THE UKRAINIAN KARPATHIANS’ WHEEL OF ETERNITY
КОЛО ВІЧНОСТІ УКРAЇНСЬКИХ КАРПАТ Пізнай життя незвідані вершини!
Карпати – наш дім. Наша колиска, колиска не тільки української культури. Наш дім – це також і та природа, в середовищі якої ми живемо, навіть якщо вона майже недосяжна для відвідин людини. Погляньте ж іще раз, який наш дім чудовий. The Karpathians are our mutual home. They are the cradle of culture, and not only Ukrainian culture. Our home is also the nature that surrounds us, even though it is sometimes hard to reach for the human being. Look once again at the wonderful world we live in.
КРУГ ВЕЧНОСТИ УКРАИНСКИХ КАРПАТ EWIGKEITSKREIS DER UKRAINISCHEN KARPATEN THE UKRAINIAN KARPATHIANS’ WHEEL OF ETERNITY LA SPHERE ETERNELLE DES CARPATES UKRAINIENNES
Карпаты - наш дом. Наша колыбель, колыбель не только украинской культуры. Наш дом - это также и та природа, в среде которой мы живем, даже если она почти недосягаема для посещения человека. Взгляните же еще раз, как замечателен наш дом .
Фотографії РОМАНА МИХАЙЛЮКА Photographs by ROMAN MYKHAILIUK
Die Karpaten sind unser Haus, unsere Wiege, in der nicht nur die ukrainische Kultur geboren wurde. Das Haus steht auch als Bild für das natürliche Umfeld, in dessen Mitte wir leben, wenn es auch manchmal dem Besuch des Menschen verschlossen bleibt. Laßt uns deshalb voll Bewunderung unser von der Natur erschaffenes Haus in seiner ganzen Schönheit anschauen! Les Carpates sont notre maison, c’est le berceau de la culture ukrainienne que nous devons chérir et protéger.
BALTIA-DRUK
БАЛТІЯ-ДРУК
Пізнай життя незвідані вершини!
K
an The U
k
ra i n i
ЛО
’w
КРA У І Т
ЇНСЬКИХ КА РПА
of eternity l e e h
С О ЧН І В
s n a i h at p ar
КО
Т
фотограф роман михайлюк
Життя було, життя іде і буде на цій землі, поки стоять Карпати Life was, life goes on, and will be in this land as long as the Carpathians stand
Шановний читачу! Тобі дуже поталанило в тім, що ти відкрив цю книжку. Тому що той, хто побачив уже перші фото, не зможе зупинитися і перегляне всі до останнього. Назвати ці праці просто “фото” якось не випадає: перед нами – витвори справжнього високого мистецтва. Майстер насамперед зумів щоразу побачити світ якось так, як пересічна людина побачити не одразу зможе, - до того ж показати нам гармонію ліній і кольорів, щоб ми відчули все її загадкове звучання. Хто не був у Карпатах, той подумки в них побуває; хто бачив Карпати і захоплювався їх красою, той відчує її по-новому. І зрозуміє, що в них є якась таїна. Авторські відкриття Карпат інколи нагадують картини Реріха, який так само відчував таємничість “даху світу”. Аналогія не така вже й невиправдана. В українській міфопоетичній свідомості Карпати займають важливе місце так само, як Тибет і Гімалаї в міфології інших народів. Згадаймо у Гоголя в “Страшній помсті” той момент містичного відкриття жахливої таємниці братовбивства – коли “раптом стало видно в усі кінці світу”, на обрії з’явились гори, і старі люди говорили, що то Карпати. Там, в Карпатах, і чинилась “страшна помста” за смертний гріх. У Гоголя, етнографа і фольклориста за покликанням, відобразилася українська міфологічна географія, в якій Дніпро – не просто ріка, а наче давньогрецький Стікс, що розділяє верхній і нижній світи, таємничі вали лишилися як слід перемоги змієборця, що запряг подоланого змія і виорав ним землю від Києва до моря, а Карпати – першобатьківщина нашого народу, місце, де ростуть священні гаї – предмет поклоніння предків. І немає тут надприродних таємниць: адже, як ми знаємо тепер завдяки археології та мовознавству, предки слов’ян почали розселятися по Східній Європі десь із прикарпатських земель, що збереглося в могутній народній пам’яті у вигляді міфів і легенд, уривки яких дійшли і до нашого часу. Карпати – невичерпне джерело даних про життєвий світ наших предків. Мальовничі прикраси в побутовій культурі сповнені глибокого символічного смислу, значною мірою втраченого, – так само, як і пісні, і звичаї святкові і повсякденні; вивчення старовинної народної культури жителів Карпат дало дуже багато для наукової реконструкції давнього світогляду українського народу. Карпати віддавна сприймалися як край природної і культурної екзотики. Але є і дещо більше, ніж таємниці етнології і фольклористики. Мабуть, вперше універсальні загадки людського буття показали в шкіцах з карпатського побуту великі сини Карпатської землі – письменники Марко Черемшина і Василь Стефаник. А в іншому кінці України Михайло Коцюбинський своїм безсмертним твором “Тіні забутих предків” підніс до рівня всесвітніх людських проблем болі і радості повсякдення, дуже простими контурами окресливши реалії і цінності життя і смерті. Звернення до архаїки виявилось дзеркалом сучасності, що показав усьому світу створений на основі “Тіней забутих предків” геніальний фільм Параджанова.
І, дивлячись на карпатську красу, дихаючи карпатським повітрям, відчуваючи, що став трохи ближчим до неба, сьогоднішній українець-городянин не може не відчувати болю за цю прадавню землю, що чи не першою в нас відчула згубні наслідки пожадливості і короткозорості поганого господарювання. Екологічні катастрофи, що їх одна за одною переживають останнім часом Карпати, змушують нас піднести зір і дивитися не тільки собі під ноги. Бо погляд людства повинен бути спрямований так само далеко – на тисячоліття – вперед, як ми навчилися спрямовувати його на тисячоліття назад. Карпати – наш дім. Наша колиска, колиска не тільки української культури. Наш дім – це також і та природа, в середовищі якої ми живемо, навіть якщо вона майже недосяжна для відвідин людини. Погляньте ж іще раз, який наш дім чудовий.
Мирослав Попович, Академік НАН України.
Dear reader! You have opened this book, and I am more than certain that you will not be able to close it until you have turned the last page and seen all the photographs. Yet, these are not mere photographs, black and white or colorful reflections of reality, but some of the finest examples of fine art. The ability to see the world differently from a common viewer has enabled the author to convey the harmony of the world’s lines and colors so that we can almost hear its mysterious tunes. When viewing this album, those who have never been to the Carpathians will be carried away by the mountains’ majestic beauty; those who have once been fascinated by their charms will definitely discover their new, implicit appeal. You will see for yourself that the mountains hold back some hidden enigma. The author’s photos of the Carpathian Mountains remind one of pictures by Rerih, who also sensed the mystery of the “world’s roof.” The comparison is not far-fetched. The Carpathians occupy an important place in Ukrainian mythology and poetry, as do Tibet and the Himalayas in the mythology of other nations. Take Gogol and his novel “The Terrible Revenge,” for instance. When the horrific mystery of fratricide was being revealed and “suddenly all the ends of the world became visible,” and somewhere on the horizon outlines of mountains peeked, the old people said that those were the Carpathians. It was there in the Carpathians that the “terrible revenge” for the deadly sin took place. Gogol, an ethnographer and folklore scientist by call, reflected in his writings Ukraine’s mythological geography in which the Dnipro is not just a river, but the ancient Styx dividing the upper and lower worlds; the cryptic ramparts are the reminders of a dragon-fighter’s victory who has harnessed the dragon to plow the land from Kyiv to the Black Sea; and the Carpathians are the cradle of our nation, the place where the scared gardens grow, once ardently worshipped by our ancestors. These are not legends. As recent archeological and language studies have proved, the starting point for Slavs’ forefathers in terms of inhabiting Eastern Europe was the Carpathian Mountains. Deeply rooted in people’s memory, this fact has been reflected in myths and legends, the bits of which are still being told by elderly people. Since long ago, the Carpathians have been perceived as the land full of exotic characters in Nature and culture. Yet, there is something beyond ethnographic and folklore mysteries. Perhaps, the first to bring to light the universal enigmas of human existence were the writers Marko Cheremshyna and Vasyl Stefanyk, who masterfully depicted everyday life in the Carpathians in their literary sketches. Another prominent writer Mykhailo Kotsiubynsky, who lived at the opposite end of Ukraine, placed the pains and joys of everyday life on a par with universal human problems, having outlined in his enduring novel “Shadows of Forgotten Ancestors” the realities and values of life and death.
The Carpathians are an inexhaustible source of the data of our ancestors’ way of life. Exquisite adornments used to decorate household goods, for example, are fraught with symbolism, as are songs and festive and everyday customs. Yet the major part of this symbolic meaning has been lost during the centuries. The study of the ancient folk culture practiced by the people inhabiting the Carpathians helped to reconstruct the nation’s earlier outlook.
Marveling at the beauty of the Carpathian Mountains, inhaling their fragrant air and viewing oneself to be a little closer to Heaven, a modern Ukrainian urban-dweller cannot but feel pain for this ancient land that was the first to experience destructive consequences of myopic land management. Ecological disasters have hit hard the area in recent years and make us think, and think hard of the future. Humanity must not only look into centuries of the past, but also into centuries of the future. The Carpathians are our mutual home. They are the cradle of culture, and not only Ukrainian culture. Our home is also the nature that surrounds us, even though it is sometimes hard to reach for the human being. Look once again at the wonderful world we live in.
Myroslav Popovych Member of the National Academy of Sciences of Ukraine
КОЛО ВІЧНОСТІ УКРAЇНСЬКИХ КАРПАТ The Ukrainian Karpathians’ wheel of eternity
Оберігаючи озера, ліс і тишу, завмерла в горах кам’яна чаклунка
The stone sorceress has come to a standstill, guarding the lakes, woods, peace and quiet
sum in utpat aliquis eui ea augait u e feui blam, quat ing ea adigna corperit praessi. Equis nibh exeraestrud te volendre conse feu feugiatem vercidunt luptatet vulla facillu ptatem non henim
КОЛО ВІЧНОСТІ УКРAЇНСЬКИХ КАРПАТ The Ukrainian Karpathians’ wheel of eternity
В останніх променях небесного владики подібна крига до розпеченої лави In the last rays of the sun this block of ice resembles luminous lava
КОЛО ВІЧНОСТІ УКРAЇНСЬКИХ КАРПАТ
The Ukrainian Karpathians’ wheel of eternity
У пошуках коштовного каміння змиває річка схили древніх гір The river is washing the ancient mountainsides in search of precious stones
КОЛО ВІЧНОСТІ УКРAЇНСЬКИХ КАРПАТ The Ukrainian Karpathians’ wheel of eternity
Весілля під дощем – прикмета добра, щоб вирушати у щасливу путь Wedding in the rain is a good sign of a happy journey
The Ukrainian Karpathians’ wheel of eternity
КОЛО ВІЧНОСТІ УКРAЇНСЬКИХ КАРПАТ
Обсерваторія, побудована 1938 року на горі Піп Іван. Існувала як науковий заклад близько року. Взимку на стінах напівзруйнованої будівлі і зовні, і всередині наростає метровий шар інею. Обсерватория, построенная в 1938 году на горе Поп Иван. Существовала как научный объект около года. Зимой на стенах полуразрушенного здания как снаружи, так и внутри образуется метровый слой инея. Observatory built in 1938 on the Pip Ivan Mountain. It existed as a scientific establishment for about a year. In winter its walls become covered with a meter-thick layer of hoarfrost both outside and inside. Observatorium, errichtet 1938 auf dem Berg Pip Iwan. Ungefähr ein Jahr war es als wissenschaftliche Einrichtung. Im Winter wächst auf den Wänden sowohl draußen als auch drinnen eine Meterschicht des Reifes an Observatoire construit en 1938 sur la montagne de Pip-Ivan. Il a fonctionné comme un établissement scientifique durant à peu près un an. En hiver, les murs du bâtiment se couvrent tant de l’extérieur que de l’intérieur d’une couche de givre épaisse d’un mètre.
Схили гори Петрос. Будиночки пастухів на літньому пасовищі. Склоны горы Петрос. Домики пастухов на летнем пастбище. The Petros mountainsides. Shepherds’ dwellings in a summer pasture. Berghang Petros. Die Bauden auf dem Sommergrünland. Pentes de la montagne de Petros. Maisonnettes de berger sur un pâturage d’été.
Скеля, яку скелелази називають Відьмою. Скала, которую скалолазы называют Ведьмой. Rock-climbers call this cliff “Witch.” Felsen, der die Felskletterer eine Hexe nennen. La roche que les rochassiers ont surnommé “Sorcière”.
Вид на Чорногірський хребет з гори Караткан. Вид на Черногорский хребет от горы Караткан. View of the Chornohirsky mountain ridge from the Karatkan Mountain. Blick vom Berg Karatkan auf den Gebirgsrücken Tschornogora. La chaîne montagneuse de Tchornogora vue de la montagne de Karatkan.
Урочище Рогнеска на Чорногорському хребті, 1400 м над р. м. Вдалині – Мармароський масив, 1937 м над р. м., яким проходить кордон між Україною і Румунією. Урочище Рогнеска на Черногорском хребте, 1400 м над у. м. Вдали – Мармарошский массив, 1937 м над у. м., по которому проходит граница между Украиной и Румынией. Rognesku isolated terrain on the Chornohirsky mountain ridge (1,400 m above sea level). In the distance one can see the Marmarosh mountain range (1,937 m above sea level) along which runs the frontier between Ukraine and Romania. Ein Waldstück Rogneska auf dem Gebirgsrücken Tschornogora (1400 m ü. M.). In der Entfernung Maramures-Massiv, 1937 m ü.M., wo die Grenze zwischen der Ukraine und Rumänien durchgeht. Bosquet de Rogneska sur la chaîne montagneuse de Tchornogora, 1400 m au-dessus du niveau de la mer. Au loin, le massif de Maramures, 1937 m au-dessus du niveau de la mer, par lequel passe la frontière entre l’Ukraine et la Roumanie.
Манявський водоспад взимку. Манявский водопад зимой. Maniavsky waterfall in winter. Manjawka-Wasserfall im Winter. Les chutes Maniavka en hiver.
«Зорепад» над горою Піп Іван. Тривала витримка (40 хв.) дала можливість зафіксувати обертання Землі навколо осі. «Звездопад» над горой Поп Иван. Длинная выдержка (40 минут) дала возможность зафиксировать вращение Земли вокруг оси. Meteoric shower over the Pip Ivan Mountain. A long exposure (40 min.) made it possible to record the Earth’s revolving on its axis. «Sternfall» über den Berg Pip Iwan. Lange Belichtungsdauer (40 Min.) gab die Möglichkeit die Eigendrehung der Erde zu fixieren. Une “pluie d’étoiles” au-dessus de la montagne de Pip-Ivan. Une exposition longue (40 min) a permis de mettre en évidence de la rotation de la Terre autour de son axe. Найвища точка Українських Карпат – гора Говерла, 2061 м над р. м. Мультиекспозиція, витримка по загальному пейзажу 8 хвилин, по нічному світилу – 1/60 секунди. Різниця в яскравості Місяця і пейзажу більш ніж 10 000 разів, що не дає можливості зробити звичайний знімок. Самая высокая точка Украинских Карпат – гора Говерла, 2061 м над у. м. Мультиэкспозиция, выдержка по общему пейзажу 8 минут, по ночному светилу – 1/60 секунды. Разница в яркости Луны и пейзажа превышает 10 000 раз, что не дает возможности сделать обычный снимок. The Goverla Mountain is the highest peak of the Ukrainian Carpathians (2,061 m above sea level). Multi-exposure, 8-minute exposure for a landscape, 1/60 sec. for the Moon. The difference in the brightness of the Moon and the landscape is more than 10,000 times, which makes it impossible to make an ordinary photograph. Höchstpunkt der Ukrainischen Karpaten ist Berg Hawerla (2061 m ü.M.) Multibelichtung, Belichtungsdauer für allgemeine Landschaft 8 Min., für den Mond 1/60 Sekunden. Der Unterschied in der Helligkeit zwischen Mond und Landschaft ist mehr als 10 000-fach, was keine Möglichkeit gibt eine normale Aufnahme zu machen. Goverla (2061 m au-dessus du niveau de la mer), le point le plus élevé des Carpates Ukrainiennes. Une exposition multiple: exposition pour le paysage général - 8 minutes, exposition pour le flambeau de la nuit - 1/60 de seconde. La différence de brillance entre l’image de la Lune et celui du paysage dépasse 10 000 fois ce qui ne permet pas d’utiliser la technique traditionnelle de prise de photos. Взимку озеро Несамовите на Чорногорському хребті промерзає до дна. Весною тонкий шар талої води приваблює жаб, що зимують на схилах гори Туркул. Зимой озеро Нэсамовытэ («Неистовое») на Черногорском хребте промерзает насквозь. Весной тонкий слой талой воды привлекает лягушек, зимующих на склонах горы Туркул. In winter Lake Nesamovyte in the Cnornohirsky mountain ridge freezes through to the very bottom. In spring a thin layer of water from melted ice attracts toads that pass the winter in the Turkul mountainsides. Im Winter friert der See Nasamowyte auf dem Gebirgsrücken Tschornogora bis auf den Boden zu. Im Frühling zieht dünne Schicht des Tauwassers die Frösche, die auf den Berghängen Turkul überwintern, an. En hiver le lac Nessamovyte (la chaîne montagneuse de Tchornogora) gèle jusqu’au fond. Au printemps la mince couche de l’eau de fonte attire les grenouilles qui hivernent sur les pentes de la montagne de Tourkoul. Вид на схили гори Петрос, 2020 м над р. м., з галявини крокусів (шафран Гейфеля). Вид на склоны горы Петрос, 2020 м над у. м., с поляны крокусов (шафран Гейфеля). View of the Petros mountainsides ( 2,020 m above sea level) from the crocus glade. Blick von der Lichtung mit Krokus (Schafran von Geifel) auf die Hänge des Bergs Petros ( 2020 m ü.M.). Les pentes de la montagne de Petros (2020 m au-dessus du niveau de la mer) vues d’une clairière parsemée de crocus (Crocus Heifeli). Чорногірський хребет, озеро Несамовите, приблизно 1700 м над р. м. Черногорский хребет, озеро Нэсамовытэ, около 1700 м над у. м. The Chornohirsky mountain ridge, Lake Nesamovyte (about 1,700 m above sea level). Der Gebirgsrücken Tschornogora, der See Nasamowyte (ca. 1700 m ü.M.) La chaîne montagneuse de Tchornogora, le lac Nessamovyte, à peu près 1700 m au-dessus du niveau de la mer.
Цвітіння рододендрону східнокарпатського на схилах Чорної гори. Цветение рододендрона восточнокарпатського на склонах Черной горы. Eastern Carpathian rhododendron in blossom on the Chorna mountainsides. Blüte von Ostkarpaten-Rhododendron auf den Hängen des Bergs Tschorna. Fleuraison du rhododendron des Carpates de l’Est sur les pentes de la Tchornogora.
Свидовецький хребет, озеро Догяска. Свидовецкий хребет, озеро Догяска. The Svydovetsky mountain ridge, Lake Dohiaska. Berghang Swydowetz, der See Dogjaska. La chaîne montagneuse de Svydovets, le lac de Dogheasca.
Карпатська плямиста саламандра. Карпатская пятнистая саламандра. Carpathian spotted salamander is a rare creature. Karpatischer Feuersalamander. Une salamandre tachetée des Carpates.
Капище в скелях Доубуша. Дослідники вважають, що в середні віки тут знаходився скельний монастир або укріплення. Святилище (капище) Доубуша. Исследователи предполагают, что в средние века здесь находился скальный монастырь или укрепление. Doubush pagan shrine. Researchers believe that in the Middle Ages it was the place of a rock monastery or fortification. Opferaltar auf den Felsen Doubusch. Die Forscher meinen, dass hier im Mittelalter sich ein Felsenkloster oder eine Festung befand. Autel païen sur les roches de Dooubouch. Les chercheurs estiment qu’autrefois il y avait un monastèrecreusé dans la roche ou un ouvrage de fortification.
Село Космач на Івано-Франківщині. Село Космач на Ивано-Франковщине. Village of Kosmach in Ivano-Frankivsk oblast. Dorf Kosmatsch im Gebiet Iwano-Frankiwsk. Village de Kosmatch, région d’Ivano-Frankivsk.
Сосни на скелях Доубуша. Назва не має ніякого відношення до славнозвісного опришка Олекси Довбуша. Тут колись було язичницьке капище. Сосны на скалах Доубуша. Название не имеет никакого отношения к известному бунтарю Олексе Довбушу. Здесь когда-то было языческое святилище. Pine trees on the Doubush rocks. The name has nothing to do with the famous highwayman Oleksa Dovbush. A pagan shrine was once located in this place. Kiefer auf den Felsen Doubusch. Die Benennung hätte nichts mit dem berühmten Rebellen Oleksa Dowbusch zu tun. Früher war hier heidnischer Opferaltar Les pins poussant sur les roches de Dooubouch. Le nom des roches n’est pas lié au fameux chef des rebelles Oleksa Dovbouch. Autrefois il y avait un autel païen.
Мармароський масив, виходи мармуру Рахівського кристалічного щита. Мармарошский массив, выходы мрамора Раховского кристаллического щита. The Marmarosh mountain range, marble abruption of Rakhiv crystalline shield. Maramures-Massiv, Marmoraustritte des Kristallschildes Rachiw. Le massif de Maramures, affleurement du marbre du bouclier cristallique de Rakhiv.
Вид на село Микуличин з гори Хом’як. Вид на село Микуличин с горы Хомяк. The Khomiak Mountain, view of the village of Mykulychyn. Blick vom Berg Chomjak auf Dorf Mykulyschyn. Le village de Mykoulytchyn vu de la montagne de Khomiak.
Один з найбільших скельних масивів в Прикарпатті поблизу села Бубнище. Один из самых больших скальных массивов на Прикарпатье вблизи села Бубнище. One of the biggest mountain ranges in the Ukrainian Carpathians near the village of Bubnysche. Ein der größten Felsenmassive in den Vorkarpaten neben Dorf Bybnyschtsche. L’un des plus importants massifs rocheux de la région de Galicie près du village de Boubnychtche.
Притока річки Чорний Черемош поблизу села Бистрець. Приток реки Черный Черемош в селе Быстрец. The Chorny Cheremosh River in the village of Bystrets. Nebenfluss Tschornyj Tscheremosch neben Dorf Bystretz. Un affluent de la rivière de Tchorny Tcheremoch près du village Bystrets.
Чорничні галявини на горі Синяк, 1665 м над р. м. Вид на гору Довбушанка. Черничные поляны на горе Синяк, 1665 м над у. м. Вид на гору Довбушанка. Bilberries glades on the Syniak Mountain (1,665 m above sea level). View of the Dovbushanka Mountain. Die Lichtungen von Heidelbeeren auf dem Berg Synjak (1665 m ü.M.). Blick auf den Berg Dowbuschanka. Clairières parsemées de myrtille sur la montagne de Syniak, 1665 m au-dessus du niveau de la mer. Une vue de la montagne de Dovbouchanka.
Свидовецький хребет, озеро Ворожеска. Свидовецкий хребет, озеро Ворожеска. The Svydovetsky mountain ridge, Lake Vorozheska. Gebirgsrücken Swydowetz, der See Worosheska. La chaîne montagneuse de Svydovets, le lac de Vorojesca.
Скельні виходи гори Явірник. Скальные выходы горы Яворник. Rock abruption of the Yavirnyk Mountain. Felsaustritte des Bergs Jawirnyk. Terrains rocheux de la montagne de Yavirnyk.
Хутір Буковинка на Закарпатті. Хутор Буковинка на Закарпатье. Bukovynka farmstead in Transcarpathia. Gehöft Bukowynka in Transkarpatien. Le hameau de Boukovynka dans la région de Transcarpatie.
Річка Манявка на Івано-Франківщині. Река Манявка на Ивано-Франковщине. The Maniavka River, Ivano-Frankivsk oblast. Fluss Manjawka im Gebiet Iwano-Frankiwsk. Rivière de Maniavka dans la région d’Ivano-Frankivsk.
Хутір Свобода в районі озера Синевир, Закарпаття. Хутор Свобода в районе озера Синевир, Закарпатье. Svoboda farmstead in the vicinity of Lake Synevyr, Transcarpathia. Gehöft Swoboda am See Synewyr in Transkarpatien. Le hameau de Svoboda près du lac de Synevyr dans la région de Transcarpatie.
Сільське весілля. Святкують мешканці сіл Бистрець і Верховина. Деревенская свадьба. Празднуют жители сел Быстрец и Верховина. A rural wedding party celebrated by Bystrets and Verkhovyna villagers. Dorfhochzeit. Feiern die Einwohner der Dörfer Bystretz und Werchowyna. Une noce de village célébrée par les habitants des villages Bystrets et Verkhovyna.
THE UKRAINIAN KARPATHIANS’ WHEEL OF ETERNITY
КОЛО ВІЧНОСТІ УКРAЇНСЬКИХ КАРПАТ Пізнай життя незвідані вершини!
Карпати – наш дім. Наша колиска, колиска не тільки української культури. Наш дім – це також і та природа, в середовищі якої ми живемо, навіть якщо вона майже недосяжна для відвідин людини. Погляньте ж іще раз, який наш дім чудовий. The Karpathians are our mutual home. They are the cradle of culture, and not only Ukrainian culture. Our home is also the nature that surrounds us, even though it is sometimes hard to reach for the human being. Look once again at the wonderful world we live in.
КРУГ ВЕЧНОСТИ УКРАИНСКИХ КАРПАТ EWIGKEITSKREIS DER UKRAINISCHEN KARPATEN THE UKRAINIAN KARPATHIANS’ WHEEL OF ETERNITY LA SPHERE ETERNELLE DES CARPATES UKRAINIENNES
Карпаты - наш дом. Наша колыбель, колыбель не только украинской культуры. Наш дом - это также и та природа, в среде которой мы живем, даже если она почти недосягаема для посещения человека. Взгляните же еще раз, как замечателен наш дом .
Фотографії РОМАНА МИХАЙЛЮКА Photographs by ROMAN MYKHAILIUK
Die Karpaten sind unser Haus, unsere Wiege, in der nicht nur die ukrainische Kultur geboren wurde. Das Haus steht auch als Bild für das natürliche Umfeld, in dessen Mitte wir leben, wenn es auch manchmal dem Besuch des Menschen verschlossen bleibt. Laßt uns deshalb voll Bewunderung unser von der Natur erschaffenes Haus in seiner ganzen Schönheit anschauen! Les Carpates sont notre maison, c’est le berceau de la culture ukrainienne que nous devons chérir et protéger.
BALTIA-DRUK
БАЛТІЯ-ДРУК
Пізнай життя незвідані вершини!