Сони Делонэ. В орфизме главная формообразующая стихия – свет. Через свет художник проникает в мир сущей гармонии, он становится ясновидцем реальности, где природа и культура обрели примирение. Природа – это неисчерпанная сокровищница форм и цветаж; культура же – это грандиозное духовное наследие веков. Принято сегодня говорить о «традиции и переломе» по поводу искусства ХХ века. Макаренко принадлежит к той семье живописцев авангарда, для которых безпредметное и предметное ведут между собой диалог, являясь лицевыми сторонами одной единой действительности. Картина «Fête de moisson» («Праздник урожая») синтетически сочетает видение украинского поля, залитого золотистостью солнца, пшеницы, крестьянской одежды, женского тела, архаических обрядов освященного человеческого труда, и осмысление прошлого художества, претворяющее супрематические чисто цветовые полосы в радужную симфонию. Цитаты Малевича – очень важный момент у Макаренко. Они, как и природа, кладезь, откуда приходит животворная энергия. Это наиболее сильно выражено в «Автопортрете», где макаренко изобразил себя в алогическом пространстве среди гармонического хаоса написанных или грезящихся ему полотен. Он одновременно наследник Ренессанса или фламандского искусства (Рафаэль или Вермеер) и преемник русско-украинской беспредметности.
22 I
Главные темы Макаренко: ритуалы жизни в соприкосновении с космическими цветовыми ритмами; натюрморты, где мастерство выявляет самые постоянные импульсы, исходящие из предметов; наконец, и может быть, самое главное – женщина, выплывающая, как Венера Боттичелли, из пены красок. Женщина – это и Афродита и Мать-Сыра-Земля. Она та эротическая сила, которая испокон веков противостоит разьединению, как и содействует созвучию. Можно было бы привести здесь цитату Эмпидокла из Акраганта: «Под действием Эроса части соединяются в единый ком и тогда прорастает тело и цветы жизни» (фрагмент 20). Стаття была опукликована в газете «Русская мысль» в Париже в 1996 году и написана как рецензия к выставке Владимира Макаренко в галерее «Modern Art Gallery» - 71, rue Quincampoix, 75003 Paris.
I 23
Олександр Демко
МОЇ РОЗМОВИ З ВОЛОДИМИРОМ МАКАРЕНКОМ «Хай живе Україна в Америці, у Франції й скрізь!» Такими словами зустрів мене Володимир Макаренко, коли в листопаді 2008 року я прилетів у Париж з Нью-Йорку, щоби порозмовляти з мистцем та відібрати картини для майбутньої книжки про його творчість. Довгої розмови не вийшло, проте запам’яталися живі фраґменти цікавого спілкування, котрі подаю нижче: «друга інспірація... Шура Хейфельц» Макаренко любив малювати, задовго до навчання у художній школі, особливо йому вдавалися радянські танки, які, як правило, перемагали німецькі. Удвох з матір’ю, вони мешкали у маленькій кімнаті, котру винаймала мати художника. Батько їх залишив, коли Володі виповнилося 5 років. Наполегливість хлопця щодо малювання була подиву гідна, – годинами малий Володя стояв і малював біля вікна аж до сутінків. До художньої школи Макаренка привів сусід Шура Хейфельц. Петро Денисович Матвієнко став для малого Макаренка першим вчителем малювання. Вчитель давав завдання молодим учням, а сам сідав грати в шахи, Макаренка ж посилав купувати цигарки«Дніпрогес». «Він працює на Білий Дім...» Значний вплив на формування Макаренка-художника зробив Яків Петрович Калашник, він приїхав викладати у Дніпропетровське училище, після закінчення художнього інституту в Ризі. Стиль живопису, який демонстрував Макаренкові та іншим студентам Яків Калашник, нагадував геометричний реалізм з елементами кубізму. Спочатку лице малювалось чорною фарбою «сажа газовая» (бо ще була «кость жженая»), а потім лице ліпилось з площин, добре замішані кольори грали своїм випромінюючим сяйвом. Звичайно, що така популярність Калашника серед студентів, не подобалася іншим викладачам і з часом його вимусили залишити училище. Згодом Яків Калашник організував свою студію при палаці культури у парку імені Т. Г. Шевченка, до якої навідувались Володимир Макаренко, Феодосій Гуменюк, Станіслав Фоменок та Микола Підгірний. Калашник намовив Макаренка намалювати картину на тему жінки збираюсь капусту (потім вона називалась «В блакитному краї»). За цю картину, виконану в манері «геометричного реалізму», Макаренко був звинувачений у формалізмі, його хотіли вигнати з училища і вимагали, щоби художник знищив своє полотно, проте художник відмовився це зробити. Макаренка звинуватили у тому, що його картина працює на Білий Дім, а Якова Калашника називали аґентом ЦРУ. «Не знаю, чи то починався нон-конформізм, – розповідає мистець, – але саме з цих причин я не хотів залишатися в Україні, де таке ставлення до мистецтва».
24 I
В 1963 – 1969 роках Володимир Макаренко навчався в Ленінграді у Вищому художньо-промисловому училищі ім. В. І. Мухіної. Макаренко розповідає, що там викладалося, фактично, академічне, себто консервативне мистецтво. Студенти, після занять, повертаючись до майстерень, малювали те, що хотіли. Ходили один до одного в гості, дискутували про мистецтво, передивлялись, привезені з Заходу, мистецькі журнали. У Ленінграді Макаренко познайомився з Натаном Альтманом (автором знаменитого портрета Анни Ахматової, який був виставлений на 3-му поверсі Російського музею), бував у майстерні художника. Макаренко також познайомився з Павлом Михайловичем Кондратьєвим, учнем Малевича, відвідував квартиру сестри П. Н. Філонова, там подовгу розглядав роботи великого майстра. Картини Філонова, на той час, не експонувались в музеях. Познайомився з молодим тоді Міхаїлом Шемякіним, твори якого видались Макаренкові надзвичайно ориґінальними.
«Нечего Вам тут делать...» Саме так зустріли молодого художника у рідному місті, коли він повернувся до Дніпропетровська у 1975 році. Макаренко приїхав туди у пошуках творчої самореалізації. У художньому комбінаті його зустріли прикрими словами «Нечего Вам тут делать, у нас самих работы нету». Згодом разом зі своїм приятелем Феодосієм Гуменюком, Макаренко переїхав до Києва, де на квартирі художника Забашти зустрів давніх друзів – Бориса Плаксія, Миколу Стороженка, Олексія Кожекова та Ростислава Звягінцева. Незважаючи на прогресивні погляди та творчі пошуки Київської групи, особисто Макаренка збентежило застереження друзів «ти не дуже виступай, тому що тут каґебісти за нами слідкують». Після Києва у Макаренка був Львів. До Львова мистець приїхав на запрошення Івана Остафійчука, до помешкання якого Макаренко завітав на творчу зустріч, танці й перегляд слайдів. Незважаючи на те, що Львівська мистецька атмосфера видалась Макренкові доволі ліберальною, але й тут йому не сподобалося. «Пити не примушують, розмовляти російською – не примушують, але за кордон не пускають», – міркував Макаренко. Вирішивши не залишатись на Львівщині, художник переїхав до Естонії, де згодом зустрів свою дружину. «На мене нічого не діє. Ні Советська влада, ні капіталістична...» Ані в Ленінграді, ані в Москві, Макаренко не виставлявся, тому що не мав місцевої прописки. Брав участь у неформальній виставці в Москві в 1974 році у помешканні Сичових. Цю виставку організував Феодосій Гуменюк, запросивши до участі українських художників. В 1973 році Макаренко переїхав до Естонії, до Спілки художників всупати не поспішав. Художник пригадує: «Не хотів рабства від них: квартира, майстерня, зарплата, замовлення. Я жив так, як сам хотів». Макаренко працював у майстерні, яка займала площу 15 квадратних метрів у напівпідвальному приміщенні. Палив дровами та вугіллям. «Інколи просили намалювати щось до газети про поезію, або літературу», - згадує Макаренко про свої іноваційні ілюстрації. Художник два роки працював в кочегарні, одну добу через дві. З 1973 року, два рази на рік, подавав документи на виїзд до Франції – не випускали, відповідаючи «нет надобности». Позбавивши Макаренка радянського громадянства, влада дозволила виїхати йому до Франції у 1981 році. До Парижу Макаренко приїхав вже сформованим художником. Володимир Макаренко уважає, що на його творчість нічого не впливає. «На мене нічого не діє. Ні совєтська влада, ні капіталістична...». А щодо інспірації – «з усіх по ниточці, переварити через себе і знайти своє». Художника цікавить емоційне «начало», пошук духовного в мистецтві. «Я малюю, сумніваюсь, шукаю, переробляю, а що з цього виходить – не знаю», - зізнається митець. Володимир Макаренко, Макарèнко (наголос на літеру «е»), Макар, «Козак Владимир Макаренко» – відомий український художник-нон-конформіст. Відомий в Парижі, Нью-Йорку, Мюнхені, Торонто та Чикаґо. Та чи відомий він в Україні? Свою картину «Натюрморт з манекеном» (1973), Макаренко підписав чорними літерами на червоному тлі «Доки жити буду, повій вітре на Вкраїну». Це кредо, якого мистець дотримується і до нині, прославляючи Україну за її межами. А тепер прийшов час, щоби Україна відкрила для себе Макаренка. Редактор: Василь Махно
I 25
Early Works
Молоді роки
26 I
II First Impression, Portrait of Larisa P., 1968 Oil on Finnish cardboard 67 x 53 cm
II Перше враження, Портрет Лариси П., 1968 Олія, фінський картон 67 × 53 cm
I 27
28 I
II Portrait of a Young Girl, 1962 Dnipro, Park by the Name of T. H. Shevchenko Double sided painting Oil on cardboard 26.8 × 18.5 сm
II Портрет молодої дівчини, 1962 Дніпро, Парк ім. Т. Г. Шевченка Двохстороння картина Олія, картон 26,8 × 18,5 см
I 29
30 I
II In the Pale Blue Land, 1963 Oil on canvas 150 × 150 cm
II В блакитному краю, 1963 Олія, полотно 150 × 150 см
II At the Construction Site, 1963 Oil on canvas, Student diploma work 81 × 1 11 cm
II На будівельному майданчику, 1963 Олія, полотно, Студентська дипломна робота 81 × 111 см
I 31
32 I
II Still Life with Mannequin, 1973 Oil on Finnish cardboard 40 x 46.5 cm
II Натюрморт з манекеном, 1973 Олія, фінський картон 40 × 46,5 см
II Fragment reads in Ukrainian: “Till I die, let the current blow to Ukraine” II Фрагмент «Доки жити буду, повій вітре на Вкраїну»
I 33
34 I
ЕРОТИКА
УКРАЇНА II Portrait of a Company, Tallinn 1975 Oil on canvas 93 × 65.5 cm Self-portrait with artists - Tynis Vint (wearing a hat) and Sirye Lapin (the tallest out of three figures). Selection committee of the Autumn Salon rejected this painting for eroticism, Ukrainian and Estonian nationalism.
II Портретна компанія, Таллінн, 1975
ЕСТОНІЯ
Олія, полотно 93 × 65,5 см Автопортрет з художниками - Тиніс Вінт (в капелюсі) та Сір’є Лапін (вища вігура). Художня рада цю роботу на Осінній салон не прийняла за еротику, а також український та естонський націоналізм.
I 35
36 I
II White Nights, 1980 Oil on canvas 100 × 81 cm
II Білі ночі, 1980 Олія, полотно 100 × 81 см
II Makarenko lived in Tallinn on the Gogol Street 17 The artist in his studio. Photo by Y. Vendelin
II Макаренко жив у Таліні за адресою вул. Гоголя, 17 Художник в майстерні. Фото Ю. Венделин
I 37
Metaphysical Watercolor Метафізична аквареля
38 I
II «To Paris, to Paris!» Tallinn, 1980. Photo by Y. Vendelin II «На Париж, на Париж!» Таллінн, 1980. Фото Ю. Венделин
II Girl with a Cat, 1974 Watercolor on paper 29.7 × 29 cm
II Дівчина з котом, 1974 Акварель, папір 29,7 × 29 см
I 39
40 I
II Maria, 1984 Watercolor on paper 35 × 25 cm Collection of Danylo Volynetz, Kyiv
II Марія, 1984 Акварель, папір 35 × 25 см Колекція Данила Волинця, Київ
II Hryhoriy Skovoroda, 1976 Watercolor on paper 51 × 44.5 cm
II Григорій Сковорода, 1976 Акварель, папір 51 × 44,5 см
I 41
42 I
II Chimere, 1985 Watercolor on paper 35 × 29 cm
II Химера, 1985 Акварель, папір 35 × 29 см
II Walk, 1982 Watercolor on paper 40 × 30 cm
II Прогулянка, 1982 Акварель, папір 40 × 30 см
I 43
44 I
II Hope, 1983 Watercolor on paper 32.7 × 22.1 cm
II Надія, 1983 Акварель, папір 32,7 × 22,1 см
II Marionette, 1983 Watercolor on paper 32.5 × 21 cm
II Маріонетка, 1983 Акварель, папір 32,5 × 21 см
I 45
46 I
II Angel of the Autumn, 1983 Watercolor on paper 31.6 × 24.2 cm
II Ангел осені, 1983 Акварель, папір 31,6 × 24,2 см
II The Forest Song, 1983 Watercolor on paper 32.1 × 25 cm
II Лісова пісня, 1983 Акварель, папір 32,1 × 25 см
I 47
48 I
II The Blue Bird, 1983 Watercolor on paper 32.8 x 29 cm Collection of Ihor and Natalia Zubenko, Germany
II Блакитний птах, 1983 Акварель, папір 32,8 × 29 см Колекція Ігора та Наталії Зубенко, Німеччина
II Couple, 1984 Watercolor on paper 42.7 × 32.4 cm Collection of Ihor and Natalia Zubenko, Germany
II Пара, 1984 Акварель, папір 42,7 × 32,4 см Колекція Ігора та Наталії Зубенко, Німеччина
I 49
50 I
II To Watch, to Weep in Silence, 1979 Watercolor on paper 29 × 25 cm Collection of Daria Darewych, Toronto
II Бачу та тихо плачу, 1979 Акварель, папір 29 × 25 см Колекція Дарії Даревич, Торонто
II Composition Metaphysique, 1980 Watercolor on paper 33.2 × 24.7 cm Collection of Daria Darewych, Toronto
II Метафізична композиція, 1980 Акварель, папір 33,2 × 24,7 см Колекція Дарії Даревич, Торонто
I 51
52 I
II Three Angels, 1977 Watercolor on paper 21.1 × 29.1 cm
II Три ангели, 1977 Акварель, папір 21,1 × 29,1 см
II Spring, 1982 Watercolor on paper 30x30 cm
II Весна, 1982 Акварель, папір 30 x 30 см
I 53
This watercolor was exhibited at a major show dedicated to Soviet non-conformist art: «La peinture russe contemporaine» Palais des Congrès, 1976, Paris. The watercolor is illustrated in the exhibition’s catalogue.
54 I
II Autumn, 1975 Watercolor on paper 30 × 40 cm
Ця акварель експонувалась на одній із найвідоміших виставок художників – нонконформістіф на Заході – «La Peinture russe contemporaine» у Палаці Конгресу в Парижі у 1976 році. Акварель проілюстрована в каталозі до виставки.
II Осінь, 1975 Акварель, папір 30 × 40 см
II Volodymyr Makarenko and Mihail Chemiakin, St. Petersburg, 1967 Makarenko worked close with the Petersburg Group of nonconformist artists in the late 1960s. Mihail Chemiakin wrote a foreword for the catalogue published for the Makarenko’s first exhibition in Paris that took place at Galerie Hardy in 1976.
II Володимир Макаренко і Михаїл Шемякін, Санкт-Петербург, 1967 В кінці 1960-х Макаренко став членом неформальної організації художників-нонконформістів, відомої на Заході як «Петербурзька група». В 1976 пройшла перша персональна виставка Макаренка в Парижі в Galerie Hardy. Михаїл Шемякін написав вступне слово до каталогу надрукованого до виставки: «Казак Владимир Макаренко, группа ПЕТЕРБУРГ и МЕТАФИЗИЧЕСКИЙ СИНТЕТИЗМ».
I 55
56 I
II Composition Erotique, 1981 Watercolor on paper 29 × 21.5 cm Collection of Daria Darewych, Toronto
II Еротична композиція, 1981 Акварель, папір 29 × 21.5 см Колекція Дарії Даревич, Торонто
Makarenko went to a Red Light district where he wanted to hang this poster but he found people dissatisfied with the illustrated image, calling it “pornographic”. Yet, the owner of the pharmacy allowed the artist to hang the poster in his store.
Цей плакат до виставки Erotika Макаренко вирішив розвісити в Паризькому кварталі Червоних ліхтарів, проте прохожі, повії та сутенери невдоволено запротестували, назвавши ілюстрацію на плакаті «порнографією». Натомість власник аптеки залюбки дозволив повісити плакат у свому приміщенні.
I 57
My Ukraine
Моя Україна
II Ukraine, 1983 Color pencil on paper 40 × 30 cm
58 I
II Україна, 1983 Олівець, папір 40 × 30 см
II My Ukraine, 1968-69 Tempera, levkas on panel 23 × 18.5 cm
II Моя Україна, 1968-69 Темпера, левкас, дошка 23 × 18,5 см
I 59
II The Village of Borough, 2001 Oil on canvas 80 × 80 cm
60 I
II Село Борог, 2001 Олія, полотно 80 × 80 см
II Ukraine, 2000 Oil on canvas 60 × 40 cm
II Україна, 2000 Олія, полотно 60 × 40 см
II Annunciation, 2002 Oil on canvas 80 × 60 cm
II Благовіщення, 2002 Олія, полотно 80 × 60 см
I 61
62 I
II Celebration, 2004 Oil on canvas 100 × 81 cm
II Св’ято, 2004 Олія, полотно 100 × 81 см
II Starvation, 1987 Oil on canvas 100 × 100 cm Prize: silver medallist of the «Ville de Paris» – France
II Голодомор, 1987 Олія, полотно 100 × 100 см Картина нагороджена срібною медаллю «Ville de Paris» – Франція
I 63
64 I
II Joy to the World, 1981 Levkas on panel 28.1 × 25.2 cm
II Нова радість стала, 1981 Левкас, дошка 28,1 × 25.2 см
II Palm Sunday, 1973-74 Oil on canvas 80 х 60 cm
II Вербна неділя, 1973-74 Олія, полотно 80 х 60 cm
I 65
66 I
II “N” Mykolai, 1997 Oil on canvas 64 × 50 cm Collection of Danylo Volynetz, Kyiv
II Св’ятий Миколай, 1997 Олія, полотно 64 × 50 см Колекція Данила Волинця, Київ
II Volodymyr the Great and Kniagyna Olga, 1989 Tempera on panel 20 × 28.5 cm Collection of Oksana Pisetska-Struk, Toronto
II Володимир Великий та Княгиня Ольга, 1989 Темпера, дошка 20 × 28,5 см Колекція Оксани Пісецької-Струк, Торонто
I 67
68 I
II Spring, 1983 Color pencil on paper 40 × 30 cm
II Весна, 1983 Олівець, папір 40 × 30 см
II Meeting, 1981
II Зустріч, 1981
Levkas on panel 22 × 17 cm
Левкас, дошка 22 × 17 см
I 69
70 I
II Vesnivka Choir, 1991 Oil on canvas 101.5 × 122 cm Collection of Dr. Michael Kondracki and Halyna Kvitka Kondracki, Toronto
II Хор Веснівка, 1991 Олія, полотно 101,5 × 122 см Колекція доктора Михайла Кондрацького та Галини Квітки-Кондрацької, Торонто
II Ukraine, 2010 Oil on canvas 81 × 60 cm
II Україна, 2010 Олія, полотно 81 × 60 cм
II My Ukraine, 2010 Oil on canvas 81 × 59 cm Collection of Dr. Michael Markowicz, Düren, Germany
II Моя Україна, 2010 Олія, полотно 81 × 59 cм Колекція доктора Михайла Марковича, Дюрен, Німеччина
I 71
Kozak Mamai
Козак Мамай
72 I
II Song, 1982 Watercolor on paper 40 × 30 cm
II Пісня, 1982 Акварель, папір 40 × 30 см
II Mamai and his Family, 1983 Egg tempera on panel 30 × 27.7 cm
II Мамай та його сім‘я, 1983 Темпера, дошка 30 × 27,7 см
I 73
74 I
II Kozak Mamai, 1983 Watercolor on paper 24.5 × 33.2 cm Collection of Lada Darewych, Toronto
II Козак Мамай, 1983 Акварель, папір 24,5 × 33,2 см Колекція Лади Даревич, Торонто
II Kozaks Crying, 1973 Watercolor on paper 25 × 25 cm
II Плач козаків, 1973 Акварель, папір 25 × 25 см
I 75
76 I
II The Black Cross, 1981 Oil on canvas 120.5 × 120.5 cm
II Чорний хрест, 1981 Олія, полотно 120,5 × 120,5 см
Pear and Apple
Груша та Яблуко
II Apple, 1991-92 Watercolor on paper 30 × 21 cm Collection of Dr. Michael Kondracki and Halyna Kvitka Kondracki, Toronto
II Яблуко, 1991-92 Акварель, папір 30 × 21 см Колекція доктора Михайла Кондрацького та Галини Квітки-Кондрацької, Торонто
II Pear, 1991-92 Watercolor on paper 30 × 21 cm Collection of Dr. Michael Kondracki and Halyna Kvitka Kondracki, Toronto
II Груша, 1991-92 Акварель, папір 30 × 21 см Колекція доктора Михайла Кондрацького та Галини Квітки-Кондрацької, Торонто
I 77
78 I
II Yellow Cross, 1981 Oil on canvas mounted on board 112 × 112 cm This painting was exhibited at Makarenko’s debut at the Salon d’Automne, Paris in 1982
II Жовтий хрест, 1981 Олія, полотно на дошці 112 × 112 см Ця картина виставлялась на Паризькому Осінньому Салоні в 1982, у якому Макаренко брав участь вперше
II Mon premier Salon d’Automne, Paris, 1982 Makarenko with his daughter Daria
II Дебют Макаренка на Осінньому Салоні, Париж, 1982 На фото Макаренко з дочкою Дарією
I 79
80 I
II My Childhood, diptych, 2007 Oil on canvas 80 × 80 cm
II Дитинство моє, диптих, 2007 Олія, полотно 80 × 80 см
My Childhood Дитинство моє
Малий Макаренко
II Makarenko’s childhood photograph II Малий Макаренко на кріслі позує до фотографії
I 81
82 I
II The Road to Novo Pushkarivka, 1980 Watercolor on paper 28.3 × 24.7 cm
II Дорога в Ново Пушкарівку, 1980 Акварель, папір 28,3 × 24,7 см
Novo Pushkarivka is the village nearby Dnipropetrovsk where Makarenko’s grandparents lived and where the artist spent a lot of time as a child
Ново Пушкарівка на Дніпропетровщині, село куди в дитинстві Макаренко приїжджав до своїх бабусі та дідуся
II Fall in the Village of Novo Pushkarivka, 1979 Watercolor on paper 40 × 28 cm Collection of Alexander Demko and Gizella Lopusanszky, New York
II Осінь в селі Ново Пушкарівка, 1979 Акварель, папір 40 × 28 см Колекція Олександра Демко та Гізели Лопушанської, Нью-Йорк
I 83
Кролик
84 I
II Grandfather of the artist attending to a rabbit Village of Novo Pushkarivka, Dniepropetrovsk region, Ukraine
II Дідусь художника з кроликами Село Ново Пушкарівка, Дніпропетровська область, Україна
II My Ukraine, 1991 Oil on canvas 65 × 54 cm
II Моя Україна, 1991 Олія, полотно 65 × 54 см
I 85
86 I
II My Mother, 2001 Oil on canvas 46 × 38 cm
II Моя мати, 2001 Олія, полотно 46 × 38 см
II My Grandfather, 1985 Oil on canvas 80 × 80 cm
II Мій дідусь, 1985 Олія, полотно 80 × 80 см
I 87
88 I
II Memories of Childhood, 1983 Oil on canvas 64 × 54 cm Collection of Daria Darewych, Toronto
II Спогади з дитинства, 1983 Олія, полотно 64 × 54 см Колекція Дарії Даревич, Торонто
II Meditation, 1983 Oil on canvas 130 × 81 cm
II Медитація, 1983 Олія, полотно 130 × 81 см
I 89
90 I
II Motherhood, 1969 (Leningrad) Oil on canvas mounted on board 48 × 39 cm
II Материнство, 1969 (Ленінград) Олія, полотно на дошці 48 × 39 см «Еще я был скубентом», згадує Макаренко про цей період свого життя
Motherhood
Материнство
II Artist’s wife, Victoria with their daughter Daria II Жінка художника, Вікторія з дочкою Дарією
I 91
92 I
II Mother and Child, 1982 Oil on canvas 72.5 × 60 cm Collection of Daria Darewych, Toronto
II Мати з дитиною, 1982 Олія, полотно 72.5 × 60 см Колекція Дарії Даревич, Торонто
II Motherhood, 1981 Levkas on panel 19 × 15 cm
II Материнство, 1981 Левкас, дошка 19 × 15 см
I 93
II Mother with the Son, 1983 Oil on canvas 50 × 150 cm Dedicated to Makarenko’s son, Taras
94 I
II Мати з сином, 1983 Олія, полотно 50 × 150 см Присв’ячується Тарасові, синові художника
II Motherhood, 1984 Oil on canvas 115.5 × 89 cm
II Материнство, 1984 Олія, полотно 115,5 × 89 см
I 95
96 I
II Maternal, 2003 Oil on canvas 40 × 40 cm
II Материнство, 2003 Олія, полотно 40 × 40 см
II Meeting, 1988 Watercolor on paper 40 × 30 cm
II Зустріч, 1988 Акварель, папір 40 × 30 см
I 97
Now and Then
Тоді і тепер
II Annunciation, 1985 Oil on canvas 100 × 80 cm
98 I
II Благовіщення, 1985 Олія, полотно 100 × 80 см
II Reflection, 2001 Oil on canvas 100 × 50 cm Collection of Alexander Demko and Gizella Lopusanszky, New York
II Роздуми, 2001 Олія, полотно 100 × 50 см Колекція Олександра Демко та Гізели Лопушанської, Нью-Йорк
I 99
100 I
II Annunciation, 1976 Watercolor on paper 24.3 × 19.6 cm
II Благовіщення, 1976 Акварель, папір 24,3 × 19,6 см
II Lady with the Dog, 2002 Oil on canvas 120 × 90 cm
II Дама з собачкою, 2002 Олія, полотно 120 × 90 см
I 101
102 I
II Under the Moon, 1984 Watercolor on paper 32 х 32 cm
II Під місяцем, 1984 Акварель, папір 32 х 32 см
II Under the Moon, 2005 Oil on canvas 49.5 х 49.5 cm
II Під місяцем, 2005 Олія, полотно 49,5 х 49,5 см
I 103
104 I
II Walk, 1991 Oil on canvas 81 × 100 cm
II Прогулянка, 1991 Олія, полотно 81 × 100 cм
II Rapsodia, 2001 Oil on canvas 50 × 50 cm
II Рапсодія, 2001 Олія, полотно 50 × 50 cм
I 105
106 I
II Icon, 1990 Tempera, gold leaf and oil on wood 33.5 × 26.5 cm Collection of Jaroslaw Martyniuk, Washington, D.C.
II Ікона, 1990 Темпера та олія, дошка 33,5 × 26,5 cм Колекція Ярослава Мартинюка, Вашингтон
II Metaphysical Portrait, 1983 Watercolor on paper 40 × 30 cm
II Метафізичний портрет, 1983 Акварель, папір 40 × 30 cм
I 107
108 I
II Trinity, 1980 Three Angels and my Grandmother is Carrying the Milk Watercolor on paper 24.6 × 33.5 сm
II Свята Трійця, 1980 “Мої сльози, мої рани”. Три Ангели і моя бабуся несе молоко Акварель, папір 24,6 × 33,5 см
II My Tears, 1982 Oil on canvas 81 × 132 cm Collection of the Ukrainian Institute of Modern Art, Chicago
II Мої сльози, 1982 Полотно, олія 81 × 132 см Колекція Українського Інституту Модерного Мистецтва, Чикаго
I 109
110 I
II Trinity, 1981 Watercolor on paper 33 × 25 cm Collection of Daria Darewych, Toronto
II Трійця, 1981 Акварель, папір 33 × 25 см Колекція Дарії Даревич, Торонто
II Trinity, 1988 Oil on canvas 60 × 120 cm
II Трійця, 1988 Олія, полотно, 60 × 120 cм
I 111
112 I
II Winter, 1976 Oil on canvas 100 × 100 cm
II Зима, 1976 Олія, полотно 100 × 100 cм
II Fantastique Paysage, 1981 Oil on canvas 162.5 × 114.5 cm Collection of the Ukrainian Institute of Modern Art, Chicago
II Фантастичний пейзаж, 1981 Олія, полотно 162,5 × 114,5 cм Колекція Українського Інституту Модерного Мистецтва, Чикаго
I 113
II She Plays Tennis, 1993 Watercolor on paper 43.1 × 23 cm
II Вона грає в теніс, 1993 Акварель, папір 43,1 × 23 cм
II Europe, 1982 Oil on canvas 130 × 81 cm Collection of Daria Darewych, Toronto
114 I
II Європа, 1982 Олія, полотно 130 × 81 см Колекція Дарії Даревич, Торонто
I 115
116 I
II Adam and Eve, diptych, 1991 Oil on canvas 150 × 100 сm
II Адам і Єва, диптих, 1991 Олія, полотно 150 × 100 см
II Adam and Eve, diptych, 2001 Oil on canvas 100 × 100 сm Collection of Alexander Demko and Gizella Lopusanszky, New York
II Адам і Єва, диптих, 2001 Олія, полотно 100 × 100 см Колекція Олександра Демко та Гізели Лопушанської, Нью-Йорк
I 117
Hommage
Hommage
118 I
II Volodymyr Makarenko and Oleg Tselkov, Paris II Володимир Макаренко та Олег Целков, Париж
II Girls from Limòtges, 2004 Hommage à Tselkov Oil on canvas 60 × 60 cm Collection of Alexander Demko and Gizella Lopusanszky, New York
II Ліможанські дівчата, 2004 Присвячується Олегу Целкову Олія, полотно 60 × 60 см Колекція Олександра Демко та Гізели Лопушанської, Нью-Йорк
I 119
120 I
II Feast, 2008 Oil on canvas 30 × 60 cm Collection of Alexander Demko and Gizella Lopusanszky, New York
II Свято, 2008 Олія, полотно 30 × 60 см Колекція Олександра Демко та Гізели Лопушанської, Нью-Йорк
I 121
122 I
II Hommage à Archipenko, triptych, 1982 Oil on canvas mounted on board 100 × 50 cm; 100 × 100 cm; 100 × 50 cm
II Присвячується Архипенко, триптих, 1982 Олія, полотно на дошці 100 × 50 см; 100 × 100 см; 100 × 50 см
I 123
124 I
II Hommage à Petrov-Vodkin, 2002 Oil on canvas 73 × 92 cm
II Присвячується Петрову-Водкіну, 2002 Олія, полотно 73 × 92 см
I 125
126 I
II Hommage à Terborch, 2000 Oil on canvas 74 × 54 cm
II Присвячується Терборху, 2000 Олія, полотно 74 × 54 см
II Hommage à Vermeer, 2002 Oil on canvas 40 × 29 cm Collection of Jaroslaw Martyniuk, Washington, D.C.
II Присвячується Вермеєру, 2002 Олія, полотно 40 × 29 см Колекція Ярослава Мартинюка, Вашингтон
I 127
II Hommage à Kranach, 1999 Oil on canvas 24.2 × 35 cm Collection of Oksana Pisetska-Struk, Toronto
128 I
II Присвячується Кранаху, 1999 Олія, полотно 24,2 × 35 см Колекція Оксани Пісецької-Струк, Торонто
II Hommage à Watteau, 1984 Oil on canvas 23.5 × 15.7 cm Collection of Oksana Pisetska-Struk, Toronto
II Присвячується Ватто, 1984 Олія, полотно 23,5 × 15,7 см Колекція Оксани Пісецької-Струк, Торонто
I 129
II In Memory of Vitalij Sazonov, 2000 Oil on canvas 80 × 80 cm
130 I
II На пам’ять про Віталія Сазонова, 2000 Олія, полотно 80 × 80 cм «Сазончик» - так називає Макаренко Сазонова. Художник помер у 1986.
II Painter Volodymyr Herman “V.G”, 2002 Oil on canvas 35 × 35 cm Collection of Danylo Volynetz, Kyiv
II Художник Володимир Герман, 2002 Олія, полотно 35 × 35 см Колекція Данила Волинця, Київ
I 131
Fra Angelico (I)
Van Eyck (NL)
Cranach (G)
Terborch (NL)
Vermeer (NL)
Rembrandt (NL)
132 I
Levitzky (Ukr)
De Chirico (I)
Seurat (F)
Braque, Picasso (Cubism)
I 133 Malevich (Ukr)
Makarenko (Ukr/F)
White Paintings Білий Період
134 I
II Nude, 1992 Engraving on metal 30 × 20 cm
II Натурниця, 1992 Гравюра, металева пластина 30 × 20 см
II Nude, 1986 Oil on canvas 73 × 60 cm Collection of Dr. Michael Markowicz, Düren, Germany
II Натурниця, 1986 Олія, полотно 73 × 60 см Колекція доктора Михайла Марковича, Дюрен, Німеччина
I 135
136 I
II Model, 1985
II Модель, 1985
Oil on canvas 100 × 81 cm
Олія, полотно 100 × 81 см
II In Atelier, 1995 Oil on canvas 48 × 38.5 cm
II В ательє, 1995 Олія, полотно 48 × 38,5 см
I 137
138 I
II Dialogue, 1985 Oil on canvas 100 × 81 cm
II Дискусія, 1985 Олія, полотно 100 × 81 см
II Evening Meeting, 1985 Oil on canvas 80 × 80 cm
II Вечірня зустріч, 1985 Олія, полотно 80 × 80 см
I 139
Портрети
Portraits 140 I
II Portrait of a Woman, 1979 Tempera on board 22.8 × 18.3 cm
II Жіночий портрет, 1979 Темпера, дошка 22,8 × 18,3 см
II Portrait of a Woman, 1985 Oil on canvas 46 × 33.5 cm Collection of Oksana Pisetska-Struk, Toronto
II Жіночий портрет, 1985 Олія, полотно 46 × 33,5 cm Колекція Оксани Пісецької-Струк, Торонто
I 141
II Metaphysical portrait, 1982 Oil on canvas 55 × 33 cm
II Метафізичний портрет, 1982 Олія, полотно 55 × 33 см
II Portrait of Daria Darewych, 1982 Oil on canvas 64.5 × 45.5 cm Collection of Daria Darewych, Toronto
142 I
II Портрет Дарії Даревич, 1982 oil on canvas 64,5 × 45,5 см Колекція Дарії Даревич, Торонто
I 143
144 I
II Portrait of a Woman, 1983 Oil on canvas 46 × 36.5 cm Collection of Jaroslaw Martyniuk, Washington, D.C.
II Жіночий портрет, 1983 Олія, полотно 46 × 36,5 см Колекція Ярослава Мартинюка, Вашингтон
II Roksolana, 2001 Oil on canvas 40 × 30 cm
II Роксолана, 2001 Олія, полотно 40 × 30 см
I 145
146 I
II Self-Portrait, 2008 My Childhood, Meeting Malevich Oil on canvas 40 × 40 cm Collection of Alexander Demko and Gizella Lopusanszky, New York
II Автопортрет, 2008 Дитинство моє, зустріч з Малевичем Олія, полотно 40 × 40 cм Колекція Олександра Демко та Гізели Лопушанської, Нью-Йорк
II Self-Portrait, 2008 Oil on canvas 20 × 20 cm
II Автопортрет, 2008 Олія, полотно 20 × 20 см
I 147
Still Life
Натюрморт
148 I
II Still life, 1982 Oil on canvas 80 × 60 cm
II Натюрморт, 1982 Олія, полотно 80 × 60 см
II Still Life, 1981 Watercolor on paper 24.5 × 16 cm Collection of Daria Darewych, Toronto
II Натюрморт, 1981 Акварель, папір 24,5 × 16 cm Колекція Дарії Даревич, Торонто
I 149
150 I
II Still Life, 1981 Watercolor on paper 20 × 30 cm
II Натюрморт, 1981 Акварель, папір 20 × 30 см
II Still life, 1996 Oil on panel 31 × 45 cm
II Натюрморт, 1996 Олія, дошка 31 × 45 см
I 151
152 I
II Still Life, 2004 Oil on canvas 40 × 40 cm
II Натюрморт, 2004 Олія, полотно 40 × 40 см
II Still Life, 2002 Oil on canvas 40 × 60 cm
II Натюрморт, 2002 Олія, полотно 40 × 60 см
I 153
154 I
II Still Life, 2007 Oil on board 40 × 40 cm
II Натюрморт, 2007 Олія, дошка 40 × 40 см
II Still Life, 1981 Oil on panel 30 × 23.2 cm Collection of Oksana Pisetska-Struk, Toronto
II Натюрморт, 1981 Олія, дошка 30 × 23,2 см Колекція Оксани Пісецької-Струк, Торонто
I 155
Grace Грація
156 I
II Annunciation, 1994 Oil on canvas 100 × 100 cm
II Благовіщення, 1994 Олія, полотно 100 × 100 см
II Annunciation, 1984 Oil on canvas 89 × 106 cm
II Благовіщення, 1984 олія, полотно 89 × 106 см
I 157
II Spring, 2007 Oil on canvas 90 × 130 cm
158 I
II Весна, 2007 oil on canvas 90 × 130 см
II White, 2007 Oil on canvas 80 × 40 cm Collection of Ganna Feldman, Dniepropetrovsk
II Біла, 2007 oil on canvas 80 × 40 см Колекція Ганни Фельдман, Дніпропетровськ
I 159
160 I
II Two figures, 2007 Oil on canvas 81 × 100 cm Collection of Ganna Feldman, Dniepropetrovsk
II Дві постаті, 2007 Олія, полотно 81 × 100 cm Колекція Ганни Фельдман, Дніпропетровськ
II Three Graces, 1987 Oil on canvas 97 × 167.5 cm
II Три грації, 1987 Олія, полотно 97 × 167,5 cm
I 161
Architectural Grace Архітектурна грація
162 I
II Makarenko in his atelier, Paris II Макаренко в своїй майстерні, Париж
II Annunciation, 2001 Oil on canvas 81 × 100 cm
II Благовіщення, 2001 Олія, полотно 81 × 100 см
I 163
164 I
II Annunciation, 2000 Oil on canvas 100 × 100 cm
II Благовіщення, 2000 Олія, полотно 100 × 100 см
II Promenade of Gioconda, 2007 Oil on canvas 81 х 100 cm
II Променад Джоконди, 2007 Олія, полотно 81 х 100 см
I 165
166 I
II Architecture, 2000 Oil on canvas 81 × 100 cm
II Архітектура, 2000 Олія, полотно 81 × 100 см
II Annunciation, 1992 Oil on canvas 81 × 100 cm
II Благовіщення, 1992 Олія, полотно 81 × 100 см
I 167
Nu Allongé
Натурниця
168 I
II Reclining Nude, work in progress Photographed in November of 2008 Oil on paper on plywood 38.8 × 77.3 cm
II Напів-лежача натурниця, незакінчена картина Фотографія зроблена в майстерні художника, листопад 2008 року Олія, папір на фанері 38,8 × 77,3 см
II Makarenko at work in his Studio, Paris, 1980’s II Макаренко за роботою в майстерні, Париж, 1980-ті роки
I 169
170 I
II Rest, 2001 Oil on canvas 80 × 100 cm
II Відпочинок, 2001 Олія, полотно 80 × 100 см
II Reaching the Heights, 1992 Oil on canvas 72.5 × 91.5 cm
II Сягаючи вершин, 1992 Олія, полотно 72,5 × 91,5 см
I 171
172 I
II Diana, 2002 Oil on canvas 81 × 100 cm
II Діана, 2002 Олія, полотно 81 × 100 см
II L’été, 2009 Oil on canvas 54 × 81 cm Collection of Dr. Michael Markowicz, Düren, Germany
II Літо, 2009 Oil on canvas 54 × 81 см Колекція доктора Михайла Марковича, Дюрен, Німеччина
I 173
Ceramics and stones Кераміка
174 I
II Portrait of a Woman, 1984 Ceramic plate, unique 20.9 cm in diameter
II Жіночий портрет, 1984 Керамічна тарілка Діаметер 20,9 cм
II Nude, 1984 Ceramic plate, unique 20.9 cm in diameter
II Натурниця, 1984 Керамічна тарілка Діаметер 20,9 cм
I 175
176 I
II Zozulka, 1995 Tempera on stone 26 × 14 cm Collection of Oksana Pisetska-Struk, Toronto
II Зозулька, 1995 Темпера, камінь 26 × 14 см Колекція Оксани Пісецької-Струк, Торонто
II Zozulka, 1994 Tempera on terracota plate 26 × 14 cm Collection of Oksana Pisetska-Struk, Toronto
II Зозулька, 1994 Темпера, теракотова кахля 26 × 14 см Колекція Оксани Пісецької-Струк, Торонто
I 177
BIOGRAPHY Volodymyr Makarenko (also known as Makar) was born in 1943 in the village of Novo-Pushkarivka, near the city of Dnipropetrovsk. He studied at the Art School of Dnipropetrovsk and the Mukhina Institute of Applied Arts in Leningrad, from where he graduated in 1969, with a Diploma in Monumental Art. That year he became a member of the famous St. Petersburg Group of Artists, which became known in the West as the “Leningrad Group.” Forced to leave Leningrad in 1973, Makarenko settled in Tallinn, Estonia. While in Tallinn, Makarenko participated in numerous exhibitions. In 1975, one of his works, which was accepted by the XI Biennale of Graphic Arts in Ljubljana, Yugoslavia, was awarded First Prize. In December of 1975 in Moscow, Volodymyr Makarenko, together with Feodosiy Humeniuk, Vitaliy Sazonov and Volodymyr Strelnikov organized the first unofficial exhibition of
178 I
Ukrainian Non-Conformist artists. Makarenko’s first solo exhibitions were held in 1976 in Paris and in 1979 in Tallinn. A catalogue of his water colors was published by the Hardy Gallery in Paris in 1976. Volodymyr Makarenko’s paintings were included in the catalogue and exhibits of “Contemporary Art from Ukraine” in 1979 and 1980 in Munich, London, New York, Philadelphia, Washington, and Cleveland. Finally, in 1980, Makarenko was allowed to emigrate to the West. Together with his wife and daughter he settled in Paris. In 1982, he had one-man shows in Paris, Stockholm, and Toronto. In October, 1982, Makarenko participated in the group exhibition of “Contemporary Artists from Ukraine” in Metz, France. His oils, watercolors, and acrylics were exhibited in the “Contemporary Artists from Ukraine” Group Exhibit in Toronto and Winnipeg, Canada. Since 1981 Makarenko lives and works in Paris.
II Volodymyr Makarenko, photo by Alexander Demko, Paris, 2008 II Володимир Макаренко, фотографія Олександр Демко, Париж, 2008
I 179
БІОГРАФІЯ
180 I
Володимир Макаренко народився в селі НовоПушкарівка, Дніпропетровська область в 1943 році. Найвідоміший Український художник-нонконформіст. В 1963 році закінчив Дніпропетровське художнє училищі, де навчався в майстерні Якова Петровича Калашника (1927-1969). Після того як Калашник припинив викладати в училищі і відкрив свою студію при палаці культури в парку ім. Т.Г.Шевченко, Макаренко, Гуменюк, Фоменок, та Підгорний продовжували відвідувати його приватну студію. За дипломну роботу У блакитному краї виконану в манері «геометричного реалізму» Макаренко був звинувачений у формалізмі, картина була знищена а художник позбавлений можливості продовжувати навчання в Україні. Макаренко переїхав у Ленінград, де в 1963 році поступив на монументальний факультет Ленінградського вищого художньо-промислового училища імені В.І. Мухиної (рос. - Ленинградское высшее художественно-промышленное училище им. В. И. Мухиной (ЛВХПУ)). Макаренко в Ленінграді познайомився та приватно навчався в студіях Натана Альтмана та Павла Кондрат’єва; познайомився з Михаїлом Шемякиним і
захопився його творами. Також познайомився з наступними художниками та їх творами - Рухін, Мішин, Єсауленко, Багурін, Янкілевський, Немухін та Целков. Макаренко закінчив навчання в 1969 році та одержав диплом художника монументального розпису. Того ж року став членом неформальної організації художників-нонконформістів, відомої на Заході як «Петербурзька група». В 1973 році Макаренко був вимушений покинути Ленінград і переїхати до Талліна, де він познайомився з Естонськими художниками Винт, Ляпин, Кормашов та виставлявся спільно із ними в групових виставках. В 1974 році Макаренко разом з Феодосієм Гуменюком, Віталієм Сазоновим і Володимиром Стрельніковим прийняли участь у виставці українських художниківнонконформістів в Москві, що була організована в квартирі Сичових. В 1976 році пройшла перша персональна виставка Макаренка в Парижі в галереї Hardy. Також в 1976 році роботи Макаренка експонувались на одній з найвідоміших виставок художників – нонконформістіф на Заході – La Peinture russe contemporaine в Палаці конгресу в Парижі (В каталозі виставки проілюстрована акварель Макаренка з колекції Олександра Глейзера). Живучи в Талліні, Макаренко працював кочегаром, тому
II Volodymyr Makarenko, photo by Anton Solomoukha, Paris, 2010 II Володимир Макаренко, фотографія Антона Соломухи, Париж, 2010
що відмовився вступати в спілку художників. Малював у маленькій майстерні та деколи одержував замовлення на ілюстрації до журналів та газет. З 1973 по 1980 роки Макаренко подавав документи на виїзд до Франції. Зрештою в 1981 році художника позбавили радянського громадянства та дозволили емігрувати на Захід. В 1981 році Макаренко переїхав в Париж. Він провів виставки в Парижі, Торонто , Вінніпезі, Стокгольмі, Метці, Чікаго, Нью-Йорку, Вашингтоні, Дортмунді, Бремені, Тулузі, Лілі, та Баден-Бадені. Макаренко співпрацює з галереями Galerie Saint-Leger, Франція, Turm-Galerie, Bonn, Німеччина,
Galerie Noordeinde, Голандія, Alla Rogers Gallery та Artfira Gallery, США, KUMF Gallery, Канада. В 1987 році художник одержав Срібну медаль міста Париж за мистецький доробок (Medaille d`Argent de la Ville de Paris pour la contribution au developpement de l`Art de France). Макаренко живе і працює в Парижі. Жан-Клод Маркаде в передмові до каталогу виставки Макаренка в Парижі в 1990 році в Modern Art Gallery називає стиль Макаренка «орфізм» де головною формотворчою складовою є світло. Мистецтвознавець вважає, що живопис Макаренка
перетікає від безпредметного в предметне, створюючи композиції, що нагадують роботи Роберта та Соні Делоне. Галина Скляренко називає стиль Макаренка символічним романтизмом. Дмитро Горбачов характеризує творчісь Макаренка, як синтез традицій і модернізму. Проте сам автор називає свій стиль «метафізичним синтетизмом».
I 181
VOLODYMYR MAKARENKO 1958-1963 1963-1969 1973 1981
Graduated from the Dniepropetrovsk Art College Graduated from the V. Mukhina Academy of Fine Arts, St. Petersburg Earned Masters of Fine Art degree, Department of Monumental painting moved to Tallinn, Estonia moved to Paris, France The artist lives and works in Paris
PERSONAL
182 I
1976 1976 1982 1982 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1987 1988 1988 1988 1990 1990 1991 1991 1992 1992 1992 1993 1996 1996 1997 1998 1999 2001
Artist’s Union, Tallinn, Estonia Galerie Hardy, Paris, France Galerie Lavrov, Paris, France Lavrov-Tanenbaum Gallery, Toronto, Canada Ukrainian Institute of Modern Art, Chicago, USA KUMF Gallery (Ukrainian Canadian Art Foundation), Toronto, Canada Galerie Peinture Froiche, Paris, France Mairie du VII, Lyon, France Aeroport Blagnac, Toulouse, France Galerie Alte Schule, Bonn, Germany Take Gallery, Dusseldorf, Germany Gress Gallery, Frankfurt, Germany Turn Gallery, Bonn, Germany Modern Art Gallery, Paris, France Abbaye Fontevraud, Tours, France Modern Art Gallery, Paris, France KUMF Gallery, Toronto, Canada Galerie Gauthier, Deauville, France Galerie Alternance, Hardelot, France Aufgewachte Ukraine, Praxis Michael Markowicz, Dßren, Germany Galerie Alternance, Boulogne sur mer, France Galerie Gauthier, Annecy, France De St Petersburg a Paris a la Coupole, Paris, France St. Vladimir Institute, Toronto, Canada Galerie Alternance, Hardelot, France Galerie Hardelot, Boulogne sur mer, France Galerie Libre Expression, Le Touquet, France
2001 2002 2004 2004 2005 2005 2006 2006 2007 2008 2009 2010 2010
Galerie Roc d’art, Charleroi, Belgium Galerie Alternance, Hardelot, France Galerie Roc d’art, Charleroi, Belgium KUMF Gallery, Toronto, Canada Gallery Nordeine, Den Haag, Netherlands Turn Gallery, Bonn, Germany KUMF Gallery, Toronto, Canada Charleroi Galerie, D. Hocquet, Belgium Turn Gallery, Bonn, Germany Galerie Alternance, Hardelot, France 40 Years, Turn Gallery, Bonn, Germany Galerie Alternance, Hardelot, France Turn Gallery, Bonn, Germany
SALONS 1973 1976 1981 1982 1986 1982 1982
Autumn Art Salon, Tallinn, Estonia Salon des Grands et Jeunes d’aujoud’hui au Grand Palais, Paris
Salon d’Automne, Paris Salon de la jeune peinture, Paris
PUBLIC COLLECTIONS Museum of Fine Arts, Tallinn, Estonia Museum of Fine Arts, Salzburg, Austria The Ukrainian Museum, New York Ukrainian Institute of Modern Art, Chicago KUMF Gallery, Toronto Mural of ‘Volodymyr the Great and Olga’ at the Ukrainian Orthodox Church, Lourdes, France
AWARDS 1974 1975 1986 1987 1999
Watercolor Biennale, Riga, Estonia Art Biennale, Ljubljana, Yugoslavia Troisiėme pix du concours “Ito-Ham” à Paris Mėdaille d’Argent de la ville de Paris Premier prix du concours international de peinture contemporaine du Pont-Royal à Paris
I 183
PERSONAL EXHIBITIONS POSTERS
GROUP EXHIBITIONS POSTERS
Знову Врубель, Знову фіолетові кольори, Знову цей Макаренко...