ART Meme Movement | 2013 Текст: Ольга Матягина Иллюстрация: Сергей Зайцев Дизайн и Верстка: А.В.Тарасов
функціонує публічна сфера
в Україні?
ART Meme Movement | 2013
2011
р. ввійшов в українську історію як один з найбільш протестних років держави. Саме тоді відбулася низка гучних громадянських виступів, серед яких протести пільговиків (чорнобильців, афганців), проти реформ вищої освіти, з вимогами виплат заборгованостей тощо. Всі ці події відбувалися з однією метою – донести владі громадське незадоволення, привернути її увагу, змусити почути суспільні проблеми.
межені дискусії, аналіз і критика політичного порядку2. Таким чином, визначається її критичний характер та спрямованість щодо політики. Однак в обох випадках окреслюються значно ширші поняття, аніж громадянське суспільство, включаючи звичайний дискурс громадян.
Якої
ж форми існування набула публічна сфера громадян в Україні? З радянських часів, коли жодна критика політичного курсу партії була заборонена ля демократичного суспільства гро- та прирівнювалася до крамольних думок мадські зібрання – цілком звична буржуазних націоналістів та інших вороформа діалогу керівної верхівки з гів народу, всі прояви суспільного обгонаселенням, натомість, не єдина. В Україні ворення та невдоволення були зведені до ж практика дослухання до суспільства боязко розказаних анекдотів та спостеренерозвинена. Намагаючись прослідкуважень на кухні. Багаторічна звичка остеріти вітчизняні механізми комунікації та гання відкритого висловлювання критики відносин влади з суспільством, неминуче влади не могла зникнути разом з розваповинні звернути увагу до аналізу її пулом Радянського Союзу, тож і досі визнаблічної сфери та умов функціонування. чає побудову стосунків «верхи-низи» в країні. Показовими також стали резоДане поняття – всеоб`ємне та всезагальнансні вбивства В. Чорновола, Г. Гонгадзе не, поєднує чимало явищ суспільної кота інших глашатаїв неугодної політичній мунікації. Ю.Хабермас описує як сферу верхівці інформації, аби ствердити у насесоціального життя, у котрій може бути лення думку про покірність та терпимість сформоване щось подібне до громадської до керівництва. думки1. По суті, головна функція публічної сфери полягає у виконанні комунікаВеличезним зрушенням у розвитку путивної дії між її учасниками, забезпечення блічної сфери тоді стали не замовчування спілкування та зв’язку між ними. Більш даних подій, а консолідація суспільства і функціонально спрямованою змальовияв народного обурення, що знайшло вується вона у термінах П. Шлезінгера та вираження в акції «Україна без Кучми» Е. Фоссома, які говорять про сферу зв`яз- 2000-2001 рр. Наступним за масштабом, ку, де можуть відбуватися відносно необ- ба навіть більше, суспільним самовира-
Д
J. Habermas, S. Lennox, F. Lennox. The Public Sphere: An Encyclopedia Article. - New German Critique. - №3. - 1974. - pp. 49-55. - Р. 49. 2 P. Schlesinger, J. Fossum. The European Union and the Public Sphere: A communicative space in the making? – Р. 1. 1
женням став «Помаранчевий Майдан» 2004 р. Ці дві визначні події ознаменували зародження початків громадянської свідомості серед українців, а також відчуття власної значимості. Народ, усі мислиннєві прояви котрого досі придушувалися, нарешті зміг відкрито висловлювати свої емоції і, що головне, дієво впливати на розбудову своєї держави. Однак, апофеоз суспільного тріумфу стих, і услід за п’янким відчуттям всесильності, сьогодні серед громадян переважають почуття розчарування та зневіри.
С
оціологічні опитування свідчать, що 72,4% опитаних переконані, що жодним чином не можуть вплинути на владу3, а 14,8% вважають найбільш дієвим шляхом захисту своїх порушених прав звернення до Європейського суду з прав людини4. Проте публічна сфера не відійшла в минуле. Незважаючи на нешироку залученість суспільства, тим чи іншим чином, в Україні є громадянське суспільство. Зростає кількість громадських організацій, збільшується число молодіжних проектів, організовується більше громадських акцій, відповідно, росте рівень політичної освіти суспільства тощо. Незначна, порівняно до всього населення, кількість суб`єктів даних інститутів – цілком нормальне явище.
А
ART Meme Movement | 2013
номальним у даному випадку було б всезагальне захоплення політикою, що занурило країну у хаос розбрату та суперечок. Отже, публічна сфера України розвивається стабільно у висхідному русі, інше питання, що її темпи за сприятливих умов могли б зростати не в арифметичній, а в геометричній прогресії. Єдиний і головний фактор, який визначає її функціонування, є нинішня українська влада. З моменту свого приходу, у державі провадиться цілеспрямований курс навернення до авторитарних практик і, закономірно, придушення суспільного волевиявлення. Одними з численних прикладів тому слугують: наступ на ЗМІ, відбирання частот у невигідних радіоканалів, судові позови до телеканалу; заборона громадських зібрань, прийнятих на законодавчому рівні, та всіляке перешкоджання їм тощо. Спостерігаємо систематичне придушення свободи суспільства та провадження індивідуально вигідної політики, яка не бере до розрахунку суспільні потреби та інтереси. За К. Тейлором, публічна сфера суспільства – це не лише місце, де люди вільно формують свої точки зору, але й де вони мають значення5. Проблема сучасної України, таким чином, полягає у тому, що позиції і думки населення не відіграють жодної ролі. Політика провадиться окремою групою суспільства і керується лише
Якою мірою Ви впливаєте на владу? // Центр Разумкова. - Режим доступу: http:// www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=441. 4 Який спосіб захисту прав людини є найбільш ефективним зараз в Україні? (динаміка, 2006-2009) // Центр Разумкова. - Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=205. 5 Див.: C. Taylor. Philosophical Arguments. - Cambridge, MA: Harvard University Press. - 1995. - Р. 260. 3
ART Meme Movement | 2013 вигодами олігархічної верстви, ігноруючи і пригнічуючи суспільний фактор як непорозуміння на шляху власного розкошування. Необхідний тріадний характер суспільного дискурсу - доповідач, адресат, слухач6 - на вітчизняному просторі носить кострубатий, неповний характер: адресат (влада), хоч і є, але роль слухача ніколи не відіграє, та й адресат часто лиш пошепки висловлює свої думки, а то й зовсім мовчки переживає своє невдоволення.
Т
акий стан речей аж ніяк не властивий демократичному режимові, яким його позиціонує українська влада. Необхідна умова демократії, як стверджують класики, - виконання принципів участі, обговорення та управління7. Інституційно це може бути втілено у різних форумах для обговорення суспільних проблем та ухвалення спільних рішень, а також у звітності влади перед суспільством. Зважаючи на наявні у країні інститути, розрізняють сильну та слабку громадськість8. Інституції публічної сфери, парламентські асамблеї, становлять її сильну частину; слабка громадянська сфера займається практикою формування думки, що має лише дорадчий характер. На українських теренах наявна лише остання сфера, але й вона носить декларативний характер. До того ж її діяльність обмежена створеними умовами цензури політичної верхівки, отож не має значного впливу на суспільного буття.
посилення публічного дискурсу суспільства, відродження його значення в країні.
В
одночас з популяризацією участі у громадських заходах, необхідні створення інститутів лобіювання та парламентського просування суспільних інтересів, що відповідатиме сильній громадськості, яка здатна продукувати рішення і впливати на їх прийняття. Разом з тим це будуть одні із механізмів вираження суспільних позицій, що сприятиме налагодженню можливості донесення до керівних прошарків громадських проблем. Конче важливо не лише домагатися розширення шляхів обговорення, але й участі та управління у політичному процесі. Прикладом таких інститутів слугують громадські слухання Town Hall Meeting, які проводяться для обговорення законопроектів серед членів громади у низці провідних країн світу, і тестовий режим яких в Україні був випробуваний лише наприкінці 2011 р. зусиллями Лабораторії Законодавчих Ініціатив. Варто прищеплювати серед громадян переконання, що думка кожного має значення. Лише у діалозі влади та населення можлива побудова вдалого політичного курсу, отож неодмінною передумовою демократичної держави є її розвинена публічна сфера.
Зарадити такій ситуації може цілеспрямована і активна діяльність, спрямована на 6 P. Schlesinger, J. Fossum. The European Union… - Р. 4. 7 Див.: Там само. – Р. 26. 8 Див.: Там само. – Р. 5.
Ольга Матягина Специально для ART Meme Movement