Colour as labyrinth. Catalogue of the abstract art of Ivan Turetskyy. by artportal11

IVAN TURETSKYY

COLOUR AS LABYRINTH КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

THIS BOOK IS NUMBER 007

OF A WORLDWIDE EDITION OF SIX HUNDRED THE FIRST 10 COPIES OF THE ALBUM CONTAIN ORIGINAL DRAWINGS BY IVAN TURETSKYY

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

IVAN TURETSKYY

COLOUR AS LABYRINTH КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ ART

ЖИВОПИС

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ

KYIV 2019 КИЇВ 2019

IVAN TURETSKYY COLOR AS LABYRINTH

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

Portal 11 Gallery is proud to present the first catalogue of the abstract art of Ivan Turetskyy. The catalogue consists of 69 works created during a thirty-year period between 1989-2019. This versatile, profound collection of masterpieces is an important part of the Ukrainian artistic heritage and Ukrainian culture in general. Ivan Turetskyy is an artist, a co-author of the Ukrainian National Coat of Arms, author of the modern Coat of Arms of the city of Lviv, cofounder of the Ukrainian Heraldry Society, a wellknown art collector, a rare books collector. Ivan Turetskyy is a close and valued friend of Portal 11 Gallery and naturally we are honoured to represent his art within this catalogue. The philosophy of Ivan’s paintings matches our philosophy and the mission of our institution. His paintings go beyond national boundaries and are not dictated by the fashion of the times. Their emotional themes fit into the current global context.

Галерея Portal 11 представляє прем’єрний альбом абстрактного живопису Івана Турецького, до якого увійшли 69 робіт, створених у період з 1989 по 2019 роки. Багатогранний творчий доробок художника є вагомим внеском в історію України та розвиток українського мистецтва і культури загалом. Адже Іван Турецький не лише художник, але й співавтор Малого Державного Герба України, автор сучасного герба міста Львова, співзасновник Українського геральдичного товариства, колекціонер, букініст. Галерея Portal 11 має теплі дружні стосунки з Іваном Турецьким та високо цінує його безмежний талант. Живопис Івана Турецького цілком відображає філософію та ідейний зміст галереї Portal 11. Полотна художника не мають кордонів та знаходяться поза часом. Емоційна насиченість його творів укладається у контекст світового мистецтва.

IVAN TURETSKYY COLOR AS LABYRINTH

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

In the liquid stream of time our life is a labyrinth. Its course resembles a kaleidoscope of shapes, tones, colours, emotions, feelings and impressions. Becoming aware of the labyrinth is an intuitive creative step that each person makes and that leads to his or her inevitable evolution. Abstract art is a definitive form of expression of the process of knowing oneself and of the world in the infinite space of the liquid time.

Ivan Turetskyy

У пливкому потоці часу наше життя є лабіринтом. Течія його схожа на калейдоскоп форм, відтінків, кольорів, емоцій, почуттів і вражень. Пізнання цього лабіринту є інтуїтивним творчим кроком кожної людини і шляхом її еволюції. Абстрактний живопис є означеною формою вираження процесу пізнання себе та навколишнього світу у безкінечному просторі живого часу.

Іван Турецький

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

MASTER OF LIGHT ПОВЕЛИТЕЛЬ СВІТЛА OLENA GRUBB, MAAB, SOTHEBY’S INSTITUTE OF ART (LONDON) ОЛЕНА ГРАББ, МАГІСТР ІНСТИТУТУ МИСТЕЦТВ SOTHEBY’S (ЛОНДОН)

The rays of the setting sun tenderly touched the golden domes of ancient Kyiv. Banded lines of hemispherical rooves refracted and gleamed with the plethora of bright colours. As the sun rays moved, the picture changed. The solemn Baroque music had filled the air. The colours danced a mysterious dance orchestrated by the sunset. As I walked to meet one of modern Ukraine’s most important artists, the air seemed to have been filled with mystery. In fact, every meeting with Mr Ivan Turetskyy and his art is never an ordinary encounter. It is always an incredible story with a new twist of fate, with a new step inside a maze, with a new taste for life. Промені сонця ніжно торкались дахів стародавніх соборів Києва. Вигнуті лінії золотих напівсфер заломлювались та відсвічували барвистою гамою кольорів. Із рухом променів картина мінялась; піднесено емоційна барокова музика, яка здавалось, звучить звідусіль, давала відчуття загадковості в очікуванні зустрічі. Кожна зустріч із Іваном Турецьким та його живописом є неймовірною історією із новим поворотом долі, із новим кроком у лабіринті, із своєю таємничістю.

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

In his paintings, Turetskyy uses a wide, contrasting range of colours and shapes to display the emotional dynamics of the movement of musical compositions in time. He uses the interplay of lights and darks, accentuated by the theatrical spotlight to portray dramatic three-dimensional labyrinths and forms within them exclusively with the help of light and colour. Therefore, the overall composition of Ivan Turetskyy’s paintings depicts imaginary dynamic action – which has a theme that takes place under the accompaniment of music and that has a certain rhythm which unfolds in time.

Colour and shape are the main elements, which, being revealed by light, play a key role in the subject matter of each Turetskyy painting: "The concept of colour, for me, is of paramount importance. The colours in my works are more important than the objects, because people can experience a wide range of emotions through colours". This rare giﬅ of hearing the music and experiencing emotions through colours was also inherent in other masters of modern art, such as Wassily Kandinsky, Alexander Bogomazov and Alexandra Exter. Kandinsky wrote: "Every colour causes a certain vibration in the soul, and every vibration enriches the soul". The vibration of colour can be experienced while paying close attention to the blending and saturation of the various tones in Turetskyy’s paintings. The overall light, pastel palette of secondary colours is accentuated with the bright primary colours, such as reds, yellows and blues. Strong emotions are built by juxtaposing the lights and the darks within the dynamic symmetry grid. Turetskyy meticulously combines oval and round shapes with triangles and quadrangles to create an overall harmony of seemingly asymmetrical imagery. His lines are mostly curvy, creating convex and concave surfaces. His technique creates a three-dimensional eﬀect within the composition by the selective layering of white pigment on various objects as if obscuring them from the direct view. The pictorial space is never flat – some objects appear closer to the viewer and some are distant. “I love the luxury of Baroque!” – says the artist. “It is neither the wealth of it nor is it the beauty of it that appeals to me; it’s a certain state of mind”. It was only aﬅer he said these words that I realized that all the elements of his art – colours, contrasts, shades, lines, asymmetry, musical rhythms, theatricalism and symbolism – when assembled together presented a vision of Baroque manifested in the abstract avant-garde technique. Baroque followed Renaissance Art and was emotional and mysterious. Based on the infamous chiaroscuro, its aim was to dramatize the contrast between the light and the dark. The former art director of Dior, British designer John Galliano, compared Baroque aesthetics to the music in which someone constantly and deliberately violates the rules. He said, “Sometimes the failure to follow the rules in artwork creates incredible beauty”. Just like Baroque, the avant-garde celebrated music, theatre, rhythm, colour and lavishness. However, unlike Baroque, the avant-garde employed abstract forms rather than realistic images to express emotions.

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

У своєму живописі Турецький використовує широку контрастну гаму кольорів і форм для відображення емоційної динаміки руху музичної композиції в часі. За допомогою гри світла і тіні, які нагадують освітлення сцени, Івану вдається досягати драматичного тривимірного зображення лабіринтів та діючих у ньому форм. Тому завершена композиція картин Івана Турецького є відображенням уявного динамічного дійства, що має свій сюжет, відбувається під супровід музики зі своїм певним ритмом та розгортається у часі.

Колір і форма відіграють ключову роль у побудові сюжету кожної картини Турецького. «Поняття кольору для мене має величезне значення. Кольористика в моїх роботах має більшу вагу, ніж формальне зображення, тому що людина має можливість через колір відчувати всі емоції». Цей рідкісний талант бачити розгортання емоційної і музичної палітри у кольорі був також у таких метрів світового мистецтва як Василь Кандінський, Олександр Богомазов та Олександра Екстер. Кандінський писав: «Кожен колір викликає певну вібрацію в душі, і кожна вібрація збагачує душу». Вібрацію кольору можна відчути спостерігаючи за переходами тонів і у картинах Івана. Здебільшого пастельна легка палітра акцентується мажорними насиченими основними кольорами – червоним, жовтим і синім. Драматизм базується на побудованих контрастах за рахунок геометрії заломлення світла. Чітко виражена загальна асиметрія створюється на основі поєднання овальних і округлих форм із трикутними та чотирикутними елементами. Лінії здебільшого увігнуті та опуклі. Турецький застосовує техніку лінійного живопису для створення ефекту тривимірності зображення, тому в картинах часто прослідковується багатошаровість композиції шляхом накладання білої фарби, як прозорої вуалі на об’єкти. За допомогою цього прийому площина композиції ніколи не є пласкою – прописані елементи на ній наближаються та віддаляються від глядача. «Я люблю розкіш бароко! І розкіш – це не гроші і не краса, це певний стан душі. Моя епоха – це епоха бароко», – говорить художник. І дивлячись на його роботи, складається раптом як невидимий код, цей магічний палімпсест творчості Івана Турецького. Геральдика, герби, символи і знаки, кольори, гра світла й тіні, випуклі овальні абстрактні форми, ритми музики, лабіринт, загадковість, рух, динаміка, бароко, модерн, авангард. Модернізоване бароко 21 століття. Мистецтво бароко було логічним продовженням мистецтва доби Ренесансу. Бароко емоційне та загадкове. Воно побудоване на драматичній грі світла і тіні. Колишній головний дизайнер французького дому моди Christian Dior, англієць Джон Гальяно порівнював барокову естетику із музикою, в якій хтось навмисно постійно порушує правила: «Буває так, що недотримання правил у художньому творі створює неймовірну красу». Український авангард, подібно до бароко, був тріумфом музики, театру, ритму, розкоші та кольору. Проте, на відміну від епохи бароко, авангард послуговувався абстрактними формами, а не реалістичними зображеннями.

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

Ivan Turetskyy says: “At first I started painting in the genre of fantastic realism. Then I thought that this genre was too simple. The painting did not require any interaction. The viewer was only expected to observe it. I, however, wanted the viewer to be able to find answers to some of their questions through my art rather than observe my life conditions. That is how I came to abstraction and that is how I came to the concept of the labyrinth”. The labyrinth in Turetskyy’s art is not accidental. The way through the maze is always a mystery, and this mystery is intertwined with the mysticism of Baroque. Delia Steinberg Guzman writes: "The ancients said that one cannot simply pass through the labyrinth. The best way to move around it is by dancing, or by steps that describe certain shapes: shapes on the surface, shapes in space, ritual or magical figures. In essence, we need to move through our life dancing and such dance is the process of person evolution".

In his art, Ivan Turetskyy poses a philosophical question of selfawareness through symbols and signs, shapes and colours, light and shadow, through the music. He offers the concept of the labyrinth as a symbol of life and destiny. We usually try to plan our lives ahead, meticulously calculating each step. Oﬅen, though, our predictions and plans require adjustments or complete change. Ivan Turetskyy suggests that it is easier to walk through the labyrinths if we follow our hearts. Reliant on past experiences of joy and pain, our heart leads us along the path of least resistance and least errors. The most important thing in the labyrinth is time. According to Turetskyy, time can neither be stopped nor can it be negotiated. It is therefore crucial to always remember that it is important to spend less time in dead ends and always to move ahead. Aﬅer my meeting with Turetskyy had come to an end, I walked the evening streets of Kyiv. The blue canvas of the warm sky was covered with a thin web of irregular-shaped white clouds. Merging and blurring, they transformed into the figures of people, animals and some mystical creatures. The sun was heading towards the horizon. Suddenly a couple of sharp sunrays broke through the thin white web. They went through the clouds like stage lights and created the unique, colourful scenery of the sunset. This theatrical interplay of light, clouds and sky formed an asymmetrical yet incredibly harmonious labyrinth of shades, tones and undertones. Unexpectedly, I recognised the essence of the labyrinth as the natural pattern of life, where it is so important to find your own rhythm, your colour and your dance. I am very grateful to Ivan Turetskyy for the depth of our conversation, for his ingenious personality, and for his important Baroque-avantgarde art, which, if you listen carefully, does sound like music.

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

«Спочатку я писав у жанрі фантастичного реалізму. Пізніше дійшов до того, що такий жанр занадто простий. У ньому глядачеві все зрозуміло. А мені хотілось, щоб кожен, хто дивився мої картини, знаходив розгадку для себе, а не читав мою життєву ситуацію. Так я прийшов до абстракції, і так я прийшов до лабіринту». Лабіринт у творчості Івана Турецького не випадковий. Шлях у лабіринті завжди є таємницею і ця його загадковість перекликається із містикою епохи бароко. Далія Стейнберг Гусман пише: «Древні говорять, що лабіринт неможливо просто пройти. Найкращий спосіб пересування по ньому – це танець, або кроки, які описують певні фігури: фігури на поверхні, фігури в просторі, фігури ритуальні чи магічні. В певному сенсі дорогою життя ми також повинні рухатись танцюючи, проходячи, таким чином, процес еволюції».

У своїх картинах Іван Турецький подає філософську проблему людини – пізнання себе через символи і знаки, форми і кольори, гру світла й тіні, ритму музики і підштовхує глядача до усвідомлення та прийняття поняття лабіринту як свого життя та долі. Інколи здається, що людина заздалегідь знає свій життєвий шлях, прораховуючи свої кроки завчасно, але зазвичай, ці прорахунки виявляються хибними. Лабіринтом варто йти за відчуттями, які йдуть від серця, які опираються на досвід радості і болю, та дають напрямок впевненості і безпомилковості. Найголовніше, що необхідно цінувати рухаючись у лабіринті, – це час, як говорить Турецький: «Його неможливо зупинити і з ним неможливо домовитись», тому обов’язково потрібно мати впевненість у тому, що вихід завжди існує з будь-якої складності лабіринту. Після нашої зустрічі з Іваном Турецьким я в роздумах йшла літнім вечірнім Києвом. На тепле голубе полотно неба павутиною лягали білі хмари, які створювали дивні неправильної форми образи… Зливаючись і розпливаючись, вони перетворювались то у фігурки людей, то тварин, то якихось містичних істот. Сонце рухалось до лінії горизонту. Раптом павутина увірвалась і небо прорізали спочатку один, а потім ще кілька чітких геометричних жовто-гарячих та червоних променів. Наче прожектор театральної рампи промені пройшли крізь сітку хмар і створили унікальну кольорову мізансцену картини заходу сонця. Вся ця театралізована гра світла, кольорів і форм складалась сама собою у загадковий асиметричний лабіринт ліній, тонів і напівтонів. Несподівано для себе я осягнула суть лабіринту як природнього ритму життя, в якому так важливо відтворити свій ритм, свій колір і в цілому свій танець. Я безмежно вдячна Іванові Турецькому за глибину нашої розмови, за неосяжність його геніальної особистості та за цей неймовірної краси бароково-авангардний живопис, який, якщо уважно вслухатись, звучить дивовижною музикою, божественною музикою душі.

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

1 9 8 9 2 0 0 9

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

Art is a form of culture and its presence in our lives is uplifting. Art is oxygen for me – the more there is the easier it is for me to breath. Мистецтво – це форма культури і його присутність у житті неминуча. Це свого роду кисень – чим його більше, тим мені легше дихається.

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

RUSTLE 1989. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 41Х33 СM

ШОРОХИ 1989. ПОЛОТНО, ОЛІЯ, АКРИЛ. 41Х33 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

RESEMBLANCE 2005. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 40X50 СM

АСОЦІАЦІЇ 2005. ПОЛОТНО, ОЛІЯ, АКРИЛ. 40X50 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

CAUGHT IN SWIRL 2005. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 60X46 СM

У ВИХРІ 2005. ПОЛОТНО, ОЛІЯ, АКРИЛ. 60X46 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

PORTALS 2005. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 40Х60 СM

ПОРТАЛИ 2005. ПОЛОТНО, ОЛІЯ, АКРИЛ. 40Х60 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

CONCERT 2007. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 70X92 СM

КОНЦЕРТ 2007. ПОЛОТНО, ОЛІЯ, АКРИЛ. 70X92 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

MAGICIAN 2007. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 50X40 СM

ЧАРІВНИК 2007. ПОЛОТНО, ОЛІЯ, АКРИЛ. 50X40 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ABSORPTION 2007. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 81X60 СM

ПОГЛИНАННЯ 2007. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 81X60 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

DESIRE 2008. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 65X50 СM

ПРИСТРАСТЬ 2008. ПОЛОТНО, ОЛІЯ, АКРИЛ. 65X50 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

REVELATION 2008. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 110Х80 СM

ПОЯВА 2008. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 110Х80 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

MEETING POINT 2009. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 40Х80 СM

МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ 2009. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 40Х80 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

SILENCE 2009. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 47Х44 СM

ТИША 2009. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 47Х44 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

PREMONITION 2009. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 163Х73 СM

ПЕРЕДЧУТТЯ 2009. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 163Х73 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

IN THE GREEN RHYTHMS 2009. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 45Х60 СM

В ЗЕЛЕНИХ РИТМАХ 2009. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 45Х60 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

SHRINE 2009. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 88X105 СM

ХРАМ 2009. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 88X105 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

2 0 1 0 2 0 1 3

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

Everything consists of elements – sometimes big, sometimes small, and sometimes barely visible. Together they create a vision of the whole. All elements in the artwork matter, they all have meaning, and they are a part of the artist’s imagination. In combination they create the labyrinth in which we all are seeking exists. My aim is to decode some of the messages on the way and to see the light. Будь-яка річ складається з елементів – великих, маленьких, часом зовсім непомітних, але кожен із цих елементів дає бачення цілого. Усі елементи, які я використовую в роботах, мають багато значень і трактувань – це мистецька уява. В поєднанні вони створюють той самий лабіринт, в якому і я і ви знаходитесь. І моя ціль розгадати його, побачити світло.

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

FROM THE PAST 2010. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 71Х92 СM

З МИНУЛОГО 2010. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 71Х92 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

WAY OF LIGHT 2011. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 40Х30 СM

ШЛЯХ СВІТЛА 2011. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 40Х30 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

LABYRINTH 2011. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 90Х120 СM

ЛАБІРИНТ 2011. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 90Х120 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

Our life is a maze. Each of us walks its personal, bright, and sometimes fractured path. Sometimes we walk in circles, searching for an exit or the centre of the mysterious maze. Sometimes we come back to the place where we started, only to start again. Often the exit from the labyrinth is not obvious but it definitely exists. Життєвий шлях – це лабіринт – індивідуальний, яскравий, роздрібнений. Думкою кружляємо стежками, шукаючи виходу або центру лабіринту – самої його суті. Часто повертаємось туди, звідки прийшли. В лабіринті можна не знайти вихід, але він там є.

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

MUSIC OF COLOURS 2011. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 120Х100 СM

МУЗИКА КОЛЬОРУ 2011. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 120Х100 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

THE UNKNOWN 2012. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 90Х70 СM

НЕВІДОМІСТЬ 2012. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 90Х70 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

MEETING 2012. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 90Х60 СM

ЗУСТРІЧ 2012. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 90Х60 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

STREAM 2013. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 80Х60 СM

ТЕЧІЯ 2013. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 80Х60 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

IN THE VALLEY OF FEELINGS 2013. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 128X145 CM

В ДОЛИНІ ПОЧУТТІВ 2013. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 128X145 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

REINCARNATION 2013. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 54X46 СM

РЕІНКАРНАЦІЯ 2013. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 54X46 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

COUPLE 2013. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 93Х70 СM

ДВОЄ 2013. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 93Х70 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

LOST IN TIME 2013. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 60Х80 СM

ЗАГУБЛЕНІ У ЧАСІ 2013. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 60Х80 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

FLASHES OF LIGHT 2013. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 54X46 СM

СПАЛАХИ СВІТЛА 2013. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 54X46 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

MUSIC OF COLOUR II 2013. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 40X40 СM

МУЗИКА КОЛЬОРУ II 2013. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 40X40 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ABSORPTION 2013. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 73X92 СM

ПОГЛИНАННЯ 2013. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 73X92 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

2 0 1 4 2 0 1 6

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

When the viewer is drawn to your work and is able see the invisible message beyond the visible shapes, then you are a true artist. Якщо глядач затримує погляд на Вашій роботі і бачить в уяві інший світ, поза світом, в якому ми живемо, – тоді Ви художник.

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

TEMPTING RUINS 2014. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 60X80 СM

СПОКУСЛИВІ РУЇНИ 2014. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 60X80 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

MASTERING DEPTH 2014. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 40X90 СM

ЗДОЛАВШИ ГЛИБИНУ 2014. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 40X90 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

SOUNDS OF DREAMS. DUSK 2014. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 67Х92 СM

ЗВУКИ СНУ. СУТІНКИ 2014. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 67Х92 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

FROM THE SERIES "TEMPTATION" 2015. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 73Х93 СM

ІЗ ЦИКЛУ «СПОКУСА» 2015. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 73Х93 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

COMPOSITION 2015. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 60,5Х79,5 СM

КОМПОЗИЦІЯ 2015. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 60,5Х79,5 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

TREMBLING 2015. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 60X80 СM

ТРЕМТІННЯ 2015. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 60X80 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

DIPTYCH “CATCHING MOMENT” 2015. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 35X50 СM, 40X50 СM

ДИПТИХ «ВПІЙМАТИ МИТЬ» 2015. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 35X50 СМ, 40X50 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

MIDNIGHT BLUES 2016. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 88Х60 СM

НІЧНИЙ БЛЮЗ 2016. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 88Х60 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

LIGHTNING 2016. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 83X67 СM

БЛИСКАВИЦЯ 2016. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 83X67 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

SILENCE INTERRUPTED 2016. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 71X90,6 СM

ПОРУШЕНА ТИША 2016. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 71X90,6 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

2 0 1 7

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

Art is a type of worship for me. It allows me to portray the world and the life around us using abstract images and categories. To show the world beyond the physical objects is the main goal of my work. Для мене мистецтво виконує релігійну місію. Воно відтворює перед нашими очима життя і зовнішній світ, перевтілюючи їх в абстрактні образи та поняття, які є мовою моєї творчості.

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

LISTENING TO THE SILENCE 2017. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 74Х93 СM

ВСЛУХАТИСЬ В ТИШУ 2017. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 74Х93 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ANOTHER DOMAIN 2017. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 72X91 СM

ДРУГИЙ ПРОСТІР 2017. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 72X91 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

MYSTERY 2017. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 72Х91 СM

МІСТЕРІЯ 2017. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 72Х91 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

GRASS WAVES 2017. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 79,5X60,5 СM

ХВИЛІ ТРАВИ 2017. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 79,5X60,5 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

MAGIC GARDEN 2017. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 74Х93 СM

ЧАРІВНИЙ САД 2017. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 74Х93 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

TROPICAL BLUES 2017. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 120X170 СM

ТРОПІЧНИЙ БЛЮЗ 2017. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 120X170 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

THE AROMA OF THE NIGHT 2017. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 75Х50 СM

ЗАПАХ НОЧІ 2017. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 75Х50 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

BREATH OF SUMMER 2017. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 50Х40 СM

ПОДИХ ЛІТА 2017. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 50X40 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

APPASSIONATO 2017. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS.145X128 СM

АПАСІОНАТА 2017. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 145X128 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

OUT OF DEPTH 2017. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 100X126 СM

З ГЛИБИНИ 2017. ПОЛОТНО, ОЛІЯ, АКРИЛ. 100X126 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

MAGNIFICENT TRIP 2017. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 83X67 СM

РОЗКІШНА ПОДОРОЖ 2017. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 83X67 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

EUPHORIA II 2017. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 120Х85 СM

ЕЙФОРІЯ II 2017. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 120Х85 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

FORCE OF NATURE 2017. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 150X70 СM

СТИХІЯ 2017. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 150X70 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

OBELISK. FROM THE SERIES “ATLANTIS” 2017. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 150X70 СM

ОБЕЛІСК. З ЦИКЛУ «АТЛАНТИДА» 2017. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 150X70 СМ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

Atlantis is an eternal mystery on our way through the labyrinths of our lives. The obelisk sinks in the deep waters of time. Time decides the value of everything. Fame, power, and victories… they all become memories and legends. Атлантида – це вічна таємниця на шляху в лабіринті. Обеліск занурюється у глибину хвиль часу, які неможливо зупинити. Час переоцінює те, що здавалося славою, могутністю, перемогами… воно залишається у спогадах і легендах.

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

2 0 1 8 2 0 1 9

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

BETWEEN HISTORY AND IMAGINATION МІЖ ІСТОРІЄЮ ТА УЯВОЮ NATALIA KOSMOLYNSKA, АRT HISTORIAN НАТАЛІЯ КОСМОЛІНСЬКА, ІСТОРИК МИСТЕЦТВА

Because of his energetic nature and exuberant enthusiasm for classical arts it is difficult for Ivan Turetskyy to stay in the frame of one specialization. To say it in one word– a man of Renaissance époque. He is known as an intellectual collector and a famous heraldist, one of the authors of the Coat of Arms of independent Ukraine and the new coat of arms of Lviv. He has been designing state awards, city and private emblems, Ukrainian and Austrian postage stamps, creating ex-LIBRIS’s for cultural elite and establishment. He creates unique collections of playing cards. Ivan Turetskyy is a virtuosic graphic artist devoted to the elegance of Secession. Через свою енергійну натуру та бурхливу захопленість класичним мистецтвом Івану Турецькому складно «втриматися» в рамках однієї спеціалізації. Одним словом – людина доби ренесансу. Його знають як колекціонераінтелектуала та відомого геральдиста, одного з авторів Державного Герба незалежної України та нового герба Львова. Вже 30 років він розробляє державні нагороди, міські та приватні герби, проекти українських та австрійських поштових марок, створює екслібриси для культурної еліти та істеблішменту. Він створює унікальні авторські колекції гральних карт. Іван Турецький віртуозний, філігранний художник-графік, відданий вишуканості Сецесії.

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

But first of all, there is painting in his life where he is trying to combine his two passions-Baroque and Abstraction. His paintings by their stylistics remind of imaginative portraits of Arcimboldo, and Boccioni’s, Bogomasov’s, Exter’s Futuristic experiments. The author’s idea is to create a kind of 3D-crossword of colour and texture, in which anyone, considering their mood, perception of world and power of imagination would be able to see their own interpretation of story. As the author says: “I don’t want to accentuate a story. I want a viewer to read it himself. As when you are looking at an ornament, shadows clouds… and see figures there. The most exciting thing for me is the game of light, when you, for example, enter an old cathedral where the rays of sun are coming through stained glass. And when with décor, gilding, carving and murals together it creates phenomenal light textures. It is impossible to paint. Though I am doing my best”.

A distinct part of Ivan Turetskyy’s painting is his expressive thrilling literally perceptible to one’s ear, musicality. Music here is more than a source of emotional inspiration. Ivan Turetskyy is attentively seeking rhythmic self-worth in every painting (as in his work “The Rhythms of Jazz”) which on its own duty is defining the plasticity of form. But on the parity terms with colour. The activity of colouring is intense, almost pathetic. With its help the author attains a stained glass’ glow, builds multilayer metaphors of senses and complex emotional emphasis as in “Sails of Time”. He is playing with nuances and contrasts constructing a new quality of reality full of passions and vital power of being. The artist oﬅen compares his works to labyrinths of colour out of which a viewer has to find the exit.

Ivan Turetskyy’s works bring to mind fascinating pictures of kaleidoscope, when coloured glasses form a new optical illusion because of the slightest move. Depending on how long, what aspect, in what lighting one views, plenty images can be seen. But falling out of reality into full cosmogenic meaningless doesn’t happen. Behind every story you can feel a natural prototype-a landscape or a multifigure composition where sometimes you can recognize veiled quote from the history of arts. But it is only a starting point for the artist, an impulse. “A story is secondary to me. I want to portray a certain experience, emotion, to create tension – says Ivan Turetskyy. My first abstract composition, for example, I called it “Rustle”, – it’s when there is no sound, but a trembling is present, which creates a premonition of something that is going to happen”.

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

Але, перш за все, в його житті є живопис, де він намагається поєднати дві свої пристрасті – бароко і абстракцію. Його полотна нагадують містифікаційні портрети Арчимбольдо, а стилістикою – футуристичні експерименти Боччоні, Богомазова, Екстер. Ідея автора – створити з кольору і фактури такий собі атракційний «3D-кросворд», у якому кожен може побачити свій варіант сюжету відповідно до настрою, світосприйняття та глибини уяви. Як пояснює сам художник: «Не хочу акцентувати на конкретному сюжеті. Хочу, щоби глядач сам його прочитав. Як от буває, коли ти дивишся на якийсь візерунок, тіні, хмари… і бачиш там якісь фігури. Найбільше мене захоплює гра світла, коли ти, наприклад, заходиш в старий собор, де сонячні промені падають крізь вітражі. І разом з декором, позолотою, різьбою, розписами створюють феноменальні світлові фактури. Намалювати то неможливо. Хоча я стараюсь».

Окрема складова живопису Івана Турецького – його виразновібруюча, буквально відчутна на слух музикальність. Музика тут більше, ніж джерело емоційного натхнення. Іван Турецький зосереджено шукає ритмічну самоцінність кожної композиції (наприклад, у роботі «Ритми джазу»), яка, в свою чергу, визначає пластичну активність форми. Але на паритетних умовах із кольором. Активність колориту інтенсивна, на межі з патетикою. З його допомогою автор досягає ефекту вітражного світіння, вибудовує свої багатошарові метафори сенсів та складнопідрядні емоційні акценти, як от у «Вітрилах часу». Він грає нюансами і контрастами, конструюючи нову якість реальності, сповнену пристрастями і вітальною силою буття. Художник часто порівнює свої роботи з лабіринтами кольору, звідки глядач має знайти вихід.

Роботи Івана Турецького нагадують чарівні картинки калейдоскопа, коли від найменшого поруху кольорові скельця утворюють нову оптичну ілюзію. Від того, скільки часу, з якого ракурсу, при якому освітленні вдивляєшся, залежить, скільки образів вдасться побачити на одному полотні. Але відриву від реальності у повну, космогонічну безпредметність не відбувається. За кожним сюжетом відчувається «земний» прототип – пейзаж чи багатофігурна композиція, де часом можна упізнати завуальовану цитату з історії мистецтва. Проте для художника це – лише вихідна точка, імпульс. «Сюжет для мене вторинний. Я хочу зобразити певне переживання, емоцію, створити напругу, – розповідає Іван Турецький. – Наприклад, свою першу абстрактну композицію я назвав «Шорохи» – це коли звуку немає, а є лише певне тремтіння, яке створює передчуття чогось, що ось-ось станеться».

100

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

MEETING POINT 2018. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 60Х80 СM

МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ 2018. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 60Х80 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

101

102

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

EUPHORIA 2018. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 120Х85 СM

103

ЕЙФОРІЯ 2018. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 120X85 СМ

104

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

The autumn of our lives is full of abundance. It is time when we feel satisfied. The fruits of our labour are ripe and shiny. The colours of autumn are calm and soft. They project contentment. Стан, коли на життєвому шляху надходить осінь… Ми відчуваємо зрілість… плоди життя – яскраві, стиглі, а живопис часу промальовує спокій і затишок.

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

105

106

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ENERGY 2018. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 150Х70 СM

ЕНЕРГІЯ 2018. ПОЛОТНО, ОЛІЯ, АКРИЛ. 150Х70 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

SCENT OF THE AUTUMN GARDEN 2018. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 150X70 СM

ЗАПАХ ОСІННЬОГО САДУ 2018. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 150X70 СМ

107

108

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

WOMAN OF AMBER 2018. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 73X92,5 СM

БУРШТИНОВА ПАННА 2018. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 73X92,5 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

109

110

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

Musical tunes inspire my colour compositions. They lead me to the invention of new shapes, rhythms and textures. I try to express music in colour. Музичний ритм мені підказує кольорові зіткнення, веде мене до нових форм ритмів, фактур. Це перевтілення звуку в колір.

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

111

112

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

JAZZ RHYTHMS 2018. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 170X120 СM

В РИТМАХ ДЖАЗУ 2018. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 170X120 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

FROM THE DEPTHS 2019. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 180Х120 СM

113

З ГЛИБИН 2019. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 180Х120 СМ

114

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ENIGMA. FROM THE SERIES “ITALIAN DIARY” 2019. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 150X70 СM

ЕНІГМА. ІЗ ЦИКЛУ «ІТАЛІЙСЬКИЙ ЩОДЕННИК» 2019. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 150X70 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

FRAGMENTS II. FROM THE SERIES “ITALIAN DIARY” 2019. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 150Х70 СM

ФРАГМЕНТИ II. ІЗ ЦИКЛУ «ІТАЛІЙСЬКИЙ ЩОДЕННИК» 2019. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 150Х70 СМ

115

116

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ENTRANCE INTO UNKNOWN 2019. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 150Х70 СM

ПРОХІД В НЕЗНАНЕ 2019. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 150Х70 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

FORGOTTEN FIGURE – LIKE A DREAM. FROM THE SERIES “ITALIAN DIARY” 2019. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 150Х70 СM

ДАВНІЙ ОБРАЗ – НАЧЕ СОН. ІЗ ЦИКЛУ «ІТАЛІЙСЬКИЙ ЩОДЕННИК» 2019. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 150Х70 СМ

117

118

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

I always see solutions in colour and I always focus on colour. Colour is the basis of all my paintings because colour is above time. I experience the correlation between different rhythms, shapes, textures, and colours as music. Every composition produces a certain tune for me. I therefore greatly enjoy working with the musical themes. Я завжди бачу вихід у кольорі й акцентую на ньому. На кольорі будуються рішення всіх моїх картин, бо він – поза часом. Співвідношення ритмів, форм, фактур і, звісно, поєднання кольорів, сприймаються мною як музика, тому з нею пов’язана більшість моїх робіт.

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

119

120

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

FIRE RIFFLES. FROM THE SERIES “AWAKENING” 2019. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 120X85 СM

ВОГНЯНІ ПОРОГИ. ІЗ ЦИКЛУ «ПРОБУДЖЕННЯ» 2019. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 120X85 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

SAILS OF TIME 2019. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 180X120 СM

121

ВІТРИЛА ЧАСУ 2019. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 180X120 СМ

122

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

BATTLE OF IDEAS 2019. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 145Х128 СM

БИТВА ІДЕЙ 2019. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 145Х128 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

123

124

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

TWILIGHT BEFORE DAWN 2019. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 150Х70 СM

СУТІНКИ ПЕРЕД СВІТАННЯМ 2019. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 150Х70 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

SUN DUNES 2019. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 150Х100 СM

125

CОНЯЧНІ ДЮНИ 2019. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 150Х100 СМ

126

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

FEELS LIKE FLYING 2019. OIL AND ACRYLIC ON CANVAS. 145Х128 СM

ВІДЧУТИ КРИЛА 2019. ПОЛОТНО, АКРИЛ, ОЛІЯ. 145Х128 СМ

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

The action in the labyrinth is never static. Each exit signifies a new entrance, each step is a transition to the future, every end is a new beginning, and so to the infinity. Дійство у лабіринті ніколи не є статичним. Кожен вихід сприймається як новий вхід, кожен крок є переходом у майбутнє, кожен кінець – це новий початок… і так до безкінечності.

127

128

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

ME: LOOKING BACK ОГЛЯДАЮЧИСЬ НАЗАД IVAN TURETSKYY, LVIV, AUGUST 2019 ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ, ЛЬВІВ, СЕРПЕНЬ 2019

My parents’ apartment was located in the city centre. At that time the city was still called Stanislaviv. Now it is called Ivano-Frankivsk, the ancient city, the beauty of which has since been disfigured by modern faceless architecture. We lived as a big family – my mother, my father, my grandfather Fedir, my grandmother Maria and us – four young kids. The apartment was decorated with antique furniture: a fantastic old cabinet, the chairs by the famous Austrian furniture designer Thonet, a huge library, and many works of art on the walls, some painted by my father and some by his friends. Батьківська квартира знаходилась у самому центрі міста. Це було тоді ще старовинне місто під назвою Станіславів, яке зводили за старою теорією ренесансу – ідеальне місто. На превеликий жаль, його вже не існує, знищене безликим смерчем сучасної архітектури. Жили ми великою родиною – мама, батько, нас четверо дітей, дідусь Федір та бабця Марія. Квартира була обставлена старими меблями: фантастичним антикварним креденсом, стільцями австрійської фірми Thonet. Велика бібліотека і картини на стінах авторства мого батька та його друзів органічно доповнювали весь інтер’єр, підкреслюючи вишуканість стилю.

129

130

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

My parents, Vasyl and Olha Turetskyy, were artists. At the end of the 1940s they, just like most of the Ukrainian academic and cultural elite, were thrown by Stalin into the Siberian camps. They were formally charged based on planted evidence supporting anti-soviet activity. I was born in the settlement for prisoners in the city of Krasnoyarsk on the 17th of August 1956. His Beatitude Patriarch Josyf of Kyiv – Halych and all Rus, also known as Josyf Slipyj, baptized me. He also happened to have been serving a term for anti-soviet propaganda and knew my parents. When I was one month old, my father drew my first portrait with a pencil on a small piece of paper and sent it back to our family in Ukraine so that they would know what I looked like. A couple of years aﬅer Stalin’s death, my parents were released from the camp and settled in Stanislaviv. Both then worked in the Ivano-Frankivsk regional drama theatre. My father worked as the art director of the theatre and my mother as the deputy manager of backstage production. I had two brothers, Volodymyr and Bohdan, and an older sister, Maria. My brothers and I were passionate about drawing and making things from clay. We copied absolutely everything and anything that would grab our attention. We had almost industrial amounts of plasticine at home. Moreover, we learned how to make the plasticine in the colours and shades that were not commercially available. We mixed it with oil paints and kneaded it until the colour was right – a technique which we borrowed from the theatre’s properties workshop.

Мої батьки Василь та Ольга Турецькі були художниками. В кінці 40-х років їх, як і більшість української інтелігенції, було відправлено до Сибірських таборів за якусь там придуману на той час антирадянську діяльність. Я у них, власне, і народився у засланні, в місті Красноярську 17 серпня 1956 року. Хрестив мене кардинал Йосип Сліпий, який також знаходився тоді в ув’язненні і був знайомий із моїми батьками. Коли мені виповнився один місяць, батько намалював мій перший портрет олівцем на клаптику паперу і вислав нашим родичам в Україні, щоб вони побачили як я виглядаю. Після смерті Сталіна мої батьки нарешті змогли повернутися в Україну і осіли у Станіславові. Обидвоє працювали в Івано-Франківському обласному драматичному театрі, де батько був головним художником, а мати – заступником директора по постановчій частині. Нас було троє братів – Володимир, Богдан і я, а також сестра Марія. У нас із братами було одне на трьох захоплення – малюнок і ліплення із пластиліну. Ми відтворювали все, що нам подобалось. Це було справді щось неймовірне та фантастичне! Пластиліну у нас була величезна кількість. Більше того, ми самі навчились робити пластилін потрібних нам кольорів і відтінків, перемішуючи його з олійною фарбою і розминаючи поки він не ставав того кольору та фактури, яка нам була потрібна. Цю технологію створення власних кольорів у пластиліні ми підгледіли в театрі в бутафорному цеху, де виготовлялись різні мастики до декорацій. Ми брали книги з батькової бібліотеки, розглядали в них ілюстрації і за цими ілюстраціями ми відтворювали античний світ, середньовічні замки, палаци, інтер’єри і все, що тільки бажали. Це була надзвичайно цікава та кропітка, майже ювелірна робота. Все відтворювалось у масштабі до фігур людини розміром 2 см. Щоб краще собі це уявити, для монтажу фігурок римських воїнів чи солдатів Наполеона, ми використовували кінчик голки.

131

132

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

We used books from my father’s library to learn about ancient worlds, medieval castles, palaces, interiors and many other things. From the books we used images to make various figures and objects. It was very precise and exquisite craﬅsmanship. All our objects were designed to accommodate a human figure of 2 cm in height. For example, we used the tip of the needle to assemble Roman warriors and the soldiers of Napoleon from plasticine. I grew up without any particular duties in my life except for school. Soviet school at that time was so preoccupied with the nuclear war between the USA and Russia that we decided to bury treasure in our yard for the people to remember what a wonderful world it had been. I buried a Roman commander, a knight, a Napoleonic soldier and a miniature copy of Andre-Charles Boulle’s cabinet. The cabinet was most precious. It took me a very long time to reproduce all of the decorative elements. Whilst a student I also studied at the art school.

My favourite media were gouaches and watercolours. They were fast-drying and were good for drawing small ornaments and details. My favourite artists at that time were Mikhail Vrubel and all of the artists from the Mir Iskusstva movement, such as Benua, Bakst and Somov. My carefree childhood ended when I finished school. I had big plans for my future and they required organisation and planning. In 1972, I entered the metal design faculty of the Vyzsnytsia art school. Right aﬅer my enrolment the school changed its profile from fine arts to ethnic design. I found ethnic design to be very limiting and boring and in 1973 I moved to Lviv. Lviv art school had its own unique style, a modern outlook and a very specific emphasis on composition. I had freedom to create outside of the ethnic or any other limits. Polish, Romanian and Hungarian art magazines formed my style and my understanding of contemporary art. Books on modern and contemporary art were forbidden in the USSR. My parents had subscriptions to all of the art magazines available at that time. Romanian magazine ARTA and Polish magazine PROEKT were particularly interesting. My father knew the Romanian language and occasionally helped me with translations. I was very impressed by one of the oldest Polish magazines titled Przekroj. It had a very peculiar printing technique that was part of the magazine’s design. The paint sometimes did not exactly match the images and created the same eﬀect as in Andy Wahol’s portraits. I also experimented with the inserts inside the Polish women’s magazines that had sewing patterns in them. It was exciting to colour between the lines, creating abstract labyrinths and mystical codes. Aﬅer I had worked on them, it was hard to imagine that the transformed images had previously been sewing patterns! In 1976 I was enrolled into the Lviv Institute of Art and Design. There I met my future wife, Natalka. She was extremely beautiful and a very good artist. I could not help but fall in love with her. In 1978 we got married. In the same year the Soviet government decided to collectively move everyone who lived in basements into apartments. This was due to the 1980 Olympic games where the Soviet Union wanted to showcase the prosperity of its citizens. We didn’t mind the change as the basements were then freed for use as artists’ studios, and there were plenty of them! Myself and Natalka were lucky to get a studio at one of the central locations on Mendeleeva Street in Lviv. By that time we already had two children – Lukyan and Olha. Natalka had to spend more time at home while I continued to work in our studio.

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

Я ріс без особливих домашніх обов’язків, тому єдиною відповідальністю, яка в мене була – це була школа. Що мені врізалось у пам'ять – так це те, як у школі показували фільми про ядерну війну. Нас нав’язливо переконували у тому, що ядерна війна неминуча, тому що це був самий пік холодної війни між Радянським Союзом та США. Ми із братами під враженням почутого та побаченого вирішили закопати в нашому подвір’ї коробочку-скарбничку. В неї забажали покласти щось таке, що змогло би розповісти людям, яким був цей чудовий світ. Я поклав римського полководця, лицаря, наполеонівського гвардійця, і мініатюру шафи в стилі Шарля Буля. Цю шафу я робив дуже довго, старався відтворити всі гротескові орнаменти і інкрустації. Під час навчання в загальноосвітній школі я паралельно навчався і в художній.

Найбільше мені подобалось малювати аквареллю і гуашшю, тому що це матеріали, які висихали дуже швидко і давали можливість детально промальовувати будь-які елементи. Я тоді захоплювався Врубелем і художниками з об’єднання «Мир Исскуства», такими як Бенуа, Бакст, Сомов. Із закінченням школи закінчилась і безтурботність дитинства. Попереду були великі плани. Після школи я мріяв вивчати дизайн, тому у 1972 році я вступив до Вижницького художнього училища на відповідний відділ. Відразу після мого вступу відділ дизайну закрили, а замість нього створили відділ художнього металу, на якому я і опинився. Проте невдовзі напрямок всього училища теж було змінено із художнього на етнографічний. Мені стало зовсім там нецікаво. Тому у 1973 році після закінчення першого року навчання я перевівся у Львівське художнє училище. У Львові я потрапив у навчальний заклад, який мав виразну декоративну манеру, свій уважний підхід до композиції та сучасний напрямок. Там у мене була можливість експериментувати без обмеження етнографічними рамками. Величезний вплив на формування мого художнього світогляду і розуміння сучасного мистецтва мали польські, угорські і румунські журнали 60-70 років. Книг про сучасне мистецтво в радянські часи не було, тому мої батьки передплачували журнали про мистецтво таку велику кількість, що це складно навіть собі було уявити. Для мене особливо захоплюючими були журнали румунський ARTA і польський PROEKT. Батько досконало знав румунську мову і, якщо щось привертало мою увагу, то він перекладав для мене. Велике враження та вплив на мене справив польський журнал Przekroj. Якість друку у ньому була специфічна, але це був один із елементів його графічного дизайну. Іноді колір не попадав у зображення при друці і за рахунок цього створювались різноманітні відбитки, подібні до тих, які робив Енді Воргол у своїх портретах. Привабливими були вкладки-викрійки в жіночих польських журналах. Розгортаючи цей неймовірний графічний лабіринт ліній, я із захопленням починав розмальовувати проміжки між лініями, створюючи абстрактні лабіринти і загадкові коди. Пізніше неможливо було собі уявити, що це раніше було викрійкою. У 1976 році я вступив до Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва. В інституті я познайомився із своєю майбутньою дружиною Наталкою, яка була надзвичайно вродливою, та при цьому ще й дуже гарно малювала. Тут неможливо було, щоб не закохатися. У 1978 році під кінець другого курсу ми одружилися. У 80-х роках партійно-радянським керівництвом, до якогось чергового партійного ювілею, було прийнято рішення переселити мешканців, які жили у підвальних та напівпідвальних приміщеннях у повноцінні квартири. Приміщення підвалів передали художникам

133

134

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

My interest for collecting books and antiques grew and this gave me a chance to meet many interesting dealers and collectors of that era. My studio gradually transformed into an Aladdin’s treasure dungeon. I had an incredible amount of books and objects that I stored in specially created niches. The ceiling was covered in Baroque cherubs, showcasing my collection of the wooden sacred sculptures. Very quickly my studio turned into the meeting point for the Lviv art world. I had so many visitors that sometimes it was hard to explain that I needed to go home.

At that time, I became greatly influenced by the heraldic art of Georgiy Narbut. I began studying emblems, symbols, secret codes, and alchemical formulas. I was already on my path in my own labyrinth. I worked mainly with gouaches, watercolors, gold and silver. The Soviet government did not allow exhibitions of my works; they were too avant-garde. Only in the 1980s, at the end of Perestroyka, was I granted an exhibition. At the beginning of the 1990s the iron curtain fell. At that time, the amount of Western collectors and visitors to Ukraine was overwhelming. I sold almost everything I had and only photographed some of the art works. It was the end of the Soviet era and the end of the era of Soviet art. In 1991 the parliament of Ukraine announced an open call for the design of Ukraine’s State Coat of Arms. My hobby of heraldry gave me a chance to apply. At that time I worked in cooperation with the historian Andriy Grechylo. Our project consisted of the design of a full version of the Coat of Arms and the shorter version of the same. They both were based on the state symbols of the Central Council of Ukraine of 1918. The shorter version was based on the idea of the famous graphic designer Vasyl Krychevskyy. It included the trident of the ruler of Kievan Rus, Grand Duke Volodymyr the Great and the wreath around it symbolising the continuity of Ukrainian statehood. The full version had elements symbolising various periods in the history of Ukraine. My design for Ukraine’s Coat of Arms was selected from among 300 other submissions and I was invited to Kyiv to work on the project together with a group of my colleagues – artist Olexiy Kohan and historian Andriy Grechlylo. It was an unpaid project and we even had to bring our own materials from Lviv to Kyiv. On the 19th of February 1992 our trident design became the oﬃcial Coat of Arms of Ukraine. I am very happy to have worked on this project, although I do not consider it to be the main theme of my artistic career. By that time my brother Volodymyr, Andriy Grechlo, Ivan Svarnyk and I had already designed the Coat of Arms for the city of Lviv in 1990. The Coat of Arms of the city of Lviv was the first Ukrainian modern Coat of Arms that was rid of Soviet attributes, instead showcasing symbols of an independent Ukrainian state. And it was in the Lviv Coat of Arms that we used the trident for the first time in almost a century. My life has always been of full of wonderful people. While working on the Coat of Arms I met the head of the Ukrainian Philatelic Society of Austria (UPSA), Mr. Borys Yaminsky, and we became good friends. He invited me to design stamps and envelopes for the UPSA, which I gladly did. It was a very productive collaboration. We even presented a series of works to the Chancellor of Austria Mr. Viktor Klima. Foreign diplomats and ambassadors enthusiastically bought my works. Natalka and I started travelling across Western Europe and the USA, and especially to Vienna, exhibiting our art. While in Vienna, I fell in love with Viennese fantastic realism, which had a big influence on my art later in life. I feel also extremely honoured to have met the curator of the Graphics Section of the Marlborough Gallery in

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

і на той час майстерень вистачало усім. Тому завдяки своїй неперевершеності в архітектурі Львів став для художників унікальною можливістю отримати безкоштовні майстерні. Так, у 1980 році, ми з Наталкою отримали власну майстерню у Львові на вулиці Менделєєва. Саме тоді у нас народилися діти – Лук’ян та Ольга і Наталка взяла на себе роботу мами, а в майстерні більше працював я. Моє захоплення книжками і старовиною все більше поглинало мене і дало змогу познайомитись із багатьма цікавими людьми. Майстерня поступово перетворювалась у печеру Алі-Баби, де основними скарбами були книги і антикваріат. Їх назбиралось настільки багато, що мені спало на думку підняти рівень підлоги на півметра, створивши певну палубу. В ніші, які утворились на спеціальних платформах, заїжджали мої скарби. Зверху під стелею, над цим всім, літали барокові ангели – моє захоплення дерев’яною сакральною скульптурою. Дуже швидко моя майстерня на Менделєєва перетворилась на місце зустрічей Львівської богеми.

Під надзвичайним впливом творчості Георгія Нарбута, я певний час захоплювався геральдикою. Почав розбиратися в символах, емблемах, таємничих кодах алхімічних формул. Я вже йшов своїм лабіринтом, працював в основному в техніці акварелі, гуаші, золота та срібла. Мої роботи в Радянському Союзі не брали на виставки через їх авангардність і невідповідність соцреалізму. Тільки наприкінці перебудови 80-х мені дали дозвіл на участь у виставках. На початку 90-х років відкрили кордони. Наплив іноземних колекціонерів в Україну був якийсь неймовірний. Я продав майже все, що мав, і тільки деякі роботи мені вдалось сфотографувати. Це був кінець радянської ери і ери радянського мистецтва. У 1991 році Верховна Рада України оголосила конкурс на розробку Державного Герба України. Моє захоплення геральдикою дало мені можливість разом із істориком Андрієм Гречилом взяти в ньому участь. Наш проект передбачав створення малого і великого гербів України, які в свою чергу базувалися на основі державних символів Української центральної ради. Для проекту малого герба ми взяли за основу розробку Василя Кричевського у 1918 році. Малий герб України мав відтворювати той самий вінок, як і герб Кричевського, що символізував продовження і неперервність української державності. А для великого додали елементи пов’язані із різними етапами історії України. Із близько 300 поданих проектів на конкурс наш взяв перше місце. Нам нічого тоді не платили, навіть матеріали для роботи ми самі привозили до Києва зі Львова. Завершенням цього процесу було прийняття малого герба розробленого творчим колективом у складі художників – Олексія Кохана, Івана Турецького та історика Андрія Гречила офіційним гербом сучасної України. Я безмежно щасливий, що мені вдалось зробити цю справу, хоча не вважаю її основною у своїй творчості. До того часу я вже мав досвід розробки сучасного герба міста Львова. В липні 1990 року наш авторський колектив у складі мого брата Володимира, мене, Андрія Гречила та Івана Сварника розробив великий герб і хоругву міста. Саме на гербі міста Львова у 1990 році вперше в пострадянській Україні з’явився тризуб. Пізніше ми з колегами заснували Українське геральдичне товариство.Так склалося, що усі періоди мого життя були завжди насичені новими знайомствами із цікавими людьми. Завдяки зустрічі із головою спілки українських філателістів Австрії (СУФА) Борисом Ямінським у мене з’явилась можливість розробляти дизайн марок та конвертів.

135

136

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

New York whom I later befriended. This friendship played a big role in my perception and understanding of contemporary art. I had been collecting art since my college days and wanted to set myself up as an art-dealer. In 2004, three of my friends and I resolved to open our own art gallery. We called it «Three crowns». The gallery was located at the heart of the town’s artistic district called “Virmenka” at Virmenska Street, 33. At first, we had only 40 square metres of space but by 2008 we already occupied the whole floor in the old building. Between 2004 and 2008 many art objects and antiques passed through our hands. It was extremely exciting. The work in the gallery took up almost all of my time, depriving me of my creative work in the studio. By 2008 I decided to close the dealership and return to my studio where I continue to work today. Nowadays, modern technologies in art are developing very rapidly but I still prefer to work with oils and canvases. It is important for me that art speaks for itself. Image is of the utmost importance to me. I have a lot of plans for the future. My children and my grandchildren continue our artistic dynasty. My son, Lukyan, works with calligraphy and fonts. My daughter, Olha, works with coloured glass. My granddaughter, Martha, has just started at art school and wants to be became a painter. I have great enthusiasm for work. Every day is a new beginning.

Мав честь особисто презентувати свої роботи тодішньому канцлеру Австрійської республіки Віктору Кліма. Мої роботи купувались різними людьми, в тому числі послами і дипломатами. Нас із Наталкою стали часто запрошувати спочатку до Відня, а потім і до інших країн Західної Європи та США на виставки. Відень подарував мені фантастичний реалізм, який вплинув на мою подальшу творчість. Я також вдячний долі за знайомство із кураторкою відділу графіки великої Нью-Йоркської галереї Marlborough Gallery, яке переросло у товариські стосунки та розширило мій світогляд у баченні світового сучасного мистецтва. У 2004 році у мене разом із моїми трьома друзями з’явилась можливість відкрити антикварний салон. Колекціонувати розпочав я ще із студентських років і наразі вирішив спробувати себе ще у ролі артдилера. Так, у Львові, на вулиці Вірменській 33, з’явилася галерея «Три корони». Ми почали із 40-ка квадратних метрів і за чотири роки настільки розгорнулись, що під кінець 2008 року займали вже цілий поверх. Через наші руки пройшла велика кількість шедеврів і я навіть мав бажання робити телепередачу про те, як бути справжнім фахівцем в антикваріаті та мистецтві. Робота в галереї забирала дуже багато часу, а творчих ідей, які потребували втілення, накопичилось стільки, що я все більше працював у майстерні. Галерею ми закрили у 2008 році, проте моя подорож лабіринтом колекціонування продовжується і до сьогодні. Світ швидко змінюється. З’являється багато нових технологій, але я все ще надаю перевагу полотну і фарбі. Для мене важливо, щоб твір говорив сам за себе. Образ має для мене основну вагу. Сьогодні я плідно і творчо працюю та маю грандіозні плани на майбутнє. Я щасливий, що мої спадкоємці йдуть далі ніж я, розширюють сферу художніх інтересів та майстерності у нашій родинній справі, продовжуючи династію Турецьких-художників. Син Лук’ян працює в царині каліграфії та графічних шрифтів, а донька Ольга – в техніці художнього скла. Онука Марта тільки навчається рисунку, але вже мріє стати художницею. Я маю велике бажання та наснагу до роботи. Все ще тільки починається.

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

137

138

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ЕXHIBITIONS Art exhibition "Ukrainian contemporary art". Toronto, Canada І international biennale "Impreza". Ivano-Frankivsk, Ukraine Personal exhibition in the gallery "Artes". Lviv, Ukraine ІІ international biennale "Impreza". Ivano-Frankivsk, Ukraine Personal exhibition in Museums of ethnography and artistic craﬅs. Lviv, Ukraine International Art Festival. Kyiv, Ukraine Personal exhibition in Vienna City Hall, Emblem hall. Vienna, Austria Europe Art. Geneva, Switzerland Europe Art. Geneva, Switzerland Personal exhibition. Bank. Vienna, Austria Modern sacred art of Ukraine. Lengenfeld, Austria Personal exhibition in the gallery-salon "Porsche". Vienna, Austria Exhibition in the gallery "Hermes". Lyon, France Exhibition in the gallery "ААІ". Vienna, Austria International plein air "Zelwa". Poland International plein air "Zelwa". Poland Lviv Autumn Salon. Lviv, Ukraine Kirovograd Art Museum "Art family". Kropivnitsk, Ukraine Odessa Art Museum "Art family". Odessa, Ukraine International plein air "Zelwa". Poland Museum of book and typography of Ukraine "Art family". Kyiv, Ukraine International plein air "W Sierpcu". Poland International plein air "Olkush". Poland Art exhibition dedicated to the Independence Day Kyiv, Ukraine International festival of artistic colonies. Kazimierz-Dolny, Poland Art Expo. New York, USA Exhibition "Cabinet". Gallery "Veles". Lviv, Ukraine Project Gal-Art "Dynasty". Kharkiv, Ukraine Personal exhibition "Colour reincarnation". Gallery "Green sofa". Lviv, Ukraine Personal exhibition "The Magic Garden". Gallery "Veles". Lviv, Ukraine Art-Intergration. Ukraine Lviv / China Beijing Personal exhibition "Colour as a labyrinth". Business center "Leonardo". Kyiv, Ukraine Artistic spring salon. Lviv, Ukraine Personal exhibition "Colour as a labyrinth". Gallery Portal 11. Kyiv, Ukraine Artistic spring salon. Lviv, Ukraine

ВИСТАВКИ 1989 1989 1990 1991 1993 1996 1996 1997 1998 1998 2000 2001 2001 2002 2005 2007 2009 2011 2011 2011 2012 2012 2013 2014 2014 2014 2015 2016 2016 2017 2017 2017 2018 2018 2019

Виставка «Сучасне Українське мистецтво». Торонто, Канада І міжнародне бієнале «Імпреза». Івано-Франківськ, Україна Персональна виставка галерея «Артес». Львів, Україна ІІ міжнародне бієнале «Імпреза». Івано-Франківськ, Україна Персональна виставка в Музеї етнографії та художнього промислу. Львів, Україна Міжнародний Арт Фестиваль. Київ, Україна Персональна виставка в Віденьській ратуші, Гербовий зал. Відень, Австрія Europe Art. Женева, Швейцарія Europe Art. Женева, Швейцарія Персональна виставка. Банк. Австрія, Відень Сучасне сакральне мистецтво України. Ленгенфельд, Австрія Персональна виставка галерея-салон «Порше» Відень, Австрія Галерея «Гермес». Ліон, Франція Галерея «ААІ». Відень, Австрія Міжнародний пленер «Zelwa». Польща Міжнародний пленер «Zelwa». Польща Львівський Осінній салон. Львів, Україна Кіровоградський художній музей «Мистецька родина». Кропивницьк, Україна Одеський художній музей «Мистецька родина». Одеса, Україна Міжнародний пленер «Zelwa». Польща Музей книги і друкарства України «Мистецька родина». Київ, Україна Міжнародний пленер «W Sierpcu». Польща Міжнародний пленер «Olkush». Польща Художня виставка до Дня незалежності. Київ, Україна Міжнародний фестиваль колоній артистичних. Казимеж-Дольни, Польща Арт-Експо. Нью-Йорк, США Виставка «Кабінет». Галерея «Велес». Львів, Україна Проект Гал – Арт «Династія». Харків, Україна Персональна виставка «Кольорові перевтілення». Галерея «Зелена канапа». Львів, Україна Персональна виставка «Чарівний сад». Галерея «Велес». Львів, Україна Art-Intergration. Ukraine Lviv / China Beijing Персональна виставка «Колір як лабіринт». БЦ «Леонардо». Київ, Україна Художній весняний салон. Львів, Україна Персональна виставка «Колір як лабіринт». Галерея Portal 11. Київ, Україна Художній весняний салон. Львів, Україна

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

TABLE OF CONTENTS 11

Master of light

1989-2009

2010-2013

2014-2016

2017

2018-2019

Between history and imagination

129

Me: Looking back

138

Exhibitions

ЗМІСТ Повелитель світла

1989-2009

2010-2013

2014-2016

2017

2018-2019

Між історією та уявою

Оглядаючись назад

129

Виставки

138

139

140

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

141

142

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH

ACKNOWLEDGEMENTS This book is published by Gallery Portal 11 (Kyiv, Ukraine) w w w. p o r ta l 1 1 .c o m . u a

We would like to express our deepest respect and gratitute to the patrons of this publication: Mr Danylo Volynets Mr Dmytrii Drebot and Mrs Iryna Tykhonova Mr Oleksii Kurylyshyn Mr Andrii Kuchma Mr Denys Moskal and Mrs Lyubov Moskal Mr Volodymyr Pylypenko and Mrs Oksana Pylypenko

ПОДЯКИ Альбом виданий галереєю Portal 11 (Київ, Україна) w w w. p o r ta l 1 1 .c o m . u a

Меценати, яким ми висловлюємо особливу подяку за фінансову підтримку у виданні альбому: Пан Данило Волинець Пан Дмитрій Дребот та пані Ірина Тихонова Пан Олексій Курилишин Пан Андрій Кучма Пан Денис Москаль та пані Любов Москаль Пан Володимир Пилипенко та пані Оксана Пилипенко

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ

IVAN TURETSKYY COLOUR AS LABYRINTH Specially commissioned graphics (2019) and authentic paintings by Ivan Turetskyy were used in the design of this book. EDITORIAL TEAM: Igor Globa Natalia Globa Olga Marchenko Annabel Uhreniuk EDITOR-IN-CHIEF: Olena Grubb PUBLISHING EDITOR: Yuliya Ivanets ARTICLES: Olena Grubb Natalia Kosmolynska TRANSLATION INTO ENGLISH: Olena Grubb Olga Marchenko Anna Sisoian Annabel Uhreniuk COPY-EDITORS: Deborah Ryan (London) Svitlana Yakosenko PHOTO: Igor Palamarchuk Igor Tyshenko Lukyan Turetskyy DESIGN: Yuliya Ivanets Max Deyneka PAGE MAKING AND DTP: Max Deyneka

ІВАН ТУРЕЦЬКИЙ КОЛІР ЯК ЛАБІРИНТ В оформленні альбому використані спеціально створені графічні роботи (2019) та живопис Івана Турецького. УПОРЯДНИКИ: Ігор Глоба Наталія Глоба Ольга Марченко Аннабель Угренюк ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР: Олена Грабб ВИПУСКАЮЧИЙ РЕДАКТОР: Юлія Іванець СТАТТІ: Олена Грабб Наталія Космолінська ПЕРЕКЛАД АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ: Олена Грабб Ольга Марченко Анна Сісоян Аннабель Угренюк КОРЕКТОРИ: Дебора Раян (Лондон) Світлана Якосенко ФОТО: Ігор Паламарчук Ігор Тищенко Лук’ян Турецький ДИЗАЙН: Юлія Іванець Максим Дейнека ВЕРСТКА І ПІДГОТОВКА ДО ДРУКУ: Максим Дейнека

w w w. p o r ta l 1 1 .c o m . u a

MAGENTA ART BOOKS Publishing solution for the art world since 2017 www.magentaartbooks.com Creative solutions, book cover design, book design and publishing by MAGENTA ART BOOKS. Printed in Ukraine. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців: ДК №5668 від 09.10.2017 р. Підписано до друку 23.08.2019. Формат 60х100/8, ум.друк.арк. 19,98. Наклад 600 прим. зам.№9-07-0310 Віддруковано ПРАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус»

143

УДК

75.038.2(477)Тур Т87

Copyright © 2019 Gallery Portal 11 All rights reserved. No part of this book may be reproduced or utilized in any form or by any means, electronic or mechanical, including photocopying, recording or by any informational storage and retrieval systems, without prior written permission of the copyright owner. Всі права захищені. Жодна частина цієї книги не може бути відтворена або використана в будь-якій формі або будь-якими засобами, електронними чи механічними, включаючи фотокопіювання, запис або будь-яку інформаційну систему зберігання та пошуку, без попереднього письмового дозволу власника авторських прав.

Турецький Іван Т87

Колір як лабіринт. – Київ: МАGENTA ART BOOKS, 2019. – 144 c.: іл. ISBN 978-966-97796-2-5 Прем’єрний альбом абстрактного живопису Івана Турецького, до якого увійшли 69 робіт, створених у період з 1989 по 2019 роки. Іван Турецький – відомий український художник, співавтор Малого Державного Герба України, автор сучасного герба міста Львова, співзасновник Українського геральдичного товариства, колекціонер, букініст. Turetskyy Ivan Colour as labyrinth. – Kyiv: MAGENTA ART BOOKS, 2019. – 144 p.: illustrated. This is the first catalogue of the abstract art of Ivan Turetskyy. The catalogue consists of 69 works created during a thirty-year period between 1989-2019. Ivan Turetskyy is an important Ukrainian artist, a co- author of the Ukrainian Coat of Arms, author of the modern Coat of Arms of the city of Lviv, cofounder of the Ukrainian Heraldry Society, art and a rare book collector.

УДК 75.038.2(477)Тур Т87

ISBN 978-966-97796-2-5